ЕИОЬІЗН-иККАІЬПАИ □ІСТІОМАО
АЬои£ 120 000 хуогсЬ
Ву М. І. Ваііа
Уоіите II
м*х
Куіу "О$уіїа" РиЬ1І8Іііп£ Ноизе 1996
АНГЛО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК
Близько 120 000 слів
Склав М. І. Балла
Том II
Київ "Освіта" 1996
ББК 81.2АНГ-4 А64
Англо-український словник: У 2 т.— Близько 120 000 слів / Склав М. І. Балла.— К.: Освіта, 1996.— Т. 2.— 712 с.
Нове видання «Англо-українського словника» охоплює близько 120 000 англійських слів, для позначення вимови яких використано міжнародні знаки фонетичної транскрипції. Усі українські слова-переклади подано з наголосом.
Переклади англійських слів з кількома значеннями часто супроводяться поясненнями. У багатьох випадках для кращого розуміння значень англійських слів наведено приклади вживання їх у контексті.
У словнику подано вживання англійських дієслів з прийменниками та прислівниками, а також фразеологічні звороти, прислів’я і приказки.
Словник призначається для фахівців англійської мови, але може стати у пригоді всім, хто вивчає її, перекладає з англійської на українську, а також тим, хто вивчає українську мову в англомовних країнах.
А пе\у едіііоп оГ іЬе Еп^ІізЬ-Окгатіап дісііопагу сопіаіпз аЬоїН 120,000 Еп^ІізЬ \¥огд8. ТЬе ргопипсіаііоп оГ Еп^ІізЬ \уогсі8 І8 зЬо\уп Ьу теап8 о£ їЬе рЬопеіісаІ Ігапзсгірїїоп, адоріед іп іЬе \уог!д. ТЬе 8Сге88 із тагкед іп аіі Скгаіпіап ігапзіаііопз.
ТЬе діПегепс теапіп£8 о£ Еп^ІізЬ \¥огдз аге оїїеп £о11о\уєс1 Ьу поіайопз. Ехатріез о£ иза^е іп сопїехі аге §іуєп іо а Іоі оГ Еп^ІізЬ \уогдз Гог ЬеПег сотргеЬеп8іоп о£ іЬеіг огі^іпаї 8ЄП8Є.
ТЬе дісїїопагу §іує8 іЬе иза§е о£ іЬе Еп^ІізЬ уєгЬз \уііЬ ргерозіііопз апд адуегЬз апд аІ8О сопіаіпз ідіотаНс ехрге88Іоп8, ргоуегЬз апд зауіп§8.
ТЬе дісііопагу І8 дезі^песі Гог іЬе и8Є оГ Еп^ІізЬ 1ап§иа§е зресіаіізіз. И тау Ье оГ и8е Ю аіі оіЬег рег8ОП8 еп§а§ед іп тазіегіп^ Еп^ІізЬ ог ігап8Іаііп§ Ггот Еп^ІізЬ іпго Скгаіпіап, а8 \ує11 а8 іо рег8ОП8 іп Еп£ІІ8Ь-8реакіп£ соипігіез \уЬо зійду икгаіпіап.
Словник АНГЛО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК Том 2
Близько 120 000 слів Склав Микола Іванович Балла Англійською та українською мовами
Завідуюча редакцією гуманітарно-світоглядної літератури Г. М. Сидоренко. Редактори Т. І. Зінкевич, Т. Д. Островерхова. Художник обкладинки К. Б. Мовчан. Художній редактор В. О. Любавін. Технічний редактор В. В. Олійник. Коректори Р. І. Борисенко, А. В. Лопата.
Здано до набору 25.05.95. Підписано до друку 25.06.96. Формат 84x108/16. Папір офсетний. Гарнітура літ. Друк офсетний. Умови, друк. арк. 74,76. Умови, фарбо-відб. 74,76. Обл.-вид. арк. 137,73. Тираж 50 000 прим. Вид. № 35855. Замовлення Видавництво «Освіта», 254053, Київ, Ю. Коцюбинського. 5 Свідоцтво № 22858060 від 28.10.94.
Набір та верстка СМП «АВЕРС». 254214, Київ, пр. Оболонський. 36.
Англо-український словник: У 2 т.— Близько 120 000 слів / Склав М. І. Балла.— К.: Освіта, 1996.— Т. 2.— 712 с.
I8ВN 5-330-03081-1
У словнику всі українські слова-переклади подано з наголосом. Переклади англійських слів з кількома значеннями часто супроводяться поясненнями. У багатьох випадках для кращого розуміння значень англійських слів наведено приклади вживання їх у контексті. Призначений для фахівців англійської мови. Стане у пригоді всім, хто вивчає англійську мову, перекладає з англійської на українську, а також тим, хто вивчає українську мову в англомовних країнах.
д 4602030000-127 210-96
ББК 81.2 АНГ-4
I8ВN 5-330-03081-1
© М. І. Балла, упорядкування, 1996.
N
5
паш
ГЧ, п |еп] п (рі N8, п’з [ЄП2]) 1) 14-та літера англійського алфавіту; 2) мат. неозначена величина; 3) вжив, замість прізвища, імені: Мг. N пан N.
па [па:] аду діал. ні.
ИаЬ [паеЬ] п ч. ім'я Наб (зменш, від АЬеІ).
паЬ [паеЬ] 1. п 1) пік, вершйна; гребінь (гори); 2) підводний риф; 3) курок; 2. чрозм. 1) ловити, спіймати; захопйти на місці злочину; 2) украсти, поцупити; вйхопити (сумочку тощо); 3) схопйти, арештувати.
ИаЬаІ ['пеіЬаІ] п 1) бібл. Навал; 2) (п.) скупій, скнара.
ИаЬЬу [паеЬі] п ж. ім'я Наббі (зменш, від Айі^аі).
паЬоЬ ['пеіЬоЬ] п 1) іст. набоб; 2) розм. грошовйта людйна; магнат; володар незліченних багатств.
пасеїіе [па'зеї] п ав. гондола (дирижабля); кабіна (літака).
пасге ['пеіка] п 1) перламутр;
2) перламутрова черепашка.
пасгед ['пеікасі] аф інкрустований перламутром.
пасгеоиз ['пеікгюз] аф перламутровий.
пасгоп$ [пеікгаз] див. пасгеоиз.
Наділе [па'с1і:п] п ж. ім'я Надін, Надія.
падіг [пекіїа] п 1) астр. надйр; 2) перен. найнйжчий рівень; 3) занепад; < (о Ье аі ійе ~ оГ опе’з йорез втрачати всяку надію.
пае [пеі] аду розм. ні.
паеііііпз ['пеі0ід] розм. див. поійіп§. паеуі ['пі:уаі] рі від паеуиз.
паеуиз ['пі:уз8] п (рі паеуі) книжн. невус, родимка, родйма пляма.
па& [паед] 1. п 1) невелйкий кінь; коник, конячка; поні; 2) шкапа (тж а итеісйесі ~); 3) розм. коняка; 4) прй-чіпка; бурчання; 5) сварлйва жінка, причепа; 2. у 1) чіплятися, прискіпуватися; 2) бурчати (на когось); грйзти (когось).
№&азакі [,паеда'$а:кі] п геогр. н. м. Нагасакі.
па&£ег [паеда] п 1) придйра; буркотун; 2) сварлйва жінка; гарйкало.
па£&іп£ [паедп]] 1. п бурчання; прй-чіпка; гарйкання; ниття; 2. аф 1) бур-котлйвий; набрйдливий; 2) нйючий; безперервний; ~ раіп нйючий біль.
па&&у [паеді] аф буркотлйвий, сварлйвий; причепливий, уїдливий.
ИаЬит [пеійат] п 1) ч. ім'я Не-йум; 2) бібл. Наум.
паіад [ паїжд] п (рі тж паіасіез [ 'паї-аеді:2] міф. наяда.
паіі [пеіі] 1. п 1) ніготь; кіготь;
N
2) цвях; нагель; 3) розм. сигарета; < ~ роїізй лак для нігтів; іо Гі^йі (зіги^іе) іооій апд ~ боротися не на життя, а на смерть; іо йіі (Не ~ оп (Не Ьеасі влучити в точку; (о сігіує ійе ~ йоте довестй справу до кінця; домогтйся свого; Ггот ійе іепдег ~ поет, з молодйх літ; оп ійе ~ відразу, негайно; опе ~ сігіуєз оиі апоійег присл. клин клйном вибивають; 2. у 1) забивати цвяхи; прибивати (цвяхами); 2) приковувати, привертати (увагу тощо); 3) розм. схопйти, спіймати, забрати, арештувати; 4) розм. схопйти; поцупити, украсти; 5) розм. закріп йти (успіх тощо) ; 6) амер. теслярувати; < іо ~ опе’з сої-оигз іо ійе тазі відстоювати свої погляди до кінця; іо ~ зтЬ. Ю ійе \уа!1 притйонути когось до стінй; іо ~ (о Ійе соипіег виводити на чйсту воду, викривати (брехню тощо).
паі1-ЬіІіп£ [ 'пеіі,ЬаіПі] ] п 1) звйчка грйзти нігті; 2) розм. безглузде заняття.
паіІ-Ьопе ['пеіІЬоип] п анат. нігтьова фаланга.
паі1-Ьги$1і [ пеіІЬгл/] п щіточка для нігтів.
паіШга^ег ['пеіісіго:^] п тех. обценьки; лапка.
паііед-пр ['пеікі'лр] аф збйтий похапцем, зроблений абйяк.
паііег ['пеііа] п 1) цвяхар; 2) розм. майстер (на щось — аі); 3) розм. чудовий екземпляр.
паііегу [ пеііап] п цвяховйй завод, паіі-йеад [ 'пеіійед] п головка цвяха, паіііпз І'пеїйі]] аф 1) розм. першорядний; відмінний, чудовий; а ~ зйої влучний постріл; ~ §оод прекрасний; 2) що прибивається цвяхами.
паі1-рагіп8$ ['пеікрєапдг] п рі обрізки нігтів.
ПаІ1-$СІ$$ОГ$ ['пеіі,81292] п рі НОЖИЦІ для нігтів.
паіп [пеш] аф розм. свій, власний, паіпзеїі [пеіп'зеї] п розм. власна персона; сам.
паіпзоок ['пешзик] п текст, нансук (білизняна бавовняна тканина).
паїуе, паіуе [па:'і:у] аф 1) наївний, простодушний; 2) простакуватий, недалекий; придуркуватий.
паїуеіу, паіуеіу [паґігуц] п 1) наївність, простодушність; 2) простакуватість, недалекість; обмеженість; 3) наївне зауваження.
пакед ['пеіккі] 1. п 1) оголена постать; 2) жив. фон, тло; ґрунт; 3) (ійе ~) бібл., поет, голі (про бідняків); 2. аф 1) голий, оголений; 2) явний, відкрй-тий; неприхований, очевидний; 3) не-захйщений; 4) голослівний, нічйм не підкріплений; 5) неосідланий; 6) позбавлений (чогось — оГ); 7) зоол. без
волосий, без волосяного покриву; < \уіій а ~ еуе неозброєним оком; аз ~ аз ту тоійег Ьоге те у чому мати народйла; ~ Еасіз голі факти.
пакедпезз ['пеікідшз] п голйзна, нагота; оголеність.
пакег ['пеіка] п іст. литавра.
патЬу-ратЬу ['паетЬі'раетЬі] 1. п ірон. 1) сентиментальщина; манірність; 2) сентиментальна (манірна) людйна; розмазня, тютя; 2. аф ірон. 1) сентиментальний; чутлйвий, манірний; 2) солодкуватий (про стиль тощо).
пате [пеїт] 1. п 1) ім’я (/пжСйгіз-ііап ~; амер. Гігзі (віуєп) ~); прізвище; \уйаІ із уоиг ~? як тебе (вас) звуть?; Ьу ~ на ім’я; ипдег ійе ~ оГ під ім’ям (когось); іо риі опе’з ~ со зтій. підписати щось, поставити підпис під чимсь; іп ійе ~ оГ зтЬ. (зтій.) в ім’я когось (чогось); 2) назва, найменування; позначення; ріасе ~ географічна назва; ігаде ~ назва фірми, фірма; а те ге ~, опіу а ~ одна назва, пустйй звук; 3) репутація, слава; добре ім’я; іо таке а £оосі ~ Гог опезеІГ заслужйти добре ім’я; стати відомим; 4) особйс-тість, велйка людйна; реоріе оГ ~ відомі люди (діячі); 5) рід, родйна, фамілія; ійе Іазі оГ йіз ~ останній з його роду; 6) рі лайка, лайлйві слова; 7) грам. іменник; ргорег ~ власна назва, власне ім’я; соттоп ~ загальне ім’я; 8) лог. термін; логічне поняття; < ійеіг ~ із Іе^іоп бібл. ім’я їм легіон; їх сйла-си-ленна; іо іаке зтй.’з ~ оїТ ійе Ьоокз вйключити когось з організації (клубу, навчального закладу тощо); іо Іепд опе’з ~ іо зтЬ. підтрймати когось, дати комусь рекомендацію; йе йазп’і а реппу іо йіз ~ у нього нема й копійки за душею; 2. аф амер. розм. відомий, з ім’ям; ~ Ьгапсі відома марка (товару); ~ \¥ГІІЄГ8 письменники з ім’ям; ~ Ьапд оркестр під управлінням зна-менйтого диригента; 3. V 1) називати, давати ім’я; іо ~ а сйіїсі Зойп назвати (наріктй) дитйну Джоном; іо ~ ійе Зіаіез оГ ійе Опіоп називати всі штати, що входять до складу США; 2) указувати, призначати; іо ~ опе’з ргісе призначати (називати) свою ціну; йе йаз Ьееп сопзиі його призначили консулом; 3) згадувати; наводити (як приклад); 4) парл. закликати до порядку.
патаЬІе [ пеїтаЬІ] аф що може бути згаданий (опйсаний).
пате-сйіід [ 'пеїт'і/аіісі] п людйна, названа на честь когось.
патед [пеїтсі] аф амер. військ, без-номернйй (про з'єднання).
пате-<1ау ['пеїт'сіеі] п 1) іменйни;
паш
6
паг
2) хрестини; 3) бірж, другий день ліквідаційного періоду.
паше-<1горріп£ [ пеігп,скорії] ] п вихваляння зв’язками; вихваляння знайомством з визначними людьми.
пате1е$$ ['пеіт1і$] аф 1) безіменний; що не має імені (назви); 2) не-названий; анонімний; 3) невідомий, маловідомий; 4) невимовний, несказанний; 5) що не піддається описові; огидний, протйвний, бридкий; 6) не-законнонароджений, позашлюбний.
пашеїу ['пеігпіі] асіу а саме, тобто.
паше-раіі [ пеіт'ра.1] п ім’я героя однойменної п’єси; заголовна роль у п’єсі.
зате-р1а(е [ 'пеітріеіі] п 1) дощечка з прізвищем (на дверях); 2) тех. дощечка з заводською маркою; 3) друк, заголовок газети (на першій сторінці).
патезаке ['пеїтзеїк] п 1) тезко; 2) людина, названа на честь когось.
зазіе-8(з<1у ['пеіт,8(лді] п лінгв. ономастика.
НашіЬіа [ пжтіЬ]з] п геогр. н. Намібія.
патіпз ['петит)] п парл. накладення дисциплінарного стягнення (на члена парламенту).
N311 [паеп] п ж. ім "я Нен, Нан (зменш, від Алл, Аппе).
N3113 ['пжпа] п ж. ім "я Нана (зменш, від Апп, Аппе).
N3306 [пзепз] п ж. ім’я Ненс, Нанс (зменш, від Апп, Аппе).
зазсе [пзепз] див. папсу.
№зсеу [ пзеп8і] п ж. ім’я Ненсі, Нансі (зменш, від Апп, Аппе).
№зсу [пзепзі] п ж. ім’я Ненсі, Нансі (зменш, від Апп, Аппе).
папсу [пзепзі] п розм. 1) дівчйсько (про хлопчика, юнака); 2) педераст (тж ~ Ьоу).
пашіи ['паепсіи] п орн. нанду, американський страус.
№з<1у ['паепсії] п ч. ім’я Нанді (зменш, від Еегйіпапй).
N336(16 [па'пеі] п ж. ім’я Нанет (зменш, від Апп, Аппе).
зазізт [ пеіпіхт] п мед. нанізм (карликовий зріст).
зазкеез, зазкіз [паеп'кі:п, пжп'кіп] п 1) текст, нанка, китайка (бавовняна тканина); 2) жовто-бежевий колір; 3) нанкін (сорт фарфору); 4) рі нанкові штанй.
№зкіз& [,паеп'кп]] п геогр. н. м. Нанкін.
N3333 І'паепа] п ж. ім’я Нана (зменш, від Апп, Аппе).
N3336(16 [па'пеї] п ж. ім’я Нанет.
№ппу ('пжпі] п ж. ім’я Ненні (зменш, від Апп, Аппе).
заззу [ паепі] п дит. няня, нянечка. заззу-&оа( ['паепідоиі] п розм. коза, зазоиз ['пеіпаз] аф карликовий.
Маз(у ['паепп] п ч. ім’я Нанті (зменш, від Апійопу).
N33(2 [пжпіз] п нантський коньяк.
N30311 ['пеіаті] п 1) ж. ім’я Нейомі; 2) бібл. Ноемінь.
заоз ['пеіоз] п 1) архт. наос; 2) іст. (грецький) храм; святйлище.
зар [пжр] 1. п 1) дрімота; короткий сон удень; (о іаке (іо Ііауе, (о зпаіск) а ~ подрімати; іо зіеаі а -задрімати потайки; 2) текст, ворса; начіс; 3) текст, ворсована тканйна; тканйна з начосом; 4) пушок (на персику тощо); пухнаста поверхня; 5) розм. капелюх; 6) наполеон (гра в карти); 2. V 1) дрімати, задрімати; 2) текст, ворсувати; < іо Ье саи§1іі ~ріп§ бути захопленим зненацька.
зараїш ['пеіра:т] 1. п напалм; ~ ЬотЬ напалмова бомба; 2. V бомбардувати напалмовими бомбами.
заре [пеір] п 1) потйлиця; задня частйна шйї (тж ~ оГ (ке песк); 2) за-грйвок, зашййок.
ззрегег ['пеірага] п придворний, що відає столовою білйзною.
зарегу ['пеірап] п столова і постільна білйзна.
зарМІїа [’паеЮа] п хім. лігроїн.
зарМІїзІезе [ 'паеЮаїкп] п хім. нафталін.
заріГопз ['пеіріГо:т] аф бот. ріпчастий.
заркіз ['пжркіп] п 1) серветка, салфетка; 2) пелюшка; підгузок; 3) маленький рушничок; 4) шотл. хусточка до носа.
заркіз-гіз£ ['пжркіпгп]] п кільце для серветки.
№р!е$ [ пеіріи] п геогр. н. м. Неаполь.
зар1е88 ['паеріїз] аф 1) текст, без ворси; без начосу; гладкий (про тканину); 2) поношений, потертий.
№ро!еоз [па'роиірп] п ч. ім’я На-поулеон, Наполеон.
зароіеоз [по'роиЦзп] п 1) іст. наполеондор (старовинна французька золота монета вартістю 20 франків); 2) тістечко «наполеон»; 3) рі чоботи з закотом.
№ро1еозіс [П9,рои1і'опік] аф іст. наполеонівський; ~ у/агз наполеонівські війни.
№ро1еозІ8( [па'рои1)апі8і] п бона-партйст.
зароо [пае'ри:] іпі розм. кінець!, усе пропало!
зарре [паер] п геол. покрив; шар.
ззррег [пжра] п 1) текст, ворсувальна машйна; 2) розм. голова.
заррізд ['паерп]] п текст, ворсування.
зарру [паері] 1. п 1) розм. пелюшка; підгузок; 2) діал. пйво; 3) діал. хмільне; 2. аф 1) ворсйстий; з начосом; 2) пухнастий; 3) пінйстий (про пиво); 4) хмільнйй, п’янкйй.
заг [па:] аф розм. блйжчий.
№гсі88 [па: зів] п ч. ім’я Нарсіс, Нарцйс.
загсіззі [паґзізаі] рі від пагсіззиз.
загсі88І53і [па:'8і8і2гп] п 1) самозамилування, самозакоханість; 2) мед. нарцисйзм, автомоносексуалізм.
загсІ88І8( [паґзізізС] п 1) самозакохана людйна; 2) той, що страждає на автомоносексуалізм.
№ГСІ8838 [па:'81898] п ч. ім’я 1) Нарсіссус; 2) міф. Наркіс, Нарцйс; 3) перен. самозакохана людйна; людйна, що милується сама собою.
загсіззиз [па:'81898] п (рі тж паг-СІ88І) бот. нарцйс.
загсозіазіа [,па:к9'теіпр] п мед. наркоманія.
загсозіазіас [,па:кои'теіпіаек] п наркоман.
загсо$б8 [па:'кои8І:2] рі від пагсозіз.
загсозіз [паґкоизіз] п (рі пагсозез) наркоз.
загсо(1іегару [,па:кои'0егдрі] п мед. лікування сном.
загсо(іс [па.'конк] 1. п 1) наркотик, наркотйчний засіб; 2) перен. снотворне; 3) наркоман; < ~ аййіспоп наркоманія; 2. аф 1) наркотйчний; ~ сіги^ наркотйчний засіб; 2) перен. снотворний.
загсо(іса1 [паґкоіікзі] аф снотворний; наркотйчний.
загсо(І83і ['па.каіігт] п 1) наркоз; 2) наркоманія; 3) хвороблйва сонлй-вість.
загсо(І8( [ 'па:к9(і8(] п наркоман.
загсо(І2а(іоз [,па:к9іаі'хеіїп] п мед. наркотизація.
загсо(І2Є ['па:каіаі2] V 1) мед. давати наркоз; наркотизувати; усипляти; 2) перен. присипляти; заглушати; ослаблювати, притупляти.
папі [па:д] п нард (ароматична речовина).
№г<1іе ['па:ді] п ч. ім’я Нарді (зменш, від Вегпагд).
заге8 ['пє9ґі:х] п рі лат. ніздрі.
загк [па:к] 1. п розм. 1) шпигун; детектйв, сйщик; 2) донощик, лягавий, стукач; 2. V : ~ й! замовкни!, за-ткнй пельку!
загга(е [пз'геН] V розповідати, розказувати, оповідати.
заггагїоз [пае'геї/п] п 1) оповідання; повість; 2) розповідь; вйклад (подій, фактів); 3) кін. текст від автора, авторський коментар; дйкгорський текст.
загга(іуе ['пжгзпу] 1. п 1) оповідання; повість; 2) розповідь; вйклад (подій, фактів); 3) мист. сюжетно-тематйчна картйна; 2. аф 1) розповіднйй; ~ 1і(-егаїиге художня проза (романи, оповідання); 2) говіркйй, балакучий; 3) мист. сю-жетно-тематйчний (про картину).
загга(ог [пае'геїО] п 1) розповідач, оповідач; 2) кін., рад., театр, ведучий;
паг
7
паї
дйктор; актор, що читає текст від автора.
папчну ['паегои] 1. п 1) вузьке місце; вузькйй прохід; тіснйна; вуличка; 2) звич. рі мор. вузька протока; 2. аф 1) вузькйй; 2) тіснйй (тж. перен.); 3) незначнйй; скрутнйй; ~ сігситзіап-сез скрутне становище; 4) обмежений; недалекий (про інтелект тощо); ~ скоісе обмежений вйбір; 5) з невелй-кою перевагою; ~ та]огііу незначна більшість; ~ уісіогу перемога з неве-лйкою перевагою (в рахунку); іо кауе а ~ езсаре ледве врятуватися; чудом унйкнути загйбелі; 6) докладний; точний; старанний, ретельний; 7) розм. скупйй, скнарий; ~ §аи^е зал. вузькоколійка; ~ £оод$ стрічкй, тасьма; 3. асіу докладно; точно; < іо Гаїї ~ не досягати метй; 4. V 1) звужувати (ся), зменшуватися); 2) обмежувати; 3) тіснйти (противника).
паггол¥-еуе(1 ('паегои'аід] аф вузькоокий.
пагпн¥-£аіі£е ['пжгоидекіз] асі] 1) зал. вузькоколійний; 2) розм. вузькйй, обмежений.
пагпн¥-£аіі£е<1 ['паегоидекізсі] аф\ ~ Гііт кін. 1) вузька кіноплівка; 2) вузькоплівковий фільм.
паггоиіпз ['паекоиід] п 1) звуження; зменшення (особл. в ширину); 2) лінгв. звуження (значення слова).
пагго^-іеауед ['пжгои'іігусі] аф бот. вузьколйстий.
пагплуїу [ паегоиіі] а сік 1) докладно; точно; пйльно; 2) ледве, ледь-ледь, мало не; 3) вузько, тісно.
папчи¥-тіп<1е(і ['паегои'таїпсіїсі] асі] обмежений, вузькйй, недалекий; вузьколобий; з забобонами.
паггол¥-тіп(1е(іпе88 ['пжгои'таїпсікі-тз] п обмеженість, вузькість (поглядів); вузьколобість; забобонність.
пагголу-пескеї! ['паегои'пекі] аф з вузькою шййкою; вузькогорлий.
пагпн¥пе$$ ['пжгоипіз] п вузькість, обмеженість.
№ггоі¥ 8еа§ ['паегои'зіїг] п рі протоки, що відокремлюють Велйку Британію від контйненту Європи та від Ірландії.
паггоі¥-8ІвЬіЄ(і [ паегои'заііїсі] аф короткозорий.
паггол¥-8ои1е(1 ['пжгои'зоиісі] асі] дріб’язковий, нікчемний, пустйй (про людину).
пагпну-зрігііеіі ['паегои'зріпікі] аф 1) обмежений, з вузькйми поглядами; 2) легкодухий, боязкйй.
папу(Ь)а! ['па:\уа1] п зоол. нарвал.
пату ['пєоп] аф амер. розм. ніскільки, анітрохи; жодний.
пазді [ ПЄ129І] 1. п 1) фон. носовйй звук; 2) анат. носова кістка; 2. аф 1) анат. носовйй, назальний; ~ сауііу
носова порожнйна; 2) гугнявий;
3) фон. носовйй; ~ зоипд носовйй звук.
пзззійу [пеі'хаеіііі] п фон. носовйй характер звука.
пазаіігагіоп [,пеі29Іаі'геі/п] п фон. назалізація.
паздііхе [ пеігаїаіг] V 1) говорйти в -ніс, гугнявити; 2) фон. назалізувати.
пазаііу ['ПЄ129І1] адч через ніс; у ніс.
пазсепсе [ ПЗЄ89П8] див. пазсепсу.
пазсепсу ['ПЖ89П81] п народження, вйникнення, поява.
пазсепі ['паезпі] аф 1) що народжується (виникає, утворюється, з’являється); 2) що перебуває в стадії (у процесі) вйникнення; 3) незрілий, неспілий, недостйглий.
па8Іі-£аЬ ['пае/даеЬ] п розм. 1) нахаба; 2) пліткар.
па8Іі-£оЬ ['пае/доЬ] див. пазк-^аЬ.
пазо-рЬагупх [.пеігоиТаепдкз] п анат. носоглотка.
На$$аи ['паезо:] п геогр. н. м. Нассо.
пазШу ['па:8ПІі] асіу 1) гйдко, брйдко; мерзенно; 2) неприємно; злісно; їдко.
пазіигіішп [паз'іаі/ат] п бот. красоля, настурція.
пазіу ['па:8П] аф 1) огйдний; бридкйй; мерзенний; нудотний; ~ зтеїі огйдний запах, сморід; 2) бруд-нйй, непристойний; ~ \уопі8 лихослів’я; 3) неприємний, паскудний; кепський, поганий; ~ \уеаікег погана погода; 4) злобний; недоброзйчлйвий; роздратований; іо Ье іп а ~ тоод злй-тися; 5) небезпечний, загрозливий; невдалий; ~ іііпезз тяжка хвороба; ~ зеа бурхлйве море.
пззиіе ['пеіззиі] п зоол. носатий.
[пасі] п ч. ім'я Нат (зменш, від №Шап, №Йіапае1, №ікапіе1).
№<а1 [пУіаеІ] п геогр. н. Наталь.
паіаі ['пені] аф 1) що стосується народження; ~ дау день народження; ~ ріасе місце народження; 2) поет. рідний.
№іа!іа [паЧаеЦа] п ж. ім'я Наталія.
Наіаііе ['паеізії] п ж. ім'я Наталі.
паїаїйу [пеі'іжіїіі] п 1) книжн. народжуваність; коефіцієнт народжуваності; прйріст населення; 2) народження.
паіапі ['пеііапі] аф книжн. плаваючий, пливучий; плавучий.
N3^113 [па'іае/а] п ж. ім'я Наташа.
паіаііоп [пеіЧеі/п] п плавання; мистецтво плавання.
паіаіогіа [,пеііаЧо:гю] рі від паіа-іогіит.
пзіаіогіаі [,пеііа'іо:гіа1] аф 1) плавальний; 2) плаваючий; пливучий.
паіаіогіит [,пей9'із:пат] п (рі тж паіаіогіа) плавальний басейн.
паіаіогу ['пейаіап] див. паїаіогіаі.
Иаіе [пеіі] п ч. ім 'я Нейт (зменш, від №ікап).
паіЄ8 ['пеііігг] п рі анат. сіднйці.
N3(11 [пге0] п ч. ім'я Нат (зменш, від №ійапіе1).
№Йіа1іа [па'0а:1р] п ж. ім’я Наталія.
№Йіа1іе ['пгеОаІі] п ж. ім'я Наталі.
№11іап ['пеіОоп] п І) ч. ім'я Нейтан, Натан; 2) бібл. Нафан.
НаШапае! [пз'0жпа,е1] п ч. ім'я На-танаел.
№Йіапіе1 [па'0аеп]а1] п ч. ім'я На-таньєл, Натаніель.
№<1іе [пеі0] п ч. ім'я Нейт (зменш, від N31 Кап).
пз(1іе1е88 [ 'пеі01і8] асіу проте, однак. паіІі1Є88 ['пге01і8] див. паскеїезз.
паііоп ['пеі/п] п 1) народ, нація; народність; 2) (іке ~) амер. американці, громадяни США; 3) країна; держава; нація; реасе-1оуіп§ ~8 миролюбні країни; 1а\у оГ ~8 міжнародне право; ІЙІ8 ~ амер. наша країна, США; 4) рі (іке ~з) поет, народи світу; 5) рі (іке ~з) бібл. язйчники (про неєвреїв); 6) іст. земляцтво (у середньовічному університеті); < ~ о£ зкоркеерегз нація крамарів (про англійців).
паііопаї ['паерпі] 1. п 1) громадянин; підданий (держави); епету ~8 громадяни ворожої держави; 2) рі співвітчизники, співгромадяни; 2. аф 1) національний; народний, всенародний; ~ есопоту народне господарство; 2) державний; ~ апікет державний гімн; ~ Ьапк державний банк; амер. національний банк; ~ етег^епсу надзвичайне становище в країні; ~ деГепсе Еогсез збройні сйли держави; ~ зесигігу державна безпека; N. Бегуісе військова (трудова) повйнність; ~ зегуісетап військовослужбовець; 3) національний; що стосується національності (нації); ~ тіпогйу національна меншість; 4) націоналістйчний; іо Ье ~ бути націоналістом; 5) (N0 амер. іст. союзний, північний; N. ігоорз армія Півночі; < ~ зосіаіізт націонал-соціалізм, нацйзм.
пзйопаїізт ['пж/пзіігт] п 1) націоналізм; 2) національна самосвідомість; національні почуття; патріо-тйзм; прагнення до національної незалежності; 3) національний характер; національна рйса; 4) політика націоналізації всієї промисловості.
паііопаїізі [ 'пж/па1і8і] 1. п 1) націоналіст; 2) борець за національне вй-зволення (за незалежність своєї бать-ківщйни); 2. аф 1) націоналістйчний; 2) національний; національно-визвольний.
паііопаїізііс [упае/пд'1і8Пк] аф 1) націоналістйчний; 2) рідк. національний.
паііопаїйу [,паф'пае1ій] п І) національність; національна належність;
паї
8
паи
2)	громадянство, підданство; 3) нація, народ; 4) національний характер; національні риси; національні почуття; патріотйзм; 5) національна незалежність; державність.
паііопаїігаііоп [,пж/пз1аі'хеі/п] п 1) націоналізація; 2) натуралізація.
паїіопаїіге [пае/пзіаіг] V 1) націоналізувати; робити власністю держави (усього народу); 2) натуралізувати, приймати у громадянство (у підданство); 3) надавати національного характеру; 4) перетворювати на націю (на державу).
паїіопаїїу [ пж/паїї] асіу 1) із загальнонаціональної (загальнодержавної) точки зору; 2) всенародно; у масштабі всієї країни; 3) в національному дусі; 4) як нація.
паїіопімммі ['пеі/пИисі] п 1) державність; статус (самостійної) держави (нації); 2) національне існування.
паїіоп-иісіе |'пеі/п\уаісі] аф 1) загальнонаціональний; 2) загальнонародний, всенародний.
паііуе [ пєіііу] 1. п 1) уродженець; 2) корінний мешканець; тубілець; 3) місцева тварина (рослина); 4) ав-страл. місцевий уродженець (про білих, що народилися в Австралії}', 5) іст. народжений рабом; 6) розм. батьківщй-на; 2. аф 1) рідний; ~ 1ап§иа§е рідна мова; ~ Іапб батьківщйна, вітчйзна; 2) тубільний, місцевий; ~ си8іош8 місцеві звйчаї; ~ іпбизігу місцева промисловість; 3) чйстий, самородний (про золото тощо); 4) природний, природжений; ~ іаіепі природжений талант; 5) властйвий, притаманний; 6) біол. аборигенний; 7) геол. матерйнський; ~ госк матерйнська порода.
паііУе-Ьогп ['пєіііу'Ьо:п] аф 1) ко-ріннйй; тубільний; 2) біол. аборигенний.
паііуе-£га$зе$ [пеіііУ,дга:8іх] п рі дйкі трави; природна лука.
паііуе-$іі£аг ['пеіііуДшдз] п неочй-щений цукор.
паїіуізш ['пеіііУїтт] п 1) філос. нативізм; 2) амер. пол. теорія переваги громадян, що народйлися в країні, над іммігрантами.
паііуііу [пз'ііуііі| п 1) книжн. народження; 2) (ійе ТЧ.) Різдво Христове; 3) мист. картйна, що зображує Різдво Христове; вертеп; 4) місце народження; 5) гороскоп.
паїгіиш ['пеііпзт] п хім. натрій.
паїгоп ['пеіігзп] п хім. натр, окис натрію.
паііег [паеіз] п розм. 1) базікати, тріпатися; 2) скаржитися; бурчати; нйти, скйглити; 3) обговорювати.
паїіегіаск ['пжізсізжк] п зоол. очеретяна жаба.
паїїііу ['паеіііі] аду розм. 1) акурат
но, охайно; елегантно; 2) спрйтно, метко; майстерно.
пайу ['паеіі] аф 1) акуратний, охайний, чепурнйй; елегантний; 2) спрйт-ний, меткйй; майстерний.
паїигаї [паеі/гзі] 1. п 1) кретйн, ідіот; дурник, слабоумний; 2) розм. підхожа людйна (для чогось); щось підхоже; іі’8 а ~! чудово!, це саме те, що потрібно!; 3) розм. життя, земне існування; 4) муз. бекар; 5) самородок; обдарована людйна; 2. аф 1) природний, натуральний; ~ габіоасііуііу природна радіоактйвність; ~ 1а\у юр. природне право; ~ гІ£ІИ$ юр. (природні) права людйни; 2) земнйй, фізйчний; ~ ІіГе земне існування; 3) справжній, натуральний; - По\уєґ8 живі квіти; 4) що стосується природознавства; ~ йізіогу природознавство; ~ ЬІ8іогіап натураліст; 5) звичайний; нормальний; зрозумілий; 6) дйкий, некультивбва-ний; самородний; 7) необрбблений; 8) природжений, властйвий, притаманний; ~ огаіог природжений промовець; 9) невймушений, природний; і і соте8 ~ (о Ьіт це йому легко дається; 10) позашлюбний, бічнйй; - сЬіІй позашлюбна дитйна; груб, байстрюк; 11) геол. матерйнський; 12) фіз. власний; ~ Ггециепсу власна частота.
паІига1-£гоип<1 ['пжі/гзі'дгаипсі] п 1) матерйк; 2) міцнйй ґрунт.
паІига1і$ш ['паеі/гзіігт] п мист., філос. натуралізм.
паіигаїізі [ 'пжі/гзіізі] 1. п 1) натураліст, природознавець; 2) мист. філос. прихйльник натуралізму; 3) власник зоомагазйну; продавець тварйн; 4) чучельник; 5) заст. фізик; 2. аф див. паіигаїізііс.
паіигаїізііс [,пжі[гз'1і8іік] аф 1) на-туралістйчний; ~ ркіїозорку натуралізм; 2) природнйчо-історйчний; що стосується природознавства.
паіигаіііу [упаеЦз'гж1ііі] п 1) природна поведінка; 2) наочна ілюстрація.
паіигаїігаііоп [,пжугзІаҐ2Єі/п] п 1) юр. натуралізація, прийняття у громадянство (іноземця); 2) акліматизація (рослин, тварин); 3) запозйчення (слова); пронйкнення (нових звичаїв).
паіигаїіге ['пжі/гзіаіг] V 1) натуралізуватися); прийняти в громадянство; набути громадянства; 2) акліматизуватися); прижйтися (про тварин, рослини); 3) запозйчувати (слово); 4) звйкнути до нової батьківщйни (до нового місця проживання); 5) звільняти від умовності; надавати природності; 6) філос. раціоналізувати; 7) займатися природознавством.
паіига1І2е<1 ['паеі/гзіаігсі] аф 1) натуралізований; 2) пристосований до новйх умов (життя).
паіигаїїу ['паеі/гзіі] адч 1) звичайно, зрозуміло; безумовно; 2) як і слід було чекати; 3) природно, вільно, лег
ко; 4) зроду, від народження; 5) дйко, некультивбвано.
паіиге ['пеіі/з] п 1) природа; 2) світ; всесвіт; 3) природний (первісний) стан; іп Іке 8іаіе оГ ~ у чому мати народйла; 4) суть, сутність; основна властйвість; характер (чогось); 5) рід, клас, тип; сорт, ґатунок; §оосІ8 оГ 1ИІ8 ~ товари такого ґатунку; 6) натура, вдача, характер, норов; ііі ~ поганий характер, злостйвість; 7) єство; організм (людини); 8) смола; живйця; камедь; < іп ~ на світі; поі іп ~ ні за що в світі; аіі ~ дуже багато народу; (о Ьеаі аіі ~ амер. перевершити усе на світі; Ьу ~ від природи, від народження, вдачею; іп Ійе соигзе о£~ природно, з розвитком подій; іп ійе - оГ ійіп§8 неминуче; (о еа8е ~ відправити природні потреби.
паіиге-£О<1$ [ 'пеіі/здосіг] п рі міф. богй, що уособлюють сйли природи.
паіиге-ргіпііпз ['пеіір,рппііі]] п фот. контактний тіньовйй відбйток.
паіиге-$іи<1у ['пеіі/зх8ілсіі] п 1) вй-вчення природи; спостереження за явищами природи; 2) шк. природознавство.
паіиге-ууогзііір ['пеіі/з'\уз:/ір] п поклоніння сйлам природи.
паїгігаве ['поійтсіз] п корабельна аварія.
паидкі [по:С] 1. п 1) заст. ніщо; ійіп£ оГ ~ непотрібна річ; аіі £ог ~ марно, даремно, даром; (о Ьгіп§ іо ~ спустошити, занапастйти; іо Ье ~ замовкнути, знітитися; 2) мат. нуль (тж поїцфі); 2. аф 1) мізерний; марний, даремний; 2) поганий, кепський; 3) пропащий.
паи£Міпе$$ ['по:ііпі8] п 1) неслухняність; примхлйвість; пустощі; 2) погана поведінка (дорослих); 3) порочність, розбещеність; гріховність.
паидкіу ['по:іі] аф 1) неслухняний; вередлйвий; примхлйвий; пустотлй-вий; 2) поганий, лихйй (про дорослих); 3) ризикований; сумнівний; 4) порочний; зіпсований; гріховний, грішний; 5) кепський, недобрий; ійе \уаіег І8 ~ кепська вода; 6) невдалий, непідхожий; < ~ 8іогу непристойний анекдот.
паипі [па:пі] п розм. тітка.
паизеа ['по:зр] п 1) нудота; огйда; 2) морська хвороба; 3) щось огйдне.
паизеапі ['по.зізпі] 1. п мед. нудотна речовина; 2. аф нудотний.
паизеаіе ['погзіеіі] V 1) викликати нудоту (блювання); 2) викликати огй-ду; 3) відчувати нудоту.
паи$еаііп£ ['поізіеііп)] аф 1) мед. нудотний, що викликає нудоту; 2) пе-рен. огйдний, протйвний.
паизеоиз ['погз^зз] аф 1) нудотний, гидкйй на смак; смердючий; 2) огйдний, відразливий.
паиісії [по:і/] п 1) професіональна
пай
9
пеа
танцюрйстка; 2) виступ професіональних танцюристок.
паиііс ['по:іік] асі] морський.
паигісаі ['по.ЧікзІ] асі] морськйй; мореплавний; навігаційний; ~ тіїе морська мйля (= 1853 м); ~ скап морська карта.
паиіісаііу [ поіікоіі] асіу по-моряць-кому, по-флотському.
паиіісз ['по:1ік8] п рі (вжив, як 5іп%) 1) морська справа; 2) водний спорт.
паиіііі ['по:1і1аі] рі від пашіїиз.
паиіііиз [ 'по:ііІ98] п (рі паиіііі) зоол. наутйлус, кораблик.
Иауаію ['пжузЬоц] п (рі без змін) навахо (північноамериканський індіанець)', (ке ~ збірн. навахи.
пауаі ['пєіузі] аф 1) військово--морськйй; ~ ро\уег морська держава; військово-морська могутність; військово-морські сйли; ~ аіг військово--морська авіація; ~ Ьазе (зіаііоп) військово-морська база; 2) морськйй, флотський; ~ роїісу морська стратегія; ~ Ьаггаскз (берог) військ, флотський екіпаж.
пауаііу ['пєіузіі] асіу у морському відношенні; що стосується військово--морського флоту.
пауе [пєіу] п 1) маточина (колеса)', 2) тех. втулка; 3) архт. неф.
пауеі ['пєіузі] п 1) анат. пуп, пупок, пуповйна; 2) центр, середина; пуп (чогось)', 3) бот. рубчик; ~ огап^е апельсйн з рубчиком, навель.
пауе1-сог<1 [ пеіуа!ко:б] п анат. пуповйна.
пауе1-$ігіп£ [ 'пеіУ9І8Іпі] ] див. пауеі--согб.
пауету ['пеіу]и:] п бот. дйка ріпа.
пауісегі ['пжуі8з:і] п мор. морське охоронне посвідчення (про відсутність військової контрабанди на судні).
пауісиїа [пз'уїкіиіз] п церк. кадйло.
пауісиїаг [по'уіІд'иЬ] асі] анат. човноподібний.
пауізаЬіІіїу [,паеУіда'Ьі1ііі] п 1) судноплавність; 2) мореплавність, море-хідні властйвості.
пауі^аЬІе [патдаЬІ] асі] 1) судноплавний; 2) мореплавний; придатний для морського плавання; 3) ав. придатний для польотів; 4) керований (про аеростат)', льотний.
паущаіе [ пжуїаен] V 1) плавати (на судні)', вестй (корабель)', 2) керувати (судном); 3) літати (на літаку, дирижаблі); 4) проводити (заходи); спрямовувати (переговори); со ~ а Ьііі ікгои^к Рагііа-тепі провестй законопроект у парламенті; 5) амер. розм. брестй, плентатися.
пауідаїіпз [ пжуїдеііід ] асі] штурманський; < ~ таїе штурман торговельного судна; ~ оГГісег ав. штурман; мор. командйр штурманської бойової частйни корабля.
пауіваііоп [,паеуі'деі/п] п 1) навігація, судноплавство; 2) кораблеводіння; 3) літаководіння; зрасе ~ міжпланетні сполучення; 4) штурманська справа; 5) наведення (ракети); < ~ заіеііііе навігаційний штучний супутник.
пауі^аііопаї [,паеуі'деі/па1] асі] 1) штурманський; 2) аеронавігаційний.
пауіваіог ['пжуїдеііа] п 1) штурман; навігатор; 2) мореплавець; 3) навігаційна система; система наведення (ракети).
паууу ['пат] п 1) грабар, землекоп; чорнороб; 2) екскаватор; землечерпалка; < (о \уогк Ііке а ~ працювати як віл.
пауу ['пєіуі] п 1) військдво-морсь-кйй флот; військово-морські сйли; ~ іп (ке аіг розм. авіація військдво-мор-ськйх сил; (ке Воуаі N. британський військбво-морськйй флот; 2) поет, ескадра, флотйлія; 3) морське відомство; адміралтейство; N. Оераіітепі (амер.), N. ОГГісе (англ.) міністерство військо-во-морськйх сил; < ~ уагб військова верф; суднобудівнйй (судноремонтний) завод військбво-морськйх сил; ~ Ьіие темно-сйній колір.
пауу-ЬІие ['пеіУіЬІи:] аф темно-сй-ній.
пау [пеі] 1. п 1) негатйвна відповідь; 2) голос «проти»; (ке ~з кауе і( більшість проти (при голосуванні); уеаз апб ~з голосй «за» і «проти»; 3) відмова, заборона; (о зау ~ відмовляти, заперечувати; 2. асіу 1) навіть; більше того; мало того; І кауе \¥еі§к(у, ~, ип-апз\¥егаЬ1е геазопз у мене є вагомі, більше того, незаперечні підстави; 2) ні; уеа апб ~ і так, і ні.
пау-зау ['пеїзеї] 1. п відмова; заперечення; 2. V відмовляти.
паруогіі ['пеі\уа:б] п 1) розм. прислів’я, прйказка; 2) девіз; пароль.
Нагагепе [,павгд'гі:п] 1. п 1) іст. мешканець Назарета; 2) бібл. Назорей (про Христа); 3) рел. назарей; 4) рі на-зарейці; 2. аф 1) іст. що стосується Назарета; 2) рел. що стосується наза-реїв.
паге [пеіг] п геогр. ніс, скелястий мис.
Иагі ['па:(8і] 1. п нацйст, фашйст; 2. асі] нацйстський, фашйстський.
Нахізш ['пагізіхт] п нацйзм, фа-шйзм.
пе [пі:] 1. асіу ні; 2. с] ні; не.
пе [пеі] а фр. уроджений, що мав від народження прізвище.
пеаі [пі:1] у діал. обпалювати (гончарні вироби).
№а1е [пі:1] п ч. ім'я Ніл.
№апдегОіа1 [пі'аепбаіа:!] 1. п пале-онт. неандерталець; 2. аф палеонт. неандертальський; ~ тап неандерталець.
пеапіЬгоріс [,піжп'0гзрік] аф антр. що стосується сучасної людйни.
пеар [пі:р] 1. п 1) амер. дйшло, дй-шель; 2) астр. квадратура; 2. у спадати (про приплив); < (о Ье ~еб сісти на мілину.
Иеароіііап [пю'роїйап] 1. п неаполітанець; неаполітанка; 2. аф неаполітанський; < N. ісе морбзиво-асорті. пеаг [та] 1. аф 1) близькйй; тісно пов’язаний; ~ геїаііоп близькйй родич; ~ Ггіепбз нерозлучні друзі; ~ (о зтЬ.’з кеап заповітний; близькйй серцю; 2) блйжчий, сусідній, прилеглий; що знаходиться поруч; 3) найблйжчий (про час); 4) короткий, прямйй (про шлях); 5) схожий, подібний; ~ гезет-Ьіапсе велйка схожість; 6) що нагадує; що імітує; 7) амер. майже повний; 8) важкйй, копіткйй; ~ \уогк копітка робота; 9) розм. скупйй; дріб’язковий; 10) лівий (про ногу коня, колесо екіпажа тощо); ~ зібе лівий бік (по ходу); 11) (пеаг-) як компонент складних слів напів-, при-; пеаг-пибе напівголий; < ~ апб беаг рідний, любий; ~ зі§к( короткозорість; 2. асіу 1) блйзько, недалеко, поблизу; коло; (о соте ((о бга\у) ~ наближатися; 2) незабаром, скоро, недалеко (про час); 3) безпосередньо; 4) майже; мало не; уои аге - гі§к( ви майже праві; ке ~ біеб ууіік ГгІ£к( він мало не вмер від страху; 5) ощадливо, бережлйво; скупо; ~ а( капб під рукою; блйзько; скоро, незабаром; ~ Ьу поруч, блйзько; скоро, незабаром; ~ безеїі напівпустеля; ~ тізз промах; ~ (о поблизу, коло; ~ ироп майже, біля; ~ ироп Гіує о’сіоск майже п’ята годйна; со §о ~ іо бо майже зробйти; аз ~ аз по таПег майже, мало не; 3. у наближатися до (чогось); підходити; іке зкір \уаз ~іп§ Іапб корабель наближався до берега; 4. ргер 1) коло, блйзько, біля; ке ііуєз ~ іке гіуєг він живе біля річки; 2) до; боп’і соте ~ те не підходь до мене; 3) майже (про час); ~ тібпі^кі майже опівночі; 4) майже не, мало не; І сате ~ Гог§еиіп§ ко\у (о £еі (кеге я мало не забув, як тудй йти; 5) блйжче до, мало; (ке сору боез поі соте ~ (ке огі^іпаї копія мало схожа на оригінал.
пеаг-Ьеег ['таЬіа] п амер. безалкогольне пйво.
пеаг-ЬоКот ['та'ЬоІат] аф придонний.
пеаг-Ьу ['пюЬаі] 1. аф (тж пеагЬу) близькйй, недалекий; сусідній; ~ пеі^кЬоигз найблйжчі сусіди; 2. асіу 1) поблизу, неподалік, недалеко; по сусідству; 2) майже.
пеаг-сгііісаі [ та'кшікаї] аф майже критйчний.
Неагсііс [т а:кйк] аф зоол. нео-арктйчний; неарктйчний.
пеаг-Ьапб ['пюкжпб] 1. аф розм. близькйй, сусідній; блйжчий; 2. асіу
пеа
10
пес
розм. 1) близько, поблизу; по сусідству; 2) майже.
пеагіу ['шзіі] асіу 1) майже, мало не; І \уа$ ~ дго\¥песі я мало не вто-пйвся; 2) приблйзно, біля, блйзько; і( із ~ піпе о’сіоск зараз блйзько дев’ятої годйни; 3) тісно, безпосередньо; і( сопсегпз те ~ це стосується безпосередньо мене; по( ~ зовсім не, далеко не; по( ~ епои^Ь значно менше, ніж потрібно.
пеагпе$$ ['пюпіз] п блйзькість.
пеаг-ргіпі ['піарпп(] п друк, відбй-ток, надрукований на розмножувальному апараті.
пеаг-$1юге ['піа/з:] п прибережна зона моря.
пеаг-$і&Ьіе<і [ 'піа'заіікі] 1. п ((Ье ~) збірн. короткозорі; 2. аф короткозорий.
пеаг-$і£Іііе(іпе$$ ['пю'заккіпіз] п короткозорість.
пеаг-8І1к [ піазіїк] п синтетйчний ШОВК.
пеагеопіс [пю'зопік] асі] близькйй до звукового (про швидкість).
пеаі [пі:(] 1. п (рі без змін) 1) віл; бик; корова; ~’8 (оп^ие яловичий язйк; 2) збірн. велйка рогата худоба; 2. асі] 1) чйстий; охайний, акуратний, чепур-нйй; 2) скромний і елегантний; гарно припасований (про одяг); 3) стрункйй, ставнйй (про фігуру); 4) чіткйй, яснйй; точний; 5) лаконічний; відточений (про мову, стиль тощо); 6) умілий, вправний; 7) добре зроблений; 8) не-розведений (про напої); ~ ]иісе натуральний сік; < а8 ~ а8 а ЬапбЬох (а8 а пе\¥ ріп) новісінький, з голочки.
пеаііі [пі:0] ргер поет., діал. під, попід; нйжче.
пеаі-Ьап<1е<1 [ 'пі :(, Ьжпсіїсі] аф вправний, умілий, майстерний; шо має золоті руки.
пеайіепі ['пі:(Ьа:сі] п пастух, черед-нйк (при коровах).
пеаіпе$$ |'пі:(пі8] п 1) охайність, чепурність, акуратність; 2) чіткість; 3) майстерність, вправність.
пеаі’$-1еаі!іег ['піКзДеда] п волова шкіра.
пеЬ [пеЬ] п 1) шотл. дзьоб (птаха); рйльце, мордочка, пйсок (тварини); 2) кінчик, вістря, шпичак; 3) розм. (велйкий) ніс.
№Ьга$ка [пі'Ьгаезкз] п геогр. н. Не-браска (штат США).
ИеЬисІїаіІпеггаг [,пеЬ]икасі'пе2а] п іст. Навуходоносор.
пеЬиіа І'пеЬіиІа] п (рі пеЬиіае) 1) астр. туманність; 2) мед. більмо, помутніння рогівки (ока); 3) рідк. туман.
пеЬиіае ['пеЬ]и:1і:] рі від пеЬиіа.
пеЬиІаг [ пеЬ]и!з] аф астр. що належить до туманностей; небулярний.
пеЬііІе ['пеЬ]и:1] п 1) хмара; 2) туман.
пеЬиІіхе ['пеЬ]и!аіг] V розпилюватися), розпорбшувати(ся).
пеЬиІігег ['пеЬ]и1аіга] п розпилювач, розпорошувач.
пеЬи1о$е ['пеЬ]и1оиз] аф 1) хмарний, туманний; затягнутий хмарами; 2) неяснйй, невиразний, непевний.
пеЬи1о$Иу [,пеЬ]и'І08йі] п 1) хмарність, туманність; 2) неясність, нечіткість (думки тощо); 3) непевність, роз-плйвчастість.
пеЬи1оіі8 ['пеЬ]иІ98] аф 1) невиразний, неяснйй; розплйвчастий, туманний; 2) хмарний, туманний, сирйй; 3) хмароподібний; 4) астр. туманний.
песе$$агі1у [ ПЄ8189ПІ1] асіу 1) обов’язково, неодмінно; 2) неминуче; < (о Ье ~ аЬзеШ парл. бути відсутнім з поважних причйн.
песе88агіпе88 ['пе8і8зппі8] п неза-мінність.
ПЄСЄ$$агу ['ПЄ8189Г1] 1. п 1) необхідне; (Ье ПЄСЄ88аГІЄ8 оГ ІіГе предмети першої необхідності; 2) ((Ье ~) розм. гроші, кошти (на щось); 3) амер. діал. відхоже місце, нужник; нічнйй горщик; 4) рі юр. матеріальні засоби для утрймання неправоздатної особи; 2. аф 1) необхідний, потрібний; 2) неминучий; 3) невід’ємний; 4) вй-мушений; 5) очевйдний; що не потребує доказів.
песе88ііагіап [т,8Є8і'ієагюп] 1. п фі-лос. детермініст; 2. аф філос. детерміністський.
песе$$ііаіе [П1'8Є81(Є1(] У 1) робйти необхідним, вимагати; 2) викликати, спричиняти, неминуче призводити до (чогось).
песе$8Йоіі8 [пі'зезіОз] аф книжн. 1) нужденний, бідний; 2) злигодній; скрутнйй (про матеріальне становище); 3) вймушений.
ПЄСЄ88ІІУ [П1'8Є81(1] п 1) необхідність, потреба; о£ ~ через необхідність; і( І8 а ~ (о те я без цього не можу обійтйся; 2) неминучість; невідворотність; 3) предмет першої необхідності (тж ргіте ~); 4) нужда, бідність; (о Ье іп £геа( ~ терпіти нестатки, жйти у крайній бідності; 5) філос. необхідність; причйнна обумовленість; < ю таке а уігіие о£ ~ удавати, що дієщ добровільно; ~ із (Ье то(Ьег о£ іпуєпііоп присл. шо голіший, то мудріший.
песк [пек] 1. п 1) шйя; 2) шййна частйна (туші); 3) шййка (пляшки); 4) комір; 5) геогр. перешййок; вузька протока; коса; 6) анат. шййка; 7) тех. кільцева канавка; цапфа; 8) розм. зухвалість, нахабство; 9) діал., розм. останній сніп; ~ апб сгор швйдко, рішуче; ~ ог по(Ьіп§ або пан, або пропав; ир ю (Не ~ по горло, по вуха; (о Ьгеак (Ье ~ о£ а рЬ вйконати найважчу
частйну роботи; 2. V 1) амер. розм. обніматися і цілуватися; 2) діал. розм. скрутйти голову (курці тощо); відрубати голову.
песк-Ьаші ['пекЬаепсі] п 1) комір (чоловічої'сорочки); обшйвка (сорочки); 2) стрічка, оксамйтка, бархатка (на шиї).
песк-ЬееГ [ 'пекЬі:£] п Ц шййна частйна (туші); 2) перен. дешевина; погань.
песк-Ьопе ['пекЬоип] п шййний хребець.
песк-саггіа£е ['пек.каегісіз] п постава шиї (коня).
песксІоіЬ ['пеккІоО] п 1) краватка, галстук; хустка на шйю; 2) шйбениця, зашморг.
песк-соїіаг ['пеккзіа] п хомут.
пескегсЬіеГ ['пека(/і£| п 1) шййна хустка; косйнка; 2) шарф.
песк-Лар ['пекЛжр] п одворот шапки; напотйличник.
пескіп£ ['пекід] п 1) амер. розм. обійми і поцілунки; милування; 2) архт. обв’язка колони.
пескіпз-рагіу [ 'пекіі],ра:(і] п амер. розм. вечірка-бргія.
пескіасе ['пекіїз] 1. п 1) намйсто; кольє; 2) перен. петля; хомут; 2. V 1) на-нйзувати (намисто); 2) охоплювати на-мйстом; 3) стискати як намйстом.
пескіеі ['пек!і(] п 1) коротке намйсто; 2) горжетка, боа.
пескііпе ['пекіаш] п вйкот (у сукні). песк-іоск ['пекіок] п спорт, захват шйї.
песк-тоиШ ['пектоикі] п архт. астрагал.
песк-ріесе ['пекрі.8] п 1) горжетка, боа; хутро на плечі; 2) шарф; хустка; косйнка; 3) комір (хутряний).
песк-ііе ['пекіаі] п краватка, галстук; < ~ раг(у амер. розм. лінчування; повішення.
пескшеаг |'пек\уєа] п збірн. краватки, галстуки; комірці.
песіоуееіі [ пек\уі:с1] пбот. вероніка.
песку ['пекі] аф розм. нахабний, зухвалий.
песк-уоке ['пек)оик] п хомут.
песгоіаїгу [пе'кгоіойт] п некролат-рія, обожнювання померлих.
песгоіозіс [, пекгз Чобзік] аф некрологічний; посмертний.
песгоіозие І'пекгаїод] п некролог.
песгоіозу [пе'кгоізсізі] п 1) некролог; 2) поминальник, граматка; синодик; 3) спйсок померлих.
песготапсег [ пекгоитаепзз] п ча-рівнйк, чаклун.
песготапсу ['пекгоитаеп8і] п не-кромантія; чорна магія; чаклунство.
песгошапСіс [,пекгои'таеп(ік] аф 1) чаклунський, магічний; 2) шо займається некромантією; шо викликає душі померлих.
пес
11
пев
песгорка£ои$ [пе'кгоЕздаз] асі] 1) стервоїдним; що жйвиться падлом; 2) бот. сапрофітний.
песгоріїіііа [,пекгоиТі1іа] п некро-філія.
песгорІюЬіа [,пекгоиТоиЬ]а] п нек-рофобія.
песгоро1еІ8 [пе'кгора1і:8] рі від песгороііз.
песгороііз [пе кгора1і8] п (рі тж песгороіеіз) 1) кладовище; колумбарій; 2) іст. некрополь, місто мертвих.
песгорзу [пе'кгорзі] п мед. розтин трупа, аутопсія.
песго$сору [пе'кгозкарі] пмед. 1) розтин трупа, аутопсія; 2) огляд трупа.
песго$е [пе'кгоиз] V мед. 1) омертвіти; 2) викликати омертвіння.
песго8Є$ [пе'кгоизгх] рі від песгозіз.
ПЄСГО8І8 [пе'кгоизіз] п (рі ПЄСГО8Є8) мед. некроз, омертвіння.
песгоііс [пе'кгойк] аф мед. некро-тйчний, що стосується омертвіння.
песгоіоту [пе'кгоіаті] п мед. 1) розтин трупа, аутопсія; 2) вирізання змертвілої тканйни.
песіаг [ пекСа] п 1) нектар; напій богів; 2) фруктовий сік; 3) бот. квіт-ковйй сік, медбк.
песіагед ['пекізсі] аф поет, наповнений медом (солодощами); запаш-нйй; що пахне медом (квітами).
песіагеоиз [пек'ієапаз] аф 1) бот. нектарний, медоносний; 2) солодкий; запашнйй, духмяний; божественний, чудовий (про запах тощо).
песіагіаі [пек'ієапаї] аф нектарний.
песіагіГегоиз [.пекіа'пГагаз] аф бот. нектароносний, медоносний; ~ ріапі медонос, медоносна рослйна.
песіагіпе ['пекіапп] 1. п нектарйн (гладенький персик)', 2. аф 1) нектарний; найсолодший; 2) поет, п’янкйй, як нектар.
N6(1 [пед] п ч. ім 'я Нед (зменш, від Ед^аг, Едтипд, Есіууагсі, Ед\уіп).
педдег ['педа] п зоол. вуж.
Не<1<1іе ['песії] п ч. ім'я Недді (зменш, від Ед&аг, Едтипд, ЕсЬл'агсІ, Ед\уіп).
Несісіу ['песії) п 1) див. №ддіе; 2) розм. осел, дурень.
педду ['песії] п 1) розм. віслюк, ослик; 2) розм. ціпок, налйтий свинцем.
пее [пеі] асі] фр. уроджена; Мг$. 8йагр, ~ ОзЬогпе місіс Шарп, уроджена Осборн.
пеед [пі:д] 1. п 1) потреба; аге уои іп ~ оГ Ьеір? чи потрібна вам допомога?; із Шеге апу ~ іо Ьиггу (Гог Ьазсе)? чи потрібно поспішати?; 2) рі неста-тки; запити, потреби; (о тееі іЬе ~8 задовольняти потреби; 3) нужда, злйд-ні, бідність; їо ііує іп ~ жйти в злйднях; іо Ье іп ~ бідувати; 4) недостача; 5) біда; важке становище; 6) прагнення; < (Ке ~ оГ опе’з Ьеагі веління серця; а Ггіепсі іп ~ і$ а Ггіепсі іпдеед присл.
друзі пізнаються в біді; 2. V 1) потребувати; мати потребу; Ке ~8 тезі йому потрібен відпочйнок; Не ~8 поі соте йому приходити не обов’язково, він може не приходити; уои ~ поі \уай можете не чекати; 2) бути необхідним, бути потрібним; (Ье дгезз ~8 \уа8Ьіп£ сукню необхідно вйпрати; Не дідп’і ~ (о Ье (оід (\уісє йому не потрібно було говорйти двічі; він зрозумів з першого слова; 3) ірон. заслуговувати; Ке ~8 а 1е88оп його варто провчйти; 4) терпіти нужду, бідувати; < І ~ уои Ьасіїу ви мені дуже потрібні, мені вас дуже не вистачає; І ~ Ьагдіу іеіі уои (Ьаі... навряд чи потрібно говорйги вам, що...; І доп’ї (Ьіпк (Ьаі - Ье сопзідегед я вважаю, що ми не зобов’язані брати це до уваги.
пеедед ['пі.дід] асі] потрібний; необхідний.
пееШіге ['пі:дГаіа] п 1) багаття; сигнальний вогонь; 2) вогонь, здобутий тертям.
пееШїіІ ['пігдГйІ] 1. п 1) потрібне, необхідне; 2) розм. гроші, кошти; 2. аф 1) потрібний; необхідний; насущний, нагальний; 2) нужденний, бідний; 3) злигодній.
пееШе ['пі:д1] 1. п 1) голка; 2) спй-ця, крючок (для плетіння)', 3) гравірувальна голка; 4) рі хвоя, глиця; 5) стрілка (компаса тощо)’, 6) гострокінцева вершйна; стрімчак, бескйд; 7) архт. шпиль; обеліск; 8) (1Ье ~) розм. нудьга, хандра; роздратування; < зЬагр аз а ~ гострий, пронйкливий, спостережливий; (о Іоок Гог а ~ іп а Ьаузіаск шукати голку в скйрті сіна, займатися безнадійною справою; 2. V 1) шйти; зашивати; 2) проколювати голкою; 3) протйскуватися (через щось)', 4) розм. говорйти уїдливо, дражнити; роздратовувати; 5) розм. нацьковувати, під’юджувати; 6) амер. прикрашати (розповідь)', прибрехати; 7) амер. розм. кріпити (пиво спиртом).
пееШе-ЬаіІі ['пі:д1Ьа:0] п мед. душ Франкліна; голчастий душ.
пееШе-Ьоок ['пі:д!Ьик] п кнйжечка--гольнйк.
пеед1е-са8е ['пі:д1кеі8] п гольнйк.
пеедІе-ПзЬ ['пі:д1ГіД п іхт. гдлка--рйба; морська голка.
пееШейіІ ['пігдІГйІ] п нйтка, втягнута в голку.
пееШе-Іасе [ пі:д1'1еіз] п мереживо, плетене (в’язане) крючком.
пееШе-роіпі [ 'пі:д!роіп1] п 1) вістря голки; 2) вставна голка (циркуля); 3) мереживо, плетене (в’язане) спйця-ми (тж пеедіе-іасе); 4) ручна вйшивка гарусом на канві.
пееШег ['пі:д1а] п голкар, голковйй майстер.
пеед1е-8Ьаред ['п::д!'/еірі] аф голкоподібний.
пеед1е88 ['пі:д1і8] ай) непотрібний; марний; зайвий; некорйсний; ~ (о зау... не кажучи вже...
пее<11е-$угіп£е [ 'пі.ді, зіппдз] п шприц з голкою.
пееШе-ііше ['піїдкаїт] п час передачі музики у грамзапису (по радіо).
пеедіеіуотап [пі:д1,\уитап] п (рі пеедіеиютеп [-\уіґпіп]) 1) швачка; 2) рукодільниця.
пеедіеіуогк ['пі:д1\уа:к] п 1) вйшивка; вишивання; шиття; шитво; рукоділля; 2) вйшиті (плетені, в’язані) вй-роби.
пеедтепіз ['пі:дтап1з] п рі 1) усе необхідне (для подорожі); ручнйй багаж; 2) потреби.
пеед$ [пі:дг] асіу розм. неодмінно, обов’язково (тільки з тизі); Ье тизі ~ §о Йому неодмінно треба ЙТИ.
пееду ['пі:ді] 1. п нічліжник; бродяга, жебрак; 2. аф 1) нужденний, бідний; що живе в нужді; 2) злигодній; злидарський.
пеер [пі:р] п розм. ріпа.
пе’ег [пєа] асіу (скор. від пєуєт) поет. ніколи.
пе’ег-(1о-і¥е11 [’пєади:\уе1] 1. п нероба, ледащо; гультяй; нікчемна людйна; 2. ай] ні до чого не здатний, нікчемний.
пееге [пі:2] V розм. чхати.
пеГапдоиз [піТаепдаз] аф мерзенний, огйдний.
пеГагіоиз [піТєапаз] аф 1) мерзотний, мерзенний, підлий; 2) нечестй-вий.
пе&аіе [пі'дей] V 1) заперечувати існування (правдйвість) (чогось); відкидати; 2) зводити нанівець; спростовувати.
пезаііоп [пі'деі/п] п 1) заперечення; відкидання (чогось); 2) ніщо; «пусте місце»; фікція; 3) мат. від’ємна величина.
пезаііопаї [пі'деі/апі] аф заперечний; що стосується заперечення.
пе£аііопі$< [пі'деі/апі8і] п заперечу-вач; нігіліст.
пезаііуе ['педайу] 1. п 1) негатйвна відповідь; незгода; 2) відмова, відхй-лення; 3) негатйвне ставлення; негатйвна сторона (рйса); 4) недолік, мінус; негатйвний факт; 5) негатйвний тип (герой); 6) заборона, вето; 7) негатйвний результат голосування (референдуму тощо); іЬе рІеЬізсііе геїигпед а ~ плебісцйт дав негатйвну відповідь; 8) грам, заперечна частка, заперечення; заперечна форма; заперечне речення; 9) мат. від’ємна величина; 10) ел. катод, негатйвний полюс; фот. негатйв; 2. аф 1) негатйвний; заперечний; від’ємний; 2) безрезультатний; 3) нігілістйчний; песимістйчний; що (огульно) заперечує; 3. у 1) робйти марним; зводити нанівець; нейтралі
пев
12
N60
зувати; 2) відхиляти, відкидати; спростовувати; заперечувати; 3) забалотувати; 4) амер. накладати вето; не затверджувати; скасовувати, відміняти.
пе£аії¥і$т ['педапуіхт] п 1) схильність до заперечення; нігілізм; невизнання дійсності; 2) мед. негативізм; безглуздий опір зовнішньому вплйву (душевнохворого)', 3) філос. негативізм.
пе£аіі¥і$< [ педаііУїзі] п 1) запере-чувач; нігіліст; 2) мед. хворий на негативізм; 3) філос. негативіст.
пезаііуНу [,педа'1іуій] п заперечність; негативність.
педоіогу ['педаіап] аф книжн. заперечний, негативний.
пезаігоп ['педаітоп] п 1) фіз. електрон; 2) негатрон (тип радіолампи).
№§ег ['пі:да] п розм. негр.
пе£Іес< [пі'діекі] 1. п 1) зневажання, зневага; недбалість, недбайлйвість; неувага; нехтування; 2) юр. халатність; недогляд; занедбання; 3) занедбаність, занехаяність; 4) забуття; 2. V 1) нехтувати, зневажати; не дбати (про щось); 2) не звертати уваги; не турбуватися (про щось); 3) занедбувати; забувати; не виконувати (обов'язку); доп’і ~ \угіііп£ ю уоиг тоіЬег не забувайте писати своїй матері; 4) не помічати, ігнорувати; іо ~ тодегп агі ігнорувати сучасне мистецтво.
пе£Іесіе<1 [пі'діекікі] аф забутий; занедбаний, занехаяний.
пезіесіїїіі [пґдіекіГиІ] аф неуважний; недбалий; недбайлйвий, безтурботний.
пе£Іі£Є ['пед1і:зеі] п фр. 1) пеньюар, (ранковий) жіночий халат; 2) домашнє вбрання, негліже; іо Ье іп ~ бути невдягненим, бути в негліже.
пе£1і£ее ['педіїзеї] п 1) амер. див. пе£ІІ£е; 2) іст. простора сукня XVIII ст.; 3) іст. намйсто (з намистинок різного розміру).
пе£1і£епсе [ педіїдзапз] п 1) недбалість; недбайлйвість; неуважність; 2) неохайність; 3) необережність; необачність; недогляд; 4) байдужість; зневажливе ставлення; 5) невймуше-ність; розв’язність.
пе£1і£еп< ['педікізапі] аф 1) недбалий; безтурботний; 2) неуважний, недбайлйвий; 3) неохайний.
пе£1і£епі1у [ педікізапііі] асіу 1) недбало, абйяк; 2) необачно, необережно.
пе£ІІ£ІЬііиу [,педіїбзі'Ьііііі] п незначність, неважлйвість.
пе£ІІ£ІЬ1е [ педІїдзаЬІ] аф незнач-нйй; що не береться до уваги; дрібнйй.
пе£ІІ£ІЬІу ['педІкізаЬІі] асіу дуже мало, ледь-ледь, ледь помітно, майже не.
пе£0ііаЬі1ііу [пі,дои[)а'Ьі1ііу] п 1) фін. оборотність; можливість передачі в обіг (чека, векселя тощо); 2) прохідність, доступність (дороги, вершини).
пезоііаЬІе [пі'доиДаЬІ] аф 1) фін., юр. що може бути куплений (проданий, переуступлений); 2) прохіднйй, доступний (про дорогу, вершину).
пе&о<іапі [пі'дои/іапі] п 1) учасник переговорів; 2) негоціант, купець; 3) оптовий торговець.
пезоііаіе [пґдои/іеіі] V 1) вестй переговори; домовлятися (з кимсь); обговорювати умови; 2) укласти (договір); іо ~ а солі гасі укласти контракт; 3) фін. передавати, переуступати, пускати в обіг (векселі тощо); 4) перебиратися; продиратися (крізь щось); переборювати (перешкоди); 5) продавати, реалізувати; вестй справу.
пезоііаііоп [пі,дои/і'еі/п] п 1) часто рі переговори; обговорення умов; 2) фін. передача, переуступка, продаж (векселя тощо); 3) подолання (перешкод тощо).
пе£огіаіог [пі дои/іеііа] п 1) особа, що веде переговори; член делегації (на переговорах); сйіеГ ~ глава делегації; 2) посередник; 3) негоціант, купець.
№£ГЄ88 ['пі:дгі8І п часто знев. негритянка.
№£ГІ11о [пе'дпіои] п карликовий негр; пігмей; бушмен.
№£гИіс [пе'дпіік] аф негритянський; негрський.
Невгііо [ш'дгігіои] п (рі тж N6-£гііое$ [-оих]) негритос (Малайського архіпелагу).
№£го ['пі.дгои] 1. п (рі \е§гое$ [-оих]) 1) негр; негритянка; 2) амер. той, що має предка-негра; < ~ деаіег (ігадег) іст. работорговець; 2. аф 1) негритянський; темношкірий, чорний; 2) негрський; < ~ дгипк розм. п’яний як ніч; ~ Іиск амер. розм. несподівана удача.
педго-ііеасі ['пі:дгоиЬесі] п 1) сорт темного міцного тютюну; 2) низькосортна гума.
Недгоісі ['пі:дгоід] 1. п негроїд; 2. аф негроїдний.
Не£горкі1(е) ['пі.дгоиГії] п часто знев. негролюб, негрофіл.
№£ГорІюЬе ['пі:дгоиГоиЬ] п негро-фоб, негроненавйсник.
№§горЬоЬіа [,пі:дгоиТоиЬ)а] п не-грофобія, ненависть до негрів.
Не£іі$ ['пі:до8] п іст. негус (імператор Ефіопії до 1975 р.).
пе§іі8 ['пі:дз8] п негус (рід глінтвейну).
ІЧеІіешіаЬ [піа'таїа] п 1) ч. ім'я Ні-ємайя; 2) бібл. Неємія.
пеіГ [пі:£] п іст. той, що народйвся в неволі; невільниця; кріпачка.
пеі£к [пеі] 1. п іржання; 2. у іржати.
пеі§ЬЬоиг ['пеіЬа] 1. п 1) сусід; сусідка; 2) бібл. блйжній; 2. аф сусідній; близькйй; суміжний; найблйжчий; ійе ~ зіаіез сусідні держави; 3. V 1) межувати; прилягати; сусідувати; 2) дру-
жйти; бути в добросусідських стосунках (з кимсь — \¥Іій).
пеі^ЬЬоигед ['пеіЬасі] аф розташований поруч (з чимсь); а ЬеаиІіГиІІу ~ іо\¥П місто з гарними околицями; ІП ~ що має погане сусідство; а 8раг8е1у ~ ріасе рідко населена місцевість.
пеі§ЬЬошіюо<1 ['пеіЬаЬид] п 1) сусідство; блйзькість; 2) округа; район; квартал; 3) сусіди; 4) добросусідські стосунки; < Ооод N. амер. добросусідська політика; ~ оріпіоп місцева громадська думка.
пеі&1іЬоигіп£ ['пеіЬапд] афсусідній; суміжний, прилеглий; ~ соипігіез сусідні держави.
пеі§ЬЬоиг1іпе88 ['пеіЬаІіпіз] п добросусідське ставлення; привітність; дружелюбність; товарйськість.
пеі^ЬЬоигІу ['пеіЬаІі] 1. аф добросусідський; привітний; дружелюбний; товарйський; 2. асіу по-сусідському.
пеі£ІіЬоиг8Ііір ['пеіЬа/ір] п 1) сусідство; блйзькість; суміжність; 2) добросусідські стосунки.
N611 [пі:1] п ч. ім'я Ніл, Нейл.
пеііііег ['паїда] 1. аф ніякий; ні той, ні інший; жоден; ~ гезоіиііоп ^а8 адоріед жодна резолюція не була прй-йнята; 2. аду 1) також не; іГ уои до поі §о, ~ 8Йа11 І якщо не підете ви, не піду й я; І доп’і кпо\у Шаг ~ я також цього не знаю; 2) ні; 3. соф : ~... пог ні... ні; І 8а\у ~ Кіт пог ЬІ8 8І8іег я не бачив ні його, ні його сестрй.
пекіоп ['пекіап] п біол. нектон.
N61(13 ['пеіба] п ж. ім'я Нелда.
N611 [пеі] п ж. ім'я Нел (зменш, від Еіеапог, Еііпог, ЕПеп, Неіеп, Неіе-па).
N6111311 ['пеііаеп] п ж. ім'я Нелліан.
N61116 ['пеіі] п ж. ім'я Неллі (зменш, від Еіеапог, ЕПеп, Неіеп).
№11у ['пеіі] див. №11іе.
пеііу [ пек] п велетенський буревісник.
N618011 [ пеїзп] п ч. ім'я Нелсон, Нельсон.
пекоп І'пеїзп] п нельсон (вид боротьби).
пешаїіпе ['петаїаіп] аф волокнйс-тий, жйлавий (про структуру).
№тап ['петап] п геогр. н. р. Німан.
петаіосісіе [петаіазаіб] п немато-цйд, засіб проти нематод.
петаіосіе ['петаіоиб] п мед. нематода.
пете8Є8 [ петі8І:2] рі від пете8І8.
№те8І8 ['петі8і8] п міф. Немезіда.
ПЄШЄ8І8 ['ПЄ1П1818] П (рі ПЄГПЄ8Є8) 1) доля; відплата; 2) месниця.
петогаї ['петагаї] аф лісовйй; шо живе в лісі.
пеїшріїаг ['пепрГа:] п бот. (біле) латаття.
N600606 [ пі.азі.п] І. п геол. нео-цен; 2. аф геол. неоценовий.
пео
13
нєє
пеодоху [піґосіакзі] п нове вчення, нова доктрина.
пео-Га$сі$і [,пі:оиТае/і$і] 1. п нео-фашйст; 2. аф неофашистський.
Неогене | пі:асізі:п] п геол. неоген.
пеозгапнпагіап [,пі:оидга'тєапап] п неограматик, молодограматик.
Нео-НеЬгаіс [,пі:оийі'Ьгепк] п іврит (мова).
пеоітрге$$іопі$т [,пі:ошт'рге/-атгт] п неоімпресіонізм.
пеоіаііа [,пі:ои'1еіііа] п мед. словотворчість душевнохворих.
пеоііік ['пі:ои1і0] п архл. неоліт.
пеоІШс [,пі:ои'1і0ік] аф геол. не-олітйчний.
пео1о£ісаі [упі:ои'1осізіка1] асі] лінгв. що належить до неологізмів.
пеоіодот [піґзіасізіхт] п лінгв. 1) неологізм; 2) вживання (запровадження) неологізмів.
пеоіозіхе [пі: 'оіасізаіг] V 1) лінгв. запроваджувати нові слова; 2) рел. висувати нові богословські доктрйни.
пеоіо^у [пі: оіасізі] див. пео1о§і8т.
пеоп ['пі:ап] п хім. неон; ~ Іатр неонова лампа.
пеопаіаі [,пі.ои'пейі] аф мед. що стосується новонародженого.
пео-Нахі [,пі:ои'па:І8і] 1. п неона-цйст; 2. асі] неонацйстський.
Неораіеогоіс ['пі:ои,реі1іа'2ошк] аф геол. неопалеозойський.
пеорЬгоп ['пі:а£гоп] п орн. стерв’ятник.
пеоріїуіе ['пі:ои£аіі] п 1) рел. неофіт, новонавернений; 2) ірон. новак.
пеоріазш ['пі:оир1ае2гп] п мед. неоплазма, новоутворення, пухлйна.
пеоріазта [пі:а'р1ж2та] п (рі пео-ріазтаїа) див. пеоріазт.
пеоріазтаіа [пі:а'р1ж2таІа] рі від пеоріазта.
пеоріазііс (пі:ои'р1ае8іік] асі]мед. що стосується новоутворення.
пеоріазіу ['пі:ои'р1ае8Іі] п мед. пла-стйчна операція, неопластика.
пеогеаіізт [,пі:ои'па1і2т] п філос., мист. неореалізм.
пеоіегіс [,пі:оиЧепк] 1. п 1) людй-на нового часу; людйна з сучасними поглядами; 2) мист. модерніст; 2. асі] 1) нещодавній; 2) новітній, найновіший, сучасний; 3) мист. модерністський.
Неоігоріс(аі) [,пі:оиЧгорік(о1)] аф геогр., біол. неотропічний.
Иеогоіс [,пі:ои'2ошк] аф геол. неозойський; що стосується мезозойської і кайнозойської ери.
Иераї [пі'ро:!] п геогр. н. Непал.
№ра1е$е [,пера'1і:г] 1. п непалець; непалка; 2. аф непальський.
перепіііеап [пе'реп0іап] асі] поет. заспокійливий; що дає забуття.
переіШіез [пі'реп0і:2] п 1) міф. на
пій забуття; 2) поет, миротворний напій; панацея; 3) мед. заспокійливий засіб; 4) бот. непентес.
перІіа1І8т [пеГаІігт] п повне угрй-мання від уживання алкоголю.
періїеііпе ['пеГіїїп] п мін. нефелін.
перкеїотеігу [,пе£і'1отійт] п метеор. вимірювання хмарності неба, нефелометрія.
перЬе^у ['пеу]и:] п 1) небіж, племінник; 2) заст. онук.
періюіозу [пеТоІасізі] п нефологія, наука про хмари.
періїгіс ['пейтк] аф нирковйй.
перЬгйе ['пеГгаїС] п мін. нефрйт.
періїгйіс [пе'Гпйк] аф мед. нирковйй, нефрйтний.
перІігйІ8 [пе'Ггаїііз] п мед. нефрйт, запалення нйрок.
пероііс [т'роіік] аф 1) непотйч-ний, схйяьний до сімейщини (кумівства); 2) що доводиться небожем.
пероіізт ['перайгт] п непотйзм; протекція рідні; сімейність; кумівство.
пероіізі ['перові] п той, що влаштовує на вйгідні місця своїх родичів.
ІЧерйіпе ['перліти] п 1) міф. Нептун; 2) астр. (планета) Нептун.
Нерішііап [пер'і)и:п]ап] аф 1) міф. нептунів; що стосується Нептуна; 2) поет, що стосується морської стихії; 3) геол. океанічний, морськйй; утворений водою.
періипішп [пер'гіи:п]ат] п хім. нептуній.
№геі<1 ['піагнд] п міф. Нереїда; морська німфа.
Негеі<1е8 [пі'гі:ісіі:2] п рі зоол. нереїди, морські черв’якй.
№гі$$а [па'пва] п ж. ім'я Неріса.
Иего ['піагои] п іст. Нерон.
Негопіап [пґгоипіап] аф іст. неро-нівський, характерний для Нерона.
пегуаі ['по:уз1] аф анат. нервовий.
пегуаіе |'па:уеіі] аф 1) бот. жилкуватий, з прожйлками; 2) анат. наділений нервами.
пегуаііоп [поґуєі/п] п 1) бот. жилкування; 2) анат. іннервація; розташування нервів у тілі.
пегуе [пз:у] 1. п 1) анат. нерв; 2) рі нервова система, нерви; нервовість; а Гн (ап аііаск) о£ ~8 нервовий прйступ; іо £еі оп 8гпЬ.’8 ~8 нервувати (дратувати) когось; 3) мужність, холоднокровність; цілковйте самовладання; го Іозе опе’8 ~ злякатися, втратити самовладання; а гпап о£ а ~ людйна з ве-лйким самовладанням, стрймана людйна; 4) сйла, енергія; бадьорість; іо зігаіп еуегу ~ напружувати всі сйли; 5) розм. зухвалість; нахабство; іо Ьауе іЬе ~ іо сіо 8тгіі. набратися нахабства зробйти щось; 6) поет. тятива; 7) бот., ент. прожйлка; 8) заст. мускул, сухожйлля; < ~ зресіаіізі невропатолог; 2. V 1) надавати сйли (муж
ності, рішучості); 2) : іо ~ опезеІГ набратися духу, зібратися з сйлами.
пегуе-сапаї ['па:ука,пж1] п анат. канал у корені зуба.
пегуе-сауйу ['па:у,к®Уій] див. пєгує--сапаї.
пегуе-сеїі ['па:У8ЄІ] п анат. нервова клітйна.
пегуе-сепіге ['па:у,8ета] п анат. нервовий центр.
пєгуєіі [по:усі] аф 1) бот. з прожйлками (про листок)’, 2) як компонент складних слів що має нерви; \уеак-пегуес1 із слабкйми нервами.
пегуе-еп<1іп£ ['па:у,епдіі]] п анат. кінчик нерва.
пегуе-йЬге ['па:у,£аіЬа] п анат. нервове волокно.
пегуе-кпоі ['по:упоС] п анат. нервовий вузол, ганглій.
пегуе1е8$ ['по:у1і8] аф 1) анат. що не має нервової системи; 2) бот., ент. без прожйлок; 3) слабкйй, кволий, безсйлий; млявий.
пегуе-гаскіпз ['па:уугаекп]] аф дра-жлйвий; нервуючий; шо впливає на нерви.
пєгує-гооі ['па:уги:і] п анат. корінець нерва.
пегуе-итаскіпз ['па:\\гжкп]] див. пегуе-гас кіп§.
пегуіпе ['пз:уі:п] 1. п мед. нерво-заспокійливі ліки; 2. аф 1) мед. нер-возаспокійливий; 2) анат. нервовий; що стосується нервів.
пєгуобє ['па:уои8] аф нервовий, нервозний.
пегуозііу [па:'У08ій] п нервовість, нервозність.
пєгуоік ['па:У98] аф 1) анат. нервовий; ~ зузіет нервова система; 2) мед. нервозний, нервовий; ~ дІ8еа8Є8 захворювання нервової системи, нервові хвороби; ~ ехсііетепі нервове збудження; 3) боязкйй; із слабкйми нервами; неспокійний; іо Гееі ~ оуєг 8ґпЬ.’8 аЬзепсе хвилюватися через відсутність когось; 4) що нервує, що діє на нерви; 5) виразний (про мову)’, 6) заст. дужий, мускулястий, сйльний.
ПЄГУОи8ПЄ88 ['П9.У08П18] П 1) Мвд. нервовість, нервозність; 2) боязкість, полохлйвість.
непу ['па:уі] аф 1) розм. нервовий, нервозний; збуджений; 2) розм. само-впевнений; розв’язний; 3) поет, сйльний, дужий, мускулястий.
ИевсаГе ['певкжГеї] п нескафе (вид розчинної кави).
пе$сіепсе ['ПЄ819П8] п 1) незнання, невідання; 2) філос. агностицйзм.
ПЄ8СІЄПІ ['пе8іапі] 1. п філос. агностик; 2. аф 1) що не знає, що не відає (про щось); незнаючий; 2) філос. агно-стйчний.
ПЄ8Є [пі.г] п шотл. ніс.
N68
14
пеи
N688 [пез] п ж. ім'я Несе (зменш, від А^пез).
ПЄ88 [пез] п геогр. мис, ніс.
N6883 [пеза] п ж. ім'я Несса (зменш, від А^пез).
N68816 ['пезі] п ж. ім'я Нессі (зменш, від А§пез).
N688118 ['пезаз] п міф. Несе; зЬіП оГ ~ фатальний (смертоносний) дарунок.
N681 [пезі] п ж. ім'я Нест (зменш, від А^пез).
пезі [пезі] 1. п 1) гніздо; 2) вйво-док; 3) зграя; рій; 4) рідне гніздо; свій дім, домівка; затйшнйй куточок; гніздечко; 5) кубло; ~ о£ уісє кубло розпусти; 6) ватага; банда; збіговисько; 7) тех. блок (зубчастих коліс); 8) військ, розм. аеродром; база; 2. V 1) вйти гніздо; гніздйтися; 2) розоряти гнізда; 3) тех. вставляти; вмонтовувати; 4) тулйтися; ховатися.
N6813 ['пезіа] п ж. ім'я Неста (зменш, від А^пез).
ПЄ8І-(ІОІ1 ['пезісіоі] п лялька.
ПЄ8І-Є88 ['пезіеа] п 1) поклад, підкладень (яйце); 2) перен. принада; 3) заощадження на чорний день.
пезгїііі |'пезі£и1] п повне гніздо (яєць, пташенят).
ПЄ8ІІП& ['пезіїї]] п укладання шлюпок одна в одну; < ~ Ьох шпаківня.
пезіїе ['пезі] V 1) угніздйтися; зручно влаштуватися; 2) пригортатися, притулятися (до — а^аіпзі, іо); 3) ту-лйтися, ховатися; 4) давати притулок; 5) вйти гніздо; гніздйтися.
пб811е-соск ['пезікок] п розм. 1) останнє пташеня (з тих, що вилупилися); кволе пташеня; 2) матусин синок; розпещена дитйна.
пезіїіпй ['пезіїї]] п пташеня.
N68101* ['пезіз:] п 1) ч. ім'я Нестор; 2) мудрий порадник.
N61 [пеі] п ж. ім'я Нет (зменш, від Апіоіпеііе, Непгіеііа, Зеапеііе).
пеі [пеі] 1. п 1) сітка, сіть; тенета; сильце; іеппіз ~ тенісна сітка; 2) западня, пастка; 3) сітчастий матеріал; 4) текст, тюль; 5) павутйна; 6) мережа; 7) військ, маскувальна сітка; сіткове загородження; 8) ек, нетто; сальдо; 9) суть, головне; 10) чйстий прибуток; 2. аф 1) чйстий; нетто; без відрахувань; ~ \уєі§Ьі чйста вага; ~ іп-соте (ргоГіі) чйстий прибуток; 2) загальний; остаточний; ~ еШсіепсу загальний коефіцієнт корйсної дії; 3) без домішок; нерозведений; ~ паіигаї хуіпє чйсте натуральне вино; ~ ргісе продажна ціна; ~ созі собівартість; 3. V 1) ловйти сітками (сильцем, тенетами); розставляти сіткй (ейльця); 2) плестй (в’язати) сіткй (мереживо); 3) закривати (відгороджувати, обгороджувати) сіткою; 4) мор. ставити сіткові загородження; 5) вкривати сіткою
(мережею); 6) спорт, влучити в сітку; забйти (м'яч); 7) військ, вступати у зв’язок; 8) ек. давати чйстий прибуток; 9) одержувати чйстий прибуток; 10) визначати вагу нетто; 11) одержувати в результаті.
пеІ-ЬаІІ ['пеіЬо:1] п нетбол (вид баскетболу для дівчаток).
пеійіі ['пеі£и1] п повна сітка (чогось).
пеіііег ['педа] аф заст., жарт, нй-жній; спідній; ~ вагтепіз нйжня час-тйна костюма (штани); Ь ійе ~ тап (регзоп) нйжня половйна тіла; ~ уєгі підлісок.
№Піег1ап(1ег ['педаїапсіа] п голландець; голландка; мешканець Нідерландів.
№11іег1ап(1І8Іі ['педаїапді/] аф нідерландський; голландський.
№11іег1ап<І8 ['педаїапдг] п рі геогр. н. Нідерланди.
пеіііеппоге ['педато:] 1. аф заст. нйжній; 2. асіу заст. нйжче.
пеі1іеппо8і ['педатоизі] аф заст., жарт, найнйжчий.
пеіЬегзІоск ['педазіак] п панчоха.
пеіііепуапі ['педахузд] а^/уунйз, до-нйзу.
пеі-іауег ['пеіДеіа] п мор. сітковйй загороджувач.
N6113 ['пеіа] п ж. ім'я Нетта (зменш, від Іапеі).
N61116 ['пеіі] п ж. ім'я Неті, Нетті (зменш, від Апіоіпеііе, Непгіеііа, Лапеі, Іеапеііе).
пеіііпз ['пені]] п 1) сітка, сіть; сітчастий матеріал; 2) арматурна дротяна сітка; 3) плетіння сіток; 4) плетіння, в’язання; 5) ловля сітками (тенетами, сільцем); 6) ліжкова сітка; бортова сітка; 7) рад. організація мережі зв’язку.
пеіііе 1'пеіі] 1. п бот. кропива; < іо £га$р ійе ~ рішуче братися за важку справу; 2. V 1) жалйти(ся) кропивою; 2) дратувати, роздратовувати; сердити, злйти; уражати.
пеП1е-Л8Іі ['пеіІГі/] п медуза.
пеііе-га8Іі [ пеіІгаеЛ п мед. кропй-в’янка.
№11у ['пеСі] п ж. ім'я Неті, Нетті (зменш, від Апіоіпеііе, Непгіеііа, Запеі, Іеапеііе).
пеііу ['пеіі] аф сітчастий.
пеіхуогк ['пеіхуа:к] 1. п 1) сітка, сіть; 2) плетінка; 3) плетіння, в’язання; 4) переплетення, хитросплетення; 5) мережа (залізнична тощо); гасііо ~ радіомережа; соттипісаііоп ~ система зв’язку; 6) тех. ґратчаста (решітчаста) система; 7) розрахункова схема; < ~ аппоипсег амер. дйктор; 2. V амер. створювати мережу залізнйць.
пеигаї [ п]иага1] аф анат. нервовий; що стосується нервів (нервової системи).
пеигаІ£Іа [п]иа'гае1сіза] п мед. невралгія.
пеигаІ£Іс [п]иа'гж1сізік] аф мед. невралгічний.
пеига811іепіа [,п]иага8'0і:п]а] п мед. неврастенія.
пеига8і1іепіс [,п]иага8'0епік] 1. п мед. неврастенік; 2. аф мед. неврастенічний.
пеигахІ8 [П]иа'гаек8і8] п анат. спин-нйй мозок.
пеигіпе ['піиагат] п 1) біол. білкова речовина нервової тканйни; 2) хім. нейрйн.
пеигі1і<1б8 [п]иа'гаііісіі:2] рі від пеи-ГІІІ8.
пеигііІ8 [п]иа 'гаїііз] п (рі пеигііісіез) мед. неврйт, запалення нерва.
пеиго1о£іса1 [,П]иага'1ос1зікз1] аф неврологічний.
пеиго1О£І8і [п]иа'го1асізі8і] п невролог, невропатолог.
пеигоіозу [гциа'гоіасізі] п неврологія.
пеигоша [піиз'гоита] п (рі пеиго-таіа) мед. неврома.
пеиготаіа [піиа'гоитаіа] рі від пеи-гота.
пеиготизсиїаг [,піиага'тл8к]и1а] п аф нервово-м’язовйй.
пеигоп ['іуиагоп] п анат. нейрон, нервова клітйна.
пеигопіс [піиа'готк] аф анат. що стосується нервової КЛІТЙНИ.
пеигораііі ['п]иагарге0] п невропат.
пеигора11іІ81 [п]‘иа'гзра0і8і] п невропатолог.
пеигораііюіовісаі [ 'п]иагои,рге0а '1з-сІЗікаІ] аф невропатологічний.
пеигораііюіову [, п]иагоира '0 о 1 асі з і ] п невропатологія.
пеигораіііу [п]иа'гара0і] п мед. невропатія, нервове захворювання.
пеигорііу8іо1о£у [ 'щиагои, ЇЇ21'оіасізі ] п нейрофізіологія, фізіологія нервової системи.
пеигор8ус1ііа1гу [, піиагоизаі 'каїаіп] п психоневрологія.
пеигор8ус1Ю8І8 [,П]иагои8аі'кои8і8] п мед. психоневроз.
пеигоріегоіі8 [п]иа'горіага8] аф ент. сітчастокрйлий.
ПЄПГО8Є8 [п]иа'гои8І:2] рі від пеи-ГО8І8.
пеиго8І8 [п]иа'гои8і8] п (рі пеигозез) мед. невроз.
пеиго8ііг£егу [,п]иагои'8а:сізагі] п нейрохірургія.
пеигоііс [п]иа'гоіік] 1. п 1) неврастенік; невропат; нервовохворий; 2) заспокійливі ліки; 2. аф нервовий; невротйчний; невропатйчний.
пеигоіошу [п]иа'гагаті] п мед. невротомія, розсічення нерва.
пеигоіохіс [,п]иага'іок8ік] аф ней-
ПЄ11
15
ПЄ\¥
ротоксйчний, отруйний для нервових клітйн.
пеиіег [ 'пішо] 1. п 1) грам, середній рід; іменник (прикметник, займенник) середнього роду; 2) грам, неперехідне дізслово; 3) нейтрал; людйна, шо займає нейтральну позйцію; 4) кастрована тварйна; 5) бот. безстатева рослйна; 6) ні те, ні се; 2. асі] 1) грам, середнього роду; 2) грам, неперехіднйй (про дієслово); 3) проміжний; 4) нейтральний; 5) кастрований; 6) бот., зоол. безстатевий; 3. V каструвати.
пеиігаї ['п]и:іга1] 1. п 1) нейтральна держава; 2) нейтрал, громадянин нейтральної держави; 3) людйна, шо займає нейтральну позйцію; 4) нейтральний (сіруватий) колір; безбарвність; 5) авт. нейтральна позйція важеля коробки передач; 2. асі] 1) нейтральний; що не бере участі у війні; 2) нейтралістський; позаблоковий; 3) середній; непевний; проміжний; 4) байдужий; 5) безсторонній; 6) невиразний; сіруватий; чйстий, без інших відтінків (про колір); 7) бот., зоол. безстатевий; 8) неполяризований.
пеиігаІізаЬІе [, піиііта' ІаігаЬІ] асі] що нейтралізується.
пеігігаїіяп ['пішйоїігт] п 1) нейтралітет; додержання нейтралітету; 2) нейтралізм; політика неприєднання до блоків.
пеиіга1і$і ['піш(га1і8(] 1. п нейтраліст; прихйльник нейтралітету (неприєднання до блоків); 2. асі] нейтралі-стський; що зберігає нейтралітет; ~ 8(аіе держава, що зберігає нейтралітет.
пеиігаШу [п]и: '(гае1і(і] п 1) нейтралітет; 2) безсторонність, неупередженість; 3) нейтральність.
пеиігаїігаііоп [,п]и:Гга1аі'хеі/п] п 1) нейтралізація; 2) урівноваження; 3) військ, сковування; придушення; 4) військ, дегазація, дезактивація.
пеиігаїіге [ 'пішітаїаіг] V 1) нейтралізувати; 2) зводити нанівець; знйщу-вати; 3) урівноважувати; збалансувати; 4) оголошувати нейтралітет; додержувати нейтралітету; 5) військ, знешкоджувати; дегазувати, дезактивувати; 6) військ, придушувати, подавляти.
пеиігаїізіпз ['піиТгаІаїхід] асі] нейтралізуючий; що нейтралізує, що дезактивує.
пеиігаї-ііпіесі ['їуиігаїДіппсі] асі] що має нейтральне забарвлення; нейтрального кольору.
пеиСгіпо [п]и:Чгі:пои] п фіз. нейтрино.
пеиігосіупе [ 'п|и:1гзсіаіп] п рад. ней-тродйн.
пеиігоп ['п]и:ігоп] п фіз. нейтрон; ~ ЬотЬ нейтронна бомба.
пеиігопісБ [п]и:'(гопікз) п рі (вжив, як зіп$) нейтронна фізика.
Иеуа ['пеіуа] п 1) ж. ім'я Нейва; 2) геогр. н. р. Нева.
№уа(1а [па'уагсЬ] п геогр. н. Невада (штат США).
№уа<1ап [пе'уаісіап] 1. п невадець, мешканець (уродженець) Невади; 2. аф невадський; що стосується Не-вади.
пєуєг ['пєуз] асіу 1) ніколи; ~ ЬеГоге ніколи ще; 2) ні разу; йе ~ 80 тиск аз зтіїесі він навіть ні разу не посміхнувся; 3) аніскільки; ніяк; ~ а \укі( ні краплі, ні на йоту; < ~ £еаг не турбуйтеся, будьте певні; ~ тіпсі нічого; не звертайте уваги; І ~ сіід ! уперше чую !
пеуег-сеа$іп£ ['пеУ9'8І:$іі)1 аф безперервний, що не припиняється; нескінченний.
пеуег-<1уіп£ [ пеуа'сіаііі]] аф невмирущий, безсмертний; вічно живйй.
пеуег-еп(1іп§ [ 'пеуаг'епсіїд ] аф безперервний; безконечний, нескінченний.
пеуег-Га<1іп£ ['пеуо'Гекіїд] аф нев’янучий.
пеуег-ГаіІіпв ['пеуа'ГеїІід] аф постійний, надійний.
неуспішні ['пеуа'ташсі] п амер. розм. піклування; справа.
пєуєппогє ['пєуз'ґпо:] асіу ніколи більше, ніколи (у майбутньому).
пєуєг-пєуєг ['пєуз'пєуз] п розм. 1) облудне існування; витання у хмарах; 2) покупка на вйплат (у розстрочку).
пеуег-8ау-<1іе ['пеуа8еі'сіаі] аф не-похйтний; незламний; незаперечний.
пеуегіІіе1е&5 Ьпеуада'іез] 1. аб/увсе--таки, як би там не було; 2. соф проте, незважаючи на; прецінь.
пеуег-іо-Ье-Гогзоаеп ['пєузОЬіЬ-'до(п] аф незабутній; що не забувається.
ПЄУЄГ-5¥а$ ['пЄУ9\¥0г] п (рі ПЄУЄГ--\уеге8 [-\уа:г] розм. невдаха, бідолаха.
Иєуіі(є) ['пєуіі] п ч. ім'я Невіл.
№уі11(є) ['пєуіі] п ч. ім'я Невіл, Невіль.
пе5¥ [гуи:] 1. п 1) нове; (о гіп§ іп (ке ~ вітати нове; 2) перша фаза (Місяця); ійе ~ о£ (ке тооп новйй (молодйй) місяць, молодйк; 2. аф 1) новйй; що не існував раніше; (ке ~ ЬаЬу розм. новонароджена дитйна; ~ Рагііатепі новообраний парламент; (ке N. УУогІсі Новйй світ, Америка; ~ тооп новйй (молодйй) місяць, молодйк; 2) сучасний; найновіший; новітній; ~ Газкіопз останні моди; 3) ново-відкрйтий, щойно знайдений; ~ р!апе( нова планета; ~ Іапсіз нововідкрйті землі; 4) недавній; свіжий; ~ тіїк молоко з-під корови; ~ \уіпє молоде вино; 5) незнайомий; 6) недосвідчений; 7) інший; оновлений; ке Ьесате а ~ тап він став зовсім іншою людйною; 8) ще одйн; ще кілька; додатковий; І
£оипд а ~ ті8(аке я знайшов ще одну пбмйлку; < ~ агту армія воєнного часу; ~ дераііиге амер. нова лінія (в політиці тощо); нова ініціатйва; по-чйн; ~ Іеазе о£ (оп) ІіГе відродження надій, повернення життєвих сил; ~ (епог амер. іст. гроші нового зразка; (ке ~ уеаг новйй рік; рік, якйй щойно настав; (о (игп оуєг а ~ ІеаГ розпочати нове життя; покінчйти з минулим; 3. асіу 1) недавно, нещодавно; тільки шо; щойно; 2) заново, знову; ~ апд ~ знову й знову.
№^агк [ 'пішак] п геогр. н. м. Нью-арк.
пеіУ-Ьклуп [’пішЬІоип] аф щойно розквітлий; що розпукується.
пау-Ьогп ['пішЬзгп] аф 1) новонароджений; якйй щойно народйвся; 2) відроджений; оновлений.
пау-Ьшіі ['піи.Ьік] аф 1) новозбу-дований, щойно споруджений; новйй (про споруду); 2) (заново) перебудований.
№іу Саіедопіа [піш,каеЬгіоипіа] п геогр. н. Нова Каледонія.
№^уса§11е ['їуи:Лос8І] п геогр. н. м. Ньюкасл.
печу-соіпе<1 ['гушкотсі] аф 1) щойно вйкарбуваний (про монету); 2) щойно придуманий (вйгаданий); ~ \уогсІ8 нові слова в мові.
печу-соте ['п]и:кат] 1. п новачок; 2. аф новоприбулий.
печу-сотег ['піш'клта] п 1) новоприбулий; приїжджий; нова людйна (у даній місцевості); 2) незнайомий.
пе^у-сгеаіе [ 'п]и:кпеі(] у створювати заново.
пеіу-гіау ['пішсіеі] аф амер. сучасний.
Ие^у Веаі І'піш'сіі:!] іст. «Новйй курс» (політика уряду Ф. Рузвельта).
№^у ВеПіі ['гуи/деіі] геогр. н. м. Новйй Делі.
пєууєі ['пішії] п буд. колона гвин-товйх сходів; балясина пеїзйл; стійка поручнів на кінцях сходових маршів.
Не^уеіі [ піиаі] п ч. ім'я Ньюел.
Ие^у Єп£Іап<1ег ['піш'іддіапсіа] п амер. мешканець (уродженець) Нової Англії.
Ие^у Єп£Іі$Іі ['піш'іддіїЛ п 1) сучасна англійська мова; 2) амер. мешканці Нової Англії.
пе^у-Гаііеп ['піш,£о:Ьп] аф 1) якйй щойно вйпав (про сніг); 2) новонароджений (про тварин).
пау-Гап£Іе<1 [ 'піш, Гаеддісі] аф знев. 1) новомодний; 2) шо ганяється за модою.
пе^у-Га8*ііопе<1 ['піш'Гаерпсі] аф новомодний; нового фасону, нової моделі.
пау-Ле<І£Є<1 ['пішЛедуІ] аф якйй щойно вкрйвся пір’ям.
пе>¥
16
пех
пем'-Гоиікі ['гуи:£аипд] асі] 1) ново-знайдений; 2) нововідкритий.
№мїоип(11ап(11 [,гуи:Гапсі'1жгкі] п геогр. н. острів Ньюфаундленд.
Нагідишіїаїкі II ['піигТаипдЬпд] 1. п ньюфаундленд {порода собак), 2. аф ньюфаундлендський.
ІЧежґошкіІаінІег [піиґГаипсіїапсіа] п мешканець Ньюфаундленду.
пе^-ГитізІї ['гуи:'£а:тЛ V меблювати (оздоблювати) заново.
№і¥§аіе ['гуи:ді1] п іст. Ньюгейт-ська в’язниця {у Лондоні).
Сгеек ['іуиґдгі:к] п новогрецька мова; сучасна грецька мова.
Сиіпеа ['гци:'діпі] п геогр. н. острів Нова Гвінея.
Нашрзіїіге ['п]и:'Ьжтр/ю] п геогр. н. Нью-Гемпшир {штат США).
НеЬгігіЄ8 І'іуи/ЬеЬпдігг] п рі геогр. н. острови Нові Гебрйди.
Ігеїаші ['п]и:'аі91дпсі] п геогр. н. острів Нова Ірландія.
ПЄЯІ5І1 ['гуи:і/] аф досить новий.
Легзеу ['гуи: '639:21] п геогр. н. Нью-Джерсі {штат США).
N0* Легизаіет ['гушсіза'пЕваїат] п рел. новий Єрусалйм; небесне місто; царство небесне.
пе^-Іаі(1 ['гуи:1еісі] аф щойно знесений, свіжий, з-під курки {про яйце).
Ьоок ['іуи:'1ик] п 1) нова лінія {жіночого одягу); 2) різка зміна моди; 3) військ, розм. нова форма одягу; 4) радикальна зміна; перелом {у чомусь). пеяіу |'п]и:1і] асіу 1) заново, наново, знову; інакше, по-новому; 2) недавно нещодавно; щойно; ~ аггіуеб новоприбулий.
пе^1у-5¥егі ['п]и:1і'\уед] п молодйй {на весіллі); молода {на весіллі); (Не ~8 молодожони.
печ¥-та<1е [,п]и:'текі] аф 1) недавно зроблений, новйй; 2) перероблений, переобладнаний; < ~ Ьопоиг недавно нагороджений {орденом тощо); новоспечений аристократ, вйскочка.
Чеіутагкеі ['п]и:,та:кіІ] п 1) геогр. н. м. Ньюмаркет; 2) скачки в Нью-маркеті; 3) довге пальто; 4) ньюмаркет {гра в карти).
Мехісо [п)и:'тек8ікои] п геогр. н. Нью-Мєксико {штат США). пеіу-шіпіесі ['п]и:'тіпйд] аф 1) щойно вйкарбуваний {про монету); 2) новісінький; 3) що набрав нового значення {про слово тощо).
пеяг-тоиті ['п)и:'тоип] аф 1) сві-жоскошений {про сіно); 2) свіжовйко-шений {про луку); щойно підстрйже-ний {про газон).
петоіезз ['п)и:пі8] п 1) новизна, но-вйнка; нововведення; 2) необізнаність, недосвідченість.
Огіеапз |'п]и:'о:1і9П2] п геогр. н. м. Новйй Орлеан.
['гуи:ро:С] п геогр. н. м. Ньюпорт.
пе5¥8 [п]и:2] 1. п рі {вжив, як 5Іп%) І) новина, новйни; звістка, вісті; \уйаі’8 ійе ~? які новйни?, що нового?; ійас’з ~ (о те уперше про це чую; 2) повідомлення (преси, радіо); ІаіезС ~ останні вісті; Гогеі^п ~ повідомлення з-за кордону; 3) газета; 4) кінохроніка; < ~ а^епсу телеграфне агентство; ~ тебіа засоби інформації {газети, радіо тощо); ~ йіт кінорепортаж; Іо Ье іп іЬе ~ потрапити на сторінкй газет; опинйтися в центрі уваги; 2. у пошй-рювати вісті; повідомляти як новину.
пел¥8-а£еп< ['п]и:2,ек1з9пІ] п газетний кіоскер; власник газетного кіоску.
пе^з-Ьоу |'п]и:гЬоі] п газетяр, рознощик газет {особл. підліток).
пе5¥5-Ьи1Іеііп ['п]и:2'Ьи1йіп] п 1) інформаційний бюлетень; 2) останні новйни, бюлетень новйн {по радіо).
пе^зсазі ['п]и:гка:81] 1. п останні вісті; останні новйни {по радіо, телебаченню); 2. V передавати останні вісті {по радіо, телебаченню).
пе^зсазіег ['іуи:2,к<х:5І9І п 1) дйк-тор останніх вістей {радіо, телебачення); 2) радіокоментатор.
пел¥§са5Ііп£ ('піи:2,ка:8Ііі]] п передача останніх вістей {по радіо, телебаченню).
пе^з-йеаіег [ 'п]и:2,ді:І9] амер. див. пе\У8-а§еп1.
пе5¥8-(1ераі1тепі ['п]и:2сіі,ра:1тп9пі] п інформаційний відділ, відділ преси.
ПЄ5¥8-Є(1І(ОГ [ 'п]и:г, есіїїа] п редактор відділу новйн; завідуючий відділом телеграм {у газеті тощо).
пе^зііа^к(ег) [ 'п]и:2Ьо:к(9)] п амер. 1) газетяр, продавець газет; 2) розм. репортер, газетник.
пел¥8Ьоші(1 ['п]и:2Ьаипд] п амер. репортер, газетник.
пе5¥8-1ейег ['п]и:2'1е1а] п інформаційний бюлетень (установи).
пел¥8-тап ['п]и:2таеп] п {рі пе\¥8--теп [-теп] 1) газетяр, продавець газет; 2) розм. репортер, кореспондент, газетник; 3) збирач новйн.
пе^зтоп£ег ['п]и:2,гплі]д9] п плетун; плетуча; любйтель сенсаційних чуток.
пел¥§топ£егіп£ ['п]и:2, тлі] дойд] п пліткй, пересуди; передача сенсаційних новйн і чуток.
Кєлу 8ои(Ь \¥а1е$ ['п]и:8аи0'\уеіІ2] п геогр. н. Новйй Південний Уельс.
пе^зрарег ['п]и:8,реір9] п 1) газета; 2) рідк. газетний папір; < ~ Гііе під-шйвка газет; ~ Ьеа6іп£ газетний заголовок; ~ Еп£іі8іі газетна англійська мова; ~ с1ірріп£ (сиПіп§) газетна вйрізка; ~ ойїсе редакція газети; - тап журналіст, газетний працівнйк.
пе^зрарегезе [уп]и:8реіра 'гі:г] п знев. газетна мова; газетні штампи;
стиль, властйвий журналістам і репортерам.
пеіуз-ргіпі ['п]и:2рппі] п друк, газетний папір.
пеіуз-гееі ['п]и:2ґі:1] п кін. кінохроніка; хронікальний кінофільм, кіножурнал; ~ сатегатап оператор кінохроніки.
пе«уз-гоот ['п)и:ггшп] п 1) читальня, читальний зал (з періодикою); газетний зал; 2) амер. відділ новйн (у газеті, на радіо і телебаченні).
пе№-зЬееі [ 'п]и:2/і:1] п 1) листівка; прокламація; 2) амер. розм. газета.
пе^уз-зіаїк! ['п]и:28іжпд] п газетний кіоск.
№^у 8(у1е ['п]и: 'зіаіі] п новйй стиль (григоріанський календар).
пєчузуєікіог ['п]и:2,уепсі9] п продавець газет, газетяр.
пе^Уз^УОГіЬу ['п)и:2,АУ9:ді] аф гідний вйсвітлення у пресі; цікавий, важлй-вий {про подію).
пеіузу ['гуи:2і] 1. п амер. розм. газетяр, рознощик газет; 2. аф розм. 1) багатий на новйни (пліткй); 2) балакучий, язикатий.
пєууі [п]и:1] п зоол. тритон.
Ие^у Тезіатепі ['п]и:Че8і9т9Пі] п бібл. Новйй завіт.
['п]и:!п] п ч. ім'я Ньютон.
ОДмІопіап [п]и:Чоип]ап] 1. п послідовник Ньютона; 2. ай] ньютонів.
Ме^у \¥ог!(1 [ 'п]и: '\¥а:кі] п 1) Новйй світ, Америка; 2) амер. західна півкуля.
№^у ¥еаг ['п]и: р:] п 1) Новйй рік; А Нарру 3 Новйм роком!; 2) (іЬе пе\у уеаг) новйй рік (що тільки-но настав або настає); - Еує переддень Нового року; новорічна ніч.
ТЧелу ¥огк ['п]и:р:к] п геогр. н. Нью-Йорк {місто і штат США).
№^у Хеаіаші [ 'п]и: '2І:І9п6] п геогр. н. Нова Зеландія.
N6^ Хеаіашіег [п]и: 'гіЯзпбз] п новозеландець; новозеландка.
пехі [пекзі] 1. п дальший, наступний; той, що йде за {про людину або предмет); < ~ ріеазе! наступний! {викликання відвідувача); Ьег ~ \уа8 а £Іг1 її наступною дитиною була дівчинка; іо Ье сопйпиеб іп оиг ~ продовження у наступному номері; ~ оГ Ьіооб най-блйжчий родич; 2. аф 1) наступний; іп іЬе ~ сЬаріег у наступному розділі; ~ Ьі§Ьег соттапдег військ, безпосередній начальник; 2) найблйжчий, сусідній; ту ~ пеі^ЬЬоиг мій найблйжчий сусід; І ііує - боог я живу в сусідньому будйнку (в сусідній квартйрі); ~ Ьш опе через одйн; іЬе §іг! Ггот ~ боог Ьиі опе дівчина, що живе через будй-нок від нас; 3) майбутній, наступний {у часі); ~ бау наступного дня; ~ уеаг у наступному році; оп Мопбау ~ у понеділок наступного тйжня; по(
пех
17
N10
іііі ~ (іте жарт, більше не буду; ке із аз £оод аз Ше ~ тап він ні перед ким не поступається; (о Ье ~ доог іо зіагуіп^ жити впроголодь; 3. асіу 1) потім, після; \уко сотез ~? хто наступний?; \укаі зкаїї І до ~? що мені робити далі?; \укаі сотез ~? а далі що?; 2) іншим разом, знову; \укеп зкаїї І тееі уои ~? колй ми з вами зустрінемося знову?; 3) ще; \¥каі ~! ше чого!, цього ще не вистачало!; < ~ (о майже; ~ і о поШіп§ майже нічого; 4. ргер 1) поруч з, біля (тж ~ іо); а зеаі ~ Ше \уіпдо\у місце біля вікна; 2): ~ (о (вказує на слідування за величиною, значущістю тощо) після; ~ іо ВєєШоуєп ке Іікед Васк Ьезі оГ аіі після Бетховена його найулюбленішим композйтором був Бах.
пехі-Ье$< ['пекзҐЬезі] аф що поступається лише перед найкращим.
пехі-йоог ['пекзґда:] аф найблйж-чий, сусідній; ~ пеі^кЬоигз найблйжчі сусіди.
пехіїу ['пекзШ] аду рідк. потім, далі, пехиз ['пекзаз] п (рі тж без змін) 1) зв’язок; узи; 2) ланцюг (подій тощо); сазиаі ~ причйнна залежність.
№а&ага [паї'аедага] п 1) геогр. н. р. Ніагара; ~ Гаїїз Ніагарський водоспад; 2) потік; водоспад; 3) перен. гуркіт, рев; < іо зкооі ~ зважитися на відчайдушний крок.
ГЧіаІІ [пі:1] п ч. ім'я Ніл.
ГЧіаіпеу [.гуа/теї] п геогр. н. м. Ніамей.
ІЧіЬ [тЬ] п ж. ім'я Ніб (зменш, від ІзаЬеІ, ІзаЬеІІа).
піЬ [тЬ] 1. п 1) гострий кінчик (чогось); клин; 2) металеве перо; ~ оГ а Гоипіаіп-реп перо автор^ки; 3) дзьоб (птаха); 4) рйло (свині); 5) тех. вйступ; вістря; 6) тех. шип; 7) рі мелені бобй какао; 8) розм. пройдйсвіт, спритний шахрай; 9) стержень (для ручки); ~ реп кулькова ручка; < кіз ~з розм. важна персона; велйка цяця; його мйлість; 2. V 1) вставляти перо в ручку; 2) грйзти, обгризати.
піЬЬІе 1'піЬІ] 1. п 1) обгризання; відкушування; 2) клювання (риби); обережна спроба; 2. V 1) обгризати, грйзти; 2) відкушувати шматочками; щипати (траву); 3) клювати (про рибу); 4) пробувати; іо ~ аі а зиЬ]есі побіжно торкнутися якоїсь теми; 5) розм. по-тягтй, поцупити; 6) військ, завдавати слабкйх ударів по обороні протйвника.
піЬІіск ['піЬІік] п ключка (для гри у гольф).
ГЧісагазиа [,тка'га:д\уа] п геогр. н. Нікарагуа.
Місага§иап [,тка'гадіиап]1. п мешканець (уродженець) Нікарагуа; 2. аф що стосується Нікарагуа.
Иіссо [ піко] п ч. ім'я Ніко (зменш, від Мскоіаз, ГЧісоїаз).
№се [пі.з] п геогр. н. м. Ніцца.
пісе [паїз] аф 1) гарний, хороший; добрий; мйлий, приємний; славний; ~ Гасе гарне облйччя; ~ дау приємний (погожий) день; ~ §іг! гарненька (кра-сйва) дівчинка; ~ \УеаШег гарна погода; ~ Ьоу славний хлопчик; ~ коте затй-шна квартйра; 2) тонкйй, вйтончений, елегантний; зроблений із смаком; 3) смачнйй, апетйтний; ~ іо Ше іазіе приємний на смак, смачнйй; 4) люб’язний, уважний, тактовний; вйшу-каний; мйлий; ке \уаз уегу ~ іо те він був дуже люб’язний зі мною; Шіз із уегу ~ оГ уои це дуже мйло з вашого боку; 5) скромний, вйхований; 6) точний, пунктуальний; 7) делікатний, важкйй, складнйй (про питання тощо); ~ циезііоп делікатне питання; 8) (морально) бездоганний; 9) гострий; чуйний, чутлйвий; а ~ еаг тонкйй (гострий) слух; 10) ретельний; докладний; скрупульозний; 11) вибагливий, вимогливий; перебірливий; причепливий; ~ іп опе’з Гоод перебірливий у їжі; 12) розпусний; 13) манірний; удавано соромлйвий; 14) заст. неістотний; дріб’язковий; 15) заст. дурнйй; темний, неуцький; < кеге із а ~ тиддіе! ну й плутанйна!; кеге із а ~ тезз І ат іп! у добру халепу я вскочив!; П \уаз ~ апд сооі іп Ше \уоодз у лісі було досить холодно; І коре й \уі11 Ье ~ апб Гіпе сподіваюсь, що погода не підведе.
пісе-1оокіп£ ['паїзіикід ] аф 1) ми-ловйдний, милолйций; 2) гарний, вро-длйвий, красйвий; 3) привабливий.
пісеїу ['паїзії] аду 1) гарно, добре; 2) приємно; 3) уважно; 4) розм. цілком; відмінно, файно; ке із §еНіп§ оп ~ він видужує; він почуває себе добре; 5) розм. саме так, якраз; іі \уі11 зий уои ~ це вам якраз підійде.
пісеїу ['паїзій] п 1) точність, чіткість, пунктуальність; 2) старанність, ретельність; обережність; скрупульозність; 3) складність, важкість; скрутність; 4) рі тонкощі; деталі; дрібнйці; 5) розбірливість; вимогливість; вибагливість; причепливість; 6) вйшуканість, вйтонченість; елегантність; 7) заст. ласощі; 8) заст. соромлйвість; манірність.
пісйе [ті/, пі у] 1. п 1) ніша; 2) притулок; схованка; куток; 2. у 1) покласти в нішу; 2): іо ~ опезеІГ знайтй притулок; притулйтися.
ГЧіскоІ ['пікаї] п ч. ім'я Нікол (зменш, від ТЧіскоІаз, Мсоїаз).
Міскоіа ['шкаїа] п ж. ім'я Нікола.
Иісіюіаз ['шкаїаз] п ч. ім'я 1) Нікол ас; 2) бібл. Микол ай.
пісізії ['паїзі/] аф розм. непоганий, нічогенький.
Міск [пік] п 1) ч. ім'я Нік (зменш, від ТЧіскоІаз, Мсодетиз, Місоїаз); 2) диявол, сатана (звич. Оїд ~).
піск [пік] 1. п 1) зарубка, засічка; мітка; нарізка; 2) бйрка; паличка з на
різками (для рахунку); 3) надріз, проріз; 4) тріщина, щілйна; щербйна; 5) ущелина, вузька долйна; 6) точний (критйчний) момент; іп Ше (уегу) ~ оГ ііте, іп Ше ~ якраз вчасно; 7) вй-грашна кількість очок; 8) розм. в’яз-нйця, холодна; 9) друк, сигнатура (літери); 10) тех. звуження; шййка; 2. V 1) робйти мітку (зарубку тощо); 2) клеймувати (дерева); 3) розрізати; відрізати; підрізати; прорізати; 4) робйти щербйни (тріщини тощо); відбивати край (посудини); 5) попасти в точку, угадати (звич. го ~ й); 6) встй-гнути вчасно; ловйти слушний момент; 7) розм. застати зненацька; 8) розм. спіймати, затрймати (злочинця); 9) розм. украсти, потягтй, поцупити; 10) розм. обдурйти, ошукати.
піскед [пікі] аф 1) зазубрений, пощерблений; 2) щербатий, з відбйтими краями, з дефектами (про посуд).
піскеї [ пікі] 1. п 1) хім. нікель;
2)	амер. розм. монета в 5 центів; 3) рі військ, розм. агітаційна література, листівки (які скидають з літаків); 2. V нікелювати.
піскеїаве ['шкіксіз] п нікелювання. піскеїіГегоиз [упіка'ІіГагаз] аф нікелевий; що містить (у собі) нікель.
піскеїіге [пікаїаіг] у нікелювати.
піскекміеоп ['шк'іоисірп] п 1) іст. сінематограф; дешевий кінотеатр; дешеве вар’єте; 2) амер. патефон-авто-мат.
піскеїоиз ['шкіаз] аф хім. що містить (у собі) двовалентний нікель.
піскеї-ріаіесі [ 'шк1,р1ейід] аф нікельований.
піске1-р1аііп£ ['ткІ.рІеїШ]] п нікелювання.
піскег [ 'піка] 1. п розм. фунт стерлінгів; 2. V діал. 1) іржати (про коня); 2) реготати, гоготати.
ГЧіскі [ пікі] п ж. ім'я Нікі (зменш, від ТЧісоїа).
ІЧіскіе [ пікі] п ч. ім'я Нікі (зменш, від \іско!аз, Мсоїаз).
піск-паск [ пікпаек] п дрібнйчка; прикраса.
піскпаше [ пікпеїт] 1. п 1) прізвисько; 2) зменшене ім’я; 2. 1) давати прізвисько, прозивати; 2) називати зменшеним ім’ям; 3) називати неправильно.
ІЧіску [пікі] п ж. ім'я Нікі (зменш, від №со!а, Уегопіса).
МісоЬаг Ізіапдз |'ткоиЬа:'аі1апсіг] п рі геогр. н. Нікобарські островй.
Місойепіиз [,піка Ш:таз] п 1) ч. ім'я Никодімус; 2) бібл. Никодйм.
Иісої І'ткаї] п ч. ім'я Нікол (зменш, від ТЧіскоІаз, ТЧісоїаз).
ГЧісоІа [ пікаїа] п ж. ім'я Нікола. Иісоїаз І'ткаїаз] п ч. ім'я Ніколас. ІЧісоІе [пі'коиі] п ж. ім'я Нікбул.
ГЧіс
18
пі§
ИісоіеПе [піка'іеі] п ж. ім'я Ніко-лет.
ІЧісозіа [,пікои'8І:а] п геогр. н. Ні-козія.
пісоїіап [пі'кои[)ап] 1. п рідк. споживач нікотину, курець; 2. асі/ тютюновий.
пісоііпе [пікаіі:п] п нікотин.
пісоііпі$т ['пікаїігпігт] п мед. отруєння нікотйном, нікотинізм.
пісіаіе [ 'пікіеіі] див. пісіііаіе.
пісШаїе ['шкІНеіС] V мигати, кліпати; моргати.
пісійаііп£ | пікіііеііід] асі] мигальний; ~ тетЬгапе мигальна перетинка (у птахів).
пісііШіоп ['Пікиіеі/п] п мигання, кліпання; моргання.
пісу ['паїзі] п дит. цукерка; леде-нець.
пі<1<1егіп£ [ пісізгіг)] 1. п негідник; боягуз; мерзенний виродок; 2. аф підлий, низький; боягузливий; мерзенний.
пі<1(11е-по<1<11е ['пкПпобІ] 1. асі] 1) шо киває; 2) що трясеться; що хитається; хитний; що ледве стоїть (на ногах)’, 2. V 1) кивати; 2) трястйся; хитатися.
ішіе [пані] п фазаняче гніздо; фазанячий вйводок.
піШ [паїсіаі] рі від пісіиз.
піШЛсаІе ['пісіїГікеїі] V книжн. вйти гніздо.
піШГісаііоп ['ПісіїГі'кеі/п] п гніздування; звивання гнізда.
ПІ<1-ПО<1 ['ПКІПОСІ] V куняти.
підог ['пакіа] п чад; кухонні запахи.
пі<1и$ ['пакіаз] п (рі тж пісіі); 1) ент. гніздо (комах)’, 2) мед. осередок зарази, розсадник хвороб.
піесе [пі:8] п небога, племінниця.
піеііі [пі'еіі] рі від піеііо.
піеііо [пі'еіои] п (рі тж піеііі) італ. 1) чернь (на металі)’, 2) вйріб з черню; 3) чорніння, воронування.
піеііоесі [пі'еіоисі] афмет. вороно-ваний, прикрашений черню (про метал).
ГЧіеі2$сІіеапі$іп [ 'пі :і[іапі2т] п філос. ніцшеанство.
пієує [пі.у] п розм. кулак.
піПег ['піГа] V шотл. мінятися, обмінюватися (чимсь)’, торгувати.
піЛе ['паі£Ц п розм. дрібнйця.
піІЇу [’пійі] 1. п дотеп, дотепне зауваження; 2. аф 1) елегантний; модний, стйльний; відмінний; 2) вправний, спрйтний.
пі& [під] V обтісувати камінь.
ГЧІ&ЄІ ['паїдзаі] п ч. ім'я Найджел.
№§ег ['пакіза] п геогр. н. р. Нігер; ЕериЬІіс оГ ~ Республіка Нігер.
ГЧізегіа [паї'сізіагіа] п геогр. н. Нігерія.
пікапі [ підаб] 1. п скупій, скряга; 2. аф скупйй.
пі^агШу ['підасіїї] 1. аф 1) скупйй, скнарий; скупенький; 2) убогий, жалюгідний; 2. асіу скупо; убого.
пі&£ег [ піда] п амер. знев. чорношкірий, негр; < ~ йеауеп амер. розм. галерка.
пі£8ег-іігі¥ег ('підЗ'СІгаїуа] п розм. наглядач, експлуататор.
пі££ег-тіп$іге1$ |'піда,тіп8ІгаІ2] п рі трупа бродячих артйстів (співаків, танцюристів тощо).
пІ££Іе ['піді] V 1) займатися дріб-нйцями; розмінюватися на дрібнйці; скнарити; 2) соватися, вертітися.
пІ££Іе<1 ['підід] аф вигадливий.
пі££ііп£ ['підіїд] аф 1) дріб’язковий; дрібнйй, незначнйй; 2) копіткий; 3) нерозбірливий (про почерк).
ПІ&11 [паї] 1. аф поет. 1) близькйй; 2) прямйй, короткий (про шлях)’, 3) скупйй; 4) лівий (про коня в упряжці, колесо тощо); 2. асіу поет. 1) блйзько, поруч; ~ аі Ьапд дуже блйзько, під рукою; 2) майже; зіск ~ іпіо деаїк прй смерті; 3. V поет, наближатися, підходити; пі§Ж із ~іп§ наближається ніч; 4. ргер. поет, поруч, поблизу.
пі§Ь1у ['паїїі] асіу поет, майже.
пі§1іпе$$ ['паїшз] п поет, блйзькість.
пі§Ьі [пай] 1. п 1) ніч; вечір; аі ~ вночі; увечері; аіі ~ 1оп§ всю ніч, протягом усієї ночі; ~ аПег ~ щоночі, щовечора; Ьу ~ протягом ночі; під покровом ночі; вечорами; Іазі ~ минулої ночі; учора ввечері; ~ оГГ вільний (від роботи) вечір; ~ оиі вихіднйй вечір прислуги; ю Ііауе а §оод (Ьаб) ~ добре (погано) спати вночі; іо Ііауе а ~ оГГ мати вільний вечір; 2) темрява, пітьма; ІО £О Гогік іпіо ійе ~ знйкнути в пітьмі ночі; < Г1Г8І ~ театр, перша вистава, прем’єра; іо таке а ~ оГ іі прогуляти всю ніч; ~ іоо уоип§ ще не дуже пізно; 2. аф 1) нічнйй; ~ диіу нічне чергування; ~ Ьіпосиїагз військ, нічнйй бінокль; ~ ЬиііегПу нічнйй метелик; 2) вечірній; ~ де\¥ вечірня роса; < ~ Іаіск замок із засувкою; 3. у провестй ніч; переночувати.
пі£М-Ьє11 ['паїїЬеІ] п нічнйй дзвінок (до чергового — в лікарні, аптеці).
пі£М-Ьіг(1 ['паїїЬа.сі] п 1) нічнйй птах; 2) опівнічник, нічнйй гуляка; 3) нічна пташка (про повію); нічнйй птах (про злодія).
пі§М-Ь1іп<1пе$$ [паїіЬІаіпсіпіз] п мед. куряча сліпота. #
пі§йІ-Ьоаі ['паїїЬоиі] п нічнйй па-сажйрський пароплав.
підМ-сар [ паїїкаер] п 1) нічнйй ковпак; 2) розм. чарочка спиртного на ніч; 3) амер. спорт, остання зустріч в даний день.
підМ-сагі ['папка :1] п асенізаційний візок.
підіїі-сеїіаг [ 'пан, зеїа] п нічнйй шинок.
підМ-сІїаіг ['паїїі/єа] див. пІ£ІН--8ІООІ.
підМ-сІоЛіез [ паїїкіоидг] п рі 1) нічна білйзна; 2) негліже, домашній вечірній одяг.
ПІ3М-СІ01КІ [ 'паїікіаисі] п шарувата хмара.
пі£М-с1иЬ [ паїїкІлЬ] п нічнйй клуб; нічнйй ресторан (кафешантан).
пі§1і€-сгол¥ ['паїікгои] п ворона, що накликає біду; нічнйй птах-віщун.
пі£М-<1ге$$ ['паНсігез] п нічна сорочка (жіноча або дитяча).
півЬ€е<1 [паїїкі] аф 1) поет, темний як ніч; похмурий, чорний; 2) за-стйгнутий вночі (у дорозі).
пі^Ьі-еуесі ['паїїакі] ай] що бачить вночі як кіт.
пі^ЬіГаІІ ['паїіГо:!] п 1) прйсмерк, сутінки; вечір; 2) настання ночі (вечора).
пі&1іІ-Гі£Мег [ 'пан, Гаїїа] п ав. нічнйй винйщувач.
підМ-Лютег ['пан,Пана] п нічна квітка.
пІ£Ьі-Лу ['панйаі] п нічнйй метелик.
т§М-Луіп£ ['пан,Панд] п ав. нічні польоти.
пі£М-£Іа$$ ['паіід1а:8] п нічнйй морськйй бінокль.
пІ£М-£(И¥П ['паїїдаип] п 1) довга нічна сорочка; 2) халат, капот, пеньюар; 3) домашній вечірній жіночий одяг.
пі§М-Ііа£ ['паїїйаед] п 1) відьма на мітлі; 2) кошмар, страхіття.
пі^ЬіЬа^к ['панЬо:к] п 1) орн. дрімлюга; 2) нічнйй птах (про злодія); 3) нічна пташка (про повію).
пі£М-Ііегоп ['паН,Ьегап] п 1) орн. нічна чапля; 2) зоол. квакша.
пі§Ьііп£а1е ['паніддеіі] п соловей; < ОиісЬ ~ жарт. жаба.
пі£ІН-ііИпі(1ег ['паНіп'Ігигда] п ав. нічнйй бомбардувальник.
пі§ЬіІаг ['паНдза:] п орн. дрімлюга.
['паїііан] п 1) нічнйк, каганець; 2) нічнйй вогник; 3) нічна лампочка (в коридорі тощо).
пІ£М-1іпе ['паїїіаш] п вудка з принадою, поставлена на ніч.
пі£М-1оп£ ['паїїіод] 1. аф шо триває всю ніч; 2. асіу протягом усієї ночі, цілісіньку ніч.
пі§М1у ['паіі1і| 1. аф 1) щонічний; що трапляється щоночі; 2) поет. нічнйй; похмурий, темний; 2. асіу 1) щоночі, кожної ночі; 2) уночі, ночами.
підМтап ['паїїтаеп] п (рі пі^Ііітеп [-теп]) асенізатор.
ПІ8
19
піп
підМтаге ['паПтєо] п 1) кошмар; страшнйй сон; 2) жах, страхіття; 3) (тж ЬІ.) (у фольклорі) Мара, відьма.
пі£Мтагі$1і ['пантеон/] аф кошмарний.
пі£ііі-(П¥і ['паїґаиі] п орн. дрімлюга.
пІ£Ііі-ріесе ['пайріїв] п мист. нічна сцена (у живопису, поезії); ноктюрн.
пі§М-гаі1 ['паїігеїі] п халат, пеньюар, негліже.
пізЬі-гауеп ['пай, гемі] п поет, нічний птах.
пі£Ііі-гі(1ег$ ['пайдаїдзг] п рі амер. нічні (кінні) грабіжники; ІЧі^йі Кідег8 іст. «нічні вершники» (терористична організація фермерів-тютюнників).
пі^Ьі-гоЬЬег [ пай,гоЬа] п нічний грабіжник (злодій).
пі^Ьі-гоЬе ['пайгоиЬ] п нічна сорочка (жіноча).
[панз] асіу амер. розм. уночі; увечері; іо \¥огк ~ працювати ночами (вечорами, в нічну зміну, у вечірню зміну).
пІ£М-$с)юо1 ['паїїзки:!] п вечірня школа; вечірні курси.
пі£1іі-$еа5оп ['пай'зі :гп] див. пі£йі--Ііте.
ІЧівІїі Зсоізтап ['пай'зкоЬтап] п Найт скотсмен (нічний залізничний експрес Лондон — Единбург).
пІ£Ій-8Ііа(1е ['пай/еісі] п бот. паслін; Ьіаск ~ чорний паслін; \уооду ~ солодко-гіркий паслін; йеасіїу ~ беладона.
ПІ&ІЙ-8І1ІП [ 'пай/іїї] п 1) нічна зміна; іо Ье оп ійе - працювати в нічну зміну; 2) заст. (жіноча) нічна сорочка.
пІ£Ій-8Іііг1 ['пайрй] п чоловіча нічна сорочка.
ПІ£ІЙ-8ІП£ЄГ ['пан,811]о] п птах, що співає вночі; нічна щебетуха (про пташку).
підій-зоіі [ 'пайзоіі] п нечистоти (що вивозяться вночі).
пі£Ьі-$ре11 ['пайзреї] п наговір, що насилає сни.
підійзроі ['пайзроі] п амер. розм. ні-чнйй ресторан (бар).
пі^Ьізіаш! ('пайзіаепсі] п тумбочка.
пІ£Ій8ііск ['пайзіїк] п амер. нічнйй кийок поліцая.
пІ£М-$іоо1 ['пайзПі:!] п нічнйй горщик з крйшкою; стілець з судном (для хворого).
[ паїЦіиі] п піжама.
підІй-іаЬІе ['пайДеіЬІ] див. пі§1й-Біапсі.
пі£Ій-іі(1е ['паїПаїд] п 1) поет, нічна пора; 2) нічнйй приплйв.
пІ£ІіМіте [паїйаїт] п нічнйй час, нічна пора, ніч; іп (Не Ьу ~ уночі.
пі§М-уі$іоп [ пай, уізп] п 1) мед. нічнйй зір; 2) військ, нічне бачення; ~ сієуісє прйлад нічного бачення.
пІ£М-і¥а1кег ('паіі,\уо:ка| п 1) лунатик; сомнамбула; сновйда; 2) нічна
тінь (про нічного гуляку, грабіжника; про нічну повію).
пІ£Ій-5¥а1кіп£ ['пай, вогкії]] п сомнамбулізм.
пі^Ьі-ууаісЬ ['пай'ууоЦ] п 1) нічнйй дозір; мор. нічна вахта; 2) нічнйй дозорець (вахтовий); 3) нічна варта; іп Йіе ~Є8 у безсонні годйни ночі.
підій-^аісіїег ['пай,5УОір] п нічнйй дозорець.
пі£М-і¥аіс1ііпап ['пай'хуоутап] п рі пі^ій-хуаісіїтеп [-тап] нічнйй сторож; вахтер.
пІ£М-і¥еаг ['паїПуєа] п збірн. нічна білйзна; піжами; нічні сорочкй.
пі^ій-мюгк ['паіЬуа:к] п нічна (вечірня) робота.
підМу ['пайї] п нічна сорочечка (дитяча, жіноча).
ГЧщга ['підга] п амер. знев. негр.
підгезсепсе [паі'дге8П8] п 1) почорніння; 2) чорнота; темний колір шкіри.
пі£ге$сепі [паі'дге8пІ] аф що чорніє, що темніє; чорнуватий, темний.
пі£гіїу [ 'шдггіаі] V чорнйти; робйти чорним (темним).
пі£гіШ(1е ['тдгй]и:сі] п чорнота; темрява, темінь.
пі£Г08Іпе ['паідгои8іп] п хім. нігро-зйн.
пйііі ['паїЬіІ] плат. 1) ніщо; нічого; 2) нуль; нікчема.
пйіііізт ['папіігт] п нігілізм.
ПІІ1І1І8І ['паі1118і] п нігіліст.
піЬіІізііс [,паи'1і8іік] аф нігілістйч-ний.
піЬіїйу [паї'іійі] п 1) небуття; 2) ніщо; щось неіснуюче.
ІЧіке ['паїкі:] п 1) міф. Ніке, Ніка (богиня перемоги); 2) [паїк] військ, ре-актйвний снаряд «Найк».
Міккі ['пікі] п ж. ім'я Ніккі (зменш, від ІМісоІа, ІМісоІе).
пії [ті] п 1) нічого, нуль (особл. при рахунку в грі); 2) «відомостей немає» (позначка в документах); < уібіоп ~ ніякої вйдймості, нульова вйдймість.
ТЧіїе [паїї] п геогр. н. р. Ніл.
Мі1е-§гееп ['паі1дгі:п] аф жовто-зелений; кольору водй з Нілу.
ИІІЄ8 ['паїїг] п ч. ім'я Найлз.
пі1&аі [ паїїдаї] п зоол. антилопа нільгау.
піП [ті] V 1) не хотіти; не фажати; 2) відмовлятися; заперечувати, спростовувати.
Нііоііс [паї'іопк] аф нільський; що стосується Нілу.
піт [піт] V 1) брати; 2) красти.
пітЬесі [ттд] аф оточений ореолом; що має німб (сяйво над головою).
пітЬі ['пітЬаі] рі від пітЬиз.
пітЬІе ['ттЬІ] 1. аф 1) моторний, спрйтний; меткйй; рухлйвий; 2) жва
вий, гострий (про розум); 3) кмітлй-вий, винахідливий; 4) дотепний (про відповідь); 2. у легко, жваво рухатися.
пііпЬ1е-Пп£Єге(і ['пітЬІТіддасі] аф спрйтний (про кишенькового злодія).
пітЬ1е-Гооіе<1 ['пітЬі'ййід] аф прудкйй, спрйтний; легконогий.
пітЬІе-тоКесі ['ттЬҐ\¥іікі] аф кмітливий, дотепний; винахідливий.
пішЬІу ['пітЬІі] асіу 1) проворно, спрйтно, легко; 2) швйдко, жваво; 3) винахідливо; дотепно; 4) влучно.
пішЬозігаШз ['ттЬои'зїтейаз] п метеор. шарувато-дощові хмари.
пішЬііз ['ттЬаз] п (рі тж пітЬі) 1) німб, сяйво, ореол; 2) церк. слава (над головою святого); 3) дощова хмара; 4) астр. ореол Місяця.
пітіеіу [т'таїйі] п 1) надмірність; надлйшок; 2) зайве повторення, багатослівність.
пішіпу-рішіпу ['пітші'рітші] аф 1) манірний; 2) жінкоподібний, як дівчина (про чоловіка).
пітіонз ['ттіаз] аф шотл. юр. зайвий; надмірний.
піттег ['тлю] п злодій.
№тго<і ['ттгод] п 1) бібл. Німрод; 2) перен. велйкий мислйвець.
Иіпа ['пі:па, 'пата] п ж. ім'я Ніна, Найна.
піпсотроор ['піпкатршр] п розм. 1) дурник, тютя, йолоп; 2) легкодуха людйна.
піпсит ['тпкат] скор. від піпсотроор.
піпе [пат] 1. п 1) (число) дев’ять; 2) дев’ятка; 3) (номер) дев’ять, (номер) дев’ятий; 4) дев’ятеро; 5) дев’ять років (про вік); Ке із ~ йому дев’ять років; 6) дев’ять годйн; Ке \уі11 соте аі ~ він прййде о дев’ятій (годйні); 7) група з дев’ятй чоловік (гравців тощо); 8) амер. команда з дев’ятй гравців (бейсбол); 2. пит дев’ять; < ~ іітез оиі оГ іеп у дев’ятй вйпадках з десятй, у величезній більшості вйпадків; ~ ІЄПІЙ8 майже все (всі); ійе N. міф. дев’ять муз; дге88ес1 ир (о їйе ~8 вйфран-чений, вйряджений.
піпе-еуе(1 ['паїпаїсі] аф дев’яти-окий.
піпеГоШ ['паїпГоиІд] 1. аф 1) що складається з дев’ятй частйн; 2) де-в’ятикратний, дев’ятиразовий; збільшений у дев’ять разів; 3) у дев’ять разів більший; 2. асіу у дев’ять разів більше; у дев’ятикратному розмірі.
піпе-кіїїег І'паїпкіїа] п орн. сорокопуд.
піпє-ііує<1 ['паш її усі ] аф живучий (як кіт).
піперепсе |'паіпреп8| п 1) дев’ять пенсів; 2) ірландський шилінг; а$ гі^Ітс а$ ~ абсолютно здоровий.
піперіпБ [ паїпріпг) п рі кеглі.
піп
20
по
піпе-іаі1е<1 ['паїпіеіісі] аф дев’яти-хвостий.
піпеіееп [ паїпЧігп] 1. п 1) (число) дев’ятнадцять; ікеге \уєгє ~ оГ (кет їх було дев’ятнадцять; 2) номер дев’ятнадцять; гоот ~ кімната номер дев’ятнадцять; 3) дев’ятнадцять років; Не із ~ йому дев’ятнадцять років; 2. пит дев’ятнадцять.
піпеїеепКі ['паіп'іі:п0] 1. п (іке ~) дев’ятнадцяте число; 2. аф 1) дев’ятнадцятий (числом); 2) що складає одну дев’ятнадцяту; 3. пит дев’ятнадцятий.
піпеііез ['паїпііг] п рі 1) числа від дев’яноста до дев’яноста дев’ятй; 2) (іке ~ ) дев’яності роки (століття); 3) вік від дев’яноста до дев’яноста дев’ятй.
піпеііеКі ['пашіпО] 1. аф 1) дев’яностий (числом); 2) що складає одну дев’яносту; 2. пит дев’яностий.
ГЧіпеііе [пі:'пеі] п ж. ім'я Нінетта, Нінет.
піпеіу ['паїпії] 1. п 1) число дев’яносто; 2) номер дев’яносто; гоот ~ кімната номер дев’яносто; 2. пит дев’яносто; ке із ~ йому дев’яносто років; - ЙОИ8Є8 ДЄВ’ЯНОСТО будЙНКІВ.
ІЧіпіап ['піпюп] п ч. ім'я Нініан.
піппу ['піт] п тютя, дурень, дурник, простак (тж ~ каттег).
N10011 [пі:'по:п] п ж. ім'я Нінон.
піпік [патО] 1. п 1) (іке ~) дев’яте число; 2) дев’ятий чоловік; 3) дев’ята частйна; 2. аф дев’ятий (числом); 3. пит дев’ятий.
піпііііу І'пашОІі] аду по-дев’яте.
піоЬішп [паї'оиЬіат] п хім. ніобій.
№р [тр] п (скор. від Мрропезе) амер. розм. японець.
пір [пір] 1. п 1) щипок; 2) укус; 3) відкушений кусок; 4) шпйлька, ущйпливе зауваження; прйчіпка; 5) похолодання; різкий холодний вітер; 6) стйснення, затискання; 7) тех. захват, лещата; 8) ковток, чарочка (спиртного); іо ігезкеп (ке ~ похмелй-тися; 2. V (разі і р. р. пірред, пірі) 1) щипати, ущипнути; 2) побйти, пошкодити (морозом, вітром тощо); 3) затрймувати, зупиняти, припиняти; 4) стискати, затискати; затирати; 5) розм. схопйти, арештувати; 6) поцупити, украсти; 7) утектй, дременути; 8) роздратовувати; 9) тех. відку-сйти, відрізати; 10) викорінювати; позбуватися (почуття); покласти край; (о ~ іп (Ке Ьид вйкоренити; знйшити в зародку; 11) докоряти; чіплятися; 12) розм. хильнути чарочку; ковтнути (спиртного); пйти маленькими ковтками.
пір-сіїеезе ['пірі/ігг] п розм. 1) скнара; 2) мор. судновйй скарбнйк.
№ррег ['піра] п розм. японець.
піррег [ піра] п 1) кусака; той, що
щипає (кусає); 2) рі гострозубці, кусачки; обценьки; щйпці (тж а раіг оГ ~8); 3) рі амер. кайдани, наручники; 4) передній зуб, різець (у коня); 5) рі розм. пенсне; 6) хлопчик-помічнйк, підручний вуличного торговця; 7) рі клішні (рака, краба); 8) розм. хлопчй-на, парубійко; 9) розм. злодюжка, кишеньковий злодій.
піррегкіп ['тракт] п 1) ковток (чарочка) спиртного; 2) хлопчйна.
пірріп£ ['шріт)] 1. п 1) с. г. при-щйпування, пінцирування; 2) затйс-нення (затирання) крйгою (судна); 2. аф 1) різкйй (вітер); що щипає (про мороз); ~ Ггозі сйльний мороз; 2) їд-кйй, ущйпливий, дошкульний (про зауваження тощо).
пірріе ['пірі] п 1) анат. сосок (груді); 2) соска; 3) бугор, сопка; 4) пузйр (у склі); 5) тех. ніпель, патрубок; 6) військ. бойок ударника.
пірріелуогі ['тр1\уа:і] п бот. празелень.
Мрропезе [,шра'пі:2] 1. п (рі без змін) японець, японка; іке ~ збірн. японці; 2. аф японський.
пірру ['пірі] 1. п розм. офіціантка; 2. аф 1) морозний, холодний, різкйй (про вітер); 2) моторний, швидкий; 3) гострий, пікантний (про приправу).
пігуапа [ша'уата] п нірвана.
N1861 ['пі.'зеї] п амер. нісей; японець, що народйвся в США; американець японського походження.
ПІ8І ['паїзаі] соф лат. юр. якщо не.
ПІ8І18 ['Паі898] П (рі без ЗМІН) ЗуСЙЛ-ля, спроба, прагнення.
піі [ті] п 1) гнйда; 2) нікчема; 3) військ, розм. військовйй поліцай; 4) курсант авіашколи; 5) розм. горіх; < деад аз а ~ без ознак життя.
№іа [пі.іа] п ж. ім'я Ніта (зменш, від Апііа, Зиапііа).
піііііпз ['паїбід] п мерзотник, падлюка.
пііісі [ піікі] аф блискучий, виблй-скуючий; лощений.
пііоп ['паїіоп] п хім. нітон.
піі-ріскег ['ті,ріка] п розм. причепа; педант.
піі-ріскіп£ ['ті,ріки]] п розм. дріб’язкові прйчіпки; вишукування недоліків; педантйзм.
піігаіе ['паїігеїі] 1. п нітрат; азотнокисла сіль; 2. V нітрувати.
піігаііоп [паї'ігеї/п] п хім. нітрування, нітрація.
пііге ['паїіа] 1. п селітра; 2. V нітрувати.
піігіс ['паїігік] аф хім. азотний, селітряний.
пИгісіе [паїігакі] п хім. нітрйд.
піігіГісаііоп [,паїіпй'кеі/п] п нітрифікація (в ґрунті).
піігИу ['паїіпґаі] у нітрувати, піігіїе |'паіігі:1] п хім. нітрйл.
піігііе [ паїігаїі] п хім. сіль азотистої кислотй.
піігоЬепхепе [,паіігои'Ьеп2І:п] п хім. нітробензол.
пііго-сеїіиіозе [,паіігои'8е1]и1ои8] п хім. нітроцелюлоза.
піігосіоре [паїігасіоир] п нітролак, піігозеп ['паїігкізап] п хім. азот.
пііго£еп-£аіІіегіп£ [паїігкізап-,дждапд] а^азотозбиральний; ~ р1апі8 рос л й н и - азотозби рач і.
пііго£епіге ['паїігіфрпаїг] V азотувати, нітрувати.
пііго§епоіі8 [паї'ігосізіпаз] аф азотний; ~ Гегіі1І2ЄГ8 с. г. азотні добрива.
піігозіусегіпе ['паїігоидіїза'гіт] п хім. нітрогліцерйн.
пііготеіег [паї'іготііа] п нітрометр, піїгоп ['паїігоп] п хім. нітрон.
піігоріюзка [,паіігоиТозка] п с. г. нітрофоска (мінеральне добриво).
ПІІГ0118 ['паїігаз] аф азотистий; ~ охіде веселящий газ, закис азоту.
піКу [ тії] аф вошйвий, гнйдявий.
піКуіі ['шіхуіі] п розм. йолоп, кре-тйн; неук, дурень.
піуаі [паїуаі] аф 1) сніговйй; 2) підсніговйй, підсніжний; що росте під снігом.
піуаііоп [паї'уеі/п] п геол. нівація, покриття снігом.
ПІУІОП8 [піУіаз] аф сніговйй; білосніжний.
піх [шкз] 1. п 1) розм. ніщо, нічого; нуль; іо зау ~ оп зтік. відхилйти щось; 2) міф. водянйк; русалка; 2. асіу ні, не; ніскільки; 3. V розм. 1) відхилйти (прохання тощо); 2) відмовитися (від чогось); 3) заборонйти; відмінйти; 4. іпі розм. 1) стій!, кинь!; 2) не можна!; не хочу!; не дозволю!; 3) шк. увага!, будь обережний!, обережно!
піхіе [ пікзі] п міф. русалка.
N173111 [паї'гает] п 1) іст. нізам (титул правителя Хайдерабада); 2) турецька армія; 3) (рі без змін) турецький солдат.
по [пои] 1. п (р/поез [поиг]) 1) заперечення, ні; 2) відмова; Ке \уі11 поі іаке по він не прййме відмови; 3) рі голосй проти; іке поез кауе іі більшість проти; 2. аф 1) ніякий, ні; іі І8 по Іоке це не жарт; ке каз по топеу у нього нема грошей; 2) ніякий, жоден; по тап ніхто; 3) зовсім не; аж ніяк не; ке із по Гооі він аж ніяк не дурнйй; 4) майже не, дуже мало; іп по ііте дуже швйдко; 5) ніякий; зке із по іеаскег ніякий вона не педагог; І ат по ркіїозоркег якйй з мене філософ; 6) заборона'. N0 8токіп§! Палйти забороняється!; N0 Рагкіпз! Стоянка заборонена!; N0 Коасі! Проїзду нема!; по оріпіоп утрймуюсь; 7) неможливість'. ікеге із по кпо\уіп§ \укаі тау карреп неможлйво знати, що може трапитися; 8) у сполученнях', по оікег
поа
21
пое
ніхто інший; по доиЬі безсумнівно; по \¥опсіег не дйвно, нічого дивного; по йиггу можна не поспішати; по опе ніхто; по £оод амер. нікчемна людйна (річ); по £оосі іаке бракований кадр (план, дубль); 3. асіу не, ніскільки не; анітрохи не; по Іоп^ег більше не; по тоге нічого більше, не більше; по 80-опег ійап не раніше, ніж; як тільки; 1 \¥І11 азк по тоге я більше не питатиму; по 8оопег заід ійап допе сказано — зроблено; 4. рагі ні; по, ійапк уои ні, дякую; ріеазапі ог по, іі І8 ігие приємно це чи ні, але це правда.
по-ассоипі [,поиа'каипі] асі] амер. розм. що не має ніякого значення; нікчемний, нікудйшній.
ГЧоаіі ['поиа] п ч. ім’я 1) Ноуа, Нба, Но; 2) бібл. Ной; ~’з Агк Ноїв ковчег.
поЬ [поЬ] 1. п 1) розм. голова, довбешка; 2) удар в голову; 3) розм. високопоставлена особа; фігура, персона; цабе; 4) вйступ скелі; 5) карт. козйрний валет; 2. V розм. ударити в голову (по голові) (бокс).
поЬЬег ['поЬа] п розм. удар в голову.
поЬЬІе |'поЬ1] V розм. 1) зіпсувати коня (перед змаганням)', 2) підкупйти, дати хабара; 3) обдурйти, обвестй; зшахрувати; 4) украсти; 5) спіймати, схопйти, арештувати.
поЬЬІег [ 'поЬЬ] п австрал. скляночка, чарочка (спиртного).
поЬЬу ['поЬі] аф розм. 1) модний, вйшуканий, елегантний; 2) незрівнянний, надзвичайний.
по-Ьеіп£ ['пои'Ьпі]] п небуття, не-існування.
ГЧоЬеііві [пои'Ьейзі] п лауреат Нобелівської премії.
поЬЇІіагу [пои'ЬіЦап] асі] дворянський.
поЬііііаііоп [пои, Ьііі Чеі/п] п надання дворянського тйтулу.
пойііііу [пои'ЬіІііі] п 1) благородство, шляхетність; великодушність; велич; 2) дворянство, вельможне панство, знать, аристократія.
ІЧоЬіе ['поиЬІ] п ч. ім’я Нбубл.
поЬіе [поиЬІ] 1. п 1) нобль (старовинна англійська золота монета)', 2) амер. розм. керівнйк штрейкбрехерів; 2. аф 1) благородний, шляхетний; великодушний; 2) велйчний, величавий; ставнйй; 3) чудовий, славний; 4) титулований; вельможний; знатний; 5) благородний (про метал)', 6) хім. інертний (про газ).
поЬІешап [поиЬІтап] п (рі поЬІетеп [-тап]) 1) аристократ, вельможа; 2) дво-рянйн; 3) титулована особа, пер (у Великій Британії)', 4) рі шах. фігури (не пішаки).
поЬІешапіу І'поиЬІтапІї] асі] арис-тократйчний, вельможний.
поЬ1е-шіп<1е<1 ['поиЬІ таїпсйсі] асі]
великодушний, благородний, шляхетний.
поЬіе-шіпдедпевв ['поиЬІ'татсіїсіпіз] п великодушність, благородство, шляхетність.
поЬіепевв [ поиЬІпіз] п 1) благородство, шляхетність; 2) благородіє (титулування).
поЬіевве [пои'ЬІез] п фр. 1) дворянство; аристократія; 2) благородство; аристократа чність.
поЬІеууотап [ 'поиЬІ, хуитап] п (рі поЬ1е\¥отеп [ поиЬІ,\¥ітіп]) 1) аристократка; 2) дворянка; 3) дружйна пера, титулована дворянка (у Великій Британії).
поЬІу [ поиЬІі] асіу 1) благородно; великодушно; 2) доблесно, самовіддано; 3) велйчно; прекрасно, чудово; 4) аристократйчно.
поЬоду ['поиЬасії] 1. п 1) людйна, що не має вагй в суспільстві; нікому не відома людйна; 2) нікчемна людйна, нікчема, «пусте місце»; 2. ргоп ніхто; ійеге із ~ кіііед убйтих нема; ~ саше іо тееі те ніхто не прийшов мене зустрічати; ійеге із ~ ас йоте (амер. ~ йоте) не всі дома, однієї клепки бракує.
посепі [поизпі] 1. п юр. винуватець; 2. аф 1) винуватий; 2) караний.
поск [пок] 1. п зарубка; вйїмка на луку (на стрілі); 2. V 1) робйти зарубки; 2) натягати тятиву.
посіашЬпіапі [пок'іжтЬ)и1апі] 1. п сомнамбула, лунатик; 2. аф сомнамбулічний.
посіатЬпіівпі [пок'іжтЬ]иІіхт] п сомнамбулізм, лунатйзм.
посіатЬиііві [пзкЧаетЬ]и1і8і] п сомнамбула, лунатик.
посСісііаІ [пок'іїсіїаі] аф цілодобовий; що відбувається удень і вночі.
посііЛогоив [пок'іїЛагаз] аф бот. що цвіте уночі.
іюсіііисоив [,поки' 1]и:к98] аф що світиться уночі; фосфоресцентний.
посіі¥а&оив [пок'ііуадаз] афщо блукає уночі.
посіо£гаріі [покіадга:£] п письмове приладдя для сліпйх.
посіоуізіоп [,покіа'уізп] п 1) здатність бачити в темряві; 2) телебачення в інфрачервоному промінні; нічне телебачення.
посіоуівог [покіалаїга] п передавач для нічного телебачення.
посівші ['покдшісі] п ент. нічнйця, совка.
посівіїе ['пзкди:1] п зоол. велйкий кажан.
посШт ['пзкіаіп] п 1) церк. всеношна, нічна церковна відправа; 2) ноктюрн
посівігпаї [пок'іатаї] 1. п 1) астр. пасажний інструмент; 2) нічнйй птах; 3) лунатик; 2. аф нічнйй; ~ Ьігд ніч
нйй птах; ~ Ь1іпсіпе88 мед. куряча сліпота; ~ апітаїз (іпзесіз) нічні тварйни (комахи).
посійте ['покіа:п] п фр. 1) муз. ноктюрн; 2) жив. нічна сцена, ноктюрн.
посиоив ['пок]из8] аф 1) шкідлй-вий, злобний, злостйвий; 2) отруйний.
под [под] 1. п 1) кивок; іо £іує а ~ кивнути головою; 2) клювання носом; дрімота; 2. у 1) кивати головою; 2) клювати носом, куняти, дрімати; 3) заґавитися, прогавити; 4) нахилятися, хитатися; 5) покосйтися, загрожувати обвалом.
подаі ['поиді] аф центральний; ву-зловйй.
поддівд ['події]] аф що киває головою; ~ асдиаіпіапсе далеке знайомство.
поддіе [ посії] 1. п жарт, голова, макітра; 2. у 1) кивати головою; 2) похитати головою.
ІЧодду [ 'посії] п ч. ім ’я Нодді (зменш, від ЬІосодетиз).
подду ['поді] п 1) простак; дурень; 2) орн. фульмар.
посіє [поид] п 1) вузол, вузлова точка; центр переплетіння (перетину) (інтересів тощо); 2) зав’язка (у п’єсі тощо); 3) бот. вузол; 4) астр. точка перетину орбіт; 5) мед. наріст, потовщення.
поді [поидаї] рі від подиз.
подісаі [поидікі] аф астр. що стосується точки перетину орбіт.
подове [пои'доиз] аф вузлуватий.
подовііу [пои'дозііі] п 1) вузлуватість; 2) потовщення.
нодикг ['посЦиІо] аф 1) вузловйй; вузлуватий; жовнастий; 2) геол. брунь-ковйдний; вузлуватий.
подиіаіед ['под]и1еііід] див. подиіаг.
подиіаііпз ['под]и1еіііі]] аф бот. бульбочковий.
подиіаііоп [тофи'іеі/п] п 1) утворення вузликів; 2) бот. утворення бульбочок.
подиіе І'посЦи:!] п 1) вузлик; 2) геол. жовно, конкреція; 3) наріст, кап (дерева); 4) мед. вузлувате потовщення, вузлик; 5) бульбочка (рослини); 6) валун, галька.
подпііге [ пофиіаїх] у агломерувати, спікати.
подпіове ['пофиіоиз] аф вузлуватий, вузликуватий.
подпіопв [пофиіаз] див. подиіозе.
подив [поидаз] п (рі поді) 1) вузол (інтриг тощо); 2) ускладнення; заплутаність; складне сплетіння обставин.
ІЧоеі [пои'еі] п 1) ч. і ж. ім я Ноуел, Ндель; 2) Різдво; 3) різдвяний гімн.
ГЧоеіееп [поиа'1і:п] п ж. ім ’я Ноелін.
Моеііпе [поиа'ігп] п ж. ім я Ноелін. поевів [пои'і:8і8] п філос. 1) чйсто розумове сприйняття; 2) пізнання.
пое
22
поп
поеііс [пои'еіік] асі] філос. 1) що сприймається тільки розумом; інтелектуальний, розумовий; 2) абстрактний.
поеіісз [пои'еіікз] п рі філос. 1) логічні доктрйни, аксіоми; 2) логічні закони мйслення.
по-Лоаі ['пои'ПоШ] аф тех. добре припасований.
по£ [йод] п 1) дерев’яний клин; дерев’яний цвях; нагель; 2) гірн. розпірка рудникового кріплення; 3) ног (міцне пиво); 4) «ег-ног» (вино із збитими жовтками та спеціями).
по££іп ['поділ] п 1) кухлик; 2) чверть пінти (міра рідини — 0,12— 0,14 л); 3) розм. голова; макітра.
по££Іп£ ['події]] п буд. заповнення фахверка цегляною кладкою.
ПО28У ['поді] афрозм. п’яний, сп’янілий.
по-£Іаге ['пои'дієо] аф авт. неза-сліплюючий (про світло фар).
по-£о [ пои'дои] 1. п 1) розм. невдача, зрив; тупйк; безвйхідне становище; 2) відсутність менструацій; 2. аф тех. непрохіднйй (про калібр).
покору ['поиЬаи] асіу розм. ніяк, ніяким чйном; ні в якому разі, у жодному разі; аж ніяк.
поіі [поіі] п текст, відпадки, начоси.
поізе [поіг] 1. п 1) шум, гамір, галас, гомін; ґвалт; 2) чутка, поголос; балачкй; 3) звук (неприємний), гуркіт; іке іеггіГіс ~ оГ ап ехріозіоп страшенний гуркіт вйбуху; 4) плітка, наклепницька чутка; 5) перешкоди; аітозрйегіс ~ атмосферні перешкоди; < а ЬІ£ ~ важна персона, цяця; 2. V 1) розголошувати; пошйрювати; обнародувати; проголошувати; іо ~ аЬгоад пошйрювати чу-ткй; 2) шуміти, галасувати, кричати.
поІ8Є-Ггее ['поігіїгі:] аф вільний від шумів (перешкод).
поізеГиІ ['поїхГиІ] аф шумний.
лоі$е-кі11ег ['поіг,кіЬ] п шумоглу-шйтель.
ПОІ8ЄІЄ8 [ П012І18] аф 1) безшумний, тйхий; 2) безмовний.
лоізергооГ ['поі2рги:£] аф 1) що не пропускає шуму (про ізоляцію тощо); захйщений від шуму (про приміщення); 2) перешкодозахиснйй, стійкйй до перешкод.
поі$е-8іор [ поігзіор] аф 1) перешко-достійкйй; захйщений від перешкод; 2) шумоглушнйй; шо заглушує шум.
ПОІ8ЄПЄ8 [п\¥а:'2еі] п рі кул. тюфтельки; фрикадельки.
поі$і1у [ П012111] асіу шумно, гучно; з гуркотом; іо еаі ~ плямкати.
ЛОІ8ІПЄ88 [ П01Х1П18] П Шум; ШуМЛЙ-вість; гучність.
поІБОше [поізот] аф 1) смердючий, вонючий; 2) огйдний, гидкйй, бридкйй; нудотний; 3) шкідлйвий, нездоровий.
ПОІ8У ['П0121] аф 1) шумний, шум-лйвий; галаслйвий; 2) кричущий, яскравий.
N01 [поі] п ч. ім'я Нол (зменш, від Оііуєг).
Иоіап ['поиіоп] п ч. ім'я Ноулан.
поіепз уоієпб ['поиіепг'уоиіепг] асіу лат. волею-неволею; хоч-не-хоч.
поіі те Іапзеге ['поиіаїті.'іжпсізагі] лат. (дослівно, не доторкайся до мене) 1) недоторка; 2) бот. розрйв-трава; 3) мед. вовчий лишай.
N©11 [поі] п 1) ч. ім'я Нол (зменш, від Оііуєг); 2) ж. ім'я Нол, Нбла (зменш, від Оііує, Оііуіа).
поП [поиі] п розм. голова.
поііе ['поіі] у амер. юр. відмовлятися від позову (обвинувачення); припиняти судочйнство (тж ~ рго8); < ~ ргозециі юр. відмова позивача від свого позову; припйнення судочйн-ства.
Иоііу ['поіі] п ч. ім'я Ноллі (зменш, від Оііуєг).
по-1оа<1 ['поиіоид] п тех. холостйй хід; нульове навантаження.
пок [поиіі] п велйка рогата худоба.
лота [поито] п мед. нома, водя-нйй рак.
потай ['потай] 1. п 1) кочівнйк; 2) бродяга; мандрівнйк; любйтель зміни місць; 2. аф 1) кочовйй; 2) бродячий, мандрівнйй; схйльний до зміни обстановки.
потасііс(аі) [пои'таесіік(оі)] аф 1) кочовйй; 2) бродячий, мандрівнйй; що не має постійного місця проживання.
потайізт ['потосіїгт] п 1) кочовйй спосіб життя, номадйзм; 2) схйльність до бродяжництва.
потайне [ потобаїг] у кочувати, вестй кочовйй спосіб життя.
лотагсЬ ['пота.к] п номарх, адміністратор провінції, губернатор (у Греції).
потагсіїу [ пота:кі] п номархія, провінція (в Греції).
полі де ріите ['потсіо'рішт] псевдонім письменника.
Иоте [поит] п геогр. н. м. Ном.
поте [поит] п 1) округ (у стародавньому Єгипті); 2) ном (старогрецька пісня на честь Аполлона).
потепсіаіе ['поитепкіеіі] у давати ім’я, присвоювати назву, називати.
пошепсіаііуе ['поитепкіеіііу] аф 1) номенклатурний; 2) термінологічний.
пошепсіаіог [поитепкіеііа] п 1) класифікатор; 2) швейцар, шо оголошує імена гостей; 3) словнйк.
пошепсіаіиге [пои'тепкіоі/о] п 1) номенклатура; спйсок, перелік; 2) термінологія; 3) назва, називання, номінація.
потіпаї [ пошті] аф 1) номіналь
ний; 2) мізерний, умовний; символічний, номінальний; ~ гепі дуже низька квартйрна плата; ~ зепіепсе умовний вйрок; Віз биііез аге ~ роботи у нього майже нема; тільки вважається, що він працює; 3) поіменний, іменнйй; ~ Іізг поіменний спйсок; 4) ек. номінальний, загальний; ~ ргісе ціна за прейскурантом; ~ саріїаі статутний капітал; основнйй капітал; 5) грам, іменнйй; ~ зепіепсе іменне речення.
потіпаїізш ['поттоіігт] п філос. номіналізм.
потіпаїізі ['потіпоіізі] 1. п філос. номіналіст; 2. аф номіналістйчний.
потіпаїїу ['поттоіі] асіу 1) номінально; тільки за назвою, нереально; 2) поіменно.
лотіпаіе ['поттеїі] у 1) висувати (пропонувати) кандидата (на посаду тощо); 2) призначати (на посаду); 3) визначати (дату); уточняти; 4) називати по імені; іменувати.
пошіпаііпз ['потшеїіп]] аф визначальний; ~ сопуєпііоп амер. з’їзд для вйборів кандидата в президенти; збори для висування кандидатур на вйборні посади.
потіпаііол [,поті'пеі/п] п 1) висування кандидатів (на посади тощо); 2) призначення (на посаду); 3) право призначення на посаду (висування кандидатів); 4) називання, найменування, назва.
лошіпаііуе [потіпоііу] 1. п грам. називнйй відмінок; 2. аф 1) грам, на-зивнйй; 2) призначений (на посаду); 3) іменнйй.
лотілаіог ['поттепо] п особа, що пропонує кандидата (що призначає) на посаду.
потілеє [, поті 'пі:] п 1) кандидат (на виборах); 2) особа, вйсунута на посаду.
пошосгасу [пои'токго8і] п 1) влада, що ґрунтується на кодексі законів; 2) законність, правопорядок.
пошовгаріїег [пои'тодгоГо] п 1) законодавець; 2) правознавець; 3) спеціаліст з номограм.
пошо§гарІіу [пои'тодгоГі] п номографія.
пошоіову [пои'тоіосізі] п 1) юриспруденція; 2) наука про закони мйслення.
лотоіііеііс(аі) [,пото'0е1ік(о])] аф 1) законодавчий; 2) законний, узаконений.
поп- [поп] рге/ надає протилежного значення: поп-сопйисСог непровіднйк; поп-Атегісап неамериканський.
поп-аЬПіїу [,пзпо'Ьі1Иі] п 1) нездатність; 2) юр. неправоздатність; недієздатність.
пол-аЬ$огЬаЬіе |'попоЬ'8о:ЬоЬ1] аф шо не поглинається (не усмоктується, не убирається).
поп
23
поп
поп-аЬзогЬепі ['папаЬ'8з:Ьапі] аф не гігроскопічний, неабсорбуючий; що не поглинає (не усмоктує).
поп-аЬзіаіпег ['пзпаЬ'зІеіпа] п 1) той, що не утрймується (від чогось); 2) питущий.
поп-ассепі [пзп'жкзапі] п відсутність наголосу.
поп-ассеріапсе ['пзпак'зеріапз] п 1) неприйняття; 2) юр. неакцептуван-ня.
ПОП-ЗССЄ88 [пзп'аекзез] п юр. немо-жлйвість статевих зносин.
поп-асдиаіпіапсе [ 'папа 'к\уеіпїап8] п незнання, невідання, необізнаність.
поп-асі ['пзп'жкі] V не діяти; відмовитися вжйти заходів.
поп-асіїпіззіоп ['папасі'ті/п] п відмова в прийомі, неприймання, недопущення.
поп-а<1пііиапсе [ 'попасі'тііапз] див. поп-асіті88іоп.
поп-аЛі1іаіе<1 ['папа'ГіІіеіПб] асі] незалежний; ~ ипіоп амер. незалежна профспілка (що не входить до жодного профоб "єднання).
попаде ['поитдз] п 1) юр. неповноліття; 2) юність; 3) незрілість; зрігі-Гиаі ~ духовна незрілість.
попазепагіап [,поипасізі'пєапап] 1. п людйна віком від дев’яноста до ста років; дев’яносторічний дід; дев’яносторічна баба; 2. ад] дев’яносторічний; більш як дев’яносторічний.
поп-а££геззіоп ['пзпад'ге/п] п ненапад; ~ расі договір (пакт) про ненапад.
поп-а££ге$$іуе ['пзпа'дгезіу] асі] не-агресйвний; що ні на кого не нападає; сумйрний.
попа£оп ['попадоп] п мат. дев’ятикутник.
поп-аісоїюііс ['пзпжіка'йзіїк] аф безалкогольний.
поп-а1і£пе<і ['попа'іашсі] аф поза-блбковий; нейтральний; ~ паїіопз по-заблбкові країни; ~ тоуетепі рух по-заблбкових країн.
поп-а1і£шпепІ ['попо'іаіптопі] п політика неприєднання до блоків; не-вхбдження до блоків; нейтралізм; а роїісу оГ ~ політика неучасті у блоках.
поп-арреагапсе ['пзпа'ріагапз] п юр. неявка, нез’явлення (в суд).
попагаЬІе ['пзп'аегаЬІ] аф небрний; необроблюваний (про землю).
поп-аггіуаі ['папа'гаїУІ] п неприбуття; ненадхбдження.
повагу ['поипап] 1. п група з дев’ятй, дев’ятеро; 2. аф дев’ятернйй.
поп-аззешЬІесі ['папа'зетЬІсІ] аф несклйканий, незібраний; ~ ехатіпа-ііоп амер. перевірка кандидата на державну службу без екзамену (на основі досвіду, праць тощо).
попаіотіс ['папаЧатік] аф невтомний (про зброю); ~ \уеаропз звичайні вйди зброї (не атомної).
поп-аИешіапсе ['пзпаЧепсіапз] п невідвідування (школи тощо); неявка (на збори).
поп-ауаіІаЬіІііу ['пзпа,Уеі1а'Ьі1т] п відсутність, недостача; відсутність у наявності.
поп-ауаіІаЬІе [ 'поло'уеііаЬІ] аф якого нема; відсутній.
поп-ЬаКІе ['пзп'ЬжіІ] аф військ, не-бойовйй.
попЬеагіпЕ [пзп'Ьєапд] аф безплідний, неродючий.
поп-Ьєіієуєг ['пзпЬі'1і:уа] п 1) невіруючий; 2) скептик.
поп-Ье11І£егепсу ['пзпЬі'Іїсізагапзі] п неучасть у війні.
поп-ЬеПі^егепі ['папЬі'Іібзагапі] аф невоюючий; що не перебуває в стані війнй.
попЬ1ее(1іп£ ['пзп'ЬІі:6ід] аф текст. нелинючий.
поп-сарііаі [пап'каерНІ] аф: ~ зкір військ, корабель нелінійного класу.
попсе [пзпз] п даний вйпадок; даний час; Гог ійе ~ для даного вйпадку; поки що; аі ійе уегу ~ в той самий момент, саме тоді.
попсе-^уопі ['пзп8\¥а:6] п слово тільки для даного вйпадку.
попсіїаіапсе ['пзп/аіапз] п байдужість; недбалість; безтурботність.
попсіїаіапі ['пап/аіапс] аф байдужий, недбалий; безтурботний; нечулий.
поп-сіаіш ['пзпкіеїт] п юр. прострочення у пред’явленні позову.
попсІаззіЛед ['пзп'кІжзіГаїсі] аф не-секретний, незасекречений (про інформацію) .
поп-соЬегепі ['пзпкои'ЬіагапС] аф незв’язний; пухкйй, розсйпчастий.
поп-сокіп£ ['пзп'коикп}] аф нєкок-сівнйй (про вугілля).
поп-со11е£іаіе [ 'полка 1і :631Н] 1. п вільний слухач; студент, не прикріплений до певного коледжу; 2. аф 1) не прикріплений до певного коледжу, (про студента); 2) що не має коледжів (про університет).
поп-сот ['поп'кот] п (скор. від поп--соттіззіопеб оГГісег) розм. унтер-офі-цер, сержант.
поп-сотЬаіапі ['пзп'кзтЬаІапі] п 1) нестройовйй солдат (сержант, офіцер); військовослужбовець, що не бере безпосередньої участі в бою; 2) рі мйр-не цивільне населення (під час війни); < ~ согрз нестройові частйни.
попсотшегсіаі ['пзпка'та:/!] аф не-комерційний; ~ риЬІісаСіоп друк, видання, що не надходить у продаж.
поп-сотшіззіопеб [ 'полка'ті/пб] аф 1) що не має офіцерського чйну (звання); унтер-офіцерський, сержантський; ~ оїїїсег унтер-офіцер, сержант; капрал; 2) мор. що не перебуває в строю (про корабель в резерві тощо).
поп-соїшпііаі ['папка'тій]	1. п
ухйльність; відмова зв’язувати себе зобов’язаннями; 2. аф ухйльний; що ні до чого не зобов’язує; ~ геріу ухйльна відповідь.
поп-соїшпшіісаЬІе [ 'папка 'пди:пікаЬ1] аф 1) незаразний (про хворобу); 2) що не може передаватися.
поп-соїшпшіісапі [,папка'ігушпікапі] п церк. той, що не причащається.
поп-сошрііапсе ['пзпкат'ріаіапз] п 1) непокора, непокірність; 2) незгода; невідповідність; непогодженість, неузгодженість; 3) недодержання (умов тощо); 4) упертість.
поп сошроз (шепііз) [пзп'кзтраз-('тепііз)] аф лат. 1) божевільний; не-самовйтий; 2) юр. неосудний.
попсоп [пап'кап] скор. від попсоп-Гогтізі.
поп-сопсиг ['папкап'ка:] уамер. відкидати, відхиляти, не затверджувати (законопроект тощо).
поп-соп<1исііп£ ['пзпкап'блкид] аф фіз. непровіднйй.
поп-сопсіисіог ['пзпкап.блкіа] п фіз. непровіднйк, діелектрик; ізолятор.
попсопГогшіпб ['пзпкапТа:тп]] аф церк. сектантський, розкольницький; дисидентський.
попсопГогшізі ['папкап'£а:ті8і] 1. п 1) (ТЧ.) церк. сектант, розкольник; дисидент; нонконформіст; 2) оригінал; інакомйслячий; інаковіруючий; бунтар; 2. аф 1) (ТЧ.) сектантський, розкольницький; дисидентський; N. ГПІПІ8ІЄГ8 пастори-дисиденти; 2) оригінальний; що не визнає традицій; бунтарський.
попсопГогшііу ['папкап'Гз.тНі] п 1) непокора, непокірність; недодержання; 2) невідповідність; 3) (N0 не-належність до державної церкви (англіканської); 4) збірн. дисиденти.
попсопіасі ['пап'капіжкс] аф неконтактний; ~ тіпе військ, неконтактна міна.
поп-сопіепі ['папкапЧепі] п 1) не-вдовблений, незадовблений; незгодний; 2) той, що голосує проти пропозиції (в палаті лордів).
попсопігіЬиіагу [ 'папкап ЧпЬ)иіагі ] аф без внесків.
поп-со-орегаііоп [ папкои, ара 'геї/п] п 1) відмова від співробітництва (від допомоги); небажання спільно працювати; 2) політика бойкоту; політика громадянської непокори.
поп-со-орегаіог [ 'папкои зрагеНа] п прихильник політики громадянської непокори; людйна, що відмовляється співробітничати (з властями тощо).
попсгеазаЬІе [ пап кгі :заЬІ] аф що не мнеться (не жмакається) (про тканину).
поп-сгесШ ['пзп'кгебн] п прохб-
поп
24
поп
дження курсу навчання без заліку; ~ зіидепі вільний слухач; ~ зійду заняття без складання іспитів і заліків.
поп-сіаггіе ['поп'даегі] асі] несліпу-чий, незасліплюючий (про світло фар).
погпіесідиоиз [,полбі'зіфиаз] аф вічнозелений.
поп-(1е1іуегу ['полбі'ііуоп] п недоставляння (газет тощо); недоодержання; неприбуття (товару).
поікіезсгірі ['попбізкпрі] 1. п 1) щось непевне; ні те ні се; 2) біологічний вид, раніше не опйсаний; 2. аф 1) невйзначеного вйду; що не піддається описові; неописанний; 2) раніше не опйсаний (про біологічний вид).
поп-бітеп$іопа1 ['полбі'теп/опі] аф безрозмірний.
поп-<1ігес<іопа1 ['полбі'гек/олі] аф ненаправлений, неспрямбваний, не-скербваний.
поп-гііззетіпайоп [ полбі, зеті леї/п] п відмова від пошйрення ядерної зброї; зобов’язання не передавати ядерну зброю іншим державам; ^розповсюдження ядерної зброї.
поп-бигаЬІе ['поп'д]иогоЬ1] аф 1) недовгочасний, недовговічний; 2) нетривалого користування (про товари).
поп-<1игаЬ1е$ ['поп'фиогоЬІх] прічо-вари нетривалого користування.
попе [лап] 1. аф ніякий; гетебу ійеге \уаз ~ лікування не було ніякого; 2. аіїч зовсім не; аж ніяк; ніскільки, анітрохи; І ат ~ Ійе ЬеПег Гог й мені від цього аж ніяк не легше; І зіерг ~ Іазі пІ£Ш цієї ночі я зовсім не спав; 3. ргоп іпде/. 1) ніхто, жоден; ~ оГ Шет сап йеір те ніхто з них не може мені допомогтй; 2) ніщо, ніякий; 3) жоден (з двох); ні той, ні інший; 4) ніскільки, нітрохи; 5) зовсім не, аж ніяк; йіз лашге із ~ оГ ійе саїтезі він аж ніяк не відзначається спокійністю; 6) ніхто; ніякі люди; жодна людйна; їйеге із ~ Ііке кег нема нікого, схожого на неї; І йауе Іоіб ~ Ьш уои крім вас, я нікому не говорйв; < ~ оГ уоиг Ьизілезз! не ваше діло!; ~ оГ ійаі! годі!, перестань!; лехі іо ~ майже нічого, мізерно мало.
поп-єіїєсііує [ 'полі 'ГекСіу] 1. п 1) людйна, непридатна для військової служби; 2) солдат (матрос), що став непридатним для служби; 2. аф військ. 1) що став непридатним для служби; 2) непридатний для військової служби; 3) недійсний, непридатний; безрезультатний.
поп-еіїесііуепе$$ ('попі '£екііупіз| п військ, втрата боєздатності.
поп-еіїїсіепі [ 'попі Ті/опї| п військ. ненавчений доброволець.
поп-е£о [поп'едои] п філос. 1) не я; об’єкт; 2) зовнішній світ, об’єктивна дійсність.
поп-е£оі$ііса1 ['попедои'їзіїкої] аф філос. 1) об’єктйвний; об’єктйвно існуючий; 2) що визнає об’єктйвну дійсність (існування зовнішнього світу).
попетегзепсе ['пот'тоідзопз] п с.г. несхожість (насіння).
поп-еп$ [по'пепг] п (рі попепііа) фікція, неіснуюча річ.
попепііа [по'лепра] рі від поп-епз.
попепіііу [по'пепШі] п 1) ніщо, небуття; 2) фікція; плід уяви; 3) нікчема, нікчемність.
попез [лоилг] п рі церк. дев’ята го-дйна (відправа о 3-й годині); вечерня.
поп-е$$епііа1 ['лопі'зеп/1) 1. п 1) людйна, без якої можна обійтйся; хтось непершорядної важлйвості; 2) предмет, без якого можна обійтйся; щось непершорядної важлйвості; дріб-нйця; 2. аф не вкрай необхідний; неістотний; що не зачіпає суті справи; - таНегз другорядні питання.
попезпсії ['папзаЦ] п 1) цілковйта досконалість; щось єдйне у своєму роді; зразок, взірець; ідеал; 2) «ідеал» (сорт яблук, вид люцерни).
попеійеіезз [,полба'Іез] асіу проте, однак, все-таки.
поп-Єпгореап ['поп,]иага'ріал] 1. п 1) неєвропеєць; 2) небілий; кольоровий, негр; 2. аф 1) неєвропейський; 2) небілий; кольоровий, негритянський.
поп-ехізіепсе ['попід'хізіапз] п 1) щось неіснуюче; 2) філос. небуття; неіснування.
поп-ехізіепі [ 'попід 'хізіапі] 1. п щось неіснуюче; людйна, якої нема на світі; 2. аф неіснуючий.
поп-ехреп<1аЬІе ['попікз'репбаЬІ] аф 1) неодноразового застосування; багаторазової дії; 2) що не вичерпується при вживанні.
попГа<1іп£ ['лол'Геїбід] аф текст. що не вицвітає (не линяє); нелинючий.
поп-Геазапсе ('пол'Ггхалз] п юр. 1) невиконання зобов’язання (обов’язку); 2) бездіяльність (властей).
поп-Геггопз ['поп'Гегаз] аф кольоровий (про метал).
поп-Лсііоп ['поп'іїк/л] п документальна (наукова) література; нехудбж-ня література; ~ Гііт документальний фільм.
попіїсііопаї ['поп'іїк/алі] аф дрку-ментальний (про фільм тощо); фактй-чний, невйгаданий.
поп-Гі£іігаіІ¥Є |'поп'£ід]игоІіу] аф абстрактний, безпредметний.
поп-ГіззіопаЬіе ['попТфіоЬІ] аф фіз. неподільний.
поп-Лат І'лолЛает] аф кін. незай-мйстий; негорючий (про плівку).
поп-ЛаттаЬІе [поп'ПаетоЬІ) аф незаймйстий.
поп-Гоиііп£ ['лолТаиІіі]] аф тех. не-забруднюваний; шо не псується.
поп-їгаіетігаііоп [поп^аеіопаї-'геї/п] п заборона брататися з населенням окупованої зони.
поп-ІгеегаЬІе ['поп'іті.’гоЬІ] аф не-замерзаючий; морозостійкйй.
поп-Ггеегіп§ [ 'поп'£гі:хід ] див. лол--ГгеегаЬІе.
поп-Ги1Л1тепі ['попїиі'іїїтопі] п невиконання.
поп £гаіа [поп'дгайо] аф небажаний; регзопа ~ лат. дипл. небажана особа.
поп-£гетіа1 [поп'дгігтрі] п студент, що не живе при Кембриджському університеті.
поп-йшпап ['поп'Ь)и:топ] аф що не належить до людського роду.
попіс ['поипік] п мат. крива дев’ятого порядку.
ГЧопіе [ полі] п ж. ім'я Ноні.
поп-ідпііаЬІе ['попід'пайоЬІ] аф незаймйстий; вогнестійкйй.
поп-ітті&гапі ['поп'їтідгопс] п амер. іноземний турйст; іноземець, шо одержав візу на тимчасове перебування в США.
поп-ішрогіаііоп ['поп,ітро:Чеі/п] п амер. ембарго (заборона на ввезення англійських товарів).
поп-ішіисііуе [,пзпіп'сілкіїу] аф ел. неіндуктйвний, безіндукційний.
поп-іпПапипаЬІе ['поліп'ЛаегпоЬІ] аф незаймйстий, негорючий.
поп-іпіегсопгае [поп'іпіоко:8] п відсутність спілкування (сполучення).
поп-іпіегГегепсе ['попдпіо'йогопз] п невтручання.
поп-іпіегуепііоп [ поп,іпіо:'уєп/п] п невтручання (тж воєнне).
ПОП-ІПІП15ІОП ['поптЧгігзп] п церк. невтручання (у справи церкви); нена-в’язування (кандидатів у священики).
поп-]п<1ісіа1 [ попдзи: ді/оі] аф юр.
1) несудовйй; 2) неслужбовий.
поп-]шпріп£ ['поп'дзлтрід] аф 1) що не має парашутної підготовки; 2) маховйй (легка атлетика).
поп-ііігіпз ['поп'дзиопд ] аф що відмовився прийняти присягу; шо не присягає.
поп-рігог [поп дзйого] п той, що не присягає (не приймає присяги).
поп-]іігу [ поп'бзиоп] аф юр. що слухається без присяжних засідателів (про справу).
поп-іеп(ііп£ [ поп Іепдід | аф шо не видається додому; ~ ІіЬгагу бібліотека без вйдачі книжок додому.
іюп-іо§іса1 ['поп'їобзікої) аф нелогічний; що йде не логічним шляхом.
поп-шешЬег [ поп,тетЬо] п не член (організації); запрошений (до клубу).
поп-тетЬегзйір |'поп'тетЬоіір| п нечленство, неналежність (до організації); неучасть (у союзі тощо).
поп
25
поп
поп-шеіаі ['поп,теі1] п металоїд.
поп-шеіаіііс ['пошти'іаеіік] асі] не-металічний.
поп-шогаї ['поп'тогої] аф 1) аморальний; 2) не пов’язаний з мораллю (етикою).
поп-паііопаї [поп'пае/опі] аф поза-національний; що стоїть поза нацією; ~ зіаіе багатонаціональна держава.
поп-паіига! ['поп'пжі/гої] аф 1) штучний, ненатуральний; 2) надприродний; потойбічний, містичний; 3) неприродний; незвичний; натягнутий.
поп-пе£ОііаЬіе ['поппі'дои/юЬІ] аф фін., юр. 1) недійсний; 2) що не підлягає передачі; без права передачі.
поп-писіеаг [поп'п]и:к1ю] аф військ. неядерний; що не застосовує ядерної зброї; ~ соипігу країна, що не має ядерної зброї.
поп-оЬе<1іепсе ['попа'Ьі:сірп$] п непокора, непокірність, непідкорення.
поп-оЬзегуапсе |'попзЬ'га^дпз] п недодержання (правил тощо)', невиконання (наказу) ; порушення (закону тощо).
поп-оіїісіаі [ попоТі/оІ] аф неофіційний; що не має офіційного характеру.
по-поп$еп$е [пои'попзопз] аф серйозний, діловий.
поп-охі<1і2іп£ [ поп'окзкіаігіі] ] аф нержавіючий.
попрагеіі [попрогеї] п 1) найвища досконалість (про людину, предмет), ідеал; 2) друк, нонпарель; 3) «чарівне» (сорт яблук).
попрагопз [поп'раегоз] аф що не народжувала (про жінку).
поп-раііізап [поп,ра:іі'2аеп] аф 1) що стоїть поза партіями; безпартійний; 2) безсторонній.
поп-раііу [поп'ра:іі] аф безпартійний.
поп-раутепі ['поп'реїтопі] п несплата, неплатіж.
поп-регГогшапсе ['попро То:топ8] п невиконання.
поп-регтапепі ['поп'ро:топопі] аф непостійний, мінлйвий; ~ тетЬегз оГ іЬе Зесигііу Соипсії непостійні члени Ради Безпеки.
поп-регтеаЬіе І'поп'ро.тіоЬІ] аф текст, непрозорий, непроникний.
поп-рег$і$1епі І попро 818І0ПІ] аф нестійкий (про газ тощо); - а§епі нестійка отруйна речовина.
поп-ріюпетіс ['поп£ои'пі:тік] аф фон. нефонематйчний.
попріиз [поп'рілз] 1. п 1) замішання, збентеження; скрутне становище; 2) безвихідь; аі а ~ у безвихідному становищі; (о риі (іо сігіує, іо Ьгіп§) (о а ~ заганяти в безвихідь; 2. у 1) викликати замішання; ставити у скрутне становище; 2) заганяти у безвихідь.
попроіііісаі [ попро'Іііікої] аф 1) апо-літйчний; 2) амер. що не бере участі у політйчній боротьбі; що не належить ні до якої партії.
поп-ро11іПіоп ['попро'1и:/п] п система заходів проти забруднення (землі, води, повітря).
поп-ргодисііуе [. попрго' сілкії V ] аф 1) непродуктйвний; недоцільний; 2) що не виробляє; ~ регзоппеї працівникй, не зайняті у матеріальному виробнйцт-ві; службовці; < ~ сои^й мед. сухйй кашель.
попргоШ ['поп'ргоГіі] аф некомер-ційний; неприбутковий; ~ ог^апігаііоп амер. благодійна (просвітницька) організація.
поп-ргоз [поп'ргоз] V юр. відмовляти в позові через неявку позивача в суд.
поп-ргоуіііесі [ 'попрго 'уаісіісі] аф що не перебуває на місцевому бюджеті; що не фінансується місцевим бюджетом (про школу).
попчрюіа [ поп'к\уошо] аф понад квоту, понадквотний.
поп-га<1іаЬ1е [ 'поп 'геїсіїоЬІ] аф фіз. що не пропускає проміння.
поп-гайісаі [поп'гаесіїкої] п лінгв. форматйв, формотворний елемент.
попгаіесі [поп геїііб] аф: ~ тап амер. мор. рядовйй.
попгеасііуе [ попп'аекіїу] аф що не реагує (не вступає в реакцію).
поп-гесо£пИіоп ['поп,гекод'пі/п] п невизнання (держави).
попгесоіі ['попп'коіі] аф військ, безвідкатний.
попгесоуегаЬІе ['попп'клУогоЬІ] аф 1) безповоротний; що не підлягає поверненню; одноразової дії; 2) шо витрачається (про матеріал тощо).
поп-гесштіп£ ['попп'коіпд] аф неповторюваний; нерегулярний.
попгергезепіаііопаї [ поп, герпгеп-'іеі/опі] аф мист. абстрактний, нере-презентатйвний; що не зображує реальних предметів.
попгергезепіаііопаїізт ['поп,герп2еп-'іеі/поіігт] п абстрактне мистецтво.
попгергезепіаііопаїізі [ 'поп, герпгеп-іеі/поіізі] п художник-абстракціо-ніст.
ПОП-ГЄ8І(ІЄПСЄ ['ПОП'ГЄ21СІОП8] п 1) непроживання (в якомусь місці); 2) церк. тривала відсутність священика у своїй парафії; 3) екстернат.
поп-ге$і<1еп( ['поп'гегібопі] 1. п 1) людйна, що не проживає постійно в даній місцевості; іногородній; 2) тимчасовий мешканець, приїжджий (турист тощо); 3) священик, що не живе у своїй парафії; 4) землевласник, що не проживає у своєму маєтку; 5) екстерн; 2. аф 1) що не проживає в даній місцевості; іногородній; 2) шо проживає тимчасово, приїжджий; прихожий (про прислугу тощо).
ПОП-ГЄ8І8ІЯПСЄ ['П0ПГҐ218І0П8] п не-протйвлення; пасйвне підкорення; покора, покірність; ~ іо єуіі непротйв-лення злу.
поп-ге§І8іапі ['попп'гізіопі] 1. п непротивленець; 2. аф 1) що не чйнить опору; 2) нестійкйй, невитривалий.
ПОП-ГЄ8рОП8ІУЄПЄ8§ [ ПОПГ18 рОП81У-пі8] п нереагування, відсутність реакції.
попгеігасіаЬІе ['попп'ігаекіоЬІ] аф що не згортається; ~ 1апдіп§ §еаг ав. шасі, що не ховається.
поп-гєуєг8ІЬ1є ['попгі'уо:8оЬ1] аф 1) необоротнйй; 2) односторонній (про тканину); 3) безповоротний; 4) тех. нереверсйвний.
поп-гІ£І(1 ['поп'пдзід] аф 1) ав. м’я-кйй, нежорсткйй; 2) тех. еластйчний.
поп-гитіпапіз [поп'гштіпопіз] п рі нежуйні тварйни.
попит ['поп'глп] аф 1) текст, що не розпускається (про трикотаж); 2) ав. вертикальний (про зліт).
попзесіагіап ['попзек'ієогюп] аф шо об’єднує усі релігії.
ПОП-8ЄІГ-£ОУЄҐПІП£ [ 'П0П,8ЄІГдЛУ0-під] аф несамоврядний (про територію).
ПОП8ЄП8Є [ П0П80П8] П 1) ДурнЙЦЯ, нісенітниця; безглуздя; абсурд; дріб-нйця, пусте; ійаі’з аіі ~ усе це пусте (дурнйці); іо іаїк ~ верзтй дурнйці; 2) навіженство; дурна поведінка; безглузді вчйнки.
поп8еп8Іса1 [поп'зепзікої] ^безглуздий; нісенітний; дурнйй; абсурдний.
ПОП-5ЄП8ІІІУЄ [ ПОП 8ЄП81І1У] аф 1) нечутлйвий, невразлйвий; 2) що не має оборонного значення; шо не має значення для іноземної розвідки.
поп-зециепсе ['попзі:к\уоп8] п прогалина, пропуск.
ПОП-8ЄГІа1 [ПОП 810Г10І] п друк, не-періодйчне (несерійне) видання.
ПОП-8ЄГІГ [ПОПОЄНІ] п друк, гротеск (шрифт).
попбєгуісє ['поп'зоіуіз] аф військ. невійськбвйй.
поп8Йаііегіп£ [поп'/аеіопд] аф 1) що не осипається (про с. г. культуру); 2) військ, метальний.
попзкгіпкаЬІе [ 'поп /гпдкзЬІ] аф текст, неусадочний.
ПОП-8кІ(1 ['поп'зкісі] 1. п прйстрій проти буксування коліс; 2. аф неко-взнйй; небуксуючий; ~ ііге авт. не-ковзна шйна.
поп-8Іір [ поп 8Іір] аф нековзнйй; неслизькйй.
поп-зтокег [поп'зтоико] п 1) некурець; N/8 Зосіеіу товарйство бороть-бй з палінням; 2) вагон (купе) для некурців.
ПОП-8ОСІЄІУ [,П0П80'8аі0І1] аф що не є членом профспілки (тж поп-ипіоп).
поп
26
пог
ПОП-$ОІ¥ЄПСу [П0П'80ІУ9П81] П НЄПЛЗ-тоспроможність.
поп$роКаЬ1е ['поп'зроіаЬІ] аф текст, незабруднюваний; немазкий.
поіюіаіпаЬІе ['поп'зіеіпзЬІ] див. поп-зропаЬІе.
поп-$іап<1аг<1 ['пзп'зіжпсЬсі] аф лінгв. що не відповідає вйзначеним нормам, нестандартний.
поп-$іор ['поп'зіор] 1. аф безупинний; що йде без зупйнок; безпосадочний (про політ)’, ~ ПІ£ЙС безпосадочний переліт; ~ їгаіп поїзд, що не зупиняється на проміжних станціях; 2. асіу без зупйнок, без посадок (про політ)’, безупйнно; іо іаїк ~ ірон. говорйти без угаву.
поп$ігіаіе(1 ['поп8ігаі'еііід] аф анат. гладкий (про м’яз).
поп-$иЬ$іапііа1 ['поп8зЬ'8іаеп/1] аф філос. 1) несубстанціальний; 2) нематеріальний.
поп-зиЬзіапііаІізт ['попзаЬ'зіаеп/оІігт] п філос. заперечення об’єкгйвного існування зовнішнього світу.
попзисії ['пап8аЦ] див. попезисЬ.
попзий ['поп'8Іи:і] 1. п 1) вймуше-на відмова позивача від свого позову; 2) прилйнення розгляду цивільної справи за відсутності юридйчної підстави для позову; 2. V юр. 1) відмовлятися від позову; 2) припиняти справу.
ПОП$ЦррОГІ [,П0П89 рО.Ч] П юр. 1) НЄ-виконання зобов’язання щодо утрй-мання когось; 2) несплата аліментів; 3) відмова від підтрймки (кандидата на виборах тощо).
поп-$и4пнпег ['поп'8\уіта] итой, що не уміє плавати.
поп-$уттеСгіса1 ['попзі'тепгкзі] аф асиметрйчний.
ПОП-8уПСЬгОПОи8 ['П0П'8П]кг9П38] аф несинхрбнний, асинхронний.
поп-іепп ['поп'іаїт] п судові канікули; перерва між судовйми сесіями.
поп-іохіс ['попЧокзік) аф неотруйний; нетоксйчний.
попігап$ГегаЬ1е ['попСгаепз'&таЬІ] аф що не підлягає передачі іншій особі.
поп-ігап$роі1аЬ1е [ 'попігаепз'рздаЬІ] аф нетранспортабельний; що не ви-трймує перевезення; що не може бути евакуйований.
попігеаіегі [ 'поп'їгі :їісі] аф 1) не-оброблений (про ділянку)’, 2) непро-труєний (про насіння)’, 3) неоздобле-ний (про тканину).
поп-1) ['поп ]и:] аф (скор. від поп-иррег-сіазз) 1) не прййнятий до вй-щого товарйства; по-міщанському претензійний; 2) вульгарний; простонародний.
поп-шііоп І [поп зшпрп] п мед. не-зростання (перелому).
поп-шііоп II [пзп'ішпрп] аф що
не є членом профспілки; неорганізований (про робітників)’, і о етріоу ~ ІаЬоиг приймати на роботу не членів профспілки.
поп-ипіопі$т ['поп ]и:пршгт] п анти профспілкова політика; боротьба проти профруху.
поп-ипіопі$і ['пзп']и:прпі8і] п 1) не член профспілки; 2) протйвник профспілок.
поп-изег ['поп ]и:га] п юр. невикористання особою свого права.
поп-уагіапі ['поп'уєопопі] аф 1) незмінний, без варіантів; 2) мат. інваріантний.
поп-уа$сп1аг ['поп'уае8к)и1о] аф без-судйнний, позбавлений судйн.
попуіоієпсє [поп'уаіоіопз] п відмова від застосування насйльницьких методів.
попуоієг ['поп'уоиіо] п 1) людйна, що не голосувала; той, що не з’явйвся на вйбори; 2) позбавлений права голосу (вйборчих прав); позбавленець.
пооШе ['пи.ді] п 1) звич. рі локшина; ~ зоир суп з локшиною; 2) розм. дурень, йолоп, бовдур; 3) голова, макітра; 4) позивна мелодія (радіо, телебачення).
поок [пик] 1. п 1) затйшне містечко; притулок; пристановище; 2) глухе місце; глушина; куток, закуток; 3) бухточка; 2. V 1) ховатися в кутках; 2) приховувати.
поок-іуішкну ['пик'\уіпсіои] п кутове вікно.
пооп [пигп] 1. п 1) полудень, південь; аі ~ опівдні; 2) перен. зеніт, апогей; розквіт; Ше ~ оГ опе’8 ІіГе найкращий час життя; 3) поет, північ, полуніч (тж Ше ~ оГ пі^Ьі); < ~ гесе88 велйка перерва (в школі)’, 2. V амер. розм. робйти перерву (привал, спочй-нок).
поопЛау [пи.пдеї] п 1) полудень; середина дня; 2) перен. розквіт, зеніт; час найбільшого розквіту (піднесення).
поопіпз [питії]] п амер. 1) полудень; 2) підвечірок; 3) перерва на обід (тж ~ Ьоиг).
поопііде ['питіаісі] п 1) південь, полудень; середина дня; 2) перен. най-вйща точка; розквіт; 3) поет, північ; середина ночі.
поопііше ['питіаїт] 1. п час опівд^ ні, середина дня; 2. аф денний; що відбувається опівдні.
пообє [пшз] 1. п 1) петля; аркан; ласо; 2) мор. затяжнйй вузол; мертва петля; 3) перен. шлюбні узи; 4) пастка; 2. V 1) спіймати арканом (ласо); 2) перен. заарканити, спіймати в пастку; 3) повісити (людину)', 4) зав’язати петлею.
пораї ['поирі] п мексиканський кактус.
по-раг ['пои'ра:] аф фін. без номінальної вартості.
поре [поир] асіу амер. розм. ні.
поріасе ['поиріеіз] асіу амер. розм. ніде.
Мог [по;] п ч. ім’я Нор (зменш, від ТЧоггпап).
пог [по:] соф 1) теж (також) не; уои доп’і 8еет іо Ііке Шіз Піт. N. до І. Вам, очевйдно, не подобається цей фільм. Мені теж (не подобається); 2) ні; Ье Над по ііте, ~ \уізЬ (о Ьеір Шет у нього не було ні часу, ні бажання допомоггй їм; пеіШег... ~ ні...ні; пеіШег соїд ~ Ьоі ні холодно, ні жарко; Ье ~ зЬе \уд8 Шеге ні його, ні її не було там; 3) розм. ніж; Ье июгкз Ьеііег ~ уои він працює краще, ніж ви.
Нога ['по:го] п ж. ім ’я Нора (зменш, від Еіеапог, Нопога, Нопогіа, Ьеопога).
НогЬегі ['по:Ьо(] п ч. ім’я Нбрберт.
ИогШс ['по:Шк] 1. п скандинав; 2. аф північний, скандинавський.
Иогееп [по:'гі:п] п ж. ім’я Норін (зменш, від №га).
ИогТоІк ['по;Гок] п геогр. н. м. Нор-фолк.
попа [ пошто] п тех. 1) елеватор, норія; 2) багатоківшевий екскаватор.
погітоп ['поптоп] п паланкін, но-рімбн.
погіаші ['податі] п північний район, північ.
погіашіег ['подопбо] п півничанин, мешканець Півночі.
Иогт [по:т] п ч. ім ’я Норм (зменш, від №гтап).
погт [по;т] п 1) норма, правило; критерій; 2) тех. норма, зразок, взірець; стандарт; 3) норматйвний склад (мінералу тощо).
Йогта ['по:та] п ж. ім’я Норма.
погтаї ['по:та1] 1. п 1) нормальний стан; 2) нормальний (стандартний) тип (зразок, взірець, розмір); 3) хім. нормальний розчин; 4) мат. нормаль, перпендикуляр; 5) фіз. середнє значення спостереженої величний; 6) метеор, середнє багаторічне значення параметра; 7) мед. нормальна температура; 8) текст, напівшер-стянйй трикотаж; •> зиттег ~ амер. літні учйтельські курси удосконалення; 2. аф 1) нормальний, звичайний; звйчний; 2) психічно нормальний; 3) стандартний, правильний; типовий; ~ сопШііопз тех. стандартні (нормальні) умови праці; 4) середній; 5) плановий; розрахунковий; 6) мат. перпендикулярний; < - 8сйоо1 педагогічне учйлище, учительська семінарія; -Іапдіпй ав. посадка на три точки; ~ игапіит природний уран.
погтаісу [ по:тоІ8і| п норма, звичайний стан; Ьаск їо ~ повернення до звичайного життя (після війни тощо).
пог
27
ІЧог
погтаІИу [пз/тзеїііі] п 1) нормальність, звичайний стан; 2) відповідність нормі (стандарту); 3) повнота дерево-стану.
погшаїіхаііоп кпо:та1аі'геі/п] п 1) нормалізація; упорядкування; 2) приведення до норми (стандарту); нормування.
пошіаііге ['поїтаїаіг] V 1) нормалізувати, приводити в норму; доводити до норми; робйти нормальним; упорядковувати; 2) стандартизувати; нормувати; 3) мет. загартовувати в повітрі.
Моппап ['поїтап] 1. п 1) ч. ім'я Норман; 2) нормандець; 3) іст. норман; 4) лінгв. норманський діалект французької мови; 2. асі] 1) нормандський; 2) іст. норманський; ійе ~ Сопдиезі завоювання Англії норманами (1066 р.У, ~ Егепск норманський діалект; ~ зіуіе норманський стиль (англійська архітектура XII ст.).
Мошіашіу ['погтапсії] п геогр. н. Нормандія.
Могтапе$чие [,по:та'пе8к] аф архт. в норманському стилі, в стилі англійської архітектури XII ст.
Мошіап-Ггепск [ по:тапТгепЦ] 1. п 1) лінгв. норманський діалект французької мови; 2) французька мова, що була офіційною мовою Англії (в XI— XVII ст.); 2. асі] іст. нормансько--французький, норманський.
Ногтапі$ш [по.тапігт] п 1) іст. наслідування норманів; 2) лінгв. норманізм.
Могташііс [поґтаетк] аф іст. норманський.
поппаііуе ['погтопу] ай] нормативний; ~ £гаттаг нормативна граматика.
Могшіе [по.ті] п ч. ім'я Нормі (зменш, від ТЧогтап).
поппоієпзіує [Упо:тз1еп8іу] асі] мед. з нормальним кров’янйм тйском.
ІЧогп [по:п] п міф. Норна (богиня долі).
Могла ['по:па] п ж. ім'я Норна.
Моггіз [ погі8] п ч. ім'я Нбрріс.
Могае [по:8] 1. п 1) старосканди-навська мова (тж 016 ~); 2) (ійе ~) збірн. норвежці, скандинави; 3) норвежець, скандинав; 2. аф 1) норвезький, скандинавський; 2) лінгв. старо-скандинавський.
Могзетап ['пз-.зтап] п (рі Мог$е-теп) 1) стародавній скандинав; 2) норвежець.
логік [ по:0] 1. п 1) північ; 2) мор. норд; 3) північна частйна (область); північний район; північна околиця (міста)-, 4) (М.) полярні країни; Крайня Північ; Арктика; 5) (ійе ЬІ.) північні країни (Європи)-, північні штати (США)-, 6) північний вітер; борей; 2. аф 1) північний; ~ ууіпсі північний
вітер, норд; N. Вгііаіп Північна Британія, Шотландія; 2) мор. нордовий; 3) арктйчний, полярний; N. 8іаг Полярна зірка (зоря); 4) повернений на північ; що виходить на північ; < ~ еуе розм. косоокість; 3. асіу 1) на північ, у північному напрямі; 8соі-Іапб 1ІЄ8 ~ оГ Еп^іапб Шотландія лржйть (розташована) на північ від Англії; 2) з півночі (про вітер)-, 4. V 1) рухатися (прямувати, відхилятися) на північ; 2) завівати з півночі (про вітер).
Моіііі Ашегіса ['по:0 а'щепка] п геогр. н. Північна Америка.
Моі1Ііатріоп(8Іііге) [по:'0жтр1ап(/іа)] п геогр. н. Нортгемптон(шир).
N01111 Аііапііс ['по:0аҐ1жгйік] аф північноатлантйчний.
поіііі-іюиші ['по:0'Ьаипсі] аф що йде (рухається) на північ (про поїзд тощо).
N01111 Вгііоп ['по:0'Ьпйі] п північ-нобританець, шотландець.
N01111 Саре ['по:0'кеір] п геогр. н. мис Норд кап.
N01111 Сагоііпа ['по:0,кжга'1аіпа] п геогр. н. Північна Кароліна (штат США).
N01111 Сошіігу ['па:0'клпіп] п 1) Північна Англія; північ Велйкої Британії; 2) північна частйна країни.
Моїііі-соипігутап ['па:0'клпітітап] п (рі Моїік-соипігутеп) уродженець північної Англії.
Моіііі Оакоіа ['па:0сіа'коиіа] п геогр. н. Північна Дакбта (штат США).
поіИі-еа$і ['по:0'і:8і] 1. п 1) північний схід; 2) мор. норд-ост; 3) поет. північно-східний вітер; 4) (Ше М.-Е.) амер. північний схід США (особл. Нова Англія); 2. аф 1) північно-східний; 2) мор. норд-бстовий; 3. асіу 1) на північний схід; у північно-східному напрямі; 2) на північному сході; 3) з північного сходу (про вітер).
логйі-еа$іег [по:0'і:8їа] п 1) сйль-ний північно-східний вітер; 2) мор. норд-ост; 3) шторм, що насувається з північного сходу.
поіИі-еа$іег1у [по:0'і:8Іа1і] 1. аф 1) північно-східний, розташований на північному сході; 2) що дме з північного сходу (про вітер)-, 3) мор. норд--бстовий; 2. асіу 1) у північно-східному напрямі, на північний схід; 2) з північного сходу, з норд-осту (про вітер).
пог<1і-еа$<егп [по:0'і:81зп] аф північно-східний.
погйі-еа$йуаг(1 [па:0 'і:8Пуасі] 1. п 1) північний схід; 2) мор. норд-ост; 2. аф 1) північно-східний; спрямований на північний схід; розташований у північно-східному напрямі; 2) мор. норд-бстовий; 3. асіу у північно-східному напрямі; на північний схід.
поіИі-еа$Ь¥апІ1у [па:0'і:8їіуас11і] 1. аф 1) північно-східний; 2) мор. норд-бстовий; 2. асіу на північний схід.
поіИі-еа$йуаг(1$ [пз:0'і:8ЬУ9сіг] асіу у північно-східному напрямі.
лоїііі-еші ['по:0'епсі] п північна частйна, північний край (чогось)-, північна околиця.
погіЬег ['поіда] 1. п 1) північний вітер; 2) мор. норд; 2. V 1) рухатися на північ (у північному напрямі); 2) дути у північному напрямі (про вітер).
лоїіііегіпз ['по.дапт)] п просування на північ; загартування (с. г. культур).
лоїіііегіу ['по:да1і] 1. аф 1) північний; повернений на північ; 2) мор. нордовий; 2. асіу 1) на північ, у північному напрямі; 2) з півночі (про вітер).
поіііієґп ['по:дап] 1. п 1) мешканець півночі; 2) північний вітер; 2. аф 1) північний; що належить до півночі; ійе N. Нетізрйеге північна півкуля; 2) що знаходиться на півночі; арктйчний, полярний; ~ 1і§йі8 північне сяйво; - гахогЬіІІ зоол. гагарка; 3) що виходить на північ; обернений на північ; 4) що дме з півночі (про вітер)-, 5) нордйчний, північноєвропейський; 6) (N0 амер. що належить до північних штатів США; N. 8епаіог$ сенатори, що представляють північні штати; < ~ госк Ьа88 іхт. вухатий окунь; 3. V 1) повертати (звертати) на північ; 2) с.г. просувати на північ.
лоїіііегпег ['по:дапа] п 1) мешканець півночі; 2) (N0 уродженець (мешканець) північних штатів США.
N011116111 Ігеїаші ['по:0ап'аіа1апд] п геогр. н. Північна Ірландія.
поіііієгппіобі ['по:баптои8і] аф найбільш північний.
поіііііпз ['по:0іі]] п 1) мор. дрейф на північ; 2) нордова різнйця широт; 3) відхйлення на північ.
поіііііаші ['по:01апб] п 1) північ, північні райони (країни)-, 2) (ЇМ.) поет, рі північні країни; далека північ; 3) Скандинавія.
лоїНі-Іі^Ьі ['по:01ай] п 1) північне освітлення; 2) рі північне сяйво.
№гйшіап [по:0тап] п (рі N01111-теп) 1) уродженець (мешканець) Північної Європи; 2) іст. норман.
поіИіто$і ['по:0тои8і] див. поПІі-еттозі.
пої1Іі-поїіЬ-еа8< [по:0по:0'і:8(] п мор. норд-норд-ост.
погіЬ-пог1к-і¥Є8і ['по:0по:0'м/Є8£] п мор. норд-норд-вест.
лоїііі-роіаг ['по:0'рои1а] аф північний, полярний, арктйчний; що прилягає до північного полюса.
N0^11 Роіе ['по:0'рои1] п геогр. н. Північний полюс.
ІЧог
28
поз
N01111 8еа ['по:0'8І:] п геогр. н. Північне море.
^іІЬитЬегІаші [по:'0лтЬа1апсі] п геогр. н. Нортумберленд.
№і11ішпЬег$ [пзг'ОлтЬох] п рі іст. мешканці стародавньої Нортумбрії.
№іИштЬгіап [по:'0лтЬпзп] 1. п 1) іст. нортумбрець (мешканець стародавньої Нортумбрії)', 2) нортумбер-лендець (мешканець або уродженець графства Нортумберленд)', 3) лінгв. нортумберлендський діалект англійської мови; 2. аф 1) нортумбрський; 2) нортумберлендський.
погіЬ^агд ['по:0\уос1] 1. п 1) північ, північний напрям; іо Іке ~ на північ; 2) мор. норд; 2. аф 1) північний; спрямований на північ; 2) що рухається на північ; 3) мор. нордовий; 3. асіу на північ, у північному напрямі.
поіИі^агШу [ 'по:0\узсі1і] 1. аф 1) північний; 2) мор. нордовий; 2. аду на північ.
поі11п¥аг(і$ ['пз:0\узсіг] див. погій-\уагс1.
ПОГІЙ-УУЄ8І [ 'по:0 '\УЄ8І] 1. п 1) північний захід; 2) мор. норд-вест; 3) (іке К-\¥.) північно-західна частина країни; північний захід Канади; північний захід США; 2. аф 1) північно-західний; 2) мор. норд-вестовий; 3. асіу 1) на північний захід; у північно-західному напрямі; 2) на північному заході; 3) з північного заходу (про вітер).
ПОГІЬ-5¥Є$ІЄГ [ПО:0'\¥Є8Іа] п 1) сильний північно-західний вітер; 2) мор. норд-вест; 3) шторм, що насувається з північного заходу; 4) амер. прогумований плащ (тж ~ соаі).
поі1й-5¥Є8іегіу ('по:0'\УЄ8Са1і] 1. аф 1) північно-західний; розташований на північний захід; 2) що дме з північного заходу (про вітер)’, 3) мор. норд-вестовий; 2. асіу 1) у північно-- західному напрямі; 2) з північного заходу; з норд-весту (про вітер).
погОі-5¥Є8іегп ['пз:0'\¥Є8Гоп] аф північно-західний.
НогЙі-\Уе$і Теггііогіе8 ['пз:0'\¥Є8і-'Сепіопг] п геогр. н. Північно-Західні території (Канада).
П0ГІЙ-\¥Є8к¥аГ(1 [ПО:0'\УЄ8І\У9СІ] 1. п 1) північний захід; 2) мор. норд-вест; 2. аф 1) північно-західний; спрямований на північний захід; розташований у північно-західному напрямі; 2) мор. норд-вестовий; 3. асіу у північно-західному напрямі; на північний захід.
ПОї1Й-5¥Є8Ь¥аПІІу ['по:0 '\¥Є8І\¥9СІ11] 1. аф 1) північно-західний; 2) мор. норд-вестовий; 2. асіу на північний захід.
ПОІ1Й->¥Є8ІЛУаГ(І8 [ПО:0'\¥Є8ПУ9СІ2] асіу у північно-західному напрямі.
Иогіоп І'пЗ-Тп] п ч. ім'я Нортон. попуаггі ['пз:\узс1] див. погікм/агсі. Иопуау [ по:\л/еі] п геогр. н. Норвегія.
Иопуевіап [по:'\уі:сірп] 1. п 1) норвежець; норвежка; іке ~з збірн. норвежці; 2) норвезька мова; 2. аф норвезький; ~ 8еа Норвезьке море.
П0Г’-1¥Є$І [П0.'\УЄ8(] 1. п мор. норд--вест; 2. аф норд-вестовий.
ПОГ’-^¥Є$ІЄГ [П0:'\УЄ8І9] п 1) сйль-ний північно-західний вітер; 2) мор. зюйдвестка; 3) розм. склянка спиртного.
Нопуісй 1 ['погкіз] п геогр. н. м. Норідж (в Англії).
Иопуісіі II ['по:ичу] п геогр. н. м. Норвіч (у США).
N01^00(1 ['по:\уисі] п ч. ім'я Норвуд.
по$е [поиг] 1. п 1) ніс; 2) морда, рило, писок; 3) чуття, нюх; а до§ \уйк а £оод ~ собака з добрим нюхом; 4) запах, аромат; букет (вина)', 5) шпигун, донощик, провокатор; 6) пошуки, рознюхування; іо кауе а ~ гоипЗ ходйти і рознюхувати; 7) носик (чайника); шййка (пляшки); 8) носова частйна; передній край, носок (крила); 9) тех. робочий вйступ; потовщення, палець; 10) головка (ракети); 11) мис; ~ сапду амер. розм. кокаїн; ~ §еаг ав. переднє колесо шасі; рагзоп’з (роре’з) ~ гузка; іо Ьііе (іо зпар) зтЬ.’з ~ оГГ огризнутися, різко відповістй комусь; іо соипі ~8 підраховувати голосй; перепйсувати населення; іо роке (іо ризк, іо іЬгизі) опе’8 ~ іпіо втік, втручатися у чужі справи; іо Іоок домт опе’з ~ (аі) дивйтися на когось звй-сока, ставитися до когось (чогось) зневажливо; іо \уіре зтЬ.’з ~ утерти комусь носа; обманути когось; дати комусь в пйку; іо рау (кгои§к іке ~ вймушено платйти шалені гроші; іо таке 8гпЬ.’8 ~ 8\ує11 викликати у когось заздрість (ревнощі); іо Ь1о\у опе’з ~ сякатися; 2. V І) нюхати, обнюхувати; 2) відчувати, чути; іо ~ а дап&ег відчувати небезпеку; іо ~ оиі а зесгеі пронюхати таємнйцю; 3) вистежувати, вишукувати (Ґог, аГіег); 4) тертися (тйкатися) носом; 5) совати свій ніс (іпіо); іо ~ іпіо оікег реоріе’з аіїаігз втручатися в чужі справи; 6) бути донощиком (провокатором); 7) обережно просуватися уперед; 8) різати носом (хвилі); □ ~ аЬоиі (агоиімі) винюхувати, рознюхувати, вивідувати; ~ аГіег вистежувати; ~ (Іо>уп круто планерувати; ~ Гог вишукувати; ~ іп встрявати в розмову; ~ іпіо совати носа, втручатися в шось; ~ оиі пронюхати; лишйти з носом; ~ оуєг ав. капотувати; ~ гоиші = - аЬоиі.
по$еЬа§ [ поигЬаед] п 1) шанька; 2) розм. протигаз; 3) розм. торбйнка із сніданком.
позеЬаші ґпоигЬаепсІ] п перенісся, нахрапник (вуздечки).
по$е-Ь1ее(і [ поигЬІі:д] п 1) носова кровотеча; 2) бот. деревій.
позе-сошіі І'поигкаипі] п розм. І) підрахунок людей (присутніх на збо
рах тощо); 2) перепис населення; 3) військ. вйзначення чисельності військ протйвника.
по$е(І [поигсі] аф’ 1) носатий; 2) розм. з добрим нюхом.
по$е-<1ір ['поихсіір] 1. п ав. розм. круте пікірування; 2. у переходити в круте пікірування.
по$е-<1і¥е [поигсіаіу] 1. п 1) ав. круте пікірування, піке; 2) різкйй спад (цін); 3) жарт, вйпивка, пиятйка; 2. у пікірувати.
по$е&ау ['поигдеї] п 1) букетик квітів; 2) аромат, духй.
позе-Ьеауу |'поих,кеуі] аф ав. переобтяжений на ніс.
по$е!е$$ [ поихіїз] аф безносий.
позеша [по'зі-.то] п: - сіізеазе нозематоз (хвороба бджіл).
по$етаіо$і$ [поилі’то'іоизіз] п нозематоз (тж позета сіізеазе).
по$е-оуег [ поиг'оиуа] п ав. розм. капотування.
позе-ріесе ['пои2рі:з] п 1) нахрапник (вуздечки); 2) тех. наконечник, сопло; 3) брандспойт; 4) носок, передня частйна; 5) частйна (окулярів тощо, яка прилягає до носа).
по$ег ['поигз] п 1) сйльний зустрічний вітер; 2) розм. людйна, шо скрізь соває свого носа; 3) донощик, провокатор; 4) розм. удар у ніс.
по$ега& ['поихгаед] п розм. носова хусточка.
по$е-гіп£ ['поигпі]] п 1) ніздряне кільце (у бика); 2) кільце в носі (прикраса).
по$е-$ріп ['поигзріп] п ав. штопор.
по$е-і¥Іре ['поигу/аїр] п розм. носова хусточка.
по$е-мірег ['пои2,\¥аіра] див. позе--хуіре.
ПО8Є-НІ8Є [поигм/аїх] а^/самовпев-нений; самозакоханий.
позеу І'поигі] 1. п носач, носатий; 2. аф 1) розм. носатий; довгоносий; 2) з добрим нюхом; 3) цікавий; пронозливий; N. Рагкег людйна, що скрізь соває свого носа; 4) смердючий; з поганим запахом; прілий (про сіно)\ 5) ароматний (про чай).
по-зко>¥ |’пои/ои] п амер. 1) паса-жйр, шо не з’явився (до літака, поїзда тощо); 2) позначка «не з’явився».
позіп§ [ поигп]] п 1) запобіжне (захисне) окуття (сходів тощо). 2) ав. капотування.
по8О£епіс [, позо сізепік| аф хвороботворний, патогенний.
позо^гарку |поп 'зздгоГі | п мед. нозографія (характеристика хвороб}.
позоіо^у |поп’зоіасізі] п мед. нозологія.
по$іаІ£Іа [поз'їжісізю] п 1) туга за батьківщиною; ностальгія; 2) туга за минулим (за молодістю тощо).
по$іаІ£Іс (пзз (аеідзікі аф 1) шо ту
П08
29
пої
жить за батьківщйною; що страждає від ностальгії; 2) що викликає тугу за батьківщйною; що нагадує про далеку батьківщйну.
по$іо1о£у [пзз'ІоЬсізі] п мед. геріатрія.
позіораШу [по8'1ора0і] п мед. нос-топатія (боязнь знайомих місць).
Мо$1га<1ати$ [,по8іга'деіт98] п 1) Нострадамус; 2) астролог, віщун, провісник.
ПО8ІГІ1 ['П38ІПІ] П ніздря.
П05ІПШ1 ['пззігат] п 1) ліки від усіх хвороб; універсальний патентований засіб; панацея; 2) засіб від усіх лих; 3) улюблений прийом.
позу [поїш] аф 1) носатий; довгоносий; 2) цікавий; 3) смердючий (тж позеу).
поі [поі] 1. п безрога вівця; 2. ай] безрогий, комблий; 3. асіу не, ні; І до ~ кпо\у я не знаю; - а хуогд! ні слова!; ~ хуйЬоШ: геазоп не без причйни; ргоЬ-аЬІу ~ мабуть, ні; ~ зо це не так; ніскільки; ~ а Ьй зовсім ні, анітрохи; ~ аг аіі нітрохи, аж ніяк; нічого, нема за що (дякувати); опе саппог Ьиі июпдег не можна не замйслитися; ~ ЬаІГ Ьад непогано; дуже сйльно, жахлйво; ~ опсе ні разу; - опсе пог іхуісє не раз і не два, часто; ~ іоо Іоид, ріеазе! будь ласка, тихіше!; й із хуаггп, ~ (о зау ЬоС тепло, щоб не сказати жарко; ~ оп уоиг ІіГе ні в якому разі; і не думайте; ~ аіі Шеге не всі дома, клепки не вистачає; ~ а Гєху багато хто; ~ а тап ніхто.
поіа Ьепе ['поиіа'Ьіті] лат. нота-бене, нотабена, знак N3; запам’ятай добре (позначка N3 на полях книги тощо).
поіаЬіІйу [,поиІа'Ьі1іП] п 1) знаме-нйта людйна, знаменитість; 2) ірон. світило; 3) видатність, відомість; 4) значність, важлйвість; важлйве значення; 5) домовйтість.
поіаЬІе ['поиіоЬІ] 1. п 1) видатна людйна; визначнйй діяч; 2) ірон. сві-тйло; 3) визначна подія; знаменний факт; 4) іст. нотабль; 5) рі знать, аристократія; 2. аф 1) видатнйй, визначнйй; чудовий; гідний (вартий) уваги; 2) значнйй (за кількістю); помітний; відчутний; 3) домовйтий, хазяйновй-тий.
поіаЬІу ['поиіаЬІі] адч 1) помітно, значно; 2) винятково, особлйво, дуже; 3) демонстратйвно.
поіашіа [пои'іаепдо] рі від поіапдит.
поіапдит [поиЧаепдат] п (рі пога-пда) 1) нотатка, запис; 2) пам’ятна за-пйска, меморандум.
поіагіаі [пои'ієапаї] аф юр. нотаріальний.
поіагіаііу [пои'ієапаїї] асіу юр. нотаріально.
поіагіхе [пошагаїх] V засвідчити (завірити) нотаріально.
поіагу ['поШзп] п юр. нотаріус (тж риЬІіс ~).
поіаііоп [пои'Сеї/п] п 1) позначення (нотація, зображення) умовними знаками; система позначення; 2) індекс; індексація; 3) запис, примітка; 4) муз. нотне письмо; 5) мат. система чйс-лення (тж зсаіе оГ ~); 6) взяття до уваги (на замітку).
поі-Ьеіп§ ['поҐЬі.п]] п філос. небуття.
поісй [поі/] 1. п 1) тех. мітка; позначка; зарубка; 2) тех. проріз, паз, вй-їмка; 3) щілйна, подряпина; 4) амер. рівень, ступінь; 5) амер. ущелина; гір-ськйй перевал; 6) телеб. селекторна позначка; < іор ~ результат найвйщого класу; іор ~ 8сіепіІ8і8 наукові світила; 2. V 1) зарубувати; робйти мітки (позначки, пазй, вйїмки); 2) підрубати, підпиляти (дерево); 3) вставляти стрілу в лук; натягати тятиву.
поісіїесі [поф] аф зубчастий; вй-щерблений, щербатий; з надрізом; -хуйєєі храпове колесо, храповйк.
поісіііп£ ['пофі]] п 1) надріз, зарубка, насічка, вйїмка; 2) шпунтування; 3) окільцьовування дерева; 4) тех. ручнйй пуск; 5) с. г. кулісний посів; < ~ ир тех. прискорення, набирання швйдкості.
поіе [поШ] 1. п 1) звич. рі нотатки; замітка; запис; іо таке (го гаке) -з запйсувати, робйти нотатки; складати конспект; го іаке ~8 оГ а Іесіиге конспектувати лекцію; іо зреак хуййош а ~ виступати без папірця; 2) примітка; вйноска; посилання; іо хутйє ~8 оп а іехі складати примітки до тексту; ЬіЬ-Ііо^гаркісаі - бібліографічна довідка; таг£іпа1 ~8 нотатки на полях; 3) за-пйска; короткий лист; а ~ оГ іпуйагіоп письмове запрошення; 4) (дипломатй-чна) нота; (о ргезепї а ~ зверн^ися з нотою; ехсйап£е оГ ~8 обмін нотами; 5) накладна; розпйска; вексель; 6) муз. нота, тон; нотка; (о сйап^е опе’з ~ заговорйти по-іншому; 7) звук, спів; крик; (о §іує - співати; 8) поет, музика, мелодія; 9) увага; Гаке по ~ оГ й не звертайте на це уваги; поШіп§ оГ - нічого особлйвого, нічого гідного уваги; 10) репутація, популярність; стйіс оГ - популярний крйтик; тап оГ ~ знаменйта людйна; 11) характерна ознака (властйвість); 12) (кредйтний) білет, банкнот; сігсиїаг - акредитйв; 13) авізо; 14) знак, ознака; ~ о і' іпіег-го^аіюп (оГ ехсіатаїіоп) знак питання (оклику); 15) сигнал, знак; звістка, повідомлення, сповіщення; ~ оГ хуагпіп§ попередження; - оГ геЬеІІіоп сигнал до повстання, революційний клич; 16) умовний знак; печатка; клеймо, тавро; (о зеї а - оГ іпГату (оп) затаврувати ганьбою (когось); 2. V 1) по
мічати, звертати увагу на; підмічати; ~ Шаі Ше сйіід із опіу іеп уеагз оїд зверніть увагу, що дитйні всього десять років; 2) брати до уваги; 3) робйти помітки; запйсувати, занотовувати; 4) складати примітки (пояснення, коментарі); анотувати; 5) згадувати; відзначати, зазначати; І ти$г іизі ~ ШаС... повйнен лише зауважити, що...; 6) означати, вказувати, значити; 7) таврувати (ганьбою); < (о ~ а ргоіезї заявйти протест.
поіе-Ьоок ['поиіЬик] п зошит; записна кнйжка; блокнот.
поіе-сазе ['поійкеїз] п бумажник.
поіед ['поийд] аф 1) знаменйтий, відомий; 2) чудовий, видатнйй; 3) муз. запйсаний нотним письмом.
поіеШу [пошідії] асіу помітно, особлйво; значною мірою.
поіекеад ['поиШед] п штамп (на бланку).
ПОІЄІЄ88 ['ПОІЙІ18] аф 1) непомітний; невідомий; 2) немузйчний, не-музикальний; глухйй, незвучний.
поіеіеі ['потік] п запйсочка.
поіе-та£піПег [ поїй'тждпіГаїа] п рад. підсйлювач звукової частотй.
поіе-рарег ['пош,реіра] п поштовий папір; папір невелйкого формату.
поіе-зйауег і'поцЦєіуз] п розм. обліковець векселів; лихвар.
поіе^уогіїїііу [ пош,\¥9:ді1і] асіу чудово; помітно.
поіехУОґШу ['поій,\уз:ді] аф вартий уваги; визначнйй.
поі1ііп£ [ па0іі]] 1. п 1) дрібнйця; 2) нуль; пусте місце; 3) відсутність; пустота; опе саппог ііує оп ~ без грошей жйти не можна; 4) небуття, нереальність; повне знйкнення; 5) церк. атеїст, безбожник; 2. асіу ніскільки, зовсім ні; й ЙИЇЄГ8 ~ Ггот це ніскільки не відрізняється від (чогось); ~ Ііке нема нічого кращого; 3. ргоп пе§. нішо, нічого; ~ еізе Шап нішо інше, як; ~ Ьиі нічого, крім; тільки; ~ оГ Ше кіпд нічого подібного; їо £е( $тШ. Гот ~ одержати щось даремно; (о Кауе ~ (о до хуйй не мати нічого спільного з; їо Ье Гог ~ іп не відігравати ніякої ролі у; не справляти ніякого вплйву на; ~ уепіиге, ~ Ьауе присл. вовка боятися — в ліс не ходйти; ~ уегу тисй нічого особливого; пехі іо ~ майже нічого; (о дапсе оп ' розм. померти на шибениці.
поШіп£агіап [,пл0п]'єзгюп| п 1) атеїст, безбожник; 2) людина, яка ні в шо не вірить; нігіліст.
поШіп£і$т ['пл0п)і2т| п 1) дрібнйця, пусте; 2) нігілізм
ПОІІ1ІП£ПЄ88 |'ПЛ0П)ПІ8| П 1) НІШО, небуття; 2) неістотність, незначність, мізерність; 3) дрібниці.
по-Шогоіі£ІіГаге [ поп 0 \т^Гє^| п ту-пйк.
поіісе ['ПОІК18| 1. п і) повідомлен
поі
зо
ПОУ
ня, сповіщення; попередження; оголошення; іо Ье дІ8с1іаг§ес1 \¥Іі1іоиі ~ бути звільненим без попередження; іо £Іує ~ повідомляти, попереджати (про звільнення тощо); іо риі ир а ~ повісити оголошення; 2) об’ява; напис (на дверях тощо); 3) увага; іо іаке - звертати увагу, помічати; іаке по ~ оГ кег не звертайте уваги на неї; 4) замітка; оголошення в пресі; сіеаіїт ~ некролог; 5) огляд, рецензія; друкований відзив; ~ рарег повістка; < іо 8єгує ~ вручйти повістку; аі зйогі ~ негайно; зараз же; іо Ьгіп£ іо зтЬ.’з ~ доводити до відома когось; 2. V 1) помічати; звертати увагу; І дідп’і ~ уои я вас не помітив; 2) зазначати, згадувати; 3) рецензувати, оглядати; 4) попереджати, повідомляти; відмовляти.
поіісеаЬІе ['поиіізаЬІ] аф 1) гідний уваги; 2) помітний, примітний.
поіісеаЬІу [ 'поиііваЬІі] асіу помітно, значно.
пойсе-Ьоапі [ 'поиіізЬогсі] п дошка для оголошень.
поІііїаЬІе І'поиіііаіаЬІ] аф що підлягає реєстрації.
поШісаііоп [,поиііії'кеі/п] п 1) повідомлення, оголошення, сповіщення; попередження, застереження; повістка; 2) (ТЧ.) амер. церемонія повідомлення кандидатів у президенти про вй-сунення їх кандидатур; 3) реєстрація (смерті тощо).
поііїїеі! [ 'поиііГаїд] аф розм. знаме-нйтий, усім відомий.
поШу ['поиііГаї] V 1) нотифікувати; повідомляти, сповіщати; 2) оголошувати, розголошувати; 3) давати відомості; реєструвати; запйсувати; іо ~ а Ьігій зареєструвати новонародженого.
поііоп ['пои/п] п 1) поняття, уявлення; іо йауе по ~ (оі) не мати уявлення (про щось); 2) погляд, думка, переконання; точка зору; 3) філос. поняття, прйнцип, ідея; 4) рі амер. галантерея; ~8 дерагітепі амер. галантерейний відділ; дрібнйці (про нитки, шпильки тощо); 5) вйнахід; дотепний прйстрій (прйлад); 6) клас, категорія; 7) рірозм. характерний вйслів (звйчай) учнів Вінчестерського коледжу; 8) намір, нахил; 9) розум; ЙІ8 ~ \уеакеп8 його розум слабшає.
поііопаї ['пои/апі] аф 1) філос. уявний; абстрактний; умоглядний; 2) з багатою фантазією; примхлйвий; химерний; 3) амер. причепливий; педан-тйчний; 4) лінгв. смисловйй, значущий; 5) амер. розм. питущий.
поііопаіІ8і [ 'пои/зпаїїзі] п 1) мислитель; 2) теоретик.
поііопаїїу [ пои/апаїї] асіу умоглядно, абстрактно; теоретйчно.
поііопаіе | 'пои/апіі] аф амер. 1) схйльний до фантазування; 2) примхлйвий, вигадливий; 3) свавільний.
поііопі$і [ пои/апі8і] п фантазер, людйна з заумними (безглуздими) ідеями.
поііііа [пои'іі/іа] п (рі поііііае) спй-сок, перелік.
поііііае [пои'іі/іі:] рі від поііііа.
поіосйопі ['поиіако:сі] п анат. спинна струна, хорда.
ГЧоіозаеа [,поиіа'сізі:а] п Нотогея (зоогеографічний ареал).
поіогіеіу [,поиіа'гаіаіі] п 1) недобра слава; 2) загальновідомість; 3) знев. знаменйтість.
поіогіои8 [пои'ізіпаз] аф 1) що користується лихою славою; сумнозвісний; горезвісний; ~ \уотап жінка з поганою репутацією; ійе ~ сазе сумнйй вйпадок; 2) загальновідомий; 3) зна-менйтий, відомий.
по-іпішр ['пои'іглтр] 1. п карт. безкозйрна гра; 2. аф безкозйрний.
поі-8е1ґ [поі'зеИ] п 1) зовнішній світ, об’єктйвна дійсність; 2) не я, об’єкт.
1Чоіііп£Ьаіп($Іііге) ['поіп]ат(/іа)] п геогр. н. Нотінгем(шир).
ПОЬ¥ІІЙ8ІаП(1ІП£ [,ПОІ\¥10'8ІЖПСІ11]] 1. асіу проте, однак; \¥Ііаіеуег уои 8ау, І \¥І11	~ ЩО б ви не говорйли, все
одно я піду; 2. ргер незважаючи на, всупереч; і1ті8 ~ Кіз ассепі Ьеігауед Кіт незважаючи на все це, акцент його вйдав; 3. соф хоч; незважаючи на те, що.
ГЧоиаксІюіі [п\уа:к'/о:і] п геогр. н. м. Нуакшот.
пои^Ьі [по:і] п 1) ніщо; іо Ьгіп£ іо ~ зводити нанівець, розоряти; іо соте (іо £о) іо ~ зійтй нанівець, закінчйтися нічйм, не мати ніякого успіху; Гог ~ даром, даремно; задарма, дурно; 2) нуль, нікчема (про людину); 3) дріб-нйця; річ, не варта уваги; 4) мат. нуль.
пои&1ііу ['пз:іі] див. паи^Ніу.
ІЧоишеа [пиґтеїа] п геогр. н. м. Ну-меа.
поитепа ['паитіпа] рі від поите-поп.
поитепаї ['паитіпзі] аф філос. ноуменальний.
пошпепоп [ паитзпзп] п (рі поитепа) філос. ноумен.
поип |паип] п грам. 1) іменник; ргорег ~ власне ім’я; соттоп ~ загальне ім’я; 2) ім’я.
поигісе І'плпз] п годувальниця, го-дівнйця; нянька.
поигІ8*і [ плп/] у 1) живйти, годувати; 2) піджйвлювати, удобрювати (грунт); 3) давати пожйву; іо ~ опе’8 тіпсі (8ои1) давати пожйву розумові (душі); 4) пестйти, плекати (надію тощо); іо ~ йоре плекати надію; 5) годувати груддю; 6) вирощувати (рослини тощо); 7) відпускати (волосся); 8) військ, постачати, забезпечувати.
поигізіїег ['плп/з] п пожйвна речовина.
поигі$1ііп£ ['плгфг)] аф 1) пожйв-ний; 2) ейтний.
поигізйтепі ['плп/тапі] п 1) харчування, їжа, харч; 2) пожйва (для розуму тощо); 3) годування, жйвлення.
поигііиге ['плпі/з] п їжа, харч.
пои$ [паиз] п 1) філос. розум, інтелект; 2) розм. здоровий глузд; кміт-лйвість.
ГЧоуа ['поиуз] п ж. ім'я Нбува.
поуа ['поиуа] п (рі поуае, поуаз) 1) астр. нововідкрйта зірка (туманність); 2) новйнка.
поуае ['поиуі:] рі від поуа.
ІЧоуа 8соііа ['поиуаЧкои/о] п геогр. н. Нова Шотландія (провінція Канади).
поуаіе [пои'уеіі] у 1) оновляти; 2) юр. проводити новацію.
поуаііоп [пои'уеі/п] п 1) юр. новація (зобов ’язання); 2) передача прав за зобов’язанням; 3) нововведення, новина.
поуаіог [пои'уеііа] п новатор.
поуєі ['поуі] 1. п 1) роман; новела; 2) рі збірка новел; 3) новина; 4) с. г. новйй хліб, зерно нового урожаю; 5) юр. додаток до закону; 2. аф 1) новйй; нововведений; незвйчний; 2) тех. найновішої конструкції; 3) юр. додатковий.
поуеіезе [,поуа'1і:г] п знев. мова і стиль дешевих романів.
поуєієііє [,поуз'1єі] п 1) повість; 2) дешевий любовний роман (тж реп-пу ~); 3) муз. новелета.
поуе1і$т ['поуаіігт] п написання романів; творчість романіста.
П0УЄІІ5І ['П0У9І18І] П 1) ПИСЬМен-ник-романіст; 2) новатор; 3) пліткар.
П0УЄІІ8ІІС [,пзуа'1і8іік] аф що належить до роману; белетристйчний.
П0УЄІІ2Є ['поуаіаіг] у 1) надавати форми роману; 2) запроваджувати щось нове.
поуеііа [по'уеіа.] п (рі поуєііє) 1) новела; 2) повість.
поуєііє [по'уєіє] рі від поуеііа.
поуеііу ['поузііі] п 1) новизна; 2) новина; новйнка; нововведення; 3) рі новйнки; < ~ соипіег галантерейний відділ (у магазині).
поуєі-^угіієг [ 'пзузі,гаїіа] п романіст.
ІЧоуетЬег [пз'уетЬо] п листопад (місяць); іп ~ у листопаді.
МоуетЬегу [по'уетЬоп] аф 1) листопадовий; 2) по-осінньому похмурий.
поуепагу ['поуіпоп] п дев’ятка, дев’ятеро.
поуєппіаі [пз'уєпізі] аф що повторюється кожні дев’ять років; що відбувається одйн раз за дев’ять років.
поуєгсаі [пои'уо:ка1| аф властйвий мачусі; мачушин.
ПОУ
31
пий
поуісє ['поуіз] п 1) новак, початківець; учень; 2) рел. новонавернений, неофіт; 3) церк. послушник; послушниця; 4) кінь, що ні разу не завойовував прйзу; < ~ рііоі льбтчик-нова-чбк.
поуісіаіе [пои'уфіі] п 1) учнівство; період учнівства; 2) церк. послушник; послушниця.
поуііипаг [,поиуі'1и:па] асі] що стосується молодика.
поуіііаіе [пои'уфй] п 1) учнівство; період учнівства; 2) церк. послуш-ництво; 3) випробування; проба (тж поуісіаіе).
поуіїу ['поуііі] п новизна.
ПО¥ОІЄ$СЄПСЄ [,ПОЦУЗ'ІЄ8П8] П 1) уЛЬ-трамбдність; останній крик моди; 2) скептицизм; критиканство.
поуоіезсепі [,поиуа'1е8пі] асі] 1) ультрамодний; 2) скептйчний; критиканський.
поту [пай] 1. п даний момент, теперішній час; Ьу ~ тепер, на цей час; ЬеЕоге ~ раніше, колйсь; 2. аф нйніш-ній, нйні існуючий; діє ~ кіп§ нйні-шній король; 3. асіу 1) тепер, зараз, нйні; ~ ог пєуєг тепер або ніколи; іизі ~ зараз же; щойно; єуєп ~ навіть тепер; негайно; до Н ~! не відкладайте!; 2) тоді, в той момент; ~ Не ігіед аподіег ріап тоді він взявся за інший план; ~... ~... то... то; ~ \уєг, ~ Гіпе то дощ, то ясно; 4. соп] 1) колй; раз; якщо; іЬе Ьиз тау зіагі, ~ Не аггіуед автобус може рушати, раз він прибув; 2) так ось, і ось; а; 5. іпі будь ласка, ну; ~ хуйаі’8 діє гладег іуйЬ уои? ну що це з вами?; ~ Іізіеп іо те! послухайте, будь ласка, шо я скажу!; < дії ир іо ~ досі, до цього часу; ~ апд ійеп (а§аіп) час від часу; Ггот ~ надалі, в подальшому.
поіуадау ['паиадеї] аф нйнішній, теперішній, сучасний.
поіуадауз ['паиадеіх] 1. п теперішній час, сучасність; 2. асіу у наш час, у наші дні; нйні, тепер; за наших часів.
поіуауз ['пошуеіг] асіу ні в якому разі, ніяк; ніяким чйном.
поіуєі ['поиеі] п мет. нйжня опока.
Мютеїі ['поиаі] п ч. ім'я Ндуел.
поіуЬєгє ]'пои\уєа] асіу 1) ніде; 2) нікуди; < ійІ8 іуііі іаке уои ~ це вам нічого не дасть; іо соте (іо Ье) іп ~ зазнати поразки; провалйтися; амер. розгубйтися.
поігіїідіег ]'пои\¥іда] асіу заст. нікуди; ніде.
полізе [поиууаїх] асіу ніяким чйном; ні в якому разі; зовсім ні; аж ніяк.
поМ [паиі] п (рі без змін) 1) велйка рогата худоба; 2) віл, бик; 3) перен. грубіян; тупоголовий.
ІЧох [покз] п 1) міф. Нокс, Ніч (богиня); 2) поет. ніч.
похіоиз [ пок/зз] аф 1) шкідлйвий, згубний, погйбельний; 2) нездоровий; отруйний; ~ ріапіз отруйні рослйни.
похіоіі8ПЄ88 [ пок/ззпіз] п шкода.
поуаде [п\уа:']а:д] п іст. утбплення (страта).
похгіе ['похі] п 1) носик, рйльце (посудини)', шййка (пляшки); 2) розм. ніс, рйло, морда; 3) тех. сопло, форсунка; патрубок; наконечник; випу-скнйй отвір; насадка.
похгіетап ['погітаеп] п (рі поггіе-теп) 1) пожежник; 2) гідромоніторний
пЧ [пі] розм. скор. від поі.
пді [епО] асі] мат. енний; ~ де§гее енний степінь.
ішапсе [п]и:'а:п8] п фр. нюанс, відтінок.
ішЬ [плЬ] п 1) грудочка, кусочок, шматочок; 2) шйшка, вузлик, потовщення; 3) амер. розм. суть, сіль (справи); 4) розм. шйя; 5) рі текст, вузлики, непси.
пиЬЬіп І'плЬш] п амер. 1) маленький (дефектний) качан кукурудзи; 2) яблучко, дефектний (маленький) плід; 3) невелйкий вйступ, шйшка.
ішЬЬІе [ плЬІ] п грудочка; кусочок, шматочок (вугілля тощо); балабушка.
пиЬЬІу [ плЬіі] аф 1) вузлуватий; гулястий; 2) кусковйй, шматковйй; 3) розм. непристойний.
ішЬЬу ['плЬї] аф 1) текст, вузлуватий; з вузликами; 2) букле (про тканину).
МиЬіа ['п]и:Ьіз] п геогр. н. іст. Нубія.
пиЬіа [ п]и:Ьза] п жіночий тонкйй шерстянйй шарф («нубія»).
МиЬіап ['п]и:Ь]зп] 1. п 1) нубієць; нубійка; іЬе -з збірн. нубійці; 2) нуба (мова); 2. аф нубійський.
пиЬіГегоиз [п]и:'ЬіГага8] аф що наганяє хмари.
ішЬііе ['піи:Ьі1] аф 1) шлюбний (про вік); 2) що досяг шлюбного віку (особл. про дівчину); 3) пйшна, квітуча (про дівчину); 4) с. г. дозрілий для спарування.
пиЬііііу [п]иґЬі1ііі] п 1) шлюбний вік; зрілість; 2) с. г. дозрілість для спарування.
пиЬііоиз [ пзи:ЬіІ98] аф 1) хмарний; туманний; покрйтий імлою; 2) перен. непевний; неяснйй, нечіткйй, туманний.
шісіїа |'п]и:кз] п анат. потйлиця.
писка! [п]и:кз1] аф потйличний.
писісиИиге [, гуи:8і'кліі/з] п с. г. культура горіхових.
писіГегоиз [п^и: 'зіГзгзз] аф бот. горіхоплідний, горіховий.
писіГогш [пзи:8і£о:т] аф горіховйд-ний.
писіуогоиз [пзш'зіузгзз] аф зоол. шо жйвиться горіхами.
писіеаі ['п]и:к1ю1] аф ядерний.
писіеаг ['п]и:к1ю] аф 1) фіз. ядерний; ~ скаіп геасдоп ядерна ланцюгова реакція; ~ епег^у ядерна енергія; ~ ркузісз ядерна фізика; ~ іигЬоіеі ядерний турбореакгйвний двигун; 2) що стосується ядерної зброї; ~ іуеароп ядерна зброя; ~ деуісе прйстрій з ядерним зарядом; ядерна зброя; ~ іезіз вй-пробування ядерної зброї; ~ дізагта-тепі ядерне роззброєння; ~ тіззіїе \уаг ядерно-ракетна війна; ~ іуагЬеад ядерна бойова головка (снаряда); іо дезігоу ~ зіоскріїез знйщувати запаси ядерної зброї; 3) що містить у собі ядро; ~ Гизіоп сйнтез ядер; ~ сеіі діуізіоп поділ ядра клітйни.
писіеаг-роїуегед ['п]и:к1із'раизд] аф з ядерною (атомною) силовою установкою.
писіеагу ['гуигкіюгі] аф ядерний.
писіеаіе І ['гуи:к1Ш] аф біол. що містить у собі ядро.
писіеаіе II ['гци:к1іен] у біол. 1) утворювати ядро; 2) збиратися навколо ядра.
писіеаіесі ['п]и:к1іеііід] аф біол. шо містить у собі ядро; ядерний.
писіеаііоп [,гци:к1і'еі/п] п 1) утворення ядра; 2) штучне створення дощу.
писіеі ['п]и:кііаі] рі від писіеиз.
писіеіп ]'п]и;к1пп] п хім. нуклеїн.
писіеоіаг [п]иґк1і:а1о] аф біол. ядер-цєвий; ~ зиЬзіапсе ядерна речовина (клітини).
писіеоіі [п]и:'к1і:з1аі] рі від писіеоіиз.
писіеоіиз [п]иґк1і:аІ98] п (р/писіеоіі) біол. ядерце.
писіеоп ('п]и:к1іоп] п фіз. нуклон.
писіеопіс [,п]и:к!і 'опік] аф фіз. ну-клонний; ~ \уаг£аге військ, атомно--електронна війна.
писіеопісз [,гуи:кІі опіка] п рі (вжив, як зіп%) фіз. нуклебніка; ядерна фізика і техніка.
писіеоріааш ['п]и:кііар1ае2т] п нук-леоплазма; ядерна речовина.
писіеиз ['п]и:к1і98| п (рі писіеі) 1) ядро, центр; комірка; осередок; ~ о£ а соте! астр. ядро комети; 2) фіз. атомне ядро; 3) кісточка (плода); ядро (горіха); 4) біол. зародок; 5) мін. центр кристалізації; 6) фізл. ядро центральної нервової системи.
писІШе ]'п]и:к1аід] п фіз. ядро з ну-клбнним складом, ізотоп.
пікіШе ]'плд1] у розм. тйснути, да-вйти.
пигіе [п]и:д] 1. п 1) оголена постать (в скульптурі тощо); 2) (іЬе ~) оголене тіло; голйзна, нагота, оголеність; іп іЬе ~ голяка; 3) рі панчохи «павутйн-ка», панчохи тілесного кольору; 2. аф 1) оголений, голий; (о раіпі ~ Гі^игез малювати з оголеної натури; 2) неприхований, яснйй, голий (факт): ~
писі
32
пиш
8(аіетепі відверта (недвозначна) заява; 3) тілесного кольору; ~ 8іоскіп§8 панчохи «павутйнка», панчохи тілесного кольору; 4) юр. недійсний (про угоду тощо).
ліміте [плсіз] 1. п поштовх ліктем; (о £Іує а ~ штовхнути ліктем; навестй на думку; натякнути; 2. V 1) злегка підштовхувати ліктем; 2) наводити на думку, натякати.
пікііе [ 'гуигсії] п розм. 1) вистава за участю голих танцюрйсток; 2) гола танцюрйстка.
піміізт ['п]и:ді2т] п нудйзм (культ оголеного тіла).
ШМІІ8І ['гуигсіїзі] п нудйст (прихильник культу оголеного тіла); ~ соїопу колонія (табір) нудйстів.
пидйу ['п]и:сіі(і] п 1) нагота, голй-зна; оголеність; 2) оголена постать (у скульптурі, живопису).
ішГ(О [пл£] іпі розм. досить, годі; ~ 8аід! ну досить!, усе ясно!; домовилися!
піі£асіои$ [п]и:'деі/98] асі] дріб’язковий, незначнйй, абйякий.
пи&асіїу [п)и:'дае8ій] п 1) марність, безкорйсність; 2) безглузда думка.
ішзаіогу ['гуигдаїдп] ад] 1) дріб’язковий; безцінний; 2) некорйсний, марний; 3) юр. недійсний.
піі££еі ['плдіі] п 1) самородок (золота); 2) кусок, грудка; 3) австрал. малоросла тварйна.
пи£І(уіп£ ['плдзіГапд] аф дріб’язковий.
іші$апсе ['п]и:8П8] п 1) досада; прй-крість, неприємність; 2) нудна (докучлива) людйна; ~ оГ а тап набрйдлива людйна; (о таке а ~ оГ опезеІГ набридати; 3) перешкода, незручність; докучливий предмет; 1оп§ 8кіг(8 аге а ~ довгі спіднйці — просто мука; 4) юр. порушення громадського порядку (тж риЬІіс ~); соттіі по ~! додержуйте порядку!; не смітйти!; ~ уаіие індекс шкідлйвості.
пиІ8апсег ['п)и:8П8а] п юр. порушник громадського порядку.
ІШІ1 [плі] 1. п мат. нуль; 2. аф 1) недійсний; нечйнний; (о гепсіег ~ анулювати; звестй нанівець; ~ апд уоісі недійсний, що не має сйли (про документ); 2) що не має значення; безрезультатний; 3) відсутній, нульовйй; 3. V анулювати; погашати, гасйти; робйти недійсним.
ішіШісаііоп [,пл1і£ґкеі/п] п 1) анулювання, скасування; визнання недійсним; 2) зведення нанівець; 3) амер. відмова штату вйзнати дієвість закону, прййнятого конгресом США.
пиІІіГкііап [.пліїТідюп] 1. п 1) невіруючий, атеїст; 2) скептик, недовірлива людйна; 2. аф 1) невіруючий, без релігії; 2) недовірливий, скептйчний.
пиіііїу |'пл1і£аі] г 1) анулювати;
знйщувати; зводити до нуля; 2) юр. відміняти, скасовувати; робйти недійсним; нуліфікувати.
ішііірага ['пліірага] п (рі пиііірагае) мед. жінка, що ніколи не народжувала.
ішііірагае [пліірагі:] рі від пиііірага.
пиШіу [ 'плііїї] п 1) нікчемність, ніщо; 2) нікчема, пусте місце (про людину); 3) юр. недійсність (угоди тощо).
пшпЬ [плт] 1. аф 1) заціпенілий, онімілий, отерплий; 2) затерплий, зомлілий; 3) закляклий, задубілий; Гш-§ег8 ~ \уі(Ь соїд пальці, що задубіли від холоду; 2. V 1) викликати оніміння (одубілість, закляклість); 2) примусити заціпеніти; приголомшити, ошелешити.
пшпЬег ['плтЬа] 1. п 1) число, кількість; (Ьеу аге (еп іп ~ їх десятеро; \ує аге Ге\у іп ~ нас мало; апу ~ будь-яка кількість; багато; 2) певна кількість, ряд; а ~ о£ Ьоок8 І8 ті88іп§ £гот (Ье ІіЬгагу з бібліотеки пропав ряд книг; 3) рі велйка кількість, безліч; іп ~8 у велйкій кількості; 4) порядковий номер (тж іпдех ~); \угоп§ ~! ви неправильно набрали номер!; ви не тудй потрапили! (відповідь по телефону); Не 1ІУЄ8 а( N0. 15 він живе в будйнку № 15; 5) номер, число, вйпуск (видання); 6) номер програми (вйступу); 7) мат. сума, число, цйфра; 8) грам, число; 9) розм. зразок, взірець; 10) розм. наркотик; ~ 3 кокаїн; ~ 8 героїн; ~ 13 морфін; 11) рІ амер. розм. підпільна лотерея; махінації; 12) рі арифметика; 13) показник, число; коефіцієнт; \уєі§Ь( ~ ваговйй коефіцієнт; 14) розмір, ритм, метр; 15) рі поет, вірші; тоигпГи! ~8 похмурі вірші; < ~ о£соріе8 тираж; (о \уіп Ьу ~8 перемогтй завдякй чисельній перевазі; агїійсіаі ~8 логарйф-ми; епету N0.1 головнйй протйвник, ворог номер одйн; N0.10 (Оо\упіп§ $(гее() резиденція прем’єр-міністра Ве-лйкої Британії; ~ опе Ьоу розм. начальник, шеф, «начальство»; ЬІ8 ~ І8 ир кепська його справа; 2. у 1) нумерувати; 2) налічувати; (Ье рори!а(іоп оГоиг (о\уп ~8 50000 населення нашого міста становить (складає) 50 000 мешканців; 3) зараховувати; 4) рахувати; перераховувати; 5) призначати.
пішіЬегіпз І'плтЬапд] п 1) нумерація, нумерування; 2) цифрування; ~ тасЬіпе (8(атр) нумератор.
питЬегіезз [ плтЬаІіз] аф 1) незліченний; 2) без номера; що не має номера.
НитЬегз [плтЬаг] п бібл. кнйга чй-сел; (о соп8иІГ (Ье Воок оГ ~ жарт. поставити питання на голосування.
пишЬ-Гізк [’плтії/] п зоол. електрй-чний скат.
питЬІе8 [плтЬІг] п рі оленячі по-трухй, лівер.
ПІШ1ЬПЄ88 І'плттз] п мед. 1) нечу-
тлйвість; 2) заклякання, задубіння; заціпеніння.
іштеп ['п)и:тап] п (рі питіпа) міф. божество.
питегаЬІе ['пзштагаЬІ] аф обчйс-лювальний; що піддається лічбі.
пшпегаї ['піштагаї] 1. п 1) цйфра; (Ье АгаЬіс (Вотап) ~8 арабські (рйм-ські) цйфри; 2) грам, числівник; 2. аф числовйй; цифровйй; ~ 1е((ег рймська цйфра.
пшпегагу ['п]и:т9гап] афчисловйй; цифровйй; чисельний.
пшпегаіе ['пзиїтогеїі] у підраховувати, обчйслювати.
пшпегаііоп [,піи:та'геі]п] п 1) об-чйслення, лічба; 2) нумерація.
пшпегаііуе ['піи:тага(іу] аф що стосується лічбй (обчйслення, нумерації).
пшпегаіог ['п]и:тагеіО] п 1) нумератор, лічйльник; 2) мат. чисельник дробу; 3) обчйслювач.
пшпегісаі [п)и:'тегікаї] аф числовйй, цифровйй; чисельний; ~ да(а цифрові дані; ~ 8ирегіогі(у військ, чисельна (кількісна) перевага.
пшпегісаііу [прг'тепкаїї] асії 1) за допомогою цифр, у цйфрах; 2) чисельно, кількісно; ~ іпГегіог військ, слабший у кількісному відношенні.
пшпегоіоду [у^и:то'го1асізі] п ворожіння на чйслах.
пшпего$іїу [,п]и:та'го8і(і] п 1) чисельність, кількість; 2) численність; 3) ритмічність.
пшпегои$ ['піштагаз] аф 1) численний; ~ Гатіїу велйка родйна; ~ уі8і-(ОГ8 (Ьоокз) багато відвідувачів (книг); 2) ритмічний; 3) що спричйнюється багатьма; ~ Ьит багатоголосий шум.
пшпегои$1у ['п]и:тзг98Іі] асіу у велйкій кількості.
питіпа ['п]и:тіпа] рі від питеп.
питІ8таііс [,п]и:тіх'тае(ік] аф ну-мізматйчний.
питІ8таіісіап |п]и:уті2тж'(і/п] див. питІ8та(І8(.
питЇ8та(іс8 [,піи:ті2'тав(ік8| п рі (вжив, як зіп$) нумізматика.
пшпі$таіі$і [п]и:'ті2то(і8(] п нумізмат.
пшпі$таіо1о£і$1 [п]и:,ті2тУоІо-СІ318І] п учений-нумізмат.
питІ8та(0І0£у [п]и:,ті2тУюІас1зі| п нумізматика.
питтагу ['плтагі] аф грошовий, монетний.
питтиіагу ['плгп)и:Іогі| див. пит-тагу.
питтиІі(Є8 ['плт]и:1аі(8] п рі нуму-літи {викопні одноклітинні організми).
питтиІИіс [,плт)и:'1і(ік| аф геол. нумулітовий.
пипккиіі ['плтвклІІ п дурень, йолоп, тупоголовий, тупак.
пит8киІІе(1 |'плт8кдкі| аф тупий, дурний.
пип
33
пиі
пип [плп] п 1) черниця, монахиня; 2) зоол. болотяна гадка; < ~’з іЬгеад біла заполоч; ~’з уеіііп§ шерстяна вуаль (тканина).
пип-Ьігд ['плпЬа:с1] п зоол. удовичка.
пші-Ьиоу ['плпЬої] п мор. конічний буй (бакен).
пшісЬеоп ['плп/ап] п розм. підвечірок; іо іаке а ~ перекусити нашвидку.
пипсіаіе [плп/іеіі] п 1) вісник, провісник; 2) посланець; 3) провіщення.
пипсіаіиге ['плп/іаі/а] п нунціатура (посада нунція).
пипсіо ['плп/юи] п 1) папський нунцій; 2) посланець, посланник.
пшісіи$ [пап/ізз] п посланець, посланник.
пшісіе ['плдкі] п розм. дядько.
пшісираіе ['плдкзшреіі] V 1) юр. ро-бйти усно заповіт; 2) усно проголошувати свою волю.
пшісираііоп [,плдкіи:'реі/п] п юр. усний заповіт.
шіпсираііуе [плі] 'к)и:раііу] асі] юр. усний, словесний (про заповіт).
шішііпаї ['плпсіїпої] асі] рйнковий, ярмарковий, торговельний.
пипШпаііоп [,плпсіі'пеі/п] п купів-ля-продаж; торгівля.
пшіку ['плдкі] п 1) дядько, дядечко; 2) (ТЧ.) амер. дядько Сем, США; держава; < N. рауз Гог аіі усе піде на рахунок державної скарбнйці.
пиппегу [ плпзгі] п 1) жіночий мо-настйр; 2) дівоча обйтель (про дім розпусти)’, 3) збірн. чернйці.
пишіізЬ ['папі/] асі] схожа на чер-нйцю; як чернйця.
пирііаі ['плр/аі] 1. п звич. рівесілля; 2. асі] шлюбний; весільний; ~ дау день весілля.
шірііаШу [,плр/і’ае1ііі] п 1) весілля; 2) матримоніальний характер.
НигешЬегз ['п]иагатЬа:д] п геогр. н. м. Нюрнберг.
№тЬег£ |'п)и:тЬегк] див. Жгет-ЬЄГ£.
пигзе [пагз] 1. п 1) няня, нянька; 2) годувальниця, мамка; 3) сиділка, доглядальниця; санітарка; 4) медйчна сестра; сіізігісі ~ патронажна сестра; 5) хранйтель (традицій тощо)', 6) няньчення, бавлення; 7) дерево, що дає захисток іншому; 8) ент. бджола-году-вальниця (тж ~ Ьее); 9) ент. робоча мурашка; < N. Согрз амер. військ, служба медйчних сестер; 2. у 1) годувати груддю; вигодовувати дитйну; бути годі внйцею; 2) ссати, брати грудь (про дитину)’, 3) пйти повільно, смоктати; 4) няньчити, доглядати дітей; бути нянею; 5) улещувати; 6) доглядати хворого; бути медйчною сестрою (сиділкою); 7) лікуватися; 8) приділяти велйку увагу; 9) вирощувати, плекати (рослину)’, 10) виховувати (в певних умовах)’, 11) пестйти, леліяти; таїти;
12) заохочувати, розвивати; 13) тримати в обіймах (на колінах), ніжно притискати до грудей; 14) їхати слідом.
пигае-сйіїсі ['па:8Цаі1с1] п (рі пигзе--сйіїсігеп) вйхованець, годованець.
пигзе-іііеііііап [ 'па:8ус1аіі'іі/п] п дієтсестра.
шігае-ГаіІіег ['па:з,£а:да] п 1) названий батько; 2) вихователь; духовний отець, духівнйк.
пигзе1іп£ ['по:8Ііг) ] п 1) годованець, вйхованець; 2) немовля, грудна дитй-на; 3) молода рослйна; 4) молода тва-рйна; 5) любймчик, пестунчик.
пиг$етаі<1 [ па:8теіс1] п нянька; по-мічнйця няні (годівнйці).
пигзе-тоіЬег ['па:8утлдз] п названа мати.
тігае-роші [ па:8ропс1] п сажалка; рйбник.
пигзег ['па:8з] п 1) заступник, меценат (мистецтва тощо)’, 2) підбурювач (заколоту тощо).
шігаегу ['па:8п] п 1) дитяча кімната; 2) дитячі ясла (тж риЬІіс ~ ); 3) розсадник; розплідник; шкілка; 4) осередок, вогнище; 5) сажалка; рйбник; 6) інкубатор; < ~ §агдеп розсадник для дерев, садова шкілка; ~ £оуетезз бонна, вихователька; ~ гйутез дитячі віршики, баєчкй; ~ 1ап§иа§е мова дітей молодшого віку.
пигаегутаісі ['погзптеїд] п няня; санітарка.
пигзегутап ['па.-зптоп] п (рі пигзе-гутеп) 1) садівнйк у розсаднику; 2) лісівнйк.
пиг$егу-8с*юо1 [ по:8гі'8ки:1] п дитячий садок.
пигае-ігее ['па:зігі:] п дерево, що дає захисток іншому.
тігаеу ['па:8і] п дит. нянечка.
пигзіпз ['па:8іт]] 1. п 1) догляд (за хворим тощо)’, 2) фах середнього ме-дйчного персоналу; іо §о іп Гог ~ стати медйчною сестрою; 3) годування груддю; 2. асі] 1) зв’язаний з доглядом за хворим; ~ огдегіу військ, санітар; ~ йоте приватна лікарня; приватний санаторій; ~ сепіге дитяча консультація; 2) що годує; ~ тоіЬег мати-годівнйця, мамка; ~ ііте період годування груддю; 3) груднйй (про дитину)’, ~ ЬаЬіез діти, що годуються груддю; ~ Ьоіііе ріжок, пляшечка для немовляти.
пиг$1іп§ І'погвіп]] див. пигзе1іп§.
пигіиге ['пз'.і/а] 1. п 1) вйховання; навчання; 2) с. г. вирощування; вйве-дення (породи, сорту)’, 3) вигодовування; годування; 4) харчування, їжа, корм; їда; 2. V 1) виховувати, навчати; 2) с. г. вирощувати, виводити (породу, сорт)’, 3) плекати, леліяти (надію)’, виношувати (план)’, 4) годувати, жи-вйти.
ппі [паї] 1. п 1) горіх; 2) перен. міц-
нйй горішок; 3) розм. голова, макітра; іо Ье оГ£ опе’з ~ з’їхати з глузду; 4) розм. псих; навіжений; несповна розуму; 5) розм. франт, дженджик; молодець; 6) амер. пончик; 7) тех. муфта, гайка; 8) рі дрібне вугілля; < (о Ье ~8 аі зтіЬ. захоплюватися чимсь, добре розумітися на чомусь; Ье Ьаз а Ьагд ~ іо сгаск перен. не на його зуби цей горішок; 2. іпі ~з! чи ти здурів?; геть під три чортй!; ~з іо уои! ну й біс з тобою!; 3. V 1) збирати горіхи; 2) розм. метикувати, мізкувати.
ппіапі ['п)и:іапі] асі] схйлений; висячий; звйслий.
пиіаіе [п]и:'іеіі] V 1) коливатися, хитатися; 2) кивати, хитати (головою).
пиіаііоп [п)и:'іеі/п] п 1) нахиляння, похйтування, кивок (головою)', 2) астр., бот. нутація.
ппі-Ьеагіп£ ['пАі,Ьєапі]] асі] горіхоплідний.
шй-Ьгоиті ['пАіЬгаип] асі] горіхово--брунатний; ~ Ьаіг каштанове волосся.
ппі-ЬиНег ['пліфліз] п горіхова паста.
пиісаке ['плікеїк] п 1) горіховий торт, кекс з горіхами; 2) амер. розм. пончик.
ппі-сгаскег ['пліукгаека] п 1) рі щйпці для горіхів; 2) «ТЬе К» «Лус-кунчик»; 3) розм. ніс, що сходиться з підборіддям (у беззубого); 4) орн. горішанка.
ппі-^аіі ['плідо:!] п чорнйльний горіх.
пиіЬаісЬ ['паіЬжі/] п орн. повзик.
ппі-Ьоок ['пліЬик] п палиця з ключкою для збирання горіхів.
ппіЬоизе [ пліЬаиз] п амер. розм. дім для божевільних, психіатрйчка.
пиі]оЬЬег [ 'плі,дзоЬа] див. пиіЬаісЬ. пиііеі і'паіііі] п горішок.
пиішеаі ['пліті :і] п почйщені горіхи.
пиітез ['плітед] п мускатний горіх; ~ теїоп бот. мускатна дйня.
пиі-оіі ['плі'оіі] п горіхова олія.
пифіск І'плірік] п паличка для виймання горіха із шкаралупи.
тгі-ріпе ['пАіраіп] п бот. кедр, кедрове дерево.
пиігіа ['п]и:ігю] п зоол. нутрія (тварина і хутро).
пиігіапі ['п)и:іпапі] п лікарський засіб, що впливає на процеси жйвлен-ня.
пиігіепі ['п]и:іпапі] 1. п пожйвна речовина; 2. асі] пожйвний.
пиігіїу [ п)и:іп£аі] V живйти; годувати, харчувати.
пиігішепі |'п)и:іптапі] п їжа, харч; корм; пожйва, харчування.
пиігіііоп |п)и:'іп/п] п 1) харчування, жйвлення; 2) годування; 3) їжа.
пиігіііопаї [п)и:'іп/апі] асі] 1) що на
ПІЙ
34
оаі
лежить до харчування; 2) харчовйй, поживний; 3) дієтологічний, дієтний.
пігігИіопізі [п]и: 'іп/зпізі] п 1) дієтолог, дієтлікар; 2) дієтсестра.
шгігіііоиз [щиґіпрз] асі] пожйвний.
пиігіііуе ['п]и:іпііу] 1. п харчовйй продукт; їжа, харч; 2. асі] пожйвний, харчовйй.
пиіз [пліз] асі] амер. розм. божевільний, навіжений; схйблений (на чомусь); еуегуопе зеетз ~ аЬоиі іі від цього усі немов з’їхали з глузду.
пиі$Ье11 ['паЦєі] п 1) горіхова шкаралупа; 2) тісне приміщення, комірка; іп а ~ коротко, стйсло, у кількох словах.
ішііег ['пліз] п збирач горіхів.
Ш1ІІІПЄ58 [ПАІІПІЗ] П 1) ПрИЄМНИЙ смак; прйсмак горіхів; 2) розм. елегантність, шик.
пиИііщ ['плііі]] п збирання горіхів.
пиі-ігее ['пліігі:] п горіх (дерево), ліщйна, горішина.
ішИу ['плії] асі] 1) що має смак горіха; ~ іазіе прйсмак горіха; 2) ря-снйй горіхами; 3) смачнйй; приємний; 4) цікавий, пікантний; 5) амер. розм. гострий, пряний; 6) розм. нарядний,
вйшуканий; 7) божевільний, навіжений; схйблений (на чомусь); без тями (від когось).
іш№оо<1 ['плівші] п 1) ліщйна, горішина; 2) горіхова деревина.
Ш1Х2ІЄ [плгі] V 1) нюхати; водйти носом (про собак); 2) рйти(ся) рйлом; 3) тйкати носом (когось в щось); совати носа (кудись — іпіо, а^аіпзі); 4) сопіти; 5) притулйтися, притйснутися; зручно влаштуватися; зарйтися в постіль; 6) пестйти, плекати; оберігати.
пусіаіоре [шкізіоир] п хворий на нікталопію.
пусіаіоріа [,шкіз'1оиріз] п мед. нік-талопія, куряча сліпота.
^азаіаімі [ 'піжззізпсі] п геогр. н. іст. Ньясаленд; див. Ма1а\уі.
Нуе [паї] п ч. ім'я Най (зменш, від Апеигіп).
пуе [паї] п розм. вйводок (фазанів).
пу1§Ьаи [ піідо:] п зоол. антилопа нільгау.
пуІоп ['паїїзп] п 1) нейлон; 2) рі розм. нейлонові панчохи.
нутрії [тт£] п 1) міф. німфа; 2) поет, вродлйва дівчина; 3) струмок, річка; 4) ент. лялечка; личйнка.
ИутрЬа ['пітГа] п ж. ім'я Німфа.
путріїа [пітй] п (рі путрйае)
1) лялечка; лйчинка; 2) рі анат. малі губи.
путріїае ['пітй:] п (рі від путріїа) анат. малі губи.
путріїаеа [пітТг.з] п бот. латаття.
путпріїаі ['пітГзІ] аф 1) що стосується німф; 2) бот. лататтєвий; 3) ент. німфальний.
путрЬеап [пітйзп] аф німфопо-дібний.
путріїеі ['ттГіі] п 1) маленька німфа; 2) дівчинка-підліток.
Иутріїоііога [,тт£з'сіз:гз] п ж. ім'я Німфодора.
путрЬоІерзу ['ттГзІерзі] п 1) мана; зачарування; 2) хвороблйве прагнення до недосяжного.
путріютапіа [,тт£з'теіп]з] п мед. німфоманія.
путріютапіас ЬпітГз'тетіжк] п німфоманка.
путрІю$е$ [ттТоизкг] рі від путрії-озіз.
путріюзіз [ттТоизіз] п (рі путрії-озез) ент. перетворення на лялечку; утворення лялечки.
о
О, о [ои] п (рі Оз [оиг]) 1) 15-та літера англійського алфавіту; 2) нуль; ніщо; 2. аф 1) що має форму літери О; о-подібний; 2) овальний; круглий.
о іпі (тж ой, якщо вигук відокремлений розділовим знаком) о!, ах!, ох!; та; ой, \уйаі а зигргізе! о, якйй сюр-прйз!; о £осі! о боже!; оЬ, із іііаі зо? та хіба?, та невже?
О’ [ои] рге/(перед ірландськими іменами) О’Сазеу О’Кейсі.
о’ [з] ргер 1) (скор. від о() Гіує о’сіоск п’ята годйна; тап-о’-\уаг вій-ськовйй корабель; 2) (скор. від оп) сап-поі зіеер о’пі^Ьіз не може спати вночі.
оаГ [ои£] п (рі тж оауез) 1) потворна (дурна) дитйна; 2) дурник, телепень; 3) незграбна людйна, незграба.
оаГізІї [оиії/] аф 1) дурнйй, придуркуватий; 2) незграбний; неотесаний, хамулуватий.
оак [оик] п 1) бот. дуб; 2) деревина дуба; таде оГ ~ дубовий, зроблений з дуба; 3) вйроби з дуба; 4) розм. двері з кімнати студента, шо виходять у загальний коридор; 5) вінок з дубового лйстя; 6) (іЬе Оакз) рі епсомські перегони для трирічних ко-бйл; < ~ доог дубові двері.
оак-арріе |'оик,аер1] п 1) чорнйль-ний горішок; 2) рі гали на лйсті дуба.
оак-Ьагк ['оикЬа:к] п дубова кора.
оак-ЬиПоп ['оик,Ьліп] див. оак--арріе.
оакеп ['оик(з)п| аф поет, дубовий, оакегу ['оикзп] п дубняк, діброва. оак-ЇІ£ ['оикіїд] див. оак-арріе. оак-&а11 ['оикдо:!] див. оак-арріе.
Оакіаші ['оикізпб] 1. п геогр. н. м. Окленд; 2. аф бклендський; шо стосується міста Окленда.
Оакіапдег [ оикіапсіз] п мешканець (уродженець) м. Окленда.
оакіеі ['оикіїі] п дубок, молодйй дуб.
Оакіеу [оикії] п ч. ім'я Оуклі.
оак!іп§ [оикіїд] п дубочок (тж оакіеі).
оак-пиі [оикплі] див. оак-арріе. оак-ігее [оикігі:] п дуб.
оакшп [оикзт] п клоччя; іо ріск ~ скубти клоччя.	4
оак-^агі [оик\уз:і] див. оак-арріе.
оак-\¥ОО(1 [оикм/исі] п 1) діброва, дубовий гай; 2) деревина дуба.
оаку [оикі] аф дубовий; міцнйй.
оаг [з:] 1. п 1) весло; іо зкір (іо ипзкір) ~з уставляти весла в кочети (виймати весла з кочетів); іо риіі а £оос! - добре веслувати; 2) весляр; 3) човен; раіг ~ двовесловий човен; < сйаіпед іо іЬе ~ зайнятий важкою, виснажливою працею; іо Ьауе (іо риіі,
іо іаке) іке 1аЬоигіп§ ~ узяти на себе найважчу частйну праці; іо Ііе (іо тезі) оп опе’з ~з спочивати на лаврах; іо риі іп опе’з ~ втручатися (у чужі справи тощо); 2. V веслувати, гребтй.
оага£Є ['о:пдз] п 1) поет, веслування; 2) комплект весел.
оагегі [з:сі] аф весловйй.
оагег ['з.гз] див. оагзтап.
оаг-ГізЬ ['з:£і{] п зоол. оселедцевий король.
оагіоск ['з:1зк| п кочет.
оагзтап ['зігтзп] п (р/оагзтеп) весляр.
оагзтапзііір ['з:2тзп/ір| п уміння веслувати; майстерність веслування.
оагу ['з:п] аф 1) схожий на весло; 2) шо має весла.
оазез [ои'еі8І:2] рі від оазіз.
оазіз [оіґеїзіз] п (рі оазез) оазис.
оазі [оизі] п піч для сушіння хмелю (солоду, тютюну).
оазі-ігоизе [ оизікаиз] п хмелесушарка.
оаі [оиі| п 1) звич. рІ овес; 2) поет. пастушачий ріжок; дудка з вівсяної соломи; 3) пастораль; < ~ йиііег вівсо-лущйльник; іо Ье оії опе’з -з втратити апетйт; (о іееі опе’з ~з бути веселим (життєрадісним); іо зтеїі опе’з ^з напружити останні сили.
оаґ
35
оЬ)
оаі-саке [ ошкеїк] п вівсяне печиво, вівсяний коржик.
оаі-Лаке$ ['оиіЛеікз] п (рі) вівсяні пластівці, геркулес (вид крупів).
оаі-&га$$ ['оиідга:8] п бот. високий (французький) райграс.
оаііі [ои0] 1. п 1) клятва, присяга; Іидісіаі - клятва в суді; Іей-йапдед ~ клятва, якої не збираються дотримувати; (о таке (іо іаке, (о 8\уеаг) (ап) ~ присягати; іо Таке Ше ~ складати (приносити) присягу; (о Ьгеак ап ~ порушити присягу; (о депу оп ~ заперечувати під присягою (щось); 2) божіння; 3) богохульство; прокляття, проклін; 4) лайка; < ~ гіїе церемонія складання (принесення) присяги; 2. V 1) присягатися; 2) виголошувати клятву.
оаііі-іюиімі ['оиО'Ьаипсі] ай] зв’язаний клятвою.
оаіІі-Ьгеакег [ои0,Ьгеіко] п клятвопорушник.
оаіІі-Ьгеакіпз [ 'ои0, Ьгеїкгд] п порушення клятви, клятвопорушення.
оаішеаі [ оиіті:!] п 1) вівсяне борошно; вівсяні крупи; 2) вівсянка; вівсяна каша (тж ~ роїгід^е).
оауе§ [опух] рі від оаГ.
оЬа<1 ['оиЬасі] п ч. ім'я бубад (зменш, від ОЬадіаІл).
ОЬаШаІі [,оиЬа'сіаіа] п ч. ім'я 1) Обадая; Обадія; 2) бібл. Авдій.
оЬЬ1І£аіо [,оЬ1і'да:іои] ай] муз. об-лігато.
оЬсопІаіе [оЬ'кз.діі] аф бот. що має форму серця.
оЬдигасу [ 'оЬсЦигззі] п 1) черствість; заскнілість; озлоблення; 2) упертість; затятість.
оЬдигаіе І ['оЬсЦигії] асі] 1) черствий; заскнілий; озлоблений; 2) упертий, затятий.
оЬйигаіе II ['оЬфигеН] V озлобляти; робйти черствим (упертим, затятим) (когось).
оЬдигаіеІу ['оЬсЦигИІі] асіу 1) озлоблено; 2) уперто.
оЬйигаІіоп [,зЬс^и'геїрі] п озлоблення; зачерствілість.
оЬдиге [аЬ'фиа] див. оЬдигаіе II.
ОЬе<1 [ оиЬед] п ч. ім'я Оубед.
оЬедіепсе [а'Ьі:фап8] п 1) слухняність, послушність; 2) покірність, покора; іо 8Йо\у ~ бути слухняним; 3) церк. послух; 4) церк. лоно церкви; 5) сини церкви; паства; іп ~ іо згідно з, відповідно до.
оЬеЛіепі Іа'Ьі.фопї] асі] 1) слухняний, послушний; 2) покірний; уоиг ~ зегуапі ваш покірний слуга (в офіційному листі).
оЬесііепІіаІ |о,Ьі:с1і'еп]9І] аф 1) слухняний, покірний; 2) церк. зв’язаний з послухом.
оЬегііепііагу [о,Ьі:ді еп/оп] п церк. чернець (що виконує послух).
оЬеШепіІу [з'Ьі:сЦзп11і] асіу слухняно, послушно; покірно; уоигз ~ ваш покірний слуга (в офіційному листі).
оЬеі$апсе [ои'Ьеі85П8] п 1) шаноб-лйвий уклін, реверанс; 2) пошана, шана, ушанування; повага; (о до (со рау) ~ (о 8тЬ. вйсловити пошану комусь.
оЬеі$апі [ои'Ьеі83Пі] асі] 1) шаноб-лйвий; поштйвий; послужливо-покірний; 2) слухняний; покірний.
оЬеІі ['оЬіІаі] рі від обеїиз.
оЬеІізса! [.оЬҐІізкІ] асі] обелісковий.
оЬеІізк ['оЬіІізк] п 1) обеліск; го рій ир ап ~ спорудйти (звестй) обеліск; 2) друк, знак (—) або (-ь) (ставиться в рукопису проти сумнівного слова); 3) обеліск, хрестик (знак виноски).
оЬеІіхе ['оЬііаїх] V друк, позначати хрестиком (обеліском).
оЬеІиз ['оЬіІоз] п (рі оЬеІі) знак (—) або (-ь) (ставиться в рукопису проти сумнівного слова).
оЬе$е [ои'Ьйз] асі] товстйй, дебелий, огряднйй; гладкйй, ожирілий.
оЬезііу [ои'Ьігзш] п гладкість, огрядність, надмірна повнота.
оЬех ['оиЬекз] п 1) перешкода; 2) анат. засувка.
оЬеу [з'Ьеі] V 1) підкорятися, ко-рйтися; слухатися; виконувати; го ~ огдегз виконувати накази; 2) керуватися (чимсь); додержувати (чогось); 3) мат. відповідати умовам рівняння.
оЬеуіп£Іу [о'ЬепдІї] асіу 1) слухняно, покірно- 2) підкоряючись.
оЬГизсаІе І'оЬГлзкен] у 1) затемнювати, затьмарювати; затінювати; 2) запаморочувати (затуманювати) розум; 3) збивати з пантелйку; забивати баки.
оЬйі$саііоп [,оЬ£л8'кеі/п] п 1) мед. сплутаність свідомості; 2) затемнення; помутніння.
оЬіі ['оЬй] п 1) поминальна служба, поминальний обряд; 2) повідомлення про смерть.
оЬИег І'оЬйз] асіу юр. між іншим, мимохідь.
оЬИиа! [а'ЬідиоІ] 1. п некролог; 2. асі] похоронний; зв’язаний з похороном.
оЬііиагізі |о'Ьідиогі8(] п автор некролога.
оЬііиагу |о'Ьй]иап] 1. п 1) некролог; 2) церк. поминальна кнйга; поминальний спйсок, поминальник, граматка; 2. асі] 1) похоронний, зв’язаний з похороном; 2) некрологічний.
оЬ]ес! І [ оЬдзікі] п 1) предмет; річ; 2) об’єкт; 3) мета; іо асйіеуе (іо апаіп, Го §аіп, іо зесиге) опе’з ~ досягтй своєї метй; іо Гаіі іп опе’з ~ не досягтй своєї метй; 4) грам, додаток; 5) філос. об’єкт; 6) розм. недоладна людйна; незвичайна, безглузда річ; < дізїапсе по ~ відстань не має значення (в оголошенні); топеу ((іте) по ~ плата (го-
дйни праці) за погодженням (за домовленістю).
оЬ]есі II [оЬ'дзекі] V 1) заперечувати, протестувати, висловлювати несхвалення, протйвитися (проти — (о, а§аіп8і); 2) не любйти, не схвалювати; не зносити.
оЬіесі-ЬаІІ ['оЬбзікҐЬо:!] п куля, на яку спрямовано удар (про більярд тощо).
оЬіесі-Гіікіег [ 'оЬсізікі, Гашдо] п фот. візйр, видошукач.
оЬіес<-£Іа$$ [ 'зЬбзікідІа :з] п опт. об’єктйв, мікрооб’єктйв.
оЬіесШісаііоп [оЬ, дзекиії'кефі] п втілення; уречевлення.
оЬіесШу [оЬ'дзекйГаї] V втілювати; робйти предметним.
оЬ]есііоп [аЬ'сізек/п] п 1) заперечення; протест; (о таке ап ~ заперечувати; (о гаізе по ~ не заперечувати; 2) нелюбов, непрйязнь; несхвалення; 3) недолік; те, що викликає протест (заперечення); 4) перешкода; затрйм-ка, заборона.
оЬ]есйопаЬ1е [оЬ'дзек/поЬІ] асі] 1) неприємний; незручний; ~ зтеїі неприємний запах; 2) небажаний; шо викликає заперечення; ~ ріап неприйнятний план; 3) негожий, вартий осуду, поганий.
оЬіесіІуаіе [зЬ'дзекіїУей] див. оЬ)ес-ііГу.
оЬ]есіІуаііоп |оЬ,дзекП'уеі]п] див. оЬіесііїїсаПоп.
оіуесііуе [зЬ'сізекСіу] 1. п 1) мета, прагнення; завдання; 2) військ, об’єкт; тіїкагу ~8 військові об’єкти; 3) опт. об’єктйв; 4) грам, непрямйй (об’єктний) відмінок; 2. аф 1) об’єктйв-ний; дійсний; ~ еуідепсе об’єктйвні дані; 2) неупереджений, безсторонній; об’єктйвний; ~ оріпіоп неупереджена думка; 3) військ, що стосується метй; 4) предметний, речовйй; 5) грам, шо стосується додатка; ~ сазе непрямйй (об’єктний) відмінок; 6) філос. об’єктйвний; реально існуючий, дійсний; < ~ іаЬІе предметний столик (мікроскопа); ~ хопе сектор обстрілу; район цілей.
оіуесііуеіу [оЬ'бзекПУІі] асіу 1) об’-єктйвно, реально; 2) безсторонньо; неупереджено.
оЬ]есіІУЄПЄ88 [оЬ'дзекїіУпіз] п об’-єктйвність.
оЬ]єсііуі$іп [оЬ ^зекНУїхт] п 1) об’єктивізм; 2) прагнення до об’єктйв-ності; 3) філос. визнання, існування об’єктйвної реальності.
оЬ]ес<ІУІ$і [оЬ'дзекІїУїзС] п 1) об’єктивіст; 2) той, шо визнає існування об’єктйвної реальності.
оЬіесІІУІіу ЬоЬдзек'ііУіїі] п І) об’-єктйвність; 2) об’єктйвна реальність.
оіуесііуіге [оЬ сізекпуаїх] у об’єктиві зу вати.
оЬ]
36
оЬ$
оЬ|ес<І2аііоп [оЬ,сізекІі'геі/п] див. офесіійсаііоп.
оЬ|есІІ2Є [ 'здзікіаїх] див. оЬ]есіііу.
оЬ|есНеп$ ['оЬсізікНепг] п опт. об’-єктйв.
оЬ|есі1е$8 [ 'оЬдзікНіз] аф безпредметний; безцільний.
оЬ]есі-1е$$оп ['оЬдзікМезп] п 1) наочний урок (з демонструванням предметів, що вивчаються); 2) наочний доказ; наочний прйклад.
оЬ]есі-таііег ['оЬсізікі, таеіз] п 1) предмет (вивчення тощо); 2) зміст (книжки, розмови тощо).
оЬ]есіог [аЬ'сізекІа] п той, що заперечує.
оЬ)есі-р1аіе [ 'оЬсізікірІеіі] п предметне скло (мікроскопа).
оЬ]есМеас1ііп£ [ 'оЬсізікПі:і/іі] ] п наочне навчання.
оОДісіепі [оЬ'дзірпі] п той, що заперечує; опонент, протйвник.
оЬ]иг&а(е ['оЬсізоідеіС] V корйти, картати; дорікати, докоряти.
оЬ|ііг£аііоп [,зЬсіза: 'деі/п] п дорікання, докір, картання; зауваження; догана.
оЬіигзаіогу [аЬ'дззгдаіап] ^‘докірливий; що дорікає (докоряє).
оЬІаіе ['оЬІеіі] 1. п католик, що бере діяльну участь у житті громади (що готується у ченці); 2. аф сплющений, стйснутий біля полюсів; ~ зрітегоісі сплющений сфероїд (біля полюсів).
оЬІаііоп [ои'ЬІеі/п] п 1) рел. жертвування; відплата; 2) жертва, дарунок, приношення; 3) пожертва на церковні (благодійні) справи; 4) (О.) церк. причащання, причастя, євхарйстія.
оЬІаііопа! [а'ЬІеі/зпі] асі] 1) жертовний; 2) пожертвуваний.
оЬІаііопагу [з'Ь1еі/ап(з)п] 1. п церк. причасник; 2. аф церк. що причащається.
оЬІаіогу [оЬІаіап] див. оЬІаііопаї.
оЬІеу ['оЬІі] п церк. облатка.
оЬ1і&апі ['оЬІідапі] п юр. особа, що взяла на себе зобов’язання.
оЬІщаіе І ['оЬІідіі] асі] біол. облігат-ний (здатний жити лише в певних умовах).
оЬІщаіе II ['оЬІідеіС] V 1) зобов’язувати; 2) робйти обов’язковим.
оЬ1І£аіе<1 ['оЬІідеііїсі] аф обов’язковий; ~ зіаіиз військ, обов’язкова служба.
оЬ1І£аііоп [,оЬ1і'деі/п] п 1) зобов’язання; ігеаіу ~з договірні зобов’язання; (о аззите (іо ипдегіаке) ~з брати на себе зобов’язання; 2) обов’язок, повйнність; ~ оГ сопзсіепсе обов’язок сумління; іо Ье ипдег ап ~ іо зтЬ. бути зобов’язаним комусь; 3) обов’язковість, примусова сйла; оГ ~ обов’язковий; 4) юр. боргове зобов’язання; боргова розпйска; 5) облігація.
оЬ1І£аіогу [о'ЬІідаіап] ай] 1) обов’
язковий; ~ аііепбапсе обов’язкове відвідування; іо Ье (іо гепдег) ~ бути (робйти) обов’язковим; 2) що зобов’язує; 3) облігатний.
оЬ1і£е [а'ЬІакІз] V 1) зобов’язувати; примушувати, сйлувати; покладати обов’язок; 2) робйти послугу (ласку); ~ те Ьу орепіп^ іЬе \¥Іпс1о\у відчиніть, будь ласка, вікно; І ат а!\уауз §1ад іо ~ уои я завждй радий зробйти вам послугу; \уі11 уои ~ из \уііЬ а зоп§? чи не заспіваєте ви нам що-небудь?; 3) допомагати, виконувати домашню роботу; 4) бути вдячним; І ат тиск іо уои я дуже вдячний вам; < іо Ье бути зобов’язаним (змушеним).
оЬ1і&ее [,оЬ1і'сізі:] п юр. особа, стосовно якої існує зобов’язання; кредитор.
оЬІізешеїИ [УЬІакізтапі] п обов’язок, повйнність.
оЬ1І£Іп£ [а'ЬІакізід] аф послужливий, люб’язний; ~ пеі§ЬЬоигз добрі сусіди.
оЬ1І£ІП£Іу [а'ЬІаісізідІї] асіу люб’язно, послужливо, ввічливо, чемно, гречно.
оЬ1І£Іп£пе$$ [з'ЬІакізідпіз] п послужливість, люб’язність, чемність.
оЬ1і&ог [,оЬ1і'до:] п юр. особа, що взяла на себе зобов’язання; боржнйк, дебітор.
оЬІіфіе [УЬ1і:к] І. п 1) мат. похйла лінія, коса лінія; 2) перспектйвний ае-рофотознімок; 2. аф 1) косий; похй-лий; 2) непрямйй, обхіднйй, кружнйй; скісний; 3) гострий, тупйй (кут); 4) бот. нерівносторонній; 5) відхйле-ний (від паралелі тощо); 6) грам, непрямйй; ~ сазе непрямйй відмінок; ~ огаііоп (паггаііоп, зреесЬ) непряма мова; 3. V військ, просуватися навскосй.
оЬ1ідие-ап£Іе(1 [а'ЬІі гк'аеддісі] аф мат. косокутний.
оЬШріеІу [з'ЬІіікІї] асіу 1) косо; по-хйло; 2) кружнйм шляхом; побічно.
оЬ1ічиепе$$ [а'Ь1і:кпіз] див. оЬІіциііу.
оЬІідиііоиз [а'Ь1ік\уіізз] аф психічно (морально) розбещений (спотворений).
оЬШріііу [а'Ь1ік\Уііі] п 1) відхйлення від прямої лінії; косий напрям; похйле положення; 2) відхйлення від прямого шляху (від норми); 3) тех. скіс, кб-нусність; 4) астр. нахил, нахилення (орбіти).
оЬШегаіе І [а'Ьіііапі] асі] поет, стертий; знйщений; забутий.
оЬІИегаіе II [а ’ЬІііагеїі] у 1) стирати; знйщувати; викреслювати; 2) згладжувати, виганяти (з пам’яті тощо).
оЬІИегаііоп [афіїіа'геї/п] п 1) знй-щення; стирання; 2) забуття, згладжування; 3) замулювання; 4) мед. облітерація, патологічне закриття.
оЬШегаііуе [з'Ьііізґєіііу] асі] 1) що
стирає (робить неяснйм); 2) мед. облітеруючий.
оЬііуіоп [а'ЬІіУіап] п 1) забуття; (о Гаїї (іо зіпк) іпіо ~ бути (стати) забутим; 2) помйлування, амністія; Асі (ВІН) оГ О. амністія.
оЬііуіоііз [а'ЬІіУіаз] ай] 1) забудькуватий; неуважний; що забуває (не пам’ятає); 2) що не помічає (не звертає уваги); 3) що надає забуття; що примушує забувати.
оЬ1І¥Іои$пе$$ [а'ЬІіУіазпіз] п 1) забутливість, забуття; неуважність; 2) здатність надавати забуття.
оЬііуізсєпсє [,оЬІі'уїзапз] п забутливість; безпам’ятність.
оЬ1оп£ ['оЬіод] 1. «довгастий предмет; довгаста (подовжена) фігура; 2. ай] 1) довгастий, вйдовжений; вй-тягнутий; 2) прямокутний.
оЬ1оп£аіа! [,оЬІод 'деііі] асі] що належить до довгастого мозку.
оЬІоп^аіед ['оЬІопдеіікі] ай] подовжений, довгастий; ~ таггспу анат. довгастий мозок.
оЬІодиіоиз [оЬ'1оик\уіаз] аф образливий; ганебний.
оЬІодиу ['оЬ1ак\¥і] п 1) лихослів’я; образа; паплюження; іо Ьеар ~ ироп зтЬ. ображати (паплюжити) когось; 2) ганьба.
оЬішііе$сепсе коЬпдиґіезапз] п уперте мовчання.
оЬтиіезсепі [,оЬтіи:'іезапі] аф шо уперто мовчйть.
оЬпохіоиз [аЬ'покрз] аф 1) неприємний, огйдний, протйвний; нестерпний; ~ 8ГПЄІ1 неприємний запах; 2) доступний, підвладний; що зазнає (образ тощо); 3) караний; шо заслуговує покарання.
оЬпохіоизІу [аЬ'пок/азІї] асіу 1) неприємно; огйдно; 2) образливо.
оЬпиЬіІаіе [оЬ'п]и:Ьі1еіі] V затемняти; обкутувати.
оЬшіЬіІаііоп [оЬ,п]и:ЬіЧеі/п] п затемнення, затягування.
оЬое ['оиЬои] п муз. гобой.
оЬоізі [ оиЬоиїзі] п гобоїст.
оЬо! ['оЬої] п обол (монета в стародавній Греції).
оЬоІе [ зЬоиІ] п обол (старовинна французька монета).
оЬоузіє [з'Ьои\’і(] аф біол. зворот-нояйцеподібний.
оЬгерііоп [оЬ'гер(п| п церк., шотл. юр. придбання недозволеними засобами.
оЬго£аіе [ зЬгздеП] г відмінити закон, видавши новйй.
оЬзсепе [зЬ'зі.п) аф 1) непристойний; неподобний; безсоромний; паскудний; ~ 1ап§иа§е непристойна лайка; 2) огйдний; образливий; брудний.
оЬзсепеїу [зЬ'зі:п1і] асіу непристойно; неподобно; паскудно; безсоромно; іо Ьеіїауе ~ непристойно поводитися.
оЬ$
37
оЬ$
оЬ$сепепе$$ [оЬ'8І:ппі8] п непристойність; неподобність; безсоромність.
оЬ$сепііу [оЬ'зкпіП] п 1) непристойність; безсоромність; неподобність; 2) рі непристойна лайка; цинізм.
оЬ$сигапі [оЬ'8кіизг(а)пІ] 1. п обскурант, мракобіс; 2. аф обскурантський.
оЬ$сигапіі5ш [,оЬ8Іди9'гжпйгт] п обскурантйзм, мракобісся.
оЬзсигапіізі [,зЬ8кіиа'гзмПі8І] п об-скурантйст (тж оЬзсигапі).
оЬ$сигаііоп [,оЬ8к)иа'геі/п] п 1) затьмарення; 2) астр. затемнення; потемніння.
одесите [аЬ'зІдиа] 1. п поет. 1) темрява; морок; ніч; 2) неясність обрисів; 2. аф 1) темний; похмурий; мало освітлений; тьмяний; 2) неяснйй, невиразний; туманний; 3) нечіткйй; приглушений; 4) незрозумілий; нерозбірливий; непереконливий; 5) непомітний; невідомий; нічйм не уславлений; 6) прихований, відлюдний; < ~ £Іа88 димчасте скло; ~ гауз фіз. проміння невйдймої частйни спектра; 3. V 1) затемнювати; затінювати; 2) робй-ти неяснйм (незрозумілим); заплутувати; 3) затьмарювати; 4) загороджувати, заслоняти; заважати; 5) військ. задимляти.
оЬ$сиге1у [аЬ'зкіиаІі] асіу 1) темно; похмуро; 2) неясно, незрозуміло; 3) невідомо, безвісно.
оЬ$сигепе$$ [аЬ'8к]иапі8] див. оЬ-зсигііу.
оЬ$сигіп£ [аЬ'з^иапд] аф маскувальний; ~ зтоке військ, димова завіса.
оЬ$сигііу [аЬ'8к]иапіі] п 1) темрява, пітьма, темнота; 2) неясність, незрозумілість; 3) невідомість, безвісність, безвість; іо ііує іп ~ жйти в невідомості; іо етег£е (іо гІ8Є, іо 8ргіп§) Ггот ~ раптом стати знаменйтим (відомим); 4) непомітність.
оЬ$есгаіе ['оЬзікгеїі] V благати, про-сйти; молйти.
оЬзесгаііоп [,оЬ8і'кгеі/п] п 1) благання, мольба; 2) умилостйвлення.
оЬзециіа! [оЬ'зі:к\уіа1] аф похоронний.
оЬ$едиіе8 [ оЬзікхуіг] п (рі) похорон, поховання.
оЬзедиіоиз [оЬ'зі.-клуюз] аф 1) рабо-ліпний; догідливий; улесливий; 2) слухняний, послушний; запобігливий.
оЬ$ечиіои$1у [оЬ'зі:к\УЮ8Іі] асіу ра-боліпно; улесливо; догідливо.
оЬзедиіоизпезз [□Ь'зіїклуїазшз] п підлесливість, улесливість; раболіпність; НИЗЬКОПОКЛОННИЦТВО.
оЬзегуаЬІе |аЬ'ха:уаЬ1] аф 1) помітний, вйдймий; доступний для огляду; 2) що дотрймується; що вимагає додержання; 3) визначнйй, вартий уваги.
оЬзегуапсе [аЬ'2а:У9П8] п 1) додержання, виконання (законівтощо); зігісі
~ оГ а ігеаіу суворе виконання угоди; 2) обряд, звйчай, ритуал; 3) шаноб-лйва увага (шана); 4) (О.) статут релігійного ордену.
оЬзегуапсу [аЬ'29:у(а)п8і] п 1) спостережливість; 2) шаноблйва увага (шана).
оЬзегуапі [оЬ'29:у(о)пі] аф 1) спостережливий, уважний; 2) що додержує (виконує)(зако//і7 тощо); 3) ретельний.
оЬзегуапіІу [аЬ'2о:у(а)пі1і] асіу 1) уважно; 2) ретельно.
оЬзегуагїоп [,оЬ2о:'уєі/п] п 1) спостереження; спостерігання; нагляд; 2) спостережливість; а тап оГ кееп ~ дуже спостережлива людйна; 3) звич. рі відомості, одержані за допомогою спостережень; результати спостережень; 4) зауваження; висловлювання; 5) додержання (правил, звичаїв); 6) ав. близька розвідка; < ~ аігсгаГі літак для спостереження з повітря; ~ агеа район спостережних пунктів; ~ ауіаііоп військ, авіація близької розвідки; ~ даіа дані спостереження; ~ Пі§іп військ, розвідувальний політ; ~ роіпі спостережний пункт; ~ рогі оглядове вікно; ~ заіеііііе військ, розвідувальний супутник; ~ зсаііоп військ, спостережний пункт.
оЬзегуаііопаІ	оЬхо:' уєі/зпі] аф
1) спостережний; спостережливий; 2) що є результатом спостережень.
оЬзегуаіїоп-ЬаІІооп [,зЬ29(:)'уеі/(а)п-Ьа,1и:п] п аеростат спостереження.
оЬ$ег¥аііоп-саг [, оЬга(:)'уєі/(а)пка: ] п зал. 1) відкритий (засклений) вагон (для туристів); 2) службовий вагон для огляду стану колії.
оЬзегуаііоп-іпіпе [, оЬга(:)' уєі/(з)п-таш] п 1) мор. керована (обсерваційна) міна; 2) військ, керований фугас.
оЬзегуаііоп-розі [,оЬ2а(:)'уеі/(а)п-Ороизі] п спостережний пункт.
оЬзегуаіІуе [аЬ'га.уаііу] ай] спостережливий, уважний.
оЬзегуаіогу [аЬ'2а:уаІп] 1. п 1) обсерваторія; 2) спостережний пункт; оглядова башта; 2. аф спостережний; зв’язаний з науковими спостереженнями.
оЬзєгує [зЬ'2з:у] у 1) спостерігати, стежити; 2) помічати, примічати; сіісі уои ~ Кіз геасйоп? чи ви помітили (звернули увагу), як він реагував на це?; 3) дотрймуватися (звичаїв тощо); відзначати, святкувати; додержувати (правил тощо); 4) робйти зауваження; висловлюватися; коментувати; а!1о\у те іо ~ дозвольте зауважити; 5) вивчати; вестй (наукові) спостереження.
оЬзєгуєсі |зЬ'2з:у(І] 1. п (гіїе ~) предмет спостереження; 2. доодержаний за допомогою спостереження; спостережений.
оЬ8ЄГ¥ЄГ [зЬ'29:уз] п 1) спостерігач,
спостережник; 2) оглядач; 3) ав. льот-чик-спостерігач; 4) особа, що додержує (закону тощо); ап ~ оГ Ьіз рготізез людйна, що дотрймується своїх обіцянок.
оЬветпз [аЬ'гзгуїп] аф 1) спостережливий, уважний; 2) що займається науковими спостереженнями; 3) військ. пристріл ювальний.
оЬ$е$$ [аЬ'зез] у 1) заволодівати розумом; не давати спокою, гнітити (про ідею, страх тощо); 2) вселятися (про нечисту силу).
оЬ$е$$е<і [аЬ'8Є8і] аф одержймий; захоплений, заполонений (ідеєю тощо).
оЬ$е$$іоп [аЬ'зе/п] п 1) настйрлива (невідчепна) ідея; 2) одержймість; мана.
оЬ$е$$іопі$< [зЬ'зершзІ] п захоплений невідчепною ідеєю (настйрливим бажанням тощо).
оЬ$е$8ІУЄ [зЬ'зєзіу] аф нав’язливий; невідчепний; всепоглинаючий (про ідею тощо).
оЬ$і<1іап [оЬ'зкіїап] п мін. обсидіан.
оЬ$і(1іопа1 [оЬ'8ісііапа1 ] аф 1) облоговий; 2) що постійно переслідує.
оЬ$І£паііоп [,оЬ8ід'пеі/п] п ствердження печаткою.
оЬ$і£паіогу [оЬ'зідпаіап] аф що стверджує (засвідчує) печаткою.
оЬ$о1е$се [.оЬза'Іез] у застарівати, виходити з ужйтку.
ОЬ$ОІЄ$СЄПСЄ [,оЬ89'1Є8П8] П 1) СТЗ-ріння; 2) тех. моральне спрацювання (машини тощо); 3) біол. поступове знйкнення (виду).
оЬ$о1е$сепі [, зЬзз'їезпі] аф що старіє; що виходить з ужйтку; що відживає (зникає); ~ \уогдз слова, що виходять з ужйтку; ~ оріпіопз старомодні погляди.
оЬзоІеіе ['зЬзаІік] 1. аф 1) застарілий; що вййшов з ужйтку; ~ іехі-Ьоокз (\уогс18, сизіотз) застарілі підручники (слова, звйчаї); 2) стертий, напівстертий; 3) біол. атрофований; 2. у перестати вживати.
оЬ$о1еіе1у [ оЬззіі:11і] асіу застаріло, старомодно, застарілою манерою.
оЬ$о1еіепе$$ ['зЬзаІкГпіз] п 1) застарілість; 2) біол. атрофія.
оЬзоІеііоп [,оЬ8а'1і:/п] п старіння (тж оЬзоІезсепсе).
оЬбоієіібш [ 'оЬзаІііігт] п застарілий вйслів (звйчай тощо).
оЬзіасІе ['зЬзізкІ] п 1) перешкода, перепона, завада; (о гетоуе ~з усунути перешкоди; го оуегсоте ((о зиг-тоипі) ~з долати перешкоди; 2) спорт. перешкода; агІіПсіа! ~ штучна перешкода (кінний спорт); < ~ Ьек військ. смуга загороджень; ~ сопігоПег спорт. суддя на дистанції; ~ соигзе військ. навчальна смуга перешкод; спорт, ему-
оЬ$
38
Осе
га перешкод; ~ 1і§Ь( загороджувальний вогонь.
оЬ$Іас1е-гасе ['оЬзОкІгев] п спорт. біг (перегони) з перешкодами.
оЬ5іеігіс(аї) [оЬ'8(е(гік(о1)] асі] родопомічний, акушерський.
оЬзіеігісіап [.оЬзО'ц-і/п] п акушер; акушерка.
оЬ$іеігіс$ [оЬ'8(е(пк8] п (вжив, як 5іп%) акушерство.
оЬ$ііпасу [ 'оЬ8(іпз8і] п 1) упертість; настйрливість, наполегливість; тиІізЬ ~ осляча упертість; 2) важковиліков-ність (про хворобу).
оЬзііпаіе ['оЬ8(іпі(] 1. асі] 1) упертий; настйрливий; наполегливий; 2) важковиліковний, тривкйй (про хворобу)', < ~ аз а тиіе упертий як осел; 2. V робйти упертим (завзятим).
оЬзііпаіеІу [ оЬ8(іпі(1і] асіу уперто; наполегливо; завзято; (о регзізі ~ уперто наполягати на своєму.
оЬ$ііраііоп [у оЬзСі'реі/п] п мед. ейль-ний запор.
оЬзігерегоиз [аЬ'8ітер(а)га8] асі] 1) галаслйвий, гомінкйй; шумлйвий, шумний; 2) неспокійний.
оЬ$ігерегои$пе$$ [аЬ'зігерагазпіз] п шумлйвість; буйство; галаслйвість.
оЬзіпісі [аЬ'8(глк(] V 1) перепиняти; захаращувати; створювати перешкоди; 2) спорт, блокувати, перешкоджати просуванню; 3) заважати; стати на перешкоді; заступати, заслоняти; 4) чинйти перешкоду; 5) парл. улаштовувати обструкцію; 6) мед. закупорювати; утрудняти прохідність.
оЬбіпісііоп [аЬ'8Сглкі(а)п] п 1) перешкода, перепона; завада; утруднення; 2) загородження, захаращення; утруднення просування; 3) парл. обструкція; 4) мед. непрохідність; закупорка; запор; < ~ 1і§Ь( військ, загороджувальний вогонь.
оЬ$іпісііопі$т [аЬ'зсглк/апіхт] п парл. обструкціонізм; система бороть-бй засобами обструкції.
оЬбіпісііопібі [аЬ'8(глк]9Пі8(] п парл. обструкціоніст.
оЬбіпісііує [аЬ'8(глк(іу] 1. п 1) перешкода, перепона; 2) обструкціоніст; 2. ай] 1) перешкоджаючий; шо заважає (перегороджує); 2) парл. обструкційний; обструкціоністський.
ОЬ$ІП1СІІУЄПЄ$$ [аЬ'8ІГЛкПУП18] п 1) створення перешкод (перепон); 2) парл. обструкційність.
оЬзіпісіог [аЬ'8(глко] п той, що заважає (стоїть на перешкоді).
оЬзіпіепі [оЬ8(гиап(] асі] 1) мед. що перепиняє, перешкоджає просуванню; 2) фон. шумний (про приголосний).
оЬіаіп [аЬ'(еіп] V 1) одержувати, діставати, здобувати; 2) домагатися, добиватися, досягати; 3) бути вйзнаним; застосовуватися; існувати; (Ьезе уіє\уз по 1оп£ег ~ ці погляди застаріли.
оМаіпаЬІе [аЬ'іеіпаЬІ] а^досяжнйй, доступний, приступний; що можна дістати.
оЬіаіптепі [аЬ'(еттап(] п одержання, діставання, придбання; досягнення.
оЬіесіесі [оЬ'(ек(кі] аф покрйтий хі-тйновою оболонкою (про комах).
оЬіепеЬгаіе [оЬ'(епіЬгеі(] V затіняти, затемняти.
оМепііоп [аЬ'іеп/п] див. оЬ(аіптеп(.
оЬіе$1 [оЬ'(е8(] V 1) закликати у свідки, заклинати; 2) протестувати, висловлювати протест.
оЬіе§іаііоп [,оЬ(Є8'(еі/п] п 1) мольба, благання; 2) протест.
оЬігшіе [аЬЧгиісі] V 1) висовувати; викидати; виставляти; 2) нав’язувати; < (о ~ опезеїГ нав’язуватися; (о ~ опе’з оріпіоп нав’язувати свою думку.
оЬіпіпсаіе [аЬ'(глі]кеі(] V обрізувати (зрізати) верхівку.
оЬіпізіоп [аЬ'ґгшзп] п нав’язування; ~ оГ оріпіопз оп о(Ьегз нав’язування своїх думок іншим.
оЬіпібіує [аЬ'іти:8іу] ай] 1) що випинається; виступаючий; 2) нав’язливий, настйрливий.
оЬіпізІуеІу [аЬ'іпгзіУІі] асіу нав’язливо, настйрливо.
оЬіпі$ІУЄпе$8 [аЬ'іги:8іУПі8] п нав’язливість, настйрливість.
оЬіиімі [аЬ'їлпсі] у притупляти (біль тощо).
оЬішхіепі [аЬ'(лпсіап(] 1. п мед. заспокійливий засіб; 2. ай] мед. заспокійливий; що знйжує роздратування.
оЬіигаіе ['оЬдиагей] у 1) затикати, закривати, затуляти (отвір)', 2) ущільнювати.
оЬіигаііоп [,оЬд'ио'геї/п] п закривання (затикання, затуляння) отвору.
оЬіигаіог ['оЬдиагеїО] 1) затичка; пробка; чіп; 2) тех. ущільнювальний прйстрій; 3) обтюратор; 4) фот. затвор.
оЬіизе [аЬ'ди.з] аф 1) тупйй; тупокутний; ~ ап^іе тупйй кут; 2) глу-хйй, тупйй; ~ раіп тупйй біль; 3) приглушений, заглушений (про звук)', 4) дурнйй, нетямущий; 5) тупокінцевий.
оЬіизе-апзІесі [аЬ'дшз'аеддісі] аф тупокутний.
оЬіизеІу [оЬ'ди:8Іі] асіу 1) тупо; 2) безглуздо, безтолково; 3) приглушено.
оМи$епе88 |аЬ'ди:8Пі8] п 1) тупість; 2) дурість; безглуздя; 3) приглуше-ність.
оМи8ІГоііои8 [зЬд]и:8іТои1Ю8] аф бот. туполйстий.
оЬііі8Ііу [аЬ дії:8і(і| п тупість, дурість; безглуздість.
оЬишЬгаіе І [УЬлтЬп(| аф прихований, прикритий.
оЬішіЬгаіе II [а'ЬлтЬгеїІ] Vзатіняти, затемнювати; приховувати.
оЬуегае ['оЬуз:8] 1. п 1) лицьовйй бік (монети, медалі)', 2) доповнення, складова частйна; 2. аф 1) лицьовйй, верхній; 2) додатковий; що є складовою частйною.
оЬуегаеІу [оЬ'уз:8іі] асіу 1) догорй лицем; 2) додатково.
оЬуегаіоп [оЬ'уа:/п] п 1) поворот лицем (до когось, до чогось)', 2) лог. обверсія.
оЬуєгі [оЬ'уз:(] у повернутися у протилежний бік.
оЬуіаіе ['оЬуієй] у 1) уникати, ухилятися; 2) усувати; позбуватися.
оЬуіаііоп [,оЬуі'єі/п] п усунення; звільнення (від чогось).
оЬуіоію ['оЬуі98] аф 1) явний, оче-вйдний; 2) яснйй, зрозумілий; 3) банальний; тривіальний; 4) надто оче-вйдний, нарочйтий; удаваний; 5) відкрйтий, незахйщений; 6) зоол. яскравий, чіткйй (про забарвлення тварини).
оЬуіоизІу ['оЬуіззіі] асіу 1) явно, ясно, очевйдно; 2) недоречно; надміру відкрйто.
осагіпа [,ока'гі:па] п муз. окарйна.
оссаБІоп [а'кеїзп] 1. п 1) вйпадок, нагода; оказія; оп ~ при нагоді, іноді; (о (аке ((о 8ЄІ2Є) ((Ье) ~ скористатися нагодою; оп аіі ~8 в усіх вйпадках; у будь-якому вйпадку; 2) можлйвість, сприятлива нагода; (о ргоГк Ьу (Не ~ скористатися сприятливою нагодою; 3) подія; (ЬІ8 із диі(е ап ~ це ціла подія; 4) прйвід, причйна, підстава; (Кеге із по ~ (о Ье аіагтесі немає підстави турбуватися; 5) рі справи; •> (о гізе (о (Ье ~ бути на висоті становища; 2. у спричиняти; бути причйною; давати прйвід; Ьіз сопс!ис( ~8 те §геа( апхіе(у його поведінка дуже непокоїть мене.
оссазіопаі [а'кеїзапі] аф 1) випадковий; рідкісний; ~ саизе другорядна причйна; 2) що іноді трапляється; нерегулярний, несподіваний; Ье іп(ег-гир(е(і (Ье $реакег Ьу ~ гетагкз він пе-ребйв промовця несподіваними зауваженнями; 3) призначений для випадкового (допоміжного) використання; підсобний; запаснйй; 4) філос. оказіональний.
осса8Іопа1І8ш [а'кеїзпаїїхті п філос. оказіоналізм.
оссазіопаїіу [о'кеїзпоіі] асіу 1) випадково; 2) іноді, часом, зрідка, вря-дй-годй.
Оссігіепі | ок8ід(9)п(] п 1) ((Ье ~) поет. Захід, країни Заходу; 2) західна півкуля, Америка.
Оссігіепіаі [,ок8і'сіеп(1] 1. п 1) уродженець (мешканець) Заходу; 2) (о.) західна держава; (Ье о. захід; 2. аф західний; ~ сіуііігаїюп західна цивілізація.
Осе
39
осі
Оссі<1епіа1і$іп	[,ок8і'с1епіа1і2т] п
культура, звйчаї західних народів.
Оссі<іепІа1і$< Ьзкзґсіепізіїзі] п 1) прихйльник західної культури; західник; 2) дослідник західних мов і культур.
оссі<1епіа11у [,окзі'сіепіаіі] асіу по-західному, на західний манір.
оссіріїа [ок'зірііа] рі від оссіриі.
оссірКаї [ок'8ірі!1] асі] 1) анат. по-тйличний; 2) що має велйку потйли-цю.
оссіриі ['окзірлі] п (рі оссірііа) анат. потйлиия.
оссіиде [о'к!и:сі] V 1) закривати; закупорювати; 2) перекривати (прохід тощо); 3) хім. абсорбувати; поглинати, вбирати (гази); 4) прикушувати; зціплювати зуби.
оссіїміепі [о'кІшсЬпі] асі] 1) що закриває (замикає, перепиняє); 2) хім. оклюдуючий; що поглинає.
оссіизіоп [о'кіигзп] п 1) загородження, перепиняння; 2) хім. оклюзія; абсорбція, вбирання, поглйнення; 3) мед. закриття, закупорка, непрохідність; 4) прйкус зубів.
оссіизіуе [о'к1и:8іу] див. оссіидепі.
ОССІП8ОГ [а'к1и:8а] п 1) перешкода, перепона; 2) мед. замикаючий м’яз.
оссиїі [о'кдіі] 1. п (хіте ~) окультні науки; 2. асі] 1) таємний; потаємний; заповітний; 2) таємнйчий; темний, окультний; 3. V 1) астр. заслоняти, закривати; 2) мигати, блймати.
оссиїіаііоп [7ока1'іеі/п] п 1) затінення; 2) астр. застилання (зірки Місяцем); 3) знйкнення.
оссиїіед [о'кліікі] асі] прихований, таємний.
оссиїіізш ['окакігт] п окультйзм.
оссиїіізі ['окакізі] п окультйст.
оссиїііу [о'клкії] асіу 1) таємно, приховано; 2) таємнйче.
оссиїіпезз [о'клііпіз] п таємнйчість; потайність; скрйтність.
оссирапсу [окіирапзі] п юр. 1) займання, заволодіння; 2) строк володіння; 3) володіння; 4) оренда.
оссирапі ['ок]ирапі] п 1) мешканець, пожилець; 2) тимчасовий власник; орендар; 3) юр. наймач; 4) юр. особа, що привласнила чуже майно; 5) окупант; 6) особа, шо займає посаду (місце).
оссираііоп [уок]и'реі/п] п 1) заняття, рід занять; фах; праця, робота; професія; 2) володіння, користування; 3) зайнятість; теп ош оГ ~ незайняті, безробітні; 4) займання, захоплення; заволодіння; 5) окупація; < ~ агту окупаційна армія; ~ ге§іте окупаційний режйм.
оссираііопаі [,ок]и реі/пі] асі] професійний; ~ сіізеазе професійне захворювання.
оссиріесі | зк]ираіс!| асі] окупбва-
ний, зайнятий; ~ агеа військ, окупований район.
оссиріег [ обираю] п 1) мешканець, пожилець; 2) орендар.
оссиру ['зк)ираі] V 1) займати; іо ~ а зеаі займати місце; 2) заповнювати, забирати (час); іке діппег апд зреескез оссиріесі іию коигз обід і промови тривали три години; 3) захоплювати, заволодівати, окупувати; іо ~ а соипігу окупувати країну; 4) тимчасово користуватися, орендувати; 5) займати (посаду); 6) поглинати, захоплювати (про думки тощо); 7) бути зайнятим (захопленим) (чимсь); < іо ~ ОПЄ8ЄІГ займатися (чимсь), витрачати час (на щось).
оссиг [а'ка:] V 1) траплятися; відбуватися; \¥кеп бісі іі ~? коли це сталося?; ікіз тизі поі ~ а§аіп це не повинно повторйтися; 2) траплятися, попадатися; зустрічатися; 3) спадати на думку, приходити в голову; 4) геол. залягати; < Ьіаск зкеер ~ іп аіі Гатіїіез нема роду без вйроду.
оссштепсе [о'клгапз] п 1) вйпадок, подія, пригода; 2) явище; ап еуегусіау ~ звичайне явище; 3) місцеперебування; пошйрення; оГ Ггециепі ~ пошй-рений; 4) геол. родовище; залягання.
оссштепі [а'клгапі] 1. п вйпадок, пригода, подія; 2. асі] 1) випадковий; 2) що відбувається (трапляється).
осеап [ ои/п] п 1) океан; Світовйй океан; 2) перен. щось неосяжне, безмежний простір; 3) розм. величезна кількість, безліч, сйла-силенна; < ап ~ оГ іеагз море сліз; ~ Ьед дно океану; ~ скагі карта океану; ~ сіеерз абісальні глибйни; ~ Ііпег океанський лайнер; ~ топзіег морське чудовисько; ~ оГ топеу безліч грошей; ~ зіеатег океанський пароплав; ~з оГ ііте безліч часу.
осеап-£оіп£ [ ои/ап'доші]] асі] океанський (про судно); ~ зиЬтагіпе океанський підводний човен.
Осеапіа [,ои/і'еіїуа] п геогр. н. Океанія.
Осеапіап [,ои/і'еі^ап] 1. п мешканець (уродженець) Океанії; мешканець тихоокеанських островів; полінезієць; 2. асі] що стосується Океанії.
осеапіс [,ои/і'аепік] асі] 1) океанський, океанічний; ~ ЬігЗз морські птахй; 2) що стосується Океанії.
Осеапісіез [,ои8Ґаепісіі:2] п рі зоол. морські молюски.
осеап-іапе ['ои/зпіеіп] п 1) океанський шлях; океанські сполучення; 2) рі океанські комунікації.
осеапо§гарііег [,ои/]а'подга£а] п океанограф.
осеапо£гаркіс(а1)	|,ои[рпои дгае-
Гік(аі)] асі] океанографічний.
осеапо£гарІіу |,ои£}о'пздга£і| п оке
анографія; ~ еп£Іпеегіп£ інженерна океанографія.
осеапоіозу [,ои{із'по1зсізі] п океанологія.
осеап-зрашііпз [ 'ои/ап' зраепід ] асі] міжконтинентальний; ~ госкеі військ. міжконтинентальна балістйчна ракета.
осеап-місіе [ ’ои/(а)п\уак1] асі] величезний як океан, колосальний.
осеііаіе(сі) [ 'озаіеіі(кі)] асі] зоол.
1) що має просте око; 2) схожий на око; 3) плямйстий, з вічками.
осеНі [ои'зеїі] рі від осеїіиз.
осеїіиз [ои'зеїаз] п (рі осеНі) 1) маленьке око; 2) рі фасеточні очі (комах); 3) зоол. вічко, цятка (в забарвленні).
ОСЄІОІ [ОЦ81ІОІ] п зоол. оцелот.
оскге ['оика] п 1) вохра; 2) блідйй (брунатно-жовтий) колір; 3) розм. гроші, монети; золото.
осЬгеаіе ['окпіі] асі] бот. розтрубо-подібний.
оскгеоиз ['оикгюз] асі] 1) вохровий (про глину тощо); 2) брунатно-жовтий.
Оску [ окі] п ч. ім'я Окі (зменш, від Озсаг).
о’сіоск [а'кіок] п (скор. від о£ (ке сіоск) годйна; \¥каі ~ із іі? котра го-дйна?; аі опе ~, аі і\уо ~ еіс. о першій годйні, о другій годйні і т. д.
осгеа ['окпа] п бот. розтруб.
осіа- ['окіа-] рге/ восьми-; осіа-скогдаї восьмиструнний.
осіаскогсі [ 'окіакоісі] 1. п октакорд;
2. асі] муз. восьмиструнний.
осіасіюгсіаі [,окіа'ко:с11] асі] восьмиструнний (тж осіаскогсі).
осіазоп ['окіадап] п мат. восьмикутник.
осіазопаї [ок'іаедапі] ж# восьмикутний.
осіаЬегігаІ [ 'окіа'кесігаї] а сі] восьмигранний.
осіаііеіігоп [ 'окіа'кесігап] п восьмигранник, октаедр.
осіаі ['окіаі] асі] октальний, восьмигранний.
осіашегоиз [окЧаетігаз] асі] бот., зоол. у вісім разів більший.
осіатеіег [зк'іжтііа] 1. п поет, ок-таметр; 2. асі] октаметрйчний; восьмистопний.
осіапсігоиз [ок'іаепсігаз] асі] бот. шо має вісім тичйнок.
осіапе ['окіеіп] п хім. октан.
осіап£и1аг [ок'іае'дд^иіз] асі] восьмикутний (тж осіа^опаї).
осіапі І'зкіапі] п 1) октант (кутомірний прилад); 2) восьма частйна кола; дуга в 45°; мат. октант.
осіагсіїу ['окіа:кі] п октархія (управління, що здійснюється вісьмома особами).
осіазііск І'окіазіїк] п поет, восьмивірш.
осі
40
О(ІО
осіауаіепі [зк'іжузізпі] асі] хім. во-сьмивалентний.
осіауе ['окіїу] п 1) вісімка; група (набір) з восьмй предметів; 2) муз. октава; 3) поет, восьмивірш, октава; 4) церк. восьмий день після свята; тиждень, що йде після свята; 5) восьма позиція (фехтування)’, 6) винна бочка (місткістю близько 61 л).
Осіауіа [ок'іеіур, зк'іеіуїз] п ж. ім'я Октейвія, Октавія.
Осіауіап [зк'іеіурп] п ч. ім'я Ок-тейв’ян, Октавіан.
Осіауіи$ [зк'іеіУі38] п ч. ім'я Ок-тейвіус, Октавій.
осіауо [зк'іеіуои] п формат (книжки) у 1/8 аркуша.
Осіауи$ [зк'ієіУ38] п ч. ім'я Октей-вус.
осіешііаі [ок'іегцзі] аф 1) восьмирічний; 2) що повторюється кожні вісім років.
ОсіоЬег [зк'іоиЬз] п 1) жовтень; іп ~ у жовтні; 2) пиво, зварене у жовтні; < - дау8 жовтневі дні.
осіодесіто ['зкІои'де8ітои] п формат (книжки) у 1/18 аркуша.
осіозепагіап [узкіоидзі'пєзпзп] 1. п вісімдесятирічний дід; вісімдесятирічна баба; 2. аф 1) вісімдесятирічний; 2) типовий для вісімдесятирічного.
осіопагіап [,зкіз'пєзпзп] 1. п вірш. восьмистопний вірш; 2. аф восьмистопний.
осіопагу ['зкізпзп] 1. п 1) вісім (предметів); 2) восьмивірш; 2. аф 1) що стосується числа вісім; 2) що складається з восьмй; 3) що рухається по вісім (вісімками).
осіоред(е) ['зкіаред, зкіарі.сі] п восьминога тварйна, восьминіг.
осіород ['зкізрзб] 1. п восьминіг; 2. аф восьминогий.
осіоро(1е$ [зк Чзрзбі :х] рі від осіориз.
осіориз ['зкізрзз] п (рі осіородез) восьминіг, спрут.
осіогооп [,зкіз'ги:п] п людйна з домішкою негритянської крові (на 1/8).
осіозуІІаЬіс ['зкіоизі'ІаеЬік] 1. п восьмискладовий вірш; 2. аф восьмискладовий.
осіозуІІаЬІе ['ок(ои,8і1аЬ1] 1. п восьмискладове слово; восьмискладовий рядок; 2. аф восьмискладовий.
осіоуаіепі [,зксои'уеі1зп(] див. осга-уаіепі.
осігоі ['зкіпуа:] п фр. 1) міська мйтниця; 2) чиновник мйтниці.
осігоу ['зкігзі] у дарувати, наділяти, давати (про уряд, власті).
осіиріе І'зк^и.рі] 1. п 1) те, що складається з восьмй частйн; 2) щось більше у вісім разів; 2. аф восьмиразовий, восьмикратний; восьмерйчний; 3. V збільшувати у вісім разів.
осиїаг ['зк]и!з| 1. п 1) окуляр (оптичного інструмента)', 2) жарт, око;
2. аф 1) очний; окулярний; 2) наочний.
осиїагізі [ 'зк]и1агі8І] п майстер, що виготовляє очні протези.
осиїаіе ['зк]и!ей] аф зоол. 1) що має очі (очйці); 2) що має окоподібні плями.
осиїаіед ['зк]и1еіік1] див. осиіаіе. осиїі ['зк)и1аі] рі від осиїиз.
осиІіГогш [гзк]и1і£з:т] аф окоподіб-ний; що має форму ока.
осіі1і$і [гзк]и1і81] п окуліст.
осиїиз [ 'зк]и1з8] п (рі осиїі) 1) око; 2) фасеточне око (комахи)’, 3) бот. брунька; 4) архт. кругле вікно; 5) отвір на верху бані.
о<1 [зд] п (скор. від £осі) розм. бог.
ода ['оисЬ] п тур. приміщення в гаремі.
оііаііздие ['оидзіїзк] п одаліска.
о<1(1 [зд] 1. п 1) непарна річ; 2) непарне число; 3) карт, вирішальна взя-тка; 4) (іке ~) перевага в одйн удар, що надається слабкішому гравцеві (гольф)’, 2. аф 1) непарний; - топік місяці, що мають 31 день; 2) непарний (про річ)’, ~ £іоує непарна рукавйчка; 3) розрізнений; різний; ~ уоіитез розрізнені томй; 4) зайвий, додатковий; Ьуєіує ~ дванадцять з лйшком; 5) випадковий, нерегулярний; ~ рЬ випадкова робота; 6) чуднйй, дйвний, чудернацький, ексцентрйчний; ко\у ~! як дйвно!; ~ \уау оГ зреакіп^ дйвна манера говорйти; 7) незайнятий, вільний; ~ тотепіз вільний час; < аі ~ коигз (іітез) на дозвіллі; час від часу; іке ~ тап вирішальний голос.
од(1-соте-8ІіО!І ['здклт'/з:!] п 1) залишок (тканини)’, 2) осколок; уламок; 3) рі рештки; залишки; мотлох.
одд-соте-зіюгіїу [збклт'/з^ііі п (у) найблйжчий день; опе оГ ікозе осісі--соте-зкогіїіез незабаром, скоро, цйми днями.
0(1(1Ге1І05¥ ['зб,£е1ои] п член таємного братства.
од(1І8Іі [ здіЛ аф чуднуватий, дивнуватий; чуднйй, дйвний; ексцентрйчний.
0(1(1і€у [ здііі] п 1) дивацтво; чудакуватість; 2) дивак, чудак; дйвна (чудна) людйна; 3) дйвна (чудна) річ; 4) дйвний вйпадок.
одд-іоЬ [ 'зсісіззЬ] у виконувати випадкову, некваліфіковану роботу; ~ тап людйна, що виконує випадкову, некваліфіковану роботу; різнороб.
оддіу [ зсіїї] асіу дйвно. чудно.
(мШ-тап-оігі ['збтаеп'аиі] п людйна, що залйшйлася без пари (у грі тощо)’, третій зайвий.
оМтепЬ ['збтзпіз] п рі 1) залишки; розрізнені предмети; неповний комплект (для продажу)’, 2) друк, час-тйни кнйги, шо не входять в основнйй
текст; частйни кнйги з роздільною пагінацією.
оддпезз ['здпіз] п 1) чудність, дйв-ність, чудакуватість; химерність; екс-центрйчність; 2) непарність; розрізненість.
0(1(1$ [здх] п рі 1) різнйця, нерівність; \¥каі із іке ~? яка різнйця?, яке це має значення?; 2) перевага; іке ~ Ііе оп ікеіг зіде перевага на їхньому боці; 3) шанси; 1оп§ ~ нерівні шанси; 4) незгоди; сварка; іо Ье аі ~ \¥Іік зтЬ. не ладити з кимсь; 5) спорт, гандикап; < іі такез по ~ не має значення, неважлйво; Ьу аіі ~ цілком імовірно, певно; ~ апд епдз рештки, залишки, обрйвки; осколки; розрізнені речі.
о(1(1$-оп [ одг'оп] п момент, колй шанси на вйграш (на перемогу) вйщі, ніж у протйвника.
одд-іоед ['од'іоші] аф зоол. непар-нокопйтний.
оде [оид] п ода.
одеа [ои'гікз] рі від одеит.
ойеіеі [ оисіїїі] п маленька ода. СИеІІ [ои'деї] п ч. ім'я Одел.
СМег ['оидз] п геогр. н. р. Одер.
О(1е$$а [ои'дезз] п геогр. н. м. Одеса. СМеКе [ои'деї] п ж. ім'я Одет. одеиш [ои'бігзт] п (р/одеитз, одеа) 1) іст. одеон; 2) концертний зал для глядачів.
О(1іп ['оидіп] п міф. бдін (бог).
одіоиз ['оифзз] аф 1) мерзенний, огйдний; ненавйсний; відразливий; ~ Ііе огйдна брехня; 2) одіозний.
огііоизіу ['оифззії] асіу 1) мерзенно, огйдно; 2) одіозно.
о(1іои$пе$8 ['оифззпіз] п 1) мерзотність, мерзенність; огйдність; бридота; 2) одіозність.
оШшп ['оисЦзт] п 1) ненависть; огйда; 2) ганьба; 3) одіозність.
Одо [ оидои] п ч. ім'я було.
одошеіег [ои'дзтіїз] п 1) одометр, лічйльник відстані; 2) курвіметр.
одоп<а1§іа [,здоп'іаеІс1зіа] п мед. зуб-нйй біль.
О(1оп<аІ£Іс [,зсіоп 'іжідзік] 1. п мед. засіб від зубного болю; 2. аф мед. зв’язаний із зубнйм болем; шо стосується зубного болю.
одопііс [ои'допіік) аф мед. зубний; ~ пєгує зубнйй нерв.
о(1оп1о£гаріі [з'сЬтадга.Т] п тех. одо нтб граф.
одопіо^гарку [, збоп іодгзії ] п тех. одонтографія.
одопіоід [о'бзпізід] аф зубоподібний, зубовйдний.
одоп1о1о£іс [з, дзпіз'Ізбзік) аф мед. одонтологічний.
0(І0ПІ0І0£І8< [,збзп'(ЗІЗСІ318(| П ОДОНТОЛОГ.
о(1оп<о1о§у (, збзп (зіздзі) п одонтологія.
О(ІО
41
оЯ
о<1ог ['оисіа] див. одоиг.
одогапі ['оисіагапі] аф запашнйй, ароматний, пахучий, духмяний.
оііогаіе ['ошЬпі] див. осіогіЕегоиз.
осІогіГегоиз [,ои<Ь'пЬг98] аф 1) пахучий, духмяний; запашнйй; 2) смердючий.
ОІІОГІ2Є ['оисіагаїх] V 1) робйти за-пашнйм (ароматним); 2) напахувати.
о<1огои$ ['оисіагаз] аф запашнйй, пахучий, духмяний; ароматний.
оЛоиг ['оисіа] п 1) запах, пахощі, аромат; 2) душок, прйсмак; наліт; 3) слава, репутація; мйлість, ласка; (о Ье іп Ьад - \уі(Ь бути непопулярним серед; < ~ оГ запсШу ореол святості; ~ (Є8і хім. проба на запах.
о(1оиг1е$$ [оисіаііз] аф без запаху; що не має запаху.
О<1у$$еи$ [а'Шззшз] п міф. Одіссей.
О(1у88Єу [ 0СІ181] п 1) Одіссея; 2) перен. одіссея, мандрування; розповідь про мандрівки і подвиги.
оесізі ['і:8і8і] п іст. засновник старогрецької колонії.
оесоїову [і: коїасізі] п біол. екологія.
оесшпепіс(аі) [,і:1ди:'тепік(а1)] аф 1) всесвітній; 2) церк. вселенський.
оесшпепісіїу [і:,кіи:те'пі8ій] п церк. екуменізм.
оесіета [і:'сіі:то] п (рі оедетаса) мед. набряк.
оедетаіа [і:'сіі:таіа] рі від оесіета.
ОеШреап [д:Ш'рі:ап] аф 1) едіпів; 2) вправний у розгадуванні загадок.
ОеШріі8 ['ігсіїраз] п 1) міф. Едіп; 2) перен. вправний відгадник загадок.
оеіІ-сіе-ІюеііГ [ о:]с1а 'Ьа:£] п фр. архт. 1) кругле вікно; 2) овальне вікно; 3) слухове (дахове) вікно.
оепотеї ['і:пота1] п напій стародавніх греків (суміш вина і меду).
Оепопе [іґпоипі:] п ж. ім'я Іноуні, Інбуне.
о’ег ['оиа] скор. від оуєг.
оег8іе(1 ['а:8іесі] п ел. ерстед (одиниця напруги магнітного поля).
ое8орка§ііІ8 [уі:8аГа'сізаіП8] п мед. запалення стравоходу.
0Є8ІПШ1 ['і:8ігат] п 1) ент. гедзь, овід; 2) імпульс, спонука; 3) прйстра-сне бажання; стймул; мотйв; 4) зоол. тічка; статеве бажання.
ОЄ8ІП18 ['і:8(гз8] див. оезїгит.
оГ [оу (повна форма)', зу (редукована форма)] ргер указує. 1) на належність — передається родовим відмінком', (Ье Ьоизе оГ ту рагеШ8 будйнок моїх батьків; 2) на авторство, володіння чимсь — передається родовим відмінком; (Ье \уогк8 оГ ЗЬеусЬепко твори Шевченка; (Ье оитег оГ Ше Ьоизе власник будйнку; 3) на об'єкт дії — до; іоує оГ 8Гисіу любов до занять; 4) на матеріал — з; а сігезз оГ 8І1к сукня з шовку; 5) на причину — через що, з якої причини — від; Не сііес! оГ сапсег
він помер від раку; 6) на якість, властивість, вік; а Ьоу оГ піпе хлопчик дев’ятй років; 7) на вміст посудини; а сир оГ іеа чашка чаю; 8) на походження; Не сотез оГ а реазапі’з Гатіїу він походить з селянської родйни; 9) на напрям, відстань, місце розташування — від; ’ууШііп йїїу кііотеігез оГ Куіу за п’ятдесят кілометрів від Кйєва; 10) на кількісну характеристику; а £а-тіїу оГ еі§Ьі сім’я з восьмй осіб; 11) на час; оПаіе недавно; 12) на смак, запах; іі 8ГПЄІІЄСІ о£ 8еа пахло морем; 13) про, щодо; І Кауе Ьеагб оГ уоиг 8иссе88 я чув про ваш успіх; 14) вводить прикладку; Ше сйу оГ Ьопсіоп місто Лондон; Ьу Ше пате о£ Заск по імені Джек; 15) зв'язує словосполучення, де перший іменник є означенням; а Ьеаиіу оГ а §іг! красуня.
оГГ [з.ї(повна форма); о£(редукована форма)] 1. п 1) вільний час; іп опе’8 ~ у вільний час; 2) спорт, частйна поля, розташована ліворуч від боулера (крикет); 2. аф 1) далекий, віддалений; ап ~ соипігу далека країна; 2) другорядний, незначнйй, менш ва-жлйвий; ~ 8ігееі провулок; 3) вільний, незайнятий; ап ~ дау, дау ~ вільний день, неробочий (вихіднйй) день; 4) правий; розташований з правої сто-ронй; Ше ~ 8іде о£ іке гоад правий бік дороги; 5) несвіжий (про їжу); Ше теаі із а Ьіі ~ м’ясо не зовсім свіже; 6) не зовсім здоровий; (о Гееі ~ погано почувати себе; 7) низькосортний, низької якості; нйжчий від стандарту; ~ £гасіе низької якості; 8) неврожайний; ~ уеаг неврожайний рік; 3. адк указує: 1) на відхід, відбуття, відокремлення; \ує тизї Ье ~ ми повйнні вирушати; йе іоок ЬітзеИ ~ він пішов; (о Гаїї - звалйтися; 2) на відокремлення частини від цілого; (о Ьгеак ~ відламати; 3) на відстань; Гаг - далеко; а Ійііе у/ау - недалеко, блйзько; Ше уіііа^е І8 іеп тіїез ~ село розташоване на відстані десятй миль; 4) на припинення, завершення дії; (о Ьгеак ~ \уогк припи-нйти працю; (о ГшізЬ ~ покінчйти; 5) на віддаленість у часі; Мау І8 і\уо топШ8 ~ до травня ще два місяці; 6) на вимикання, роз'єднання апарата; (о 8\уйсЬ ~ Ше іє1єуі8іоп 8еі вймкнути телевізор; 7) на відміну, анулювання; Ше сопсегї із ~ концерт відмінено; 8) на зменшення, скорочення; Ше ргоГііз Геїі ~ прибутки скоротйлися; 9) на вщухання, ослаблення; Ше раіп раззесі ~ біль угамувався; 10) на скидання одягу; (о іаке ~ а Ьаї скйнути капелюх; 11) на забезпеченість; Ье І8 \ує11 ~ він — багата людйна; Ье І8 сотГоПаЬІу ~ він добре заробляє; грошей у нього вистачає; < Ьапсіз ~! руки геть!; ~ \уіШ уои! забирайтеся геть!, геть звідси!; й із ~ (о (Ье тоШегІапд \уіШ уои отже, ви вирушаєте на батьківщйну; 4. V
розм. 1) припиняти (переговори тощо); 2) від окупатися; 3) мор. ітй у відкрйте море; 5. ргер указує: 1) на відстань — від; Ьуо тіїез ~ Ше іо\уп на відстані двох миль від міста; 2) на усунення з поверхні, відокремлення від чогось — з, зі, із, з-за; зЬе іоок Ьег Ьоок8 ~ Ше іаЬІе вона забрала свої книжкй зі столу; £еі ~ Ше іаЬІе вййди з-за столу; 3) на відхилення від норми; ~ опе’8 Ьеад божевільний; у нестямі; Ье І8 ~ Ьіз Геед розм. у нього немає апетйту; 4) на джерело — у, від; (О ЬОГГО\У 8П1Ш. ~ 8ґпЬ. позйчити щось у когось; 5) на джерело існування, прибутків; Шеу ііує ~ іоигізіз вонй живуть за рахунок прибутків від турйстів; 6) на неучасть у чомусь; ~ биіу не при виконанні службових обов’язків; < ~ Ше тар неіснуючий; знй-клий; й І8 ~ Ше дие8ііоп про це не може бути й мови; ~ апб оп час від часу; мор. змінними курсами; ~ Іісепсе патент (дозвіл) на продаж спиртнйх напоїв на вйнос; ~ 1ітй8 «вхід заборонено» (напис); закрйтий район; ~ 8а1е продаж спиртнйх напоїв; - 8Ьоге у відкрйтому морі; ~ 8іс1е правий бік; офсайд.
оПаІ ['о£а1] п 1) потрухй, тельбухи; 2) покидьки; 3) дешева рйба; 4) пад-ло; 5) (тж рі) відходи виробнйцтва; вйсівки; < ~ тіїк (\уЬеаі) молоко (пше-нйця) низької якості.
оії-апа1у8І8 ['о:£о'пжІ98і8] п непо-трапляння в аналіз.
оії-ЬаІапсе ['о:ГЬаеЬп8] п спорт. втрата рівноваги (гімнастика).
оіїса8і [ оїка:8і] 1. п вигнанець; знедолений; 2. аф знехтуваний; відкинутий.
ой-сепіег ['оіГзепЮ] аф тех. зміщений від центру.
оії-сііапсе ['о:£Ца:п8] п дуже неве-лйкий (незначнйй, мізерний) шанс.
оії-соїоиг [ о:Гкл1а] аф 1) незвичайного забарвлення; 2) що має нездоровий вйгляд; (о Іоок ~ мати поганий (нездоровий) вйгляд; 3) у поганому настрої; (о Гееі ~ бути не в гуморі; почуватися ні в сих ні в тих; 4) амер. ризикований; сумнівний; непристойний; 5) небездоганний; 6) несправний, дефектний; 7) нечйстої во-дй (про коштовні камені).
оЯ-согп [ 'о:£ко:п] п вйсівки; відсів, оіїсиі ['з:£клі1 п 1) обрізок, відрізок; 2) друк, обрізки (паперу); частйна аркуша, сфальцьована окремо.
оіїепсе [а'Гепз] п 1) образа; крйвда; (о £іує (Со саизе) ~ (о 8тЬ. скрйвдити (образити) когось; (о (аке ~ а! 8тЬ. образитися на когось; по ~ теапі не ображайтеся, не хотів образити вас; 2) порушення (закону тощо); провйна, проступок; ~ а§аіП8( (Ье 1а\¥ порушення закону; 3) юр. правопорушення; злочин; сгітіпа! ~ карний злочин; 4) військ, дисциплінарний проступок; тіїігагу ~ воєнний злочин; 5) напад,
оЯ
42
оЯ
наступ; 6) бібл. камінь спотикання; 7) сумнів, невіра, зневіра.
оіїеші [а'Еепсі] V 1) ображати, крйв-дити; Гт зону і£ Гує -ей уои вйбачте, якщо я образив вас; іо Ье ~ед аі (Ьу) 8ґпЬ.’8 гетагкз ображатися на чиїсь зауваження; 2) викликати роздратування (огйду); 3) порушувати (закон тощо); погрішити; схйбити; \¥йаі йауе І ~еб? у чому я провинйвся?; 4) юр. учи-нйти злочин (провйну); 5) бібл. спокушати; збивати з путі істини.
оіїеікіег [аТепсіз] п 1) крйвдник, образник; 2) юр. правопорушник, зло-чйнець; ~ Ьу ассідепі випадковий зло-чйнець; Гіг8і ~ злочйнець, що учинйв злочин уперше; ]иуепі!е ~ малолітній злочйнець; оїд ~ рецидивіст.
оіїешішз [аТепсіп]] асі] 1) образливий; крйвдний; 2) злочйнний; винуватий у порушенні (у злочині).
оіїепзе [а'£еп8] амер. див. оїїепсе.
оіїєпзіує [а'Гепзіу] 1. п наступ, атака; оп ійе ~ у наступі; іо асі оп ійе ~ наступати; іо іаке ійе ~ перейтй у наступ; < ійе ~ І8 ійе 8а£е8і деГепсе наступ — найкращий спосіб захисту; 2. асі] 1) образливий; крйвдний; 2) неприємний, огйдний, бридкйй, протйвний; ~ 8ГПЄІ1 бридкйй запах; 3) наступальний; ~ сотЬаі військ, наступальний бій; ~ гесоппаІ88апсе військ. розвідка боєм; ~ §а8 бойова отруйна речовина.
ОІЇЄП$ІУЄ-<ІЄГЄП$І¥Є [а '£ЄП81УСІ1 Тєп8іу] п військ, актйвна оборона; тимчасова оборона з подальшим переходом у наступ.
оїїег ['з£а] 1. п 1) пропозйція; іо таке (іо ассері, іо геГизе) ап ~ зробйти (прийняти, відхилйти) пропозйцію; І ат ореп іо ап ~ я згодний розглянути пропозйцію; 2) пропозйція цінй; \уйаі -8? скільки пропонують?; 3) спроба; < (8ООСІ8) оп ~ (товари) у продажу; 2. у 1) пропонувати; іо ~ іо йеір запропонувати допомогу; іо ~ адуісе давати пораду; іо ~ ап оріпіоп висловлювати думку; 2) пропонувати для продажу; 3) пропонувати ціну; 4) висувати, пропонувати увазі; 5) намагатися, пробувати; іо ~ уіоієпсє намагатися діяти насйльними методами; 6) приносити (в жертву); 1) траплятися; а8 сйапсе ~8 колй трапляється нагода; 8) виголошувати (молитви); іо ~ ргауегз мол йтися; < іо ~ опе’8 йапд подавати руку; освідчуватися; іо ~ ап ароіо^у перепрошувати, просйти пробачення; іо ~ Ьаіііе давати бій; іо ~ ге8І8іапсе чинйти опір.
оіїегіпз ['оїЬгіг)] п 1) пропозйція, пропонування; 2) підношення; іо Ьгіп§ -8 робйти подарунки; 3) жертва, жертвоприношення; 4) пожертвування, пожертва; Еазіег ~ великодній грошовий збір.
оЯегіогу [оЕаізп] п 1) церковні по
жертви; гроші, зібрані під час церковної служби; 2) збирання грошей під час церковної служби; 3) церк. даро-приношення, проскомідія.
оії-£аи£е ['з:Гдеісіз] асі] не по калібру; нестандартний, негабаритний; ~ 2ООСІ8 негабаритний вантаж.
оії-£га(1е ['о:Гдгеїсі] асі] низькосортний.
оії-1іап<1 ['огГЬжпсі] 1. асі] 1) зроблений без підготовки (експромтом); імпровізований; 2) безцеремонний, грубий; іо Ье ~ ’ууіііт 8тЬ. поводитися з кимось безцеремонно; 2.	1) без
підготовки; експромтом; нашвидку-р^; зараз же; іо ігапзіаіе ~ перекладати без підготовки; 2) безцеремонно; іо Ьеіїауе - поводитися безцеремонно.
оії-Ьаіи1е<1 ['о.ТЬаеімікі] асі] 1) імпровізований; зроблений експромтом (без підготовки); 2) безцеремонний (тж оГГ-йапсі 1).
оїГ-ЬаїкІеШу ['з.ТЬаепсіїсіІі] асіу 1) недбало; безцеремонно; 2) нашвидкуруч.
оії-1іап<1е<1пе$$	[ 'з:ГЬжпсіісіпі8] п
недбалість; безцеремонність.
оії-іюиг ['оіГаиа] асі] позаурочний; неробочий (про час); ~ ]оЬ праця за сумісництвом.
ойісе ['оГіз] п 1) служба, місце, посада, пост; іо Коїд ~ займати посаду; іо Іеауе (іо ге8І£п) ~ залйшйти службу, пітй у відставку; 2) перебування при владі (на посаді); іо Ье іп ~ бути при владі, входити до складу уряду; іо риі 8тЬ. іп ~ поставити когось при владі; іо іаке (іо епіег ироп) ~ прийтй до влади; 3) (О.) відомство, міністерство; Еогеі^п О. Міністерство закордонних справ; 4) (О.) управління, бюро, відділ; Іпіегпаііопаї ЬаЬоиг О. Міжнародне бюро праці; 5) контора, канцелярія; кабінет; а досіог’8 ~ кабінет лікаря; а 1а\ууег’8 ~ адвокатська контора; 6) (ійе ~) збірн. конторські службовці; службовці установ; клерки; 7) обов’язок; повйнність; функція; 8) послуга; §оод ~8 добрі послуги; ІП ~ ведмежа послуга; 9) релігійний обряд, церковна служба; О. оГ Варіі8т обряд хрещення; О. Гог ійе Оеасі заупокійна служба; О. оГ ійе Ме88 обідня; 10) натяк; знак, відомості; іо £іує (іо іаке) ійе ~ зробйти (зрозуміти) натяк; < Гаі ~ дохідне місце; ~ Ьиі1сІіп£ адміністратйвне приміщення; приміщення контори; саіі військ, позивні штабу (частйни); ~ Гиг-пііиге конторські (офісні) меблі, конторське обладнання; ~ Йоиг8 годйни роботи установи; прийомні годйни; ~ 8іидіе8 геол. камеральна обробка; ~ 8іиГГ конторські службовці; ~ \уогк канцелярська праця.
оіїісе-Ьеагег [ 'оГіз,Ьєага] п чиновник, службова особа.
оГПсе-Ьоу [ з£і8Ьоі| п розсильний.
оЯїсе-сору [ 'о£і8,корі] п 1) завірена копія документа; 2) копія документа, що залишається у справі.
оіїїсе-зігі ['оГіздо:!] п секретарка.
оШсе-Ію1<1ег ['оЙ8,ЬоикЬ] п службова особа, чиновник (тж оїїїсе-Ьеагег).
оіїїсетап ['ойзтзп] п (р/оЯісетеп) конторський службовець.
оШсег [гоГі8о] 1. п 1) чиновник; службова особа; службовець, урядовець; сопГегепсе ~ завідувач канцелярії конференції (наради); сопзиіаг ~ консульський працівнйк; си8іот8 - мйт-ний чиновник; ~ о£ іЬе соигі судовйй виконавець, службовець суду; роїісе ~ поліцай; гє1ієуіп§ ~ опікун бідних (округу тощо); геіигпіп£ ~ уповноважений по вйборах; 8сіепііїіс (ге8еагсії) ~ науковець, науковий працівнйк; 2) член правління (клубу тощо); 3) офіцер; ко-мандйр; ~ оГ ійе іїау військ, черговйй офіцер; ~ о£ іЬе §иагд амер. начальник караулу; мор. черговйй рейду; ~ сот-тапдіп§ військ, командйр (підрозділу); ~ §епега1 військ, командувач, командйр з’єднання; ~ о£ іЬе сіеск військ, черговйй по кораблю; - о£ іЬе Ііпе стро-йовйй офіцер; ~ о£ ійе зуаісії мор. вахтовий офіцер; ~’8 саіі нарада офіцерів у командйра; 4) рі офіцерський склад; 5) поліцай, полісмен; констебль (особл. при звертанні); 6) мор. капітан (на торговельному судні); ГіГ8і ~ старший (перший) помічнйк; тегсапіііе тагіпе ~8 командний склад торговельного флоту; 2. г 1) укомплектовувати (забезпечувати) офіцерським складом; 2) командувати.
оЯїсегзЬір [ з£і8а/ір] п 1) офіцерський чин; офіцерське звання; 2) офіцерська посада; 3) офіцерський склад; 4) служба офіцера.
оЯісе-зеекег ['з£і8,8І:ка] п претендент на посаду.
оіїісіаі [а'£і/1] 1. п 1) службова (урядова) особа; чиновник; службовець (державний, банківський); §оуєгп-тепі -8 державні службовці, урядові чиновники; іпіегпаііопаї ~ міжнародна службова особа (в ООН тощо); типі-сіраї ~8 муніципальні власті; гаіізуау ~8 залізнйчні чиновники; 2) голова (суддя) церковного суду; 3) рі спорт. суддівська колегія; 2. асі] 1) службовий; посадовий; ~ диііе8 (ге8роп8ІЬі1-іііез) службові обов’язки; ~ Р08ІІІ0П службове становище; - ипі.Ґогт формений одяг, службова форма; 2) офіційний; ~ сопс1о1епсе8 офіційне висловлення співчуття; ~ 1ап£ііа£е оГ а ге£Іоп державна мова певної місцевості; ~ герге8епіаііуе офіційний представник; ~ 8іаіетепі офіційна заява; 3) формальний; казенний; церемонний; ~ геріу формальна відповідь; ~ теє! іаре бюрократизм, канцелярщина; 4) прийнятий у медицині; фармако
ой*
43
оЬш
пейний; ~ бги§8 офіційно прййняті ліки.
оіїісіаМот [а'іїрібат] п 1) чиновництво; бюрократичний апарат; 2) бюрократйзм.
оШсіа1Є8е [а,Гі/а'1і:х] п 1) канцелярський стиль; стиль офіційних документів; 2) розм. бюрократйчний жаргон, канцелярщина.
о№сіа1і$т [а'й/аііхт] п 1) бюрократйзм; 2) офіційність, формалізм; 3) чиновницьке самовдоволення.
ойїсіаііїу [а,£і/і'ж1ій] п 1) іст. посада головй церковного суду; 2) офіційність, формалізм.
оШсіаІіхе [а'її/аіаїх] V 1) робйти офіційним, надавати офіційного характеру; 2) ставити під офіційний контроль; 3) управляти за допомогою бю-рократйчного апарату.
оШсіаІІу [аТі/зІї] асіу 1) офіційно; 2) формально; бюрократйчно.
оіїісіапі [аТі/іапі] п священик, що править службу божу.
оіїїсіагу [аТі/ап] 1. п амер. 1) чиновник; 2) збірн. чиновники, службові особи; 2. асі] що присвоюється за посадою (про титул).
оіїісіаіе [аТі/іеіі] V 1) виконувати обов’язки: іо ~ а$ а сйаігтап головувати; 2) правити службу, здійснювати божу службу; 3) спорт, судйти; бути представником (у міжнародній організації тощо).
оїїісіабоп [а,Гі/і'еі/п] п 1) виконання обов’язку; 2) здійснення богослужіння (релігійного обряду).
оіїісіпаї [,оГі'8аіпі] 1. п фарм. патентований засіб, готові ліки; 2. аф 1) фармакопейний; 2) що є в аптеці у готовому стані.
оіїісіоіі8 [аТі/98] аф 1) невідчепний; надокучливий; що втручається не у свої справи; 2) неофіційний; ~ 8іаіе-тепі неофіційна заява; іп ~ сарасііу неофіційно; 3) послужливий, дружній, догідливий.
оіїісіои$1у [аТі/98Іі] асіу 1) надокучливо; невідчепно; 2) неофіційно.
оіїісіои$пе$$ [а'£ір8пі8] п 1) настйрливість, надокучливість; невідчепність; 2) втручання у чужі справи.
оіїіпз ['оіїд] п (морське) узбережжя; море, що вйдно від берега до горизонту; іп іЬе ~ мор. далеко від берега; у морі; далеко на рейді; перен. у недалекому майбутньому; < (о §аіп (то £еі, (о гаке) ап ~ діставати можлйвість; (о таке ап ~ дати можлйвість.
ОІЇІ8І1 аф розм. 1) відлюдний; нетоварйський; замкнутий; 2) стрйма-ний, холодний; манірний.
0ІЇЇ8*іпе88 [ 'оії/піз] п 1) відлюдність; нетоварйськість; замкнутість; 2) стрй-маність; холодність; манірність.
о(Г-кеу ]'о:ґкі:] аф 1) фальшйвий
(про звук), 2) нескладний; недоладний; що не узгоджується (з чимось).
оїїіеі [ 'з.Ян] п водовідвіднйй канал, водовідвідна труба.
оії-1оа(1 [о:£'1оиб] V розвантажувати.
оії-ро$Иіоп ['о:£ра,2і/п] п тех. по-зйція вймкнення.
оіїргіпі ]'о:£рппі] 1. п окремий від-бйток (статті тощо); 2. V друкувати окремими відбйтками (статтю тощо).
оіїгескопіпз ['о:£,гекапіі]] п рі вй-рахування, відрахування.
оії-гоа<1 ['□:£'гоиб] аф військ, поза-шляховйй; ~ уєйісіє всюдихід.
оії$а(1<11е ['з:Гзжбі] V 1) розсідлувати (коня); 2) робйти зупйнку в дорозі.
оії$соигіп£ ['о :£, вкапані]] п 1) звич. рі пбкйдьки; поденки (тж перен.); ііте ~8 о£ йитапйу пбкйдьки суспільства; 2) очйстка, обчйстка.
оЯвсгееп ['□:£' 8кгі:п] аф 1) кін. за-кадровий; ~ уоісє голос за кадром; 2) перен. таємний, закулісний.
0ІЇ8СШП ['о(:)£8клт] п 1) накип, піна; 2) звич. рі пбкйдьки, поденки.
ОЙ8ЄІ ['о(:)£8ЄС] 1. п 1) пагін, паросток; 2) нащадок, потбмок; 3) відгалуження; відвід (труби); 4) буд. вй-ступ; 5) геол. відріг гірського кряжа; 6) відшкодування, компенсація; 7) зустрічна вимога; 8) друк, офсет; 9) тех. незбіг, зміщення, зрушення; < ~ ргіпї-іп§ офсетне друкування; 2. аф зміщений, зсунутий; 1 V 1) відшкодовувати, компенсувати; 2) зводити баланс; 3) друк, друкувати офсетним способом; 4) гірн. відступати убік; розшй-рювати штрек.
оіївіюоі ['з:£/и:1] п 1) відгалуження, відсадок; боковйй паросток; 2) бокова парость (роду); нащадок.
оП-8*юге ['□:£/□:] 1. аф 1) що рухається у напрямі від берега; 2) що знаходиться на деякій відстані від берега; ~ І8Іапб8 прибережні островй; 2. асіу у відкрйтому морі.
оії*-8І<1е [ '□(:)£'заіб] п 1) правий бік (по ходу автомобіля тощо); 2) спорт. офсайд, положення поза грою.
оії-$І2Є ['□(:)£'8аі2] п недомірювання; не за розміром.
оіївргіпб [ 'з(:)£8рпі]] п 1) паросток; нащадок; 2) продукт; результат; плід, наслідок; дітище; 3) фіз. вторйнна частка.
оіївриг ['о(:)£8ра:] п відріг.
ой-8іа8е ['□(:)£'віеібз] 1. п частйна сцени, прихована від глядачів; закулісна частйна сцени; 2. асіу 1) за куліси, за сцену; 2) не на виду, не на очах; 3) у приватному житті: 4) неофіційно, за кулісами.
оШаке |'з(:)йеік] 1. п 1) продаж товару; 2) кількість проданого товару; 3) забраний товар; 4) вйпуск продук
ції; 5) віднімання; 6) відвід, відвіднйй канал; 2. аф гірн. водовідвіднйй.
оЯ-Піе-сіНГ [,о(:)і5д,кл£] аф розм. непідготбвлений; імпровізований (про промову тощо).
ойхуапі ['о(:)Луаб] асіу у напрямі відкрйтого моря.
оП-и4іее1ег ['□(:)£'\уі:1а] п правий запряжнйй кінь.
оії-^Ьііе ['□(:)£'\уаіі] аф не зовсім білий (про відтінок).
оЙ [о(:)й] асіу (скор. від оїїеп) поет. часто; тапу а ііте апб ~ неодноразово.
оЇЇеп ]'о(:)£п] асіу часто, багато разів; ~ апб ~ досить часто; тоге ~ ійап поі найчастіше; здебільшого.
0Йепііте8 ]'о(:)£піаіт2] асіу часто, багато разів.
оІЇ-гесштіпб ['о(:)£пт'ка:гп]] аф що часто повторюється, часто повторюваний.
0Й-ІІШЄ8 ['о:ЇЇІаітг] асіу поет, часто, багато разів (тж оїїепіітев).
О^беп [ одбап] п ч. ім'я бгден.
оббоаб ['одбааеб] п група з восьмй (предметів тощо).
О£ее [ 'оибзі] п архт. сйнус, стрілка (склепіння).
о&ее(і ['оибзі:б] аф архт. 1) що має сйнус (стрілку); 2) стрілчастий.
обкат ['одат] п бгам (стародавній ірландський алфавіт).
об*іатіс [о'даетік] аф огамічний.
Обіуаі [ои'бзаіуаі] аф архт. стрілчастий; загострений.
обіуе ['оибзаіу] п архт. 1) стрілка (склепіння); 2) стрілчасте склепіння; < ~ \уіп6о\у стрілчасте вікно.
Обіуесі ['оибзаіуб] див. о§іуа1.
обіе [ оиді] 1. п 1) закоханий погляд; 2) око; 2. у 1) дивйтися (позирати) закоханими очйма; 2) пускати бісики; прясти очйма; моргати.
Обііпб [ оидіїд] п 1) закоханий погляд; 2) обмін закоханими поглядами.
обге ['оида] п 1) людожер-велетень (у казках); 2) перен. жорстка, страшна людйна.
О6ГЄІ8І1 ['оидап/] аф схожий на людожера-велетня .
О6ГЄ88 ['оидпв] п 1) людожерка-ве-летка; 2) гарматне ядро (у геральдиці).
О6П8І1 ]'оидп/] див. о§геІ8Іі.
ОбУбіап [ои'бзібзіап] аф 1) міф. огйгіїв; ~ беїи^е огйгіїв потоп; 2) стародавній, доісторйчний.
о*і [ои] 1. V вигукувати «о»; 2. іпі 1) о!, ох!; ~, І8 гйаі 80? та хіба це так?; 2) ой; ~ ту! ой, я нещасний!
О*ііо [ои'йаюи] п геогр. н. Огайо (ріка і штат США).
оііт [оит] п ел. ом.
оіітіс [ оитік] аф ел. омічний; ~ ге8І8іапсе омічний опір.
окттеїег [ оит,ті:0] п ел. омметр.
око
44
о.к.
око [ои'кои] іпі ого!
ок-ок ['ои'ои] V охати, охкати.
окопе [ои'коип] іпі шотл. о!, ой леле!, гай-гай!
оі(1ішп ['оїдізш] п с. г. оїдіум, борошниста роса.
оіі ['оіі] 1. п 1) олія (рослинна, мінеральна); оііує (соїїоп) ~ маслйнова (бавовняна) олія; сосі-ііуєг ~ риб’ячий жир; Ьіазііпв ~ нітрогліцерин; Ноіу ~ святе миро; 2) нафта; нафтопродукт; 3) мастйло; 4) звич. рі олійна фарба; іо раіпі іп ~8 малювати олійними фарбами; 5) картйна, намальована олійними фарбами; 6) (скор. від оіЕкіпз) непромокальний костюм; дощовйй одяг; 7) амер. розм. лестощі; 8) амер. розм. гроші; < ~ сгизйег макуходробарка; ~ боре тех. присадка для ма-стйл; ~ Гііт нафтова плівка; ~ Гііїег олійний фільтр; ~ гесоуегу регенерація олії; ~ геГіпегу нафтопереробний завод; ~ ігапзГогтег олійний трансформатор; - \уе11 нафтова свердловйна; 4 ~ апб уіпе^аг непримиренні протилежності; ~ оГ раїтз хабар; іо роиг (іо ійгоху) ~ оп іке Яате8 (оп іке Гіге) підливати масла в огонь; іо 8ігіке - амер. раптом розбагатіти; зробйти цінне відкриття; знайтй нафтове джерело; 2. у 1) мас-тйти, змащувати; 2) просочувати олією; 3) навантажуватися нафтою; 4) розтанути, розтопйтися (про жир); < іо ~ іке \укееІ8 дати хабара, підмо-горйчити; улагодити справу; іо ~ а раїт (8тЬ.’8 капб) дати хабара; (о ~ ОПЄ’8 ІОП£ИЄ ЛЄСТЙТИ.
оі1-ка& ['оіІЬаед] п сальна залоза.
оі1-Ьеагіп£ ['оі1,Ьєопі]] асі] нафтоносний; < ~ сгор олійна культура (рос-лйна).
оіі-кеїі ['оіікеїі] п геол. нафтоносний пояс.
оіїсаке [ 'оіікеїк] п макуха; ~ Ьгеакег (тіїї) макуходробарка.
оіі-сап І'зіікаеп] п тех. ручна маслянка.
оіі-саг ['оііка:] п нафтоналивна цистерна; цистерна (вагон).
оіі-саггіег ['оі1,каепо] п танкер, нафтовоз.
оіїсіоік [оіІкІзО] п 1) клейонка, це-рата; 2) лінолеум; 3) промащена тка-нйна.
оіісоаі ['оіікоиі] п дошовйк.
оіі-соїоиг ['зіі,кліа] п звич. рі олійна фарба.
оіі-сир [оііклр] п тех. маслянка; резервуар для олії (мастйла).
оіі-ііеггіск ['зіі'бепк] п нафтова вй-шка.
оі1-(1іісі ['оіісілкі] п тех. мастилопровід, маслопровід.
оііегі [оііб] аф 1) змащений; 2) просочений олією, промащений, проолієний, промаслений; ~ рарег во
сківка, промаслений папір; 3) розм. напідпйтку, під мухою, під чаркою.
оі1-еп£іпе ['оі!,епсізіп] п тех. нафтовий двигун.
ОІ1-ЄП&ІПЄЄГ [ 'оі1,еп(сі)зі'піа] п інже-нер-нафтовйк.
оііег ['зі Із] п 1) мастйльник; 2) тех. маслянка, лубрикатор, автома-тйчне пристосування для змащування; 3) нафтоналивне судно, танкер; 4) теплохід; 5) двигун на важкому пальному; автомобіль з двигуном на важкому пальному (з дйзельним двигуном); 6) амер. розм. нафтова свердловйна; 7) олійник; 8) торговець олією.
оііегу ['зіізп] п 1) москательна крамнйця, москательня; 2) склад для олії; 3) олійниця; 4) продукти з олії.
оі1-Ле1<1 ['зіЖ:1б] п 1) нафтове родовище; 2) нафтовий промисел.
оіІ-ППег ['зі1,Гі!з] п тех. маслянка; маслоналивнйй патрубок; олієналивна горловйна.
оіі-Тїієі ['оіИ)иа1] п рідке пальне; нафта; мазут.
оіі-вапіеп [ 'оіі 'да:бп] п маслйновий гай.
оі1-£аіі£е ['зііаеідз] п 1) індикатор (рівня нафтопродукту); мірче скло; 2) олійний (масляний) манометр.
оі1-&еаг ['оіідіз] п тех. гідравлічна передача, гідропрйвод.
оі1-&1аш1 [ 'оіідіаепсі] п сальна залоза.
оіі-коіе ['оіікоиі] п тех. мастйльний отвір.
оііііу ['зііік] аду 1) маслянйсто, оліїсто; в’язко, лйпко; 2) улесливо; догідливо; єлейно.
ОІІІПЄ88 ['0111П18] п 1) маслянйстість, оліїстість; 2) улесливість; догідливість; єлейність.
оіііпз ['оіііі]] п мащення, змащування; < ~ скагї схема змащування (машини).
оіі-іпзиіаіог ['зіґіп8]и1епз] п ел. олійний ізолятор.
оіі-іатр ['зіПжтр] п олійна (гасова) лампа.
оіітап ['зіітзп] п (рі -теп [-тзп]) 1) москательник; продавець олійних фарб (мастйл); 2) мастйльник; 3) амер. нафтопромисловець; 4) амер. робітнйк нафтової промисловості.
оіі-теаі ['оііті.1] п борошно з макухи.
оіі-тіїї ['зіітіі] п 1) олійнийя; 2) олійний завод.
оіі-пиі [ зііпаі] п олійний горіх.
оіі-раіпі ['зііретї] п олійна фарба (тж оіі-соїоиг).
оі1-раіпііп£ [ 311'реітід] п 1) картйна, намальована олійними фарбами; 2) малювання олійними фарбами.
оіі-раїт ['оіірагт] п бот. олійна пальма.
оіі-рап [зііраеп] п піддон картера (двигуна).
оіі-рарег ['оі1,реірз] п промащений папір; восківка.
оіі-ріре ['зііраїр] п тех. маслопровід.
оіі-ріапі ['зііріаті] п олійна рос-лйна (культура).
оії-рге$$ І'зііргез] п олійний прес (на олійниці).
оіІргооГ ['оіірги.і] аф олієнепро-никнйй, олієстійкйй.
ОІІ-8аП(1 [31І82ЄПСІ] п нафтоносний пісок.
оі1-$еа1 ['зіІ8І:1] п тех. сальник.
оі1-8ее<1 ['зіІ8І:б] п насіння олійних рослйн (культур).
оіі-зкаїе ['зіі/еіі] п горючий сланець; бітумінозний сланець.
оіі-зкір ['зіі/ір] п теплохід; танкер.
оіізкіп ['зіізкш] п 1) тонка клейонка; 2) рі непромокальний (прохіднйць-кий) костюм; 3) мор. дощовйй одяг.
оіі-зргіпз ['зіі'зрпд] п нафтовий фонтан.
оі1-8іаіпе<1 ['зіі'зіеіпб] аф 1) просочений нафтою; 2) забруднений нафтою; у маснйх плямах.
оіЬзіаііоп [ зіГвіеі/п] п бензозаправна колонка; бензоколонка; заправ-нйй пункт.
оіі-зіоск ['зіізізк] п церк. мирохо-ронйтелька.
оіІ8іопе ['зіізїоип] п брусок для правки з олією.
0І1-8І¥ІІСк ['01І8\УПЛ п ел. олійний вимикач.
оіі-іапкег [ зіІДждкз] п танкер, нафтоналивне судно, нафтовоз.
оіі-іаг ['зіПа:] п дьоготь.
оіі-іізкі ['зікаїї] аф олієнепроник-нйй, олієстійкйй; що не пропускає олії.
оіі-ігее ['зііігі;] п олйва, маслйна.
оіі-ігиск ['зікглк] п автоцистерна, нафтовоз.
оіі-уагпізк ['зі1'уа:пі{] п олійник, лак; оліфа.
оііу [ 'оііі] аф 1) олійний, оліїстий; маслянйстий; 2) жйрний, сальний; по-крйтий олією (маслом); ~ каіг жйрне волосся; ~ га§8 засмальцьоване ганчір’я; 3) підлесливий; догідливий; єлейний, улесливий.
оіпішепі [ зіпїтзпї] п мазь; притирання; помада.
О.К. ('о(и)'кеі] 1. п розм. 1) схвалення, санкція; 2) згода; дозвіл; їо £Іує ап ~ дати згоду (дозвіл); їо £еі ((о гєсєіує) ап ~ одержати схвалення (дозвіл); 2. аф справний; підхожий; прийнятний; шо не викликає заперечень; 3. аду гаразд; добре; правильно; все в порядку (тж аіі гі^кї); іҐ8 ~ \\ігк те я згодний, я не заперечую; І8 ке на нього можна покластися0; 4. г розм. схвалювати; затверджувати; давати згоду; 5. іпі добре!; гаразд!; згода!; слухаю!
Ока
45
ОІІ
Ока [о'ка:] п геогр. н. р. Ока. окау ['ои'кеї] див. О.К.
ОкЬоізк, 8еа оґ ['зі:ауои'коізк] п геогр. н. Охотське море.
Окіе ['оикі] п амер. розм. 1) мешканець Оклахоми; 2) мандрівнйй сільськогосподарський робітник (перев. з Оклахоми).
окіе (іокеу ['оикі'доикі] амер. див. О.К. 5.
Окіпауа ['оикі'па:уа] п геогр. н. острів Окінава.
ОкІаЬота ЬоикіУІіоита] п геогр. н. Оклахома (штат США).
окга ['оикга] п 1) бот. окра, бамія; 2) плодй окри; 3) страва з окри.
О1 [зі] п ч. ім'я Ол (зменш, від Оііуєг).
оіа [ оіа] п пальмовий листок.
ОІаГ ['оиїзї] п ч. ім'я булаф, блаф.
Оіауе ['оііу, 'оієіу] п ч. ім'я блів, блав, блейв.
оШ ['оикі] 1. п 1) (ійе ~) збірн. ста-рикй, старі; 2) давнє минуле, давнина, старовина; оГ ~ колйсь, у старі часй; іп Ше сіауз оГ ~ за старйх часів, у старовину; Ггот о£ ~ здавна, з давніх--давен; 2. асі] (сотр оїдег, еідег; зир оісіезі, еідезі) 1) старйй; ~ реоріе старі, старикй; Іо §го\у (іо §еі) ~ старіти; 2) старечий; старкуватий; іо Іоок ~ мати старечий вйгляд; 3) певного віку; йо\у ~ із йе? скільки йому років?; а сЬіісі оГ Гіує уеагз ~ п’ятирічна дитйна; 4) поношений, зношений, пошарпаний, застарілий, старйй; ~ с1о!1те8 поношений одяг; 5) старовйнний, стародавній; що існує здавна; вйтриманий (про вино); ~ сизіотз стародавні звйчаї; 6) стародавніший; що належить до далекого періоду; О. Еп£іі8іт староанглій-ська мова; 7) давній, старйй, звйчний, добре відомий; ~ Ггіепсі давній друг; 8) колйшній; ~ зеатап колйшній моряк; ~ зоїсііег колйшній солдат; 9) досвідчений; ап ~ йапсі аі ійе §ате досвідчений гравець; 10) закоренілий, старйй; ~ Ьасйеіог старйй парубок; < ійе ~ Абат гріховність людської натури; ~ Ьеап (姧, Ггиіі, іор) розм. старина, друже; - Ьігсі стріляний горобець; обережна людйна; ~ Ьоаі (сгаіе, геїіс, іиЬ, \угеск) амер. розм. старйй пень, стара калоша; ~ Ьопе8 жарт. старість; старйй, стара; ійе ~ соипігу батьківщйна (Батьківщйна), вітчйзна; ~ Сигіо8ііу $йор крамнйця старожйт-ностей (у Лондоні); О. СИогу державний прапор США; ~ Іасіу мати; дружйна; О. Ьасіу оГ Тйгеадпеесіїе Зігееі Англійський банк; ~ таісі стара дівка; ійе ~ тап «старйй», хазяїн; начальник, бос, шеф; дружйше; ійе О. Мап оГ ійе 8еа причеплива людйна; ~ тап’8 Ьеагд бот. ломйніс; ~ тазіег велйкий художник до XVIII ст.; картйна велйкого художника; ~ Міск (Наггу, бепііетап, ад-
уегзагу, епету, §оозеЬеггу) диявол, сатана, ворог роду людського; ійе ~ опе батько, старйк; ~ заіі (\уйа!е) досвідчений моряк, морськйй вовк; ійе ~ зсйооі консерватори; прихйльники старйх ідей і традйцій; ~ зоїсііег бувала людйна; порожня пляшка; недокурок; О. Тот сорт джйну; О. ХУогІсі Старйй Світ, східна півкуля; ~ \уотап «стара», дружйна; аз ~ аз ійе йіііз (аз Абат) старе, як світ; старезний; аз ~ аз Ме-ійизеїай старйй, як Мафусаіл, дуже стародавній; пєуєг іоо ~ іо Іеат учй-тися ніколи не пізно.
оМ-а§е ['оиісґекіз] асі] старечий; ~ зІ£Йі мед. пресбіопія, стареча далекозорість; ~ репзіоп пенсія за віком.
о1<1-с1оі1іе$іпап ['оиісі'кіоидгтжп] п (рі -теп [-теп]) лахмітник; тандйтник.
оШ-сІоійеззйор ['оиІсГкІоидгрр] п крамнйця лахмітника; крамнйця старого (ношеного) одягу.
оісіеп ['оикЬп] 1. асі] старйй; колйшній; більш раннього періоду; 2. у старіти.
о1<1-е$<аЬ1і$1іе(і ['оиІсіїз'іжЬІі/і] асі] давно заснований (установлений); давній.
о1<1-Га$Іііопе<1 ['ои!сіТж1(з)псі] 1. п 1) коктейль з віскі, гіркого пйва, цукру і лимонної шкурки; 2) широка склянка для коктейлю; 2. асі] 1) старомодний; що вййшов з моди; ~ сігезз немодна сукня; 2) застарілий; що вййшов з ужйтку; ~ \уогсі застаріле слово; 3) що дотрймується старйх ідеалів (звйчаїв тощо); старомодний; ~ зегуапі слуга старого гарту; 4) дорослий не за віком; що наслідує манери дорослих (про дітей).
ОІ<1-£ОІ<1 [ 'оиісідоиісі] асі] кольору старого золота.
оШ-Ьаі [ оиідйжі] асі] розм. застарілий.
окіізії ['оиїді/] асі] старуватий, підстаркуватий; досить старйй.
оШ-Ііпе [ 'оикі Чаш] асі] 1) що має багату історію (багаті традйції); 2) традиційний; консерватйвний.
оїд-шаідізії ['оиід'гпеїді/] асі] старо-дівочий; як у старої дівки.
о1<1 тап’з Ьеагс! ['оикітжпг'Ьіасі] п бот. 1) ломйніс лозяний; 2) іспанський бородатий мох.
окізіег ['оиісізіа] п 1) розм. літня людйна; 2) мор. розм. корабельний гардемарйн, що прослужйв понад три роки.
оШ-зГуїе [ 'оиісґзіаіі] асі] старомодний; у старому стйлі.
оШ-ііше [ оиіскаїт] асі] старовйнний; стародавній; ~ сизіотз стародавні звйчаї.
оІсМішег [оиісідаїтз] п розм. 1) старожйл; ветеран; старослужйвий; 2) старомодна (консерватйвна) людйна.
оШ-іуіГє ['оиІскуаіО п 1) знев. стара; баба; 2) зоол. тихоокеанська тріска.
о1(1-5¥отапІ8Іі ['оиІд'хуитотП асі] 1) баб’ячий; 2) метушлйвий; неспокійний, занепокоєний (дрібницями).
оШ-^огШ ['оикі'\У9:кі] асі] 1) старовйнний; стародавній; що належить до старовинй; ~ рагк старовйнний парк; 2) амер. що стосується Старого Світу.
о1еа§іпои$ [.оиіі'жсізіпзз] асі] 1) оліїстий; маслянйстий; жйрний; 2) олійний; нафтоносний.
оіеаїкіег [,ои1і'аепсЬ] п бот. олеандр.
оіеазіег [,ои1і'жзїа] п 1) бот. дйка маслйна; 2) бот. вузьколйстий лох.
оіеаіе [ 'оиііей] п хім. сіль олеїнової кислотй.
оіеіїапі [ 'оиІіГаїапі] асі] хім. масло-твірний; ~ §аз етилен.
оІеГше ['оиІіГіп] п хім. олефін.
оіеіс [ои'1і:ік] асі] 1) хім. олеїновий;
~ асід олеїнова кислота; 2) олійний.
оІеіГегоиз [,ои1і'іГзгаз] асі] олієви-робляючий.
оіеіп ['оиіііп] п хім. олеїн.
оіео ['оиіюи] п 1) (скор. від оіео-таг^агіпе) олеомаргарйн; 2) (скор. від о1ео£гарй) олеографія.
оіеодгарії ['ои1юидіа:£] п олеографія.
оіеодгаріїіс [,ои1юи'дгаеГік] асі] олеографічний.
оіеовгаріїу [,ои1і'одгай] п друк, олеографія.
оіеотагзагіпе ['ои1юи,та:сіз9'гі:п] п олеомаргарйн.
оіеогезіп [,оиіюи'гегіп] п 1) живй-ця; 2) екстракційна ефірна олія.
ОІЄО-5ІП1І ['оиІюи'зіГАі] п ав. гідравлічний амортизатор.
оіегасеоиз [.оіа'геї/аз] ^овочевий; одержаний з овочів.
оіегісиїіиге [ои'І9Г9,кл1уа] п товарне овочівнйцтво, городництво; вирощування зелені.
оіешп ['оиііат] п хім. олеум.
оІГасі [зГГаекі] у заст. нюхати.
оІГасііоп [оІТжк/п] п нюх, нюхання.
оІГасіогу [оІТаекїап] 1. п звич. рібр-гани нюху; 2. асі] нюховйй; ~ ог§ап орган нюху, ніс.
О1§а [ о:1да] п ж. ім'я блга, Ольга.
оІіЬапшп [о'ІіЬапат] п ладан; аро-матйчна смола.
о1і<1 [ оіісі] асі] смердючий, сморідний.
оіі^агсії [ о!іда:к] п олігарх.
оіщагсіїаі [ о1іда:ка1] асі] олігархічний.
оіізагсіїісаі [,оіі да:кік1] див. оіі-§агска1.
оіійагсіїу [ оііда.кі] п олігархія.
ОІІ&ІЗІ ['оіісізізс] п мін. гематйт; червоний залізняк.
Оіі
46
оти
Оіізосепе [з'1ідо(и)8І:п] п геол. олігоцен.
оііо ['оиіюи] п 1) суміш, усяка всячина; 2) муз. попурі; 3) м’ясо, тушковане з овочами.
оііріїапі ['зііГзпі] п заст. 1) слон; 2) мислйвський ріг із слонової кістки.
оіііогу ['зійзп] аф овочевий, городній.
оііуасеоиз [,з!і'уєі/38] асі] 1) маслй-новий; що нагадує маслйну; 2) мас-лйнового кольору.
оііуагу ['зііузп] асі] анат. що має форму маслйни; овальний.
Оііує ['зііу] п ж. ім'я блів, Олівія.
оііує ['зііу] 1. п 1) бот. маслйна, олйва; олйвка; 2) деревина маслйно-вого дерева; 3) гілка олйвкового дерева; 4) рі страва з м’яса із часником і зеленню; 5) овальна застібка; овальний ґудзик; 6) маслйновий колір; 2. аф 1) олйвковий; ~ оіі маслйнова (олйвкова, прованська) олія; 2) олйвкового кольору; ~ дгаЬ амер. тканйна захисного кольору (забарвлення).
оІІуе-Ьеїту ['з1іу,Ьєп] п маслйна, олйвка.
оІіуе-ЬгапсІї ['оііуЬпхгпЦ] п 1) олйвкова гілка (як символ миру)', іо Ьоїд оиі Ше ~ вносити мйрні пропозйції; намагатися улагодити справу мйром; 2) звич. рі жарт. діти.
оііує-Ьгоіуп ['оІіуЬгаип] асі] зеленувато-брунатний.
оііує-сго^уп [ оііу'кгаип] п олйвковий вінок (на знак перемоги).
о1іуе-£гееп ['зііудгіїп] асі] брунатно-зелений.
оііуєпііє ['зііузпаїі] п мін. олівеніт.
Оііуєг ['оііуо] п ч. ім'я блівер.
Оііуегіап [,з1і'уізпзп] 1. п прихйль-ник Крдмвеля; пуританин; 2. асі] крбмвелівський; пуританський.
оііуєі ['зііуєі] п підроблені (штучні) перли.
оііуе-ігее [ 'оііуГгі :] п маслйна, олйва (дерево).
ОііуєКє [,о1і'уєі] п ж. ім'я Олівет (зменш, від Оііуіа).
о1іує-5¥ОО(1 ['зііухуші] п 1) деревина маслйнового дерева; 2) маслйновий (олйвковий) гай.
Оііуіа [о'ііуіз] п ж. ім'я Олівія.
оііуіпє [,о1і'уі:п] п мін. олівін, хризоліт.
оііа ['зіз] п широкий череп’яний глечик з двома ручками.
оііау ['зізу] п учена людйна.
ОПіе ['оіі] п 1) ж. ім'я Оллі (зменш, від Оііує, Оііуіа); 2) ч. ім 'я Оллі (зменш, від Оііуєг).
ОНу ('о1і] п 1) ж. ім'я Оллі (зменш, від Оііує, ОІІУІа); 2) ч. ім 'я Оллі (зменш, від Оііуєг).
оіозу [ 'оіосізі] п 1) ірон. звич. рі наука, науки; 2) (-о!о§у) компонент
складних слів: -(о)логія; Іехісоїо^у лексикологія.
ОКуєп ['зіхузп] п ж. ім'я блуен.
Оіутріа [ои'іітріз] п ж. ім'я Олімпія.
оіутріаіі [ои'іітріжсі] п (звич. О.) олімпіада.
Оіутріап [ои'іітрізп] 1. п 1) грецьк. міф. бог, мешканець Олімпу; 2) перен. олімпієць; 3) учасник Олімпійських ігор; 4) іст. мешканець Олімпії; 2. аф 1) грецьк. міф. олімпійський, божественний; 2) велйчний.
Оіутріс [ои'іітрік] аф олімпійський; ~ §ате8 Олімпійські ігри; ~ сйатріопз чемпіони Олімпійських ігор; < ~ £гееп мін. мідянка, малахітова зелень.
Оіутриз [ои'іітрзз] п міф. Олімп (тж геогр. н.).
отадкаип ['зтздзт] п ірл. дурень, дурник; ідіот.
ОтаЬа ['оитзЬа:] п геогр. н. м. Омаха.
Отап [ои'тат] п геогр. н. Оман, отаза [ои'теїзо] рі від отазит. отазит [ои'теїззт] п (рі отаза) кнйжка (третій шлунок жуйних тварин).
отЬге ['отЬо] п карт. 1) ломбер; 2) банківнйк в ломбері.
отЬготеіег [зт'Ьгзтііз] п дощомір, плювіометр.
оте&а ['ошгидз] п 1) омега (остання літера грецького алфавіту)’, 2) кінець, завершення.
отезаігоп ['оитідзігзп] п фіз. ма-лйй циклотрон.
отеіеі(іе) ['отій] п яєчня, омлет; < іо таке ап ~ \¥ІШоиі Ьгеакіп§ е§£8 домогтйся чогось без будь-якйх труднощів.
ошеп ['ошпзп] 1. п 1) знак, ознака, прикмета; 2) передвістя, передчуття (чогось поганого)', прйзвістка; 2. V бути прикметою; провіщати; прорікати; передвіщати.
отепіа [ои'тепіа] рі від отепіит.
отепіит [ои'тепіат] п (рі отепіа) анат. сальник.
отіпоиз ['отіпаз] аф зловісний; загрозливий; ~ зііепсе зловісна тйша.
отіззіЬІе [ои'тізіЬІ] аф що може бути пропущений; неважлйвий; такйй, що можна знехтувати.
отІ88Іоп [ои'ті/п] п 1) пропуск, пропускання; 2) недогляд, упущення.
отІ88І¥Є [ои'тізіу] аф що пропускає (щось); що хйбить; що допускає недогляд (похибку).
отії [о(и)'тй] V 1) пропускати, випускати; зневажати (щось); 2) опускати, не включати; нехтувати.
отіШп§ [о(и)'тШд] ргер за винятком, виключаючи.
отпейу [от'пі:іїі] п загальність.
отпіЬиз ['зттЬзз] 1. п 1) омнібус; 2) автобус; 3) жарт, помічнйк офіці
анта; 2. аф 1) що охоплює кілька предметів (пунктів, об’єктів); всеосяжний; просторий; ~ ігаіп пасажйрський поїзд, що зупиняється на усіх станціях (тж \уау-ігаіп); 2) загальнодоступний; < ~ Ьох театр, дуже велйка ложа; ~ едіііоп повне зібрання творів; ~ уоіите об’ємний збірник; однотомник.
отпісотреіепі ['зтт'кзтріізт] аф наділений усіма повноваженнями.
отішіігесііопаї ['зтпкії'гек/зпі] аф всеспрямований, всеосяжний.
отпіґагіоиз [,зтпі'£єзпз8] аф всякий, всілякий; різноманітний; всякого роду; ~ кпо\¥Іед§е різнобічні знання.
отпіїїс [зт'тїїк] аф творчий; діяльний.
отпіГопп ['зттГо:т] аф будь-якої форми; що набирає будь-якої форми.
отпіГоппііу [,зтпі'£з:тій] п здатність мати будь-яку форму; здатність набирати будь-якої форми.
оішііїу ['зтпіГаї] V робйти універсальним (загальним).
оіппізепоиз [зт'пкізіпзз] аф різноманітний; усіх сортів.
отпідгарії ['зтпідга:£| п рад. авто-матйчний передавач.
отпіроіепсе [зт'пірзі(з)пз] п всемогутність.
отпіроіепі [зт'трзі(з)пІ] аф 1) всемогутній; всесйльний; 2) жарт. здатний на все.
ошпіргезепсе ['отт'рге2(а)п8] п повсюдність; неминучість; Ше ~ оГ сази-аіііез неминучість нещасних вйпад-ків.
ошпіргезепі |'зтпі'рге2(з)пі] аф всюдисущий, повсюдний.
отпігапзе ['зтпі’геїпсіз] п всеспря-мований радіомаяк.
отпізсіепсе [зт'пізізпз] п всезнайство; всезнання, всевідання.
отпізсіепі [зт'тзізпі] аф всезна-ючий, всевідаючий.
отпішп ['зттзт] п загальна сума, результат; < ~ §аШегит розм. міша-нйна, суміш, усяка всячина; строкате товарйство.
отпіуогоиз [зт'піу(з)гзз] аф 1) всеїдний, всепожираючий; 2) що усе засвоює (поглинає, убирає); ап ~ теасіег жарт, книгоїд.
оторЬа£Іс [,оитзТаес1зік| аф що жйвиться сирйм м’ясом.
оторка^оиз [ои'гпзГздзз] див. ото-рка§іс.
отріїаіііісіез [,зт£з'ІНіді:2| рі від отркаїіпз.
отрЬаІИіз [^тГо'Іаіііз] п (р/отрИа-Іііісіез) мед. омфаліт.
отркаїосеїе ['отЬ1з#8І:1] п "ед. пупкова грйжа.
отрйаіоз ['зтГоІзз] п 1) пуп, пупок; 2) центральний пункт, осередок; 3) маточина (колеса).
опції |'зтзи:1| п іхт. омуль.
оп
47
опе
оп [оп] 1. асіу на, до, далі, уперед; 1) місцеперебування, рух, напрям — далі, уперед: іеа із оп чай на столі (чай подано); І зелі ту 1и&§а§е оп я послав свій багаж заздалегідь; §о оп! ідіть далі!, продовжуйте; §о оп геадіп§ читайте далі; Іаіег оп пізніше; іке ^ате із оп гра триває; іке ріау \уаз оп Гог топікз п’єса багато місяців не сходила зі сцени; \укаі із оп іо-дау? що йде сьогодні (в кіно, театрі)?; 2) дія, робота'. іке таскіпе із оп машйна працює; іке гадіо із оп радіо увімкнуте; іо риі іке Ьгакез оп загальмувати; 3) надівання, натягування', ке касі кіз зрес-іасіез оп він був у окулярах; риі оп уоиг соаі надіньте пальто; 4) збільшення — на: іке ргісе із 5 роіпіз оп ціна вйща на 5 пунктів; < апсі зо оп і так далі; ке із а Іііііе Ьіі оп він напідпйтку; ікеу \уеге оп іо кіт аі опсе вонй відразу його розкусйли; ке із а1\уауз оп іо те він завждй чіпляється до мене; кеер уоиг каіг оп! спокійно!, не хвилюйтеся!; 2. ргер — на, по, в, біля, коло, після, під час, у, з прйводу, про, за, при, з, від, під, над, до; 1) місцеперебування — на; оп іке зигГасе оГ іке \уаіег на поверхні водй; оп ра§е Гоиг на четвертій сторінці; 2) рух по поверхні — по; а Пу \¥а1кед оп іке сеі!іп§ муха повзала по стелі; 3) спрямованість руху — по, на, у, в; іке Іі^кі зкопе оп из світло падало на нас; іо кізз зшЬ. оп іке Іірз поцілувати когось у губи; іо зігіке оп іке песк ударити по потилиці; іо раі зтЬ. оп іке капд погладити когось по руці; іо кпоск оп іке доог постукати у двері; 4) розташування поблизу або на межі — на, біля, коло; оп іке Соп-ііпепі на материку; оп іке Ьогдег на кордоні; ке заі оп ту гі^кі він сидів праворуч від мене; $ігаіГогсі-оп-Ауоп Стратфорд на Ейвоні; 5) частина світу — на; оп іке еазі на сході; 6) час — у, в, на; оп Тиезсіау \уеек у наступний вівторок; оп апу бау в будь-якйй день; оп іке Ізі оГ Мау Першого травня; оп а гаіпу аиіитп єуєпіп§ у дощовйй осінній вечір; оп а дагк пі§кі темної ночі; 7) послідовність подій — після; оп іке Ьігік оГ кег даи§кіег після народження її дочкй; 8) одночасність подій — під час; оп а ігір під час подорожі; 9) наявність з собою — у; І кауе по топеу оп те у мене нема грошей з собою; а різіоі \уаз Гоипсі оп кіт у нього знай-шлй пістолет; 10) предмет розмов — з прйводу, про; а Ьоок оп Ьігсіз кнйга про птахів; а Іесіиге оп кізіогу лекція з історії; 11) умова, причина, підстава — з, за, при, у, в, на, під; оп сгесііі у кредйт; оп опе’з о\уп гезропзікіїііу під свою особйсту відповідальність; оп ікаі £гоипд... на тій підставі, що...; іо соп£гаіи1аіе зтЬ. оп зтік. поздоровити когось з чймось; оп іке Гігзі ос-сазіоп при першій нагоді; 12) джере
ло — з, за, від; іо кауе зтік. оп §оод аиікогііу узнати щось з достовірних джерел; а ргоГіі оп іке заіе оГ прибуток від продажу; 13) спосіб дії, руху — по; оп а зидсіеп раптом; оп іке циіеі тихенько; оп іке іеіеркопе по телефону; оп іеіеуізіоп по телебаченню; оп ап осеап Ііпег на океанському лайнері; оп опе’з кпеез на колінах; 14) інструмент дії, знаряддя — на; іо ріау оп ап ог§ап грати на органі; іо сиі опе’з Гіп§ег оп а кпіГе порізати палець ножем; 15) сфера діяльності, місце роботи — на, в; іо Ье оп іке зіаГГ бути в штаті; іо \уогк оп а рарег працювати в газеті; 16) перебування в стані — на, у, в, під; оп Іеауе у відпустці; оп зіск-іеауе на лікарняному бюлетені (листку); оп опе’з ігіаі під слідством; іо Ье оп зігіке страйкувати; іо Ье оп а ігір подорожувати; іо Ье оп Гіге палати; 17) зайнятість чимсь — на, у, з; оп Ьизіпезз у справі; іо зепсі зтЬ. оп ап еггапд послати когось з дорученням; оп диіу на чергуванні; 18) характер відносин — у, на; оп §оод (Ьад) іегтз у добрих (поганих) стосунках; 19) засоби існування — на; іо ііує оп опе’з еагпіп§ жйти на свій заробіток; 20) об'єкт дії, ставлення — над, до; іо \уогк оп зтік. працювати над чимсь; іо Ье Гаіг (ипГаіг) оп зтЬ. бути справедлйвим (неспра-ведлйвим) до когось; іо сотріаіп оп зтЬ. скаржитися на когось; 21) надія, розрахунок — на, від; іо геїу (соипі) оп зтЬ., зтік. покладатися (розраховувати) на когось, щось; іо сіерепсі оп зтЬ., зтік. залежати від когось, чогось; 22) приблизність, неточність'. ]изі оп а уеаг а§о десь блйзько року тому; 23) у словосполученнях', оп ассоипі внаслідок, через; оп по ассоипі ні в якому разі; оп іке ауега^е у середньому; оп ЬекаІГ оГ від імені; оп іке сопігагу навпакй; оп зісіе частйна поля, де знаходиться бетсмен (крикет)', оп іке опе (іке оікег) капсі з одного (іншого) боку; оп ііте вчасно; оп іке іпзіапі відразу, негайно; оп іке \уко!е загалом; оп Гооі пішки; ікіз із оп те за це плачу я.
опа£ег ['опаска] п (рі опа§гі) 1) зоол. онагр; 2) військ, іст. катапульта.
опа£гі [опадгаї] рі від опа§ег 1. опапізт ['оипатхт] п онанізм. оп-Ьоаг<1 ['оп,Ьо:с1] ай] бортовйй; ~ зузіет бортова система (космічного корабля).
оп-саіі тіззіоп ['зпко:1'ті/п] п ав. 1) вйліт по бойовій тривозі; 2) вйліт за вйкликом.
опсе [\уапз] 1. п одйн раз; ~ із епои§к Гог те одного разу з мене цілком досить; Гог (ікіз) ~ цього разу, як вйняток; 2. аф колйшній; давній; тодішній; ту ~ Ггіепсі мій давній прйя-тель; 3. асіу 1) раз, одйн раз; одного разу; ~ а§аіп, ~ тоге ще раз; ~ ог Пуісє раз чи два; кілька разів; - апсі
а§аіп неодноразово, не раз; ~ Гог аіі раз і назавждй; ~ іп а \укі!е (\уау) інколи, зрідка; 2) колйсь, одного разу; зке \уаз ~ уегу Гопсі оГ геасііп§ колйсь вона дуже любила читати; ~ ироп а ііте колйсь, давнйм-давно; 3) досить, як тільки (для підсилення)', \укеп ~ ке ипсіегзіоосі як тільки він зрозумів; < аі ~ відразу, негайно; доп’і зреак аіі аі ~ говоріть не всі разом; аіі аі ~ несподівано; аі - зіегп апсі іепдег водночас і суворий і ніжний; ~ Ьіі, і\уісє зку присл. налякав міх, що й торби страшно; 4. соф як тільки; \уйєп ~ зке ипсіегзіапсіз як тільки вона збагне.
ОПСЄ-ОУЄГ [ '\УАП8,ОиУ9] п амер. розм. побіжний (поверховий) огляд; швид-кйй, але пйльний погляд; аз зке \уа!кесі іп зке §оі іке ~ зайшовши, вона відчула на собі пйльні погляди.
опсег ['\уап89] п розм. парафіянин, що буває тільки на недільній обідні.
опсо1о&іса1 [,оі]ка Іодзікаї] аф онкологічний.
ОПСОІО&У [оп'коіасізі] п онкологія.
оп-сотіп£ ['оп, кліті]] 1. п наблй-ження, настання; іке ~ оГ зиттег настання літа; 2. аф 1) що насувається (наближається); іке - уеаг рік, що наближається; 2) наступний, майбутній; іке ~ уізіі наступний візйт.
опсозі ['опкозі] п 1) накладні вй-трати; 2) погодйнна плата.
ошіаіга [оп'сіжіго] п зоол. ондатра.
оп(1о§гарк ['опсіодга:Г] п ел. ондограф.
ошіотеіег [оп'сіотііо] п рад. хвилемір.
оп-(1и<у [оп'сЦи:іі] аф службовий; ~ \уеаг військ, носіння одягу в службовий час.
опе [\уап] 1. п 1) одинйця; число одйн; ~ апсі ікгее таке Гоиг одйн плюс три — буде чотйри; 2) номер перший; номер одйн; скаріег ~ розділ перший; Коот ~ кімната номер одйн; 3) одйн, одинак; 4) одйн рік; іке ЬаЬу із опіу ~ дитйні тільки рік; 5) годйна; іке ігаіп дие аі ~ і\уепіу цей поїзд, що вирушає о першій годйні двадцять хвилйн; < ~ іп а ікоизапсі одйн на тйсячу, рідкісний; ~ іоо тапу надто багато; ~ ог і\уо одйн-два, кілька; Ьиі ~ передостанній; аі ~ одностайно; питЬег - сам, власна персона; ~ оуєг іке еі§кі розм. п’яний, напідпйтку; 2. аф 1) одйн; ~ арріе одно яблуко; ~ о’сіоск перша годйна; 2) єдйний; ~ апсі опіу єдйний, унікальний; \уіік ~ ассогсі одностайно; 3) цілий, єдйний, нерозлучний; 4) той самий, цей же; 5) однаковий, незмінний; 6) якййсь; < Ііке ~ о’сіоск швйд-ко, енергійно; Гог ~ ікіп§ з однієї при-чйни; ~ тап по тап присл. одйн у полі не воїн; 3. пит 1) одйн; 2) номер одйн, перший: уоіите ~ перший том; 4. ргоп іпсіе/. 1) хтось, якййсь; - саше
опе
48
опо
гиппіп£ хтось вбіг; ~ 8тіік якййсь Сміт; 2) у неозначених особових реченнях’. ~ пєуєґ кпо\У8 \¥Йаі тау йарреп ніколи не знаєш, що може трапитися; ~ тші оЬзєгує іке гиіез необхідно додержувати правил; 3) для уникнення повторення'. пєау 1а\У8 апд оїд ~8 нові закони і старі (закони); 4) у поєднанні з присвійними займенниками та прикметниками'. ту о\уп ~ рідний, дорогий; ійе Іііііе ~8 діти; 5) цей, той самий; ійе ~ І теапі той самий, про якого я говорив; - \¥Іій а Ьеагд той (чоловік) з бородою; < ~ апоійег один одного; іо ~ апоійег один одному; ~ апд апоійег кілька підряд; аіі іп ~ усі разом; \уіій ~ апоійег один з одним; ~ Ьу ~ айег - одйн за одним, поодйнці; ~ апд аіі усі до одного, усі як одйн, усі без вйнятку.
опе-асі ['хулпжкі] асі] одноактний; ~ ріау одноактна п’єса.
опе-асіег ['\¥Ап'жкіа] п одноактна п’єса.
опе-аіопег ['\улпа'1оип9] п розм. одинак; цілком самітна людйна.
опе-агтед ['\¥лп'а:тд] асі] однорукий.
опе-со1оиге<1 [хулп'кліад] асі] однобарвний; гладкофарбований.
опе-<1ескег [Чулп'дека] п 1) однопалубне судно; 2) одноповерховий автобус.
опе-еуе<1 [’\улп'аід] асі] 1) одноокий; сліпйй на одне око; 2) амер. розм. нечесний, несумлінний.
опе-ЇІ£иге ['\улп,ііда] п однозначне число.
опеҐоїд ['\УЛпГои1д] асі] 1) простйй, нескладнйй; 2) простодушний, шй-рий.
Опе&а [ои'п]еда] п геогр. н. Онега, Онезьке озеро.
опе-*іап<1е<1 [Чулп'йаепдід] асі] 1) однорукий; 2) зроблений однією рукою; розрахований на роботу однією рукою.
опе-йооГесі [Чулп'йшй] асі] одноко-пйтний, непарнокопйтний (про тварину).
опе-Ьог8е((1) ['\улп'Ьо:8(і)] асі] 1) однокінний; що має одного коня; 2) в одну кінську сйлу; 3) малопотужний; 4) слабкйй, незначнйй; бідний; ~ аг^итепі слабкйй (непереконливий) доказ; 5) поганий, абйякий; 6) глу-хйй; ~ іо\уп заштатне місто.
опе-і<1еае<1 [ 'хулпаї 'діад] асі] 1) захоплений однією ідеєю; 2) обмежений (про людину); 3) вузькйй (про світогляд).
опеігошапсу [ои'паїагоитаепзі] п тлумачення снів.
опе-1е££е<1 [ '\уап 'Іедд] асі] 1) одноногий; 2) односторонній, однобічний; 3) половйнчастий.
опе-шап ['\улптаеп] асі] 1) одино
чний; 2) що виконується однією лю-дйною; ~ 8йо\¥ театр одного актора; вистава з однйм актором; 3) одномісний, на одне місце.
опе-шіпиіе ['хуапгпіпіі] асі] одно-хвилйнний; ~ 8І1епсе хвилйна мовчання (в пам'ять про когось, щось).
опепе8§ [Чуаппіз] п 1) винятковість; одинйчність; 2) самітність; 3) єдність; спільність; 4) ідентйчність, тотожність; 5) згода, однодумність.
опе-ріесе ['\улп'рі:8] асі] суцільний; моноблоковий; неподільний; що складається з одного куска.
опег ['\уапз] п розм. 1) рідкісна (виняткова) людйна; рідкісна річ; 2) тяжкйй (сйльний) удар; зотеЬоду Ьа8 §іуєп Кіт а - оп ійе йеад хтось добре торохнув його по голові; 3) спорт, результатйвний удар, що дає очко (особл. у крикеті).
опегагу ['опагап] асі] 1) в’ючний; 2) вантажний.
опегои$ ['зпагаз] асі] обтяжливий; скрутнйй.
опегоп8Іу [опагазії] асіу обтяжливо; скрутно.
ОПЄГО11$ПЄ$$ ['0П9Г98П18] п обтяжливість; скрутність.
ОПЄ5ЄІҐ [\УАП'8ЄІ£] ргоп 1) ге/1. себе, собі, собою, -ся; іо ехсизе ~ вибачатися; 2) етрії. сам, самого себе, самому собі; опе ті§йі \уеаг ійе агіісіез ~ можна самому носйти свої речі; < Ьу ~ одйн, без супроводу; без сторонньої допомоги; іо Ье - бути в нормальному стані; іо соте іо ~ опритомніти, очуняти.
опе-$і<1е<1 [ '\¥лп 'заідід] асі] 1) односторонній, однобокий; 2) кривобокий, асиметрйчний; 3) обмежений, однобічний; 4) прйстрасний; несправедлй-вий; ~ ]исІ£етепі упереджене рішення.
Опе$іти$ [ои'пезітаз] п ч. ім'я Оне-сімус, Онйсій.
опе-8іа§е [ '\уап'8ієісіз] асі] одноступінчатий; ~ ГПІ88ІІЄ військ, одноступінчата ракета.
опе-$іаг ['\УАп'8іа:] асі] з однією зіркою; ~ £епега! військ, розм. бригадний генерал.
опе-8іер |'\УАП8іер] п уанстеп (танок).
опе$іер | \УАП8іер] V танцювати уанстеп.
опе-ііше [ \УАПіаіт] асі] колйшній, минулий.	4
опе-іо-опе [ \уапі9'\улп] асі] із співвідношенням одйн на один (1 : 1).
опе-ігаск [ кУАп'ігаек] асі] 1) зал. одноколійний; 2) розм. обмежений; вузькйй; ~ тіпд людйна з вузькйм кругозором.
опе->¥ау [ \улп'\уєі] асі] однобічний, односторонній (про рух тощо); ~ 8ігееі вулиця з одностороннім рухом; ~ ііскеі військ, розм. небезпечне завдан
ня; а ~ ріапе ііскеі квиток на літак у одному напрямі.
опГаІІ [ 'опГо.'і] п напад; натиск, атака.
опЛсну ['зпйои] п течія; приплйв.
оп-£оіп£ ['оп.дошд] п 1) рі поведінка, вчйнки; спосіб життя; 2) продовження; безперервний рух.
опЬапзег ['оп,кжтр] п підлабузник; поплічник.
опіоп ['лпрп] 1. п 1) цибуля; ци-булйна; 2) військ, розм. запалювальна ракета; 3) розм. голова, макітра; іо Ье ой* опе’8 ~ з’їхати з глузду; 2. V присмачувати (засмажувати) цибулею.
опіоп-еуе<1 ['лп]ап'аід] асі] із заплаканими очйма.
ОПІОП-8кІП ['АПІЗПЗкш] п 1) луш-пйння цибулі; 2) тонкйй прозорий папір.
опіопу ['лп]аш] асі] цибулйнний, цибулевий.
опіау ['зпіеі] п накладка; опорядження.
оп-іісепсе ['оп,1аі8(а)п8] п патент на розпйвочний продаж спиртних напоїв.
оп1іпе$$ ['оипішіз] п 1) самітність; 2) винятковість; унікальність.
опіоокег ['опДика] п глядач; спостерігач; свідок (особл. випадковий).
опіоокіпз ['опДики]] 1. п спостереження; погляд зі сторонй; 2. асі] шо спостерігає зі сторонй.
опіу ['оипй] 1. асі] 1) єдйний; ійІ8 І8 ійе ~ Ьоок оп ійе 8иЬ]есі це єдйна кнйжка на цю тему; ап ~ сйіід єдйна дитйна; 2) винятковий, видатнйй; найбільш підхожий; опе апд ~ єдйний; унікальний; 2. асіу тільки, лише; винятково, єдйно; І дід іі ~ Гог йіт я зробив це тільки заради нього; ~ ]и8і щойно; йе І8 ~ іи8і іп ііте він ледве встиг; іГ ~ якщо б тільки; 3. соп] але, тільки; колй б, якбй; І хуоиід до іі \уіій ріеазиге ~ І ат іоо Ьизу я б охоче зробйв це, але я надто зайнятий; ~ ійаі колй б не те, що; крім того, шо.
опошапсу |'опотаеп8і] п ворожіння на іменах (літерах, з якйх складаються імена).
опоша$йс [,опа'тае8іік| асі] 1) лінгв. ономастйчний; ономатологічний; 2) юр. власноручний (про підпис).
опошазіісоп [,зпа'тае8іікап| п слов-нйк (спйсок) власних імен.
опота$ііс$ [зпУтаезіїкз] п рі лінгв. ономастика (розділ мовознавства про власні імена).
опотаіоіо£і$і [,опата'іоІ9дзі8Г] п ономатблог.
опотаіоіозу [.зпзтз'їоЬдзі] п 1) ономатологія (наука про творення і значення слів); 2) ономастика.
опошаіор ['зпзтзізрі п лінгв. звуконаслідувальне слово.
опотаіороеіа [,зпз,тжіоіі'рі:з] п лінгв. 1) ономатопея; звуконаслідувач-
опо
49
оре
ня; 2) звуконаслідувальне слово (напр. сискоо, 6и22).
опотаіороеіс(аі) [,опа,тжіои'рі:ік(а1)] аф лінгв. звуконаслідувальний.
оп-ро$іІіоп [ опра,2і/п] п тех. по-зйція вмикання; робоче положення.
0ПП15І1 ['опгл/] п 1) напад, натиск, атака (тж опзеі); 2) приплйв, прилйв; наплйв; 3) потік (слів, сліз).
ОП8ЄІ ['опзеі] п 1) натиск, напад, атака; ~ оГ \уіпсі порйв вітру; аі ійе Гігзі ~ відразу ж, при першому натиску; 2) початок; ійе ~ оГ а сіізеазе початок захворювання.
опзеііег ['оп,зеіо] п гірн. стволовйй.
оп-зііе [оп'заіі] аф місцевий; ~ сопігої контроль на місці (за роззброєнням тощо).
опзІаи^Ьі ['опзіо.і] п шалена (навальна) атака; натиск, напад, удар; штурм; іо таке ап ~ учинйти напад.
опзіеасі ['опзіесі] п розм. 1) ферма; 2) будівлі на подвір’ї.
Опіагіо [оп'ієопои] п геогр. н. Онтаріо (провінція Канади)', Ьаке ~ озеро Онтаріо.
оп-іііе-зроі ['опдо'зроі] аф місцевий; ~ сопігої контроль на місці (за роззброєнням тощо).
опіо ['опій] ргер на, в, у; іо §еі ~ а когзе сісти на коня; іо ішпр - а Ьиз ускочити в автобус; іо тип ~ зтЬ. наштовхнутися (натрапити) на когось.
опіо£епе$і$ [,зпіои'с1зепі8і8] п біол. онтогенез.
опіо£епеііс [,опіоисізо'пеіік] аф он-тогенетйчний.
опіо^епу [зп'ізсізіпі] див. опіо^еп-езіз.
опіо1о£іса1 [, опіо'іосізікої] аф філос. онтологічний.
опіоіову [оп'іоіосізі] п філос. онтологія.
опік ['оипоз] п лат. тільки $іп& тягар, обов’язок; відповідальність.
отуапі [зп\уосі] 1. аф спрямований (що рухається) уперед; що прогресує (просувається уперед); ~ тагсй (тоуетепі, рго^гезз) рух уперед; 2. асіу уперед, далі; іо тоуе ~ рухатися уперед.
отуагск [отуосіг] асії уперед, далі.
Опух ['опікз] п ж. ім'я Онікс, 6у-нікс.
опух ['опікз] п мін. онікс.
оосіїез ['и:сіІ2] п рі амер. розм. величезна кількість, безліч; ~ оГ топеу купа грошей.
ооГ [и:£| п розм. гроші, багатство.
ооГ-Ьіг<1 [ и:ГЬо:сі] п розм. багач, багатий; дука; грошовйта людйна, гро-шовйй мішок.
ооіу [и:£і] аф розм. багатий.
ооіііе ['оиоіаіі] п геол. ооліт.
ооііііс [,оио'1ііік] аф геол. оолітовий.
оо1о&іса1 [,оио'1осізіко1] аф що сто
сується колекціонування пташйних яєць; ~ соїіесііоп колекція пташйних яєць.
ооіозу [ои'оіосізі] п колекціонування (вйвчення) пташйних яєць.
ооіопз [ и:1оі]] п чорний китайський чай (сорт).
оошрії [и:т£] п розм. 1) фізйчна принадність; 2) жвавість, енергія.
ооп [и:п] пит діал. одйн.
Оопа(&1і) ['и:по] п ж. ім'я У на. оопі [її: пі] п інд. верблюд.
оорак ['и:раек] п чорний китайський чай (різновид).
ооріюгесіошу [,оио£о'ге кіоті] пмед. вирізування (видаляння) яєчника.
оорЬогіік [,оио£о'гаіііз] п мед. запалення придатків.
оо$роге [ оиозро:] п бот. ооспора.
ооге [и:х] 1. п 1) липка грязь; мул, твань; 2) болото, багнйста місцевість; 3) повільний плин; витікання; виділяння; просочування (вологи)', 4) ду-бйльний відвар, дубйльна рідина; 2. у 1) повільно тектй; витікати; сочйтися, просочуватися; 2) перен. убувати, зникати; 3) виділяти; іо ~ з\уеаі потіти; 4) бути заповненим вологою (\уіі!і); Ьооіз ~ \уіііі \уаіег черевйки повні водй; черевйки промокли наскрізь; < ~ оиі просочуватися зовні; пошйрюватися (про чутки тощо).
ооху ['и:2і] аф 1) мулистий, тва-нйстий, багнйстий; 2) вологий; що виділяє вологу.
орасаіе [ои'реікеїі] у затемняти.
орасіїу [ои'раезіГаї] у тех. глушйти скло.
орасіїу [ои'раезііі] п 1) неясність, туманність; невиразність (думки тощо)', 2) фіз. непрозорість.
Ораї [ 'оирої] п ж. ім 'я бупал, Опал.
ораї ['оирої] п мін. опал; ~ §1азз молочне (матове) скло.
ораіезсе коиро'іез] у переливатися (про колір)', мати молочний відтінок.
ораіезсепсе [,оира'1е8П8] п опалесценція.
ораіезсепі [,оиро'1езпі] аф опаловий; молочного кольору; що має молочний полиск.
ораіездие [,оиро'1езк] див. ораіе-зсепі.
ораііпе І [оироііт] п мін. опалін.
ораііпе II [оироіаіп] аф опаловий; молочного кольору.
ораііге ['оироіаіг] у 1) переливатися (про колір)', мати молочний відтінок; 2) надати опалового відтінку.
ораяпе [ои'реік] 1. п (іке ~) темрява, пітьма; 2. аф 1) непрозорий; світлонепроникнйй; 2) темний, тьмяний; 3) матовий, без блйску; 4) тупйй, дурнйй; 5) неяснйй, незрозумілий; 6) густйй (про тінь).
орациепезз [ои'реікшз] п 1) непро
зорість; світлонепронйкність; 2) тупість, глупота, дурість.
оре [оир] у поет. 1) відкривати, розкривати; відчиняти; 2) розрізати, розтинати; 3) прокладати, пробивати; 4) працювати, функціонувати; 5) починатися); 6) робйти загальнодоступним; засновувати; 7) виходити на; вестй в (іпіо, оп, опіо); 8) з’являтися уперше в сезоні (про актора).
ореп ['оир(о)п] 1. п 1) отвір; 2) (іке ~) відкрйтий простір; відкрйте місце (море); іп іке ~ надворі, на свіжому повітрі; < іо соте іпіо іке ~ бути відвертим; 2. аф 1) відкрйтий, розкрйтий; відчйнений; \¥іік ~ еуез з відкрйтими очйма; іо Іеауе іке \уіпсіо\у ~ залйшйти вікно відчйненим; ~ соип-ігу відкрйта місцевість; ~ зуІІаЬІе відкрйтий склад; 2) розгорнутий (про книжку)', 3) неприкрйтий; 4) незагоєний (про рану)’, ап ~ гоипсі незагоєна рана; 5) вільний, доступний; необмежений; ~ тагкеі вільний рйнок; ап ~ гоасі вільний шлях; ~ іо іке риЬІіс вхід вільний, відкрйто для публіки; 6) неупереджений; невйрішений, не-з’ясований; 7) незавершений, незакін-чений; невйкористаний; 8) незахйше-ний; 9) щедрий, гостйнний; іо кеер ~ коизе бути гостйнним; 10) відвертий; іо Ье ~ \уіік зтЬ. бути відвертим з кймось; 11) очевйдний, усім відомий; публічний; ~ £іді1і очевйдна вина; 12) вймкнутий, незамкнутий; роз’єднаний; ~ сігсиіі незамкнутий контур; < ~ аггезі домашній арест; ~ Ла§ спорт. горизонтальні ворота у слаломі; ~ оп-§иагс1 відкрйта стійка (бокс)\ ~ гап§е військ, стрільбище; ~ гоасі військ, не-регульбвана дорога; ~ 8оге зловживання; суспільне зло; ~ зіеат тех. гостра пара; ~ ііте військ, резерв часу; ~ \уеаі6ег м’яка погода; ~ ууіпієг м’яка (нехолбдна) зима; Ке із ап ~ Ьоок він нічого не приховує; ~ аз іке сіау відвертий, щйрий; іо кеер опе’з еуез (еагз) ~ бути насторожі; іо кеер опе’з тоиік ~ бути жадібним; іо \уе!соте \уііЬ ~ агтз зустрічати гостйнно, вітати з роз-крйтими обіймами; \уіій ~ Ьапсіз щедро; 3. V 1) відкривати(ся), відчинятися); іо ~ а доог відчиняти двері; ~ іп ійе пате оГ іЬе 1а\у! ім’ям закону відчиніть!; 2) розкривати(ся), розгортатися); іо ~ опе’з Ьапсі розтулйти руку; іо ~ а рагсеї розгорнути пакунок; 3) розцвітати, розпукуватися; іЬе Ьисіз аге ~іп§ іп іЬе зип брунькй розпукуються на сонці; 4) розрізувати, розтинати; іо ~ ап аЬзсезз розрізувати на-рйв; 5) прокладати, пробивати; іо ~ а пе\у гоасі прокласти нову дорогу; 6) працювати, функціонувати; \уЬєп сіоез іЬе зсіїооі ~ а^аіп? колй відновляться заняття у школі?; 7) починати; іо ~ іЬе деЬаіе починати дебати; 8) відкривати сезон; 9) виходити на, вестй
оре
50
оре
у; Ше сіоог ~8 оп а соиПуагсі двері виходять на подвір’я; 10) виключити, вимкнути; 11) взяти слід; □ - оиі розкривати (ся), розгортати; Іо ~ оиі Ше \¥ІП£8 розправити крила; - ир розірвати, розрізати; розпукуватися, відкриватися; < іо ~ §гоипс1 підготувати ґрунт; і о ~ опе’з еуез дивуватися; іо ~ опе’8 ЬеаП розкривати душу; Іо ~ Ше Ьаіі починати діяти, брати на себе ініціативу; Іо ~ Ше сіоог іо 8тШ. відкрити шлях чомусь; ю - (Не еуез о£ 8гпЬ. іо 8тШ. відкрити комусь очі на щось.
орепаЬІе ['оирапаЬІ] асі] що відкривається (відчиняється, виявляється, розкривається).
ореп-аіг ['оирп'єа] асі) 1) що відбувається (проводиться) на відкритому повітрі; ~ тееііп£ збори на свіжому повітрі (на вулиці тощо); 2) що звик до свіжого повітря; ап ~ регзоп людйна, що буває багато часу надворі.
ореп-аш1-8Ііиі ['оирпапсі'/лі] асі] амер. 1) найпростіший, елементарний; 2) діал. з проясненнями (про погоду).
ореп-аппе<1 ['оирп'агтсі] асі] з розкритими обіймами; теплий, щйрий; ап - \¥е1соте гостйнний прийом.
ореп-Ьгеазіес! ['оирп'ЬгезйсІ] асі] 1) з відкрйтими (оголеними) грудьмй; 2) з велйким вйкотом (у сукні).
ореп-са$11 ['оирп'кагзі] п гірн. від-крйті гірнйчі роботи; розріз; кар’єр.
ореп-сазі II ['оирпка:8І] аф гірн. вйдобутий відкрйтим способом; ~ шіп-іп§ відкрйті гірнйчі роботи.
ореп-(1оог ['оирп'сіо:] асі/ з відчй-неними дверйма; ~ роїісу політика від-чйнених дверей.
ореп-еагесі ['оирп'юд] асі/ що уважно слухає.
орепег ['оирпа] п 1) відкривач; 2) консервний ключ (ніж); 3) с. г. со-шнйк; леміш; 4) текст, тканинороз-прямлювач.
ореп-еуе<1 ['оирп'аід] асі/ 1) з шй-роко розкрйтими очйма (від подиву); 2) пйльний.
ореп-Гасес! ['оирп'ГеїзІ] асі/ з відкрйтим облйччям.
ореп-£гоип(1 ['оирпдгаипд] асі/ з відкрйтим ґрунтом; ~ ріапі с. г. рослйна відкритого ґрунту (що не потребує захисту взимку).
ореп-Ьап(1е(1 ['оирп'Ьзепсіїсі] асі/ щедрий.
ореп-Ііап(1е<І1у [ 'оирп'йжпШсІІі] асіу щедро.
ореп-кашіе<іпе$5 ['оирп'ЬжпсіїсІпіз] п щедрість.
ореп-Ьеагіесі [ 'оирп, На: іїд ] аф 1) щиросердечний, щиросердий; від-крйтий; з відкрйтою душею; 2) великодушний, добрий.
ореп-кеагіеШу ['оирп,Иа:ікі1і] асіу
1) щиросердечно, щиросердо; відверто; 2) великодушно.
ореп-*іеагІе(1пе$5 ['оирп,Ьсс:1ісіт8] п 1) щиросердість; відвертість; 2) великодушність.
орепіпз [ оирші)] 1. п 1) отвір, щі-лйна; шпарйна; 2) розколина; ущелина; прохід (у горах); 3) початок; вступ; 4) відкривання, відкриття (конференції, виставки); 5) театр, відкриття сезону; перша вистава; 6) кін. перша демонстрація фільму; прем’єра; 7) нагода, сприятлива можлйвість; слушний вйпадок; 8) вакансія; 9) просіка; галявина; поруб у лісі; 10) амер. вйста-вка мод в університеті; 11) гірн. підготовча вйробка; вйхід на поверхню; 12) тех. калібр; 13) юр. попередня заява захисника; 14) спорт, незахйщене для атаки місце; 15) шах. дебют; 2. аф 1) початковий, перший; 2) вступнйй; що відкриває; 3) вихіднйй; < Ше ~ пі§Ьі прем’єра.
орепіу ['оирпії] асіу 1) відкрйто, відверто; щйро; 2) публічно; загальновідомо.
ореп-тішіесі ['оирп'татсіїсі] аф 1) з широким кругозором (світоглядом); 2) неупереджений; 3) сприйнятливий.
ореп-тішіеШу ['оирп'татсіїдії] асіу 1) шйроко; 2) неупереджено.
ореп-тіп4е<іпе88 ['оирп'таїпсікітз] п 1) широта кругозору (світогляду); 2) неупередженість; 3) сприйнятливість.
ореп-тоиШед ['оирп'таидсі] аф 1) з роззявленим ротом; 2) що роззявив рота; 3) жадний, жадібний; 4) з широкою шййкою (про посудину); 5) шумний, галаслйвий.
ореппез ['оирппіз] п 1) прямота, відвертість; щйрість; 2) очевйдність, явність.
ореп-^уогк ['оирп\уо:к] п 1) ажурна тканйна; ажур; 2) ажурний вйріб; 3) мережка; прорізна (ажурна) строчка; 4) гірн. відкрйті гірнйчі роботи; відкрйта розробка; ~ Іасе ажурне мереживо.
орега ['орага] п 1) опера; сошіс ~ комічна опера; аі Ше ~ на оперному спектаклі, в опері; 2) (Ше ~) оперне мистецтво; іо Ье £опд о£ Ше ~ бути шанувальником оперного мистецтва; < ~ Ьоиіїе опера-буф; ~ ршпр8 амер. відкрйті жіночі туфлі на високих підборах; ~ 8Ііррег8 амер. чоловічі хатні туфлі; відкрйті жіночі туфлі на високих підборах.
орегаЬіІіїу [,арага'Ьі1іП] п 1) дієвість; 2) мед. операбельність.
орегаЬІе ['арагаЬІ] аф 1) діючий; 2) мед. операбельний.
орега-сіоак ['арагакіоик] п манто; накйдка.
орега-§іг1 ['орагада:!] п танцюрйс-тка кордебалету.
орега-£Іа$$ ['орага'діа.з] п (тж рі) театральний бінокль.
орега-каі ['орагаЬжі] п складаний циліндр; шапокляк.
орега-1юи$е ['арагаЬаиз] п оперний театр.
орегаші ['орагжпсі] п мат. об’єкт дії, операнд.
орегаіе ['орагей] V 1) діяти; працювати; 2) справляти вплив, впливати; 3) хір. оперувати, робйти операцію; 4) проводити операції (стратегічні, фінансові); 5) приводити в рух (у дію); примушувати працювати; 6) керувати, правити (машиною); сап уои ~ а саг? ви умієте водйти машйну?; 7) управляти, завідувати; 8) розробляти, експлуатувати; 9) визначати, спрямовувати.
орегаіеЛ ['орагеіїкі] аф керований; гетоіеіу ~ з дистанційним управлінням, керований на відстані.
орегаііс [,ора'гжІік] аф оперний; ~ тизіс оперна музика.
орегаііпв [ 'арагеїіп] ] аф 1) операційний; ~ 8иг£еоп оперуючий хірург; 2) тех. робочий; експлуатаційний; ~ СО8І8 експлуатаційні вйтрати; ~ Іоад робоче навантаження; 3) поточний; 4) що управляє (керує); ~ тесЬапізт приводнйй механізм; 5) обслуговуючий; ~ рег8оппе1 обслуговуючий (технічний) персонал; 6) військ, діючий; - Ігоор8 діючі війська.
орега<іп£-гоот ['орагеіПі]гит] п операційна.
орегаііп£-іаЬ1е [ 'орагеіПі]іеіЬ1] п операційний стіл.
орегагіпз-гіїеаіге [ 'орагеїііі],6іаСа] п операційна (для показових операцій).
орегайоп [,ора'геі1п] п 1) дія; робота; функціонування; іп ~ у дії; (о соте іпіо - починати діяти (працювати); юр. набирати чйнності; 2) процес; 3) вплив; 4) торговельна (фінансова) операція; угода; ~8 оп Ше 8іоск ехсіїап^е біржові операції; 5) мед. хірургічна операція; 6) звич. рі військ. бойові дії, операція; бій, бйтва; 7) розробка, експлуатація; 8) тех. цикл обробки; 9) амер. управління, керування (машиною); 10) мат. дія; < ~8 тар військ, оператйвна схема (карта); ~ ог-сіег бойовйй наказ; ~8 гоот військ, ав. командний пункт; мор. оператйвна рубка.
орегаііопаї [, ара 'геі{ап1| аф 1) операційний; 2) шо стосується дії (роботи); 3) робочий; працюючий; у справному стані; 4) військ, оператйвний, бойовйй; ~ сіеіепсе актйвна оборона; ~ те88а£е бойове донесення; - іа8к бойове завдання; 5) що перебуває на озброєнні; ~ ті88і1е бойова ракета; ракета, що перебуває на озброєнні.
орегаііоп-іаЬІе [,ора'геї/пЧеіЬІ] див. орегаІіп£-іаЬ1е.
оре
51
орр
орегаііуе ['орагаііу] 1. п 1) кваліфікований робітник, верстатник; механік; 2) реміснйк; 3) амер. сйщик; агент розшукної поліції; 2. аф 1) діючий; робочий; працюючий; 2) дійсний, справжній; 3) оператйвний; 4) мед. операційний.
орегаіі/е ['орагаіаіг] V писати оперу за певним твором.
орегаіог ['орагеїіа] п 1) оператор; 2) механік; машиніст; 3) зв’язківець; радйст; телефоніст; 4) прожекторйст; 5) військ, обслуговуючий номер (приладу)', 6) те, що справляє вплив; 7) мед. оперуючий хірург; 8) диспетчер; 9) амер. власник підприємства; промисловець; фабрикант; 10) біржо-вйй маклер; ділок; < ЬІ£-ііте ~ велй-кий шахрай.
орегсіе [ои'ра:к1] див. орегсиїит.
орегсиїа [ои'ра:к]и1а] рі від орегсиїит.
орегсиїаг [ои'ра:к]и1з] аф зоол. що стосується зябрової крйшки.
орегсиїаіе [ои'ро:к^и1еії] див. орегсиїаг.
орегсиїит [ои'ра^иіат] (рі орегсиїа) 1) зоол. зяброва крйшка; 2) біол. оболонка.
орегеіїа кора'геіа] п 1) оперета; 2) оперетковий жанр.
орего$е ['орагоиз] аф 1) що потребує посйленої роботи; складнйй; 2) працелюбний; діяльний; старанний.
Оріїеііа [о'£і:1)а] п ж. ім'я Офілія, Офелія.
оркеїіа [о'їїіііа] п ліловий (фіолетовий) колір.
орЬісаІсііе [,о£і'кгеІ8аіі] п мін. офі-кальцйт.
оркісІеШе ['оГікІакі] п офіклеїд (духовий музичний інструмент).
оркідіап [оТкіюп] 1. п змія; 2. аф 1) що належить до ряду змій; 2) зміє-вйдний, змієподібний.
оркіоіаігу [,о£і'о1аіп] п змієпоклон-ство.
орШоШе ['оіїоиіаіі] п мін. офіоліт.
орЬіоІо^у [,зГі'оІасізі] п розділ зоології, що вивчає змій.
орЬіорЬазоиз [.ой'оГадаз] аф зоол. що жйвиться зміями.
оріїііе ['о£аіі] п мін. офіт.
орМЬаІшіа [оГОжІтіа] п мед. офтальмія, запалення ока.
орМкаІтіс [оГОаеІтік] 1. п 1) ліки від очних хвороб; 2) очний нерв; 2. аф мед. очний; ~ (іізеазе очне захворювання.
орМкаІтііе [о£'0ае1таіі] п зоол. стебельце ока у ракоподібних.
оркікаїтіііз [,оі0ж1'таііі8] див. орк-ікаїтіа.
оркіка1то1о§ізі [,о£0ж1'то1зсізі8і] п офтальмолог.
орМІїаІтоІо^у [,о£0ж1'то1зсізі] п мед. офтальмологія.
оріїіііаїтозсоре [оГОжІтазкоир] п мед. офтальмоскоп.
орЬіЬаІтозсору [.оЮжґтззкарі] п мед. офтальмоскопія.
оріаіе І ['оирпі] 1. п 1) опіат, наркотик; 2) заспокійливий засіб; 2. аф 1) що містить у собі опіум; 2) нарко-тйчний; снотворний.
оріаіе II ['оиріеіі] V 1) змішувати з опієм; просочувати опієм; 2) присипляти, усипляти; 3) перен. притупляти, ослабляти (чутливість тощо).
оріпе [ои'раіп] V 1) висловлювати думку; 2) вважати, гадати; І ~ ікаі... я вважаю, що...
оріпіоп [а'ршрп] п 1) думка; погляд; переконання; роїііісаі ~з політичні переконання; іп ту ~ мені здається, на мою думку; риЬІіс громадська думка; 2) оцінка, думка; іо кауе а £00(1 ~ о£ опезеІГ бути само-впевненим, бути про себе високої думки; 3) висновок фахівця; асіуізогу ~ консультатйвний вйсновок; 4) юр. судове рішення; дІ88епііп£ ~ окрема думка (судді); < £ОІ(іеп ~з похвальна думка; когзеЬаск ~ амер. непродумана (кваплйво вйсловлена) думка; а шаііег о£ ~ спірне питання; ~з дійег у кожного свій смак.
оріпіопаіеіі [а'ріпіапеїікі] аф само-впевнений; упертий; свавільний.
оріпіопесі [а'ріпіапсі] аф 1) якйй до-трймується окремої думки; 2) само-вдовблений; 3) самовпевнений; упертий; свавільний.
оріпіопізі [а'ршіатзі] п прихйльник певних поглядів (окремої думки).
орізошеіег [,орі'8зтііо] п тех. курвіметр.
орішп ['оиріат] п опіум, опій; ~ деп (амер. ~ іоіпі) кубло курців опіуму; ~ ріапі, ~ рорру бот. білий мак.
орішп-еаіег ['оиріатдііа] п курець опіуму.
оріит-зтокег ['оиріат.зтоика] п курець опіуму.
ороЛеШос [,орои'сіе1сізк] п фарм. оподельдок.
ороззит [а'рззат] п зоол. опосум, сумчастий щур.
оррійап ['орісіап] 1. п 1) городянин, мешканець міста; 2) учень донського коледжу, якйй живе на приватній квартйрі; 2. аф міськйй.
орріїаіе ['оріїеіі] V мед. закупорювати; перекривати.
орріїаііоп [.орґіеі/п] п мед. запор.
орропепсу [а'роипапзі] п 1) опір; ворожість; 2) іст. вйступ у ролі опонента в дйспуті під час підготовки до одержання ученого (наукового) ступеня.
орропепі [а'роипапі] І. п 1) опонент; протйвник; ворог; 2) спорт, су
перник, протйвник; 3) юр. опонент; супротйвна сторона; 2. аф 1) протилежний; розташований навпроти; 2) ворожий, супротйвний.
орроіїшіе ['зрзфі:п] аф 1) сприятливий; підхожий; належний, слушний; 2) своєчасний, вчасний; доречний; ~ гаіп своєчасний дощ.
оррогіипеїу ['орзуи:п1і] аду сприятливо; підхоже; своєчасно.
оррогіипепезз ['ораі]и:ппіз] п сприятливість; слушність, своєчасність.
оррогіипізт ['орзі)и:тхт] п опортунізм.
оррогіппізі ['ораі]и:пі8і] 1. п опортуніст; 2. аф опортуністйчний.
оррогіипііу [уора'ди:піП] п слушна нагода; сприятлива можлйвість; іо іаке іке ~ (оГ) скористатися з нагоди; іо зеІ2Є опе’з ~ вйкористати слушний момент; іо Іозе ап ~ пропустйти нагоду (слушний момент).
оррозаЬІе [а'роигаЬІ] аф що може бути протипоставлений.
оррозе [а'роиг] V 1) чинйти опір, опиратися, протйвитися, протистояти; іо ~ ійе гезоіиііоп відхиляти резолюцію; 2) протиставляти; іо ~ Гогсе \уіік геазоп протиставляти розум сйлі; 3) бути в опозйції.
оррозед [з'роигсі] аф 1) протилежний (чомусь — іо); 2) супротйвний, ворожий; настроєний проти.
оррозеїезз [а'роигіїз] аф поет, нездоланний, непереборний.
оррозег [а'роига] п 1) той, хто чй-нить опір; 2) іст. опонент в ученому дйспуті.
оррозіп£ [а'роигід] аф якйй протистоїть (чйнить опір); ~ іеат спорт. команда протйвника.
оррозііе ['орагіі] 1. п протилежність; сіігесі ~ пряма протилежність; Іизі (циііе) іке ~ саме навпакй; 2. аф 1) розташований навпроти (на протилежному боці); протилежний; іке ~ зісіе о£ іке зігееі протилежний бік вулиці; 2) зворотний, протилежний; іо коїд - оріпіопз дотрймуватися протилежних поглядів; 3) протилежний за характером (за властйвостями, за природою); іке ~ зех протилежна стать; ~ роїез ел. різнойменні полюсй; 4) що перебуває у подібному становищі; 3. асіу навпроти, проти; іо зіі ~ сидіти навпроти; 4. ргер проти, навпроти (когось, чогось).
оррозііеіу [ орзгіііі] асіу на однаковій висоті одйн проти одного (про листя).
ОРРО8ІІЄПЄ8$ ['ор321ІП18] П ПрОТИЛЄ-жність, супротйвність; контраст.
оррозіііоп ['Ора'гі/п] п 1) опір, протидія; заперечення; 2) контраст; протилежність, супротйвність; 3) опозй-ція; 4) астр. протистояння.
орр
52
Ога
оррозйіопаї [,оро'гі/опі] асі] опозиційний.
оррозйіопізі [,оро'хі/опі8і] п опозиціонер.
орро$іііуе [о'рохіку] асі] 1) контрастуючий; що протиставить; 2) який чй-нить опір.
оррге$$ [о'ргез] у 1) гнобити, пригноблювати; 2) гнітити, пригнічувати; діяти гнітюче; засмучувати; 3) підкоряти, підпорядковувати.
оррге$$іоп [о'рге/п] п 1) гніт, пригнічення; 2) гноблення, пригноблення; утиск; тиранія; 3) пригніченість, прибитість; 4) мед. почуття пригніченості.
оррге$$іуе [о'ргезгу] асі] 1) жорстокий, деспотичний; 2) гнітючий, пригноблюючий; обтяжливий; ~ хуеаікег задушлива погода.
оррге$$іуе1у [о'ргезіУІі] асіу 1) жорстоко, деспотично; 2) гнітюче, тяжко.
ОррГЄ$$І¥ЄПЄ5$ [о'рГЄ81УП18] П ГНІТЮ-ча атмосфера.
оррге$$ог [о'ргезо] п гнобйтель, пригноблювач.
орргоЬгіоіі$ [о'ргоиЬпоз] асі] 1) ганебний; 2) образливий, лайлйвий; ~ ууогсіз лайка.
орргоЬгіои$1у [о'ргоиЬпозІї] асіу образливо.
ОррГОЬгІОІ15ПЄ8$ [з'рГОиЬгі98П18] п непристойність; соромітність.
орргоЬгішп [о'ргоиЬпот] п 1) ганьба; безчестя; 2) образа; осоромлення, зганьблення.
орридо [о'р)и:п] у 1) заперечувати; опиратися, перечити; 2) боротися; 3) карати.
ор$ [орз] п військ, розм. 1) опера-тйвний відділ; оператйвний пункт; 2) начальник оператйвного відділу; 3) операція, бойові дії.
орвітаіЬ ['орзітавО] я той, хто пізно здобуває освіту.
орзітаійу [ор'зітобі] п пізно здобута освіта.
орзопіп ['орзошп] п біол. опсонін.
орі [орі] у вибирати, робйти вйбір.
оріаіїоп [орЧеі/п] п бажання; побажання.
орШіуе ['оріоігу] 1. п грам, опта-тйв; 2. ад] оптатйвний, бажаний.
орііс ї'зріїк] 1. п звич. рі жарт. око; 2. асі] очний; зоровйй; Ше ~ пєгує зоровйй нерв.
оріісаі ['оріїкої] асі] оптйчний; зоровйй; ~ ахІ8 оптйчна вісь; ~ сіізс тех. стробоскоп; ~ ехрозиге освітленість; ~ гап£Є військ, дальність прямої вйдймо-сті.
оріісаііу ['оріїкоіі] асіу оптйчно.
оріісіап [ор'іі/п] п оптик.
оріісз ['оріїкз] п рі (вжив, як зіп&) оптика.
орНта ['оріїто] рі від орйтит.
оріітасу ['орктозі] п 1) влада аристократії; 2) аристократія.
оріітаіе ['оріїтіі] п перев. рі пат-рйцій, аристократ.
оріішіяп ['оріїтіхт] п оптимізм.
оріітізі ['оріїтізі] п оптиміст.
орііті$ііс(а1) [,орй'ті$іік(9І)] асі] оптимістйчний.
орйші$ііса11у [,орк'тізІіко1і] ас/гоп-тимістйчно.
оріітіхаїіоп [,зрйші'гефі] п опти-мізація.
оріішіге ['орілтаїг] у 1) бути оптимістом; мати оптимістйчний погляд на життя; 2) мат. вибирати найвйгід-ніше рішення, оптимізувати.
орйтшп ['оріїтот] п (рі тж орбіта) оптимум; найсприятливіші умови; < ~ тіхіиге оптимальна суміш.
орііоп [ 'оррп] п 1) вйбір; право вй-бору (заміни); ке Над по ~ у нього не було вйбору; ітргізоптепі \уйкош Ше ~ оГ а Гте ув’язнення без права заміни штрафом; Іосаі ~ право мешканців округи контролювати (забороняти) (продаж спиртних напоїв тощо); 2) предмет вйбору; 3) юр. оптація; 4) ком. опціон, угода з премією; 5) спорт, право заміни гравця; 6) спорт, вйбір воріт.
орііопаї ['ор/опі] асі] необов’язковий; факультатйвний; ~ зиЬ)есїз фа-культатйвні предмети; ~ ехегсізез спорт, довільні вправи.
орііопаїїу ['ор/поіі] асіу необов’язково; факультатйвно.
оріорЬопе ['оріоіоип] п оптофон (прилад для читання друкованого тексту сліпими).
ориіепсе ['ор]иІ9П8] п 1) багатство, достаток; 2) численність, ряснота.
ориіепі ['ор]и1опі] асі] 1) багатий, заможний; маєтний; ~ Ьапкег велйкий банкір; 2) ряснйй; багатий; пйшний; ~ Геазі розкішний бенкет; - каіг густе волосся; 3) пишномовний, важкйй (про стиль).
ориіепііу ['оріиіопйі] асіу багато; пй-шно; рясно.
оршіііа [ои'рлп/ю] п бот. опунція.
ориз ['оироз] п лат. (тільки зіп%) опус (музичний твір); ~ та^пит ви-значнйй літературний твір.
оризсиїе [о'рлзк^и:!] п невелйкий музйчний (літературний) твір.
ог [о:] 1. п колір золота (у геральдиці); 2. соп] або, чи; іо-сіау ог Ю-топ-го\у сьогодні або завтра; \укйе ог Ьіаск білий або чорний; іо Ье ог поі іо Ье бути чи не бути; > іп а топік ог зо приблйзно через місяць; таке казіе ог еізе уои \¥І11 Ье Іаіе поспішайте, інакше ви запізнитеся; 3. ргер заст. до, перш ніж.
ога І'оигз] рі від оз 1.
огасй(е) ('опЦ] п бот. лобода.
огасіе ['огокі] 1. п 1) пророцтво, віщування; 2) оракул; храм (місце), де
пророкували оракули; 3) жрець, оракул; 4) ірон. вйзнаний авторитет, суддя; 5) незаперечна істина; 6) путів-нйк, порадник; 7) святе святйх (у єврейському храмі); 8) рі святе письмо; Біблія; іо \уогк іке - розбагатіти; 2. V пророкувати, передрікати, пророчити, провіщати, віщувати.
огасиїаг [о'гаек)и1о] ад] 1) оракульський; пророчий, віщий; 2) якйй претендує на мудрість (непогрішність); 3) догматйчний; 4) двозначний; неяснйй, загадковий; 5) зловісний; знаменний.
огасіїїагку [о,гжкіи'1жпіі] п 1) непогрішність; мудрість; 2) двозначність; неясність.
огасиїоиз [о'гаекіиіоз] див. огасиїаг.
огаї ['о:го1] 1. п 1) розм. усний екзамен; 2) фон. шумна прйголосна; 3) бот. стулка; 4) зоол. ротова плас-тйнка; 2. асі] 1) усний; словесний; ~ ехатіпаііоп усний екзамен; - ігапзіа-ііоп усний переклад; 2) анат. ротовйй, оральний; - сауііу ротова порожнйна; 3) мед. стоматйчний; 4) фон. шумний; < ~ зскооі школа для глухонімйх.
огаїізш ['о:го1іхт] п навчання глухонімйх за допомогою «губної мови».
огаїїу ['о:го1і] асіу 1) усно; 2) ротом, за допомогою рота.
Огап [ои/гзеп] п геогр. н. м. Оран.
огап£ ['оггод] п (скор. від огап§--оиіапз) орангутанг.
огавде ['оппсіз] 1. п 1) бот. апель-сйн, апельсйнове дерево; 2) апельсйн (плід); сіоує (поЬІе, Мапдагіп) ~ ман-дарйн (плід); 3) оранжевий колір; - зциазк апельсйновий сік із содовою водою; 2. асі] 1) оранжевий; жовтогарячий; 2) апельсйновий; < ~ Іііу бот. червона лілія; ~ теїоп бот. цукатна дйня; ~ госкйзк морськйй йорж.
огап£еа<1е ['зппдз'еїд] п оранжад (напій).
огап£Є-Ь1оот ['оппсізЬІшт] п квітка апельсйнового дерева.
огап£е-Ь1о$$от [ 'оппсіз, Ьіозат] п 1) померанцева квітка; квітка апельсйнового дерева; 2) флердоранж (прикраса нареченої).
огап£е-іїп [ 'оппдзйп] п іхт. молода форель.
огап&е-Лоі¥ег ['оппсіз, Лаио] п квітка апельсйнового дерева; ~ \уаіег пахуча вода з квітів апельсйнового дерева.
огап£Є-£Іг1 [ 'оппсіздо.1] п продав-щйця апельсйнів.
огап£е-£гоуе ['оппсіздгоиу] п апельсйновий гай.
Огап£еі$т ['оппсізігт] п принципи Ірландської ультрапротестантської партії.
огап£е-]е11у ['оппсіз,сізеїі] п апельсйнове желе.
Огапзепіап ['оппсізтоп] п (р/Огап^е-
ога
53
огсі
теп [-тап]) оранжйст (член Ірландської ультрапротестантської партії).
огап£е-таппа1а<1е [' огіпсіз та :тз-Іеісі] п апельсинове варення (повйдло).
огап£е-оі1 ['зппдз'зіі] п апельсйно-ва олія.
огап&е-рее1 ['огтдзрі:!] п 1) апель-сйнова кірка; апельсйнова цедра; 2) апельсйнний цукат; 3) червоно-жовтий колір.
Огап&е Кіуєг ['оппсіз'гіуз] п геогр. н. ріка Оранжева.
огап£е-гоо< ['зппдзгиц] п бот. канадський жовтокорінь.
огап§егу ['оппсізап] п 1) апельсй-новий сад; апельсйнова плантація; 2) оранжерея; 3) запах апельсйна.
огап£е-$1іаре(1 [ 'оппсіз'/еіри] аф що має форму апельсйна.
огап£е-$чиеегег ['зппсіз,8к\уі:гз] п соковижималка для апельсйнів.
огапзе-іаитіу ['зппсіз'1з:пі] 1. п 1) жовтувато-брунатний колір; 2) тканйна жовтувато-брунатного кольору; 2. асі] жовтувато-брунатний; рудувато--брунатний.
огап£е-гір ['оппсізіїр] п метелик-бі-лан.
огап£е-5¥іпе ['оппдзхуаш] п апель-сйнове вино.
Огап£І$т ['оппсізігт] див. Огап§е-ізт.
огап£-оиіап£, огап£-иіап ['з:гзі]-'иЛгеї]] п зоол. орангутанг.
огагіап [з'гезпзп] 1. п мешканець узбережжя; 2. асі] береговйй, узбережний, прибережний.
огагіоп [з'гезпзп] п церк. єпитра-хйль; орар.
огагішп [з'гезпзт] див. огагіоп.
огаіе [о:'гей] V жарт., ірон. виголошувати промову; просторікувати.
огагіоп [з:'геі/п] 1. п 1) (урочйста) промова; Гипегаї ~ промова на панахиді; іо гіеііуег ап - виголошувати промову; 2) іст. благання; молйтва; звернення до бога; 3) розм. шум, крик; гамір; < гіігесі (іпсНгесІ) ~ грам, пряма (непряма) мова; 2. V розм. ораторствувати, просторікувати.
огаіог ['згзіз] п 1) промовець, оратор; сіізгіп^иізіїед ~ видатнйй оратор; 2) амер. юр. позйвач у процесі; 4 РиЬ-Ііс О. офіційний представнйк університету, що виступає на урочйстих церемоніях (у Кембриджі та Оксфорді).
огаіогіаі [,згз'із:пз1] аф 1) ораторський; 2) муз. ораторний.
огаіогісаі [,згз'ізпкз1] аф 1) ораторський; красномовний; 2) рйторсь-кий.
огаіогісаііу [,згз'ізпкз1і] асіу по--ораторському; красномовно.
огаіогіо [,згз'1з:пои] п муз. ораторія.
огаіогіхе ['згзізгаїг] V жарт., знев. ораторствувати, просторікувати.
огаіогеїіір ['згзіз/ір] п місце (поса
да) промовця; РиЬІіс О. посада офіційного представника університету на урочйстих церемоніях (у Кембриджі та Оксфорді).
огаіогу ['згзізп] п 1) ораторське мистецтво; ораторство; красномовство; риторика; 2) каплйчка; молитовня.
огаіге$$ ['згзітіз] п ораторка; жін-ка-промовець.
огЬ [з:Ь] 1. п 1) куля; сфера; 2) держава (королівська регалія)', 3) поет. небесне світйло; Ше О. оГ Оау денне світйло; 4) поет, око; 5) безліч, сйла-силенна; 6) орбіта; 7) коло, диск, кільце; 8) кругла рельєфна прикраса; 9) архт. глуха аркада; 10) становище в суспільстві; Ше ~ оГ Ьі^Ьег ІіГе аристократйчне товарйство; 2. у 1) поміщати в коло (в кулю); 2) поет. робйти круглим; 3) ставати круглим, закруглятися.
огЬед [з:Ьсі] аф округлий; кулеподібний, сферйчний; сфероїдальний.
огЬісиїаг [зґЬйдиІз] 1. п кільцевий м’яз; 2. аф 1) сферйчний; кулястий; круглий; сфероїдальний; орбікуляр-ний; 2) цілковйтий, повний; завершений.
огЬй ['о:Ьі1] 1. п 1) орбіта; іо Ье іп ~ бути на орбіті; іо ріасе іп (Ю рш іп) ~ вйвести на орбіту; Ю &о іпіо ~ вййти на орбіту; 2) сфера (розмах) діяльності; іо Ье оиїзісіе Ше ~ оГ тосіетіїу не дотрймуватися сучасних поглядів; 3) анат. очна западина; орбіта; 4) очна плівка (у птахів)', 2. V 1) виводити на орбіту; 2) виходити на орбіту (про космічні кораблі тощо)', 3) обертатися (рухатися) по орбіті.
огЬііаІ ['з:Ьіі1] аф 1) орбітальний; що рухається по орбіті; ~ зіаііоп орбітальна станція; 2) анат., зоол. очний; очноямковйй, орбітальний.
огЬііаг(у) ['з:ЬіЄз(п)] аф анат., зоол. очний; очноямковйй, орбітальний.
огЬііег ['з:Ьііз] п орбітальний літальний апарат; (штучний) супутник; орбітальна ракета; Іипаг ~ апарат, якйй здійснює обліт Місяця.
огЬу ['о:Ьі] аф 1) що обертається; 2) колоподібний.
огс [з:к] п 1) дельфін-косатка; 2) велетень-людожер; морське страхіття.
Огсадіап [зґкекЦзп] 1. п уродженець (мешканець) Оркнейських островів; 2. аф оркнейський.
огсіїагд ['з:Цзсі] п 1) фруктовий сад; 2) амер. фруктові дерева; < ~ £га88 бот. збірна грястиця; ~ огіоіе зоол. садовий трупіал.
огсЬаг(1-Ьои8Є ['зіІрсіЬаиз] п оранжерея, теплйця.
огсІїагШпз ['з:ЦзШі]] п 1) плодів-нйцтво; 2) амер. плодові садй.
огсЬапіізі ['з:Цзсіі8С] п плодовод.
огсЬагдтап ['з:і/зсітзп] п (рі ог-сЬагсітеп [-тап]) плодовод.
огсЬеІІа [зґі/еіз] див. огскіїїа.
огсЬе$гіс [з:'ке8іік] аф танцювальний.
огсЬе$гіс$ [з:'ке8іік8] п рі (вжив, як 5іп$) танцювальне мистецтво.
огскезіга ['о:кі8їта] п 1) оркестр; 8ІГІП8 ~ струнний оркестр; 2) місце для оркестру (хору); ~ ріг оркестрова яма; 3) амер. партер (тж ~ сЬаіге, ~ 8іа1І8).
огсЬе8іга1 [з:'ке8Іга1] аф оркестровий; ~ регїогтапсе оркестрове виконання.
огсЬе$ігаіе [ 'о:кі8ґгеіС] V оркеструвати, інструментувати; писати музику для оркестру.
огсЬе$ігагіоп [,з:ке8'їтеі1п] п оркестрування, інструментування.
огсЬезіге ['з:кі8іга] див. огсЬезіга.
огсЬезігеПе ['з:кі8Іга1] п амер. 1) естрадний оркестр; 2) невелйкий оркестр.
огсЬе8гітс [з:'ке8Іпк] аф 1) танцювальний; 2) оркестровий.
огскезігіпа [,з:кі8'Іті:пз] див. огскез-ігіоп.
огсЬезІгіоп [з:'ке8Іпап] п муз. оркестріон.
огсШ ['з:ккі] п 1) бот. орхідея; 2) світло-ліловий (ясно-ліловий) колір; 3) звич. рі похвали, хвала.
огсішіасеоиз [,о:кі'сіеі/98] аф 1) орхідейний; 2) показнйй; нарочитий.
огсШеап [зґкігіїап] ж# орхідейний.
огсШеоиз [зґкісіїзз] див. огскісіа-сеоиз.
огсЬіІ ['з:ф1] п орсель (фіолетово--червона фарба).
огсЬШа [з/фіа] п 1) натуральний барвник з мохів; 2) бот. лакмусовий ягель.
огсЬіоіошу [,з:кі'зізті] див. огсЬо-іоту.
огсііІ8 ['з:кі8] п бот. зозулинець.
огсЬігіс [зґкайік] аф мед. що стосується запалення яєчка.
огскігіз [зґкаїїіз] п мед. орхіт, запалення яєчок.
огсЬоіошу [зі'коізті] п мед. видалення яєчок; кастрація.
огсіпе ['з:8І:п] п хім. орсін.
огЛаіп [з:'бет] V 1) церк. висвячувати в духовний сан; 2) визначати, припйсувати; 3) юр. давати розпорядження; постановляти; визначати в законодавчому порядку.
огдаіпаЬІе [зґсіеіпзЬІ] аф 1) церк. придатний для вйсвячення в духовний сан; 2) визначуваний; призначуваний.
опіаішпепі [зґсіеіптзпі] п 1) церк. вйсвячення в духовний сан, посвячення; 2) вйзначення.
опіеаі [з:'сіі:1] п 1) тяжке вйпробу-вання; 2) іст. суд божий.
опіеаІ-Ьеап [з:'сіі:ҐЬі:п] п калабар-ський біб.
ОГ(1
54
оге
опіег ['о:сЬ] 1. п 1) порядок, послідовність; розташування, розміщення (в певному порядку); скгопоіо^ісаі ~ хронологічний порядок; ійе ~ оГ ійе 8еа$оп8 послідовність (зміна) пір року; 2) спокій, заведений порядок; риЬІіс ~ громадський порядок; 3) справність; добрий стан, лад; іо веі оиі оГ ~ зіпсуватися, вийти з ладу; 4) добрий фізичний стан; тогаї ~ моральний стан; оиі оГ ~ у поганому стані; 5) регламент; правила процедури; порядок ведення (зборів тощо); Ьгеасй о£ ~ поріднення регламенту; 6) суспільний лад, устрій; зосіаі ~ суспільний лад; 7) військ, стрій, бойовий порядок; 8) мат. степінь; 9) ряд; ~ оГ 8си1ріигед Гі^иге8 ряд скульптур; 10) архт. ордер; 11) наказ, розпорядження; інструкція; 8Ігісі ~ суворий наказ; огаї ~ військ. усний наказ; Ьу ~ за наказом; 12) дозвіл; перепустка; ордер; адтІ88Іоп Ьу ~ вхід за перепустками; 13) вексель, чек; 14) замовлення; таде іо ~ вйготовле-ний (зроблений) на замовлення; 15) амер. порція, замовлення (в ресторані); 16) верства суспільства, соціальна група; ійе 1о\уєг ~8 простий народ; ійе сіегісаі ~ священнослужителі; ійе тіїііагу ~ військовослужбовці; 17) військ, ранг; чин; звання; 18) орден; відзнака; ійе ~ оГ Мегіі орден «За заслуги»; 19) рицарський (релігійний) орден; 20) товарйство, організація (приватних осіб); 21) церк. група духовних осіб; 22) рі духовний сан; іо іаке ~8 стати духовною особою; 23) церк. одйн з дев’ятй чинів ангелів; 24) рід; сорт; властйвість; 25) зоол., бот. ряд; підклас; 26) амер. стиль, тенденція; < а Іаг^е - складна справа; а іаіі ~ важке завдання, надмірна вимога; іп ~ ійаі, іп ~ іо для того, щоб; оп ійе ~ оГ приблйзно, орієнтовно; щось на зразок...; іп зйогі ~ швйдко, негайно; ~ Еогш бланк замовлення (вимоги); - оГЬи8Іпе88 а) порядок денний (зборів тощо); б) питання (пункт) порядку денного; ~ оГ ійе дау а) порядок денний; б) парл. питання, призначене для розгляду на певний день; 2. V 1) наказувати; розпоряджатися; 2) посилати; відсилати; 3) призначати; припйсувати (ліки); 4) замовляти; 5) упорядковувати, доводити до ладу; 6) розташовувати, розкладати (в певному порядку); 7) висвячувати в духовний сан; 8) визначати; □ * айоиі командувати (кимсь); ~ о£Г спорт. виводити, виганяти (гравця); < ~ агтз! військ, до ногй! (команда).
ог<1ег-Ьоок |'о:сЬЬик] п 1) кнйга замовлень (на товари); 2) військ, кнйга наказів і розпоряджень; 3) кнйга для запису пропозйцій, що мають розглядатися в палаті громад.
оггіегед ['о.сіад] ж# упорядкований.
опіегіпз ['з:сЬпі]] п 1) упорядку
вання; 2) розподіл; розміщення, розташування; 3) управління, завідуван-» ня; 4) замовлення; 5) мат. варіант перестановки.
ог<1еііе$$ ['о:сЬ1і8] аф безладний.
ог(1ег1іпе$$ ['о:сЬ1ші8] п 1) акуратність; порядок, лад; 2) підпорядкування законам; 3) добра поведінка.
опіегіу ['о:сЬ1і] 1. п 1) військ, днювальний; 2) вістовйй; ординарець; зв’язковйй; 3) санітар; 4) прибирач вулиць; двірнйк (тж 8ігееі ~); 5) прихильник закону й порядку; 2. аф 1) акуратний, охайний; у повному порядку; 2) спокійний; ґречний; доброї поведінки; дисциплінований; ~ сйіід слухняна дитйна; 3) організований; 4) військ, планомірний; упорядкований; 5) правильний, регулярний, ме-тодйчний; 6) військ, черговйй; ~ тап а) днювальний; б) санітар (у госпіталі); < ~ Ьіп ящик (}фна) для сміття; ~ Ьоок військ, кнйга наказів і розпоряджень; 3. аду 1) правильно; належним чйном; 2) в належному порядку.
огЛегІу-гоот [ 'о:сЬ1іги:т] п канцелярія підрозділу (роти, батальйону).
опіег-рарег ['о:сІ9,реір9] п порядок денний (написаний на папері).
ог(1ег-і¥ог(1 ['о:сЬ\уа:с1] п військ, пароль.
огдіпаї ['о:сііп1] 1. п 1) грам, порядковий числівник; 2) молитовник; 3) церковний служебник (де відбито правила посвячення в духовний сан); 2. аф 1) грам, порядковий; ~ питЬег порядковий числівник; 2) бот., зоол. що належить до ряду (підкласу); 3) що складається з рядів.
огШпапсе ['огсіїпапз] п 1) указ, декрет; статут, закон; 2) постанова муніципального органу; 3) церк. обряд; таїнство; ійе Ь1е88ед ~ причастя; 4) архт. співвідношення частйн; 5) літ. архітектоніка.
огдіпаші [,о:с1і'пжпс1] п церк. той, хто чекає вйсвячення.
огЛіпапі ['оісііпапі] 1. п той, хто висвячує в духовний сан; 2. аф регулюючий; спрямовуючий; що доводить до ладу.
огШпагіІу ['о:сіпгі1і] аду 1) звичайно, нормально; тоге ійап ~ незвичайно, винятково; 2) звйчним шляхом.
ог(1іпагіпе$$ ['о:сіпппі8] п звичайність, посередність.
огдіпагу ['о.сіпгі] 1. п 1) постійна страва; 2) їдальня, де подають постійні страви; 3) щось звичайне (звйчне); 4) юр. постійний член суду; 5) амер. суддя, що займається спадкоємними справами; 6) церк. архієпйскоп, священик тощо, якйй виконує судовйй обов’язок; 7) церк. служебник; 8) іст. священик, якйй підготовляє засуджених до страти; < Ьу ~ звичайно, звичайним шляхом; іп ~ а) на ординарній
(штатній) службі; б) мор. на причалі (про кораблі); рго£е88ог іп ~ ординарний професор; 2. аф 1) звйчний, звичайний; ординарний; ~ дге88 ипіГогт військ, повсякденна форма одягу; ~ саіі приватна розмова (по телефону); тоге ійап ~ винятковий, незвичайний; 2) простйй, нескладнйй; ~ \уогк проста праця; 3) рядовйй, посередній, пересічний; заяложений; ~ аЬіІйіез посередні здібності; ~ \уогсі8 заяложені слова; < ~ згоипсі військ, середньопе-ресічена місцевість; ~ 8еатап а) молодший матрос; б) матрос другого класу (в торговельному флоті).
опішаіе ['о:дпй] 1. п мат. ордината; 2. аф 1) розташований рядами; 2) регулярний; організований; мето-дйчний.
огдіпайоп [,о:с1і'пеі/п] п 1) розташування; поділ на розряди; класифікація; 2) церк. висвячування в духовний сан.
огдіпее [,о:сіі'пі:] п особа, недавно вйсвячена в духовний сан.
ог<1іпе$ ['о:дші:г] рі від огдо.
опіпапсе ['оісіпапз] п 1) артилерія, гармати; матеріальна частйна артилерії; 2) артилерійсько-технічне постачання; < - 8іоге8 амер. артилерійсько-технічне майно; О. Согр8 артилерійсько-технічна служба.
ог(1папсе-<1аішп ['о.сіпапз'сіеііат] п геод. позначка висотй; контрольна точка.
опіо ['о:с1ои] п (рі тж огсііпез) церк. 1) (щорічний) церковний календар; 2) церковна служба; 3) (О.) амер. щорічне видання спйску служб і свят на кожний день року.
огдоппапсе ['о:сЬп9П8] п 1) розподіл, розташування; структура; організація (про літературний матеріал); 2) постанова, інструкція; 3) іст. ордонанс, королівський указ; 4) іст. група важкоозброєних вершників.
опіиге ['оіфиа] п 1) гній; нечистоти, екскременти; грязь; сміття; 2) розпуста; 3) лайка; 4) непристойність.
оге [о:] п 1) руда; ігоп ~ залізна руда; 2) поет, коштовний метал; < ~ Ьоду геол. рудний шток; суцільне родовище; ~ саггіегл/ор. рудовоз; ~ тіпіп§ розробка рудних родовищ.
Огеа<1 ['о:паес1] пміф. Ореада (німфа гір).
огесііс [о'гекСік] аф шо збуджує апетйт (бажання).
оге-<1ге$$іп£ ['о:,с1ге8ід] п збагачен-ня рудй; механічна обробка корйсних копалин.
Оге&оп ['опдап] п геогр. н. Орегон (штат США).
оге-ііеаіііі ['о:Ьа:0] п невелйка піч для плавлення свинцю.
огеозгаріїу [,оп'одгз£і| див. ого-вгарйу.
Оге
55
огі
ОГЄ5ІЄ8 [о'ге81і:х] п ч. ім'я Орестіз, Орест.
Оге§ип(1 ['а:га,8лп] п геогр. н. протока Ересун.
оге-5¥ее(1 ['з:\уі:сі] п розм. морська водорість.
огГе [о:£] п іхт. золотйй короп.
ог&ап ['о:дап] 1. п 1) орган; частйна тіла; пазаі ~ жарт, ніс; 2) голос; 3) орган, установа; зиЬзідіагу ~8 допоміжні органи; 4) друкований орган; газета; 5) муз. орган; тоиік ~ губна гармошка; зігееі ~ шарманка, катерйнка; 2. V грати на органі.
ог£ап-Ь1(М¥ег ['о:дап,Ь1оиа] п 1) роздувальних міхів (у органа)} 2) механічне пристосування для роздування міхів (у органа).
ог£ап-Ьиі1<1ег ['о:доп,Ьі1сіа] п органний майстер.
огзапеїіе [^да'пеї] п біол. органоїд, органела.
ог£ап-§гіп<1ег [ 'о:дап,дгаіпсЬ] п шарманщик, катерйншик.
ог^апіс [з:'даепік] асі) 1) органічний; зв’язаний з життям організму; ~ дізеазе органічне захворювання; 2) органічний, що належить до рослйнного або тварйнного світу; ~ таПег органічна речовина; 3) організований, систематизований; скоординований; 4) погоджений; взаємозалежний; 5) природжений; 6) амер. юр. основ-нйй; - 1а\у основнйй закон, конституція; 7) військ, штатний, табельний; - а8$І£птепі штатна посада.
ог£апіса11у [оґдаепікаїї] айу 1) органічно; 2) узгоджено, взаємозалежно.
огзапізш І'огдапіхт] п 1) організм; жива істота; 2) організація, орган; іке зосіаі - громадська організація, това-рйство.
огзапізі ['о:дапі8і] п 1) органіст; 2) органний майстер.
огзапіхаЬіе ['о:дапаі2оЬ1] ай) 1) шо може бути організований; 2) біол. здатний утворювати живу тканйну.
ог^апігайоп [,о:дапаі'геі/п] п 1) організація; систематизація; 2) заснування, формування; іке ~ оГ а пе\у сіик заснування нового клубу; 3) об’єднання, організація; іпдизігіаі ~ промислове підприємство; Опііесі №ІІОП8 О. (І).N1.0.) Організація Об’єднаних Націй (ООН); 4) організм; структура; сотріех ~ складнйй організм; 5) біол. перетворення на живу тканйну (на органічне тіло); 6) військ, з’єднання, частйна; угруповання; 7) амер. обрання головнйх посадових осіб і комісій конгресу; 8) амер. партійний апарат; < О. Мап знев. організатор, адміністратор, керівнйк-бюрократ; ~ скагі статут.
огзапіхаііопаї [,о:дапаі'2еі]дп1] ай] військ, організаційний, військовйй.
ог&апІ2е ['о:дапаі2] V 1) організовувати, улаштовувати, налагоджувати;
2) військ, підготовляти, обладнувати місцевість; 3) біол. робйти органічним; перетворювати на живу тканйну;
4) ставати органічним; перетворюватися на живу тканйну; 5) амер. проводити організаційну частйну (зборів тощо)} обирати голову комісії тощо}
6) улаштувати, роздобути, «організувати».
ог£апІ2Є<1 [ 'о:дапаігсі] ай) 1) організований; ~ ІаЬоиг члени профспілки; ~ таііег жива матерія; 2) військ, обладнаний.
огзапігег [ о:дапаі2а] п організатор.
ог£ап-1оІЇ ['з:дап1оЇЇ] п галерея для органа (в церкві)} хори.
ог£апо£епіс [,о:дапои'сізепік] ай) біол. органогенний.
ог£апо£епу [,о:да'посуші] п біол. органогенез, розвиток органів у ембріона.
ог£апо§гарІііс(аі) [,о:дапои'дгае-Гік(аі)] ай) біол. органографічний.
ог£апо£гарііі8< [,з:да'подга£і8і] п ор-ганографіст.
ог£апо£гарку [,о:да'подгаГі] п органографія.
0Г£аіюІ0£І8і [,о:да'по1асізі8і] п орга-нблог.
ог£апо1о£у [,□.да'поіабзі] п 1) органологія; 2) френологія; 3) спланхнологія.
ог£апотеіаі1іс [уо:допоиті'іае1ік] ай) хім. металорганічний (про сполуку).
огзапоп ['о:дапоп] п філос. 1) ор-ганон; 2) система наукового пізнання.
огзапоіііегару [,о:допои'0егарі] п мед. органотерапія.
ог£ап-ріре [ о:дапраір] п 1) органна труба; 2) предмет, що нагадує органну трубу; < - согаї зоол. органний корал.
огзап-ріауег ['з:дап,р1ею] п органіст.
ог£ап-роіп< ['о:дапроіп(] п муз. органний пункт.
ог£ап-8іор [ 'о:дап8ізр] п муз. регістр органа.
огзапшп ['огдапат] п 1) філос. ор-ганон; 2) муз. органум, діафонія.
ог£ап2а [о:'джп2а] п прозора цупка тканйна «органза».
ог£а$т [ о:дае2т] п фізл. оргазм.
ог§у ['0:631] п 1) оргія; розгул; 2) безліч, сйла-силенна, нйзка (розваг тощо)} 3) надмірне захоплення (чимсь)} 4) звич. рі вакханалії, вакхічні оргії.4
Огіапа [,оп'а:по] п ж. ім'я Оріана. огіЬі ['з:пЬі] п зоол. антилопа орібі. огісйаіс |'з:пкае1к] п мідь; сплав міді З ЦЙНКОМ.
Огіеі ['о:по1| п ж. ім'я бріел.
огіеі ['о:по1] п архт. 1) альков; ніша з вікном, 2) закрйтий балкон, еркер.
огіепсу ['о:поп8і] п блиск.
огіепі І [ о:поп(] 1. п 1) (їке О.)
Схід, країни Сходу; 2) поет, схід; 3) схід сонця; світанок; 4) (О.) амер. східна півкуля, Європа; 5) найвйщий ґатунок перлів (тж реагі оГ ~); 6) блиск перлів; 7) голубувато-перловий колір; 2. аф 1) поет, східний; 2) що сходить (про сонце тощо)} 3) блискучий, яскравий; 4) найвйщого гатунку (про перли)} 5) яскраво-червоний, червоногарячий.
огіепі II ['о:пеп(] V 1) орієнтувати; визначати місцеперебування (за компасом)} (о ~ опезеІГ орієнтуватися; 2) споруджувати будйнок фасадом на схід; будувати церкву вівтарем на схід; 3) ховати облйччям на схід; 4) повертати на схід; 5) геод. орієнтувати планшет.
Огіепіаі [,о:гі'еп11] 1. п уродженець (мешканець) Сходу; 2. аф 1) східний; азіатський; - соипігіез східні країни; ~ Скигск східнохристиянська релігія; 2) (о.) яскравий, блискучий; коштовний (про камінь)} ~ іораг жовтий сапфір.
Огіепіаіізпі [,о:п'епіо1і2т] п 1) сходознавство, орієнталістика; 2) орієнталізм; культура (звйчаї) східних народів.
Огіепіаіізі [,о:г).'епЮІі8(] п 1) сходознавець, орієнталіст; 2) мешканець Сходу.
огіепіаііге [,о:гі'епіо1аі2] V надавати (набувати) східного (азіатського) характеру.
огіепіаііу [,о:п'епіо1і] асіу по-схід-ному.
огіепіаіе ['о:пепіеі(] V 1) орієнтувати будйнок; будувати церкву вівтарем на схід; 2) орієнтуватися; розбиратися (в обстановці тощо).
огіепіаЛоп [,о:пеп'іеіїп] п 1) орієнтація; орієнтування; 2) координування; 3) військ, політйчна інформація; 4) напрям на схід; 5) перен. розташування (відносно чогось)} спрямування в певний бік; 6) мор. вйзначення місця (судна)} 7) здатність розібратися у навколишньому світі (психіатрія), -оГГісег амер. військ, офіцер-пропаган-дйст серед особового складу.
огіЛсе ['оп£і8] п 1) отвір; 2) прохід; вйхід; гйрло; 3) тех. жиклер; сопло; насадка; наконечник.
огіЛсіаІ [,зп'£ір1] аф шо стосується вихідного отвору.
огіЛаште ['огіПает] п яскравий предмет, що впадає в око; яскравий колір.
оплатім [о'пдопот] п бот. 1) ма-терйнка; 2) болотяна м’ята.
огі£іп І'зпсізіп] п 1) початок: джерело; вихідна точка: першопричина; 2) походження; (ке ~ ої а иогсі походження слова: 3) мат. початок координат; 4) анат. місце прикріплення м’яза.
Огі
56
огр
ОгІ£Іпа1 [з'псізапі] п ч. ім'я Орід-жінал.
огщіпаї [а'псізапі] 1. п 1) оригінал; первотвір; оригінальний твір; 2) першоджерело; 3) дивак, оригінал; 4) поштова марка з першого видання; 5) прототйп; оригінал (портрета); 6) походження; початок; 7) автор, творець; 8) рі перші мешканці (поселенці); 2. аф 1) перший, початковий; первісний; 2) оригінальний; справжній; 3) оригінальний, незапозйчений; 4) новий, свіжий; 5) творчий; незвичайний; самобутній; 6) природжений; спадковий; 7) дйвний, своєрідний.
огі§іпа1Иу [а,псізі'пж1іи] п 1) оригінальність; справжність, автентйч-ність; 2) самобутність, своєрідність; 3) новизна, свіжість; 4) первісність.
огізіпаїїу [а'псізпаїї] асіу 1) оригінально; 2) спочатку; 3) за походженням; ту ґаійег сате Егот Ійаі соипігу ~ мій батько родом з цієї країни.
огізіпагу [з'псізіпап] асі] первісний, початковий; що дає початок.
огізіпаіе [а'псізіпеїі] у 1) давати початок; породжувати; створювати; 2) брати початок, походити, виникати (через щось — іп); Ійе диаггеї ~д іп а ті$ипсІег$іапс1іп£ сварка вйникла через непорозуміння.
огізіпаііоп [а,псізі'пеі/п] п 1) початок; походження; 2) породження; створення.
огі£іпаііуе [а'псізіпеїпу] асі] 1) що дає початок; що породжує; 2) творчий.
огізіпаіог [а'псізіпеїіз] п 1) автор; творець; винахідник; 2) ініціатор; 3) адресант, відправник; 4) с. г. ори-гінатор (автор сорту).
огіпазаі [,о:п'пеі2І] 1. п фон. наза-лізбваний голоснйй (звук); 2. аф ро-тоносовйй; - уо\ує! фон. назалізбваний голоснйй звук.
Огіпосо [,оп'поикои] п геогр. н. р. Оріноко.
огіоіе ['о:пои1] п 1) орн. іволга; 2) рудувато-брунатний колір; 3) штучна принада для форелі.
Огіоп [а'гаїап] п 1) міф. Оріон; 2) астр. Оріон (сузір'я); 3) (о.) колір голландської лазурі.
огі$то1о£у [,оггіг'тоізсізі] п термінологія; тлумачення технічних термінів.
огі$оп [ опгоп] п 1) звич. рі поет. молйтва; 2) моління; 3) мова; 4) горизонт, обрій.
Огіуа [о'гіда] п 1) брія, мешканець (уродженець) Орісси (в Індії); 2) мова брія.
Огкпеу І8Іаші$ [ о:кпі аііопдг] п геогр. н. Оркнейські островй.
Огіапсіо [□:Чаепсіои] п ч. ім'я Ор-ландо.
огіе [о:1] п вузька смужка, що об
лямовує на гербі поле щита (в геральдиці).
Ог1еап8 |оґ1іап2] п 1) фіолетова слйва; 2) напіввбвняна тканйна «Орлеан».
огіоп ['о:1зп] п орлбн (синтетична тканина).
огіор [ о.іор] п мор. 1) нйжня палуба (тж ~ деск); 2) кубрик.
Огтагсі [ о:та2СІ] п міф. Ормузд (бог світла).
огтег [□.та] п зоол. морське вушко.
огтоіи ['з:та1и:] п 1) сплав міді, олова й свинцю для золотіння; 2) порошкове золото для золотіння; 3) золочена бронза; 4) меблі, оздоблені золоченою бронзою; < ~ сіоск годйнник із золоченої бронзи.
огтоіи-уагпі$Іі |'з:та1и:'уа:пі|] п бронзовий лак, лак з позолотною бронзою.
огпатепі І ['о:патапі] п 1) прикраса; оздоба; 2) прикрашання; 3) гордість, окраса; гйіз зійдеш із ап ~ (о оиг §гоир цей студент є окрасою нашої групи; 4) орнамент; 5) звич. рі церковне начйння; церковне облачен-ня; 6) муз. орнаментика, прикраса мелодії.
огпатепі П ['о:патепі] у 1) прикрашати, оздоблювати; 2) орнаментувати.
огпашепіаі [,з:пз'тепС1] 1. п 1) де-коратйвна рослйна; 2) рі дрібнйчки; прикраси; 2. аф декоратйвний; орнаментальний; шо є прикрасою.
отатепіа1і$пі [,о:па'тепіа1і2т] п схйльність до прикрашання.
огпатепіа1і$і [^зтз'тепоіізі] див. огпатепіізі.
огпатепіаііге [,з:па'тепю1аі2] у прикрашати; орнаментувати.
огпашепіаііу [,о:па'тепіа1і] асіу де-коратйвно; як прикраса.
огпатепіаііоп [,о:патеп'іеі/п] п 1) прикрашання, оздоблення; орнаментація; 2) збірн. прикраси.
огпатепіег ['о.патепіа] п 1) той, хто прикрашає (оздоблює); 2) декоратор.
огпатепіізі ['з:патепіізі] п декора-тор-професіонал.
огпаіе [оґпеїі] аф 1) пйшно оздоблений (прикрашений); барвйстий; 2) пишномовний (про стиль); 3) зоол. орнаментований; 4) архт. нарядний (про стиль).
огпаіеіу [зґпеїііі] аду квітчасто, пишномовно.
огпаіепезз [оґпеПпіз] п 1) пйшна неоковйрна прикраса; 2) надмірне орнаментування, перевантаженість деталями.
огпегу ['о:погі| аф амер. розм. 1) поганої якості, посередній; 2) лі-
нйвий; 3) образливий; гарячий, за-пальнйй.
огпіііііс [о:'пі0ік] аф що стосується птахів, орнітологічний.
огпііііісіїпііе [,о:пі'0ікпай] п пале-онт. відбйток викопного птаха.
огпііІю1о£іса1 [,з:пі0а'1одзік1] аф орнітологічний.
ОґпЮ1ОІО£І$< [,о:пі'0ОІ9СІ318І] п орнітолог.
отпіПіоІову [,о:т'0зЬдзі] п орнітологія.
отіПіошапсу ['о:т0з,тжп8і] п ворожіння (передбачення) за польотом і крйком птахів.
огпііІюрІіі1ои$ [,з:пі'0оЕї138] аф об-пйлюваний птахами.
ошШіоросі ['о:пі0ароб] аф 1) зоол. якйй має птахоподібні ноги; 2) пале-онт. що належить до ряду викопнйх ящерів.
огпИІіоріег [,о:пі'0орО] п ав. орнітоптер.
огпИЬогііупсІіи$ [,з:пі0ои'гп]ка8] п зоол. качкодзьоб.
ошШіо$аигіап [,о:пі0ои'8о:пап] п палеонт. птеродактиль.
огпШю$се1і(1ап [,о:пі0ои'зе1кІ9п] п палеонт. представнйк ряду викопнйх ящерів мезозойської та третйнної ери.
огпШіо$сору [,о:пі'038карі] див. ог-піійотапсу.
ОГО£ЄПЄ8І8 [, зта'дзетзіз] п орогенезис, гороутворення.
оголену [о:'го<Ізіпі] п гороутворення.
ого£гарІііс(а1) [,о:гои'дгае£ік(а1)] аф геол. орографічний.
ого£гарІіу [оґгздгаЕі] п орографія.
огойірриз [,згз'Ьірз8] п палеонт. гаданий предок коня.
огоісіе ['оигоиіб] п золотйстий сплав міді й цйнку.
огоіоеу [з'гзіабзі] п оролбгія, опис гір.
огошеїгу [з'гзтіПт] п орометрія, вимірювання гір.
огорева [ога'рг/а] п військ, контактний трал «Оропеза».
огоіипй ['огоиілпб] аф 1) званий, гучнйй; 2) чіткйй, яснйй, виразний (про дикцію); 3) пишномовний, претензійний (про стиль).
огойїшІИу [,огои'ілп(іій] п 1) звітність, гучність (голосу); 2) чіткість, ясність, виразність (дикції); 3) пишномовність (стилю).
огріїап ['з:Еап] 1. п 1) сирота;
2)	перен. людйна, позбавлена чогось;
2.	аф сирітський; ~ сЬіІд сирота; 3. V осиротйти, зробйти сиротою.
огріїапазе ['зіЕапкіз] п 1) сирітство;
2) притулок для сйріт; 3) опіка над неповнолітніми сйротами.
огрЬап-а8у1ит ['з:Еапа,8аіІат] п притулок для сйріт.
огріїапсу ['□.Ганзі] див. огрйапйоод.
огр
57
о$с
огрЬапегі ['з:£зпсі] асі] осиротілий; який втратив батьків.
огркапікммі ['з.ЬпЬисі] п сирітство.
огрІїап-ЬозрііаІ [ 'о:Ьп, Иззрііі] див. огрітап-азуїит.
огрЬап-Ьоизе ['з:£зпЬаи8] див. ог-рйап-азуїит.
огрЬагіоп [,з:£з'гаізп] п орфарібн (музичний інструмент).
ОгрЬеап [з:Ті:зп] аф 1) солодкозвучний, мелодійний; чарівнйй, як музика Орфея; 2) містичний, таємничий.
ОгрЬеиз ['зі^шв] п 1) міф. Орфей;
2) астр. Лебідь (сузір'я).
ОгрЬіс ['о:Гік] аф 1) орфічний; 2) чарівнйй, як музика Орфея; 3) мі-стйчний, таємнйчий.
огрЬгеу ['з:£п] п 1) золота (дорога) вйшивка; 2) церк. вйшита золотом смуга на рясі.
огрітепі ['з:рітзпІ] п мін. сірчаний миш’як.
огріле [ 'з:рт] п бот. заяча капуста.
Огріл£Іоп ['з.рідізп] п орпінгтон (порода курей).
оггегу ['згзп] п планетарій.
Оггіе ['оп] п ж. ім'я Орі (зменш, від Аигога).
оггк ['зпз] п 1) бот. ірис, півники; 2) фіалковий корінь; 3) мереживо із золотйх (срібних) ниток; 4) вйшивка золотйми нитками.
ОГГЇ8-рОУ¥(1ЄГ ['0П8,раиСІ9] п порошок з фіалкового кореня.
оггів-гооі ['зпзпг.І] п фіалковий корінь.
Огеоп ['о:зп] п ч. ім'я брсон.
оії [зі] п 1) звич. рі недоїдки, залишки їжі; іо таке ~8 оГ недооцінювати; 2) гірн. орт.
огіЬоасісІ [,з:0ои'ж8ісі] п хім. орто-кислота.
огіЬосепІге [,з:0ои'8епіз] п мат. ортоцентр.
оїіЬосерйаІу [,з:0ои8і'£ае1і] п орто-цефалія, вйдовженість головй.
огіЬоскготаііс [,з:0оикгз'тжпк] аф фот. ортохроматйчний.
оіІЬосІазе [гз:0оик1еі8] п мін. ортоклаз.
оіїіюсіазііс ['ОЮои'кІаезик] аф мін. ортокластйчний.
огіЬоііох ['з:0осізкз] 1. п 1) ортодокс; людйна, яка завждй дотрймуєть-ся загальнопрййнятих поглядів; 2) (О.) рел. православний; 2. аф 1) ортодоксальний; правовірний; загал ьнопрййнятий; 2) (О.) православний; Ше О. Сйигсй православна церква.
оііімміохізт ['з:0зсізк8і2т] див. ог-Йюдоху.
огіЬогіоху ['з:0зсізк8і] п 1) ортодоксальність; ортодоксія; 2) (О.) рел. православ’я.
огіЬогіготу [з:'0зсігзті] п мор. ор-
тодромія; плавання по дузі велйкого кола.
огііюеріс(аі) [,з:0ои'ерік(з1)] ^орфоепічний.
огіЬоеру ['з:0оиері] п 1) лінгв. орфоепія; 2) зразкова літературна вимова.
ОГІІ1О£ЄПЄ8І5 [,о:0ои'дзепі518] п біол. ортогенез.
огі1іо£оп ['з:0здзп] п прямокутна фігура.
оіИіо&опа1 [з:'0здзп1] аф мат. прямокутний, ортогональний.
огЙю$гарЬ ['з:0здга:Л п мат. ор-тографічна проекція.
огіїїо^гаріїег [з:'0здгз£з] п знавець орфографії, фахівець з орфографії.
огіііо£гар1ііс(а1) [, з :0з 'дгаеіїк(зі)] аф 1) орфографічний, правопйсний; 2) мат. прямокутний.
огЙЮ£гар1іІ8і [з:'0здга£Ї8І] див. ог-ііто^гарйег.
огІІЮ£гарЬІ2е [з:'0здгз£аі2] V писати грамотно (правильно).
оі1Ііо£гарІіу [з:'0здгз£ї] п 1) орфографія, правопис; 2) мат. проектування у прямокутних проекціях; 3) ортогональна проекція.
огі1іо1о£у [з:'0з1зсізі] п правильна літературна мова.
ог11іор(а)е(1іс [,о:0ои'рі:сіік] аф мед. ортопедйчний; ~ зиг^еоп ортопед.
огіІюр(а)е(1іс$ [,о:0ои'рі:сіік8] п рі ортопедія.
оі11іор(а)е(1І8і [,з:0ои'рі:ді8І:] п ортопед.
огіІіор(а)е<1у ['о:0оирі:сіі] див. ог-Іор(а)едіс8.
огйюрпоеа [,з:0зр'пі:а] п мед. най-вйщий ступінь задйшки.
огйюргаху ['з:0зргжк8і] п 1) правильність; справедлйвість; 2) мед. ор-топраксія, виправна хірургія.
огіїїоріег [з:'0зріз] п ав. ортоптер.
оіїіюріегаї [з:'0зрІзгз1] аф ент. прямокрйлий.
огіїюріегоиз [з:'0зрізгз8] див. ог-ійоріегаї.
огйюрйс [з:'0зрйк] аф 1) мед. ор-топтйчний; 2) мат. ортоптйчний.
огйюрйсз [з:'0зрйк8] п рі військ, оп-тйчні прйлади для стріляння.
огіЬогЬотЬіс [,з:0ои'гзтЬік] аф ромбічний (про кристал).
огіІЮ8іісІіоіі8 [з: '©ззіікзз] аф бот. розташований вертикальними рядами (про листя тощо).
огіЬозіісЬу [з:'038йкі] п бот. орто-стіхія.
огіЬозіуІе ['з:0ои8іаі1] п архт. ор-тостйль, ряд КОЛОН в одну лінію.
0і11і08уттеігіс(а1) [,з:0ои8і'теі-пк(зі)] аф мат. ортосиметрйчний.
огіїїоігораї [з:'0з1гзрзі] див. оПІто-ігороиз.
оіїіюігоріс [,з:0ои'ітзрік] аф бот. ортотропний.
оіїіюігорізт [з:'0з1гзрігт] п бот. ортотропізм.
оіїіюігороиз [з:'0зітарз8] аф бот. ортотропний.
оіїЬоСгору [з:'0зїгзрі] див. оіГкоігор-І8ГП.
огіЬго8 ['з:0го8] п церк. хвала.
оіїоіап ['зізізп] п орн. садова вівсянка.
Огуяі ['зіузі] п ч. ім'я Орвал. опіеіап [,з:уі'і:ізп] п протиотрута. Огуіі ['з.уіі] п ч. ім'я Орвіл.
ОґуіПє ['з:уі1] п ч. ім'я Орвіл, 6р-віль.
огусіо^позу ['Зпк'іздпзБі] п мінералогія.
огусіоіову [,зпкЧзІздзі] п 1) мінералогія; 2) палеонтологія.
[38, зг] п ч. ім'я Ос, Оз (зменш, від ОзЬеП, Озсаг, О8\уа1сі, Озхуоісі).
08 І [зз] п (рі ога) лат. рот.
08 II [зз] п (рі О88а) лат. кістка.
О8ака [ои'заїкз] п геогр. н. м. Осака.
ОзЬегі ['згЬзІ] п ч. ім'я бзберт.
О8Ьогп(е) ['згЬз:п] п ч. ім'я бзборн.
Озсаг ['ззкз] п 1) ч. ім'я Оскар; 2) «Оскар», премія за кінофільм (за виконання ролі); 3) нагорода (медаль, значок тощо) за творчі досягнення; 4) (о.) військ, розм. підводний човен противника.
08сШаіе ['ззііеіі] у 1) гойдатися; 2) вагатися; 3) вібрувати, хитатися, коливатися; 4) рухатися тудй й назад.
08сШаііп£ ['З8і1еіііт)] аф 1) що гойдається; 2) що вагається; ~ сйагасіег нерішучий характер; 3) коливальний, вібраційний, осцилюючий; 4) що рухається тудй й назад.
О8сШаііоп [уз8Ґ1еі/п] п 1) гойдання; 2) вагання; 3) перен. коливання; ~8 іп ргісе коливання в ціні; 4) вібрування, вібрація, коливання; 5) мат. зміна функції між гранйцями; ~ Егедиепсу рад. частота коливань; ~ деіесіог тех. осцилограф.
о8СІ11аіог ['ззііеіґа] п 1) тех. генератор коливань; осцилятор, вібратор; 2) рад. хвилеутворювач; випромінювач; 3) гетеродйн.
О8СІ11аіогу [ 'ззіізізп] аф коливальний; ~ сігсий рад. коливальний контур.
О8сШо£гат [з'зііздгает] п фіз. осцилограма.
08СІ1І0£гарІі [з'зііздга:£] п фіз. осцилограф.
О8сі11о8соре [з'зііззкоир] п фіз. осцилоскоп; саіііосіе-гау ~ електронно--променевий осцилоскоп.
О8сШоігоп [з'зіізітзп] п електронно-променева трубка, кінескоп.
08СІпе [ 'ззаш] аф зоол. що належить до співучих птахів.
Озс
58
о$і
О$сіпе$ ['о8іпі:х] п рі зоол. співучі птахи.
озсіпіпе ['озшаїп] див. озсіпе.
О$сііапсу ['О81ІОП81] п 1) сонлйвість, в’ялість, млявість; тупість; 2) недбалість, неуважність; 3) позіхання.
озскапі [озііапі] асі] 1) який позіхає; 2) сонливий, в’ялий, млявий, тупий; 3) неуважний, недбалий.
О8СІШІОП [,08і'іеі/п] п 1) позіхання; 2) байдужість; недбалість, неуважність; 3) тупість.
озсиїа ['ззІдиЬ] рі від озсиїит.
озсиїапі ['озідиіапі] асі] 1) мат. стичний, дотичний; 2) біол. проміжний; сполучний; 3) якйй прилягає; який охоплює.
озсиїаг ['озкіиіа] асі] 1) зоол. ротовий; 2) зоол. з присосками; що присмоктується; 3) жарт, цілувальний.
о$си1агку [,38к)и'1жпіі] п цілування; поцілунки.
озсиїаіе ['озідиіеіі] V 1) цілуватися; 2) стикатися; 3) дотикатися; 4) біол. мати ознаки двох видів.
озсиїаііоп [,08к]и'1еі/п] п 1) цілування, поцілунок; 2) зіткнення, стикання; 3) анат. сполучення кров’яних судин; 4) мат. зіткнення, стик, дотик.
озсиїаіогу ['озідиіаіп] ад] мат. стичний; дотичний; оскуляторний.
О8си1е ['З8к]и1] див. озсиїит.
озсиїит ['ззкіиЬт] п (рі озсиїа) лат. 1) поцілунок; 2) зоол. ротовий отвір; присос; 3) біол. пора.
овіег ['оиза] п 1) верболіз; 2) лоза; лозина, пагін верби; ~ &оосІ8 плетені вироби з лози.
озіег-ай ['оизагек] п острівець на річці, зарослий лозою.
о$іег-Ье<і ['оизаЬед] п верболіз, вербняк.
озіегеЛ ['оизосі] аф 1) покритий (зарослий) вербняком; 2) прикрашений вербняком.
О8Іег-і$1е ['оизагаїї] див. озіег-ак.
Озігіап [ои'заіапап] аф міф. що стосується Озіріса.
О8ІГІ5 [ои'заіапз] п міф. Озіріс (бог родючості й сонця).
Овіо ['огіои] п геогр. н. м. Осло.
О5ШЙІГО5І8 ['Згті'(ігои818] п мед. смердючий піт.
озшіиш ['охтіат] п хім. осмій.
О$топ<1 ['ахтапд] п ч. ім’я бзмонд.
О8ПЮ5Є ['ахтоиз] п фіз. осмос. о$то$і$ [ах'тоизіз] див. озтозе.
О8тойс [ах'танк] аф фіз. осмотичний; ~ РГЄ88ЦГЄ осмотичний тиск.
О$тиш1 ['ахтапд] п ч. ім’я бзмунд. овтшкі ['ахтапсі] п бот. осмунда. О8їіаЬиг£ ['ахпаЬз:д] п мішковйна. озргеу [азрп] п 1) орн. скопа; 2) ег-рет(ка).
о$$а [аза] рі від 08 II.
08$аіиге ['азалію] п 1) розташуван
ня кісток (у скелеті); 2) архт. каркас, кістяк.
оздеіп [азпп] п хім. осеїн.
оздеіеі [ 081111] п анат. кісточка.
о$$еои$ ['озіаз] аф 1) кістяний;
2) твердий, як кістка; 3) костистий.
Оззіапіс [,08і'жпік] аф 1) у стилі Оссіана; 2) пишномовний.
обісіє ['озікі] п анат. кісточка.
о$$іси1а [о'8ік)и1а] рі від оззісиїит.
оззісиїит [а'8ік)и1зт] п (рі оззісиїа) лат. кісточка.
088і е ['азі] п ч. ім’я бссі (зменш, від Озсаг).
оззіГіс [а'зіГік] асі] 1) який костеніє; 2) кісткоутворюючий.
оззійсаііоп [,азій'кеі/п] п 1) окостеніння; 2) перен. огрубіння, зачерствілість; 3) утворення кісткової речовини; 4) кісткова речовина; кістка.
оззііїес! ['азііаід] аф 1) закостенілий; 2) черствйй; безсердечний, бездушний; 3) консервативний.
088іГга£е ['о8і&ідз] п орн. скопа.
оззіїу ['азііаі] V 1) перетворюватися на кістку; костеніти; 2) перетворювати на кістку; 3) черствіти; ставати бездушним; 4) робйти жорстоким; 5) ставати консерватйвним.
оззиагу ['зз^иап] п 1) склеп; печера з кістками; 2) кремаційна урна; 3) сховище реліквій минулого.
Оззеу ['азі] п ч. ім’я бссі (зменш, від Озсаг).
озіеаі [озілаї] асі] анат. кістковйй.
О8Іеіп(е) [азіпп] п кісткова речовина; кісткова тканйна.
о$іеШе$ [,ази'іН(іі:х] рі від озіекіз.
О8ІЄкІ8 [,08І1'аіІ18] П (рі О8ЇЄІІІСІЄ8) мед. остйт, запалення кістки.
озіеімі [оз'іепд] V показати, розкрити, вйявити, знайтй.
О$ІЄП$ІЬШіу [а8,ІЄП81'Ь111І1] п мнй-мість; удаваність, вйдймість, подоба.
озіепзіЬІе [зз'іепзаЬІ] асі] 1) що є прйводом; удаваний, показнйй; 2) очевидний, явний.
0$ІЄП$ІЬ1у [08 ІЄП80Ь11] асіу нібито, начебто.
О8ІЄП8ІОП [08'ІЄП/П] П ЦврК. ПІДНЄ-сення дарів.
озієпзіує [аз'іепзіу] аф 1) явний; наочний; переконливий; прямйй; 2) удаваний, показнйй.
О8ІЄП8ОГУ [О8'ІЄП89Г1] П ЦврК. ДарО-хранйльниця.
озіепі ['азіепґ] п 1) ознака; прикмета; 2) показ; прояв (чогось); 3) виставляння напоказ; хвастощі.
озіепіаіе [ азіепіей] V амер. хваста-ти(ся).
озіепіаііоп [,азіепЧеі/п] п хвастощі; показнйй прояв (чогось); виставляння напоказ.
озіепіаііоиз [,азіеп'іеі/аз] аф 1) показнйй; хвастовйтий; 2) умйсний.
о$1епіаііои$1у [,азіеп'іеі/98Іі] аг/упро людське око; умйсне; хвастовйто.
О8ІеоагіЬгіЙ8 [,а8іюиа:0'гаіііз] п мед. остеоартрйт.
о$іео£гар1іу [,ззіі'здгай] п остеографія.
о$іеоі<1 [азіїзісі] аф 1) остеоїдний; кісткоподібний; 2) костйстий.
о$іео1о£іс(а1) [,О8По 'іодзік(оі)] аф остеологічний.
О8ІЄОІО£І8І [,О8І1'ОІОСІ318І] П ОСТЄОЛОГ.
О5ІЄОІО8У [,0811'оіодзі] п остеологія.
озіеота [,08іі'оито] п (рі озіеотаіа) мед. остеома.
озіеотаіа [,азП'оитаіа] рі від озіе-ота.
озіеотеігу [,0811'отіґп] п остеоме-трія.
О8іеотуе1ііІ8 ['08Гюи,таіа'1аіП8] п мед. остеомієліт.
озіеораііі [' О8іюрае0 ] п остеопат.
озіеораіЬіс [,08ію'ргеОїк] асі] мед. остеопатйчний.
овіеораіЬу [,08іі'ороОі] пмед. остео-патія.
озіеозагсоїпа [,08Пои8а:'кошпо] п мед. остеосаркома.
овіеоіошу [,О8П'оіоті] пмед. остеотомія.
озіегіа [,О8іо'гі:о] п італ. остерія, шиночок.
озііагу ['о8Ііогі] п воротар, брамник (у церкві).
озііоіе ['о8йои1] п біол. отвір, пора.
о$Ш$ [О8'(аі(і8] див. О8іеііі8.
О8ІІЄГ ['о8Іо] п конюх (на заїжджому дворі).
О$йпеп ['оизітеп] п рі іст. вйхідці з Данії і Норвегії, які оселилися в Ірландії та Ісландії.
о$<гаса ['о8ітоко] рі від озігасоп.
озігасеап [оз'їгеї/юп] п зоол. устриця, молюск.
овігасеоиз [О8'€геі/О8] асі] устричний.
о$1гасі$ш ['о8іто8ігт] п 1) остракізм; 2) вигнання із суспільства.
озігасіге ['о8іго8аіх] у 1) піддавати остракізму; 2) виганяти із суспільства.
озйгасоп ['о8ґгокоп] п (рі озігаса) 1) остракон; черепок, що використовувався під час таємного голосування, колй вирішувалося питання про остракізм; 2) черепок з написом.
озігака ['озітака] рі від озігакоп.
овігакоп ['озітакоп] п (рі ознака) див. озїгасоп.
озігеісикигаї [,08Пті'кдк/ага1] аф устричний; що стосується розведення устриць.
озігеісикиге ['овйтіклкр] п розведення устриць.
08ІГІСІ1 ['08ґпЩ п страус; < іо кауе (ке дІ£Є8(іоп оГ ап ~ мати луджений шлунок.
о$і
59
оиі
озігіск-Гапп ['озПті/Гаїт] п ферма, де розводять страусів.
озігіск-ґеайіег ['о8(пу,£едз] п страусове перо.
о$1гіс1і-р1шпе ['о$ОДр1и:т] п 1) страусове перо; 2) пучок страусового пір’я.
озігісиШіге ['озіпклІЦа] див. озігеі-сиІШге.
ОзігойоіЬ ['оБітадоО] п іст. остгдт.
Озіго§оікіап [,08Гга'доОі9п] ай] ОСТГОТСЬКИЙ.
ОзСго£оСкіс [,О8П-а'до0ік] див. Озі-го^оікіап.
О$¥иа1(1 [ з2\¥9Ісі] п ч. ім’я бзвалд, бсвальд.
ОЯ¥ОІ(1 [02\¥9ІСІ] П Ч. ІМ’я ОЗВОЛД, бсвольд.
оіасоизііс [,ои(а'ки:8(ік] п отофон.
оіаІ£Іа [оиЧжИзіа] п мед. оталгія, вушнйй біль.
о<а1&іс [оиЧжІдзік] п мед. засіб від вушного болю.
оіа1&у [оиЧжШзі] див. оіаі^іа.
ОЙіеІІо [ои'ОеІои] п ч. ім’я Отелло.
оійег ['лда] 1. асі] 1) інший, додатковий; ще одйн; ке каз по ~ ріасе 1о §о Со йому більше нікуди йти; ~ ІкІП£8 Ьеіп§ ециаі за інших однакових обставин; 2) не той, інший; скапає іпіо ~ сіоікез надіньте щось інше; переодягніться; 3) другий (з двох чи трьох); (ке - каІГ друга половйна; оп (ке ~ зіде оГ іке гоад на тому боці дороги;
еуегу ~ кожний другий; еуегу ~ \уеек (топік) через тйждень (місяць); опе айег іке ~ одйн за одним; іке ~ дау а) цйми днями, недавно; б) заст. завтра; в) заст. учора; ~ іітез, ~ таппегз інші часй — інші звйчаї; ~ гапкз військ. унтер-офіцерський і рядовйй склад; ~ зєгуісєз військ, небойові війська; оп (ке ~ капд з другого боку; 2. асіу інакше, по-іншому; 3. ргоп іпсіе/. інший; зоте-опе ог ~ не той, так інший; зоте (іте ог ~ колй-небудь; ~ зоте інший.
о(Ьег-<1ігес(е(1 [ 'лдасіі,гек(ісі] асі] що орієнтується на інших людей; що прагне бути, як усі.
оікег£аіе$ ['лдадейз] асіу інакше, по-іншому.
о(Ьег£иез8 ['лдодез] асі] розм. інший.
ОЙ1ЄГПЄ88 ['лдзпіз] п 1) відмінність, різнйця; несхожість; 2) щось несхоже.
ойіепуауз ['лда\уеі2] див. о(кепуізе.
ойіепукепсе ['лдахуепз] асіу з іншого місця.
оікеп¥Ііеге(8) ['лда\уєо(г)] асіу поет. 1) в іншому місці; 2) в інше місце.
о(1іеп¥Ііі1е($) [ 'лдо\уаі1(г)] асіу розм. іншим разом, колй-небудь.
ойіегнізе ['лдахуаіг] 1. асі] протилежний; інший; 2. асіу 1) інакше, по--іншому, іншим способом; І Ікіпк ~ я думаю інакше; 2) бо, інакше; §о а( опсе ~ уои \уі11 тІ88 (ке (гаіп ідіть не
гайно, інакше (бо) спізнитеся на поїзд; < апб ~ і навпакй.
оіііепгізе-іпішіесі ['лдохуаіг'таїпдісі] асі] інакомйслячий.
оійег-5¥ог1(1 ['лда\¥а:кі] п 1) потойбічний світ; інший світ; 2) духовний світ (поезія тощо).
о(кег-і¥ог1(11у [ 'лда,ууа:кі1і] асі] 1) не з цього світу; 2) потойбічний; 3) трансцендентний; 4) що зрікся усього земного.
О(йо ['оиОои] п ч. ім’я буто.
оНайтсз [,ои/і'ж(пк8] п рі мед. отіатрія.
оііс ['ои(ік] асі] анат. вушнйй; слу-ховйй.
Оііііе ['о(і!і] п ж. ім’я бтілі.
о(іо$е ['ои/юиз] асі] 1) некорйсний; непотрібний, зайвий; 2) дозвільний, бездіяльний; незайнятий; лінйвий; 3) пустйй, марний; 4) безплідний.
о(іо§і(у [,ои|і'о8і(і] п 1) безкорйс-ність, марність; 2) незайнятість, бездіяльність.
О(і$ ['ои(і8] п ч. ім’я бутіс.
о(і(ідез [ои'(і(кіі:г] рі від о(і(із.
оШІ5 [ои'(аі(із] п (рі о(і(ідез) мед. отйт.
оіосузі ['ои(оизі8(] п анат. отоцйст, слуховйй пухирець.
оіоііііі ['оиОІіО] п анат. отоліт.
оіоіовісаі [,оиіо'1осізіко1] асі] отологічний.
о<о1о£і$і [ои'іо1ос1зі8і] п фахівець з вушнйх захворювань.
оіоіову [оиЧоїосізі] п отологія.
оіоркопе ['оиОГоип] п отофон.
ОІО5СІЄГО8І8 [,0и(08к1ю'гои818] п мед. отосклероз.
оіозсоре ['оиОзкоир] п мед. отоскоп.
оіозсору [ои'Озкарі] п мед. отоско-пія.
оПауа [оПа:уо] п муз. октава; ~ гіта італійська октава; восьмирядкова строфа п’ятистопного ямба.
Оііа^а ['оОхуо] п геогр. н. м. Оттава.
оПег ['оО] п 1) зоол. вйдра; 2) хутро вйдри; 3) риболовна снасть.
оИег-<ІО£ ['оОсіод] п мислйвський собака, що полює на видр.
оПег-Иоиші ['оОкаипсі] див. оКег--до§.
оПег-зреаг ['зОзріа] п спис для полювання на видр.
О((і1іа [о'пііа] п ж. ім’я Оттілія.
О((о ['о(ои] п ч. ім’я бтто.
о((о ['о(ои] п ефірна олія (квітів); < ~ оГ \укізку жарт, аромат віскі.
ОИошап ['о(атап| 1, иоттоман, турок; 2. ай] оттоманський, турецький.
оііотап ['оіатап] п 1) оггоманка, диван, тахта; 2) м’якйй ослінчик для ніг; пуфик; 3) шовкова тканйна; тканйна з шовку і вовни.
Оиа&а<1ои£ои [,\¥а:да'сіи:ди:] п геогр. н. м. Уагадугу.
оиЬІіеііе [,и:Ь1і'е(] п фр. таємна підземна темнйця з люком.
оисй [аиі{] 1. п 1) пряжка (брошка) (з коштовними каменями); 2) оправа коштовного каменя; 2. V 1) прикрашати пряжкою (брошкою); 2) оправляти коштовний камінь; 3. іпі ай!, ой!
оизЬі [о:і] 1. п розм. нуль; 2. V модальне дієслово, що виражає'. 1) повинність; ке ~ (о зее уои йому слід було б побачитися з вами; 2) ймовірність; (ке ІеПег ~ (о геаск кіт іо-дау він, мабуть, одержить листа сьогодні; уои ~ (о кауе бопе к Іопв а^о вам треба було б давно це зробйти.
ои^ЬіпЧ ['о:йі(] розм. скор. від ои§кі поі.
Оіі£Ьіге<1 ['з:ітес1, 'аиїгесі] п ч. ім’я бтред, Аутред.
оипсе [аип8] п 1) (скор. ог) унція (= 28,3 г); 2) крйхта, трішечки; ке казп’і 2ої ап ~ соттоп зепзе у нього нема й крйхти здорового глузду; 3) зоол. ірбіс.
оиг ['аиа] ргоп рохз. (вжив, атрибутивно) наш, наша, наше, наші; що належить нам; свій; (кіз із ~ кои8е це наш будйнок; іп ~ тісІ8і в нашому середовищі, серед нас; < О. Еаікег бтче наш, Господь; О. Ьасіу Діва Марія.
оигап£-оиіап£ ['шгаї/игіаеп] п орангутанг.
0ШГ8 ['аиаг] ргоп розз. (абсолютна форма, не вжив, атрибутивно) наш, наша, наше, наші; що належить нам; із іі уоиг Ьоок? — по, іі із поі ~ це ваша кнйжка? — ні, не наша.
оигееИ [,аиа'8е1ї] ргоп себе, собі, собою, -ся, -сь; \ує сап іта^іпе а \уог1сі іп \укіск ~ сіоез поі ехізі ми можемо (можна) уявйти собі світ, у якому ми не існуємо.
оиг$еІ¥Є$ [,аиа'8ЄІУг] ргоп 1) ге/1. себе, -ся; собі; \ує деГепд ~ ми захищаємося; 2) етрИ. самі; Іеі из до іі ~ зробимо це самі.
Оизе [и:х] п геогр. н. р. Уз.
оизеї ['и:г1] п орн. чорний дрізд.
оіі5і [аизі] у 1) виганяти; виключати; 2) позбавляти; 3) витісняти; займати чиєсь місце; 4) юр. виселяти; позбавляти володіння.
оизіег [ аизО] п 1) юр. позбавляння (відбирання) володіння; вйселення; 2) військ, розм. звільнення у відставку.
омі [аШ] 1. п 1) (іке -з) рі розм. опозйція; 2) рі команда, яка в певний момент не відбиває (крикет); 3) друк. пропуск; 4) амер. розм. вйхід; лазівка; 5) амер. розм. недолік; 6) діал. екскурсія, прогулянка (заміська); < а( -з, амер. оп іке -з \¥Пк зтк. у поганих стосунках з кимсь; 2. асі} 1) зовнішній; 2) крайній, віддалений; 3) незвичайний (за розміром); велйкий; а дгезз оГ
оиі
60
оиі
ап ~ 8І2Є сукня дуже великого розміру; 4) спорт, що перебуває поза грою; 5) вільний; а дау ~ вільний день; іі із ту 8ипдау ~ в цю неділю я не працюю; 6) виїзний; ап ~ таісй виїзний матч; 7) неточний, відхилений; що вййшов з ладу; 8) вимкнутий (про світло); 3. асіу означає: 1) відсутність, перебування за межами чогось: іо Ье ~ бути відсутнім; Ье І8 ~ його немає вдома, він вййшов; ійе Ьоок І8 ~ кнйга вйдана (в бібліотеці); йе ІеГі ійе Ьісусіе ~ він залйшйв велосипед на вулиці; 1’11 8іау ~ я не буду заходити; 2) рух назовні, іо гип ~ вйбігти; іо іигпр ~ вйстрибнути; іо £а!1 ~ вйпасти; іо §о ~ вййти; йауе уоиг ііскеіз ~ ! приготуйте квиткй!; ~ уои &о! геть!; ~ ! спорт. аут!; 3) розтягування, розгортання, простягання: іо зтооій 8тій. ~ розгладити щось; 8Йе риі йег Ьапд ~ вона простягла руку; 4) віддаленість: Гт 1іуіп§ ~ іп ійе соипігу я живу за містом; 5) появу, вихід, випуск чогось: ійе сйіскепз аге ~ курчата вйлупилися; 6) пропуск, недогляд, усунення: іо сго88 ~ а \¥огд закреслити слово; 7) завершеність дії, закінчення процесу: Ьеаг те ~ вйслухайте мене; ту 8йое8 аге \уогп ~ мої черевйки зносйлися; іо Ьит ~ вйгоріти; ійе Гіге І8 ~ пожежа закінчилася; 8) раптовість дії: \уаг Ьгоке ~ спалахнула війна; 9) чіткість, ясність: 8реак ~ ріеазе! говоріть, будь ласка, голосніше!; < - Іоид уголос; іо Ье ~ страйкувати; іо Ье ~ іо до 8ГПІЙ. збиратися зробйти щось; йе І8 ~ іо таке а гесогд він хоче установки рекорд; іо Ье ~ \уіій 8гпЬ. посваритися з кимсь; ~ апд а\уау значно; повністю; ~ апд ~ безсумнівно, безперечно; цілком, повністю; 4. у 1) вйгнати; вйставити; 2) гасйти; 3) спорт, нокаутувати; 4) порішити на місці; убити; 5) вйвести з гри, усунути з поля; 6) вйбити м’яч за межі поля, вйбити в аут; 7) виходити, вирушати на прогулянку (екскурсію); 5. ргер з, із, за; йе Іоокед - ійе \уіпдо\у він вй-глянув з вікна; йе гап ~ ійе доог він вйскочив за двері; 6. іпі геть; ~! спорт. аут! *> ~ ироп уои! а) як вам не соромно!; б) геть!
оиі**асі [аиі'аекі] у грати краще (за когось).
оиіа&е ['аиіідз] п 1) перерва (у подачі енергії); 2) перебій (у роботі); зупинка роботи; простій (машини); 3) тех. вільний простір; 4) випускнйй отвір; 5) утруска; вйтік.
оиі-апд-оиі ['аиіопд'аиі] асі] 1) повний, цілковйтий; ~ \¥аг тотальна війна; 2) переконаний; 3) запеклий, лютий; ~ уіііаіп запеклий злочйнець.
оиі-аші-оиіег ['аиіопд'аиіо] п
1) розм. людйна, єдйна у своєму роді; 2) щось незрівнянне, неперевершене; ~ 8°а1-кеерег неперевершений воротар; 3) екстреміст; 4) людйна крайнощів;
5) розм. страшенний (непроторенний) негідник.
оиі-агдие [аиі'а.сци] V перемогтй в суперечці, переспорити.
оиі-а$к [аиі'а:зк] V розм. оголошувати у церкві імена людей, які одружуються втретє (і востаннє).
оиі-ЬаЬЬІе [аиі'ЬжЬІ] V 1) вйбовка-ти; вйказати; 2) перевершити когось у базіканні (у галаслйвості).
оиіЬаск ['аиіЬаек] 1. п (тж О.) ма-лонаселена місцевість; необжйті райони; 2. асі] малонаселений, необжйтий; 3. асіу у малонаселеній місцевості, у необжйтих районах.
оиіЬаде [аиі'Ьеїд] разі від оиіЬід.
оиіЬаІапсе [аиі'ЬжІопз] у 1) переважувати; 2) перевершувати; 3) військ. переважати в сйлі.
оиійаг^аіп [аиі'Ьагдш] V перебивати купівлю (торговельну угоду).
оиі-Ьазкеі ['аиі,Ьа:зкіі] п кошик для вихіднйх паперів.
оиіЬісі [аиі'Ьід] V (разі оиіЬаде, оиіЬід; р. р. ошЬіддеп, оиіЬід) 1) перебивати ціну; запропонувати вйщу ціну; 2) перевершити; переплюнути; 3) карт, перебивати взятки.
оиіЬШеп [аиі'Ьідп] р. р. від оиіЬід.
оиіЬІаге [аиі'ЬІеіг] V 1) спалахнути; 2) горіти яскравіше; 3) перевершувати в блйску (в пишноті).
оиіЬ1и$іег [аиі'ЬІлзіо] V добйтися (шумом, погрозами).
оиіЬоагд ['аиСЬо:д] 1. асі] 1) зовнішній; 2) мор. забортний; що прилягає до борту; 3) ав. що стосується крила; розташований на крилі (під крилом); 2. асіу 1) за бортом; 2) блйжче до борту.
оиі-Ьоиші ['аиіЬаипд] асі] 1) що вирушає в закордонне плавання (про корабель); 2) експортний; що відправляють за кордон.
оиіЬга& [аиі'Ьгаед] V перевершити у хвастощах (когось).
оиіЬгауе [аиі'Ьгеїу] у 1) перевершувати хоробрістю; 2) ставитися зневажливо (визйвно); 3) не побоятися; вй-явити мужність; 4) переважати красою (пйшністю, блйском) (про убрання).
оиіЬгахеп [аиі'Ьгеїгп] V 1) поводитися зухвало; вйявити безсоромність; 2) перевершити зухвалістю (безсоромністю).
оиіЬгеак ['аиіЬгеїк] 1. п 1) вйбух, спалах (гніву тощо); 2) раптовий початок (війни, епідемії тощо); 3) масова поява (с. г. шкідників); 4) заколот, бунт; іо ргодисе ап ~ спричинйти повстання; 5) геол. вйкид; 2. V поет, ламати; розбивати; розривати.
оиіЬгеаіЬе [ аиіЬгі.д] V поет, видихати.
оиіЬгед ['аиіЬгед] асі] с. г. аутбред-НИЙ.
оиіЬгеедіп£ [ 'аиі, Ьгі:дід ] п с. г. аут-брідінг (неспоріднене розведення).
оиіЬиіІд [аиі'ЬіІд] V (разі і р. р. оиі-Ьиііі) 1) перевершувати в будівнйцтві (в міцності будівель); 2) надмірно забудовувати.
оиіЬиіІШпб [ 'аиі,Ьі1дід ] п надвірні будівлі, служби.
оиіЬиіІі [аиі'ЬіІі] разі і р. р. від оиі-Ьиіід.
оиі-Ьигп [аиі'Ьогп] V (разі і р. р. оиі-Ьигпі) 1) вйпалити; 2) вйгоріти; 3) горіти довше (ніж інше багаття тощо).
оиі-Ьигпі [аиі'Ьоіпі] разі і р. р. від оиі-Ьигп.
оиіЬиг$і ['аиіЬо:зі] п 1) вйбух, спалах (гніву тощо); ап ~ оГ іеагз потік сліз; 2) прорйв (води); раптове виділення (газу); 3) геол. вйхід (пласта); вйкид.
оиі-Ьу(е) [ 'аиіЬаі] асіу 1) розм. зовні; просто неба; 2) гірн. у напрямі від забою до стовбура шахти.
оиісазі ['аиіксг.зі] 1. п 1) вигнанець, парія; 2) бездомна людйна (тва-рйна); бездомний; 3) вйкинута із саду рослйна; 4) покидьки; 5) викидання; 6) вихіднйй отвір; 2. асі] 1) вйгнаний; знедолений; 2) бездомний, безпритульний; 3) покйнутий; 4) непридатний, негодящий.
оиісазіе ['аиіка:зі] 1. п 1) людйна, яка не належить до жодної касти; 2) людйна, знехтувана своєю кастою (в Індії); 3) перен. парія; 2. асі] 1) поза-кастовий; 2) вйгнаний з касти; 3) знедолений; 3. V 1) виганяти з касти; 2) відлучати від товарйства (суспільства).
оиісіазз [аиі'к1а:8] V 1) перевершити; залйшйти далеко позаду; 2) перемогтй; вйпередити, обігнати (у змаганні тощо); 3) спорт, мати вйщий спортйвний розряд (клас).
оиісіеагапсе ['аиі^кіюгопа] п мор. свідоцтво про сплату мйта пароплавом у митниці.
оиі-с1еагіп£ [аиі^кіюгід] п аутклі-ринг.
оиі-со11е£е ['аиі,ко1ідз] асі] якйй живе не в коледжі, а на приватній квартйрі (про учня коледжу).
оиісоше ['аиіклт] п 1) наслідок, результат; кінець; 2) вйхід, випускнйй отвір.
оиісоішпі$$іоп ['аиіко'ті/п] у військ. виводити із строю.
оиісгор І ['аиікгор] п 1) геол. оголення порід; 2) оголена порода; 3) вй-явлення, вйяв.
оиісгор II [аиі'кгор] V 1) геол. оголятися, виходити на поверхню; 2) випадково виявлятися.
оиісгорріпв ['аиі,кгорід] п геол. оголення; вйхід, голова пласта.
оиісго$$ ['аиікгоз] п с. г. ауткрос; схрещування рослйн (тварйн) різних сортів (вйдів, ліній).
оиі
61
оігі
оиісго£8ІП£ ['аиІ,кго8іі] ] див. оиі-СГО88.
оиісгу ['аиіктаї] 1. п 1) вйкрик, вй-гук; гучнйй крик; галас; 2) крик відчаю; 3) гнівний протест; 4) вйгук вуличних продавців; 2. у 1) вигукувати, гучно кричати; лементувати; 2) перекричати; 3) продавати на аукціоні.
оігіЛапсе [аиґдаїпз] V 1) протанцювати довше від інших; перетанцювати всіх; 2) танцювати краще від інших.
оиМаге [аиґдєа] V 1) кйдати вй-клик; 2) переважати смілйвістю (зухвалістю).
оиісіаіесі [аиі'сіеіСісі] аф застарілий, оийіахгіе [аиі'сіжгі] V затьмарювати, оиісіісі [аиі'дкі] разі від оиГдо.
оиіШзіапсе [аиі'сіїзіапз] V обігнати, перегнати.
оіііііо [аиґди:] V (разі оиісіісі; р.р. оикіопе) 1) перевершити, перевйщи-ти, побити (рекорд); 2) подолати, побороти; 3) амер. заганяти у безвйхідь.
оіИЛопе [аиі'сілп] р. р. від оиісіо.
оиШоог І'аиКіо:] аф 1) що знаходиться (перебуває) за межами будйнку (поза домівкою), просто неба; ап ~ ІіГе життя просто неба; 2) здійснюваний поза установою; ~ 8реакіп§ вйступ поза парламентом; ~ ріск-ир позастудійна радіопередача; 3) призначений для вулиці; ~ с1ге88 одяг для вулиці; 4) відкрйтого тйпу; ~ ікеаіге театр просто неба; 5) зовнішній; ~ аегіаі рад. зовнішня антена; 6) с. г. незахйщений (про ґрунт); ~ ріаш рослйна відкрйтого ґрунту; ~ геІіеГ допомога бідним, які живуть удома (не в богадільнях); ~ йапдз обвітрені руки.
оийкюгз ['аиі'сіо:г] 1. п подвір’я, вулиця; аіі ~ амер. весь світ; 2. асіу зовні, просто неба; із Н соїб ~? холодно надворі?
оиідгапк [аиі'дггедк] разі від ош-дгіпк.
оиідгаи^Ьі [ 'аикіга :її] п тех. тяга назовні.
оиі(1гіпк [аиґдпдк] V (разі ошдгапк; р. р. оиібгипк) 1) вйпити усе; 2) перепити (усіх); вйпити більше від усіх.
оийігіуе [аиі'дгаїу] V (разі оиісігоуе; р. р. ошбгіуеп) 1) перегнати, обігнати, вйпередити; 2) загнати свою кулю далі від кулі противника (гольф).
оиШгіуеп [аиґдпуп] р. р. від оиі-сігіує.
оиідгоуе [аиі'дгоиу] разі від оиі-СІҐІУЄ.
оиійгшік [аиі'дглдк] р. р. від оиі-дгіпк.
оиІ(№е11ег ['аиі,сі\¥е1а] п особа, яка не живе в певній місцевості, але володіє там земельною ділянкою.
оіііег ['аиіа] 1. п 1) військ, простір за колом мішені; 2) влучання в «молоко», за межі кола мішені; 3) спорт. зовнішнє коло доріжки; 4) верхній
одяг; 5) спорт, нокаут; 2. аф 1) зовнішній; ~ вагтепіз верхній одяг; - зкіп епідерміс; ~ зрасе космічний простір (поза земною атмосферою); 2) віддалений від центру; ііте ~ зиЬигЬз далекі передмістя; 3) фізйчний (на противагу психічному); 4) філос. об’єктивний; ІЇіе ~ хуогісі зовнішній (матеріальний) світ; < О. Ваг барйстери нйжчого рангу, ніж королівський адвокат; ііте ~ тап (\уотап) жарт, зовнішній вйгляд, костюм.
оиіеппозі ['аиіатоизс] аф найвід-даленіший від центру (від середини).
оіііепуеаг ['аиіа\уєо] п амер. верхній одяг.
оиІЇасе [аиїТеїз] у 1) збентежити (засоромити) пйльним (зухвалим) поглядом; 2) поводитися зухвало (нахабно).
оиІЇаІІ ['аиіГо:!] п 1) гйрло; вйтік; 2) водовідвід; канава; жолоб; 3) військ. вйлазка.
оиІЛеШ ['аиІҐккі] п 1) віддалене поле; 2) невідома (невйвчена) галузь; 3) віддалена, нерегулярно оброблювана ділянка землі; пасовйще; 4) віддалена частйна поля (крикет, бейсбол); 5) гравець у віддаленій частйні поля.
оиіЛ^Ьі [аиіТан] у (разі і р. р. ош-Гои^Ьі) перемагати (в бою).
оиІЇІ£Міп£ [аиіТаїіід] п 1) аутфай-тінг, дальній бій (бокс); 2) військ, бій на далеких підступах.
оиійі ['аигїії] 1. п 1) спорядження; екіпірування; 2) видатки на спорядження; 3) одяг; повний комплект одягу; обмундирування; тіїйагу ~ військове обмундирування; Ьгісіаі ~ убрання нареченої; 4) устаткування, обладнання, апаратура; оснащення; агрегат, комплект; приладдя; інструмент; а саг-репіег’з ~ інструмент тесляра; 5) розм. група, партія (геологів тощо); компанія; 6) амер. кілька ковбоїв, які працюють на одному ранчо; 7) група, фракція (в парламенті); 8) ансамбль (джазовий тощо); 9) підприємство; установа; а 1аг&е тапи£асіигіп§ ~ велйке промислове підприємство; а риЬІізйіп^ ~ видав-нйцтво; 10) військ, розм. підрозділ, частйна; < тепіаі ~ розумовий багаж; 2. у 1) споряджати, екіпірувати; 2) обмундировувати; 3) постачати обладнання, забезпечувати устаткуванням; 4) військ, озброювати.
оиІЛііег ['аиі,£йа] п 1) постачальник спорядження (обладнання, обмундирування); 2) роздрібнйй торговець одягом (галантереєю тощо); а £епі1е-тап’з - торговець речами чоловічого туалету.
оиіЛате [аиҐЛеїт] у 1) бути яскравішим; блищати дужче; 2) поет, загорітися, спалахнути яскравим полум’ям.
оігіЛапк [аиҐЯждк] у 1) військ, обходити з флангу; виходити у фланг
(противника); 2) перехитрувати, обійти.
оиіЛечу [аШ'Ли:] разі від оиіПу.
оиіПіпз ['аигїііі]] п різка відповідь, глузування.
оиіЛ<н¥ ['аиїЛои] п 1) вйтік; витікання; 2) вйтекла кількість; 3) вйтра-ти (ріки).
оігіЛомті [аиҐЯоип] р.р. від оиіПу.
оиіЛизЬ ['аиіЛл/] п раптовий жар; раптова спека.
оігіЛу [аиҐЯаі] у (разі оиіЛе\у; р. р. оШПохуп) 1) вйпередити в польоті; літати дані, вйще і швйдше; 2) поет. вилітати.
оиіГооІ [аиґйіі] у вйпередити, обігнати, обійтй.
оиіГои^іі [аиіТо:і] разі і р. р. від ошГі^Ьі.
оиі&аі11і ['аи1да:0] п віддалений двір (сад).
оігі£аіе ['аиїдеіі] п розм. 1) вйхід; 2) витікання.
оиі£епега1 [аш'дзепагаї] у 1) перевершити у воєнній тактиці; 2) пере-хитрйти.
оиІ&І¥Іп£ ['аШ,діУід] аф відвертий; нестрйманий.
оиі£о І ['аиідои] п (р/оиі£оез [-оиг]) 1) вйхід; 2) від’їзд, вирушання, відхід; 3) перен. вйяв (почуттів тощо); 4) вй-трати.
оиі£О II [аиґдои] у (разі оипуепі; р. р. оиі^опе) 1) перевершувати; 2) випереджати.
оиі&оег ['аи^доиа] п 1) орендар, якйй відмовляється від дальшої оренди; 2) той, хто йде у відставку; 3) той, хто виходить.
оігі£ош$ ['аи^дошд] 1. п 1) вйхід; відхід; від’їзд; 2) закінчення; 3) рі вй-трати, видатки; 2. аф 1) що відходить (від’їжджає, відбуває, вирушає); 2) ви-хіднйй (про документи тощо); 3) тех. відпрацьований.
оиізопе [аш'доп] р. р. від оиі§о II. оиі£ге^¥ [аиі'дги:] разі від оиі£го\у. оиі£Г(Н¥ [аиґдгои] у (разі оиі£ге\у; р. р. оиі£го\уп) 1) переростати; виростати (з одягу); 2) випереджати в рості (в розвитку); переростати (когось); 3) позбуватися з віком (поганої звички тощо).
оиі£ґ(П¥п [ащ'дгоип] р. р. від оиі-£ГО\¥.
оиі^гоуиіЬ ['аиідгоиО] п 1) паросток, відросток, вйріст; 2) продукт; наслідок, результат; 3) наріст; 4) переростання (меж, розмірів).
оиі-£иап1 ['аи1да:д] п військ. 1) по-льовйй караул; 2) сторожова охорона.
оиікаиі ['аиіЬоіІ] п мор. відтяжка.
риі-Непмі [аиҐЬегасі] у перевершити Ірода в жорстокості.
оийюи$е ['аиШаиз] п 1) надвірна будівля; служби; 2) крило будйнку; флігель; 3) амер. убиральня у дворі.
оиі
62
оиі
оиііп£ ['аиіїт)] п 1) заміська прогулянка; екскурсія; пікнік; 2) вйхід; вйверження; 3) спорт, тренування на свіжому повітрі; < ~ Лаппеї фланель для верхнього одягу (для дитячого одягу).
оиі-]оскеу [аиі'сізокі] V розм. перехитрити; перевершити у спрйтності.
оиііакі [аиі'іекі] разі і р. р. від оиііау II.
оиііаіп [аиИеш] р. р. від оиіііе II.
оиііаші ['аиііжпсі] 1. п 1) іст. віддалена ділянка маєтку; 2) поет, чужі краї; 2. асі] поет, чужоземний, чужйн-ський; заморський.
оиііашіег ['аиїДаепсід] п поет, чужоземець, іноземець, чужйнець.
оиі1ашіі$Ь [аиґізепсії/] асі] 1) поет. заморський, чужоземний; 2) дйвний, дивовйжний; чуднйй, чудернацький; незвичайний; 3) глухйй (про місцевість).
оиі1а$і [аиҐ1а:8і] V 1) тривати довше, ніж (щось); 2) протрйматися довше (від когось); 3) пережити (когось, щось); 4) прожйти, протягтй.
оиііа^у ['аиііо:] 1. п 1) особа, оголошена поза законом; 2) вигнанець; знедолений; ізгой; 3) бандйт; грабіжник; 4) організація, оголошена поза законом; 5) розм. робітнйк, якйй потрапив до «чорного спйску»; < ~ 8ігіке страйк, не погоджений з профспілкою; 2. V 1) оголошувати поза законом; виганяти за межі країни; 2) амер. позбавляти законної сйли.
оиі1а\¥гу ['аиіДо:п] п 1) оголошення поза законом; вигнання із суспільства; 2) ігнорування закону.
оиііау І ['аиііеі] п 1) видатки, витрати; 2) витрачання грошей.
оиііау II [аиі'іеі] V (разі і р. р. оиі-Іаід) 1) витрачати (гроші); 2) розм. розкладати, розгортати.
оиііау III [аиґіеі] разі від оиіііе II.
оиііеар І ['аиіііір] п 1) вистрйбу-вання; 2) прогулянка, екскурсія; 3) спалах, вйбух (тж перен.).
оиііеар II [аиі'Ііір] V (разі і р. р. оиііеарі, оиііеаресі) 1) перестрибнути; 2) стрибати краще (довше) (від когось); 3) поет, вистрйбувати.
оиііеарі [аиґіері] разі і р. р. від оиііеар II.
оиііеі І ['аиііеі] п 1) випускнйй (вихіднйй) отвір; вйведення; ~ гоасі виїзна дорога; 2) перен. вйхід; віддушина; 3) пасовйще, вйгін для худоби; 4) двір (поле) поблизу будівлі; 5) стік; витікання; 6) рйнок збуту; 7) торговельна точка; геїаіі ~ роздрібнйй магазйн; 8) ел. штепсельна розетка.
оиііеі II [аиПеі] V (разі і р. р. оиііеі) випускати, давати вйхід; пропускати.
оиіііе І [аиґіаі] V перевершити у брехні (когось).
оиіііе II [аиі'іаі] V (разі оиііау; р.р. оиііаіп) лежати зовні (далі) (від чогось).
оийіег ['аиїДаїа] п 1) людйна, що живе не за місцем служби; 2) сторонній, стороння особа; 3) геол. останець тектонічного покриву; 4) рі військ, секрет; застава; сторожова охорона.
оиіііпе ['аиііаіп] 1. п і) тж рі контур; обвід; обрис; абрис; 2) ескіз; начерк; нарис; 3) схема; план; конспект; 4) рі основи, основні прйнципи; < іп ~ а) у загальних рйсах; б) контурний (про малюнок); 2. V 1) накреслити (намалювати) контур; 2) відтіняти; окреслювати; 3) накреслити (намітити) в загальних рйсах; зробйти начерк; іо ~ а роїісу намітити основні напрями політики.
оиіііпеаг [аиі'ііпіа] асі] контурний; схематйчний.
оиіііпе-шар ['аиііаіптжр] п контурна карта.
оиіііуе [аиПіу] V 1) пережйти (когось, щось); 2) пережйти, перенестй; іо ~ ді8£гасе пережйти ганьбу; 3) вй-жити.
оиііоок І ['аиііик] п 1) вид, крає-вйд; перспектйва; 2) вйди на майбутнє; перспектйва; 3) неослабне спостереження; іо Ье оп ійе ~ бути насторожі; 4) спостережний пункт; 5) спостерігач; 6) точка зору; ^огісі ~ світогляд; 7) кругозір.
оиііоок II [аиі'іик] V 1) вйтримати погляд; 2) збентежити поглядом (когось); примусити понуритися; 3) розм. затьмарити красою.
оиііуіпз ['аиіДапі]] асі] 1) далекий, віддалений; 2) зовнішній; що перебуває за межами (чогось); 3) невластй-вий; чужйй.
оиітасйіпе [.аиітаДіт] у військ, мати перевагу в техніці (у бронесйлі).
оиі-шап [аиі'таеп] V 1) переважати чисельністю (кількістю) людей; 2) бути більш стійкйм (мужнім).
оиішапоеиуге [,аиіта'пи:уа] V 1) військ, добйтися переваги майстерним маневром; 2) перехитрйти; 3) спорт, обіграти противника майстернішою тактикою.
оийпагсії [аиі'та:і{] V 1) марширувати (рухатися) прискорено; 2) пройтй далі; 3) випереджати.
оиішаісії [аиі'таеЦ] V бути кращим; перевершити, перевйщити. 4
оиітодед ['аиі'тоисіїсі] асі] що вййшов з моди; старомодний; застарілий, віджйлий.
оиішо8І ['аиітоизі] асі] (зир від оиі) най віддаленіший від центру (середини); найдальший; самий крайній.
оиіпезд ['аиіпі8] п 1) зовнішній світ; 2) об’єктйвна дійсність.
оиіпшпЬег [аиґплтЬа] V переважати кількістю (чисельністю).
оиі-оГ-Ьоип(І8 ['аиізу'Ьаипсіг] асіу спорт, поза грою, за межами поля.
оиі-оМаіе [ 'аиіау'сіеіі] асі] застарілий; старомодний.
ои<-оГ-<1оог ['аиізу'до:] див. оиідоог.
оиі-оГ-(1оог8 ['аи1зу'сіо:г] див. оиі-СІООГ8.
оиі-оГ-ГазЬіоп ['аиІзуТае/п] асі] старомодний; немодний.
оиі-ойїсе ['аиІ,о£і8] п 1) надвірні служби; 2) флігель.
оиІ-оГ-ріїе ['аиіау'раіі] асі] фіз. (розташований) поза реактором.
ои(-оГ-ргіп( ['аиіау'рппі] асі] розпроданий; що розійшовся (про тираж книги); - Ьоокз букіністйчні кнйги.
оиі-оГ-8іер ['аиіау'8Іер] асі] тех. не-синхронізбваний.
оиІ-оГ-іЬе-5¥ау ['аиюуда'\¥еі] асі] 1) віддалений, далекий, якого важко знайтй; відлюдний; 2) рідкісний; 3) незвичайний; дйвний, неабйякий.
оиі-оГ-іпіе ['аиіОУЧпі:] асі] тех.
1) неточно установлений, погано припасований; 2) що втратив точну установку.
оиі-оГ-іпіі1і ['аиїоуЧпі:0] асіу неправильно.
оиі-оГ-Шпе ['аиі9У'і]и:п] асі] розладнаний, розстроєний (про музичний інструмент).
оиі-оГ-^огк ['аиюу'\уа:к] 1. п безробітний; 2. асі] 1) безробітний; якйй не має роботи; 2) тех. недіючий, непрацюючий; вймкнений.
оиірасе [аиґреіз] у 1) випереджати; 2) спорт, перегнати; ітй (бігти) швйд-ше (від когось); бути прудкішим (за когось).
оиіразд [аиі'ра:8] у переходити межу.
оиі-раііепі [ 'аиі, реі/апі] п амбулаторний хворий; ~ ігеаітепі амбулаторне лікування.
оиі-реп$іоп ['аиі,реп/п] п пенсія тим, хто не мешкає в будйнках для бідних.
оиі-реп$іопег ['аиі,реп/апа] п пенсіонер, якйй не живе в будйнку для бідних.
оиірегГогш [,аиіра'£о:т] у робйти краще, ніж хтось.
оиіріау [аиґріеі] у спорт, обіграти.
оиіроіпі [аиґроіпї] у спорт. 1) хо-дйти крутіше до вітру (ніж інше судно); 2) перемогтй за очками (бокс).
оиірогі ('аиірот] п 1) порт заходження; морськйй порт на узбережжі; 2) аванпорт; 3) будь-якйй англійський порт, крім Лондона.
оиіро8і ['аиіроизі] п 1) аванпост;
2) віддалене селище (поселення); 3) військ, сторожова охорона; сторо-жовйй загін; бойова охорона; застава; - зирроіі амер. військ, сторожова застава.
оиі
63
оиі
оиіроигі ['аШро:] п 1) потік; 2) вй-лив, звірення (почуттів).
оиіроиг II [аШ'ро:] V 1) виливати; 2) виливати (душу).
оігіроигіпз [аш'ро:пі]] п 1) виливання; 2) рі вилив, звірення, виявлення (почуттів).
оігіриі ['аШрШ] п 1) продукція; вй-добуток; вйпуск, вйготовлення; Ше ~ оГ а Гасіогу вйпуск продукції заводу; аввгеваіе іпсіизігіаі ~ загальний обсяг промислового виробнйцтва; 2) тех. продуктевність; потужність; віддача; 3) пропускна здатність; ємкість; 4) гірн. видобуток, видобування; 5) мат. вйхід, вихіднйй сигнал; підсумок, результат; 6) мат. вйведення інформації (у кібернетиці)', 7) фізл. вй-ділення (поту тощо).
оігігазе ['аиГгекіз] 1. п 1) грубе порушення (закону, прав)', ап асі о£ ~ акт грубої сваволі; 2) розм. обурливий вйпадок; иШаі ап ~! яке неподобство!; 3) насйльство; 4) образа; наруга; 2. V 1) порушувати закон (право, прйнци-пи); 2) чинйти насйльство; ґвалтувати; 3) ображати; глумитеся.
оійга£е-топ£ег ['аШтекіз,тлі]до] п політикан, якйй спекулює на народному обуренні.
оігіга£еои$ [аиі'гекізаБ] аф 1) шалений, несамовйтий; жорстокий; ~ ігеаітепі нелюдське поводження; 2) надмірний; ~ гаіпз сйльні злйви; 3) обурливий; образливий; ~ ЬеЬаУіоиг обурлива поведінка.
оиігап [аиі'гжп] разі від оиігип.
оиігапсе [и:'ґга:п8] п крайність; перебільшення; перегйн; аі ~ нещадно; іо Гі^Ьі іо (аі) (Ше) ~ боротися не на життя, а на смерть.
оігігапз [аиі'гжд] разі від оиігіп^.
оиігап£е [аиі'геїпсіз] V 1) військ, мати більшу далекобійність; переважати в дальності; 2) вйпередити, пітй вперед; 3) мор. перегнати, обійтй в перегонах (про судно).
оиігапк [аиґгждк] V 1) мати вйщий ранг (чин); бути старшим у званні; 2) переважати; 3) бути важливішим (істотнішим).
оиігау ['и:ігеі] V розм. 1) перевй-щувати (владу)', 2) перевершувати; перемагати; придушувати.
оиіге ['иіГгеї] аф фр. 1) ексцентрй-чний; екстравагантний; 2) перебільшений.
оійгеасЬ [аиі'гі.у] V 1) перевйщу-вати; переходити межу; перевершувати; 2) поет, простягатися; сягати (заходити) далі.
оиігесиісіапсе [,и:іта'к\уі:сіап8] п 1) зарозумілість; зухвалість; 2) самовпевненість.
оиі-геїіе! ['аиіл,1і:£| п допомога бідним, які живуть вдома (не в богадільнях).
оігігі<1<1еп [аШ'псіп] р. р. від оиігіде. оиШе [аиі'гаїд] у (разі оиігоде; р.р. оиігісісіеп) 1) переганяти (кінний спорт)', 2) випереджати; 3) мор. ви-трймувати (шторм тощо).
оиігісіег ['аиі'ГакЬ] п 1) вершник, якйй супроводжує екіпаж; 2) розм. комівояжер.
оігігі££ег ['аиі,пда] п 1) мор. утле-гар; 2) аутрйгер (шлюпка з виносними кочетами)', 3) буд. консольна балка (будівлі)', 4) мех. виносна стріла ( підйомного крана)', 5) дрчик (для посторонків).
оиігізМ І ['ашгай] аф 1) прямйй, відвертий; 2) цілковитий, повний; іо £Іує ап ~ сіепіаі категорйчно заперечувати щось; 3) цілеспрямований.
оігігідМ II [аиі'гай] аду 1) повністю, цілком; до кінця, зовсім; 2) відверто, прямо; І іоісі Ьіт ~ \уЬаі І Шои§Ьі оГ Ьіт я відверто вйсловив свою думку про нього; 3) відразу, негайно.
оиігіпв [аиґпд] у (разі оиігап§; р.р. оиігип§) 1) прозвучати, продзвеніти; 2) дзвеніти (дзвонйти) гучніше (від чогось).
оиігіуаі [аиґгаїуаі] у перевершити, оиігосіе [аиґгоисі] разі від оиігісіе. оиігооі [аиі'гий] у виривати з коренем; викорінювати; знйщувати.
оійпіп І ['аійглп] п 1) вйгін; 2) майданчик для зупйнки (у гірськолижників).
оиігші II [аиґглп] у (разі оиігап; р.р. оиігип) 1) вйпередити, обігнати, перегнати; 2) вибігати; 3) утектй (від когось)', 4) вййти за межі, перейтй межі; заходити надто далеко; < і о ~ Ше соп8іаЬ1е а) жйти невідповідно до своїх достатків; б) заборгувати.
оиігшіз [аиґглд] р. р. від ошгіп§.
оиігшшег ['аиідлпа] п 1) слуга, якйй супроводжує екіпаж бігом; 2) со-бака-ватажок (в упряжці)', 3) припря-жнйй кінь; 4) вістовйй; гонець; скороход; 5) провісник, предтеча.
оийтізії ['аиітл/] п бурхлйвий (стрімкйй) потік.
оігізаіі [аиі'зеїі] у 1) переганяти (про судно)', 2) перен. перевершити (в чомусь)', обігнати.
оиі$ап& [аиі'ззед] разі від оиізіпв.
оиі$аі [аиі'заві] разі і р. р. від оиЬії. оиІ8ал¥ [аиі'зо:] разі від ошзее.
оиі8соге [аиґзко:] у набрати більше очок (у змаганні).
оиізее [аиі'зі:] у (разі оиі8а\у; р. р. оиізееп) бачити далі; мати більшу про-нйкливість.
оиізееп [аиґзіїп] р. р. від ошзее.
ои&еіі [аиґзеї] у (разі і р. р. оШзоІсі) 1) продаватися краще, ніж інший товар; 2) продаватися дорожче, ніж інший товар; 3) продавати більше від конкурентів.
оиїзеі ['аШзеі] п 1) початок, початковий етап; Ггот Ше (уегу) ~ з самого початку; 2) устя шахти (на поверхні)', 3) прикраса, орнамент; 4) друк, боко-вйк; заголовок, поданий на полях сторінки.
оШ-зеШешепі ['аШ'зеШпаШ] п віддалене поселення.
оиізеПІег ['аШ'зеІІа] п мешканець віддаленого селища.
оиІзЬіпе [аш'/аш] у (разі і р. р. оШ-зЬопе) 1) світйти яскравіше; перевершувати блйском; 2) затьмарити, перевершити.
оиїзіюпе [аШ'рп] разі і р. р. від ОШ8ІЇІПЄ.
оиізіюоі [аш'/ий] у (разі і Р- Р- ош-зЬоі) стріляти далі (краще) (від когось).
ои!$Ьоі [аиґрі] разі і р. р. від оШ-8ІЇООІ.
оиїзіігіїї [аш'/пі] у 1) вищати гучніше; 2) перевершити в наполегливості (настйрливості, надокучливості).
оиїзісіе ['аиґзакі] 1. п 1) зовнішня сторона (частйна, поверхня); 2) зовнішній світ; об’єктйвна реальність; 3) зовнішність, вйгляд; 4) рі зовнішні аркуші (у стосі паперу)', 5) крайність; аі Ше ~ у крайньому разі; 6) пасажйр імперіала; 2. аф 1) зовнішній; ~ гоот кімната з вікнами на вулицю; ~ Іапе спорт, зовнішня доріжка; 2) що перебуває (відбувається) на вулиці (за межами будйнку); ~ \уогк праця на повітрі; ~ Ьгоасісазі позастудійна радіопередача; 3) сторонній, зовнішній; ~ іШегїегепсе стороннє втручання; 4) позакласний, позааудиторний; ~ геаШп£ позакласне читання; 5) крайній, гранйчний; ~ ргісе остання ціна; ~ ІеІЇ (гі^Ьі) спорт, лівий (правий) крайній нападаючий; 6) амер. незначнйй, мізерний; ~ сЬапсе незначнйй шанс; < - тагкеі неофіційна біржа; 3. аду 1) зовні; із зовнішнього боку; 2) на вулиці, надворі, просто неба; ії із сооі ~ надворі прохолодно; 3) мор. у відкрйтому морі; 4) назовні; Іеі’з £о ~ давайте вййдемо на вулицю; < соте ~! виходь! (виклик на бійку)', ~ іп на-вйворіт; 4. ргер 1) зовні, поза, за (межами); 2) за межі; із; з; Ье хуєпі ~ Ше Ьоизе він вййшов з будйнку; 3) крім, за вйнятком.
оиІ$і<1ег ['аШ'заісіа] п 1) сторонній; стороння людйна; 2) нефахівець; профан; 3) розм. людйна не нашого кола; 4) підприємство, яке не входить до монополістичного об’єднання; 5) лег-кйй двоколісний екіпаж для заміськйх прогулянок; 6) спорт, аутсайдер.
оиОДЦіі ['аШзаіІ] п 1) спостережливість; 2) спостерігання; спостереження.
оиІ$іп£ [аШ'зп}] у (разі оШ8ап£; р.р. оШ8ип£) 1) перевершити у співах; спі
оиі
64
оиі
вати краще; 2) прокричати; про-спі-вати.
оиІ$іі [аиі'зіі] V (разі і р. р. оиСзаі) пересидіти (когось)', засидітися.
оиі$іхе ['аиїзаіг] п розмір, більший від стандартного.
оиІ$І2Є<і ['аиїзаігсі] асі] більший від стандартного розміру (про одяг); нестандартний.
оиізкігі ['аиізкаї] 1. п 1) звич. рі околиця, передмістя; іке ~8 оГ іке сііу околиці міста; 2) узлісся; 3) край, прикордонна смуга; 2. V 1) межувати, прилягати; 2) рухатися уздовж кордону.
оігі$1еер [аиі'зіігр] V (разі і р. р. оиі-8Іері) 1) проспати; устати пізніше, ніж треба; 2) перен. прогавити, проспати (щось); іо ~ ап оррогіипііу прогавити нагоду.
оиІ$1ері [аиі'зіері] разі і р. р. від оиізіеер.
ои&тагі [аиі'втагі] V амер. розм. перехитрити.
оиізоїс! [аиі'зоиИ] разі і р. р. від оиізеїі.
ои&оіе ['аиізоиі] п підметка.
оиізрап І ['аиізржп] п 1) розпрягання; 2) місце розпрягання; 3) розташування табором.
оиізрап II [аиі'зржп] V 1) розпрягати; 2) розташовувати (ся) табором.
оиЬреак [аиі'зрі:к] V (разі оиізроке; р. р. оиізрокеп) 1) висловити, заявити; 2) вйсловитися; 3) говорити виразніше (краще, гучніше) (від когось); 4) переговорити (когось).
оиІ$реп<1 [аиі'зрепсі] V (разі і р. р. оиізрепі) 1) перевитратити; 2) витрачати більше (ніж хтось).
оиізрепі [аиі'зрепі] 1. асЦ змучений, зморений; виснажений; 2. разі і р. р. від оиізрепсі.
оиізроке [аиі'зроик] разі від оиі-8реак.
оиізрокеп [аиі'зроикп] 1. асі] 1) щй-рий, прямйй (про людину); 2) відвертий, щиросердий (про висловлювання); ~ сгііісізт чесна крйтика; 2. р. р. від оиізреак.
оиізргеад І ['аиізргесі] п пошйрен-ня; розповсюдження; розшйрення.
оиізргеад II ['аиі'зргесі] асі] 1) простягнений, розпростертий; розкрйтий; 2) розстелений; що стелиться.
оиізргеад III [аиі'зргесі] V (разі і р.р. оиі8ргеасі) 1) пошйрювати(ся); розповсюджу вати (ся); 2) простягатися); розстеляти (ся).
оиізргіпі [аиі'зрппі] V вйпередити на короткій дистанції (легка атлетика).
оиізіаші [аиі'зіжпсі] V (разі і р. р. оиі8іоод) 1) виділятися, виступати (над чимсь); 2) віддалятися від берега (про судно); 3) вйтримати, вйстояти; 4) за
лишатися, затрймуватися (довше від когось).
оиізіашііпз [аиі'зізепсіп]] асі] 1) ви-датнйй; знаменйтий; 2) що виступає (стирчйть); 3) несплачений; прострочений; 4) невйконаний; 5) спірний, невйрішений.
оиізіаге [аиі'зієа] V 1) збентежити пйльним поглядом; 2) дивйтися, не моргаючи (на сонце тощо).
оиізіаїї [аиі'зіа:і] V 1) несподівано кйнутися; 2) вйпередити (когось), одержати перевагу.
оиі-зіаііоп ['аиі'зіеі/п] п 1) станція (пункт) далеко від центру; 2) віддалена стоянка; віддалений гарнізон.
оиізіау [аиі'зіеі] V 1) пересйдіти (інших гостей); засйдітися; іо ~ опе’8 \¥е1соте зловживати чиєюсь гостйнні-стю; 2) вйтримати; вйстояти.
оиізіер [аиі'зіер] V переступйти, пе-рейтй (межі); виходити за межі; ітй далі.
оиізіоод [аиі'зіисі] разі і р. р. від оиі8іапд.
оиізігеаш [аиі'8ігі:т] V витікати, лйтися.
оиізігеісії І ['аиізігеі/] п 1) витягування, розтягування; подовження; 2) довжина; простягання.
оиізігеісії II [аиі'зігеі/] V 1) простягати; 2) розтягати; витягувати; 3) пошйрювати.
оиізігеісіїеіі ['аиізігеі/і] асі] 1) простягнутий; іке ~ капд простягнута рука; 2) розтягнутий, вйтягнутий, розпростертий; розпластаний; іо Ііе ~ лежати розпластаним.
оиізігі<1<1еп [аиі'зіпсіп] р. р. від оиі-8ІГІСІЄ.
оиізігіде [аиі'зігакі] у (ра$ґоиі8ігосіе; р. р. оиі8ігісідеп) ітй шйршим кроком; крокувати швйдше (ніж хтось); обганяти.
оиізігір [аиі'зіпр] у 1) обганяти, випереджати; 2) переважати, перевершувати (в чомусь).
оиізігосіе [аиі'зігоисі] разі від оиі-8ІГІСІЄ.
оиізипз [аиі'злі]] р. р. від оиі8ІП£.
оиі-іаїк [аиі'іо.к] у 1) заговорити (когось); не дати сказати й слова (іншому); 2) говорйти краще (гучніше, переконливіше) (від когось).
оиі-іЬгеі¥ [аиі'Оги:] разі від оиі-ікго\¥ II.
оиі-іііпну І ['аиібгои] п 1) викидання; вйверження; 2) вйпуск; вйдо-буток; виробляння; 3) вйділена (вй-вержена) речовина.
оиі-іЬппу II [аиі'Огои] у (разі оиі-ікге\у; р. р. оиі-ікго\¥п) кйдати далі (від когось).
оиі-іііготої [аиі'Огоип] р. р. від оиі-ікго\¥ II.
оиі-ііігизі ['аиі0гл8і] п виштовхування; проштовхування.
оиі-іо-оиі ['аиііа'аиі] п тех. загальний розмір; найбільший габарйтний розмір.
оиі-іор [аиі'іор] у 1) бути вйщим (за когось); 2) перевйщувати, перевершувати; 3) бути вйщого ґатунку.
оиі-ігауеі [аиі'ігжуї] у 1) перейти межу, вййти за межі; 2) їхати швйдше (далі) (ніж хтось).
оиі-іигп ['аиііагп] п 1) продукція; вйпуск; вйроблення; 2) продуктйв-ність; потужність; віддача; 3) гірн. вй-добуток.
оиіуаіие [аиі'уаеЦи:] у бути дорожчим (ціннішим).
оиіуіе [аиі'уаі] у перемогтй суперника, перевершити; стати переможцем у змаганні.
оиіуоісе [аиі'уоіз] у перекричати.
оиіуоіе [аиі'уоиі] у 1) мати перевагу голосів; 2) забалотувати.
оиі-уоіег ['аиі'уоиіа] п вйборець, якйй не живе в певному вйборчому окрузі.
оиґотаїк [аиі'хуоїк] у 1) ходйти краще (швйдше, далі) (ніж хтось); 2) за-лйшйти позаду, минути межі.
оиі-^¥а11 ['аиі\уо:1] п 1) зовнішня стіна; 2) перен. одяг; 3) перен. тіло.
оиі-і¥аг<1 ['аиі\¥зсі] п віддалений район міста; район за межами початкових кордонів міста.
оийуапі ['аиЬуасі] 1. п 1) зовнішній вйгляд, зовнішність; 2) зовнішня поверхня; 3) зовнішній світ; 2. асі] 1) зовнішній, навколишній; ~ сопді-ііоп8 зовнішні умови; ~ Гогт зовнішність; ~ їкіп£8 навколишній світ; 2) спрямований назовні; 3) сторонній, невластйвий; 4) вйдймий; 5) розм. неуважний, безладний (про людину).
оиЬуагіі-Ьоипіі ['аиПузсі'Ьаипсі] асЦ 1) що вирушає у плавання; що йде за кордон (про корабель); 2) що любить подорожувати (мандрувати); 3) якйй залишає рідну домівку; 4) умираючий.
оиІ^агШу ['аиЬуздІї] асіу 1) назовні; зовні; 2) зовнішньо, на вйгляд.
оиЬ¥ап1пе88 [ 'аиЬуасіпіз] п 1) об’-єктйвне існування; 2) визнання об’-єктйвності зовнішнього світу; 3) надмірна практйчність; відсутність духовних інтересів.
оийуапк ['аиЬуасіг] асіу назовні, за межі.
оий¥а$іі [аиі'\¥О/] у 1) відливати; 2) зливати; 3) очищати.
ои№аісіі [аиҐ^оЦ] у 1) не спати цілу ніч; не спати довше (за когось); 2) стежити.
оиідуеаг [аиґ\уєа] у (разі оимоге; р. р. опЬуогп) 1) зношувати (одяг); 2) застарівати; 3) відпрацювати своє (про машину); 4) звич. р. р. виснажувати (сили тощо); 5) бути міцнішим (носйтися довше) (ніж щось інше).
оиі
65
ОУЄ
оийуеер [аиІ'\УІ:р] V (разі і р. р. оиі-\¥ері) 1) плакати довше (від когось)', 2) поет, вйплакати.
оигі¥ЄІ&Ь [аиі'хуеі] V 1) переважати у вазі, бути важчим; 2) переважати, бути впливовішим (більш значнйм).
оигіуеП [аиґхуеі] узабйти джерелом, рйнути.
оигіуепі [аиі'хуепі] разі від оиі^о II.
оигіуері [аиі'хуері] разі і р. р. від ои1\уеер.
ои№іп& [аиґ\¥іі]] V 1) обганяти в польоті; летіти вйще й дані; 2) військ. виходити у фланг (противника).
оиімії [аиі'хуіі] V перехитрйти, об-дурйти (когось).
оигігіііі ['аигіуїд] ргер 1) зовні, за межами; 2) крім.
оийуоге [аиі'хуо:] разі від оиІ\уеаг.
оиі-5¥огк ['аиІ\уа:к] п праця за межами підприємства; надомна праця.
оигіуогк І ['аиіуузгк] п військ, зовнішнє укріплення.
оийуогк II [аиІ'\уа:к] V працювати краще і швидше (від когось)', випереджати в роботі (когось).
оиі-жикег ['аиІ,\уа:ка] п надомник; надомниця.
оигіуогісі ['аиІ\уа:1д] п навколишній світ.
оигіуогп І ['аиІ\уо:п] аф 1) зношений; непридатний для дальшого використання; 2) перен. заяложений; 3) застарілий; 4) вйснажений.
оигіуогп II [аи1'\уо:п] р. р. від оиі-\¥еаг.
оиЬугйе [аиґгаїї] V (разі оипугоіе; р. р. оиІ\угіНеп) писати краще (від когось)', < іо ~ опезеІГ списатися.
оигіугШеп [аиі'піп] р. р від оиі\угііе.
оигіугоіе [аиі'гоиі] разі від оиЬугіїе.
оигеї ['иіхі] п орн. дрізд європейський.
оуа ['оцуо] рі від оушп.
оуаі ['оцуоі] 1. п 1) овал; 2) річ овальної форми; 2. асі] овальний, яйцевидний.
оуаІЬишеп [,оиуа1'Ьіи:тіп] пхім. яєчний альбумін.
оуаііге ['оцуаіаіг] V тех. втратити круглу форму, стати овальним (про отвір тощо)
оуагіа [ои'уєапа] рі від оуагіит.
оуагіап [ои'уєапап] асі] анат. яєчниковий.
оуагіоіоту [ои,уєап'о1аті] п мед. оваріотомія.
оуагіои$ [ои'уєагіаз] аф що стосується яйця, що нагадує яйце.
оуагііі$ [,оиуУгаіІі8] п мед. запалення яєчників.
оуагішп [ои'уєапат] п (рі оуагіа) 1) анат. яєчник; 2) бот. зав’язь.
оуагу ['оиуоп] див. оуагіит.
оуаіе ['оиуеіі] асі] овальний, яйце-вйдний.
оуаііоп [ои'уеі/п] п 1) овація, бур-хлйві оплески; 2) іст. урочйста зустріч переможця.
оуєп ['луп] п 1) піч; духовка; 2) сушильна піч.
оуєп-Ьігіі ['лупЬа.д] п орн. довгохвоста синйця.
оуєг ['оиуа] 1. п 1) лйшок; надлй-шок, зайвина; 2) доплата; 3) військ, переліт (снаряда)', 4) рад. перехід на прийом; 2. асі] 1) верхній; 2) вйщий, вищестоящий; 3) зайвий; 4) надмірний; 3. асіу указує на: 1) рух через щось', іо ]итр ~ перестрибнути; 2) широкий характер дій, Іке І1І1І8 аге соуегед аіі ~ ууіік 8по\у гори усі вкриті снігом; 3) перебування або рух над чимсь', нагорі; нагору; 4) наближення до певного місця, до якоїсь особи', йе \уеп1 ~ Іо іке гаі1іп§8 він підійшов до поручнів; 5) перехід чогось до іншої особи або передачу чогось іншій особі', іо таке а ргореїТу ~ іо 8гпЬ. передати майно комусь; 6) лишок, зайвину, Ікеу \уете §опе і\уо коигз от ~ їх тут нема вже дві годйни, а то й більше; 7) завершеність дії', іо Ікіпк ~ продумати; 8) закінчення, припинення дії', Іке тееііп£ І8 ~ збори закінчилися; 9) знову, ще раз; іі ти8і Ье доле ~ це необхідно переробйти; < ~ а§аіп8і навпакй; ~ апд аЬоуе до того ж; ~ апд ~ (а§аіп) багато разів, знову й знову; іі І8 уои аіі ~ це так схоже на вас; 4. ргер 1) над, вйще; сіоидз \уете дгі£ііп§ ~ Ійе сіїу хмари пливлй над містом; 2) над, через; ~ Ійе тіуєт через річку; 3) понад, більше; ~ Гіує уеагз понад п’ять років; 4) протягом; іо 8іау ~ іке \уЬо1є топік залишатися протягом місяця; 5) щодо, про; іо іаїк ~ Іке Іііегаїите говорити про літературу; 6) по, через; \ує кеагд іі ~ тадіо ми почули про це по радіо;
~ кеад апд еагз по вуха; - 8тЬ.’8 8І§паІиге за чиїмсь підписом; ~ іке Іей саме навпакй; кеад ~ кееіз шкереберть; іі І8 ~ ту кеад це вйще від мого розуміння; Іо Ье кеад ~ еагз іп іоує бути до нестями закоханим; Іо іитп ~ а пе\у 1еа£ почати нове життя.
оуег-аЬошмі ['оиуота'Ьаипд] у 1) бути в дуже велйкій кількості; 2) рясніти, буяти, бути багатим на щось.
оует-аЬипгіапсе ['оиуага'Ьлпдапв] п надмір, зайвина.
оуег-аЬшкіапі ['оиуата'ЬлпдапІ] аф надмірний.
оуегасі ['оиуот'аекі] у 1) перегравати (роль); 2) заходити надто далеко (в чомусь).
оуег-асііоп ['оиуаг'аек/п] п 1) перегравання (ролі); 2) надмірна актйв-ність.
оуєг-зсііує ['оиузт'аекіїу] асі] надто актйвний.
оуег-асііуііу ['оиузгаек'ііуііі] п 1) надмірна актйвність; 2) фізл. під-вйщена діяльність, гіперфункція.
оуега&е ['оиуапдз] п 1) лйшок,
надлйшок, зайвина; ап ~ у/а8 дізсіозед було вйявлено лйшок; 2) переросток.
оуег-а£е ['оиузт'еідз] аф 1) застарілий; що відслужйв свій строк; від-жйлий; 2) перерослий; ~ 8ІидепІ8 уч-ні-перердстки.
оуегаїї ['оиузго:!] п 1) робочий халат; спецодяг; 2) рі широкі робочі штанй; комбінезон.
оуег-аіі ['оиузго:!] аф 1) повний, загальний; ~ 8согіп§ спорт, загальний рахунок (очок); 2) всеосяжний, все-охбплюючий; ~ ріаппіпв генеральне планування; 3) спорт, абсолютний; ~ \¥Іппег переможець з усіх вйдів багатоборства; < ~ кои8іп£ буд. тепляк.
оуегагсй [,оиуаг'а:1/] у 1) створювати склепіння (арку); 2) перекривати склепінням.
оуег-агш ['оиузга.т] п оверарм (плавання з винесенням руки).
оуегаіе ['оиузг'еі] разі від оуегеаі.
оуегахуе [,оиуог'о:] утримати в благоговійному страху; вселяти благоговійний страх.
оуегЬаде ['оиуа'Ьеїд] разі від оуєг-Ьід.
оуегЬаІапсе І ['оиуаЬжІапз] п перевага, надлйшок.
оуегЬаІапсе II [,оиуа'Ьае1ап8] у 1) переважувати; переважати; 2) вйве-сти з рівноваги; 3) втратити рівновагу і упасти.
оуегЬеаг [.оиуа'Ьєа] у (рауґоуегЬоге; р. р. оуєґЬогпє) 1) пересйлювати, перемагати; подолати, перебороти; 2) побйти, заглушити; 3) переважати; 4) бути надто плодовйтим.
оуегЬеагіпб [.оиуз'Ьєапі]] аф 1) владний; 2) зухвалий; зарозумілий.
оуєгЬєікі ['оиуУЬепд] у (разі і р. р. оуєгЬєпі) 1) згинати; перегинати; 2) нагинатися; 3) згинати до кінця.
оуєгЬєпі ['оиуа'Ьепі] разі ] р. р. від оуегЬепд.
оуегЬід ['оиуа'Ьід] у (разі оуегЬаде, оуегЬід; р. р. оуегЬіддеп, оуегЬід) 1) перевершити; 2) перебивати ціну; 3) карт, оголошувати більше взяток (ніж можна взяти).
оуегЬісідеп ['оиуа'Ьідп] р. р. відомег-Ьід.
оуєгЬієху ['оиуа'ЬІи:] разі від оуєг-Ь1о\у.
оуегЬ1ои$е ['оиуаЬІаих] п блузка, що надівається поверх спіднйці.
оуєгЬіоху ['оиуа'ЬІои] у (разі оуєг-Ь1є\у; р. р. оуєгЬ1о\¥п) 1) роздувати, роздмухувати; розтягувати; 2) здувати; 3) обсипати (чимсь); 4) пронестйся, промайнути, минути (про бурю, небезпеку тощо).
оуегЬклУп ['оиуа'ЬІоип] 1. аф 1) що пронісся (минув) (про бурю тощо); 2) що повністю розпукався (про квітку); 3) пйшний; 4) повний, ог
ОУЄ
66
ОУЄ
рядний; 5) надмірно роздутий; 2. р.р. від оуєгЬіоу/.
оУєгЬоапі ['оцузЬо.сі] асіу 1) за борт; іо Гаїї ~ падати за борт; 2) за бортом; тап ~! людйна за бортом!; ІО ІЙГОАУ а 8СЙЄГПЄ ~ відмовитися від плану.
оуєгЬоіі ['оцуз'Ьоіі] V 1) перекипіти (тж перен.)', 2) збігати (про молоко тощо).
оуег-Ьо1(1 ['оиуз'Ьоикі] асі] 1) надмірно сміливий (зухвалий); 2) необачний.
оуєгЬооі$ ['оиузЬи:із] п рі військ. захисні шкарпетки (що надіваються на взуття).
оуєгЬогє [,оиуд'Ьо:] разі від оуєг-Ьеаг.
оуєгЬогпе [,оиуа'Ьо:п] р. р. від оуєг-Ьеаг.
оуегЬои^Ьі ['оиуа'Ьо:і] разі і р. р. від оуегЬиу.
0Уег-Ьгі(І£Є ['оиУз'Ьпсіз] п буд. шляхопровід.
оуєгЬгіш ['оиУз'Ьпт] V 1) переповнювати; 2) переповнюватися, лйтися через край.
оуєіЇиііісі ['оцуз'Ьікі] V (разі і р. р. оуегЬиіІі) 1) надбудовувати; 2) надмірно забудовувати; 3) будувати надто багато.
оуєгЬііііі ['оцуз'Ьііі] разі і р. р. від оуегЬиіШ.
оуегЬипІеп [,оиуз'Ьз:сіп] 1. п 1) перевантаження, переобтяження; 2) с. г. нанос; верхній пласт; 3) гірн. покривна порода; 2. у 1) перевантажувати; навантажувати надмірно; 2) переобтяжувати.
оуегЬіітіпз ['оиуа'Ьо:пп]] п тех. перепалювання.
оуєгЬіі$у ['оиуа'Ьігі] асі] надто зайнятий, переобтяжений.
оуегЬиу ['оиуа'Ьаі] V (разі і р. р. ОУегЬои^Ьі) 1) купувати у надмірно ве-лйкій кількості; 2) купувати надто дорого; переплачувати.
оуєгсаіі ['оиуо'когі] V карт, оголошувати більше взяток (ніж можна взяти).
оуегсате [,оиуз'кеіт] разі від оуєг-соте.
оуєг-сарііаііге ['оиуз'кжріізіаіг] V 1) надто вйсоко оцінйти капітал (компанії тощо); 2) мати більший капітал, ніж потрібно (для підприємства тощо).
оуегсаггу ['оиуз'каеп] V 1) нестй (везтй) надто далеко; 2) перестаратися, переборщйти.
оуегсазі І ['оиуокагві] 1. п 1) об-шйвка; оббйвка; покрив; 2) хмари, суцільна хмарність; 3) зшивання через край; 4) розм. вигнанець; 5) пбкйдьки; 6) гірн. повітряний міст; 2. асі] 1) хмарний, покритий хмарами, похмурий (про небо); 2) перен. сумнйй, понурий.
оуегсазі II [,оиуа'ка:8і] у (разі і р.р. оуегсазі) 1) покривати темрявою; закривати хмарами; затемняти, затьмарювати; 2) хмаритися, темніти; 3) зшивати через край; 4) накривати (щось), накидати (на щось); 5) перевертати.
оуег-саиііоп ['оиуз'кз:/п] п надмірна обережність (обачність).
оуег-саііііоиз ['оиуз'ког/зв] асі] надто обережний (обачний).
оуегскагве І [ 'оиузі/а .63] п 1) за-вйщена ціна; 2) призначення завйще-ної цінй; 3) перебільшений рахунок; 4) надмірне навантаження, перевантаження; 5) ел. перезаряд; 6) військ, надто велйкий заряд.
оуегс1іаг£е II ['оиуз'і/а:дз] у 1) правити надмірну ціну; 2) переобтяжувати; захаращувати; 3) перебільшувати (у зображенні тощо); 4) ел. перезаряджати; 5) тех. перевантажувати; 6) військ, заряджати посиленим зарядом.
оуегсіїеск ['оиузі/ек] п текст, тканйна з рельєфними клітйнками, картата тканйна.
оуєгсіоікі [,оиуз'к1аисі] у 1) засти-лати(ся), вкривати(ся) хмарами; 2) затьмарювати(ся), захмарювати(ся).
оуегсоаі ['оиузкоиі] п 1) (чоловіче) пальто; 2) шинель.
оуегсоаііп£ ['оиузкоиііі]] п тканйна на пальто.
оуєгсоіошг ['оиуз'кліз} у згущати барви; перебільшувати.
оуегсоте І [,оиуз'клт] 1. асі] 1) знесилений; вйснажений; 2) безпорадний; що втратив самовладання; 2. р. р. від оуегсоте II.
оуегсоте II [,оиуз'клт] у (разі оуегсате; р. р. оуегсоте) 1) подолати, побороти; перемогтй; 2) перебороти, переситити; іо - Ьаб ЬаЬіі8 перебороти погані звйчки; 3) охопити, оволодіти (про почуття); іЬеу хуєгє - Ьу Геаг вонй булй охоплені жахом; 4) звич. разз. виснажувати; ослабляти, розслабляти; іо Ье ~ Ьу Ьип^ег бути вйснаженим від голоду; 5) розм. опритомніти.
оуег-сопГкіепсе ['оиуз'кзпіїдзпз] п надмірна упевненість, самовпевненість.
оуег-сопййепі ['оиуз'кзпМзпі] асі] надто упевнений, самовпевнений.
оуєгсошіі [,оиуз'каипі] у 1) переважати чисельністю (кількістю); 2) переоцінювати.
оуегсгор [,оиуз'кгзр] у с. г. виснажувати землю.
оуєгсплу ['оиуз'кгои] у торжествувати (над суперником тощо).
оуегсго^уд [,оиуз'кгаисі] у 1) переповнювати (приміщення); 2) товпитися, юрмитися.
оуегсгоіу<1е(1 [.оиуз'кгаибісі] асі] переповнений (людьми).
оуєгсгоіусііпз [,оиуз'кгаисііі]] п перенаселення (міста).
0УЄГСП15І ['оиуз'кглзі] у покривати кіркою (корою, пластом).
оуег-сигіоііз ['оиуз'кіизпзз] асі] надто цікавий (допйтливий).
оуепіаге [,оиуз'<ієз] у бути безрозсудно смілйвим; надто ризикувати.
оуег-сіеіісаіе ['оиуз'сіеіікіі] асі] 1) надделікатний; 2) надчутлйвий (про прилад).
оуег-ЛеуеІор ['оиузсії'уеїзр] у 1) надмірно розвивати; 2) фот. перепроявй-ти, передержати.
оуєпШІ [,оиуз'дкі] разі від оуєгсіо.
оуєпіо [,оиуз'сіи:] у (разі оуєгсіісі; р. р. оуегбопе) 1) перестаратися; переборщйти; зайтй надто далеко (в чомусь); сіоп’і ~ циоіаііопз не зловживайте цитатами; 2) перебільшувати, утрйрувати; 3) пересмажувати; 4) перевтомлювати; переобтяжувати; іо ~ опезеК перевтомлюватися.
оуєпіопє І ['оиуз'длп] асі] 1) перебільшений, утрйруваний; 2) якйй зайшов надто далеко; якйй перестарався; 3) пересмажений; 4) перевтомлений; переобтяжений.
оуєпіопє II ['онуз'сілп] р. р. від ОУЄГСІО.
оуєпіоог [оцуз'сіз:] п картйна (різьблена панель) над дверйма.
оуєпіопє І ['оиуздоиз] п надто велйка (шкідлйва) доза.
оуєпіо$є II ['оиуз'доив] у давати надто велйку (шкідлйву) дозу.
оуепігаІЇ ['оиуздгаїй] п 1) перевй-щення кредйту (в банку); 2) тех. верхнє дуття.
оуепігапк ['оиуз'сіггег)к] разі від оуєг-сігіпк.
оуепІгаи^Ьі ['оиузсіга:її] п тех. верхнє дуття.
оуепіга^у ['оиуз'сігз:] у (разі оуєг-бге\у; р. р. оуегсігаууп) 1) перевйщувати; іо ~ ап ассоипі перевйщити кредйт (у банку); 2) перебільшувати (у зображенні тощо); 3) тех. зривати (нарізку).
оуепігаїуп ['оііуз'сігзіп] р. р. від оуєг-бга\¥.
ОУЄПІГЄ88 І ['оиузсігез] п верхній одяг.
оуєпігєзд II [ оиуз'сігез] у одягатися) надто нарядно (без смаку).
оуєпігє^у ['оиуз'сіги:] разі від оуєг-сіга\у.
оуепігіпк ['оиуз'сігіїзк] у (разі оуєг-сігапк; р. р. оуегсігипк) 1) надмірно пй-ти; 2) вйпити більше (від когось); 3) перепйтися.
оуєпіпує і ['опузсігдіу] п тех. при-скорювальна передача.
оуєпігіує II ['оиуз'сігаїу] у (разі оуєгсІгоує; р. р. оуєгсігіуєп) 1) перевтомлювати, виснажувати; 2) загнати (коня).
оуєпіпуєп ['оііуз'сігіуп] 1. асі] 1) перевтомлений, вйснажений;
ОУЄ
67
ОУЄ
2)	тех. з перевйщенням швидкості (потужності); 2. р. р. від оуєгсігіує II.
оуєпігоує ['оиуз'сігоиу] разі від оуєг-сігіує II.
оуепіпіпк ['оиуз'сіглдк] р. р. від оуєг-дгіпк.
оуепіие ['оиуз'фи:] аф 1) запізні-лий, запізнений; іке ігаіп І8 ~ поїзд запізнюється; 2) прострочений (вексель тощо); 3) перезрілий; давно готовий; 4) надмірний.
оуепіуе ['оиуз'даї] V 1) перефарбувати (в інший колір); 2) зробити надто темним (насиченим).
оуегеаі ['оиузг'і:і] V (разі оуегаіе; р. р. оуегеаіеп) об’їдатися; переїдати.
оуегеаіеп ['оиузг'і.іп] р. р. від оуегеаі.
оуег-е$іітаіе І ['оиузг'езіїтіі] п 1) надто висока оцінка; переоцінка; 2) завйщений кошторис.
о¥ег-е$іітаіе II ['оиузг'езіїтеїі] V 1) переоцінювати; давати надто високу оцінку; 2) складати завйщений кошторис.
оуег-ехсііаЬІе ['оиУЗпк'ваїізЬІ] аф легко збуджуваний, з підвйщеною збудливістю.
оуєг-єхсііє ['оиузпк'заіі] у дуже збуджувати (хвилювати).
оуег-ехсііетепі ['оиузпк'заіітзпі] п надмірне збудження.
оуєг-єхєії ['оиузпд'гз:і] у перенапружу вати (ся).
оуег-ехрове ['оиузпкз'роиг] у 1) надто довго піддавати (небезпеці тощо); 2) фот. передержати (при зйомці).
оуег-ехро8ііге ['оиузпкз'роизз] п фот. передержання.
оуегехіеікі ['оиузпкз'іепсі] у 1) перенапружувати; іо ~ опезеІГ перевершити самого себе; 2) надто розтягувати (розосереджувати).
оуегГаїї ['оиуз£з:1] п 1) водозлйв;
2) мор. бистрина, бистрінь.
оуег-ГаіІ£ие ['оиуз£з'іі:д] 1. п перевтома; надмірна стомленість; 2. у перевтомлювати; зморювати (виснажувати) вкрай.
оуєг-Гєсі ['оиуз'Гесі] 1. аф перегодований; якйй переїв; 2. разі і р. р. від оуєг-Гєєсі.
оуєг-Гєє(і ['оиуз'її:сі] у (разі і р. р. оуєгїєсі) 1) перегодовувати; 2) об’їдатися, переїдати.
оуєгіііі ['оцузТіІ] у переповнюватися).
оуєгПє5¥ ['оиуз'йи:] разі від оуегїіу.
оуегПідМ ['оиузЛаїі] п 1) переліт (над чимсь); 2) обліт (без дозволу).
оуегПоигізЬ ['оиУз'Ллп/] у вкривати лйстям (квітами).
оуєгЛо^у І ['оиузЛои] п 1) переливання через край; 2) розлйв (річки); повідь, повінь; 3) надлйшок, надмір, зайвина; ап ~ оГ рориіаііоп перенаселення; 4) тех. наплйв з форми; 5) во
дозлйв; 6) тех. переливна труба; < ~ \уєіг гідр, водозливна гребля; ~ Іапд заплава; ~ тееііпв збори в додатковому приміщенні для тих, хто не вмістився в основному залі.
оуєгПо5¥ II [,оиуз'Лои] у 1) переливатися (через край); 2) розливатися; заливати, затоплювати (поверхню); 3) виходити за межі, переповнювати; 4) бути переповненим (чимсь); бути багатим (на щось); рясніти (чимсь).
оуегП(»¥-(1іке ['оиузЛои'сіаїк] п спуск для водй, водозлйв, шлюз, водостічна канава.
О¥ЄГЇ1(М¥ІП£ [,оиуз'Лошт)] аф 1) що переливається через край (через вінця); 2) переповнений; 3) що розливається.
О¥ЄґЛ(Н¥п ['оиуз'Яоип] р. р. від оуєг-Пу.
О¥ЄГЇ1(И¥-ріре ['оиузЛои'раїр] п тех. зливна труба.
оуегПи$Ь ['оиуз'Лл/] у дуже червоніти; заливатися густйм рум’янцем; спалахувати.
О¥ЄґЛу ['оцуз'Лаї] у (разі оуєгї!є\у; р. р. оуегї1о\¥п) 1) перелітати; вилітати за вйзначені межі; 2) летіти далі (вй-ще, швйдше) (від когось).
оуєгТоМ ['оиузГоиІсі] п геол. перевернута складка.
О¥ЄГЇгеІ£М І ['оцузГгеїі] п перевантаження.
О¥егігеІ£М II [,оиузТгеіі] у перевантажувати.
оуегіиііїї ['оиузГиІТіІ] у перевиконувати.
оуетТиІПІшепі ['оиузйіІТіІтзпі] п перевиконання.
оуєґйііі ['оцуз'йіі] аф надто повний, переповнений.
О¥ег£ап£ ['оиуз'дзед] у 1) пересй-лювати; брати гору; 2) переливатися через край; 3) переважати.
О¥ег£аппепі ['оиуз'дагтзпі] п амер. верхній одяг.
О¥ег&аіе ['оиуздеіі] п гірн. повітряний міст.
О¥ег£еі [,оиуз'деі] у 1) розм. надолужувати, наздоганяти; 2) одужати (після хвороби тощо).
О¥ег§і1<1 [,оиуз'дікі] у (разі і р. р. ОУЄГ£ІІСІЄСІ І ОУЄГ£ІІІ) позолотйти.
О¥ЄГ£І1і [,оиуз'ді!і] разі і р. р. від ОУЄГ£ІІСІ.
оуегвіаге І ['оиуздіеіг] п 1) другий, верхній шар глазурі; 2) надглазурний малюнок.
О¥ег£]аге II [,оиуз'д1еіг] у покривати глазур’ю.
О¥ЄГ£О [,оиуз'дои] у (разі оуєпуєпі; р. р. оуєг^опє) діал. 1) перетинати, переходити; 2) придучдувати; 3) переливатися через край; 4) проходити.
оуег£опе [,оиуз'доп] р. р. від оуєтдо.
О¥ег£га$$іп£ ['оиуз'дгагзід] п с. г. підсівання трав (пасовищ).
О¥ег£гагііі£ ['оиуз'дгеїгід] п с. г. надмірне спасання пасовйщ; витолочування пасовйська (худобою).
О¥ег8ге^¥ ['оиуз'дги:] разі від оуєг-£ҐО\У.
О¥Єґ£ГІр ['оиуз'дпр] п спорт, стиск зверху (гімнастика).
О¥ег§гошк1 ['оиуз'дгашкі] аф 1) надземний; < 8ІІ1І ~ ще живйй, ще не вмер; 2) надмірно подрібнений; помелений на порох.
О¥ЄГ8Г(И¥ ['оиуз'дгои] у (разі оуєг-£ге\у; р. р. оуєгегохуп) 1) переростати (щось); 2) виростати (з чогось); іо ~ опе’з сіоікез виростати з одягу; 3) ро-стй надто швйдко; 4) заростати; іке ^агсіеп із ~п \уіік \уєєсІ8 сад заріс бур’яном.
О¥ЄГ8Г(И¥п ['оиуз'дгоип] 1. аф 1) перерослий; надмірно вйрослий; 2) зарослий; що росте без догляду; 2. р. р. від ОУЄГ£ГО\¥.
О¥ЄГ£гоі¥ік ['оиуздгоиО] п 1) надто швидкйй ріст; 2) розростання; 3) зарості; 4) мед. гіпертрофія.
оуегкаіг ['оиузкєз] п ость.
О¥ЄгЬап(1 ['оцузЬжпсі] аф здійснюваний згорй вниз; ~ £Є8іиге рух згорй вниз.
оуегЬапв І ['оиузкжд] п 1) вйступ, звис; 2) тех. вйліт, вйнос (стріли).
О¥егііап£ II ['оиуз'Ьжд] у (разі і р.р. оуегкип§) 1) нависати, звисати; 2) загрожувати; а дап£ег ~8 из нам загрожує (над нами вйсить) небезпека; 3) виступати над (чимсь), випинатися; 4) обвішувати прикрасами тощо.
О¥егкап£іп£ ['оиуз'кзедід] аф тех. консольний, навйслий.
оуег-каггі ['оиуз'Ьа.сі] аф надто тверд йй.
оуег-Ьазіу ['оиуз'кеїзії] аф надто поспішний (кваплйвий); необачний.
оуегкаиі І ['оиузЬо:!] п 1) ретельний огляд; ревізія; 2) капітальний ремонт; 3) перегляд.
оуегіїаиі II [,оиуз'ко:1] у 1) ретельно оглядати (перевіряти); 2) розбирати, ретельно оглядати для ремонту (машину тощо); 3) капітально ремонтувати; перебудовувати, реконструювати; 4) наздоганяти; 5) мор. очищати (снасть).
О¥ег1іеа<1 І ['оцузЬєсі] 1. п 1) тж рі накладні вйтрати; 2) стеля (каюти); 2. аф 1) верхній; високий; ~ зєгуісє висока подача (теніс); 2) тех. стельо-вйй; підвіснйй; повітряний; надземний; ~ гаіЬуау надземна залізнйця; 3) ком. накладнйй (про видатки); < ~ рег8оппе1 військ, адміністратйвний склад.
оуегіїеасі II ['оиуз'Ьесі] адк 1) нагорі, над головою; іке 8іаг8 ~ зіркй над головою; 2) з головою, вйще го-ловй.
оуегкеаг [,оиуз'кіз] у (разі і р. р.
ОУЄ
68
ОУЄ
оуегкеагсі) 1) підслуховувати; 2) випадково почути.
оуегЬеапі [,оиуа'Ьо:д] разі і р. р. від оуегЬеаг.
оуегЬеаС ['оиуа'Ьіі] 1. п перегрів; 2. у перегрівати(ся); пережарюватися).
оуегЬеаіег ['оиуо'Ьііа] п тех. перегрівник.
оуегішіі£ ['оиуа'Ьлд] 1. асі] 1) висячий, вільно підвішений; 2) навислий, звислий; що виступає; 3) з випнутою верхньою щелепою; 2. разі і р. р. від оуегкап£ II.
оуєг-ішіііізє ['оиуопп'сілісіз] у 1) надмірно балувати (когось); Іо ~ опе’з сЬіісігєп балувати своїх дітей; іо ~ опезеІГ віддаватися втіхам; 2) надмірно захоплюватися, зловживати (чимсь).
оуер-ішіиі^епсе [ 'оиуапп'сілкізапз] п 1) надмірне балування (когось); 2) надмірне захоплення, зловживання (чимсь).
оуег-ішіиївепі [ 'опузгіп ' сіл Ісізапі] аф 1) який надмірно балує (когось); 2) який надмірно захоплюється.
оуєг-іпГопп ['оцузгіпТогш] у 1) надто багато повідомити (комусь); 2) надмірно надихнути (когось).
оуегіггізаііоп ['оиуодп'деі/п] п с. г. надмірне зрошення.
оуег-іззие ['оиуаг'їзіи:] І. п 1) фін. надмірна емісія; 2) надмірний тираж; нерозпродані примірники; 2. у фін. випускати понад дозволену кількість (про акції тощо).
оуеііоу [,оиУ9'дзоі] у 1) дуже порадувати, викликати захоплення; 2) надмірно радіти.
оуеііоуе(1 [,оиуо'сізоісі] аф дуже задоволений; щасливий; в нестямі від радощів; іо Ье ~ аі опе’з зиссезз бути в захопленні від свого успіху.
оуеіішпр Ьоиуо'дзлтр] у 1) перестрибувати; 2) перен. ігнорувати, пропускати.
оуегкіїї ['оиузкії] п військ, багаторазове знищення.
оуег-кіп& ['оиуа'кіі]] п іст. верховний правитель.
оуегкпее ['оиуа'пі:] аф (що доходить) вйще колін; - Ьооіз високі ми-слйвські чоботи.
оуег-ІаЬош* І'оиуа'ІеіЬо] у 1) перевтомлювати (перевантажувати) роботою; 2) дуже старанно обробляти (опоряджати).
оуегіжіеп ['оиуа'іеісіп] аф перевантажений, переобтяжений; - Ьеагі наболіле серце.
оуеііаісі [,оиуа'1еісі] разі і р. р. від оуегіау II.
оуегіаіп [,оиуа'1еіп] р. р. від оуєгііє.
оуеііаші І ['оиуаіжпсі] аф сухопутний, суходільний; ~ іоигпеу подорож по суші.
оуегіаші II [,оиуа'1жпсі] 1. асіу по суші, по суходолу; іо ігауеі ~ подорожувати по суші; 2. у австрал. переганяти худобу.
оуегіашіег ['Оиуз'їжпсіа] п австрал. перегонник худоби.
оуегіар І ['оиузіжр] п 1) тех. пруг; перекривання; 2) геол. незгідне прилягання.
оуегіар II [,оиуз'1аер] у 1) заходити одне за одне; частково покривати; перекривати; 2) частково збігатися; 3) військ, охопйти з флангу; 4) ітй в чужій воді (вітрильний спорт); 5) пе-рейтй на чужу доріжку під час бігу (легка атлетика).
оуегіау І ['оиузіеі] п 1) покришка; покривало; серветка; 2) шотл. краватка; 3) друк, приладжування; 4) військ. схема на кальці.
оуегіау II [,оиуа'1еі] у (разі і р. р. оуегіаісі) 1) перекривати; 2) покривати (фарбою тощо).
оуегіау III [,оиуа'1еі] разі від оуєгііє.
оуегІеаГ ['оиуа'ІігГ] асіу на звороті сторінки (аркуша).
оуегіеар [,оиуа'1і:р] у (разі і р. р. оуегіеарі і оуегіеаресі) 1) перестрйбу-вати, перескакувати; 2) пропускати, ігнорувати; іо ~ опезеІГ переоцінйти свої можлйвості; перестаратися.
оуегіеарі [,оиуз'1ері] разі і р. р. від оуегіеар.
оуегІеаіЬег ['оиузДеда] п верх че-ревйка.
оуєгііє [,оиуа'1аі] у (разі оуегіау; р.р. оуегіаіп) 1) лежати над чимсь (на чомусь); 2) задушйти під час сну; приспати.
оуєг1іп§ ['опузііт)] п амер. розм. впливова (високопоставлена) особа.
оуег-іір ['оиуаіір] п розм. верхня губа.
оуєгііує [,оиуа'1іу] у 1) пережйти; 2) вйжити; < іо ~ опезеІГ жити дуже довго.
оуегіоад І ['оиузіоікі] п перевантаження; переобтяження.
оуегіоад II ['оиуо'іоисі] у 1) перевантажувати, переобтяжувати; 2) форсувати (режим праці).
оуєгіопз І ['оцуз'їзд] аф надто довгий.
оуєгіопз II [,оиузЧад] асіу надто довго.
оуегіоок І ['оиуаіик] п 1) висота, з якої можна'оглядати околиці; 2)' огляд околиць з висотй; 3) огляд; 4) пропуск, недогляд.
оуегіоок II [,оиуа'1ик] у 1) височіти, панувати над (містом тощо); 2) оглядати; дивйтися згорй на (щось); 3) виходити на (про вікно тощо); ту \уіпсіо\¥8 ~ іке загсіеп мої вікна виходять у садок; 4) стежити за (чимсь), доглядати; 5) не помічати, пропускати; 6) не звертати уваги; не надавати зна
чення; 7) зневажати, ігнорувати; недооцінювати; 8) дивйтися крізь пальці; прощати; 9) розм. наврочити.
оуегіоокег [,оиуа'1ика] п 1) наглядач; 2) доглядач; 3) шпигун.
оуєііопі І ['оиузЬ:д] п 1) володар; повелитель; пан; 2) сюзерен.
оуєііопі II ['оиуа'1о:сі] у панувати; домінувати.
оуегіу ['оиуоіі] 1. аф 1) гордовй-тий, зарозумілий, бундючний; 2) поверховий; недбалий, халатний; 2. асіу надто, надмірно.
оуеппап І ['оиуатжп] п (р/оуеггпеп [-теп]) 1) «надлюдйна»; 2) бригадйр; десятник; майстер; 3) наглядач; 4) амер. хазяїн; 5) арбітр.
оуеппап II Ьоиуа'шжп] у наймати надто багато робітників; роздувати штати.
оуегшапіеі ['оиуз,тжпі1] п різьблена прикраса над каміном.
оуеппапііе ['оиуз'таепії] у обкутати, як мантією.
оуеппазіег [,оиуз'та:зі9] у 1) під-корйти (підпорядкувати) собі; 2) оволодіти цілком.
оуеппазіегіпз [,оиу9'та:зіагп]] аф 1) нездоланний, непереборний; ~ раз-зіоп непереборна прйстрасть; 2) всепоглинаючий.
оуегшаісії [,оиуо'тжі/] у перевершувати іншого сйлою (умінням тощо).
оуеппаішге ['оиуата'д’иа] аф 1) переспілий, перезрілий; 2) перестійний; ~ Гогезі перестійний ліс.
оуег-шеазиге ['оиуз'теза] п 1) прйпуск; 2) надлйшок, додача.
оуег-тогіезі ['оиуз'пкхіїзі] аф надто скромний.
оуегтисії ['оиуз'тлу] асіу надмірно; занадто багато; надто.
оуєг-пісє ['оиуз'паїз] аф 1) надто розбірливий (причепливий, перебірливий); 2) вйтончений.
оуєгпі£ііі ['оиуа'паїі] 1. п попередній вечір; 2. аф 1) що відбувався напередодні увечері (уночі); 2) що тривав цілу ніч; ~ іоигпеу нічна подорож; 3. асіу 1) напередодні увечері; 2) з вечора і всю ніч; протягом ночі; іо зіау ~ ночувати; 3) раптом, несподівано; відразу ж; за одну ніч; Же \уеаЖег Паз скапай ~ погода за ніч змінилася.
оуеграііі ['оиуа'рекі] разі і р. р. від оуеграу.
оуеграіпі ['оиуз'реші] у 1) фарбувати надто яскраво; класти надто багато фарби; 2) перен. згущати барви.
оуегразз І ['оиузра:з] п перехід; місток, шляхопровід.
оуегразз II [,оиуз'ра:з] у 1) переходити, проходити, перетинати; перепливати, перебиратися через; 2) переборювати, долати (труднощі); 3) перевершувати, переважати; пере
ОУЄ
69
ОУЄ
ганяти; 4) залишати поза увагою, проходити мймо.
оуегразі ['оиуУра:8І] асі] ргесі. минулий, колишній.
оуеграу ['оиуа'реї] V (разі і р. р. оуеграісі) переплачувати.
оуеграушепі ['оиуо'реїтапі] п переплата; зайва плата.
оуегреег [,оиуа'ріа] V 1) височіти; 2) перевершувати; 3) дивитися звйсо-ка.
оуег-реор1е(і ['оиуз'рігркі] асі] перенаселений.
оуег-регеиасіе [,оиуара'8\¥екі] V переконати, зуміти схилйти (до чогось), привернути на свою сторону.
оуег-рег$иа$іоп [,оиуара'8\¥еізп] п переконання.
оуегріісії ['оиуа'ріі/] V 1) подавати надто блйзько до ворітець (крикет)', 2) перебільшувати.
оуегрИсЬесІ ['оиуа'ріі/і] асі] надто крутйй (про дах).
оуег-ріасетепі ['оиуз'ріеізтапі] п геол. нашарування, напластування.
оуегріау ['оиуа'ріеі] V амер. 1) перегравати; перестаратися; 2) надавати надто багато значення, роздувати; іо ~ Ше асЬіеуетепІ8 перебільшувати досягнення; 3) карт, обремізйтися.
оуегріїїз ['оиуорілз] п лйшок, над-лйшок; зайвина.
оуегроі$е І ['оиуароіг] п переважок, лйшок.
оуегроі$е II ['оиуа'роіг] V переважувати.
оуег-рориіаіе ['оиуа'роріиіеіі] V перенаселяти.
оуег-рориіаііоп ['оиуа,роріи'1еі/п] п перенаселеність.
оуегроіуег [,оиуз'раиз] V 1) пере-сйлювати, брати гору (верх); переважати; 2) побороти, подолати; зломйти; роздавйти.
оуегрол¥егіп£ [, оцуз' раиапі] ] асі] 1) непереборний, нездоланний; приголомшливий; 2) всепоглинаючий; < - Ьеаиіу дивовйжна краса; ~ ^гіеГ безмежне горе.
оуегро5¥егіп&1у [,оиуд'районнії] асіу 1) переважаючими сйлами; 2) нездоланно, непереборно.
оуегргаі$е ['оцуа'ргеїг] у перехвалювати, захвалювати.
оуегрге§8 ['оиуа'рге8] у 1) надто сйльно тйснути (на когось); 2) надто наполягати (на чомусь); 3) надто наполегливо упрошувати (когось).
оуег-рге$$иге ['оиуз'ргер] п 1) надмірне розумове (нервове) напруження; 2) тех. надмірний тиск; тиск, вйщий від атмосферного.
оуегргішіпз ['оиуз'ргаїтіг)] п тех. переповнення під час заливання двигуна пальнйм.
оуегргіпі ['оиузргті] п 1) офіцій
ний штамп на марці; 2) відбйток; 3) друк, наддрукування.
оуег-ргіпі ['оиуа'рппі] у 1) друкувати поверх малюнка (на марці) або поверх тексту; 2) друкувати додатково; друкувати понад тираж.
оуегргіпІіп§ ['оиуа'рппіп]] п зведення карти; набивання карти.
оуегргіхе ['оиуз'ргаїг] у 1) переоцінювати, оцінювати надто вйсоко; 2) бути ціннішим.
оуег-ргогіисе ['оиУ9рго'сі)и:8] у виробляти (товари) більше від попиту.
оуег-ргоііисіюп ['оиуарго'сілк/п] п надвиробнйцтво.
оуег-ргооГ ['оиуа'рпкї] асі] вйще від вйзначеного градуса (про спирт тощо).
оуег-ргорогііоп ['оиузрга'ро:/п] п непропорційний вміст (чогось); диспропорція, невідповідність.
оуеггап Ьоиуа'гжп] разі від оуеггип.
оуеггаіе ['оиуа'геїі] у переоцінювати.
оуеітаіе<1 ['оиуз'гейкі] асі] переоцінений; ~ Ьоок перехвалена кнйга.
оуеїтеасЬ І ['оиуз,гі:у] п 1) обман; обдурювання; хйтрість; 2) перенапруження; 3) засічка (у коня).
оуеїтеасії II [,оиуа'гі:1|] у 1) виходити за межі, пошйрюватися далі (чогось); 2) перехитрити; досягтй (чогось) хйтрощами (шахрайством); 3) засікатися (про коня).
оуег-геас! [,оиуа'гі:д] учитати надто багато; зачйтуватися.
оуег-гейпе ['оиУЗп'Гаїп] у вдаватися до зайвих тонкощів.
оуег-геГшетепІ [ 'оцузп Таттапі] п надмірна вйтончєність.
оуєггєпі [,оиуа'гепІ] у брати високу ренту (квартйрну плату).
оуєггііМєп [,оиуа'гкіп] р. р. від оуєг-гіде.
оуеїтіде [,оиуа'гакі] у (раНоуеггосіе; р. р. оуеггісібеп) 1) нехтувати; відхиляти; відкидати, не брати до уваги; 2) зневажати; топтати; 3) переїжджати; наїжджати; задавйти; 4) заїздити, загнати (коня); 5) мед. заходити одне за одне (про уламки кісток); < Іо ~ опе’8 сотті88іоп перевйщувати свої повноваження.
оуеггіре ['оиуа'гаїр] асі] перестйг-лий, переспілий, перезрілий; ~ хуоосІ перестійний ліс.
оуєггосіє [,оиуа'гоисі] разі від оуєг-гісіе.
оуєггоПєп ['оиуа'гоіп] асі] перегнй-лий.
оуегпііе І ['оцуаги:!] п верховна влада.
оуептіїе II [,оиуа'ги:1] у 1) відкидати (відхиляти) пропозйцію; 2) анулювати; вважати недійсним; 3) брати верх (гору); пересйлювати; 4) панувати; верховенствувати.
ОУЄГП1П [,оцуа'глп] у (разі оуеггап;
р. р. оуєгпіп) 1) переливатися через край; затоплювати; наводняти; 2) переходити межі (вйзначені строки), перевйщувати; 3) швидко пошйрюватися (про ідеї тощо); 4) спустошувати; грабувати; 5) кишіти; Ше сеііаг оуеггап \уіШ гаі8 погріб кишів щурами; 6) заростати (бур ’яном); 7) друк, перекидати; 8) перебігати; 9) авт. рухатися накотом; < Іо ~ опезеїГ а) знесилитися від бігу; б) замучитися, забігатися.
оуеттпіп£ [,оиуа'глтіз] п тех.
1) перевйщення межі; 2) рознос (машини); 3) пережарення (лампи); < ~ сІиІсЬ тех. муфта вільного ходу.
оуегеаіе ['оиуозеїі] п продаж, що перевйщує можлйвість постачання.
оуєг8Я>¥ ['оиуа'8о:] разі від оуегеее. оуегесоге ['оиуа'зко:] у закреслювати, перекреслювати.
оуег-$спіри1ои$ ['оиуа'8кги:ріиІ98] асі] надто скрупульозний (педантйч-ний).
оуегееа($) ['оиуа'8І:(г)] 1. асі] 1) заморський; заокеанський; 2) закордонний; ~ Ьгоасіса8І рго^гатте радіопередача для зарубіжних країн; ~ 8єіуісє радіомовлення на закордон, служба радіомовлення для зарубіжних країн; ~ Пасіє зовнішня торгівля; ~ сар амер. військ, пілотка; 2. асіу за морем; через море; за кордоном; за кордон; іо §о - їхати за море; перетнути океан.
оуегеее ['оцуа'зі:] у (разі оуегеаху;
р. р. оуегеееп) 1) наглядати; стежити (спостерігати) за (кимсь, чимсь); здійснювати нагляд; 2) випадково побачити (щось), підгледіти; 3) переглядати; виправляти, правити; < іо ~ опе8е1Г розм. поводитися негідно.
оуегеееп ['оиуа'8І:п] р. р. відоуегзее.
оуегееег ['оиУ98іа] п 1) наглядач; доглядач; 2) майстер; контролер.
оуєг-бєіі ['оиуа'зеї] у (разі і р. р. оуег-8о1сі) продавати більше своїх запасів (товари тощо).
оуегееі І ['оиУ98еІ] 1. п 1) порушення порядку; 2) перекидання, перевертання; 2. асі] 1) розладнаний; 2) тех. зсунутий.
оуегееі II ['оцуо'зеї] у (разі і р. р. оуегееі) 1) порушувати порядок; розладнувати; 2) перекидати, перевертати; 3) перекидатися, перевертатися; Ше Ьоаі ~ човен перекйнувся; 4) бентежити, розстроювати.
оуегееіу ['оиуа'зои] у (разі оуєг-8ЄХУЄСІ; р. р. ОУЄГ8Є\¥ЄСІ І ОУЄГ8Є\¥П) зшивати через край.
оуегеееп ['оцуа'зоип] р. р. від оуєг-8Є\¥.
оуегеехед ['оиуз'8ек8і] асі] 1) еро-тйчний, сластолюбний; якйй легко збуджується статево; 2) що збуджує, еротйчний.
оуегеЬасІе [.оиуа'/еісі] у 1) захища
ОУЄ
70
ОУЄ
ти, охороняти; 2) затьмарювати; кидати тінь (на щось).
оуегейагіо^ [.оиуа'/аедои] V 1) затіняти, затемнювати; кидати тінь; 2) залишати в тіні, затьмарювати; 3) охороняти, захищати (від нападу).
оуегеЬіпе ['оиуз'/аш] V (разі і р. р. оуєг8іюпє) 1) освітлювати, заливати світлом; 2) перен. затьмарювати.
оуєгзііоє ['оиуа/и:] п калоша, ботик.
оуег-вЬое ['оиуд/и:] а</у по кісточку, по щиколотку.
оуег-$Ьое5 ['оиуа'/иїх] див. оуєг--8ЙОЄ.
оуегеЬопе ['оиуз'рт] разі і р. р. від оуєг8Йіпє.
оуєгзЬооі І ['оиуа'/иі] п 1) відхилення від установленого значення; 2) ав. «переліт» під час посадки.
оуегеїюоі II ['оиуо'/и:И » (разі і р р> оуєїзЬоі) 1) промахнутися, не влучити (під час стрільби); 2) пролетіти мимо цілі (про кулю); 3) стріляти краще (від когось); 4) перевищувати, перевершувати; 5) по-хижацькому винищувати дичину (в певному районі); > Іо ~ ОПЄ8ЄІГ стати жертвою власної глу-поти.
оуєгзіюі ['оцуа'рй] 1* осі] 1) наливний; 2) з випнутою верхньою щелепою; 2. разі і р. р. від оуєг8йооі.
оуєг$і(Іє ['оиуо'заісі] 1. асі] мор. що вантажиться через борт; 2. асіу через борт; за борт; їо сіізсйаг^е саг&о ~ вантажити через борт.
оуєг$і£Ьі ['оиуззаіі] п 1) недогляд; необачність; 2) шах. недогляд, похибка; 3) нагляд, догляд.
оуег-$ітрШу ['оиуз'зітрІїГаї] V 1) надто спрощувати; 2) розуміти надто спрощено.
ОУЄҐ8І2Є ['оиуззаїх] 1. п 1) дуже великий розмір; дуже великий формат; 2) тех. верхній продукт (просівання); 3) ремонтний розмір; розмір з перевищенням номіналу; 2. асі] 1) надто велйкого розміру (об’єму); 2) тех. завищеного габариту.
оуег-5І2Є(1 ['оиуззаігсі] асі] 1) надто велйкого розміру (об’єму); ~ сіаззез класи, в якйх кількість учнів перевй-щує норму; 2) тех. завйщеного габа-рйту.
оуегекіїї ['оиуззкз.і] п амер. верхня спіднйця.
оуегеІаи^Ь ['оиуззіо:] 1. п 1) військ. звільнення від другорядного обов’язку; 2) амер. військ, затрймка у присвоєнні чергового чйну; 3) амер. мілина (завал) у річці (каналі); 4) амер. перешкода; 2. V 1) військ, звільняти від другорядного обов’язку; 2) амер. військ, не присвоїти черговйй чин; 3) амер. заважати, перешкоджати.
оуегеїеер [,оиуа'8Іі:р] у (разі і р. р. оуег8Іері) проспати; заспати(ся) (тж їо ~ ОПЄ8ЄИ).
оуегаїееуе ['оцу98іі:у] п нарукавник.
оуегеїері [,оиуа'8Іері] разі і р. р. від оуегеїеер.
оуегетоке [,оиуа'8тоик] у надто багато палйти (курйти); іо ~ опезеІЕ накуритися до запаморочення.
оуег-зоігі ['оиуз'зоиід] разі і р. р. від ОУЄГ-8ЄІ1.
оуегеоіу ['оиуа'зои] у (разі оуєг-8о\¥ед; р. р. оуєг8о\¥П, оуег8о\¥ед) 1) пересівати; засівати наново; 2) сіяти додатково; 3) висівати надто багато насіння.
оуєгзюіуіі ['оиуз'зоип] р. р. від оуєг-8О\¥.
оуегзрап ['оиуз'зрагп]. у перекривати; класти упоперек.
оуегереесі ['оиуа'зріїсі] п тех. завй-щена (надмірна) швйдкість; > ~ сієуісє обмежувач швидкості.
оуегзрееШпЕ ['оиуз'зрі:сігд] п тех. завйщення швидкості.
оуегереші ['оиуз'врепсі] у (разі і р. р. оуег8реш) витрачати надто багато; роз-трйнькувати гроші; іо ~ опе’8 іпсоте жиги невідповідно до своїх достатків; іо ~ ОПЄ8ЄІГ а) розладнувати своє здоров’я; б) розтрачувати свої достатки.
оуегерепі ['оиуа'зрепі] разі і р. р. від ОУЄГ8рЄПСІ.
оуегзріїї ['оиуозрії] п 1) (те, що) розлйте; 2) лйшок населення (що емігрує).
оуегергеасі [.оиуз'зргесі] у (разі і р.р. оуег8ргеасі) 1) вкривати, застилати; 2) оповивати (про хмари тощо); 3) розкидати, розповсюджувати.
оуегзіаіе ['оцуа'зіеіі] у перебільшувати.
оуег8іаіетепі ['оиуз'зіеіітзпі] п перебільшення.
оуегеіау ['оиуз'зіеі] у залишатися надто довго; загостюватися; засидітися; іо ~ 8тЬ.’8 \уе!соте зловживати чиєюсь гостйнністю.
оуегзіер І ['оиуззіер] п геол. насув.
оуегзіер II ['оиуз'зіер] у 1) переступати; 2) перен. переходити межі; іо ~ опе’8 аиійогііу перевйщувати свої права (повноваження).
оуегеіерріпз ['оиуз'зіерії]] п : ~ ІЬе ііте Іітіі шах. прострочення часу.
оуегеіоск І ['оиуззізк] п надмір, над-лйшок (товару); надмірний запас (матеріалу).
оуегеіоск II ['оиуз'зіок] у робйти надто велйкий запас; завалювати товаром, затоварювати; іо ~ а тагкеі завалювати рйнок товарами.
оуегзіоскіпЕ ['оиуз'зіокії]] п 1) затоварювання; 2) с. г. переобтяження пасовйська.
оуегзігаіп І ['оиуззігеїп] п перенапруження, перенапруга; надто велйке напр^окення.
оуегзігаіп II ['оиуз'зігеш] у 1) перевтомлювати; перенапружувати; іо ~
опе’8 зігеп^іЬ перенапружувати сйли; виконувати непосйльну роботу; іо ~ ОПЄ8ЄІГ перевтомлюватися; перенапружуватися; 2) перевтомлюватися; перенапружуватися.
оуег$ігаіпе<1 ['оиуа'зігешсі] асі] перенапружений.
оуегзігеат ['оиуз'зігігт] у переливатися через (щось); струменіти.
О¥ег5йге$8 ['оиуа'зігез] 1. п 1) перенапруження; 2) тех. надмірний тиск; 2. у 1) перенапружувати(ся); 2) надмірно підкреслювати; іо ~ а роіпі надавати чомусь надто велйкого значення.
оуєгзіґєісЬ ['оііуз'зігєі/] у 1) занадто натягувати; 2) простягати надто далеко; 3) простягатися (пролягати) через (щось).
оуєгзігєіу ['оиуа'зіги:] у (разі оуєг-8ІГЄ\¥Єд; р. р. ОУЄГ8ІГЄХУП І ОУЄГ8ІГЄ\¥ЄСІ) 1) розкидати (на чомусь); 2) посипати (чимсь).
0УЄГ8Сгеупі ['оиуа'зігигп] р. р. від ОУЄГ8ІГЄ\¥.
оуег8ігі(і(іеп ['оиуа'зіпсіп] р. р. від ОУЄГ8ІГІСІЄ.
оуеґ8Ігі(1е ['оиуа'зігакі] у (разі оуєг-8ігосіе; р. р. оуег8ігісісіеп) 1) переступати; 2) перевершувати; 3) подовжувати крок (легка атлетика).
оуегеігосіе ['оиуа'зігоисі] разі від ОУЄГ8ІҐІСІЄ.
оуег8ігші£ ['оиуа'зіглт)] асі] перенапружений, надто напружений (про нерви тощо).
оуегейиіу ['оиуз ЧіміЦ 1. п перевантаження заняттями; 2. у 1) перевантажувати заняттями; 2) надто багато учйтися.
оуегеіиЯ’ ['оиуз'зілї] у надмірно завалювати; набивати надто багато (чогось).
0Уег-$иЬ$сгіЬе ['оиузззЬ'зкгаїЬ] у перевйщити вйзначену суму (під час передплати); передплатйти на більшу суму, ніж потрібно.
оуег-8ирр1у ['оиуззз'ріаі] 1. п поставка, що перевйщує вимогу (попит); 2. у постачати надто багато; постачати надмірно.
оуегздуапп ['оиуз'8\уо:т] у надмірно роїтися (про бджіл).
ОУЄГ5ИУЄІ1 ['оиуз'8\уе1] у (разі оуєг-8ууе11есі; р. р. оуег8\уо11еп) 1) роздувати, надувати; 2) роздуватися; набрякати; надиматися; 3) переповнювати(ся).
ОУЄГ5ИІП8 [’оиуз'8\уп]] п перемах (гімнастика).
оуег$іуо11еп ['оиуз'8\уои1зп| р. р. від ОУЄГ8\¥ЄІ1.
оуєіі ['опузіі] асі] 1) відкрйтий, публічний; несекретний; 2) очевйд-ний, явний.
оуегіаке [,оиуз'іеік] у (раугоуегіоок; р. р. оуегіакеп) 1) наздогнати; надолужити; 2) захопйти зненацька; застука
ОУЄ
71
ОУІ
ти (про грозу тощо); 3) спіткати (про нещастя); 4) опановувати, охоплювати (про страх тощо).
оуеіїакеп [,оиуз'іеікп] р. р. відочег-іаке.
оуеіїакіпз [,оиуо'іеікіі]] п обгін.
оуеіїазк ['оиуз'іа:зк] у перевантажувати роботою; давати непосильне завдання.
оуеіїах ['оиуз'їжкз] у 1) переобтяжувати податками; 2) надто обтяжувати, перенапружувати (сили).
оуег-іііе-соипіег [ оиуздз 'каипіз] аф амер. 1) що продається без посередника; 2) що продається нароздріб.
оуєіїЬгєіу [.оиуа'Оги:] разі від оуєг-ІІ1ГОАУ II.
оуєіїЬпну і ['оиузОгои] п 1) повалення, скинення; 2) загибель, кінець.
оуєіїЬпиу II [,оиуа'6гои] у (разі оуєг-іЬгєху; р. р. оуєПЬгохуп) 1) перекидати; 2) повалити, звалити; скинути; іо ~ а Еоуегпшепі скинути уряд; 3) знищувати.
оуєгіЬплуп [,оиуа'0гоип] р. р. від оуєгіЬгоау II.
оуєіїіте І ['оиуаіаїт] 1. п 1) понадурочний час; іо Ье оп ~ працювати понаднормово; 2) плата за понаднормову працю; 3) спорт, додатковий час; 2. асіу понаднормово; іо \уогк ~ працювати понаднормово.
оуеіїіте II [оиуа'іаїт] у 1) фот. перетримати, передержати; 2) спорт. фінішувати за межами визначеного часу.
оуегіїу ['оцузгііі] асіу 1) відкрйто, публічно; несекретно; 2) явно, очевидно.
оуєіїоіі ['оцуз'іоіі] у виснажувати непосильною працею.
оуєіїопє І ['оиузіоип] п 1) фіз., муз. обертон; 2) рі приховані натяки.
оуєіїопє II ['оиуа'іоип] у фот. передержати у віражі.
оуегіоок [,оиуа'іик] разі від оуєг-іаке.
оуєіїор ['оиуо'іор] у 1) височіти (над чимсь); 2) перевйщувати; переважати, перевершувати; затьмарювати; 3) бути вйщого ґатунку.
оуєіїгасіе [,оиуо'ігекі] у торгувати в обсязі, що виходить за межі наявних коштів.
оуєіїгаіп [,оиуз'1геіп] у спорт, перетренуватися).
оуєіїгаіпіпз [,оиуз'1геіші]] п спорт. перетренування.
оуеіїгауєі ['оиуа'ігаеуі] п тех. перебіг.
оуєіїпітр ['оиуаіглтр] у карт, бйти старшим козирем.
оуєіїпгє ['оиуоі]иа] 1. п 1) часто рі зондування; пробна куля; ініціатйва; спроба; реасе ~з мйрні ініціативи, мйр-ні пропозйції; 2) спроба примйрення (налагодження дружніх стосунків);
3) перен. вступ; прелюдія; 4) муз. увертюра; 2. у 1) зондувати ґрунт; виступати з пропозйцією; 2) муз. грати увертюру, починати увертюрою (виставу).
оуеіїиш І ['оиУ9іа:п] п повалення, скйнення; переворот.
оуєіїиш II [,оиуз'із:п] у 1) перекидатися), перевертати(ся); 2) скинути, повалйти; 3) відкидати, спростовувати; знйщувати.
оуєпізе І ['оиуз]и:з] п надмірне використання; зловживання.
оуєпізє II ['оиуз']и:г] у надмірно (надто довго) використовувати; зловживати.
оуєг-уаіие ['оиуа'ужііи:] п переоцінка; надто висока оцінка.
оуєгуаіие ['оиуз'уае^и:] у 1) переоцінювати; давати надто високу оцінку; 2) надавати надто велйкого значення.
оуепуаїк ['оиуз'\уо:к] у 1) ходити надто багато (надто далеко); 2) проходити (через щось).
оуепуаг ['оиуз'\уо:] у перемагати; розгромити; перемогтй у війні.
оуєпуязЬ ['оцуз'хуо/] у перепліскувати, перехлюпувати через (щось).
оуєпуяісіі [,оиуа'А¥оЦ] у 1) стежити (за чимсь); сторожйти (щось); 2) виснажувати тривалим неспанням (безсонням).
оуепуаісіїесі [,оиуз'\уоІ/1] аф стомлений тривалим неспанням (безсонням).
оуепуєаг ['оиузЧуєз] у (разі оуєг-\уогє; р.р. оуєпуогп) 1) втомити важкою працею; 2) зношувати (одяг тощо); 3) доношувати.
оуепуєагу ['оиуа'\¥іап] у перевтомлювати; виснажувати.
оуєпуєєшпз [,оиуз'\уі:ті]] аф зарозумілий, самовпевнений; пихатий.
оуепуєІ£Ь ['оііуз'ууєі] у 1) важити більше, бути важчим; 2) перевйщувати вйзначену вагу; 3) давйти, пригнічувати.
оуєг-^еівМ ['оиуз'хуеіі] аф що важить більше норми; важчий від звичайного.
оуєп¥ЄІ£М І ['оиуз\уеіі] п 1) зайвина вагй; надлйшкова вага; 2) перевага, переважання; 3) надто велйка вага.
оуєпуєізМ II ['оцуз'хуєіі] у перевантажувати, обтяжувати.
оуєпуєпі [,оиуз'\уепІ] разі від оуєг-80.
оуєпуЬєіш [,оиуа'\уе1т] у 1) заливати, затоплювати; поглинати (про хвилі); 2) завалювати; захаращувати (чимсь — \¥ІШ); 3) подолати; прилуці йти; розбйти, розтрощйти (ворога); 4) оволодівати, сповнювати, охоплювати (про почуття); 5) приголомшу
вати; вражати; 6) занапащати, розоряти; 7) закидати (запитаннями).
оуєпуНєішіп^ [ , оцуз 'хуеїтіі] ] аф 1) незліченний, незчисленний; величезний; - сіізазіег величезне нещастя; 2) переважаючий; ~ та]огіІу переважна (величезна) більшість; 3) нездоланний, непереборний.
оуєпуіш! ['оиуз'хуаіпсі] у (разі і р.р. оуепуоипсі) перекрутйти (пружину тощо).
оуєпуіпз ['оиуз'хуіі]] у військ, охоплювати фланги.
оуєпуіпієг [,оиуз'\¥іпІз] у перезимувати.
0УЄГ-1УІ8Є ['оцуз'хуаїх] аф дуже мудрий, велемудрий; муарований.
оуєпуопі ['оиуз\уз:сі] п прйспів пісні; рефрен.
оуєпуогє ['оиуз'\уо:] разі від оуєг-\уеаг.
оуепуогк І ['оиуз\уз:к] п 1) додаткова (понаднормова) праця; 2) перевантаження, перенапруження.
оуепуогк II ['оиуз'\уз:к] у (разі і р.р. оуеп¥гои£Іц, оуепуогкед) 1) примушувати працювати надто багато; 2) перевтомлювати; іо ~ а когзе загнати коня; 3) надто багато працювати, перевтомлюватися (тж іо ~ опезеІГ)-
оуєпуогп ['оиуз'\уо:п] 1. аф 1) зношений, вйношений; 2) вйснажений, зморений; змучений; 3) застарілий; 2. р.р. від оуепуеаг.
оуепуоиші ['оиуз'хуаипсі] разі і р.р. від оуєпуіпсі.
оуєпугііє ['оиуз'гаїі] у (разі оуєг-\угоіє; р.р. оуєпугіПєп) 1) писати поверх іншого тексту; 2) перепйсувати; 3) писати надто багато (на якусь тему); < Іо ~ опезеІГ спйсуватися (про письменника).
оуєпугііієп ['оиуз'піп] р.р. від оуєг-\¥ГІІЄ.
оуєпугоіє ['оиуз'гоиі] разі від оуєг-хугііє.
оуепугои^іі ['оиуз'го:1] 1. аф 1) перевтомлений працею; 2) збуджений, знервований; 3) переобтяжений деталями; 4) надто старанно опоряджений; вигадливий; 2. разі і р.р. від оуепуогк II.
оуег-геаі ['оиуз'гі:!] п надмірна старанність (запопадливість).
оуєг-геаіоиз ['оиуз'геїзз] аф надмірно старанний; надто запопадливий.
оуісєіі ['оцуізєі] п біол. яйцева клі-тйна, яйце.
ОуіШап [о'укіізп] аф характерний для Овідія.
оуідисі ['оиукілкі] п анат. яйцепровід.
оуіГопп ['оиуіГоїт] аф яйцєвйдний, яйцеподібний; овальний.
оуіпє ['оиуаш] аф 1) зоол. овечий; 2) боязкий; соромлйвий.
ОУІ
72
охі
оуірагку [,оиуі'рєопіі] п зоол. яй-церодність.
оуірагоиз [ои'уїрагаз] асі] зоол. яйцеродний.
О¥Іро$И [,оиуі'рогіг] V ент. відкладати яйця (про комах тощо).
оуірозйіоп [.оиуїра'хі/п] п ент. яйцекладка, кладка яєць.
оуіро$ііог [,оиУі'рогіІа] п яйцеклад (комахи).
О¥О£ЄПЄ$І$ [,оиуа'дзеш$18] п біол. яйцеутворення.
оуоісі ['оцуокі] асі] яйцеподібний; овальний.
ОУОІО&У [ои'уоіасізі] п овологія.
оуо*уіуірагои$ [.оиуоиуаГуїрагаз] асі] зоол. яйцеживородний.
оуіііаг ['оиуіиіа] асі] біол. овуляр-ний.
оуиіаііоп [,оиузи'1еі/п] п біол. овуляція.
оуіііє ['оиу)и:1] п 1) біол. клітина яйця; незапліднене яйце; 2) бот. насінний зачаток.
охиіе-зіаїк ['оиу)*и:І8іо:к] п бот. насінна ніжка.
оуіііп ['оиуат] п (ріоуь) біол. яйце.
олує [ои] V 1) бути вйнним, заборгувати (комусь)} І ~ уои іеп доііагз я винен вам десять доларів; 2) мати моральний борг, бутц в боргу (перед кимсь)} І ~ уои ту Ьезі іЬапкз я висловлюю вам глибоку вдячність; 3) бути охопленим якимсь почуттям; 4) бути зобов’язаним, завдячувати (комусь, чомусь)} І ~ іі іо уои іЬаі І ат зіііі аііуе я зобов’язаний вам життям.
оіуеііу ['оиаііі] п юр. рівність, рівноправність.
Оіуєп ['ошп] п ч. ім'я буен.
о^уєг ['оиа] п боржник.
(нуіп£ ['ошд] 1. п борг; належна сума; 2. асі] 1) належний; що залишився несплаченим; заборгований; І раісі аіі Птах \уаз ~ я сплатив усе, що належало; 2) зобов’язаний (комусь)} І ат вгеаііу ~ іо уои я вам багато чим зобов’язаний; ~ іо вжив, як ргер завдяки, внаслідок, через; І соиідп’ї соте ~ іо апоіЬег еп^етепі я не міг прийти, тому що був зайнятий.
о^уі [аиі] 1. п 1) орн. сова, сич, пугач; 2) дурень, чванькуватий дурник; 3) амер. опівнічник; > ~ саг амер. розм. а) нічне таксі; б) нічнйй трамвай; аз зіиріб аз ап ~ дурнйй як пень; 2. V 1) вестй нічнйй спосіб життя; 2) блукати в темряві.
оіуієг ['аиіа] п іст. 1) особа, яка нелегально вивозила вовну (овець) (з Англії)} 2) судно, яке нелегально вивозило вовну (овець) (з Англії).
о\¥Іегу ['аиЬп] п 1) місце мешкання сов; приміщення для сов; 2) дурість; чванство.
о^уієі ['аиііі] п зоол. 1) совеня, молода сова; 2) домовий сич.
ол¥І-&1а88 ['аи1д1а:з] п іст. блазень. оМіп£ [ 'аиіід ] п іст. нелегальне вй-везення вовни (овець) (з Англії).
оМі§Ь ['аиіі/] аф 1) схожий на сову; 2) дурнйй, дурнуватий; 3) розм. якйй носить окуляри.
о^1-1і§ЬІ ['аиііаіі] п сутінки.
О5¥І-тоіЬ ['аиїтоО] п ент. нічнйця, совка.
о^¥І-ігаіп ['аиіігет] п амер. розм. нічнйй поїзд.
отої [оип] 1. п власність; річ; Іо Кауе поіЬЇпе оГ опе’з ~ нічого не мати; 2. асі] 1) свій, власний; належний (комусь)} іо до зтіЬ. \уііЬ опе’з ~ Ьапдз робйти щось своїми власними руками; пате уоиг ~ ргісе назвіть свою ціну; сап І Кауе а гоот оГ ту можна одержати окрему кімнату?; зЬе такез аіі Ьег ~ сігеззез вона шйє собі усе сама; 2) власний, рідний; ту ~ ГаїЬег (ЬгоіЬег) мій рідний батько (брат); 3) любий, дорогйй; Гаге\уе11, ту ~ прощай, мій любий; < іо Ье опе’з - тап (тазіег) бути самому собі хазяїном, ні від кого не залежати; іо ції, опе’з ~ Ьаск взяти реванш, помстйтися за образу; іо £іує зшЬ. Ьіз ~ віддавати належне комусь; іо іеіі зтЬ. Ьіз ~ сказати комусь правду в очі; 3.у 1) володіти, мати; 2) визнавати своїм; іо ~ а сЬіІд визнавати себе батьком дитини; 3) допускати, визнавати; іо ~ опе’з Гаиііз визнавати свої помилкй; □ ~ ир а) відверто зізнаватися (признаватися); Ье Ьаб Ьеііег ~ ир йому краще в усьому зізнатися; б) покірно погоджуватися.
омпег ['оипа] п 1) власник; 2) володар; хазяїн; 3) (іЬе ~) мор. розм. команд йр (корабля).
оі¥пегіе8$ ['ошюііз] асі] 1) безгосподарний, безхазяйний; 2) безпритульний; ~ сЬіШ безпритульна дитйна; ~ до£ бродячий собака.
о^пегеЬір ['ошюрр] п 1) власність; володіння; ріпі - спільна власність; ргіуаіе ~ приватна власність; 2) право власності.
о\¥ге ['аиа] п зоол. буйвіл.
ох [окз] п (рі охеп) зоол. 1) бик; 2) віл, буйвіл, бізон; < іЬе Ьіаск ~ а) старість; б) нещастя; іЬе Ьіаск ~ Ьаз ігоддеп оп Ьіз Гооі а) його спіткало нещастя; б) він постарів; аз зігоп^ аз ап ~ здоровий як бугай.
охаїаіе ['окзаііі] п хім. оксалат,' сіль (ефір) щавлевої кислотй.
охаїіс [ок'заеіік] асі] хім. щавлевий; ~ асіб щавлева кислота.
ох-Ьіг<1 ['окзЬагд] п орн. 1) білий побережник; 2) ткачик.
ох-Ьо^ ['окзЬои] п 1) ярмо для биків; 2) амер. старорічище; заводь; слі-пйй рукав рікй; < ~ Іаке вйсохла ріка.
охеп ['окзп] п 1) рі від ох; 2) збірн. рогата худоба.
охег ['окза] п загорожа для рогатої худоби.
ох-еуе [ 'окзаі] п 1) бичаче (волове) око; 2) архт. кругле (овальне) вікно; 3) орн. синйця.
ох-еуе<1 ['окзаісі] асі] волоокий; великоокий, окатий.
ох-Гепсе ['окзГепз] п загорожа для рогатої худоби.
ох-Пу ['окзПаї] п зоол. 1) ґедзь, сліпень; 2) овід бичачий.
ОхГопі ['окзіЬсі] п геогр. н. м. Оксфорд; < ~ тап людйна, яка здобула освіту в Оксфордському університеті; ~ £гау сірий (сталевий) колір; - Ьіие темно-сйній колір з бузковим відтінком.
охїопі ['окзЕхі] п 1) черевйк, на-півчеревйк; 2) тканйна для сорочок; < ~ Ьа&з розм. дуже широкі фланелеві штанй.
ОхґопізЬіге ['окзЕмі/ю] п геогр. н. Оксфордшир.
ох-^аіі ['окздогі] п фарм. бичача жовч.
ох-Ьагпж ['ок8,Ьжгои] п с. г. велйка борона (для важких ґрунтів).
ох-Ьеад ['окзЬед] п 1) бичача голова; 2) дурень, дурник.
охЬепі ['окзЬаісі] п пастух, черед-нйк.
охЬііІе ['окзЬаісі] п волова шкура. ох-Ьогп ['окзЬо.п] п бичачий ріг.
охЬоизе ['окзЬаиз] п стійло для рогатої худоби; корівник.
охісіапі ['окзкіапі] пхім. окйслювач. охідаїе [ 'окзкіеіі] V хім. окисляти, охкіагіоп [,ок8і'сіеі/п] п хім. окйс-лення, оксидація; ~ Ііпі мет. колір мінлйвості.
охіде І'окзаісі] п хім. оксйд, окис, окисел.
охіШгаііоп [.зкзідаґгеї/п] п окйс-лення, оксидація.
охіШхе [’окзідаїг] V хім. окислятися), оксидувати (ся).
охіШгег ['окзідаїхз] пхім. окйслювач.
охі(1іхіп£ ['окзідаїгід] п хім. окйс-лення; роз’їдання, іржавіння.
ох-ііке ['окзіаїк] 1. аф бичачий, воловий; схожий на бика; 2. асіу по--бичачому, по-волячому.
охіір ['зкзіір] п бот. прймула.
Охопіап [ок'зоипіап] 1. п 1) (колй-шній) студент Оксфордського університету; 2) рі закрйті напівчеревйки на застібці; 2. аф оксфордський.
ох-зіаіі ['окззіо:!] п стайня для волів; корівник.
ох-іаіі ['окзіеіі] п бичачий (воловий) хвіст; ~ зоир суп с бичачих хвостів.
охіег ['окзіа] 1. п 1) пахва; 2) внутрішня частйна плеча; 2. V 1) підтрй-мувати під пахви; 2) стискати в обіймах; обнімати.
охі
73
рас
ох-іоіцріе ['окзілі]] п воловий (бичачий) ЯЗЙК.
оху^еп ['окзідзап] п хім. кйсень; ~ хуєісііпе кисневе зварювання; - іепі мед. киснева палатка.
охузепаіе [ок'вкізіпеїі] V 1) хім. окисляти; 2) фізл. насйчувати киснем.
охузепіхе [ок'вісізтаїг] V див. оху-бепаїе.
ОХУ£ЄПО118 [ок'зісізіпаз] аф хім. кисневий.
охузоп ['окзідоп] п мат. гострокутний трикутник.
оху1іу<1го£еп [ окзі 'Ьакігкізоп] п хім. гримучий газ; < ~ \уе1діп£ тех. киснево-водневе зварювання.
охушогоп [,ок8і'то:гоп] п оксюмо-рон.
оу [зі] п шотл. внук; внучка.
оуег [ оіз] п юр. вручення копії документа супротйвній стороні.
оуе§ [ои']е8] іпі слухайте!
оуег [ои']е8] див. оуез.
оузіег ['018І9] п 1) устриця; 2) ніжне пташйне м’ясо; сіозе (дшпЬ) аз ап ~ німйй, як рйба; ~ раііу пиріжок з устрицями.
оу$іег-Ьапк ['оізіаЬждк] п устрична мілина; устрична сажалка.
оу8іег-Ье(1 ['оізіаЬесі] див. оузіег--Ьапк.
оувіег-саісйег ['оі8іа,кжі/а] п орн. кулйк-сорока.
оу8іег-Гагт ['зі8іаГа:т] п устрична сажалка.
оувіег-кпіГе ['оі8ізпаії] п ніж для розкриття устричних черепашок.
оузіег-заисе [ 'оі8і98о:8] п білий соус з устрицями.
оузіег-зйеіі [ оі8із/е1] п устрична черепашка.
оу$іег-і¥отап ['оі8із,\уитоп] п (рі оу8іег-\¥отеп [-,\Уітт] торговка устрицями.
оузіегу ['оі8іап] аф 1) багатий на устриці; 2) схожий на устрицю.
Ог [ог] п ч. ім’я Оз (зменш, від Оз\уа1сі, Оз\уо1сі).
огосегііе [ои'гоизіпі] п мін. озоке-рйт.
огокегіі(е) [ои'гоикіпі] див. огосе-гііе.
огопе ['оихоип] п хім. озон.
огопіс [ои'хзпік] аф озоновий.
огоішіе ['оихзпаїсі] п хім. озонід.
огопігаііоп [ои,гопаі'геі/п] п озонізація, озонування; обробка озоном.
огопіге ['оигопаїг] V озонувати.
огопігег ['оигзпаїгз] п озонатор.
огопотеіег [,оига'пзтііз] п хім. озонометр.
огопозркеге [ои'гоипозГю] п озо-носфера.
Оггіе ['зхі] п ч. ім’я бззі (зменш, від ОзЬегі, Оз\уа1сі, Оз\уо1сі).
Оггу І'згі] див. Оггіе.
р
Р, р [рі:] п 16-та літера англійського алфавіту', < йе кпо\¥8 йіз Р’8 апд 9’8 він добре знає свою справу.
ра [рос:] п (скор. від рара) розм. татко, татусь.
рааз [ра:з] п розм. пасха.
раЬоисІіе8 [рз'Ьи:/іг] п рі хатні туфлі, пантофлі.
раЬиІаг ['раеЬ]и1а] аф кормовйй.
раЬиІагу ['раеЬ]и1зп] аф харчовйй; їстівнйй; кормовйй.
раЬиІиш ['ржЬ)и1зт] п їжа, харч; корм; харчування; пожйва; тепіаі -пожйва для розуму; ~ Гог гейесйоп пожива для роздумів.
расаЬІе ['реікаЬІ] аф лагідний; незлопам’ятний.
расаііоп [рз'кеї/п] п умиротворення, утихомйрення; заспокоєння.
расе І [реіз] 1. п 1) крок; 2) довжина кроку; £еотеігіса1 ~ міра дов-жинй (близько п’яти футів)', 3) хода; поступ; 4) ступня; 5) швидкість, темп; іо кеер ~ \уйй зтЬ. (зтій.) ітй в ногу з кимсь (з чимсь); не відставати від когось (від чогось); іо кеер ~ \уйй іке ІІГПЄ8 не відставати від епохи; 6) алюр; інохідь; 7) буд. підвйщення у підлозі; 8) буд. площадка; платформа; 9) широкий східець драбйни (сходів); 10) прохід між лавами в церкві; < ~ соипіег крокомір; аі а зпаіГз - черепашачою ходою; 2. V 1) крокувати, хо-дйти, походжати; ступати; 2) вимірювати кроками; іо ~ оиі ійе сіізіапсе вимірювати відстань кроками; 3) ітй інохіддю (про коня); 4) спорт, вестй
біг, задавати темп, лідйрувати бігуна; лідйрувати (у велоспорті); 5) ав. здійснювати управління безпілотним літаком з іншого літака.
расе II [реїзі] оду лат. з дозволу (когось).
расед [реі8і] аф 1) вйміряний кроками; 2) спорт, що іде заданим темпом.
расе-шакег ['реі8,теікз] п 1) лідер (на перегонах, у змаганні); 2) мед. сй-нусний вузол серця.
расе-такіп£ ['реі8,теікіі]] п спорт. лідйрування на перегонах.
расег [ реїзз] п 1) іноходець; 2) лідер.
расе-луогк ['реі8\уз:к] п спорт, робота над темпом бігу.
расішсо [рз'Цшкои] п амер. розм. 1) стиляга; 2) молодйй гангстер.
раскике [рз'фгк] аф амер. розм. стиляжний; ~ СІГЄ88 стиляжний костюм; ~ йаігсиі стиляжна зачіска.
расіїуііепп ['раеккіз:т] п зоол. товстошкіра тварйна.
рас*іу<1еппаіоіі$ [,ржкі'сіо:тоіо8] аф зоол. товстошкірий.
расіїїаЬІе ['ржзіГаюЬІ] аф що піддається умовлянням.
РасіЯс [ро'зіГік] п геогр. н. (ійе Р.) Тйхий океан.
расіГіс [ро'зіїїк] аф 1) мйрний, миролюбний; 2) тйхий, спокійний; 3) (Р.) тихоокеанський; Р. зіорег амер. розм. мешканець тихоокеанського узбережжя.
расіГісаіе [ро'зіГікеїі] V умиротворяти; утихомйрювати.
расіГісаііоп [,рге8іГГкеі/п] п 1) умиротворення, замйрення; заспокоєння; 2) утихомйрення, угамування.
расіГісаіог [ро'зіГікеїіо] п миротворець.
расіЛсаіогу [ро'зіГікоіоп] ай] 1) примйрливий, примйрний; 2) заспокійливий.
расіЛсі$т [ро'зіГізігт] див. расіГізт. расіГісізі [ро'зіГізізі] див. расіГізі.
РасіГіс Осеап [ро'зіГік'ои/оп] п геогр. н. Тйхий океан.
расіЛзт ['раезійгт] п пацифізм. расіГізі [ рзезіГізі] п пацифіст.
расіїу ['раезіГаї] V 1) умиротворяти, заспокоювати; 2) заспокоюватися; 3) відновлювати мир (спокій, порядок); 4) утихомйрювати, упокорювати.
раск [раек] 1. п 1) пака, тюк; в’язка, пакунок; вузол, клунок; 2) пакет, пачка; стос; купа; 3) короб; 4) військ. спорядження; вйкладка; ранець; 5) зграя, гурт, стадо; а ~ оГ жйуєз зграя вовків; 6) група, купка; топеуесі ~ купка багатіїв; а ~ оГ зиЬтагіпез військ, розм. підрозділ підводних човнів; 7) банда, ватага; а ~ оГ ійієуєз ватага злодіїв; 8) безліч, сйла-силенна, маса; а ~ оГІіез суцільна брехня; 9) пак, паковий лід; агсііс ~ арктйчна крйга; 10) кількість заготовлених за сезон фруктів (овочів); сезонне виробнйцтво консервів (рибних, м’ясних); 11) комплект клепок; 12) колода (карт); 13) мед. простирадло для обгортання;
рас
74
расі
тампон; 14) косметйчна маска із в’язких речовин; 15) буд. бугове мурування; напаковування; 16) гірн. закладання; 17) мет. цементуючий засіб; 18) начиняння сальника; 19) тех. вузол, блок; < ~ гасііо зеї військ, переносна радіостанція; ~ гоасіз дороги (стежки) для в’ючних тварин; 2. V 1) пакувати, упаковувати; запаковувати; складати (укладати) речі; укладатися; 2) піддаватися упакуванню; легко складатися; 3) консервувати; закупорювати (в банки)', 4) заповнювати, набивати; переповнювати; Іке Ьоок із раскеб ^іііт ГасІ8 книга насичена фактами; 5) набиватися, скупчуватися; 6) нав’ючувати; 7) перевозити багаж; 8) носити при собі; І кад іо ~ ту каї іп ту капд мені довелося нести капелюх у руці; 9) завдавати сильного удару; 10) збиратися зграями; 11) ущільнюватися); трамбувати (ся); 12) затискати; законопачувати; 13) мед. тампонувати; 14) обгортати, обкутувати; 15) гірн. закладати виробку; 16) заповнювати своїми прихильниками (з'їзд тощо)', 17) тенденційно підбирати склад присяжних; 18) підтасовувати карти; О ~ оїТ розм. відсилати; проганяти; випроваджувати; ікеу ~ед Іке скіїсігеп ой* іо Ьед вони відправили дітей спати; - ир розм. зіпсуватися, вийти з ладу; припинйти (роботу)', померти; < Іо ~ а Ікіп§ ир покінчйти з чимсь; Іо ~ іі іп амер. розм. вйзнати свою поразку.
раска&е ['рзеккіз] 1. п 1) пака, тюк; купа; місце (багажу); 2) пакунок, згорток; посйлка; 3) контейнер; ящик; коробка; 4) упаковка, пакування; 5) вйтрати на пакування; 6) мйто з товарних пакунків; 7) дип. комплексна угода; 8) амер. готова програма (для телепередач тощо); 9) військ, прйлад автономної дії; < ~ адуеґІІ8іп£ амер. реклама на упаковці; ~ сіізагтатепі ріап план комплексного роззброєння; ~ таскіпе пакувальна (розливна) ма-шйна; ~ разз дозвіл на вйнесення речей з установи; ~ ргорозаі дип. комплексна пропозйція; ~ зіоге амер. магазйн продажу спиртнйх напоїв на вйнос; ~ Іоиг комплексна турйстська поїздка (екскурсія); ~ ипії тех. пересувна (мало-габарйтна) компактна установка; 2. V 1) амер. укладати в ящики; пакувати, загортати (покупки); 2) робйти паки (тюки).
раск-Ьоагй [ 'ржкЬо.сІ] п в’ючна торба.
раск-дгіїї [раексіпі] п військ, покарання маршируванням з повною вй-кладкою.
раскед [рзекі] аф 1) укладений, упакований; 2) скупчений, переповнений; 3) ущільнений, злежаний; 4) тенденційно підібраний, з штучно створеною перевагою (про збори тощо);
5) підтасований, краплений (про карти).
раскег ['ржко] п 1) пакувальник; 2) пакувальна машйна; 3) пакувальне підприємство; пакувальна фірма; 4) амер. заготівельник (експортер) харчовйх продуктів; 5) амер. робітнйк м’ясоконсервного заводу; 6) пляшка з широкою шййкою для овочевих (фруктових) консервів; 7) австрал. в’ючна тварйна; 8) амер., австрал. погонич в’ючних тварйн; 9) транспортувальний контейнер; 10) тех. сальник; 11) с. г. коток-ущільнювач; ґрунто-ущільнювач; 12) шулер; 13) особа, що добирає склад присяжних (для ухвалення незаконного рішення).
раскеі ['ржкИ] 1. п 1) пакет, пакунок, пачка; а ~ оГ сі^агеїіез пачка сигарет; 2) група; купа, маса; безліч; зібрання; а ~ оГ гитоига безліч чуток; 3) розм. купа грошей, куш; 4) розм. фальшйве (брехлйве) повідомлення; 5) військ, розм. снаряд, куля; 6) мор. розм. посудина, суденце; 7) мор. розм. баба, дівча; < ~ геріасетепі військ. маршова команда; а ~ йот РагІ8 розм. дитйна; іо 8е11 8тЬ. а ~ ошукати когось; 2. V загортати в пакунок; робйти пакет (згорток).
раскеі-Ьоаі [ 'ржкіїЬоиі] п пошто-во-пасажйрське судно, пакетбот.
раскеі-поіе ['раекіїпоиі] п письмовий папір.
раск-йагдеп ['раек,Ьа.’гіп] V мет. цементувати.
раск-йогее [раеккоіз] п 1) в’ючний кінь; 2) перен. робочий кінь.
раск-Ьоизе ['раеккаиз] п пакгауз, склад.
раск-ісе ['ржкаїв] п пакова крйга, паковий лід, пак.
раскіп£ [ раекії]] п 1) пакування, укладання; укладка (парашута); закупорювання; 2) прокладка; 3) консервування; 4) нагромадження, скупчення; наплйв; 5) гірн. закладання; 6) тех. набивання сальника; ущільнення; 7) с. г. коткування (грунту); 8) мед. тампон, перев’язувальний матеріал; тампонування; < ~ ейесі фіз. пакувальний ефект; ~ ко§ перерослий кабан; ~ коизе амер. консервний завод; ~ таїегіаі тех. прокладнйй (набивальний) матеріал.
раскіп£-Ьох [ раекіцЬокз] п 1) дерев’яний ящик (для пакування); 2) тех. сальник.
раскіп£-са8е [ ржкії]кеіз] п ящик для пакування.
раскіпз-пеесіїе [ раекп]. пі.сіі] п пакувальна (циганська) голка.
раскіп&-$1іееі [ ржкп]{і:1| див. раск--8ЙЄЄІ.
раскріапе ['ргекріет] п військ, транспортний літак з відокремлюваним вантажним відсіком.
раск-заск ['рзекзжк] п рюкзак.
раск-8а<1<11е [ 'раек.зжсії] п в’ючне сідло.
раскзаші ['ржкзжпсі] п геол. дріб-нозернйстий ПІСКОВЙК.
раск-зйееі ['ржк/і:1] п 1) пакувальний матеріал; 2) мед. простирадло для вологого обкутування.
раскзіаії ['рзекзіа:!] п ціпок коробейника.
раскіЬгеад ['раекОгесІ] п мотузка, шпагат (для пакування).
раск-ігаіп ['раекігеїп] п караван, в’ючна валка.
расо ['раїкои] п зоол. альпака.
расі [раекі] п пакт, договір, угода; поп-а££ге88іоп - договір (пакт) про ненапад; ~ оГ реасе пакт мйру; іо епіег іпіо а ~ \¥Іій зтЬ., Іо таке а ~ \¥іік 8іпЬ. укласти договір з кимсь.
расііоп ['раек/п] п шотл. угода, договір.
рад [раед] 1. п 1) розм. дорога; Еепііетап (кпі^іті, зциіге) оГ іке ~ розбійник з велйкого шляху; ю Ье оп іке - розбишакувати; 2) подушка, подушечка; 3) підкладка; прокладка; 4) м’яке сідло; 5) сіделко; 6) щиток (у хокеї); 1) щит (фехтування); 8) подушечка для печатки; 9) турнюр; 10) лапа (зайця тощо); 11) слід лапи; 12) блок промокального (поштового) паперу; зіаііопегу ~ блокнот; 13) бювар; 14) листок латаття (на воді); 15) тех. монтажний майданчик; 16) тех. бобйшка; 17) буд. грунтовка; 18) плетений кошик; 19) амер. розм. курйльня опіуму; кубло; 20) барліг, лігво; 21) кімната в готелі; житло; 22) хатйна, халупа; 23) номер (на машині); 24) глухйй звук кроків; стук ціпка (об землю); < іо кпоск Іке ~ лягати спати; 2. V 1) ходйти, бродйти; 2) тйхо бігти; 3) грабувати на велйкому шляху; 4) підбивати (набивати) ватою (волоссям); 5) підкладати щось м’яке; 6) перевантажувати (подробицями); перебільшувати, роздувати; 7) ітй слідами звіра; 8) друк, зшивати (склеювати) в блоки; 9) буд. грунтувати; іо ~ і і бурлакувати, вештатися.
раддед ['раесіїсі] аф 1) підбйтий, оббйтий; ~ сеіі палата (камера), оббита повстю; 2) пухлий; < ~ Ьіііз роздуті рахунки.
раскіег ['ржсіа] п розм. грабіжник з велйкого шляху.
ра<1<1іп£ ['раедп)] п 1) набивка; на-бивнйй матеріал; 2) набивання; 3) ва-тйн; 4) підкладка (тканина); 5) багатослівність, «вода»; літературний матеріал, шо вставляється для заповнення місця; 6) текст, грунтування, протравлення (тканини)-. 1) нецікава стаття (в журналі); 8) тех. наварювання подушки.
Рад
75
раі
Рас1(1іп§іоп [ раесііі]іап] п Падінгтон (район Лондона).
райШе ['раесії] 1. п 1) гребок; весло (байдарки)', 2) байдарка; 3) спорт, повільне веслування; 4) лопать (гребного колеса)', 5) лопатка, копистка; 6) прач; 7) амер. палиця, лозйна, дрючок (для покарання)', 8) затвор (шлюзу)', 9) плав-нйк, плавець (риби)', 10) ласт; 11) плавальна перетинка; 2. V 1) повільно веслувати; 2) пливтй на байдарці; 3) перевозити на байдарці; 4) пересуватися за допомогою гребнйх коліс; 5) пливтй з ластами; 6) амер. побйти (покарати) лозйною (дрючком); 7) ляпати по воді; хлюпатися, плескатися; 8) ітй босоніж по воді; 9) перебирати руками (у воді); 10) розм. топтати; 11) діал. поводитися легковажно; займатися дрібнйцями.
ра(1(11е-Ьоаі [ 'ржсІІЬоиі] п колісний пароплав.
раМІе-Ьох [ 'раесПЬокз] п колісний кожух (пароплава).
расШІе-ПзІї ('ржсІІГі/] п іхт. веслоніс. рад(11е-ГооІ ['ржсІїАіі] п амер. розм. піхотйнець.
ра<1(11ег$ ['раедЬг] п рі дитячі гумові непромокальні штанці.
ра<кНе-$1іаК [ 'раесії/а :£і] п вал гребного колеса.
ра<1(11е-$іеатег [ 'раесії, 8іі :та] див. радсПе-Ьоаі.
радШе-^ІіееІ І'раесІІ^і.І] п гребне колесо.
раМоск [ргедак] 1. п 1) жаба; 2) обгороджене пасовйще; вйгул; 3) круг для коней на корді; 4) паддок (на іподромі); 5) місце в парку для собачих перегонів; 6) австрал. відгороджена ділянка землі; 7) австрал. загорода, загін; 2. V 1) австрал. заганяти в загін; 2) влаштовувати в загороді.
РаМу ['раесії] п 1) Педді, Педі, (жартівливе прізвисько ірландця); 2) ж. ім'я Падді, Педді (зменш, від Раігісіа); 3) ч. ім'я Падді, Педді (зменш, від Ра-дгаіс, Раігіск).
ра<1(1у ['раесії] 1. п 1) муляр; 2) розм. лють; прйступ гніву; іо рій 8ГпЬ. іп а ~ розлютйти когось; 3) гірн. ручнйй буровйй інструмент; 4) паро-вйй екскаватор; 5) необшугований рис, рис-сирець; 6) ручка (дитини); іо соте ійе ~ оуєг обманювати; 2. аф 1) пр^окнйй, пружкйй; пружйнистий; 2) еластйчний; амортизаційний.
ра<І<1у^¥Ііаск ['раеді\уаек] п 1) лють, прйступ гніву; 2) розм. шльопанець, ляпанець.
рай-еіеріїапі ['ржсГеїіГапі] п верхо-вйй слон (з м'яким сідлом).
радіє [ реіді] п шотл. мотйка, сапа.
раШоск [ раесПок] 1. п висячий замок; 2. V замикати на висячий замок.
ра<і-па§ ['рагдпгед] п спокійний кінь.
Радгаіс ['ра:дпк] п ч. ім'я Падрік.
Ра<1гаІ£ ['рагсігід] п ч. ім'я Падріг.
радге ['ра:дп] п 1) католйцький священик; 2) розм. полковйй (судно-вйй) священик.
радгопе [ра'сігоипі] п (рі радгопі) 1) капітан (середземноморського торговельного судна); 2) господар (хазяїн) готелю; 3) підприємець, що експлуатує вуличних музикантів (безпритульних дітей, робітників-емігрантів, жебраків).
радгопі [ра'дгоипі:] рі від рабгопе.
рад-заддіе [ 'раесі,8аед1] п м’яке сідло.
ра<1-$а^¥ ['раедзої] п ножівка (для дерева).
Радиа ['раесЦигз] п геогр. н. м. Па-дуя.
раеап ['рі:ап] п 1) грецьк. пеан, гімн; 2) переможна (хвалебна) пісня.
рае<1ега$іу ['рі:сЬг®8іі] п педерастія.
раейеиііс$ [рі'фи:1ік$] п рі (вжив, як зіп%) педагогіка, наука про виховання.
раеШаігіс [,рі:сіі'зеїгік] див. редіаі-гіс.
раеШаігісіап [,рі:с1іа'іті/п] див. ресіі-аігісіап.
рае<1іаігіс$ [.рігдґаейткз] див. реді-аігісз.
рае<1іаігі$і [, рі:сіі 'аеігі8і] див. ресіі-аігізі.
рае(1оЬаріі$т [,рі:дои'Ьаеріігт] п хрещення дітей.
рае(1о£епе£і$ [,рі:сіои'с1зепі8і8] п біол. педогенез.
раесіоіо^ісаі [. рі :бои' Іодзікаї] аф педологічний.
рае<І0І0£І$1 [рі:'(ЬІ9СІзі8і] п педолог, раеііоіову [рі/доїзді] п педологія, раеоп [ рі:ап] п вірш. пеон.
раеопу ['рюш] див. реопу.
ра&ап ['реідап] 1. п 1) язйчник; 2) перен. атеїст; 3) темна (неосвічена) людйна; 2. аф язйчеський, язйчниць-кий.
ра^апдош [реідапсЬт] п язйчеський світ; язйчество, язйчники.
ра£апізІі [ реідапі/] аф язйчеський, язйчницький.
ра£апІ8т [ реідапіхт] п язйчество.
разапіге [ реідапаїг] V 1) обертати в язйчество; 2) навертатися до язй-чества.
ра§е [реідз] 1. п 1) сторінка; 2) перен. епізод; 3) друк, полоса; 4) паж; 5) хлопчик-слуга; 6) амер. служйтель у законодавчих зборах; 7) хлопчик, що несе шлейф нареченої; 2. V 1) нумерувати сторінкй; 2) прислуговувати; 3) супроводити як паж; 4) амер. посилати хлопчика-слугу за гостем (за постояльцем); 5) амер. викликати (когось), гучно оголошуючи прізвище.
разеапі [рждзапі] п 1) пйшне видовище; пйшна процесія; 2) карна
вальний похід; маскарад; 3) інсценівка, інсценування; 4) показна пйшність; пустйй блиск.
ра^еапігу ['рждзапігі] п 1) пйшне видовище; блиск, пишнота; 2) пуста вйдимість.
ра^е-Ьоу ['рекІзЬої] п 1) хлбпчик--слуга; 2) довга жіноча стрйжка з загнутими усередину кінцями волосся.
раде-опе ['рекіз'\¥лп] п амер. розм. 1) стаття на першій сторінці газети; 2) сенсація; 3) відома особа (чиє ім'я часто фігурує в газеті).
ра&е-опег ['рекіз'хулпа] див. ра§е--опе.
ра^іпаї ['рждзіпі] аф посторінковий; ~ геГегепсе посилання на сторінку; ~ гергіпі перевидання зі стерео-тйпу.
ра^іпаіе ['рждзіпей] V нумерувати сторінкй.
радшагіоп [,раес1зі'пеі/п] п нумерування сторінок, пагінація.
ра&1е ['реіді] див. раі§1е.
ра£ода [ро'дойдо] п 1) пагода; 2) легка будівля, кіоск (що формою нагадує пагоду).
ра&о<іа-ігее [ро'доидоігі:] п бот. софора; < іо 8йаке іке ~ швйдко розбагатіти (в Індії).
ра&о<1ііе ['ргедодаїі] п мін. жировйк.
Ра^о Ра§о ['ра:дои'ра:дои] п геогр. н. м. Паго-Паго.
ра^игіап [ро'фиопоп] 1. пзоол. рак--самітник; 2. аф зоол. ракоподібний.
рак [рос:] 1. п форт; 2. іпі фу!, тьху! (виражає огиду тощо).
Ракіауі ('ра.іоуі] п лінгв. пехлеві (літературна мова Ірану епохи Сасані-дів).
раі<1 [реїд] 1. аф 1) оплачуваний, платний; найнятий; 2) сплачений, оплачений; ~ Ьііі оплачений рахунок; 3) заст. задоволений, вдоволений; 2. разі і р.р. від рау II.
раі<1еиііс8 [реі'фігіїкз] п рі (вжив, як зіпз) педагогіка.
раі<і-ир ['реід'лр] аф оплачений, сплачений; ~ саріїаі оплачена частйна акціонерного капіталу; ~ зкагез повністю оплачені акції.
ращіе [ реіді] п бот. розм. жовтець, куряча сліпота.
раік [рек] п розм. сйльний удар.
раіі [реіі] п 1) відро; цебер; 2) амер. посуд, у якому робітнйк носить свій обід; < £агЬа§е ~ помййне відро.
раіїйіі ['реіііиі] п повне відро.
раШейе [ргеї з'еі] п 1) фольга, що підкладається під емаль; 2) блйскітка (на сукні).
раіп [реш] 1. п 1) біль; іо Кауе а ~ іп ійе Ьаск відчувати біль у спйні; І Гееі уіоієпі ~ іп іке йеад у мене страшенно болйть голова; 2) страждання, горе; гіркота; 3) рі пологові пе
раі
76
раї
рейми; 4) рі старання, зусилля; іо Ье аі (іке) ~8 оуєг зтік. докладати зусиль зробити щось; < іо Ье а Гооі Гог опе’з іо кауе опе’8 ІаЬоиг Гог опе’з ~з марно старатися; іо зауе опе’з ~8 заощаджувати свої сйли; 2. у 1) мучити, завдавати болю; 2) засмучувати; 3) боліти; ту іооіЬ ~8 те у мене болить зуб.
раіпес! [реіпсі] аф 1) страдницький; 2) ображений.
раіпГиІ ['реіпйіі] аф 1) що завдає болю; болючий; болісний; ~ іооіЬ хворий зуб; ~ ігеаітепі болісне лікування; 2) тяжкий, нестерпний, важкий; 3) (надзвичайно) неприємний.
раіпГиПу ['решГиІі] асіу болюче, болісно; тяжко, нестерпно.
раіп-кіїїег ['реш,кі1а] п розм. болезаспокійливий засіб.
раіпіезз ['реіпііз] асі] безболісний; що не завдає болю.
раіпзіакіпс ['реіпгДеікід] 1. п старанність, ретельність; 2. асі] 1) старанний, ретельний; 2) копіткйй; ~ ]оЬ трудомістка праця.
раіпі [реіпі] 1. п 1) фарба; Х¥еі (Ргезк) Р.! Обережно, пофарббвано! (надпис); 2) рі фарби; а Ьох оГ ~з набір фарб (у коробці); 3) рум’яна, грим; 4) прикрашання, показуха, фальш; 5) мед. зовнішні ліки (що накладаються на рану тощо); < аз зтагі аз ~ дуже гарний; дуже спрйтний (вправний); ~ ікіппег розчйнник для фарби; 2. у 1) фарбувати; розфарбовувати, розмальовувати; 2) малювати фарбами, займатися живописом; 3) змальовувати, зображувати; (о ~ іп Ьгі^Ьі соїоигз зображувати яскравими барвами, прикрашати; 4) рум’янитися, фарбуватися; гримуватися; 5) розм. пиячити; 6) мед. мазати, змащувати; < іо ~ іке іііу займатися марною справою; іо ~ іЬе іо\уп гед пиячити, пйти-гуляти.
раіпі-Ьох ['реіпіЬокз] п коробка (набір) фарб.
раіпі-ЬпізІї [ реіпіЬгл/] п пензель.
раіпіед ['решіїсі] асі] 1) намальований; намальований фарбами; 2) нафарбований, нарум’янений; нагримо-ваний; 3) різнобарвний, яскравий; барвйстий; 4) розм. удаваний, лицемірний, фальшйвий; прикрашений; облудний; брехлйвий; < ~ ехргеззіоп лицемірна маска; ~ Ьеаиіу ент. німфаліда віргінська.
раіпіег ['решіа] п 1) живопйсець, художник; 2) маляр; 3) мор. фалінь; бакштов; іо сиі іЬе ~ відокремитися; стати самостійним, добитися автономії; 4) амер. зоол. пума, кугуар.
раіпіегізії ['решіап/] асі] що являє собою спеціальний інтерес (для художників).
Раіпіег-8 іаіпег [ реіпіУзіеіпз] п іст. живопйсець (офіційна назва членів лондонської гільдії живописців-малярів).
раіпііп£ ['реіпііі]] п 1) картйна; 2) живопис; 3) зображення; розпис; 4) змалювання; опис; 5) розмальовування, розфарбовування; малювання; забарвлення; 6) малярська справа.
раіпі-шіпе ['решіташ] п військ. навчальна міна, начйнена барвником.
раіпі-роі ['ретіроі] п відро з фарбою.
раіпі-$ргауіп£ ['реіпі, зргепі]] п фарбування пульверизацією.
раіпіу ['ретії] аф 1) свіжопофар-бований; ~ зтеїі запах фарби; 2) розмальований; 3) перевантажений фарбами.
раіг [рєа] 1. п 1) пара; парні предмети; а ~ оГ зкоез пара черевйків; 2) річ, що складається з двох частйн; а ~ оГ ігоизегз пара штанів; 3) пара тварйн; пара коней; 4) подружжя; наречений з нареченою; 5) рі партнери (в картах); 6) бригада робітників (шахтарів); < а ~ оГ зіаігз марш, поверх; а ~ оГ капсіз (Гееі) трудова людйна, працівнйк; ~ оГ 1а\уп зієєуєз єпйскоп; апоікег ~ оГ зкоез інша справа; іо іаке (іо зко\у) а сіеап ~ оГ Ьееіз утектй; дременути; 2. у 1) розташовувати (ся) парами; 2) з’єднувати по двоє; 3) добирати пари; 4) парувати(ся); одружуватися); 5) спаровувати, злучати (тварин); 6) спорт, складати порядок зустрічей; 7) парл. домовлятися про неучасть у голосуванні (про двох членів супротивних партій); □ ~ оГГ розділяти на пари; розділятися парами; розм. одружуватися (\уіік).
раігед [рєасі] аф спарений; спарований.
раіг-Иогзе ['рєакоіз] аф парний, для парної упряжки.
раігіпз ['рєапі]] п 1) спарювання; 2) скручування парами (жил кабеля); 3) спорт, складання пар (у боксі).
раігіпз-зеазоп ['рєзпт),8І:гп] п 1) період спарювання; 2) період токування; 3) час нересту.
раігіп£-ііте [ 'реалі]іаїт] див. раіг-іп^-зеазоп.
раіг-оаг ['рєаго:] п спорт, двійка без стернового.
раіг-гоуаі [рєа'гоіаі] п 1) карт, три однакові карти; 2) три однакові речі; 3) три персони.
Раізіеу [ 'реігіі] п геогр. н. м. Пецслі.
Ракізіап [,ра:кіз'іа:п] п геогр. н. Пакистан.
Ракізіапі [,ра:кіз'іа:пі] 1. п пакистанець; пакистанка; 2. аф пакистанський.
раї [ржі] 1. п розм. прйятель, друг, товариш; (о таке а - оГ зтЬ. подру-жйтися з кимсь; 2. V розм. дружйти, приятелювати, товаришувати (з кимсь — хуіік); □ ~ іп (оп, ир) подру-жйтися, заприятелювати.
раїаЬга [ра'1а:Ьга] п ісп. 1) слово, мова; 2) балаканйна.
раїасе ['ржіїз] п 1) палац; 2) особняк; 3) розкішний будйнок; 4) резиденція (короля, духовної особи).
раїадіп ['ржіодш] п 1) іст. паладйн; 2) перен. лйцар.
раІаеоЬоіапу ['ржІюи'Ьзіаш] п палеоботаніка.
Раїаеосепе ['ржіїазіт] 1. п геол. палеоцен; 2. аф геол. палеоценовий.
Раїаеосепе ['ржіюсізг.п] п геол. палеоген.
раїаеозгаріїег [,рзв1і'одгаГа] п палеограф.
раІаеосгарЬу [,рж1і'одгаГї] п палеографія.
раїаеоііііі ['ржІюІіО] п архл. знаряддя палеоліту.
раїаеоііійіс [,рж1юи'1і0ік] аф геол. палеолітйчний; іке Р. а§е палеоліт.
раїаеоіосу [,ржк'о1асізі] п вйвчення старожйтностей.
раІаеопіо1о£Ізі [,рж1юп'іо1асізі8і] п палеонтолог.
раїаеопіоіосу Ьраеіюп'іоіасізі] п палеонтологія.
раїаеоіураї кржіїа'іаіраї] аф пале-отйпний.
раїаеоіуре ['ржіюиіаїр] п лінгв. па-леотйп.
Раїаеохоіс [,ржкои'2оиік] 1. п геол. палеозой; палеозойська ера; 2. аф геол. палеозойський.
раїаеогооіосу Ьраеіюигои'оіосізі] п палеозоологія.
раїаезіга [ро'іезіго] п (рі раіаезігае) спорт., іст. палестра.
раіаезігае [ра'іезігі:] рі від раїаезіга.
раїасопііе [ра 'Іждапаїі] п мін. па-лагоніт.
раїаіз де дапсе [ра:'1екіа'сіа:д8] п фр. дансинг; танцювальний зал.
раїапкееп [,рж1ап'кі:п] п паланкін, носилки.
раїапдиіп [,рж1ап'кі:п] див. раїапкееп.
раїаіаЬІе [ ржІаіаЬІ] аф 1) смачнйй; апетйтний; ~ Гоод смачна їжа; 2) приємний.
раїаіаі [ ржіаіі] 1. п фон. палатальний звук; 2. аф 1) анат. піднебінний; 2) фон. палатальний.
раїаіаіігаііоп [ 'ржіаіаіаі'геї/п] п фон. пом’якшення, палаталізація.
раїаіаііге [ ржіаіаіаіг] V фон. пом’якшувати, палаталізувати.
раїаіе [ржіїі] п 1) анат. піднебіння; сІеГі ~ мед. вовча паша; кагд (зоГі) ~ тверде (м’яке) піднебіння; 2) нахил, інтерес; 3) смак (тж перен.) сіергауесІ ~ зіпсований смак; іо Кауе а деіісаіе ~ мати вйтончений смак; іо Кауе по ~ Гог Ьгоад йитоиг не любити грубих жартів; іо зиіі зтЬ.’з ~ бути комусь до смаку.
раї
77
раї
раїаііаі [ра’іеі/1] асі] 1) палацовий, двірськйй; 2) розкішний, пишний; чудовий; 3) див. раїаіаі.
раїаііпаїе [рУІжіїпіі] п іст. палати-нат, пфальцграфство; < Р. ригріе ясно-ліловий колір академічних мантій Даремського університету; піджак ясно-лілового кольору; іо £еі опе’з ~ одержувати відзнаку в Даремському університеті.
раїаііпе ['ржіаіаіп] 1. п 1) рі анат. піднебінні кістки; 2) палантйн; хутряна пелерйна; 3) рі іст. двірські війська у стародавньому Рймі; 2. асі] 1) анат. піднебінний; ~ Ьопез піднебінні кіс-ткй; 2) палацовий; 3) князівський, графський.
раїаііуе ['ржіоііу] асі]рідк. смачнйй, апетйтний.
Раїаи [раґіаи] п геогр. н. острови Палау.
раїауег [ра'1а:уа] 1. п розм. 1) нарада; переговори; 2) балаканйна, базікання, теревені; попе оГ уоиг ~ ! годі патякати!; хукаі’з аіі ійе ~ аЬоиі? про що йде мова?; 3) лестощі, підлещування; неправдйва похвальба; 4) справа, діло; турбота; іі із попе оГ уоиг ~! не ваше діло!; 2. V 1) балакати, базікати, патякати; 2) підлещуватися, улещувати, лестйти; забивати баки; іо ~ зтЬ. іпіо зтік. лестощами схилйти когось зробйти щось.
Раїаіуап [ра:'1а:\уа:п] п геогр. н. острів Палаван.
раїе [реіі] 1. п 1) кіл, паля; 2) огорожа, частокіл; 3) межа, кордон; хуіікіп ійе ~ у межах; 4) (Р.) іст. смуга осілості; ійе Еп^іізк Р. іп Ігеїапсі частйна Ірландії під англійською юрисдйкцією; 5) блідість; 2. асі] 1) блідйй; деасіїу (§козі1у) ~ блідйй як смерть; 2) слабкйй, тьмяний (про колір, світло); 3. V 1) бліднути, блякнути; 2) тьмяніти, меркнути; 3) примушувати збліднути; іііпезз касі кіт він став блідйм після хвороби; 4) обгороджувати; обносити частоколом; 5) перен. обмежувати (тж ~ іп, ~ ир).
раїеасеоиз [ 'реііі'еі/оз] асі] полов’яний, схожий на полову (солому).
раїе-Гасе [ реіІГеїз] п блідолйций; людйна білої раси.
ра1е-Гасе(1 [ реіІГеїзі] асі] блідолйций, блідйй.
раїепезз ['реііпіз] п блідість.
Раїегшо [ра'1а:тои] п геогр. н. м. Палермо.
Раїезііпе ['ржіїзіат] п геогр. н. Па-лестйна.
Раїезііпіап кржіаз'ііпюп] 1. п мешканець Палестйни; палестйнець; па-лестйнка; 2. асі] палестйнський.
раїеіоі (ржііои) п фр. пальто.
раїеПе ['ржіїі] п 1) палітра; 2) тех. груднйй упор коловорота (дриля).
раїеПе-кпіГе ['ржкілаїї] п жив. мастихін.
раїеіуізе [ реі1\уаіг] асіу вертикально.
раИгеу ['ро:1£п] п іст., поет, вер-ховйй кінь.
Раїі [ра:1і] п палі (індійський діалект, тж мова священних книжок буддистів).
раїіГісаііоп [,рж!і£Гкеі/п] п буд. 1) забивання паль; 2) зміцнення ґрунту палями.
раІіГопп ['реі1і£о:т] асі] бот. лопатоподібний.
раіШову [ра'іііабзі] п літ. емфатй-чний повтор.
раїішрзезі ['ржіїтрзезі] 1. п іст. 1) палімпсест; 2) латунна надмогйль-на дошка, вйкористана із зворотного боку; 2. асі] іст. напйсаний на місці стертого тексту.
раїішіготе ['ржіїпдгоит] п книжн. паліндром (перевертень).
ра1іп& [ реіііі]] п 1) тж рі палісад, паркан, огорожа, частокіл; 2) палісад з канавою позаду (кінний спорт); 3) кіл; збірн. кілля.
ра1іп£епезіа [,рж!іпсізі 'пі :зіа] див. ра1іп£епезу.
ра1іп£епезіз [.раеііп'сізепізіз] п геол. палінгенезис, палінгенез.
ра1іп&епезу [,рае1іп'сізепі8і] п регенерація, відродження.
раІіпоЛе ['ржітоид] п 1) вірш, па-лінодія; 2) зречення (відмова) від своїх слів (поглядів).
раїізасіе [,ржіі'8екі] 1. п 1) палісад, паркан, частокіл; 2) геол. гостра скеля (берегова); 3) рі ряд базальтових стовпів; 2. V 1) обгороджувати парканом (частоколом); 2) оточувати.
раїізашіег Ьржії'зжпба] п бот. палісандр, палісандрове дерево.
раїізії [ реііі/] асі] блідуватий.
раїкее ['ра:1кі:] див. раїапкееп.
раїі [ро:1] 1. п 1) покривало (на труні); 2) завіса, запинало, заволока, пелена; 3) заст. мантія, убрання, одяг; 4) клямка; 2. V 1) покривати; обкутувати, обгортати; 2) затінювати; 3) набридати; приїдатися; 4) пересйчувати.
раїїа ['ржіа] п палла (староримсь-кий жіночий одяг).
РаІІаШа [ра'іекію] рі від Раїїадіит.
РаІІаШап [ра'іекіїоп] асі] 1) що стосується Афіни Паллади; 2) мудрий, знаючий.
Раїїасіішп [ра'іеіскат] п (рі Раїїадіа) 1) іст. палладіум (у стародавній Греції); 2) (р.) хім. паладій; 3) захист, щит; запорука безпеки, оплот.
Ра11а$ [ ржіоз) п ж. ім'я Паллас; Паллада.
раїї-Ьеагег [ ро:1,Ьєаго) п 1) той, що несе труну {на похороні); 2) той, що підтрймує кінці покривала.
ра11е<1 [рз:1б] асі] 1) що вйдихався;
слабкйй (про вино тощо); 2) пересй-чений; ~ арр’еіііе огйда до їжі.
раїїезсепі [ра'іезапі] аф що блідне.
раїїеі ['раеііі] 1. п 1) солом’яний матрац; солом’яна постіль; 2) просте ліжко; нари; 3) палітра; 4) піддон; 5) плита (конвеєра); 6) буд. шпатель; сокіл; лопатка; 7) якір (телеграфного апарата); 8) тех. защіпка храпового колеса; 2. V спати на солом’яному матраці (на убогому ложі).
раїїеі-Ьед ['ржІїіЬед] п солом’яна постіль; солом’яний матрац.
раїїеііхе [ 'ржіїіаіг] V складати тару в штабелі.
раШа ['ржію] рі від раїїіит.
раШазде [ржі ]жз] п солом’яний матрац.
раїїіаіе І ['ржіпі] аф зоол. що має мантію (про молюсків).
раїїіаіе II ['ржіїеіі] V 1) тимчасово полегшувати (біль, хворобу); 2) зменшувати, пом’якшувати (провину тощо); 3) приховувати, замовчувати; покривати.
раїїіаііоп [,рж!і'еі/п] п 1) тимчасове полегшення (болю, хвороби); 2) применшення (провини тощо); вйправдан-ня (злочину).
раїїіаііуе ['ржіюііу] 1. п 1) паліа-тйв, півзахід; 2) пом’якшуюча обставина; 2. асі] 1) паліатйвний; 2) пом’якшуючий.
раїїісі ['ржіїд] аф поет, (мертвбт-но-)блідйй.
раїїіит ['ржіїат] п (рі раїїіа) 1) плащ архієпйскопа (католицької церкви); 2) зоол. мантія (молюска); 3) метеор, пелена хмар.
раїї-таїі ['реі'теї] п пел-мел (старовинна гра в кулі).
раїїог ['ржіа] п блідість; іке ~ о£ сіеаік смертельна блідість.
раїїу [ 'ржії] аф розм. товарйський, компанійський, дружній; іо Ье ~ \уіік зтЬ. бути в дружбі з кимсь.
раїш [ра:т] 1. п 1) пальма; пальмова гілка; - саЬЬа^е брунька фінікової пальми; 2) перен. перемога, тріумф; іо Ьеаг (іо саггу оГ) іке ~ здобути пальму першості; здобути перемогу; іо уіеїд іке ~ уступйти пальму першості; вй-знати себе переможеним; 3) гілка вер-бй (у вербну неділю); Р. Зипбау церк. вербна неділя; 4) долоня; 5) жменя (як міра); 6) лапа (якоря); 7) клапан (намета); 8) лопать (весла); 9) широка частйна рога оленя; < іо §геазе (іо оіі, іо ііскіе) зтЬ.’з ~ дати хабар комусь; «підмазати» когось; іо кауе ап ііскіп§ ~ бути хабарником; бути ко-рйсливим (жадібним); іо коїб зтЬ. іп іке ~ оГ опе’з капб тримати когось у руках; 2. V 1) ховати в руці (карти тощо); 2) гладити долонею; 3) підкуповувати; □ ~ оГГ накйнути, підсунути, збути (комусь — оп, ироп).
раї
78
рап
раїшасеоиз [ржі'теї/ав] асі] бот. пальмовий.
Раїта Скгізіі ['раеїта'кпзіі] п бот. рицйна.
раїтаг ['раеїто] асі] анат. долонний.
раїтагу ['раеїтап] асі] 1) чудовий; що заслуговує пальми першості; 2) анат. долонний.
Раїтаз, Саре ['кеір'раЛтав] п геогр. н. мис Пальмас.
раїтаіе ['ржітй] асі] 1) бот. лапчастий, пальчастий; 2) зоол. що має плавальну перетинку.
раїшаїеіі ['раеїтііід] див. раїтаіе.
Раїт ВеасЬ ['ра:т'Ьі:Ц] п геогр. н. м. Пальм-Біч.
раїт-ЬгапсЬ ['раїтЬгатЦ] п пальмова гілка (символ перемоги).
раІт-ЬпКег ['ра:т'Ьліа] п пальмове масло.
раїт-саі ['раїт'каеі] див. раїт--сіуєі.
раїтсЬгіві ['ра:ткгаі8і] див. Раїта С11ГІ8ІІ.
раїт-сіуеі ['ра:т'8іуп] п зоол. пальмова кунйця.
Раїтег ['ра.та] п ч. ім’я Палмер.
раїтег [ ра:та] п 1) прочанин; 2) ент. личйнка метелика-ведмеди-ці; 3) штучна принада для вудіння рйби.
раІтег-5¥огт ['ра:та\уа:т] п личйнка метелика-ведмедиці.
раїтеПе [раеі'теі] п архт. пальмета.
раїтеПо [ржі'теіои] п (рі тж раїт-еПоез [-оиг]) бот. карликова пальма; < - Па§ амер. прапор штату Південна Кароліна (із зображенням пальми); < Р. 8іаіе амер. «Пальмета» (жарт, назва штату Південна Кароліна).
раІтГиІ ['ра:т£и1] п жменя (чогось).
ра1т-£геа$е ['ра:тдгі;8] п розм. хабар.
раїтіред ['ржітіред] 1. п зоол. ла-пчастондгий птах; 2. асі] зоол. лапча-стондгий.
раїшізі [ ра.тізі] п хіромант.
раїшізігу ['ра:ті8Іті] п 1) хіромантія; 2) спрйтність рук (у шахрайстві тощо).
раїтійс [раеі'тііік] аф хім. пальмі-тйновий.
раїшіііп ['раеїтіііп] п хім. пальмі-тйн.
раїт-ІеаГ ['ра:т'1і:£] п віяло з листка пальми.
раїш-іші ['ра:тплі] п копра, ядро кокосового горіха.
раїт-оіі [ ра:тоі1] п 1) пальмова олія; 2) розм. хабар.
раїт-геасіег ['ра:т,гі:<І9] п хіромант; хіромантка.
раїт-ігее ['ра:тігі:] п 1) пальма; 2) розм. верба.
ра1т-5¥огт ['ра:т\уа:т] див. раїтег 2).
раїту ['ра:ті] асі] поет. 1) пальмовий; засаджений пальмами; 2) ща-слйвий, квітучий; < ~ дау8 щаслйві дні; розквіт.
Раїтуга [раеі'таїага] п ж. ім’я Пал-майра; Пальміра; < ~ раїт пальмірська пальма.
раїоока [ра'іиіка] п амер. розм. 1) поганий боксер; 2) дурна людйна; 3) хуліган.
раїр [раеір] 1. п див. раїриз; 2. V 1) торкати (ся), мацати; 2) лестйти; умовляти.
раїраЬіІіІу [,рае1ра'Ьі1ііі] п відчутність на дотик.
раїраЬІе ['раеІраЬІ] асі] 1) відчутний на дотик; 2) мед. що прощупується (про пульс); 3) очевйдний, явний; ~ Загкпе88 непроглядна пітьма (темрява).
раїраї [ ржіраї] асі] дотиковий.
раіраіе [ 'ржіреіі] у 1) сприймати на дотик; відчувати на дотик; обмацувати; 2) мед. пальпувати.
раїраііоп [раеі'реі/п] п 1) обмацування; сприймання на дотик; 2) мед. пальпація; промацування, прощупування.
раїреЬга ['раеІріЬга] п (рі раїреЬгае) анат. повіка, віко.
раїреЬгае [ раеІріЬгі:] рі від раїреЬга.
раїрі [ раеіраї] рі від раїриз.
раІріГопп [ рае1рі£о:т] асі] ент. щупальцеподібний.
раїрііапі ['раеірнапі] див. ра1ркаііп§.
раїрііаіе [ рзеїрпеп] у 1) дуже бй-тися; пульсувати; калатати; 2) викликати прискорену пульсацію; 3) тремтіти, дрижати; трепетати (від страху, радості тощо).
ра1рйаііп£ [ ржірііеійд ] асі] 1) пульсуючий; 2) трепетлйвий; тремтячий; 3) животрепетний.
раїрііаііоп [, раеірі Чеі/п] п 1) сйльне серцебиття; прискорена пульсація; 2) трепет, дрож; < а ~ оГ Іке Іеауез шелест лйстя.
ра1ріі8 [ рзеїрзз] п (рі раїрі) зоол. щупик, щупальце.
ра1$іе<1 [ ро:І2КІ] асі] 1) паралізований; 2) тремтячий, дрижачий.
раїзіауе |'рз:І8(еіу] п архл. пальстаб (вид бронзової сокири).
раку |'ро:І2і]	1. п 1) параліч;
2) паралічне тремтіння; 3) стан пбвнрї безпомічності; 2. у 1) паралізувати; 2) робйти безпомічним.
раїіег [рз;ка] у 1) хитрувати, лукавити; іо ~ \уіг1і Гасїз підтасовувати факти; 2) торгуватися; 3) уникати, викручуватися; 4) займатися дрібнйця-ми.
раИегІу [ рзікаїї] див. ракгу 2.
ракгу [рз:кп] 1. п розм. покидьки, мотлох; 2. асі] 1) мізерний; дрібнйй;
незначнйй; дріб’язковий; 2) нікчемний; жалюгідний.
раїїміаі [ро'Ци:сі1] асі] мед. 1) боло-тйстий, болотяний; 2) малярійний.
раїшіатепі [ра'Ци:сЬтапі] п 1) іст. старорймський військовйй плащ; 2) королівське убрання.
ра1іміісо1ои$ [,рае1]и: 'сіїкаїаз] асі] болотний; що росте на болоті.
раїшііпе [ 'раеЦидаїп] асі] болотний, болотяний.
раїшііпоиз [ра'Циісіїпзз] див. раїи-діпе.
раїшіізпі ['раеЦисіїгт] п болотна пропасниця, малярія.
раїидоиз ['ржЦисіав] асі] болотний; малярійний.
раїика [ра'ішка] п 1) поганий боксер; 2) хуліган; 3) дурна людйна.
раїизігаї [ра'ІА8іга1] асі] рідк. болотний.
раїу ['реііі] асі] 1) поет, блідйй;
2) розділений по вертикалі.
Рат [рает] п ж. ім’я Пам, Пем (зменш, від Ратеїа).
рат [рает] п 1) трефовий (жировий) валет; 2) (скор. від ратркіеі) памфлет, брошура.
Ратеїа ['раетаїа, 'раетіїа] п ж. ім’я Памела, Паміла.
Ратеїіа [рае'тіїїіа] п ж. ім’я Па-мілія.
Ратіг8 [ра'тіаг] п рі геогр. н. (хіте Р.) Памір.
Ратраз ['раетраг] п рі геогр. н. Пампаси.
ратра$-са( ['раетраз'каеі] п зоол. пампаський кіт.
ратра$-£га$$ ['ржтра8'дга:8] п бот. пампаська трава.
ратреап ['раетріап] асі] пампаський; пампасовий.
ратрег ['ржтро] у 1) балувати, пе-стйти, ніжити; 2) тішити, утішати.
ратрегед ['раетрасі] асі] розпещений, зніжений.
ратрего [рает'рєагои] п памперо (холодний вітер у пампасах).
ратрЬІеі ['раетЛіі] п 1) брошура;
2) памфлет; 3) проспект (технічний тощо).
ратрЬІеіеег |,рает£1і'гіа| 1. п
1)	знев. писака; 2) памфлетйст; 2. у 1) писати брошури; 2) полемізувати.
рашріпаХіоп краетрґпеї/п] п підрізування винограду.
ратріпіГопп |ржт'ріпі£з:т| асі] лезоподібний; у вйгляді виноградної ло-зй.
ратрооііез (рает ри:їі8| п рі сандалі з сирйці.
ратрге І'ргетрз) п архт. орнамент (у вигляді листя і грон винограду).
Рап [раеп| п .міф. Пан.
рап [раеп] 1. п 1) каструля; 2) сковорода; 3) мйска; таз; деко; 4) шалька
ран
79
рап
(терезів)’, 5) бідон; каністра; 6) улоговина; заглйблення в ґрунті; 7) млин-часта крижина; 8) амер. розм. обличчя; 9) кін. розм. актор на другорядні ролі; 10) амер. розм. різка критика; 11) тех. лоток, корйто; ківш; піддон; 12) геол. підґрунтовий пласт; 13) кін. панорамування; 14) інд. листок бетелю (для жування); < ~ сопуеуог лотковий транспортер; ~ бі^ег золотошукач; ~ Г18Й дрібна рйба, яку смажать цілу; іо зіїиі опе’з ~ тримати (держати) язйк (язика) за зубами; 2. V 1) готувати (подавати) в каструлі; 2) промивати золотоносний пісок; 3) амер. розм. піддавати різкій крйтиці, різко критикувати; 4) с. г. затужавіти (про грунт)’, 5) кін. панорамувати; 6) розм. з’єднувати; приганяти; 7) розм. приєднуватися; підходити; □ ~ оиі намивати золото; амер. розм. досягати успіхів; базікати.
рапаЬазе ['раепаЬеіз] п мін. тетра-едрйт.
рапасе [рзепазі] п чудо-зілля, чу-до-трава (від усіх хвороб).
рапасеа [,ржпа'8іа] п панацея; універсальний засіб від усіх бід; універсальні ліки.
рапасіїе [ра'па:/] п 1) плюмаж; китиця, султан; 2) хизування, франтівство.
рапаба [ра'паїба] п розварений хліб із цукром і прянощами.
рапабаріег [^раепз'сіаеріа] п військ. панорамний розвідувальний приймач.
Рапаша [,ржпа'та:] п 1) геогр. н. Панама; 2) панама (капелюх; тж Р. іїаі); 3) велйке шахрайство; ОиИ о£ Р. Панамська затока; ~ Сапаї Панамський канал.
Рапатапіап [,ржпа'тетІ9п] 1. п мешканець Панами; 2. асі] панамський.
Рап-Атегісап ['ржпа'тепкап] аф панамериканський.
Рап-Атегісапізт	[ 'ржпа 'тепко-
тгт] п панамериканізм.
Рап-Ап£Іісап ['ржп'геі]д1ік9п] аф панангліканський (про англіканську церкву).
рапагіз [ра'пєапз] п мед. панарйцій. рапагіііит [,ржпа'гф9т] п 1) мед. панарйцій; 2) вет. копйтна гниль.
рапагу ['раепап] аф хлібний; ~ ГегтепШіоп бродіння тіста.
Рапагопіап [,ржпа'2оип]9п] п амер. громадянин США, що живе в зоні Панамського каналу.
рап-Ьгеакег [ ржп,Ьгеіка] п с. г. грунтопоглйблювач.
рап-ЬгоіІ [ржп'ЬгоіІ] у смажити на сковороді.
рапсаке ['раепкеїк] 1. п 1) млинець, оладка, оладок; 2) ав. посадка з парашутуванням (тж ~ Іапбіп^);
~ бау (Тиезбау) вівторок на масляному тйжні; 2. у ав. розм. парашутувати.
рапсіїагі [ 'рзепі/а:1] п хартія; грамота.
рапскеоп ['ржп/ап] п велйка череп’яна мйска.
рапскготаііс ['ржпкгои'тжіїк] аф фот. панхроматйчний.
рапсітау ['раепфуеі] п інд. легкйй човен.
Рапсга$ ['раеі]кг98] п ч. ім'я Пан-крас.
рапсгаііа [ргеп'кгефа] рі від рап-сгаїіит.
рапсгаіішп [ржп'кгеї/іат] п (рі рапсгаііа) 1) змагання з боротьбй і боксу (у стародавній Греції)’, 2) бот. панкра-ціум.
рапсгеаз ['раеі]кгі98] п анат. підшлункова залоза.
рапсгеаііс [,ржі]кгі'жіік] аф анат. панкреатйчний, що стосується підшлункової залози.
рапсгеаііп ['рзеі]кгіаііп] п панкреа-тйн.
рапсгеаШіз [ураеі]кгіо'іаіП8] п мед. панкреатйт, запалення підшлункової залози.
рашіа [ржпба] п зоол. панда, ведмідь котячий; гімалайський єнот.
рашіаі ['раепбаї] п інд. сарай, повітка; курінь.
рапбапиз [ржп'бешаз] п бот. пандан.
рашіесі ['ржпбекі] п звич. рі 1) кодекс законів (країни)’, 2) всеосяжний трактат; 3) рукопйсний примірник Біблії.
рашіетіап [ржп'бктюп] аф плотський.
рашіетіс [ржп'бетік] 1. пмед. пандемія; 2. аф 1) загальний, пандемічний (про захворювання)’, 2) плотський.
рашіетопіас [,раепбі'тоитжк] аф книжн. пекельний; демонічний.
раїкіетопіит [,ржпбі'тоип)ат] п книжн. 1) (Р.) оселя демонів; пекло; 2) перен. справжнє пекло; 3) сум’яття, шум; скандал; стовпотворіння; гармй-дер, буча.
рашіег ['раепба] 1. п 1) звідник; 2) підсобник, помічнйк; 2. V 1) звідникувати; 2) підсобляти, допомагати; 3) потурати; догоджати.
Рашіога [ржп'боїга] п 1) ж. ім'я Пандбра; 2) міф. Пандбра; Ьох скрйнька Пандбри; перен. джерело всіляких бід.
рашіога [раеп'бо:га] п бандура.
рашіоиг [ржпбиа] п 1) рі іст. пан-дури (військо, що славилося своєю жорстокістю)’, 2) солдат, поліцай.
рашіоі¥<1у [раеп'баибі] п амер. яблучний пудинг (пиріг).
рап-<ки¥п [раепбаип] п кін. вертикальна панорама; зйомка поворотом кінокамери згорй вниз.
рашіигіГопп [ржп'фиагіГо-.т] аф бот. скрипкоподібний; що має форму скрйпки.
рапе [реіп] 1. п 1) шйбка, віконне скло; 2) текст, клітка (узору)’, 3) грань (діаманта, гайки)’, 4) бойок молотка; 5) буд. панель, фільбнка; 6) с. г. прямокутна ділянка землі; 2. у 1) засклй-ти вікно; 2) шйти клаптикову ковдру; 3) шйти костюм з строкатих клаптиків.
рапеб [решсі] аф 1) засклений; 2) зроблений з клаптиків.
рапезугіс [,раепі'дзіпк] 1. п панегірик, вихваляння; 2. аф хвалебний, панегірйчний.
рапе£угіса1 [,ржш'бзіпка1] див. ра-ПЄ£УГІС 2.
рапе§угІ8 [ро'пі:дзігі8] п святкування (банкет) на честь бога (у стародавній Греції).
рапевугізі [,рзепі'бзігі8і] п панегі-рйст.
рапейугіхе [ 'ржпібзігаїг] у 1) вихваляти; 2) писати (виголошувати) панегірик.
рапе§угу ['ржпібзіп] див. рапе^угіз.
рапеї ['ржпі] 1. п 1) панель; фільбнка; 2) вставка в сукню; 3) спйсок, перелік; 4) юр. спйсок (журі) присяжних засідателів; 5) спйсок лікарів страхкаси; 6) спйсок хворих лікаря із страхкаси; 7) особовий склад; персонал; комісія; 8) група фахівців — учасників публічної дискусії; 9) артйс-ти — учасники вікторйни (по телебаченню, радіо)’, 10) панно; тонка дошка для живопису; 11) дошка для тіста; кравецька дошка; 12) переносна загородка; 13) фотографія довгого вузького формату; 14) смужка паперу (пергаменту); 15) шйбка; 16) плита тротуару (бруківки); 17) сідельна подушка; 18) юр. підсудний, обвинувачений; іо Ье оп (ироп) Ше ~ обвинувачуватися; 19) розподільний щит; прйладова панель; щиток; 20) ав. секція крила; сигнальне полотнище; 21) друк, проміжок між бинтами; ~ Ьгіб§е амер. військ, розбірнйй міст; ~ собе військ, код сигналізації полотнищами; ~ бІЗСЦЗЗІОП обговорення ГрО-мадсько важлйвого питання групою спеціально відібраних людей; - Ьеаііп§ панельна система опалення; ~ тееііп§ нарада фахівців; ~ зеззіоп засідання ради; ~ зузіет повторне опйтування групи громадськості; 2. у 1) обшивати панелями; вставляти фільбнки; 2) оздоблювати смужками іншої тканйни (іншого кольору); 3) юр. складати спйсок присяжних засідателів; 4) юр. включати до спйску присяжних засідателів; 5) шотл. юр. обвинувачувати; 6) рідк. сідлати.
рапеІ-Ьоапі [ 'раепІЬогб] п 1) креслярська дошка з рухомою металевою
рап
80
рап
рамою; 2) оббивнйй картон; 3) прй-ладова панель; щиток.
рапеІ-Лосіог ['ржпі'сіокіа] п лікар страхової каси.
рапеІ-Ьоиве [ 'ржпікаиз] п амер. кубло з розсувною панеллю в стіні.
рапе1і$< [ 'ржпаїїзі] п 1) член спеціально підібраної групи (для участі у публічній дискусії)', 2) член театральної (концертної) групи, що бере участь у вікторйні (на телебаченні, радіо).
рапеїіаііоп [,ржпа'1еі/п] п юр. складання журі присяжних засідателів.
рапеШпз ['ржпаїїд] п 1) панельна обшйвка; фільонка; 2) обшйвка (оздоблення) фільонками.
рапе1-8Іееуе ['ржпівіігу] п рукав зі вставкою.
рапеМІїіеГ ['ржпЮі.і] п (рі рапеї--ікіеуе8 [-0і:у2]) злодій, що проникає у кубло (у дім розпусти тощо) через розсувну панель у стіні.
рапіїїі ['ржпГиІ] п повна каструля (сковорода, мйска, каністра); повний таз (бідон); повне корйто.
рап& [ржі]] 1. п 1) прйступ гострого болю; стріляючий біль; 2) рі муки, мучення; іке ~8 оГ кип§ег муки голоду; іке ~8 оГ соп8сіепсе муки (докори) сумління; 2. у завдавати гострого болю.
рап£епе$і$ [раеп'сізетзіз] п біол. пангенезис.
рапзоііп [ржі]'дои1іп] п зоол. ящір.
рапЬашіІе |'ржп,кжпсі1] 1. п 1) ручка каструлі; 2) (тж Р.) амер. довгий, вузькйй вйступ території між двома іншими територіями; 3) амер. жебрацтво; ~ іо\уп амер. прикордонне місто (між двома штатами)’, Р. 8іаіе амер. Західна Віргінія (жарт, назва штату)’, 2. у амер. розм. 1) просйти мйлостиню, жебракувати; 2) перен. випрошувати; 3) старцювати, бідувати.
рапЬашІІег ['ржп.кжпсіїа] п амер. розм. старець, жебрак.
раїйіагшопіс [,ржпка:'топік] асі] пангармонійний; що гармонує з усім.
Рапкеїіепіс ['раепка'іетк] аф пан-еллінський.
Рапке11епІ8т [раеп'кеїатгт] п пан-еллінізм.
рапіс ['ржтк] 1. п 1) бот. просянка; 2) паніка; ~ оп іке 8іоск Ехскап^е паніка на біржі; 3) амер. розм. жарт, утіха; 4) потішник, жартівнйк; забавник; 2. аф панічний; іп ~ Геаг у панічному страху; > ~ Ьоіі защіпка, що відчиняє двері при натиску; ~ ециір-тепі військ, розм. аварійне майно; ~ гаск ав. розм. катапультоване сидіння; 3. у 1) лякати; жахати; 2) панікувати, розгублюватися; 3) амер. розм. захоплювати (публіку)’, викликати захоплення (оплески, сміх, глузування).
рапіску [ржшкі] ай] розм. панічний.
рапісіе ['ржшкі] п бот. волоть (суцвіття).
рапіс-топ£ег ['ржшк.тддда] п панікер.
рапіс-$ігіскеп ['ржтклкгкп] аф охоплений панікою.
рапіс-$іпіск ['ржтку8іглк] див. рапіс-8ігіскеп.
рапісиїаіе [ра'ткіиіеіі] асі] бот. во-ЛОТЙСТИЙ, у формі волоті.
рапіЛсаііоп [,ржпіГі'кеі/п] п хлібопечення.
Раш$1аті$т [ржп'їгізтігт] п панісламізм.
рапіашіпіт [рап'дзаепсігат] п ірон. важна персона, велйка цяця, велйке цабе.
рашпіхіа [ржп'тікаю] п біол. безладне схрещування.
рашіазе ['ржпкіз] п 1) юр. право випасання свиней у лісі; 2) юр. плата за право випасання свиней у лісі; 3) плодокбрм для свиней (жолуді, каштани, горіхи).
раппе [ржп] п панбархат (тж ~ уєіуєі).
раппіег ['раепю] п 1) корзйна (особл. на в'ючній тварині)’, короб, козуб; 2) сталевий обруч під кринолін; 3) кринолін; 4) військ, санітарний ящик; 5) розм. паньє (назва лакеїв).
раппіегтап ['ржпютжп] п (рі рап-піегтеп [-теп]) іст. «корзйнник» (чиновник Лондонської адвокатської корпорації, що доставляє провізію).
раппікіп ['ржткіп] п 1) бляшаний кухоль; бляшана мйсочка (каструлька); 2) розм. голова; < Іо Ье ой* опе’8 ~ збожеволіти, здуріти.
раппіпз ['ржпід] п 1) укладання тіста у форму; 2) промивання в лотку (золотоносного піску)’, 3) кін. панорамування.
рапорііесі ['ржпарікі] аф книжн. озброєний; у всеозброєнні.
рапоріу [ ржпарії] 1. п 1) обладу-нок, зброя; 2) перен. захист; прикриття; шати; 3) пишнота; 4) декоратйвна трофейна зброя; 2. у 1) забезпечувати обладунком; 2) перен. озброювати; 3) прикрашати.
рапорііс [ржп'зріїк] аф книжн. всевидющий.
рапоріісоп [ржп'оріїкап] п 1) паноптикум; 2) кругла в’язнйця з приміщенням для наглядача у центрі.
рапогаша [,ржпа'га:та] п панорама; < ~ 8І£кі військ, гарматна панорама.
рапогашіс [,ржпа'гаетік] асі] панорамний.
рап-оиі ['рзепаиС] п амер. розм. результат.
Рап-ріре [ ржпраїр] п флейта Пана; сопілка, дудка.
рап-8ехиа1і$ш [ржп'аекаіиаіігт] п пансексуалізм.
рапздрЬу ['ржпзаГі] п книжн. 1) універсальність знань; 2) претензії на універсальні знання; 3) енциклопедйчна праця (що охоплює всі сфери знань).
Рапву ['ржпгі] п ж. ім'я Панзі, Пенсі.
рапау [ ржпгі] 1. п 1) бот. браткй; 2) розм. гомосексуаліст (тж ~ Ьоу); 3) яскраво-ліловий колір (тж ~ уі-оіеі); 2. аф 1) женоподібний; 2) афектований.
рапі [ржпС] 1. п 1) задйшка; важке дйхання; 2) зітхання; 2. у 1) часто і важко дйхати; задихатися; 2) пихтіти, пйхкати; 3) говорйти задихаючись; випалювати (звич. ~ оШ); 4) палко бажати (чогось — Гог, айег); 5) нудйтися, нудьгувати (за чимсь — Гог, айег); 6) бйтися, тіпатися, тріпатися (про серце); 7) зітхати.
рапіаіеііез [,ржпю'1еі8] п 1) амер. довгі дитячі (жіночі) панталони; 2) жіночі спортйвні штанй.
рапіаіооп [,ржпЮ'1и:п] п 1) рІ амер. жарт, штанй; 2) рі іст. панталони в обтяжку; рейтузи; 3) (Р.) другий клоун.
рапіесіиіісоп [ржпЧекшкап] п 1) склад для зберігання меблів; 2) фургон для перевезення меблів (тж ~ уап).
рапіег ['раепю] п 1) закоханий; 2) розм. серце.
рапйіеіаш ['ржп0і:і2т] п пантеїзм, рапйіеізі ['ржп0і:і8І] п пантеїст. рапі!іеі$ііс(а1) [,ржп0і: 'і8іік(а1)] аф пантеїстйчний.
рапйіеоп ['раеп0іюп] п 1) (Р.) іст. Пантеон; 2) пантеон, місце поховання видатнйх людей; 3) збірн. богй.
рапйіег ['ржп0а] п зоол. пантера; леопард; барс; Атегісап ~ пума, кугуар; ягуар.
рапііеа ['ржпіііг] прірозм. 1) дитячі штанці; 2) трусики.
рапіііе ['ржпіаіі] п 1) голландська черепйця; 2) рі жарт, черстві галети.
рапііпз ['раепйд] 1. п мор. вібрація у носовій частйні корпусу; 2. аф 1) за-дйханий, захеканий, засапаний; 2) прйстрасно бажаючий (жадаючий); 3) сйльний.
рапіо [ржшои] п розм. (скор. від рапіотіте) пантоміма.
рапіо- ['ржпЮ-] рге/все-, загально-, панто-.
рапІоЛе ['ржпїзГІ, ржпГиГІ] п 1) пантофля; ріпантофлі; 2) р! вуличні черевйки.
рапіовгарЬ ['ржпЮдга:Г] п 1) пантограф; креслярський набір; 2) ел. пантограф, струмоприймач.
рапіо1о£у [ржпЧзіздзі| п 1) систе-матйчний огляд усіх галузей науки; 2) компендіум; зведення знань.
рапіошеіег [ржп'СзтіЮ] п геол. пантометр.
рап
81
рар
рапіошіте [ 'раепіатаїт] 1. п 1) пантоміма; 2) різдвяна вистава для дітей; п’єса-казка; феєрія: 3) мова жестів; 4) мім; < ~ дгата пантомімічна драма; 2. V 1) розмовляти жестами; 2) брати участь у пантомімі; зображувати когось у пантомімі.
рапіотітіс(аі) [,раепо'тітік(а1)] аф пантомімічний.
рапіотіті$і ['ргепіатаїтізі] п 1) мім; 2) актор пантоміми.
рапіоргазтаііс [, ржпіоиргжд таеСік] п жарт, людйна, шо береться за все.
рапіошп [раеп'їшпт] див. рапіип.
рапігу ['раепсп] п 1) комора (для провізії); 2) буфетна ( тж ЬиСІег’з ~).
рапігу-Ьоу [ 'ржпіпЬої] п помічник буфетника (на пасажирському пароплаві).
рапігу-тап ['раепіптаеп] п (рі рап-їгу-теп [-теп]) 1) буфетник (тж на пароплаві)', 2) помічник буфетника.
рапі$ [раепі8] п рі 1) амер. штани, брюки; деск ~ розм. жіночі штани до колін; скжпйііі зкі ~ гірськолйжні шта-нй; 2) кальсони; 3) трусй; 4) дитячі штанці; 5) кін. розм. футляри для кінознімальних об’єктйвів; 6) ав. розм. обтічники (коліс шасі)', < а кіск іп і ке ~ груб, штурхан під зад; прочухан.
рапі$-1е& [ 'раепівіед] п ав. розм. ві-тровказ, вітровйй конус.
рапіип [ргепЧи:п] п вірш, чотиривірш.
рапіу\¥аІ8і ['раепП\¥еі8і] п амер. 1) короткі дитячі штанці, що пристібаються до ліфчика; 2) розм. мазунчик, слинько.
рап-ир [ раеп'лр] п кін. вертикальна панорама; зйомка поворотом кінокамери згорй вниз.
рапхег ['ржпиа] 1. п рі розм. танкові війська, бронесйли; 2. аф броньований; бронетанковий; ~ Сгоорз бронетанкові війська.
рар [ргер] 1. п 1) кашка; пюре (для дітей або хворих); 2) м’якоть (плодів); 3) бот. паренхіма; 4) амер. розм. прибутки (привілеї) від державної служби; 5) тех. маточина, втулка; кругла бо-бйшка; 6) рі розм. шпилясті вершйни пагорбів; 7) прищ; нарйв; 8) сосок (груді); 9) амер. (скор. від рара) татусь; 2. V 1) годувати кашкою; 2) сюсюкати; вестй примітйвні розмови.
рара [ра'ра:] п 1) дит. тато, татусь; 2) батюшка, священик (у православних).
рарасу ['реіразі] п 1) папство; 2) папський престол; 3) папська гідність.
рараі ['реіраї] аф 1) папський; 2) заст. католйцький.
рараііхе ['реіраіаїх] V 1) насаджувати папістські доктрйни; 2) пройма
тися папістськими (католйцькими) переконаннями.
рарауегасеоиз [ра.реіуа'геї/аз] аф бот. маковий.
рарауегіпе [ра'реіУ0гі:п] п фарм. па-паверйн.
рарауу [ра'рз:] п бот. дйняче дерево; плід дйнячого дерева.
рарауа [ра'раю] див. рара\\.
рарег І'реірз] 1. п 1) папір; зесгіоп ~ міліметрівка; іо сотий! (о ~ запйсувати; оп ~ напйсаний, надрукований; ап агту оп ~ фіктйвна армія; 2) аркуш паперу; 3) пакунок; ЬаІГ а ~ оГ Лоиг півпакунка борошна; 4) документ; июгкіп£ ~ робочий документ; 5) рі особйсті (службові) документи; $1тір’$ суднові документи; 6) збірн. паперові гроші, банкноти; кредйтні білети; векселі; - і$ аз §оод аз геаду шопеу вексель — те ж саме, шо й готівка; 7) газета; журнал; Зипсіау ~ недільна газета; Газйіоп ~ модний журнал; журнал мод; 8) екзаменаційний білет; 9) (письмовий) твір; 10) стаття, наукова доповідь; (о ргезепі опе’з ~ робйти доповідь; 11) шпалери; 12) рі папільйотки; 13) контрамарка; 14) контрамарочник; 15) амер. розм. долар; 16) амер. розм. краплені карти; 17) пап’є-маше; 2. аф 1) паперовий; зроблений з паперу; 2) фік-тйвний; шо існує лише на папері; ~ ргоГііз фіктйвні прибутки; 3) газетний; ~ \уаг (\уагГаге) газетна війна; 4) тонкйй як папір; < ~ ЬаПІе військ, розм. командно-штабне навчання; ~ сиггепсу паперові гроші; обіг паперових гро-шовйх знаків; ~ іпсіизігу паперова промисловість; ~ те! Код камеральний метод (обробки матеріалів); ~ топеу паперові гроші; ~ зілір погано збудоване судно з недоброякісного матеріалу; ~ зілаїе геол. паперовий сланець; ~ їі£ег військ, розм. «паперовий тигр», не небезпечний протйвник; 3. V 1) загортати в папір; 2) обклеювати шпалерами; 3) постачати папір; 4) устромляти голкй (шпилькй) в папір; 5) заповнювати театр контрамарочни-ками; 6) тех. обробляти наждачним папером; 7) друк, підклеювати форзац (перед тим як вкласти книгу в обкладинку).
рарег-Ьаск [ реіраЬаек] п 1) м’яка паперова обкладинка; 2) кнйжка у паперовій обкладинці.
рарег-Ьаскес! [ 'реіраЬаекі] аф 1) у м’якій паперовій обкладинці; 2) перен. слабкйй; жалюгідний; ~ Ь姧агз жалюгідні жебракй.
рарег-Ьоипд [ 'реіраЬаипсІ] див. ра-рег-Ьаскес! 1).
рарег-Ьоу ['реіраЬзі] п рознощик газет; газетник.
рарег-соуеге(і І'реірзДлуасі] див. рарег-ЬаскесІ 1).
рарег-сіШег [ 'реіра,кліа] п 1) друк.
паперорізальна машйна; 2) ніж для розрізування паперу; 3) фот. різак.
рарег-Гасе<1 [ 'реіра Теїзі] аф 1) блі-долйций; 2) обклеєний папером.
рарег-Га$іепег ['реіра,£а:зпа] п скріпка для паперів.
рарег-ГоШег [ 'реіра,£оикіа] п 1) папка для паперів; 2) друк, фаль цювальний ніж.
рарег-ііапзег ['реірафаетр] п 1) шпалерник; 2) декоратор.
рарег-Ііап£Іп£ ['реіра'Ьаедід] п 1) рі шпалери; 2) обклеювання шпалерами.
рарег-кпіГе ['реірапаїГ] п (рі рарег--кпіуез [-паїуг]) ніж для розрізання паперу.
рарег-тіїї ['реіратії] п паперова фабрика.
рарег-тиІЬеггу ['реіра,тл1Ьап] п бот. шовковиця паперова.
рарег-риір ['реірарлір] п паперова маса.
рарег-ги$1і ['реірагл/] п папірус.
рарег-$іаіпег ['реіразіета] п 1) виготовлювач (виробнйк) шпалер; 2) жарт, писака; віршомаз.
рарег-^еідМ [ 'реіра\уеіі] п прес-пап’є.
рарег-іуогк ['реіра\уа:к] п 1) письмова робота; 2) канцелярська робота; 3) перевірка документів (письмових робіт тощо).
рарегу ['реірап] аф 1) паперовий; 2) тонкйй як папір.
рареіегіе [,раері Чгі:] п коробка з гарним писальним папером і конвертами, папетрі.
Раріїіап ['реііїап] 1. п 1) мешканець острова Пафос; 2) шанувальник Венери Пафоської; 3) перен. куртизанка; 2. аф 1) пафоський; 2) перен. еро-тйчний.
раріег-тасЬе ['раер)еґта:/еі] п фр. пап’є-маше.
раріїіопасеоію (ра, ріііа'пеї/аз] аф бот. метеликовий.
раріїїа [ра'рііа] п (р/раріїїае) анат., зоол., бот. сосочок, горбок.
раріїїае [ра'рііі:] рі від раріїїа.
раріїїагу [ра'рііап] аф 1) анат. папілярний; сосочковий, соскоподібний; 2) покрйтий сосочками.
раріїїаіе ['раеріїн] див. раріїїагу.
раріїїоша [,раері'1оита] п мед. папілома.
раріїїозе ['раеріїоиз] аф 1) покрйтий сосочками; 2) бот., зоол. горбкуватий; бородавчастий.
раріїїоіе І'раеріїоиї] п папільйотка, раріїїиіе І'ржріЦи:!] аф бот., зоол. з невелйкими горбочками.
рарізк І'реірі/І аф розм. папістський.
рарізш І'реіріхт] п 1) папство: 2) знев. католицйзм.
рар
82
раг
рарізі ['реірізі] п 1) папіст; 2) знев. католик.
рарізііс(аі) [ро'різіік(оі)] аф' 1) папістський; 2) знев. католицький.
рарізігу ['реірізіп] п 1) папізм; 2) знев. католицйзм.
рароозе [ра'ріг.з] п дитина (північноамериканських індіанців).
раррозе ['раероиз] аф бот. з чубком.
рарриз ['раероз] п бот. чубок, летючка.
рарру [раері] 1. п розм. татко; 2. аф 1) кашкоподібний; 2) м’який, соковй-тий; ніжний; < ~ §иу амер. розм. людйна похйлого віку; старший робітнйк.
раргіка ['раерпка] п бот. стручковий червоний перець.
Рариа [раеріиа] п геогр. н. Папуа.
Рариап ['раер)иоп] 1. п папуас; папуаска; іЬе ~з збірн. папуаси; 2. аф папуаський.
рариіа ['раеріиіа] п (рі рариіае) мед. папула, прйщик, вузлик.
рариіае ['ргер)и1і:] рі від рариіа.
рариіаг ['раеріиіо] аф мед. прищуватий, вузлуватий; папульозний.
рариіаііоп [,раер)и'1еі/п] п мед. утворення папул.
рариіе [ раеріигі] див. рариіа.
рариіозе [ржріиіоиз] аф мед. горбкуватий, папульозний.
рариіоиз ['раеріиіоз] див. рариіозе.
раругасеоиз [, раері'геї/оз] аф схожий на папір, папероподібний.
раругі [ро'раізгаї] рі від раругиз.
раругіап [ра'раіапап] аф папірусний.
раругіпе І І'ржріпп] п пергаментний папір.
раругіпе II [рз'раіопп] аф зроблений з папірусу.
раруго^гарЬ [ра'раіагадга:Г] 1. п мімеограф; 2. V розмножувати на мімеографі.
раруго1о£у [,раері'гоїосізі] п папірологія.
раругиз [ра'раіагоз] п (рі раругі) 1) бот. папірус; 2) папірус, матеріал для письма; 3) стародавній текст, на-пйсаний на папірусі.
раг [ра:] п 1) рівність; оп (ироп) а ~ \уііЬ нарівні з; на одному рівні з; в однаковому становищі з; 2) номінальна вартість; номінал; аі (ир іо) ~ за номінальною вартістю, за номіналом; 3) нормальний стан; оп а ~ у нормальному стані; іо Гееі (іо Ье) Ьє1о\у (ипсіег) ~ почувати себе погано; І ат аЬоиі ир іо ~ я почуваю себе непогано; 4) (скор. від рага^гарЬ) розм. газетна замітка; 5) молодйй лосось (тж рагг).
рага-асісі ['раета'аезісі] п хім. пара-кислота.
рагаЬау [раегаЬеі] п ав. відсік для викидання вантажів (і людей) з пара-ш^гіом.
рагаЬІе ['раегоЬІ] 1. п прйтча; алегорія, іносказання; парабола; < іо іаке ир опе’з ~ почати міркувати; 2. V го-ворйти прйтчами (алегорйчно).
рагаЬоІа [ра'гаеЬоІа] п мат. парабола.
рагаЬоІе [ро'гаеЬоІі] п парабола.
рагаЬоІіс [,раега'Ьо1ік] аф 1) мета-форйчний; 2) мат. параболічний.
рагаЬоІісаІ (,раега'ЬоІікаї] аф 1) іна-комовний, метафорйчний, алегорйч-ний; 2) мат. параболічний.
рагаЬоІіге [ра'гаеЬоІаіг] V 1) гово-рйти прйтчами (алегорйчно); 2) надавати параболічної форми.
рагаЬоІоісі [ра'гаеЬоІокі] п 1) мат. параболоїд; 2) тех. параболічний відбивач.
рагаЬотЬ [раегаЬот] п 1) авіаційна бомба з парашутним прйстроєм; 2) парашутно-десантна тара.
рагаЬогпе ['раега'Ьогп] аф військ. парашутно-десантний.
рагаЬоу ['раегаЬої] п ав. розм. па-рашутйст.
рагасепіезіз [,раег98еп'іі:8із] п мед. прокол, проколювання, парацентез.
рагасепігіс(аі) [,ржга'8епіпк(а1)] аф парацентрйчний, еліптйчний.
рагасЬгопізт [ра'гаекгатгт] п книжн. парахронізм, хронологічна пб-мйлка.
рагаскиіе ['раега]и:і] І. п 1) парашут; іо ті£ а ~ укладати парашут; іо ипГит! а ~ розкрйти парашут; ~ іитр (іеар) стрибок з парашутом; ~ 1апсііп§ приземлення з парашутом; 2) гірн. шахтовий парашут; < ~ тпагсй військ, розм. форсований марш; ~ рау надбавка до окладу за службу в парашутно-десантних військах; ~ ігоорз парашутно-десантні війська; 2. V 1) спускатися з парашутом; парашутувати; 2) стрибати з парашутом; 3) скидати на парашуті; < іо ~ іо заГеіу врятуватися на парашуті.
рагаскиСе-іитрег ['рзега/иі^зАтра] див. рагасЬиіізі.
рагасИиіег |'раето/и:іо] див. рата-скиіізі.
рагасЬиіізі ['раега/игіїзі] п парашу-тйст.
рагасіеіе [ раегак1і:і] прел. паракліт; утішник, розрадник; заступник, захи-снйк.
рагасше [ро'таекті] п 1) книжн. період спаду після розквіту; 2) мед. період затихання симптомів.
Рага сгезз [ра:'га:'кте8| п бот. шпинат.
рагаЛе [ро'гекі] 1. п 1) парад; іо Ье оп - брати уіасть у параді; 2) показ; Ьеаиіу ~ конкурс красй; таппециіп ~ демонстрування мод; 3) виставляння напоказ; 4) амер. процесія, маніфестація; 5) місце для прогулянок (для гуляння); 6) гуляюча публіка; 7) військ.
шикування; 8) військ, плац; 9) захист (фехтування)', < ~ соттапсіег командуючий парадом; ~ огдег парадне шикування; ~ тезі амер. військ, стройова стійка «вільно»; ~ ипіГогт парадна форма; ііскег-іаре ~ амер. урочйста зустріч, ушановування героя; 2. V 1) виставляти напоказ; 2) походжати, розгулювати; 3) військ. шикуватися, проходити строєм, марширувати.
рага<1е-£гоип(1 [ра'гекідгаипсі] п військ, плац-парад, навчальний плац.
рагаШ^ш ['раетосіаїт] п 1) книжн. прйклад, зразок, взірець; 2) лінгв. парад йгма.
рагаШбтаііс [, раегасіїд таеіік ] аф книжн. зразковий.
рага<1І8аіс(а1) [,раегасіі'8еіік(а1)] див. рагадізаі.
рагадізаі краега'сіаїзої] аф райський.
рага<1і$е ['раегасіаіз] п 1) рай; ап еагійіу ~ земнйй рай; 2) блаженний стан; 3) розм. гальорка; 4) декоратйв-ний сад, заповідник; 5) зоологічний сад; звірйнець; 6) монастйрський сад; < іо ііує іп а ГооГз ~ жйти ілюзіями; ійе Уапкее ~ Парйж; “Скіїсігеп’з «Дитячий світ» (магазин)', ~ арріе бот. парадйзка, райська яблуня; райське яблучко.
рага<1І8Іас(а1) [,раега'сіі8іаек(9І)] аф райський.
рагаШзіа! краега'сіїзіаі] див. рагасіізаі. рагасіізіап [, раего'сіїхіоп] див. рага-сіізаі.
рагасіоз ['раегасіоз] п військ, іст. тйльний траверс.
рагадох ['раегосіокз] п парадокс.
рагадохісаі краета'сіокзікої] аф парадоксальний.
рагасіохоїову [,раегасіок' зо 10631] п книжн. мова, пересйпана парадоксами.
рагасіоху [ 'раегосіокзі] п парадоксальний характер.
рагасігор [ раегосігор] 1. п військ, викидання парашутного десанту (вантажів); 2. V військ, викидати парашутний десант (вантаж).
рагаепезез [ро ті:пізі:х] рі від ра-таепезіз.
рагаепезіз [ро'тгпізіз] п (рі рагаепезез) книжн. порада, умовляння, напучення.
рагаіїіп ['раетогіп] 1. п 1) парафін; 2) гас; < ~ Ііциісі парафінова олія; -оіі нафта парафінової основи; ~ \уах твердйй парафін; 2, г покривати (просочувати) парафіном.
рагадепезіз [,раето дзепізіз) п геол. парагенезис. -
рага§о§е (,ргего'доис1зі| п грам, па-рагога.
рага§о§іс [,р<его'досізік| аф грам. парагогічний.
рага§оп [ раетодоп] 1. п І) зразок, взірець; а ~ оГа \Уіґе зразкова дружина:
раг
83
раг
2)	друк, парагон; 3) заст. суперник; 4) діамант вагою в 100 каратів і більше; 2. аф бездоганний, взірцевий, зразковий; 3. V поет. 1) порівнювати; 2) бути рівнею, відповідати.
рагавопііе [ра'гаедапаїі] п мін. па-рагоніт.
рагадгарк ['ржгадга:^ 1. п 1) параграф; розділ; пункт; 2) абзац; іо Ье-£іп а пє\у (а Ггезй) ~ починати з нового рядка; 3) газетна замітка; коротке повідомлення; коротка інформація; 4) друк, коректурний знак абзацу; 2. V 1) писати маленькі замітки; 2) уміщати (публікувати) маленькі замітки; 3) розділяти на абзаци; 4) поставити крапку; покласти край (чомусь).
рагавгаркіс(аі) [,раега'дгж£ік(9І)] аф що складається з параграфів (пунктів, окремих заміток).
рагадгаркізі [ 'раегадгаГізі] п репортер, газетяр.
Рагавиау [ 'раегад\уаі] п геогр. н. Парагвай.
рагазиау [ 'раегад\уаі] п бот. мате, парагвайський чай (тж Р.-іеа).
Рага§иауап [,раега'а\уаіап] 1. п парагваєць; парагвайка; І. асі] парагвайський.
Рага£иау-іеа [ раегад\уаі'П:] п бот. парагвайський чай.
рагакееі ['раегакії] п 1) орн. довгохвостий папуга; 2) базіка; 3) барвй-сто вдягнена людйна.
рагаїіротепа [,раега1аі'ротта] рі від рагаїіротепоп.
рагаїіротепоп [,раега1аі'роттап] п (рі рагаїіротепа) бібл. параліпоменон.
рага1ір$і$ [,раега'1ір8і8] п замовчування.
рагаїїасііс [, раега 'Іаекіїк] аф астр. паралактйчний.
рагаїїах [ 'раегаїаекз] п астр. паралакс.
рагаїїеі ['раегаїеі] 1. п 1) паралель; паралельна лінія (часто рі); 2) відповідність, аналогія; паралель; іо 6га\у а ~ Ьеі\¥ееп і\¥О іЬіп£$ порівнювати дві речі; 3) ел. паралельне з’єднання; 4) друк, знак ||; 5) військ, паралель (у фортифікації); 2. аф 1) паралельний; ~ Ііпе паралельна лінія; іо Ье ~ іо (хуііЬ) 8ГПІІ1. бути розташованим паралельно з чимсь; пе^оііаііопз гап ~ \уііЬ Н08ІІ1ІІІЄ8 переговори велйся одночасно (паралельно) з воєнними діями; 2) аналогічний; подібний, схожий; ~ сазе аналогічний вйпадок; ~ іпзіапсе подібний вйпадок; 3. V 1) проводити паралель; порівнювати; вирівнювати; 2) проходити паралельно, бути паралельним; 3) відповідати; 4) ел. приєднувати паралельно; шунтувати.
рагаїїеіеріресі [, раегаїе Іеріреб] п паралелепіпед.
рагаїїеііпе [ 'раегаїеіід ] п ел. паралельне увімкнення.
рагаїїеіізш ['раегаїеііхт] п паралелізм.
рагаїїеііге ['раегаїеіаіг] V проводити паралель; відповідати (чомусь).
рага11еІ0£гаіп ЬраегУІеІадгает] п паралелограм.
рагаІ0£І$т [ра'гаеіасізігт] п лог. паралогізм; неправильний умовйвід (вй-сновок).
рагаІ0£Іхе [ра'гаеіасізаіг] V лог. робйти помилковий умовйвід (вйсно-вок).
рагаїузе [ 'раегаїаіг] V 1) розбйти паралічем, паралізувати; 2) ослабити.
рага1у$е$ [ра'гзе1і8І:2] рі від рагаїузіз.
рагаїузіпз [ раегаїаігіі] ] аф паралізуючий; ~ §а$ військ, отруйна речовина (газ) паралітйчної дії.
рагаїузіз [ра'гжіізіз] п (рі рагаїузез) 1) параліч; зігіскеп мій ~ розбйтий паралічем; 2) перен. безпомічність; повне безсйлля; 3) с. г. весняна хвороба бджіл, параліч.
рага1у$і ['раега1і8і] п хім. каталіза-торна отрута.
рагаїуїіс [,раега'1іик] 1. п паралітик; 2. аф 1) паралітйчний; уражений паралічем; паралізований; 2) перен. безсйлий.
рагаїухе ['раегаїаіг] див. рага1у8е.
рагата^пеііс [,раегатаед'пеПк] аф парамагнітний.
рагата£пеіі$т [,раега'тждпіП2т] п ел. парамагнетйзм.
РагатагіЬо краега'таепЬои] п геогр. н. м. Парамарібо.
рагатаНа [,раега'таеіа] п легка на-піввовняна тканйна.
рагатеіег [ра'гаетііа] п параметр; характерйстика.
рагатіїйагу [,раега'ті1іі9п] аф на-піввійськовйй; ~ Гогтаііоп напіввійськове формування, воєнізована організація.
рагатогркізт [,раега'то:Гігт] п мін. параморфізм.
рагатоипі ['раегатаипі] аф 1) першорядний; о£ ~ ітропапсе першорядного значення; 2) верховний; найвй-щий; головнйй; ~ агт військ, основнйй рід військ.
рагатош* ['раегатиа] п коханець; коханка.
Рагапа [,ра:га:'па:] п геогр. н. р. Парана.
рагапз |'ра:гаед] п паранг, велйкий малайський ніж.
рагапоіа краега'пою] п мед. пара-нбідна шизофренія; параноя.
рагапоіас [,раега'поіак] аф мед. па-раноїчний; хворий на параною.
рагапутрк [ раегапітГ] п 1) пара-німф (дружка на весіллі в стародавній Греції); 2) заступник.
рагараск ['рзегараек] п ранець парашута.
рагареі ['раегарн] 1. п 1) архт. па
рапет; поручень; 2) тротуар; 3) військ. бруствер; 2. V оточувати (обгороджувати) парапетом.
рагареіес! [ 'раегаріпсі] аф оточений (обгороджений, обнесений) парапетом.
рагарк [ раегаЛ 1. п параф; ініціали (розчерк) у підпису; 2. V 1) парафувати; підпйсувати; 2) візувати, ставити ініціали.
рагаркегпаїіа [.раегаГа'пеїІза] п рі 1) особйсте майно; особйста власність; особйсті речі (одяг тощо); 2) речі, атрибути; 3) убрання.
рагаркгазе ['раегаГгеїг] 1. п 1) переповідання, вйклад; 2) муз., лінгв. парафраза; 3) військ, шифрування; розшифровування; 2. V 1) переповідати; перефразовувати; 2) військ, зашифровувати; 3) військ, розшифровувати.
рагаркгазіз [ра'гаеїгазіз] п переповідання; вйклад.
рагаркгазі [ржгаГгаезі] п книжн. той, що переказує (переповідає, перефразовує).
рагаркгазгіс [,раега'£гае8Сік] аф 1) парафрастйчний; 2) шо любить парафрази.
рагар1е§іа [,раега'р1і :631а] п мед. параплегія.
рагаріезіс краега'ріебзік] пмед. хворий на параліч нйжніх кінцівок (ніг).
рагадиеі ['раегакії] див. рагакеег.
рагазеїепае [,раега8і'1і:пі:] рі від рагазеїепе.
рагазеїепе [,раега8і'1і:пі] п (рі рага-зеїепае) астр. параселена, несправжній місяць.
рагазкееі ['ржга/іі] п ав. прямокутний парашут.
рагазііе ['раегазаіі] 1. п 1) паразйт; дармоїд; 2) біол. паразйт; 3) повзуча рослйна; 4) фон. паразитйчний звук; 5) рі рад. перешкоди; паразйтні коливання; < ~ аігріапе військ, бортовйй літак; ~ сштепіз ел. паразйтні струми; 2. V 1) паразитувати; 2) фон. вимовляти паразитйчні звуки.
рага$Иіс(а1) [,раега'8іпк(а1)| аф 1) паразитйчний, паразйтний; паразитарний; 2) фон. паразитйчний (про звук); 3) що викликається (збуджується) паразйтом (про хворобу).
рагазііісісіе [,раега'8іСі8аі6] 1. п засіб для знйщення паразйтів; 2. аф анти-паразитйчний.
4 рага8ЙІ8т ['раегазіПгт] п 1) пара-зитйзм; дармоїдство; 2) біол. парази-тйзм; 3) мед. зараження паразитами; захворювання шкіри, спричйнене па-разйтами.
рагазійге [ ржгз8(а)паі2] V 1) біол. паразитувати; 2) заражати паразитами.
рага$ііо1о£у І,р2ега8(а)і'ю1а6зі| п мед. паразитологія.
рагазоі [,раега'8з1| п 1) невелика парасолька (від сонця); 2) тент; 3) ав.
раг
84
раг
парасоль; 4) військ, прикриття військ з повітря; авіаційне прикриття.
рага$упі1іе$і$ [,раегз'8іл0ізіз] п лінгв. парасйнтез.
рагазупіііеііс [,раегз8іп'0еіік] 1. п лінгв. парасинтетйчне утворення; 2. аф парасинтетйчний.
рагаіасііс [,раегз'іаекіік] аф грам. паратактйчний.
рагаіахіз [,раегз'іаек8із] п грам, паратаксис.
рага(1іугоі<1 [,раегз'0аігоикі] п анат. прищитовйдна залоза.
рагаігоорег [раегз,іги:рз] п військ. парашутйст.
рагаігоорз ['раегзіпіірз] п рі парашутно-десантні війська.
рагаіурііоі(1 [ 'раегз 'іаіЬід] п мед. па-ратйф.
рагауапе ['раегзуеіп] пмор. параван, лінійний охоронець.
раг ауіоп [,ра:га у]о:д] асіу фр. авіапоштою; авіа.
рагахооп [,раега'гоиоп] итварйнний ентопаразйт; зовнішній паразйт.
рагЬІеи [ра:г'Ь1з:] іпі фр. хай йому чорт!, матері його ковінька!
рагЬоіІ ['ра.ЬоіІ] V 1) обварювати (ошпарювати) окропом; злегка відварювати; 2) розм. потіти; пектйся (на сонці).
рагЬискІе ['ра:Ьлк1] 1. п 1) мор. подвійний підйомний строп; 2) пристосування для піднімання (опускання) бочок; 2. V мор. піднімати подвійним стропом.
рагсеї ['ра.зі] 1. п 1) пакунок; згорток; пачка; в’язка; тюк; клунок; 2) посйлка; 3) партія товару; 4) ділянка (землі)’, 5) знев. група, купка; а ~ оГ зсатрз ватага негідників; 6) заст. частйна; 7) розм. сума грошей; 8) мор. парсель; < ~(з) деііуегу доставка по-сйлок; ~ рарег обгортковий папір; ~ розі поштово-посилкова служба; ~ ге-сеірі (Ііскеї) квитанція на дрібну партію вантажу; рагі апд ~ невід’ємна частйна; 2. аду заст. частково; ~ Ьііпд напівсліпйй; ~ дгипк напівп’яний; 3. у 1) ділйти на частйни; подрібнювати (тж ~ оиі); 2) загортати в пакунок; робйти згорток (пакет).
рагсе1-£І1і [ ра:8Іді1і] аф позолочений тільки всередині (про посуд).
рагсе1(1)іпе ['ра:$1іт)] п 1) роздроблення; роздрібнення; 2) поділ, розділення.
рагсепагу [ра:8іпзп] п юр. 1) співспадкоємство; 2) неподілена спадщина.
рагсепег [ ра:8іпа] п юр. співспадкоємець; співспадкоємиця.
рагсЬ [ра:і|] у 1) злегка підсмажувати (підсушувати) (горох тощо)’, 2) висушувати; палйти, пектй (про сонце)’, 3) пересихати (про горло)’, смагну
ти (про губи)', іо Ье ~ед хуііЬ ІкігБІ умирати від спраги; 4) побйти морозом.
рагсіїесі [ра:і/і] аф 1) підсмажений; ~ согп амер. підсмажена кукурудза; 2) спалений, обпалений; 3) засмаглий; ~ Іірз засмаглі губи; < ~ рарег пергаментний папір.
рагсіїіпз ['ра:фд] аф пекучий, палючий, спекбтлйвий.
рагсіїшепі ['ра:і/шзпі] п 1) пергамент; 2) рукопис на пергаменті; 3) пергаментний папір; 4) шкірка кавового бобу.
рагсішіепі-соіїее ['ра:і/тзпі'ко£і] п неочйщений кавовий біб.
рагсІїтепі-Гасе ['раї/тзпіГеїз] див. рагсЬтепі-зкіп.
рагсктепі-рарег ['ра:і/тзпі'реірз] п пергаментний папір.
рагс*ітепі-8кіп ['ра:і/тзпі8кіп] п мед. «пергаментна шкіра», ксеродерма.
рагсіозе [раґкіоиг] Vоточувати, обгороджувати.
рагсоок [ра:кик] V злегка прова-рйти, наполовйну зварйти.
рані [ра:сі] п 1) поет., заст. леопард; 2) розм. амер. компаньйон, товариш.
рапіоп ['ра.сіп] 1. п 1) прощення, пробачення; І Ье& уоиг ~! вйбачте мені!; повторіть, будь ласка; 2) юр. по-мйлування; амністія; §епега! ~ загальна амністія; іо гєсєіує (іЬе Кіп§’з) ~ бути помйлуваним; одержати амністію; 3) іст. індульгенція; 2. V 1) прощати, вибачати; ~ те перепрошую, вйбачте; 2) юр. помйлувати; залишати без покарання.
рагдопаЬІе ['ра:дпзЬ1] аф простй-мий, пробачний.
рагдопег ['ра:сіпа] п іст. продавець індульгенцій.
раге [рєз] у 1) підрізати; стрйгти; 2) обстругувати; 3) зрізувати (шкірку, кірку)’, обчищати, чйстити; 4) урізувати, скорочувати; 5) зрізувати дерен; 6) чйстити копйта (коня)', 7) шліхтувати; м’якшйти; іо ~ іо ійе циіск зачепйти за живе.
рагезогіс [,раеге'допк] 1. п 1) болезаспокійливий засіб; 2) мед. камфорна настойка опію; 2. аф болезаспокійливий.
рагепсіїута [рз'гедкітз] п (рі ра-гепсЬутаіа) біол. паренхіма, паренхіматозна тканйна.
рагепскушаіа [,раегеі]'кітзіз] рі від рагепсйута.
рагепсіїутаіоиз [.раегед'кітзізз] аф біол. паренхіматозний, волокнйстий.
рагепі [рєзгзпі] п 1) родйтель; ро-дйтелька; 2) рі батькй; 3) прабатько, предок; 4) тварйна (рослйна), від якої пішлй інші; ~ ріапі вихідна рослйна (при гібридизації)’, 5) джерело, причйна; іЬе ~ оГ єуіі джерело зла; < ~ аігсгаГі військ, літак-носій (керованих
реактивних снарядів)’, ~ сотрапу ком-панія-засновник; компанія, що володіє контрольним пакетом акцій іншої компанії; ~ еіетепі фіз. вихіднйй елемент; ~ ізоіоре фіз. матерйнський ізотоп; ~ таіегіаі геол. матерйнська порода; с. г. елітний матеріал (для схрещування)’, ~ тетЬег біол. одйн з батьків; ~ теіаі тех. основнйй метал; ~ ріалі с. г. вихідна рослйна (при гібридизації)', ~ госк геол. матерйнська порода; - зЬір мор. плавуча база; ~ зіаіе метрополія; ~ зіоск с. г. підщепа, дйчка, кореневий паросток; ~ ипіі військ, основна частйна.
рагепіа^е [ 'рєзгзпікіз] п 1) батьківство; матерйнство; 2) родовід; походження, лінія спорідненості.
рагепіаі [рз'гелії] аф 1) батьківський; матерйнський; ~ гі§Ьіз батьківські права; 2) що є джерелом (походження тощо).
рагепі-сеїі ['рєзгзпізеї] п біол. батьківська клітйна.
рагепіЬе8Є§ [рз'геп0і8І:2] рі від раг-еліЬезіз.
рагеп(Ііе8І8 [рз'геп0і8і8] п (рі раг-еліЬезез) 1) грам, вставне слово (речення); 2) звич. рі круглі дужкй; 3) інтервал; інтермедія; вставнйй епізод; 4) розм. криві ноги; < ігоп ~ розм. в’язнйця.
рагепіЬезіге [рз'геп0і8аі2] V 1) вставляти (вставне слово, речення)’, 2) брати в дужкй; 3) розм. викривляти, робйти кривйм.
рагепіііеііс(аі) [,раегзп'0еіік(з1)] аф 1) вставнйй; взятий в дужкй; 2) що має минущий (побіжний) характер; 3) з багатьма вставнйми словами; схйльний до вживання вставнйх слів; 4) жарт, клишоногий.
рагепШооіІ ['рєзгзпіЬші] п батьківство; матерйнство.
рагепі-іп-1а^¥ ['рєзгзпііп'їз:] п (рі рагепіз- ['рєзгзпіз-]) 1) свекор; свекруха; 2) тесть; теща.
рагег ['рєзгз] п машйнка для знімання шкірки (з фруктів, овочів).
рагег^а [рае'гз:дз] рі від рагег^оп.
рагегзоп [рае'гзідзп] п (рі рагег^а) книжн. 1) прикрашення; надмірне прикрашання; 2) додаткова робота на стороні.
раге8Є8 ['раегі8І:2] рі від рагезіз.
рагезіз [ раепзіз] п (рі рагезез) мед. парез, напівпараліч.
раг ехсеїіепсе [ра:г'ек83Іа:пз] аду фр. переважно, головнйм чйном, в основному; ОхГогд із а ипіуегзііу сііу ~ Оксфорд — переважно університетське місто.
рагсеї ['раїсізіі] 1. п 1) штукатурка; тиньк; обмазка; 2) гіпс; 3) білйло; 2. V 1) штукатурити; 2) прикрашати ліпленням.
раг£еііп£ ['раннії]] п 1) обштука
раг
85
раг
турювання; 2) орнаментна штукатурка.
раг§еі-л¥огк ['ра:дзіЬ¥а:к] п декоративна штукатурна робота.
рагіїеііа [ра:'Ьі:1р] рі від рагйеііоп.
рагЬеІіс [раґЬеІік] аф астр. пар-гелічний.
рагкеїіоп [ра:'Ьі:1]ап] п (рі рагкеїіа) астр. паргелій, несправжнє сонце.
рагіай ['раепо] п 1) парія; 2) знедолений.
рагіа1і-<1о£ ['раепасіод] п інд. бродячий собака; дворняжка.
Рагіап ['рєапоп] 1. п пароський бісквіт (вид фарфору)', 2. аф пароський; ~ тагЬІе пароський мармур.
рагіез ['рєагкг] п (рі рагіеіез) анат. стінка (органа, порожнини).
рагіеіаі [ра'ганії] аф 1) біол. парі-єтальний; пристінний; 2) анат. тім’я-нйй; 3) амер. внутріуніверситетський; ~ соттіііее університетський комітет (у Гарварді).
рагіеіез [ра'гаїаіііг] рі від рагіез.
рагі шиіиеі ['раеп'пуигфюі] п фр. тоталізатор.
рагіпз ['рєапі]] п 1) очищання, чищення (овочів тощо); обрізання; лущення; 2) підрізування, зрізування; 3) рі обрізки; шкурка; лушпайкй, лушпиння; < ~ кпіГе кривий ніж, різак; ~ р!ои§Ь с. г. лущйльник.
рагі ра$$и ['рєап'раези:] асіу лат. рівно, нарівні й одночасно; іо §о ~ ітй нарівні.
рагіріппаіе [,ржп'ріпіі] аф бот. рів-ноперйстий.
Рагіз [ржпз] п 1) міф. Парйс; 2) геогр. н. м. Парйж; < ~ Ьіие па-рйзька лазур (фарба); яскраво-сйній колір; ~ сіоіі манекен; ~ §гееп хім. па-рйзька зелень; зеленувато-жовтий колір; ~ ріазіег гіпс.
рагіза [ рзегіза] рі від рагізоп.
рагізЬ Граеп/] п 1) парафія;
2) збірн. парафіяни; 3) амер. (громадянський) округ; < ~ скигск парафіяльна церква; ~ сіегк псаломщик, дяк; ~ досіог парафіяльний (місцевий) лікар; іо §о (іо Ье) оп іке ~ одержувати допомогу по бідності; Р. Соипсії ад-міністратйвне управління (у сільській місцевості); парафіяльна рада.
рагізіїіопаї [ро'п/апі] аф заст. парафіяльний.
рагізЬіопег [ра'п/апа] п парафіянин; парафіянка.
рагізЬ-ршпр Граеп/'рлтр] п розм. вузькі місницькі інтереси.
рагізЬ ге^ізіег [ раегі/'гесізізіаі п парафіяльна метрйчна кнйга.
рагізІї-геїіеГ [ 'раегфт 1і :£] п парафіяльна допомога по бідності.
Рагізіап [ра'гіх)ап] 1. п парижанин; 2. аф парйзький.
Рагізіеппе [,ра:п'хрп] п фр. парижанка.
рагізйе ['раепзаіі] п мін. паризйт.
рагізоп ['раепзап] п (рі рагіза) баночка.
рагізуІІаЬіс ['раепзі'ІаеЬік] аф лінгв. рівноскладовий.
рагііу ['раепії] п 1) рівність; іке ~ оГ уеагз однаковий вік; 2) ек. паритет; 3) паралелізм, аналогія; відповідність; рівноцінність; Ьу ~ оГ геазопіп^ за аналогією; оп ~ Ьазіз на паритетній основі; 4) біол. здатність до дітородіння.
рагк [ра:к] 1. п 1) парк; іке Р. Гайд-Парк; 2) місце стоянки (автомобілів, літаків тощо); 3) заповідник; мислйвський заповідник; мислйвські угіддя; 4) амер. високогірна долйна; 5) ділянка землі; вйгін, поле; 6) устрична сажалка; 2. V 1) розплановувати парк; іо ~ агоипд обсаджувати парком; 2) відводити ділянку під парк; 3) ставити на стоянку (автомобіль, літак тощо); 4) залйшйти; покласти (десь); 5) розташуватися, влаштуватися; ~ уоигзеИ кеге! розсаджуйтесь тут!, влаштовуйтесь тут!; 6) військ, ставити парком артилерію; < іо ~ оп зтЬ. нав’язуватися комусь.
рагка ['ра:ка] п 1) парка (одяг ескімосів, спортсменів); 2) військ, білий маскхалат.
Рагкег [ ра:ка] п ч. ім'я Паркер.
рагкег ['ра:ка] п 1) той, що планує парк; 2) кролик (що живе в парку).
рагкіп [ ра:кш] п вівсяний пряник на патоці.
рагкіпз |'ра:кіі]] п 1) стоянка (автомобілів, літаків тощо); місце стоянки; ~ ГогЬідсІеп, по ~ стоянка (автомобілів) заборонена; 2) амер. газон з деревами посеред вулиці; < ~ теіег амер. лічйльник оплачуваного часу стоянки автомобілів; ~ ііскеі амер. вйклик у поліцію за порушення правил стоянки автомобілів; штрафнйй талон (за неправильну зупинку транспорту).
рагкіп£-Ьгаке [ ра :кід Ьгеїк] п стоянкове гальмо.
рагкіп&-р1асе Гра:ки]'р1еіз] п місце стоянки автомобілів.
Рагкіпзоп’з (Іізеазе [ра:кіпзп2-дҐ2І:2] п мед. хвороба Паркінсона, тремтючий параліч.
рагкізк [ ра :кі{] аф схожий на парк.
рагк-кеерег [ 'ра:к, кі:ра] п сторож у парку; доглядач парку.
рагкіаші [ рагкіаепсі] п паркові насадження; парк.
рагк-ц^ау ['ра:км/еі] п амер. паркова дорога; частйна дороги, обсаджена деревами; розділювальна смуга з зеленими насадженнями.
рагку [ра:кі] аф розм. холодний; пронйзливий; іке ~ тогпіп§ аіг холодне ранішнє (ранкове) повітря.
рагіапсе |'ра:1опз] п манера розмовляти (висловлюватися); мова; тіїііагу
~ воєнна мова; іп 1е&а1 ~ юридйчною мовою; іп уці^аг ~ грубо кажучи.
рагіаіогу ['рагіаіап] п монастйрська приймальня.
рагіау ['ра:1еі] 1. п амер. ставка (у грі); парі; 2. V 1) ставити знову (вигране); 2) збільшувати вартість; змінювати в сторону збільшення; 3) вйгідно (уміло) вйкористати.
рагіеу ['ра:1і] 1. п 1) переговори (звич. військові); іо коїд а ~, іо Ье іп ~ вестй переговори; 2) конференція; 2. V 1) вестй переговори; домовлятися; іо ~ \уіік ап епету вестй переговори з протйвником; 2) дати згоду на переговори; обговорювати, вступати в переговори; 3) розмовляти іноземною мовою.
рагіеууоо [,ра:1і'уи:] 1. п (від фр. рагіег-уоиз) жарт. 1) французька мова; 2) урок французької мови; 3) француз; 2. у 1) розмовляти французькою мовою; 2) розмовляти іноземною мовою; 3) базікати.
рагііашепі ['ра:1атапі] 1. п 1) (часто Р.) парламент; 2) імбйрний пряник (тж —саке); 2. у рідк. бути присутнім на засіданнях парламенту.
рагііатепіагіап [,ра:1атеп'і£зпап] 1. п 1) член парламенту, парламентарій; 2) знавець парламентської практики; 3) майстерний парламентський промовець; 4) іст. прихйльник парламенту; 2. аф парламентський.
рагііатепигізт [,ра:1а'тепіагі2т] п парламентарйзм.
рагііатепіагу [,ра:1а'тепіагі] 1. п 1) член парламенту, парламентарій; 2) парламентер; 2. аф 1) парламентський, парламентарний; ап оїд ~ йапд досвідчений член парламенту; 2) установлений парламентом; 3) ухвалений у парламенті; ~ 1ап§иа§е розм. ввічливі (коректні) висловлювання.
рагііатепі-саке ['ра:1атапі'кеік] п тонкйй прямокутний імбйрний пряник.
рагііатепі-сІїаіпЬег | ра: Іатапі-Ч/еїтЬа] п зал засідань парламенту.
раг1іатепі-£Іп£егЬгеа(і [ 'ра:1атоп(-'дзтсізаЬгесі] див. рагііатепі-саке.
рагіог ['ра:1а] амер. див. рагіоиг.
рагіоиг ['ра:1а] п 1) маленька вітальня; загальна кімната (у квартирі); 2) невеликий зал; окремий кабі .г (у ресторані тощо); 3) приймальня мерії, банку тощо); 4) амер. салон; ательє, зал; 5) монастйрська приймальня; < Ьеаиіу ~ косметйчний кабінет; Ьа-ігсігеззег’з ~ перукарня; ісе-сгеат ~ кафе-морозиво; ~ агі$ (ігіскз) розм. світські таланти; ~ саисиз амер. закрйта (таємна) нарада партійного керів-нйцтва.
рагІоиг-Ьоапіег [ра:1а,Ьз:сЬ| п
раг
86
раг
школяр, що живе в сім’ї хазяїна пансіону.
рагіоиг-саг ['рагіака:] п амер. салон-вагон.
рагіоиг-ішпр ['ра:1асізлтр] V розм. обкрадати квартиру через вікно.
рагіоиг-таід ['ра:Ьтеід] п покоївка, служниця (що прислуговує за столом).
рагіоиг-зпаке ['ра:198пеік] п амер. розм. спокусник.
раг1ои$ ['ра:І08] 1. асі] 1) небезпечний; ризикований; жахлйвий, страшний; а ~ іоитеу подорож, пов’язана з небезпекою; 2) діал. дуже хитрий; лукавий; 2. асіу дуже, страшенно; зЬе із ~ Ьеаи(іГи1! вона до нестями красива!, ну й гарна ж вона!
рагіу [ ра:її] п (скор. від рагііатеп-(агу ігаіп) іст. поїзд, у якому плата за милю не перевищувала одного пенса.
раппасеіу Гра:та'8еіі] п 1) спермацет; 2) кашалот (тж ~ \уЬа!е).
Рагтезап [,ра:ті'гаеп] п сир пармезан (тж ~ сЬеезе).
Рагпаззіап [раґпаезіап] 1. п 1) поет; парнасець; 2) ент. метелик-апол-лбн; 2. аф 1) поетйчний; парнаський; 2) що належить до парнаської школи поетів.
РагпаБзиз [раґпаезаз] п 1) міф. Парнас; 2) перен. поезія; поети.
рагосЬіаІ [рз'гоикрі] 1. п 1) парафіяльна церква; 2) парафіяльний священик; 2. асі] 1) парафіяльний; 2) вузькйй, обмежений; місцевий.
рагосЬіаІізпі [рз'гоикріїхт] п 1) вузькість (обмеженість) інтересів; 2) заклопотаність парафіяльною роботою.
рагосіїіаііїу [,ржгои'к]ае1і(і] п 1) вузькість (обмеженість) інтересів; 2) рі парафіяльні справи; 3) рі вузькі місницькі інтереси.
раго<1І8і [ рзегосіїзі] пліт, пародйст.
рагоду ['раегосії] 1. п пародія; а ~ оГ ]из(ісе пародія на правосуддя; 2. V пародіювати; писати пародії.
рагоешіа [ро'гі:тіз] п паремія; прйтча; вйслів.
рагоешіас [рз'гктіаек] аф книжн. повчальний.
рагої Граегаї] 1. п 1) юр. усне свідчення (пояснення); усна заява; 2) судова промова; Ьу ~ усно; 2. аф усний.
рагоіе [ра'гоиі] 1. п 1) слово честі, обіцянка; ргізопег оп ~ ув’язнений, звільнений під слово честі; (о Ье рщ оп ~ бути звільненим під слово честі; 2) військ, зобов’язання (полоненого) не брати участі у воєнних діях; 3) військ, пароль; 4) лінгв. мова; ~ зузіет амер. юр. система умовного дострокового звільнення в’язнів; 2. V 1) військ, звільняти полоненого під слово честі (на певних умовах);
2) амер. юр. звільняти ув’язненого умовно.
рагоіее Граега'іі:] п звільнений під слово честі; звільнений з ув’язнення за підпйскою (про невиїзд тощо).
рагошоїо^у [,раега'то1асізі] п часткова поступка.
рагопотазіа Граегапа'теїгю] п па-рономазія; гра слів, каламбур.
рагопусЬіа [.раегои'пікіо] п мед. нігтьоїда.
рагопут [ржгопіт] п 1) лінгв. паронім; похідне слово від того ж кореня; 2) омофон; 3) жарт, однофамілець; тезко.
рагопутоиз [ра'гопітзз] аф лінгв. 1) паронімічний; 2) омонімічний, омофонний.
рагопуту [ра'гопіті] п лінгв. паронімія.
ранхріеі ['раегакі(] див. рагакееї.
Рагов [ рєогоз] п геогр. н. острів Парос.
рагозіозіз Граега'8(00818] п мед. па-ростеоз, неправильне окостеніння.
рагоііс [ро'го(ік] аф анат. привушний.
рагоіісі [ро'гз(кі] 1. п анат. привушна залоза (тж ~ §1апс1); 2. аф анат. привушний.
рагоіі(іе8 [ро'гоиікікх] рі від раго(із.
раюЙ8 [ра'гоиПз] п (рі рагоіісіез) анат. привушна залоза.
рагоііііз [, раегои'(аіііз] п мед. запалення привушної залози, епідемічний паротйт, свйнка.
рагоиз [ рзегоз] аф біол. шо народжувала.
рагохузт ['раегокзіхт] п 1) мед. па-роксйзм; прйступ, припадок (хвороби)-, 2) геол. головна стадія вйверження, пароксйзм.
рагоху$шаі Граегак'зіхтзі] аф 1) мед. судорожний; припадочний; 2) геол. пароксизмальний.
рагохуіопе [ро'гокзііоип] аф лінгв. що має наголос на передостанньому складі.
рагреп |'ра:роп] п архт. перев’язка кам’яної кладки; камінь на товщину стінй.
рагчиеі |'ра:кеі] 1. п 1) паркет;
2) амер. передні рядй партеру, крісла;
~ сігсіе амер. задні рядй партеру, амфітеатр; 2. V настилати паркет.
рагчиеі-Ьіоск ['ра:кеі,Ь1ок] п парт кетна клепка.
рагчиеі-Лоогіпз [ра:кеі'Ло:гіі]] п 1) паркетна підлога; 2) настилання паркету.
рагцие(гу [ра:кі(п| п паркет, паркетна підлога.
рагдие(-\¥огк |'ра:кеі,\¥з:к] п 1) паркет, штучна підлога; 2) настилання паркету.
рагг [ра:| п молодйй лосось; памолодь лосося.
раггеї Граегаї] 1. п 1) налйчник каміна; 2) мор. бейфут; 2. V закріпляти бейфутом.
раїтісіЛаІ Граеп'заісії] аф батько-вбйвчий.
раїтісіЛе ['раепзаісі] п 1) батько-вбйвця; матеревбйвця; 2) батьковбйв-ство; матеревбйвство; 3) зрадник ба-тьківщйни; 4) зрада батьківщйни.
раггоск [раегак] п діал. 1) ділянка землі; загорода, обора; 2) кімната; келія; 3) хлів; стійло.
рагтоі ['раегаїї 1. п папуга; -са§е ав. розм. броньована башта для кулеметів; 2. V 1) повторювати як папуга; теревенити ніби папуга; 2) учйти (когось) безтямно повторювати (як папуга).
раїтоі-ЛзЬ ['раего(£і/] п іхт. скарова рйба.
раггу ['раеп] 1. п спорт. 1) відбиття, парйрування (удару)-, 2) захист (у фехтуванні)-, 2. V 1) спорт, відбивати (удар, напад)’, 2) перен. парйрувати; (о ~ а циезііоп ухилятися від відповіді; відповідати запитанням на запитання; 3) позбуватися; здйхатися, відкараска-тися.
рагзе [ра:х] V робйти граматйчний аналіз.
рагеес [ра.'зек] п астр. парсек.
Рагзее [ра:'зі:] п 1) рел. парс; 2) лінгв. парсі.
Раг$ееІ8Ш [ра.'зі.іхт] п парсйзм.
рагзітопіоиз [ура:зі'тоипіоз] аф 1) ощадливий, бережливий; економний; 2) скупйй; 3) жалюгідний; убогий, бідний; злиденний; ~ Гаге убога їжа.
рагзітопу [ 'ра : зі топі] п 1) ощадливість, бережлйвість; економія; 2) скупість; скнарість; •> (о ехегсІ8е ~ оГ рЬгазе бути скупйм на слова.
рагзіп£ [*рсх:ггд] п граматйчний аналіз.
рагзіеу ['ра:8Іі] п бот. петрушка.
рагзпір ['ра:8Пір] п бот. пастернак; Гше июгсіз ЬиПег по ~з присл. соловей піснями не сйтий.
рагзоп |'ра:8п] п 1) парафіяльний священик; пастор; 2) розм. священик, проповідник; служйтель церкви; духовна особа; 3) розм. чорна тварйна; чорний птах; 4) розм. вказівнйй стовп; < ~’3 П08Є курячий куприк.
раг8опа£е [ ра:8Підз] п будинок парафіяльного священика; пасторат.
рагеопіс [ра:'запік] аф пасторський.
рай |ра:(| 1. п 1) частйна: частка; (Ье §геаіег ~ оГ (Ье рориіаііоп більша частйна населення; (Ье тозі - більша частйна; (Ье Ьез( - оГ зт(Ь. добра по-ловйна чогось; іп - частково; (о рау іп рагіз платйти частинами; 2) участь (у роботі тощо)', обов’язок, справа; іо іаке ((о Ьауе) - іп зт(Ь. брати участь
раг
87
раг
у чомусь; І кад по ~ іп іі я в цьому не брав участі; іо до опе’з ~ робйти свою справу; 3) том, частйна кнйги; серія; 4) звич. рі частйна тіла, орган, член; (ргіуу) ~з розм. статеві органи; 5) роль; значення; а зтаїї ~ маленька роль; 6) бік, сторона; Гог ту ~ з мого боку, щодо мене; іо іаке зтЬ.’з ~ стати на чиюсь сторону; 7) звич. рі край, місцевість; іп Гогеі^п ~з у чужйх краях; \уе аге Ггот іке зате ~8 ми землякй; іке Гіує ~з оГ іке \уог!д п’ять частйн світу; 8) юр. сторона (у процесі)-, 9) рі здібності; а тап оГ (§оод) ~з здібна людйна; 10) група, фракція; 11) амер. проділ (у волоссі); 12) муз. партія, голос; іке іепог ~ партія тенора; 13) архт. 1/30 частйна модуля; 14) грам, форма, частйна; ~ оГ зрееск частйна мови; ~ оГ зепіепсе член речення; ргіпсіраї ~з оГ а уєгЬ основні форми дієслова; < ~ апд рагсеї основна (невід’ємна) частйна; оп іке опе -..., оп іке оікег ~... з одного боку..., з другого боку...; іп §оод ~ доброзй-чливо, без образи; І \уапі по ~ іп іі мені це абсолютно не підходить; іо Кауе пеіікег ~ пог Іоі іп зтік. не мати нічого спільного з чимсь; ~ ігаск військ. напівгусеничний хід; 2. асіу частково, почасти; 3. V 1) розділяти, ділйти на частйни; відокремлювати; а зігаіі ~з іке ізіапд Ггот іке таіпіапд протока відокремлює острів від материка; оиг гоадз ~ кеге тут наші шляхй розходяться; 2) розділятися, відокремлюватися; роз’єднуватися; 3) розлучатися), розставатися; Іеі из ~ Ггіепдз розійдемося друзями; 4) рознімати, розбороняти; 5) розчісувати на проділ (волосся); іо ~ опе’з каіг іп іке тідсіїе (аі іке зісіе) розчесати волосся на пря-мйй (косий) проділ; 6) відрізняти, виділяти; 7) платйти; ке \уоп’і ~ він не заплатить; 8) умирати; 9) мор. зриватися з якоря; □ ~ ґгот розстатися, попрощатися (з кимсь); ~ оЯ* тех. відрізати; ~ відмовлятися (від чогось), відокремлювати (щось); звільняти (прислугу); < іо ~ сотрапу (\уіік) по-сварйтися, припинйти дружбу, розій-тйся в думках; оп ікаі диезііоп І ~ сотрапу \уіік уои у цьому питанні ми з вами розходимося в думках; іо ~ Ьгазз га§з \уіік зтк. розм. порвати дружбу з кимсь.
рагіаке [раґіеік] у (разі рапоок; р.р. рагіакеп) 1) брати участь (у чомусь — іп, оГ); 2) поїсти, покуштувати; июп’і уои ~ оГ іі? чи не покуштуєте ви цього?; ке рапоок гаікег Ггееіу він добре поїв; іо ~ оГ іке тиііоп покуштувати баранини; 3) тхнути, відгонити чимсь; мати властйвість (характер) (чогось); 4) ділйти (з кимсь — ууіік); 5) скористатися (гостинністю тощо).
рагіакеп [раґіеікап] р.р. від рапаке.
рагіакег [ра:'іеіка] п учасник, раїїакіпз [раґіеікіі]] п участь.
рагіап [ра:іап] п розм. 1) краб; 2) лиха (недобра) людйна.
рагіегі ['ра:іід] аф 1) розділений, роз’єднаний; ~ каіг розчесане на проділ волосся; ~ Іірз напіввідкрйтий рот; 2) розлучений; 3) театр, що одержав роль у п’єсі; 4) бот. розчахнутий.
рагіегге [ра:'ієа] п 1) партер; 2) публіка партеру; 3) амер. задні рядй партеру, амфітеатр; 4) квітнйк; ~ §аг-депіп£ партерне садівнйцтво.
РагіЬепіа [ра:'0і:гуз] п ж. ім'я Пар-тінія, Парфенія.
рагіЬепіс [ра:'0епік] асі] книжн. 1) невйнний, непорочний; 2) перен. незайманий.
раїїііепозепезіз ['ра:0шои'с1зепі8і8] п біол. партеногенез.
раїїііепозепеііс [ 'ра:0шоидзі пеіік] аф біол. партеногенетйчний.
Рагікепоп |'ра:0іпап] п іст. Пар-фенон.
Рагікіап ['ра:0)ап] 1. п іст. парфянин; 2. аф іст. парфянський.
рагіі [ра: іі:] п фр. (вйгідна) партія (у шлюбі); < ~ ргіз фр. упереджена думка.
рагііаі ['ра:/а1] аф 1) частковий; неповний; вибірковий; ~ сотЬизііоп неповне згорання; ~ дегіуаііуе мат. часткова похідна; ~ есіірзе астр. неповне затемнення; ~ ехігасііоп хім. роздрібнена перегонка; ~ писіеаг іезі Ьап часткова заборона випробувань ядерної зброї; ~ ргеззиге парціальний тиск; ~ геасііоп хім. часткова реакція; ~ гедис-ііоп хім. неповне відновлення; - 8О\¥ІП§ с. г. вибіркова сівба; ~ зиссезз неповний успіх; ~ іопез муз. парціальні (часткові) тонй; 2) упереджений; ~ оріпіоп упереджена думка; 3) небезсторонній; небайдужий; ке із уегу ~ іо зрогі він дуже любить спорт.
рагііаіізт ['ра:р!ігт] п необ’єктйв-ний розгляд фактів, парціалізм.
рагііаіізі ['ра.’/аіізі] п 1) упереджена (небезстороння) людйна; 2) обмежена людйна.
рагііаіііу [,раф'аеіііі] п 1) упередженість; 2) прйстрасть; схйльність (до — іо, Гог); а ~ Гог іке Ьоіііе любов до спиртного.
рагііаііге ['ра:/з1аіх] у книжн. вселяти упередження; робйти небезстороннім.
рагііаііу ['ра:/а1і] аду 1) частково; 2) упереджено.
рагііЬііііу [,ра:іі'Ьі1ііі] п подільність; роздільність.
рагііЬІе |'ра:ііЬ1] аф книжн. 1) ділений; подільний; 2) шо підлягає поділу.
рагіісірапі [ра: 'іізірапі] 1. п учасник: іке скіеГ ~з оГ іке расі головні учасники пакту; 2. аф шо бере участь.
рагіісіраіе [ра:'іізіреіі] у 1) брати участь; іо ~ іп а сопуегзаііоп брати участь у розмові; 2) поділяти з кимсь (радість тощо); 3) користуватися (чимсь — іп); 4) мати спільне (з чимсь — оГ).
рагіісіраііоп [ра:,іізі'реі/п] п 1) участь; 2) співучасть; ~ іп а сгіте співучасть у злочині; < ~ сагд спорт. білет учасника гонок.
раїїісіраііуе [ра:'іізіреіііу] аф що бере участь; що може брати участь.
рагіісіраіог [ра: 'іізіреііа] п учасник; співучасник.
рагіісіріаі [,ра:іі'зіріа1] аф грам. 1) дієприкметниковий; 2) дієприслівниковий.
рагіісіріе [ 'ра :1ізір1] п грам, дієприкметник; ргезепі (разі) ~ дієприкметник теперішнього (минулого) часу.
рагіісіе ['ра:іікі] п 1) частка; крй-хта; 2) крупйнка, крйхітка, часточка; а ~ оГ дизі порошйнка; 3) грам, незмінювана частка; префікс; суфікс; 4) невелйка стаття, розділ; 5) рел. частйна причастя (проскури) (у католиків).
рагіісоїоигесі ['ра:іі,кліад] аф 1) різнобарвний, строкатий; 2) перен. бар-вйстий, розмаїтий.
рагіісиїаг [ра'іік)и1а] 1. п 1) подробиця, деталь; частковість; іо §о іпіо ~8 удаватися у подробиці (деталі); 2) рі докладний (детальний) звіт; іо £Іує аіі іке ~8 оГ давати докладний звіт; 3) розм. близькйй прйятель; улюбленець; 4) розм. характерна особ-лйвість; щось улюблене; іп ~ особлйво, зокрема; а Ьопдоп ~ лондонський туман; 2. аф 1) особлйвий; специфічний; аі ікіз ~ ііте саме в цей час; 2) винятковий; що заслуговує особлйвої уваги (на особлйву увагу); спеціальний; оГ ~ ітрогіапсе винятково важлйвий; Гог по - геазоп без особлйвої підстави; ке із а ~ Ггіепсі оГ тіпе він мій близькйй друг; 3) окремий, індивідуальний, приватний; іп ікіз ~ сазе у цьому окремому вйпадку; 4) докладний, детальний, грунтовний; а Гиіі апд ~ ассоипі повний і детальний звіт; 5) старанний, акуратний; іо Ье ~ іп опе’з зрееск старанно добирати слова, стежити за своєю мовою; 6) розбірливий, перебірливий, вибагливий; І ат поі ~ аЬоиі іі мені однаково (все одно); 7) юр. обмежений; ~ езіаіе обмежене право власності (на нерухоме майно).
рагіісиїагізт [рд'іік]и1дгі2т| п 1) виняткова прихйльність (до когось, чогось); 2) пол. партикулярйзм, сепа-ратйзм.
рагіісиїагііу [ра ,іік)и'1аепіі| п 1) особлйвість, спецйфіка; подробиці: 2) старанність, докладність, грунтовність; 3) характерна особлйвість: 4) дивовйжність, дивацтво; 5) фамільярність.
раг
88
раг
рагіісиїагіге [ра Чіідиіагаїх] V 1) називати (поіменно)} пойменувати; 2) вдаватися в подробиці; докладно спинятися (на чомусь).
рагіісиїагіу [ра'иїдиіаіі] асіу 1) особлйво; 2) дуже, надзвичайно; поі ~ діЕПсик не дуже важко; 3) індивідуально, особисто; окремо, зокрема; §епега11у апд ~ загалом і зокрема; 4) особливим чйном; 5) докладно, детально; Ійе Еасі8 тихі Ье сопзісіегесі тоге ~ факти повйнні вивчатися детальніше.
рагіісиїаіе [ра'ііідиїй] асі] 1) частковий; ~ рго§ге88 частковий прогрес; 2) у формі часток.
рагііе [ра.'П:] п фр. гра, партія.
рагііпз [’раїйі]] Е п 1) розлука, розставання, прощання; від’їзд; аі ~ на прощання; 2) роздоріжжя, розгалуження, розвйлка; 3) проділ (у волоссі)} 4) тех. відокремлення; 5) тех. розняття; стик; 6) геол. пуста порода, прошарок; 7) мет. очйстка металів; 2. аф 1) прощальний; 2) що розділяє; 3) що розгалужується (розходиться) (про дорогу)} 4) згасаючий, завмираючий; ~ дау надвечір’я; день, що схиляється надвечір; < ~ сир а) чаша з двома ручками; б) суміш елю з хересом; ~ 8Йоі парфянська стріла.
рагіізап [,ра:й'гаеп] 1. п 1) прибічник, прихйльник; ~ оЕ їйе геЕогт при-хйльник реформи; 2) партизан; 3) командйр партизанського загону; 4) фанатик; 5) іст. алебарда; 6) солдат, озброєний алебардою; 2. аф 1) партизанський; ~ \уаг партизанська війна; - рагіу партизанський загін; 2) фанатйчний; упереджений; якйй сліпо вірить (у щось)} іо асі іп а ~ 8рігіі а) бути шаленим прихйльником (чогось)} б) мати упереджену думку.
рагіі$ап$1іір [,ра:іі'гаеп/ір] п 1) сліпа прихйльність; 2) палка підтрймка, захист (чогось)} ~ оЕ іке рагіу підтрймка (захист) партії.
раїїИа [ра:'іі:іа] п муз. партйта.
рагіііе ['ра:іаіі] аф 1) роздільний; розмежувальний; 2) бот., ент. часточковий; нарізний.
рагШіоп [раґіфі] 1. п 1) розчленування, розділення, поділ; ійе ~ оЕ 8оуегеі£піу поділ влади; 2) розподіл; ійе ~ оЕ ргорегіу розподіл майна; 3) частйна, підрозділ; 4) відділ, відділення; а - оЕа Ьа§ відділення (кишеня) сумки; 5) кімната; комірка; приміщення за перегородкою; 6) перегородка, переділка; 7) перен. грань; < Р. Тгеаіу іст. договір про розподіл іспанської спадщини; 2. V 1) діл йти, розділяти; розчленовувати; 2) ставити перегородку, відокремлювати перегородкою, перегороджувати; 3) роздавати (тж ~ оиі).
рагШопі$і [ра:'іірпі8і] п прихйльник поділу країни.
рагійіоп-^аН [ра:'іі/пхуо:!) п 1) пе
регородка, переділка; 2) буд. несуча стіна; 3) спільна стіна двох будйнків.
рагііііуе ['ра:ііііу] 1. п грам, розділове слово; 2. аф 1) грам, розділовий, партитйвний; 2) роздрібнений; 3) окремий, особйстий; - іисі^етепі окреме судження.
рагіігап [,ра:іі'гаеп] див. рагіізап.
рагіїеі ['ра:і!іі] п 1) чубарка; курка; 2) знев. тютя; 3) комір з рюшем, вставка.
рагіїу ['раЛІї] асіу частково, почасти, деякою мірою.
рагіпег ['ра:їпа] 1. п 1) учасник, співучасник, товариш; а ~ іп сгіте співучасник злочину; 2) компаньйон, партнер; Ргедотіпапі ~ головнйй компаньйон (Англія як частина Великої Британії)} 3) дружйна, чоловік (тж ~ іп ІіЕе); 4) напарник; партнер (у спорті тощо)} 5) сусід, сусідка (за обіднім столом)} 6) контрагент; 2. V 1) бути партнером; 2) робйти партнером (чиїмсь).
рагіпегзйір [ ра:іпа/ір] п 1) участь (у чомусь)} 2) товарйство, компанія; деесі оЕ ~ договір товарйства; ІітііесІ ~ товарйство з обмеженою відповідальністю; 3) компаньйони; < ~ рго-Гіі8 прибутки компанії.
рагіоок [раґіик] разі від рагіаке.
рагі-оіупег ['ра:і,оипа] п співвласник.
рагі-раутепі [ ра:і'реітапі] п оплата частйнами, часткова плата.
рагігі(І£Є ['ра:іпдз] п орн. куріпка.
рагІгиІ£е-Ьеіту ['ра:іпсІз,Ьеп] п бот. мітчела.
рагігі(І£Є-\¥ОО(і ['ра.ітіфруисі] п тверда червона деревина.
рагі-$оп£ [ 'ра :і80і]] п хорова багатоголоса пісня.
рагі-Сіше І ['раЛ'Саїт] п неповний робочий день; со Ье оп ~ бути зайнятим неповну кількість робочих годйн.
рагі-ііше П ['раЛГаїт] аф не повністю зайнятий; ~ іеасйег викладач на півставки; ~ июгкег частково безробітний; робітнйк, зайнятий неповний робочий день; < ~ агту військ, територіальні частйни й підрозділи.
рагМітег [,ра:ҐСаіта| п робітнйк, зайнятий неповний робочий день; частково безробітний.
рагіигіаіе [ра:'ЕІиагіеі(] V 1) давати плодй; 2) розмножуватися; 3) народжувати (про тварин).
рагіигіепсу [ра:'йиагюп8і| п муки творчості.
рагйігіепі [ра:'^иогюпГ] аф 1) що народжує; що розроджується; 2) вагітна; поросна: щінна; кітна; тільна; жеребна (про самиць): 3) плідний; творчий; у муках творчості; на межі великого відкриття; а геаііу ~ тіпсі справді творчий розум.
рагІигіГасіепГ [ра:,(]иогі'Еефопі| п
мед. засіб, що викликає (полегшує) пологи.
рагіигіїюп [,ра:і)иа'п/п] п 1) пологи, роди; 2) отелення; поросіння; окіт.
рагіу ['ралі] 1. п 1) партія; (о іоіп а ~ вступ йти до партії; іо Ье1оп§ іо а ~ бути членом партії; 2) загін, команда; група, партія; 8игуеуіп§ ~ пошукова (розвідувальна) партія; \уогкіп§ ~ робоча група; гезсие ~ рятувальний загін; 3) компанія; 4) прийом гостей; вечір, вечірка; пікнік; прогулянка в компанії; іо £Іує а - влаштувати вечірку; приймати гостей; 5) особи, які супроводжують; ійе рге8Ідепі апсі ЙІ8 ~ президент і особи, які його супроводжують; 6) учасник; 7) розм. особа; людйна; а ріоиз ~ побожна людйна; 8) юр. сторона; 9) амер. розм. доступна дівчина; 10) амер. розм. вечірка з поцілунками; обіймання; 2. аф 1) партійний; ~ аЕ-Гіііаііоп партійність, належність до партії; ~ сагд партійний квиток; ~ соп-уєпііоп з’їзд партії (на якому висуваються кандидати в президенти і віце--президенти); ~ дге88 (Егоск) вечірнє убрання; ~ Зие8 партійні внески; ~ Іеасіег партійний керівнйк (лідер), вождь партії; ~ Ііпе лінія партії; по-літйчний курс партії; ~ ог^апіхаііоп партійна організація; ~ роїііісз партійна політика; політика партії; ~ у/агГаге боротьба партій, війна між партіями; 2) розділений згорй донйзу на дві рівні частйни; < ~ Ьиттег амер. розм. гуляка, гульвіса; со1д-теа( ~ амер. розм. похорон; пескйе ~ амер. розм. лінчування; ~ Ііпе а) амер. межа між приватними володіннями; б) спільний телефонний провід у кількох абонентів.
рагіу-со1оиге<1 [ 'ра Лі, кліасі] аф 1) різнобарвний, строкатий; 2) барвй-стий, розмаїтий.
раіЧуі$т ['раЛнгт] п партійна система.
рагіу-Ііпег ['ралі,1аша| п прихйльник політйчного курсу партії; прихйльник генеральної лінії партії.
рагіу-шап ['раЛітаеп] п (р! рапу--теп [-теп]) прихйльник, прибічник.
рагіу-роорег |'ралі,ри;ра| п амер. розм. гість, якйй першим іде з вечірки.
рагїу-ууаІІ ['раЛі'\Уз:І| п буд. брандмауер; спільна стіна (двох будинків).
рапітЬіІісаІ [,р2егат'ЬіІікаІ] аф біол. 'навколопупковий.
рапіге [ра'гиа] п фр. прикраси (з коштовностей).
рагуапітйу [.рала пиши] п 1) дріб’язковість: обмеженість: 2) дріб'язкова людйна.
рагуепи ['ра:уап]и:| фр. І. п пар-веню, вйскочка; 2. аф вульгарний.
рагуіроіепі [ра: уіраїап(| аф слабо-сйльний.
раг¥І8 |'ра уі8] п паперть.
раг
89
ра$
ратзсіепі [ра/уфапі] асі] мало-знаючий.
раз [ра:] п фр. 1) першість, перевага; іо £іує (іо уіеїд) іке ~ поступйтися першістю; іо іаке іке ~ оГ зтЬ. мати перевагу перед кимсь; 2) па (у танцях); ~ де деих [ 'ра:сЬ'сЬ:] па-де-де (балетний номер); ~ де ігоіз ['рахЬ'іПУа:] па-де--труа (балетний номер); - зеиі [ра: 'за:!] сольний танець.
разск [ра.зк] п розм. Пасха, Великдень.
разскаї ['ра:зка1] 1. п 1) великодня (пасхальна) свічка; 2) єврейська пасха; 3) пасхальна вечеря; 4) пасхальне ягня; 2. аф 1) що стосується єврейської пасхи; 2) великодній, пасхальний; ~ сапдіе великодня свічка.
разск-е££ ['ра.зкед] п розм. крашанка; пофарбоване великоднє яйце.
разеаг [,ра:8а'а:] розм. 1. п прогулянка; 2. V гуляти, прогулюватися.
разео [ра/зеюи] п розм. 1) прогулянка; 2) поїздка, пікнік; 3) вулиця; набережна; місце прогулянок.
разк [рає/] 1. п (скор. від раззіоп) 1) розм. пристрасть; 2) предмет пристрасті і схиляння; 3) розм. голова; 4) розм. важкий удар; 5) уламки, осколки; місиво; 2. V 1) бити, розбивати; 2) розбиватися.
разка ['ра:/а] п тур. паша.
разкт [ 'рае/т] п кашмірська козяча вовна.
разосІоЬІе ['ра:8ои'доиЬ1] п пасо-добль (танець).
равдие [ра:зк] див. разск.
разцие-По^ег ['ра:8к,Г1аиа] п бот. сон-трава.
раздиіі ['рж8к\¥і1] п пасквіль.
раздиіііапі [рж8к\уі1апі] п пасквілянт.
разчиіііег ['ржзкигіЬ] див. разциііі-апі.
Рамрііп ['ржзк\¥іп] п Пасквіно (вигаданий персонаж, якому приписували пасквілі).
равдиіпасіе [,рж8к\¥і'пеісі] 1. п пасквіль, сатира; 2. у висміювати у пасквілі.
разе [ра:з] 1. п 1) прохід, шлях; 2) перен. канал, підхід, шлях, ключ (до чогось); зке Гоипд іке ~ іо кіз кеагі вона знайшла ключ до його серця; 3) вузька вулиця, провулок; 4) ущелина, перевал, сідловина; 5) військ. стратегічне укріплення; 6) військ. форт, фортеця в горах; 7) фарватер; протока; судноплавний канал; судноплавне русло; 8) брід, переїзд (на ріці); 9) гірн. пропускний отвір; схил; 10) топографічна зйомка; 11) ав. неточно розраховане заходження на посадку; 12) смерть; а зиддеп ~ нагла (раптова) смерть; 13) карт. пас; 14) перехід (з одного стану в інший); 15) посередня оцінка; 16) критичне
становище; 17) фокус; 18) пас, рух рук (фокусника); 19) дотепна вйхватка; 20) спорт, передача (м'яча); пас; 21) вйпад (фехтування); 22) паспорт; перепустка; 23) військ, дозвіл бути відсутнім під час перевірки; відпускне посвідчення; 24) амер. короткотермінова відпустка; 25) безплатний квиток, контрамарка; а Ггее - безплатний залізнйчний квиток; 26) (скор. від раз-зеп£ег) пасажйр; < ~ де§гее диплом без відзнаки; ~ доог двері, що ведуть зі сцени в зал; ~ тагк посередня оцінка; іо кауе (іо £Єі) а ~ де§гее одержати диплом без відзнаки; іо коїд (іо §аіп, іо кеер) іке ~ захищати свою справу; іо зеїі іке ~ зрадити своїх прихйльників (свою справу); 2. у 1) проходити; про-їздйти; рухатися вперед; ріеазе Іеі те ~ будь ласка, дайте мені пройтй; \ує ~ед а1оп£ іке гіуєг ми йшли уздовж рікй; 2) проходити мймо, минати; зке каз ~ед зєуєпієєп їх минуло сімнадцять; 3) пропустйти, проґавити; 4) не звернути уваги; не надати значення; 5) проходити (через щось); переїжджати, перетинати, переправлятися; іо ~ а Ггопііег перейтй через кордон; 6) перевозити, проводити (через щось); 7) просовувати, утягати; іо ~ іке ікгеад ікгои^к іке еуе оГ іке пеедіе втягтй нйтку в голку; 8) передавати, пасувати; ~ те іке Ьиііег, ріеазе будь ласка, передайте мені масло; 9) переходити, перетворюватися (іо, іпіо); іо ~ іо іке гєзєгує переходити в запас; 10) передаватися (переходити) у спадщину; 11) пролетіти, промайнути, спливтй (про час); ко\у циіск ііте ~ез як швйдко летйть час; а зтіїе ~ед оуєт кет Іірз на її губах промайнула посмішка; 12) зникати, щезати; ітй в небуття; іке оїд сизіотз аге ~іп£ старі звйчаї щезають; 13) підходити, годйтися; 14) відбуватися, траплятися, мати місце; 15) виходити за межі; перевйщу-вати; 16) обмінятися; іо ~ £тееііп£5 обмінятися привітаннями; 17) проводити (час); іо ~ ап апхіоиз дау тривожно провестй день; 18) пройтй, вйтримати, скласти (екзамен); ке ~ед іке епітапсе ехатіпаііоп він склав вступ-нйй екзамен; 19) затверджувати; ухвалювати; приймати (закон тощо); іке уєгсіісі ~ед Гот іке рІаіпііГГ вйрок було вйнесено на користь позивача; 20) висловлювати, робйти (зауваження); 21) пускати в обіг; 22) бути в обігу; 23) відходити, ухилятися, залишати; 24) відчувати, переживати; 25) протягувати, пропускати; 26) амер. відчиняти, відмикати; 27) проколоти; 28) спорт, робйти вйпад, нападати; 29) брати, долати (перешкоду); ЗО) юр. підготувати, оформити (документ); 31) шахраювати (в картах); 32) фізл. випорожнятися; мочйти-ся; □ ~ а^ау а) померти; б) зникати, припинятися, минати; в) проводити
час; ~ Ьу а) проходити мймо; б) залишати поза увагою, пропускати; ~ Гог вважатися (кимсь), мати схожість (з кимсь); ке ~ед Гог ту Ьтоікет його прийнялй за мого брата; ~ Гогік виходити, ітй геть; ~ іп а) подавати, пред’являти, здавати; б) померти; ~ іпіо перетворюватися (на щось); переходити (у щось); ставати (чимсь); - ой* а) зникати; припинятися; зменшуватися; б) пройтй, промайнути; в) збувати, підсовувати; г) залишати поза увагою; д) видавати себе (за когось — Гот, аз); ке ~ед кітзеІГ оії аз а досіот він видавав себе за лікаря; ~ оп а) проходити далі; ~ оп ріеазе! проходьте!, не зупиняйтеся!; б) передавати далі; в) переходити до іншого питання; ~ опі розм. а) померти; б) зникати, в) успішно пройтй (курс навчання); г) роздавати, пошйрювати; д) непритомніти; е) амер. розм. напй-тися до нестями; ~ оуєг а) переправлятися (через ріку тощо); б) переправляти, перевозити; в) пропускати, залишати поза увагою; обходити мовчанням; г) проходити, минати; д) передавати; е) померти; є) амер. обходити, уникати (когось); ж) хім. дистилюватися; ~ гошкі передавати одйн одному, пускати по колу; ~ іЬгоп£Ь а) пропускати; б) просіювати, проціджувати; в) провозити, завозити; г) перетинати, переходити; д) переживати; е) проколювати; ~ ир амер. розм. відмовлятися (від чогось); відкидати (щось); < іо ~ Ьу іке пате оГ... бути відомим під ім’ям...; іо ~ єуєпіз іп гєуіє\у робйти огляд подій; іо ~ іп іке скескз розм. померти; іо ~ опе’з ртотізе дати обіцянку; іо ~ іке Ьиск амер. зва-лйти відповідальність (на когось).
раззакіїііу [,ра:за'Ьііііі] п прохідність.
раззаЬІе ['ра:заЬ1] 1. п підхожа людйна; 2. аф 1) прохіднйй; проїзнйй; відкрйтий для проїзду; 2) судноплавний; 3) достатній; стерпний; задовільний; а ~ кпо\УІед§е оГ Еп^іізк достатнє знання англійської мови; 4) що перебуває в обігу; 3. адч досить, добре, неабйяк; зке із ~ §оод-1оокіп£ вона досить гарненька.
раззасіе [ра'зеїд] п тупцювання коня на одному місці.
раззайо [ра'за:с!ои] п (рі раззадоз, раззадоез) спорт, удар (рапірою).
разза£е ['раезібз] 1. п 1) проходження; прохід, проїзд, перехід, хід; 2) рейс; політ на літаку; поїздка по морю; 3) плата за проїзд (на пароплаві, літаку); іо Ьоок (іо рау, іо іаке) опе’з ~ взяти квиток на пароплав; 4) переліт (птахів); а Ьітд оГ ~ перелітний птах; 5) шлях, дорога, прохід (через щось); 6) перевал, переправа; 7) коридор; передпокій; 8) пасаж; галерея; 9) вхід, вйхід; прохід, проїзд; право проходу (проїзду); по ~ (Ьіз \уау! проїзд закрй-
раз
90
раз
то!; 10) хід, перебіг (часу, подій); 11) перехід (з одного стану в інший); перетворення; 12) урйвок, частйна, місце (в книзі тощо); 13) рі розмова, обмін люб’язностями; 14) ухвалення, схвалення, затвердження (закону); 15) пригода, подія, епізод; 16) прохожі, перехожі; 17) збір з пасажйрів; 18) рівномірна хода коня; 19) муз. пасаж; 20) анат. прохід, протока; 21) фізл. вйпорожнення; < ~ оГ агтз а) військ, сутичка, бій; б) суперечка; 2. V брати праворуч (ліворуч); рухатися боком (кінний спорт).
разза£Є-Ьоаі [ 'ржзісізЬоиі] п пором.
разза£е-іуау [ 'ржзкізхуеі] п 1) прохід; пасаж; коридор; 2) гірн. відкаточна вйробка; 3) тех. перепускнйй канал; зрівняльний канал.
раззапі ['раезопї] аф загальнопрйй-нятий; модний.
разз-Ьаші ['ра:$Ьаеікі] п 1) смуга пропускання частот (радіоприймача тощо); 2) рад. смуга прозорості.
разз-Ьоок ['ра:зЬик] п 1) банківська розрахункова кнйжка; 2) амер. забірна кнйжка.
разз-скеск ['ра:8і/ек] п контрамарка (на вихід).
разз-(1е£гее ['раїзді'дгі:] п диплом без відзнаки.
раззе [раґзеї] аф фр. 1) побляклий; змарнілий; 2) застарілий, немодний.
раззесі [ра:зІ] аф амер. 1) що пройшов вйпробування; що відповідає вимогам; 2) неоплачений, невйплачений (про дивіденди).
раззесі-тазіег ['ра:8ї,та:8їа] п 1) якйй одержав звання майстра; 2) знавець, фахівець; вйзнаний майстер.
раззетепіегіе [,ра:зта:т)Чгі:] п фр.
1) оздоблення басоном (бісером, галуном); 2) золотйй (срібний) галун.
раззеп^ег [ 'рж8іпсіз9] п 1) пасажйр;
2) сідок, їздець; 3) розм. слабкйй гравець спортйвної команди; < ~ Ьоаі пасажйрський пароплав; ~ саг а) лег-ковйй автомобіль; б) пасажйрський вагон; ~ Гаге плата за проїзд; ~ корріп§ розм. перевезення пасажйрів на короткі відстані; ~ зкір пасажйрське судно; ~ ігаГГіс пасажйрський рух.
раззеп£ег-рі£еоп [ 'рае8іпсіза,рісізап] п орн. мандрівнйй голуб.
раззе-рагіоиі ^рол^ра/Нг.} л фр. 1) відмйчка; 2) картонна рамка; паспарту.
раззег [ ра:8а] п 1) перехожий; проїжджий; подорожній; 2) особа, яка склала екзамени без відзнаки; 3) той, хто складає екзамен; 4) контролер готової продукції; бракувальник.
раззег-Ьу ['ра:8а'Ьаі] п (рі раззе гз--Ьу) перехожий; проїжджий; подорожній.
раззегіпе ['раезагаїп] 1. п птах з ро-
дйни горобйних; 2. аф горобйний, гороб’ячий.
раззегз-Ьу ['рагзаг'Ьаі] рі від раззег-Ьу.
разз-£иаг<1 ['ра:зда:сі] п військ, іст. налокітник.
разз-кешр ['раїзЬегпр] п прядиво (коноплі) третього сорту.
раззіЬІе [ 'раезіЬІ] аф чутлйвий, вра-злйвий.
раззіЛога [,рге8і'Г1о:г9] див. раззіоп--По\уєг.
раззіш ['раезіш] лат. всюди, скрізь; в різних місцях (при посиланні на автора тощо).
раззітеїег [ра'зітпа] п автомат для продажу залізнйчних квитків.
раззіпз ['рагзіді 1. п 1) проходження; минання; іп ~ мимохідь, між іншим, побіжно; 2) перебіг; іке ~ оГ ііте перебіг часу; 3) брід, переправа; 4) зал. запасна колія; 5) рух поїздів; ~ оГ ігаіпз обгін поїздів; 6) декоратйвна шовкова тканйна; 7) поет, смерть; 8) спорт, обгін; ~ іке Ьаіоп передача естафетної палички; 2. аф 1) скоро-минущий, швидкоплйнний, миттєвий; 2) побіжний; випадковий; ~ геГегепсе побіжна згадка; ~ §гееііп§ вітання на ходу; 3) переважаючий; < ~ Ьау роз-шйрення дороги для зустрічного руху і обгону; ~ ігаск зал. обгінна (роз’їзна) колія; ~ ипіі військ, частйна (підрозділ), що йде на зміну; 3. айк дуже, надзвичайно; ~ гіск надзвичайно багатий.
раззіпз-ЬеІІ [ 'ра :8ідЬеі] п 1) похоронний дзвін; 2) недобра прикмета.
раззіп£-Ьу ['ра:8ід'Ьаі] п ігнорування, зневага.
раззіп£Іу ['раїзідії] айк 1) між іншим, мимохідь; 2) дуже.
раззіпз-поіе [ ра:8ідпоиі] п муз. перехідна нота.
раззіоп ['рае/п] 1. п 1) прйстрасть, прйстрасне захоплення (кимсь, чимсь — Гог); а ~ Гог тизіс прйстрасне захоплення музикою; 2) запал, прй-страсність, ентузіазм; 3) предмет прй-страсті; любов, кохання, захоплення; 4) вйбух почуттів; сйльне душевне хвилювання; а ~ оГ §гіеГ прйступ горя; 5) гнів, спалах гніву; іо Ье іп ~ гніватися; іо Лу іпіо а ~ скипіти, розлютуватися; 6) пасйвний стан, пасйвність; 7) (іке Р.) рел. страсті господні;
Р. тизіс «Страсті» (вокально-драматичний твір); - ріі амер. розм. кінотеатр просто неба; Р. ріау іст. містерія, шо відображає страсті господні; ~ га-ііоп амер. розм. прйятель, дружок; Р. 8ипдау церк. п’ята неділя велйкого посту; Р. іісіе церк. п'ятий і шостий тйжні велйкого посту; Р. \Уеек церк. страснйй тйждень, шостий тйждень велйкого посту; 2. V І) виявляти почуття; 2) бути охопленим прйстрастю.
раззіопаї ['рафпі] 1. п мартиролог; 2. аф прйстрасний, палкйй.
раззіопагу ['рафпап] див. раззіопаї.
раззіопаіе [ 'рафпіі] аф 1) прйстрасний, палкйй; 2) несамовйтий, невгамовний; 3) запальнйй, гарячий; 4) закоханий.
раззіоп-Ло^ег ['рае]п,Г1аиа] п бот. пасифлора, мучениця.
раззіопізі ['рае/апізі] п член італійської католйцької секти.
раззіопіезз ['рафпііз] аф безпрй-страсний, безстрасний; байдужий; холоднокровний; спокійний.
раззіуаііоп [,рзе8і'уеі/п] п пасивація, поверхневе протравлювання.
раззіуаіог ['раезіуеііо] п пасиватор, пасивуючий агент.
раззіуе ['рзезіу] 1. п 1) грам, пасйвний стан; пасйвна форма; 2) покірна істота; 2. аф 1) пасйвний, бездіяльний, інертний; ~ аіг сІеГепсе військ, пасйвна протиповітряна оборона; ~ Пі§кі ав. політ з вйключеним двигуном; 2) слухняний, покірний; якйй не чйнить опору; пасйвний; ~ гезізіапсе пасйвний опір; 3): ~ уоісє грам, пасйвний стан; 4) фін. безпроцентний; ~ Ьопсіз амер. безпроцентні облігації; 5) хім. інертний; неактйв-ний.
раззіуізш ['ржзіУіхт] п 1) пасйв-ність, інертність; 2) принципова па-сйвність.
раззіуііу [рж'зіУіи] п 1) пасйвність, інертність, бездіяльність; 2) покірність; 3) безвілля; 4) мет. пасйвність (металу).
разз-кеу ['ра:зкі:] п 1) відмйчка; 2) перен. ключ; 3) ключ від американського замка; 4) ключ (від вхідних дверей); < ~ тап злодій-зломшик.
раззіезз ['ра:8Іі8] аф поет, непро-хіднйй.
разз-тап ['ра:зтаеп] п (рі разз-теп [-теп]) студент, якйй одержує диплом (ступінь) без відзнаки.
раззшеіег'['ра:8,ті.їа] п тех. паса-метр.
раззотеіег [рае'ззтНа] п крокомір.
разз-оиі ['раїзаиі) п 1) контрамарка (для повторного входу) (тж ~ скеск); 2) амер. роздача; 3) розм. знепритом-нення.
Раззоуег ['ра:8,оиуз| п рел. 1) єврейська пасха; 2) пасхальне ягня.
раззоуег ['ра:з,ои\а] п прохід, перевал.
раззрогі [ ра:зрз:і| 1. п 1) паспорт: 2) перен. ключ, перепустка: 2. г видавати паспорт, забезпечувати паспортом.
разз-ііскеі ( ра:з, икп] п перепустка.
раззиз [ раезззі п пісня, частина, розділ (поеми тощо).
разз^ау [ ра:з\\еі| п прохід.
раз
91
раі
разз-луотап [ра:з,\уитоп] п (рі разз-у/отеп [-,\уітт]) студентка, яка одержує диплом (ступінь) без відзнаки.
ра$зд¥ог<1 ['ра:з\уо.сі] п військ, пароль; перепустка.
разі [ра:зі] 1. п 1) минуле; минувшина; іі із а 1йіп§ ої іке ~ це справа минулого; 2) життя людини (минуле); у/е кпо\у поікіп§ оГ кіз ~ ми нічого не знаємо про його минуле (життя); 3) (іке ~) грам, минулий час; 2. асі] 1) минулий; ~ топік минулий місяць; Гог 8оте ііте ~ останнім часом; іп а£Є8 ~ апсі £опе у далекому минулому; 2) грам, минулий; ~ іепзе минулий час; ~ рагіісіріе дієприкметник минулого часу; 3. асії 1) мймо; іке уеагз Ле\у ~ рбкй промайнули; 2) убік; іо Іау ~ відкладати; 4. ргер 1) мймо, повз; со \уа1к ~ зтЬ. пройтй повз когось; 2) за, по той бік; ~ іке ЬгісІ£Є за мостом; 3) більше, понад; ке із ~ ГіГіу йому понад п’ятдесят; аі каІГ - зіх о пів на сьому; 4) понад; поза межами (чогось); іі із ~ епдигапсе це нестерпно; іо Ье ~ опе-зеїї розм. бути в нестямі; ~ ЬеІіеГ неймовірно.
разів [реїзі] 1. п 1) здобне тісто; 2) макаронний вйріб; 3) паста, мас-тйка; депіаі ~ зубна паста; 4) кул. паштет; 5) пастила; халва; 6) склад, маса; 7) клей; клейстер; 8) розім’ята глйна; 9) розм. удар кулаком; 10) розм. мозок; 11) ел. актйвна маса (для акумуляторних пластин); 12) страз; •> ~ апд 8СІ88ОГ8 розм. літературна компіляція (досл.\ клей і ножиці); 2. V 1) наклеювати, приклеювати; склеювати клейстером (клеєм); 2) розм. побйти, відлупцювати; □ ~ ир розклеювати.
ра$іе-Ьоаг<1 [ 'реі8іЬо:сі] п дошка для тіста.
разіеЬоапі [ 'реі8іЬо:сі] 1. п 1) клеєний картон; 2) перен. фікція, ефемерність; 3) дошка для тіста; 4) розм. ві-зйтна картка; 5) розм. залізнйчний квиток; 6) розм. гральна карта; збірн. гральні карти; 2. асі] 1) картонний; 2) перен. неміцнйй, несталий, хиткйй; ефемерний; іке ~ ігіитрк ефемерний тріумф.
ра$іе-е£§ ['реїзіед] п крашанка.
разіеі І [раез'іеі] п 1) пастель; 2) малюнок пастеллю (тж іп ~); < ~ ЬІие пастельно-голубйй, ніжно-бла-кйтний.
разіеі II [ рзезіоі] п 1) бот. вайда, синйльник; 2) сйній природний барв-нйк з вайди.
разіеііізі [ржз'іеіізі] п художник, якйй малює пастеллю.
разіег ['реїзіа] п 1) амер. смужка клейкого паперу; 2) робітнйк, якйй наклеює ярликй.
разіегп [ 'рж8іо:п] п 1) бабка (у коня); 2) пуго.
разіеигізт [ раезіотіхт] п мед. щеплення за методом Пастера.
разіеигіхаііоп [,рае8іогаі'хеі/п] п пастеризація.
разіеигіге [ 'раезіогаїх] V 1) пастеризувати (молоко); 2) мед. робйти щеплення за методом Пастера.
разґеигігег ['раезіогаїхо] п пастеризатор, апарат для пастеризації.
разііссіо [ра:8'іііі/ои] п (рі разііссі) італ. 1) попурі; суміш; 2) стилізація (особл. літературна); 3) пастіччо (опера, складена з уривків різних опер).
разіісіїе [ржз'іі:/] див. разііссіо.
разііі [рзезіїї] п 1) таблетка;
2) ароматйчна свічка; 3) пастель.
разііііе [раез'іі;!] див. разііі.
разііше [ра:зіаіт] п приємне проведення часу; розвага; гра; зрогіз апсі ~з спорт та ігри.
разііпезз ['реїзішіз] п клейкість, лйпкість.
разііп§ ['реїзіп]] п 1) намазування; склеювання; 2) рі папір для наклеювання; 3) розм. прочухан.
разі-шазіег ['ра:8і,та:8іо] п 1) не-перевершений майстер, знавець, фахівець; ке \уаз а ~ іп еіоциепсе він був неперевершеним промовцем (оратором); 2) колйшній глава, магістр (масонської ложі, гільдії, коледжу).
разіог ['ра;зіо] 1. п 1) пастор; 2) духовний пастир; 3) орн. рожевий шпак; 2. V 1) бути пастором; 2) бути пастирем.
разіогаі ['ра:8іого1] 1. п 1) пастораль; 2) церк. послання (єпископа); 3) кнйга (трактат) про обов’язки пастора; 2. асі] 1) пастушачий; 2) пасторальний; 3) пасторський; 4) пастирський.
разіогаїе [,рае8іо'га:1і] п (р/разіогаїі, разіогаїез) муз. пастораль.
разіогаїі [,рае8іо'га:1і] рі від разіо-гаїе.
разіогаїізі ['ра:8ізгз1і8і] п 1) автор пасторалей; 2) скотар, вівчар; 3) фер-мер-вівчар; 4) той, хто оселйвся на державній землі з метою її придбання.
ра$Іога1І2в [ ра:8іого1аі2] V 1) надавати сільського вйгляду; 2) писати пасторалі.
разіогаіе ['рагзіопі] п 1) пасторат, посада пастора; пасторство; 2) збірн. пастори.
разіогіу ['рогзіоіі] ай] пасторський, разіогзііір [ 'ра:8іо]їр] див. разіогаіе. разіоиз [ раезіоз] ай] одутлий, пастозний.
разігу [ реїзіп] п збірн. 1) кондй-терські вйроби (тістечка, торти, печиво); 2) розм. гарненькі жінкй.
разігу-соок [ реїзіпкик] п кондйтер.
разіигаЬІе |'ра:8і)игоЬ1] асі] придатний під пасовйще, пасовйшний.
разіига^е ['раїзуштсіз] п 1) пасо-
вйще; 2) паша, підніжний корм; 3) пасіння, вйпас.
разіиге ['раїзі/о] 1. п 1) пасовйще, вйгін; вйпас; ~ Гагтіп§ пасовйщне господарство; 2) паша; 2. V 1) пасти худобу; 2) пастися.
разіиге-іаікі ['ра:зі]9Іаепсі] п пасо-вйсько, вйгін.
разіу І ['ржзії] п 1) пиріг з м’ясом (з яблуками, з варенням); 2) друк, палітурник.
разіу II ['реїзії] асі] 1) тістоподібний; в’язкйй; 2) розм. блідйй; одутлий; 3) розм. хворий, нездоровий; І Гееі -я погано почуваю себе; 4) розм. несправжній, фальшйвий (про коштовності) .
разіу-Гасегі ['реі8іі,Геізі] асі] од)Н'-лий; блідйй.
Раї [ржі] п 1) ж. ім'я Пат, Пет (зменш, від Раігісіа, Магіка, Маікіїсіа); 2) ч. ім'я Пат, Пет (зменш, від Раігіск); 3) Пет (жарт, прізвисько ірландця).
раі [ржі] 1. п 1) поплескування, ляскання; шльопання; 2) оплеск, ляпанець (звук), стук; 3) звук кроків; 4) шматок, кружальце (масла); 5) чечітка; танець американських негрів; 6) (скор. від раіепі) патент; 7) (скор. від раііегп) зразок, прйклад; < іо §іує зтЬ. а ~ оп іке Ьаск вйсловити комусь своє схвалення; 2. асі] 1) підхожий; доречний; 2) своєчасний; вчасний; вдалий; 3. асіу 1) до речі; своєчасно, вчасно; вдало; 2) твердо, точно; добре; іо кпо\у а Іеззоп оїї ~ добре знати урок; 4. V 1) поплескувати (когось); шльопати; погладити (когось); 2) пригладжувати; 3) огладжувати (коня); 4) амер. хлопати себе по колінах і притопувати під музику (дивлячись на танцюючих).
раї-а-саке ['раеіакеїк] п дитяча гра в ладки.
раіаске [раґіа;/] п невелйке посильне судно.
Раіа&опіа [,раеіо'доипіо] п геогр. н. Патагонія.
Раіазопіап [,раеіо'доип)дп] 1. п патагонець; патагонка; 2. асі] патагонський.
раіауіпііу [,ржіо'уіпііі] п лінгв. па-дуанський діалект латйнської мови.
раі-ЬаІІ ['раеіЬо:!] п 1) знев. гра в теніс (у крйкет) у повільному темпі; 2) перен. іграшка; м’яч.
раісії [ржі/] 1. п 1) латка; 2) клаптик; 3) пов’язка на оці; 4) смркка наклеєного пластиру; 5) мушка (на обличчі); 6) пляма неправильної форми; 7) невелйка ділянка землі; 8) оздоблення (на сукні); 9) урйвок; 10) відрізок часу; 11) мед. пляма, бляшка; 12) військ, оболонка кулі; 13) геол. пляма породи; 14) розрйв льодовика (альпінізм); 15) розм. блазень; 16) опудало, одоробло; недоумок; 17) важка
раї
92
раї
(за характером) людйна; буркотун; < ~ іе81 мед. алергічна проба на шкірі; 2. V 1) латати, лагодити; 2) вкриватися плямами; 3) використовуватися для латок, для лагодження; 4) бути місцями покритим (усіяним) (чимсь)', 5) наклеювати мушки; □ ~ ир а) підлату-вати; б) улагоджувати (сварку)', в) робйти щось нашвидкуруч (недбало); г) збирати, складати, об’єднувати; < (о ~ ир іке Ііпе військ, ліквідувати про-рйв.
раісЬ-Ьох ['ржї/Ьокз] п іст. коробочка для мушок.
раісіїед [ржї/ї] асі] полатаний, полагоджений; ~ ігоизегз полатані штанй; штанй з латками.
раіске<1-ир ['ржї/і'лр] аф 1) полатаний; ~ паїіопз клаптикові держави; 2) з наклеєними мушками.
раісіїег ['ржї/а] п робітнйк, якйй виконує дрібнйй ремонт; латальник.
раїсйег-ир ['ржїр'лр] див. раїсйег.
раїсіїіпз ['ржірі]] п 1) латка (тж ~ ир); 2) тех. дрібнйй ремонт; 3) тех. замазування; заварювання; забивання, закладання; латання; 4) наклеювання мушок.
раісіюиіі ['ржі/иіі:] п 1) бот. пачулі; 2) духй з різкйм запахом (з пачулі).
раїсй-роскеї ['ржї/,рокії] п накладна кишеня.
раїсіпуогк ['ржфуогк] п 1) клаптикова ковдра; килимок з різнобарвних клаптиків; 2) плутанйна, мішанйна; гармйдер; < ~ іпїеііесї еклектйчний розум; ~ роеїз поети-наслідувачі; а гир-їиге І8 пої ргеГегаЬІе іо а ~ реасе де незгода, там часто шкода.
раісіпуогку [ ржі/, \уа:кі] асі} розм. клаптиковий; строкатий.
раісіїу [ ржі/і] аф 1) укрйтий плямами, плямйстий; поцяткований; 2) неоднорідний; строкатий; різношерстий; 3) урйвчастий; випадковий; 4) розм. дражлйвий, злий; йе І8 а Ьіі ~ він трохи роздратований.
раіе [реіі] п 1) розм. голова, «макітра»; 2) маківка (голови)', 3) заст. розум, глузд, інтелект; ійе Ье8і ~8 оГ ійе кіннот найкращі умй королівства.
раіе [ра:'іеі] п фр. паштет.
раїеГасїіоп [,ржіі'£жк/п] п розголошення, оприлюднення.
раіеііа [ра'іеіа] п (рі раіеііае) лат. 1) плоска посудина, патела; 2) анат. колінна чашечка; 3) бот. блюдце, патела.
раіеііае [ра'їеіі:] рі від раіеііа.
раїеііиіа [ра'іе^иіа] п (рі раіеііиіае) бот. блюдце.
раіеііиіае [ра'іе1]и!і:] рі від раіеііиіа.
раіеп ['ржізп] п 1) металевий кружок, диск; 2) церк. дйскос.
раїепсу І'реііапзі] п 1) явність, оче-вйдність; 2) біол. розкрйтий стан.
раіеігі ['реіопі] 1. п 1) патент; ди
плом; іо £гапі а ~ надавати патент; 2) іст. жалувана грамота; привілей; 3) перен. знак, ознака; печать; 4) виняткове право; право, одержуване зав-дякй патенту; 5) запатентований предмет (вйнахід); 6) амер. дарування землі урядом; 2. аф 1) явний, очевйд-ний; ~ сгіте явний злочин; 2) (запатентований; 1еііег8 ~ надавчий лист, жалувана грамота, патент; 3) оригінальний; дотепний; новйй; власного вйнаходу; 4) відкрйтий; 5) бот. розкрйтий; 6) загальновідомий; загальнодоступний; громадський; 7) вйщого сорту (про борошно)', < ~ Поиг пше-нйчне борошно найвйщого сорту; ~ £ие1 брикетне пальне; ~ Іау/ патентний закон, патентне право; ~ ІеаїЬег лакована шкіра, лак; ~ ІеаїЬег 8ЙОЄ8 лаковані черевйки; ~ оїїісе бюро патентів; ~ зресіГісаїіоп опис патенту; 3. V 1) патентувати (щось); брати патент (на щось); 2) бути оригінальним, відзначатися (чимсь); 3) амер. одержувати право на урядову землю; 4) дарувати.
раіепіее [,реііап'іі:] п власник патенту.
раіепііііз [ реііапїіт) ] п 1) патентування; 2) тех. гартування у свинцевій ванні.
раіепііу [ реііапііі] асіу явно, оче-вйдно; відкрйто.
раїепї-гі§Ьї ['репапі'гаїі] п патентне право.
раіепї-гоіі І'реііапігоиі] п спйсок жалуваних грамот і патентів, вйданих за рік.
раіег ['реііа] п шк. розм. батько, патер.
раіега ['ржіага] п (рі раіегае) лат. 1) архт. патера, круглий орнамент (у вигляді тарілки); 2) патера (посудина).
раіегае [ ржіагі:] рі від раіега.
раїегГашіііаз ['реііаЕз'тіІіжз] п (рі раіге8£аті!іа8 ['реіігкг-]) лат. глава сім’ї, господар дому.
раіегпаї [ра'іа:пі] аф 1) батьківський; 2) шо є родичем по батькові; ~ §гапс!£аійег дід по батькові; 3) отчий.
раїегпа1і$т |ра'іа:па1іхт] п батьківське опікування; батьківське піклування.
раіегпаїізііс [ра,іа:па'1і8іік] аф батьківський; отчий.
раіегпаїіхесі (ра Ча:пз1аі2сі] аф підопічний, залежний; ~ іпзшшіопз залежні організації.
раіегпіїу [ра'іа:піП] п 1) батьківство; 2) джерело, авторство; 3) походження по батькові.
раїегпозіег ['ржїУпозїз] 1. п 1) «отче наш» (молитва), 2) заклинання, магічна формула; 3) нудне оповідання; 4) чотки; 5) тех. елеватор; 6) архт. орнамент з круглими (овальними) підвищеннями; < ВІаск Р. чор
на магія; Аре’8 Р. скрегіт зубів; 2. у вудити на волосінь з нйзкою гачків.
раіегпо$іег-1іпе [,ржїа'по8ї9Іаіп] п риболовецька волосінь з нйзкою гачків.
раіе$і [ра:'іеі2і] п іст. 1) жрець--правйтель; 2) дрібнйй правйтель; 3) правйтель шумерського міста-дер-жави.
раіЬ [ра:0] 1. п (рі раШ8 (ра:дг]) 1) стежка, доріжка; 2) шлях; їо Ье іп 8тЬ.’8 ~ стати комусь поперек дороги; 3) курс, маршрут (польоту); 4) траєкторія; 5) фіз. пробіг (частки); 6) путь, дорога; 7) лінія поведінки (дії); іо Гої-1о\¥ їЬе ~ о£ диїу додержувати обов’язку; 8) хід думки (міркування); 9) бігова доріжка (трек); 10) коло іподрому; 11) спорт, прохід у захисті; 12) мед. нервовий шлях, провіднйй шлях (головного і спинного мозку); 2. V ітй по шляху.
рагії-Ьгеакег ['ра:0,Ьгеіка] п піонер, першовідкривач, землепроходець.
раікетаііс [,рж0і'тжіік] аф емоційний.
раіііеііс [ра'0еїік] аф 1) зворушливий; жалісний; жалюгідний; ~ 8І§Ьі зворушливе видовище; ~ сгеаїиге жалюгідне створіння; 2) патетйчний; ~ 8ігіке страйк солідарності.
раіііеіісаііу [ра'0еїіка1і] асіу жалісно; зворушливо.
раікеїісз [ра'0еіік8] п рі (вжив, як зіп%) 1) патетика; 2) вйвчення прй-страстей.
раїк-ГішІег ['ра:0,£аіпсіа] п 1) дослідник (маловивченої країни); землепроходець; слідопйт; 2) покажчик курсу (в радіолокації); 3) військ, літак наведення; 4) член екіпажу літака наведення; 5) парашутйст, якого скидають в район десантування для подачі сигналів; 6) радіолокаційний прйлад літака; 7) мед. зонд, щуп.
раік1е8$ ['ра:01і8| аф 1) бездоріж-ний, непрохіднйй; 2) непроторбва-ний; 3) не досліджений.
райі-та$<ег ['ра:0,та:8їз] п амер. дорожній інспектор.
рагію£епе$і$ [,рж0ои'сізепі8і8] п патогенез.
раіііозепеііс (,рж0ас1зі'пегік| див. раїйо^епіс.
раїко£епіс [, рж0ои сізепік] аф мед. хвороботворний, патогенний.
раїко^потопіс |рз,0здпз'тзпік| аф мед. патогномонічний, характерний для певної хвороби.
раїко£поту (рз'0здпзті| п мед. па-тогномонія.
раіко1о£іс(аі) [,рж0з'1ос1зік(з1)] аф 1) патологічний: 2) емоційний, пристрасний.
ра(іюІО£І8< [рз'0з1зсізі8(] п мед. патолог.
раї
93
раї
раїйоїо^у [ра'ОоІасізі] п мед. патологія.
раі!ю$ [ 'реі038] п 1) прйстрасне натхнення, піднесення; ентузіазм; 2) пафос; 3) страждання; 4) чутлйвість.
раїЬуау ['ра:0\уеі] п 1) стежка; доріжка; дорога; шлях; 2) тех. місткй для сполучення; робочий місток; 3) рі мед. провідні шляхй.
раїіЬиІагу [ро'СіЬ)иЬп] аф жарт, ві-шальницький; ~ ркіх фізіономія вішальника.
Раїіепсе [реі/зпз] п ж. ім'я Пей-шенс.
раїіепсе ['реірпз] п 1) терплячість, терпіння; іке ~ оГ ЗоЬ ангельське терпіння Іова; 2) наполегливість, упертість; 3) карт, пасьянс.
раїіепсе-сіоск ['реірпвсіок] п бот. шпинатний щавель, англійський шпинат.
раїіепі ['реі/апї] 1. п 1) пацієнт, хворий; 2) поранений; 3) об’єкт вплй-ву; < ~ 8їгеп£ік військ, кількість хворих і поранених у госпіталі; 2. аф 1) терплячий; Ке І8 ~ іп аскегаііу він терпляче переносить випробування (труднощі); 2) наполегливий, упертий; 3) що витерплює (зносить, витрймує, допускає) (щось — оГ); р1апї8 ~ оГ соїд рослйни, які не бояться холоду.
раїіпа ['раеїша] п патйна, чернь.
раїіо ['раеїюи] п ісп. внутрішній дворик, патіо; < ~ дге88 довга домашня сукня.
раІі$$егіе [ра'їізап] п фр. кондйтер-ські вйроби; тістечко, печиво.
раІоі$ ['раеї\¥а:] п фр. місцева говірка.
раїооііе [ро'ішїі] п амер. розм. коханка; «дівчатко»; а Ьаісй оГ ргеііу--раппед ~8 компанія гарненьких дівчаток.
раІге$Гаті1іа$ ['реіїгі:гГо'ті1іае8] рі від раіегГатіІіаз.
раїгіагсії ['реіїпагк] п 1) глава роду (громади, сім’ї); 2) старійшина; 3) родоначальник; засновник; 4) церк. патріарх; 5) умудрений досвідом старець.
раїгіагсіїаі [,реііп'а:ка1] аф 1) патріархальний; 2) церк. патріарший; 3) поважаний.
раїгіагсіїаіізіп креіїп'огкоііхт] п правління найстаршого в роді.
раїгіагсіїаіе ['реііпагкеїі] п церк. 1) патріархія; 2) резиденція патріарха; 3) патріаршество.
раїгіагскізт ['реіїпагкігт] див. ра-їгіагскаїізт.
раїгіагску ['реііпагкі] п І) патріархат; 2) патріаршество.
раїгісе ['реіїпз] див. раїгіх.
раїгісез ['реіїгі8І:х] рі від раїгіх.
Раїгісіа [ра'їгфо] п ж. ім’я Патрі-ша, Патрйція.
раїгісіап [ра'їпрп] 1. п патрйщй;
аристократ; 2. аф патриціанський; аристократйчний.
раїгісіаіе [рз'їл/пі] п патриціат, аристократія.
раігісісіаі [.раеїл'закії] див. раггісі-даі.
раїгісіде ['раеїгізакі] п 1) батько-вбйвство; 2) батьковбйвця.
Раїгіск [раеїпк] п ч. ім'я Петрік, Патрік.
раїгісііпошз краеїп'кіаіпаз] див. ра-ігосііпоиз.
раїгісо ['равіпкои] п (рі раїгісоез) розм. неграмотний священик, піп.
раїгітопіаі [,рзеїгі'тоипіа1] аф ро-довйй, спадкоємний; ~ езїаїе родовйй маєток.
раїгітопу ['раеїптапі] п 1) спадщина; спадкоємне майно; 2) спадкоємна частка батька; вотчина, батьківщина; 3) церковна власність.
раїгіоі ['раеїгюї, 'реіігюї] п патріот.
раїгіоііс [,раеїп'зїік] аф патріотйч-ний; іке Огеаї Р. \¥аг Велйка Вітчизняна війна; ~ Гее1іп£8 патріотйчні почуття.
раїгіоіісаііу [,раеїп'оїіко1і] адк пат-ріотйчно.
раїгіоїІ8т ['ржітюіітт] п патріотйзм.
раїгІ8Їіс [рУїпзїік] аф церк. що належить отцям церкви.
ра1гі$1іс$ [ра'ІП8іік8] п церк. патрй-стика.
раїгіх ['реісгік8] п (рі раігісе8) друк. патриця.
раїгосіпаїе [раеї'гоизіпеїї] V підтрй-мувати, відстоювати (щось), стояти (за щось).
раІгос!іпои$ [,раеїго'к1аіпо8] аф схожий більше на батька, ніж на матір.
РаІгос1и$ [ро'їгокіоз] п ч. ім'я Па-троклус, Патрокл.
раїгої [ро'їгоиі] 1. п 1) патруль; дозір; оп ~ у дозорі; 2) патрулювання; 3) ав. баражування; 4) загін бойскаутів; < ~ ЬотЬег ав. патрульний бомбардувальник; ~ сгаїї амер. військ, сто-рожовйй корабель берегової охорони; ~ диіу військ, караульна служба; ~ Іеад-ег начальник загону бойскаутів; ~ УЄ8-8ЄІ патрульне судно; сторожовйй катер; 2. V 1) патрулювати; охороняти; 2) ав. баражувати.
раїгоііег [ра'ігоиіа] п канад. військ. патрульний літак берегової авіації.
раїгоіііпз [ро'їгоиіп]] п 1) військ. патрулювання; 2) ав. баражування.
раїгоішап [ро'їгоиїтаеп] п (рі ра-ігоїтеп [-теп]) амер. поліцейський.
раігої-^а^оп [ра'їгои1'\уаедоп] п амер. в’язнйчна карета; поліцейська машина.
раїгоп [ 'реіігап] п 1) заступник, за-хиснйк; патрон; шеф; ~ оГ іке ат покровитель мистецтв, меценат; 2) прихйльник (певних поглядів тощо)', 3) постійний покупець, клієнт; пос
тійний відвідувач; 4) кіноглядач; 5) рі почесний комітет; 6) власник невелйкого судна; 7) рел. охоронець, хранй-тель.
раїгопа&е ['рзеїгапкіз] п 1) заступництво, опікування; шефство; 2) заступницьке ставлення; 3) церк. право призначення на посаду; 4) амер. роздавання посад партією, що перемогла; 5) контроль за роздаванням громадських посад і привілеїв; 6) приватна фінансова підтрймка; 7) постійні відвідувачі, постійна клієнтура; < Р. 8ес-геіагу секретар державної скарбнйці у Велйкій Британії.
раІгопе$$ [ реіїгопіз] п покровйтель-ка; патронеса.
раїгопне ['раеігапаїх] V 1) опікуватися), протегувати; захищати; 2) ставитися зверхньо (зневажливо); 3) подавати приватну фінансову підтрймку; 4) бути постійним відвідувачем (клієнтом).
раїгопушіс [,раеїга'пітік] 1. п 1) родове ім’я; 2) по батькові; 2. аф 1) патронімічний; 2) що вказує на походження (про префікс, суфікс).
раїгопушісаі [,раеіга'пітіка1] див. раїгопутіс 2.
раїгооп [ра'ті:п] п амер. іст. власник маєтку з деякими феодальними привілеями.
Раїзу ['раеїзі] п 1) ж. ім'я Патсі, Петсі (зменш, від Раїгісіа); 2) ч. ім'я Патсі, Петсі (зменш, від Раїгіск).
раІ$у [раеїзі] п амер. розм. 1) боягуз; нікчема; слабка людйна; 2) слаб-кйй гравець; 3) простак; тютя; 4) козел відпущення.
раїїеп ['раеїп] п 1) лйжі північних народів; 2) черевйк на товстій дерев’яній підошві; 3) діал. ковзанй; 4) фундаментна плита; фундамент; 5) база колони; 6) поріг; їо гип оп ~8 базікати без угаву.
раїїег І'раеіа] 1. п 1) соціальний жаргон; ікіеуе8’ ~ злодійський жаргон; 2) скоромовка; 3) речитатйв; 4) розм. слова пісні, текст комічних номерів; репрйза; 5) розм. базікання, балаканй-на; 6) стукання; 7) тупотіння; 2. V 1) говорйти скоромовкою, торохтіти; 2) говорйти на жаргоні (таємною мовою); 3) розм. розмовляти якоюсь мовою; 4) барабанити, стукати, порошити (про дощ тощо)', 5) дріботіти, тупотіти; 6) кидати із стуком; 7) об-брйзкувати; 8) розм. їсти.
раїїегп ['раеїзп] 1. п 1) зразок, взірець, прйклад; 8ке І8 а ~ оГ аіі їйе уіпие8 вона — взірець доброчесності. 2) модель, форма, шаблон; 3) схема, діаграма; 4) викрійка; 5) спосіб (життя)', манера (поведінки)’. 6) малюнок, візерунок; 7) амер. відріз, купон на сукню; 8) храмове свято, храм. 9) структура, будова; 10) сів. площа бомбардування; ~ ЬопіЬіп£ військ
раі
94
рая
групове бомбардування по площі; ~ раіпііп§ військ, камуфляжне забарвлення; ~ \уіГє зразкова дружй на; 2. V 1) виготовляти за зразком, копіювати (аГіег, оп, ироп); 2) прикрашати візерунком; 3) наслідувати прйклад.
раПегп-Ьоок ['раеіапЬик] п 1) альбом вйкрійок; 2) візерунки (зразкй) для вишивання; 3) папка для вйкрійок.
раНегп-(іе$І£пег ['раеіапсіі,2аіпа] п художник по тканйнах.
раЯегп-гіга^ег ['раеіап,сіго:9] див. раііегп-дезі^пег.
раПегп-такег ['раеіоп,теіка] п мет. модельник.
раПегп-$кор ['раеіап/ор] п мет. модельний цех, модельна майстерня.
раИег-$оп£ [ ргеозої]] п комічна арія з речитатйвом.
РаПі [раеіі] п ж. ім'я Патті, Петті (зменш, від Раігісіа).
РаИіе ['раеіі] п ж. ім'я Патті, Петті (зменш, від Манка, Маі(к)ікіа, Раігісіа).
раіііе [ргеіі] п скребачка.
РаИу ['раеіі] п 1) ж. ім'я Петті, Патті (зменш, від Магіка, Маі(к)і1да, Раігісіа); 2) ч. ім'я Петті, Патті (зменш, від Раігіск).
раНу [раеіі] п 1) пиріжечок; 2) плоска цукерка; 3) лапка; рученька.
раПу-саке ['раеіікеїк] п 1) плоска цукерка; 2) пиріжечок.
раИурап [ ргеііраеп] п форма (лист) для випікання пиріжків (тістечок).
раіиіоиз ['ргеі]и1а8] аф 1) відкрйтий; розгорнутий; 2) бот. гіллястий.
раисііу ['ро:$ііі] п 1) мала кількість; нечисленність; 2) недостатність, брак (чогось).
раи^Ьіу |'ро:іі] аф пихатий, зухвалий.
Рані [ро:1] п ч. ім'я Пол, Поль.
Раиіа ['рз:Ь] п ж. ім 'я Пола, Паула.
РаиІеПе [ро:'1еі] п ж. ім'я Полет. раиііп ['ро:1іп] п брезент.
Раиііпа [роґіаша] п ж. ім'я Полай-на, Пауліна.
Раиііпе [ро:'1і:п] п ж. ім'я Полін, Поліна.
Раи1іпи$ [роґіаіпаз] п ч. ім'я По-лайнус.
раиІо-розі-Гиіиге [ро:1оирои8і-
'Г)и:і]а] п жарт, найблйжче майбутнє.
раикнупіа [роґіоиша] п бот. пав-лбвнія.
Раиі Ргу ['рогі'ргаї] п надмірно цікава (допйтлива) людйна.
Раиі РгуІ8Ш [ 'роТргаїїхт] п 1) надмірна цікавість (допйтливість); інтерес до чужйх справ; 2) дріб’язковий контроль.
Раиіиз [ рз:І98] п ч. ім'я Полус.
раипсй [ро:пі/| 1. п 1) розм. живіт; черевце, пузце; 2) рубець, перший
шлунок жуйних; 2. V 1) патрати, по-трошйти; 2) розм. жерти, лопати.
рашісЬу ['ро:пі/і] аф пузатий; з черевцем.
раирег ['ро:ра] п 1) бідняк; жебрак, злидар; ~ скіїЗгеп а) діти жебраків; б) діти-жебракй; 2) той, хто живе на допомогу для бідних.
раирег-азуїит Гро:рага,8аі1ат] п заст. притулок для убогих (бідних).
раирегіБш ['ро:рапхт] п злйдні, па-уперйзм.
раирегігаііоп [уро:рагаҐ2Єі/п] п зубожіння, пауперизація.
раирегіге ['ро:рагаі2] V доводити до злйднів.
раи$а! ['ро:29І] ай] що стосується паузи (в реченні).
раи$е [рз:г] 1. п 1) пауза; перерва; перепочйнок; зупйнка; передйшка; 2) нерішучість, замішання, розгубленість; 3) заморожування (зарплати); 4) муз. фермата; 5) літ. цезура; 2. V 1) робйти паузу (перерву, перепочйнок); зупинятися; 2) затрймуватися (на чомусь — оп, ироп); ке ~д ироп іке июгсі він зробйв паузу на цьому слові; 3) вагатися; бути в нерішучості.
рау [раеу] п розм. 1) павільйон; 2) (іке Р.) лондонський мюзик-хол.
рауа&е ['реіУібз] п 1) брукування; 2) податок за брукування вулиць і шляхів.
рауе Іреіу] 1. п амер. брукована вулиця; 2. у 1) брукувати, мостйти; 2) вистилати, устилати, усипати; (о ~ \уіік Ло\уег8 устилати квітами; < іо ~ іке \уау прокладати шлях, підготовляти грунт.
рауегі [реіусі] аф брукбваний, вй-мощений; ~ зігееі брукована вулиця.
рауешепі ['реіутопс] п 1) тротуар, панель; 2) підлога, вйкладена мозаїкою; 3) амер. бруківка; 4) дорожнє покриття; 5) матеріал для брукування; 6) гірн. ґрунт; 4 оп (ке ~ на вулиці, без притулку; (о кіс іке ~ а) бути вй-гнаним з роботи; б) бути вйкинутим (з ресторану тощо); іо ризк іке ~ продавати товари на вулиці.
рауетепі-агіізі ['реіУітюпі,а:іі8і] п вуличний художник; художник, якйй малює на тротуарі (заради заробітку).
рауетепі-Ьгеакег [ 'реіутопі,Ьгеїка] п бетонолбм.
рауетепі-ризкег ['реіугп9пс,ри]а] п розм. вуличний торговець.
рауег [реіуа] п 1) мостйльник; 2) каміння (цегла) для брукування; 3) шляховйй бетоноукладальний
рауігі [ раеуіб] аф боязкйй, полох-лйвий.
рауіііоп [ро'уіЦзп] 1. п 1) павільйон; альтанка; 2) флігель; 3) корпус (санаторний тощо); 4) розбірнйй барак; 5) намет, шатро; 6) заст. прапор, стяг; 7) анат. вушна раковина; 8) ста
ровйнний французький золотйй; 2. V 1) ховати(ся); 2) ставити намети; будувати павільйони.
рауіІіоп-Гасеі [ра'уіІіащГаезіі] п грань вінця шліфованого алмаза.
рауіпз [ 'реіугд] п 1) брукування вулиць; 2) бруківка; 3) шляхове покриття; 4) матеріал для брукування.
рауіп£-$іопе ['реіУП]8іоип] п брущатка, каміння для бруківки.
рауіп&-іі1е ['реіугдіаіі] п керамічна плйтка.
рауіоиг Греіур] п 1) дорожній клінкер; 2) каміння для брукування; 3) трамбівка.
рауіз ['раеуїз] п велйкий щит на повний зріст людйни.
Рауо ['реіуои] п астр. Павйч (су-зір 'я).
рауопіап [ра'уоипрп] див. рауопіпе.
рауопіпе ['ржуапаїп] аф 1) павй-ний; 2) райдужний; перелйвчастий.
ра^у [ро:] 1. п 1) лапа; 2) розм. рука; ~8 оГР руки геть!; риі оиі уоиг ~! дай лапу!; 3) почерк; 4) розм. лапання; 5) амер. батечко; дядько; 2. аф амер. дібраний з лапок (про хутро); 3. V 1) скребтй (торкатися, ударяти) лапою; 2) бйти копйтом; 3) розм. хапати руками; лапати, мацати; доп’і ~ аі те! не чіпай мене!
ра^ук [ро:к] п розм. хйтрість, вйверт, викрутас.
ра^уку [ ро:кі] аф жарт. 1) хйтрий, лукавий; 2) глузлйвий, іронічний; ~ 1аи§к іронічний сміх.
ра^УІ [ро:1] 1. п 1) тех. защіпка; заскочка храпового механізму; 2) запобіжник; 3) мор. пал (шпиля); 2. V 1) тех. вимикати защіпкою; 2) мор. взяти на пал; 3) розм. припиняти ба-лачкй.
рамп [ро:п] 1. п 1) шах. пішак (тж перен.); 2) заклад, застава; аі (іп) ~ у заставі, закладений; 3) заручник; 4) поручйтельство, зобов’язання; 5) заст. пасаж, крйта галерея (з магазинами і прилавками); 2. V 1) закладати, віддавати в заставу; 2) ручатися; іо ~ опе’з ІіГе ручатися життям; іо ~ опе’з \уогб давати слово; 3) розм. утек-тй, щоб не сплачувати рахунок.
ра^УпаЬіе [ 'ро:паЬ1] аф що може бути закладений; що може бути відданий у заставу.
рауупЬгокег ['ро:п,Ьгоико] п лихвар, якйй дає гроші під заставу; аі іке ~’з у ломбарді.
раннєє [ро:'пі:] п юр. заставодер-жатель.
ра^упег |'ро:па] п юр. закладник.
рауупзкор |'ро:прр] п ломбард; позичкова каса.
рамті-ііскеі [ ро:п,іікіі] п закладна; квитанція на закладену річ; ломбардний квиток.
раі¥
95
Реа
ралу-ралу ['ро:ро:] асі] непристойний, неподобний.
рах [раекз] 1. п лат. 1) мир; сйм-вол мйру; 2) шк. розм. друг; а £геаі ~ оГ тіпе мій близькйй друг; 2. іпі шк. розм. цур-цура!, тихіше!, мир!
рау І [реї] п 1) плата; вйплата; оплата; ріесе-гаіе ~ відрядна оплата; 2) платня, заробітна плата; хуйаі із ійе ~? яка платня?, скільки тут платять?; іп іке ~ оГ іке епету на службі у ворога; коїідауз \уіік ~ оплачувана відпустка; іаке-коте ~ амер. розм. чйстий заробіток; іо дгау/ опе’з ~ одержувати зарплату; 3) військ, грошове забезпечення; 4) платник (боргу); 5) розплата, відплата; 6) геол. рентабельне (вй-гідне для розробки) родовище; ~ Ьоозі розм. підвйщення заробітної плати; ~ дігі а) гірн. промислова руда; б) спорт, розм. гол; в) вдалий результат; ~ епуеіоре а) конверт із заробітною платою; б) заробіток; ~ Ггеехе заморожування зарплати; ~ оге промислова руда; по по ріау хочеш веселйтися — платй гроші.
рау II [реї] V (разі і р.р. раід) 1) пла-тйти, заплатйти; іо ~ аі іке §аіе пла-тйти при вході, вхід платний; іо ~ Ьу (іп) іпзіаїтепіз платйти в розстрочку; іо ~ Гог зтік. платйти за щось; іо ~ іп адуапсе платйти наперед; іо ~ іп Гиіі заплатйти сповна; іо ~ іп кіпсі платйти натурою; іо ~ геаду топеу платйти готівкою; ко\у тиск дід уои ~ оп ту ЬекаІГ? скільки ви заплатйли за мене?; 2) сплачувати, виплачувати; розплачуватися; іо ~ діуідепдз виплачувати дивіденди; іо ~ диіу сплачувати мйто; іо ~ оп деііуегу платйти при доставці; іо ~ оп детапд платйти при поданні векселя; іо ~ опе’з деЬі виплачувати борг; 3) оплачувати (роботу)-, іо ~ \уа§ез платйти зарплату; Ьадіу (кі^кіу) раід зііиаііоп нйзько (вйсоко) оплачувана робота; іо ~ опе’з разза^е оплатйти проїзд; 4) винагороджувати; відшкодовувати; 5) окупатися, бути вйгідним; давати прибуток; ікіз \уогк доез поі ~ це невйгідна праця; 6) по-платйтися, потерпіти (за щось); 7) карати, бйти, шмагати; 8) мор. смол йти; □ ~ а^ау виплачувати, оплачувати; повертати гроші; ~ Ьаск а) повертати гроші; б) відплатйти, помстйтися; ~ домп а) платйти готівкою; б) робйти перший внесок; ~ Гог а) оплачувати; б) окупатися; в) поплатйтися; ~ іп а) вносити гроші в банк на поточний рахунок; б) робйти регулярні внески; ~ оГГ а) розплатйтися, розрахуватися, погасити борг; б) відплатйти, помстйтися; в) звільняти робітників; г) мор. спй-сувати команду з корабля; д) амер. розм. убйти; ~ оп платйти готівкою; ~ оиі а) виплачувати; б) відплачувати; ~ оуєг а) виплачувати; б) переплачувати; ~ ир виплачувати сповна; < (о ~ аг-
іепііоп іо зтік. звертати увагу на щось; зегіоиз сопзідегаііоп тизі Ье раід іо кіз Ьекауіоиг треба звернути серйозну увагу на його поведінку; іо ~ а саіі оп зтЬ., іо ~ зтЬ. а уізіі відвідати когось; іо ~ а сотріітепі іо зтЬ. зробйти комусь комплімент; іо ~ опе’з гезресі (кота§е) іо зтЬ. засвідчити комусь свою повагу; іо ~ (до\уп) оп іке паіі платйти негайно; іо ~ опе’з \уау а) жйти відповідно до своїх достатків; б) утрймувати себе; в) окупати; іо ~ іке репаїіу зазнати покарання; іо ~ іке деЬі оГ паіиге померти; іо ~ ікгои^к іке позе а) платйти шалені гроші; б) дорого поплатйтися; іо ~ іке деуіі поплатйтися (за щось); \укаі із іо ~? амер. у чому справа (річ)?, що сталося?
рауаЬІе ['реіаЬІ] ай] 1) що підлягає оплаті, оплачуваний; 2) прибутковий, вйгідний; 3) промисловий, вйгідний для розробки (про родовище); 4) що може бути оплачений.
рау-аз-уои-еагп ['реіагіи'аіп] див. рау-аз-уои-§о 3.
рау-аз-уои-во ['реюхіи'дои] п розм. 1) оплата рахунків у строк; 2) життя відповідно до достатків; 3) стягування податків шляхом відрахувань із заробітної плати.
рау-Ье<1 [ реіЬед] п платне ліжко (місце) в лікарні.
рау-ЬНІ ['реіЬіІ] див. рау-зкееі.
рау-Ьоок [ реіЬик] п розрахункова кнйжка.
рау-Ьох ['реіЬокз] п 1) каса; 2) театральна каса.
рау-дау ['реідеї] п 1) день вйдачі заробітної плати; платіжний день; 2) бірж, день платежу.
рау-сіезк [ реідезк] див. рау-оГГісе. рауее [реї'і:] п одержувач грошей по чеку (векселю), ремітент.
рауег [ рею] п платник, рау-^аіе ['реідеіі] п турнікет, рау-йор ['реікор] п ав. розм. платний політ.
рау-йозрііаі [ 'реї,козрііі] п платна лікарня.
рауіп& ['рент)] 1. п 1) платіж; 2) мор. смоління; покриття фарбою; 2. ай] вйгідний, прибутковий, рентабельний; ~ сарасііу платоспроможність; ~ §иезі пансіонер (у приватному будинку); ~ іаг§еі військ, вйгідна ціль; ~ \уе1І продуктйвна нафтова свердло-вйна.
рау-іізі [реііізі] див. рау-зкееі.
рауіоад [ реііоид] п 1) корйсне навантаження; 2) корйсний вантаж; платний (комерційний) вантаж; 3) військ, бомбовий вантаж.
раутазіег |'реі,та:зю] п 1) касйр; 2) військ, скарбнйк; 3) особа, яка оплачує вйтрати.
раутазіег-зепега] | 'реі,та:зЮ'дзеп9Г9І| п 1) головний скарбнйк; 2) військ, дер
жавний скарбнйк; 3) амер. мор. начальник фінансової служби.
раутепі ['решті] п 1) сплата, плата; платіж; оплата; ~ Ьу (іп) іпзіаі-тепіз платіж у розстрочку; ~ іп (Ьу) сазк плата готівкою; ~ іп кіпд плата натурою; ~ оГ созіз оплата вйтрат; топікіу ~ щомісячна плата; рго^гезз ~ поступові платежі; рготізе оГ ~ платіжне зобов’язання; іегтз оГ ~ умови платежу; іо деГег - відкладати платіж; іо \¥ІіЬЬо1д ~ утрйматися від платежу; 2) винагорода; ~ Гог зєгуісєз винагорода (плата) за послуги; 3) відплата; покарання.
раушізігезз ['реі,ті8ігіз] п касйрка.
раупіт ['решіт] 1. п поет, язйч-ник; 2. ай] язйчеський.
рау-оГГ ['реї'зі] п амер. розм. 1) вйплата; 2) час вйплати; 3) нагорода, винагорода; 4) розплата, відплата; 5) фінал, розв’язка; несподіваний результат.
рау-оШсе ['реі,зГіз] п військ, ви-платнйй пункт; фінансова частйна; відділ скарбника; каса.
рауоіа [реі'оиіз] п амер. 1) оплата; 2) хабар, підкуп; 3) гроші, шо здираються шантажем; 4) платіжна відомість.
рау-оиі ['реіаиі] п вйплата.
рау-раскеі ['реі,раекіі] п конверт із заробітною платою; заробіток.
рау-раизе ['реірз:х] п тимчасове заморожування заробітної плати.
рау-ре£§ег [ 'реї, редз] п розм. особа, яка проводить політику заморожування заробітної плати.
рау-ре££ІП£ ['реі,редп]] п розм. заморожування заробітної плати.
рау-рйопе ['реіГоип] п амер. теле-фдн-автомат.
рау-гоіі ['реігоиі] п 1) військ, відомість на вйплату утрймання; 2) платіжна відомість; 3) рі розм. робітникй і службовці (підприємства); ЕедегаІ ~з амер. державні службовці; ~ гедис-ііоп розм. скорочення кількості робітників і службовців.
раузаппе [реї'шш] п фр. селянка.
рау-зкееі ['реф:і| п платіжна відомість.
рау-іоііеі І'реіДзіІН] п амер. платний туалет; платна громадська убиральня.
реа [рі:] п 1) горох; горошина; зрій ~з душений горох; іо зйеіі ~з душити горох; §гееп -з зелений горошок; 2) амер. дрібнйй антрацит {тж - соаі): 3) мор. носок якоря; аз Ііке аз і\уо ~з схожі, як дві краплі води: - Гаїпііу бот. родйна бобових; ~ йиііег лушилка для гороху; ~ ііте’з разі справу закінчено; ійе Іазі оГ ~ йте останній етап.
реа-Ьеап ['рі:Ьі:п] п бот дрібна квасоля.
Реасе [рі:з| п ж. ім'я Піс.
реа
96
реа
реасе [рі:з] п 1) мир; 1а$ііп£ (згакіе) ~ міцнйй мир; \¥ог1сі ~ мир в усьому світі; загальний мир; ~ \¥іік копоиг почесний мир; (о таке ~ а) укладати мир; б) мирйтися; іо таке опе’з ~
зтк. помирйтися з кимсь; 2) (тж іке Р.) мйрний договір; 3) спокій, порядок; іке (іке Кіп^’з, іке Оиееп’з) ~ громадський порядок; іо кеер (іо Ьгеак) іке ~ зберігати (порушувати) громадський порядок; 4) спокій, тйша; іп ~ у спокої; ~ оГ іке єуєпіп§ вечірня тйша; ~! тихіше!, замовкніть!; тау ке тезі іп ~! мир праху його!; < Р. Согрз амер. «корпус мйру»; Р. Согрзтап амер. учасник «корпусу мйру»; - езіаЬІізктепі військ, штати мйрного часу; ~ Гооііп§ військ, мйрне становище; ~ тоуетепі рух за мир; Р. гасе гонка мйру (велоспорт)', ~ іаік(з) мйрні переговори; ~ ігеаіу мйрний договір.
реасеаЬІе ['рігзаЬІ] аф миролюбний, мйрний.
реасе-Ьгеакег [ 'рі :з, Ьгеїка] п 1) порушник мйру; 2) юр. порушник громадського порядку (спокою).
реасе-Ьгеакіпз [ 'рі:з, Ьгеїкії] ] п 1) порушення мйру; 2) юр. порушення громадського порядку (спокою).
реасейіі [рі:зГи1] аф 1) мйрний, спокійний; 2) тйхий; ~ єуєпіп§ тйхий вечір.
реасейіііу ['рі:зїи1і] асіу мйрно, спокійно.
реасе-іоуег [ ркзДлуа] п прихйль-ник мйру.
реасе-іоуіпз [ рі:8,1лУіі]] аф миролюбний; ~ паііопз миролюбні держави.
реасешакег [ 'рі :з,теіка] п 1) миротворець; примирйтель; 2) жарт, револьвер; військове судно.
реасе-шопвег ('рі:з,тлі]да] п знев. прихйльник мйру.
реасе-оіїегіпз ['рі:з,оГапі]] п 1) рел. спокутна жертва; 2) перен. задобрювання.
реасе-оіїісег ['рі:з,оГїза] п охоронець порядку (поліцейський тощо).
реасе-ріре |'рі:зраір] п люлька мй-РУ-
реасе-ііше ['рі:зіаіт] п мйрний час; ~ ігаіпіп^ військ, бойова підготовка у мйрний час.
реасе-іуаїтапі [ 'рі :з,мюгапі] п юр. ордер на арешт (вйданий мировйм суддею).
реасії [рі:Ц] 1. п 1) персик; 2) персикове дерево; 3) персиковий цвіт; 4) розм. красуня; 5) амер. розм. перший сорт; уои аге а ~! ви (ти) молодець!; 6) амер. коньяк, бренді (з персиків)’, 7) амер. розм. легке завдання; 8) амер. розм. щось гідне зневаги; 9) мін. хлорйт; 2. у 1) доносити, нашіптувати, ябедничати (на когось - -а^аіпзі, оп, ироп); 2) зводити наклеп, брехати; 3) виказувати, вибовкувати.
реаск-ЬІоош [ рі:і/ЬІи:т] п 1) пушок (на персиках)’, 2) цвіт персикового дерева.
реаск-ЬІоззот ['рі.%Ьіозат] п персиковий ЦВІТ.
реаск-ЬІ05¥ |'рі:і/Ь1ои] п 1) персиковий цвіт; 2) рожева полйва на східному фарфорі.
реасЬ-ЬгаїкІу [ 'рі :і/,Ьгжпсіі] п коньяк, бренді (з персиків).
реасЬ-соІоиг ['рі:у,кл1а] п персиковий цвіт.
реасії-соїоигесі ['рі:Ц,кл1з<і] аф персикового кольору.
реасіїегіпо [, рі:уо'гі:пои] п амер. розм. красуня.
реа-сіііск ['рі:фк] п 1) молодйй па-вйч; молода пава; 2) перен. пихатий парубійко.
реасії-зіопе [ рі:Цзіоип] п мін. хло-рйтовий сланець.
реасй-ігее |'рі:фгі:] п бот. персикове дерево.
реасіїу І'рії/і] аф 1) персиковий; схожий на персик; 2) розм. чудовий; приємний; відмінний; надзвичайний; 3) разючий; приголомшливий; ~ тиг-дег страхітлйве убйветво.
реаску-кееп ['рі.ф'кі:п] аф амер. розм. надзвичайний, приголомшливий.
реа-соаі [ рі:коиС] див. реа-іаскеі.
реасоск [ рі:кок] 1. п 1) зоол. па-вйч; 2) (Р.) астр. Павйч (сузір'я)’, 3) (скор. від реасоск-ЬиПегйу) ент. па-вйне око; < ~’з ГеаСкег павйне перо, павйний хвіст; ~ оге барвйста мідна руда; ргоисі аз а ~ бундючний, як павйч; 2. V 1) пишатися, чванитися, хизуватися, задаватися; 2) велйчно походжати; позувати.
реасоск-Ькіе ['рі:кок'Ь1и:] п пере-лйвчастий ейній колір.
реасоск-ЬиПегПу ['рі:кок'ЬліоЛаі] п ент. павйне око.
реасоскегу ['рі:,кокоп] п чванство, пихатість, бундючність.
реасоск-еуе ['рі:кок'аі] п павйне око (плями на павиному пір'ї).
реасоск-По^ег [ 'рі:кок, Лаиа] п бот. делонікс
реасоскізк ['рі:кокі/] аф надутий, пихатий, бундючний.
реасоску |'рі:кзкі] аф чванлйвий, пихатий, бундючний, надутий; важний.
реа-По>¥ЄГ ['рі\Лаиа] п квітка пахучого горошку.
реаГомі [рі:Гаи1] п зоол. павйч.
реа&е [ репдзі п шляхове (мостове, транзйтне) мйто.
реа-£гееп [рі:'дгі:п] 1. п зелений колір; 2. аф зелений.
реаііеп [ріґкеп] п пава.
реаі [ріг'аі] п знахар, шаман.
реа-]аскеі [ рі:,дзаекіі] п 1) мор. бушлат; 2) тужурка, куртка.
реак [рі:к] 1. п 1) пік, гострокінцева вершйна; 2) перен. найвйща точка, максимум; аі іке ~ оГ §1огу на вершйні слави; 3) вістря (даху тощо)’, 4) гребінь (хвилі)', 5) козирок (кашкета)', 6) гострий кінець, клинок (бороди)', 7) вершйна (кривої)', 8) мор. кінцевий відсік; 9) мис ліфа; ~ сопдіііоп гранйчна спілість (фруктів, овочів)', ~ коигз годйни пік; ~ Іоад максимальне (пікове) навантаження; ~ топік (уеаг) місяць (рік) найвйшого розквіту (піднесення) (в економіці тощо)’. ~ гап§е військ, гранйчна дальність; 2. г 1) випинатися, стирчати; 2) загострювати, акцентувати; 3) піднімати хвіст (про кита)', 4) чахнути, слабнути; іо ~ апд ріпе чахнути і знемагати.
реакед [ріікі, 'рігкісі] аф 1) гострокінцевий; ~ гооГ гостроверхий дах; 2) розм. змарнілий, вйснажений; ~ Гасе змарніле облйччя.
реакед-Гасед [ 'ріікіГеїзі] аф змарнілий, худйй (на обличчі).
реакіпз ['рігкії]] аф розм. 1) худйй, вйснажений; 2) підлий, злостйвий.
реаку [рі:кі] аф гострокінцевий; ~ позе гострий ніс.
реаі [рі:1] 1. п 1) дзвін; дзвоніння (в усі дзвони); 2) набір дзвонів; 3) гуркіт (грому); вйбух (сміху); а ~ оГ1аи§кіег вйбух сміху; 2. V 1) гриміти, гуркотіти; лунати; 2) дзвонйти (в усі дзвони).
реаіесі [рі:1сі] аф обдертий, обру-шений (про зерно тощо).
реали! ['рі:плі] п 1) бот. арахіс, зе-млянйй горіх; 2) амер. маленька (незначна) людйна; 3) амер. невелйка сума; невелйкий прибуток; щось незначне; ке із \¥огкіп§ Гог ~з він працює за копійкй; < ~ §а!1егу амер. розм. гальорка; ~ роїііісіап амер. розм. дріб-нйй продажний політикан; ~ роїіііез амер. закулісні інтрйги; політиканство.
реапиі-гоа$іег ['рі:плС,гоизіа] п амер. маленький паровоз.
реаг [реа] п 1) бот. грушеве дерево; 2) груша (плід).
реаг-<1гор ['рєасігор] п 1) грушовйд-ний льодянйк; 2) коштовна підвіска грушовйдної форми.
Реагі [ра:1] п ж. ім'я Перл.
реагі [ра:1] 1. п 1) перлйна, перли; 2) перламутр; 3) щось вйшукане; 4) крапля росй; сльоза; 5) крупйнка, зернятко; 6) блідйй голубувато-сірий колір; 7) тех. гранула; 8) друк, перл; 9) зубчик (на мереживі); < ~ сіізеазе горбковйця, туберкульоз (рогатої худоби); - §гау амер. голубувато-сірий колір: ~ тіїїеі бот. перлове просо; ~ гееік зуби, як перли; 2. у 1) прикрашати перлами; 2) фарбувати в перлй-стий (перламутровий) колір; 3) добувати перли; 4) обдирати, шеретувати (ячмінь тощо); 5) глазурувати (цукерки).
реа
97
рес
реагІ-азЬ ['ро:1ге/] п поташ із золй рослин.
реагІ-ЬагІеу ['ра:1'Ьа:1і] п 1) перлові крупй; 2) пивоварний ячмінь.
реагІ-ЬиНоп ['ра:1'Ьліп] п перламутровий ґудзик.
реаг1-со1оиге<1 ['ра:1,кл1а<і] асі] пер-лйсто-сірого кольору.
реаг1-<1і¥ег ['ра:1,сіаіУ9] п 1) шукач (ловець) перлів; водолаз, якйй здобуває перли; 2) амер. розм. посудниця; мййник посуду.
реагіед [ра:1сі] асі] 1) унйзаний перлами; 2) інкрустований перламутром; 3) покрйтий перлйстими краплями; 4) шеретований (про зерно).
реаг1-е<1£е<1 ['рогі'едзд] асі] зубчастий (про мереживо тощо).
реагіег ['ра:Ь] п 1) ловець перлів;
2) невелйке судно для ловіння перлів.
реаг1-Л$Ііег [ 'ра:1,Гі/а] п ловець перлів.
реагі-їїзіїегу ['ра:1,£і/ап] п добування перлів; ловіння перлйнних черепашок.
реаг1-£гау ['ра:1'дгеі] асі] амер. бла-кйтно-сірий.
Реагі НагЬог ['ра:1'Ьа:Ьа] п геогр. н. Пірл-Харбор.
реагЬЬеп ['ра:1Ьеп] п цесарка.
Реагііе [ ра:1і] п ж. ім'я Перлі.
реаг1іе$ ['ра:1іг] п рі іст. святковий одяг з перламутровими ґудзиками (про вуличного торговця).
реагііпз |'ра:1іі]] п 1) зубчасте мереживо; 2) рі зубці мережива; 3) рі сукні, оздоблені зубчастим мереживом; < ~ тіїї круподерня, крупорушка.
реагІИе ['ра:1аіі] п мет. перліт.
реаг1-оу$іег ['ра:1,оі8іа] п зоол. перлова скойка.
реаг1-ро5¥(іег ['ра:1,раисіа] п 1) вісмутове білйло; 2) перлйнне білйло (косметика).
реаг1-$а£О [ ра:1'8еідои] п саго.
реаг1-8Ііе11 [ ра:1/е1] п перлова черепашка.
реагі-зраг ['ра:І8ра:] п мін. доломіт.
реаг1-8іопе ['ра:І8іоип] п мін. перліт, перлйнний блиск.
реаг1-5¥Ьііе [ра:1\уаіі] див. реагі--рО\¥СІЄГ.
реагіу ['ра:1і] асі] 1) перлйнний; схожий на перли; іееіЬ оГ ~ \уЬіієпє88 зуби білі, як перли; 2) оздоблений перлами; 3) перлйстого кольору; 4) багатий на перли; 5) коштовний; 6) кришталево чйстий; 7) гранульований.
реаг-8Ііаре(і ['рєа/еірі] асі] грушо-вйдний.
реагі [різі] асі] розм. 1) веселий; жвавий; у гарному настрої; 2) діяльний; 3) кмітлйвий, розумний.
реаг-ігее ['рєаігі:] п бот. грушеве дерево; < 8Ьакіп§ (Ье ~ амер. розм.
розподіл посад після перемоги на вй-борах; розподіл плодів перемоги.
реазапі [регзпі] п селянйн; ~ \уотап селянка; ~ ІаЬоиг селянська праця.
реазапігу ['регалій] п селянство.
реазе [рі:г] п 1) горох; 2) горошй-на; 3) діал. рі від реа.
реа$есо<1 ['рі:гкод] п стручок гороху-
реазе-шеаі ['рі:г'ті:1] п 1) горохове борошно; 2) перен. безладдя, плутанй-на.
реа8е-роггііі£е ['рііг'ропсіз] п горохова каша.
реа8е-рік1<1іп£ ['рі:г'рисііі]] п гороховий пудинг.
реа8Ііаре<1 [ рі:/еірі] асі] гороховйд-ний, у формі горошйни.
реа-8Ііе11іп£ [ рі:4е!ід] асі] горохо-лушйльний; ~ тіїї машйна для лущення гороху.
реа-8Іюоіег ['рі:ДиЧо] п 1) металева трубка, яку використовують як іграшкову духову рушнйцю; 2) амер. військ, розм. льбтчик-винйщувач; 3) амер. військ, розм. літак-винйщувач.
реа-зоир [ рі:'8и:р] п 1) гороховий суп; 2) розм. густйй жовтий туман.
реа-зоирег ['рі:'8и:ра] п розм. густйй жовтий туман.
реа-зоиру ['рі:'$и:рі] асі] розм. густйй (про туман).
реаі [рі:(] п 1) торф; 2) розм. брикет торфу; ~ сиііиге окультурювання боліт.
реаі-Ьо£ [ річЬод] п торфовище; торфове болото.
реаі-соаі [річкоиі] п торфове вугілля; молодйй лігніт.
реаіегу ['річап] п торфове болото; торфові розробки, торфовище.
реаі-Ьа& ['річЬаед] п вйроблене торфовище.
реайпап ['річтаеп] п (рі реаітеп [-теп]) 1) робітнйк на торфовищі; 2) продавець торфу.
реаі-то88 ['річ'тов] п бот. торфовий мох, сфагнум.
реаі-геек ['рі:ігі:к] п діал. шотландське віскі.
реаіу [ річі] асі] торфовий; ~ 8ОІ1 торфовий ґрунт.
реа-уіпег ['рі:,уаіпа] п горохомоло-тарка.
реЬЬІе І'реЬІ] 1. п 1) галька; голяк; кругляк; бруковйй камінь; 2) лінза з гірського кришталю; 3) шагреньована шкіра (тж —ІеаіЬег); 4) сорт фаянсу (винайдений Уеджвудом)\ < ~ тіїї ку-льовйй млин з галькою; ~ рауетепі бруківка; ~ ро\ус!ег крупнозернйстий порох; ~ оп (Ье ЬеасЬ амер. звичайна людйна; 2. V 1) мостйти кругляком; 2) посипати галькою; 3) закидати камінням; 4) шагренювати (шкіру).
реЬЬІесі ['реЬИ] асі] 1) посйпаний
гравієм; 2) шагреньований (про шкіру).
реЬЬІе-ІеаіЬег ['реЬІ'Іеда] п шагреньована шкіра.
реЬЬ1е-№ге ['реЬ1\уєа] п уеджвуд-ський фаянс з різнобарвної глйни.
реЬЬІу ['реЬІі] асі] 1) вкрйтий галькою; 2) шагреньований (про шкіру).
ресап [рі'каеп] п 1) бот. горіх-пе-кан; 2) плід горіха-пекана.
рессаЬіІііу [,река'ЬіІііі] п грішність, гріховність.
рессаЬІе ['рекаЬІ] асі] грішний, гріховний.
рессаШПо [хреко'сіі1ои] п (рі ресса-ді11о(е)8 [-оиг]) грішок; дрібна провй-на.
рессапсу ['рекапві] п 1) гріх, прогріх, провйна; 2) гріховність, грішність.
рессапі ['рекапі] асі] 1) грішний, гріховний; 2) хвороботворний; нездоровий, шкідлйвий; ~ іооіЬ хворий зуб; 3) помилковий, неправильний; < (Ье ~ 8(гіп£ детонуюча струна.
рессагу ['рекап] п амер. дйка свиня.
РесЬога Вау [рі'уога'Ьеі] п геогр. н. Печорська губа.
реск [рек] 1. п 1) міра ємності сип-кйх тіл (= 1/4 бушеля, або 9,08 л); 2) безліч, маса, купа; а ~ оґ (гоиЬ1Є8 безліч неприємностей; 3) клювок; 4) жарт, легкйй поцілунок; 5) слід уколу; дірочка; заглйблення; 6) розм. їжа, харч; ~ апд регсЬ нічліг і харчі; ~ апд іірріе (Ьооге) їжа й вйпивка; іо Ье оГГ опе’8 ~ втратити апетйт; 2. у 1) клювати, дзьобати, довбати; 2) жарт, цмокнути; 3) викльовувати, продовбувати дірку; 4) розм. мало їсти, лйзькати; 5) довбати кйркою (гострим інструментом); 6) шпурляти камінці; 7) кйдатися уперед (про коня).
реск-аііеу ['рек,ае1і] п розм. горло, горлянка.
рескед [рекі] асі] подовбаний, поколотий; ~ Ііпе пунктйр.
рескег ['река] п 1) птах, якйй довбає дзьобом; 2) кйрка; 3) розм. дзьоб, ніс; 4) розм. смілйвість, відвага; кеер уоиг ~ ир! не вішай(те) носа!; 5) розм. ненажера; їдець; 6) апетйт; 7) тех. язичок.
рескізЬ ['рекі/] асі] 1) розм. голодний; (о Гееі (іо Ье) ~ проголодатися, зголодніти; 2) апетйтний.
Рескзпііїіап [рек'зшіїап] асі] лицемірний.
ресіеп ['рекіап] п (рі тж ресііпез) анат. 1) гребеневйдний орган; 2) лобкова кістка.
ресііп ['рекіш] п хім. пектйн.
ресііпаіе І [ 'рекіїпіі] асі] гребінчастий; що нагадує гребінь.
ресііпаіе II ['рекіїпеїі] V зчіплюватися.
ресііпаіесі ['рекіїпеїіід] див. ресііп-аіе І.
рес
98
ре<1
ресііпеаі [рек'ппюі] асі] анат. 1) гребенеподібний; 2) що стосується лобкової кістки.
ресііпе$ ['рекіїпігг] рі від ресіеп.
ресіігагіоп [,рекіі'геі/п] п хім. пек-тизація.
ресіоіііе ['рекіаіаіі] п мін. пектоліт. ресіога ['рекіага] рі від ресіиз.
ресіогаї ['рекіагаї] 1. п 1) нагрудна прикраса; 2) ліки від грудних захворювань; 3) рІ(скор. від - тизсіез) анат. грудні м’язи; 4) рі (скор. від - Гтз) грудні плавці; 2. аф 1) що стосується грудної клітки; груднйй; 2) що впливає на органи грудної клітки; 3) що йде від душі (від серця); суб’єктивний; 4) нагрудний, наперсний; ~ сго88 церк. наперсний хрест; < ~ агей анат. пле-човйй пояс; - Г1П8 грудні плавці; -ГПЦ8СІЄ8 грудні м’язи.
ресіогікмріу [,рекіа'п1ак\уі] п мед. вислухування мови (шепоту) через грудну клітку.
ресіо$е ['рекіоиз] п хім. пектоза.
ресіи$ [ 'рекіаз] п (рі ресіога) анат. 1) грудна ділянка (у птаха); 2) сполучені етерніт і плевра (у комах).
ресиїапі ['рек]и1апі] аф казнокрад-НИЦЬКИЙ.
ресиїаіе ['рек]и!еіі] V привласнювати, розтрйнькувати (чужігроші); розкрадати.
ресиїаііоп [,рек]и'1еі/п] п розтрата, казнокрадство.
ресиїаіог ['рек]и1ейа] п розтратник, казнокрад, розкрадач.
ресиїіаг [рі'к)и:1]а] 1. п 1) особйста (необмежена, виняткова) власність; 2) особлйвий привілей; 2. асі] 1) особ-лйвий, специфічний, своєрідний; 2) властйвий (що належить) комусь (іо); особйстий; 3) власний, індивідуальний, приватний; ту о\уп ~ ргорегіу моє особйсте майно; 4) чуднйй, дйвний; ексцентрйчний; незвичайний; ~ £ігі дйвна (чудна) дівчина; Ке йаз ~ у/ау8 він дивак, у нього свої химери; \¥ЄІ1, ікаі’8 ~! (ось це й) дйвно!; < Р. Реоріе рел. обраний народ.
ресиїіагііу [рі,к)и:1і'аегій] п 1) специфічність; (індивідуальна) особлй-вість; 2) характерна рйса (властйвість, якість); відмітна рйса; 3) дйвність, ди-вовйжність, дивацтво; химерність.
ресиїіагіге [рі'к]и:1іагаі2] V робйти характерним; надавати індивідуальності.
ресиїіагіу [рі ^и:Ца1і] асіу 1) особ-лйво; більше від звичайного; 2) дйвно; 3) особйсто, індивідуально, вйключно; ікіз ідеа Ье1оп£8 ~ (о йег ця ідея (думка) належить особйсто їй.
ресшііагіїу [рі'к]и:п]дп1і] асіу у грошовому відношенні.
ресшііагу [рґк]и:п]дп] аф 1) гро-шовйй, фінансовий; ~ аіб грошова допомога; ~ діїїїсикіе8 фінансові труд
нощі; ~ ргореПу капітал готівкою; 2) що підлягає грошовому штрафу; ~ репайу грошовйй штраф.
ресшііои$ [рі'к]и:пі98] асі] багатий, грошовйтий.
ре<1 [реб] п 1) розм. плетений кошик; кошик з крйшкою; 2) (скор. від редезігіап) пішохід.
ресіа£О8Іс(а1) [,реск'досізік(9І)] асі] педагогічний.
ре<іа£озіс$ [,реск 'досізікз] п рі (вжив, як $іп%) педагогіка.
реЛа£О£І$іп [ ресЬдодітт] п педагогічна діяльність.
ре<1а£О£ие [ ресіадод] п 1) педагог, учйтель (тж ірон.); 2) педант; доктринер.
ресіа£О£иі$іп ['ресіадодітт] див. реда-£О£І8їП.
ре(1а£О£у [ ресіадоді] п педагогіка.
редаї ['ресії] 1. п 1) тех. педаль; ~ Ьгаке ножне гальмо; ~ рад площадка педалі; 2) муз. педаль (фортепіано); 8ОЙ ~ ліва педаль; 2. аф 1) педальний; 2) анат. ножнйй; що стосується сто-пй; 3. V 1) натискати на педаль; 2) їхати на велосипеді.
ре<1а1-Ьоаг(1 [ 'ред!Ьо:д] п педальна клавіатура.
ре<1а1і$і ['ресіїїзі] п амер. велосипе-дйст.
ре<1а11іп£ [редіїд] п педаляж (велоспорт).
ресіапі [редапі] п 1) педант; 2) доктринер.
ресіапііс [рі'даепПк] аф педантйч-ний.
редапіізт ['редапііхт] п педантйзм.
редапігу ['редатп] п педантйч-ність, педантйзм.
редаіе ['редіС] аф 1) бот. лапчастий, лапастий; 2) зоол. якйй має ноги.
редШе ['ресії] V 1) торгувати, розносячи товари; 2) бути рознощиком; 3) торгувати дрібнйцями; 4) розвозити товари для продажу; 5) займатися дрібнйцями; розмінюватися на дріб-нйці; іо ~ а\уау опе’8 ііте безцільно марнувати час; іо ~ зсапдаїз розносити чуткй, розпускати пліткй; < іо ~ опе’8 рарегз амер. а) не лізти у чужі справи; б) утектй.
реддіег [ресіїа] див. ресіїаг.
ресі(і1іп£ [ребіїд] 1. п 1) дрібна торгівля; роздрібна торгівля; 2) заняття дрібнйцями; 2. аф 1) шо торгує, розносячи товари; 2) дріб’язковий; 3) неістотний, непотрібний; неважлй-вий; ~ деіаіІ8 непотрібні деталі.
ре<1е$ [ ресіі:г] рі від ре8.
ре<іе8іа1 |'реді8і)] 1. п 1) основа, база (колони); 2) п’єдестал, підніжжя; цоколь; 3) опорна підкладка; < ~ Ьеаг-іп§ підшйпник на стояку; ~ Ьох зал. щелепна букса; ~ тоипііп§ військ, ла-фет-тумба; 2. V І) ставити на п’єдестал; 2) перен. звелйчувати, вихваляти.
ре(1е$іаМаЬ1е ['ревізіїДеіЬІ] п стіл--тумба (на одній ніжці).
ре(1е8ігіап [рі'сіезптап] 1. п пішохід; 2. аф 1) піший; пішохідний; ~ сопігої регулювання пішохідного руху; ~ сго88-ІП£ місце переходу пішоходів через вулицю; ~ іоиг пішохідна прогулянка; ~ ргесіпсі вулиця, по якій рух транспорту заборонений; ~ ипдегра88 підземний перехід; 2) прозаїчний; нуднйй; < ~ 8(аШе скульптура людйни на повний зріст.
ре<1е$ігіапі$іп [рі'сіезПтапігт] п 1) ходьба; 2) спортйвна ходьба; 3) прозаїчність, сірість.
ре(1е$ігіои$ [рі'сіе8(гі98] аф піший; пішохідний.
ре(1еіепіоіі$ [.редіЧепіаз] аф обережний.
реШаігіс [,рі:сіі'жптк] аф педіатрй-чний.
реШаігісіап [,рі:сііа'п-і/п] п педіатр.
ре<1іаігіс$ крі.сії'жПткз] п рі (вжив, як 5іп%) педіатрія.
ре<1іаігі$1 [,рі:сіі'жіП8і] див. редіа-ігісіап.
реЛісеІ [ресіїзаі] п бот. стеблйнка, стебельце; квітконіжка.
рейісеїіаіе ['ребізаіен] аф 1) бот., зоол. розташований на ніжці, з ніжкою; 2) бот. стебельчастий, стебловйй; черешковий.
рейісіе ['ресіїкі] п 1) зоол. стебельце; 2) бот. ніжка, стеблйнка; квітконіжка.
редісиїаг [рі'ді^иіа] аф вошйвий.
реШсиІаіе [рґді^иііі] див. реді-сеііаіе.
рейісиїаііоп [ріудік]и'1еі/п] пмед. во-шйвість.
ре<1іси1о$і$ [рі,сіїкіи'Іоизіз] п мед. вошйвість, педикульоз.
ре<1іси1ои$ [рґдік]иІ98] див. редіси-Іаг.
редісиге ['редікіиа] 1. п педикюр; 2. V робйти педикюр.
ре<1ісигі$1 |'ресіік]игі8І] п той, хто робить педикюр.
реШ^гее ['ресіїдгі:] п 1) родовід, генеалогія; 2) походження; 3) перен. етимологія (слова); Ьогй \уогсі8 Кауе (Ье 8ате - обйдва слова мають однакове походження; < ~ сапіе племінна (породиста) худоба; ~ Гагт племінна ферма; ~ 8еед елітне насіння, селекційний посівнйй матеріал; ~ 8е1есїіоп відбір за потомством.
ре<1і£гее<1 [ 'ресіїдгі:д| аф породистий; ~ 11ОГ8Є породистий кінь.
ре<1і£гее-іпоп£ег [ ресіїдгітлддз| п І) складач родоводів; 2) торговець родоводами.
ре<1ііпапоіі$ [рі'дитюп98| аф зоол. ру-коногий.
редішепі І'редітепї) п І) архт. фронтон, сандрик. шпиль; 2) основа.
ресі
РЄ8
підніжжя; цоколь; 3) тротуар, бруківка; 4) скеляста передгірна рівнйна.
реШшепіаІ [,ресіі'тепі1] асі] 1) архт. фронтонний; 2) цокольний; 3) вертикальний.
реШтепіед ['редітепіід] див. реді-тепіаі.
редіаг ['ресіїа] п 1) рознощик; вуличний торговець; 2) поширювач пліток; пліткар; 3) поганий (невмілий) працівник; < ~’з ЕгепсЬ а) злодійський жаргон; б) тарабарщина, незрозуміла мова.
реШагу ['ресіїап] п 1) торгівля, коли товари розносять; 2) товари вуличного торговця; дрібний товар; 3) мотлох, дрантя; мішура.
ре<1о£епе$і$ [,рі:сіои'сізепі8і8] п ґрунтоутворювальний процес.
ре<1о1о£іса1 [,рі:сіои'1осізік9І] аф грунтовий.
ре<1о1о£і$і [рі'сіоЬсізізі] п грунтознавець.
ре<1о1о£у [рі'доїзді] п грунтознавство.
рейотеіег [рі'дзтііа] п крокомір, педометр.
редотоііуе ['редатоиііу] асі] з ножним приводом.
реііоіііедие ['рі:сЬ0ек] п зібрання зразків ґрунтів.
ре<1ге£а1 ['редгедаї, ,ресіге'да:1] п амер. 1) крижане поле, суцільна крига; 2) кам’янистий тракт.
Редго ['редгои, 'реідгои] п ч. ім'я Педро, Пейдро.
редипсіе [рі'длдкі] п зоол. стебельце.
редипсиїаіе [рі'сілдк]и1іі] див. ресіі-сеііаіе.
рейипсиїаіед [рі'сілдкіиіеііїсі] я^'що має ніжку; з ніжкою.
рее [рі:] 1. п 1) пі (назва літери Р); 2) розм. сеча; 3) мор. носок якоря; 2. V МОЧЙТИСЯ.
РееЬІез ['рі:Ь1г] п геогр. н. Піблс (графство і місто Шотландії).
реек [рі:к] 1. п 1) погляд крадькома; швидкйй погляд; 2) амер. писк; 2. V 1) заглядати, зазирати (звич. ~ іп); 2) виглядати, визирати (звич. ~ оиі); 3) глянути, подивйтися (на — аі); 4) амер. пищати.
реек-а-Ьоо [ ркка'Ьи:] п ку-ку (гра у схованки).
реек-Ьо [ рі:к'Ьои] див. реек-а-Ьоо.
рееі [рі:1] 1. п 1) кірка, шкірка (фруктів)} лушпайка; 2) пекарська лопата; 3) амер. лопать весла; 4) іст. чотирикутна башта на кордоні Англії та Шотландії; 2. V 1) знімати шкірку; чйстити (овочі, фрукти)} (о ~ роіаіоез чйстити картоплю; 2) злізати, облазити, сходити; 3) облуплюватися, злущуватися (тж ~ оГГ); 4) розм. роздягатися; скидати з себе (одяг)} Ье Ье§ап
іо ~ він почав роздягатися; ~ ой* ав. виходити із загального строю.
рееіесі [рі:1сі] аф 1) обчйщений; обідраний; 2) зношений (про одяг)} 3) голий, лйсий; позбавлений рослйн-ності; 4) бідний, убогий; < іо кеер опе’з еуез ~ бути пйльним (обережним); іЬе ~ апд \уазіесі гетпапіз жалюгідні рештки.
рееіег [ рі:1а] п 1) обдирна (лу-щйльна) машйна; лущйльник; роіаіо ~ картоплечйстка; 2) розм. поліцейський; 3) прізвисько ірландського констебля; 4) амер. виконавиця стри-птйзу; 5) амер. енергійна (жвава) людйна; 6) амер. розм. ковбой; 7) амер. розм. щось видатне (незвичайне).
рееІ-Ьоизе ['рі:1Ьаиз] п іст. укріплена чотирикутна башта.
рееііпз Грі:1іг)] п 1) шкірка, кірка; шкурка; шкурйнка, лушпйння; роіаіо ~з картопляні лушпайкй; 2) мед. злущування; 3) відлущування; 4) обкору-вання (деревини)} < ~ тасЬіпе а) об-корувальний верстат; б) лущйльна (обдирна) машйна, лущйльник.
рееп [рі:п] п амер. бойок (молотка).
рееп&е [рі:псіз] V діал. пхйкати, канючити.
реепіпз ['рі:під] п тех. наклепка.
реер [рі:р] 1. п 1) швидкйй погляд; погляд крадькома; іо Ьауе (іо іаке) а ~ аі зтіЬ. зйркнути на щось; 2) проблиск, перша поява; ~ оГ дау світанок; 3) смужка світла; 4) щілйна, отвір, просвіт; 5) писк, цвірінькання; 6) невиразний звук; 2. V 1) заглядати; 2) підглядати; 3) щулитися, мружитися; 4) визирати, виднітися, з’являтися; уіоієіз ~ Ггот іЬе §га88 фіалки визирають з травй; 5) проростати; 6) проявлятися, ставати яснйм; 7) пищати, цвірінькати; □ ~ іп заглянути (на хвилину)} ~ іпіо заходити, заглядати (кудись)} ~ оиі а) визирати, висовуватися; б) висовувати.
реерег |'рі:ра] п 1) той, хто підглядає, цікавий; 2) амер. приватний сйщик; 3) розм. підзорна труба; 4) розм. дзеркало; 5) рі окуляри; 6) рі розм. банькй; 7) пискун; 8) курча; голубеня; 9) амер. крякавка.
реер-Ьоіе [’рі:рЬои1] п 1) вічко; оглядовий отвір; 2) військ, оглядова щілйна.
рееріе-сгееріе ['рі:рі'кгі:рі] п амер. портатйвна рація.	ч
рееріп^ ['рі:ріг)] аф якйй визирає (вистежує).
Рееріп& Топі [рі:рід'ізт] п 1) військ, радіолокатор; 2) надто цікава людйна.
реер-зіклу [ рі.р/ои] п 1) амер. вар’єте зі стриптйзом; 2) амер. підглядання (за голими жінками).
реег |рю] 1. п 1) пер, лорд; 2) рівня, рівний; 2. і’ 1) розм. робйти пером;
2) бути рівним (рівнею); 3) пйльно вдивлятися, придивлятися; 4) заглядати; Ье ~ед іпіо (Ье гоот він заглянув у кімнату; 5) визирати, з’являтися, показуватися; (Ье зип ~ед (Ьгои^Ь іЬе сіоисіз сонце вйзирнуло з-за хмар.
реега&е ['рюпсіз] п 1) стан перів; найвйща знать, вельможне панство; 2) звання пера; 3) кнйга перів.
реегазе-Ьоок [ 'ріапсізЬик] п кнйга перів.
реепіош ['ріасіат] п звання пера.
реегезз ['ріапз] п дружйна пера; леді.
реег!е$$ ['рюііз] аф незрівнянний, чудовий.
реегу [ріал] аф 1) допйтливий; цікавий; 2) розм. підозрілий; недовірливий.
рееі [рі:і] п амер. розм. сейф.
реейуееі ['рі:і\уі:і] п зоол. плямйс-тий уліт.
рееуе [рі;у] розм. 1. п 1) роздратування; роздратований стан; 2) скарга; 2. V 1) роздратовувати; набридати; 2) роздратовуватися; злйтися.
рееуеіі [рі:усі] аф розм. роздратований.
рееуізЬ ['рі:Уі/] аф 1) сварлйвий; дразлйвий; буркотлйвий; сердйтий; 2) незлагідний; примхлйвий; з важкйм характером; ~ сЬіІд примхлйва дитйна.
рееіуее [ 'рі:\уі:] п амер. розм. 1) людйна маленького зросту; 2) маленька тварйна; 3) шк. розм. маленька скляна кулька.
рееіуіі ['рі:\Уіі] п зоол. чайка.
Ре§ [ред] п ж. ім'я Пег (зменш, від Маг^агеі); < ~ Тапігшп дівчйсько-шй-беник; оїд ~ розм. сир із збйраного молока.
1^8 ІРед] 1. л 1) кілочок; кілок; 2) дерев’яний цвях, нагель; штифт; чека; загвіздок; 3) втулка, затичка; 4) вішалка; гачок, крючок; 5) ніжка, вістря дзйги; 6) фішка; 7) ступінь; межа; 8) розм. нога; 9) розм. дерев’яна нога; 10) людйна з дерев’яною ногою; 11) рі амер. розм. штанй; 12) розм. зуб; 13) розм. джин із содовою водою; 14) цвяшки всередині велйкого пивного кухля; кіп§’з ~ коньяк із шампанським; іо дгіпк Ьу (Ье ~ пйти по черзі; іо Ьиу (сІоіЬез) оГГ (Ье ~ купувати готовий одяг; іо Ье оп іЬе ~ амер. військ, розм. а) сидіти на гауптвахті; б) дістати стягнення; 2. у 1) прикріпляти кілочками; прибивати цвяхами; 2) обгороджувати кілочками, забивати кілочки; 3) тех. з’єднувати на штифтах; 4) ставити тички; 5) установлювати ціни (вартість); 6) розм. штучно підтрймувати (ціну)} охороняти від коливань (курс)} 7) розм. кидати, шпурляти; 8) проколювати, протикати; 9) гарпунити; 10) амер. розм. звужувати штанй; 11) амер. пізнавати, розпі
Рев
100
реп
знавати; 12) розм. старанно працювати; гнути спйну; 13) амер. розм. бігти; 14) закидати вудку; 15) закінчйти гру; вйграти (про крикет)', 16) робйти стійку (про собаку)', □ ~ (іомті прибивати кілочками; ~ іп(іо) забивати; ~ оиі а) поставити намет; б) вйдихнутися; в) померти.
Ре&а$и$ ['редазаз] п 1) міф. Пегас; поетйчне натхнення; 2) астр. Пегас (сузір ’я).
реввед [редсі] аф 1) прибйтий кілочком; прикріплений; 2) штучно підтрймуваний (про курс на біржі); ~ ехскап§е штучно підтрймуваний валютний курс; ~ ргісе штучно підтрй-мувана ціна.
Рев£Іе ['реді] п ж. ім'я Пеггі (зменш, від Магнате!).
ревбіпв Ґредгд] п 1) збірн. кілочки; матеріал для кілочків; 2) закріплення кілочками; 3) розмічування за допомогою кілочків.
ре&£Іп£-а*¥І [ редід з:1] п шевське шйло.
рев£іп£-іпасішіе ['редідта'/кп] п машйна для забивання шевських дерев’яних цвяхів.
Реввоіу ['редаіі] п ж. ім'я Пегготі (зменш, від Маг^агеі).
РеввУ [ реді] п ж. ім 'я Пеггі (зменш, від Маг^агеі).
рев-Ьои$е ['редЬаиз] п розм. шинок, корчма.
резтаіке ['редтаіаіі] п геол. пег-матйт.
рев-роіпі ['редроші] п ек. шкала розрядів.
ре£-роі ['редроі] див. ре^-іапкагсі.
ре£-іапкап1 ['редДзедкосі] п велй-КИЙ пивнйй кухоль.
ре^-іооік ['редіи:0] п зуб неправильної форми, собачий зуб.
ре£-іор [’редіор] п дзйґа (іграшка); < ~ зкігі спідниця, широка в стегнах і вузька внизу; ~ ігои8ЄГ8 штанй, широкі в поясі і вузькі внизу; ~ уазе ваза у формі дзйґи; ~ \укІ8кегз вузькі бакенбарди.
реівпоіг ['реіпхуа:] п фр. пеньюар, реіогаіе ['рі:сізагеіІ] у погіршувати, реіогаііуе ['ріїсізагаііу] 1. п 1) лай-лйве слово, лайка; 2) принйзливе (образливе) слово; 2. аф 1) принйзли-вий; образливий; 2) лайлйвий.
рекап ['рекап] п зоол. ілька.
реке [рі:к] п ( скор. від Рекіпезе) китайський мопс.
Рекіпезе [,рі:кі'пі:г] 1. п 1) мешканець Пекіна, пекінець; 2) китайський мопс (тж ~ дов); 2. аф пекінський.
Рекіпв [рі: кід] п геогр. н. м. Пекін; < ~ биск пекінська качка; качка пекінської породи.
Рекіпвезе [,рі:кід'і:х] див. Рекіпезе.
рекое ['рі:кои] п вйщий сорт чорного чаю.
реіаве ['реіідз] п волосянйй покрив; вовна, смух, шерсть.
реіавіап [рі'іеідзіап] 1. п морська тварйна (рослйна); 2. аф пелагічний, морськйй.
реіавіс [рі'іаедзік] аф пелагічний, морськйй, океанічний.
реіашуд ['реіаткі] п 1) скумбрієва рйба; 2) памолодь тунця.
реіагвопішп [,ре1а'доипіат] п бот. пеларгонія; герань.
реіесоіс! ['реіікокі] аф сокироподіб-ний.
реіегіпе ['реіаггп] п пелерйна.
реІГ [реіі] п 1) гроші, багатство, «огйдний метал»; 2) власність; 3) діал. овочеві відходи.
РеЖат ['реіат] п ч. ім'я Пелем.
реШат ['реіат] п мундштук (залізні вудила; тж ~ Ьіі).
реіісап ['реіікап] п 1) зоол. пезікан; 2) мед. ключ для виривання зубів; 3) військ, іст. гармата; 4) амер. розм. мешканець Луїзіани.
реііке ['реіікі:] п архл. амфора з широкою шййкою.
реііззе [ре'1і:8] п 1) ротонда, довга мантйлья; 2) дитяче пальто; 3) гусарський ментик.
реіііе ['рі:1аіі] п геол. пеліт.
реііііс [рі'іііік] аф геол. дрібнозер-нйстий, глйнястий.
реї! [реї] п іст. 1) згорток пергаменту; 2) грошові розпйски; 3) рі відділ державної скарбнйці (де зберігалися грошові розписки).
реПадга [ре'їждга] п мед. пелагра.
реііеі ['реііі] 1. п 1) кулька, бала-бушка (з паперу, хліба тощо); 2) гранула; пілюля; 3) дробйнка; шротйнка; пістон; 4) опуклість; 5) військ, інерційний ударник (підривника); 6) військ. трасуюча сполука; 7) військ, кам’яне ядро; 8) амер. спорт, розм. м’яч; 2. у 1) обстрілювати (паперовими кульками, дробом тощо); 2) робйти кулькй (ба-лабушки тощо).
реііісіе ['реіікі] п плівка; шкірка.
реІШогу ['реіііап] п бот. помур, стіннйця.
реіі-шеїі ['реі'теї] 1. п плутанйна, безладдя, мішанйна; 2. аф безладний, плутаний; 3. асіу 1) безладно, упереміж; як-небудь; 2) стрімголов.
реііосії ['реіак] див. реііоск.
реііоск ['реіак] п дельфін, морська свиня.
реііисісі [ре'Ци:8ісі] аф 1) прозорий; 2) яснйй, зрозумілий; 3) світлий (про розум).
реішеі ['реїтіі] п ламбрекен.
Реіороппезиз [,ре1оира'пі:898] п геогр. н. півострів Пелопоннес.
реіогіа [рі'1о:па] п бот. пелорія.
реіоіа [рі'іоиіа] п спорт, пелота (гра у м'яч).
рек [реіі] 1. п 1) шкура, шкіра; 2) жарт, людська шкіра; 3) кйдання, шпурляння; 4) сйльний удар; 5) стукіт дощу (граду); 6) розм. спалах гніву; 7) геол. нечйсте кеннельське вугілля; 8) діал. покйдьки; 2. у 1) кйдати, шпурляти (в когось); закидати (камінням); 2) накйнутися (на когось з докорами тощо — \уіік); 3) стукати, барабанити (про дощ, град); 4) бйти, лупцювати; 5) кйнутися, рйнути(ся); 6) амер. розм. поспішати.
река ['река] п (рі рекае) 1) грецький (рймський) легкйй щит; 2) біол. щиток.
рекае ['рекі:] рі від река.
рекаіе ['реііеіі] аф бот., зоол. щи-товйдний.
рекед ['реііід] аф обідраний, об-корений.
рекег ['река] 1. п 1) злйва; 2) розм. спалах гніву; іо §еі іпіо а ~ розгніватися; 3) жарт, рушнйця; пістолет; 4) невелйке військове судно; 5) амер. розм. скорохбдець; 6) баскйй кінь; скакун; 7) амер. розм. шкапа; 2. у розм. кйнутися, рйнути(ся).
рекіп£ ['рекід] аф 1) шалений, несамовитий, лютий (про гнів); 2) залив-нйй; ~ гаіп злйва; 3) жалюгідний, поганенький.
рекгу ['рекгі] п 1) збірн. хутро, хутра; 2) шкурка хутрового звіра; 3) покидьки, погань.
рекгу-^аге ['рекп\уєа] п хутро.
РЄІУЄ8 ['ре]уі:2] рі від РЄІУІ8.
реіуіс ['реІУік] аф анат. 1) тазовий; ~ £Ігд1е тазовий пояс; 2) що стосується ниркової мйски.
реІ¥І8 ['реІУїз] п (рі реіуез) анат. 1) таз; 2) ниркова мйска.
РешЬгоке($1ііге) ['ретЬгик(/іа)] п геогр. н. Пембрук(шир).
ретЬгоке іаЬІе ['ретЬгик'іеіЬІ] п розкладнйй стіл.
реттісап ['ретікап] п стйсло вй-словлена думка; іке ~ 8іу1е стйслий стиль.
решр1іі£и$ [ 'ретГідаз] п мед. пухирчатка.
Реп [реп] п ж. ім'я Пен (зменш, від Репеїоре).
реп [реп] 1. п 1) перо (для писання); 2) ручка з пером; 3) рейсфедер (креслярський); 4) літературна праця; 5) літературний стиль; 6) письменник; іке Ьезі ~8 оГ іке дау найкращі сучасні письменники; 7) рі поет, крй-ла; 8) обгороджене місце; 9) дамба; перемйчка; загата; 10) приміщення для арештованих у поліцейській дільнйці; 11) плантація; пасовйсько; 12) барак для негрів на плантації; 13) амер. розм. в’язнйця; 14) заміськйй будйнок; 15) парк при заміському будйнку;
реп
101
реп
16) гірн. вентиляційний просік; 17) лебедйця, самка лебедя; 18) рі зоол. махові пера; < ~ апсі іпк а) письмове приладдя; б) літературна праця; в) малюнок пером; а тап оГ ~ апсі іпк літератор; 2. V 1) писати, творити; іо ~ а Іеііег написати листа; 2) замикати, зачиняти (тж ~ ир, ~ іп); 3) заганяти в загін (худобу)', 4) робйти загату (дамбу).
репаї ['рі:п1] 1. п розм. строк ув’язнення (каторжних робіт); іо &еі а ~ одержати строк; 2. аф карний, кримінальний; ~ асі карний вчйнок; ~ соде карний кодекс; Р. Соде іст. закони проти папістів (в Ірландії)', ~ 1а\¥8 кримінальні закони; Р. Ьа\уз іст. закони проти папістів і нонконформістів; ~ тіїііагу сосіе воєнно-карний кодекс; ~ зєгуіШсіє каторжні роботи; ~ Ьаііаііоп військ, штрафнйй батальйон; ~ соїопу (зеіііетепі) іст. штрафна колонія.
репаїііу [рґпжіііі] п заст. кримінально караний вчйнок.
репаїігаііоп [,рі:п9Іаі'хеі/п] п 1) штраф, штрафування (в іграх)', 2) тех. бракування.
репаїіхе ['рі:п9Іаіх] V 1) карати; застосовувати каральні санкції; ііте Ьа\у ~з ііте етріоутепі оГ сігіїсігеп використання дитячої праці карається законом; 2) штрафувати, накладати штраф.
репаїіу ['репій] п 1) покарання, кара; стягнення; деаНі ~ смертна кара, страта; тахітит (тіпітит) ~ максимальне (мінімальне) покарання; зтаїї ~ легке покарання; іо ітрозе репаїііез накладати стягнення; 2) штраф; ~ Гог поп-регГогтапсе оГ сопігасі штраф за невиконання договору; 3) спорт. штрафне очко; пенальті; таісіл ~ остаточне усунення гравця з поля; тіз-сопсіисі ~ усунення гравця з поля на десять хвилйн; ~ агеа штрафнйй майданчик; ~ Ьепсіл місце для усунених з поля гравців, штрафна лава; ~ Гасе-оГГ тагк позначка місця штрафнйх ударів; ~ £0а1 спорт, гол, забйтий штрафнйм ударом; ~ кіск штрафнйй (одинадцяти -метровий) удар; - зітоі Ііпе лінія штрафнйх ударів; ~ іітекеерег спорт, лічильник штрафного часу; 4) негатйвна сторона (чогось)', < ~ епуеіоре амер. розм. конверт для безплатного пересилання офіційної кореспонденції.
репапсе ['репапз] 1. п 1) церк. єпитимія; каяття; 2) розкаяння; 3) спокутування; спокута; 2. V церк. накладати єпитймію.
реп-апд-іпк [ 'репапсі 'іі]к] асі} 1) намальований пером; 2) напйсаний; письмовий.
репашшіаг [рі: 'паегуиіо] аф що має форму майже зімкнутого кільця.
Репаіез [ре'пеїіі.х] п рі міф. пенати
(боги — заступники домашнього вогнища).
реп-са$е ['репкеїз] п пенал.
репсе [репз] рі від реппу 1.
репсеї [ 'репзі] п прапорець (на списі, кареті тощо).
репскапі ['ра:і]/а:і]] п фр. нахил, схильність.
репсії ['репзі] 1. п 1) олівець; іп ~ намальований (напйсаний) олівцем; соїоигесі ~ кольоровий олівець; еуеЬго\у ~ олівець для брів; 2) пензель (живописця)', 3) манера, стиль (художника)', 4) фіз. пучок проміння; 5) склоріз; штифт, якйй пйше (у приладі)', < ~ зйагрепег амер. застругувач для олівців; кпі^Ьі оГ іке ~ розм. букмекер; 2. V 1) малювати, розмальовувати; 2) писати, запйсувати (олівцем)’, 3) заносити назву коня до спйсків тоталізатора; 4) сходитися (про пучок проміння)’, 5) мед. обробляти рану пензликом.
репсії-апп ['репзіаїт] п ніжка цйр-куля (під олівець).
репсії-Ьох ['репзІЬокз] див. репсії--сазе.
репсії-сазе [репзікеїз] п пенал.
репсі11е<1 ['репзісі] аф 1) тонко намальований (окреслений, накреслений); ~ еуеЬгсжз підмальовані брови; 2) променйстий.
репсіїїег ['репзіа] п розм. помічнйк букмекера.
репсіПіпз ['репзііі]] п 1) малювання; 2) малюнок олівцем; 3) перен. літературний портрет (нарис).
репсіі-ршзііег ['реп5І,рир] п амер. розм. канцелярйст, «канцелярський пацюк».
репсіі-зіюуег [ репзЦлуа] див. реп-сії-ризіїег.
Реп СІиЬ ['репкІлЬ] п (скор. від роеіз, еззауізіз, поуєіізіз СІиЬ) пен-клуб, об’єднання письменників.
репсгаП ['репкга:Гі] п 1) мистецтво письма, каліграфія; 2) письменницький хист, майстерність письменника.
реші [репсі] 1. п арка, крйта галерея; 2. V залежати; обумовлюватися.
решіапі ['репсіапі] п 1) підвіска; кулон; брелок; 2) кільце для ключів; 3) пара (до якоїсь речі) ', 4) доповнення, додаток; 5) архт. висячий орнамент; 6) військ, вймпел; 7) мор. шкентель; 8) кільце на годйннику (кишеньковому).
решіепсу ['репсіапзі] п 1) стан непевності (невйзначеності); 2) непевність, невйзначеність; 3) підвішений стан.
решіепі І'репсіапі] 1. аф 1) висячий, звисаючий, нависаючий; 2) по-хйлений, схйлений; 3) нерозв’язаний; що чекає розв’язання; 4) грам, неза-кінчений (про речення)', 2. ргер очікуючи, до; ~ ійеіг сіесізіоп очікуючи (до) їхнього рішення.
решіісіе ['репсіїкі] п 1) придаток; 2) суборенда; 3) підвіска; кулон.
решііпз ['репдіт)] 1. аф 1) невйрі-шений, незакінчений; що перебуває на розгляді; що очікує вйрішення; що чекає розв’язання; 2) очікуваний, сподіваний; а ігеаіу \уаз ~ чекали укладення угоди; 3) неминучий, наступний, прийдешній; 4) висячий; що звисає; 2. ргер 1) протягом, під час; 2) до, чекаючи; ~ Кіз аггіуаі чекаючи його прибуття, до його прибуття.
реп-(1гі¥ег ['реП'СІгаїуа] п през. клерк; писака; канцелярйст.
решіпіапі ['репсЦиІапі] див. репди-Іоиз.
решіиіаг ['репф'иіа) аф маятниковий.
решіиіаіе ['репфиіеіі] V 1) розгойдуватися; 2) хитатися, як маятник; 3) вагатися, бути нерішучим.
решіиіе [ра:і] 'сЦи:1] п фр. годйнник з маятником.
решіиіепі ['репсЦиІопі] див. репди-Іоиз.
репдиіоиз ['репфиіаз] аф 1) підві-снйй, висячий; ~ Ьеііу відвйслий живіт; 2) маятникоподібний, якйй гойдається; 3) нерішучий; якйй вагається.
решіиішп ['репсЦиІат] п 1) маятник; 2) маятниковий важіль; 3) нестійка людйна (річ); < ійе ~ 8\уип§ становище змінйлося.
Репеїоре [рі'пеїарі] п ж. ім'я 1) Пе-нелопе; 2) міф. Пенелопа; 3) перен. вірна дружйна.
реперіаіп [ 'рі:пір1еш] п геол. пене-плен, майже рівнйна.
репе$ ['рі:пі:х] рі від репіз.
репеігаЬШіу [,репііга'Ьі1ііі] п про-нйкність.
репеігаЬІе ['репіігаЬІ] аф 1) про-никнйй; 2) вйдймий; 3) доступний для пронйкнення.
репеігаї ['репіігаї] див. репеігаїіа.
репеігаїіа [,репі'ігеі[іа] п рі святй-лище; тайникй.
репеігапі [ репіігзпі] аф 1) проникаючий; 2) пронйкливий; ~ тіпсі гострий розум; 3) проймаючий, зворушливий.
репеігаіе [ 'репіігеїі] V 1) проникати, проходити (іпіо, і1ігои£Іі, іо); 2) вторгатися; уклйнюватися; прориватися; 3) зрозуміти, збагнути; 4) просочувати, пронйзувати (чимсь — ууіііг); 5) глйбоко зворушувати, проймати (чимсь — \¥Іій).
репеігаііп£ [ 'репіігеїііі] ] аф 1) сйльний; гострий (запах тощо)', 2) пронизливий, різкйй; дошкульний; ~ хуіпсі пронйзливий вітер; 3) наскрізний, глибокий (про рану)', 4) проникаючий; ~ гадіаііоп Зоза§е доза проникаючої радіації; ~ Гогсе військ. угруповання прорйву.
репеігаііоп [,репіЧгеї/п] п 1) про-
реп
102
реп
нйкнення; 2) пронйкливість; 3) глибина пронйкнення (руйнування); 4) військ, прорйв; вторгнення; уклинення; 5) гострота (погляду тощо); 6) астр. проникаюча сйла телескопа.
репеігаііуе [ 'репіігзіїу] асі] 1) про-нйкливий; 2) що впливає на органи чуттів; 3) різкйй, пронйзливий; 4) проникаючий.
репеігаіог ['репіігеїіз] п 1) те, що проникає (просочується); 2) військ, літак (протйвника), що вторгся у повітряний простір.
репеіготеіег [.рет'ігзтііз] п фіз. пенетрометр.
реп-ҐеаіЬег ['реп,£едз] п махове крило птаха.
реп-йіеші ['репй’епсі] п знайомий по листуванню; кореспондент.
реп£іііп ['редд\уіп] п 1) зоол. пінгвін; кіп§ ~ патагонський пінгвін; 2) ав. розм. навчальний літак, тренажер; 3) ав. розм. льотчик на нельотній посаді; 4) розм. актор, зайнятий у масовці.
репкоМег ['реп,Ьои1сіз] п ручка (для пера).
репіаі ['рі:піз1] аф що стосується чоловічого статевого члена.
репісії [репізії] п жмут волосся.
репісіїїаіе [репізіїїі] аф бот., зоол. китицевидний, гроновидний.
репісіПіГогш [,рет'$і1і£о:т] див. репісіїїаіе.
репісШіп [,рет'8і1іп] 1. п фарм. пеніцилін; 2. аф пеніциліновий.
репісіїїиз ['ретзіізз] п бот., зоол. пучок волосйнок; кйтиця.
репіпзиіа [рі'піП8]и1з] п півострів; (ке Р. Піренейський півострів.
репіпзиіаг [рі'піп^иіз] 1. п мешканець півострова; 2. аф півострівнйй.
репіпзиіаіе [рґтп8]и1еіі] V перетворювати на півострів.
РЄПІ8 ['рі:пі8] п (рі репез) пеніс, чоловічий статевий член.
репііепсе ['репіізпз] п 1) каяття; жалкування; 2) церк. покаяння.
репііепі [ 'репіізпі] 1. п 1) церк. грішник, що розкаюється; 2) церк. якйй перебуває під єпитймією; 3) церк. член католйцького ордену грішників, які розкаюються; 4) рі католйцький орден грішників, які розкаюються; 5) особа, яка розкаюється; 2. аф церк. 1) якйй розкаюється; 2) якйй перебуває під єпитймією.
репііепі-Гогт |'репіізпі£з:т] п церк. лава для грішників, які розкаюються.
репііепііаі [, репі 'іеп/зі] 1. п 1) церковний кодекс про покарання; 2) рі розм. жалоба, траур; жалобний, траурний одяг; 3) чорний одяг (костюм); 2. аф церк. покаянний, покутний.
репііепііагу [,репі'іеп/зп] 1. п 1) виправнйй будйнок; 2) амер. в’яз-нйця; 3) церк. пенітенціарій; 2. аф
1) виправнйй; Р. Ноизе виправнйй будйнок; 2) юр. пенітенціарний; < ~ Гипд фонд допомоги колйшнім в’язням.
реп-рісе ['реприз] п амер. розм. чорнйло.
репкпіГе ['реппаїЛ п складаний ніж.
решпап [рептзп] п (рі рептеп [-тап]) 1) перепйсувач; каліграф; Ке із а £оосі - у нього гарний почерк; 2) письменник; літератор; 3) амер. підроблювач документів; < ~ раїзу мед. писальний спазм.
репшапзііір ['рептзп/ір] п 1) каліграфія, чистописання; 2) почерк (характерна особливість); 3) стиль (манера) письменника.
реп-паше [ реппеїт] п літературний псевдонім.
решіапі [репзпі] п 1) прапорець; 2) амер. вймпел, прапор (як призу змаганні).
реппег ['репа] п 1) письменник; 2) складач документа; 3) розм. пенал; 4) бювар.
реппіез ['репіх] рі від реппу.
РЄППІІЄ88 [ репі118] аф 1) безгрошо-вйй, безгрошевий; без грошей; 2) нужденний, бідний.
реппііі ['репії] п (рі реппііііоп) імпровізований вірш.
реппііііоп [ре'пі1)ап] рі від реппіП.
реппоп [ репай] п 1) прапорець; 2) вймпел, прапор; 3) амер. шкільнйй прапор (з назвою школи).
решюпсеї ['репап8е1] п 1) прапорець; 2) вймпел, прапор.
Реппзуїуапіа Ьрепзіі'уеіпзз] п геогр. н. Пенсільванія (штат США).
Реппзуїуапіап [,реп8і1'уеіщзп] п мешканець штату Пенсільванія.
Реппу [репі] п ж. ім'я Пенні (зменш, від Репеїоре).
реппу [ репі] п 1) (рі репсе — про грошову суму від іиюрепсе до єієуєп-репсе; реппіез — про окремі монети) пенні, пенс; 2) (рі реппіез) амер., ка-над. розм. монета в 1 цент; 3) амер. розм. поліцейський; < а ргеііу ~ кругленька сума; (о іпйегіі а ргеііу ~ одержати велйку спадщину; а Ьад ~ а) фальшйва монета; б) погана людйна; іо іигп ап йопезі ~ а) чесно заробляти; б) приробляти; ~ \уєс1с1іп£ весілля, яке влаштовується гостями у складчину; поі а ~ іо опе’з пате не мати й копійки за душею; поі а ~ ійе \уізєг ні на копійку розуму не побільшало; ~ Ьіоод (дгеасИиІ) розм. дешевий сенсаційний роман; а ~ Гог уоиг ійои^йіз! про що ви замйслилися?; іп Гог а ~, іп Гог а роипд присл. не дуж — не берйся за гуж.
реппу-а-ііпе [репіз'їаіп] аф дешевий, низькопробний (про твір); халтурний.
решіу-а-ііпег [репіз'Іаіпз] п найма
ний газетний писака; літературний поденник.
решіу-Ьапк ['репіЬаеі]к] п ощадний банк (з дрібними вкладами).
решіу-Ьи$іег ['ретфлзіз] п розм. булочка (за пенні).
решіу<ІО£ ['репкіод] п розм. поміч-нйк майстра.
решіу-ГаіЬег ['реш,£а:дз] п скнара.
реппу-іп-і1іе-$1о< ['репипдз'зізі] 1. п торговий автомат (тж ~ тасШпе); 2. аф автоматйчний; якйй вмикається під час вкидання монети.
реппу-ріесе ['решрі.з] п монета в одйн пенні.
решіу-рі£ ['репірід] п скарбнйчка, копйлка.
решіу-розі ['решроизі] п поштова оплата в одйн пенні.
реппугоуаі ['репі'гзізі] п бот. болотяна м’ята.
реппузіопе ['репізіоип] п геол. сфе-росидерйт, глйнистий залізняк.
реппу-іпнпреі ['репі'іглтріі] п 1) сопілочка; 2) дешеві хвастощі.
рЄШіуіУЄІ£Ьі [’репіхуеіі] п пеннівейт (вагова одиниця у 24 грана); < ~ ]оЬ крадіжка ювелірних вйробів.
решіу-5¥Ізе ['реппуаіг] аф дріб’язковий; < ~ апд роипсі-ГооІізІї ощадливий на дрібнйцях і марнотратний на велйкому.
реппу-іуіі ['реппуіі] п розм. дотеп-ник-самоук.
реппруогі ['репі\уз:і] п бот. щито-лйсник.
реппуіуогіїї [ репз0, 'репі\уз:0] п 1) товар, якйй можна купйти на 1 пенні; іо Ьиу а ~ оГ ЬгеаЗ купйти хліба на 1 пенні; 2) перен. крйхта, трішки; 3) жарт, угода.
репоіову [рі:'поїзді] п пенолбгія; наука про в’язнйці.
реп-рісіиге ['реп,рікі/з] п 1) малюнок пером; 2) барвйсте, яскраве змалювання.
реп-рішпе ['репрішт] див. реп--Геаійег.
реп-роіпі ['репрзіпі] п 1) кінчик пера; 2) розм. сталеве перо.
Репгозе ['репгоиг] п ж. і ч. ім'я Пенроз, Пенроуз.
репзегозо [,реп8з'гоихои] 1. п меланхолік; задумлива людйна; 2. аф меланхолійний; задумливий.
репзіїе [ репзіі] аф 1) висячий, звисаючий; звйслий, повйслий; 2) що будує висячі гнізда (про птаха).
репзіоп І ['реп/зп] 1. п 1) пенсія; оісі а§е ~ пенсія за віком; іо геііге оп а ~ вййти на пенсію; 2) допомога; суб-сйдія; іо §гапі а ~ іо зтЬ. призначати комусь пенсію; 2. V 1) призначати пенсію; 2) субсидувати; □ ~ оГГ звіль-нйти на пенсію.
репзіоп II ['ра:д8із:д| п фр. пансіон; пансіонат.
реп
103
рер
репзіопаЬІе ['репрпаЬІ] асі] 1) що дає право на пенсію; пенсійний; ~ а§е пенсійний вік; 2) що має право на пенсію; зйе із поі ~ вона не має права на пенсію.
репзіопагу ['реп/опоп] 1. п 1) пенсіонер; 2) ірон. державний діяч; 3) іст. пенсіонарій; 4) іст. пансіонат для студентів, що приходять в університет; 2. асі] 1) пенсійний; 2) жадібний; корисливий; продажний.
репзіопег Ґреп/опо] п 1) пенсіонер; 2) студент-нестипендіат (у Кембриджському університеті)', 3) іст. найманець; 4) заст. пансіонерка.
репзіоппаіге [,ра:пзю'пєо] п фр. 1) пансіонер (у французькому пансіоні)', 2) актор Комеді Франсез на дрібнйх ролях; 3) найманий слуга.
реп$іуе ['репзіу] аф задумливий, сумнйй; меланхолійний.
репзіоск ['репзіок] п 1) шлюз, шлюзова заставка; 2) жолоб; 3) тех. напірний трубопровід; турбінний водовід.
репзит ['репзот] п шк. 1) завдання, урок; 2) додаткове завдання (як покарання).
реп-ет¥ап [ реп8\уоп] п лебедйця, самка лебедя.
репі [репі] 1. п 1) крйси (капелюха)', 2) навіс (тж репійоизе); 2. аф замкнений; ув’язнений; ~ (ир) ргізопег полонений.
репіасіюпі ['репіоко:сі] п муз. пен-тахорд.
репіасіе ['репіокі] п магічна постать.
репіад ['репіаед] п 1) число п’ять; 2) група з п’ятй предметів; 3) проміжок часу в п’ять днів (років); 4) хім. п’ятивалентний елемент.
репіазоп ['репіодоп] п 1) п’ятикутник; 2) (ійе Р.) Пентагон, міністерство оборони США; будйнок міністерства оборони США; 3) військ, форт з п’ятьма бастіонами.
репіа&опа1 [реп'іждопі] аф п’ятикутний.
репіадгат [репіодгает] п пентаграма.
репіайедгаї [,репіо'йі:сіго1] аф п’ятигранний.
репіакедгоп [,репіо'йі:сігоп] п п’ятигранник.
репіаІрЬа [реп'іаеІГо] див. репіа^гат.
репіатегоиз [реп'іаетогоз] аф бот., зоол. п’ятичленний, розділений на п’ять частйн.
репіатеіег [реп'ігетііо] п вірш, пентаметр.
репіап&1е [ репіждді] п 1) пентаграма; 2) п’ятикутник.
репіапзиіаг [реп'іждд)и!о] аф п’ятикутний.
репіареіаіоиз |. репіо'реіоіоз] аф бот. п’ятипелюстковий.
репіароду [реп'іаеросії] п вірш, п’ятистопний вірш.
репіагсіїу ['репіагкі] п іст. пентар-хія, п’ятидержавність.
репіазіісй ['репіозіїк] п вірш, п’ятивірш; строфа з п’ятй рядків.
репіазіісіюиз [реп'іаезіїкоз] аф бот. п’ятирядний.
репіазіуіе ['репіозіаіі] п архт. пен-тастйль.
репіазуІІаЬіс [,репіозі'1аеЬік] аф п’ятискладовий.
репіазуІІаЬІе [,репіо'зіІоЬІ] п п’ятискладове слово.
репіаііііеіе [реп'іге01і:і] п спорт. п’ятиборець, учасник п’ятиборства.
репіаіШоп [реп'ігеОІоп] п спорт, п’ятиборство; тодет ~ сучасне п’ятиборство.
репіаііііопізі [реп'іжОІошзі] п спорт. п’ятиборець.
репіаіошіс [,репіоЧопик] аф хім. 1) п’ятиатомний; 2) п’ятиосновний.
репіаіопіс [,репіо'іопік] аф муз. пентатонний (про звукоряд).
репіауаіепі [реп'іжуоіопі] аф хім. 1) п’ятивалентний; 2) п’ятиатомний.
Репіесо$і ['репіікозі] п 1) ж. і ч. ім'я Пентекост; 2) церк. Трійця; зелені свята, святкй, зелена неділя.
репійоизе ['репійаиз] 1. п 1) пент-хаус, особняк, збудований на даху хмарочоса; 2) надбудова на даху; 3) навіс над дверйма; піддашок; тент; 2. V робйти навіс.
репйігке ['репОгаїі] п пентрйт (вибухова речовина).
репііашіііе [ 'репііопсіаіі] п мін. за-лізо-нікелевий колчедан.
репіоде ['репіоид] п ел. пентод, п’я-тиелектронна лампа.
репіоіке [ 'репіоіаіі] п військ, пентод іт (вибухова речовина).
репіохісіе [реп'іокзакі] п хім. п’я-тиоксйд.
репі-гооГ ['репіги:!] п архт. одно-схйлий дах.
репі-ир ['репілр] аф стрймуваний; прихований; затаєний; < ~ етоііоп стрймуване хвилювання; ~ Гогсе військ. оточене угруповання.
реп-іуре ['репіаїр] аф ручкоподіб-ний; ~ сіозітеіег військ, індивідуальний дозйметр (схожий на авторучку).
репик [рі'пліі] див. репийітаіе.
репикіта [рі'пліііто] плат, передостанній склад (у слові).
репикітаіе [рі'плкітіі] грам. 1. п передостанній склад; 2. аф передостанній (про склад у слові).
решікіте [рі'плкіт] див. репиі-іітаіе.
репитЬга [рі'плтЬго] п півтінь, напівтемрява; прйсмерк.
репигіоиз [рі'п]иогюз] аф 1) бідний; убогий; 2) скупйй, скнарий.
решігу ['репіип] п 1) бідність, нужда, злйдні; 2) недостача, відсутність, брак (чогось — оГ).
ретгірег ['реп,\уаіро] п перочйстка.
ретуошап ['реп луп топ] п (рі реп-у/отеп [-,\¥ітт]) 1) письменниця; 2) жінка-кал і граф.
реоп І [ 'рі:оп] п поденник, наймит, пеон (у Латинській Америці).
реоп II [р]и:п] п інд. 1) піхотйнець; 2) поліцай; 3) вістовйй.
реопа^е ['ріюшсіз] п кріпацька праця пеонів; наймитування; кабала.
Реопу ['рюш] п ж. ім'я Піоні. реопу ['рюш] п бот. півонія, реоріе ['рі:р1] 1. п 1) народ, нація; Еп^іізй-зреакіп^ ~з народи, що розмовляють англійською мовою; 2) збірн. люди; населення; жйтелі, мешканці; соттоп ~ прості люди; соипігу ~ сільські жйтелі; тапу - багато людей; уоип§ ~ молодь; \уйо аге ійезе ~? хто ці люди?; ікеге \уєгє зєуєп ~ іп (йе гоот у кімнаті було сім чоловік; 3) (вжив, як рі) родичі, рідні; батькй; йіз ~ ііує іп ійе соипігу його родйна живе у селі; ту \уіГє’з ~ родичі моєї дружйни; 4) збірн. службовці; слуги; підлеглі; прихильники; 5) збірн. парафіяни; 6) амер. розм. чоловік, особа (при звертанні)', 7) (ійе Р.) амер. юр. держава як сторона обвинувачення у карному процесі; 8) збірн. вйборці; 9) збірн. жарт, істоти; < ~ зау ійаі кажуть, що; ~’з саг дешевий малолітражний автомобіль; 2. V 1) населяти, заселяти; 2) зростати (про населення)’, 3) заселятися.
реоріед ['рігрісі] аф 1) населений; 2) перен. повний, наповнений (чимсь).
реоріе-іп-іа^у ['рііріш'іо:] п розм. родичі дружйни; родичі чоловіка.
рер [рер] 1. п розм. бадьорість, енергія, жвавість; Гиіі оГ ~ сповнений енергії, жвавий, бадьорий; ійе Ьоок Іаскз ~ кнйга нудна; 2. V (звич. ~ ир) розм. стимулювати, вселяти бадьорість, підбадьорювати; пожвавлювати; підганяти; < ~ред оиі амер. розм. шо вй-дихався, знесйлений.
рерГи! ['рерГиІ] аф розм. енергійний; бадьорий; жвавий.
реріпо [ре'ркпои] п бот. пепіно, дйняча груша.
реро ['рі:рои] бот. гарбуз.
реррег ['реро] І. п 1) перець; 2) гострота; дошкульність; 3) запальність, гарячність; 4) жвавість; енергія; темперамент; 2. V 1) перчйти, посипати перцем; 2) усівати, укривати; 3) закидати (чимсь)', 4) стріляти (у щось — аі); 5) лаяти, розпікати; давати перцю.
реррег-апсі-зак ['рерогопб'зо.іі] 1. п крапчаста шерстяна тканйна; 2. аф 1) крапчастий; 2) з сивиною (про волосся).
реррег-Ьох ['рероЬзкз] п 1) переч
рер
104
рег
ниця; 2) запальна людйна; зке із а ге§-иіаг ~ вона страшенна злюка.
реррег-сазіег ['рера.ка^іа] п 1) перечниця; 2) запальна людйна; 3) розм. револьвер.
реррег-са$іог ['рера,ка:8іа] див. реррег-сазіег.
реррегсогп ['реракоіп] п 1) зернйна перцю, перчйнка; 2) номінальна орендна плата (тж ~ гелі).
реррегед ['рерасі] аф 1) посйпаний перцем; 2) усіяний цяточками; 3) за-пальнйй, гарячий; дратівлйвий.
реррегег ['рерага] п 1) торговець перцем; бакалійник; 2) запальна (гаряча) людйна.
реррегі(І£е ['рерагкіз] п бот. ніса.
рерреппіпі ['рерагпіпі] п 1) бот. перцева м’ята; 2) м’ятна олія; 3) м’ятна цукерка.
реррегшіпі-сатрЬог ['рератіпі-'кжтГа] п ментол.
реррегтіпі-іігор ['рерзтті'сігор] п м’ятний леденець.
реррегтіп<-1огеп£е ['рератіпі'іо-гіпсіз] див. реррегтіпі-дгор.
реррег-ріапі [ рерорІа пГ] п бот. перець.
реррег-рої ['рерароі] п 1) перечниця; 2) пряна страва з м’яса (рйби) і овочів; 3) амер. тушковані тельбухи з галушками.
реррег-иррег ['рераг,лра] п амер. розм. 1) те, що підбадьорює (підносить настрій, збуджує); 2) людйна, що підносить дух (настрій); іке ~з військ, пра-цівникй служби, що забезпечує бойо-вйй дух військ.
реррепуогі ['рера\уа:і] п бот. мар-сйлія.
реррегу ['рерап] аф 1) наперчений; гострий; їдкйй; 2) запальнйй, гарячий; дразлйвий; 3) колючий.
рер-рі11$ ['рерріїх] п рі розм. стимулюючі пілюлі (наркотики).
рерріпе$$ ['рерішз] п амер. розм. жвавість.
рерру [ рері] аф амер. розм. жвавий, веселий; енергійний; < ~ сгаіе ав. розм. швйдкісний літак.
Рерзі-Соїа ['рерзі'коиіа] п пепсі--кола (напій).
рерзіп ['рерзш] п фізл. пепсйн.
рерііс ['реріїк] 1. п ріжарт. органи травлення; 2. аф фізл. 1) травнйй; 2) пепсйновий.
рег [ра:] ргер 1) через, по; - розі по пошті, поштою; ~ саггіег через по-сйльного; 2) за, на; ~ дау за день; ~ коиг на годйну; ~ сарііа на людйну, на душу населення; < ~ закит однйм махом; ~ зе [зі:] по суті; сам по собі; ~ аппит за рік, щороку; ~ селі на сотню; відсоток, процент; ~ дієт за день; ~ рго ( скор. від рег ргосигаііопет) за уповноваженням, за дорученням; ~ илй на одинйцю (площі тощо).
регасід [ра'гаезкі] пхім. перкислота, над кислота.
регайуепіиге [рагасі'уепі/а] 1. п невідомість; сумнів; Ьеуопд (\уіікоиі, разі) ~ безсумнівно; 2. асіу можлйво; і£ ~ якбй, колй б; Іезі ~ що б там не сталося, за всяку ціну.
регавгаіе ['регадгеїі] у мандрувати.
регашЬиІаіе [ра'гжтЬ)и1еіі] V 1) хо-дйти сюдй і тудй, походжати; 2) обходити, об’їжджати (територію)', 3) катати в колясці; їхати в колясці.
регатЬиІаііоп [ра,гжгпЬ)и'1еі/л] п 1) ходьба, прогулянка; 2) обхід (кордонів)', 3) інспектована місцевість.
регатЬиІаіог ['ргаетЬ]и1еііа] п 1) дитяча коляска; 2) крокомір.
регсаіе [ра.'кеїі] п текст, перкаль.
регсаііпе [,ра:кд'1і:п] п текст, пер-калін.
Регсе [ра:з] п ч. ім'я Перс (зменш, від Регсеуаі, Регсіуаі).
регсеапі ['ра:запі] аф поет, пронй-зливий; гострий.
регсеІуаЬІе [ра'згузЬІ] аф помітний; відчутний.
регсеіуапсе [ра'зЕУзлз] див. регсер-ііол.
регсеіуе [ра'зку] V 1) розуміти, усвідомлювати; збагнути; помітити; 2) розрізняти; відчувати; почувати; сприймати.
рег сені [ра'зелі] відсоток, процент; на сотню; Гіує ~ п’ять відсотків.
регсепі [ра'зелі] V амер. шк. розм. виводити оцінку на письмовому екзамені.
регсепіа^е [ра'зепіідз] п 1) відсотковий (процентний) вміст; 2) відсоткова (процентна) норма, відсоткове (процентне) відношення; 3) комісійна винагорода (у відсотках)', відсоткове (процентне) відрахування; 4) розм. частйна, частка; кількість; 5) амер. розм. корйсть, вйгода.
регсепіаі [ра'вепії] аф обчйслюва-ний у відсотках (процентах).
регсепіег [ра'зело] п розм. лихвар; позичальник.
регсепі$ [ра'зеліз] п рі амер. шк. розм. оцінки; по сгаттіл§ £ог ~ вчаться не для оцінок.
регсері ['ра.зері] п філос. об’єкт (результат) перцепції.
регсерііЬіІііу [ра,8еріа'Ьі1ііі] п відчутність, спрййманість.
регсерііЬІе [ра'зеріаЬІ] аф відчутний; спрййманий; помітний; ~ сІіГГег-епсе помітна різнйця.
регсерііоп [ра'зер/п] п 1) сприймання, відчуття; ог§апз оГ ' органи сприймання; 2) здатність сприймати; 3) усвідомлення, розуміння; 4) уявлення (про щось), 5) пронйкливість, здатність розуміти; 6) філос. перцепція; 7) юр. збір.
регсерйопаї [ра'зер/злі] аф філос.
перцепційний; що стосується сприйняття.
регсерііуе [ра'зеріїу] аф 1) що сприймає, що відчуває; ~ оі^апз органи сприймання; 2) пронйкливий; 3) сприйнятливий.
регсерііуез [ра'зеріїуг] п рі органи сприймання.
регсерііуііу [уро:8орЧіУііі] п 1) сприйнятливість; 2) тямущість.
Регсеуаі ['ра:зіуа1] п ч. ім'я Пер-севал, Персеваль.
регск [ра:і{] 1. п 1) сідало; жердй-на; жердка; 2) розм. висока посада, високий пост; солідне становище; 3) козли, передок; 4) дроги; 5) міра довжинй (близько 5 м); 6) віха, тйчка; 7) архт. карнйз, вйступ; 8) текст. жердйна для розвішування тканйни в сушарні; 9) іхт. окунь; < соте ойуоиг ~! не задирайте носа!; Іо йор (Не ~ вмерти; зазнати поразки; іо кпоск ой* іке - завдати поразки; убйти; іо ікго\у (іо іигп) оуєг іке ~ погубйти, занапастйти; 2. V 1) сідати на сідало; 2) садовйти на сідало; 3) сідати, са-довйтися; залізати; влаштовуватися; 4) прилаштовувати (розташовувати) вйсоко; а іо\ул \уа$ ~ед оп а кііі місто притулйлося на пагорбі; 5) розтягувати (м’яти, пом’якшувати) шкіру; зачищати дефекти на шкірі.
регска ['ра:і/а] п гутаперча.
регсЬапсе [ра'і/а.-лв] асіу 1) випадково; 2) можлйво.
регсЬеіі [ра:і/і] аф 1) вйсоко розташований (сидячий); 2) звисаючий.
регсЬег ['ра:і/а] п 1) птах на сідалі; 2) вмираючий, конаючий.
регскегоп ['ра:/агоп] п першерон (порода коней).
регсЬІогаіе [ра'к1о:пі] п хім. перхлорат.
регскіогіс [ра'к1о:пк] аф хім. пер-хлоратний; ~ асід хлорна кислота.
регскіогміе [ра'к1о:гаід] п хім. пер-хлорйд.
регсіріепсе [ра'зіріапз] п книжн. здатність сприймати.
регсіріепі [ра'віріапі] 1. п перципі-єнт; людйна, здатна сприймати чужі думкй (у телепатії)', 2. аф здатний сприймати (усвідомлювати); що сприймає.
Регсіуа! ['ра:8іуа1] п ч. ім'я Персі-вал, Персіваль.
регсоід ['ра:кзкі] аф іхт. що належить до родини окуневих.
регсоїаіе І |'ра:ка1іі| п хім. продукт перколації.
регсоїаіе II ['ра.каїеіі] V І) просочуватися, проникати крізь; проходити; 2) хім. проціджувати, фільтрувати; перколювати; 3) варйти каву в кавнику з сйтечком; 4) кипіти, варйтися (про каву); 5) амер. розм. ітй рівно (про автомобіль); 6) вилуговувати.
рег
105
рег
регсоїаііоп [,ра:ка'1еі/п] п 1) просочування; пронйкнення; 2) хім. проціджування, фільтрування; перколяція.
регсоїаіог ['ра.каїеііа] п 1) фільтрувальна машйна; фільтр; 2) хім. перко-лятор; 3) сйтечко у кавнику; 4) кавник із сйтечком.
регсигеогу [ра'ка^ап] асі] побіжний; поверховий; іп а ~ таппег побіжно, нашвидку.
регси$$ [ра:'кл$] у мед. вистукувати, перкутувати.
регси$$іоп [ра'кл/п] п 1) удар, сутичка, зіткнення; струс; 2) мед. вистукування, перкусія; < ~ Ьиііеі військ. розривна куля, ~ сар військ, ударний капсуль, пістон; ~ сотрозіііоп військ. ударна суміш; ~ Еихе детонатор ударної дії; ~ іпзігитепі муз. ударний інструмент; ~ зузіет гірн. спосіб ударно-канатного буріння.
регси8$іоп-(1гі11 [ра: 'кл/пдпі] п тех. бурйльний молоток.
регси$$іоп-1оск [ра/кл/піок] п військ. 1) ударний механізм; 2) іст. пістонна рушнйця.
регси$$іуе [ра:'кл8іу] ай] ударний; пробивнйй.
регси$$ог [ра/клза] п мед. перкусійний молоток.
регсиіапеоиз [,ра:к]и'іетр8] аф підшкірний, перкутанний.
Регсу ['ра:8і] п ч. ім'я Персі (зменш, від Регсеуаі, Регсіуаі).
регсу Ьоу ['ра:8і Ьоі] п амер. розм. дівчйсько (про юнака)} молокосос; шмаркач; рюмса.
регсу-рапі$ ['ра:8іраепІ8] див. регсу Ьоу.
РеггіИа [ ра:сійа] п ж. ім'я Пердіта.
репШіоп [ра:'сіі/п] п 1) загйбель; погйбель; 2) рел. вічні муки; 3) прокляття.
рег<1и(е) [раґфи:] 1. п військ, розм. 1) небезпечний пост, небезпечна по-зйція; 2) смілйвий солдат; 2. аф ргесі. 1) що причаївся; іо Ііе ~ лежати в засідці; причаїтися; 2) прихований; невйдймий.
репіиеіііоп [урагфи'еііап] п шотл. юр. державна зрада.
регдигаЬІе [ра'фиагаЬІ] аф книжн. 1) дуже міцнйй; 2) вічний, постійний; сталий.
реге£гіпаіе [ репдппеїі] 1. аф чужоземний, заморський; 2. V мандрувати, подорожувати; бродйти, блукати.
регезгіпаііоп [,репдп'пеі/п] п мандрування; подорожування; мандри.
Реге§гіпе ['репдпп] п ч. ім'я Перегрій.
регезгіпе ['репдпп] 1. п 1) іноземець, що жив у стародавньому Рймі; 2) орн. сокіл звичайний, сапсан; 2. аф чужоземний, вйвезений з-за кордону.
реге£гіпаіог ['регідппеїіа] п жарт. мандрівнйк.
реге§гіпНу [,реп'дптіі] п подорож за кордон.
регетріогу [ра'гетріап] аф 1) безапеляційний, категорйчний, незаперечний; 2) догматйчний, доктринерський; 3) владний; 4) юр. імператйвний; остаточний; абсолютний.
регеппіаі [ра'геп]а1] 1. п 1) багаторічна рослйна; 2) щось вічне (постійне, тривале); 2. аф 1) що триває цілий рік; 2) що не пересихає влітку; 3) вічний, нев’янучий; 4) багаторічний (про рослини).
регеппіаііу [рз'гегцзії] асіу 1) завж-дй; вічно; постійно; 2) невгасймо, незгасно.
регеппііу [ра'гепііі] п 1) довголіття; 2) постійність, сталість.
регҐесі І [ 'ра:£ікі] 1. п грам, перфект; 2. аф 1) досконалий, бездоганний; ідеальний; чудовий; ~ асіге88 чудова ак-трйса; іі’з ~! розм. чудово!, це дивовй-жно!; 2) повний, цілковйтий; ~ зііепсе повна тйша; 3) точний; ~ сору точна копія; 4) закінчений, цілісний; абсолютний; 5) добре підготовлений; відмінний; 6) розм. приємний, чудесний; а ~ бау чудесний день; чудово проведений день; 7) справжній, 8) грам, пер-фектний.
регҐесі II [роТекі] V 1) удосконалювати, поліпшувати; 2) завершувати, закінчувати; виконувати; 3) друк, друкувати на зворотному боці аркуша.
регГесііЬіІііу [ра,£екіі'Ьі!ііі] п 1) здатність до удосконалення; 2) удосконалення; 3) рідк. досконалість.
регГесііЬІе [раТекіаЬІ] аф здатний до удосконалення.
регГесііпз [ро'ГекПдІ п 1) удосконалення; 2) завершення; 3) друк, двосторонній друк; ~ тасЬіпе машйна для двостороннього друку (тж ~ ргезз).
регГесііоп [рз'Гек/п] І. п 1) удосконалення, удосконалювання; 2) досконалість, бездоганність; іо аііаіп ~ досягтй досконалості; (о - досконало, цілком; 3) закінченість, завершеність; 4) найвйщий ступінь, верх (чогось)} 2. V удосконалювати.
регҐесііопІБіп [раТек/апіхт] п док-трйна морального удосконалення.
регГесііопіБі [раТек/зпізі] п 1) вимоглива людйна, шо домагається в усьому досконалості; схйльна до пе-дантйзму людйна; 2) прихйльник докт трйни моральної досконалості.
регГесіІуе [роТекіїу] аф 1) що веде до досконалості; 2) що вдосконалюється; 3) грам, доконаний; ~ азресі доконаний вид.
регГесіїу |'ра:Гікі1і] асіу 1) цілком, зовсім; ~ \ує11 відмінно; 2) чудово, прекрасно, відмінно.
регГесіо [раТекіои] п амер. перфек-то (сорт сигар).
регґесіог [раТекіа] п машйна для двостороннього друку.
регГегуігі [раТа:уісі] аф пуже гарячий, палкйй.
регйсіепі [ра'йрпі] аф дійовйй; дійсний.
регйШоиз [ра'£кіі98] аф віроломний, зрадлйвий; зрадницький; ~ деаі-іпв зрадницький вчйнок.
регйгіу ['ра:Гкіі] п віроломство, зрада.
регіїаіе [ра'Леіі] у продувати, вентилювати.
регіоііаіе [ро Токіні] аф бот. без-живцевий.
регГогаіе І ['раТапі] аф 1) перфорований; 2) пористий.
регїогаїе II ['раТагеїі] V 1) просвердлювати; перфорувати; пробивати отвір; 2) проникати (іпіо, іНгои^Іл).
регГогаіед ['ра:£агеіікі] аф 1) перфорований, продірявлений; просвердлений; 2) пористий; дірчастий.
регҐогаііпз ['раТагеїііі]] аф продірявлений; ~ \уоипсі наскрізна рана.
регГогаііоп [,ра:Га'геі/п] п 1) перфорація; просвердлювання, пробуравлювання; 2) отвір; 3) рі отвори на краях кіноплівки; 4) мед. прорйв, перфорація; ~ оГ іке зіотасіл прорйв шлунка.
регїогаііуе ['раТапііу] аф 1) перфорований, пробйтий; 2) легко пробивнйй; що легко перфорується.
регГогаіог ['раТагеїіа] п 1) свердел; бур; бурав; 2) перфоратор; 3) дірко-пробивнйй верстат; 4) свердлйльний верстат.
регГогсе [раТо:8] 1. аф вймушений; ~ 8иссшпЬіП£ вймушена поступка; 2. асіу волею-неволею; хоч-не-хоч; з потреби; вймушено.
регіони [ра'£о:т] V 1) виконувати; робйти, зробйти; здійснювати; іо ~ ап ехрегітепі проводити дослід; 2) грати, виконувати (роль)} ставити (п 'єсу)} 3) бути сценічною (про п 'єсу)} ріау іЬаі ~8 \уе11 сценічна п’єса; 4) грати (на музичному інструменті)} іо ~ оп ііїе уіоііп грати на скрйпці; 5) показувати фокуси; робйти трюки; 6) спорт, виступати, виконувати вправи.
регіогшапсе [ра'£о:тап8] п 1) виконання; здійснення; 2) дія, вчйнок; (о рш ир а §оосІ ~ добре поводитися (про-явйти себе); 3) вистава, спектакль; єуєпіп£ (аГіегпооп) ~ вечірній (денний) спектакль; Гаге\уе11 ~ прощальний виступ (спектакль); по ~ ю-пі§Ьі сьогодні спектаклю немає; 4) виконання, гра; вйступ, концерт; ти8іса1 ~ концерт; 5) кіносеанс; сопііпиапсе ~ демонстрування фільму без перерви між сеансами; 6) виконання ролі; риЬІіс ~ публічне виконання; 7) фокуси, трюки; 8) тех. робота (машини)} характеристика роботи машини; експлуатаційні властйвості; 9) інтенсивність праці;
рег
106
рег
10) рІ військ, тактико-технічні дані; ав. льотні якості (властивості); < ~ герогі військ, службова характерйстика; ~ іезі тех. експлуатаційне вйпробування.
регГогтег [ра'Ьіта] п 1) виконавець; 2) артйст, виконавець; ке із ап адтігаЬІе ~ оп іке уіоііп він чудово грає на скрйпці.
регГогтіпй [раТо:тіі]] асі] 1) виконавський; виконуваний; 2) дресирований (про тварину).
регїпсаііоп [,ро:Гп'кеі/п] п утирання.
регішпе І ['ра:^и:т] п 1) парфуми, духй; а ЬоПІе оГ ~ флакон духів; 2) аромат, запах; пахощі; 3) перен. слава, репутація.
регішпе II [ро'^шт] V 1) надушйти парфумами (духами); 2) робйти запа-шнйм (пахучим).
регішпес! ['рз.^иїтд] аф надушений; запашнйй; пахучий; ароматний.
регїшпег [ра'^што] п парфумер.
регіптегу [ра'Гіштагі] п 1) парфумерія; 2) парфумерна фабрика; 3) парфумерна справа.
регйшітз [ра'^игтп]] п насйчуван-ня пахощами.
регїшісіогу [раТлі]кіогі] аф 1) поверховий; неуважний; недбайлйвий; недбалий; 2) неглибокий, поверховий (про людину); ~ регзоп несерйозна людйна; іп а ~ таппег недбало, сяк-так, абйяк.
регіизе [ра'£)и:г] V 1) оббрйзкувати; поливати; обпрйскувати; 2) заливати (світлом тощо); 3) перен. осипати (подарунками тощо).
регіизіоп [ра'5и:Зп1 п 0 оббрйзку-вання; обпрйскування; обливання, поливання; 2) мед. перфузія; 3) церк. окроплення.
рег^атепеоиз [,ро:до'ті:то8] аф пергаментний.
регдоіа ['рогдоіо] п пергола; альтанка.
регіїарз [ра'каерз, ргаерз] 1. п припущення; можлйвість; 2. айк може бути, можлйво; 3. V 1) піддавати сумніву; 2) говорйти неупевнено.
регкусігої [ро'какігоиі] п хім. пергідроль.
регі [ ріал] п 1) міф. пері (добра фея); 2) перен. красуня, граціозна істота.
регіарі ['репаері] п амулет.
регіЬ1а$< ['репЬІаезі] п біол. пері-бласт, зовнішній шар.
регіЬо1о$ [ро'пЬоІоз] п архт. іст. 1) внутрішнє подвір’я храму; 2) огорожа подвір’я храму.
регісапііа [,реп'ка:ді9] рі від регі-сагдіит.
регісагдіаі [, реп 'ка :дю1] аф мед. перикардіальний.
регісапіісіз [,регіка:'сіаііі8] п мед. перикардйт; запалення серцевої сумки.
регісагШит [,регі'ка:фат] п (рі
регісагдіа) анат. перикард, перикардій, навколосерцева сумка.
регісагр ['репкаїр] п бот. оплодень.
регісагрішп [,реп'ка:ррт] див. регісагр.
регісепігаї ['репзепігої] аф пери-центральний, розташований навколо центра.
регісепіге ['репзепіо] п астр. пери-центр.
регісепігіс [,реп'8епіпк] аф пери-центрйчний, зосереджений коло центральної ТОЧКИ.
регісоре [ро'пкорі:] п абзац; короткий урйвок.
регісгапіа [,реп'кгеіпю] рі від регі-сгапішп.
регісгапішп [,реп'кгеіпіат] п (рі регісгапіа) 1) анат. зовнішня надкісниця черепа; 2) жарт, череп; мозок; розум.
регісіоі ['репсіоі] п мін. перидот, олівін.
регіЛоШе ['репдоиіаи] п мін. пери-дотйт.
РЄГІЄ£Є8І8 [,регп'сізі:818] п книжн. змалювання місцевості.
регі£ее ['регідзі:] п астр. перигей.
регіїїеііа [,реп'кі:Ца] рі від регі-кеііоп.
регікеїіоп [,регґкі:1рп] п (рі регі-кеііа) астр. перигелій.
регі)О¥Є [ репсізоиу] п астр. най-блйжча до Юпітера точка орбіти його супутників.
регії ['репі] 1. п небезпека; рйзик, риск; - оГ писіеаг \уаг небезпека ядерної війнй; іп ~ оГ ризикуючи; іп ~ оГ опе’8 1і£е ризикуючи своїм життям; аі опе’8 ~ на свій страх і рйзик; 2. V піддавати небезпеці.
регіїоиз [ 'репіоз] аф небезпечний; ризикований, рискований.
регішеіег [ро'птііз] п 1) геом. пе-рйметр; 2) зовнішня межа укріплення (табору); 3) військ, передній край кругової оборони.
регішеігу [ро'птоіп] п 1) перй-метр; 2) окружність; 3) периметрів.
регіпеа [,регі'пі:з] рі від регіпешп.
регіпеаі [,реп'пі:а1] аф анат. про-межинний; ~ іеаг мед. розрйв промежини.
регіпешп [, реп'пі: от] п (рі регіпеа) анат. промежина.
регіпеигіііз |,репп]и'гаііі8] пмед. пе-риневрйт.
регіогі [ ріопосі] 1. п 1) період, проміжок часу; строк; Гіхесі ~ установлений строк (проміжок часу); аі ікіз ~ оГ іке уеаг в цю пору року; ехіга (оуєг-ііте) ~ спорт, додатковий час (гри); ігіаі ~ випробний строк; 2) стадія; ~з оГ а сіізеазе стадії хвороби; 3) епоха, доба; іке ~ оГ (Ье геуоіиііоп епоха революції; (ке §іг! оГ іке ~ сучасна дів
чина; 4) грам, складне закінчене речення; фраза; 5) крапка; пауза в кінці речення; 6) перен. край, кінець; (о риі а ~ іо зтік. поставити крапку, покласти край (чомусь); 7) рі риторика; 8) рІ фізл. місячні, менструація; 9) фіз. період коливань; цикл; сігсиїаг огЬіі ~ період кругової орбіти супутника землі; 10) період гри ( у хокеї); 2. аф належний до певного періоду; ~ Гііт історйчний кінофільм; ~ Гигпііиге стйльні меблі; ~ гоот кімната з ста-ровйнними меблями.
регіоііаіе [рУгаюсіеіі] п хім. сіль йодної кислотй.
регіодіс Ьрюп'осіїк] аф 1) періодичний; ~ зузіет (1а\у) періодйчна система (хімічних елементів Менделєєва); 2) циклічний; 3) риторйчний; піднесений (про стиль); ~ асід хім. йодна кислота; ~ герогі військ, термінове донесення.
регіоШсаІ ['Ріоп'осіїкі] 1. п періо-дйчне видання, журнал; топікіу - щомісячний журнал; 2. аф періодйчний; що з’являється (виходить) через певні проміжки часу.
регіоШсаПу Ьрюп'осіїкоіі] асіу 1) пе-ріодйчно, через певні проміжки часу; 2) час від часу.
регіоШсіїу [,рюпо'сіі8ііі] п 1) періо-дйчність, частота; 2) фізл. менструація.
регіодопі ['регюсіопі] п анат. нав-колозубна тканйна, періодонт.
регіозіеаі [,реп'08ію1] аф анат. що належить до окістя.
регіозіепт [,реп'08іізт] п (рі регі-озіеа [-'озіїа]) анат. надкісниця, окістя.
регіо8іііІ8 крепоз'іаіііз] п мед. періостит, запалення окістя.
регіраіеііс [,репро'іеіік] І. п 1) (Р.) філос. перипатетик, послідовник Аріс-тотеля; 2) жарт, мандрівнйк; мандрівнйй торговець; 3) рі мандри; ходіння; 2. аф 1) (Р.) філос. арістотелівський; 2) жарт, мандрівнйй, бродячий; < ~ £епі1етеп комівояжери; ~ іеаскег позаштатний учйтель.
регіреіеіа [,репро'іаіо] п перипетія, репресія [,репро'іі:о] див. регіреіеіа. регіркегаї [ро'пГогоІ] аф периферійний, окружнйй.
регіркегу [ро'пГзп] п 1) контур; 2) периферія, окружність.
регіркгазе ['репГгеїг] 1. п перифраза; 2. V 1) перифразовувати; 2) говорйти перифразами.
регіріїгазез [ро'пГгозйх] рі від регі-ркгазіз.
регіркгазіз [ро'пГгозіз] п (рі регі-ркгазез) перифраза.
регіркгазСіс [,реп Тгаезіїк] аф 1) багатий на перифрази, алегорйчний, пе-рифрастйчний; 2) грам, описовий; ~ сопіи^аііоп описове відмінювання (з допоміжним дієсловом).
рег
107
рег
регір*іга$ііса11у [,регіТгае$іікд1і] асіу описово.
регіріазі ['репріаезі] п біол. пери-ферйчна частйна клітйни; центросома.
регіріиз ['репріаз] п 1) плавання вздовж берегової лінії; 2) розповідь про плавання вздовж берегової лінії.
регіріег [ро'пріа] п архт. перйптер.
регіріегаї [ра'пріогої] асі] архт. оточений колонами.
регідие [рі'гі:к] п 1) темний тютюн з Луїзіани; 2) темно-брунатний колір.
регізсіап [ре'прап] асі] книжн. заполярний.
регізсіі [ре'п/іаі] п рі мешканці Заполяр’я.
регізсоре ['репзкоир] п перископ.
регізсоріс [,репз'корік] асі] перископічний.
регізк [ реп/] V 1) гйнути, умирати; іо ~ хуііЬ Ьип£ег загйнути від голоду; (о ~ Егот зіагуаііоп (соїсі) загйнути (померти) від голоду (холоду); 2) знйкнути, пітй у небуття; 3) гйнути, пропадати (звич. разз.); І ат ~іп§ хуііії соїсі! я смертельно змерз!; 4) псувати, занапащати;
~ (Не тап! розм. щоб ти пропав!
регізкаЬІе ['реп/оЬІ] асі] 1) тлінний, неміцнйй; 2) швидкопсувний, що швйдко псується.
регізЬаЬІез ['реп/оЬІг] п рі товар (вантаж), що швйдко псується; швидкопсувні продукти.
регізКегі [реп/і] асі] 1) вйснажений, змучений; 2) що пропав (зник), знй-клий; 3) страдницький; 4) замерзлий, холодний.
регізіїег ['реп/о] п розм. 1) крайність (у пияцтві, грі тощо); 2) тип, суб’єкт; 3) холоднеча; 4) військ, перископ.
регізіїіпз [ 'регфі]] аф 1) жахлйвий, страшенний; 2) тлінний; минущий.
регізріїегіс [,реп'з£епк] аф кулеподібний, сферйчний.
регізроте ['репзроит] 1. п лінгв. слово, що має циркумфлексовий наголос; 2. асі] лінгв. що має циркумфлексовий наголос.
регізроге ['репзро:] п біол. пери-спбра.
регіззай [ро'пзаесі] п хім. елемент з непарною валентністю.
регіззоііасіуіе [,репзои'сіжкіі1] асі] зоол. непарнопалий; що має непарну кількість пальців на кожній нозі.
регіззоіозу [, реп'заїзді ] п літ. плеоназм.
регізіаїзез [, реп' зіжізі :г] рі від регізіаїзіз.
регізіаїзіз [,реп 'зіаеїзіз] п (рі регі-зіаїзез) фізл. перистальтика.
регізіаіііс [,реп 'зіаеііік] аф фізл. пе-ристальтйчний.
регізіоше [репзіоит] п анат. пе-ристом; область навколо рота.
регізігеріїіс [,реп'зіге£ік] аф обертовий.
регізіуіе ['репзіаіі] п архт. пери-стйль; колони, що оточують будйнок (внутрішнє подвір’я).
регізузіоіе [,реп'зі8іо1і:] п фізл. період між діастолою і сйстолою серця.
регііе [ра'гаїі] аф досвідчений, умілий.
регііопеаі [,репіои'пі:а1] аф анат. очеревинний; ~ іпЕІаттаііоп мед. запалення очеревини, перитоніт.
регііопеит [,репіои'пі:ат] п анат. очеревина.
регііопіНз [,репіа'паіііз] п мед. запалення очеревини, перитоніт.
реготів ['регіАУїд] п (пудрена) перука, (пудрений) парйк.
регп¥І£§ес1 ['регпуїдсі] аф у (пудреній) перуці; що носить (пудрену) перуку.
регпуіпкіе ['реп,\уіі]кі] п бот. барвінок.
реціпк [ра:'63113 к] аф шотл. допйт-ливий.
регіигаііоп [, рзісіз^'геї/п] п юр. клятвопорушення.
рециге ['ра:6за] V ге/1. 1) лжесвідчити, неправдиво свідчити; 2) порушувати клятву.
рецигесі ['ро:сізосі] аф клятвопорушник ~ хуііпєзз юр. лжесвідок; лжесвідчення.
рецигег ['ро.сізого] п юр. лжесвідок, рецигіоиз [ра'бзиапаз] див. реі]игед. регрігу ['ро:(ірп] п 1) юр. неправдйве свідчення, лжесвідчення під присягою; 2) клятвопорушення; віроломство.
регк [ра.к] 1. п 1) кавник зі сйтечком; кава, зварена в кавнику з сйтечком; 2) (скор. від регциізііе) додатковий (побічний) дохід; приробіток; 2. аф само-впевнений, зарозумілий; зухвалий; 3. V 1) амер. розм. ітй рівно (про автомобіль); 2) задирати, піднімати (голову); витягувати (шию); 3) розм. піднес-тйся духом, пожвавитися, підбадьоритися; 4) причепурюватися; 5) чепурй-ти; 6) тягтйся, підійматися, податися вперед; 7) дерти носа, заноситися; 8) стирчати.
регку ['ро.кі] аф 1) веселий, жвавий, моторний; 2) зухвалий, само-впевнений; нахабний.
регіасеоиз [ра:'1еі/аз] аф перламутровий.
регіііе [раїїаіі] п 1) мін. перліт; перлйстий блиск; 2) мет. перліт.
регіон ['ра:1оп] п перлон.
регінзігаіе [раґілзігеїі] V 1) перлюструвати; 2) переглядати.
регіизігаііоп [,рз:І08'Иеі/п] п 1) перлюстрація; 2) огляд.
репп [ра:т] п (скор. від регтапепі хуауе) розм. перманент (завивка); іо Ьауе а ~ зробйти перманент.
реппаГгозі ['раїтаЕгозі] п вічна мерзлота (ґрунту).
реппаїїоу ['ра:та1оі] п мет. перма-лой.
реппапепсе ['ра:тапапз] п незмінність; міцність; сталість; ~ оЕ а ігеаіу непорушність договору.
реппапепсу ['рагтапапзі] п 1) незмінність; 2) постійне становище; постійна робота; постійна організація; іо §іуе зтЬ. а ~ перевестй когось на постійну роботу, зарахувати в штат; 3) міцність, сталість; < ~ оЕ уізіоп кін. інерція зору.
регтапепі ['раїтапапі] 1. п перманент (завивка); 2. аф 1) постійний, незмінний; довгочасний, перманентний; ~ іїеЕепзез довгочасна оборона; ~ іїероі військ, стаціонарний склад; ~ етріасетепі військ, постійна вогнева позйція; ~ £гас1е амер. військ, постійне звання; ~ Іоаії постійне (статйчне) навантаження; Р. Міззіоп дипл. постійне представнйцтво; ~ розі військ, постійне місце дислокації; ~ зііе стаціонарна пускова установка; 2) мед. безповоротний; 3) залишковий; ~ та^пеіізт залишковий магнетйзм; < ~ а^гісиїіиге с. г. безпарове землеробство; ~ соїоиг міцна фарба; - гераіг поточний ремонт; ~ зесгеіагу неодмінний секретар; ~ у/ауе перманент (завивка).
реппапепгіу ['ра:тапапі1і] асіу постійно, безперервно, перманентно.
регшапзапаіе [раґтаеддапіі] п хім. сіль марганцевої кислотй.
реппап£апіс [,ра:таеі]'джпік] аф хім. марганцевий; ~ асіії марганцева кислота.
реппапзіуе [ро. 'таепзіу] п лінгв. усталений вид.
реппеаЬіІИу [,ро:тіо'Ьі1ііі] п про-нйкність; прохідність.
реппеаЬІе ['ро:т]оЬ1] аф проник-нйй; що пропускає рідину.
реппеатеіег [,ра:ті'аетііа] п фіз. пермеаметр; прйлад для вйзначення магнітних характерйстик тіл.
реппеапсе ['ро:тіопз] п ел. магнітна провідність.
реппеапі ['ра:тіапі] аф проникаючий; що просочує.
реппеаіе ['ро:тіеіі] у 1) проникати; проходити крізь; 2) просочувати; 3) пошйрюватися (атоп&, іпіо, ііїгои£Іі).
регтеаііоп [,ро:ті'еі/п] п пронйк-нення; просочування.
реппеїі [ро:тсі] аф розм. завйтий; з перманентом.
Регтіап |'ро:тіоп] аф геол. пермський; ~ регіосі пермський період.
реппіззіЬіІііу [ро,тізі'Ьі1ііі] п допустимість.
реппіззіЬІе [ро'тізаЬІ] аф 1) дозволенний, припустймий; допустимий;
рег
108
рег
2) безпечний; ~ ециіртепі вибухо-безпечне устаткування.
регшіздіоп [ра'ті/п] п дозвіл; іо &іує бгпЬ. ~ іо до зтіїї. дати комусь дозвіл щось зробйти; \¥Іій уоиг кіпд ~ з вашого люб’язного дозволу.
реппі$$іуе [ра'тіБіу] асі] 1) що дозволяє; Р. Зосіеіу суспільство вседозволеності (із зневагою норм моралі)', 2) рекомендуючий; рекомендаційний (але не наказовий); ~ Біапдагб при-блйзний (зразковий) стандарт; орієнтовний зразок; 3) поблажливий; стер-пний; несуворий; необов’язковий; < ~ \уазіе псування майна через необережне користування.
регшіі І ['ра:тіі] п 1) дозвіл; ехрогі ~ дозвіл на вйвезення; 2) ліцензія, дозвільна посвідка; 3) перепустка.
регшіі II [ра'тіі] V 1) дозволяти, давати дозвіл; 5токіп§ іб поі ~іед Ьеге тут пал йти не дозволяється; 2) давати можлйвість (змогу); іЬєбє їуогсіб Ьагбіу ~ боиЬі після цих слів навряд чи можна сумніватися; 3) допускати (щось — оГ); таііегБ іЬаі ~ оГ по деіау справи, що не терплять зволікання.
реппіПапсе [ра'тііапв] п 1) дозвіл; 2) електрйчна ємкість.
регшіПесі [ра'тіікі] ж//дозволений; ~ ЬоигБ годйни продажу спиртнйх напоїв.
реппіПІУІіу [,ра:ті'ііУііі] п ел. 1) питома ємкість; 2) діелекгрйчна стала; діелекгрйчна пронйкність.
реггпиіаЬІе [ра'пуигіаЬІ] асі] 1) взаємозамінний; 2) мат. перестаневоч-ний.
реппиіаііоп [,рз:тіи:'іеі|п] п 1) мат. перестановка; 2) лінгв. переміщення, метатеза; перенесення; зміна; ~ о£ 5ІГЄ55 перенесення наголосу; 3) тех. пермутування.
регтиіаііоп-іоск [,ра:т)и:'іеі{п Іок] п ел. перекиднйй тумблер.
регтігіаіог ['рз:тіи:іеііз] п ел. перемикач.
регтиіе [ра'пуші] V мат. переставляти; змінювати порядок.
регтиШе ['ра:т]иіаіі] п мін. пер-мутйт.
реш [ра:п] п орн. осоїд.
РегпатЬисо [,ра:пает'Ьи:кои] п геогр. н. м. Пернамбуко.
регпапсу ['ра:пап8і] п юр. вступ у володіння (чимсь)’, одержання (ренти тощо).
ретісіоііБ [ро:'пі/о8] асі] 1) згубний; шкідлйвий; руїнницький; ~ ргіпсірІеБ шкідлйві (згубні) ідеї; 2) мед. злоякісний; ~ апаетіа злоякісна анемія; 3) рідк. швидкйй, моторний.
ретіскеіу [ра'пікт] асі] розм. 1) причепливий; 2) вибагливий, розбірливий; уїдливий; ~ аЬоиі опє’б £оод вередлйвий у їжі; 3) тонкйй, делікатний; шо вимагає обережності; 4) пе
дантичний; точний; скрупульозний; 5) метушлйвий.
регпосіаііоп [,ра:пзк'іеіїп] п 1) церк. нічне пильнування (неспання); 2) розм. ночівля у стінах навчального закладу.
регопе ['регат] п анат. малогомілкова кістка.
регопеаі [,регои'пі:а1] асі] анат. малогомілковий; ~ Ьопе малогомілкова кістка.
регопозрога [,регои'по8рага] п бот. пероноспбра.
регогаіе ['регогеїі] V 1) ораторствувати, пишномовно говорйти; просторікувати; 2) декламувати, промовляти (щось); 3) робйти вйсновок, резюмувати.
регогаііоп [,рега'геі/п] п ^.просторікування; 2) заключна частйна; вйсновок, резюме (промови).
рего$е$ [ра'гои8І:г] рі від рєгобіб.
реГОБІБ [ра'ґОЦБІБ] п (рі рЄГО5Є5) вет. перозис (захворювання курчат).
регохісіаіе [ра'гокБідеіі] п хім. пе-рекисна сполука.
регохМе [ра'гокзаід] 1. п 1) хім. перекис; 2) розм. перекис водню; < ~ Ьіопде розм. хімічна блондйнка; 2. V розм. фарбувати волосся пергідролем; знебарвлювати.
регохі<1е(1 [ра'гокзаідід] асі] розм. пофарбований пергідролем; знебарвлений.
регохіШхе [ра'гокБісіаїх] V хім. окисляти в перекисну сполуку.
регреші [ра:'репсі] 1. п наскрізний поперечник кам’яного мурування; 2. V заст. зважувати; обмірковувати.
регрешіісиїаг [^ра.рап'ді^иіа] 1. п 1) перпендикуляр, перпендикулярна лінія; перпендикулярна площина; 2) вертикаль; 3) перен. тверда позйція; 4) буд. висок; 5) розм. прийом, де їдять стоячи; а-ля-фуршет; 2. асі] 1) перпендикулярний, вертикальний; 2) крутйй, прямовйсний; 3) прямйй, негнучкйй; ~ іп аііііиде негнучка позйція; 4) розм. стоячий.
регрешіісиїагііу [,ра:рап,<1ік]и'1жгііі] п перпендикулярність.
регрешіісиїагіу	[, ра: рап' д ік] и 1 а 11 ]
асіу перпендикулярно.
регреІгаЬІе ['ра:ркгаЬ1] асі] здійсненний, здійснймий (про злочин).
регреігаіе ['ра:ріігеіі] у 1) здійснювати, робйти, чинйти (злочин, помилку тощо); 2) жарт, утяти.
регреігаііоп [,ра:ріЧгеї/п] п 1) вчй-нення злочину; 2) злочин; 3) жарт. творення.
регреігаіог |'ра:ріігеііа] п злочй-нець; винуватець; порушник.
регрейіаі [ра'реї)паї] 1. п троянда, шо цвіте цілий рік; дагпаБк ~ червона троянда, шо цвіте цілий рік; 2. асі] 1) вічний; безмежний; безконечний; -
тоііоп вічний рух, перпетуум-мобіле; ~ дау полярний день; Іапд оГ ~ пі^Ьі край вічної ночі; 2) довічний; безстроковий; ~ ітргІБоптепі довічне ув’язнення; 3) безперервний; постійний; нескінченний; 4) що цвіте цілий рік.
регреіиапсе [ра'ре()иап8] див. рег-реіиаііоп.
регреіиаіе [ра'реі]иеіі] V увічнювати, увіковічувати; зберігати назавждй.
регреіиаііоп [ра,реІ]и'еі/п] п увічнення, увіковічення; збереження назавждй.
регреШу [,ра:рґі:)и:ііі] п 1) вічність; безмежність, нескінченність; іп (Гог, (о) ~ назавждй, навіки; 2) безстрокове володіння; 3) довічна рента; 4) майновйй статус, що не може бути скасований; іо асциіге а гі^йі іп ~ одержати безстрокове право володіння.
регріех [ра'ріекз] 1. п розгубленість, замішання; здивування; 2. V 1) бентежити, дивувати; ставити у без-вйхідь; 2) ускладнювати; заплутувати; робйти незрозумілим; збивати з пан-телйку, спантелйчувати; приголомшувати; 3) плутати.
регріехед [ра'рІекБі] асі] 1) приголомшений, спантелйчений; розгублений; іо Гееі (іо Ье) ~ бути спантеличеним; 2) заплутаний, складнйй; ~ диеБііоп заплутане питання; 3) сплутаний, переплутаний; переплетений.
регрІехеШу [ра'рІекБідІї] асіу здивовано; розгублено; спантелйчено.
регр1ехііі£ [рз'ріекзіг, ] асі] шо бентежить (завдає клопоту, спантелйчує).
регріехііу [ра'рІекБііі] п 1) подив; розгубленість, замішання; ніяковість; іо Ье іп ~ розгубйтися, здивуватися; 2) утруднення, дилема; 3) заплутаність, переплетеність.
регчиІБІіе [ ра:к\¥і2іі] п 1) приробіток; випадковий (додатковий) дохід; побічний дохід; 2) чайові; 3) привілей, прерогатйва, перевага.
регчиІБІііоп [,ра:к\Уі'2і/п] п 1) старанний обшук; огляд; догляд; 2) розслідування; опйтування.
реггоп ['регап] п архт. 1) ганок; площадка; 2) зовнішні сходи ганку (під’їзду).
реггш]іііег [ра'гшкю] п фр. перукар (що робить перуки).
Реггу ['реп] п ч. ім'я Перрі, Пері.
реггу [ реп] п 1) груша (дерево); 2) грушевий сидр.
регБаїі [ ро:8о:1і] п хім. сіль перки-слотй.
регБСгиіаііоп [. ра.Бкги іеі/п] п старанне дослідження; розгляд, вйвчення.
регее [ро:Б| асі] 1) сірувато-синій: 2) темно-ейній.
регБеа ['ра:8іа| п міф. священне фруктове дерево.
регБесиіе ['ра:Бік)и:і| р 1) переслідувати, піддавати утискам; 2) набри
рег
109
рег
дати, докучати; іо ~ \уіій гециезіз набридати проханнями.
регзесиііоп [,ро:8і'1ди:1п] п 1) переслідування, утиски, гоніння; іо зиПег сгиеі ~з зазнавати жорстоких утисків; 2) набридання, приставання; < ~ тапіа мед. манія переслідування.
регзесиіог [ 'ра:зіІди:іа] п 1) переслідувач, гонитель; 2) гнобйтель.
регзесиіогу ['ра:8ік]и:і9п] ай} то переслідує; що набридає; ~ сотріех мед. манія переслідування; ~ деіизіоп мед. марення переслідування.
Регзеігіз ['ро.зпдг] п рі астр. Пер-сеїди.
регсеііу [ра:'8І:ііі] п філос. незалежне існування.
Регзерйопе [роґзеГот] п ж. ім'я Персефоне, Персефона.
Регзеш» ['ра:з]и:з] п 1) міф. Персей; 2) астр. Персей (сузір'я).
рег8еуегапсе [,ра:8і'уіогап8] п наполегливість, завзятість, упертість; стійкість.
регаеуегапі Ьраїзі'уіогопі] асі] наполегливий, завзятий, упертий; стійкий.
регаеуеге [,ра:8і'уіа] V уперто (наполегливо) домагатися; стійко (наполегливо) продовжувати (іп, ууіііг); іо ~ іп (хуіій) опе’з \уогк уперто продовжувати свою роботу.
регаеуегіпз [,ра:8і'уіапі]] див. рег-зеуегапі.
Регзіа [ ра:р] п геогр. н. іст. Персія (див. Ігап).
Регзіап ['ра:рп] 1. п 1) перс; пер-сіанка; іранець; 2) перська мова; 3) тонкий підкладковий шовк; 4) архт. колона у вигляді чоловічої постаті; 2. асі] перський, персидський; іранський; < ~ Ьііпсіз жалюзі; ~ саі перський кіт; ~ іп8есі-ро\усіег порошок з перської ромашки; ~ ІатЬ каракулева вівця, каракуль; ~ тогоссо перський сап’ян; ~ \уа!пиі бот. волоський горіх.
Регзіап СиІГ ['ра./оп'длІЛ п геогр. н. Перська затока.
регзіеппез [,ра:1і'епг] п рі жалюзі.
регаШазе [,рєо8і'Ла:з] п кепкування.
регаііісіс [,ра:8і'1і8ік] аф геол. кислий (про породи).
регзіттоп [раґзітап] п бот. хурма.
Регзіз [рагзіз] п ж. ім'я Персіс.
рег8І8і [ро 8і8і] V 1) наполягати; наполегливо продовжувати; уперто наполягати, упиратися; йе ~ед іп йіз оріпіоп він уперто стояв на своєму; 2) залишатися, продовжувати існувати; зберігатися; вйстояти.
РЄГ8І8ІЄПСЄ [рУзіЗОПЗ] П 1) \'ПЄр-тість, наполегливість; 2) витривалість; живучість; стійкість; 3) постійність; тривалість; 4) продовження існування, інерція.
РЄГ8І8ІЄПСУ [рз'зіЗІОПЗі] П уперТІСТЬ, затятість.
РЄГ8І8ІЄПІ [рУзізіапі] аф 1) упертий, наполегливий; 2) стійкйй, сталий, постійний; ~ гаіп безперервний дощ; ~ а^епі хім. стійка речовина; 3) бот. що не опадає (про листя тощо): 4) зоол. безперервно відновлюваний (про роги).
регзпіскеіу [раґзпікій] амер. див. регпіскеіу.
регзоп ['ра:зп] п 1) людйна; особа, особйстість; персона; постать; суб’єкт; \уйо із Птаі ~? хто ця людйна?, хто той чоловік?; поі а зіпріє ~ нікого, ні душі; дізріасед ~ переміщена особа; 2) зовнішність; вйгляд; 3) дійова особа; персонаж; 4) юр. фізйчна особа (тж паіигаї ~); юридйчна особа (тж 1е§а1 ~); ~ оГ1а\у суб’єкт права; зіаіеіезз ~ особа без громадянства; 5) грам, особа; іке зесопб ~ ріигаї друга особа мно-жинй; 6) зоол. самостійний особень; 7) рел. іпостась; лик, образ.
рег8опа ['ра:зоипа] п лат. персона; ~ §гаіа дипл. персона грата; ~ поп §гаіа дипл. персона нон грата.
регзопаЬІе ['ра:8паЬ1] аф 1) врод-лйвий, гарний; з привабливою зовнішністю; 2) ставнйй; показнйй; статечний; Ье із а ~ тап він статечний чоловік.
рег8опа£е ['ра:8шдз] п 1) видатна особа; (важна) персона; 2) людйна, особа; 3) дійова особа; персонаж (у п 'єсі).
регзопаї ['ра.зпі] аф 1) особйстий; персональний, власний; ~ оріпіоп осо-бйста думка; ~ ргорегіу особйста власність, рухоме майно; ~ гі^Ьіз особйсті права; іо таке а ~ арріісаііоп з’явйтися власною персоною; 2) що стосується особи; 3) характерний для певної особи; 4) грам, особовий; ~ ргопоипз особові займенники; < ~ гесоппаІ88апсе військ, рекогносцировка.
регзопаїіа ['рагза'пеїір] п рі 1) оповідання про чиєсь особйсте життя; 2) особйсті речі.
рег8опа1і8т ['ра:8пз1ігт] п суб’єктивізм; суб’єктйвне ставлення.
регеопаШу [,ро.'8а'пае1ііі] п 1) особйстість, індивідуальність; 2) відома (видатна) особа (персона); діяч; 3) особйсті рйси; особлйвості характеру; 4) рі вйхватки (проти когось); 5) юр. правова особа; асііоп іп ~ особйстий позов.
регзопаїігаііоп Ьр^зпаїаі'геї/п] п 1) втілення; 2) уособлення.
регвопаїіге ['ра:8пз1аі2] V 1) приймати на свій рахунок; 2) втілювати; 3) уособлювати.
рег8опа11у ['ра:зпа1і] аду 1) особй-сто, сам, персонально; власною персоною; 2) щодо мене (нього і т. д.);
~, І діПег Ггот уои щодо мене, то я іншої думки, ніж ви.
репюпак [ рз’зпоіг] п рі 1) особйсті речі; 2) амер. подробиці особйстого життя; скандальна хроніка; 3) зауваження на чиюсь адресу; 4) грам, особові займенники.
регзопаїіу ['ро:8по1іі] п юр. рухоме майно, рухомість.
регзопаіе І ['ра:8апіі] аф бот. маскоподібний.
регзопаіе II ['ра:8апеіі] V 1) грати роль; 2) перевтілюватися; 3) втілювати; уособлювати; 4) юр. видавати себе за когось.
регзопаііоп [,ра:8о'пеі/п] п 1) юр. персонація, незаконне видавання себе за когось; 2) амер. незаконне голосування в кількох вйборчих округах; 3) втілення.
регзопіПсаііоп [ра:у зопіГі 'кеі/п] п 1) персоніфікація, уособлення; 2) (ійе ~) втілення; зЬе із ійе ~ оГ уігіие вона взірець доброчесності.
регзопіГу [раґзопіГаї] V 1) уособлювати, персоніфікувати; 2) втілювати; символізувати.
РЄГ8ОПІ2Є ['ра:запаі2] див. регзопіГу.
регзоппеї [,ра:зУпе1] 1. п 1) персонал, штат; кадри; іо іпсгеазе ~ збільшувати штат; оГГісе апд тапа^етепі ~ адміністратйвно-управлінський апарат; 2) військ. особовий склад; 3) військ, жива ціль; < ~ адтіпізігаііоп (тапа^етепі) підбирання і розстановка кадрів; ~ аидіі перевірка роботи персоналу; ~ ЬотЬ військ, осколочна бомба; ~ соїитп рубрика приватних оголошень; - дерагітепі відділ кадрів; ~ дероі військ, запасна військова частйна; ~ тапа^ег (дігесіог) начальник відділу кадрів; ~ тіпе військ, протипіхотна міна; ~ ойзіасіе військ, протипіхотне загородження; ~ гозіег військ. іменнйй спйсок; 2. V укомплектовувати особовим складом.
реґ8ресііуе [ра'зрекіїу] 1. п 1) перспектйва; 2) вид; 3) плани (перспек-тйви) на майбутнє; іп ~ у перспектйві, у майбутньому; 2. аф 1) перспектйв-ний; 2) оптйчний; зоровйй; ~ ^Іазз збільшувальне скло.
регзрех ['ра:зрекз] п плексиглас.
регзрісасіоиз [,ра:зрі'кеі/аз] а^ про-нйкливий.
регзрісасііу [,ра:зрі'каезііі] п про-нйкливість.
регзрісийу [,ра:зрі'к]и:ііі] п 1) ясність, зрозумілість; 2) прозорість; 3) пронйкливість.
регзрісиоиз [ра'зрі^иаз] аф 1) яс-нйй, зрозумілий; 2) що ясно виражає свої думкй; 3) явний, помітний; 4) прозорий.
регзрігаЬІе [рз'зраіагоЬІ] аф пітлй-вий; що потіє; що укривається потом.
рег
ПО
рЄ8
регзрігаііоп крзізрУгеї/п] п 1) потіння; 2) піт; вйпоти.
регзрігаіогу [ра'зраіагаіап] асі] що викликає піт.
регзріге [ра'зраіа] V потіти, пітніти, вкриватися потом.
регеігіпзе [ра'Бйтпсіз] V 1) критикувати; гудити; 2) заст. зйркнути.
регзиаЛаЬІе [ра'зхуекіаЬІ] див. рег-зиазіЬІе.
рег$иа<1е [ра'зхуеиі] V 1) умовляти; переконувати; схиляти; 2) відмовляти (від чогось — Ггот, оШ оГ).
регеиасіег [рз'зхуеісіа] п 1) майстер умовляти; умовляй; 2) розм. засіб умовляння (револьвер, ніж тощо); 3) рі розм. шпори.
рег$иа$іЬ1е [рз 8\уєі8зЬ1] асі] що піддається умовлянню.
регзиазіоп [рз'8\уеізп] п 1) переконання; переконування; 2) переконливість; 3) думка, переконаність; 4) релігійні переконання; 5) віросповідання; секта; 6) жарт, рід; сорт; стать; національність; ііїе таїе ~ чоловіча стать; а тап оГ Еп^іізк ~ англієць за національністю.
рег$иа$іуе [рз'8\уеі8іу] 1. п спонука, мотйв; стймул; 2. асі] переконливий.
рег$иа8ІУепе$8 [рз'8\уеі8іупі8] п переконливість.
регзиірііаіе [рз'злІГіі] п хім. персульфат.
регі [рз:і] асі] 1) зухвалий, нахабний; розв’язний; 2) амер. розм. бадьорий, веселий; 3) свіжий, квітучий (про рослину); 4) спрйтний, меткйй; 5) елегантний, шикарний.
регіаіп [рзґіеіп] V 1) належати; стосуватися, мати відношення; 2) бути властйвим; 3) підходити, лйчити; іі дое8 поі ~ іо а ^епііетап це не лйчить джентльменові.
регіаіпіпз [рз'іеіпіі]] ргер-. ~ іо щодо, відносно.
Регіїї [рз:0] п геогр. н. м. Перт.
РєгійбЙігє [ 'рз:0/із] п геогр. н. Перт-шир.
регііпасіоиз [,ра:іі'пеі/98] асі] 1) упертий, непоступливий; 2) завзятий, наполегливий.
регііпасИу [,ро:іі'пае8ііі] п 1) упертість, непоступливість; 2) завзятість, наполегливість.
регііпепсе ['ра:ііпоп8] п 1) доречність (зауваження тощо); 2) зв’язок, відношення; іі із оГ по ~ іо уои це вас не стосується.
регііпепсу [рз:ііпзп8і] див. регііп-епсе.
регііпепі [рз:ііпзпі] асі] 1) доречний; слушний; підхожий; ~ гетагк слушне зауваження; 2) шо стосується справи, відповідний; Ьоокз ~ іо ііїе циезііоп кнйги, що стосуються даного питання.
регіигЬ [рз'із.Ь] V 1) бентежити,
хвилювати, тривожити; турбувати; 2) астр. збурювати.
регіигЬаіе [рз'із:Ьеіі] 1. асі] схвильований, збентежений; 2. у хвилювати, бентежити, тривожити.
регіигЬаііоп [,рз:із'Ьеі/п] п 1) хвилювання, збентеження; розгубленість; розлад; 2) ускладнення; пертурбація; безлад; 3) астр. пертурбація, збурення.
регіигЬаііуе [рз'із:Ьзііу] асі] що викликає хвилювання (збентеження).
регіиззіз [ра'іл8і8] п мед. кашлюк, коклюш.
Репі [ра'ги:] п геогр. н. Перу.
регике [рз'пгк] п перука, парйк.
регизаі [рз'гшгаї] п 1) уважне читання; 2) розглядання; Не §ауе Ьег а сіозе ~ він уважно розглядав Ті.
регизе [рз'пгх] 1. п мор. розм. короткочасне звільнення на берег; 2. у 1) уважно читати; 2) думати; міркувати; 3) уважно розглядати.
Репіуіап [ра'гиіуіап] 1. п перуанець; перуанка; 2. аф перуанський; < ~ Ьагк фарм. хінна кірка.
регуаііе [рз'уекі] у 1) пошйрюва-тися; 2) просочувати; наповнювати, просякати; 3) проходити (крізь щось).
регуазіоп [ра/уеїзп] п пошйрення; пронйкнення.
регуазіуе [ра:'уеі8іу] аф пошйрю-ваний, що пошйрюється; проникаючий, що проникає.
регуегее [рз'уз:8] аф 1) порочний; розбещений; зіпсований; 2) упертий; ~ регзоп уперта людйна; 3) вередлй-вий, примхлйвий; незговірливий; а тозі ~ у/огпап дуже вередлйва (кап-рйзна) жінка; 4) неправильний; що порушує норми; ~ ргорогііопз неправильні пропорції; 5) перекручений, помилковий, хйбний.
регуег8Іоп [рз'уз./п] п 1) перекручення, хйбне тлумачення; вйкривлен-ня; ~ оГ Ьізіогу фальсифікація історії; ~ оГіизіісе порушення справедлйвості; пбмилкй правосуддя; ~ оГ зреіііп^ орфографічні помилкй; 2) відхйлення від норми; збочення; зехиаі ~ сексуальна ненормальність, перверсія; 3) мат. дзеркальне зображення фігури.
реггегаИу [рз'уз:8ііі] п 1) розбещеність; порочність; зіпсованість; 2) упертість; норовлйвість; примхливість; незговірливість; Гаіе’8 ~ прймхи долі.
регуегеіуе [ра'уа:8іу] аф що перекручує (викривляє, спотворює).
регуегі І ['рз:уз:1] п 1) розбещена людйна; 2) відступник, ренегат.
регуегі II [рз'уз:і] у 1) розбещувати; псувати; спокушати; 2) перекручувати, викривляти, неправильно тлумачити.
рег¥егіе(1 [рз'узііід] аф 1) перекру
чений, зіпсований, вйкривлений; 2) статево розбещений.
регуегйЬІе [рз'узіізЬІ] аф що зазнає спокушання; якого можна спокусйти.
регуісасіоиз [,ра:уґкеі/з8] аф упертий, непокірний.
регуіоиз ['ра:у)98] аф 1) прохіднйй, доступний; 2) перен. сприйнятливий, піддатливий вплйвові; іїеагі ~ іо іоує серце, відкрйте для кохання; 3) про-никнйй.
рез [ріїх] п (рі ребез) зоол. стопа, нога.
Резсабогез [,ре8ка'сіо:пг] п рі геогр. н. Пескадбрські островй (тж Реп§Ьи (Сіїипіао).
резеіа [рз'зеіз] п песета (іспанська грошова одиниця).
резку ['резкі] аф амер. розм. 1) набридливий, докучливий, надокучливий; досадний; ~ Іііііе сгеашге настйра, надоїда; 2) огйдний, бридкйй; кепський; \уіїаі ~ \уеаііїег! яка огйдна погода!; 3) жахлйвий.
резо ['реі8ои] п 1) песо (грошова одиниця); 2) амер. розм. долар.
реззагу [реззп] п мед. песарій, маткове кільце.
реззішаї ['резітзі] аф найгірший; поганючий.
реЗЗІШІЗІП ['рЄ8іті2т] П ПЄСИМІЗМ.
РЄ88ІШІ5І ['рЄ81ГП18І] п песиміст.
рез5Ітізііс(а1) [,ре8і'ті8іік(з1)] аф ПЄСИМІСТЙЧНИЙ.
резі [ре81] п 1) сільськогосподарський шкіднйк, шкідлйва комаха, па-разйт; 2) чума, мор; бич; 3) перен. болячка, уїдлива людйна (істота); < ~ оп (ироп) уои! щоб ти здох!; ~ сопігої боротьба з сільськогосподарськими шкідниками; оГ зосіеіу паразйти (дармоїди) суспільства.
резі-сагі ['ре8іка:і] п іст. дроги для небіжчиків; чумнйй візок.
резіег ['резіз] у 1) надокучати, набридати; Не ~еб те іо беаіії він зовсім замучив мене; 2) наводняти, заполонювати.
резіегзоше ['ре8і98зт] ^докучливий, набридливий.
ре8і-ІюІе ['резііїоиі] п осередок зарази (епідемії).
резі-іюизе ['резіЬаиз] п лікарня для заразних хворих; чумнйй барак.
резіісісіе [ 'резіїзаісі] п с. г. пестицйд; засіб боротьбй з шкідниками.
резііГегоиз [рез'ііГзгзз1 аф 1) заразний; що пошйрює заразу; роог ~ сгеа-іигез нещасні хворі люди; 2) шкідлй-вий, небезпечний; 3) згубний; 4) розм. набридливий, надокучливий.
резіііепсе [ 'ре8іі1ап8| п 1) (бубонна) чума; 2) епідемія, пошесть; 3) рідк. щось шкідлйве (згубне).
резіііепі |'ре8ііІ9Пі] аф 1) смертоносний; отруйний; ~ ріалі отруйна ро-слйна; 2) шкідлйвий, згубний; небез-
ре$
111
реї
яєчний; 3) розм. набридливий; нестерпний; ~ Гє11о\у набрйдлива людйна; 4) рідк. заразний.
резіііепііаі [, ре8їі Чеп/1] аф 1) чум-нйй, заразний; 2) згубний, шкідлйвий; 3) смердючий; ~ зтеїі сморід; 4) розм. огйдний, бридкйй; нестерпний.
резіїе [ре8І] 1. п 1) товкач (ступки); макогін; ~ апб тогїаг товкач і ступка; перен. аптекарська справа; 2) розм. нога; ніжка (птиці тощо); а - оГ рогк окіст; 2. V товктй в ступі, розтирати товкачем.
ре$і-8Ііір [ ре8ї[ір] п карантйнний корабель.
ре$і-$роі [ ре8ї8рої] див. рЄ8ї-ЙОІЄ.
реї [реї] 1. п 1) улюбленець; 2) пестунчик, мазунчик; 3) улюблена домашня тварйна; согпег куточок домашніх тварйн; 4) роздратування; поганий настрій; образа; їо Ье іп а ~ гніватися, дутися, бути в поганому настрої; їо їаке їЬе ~ розгніватися; образитися; < ту ~! моя лапочка!; їо таке а ~ оГ а сЬіІд розпестити дитй-ну; 2. асі] 1) домашній (про тварин); ручнйй; хатній, кімнатний; ~ Ьігсі кімнатна пташка; 2) пестлйвий; ~ пате пестлйве (зменшувальне) ім’я; 3) улюблений, любймий; 3. V 1) пе-стйти; голубити; лащити; 2) амер. обніматися, цілуватися; 3) заст. ображатися; дутися.
Реіаі ['реїі] п ж. ім'я Петл, Петал. реїаі ['реїі] п бот. пелюстка.
реіа1І8т ['реїаіітт] п іст. форма остракізму в Сіракузах.
реіаііесі ['реіїсі] асі] бот. пелюстковий, з пелюстками.
реїаггі [ре'іа:сі] п петарда; хлопавка.
реі-соск ['реїкок] п спускнйй (контрольний) краник.
реі-йау ['рекіеі] п розм. погожий день, рідкісний для певної порй року.
Реїе [рі:ї] п ч. ім'я Піт (зменш, від Реїег); Гог ~’з заке! бога ради!
реїе [рігі] п амер. розм. сейф.
реіесіїіаі [рі'їі:кіа1] асі] : ~ Гєуєг мед. висипнйй тиф.
реїетап ['рі:їтаеп] п (рі реїетеп [-теп]) амер. розм. зломщик сейфів.
Реїег |'рі:їа] п ч. ім'я Пітер; < ~’з Гі$Ь іхт. пікша; ~ Рап Пітер Пен (герой п'єси Джеймса Баррі); перен. інфан-тйльна людйна; круглий виложистий комір; ~’з пеесіїе вушко голки; ~’з реппу, добровільна пожертва в папську скарбнйцю.
реїег [рі:їа] 1. п 1) розм. скрйня, сундук; чемодан; клунок; 2) розм. сейф; 3) розм. куріпка; 4) заст. карцер; 5) іспанське вино; 6) розм. гральні кості; 2. V припиняти, кйдати; ~ ггіаї! припиніть, досить!; □ ~ оиі виснажуватися, вичерпуватися; зникати;
випаровуватися; про вал йтися, зазнати невдачі; застряти через брак пального.
реіег-Ьііег [ 'рі :їо, Ьаїїа] п розм. зло-дій-чемоданник.
реїег-Ьоаї ['ріїїаЬоиї] п пітер-бот (риболовецький бот на Темзі).
РеіегЬогоіі£Іі ['ріїїоЬога] п геогр. н. м. Пітерборо.
реїег-сіаітег [ рі.їа^кіеїто] п розм. поїзнйй злодій.
реіег-сиПег [ 'рі;їо,клїо] п розм. інструмент для розкриття сейфів, «фом-ка».
реїег-ііга£ [ 'рі гїосігаед] п розм. крадіжка в поїздах.
Реіегіюизе ['рі;їоЬаи8] п розм. коледж св. Петра в Кембриджі.
реіег-1іііпііп£ [ 'рі:їо,Ьлпїіі] ] див. реїег-дга§.
Реіег-решіу [ рі:їо,репі] п (рі Реїег--репсе) 1) іст. лепта св. Петра; 2) добровільна пожертва в папську скарбнйцю.
реіегзііаіп ['рі:їо/от] п 1) товсте сукно; 2) пальто (штанй) з грубошерстої тканйни; 3) товста репсова стрічка (для капелюхів тощо).
реїіоіе [реїюиі] п бот. черешок листка.
реШе [ра'їіїї] асі] фр. маленька, малого зросту, вйтончена; - зіхез неве-лйкі і середні дамські розміри (одягу).
реііііо [рі'їфои] п лат. петйція, прохання.
реїіїіоп [рі'їі/п] 1. п 1) петйція; клопотання; просьба, прохання; заява; ~ іп Ьапкгирїсу заява про банкрутство; ~ Гог а сііуогсє заява про розлучення; ~ Гог тегсу (Гог гергіеуе) прохання про помилування; їо £гапї а ~ задовольнйти клопотання; 2) благання, мольба; 2. у 1) подавати прохання (клопотання); звертатися з петйцією; 2) подавати заяву (тж в суд); клопотатися; 3) просити, благати; їо ~ Гог зтЬ. просйти за когось.
реііііопагу [рі'їі/поп] аф прохальний, благальний; що містить (у собі) клопотання (прохання, заяву).
реііііопее [ріДі/а'пі;] п амер. юр. особа, проти якої порушено клопотання (подана заява).
реііііопег [рі'їі/опо] п 1) прохач; 2) юр. позивач; 3) петиціонер.
реї-пате ['ретеїт] 1. п пестлйве (зменшувальне) ім’я; 2. у називати зменшувальним ім’ям.
реігеї ['реїгаї] п орн. буревісник.
реігіГасііоп [,реїп Таек/п] п 1) скам’яніння; окам’янілість; петрифікація; 2) заціпеніння, задубіння; тепїаі ~ розумовий застій.
реігіГасїіуе І'реїпТаекїіу] аф що викликає скам’яніння.
реїгіГіс [рі'їпГік] див. реїгіГасїІуе.
реїгіГісаїіоп ['реїпГі'кеї/п] див. реї-гіГасїіоп.
реїгіГіед ['реїпГаїсі] аф 1) скам’янілий, окам’янілий; ~ гетаіпз окам’янілості; 2) мертвий, неживйй; задубілий, застйглий; ~ 1ап§иа§е стародавня мова, відома з пам’яток писемності; 3) холодний, кам’янйй; ~ соШпезз льо-дянйй спокій; 4) паралізований, закляклий, заціпенілий.
реігіїу ['реїпГаї] у 1) перетворювати на камінь; 2) кам’яніти, перетворюватися на камінь; 3) уражати, приголомшувати; паралізувати; 4) заціпеніти, остовпіти (часто разз.); їо Ье реїгіГіед ууіїй £ґіеГ заціпеніти від горя; 5) позбавити життєвості, вйсушити, вйхолости-ти.
реїгІ88а£Є [,реїп'8а:з] п фр. розминання (за допомогою масажу).
реігоскетісаі [,реїгои'кетік1] аф нафтохімічний.
реїтоскетісак [,реїгои'кетікІ2] п рі хімічні продукти з нафти.
реігосІїеіпІБі [,реїгои'кеті8ї] п нафтохімію
реігосЬетІ8їгу [,реїгои'кеті8їп] п нафтохімія.
реіго£епе$і$ [,реїгои'сізепі8і8] п геол. петрогенезис.
реїго£епіс [,реїгои'дзепік] аф ске-леутворюючий.
реїго^ІурЬ ['реїгадІїГ] п петрогліф, доісторйчне різьблення на камені.
реіго£ІурІііс [,реїгои'д1іГік] аф іст. наскельний.
реїго^гарЬу [рі'їгодгаГі] п петрографія.
реїгої ['реїгаї] п 1) бензйн; газолін; 2) моторне пальне; їо дга\у ~ заправлятися пальнйм; 3) очйщена нафта; < ~ сарасіїу запас пального (бензйну); ємкість бензобаків; ~ сопзитрїіоп вй-трата пального; ~ саггіег мор. бензи-новоз; ~ еп£Іпе бензйновий двигун внутрішнього згорання; ~ Гі11іп§ зїаїіоп бензоколонка, бензозаправний пункт; ~ §аи£Є бензиномір, покажчик рівня пального в баці; ~ ріре нафтопровід; ~ ршпр бензопбмпа, бензонасос; ~ зйір мор. танкер; ~ зїаїіоп бензозаправна станція; ~ їапк бензобак, бензйновий резервуар.
реігоіаішп [,реїга'1еіїат] п амер. вазелін.
реігоІеосІїеіпІБігу [рі,їгоиіюи'кеті8-їгі] див. реїгосЬетізїгу.
реігоіеит [рі'їгоиЦат] п 1) нафта; сгисіе ~ сира (природна) нафта; 2) гас; < ~ £ЄОІО£у геологія нафти; ~ іпдизїгу нафтова промисловість; нафтопереробна промисловість.
реігоіешп-саг [рі'їгоиЦат'ка:] п цистерна для рідкого пального.
реігоіешп-еіііег [рі'гои1)ат'і:0а] п хім. петролейний ефір.
реігоіешп-іатр [рі'їгоиірт'іаетр] п гасова лампа.
реї
112
рЬа
реіго1ешп-$рігі< [рі'ігои1)дт'$ріпі] п хім. лаковий бензин.
реігоііс [рі'їгоіік] аф одержаний з нафти.
реСгоШегоиз [,рецо'1і£огоз] аф геол. нафтоносний, нафтовий.
реігоііхе [ 'реїтаїаіг] V обробляти нафтопродуктами.
реіго1о§у [рі'їтзіасізі] п петрологія.
реігопеї [ 'реітапеї] п військ, іст. карабін.
реігоиз ['реїгзз] аф окам’янілий, затверділий, твердйй як камінь; кам’янистий.
реііесі ['рейсі] аф розпещений, балуваний.
реПісоаі ['реіікоиі] п 1) (нйжня) спіднйця; 2) дитяча спіднйчка; 3) жарт, жінка, дівчина; 4) рі жіноча стать; 5) жарт, ряса; 6) жарт, спіднйчка шотландського горця; 7) ел. юбка ізолятора; 8) тех. дзвін; труба з конічним розтрубом; < ~ іпПиепсе жіночий вплив; іо Ье ипдег ~ £оуегптепі бути під каблуком (у дружини)', І кауе кпо\уп кіт зіпсе ке \уаз іп ~з я знаю його з пелюшок.
реііісоаіесі ['рейкоийсі] аф 1) одягнений у спіднйцю; 2) перен. розпещений; обаблений.
реііісоаі-ріре ['рейкоиі'раїр] п труба з конічним розтрубом.
реИіГоз [ реііГод] у 1) позиватися; займатися крутійством; кляузничати; 2) сварйтися за дрібнйці.
реШГо££ЄГ ['реііГодо] п 1) крутій; сутяжник; кляузник; 2) шарлатан.
реКНоззегу ['реСіГодзп] п крутійство; сутяжництво.
реіШд£§іп£ [ 'рейГодід ] 1. п 1) сутяжництво; 2) шахрайство; 3) дріб’язкові чіпляння; 2. аф 1) сутяжницький, кляузний; 2) шахрайський; 3) дріб’язковий.
реіііпз [рейд] п розм. панькання; пестощі; лапання.
реіііп£-рагіу ['реіід,ра:й] п амер. вечірка з обніманням і поцілунками.
реііізії ['реіі/] аф образливий; ура-злйвий; дразлйвий; сварлйвий.
реНііоез ['реіііоиг] п рі 1) кул. свинячі ніжки; 2) розм. дитячі ніжки.
реіііе [ 'реіі] у розм. пестйти; голубити; балувати.
реПо І'реіои] п (рі реиі ['реіі]) італ. груди, перси; < іп ~ таємно, потай.
реііу ['рей] 1. п заст. 1) відхоже місце; 2) учень молодших класів; 2. аф 1) незначнйй, неважлйвий; дрібнйй; ~ аппоуапсез дрібні неприємності; ~ ехрепсез дрібні вйтрати; ~ Іагсепу юр. дрібна крадіжка; ~ іигу юр. мале журі, суд з 12 присяжних; ~ оГ-Гепсез юр. дрібні правопорушення; ~ геГогшз незначні реформи; 2) невеликий, дрібнйй, малйй; дріб’язковий; ~ Гагтег дрібнйй фермер; ~ \уагГаге мала
війна; 3) вузькйй, обмежений; < - оГ-Гісег старшина (у флоті).
РеШІа [рд'фгід] п ж. ім'я Петьюла.
реіиіапсе ['ред'иіопз] п 1) роздратування; дразлйвість; 2) нетерплячість; 3) поганий настрій; роздратованість; примхлйвість, вереддйвість; 4) різке (зухвале) висловлювання.
реіиіапсу ['редиіопзі] див. реіиіапсе.
реіиіапі ['ред'иіопі] аф 1) дратівлй-вий; сварлйвий; усім невдоволений; образливий; 2) зухвалий, брутальний.
реіипіа [рі'ди;п]з] п 1) бот. петунія; 2) темно-ліловий колір; ~ уєіуєі темно-ліловий оксамйт.
ре^у [рі’и:] п 1) лавка із спйнкою (у церкві) ', 2) відгороджене місце в церкві (для поважних осіб); 3) кафедра; 4) ложа (у театрі); 5) розм. сидіння, стілець, місце; іаке а ~ сідайте; < аз із ійе ~ зо із іке риіріі присл. якйй пан, такйй і жупан.
реіуіі ['рі:\¥іі] п орн. чайка (звичайна).
ре^у-орепег ['р]и:,оирпз] п церковний сторож.
ре^у-гепі ['р)и:гепі] п плата за місце в церкві.
реМег ['рішіа] п 1) сплав на олов’яній основі; 2) олов’яний посуд; 3) олов’яний кухоль; 4) порошок для полірування мармуру; 5) розм. приз, кубок; призові гроші.
Реуіоп ['реііп] п ч. ім'я Пейтон.
рег [рег] п амер. розм. зачіска (вуса, борода) стиляги.
рГеппіпз ['р£епід] п нім. пфенінг (грошова одиниця).
ркасоїііе [Таекаїаіі] п мін. факоліт.
ркаепо^аш ['б:падаєш] п бот. квіткова рослйна.
рйаеіоп ['Геїґп] п фаетон.
рйа£е<1аепа [,Гаесізі'сіі:па] п мед. повзуча гангрена.
рйа£е<1аепіс [, Гаесізі 'сіітпік] аф мед. що роз’їдає, що омертвляє.
рйазосуіе [Таедазаіі] п біол. фаго-цйт.
рйа£осуіозі8 кГаедазаі'іоизіз] п біол. фагоцитоз.
рйа1ап£е [ Таеіаепсіз] п анат. фаланга пальця.
рйа1ап£Є8 [Гае'іаепсізі:г] рі від ркаї-апх 4).
рйа1ап§ііе [Таеіапсізаіі] п іст. солдат фаланги.
рйаіапзіегу [Таеіапзіап] п фаланс-тер.
ркаїапх [ Таеіаед кз] п (рі ркаїапхез) 1) фаланга; 2) група людей, об’єднаних спільними інтересами; 3) общйна; громада; 4) (рі ркаїапхез) анат. фаланга пальця.
рйаіагорс [Таеіогоир] п зоол. пла-вунчик.
ркаїїі [Таеіаі] рі від ркаїїиз.
рйаііиз [Таеіаз] п (рі ркаїїі) фалос.
Ркашіе [Теплі] п ж. ім'я Феймі (зменш, від Еиркешіа).
ркапего£аш [Таепогоидаегп] п бот. квіткова рослйна.
рйаігіазш [Тжпіаегт] п 1) фантом, прйвид, примара; 2) ілюзія, омана.
рйапіазта [Ежп'іаегтз] п (рі рйап-іазтаіа) 1) ілюзія, сон, бачення; 2) примара, мара.
рйапіазтазогіа [Таепіаегто'догю] п фантасмагорія.
рйапіа$та£огіс [Тгепігегта'допк] аф фантасмагорйчний.
рйапіазтаї [Гжп'іаегтої] аф примарний; ілюзорний; ~ іта^іпаііопз фантастйчні вйгадки.
рйапіазтаіа [Гаеп'іаегтоіо] рі від ркапіазта.
рйапіазтіс [Гжп'іаегтік] аф уявлю-ваний; примарний, уявний.
рйапіазу [Таепіозі] п фантазія, уява (тж Гапіазу).
рйапіот [Таепіот] п 1) фантом, примара, мара; 2) ілюзія; плід фантазії (уяви); 3) фіктйвний керівнйк; номінальний начальник; шйрма; 4) фік-тйвна установа; < ~ зкір корабель--примара; ~ іаг§еі військ, штучна (фальшйва) ціль.
Рйагаой [Тєогои] п іст. фараон.
рйагі$аіс(аі) [Таеп'зеіік(аі)] аф фарисейський, святенницький.
рЬагі$аі$т [Таепзепгт] п фарисейство, лицемірство; облуда.
рйагізее [Таепзі:] п 1) (Р.) фарисей (у стародавній Іудеї); 2) перен. ханжа, лицемір, фарисей.
рйагтасеиііс(аі) [Та:то'з]и:пк(а!)] аф фармацевтйчний; ~ зсаіез аптекарські терезй.
ркаппасеиіісз [,Гсх:тз'^и:Сікз] п рі (вжив, як зіп%) фармацевтика, фармація, аптечна справа.
рйаппасеиіізі [Та:то'з)и:(і8Г] п фармацевт, аптекар.
рйаппасізі [Та:тозі8С] див. ркагта-сеиіізі.
рйагтасоїйе ['£а:токо1аі1| п мін. фармаколіт.
рйаппасо1о£І8і [Та:то'ко1осізі8ї| п фармаколог.
рйаппасоїову [, £а:то'ко1осізі] п фармакологія.
рйагтасороеіа [Та:токо'рі:о] п фармакопея.
рйагтасу [Та:т08і] п 1) фармація, аптечна справа; 2) аптека; 3) ліки.
рйагоз [Тєогоз] п поет, маяк, світоч.
рйагуп£еа1 [ 'Еаепп СІ3І:аІ | аф анат. глотковйй.
рйагуп^йіз [Тзегіп'дзаіиз] п мед. фарингіт.
рйагупх [Таепдкз] п анат. зів, глотка.
рйазе [Геїг] 1. п 1) фаза, стадія, період; етап; ступінь розвитку; фазис;
рЬа
113
рЬі
Же уоиПзГиІ ~ період молодості; ~ Ііпе військ, рубіж регулювання; 2) аспект, бік, сторона; 3) геол. фація, різновид (мінералу); 2. V 1) фазувати; 2) здійснювати поступовий перехід.
рЬазегі [£еігд] аф 1) фазований; синхронізований; 2) поступовий; ~ дізагтатепі поетапне роззброєння.
рЬазе-оиі [Теїгаиі] п військ, (поетапне) зняття з озброєння.
рЬазез [Теізі:г] рі від рйазіз.
рЬазіс [Теїзік] аф фазний, стадійний; ~ деуеіортепі стадійний розвиток (рослин); ~ уагіаііопз фазні варіації.
рЬазіпз ['£еігід] п ел. фазування.
рЬазіп£-іп [Теїгід'їп] п військ, поетапне взяття на озброєння.
рЬазіз [ Теі8і8] п (рі рйазез) 1) астр. фаза; 2) аспект, бік, сторона.
рЬазйгоп [Таегіїгзп] п рад. фази-трон.
рЬазш [Таегт] п ілюзія, бачення; привид.
рЬеазапі [Тегпі] п орн. фазан; Еоісіеп ~ золотистий фазан; ~’8 еуе бот. горйцвіт, адоніс.
рЬеазапігу [Тегапіті] п с. г. фазаняче подвір’я, фазанячий пташнйк.
РЬеЬе ['£і:Ьі] п ж. ім'я Фібе, Феба.
РЬеепу ['£і:пі] п ж. ім'я Фіні (зменш, від Зозерйа, Зозерйіпе).
РЬеІіт ['£і:1іт] п ч. ім'я Філім.
РЬетіе [Ті:ті] п ж. ім'я Фімі (зменш, від Еирйетіа).
рЬепасііе [Тепазаіі] п мін. фенакіт.
рііепої ['£і:по1] п хім. фенол, карболова кислота.
рЬепоІаіе ['£і:па1ей] п хім. фенолят.
рЬепо1о&іса1 [,£і:па'Іосізікаї] аф фенологічний.
рЬепоІову [£і'поїзді] п фенологія.
рЬепоІ-рЬіаІеіп ['£і :по!'іВае1і:п] пхім. фенолфталеїн.
рЬепошепа [й'потіпз] рі від ркепот-епоп.
рЬепотепаІ [£і'потілі] аф 1) феноменальний, незвичайний; 2) філос. відчутний, що сприймається почуттями.
рЬепотепаІізт [£і'поттз1ігт] п філос. феноменалізм.
рЬепотепаІізі [£і'потіпо1і8і] п філос. феноменаліст, прихйльник феноменалізму.
рЬепотепоІо^у [£і, поті'поїзді] п філос. феноменологія.
рЬепотепоп [ії'потіпзп] п (рі рйе-потепа) 1) явище, феномен; соттоп ~ звичайне явище; 2) розм. незвичайне явище; чудо; 3) філос. об’єкт чуттєвого сприйняття; < іпГапі ~ вундеркінд, чу-до-дитйна.
рЬепоіуре [Тітзіаїр] п біол. фено-тйп.
РЬепу [Ті:ш] п ж. ім'я Фіні (зменш, від Іозерйа, Зозерйіпе).
рЬепуІ ['біті] п хім. феніл.
рЬе^у [£5и:] іпі фе!, овва!; оце так!
рііі [£аі] п фі (літера грецького алфавіту).
рЬіаІ [ Таїзі] п 1) пляшечка для ліків; флакон; фіал; 2) перен. посудина.
рііі-Ьеіе [Таї'Ьііі] у амер. розм. 1) учйтися, навчатися; 2) вивчати, учйти (щось).
РЬіІ [£11] п ч. ім'я Філ (зменш, від РЬіІір).
рЬПаЬе£ [ ТіІзЬед] п шотл. спіднйця шотландського горця.
РЬіІадеІрЬіа [,£і!з'сіе1£із] п 1) геогр. н. м. Філадельфія; 2) ж. ім я Філадел-фія; ~ 1а\ууег блискучий юрйст; красномовний адвокат; казуїст.
РЬіІаЛеІрЬіап [,Гііз'сіеі^ап] 1. п 1) філадельфієць; уродженець (мешканець) Філадельфії; 2) рііст. англійське релігійне товарйство; 2. аф 1) філадельфійський; 2) (р.) братолюбний.
РЬіІашіег [Гі'іаепсіз] п ч. ім'я Філан-дер.
рЬПапдег [Гі'іаепсіз] 1. п заст. залицяльник; 2. у 1) залицятися, фліртувати; 2) розпусничати, жйти розпусно.
рЬіІашіегег [Гі'іаепсізгз] п 1) донжуан, зальотник, залицяльник; 2) розпусник, бабій.
рШІапіЬгоре ['£і1зп0гоир] див. рйіі-апііігорізі.
рЬіІапЖгоріс(аІ) [, £і1зп'0гзрік(з1)] аф філантропічний; ~ зосіеіу філантропічне товарйство.
рііі1апі1ігорі$і [£і'1жп0гзрі8і] п філантроп.
рЬіІапіЬгоріге [£і'1аеп0гзраі2] 1) займатися філантропією; 2) протегувати, потурати (комусь).
рііііапііігору [£і'1аеп0гзрі] п філантропія.
рЬіІаіеІіс [,£і1з'іе1ік] аф філателіє -тйчний; ~ зосіеіу товарйство філателістів.
р!іі1аіе1і$і [£і ІЗЄІЗІ18І] п філателіст, рііііаіеіу [£і'1геіз1і] п філателія.
РЬіІетоп [£і'1і:топ] п ч. ім'я Філі-мон, Філемон.
рЬіЖаппопіс [,£і1а:'тзпік] 1. п 1) філармонія; 2) меломан; 3) розм. концерт; 2. аф 1) люблячий музику; 2) філармонічний; музйчний; ~ зосіегу музйчне товарйство.
рііііііеііепіс [,ГіІЬе'1і:шк] аф проел-лінський.
рЬІІЬе11ЄПІ8І [, £1Же' 1І:П181] п греко-філ, філеллініст.
рЬі1іЬе£ [ТіІіЬед] п спіднйця шотландського горця (солдата шотландського полку).
РЬіІір ['Гііір] п ч. ім я Філіп.
РЬПірра [£і1ірз, Гі'іірз] п ж. ім'я Філіппа.
рЬШрріс [Гі'Іірік] 1. п звич. рі фі
ліппіка, викривальна промова; 2. ай] викривальний; ~ огаііоп викривальна промова.
рЬіІірріпа [,£і!і'рі:пз] п 1) мигдаль (горіх) двійчатка; 2) подарунок.
РЬіІірріпе ['£і!ірі:п] аф філіппінсь-кий.
РЬіІірріпе І8ІашІ8 [Тііірі:п'аі1зпсІ2] п рі геогр. н. Філіппінські островй.
РЬШрріпез ['£і!ірі:пг] п рі геогр. н. Філіппіни.
РЬІ1І8ІЄГ [£1'118ІЗ] п філістер, міща-нйн, обиватель.
РЬіІізііпе ['£і1і8іаш] 1. п 1) філіс-тймлянин; 2) філістер, обиватель, мі-щанйн; 3) жарт, ворог номер одйн (критик тощо); 2. аф 1) філісламський; 2) філістерський, міщанський, обивательський.
рЬі1і$Сіпі$ш [Тііізіїтгт] п філістер-ство, міщанство.
РЬіііір [Тііір] п ч. ім'я Філліп.
РИІ11І8 ['£1118] п 1) ж. ім'я Філліс; 2) поет, пастушка; 3) коханка; 4) офіціантка.
рЬіІІшпепізі [£і'1и:тіпі8і] п філуменіст, колекціонер етикеток сірникових коробочок.
РЬіІІу ['£111] п амер. розм. Філлі (жартівлива назва міста Філадельфія).
рЬіІоЬіЬІіс [,£і!ои'ЬіЬ1ік] 1. п книголюб; 2. аф люблячий книжкй; що любить книжкй.
рЬІІ0£уПІ8І [£1 'ІЗСІ3ІПІ8І] п женолюб, жінколюб.
рЬіІоІозег [£і'1о1зсізз] див. рііііоіовізі.
рЬіІоІовісаі [,£і!з'1зсізікз1] аф філологічний, мовознавчий.
рЬІІ0І0£І$< [£1 'ІЗІЗСІ318І] п філолог, мовознавець.
рЬіІ0І0£І2Є [£і'1о1зсізаі2] у займатися філологією.
рЬі1о1о&у [£і ІОІЗСІ31] п філологія, мовознавство.
РЬіІотеї [Тіізтзі] п ж. ім’я Філо-мел, Філомела.
РЬіІотеїа [,£і!ои'ті:1з] п поет. Філомела; соловейко.
РЬіІотепа [,£і1ои'ті:пз] п ж. ім’я Філоміна, Філомена.
рЬіІотеігізі [£і'1зтіїгі8(] п збирач конвертів з поштовими штемпелями.
рЬі1орго£ЄпііІ¥Є [, £і1оиргои бзепіцу] аф книжн. 1) плодовйтий; плодючий; 2) дітолюбний, чадолюбний.
рЬіІозорЬег [£і'І08з£з] п 1) філософ; паїигаї ~ фізик; 2) алхімік; 3) людйна з філософським підходом до життя.
рЬіІозорЬіс [,£і1а'8з£ік| 1. п філософські твори (вйсновки, докази); 2. аф філософський.
рЬіІозорЬісаі [,£і1У8з£іка1] аф 1) філософський; ~ та§агіпе філософський журнал; 2) з філософськими поглядами на життя; мудрий, умудрений.
рЬіІозорЬісаІІу [,£і1а'8з£іка1і| асіг філософськи.
ркі
114
рко
ркі1о$орІіі$іп [£і'І08з£і2т] п ірон. філософствування.
ркі1о$ор1іІ2е [£і'І08а£аі2] V 1) філософствувати, розумувати, теоретизувати; підводити філософську базу; 2) моралізувати.
рііііозоріїу [£і'І08з£і] п 1) філософія;
2) філософська система, філософська основа; 3) філософський підхід до життя; урівноваженість, спокій.
рІііИге [Тііо] 1. п любовний напій, приворотне зілля; 2. V обпоювати приворотним зіллям, зачаровувати, причаровувати.
РІііпеаБ [Т1П1Ж8] п 1) ч. ім'я Фінеас;
2) бібл. Фінеєс.
рЬіі [£н] п різкйй (свистячий) звук; іке ~ о£ Сіле Ьиііеіз свист куль.
ріііг [£12] п (скор. від ркузіо^поту) розм., жарт, фізіономія, пйка, лице.
рЬіг-£І£ [ £126319] п розм. 1) баба, що молодйться; 2) відволожений порох.
рііігоз [£1'209] п амер. див. ркіг.
рШеЬйІ8 [ЯґЬаіііз] п мед. флебіт, запалення вени.
рШеЬоіопііге [Лі'Ьоіатаїг] V мед. розрізувати (розтинати) вену, пускати кров.
рМеЬоіоту [Яі'Ьоіаті] п мед. розрізання вени, кровопускання.
рЬ1Є£т [Лет] п 1) мед. мокротйн-ня, харкотйння, слиз; 2) мед. іст. флегма; 3) флегматйчність; холоднокровність; байдужість.
рШе^ліаСіс [Лед'таеСік] асі] флегма-тйчний, в’ялий.
рк1е£іпаііса11у [Лед'таепкаїї] асіу флегматйчно, в’яло.
ркіе^шоп І'Ледтоп] п мед. флегмона.
рк1е£пюпіс [Лед'тотк] асі] мед. флегмонозний.
ркіе^ту ['Леті] аф 1) слизовйй;
2) рідк. флегматйчний.
рШІ22 [Л12] п розм. невдача; провал.
рШоет ['Лоиет] п бот. флоема; лубова тканйна, луб.
ркІ0£І$ііс [Ло'дзі8іік] аф 1) мед. за-пальнйй; 2) хім. іст. флогістонний.
рк1О£І8іоп [Ло'дзізОп] п хім. іст. флогістон.
рЬІозозепеїіс [,Лодоисізі'пе£ік] асі] мед. шо викликає запалення.
ріііозорйе [ Лодарак] п мін. флого-піт.
рйіох [Локз] п (рі без змін, тж ркіохез [-12]) бот. флокс.
рШусіаепа [Лік'Н:па] п (рі ркіус-іаепае) мед. пухирець; сірий вузлик.
рМусіаепае [ЛікЧі:пі:] рі від рітіус-(аепа.
ркоЬіа [ТоиЬіа] п мед. боязнь, страх, фобія.
ркоса [Топка] п (рі тж ркосае) зоол. тюлень, нерпа.
ріюсае [Тонзі:] рі від ркоса.
РЬоеЬе ['£і:Ьі] п 1) ж. ім'я Фібі; міф. Феба; 2) поет, місяць.
РІюеЬи$ ['£і:Ьа8] п 1) ч. ім'я Фібус; міф. Феб; 2) поет, сонце.
РІюепісіа [£і'пі/іа] п геогр. н. іст. Фінікія.
Ркоепісіап [£і'пі/іап] 1. п 1) фінікієць; фінікійка; 2) фінікійська мова; 2. аф фінікійський.
ріюепіх [Тгпікз] п 1) міф. фенікс; 2) чудо; взірець (зразок) досконалості; 3) (Р.) астр. Фенікс (сузір'я).
РЬоепіх І$1ап<1$ [Тгпікз'аііапбг] п рі геогр. н. островй Фенікс.
рііопаї [Тоипаї] аф голосовйй.
рЬопаіе [£ои'пеіі] V лінгв. вимовляти звук.
рііопаііоп [£ои'пеі/п] п лінгв. утворення дзвінкйх звуків.
ркопаиіо£гар1і [£ои'поіадга:£] п фо-навтограф.
рііопе [£опп] 1. п 1) (скор. від іеіе-ркопе) розм. телефон; \уко із оп іке ~? хто біля телефону?; іо §еі зтЬ. оп іке ~ додзвонйтися до когось (по телефону); іо саіі зтЬ. оп іке ~ вйкликати когось по телефону; іо зреак іо зтЬ. оуєг іке ~ розмовляти з кимсь по телефону; 2) лінгв. фона; звук мови; 3) фіз. фон (одиниця рівня гучності — в децибелах); 2. V (скор. від іеіеркопе) розм. телефонувати, дзвонйти по телефону; іо ~ (ир) зтЬ. зателефонувати комусь; іо ~ ир Гог зтЬ. викликати когось по телефону.
ркопете ['£оипі:т] п лінгв. фонема.
ркопетіс [£ои'пі:тік] аф лінгв. фо-нематйчний.
ркопетісз [£ои'пі:тікз] п рі (вжив, як зіп%) фонеміка.
ркопешіозсоре [Лш'пепсіоизкоир] п мед. фонендоскоп.
рііопеЛс [Гои'пеіік] аф фонетйч-ний; що стосується фонетики.
ркопеіісаііу [£ои'пеііка1і] асіу фоне-тйчно; з точки зору фонетики.
ркопеіісіап [,£оипі'іі]ап] п фоне-тйст.
ркопеіісізі [£ои'пеіі8і8і] п 1) при-хйльник звукового прйнципу писання; 2) фонетйст.
рйопеіісіхе [£ои'пеіізаі2] V транскрибувати фонетйчно.
рЬопеіісз [£ои'пеіікз] п рі (вжив, як зіп§) фонетика.
ркопеіІБШ [Тоипііігт] п 1) транскрипційний запис; 2) звуковйй прйн-цип писання.
рЬопеіізі [Тоипііізі] п фонетйст.
рЬопеуізіоп ['£оип,УіЗп] п відеотелефон ія.
рііопеу [Тоипі] 1. п амер. розм. 1) обман; підробка; 2) обманщик; шарлатан; 3) пустомеля, базікало; 2. аф амер. розм. хйбний; підробний, фальшйвий; дутий; уои ~ Іііііе Таке !
ах ти, нікчемний дурйсвіт!; 3. V амер. розм. підробляти; □ ~ ир давати фаль-шйві відомості (у заяві тощо).
ркопеушап [Тоипітаеп] п (рі рко-пеутеп [-теп]) розм. продавець фаль-шйвих коштовностей.
ркопіс [Тоипік] аф 1) звуковйй; 2) що утворюється за допомогою голосу (про звук); 3) акустйчний.
ркопісз [Тоипікз] п рі (вжив, як яп%) акустика.
рЬопіпз [Тоипід] п розм. розмова по телефону.
ріюпо [Тоипои] п амер. (скор. від ркопо£гарк) 1) фонограф; 2) розм. грамофон; патефон.
ркопоШш ['£оипои£і1т] п звуковйй кінофільм.
ркопо£епіс [,£оипа'с1зепік] п що має приємний голос.
ркопо^гаш [Тоиподггет] п 1) фо-нетйчний (транскрипційний) знак; 2) фонограма; 3) телефонограма; 4) грамофонна платівка; звукозапис.
ркоподгарії ['£оипадга:£] 1. п 1) фонограф; 2) амер. розм. грамофон; патефон; 3) знак фонетйчної транскрйпції; 2. V 1) запйсувати на плівку; 2) програвати фонограму; 3) стенографувати за фонетйчною системою.
рІюпо£гарІііс [,£оипа'дгае£ік] аф 1) фонографічний; 2) фонетйчний.
ркопо£гарку [£ои'подгд£і] п 1) фонографія; 2) фонетйчна транскрйпція; 3) стенографування за фонетйчною системою.
ркопо1о£іс(а1) [,£оипа'іобзік(аі)] аф лінгв. фонологічний; шо стосується фонології.
ркопо1о§у [£ои'по1ас1зі] п фонологія.
ркопотеіег [£ои'потііа] п фонометр.
рЬопораіііу [£ои'пора6і] п мед. розлад органів мови.
ріюпороге [Тоипаро:] п ел. фоно-пбр.
ркопо8соре [Тоипазкоир] п фоноскоп.
ркопоіеіетеіег [,£оипаіе'1етііа] п фонотелеметр.
ркопоіуре [Тоипаіаїр] п друк. 1) літери для передачі знаків фонетйчної транскрйпції; 2) шрифт для передачі фонетйчної транскрйпції.
рІіопогепо§гарІі [, £оипои 'гі іпадга :£] п звукоуловлювач; акустйчний пеленгатор.
ріюпу [Тоипі] 1. п розм. 1) обман, підробка; 2) шахрай, обманщик, ошуканець; 2. аф розм. помилковий; підроблений, фальшйвий; дутий (про акції).
рЬогопошісз [,£огои'потік8] див. ркогопоту.
ркогопоту [£з:'гопаті] п кінематика.
р1ю8£епе [Тогбзі.п] п хім. фосген.
рЬо
115
рЬо
рІюзрЬаіе [ТовГеії] п хім. фосфат, сіль фосфорної кислотй; < ~ госк геол. фосфорйт.
р!ю$рІіаііге [ТзвГаїаіг] V фосфатувати.
рІюврЬахоіе ['ГовГагоиі] п фосфо-азот (добриво).
рйовріїепе [То8Ґі:п] п мед. світлові кола, що виникають перед очйма при надавлюванні на очне яблуко.
р!іо$р1іі<1е [ТовГакі] п хім. фосфід.
р!іо$р1ііпе [То8ІЇ:п] п хім. фосфін. рйоврЬііе [ТовГаїі] п хім. фосфіт.
Рйовріюг [ТзвГа] п 1) поет. Люцй-пер; ранкова зоря; 2) (р.) заст. фосфор.
рйовріюгаіе ['ізвГагеїі] V хім. насй-чувати фосфором; сполучати з фосфором.
рЬоврЬогеа! [Го8То:гю1] аф рідк. фосфорний.
р11О8рІ1ОГЄ$СЄ [,Г08Гз'гЄ8] V фосфо-ресціювати, фосфорувати; світйтися; іо ~ Ьгі^йііу яскраво світйтися.
ркозріюгезсепсе [,Го8Га'ге8П8] п фосфоресценція, світіння, свічення.
р!ю$рІіоге$сеп< [ , ГозГа ГЄ8ПІ] асі] фосфоруючий, фосфоресціювальний.
ріювріїогіс [ГовТопк] аф 1) фосфоричний; 2) фосфоруючий; 3) фосфорний.
рііозріїогііе [ 'ГовГагаїі] п мін. фосфорйт.
рЬовріюговсоре [ Гов То: говкоир ] п фосфороскоп.
рйоврЬогоив [ ТовГогов] аф хім. фосфористий.
рйоврйопів [ТовГогов] п 1) хім. фосфор; 2) (Р.) ранкова зоря; < ~ таісГіез фосфорні сірникй; ~ репіохіде хім. фосфорний ангідрйд; ~ роі8опіп£ отруєння фосфором.
рЬоі [Гоиі] п фіз. фот (одиниця освітленості) .
рйоііс [Тоиіік] аф 1) світловйй; 2) біол. фотйчний.
рйоіісв [Тоиіікз] п рі (вжив, як зіп§) 1) оптика; 2) амер. вйнаходи в галузі світлоапаратури.
рйоіо [Тоиіои] 1. п розм. фотографія, фото; 2. V розм. фотографувати.
ріюіоасііпіс [,Гоиіоиаек'Ііпік] аф фіз. актинічний.
ркоіоасііуаіе [,Гоиіои'аекііУеіі] V тех. робйти світлочутлйвим.
ркоіоасііуе [Тоиіои'аекіїу] аф тех. світлочутлйвий.
рйоіоЬіоііс [,Еои(оиЬаі'о(ік] аф біол. здатний жйти тільки при світлі.
рІюіосаНюсіе [,Гоиіои'кае0оид] п тех. фотокатод.
ріюіосеїі | Тоиіовеї] п фотоелемент.
ркоіосіїеіпісаі [,Гоиіои'кетіко1] аф фотохімічний.
рііоіоскешівігу [,Гоиїои'кетів(п] п фотохімія.
ркоіоскготе [Тоиіокгоит] п кольорова фотографія.
ріюіосіїготу [Тоиіакгоиті] п фотохромія, кольорова фотографія.
рііоіосіїгопозгарії	[, Гоиіои' кгопо-
дга:Г] п фотохрондграф.
рЬоіосиггепі [, Гоиіои'клго пі] п фіз. фотострум.
ркоіодгаша [Тоиіои'сіга.то] див. рйоіоріау.
рЬоіо-еІесігіс [,£оиіош'1екіпк] аф фотоелектрйчний; ~ сеіі фотоелемент; ~ Гиве військ, фотоелектрйчний детонатор.
ріюіоеіесігоп [,Гоиіош'1екігоп] п фіз. фотоелектрон.
рІюіо-еп£гауіп£ [,Гоиіошп'дгеіУіі]] п друк, фототйпія.
рІюіо-ГіпівІї [Тоиіои'Гїт/] п спорт. фотофініш; ~ сатега фотокамера для фіксування фінішу.
рІюіо-ЛазІї [ТоиіоиЛжЛ п фотоспалах (лампа)', < ~ ЬотЬ військ, освітлювальна бомба для нічної аерофото-ЗЙОМКИ.
рйоіоЛиоговсору [, ГоиіоиГІио 'говкорі] п флюороскопія.
рйоіо£ [Тоиіод] п амер. (скор. від ркоіо£гар1і) розм. фотографія, фотокартка.
ріюіо^еп [Тоиіодзеп] п фотоген (сорт гасу).
ріюіозепе [ Тоиіосізі:п] п 1) зоровйй образ, що залишається після знйкнен-ня предмета; 2) заст. фотографія.
ріюіозепіс [, Гоиіои'дзеп і к] аф 1) фотогенічний; ~ Гасе фотогенічне облйччя; 2) біол. фосфоруючий.
рЬоіо^гат [Тоиіодгает] п фотографія.
ріюіозгарії [Тоиіодга:!] 1. п фотографія, фотознімок; 2. V 1) фотографувати; 2) виходити на фотографії; І Зо поі ~ \уе11 я погано виходжу на фотографії; 3) зберігати в пам’яті, запам’ятовувати; ІЙІ8 8СЄПЄ І8 іпдеІіЬІу ~ЄСІ оп ту тетогу ця сцена мені запам’яталася назавждй.
рЬо(О£гарЬег [ГоЧодгоГо] п фотограф.
рІю<0£гарІііс(а1) [, Гоиіо 'дгаеГік(оІ)] аф фотографічний; ~ ргіт фотознімок; ~ гесоппаіззапсе військ, аерофоторозвідка; ~ гіЛе військ, фотокулемет.
рйоіо£гарйу [Го'іодгоГі] п 1) фотографія, фотографування; фотозйомка; аегіаі ~ аерофотозйомка; 2) кін. операторська робота.
р1іоіо£гауиге [,Гоиіодго'у]ио] п фотогравюра.
рііоіозугіс ЬГоиСои'сізаігік] аф що повертається до світла.
рііоіоііеііо&гарії [ ,Го и іо и Ті: 1р д га: Г] п фотогеліограф.
ркоіо-іпіегргеіаііоп [Тоиіошп,1а:рп-Чеі/п] п військ, дешифрування аеро-фотознімків.
рЬоіо1ИІЮ£гарІіу [,Гоиіои1і'0одгоГі] п друк, фотолітографія.
ріюіоіувев [Гди'іо1і8І:х] рі від рйоіо-1у8І8.
рйоіоіувів [Гои'1о1і8і8] п (рі рйоіо-1у8Є8) ХІМ. фотоліз.
ріюіоіуіе [Тоиіоиіаіі] п хім. продукт фотолізу.
рйоіотар [Тоиіоитжр] п військ, фо-топлан; аерофотокарта.
рЬоіо-тесЬапіса! [уГдиіоиті'кае-ткої] аф друк, фотомеханічний.
ркоіотеіег [Гои'іотііо] п фотометр.
ркоіотейгу [Гои'іотііп] п фотометрія.
ркоіотісго^гарії [,£оиіои'таікга-дга:£] п мікрофотографія.
ркоіотісго^гаріїу [,ГоиІоитаі'кго-дгаГї] п 1) мікрофотографія; 2) мікро-фотографування.
рЬоіотопіа^е [,Гоиіоитоп'іа:з] п фотомонтаж.
ріюіотопіеиг [Доиіоитзп'іа:] п фо-томонтажник.
рЬоіошигаІ [,Гоиіои'тіиага1] п де-коратйвна фотографія на всю стіну.
ріюіоп [Тоиюп] п фіз. фотон; ~ госкеі еп£Іпе фотонний ракетний двигун.
ріюіопеиігоп [,Гоиіои'п]и:Сгоп] п фіз. фотонейтрон.
ріюіописіеаг [Тои1ои'пзи:к1ю] аф фіз. фотоядерний.
рйоіо-оЛзеі [Тоиіои'ойеі] п друк. фотоофсет.
рЬоіорЬі1ои8 [ГоиЧоГіїаз] аф біол. фотофільний, світлолюбний.
рІюіорІюЬіа [,ГоиіоиТоиЬіа] п мед. фотофобія, світлобоязнь.
ркоіоркопе [ТоиОГоип] п іст. фотофон.
ріюіоріау [Тоиіоиріеі] п 1) фільм--спектакль; 2) сценарій.
ріюіоргіпі ['Гбиіоирппі] п фотогравюра.
ріюіогоскеі [Тотоидзкп] п фото-ракета.
ркоіозсоре [Тои(98коир] п фото-скбп.
рЬо(О8ЄП8ІЇІУЄ [,ГоШои'8ЄП8іиУ] аф фіз. світлочутлйвий; ~ сеіі фотоелемент.
ріюіозріїеге [ ТоШои8Гіа| п астр. фотосфера.
ріюіозіаі [ТоіПоіі8Гае(| п фотостат.
рІ1ОІО8упЛ1Є8І8 І, Гоиіои 'вшО 18181 п бот. фотосйнтез.
рЬоіовупіІіеіїс [,ГоиСои8іп'0еПк] аф бот. фотосинтетйчний.
рЬоіоіахев [,Гоиіои ЧаеквгхІ рі від рЬоюіахів.
рЬоіоіахів |,Гоиїои їаеквіз) п (р/рйо-іоіахев) біол. фототаксис.
ркоіоіеіе^гарку [, Гоиіоиіі'ІедгзГі) п фототелеграфія.
рЬо
116
рЬу
рЬоіо-іе!е8Соре [,ЕоШои'іе1і8коир] п фототелескоп.
рЬоІо-ІЄ8і [ ТоиклНезі] п кін. фото-проба.
ркоіоікегару [Тоиіои'бегарі] п мед. світлолікування.
ркоіоіопиз [Гои'іоіапав] п чутлйвість до світла.
р1ю(о(оро£гарйу [,ГоиІои£9'родгаГі] п фототопографія.
рко1оігап$і$1ог [,£оиІоиітаеп'8і8і0] п фототранзйстор.
ріюіоігоріс [,£ошои'іторік] аф бот. фототропічний.
ркоіоігорі$т [Еои'кНгарігт] п бот. фототропізм.
ркоіоіиЬе [ТоиіоиЧ]и:Ь] п фотоелемент.
ркоіоіуре ['Еошоиіаїр] п друк, фо-тотйпія.
ркоіоіуріс [,£оиіои'1ірік] аф друк. фототипічний.
рйоіоіуру [Еои'іопрі] п друк, фото-тйпія.
рЬоІогіпсо^гарЬу [, Еоиіоигш 'кодга-£і] п фотоцинкографія.
Р коиг ['ріґаиа] військ, час викидання парашутного десанту.
рЬгазе [£геі2] 1. п 1) фраза, вйслів, вйраз, зворот мови; 2) ідіоматйчний вйслів; 3) влучний вйслів; 4) рі фрази, пусті слова; 5) мова, стиль; іп зітріе ~ простою мовою; Ееіісйу о£ ~ легкість стйлю; 6) лінгв. граматйчний зворот; 7) муз. фраза; аз іке ~ §оез як кажуть; іп іке ~ о£ зтЬ. говорячи чиїмись словами; ргоуіпсіаі ~8 діалектйзми; ~ сГагшез [Тга:г'да:т] спорт, фехтувальна фраза; 2. V 1) виражати словами, висловлювати; формулювати; 2) називати; характеризувати; 3) муз. фразувати.
рЬга$е-Ьоок ['ЕгеїгЬик] п словнйк ідіоматйчних зворотів; (двомовний) фразеологічний словнйк.
ркга$е-такег ['£геі2,теіка] п фразер.
ркгазетап [ Тгеїхтаеп] п (рі ркгазе-теп [-теп]) див. ркгазе-такег.
ркга8е-топ£ег ['£геіг,тлі]да] див. ркгазе-такег.
ркга8е-топ£егіп£ [' Егеїг, тлі] далі] ] 1. п фразерство; 2. аф фразерський.
рЬга$ео£гат ['Егеїгюдгжт] п фра-зеограма (у стенографії).
ркгазео^гарк ['ЕгеїгіадгсиЕ] п фраза, шо має фразеограму (у стенографії).
ркга8ЄОІО£Іса! [, Егеїгю 'Іосізікзі] аф 1) лінгв. фразеологічний; ~ ипіі фразеологічна одинйця; 2) фразерський.
рЬга$ео1О£у [,£геі2і'о1асізі] п лінгв. 1) фразеологія; 2) мова, стиль, склад; іп то бет ~ сучасною мовою.
рііга$іп£ [Тгеі2іі] ] п 1) вйсловлення (формулювання) думки; 2) муз. фразування.
рЬгаігу [Тгеїіп] п плем’я, клан.
рЬгепеііс [Еп'пеіік] 1. п маніяк, безумець; 2. аф 1) несамовйтий, безтямний; шалений; 2) маніакальний; 3) фанатйчний.
рйгепіс ['Егешк] аф анат. діафраг-мальний.
ркгепо1о£іс(а1) [^Егепз'іосізік(зі)] аф френологічний.
р11ГЄПОІО£І$< [й-і'поіасізізі] п френолог.
р11ГЄПОІО£У [йт'поіасізі] п френологія.
рЬгепзу [й*еп2і] п божевілля, шаленство; несамовйтість.
ркгепгу [Егепгі] див. ркгепзу.
рйгопіізіегу [ Тгопіізіап] п книжн. ірон. місце для занять і роздумів.
Ркгу£іап ['(ткізідп] 1. п фрігієць;
2.	аф фрігійський.
ркіЬізез ['ваїзігг] рі від ркікізіз.
рМІїізіс ['Оаїзік] аф мед. сухотний, туберкульозний.
рМІіі$і$ ['Оаїзіз] п (рі ркікізез) сухоти, туберкульоз.
рііііі [Елі] 1. п свист; тріск; 2. аФт. іо §о ~ лопнути, зазнати краху (невдачі); іке еіесігіс Іатр \уєпі ~ (елек-трйчна) лампочка перегоріла; іке Ьизіпезз \уєпі ~ діло лопнуло; 3. іпі трах!, бах!
рк-уаіие [ріґеіі/'уаеЦи:] п хім. концентрація водневих іонів.
рііуіа [Таїїз] рі від ркуіит.
ркуіасіегу [Еі'іаекіап] п 1) церк. фі-лактерія; 2) показна побожність; 3) перен. нагадування; 4) амулет, талісман (тж перен.)\ 5) фарисейство, святенництво; 6) церк. рака; 7) спйсок; перелік.
рйуіагсй ['£аі!а:к] п іст. філарх.
рку1ахіо1о£у [ЕіДаекзі'зІзсізі] п учення про імунітет.
ркуіеііс [Еаі'іеіік] аф біол. філоге-нетйчний.
РйуПіе ['£111] п ж. ім'я Філлі (зменш, від Ркуіііз).
Ркуіііз ['£і1із] п 1) ж. ім'я Філліс; 2) міф. Філліда.
ркуііііе ['Еііаіі] п мін. філіт.
ркуііосасіиз [,£і1ои'каекіз8] п бот. філокактус.
рйу11орйа£ои8 [Еі'ІоЕадаз] аф листоїди ий.
рйуііорой ['Еііоирзд] п зоол. листо-ндгий рак.
рЬуІІоіаху [ Еііоиіаекзі] п бот. лис-торозташування.
ркуііохега [,Еііак'зі:ага] п ент. філоксера.
рЬу1о£Єпе$і$ [,Еаііои сізепізіз] п біол. філогенез.
рііуіозепеііс [,Еаііоидзі 'пеіік] аф біол. філогенетйчний.
рку1о£епу [Еаґіосізапі] п біол. філогенія; філогенетика.
ркуїшп ['Еаііат] п (рі ркуіа) бот., зоол. тип, філюм.
рйузйагтопіса [,£іг(к)а:'глотка] п фісгармонія.
рйу$іс ['Еігік] 1. п 1) розм. ліки; 2) проносне; 3) заст. медицйна; 4) розм. міцнйй напій; 5) розм. прочухан; 2. аф фізйчний; природний; 3. у 1) розм. давати ліки (проносне); 2) рідк. полегшувати страждання.
рйузісаі ['Еігікої] аф 1) фізйчний; матеріальний; речовйй; тілесний; ~ коду фізйчне тіло; ~ сиііиге фізйчна культура, фізкультура; ~ сиііигізі фізкультурник; ~ деуеіортепі фізйчний розвиток; ~ дгіїї гімнастйчна вправа; тренування; ~ едисаііоп фізйчне виховання; ~ ехатіпаііоп лікарський (ме-дйчний) огляд; ~ ехегсізе моціон; ~ ехегсізез гімнастйчні вправи; ~ Еііпезз добрий фізйчний стан; фізйчна підготовленість; ~ Еогсе фізйчна сйла; ~ §ео£гарку фізйчна географія; ~ ітро88і-Ьііііу фізйчна неспроможність; ~ іегк$ зарядка; ~ окзіасіе військ, природна перешкода; ~ ргорегііез фізйчні влас-тйвості; ~ 8І£П мед. фізйчний симптом; ~ ікегару мед. фізіотерапія; ~ ігаіпіп^ фізйчна підготовка; 2) що стосується фізики (природознавства); фізйчний; ~ зсіепсе фізика (як наука)', ~ скетІ8ігу фізйчна хімія.
ркузісаііу ['Еігікаїї] асіу фізйчно.
ркузісіап [£і'гі/п] 1. п 1) лікар; 2) перен. зцілйтель, цілйтель; 2. у забезпечити лікарською (медйчною) допомогою.
р!іу$ІСІ$І ['£1218181] П фізик.
ркузісо-сіїеіпісаі [ у Еігікои 'кеті каї ] аф фізико-хімічний.
ркузісз ['Е121к8] п рі (вжив, як 5ІП§) 1) фізика; ццапіит ~ квантова фізика; 2) іст. натурфілософія.
рііувіосгаі [ 'Еігіакгаеі] п фізіократ.
рку8іо£поіпіс(а1)	[ у £1213 'потік(аі)]
аф фізіогномічний.
рйу8ІО8потІ8і [,Еі2і'опаті8і] п фізіономіст.
ркузіодпоту [,Еі2і'0паті] п 1) фізіо-гноміка; 2) фізіономія, лице; вйгляд; тип облйччя; 3) розм. пйка, фізія.
рйу8ІО£гарйег кЕігі'одгаЕа] п фізіб-граф.
рііузіозгаріїіс [,Еі2ю'дгаеЕік] аф фізіографічний.
рку$іо£гарІіу [,£121 'одгаЕі] п 1) фізіографія; 2) фізйчна географія.
рку$іо1о£іс(а1) [,£і2із'1ос1зік(0І)1 аф фізіологічний.
рку$ІОІО§І8І [,£121'0ІЗСІ318С] п фізіолог.
рку$ІОІО£У [,£121'ОІ0СІ31] п фізіологія.
рку8ІорІіі1О8орІіу ['£ігіои£і'І08з£і] п натурфілософія.
ркузіоікегару ['Еігюи'Оегорі] п мед. фізіотерапія.
ркузідие [£і'гі:к] п 1) будова тіла,
рЬу
117
ріс
статура, зовнішність; 2) спорт, фізичні дані; фізйчна структура організму.
рЬуіаІЬшпіп [£аґіае1Ь)итіп] п рослинний білок.
рЬуііп [Такт] п хім., фарм. фітйн.
рИуіІУОГоію [Гаї'ііуагаз] див. ркуіо-рЬа^оиз.
рйуіосіїепіізігу [,£аііои'кеті8іп] п хімія рослйн.
ркуіо£епезі§ [,£аііои'дзепі8і8] п біол. фітогенез.
рЬуїо^епіс [Тайои'дзепік] аф фіто-генічний, рослйнного походження.
ркуХо^епоиз [£аі'іздзіпз8] див. ркуіо-£ЄПІС.
ркуіо1о&у [ГаїЧоЬдзі] п фітологія.
ркуіопсісіз ['Гаііоп8ісіг] п р! фітонциди.
рйуіопоту [Гаї'іопаті] п фітономія (розділ ботаніки).
рЬуІораІЇюІову [ТаїїоирУОоІасізі] п фітопатологія.
ркуіоркавіс [,£айои'£аесізік] див. ркуіорка^оиз.
ркуіорказоиз [Гаї'юГадоз] аф 1) ент. рослиноїдний; 2) зоол. травоїдний.
рЬуїорЬаппасоІОЕу	[ Таїіои, £а :та-
коїасізі] п фітофармакологія.
рі [раї] 1. п 1) пі (літера грецького алфавіту)’, 2) мат. число я; 3) шк. розм. цяця; удавальник; 4) мораль, нотація; іо §іує а ~ повчати, давати науку (комусь)', 5) хаос; 2. ай] шк. розм. зразковий; удавано покірний (старанний, слухняний).
Ріа [ раю] п ж. ім'я Пая, Пія.
ріа [ раю] п (скор. від ріа таіег) 1) анат. м’яка оболонка мозку; 2) мозок, розум.
ріасіе [ раюкі] п тяжка провйна; тяжкйй гріх.
ріасиїаг [раі'жк)и1а] аф 1) спокутний; 2) гріховний.
ріапеПе [ріае'пеі] п невелйке низеньке піаніно.
ріапіпо [ріае'пі.пои] п невелйке піаніно.
ріапіззішо [р]ае'пі8ітои] аду муз. піанісимо.
ріапізі [ 'р)аепі8і] п піаніст; піаністка.
ріапізіе [ріа/пі8і] п фр. піаніст; піаністка.
ріапо [ ріаепои] п 1) фортепіано; рояль; §гапс1 ~ концертний рояль; ир-гі^Ьі (саЬіпеі) ~ піаніно; 2) муз. піано.
ріапбГогіе [,ріаепои'£о:іі] п фортепіано; рояль.
ріапоіа [,ріае'поиіз] п муз. піанола.
ріапо-ріауег ['р]аепои,р1ею] п 1) піанола; 2) рідк. піаніст.
ріазіге [рі'аезю] п 1) піастр (грошова одиниця Туреччини)’, 2) канад. розм. долар.
ріаг/а [рі'аесіха] п італ. 1) (базарна)
площа (особл. в Італії)', 2) амер. веранда.
ріЬгосІї ['рігЬгок] п шотл. муз. варіації для ВОЛЙНКИ.
Ріс [рік] п розм. ресторан Пікаділлі. ріс [рік] п заст. мис.
ріса ['раїка] п 1) друк, цйцеро; 2) мед. спотворений апетйт (потреба їсти крейду тощо).
рісадог ['рікасіо:] п іст. пікадор.
рісаге$чие кріка'гезк] аф літ. авантюрний; шахрайський (про роман).
рісагооп [уріка'ги:п] 1. п 1) шахрай; крутій; злодій; авантюрйст; 2) пірат; 3) піратський корабель; 2. у 1) жити шахрайством; 2) здійснювати піратські напади.
рісаушіе [,рікі ]ц:п]	1. п амер.
1)	іст. дрібна монета; 2) розм. нікчемність; дурнйця; поі \уогій а ~ нічого не вартий; 2. аф амер. 1) дрібнйй; мізерний; 2) підлий, мерзенний.
ріссаШН ['рікасіїї] п іст. 1) брйжі; 2) край коміра, оздоблений мереживом (зубцями).
ріссаШІі [ 'рікаїїіі] п маринад з шинкованих овочів з гострою приправою.
ріссапіппу ['рікапші] 1. п 1) негреня; 2) жарт, дитинча; 2. аф маленький; крйхітний.
ріссоїо ['рікаїои] п муз. 1) пікколо; мала флейта; 2) маленьке піаніно (тж ~ ріапо).
рісе [раю] п пайс (дрібна індійська монета).
рісеоиз ['раїзюз] аф 1) смолянйй; смолйстий; 2) чорний як смола; 3) легкозаймйстий.
ріск [рік] 1. п 1) відбір, вйбір; іо кауе опе’8 - апд скоісе мати багатий вйбір; 2) розм. краща частйна (чогось)’, щось добірне; іке ~ оГ іке реоріе цвіт народу; 3) зібрана одночасно частйна врожаю (фруктів тощо)’, 4) удар (гострим інструментом)’, іо іаке а ~ ударити, уколоти, уразйти; 5) гострокінцева кйрка; кайло; мотйка; 6) текст. кидок човника; 7) друк, чорнйш; 8) зубочйстка; 9) карт. розм. бубна; вино, піки; 2. у 1) вибирати, відбирати; підбирати, добирати; 2) збирати, знімати (плоди)’, зривати (квіти)’, 3) сортувати; 4) шукати, вишукувати; іо ~ ап оссазіоп шукати зручну нагоду; 5) клювати; відщйпувати; їсти (маленькими кусочками); \ує’П ~ а діппег ми пообідаємо; 6) колупати, сколупувати; 7) довбати, продовбувати; протикати, проколювати; просвердлювати, пробуравлювати; пробивати; 8) розпушувати землю мотйкою; 9) чйстити (ягоди); 10) обскубати (птицю)’, общйпувати; 11) обгризати (кістку)’, знімати (м'ясо з кісток)', іо ~ а Ьопе обгрйзти кістку; 12) щипати; розшйпувати; 13) пороти, розпорювати; іо ~ іо ріесез розпороти; перен.
критикувати; 14) амер. грати на струнному інструменті; бренькати; щипати струни; 15) обкрадати, красти; іо ~ зтЬ.’з роскеі залізти комусь у кишеню; іо ~ зтЬ.’з Ьгаіп8 привласнювати чужі думкй, скористатися чужйми ідеями; 16) відмикати відмйчкою (замок)’, 17) шпурляти, кидати; 18) колоти, простромлювати; устромляти, утикати; □ ~ аі придиратися, чіплятися; бурчати, грйзти; вертіти в руках, смйкати; * іп збирати, знімати; підмальовувати; ~ оії зривати, відривати, обривати, знімати (плоди)’, уражати, убивати; підстрелити; ікеу \уеге ~ед оіТ опе аі а ііте їх перестріляли по одному; ~ оп вибирати, відбирати; розм. набридати, надокучати; дражнйти; ~ опі висмй-кувати, витягувати; вибирати; відрізняти; розуміти, схоплювати смисл; підбирати на слух; оздоблювати, прикрашати; відтіняти; ~ оуєг відбирати, перебирати; - ир розпушувати мотйкою; піднімати; підбирати; добувати; заїжджати, заходити (за кимсь, чимсь)’, 1’11 ~ уои ир аі і\уо о’сіоск я заїду (зайду) за вами о другій годйні; знаходити; швйдко навчйтися (чогось)’, нахапатися знань; спіймати; (знову) знайтй дорогу; видужувати, поправлятися; підбадьорювати, підносити настрій; а сир оГ соПее \уі11 ~ те ир чашка кави поліпшить мій настрій; познайомитися, завестй знайомство; оп іке \уау іо Ьопдоп ке ~ед ир \уіік Визк по дорозі до Лондона він познайомився з Бушем; амер. прибирати (кімнату)’, набирати швйд кості, розганятися; спорт, випереджати, обганяти; критикувати, лаяти; військ, перехоплювати літак протйвника; захоплювати судно; < іо ~ а Ьопе \уіік зтЬ. зводити рахунки з кимсь; іо ~ апд скоозе бути вибагливим; іо ~ апд зіеаі займатися дріб-нйми крадіжками; іо ~ опе’з \уау (зіерз) вибирати шлях; іо ~ опе’з \уогсі8 старанно добирати слова; іо ~ ир Пезк поправлятися; іо ~ ир коїез (а коїе) критикувати, вишукувати недоліки; ікеу аге поі іо Ье ~ед ир еуегу дау таке на вулиці не валяється.
ріск-а-Ьаск [ 'рікаЬаек] ас/у на спйні, за плечйма; іо саггу зтЬ. - носйти когось на плечах (на барана).
рісках(е) [ 'рікжкз] п кйрка, мотйка. ріскЬаск ['рікЬаек] див. ріск-а-Ьаск. ріскед [рікі] аф 1) добірний; відбірний; ~ ігоорз військ, розм. відбірні частйни; ~ іеат спорт, збірна команда; ~ соііоп с. г. бавовна ручного збирання; 2) відібраний; відсортований; зібраний, підібраний; 3) розпушений; 4) заст., діал. колючий; гострокінцевий.
ріскеег [рґкю] у 1) вестй розвідку; 2) перестрілюватися; 3) перен. розвідувати, рознюхувати.
ріс
118
ріс
ріскеНіаиЬе [ 'рікІйаиЬі] п нім. військ, іст. німецька каска.
ріскег ['ріко] п 1) кйрка, мотика; кайло; заступ; 2) збирач (фруктів, бавовни); 3) сортувальник; відбірник; 4) підбирач; 5) гірн. породовідбірна ма-шйна; 6) решето; 7) текст, тіпальна машйна; 8) с. г. зривач качанів; кукурудзозбиральний комбайн; 9) ганчірник; сміттяр; 10) злодюжка; ~8 апд 8іеа1ег8 злодюжки; розм. руки.
ріскегеї ['рікогої] п молода щука; щучка.
ріскег-1ш$кег ['ріка,йл8ко] п с. г. качанозривач з хескером (очисником), пікер-хескер.
ріскег-иррег ['ріког,лра] п амер. 1) той, що підвозить на своїй машйні («голосуючих»); 2) той, кого підвозять на попутній машйні.
ріскегу ['рікоп] п юр. дрібна крадіжка.
ріскеі ['ріки] 1. п 1) пікет; зігіке - пікет страйкуючих; 2) пікетник; іо Ье оп ~ бути пікетником, пікетувати; 3) сторожова застава; сторожовйй загін; пікет; 4) амер. військ, посйлена польова варта; 5) кілок; 2. V 1) пікетувати; 2) військ, виставляти охорону (пікет); 3) обгороджувати частоколом; 4) прив’язувати (до кілка); ~ Гепсе частокіл; ~ ГоП амер. іст. дерев’яний форт.
ріскеі-Ьоаі ['рікііЬоиі] п дозорний катер.
ріскеіесі [рікііїсі] аф 1) оточений пікетом; 2) обгороджений частоколом.
ріскеііпз ['рікіііі]] п пікетування.
ріскеі-ііпе ['ріки Чаш] п 1) військ. лінія сторожової охорони; 2) пікети, заслін пікетників.
ріскеі-$ііір ['рікіі'/ір] л корабель радіолокаційного дозору.
ріскіпз ['ріки]] 1. п 1) збирання, збір (плодів, урожаю); 2) розбирання; відбирання; сортування; 3) общйпу-вання, обскубування (птиці); 4) рі залишки, об’їдки; пбкйдьки; 5) крадіжка; 6) рі пожйва від дрібної крадіжки; 2. аф злодійкуватий; < ~ ііте сезон збирання (урожаю).
ріскіе ['рікі] 1. п 1) розсіл; маринад; 2) звич. рі соління; маринади; пікулі; солоні (мариновані) огіркй; 3) розм. неприємне (прйкре) становище; 4) розм. гульвіса, пустун; шйбе-ник; 5) амер. сп’яніння; 6) амер. розм. нісенітниця, казна-що; 7) тех. протрава; 8) розм. зерно; 9) діал. маленька кількість; 2. V 1) солйти; маринувати; 2) амер. розм. занапащати; 3) амер. підробляти картйни під старовйнні; 4) протравлювати (кислотою); морити (деревину); 5) мор. іст. натирати спину сіллю (оцтом) після шмагання.
ріскіесі ['рікід] аф 1) солоний, сб
лений; маринований; ~ саЬЬа^е кйсла капуста; 2) розм. п’яний, напідпйтку, під чаркою.
ріск1е-Ьеітіп£ ['рікі,Непі]] п блазень, клоун; штукар; комедіант.
ріскіег ['рікіа] п 1) засолювач; 2) розсіл; маринад; 3) овочі для соління; 4) банка для маринаду.
ріскііпз ['рікіїд] п 1) квашення; засолювання, соління; маринування; 2) протравлювання; морення (деревини); < ~ сиситЬег корнішон, огірок для засолювання.
ріскіоск ['рікіок] п 1) зломщик; 2) відмйчка (тж ~ кеу); 3) найвйщий сорт вовни.
ріскшап ['ріктоп] п (рі рісктеп [-топ]) рудокоп, кайлівнйк.
ріск-те-ир ['рікші :лр] п розм. 1) збудливий засіб; збудливий алкогольний напій; 2) перен. підтрймка.
ріскпотеіег [рік'потііо] п фіз. пікнометр.
ріск-раск ['рікржк] асіу на спйні, за плечйма (тж ріск-а-Ьаск).
ріскроскеі ['рік,рокіі] п кишеньковий злодій.
ріск$оте ['рікзот] аф розм. вере-длйвий, вибагливий, перебірливий.
ріскійапк [рік0гедк] п підлесник, підлабузник.
ріскіооій ['рікШ:0] 1. п (рі ріск-іооіЙ8 [-§]) заст. зубочйстка; 2. аф заст. лінйвий; некваплйвий; повільний, млявий.
ріск-ир ['ріклр] 1. п 1) пікап (кузов автомобіля); 2) с. г. підбирач, пікап; 3) тех. захватний прйстрій; 4) звукознімач; адаптер; датчик; 5) телеб. передавальна трубка; 6) мікрофон; 7) рад. чутлйвість, підхоплювання (сигналу); 8) перехоплення; 9) спорт, ловля (м'яча); 10) сприйняття; 11) фіз. прискорення; 12) військ, вйявлення, захоплення (цілі); 13) розм. поліпшення, відновлення; 14) розм. випадковий знайомий; 15) розм. випадковий паса-жйр; 16) заст. повія; 17) розм. вдала покупка; щось прйдбане випадково; 18) розм. останній поїзд; 19) розм. їда (вйпивка) нашвидку; 20) рі самородки; коштовні камені; 2. аф 1) випадковий; ~ ЬгеакГа81 сніданок на ходу; ~ геасііп£ безладне читання; 2) шо збирає, що вловлює; < ~ Ьаіег с. г. прес-підбирач; ~ Геедег с. г. підбирач--самоподавач; ~ Гіеісі військ, іст. площадка для підхоплювання вантажів кішкою: ~ Гіп§ег с. г. стеблопідіймач; -рге88 с. г. прес-підбирач.
Ріскніскіап [рік'м/ікюп] аф 1) що стосується Піквікського клубу; 2) жарт, незрозумілий; туманний; іп а ~ 8ЄП8Є не прямо, не буквально, у незбагненному значенні.
ріспіс ['рікшк] 1. п 1) пікнік; 2) перен. приємне проведення часу, за
доволення; ІіГе І8 поі а - життя — це не суцільне задоволення; 3) лопаткова частйна (туші); 2. V 1) брати участь у пікніку; 2) вестй безладний спосіб життя.
ріспіскег ['рікпіка] п учасник пікніка.
рісоі [рі'кои] п текст. 1) піко; 2) зубчастий край.
рісоі-е<І£Є [рі'кои'едз] п зубчастий край.
рісгіс ['рікпк] аф хім. пікрйновий; ~ асід пікрйнова кислота.
рісігодгапі ['рікіоидгает] п лінгв. піктограма.
рісіодгарії ['рікіадга:!] див. рісіо-£гат.
рісіодгаріїіс [, рікіои'дгаеГік] аф лінгв. піктографічний.
рісіодгаріїу [рік'іодгоГі] п лінгв. піктографія, рисункове (піктографічне) письмо.
рісіогіаі [рік'іоігюі] 1. п ілюстроване періодйчне видання; іке ЬаЗуЧ Р. дамський ілюстрований журнал; 2. аф 1) образотворчий; ~ ап образотворче мистецтво; 2) яскравий, жи-вйй; мальовнйчий; живопйсний; ~ де-8сгірііоп яскраве змалювання; 3) що стосується живопису; ійе ~ са11іп§ по-клйкання художника; 4) ілюстрований; ~ ВіЬІе Біблія з малюнками; 5) лінгв. піктографічний, рисунковий.
рісіигаї ['рікі/огої] аф 1) образотворчий; 2) мальовнйчий; живопйсний; 3) ілюстрований.
рісіиге ['рікі/о] 1. п 1) картйна; малюнок; іо раіпі а ~ намалювати картйну; 2) фотографія; 3) зображення; змалювання; 4) копія; портрет; 5) відтворення, відображення; втілення; 6) уявлення, уявний образ; 7) ма-льовнйча поза (сценка); мізансцена; 8) розм. картйнка, щось дуже гарне; 9) рі (ійе ~8) розм. кіно; іо §о іо ійе ~8 пітй в кіно; 10) кінокартйна, кінофільм; кінокадр; іо іаке ~8 знімати; 11) рі (ійе ~8) розм. кінематографія; 12) амер. розм. справа, суть; іо кеер (іо риі) 8гпЬ. іп ійе ~ тримати когось у курсі справи; ~ сопіга8і контрастність зображення; ~ Ггедиепсу частота кадрів; ~ §а!1егу картйнна галерея; амер. розм. фотографії злочйнців у поліції; ~ йаі великий нарядний капелюх; - раїасе кінотеатр; ~ ріау режисерський кіносценарій; фільм-спектакль; ~ ро8ісагс1 художня листівка; ~ гаііо кін., телеб. формат зображення; - іеІе^гарЬу фототелеграфія; ~ \уіпдо\у вікно, з якого відкривається гарний краєвид; іо Ье іп ійе ~ бути присутнім; фігурувати; (о Ье оиі оГ ійе ~ не відповідати, дисгармоніювати, бути відсутнім; іо разз Гтош іЬе ~ зійтй зі сцени; 2. г 1) зображувати (на картині); малювати; 2) фотографувати; 3) змальовувати.
ріс
119
ріе
живописати; 4) бути схожим, мати схожість; 5) уявляти собі.
рісіиге-Ьоок ['рікі/зЬик] п (дитяча) кнйжка з картйнками (з малюнками).
рісйіге-саг<1 ['рікі/ака:д] п 1) художня листівка; 2) карт, фігурна карта, фігура.
рісіїїгесі ['рікірд] асі] 1) намальований; 2) прикрашений картйнами (малюнками); ~ сеі!іп§ розмальована стеля; 3) ілюстрований.
рісйіге-ііеаіег [ 'рікі/9,ді:1а] п торговець картйнами.
рісіигедот [ рікуасЬт] п кіно; світ кіно.
рісіигеїіготе [ рікЦосІгоит] п кінотеатр.
рісйіге-Ггате ['рікі/а£геіт] п рама для картйни.
рісіиге-§оег ['рікі/9,доиа] п любй-тель кіно; кіноглядач.
рісйіге-1юи$е ['рікі/акаиз] п кінотеатр.
рісіиге-шакіпз ['рікі/о,теікп]] п кі-новиробнйцтво.
рісіиге-ркопе ['рікі[а£оип] п відеотелефон.
рісіиге-$1юі¥ ['рікі/а'/ои] п 1) вйс-тавка картйн; 2) кінофільм; 3) кінотеатр (тж рісіиге раїасе).
рісіиге-зіхе [ рікЦззаїх] п формат кі-нокадра (фотознімка, зображення).
рісіигемріе [,рікі/а'гезк] аф 1) ма-льовнйчий; 2) яскравий, образний, колорйтний (про мову тощо); 3) оригінальний; а ~ оіб тап оригінальний старйк; 4* ~ £агдепіп£ декоратйвне са-дівнйцтво; зелене будівнйцтво.
рісіиге-іЬеаіге [ 'рікі/а,0іаіа] п кінотеатр.
рісіиге-мтИіпз [рікі]а,гаіііі]] п лінгв. рисункове (піктографічне) письмо.
рісіигіхаііоп [, рікі/агаї 'хеі/п] п екранізація (твору).
рісіигіге [ рікі/агаїх] V 1) екранізувати; 2) ілюструвати.
рійШе ['ркІІ] V 1) розм. їсти маленькими шматочками; колупати виделкою; 2) займатися дрібнйцями; пустувати; 3) розм., дат. мочйтися, пі-сяти.
рі(і<11іп£ ['рібіід] аф дрібнйй, дріб’язковий.
Рі(І§іп-Еп£іі$іі |'рісізіп'іі]д1і/] п ан-гло-китайська гібрйдна мова.
рі-(іо£ [ раїбод] п дворняжка.
ріе [раї] 1. п 1) пиріг, пиріжок; роіаіо ~ картопляник; зйеркегд’з ~ картопляна запіканка з м’яснйм фаршем; 2) амер. торт; солодкий пиріг; ^азкіп§-іоп ~ листковий пиріг; 3) с. г. бурт, кагат; 4) амер. легка здобич; 5) (по-літйчний) хабар; 6) поділ посад (замовлень) після перемоги на вйборах; 7) амер. спорт, розм. слабкйй протйв-ник (гравець); 8) (скор. від. та§ріе) сорока; 9) друк, купа змішаного шрйфту;
10) перен. хаос, плутанйна; 11) най-дрібніша індійська монета; < ~ скеггу мореля, кйсла вйшня; ~ іп Іке зку амер. ірон. запізніла вйнагорода за страждання; іо сиі а ~ амер. втручатися у щось; іо кауе а Гш§ег іп іке ~ бути замішаним у чомусь; іо таке ~ оГ втік, переплутати усе на світі; іо риі іп ~ наплутати, заплутати; 2. V 1) друк. змішувати шрифт; 2) перен. плутати, переплутати.
ріеЬакі ['раіЬо:И] 1. п 1) рябйй кінь; ряба тварйна; 2) гібрйд; помісь; аф 1) рябйй; строкатий; 2) різношерстий; пістрявий; зозулястий (про птахів); а ~ зіуіе оГ сотрозіііоп дуже розмаїтий стиль твору.
ріесе [рі:з] п 1) кусок, шматок; частйна; а ~ о£ Ьгеад шматок хліба; ікеге із опе ~ гпіззіп^ однієї частйни не вистачає; іо іаке а бгезз іо ~з розпороти сукню; ~ Ьу ~ кусками, частйнами; поступово; 2) уламок, осколок; іо соте (іо Гаїї) іо ~з розбйтися на дрізки; 3) ділянка; ~ о£\уаіег водойма, басейн; а ~ о£ роіаіоез ділянка під картоплею; 4) штука; певна кількість; а ~ оГ \уа!1--рарег рулон шпалер; 5) окремий предмет, річ; а діппег зєгуісє о£ 22 -з обідній сервіз з 22 предметів; іо рау \уогкегз Ьу іке ~ платйти робітникам відрядно; 6) картйна; твір мистецтва; літературний (музйчний) твір; п’єса; іо ріау а ~ муз. зіграти п’єсу; 7) монета (тж а ~ о£ топеу); іиюреппу ~ монета в два пенні; а ~ оГ §о1д (о£ зііуєг) золота (срібна) монета; 8) військ, гармати; гвинтівка; пістолет; 9) спорт. гімнастйчний снаряд; 10) вставка; латка; 11) деталь; вйріб, що обробляється; 12) барйло вина; 13) амер. легкий другий сніданок. 14) зразок, взірець, прйклад (поведінки тощо); а ~ оГ саге-ІЄ88ПЄ88 зразок недбалості; 15) розм. дівчина, жінка; а заису ~ зухвале дівчйсько; 16) амер. місце; річ; багаж; 17) амер. розм. частка, пай; 18) (іке ~) розм. питання; 19) шах. фігура; < ~ о£ скапає (о£ ]аск) кругленька сума, добрий куш; ~ оГ ЛезЬ груб, молодйчка, бабонька; дівка; а ~ о£ (§оод) Іиск удача; ~ оГ §оодз жарт, дівчина; а ~ о£ іпіизіісе несправедлйвість; а ~ о£ пє\уз новина; а ~ оГ попзепзе дурнйця; а ~ оГ \уогк твір, праця; аіі іо ~з змучений, зне-сйлений; амер. цілком, повністю; І кпо\у кіт аіі іо ~8 я знаю його як облупленого; ікеу аге аіі оГ а ~ усі вонй однакові; ікігіу ~з о£ зііуєг бібл. трйдцять срібників; іо §о (іо соте) іо ~8 загйнути, пропасти; 2. у 1) з’єднувати в єдйне ціле, збирати (складати) з кусочків; іо ~ опезеІГ приєднатися, об’єднатися; 2) лагодити, латати, штопати; 3) текст, присукувати (нитку); 4) розм. хапати шматкй; □ ~ (іоууп доточувати (одяг); ~ іп підкріпляти, посилювати; ~ оГГ іо ~ зтЬ. оГГ амер.
розм. позичати комусь гроші; дати комусь хабара; ~ оп прилзгоджувати; додавати; приєднуватися; узгоджуватися; ~ оиі компенсувати; ~ іо§еікег з’єднувати, складати з частйн; ~ ир лагодити, латати; перен. відновлювати; іо - ир а диаггеї помирйтися.
ріесе-§оо(1$ ['рі:$дидг1 п рі 1) штучний товар; штучні вйроби; 2) тканй-ни в кусках.
ріесе1е$$ ['рі:з1із] аф суцільний, з одного куска.
ріесешеаі ['рі:зті:1] 1. аф 1) зроблений частйнами; 2) частковий, поступовий; - геГогтз поступові реформи; 2. адч 1) частйнами, поступово (тж Ьу ~) іо Іеагп зтік. ~ вивчати щось урйвками (нерегулярно); 2) на шматкй, на кускй, на частйни; поштучно; іо іеаг зтік. ~ розірвати щось на дрібні шматочки; 3. у розділяти на частйни.
ріесеп ['рі:зп] у текст, зв’язувати, присукувати.
ріесе-раутепі ['рі:з,реіпюпі] п відрядна (поштучна) оплата.
ріесе-ргісе ['рі:зргаіз] див. ріесе-гаіе.
ріесе-ргосіисііоп ['рі:зрга,длк]п] п штучне (індивідуальне, одинйчне) ви-робнйцтво.
ріесег ['рі:за] п 1) присукальник; 2) штопальник.
ріесе-гаіе |'рі:згеіі] п відрядна розцінка (оплата).
ріесе-^уогк І'рі:з\уа:к] п відрядна (поштучна) робота; відрядність.
ріесе-іуогкег ['рі:3'\*'о:к9] п відрядник.
ріесіпз ['рі:зіі]] п текст, надв’язування (нитки); присукування (пряжі).
ріе-соипіег ['раї'каипіа] п 1) лоток пиріжника; 2) перен. казенний пиріг.
ріеспі$і ['раїкглзі] п скорйнка пирога; < рготізез аге Ііке гладе іо Ье Ьгокеп присл. казав пан «кожух дам», та слово його тепле.
ріе<1 [раїд] аф 1) строкатий, різнобарвний; 2) у барвйстому вбранні.
ріе-(1і$1і ['раїді/] п глибокий лист, форма для пирога.
ріедтопі ['рі.бтапі] 1. п геогр. передгір’я; передгірна область; 2. аф передгірний; розташований у передгір’ї.
Ріедшопіезе [,рі:<ітдп'іі:х] 1. п п’є-мбнтець; мешканець П’ємонту; 2. аф п’ємонтський; ~ діаіесі п’ємонтський діалект.
ріе-(1о§ ['ракіод] п бродячий собака, дворняга.
ріедоисіїе [ріеґби:/] п фр. архт. не-вєлйкий п’єдестал.
ріейгоіі |ріеі'с1гл/а:] п фр архт. пілястр.
ріе-еуесі [ раї'аід] аф амер. 1) п’яний; 2) розм. негарна, некрасйва (про дівчину).
ріе
120
Р>8
ріетап ['раїтоп] п (р/ріетеп [-тап]) пиріжник; продавець пиріжків.
ріеріаігі [ 'раїріаті] п бот. ревінь.
ріег [різ] п 1) хвилеріз; дамба; мол; 2) мор. пірс; 3) бик (моста); 4) стояк; стовп; контрфорс; 5) простінок; 6) прй-стань.
ріега£е [ ріапсіз] п плата за користування місцем швартування.
Ріегсе [ ріаз] п ч. ім'я Пірс.
ріегсе [ріаз] 1. п просвердлювання; пробуравлювання; 2. V 1) проколювати, протикати, простромлювати; 2) просвердлювати; свердлити, буравити; пробивати (отвір); 3) проникати; 4) прориватися, проходити (крізь щось); 5) зрозуміти, осягнути, збагнути; 6) проймати (про холод, погляд); □ ~ оиі пробиватися (про рослину); виступати; ~ Йігои^Ь пронизувати, проймати.
ріегсег [ ріаза] п 1) тех. свердел; пробійник; 2) свердлувальник; бу-рйльник; 3) укус (комахи); 4) пронйз-ливий погляд; метке (гостре) око.
ріегсіпз ['рюзід] 1. п 1) буріння; свердління; 2) проколювання (отворів); 3) гірн. проходка; 4) отвір; 2. аф 1) гострий; 2) пробивнйй; 3) військ. бронебійний; 4) пронйзливий, різкйй; 5) пронйкливий; - пронйкливий (гострий) розум.
ріег-£Іа$$ [ ріад1а:8] п трюмо.
ріег-Ьеа<1 [ ріаЬесі] п 1) мор. голова молу (пірса); 2) буд. головна частйна бика (моста).
Ріегіап [раї'епап] аф що належить до муз; ~ $ргіп£ джерело натхнення.
ріегісі [раї'епсі] п ент. метелик-бі-лан.
ріег-тіїтог ['ріа,тіго] див. ріег-£Іа88. Ріеїте [рі'ег] п ч. ім'я Піер, П’єр. Ріеїтоі ['рітгои] п фр. П’єрб.
Ріега [рюх] п ч. ім'я Пірз.
ріеі [ раїаі] 1. п 1) сорока; 2) щебетуха; 3) зухвала особа; 2. аф рябйй; строкатий.
ріеіа [,ріе'іа:] п італ. мист. пієта, плач Богоматері.
ріеіі$т ['раюпгт] п 1) (Р.) рел. пі-єтйзм; 2) облудна побожність; святенництво.
ріеіі$і ['раїаПзі] п 1) (Р.) рел. піє-тйст; 2) побожна (богомольна) людйна.
Ріеіу І'раіап] п ж. ім'я Пайєті.
ріеіу ['раюй] п 1) благочестя, побожність, набожність; 2) шаноблй-вість до батьків (старших); 3) благо-честйвий (побожний) вчйнок.
ріегос*іеші$ігу [раі,і;хои'кеті8Пт] п хімія високих тйсків, п’єзохімія.
ріегоеіесігіс [раі,і:гош'1екіпк] асі] фіз. п’єзоелектрйчний.
ріегоеіесігісйу [раї 'і:хоиі1ек ЧпзШ] п’єзоелектрика.
ріегошеїег [,раіі'хотйо] п фіз. п’єзометр.
ріЯІе ['рій] розм. 1. п базікання; дурнйця; іо Іаїк ~ теревенити, базікати; 2. V 1) базікати, пащекувати; 2) діяти необдумано (необачно).
ріНІег І'ріЛо] п розм. 1) базіка, балакун; 2) нікчема.
рііїііпз ['ріЛід] афрозм. нікчемний; ~ оЙепсе несерйозний вчйнок.
рі§ ІРід] 1. л 1) свиня; порося; іп ~ поросна; 2) поросятина; свинйна; гоазі ~ смажене порося; 3) розм. нахаба, свиня; \¥Йаі а ~ ! якйй нахаба!; 4) розм. нечепура, замазура; 5) амер. розбещена жінка; повійниця; 6) друк, розм. друкар; 7) сйщик; провокатор; 8) розм. поліцай; поліцейський; 9) тех. болванка; чушка; - ігоп чавун у болванках; 10) розм. часточка (долька) апельсйна; 11) глечик; < - Ьєйуєєп Пуо зкееіз амер. бутерброд з шйнкою; ~ Ьгеакег мет. чушколом; ~ Ьгеедіп§ свинарство; ~ Ізіапсіег австрал. розм. новозеландець; ~8 іп сіоуєг амер. задоволений усім; ~’8 \уазк помйї; ~’8 \¥кі8рег жарт, рохкання; короткий проміжок часу; соїд ~ обливання водою сплячого, стягання ковдри зі сплячого (щоб розбудити його); карру аз а ~ іп тиск страшенно щаслйвий, очманілий від щастя; ріеазе (ке ~8 жарт, якщо все буде гаразд (благополучно); за сприятливих умов; іо ЬІееЗ Ііке а - дуже кровоточйти; стікати кров’ю; іо Ьиу а ~ іп а роке (Ьа§) купувати кота в мішку; іо саггу ~8 іо тагкеі робйти спробу, намагатися щось зробйти; іо еаі Ііке а ~ їсти жадібно; іо таке а ~ оГ опезеІГ об’їдатися, обжиратися; іо зпоге Ііке а ~ іп іке зип гучно хропіти (хроптй); іо зіаге Ііке а зіиск ~ вйрячити (вй-тріщити) очі; дивйтися як баран на нові ворота; іо §о іо ~8 апсі \укі8і1ез розорйтися; 2. V 1) поросйтися; 2) жйти по-свйнському (в тісноті, в бруді); 3) поселяти в тісноті; 4) спати в бруді (в тісноті).
рі-£а$ ['раїдаез] п розм. застереження; догана.
рі£-Ье<1 ['рідЬесі] п 1) хлів; 2) мет. форма для вйпуску чавуну.
рі^іюаі [ 'рідЬоиі] п амер. мор. розм. підводний човен.
рі&еоп ['рісізіп] 1. п 1) голуб; 2) розм. простак, тюхтій, макроса; безталанний гравець; 3) череп’яна літаюча мішень; < - раіг хлопчик і дівчинка (близнята або єдині в сім 7 діти): голуб’ята (про дітей); ~’з ЬІоод криваво-червоний, ~ зегуісе голубйна пошта; ~ тіїк голубйне молочко; «пта-шйне молоко», щось неіснуюче; ~’з ікгоаі сйзий колір; ~’з \уіп& голубйне крило; сйзий колір; іст. буклі; 2. г обдурювати, ошукувати.
рі§еоп-Ьеггу ['рісізіп, Ьеп] п бот. ір-га; дерен.
рІ£ЄОП-Ьгеа$і [ рісІзтЬгеві] п мед. курячі груди.
рі£ЄОп-Ьгеа$іе<і ['ркізт,Ьге8іісі] аф мед. з курячими грудьмй.
рІ£ЄОП-сЬЄ8ІЄ(1 ['рісізіп, І/Є8ІКІ] див. рІ£Є0П-Ьгеа8ІЄСІ.
рІ£ЄОПЄЄГ [,рідзі'пю] п голуб’ятник.
Рі&еоп Еп§1і$к ['рідзіп'їддІїЛ див. РІСІ£ІП-ЕП£ІІ8к.
рі£еоп-ехрге88 ['рідзітк8,рге8] п голубйна пошта.
рі&еоп-Гапсіег ['рісізіп,Гаепзю] п див. рІ£ЄОПЄЄГ.
рі£еоп£гат ['рісізіп, дггет] п повідомлення, послане з поштовим голубом.
рі£еоп-каі¥к ['рісізіпкогк] п невеликий яструб.
рі£еоп-кеаі1е<1 [ 'рісізіп'ка:йсі] аф полохлйвий, боязкйй.
рщеоп-коіе ['рідзткоиі] 1. п 1) голубйне гніздо; 2) шухляда письмового столу (для кореспонденції); 3) закуток; хйжка; 2. V 1) розкладати папери в шухляди; 2) класти під сукно, відкладати у довгий ящик; 3) класифікувати.
рі£еоп-Ьои$е [ 'рісізіпкаиз] п голуб-нйк.
рі£еоп-реа ['рісізшрі;] п бот. голу-бйний горох.
рі&еоп-ро$і [ 'рісізіпроизі] п голубйна пошта.
рі£еопгу ['рісізіпп] див. рі§еоп-коизе.
рі£еоп-іое(і [ 'рісізіпНоисі] аф клишоногий, клйшавий.
рі£§егу ['рідап] п 1) свинарник, хлів; 2) свйнство.
рі££іе [ ріді] п порося, ПІДСВИНОК.
рІ££Іп ['рідіп] п 1) (дерев’яне) відерце; 2) дійнйця; 3) ківш.
рі£§і$к ['рідіЛ аф 1) свйнський, бруднйй; 2) свинячий, свиноподібний; 3) жадібний, егоїстйчний; 4) упертий.
рі££і$кпе$$ ['ріді/шз] п 1) свйнство; 2) жадоба; жадність; 3) упертість.
РІ88У [ріді] !• п 1) порося, підсвинок, свйнка; 2) гра в цуркй; ~ Ьапк копйлка-свйнка; 2. аф свинячий, поросячий; схожий на свиню.
рІ88У-Ьаск ['рідіЬаек] асіу на спйні, за плечйма.
Р*88УЬаск [ рідіЬаек] п ав. розм. бор-товйй літак (тж ~ ріапе).
рі£8У-і¥І8£У [ рідг^іді) п 1) порося, підсвинок, свйнка; 2) замазура (про дитину).
рі£Ііеасіе<і І'рід'кедісі] аф І) упертий; 2) дурнйй, тупий.
рі^кііе [ раКІ] п діал. невелике поле; обгороджена ділянка.
рі&-ігоп ['рід,аюп| п мет. чавун у чушках, чушковий чавун.
рі&1е< ['рідій] п поросятко, порося.
рі£1іп£ ( рідіід] див. рі^іеі.
рі£-тагкеі |'рід,та:кн| п 1) свинячий рйнок; 2) (Р.-М.) розм. вестибюль богословського факультету (в Оксфордському університеті).
РІ8
121
ріі
рі£іпепі ['рідпюпі] п 1) біол. пігмент; 2) тех. барвнйк.
рІ£іпепіа1 [рід'тепії] аф пігментний.
рІ£теіИагу ['рідтопіоп] див. рі§-тепіаі.
рі£тепіаііоп [,рідтоп'іеі]п] п пігментація.
рі£тепіе<1 [рідтапііб] аф пігментований, забарвлений пігментом.
рі£-теіа1 [рід,теі1] п метал у чушках, чушковий метал.
ріділу ['рідші] див. руділу.
рідпогаіе [ 'рідпагеїі] V 1) заставляти; 2) брати в заставу.
рі£погаііоп [.рідпа'геї/п] п застава {майна).
рІ£пиі ['рідплі] п земляний горіх.
рі£реп ['рідреп] п хлів, свинарник.
рі&зкіп ['рідзкш] п 1) свиняча шкіра; 2) розм. сідло; 3) амер. розм. футбольний м’яч; футболіст; 4) бурдюк;
~ £іоує$ рукавйчки із свинячої шкіри.
рі&зпеу [ рідзпі] п розм. душка; красуня, краля.
рі&зпу [рідзпі] див. рі^зпеу.
рі&зііск ['рідзіїк] V полювати на дй-ких кабанів зі спйсом.
рі&зііскег [рід,зііко] п 1) мислй-вець на кабанів; 2) кінь для полювання на кабанів; 3) розм. велйкий кишеньковий (складаний) ніж; 4) військ, розм. багнет; шабля; шпага.
ріб$ііскіп£ [ рід,5іікіі]] п полювання на дйких кабанів зі спйсом.
рі£$іу ['рідзіаі] п 1) хлів, свинарник; 2) перен. брудна нора; свинюшня; 3) гірн. кострйчне кріплення.
рі&іаі1 ['рідіеіі] п 1) розм. кіска (волосся); 8СЙООІ-£ІГІ8 ІП ~8 ШКОЛЯрКИ З кісками; 2) заст. знев. китаєць; 3) ел. гнучкйй провіднйк; 4) скручений тютюновий лист, цигарка; < ~ регіод вік перук з кісками; ~ ргоГеззог жарт, пе-дантйчний професор.
рцруазії ['рід\уо/] п помйї; Ійіз зоир із по Ьеііег ійап ~ це не суп, а помйї.
рі^¥ее<1 ['рід\уі:д] п бот. 1) щирй-ця, амарант; 2) рі лободові.
рі-]ал¥ ['раїдзо:] 1. п шк. розм. догана, застереження; 2. V вичйтувати, шпетити.
ріка [ раїко] п орн. пищуха.
ріке [раїк] 1. п 1) наконечник {стріли тощо); 2) піка, спис; 3) маяк; вежа, башта; 4) гостроверхий стіг сіна; 5) колючка, шпичак; шип; 6) вйла; мотйка, кйрка; 7) іхт. щука; 8) гострий ніс черевйка; 9) пік {гори); 10) турнікет; 11) подорожній збір; застава, де стягають подорожній збір; < ~ сііує стрибок у воду зігнувшись; 2. у заколоти спйсом (пікою).
рікегі [ раїкі] аф шпилястий; гострий; гостроверхий, гострокінцевий.
рікеїеі [ раїкІїС] п здобна булочка.
рікешап ['раїктап] п {рі рікетеп [-топ]) 1) рудокоп, рудник; 2) іст. списоносець; 3) збирач подорожнього податку (на заставі).
ріке-регсії ['раїкрагі/] п іхт. судак.
ріке-роіе [ раїкроиі] п амер. сплав-нйй багор (гак).
рікег ['раїко] п 1) амер. розм. обережний (боязкйй) біржовйй гравець; 2) скнара; 3) боягуз; 4) розм. бродяга, бурлака; цйган.
рікезіаії ['раікзіа:£] п (рі рікезіауез [-8ІЄ1У2]) 1) посох; ціпок; 2) ратище (списа); іо саіі а ~ а ~ називати речі своїми іменами; аз ріаіп аз а ~ яснйй як день; очевйдний.
ріІаЯ* [ рі!ае£] п плов.
рііазіег [рі'іаезіо] п архт. пілястр.
рііаи [рі'іаи] див. ріІаП*. рііа^у [рі'іаи] див. рііаїї*.
ріІсЬ [рік/] п 1) фланелева пелюшка; 2) м’яке дитяче сідло.
ріїсіїагсі ['ріІЦод] п зоол. сардйна.
рііе [раїі] 1. п 1) паля; стояк; іо сігіує іп а ~ забивати палю; 2) травйн-ка, билйнка; 3) вістря; 4) купа; стіс; штабель; пачка; в’язка; купка; а ~ оГ зіопез купа каміння; 5) с. г. кагат, бурт; 6) величезний будйнок; громаддя будйнків; 7) похоронне багаття; 8) розм. купа грошей; багатство; 9) рі гроші; 10) розм. безліч, сйла-силенна; а ~ оГ ігоиЬІе безліч неприємностей; 11) ел. батарея; дгу - сухйй елемент; 12) фіз. ядерний реактор; игапіит ~ урановий реактор; 13) вовна; волосся; пух; 14) текст, ворса; 15) заст. зворотний бік монети; сгозз ог ~ орел або решка; чйста випадковість; 16) рі мед. геморой; 17) військ, рушнйчна піраміда; 2. у 1) забивати палі; 2) складати (звалювати) в купу; штабелювати; 3) навантажувати; навалювати; нагромаджувати; 4) рухатися (пересуватися) юрбою; товпитися; 5) амер. розм. бігти (за кимсь); наздоганяти (когось); □ ~ іп розм. забиратися (кудись); ~ оп розм. нападати (на когось); залізати юрбою (у поїзд тощо); ~ ир накопйчувати, збільшувати; нарощувати; (о ~ ир ех-репзез збільшувати вйтрати; іо ~ ир тізіакез робйти пбмйлку за пбмйлкою; ійе сіоидз аге рі1іп§ ир хмари згущаються; < іо ~ ир (оп) ійе а§опу згущати барви, перебільшувати.
рііеаіе ['раїїпі] аф бот. шапковйй; що має шапку (про гриб).
рі1е-ЬиіІ(ііп§ ['раі1,Ьі1дід] п споруда (будування) на панях.
рііей [раїїсі] аф 1) звалений у купу; складений у штабель; 2) загострений; 3) текст, ворсовий.
рііе-гігіуег [ раі1,дгаіуа] п тех. копер.
рі1е-(№е11іп£ |'раі1,д\уе1іі]] п будівля на палях.
рііеі [раїїіаі] рі від рііеиз.
рііеоиз ['раїїіаз] аф рідк. волося-нйй; волосйстий.
рііег [’раііа] п 1) с. г. копнувач; 2) штабелеукладач.
рііе-ир ['раїїлр] п зіткнення машйн. рііеиз ['раїїіаз] п (рі рііеі) 1) бот. шапка (гриба); 2) зоол. зонтик (медузи); 3) кругла фетрова шапочка (у стародавніх греків і римлян) ; 4) метеор, хмарна шапка.
рііе^огк ['раі1\уо:к] п буд. рбстверк на палях.
ріІГег [ ріІГо] V поцупити, потйрити, украсти.
рі1Гега§е ['ріІГогкіз] п юр. дрібна крадіжка.
ріІГегег [ 'ріІГого] п дрібнйй шахрай; злодюжка.
рШегіпз ['ріІГагід] див. ріИегазе.
ріізагііс [ріі'да.іік] п 1) лйсина; 2) лйса (голомоза) людйна; 3) амер. розм. бідолаха.
ріІ£гіш ['ріідпгп] 1. п 1) пілігрйм; прочанин, паломник; 2) мандрівнйк; < Р. Гаійегз іст. англійські колоністи, що поселилися в Америці у 1620 р.; 2. V 1) ходйти на прощу; 2) мандрувати.
ріІ£гіша£Є Гріїдптідз] 1. п 1) паломництво; ходіння на прощу; 2) розм. мандрування, тривала подорож; іо §о оп а ~ вйрушити у мандри; 3) місце паломництва; 4) перен. людське життя; 2. V ходйти на прощу; паломничати.
ріІ£гішІ2Є ['ріідптаїг] V 1) паломничати; ходйти на прощу; 2) розм. мандрувати; подорожувати.
ріІіГегоиз [раї'ІіГогоз] аф волосонб-сний.
ріІіГогш ['раі1іГз:т] аф волосоподібний, волосовйдний.
рі1і£егоиз [раї'іісізогоз] див. ріІіГегоиз. рі1іп£ [ 'раїїід] п 1) забивання паль; 2) шпунтовйй ряд; 3) будівнйцтво на палях; 4) збирання (звалювання) в купу; 5) штабелювання.
ріП [ріі] 1. п 1) пілюля; іо іаке а ~ прийняти пілюлю; 2) військ, ядро; куля; ійе Ьі§ ~ розм. атомна бомба (скинута на Хіросіму); 3) розм. кулька; м’яч; 4) розм. балотувальна куля; 5) рі розм. більярд; 6) розм. зануда; огйдний тип; 7) (тж рі) розм. лікар; 8) розм. покарання; строк ув’язнення; 9) амер., канад. розм. сигарета; 10) амер. розм. наркотик; 11) амер. розм. заспокійливий засіб; 12) кірка, шкірка; лушпайка; 13) розм. затон; 2. V 1) розм. давати пілюлю; 2) військ, обстрілювати; 3) розм. забалотувати; 4) розм. провал йти на екзамені; 5) розм. говорйти банальності; 6) знімати шкірку; чйстити фрукти (овочі); 7) грабувати; 8) нйзько скошувати; оголяти землю; < іо ~ апд роїі грабувати, мародерствувати; обманювати.
рі!1а§е ['рійдзі 1. п 1) пограбування, мародерство; 2) V награбоване (майно); 2. V грабувати, мародерствувати.
ріі
122
ріп
ріііязег ['рііасіза] п грабіжник, мародер.
ріііаг ['рііз] 1. п 1) стовп; колона; 2) буд. стояк; опора; 3) стовп (води, повітря); а ~ оГ зтоке стовп дйму; 4) див. ріІІаг-Ьох; 5) гірн. цілик; 6) мор. пілерс; < ~ арозіїез церк. пер-шоапостоли; Ріііагз оГ Негсиїез геогр. Геркулесові Стовпй; дгіуеп Ггот ~ іо розі якйй не знає, що робйти далі; 2. V 1) підпирати (підтрймувати) стовпами; 2) прикрашати колонами.
ріІІаг-Ьох ['ріІзЬокз] п стояча поштова скрйнька (на стовпі на вулиці).
ріііагед ['рііосі] аф 1) підтрймува-ний стовпами (колонами); 2) стовпоподібний; у вйгляді стовпа (колони).
ріПаїтпз ['рііоггд] п 1) колонада; 2) гірн. виймання стовпів.
ріПягізі ['ріізпзі] п церк. святйй стовпник.
рШяг-розі ['ріізроизї] див. ріііаг--Ьох.
ріШюх ['ріІЬокз] п 1) коробочка для пілюль; 2) жарт, маленький автомобіль; будйночок; 3) маленький жіночий капелюшок; 4) військ, довгочасна вогнева споруда.
ріШоп ['ріЦап] п 1) заднє сидіння мотоцйкла; іо гіде ~ їхати на задньому сидінні мотоцйкла; 2) дамське сідло; 3) сідельна подушка; 4) мед. ножнйй протез.
ріПіоп-гіїіег ['рі!рп,гакЬ] п той, що іде на задньому сидінні мотоцйкла.
рііііоп-гісііпз ['рі1рп,гак1іі]] п їзда на задньому сидінні мотоцйкла.
ріИіоп-зеаі [’ріЦзпзіїі] п заднє сидіння мотоцйкла.
ріііогіге [ріізгаїг] V 1) поставити до ганебного стовпа; 2) зганьбйти; вй-ставити на осміяння.
ріііогу [ 'ріізп] 1. п 1) іст. ганебний стовп; 2) перен. посміховище; іо риі (іо 8еі, іо ґазіеп) іп ійе - прикувати до ганебного стовпа; зробйти посміховищем; 2. V 1) ставити до ганебного стовпа; 2) прикувати до ганебного стовпа; 3) вйставити на посміховище (глузування).
ріііоуу [рііои] 1. п 1) подушка; 2) амер. спорт, розм. боксерська рука-вйчка; 3) тех. підкладка; подушка; вкладиш; підшйпник; < іо іаке соип-сії (іо СОП8ПІІ \¥іік) опе’8 ~ ранок мудріший від вечора; 2. V 1) класти голову (на щось); 2) служйти (бути) подушкою; 3) підкладати подушку.
рШоїу-ЬІоск [ріІоиЬІок] п тех. 1) опорний підшйпник; 2) подушка, опорна плита.
рШ<Н¥-са$е [рііоикеїз] п наволочка.
рі11оі¥-Л£Ііі ['ріІоиГаїі] п бійка подушками.
ріііолу-рипсіїег ['рііои, рлпі/з] п амер. розм. покоївка, шо прибирає спальні.
ріІІолу-зЬат ['рііои/жт] п накйдка (на подушку).
ріікж-зіір ['рііоизіїр] див. рі!1о\у--са8е.
рі!1(ту ['рііоиі] аф м’якйй, як подушка; піддатливий.
рі11-ре<11ег ['ріГресіїа] п амер. розм. 1) лікар; 2) фармацевт; 3) студент--фармацевт.
рііосагріпе [,раі1ои'ка:ріп] п хім. пілокарпін.
рііозе ['раїїоиз] аф волосйстий, з м’якйм волосянйм покривом; волосатий, волохатий; кошлатий.
рііозіїу [раї'іозііі] п волосйстість.
рііоі ['раїїзі] 1. п 1) лоцман; доск ~ портовйй лоцман; 2) льотчик, пілот; аіегі ~ черговйй льотчик; 3) розм. ко-мандйр штурманської бойової частйни; 4) провіднйк; ватажок; 5) поет. керманич; 6) амер. розм. керівнйк спортйвної команди; менеджер; 7) амер. розм. жокей; 8) розм. пробний захід; 9) пробна (експериментальна) постановка (п'єси); 10) тех. допоміж-нйй механізм; 11) (скор. від ріІоі-Ьоаі) лоцманське судно; 12) (скор. від рііоі--еп£Іпе) допоміжнйй двигун; < ~’8 1і-сепсе пілотажне посвідчення; 2. аф 1) дослідний, пробний; 2) регулюючий, направляючий; 3) тех. допоміжнйй; 3. V 1) вестй, пілотувати; керувати; 2) вестй, бути провідником, указувати напрям; < іо ~ а Ьііі амер. провестй законопроект через палату.
рііоіазе ['раїїаікіз] п 1) мор. лоцманська справа; проведення суден; 2) ав. пілотаж, пілотування; 3) мор. лоцманський збір; 4) мор. лоцманська станція.
ріІоі-ЬяІІооп ['раїІзіЬз'Ішп] п 1) метеор. куля-пілот; 2) перен. пробна куля.
рі1оі-Ьеягіп£ ['раїІаі'Ьєапі] ] п тех. напрямнйй підшйпник.
ріІоі-Ьізсиіі [ 'раі1зі,Ьізкіі] п морськйй сухар, галета.
ріІоі-Ьояі [ 'раїїаіЬоиі] п лоцманське судно; лоцманський бот.
рі1оі-Ьгі<І£е ['раїїаіЬгідз] п стерно-вйй місток.
рііоі-сііяіі [ 'раїїаіі/а.і] п 1) мор. лоцманська карта; 2) ав. аеронавігаційна карта.
рііоі-сіїиіе ['раі1аі/и:і] розм. див. рі-Іоі-рагасйиіе.
рііоі-сіоііі ['раїїаікіоб] п товсте сйнє сукно.
рі1оі-еп&іпе ['раі1аі,епс1зіп] п 1) тех. допоміжнйй двигун; 2) зал. снігоочй-сник; 3) маневровий локомотйв.
рііоі-їізії ['раїІзїГі/] п іхт. рйба-лоц-ман.
ріІоі-Ляте ['раїїаіЛеїт] п тех. контрольний пальнйк.
рі1оі-Іюи8Є [ раїїзійаиз] п мор. стернова (ходова) рубка.
рііойпв ['раїїаііі]] 1. п 1) каботажне плавання; 2) ав. пілотаж, пілотування; 2. аф 1) направляючий, спрямовуючий; 2) ав. пілотажний.
рііоі-іяск [ 'раїїоідзаек] п мор. прапор вйклику лоцмана.
рііоі-іяшр ['раїїаііжтр] п контрольна лампочка; сигнальна лампа.
рііоііезз ['раїїзйіз] аф ав., військ. безпілотний; ~ ЬотЬег безпілотний бомбардувальник; літак-снаряд.
рі1оі-пя¥І£яіог ['раїїаі'пжуїдеііз] п ав. льдтчик-штурман.
рііоі-оіїісег ['раїїзі'оГізз] п військ. лейтенант авіації.
рііоі-рягясішіе ['раіІ9і'раега/и:і] п ав. витяжнйй парашут.
рііоі-ріяпі ['раїїаі'ріа.пі] п пілотна (дослідна) установка; дослідний завод.
рііоі-зпяке ['раїїзізпеїк] п зоол. 1) полоз-удав; 2) мокасйнова змія.
рііоі-ііше [ 'раїїаііаїт] п ав. налітані годйни.
рііоиз ['раїїзз] див. рііозе.
рііиіаг [ 'ріЦиІа] аф пілюлеподібний. рііиіе ['ріЦи:1] п невелйка пілюля, рііиіоиз ['рі1)и1зз] аф 1) що нагадує пілюлю; 2) маленький, крйхітний.
рітепіо [рі'тепіои] п 1) бот. гвоз-дйчний перець; 2) запашнйй перець, пімент.
рітр [рітр] 1. п 1) розм. звідник; 2) амер. негідник; 3) австрал. пліткар; донощик; 2. V 1) займатися звідництвом; 2) поводитися підло; < ~ оп доносити; набріхувати.
рішрегпеї ['рітрапеї] п бот. очний цвіт.
рішріпв ['рітрід] аф 1) маленький, мізерний; 2) хвороблйвий, слабйй; хирлявий; кволий.
рітріе [рітрі] п 1) мед. прищ, вугор; папула; 2) розм. пагорб, пагорок; 3) розм. жалюгідний тип, нікчемна особа; 4) груб, довбешка.
рітріе-соуегег ['рітрі, клузгз] п розм. 1) голова; 2) капелюх; 3) розгульне ЖИТТЯ.
рітріед ['рітрід] аф прищуватий, прищавий.
рітр1е-Гасе<1 [ 'рітріТеїзі] аф з прищавим облйччям, прищавий.
рітріу ['рітрії] див. рітріед.
ріп [ріп] 1. п 1) шпйлька; 2) брошка; значок; ґгагегпііу ~ амер. значок студентської організації; 3) канцелярська кнопка; 4) прйщіпка; 5) тех. штифт; шплінт; шворінь; вісь; цапфа; 6) ел. штир; вйвід; 7) рі розм. ноги; зйе із циіск оп Ьег ~з вона швйдко бігає; 8) кеглі; 9) р/гра в кеглі; 10) ба-рйло на 4 1/2 галона; а ~ оГ Ьеег бочечка пйва; 11) в’язальна спйця; 12) муз. кілочок; 13) (скор. від го11іп£--ріп) качалка; ~’з роіпі таїїег проста справа; І доп’1 саге а ~ мені байдуже; поі у/огїй а ~ ламаного гроша не вар
ріп
123
ріп
тий; ~8 апд пеесіїез мурашки в кінцівках (після оніміння)', іо Ье оп ~8 апсі пеесіїез сидіти як на голках; іо Ье сіо\¥п а ~ бути в поганому настрої, хворіти; іо Гіпсі а ~’8 кеад шукати голку в стозі сіна; іо кеер іп іке ~ утримуватися від пияцтва, не пйти; іо Іеі ІОО8Є а ~ почати пиячити; іо риі іп іке ~ кинути пйти; покінчити з чимсь; 2. V 1) приколювати; сколювати (ир, іо§еікег, іо); при-шпйлювати; 2) проколювати, пробивати; наколювати; 3) придавйти, притйснути; іо ~ 8гпЬ. а§аіп8і іке хуаіі притйснути когось до стінй; 4) спорт. покласти на обйдві лопатки; 5) загнати, заперти; 6) розм. поцупити; 7) амер. розм. заручйтися з дівчиною (давши їй значок своєї студентської організації); < іо ~ 8тік. оп 8гпЬ. покладати на когось вину за щось; іо ~ 8тЬ.’8 еаг8 Ьаск амер. покарати когось, розквитатися з кимсь.
ріпасоікеса [. ріпака'бі :ко] п мист. пінакотека.
ріпаГоге ['ріпаГо:] п 1) фартух (особл. дитячий); 2) перен. дитйна, маленька дівчинка; іке ~ 8іа§е о£ ех-І8іепсе перші рокй життя, дитйнство.
ріпаГогед ['ріпа£о:сі] аф у фартусі; ~ скіїдгеп діти у фартухах.
ріпа$іег [раї'пжзіа] п бот. приморська сосна.
ріпЬаІІ ['ршЬо:1] п китайський більярд.
ріп-са$е ['ріпкеїз] п гольнйк. ріпсе-пех ['раепзпеї] п фр. пенсне, ріпсег [ ріпза] V 1) затискати обценьками (шйпцями); 2) перен. мучити; < ~ тоуетепі військ, захоплення в кліщі.
ріпсеге [ ріпзах] п рі (вжив, як $іп% і рі) 1) щйпці, щйпчики; 2) кліщі, обценьки; 3) пінцет; 4) клешні.
ріпсеПе [ржд 8ЄІ] п фр. пінцет, щйпчики.
ріпсії [ріпі/] 1. п 1) щипок; щйпка; іо £іує 8гпЬ. а ~ ущипнути когось; 2) стйснення; 3) пучка (солі тощо); 4) вирішальний момент; найважлйві-ша особлйвість; 5) розм. арешт; 6) розм. крадіжка; обман; 7) розм. легка перемога; 8) лом, важіль: 9) розм. важка частйна дороги; підйом; 10) розм. скнара; 11) спорт, розм. вірна ставка; 2. V 1) щипати, ущипнути; прищикнути; 2) стискати; мулити (про взуття); затискати; ту 8кое8 ~ черевйки муляють; 3) брати по щіпці; 4) мучити, завдавати страждань; 5) скупйтися; заощаджувати; обмежувати (когось); 6) арештувати, схопйти; 7) розм. украсти, поцупити; 8) розм. вимагати (гроші); 9) спорт, підганяти (коня); 10) тех. пересувати важелем; II) с. г. прищйпувати, обрізувати; < ~ іп (оп, ироп) обмежувати, утинати, урізувати; ікаі І8 \укеге іке 8кое ~Є8
присл. ось де воно муляє; от у чому річ.
ріпск-Ьаск ['ріпі/Ьжк] п скнара, жаднюга.
ріпск-Ьаг [ ріпі/Ьа:] п важіль; лом.
ріпскЬеск [ ріпі/Ьек] 1. п 1) мет. томпак; 2) фальшйві коштовності; 3) перен. підробка; дешевина; 2. аф 1) мет. томпаковий; 2) фальшйвий, підроблений; 3) дешевий, показнйй; ~ кего дутий герой.
ріпск-ЬеІІу [ 'рші/,Ье1і] п той, що заощаджує на їжі.
ріпскесі ['рші/і] аф 1) прищйкну-тий; ущемлений; 2) обмежений; урізаний; 3) вузькйй (про одяг); тіснйй; 4) застрочений; ~ іиск вйточка; 5) ху-дйй, вйснажений; 6) змучений; вй-стражданий, згорьований; знівечений.
ріпскег Гріпір] п 1) щйпавка; 2) скряга.
ріпскега [ ріпірг] див. ріпсега.
ріпск-Гасегі ['ріпі/Теїзі] аф з худйм облйччям.
ріпск-Гізі ['рші/Гі8і] п скряга.
ріпсЬ-виі [ 'рші/длі] див. ріпск-ЬеІІу.
ріпск-кй ['ріпі/'кіі] V амер. 1) бути заміною; 2) зробйти удар замість гравця з бйткою (бейсбол).
ріпскіпз ['рші/ід] п 1) щипання; 2) стискання, здавлювання; 3) щем-лйвий біль; 4) заощадження, урізування вйтрат; 5) с. г. прищйпування, обрізування, пінцирування.
ріпсЬіп£-пиі ['ріпфдплі] п тех. контргайка.
ріп-сш*1ег$ ['рш.кз-ізг] п рі бігуді, папільйотки.
ріп-сш*1$ [ 'ріпка:1г] п рі кучері після накручування на бігуді.
ріпси$йіоп ['ріп,ки/іп] п подушечка для голок і шпильок; гольнйк.
ріп<1 [раїпсі] Vрозм. заганяти в обору (загороду).
ріпЛаг [ріпсЬ] п землянйй горіх.
ріпе [раш] 1. п 1) бот. сосна: 2) соснова деревина; 3) поет, вйріб із соснй; 4) розм. ананас; 2. аф сосновий; хвойний; ~ Ьаік хвойна ванна; 3. V 1) чахнути, знемагати; марніти (тж ~ а\¥ау) ; 2) скаржитися, нарікати; бідкатися, ремствувати; 3) жадати (чогось); сумувати (за чимсь); тужйти; зітхати (за кимсь — аГіег, £ог); 4) оплакувати; іо ~ а 1088 оплакувати втрату; 5) усихати; 6) шотл. сушйти (рибу).
ріпеаі ['ріпюі] аф анат. шишко-вйдний.
ріпеарріе |'раіп,жр1] п (тж ріпе--арріе) 1) бот. ананас; 2) соснова шйшка; 3) військ, розм. ручна граната, «лимонка»; бомба; < Скіса^о ~ амер. коротка чоловіча стрйжка, йоржик.
ріпе-Ьаїтеп [ раіп,Ьаегап] п амер. піщана рівнйна, заросла соснами.
ріпе-сопе ['раїпкоип] п соснова шйшка.
ріпе-кпоі ['раїппоі] п амер. 1) жмут соснових гілок; 2) розм. витривала людйна.
ріпе-пееШе ['раіп,пі:с11] п хвоя.
ріпегу ['раїпап] п 1) сосняк, сосновий бір; 2) ананасова теплйця; ананасова плантація; ананасник.
ріпеіа [раї'пкіз] рі від ріпеіит.
ріпе-ігее [ 'ратігі:] п сосна; Р. 8іаіе амер. Сосновий штат (штат Мен).
ріпеіит [раі'пі:іат] п (рі ріпеіа, рі-пеіитз) соснове насадження; соснова посадка.
ріпе-мчимі ['раттід] п 1) сосновий ліс; 2) соснова деревина.
ріп-Гаїї ['ріпГо:1] п падіння на обйдві лопатки (навзнак).
ріп-Геаікег ['ріп,Геда] п колодочка (зародок пір'їни в шкірі птаха).
ріпїоісі ['ріпГоиІд] 1. п загорода для худоби, що відбйлася від чередй; кошара; 2. V 1) тримати худобу в загороді; 2) перен. обмежувати.
ріп& [рід] 1. п 1) свист (кулі); 2) дзижчання (комара); гудіння; 3) різкйй звук удару, стук; 4) тех. легкий металевий стукіт (у двигуні); 2. V 1) свистіти; 2) дзижчати; гудіти; 3) різко стукати; зі стуком ударитися (об щось).
ріп£-роп£ [ рідрод] п пінг-понг, настільний теніс.
ріп£ііе<1іпои$ [рід 'дмпдіпаз] аф жйр-ний.
ріп£ііі<1 ['ріддмчсі] аф жарт. 1) жйрний; маснйй; 2) багатий, родючий (про грунт).
ріп-кеа<1 ['ріпкесі] 1. п 1) головка булавки; 2) щось дуже маленьке; дріб-нйчка; 3) розм. тупак, дурень; 2. аф дрібнйй, маленький.
ріп-кеа<1е<1 ['ріп'кесіїсі] аф розм. безмозкий, нетямущий; дурноверхий.
ріп-коіе ['ріпкоиі] п 1) крйхітний отвір; отвір як головка булавки; 2) прокол; 3) тех. отвір під штифт (під шплінт).
ріпіоп ['рігцзп] 1. п 1) кінцівка пташйного крила; 2) махове перо; 3) поет, крило; 4) тех. шестірня, триб, мале зубчасте колесо; ~ (Згіує зубчаста передача; 2. V 1) підрізувати крйла; 2) зв’язувати руки; 3) міцно прив’язувати (до — іо).
ріпіопед ['рігузпсі] аф крилатий.
ріп-іоіпі [ 'ріпсГріпі] п тех. шарнірне з’єднання; з’єднування.
ріпк [рідк] 1. п 1) бот. гвоздйка; 2) (іке ~) найвйщий ступінь; вершйна; взірець; іп іке ~ оГ сопсііііоп в чудових умовах; іке ~ оГ реїТесііоп вершйна досконалості; 3) жовтувата (жовто-зелена) фарба; 4) рожевий колір; 5) поміркований ліберал; 6) амер. розм. права водія; 7) молодйй лосось; 8) вогнестрільна рана; 2. аф 1) рожевий; 2) червоний; кольору мислйвського камзола; 3) ліберальний; 4) нестер
ріп
124
рір
пний; неймовірний, неможлйвий; < ~ Іабу розм. рожева дама (коктейль); ~ заїтоп іхт. горбуша; ~ заисег баночка з червоною фарбою (рум’янами); ~ 8Іір амер. повідомлення про звільнення (з роботи); ~ іеа амер. розм. весела компанія; гулянка з велйкою кількістю дам; ійе ~ Іітії межа до-пустймого; зігіке те ~ ! неймовірно!, разюче!; ійе зіогу із а Ьіі ~ це досить сумнівна розповідь; 3. V 1) рожевіти; йег сйеекз ~еб ууіій йарру її щоки порожевіли від щастя; 2) розфарбовувати (розмальовувати) в рожевий колір; 3) бачити в рожевому світлі; 4) проколювати, протикати; 5) розм. сйльно ударити, побйти (бокс); 6) прикрашати дірочками (зубцями); 7) стукати (про двигун); 8) моргати, підморгувати; 9) зйркати скоса; < ~ іп слабшати (про світло).
ріпкесі [ріі]кі] асі] 1) проколотий; поранений; 2) татуйований; 3) прикрашений дірочками (зубцями).
ріпк-еуе [ 'рітдкаї] п 1) мед. гострий інфекційний кон’юнктивіт; 2) вет. ін-флюенца (у коней).
ріпк-еуе<1 ['ріі]каісі] асі] 1) з червонуватими очйма; 2) розм. з маленькими очйцями.
ріпкіе ['рітдкі] п 1) амер. розм. сй-щик; 2) австрал. дешеве вино; 3) амер. розм. мізйнець.
ріпкіпз ['ріі]кіі] ] п 1) прикрашання (оздоблювання) дірочками (зубцями); 2) щось прикрашене дірочками; щось оздоблене зубцями; 3) детонування, стукіт (у двигуні).
ріпкт£-ігоп [ рідкії],аіап] п 1) інструмент для вирізування зубців (фестонів тощо); 2) жарт, кинджал, шпага.
ріпкізії Грімкі/] асі] блідо-рожевий, ріпкііпз [ ріі]к1іі] ] п амер. розм. зніжений чоловік, жінкуватий чоловік.
ріпкпезз ['ри]кпіз] п 1) рожевий колір; 2) рожевість; 3) лібералізм.
ріпко [рп]кои] п військ, розм. п’яний.
Ріпкзіег ['ри]кзіа] п амер. розм. Трійця; зелені свята; святкй.
ріпку [ ріі]кі] 1. п амер. розм. мізйнець; 2. асі] блідо-рожевий, рожевий.
ріп-іоск ['ріпіок] п застібка брошки, ріп-шопеу ['ріп,тлпі] п гроші на дрібні вйтрати (на дрібнйчки).
ріппа [ ріпо] п (рі ріппае ['ріпі:]) 1) анат. вушна раковина; 2) бот. листочок перйстого листка.
ріппасе [ ріпіз] п мор. командйрсь-кий катер, півбаркас.
ріппасіе [ріпокі] 1. п 1) архт. бельведер; шпиль; 2) гостроверха скеля; 3) вершйна, кульмінаційний пункт; оп ійе йі^йезі ~ оГ Гате (§1огу) на вершйні слави; 2. V 1) підносити (на вершину
слави тощо); 2) бути вершйною (кульмінаційним пунктом); 3) прикрашати вежками.
ріппае [ ріпі:] рі від ріппа.
ріппаіе [ ріпіі] асі] 1) зоол. наділений плавцями; 2) бот. перйстий (про листя).
ріппег [ ріпа] п 1) фартух з нагрудником; 2) очіпок.
рішіег-пр ['ріпаг'лр] п вуличний продавець нот і пісеньок.
ріппіГопп ['ршіЬ:т] асі] бот., зоол. що має форму пера (пір’їни).
ріппіпз Грітр] асі] що приколює (пришпйлює, сковує); ~ аііаск військ. сковувальний удар.
рішшіе ['ріп]и:1] п діоптр.
рішіу [ ріпі] п розм. дитячий фартушок.
ріпоіе [рі'поиіі] п амер. пінолі (страва).
ріп-роіпі ['ршроіпі] 1. п 1) вістря булавки; 2) щось маленьке (незначне); дрібнйчка; аі ійіз Іііііе ~ оГ ііте за цей мізерний проміжок часу; 3) точ-ковйй орієнтйр; 4) засічка (цілі); 5) аерофотознімок окремого об’єкта; < ~ ЬотЬіп£ військ, прицільне бомбардування точкової цілі; ~ етЬгоідегу вйшивка дірочками; ~ Пате крйхітний вогник; блймаюче полум’я; ~ риріїз малюсінькі зінйці; ~ госк шпиляста скеля; іо Ье оп ~з бути як на голках; 2. V 1) точно визначати (указувати); 2) військ, засікати ціль; бомбардувати точкову ціль; < іо ~ опе’з аііепііоп ироп зтЬ. зосередити увагу на комусь.
ріп-ргіск Гріпрпк] 1. п 1) булаво-чний укол; 2) досада; прйкрість; дрібна неприємність; 2. V 1) уколоти; наколоти; 2) уразйти, дошкулити.
ріп-зігіре ['ршзігаїр] п тонка світла смужка (на тканині); ~ зиіі костюм у тонку смужку.
ріпі [раїпі] п 1) пінта (міра ємкості; англ. « 0,57л, амер. — 0,47л); 2) кухоль пйва; < іо таке а ~ теазиге йоісі а циагі намагатися зробйти неможлйве.
ріпіа Гріпіа] п мед. грибкове ураження шкіри, пінта.
ріпіадо [ріп 'іа:<3ои] п орн. 1) цесарка; 2) буревісник.
ріпіаіі ['ріпіеіі] п орн. шилохвіст.
ріпііе [ ршії] п 1) тех. вісь; штифт; шворінь; болт; цапфа; 2) мор. стерно-вйй гак; 3) груб, статевий член.
ріпіо ['ріпіои] 1. п амер. рябйй кінь; 2. асі] рябйй, плямйстий.
ріпі-роі Граіпіроі] п однопінтовий олов’яний кухоль.
ріп-ир ['ріплр] 1. п розм. 1) фотографія красуні (кінозірки) (вирізана з журналу і приклеєна на стіну); 2) гарненька (вродлйва) дівчина; 2. асі] гарненький, вродлйвий; спокусливий; -§іг! гарненька (чарівна) дівчина.
ріп-уісе ['ріпуаіз] п годинникові ле-щатка.
ріп-ууііееі Грш\УІ:1] п тех. цівкове колесо.
ріп-луопп ['ріп\уо:т] п гострик.
ріпу ['раїпі] асі] 1) сосновий; схожий на сосну; ~ зтеїі запах хвої, сосновий аромат; 2) зарослий соснами.
ріоіеі [р)ои'1еі] п фр. льодоруб (альпініста).
ріопеег Граюпю] 1. п 1) піонер, першовідкривач; ініціатор; ійе ~ оГ Агсііс ігауеі перший дослідник Арктики; 2) військ, сапер; < ~ сотрапу військ, саперна рота; ~ гоад дорога в новому районі; військ, колонний шлях; ~ зеіііегз перші поселенці; ~ іооіз військ, шанцевий інструмент; - \ує11 гірн. розвідувальна свердловйна; 2. V 1)' прокладати шлях; бути піонером (першовідкривачем); 2) вестй, спрямовувати.
ріопеепіопі Граїз'піасіат] п піонерство; початковість; ійе а§е оГ ~ вік (епоха) перших поселенців.
ріопеегіпз краіа'шопг)] п 1) розвідування; дослідні роботи; 2) освоєння цілинй; 3) меліорування.
ріозсоре [’раюзкоир] п піоскоп (прилад для визначення жирності молока).
ріои-ріои [ріи'ріи:] п розм. французький солдат (піхотйнець).
ріопз ['раїаз] аф 1) побожний; бла-гочестйвий; релігійний; 2) доброзйч-лйвий, шаноблйвий до батьків (старших тощо).
Рір [рір] п 1) ж. ім'я Піп (зменш, від Рйііірра); 2) ч. ім'я Піп (зменш, від Рйііір).
рір [рір] 1. п 1) розм. поганий настрій; жарт, хвороба; іо Ьауе ійе ~ нудйти світом; іо §іує зтЬ. ійе ~ розстроїти когось, нагнати нудьгу (на когось); 2) очко (у картах, доміно); 3) розм. зірочка (на погонах); 4) бот. коренеплід; зернйна (плодів); 5) амер. щось чудове, «перший сорт»; зйе із а ~! краля!, красуня!; 6) високий короткий радіосигнал, «біп»; 7) літера Р у зв’язківців; < ~ етта після полудня; 2. V 1) пищати; цвірінькати; 2) вйлу-питися (з яйця); 3) підстрелити; поранити; 4) перемогтй, розбйти; іо Ье -ресі оп ійе розі спорт, зазнати поразки в останню хвилйну; 5) провалйти (на виборах) ; 6) провал йтися (на екзамені) ; 7) забракувати; < ~ оиі померти, дуба дати.
ріраде [ раїрідз] п 1) перекачування по трубопроводу (нафти тощо); 2) плата за перекачування по трубопроводу; 3) спорудження трубопроводу; 4) система трубопроводів.
ріре [ раїр] 1. п 1) труба; іо Іау ~з прокладати труби; 2) трубопровід: 3) люлька (для паління); іо зтоке а ~
рір
125
різ
палйти люльку; 4) амер. розм. сигара; 5)	~$) амер. розм. батарея; 6) со-
пілка; дуда, дудка; 7) трубка (в органі); 8) рі волинка; 9) мор. боцманська дудка; сигнал боцманською дудкою; 10) амер. розм. саксофон; 11) спів, свист (птахів тощо); дзижчання; 12) голос, звук; 13) р/дйхальні шляхй; 14) амер. легка справа; 15) розм. вірна справа; 16) рі розм. високі чоботи; 17) мет усадочна раковина; 18) бочка (для вина тощо); 19) міра рідинй; < ~ Ьепд тех. коліно трубй; ~ Ьгапск тех. патрубок; ~ соіі тех. змійовйк; ~ дисі трубопровід; ~ ГіПіП£ тех. трубна арматура; ~ іоіпі стик труб; ~ зоскеі трубна муфта, розтруб; ~ \¥гепск тех. трубний ключ; ~ дгеатз амер. марні мрії; 2. V 1) грати на дудці (сопілці); 2) приманювати вабиком, приваблювати ловецьким пйщиком; 3) мор. викликати дудкою, свистіти; 4) свистіти (про вітер); 5) пищати, дзижчати; 6) співати (про птахів); 7) говорйти пронйзливим голосом; 8) плакати, кви-лйти; 9) розм. палйти люльку; 10) спорт, розм. важко дйхати, задихатися; 11) оздоблювати облямівкою (сукню); 12) покривати цукровою глазур’ю; 13) мет. давати усадочну раковину; 14) обладнувати системою трубопроводів; 15) пускати по трубах; перекачувати по трубопроводу; 16) розмивати тйском водй; 17) с. г. брати відсадки; □ ~ а^ау мор. давати сигнал для відплиття; ~ (Іоиті замовкнути, заткнути пельку; ~ ир заспівати; заграти; заго-ворйти.
ріре-сіау [ раїркіеі] 1. п 1) біла гончарна глйна; 2) військ, розм. захоплення зовнішнім вйглядом (вйправ-кою); < ~ соїоиг колір білої глйни; іп ~ огдег у зразковому порядку; 2. V 1) білйти (чйстити) білою глйною; 2) перен. тримати у зразковому порядку.
ріресі [раїрі] аф 1) трубкоподібний; трубчастий; 2) що має труби; 3) що передається по трубах; ~ \уа1ег водопровідна вода; 4) оздоблений кантом (облямівкою); обшйтий; 5) покрйтий цукровою глазур’ю.
ріре-сігаіп [ раїрдгеїп] V здійснювати трубчастий дренаж.
ріре-(ігаіпіп£ [ 'раїр, бгеїпгд ] п трубчастий дренаж.
ріре-ЛзЬ ['раїрГі/] п іхт. морська голка.
ріре-ГіНег ['раір,£ка] п слюсар-во-допровідник.
ріреГнІ ['раїрїиі] п (повна) люлька (тютюну).
ріре-ііеасі ['раїрЬесі] п приймальна сторона трубопроводу.
ріре-іау [ раїріеі] V 1) укладати труби; 2) амер. займатися політйчними інтрйгами (махінаціями).
ріре-іауег ['раїрДеіз] п 1) трубоукладач; 2) амер. політйчний інтриган.
ріре-1ауіп£ ['раїрДепд] п 1) прокладання труб; 2) амер. політйчні ін-трйги (махінації); незаконне надання права голосу вйборцям, що не проживають у даному окрузі.
ріре-1і£Мег [раїрДаПа] п паперовий джгут для розпалювання люльки.
ріре-ііпе [раїріаіп] 1. п 1) трубопровід, магістраль; іо Іау а ~ укладати труби; 2) комунікаційна лінія; < ~ тіїкег доїльний апарат з молокопроводом; 2. V 1) укладати труби; 2) перекачувати по трубах.
ріре-ог£ап [ раїр, о:дап] п муз. орган.
рірег [ раїра] п 1) дудар, дудник; сопілкар; волйнщик; 2) загнаний кінь; 3) кондйтер, що прикрашає тортй; 4) розм. шпигун; сйщик; 5) гірн. суф-ляр; < Ьу іке ~! їй-богу!, щоб я крізь землю провалйвся!; сігипк аз а - п’яний як чіп; ~’з пе\¥8 старі новйни; іо рау іке - взяти на себе вйтрати.
ріре-гоїк ['раїргоиіг] п рі звіти державної скарбнйці за фінансовий рік.
ріре-$1еш [ 'раїрзіет] п держак люльки.
ріре-ігее [ раїрігі:] п бузок.
ріреПе [рі'реі] 1. п піпетка; 2. V крапати з піпетки.
ріріпз ['раїргд] 1. п 1) гра на дудці (сопілці); 2) звуки сопілки (дудки); 3) насвйстування; писк; 4) різкйй (тонкйй, високий) голос; 5) спів птахів; 6) спів бджолйної матки; 7) розм. плач; 8) кант, облямівка; 9) оздоблення облямівкою; 10) цукровий узор (на торті); прикрашання (тортів); 11) трубопровід; система труб; прокладання труб; 12) перекачування по трубах; 13) мет. утворення усадочних раковин; 14) усадочна раковина; 15) с.г. паросток; 2. аф 1) що грає на сопілці; 2) пронйзливий, писклявий; < ~ коі дуже гарячий; іке Ьоок саше оиі - коі кнйга щойно вййшла (з друку).
рїріі ґріріі] п орн. щеврик.
ріркіп ['ріркіп] п 1) розм. череп’яний горщик (горщичок); мйсочка (череп'яна); 2) спорт, розм. макітра.
ріркіпеі [ ріркіпіі] п розм. маленький череп’яний горщичок, горнятко.
Рірра ['ріра] п ж. ім'я Піппа (зменш, від Ркіїірра).
ріррегі(І£е [ рірапсіз] п розм. барба-рйс.
ріррегоо [,ріра ги:] п амер. розм. ціпонька, любонька.
рірріп ['ріріп] п 1) пепінка (сорт яблук); 2) розм. серденько; душка; гарненька дівчина; краля; 3) розм. кумйр.
рірріп-Гасед [ 'ріріпТеїзі] аф з круглим рум’яним лицем; круглолйций і червонощокий.
рір-рір ['рір'рір] 1. п біп-біп (автомобільна сирена); 2. іпі розм. бувайте!
ріррізк [ рірі/] аф розм. невдовбле-ний; пригнічений.
рір$і$5еі¥а [рір'зізіхуз] п бот. зимо-любка.
рір-^чнеак [ 'рірзк\уі :к] п 1) розм. щось незначне (нікчемне); мізерність; 2) військ, підкаліберний снаряд.
ріру ['раїрі] аф 1) трубчастий; 2) пронйзливий, різкйй; 3) розм. плак-сйвий.
річнапсу ['рі:капзі] п пікантність; гострота; іо ітрагі ~ іо іке Гоосі надавати пікантності їжі.
річнапі ['рі:капі] аф 1) пікантний; гострий; 2) спокусливий.
річне [рі:к] 1. п 1) досада, прйк-рість; роздратування; образа; уражене самолюбство; іо іаке а ~ а^аіпзі зтЬ. образитися на когось; 2) незлагода, суперечка; 2. V 1) уколоти, уразйти (самолюбство); 2) збуджувати, розпалювати (цікавість); 3) ав. пікірувати; < іо ~ опезеИ оп (ироп) втік, пишатися, чванитися чимсь.
рідне ['рі:кеі] п фр. піке (тканина). річнеі [рі'кеі] п карт, пікет.
рігасу ['раїагазі] п 1) піратство; 2) порушення авторського права; 3) геол. перехват однієї рікй іншою.
Рігаен$ [раі'па$] п геогр. н. м. Пірей. ріга^на [рі'гаед\уа] п пірога.
рігаіе ['раюпі] 1. п 1) пірат, морський розбійник; 2) викрадач; 3) порушник авторського права; 4) піратське судно; 5) автобус, що курсує по чужих маршрутах; приватний автобус; 6) водій приватного автобуса; 7) чоловік, шо заводить випадкові знайомства з жінками; < ~ гадіо зіаііоп радіостанція, що працює на чужій хвйлі; 2. V 1) займатися піратством; грабувати; обкрадати; 2) порушувати авторське право; самочйнно перевидавати; 3) рад. працювати на чужій хвйлі.
рігаіе-зііір [ 'раїапфр] п піратський корабель.
рігаііс [раї'гаеіік] аф піратський.
рігаСіса! [раї'гаеіікої] аф 1) піратський; 2) передрукований (надрукований) без дозволу; ~ ебіііоп незаконно перевйдана кнйга; 3) що порушує авторське право.
рігі [ра:1] V розм. 1) сукати, плестй; 2) прясти; 3) обертати(ся), крутй-ти(ся).
ріт [ра:п] п текст. 1) шпулька, цівка; патрон; 2) котушка.
рігонеНе [,ріги'еі] 1. п спорт. 1) пірует; 2) повний поворот кругом у стійці на кистях; 2. V робйти піруети.
ріггу [ ріп] п розм. порйв вітру.
Різа [ рі:ха] п геогр. н. м. Піза.
рІБсагу ['різкап] п 1) право на рйб-ну ловлю (в чужих водах); 2) рйбне місце, тоня.
рІ8
126
ріі
різсаііоп [рів'кеї/п] п рибна ловля, різсаіог [різ'кеїіа] п рибалка.
різсаіогіаі [, різко'іо:гю1] асі] риболовецький.
різсаіогу ['різкоіоп] асі] риболовний, рибальський.
Різсез ['рі8І:г] п рі Рйби (сузір'я і знак зодіаку).
різсісиїіигаї [,різі'кліі/огої] асі] рибницький.
різсіспкпге ['різіклІЦа] п рйб-ництво.
різсіспкпгізі [,рі8і'клк/опзі] п ри-бовод.
різсіГогт ['різіГа:т] асі] рибовйд-ний, рибоподібний.
різсіпа [рі'зіта] п (рі різсіпае) 1) рйбна сажалка; 2) плавальний басейн у лазні (у стародавньому Римі), 3) церк. умивальня (в ризниці).
різсіпае [рі'зіті:] рі від різсіпа.
різсіпе І ['різі:п] п 1) рйбна сажалка; 2) громадські лазні; 3) басейн для купання.
різсіпе II ['різаіп] асі] рйбний.
різсіуогопз [рі'зіуагаз] асі] зоол. рибоїдний.
різе ['рі:геі] п фр. глинобйтна будівля.
різії [рі/] іпі тьху!
різіїозпе [рґ/оид] п чаклунство, ча-рівнйцтво.
різіГогш [ раі8іГо:т] аф гороховйд-ний; що має форму горошйни.
різтіге ['різтаїа] п 1) мурашка;
2)	знев. нікчема, погань.
різтігізт ['різтаюпгт] п скнарість, дріб’язковість.
різоіііе ['раїзоіаіі] п геол. гороховий камінь, ооліт.
різз [різ] груб. 1. п сеча; 2. V 1) мочитися; 2) облйти сечею.
різзаЬед [ різоЬесІ] п розм. кульбаба.
різзесі [різі] аф груб, п’яний як хлющ.
різз-роі [різроі] п 1) нічнйй горщик; 2) розм. лікар.
різіасЬіо [різ'іафои] 1. п 1) бот. фісташкове дерево; 2) фісташка; 3) фісташковий колір; 2. асі] фісташковий; ~ ісе морозиво з фісташками.
різіасіа [різ'іеі/ю] див. різіасіїіо.
різіагееп [,різіо'гі:п] 1. п іспанська монета; 2. асі] дрібнйй, мізерний.
різіе [рі:зі] п дистанція швйдкіс-ного спуску (лижі).
різііі [різні] п бот. маточка.
різііііаіе [різіїїеіі] асі] бот. жіночий, маточковий; ~ йетр матірка, жіноча рослйна конопель (тж зеесіу йетр).
різіоі ['різії] 1. п 1) пістолет, револьвер; 2) ракетниця; 2. V стріляти з пістолета (револьвера).
різіоІ-сагЬіпе [ 'різії'ка :Ьаш ] п військ, пістолет-кулемет.
різіоіеег [,рі8іо'1ю] п стрілець з пістолета.
різіоІ-Лаге-ІідМ	['різії'Яєоіаіі]	п
військ, сигнальна ракета.
різіоІ-ІідМ ['різіїїаіі] п військ, сигнальна ракета.
різіоі-шопког ['різії'топііо] п руч-нйй дозйметр.
різіоігу ['різіїп] п військ, стрільба з пістолета.
різіоі-зіюі [ 'різії/оі] п 1) пістолетний постріл; 2) відстань пістолетного пострілу.
різіоп ['різіоп] п 1) тех. поршень; плунжер; 2) пістон (в мідних духових інструментах).
різіоп-еп^іпе [ 'різіоп, епдзіп] п тех. поршневий двигун.
різІоп-кеа<1 [ 'різіопЬесі] п тех. днй-ще поршня.
різіоп-ріп [ 'різіопріп] п тех. поршневий палець.
різіоп-гіп£ ['різіоппі]] п тех. поршневе кільце.
рі$<оп-го<1 ['різіопгосі] п тех. шатун, поршневий шток.
різіоп-зігоке ['різіопзігоик] п тех. хід поршня.
рк [ріі] 1. п 1) яма, ямка; западина; заглйблення; 2) військ, одиночний окоп; окопчик; гніздо; 3) шахта; копальня; кар’єр; розріз; шахтний стовбур; 4) котлован; шурф; 5) мет. ливарна яма; 6) тех. ремонтна яма; оглядова канава; 7) яма для зберігання овочів; 8) парнйк; 9) вовча яма, пастка; 10) перен. несподівана (непередбачена) небезпека; 11) (ійе ~) пекло (тж ійе ~ оГ Ьеіі); 12) віспйна, рябо-тйна; 13) мет. раковина; 14) партер (задні ряди)', 15) місце для оркестру, яма; 16) амер. частйна біржового залу для торгівлі певним товаром; \УІіеаі -пшенйчна біржа; 17) темнйця, в’язнй-ця; 18) амер. фруктова кісточка; < ~ сіозигез закриття шахт; ~ соггозіоп мет. точкова корозія; ~ р1апііп§ посадка в лунки, ямкова культура; ~ геіііп§ копанка для мочіння (конопель)', ~ июосі гірн. кріпйльний ліс; іо ді§ а ~ Гог зтЬ. рйти комусь яму; 2. V 1) закладати (складати) в яму (овочі); 2) рйти ями; 3) робйти ямкй; залишати слідй; 4) покриватися ямками; 5) нацьковувати (один на одного); 6) виставляти (одного проти іншого); 7) протистояти (чомусь); 8) виймати кісточкй; 16 ~ сйеггіез чйстити вйшні.
ріі-а-раі [рііораеі] 1. п биття, трепет, легкйй стукіт; 2. асі] шо б’ється (стукає); 3. асіу з легкйм стукотом; (о §о ~ затрепетати (про серце).
Рксаігп [ріікєоп] п геогр. н. острів Піткерн.
ріі-саг [ ріска:] п рудникова вагонетка.
рйсЬ [ріс/] 1. п 1) смола; вар; пек;
дьоготь; 2) бітум; 3) кидок; 4) подача (бейсбол тощо); 5) оберемок, повна лопата (чогось); 6) партія товару, викинутого на рйнок; 7) мор. кільова качка; 8) висота (тону); абзоіиіе ~ абсолютний слух; 9) рівень, ступінь; ін-тенсйвність; Сйе Ьі^йезС - оГ ехеїіепсе найвйщий ступінь досконалості; 10) постійне місце (вуличного торговця); 11) поле, майданчик; ГооіЬаІІ ~ футбольне поле; 12) схил, нахил; по-хйлість; 13) кут нахилу; 14) геол. падіння; 15) тех. модуль; крок; 16) амер. жарти, приповідки; базікання; 17) похвала; вихваляння; 18) амер. розм. намір, мета, завдання; 2. у 1) смолйти; 2) споруджувати, ставити (намет); 3) розташовуватися (десь); бути розташованим; 4) кйдати, шпурляти; спорт, подавати, посилати (м'яч); 5) виставляти на продаж; 6) амер. продавати, торгувати; 7) падати; ударитися; 8) мор. відчувати кільову качку; 9) надавати певного забарвлення; підносити; подавати певним чйном; 10) муз. давати певний тон; 11) уста-новйти на певному рівні; гідно оці-нйти; 12) мати нахил, знйжуватися; 13) протиставляти; нацьковувати (когось); 14) розповідати байкй; 15) амер. хвастати; перебільшувати; 16) розм. подрімати; 17) карт, оголошувати козир; 18) мостйти брущаткою; 19) обтісувати (камінь); 20) тех. зачіпляти (про зубці); 21) театр, вйрушити на гастролі; □ ~ іп розм. енергійно братися (за справу); ~ іпСо розм. накидатися, нападати; ~ оп лаяти, картати; ~ оуєг перекйнутися; - ироп вйбрати, зупинйтися на (чомусь); < іо ~ а рагіу улаштовувати вечірку; іо ~ а уагп (а Іогк) базікати, теревенити; іо ~ а \уоо залицятися; пестйти; обнімати.
рііск-аші-іозз ['ріі/опсі'іоз] п ризикована гра.
рксЬ-ЬІаск [ріі/'ЬІаек] аф чорний як смола.
ріісії-ЬІепсіе ['ріі/ЬІепд] п мін. ураніт, уранова смолка.
рксії-Ьгаші [ ріі/ЬгаепсІ] п 1) тавро (на вівці); 2) перен. ганебна пляма, клеймо.
рйсй-сігсіе ['ріі/,зо:кІ] п ділйльна окружність (зубчастого колеса).
ріісй-сіагк [ ріі/'сІа:к| аф дуже темний.
рйсії-сіагкпезз [ рп/'с1а:кпі8| п непроглядна пітьма.
ркскесі [ріф] аф 1) осмолений; 2) нахйлений, схилений; похилий: йі&й ~ уоісє високий голос; ~ Ьаїііе генеральний (рішучий) бій.
рйсіїег ['ріі/о| п 1) глечик; 2) спорт, гравець, шо подає м’яч (бейсбол); 3) вуличний торговець: 4) кам’яний брусок: 5) розм. крем'ях.
ріісй-Гагійіп§ [ 'ріііТа :дп] | п гра в орлянку.
ріі
127
ріа
ріісМогк ['ріу£о:к] 1. п 1) вила (для сіна); 2) муз. камертон; < н із гаіпіп^ - ллє як з відра; іде злйва; 2. V 1) подавати (накидати) вилами; 2) несподівано призначати на високу посаду; 3) робйти щось необдумано (похапцем).
ріісії-іікіісаіог ['ріулпсіїкеїіа] п ав. покажчик поздовжнього крену.
ріісіїіпз [ ріфі]] п 1) укріплення схйлу (насипу); 2) кам’яна основа; 3) тесаний камінь, брущатка; 4) кй-дання; 5) подача (вилами); 6) метання (крикет); 7) мор. кільова качка; 8) фіз. поздовжнє хитання; 9) гірн. круте спадання.
ріісіїіпз-ріесе [ 'ріфі]рі:8] п буд. консольна балка; балка сходової площадки.
ріісІііп£-іоо1 ['рі(рі]Пі:1] п с. г. знаряддя для складання ожередів.
ріісйтап [’ріЦтап] п (рі ріісЬтеп) амер. вуличний торговець.
рііск-оге ['ріі/о:] див. рйск-ЬІепсіе.
ріісй-ріре ['ріЦраїр] п муз. камертон-дудка.
ріісйроіе ['ріі/роиі] п с. г. скарифікатор.
ріісіпуогк [ріфуа.к] п праця шахтаря, оплачувана вугіллям.
ріісіїу ['ріф] аф 1) смолйстий; смолянйй; 2) перен. липкйй; 3) чорний як смола; ійе ~ пі^кі темна ніч; 4) підлий, мерзенний; поганий.
ріі-соаі ['рйкоиі] п кам’яне (бітумінозне) вугілля.
рйеоиз ['рійаз] 1. аф 1) жалюгідний, злиденний; 2) жалібнйй, жалісний; 3) жалісливий; 2. асіу жалібно, жалісно.
рііГаїї ['рн£о:1] п 1) вовча яма; 2) перен. пастка; 3) перен. помйлка.
рй-Гигпасе [ рн,£а:пі8] п мет. нагрівальний колодязь.
рйЬ [рі0] 1. п 1) бот. серцевйна (рослини); стрйжень; 2) біол. м’якоть; 3) суть, сутність; ійе ~ оГ йіз зреесй сопзізіесі іп... суть його вйступу полягала у...; 4) сйла, енергія; 5) спиннйй мозок; 2. V 1) виймати серцевйну; 2) забивати проколом спинного мозку (про худобу).
ріі-ііеасі ['рПйесі] п надшахтна будівля; копер.
рй-Ьеар ['ркйі:р] п гірн. терикон, породний відвал.
рійіесапйігоре [урі0і'кжп0гоир] п пітекантроп.
рііііесоісі [рі'0і:кзкі] 1. п зоол. антропоїд; вйща мавпа; 2. аф мавпоподібний.
рііііііу ['рі0і1і] асіу точно, точнісінько; по суті; (о зреак ~ говорйти по суті.
ріііііезз |'рі01і8] аф 1) слабкйй, кволий; 2) бот. без серцевйни; 3) безхребетний; 4) беззмістовний.
рИЬу [рі0і] аф 1) стйслий; небагатослівний; лаконічний; 2) виразний, змістовний; багатозначний; 3) сйль-ний, енергійний; 4) бот. з серцевй-ною; що складається з серцевйни; багатий на серцевйну.
ріііаЬІе [рШаЬІ] аф 1) жалюгідний; нещасний; 2) мізерний, убогий.
ріііїїіі ['ріНіГиІ] аф 1) жалісливий; 2) жалісний; жалібнйй; 3) жалюгідний; мізерний; нікчемний.
рііі1ез$ ['рійііз] аф безжалісний.
ріішап ['рійтюп] п (рі ріітеп) шахтар; вуглекоп; підземний робітнйк.
рііоп [ріі'Кг.і]] п гак, крюк; болт з кільцем і гаком.
ріІоп-ЬеІау [рі:Чо:і]Ьі'1еі] п спорт. страхування альпініста через гак.
ркоп-каттег [рі:Чо:і]'Ьжта] п скельний молоток.
ріі-тоиііі ['ріітаи0] п гйрло шахти.
ріірап ['рііржп] п плоскодонка (човен).
ріі-раі ['ріґржі] див. рй-а-раі.
ріПапсе ['рпапз] п 1) мізерна допомога; копійкй; а теге ~ мізерні ко-пійкй; 2) невелйка кількість (частйна); а тізегаЬІе ~ оГ іпзігисііоп убога освіта; 3) убога їжа; 4) пожертва, подачка.
ріПегі Гріікі] аф 1) порйтий, у ямах; у дірках, дірявий; 2) порйтий віспою, рябйй; йіз ~ Гасе його рябе облйччя; 3) тех. роз’їдений (корозією); 4) с. г. посаджений у лунку; 5) амер. без кісточки (про плід).
ріПег ['рііа] 1. п амер. машйнка для виймання кісточок (з плодів); 2. у розм. цвірчати, сюрчати; дзюрчати.
ріПег-раПег ['рііа'ржіа] 1. п часте легке стукотіння; 2. асіу з частим лег-кйм стуканням.
ріИіп& 1'ріігд] п 1) віспйни; утворення віспйн; 2) точкова корозія; 3) гірн. шурфування; 4) нацьковування, заохочування до бійки (півнів); 5) амер. виймання кісточок (з плодів).
рііШе ['рііаіі] п глядач останніх рядів партеру.
РіПзЬиг^Іі ['рйзЬаід] п геогр. н. м. Пітсбург.
рйийагу [рі'дилоп] аф 1) слизйс-тий; 2) гіпофізний; ~ Ьосіу гіпофіз, придаток мозку.
рііиіїоиз [рі'дшіОз] аф мед. мок-ротний; шо виділяє мокротйння.
рііу ['рііі] 1. п 1) жалість, жаль; (о Саке (іо йауе) ~ оп (ироп) зтЬ. зглянутися на когось; йауе ~ оп из! пожалійте нас’; Гог ~’з заке! благаю вас’, змйлуйтеся!; 2) сумнйй факт; іі із а -шкода; м/Ьаі а ~! яка шкода’; 2. у жаліти, жалкувати; співчувати, мати співчуття (до когось).
рііуіп£Іу |'рііпі]1і] асіу з жалем.
рііугіазіз [,рііі гаюзіз] п мед. короста, псоріаз.
Ріііз ['раїаз] п ч. ім'я Пайус, Пайєс, Пій.
ріуоі ['ріуаі] 1. п 1) точка опори; точка обертання; 2) коротка вісь; стрйжень; шворінь; 3) основнйй пункт, центр; ійе ~ оГ есопотіс ІіГе основа економічного життя; 4) військ. опорний пункт; 5) спорт, поворот; ~ Ь1о\у удар з поворотом (бокс); ~ Гогсе військ, головні сйли (в обороні); ~ оГ аііаск напрям наступу; 2. V 1) обертатися; крутйтися; 2) спорт, робйти поворот; 3) надівати на стрйжень; закріпляти на осі.
ріуоіаі ['ріуаіі] аф 1) центральний, осьовйй; 2) кардинальний, основнйй, вирішальний; ~ Гі§иге центральна постать.
ріх [рікз] п рі амер. 1) кіно; 2) журнальні (газетні) ілюстрації; 3) фотографії.
ріхіїаіед ['рікзііеіііб] аф 1) одер-жймий, чуднйй (про людину); 2) розм. п’яний.
ріху ['рікзі] п ельф, фея; < ~ зіооі поганка (гриб).
ріху-1е<1 ['рікзііесі] аф зачарований.
рІ22 [рі2] аф розм. п’яний.
ріхгахх ['рігжг] п амер. розм. стиль, клас, шик.
ріггегіа [,рі:іза'па] п італ. ресторанчик, піцерія.
рІ22Ісаіо [,ріізі'ка:іои] асіу муз. піцикато.
ріггіе [ рігі] п розм. статевий член (тварини).
рІ’з [ рі: 'СІ3Є12] п (скор. від руіатаз) піжама.
рІасаЬіІИу [, ріжка'ЬіІШ] п лагідність, незлобйвість; незлопам’ятність; добросердність; благодушність.
рІасаЬІе ['рІжкаЬІ] аф 1) лагідний, незлобйвий, незлопам’ятний, добросердний, благодушний; 2) мйрний, спокійний.
ріасагд [ ріжка :д] 1. п 1) афіша; плакат; оголошення; 2) іст. наказ, едйкт; офіційний документ з печаткою; 2. гі) розвішувати (розклеювати) афіші (плакати, оголошення); 2) використовувати плакати для реклами.
ріасаіе [ріа'кеїі] V 1) умиротворюва-ти, примиряти; заспокоювати; 2) амер. задобрювати; давати відступного (супротивнику).
ріасаііуе ['ріжкапу] див. ріасаіогу.
ріасаіогу ['ріжкаіап] аф що уми-ротворює; миротворницький; заспокійливий.
ріасе [ріеіз] 1. п 1) місце; зоте ~, зоте ііте де-небудь, колй-небудь; ]итріп§ ~ спорт, місце для стрибків; ав. місце приземлення; героПіп§ ~ спорт, місце прибуття на змагання; 2) місто, містечко, населений пункт; Рагіз із а поізу ~ Парйж — шумне мі
ріа
128
ріа
сто; коїу ~8 святі місця (місцевості); \¥каі ~ до уои соте Ггот? звідки ви родом?; 3) місце на поверхні, ділянка, точка на поверхні; 4) звйчне (відведене) місце; Ііте Ьоок із оиі оГ ііз ~ кнйга не на своєму місці; гетагк оиі оГ ~ недоречне зауваження; 5) сидіння, місце (за столом тощо); \¥ои1д уои Ііке іо іаке ту ~? чи ви не хочете сісти на моє місце?; 6) місце в кнйзі, сторінка; урйвок; 7) простір; 8) (Р.) площа; невелйка вулиця; тупйк; 9) маєток; 10) приміщення, дім; місце спеціального призначення; а ~ оГ гезогі місце відпочйнку; а ~ оГ \¥огзкір молитовний дім; ~ о£іоіпіп£ військ, призовний пункт; риЬІіс ~ громадський будйнок; 11) домівка, житло; уои сап соте апсі Іипск аі оиг ~ ви можете прийтй і поснідати у нас; 12) замісь-кйй будйнок; І кауе а Іііііе ~ іп іке соипігу у мене є заміський (дачний) будйночок; 13) посада, службове місце; каз йе §оі а ~ уеі? чи знайшов уже він собі роботу?; оиі оГ а ~ безробітний; іке ~ оГ Ргезідепі посада президента; 14) висока державна посада, посада державного міністра; 15) членство, участь (у спортивній команді); 16) обов’язок; 17) спорт, одно з перших трьох місць у змаганні; 18) гірн. вйбій, вйробка; 19) розряд; < ~ когзе кінь, що зайняв одно з перших місць на перегонах; ~ оГ агтз військ, плацдарм; апоікег ~ парл. палата лордів; іп іке ~ оГ замість; іп іке Гігзі ~ по--перше, насамперед; іп іке зесопд ~ по-друге; іп іке пехі ~ потім; іо іаке ~ трапитися, мати місце; іо §о ~8 амер. досягтй успіху; іке ~ \укеге уои сои^к убиральня, туалет; ікеге із по ~ Ііке коте у гостях добре, а вдома краще; 2. V 1) ставити, класти; установлювати, розташовувати; 2) улаштовувати (на посаду); 3) вміщувати, віддавати (кудись); 4) укладати, робйти замовлення; іо ~ а саіі амер. замовляти розмову по телефону; 5) домовлятися (про видання книги, про постановку п ’єси тощо); 6) продавати (товари, акції); діГ-Гісиїі іо ~ погано продається (про товар); 7) покладати (надії); довірятися комусь; 8) визначати місце (дату); співвідносити; І кпо\у кіз Гасе Ьиі І саппоі ~ кіт мені знайоме його об-лйччя, але я не можу згадати, де я його бачив (хто він такйй); 9) вважати; 10) спорт, визначати зайняті місця, присуджувати місце (у змаганні); 11) амер. підвйшити голос (у розмові тощо); іо Ье а\ук\уагд1у ~ед перебувати у незручному становищі.
ріасеко [р1а'зі:Ьои] п (рі рІасеЬоз, рІасеЬоез [ріа'зі:Ьоиг]) 1) нешкідлйві ліки, що призначаються для заспокоєння хворого; 2) церк. плацебо; перша пісня заупокійної вечерні; < іо зіп£
(а) ~ раболіпствувати, підлещуватися, догоджати; бути пристосуванцем.
рІасе-Ьгіск ['рІеізЬпк] п недопалена цегла.
ріасе-сапі [ 'ріеізка :д] п картка на місці за столом (на офіційному прийомі).
р1асе-Ьо1<1ег ['р1еі8,кои1да] п державний службовець, службова (посадова) особа.
ріасе-ішпіег [ 'ріеіз, кдпіа] п кар’є-рйст.
р1асе-кипііп£ [ 'р1еіз,клпііі] ] п кар’є-рйзм.
ріасе-кіск ['ріеізкік] п спорт, початковий удар; вільний удар (по м'ячу).
ріасешап ['ріеізшап] п (р/ріасетеп) знев. 1) службова (посадова) особа, чиновник; 2) ставленик, креатура; 3) ка-р’єрйст.
ріасетепі ['ріеізтапі] п 1) розміщення, розташування; 2) призначення на посаду (роботу); 3) спорт, пласи-ровка м’яча; 4) спорт, місце (у змаганні).
ріасе-паше [ ріеїзпеїт] п географічна назва.
ріасепіа [рЬ'зепіа] п (рі ріасепіае) 1) анат. плацента, послід; 2) бот. насіннєносець.
ріасепіае [ріа'зепіі:] рі від ріасепіа.
ріасепіаі [ріа'зепіаі] аф біол. плацентарний; що стосується плаценти.
ріасепіагу [ріа'зепіап] див. ріасеп-іаі.
ріасепіаііоп [,р1жзап'іеі/п] п 1) біол. утворення плаценти; 2) будова плаценти; 3) зоол. плацентація.
ріасег ['ріеіза] п золота копальня; золотоносна жйла; розсип.
ріасе-зеекег [ 'ріеіз, зі :ка] п кар’є-рйст; пролаза.
ріасеі ['ріеїзеі] п лат. голос «за».
ріасід ['ріаезід] аф спокійний; мйр-ний; безтурботний.
рІасід-Ґасед [ 'ріаезідТеїзі] аф із спокійним лицем, спокійний на вйгляд.
рІасіШіу [ріае'зідііі] п спокій, безтурботність.
р1асіп& [ ріеїзіі]] п 1) розташування, розміщення; 2) місце.
ріаск [ріаек] п 1) дрібна мідна монета, мідяк; 2) перен. гріш, дріб’язок; < поі июгік а ~ не вартий ламаного шеляга.
ріаскеі [ 'ріаекіі] п 1) кишеня вспід-нйці; 2) застібка; розріз у спіднйці (для застібки).
ріаскеі-йоїе [ ріаекіікоиі] п застібка; розріз у спіднйці.
ріасоід ['ріаекоїд] аф бот., зоол. пластйнчастий.
рІаГопд [р1аеТз:д] п фр. 1) плафон; 2) стеля.
ріадаї [ 'ріеідаї] афмуз. плагальний; ~ садепсе плагальний каданс; ~ глоде плагальний лад.
ріа^е [ріа із] п фр. 1) піщаний пляж; 2) морськйй курорт.
ріазіагізш ['р!еід;уагігт] п плагіат; іо зизресі оГ - підозрівати у плагіаті.
ріавіагізі ['ріеккуапзі] п плагіатор.
ріазіагіхе [ 'р1еід;уагаіг] V займатися плагіатом; запозйчувати (чуже).
р1а§іагу [ 'р1еід;уап] п 1) плагіат; 2) плагіатор.
ріавіосіазе ['ріеідроикіеіз] п мін. плагіоклаз.
р1а§ішп [ ріеідзют] п юр. вйкра-дення людей.
ріавие [ріеїд] 1. п 1) чума; моро-вйця; іке ~ бубонна чума; ЗіЬегіап ~ сибірка; 2) лйхо, бич; кара, покарання; 3) розм. неприємність, досада; занепокоєння; < ~ ріі спільна могйла (для померлих від чуми); ~ оп кіт, ~ іаке кіт! хай його дідько візьме!, хай йому дідько!; 2. V 1) розм. мучити; набридати, надокучати; 2) насилати лйхо; 3) зачумлювати.
р1а£ііе-Ьі11 ['рІеідЬіІ] п відомості про кількість померлих від чумй.
ріа^ие-гаі [’ріеідгаеі] п чумнйй пацюк.
ріавиезоше ['ріеідзат] аф розм. неприємний, прйкрий, набридливий.
р1а£ііе-зроі ['ріеідзроі] п 1) чумна пляма; 2) перен. розсадник зарази; 3) зачумлена місцевість; 4) перен. джерело зарази.
р1а&иу ['ріеіді] 1. аф 1) розм. прйкрий; неприємний; дратівнйй; 2) жа-хлйвий, страшенний; 2. асіу дуже, страшенно.
ріаісе [ріеіз] п іхт. камбала.
ріаід [ріаед] п 1) плед; 2) текст. шотландка; 3) перен. шотландський горянин.
р1аі<1е<1 І'ріаедід] аф 1) одягнений (закутаний) у плед; 2) зроблений (виготовлений) з пледа; 3) картатий, кліт-частий.
ріаідіе ['ріаеді] п маленький плед.
р1аі<ііп£ ['р1аедіі]| п 1) картата тка-нйна, шотландка; 2) тканйна для пледа; 3) картатий малюнок.
рІаШу [’ріжді] див. ріаідіе.
ріаіп [ріеіп] 1. п 1) рівнйна; іп іке ореп ~ у відкритому полі; Сіііез оГ іке Р. бібл. Содом і Гоморра; 2) звич. рі амер. безлісі рівнйни; прерії; 3) поет. поле бою; 4) пряма петля; 2. аф 1) яс-нйй; 2) явний, очевидний; Її із уоиг ~ диіу це ваш прямий обов’язок; 3) зрозумілий; 4) незашифрдваний; 5) простий, невигадливий, нехитрий; ~ Гоод проста їжа; ~ \уаіег чиста вода; ~ Ьгеад апд Ьипег (лише) хліб з маслом; - зіііск панчішна в’язка; 6) відвертий, прямий; ~ деаііп^ прямота, чесність; 7) однобарвний, без узору (про тканину); 8) незнатний, простий; а -тап проста людйна; 9) некрасивий; 10) гладкий, рівний (про місцевість):
ріа
129
ріа
<	~ Дапе некрасйва дівчина; іп ~
Еп^ІізЬ ясно, виразно; ~ аз ійе бау (аз бауіі^йі, аз ійе зип аі поопбау) ясно як божий день; ~ сіоійез цивільне вбрання; 3. асіу 1) ясно, чітко, виразно; розбірливо; 2) відверто; 4. у поет, нарікати, жалітися; плакатися; хникати.
ріаіп-сіеаіег ['ріет'сіі.іа] п пряма (відверта) людйна.
р1аіп-(1еа1ш£ ['р1еіп'бі:1ід] 1. п прямота, чесність; 2. асі] прямйй, відвертий.
р1аіп-1іеагіе<1 ['рІеіп'Ьагікі] асі] не-хйтрий, щиросердий.
ріаіпіу ['ріеіпіі] асіу прямо, відверто.
р1аіппе$$ ['ріеіппіз] п 1) простота, зрозумілість; 2) природність, безпосередність; 3) відвертість, прямота; 4) очевйдність; 5) некрасйвість.
ріаіпзтап І'ріеіпгтап] п (рі ріаіпз-теп) мешканець рівнйн.
р1аіп-зоп£ ['ріеіпзої]] п прбстйй хо-ровйй церковний спів.
р1аіп-$реакіп& |'р1еіп'5рі:кіі]] п відвертість у розмові, прямота.
ріаіп-зрокеп ['ріеіп'зроикп] асі] відвертий, прямйй.
ріаіпі [ріеіпі] п 1) поет, ремствування, нарікання; стогнання; голосіння; 2) юр. позов; скарга.
рІаіпііГГ ['рІеіпііЕ] п позйвач, позй-вачка.
ріаіпііуе ['ріеіпііу] асі] сумнйй, жа-лібнйй; тужлйвий, журлйвий.
ріаіп-ууогк [ 'р1еіп\¥а:к] п просте шиття.
ріаіі [ріаеі] 1. п 1) коса (волосся); §іг1з ууіїіт 1оп£ ~з дівчатка з довгими косами; 2) плетіння, плетиво; 3) складка (на одязі}', зморшка; 4) гофрування; 2. V 1) заплітати (косу); 2) закладати складки.
ріаііед ['ріаеікі] асі] заплетений; переплетений.
ріал [різей] 1. п 1) план; іо дга\у а ~ скласти план; 2) креслення; схема; діаграма; 3) проект; 4) горизонтальна проекція; 5) задум, намір, припущення; \УІіаі аге уоиг ~8? які ваші наміри?; 6) спосіб дії; 7) система; Атегісап ~ амер. готель з обов’язковим пансіоном; Еигореап ~ амер. готель з необов’язковим пансіоном; 2. V 1) планувати, складати план; проектувати; 2) креслити плани (ескізи); 3) будувати плани; затівати, замишляти; мати намір, збиратися; < іо ~ оиі опе’з ііте розпланувати свій час.
ріапаг ['ріеіпа] асі] мат. площйн-ний, плоский.
ріапаііоп [ріеі'пеї/п] п геол. вирівнювання, утворення рівнйни.
ріапсії [р!а:п/] п 1) плита, плйтка; 2) розм. дошка.
ріапсіїег ['р1а:п/а] п 1) розм. дерев’яна підлога; 2) стеля.
рІапсЬеі ['ріаепфі] п монетний диск; кружок, кружальце; заготовка (для монети тощо).
ріапсіїеііе [р1а:п'/еі] «дощечка, що використовується на спіритйчних сеансах.
ріале [ріеш] 1. п 1) площина; 2) рівень; стадія (розвитку); а ~ оГ іпіе11І£епсе високий рівень розвитку; 3) грань (кристала)', 4) гірн. відкаточна галерея; 5) бремсберг; схил; 6) розм. літак; 7) ав. несуча поверхня; крило (літака); 8) тех. рубанок; струг; іпсііпе ~ шерхебель; 9) кельма; 10) бот. платан; 2. асі] плоский; пло-щйнний; ~ веотеігу планіметрія; ~ 8игуеуіп£ топографічна зйомка; 3. V 1) ширяти; 2) ав. планерувати; 3) розм. подорожувати на літаку; 4) стругати; скребтй; 5) вирівнювати, вигладжувати; < ~ 6о\уп ітй на посадку; іо ~ іке у/ау (іке раік) усунути перешкоди.
ріалег ['ріеша] п 1) стругальник (робітник); 2) тех. стругальний верстат; 3) дорожній утюг; 4) с. г. волокуша, шлейф; 5) друк, вибивання.
р1але$Ііеаг ['ріеіп/ю] п мор. нйжній планшйр.
ріалеі ['ріжпіі] п 1) планета; тарг (тіпог) ~8 велйкі (малі) планети; ргі-тагу ~ планета сонячної системи; зесопдагу ~ супутник планети; 2) перен. світйло; впливова особа; 3) церк. рйза.
рІале-іаЬІе ['ріешДеіЬІ] 1. п 1) мензула; 2) планшет; 2. V робйти мензульне знімання.
ріапеіагіа [,р1жт'і£9гю] рі від ріап-еіагіит.
ріапеіагіит [,р1жт'ієагіат] п (рі ріапеіагіа) планетарій.
ріапеіагу [ріаетіап] асі] 1) планетний, планетарний; ~ зузіет сонячна система; 2) земнйй, мирськйй; 3) блукаючий; мандрівнйй; 4) що перебуває на орбіті планети; перен. що перебуває в сфері вплйву; 5) тех. планетарний.
рІапеіагу-£еаг ['ріаепііопдю] п тех. планетарна передача.
ріапеіезішаї кріжпі'іезітаї] асі] астр. що належить до малйх планет.
рІапеіоШ [ 'ріаепііокі] п астр. мала планета, астероїд.
ріапе-ігее ['ріетігі:] п бот. платан. р1апеі-$ігіскеп [ 'ріаепіі, зіпкп] див. ріапеі-зігиск.
ріапеі-зігиск [ 'ріаепіізіглк] асі] 1) що відчуває лихйй вплив планети (астрологія); 2) охоплений панікою, заляканий; Не Ьесате ~ його охопйв страх.
р1ап&епі [ 'ріаепбрпі] асі] 1) шо розбивається з шумом об берег (про хвилі тощо); 2) тужлйвий, протяжний; що викликає тремтіння, що кйдає в дрож (про звук).
ріапітеіег [ріае'пітііа] п планіметр.
ріапітеігіс [,р1жт'теіпк] асі] пла-німетрйчний; ~ тар планіметрйчна карта.
ріапітеігу [ріж'пітіігі] п планіметрія.
ріапівд ['ріетіт)] п 1) стругання; 2) ав. планерування.
ріапіпз-тасіїше [ 'р1етіі]то,/і:п] п стругальний верстат.
ріапізй ['ріаепі/] V 1) виправляти, рихтувати (метал); 2) шліфувати, полірувати; 3) накатувати, лощйти.
ріапізйег ['ріжпі/з] п 1) шліфувальник; полірувальник; 2) полірувальний (лощйльний) механізм.
р1апі$рйеге [ 'ріжпізіїа] п планісфера.
ріапк [ріаедк] 1. п 1) товста дошка; 2) перен. підтрймка, опора; 3) пункт партійної програми; < іо \уа!к іке ~ ітй назустріч загйбелі; амер. бути звільненим з роботи; 2. V 1) настилати (обшивати) дошками (тж ~ оуєг); 2) розм. ставити, класти; 3) амер. викладати гроші, платйти; 4) амер. готувати (запікати) на дерев’яній дошці перед вогнем (рибу, м'ясо); 5) текст. звалювати; ворсувати; 6) спати на нарах (тж іо - іі).
р1апк-Ье<1 ['рІаедкЬеб] п нари.
ріапке<1 [ріаедкі] асі] 1) обшйтий дошками; 2) амер. запечений на дошці перед вогнем (про рибу тощо).
ріапкег [ ріаедка] п с. г. коток; волокуша.
ріапкіпз ['ріаедкід] п 1) обшйвка дошками; 2) збірн. дошкй; 3) настил.
ріапкзйеег ['ріждк/іа] див. ріапе-зкеаг.
ріапкіоп [ ріаедкіоп] п біол. планктон.
ріаппесі [ріаепб] асі] плановий, планований.
ріаішег [ ріаепа] п 1) кресляр, проектант; проектувальник; 2) плановйк; 3) топограф; 4) землевпорядник; 5) са-дівнйк-худбжник.
ріаппіпз ['ріжпід] п 1) планування; 2) проектування; 3) землеустрій.
ріапо-сопсауе ['ріешои'копкеїу] асі] плбско-увігнутий.
ріапо-сопуех ['ріешои'копуекз] асі] плоско-опуклий.
р1апо§гарйу [ріа'подгаії] п 1) плоский друк; 2) складання карт.
ріалі (р1а:пі| 1. п 1) рослйна; саджанець; §агбеп ~8 садові рослйни; 2) перен. новачок; юнак; нащадок; 3) збірн. урожай; а уегу ГиН ~ оГ кукеаі багатий урожай пшенйці; 4) ріст; іо Іозе ~ хиріти, умирати; 5) поза; позиція; 6) амер. похорон; 7) завод, фабрика; підприємство; 8) установка, устаткування, комплект машйн; ґагтіп$ ~ сільськогосподарське устаткування, комплект сільськогосподарських .машйн; 9) перен. капітал, багаж; іпісі-
ріа
130
ріа
Іесіиаі ~ розумовий багаж; 10) агрегат, механізм; 11) амер. рйбна сажалка; 12) розм. сйщик, детектйв; 13) поліцейська засідка; 14) крадене; склад краденого; 15) шахрайство; ошуканство; Іо Ье оп а ~ бути ошуканим; < ~ аззосіаііоп рослйнна формація, фітоценоз; ~ соттипііу фітоценоз, рослйнна формація; ~ езіаЬІізйтепі укорінення рослйн; ~ раійоїо^ізі фітопатолог; ~ раійоїо^у фітопатологія; ~ ргоіесііоп захист рослйн; ~ зйор-рег особа, що купує для усіх працівників підприємства; ~ зиссеззіоп зміна рослйнності; ~ \уаг£аге знйщення посівів протйвника; 2. V 1) саджати; сіяти; засаджувати; (о ~ ап арріе-ігее посадйти яблуню; 2) міцно ставити, установлювати; іо ~ тіпез ставити міни, мінувати; 3) всаджувати, утикати, устромляти; 4) завдавати (удару)’, 5) спорт, забйти (гол); 6) запроваджувати, заводити, впроваджувати; 7) вселяти (думку); 8) засновувати, заселяти; іо ~ опезеІГпоселйтися; 9) амер. ховати (померлих); 10) покйнути, залйшйти; іо ~ опе’з \¥іГе покйнути дружйну; 11) запускати (рибу тощо у водоймище); 12) завозити (тварин для акліматизації); 13) приставити (шпигуна тощо); 14) ховати, приховувати (крадене); 15) обманювати, дурйти, підстроювати (шахрайство); 16) уміло підвйщувати склад проб (продаючи копальні); □ ~ оп підсовувати, збувати; ~ оиі висаджувати в ґрунт; пікірувати (рослини).
ріапіазе ['р1а:пікіз] п рослйнний світ, флора.
ріапіаіп [ ріаепііп] п 1) бот. подорожник; 2) плодовий банан.
ріапіаііоп [різепЧеі/п] п 1) плантація; зи§аг ~ плантація цукрових буряків; 2) лісонасадження; посадка; 3) впровадження; запровадження; насадження; 4) іст. колонія; 5) колонізація; < ~ зоп£ амер. іст. пісня негрів--рабів; іо зепб іо ійе ~з вйслати на каторжні роботи в колонію.
рІапі-ЬаІІег [ р1а:пі,Ьо:1а] п с. г. прес для вйготовлення землянйх горщичків для розсади.
р1апі-Ьгее<1іп£ ['р1а:пі,Ьгі:сііі]] п вирощування рослйн; ~ зіаііоп селекційна станція.
ріапіед ['р1а:пііб] аф 1) посаджений; 2) обсаджений; засаджений.
ріапіег ['р!а:піа] п 1) садйльник; 2) с. г. садйльна машйна, сівалка; 3) плантатор; 4) колоніст; 5) розм. удар; 6) австрал. конокрад; 7) норо-вйстий кінь.
рІапі-Геесіег ['р1а:пі,Гі:<І9] п 1) під-кбрмлювач, піджйвлювач; 2) травоїд, рослиноїд, фітофаг.
рІапі-Гогшаііоп [р1а:пі£о:,теі/п] п 1) рослйнна формація; фітоценоз; 2) рослйнний покрив; 3) травостій.
ріапі-йогтопе ['р1а:пі,йз:тоип] п бі
ол. фітогормбн, стимулятор росту рослйн.
ріапі-іюизе ['ріаіпійаиз] п с. г. вегетаційний будйночок.
ріапіі^гаде ['ріаепіідгеїб] 1. п сто-похідна тварйна; 2. аф стопохідний.
ріапііпз ['р!а:піп]] п 1) посадка; садіння; сівба; 2) грядка; 3) плантація; < ~ Ьеб грядка для розсади; ~ йаіскеі мотйка (сапа) для садіння; ~ тасйіпе садйльна машйна, сівалка; ~ роіаіоез картопля для садіння, насіннєва картопля; ~ зоіі садова земля; ~ зрабе саджальна лопата; ~ зіоск са-дивнйй матеріал, саджанці.
ріапііеі ['ріа.піііі] п 1) рослйнка; 2) паросток.
ріапі-іісе [ 'р!а:пі, Іаіз] рі від ріапі--Іоизе.
ріапі-іоизе [ р1а:пі,1аиз] п (рі ріапі--Іісе) ент. попелйця.
ріапіосгасу [ріаеп'іокгазі] п 1) плантатори, земельна аристократія; 2) влада плантаторів.
рІапі-зеКег [ 'р1а:пі,зеіа] п розсадосаджалка.
ріар [ріаер] V шльопати, ляпати; стукати.
ріацие [р!а:к] п 1) металевий (фарфоровий) диск; декоратйвна тарілка; 2) дощечка з прізвищем (з назвою установи); тетогіаі ~ меморіальна дошка; 3) почесний знак (значок); 4) плоска брошка; 5) мед. пляма вй-сипу; бляшка.
ріазй [ріае/] 1. п 1) плеск, сплеск; плескіт; хлюпіт; 2) калюжа; багно; 3) пляма світла (фарби); Ііке ~ез оГ зипіі^йі немов сонячні зайчики; 2. асії з плеском; іо §о ~ упасти з плеском; 3. V 1) плескатися; хлюпатися; 2) розпліскувати; 3) фарбувати стіни наб-рйзкуванням; 4) плестй тин; сплітати лозу (лозйнки).
р1а$1ііп£ ['ріаері]] п 1) плескання, хлюпання; розпліскування; 2) буд. фарбування стін набрйзкуванням; 3) плетіння; 4) пліт, тин.
ріазіїу ['р1ае]ї] аф 1) що плещеться (розпліскується) з шумом; 2) болотй-стий, багнйстий; вкрйтий калюжами.
ріазш [ріжхт] див. ріазта.
ріазта ['ріаехта] п 1) біол. плазма, протоплазма; гемолімфа; 2) фіз. плазма; 3) мін. геліотроп; зелений халцедон.
ріазтаііс [ріаех'тжіїк] аф біол. пла-зматйчний.
ріазтіс ['ріжгтік] аф біол. прото-плазматйчний, плазматйчний.
ріазшіп ['ріаегтіп] п біол. плазмін.
ріазтосііа [ріаег'тоибіа] рі від ріаз-тобіит.
ріазтобіит [рігехтоибют] п (рі ріазтобіа) біол. плазмодій.
ріазтоіузе ['ріаехтаїаїх] V біол. піддавати плазмолізу.
ріазтоіузіз [ріжх'тоіізіз] п біол. плазмоліз.
ріазіег ['ріагзіа] 1. п 1) штукатурка; 2) пластир; 3) амер. розм. масло; 4) амер. розм. паперовий долар; банкнот; 5) канад. розм. заставна; < ~ оГ Рагіз гіпс; ~ сазі мед. гіпсова пов’язка; 2. V 1) штукатурити; 2) замазувати; 3) мазати, намазувати, покривати шаром (чогось); 4) забруднити; 5) наклеювати; 6) грубо лестйти; 7) накладати пластир; 8) заспокоювати, вгамовувати біль; 9) компенсувати; 10) грубо розфарбовувати; 11) тверднути; тужавіти; 12) заставляти майно; 13) військ, розм. обстрілювати; 14) гіпсувати; 3. /лґбух!
р1азіег-Ьап(1а£е ['рІа.зіа'Ьаепбібз] п мед. гіпсова пов’язка.
рІазіегЬоапі [ 'ріа:зіаЬо:б] п суха штукатурка.
р1а$іеге<1 [ 'ріа:зіаб] аф розм. п’яний; іо §еі ~ напйтися, нахлистатися.
ріазіегег ['р1а:8іага] п штукатур.
ріазіегіпз [ 'р1а:зіапі]] п 1) штукатурні роботи; оштукатурювання; 2) штукатурка; ліпні роботи; 3) військ, обстріл; бомбардування.
ріазіег-зіопе [ ріа.зіазіоип] п мін. рухляк, гіпс.
ріазіегу ['ріаїзіап] 1. п штукатурні роботи; оштукатурювання; 2. аф 1) в’язкйй, тягучий; 2) схожий на гіпс.
ріазііс [ ріаезіїк] 1. п 1) пластик, пластмаса; Гоат ~ пінопласт; 2) (ійе ~) пластика; 2. аф 1) пластйчний; ~ сіау пластйчна глйна, суглинок; 2) перен. слухняний, піддатливий; 3) тех. пластйчний; ~ таіегіаі пластмаса; 4) ліпнйй, скульптурний; ~ іта§ез скульптурні зображення; ~ агі плас-тйчне мистецтво; а §геаі ~ агіізі ви-датнйй скульптор; 5) мед. пластйчний, відновний; ~ орегаііоп пластйчна операція; ~ зиг£егу пластйчна (відновна) хірургія; 6) пластмасовий, зроблений з пластика; ~ ЬотЬ пластмасова бомба.
ріазіісаііу ['ріаезіїкаїї] аіїу пластйч-но, гнучко.
ріазіісіпе [ р1жзіі8І:п] п пластилін.
р1а$іісііу [ріаез іізііі] п пластйчність, гнучкість.
ріазіісіхе [ ріаезіїзаїх] V 1) надавати пластйчності (гнучкості); 2) ставати пластйчним (гнучкйм).
ріазіісіхег ['ріжзіїзаїха] п тех. пластифікатор, пом’якшувач (гуми).
ріазіісз [ 'ріаезіїкз] п пластйчна (відновна) хірургія.
ріазігоп ['ріаезігап] п 1) пластрон, манйшка; 2) вставка; 3) нйжній шит черепахи; 4) іст. панцерний нагрудник; 5) нагрудна подушка (фехтування).
ріаі І [ріаеі] 1. п 1) невелйка ділянка землі; 2) амер. рівнйна, плато; 3) мет. рудний двір; 4) амер. план (знімання) у горизонтальній проекції;
ріа
131
ріа
5) австрал. розм. простак, тютя; 2. айк прямо, відверто; напрямкй; 3. V 1) амер. планувати; прикидати; накреслювати; 2) складати карту; 3) плестй, заплітати.
ріаі II [ріа:] п фр. страва; їжа.
рІаіЬаімІ І'рІжіЬаепсІ] п 1) наличник (дверей); верхній одвірок; 2) архт. гладкий пояс; 3) грядка; квітковйй бордюр.
ріаіе [ріеіі] 1. п 1) тарілка; мйска; (Зіппег (зоир) ~ мілка (глибока) тарілка; 2) розм. страва; Г18Й ~ рйбна страва; 3) амер. розм. обід (у ресторані на одну персону); 4) церк. тарілка для збирання пожертв (тж сЬигсй ~); 5) розм. пожертвувані гроші; 6) столове срібло; металевий посуд (золотий та срібний); 7) плита, лист, штаба (металу); листове залізо; 8) військ, броня, панцер; обшйвка; 9) листове (дзеркальне) скло; 10) пластйнка, дощечка; 11) дощечка з прізвищем (на дверях); 12) фо-топластйнка; 13) вставна ілюстрація (у книзі); 14) гравюра, естамп; 15) сте-реотйп; гальванокліше; друкарська форма; 16) амер. розм. модно одягнена жінка; гарненька жінка; 17) вставна щелепа (тж бепїаі ~); 18) грудна частйна туші; 19) рі розм. ноги; 20) коштовний метал (срібло); 21) спорт. призовйй кубок; 22) спорт, перегони на приз (кубок); 23) анод (лампи); електрод (акумулятора); 24) гірн. плитняк (вугілля); < ~ сішсй дйскове зчеплення; ~ ігоп товстолистова сталь; ~ гаіі стінне пристосування (полйчка) для декоратйвних тарілок; - 8ІаЬ мет. сляб; ~ оГ теаг розм. вулиця; ~8 апсі СІІ8І1Є8 дружйна; поцілунки; оп а ~ розм. бундючний, чванькуватий; іо Кауе їоо тиск оп опе’8 ~ бути зайнятим по горло; 2. V 1) обшивати металевим листом; оковувати, бронювати; 2) лудй-ти; вкривати металом; 3) плющити (метал); розковувати в листй; 4) друк. виготовляти стереотйп (гальванокліше); стереотипувати.
ріаіе-агтоиг [ 'р1еі('а:то] п військ. броньові плйти.
ріаіеаи ['ріаеіои] п (рі ріаїеаих, ріаг-еаиз) 1) плато, плоска височина, плоскогір’я; 2) перен. високе становище; 3) декоратйвний таріль; 4) плоска брошка; 5) жіночий капелюшок з плоскою тулією.
ріаїеаих [ 'ріаеїоих] рі від ріаїеаи.
рІаіе-Ьазкеі ['ріек,Ьа:8кії] п кошик дія столового срібла.
рІаІе-Ьопе [ рІеіСЬоип] п анат. лопатка.
ріаіесі [ріеіпб] аф 1) тех. обшйтий металевим листом; 2) гальванізований.
ріаіе-сіау [ ріеіісіеі] п спорт, день перегонів на золотйй (срібний) кубок.
рІаіеГи! [ рІеіСГиІ] п повна тарілка.
р1аіе-£Іа£8 [ р1еіід1а:8] п дзеркальне скло.
ріаіе-іауег [ 'ріей, Іеіо] п шляховйй робітнйк; укладальник колій.
ріаіеіеі ['ріеііііі] п фізл. тромбоцйт.
ріаіе-шагк ['р1еііта:к] п пробірне клеймо, проба.
ріаіеп ['ріаеїп] п 1) стіл (верстата); 2) тех. пластйна, плита; 3) валик (друкарської машинки); 4) друк, тйгель.
ріаіеп-таскіпе [ 'ріаеіпто, /і :п]	п
друк, тйгельна друкарська машйна.
ріаіе-рарег [ 'ріеії, реіро] п папір для ілюстраційного друку.
р1аіе-р<Н¥(1ег [ 'ріеіі'раисіо] п 1) порошок для чйстки срібла; 2) пластйн-частий порох.
ріаіег ['ріеіїо] п 1) лудйльник; 2) кінь, що бере участь у перегонах; поганий скаковйй кінь.
ріаіе-гаск ['ріеіігаек] п 1) сушарка для посуду; 2) стійка для сушіння фо-топластйнок.
ріаіегездие [,ріаеіоЧезк] аф вигадливий; неоковйрний; надто пйшний.
рІаІЇогш [ гр1аеі£о:т] І. п 1) платформа, поміст; перон; Ггот \уИаі ~ сіоез (Не (гаіп 8СаП? з якої платформи відходить поїзд?; 2) площадка; (Ье 1аипсйіп§ ~ стартова площадка; 3) трибуна, сцена; іо Ье оп (Ье ~ бути в презйдії; 4) політйчна платформа, позйція; 5) передвйборна платформа; 6) військ. гарматна платформа; 7) геогр. континентальне плато; < ~ Ьіує стрибок з вйшки (плавання); ~ ІаипсЬег тех. пусковий стіл; ~ їіскеї перонний квиток; 2. у 1) піднімати (ставити) на платформу (поміст); 2) виступати з трибуни.
рІаіГопп-саг ['р1аеїГо:т'ка:] п амер. зал. вагбн-платфбрма.
ріаіГогт-зсаІе	[ 'р1ае(Го:т8кеі1]	п
платфбрмні ваги.
рІаіГогш-зкое [ р1ае(Го:т']и:1 п «танкетка» (взуття).
рІаИопп-зоіе І'рІаеїГо.т'зоиІ] п танкетка (підошва).
ріаііпа [ ріаеипо] див. ріаїіпит.
р1аііп§ [ ріеііп]] п 1) листова обшйвка; 2) покриття металом; 3) гальванопокриття; металізація; 4) друк. вклеювання вкладнйх ілюстрацій; 5) перегони на приз на кінному заводі.
ріаііпіс [рІоЧшік] аф хім. платиновий.
рІаНпігіШит [ ріаеїтаї гісііот| п сплав платини та ірйдію.
ріаііпіхе [ ріаеппаїх] у покривати платиною, платинувати.
ріаііпоісі [ 'ріаеппоіб} п платинбїд (сплав).
ріаііпоіуре [ ріаеііпоиіаїр] п фот. платинотипія.
ріаііпиш ['ріае(іпот) п платина; ~ Ьіопсіе розм. дуже світла блондйнка.
ріаіііиде ['рІаеГі^и.с!] п 1) баналь
ність, непристойність, тривіальність; 2) безбарвність, сірість.
рІаШиЛіпагіап ['ріаеп, ди:ді 'пєогюп] 1. п той, що висловлює банальності; паскудник; 2. аф банальний, непристойний.
р1аіііи<1іпои$ [ , ріаеіі Ч]и:діпо8] аф 1) банальний, заяложений, непристойний; 2) безбарвний, сірий.
Ріаіо ['ріеіїои] п ч. ім'я Плейто, Платбн.
ріаіопездие [,ріеію'пезк] аф платонічний.
Ріаіопіс [рІоЧзпік] І. п 1) учень Платбна; 2) рі розм. платонічні розмови; платонічне кохання; 2. аф 1) платонічний; ~ іоує платонічне кохання; 2) теоретйчний; що обмежується словами; 3) що стосується Платбна; ~ рИІІ080рЬеГ8 філософи — послідовники Платбна.
Р1аіопІ8іп|'ріеіїопігт] п 1) філософія (учення) Платбна; 2) учення про платонічне кохання; 3) платонічне кохання.
Ріаіопізі [ ріепопізі] п 1) послідовник учення Платбна; 2) прихйльник платонічного кохання.
ріаіооп [рІоЧи.п] п 1) військ, взвод; 2) загін, група; а ~ оГ роїісе поліцейський загін.
РІаійІеиЬсії ['р1а:Гбоіу] п лінгв. нижньонімецькі діалекти.
ріаНеп [ ріаеіп] у розкачувати в лист (скло).
рІаИег [ ріаеїо] п 1) амер. дерев’яна тарілка; таріль; іо Ііск (Ье ~ сіеап вй-лизати тарілку; 2) дошка для хліба; 3) амер. розм. грамофонна платівка; 4) спорт, диск.
р1аШп£ ['рІаеПд] п плетіння; сплетені солом’яні смужки (для брилів).
ріаіу ['ріеііі] аф геол. плоский.
ріаіуриз ['ріаепроз] п зоол. качкодзьоб.
ріаисі [ріо.б] у аплодувати.
ріаисііі [ р1о:сін| п звич. рі 1) оплески; 2) палкйй (гучнйй) вйяв схвалення.
рІаизіЬіІИу [,р1о:ха ЬіІіП] п 1) правдоподібність; імовірність; 2) пристойність; 3) уміння вйкликати довір’я; зовнішня добропристойність.
ріаизіЬіе [ р1о:хоЬ1] аф 1) правдоподібний; імовірний; 2) пристойний; 3) шо уміє викликати довір’я.
ріаизіуе ['р1з:хіу| аф схвальний; правдоподібний
ріау [ріеі] 1. п 1) гра; розвага; забава; манера гри; їо Ье аі ~ грати; іп - у грі; оиі оГ ~ поза грою; гои&Ь ~ груба гра; 2) спорт, комбінація; боротьба, бій; 3) азартна гра; 4) жарт; іп - жартома; 5) п’єса, вистава, спектакль; (о £о їо їЬе - ітй в театр; 6) володіння, уміння користуватися (зброєю тощо); 7) рух; 8) свобода, воля, про
ріа
132
ріе
стір; іо &п/е Ггее ~ іо опе’з іта^іпаііоп дати волю своїй уяві; 9) дія, діяльність; іп Гиіі ~ у розпалі; оиі оГ ~ у бездіяльності; іо Ьгіп£ іпіо ~ приводити в дію, надавати руху; 10) хід (у грі); іі із уоиг ~ ваш хід (шахи); 11) тех. зазор; люфт; вільний хід; 12) переливи (барв); 13) діал. страйк; припйнення роботи; 14) діал. канікули; вільний від занять час; 15) плескіт; ~ оГ Ше хузуєз плескіт хвиль, Гаіг ~ гра за правилами; чесна гра; справедливість; Гоиі ~ нечесна гра; шахрайство, злочин; аз &оосі аз а ~ дуже цікаво; ^аііегу ~ прагнення до дешевої популярності; ^гапсізіапсі ~ вй-ступ, розрахований на ефект; ~ оп хуогсіз гра слів; - оГ \уогсі8 базікання, фразерство; іо кеер (іо йоИ) зтЬ. іп ~ завал йти когось роботою; не давати комусь перепочйнку; іо таке ~ розм. діяти; ~ сепіге ігровйй клуб (для школярів); ~ £гоир дитяча група (дошкільнят); 2. V 1) грати(ся), розважатися, пустувати; веселйтися; іо ~ іеппіз грати в теніс; 2) грати в азартні ігри; 3) жартувати; 4) фліртувати; 5) розм. розігрувати; 6) брати участь у грі; грати в щось; іо ~ сйезз грати в шахи; іо -Гог сйатріопзкір брати ^асть у чемпіонаті; іо ~ зтЬ. Гог скатріопзГіір грати з кимсь на звання чемпіона; іо ~ аі гоЬЬегз грати в розбійників; 7) робйти хід (кидок); іо ~ а ра\уп пітй пішаком; іо ~ хуйііє (Ьіаск) грати білими (чорними) (фігурами); 8) відбивати м’яч; подавати м’яч; 9) прикидатися, придурюватися; іо ~ Ше Гооі удавати дурника; 10) робйти, діяти; іо ~ Гаіг діяти чесно; іо ~ Гоиі шахраювати; іо ~ Гаїзе зрадити, покйнути в біді; 11) грати на перегонах; бути гравцем; 12) виконувати (твір), грати (на чомусь); іо ~ іЬе ріапо грати на роялі; 13) ставити п’єсу; демонструвати фільм; 14) ітй на екрані; а пе\у Гііт із ~іп& іо-пі^Ьі сьогодні увечері іде но-вйй фільм; 15) пурхати, гасати; танцювати; 16) бйти (про струмінь); 17) спрямовувати; 18) обстрілювати (оп, ироп); 19) приводити в дію, запускати; 20) тех. мати люфт; 21) діал. страйкувати; 22) переливатися, мигтіти, грати; а зтіїе ~ед оп Кіз Іірз на його вустах грала посмішка; 23) приймати в гру; 24) підходити для гри; Ше ріапо ~з \¥ЄІ1 у цього рояля гарний звук; □ - аЬоиі розтрйнькувати гроші; ~ а!оп§ підтакувати; ~ агоиші розм. заводити любовну інтрйжку; фліртувати; ~ а^уау програти, розтрйнькати; ~ (Іомп применшувати, лестйти; загравати; ~ іп увійтй в гру; ~ оЯ* дурйти (когось); видавати; нацьковувати (на — а^аіпзі); завершйти, закінчйти (змагання); ~ оп грати на чиїхось почуттях; ~ оиі втрачати сйлу; дограти до кінця; закінчйти; розмотувати; видихатися; ~ оуєг спорт. переграти; ~ ир підтрймувати; стара
тися грати якомога краще; ~ ир іо підлйзуватися; < іо ~ а ігіск оп зтЬ. ошукати когось; іо ~ Ьаіі амер. співробітничати; іо - Газі апд Іоозе діяти безвідповідально, бути ненадійним; іо ~ Гог ііте зволікати час; іо ~ Ьагд амер. поводитися нечесно (жорстоко); іо ~ іі сооі амер. не виявляти емоцій; іо ~ іі 1о\у оп 8гпЬ. чинйти підлість щодо когось; іо ~ ]аска1 іо зтЬ. виконувати чорну роботу за когось; іо ~ опе’з сагсіз \¥ЄІ1 добре вйкористати свої можлйвості; іо ~ опе’з Ьапд Гог аіі іі із \уогій пустйти в хід усі засоби; іо ~ роїііісз вестй політйчну гру; іо ~ іЬе сієуіі (йауос, Ьеіі, Ше тізсЬіеО сіяти паніку; спустошувати; іо ~ ироп \уогдз каламбуфити.
рІауаЬІе [фІеюЬІ] аф 1) придатний для гри (майданчик); 2) що може бути зіграний.
ріау-асі ['ріеі'аекі] V 1) знев. бути комедіантом (актором); 2) стати в позу; грати (ламати) комедію.
р1ау-асііп£ [ф1еі,аекііі]] п 1) знев. вистава; 2) поза, облуда, удавання.
ріау-асіог ['р1еі,жкіа] п 1) знев. комедіант, лицедій; актор; 2) нещйра людйна; облудник.
рІауЬаск [фІеіЬаек] п 1) відтворення (магнітного запису); програвання; 2) військ, розбір (навчання).
рІау-ЬіІІ ['рІеіЬіІ] п 1) театральна афіша; 2) театральна програма.
рІау-Ьоок ['рІеіЬик] п збірник п’єс; п’єса, вйдана окремою кнйгою.
рІау-Ьох ['рІеіЬокз] п ящик для іграшок.
рІау-Ьоу ['рІеіЬої] п 1) амер. розм. гульвіса, гультяй; 2) амер. молодйй актор; 3) ненадійна, безвідповідальна людйна; 4) розм. стиляга.
рІау-Ьу-рІау [фІеіЬаґрІеі] аф 1) безпосередній, прямйй; ~ зіогу (ге-рогі) прямйй репортаж (матчу тощо); 2) докладний, детальний.
р1ау-<1ау [фіеідеї] п 1) розм. неробочий день; свято; 2) вільний від занять день (у школі).
р1ауе<1-оиі ['ріекі'аиі] аф розм. 1) вйснажений; що вйдихався; 2) застарілий; більше ні на що не придатний; Ке із а - тап він безнадійно застарів; 3) зношений; пошарпаний; 4) амер. розм. розорений.
ріауег [фіею] п 1) гравець; картяр; учасник гри; 2) професіональний спортсмен; сієГєпзіує ~ захиснйк (у грі); 3) актор; 4) музикант; 5) автоматйч-ний музйчний інструмент; програвач; 6) несерйозна людйна.
ріауег-ріапо [фІеіУріжпои] п піанола.
ріауґеііоіу [фіеі,Геїои] идругдитйн-ства; товариш дитячих ігор.
ріауГиІ [фІеіГиІ] аф грайлйвий, пу-
стотлйвий; жартівлйвий; веселий; ~ \уогсІ8 жартівлйві слова.
ріаузапіе [фіеідеїш] п дитячі іграшки, дрібнйці, нісенітниця.
ріаудоег [ф1еі,доиа] п театрал; лю-бйтель театру.
р1ау-&оіп£ [ф1еі,дошд] п відвідування театру.
ріаузгоііші ['ріеідгаипсі] п майданчик для гри; спортивний майданчик.
р1ау1юи$е [фІеШаиз] п 1) театр (драматичний); 2) іграшковий (ляльковий) будйночок; 3) амер. будйночок для ігор (на дитячому майданчику).
ріауіпз [фіепд] п гра; огсйезігаї ~ гра оркестру.
р1ауіп£-саг(1 [ фіеіідкаїсі] п гральна карта.
р1ауіп£-Пе1<1 [ф1еіідГі:к1] п спорт. поле (футбольне тощо); майданчик (для ігор).
ріауіеі [фіеіін] п коротка п’єса.
ріаушаіе [фіеїтеїі] п 1) товариш по грі; друг дитйнства; 2) партнер (у спортивних іграх).
ріау-оії* [фіеі'оі] п спорт. 1) вирішальна зустріч; 2) повторна гра після нічиєї.
ріау-реп ['ріеіреп] п дитячий манеж.
ріаугоош [фіеіпіт] п кімната для ігор; дитяча кімната.
ріаузоте [фіеїзот] див. ріауГиІ.
р1ау-$ре11 ['ріеізреї] п час для ігор (відпочйнку).
р1ау1Ьіп£ [фІеіОїд] п іграшка (тж перен.).
ріауіїте [фіеііаїт] п 1) час відпочйнку, розваги; 2) амер. початок спектаклю.
ріау-^аг ['ріепуо:] п військ. 1) навчання, маневри; 2) воєнна гра.
р1ауоті£Ііі [фіеігаїі] п драматург.
ріага [ф!а:га] п ісп. (рйнкова) площа.
ріеа [ріі:] п 1) офіційна заява підсудного (відповідача) суду; ~ оГ §иі!іу визнання себе винуватим; 2) заперечення; 3) юр. судовйй процес; 4) передача справи в суд; 5) вйправдання; прй-від; доказ; аргумент; посилання; 6) звернення, заклик; 7) благання, прохання.
ріеасії [р1і:Ц] у сплітати, переплітати.
ріеасйед [р!і:Ці] аф сплетений, переплетений.
ріеагі [рііїсі] у (амер. разі і р. р. ріесі) 1) виступати в суді; 2) захищати підсудного; представляти в суді чиїсь інтереси; 3) подавати суду заперечення за позовом; 4) наводити аргументи для вйправдання; відповідати на обвинувачення; виправдуватися; 5) закликати, просйти, благати (когось — у/іШ); клопотатися; іо ~ \уіШ зтЬ. Гог
ріе
133
ріе
зтік. просйти когось про щось; 6): іо ~ £ігіку визнати себе винним.
рІеадаЬІе ['р1і:даЬ1] асі] юр. 1) юри-дйчно обґрунтований; 2) на якйй можна посилатися.
ріеадег ['р1і:сіа] п 1) адвокат, що виступає в суді; 2) молодший з двох адвокатів однієї сторонй; 3) перен. за-хиснйк.
рІеаШпй ['р!і:сііі]] 1. п 1) вйступ адвоката в суді; 2) юр. попереднє судочинство у справі; 3) рі судові дебати; 4) заступництво; клопотання; благання; 2. асі] благальний; прохальний; ~ (опе благальний тон.
Ріеазапсе ['ріехапз] п ж. ім'я Пле-занс.
ріеазапсе ['ріехапз] п поет. 1) задоволення; радість, розрада, утіха; 2) сад, парк (у маєтку).
Ріеазапі ['ріехпі] п ж. і. ч. ім'я Плезант.
ріеазапі [ріегпі] аф 1) приємний, милий; славний; йе із а уегу ~ тап він дуже приємна людйна; 2) веселий; жарті влйвий.
ріеазапііу ['ріехпїіі] асіу 1) люб’язно; 2) весело, приємно.
р1еа$апіпе$$ ['ріегпішз] п приємність.
ріеазапігу ['ріехпйт] п 1) жартівлй-вість; 2) жарт, комічна вйтівка.
ріеазе [рііїх] V 1) хотіти, бажати; сіо аз уои ~ робіть, як хочете (як вам завгодно); іГ уои ~ будь ласка!, дуже прошу вас!, з вашого дозволу!; ірон. уявіть собі!; ~! будь ласка!, прошу!; ~ ґеіі те іке ііте будь ласка, скажіть, котра годйна; 2) догоджати; давати задоволення; радувати; ~ Оод ійе сйіід ууіИ гєсоуєг дасть бог, дитйна вйдужає; 3) (разз.) діставати (мати) задоволення; І ат ~ сі іо зее уои я дуже радий бачити вас; І ат уегу ~д аі ійе пє\уз я дуже радий з цього повідомлення; 4) подобатися; йіз Іаіезі Ьоок \уі11 ~ уои вам сподобається його остання кнйга; < йе \у!іо ~д еуегуЬосіу діед ЬеГоге йе \уаз Ьогп присл. ще той не вродйвся, щоб усім догодйв.
ріеазед [р!і:хд] аф вдоволений, задоволений; а ~ зтіїе радісна посмішка.
р1еа$іп£ ['р!і:гіт)] 1. п догоджання; уміння подобатися; (Ье агі оГ ~ мистецтво догоджати; 2. аф приємний; привабливий; що подобається, що дає задоволення; ~ тетогу приємна згадка.
рІеазигаЬІе ['рІезогоЬІ] аф шо дає задоволення; приємний.
ріеаздге ['ріезо] 1. п 1) задоволення; насолода; \уііЬ §геаі - з велйким задоволенням; іо сіо зтЬ. а ~ давати комусь задоволення; і і §ауе те §геаі ~ іо таке кіз асциаіпіапсе я був дрке радий познайомитися з ним; 2) втіха, розвага; іо іаке опе’з ~ розважатися;
3)	воля, бажання; \уйаі із уоиг ~? чого ви бажаєте?; аі ~ за бажанням; < ~ ігір розважальна подорож; 2. у 1) давати задоволення (утіху); 1’11 до апу-їкіп£ іо ~ уои я зроблю усе, щоб дати вам задоволення; 2) знаходити задоволення (утіху); 3) розважатися, шукати розваг.
рІеазиге-Ьоаі [ 'рІезаЬоиі] п човен (катер) для прогулянок.
ріеазиге-саг ['ріезака:] п спортйв-ний автомобіль; турйстський автомобіль.
р1еа$иге-£гоип<1 [ 'ріезадгаипд] п 1) майданчик для ігор та розваг; 2) амер. іподром; 3) сад, парк.
ріеазигег ['ріезага] п 1) любитель розваг; 2) учасник заміської поїздки; екскурсант.
р1еа$иге-ге$оі1 ['р1езап,го:і] п фешенебельне місце розваг.
р1еа$иге-$еекег [ 'ріеза, зі :ка] п лю-бйтель розваг (задоволень).
ріеазигіпз ['ріезапр] п 1) утіха; насолода; 2) пошуки розваг; 3) відпустка; 4) поїздка за місто (розважальна).
ріеазигізі ['ріезапзі] п 1) любйтель розваг; 2) жуїр, розкішник.
ріеаі [ріі:і] 1. п складка, зборка (на одязі); 2. у робйти складки (зборки); плісирувати.
ріеаіесі ['р!і:іід] аф закладений у складку (зборку); плісирований; ~ зкігі плісирована спіднйця.
ріеаіег ['ріііа] п 1) плісируваль-ник; 2) плісирувальна машйна.
рІеЬе [р1і:Ь] п амер. розм. курсант першого курсу (військового училища).
рІеЬеіап [р1і'Ьі:ап] 1. п 1) іст. плебей; 2) знев. плебей, простолюдин; 2. аф 1) іст. плебейський; 2) знев. плебейський, прбстйй; 3) грубий, вульгарний.
рІеЬез ['р1і:Ьі:х] рі від рІеЬз.
рІеЬізсііе [ 'р1еЬіз(а)іі] п плебісцйт.
рІеЬз [рІеЬг] п (рі рІеЬез) п 1) іст. плебс; 2) знев. плебей.
ріесіга ['ріекіга] рі від ріесігит.
ріесігит ['ріекігат] п (рі ріесіга) муз. плекгр.
ріед [ріед] амер. діал. разі і р. р. від ріеад.
р1е(1£е [ріедз] 1. п 1) заклад, застава; іо риі іп ~ заставляти, віддавати в заставу; 2) порука; 3) обітниця; обіцянка; зобов’язання; іо іаке ійе - за-ректйся не пйти; 4) прилюдна обіцянка лідера партії дотрймуватися певної політики; 5) тост; 6) амер. розм. обіцянка вступйти в таємне студентське товарйство; 7) студент, шо дав обіцянку вступйти в таємне товарйство; 8) поручйтель; 9) поручйтельство; 2. V 1) заставляти, віддавати в заставу; 2) давати урочйсту обіцянку; ручатися; іо ~ опе’з июгд давати слово; 3) пйти
за здоров’я (чиєсь); 4) бути поручйте-лем, давати поручйтельство.
рівнеє [ріі'дзі:] п заставодержа-тель.
р1Є(І£ЄГ ['ріедзо] п поручйтель.
ріесіееі ['ріедзіі] п 1) компрес; 2) тампон.
Ріеіжі ['ріаіад] п (рі Ріеіадез) 1) рі міф. плеяди; 2) (р.) плеяда; 3) рі астр. Плеяди.
Р1еіж1е$ ['ріаїздігг] рі від Ріеіад.
ріеіп-аіг [ріеш'єа] п мист. пленер; ~ раіпіег пленерйст.
ріепа ['ріііпа] рі від ріепит.
ріепагу [ р1і:пап] аф 1) повний, необмежений; беззастережний; ~ ро\уегз широкі (необмежені) повноваження; ~ іпдиївепсе (гетіззіоп) церк. повне відпущення гріхів; 2) пленарний; ~ аззет-Ьіу (тееііп£) пленарне засідання, пленум.
ріепіїшіе ['рІетЦит] п поет, повний місяць.
ріепіро ['ріетрои] п розм. (скор. від ріепіроіепііагу) повноважний пред-ставнйк; уповноважений.
ріепіроіепі [ріі'троіапі] аф рідк. 1) повноважний; 2) необмежений.
ріепіроіепііаі [,р1етра'іепр1] аф 1) повноважний; 2) необмежений, абсолютний.
ріепіроіепііагу [,р1епіра'іепргі] 1. п повноважний представнйк; уповноважений; ійе ипдегзі^пед ~з повноважні пред-ставникй, що підписалися нйжче; 2. аф 1) повноважний; атЬаззадог ~ повноважний посол; атЬаззадог ехігаогдіпагу апд ~ надзвичайний і повноважний посол; 2) необмежений; абсолютний; ~ роу/егз необмежені повноваження.
ріепізй ['ріет/] V 1) обставляти (будинок); 2) забезпечувати (усім необхідним).
ріепИшіе ['ріепі^шд] п достаток; повнота.
ріепіеоиз ['ріепд'аз] аф поет. 1) багатий (на щось); 2) урожайний; родючий; ряснйй.
рІепііГи! ['рІепііГиІ] аф багатий; ряснйй.
ріепіу ['ріепії] 1. п 1) достаток; надмір; їапд оГ ~ країна достатку; уеаг оГ ~ урожайний рік; іп ~ у достатку; іо ііує іп ~ жйти в достатку; 2) безліч, надлйшок; ~ оГ топеу багато грошей; іо йауе ~ оГ ііте мати багато (вільного) часу; іо аггіуе іп ~ оГ ііте приїхати завчасно; 3) (а ~) амер. велйка кількість, багато; а ~ оГ зтоке багато дйму; 2. аф численний; ряснйй; багатий; ійеге аге ~ Оеппап Ьоокз йеге тут багато книжок німецькою мовою; 3. асіг розм. цілком, досить; чимало; ~ 1аг§е епои§й досить велйкий.
ріепиш І'ріі.пат] п (рі тж ріепа) І) пленум; 2) фіз. заповнення; запбв-неність; 3) фіз. тиск, вйший від ат
ріе
134
ріо
мосферного; підвищений тиск;
4) припливна вентиляція.
ріеосіїгоіс ['рію'кгошк] аф мін. плеохроїчний.
рІеосЬгоізш [ріі'окгошхт] п мін. плеохроїзм.
рІеотогрЬіс [р1ю'то:£ік] аф плео-морфний.
рІеотогрЬізт [р1ю'тз:£ігт] п пле-оморфізм.
ріеопазт ['ріюпаегт] п лінгв. плеоназм; багатослівність.
ріеопазіе ['ріюпжзі] п мін. плеонаст.
ріеопазііс [р1іо'пае8іік] аф плеона-стйчний; багатослівний, надмірний.
ріеопехіа [рііо'пекзіа] п жадібність, скупість.
ріегоше ['ріюгоит] п бот. плерома.
р1е$іо$аигі ['рі і: віз'зо: гаї] рі від ріе-зіозаигиз.
ріезіозаигиз ['р1і:8іо'8о:гоз] п (рІр\є-зіозаигі) палеонт. плезіозавр.
ріеііюга [ рІеОого] п 1) мед. повнокров’я; 2) перен. надмірність, зайвина; а ~ оГ \¥огс18 багатослівність, просторікування; базікання.
рІеіЬогіс [рІе'Вопк] аф 1) мед. повнокровний; 2) перен. надмірний; що б’є через край.
рІеіЬогу ['рІеОзп] див. рІеіЬога.
ріеига ['ріиого] п (рі ріеигае) анат. плевра.
ріеигае ['ріиогі:] рі від ріеига.
ріеигаї ['ріиогої] аф анат. плевральний.
ріеигізу [ ріиопзі] п мед. плеврит.
ріеигіїіс [ріио'піік] аф мед. плевритний.
ріеиго-рпешпопіа [ р1иогоип]и: то-щуз] п мед. плевропневмонія.
р1ехі£1а$$ [ 'ріекзідкх:з] п плексиглас, органічне скло.
ріехітеіег [ріек'зітііо] п мед. плек-сйметр.
ріехог ['ріекзо] п мед. молоточок для вистукування, плексор.
ріехиз ['ріекзоз] п (рі тж без змін) 1) анат. сплетення; зоїаг ~ сонячне сплетення; 2) сплетіння, переплетення; заплутаність.
рІіаЬіІііу [,р1аю'Ьі1ііі] п 1) гнучкість; пластйчність; 2) піддатливість; поступливість; зговірливість; пристосовність.
рІіаЬІе [рІаюЬІ] аф 1) гнучкйй; пластйчний; 2) зговірливий; поступливий; піддатливий; що легко піддається вплйву.
рііапсу [ ріаіопзі] п гнучкість.
рііапі [ріаіопі] аф 1) гнучкйй; 2) піддатливий; поступливий; зговірливий; м’якйй.
рііса [ ріаїко] п (рі ріісае) 1) анат. зморшка, складка; 2) мед. ковтун.
ріісае [ рІаі8І:| рі від рііса.
ріісаіе ['ріаікеїі] аф зоол. ребрйс-тий; складчастий; гребінчастий.
ріісаіесі ['ріаі'кеїіїсі] див. ріісаіе.
ріісаііоп [ріі'кеї/п] п 1) утворення складок; 2) складка, згин; 3) геол. плойчатість.
рііега ['ріаюх] п рі щйпці; обценьки; Паі-позе ~ плоскогубці.
р1І£Ііі [ріаіґ] 1. п 1) стан, становище (звич. важке)', іо Ье іп а зоггу (зад) ~ бути в жалюгідному становищі; 2) поет, зобов’язання; обіцянка; 3) заручини; 2. гі) давати обіцянку; зв’язувати себе обіцянкою; іо ~ опе’з \¥огд (рготізе) дати слово, обіцяти; 2) за-ручйти, засватати.
р1і§Ме<1 ['ріаііід] аф 1) обіцяний; - ГаііЬ присяга у вірності; 2) заручений; засватаний; ~ іоуєгз заручені, засватані.
рііт [рііт] у розм. надувати(ся); надиматися).
РіішзоП ['ріітзаі] п\ ~ Ііпе (гпагк) мор. гранйчна лінія навантаження (корабля).
р1іт$о11$ [ 'ріітззіх] п рі парусйнові черевйки (на гумовій підошві).
рііпііі [рііпв] п буд. 1) плінтус; 2) цоколь; постамент.
Рііпу І'рІІПі] п ч. ім'я Пліні, Пліній.
Рііосепе ['р1аі98І:п] геол. 1. п пліоцен; 2. аф пліоценовий.
рІіоГіІш [ріаюіїїт] п пліофільм (прозора плівка).
р1о<1 [ріоб] 1. п 1) важка хода; 2) звук гупання (важкої ходй); 3) тяжка праця; 4) важкйй шлях; 2. V 1) брестй через сйлу; чвалати; важко пересуватися; тягтйся (тж ~ а!оп§); 2) уперто працювати; длубатися (в чомусь — аі); виконувати важку роботу; Ье —сіесі а\уау аі РгепсЬ £гаттаг він уперто працював над французькою граматикою.
ріосісіег І'ріоба] п 1) трудівнйк, трудяга, роботяга; 2) нудна людйна.
р1о(1(1іп£ ['ріосіїт)] аф 1) некваплй-вий, важкйй (про ходу)', 2) працьовй-тий, ретельний.
Ріоезіі [ріо зе/іі] п геогр. н. м. Плоєшті.
ріопк [ріодк] 1. п 1) розм. грязь; 2) австрал. розм. дешеве вино; дешевий портвейн; 2. V 1) розм. обстрілювати; 2) розм. кйдати, шпурляти.
ріор [ріор] 1. п 1) бульк; 2) падіння у воду; 2. асіу 1) без сплеску; 2) раптом; 3) із стуком; 3. V шубовснути; шльопнутися.
ріозіоп [ ріоизп] п фон. вйбух, пло-зія.
РІО8ІУЄ [ ріоизіу] фон. 1. п прорив-нйй звук; 2. аф проривнйй (про приголосний звук).
ріоі [різі] 1. п 1) змова; іо деГеаі (іо ґгизігаіе) а ~ зірвати змову; зруйнувати плани; іо сіізсоуєг (іо геуеаі, іо
СІІ8СІО8Є) а - розкрйти змову; 2) сюжет, фабула; 3) амер. план, креслення; схема; ескіз; графік; діаграма; 4) ділянка (землі); клаптик землі; &га88 ~ лужок; а ~ оГ уе£ЄіаЬ1Є8 ділянка під овочами; роіаіо ~ ділянка під картоплею; 5) військ, траса; засічка цілі; 2. у 1) замишляти (організовувати) змову; пле-стй інтрйги, інтригувати; 2) задумувати; замишляти; 3) складати план; робйти схему; накреслювати план (діаграму); 4) ав., мор. прокладати курс; 5) військ, визначати місце розташування; 6) ділйти на ділянки (тж ~ оиі).
рІоі-ЬоІЛег ['ріоіфоикіо] п власник ділянки.
рІоИазе ['різне!}] п амер. розмір ділянки.
рІоПег ['різіз] п 1) змовник; інтриган; 2) власник ділянки (землі).
рІоКіпз ['різігд] п 1) складання плану (схеми); 2) креслення діаграми (кривої); 3) заповнення графіка (даними); 4) ав., мор. прокладання курсу; < ~ рарег міліметрівка; ~ гоот військ. командно-далекомірний пост; ~ зсаіе масштаб карти.
р1ои§Ь [ріаи] 1. п 1) плуг; Іапб ип-сіег іЬе ~ орна земля; 2) нйва, рілля; 3) снігоочйсник; 4) ел. струмоприймач; 5) (іЬе Р.) астр. Велйкий Віз, Велйка Ведмедиця; 6) розм. провал на екзамені; іо іаке а ~ провалйтися на екзамені; < іо Го11о\у іЬе ~ займатися сільськйм господарством; 2. V 1) орати; 2) прокладати борозну; бо-рознйти; 3) перен. залишати глибокі слідй; 4) прокладати шлях, просуватися з труднощами; 5) поет, розтинати хвйлі; прогрібати (воду); 6) оейлювати; 7) розм. провалйти на екзамені; □ ~ агоиші навпомацки шукати дорогу; амер. вйшукати можлйвості; ~ іп заорати, приорати; ~ іпіо амер. завзято братися (за щось); ~ оиі виривати плугом (бур'яни); ~ ипгіег заорювати; за-рйти; ~ ир розорювати; іо ~ ир іЬе еагіЬ розпушувати землю; < іо ~ іЬе запсіз працювати марно (даремно); іо ~ іЬе \уауе8 пливтй, розтинати хвйлі.
р1ои§ЬаЬ1е ['рІаизЬІ] аф орний.
р1ои£Ь-Ьеат [ 'рІаиЬі :т] п с. г. плу-говйй гряділь.
рІои^Ь-Ьогіу ['ріаифзеїі] п корпус плуга.
р1ои§Ь-ЬоКот ['р1аи,Ьзізт] див. рІои^Ь-Ьоду.
р!ои§Ь-Ьоу ['рІаиЬзі] п 1) погонич (при оранці); 2) сільськйй хлопець.
р1ои§1ііп£ ['ріаип]] п 1) дранка; орання; 2) розм. провал на екзаменах.
р1ои£Іі-іап(1 ['ріаиіаепд] п 1) орна земля; 2) земельний наділ.
ріоидії-іауег ['р1аи,1ею] п с. г. орний горизонт.
рІои^Ьтап [ ріаитоп] п (рі р1ои§Ь-теп) 1) орач, плугатар; хлібороб;
РІО
135
рій
2) селянйн, сільський мешканець; 3) робітник на фермі.
Ріои^і-Мопгіау ['ріаи'тдпсії] п іст. святкування початку дранки (перший понеділок після Водохреща).
ріои^і-рап ['ріаиржп] п с. г. підорний шар.
рІои^Ь-роіпІ ['ріаирзші] п передплужник, носок лемеша.
рІои£Ь$Ьаге ['ріаи/єо] п леміш.
рІои^Ь-ІаіІ ['ріаиіеіі] п чепіга; аі Ше ~ за плугом, на польових роботах.
рІов^Ь-^ті^Ьі ['ріаигаїї] п наладчик плугів, плуговйй майстер.
Ріоусііу ['ріоіудіу] п геогр. н. м. Пловдив.
ріоуег [рІДУЗ] п орн. сйвка, пісочник.
ріоуу [ріаи] амер. див. рІои^Гі.
ріоу [різі] п 1) хйтрість, вйверт; такгйчний хід; 2) улюблене заняття; улюблена розвага; 3) розм. діло; заняття; справа; захід.
ріиск [рідк] 1. п 1) смйкання; сіпання; Іо £іує а ~ аі 8тШ. потягтй (смикнути) за щось; 2) лівер; потрух; 3) смілйвість, відвага, мужність; 4) провал (на екзамені)', 5) фот. чіткість зображення; 2. у 1) зривати, збирати; іо ~ Ггиіі збирати фрукти; 2) щипати, висмйкувати; 3) сіпати, тягтй (аі, Ьу); Іо - аі опе’з Каіг рвати на собі волосся; 4) перебирати, щипати (струни)', 5) оббирати, ошукувати; Ю - а Ьапк пограбувати банк; 6) обскубувати (птицю)', 7) вискубувати (волосся)', 8) розм. провалювати (на екзамені)', Іо Ье -есі провал йтися (на екзамені) ’, 9) тягтй, волоктй; < Ю ~ ир (опе’з) соига^е (ЬеаП, зрігіїз) набратися хоробрості; сіголуіпе тап ~з аі а 8іга\у потопаючий хапається й за соломйнку.
ріискед [рідкі] аф 1) зірваний; 2) общйпаний, обскубаний; ~ еуе-Ьґоу/8 вйщипані брови; 3) розм. що провалйвся на екзамені.
ріискіпд ['рідкії]] п 1) збирання (квітів тощо)', 2) обскубування (птиці)’, 3) геол. льодовикове виорювання; < ~ тасйіпе машйна для обскубування пір’я.
ріиску ['рідкі] аф розм. 1) смілй-вий, відважний, рішучий; ~ ІіШе Гєііоуу смілйвий хлопчйна; 2) фот. чіткйй, виразний.
рііщ [рідд] 1. п 1) пробка; затичка; корок; чіп; 2) кран (звич. на вулиці); 3) пожежний кран; 4) ел. штепсель; 5) військ, затвор; 6) мед. тампон; 7) пломба; 8) пресований тютюн; жувальний тютюн; 9) розм. удар; 10) поганий працівнйк; 11) неходова кнйга; 12) амер. неходовйй товар; 13) амер. фальшйва монета; 14) амер. розм. реклама; рекламна вставка; 15) рекомендація; 16) розм. ковток; 17) амер. розм. циліндр; 18) амер. шкапа; зоггу-1оокіп&
- жалюгідна шкапа; 19) розм. куля; свинець; 20) розм. шпаргалка; 21) зубрило; 22) канад. розм. затор колод (під час сплаву); Ь ~ (изе ел. пробка; 2. V 1) затикати, закупорювати; законопачувати; 2) мед. тампонувати; 3) забивати в стіну дерев’яну пробку; 4) пломбувати (зуб); 5) розм. зірвати плани, перешкодити; 6) ударяти, завдавати ударів; 7) популяризувати; рекламувати; без кінця повторювати; 8) загнати кулю, влучити; 9) розм. длубатися (у чомусь — аі); 10) канад. розм. утворювати затор (під час сплаву); 11) налягати на весла; □ ~ а1оп£ плентатися; - ир закупорювати.
рІидЬоагії ['р1ддЬо:д] п ел. штепсельний комутатор.
рІи^-сЬаіп ['рідді/еш] п ланцюжок стопора (ванни тощо).
р1и££Є(1 [ріддсі] аф 1) закупорений; 2) розм. фальшйвий (про монету).
ріиздег ['рідда] п 1) амер. старанний студент; зубрйло; 2) амер. той, що рекламує щось; 3) амер. найманий убйвця; 4) старіший весляр.
ріи&рпз ['ріддід] п 1) закупорювання; 2) тех. ущільнення; 3) мед. тампонування; 4) розм. оголошення по радіо (під час передачі).
р1и&-1іаі ['рІддЬжі] п циліндр (капелюх).
р1и&-$і¥ііс1і ['р1ддз\¥іЦ] п ел. штепсельний вимикач.
р1и£-и£)у ['р1дд,дд1і] п амер. розм. хуліган.
рішп [рілт] 1. п 1) слйва; 2) ізюм, родзйнка; 3) ласий шматочок; «вер-шкй»; 4) амер. розм. дохідне місце; вй-гідне замовлення; 5) тьмяний темно-фіолетовий колір; 6) сто тйсяч фунтів стерлінгів; 2. аф 1) вертикальний; 2) амер. очевйдний, абсолютний; 3. асіу 1) вертикально, перпендикулярно; 2) точно; 3) цілком, остаточно; 4. V розм. обдурювати, ошукувати, обманювати.
рішпазе [ ркгткіз] п 1) оперення, пір’я (птаха); 2) жарт, наряд, убрання.
р1шпа$$іег [,р1и:та'зі9] п фр. торговець декоратйвним пір’ям.
рІшпЬ [рілт] 1. п 1) висок; 2) лот; грузйло; 2. аф 1) вертикальний, пря-мовйсний; 2) амер. абсолютний; явний, очевйдний; ~ ПОП8ЄП8Є абсолютна нісенітниця; 3. асіу 1) вертикально, перпендикулярно; 2) точно, якраз; 3) амер. цілком, зовсім, остаточно; ~ сгаху абсолютно ненормальний (божевільний); 4. V 1) ставити по виску; установлювати вертикально; 2) вимірювати глибину, кйдати лот; 3) проникати (в таємницю); 4) розм. проводити каналізацію (водопровід); 5) працювати водопровідником; 6) запечатувати свинцевою печаткою.
рІитЬа^іпоив [рІдт'Ьадізтоз] аф графітовий, графітний.
р1итЬа§о [рІдт'Ьеідои] п 1) мін. графіт; 2) малюнок олівцем.
рІишЬ-ЬоЬ ['рІдтЬоЬ] п грузйльце виска.
р!шпЬеои$ ['рІдтЬіаз] аф свинцевий; свинцевого кольору.
рІшпЬег ['рідша] п 1) водопровідник; 2) паяльщик.
рІшпЬегу ['рідтап] п 1) слюсарно-водопровідна справа; 2) паяльна майстерня.
рІшпЬіс ['рІдтЬік] аф хім. свинцевий.
рІитЬіГегоиз [рІдт'ЬіГагаз] аф що містить у собі свинець.
рІшпЬтз ['рідтід] п 1) слюсарно--водопровідна справа; 2) паяльні роботи; 3) водопровід, водопровідна система; 4) прокладання труб (у будинку); 5) вимірювання глибинй (океану); 6) карбування труб свинцем; 7) провішування; 8) розм. убиральня.
рІитЬіпз-Ііпе ['ріділії]Чат] п мор. лбтлінь.
р1итЬіп£-горе ['рідтід'гоир] див. р1итЬіп£-1іпе.
рІитЬізт ['рІдтЬігт] п отруєння свинцем.
рІитЬІезз ['рідтіїз] аф поет, бездонний, невимірний, безмежний.
рІшпЬ-Ііпе ['рідтіат] п 1) висок; 2) прямовйсна лінія; 3) критерій, мі-рйло.
рІшпЬоиз ['рІдтЬаз] аф свинцевий.
рІшпЬ-піІе ['рідтги:]] п буд. лінійка з виском.
рІшпЬшп ['рІдтЬат] п свинець.
рішп-саке ['рідткеїк] п кекс з ко-рйнкою (ізюмом).
р1шп-<1ои£Іі [рідтбои] див. ріит--диГГ.
рІит-диП* ['рідтдлі] п варений пудинг з ізюмом, сабзою та ін.
рішпе [р!и:т] 1. п 1) поет, перо, пір’їна; 2) оперення; 3) султан, плюмаж; 4) перен. самовдоволення; 5) за-вйток; 2. гі) чйстити пір’я, чепурй-тися; іо ~ опезеІГ ироп (оп, Гог) зтШ. чванитися, хизуватися чимсь; 2) прикрашати пір’ям (плюмажем).
рішпеїі [р!и:тб] аф прикрашений плюмажем.
ріитеїеі ['ріи.тііі) п пір’їнка.
ріите-ііке [ ріиїтіаїк] аф перистий.
ріитеї [ р1и:тіІ] див. ріитеїеї.
рІитіГогт |'р1и:тіГо:т] аф перистий.
ріиттеї ['ріділії] п 1) висок; 2) грузйло, лот; 3) вантаж; тягар; Ше ~ оГ саге8 тягар турбот.
рішшпу [ рідші] аф 1) із слйвами (ізюмом, коринкою); 2) розм. гарний, добрий; ~ уоісє гарний (соковитий)
рій
136
ріи
голос; 3) вйгідний; заздрісний, завидний.
рішпозе ['р1и:тои$] асі] 1) оперений, укритий пір’ям; 2) пір’ястий, перистий.
рішпр [рілтр] 1. п 1) сплеск (від падіння у воду)\ 2) важке падіння; 3) шотл. злйва; бгепску ~ сйльна злйва; 4) розм. купа; група; зграя; 2. аф 1) повний, огряднйй; 2) пухкйй; круглуватий; 3) натоптаний, напханий; пухлий; 4) налйтий (про зерно)’, 5) повновагий; 6) неабйякий, чима-лйй; 7) прямйй, рішучий, категорйч-ний; а ~ геГиза! категорйчна відмова; 8) прямовйсний, вертикальний; 3. асіу 1) несподівано, зненацька, раптом; іо соте - ироп ійе епету зненацька натрапити на ворога; 2) прямо, відверто; геГизе ~! відмовляйтеся і все!; 4. V 1) вигодовувати, відгодовувати (птицю тощо); 2) робйти товстйм (огряднйм); 3) роздуватися; набрякати; 4) бучити (шкіру); 5) б^ати(ся); гепати; 6) ускочити, ушелепатися, попастися (іпіо); 7) розм. бовкати, ляпати (язиком); 8) голосувати лише за одного кандидата (Гог).
ріишрег ['рілтра] п 1) падіння; 2) голосування лише за одного кандидата (при можливості віддати голос кільком); 3) розм. зухвала брехня; 4) кулька (в роті, щоб щоки здавалися круглішими).
рішп-ріе ['рілтраї] п пиріг із сяйвами (родзйнками).
р1шпріп£ ['рілтрії]] аф розм. величезний; ~ таіогііу величезна (переважаюча) більшість.
р1шпрпе$$ ['рілтртз] п 1) повнота, огрядність; округлість; 2) с. г. наливання (зерна).
р1шп-роггі<І£е ['рілт'ропсіз] п різдвяна кутя.
р1шп-ри<1(1іп£ ['рілт'ридіт)] п пудинг із сяйвами (родзйнками).
рішп-ігее ['рілтігі:] п сяйва (дерево); < іо зкаке іке - амер. розподіляти державні посади серед членів партії, що перемогла на вйборах; надавати державні посади за політйчні послуги.
рішпіііе ['р1и:ггци1] п 1) бот. зародок стеблйни; перший листок (у злакових); перша листкова брунька; 2) зоол. пір’їнка.
рішпу ['рішим] аф 1) перйстий; пір’ястий; 2) укрйтий (прикрашений) пір’ям.
рішкіег [ рілпсіо] 1. п 1) грабіж, пограбування, крадіжка; 2) здобич, награбоване майно; 3) розм. барйш; 4) амер. розм. багаж, речі; 2. V 1) грабувати (особл. на війні); викрадати; 2) красти, розкрадати.
рішкіегазе [ 'рІАПСіагкіз] п 1) грабіж; 2) крадіжка товарів на кораблі; 3) здобич.
рішкіегЬшкІ [рІлпсіоЬАПсі] п амер. розм. банда (політйчних) хабарників; продажні політикани.
рішкіегег ['рІлпсЬга] п грабіжник; злодій.
рішіте [р1лп(сі)з] 1. п 1) пірнання; іо іаке а ~ кйнутися у воду; 2) мор. занурення; 3) стрімкйй кидок; стрімке просування; 4) падіння хвйлі; 5) сйльна злйва; 6) амер. басейн для плавання; 7) амер. розм. велйка біржова спекуляція; ризиковане вкладення капіталу; > іо іаке іке ~ зробйти рішучий крок, кйнутися назустріч небезпеці; 2. V 1) пірнати; 2) поринати, занурюватися; 3) занурювати; 4) вриватися, рйнутися (іпіо, оиі оГ); іо -іпіо іке гоот увірватися в кімнату; 5) рвонутися уперед (про коня); 6) військ. навально просуватися; 7) ввергати; доводити (до відчаю); 8) розпочинати, удаватися (до чогось); 9) круто спускатися; 10) зазнавати кільової качки; 11) розм. азартно грати; заборгувати; 12) висаджувати рослйну в клумбу.
р1ші£Є-Ьа<Іі [ 'р1лп(сі)зЬа:0] п глибока ванна.
р1ші£е-ЬаКегу [ р1лп(сі)з Ьзеізп] п 1) ел. батарея з підйомними електродами; 2) військ, підривна машйнка.
РІШ1£ЄГ ['р1лп(с1)за] п 1) стрибун у воду; нирець; 2) водолаз; 3) розм. азартний гравець; 4) військ, розм. ка-валерйст; 5) амер. невелйкий човен; яхточка; 6) баптйст; 7) баптйстська церква; 8) розм. шприц; 9) тех. плунжер, шток; штовхач.
р1ші£ег-ршпр ['р1лп(сі)з9рлтр] п тех. насос з поринаючим поршнем.
р1ші£ІП£ [ 'р1лп(сі)зпз ] п 1) занурення; 2) розм. азартна гра; < ~ Гіге військ. навісний вогонь; ~ пескііпе розм. глибокий вйріз мйсом (на сукні); ~ розіііоп спорт, початкове положення (перед стрибком у воду).
рішік [рілтдк] 1. п 1) дзвін (гітари тощо); перебір (струн); 2) сйльний удар; хлопання (пробки); 3) амер. розм. долар; 2. V 1) перебирати струни; 2) дзвеніти (про струни); 3) гепнутися), бебехнутися; 4) амер. розм. стріляти; 5) різко штовхати; кйдати; сйльно ударити.
рІирегГесі [ рІиґра.Тікі] грам. 1. п давноминулий час (тж Разі Регїесі); 2. аф давноминулий.
ріигаї ['ріиагаї] грам. 1. п 1) множина; 2) слово у множині; 2. аф 1) множйнний; ~ поип іменник у множині; 2) численний; ~ таггіа^е багатоженство; ~ уоіє право вйборця голосувати кілька разів; 3) строкатий, неоднорідний; ~ рориіаііоп багатонаціональне населення.
р1ига1і$ш ['ріиагаїїгт] п 1) сумісництво; 2) церк. одночасне володіння кількома бенефіціями; 3) філос. плю
ралізм; 4) теорія багатонаціональної (багаторасової) держави.
ріигаїізі [ 'ріиагаїїзі] п 1) сумісник; 2) священик, що володіє кількома бенефіціями; 3) прихйльник теорії багатонаціональної (багаторасової) держави.
рІшгаІИу [ріиа'гаеіііі] п 1) множйн-ність; 2) численність, безліч, сйла-си-ленна; 3) більшість голосів; 4) амер. відносна більшість голосів.
рішгаїіхе [ 'ріизгаїаїх] V 1) грам, утворювати множину; давати у множині; 2) набирати форми множинй; 3) займати кілька посад за сумісництвом.
ріиз [рілз] 1. п 1) знак плюс; 2) позитйвна величина (кількість); 3) додаткова кількість; 4) достоїнство; плюс; 5) прибавка до заробітної плати; 6) військ, переліт (тж ~ гоипсі); 2. аф 1) додатковий; ~ заіе додатковий розпродаж; 2) мат. позитйвний; < ~ Гоигз штанй гольф; 3. ргер. 1) плюс; Гоиг ~ №о ециаіз зіх чотйри плюс два дорівнює шестй; 2) розм. додатково, до того ж; ке Гоипсі кітзеІГ ~ іеп сіоііагз у нього знайшлося ще десять доларів.
ріизк [ріл/] 1. п 1) плюш, плис; 2) рі плйсові штанй; 2. аф 1) плющовий, плйсовий; 2) амер. розм. шикарний; ~ коіеі шикарний готель.
рІіюкеКе [ріл'/еі] п дешевий плюш.
ріизку [ріл/і] аф м’якйй і ворся-нйй; схожий на плюш.
рііііеі ['р!и:1іаі] рі від ріиіеиз.
ріиіеиз ['р1и:П08] п (рі ріиіеі, ріи-іеизез) 1) легка стіна (перегородка) між колонами; 2) військ, навіс для захисту солдатів; 3) полйця для книжок (статуеток тощо).
Ріиіо [ ріиііои] п 1) міф. Плутон; 2) астр. Плутон (планета).
ріиіосгасу [р1и:Чокго8і] п плутократія.
ріиіосгаі [ 'ріиіокгаеі] п 1) плутократ; 2) розм. багач, багатій.
ріиіосгаііс [,р1и:іа'кгаеіік] аф плу-тократйчний.
Ріиіопіап [ріи/іошуап] аф 1) плутонів; пекельний; 2) глибйнний (тж РІШопіс).
Ріиіопіс [ріиґїзшк] аф 1) (тж р.) геол. плутонічний, глибйнний; кристалізований на глибині; 2) плутонів (тж РІШопіап).
ріиіопіиш [р1и:Чоип]от] п хім. плутоній; ~ геасіог плутонієвий реактор; реактор для виробнйцтва плутонію.
ріиуіаі ['р1и:у|з1] 1. п 1) рйза священика (попа); 2) мантія; 2. аф 1) до-щовйй; дощовйтий; 2) геол. плювіаль-ний.
рІиуіо^гарЬ ['рій:уіадга:Г] п метеор. плювіограф; автоматйчний дощомір.
ріиуіотеїег [,р1и:Уі'отііа] п метеор. дощомір, плювіометр.
рій
137
росі
р1иуіои$ ['р1и:у)9з] асі] дощовйй, дощовитий (тж ріиуіаі).
ріу [ріаі] 1. п 1) згин, складка; 2) виток (вірьовки тощо)} петля; стрен-га; 3) шар, тонкйй пласт; 4) нахил, схйльність, потяг; 2. V 1) займатися (чимсь)} 2) старанно працювати; іо ~ опе’з оагз налягтй на весла; 3) частувати, наполегливо пригощати; 4) умовляти; схиляти (до чогось)} наполягати (на чомусь)} 5) курсувати; снувати(ся), сновигати; 6) стояти, чекаючи паса-жйра; 7) мор. лавірувати; < іо ~ ійе зеаз плавати по морях.
РІутоіПІї ['р1ітз0] п геогр. н. м. Плімут; < ~ Вгеійгеп рел. плімутські братй (секта)} ~ Коск плімутрок (порода курей).
ріуіуоогі ['ріаїхуисі] п (клеєна) фанера.
Р.М. ['ріґет] асіу (скор. від розі тегідіет) пополудні, після полудня.
рпешпа ['їушта] п грецьк. дух, душа.
рпешпаііс [п]и:'таеіік] 1. п 1) пнев-матйчна шйна; 2) рі (вжив, як 5Іп%) пневматика; 2. аф 1) пневматйчний; повітряний; ~ Ьоаі надувнйй човен; 2) що містить у собі повітря; 3) дй-хальний.
рпеитаіісаі [п]и:'гпжііко1] див. рпеитаііс.
рпеитаіісаііу [п)и: таеіікаїї] асіу пневматйчно.
рпеитаіісііу [,п]и:та'іі8ііі] п пнев-матйчність.
рпеитаіо1о£у [,піи:таЧзЬдзі] п рел. пневматологія, учення про духів.
рпеитосопіозез ['^и:та,копі'ои8І:8] рі від рпеитосопіозіз.
рпеитосопіозіз [ 'п]и:та,копі'оизіг] п (рі рпеитосопіозез) мед. пневмоко-ніоз, запйлення легенів.
рпеитоііусігаиііс ['піи:таЬаі'с1го:1ік] аф тех. пневмогідравлічний.
рпеитопіа [п)и:'тоипр] п мед. запалення легенів, пневмонія; зіпріє (доиЬІе) ~ одностороннє (двостороннє) запалення легенів.
рпеитошс [п]и: 'топік] аф мед. пневмонічний; ~ ріа^ие легенева чума.
рпешпоііюгах [,п]и:тои'0о:гзк8] п мед. пневмоторакс.
Рпотрепії ['рпот'реп] п геогр. н. м. Пномпень.
Ро [рои] п геогр. н. р. По.
ро [рои] п розм. (скор. від роі) ні-чнйй горщик.
роасй [роиі/] V 1) вторгатися у чужі володіння; 2) займатися браконьєрством; незаконно полювати; іо ~ Ьагез полювати на зайців на чужій землі; 3) перен. втручатися; іо ~ іп оіЬег реоріе’з Ьизіпезз втручатися у чужі справи; 4) привласнювати, переймати (чужі ідеї)} 5) незаконно привласнювати, красти; 6) спорт, здобувати пе
ревагу не за правилами, шахраювати; 7) важко ступати; в’язнути; грузнути; залишати глибокі слідй; витоптувати; 8) розривати копйтами; 9) м’яти (глину)} розмішувати; 10) покриватися калюжами; 11) просовувати в дірку (палицю, ногу)} 12) штовхати, пхати, зіштовхувати; 13) перен. підбурювати.
роасЬег ['роиі/а] п браконьєр.
роаску ['роиір] аф вологий, сирйй; багнйстий, грузькйй.
росЬагд [ 'роиі/асі] п (рі тж без змін) орн. червоноголовий нурець.
росЬеКе [рз'/еі] п 1) плоска дамська сумочка; 2) муз. скрйпочка, по-шета.
роск [рак] п 1) віспйна; 2) мед. віспяна пустула; 3) вибоїна; щербйна; 4) діал. сйфіліс; < - поок а) дно мішка; б) матеріальні можлйвості.
роскеі ['роки] 1. п 1) кишеня; 2) перен. багатство; 3) луза (в більярді)} 4) гірн. гніздо, карман; 5) жолобок (у стіні для проводів)} 6) бункер, скрйня; 7) повітряна яма; 8) військ, «котел», оточення; 9) амер. район (лиха)} ~з оГ роуегіу райони (центри) бідності; місця зосередження біднотй; 10) мішок (як мірка)} 11) спорт, положення за-тйснутого бігуна; < деер - багатство; етріу ~8 безгрошів’я, порожні кишені; іо Ье іп ~ бути з грошйма, бути у вйграші; іо Ье оиі оГ ~ не мати грошей, мати збйтки; іо дір іпіо опе’з ~ розщедрюватися; іо Ьауе зтЬ. іп опе’з ~ тримати когось у руках; бути поруч з кимсь; іо кеер Ьапдз іп ~з ледарювати, байдикувати; іо Ііпе опе’з ~з збагачуватися, набивати кишені; іо риі опе’з ргіде іп опе’з - знестй образу; 2. аф кишеньковий; ~ дісііопагу кишеньковий словнйк; ~ едіііоп кишенькове видання; ~ тедісіпе сазе кишенькова аптечка; ~ теіег фіз. кишеньковий дозйметр; - ЬаііІезЬір мор. «кишеньковий» лінкор; ~ уєіо «кишенькове» вето, затрймка президентом підписання законопроекту до закриття с£сії конгресу; 3. у 1) класти в кишеню (тж ~ ир); 2) привласнювати, прибирати до кишені; 3) одержувати прибуток, заробляти; 4) стрймувати, приховувати (почуття)} 5) терпляче переносити, покірно приймати; 6) заганяти кулю в лузу (про більярд)} 7) спорт, затйснути бігуна; 8) амер. за-трймувати підписання законопроекту до закриття сесії конгресу; класти під сукно.
роскеі-Ьоок ['рокііЬик] п 1) записна кнйжка; 2) бумажник; 3) амер. плоска дамська сумочка; 4) кнйжка невелйкого формату; < ~ зегіез кишенькова серія книжок.
роскеі-Ьогоіі£Іі ['рокіі,Ьлга] п іст. невелйке містечко, де вйбори до парламенту контролювалися однією впливовою особою.
роскеі-сатега ['рзкіі,кжтага] п кишеньковий (портатйвний, малогаба-рйтний) фотоапарат.
роскеі-сотЬ [рзкіікоит] п кишеньковий гребінець.
роскеі-ехреп$е$ ['рокііікз'репзіг] п рі дрібні вйтрати.
роскеі-еуегі [ рокііаід] аф з мішками під очйма.
роскеійіі ['рокііґиі] п повна кишеня (чогось)} а ~ оГ топеу повна кишеня грошей, ціле багатство.
роскеі-&1аз8 ['рзкіідіа:з] п кишенькове люстерко.
роскеі-ІіаїкікегсіїіеГ [,рокіі'Ьаеі] ко-і/і£] п носова хусточка.
роскеі-іюіе ['рокііЬоиІ] п проріз кишені.
роскеі-кпіГе [ 'рокііпаїГ] п (р/роскеі--кпіуез [паїуз]) кишеньковий складений ножик.
роскеі-топеу ['рзкіі,тлпі] п кишенькові гроші, гроші на дрібні вй-трати; дрібні гроші.
роскеі-ріскіпв ['рокіі,рікіі]] п кишенькова крадіжка.
роскеі-ріесе [ рокіірі:8] п монета на щастя (яку носять у кишені).
роскеі-рі$іо! ['рокіі'різії] п 1) кишеньковий пістолет; 2) жарт, кишенькова фляжка (для спиртного напою).
роскеі-зіге ['рокіізаіг] аф кишенькового формату, невелйкого розміру; мініатюрний; < ~ Ьоок кнйга кишенькового формату; ~ геадег кишеньковий апарат для читання мікрокарток.
роскеі-зіхед [ 'рокіізаїхсі] див. роскеї--8І2Є.
роскеіу ['рзкііі] аф душнйй, затхлий, задушливий.
роск-ГгеПеп ['рок'Ггеіп] див. роск--тагкед.
роск-ЬоІе ['рзкЬоиІ] див. роск-тагк.
роскЬоизе ['рзкЬаиз] п амер. розм. приміщення (барак) для хворих на віспу.
роск-тагк ('рокта:к| п віспйна, ряботйна.
роск-тагкед [ рзкта.кі] аф рябйй, з віспйнами.
роску І'рокі] аф амер. 1) рябйй; 2) віспянйй; 3) заражений сйфілісом.
росо ['роикои) 1. п амер. розм. лахмітник; торговець старйм одягом; 2. асіу муз. мало, небагато; ~ а - поступово; ~ аііе^го трохи швйдше.
росо-сигапіе ['роикоик]'из'г2епіі] аф італ. індиферентний, байдужий; позбавлений ентузіазму.
росозіп [рз'коизіп] п амер. низька болотйста (лісйста) місцевість.
росі [роб] 1. п 1) бот. стручок; 2) лушпйння, шкірка, шкурка; 3) верша; 4) ав. підвіснйй контейнер, підвіска; 5) відокремлюваний вантажний відсік (літака)'. 6) ав. гондола двигуна; 7) груб, черево; 8) кокон (шовкопряда).
род
138
роі
9) зграйка (птахів); 10) табунець (китів, моржів); 2. у 1) покриватися стручками; 2) лущити (горох); 3) збиратися зграями (про птахів); 4) скупчуватися табунами (про китів тощо).
ро<іа£га [ро'сіаедга] п мед. подагра, рогіавгіс [ра'сіаедпк] аф подагрйч-ний; хворий на подагру.
ро<іа£гои$ ['родадгаз] аф мед. подагричний; зв’язаний з подагрою.
родЛеЛ ['родкі] аф 1) стручковйй, бобовий; 2) розм. заможний, забезпечений, в достатках.
родЛег ['рада] п збирач гороху.
родЛу ['раді] п австрал. відлучене теля (лоша тощо).
ро<І£е [расіз] п розм. 1) товстун низького зросту; 2) товста приземкувата тварйна.
род^у ['родзі] аф розм. 1) низенький; товстйй; приземкуватий; 2) короткий і товстйй (палець).
родіа ['роидіа] рі від росііит.
роФит ['роисіїат] п (р/родіа) архт. 1) подіум; 2) лава вздовж стін кімнати.
рсміорЬуІІиіп [,расіои'£і1ат] п бот. мандрагора.
рсмі-реррег ['рзд,рера] п стручковйй перець.
роєві ['рошт] п 1) поема; 2) вірш; 3) щось чудове, поетйчне; кег ІіГе із а ~ її життя чудове.
рое$у ['рошгі] п 1) поет, поезія; віршовані твори; -2) поетйчне мистецтво; 3) вірш; 4) девіз, напис (на обручці тощо).
роеі ['роші] п 1) поет, віршопй-сець; 2) майстер слова (пензля тощо); < Роеіз’ Сотег а) частйна Вестмінс-терського абатства, де поховані видатні поети; б) жарт, відділ поезії (у газеті).
роеіазіег [,рош 'іаезіа] п віршомаз, роеіезд ['рошіїз] п поетеса.
роеііс [рои'еіік] аф 1) поетйчний; ~ Іап^иа^е мова поезії; ~ іаіепі поетйчний талант; 2) піднесений, поетйчний; ~ іоує велйчне кохання; 3) віршований; <	~ рзіісе ідеальна
справедлйвість.
роеіісаі [рои'еіікаї] аф 1) віршо-вйй, віршований; ~ ріау п’єса у віршах; ~ \уогкз поетйчні твори, 2) поетйчний; ~ Гапсіез поетйчна фантазія (вйгадка); 3) піднесений, поетйчний.
роеіісіхе [рои'еіізаіг] V 1) поетизувати; 2) змальовувати поетйчно.
роеіісз [рои'еіікз] п рі (вжив, як 5іп%) 1) поетика, теорія поезії; 2) трактат про поезію; 3) поетйчний твір.
роеіісиїе [рои'епкіиі] п поетик, віршомаз.
роеііге ['роиііаїх] V 1) писати вірші; 2) оспівувати у віршах; 3) поетизувати (тж роеїісіхе).
роеі-іаигеаіе [роші'1о:піі] п (рі
роеіз-Іаигеаіе, роеі-іаигеаіез) 1) поет--лауреат; 2) придворний поет.
роеігу ['рошіп] п 1) поезія; 2) рі поетйчні твори, вірші; 3) поетичність; 4) щось чудове, поетйчне.
роеігу-Ьоок [ 'рошіпЬик] п збірник віршів (особл. для школи).
роЬ [рои] іпі тьху!, ху!
роідоапсу ['раїпапзі] п 1) гострота, пікантність; 2) різкість; 3) болісність; 4) їдкість, колючість, ущйпливість (висловлювань тощо).
роідоапі ['раїпапі] аф 1) гострий, пікантний; ~ заисе гострий (пікантний) соус; 2) гіркйй, болісний; ~ кип^ег нестерпний голод; ~ іеагз гіркі сльози; 3) різкйй, жагучий (біль тощо); ~ регїите різкйй (сйльний) запах; 4) їдкйй, колючий, ущйпливий, дошкульний; ~ геіогі різка (дошкульна) відповідь; 5) пронйкливий; живйй (про інтерес); ~ \¥Іі пронйкливий розум.
роііи [р\уа:'1и:] п жарт, французький солдат, рядовйй.
роіші [р]и:пд, ршсі] V накладати арешт на майно боржника.
роті [роті] 1. п 1) крапка; знак; ікгее ~ ГіГе (3.5) три цілих і п’ять десятих (3,5); Гиіі ~ крапка (розділовий знак); а ~ оГ іпіегго^аііоп знак запитання; ехсіатаііоп ~ амер. знак оклику; 2) мат. точка; - оГ сопіасі точка зіткнення; 3) фіз. стадія, критйчна точка; пешгаї ~ нульова точка; 4) позначка, поділка (шкали); 5) мор. румб; 6) місце, пункт; ~ оГ дезііпаііоп місце призначення; ~ о£ деііуегу місце доставки; 7) межа тарйфної дільнйці; 8) момент (часу); аі апу ~ в будь-якйй момент; 9) спорт, очко; 10) одинйця вйміру; 11) місце гравця (крикет); 12) пункт, питання, справа; ~ оГ огбег процедурне питання; а ~ оГ копоиг справа честі; аі аіі ~8 в усіх відношеннях; 13) головне, суть, смисл; ікаі’з іке - ось у чому суть; 14) мета, намір; у/каі’з уоиг ~ іп сотіп§? яка мета вашого приходу?; 15) характерна (відмітна) рйса; 16) стать; 17) кінчик, вістря; гострий кінець; наконечник; іке ~ оГ а кпіґе кінчик ножа; оп іке ~з оГ опе’з іоез навшпйньки; 18) амер. перо (металеве); 19) спорт, укол; 20) мис, коса, стрілка; вершйна (гори); 21) гравіювальна голка; різець; 22) відросток рога оленя; 23) мереживо; 24) військ. головнйй дозор; 25) мисл. стійка (собаки); 26) рі амер. розм. знаки розрізнення; < ~ оГ уіє\у точка зору; іп ~ оГ Гасі насправді, фактйчно; іо таке а ~ оГ зтік. надавати чомусь велйкого значення, старанно розглядати щось; агтед аі аіі ~з у всеозброєнні; іо Ье оп іке ~ оГ сіоіп£ зтік. збиратися негайно зробйти щось; Ьгеад апсі ~ хліб та вода — ось і вся їда; 2. у 1) указувати, показувати (аі, іо); іі із гисіе
іо ~ нечемно показувати пальцем; 2) наводити, прицілюватися, цілитися; іо ~ а £ип аі зтЬ. прицілитися в когось; 3) бути спрямованим; дивитися; 4) зазначати; свідчити; говорйти (про щось); 5) мати за мету, прагнути; 6) загострйти; іо ~ а репсії застругати олівець; 7) перен. пожвавлювати, надавати гостротй; 8) мед. дозрівати (про нарив); 9) мисл. робйти стійку (про собаку); 10) ставити розділові знаки; робйти паузи; 11) відокремлювати десятковий дріб крапкою; □ ~ ойТ відокремлювати крапкою; ~ оиі зазначати, підкреслювати; виділяти, указувати; іо ~ оиі тізіакез виділяти (указувати на) помилкй; ~ ир підкреслювати, робйти особлйвий наголос.
роіпі-ЬІапк ['роїпі'ЬІждк] 1. аф 1) прямйй, різкйй, рішучий, катего-рйчний; 2) військ, горизонтальний; не-прицільний, настильний; ~ гап§е дальність прямого пострілу; 2. асіу 1) прямо, рішуче, різко, категорйчно; 2) військ, в упор, прямою наводкою; іо аіт ~ аі зтЬ. цілитися в упор у когось.
роіпі-соп$іаЬ1е ['роїпі'клпзіаЬІ] див. роіпі-роіісетап.
роіпі-ііеуісе ['роїпісії'уаіз] 1. аф старанний; акуратний, точний; вірний; 2. аду старанно; акуратно, точно.
роіпі-сіиіу ['роіпі,фи:іі] п 1) чергування на посту; 2) обов’язки регулювальника.
роіпіесі ['рзшікі] аф 1) гострий, шпилястий, гострокінцевий; загострений; ~ Гш^егз тонкі довгі пальці; 2) заструганий, підструганий (олівець тощо); 3) ущйпливий, різкйй, уїдливий, колючий; критйчний; ~ геіогі різке заперечення; ~ гетагк критйчне зауваження; 4) підкреслений, ясно вйраже-ний; цілком очевйдний; що має певну мету; ~ ге^агсі підкреслена повага; 5) пунктуальний, точний; ~ соггесіпезз бездоганна точність; 6) наведений, націлений (про зброю).
роіпіеШу ['роїпікіїї] аду 1) явно, очевйдно; по суті; 2) підкреслено; 3) дошкульно, уїдливо, гостро; 4) багатозначно.
роіпіег ['рошіа] п 1) покажчик (приладу); 2) стрілка (годинника тощо); 3) указка; 4) розм. натяк; 5) військ, на-віднйк; 6) дороговказ; 7) пойнтер (порода собаки); 8) рі (Роіпіегз) астр. дві зірки Велйкого Воза (Велйкої Ведмедиці) (що розташовані на одній лінії з Полярною зіркою).
роіпіГиІ [роїпіГиІ] аф доречний, підхожий, вдалий; ~ гетагк доречне зауваження.
роіпііііізт ['р\уаеі}іі!і2т] п жив. пуантилізм.
роіпііпв [ 'роїпіїт)] п 1) указання, зазначення (напрямку тощо); 2) натяк, підказування; 3) пунктуація, розета-
роі
139
рої
новка розділових знаків; 4) загострення; 5) буд. розшивання швів; 6) військ. наводка, прицілювання; 7) мед. дозрівання абсцесу (нарйву).
роіпі-іасе ['рошґіеіз] п голкове мереживо.
роіпі1е$$ ['ропіііз] аф 1) тупий, не-загострений, без гострого кінчика; 2) безглуздий, безцільний; ~ гетагк безглузде зауваження; 3) недотепний, банальний, заяложений; 4) спорт, з невідкрйтим рахунком.
роіпііеі ['роїпіііі] п цяточка.
роіпі-роіісешап ['роїпіро'іг.зтзп] п (рі роіпі-роіісетеп) полісмен — регулювальник вуличного руху.
роіпі$тап ['роїпізтоп] п (рі роіпіз-теп) 1) зал. стрілочник; 2) черговйй постовйй; 3) регулювальник вуличного руху.
роіпі-іо-роіпі ['роїпПо'рзіпГ] аф 1) що проходить прямо (навпростець); прямйй; ~ гасе крос, стипль-чез; 2) ка-тегорйчний.
роізе [роїг] 1. п 1) рівновага, сталість; іо Іозе ~ втратити рівновагу; 2) урівноваженість; стабільність; а тап оГ ~ урівноважена людйна; 3) вйтрим-ка; самовладання; 4) манера триматися; осанка, постава; 5) вагання, нерішучість; 6) гйря (годинника тощо); 7) тех. пуаз (одиниця в'язкості); 2. V 1) урівноважувати; 2) балансувати; ут-рймувати рівновагу; 3) триматися у рівновазі; 4) тримати (голову); 5) вй-сіти в повітрі; ширяти; 6) перен. зважувати, обмірковувати.
роізег ['роїго] п ент. дзйзкальце.
роізоп [ рзігп] 1. п 1) отрута, тру-тйна; 2) перен. згубний вплив; іо Ьаіе Ііке ~ смертельно ненавидіти; хуЬаі’з уоиг ~? що ви пйтимете?; ~ главк протигаз; 2. V 1) отруювати; 2) заражати; 3) псувати; розбещувати; 4) занапащати, нівечити; < іо ~ зтЬ.’з тіпд а^аіпві зтЬ., зтіЬ. підбурювати когось проти когось, чогось; викликати у когось непрйязнь до когось, до чогось.
роі$оп-Ьеагіп£ [роі2п,Ьєопі]] аф бот., зоол. отруйний, отруйливий.
роі$опЬеггу [ роїгп,Ьеп] п 1) отруйна рослйна; 2) бот. пеструм.
роізопег І'рзіхпа] п отруйник.
роі$оп-£а$ ['роїгп дгез] п отруйний газ; отруйна речовина.
роі$оп-кетіоск ['роїгп'йетіок] п бот. болйголов крапчастий.
рОІ$ОПІП£ ['рО12ПП]| п 1) отруєння; 2) стан отруєння, інтоксикація; 3) перен. псування; розбещення.
роізоп-іуу ['роїгп'аіУі] п бот. сумах; отруйливий сумах.
роізоп-шіі ['роїгпплГ] п бот. блювотний корінь; блювотний горіх.
роі$опои$ [роїгпоз] аф 1) отруйний; ~ зпаке отруйна змія; ~ (Зове смер
тельна доза; 2) шкідлйвий, згубний; ~ іпПиепсе шкідлйвий (згубний) вплив; 3) розм. огйдний, бридкйй, відразливий; ійе йеаі ів вітріу ~ спека просто нестерпна.
роі$оп-реп ['роїгпреп] п автор анонімних листів, пасквілянт.
роке [роик] 1. п 1) поштовх; стусан; 2) розм. удар кулаком; 3) амер. розм. ледар; копун; 4) амер. ярмо з тйчкою; 5) діал. мішок; 6) пухлйна на шйї; 7) розм. міхур (шлунок) (риби); 8) розм. гаман, гаманець; 9) крйси козирком жіночому капелюшку); 10) (скор. від роке-Ьоппеі) жіночий капелюшок з крйсами козирком; 2. V 1) штовхати, пхати, совати; іо - зтЬ. іп ійе гіЬз штовхнути когось у бік; 2) розм. ударити кулаком; 3) засовувати, всовувати; 4) протикати, простромлювати; 5) мішати (кочергою); 6) висовувати; 7) висуватися; 8) горбитися; 9) ітй навпомацки; 10) ледарювати, байдикувати; 11) амер. розм. надівати ярмо з тйчкою; □ ~ аЬоиі вишукувати; видивлятися; ~ а^уау відштовхнути убік, відпихнути; ~ іпіо довідуватися, досліджувати; ~ оГГрозм. тинятися; ~ оиі вйпхнути; вйсунути; ~ іЬгои^і проткнути, простромити; ~ ир розм. пхати, штовхати, совати; поховати себе (десь); < іо ~ Гип аі зтЬ. глузувати (кепкувати) з когось; іо ~ опе’з позе іпіо оійет реоріе’з аПаігз (Ьизіпезз) совати свого носа у чужі справи.
роке-Ьоппеі ['роик'Ьопй] п дамський капелюшок з крйсами козирком.
роке-сЬеск [ роикі/ек] п рух ключкою, щоб відібрати шайбу (хокей).
роке-рш1(ііп£ ['роик'рисі її]] п ненажерливий товстун.
рокег ['ройка] 1. п 1) кочерга; 2) тех. шурувальний інструмент; 3) перен. манірна людйна; 4) жарт. жезл педеля; 5) покер (гра в карти і прилад для випалювання на дереві); 6) випалювання на дереві; < аз зійТ аз а ~ манірний; ніби аршйн проковтнув; Ьу ійе Ьоіу ~! клянусь усіма святйми!; Оїд Р. диявол, гаспид; 2. V 1) мішати кочергою; 2) випалювати на дереві (шкірі тощо).
рокег-(1гаі¥ІП£ ['ройка,сіго:її]] див. рокет-иютк.
рокег-Гасе ['ройкаТеїз] п розм. бай-дркий вйраз облйччя, кам’яне лице.
рокегізії ['роикап/] аф 1) манірний; 2) амер. моторошний, страшнйй.
рокег-раіпііп§ [ 'ройка,решіїт]] див. рокег-\уогк.
рокег-рісіиге [ ройка,рікі/а] п випалений на дереві (шкірі) малюнок.
рокег-іуогк ['роико\уо:к] п 1) випалювання на дереві (шкірі тощо); 2) малюнок, випалений на дереві (шкірі тощо).
рокіщг [роикії]] аф 1) вйсунутий
уперед; 2) дрке нахйлений уперед (про голову); 3) убогий; 4) незначнйй, маловажний.
рокіп&-$ііск ['ройки]зіік] п гофрувальна паличка.
року ['роикі] аф 1) тіснйй; 2) убогий; а - Ьоіе оГ а ріасе глухйй закуток; 3) мізерний, незначнйй, маловажний; дрібнйй; сірий (про роботу тощо); 4) неохайний, нечепурнйй; пошарпаний (про одяг); 5) амер. розм. в’ялий; тупйй; лінйвий; неповороткйй.
рої [рої] п (ійе ~) збірн. розм. студенти, що закінчйли університет без відзнаки.
Роїаск ['роиіок] п 1) поляк; полька; 2) амер. знев. польський емігрант у США.
роїасге [рои'1а:ка] п полякра (трищоглове торговельне судно).
Роїаші ['роиіопсі] п геогр. н. Польща.
Роїашіег [ 'роиіопсіо] п поляк; полька.
роїаг ['роиіо] аф 1) полярний; полюсний; ~ сігсіе полярне коло; ~ 1і§Ь(з полярне сяйво; 2) фіз. полярний; ~ те£Іоп полярна область (магніту); 3) діаметрально протилежний; 4) що діє у протилежних напрямах; < ~ Ьеаг білий полярний ведмідь; ~ Ьеауег розм. людйна з сйвою бородою; ~ Гох песець; ~ Ііаге полярний заєць; Р. з(аг Полярна зірка.
роїагішеіег [,рои1о'гітио] п фіз. по-лярйметр.
Роїагіз [рои'іагпз] п Полярна зоря (тж роїе-зїаг).
роїагізсоре [рои'іаепзкоир] п фіз. полярископ.
роїагИу [рои'ІаегКі] п 1) фіз., мат. полярність; 2) певна спрямованість; нахил, схильність; відраза; 3) повна протилежність (поглядів тощо).
роїагіхаііоп [,рои1огаі'геі/п] п фіз. поляризація.
роїагіге [роиіогаїг] V 1) фіз. поляризуватися); 2) надавати певного напрямку; 3) ділйти на протилежні та-борй, розколювати; 4) розбиватися на два табори; розділятися, розколюватися.
роїагігег [ роиіогаїго] п фіз. поляризатор.
роШег [роїсіо] п голл. польдер.
РоШіе [роиїді] п ч. ім'я Пбулді (зменш, від Сеороїд).
Роіе [роиі] п поляк; полька; (Ье ~з збірн. поляки.
роіе [роиі] 1. п 1) стовп; жердина; кілок; 2) віха; 3) лижна палиця; 4) спорт, жердйна для стрибків; ~ уаиїї стрибок з жердиною; 5) дишло; 6) багор; 7) мор. щогла; 8) поет, небо; 9) вйвіска (цирульника); 10) полюс; ТЧопЬ (8ои(й) - північний (південний) полюс; II) цілковита протилежність;
рої
140
рої
< ипдег Ьаге ~8 мор. без вітрйл; ир іке ~ розм. у скрутному становищі; напідпйтку; іо Ье ~8 азипдег бути діаметрально протилежними; 2. V 1) установлювати стовпй; забивати палі; 2) відштовхувати веслами (жердйна-ми) (судно); 3) переносити на жердй-нах; 4) підпирати жердйнами.
роїе-ахе ['роиїжкв] 1. п 1) іст. бер-дйш; бойова сокйра; алебарда; 2) мор. абордажна сокйра; 3) різак м’ясника; 2. V 1) убивати сокйрою (алебардою); 2) бйти, різати (худобу).
роіесаі ['роиікаеі] п (тж роїе-саі) 1) зоол. тхір чорний (лісовйй); 2) знев. падлюка; 3) повія.
ро1е-с1іап£ег ['роиІД/еіпфр] п ел.
1) перемикач полюсів; 2) струмообер-тач.
ро1е-Ііед£е ['роиІЬесіз] п шпалера; шпалерник.
роІе-Ьогее ['роиІЬо.з] п коріннйк, коріннйй (голобельний) кінь.
роїе-ішпр ['роиИзлтр] V спорт. стрибати з жердйною.
ро1е-_ішпріп£	[ 'році, дзлтрії] ]	п
спорт, стрибкй з жердйною.
роїе-тазі ['роиїтагві] п мор. одно-деревна щогла.
роїетіс [ро'іетік] 1. п 1) полеміка; дискусія; суперечка; 2) полеміст; суперечник; 2. аф полемічний, спірний.
роїетісаі [ро'іетікаї] аф 1) полемічний, полемічного характеру; 2) рідк. войовнйчий.
роїетісізі [ро'іетізізі] п 1) автор полемічних творів; 2) майстерний полеміст (сперечальник).
роїешісз [ро'іетікз] п рі (вжив, як 5іп%) майстерність полеміки.
роїешізі ['ро1іті8і] п полеміст, суперечник.
ро1еті2е ['роїітаїх] V полемізувати, сперечатися.
роїепіа [рои'іепіа] п італ. полента (каша).
роїег ['роиіа] п 1) багорник; 2) кінь, запряжений у дйшло.
ро1е-8іаг ['роиїзіа:] п 1) Полярна зоря; 2) перен. провідна зоря; шляхова зірка.
ро1е-іеасІші£ [ 'рои!ді:фр] п спорт. навчання плавання біля поручня.
роїе-уаик ['рои1уо:1і] V спорт, стрибати з жердйною.
роїе-уаиііег ['роиі,УО-Йа] п стрибун з жердйною.
ро1е-уаи1<іп£ ['роиІло-Иіі]] п спорт. стрибкй з жердйною.
ро1еі¥аг<1(8) | рои1\уасі(2)] асіу у напрямі до полюса.
роїеу [роиіі] аф розм. безрогий, комолий.
роїіапііе [роиііапаїі] п мін. поліаніт, роїісе [ра'1і:8] 1. п 1) поліція; птіїі-(агу (гаіЬуау) ~ військова (залізнйчна) поліція; 2) (вжив, з дієсл. в рі) полі
смени, поліцейські; 3) підтрймання спокою; наведення порядку; захист закону; 4) військ, розм. наряд; прибирання; кіісЬеп ~ нарад на кухню; < ~ соп8іаЬ1е поліцейський, констебль; ~ соші поліцейський суд (міськйй); ~ §иагд поліцейський наряд (караул); ~ Іизіісе (та^ізїгаіе) суддя, що головує у міському поліцейському суді; ~ оПепсез юр. порушення, підсудні поліцейському суду; Р. ОГГісе поліцейське управління (міста); ~ розі поліцейський пост; ~ ро\уег амер. право здійснювати охорону порядку; - зіаіе поліцейська держава; ~ зіаііоп поліцейська дільнйця; 2. V 1) підтрймувати порядок (за допомогою поліції); нестй поліцейську службу; 2) забезпечувати поліцейською охороною; 3) управляти, контролювати; 4) амер. військ, чйстити, приводити у порядок (табір).
роїісед [ра'іігзі] аф забезпечений поліцейською охороною; що охороняється поліцією.
роїісе-іпзресіог [рУІі.-зіп'зрекіа] п інспектор поліції.
роїісешап [ро'ііізтзп] п (рі роїісе-теп) полісмен, поліцай, поліцейський.
роїісііпіс [,ро1і'к1ітк] п поліклініка, роїісу ['рзіізі] п 1) політика; йоте (сіотезпс, іпіетаї) - внутрішня політика; Гогеі^п ~ зовнішня політика; Ьі§ зііск ~ амер. політика велйкого кийка; саггоі апсі зііск ~ політика батога і пряника; кід-£Іоуе ~ поміркована політика; пе\¥ есопотіс ~ нова економічна політика; реасе ~ політика мйру; розйіоп-о£-зігеп£йі ~ політика з позйції сйли; \уай-апсі-8ее ~ вичікувальна політика; ~ оГ Ьгіпктапзііір політика балансування на грані війнй; ~ о£ пеи-їгаїіїу (о£ арреазетепі) політика нейтралітету (умиротворення); £ог геа-зопз о£ ~ з політйчних міркувань; 2) лінія поведінки, курс; 3) політйчність, розсудливість; 4) хйтрість, спрйтність; 5) страховйй поліс; 6) тж рі парк (при садибі, маєтку); 7) амер. азартна гра; < ~ зіаіетепі офіційна урядова заява.
роІісу-ІюШег [ 'ро1і8і,Ьои1сіа] п власник страхового поліса.
роіісу-зіюр ['роіізЦор] п гральний дім.
ро1іп& [ роціїї]] п 1) збірн. палі, кіл-кй; 2) ел. стовпова лінія; 3) забивання паль (кілків); 4) ставлення стовпів; 5) мор. відштовхування жердйною.
роїіо ['роиіюи] п 1) розм. (скор. від роїіотуеііііз) поліомієліт; 2) хворий на поліомієліт.
роІіошуеІШз ['роиіюитаїа'іаіііз] п мед. поліомієліт; дитячий параліч.
-роїіз [-роїіз] (тж -ороііз) компонент складних слів, що має значення місто; теігороііз столйця; Сопопороііз жарт. м. Манчестер; Рогкороііз жарт, м. Чикаго.
РоїізЬ ['роиіі/] 1. п польська мова; 2. аф польський; ~ \¥Ііеаі польська пшенйця.
роїізії [роІіД 1. п 1) полірування; шліфування; чйстка; 2) поліровка, полірована поверхня; 3) політура; 4) лиск, вйшуканість манер; зовнішній блиск; 5) тонкість; досконалість, довершеність; вйшуканість; 6) оздоблення; 2. V 1) полірувати, шліфувати; наводити лиск (глянс); 2) відшліфовувати, надавати елегантності; робйти вйшуканим; 3) обробляти; обтісувати; 4) чйстити (взуття); □ ~ оЯ* покін-чйти, швйдко упоратися (з чимсь); розправитися; - ир надавати блйску; удосконалювати, поліпшувати.
ро1і$Ііе<1 ['роїіД] аф 1) полірований, відполірований; блискучий; 2) мет. воронований; 3) вйшуканий, елегантний; ~ таппегз вйшукані (вйтон-чені) манери; 4) відшліфований; бездоганний; відточений.
роІізЬег ['роїір] п 1) полірувальник; шліфувальник; 2) полірувальний (шліфувальний) прйстрій; полірувальна машйна.
роїізіїіпз ['роїфі]] п 1) полірування; шліфування; 2) глянсування; < ~ ЬиП* полірувальний круг.
роІізЬіпз-разіе [ роїі/іі] реїзі] п полірувальна паста.
ро1ізЬіп£-рол¥(1ег ['ро1фі],раис1а] п полірувальний порошок.
роїііе [рУІай] аф 1) ввічливий, чемний; люб’язний; добре вйхований; пристойний; 2) вйтончений, вйшуканий; 3) художній; ~ ІеПегз (Ійегаіиге) художня література; ~ 1еагпіп§ класй-чна освіта; 4 їо до ііте ~ намагатися поводитися ввічливо.
роїііеіу [рз'їаіііі] асіу ввічливо, люб’язно, чемно.
ро1ііепе$8 [ра'іаііпіз] п ввічливість, чемність, люб’язність; вйхованість.
РОІЙЄ88Є [ рОІ1ЧЄ8] П фр. ЗНЄв. офІ-ційна ввічливість.
роїіііс ['роїііік] 1. п політик; 2. аф 1) розсудливий, розважливий; пронйкливий; доцільний; 2) хйтрий; спрйт-ний, обачний; обережний; 3) вйгід-ний; політйчний; ~ зреесй політйчна (дипломатйчна) промова; < їйе Ьоду ~ держава.
роїііісаі [ра'ііпкаї] 1. п політйчний в’язень; 2. аф 1) політйчний; зв’язаний з політикою; ~ есопоту політйчна економія; ~ рагїіез політйчні партії; 2) державний, політйчний; ~ дерагі-тепїз амер. виконавча і законодавча влада; ~ ехесиііуе амер. глава уряду; ~ £ЄО£гар1іу політйчна географія; ~ ргі8опег політв’язень; ~ диезйоп питання, що входить до компетенції виконавчої і законодавчої влади (не судової); ~ гі§1іі8 політйчні права; 3) амер. зв’язаний з політикою певної
рої
141
рої
партії; вузькопартійний; ~ арроіпітепі призначення з партійних (політйчних) міркувань.
роїйісаііу [ра'іііікаїї] асії 1) політично; з політичної (державної) точки зору; 2) обачно, обдумано; хитро.
роїкісіап [,ро1і'іі/п] п 1) політик; 2) державний (політичний) діяч; 3) амер. політикан; політйчний інтриган.
роїйісізе [ра'ІШзаїх] V 1) займатися політикою; 2) надавати політйчного характеру; політизувати; 3) розмовляти на політйчні теми; міркувати про політику.
роїкісіу ['роїйікіі] 1) обдумано, розсудливо, розумно; 2) політйчно; розважливо, обачно; хйтро.
роїііісо [ра'ійікои] п амер. знев. політикан.
роїкісо-есопошісаі [ ра' Іійкои, і :ка-потікаї] аф політико-економічний.
роїііісз [ 'рзійікз] п р!(вжив. як зіп&) 1) політика; політйчні події; полі-тйчне життя; 2) політйчна діяльність; 3) політйчні погляди (переконання); жйаі аге уоиг ~ ? які ваші політйчні переконання?; Ше ~ оГ Ше рарег політйчна лінія газети; 4) амер. політйчні махінації, політйчні інтрйги; хуагсі ~ дріб’язкове політиканство; < іипаг ~ питання, що не мають прак-тйчного значення; відірвана від життя політика.
роїііу [роїш] п 1) спосіб правління; урядування; державний устрій (лад); 2) держава.
роїка [ роїка] п полька (танець).
ро1ка-<1о< ['рзіка'бзс] п узор в горошок (на тканині).
Роїі [рої] п 1) ж. ім'я Полл; 2) полка (кличка папуги); 3) (Ше ~ ) студенти, що закінчили Кембриджський університет без відзнаки; іо &о оиі іп ііте ~ одержати диплом без відзнаки.
роїі [роиі] 1. п 1) спйсок вйборців; 2) реєстрація вйборців; іо Кауе опе’з пате оп Ше ~ бути у спйску вйборців; 3) голосування; балотування; 4) підрахунок голосів; іо ехсіибе Ггот Ше ~ позбавляти права голосу; 5) кількість поданих голосів; результат голосування; Ьеауу (роог, 1і§1ті) ~ високий (низь-кйй) відсоток участі у вйборах; 6) рі амер. вйборчий пункт; 7) опйтування; риЬІіс-оріпіоп ~ опйтування громадської думки; 8) голова; §геу ~ сйва голова; 9) маківка; 10) людйна; < -раггоі розм. приручений папуга; 2. у 1) голосувати; іо ~ Гог а сапШсіаіе голосувати за кандидата; 2) проводити голосування; 3) включати до спйску вйборців; 4) підраховувати голосй; одержувати голосй; Ье ~еб а 1аг&е та-Іогііу він одержав переважну більшість голосів; 5) проводити анкетне опйтування населення; 6) підрізувати вер
хівку (дерева тощо); 7) зрізувати роги; 8) стрйгти волосся (вовну).
роїіаск ['роїак] п іхт. сайда.
роїіап ['роїоп] п іхт. сиг.
роїіапі ['роїаб] 1. п 1) підстрйжене дерево; 2) безрога тварйна; 3) борошно з вйсівками; 4) дрібні вйсівки; 5) старовйнна монета в один пенні; 2. у підстригати дерево.
ро11-Ьеа$і [ 'рои1'Ьі:8і) п безрога (комода) тварйна.
роїі-со^у ['роиі'каи] п безрога корова.
ро11-(1е£гее ['ро1Ш,дгі:] п розм. ступінь без відзнаки (у Кембриджі).
ро11е<1 [роиИ] аф 1) безрогий; комод ий; 2) підстрйжений (про дерево); із зрізаною верхівкою.
роїіее ['роиіі:] п опйтувана особа.
роїіеп ['роїш] 1. п квітковйй пилок; < ~ бізеазе (Гєуєг) мед. сінна гарячка; 2. у запйлювати.
ро11еп-£гаіп [ 'роїіпдгеїп] п бот. пи-лйнка.
роїіег ['роиіа] п 1) вйборець; 2) реєстратор на вйборчій дільнйці; 3) під-різувач дерев.
роїіех ['роїекз] п (рі роїіісез) велй-кий палець; перший палець (передньої кінцівки у тварин).
ро11ісе$ ['роїізі.г] рі від роїіех.
роїіісііаііоп [„роїізі'іеі/п] п юр. обіцянка; зобов’язання, не оформлене належним чйном.
роїіітап ['рзіітжп] п (рі роїіітеп) розм. студент, що закінчйв коледж без відзнаки (у Кембриджі).
роїііпаіе ['роїіпеїі] у бот. запйлювати.
роїііпаііоп [,ро!і'пеі/п] п бот. запй-лення.
роїііпаіог ['роїтеїіа] п бот. запй-лювач (комаха або рослина).
роїііпв ['роиїт] п 1) голосування; 2) підрізування (дерев).
ро11іп£-ЬооШ ['роиІід'Ьшд] п кабіна для голосування.
роІІіпіГегоиз [,рз1і'піГзгзз] аф бот. ПИЛКОНОСНИЙ.
роїііпіге ['роїіпаїг] див. роїііпаіе.
роїітігег ['роїтаїхз] див. роїііпаіог.
ро11П¥О£ [ 'ро1і\уод] п амер. розм. пуголовок.
роїі-ріск ['роиірік] п гірн. кайло-- молоток.
роїі-іах ['роикгекз] п 1) подушний податок, подушне; 2) вйборчий податок.
роПиіе [рз'їиіі] 1. аф поет. 1) забруднений; 2) опоганений, осквернений; 2. у 1) забруднювати; 2) поганити, оскверняти, паскудити; 3) розбещувати.
роїіиіюп [ро'1и:/п] п 1) забруднення; 2) опоганення, осквернення; 3) розбещення; 4) фізл. полюція.
Роїіих ['роїакз] п 1) міф. Поллукс; 2) астр. Поллукс (зірка).
Роїіу [роїі] п ж. ім'я Пбллі.
роїо ['роиіои] п спорт, поло; < ~ таїїеі ключка для гри в поло.
роїопаізе [,ро1а'пеіг] п 1) полонез (танець); 2) чоловіча куртка, оздоблена хутром.
роїопішп [рз'їоишат] п хім. полоній.
роїопу [ро'іоит] п польська ковбаса; варено-копчена свиняча ковбаса.
роІо-зЬігі ['рои1ои{а:і] п чоловіча спортйвна сорочка, теніска.
роїо-зііск ['роиіои'зіік] п ключка для гри в поло.
рок [роик] п розм. сйльний удар.
Роїіауа [роПаїУз] п геогр. н. м. Полтава.
ро1іег£еі$< ['рокздаїзі] п прйвид, примара, мара; домовйк; пблтергейст.
рокгооп [рз1'іги:п] п страшенний боягуз.
рокгоопегу [рої'ітшпзп] п боягузтво, полохлйвість; легкодухість.
Роїу [роїі] п розм. (Ше ~) політехнічний інститут.
роїу- ['роїі-] компонент складних слів, відповідає полі-, багато-; ро1у§1о( поліглот; роїу^упу багатоженство.
роїуасісі [,ро1і'ае8ісі] аф багатокис-лбтний; ~ Ьазе багатокислбтна (багатоатомна) основа.
роїуапбгоиз [,роїі 'аепсігаз] аф бот. багатотичйнковий.
роїуашігу [ роїіжпсіп] п поліандрія, багатомужжя.
роїуапШиз [,ро1і'аеп0зз] п бот. первоцвіт високий.
роїуаіотіс [,ро1іаЧзтік] аф хім. багатоатомний.
роїуЬазіс [,ро1і'Ьеізік] афхім. 1) ба-гатооснбвний; 2) багатоатомний.
роїуЬазке [рз'ІіЬззай] п мін. полі-базйт.
роїуЬІешіз І'рзІїЬІепсІх] п рі хім. суміші полімерів.
Роїусагр [ ро1іка:р! п ч. ім'я Пблі-карп.
ро1уског<1 [ 'роїікотсі] аф багатострунний.
роїускготаііс |,ро1ікга'таеІік] аф 1) поліхроматйчний; 2) багатобарвний; багатоколірний.
роїускготе ['роїікгоит] 1. п 1) поліхромне видання; 2) розмальована статуя; 2. аф поліхромний (тж роїу-скготаПс).
роІусЬготіс [,рз1і'кгоитік) див. роїускготапс.
роїускготу ['рзіікгоиті] п поліхромія.
роїусііпіс [,рої і к1іпік| п 1) поліклініка; 2) лікарня загального тйпу.
роїусусііс [,роїі заїкіік] аф хім. по-ліциклічний, багатоядерний.
рої
142
рот
роіудасіуіізт [уро1і'сіжкСі1і2т] п мед. полідактилія, багатопалість.
роїуесігаї кроіі'есігої] див. роїукебгаї.
роїуеіЬуІепе [,ро!і'е 0і1і:п] п хім. поліетилен.
роїузашіа [,ро!і'деїтю] п полігамія, багатошлюбність.
роїузатіс [,ро1і'даетік] асі] полігамічний.
роїузатоиз [ро'іідотоз] асі] полігамний, багатошлюбний.
роїувату [ро'іідоті] п полігамія, багатошлюбність.
роїузепеііс ЬроІїсізі'пеПк] асі] полі-генний.
ро1у£епі$ш [ро'ікізопігт] п полігенізм.
роїузіоі ['роїідіої] 1. п 1) поліглот; 2) кнйга з паралельним текстом кількома мовами; 2. асі] 1) багатомовний; ~ ВіЬІе Біблія з текстом кількома мовами; ~ сІісПопагу багатомовний словник; 2) що розмовляє багатьма мовами; що володіє багатьма мовами.
роїузІоИег [ 'роїьдіою] п поліглот.
роїудоп ['роїідоп] п геом. багатокутник.
роїузопаї [ро'іідопі] асі] геом. багатокутний.
роїузгарії [ 'роїідга :£] п 1) автор багатьох книг; плідний письменник; 2) збірка різних творів; 3) розмножувальний апарат.
роїудгаріїіс [,роїі дгаеіїк] асі] 1) поліграфічний; 2) написаний кількома авторами; 3) плідний (про автора).
роїуйгарЬу [ро'ІідгоГі] п 1) плідність письменника; 2) іст. система таємного письма; 3) метод репродукції картин.
роІу£упои$ [ро'іібзіпаз] асі] 1) бот. багатоматочкбвий; 2) полігінічний; що має кілька дружйн.
роїу^упу [ра'ікізіпі] п полігінія, багатоженство.
роІуЬесіга [,роїі йебго] рі від роїу-йебгоп.
роїуЬесІгаі [,роїі йесігої, ,роїі Ні:бго1] асі] геом., мат. поліедрйчний, багатогранний.
роїуііесігоп [,роїі'йебгап] п (рі роїу-йебга, роїуйебгопз) геом., мат. багатогранник, поліедр.
ро!уІіі$Сог [,ро1і Іцзіо] п ерудйт.
роіушег ['роїіто] п хім. полімер.
роїутегіс [,ро1і'тепк] асі] хім. полімерний.
роїутегізт [ро'іітопгт] п полімерія.
роїутегігаііоп [ро,1ітог(а)і'2еі]оп| п хім. полімеризація.
роїутегіге ['роїітогаїг] V хім. полі-меризувати(ся).
роїутегоиз [ро'іітогоз] асі] хім. полімерний.
роїутеігу [ро'іітіігі] п муз. поліметрія.
роїутогріїіс [,ро1і'то:£ік] див. роїу-тогріїоиз.
роІутогрЬі^т [,ро1і'то:іїгт] п поліморфізм.
роїутогріюиз [,ро1і'то:£о8] асі] поліморфний.
роїутогрЬу ['роїнтю.ії] див. роїутог-рйізт.
Роїупехіа |,роіі'пі:зз] п геогр. н. Полінезія.
Роїупезіап [,роїі'пі:2узп] 1. п полінезієць; полінезійка; 2. асі] полінезійський.
роїупотіаі [,ро1і'поитр1] 1. п мат. багаточлен, поліном; 2. асі] мат. багаточленний.
роїуопушоиз [,ро1і'опіто8] асі] бага-тоіменний.
роїур ['роїір] п зоол. поліп.
роїурагу ['роїіроп] п зоол. колонія морськйх поліпів.
роіуре ['роїір] див. роїур.
роїуреіаіоиз [,р0Іі'ре10І08] асі] бот. багатопелюстковий.
ро1ур1іа8Є ['роїіГеїг] асі] багатофазний.
роїуркопіс [,ро1ґ£опік] асі] 1) поліфонічний; багатоголосий; 2) багатозвучний; 3) лінгв. шо має різну вимову.
роїуріюпу [ро'1і£опі] п 1) муз. поліфонія; багатоголосся; 2) лінгв. передача однйм графічним сймволом різних звуків.
роїурі [’роііраї] рі від роїуриз.
роїурогіу ['роїіросії] п бот. солодкий корінь, зубнйй корінь; багатоніжка.
ро1уроіі8 [ роїіроз] асі] зоол., мед. поліпоподібний.
рОІурі18 ['рОІір98] П (рі роїурі, рОІу-ри8Є8) мед. поліп.
ро1угап£ег [ 'роїі,гешсізо] п тех. ба-гатошкальний вимірювальний прйлад.
ро1у8соре [роїізкоир] п поліскбп.
роІу8етапііс [,ро1і8і'тзепСік] асі] лінгв. полісемантйчний, багатозначний.
ро1у8ету ['роїізіті] п лінгв. полісемія, багатозначність.
роіузраМ [ 'рз1і8рае8(] п тех. поліспаст, талі.
роіу$регтіс [,р8ра:тік] асі] біол. багатонасінний.
роіувіуіе [ ро1і8Саі1] п архт. полі-стйль (будинок з великою кількістю колон).
роїувіугепе [,роїіЧіаігі:п] п хім. полістирол.
роїузиірііісіе |,роїі злІГаїсІ] п хім. по-лісульфід.
роІузуІІаЬіс [ рз1і8і'1аеЬік] асі] грам. багатоскладовий.
ро1у8у11аЬ1е [ роїі, 8і1оЬ1] п грам, багатоскладове слово.
роїузупіііеііс [, ро1і8іп'0епк] асі] по-лісинтетйчний.
роїуІесЬпіс [, роїі Чекпік] 1. п політехнікум (тж ~ 8скоо1); 2. асі] політехнічний.
рОІу1І1ЄІ8Ш [ 'ро!101:12ГП] п політеїзм, багатобожжя.
роїуІІіеІБІ І'ро110і:і8(] п політеїст.
роїуіопаїку [,ро1йои'пае1іп] п муз. політональність.
роїууаіепі [ро'ііуоіопг] асі] хім. багатовалентний.
роїууіпуі [, ро1і'у(а)ші1] п хім. полі-вініл.
Роїухепа [ро'іікзіпо] п ж. ім'я По-ліксена.
роїу/опаї [,ро1і'2оипо1] асі] багатозональний.
Рот [рот] п (скор. від Ротегапіап) шпіц (порода собак).
ротасе |'рлті8] п 1) яблучні вй-чавки; 2) макуха; 3) тук; перегній.
ротасіе [ро'та:сі] 1. п помада (для волосся); 2. V помадити.
роташіег [рои'таепсіо] п флакон для духів (у вигляді кулі із золота, срібла або слонової кістки).
ротаїит [ро'теПот] див. ротабе.
роте [роит] п 1) бот. плід насіннячкових; 2) поет, яблуко; 3) держава, емблема королівської влади.
ротевгапаіе |'рот,дгаепН] п бот. гранат (дерево і плід).
роте£гапаіе-ігее ['рот,дгаеті'Сгі:] п гранат (дерево).
ротеїо [ротіїои] п бот. грейпфрут.
Ротегапіа [,рото'геіпзо] п геогр. н. іст. Померанія.
Ротегапіап [.рото'геїпіоп] 1. п 1) мешканець Померанії; 2) шпіц (тж ~ бо§); 2. асі] померанський.
ротГгеі-саке ['рлтїїгі'кеїк] п коржик з локрйцею.
ротісикиге ['роиті,клк/а] п пло-ДІВНЙЦТВО.
роттеї [ рлті] 1. п 1) ручка у гім-настйчного коня; 2) головка (ефеса шпаги); 3) лука (сідла); 4) накатна дошка; 2. V 1) бйти, лупцювати; 2) розминати (шкуру).
рошшу ['роті] п англієць-емігрант, шо недавно поселйвся в Австралії.
рошо1о§І8і [ро'тоіосізізг] п помблог, плодознавець.
ротоіо^у [ро'тоіосізі] п помологія.
Ротопа [ро'тоипо] п ж. ім'я По-мбуна, Помбна.
ротр [ротр] п 1) пйшність, пишнота, блиск; 2) помпа.
ротрайоиг [ ротробио] п 1) малй-нбвий (рожевий) колір; 2) тканйна «помпадур»; 3) жіноча зачіска «пом-падур».
Ротреіап [рот'рюп] аф шо стосується Помпеї.
рот
143
роо
Ротреіі [рот'реп] п геогр. н. іст. м. Помпея.
Ротреу ['ротрі] п ч. ім'я Помпі, Помпей.
ротріег ['ротріо] асі] фр. пожежний; ~ Іадбег пожежна драбйна.
рот-рот ['ротрот] п розм. малокаліберна зенітна гармата (установка).
ротроп [ 'ро:тро:і]] п помпон.
ротро$ііу [рот'ро8йі] п 1) помпезність, пихатість; 2) важність, бундючність; 3) пихата людйна.
рошроиз ['ротроз] аф 1) помпезний, пихатий; 2) бундючний, зарозумілий; 3) пишномовний (про стиль).
ропсе [роп8] п сутенер.
ропсеаи ['ропзои] п 1) червоногарячий колір; 2) червона фарба.
ропсію ['ропЦои] п 1) пончо, плащ із суцільного куска тканйни з прорізом для головй; 2) непромокальна накйд-ка.
роші [рапсі] 1. п 1) ставок; водойма; басейн; 2) жарт, море, океан; Ат-лантйчний океан; 2. V 1) загачувати, запруджувати; 2) утворювати ставок.
роп<1а£е ['ропсіїсіз] п ємність ставка; місткість резервуара.
рошіег ['ропсіа] V 1) обмірковувати; обдумувати, зважувати; 2) роздумувати, розмірковувати (оп, оуєг).
рошіегаЬіІИу [,ропсіага'Ьіійі] п вагомість.
рошіегаЬІе ['рапсіагаЬІ] 1. п щось значне (істотне); 2. аф 1) вагомий; 2) відчутний; оцінймий; передбачуваний.
рошіегаіе І ['ропсіагк] аф уважний, вдумливий.
рошіегаіе II ['ропсіагей] V 1) мати вагу, важити, бути важкйм; 2) зважувати, обмірковувати.
рошіегоБІіу [,ропсіа'го8Пі] п 1) вага, важкість; 2) ваговйтість; масйвність; 3) нудність; 4) складність (завдання).
роп<1егои$ ['ропсігаз] аф 1) важкйй, ваговйтий; масйвний; 2) нуднйй; ску-чнйй; 3) громіздкйй; 4) складнйй (про завдання).
роші-Гізії [ 'ропсіГі/] п ставкова рйба; ~ сикиге ставкове рйбництво.
роп(1-1і1у ['рапсі, 1111] п бот. латаття.
ропе [роип] п 1) кукурудзяний корж (хліб); 2) здобний коржик.
роп& [рої]] п австрал., амер. зневажливе прізвисько китайця.
роп&ее [роп'сізі:] п текст, епонж.
рондо ['ротддои] п 1) африканська людиноподібна мавпа; 2) розм. орангутанг; 3) розм. солдат (морської піхоти); 4) піхотйнець.
ропіапі [ 'рап]асі] 1. п кинджал; 2. V заколоти кинджалом.
ропіа&е ['ропіїсіз] п іст. 1) плата за проїзд через міст; 2) податок для ремонту моста.
Ропііас ['ропііжк] п геогр. н. м. Пон-тіак.
Ропііс ['ропйк] аф іст. 1) понтій-ський; що стосується Понту; 2) що стосується Чорного моря; ~ зеа Чорне море.
ропііГех ['ропііГекз] п (рі ропііГісез) 1) папа рймський; 2) мостобудівнйк.
ропііії* [ 'рапіїЛ п 1) папа рймський (тж 8ОуєгєІ£П ~, зиргете ~); 2) єпй-скоп; архієрей; 3) первосвященик; < Ііте ~8 оГ зсіепсе жерці науки.
ропііГіса! [роп'йГікаІ] І. п 1) архієрейська обрядова кнйга; 2) рі архієрейське (папське) облачення; 2. аф 1) папський; 2) єпйскопський; архієрейський; єпископальний; 3) перво-священицький; 4) що претендує на непогрішність; догматйчний.
ропііГісаіе І [роп'пГікй] п 1) понтифікат, первосвященство; 2) перебування (строк перебування) при владі папи (архієпйскопа).
ропШісаіе II [роп'ііГікей] V 1) церк. відправляти службу; 2) промовляти (говорйти) з важним вйглядом; 3) займатися догматйчним просторіканням.
ропШісез [роп'йІЇ8І:г] рі від ропііГех.
ропііГу ['ропііГаї] V промовляти (говорйти) з важним вйглядом.
ропііі ['ропііі] п понтія, залізний прут склодува.
РОПІ-ІЄУІ8 [рОПҐ1ЄУ18] П фр. ЗВІДНЙЙ МІСТ.
ропіоп ['рапіоп] п амер. понтон, ропіопеег [,рапІа'та] п понтонер, ропіопіег [,рапіа'піа] див. ропіопеег. ропіооп [рап Ш:п] 1. п 1) понтон; понтонний міст; 2) поплавець (гідролітака)', 3) розм. двадцять одно (про гру в карти)', 2. V переправляти(ся) на понтонах.
ропіооп-Ьгі<І£Є [роп'Ш:п'Ьгкіз] п понтонний (наплавнйй) міст.
ропіоопіпз [рап'Ш:ші]] п наведення понтонних мостів.
ропґу ['ропи] п понтія (у скляному виробництві).
ропу ['роипі] 1. п 1) поні; 2) розм. стопка (для спиртного)-, невелйка склянка; 3) жарт, молоденька бале-рйна; маленька танцюрйстка; 4) не-велйкий автомобіль; 5) розм. 25 фунтів стерлінгів: 6) амер. шпаргалка; підрядковий переклад; 2. аф 1) маленький, невелйкого розміру; 2) тех. допоміжнйй, додатковий; ~ еп^іпе до-поміжнйй двигун; маневровий паровоз; < Іегизаіет ~ осел; 3. у амер. розм. робйти підрядковий переклад; □ ~ ир розплачуватися, оплачувати (рахунок) .
ропу-іаіі ['роипйеіі] п жіноча зачіска «кінський хвіст».
роосії [ри:Ц] п амер. розм. собака; дворняжка.
рооШе ['ри:сі1] п пудель (порода собак)-, ~ сш коротка жіноча стрйжка «пудель».
рооГ [риі] іпі фу!, тьху! (виражає погордливу відмову).
рооЬ [ри:] 1. у розм. стомйти; вй-мотати; 2. іпі фе!, тьху! (виражає зневагу, презирство, нетерплячку).
роой-рооЬ [рц.'ри:] у зневажати; ставитися зневажливо (глузлйво).
рооі [ри:1] 1. п 1) ставочок; калюжа; ~ оГ Ьіоод калюжа крові; 2) яма, ковбаня, заводь; 3) (плавальний) басейн; іпдоог ~ закрйтий басейн; 4) геол. нафтова площа; нафтове родовище; 5) (іке Р.) частйна Темзи трохи нйжче від Лондонського моста; 6) спільний фонд; об’єднані запаси; ~ оГ Гогеі^п ехсйап£е спільний фонд іноземної валюти; 7) ек. пул; угода між підприємцями (конкурентами); 8) бюро, об’єднання; іуре\угіїіп£ ~ друкарське бюро; 9) військ, резерв майна; 10) карт, сукупність ставок, пулька; банк; 11) пул (вид більярдної гри)-, 12) пулька (фехтування)-, 2. у 1) об’єднувати у спільний фонд; 2) об’єднуватися у пул; 3) перен. зводити докупи; підсумовувати; 4) гірн. підрубувати.
Рооіе [ри:1] п геогр. н. м. Пул.
рооігоош [ршігит] п амер. 1) приміщення для гри в пул; 2) більярдна; З) місце, де укладають парі перед спортйвними змаганнями (перегонами); 4) штаб-квартйра місцевого по-літйчного (профспілкового) боса.
роор [ри:р] І. п 1) мор. пів’ют; корма; 2) розм. йолоп, дурень; 3) амер. відомості з достовірних (офіційних) джерел; 2. у 1) заливати корму; 2) зачерпнути кормою (про судно)’, 3) стріляти; 4) розм. вимотувати; виснажувати.
роор-<1еск ['ршрдек] п мор. палуба пів’юта.
роор-8*іееі ['ри:р/і:С] п військ, розм. інструкція; оголошення; бюлетень; розклад занять.
роог [риз] 1. п (ійе ~) рі збірн. бід-някй, бідні; незаможні; 2. аф 1) бідний, незаможний; ~ реоріе бідні люди; 2) нещасний, бідолашний; ~ Гєііоху бідолаха; ~ те! горечко моє!; 3) покійний; померлий; ту ~ оїд тоїйег моя покійна матуся; 4) жалюгідний, непо-казнйй; скромний; 5) незначнйй, не-велйкий, недостатній, мізерний, поганий (про урожай, якість)-, ~ сгор поганий (низькйй) урожай; ~ іпсоте мізерний прибуток; 6) нужденний, злиденний; 7) низької якості, кепський, слабкйй; ~ ЬиПег неякісне масло; £оод8 оГ ~ циаіііу товари низького гатунку; ~ зреакег слабкйй промовець; іЬаі із а ~ сопзоіайоп це слабка утіха; 8) неприємний; шо не дає задоволення; 9) низькйй, нйций; нешляхетний, лихйй; 10) непожйвний (про продук
роо
144
рор
ти); 11) неродючий (про ґрунт); ~ Гі8к амер. роззява; ~ тап бідняк; ~ тап’8 \¥еаікег-£Іа88 бот. очний цвіт; ~ оаі бот. вівсюг; ~ а8 а скигск тоизе бідний, як церковна мйша.
роог-Ьох ['риаЬокз] п кухоль для збирання грошей на корйсть бідних (особл. в церкві).
роогіюизе [ риаЬаиз] п 1) богадільня; 2) робітний дім.
роог-1аі¥ ['риаіо:] п закон про подання допомоги бідним; закон про бідних.
роогіу [ 'риаіі] 1. асі] хворий, недужий; І Гееі ~ мені нездоровиться, я нездужаю; Іте І8 Іоокіп^ уегу ~ у нього надто нездоровий вйгляд; 2. асіу 1) бідно, убого, погано, жалюгідно, невдало; - сіад бідно одягнений; (о ііує ~ жйти в бідності; 2) із зневагою, погано; іо їітіпк ~ оГ 8іпЬ. бути поганої думки про когось.
роогпезд ['риапіз] п 1) бідність, недостатність; 2) скудність, убогість; ~ оГ ске 8оі1 неродючість ґрунту; 3) невдоволеність; 4) слабість, кволість.
роог-гаїе [ 'риогеїі] п податок на ко-рйсть бідних.
роог8Ііоіі8Є ['риахЬаиз] амер. див. роогкоизе.
роог-8рігііе(1 ['рио'зріпікі] асі] бояз-кйй, полохлйвий, легкодухий.
роогШІї ['риоііО] п шотл. бідність.
Рор [рор] п ч. ім'я Поп (зменш, від КоЬегі).
рор [рор] 1. п 1) урйвчастий звук; ляскання, хлопання, ляпання; гуркання; тріск; стук; 2) розм. постріл; 3) розм. пістолет; револьвер; 4) розм. шипучий напій; шампанське; 5) розм. слабкйй удар; легкйй дотик; 6) (скор. від рориіаг сопсегі) концерт популярної музики; 7) (скор. від рориіаііоп) населення, мешканці; 8) (скор. від рорра) тато; 9) (скор. від роррусоск) пусте базікання, нісенітниці; 10) розм. дискусійний клуб при їтонському коледжі; 2. асі] 1) розм. (скор. від рориіаг) популярний, зрозумілий, загальнодоступний; народний; пошйрений; 2) у стйлі «поп»; ~ тизіс «поп-музика»; ~ 8ОП£8 пісні у стйлі «поп», «попсй»; 3. асіу з шумом, з тріском; раптово; іке согк у/єпі ~ пробка хлопнула; 4. V 1) хлопати, ляпати; тріскати; з тріском лопнути; лопатися; вибухати; 2) амер. підсмажувати кукурудзяне зерно; 3) вйстрелити, бахнути; підстрелити; 4) швйдко (несподівано) всунути; 5) вйсунути (оиі оГ); 6) злегка ударити (стукнути); 7) вилізати з орбіт; шйро-ко розплющуватися (про очі); 8) заставляти, віддавати в заставу; □ - (Іомп записати, начеркати; іо ~ Зо\уп іо іке соипігу ненадовго з’їздити в село; ~ іп раптово з’явйтися; зайтй несподівано; швйдко всунути; ~ оЯ* раптом вйрушити (пітй); померти; ~ оп швйд
ко надіти; ~ оиі несподівано вййти, вйскочити; ~ ир раптом схопйтися (підхопйтися); < іо ~ іке циезііоп освідчитися; посвататися; іо ~ ой* іке коокз розм. померти; 5. іпі бах!
рорасіаш ['рорасіат] п смажений у маслі сочевйчний корж.
рор-сот ['рорко:п] п амер. кукурудзяні баранці.
роре [роир] 1. п 1) папа рймський; 2) піп, священик; 3) ірон. незаперечний авторитет; 4) пах; < ~’8 еуе жйрна частйна баранячої ногй; ~’8 кеаб мітла для обмітання стелі; ~’8 позе курячий куприк, гузка; 2. V ударити в пах.
рореЛот ['роирсіат] п 1) папство; 2) папський престол.
рорегу ['роирап] п знев. папізм, катод ицйзм.
рор-еуе<1 ['рораісі] асі] розм. 1) вирячкуватий, витрішкуватий, лупатий; 2) з шйроко розкрйтими очйма; наляканий; здивований.
рорвші ['рордлп] п 1) пугач (іграшка); 2) знев. допотопна рушнйця.
рор-£ііп ['рордлп] див. рор§ип.
роріщау [ 'роріпсізеї] п 1) чепурун, ферт; 2) розм. зелений дятел; 3) заст. папуга; 4) іст. мішень у вйгляді папуги (для стріляння).
рорізії ['роирі/] асі] знев. папський.
роріаг ['роріо] п бот. тополя; деревина тополі.
рорііп ['роріш] п поплін (тканина).
роріііеаі [рор'їііюі] асі] анат. підколінний.
рорра ['роро] п амер. розм. тато, татко.
рорресі [рорі] асі] вйрячений, витрішкуватий; шйроко розкрйтий (про очі); вирлоокий; банькуватий.
роррег ['роро] п 1) розм. вогнепальна зброя; пістолет, револьвер; 2) пристосування для вйготовлення кукурудзяних баранців.
рорреі ['роріі] п 1) пестл. мйла, люба; крйхітка; маля (у звертанні до дитини); 2) заст. лялька; маріонетка; 3) тех. трубчастий клапан; < ~ 8іоск тех. задня бабка (верстата).
рорреі-Ьеаіі [ 'роріі'кед] п 1) тех. задня бабка, упорна бабка; 2) гірн. копер.
рорреі-уаіуе ['роріі'ужіу] п тех. тарілчастий клапан; трубчастий клапан.
рорріесі ['рорід] асі] 1) зарослий маком; 2) поет, снотворний; 3) сонний, сонлйвий; одурманений наркотиками.
рорріп&-Ьаск ['рорід'Ьаек] п тех. зворотний удар; чихання, стук (у карбюраторі).
рорріе ['рорі] 1. п 1) розм. дйкий мак; польова гірчйця; 2) хвилювання, брйжі; плескіт; 3) військ, ряд пострілів;
черга; 2. V 1) плескатися; хвилюватися; 2) вирувати, клекотати.
Рорру ['рорі] п ж. ім'я Поппі.
РОРРУ [рорі] п 1) опійний мак; 2) самосійний мак; < Р. Вау річнйця дня перемйр’я (11 листопада 1918року).
роррусоск ['рорікок] п амер. розм. нісенітниця, дурнйця; пуста балаканй-на.
рорру-соїош* ['рорі.кліо] п колір червоного маку.
рорру-Ьежі ['рорікесі] п 1) головка (коробочка) маку; маківка; 2) флерон (різьблена прикраса).
рорру-гед ї'рорігесі] п кораловий колір, жовтогарячий колір.
рорру-8ее<1 ['рорізі:д] п мак (насіння).
рор§ [рорз] п рі 1) оркестр (концерт) «попе»; 2) пісенькй в стйлі «поп», «попсй».
рор-$Ьор [ рор/ор] п розм. ломбард.
рорзу [ рорзі] п розм. лялечка, красунечка (про дівчинку).
рорпіасе ['роріиіоз] п 1) прбстйй народ, простолюддя, маси; 2) знев. натовп, чернь; 3) населення.
рорпіаг ['рор]и!о] асі] 1) народний; ~ £оуегптепі народний уряд; Р. Ргопі Народний фронт; ~ 1ап§иа§е народна мова; ~ уоіє прямі вйбори; 2) популярний, зрозумілий, дохідливий; ~ сопсегі концерт популярної музики; ~ 1есІиге8 популярні лекції; 3) загальнодоступний; аі ~ ргісе8 за загальнодоступними цінами; ~ едіііоп масове (дешеве) видання; 4) популярний; що користується популярністю (славою, любов’ю); ке І8 ~ \уіік кі8 8іидепі8 він користується любов’ю своїх студентів; 5) загальнопошйрений, шйроко відомий; ~ еггог пошйрена помйлка; < Р. Ьаііп народна (вульгарна) латйнь.
рориіагііу [,рор]и'1аепіі] п популярність; іо еціоу ~ користуватися популярністю; іо \уіп ~ здобути (завоювати) популярність.
рориіагігаііоп [,рор]и!ог(а)і'геі/п] п популяризація.
рорпіагіге ['роріиіогаїг] у 1) популяризувати, пошйрювати; 2) демократизувати, надавати народного (демо-кратйчного) характеру; іо ~ 8иїїга§е демократизувати (розшйрювати) вй-борче право; 3) викладати популярно (у загальнодоступній формі).
рориіагіу ['роріиіоіі] асіу 1) популярно; 2) всенародно, усім народом; ~ ас-серіед вйзнаний (прййнятий) усіма.
рориіаіе І ['рор]и1іі] асі] поет, людний, велелюдний.
рорпіаіе II ['рор|и1еи] у 1) населяти, заселяти; іо ~ а пе\у соипігу заселяти нову країну; 2) розмножуватися, плодйтися.
рориіаііоп [,роріи'1ефі] п 1) населення, мешканці; жйтелі; сіуіі ~ ци
рор
145
рог
вільне населення; іпсіі^епоиз ~ місцеве населення; 2) заселення; 3) біол. популяція; 4) мат. сукупність; < ~ ех-ріозіоп бурхлйве зростання населення, демографічний вйбух; (йе Ьизіпезз ~ амер. усі торговельно-промислові підприємства країни.
рориіізі [ 'рор]и1і8І] п іст. 1) популіст (у США)', 2) народник (у Росії).
рориіоиз ['роріиіав] аф 1) багатолюдний; густонаселений; ~ сіізігісіз гу-стонаселені райони; 2) народний; популярний.
рор-уізіі І'рор'уігіі] п розм. випадковий візйт.
рор-іуаІіаЬ ['рорЧуоІз] п військ, розм. непитущий.
рогЬеа£Іе [ ро:Ьі:дІ] п зоол. оселедцева акула.
рогсеїаіп [ ро:8Іш] 1. п 1) фарфор; 2) тжрі фарфоровий вйріб; 3) каолін; 2. аф 1) фарфоровий; ~ сир фарфорова чашка; 2) тендітний, вйтончений.
рогсеїаіп-сіау [,рз:8Ііп'к1еі] п фарфорова глйна, каолін.
рогсеїаіп-сгаЬ ['рогзІїп'кгаеЬ] п зоол. краб порцеляна.
рогсеїіапеоиз [, роїза'іеіпіаз] аф фарфоровий, порцеляновий; схожий на фарфор
рогсй [ро:і|] п 1) під’їзд; ганок; 2) паперть (церкви)', 3) заст. портик; крйта галерея; 4) амер. веранда; балкон; 5) перен. філософія стоїцйзму.
рогсіпе ['рз:заіп| аф 1) свинячий; 2) свйнський: свиноподібний.
рогсиріпе |'ро:к]ираіп] п 1) зоол. дикобраз; 2) текст, ножовйй барабан; > - Г18Й іхт. їжак-рйба.
роте [рз:| 1. п 1) тж рі пора;
2)	свердловина: шпара; •> а: (іп) єусгу ~ весь, з головй до ніг: 2. г 1) зосереджено вивчати: 2) обмірковувати; міркувати; обдумувати: 3) пйльно дивйтися: іо ~ опе’$ еуез оиі стомйти очі напруженим читанням.
ро㳥егоиз |ро:'п£згз8] аф пористий.
рогк |ро:к] п 1) свинйна; 2) (стара) свиня; 3) грубіян, ‘ свиня; 4) амер. жйрний шмат: урядові дотації (привілеї) (що надаються з політичних міркувань)', < ~ Ьаггеі перен. годівнйця; - скор свиняча відбивна котлета; ~ іарехуогт свинячий ціп’як.
рогк-ЬиісІїег ['ро:к,Ьи*(з] 1) різнйк свиней: 2) ковбасник.
рогкег ['ро:ка] п свиня на відгодівлі; відгодований на забій підсвинок.
рогкеі ['ро:кіі] п розм. підсвинок, порося.
рогкеу [ 'ро:кі] аф амер. 1) дуже поганий; 2) сердйтий, злйй.
рогк1іп£ ['ро.кіід] п поросятко.
рогк-ріе ['ро:краі] п 1) пиріг із сви-нйною; 2) м’якйй капелюх з пласкйм наголовком і загнутими вгору крйсами (тж - Паї).
рогку ['ро:кі] аф 1) розм. сальний, жйрний; 2) гладкйй, сйтий, товстйй; 3) сердйтий, злий; дуже поганий.
рогпо£гарІііс [,ро:па'дгжїік] аф порнографічний.
рогпо^гарйу [ро:'подгз£і] п порнографія.
рогозсору [рз'гозкарі] п пороскопія (у кріміналістицї).
рогозііу [ро: гозііі] п 1) пористість; шпарйстість; 2) щось з пористою структурою; 3) пора.
рогоиз ['ро:га8] аф 1) пористий, шпарйстий; ніздрюватий; 2) губчастий.
рогрйугііе ['ро:£ігаіі] п мін. порфірит.
рогрйугу ['рогіїп] п мін. порфір.
рогроізе |'ро:р98] 1. п зоол. морська свиня; бурий дельфін; а зсйооі о£ ~8 зграя дельфінів; 2. у пілстрйбувати.
роггасеоиз [ро'геї/аз] аф схожий на порей; тьмяно-зелений.
роггі(І£Є І'ропсіз] п 1) вівсянка, (вівсяна) каша; 2) дурнйця, усяка всячина; (о кеер опе’з Ьгеаїй іо сооі опе’з ~ не соватися з порадами, утрймуватися від балаканйни.
роггіп§ег ['роппдзаі п 1) мйсочка для каші (супу тощо)', 2) жарт, каструля (капелюх).
рогі [ро:1] 1. п 1) порт, гавань: ~ оГ аггіуаі (о£ саіі, оГ сіезііпаїіоп, оГ епігу) порт заходження (призначення): ~ о£ сіізігезз порт вймушеного заходження; Р. оГ Ьопсіоп Аиійогіїу управління Лондонського порту; йоте ~ порт припй-ски: (о юисй аі а ~ зайтй в порт; 2) перен. притулок; сховише: 3) портове місто: 4) розм. аеропорт: 5) іст. ворота (міста)’, 6) мор. гарматний порт; ілюмінатор; амбразура; 7) тех. отвір; вікно; прохід; 8) постава: манера триматися; 9) спосіб життя: 10) суспільне становище; 11) смисл, значення, зміст; 12) військ, стройова стійка із зброєю; 13) мор. лівий борт; 14) портвейн; 15) приємний мотив, жвава мелодія; < ~ абтігаї начальник порту; ~ Гасіїіііез портове устаткування, портові засоби; 2. у 1) тримати у стройовій стійці (зброю)', ~ аппз! (ру-шнйцю) на груди!; 2) класти руля ліворуч; ~ ійе йеїт! ліворуч руля!
рогіаЬіїйу [,рз:О'Ьі1ііі] п портатйв-ність.
роПаЬіе ['рз:іаЬ1] 1. п 1) розбірний будйнок; 2) портатйвна друкарська ма-шйнка; 3) щось портатйвне (переносне); 2. аф 1) портатйвний; ~ іуре\угііег портатйвна друкарська машйнка; 2) переноснйй; пересувнйй; складаний; розбірнйй; ~ Ьгій&е пересувнйй міст; ~ йоизе розбірнйй будйнок: ~ ой-зіасіе військ, переносна перешкода; •> ~ Пате (йго\уєг військ, ранцевий вогнемет.
рогіа^е ['ро:іісіз] 1. п 1) перенесення; перевезення; 2) плата за перенесення (перевезення); 3) переправа волоком; 4) волок; 2. у переправляти волоком.
рогїаі ['ро:11] 1. п 1) портал, го-ловнйй вхід; 2) поет, двері, ворота; 2. аф портальний; ворітний; ~ уєіп анат. ворітна вена; ~ сгапе тех. портальний кран.
рогіапсе ['ро:іопз] п 1) постава, манера триматися; 2) поведінка.
Рогі АгЙшг |'рз:1'а:0а] п геогр. н. м. Порт-Артур.
рогіаз ['ро:іаз] п церк. кишеньковий молитовник.
рогіаііуе ['ро:Юів'| 1. п звич. рі муз. портатйв (ручний переносний орган)’, 2. аф 1) несучий; що підтримує; 2) муз. портатйвний (про орган).
Рогі-аи-Ргіпсе [,ро:іои'рпп8] п геогр. н. м. Порт-о-Пренс.
рогі-Ьошкі ['роЧ'Ьаипсі] аф 1) за-трйманий у порту негодою; 2) шо прямує в порт.
рогі-сйаг§е |'рз:1і/а:с1з] п портовйй збір.
рогі-сгауоп |'рз:і'кгеюп] п фр. тримач для олівця.
рогісиїїіз [ро.і'клііз] п архт. опускні грати.
рогі-гіиіу [ 'ро.хфи.їі] п портовйй збір; портове мйто.
рогіе-топпаіе [,рз:ітз'пеі| п фр. портмоне.
рогіеші [роґіепсі] у 1) провіщати: бути ознакою (прикметою): віщувати; 2) пророчити, прорікати; 3) означати, показувати, указувати.
рогіепі [ 'рз:іепі| п 1) ознака, передвістя, передвісник; осторога; 2) чудо, диво.
рогіепіоиз [роґіепіаз] аф 1) зловісний, лиховісний; ~ єуєпіз зловісні події; 2) незвичайний, дивовйжний; знаменний; чудесний; ~ аЬіііііез дивовйжні здібності: 3) важний, пихатий; ~ зііепсе жарт, урочйсте мовчання; зловісна тиша.
Рогіег |'ро:іа] п ч. ім'я Портер.
рогіег ['ро:(р] п 1) швейцар; 2) воротар; ~’з 1осІ£е будйночок воротаря; 3) ноейльник; вантажник; ~’з кпої наплічна подушка ноейльника; 4) амер. провіднйк (вагона)’, 5) амер. прибиральник, підсобний робітнйк (в установі, ресторані тощо)’, 6) портер (чорне пиво) (тж ~’8 аіе).
рогіега^е [ рочапсіз] п 1) перенесення, доставка (вантажу); 2) плата ноейльникові; плата за доставку.
рогіег-йоизе [ 'ро:іайаи8| п амер. дешевий ресторан; пивна; - $іеак (ресторанний) біфштекс.
рогіЛге ['ро:і£аіа| п запал; вогне-провіднйй шнур; бікфордів шнур.
рогІҐоііо [рз:іТоиІ)ои| п 1) порт
рог
146
ро8
фель; 2) папка для документів; 3) перен. міністерський портфель, посада міністра; іо гєсєіує їЬе ~ оГ едисаііоп бути призначеним міністром освіти; тіпізіег \уіїЬоиІ ~ міністр без портфеля; 4) амер. перелік цінних паперів (банку тощо).
рогі-ЬоІе ['рз:іЬои1] п 1) мор. гарматний порт; 2) військ, амбразура; 3) мор. (бортовйй) ілюмінатор.
Рогііа ['ро:й’о] п ж. ім'я Поршія, Порція.
рогіісо ['роїіікои] п архт. портик, галерея.
рогікге [роґдєа] п фр. портьєра.
рогііоп ['ро:/ап] 1. п 1) частйна, частка; наділ; іо 8е11 іп ~8 продавати ча-стйнами; 2) прйдане, посаг; 3) юр. частка у спадщині за законом; 4) порція; 5) доля, талан; оиг ~ оГ ІіГе наша доля; 2. V 1) ділйти на частйни; іо ~ оиі Іапд (ргорегіу) розділйти землю (майно); 2) виділяти частйну (частку) (грошей, майна тощо); 3) наділяти; давати прйдане (посаг); іо ~ а дащфіег дати дочці посаг.
роїііопег ['ро:/па] п юр. 1) власник невелйкого нерухомого майна; 2) співспадкоємець.
рогііопІ8і ['ро:/пі8і] п стипендіат.
роіЧіоп1е$$ ['ро:/п1і8] аф 1) що не має посагу (прйданого) (про наречену), безпосажна; ~ даи§Ьіег8 безпосажні (дочки); 2) юр. що не має частки спадщини.
Роїїіаш! ['ро.ііапсі] п геогр. н. м. Портланд; ~ сетепі буд. портландцемент.
рогі1іпе88 ['ро:і1іпі8] п 1) гладкість, огрядність; 2) ставність.
Рогі ЬоиІ8 ['рз:і'1и:і] п геогр. н. м. Порт-Луї.
рогіїу ['ро:11і] аф 1) огряднйй; гладкйй; товстйй; 2) показнйй, став-нйй; 3) велйчний, пйшний, розкішний.
рогйпаїИеаи [ро:і'таепіои] п фр. (рі тж рогітапіеаих) 1) чемодан; склада-на дорожня сумка; 2) вішалка (для одягу); 3) лінгв. мовна контамінація (штучно складене слово, напр.'. §а!итрЬ = ^аііор + ігіитрй).
Рогі МогезЬу ['ро:і'то:гЬі] п геогр. н. м. Порт-Морсбі.
Рогі оГ 8раіп ['рогізу'зреіп] п геогр. н. м. Порт-оф-Спейн.
рогіоіапо [,рз:іа'1а:пои] п іст. мор-ськйй довідник (з картами, портами, маршрутами).
Рогіо ГЧоуо ['ро:іои,поиуои] п геогр. н. м. Порто-Ново.
рогі-рау ['ро:іреі] п заробітна плата за час стоянки в порту.
рогігак [ ро:ігіі] п 1) портрет; 2) зображення, опис, характерйстика; 3) образ, тип; тогаї ~ моральне об-лйччя.
рогігай-Ьи8і ['рогіпі'Ьлзі] п скульптурний портрет.
рогігаіі-£а11егу ['ро:ігіі'дае1ап] п портретна галерея.
рогігакізі [ 'ро:іпіі8і] п портретйст; фотограф- портретйст.
рогігаіі-раіпіег [ 'рз:іпі,реіпіа] п портретйст (художник).
роїігак-раіікіпз ['ро:іпі,реіпііі]] п портретний живопис.
рогігакиге ['ро:іпі/а] п 1) портретний живопис; 2) малювання портретів; 3) портрет; 4) зображення; опис, характерйстика.
рогігау [роґігеї] 1. п 1) малювання портретів; 2) портрет; 2. V 1) малювати портрет; 2) зображувати; змальовувати, опйсувати; 3) грати на сцені (когось).
рогігауаі [роґігеїаі] п 1) малювання; 2) змалювання; зображення; 3) портрет.
рогігауег [роґігеїа] п худбжник--портретйст.
рогігауІ8і [рзґігепзі] див. рогігауег.
рогігееуе ['ро:ігі:у] п 1) помічнйк мера; 2) іст. мер (приморського міста).
рогіге88 ['рз:іП8] п воротарка (у монастирі).
Рогі 8аі(1 [ ро:і'8аісі] п геогр. н. м. Порт-Саїд.
рогі-8І(1е ['роїзаісі] п лівий борт (корабля).
Рог&тоиОі ['ро:і8та0] п геогр. н. м. Портсмут.
Рогіи§а1 [ 'ро:Г)ида1] п геогр. н. Португалія.
Рогіи^иее [,ро:і]и'ді:] п груб, португалець; португалка.
Рогіи&ие8е [,ро:ди'ді:г] 1. п 1) португалець; португалка; іЬе ~ збірн. португальці; 2) португальська мова; 2. аф португальський.
рогіиіап ['ро:і]и1ап] див. рогіоіапо.
Рогі Уісіогіа ['ро:іУік'іо:па| п геогр. н. м. Порт-Вікторія.
Рогі-Уііа ['ро:і'уі:1а] п геогр. н. м. Порт-Віла.
рогі-іуіпе ['ро:і'\уаш] п портвейн.
розе [роиг] 1. п 1) поза; 2) удавання, прикидання; 2. V 1) ставити в позу; розташовувати певним чйном; 2) ставати в позу, позувати; іо ~ Гог а рогігаіі позувати для портрета; 3) викладати; формулювати; 4) спантелй-чити, збентежити; 5) пропонувати, ставити (завдання тощо); 6) хизуватися, маніритися.
Розейіоп [ро'закіп] п міф. Посей-дбн.
ро8ег [роига] п 1) важке питання (завдання); проблема; 2) позер.
ро$еиг [рои'га:] п фр. позер.
РОБИ [ро/] 1. п розм. гроші (дрібні); 2. аф розм. чудовий, шикарний; іо Ьауе а ~ ііте чудово провестй час; 3. V розм. мати шикарний вйгляд; іо ~ опезеІГ ир
одягнутися модно (шикарно); вйряди-тися.
РО8І8І1 [ра'гі/] п розм. (скор. від ро-8іііоп) посада, місце; 80 іЬеге уои Кауе іЬе ~ ось ви і одержали посаду.
ро8Іі [ рогіі] у 1) ставити, установлювати; 2) філос. взяти за основу, покласти в основу (доказів); вважати, посилатися (на щось); твердити; постулювати.
ро8кіоп [ра'гі/п] 1. п 1) положення; місцеперебування; розташування; 2) військ, позйція, рубіж; місце; ~ оГ а88етЬ1у місце збору; район зосередження; 3) становище, поза; стан; «оГГ» ~ «вймкнуто»; «оп» ~ «увімкнуто»; 4) посада, місце; становище (в суспільстві); 5) ставлення, точка зору; іо де-Гше опе’8 ~ визначати свою точку зору; 6) муз. позйція (положення) лівої рукй на грйфі; 7) фон. позйція; уо\ує! 1оп§ Ьу ~ позиційно довгий звук; 8) амер. розм. (термінова) позйція (про біржу); 9) спорт, позйція; поза, стійка; місце, зайняте у змаганні; афоигпесі ~ відкладена позйція (шахи); < ~ агеа військ, район оборони; ~ деГепсе військ. позиційна оборона; ~ рарег амер. довідка з вйкладом фактйчної сторонй питання; ~ ріау спорт, вйбір вйгідної позйції; ~ \уагГаге позиційна війна; 2. у 1) ставити; розташовувати, розміщувати; 2) визначати місце розташування (місцеперебування); локалізувати; 3) спорт, вибирати (займати) позйцію (у грі).
ро8кіопа1 [ра'хірпі] аф позиційний.
ро8кіоп-Гпкіег [ра '2і/п,ГаіпсЬ] п мор. пеленгатор.
ро8кіопіп£ [ра'гі/апід] п 1) розстановка, розміщення, розташування; ~ оГ ріауегз спорт, розстановка гравців; 2) тех. установка у певному положенні; 3) спорт, вйбір позйції.
ро8кіуе ['рогаііу] 1. п 1) реальність; щось реальне; 2) грам, звичайний ступінь; 3) фот. позитйв; 4) (скор. від ро8іїіуе циапіііу) додатна величина; 2. аф 1) безсумнівний, певний, цілком яснйй; 2) точний, вйзначений; 3) вірний, достовірний; ~ іпГогтаііоп достовірні відомості; 4) упевнений (переконаний) у правильності; Ье І8 ~ іЬаі іЬІ8 І8 80 він переконаний, що це так; 5) самовпевнений; а - 8огі оГ тап самовпевнена людйна; 6) розм. абсолютний, закінчений, у повному розумінні слова; 7) безумовний; 8) пози-тйвний, конструктйвний; ~ сгііісізт конструктйвна крйтика; 9) грам, звичайний (про ступінь порівняння); 10) мат. додатний; ~ циапіііу додатна величина; 11) ел. позитйвний; ~ сиггепі позитйвний струм; 12) фот. позитйвний; 13) тех. примусовий; ~ рге88иге вйщий від атмосферного тиск; 14) що рухається за годинниковою
роз
147
роз
стрілкою; < ~ уепіп§ перевірка благонадійності.
рОЗІІІ¥ЄІу [ рО29І1УІ1] асіу 1) безумовно, безсумнівно; безперечно; певно, з певністю; ясно; 2) позитивно, ствердно; 3) рішуче, категорйчно, абсолютно.
розіііуізпі ['рохійУігт] п філос. позитивізм.
розіііуізі [ 'рогіііУїзі] п позитивіст, розіігоп ['рогіігоп] п фіз. позитрон, розіігопішп [,ро2і'ігоипіат] п фіз. позитрбній.
розо1о&у [ро'зоіабзі] п наука про дозування лікарських речовйн.
розроіііе [рзз'роіііі] п іст. польська поліція.
роззе ['розі] п 1) поліцейський загін; 2) натовп; < ~ сотііаіиз група громадян, що скликається шерйфом для придушення заворушень (розшуку злочйнця, заблуканої дитйни тощо).
РО88Є88 [ра'гез] V 1) володіти, мати; їо ~ ргорегіу володіти майном; 2) мати (терпіння тощо); володіти (собою); іо ~ ОПЄ8ЄІГ володіти собою, зберігати спокій; 3) оволодівати, захоплювати (про почуття тощо); йе \уаз ~еб \¥Іій га§е він був охоплений гнівом; 4) володіти (мовою), знати, уміти; іо ~ икгаіпіап роеігу знати українську поезію; 5) повідомляти, сповіщати.
роззеззеб [ра'гезі] аф 1) одержй-мий (ідеєю тощо); 2) божевільний, ненормальний.
роззеззіоп [рз'ге/п] п 1) володіння; іо Ье іп ~ оГ зтіїт. володіти чимсь; іп іЬе ~ оГ зтЬ. у чиємусь володінні; 2) тж рі майно, власність; Віз регзопаї його особйста власність; 3) залежна територія, володіння; Гогеі^п ~з іноземні володіння; 4) самовладання; 5) одержимість.
роззеззіопег [ра'ге/апа] п іст. власник.
РО88Є88ІУЄ [ро'2Є81У] 1. П 1) При-свійний відмінок; 2) присвійний займенник; 2. аф 1) власницький; що належить до власності; 2) грам, присвійний; ~ сазе присвійний відмінок; ~ ргопоип присвійний займенник.
рОЗЗЄЗЗОГ |р0'2Є80] П ВЛЗСНИК; ВО-лбдар.
роззеззогу [рз'2Є80п] аф 1) власницький; що стосується володіння; 2) юр. володільницький; посесорний; ~ асііоп посесорний позов.
роззеі [розіі] 1. п «пбссет»; гарячий молочний напій з вином і прянощами; 2. V 1) зсідатися, киснути (про молоко); 2) скипатися, закипати (про кров); 3) діал. зригувати (про немовлят).
рОЗЗІЬІІІІу (,р089'Ьііііі] п 1) можлйвість; імовірність; 2) тж рі перспективи, види на майбутнє, можливості;
іпГшііе роззіЬіІіііез безмежні можливості.
роззіЬІе ['розаЬІ] 1. п 1) можливе; ЇІ1Є 1ІГПІІ8 оГ ійе ~ межі можлйвого; ІО бо опе’з ~ зробйти усе можлйве; докласти усіх зусиль; 2) спорт, розм. найбільша кількість очок; іоіаі - максимум очок; 3) можлйвий кандидат, можлйвий переможець у змаганнях; 2. аф 1) можлйвий; імовірний; що може відбутися; гаіп із ~ іо-бау сьогодні можлйвий дощ; 2) здійснймий; можлйвий; іГ ~ якщо можлйво; аз еагіу аз ~ якомога раніше; аз Гаг аз ~ наскільки можлйво; аз тисй аз ~ скільки можлйво; аз циіск аз ~ якомога швйдше; аз зооп аз - якомога швйдше; 3) розм. стерпний, припустймий; Не із поі а ~ його неможлйво вйтримати; з цією людйною не можна мати справу; а ~ апз\уег можлйва (але не найкраща) відповідь.
роззіЬІу ['розаЬІі] асіу 1) можлйво, мабуть, либонь; 2) в будь-якому разі, будь-якйм шляхом; йо\у сап І ~ бо іі? як же я можу зробйти це?; йо\у соиіб уои ~ ікіпк зо? як ви моглй таке подумати?
роззшп ['розат] п розм. (скор. від ороззит) опосум; < іо ріау ~ прикидатися мертвим (хворим, необізнаним, нетямущим); іо ріау ~ \уііЬ а регзоп обдурйти когось.
розі [роизі] 1. п 1) стовп; зіаіот ~ держак прапорця слалому; 2) підпірка, стійка; 3) щогла; паля; 4) геол. дріб-нозернйстий пісковйк; 5) пошта; іо зепб Ьу (ійе) ~ відіслати поштою; Ьу ге£Ізіегеб ~ рекомендованим листом; 6) поштове відділення; поштова контора; 7) поштова скрйнька; 8) поштова карета; 9) поштова станція; 10) кореспонденція, пошта; 11) листоноша; 12) доставка пошти; 13) пост, посада; іо Ьоіб а §ооб ~ займати гарну посаду; 14) військ, пост; а зепігу аі Ьіз ~ караульний на посту; оГГ ~ поза службою; 15) позйція; укріплений вузол; форт; 16) вогнева точка; 17) амер. військ. гарнізон; постійна стоянка (військ); 18) торговельне поселення (в колонії); 19) тех. пульт управління; 20) зал. блокпост; 21) військ, сигнал на сурмі; < Ьеі\¥ееп уои апб те апб іЬе ~ між нами (кажучи); іо кізз іЬе ~ прийтй з запізненням; ЗоЬ’з ~ людйна, що приносить погані вісті; 2. асіу 1) на поштових конях; 2) поспішно, стрімко; 3. V 1) вивішувати, розклеювати; іо -ир ап абуегіізетепі повісити оголошення; «~ по Ьіііз!» «вивішувати оголошення забороняється!»; 2) обклеювати афішами (плакатами тощо); 3) оголошувати (про щось); рекламувати за допомогою афіш (плакатів тощо); 4) вивішувати спйски студентів, що не вйтримали екзаменів; 5) відсилати поштою; опускати у поштову скрйньку;
6) їхати на поштових; 7) мчати, поспішати; 8) сповіщати; давати інформацію; 9) переносити у гросбух; 10) ставити, розставляти; 11) виставляти караул; 12) призначати на посаду; 13) прикомандирбвувати; < ~ ех-сйап£Є військ, гарнізонний магазйн військово-торговельної служби; ~ то-гіет лат. після смерті.
розі- [роизі-] рге/ після-, пост-; — -\¥аг післявоєнний; розізсгірі пост-скрйптум.
розіа£е ['роизіїбз] п 1) поштові вй-трати; поштовий збір; плата за пересилання (листа тощо); 2) поштова служба; 3) іст. подорож на поштових (конях); < ~ зіатр поштова марка.
розіаі ['роизіаі] 1. п 1) поштова листівка; 2) поштовий вагон; 2. аф поштовий; ~ аббгезз поштова адреса; ~ саг амер. поштовий вагон; ~ сагб поштова листівка; ~ сопуєпііоп поштова конвенція; - поіе амер. грошовйй переказ на суму до п’ятй доларів; ~ огбег грошовйй поштовий переказ; ~ гаіе такса за пересилання поштою; ~ зєгуісє військово-поштова служба; ~ ігеаіу поштовий договір; Еіпіуегзаі Р. Опіоп Міжнародний поштовий союз; ~ уоіє голосування по пошті.
розі-Ьаз ['роизіЬаед] п сумка листоноші.
розі-ЬеІІшп ['роизі'ЬеІат] аф післявоєнний; що відбувся після війнй.
розі-Ьох ['роизіЬокз] п поштова скрйнька.
розі-Ьоу ['роизіЬзі] п листоноша.
розі-саріаіп ['роизі'каеріїп] п амер. капітан першого рангу.
розісагб ['роизіка:б] 1. п поштова листівка; 2. V повідомляти поштовою листівкою.
розі-сііаізе ['роизі/еіг] п поштова карета, диліжанс.
розі-соас*і ['роизікоиі/] див. розі--скаізе.
розі-сотшипіоп [' роизіка' гн] и: прп ] п церк. запричасна молйтва.
розі-баіе ['роизі'беїі] 1. п дата, поставлена пізнішим числом; 2. V 1) датувати пізнішим числом, ставити пізнішу дату; 2) відносити подію до пізнішого часу; 3) ітй за (чимсь).
розі-дау [роизібеї] п день прибуття (відправки) пошти.
розі-(1і1іі¥Іап |'роизібаі'1и:УІ9п| аф бібл. шо стався після всесвітнього потопу.
ро8і-етег£епсе |'рои8іі'та:бзапз| п с. г. післясхбдовий період; ~ ігеаітепі післясхбдовий обробіток.
розі-епігу ['роизі'епіп] п 1) додаткове внесення предметів до спйску товарів, що підлягають оплаті митом; 2) додаткове внесення до спйску учасників змагання тощо.
розіег [ роизіа] 1. п 1) оголошен
ро$
148
роз
ня; афіша; плакат; 2) розклеювач афіш (плакатів тощо); 3) м’яч, що пролітає над штангою (у футболі); 4) поштовий кінь; 2. V 1) обклеювати афішами (оголошеннями тощо); 2) рекламувати.
розіе гезіапіе ['рои8Ґге8іа:пї] п фр.
1) відділ на пошті для кореспонденції до запитання; 2) до запитання (кореспонденція).
розіегіог [розїюгю] 1. п рі 1) нащадки; 2) зад, сіднйці; 2. аф 1) наступний; пізніший; 2) задній; 3) геол. пізніший; молодший (про пласти).
розіегіогііу [розДюп'зпії] п проходження, прямування (за чимсь).
розіегіогіу [рзз'ііагюіі] асіу 1) ззаду; 2) пізніше.
розіегііу [рзз'іегііі] п 1) потомство;
2) збірн. нащадки; наступні покоління.
розіеш ['роизізгп] п 1) задні (бічні) двері; 2) замасковані двері; 3) бічна дорога; бічнйй вхід; 4) військ, потерна (підземний вихід з фортеці).
розі-ехіїіап ['роизіед'хііізп] аф іст. що належить до часу після вавилонського полонення євреїв.
розі-ехіїіс [ 'роизіед 'гііік] див. розі--ехіїіап.
розіГіх [ 'роизіГікз] п лінгв. постфікс.
розі-Ггее ['роизі Тгі:] аф 1) що пересилається поштою безплатно; без поштової оплати; 2) оплачений відправником.
розіГгопіаІ ['роизі'й-лпізі] аф 1) анат. задньолобовйй; 2) метеор. зафронтальний.
розі-£Іасіа! ['роизі'діеі/ізі] аф геол. післяльодовиковий.
розі-£га(іііаІе ['роизі дгаесЦиіі] 1. п аспірант; 2. аф 1) аспірантський; 2) що стосується удосконалення; ~ соигзез курси удосконалення.
розі-ііазіе ['роизі'Ьеїзі] асіу дуже швйдко; стрімголов.
розі-іюіе ['роизіЬоиІ] п яма під стовп; ~ сіі§£ег машйна для риття ям під стовпй.
розі-Ьогп ['роизійзт] п іст. ріжок поштової карети.
розі-Ьогзе ['роизіЬз:з] п іст. поштовий кінь.
розі-Ьоизе ['роизіЬаиз] п 1) поштове відділення; 2) поштова станція.
розПішпоиз ['рззііитзз] аф 1) посмертний; ~ а\¥агд посмертне нагородження; ~ едіііоп посмертне видання; 2) народжений після смерті батька.
розіїїитоизіу ['розвита зі і] асіу посмертно; Ьот - народжений після смерті батька; риЬІізйесі ~ опублікований після смерті (автора); вйданий посмертно.
розііса [рзз'іаїка] рі від розіісит.
розіісЬе [рзз'іі:/] 1. п фр. 1) підробка, імітація (про волосся тощо); 2) удавання, симуляція; 2. аф фр.
1) підроблений, штучний; 2) зайвий, недоречний, надмірний.
розіісит [рзз'іаїкзт] п (рі розііса) архт. портик.
розііі [рззіїі] п іст. позначка на полі кнйги.
розіі1(1)іоп [рзз'ііЦзп] п форейтор.
розі-ітргеззіопізш [ 'роизіїт 'рге/-тгт] п мист. постімпресіонізм.
розіітргеззіопізі [' рои зі і т' рге/п 18і ] 1. п постімпресіоніст; 2. аф постім-пресіоністський.
розііпз [ 'роизіїд ] п 1) відправка кореспонденції поштою; 2) поштове відправлення; 3) іст. їзда на поштових; 4) утрймання поштових коней (карет); 5) спорт, стройова рись; 6) підбиття рахунків на сьогоднішній день.
розіїітіпагу [роизі'Іітшзп] аф 1) наступний; 2) юр. постлімінарний.
розіїішіпоиз [роизі'іітшзз] аф наступний.
розііітіпу [роизі'іітіт] п юр. 1) пост-ліміній; 2) іст. повернення прав і майна полоненим, що повернулися додому.
розіїшіе [ 'роизі1]и:сі] п муз. постлю-дія.
розішап ['роизітзп] п (рі розітеп) 1) листоноша, поштар; ~’з кпоск стук листоноші (дитяча гра в пошту); 2) іст. барйстер при суді державної скарбнйці.
розішагк ['роизіта.к] 1. п поштовий штемпель; 2. V штемпелювати, ставити поштовий штемпель.
розітазіег ['роизі, та :зіз] п 1) поштмейстер; начальник поштового відділення; ~ зепегаї міністр пошти і телеграфу; 2) стипендіат (у Оксфордському університеті).
розітегідіап ['роизітз'псіїзп] аф післяполудневий.
розі тегіШет ['роизітз'псіїзт] асіу лат. (скор. р. т.) після полудня; пополудні; аі 6.00 р.т. о шостій годйні пополудні (після обіду).
розі-тіїї ['роизітії] п вітряк.
розітізігезз ['роизі, тізіпз] п пошт-мейстер-жінка; начальниця поштового відділення.
розі-тогіет ['роизі'тз:іет] 1. п лат. 1) (скор. від ~ ехатіпаііоп) аналіз матчу (гри) після їх закінчення; 2) розм. переекзаменовка; 3) розтин трупа; 2. аф лат. посмертний; ~ ехатіпаііоп мед. розтин трупа, аутопсія; ~ роізоп трупна отрута; 3. V розтинати труп.
розі-паіаі [ 'роизі'пеїіі] аф постна-тальний, післяпологовий; що відбувається після народження.
розіпотіпаї ['роизі пзтіпі] афлінгв. постномінальний, відіменний.
розі-пирііаі [ 'роизі'плр/зі] аф післяшлюбний; що відбувається після одруження.
розі-оЬіі ['роизі'зЬіі] 1. п зобов’язання сплатйти борг кредиторові
після одержання спадщини; 2. аф що набирає чйнності після смерті (чиєїсь).
розі-оіїісе ['роизі, зГіз] п 1) пошта; 2) поштова контора; поштове відділення; 3) міністерство пошти; < Оеп-егаї Розі Оїїїсе Центральний поштамт (у Лондоні); ~ Ьох абонементна поштова скрйнька; ~ огдег поштовий гро-шовйй переказ; ~ гесеірі поштова квитанція; ~ зауіп£8-Ьапк ощадний банк при поштовому відділенні.
розі-орегаііуе ['роизі'зрзгзіїу] аф мед. післяопераційний.
розі-раі<1 [ 'роизі 'реісі] ай] оплачений на пошті; оплачений за поштовим тарифом.
розіраіаіаі [ 'роизі'раеіоіоі] аф фон. постпалатальний, задньопіднебінний.
розі-рарег ['роизі,реіро] п формат паперу (15 Уі д. х 19 д.).
розіропе [роизі'роип] V 1) відкладати, відстрочувати; іо ~ а тееііп§ відкласти збори; 2) заст. вважати другорядним.
розіропетепі [роизі 'роиптопі] п відстрочка; відкладання.
розірозіііоп ['роизіро'хі/п] п 1) перебування (розташування позаду чогось); 2) лінгв. постпозиція; післяймен-ник.
розірозіііуе ['роизі'рзхіііу] грам. 1. п постпозитивна частйна; після-йменник; 2. аф 1) постпозиційний; постпозитйвний; 2) енклітйчний.
розіргапдіаі [роизі'ргаепсіїоі] аф жарт, післяобідній; ~ пар післяобідній сон.
розі-гміег ['роизі, гаїсіз] п іст. поштовий кур’єр; верховйй розвізнйк пошти.
розі-гоа<1 ['роизі'гоид] п іст. поштовий тракт.
розізсепіит [роизі'зітізт] п задня частйна сцени.
розізсгіЬе [роиз(і)'зкгаіЬ] V робйти припйску (в листі тощо).
розізсгірі ['роиз(і)зкпрі] п пост-скрйптум (приписка).
розізсгіріа [роиз(і)'зкпріа] рі від розізсіріит.
розізсгіріит [роиз(і)'8кгіріат] п (рі розізсгіріа) лат. постскрйптум.
розі-зупсЬгопіхаііоп [ роизі, зід кге-паї'хеї/п] п кін. наступна синхронізація, наступне озвучування кінофільму.
розі-іомті ['роизііаип] п місто з самостійним поштовим відділенням (з поштамтом).
розіиіапі ['рзздиїзпі] п кандидат у священики.
розіиіаіе І ['розіріїі] п 1) постулат; 2) вимога; попередня умова.
розіиіаіе II ['рзздиіеіі] у 1) вимагати; обумовлювати, ставити умо-
ро§
149
рої
вою; 2) постулювати; приймати без доказів.
розйіге ['розЦа] 1. п 1) поза; положення; постава; 2) стан, становище; (ке ргезепі ~ оГ айаігз сучасний стан справ; 3) настрій; 2. V 1) позувати, приймати позу; 2) ставити в позу; 3) хизуватися, стати в позу.
розіиге-шакег ['ро8уа,теіка] п 1) акробат; 2) викладач пластичної гімнастики.
розШгег ['розвага] п позер.
ро$ІУЄгЬа1 ['роизС'уаіЬаІ] асі] лінгв. поствербальний, віддієслівний.
рОБІ-^аг ['роизі'хуо:] асі] післявоєнний.
ро8і-іуотап [ 'роизі, \¥итап] п (р/розі--\уотеп [-,\уітт]) жінка-листоноша.
ро8і-5¥отеп ['роизі, \уітт] рі від розі-жяпап.
розу ['роихі] п 1) букет квітів; 2) заст. девіз (вирізаний на персні то-іцо).
рої [рої] 1. п 1) горщик; казанок; каструля; ~з апд рапз кухонний посуд; 2) кухоль; череп’яна банка; 3) нічнйй горщик; 4) квітковйй горщик; 5) вегетаційна посудина; 6) мет. тйгель; 7) спорт, розм. кубок, приз; 8) розм. вйпивка; 9) розм. купа грошей; 10) сума ставок (на перегонах тощо); 11) фа-ворйт (на перегонах); 12) розм. важна персона (особа); 13) луза (більярда); 14) каска; 15) ятір (для ловлі риби); 16) розм. марихуана; 17) військ, розм. снаряд; димова шашка; 18) розм. глибока яма; торфова яма; 19) (скор. від роі-зкоі) постріл впритул; < ~ сиііі-уайоп розведення квітів у горщиках; ~ е§£ поклад; яйце для приманювання несучки; ~ Гигпасе мет. тйгельна піч; ~ Паї розм. котелок (капелюх); ~ тагі-£ОІсі бот. нагідкй; ~ гоазііп§ випалювання в тйглі; іо Ьоіі іке ~, іо таке іке ~ Ьоіі заробляти на життя; підробляти, халтурити; іо кеер іке ~ Ьоі1іп§ енергійно продовжувати; підтрймувати швидкйй темп; заробляти на існування; іо £0 іо ~ розоритися, загйнути; ~ оГ топеу розм. велйка сума грошей; іке ~ саііз (ке кеіііе Ьіаск не бачить сова, яка сама; насміялася верша з болота; 2. V 1) заготовляти про запас; консервувати; 2) класти в горщик (казанок), варйти в казанку; 3) пересаджувати в горщик (рослини); 4) заганяти в лузу (кулю в більярді); 5) підстрелити на обід (дичину); 6) стріляти впритул; 7) заволодівати; привласнювати; 8) розм. перехитрйти, обдурйти; 9) формувати і випалювати (гончарні вироби).
роіаЬІе [роиоЬІ] аф розм. придатний для пиття; питнйй; ~ \уаіег питна вода.
роіаЬІез [ роиіоЬІх] п рі напої. роіа£е [ро'іа:з] п фр. густйй суп.
роіазк ['роіае/] п хім. поташ; ~ тапиге калійне добриво.
роіа$1і-$оар ['рзіж/'зоир] п калієве (зелене) мйло.
роіазза [ра'іжза] п хім. їдке калі.
роіаззіс [ра'іаезік] ай]хім. калійний, роіаздішп [ра'іаезіат] п хім. калій; ~ Ьготіде бромистий калій; ~ сагЬопаіе поташ, вуглекйслий калій; ~ суапіде ціанистий калій; ~ регтап^апаіе мар-ганцевокйслий калій.
роіаііоп [рои'іеі/п] п 1) вйпивка, пиття; 2) ковток; 3) спиртнйй напій; 4) рі пияцтво; деер ~з запій.
роіаіо [рз'іеііои] п (рі- роіаіоез) 1) бот. картопля (рослина); 2) карто-плйна; 3) рі картопля (страва); тазйесі ~ез картопляне пюре; 4) амер. жарт. головешка; 5) амер. розм. долар; рі гроші; < ~ Ьіі^кі фітофтора; ~ Ьи§ колорадський жук; ~ сіатр (ріі) картопляний бурт; ~ Гоїіа^е (каиїт, уіпе) картоплиння; ~ зеед садивна (насінна) картопля; зтаїї ~ез дріб’язкові людці, дрібнота; циііе іке ~ саме те, що треба; поі (циііе) іке сіеап ~ розм. підозріла особа, непорядна людйна.
роіаіо-ЬееіІе [ра'іеііои'Ьі:і1] п амер. колорадський жук.
роіаіо-Ьо£Іе [ра'іеііои,Ьоид1] п шотл. опудало.
роіаіо-Ьох [ра'іеііоиЬокз] п розм. рот, пелька.
роіаіо-сЬірз [ра'іеііои'і/ірз] п рікартопляні чіпси.
роіаіо-(1і££ег [рУіеііои,с1іда] п картоплекопач.
роіаіо-ІіПег [ра'іеііои,ІіГіа] див. ро-іаіо-дІ£ЕЄГ.
роіаіо-тазкег [ра'іеііои,таф] п картоплетовкач; ~ §гепаде військ, розм. ручна граната з довгою ручкою.
роіаіо-ріскег [ра'іеііои, ріко] п кар-топлепідбирач.
роіаіо-ріапіег [ра'іеііои,р1а:піа] п картоплесаджалка.
роіаіо-риірег [ро'іеііои,рл1ро] п протиральна машйна для картоплі.
роіаіо-зогіег [ра'іеііои,зо:із] п кар-топлесортувальна машйна.
роіаіо-ігар [ра'іеііоиігаер] п груб. пелька, хавка; зкиі ир уоиг ~! заткнй пельку!
роі-Ье11іе<1 [роі,Ье1іс1] аф розм. череватий, пузатий; товстопузий.
роі-ЬеІІу ['роі,Ье1і] п 1) черево, пузо; 2) пузата людйна.
роі-ЬоіІег |'роі,Ьоі1з] п розм. 1) халтура; 2) халтурник.
роі-Ьошкі [ рзіЬаипсі] а б# стримуваний у рості розмірами горщика (про рослину).
роі-Ьоу [ 'рзгЬзі] п хлопчик (слуга) у шйнку.
роі-сйеезе ['роі'і/кх] п амер. сир.
роі-сошрапіоп [ рзікот'раеп]оп] п горілчаний брат, товариш по чарці.
роі-еагік ['роі'о:0] п гончарна глй-на.
роіееп [ро'іііп] п ірландська самогонка.
роіепсе ['роиіапз] п сйла, могутність.
роіепсу ['роиіапзі] п 1) сйла, могутність; влада, міць; 2) ефектйвність, дієвість; 3) потенція; потенційна можлйвість; 4) володар; повелйтель.
роіепі ['роиіопі] аф 1) сйльний, могутній, потужний; 2) вагомий, переконливий; ~ аг^итепі переконливий доказ; 3) сильнодіючий; міцнйй (про спиртні напої); ~ дгіпк міцнйй напій.
роіепіаіе ['роиіапіеіі] п 1) володар; монарх; 2) могутня держава; 3) могутнє місто.
роїепііаі [ро'іеп/1] 1. п 1) потенціал; потенціальна можлйвість; 2) ел. напруга; ~ діїїегепсе різнйця потенціалів; 2. аф 1) потенціальний; можлйвий; прихований; ~ сіап^ег прихована небезпека; ~ епег£у фіз- потенціальна енергія; 2) потужний, могутній.
роіепііаіііу [ро,іеп/і'ав1ііі] п 1) потенціальність, потенційність; 2) потенціальна (потенційна) можлйвість.
роіепііаіе [ра 'іепреіі] V 1) надавати сйли; 2) робйти можлйвим.
роіепіШа [,роиіап'іі1а] п бот. перстач.
роіепііотеіег [радеп/і'отіО] п потенціометр.
роіепііге [роиіапіаіг] упосйлювати дію (ліків).
роі-Ьеа<1 |'ро(йесі] п 1) ел. кінцева муфта; 2) розм. дурник, пришелепку-ватий, недоумок.
роіііесагу ['роОікап] п розм. аптекар.
роіііееп [ро'Оі.п] п ірл. самогон.
роіііег ['роба] 1. п 1) шум; хвилювання; метушня; 2) задушливий дим; хмара куряви; курява; 2. у 1) хвилювати, турбувати; 2) хвилюватися, турбуватися; метушйтися.
роі-ЬегЬ ['роіка:Ь] п їстівна зелень; щавель, шпинат, петрушка.
роі-іюіе ['ра(кои1] п 1) вйбій, вибоїна; 2) геол. улоговина; природний котел; мульда.
роіЬоІег І'ро(кои1а] п спелеолог (любитель).
роі-іюіеу [ 'ра(,кои!і] аф з вйбоями; вибоїстий; ~ гоад вибоїста (по. йта) дорога.
роі-іюок [ 'ро(кик) п 1) гак над вогнищем (дня казанка); 2) кривуля (в письмі); апд капнете стенографія.
роі-Іюизе [ роїкаиз] п шинок, пив-нйця.
роі-кипіег ['ро(,клпо| п І) мислй-вець-браконьєр; 2) спорт, любитель призів.
роііоп |'рои]ап| п І) настойка; мікс
роі
150
рои
тура; 2) зілля, ліки; іоує ~ любовний напій.
роі-1еа<1 ['роііесі] п мін. графіт, чорний свинець.
роі-1і<1 ['роійд] п крйшка горщика (казанка).
роі-іиск ['роі'їлк] п 1) їжа; обід; соте апд іаке (йауе) - \уйй из сідайте з нами обідати; пообідайте з нами; чим багаті, тим і раді; 2) шанс, можливість.
роішап ['роітаеп] п (рі роітеп [-теп]) підручний (служка) у шйнку.
Роіотас [рои'іоитак] п геогр. н. р. Потомак.
роі-рарег ['рзі,реіра] п формат писального паперу (12 1/2 д. х 15 д.).
роіріе ['роіраї] п амер. 1) м’яснйй пиріг (у високій формі)', 2) фрикасе з м’яса і тіста.
роі-ріапі ['роіріаті] п с. г. горшкова культура.
роі-рошті [рои'ригі:] п фр. 1) попурі (в музиці)', 2) ароматйчна суміш із сухйх квітів; сухі духй.
роі-гоазі ['роігоизі] п тушковане м’ясо (яловичина).
Роіздат ['роіздает] п геогр. н. м. Потсдам.
роЬІіег<1 ['роір:д] п черепок.
роі-зйор І'роЦор] п шинок, пивнй-ця (тж роі-йоизе).
роі-зйоі ['рОї'/ЗІ] П 1) постріл впритул; 2) постріл навмання; 3) (кри-тйчна) вйхватка.
роі-зіііі ['рзі'зіїї] п перегінний куб.
роізіопе ['роізіоип] п геол. горшко-вйй камінь.
роіі [рої] п формат паперу (15,5 д. х 12,5 д.).
роііазе ['рзіїдз] п густйй суп, юшка.
роПед ['ройд] аф 1) консервований; ~ теаі м’ясні консерви; 2) горш-ковйй (про рослину)', 3) розм. запйса-ний на плівку (платівку); 4) амер. п’яний.
роПег ['роіа] 1. п 1) гончар; -’зсіау гончарна глйна; ~ Іаїїте гончарний верстат; ~’з\уйєє! гончарний круг; 2) продавець гончарних вйробів; < ~’з Гіеїд кладовйще для бідняків і бродяг; 2. у 1) марнувати час; займатися дурнйця-ми; іо ~ ау/ау опе’з ііте марно гаяти час; 2) безцільно тинятися; 3) працювати абйяк; лінйво працювати, байдикувати; ледарювати (тж ~ аЬоиі); 4) розм. безперервно штовхати (пхати); 5) розм. турбувати; безнастанно втручатися.
роііегу [ роіап] п 1) гончарня, гончарна майстерня; 2) гончарна справа; 3) гончарні вйроби; череп’яний посуд; 4) кераміка; фаянс; < ~ ігаде гончарне ремесло; ійе Роііегіез центр англійської керамічної промисловості — район у Стаффордширі.
РОІІІП& ['рОІІТ)] п 1) вйготовлення керамічних (гончарних) вйробів; 2) консервування; 3) посадка (пересаджування) рослйн у горщики.
роКіпвег ['роііпдза] п 1) супнйк, супова мйска; 2) мйсочка, супниця.
роПІе [ роіі] п 1) кухоль на півга-лона; 2) спиртнйй напій; 3) кошик (для ягід).
року [ роіі] аф розм. 1) дрібнйй, незначнйй; невелйкий; ~ сйаіг дитячий стільчик; 2) легкйй, дріб’язковий; ~ циезііопз легкі запитання; 3) схйбле-ний (на чомусь, на комусь — аЬоиі, оп).
роі-уаііапі [ 'рої,уж^апі] ай] хоробрий напідпйтку.
роі-уаіоиг ['роі,уае1а] п хоробрість напідпйтку, хмільнйй запал.
ройуаііег [ 'роі,\уоіа] п іст. самостійний хазяїн.
ройуаііорег ['роі,\уо1аро] п 1) кухар на китобійному судні; 2) підручний на кухні; 3) самостійний господар.
рОІ-^¥а$11ІП£$ [ 'рОІ,\¥3]Ї1]2] п рі помиї.
роисй [раиі/] 1. п 1) торба, торбйн-ка, мішечок; 2) сумка (у сумчастих тварин)', 3) амер. мішок з поштою; 4) шотл. кишеня; 5) кисет (для тютюну)', 6) гаманець; капшук; 7) військ. підсумок; 8) защічний мішок (у мавп)',
~ кіі санітарна сумка; 2. у 1) класти в сумку (в кишеню); 2) розм. прибирати до кишені; привласнювати; 3) розм. давати на чай; 4) вйсіти як мішок; 5) ковтати, глитати (про рибу, птахів).
роисйед [раиф] аф 1) з сумкою (з кишенями); 2) зоол. сумчастий.
роисйу ['раиі]ї] аф мішкуватий.
риЯе [ри:£] п фр. 1) пуф; 2) буфи (на сукні); 3) іст. пйшна жіноча зачіска.
роиіеі [риг'іеі] п фр. любовна цидулка.
роиіре [ри:1р] п восьминіг, спрут.
роик [роиіі] п 1) курча; пташеня; індиченя; 2) розм. дитятко, крйхітка.
роикегег ['роиііага] п торговець СВІЙСЬКОЮ птйцею (дичиною).
роикісе [ роиіііз] 1. п припарка; 2. у класти припарки.
роикгу ['роиііп] п збірн. свійська птйця; ~ Ьгеедіп§ (£агтіп§) птахів-нйцтво, розведення свійської птйці; ~ йизЬапдгу (іпдизігу) птахівнйцтво.
роикгу-Гапп ['роикп£а:т] п птахоферма.
роикгу-іюизе ['роикпкаиз] п пташ-НЙК.
роикгу-уаггі ['роикгуа :д] п пташ-нйк, пташня.
роипсе [раипз] 1. п 1) пазур, кіготь; 2) порошкоподібний сандарак; 3) раптовий напад (наскок); стрибок; 4) вй-різаний (вйтиснений) отвір; 2. у
1) схопйти пазурами (кігтями); 2) затирати сандараком; 3) переводити, копіювати вугільним порошком (узор); 4) нападати; налітати; атакувати, накидатися (оп, ироп); кйдатися унйз; 5) несподівано зайтй; 6) ухопйтися (за щось); скористатися (помилкою тощо); причеп йтися (до дрібниці); 7) вибивати (видавлювати) малюнок; 8) вирізувати отвір; прикрашати дірочками (зубцями); 9) пробивати, просвердлювати.
рошкі [раипд] 1. п 1) фунт (міра ваги = 453,6 г, позначається ІЬ); 2) фунт стерлінгів (позначається £); 3) фунт (грошова одиниця Австралії, Єгипту, Ірландії, Нової Зеландії та ін. країн); 4) загорода (обора) для худоби; 5) в’язнйця; місце ув’язнення; тюрма; 6) розм. ставок, загата; 7) важкйй удар; глухйй звук удару; 2. у 1) заганяти в обору; 2) ув’язнювати; 3) опи-нйтися у загородженому місці; 4) загачувати воду; 5) бйти, лупцювати; гатйти; товктй; 6) дуже бйтися, калатати (про серце); 7) військ, обстрілювати, бомбардувати; завдавати могутніх ударів; 8) товктй, подрібнювати; 9) важко ходйти, гупати; бігти, танцювати; 10) працювати наполегливо; іо ~ ійе Ьоокз амер. зубрйти; іо ~ іке рауетепі амер. обійтй усі вулиці в пошуках роботи; просйти мйлости-ню; робйти обхід (про полісмена).
рошміазе ['раипдідз] п 1) процент з фунта стерлінгів при розрахунках (сплаті гонорару тощо); 2) мйто з ва-гй; 3) відрахування з прибутків на зарплату і премії; 4) загальна вага у фунтах; 5) утрймання худоби в оборі; 6) плата за утрймання худоби в оборі; 7) обора; 8) плата за переказ грошей поштою.
рошкіег ['раипда] п 1) предмет вагою в одйн фунт; 2) ступка; дробарка; 3) товкач, макогін; < 100— 152-мм гармата; а 5— п’яти фунтовий.
роип<1-Гоо1і$*і |'раипд'£и:1і/] аф марнотратний; реппу-\УІ8е апд ~ що заощаджує на дрібнйцях, а втрачає на велйкому.
роипдіпз ['раипдп]] п 1) подрібнення; 2) трамбування; 3) град куль (ударів); 4) биття.
роиші-поіе ['раипдпоиі] п асигнація в одйн фунт стерлінгів.
роші(1$-$1іі11іп£$-ап<1-репсе [ раипдг-71111]2ап(д)'реп8] аф грошовйй; мер-кантйльний, гендлярський.
рошкізіопе [раипдзіоип] п глйнис-тий (кам’янйй) ґрунт вугільного пласта.
рошк1-і¥ЄІ£М |'раипд'\уєіі] п гйря вагою в одйн фунт.
роиг [ро:] 1. п 1) злйва; 2) мет. ливнйк; < ~ роіпі температура застигання; 2. V 1) лйти(ся); ійе гаіп із -іпв дощ ллє як з відра; 2) наливати, розливати; ~ уоигзеИ апоійег сир о£ соїїее
рои
151
РО\¥
налййте собі ще чашку кави; 3) розливатися (про ріку)', 4) упадати в море (про ріку)', 5) щедро обдаровувати, осипати; іо ~ £ІГіз ироп зтЬ. осипати когось подарунками; 6) мет. відливати; лйти, заливати; □ ~ ГогіЬ випромінювати; сйпати (словами)', ~ іп валити (про дим); сйпатися, надходити у велйкій кількості; Іеііегз ~ед іп £гот аіі диагіегз листй сйпалися звідусіль; ~ оиі виливати, розливати (чай тощо); вивалювати (про натовп); ~ те оиі зоте \уаіег, ріеазе налййте мені водй, будь ласка; ~ (Ьгои^Ь лйтися крізь; < іі пєуєг гаіпз Ьиі іі ~з присл. біда одна не ходить, а з собою ще й горе водить.
роигЬоіге ['риаЬхуа:] п фр. чайові.
роигіпз ['ро:пі]] 1. п 1) наливання, розливання; 2) тех. розлйвка, заливання; 3) укладання; 2. аф 1) залив-нйй; ~ гаіп злйва; 2) розливнйй, розливальний; ~ §аіе мет. ливнйк.
роиграгіег [рио'ра:1еі] п фр. звич. рі неофіційні попередні переговори.
роиззе-саГе ['риізкоТеї] п фр. чарка лікеру (коньяку) до чорної кави (після обіду).
рои$$еПе [риґзеі] V кружляти, взявшись за руки.
році [раиі] 1. п 1) надутий вйгляд; надуті губи; 2) іхт. сомик; 3) пташеня; < іо Ье іп ійе ~з дутися; 2. V 1) надувати губи; дутися; 2) витягувати (губи).
роиіег ['раиіо] п 1) невдовблена (насуплена) людйна; 2) воластий голуб.
роуеіїу ['роуаіі] п 1) бідність; убогість; злйдні; 2) недостача, відсутність (чогось); ~ оГ ійе Іапд неродючість ґрунту; ~ оГ уііатіпз брак (відсутність) вітамінів; ~ го\у кін. розм. дрібні компанії, що виготовляють дешеві кінофільми; ~ ІЗ ПО 8ІП присл. бідність — не порок.
роуеіїу-8Ігіскеп ['роузіі,8іпкп] аф 1) дуже бідний, убогий, злиденний, нужденний; ~ реоріе люди, що живуть у злйднях; 2) зубожілий.
роуеіїу-зіпіск ['роузіївіглк] див. роуегіу-8ігіскеп.
роуудег ['раидо] 1. п 1) порошок; 2) пудра; 3) пил, курява; 4) порох; ~ скатне військ, пороховйй заряд; 8гпе11 оГ ~ бойовйй досвід; 5) швидкйй рух; натиск; хуіій (аі, іп) а ~ навально, бур-хлйво; < - Ііте гашене вапно; Гоод Гог ~ гарматне м’ясо; іо кеер опе’8 ~ сігу тримати порох сухйм; поі \уогій ~ апд 8Йоі шкурка вйчинки не варта; іо \¥38іе ~ апд 8Йоі марно витрачати зусилля (сйли); іо іаке а ~ утектй, не заплатйвши за квартйру; розм. ушйти-ся; 2. у 1) товктй, перетворювати на порошок; 2) перетворюватися на порошок; 3) посипати порошком; присипати; 4) пудритися; 5) напудрювати; припудрювати; 6) обсипати, цяткува
ти; 7) солйти (м'ясо); 8) розм. квапитися; мчати; 9) розм. дременути, ушй-тися, утектй.
роі¥(1ег-Ь1ие ['раида'ЬІи:] п 1) хім. окис кобальту; 2) зеленувато-блакйт-ний колір.
ро^угіег-Ьох ['раидоЬзкз] п пудрениця.
ромчіегесі ['раидод] аф 1) порошкоподібний; перетворений на порошок; пороховйдний; молотий; подрібнений; ~ тіїк молочний порошок; ~ тісе рйсове борошно; ~ 8оар мйльний порошок; ~ зи§аг цукрова пудра; 2) напудрений; 3) поцяткований^ покроплений, посйпаний; 4) розм. солоний; ~ ЬееГ солонйна.
ро5¥дег-Па$к [ раида'Пагвк] п поро-хівнйця.
ро^удег-Ьогп ['раида'Ьогп] п ріг для пороху.
[мл¥<1егіп£-ІиЬ ['раидапі] іаЬ] п діжка для соління м’яса.
ро^удег-іпзиПІаіог [ 'раидог'іпзоЛеііо] п мед. порошковдувач.
ромчіег-тазахіпе ['раидо,тждо'гі:п] п 1) пороховйй погріб; 2) мор. зарядний погріб, крюйт-камера.
ро\¥дег-теіа11иг£у І'раидоте'ізеїодзі] п порошкова металургія.
ро^удег-тіїї ['раида'тіі] п пороховйй завод.
ролудег-топкеу ['раидо,тлі]кі] п амер. робітнйк-підривнйк.
ро^дег-риП" ['раидарлЛ п 1) пушок (для пудрення); 2) амер. розм. обережний (спрйтний) боксер.
ро^удег-гоот ['раидогит] п 1) дамська туалетна кімната; 2) мор. зарядний погріб; крюйт-камера.
ро^удегу ['раидоп] аф 1) порошкоподібний; 2) розсйпчастий; пухкйй; 3) м’якйй; що легко перетворюється на порошок; 4) посйпаний порошком, укрйтий пйлом; 5) напудрений, припудрений.
ро5¥ег ['раио] 1. п 1) сйла; міць; 2) потужність; енергія; еіесігіс ~ електроенергія; 3) продуктйвність; 4) тех. двигун, машйна; ійе ~ із оп (оїї) двигун увімкнутий (вймкнутий); 5) могутність; влада, сйла; а рагіу іп ~ правляча партія; ійе ~ оГ ійе 1а\у сйла закону; 6) можлйвість; 7) розумова здібність; фізйчна здатність; 8) право, повноваження; ігеаіу-такіп§ ~ право укладення договорів; 1аг£Є ~з широкі повноваження; 9) юр. довіра, довір’я; 10) дієздатність; 11) держава; ійе Сгеаі Ро\уєгз велйкі держави; 1еадіп§ ~8 провідні держави; 12) розм. безліч, велйка кількість; а ~ оГ реоріе багато людей; 13) мат. степінь; 14) опт. сйла збільшення; 15) релігійний екстаз; < ~ Ьгаке гальмо з підсйлювачем; ~ сігсиіі ел. енергетйчна мережа; ~ еп§іпеегіп§ енергетика; ~ §епегаііоп тех. вироб-
нйцтво енергії; ~ йоизе електростанція; розм. дужа і енергійна людйна; сйльне угруповання; сйльна команда (футбольна); гарний гравець; ~ рагкіп§ механічне переміщення автомобілів у гараж; ~ ріапі електростанція; силова установка, двигун; ав. гвинтомоторна група; ~ геасіог енергетйчний реактор; ~ зіаііоп електростанція; генераторна станція; силова станція; писіеаг ~ зіаііоп атомна електростанція; ~ зіеег-іп§ рульове управління з підсйлювачем; ~ ігиск електрокар; електроваго-нетка; тоге ~ іо уоиг є!Ьо\у! бажаю успіху!; тегсІЇиІ ~з! сйли небесні!; ~ роїііісз політика з позйції сйли; 2. V 1) приводити в дію (в рух); 2) бути рушійним двигуном; 3) обладнувати силовйм двигуном.
ро^уегЬоаі ['раиоЬоиі] п моторний катер; моторна шлюпка.
ро5¥ег-діуе ['раиа'даїу] п ав. пікірування з працюючим двигуном.
ро^ег-гігіуеп ['раио'дпуп] аф тех. механізований, з механічним прйво-дом.
ро^уегед ['раиад] аф тех. самохідний.
ро^уег-Гасіог [раиоТаекіо] п коефіцієнт потужності.
ро^егійі ['раиоіиі] 1. аф 1) сйль-ний; потужний, могутній; ~ Ь1о\у сйль-ний удар; ~ тасйіпе потужна машйна; ~ соипігу могутня країна; 2) сильнодіючий; переконливий; ~ дги£ сильнодіючі ліки; ~ аг^итепі переконливий доказ; 3) яскравий; ~ зреесй яскрава промова; 4) розм. численний, велй-кий; ~ сгор велйкий (багатий) урожай; 2. асіу сйльно, дуже; Не \уаз ~ іігед він дуже стомйвся; він був дуже стомлений.
[м»¥ег-1ап(1іп£ ['раиа'іжпдн]] п ав. посадка з працюючим мотором.
ро^уег1е8$ ['раиаііз] аф 1) кволий, слабкйй, безсйлий; 2) безпомічний; І ат - іо Иеір уои я неспроможний допомог™ вам.
ро^уег-іоот ['раиоїшт] п механічний ткацький верстат.
ро^¥ег-та<1 ['раиатаед] аф одержимий жадобою влади.
ро^уег-рег-іііге |'раиара: Іі:іа] п тех. літрова потужність (двигуна).
ро^уег-за^у ['раиа'зо:] п тех. мото-пйлка.
роі¥ЄГ-8Іюуе1 ['раиаДлуІ) п екскаватор; механічна лопата.
ро^уег-8ігоке ['раиазігоик] п тех. робочий хід (двигуна).
(млуєг-іооі ['раиа'іи:1| п машйна--знаряддя.
ро\уег-ипй ['раиа'ішпіі] п 1) тех. силовйй агрегат; 2) силова установка; 3) фіз. одинйця потужності.
ро5У-\¥О\у ['раи\уаи| 1. и (дпжро\у\уо\у) 1) знахар, чаклун, жрець (у північноаме
рслу
152
рга
риканських індіанців); 2) амер. галасл йва нарада, збори, конференція; обговорення: 2. і’І) займатися знахарством; 2) обговорювати, радитися; вестй дружню розмову.
рох [рокз] п груб, сйфіліс.
родеоіапа [,роі8ои'1а:по] п геол. вулканічний туф.
рохгу [ р02і] п військ, розм. варення, джем.
ргааш |рга:т| п плоскодонне судно, плашкоут.
ргасіісаЬіІііу [. ргаекіїкУЬіІііі | п 1) здійсненність, здійсни цсть; 2) доцільність. практйчність; 3) прохідність (дороги}
ргасіісаЬІе |'ргаекіїкоЬІ] 1. п кін. операторська вишка: 2. аф 1) здійс-нймий, реальний; справжній: 2) ко-рйсний, придатний; 3) прохіднйй, проїзнії й (про дорогу); 4) театр, нс-декоратйвний; шо може бути вйкорис-таний.
ргасіісаі ['рггекіїкої] асі] 1) практй-чний; ~ асциаіпіапсе \¥іій а Іап^иа^е практйчне володіння мовою; ійе ~ ар-ріісаііоп оГ а іііеогу застосування теорії на практиці; оГ по - уаіие шо не має практйчної цінності; - гаїе оҐ іїге військ. бойова скоросгрільніс іь; 2) фактйчний, справжній; іо Наче сопігої мати фактйчний контро іь. 3) зручний, корйсний. доцільний. 4) здійснимий, реальний: 5) нсдинло-мований; шо не має спеціальної підготовки; 6) діловйтий, вправний: -1юи8ЄЧУІГе дбайлйва господиня; 7) спрйіниіі; < ~ ]окс розіграш; ~ ро1іііс8 політйчний захід; поліійчні махінації, політиканство; ~ роїііісіап політикан.
ргасіісаШу [,ргжкіі'каеІііі| п практйчність.
ргасіісаііу ['ргаекііко1і| асіс І) прак-тйчно, фактично, на ділі; по суті; ~ $реакіп& по суті кажучи; іо Іоок аі а циезііоп - дивйтися на (розглядати) питання з практйчної точки зору: 2) роз.м. майже; ~ по сЬап^е*і майже ніяких змін.
ргасіісе ['ргаекіїві п 1) практика, дія; застосування на практиці: здійснення; іп - на практиці, насправді, фактйчно; іо риі іп (іпіо) ~ здійснювати, проводити в життя; 2) звйчаіі, звйчка; сталий (заведений) порядок; 3) ритуал, церемоніал: 4) вправа, тренування; іо Ье оиі оі - розучйтися, давно не займатися (чимсь}; 5) навчальна стрільба; 6) діяльність, практика (лікаря, адвоката); 7} н>р. процесуальне право; 8) рі махінації, інтриги, підступи; соггирі -8 хабарництво, підкуп; 8Йагр -8 шахрайство; <• аіііііш-піііоп військ, навчальні боєприпаси: ~ &гоипсі військ, навчальний плац; с. г. дослідне поле.
ргасіісіап [ргаек'іі/п] п 1) практик; 2) практикуючий лікар (юрйст).
ргасіізе [ ргажіїз] V 1) тренуватися, практикуватися; займатися (чимсь); іо - іеппіз займатися тенісом; 2) тренувати, навчати; 3) практикувати; займатися діяльністю професіонально; іо - тедісіпе займатися лікувальною діяльністю; 4) здійснювати, застосовувати на практиці; 5) робйти за звйч-кою, мати звйчку: іо ~ еагіу гІ8іп£ мати звичку уставати рано; 6) займатися ін-трйгами (підступами); О оп (ироп) зловживати (чимсь); скористатися (чимсь}.
ргасіізесі [ рг<екіі8і] асі] досвідчений: умілий: вправний; ~ огаіог досвідчений промовець.
ргасіі8ег [ 'рга?кіі8о| п 1) тренер: 2) практикуючий лікар (юрйст); 3) ін-три ган.
ргасііііопег |ргаек'іі/по] п 1) практикуючий лікар (юрйст); £епега! ~ лікар загальної практики (терапевт і хірург); 2) професіонал.
рга<1 [ргаесі] п розм. кінь, коняка.
ргаесозпйа [ргі: 'кодпііо) рі від ргассо£пііит.
ргаесо§пііит [ргі:'кодтіот] п (рі ргаесо£пііа) основні відомості, необхідні -ця розуміння наступного.
ргаепоіпеп [ргі-'понтоні п (рі ргае-е ші.1 > в мене ім'я (на відміну від пріз-
•' < .<и І
рі«ігппнііііа |ргі пдіпіпл| рі від ргае-ІКДіВЛі
ріаероМог |ріі ргьіо] п старший учень, що сісжиіь іа дисципліною.
ргаеіогіап [ргі:'іо:поп| 1. п прето ріанець (у стародавньому Римі); І. аф преторіанський.
ргаеіогіит [ргі:'о;пот| п преторій (у стародавньому Римі).
рга^піаііс [ріаед'т«іік| аф 1) філос. нрагмаїйчний; 2) докучливий; шо втручається у чужі справи; 3) надмірно са-мовпевнений; 4) прагматичний, практичний.
ргазпіаіісаі [ргаед таеіікаї] аф 1) практичний; 2) філос. прагматйч-ний: 3) докучливий; 4) надмірно са-мовпевнений: 5) що втручається у чужі справи; 6) догматичний.
рга£таіІ8Пі ['ргаед тоііхт| п 1) філос. прагматйзм; 2) практйчність, практицизм; 3) настирливість, надокучливість; уїдливість, невідчепність: 4) догма-тйз.м: безапеляційність суджень.
рга&піаіІ8і [ргждтоііві] п 1) філос. прагматист: прихильник прагмагйзму: 2) людйна. що керується практйчними міркуваннями.
рга^тай/е [рг.'гдгпоіаїхі у раціона-лктйчно поясняти (міфоюгію тощо).
Рга^ие |рга;д| п геогр. н. м. Прага. Ргаіа [ ргаіо| п геогр. н. м. Прая, ріаіііе |'ріЕаи| п прерія; степ; <
Р. 8іаіс штат Прерій (Іллінойс); Р. 8іаіе8 штати району прерій (Іллінойс, Віскон-сін, Айова і Міннесота); - зсйоопег амер. іст. фургон для переселенців.
ргаігіе-сіііскеп ['ргсоп'фкоп] п орн. степовйй (лучнйй) тетерук.
ргаігіе-<1о§ ['ргсоп'сіод] п зоол. лучнйй (степовйй) собачка (песик).
ргаігіе-§гои$е [ 'ргєоп 'дгаи8| п (рі без змін) див. ргаігіс-сйіскеп.
ргаігіе-ууоіГ |'ргєоп\уи1Г| п (рі ргаі-гіе \уо1ує8 [ хуиіух]) зоол. койот, луговії й вовк.
ргаізаЬІе ['ргеїхоЬІ) аф похвальний: гідний похвалй.
ргаізс [ргсіх] 1. п І; похвала, хвала: іо Ье ччогійу оГ £геаі - бути гідним най-вйшої похвали; 2) рі вихваляння; іо 8ІП£ опе’8 о\хп ~8 займатися самовихвалянням: 3) прославляння; 4) шось гідне похвалй; гідність; іаслуга; - І8 поі рисієііп^ спасйбі — не пудинг, у рот не покладеш; 2. г 1) хвалії ти; 2) прославляти; вихваляти: звеличувати; іо ~ іо ійе 8кіе8 славити до небес: 3) оцінювані.
ргаізеГиІ |'ргеігГиі| аф 1) хвалебний: 2) похвальній!.
ргаІ8ЄІЄ88 [ ргеіх1і8| аф^негідний по-хвалй; негожий; вартий осуду.
ргаІ8еногіЬу [ 'ргеіх,\'о:ді] асі] гідний похвали; похвальний.
Ргакгіі 1'рга:кпі) п лінгв. пракрит, ргаїіпе ['рга:1і:п| п кул. 1) праліне; 2) горіх (мигдаль), підсмажений у цукрі.
ргат І [рта:т| п мор плашкоут; плоскодонне судно.
ргат II [рггеті п розм. 1) (скор. від регатЬиІаіог) дитяча коляска; 2) ручнйй візок.
ргапсе [рга:п8| І. п 1) стрибок; 2) гордовйта хода; 3) пихатість, зарозумілість; 2. у І) ставати дйбки; ро-бйти курбет; гарцювати (про коня); 2) підняти коня дйбки; 3) хизуватися; пишатися; величатися; ходйти півнем; 4) розм. танцювати, стрибати.
ргашііаі [’ргаепсіїоі] аф жарт, обідній; ~ іпуііаііоп запрошення на обід.
ргапйіргаед] 1. п військ. 1) успішне бомбардування; 2) зіткнення в повітрі (літаків); катастрофа; 2. у військ. 1) розбомбйти; 2) збити (літак).
ргапк [ргаедк] 1. п витівка, вибрик; пустощі; жарт; вихватка; іо ріау ~8 пустувати, витворяти; утнути штуку; вередувати, капризувати (про машину); 2. у 1) наряджати; прикрашати: 2) напускати туману.
ргапкіяИ [ рггедкі/1 аф 1) пустотлй-вий бешкетний; 2) капрйзний (про машину); 3) жартівливий
ргазе [ргеїх] п мін. празем, зеленуватий кварц.
ргаі |ргжі| п груб, зад, сіднйці.
ргаіе [ргеіі| 1. п базікання, гере-
рга
153
рге
вені; 2. V 1) базікати, патякати, ляпати (язиком); 2) розбовкувати, роздзвонювати.
ргаіег ['ртеїіа] п базіка; балакун; лепетуха, щебетуха.
ргаіГаїї ['ргзеіГо:!] п амер. театр, розм. падіння на зад (про клоуна тощо).
ргаііез ['ргеїіїх] п рІ діал. картопля.
ргаНпсоїе ['рггеіідкоиі] п орн. киргик, дерйхвіст.
ргаіідие ['ргаеіі:к] п фр. мор. посвідчення про зняття карантину; дозвіл на спілкування з берегом.
ргаНІе ['ргжії] 1. п 1) лепет; 2) балачки, несерйозна розмова; 2. V 1) лепетати (про дітей)', 2) теревенити.
ргаіііег ['ргжіїа] п 1) лепетун; 2) базіка; 3) дитина.
ргауііу ['ртаеуііі] п 1) непридатність; погана якість; 2) зіпсованість; порочність.
ргами [рго;п] п креветка.
ргахез ['ргаекзіїх] рі від ргахь.
ргахІ8 ['ргаеквіз] п (рі ргахе8) грецьк. 1) звйчай; 2) практика (на відміну від теорії)', 3) рі грам, прйклади, вправи.
ргау [ргеї] V 1) молйтися; 2) благати, прохати; І ~! дуже прошу вас!; будьте ласкаві!; будь ласка!; іо ~ Гог рагдоп благати про прощення: їо ~ іп аіс! оГ8гпЬ. клйкати когось на допомогу.
ргауег І [ргею] п 1) віруючий; молільник; той, що молиться; 2) прохач.
ргауег II [ргєа] п 1) молйтва; їо $ау опе’з -з молйтися, читати молитви: 2) відправа, служба божа; 3) прохання; благання; кіз ~ \уаз §гапїес1 його прохання було задоволене. ЬогсГз Р. «Отче наш».
ргауег-Ьоок ['ргєзЬик] п молитовник; требник.
ргауег-сагреі [ 'ргєз,ка:ріі( див. ргауег-ги£.
ргауегіиі ['ргезїиі] аф 1) богомільний, побожний; 2) молитовний; 3) благальний.
ргауег-таі ['ргєзтаеі] див. ргауег--ги£.
ргауег-тееііп£ ['рг£3,ті:іп]] п молитовні збори.
ргауег-пі£ ['ргєагдд] п молитовний килимок.
ргауег-йтег ['ргєздаиа) п мінарет.
ргауіпз ['ргепд] п моління, молйтва; благання; < їо Ье разї ~ Гог бути безнадійно хворим; Ье із Ьеуопд ~ він безнадійний (про безнадійно хворого або про дурня).
рге- [ргі:] рге/ надає значення передування'. до-, перед-; рге-еіесїіоп попередні вйбори; ргеЬізіогіс доісторйч-ний.
ргеасЬ [ргі:і/] 1. п проповідь; 2. г 1) проповідувати; читати проповідь; їо ~ СЬгізї проповідувати християнство: 2) виступати на захист (чогось); 3) повчати; напучувати: □ - (іоууп за
говорйти, не дати сказати й слова (співрозмовникові); ~ ир вихваляти, розхвалювати.
ргеасіїег ['ргкір] п проповідник.
ргеасЬИу ['ргі:і/іГаі] V 1) розм. читати нудні проповіді; читати скучні нотації: 2) знев. проповідувати.
ргеасіїіпз ['ргі:ї/іт]] 1. п 1) проповідування; 2) проповідь: 2. аф що проповідує; < - Ггіаг чсрнець-домініка-нець.
ргеасЬіпй-Ьоизе ['ргі:ї(п]Ьаи8| п молитовний дім. молитовня.
ргсасЬтспі ['ргі:і/піопі] п 1) чиган ня проповіді; 2) знев. (нудна) проповідь; повчання; мораль; нотація.
ргеасЬу ['ргі(]ї| аф розм. охочий до повчань; моралістичний. повчальний.
рге-асциаіпі ['ргі:з'кххеші] у знайомити попередньо: повідомляти попередні відомості.
ргеайшіззіоп [ 'ргі:осґіпі]п| п тех. випереджання впуску (пари тощо).
рге-агішопізії ['ргі:зд'тзпіЛ г попереджати, повідомляти заздалегідь.
ргеашЬіе [ргі: ’аеіпЬІ] 1. п 1) преамбула; 2) передмова, вступ; 2. г 1) складати преамбулу (передмову); 2) робйти вступне зауваження.
ргеатрііїїег (ргі:'аетрІїЕаіо] п рад. попередній підейлювач.
ргеаппоипсе ['ргі:а'паипз| у оголошувати завчасно (заздалегідь).
ргеарргеЬепзіоп [ 'ргі'., аерп'ЬепГп] п 1) упереджена думка; 2) погане передчуття: побоювання
ргеаггапзе [ 'ргі.з гетпсіз] г заздалегідь підготовляти (планувати).
ргеаггаїщесі ['ргі:о'геїпеїзеї] аф заздалегідь підготовлений; запланований, плановий.
ргеаггап£етепІ ['ргі'гетсізтопї] п попередня підготовка, завчасна домовленість.
ргеа$$етЬ1е(1 ['ргі:о'зетЬ1д| аф тех. завчасно (заздалегідь) складений (змонтований).
ргеаззигапсе ['ргйз'/изгзпз] п 1) попередня гарантія; завчасне запевнення; 2) упевненість, переконаність.
ргеаиШепсе [ргі:'о:сіі9П8] п юр. черговість вйступу юрйстів у суді (відповідно до їх звання).
ргеЬеімі ['ргеЬзпсі] п 1) пребенда (у католицькій церкві); 2) земля або податок, що дають пребенду.
ргесаісиїаіе (ргі:'кжПдиІеіі] г обчислювати заздалегідь.
рге-СашЬгіап ['ргі:'ка?тЬгюп| аф геол. докембрійський.
ргесапсеї [ргі:'каепзі| V попередньо погашати (поштові марки).
ргесарііаіізі ('ргі:'кгеріїоІт$ї| аф докапіталістичний.
ргесагіоиз [ргі'кєзгіз8] аф 1) ненадійний; сумнівний; випадковий: нс-
стійкйй; ~ розіііоп нестійке становище; 2) ризикований, небезпечний; іо Ье іп а ~ 8ішаііоп бути у небезпечному становищі; 3) необгрунтований; ~ аг-£итепі необгрунтований доказ; 4) юр. відклйчний.
ргесагіои$1у [рп'кєопз8Іі] адг 1) ненадійно; сумнівно; випадково; нестійко; 2) ризиковано; небезпечно: 3) необгрунтовано; іо ііус ~ сяк-так перебиватися.
ргесазі [ ргі:'ка:8і| аф буд. 1) заводського вйготовлення; 2) збірного гйпу.
ргесаіогу [ ргекоїп| афпрохальніїй: благаючий.
ргесаиііоп [рп'кз:/п| п І) обережність; передбачливість; осторога; 2) застережний (запобіжний) захід; іо їаке ^8 а^аіпзї Гіге вжйти запобіжних заходів проти пожежі.
ргесаиіюпагу [ргі'кз:/поп| аф попереджувальний; застережний: запобіжний; ~ тсамдгез запобіжні заходи.
ргесаиііоиз [рп'кз:(08| аф‘передбач ливий; обережний; обачний
ргесегіе [рп'8І:с1] V 1) передуваїи, 2) ітй (бути, перебувати) попереду. 3) подавати перед (чимсь); іо ~ а Іесіиге \уііЬ а Ге\с \¥огсІ8 сказати перед лекції ю кілька слів; 4) переважати, мати вище становище (звання тощо); 5) бути важливішим; 11118 іа8к ПОХУ '8 ехегу оїГ.ег ргоЬІст це завдання тепер найважливіше.
ргесеїіепсе [рп:'8І:<Ьп8| п І) пере дування: 2) першочерговість; перова га; пріоритет; 3) старшинство: першість; вище становище; їо йахе (іо їаке) - оҐ8гпЬ. займати вищу від когось посаду: іо їаке - оГ 8тпік. передувати чомусь.
ргесеЛепі І ['ргезісЬпі] п (судовий) прецедент: 'хіїкоиї ~ безпрецедентний, безприкладний.
ргессдепі II [ргі 8І:<Ьпї] аф попередній; - еуепі$ попередні події; соп-СІЙІОП8 ~ попередні умови.
ргесесіепіегі [ рі еьісізпїісі] аф обгрунтований (судовим) прецедентом.
ргессйспііу [ргі'8І:сіопі1і] аЛг колись, раніше, в минулому.
ргесе(ііп§ [ргі:'8І:дід] аф попередній; шо передує; шо йде попереду.
ргесепі [рп'8ЄПї| г бути регентом, керувати хором (церковним).
ргесспіог [рпЧепіз] п регент хору (церковного).
ргесері |'ргі:8ерї| п 1) напучення, повчання; 2) правило; вказівка; 3) інструкція; 1) заповідь; 5) юр. розпорядження, наказ; 6) виклик, повістка в суд.
ргесерііуе [ртіЧеріїх] аф повчальний. напутливий.
ргесеріог (ргіЧерЮ) п наставник
рге
154
рге
ргесеріогіаі [ургі:8ер'го:гі9І] асі] наставницький.
ргесерігезд [рп'зерігіз] п 1) наставниця; 2) гувернантка.
ргесе$$іоп [рп'зе/п] п 1) першочерговість; пріоритет; 2) передування; 3) старшинство; першість; 4) астр. прецесія; ріапеіагу ~ планетна прецесія.
рге-СІігізІіап ['ргіґкпздап] асі] дохристиянський.
ргесіпсі ['ргкзгдкс] п 1) загороджена територія навколо будинку (особл. навколо церкви); 2) рі околиці міста; 3) межа; \¥ІіЬіп ійе сііу ~8 у межах міста; 4) амер. вйборча (поліцейська) дільнйця.
ргесіозііу [,рге/і'08111] п манірна вй-шуканість; вйтонченість (мови, стилю).
ргесіои$ ['рге/98] 1. п любий; до-рогйй; мйлий; ту ~ мій любий; мій дорогйй; ту ~ баг1іп§ мій коханий, мій дорогенький; 2. асі] 1) коштовний, дорогоцінний; ~ зіопез коштовні камені; ~ теіаіз благородні метали; ~ кпо\у1есі§е цінні знання; 2) манірний, вйшуканий, вйтончений (про мову тощо); 3) досконалий, абсолютний; справжнісінький; страшенний; а ~ газ-саі справжнісінький шахрай; а ~ Гипк страшенний боягуз; Ье ійіпкз а ~ 8І§Ьі іоо тисЬ оГ ЬітзеІГ він занадто високої думки про себе; 3. аіїїрозм. дуже, здорово; страшенно; ~ Гєу/ дуже мало; іі із - соїб страшенно холодно; іЬеге із ~ Іііііе Ьоре майже нема надії.
ргесірісе [ 'рГЄ8ірі8] П 1) обрйв, Кру-тояр; прірва; провалля; безодня; 2) перен. ризиковане (небезпечне) становище; іо зіапсі оп іЬе Ьгіпк оГ а ~ бути в небезпечному становищі; стояти на краю безодні.
ргесірііаЬіІііу [рп,8ірі1з'Ьі1і1і] п хім. осаджуваність; здатність осаджуватися.
ргесірйаЬІе [рп'зірііаЬІ] аф хім. осаджуваний.
ргесірііапсе [рп'зірііапз] див. рге-сірііапсу.
ргесірйапсу [рп'зірііапзі] п 1) навальність, стрімкість; поспішність, кваплйвість; 2) необачність; нерозсудливість.
ргесірііапі [рп'зірііапі] 1. п осаджуюча речовина; 2. аф 1) навальний, стрімкйй; 2) необачний; кваплйвий; 3) що навально падає (спускається) унйз.
ргесірііаіе І [ргі зіріііі] 1. п хім. осад, осадок; 2. асі] 1) навальний, стрімкйй; ~ Пі^йі спішна (кваплйва) втеча; 2) раптовий, несподіваний; швидкйй; 3) необачний; поспішний; нерозсудливий; ~ асііоп необачний вчйнок; 4) що стрімко (швйдко) падає унйз.
ргесірйаіе II [рп'зіріїеіі] V 1) скидати; кйдати, вал йти; іо ~ опезеІГ кй-
датися унйз головою; 2) перен. кйдати у вир (безодню), ввергати; іо ~ а соип-ігу іпіо \¥аг ввергнути країну у війну; 3) прискорювати; квапити; підганяти; іо - таііегз прискорювати хід подій; 4) хім. осаджувати (ся); відмулюва-ти(ся); 5) випадати (про опади).
ргесірііаііоп [рп,8ірі іеі/п] п 1) повалення; скйнення; 2) стрімке падіння; швидкйй спуск; 3) навальність; стрімкість; 4) необачність; кваплйвість, поспішність; 5) прискорення; 6) хім. осаджування; осідання; 7) метеор. випадання опадів; опади; < ~ іапк (уаі) тех. відстійник.
ргесірііаіог [рп'зірііеііа] п 1) хім. осадник (реагент); 2) апарат для осаджування.
ргесірйои$ [ргі зірііаз] аф 1) обрй-вистий; стрімкйй; крутйй; прямовйс-ний; ~ сіезсепі крутйй спуск; ~ сііГГз стрімчасті скелі; 2) нестрймний; шалений; 3) поспішний; необачний.
ргесіз ['ргеїзі:] фр. 1. п короткий вйклад, конспект; реферат; 2. V коротко викладати; складати конспект (реферат).
ргесізе [рп'заіз] 1. аф 1) точний; певний; ~ деГіпіііоп точне (чітке) відзначення; іЬе ~ теапіп£ точне значення; ~ теазигетепіз точні розміри; іо аггіуе аі іЬе ~ тотепі прибути точно в строк; 2) пунктуальний, акуратний; педантйчний; зйе із уегу ~ аЬоиі доіп£ Ьег диіу вона дуже акуратно виконує свої обов’язки; 3) чіткйй, яснйй; виразний (про звук тощо); 2. у уточняти; точно визначати.
ргесі$е!у [ргі'заїзіі] адк 1) точно; певно; аі Гіує о’сіоск ~ точно о п’ятій годйні; 2) саме, точно так; цілком правильно (вірно) (у відповіді).
ргесізепезз [ргҐ8аі8Пі8] п точність; чіткість.
ргесі$іап [ргі'зізп] п 1) педант, формаліст; 2) пуританин.
ргесІ8Іаш$т [рп'зізпігт] п формалізм, педантйзм.
ргесізіоп [рп'зізп] п 1) точність, чіткість; ~ оГ ехргеззіоп точність вйсло-ву; 2) акуратність; 3) влучність; < -афизітепі військ, точна пристрілка; -аттеіег прецизійний амперметр; ~ Ьаіапсе точні терезй; ~ ЬотЬіп§ військ. прицільне бомбардування; ~ Гіге військ. прицільний (влучний) вогонь; ~ іп-зігитепі точний прйлад.
ргесі8-\угіііп£ ['ргеїзі :,гаіііі]] п конспектування.
рге-сііегі [ргіґзаііїсі] аф вищезгаданий, вищенаведений.
рге-сіа88Іса! [ 'ргі: кіаезікаї] аф до-класйчний.
ргесішіе [ргі'к1и:с1] у 1) відвертати, усувати, запобігати; (о ~ тізипсіег-8іапдіп§ усунути непорозуміння; 2) заважати, перешкоджати; виключа
ти можлйвість, робйти неможлйвим; іо Ье Ггош ап оррогіипііу бути позбавленим сприятливої (слушної) нагоди.
ргесіїюіоп [ргі'к1и:зп] п 1) перешкода, завада; 2) усунення, відвернення.
ргес!и$іуе [рп'кішзіу] аф превен-тйвний; запобіжний; ~ оГ ітргоуетепі що заважає поліпшенню.
ргесосіои$ [рп'кои/аз] аф 1) рано розвйнений; не по літах розвйнутий; ~ сЬіІд не по літах розвйнута дитйна; 2) передчасний; ~ таіигііу передчасна зрілість; 3) с. г. скороспілий, скоро-стйглий; ранній.
ргесосііу [рп'козііі] п 1) ранній розвиток; 2) передчасний розвиток; 3) с. г. скороспілість, скоростйглість.
ргесозпіііоп ['ргі:кад'пі/п] п 1) передбачення; 2) юр. попередній допит (свідків).
ргесотЬи$ііоп ['ргі:кат'Ьлзі[п] п тех. передкамерне горіння (в дизелі); ~ скатЬег форкамера.
ргесотриіед ['ргі:кат'ріи:іісі] аф заздалегідь розрахований (обчйсле-ний); ~ §иісіапсе військ, програмне наведення снаряда.
ргесопсеіуе ['ргі:кап'зі:у] у заздалегідь скласти собі думку; уявляти собі наперед.
ргесопсеіуе<1 [ 'ргі:кап'зі:усі] аф заздалегідь спланований; упереджений; ~ поііоп упереджена думка.
ргесопсерііоп ['ргі:кап'зер/ап] п 1) упереджена думка; упередження; заздалегідь складена думка; 2) забобон, передсуд; іо Ггее опезеІГ Ггот аіі ~з позбутися всіляких забобонів.
ргесопсегі ['ргі:кап'8а:і] у домовлятися заздалегідь; досягати попередньої угоди; вступати в попередню угоду.
ргесопсегіесі [ 'ргі:кап'за:іісі] аф обумовлений заздалегідь; ~ ріап заздалегідь погоджений план.
рге-сошіетп ['ргг.кап'сіет] у осуджувати заздалегідь.
рге-соп<1іііоп [ 'ргі:кап сй/п] 1. п попередня (неодмінна) умова; передумова; 2. у 1) обумовити (застерегтй) заздалегідь; 2) тех. попередньо обробляти.
ргесопіге [ 'ргі:капаіх] у 1) оголошувати, оповіщати; 2) церк. оголошувати папський указ про затвердження єпйскопом (когось).
рге-Сопциезі [ ргі: кздкм/езі] аф іст. донорманський; що стосується періоду до норманського завоювання (Англії у 1066 р.).
ргесопзсіоиз [ргі: 'коп/аз] аф перед-свідомий.
рге-сопігасі [ргі: копіггекі] п раніше укладений договір; раніше укладений шлюбний контракт.
рге
155
рге
ргесопііаі ['ргі:'ко:дю1] асі] передсерцевий, прекордіальний.
рге-С08Іа! [ргі:'ко8І1] аф анат. пе-редреберний.
рге-сгііісаі [ргі: кпіікаї] аф перед-крйзовий.
ргесиг8І¥Є [ргі:'ка:8іу] див. ргесиг-80 Гу.
ргесиг8ог [ргі:'кз:80] п 1) попередник; предтеча; 2) провісник; 3) фіз. первісна частка.
ргесіїгзогу [ргі:'кз:8оп] аф 1) попередній, заздалегідний; 2) провісний, пророчий; ~ зутріотз оГ а Гєуєг симптоми початку пропасниці.
ргес1асіои8 [рп'сіеі/оз] аф хижий, хижацький.
ргейаіе [ргі:'дей] V 1) датувати заднім (більш раннім) числом; 2) статися (відбутися) до якогось числа.
ргесіаіог [ 'ргесіоіо] п хижак (тж перен.).
ргегіаіогу ['ргедаізп] аф 1) грабіжницький; хижацький; ~ Ьапсіз банди (ватаги) грабіжників; ~ іпзппсі хижацький інстинкт; ~ паіиге хижацька натура; ~ \уаг грабіжницька війна; 2) хй-жий; ~ Ьігдз хйжі птахй.
ргеда^п ['ргі.'дз.п] аф передранковий, досвітній.
ргесіесеазе ['ргі:с1Ґ8І:8] 1. п чиясь більш рання смерть; 2. V померти раніше (від когось).
рґЄ(ІЄСЄ88ОГ [ 'ргі:СІ18Є80] п 1) попередник; ту ~ іп оГГісе мій попередник на цій посаді; 2) предмет, замінений іншим; 3) предок.
ргейеїіпе ['ргі:діТаіп] V визначати наперед; зумовлювати.
ргейеїїпіііоп [ 'ргі:,деГі пі/п] п вй-значення наперед.
ргейе8І£ііа<е [ргіґсіехідпеїі] аф 1) призначений; обумовлений; 2) що установлює наперед.
рге<1Є8І£ііаіюп [ргі:,де2ід 'пеі/п] п 1) вйзначення наперед; приречення; 2) установлення наперед.
рге<ІЄ8Ііпагіап [ргі:, девіз'пєапап] п фаталіст; той, що вірить у призначення (у неминучість); прихйльник приреченості.
ргедезііпаіе І [ргі:'девіїпіі] аф вй-значений, призначений.
рге<1е8ііпаіе II [ргі: 'дезіїпей] V визначати (призначати, накреслювати) наперед.
рге<1е§ііпаііоп [ргідевії 'пеі/п] п вйзначення наперед; доля.
ргесіезііпе [ргіґдезПп] V звич. разз. визначати наперед; призначати.
ргеЛеіегтіпаііоп ['ргі: д і До: ті'пеі/п] п вйзначення наперед; приречення.
ргегіеіегтіпе ['ргі:діЧо:тіп] V 1) визначати наперед; зумовлювати; 2) заздалегідь визначати (підраховувати); 3) впливати (на когось)', викликати
упередження; 4) спрямовувати у певному напрямі (чиїсь дії).
рге<1еіеппіпе<1 ['ргі:ді'іа:тіпд] аф 1) вйрішений (обумовлений) наперед; 2) упереджений.
ргеШаІ ['ргі:діаі] аф 1) земельний; нерухомий (про майно); 2) сільський, аграрний; 3) прикріплений до землі; ~ зегГ кріпак; ~ геїаііопзкір взаємовідносини між поміщиком і кріпаками.
ргеШсатепі [рп'дікатапі] п 1) скрутне (неприємне) становище; іо Ье іп ап ау/ку/агд ~ бути у ніяковому (незручному) становищі; 2) лог. категорія.
ргедісапі [ргедікапі] 1. п церк. 1) проповідник; 2) священик голландської протестантської церкви; 2. аф проповідницький; що любить читати проповіді.
ргеШсаІе І ['ргедікй] п 1) грам. прйсудок, предикат; 2) лог. твердження.
ргейісаіе II ['ргедікеїі] V 1) твердити, стверджувати; робйти заяву; 2) проповідувати; 3) амер. обґрунтовувати фактами; 4) наводити на думку.
ргеШсаііоп [,ргеді'кеі/п] п 1) твердження; 2) грам, предикація.
ргесіісаііуе [рп'дікаГіу] 1. п грам. іменна частйна прйсудка, предика-тйвний член; 2. аф грам, предикатйв-ний.
ргедісі [ргі'дікі] у 1) провіщати, передрікати; передбачати; пророкувати; іо ~ іЬе Гиіиге передбачити майбутнє; 2) передувати, випереджати.
ргесіісіесі [рп'дікіїд] аф 1) передбачений; провіщений, напророчений; 2) перестережений; обчйслений наперед.
ргесіісііоп [ргідік/ап] п 1) передбачення, провіщення; пророцтво; прогноз; 2) попередження; застереження; 3) передобчйслення.
ргедісііуе [ргі'дікіїу] аф провісний; пророчий.
ргедісіог [рп'дікіа] п 1) провісник, віщун; завбачник; пророк; 2) синоптик; 3) військ, прйлад управління артилерійським зенітним вогнем.
рге<1і§Є8і [,ргі:даі'дзевІ] V 1) фізл. попередньо перетравлювати їжу; підготовляти їжу для засвоєння до введення її в організм; 2) підготовляти для вжитку; іо ~ а Ьоок Гог зсЬоо! скіідгеп адаптувати кнйгу для школярів.
ргеШкапі [ргедікапі] п священик голландської протестантської церкви.
ргесіііесііоп [,ргі:діЧек/п] п 1) прй-страсть, схйльність (до — Гог); 2) віддавання переваги, уподобання.
рге(ІІ8ро8Є [ ргі.діз'роиг] V 1) привертати, схиляти (до чогось — іо); 2) настроювати (на щось).
ргедівровед [ ргі:діз роихд] аф привернений; схйльний.
рге(1І8ро8Ііюп	[ 'ргі ^дізра'гі/п] п
схйльність, нахил.
ргедотіпапсе [рп'дзтіпзпз] п переважання, перевага; панування.
ргедотіпапсу [рп'доттапзі] див. ргедотіпапсе.
ргедотіпапі [рп'дотіпапі] 1. п переважаючий вплив; панування; най-важлйвіша рйса; 2. аф 1) переважний, переважаючий; що переважає; превалюючий; 2) панівнйй, пануючий, домінуючий (над чимсь — оуєг); 3) що височйть (над чимсь — оуєг).
ргедотіпаіе [рп'дзтіпей] у 1) переважати; превалювати; 2) панувати, домінувати (над — оуєг); 3) височіти.
ргедоош [ргі:'ди:т] у прирікати, осуджувати заздалегідь (наперед).
ргее [ргі:] у пробувати; іо ~ ійе тоиік оГзтЬ. поцілувати когось у губи.
рге-еіесііоп ['ргі:і'1ек/п] 1. п попередні вйбори; 2. аф передвйборний; ~ рготізез передвйборні обіцянки.
ргеет [ргі:т] п амер. розм. прем’єра (фільму тощо).
рге-етіпепсе [ргіґетіпапв] п величезна перевага; вйщість; винятковість.
рге-етіпепі [ргіґетіпапі] аф що перевершує інших; видатнйй; винятковий.
рге-ешрі [ргі:'ет(р)і] у 1) купувати раніше від інших; 2) амер. заволодіти державною землею для одержання переважного права на ії придбання; 3) розм. заволодіти раніше від інших (землею тощо).
рге-етрііоп [ргі:'ет(р)/п] п 1) переважне право придбання; 2) розм. захоплення, оволодіння; < ~ гі§йі амер. переважне право купйти освоєну земельну ділянку.
рге-етрііуе [ргі:'ет(р)ііу] аф 1) переважний; 2) застережний, запобіжний; превентйвний, перестережливий; ~ аііаск превентйвний (запобіжний) удар.
ргееп [ргі:п] 1. п розм. 1) брошка; шпйлька; 2) дешева дрібнйчка; 2. у 1) розм. приколювати шпйлькою; 2) чйстити дзьобом пір’я; іо ~ опезеІГ чепурйтися; пишатися собою; бути са-мовдоволеним.
рге-еп£а£е ['ргі:ш'деідз] у 1) заздалегідь пообіцяти вйдати (вййти) заміж; 2) заздалегідь привернути на свою сторону.
рге-еп£а£етепі ['рп:т'деідзтапі] п 1) раніше дане слово (зобов’язання); 2) попередня домовленість про шлюб; заручини; 3) заздалегідь укладена угода.
рге-е8іаЬ1І8Іі [ 'ргі :і8'іаеЬ1і{] у установлювати заздалегідь.
рге-Є8іаЬ1І8Ііе(і ['ргі:і8'іаеЬ1ф] аф раніше установлений.
рге-ехіїіап [ 'ргі:ед 'гііізп] аф іст. що
рге
156
рге
належить до часів довавилонського полонення євреїв.
рге-ехі§1 ['ргі:ід'гі8І] V існувати до (чогось).
рге-ехі$іепі ['ргіїїд'гізїапі] асі/ 1) що існував до (чогось); 2) рел. передсущий.
ргеГаЬ ['ргі:ГжЬ] п (скор. від ргеГаЬ-гісаіед Ьоизе) збірний будйнок.
ргеГаЬгісаІе ['ргі:ТаеЬгікеіІ] V виготовляти заводським способом; виготовляти заздалегідь.
ргеГаЬгісаіед [ 'ргі: ТаеЬпкеїПд] асі] вйготовлений заводськйм способом; вйготовлений заздалегідь; збірний; ~ йоизе збірний будйнок.
ргеГасе ['ргеГіз] 1. п 1) передмова; вступна частйна; вступ; пролог; 2) (тж Р.) церк. проскомідія; 2. V 1) робйти вступ; 2) давати (додавати) передмову; подавати (вступ тощо); 3) робйти попередні зауваження; 4) бути вступом, передувати (чомусь); 5) починати (Ьу, \¥ІШ).
ргеГаіогіаІ [,ргеГо'іо:по1] див. ргеГа-іогу.
ргеГаіогу ['ргеГаїоп] асі] вступнйй; попередній; ~ гетагкз попередні зауваження.
ргеГесі ['ргі:ГекС] п 1) префект, глава департаменту (у Франції); 2) начальник поліції, префект; 3) шк. староста класу, старший учень (у привілейованих школах).
ргеГесіогаї [ 'ргі: Текіогої] асі] пре-фектурний.
ргеГесіогіаІ [,ргі:Гек'іо:по1] див. рге-Гесїогаї.
ргеГесіиге ['ргігГек^ио] п префектура.
ргеГег [рпТо:] V 1) віддавати перевагу; воліти, вважати за краще, визнавати за краще; Не ~гед іо діє гаїЬег (Ьап зиггепдег він вважав за краще умерти, ніж здатися; він волів умерти, а не здатися; 2) подавати, представляти, висувати (вимогу тощо); іо ~ а сйаг£Є а^аіпзі 8гпЬ. вйсунути обвинувачення проти когось; 3) підвйщувати (в чині); просувати (по службі).
ргеґегаЬіІИу [,ргаГага'ЬіІііі] див. рге-ГегаЬ1епе88.
ргеГегаЬІе [ргеГзгоЬІ] асі] кращий, найкращий.
ргеГегаЬ1епе$$ [ 'ргеГогоЬІпіз] п кра-шість; перевага.
ргеГегаЬІу І'ргеГогоЬІі] асК' краще, найкраще.
ргеГегепсе |'ргеГаг9П8] п 1) перевага; віддання переваги; 2) вйбір; те, чому віддається перевага; \уЬаі із уоиг ~? чому ви віддаєте перевагу?; 3) юр. привілеєве право; право кредитора на привілеєве задоволення (при неспроможності боржника); 4) пільгове мй-то; преференція; 5) преферанс (гра); < ~ 8Ьаге (8іоск) привілейована акція; ~ уоііп& система голосування, колй вй-
борець позначає цйфрами перед прізвищами кандидатів, в якому порядку він голосує за них.
ргеГегепі ['ргеГгапі] асі] юр. що має перевагу (переважне право).
ргеГегеїгііаІ [ургеГа'геп/о1] асі] 1) що має перевагу; що дає перевагу; кращий, найкращий; ~ 8Ьор амер. підприємство, що віддає перевагу членам профспілки при найманні на роботу (просуванні по сл^окбі тощо); 2) піль-говйй; преференційний; ~ диііез преференційне мйто; ~ іагіГГ преференційний мйтний тарйф; ~ ігапзрогіаііоп гаіез пільговйй тарйф за провезення вантажу; 3) привілейований (про акції); 4) селектйвний, вйбірний.
ргеГегепііаІіхт [ургеГо'гепїо1ігт] п ек. система пільговйх тарйфів; преференційна система.
ргеГегтепі [рпТз:тапі] п 1) просування по службі; підвйщення; 2) високе становище (особл. в церкві).
ргеГеггед [рпТо:д] асі] ек. привілейований; ~ деЬі борг, що погашається в першу чергу; ~ діуідепд дивіденд за привілейованими акціями; - 8Ьаге привілейована акція.
ргей^игайоп [ургі:уГідди'геі/п] п 1) прообраз; 2) зображення, подання в образі.
ргеГі£ііге [ргі:'Гіда] V 1) уявляти собі; малювати у своїй уяві; уявляти у думці; 2) бути прообразом (прототй-пом).
ргеПх І [ ргі:Гік8] п 1) грам, префікс, прйросток; 2) тйтул (звання) перед власним ім’ям (8іг, Ог., Мг. тощо).
ргеїїх II [ргі.Тікз] V 1) грам, додавати префікс (прйросток) (до слова); 2) ставити перед словом частку; 3) ставити перед власним ім’ям тйтул (звання тощо); 4) приставляти спереду; іо ~ а (іде іо а Ьоок дати заголовок кнйзі, озаглавити кнйгу.
ргеПхіоп [ргі:Тік/п] п грам, префіксація.
ргеГіхіиге [ргі:Тікзір] п 1) префіксація; 2) грам, префікс.
ргеГопп [ргі:То:т] у 1) формувати заздалегідь; 2) визначати наперед.
ргеГогтаііоп [ургі:Гз; теї/п] п біол. преформізм; преформація.
ргеГоппаіІуе [ргі:То:та(іу] асі] грам. словотворчий.
рге-£Іасіа1 [ргі.'діеізрі] асі] дольо-довиковий.
рге£паЬіе [ргедпоЬІ] асі] 1) ненадійно захйщений (зміцнений); приступний (для нападів); 2) уразлйвий, слабкйй; ійе опіу ~ роіпі єдине ураз-лйве місце.
ргезпапсу [ргедпопві] п 1) вагітність; 2) жеребність; тільність; поросність; кітність тощо; 3) череватість; 4) багатство уяви; кмітлйвість, тяму
чість; винахідливість; 5) змістовність, важлйвість, ваговйтість; 6) заст. родючість (грунту).
ргедпапі ['ргедпопі] асі] 1) вагітна; 2) жеребна; тільна; поросна; кітна тощо; ~ со\у тільна корова; ~ таке жеребна кобйла; 3) сповнений ідей, з багатою уявою; винахідливий; 4) сповнений змісту; змістовний; вагомий, важлйвий; 5) багатий на (щось), що таїть у собі; єуєпі8 ~ \уі(1і дап£егои8 соп8едиепсе8 події, що таять у собі небезпечні наслідки; 6) заст. родючий; іЬе ~ Гіе1д8 родючі ланй.
ргеЬагуе8і ['ргі:'Ьа:уі8(] п перед-жнйвний період.
ргеЬеаі [ргі:'Ьіі] у попередньо нагрівати, підігрівати.
ргеЬеаііпз [ргі:'Ьііід] п тех. підігрівання, попереднє нагрівання.
ргеЬеп$і1е [рп'ЬепзаіІ] асі] зоол. хапальний; чіпкйй; пристосований для хапання.
ргеЬепзіоп [рп'Ьеп/оп] п 1) хапання; 2) зоол. схоплювання; захоплювання; 3) кмітлйвість, тямучість; чіпкість (розуму).
ргеЬізІогіс |'ргі:Ьі8'Юпк] асі] 1) до-історйчний; 2) ірон. дуже старйй, старезний; старомодний; ~ іоке заяложений жарт.
ргеЬі$іогу ['ргі: Ьізіоп] п 1) передісторія; 2) сукупність відомостей про доісторйчну епоху.
рге-іішпап ['ргі:'Ь]и:топ] асі] що існував до появи людйни на землі.
ргеізпіііоп [ 'ргі:ід пі/п] п тех. передчасне запалення; передчасний спалах; ~ сЬатЬег форкамера (двигуна).
ргеішіисііоп [ 'ргі:т 'длк/п] асі] військ, допризбвнйй; ~ а§е допризов-нйй вік.
рге]и(1§е |'ргі:'дзлдз] у 1) оцінювати заздалегідь; вирішувати наперед; 2) юр. ухвалювати судове рішення до розгляду справи (до належного розслідування); 3) складати необгрунтоване судження (про суддю).
ргеіімізетепі ['ргі:'дзлдзтопг| п 1) ухвалення рішення до розгляду справи в суді (до належного розслідування); 2) упередженість, небезсторонність (судді тощо).
рге]и<1ісаііоп [ 'ргі :,дзи:ді 'кеі/п| п 1) заздалегідь складена думка; упередженість; 2) юр. судовий прецедент; окрема ухвала (суду).
рге<)іі(іісе [ ргедзиді8| 1. п 1) упереджена думка; упередження; ичіЬоиі ~ неупереджено; 2) забобон: несправедливість; шкода, заподіяна неспра-ведлйвим рішенням суду; 2. у 1) викликати упередження; створювати упереджену думку (проти — а&аіп8(); 2) привертати когось (до когось — іп Гауоиг оГ зтЬ.); 3) псувати; завдавати
рге
157
рге
шкоди, зменшувати (шанси тощо); 4) ставити під сумнів.
рге]и<1ісіа1 [,ргесізи'сіі/а1] асі] згубний; шкідлйвий; ~ іо паііопаї зесигііу згубний для безпеки країни.
ргеїасу ['ргеїазі] п 1) прелатство; 2) (Йіе ~) збірн. (вжив, як зіп§) найвищі сановники церкви; 3) знев. єпископальна система (церковного) управління.
ргеїаіе ['ргеїй] п 1) прелат; 2) амер. священик.
рге1аіе$$ ['ргеїзіїз] п абатйса. ргеїаігу ['ргеїоіп] див. ргеїасу. ргеїесі [рп'їекі] V читати лекцію, ргеїесііоп [рп'1ек/п] п лекція (особл. в університеті).
ргеїесіог [рп'їеко] п лектор (особл. в університеті).
ргеїіЬаііоп ['ргі:1аі'Ьеі/п] п смакування наперед, передчуття.
ргеїіш [рп'їіт] п 1) (скор. від рге-Іітіпагу ехатіпаііоп) вступнйй екзамен; 2) рі (скор. від ргеїітіпагу ра§е8) друк, збірний аркуш.
ргеїітіпагу [рп'їітіпап] 1. п 1) звич. ріпідготовчий захід; перший крок; приготування; 2) рі попередні переговори; ргеїітіпагіез оГ реасе попередні умови миру; 3) рі відбіркбві змагання; 4) рі пробні вйбори президента (у США); І. аф попередній; ~ пе§оііаПоп8 попередні переговори; ~ ехатіпагіоп вступнйй екзамен; юр. попередній допит; -гоипсЕ спорт, попередні змагання; < ~ асііоп військ, бій передовйх підрозділів; ~ Ьгеакіп§ гірн. крупне подрібнення; ~ ра§Є8 друк, збірний аркуш; ~ \уогк підготовча робота.
ргеїоад [ргі:'Іоисі] п тех. попереднє навантаження.
ргеїшіе ['ргеЦшсі] 1. п 1) вступ (до — іо, оГ); 2) муз. прелюдія; 2. г 1) бути вступом; 2) робйти вступ, починати; 3) муз. прелюдувати.
ргеїизіоп [рп'Ци:зп] п 1) вступ; 2) муз. виконання прелюдії, прелюду-вання.
рге!и$іуе [рп'Цшзіу] асі] вступнйй.
ргетаіиге [,ргето'і]иа] 1. п військ. передчасний вйбух (снаряда тощо); 2. асі] 1) передчасний; ~ Ьігій передчасне народження; ~ деаік передчасна (дочасна) смерть; 2) ранній; ~ Гго$і$ ранні морози; 3) поспішний; непродуманий; ~ бесІ8Іоп кваплйве рішення.
ргетаШгеІу кргета'йиаіі] асіу 1) передчасно; 2) поспішно, кваплйво.
ргетаіигепе88 [,ргета'і]иапі8] див. ргетаіигііу.
ргетаіигііу [,ргета'ііиапіі] п 1) ранній (передчасний) розвиток; 2) передчасність; 3) поспішність; квапливість.
ргешахіїїагу ['ргі:таек'8іЬгі] 1. п
передщелепна кістка; 2. ай] передще-лепний.
ргетед [ргі:'тесі] п амер. розм. 1) підготовчі медйчні курси; 2) слухач підготовчих курсів при медйчному коледжі.
ргетеШіаіе [рп: 'тесіїіеіі] V 1) обмірковувати (продумувати) заздалегідь; 2) (перев. разз.) замишляти, задумувати.
ргете<1ііаіе<1 [рп/тесіїіеііїсі] асі] 1) обміркований (продуманий) заздалегідь; 2) навмйсний, умйсний; ~ тиг-бег навмйсне убйвство.
ргетеїіііаііоп [ргі:,тесіі'іеі/п] п на-вмйсність; замір, намір, умисел; \уііИ ~ навмйсно, умйсно.
ргетіе ['ргі:ті] п амер. розм. ди-тйна, що народйлася передчасно.
ргетіег ['ргетр] 1. п 1) прем’єр--міністр; 2) амер. державний секретар; 2. асі] перший, головнйй; іо іаке (іо 8есиге) ійе ~ зайняти (посісти) перше місце.
ргетіеге [рга'тієо] п фр. театр. 1) прем’єра; 2) актрйса на перших ролях; провідна актрйса.
ргешіегаїїір ['ргепф/ір] п прем’єрство; посада (становище) прем’єр-міністра.
ргешіїк [ргіґтіік] асі] ранньомолб-чний; - 8іа§е ранньомолбчна стадія (стиглості зерна).
ргешізе І ['ргетів] п 1) лог. посйл-ка, засновок; 2) вищевйкладене, вищезазначене; 3) рі юр. вступна частйна документа про передачу правового тй-тулу; 4) рі будйнок з прилеглими будівлями і ділянкою; 5) рі юр. власність, шо підлягає передачі.
ргеті$е II [рп'таїх] V 1) подавати (викладати) перед (чимсь); 2) лог. виходити з посйлки; 3) мед. починати курс лікування з чогось.
ргеті$$ ['ргетіз] див. ргетізе І.
ргетіит ['ргкпуат] п 1) премія; нагорода, винагорода; 2) страхова премія; 3) фін. надбавка; лаж; приплата до номінальної вартості; 4) плата за навчання (ремесла тощо); - Гиеі амер. першосортне пальне; ійе 8Йаге8 аге 8ЄІ1ІП2 аі а ~ акції продаються вйще від номінальної вартості; іо риі а -оп 8ГПІЙ. заохочувати до чогось; іо 8іапб аі а ~ бути у велйкій пошані; бути дуже модним.
ргетоіаг [ргіґтоиіа] п анат. малйй кутній зуб.
ргетопізЬ [рп'топі/] у 1) застерігати; 2) бути застереженням.
ргетопіііоп [,ргі:та'пі/п] п 1) попередження; застереження; 2) передчуття; ~ оГ бап^ег передчуття небезпеки.
ргешопйогу [рп'топііап] асі] 1) попереджаючий; остерігаючий; застере
жний; 2) мед. продромальний; ~ 8утр-іот провісник (хвороби), продрбм.
ргетогее [рп'то:8] асі] бот., зоол. з різко обрізаним нерівним краєм.
ргепаіаі ['ргі:'пені] аф 1) передро-довйй; 2) внутріутробний; ~ саге нагляд за вагітною жінкою; гігієна вагітності.
Ргепйсе [ ргепііз] п ч. ім'я Прентіс.
ргепіісе [ ргепііз] п розм. підмайстер; іо ігу опе’8 ~ йапд пробувати свої сйли.
Ргепіі$$ ['ргепів] п ч. ім'я Прентіс.
ргеоссирапсу [ргі:'ок]ирап8і] п 1) захоплення ділянки (місця) раніше від когось; 2) зайнятість.
ргеоссираііоп [ргі:,ок]и'реі/п] п 1) заволодіння майном раніше (за когось); 2) захоплення (займання) ділянки (місця) раніше від когось; 3) заклопотаність, зайнятість; захопленість (чимсь); 4) турбота; 5) упередженість; небезсторонність, необ’єктйвність.
ргеоссиріеб [ргі:'ок]ираіб] аф 1) за-мйслений, заклопотаний; 2) зайнятий (захоплений) раніше.
ргеоссиру [ргі:'ок]ираі] у 1) займати (захоплювати) раніше (за когось); 2) заволодівати увагою; 3) занепокоїти.
рге-ор(іоп [ргіґор/п] п право першого вйбору.
рге-огбаіп ['ргі:о:'беш] V визначати наперед.
рге-огШпагіоп ['ргі:,о:бі'пеі/п] у вй-значення наперед.
ргер [ргер] 1. п шк. розм. 1) готування уроків; 2) підготовча школа; 3) учень (ученйця) підготовчого класу; 2. аф розм. підготовчий.
ргераск ['ргіґраек] п розм. розфасований товар (продукт).
рге-раске<1 ['ргі: раекі] афрозм. розфасований; ~ §ооб8 розфасовані товари.
ргераісі ['ргі.'реіб] 1. аф оплачений заздалегідь; франкбваний; ~ геріу оплачена відповідь, з оплаченою відповіддю; 2. разі і р. р. від ргерау.
ргераіаіаі ['ргі:'раеіаб] аф передньопіднебінний.
ргерагаііоп [,ргера'геі]п] п 1) приготування, підготовка; ~ оГ бги§8 вй-готовлення ліків; 2) стан готовності, готовність; 3) готування уроків (лекцій); 4) час, вйтрачений на готування уроків; 5) препарат; 6) препарування; 7) ліки; 8) тех. попередня обробка; 9) гірн. збагачення; < ~ Гіге військ, вогнева (артилерійська) підготовка.
ргерагаііуе [рп'раегапу] 1. п підготовка; підготовчий процес; 2. аф підготовчий, підготовний.
ргерагаіогу [рп'раегаіагі] аф підготовчий, підготовний; попередній; ~ соттапб військ, попередня команда; ~ соттіпее підготовчий комітет; ~
рге
158
рге
теазигез підготовчі заходи; ~ тееііп£ підготовче засідання; - зскооі приватна школа (для підготовки до закритого середнього учбового закладу)', амер. приватні курси для підготовки до вйщого учбового закладу; ~ 8іа§е підготовча стадія; ~ іо 1еауіп§ перед від’їздом.
ргераге [рп'рєо] V 1) підготовляти; приготувати, готувати (завчасно)', 2) підготувати (до чогось), настроїти (на щось)', іо ~ зтЬ. іо гєсєіує Ьад пє\у$ підготувати когось до поганої звістки; 3) готуватися, підготовлятися, приготуватися; іо ~ Гог іГіе \уог8і готуватися до найгіршого; 4) оснащувати, екіпірувати; 5) виготовляти, складати, робйти; іо ~ а тедісіпе виготовляти ліки; 6) попередньо обробляти (очищати).
ргерагесі [рп'рєоб] асі] 1) готовий, підготовлений; 2) попередньо оброблений (очйшений).
ргерагеШу [ргґрєасіїї] асіу приготувавшись заздалегідь.
ргераге<1пе$$ [рп'рєосіпіз] п готовність, підготовленість.
ргерау |'ргі:'реї] у (разі і р. р. рге-раід) оплачувати наперед (завчасно).
ргерауаЬІе ['ргі:'реіаЬІ] асі] що підлягає попередній оплаті.
ргераутепі ['ргіґреїтапі] п 1) попередня оплата; ~ оГ сЬаг§Є8 страйкування; оплата перевезення і доставки в пункті відправлення; 2) рі аванси, одержані від замовника.
ргереп$е [рп'репз] асі] навмйсний, умйсний; оГ таїісе ~ з лихйм наміром.
рге-ріап [ргіґріаеп] у планувати завчасно; намічати заздалегідь.
ргерошіегапсе [рп'ропсіогопз] п перевага; переважання; верхність.
ргеропгіегапі [рп'ропдагапі] асі] шо переважає; що має перевагу; переважаючий; домінуючий; ~ розіііоп панівне становище.
ргерошіегаіе [рп'ропсіагеїі] у 1) переважати, мати перевагу; пеііЬег 8Іде ~8 жодна із сторін не має переваги; 2) перевйщувати, домінувати; 3) важити більше, ніж; переважувати.
ргеро$іііоп [,ргеро 'гі/п] п грам. 1) прийменник; 2) препозйція.
ргерозіііопаї [,ргера'2і]п1] асі] грам. прийменниковий.
ргеро$ИІ¥Є [рп'рогіііу] грам. 1. п препозитйвне слово; препозитйвна частка; 2. асі] препозитйвний, препози-ційний.
РГЄРО88Є88 [,рГІ:ра'2Є8] у 1) справляти приємне враження; привертати до себе; схиляти; І \уаз ~есІ Ьу Ьег арреагапсе її зовнішність справила на мене приємне враження; 2) звич. разз. заволодівати, охоплювати (про почуття тощо)’, 3) мати упередження (проти — а§аіп8(); 4) надихати, викликати (почуття).
ргеро£$е$$іп£ [,ргі:ра'2Є8іі]] асі] що привертає до себе, приємний; ~ Гасе привабливе облйччя.
РГЄРО88Є88ІОП [,ргІ:ро'2Є/п] П 1) схйльність; 2) упередження, упереджена думка; упереджене ставлення.
ргеро$іегои$ [рп'розіагаз] асі] 1) безглуздий; абсурдний; що суперечить здоровому глузду; 2) перевернутий, поставлений у зворотному порядку.
ргерозіог [ргі:'ро8Іо] п старший учень, що стежить за дисципліною (у класі).
ргероіепсе [рп'роиіопз] п перевага, домінування.
ргероіепсу [рп'рОШ9П81] П 1) ПЄрЄ~ важання, перевага, домінування; 2) біол. здатність передавати спадкові ознаки.
ргероіепі [рп'роиіопі] асі] 1) переважаючий, домінуючий; 2) сйльний, могутній; впливовий; 3) біол. домінантний; здатний передавати спадкові ознаки.
рге-ргіпі [ргіґрппі] п амер. друк. 1) сигнальний примірник; 2) частйна кнйги (стаття) із збірника.
рге-рго<1исііоп [,ргі:рга 'сілк/п] п підготовка до серійного виробнйцтва; вйпуск дослідної (головної) серії (виробів).
ргер-8СІюо1 [ргерзки:!] п ( скор. від ргерагаїогу 8скоо1) приватна школа, приватні курси (для підготовки до вступу в середній учбовий заклад або вуз).
ргерисе ['ргі:р]и:8] п анат. крайня плоть.
рге-гесог<1іп£ ['ргі:п'ко:с1іі]] п кін. попередній запис звуку; заздалегідний звукозапис.
рге-ге!еа$е ['ргі:п'1і:8] п розм. попередній показ; ~ 8Ьо\у громадський перегляд фільму (до випуску на екран).
ргегечиі$Ие [ ргі:'гекмпгіі] 1. п передумова; необхідна попередня умова; 2. асі] необхідний як попередня умова; необхідний заздалегідь.
ргего&аіі¥е [рп'годоііу] 1. п преро-гатйва; виняткове право; привілей; 2. асі] 1) прерогатйвний; що стосується прерогатйви; ~ гі§Ьі прерогатйвне (виняткове) право; 2) шо має прерогатйву (виняткове право).
ргезаде І [ ргезісіз] п 1) передвістя; прикмета, ознака провіщення; ап е\і! ~ погана ознака; а ~ оГ сотіп§ дІ8а8іег передвістя нещастя; 2) погане передчуття; 3) віщування, завбачення.
рге$а§е II [рп'зеїдз] у 1) провіщати, передбачати; віщувати, передвіщати; 2) передчувати (погане); 3) пророкувати, передрікати.
ргезазеГиі [рп 'зеїбзГиІ| асі] 1) провісний: що віщує (передвіщає); злові
сний; погрозливий, загрозливий; ~ 8І£П8 зловісні ознаки; 2) що передчуває; сповнений передчуття.
рге$апсШіе<1 [рп'зж'дкіїГаїсі] асі] церк. завчасно освячений (про дари)', Ма88 оГ іке Р. завчасно освячена літургія.
рге$Ьуоріа [,рге2Ьі'оир]а] п мед. стареча далекозорість, пресбіопія.
ргезЬуїег [ргегЬііо] п 1) пресвітер; 2) старійшина (у церкві).
рге$Ьу1ега1 [ргег'ЬііогоІ] асі] рел. пресвітерський; шо стосується пресвітера.
рге$Ьу1егіа1 [,ргегЬі'ііогюІ] асі] рел. пресвітеріанський; шо стосується пресвітеріанства.
РгезЬуІегіап [,рге2Ьі'(юпап] рел. 1. п пресвітеріанець; пресвітеріанка; 2. асі] пресвітеріанський; що стосується пресвітеріанства; ~ скигсй пресвітеріанська церква.
ргевЬуІегу [ 'ргегЬіІоп] п церк. 1) пресвітерія; 2) збори старійшин; 3) частйна церкви, де розташований вівтар.
рге$Ьу1іаігіс$ [.ргегЬні'аеіпкз] п рі наука про хвороби старечого віку; геронтологія.
ргезсіюоі [ 'ргі: 8ки:1] асі] дошкільний; ~ сЬіІд дошкільник.
ргезсіепсе ['рге8іап8] п 1) передба-чення; ~ оГ а §епіи8 передбачення генія; 2) церк. провіщання.
рге$сіеп< [ 'ргевіопі] асі] передбачливий; наділений талантом передбачення.
рге$сіп(і [рп'зіпсі] г 1) абстрагувати; уявно виділяти; 2) абстрагуватися, відволікатися; відвертати увагу (від — Ггот).
Рге8соі(і) [рге8каі] п ч. ім'я Пре-скот.
ргезсгіЬе [рп'8кгаіЬ] V 1) припйсу-вати; сіо поі ~ (о те \уйаі І ат іо (іо не указуйте мені, що я маю робйти; 2) пропйсувати (ліки тощо', від чогось — Гог); іо ~ а тесіісіпе Гог а &ои( прописати ліки від подагри; 3) юр. діставати право за давністю володіння; 4) юр. посилатися на втрату права (на звільнення від карної відповідальності) за давністю.
ргезсгірі [ ргі:8кгірі] п наказ, розпорядження; постанова; вказівка; при-писання.
рГЄ8СГІрІІ0П [ргі 'вкпр/ПІ п 1) при-пйсування; 2) прйпис; розпорядження; 3) мед. рецепт; пропйсані ліки; (о таке ир а ~ готувати ліки за рецептом; 4) юр. право давності; пе§аііуе ~ втрата права за давністю.
ргезсгірііуе [рп'вкпріїУІ асі] І) шо наказує (припйсує); ~ боситеп(8 ди-ректйвні документи: 2) юр. шо грунтується на праві давності (на звйчаї);
рге
159
рге
~ гі§кі право, що ґрунтується на давності (його використання).
ргезеїесііоп [,ргІ!81'1ек/п] п попередній відбір.
ргезеїесіог [хргі:8іЧекЮ] л тех. механізм попереднього вибору параметрів.
ргезепсе ['ргегпз] п 1) присутність; наявність; уоиг ~ із гецпігесі ваша присутність необхідна; ОпКесі №ііопз ~ присутність військ (представників, комісій) ООН (у країні)', 2) (Іке ~) присутність високих осіб; іп іке ~ у присутності членів королівської сім’ї (папи тощо); ЬеГоге епіегіп§ іке ~ жарт, перш ніж показатися на очі начальству; 3) сусідство, безпосередня близькість; товарйство (чиєсь); 4) постава; зовнішність; 5) прйвид; ~ оГ тіпсі присутність духу; зауіп§ уоиг ~ шкодую, що мені доводиться говорйти про це у вашій присутності.
ргезепсе-сІїаіпЬег ['ргегпзД/еїтЬз] п прийомний зал; приймальня посадової особи.
ргезепсе-гоот ['ргехпзгит] див. ргезепсе-скатЬег.
ргезепі І ['ргегпі] 1. п 1) теперішній час; аі ~ у даний час; Гог іке ~ цього разу; поки що; ипііі (ир іо) іке ~ досі, до цього часу; 2) (іке ~) грам. теперішній час; 3) (ікіз ~) юр. цей документ; 4) подарунок; Скгізітаз ~ різдвяний подарунок; іо таке (іо §іує) а ~ оГ зтік. іо зтЬ. подарувати щось комусь; 2. асі] 1) присутній, наявний; іо Ье ~ аі а Іесіиге бути присутнім на лекції; 2) теперішній, нйнішній; сучасний; ~ ргісез нйнішні ціни; іп іке ~ сігситзіапсез за нйнішніх умов; за нй-нішніх обставин; 3) даний, цей самий; той, про якйй іде мова; 4) грам, теперішній; ~ іепзе теперішній час; ~ рагіісіріе дієприкметник теперішнього часу; 5) швидкйй, оператйвний; готовий прийтй на допомогу; < ~ сотрапу присутні; аіі ~ апд соггесі військ, усі в наявності; усе гаразд.
ргезепі II [рп'гепі] 1. п військ. 1) взяття на караул; 2) взяття на приціл; 2. V 1) підносити, дарувати (\¥Іік); іо ~ іке ргіхез вручати призй; 2) передавати, посилати; іо ~ іке Ьезі ге^агсіз передавати сердечний привіт; іо ~ опе’з ароіо^іез просйти вйбачення, перепрошувати; іо ~ опе’з сотрііґпепіз засвідчувати свою пошану; 3) подавати; вручати; передавати на розгляд (заяву тощо); 4) представити, відрекомендувати; а11о\у те іо ~ Мг. \¥і!зоп іо уои дозвольте мені представити вам пана Вільсона; 5): іо ~ опезеІГ з’являтися; 6) являти собою, бути; 7) виявляти, показувати; іке циезііоп ~8 &геаі сііїїісиїііез вйрішення цього питання пов’язане з велйкими труднощами; 8) театр, показувати, грати, ставити (п'єсу); 9) представляти єпй-
скопу кандидата на духовну посаду; 10) військ, брати на караул; 11) військ. цілитися.
рге$епіаЬ1е [рп'гепіаЬІ] асі] 1) пристойний, порядний; статечний; пока-знйй; презентабельний; респектабельний; іо Іоок циііе ~ мати пристойний вйгляд; ~ §іГі гарний подарунок; 2) достойний, вартий; 3) що може бути представлений (пред’явлений); 4) лег-кйй (яснйй, доступний) для сприйняття.
рге$епіаЬ1у [рп'гепіаЬІі] асіу пристойно, порядно; належно, як слід; презентабельно; циііе ~ сігеззесі одягнений цілком пристойно.
ргезепіаііоп [,рге2еп'іеі/п] п 1) представлення; презентація; 2) піднесення, вручення (подарунка); 3) подарунок, адрес, підношення; іо таке а ~ зробйти подарунок; іке \уаіск \уаз а ~ іо те цей годйнник мені подарували; 4) вйклад, змалювання, подання; 5) пред’явлення; 6) театр, вистава; показ (спектаклю); 7) церк. представлення кандидата на духовну посаду; 8) мед. передлежання; < ~ сору примірник, подарований автором; подарований примірник (книги тощо).
рге$епіаііуе [рп'гепіоііу] асі] 1) образний; мальовнйчий; 2) абстрактний; 3) інтуїтйвний; даний у відчутті.
рге$епі-<1ау [ ргегпідеї] асі] сучасний, нйнішній; ~ єуєпіз поточні події; ~ 1ап§иа£е сучасна мова.
рге$епіее [,ргегп'іі:] п 1) кандидат на духовну посаду; 2) особа, яку представляють до двору; 3) той, що одержує подарунок.
рге$епіег [рп'гепіа] п 1) подавець; пред’явнйк; 2) дарувальник.
ргезепііепі [рп'зеп/іапі] асі] що передчуває; іо Ье ~ оГ зтік. передчувати щось.
ргезепіітепі [рп'гепіітапі] п 1) передчуття; ~ оГ сіізазіег передчуття нещастя; 2) упередженість; упереджена думка.
ргезепііуе [рп'гепііу] асі] предметний; що дає уявлення про предмет (явище).
ргезепііу [ ргехпііі] асіу 1) незабаром; через хвилйну; Гт сотіп£ ~ я зараз прийду; 2) тепер, зараз; відразу ж.
ргезепітепі [рп'гепітапі] п 1) вйклад, змалювання; 2) зображення; 3) показ, вистава; 4) форма (вид) зображення (подання); 5) юр. заява присяжних про відомі обставини справи; 6) офіційна скарга єпйскопу; 7) пред’явлення (векселя для оплати); 8) представлення кандидата на духовну посаду.
рге$егуаЬ1е [рп'гагУзЬІ] а# що може бути збережений; що піддається консервуванню.
рге$егуаііоп [,ргега'уеі/п] п 1) збе
реження, зберігання; 2) схоронність; цілість; іке рісіиге із іп Гаіг ~ картйна добре збереглася; 3) охорона (від браконьєрства); ~ оГ §ате заборона полювання; 4) заповідник; 5) консервування; 6) запобігання (псуванню); 7) тех. покриття захиснйми мастйла-ми.
рге$егуаііуе [рп'га:У9ііу] І. п 1) запобіжний засіб; 2) засіб для консервування; 2. асі] запобіжний, захиснйй; ~ зиЬзіапсе протигнйльна речовина.
ргевегуе [рп'га:у] І. п 1) звич. рі варення; консерви; 2) заповідник (мисливський, риболовецький); 3) рі захисні окуляри; 2. V 1) зберігати, берегтй; оберігати; 2) підтрймувати, тримати; іо ~ Гатіїу ігасііііопз підтрймувати сімейні традйції; 3) заготовляти про запас; варйти варення; консервувати; 4) охороняти (від браконьєрства).
рге$егуе<1 [ргҐ2а:усі] асі] консервований; ~ теаі м’ясні консерви; м’ясо, заготовлене про запас.
ргевегуег [рп'го.-уо] п 1) хранйтель; рятівнйк; 2) сторож у мислйвському заповіднику; 3) той, що займається консервуванням; 4) рі захисні окуляри.
рге$е$ [ 'ргі:зез] п шотл. голова (зборів).
рге-зеі [ргіґзеі] асі] заздалегідь установлений (наведений, заданий, запрограмований); ~ агеа заданий район; ~ §иісіапсе програмоване управління; ~ ііте заданий час.
рге$і<1е [рп'гаїсі] у 1) головувати, бути головою (на — аі, оуєг); 2) займати місце головй; 3) здійснювати контроль (керівнйцтво); іо ~ аі іке ріапо грати на роялі.
рге$і<1епсе ['ргегкіапз] п 1) управління, керівнйцтво; 2) президентство.
рге$і<1епсу [ 'ргегісЬпзі] п 1) президентство; 2) головування; 3) іст. округ (у Індії).
рге$і<1епі ['ргегкіапі] п 1) президент; голова правління (банку тощо); 2) глава відомства (установи); Р. оГ іке Воагд оГ Тгаде міністр торгівлі (у Великій Британії); 3) ректор (коледжу); 4) амер. ректор (університету); 5) голова; копогагу ~ почесний голова; Р. оГ іке Зепаіе амер. голова сенату; ~ оГ іке іигу голова журі; спорт, голова суддівської колегії; 6) іст. губернатор (у колонії).
рге$і<1епі-е1есі І'ргегісіапіі'іекі] п амер. обраний президент, шо ше не вступйв на посаду.
рге$і<1епііа1 [,ргегі'сіеп/1] асі] президентський; ~ еіесііоп вйбори президента; ~ еоуєгпіпєпі президентська урядова система; ~ зиссеззіоп амер. порядок заміщення поста президента (в разі його смерті або недієздатності); ~ уеаг амер. розм. рік вйборів президента.
рге$і<1епі$1іір ['ргегкіапфр] п 1) го
рге
160
рге
ловування; 2) президентство; 3) ректорат (університету, коледжу).
рге$і<1іа [рп'зісйа] рі від ргезісііит.
рге8І(!іп£ [рп'гаїдп]] асі] головуючий; - оГГісег особа, що стежить за правильністю підрахунку голосів (на виборах).
рге$і(1іо ІрпЧідюи] п амер. 1) фортеця, форт; 2) військове містечко; 3) гауптвахта.
ргемШінп [рп'зісйот] п (рі ргезісііа) президія.
ргс$І£пИу [ргіґзідтГаї] г провіщати, віщувати.
ргезом'ііщ [ргі:'зоиід] асі] с. г. передпосівний; ~ (геа(теп( передпосівний обробіток.
рге$8 [ргез] 1. п 1) надавлювання; натискання; 2) тиск; тиснява; давка; тіснота; штовханина; 3) натовп; 4) спорт, жим; вижимання; 5) прес; йусігаиііс - тех. гідравлічний прес; 6) поспіх; 7) настійна необхідність; 8) преса; друк; регіосіісаі - періодична преса; Ггеедот оГ (йе ~ свобода друку; даііу ~ щоденні газети; (о йаус ((о &е() а £оос! - дістати сприятливі відгуки у пресі; 9) книгодрукування; 10) друкарня; видавництво; 11) друкарський верстат; соруіп§ ~ копіювальна машйна; 12) відбйток; 13) шафа з полйця-ми; 14) іст. насильне вербування у флот (у армію); 15) реквізйиія; 16) ордер на вербування новобранців; ~ аеепсу агентство преси; газетне агентство; ~ а&еп( представнйк, що підтрймує зв’язок з пресою (громадськістю): ~ Ьагоп газетний магнат: ~ сіірріп^ (си((іп&) газетна (журнальна) вирізка; ~ сопГсгепсе прес-конференція; ~ соггсзропс1еп( кореспондент (газети, журналу тощо); - рйо(о^гарйег фотокореспондент; ~ ритр тех. нагнітальний насос; - геїеазе повідомлення для преси, комюніке, прес-ре-ліз; 2. г 1) тйснути; натискувати; притискувати; 2) давити; муляти; ту зйое ~ез ту (оез черевйк муляє мені в пальцях; 3) видавлювати, вичавлювати; пресувати; (о - йау пресувати сіно; 4) тех. штампувати; 5) ставити (печатку, штамп); 6) гладити, прасувати; 7) тіснйти, відтісняти; справляти тиск; 8) наполегливо переслідувати; 9) утруднювати; йе із йагсі -ей Гог топеу йому дуже потрібні гроші; у нього скрута з грошйма; 10) квапити, вимагати негайних дій; (іте ~ез час не терпить; 11) наполягати; домагатися; 12) нав’язувати (оп, ироп); 13) спорт. вижимати (штангу); 14) іст. наейльно вербувати у флот (армію); 15) реквізувати; 16) використовувати не за призначенням; пристосувати (для чогось).
рге$$-а£еп< ['рге8,еіфрп() V рекламувати, популяризувати.
рге$$-Ье<1 ['ргез'Ьеб] п складане ліжко.
рге$$Ьоаг(1 ['рге8Йо:сі] п 1) товстйй (пресований) картон; 2) амер. прасувальна дошка.
рге$8-Ьох ['ргезЬокз] п місця для представників преси (на стадіоні тощо).
рге88-ЬиКоп |'рге8,Ьл(п] п натискна кнопка; контактна кнопка.
ргезз-саке [ргезкеїк] п 1) макуха; 2) жом.
рге88-соггес(ог [ 'ргезкз, гек(о| п коре кюр (}’ видавництві).
рге88Є(1 [рге8(] асі] 1) спресований; ~ ЬесГ м'ясні консерви; 2) тех. штампований; 3) закоткований; ущільнений.
ргеззег [ргез?] п 1) прасувальник; прасувальниця; 2) пресувальник; пресувальниця; 3) прес.
рге88-§а11егу ('ргез'джіап] п місця для представників преси (на з'їзді тощо).
рге$$-£ап£ І'ргездаед] 1. п іст. загін вербувальників у флот (армію); 2. V наейльно вербувати у флот (армію).
рге88Іп§ [ ргезід] 1. п 1) стиск, стискання; стйснення; 2) пресування; 3) пресований вйріб; 4) штампування; 5) штамповка; штампований вйріб; 6) тех. прссфільтрування; 7) друк, вй-тиск, друк; 8) спорт, пресинг; 9) копія (у звукозапису}; 2. асі] 1) невідкладний, терміновий; поспішний; 2) настійний; наполегливий; зіпсе уои аге зо ~ колй ви так наполягаєте.
ргеззтап ['ргезтоп) п (рі ргеззтеп) 1) журналіст; газетяр; репортер; 2) друкар; 3) пресувальник; пресувальниця; 4) штампувальник; штампувальниця; 5) оператор преса.
рге85-тагк |'рге8та:к| п шифр (бібліотечної книги).
ргезз-тоиШ [ ргезтои1с1| п тех. прес-форма.
рге88-оЛісег [ ргез, оГізр] п прес-аташе; співробітник, відповідальний за зв’язок з пресою.
рге88ог І'ргезо] асі] мед. 1) судинозвужувальний; 2) шо підвйшує кров’-янйй тиск.
рге88-ргооГ ['ргезрги:Г| п друк, зведення.
РГЄ88-ГЄ¥ІЄ5У ['рГЄ8ґ!'V)Ц: | П ОГЛЯД преси.
ргезз-гоот І'ргезпіт] п 1) кімната для журналістів, прес-центр; 2) друк. друкарський цех; 3) тех. штампувальний цех; пресовий цех.
рге85-ир ['ргезлр] п спорт, вижимання (штанги).
ргеззиге ['ргер] п 1) тиск; тйснен-ня; натискання; 2) вплив; натиск; (о рш ~ ироп зтЬ. справляти тиск на когось; ипсіег (йе ~ оГ куогісі рийііс оріпіоп під тйском світової громад
ської думки; 3) скрутні обставини; тяжке становище; утруднення; скрута; Гіпапсіаі - фінансові труднощі; 4) гніт; (йе ~ оГ роуеііу гніт злйднів; 5) тех., мед. тиск; дупатіс ~ фіз. динамічний тиск; Ьіоод - кров’яний тиск; 6) тех. пресування, утйскування; 7) ел. напруга: 8) невідкладність, негайність; 9) друкування; 10) відбйток; < ~ саЬіп ав. герметйчна кабіна; ~ саз(іп§ лиття під тйском; ~ £гасііеп( фіз. перепад тиску; ~ §гоир кола, що справляють тиск (вплив) на політику (законодавство); група (кліка), що впливає на громадську думку; ~ йеасі гідростатйчний напір: ~ йозе тех. напірнйй рукав; ~ ісе тороси; - 1иЬгіса(іоп тех. змащування під тйском; - тіпе міна натискної дії; ~ зепзс фізл. відчуття тйску; ~ зиі( ав. висотний костюм; (о июгк а( йі&к ~ працювати з усієї сйли; (о июгк а( іоху ~ працювати спроквола (мляво, абй-як).
ргеззиге-соокег ['ргер,кико| п 1) скороварка; 2) варйльний автоклав.
ргеззиге-соокіп§ [ 'ргер, кикід ] п готування їжі у скороварці.
рге$8иге-£аіі£е ['ргер'деідз] п манометр.
рге$$иге-£ііп ['ргердлп] п тех. шприц для консистентного змащування.
ргеззиге-рагаіузіз [ 'ргерро'гаейзізі п параліч через стйскування спинного мозку.
рГЄ88иГЄ-ІЄ8І |'рГЄ/0(Є8(| п 1) тех. випробування тйском; гідравлічне випробування; 2) ел. вйпрббування під підвищеною напругою.
рге$8иге-іі§1і< ['ргер'(аі(| аф гермс-тйчний.
рге88иге-(уре ['рге/о(аір| асі] натискній!; - тіпе міна натискної дії.
ргеззигігаііоп [,рге/ог(а)і'2еі/п1 п тех. 1) герметизація; 2) ав. наддуван-ня; 3) подача під тйском, нагнітання.
ргеззигіге [ 'ргергаїг] V 1) герметизувати; 2) пристосовувати для роботи на великих висотах; 3) тех. підтримувати підвйшений тиск; 4) перен. справляти тиск.
рге$$игІ2Є(і [ 'ргергаїхсіі аф тех. 1) герметизований, герметйчний; 2) шо перебуває під тйском; що має підвйшений тиск.
ргезз-^аїтапі ['рге8,\уогоп(] п іст. ордер, що уповноважує проводити насильне вербування матросів.
рге88-уиогк ('рге8м/о:к| п 1) тех. пресування вйробів; 2) пресовані вироби; 3) друкування; 4) праця журналіста.
рге$(і(іі£ііаііоп [ ргез(і,сі 1631 (еі/п| п спрйтність рук; показування фокусів, жонглювання.
рГЄ8ІІ(1І£І<а<ОГ [,рГЄ8(1'с11СІ31(Є1(О| п
рге
161
рге
І) фокусник; жонглер; 2) штукар: 3) майстер словесної еквілібристики
рге$гі£е [рге$'їі:з] п фр. престиж; ~ $сЬоо1 коледж, до якого прагнуть вступити з кар’єристських міркувань.
ргезііззіто [ргез іізітоп] аду муз. престисимо.
ргезіо |'рге8Іои[ аду .муз. престо.
Ргезіоп Гргезіоп] п 1) ч. ім'я Пре-стон; 2) геогр. н. м. Престол.
ргеМге88Є<1 [ргі: 'зігезі] аф буд. попередньо напружений
ргезшпаЬІе |рп'2]и:пюЬІ| аф можлйвий; ІМОВІРНИЙ; ' ЗПСССЗЗ можлйвий успіх.
ргезитаЬіу | ргі >іи:тлЬ1і ] аду І) можлйво; імовірно; 2) очевидно, мабуть; - Не ххіїї соте гадаю, шо він прийде.
ргезите |рп'2]и:т] г 1) припускати, гадати, думати, вважати; убачати; 1 ~ Ггот уоиг зрсеск ікаі уои аге а Гогеі£псг судячи з вашої мови, ви іноземець; 2) юр. виходити з припущення; 3) насмілюватися, наважуватися; брати на себе смілйвість, дозволяти собі; тау І ~ іо асІУІзе уои? чи можу я зважитися дати вам пораду?; 4) зловживати (оп, ироп); (о ~ ироп зтЬ.’з кіпсіпезз зловживати чиєюсь добротою.
ргезшпесі [рп'2]и:тсі] аф гаданий, передбачуваний; ~ аиіког гаданий (імовірний) автор.
ргезитесіїу [ргі'х)и:тіс11і| аду здогадно; мабуть.
ргезитіпз [ргҐ2]и:ти]| аф само-впевнений.
ргезитрііоп [рп'глтр/пі п 1) припущення; імовірність; підстава для припущення; (кеге із а зігоп& - асаіпзі іі не малоймовірно; ікіз із а тсіе пе тільки припущення; 2) юр. презумпція; оГ іппосепсе презумпція невинності; іггеґиіаЬІс - неспростовна презумпція; 3) самовпевненість; зарозумілість; пихатість; нахабство; раггіоп ту - вйбачте мені за смілйвість.
ргезишрііуе [ргҐ2лт(р)И\'| аф 1) гаданий, здогадний; передбачуваний; презумптйвний; ~ сііа^позіз передбачуваний діагноз; 2) можлйвий, імовірний; припустймий; ~ суісієпсє свідчення, шо грунтуються на здогадках (припущеннях).
ргезшпріиоиз [ргҐ2лт(р)і]и08] аф 1) надто самовпевнений; гордовйтий; зухвалий; 2) безцеремонний; безапеляційний.
рге$ирро8е [,ргі:8о'роих] у 1) заздалегідь припускати; 2) мати в собі; включати в себе; 3) припускали (мати, вимагати) як попередню умову; ап еі-Гесі ~з а саизе не буває наслідку без причйни.
ргезиррозіііоп [, ргі: злро'хі /п | п І) припущення, допущення; 2) вихідна передумова.
ргезузіоіе [ргі: 8і8іо1і| п фізл. преси стола
ргеїспсе [рп'їепз] п І) прикипання; удавання; обман; ипсісг (оп) Гаїзе ~з облудним шляхом; 2) відмовка; прй-від; ипсіег ~ ої ке!ріп& під виглядом (приводом) допомоги; 3) претензія; претензійність.
ргеіеімі [рп'іепсі] V 1) прикидатися, удавати, робйти вйгляд; симулювати; Ілс ~з ю Ье азіеср він удає, що спить; 2) використовувати як прйвід; посилалися на щось; 3) претендувати (на -іо): 4) зважуватися, осмілюватися.
ргеіешіапі [рп'іепсЬпІ] п 1) удавальник; 2) прихйльник; шанувальник; 3) юр. позивач; 4) претендент (на трон).
ргеісшіеіі Ірп'іепсіїсі] аф 1) удаваний, лицемірний; ~ Ггіепсі удаваний друг; 2) так званий; ~ пеиігаїііу так званий нейтралітет.
ргеіепсіег [рп'іепсЬ] п 1) удавальник, облудник; 2) обманщик, ошуканець; 3) претендент без законних прав; 4) претендент на трон.
ргеіепзіоп [рп'іеп/п] п 1) претензія; зазіхання; тап оГ по -з людйна без будь-якйх претензій; 2) справедлйва вимога; пред’явлення прав (на — (о); 3) удавання, прикидання; 4) претензійність.
ргеіеіьіопіпз [рп'їеп/зпп]] п буд. попереднє натягування (залізобетону).
ргеіепііоиз [рп іеп/08[ аф 1) претензійний; 2) показнйй.
ргеіепііоизпезз [ргііеп/озпіз] п претензійність.
ргеіег- [ ргі:Ю-] рге/ поза-, понад-, над-, не-; ргеіегпаіигаї надприродний, неприродний.
ргеіегкитап [,ргі:іУкіи:ітюп| аф нелюдський, надлюдський.
ргеіегііе ('ргеігіі| п грам, претерит, форма минулого часу.
ргеіегііе-ргезепі ['ргеїпі'ргегпі| аф грам. 11 рет ерито-п резентн и й.
ргеїегіііоп |,ргі:ід'гі]п) и 1) недолік; упущення; недбалість; 2) юр. незгаду-вання заповідачем одного з законних спадкоємців; 3) замовчування.
ргеіегпііззіоп |,ргі:іо'ті/п] п 1) упущення, недбалість; ~ оГ (Ішу недбале ставлення до своїх обов’язків; 2) перерва, тимчасове припйнення; ичікоиі ~ без перерви; 3) див. ргсісгіііоп 2, 3.
ргеіегтіі [,ргі:іУтіІ] у 1) не помітити; (навмйсно) пропустйти; 2) юр. не згадати у заповіті одного з законних спадкоємців; 3) зневажити; не зробйти; кинути; 4) зробйти перерву, припинити на певний час; 5) перен. перервати, перебйти; іо ~ а соиг8с оГ зішііез перервати заняття.
ргеіегпаіигаї [, ргі :Ю 'пжі/гої | аф 1) надприродний; протиприродний; 2) незвичайний, винятковий.
ргеіехі І ['ргі:іекзі| п привід, відмовка; ОП ЗОГПЄ ~ ог оікег піл тим чи іншим прйводом; оп (ироп, ипсісг) ікс ~ оГ (ікаі) під приводом того, що
ргеіехі II [ргі:Чек8і| V наводити як відмовку (вйправдання); відмовлятися.
ргеіопіс ['ргі:'(опік) аф лінгв. переднаголосний.
Ргеіогіа [рп'іо гюі п геогр н м Преторія.
ргеігеаітепі (ргі: ігі:ітопі| п 1) попередня обробка; 2) о. г. протруювання (насіння).
ргеіііїу |'рпііЕаі| у прикрашати, причепурювати; надавати привабливого (гарного) вйгляду.
ргеііііу І'ргііііі] асіу 1) гарно, привабливо; іо сігезз ~ гарно одягатися; 2) як слід, як потрібно; азк ~ попроси гарненько.
ргепіпе$8 [рПІ1П18] П 1) МИЛОВИД-ність; привабливість; чарівність; 2) приємність.
ргеііу [ рпії] 1. п 1) мйлий; мйла; любий, люба; ту ~! мій мйлий!; моя мйла!; 2) гарна річ, прикраса: 3) рі гарний одяг; вйшукана білйзна; 4) амер. дрібничка; іграшка; 2. аф 1) мйлий; чарівнйй, чудовий, привабливий; 2) гарненький (про дитину, жінку), прекрасний; 3) приємний, гарний (голос тощо)', 4) мелодійний, гарний (про пісню тощо); 5) розм. зна-чнйй, чималйй; 6) хоробрий, ейльний; дужий; 3. аду розм. досить; значною мірою; Гт ~ \усИ я почуваю себе досить добре; ікаі із - тиск іке зате ікіпд: не майже те саме; ~ тиск дуже, майже.
ргеііуізк ['рпіпЛ аф досить приємний, непоганий.
ргеііуізт |'ргіііі2т| п красйвість; нарочйта вйтончсність.
ргеііу-ргеіііез |'рпіі,рпИ2] а?р/дрібнички; прикраси.
ргеііу-ргеііу ['рпії,рпії) аф розм. солодкувато краейвий; афектований.
ргеіхеї [ ргеізої] п амер. сухйй кренделик, посиланий сіллю.
ргеих [рга:) аф фр. хоробрий, доблесний; ~ скех'аііег хоробрий лицар.
ргеуаіі [рп'уеіі] V І) переважати, превалювати; панувати; 2) здобути перемогу, перемогти; переборювати: торжествувати; добйтися свого (метй); 3) бути пошйреним (вйзнаним, прийнятим); існувати; 4) переконати, умовити (оп, ироп); І ссі оп кіт іо ассері ікс іпхііаііоп я умовив його прийняти запрошення.
ргеуаіііпз |ргі уєііп]| аф І) превалюючий; переважаючий; що переважає; панівнйй; 2) поширений; визнаний; прййнятий; існуючий; - ргіссз існуючі ціни; > - рагіу юр. сюрона. що вйграла справу.
ргеуаіепсе | 'рге\а1оп8| п 1) пошй-
рге
162
Ргі
рення; поширеність; повсюдне існування; ~ оГ гитоигз наявність чуток; 2) переважання, панування.
ргеуаіепсу ['ргеуа1ап8і] див. ргеу-аіепсе.
ргеуаіепі ['ргеуоіапі] аф 1) пошй-рений; ~ сизіот пошйрений звйчай; 2) переважний; переважаючий, домінуючий.
ргеуагісаіе [рп'ужпкеїі] V 1) ухилятися; уникати прямої відповіді; кри-вйти душею; 2) амер. брехати.
ргеуагісаііоп [рп,ужп'кеї/п] п ухиляння; уникання прямої відповіді.
ргеуагісаіог [рп'ужпкеїіа] п 1) лукава людйна; ухйльник; казуїст; крутій; 2) іст. промовець, що виступає з жартівлйвою промовою в день присудження університетських ступенів (у Кембриджі).
ргеуепапсе [ ргеузпапз] п 1) запобігливість; послужливість; ввічливість; 2) послуга.
ргеуепі [рп'уепі] V 1) відвертати; запобігати; уберігати; 2) перешкоджати, заважати, не допускати; іо ~ \уаг не допустйти розв’язування війнй; відвернути війну; поіЬіп§ сап ~ те Ггот доіп£ ту сіиіу ніщо не може перешкодити мені вйконати свій обов’язок; 3) рел. вестй, керувати, спрямовувати; 4) упереджати (бажання тощо).
ргеуепіаііуе [рп'уепіаііу] аф запобіжний; превентйвний; ~ таіпіепапсе тех. планово-запобіжний ремонт.
ргеуепіег [рп'уепіа] п 1) той, шо відвертає (запобігає); 2) той, що перешкоджає (не допускає, відводить); 3) мор. запобіжник; запобіжний трос.
ргеуепіег-Ьгасе [рп'уепіоЬгеїз] п мор. контр-брас.
ргеуепіег-ріаіе [рп'уепіаріеіі] п мор. пугенс-планка.
ргеуепііоп [рп'уеп/п] п 1) відвернення, запобігання; застереження; ~ оГ сгіте відвернення злочину; ~ оГ ас-сідепіз техніка безпеки; відвернення нещасних вйпадків; 2) запобіжний захід (засіб); профілактика.
ргеуепйопІ8т [рп'уеп/атхт] п 1) пре-вентйвна політика; політика відвернення війнй тощо; 2) мед. профілактика.
ргеуеііііуе [рп'уеппу] 1. п 1) запобіжний засіб (захід); 2) мед. профілак-тйчний засіб; 2. аф 1) запобіжний; захиснйй; профілактйчний; 2) превентйвний; ~ \уаг превентйвна війна; ~ оГГісег мйтний доглядач; Р. Зєгуісє берегова охорона.
ргеуепіогіа ['рпуепЧоїпа] рі від рге-уепіогіит.
ргеуепіогішп ['рпуепЧогпат] п (рі ргеуепіогіа) профілакторій для ослаблених дітей.
ргеуегпаї [ргі:'уа;п1] аф 1) перед-веснянйй; 2) що цвіте до настання ве-снй.
ргеуіау [ 'ргі:у)*и:] п 1) попередній (закритий) перегляд кінофільму; 2) анонс, рекламний показ урйвків з кінофільму; 3) репетиція радіопостановки.
ргеуіои$ ['ргіїурз] аф 1) попередній; іп іЬе ~ ра§е на попередній сторінці; 2) розм. передчасний; поспішний; уои Ітауе Ьееп а Ііпіе іоо ~ ви трохи поспішйли; І ат 8оте\¥Ітаі ~ я трохи забігаю вперед; < Р. Ехатіпаііоп перший екзамен на ступінь бакалавра; ~ циезііоп парл. пропозйція про при-пйнення дебатів і перехід до голосування; ~ іо раніше, до; ~ іо Ьіз таггіа^е до його одруження.
ргеуіоизіу ['ргі:у)08Іі] аду заздалегідь, раніше; < ~ іо перед, до; ~ іо ту дерагіиге перед моїм від’їздом.
ргеуізе [ргіґуаіг] V 1) передбачати; 2) застерігати, попереджати.
ргеуізіоп [ргі: уізп] п передбачення; ~ оГ сіап^ег передбачення небезпеки.
рге-ууаг ['ргі:'\уо:] 1. аф передвоєнний; довоєнний; що відбувся до (світової) війнй; 2. аду до війнй, перед (світовою) війною.
ргеху [ 'ргекзі] п амер. розм. ректор університету; директор коледжу.
ргеу [ргеї] 1. п 1) жертва; іо Ье-соте (іо Ье) а ~ іо втік, стати (бути) жертвою чогось; 2) здобич; ЬігсІ оГ ~ хйжий птах; 3) заст. награбоване, по-жйва; 2. г 1) полювати, ловйти здобич (оп, ироп); 2) грабувати; 3) обдурювати; іо ~ ироп іЬе сгебиіоиз обдурювати довірливих людей; 4) терзати, мучити; гнітйти; Ьіз тівГогіипе ~з оп Ьіз тіпсі нещастя пригнічує його; 5) жйти за чужий рахунок; Ье ііуєз Ьу ~іп& оп Ьіз рагепів він сидйть на шиї у своїх батьків.
ргіарізіп ['ргаюрігт] п 1) аморальність; розбещеність; розпуста; 2) мед. пріапізм.
ргіЬЬІе-ргаЬЬІе ['рпЬІ,ргаеЬ1] п розм. 1) сперечання; сварка; 2) пусті балач-кй, теревені.
ргісе [ргаїз] 1. п 1) ціна; сопігасі ~ договірна ціна; сові ~ собівартість; тагкеі ~ рйнкова ціна; ригсЬаве ~ купівельна ціна; геіаіі (\¥Ьо1ева1е) ~ роздрібна (оптова) ціна; аі а ~ по високій ціні; аі іЬе ~ оГ по ціні; 2) нагорода (грошима); 3) заробітна плата, заробіток; 4) цінність; аЬоуе (ЬеуопсІ, \уііЬ-ош) ~ безцінний, неоціненний; іі гливі Ье сіопе аі апу ~ це необхідно зробйти будь-якою ціною (за всяку ціну, що б там не було); 5) ставка (в парі); •> ~ сопігої контроль над цінами; ~ ієуєі рівень цін; ~з апсі іпсотев роїісу політика цін і доходів; \уЬаі ~ ту пе\у саг? як вам подобається мій новйй автомобіль?; \уйаі ~ (Ьіз! як це вам подобається!; \уЬа( ~ Гше \уеа(Ьег іо-тогго\у? можна розраховувати, шо завтра буде гарна погода?; 2. V 1) при
значати ціну; оцінювати; 2) зазначати (указувати) ціну (на товарі).
ргісе-Ьоот [ргаїзЬшт] п високий рівень цін.
ргісе-сштепі [ 'ргаїз, клгапі] п прейскурант.
ргісе-сиИіпз | 'ргаїв, кліп] ] п зниження цін.
ргісесі [ргаїві] аф 1) оцінений; із зазначенням цінй; 2) як компонент складних слів -ргісесі; 1о\у— дешевий; Ьі§Ь— дорогйй.
ргісеїе&з ['ргаїзіїз] аф 1) безцінний; неоціненний; 2) нічого не вартий; 3) розм. кумедний; абсурдний, безглуздий.
ргісе-ііві ['ргаївііві] п прейскурант.
ргісе-гіп£ ['ргаївпі]] п об’єднання підприємців (торговців), створене для підвйщення цін.
ргісе-$1а$іііп£ | 'ргаїв, віае/іг, | п зниження цін.
ргісіпз ['ргаїзії]] п калькуляція цін. ргіск [рпк] 1. п 1) укол; прокол; 2) колючка, голка; шип; 3) вістря; шйло; 4) точка; слід (на поверхні від гострого інструмента); 5) слід зайця; 6) с. г. виток (тютюну); 7) амер. са-мовдовблений дурень; шахрай, мерзотник; 8) груб, статевий член; < (Ье оГ сопвсіепсе докори сумління; іо кіск а^аіпві (Ье ~з лізти на рожен; 2. V 1) колоти, уколоти; 2) колотися; (Ье (Ьогпз оГ говев ~ ЬасІІу шипй троянд боляче колються; 3) відчувати колючий біль; ту Гт§ег ~в те у мене коле палець; 4) краяти, мучити; 5) проколювати, устромляти; 6) просвердлювати, прочищати голкою (отвір); 7) підкувати (коня); 8) наколювати (узор); 9) позначати пунктйром; 10) робйти позначки (у списку тощо); 11) мор. прошивати вітрйло; 12) залишати слід (про зайця); 13) пришпорювати; їхати верхи; 14) підбурювати; спонукати; 15) прокисати (про пиво тощо); 16) одягати, пйшно вбирати; 17) причепурюватися, розкішно вбиратися; □ ~ іп, ~ оЯ*, ~ оиі пересаджувати (розсаду); ~ ир стирчати вістрям угору; < іо ~ ир опе’в еагв насторожйтися.
ргіск-еагесі [ рпк'іосі] аф 1) з гострокінцевими (нашорошеними) вухами; 2) насторожений, нашорошений; 3) самовдовблений.
ргіск-еагв | рпк юх] п рі гострокінцеві вуха.
ргіскег І'рпко) п 1) інструмент для проколювання; 2) шйло; голка; пробійник; діркопробивач; 3) стрекало; 4) кавалерйст.
ргіскеі [ ргікіі] п 1) однорічний олень; 2) вістря для насадки свічки; 3) підсвічник з вістрям для свічки.
ргіск-ііе(І£е ['рпкЬедз) п живопліт.
ргіскіпз І'рпкії]] п 1) проколювання; 2) колька, поколювання; 3) укол;
ргі
163
ргі
4) слід зайця; 5) переслідування зайця (по сліду).
ргіскіп£-оиі [рпкід'аиі] п пересадження, пікірування (сіянців).
ргіскіп^-ир ['рпкід лр] п буд. насічення штукатурки.
ргіскіе ['рпкі] 1. п 1) колючка; шип; 2) голка (їжака тощо)’, 3) відчуття поколювання; 4) плетений кошик для фруктів (квітів); 2. V 1) колоти, проколювати; 2) відчувати поколювання; 3) підбурювати.
ргіскІе-Ьаск ['рпкІЬаек] п іхт. колючка.
ргіск-ііпе ['рпкіаш] п пунктир.
ргіскіу ['рпкі і] аф 1) колючий; з шипами (голками, колючками); 2) що відчуває поколювання; а ~ $еп$аііоп відчуття поколювання; < ~ кеаі мед. пітнйця; ~ Іеііисе бот. дикий салат; ~ реаг бот. опунція.
ргіск-$еат ['рпкзіїт] п рукавичний шов.
ргіску [ рпкі] див. ргіскіу.
ргігіе [ргаїсі] 1. п 1) гордість; почуття гордості; (о Гееі ~ іп зтік. відчувати гордість за щось; іо іаке ~ іп зтік. пишатися чимсь; 2) почуття власної гідності; Гаїзе ~ чванство, гонор; 3) предмет гордості; іке §іг! із кег раг-епіз’ ~ дівчинка — гордість своїх батьків; 4) краща (відбірна) частйна (чогось)’, 5) пиха, чванство, гордйня; ~ оГ ріасе високе становище; захопленість власним становищем; 6) (іке ~) най-вйща точка, найвйщий ступінь, розквіт; верх; іп іке - оГ опе’з уоиік у розквіті юності; 7) поет, блиск, пишнота, розкіш; 8) ватага (левів)’, 9) тічка (у самиці); ~ іп іке тотіп£ туман (дощ) при сході сонця; іо риі опе’з ~ іп опе’з роскеі проковтнути образу; 2. V ге/1. гордйтися, пишатися (кимсь, чимсь — оп, ироп, іп); \ує ~ оигзеїуез ироп оиг скіїбгеп ми пишаємося своїми дітьми.
ргісіеГиІ ['ргаїбГиІ] аф гордий; пихатий, чванькуватий.
ргі<1е1е$$ ['ргакіїїз] аф негордий, негордовйтий; покірний, сумйрний.
ргіе-<1іеи ['ригсдаг] п (рі тж ргіе--сііеих) фр. церк. ослінчик, на якйй стають колінами богомольці; аналой (католицький).
ргіе8І [ргі:зі] 1. п 1) священик (католицький); 2) священнослужйтель; 3) жрець; 4) знев. піп; Ііке ~, Ііке реоріе присл. якйй піп, така його й молйтва; 2. у посвящати у священики.
ргіезісгаІЇ |'ргі:зі'кга:Гі] п інтрйги духівнйцтва; втручання духівнйцтва у світські справи.
ргіе8іе$8 [ ргпзіїз] п 1) жрйця; 2) знев. попадя.
ргіе$іііоо<і [ ргі:$ікиб] п 1) священ-ство; духовенство, духівнйцтво; 2) збірн.
священики; священнослужйтелі; 3) жрецтво.
ргіезіїіке ['ргі:зі1аік] аф 1) святенницький; 2) жрецький; 3) знев. попівський.
ргіе$11іп£ ['ргі:зі1п]] п знев. попик.
ргіезіїу ['ргі:зі1і] аф святенницький; попівський.
ргіезі-гШеп [ 'ргі:зі, гісіп] аф підлег глий духівнйцтву.
ргі£ [ргід] 1. п 1) педант, формаліст; 2) обмежена (самовдовблена) людйна; докучливий резонер; 3) розм. дрібнйй злодій; 2. V 1) торгуватися; 2) набридати проханнями; докучливо домагатися; 3) розм. красти; займатися дрібнйми крадіжками.
ргі^ег |'рпда] п розм. злодій.
ргі£§і$Іі [ роді/] аф самовдовбле-ний; педантйчний.
ргіїї [рпі] п 1) гірн. невелйкий самородок; кусок багатої рудй; 2) зразок, проба; 3) розм. струмок.
ргіш [ргіт] 1. п бот. вовчі ягоди, бирючйна; 2. аф 1) манірний, офіційний; напружений; ~ зтіїе нещйра посмішка; 2) педантйчний; строгий; акуратний; правильний; 3. V 1) набирати строгого, офіційного вйгляду; 2) старанно наряджати (звич. ~ ош, ~ ир).
ргішасопі ['ргаітако:б] п амер. військ, пентрйтовий детонуючий шнур.
ргітасу ['ргаїтазі] п 1) першість; зверхність; 2) примас (сан архієпископа).
ргіта <1оппа ['ргі:та'бопа| п італ. примадонна.
ргітазе [ 'ргаїтіб^] п мор. 1) додаток до фрахту; 2) винагорода капітану за фрахт.
ргішаї ['ргаїті] аф 1) первісний; найбільш ранній; примітйвний; 2) го-ловнйй, основнйй.
ргішагіїу ['ргаїтапії] асіу 1) спершу, спочатку; 2) головнйм чйном.
ргітагу ['ргаїтап] 1. п 1) те, що має першорядне значення; 2) амер. рі попередні вйбори; голосування для висування кандидатів на вйборах; попередні передвйборні збори для висування кандидатів; 3) основнйй колір; 4) геол. палеозойська ера; 5) астр. планета, що обертається навколо сонця; 6) ел. первйнна обмотка (трансформатора); 2. аф 1) первйнний, перший, первісний; 2) прбстйй; ви-хіднйй; 3) початковий, елементарний; ~ зскооі початкова школа; ~ ігаіпег навчальний літак (для початківців); 4) основнйй, найважлйвіший; ~ песез-зйіез предмети першої потреби; а таі-іег оГ ~ ітропапсе питання першорядної важлйвості; ~ роїісу основна політйчна лінія; ~ соїоиг основнйй колір; ~ іаг§еі військ, основна ціль; ~ агтатеш військ, основне озброєння; мор. артилерія головного калібру;
5) лінгв. кореневий; головнйй, основнйй; ~ ассепі (зігезз) головнйй наголос; ~ теапіп£ основне значення; ~ \¥огб кореневе слово; 6) біол. найпростіший; < ~ ріапеіз планети сонячної системи.
ргітаіе ['ргаїтіі] п церк. примас, архієпйскоп.
Ргітаіез [ргаї'теїіігх] п різоол. примати.
ргітаііаі [ргаї'теї/аі] аф 1) церк. що. стосується примаса; 2) зоол. що стосується приматів.
ргітагіс [ргаї'таеіік] аф що стосується приматів.
ргіта уізіа ['ргі:та'уі8іа] італ. муз. з листа; (о ріау (іо зіп§) ~ грати (співати) з листа.
ргіте [ргаїт] 1. п 1) початок, початковий період; 2) розквіт, найкращий час; іп іке ~ оГ ІіГе у розквіті сил (життя); 3) поет, весна; початок; іке ~ оГ іке уеаг весняна пора; 4) найкраща частйна (чогось); 5) церк. утреня; 6) муз. прйма, основнйй тон; 7) спорт. перша позйція (у фехтуванні); 8) мат. просте число; 2. аф 1) початковий; іке ~ саизе першопричйна; ~ соаііпз ґрунтовка; 2) первісний, вихіднйй; первйнний; ~ созі собівартість; 3) прбстйй, нескладовий; ~ питЬег мат. просте число; 4) головнйй, найважлйвіший, перший; оГ ~ ітрогіапсе першорядної важлйвості; 5) чудовий, відмінний, першокласний, найкращий; ~ сгор чудовий урожай; ~ ЬееГ першосортна яловичина; < ~ тегібіап геогр. нульовйй меридіан; ~ тіпізіег прем’єр-міністр; ~ з\¥агт перший рій; 3. у 1) повторюватися через короткі інтервали (про приплив і відплив); 2) підрізувати (дерева); 3) вистрйбувати з водй (про рибу); 4) запалювати; 5) тех. заправляти (двигун); заливати перед пуском (насос); 6) вставляти запал; 7) напоїти, нагодувати досхочу; 8) заздалегідь забезпечувати інформацією; інструктувати; муштрувати; 9) ґрунтувати; < ~ іке ритр стимулювати, заохочувати; викликати зростання економічної актйвності.
ргітед ['ргаїтб] аф розм. п’яний.
ргітеїу ['ргаїтії] асіу розм. відмінно, чудово.
ргітег ['ргаїта] п 1) буквар; 2) підручник для початківців; 3) молитовник; 4) ґрунтовка; 5) запал; капсуль; пістон; детонатор; засіб запалювання.
ргішеуаі [ргаї'тігуі] аф первісний; первозданний; ~ Гогезі праліс.
ргшііпз ['ргаїтід] п 1) військ, спалахування; 2) уставляння запалу (детонатора); 3) тех. заправляння (двигуна); заливання перед пуском (насоса); 4) ґрунт, грунтовка; 5) розм. зубріння.
ргі
164
ргі
ргішірага [ргаї'тірага] п первістка; та, що родить уперше.
ргітіііуе ['рптіііу] 1. п 1) первісна людйна; 2) стародавній християнин; 3) основнйй колір; 4) мист. примітйв; 5) примітивіст; 6) лінгв. кореневе слово; 2. асі] 1) первісний; ~ тап первісна людйна; 2) примітйвний, прбстйй, не-складнйй; 3) старомодний; 4) грубий; 5) мист. примітивістський; 6) основнйй, первйнний; ~ саизе першопри-чйна; 7) лінгв. кореневий, непохіднйй; 8) геол. первозданний.
ргітіііУІБіп ['рптіііУігт] п примітивізм.
ргітпе$$ ['рпттз] п манірність.
ргіто^епИог [,ргаітои'сізепііа] п пращур, (найстародавніший) предок; прабатько.
ргіто£епііиге [,ргаітои'сізепіЦа] п 1) перворбдство; 2) юр. право перво-рбдства.
ргітогШа [ргаі'то:бю] рі від ргітог-біит.
ргітогШаІ [ргаї'тоїсЦзІ] аф 1) початковий; первісний; одвічний; споконвічний; ~ ІіГе життя протерозойської ери; 2) біол. зародковий, зачатковий.
ргітогШит [ргаі'то:сііат] п (рі ргі-тогбіа) 1) початок; походження; 2) біол. зародок, зачаток; 3) бот. зав’язь.
ргітр [рптр] 1. аф амер. елегантний; шикарний; 2. V наряджатися); розкішно вбирати(ся).
ргішгозе 1'рптгоих] п 1) бот. первоцвіт; прймула; 2) блідо-жовтий (лимонний) колір (тж ~ соїоиг); < іке ~ раік шлях, усіяний квітами; шлях насолод; лінія найменшого опору.
ргіїшііа [ 'рппуиЬ] п бот. первоцвіт, прймула.
ргішиш шоЬіІе ['ргаїтзт'тоиЬіІі] лат. головна рушійна сйла.
ргшш$ ['ргаїтаз] 1. п прймус (тж ~ зіоує, ~ кеаіег); 2. аф лат. 1) перший; 2) старший (із учнів з однаковим прізвищем).
Ргіпсе [ргіпз] п ч. ім'я Принс.
рипсе [рппз] п 1) принц; ~ гоуаі принц-наступник; старший син короля; Р. оГ АУаІез принц Уельський (принц-наступник в Англії); Р. Сопзогі чоловік королеви, принц-чоловік (у Великій Британії); 2) князь; Р. оГ іке Скигск князь церкви, кардинал; 3) государ, правйтель, державець; 4) видатнйй діяч; іке ~ оГ роеіз цар поетів; Р. оГ Реасе Христбс; ~ оГ іке аіг (оГ багкпе88, оГ єуіі, оГ іке \уог16) сатана; іо ііує Ііке а ~ жйти по-царському; аз карру а8 а ~ безмежно ша-слйвий.
Ргіпсе Скагіе8 Ізіапгі ['рпп8'і/а:І2 'аііапб] п геогр. н. острів Принс--Чарльз.
ргіпседот ['ргтздзт] п 1) сан
прйнца; князівський тйтул; 2) володіння прйнца; князівство; 3) церк. одйн з дев’ятй ангельських чинів.
Ргіпсе ЕсКуапі Ізіаші ['рпп8'есі\уа:сі аііапсі] п геогр. н. 1) острів Прйнца Едуарда; 2) Острів Прйнца Едуарда (провінція Канади).
ргіпсе-еіесіог ['рппзі'іекіа] п курфюрст.
ргіпсекіп ['ргіпзкіп] див. ргіпсе1іп§. рГЇПСЄІІП£ [ 'рПП8І11] ] п знев. КНЯЗЬОК, ргіпсеїу ['ргіП8Іі] аф 1) князівський; королівський; 2) царствений; благородний; 3) велйчний, чудовий, розкішний; ~ §іГі розкішний подарунок.
Ргіпсе РаСгіск І$іаші ['рппз'раеіпк аііапсі] п геогр. н. острів Принс-Пат-рик.
ргіпсерз ['рппзерз] 1. плат, прйн-цепс (титул римського імператора); 2. аф лат. перший; що належить до першого видання; есііііо ~ перше друковане видання.
ргіпсезз [рпп'зез] п 1) принцеса; ~ гоуаі старша дочка короля; 2) княгйня; князівна, княжна; ~ сІге88 суцільно-крбєна сукня; 3) покрівельна черепй-ця.
ргіпсіраї ['рппзарі] 1. п 1) глава; начальник; патрон; принципал; іке ~ оГ а Гігт глава фірми; 2) ректор університету; директор коледжу; 3) амер. директор школи; 4) провіднйй актор, провідна актрйса; «зірка»; 5) головнйй боржнйк; 6) юр. головнйй злочйнець (винуватець); 7) дуеліст, учасник дуелі; 8) фін. капітал, загальна сума; 9) буд. крокви; < ~ апсі іпіегезі капітал і проценти; 2. аф 1) головнйй, основнйй; ~ саизе головна причйна; ~ ге-8ЄГУЄ8 військ, загальний резерв; ~ 8ит основнйй капітал; ~ іо\уп8 (гіуєгз) головні міста (ріки); 2) провіднйй; - Ьоу актрйса, що виконує провідну роль хлопчика (юнака) у дитячому спектаклі; 3) грам, головнйй; ~ сіаизе головне речення; ~ рагіз оГ іке уєгЬ основні форми дієслова; < ~ скаїїеп^е юр. від-хйлення присяжного через очевидну упередженість.
ргіпсіраіііу [„ргіпзі 'раеіііі] п 1) князівство; іке Р. Уельс; 2) провідне (панівне) становище; 3) церк. одйн з дев’ятй ангельських чинів.
ргіпсіраііу ['рппзараіі] асіу голов-нйм чйном, переважно.
ргіпсіраіе [ рпп8іріі] п іст. принципат.
ргіпсіріа [рпп'зірю] рі від ргіпсі-ріит.
ргіпсіріит [рпп'зірют] п (рі ргіпсіріа) лат. 1) прйнцип; основне правило, норма (тж ргіпсіріе); 2) рі основи, засади.
ргіпсіріе ['рппзарі] п 1) прйнцип, основа, закон; ~ оГ асііоп апсі геасііоп закон рівності дії і протидії; - оГ ипі-
уег8а! §гауііаііоп закон всесвітнього тяжіння; іп ~ у прйнципі; оп ~ з принципу; 2) норма, основне правило; а тап о£ ~ принципова людйна; 3) спе-цйфіка дії; чйнний початок лікарської речовинй; 4) джерело, першопричйна; першооснова; 5) хім. складова частйна, елемент.
ргіпсіріед [ рппзорісі] аф принциповий, з твердйми прйнципами.
ргіпсоск [ргіпкок] п діал. джиґун, фат.
ргіпзіе ['ргіг)д1] у 1) неприємно поколювати (пощйпувати); 2) давати неприємний звук.
ргіпк [рпі]к] у 1) розм. наряджати (тж ~ ир); іо ~ опезеІГир наряджатися, причепурюватися; 2) чйстити пір’я (про птахів).
ргіпі [ргіпі] 1. п 1) слід; відбйток; 2) друк, відбйток; 3) шрифт; друк; іп Іаг^е (іп 8гпа11) ~ крупним (дрібнйм) шрйфтом; 4) друкування; 5) амер. друковане видання; газета; журнал; вйпуск; 6) амер. газетний папір; 7) штамп; 8) гравюра, естамп; 9) фотокартка; 10) копія кінофільму; 11) вибивна тканйна; сйтець; ~ сІге88 сйтцева сукня; < - Ьиііег пачка масла; ~ капсі лист, напйсаний друкованими літерами; іп ~ надрукований і продається; ош оГ ~ розпроданий (про книжку тощо); 2. у 1) друкувати; 2) публікувати (у пресі); 3) писати друкованими літерами; 4) залишати слід; зафіксувати; 5) знімати відбйтки пальців; 6) закарбовувати, зберігати; іо ~ оп іке тетогу зберігати в пам’яті; 7) фот. друкувати (фотографії); 8) вибивати (ситець); 9) займатися друкарською справою, бути друкарем.
ргіпіаЬІе ['рппіоЬІ] аф 1) що може бути надрукований; гідний бути надрукованим; 2) придатний для друкування (про папір).
ргіпіед ['рппіїсі] аф 1) друкований; надрукований; ~ а8 тапизсгірі надрукований на правах рукопису; ~ таііег друкований матеріал; бандероль; ~ ргооґ друк, пробний відбйток; 2) ви-бивнйй (про тканину); 3) тйснений (про шкіру).
ргіпіег ['ргіпіа] п 1) друкар; 2) власник друкарні; 3) друкарський пристрій; 4) текст, ракліст, вибійник; 5) формувальний прес (для масла); 4 ~’8 сору друк, оригінал для набору; ~’8 сієуіі учень у друкарні; ~’з Гкжег друк, віньєтка; ~’з іпк друкарська фарба; друковане слово; ~’8 ріе перемішаний шрифт.
ргіпіегу ['рппіопі п амер. І) друкарня; 2) ситцевибивна фабрика.
ргіпЬкоШег [ргіпі, кой їда | п рамка для фотографії.
ргіпііпз |'рппіп]| п 1) друкування, друк; 2) друкарська справа; 3) друкб-
Ргі
165
Ргі
ване видання; 4) тираж; 5) фот. друкування; 6) текст, вйбивка.
ргіїИііщ-Ггате [ 'рппіід Тгеїт] п 1) копіювальний верстат; 2) копіювальна рамка; 3) кін. копіювальне кадрове вікно.
ргіпіііі£-1іоіі$е ['рппііі),Ьаи$] п друкарня.
ргіпІіп£-іпк ['рппііі] 'їдк] п друкарська фарба (тж ргіпіег’8-іпк).
ргіпІіп£-тасіііпе ['рппіідта,/і:п] п друкарська машйна.
ргіп(ІП£-ОЇЇІСЄ ['рГШІ1Т),0ІЇ8] п друкарня.
ргіпііп£-рге$$ ['рппІіі]'рге8] п друкарська машйна; друкарський верстат.
ргіп<іп£-іе1е£гар1і [ 'ргшіїї) 'Іеіідга:Г] п телетайп.
ргіпііезв ['рппіііз] аф безслідний; що не залишає відбйтка (сліду); а ~ е8саре безслідне знйкнення.
ргіпішакег ['рппІ,теіка] пмист. ху-дбжник-гравер; автор естампів (гравюр).
ргіпітакіпз ['рппі,шеікіі]] п графіка; створення естампів.
ргіп<-$е11ег ['рппі,8е1а] п продавець гравюр і естампів.
ргіпі-зЬор ['рппі/ор] п 1) друкарня; 2) магазйн гравюр і естампів.
ргіпі-луогкз ['рппПуаїкз] п рі (вжив, як $іп% і рі) ситцевибивна фабрика.
ргіог ['ргаїа] 1. п 1) пріор, настоятель (у католицьких монастирях)', 2) глава фірми; 3) іст. глава купецької (ремісничої) гільдії; 2. аф 1) попередній; колйшній; 2) важлйвіший; вагоміший; першочерговий; 3) заздалегідний, апріорний; 3. ргер'. ~ (о раніше, до, попереду; ~ соіпіпе Кеге до приїзду сюдй; ~ йег таггіа^е 8йе \уа8 а іеасЬег до заміжжя вона працювала вчйтель-кою.
ргіогаіе ['ргаїапі] п 1) пріорат; сан (посада) пріора; 2) невелйкий монас-тйр, що залежить від іншого.
ргіоге8§ ['ргаїапз] п настоятелька.
ргіогііу [ргаї'опії] п 1) пріоритет; старшинство; першість; ~ оГ іпуєпііоп пріоритет у вйнаході; 2) переважне право; 3) передування (у часі)', порядок черговості; терміновість; ГіГ8і ~ першочерговість; іо оЬзєгує ійе ги1е8 оГ ~ додержувати правил черговості; < ~ тезза^е термінове донесення; ~ ргіпііп§ термінове виконання замовлень на друкарські роботи; ~ гі§Ьі привілеєве (переважне) право; ~ 8Йаге фін. привілейована акція; - іаг§еі військ. ціль першої черги; Ьі^Ь ~ теазигез першочергові завдання; невідкладні заходи; оп а ~ Ьа8І8 на основі визначеної черговості.
ргіогу [ргаїап] п невелйкий монастир, шо залежить від іншого.
РгІ8 [рпз] П Ж. Ім'я ПрІС (зменш, від РгІ8сі11а).
ргіза^е [ 'ргаїгкіз] п 1) мйто на ввізне вино; 2) частйна захопленого на морі товару, що за законом іде на кбрйсть короля (адмірала).
РгІБСіап ['рп/юп] п Прісціан (римський граматист)', іо Ьгеак ~’8 Ьеасі порушувати правила граматики.
Ргізсіїїа [рп'зііа] п ж. ім’я Прісілла.
ргІ8Є [ргаїх] п іст. 1) реквізйція на кбрйсть короля; 2) рі мйто на кбрйсть короля; 3) важіль.
ргІ8т [рпгт] п прйзма.
ргізтаїіс [рпг'таеіік] аф призма-ТЙЧНИЙ.
ргізтаїоісі ('рпгтаїзкі] п мат. призматоїд.
ргІ8тоі(1 ['рпгтоіб] п мат. приз-мбїд.
ргізоп ['рпхп] 1. п 1) в’язнйця; тюрма; іо сазі (Іо риі) іпіо - кйнути за Грати (у в’язнйцю); Іо Ье зепі Іо ~ бути засудженим до ув’язнення; Іо ез-саре Ггот ~ утектй із в’язнйці; кеерег о£ а ~ в’язнйчний (тюремний) наглядач; 2) неволя; ~ ебіїог редактор для відсйдки; 2. V 1) ув’язнювати; 2) перен. позбавляти волі.
ргі80п-Ьаг§ ['рпгпЬа:г] п рі в’язнй-чні (тюремні) грати.
ргізоп-Ьіпі ['рпгпЬагд] п 1) арештант; 2) рецидивіст (тж ]аі1-Ьігб).
ргізоп-ЬгеасЬ ['рпхпЬгіїЦ] див. ргІ8оп-ЬгеакіП£.
ргізоп-Ьгеакег ['рпгп,Ьгеіка] п утікач із в’язнйці.
ргі8оп-Ьгеакіп£ ['рпгп,Ьгеікід] п утеча з в’язнйці.
ргізоп-сгор ['рпхпкгор] п коротка стрйжка.
ргізопег [ рпгпа] п 1) в’язень; арештований, ув’язнений; ~ о£ зіаіе, зіаіе ~ політйчний в’язень; Іо кеер зтЬ. -тримати когось в ув’язненні; 2) підсудний (тж ~ аі ІЬе Ьаг); 3) військовополонений (тж ~ о£ \уаг); Іо їаке (іо таке) зтЬ. ~ взяти когось у полон; 4) позбавлений волі; бранець; < Іо Ье а ~ іо опе’з сЬаіг бути прикутим до крісла; а Ьаб соїб кері те ~ іп ту гоот сйльна простуда змусила мене сидіти вдома; ~ оГ іоує бранець кохання.
ргі80п-£агЬ ['ргі2пда:Ь] п в’язнйчний одяг.
ргі8оп-1юи8е [ рпгпйаиз] п поет. в’язнйця, темнйця.
ргізоп-зЬір [ рпгп'Др] п іст. плавуча в’язнйця.
ргізоп-уап [ рпхпуаеп] п іст. в’яз-нйчна (тюремна) карета (для перевезення в'язнів).
ргізоп-уагіі ('рпггуа:сі] п подвір’я в’язнйці.
РГІ58ІЄ [ рГ181] П Ж. ІМ'Я ПрІССІ (зменш, від РгізсіПа).
Ргі$8у [ рГ181] див. РГІ88ІЄ.
ргізііпе ['рпзіаіп] аф 1) старовйн-
ний, стародавній; первісний; колйшній; 2) чйстий, незіпсбваний.
ргіїііе-ргайіе ['рп11,ргаеі1] п 1) ба-лачкй, пустослів’я; 2) дитячий лепет.
ргііі5 ['ргаїаз] п попередня умова.
ргіуасу ['ргаїуозі] п 1) самота, самітність; відлюдність; іо ііує іп аЬзоІиіе ~ жйти у повній самітності; 2) таєм-нйця, секретність; 3) інтймність.
- ргіуаіе ['ргаїУіІ] 1. п 1) військ, ря-довйй; 2) рі зовнішні статеві органи; < іп ~ конфіденціально, секретно; у вузькому колі; у приватному житті; 2. аф 1) приватний; особйстий; ~ ргорегіу приватна власність; ~ Ьапк приватний банк; 2) окремий; власний; ~ оїїісе окремий кабінет; ~ Ьоизе особняк, будйнок ДЛЯ ОДНІЄЇ сім’ї; ~ ЬН8ІПЄ88 приватна справа; 3) закрйтий, недоступний для усіх; неофіційний; ~ пе£оііаііоп8 закрйті (неофіційні) переговори; «Ргіуаіе» вхід стороннім забороняється (напис)', ~ регзоп приватна особа; ~ Ьііі законопроект, що стосується окремих осіб; 4) цивільний (про одяг)', іп ~ сіоікез у цивільному одязі; 5) таємний, секретний; конфіденційний; ~ іпГогтаїіоп таємна інформація; кеер іі ~ не говоріть про це нікому; тримайте це у таємнйці; 6) самітнйй; \ує аге циііе ~ Ьеге ми тут одні, нам тут ніхто не перешкодить; 7) рядовйй (про солдата)', < ~ раП8 зовнішні статеві органи.
ргіуаіеег [,ргаіуа'иа] п іст. 1) капер; 2) капітан капера; 3) рі екіпаж капера.
ргіуаіеегіпз [, ргаїуа'ііагп]] п іст. ка-перство.
ргіуаііоп [ргаї'уеі/п] п 1) злйдні, нужда; нестатки; 2) відсутність, брак (чогось)', ~ оГ 1і§Ьі відсутність світла.
ргіуаііуе ['рпузіїу] аф 1) що свідчить про відсутність (чогось)', 2) що відбирає (щось); що позбавляє (чогось); 3) грам, заперечний (про афікси, частки); приватйвний.
ргіуеі ['рпуіі] п бот. вовчі ягоди, бирючйна.
РГІУІІЄ£Є ['рПУІІКІз] 1. п привілей, перевага; біріотаїіс ~8 дипломатйчні привілеї; ~ оГ Рагііатепі депутатська недоторканність; \угіі о£ ~ розпорядження про звільнення з-під варти привілейованої особи, арештованої у цивільній справі; 2. V 1) давати привілей; 2) увільняти (від обов'язк' тощо); 3) дозволяти те, що було г заборонено.
ргіуі1е£е(1 ['рпуііібзб] аф привілейований; ~ 8йаге фін. привілейована акція.
ргіуііу ['ргіУііі] п 1) обізнаність; 2) причетність, співучасть; 3) секретність, таємнйця; \уіійоШ іЬе ~ о£ 8тЬ. без чийогось відома; 4) юр. спільність інтересів кількох осіб.
Ргі
166
рго
ргіуу ['ргіУі] 1. п 1) учасник; зацікавлена особа; 2) убиральня; 2. аф 1) приватний, особистий; власний; 2) причетний; втаємнйчений, добре обізнаний; 3) прихований, таємний, секретний; заповітний; Р. Соипсії таємна рада; ~ соипсіїїог член таємної ради; 4) самітнйй; відокремлений; < ~ рагіз зовнішні статеві органи; іп ~ конфіденційно, секретно.
ргіхаЬІе [ 'ргаїгаЬІ] аф гідний нагороди; цінний.
ргі/е [ргаїг] 1. п 1) приз; нагорода; премія; іо \¥Іп а ~ одержати нагороду (приз); 2) вйграш (у грі тощо); знахідка; несподіване щастя; 3) предмет (мета) бажань; 4) мор. приз, трофей; ~ оГ \уаг воєнні трофиеї; іо таке (а) ~ оГзахопйти як приз; 5) важіль; зусйлля важеля; < ~ сотреііііоп змагання на приз; ~ соиП призовйй суд; ~ еззау нарис, удостоєний нагороди; ~ ідіоі ірон. класйчний дурень!; ~ ох бугай--рекордйст; ~ ргосеедіп£ призове су-дочйнство; зее \уйа1 а ~ І Ьауе Гоипсі! ось як мені повезло!; 2. V 1) вйсоко цінувати (оцінювати); \ує ~ ІіЬегіу тоге ійап ІіГе свобода нам дорожча від життя; 2) мор. захоплювати як приз; 3) піднімати (пересувати, зламувати) за допомогою важеля.
ргіхеаЬІе ['ргаїгоЬІ] див. ргігаЬІе.
ргІ2Є-ІЇ£Ііі [ 'ргаїгГаїі] п змагання на приз (у боксі).
ргІ2Є-ІЇ£Мег [ 'ргаїг, Гаїіа] п боксер-- професіонал.
ргіге-Гі£Ііііп£ [ 'ргаїг, Гаїііі] ] п професіональний бокс.
ргігешап ['ргаїгтап] п (р/ргігетеп) лауреат; володар прйзу; ійе N0661 ~ лауреат Нобелівської премії.
ргіге-шопеу ['ргаїг, тлпі] п 1) призові гроші; 2) військ, грошова винагорода за успіхи в бою.
ргігег ['ргаїго] п учасник змагань на приз.
ргІ2Є-гіп£ [ ргаїг'гіг)] п спорт. 1) ринг; 2) професіональний бокс.
ргІ2Є-8СІю1аг$Ііір ['ргаїг'зкоіо/ір] п стипендія за відмінні результати на конкурсному екзамені.
ргігеіакег ['ргаїг, іеіко] див. ргіге-ичппег.
ргІ2Є5¥Іппег ['ргаїг, хуіпз] п призер; володар прйзу; лауреат.
рго [ргои] п розм. 1) (скор. від рго-Геззіопаї) професіонал; фахівець; 2) (скор. від ргоЬаііоп) іспит; випробування.
рго- [ргои-] рге/ із значенням-, а) що є прихильником за, про-; рго-Пег прихйльник тілесних покарань; б) що заміщає когось; рго-гесіог заступник ректора, проректор; в) що передує чомусь або знаходиться ближче; рго-зсепіит авансцена; ргоіо^ие пролог.
рго аші соп ['ргоиапсі'коп] аду за і проти; іо сопзідег (іо \¥еі§й) аіі ійе
рго8 апд соп8 зважувати усі докази «за» і «проти».
рго-аші-соп ['ргоиапсі'коп] V зважувати докази «за» і «проти».
ргоЬаЬіІізш ['ргоЬаЬіІігт] п філос. пробабілізм.
ргоЬаЬіІііу [, ргоЬа 'Ьііііі] п 1) імовірність; саісиїиз оГ ~ мат. теорія ймовірностей; іп аіі ~ цілком імовірно; сопдіііопаї (Ігап8Іііопа1) ~ мат. умовна ймовірність; 2) правдоподібність; < ~ Гипсііоп мат. імовірнісна функція.
ргоЬаЬІе ['ргоЬаЬІ] 1. п 1) імовірний вйбір; можлйвий кандидат; 2) рі військ, здогадно збйті літакй протйв-ника; 2. аф 1) імовірний, можлйвий; ~ гезиііз можлйві результати; 2) правдоподібний; а йагсіїу ~ зіогу малоймовірна історія.
ргоЬаЬІу ['ргоЬаЬІі] асіу мабуть, мо-жлйво; іі ууіП ~ гаіп можлйво, (що) буде дощ.
ргоЬаіе І [ ргоиЬіі] п 1) затвердження заповіту судом; 2) завірена судом копія заповіту; 3) доказ; < ~ соигі суд у справах успадкування і затвердження заповітів; ~ диіу податок (мйто) на спадщину.
ргоЬаіе II [ ргоиЬеіі] V амер. затверджувати заповіт.
ргоЬаііоп [ргз'Ьеі/п] п 1) іспит; випробування; стажування; іо Ье оп ~ бути на іспиті (стажуванні); 2) іспитовий строк; 3) церк. послушенство; 4) юр. умовне звільнення підсудного на поруки; умовне покарання (неповнолітнього злочинця); < ~ оГЛсег юр. посадова особа, що здійснює нагляд за умовно засудженими.
ргоЬаііопагу [рго'Ьеі/поп] аф 1) іспитовий; ВИПрббнЙЙ; ~ 8ЄПІЄПСЄ юр. умовний вйрок; умовне покарання; ~ \уагсі мед. ізолятор; 2) що підлягає випробуванню.
ргоЬаііопег [ргз'Ьеіїпа] п 1) випробуваний; стажер, етажерка; 2) кандидат у члени; 3) умовно засуджений; 4) церк. посл)йдник; < ~ пигзе сестра--стажер.
ргоЬаіІуе [ ргоиЬаііу] аф 1) доказовий, довіднйй; 2) іспитовий; що використовується для випробування.
ргоЬе [ргоиЬ] 1. п 1) мед. зонд; 2) зондування; 3) автоматйчна науково-дослідна станція; космічна (дослідна) ракета; 4) тех. щуп; 5) ент. хоботок (комахи); 6) амер. розслідування; 2. V 1) мед. зондувати; 2) випробовувати; проводити випробування; 3) розслідувати, ДОСЛІДЖувати; ІО ~ 8ГПЬ.’8 ІПІЄПІІ0П8 вйвідати чиїсь наміри.
ргоЬіпз І'ргоиЬп]] аф 1) дослідницький; 2) випробнйй; < ~ асііоп військ, розвідка боєм.
ргоЬііу [ ргоиЬііі] п чесність, непідкупність.
ргоЬІет [ргоЬІат] п 1) проблема,
питання; завдання; іо 8Оіує а ~ вирішити проблему; 2) складна справа; 3) мат., шах. задача; < ~ сйіїсі важка дитйна.
ргоЬІешаііс(аІ) [,ргоЬ1і 'таеіік(аі)] аф 1) проблематйчний; сумнівний; йіз 8иссе88 із - його успіх сумнівний; 2) загадковий, неяснйй.
ргоЬІешаіісаІІу [,ргоЬ1і'таеііка1і] айк проблематйчно, сумнівно.
ргоЬІетаіізі [ 'ргоЬІітаіізі] итой, що складає і розв’язує задачі (особл. шахові).
РгоЬо$сі<1еа [,ргоиЬа'8ісііо] п рі зоол. хоботні.
ргоЬо$сі<1е$ [рго'Ьозкікг] рі від рго-ЙО8СІ8.
ргоЬозсідіГогт [,ргоиЬо'8ісііГо:т] аф хоботоподібний.
рГ0ЬО8СІ8 [рГ0'Ь0818] П (рі рГОЬО8СІ-дез) 1) хобот; 2) хоботок (комахи); 3) жарт, довгий ніс.
РгоЬиз ['ргоиЬоз] п ч. ім'я Прбубус.
ргосаіаіерзіз [,ргоикаеіо'1ерзі8] п передбачення заперечень.
рго-саіЬе<1га1 [,ргоико'0і:дго1] п кафедральна церква.
ргосеЛигаІ [рго'зі:сізого1] аф 1) процедурний; 2) юр. процесуальний.
ргосеЛиге [рго'8І:сізо] п 1) процедура; 2) юр. судочйнство; 3) тех. операція; технологічний процес; 4) методика (прийоми) проведення (досліду тощо).
ргосеед [рго'зі:с1] V 1) продовжувати (шлях); ітй далі; 2) продовжувати (говорити); ріеазе, ~ продовжуйте, будь ласка; 3) відновлювати, робйти (щось після перерви); \ує сап ~ \уіій оиг \уогк ми можемо продовжувати нашу роботу; 4) продовжуватися, тривати; 5) переходити, приступати (до чогось — іо); 6) чинйти, діяти; йо\у зйаіі \ує ~? як ми діятимемо (зробимо)?; 7) відбуватися, розвиватися (про події тощо); 8) виходити, долинати (Ггот); йіз соп-дисі ~8 Ггот тозі поЬІе ргіпсіріез його поведінка продиктована найблагород-нішими спонуканнями; 9) юр. порушувати процес (проти — а§аіпзі); притягати до суду; 10) одержувати вйщий учений ступінь.
ргосеесііпй [рго'зі:сііт]] п 1) поведінка; вчйнок; 2) рі робота, праця; справи; даііу ~з поточні справи; 3) рі юр. судочйнство, судова процедура; іо зіау ~ з припинйти судочйнство; 4) рі праці; наукові запискй; (судові) протоколи; судова справа.
ргосееііз [ ргоизі:сІ2] п рі виторг, прибуток, вйручка; §го88 ~ валовйй прибуток.
ргосезз І [ ргоизез] 1. п 1) процес: хід розвитку; ійе еуоіиііопагу ~ еволюційний процес; ійе ~ оГ сіеуеіортепі (оГ сіесау) процес розвитку (розпаду); 2) хід, перебіг, рух, плин (часу); іп ~
рго
167
рго
оГ (іте з перебігом часу; скап§е8 аге іп ~ відбуваються зміни; 3) юр. вйклик до суду; 4) судочйнство, судовйй процес; 5) тех. технологічний процес; прийом, спосіб; режйм; а пе\у ~ оГ дуеіп£ новйй спосіб фарбування; 6) друк. фотомеханічний спосіб; 7) анат. відросток; вйступ (кістки)’, 8) бот. паросток; < ~ Ьіоск кліше, одержане фотомеханічним способом; відбйток кліше; ~ сЬагІ схема технологічного процесу; ~ сйеезе плавлений сир; ~ 8ЙООПП8 комбінована кінозйомка; ~ іапка^е корм (добриво) з відходів; 2. V 1) юр. порушувати справу; починати процес; 2) піддавати обробці, обробляти; 3) друк, відтворювати фотомеханічним способом.
ргосе$$ II [рго'зез] V розм. брати участь у процесії.
ргосе$$а! [ргои'везої] асі] заст. процесуальний.
ргосе$$е<1 ['ргоивеві] асі] кін., фот. проявлений, оброблений; ~ Гііт проявлена кіноплівка.
ргосе$$іп£ ['ргоизезп]] п 1) обробка (хімічна)', 2) стерилізація (при консервуванні)', 3) технологія; 4) ек. обробка зібраних даних; 5) кін. лабораторна обробка кіноплівки; < ~ баіа програмоване завдання (обчислювальної машини)', ~ едиіртепі технологічне устаткування; ~ Іпби8ігіе8 обробна промисловість; ~ іах амер. податок на сільськогосподарські товари, піддані обробці.
ргосе$$іоп [ргззе/п] 1. п 1) процесія; похід; кортеж; Гипегаї ~ похоронна процесія; (о §о (іо \¥а1к) іп ~ брати участь у процесії; 2) учасники процесії; 3) церк. хресний хід, релігійна процесія; 2. V брати участь у процесії.
ргосездіопаї [рга'зеїопі] 1. п 1) молитовник для релігійних процесій; 2) молйтва, псалом (для виконання під час хресного ходу)', 2. аф 1) що стосується процесії; 2) що бере участь у процесії.
ргосе&нопагу [рга'зе/апап] асі] 1) що стосується процесії; 2) що бере участь у процесії.
ргосе$$іопі$і [рго 8е/опі8І] п учасник процесії.
рГОСЄ88-8ЄГ¥ЄГ [ рГОЦ808,80:У0] П Су-довйй кур’єр.
ргосе88ііа1 [ргои'8Є8)ио1] асі] юр. процесуальний.
ргос&-УегЬа1 [рго'зеїУєо'Ьа:!] п (рі ргос^8-уегЬаих [-'Ьои]) фр. протокол.
ргосІігопі$іп ['ргоикгопіхт] п віднесення події до більш раннього часу.
ргосіаіт [рго'кіеїт] V 1) оголошувати; проголошувати; іо ~ \уаг оголосити війну; іо ~ а гериЬІіс проголосйти республіку; 2) забороняти; оголошувати поза законом; 3) оприлюднити; опублікувати; довестй до загального ві
дома; іо ~ ійе пе\¥8 оприлюднити повідомлення, опублікувати новину;
4) свідчити, давати показання; 5) оголошувати про надзвичайний стан, оповіщати.
ргосіашаііоп [,ргок1о'теі/п] п 1) офіційне оголошення; декларація; оприлюднення; проголошення; ~ оГ тагііаі 1а\у оголошення воєнного стану; 2) відозва; прокламація; послання.
ргосііііс [ргои'кіііік] 1. п лінгв. проклітика; 2. аф проклітйчний (ненаго-лошений).
ргосііуііу [рга'кііуііі] п нахил, схйльність, тенденція (до чогось — іо, іо\уагсІ8).
ргосоп8и1 [ргои'коп89І] п 1) іст. проконсул; 2) заступник консула; 3) губернатор колонії (домініону).
ргосопзиіаг [ргои'коп8Іи1а] аф проконсульський.
ргосга$ііпаіе [ргои кгаезіїпеїі] V 1) барйтися, гаятися; зволікати, відтягувати; 2) відкладати, відстрочувати.
ргосгазііпаііоп [ргои,кгае8іі'пефі] п гаяння часу, зволікання, відкладання, відтягування.
ргосгеапі ['ргоикпапі] аф 1) про-дуктйвний; що дає потбмство; 2) що породжує.
ргосгеаіе І'ргоикпеїі] V 1) давати потбмство; іо ~ сЬіІбгеп народжувати дітей; 2) породжувати.
ргосгеаііоп [,ргоикп'еі/п] п 1) біол. відтворення; розмноження; дітородіння; 2) породження.
ргосгеаіог [ ргоикпеїіа] п 1) батько, родйтель; 2) пліднйк.
Ргоспі8іеап [ргои'кгл8ііап] аф 1) прокрустів; ~ Ьеб прокрустове ложе; 2) перен. жорсткйй, негнучкйй; ~ ГПЄІЙОСІ8 жорсткі методи.
ргосіог І'ргокіа] п прбктор; наглядач; інспектор (у Оксфордському і Кембриджському університетах)', адвокат, повірений; Кіп§’8 ((}иееп’8) Р. чиновник Високого суду у справах розлучень, заповітів тощо.
ргосіогіаі [ргок'іо:па1] аф прбктор-ський.
ргосіогіхе [ 'ргзкіагаїг] V 1) виконувати обов’язки прбктора; 2) накладати дисциплінарні стягнення на студентів; іо Ье -б дістати дисциплінарне стягнення.
ргосіогаііір ['ргокіа/ір] п посада (звання) прбктора.
ргосіо$соре [ ргокіазкоир] п мед. ректоскбп.
ргоситЬепі [ргои'клтЬапі] аф 1) що лежйть ниць; 2) бот. що стелиться; повзучий.
ргосигаЬІе [рга'к]иагаЬ1] аф доступний; продажний; що може бути прй-дбаний (куплений); ійе8е §ооб8 аге ~ аі 1о\¥ег ргісе8 ці товари можна купйти дешевше.
ргосигасу [ 'ргок)ига8і] п юр. доручення; повноваження.
ргосигаїіоп [,ргок)иа'геіїп] п 1) ведення справ за дорученням; 2) доручення, повноваження; 3) придбання, одержання; 4) одержання (надання) позички для клієнта; 5) вйнагорбда маклеру за одержану позичку; 6) звідництво; 7) церк. мйто, сплачуване священиком єпйскопу.
ргосигаіог [ 'ргок)иагеііа] п 1) юр. повірений; довірена особа; керуючий справами; 2) адвокат; 3) іст. прокурор (тж риЬІіс ~); ійе ~’8 оНїсе прокуратура; 4) іст. прокуратор; 5) церк. келар.
ргосигаіог-Л$са1 [ 'рго^иогеїіа Тізкаї] п шотл. місцевий прокурор.
ргосигаіогу ['ргок)игаіап] п юр. доручення.
ргосигаігіх [,ргок)и'геііпк8] п чер-нйця-еконбмка.
ргосиге [ргз'к)ид] V 1) діставати; добувати; забезпечувати; 2) займатися звідництвом; 3) поет, бути причиною, викликати; завдавати, заподіювати.
ргосигетепі [рга'к]изтапі] п 1) придбання; одержання; 2) постачання; заготівля; закупка; 3) звідництво.
ргосигег [ргз'кіизга] п 1) постачальник; 2) звідник.
ргосигезз [рга'к)и9П8] п звідниця.
рго<1 [ргосі] I. п 1) укол; стусан, штурхан; 2) гострокінцевий інструмент; шйло, пробійник; стрекало; 2. V 1) тйкати, простромлювати, колоти (багнетом тощо)', 2) підбурювати, підбивати, спонукати; підганяти; роздратовувати; 3) військ, розшукувати міни щупом; прощупувати слабкі місця в обороні.
рго<іе1і$іоп [,ргоисіі'1ізп] п лінгв. елізія.
рго<І£у ['ргосізі] п військ, розм. 1) снаряд, куля; 2) рі артилерійські боєприпаси, снаряди.
рго<1і£а1 ['ргосіїдаї] 1. п марнотрат; гульвіса; 2. аф 1) марнотратний; 2) щедрий; 3) надмірний, велйкий.
ргоді£а1йу [,ргосіі'дж1ій] п 1) марнотратність; гайнування; 2) щедрість; 3) достаток.
ргоііізаііге ['ргосіїдаїаїх] урозтрйнь-кувати, марнотратити.
рго<1і£а11у ['ргодідаїї] асіу 1) марнотратно; 2) багато; щедро; буйно.
ргоШзіои$ [рга'дідзаз] аф 1) дивовй-жний; чудесний; 2) величезний; здоровенний; незвичайних розмірів; 3) стра-хітлйвий, неприродний; 4) надзвичайний, незвичайний.
рго<1І£у [ 'ргобкізі] п 1) дйво, чудо; 2) надзвичайно обдарована людйна; ап іпГапі ~ вундеркінд; ~ гпи8Ісіап чудовий музикант.
рго-<1оппа [ргои'бопа] п амер. розм. актрйса.
рго
168
рго
ргодготаї [ргобгоитої] аф 1) вступний; провісний; 2) мед. продромаль-ний; шо передує (хворобі)', ~ газй про-дромадьний вйсип.
ргогіготе ['ргоидгоит] п 1) вступ; вступна частйна; 2) мед. продром; попередня ознака.
ргойгоші ['ргосігатаї] рі від ргодго-тиз.
ргогіготіс [рга'дготік] див. ргодго-таї.
рго<1готи8 ['ргосіготоз] п (рі рго-дготі) 1) вступ; 2) мед. продром; 3) провісник.
ргодисе І ['ргофіґ.8] п 1) продукція; продукт; вйріб; йоте ~ товари (продукти) вітчизняного виробнйцтва; га\у ~ сировина; 2) сільськогосподарські продукти (тж а^гісиїшгаї ~); 3) результат, наслідок; < ~ ехсйап^е продуктова біржа; ~ тегсйапг торговець продуктами.
ргодисе II [рго'сЦи:8] V 1) пред’являти, показувати; ~ уоиг ііскеіз пред’явіть квиткй; 2) ставити (п'єсу тощо); 3) фінансувати виробнйцтво (кінофільму тощо); 4) виробляти, виготовляти, продукувати; випускати; 5) створювати; видавати (книги тощо); 6) приносити, давати (урожай); 7) викликати, бути причйною; 8) геом. продовжувати (лінію).
ргодисег [рга'сЦи:89] п 1) виробник; виготовлювач; 2) режисер-постанбв-ник; продюсер; 3) особа, що фінансує постановку спектаклю (виробнйцтво фільму); 4) амер. власник кіностудії; 5) тех. газогенератор; ~’з §оодз засоби виробнйцтва; ~’з зіоск сировина для переробки.
рго<1исег-£а$ [рго'фшзодаез] п генераторний газ.
ргодисіЬІе [рго 'сЦиіззЬІ] аф вироблюваний; що може бути вйроблений.
ргодисі ['ргзсіокі] п 1) продукт; продукція; вйріб; фабрикат; Гагт ~з сільськогосподарські продукти; £гозз пайопаї ~ валовйй продукт країни; 2) результат, наслідок; 3) мат. добуток; 4) хім. продукт реакції; гадіо-ас-ііує ~ радіоактйвний продукт; теГаЬ-оііс ~ продукт обміну речовйн.
ргодисйоп [ргз'сілк/п] п 1) виробнйцтво, вйготовлення; вйдобуток; тазз (тапиґасіигіп£) ~ масове (серійне) виробнйцтво; ~ оГ соттосііпез виробнйцтво предметів широкого вжйтку: 2) продуктйвність; вироблення; ~ із Га11іп£ оГГ продуктйвність знйжується; 3) продукція, продукт, вйріб; 4) постановка (п ’єси тощо): вистава, спектакль; 5) пред’явлення (квитка тощо): 6) продовження (лінії тощо): < ~ соп-(гої контроль (регулювання) виробнйцтва; ~ дерайтепї виробничий відділ (кіностудії), ~ Ііпе технологічна (потокова) лінія; - тапаисг начальник виробничою відділу; дирекюр кіно-
картйни; ~ ріале серійний літак; -р1аппіп£ виробнйче планування; ~ ипй одинйця продукції; ~ зегірі постановочний сценарій; зйоП-гип ~ малосе-рійне виробнйцтво.
ргоіііісііуе [рго'сілкіїу] аф 1) про-дуктйвний; ~ гпіпе багатий руднйк; ~ сарасйу продуктйвна здатність; родючість; - ІаЬоиг продуктйвна праця; 2) родючий, плідний; плодотворний; ~ 8ОІ1 РОДЮЧИЙ Грунт; ~ \УГЙЄГ плідний письменник; 3) лінгв. продуктйвний; ~ зиїїіх продуктйвний суфікс; < ~ сопшії мед. кашель з мокротйнням.
рго<1исііуепе85 [рга'сілкГіУпіз] див. ргосіисііуіїу.
ргоііисііуііу [,ргзсілкЧіУіп] п 1) продуктйвність; ~ оЕ ІаЬоиг продуктйвність праці; 2) родючість; Іапд оГ Еиіі ~ дуже родюча земля; < ~ \уа§ез відрядно--прогреейвна оплата праці.
ргоет Гргоизт] п 1) передмова, вступ; 2) перен. початок; прелюдія.
РгоГ [рго£] п (скор. від ргоЕеззог) розм. 1) професор; 2) учйтель (школи).
ргоГапаііоп [, ргоЕо'пеї/п] п профанація; опоганення; спаплюження; опошлення; - оіа іетріе осквернення храму.
ргоГапе [ргоТеїп] 1. п церк. (ійе ~) збірн. непосвячені; 2. аф 1) світський. мирський; 2) церк. непосвяче-ний, невтаємнйчений; 3) нечестйвий, богохульний; < ~ Іап^иа^е лайка; 3. V профануваїи; поіаниги; паплюжити; оскверняю; паскудити, зневажати.
ргоГапііу |ргУГа?пііі] п богохульство; профанація; ю иїіег ргоГапііісз лаятися, хулити бога.
ргоГазсізГ |ргои'Еае]їз(] аф профа-шйстський.
ргоГегї [ ргоиГаі] п пред’явлення, подання (документа в суд).
ргоГе88 |рго’£ез| V 1) відверто визнавати, заявляти (на повний голос); признаватися; І ~ іЬаі іЬіз із пє\уз іо те я признаюся, шо це для мене новина; 2) прикидатися, удавати, придурюватися; робйти вйгляд; зображувати; 3) займатися (чимсь); 4) викладати, навчати; 5) сповідувати (віру); 6) звич. рам. приймати до релігійного ордену; вступати до релігійного ордену.
ргоГе88Є(І | рід Тезі | аф 1) відвертий, явний; 2) удаваний, несправжній; 3) професіональний; 4) церк. пострй-жений; шо дав обіїниню.
ргоГеззегііу [рго Еезісіїї| асіу 1) явно; відверто, відкрито; 2) за власним вигнанням; 3) під привозом, нібито.
ргоГез.зіоп |ргУ£е)п| п 1) фах. професія. рід пінять; заняття, ремесло; а іеасЬег Ь> - учитель за фахом; -оГ Ганпйіц піннім сільським гос-подарсівом. 2) (Ніс ) особи якоїсь
професії; іпе Іе^аі ~ юристи; 3) театр. актори; 4) запевнення, заява (про почуття); ~з оГ ЕгіепсізЬір запевнення у дружбі; 5) віросповідання; 6) обітниця; < (Ье Іеагаесі ~з богослов’я, право та медицйна.
ргоГеззіопаІ [рго'Ее/опІ] 1. п 1) професіонал; 2) людйна інтелігентної праці; людйна вільної професії; 3) спортсмен-професіонал; 4) кадровий військовослужбовець; 2. аф 1) професіональний; професійний; - асіуісе порада (консультація) фахівця; ~ еііциеНе (соигіезу) професійна етика; ~ зкіїї професійна майстерність; виробнича кваліфікація; 2) що має професію (фах); висококваліфікований; - апсі атаіеиг сотрапіез трупи акторів-про-фесіоналів і любйтелів; - Гогсе військ. регулярні війська; - раіпіег художник--професіонал; ~ роїйісіап амер. професіональний політйчний діяч.
ргоГе$$іопа1і$т [ргоТе/поІігт] п професіоналізм.
ргоГе$$іопа1І2е [ргоТе/поІаіг] V перетворювати на професію (певне заняття).
ргоГе$8ІопаІ1у [ргоТе/поІі] асіу професіонально; як фахівець.
ргоГеззог [рго'£е8о] п 1) професор (університету); 2) учйтель (середньої школи); 3) викладач (ліцею); 4) фахівець; 5) віруючий; 6) жарт, любйтель книг, книголюб; 7) жарт, диригент оркестру; 8) піаніст (у барі); 9) розм. гравець-професіонал; 10) жарт, людйна в окулярах.
ргоГе$8огаіе [ргоТезопі] п 1) професорство; 2) професура.
ргоГеззогезз [ргзТе80П8] п жінка--професор, професорка.
ргоГе88Огіа1 [,рго£е'8о:по1] аф професорський; ~ сіиііез обов’язки професора.
ргоГеззогіаіе [,рго£е'8о:піі] п збірн. професура.
ргоГе$8ог8Ьір [ргоТезо/ір] п професорство.
ргоГГег [ ргоГо] 1. п пропозйція; 2. V пропонувати.
ргоГісіепсу [ргоТ1/0П81] п досвідченість; уміння; вправність; майстерність; < ~ гаііп£ атестація зі спеціальної підготовки.
ргоГісіепі [ргз'Гі/пС] 1. п знавець; фахівець, спеціаліст; експерт; а - іп їЬе апз фахівець з мистецтва; 2. аф вправний, умілий, майстерний; досвідчений.
ргоГісіепіІу Ірго'Еі/опїІі] ас/у вправно, майстерно, уміло.
ргоПІе |'ргоиЕі:1| 1. п 1) профіль, 2) обрис; контур; габарйт: 3) тех. вертикальний розріз, переріз; 4) короткий біографічний нарис; 5) короткий нарис політйчного (історичного, гео-ірафічною) характеру. < - (Зга^ ав
рго
169
рго
профільний опір; ~ рарег діаграмний папір; ~ (игпіп§ фасонне точіння: 2. у 1) малювати у профіль; 2) тех. зображувати у профілі, профілювати; обробляти за шаблоном; копіювати.
ргоШег ['рго襳:1а[ п тех. копіювально-фрезерний верстат.
ргоЛі ['ргоГіі] 1. п 1) користь, вигода; 2) тжрі прибуток, дохід; бариш; £гозз ~ валовий прибуток; леї - чистий прибуток; 3) відсотки, нарахування; 2. V 1) давати користь; бути корисним; 2) користуватися, мати користь; 3) скористатися (чимсь — Ьу); 4) одержувати кбрйсть (прибуток).
ргоШаЬІе ['ргойІаЬІ] аф 1) корисний; 2) прибутковий, вйгідний; рентабельний; ~ Ьизіпезз дохідна (вигідна) справа; ~ іпуєзіґпєпі вйгідна інвестиція капіталу; 3) сприятливий.
ргоШаЬіШу [,ргоЕііа'Ьі1ііі] див. ргоГ-ііаЬІепезз.
ргоШаЬ1епе88 ['ргоГнаЬІпіз] п 1) прибутковість, дохідність; рентабельність: 2) корйсність.
ргоШаЬІу ['ргоГіїаЬІі] адх 1) вйгід-но, з вйгодою; 2) корйсно. з кбрйстю.
ргоГііеег [,ргоГі'ііа] 1. п спекулянт; 2. V спекулювати.
ргоїїііезз ['ргоіїїііз) аф 1) безкорй-сний; 2) невйгідний, неприбутковий.
ргоШ-$Ііагіп£ [ 'ргоііЦєогп] ] п участь у прибутках.
ргоЛщасу ['ргоПідазі] п 1) розбещеність; 2) марнотратність.
ргоЛІ£аіе [ 'ргоЛідії] 1. п 1) розпусник; 2) марнотратник; 2. аф 1) розпусний, розпутний; 2) марнотратний.
ргоЛиепі ['ргоиЛиапі] аф шо тече струменем; швидкоплйнний.
ргоЛиуіа [рга'Ли:уіа] рі від ргоЛи-уіит.
ргоЛиуіит [рга'Ли:уіат] п (рі ргоГ-Іиуіа) мед. стікання (кров'ю тощо); значні вйділення.
рго Гогта [ргоиТо:та] асіу лат. заради форми.
ргоГошкі [ргоТаипб] 1. п (ійе ~) глибина; безодня; пучйна, вир; 2. аф 1) глибокий, грунтовний; ~ сйап^ез глибокі (кардинальні) зміни; ~ 1еагпіп£ грунтовні (глибокі) знання; 2) важкий для розуміння; складнйй, заплутаний; 3) пронйкливий, глйбоко пе-режйтий; 4) що має велйку глибину; глибокий; 5) повний, абсолютний, цілковйтий; ~ іпдіГГегепсе повна байдужість; ~ зіеер глибокий сон; 6) низь-кйй (про уклін).
ргоГоишЛу [ргоТаипс11і| адх глйбоко: серйозно; І ат ~ §гаіеіи1 і о уои я глйбоко вдячний вам.
ргоГоип(1пе8$ [ргаТаипдпіз| п глибина, глибочінь.
ргоГшкШу [ргоТлпсІїиІ п 1) глибина, глибочінь; 2) безодня
ргоГизе [рга'Дшв] аф 1) ряснйй: ба
гатий (на — іп, оГ); ~ іп зітий. багатий на щось: 2) щедрий; - Італії щедра рука; 3) надмірний; ~ іп ехрепсіііиге марнотратний.
ргоГизеІу [ргоТ)и:8Іі| асіу рясно; щедро; надмірно; ійе го8е-Ьи8й ЬІО88ОГП8 аіі іоо - куш троянд буйно цвіте.
ргоГизіоп [ргУі]и:зп1 п 1) достаток; багатство, розкіш; 2) надмірність; ряснота; 3) щедрість; марнотратність.
рго§ [ргод] 1. п 1) розм. провізія (харчі) на дорогу; 2) їжа; 3) перен. пожйва (для розуму); 4) (скор. від ргосіог) прбктор, наглядач (в університеті); 5) гострокінцевий інструмент; стилет; 2. V 1) старцювати, жебрачити; 2) виконувати обов’язки прбктора (тж ргосіогізс); 3) протикати, простромлювати; заколювати.
рго§епііі¥е [ргои'сізепіііу] аф здатний дати потбмство.
рго£епі1ог [ргои бзепііо] п 1) прабатько; прародйтель; засновник роду; 2) попередник; засновник; 3) біол. предок (рослинного і тваринного виду); 4) джерело, оригінал; 5) фіз. вихідна частка.
рго§епіІге88 [ргои'бзепі1гі8] п 1) прамати, прародйтелька: засновниця роду; 2) попередниця; засновниця.
рго£епкгіх [ргои'дзепііпк8| див. рго-8ЄПІІГЄ88.
рго§епу [ ргзсізіпі] п 1) потбмство; нащадок; потбмок; 2) послідовники, учні; 3) результат, наслідок; 4) фіз. вторйнна частка; < ~ іезі с. г. випробування за потбмством.
РГО££ІП5 ['ргздіпх| п розм. прбктор (в університеті).
рго£Іоіі(ІЄ8 [ргои'д1оііді:2] рі від рго-£ІОІІІ8.
рго£ІоІІІ8 [ргои'діоііз] п (рі рго§1о-ІІбСЗ) зоол. проглотйда, окремий сегмент тіла гельмінта.
рго£паіІііс [ргзд'паеОїк] див. рго§па-ійои8.
рго£паійІ8т [ ргодпаОїхтІ п проти атйзм.
рго^паїйоиз [ргод пеі098| аф 1) про-гнатйчний, з вйпнутими шелепами; 2) виступаючий, вйпнутий (про щелепу).
рго§пе ['ргодпі] п поет, ластівка.
рго£ію$е$ [ргзд'пои8І:х| рі від рго£-ПО8І8.
РГО£ПО8І8 [ргзд'пои818| п (рі рго&-ПО8Є8) 1) мед. прогноз: завбачення дальшого перебігу хвороби; 2) прогностика; 3) передбачення, прогнозування, прогнбг
рго£позІіс |ргод позик) 1. п 1) прикмета, передвістя, провісник; віщування. провіщення; 2) передбачення, завбачення: 3) мед. провісний симптом; ознака: 2. аф І) провіснинькии: пророчий; 2) симптоматичний.
рго£іюМісаіе |ргод'поь!іксн| г пе
редбачати; провіщати; іавбачаги; прогнозувати (погоду).
рго£по8(ісаііоп [ргод,по8Іі'кеі/п] п 1) передбачення; прогнозування: \уеаійег - прогнозування погоди; 2) передвістя, прикмета; передчуття; провісник; 3) мед. прогноз.
рго£ію$<ісаіог [ргод'позіїкепо] п 1) провісник, віщун; 2) синоптик, за-вбачник; 3) передвістя, прикмета, передвістка, ознака.
рго£гат І'ргоидгает] див. рго-£гатте.
рго^гатеег [,ргоидго'тіа| п розм. складач програми.
рго^гатте [ргоидгает] 1. п 1) програма; зійду ~ програма занять; орііопаї (сотриїзогу) ~ спорт, довільна (обов’язкова) програма; 2) вистава, спектакль; ійе - \уаз а йи^е зисссзз вистава мала великий успіх; 3) план (праці тощо); йіз даііу ~ план його праці на день; \уйаі із уоиг ~ Гог сотоггоху? шо ви робйтимете завтра?; 4) афіша: < ~ деуісе програмний механізм; -§иідапсе військ, програмоване наведення снаряда; ~ тизіс програмна музика; ~ рісіиге рядовий кінофільм; 2. г 1) складати програму (план); 2) програмувати, закладати програму (послідовність операцій); 3) планувати.
рго£гапипе-іпіі£Іс [ ргоидггет, пір*. -2ік] п програмна музика.
рго£гаттег ('ргоидгжта) п 1) програміст; 2) розм. відповідальний за складання програми для радіо.
рго£гапшііп£ ['ргоидгаетп]) п 1) складання програми; 2) виконання програми; 3) програмування; 4) відтворення режйму праці.
рго£ге$$ І ['ргоидгез) п 1) прогрес, розвиток; рух уперед; а^е оГ ~ епоха розквіту (прогресу); 2) досягнення, успіхи; Іо таке ~ іп зійду оГ Еп^іізй робйти успіхи у вйвченні англійської мови; 3) просування; 4) хід, перебіг: ійе ~ оГ єуєпіз хід подій; іо Ье іп -відбуватися, мати місце; ійе таїсй із по\у іп ~ зараз іде матч; 5) іст. подорож офіційних осіб по країні; < -сйагі схема технологічного процесу; ~ герой доповідь про досягнуті результати (про хід роботи).
рго^гезз П [рга'дгез] у 1) прогресувати, розвиватися; 2) поліпшуватися, удосконалюватися; ійе раїіепі із ~іп§ ГаУоигаЬІу здоров’я хворого поліпшується; 3) робйти успіхи: 4) просуватися (рухатися) уперед
РГО£ГЄ88ІОП [рго'дге/п] п 1) просу вання; рух (уперед); хід уперед: 2) послідовність (подій тощо); 3) прогрес. 4) мат. прогресія: 5) муз. секвенція, прогресія
рго£ГЄ88ІопІ8( [рга дге/пізі [ П Про І рСсЙсІ
рго
170
рго
рГО£ГЄ$$І$І [рга'дге818і] п прогресист, прихильник прогресу; прогресивна людйна.
рго£ге$$іуе [рга'дге8іу] 1. п 1) про-гресйвна людйна, прихйльник прогресу; прогресйст; 2) (Р.) амер. член прогресйвної партії; 2. асі] 1) прогре-сйвний, передовйй; ~ тапкіпд передове людство; ~ роїісу прогресйвна політика; 2) поступальний; 3) пропорційно збільшуваний; прогресйв-ний; ~ іахаііоп прогресйвне оподаткування; ~ \¥а§е8 прогресйвна оплата праці; 4) прогресуючий; ~ рага1узі8 мед. прогресуючий параліч; 5) поступовий; ~ а$8етЬ1у тех. потокове (конвеєрне) складання; 6) грам, продовжений; ~ Гогт продовжена форма; < Р. Рагіу амер. Прогресйвна партія; ~ Гіге військ, вогнева підтрймка військ, що просуваються уперед.
рго£ге88ІУЄІу [ргад'гезіуіі] асіу 1) про-гресйвно; 2) поступово.
ргоІііЬіі Іргз'ЬіЬіі] у 1) забороняти; зтокіп§ зігісіїу ~ед палйти суворо забороняється; 2) заважати, перешкоджати (Ггот); їо - ійет Ггот сотіп& перешкодити їм прийтй.
ргоІііЬііед [рга'ІиЬіікі] асі] заборонений; ~ ітрогіз товари, заборонені для ввезення; ~ холе ав. заборонена для польотів зона.
ргоМЬіііоп [,ргоиі'Ьі/п] п 1) заборона; 2) заборона продажу спиртнйх напоїв; 3) юр. заборонний судовйй наказ (тж \угіі оГ ~).
РГОЙІЬІІЮПІЗІ [,ргош'Ьі/пі8ї] п 1) амер. прогібіціоніст; 2) прихйльник заборони торгівлі спиртнйми напоями.
ргокіЬііІуе [рга'йіЬіііу] асі] 1) заборонний; ~ сіиїу заборонне мйто; 2) шо перешкоджає; що забороняє; ~ ргісе недоступна ціна; ~ атоипі тех. гра-нйчно допустйма кількість (домішок).
ргоІііЬііогу [рга'ЬіЬііап] асі] заборонний; що забороняє; ~ 1а\у закон, що забороняє (щось).
ргоіесі І ['ргосізекі] п 1) проект, план; 2) новобудова; споруджуваний об’єкт; 3) амер. позааудиторна праця.
ргоіесі II [ргУдзекі] V 1) проектувати, планувати; 2) випинатися, виступати; 3) викидати, виштовхувати; випускати (снаряд)’, 4) кйдати, відбивати (тінь)’, 5) виразно вимальовуватися на тлі (чогось)’, 6) переноситися в уяві (вмайбутнє)’, 7) амер. втілювати, уявляти собі; 8) надавати конкретної, матеріальної форми; 9) мат. проектуватися); 10) демонструвати (фільм).
ргоіесіііе ['ргосізікіаіі] 1. п 1) військ. (реактйвний) снаряд; куля; 2) фіз. на-літаюча частка; 2. аф метальний, кидальний.
ргоіесііоп [рга'сізек/п] п 1) проектування; планування; 2) проект, план:
3) кйдання, метання; 4) відбиття (променя тощо)’, 5) вйступ; частйна, що висувається; 6) проекція зображення (в кіно)’, 7) мат., псих, проекція; ізо-теігіс ~ ізометрйчна проекція; < -8сгееп кіноекран; ~ Ьох (Ьооій) будка кіномеханіка; апаратна кінотеатру; ~ гоот кінопроекційна кабіна.
ргоіесііопІБі [рга'сізек/пі8ї] п амер. кіномеханік.
ргоіесііуе [рго'дзекіїу] аф 1) мат. проектйвний; ~ §еотеїгу проектйвна геометрія; 2) що випинається (виступає).
рго]есіог [рга'сізекїа] п 1) проектувальник, проектант; 2) прожектер; 3) прожектор; проекційний ліхтар; 4) кінопроектор; проекційний апарат; 5) тех. пускова установка (тж госкеї ~); 6) військ. гранатомет; вогнемет; газомет.
рго]еі І'ргоизеї] п фр. проект (договору тощо).
ргої [ргзі] п (скор. від ргоіо^ие) пролог.
ргоІаЬог [ргои'ІеіЬо] аф амер. що підтрймує профспілку (профспілковий РУХ).
ргоіарзе ['ргоиіаерз] пмед. випадіння (органа), пролапс.
ргоіаіе [ ргоиіеіі] аф 1) мат. вйтяг-нутий, довгастий; 2) пошйрений.
рго1е£отепа [,ргои1з'дотіпа] п (рі від рго1е£отепоп) попередні міркування, пролегомени.
рго1е£отепоп Ьргоиіа'дзтіпап] п (рі рго1е£отепа) вступ у вйвчення (чогось).
ргоіерзез [ргои Черзі :х] рі від ргоіер-8І8.
РГОІЄР8І8 [рГОи'1Єр818] П (рі рГОІЄр8Є8) лінгв. прблепсис.
ргоіерііс [ргои'іеріїк] аф 1) лінгв. увіднйй, вступнйй; ~ рйгазе вступна фраза; 2) мед. передчасний.
ргоіеіагіап [,ргои1е'і£апап] 1. п пролетар; пролетарка; 2. аф пролетарський.
ргоіеіагіаі(е) [,ргоиіе'ієапзі] п пролетаріат.
ргоіеіагігаііоп [,ргоиіі'і£аг(а)і'хеі/п] п пролетаризація.
ргоіеіагу [ ргоиіііап] див. ргоіе-їа- гіап.
ргоІіГегаіе [ргои'ІіГагеїї] у 1) біол. проліферувати; 2) розмножуватися, ростй; пошйрюватися; 3) збільшувати; породжувати.
ргоІіГегаііоп [ргои,1іГа'геі/п] п 1) біол. проліферація; розмноження; 2) кількісне зростання; пошйрення; ~ оГ писіеаг \уеароп$ розповсюдження ядерної зброї.
ргоІіГегоиз [ргои'ІіГагзз] аф 1) швйд-ко розмножуваний; 2) бот. паростковий.
ргоІіГіс [ргз'ІіГік] аф 1) плодовй-тий; плідний; - кугіієг плодовитий письменник; 2) плодоносний; родючий
(про грунт)’, 3) багатий, ряснйй (про урожай)’, а - уеаг Гог арріез урожайний на яблука рік; а регіод ~ іп §геаі рое($ епоха, що дала цілу плеяду великих поетів.
ргоііїїсасу [рга'ІіГіказі] п 1) плідність; плодючість; 2) родючість.
ргоіііїсаііоп [рго,1і£і'кеі)п] п бот. проліфікація, розвиток.
ргоііх ['ргои1ік8] аф 1) нудний; скучнйй; 2) багатослівний; (надмірно) детальний.
ргоііхііу [ргои Чікзііі] п 1) багатослівність; нудність; тягучість; 2) жарт. довжина.
ргок>£І2Є [ ргоиіосізаїх] г писати (проголошувати) пролог.
рго1о&ііе ['ргоиіод] 1. п 1) пролог; 2) початок (чогось)’, 3) актор, що читає пролог; 2. V подавати пролог.
ргоіоїщ [рга'іод] V 1) продовжувати; подовжувати, збільшувати у довжину; 2) відстрочувати, відкладати; пролонгувати; іо ~ опе’з ІіГе продовжити життя; іо ~ а уізіі продовжити візйт.
рго1оп§аіе ['ргоиіоддеіі] див. рго-ІОП£.
рго1оп£аііоп |, ргоиіод'деі/п] п 1) продовження, пролонгація; відстрочка; затягування; ~ оГ а іегт продовження строку; 2) військ, продовження строку служби; 3) спорт, продовження часу гри; 4) подовження (лінії тощо)’, 5) рі жарт, штанй.
рго1оп£Є(1 [рго'їздсі] аф продовжений; тривалий; шо надто затягся; ~ арріаизе тривалі оплески.
ргоіизіоп [рго'1іи:зп] п І) проба сил; репетйція; 2) проба пера; перший друкований твір.
ргош [ргот] розм. 1) (скор. від рготепаде сопсегі) загальнодоступний симфонічний концерт; 2) (скор. від рготепаде) амер. бал (в університеті, коледжі).
рготепаде [,рготґпа:д] 1. п 1) прогулянка, гуляння; 2) місце для гуляння; променад; 3) амер. бал, танцювальний вечір (в університеті, коледжі)', ~ сопсегі загальнодоступний симфонічний концерт, під час якого публіка вільно ходить по залу; ~ деск верхня палуба; 2. V 1) гуляти, розгулювати; прогулюватися; 2) виводити на прогулянку (напоказ); прогулювати (собаку).
РготеіЬеап [рго'ті:0]оп] аф про-метеїв; ~ Гіге прометеїв вогонь.
Рготеіііеііз |рго ті:0)и:8| п міф. Прометей.
рготеійіит [рго'ті:0рт] п хім. прометій.
рготіпепсе [рготіпопз] п 1) опуклість, вйпуклість; 2) нерівність; уз-вйшшя; а ~ іп ійе тісісіїе оГ а ріаіп узвйшшя в центрі рівнини; 3) рельєф
рго
171
рго
ність; 4) видатне (видне) становище; а регзоп оГ сопзідегаЬІе ~ людйна, що посідає визначне становище; 5) астр. протуберанець (тж зоїаг ~).
ргошіпепсу [ 'рготіпапзі] див. рготі-пепсе.
рготіпеїИ ['рготіпопі] аф 1) відомий, визначнйй, видатнйй; 2) опуклий; рельєфний; \уііЬ ~ еуез витрішкуватий, банькатий; 3) помітний; що впадає в очі; ~ Ьиі1біп§ будйнок, що впадає в очі; 4) що виступає (стир-чйть); ~ сЬіп вйпнуте підборіддя.
ргошізсику [,рготі8'1ди:іІі] п 1) різнорідність; різноманітність; різномастість; 2) змішаність; 3) невибагливість; 4) безладність.
ргошізсиоиз [рга'тізкзиаз] 1. аф 1) різнорідний; різноманітний; різномастий; 2) змішаний; 3) безладний; 4) невибагливий; 5) розм. випадковий; нерегулярний; 2. асіу 1) випадково; 2) ненавмйсно; Ье дгорресі іп ~ він зайшов випадково.
рготізсиоизіу [рго'тізідиозії] асіу 1) випадково; 2) безладно, не перебираючи.
рготізе ['рготіз] 1. п 1) обіцянка; їо §іує (їо таке) а ~ дати обіцянку, пообіцяти; іо кеер (іо саггу оиі) опе’з ~ вйконати обіцянку; іо Ьгеак опе’з ~ не дотрймати обіцянки; 2) обіцяне; 3) перспектйва, надія; а уоиіЬ оГ §геаі ~ багатообіцяючий юнак; юнак, що подає велйкі надії; іЬе сгорз аге Гиіі оГ ~ урожай обіцяє бути добрим; < іЬе Ьапсі оГ Р. бібл. обітована земля; 2. V 1) обіцяти; давати обіцянку; зобов’язуватися; запевняти; І ~ уои запевняю вас; Не іо соте він обіцяв прийтй; 2) подавати надії; провіщати, передвіщати; іЬе \уеаіЬег ~8 1аг§е сгорз погода подає надії на добрий урожай.
рготізеї! ['рготізі] аф обіцяний; < іЬе Р. Ьапсі бібл. обітована земля.
рготізее [,рготі'зі:] п юр. 1) особа, якій дають обіцянку; 2) кредитор (за договором); векселедержатель.
рготізег ['рготізо] п юр. 1) особа, що дає обіцянку або бере зобов’язання; 2) боржнйк (за договором); векселедавець.
рготі$іп£ ['рготізії]] аф багатообіцяючий; що подає надії; перспектйв-ний.
рготізог ['рготіза] див. рготізег.
рготіззогу ['рготізап] аф що містить у собі обіцянку (зобов’язання); ~ поіе боргове зобов’язання; боргова розпйска.
рготопіогу ['рготопіп] п 1) геогр. мис; 2) анат. вйступ.
рготоіе [рга'тоиі] V 1) просувати, висувати; підвйщувати в чйні (у званні); Ье \уаз -сі соіопеі йому присвоїли звання полковника; 2) сприяти; підтрймувати; заохочувати; допомагати;
3)	спричиняти; 4) переводити до наступного класу (учня); 5) засновувати (підприємство тощо); 6) шах. просувати (пішака); 7) амер. сприяти продажу товару; створювати сприятливі умови для продажу; 8) розм. красти; роздобувати; 9) хім. прискорити (реакцію).
рготоіег [рго'тоиіа] п 1) той, що сприяє (допомагає, заохочує, підтрй-мує); 2) заступник, патрон; захиснйк; 3) засновник, фундатор (акціонерного товариства); 4) антрепренер; 5) імпресаріо; агент (артиста тощо); 6) підбурювач; 7) хім. активатор.
рготоііоп [рга'тои/п] п 1) сприяння; підтрймка; заохочення; зосіеіу Гог іЬе ~ оГ 1еатіп£ товарйство для по-шйрення наукових знань; 2) підбурювання; 3) просування по службі; під-вйщення на посаді (в чйні); іо оЬіаіп ~ одержати підвйщення на службі; ~ Ьу тегіі військ, позачергове присвоєння звання; 4) заснування (акціонерного товариства тощо); 5) амер. сприяння у продажу (товару); створення сприятливих умов для продажу; 6) шах. просування (пішака); < ~ тап посередник, агент.
ргошрі ['ргот(р)і] 1. п 1) підказування; нагадування; 2) день (строк) платежу; ~ поіе пам’ятна запйска про строк платежу; 2. аф 1) швидкйй, моторний; 2) ретельний, старанний; 3) негайний, невідкладний; терміновий; 3. асіу 1) швйдко; 2) точно, рівно; — аі 8 о’сіоск рівно о восьмій годйні; 4. V 1) спонукати; 2) підказувати, нагадувати; суфлірувати; 3) вселяти (думку); навівати, заохочувати.
ргошрі-Ьоок ['ргот(р)іЬик] п суфлерський примірник п’єси.
рготрі-Ьох [ ргот(р)іЬокз] п суфлерська будка.
рготрі-сору ['ргот(р)і,корі] див. рготрі-Ьоок.
рготріег ['ргот(р)іа] п 1) суфлер; 2) підказувач.
рготрііпз [ 'ргот(р)ііі] ] п 1) спонукання; спонука; мотйв; намовляння; іЬе -з оГ сопзсіепсе голос сумління; 2) шк. підказування; по ~! не підказувати!; 3) суфлірування.
ргошрШікіе ['ргот(р)ііі_іи:сі] п 1) швйдкість; жвавість; готовність; 2) акуратність, своєчасність; ~ іп рауіп§ акуратність у платежах.
ргошріїу |'ргот(р)11і] асіу 1) швйдко, негайно, терміново; невідкладно, відразу; 2) точно, своєчасно.
ргошрі-зісіе ['ргот(р)ізакі| п 1) ліва сторона сцени (від актора); 2) амер. права сторона сцени (від актора).
ргот-іго«ег [ рготдгзіа] п амер. розм. 1) студентка, у якої багато залицяльників; 2) любйтелька танців; 3) студент, шо любить танці і розваги; 4) бабій.
рготиІ£аіе [ 'рготаїдеіі] V 1) оприлюднити; проголошувати; іо ~ а десгее опублікувати (оприлюднити) декрет; 2) пошйрювати, пропагувати (учення тощо).
ргоїшіізаііоп [,ргота1'деі1п] п 1) оприлюднення, опублікування, обнародування; промульгація; 2) пошйрення, пропаганда (теорій тощо).
ргопаііоп [ргои'пеї/п] п спорт., анат. пронація.
ргопаіог [ргои'пеїіа] п анат. про-натор.
ргопе [ргоип] аф 1) що лежйть ниць; розпластаний; іо Гаїї ~ упасти ниць; 2) похйлий, розлогий, пологий; 3) прямовйсний, стрімкйй, стрімчастий, крутйй; 4) схйльний (до чогось); що має тенденцію; ~ іо ап§ег запаль-нйй, гарячий.
ргопз [ргої]] 1. п 1) зубець, зуб (виделки тощо); 2) вйла; 3) амер. рукав (річки); 4) відгалуження оленячого рога; 2. V 1) піднімати (ворушйти) вй-лами; 2) розпушувати (землю); 3) протикати.
ргопвЬиск ['ргоі]Ьлк] див. ргоп§-Ьогп.
ргоп£Є(1 [ргзі]сі] аф з зубцями; зубчастий, зубцюватий.
ргоп^-Іюе [ ргоі]Ьои] п с. г. двозуба мотйка.
ргоп^Ього [ 'ргоі]Ьо:п] п зоол. вилорога антилопа.
ргопо§га<1е ['ргоипадгекі] аф зоол. чотириногий; що пересувається горизонтально.
ргопошіпаі Ірга'потіпої] аф грам. займенниковий.
ргопоші ['ргоипаип] п грам, займенник; регзопаї (іпіегго§аііуе, геїаііуе) ~ особовий (питальний, відносний) займенник.
ргопошісе [ргз'паипз] у 1) оголошувати, проголошувати; заявляти (офіційно); іо ~ а сигзе ироп зтЬ. проклинати когось; 2) ухвалювати (рішення); іо ~ зепіепсе оГ деаіЬ оголосйти смертний вйрок; 3) висловлювати (думку); висловлюватися (про — оп; за — Гог, іп Гауоиг оГ; проти — а^аіпзі); 4) вимовляти; артикулювати; (о ~ \ує11 (Ьасіїу) мати гарну (погану) вимову.
ргопошісеаЬІе [рга'паипзаЬ1| аф лег-ковимовний.
ргопоипсесі [рга'паипзі) аф 1) явний, певний; очевйдний; різко вйра-жений; ~ аріііиде Гог Іап^иа^ез очевидна здатність до мов; 2) вймовлений; 3) яснйй, виразний.
ргоіюипсесіїу [рга'паипзіїї] асіу 1) певно, явно; 2) підкреслено, рішуче.
ргопошісешепі [рга'паипзтапїі п 1) оголошення; ухвалення (вироку)'. 2) офіційна заява; 3) думка; висловлювання (щодо питання тощо).
ргопоипсіпз [рга'паипзід] п 1) вимб-
рго
172
рго
ва, вимовляння; 2) оголошення, заява; < ~ сіісііопагу орфографічний (орфоепічний) словнйк; словник з позначенням вимови.
ргопіо ['ргопіои] асіу амер. розм. швйдко, негайно, хутко, скоро, не гаючи часу.
ргопшісіатепіо [рг9,плп8іа'тепіои] п 1) пронунсіаменто; заклик до державного військового перевороту; 2) державний військовйй переворот.
ргопипсіаііоп [рГ9,ПЛП81'еі/п] п 1) вимова, вимовляння; іо Іеасй Еп§-1і8Іт - учйти англійської вимови-; 2) фо-нетйчна транскрйпція.
ргооГ [рги:£] 1. п 1) доказ; довід; доведення; Іітіз гедиігез по ~ це не потребує доказів; 2) вйпробування, перевірка, проба; 3) мат. перевірка; 4) юр. судовйй розгляд без суду присяжних; 5) коректура; гранка; пробний відбйток; 6) фот. пробний знімок; 7) міцність (спирту); 8) пробірка; < ~ Гірше військ, дослідна стрільба; пробний обстріл; ~ ^гоипсі військ, випробувальний полігон; ~ Іоад тех. контрольне навантаження; ~ гоипсі військ. контрольний постріл; ~ зиск щуп, зонд; ~ ІЄ8І випробування; 2. аф 1) не-пробивнйй; 2) непроникнйй (для чогось — а§аіп8і); 3) недоступний, що не піддається (лестощам тощо); Ю Ье ~ а^аіпзі іетріаііоп не піддаватися спокусі; 4) установленої міцності (про спирт); 3. V 1) робйти непроникнйм (непробивнйм, недоступним); 2) друк. робйти пробний відбйток; 3) читати гранки.
-ргооГ [-рги:£] у складних словах означає стійкйй, непроникнйй, що не піддається вплйву (чогось); \уаіегргооГ водонепроникнйй, непромокальний.
ргооЛе$$ ['рпгЛіз] аф бездоказовий, необгрунтований.
ргооГ-геа<1 ['рпі:£,гі:сі] V читати гранки; правити коректуру.
ргооГ-геа<1ег [ 'рги:£,гі :сЬ] п коректор; ~’з гпагкз коректурні знаки.
ргооГ-геа<1іп£ ['рги:£,гі:сііі]] п читання коректури.
ргооГ-гоош ['рпгїгшп] п коректорська.
ргооГ-$Ііееі ['рги:£/і:і] п коректурний відбйток, гранка, коректура.
ргооГ-$рігіі [ 'рги.Тзріпі] п розчин спйрту певної міцності.
ргор [ргор] 1. п 1) стояк, підпора; опора; підставка; стовп; кілочок; 2) підтрймка, опора; 3) рі розм. ноги, підпірки; 4) рі гірн. кріплення; стоякй; 5) амер. розм. шпйлька для краватки; 6) (скор. від ргорозіїіоп) мат. теорема; 7) (скор. від ргореііег) розм. пропелер; рушій; 8) (скор. від ргорегіу) реквізйт; 2. V 1) підпирати; підтрймувати (тж ~ ир); 2) притуляти, приставляти (до чогось); 3) гірн. закріпляти (стояками);
4)	підтрймувати, допомагати; 5) груб. ударити, збйти з ніг; 6) раптом зупинитися на повному ходу (про коня).
ргораесіеиііс(аі) [, ргоирі:'фи:іік(а 1)] аф вступнйй.
ргорае(1еиііс$ [,ргоирі:'фиііікз] п рі вступнйй курс, пропедевтика.
ргорадоЬІе ['ргорадаЬІ] аф 1) розмножуваний; здатний розмножуватися; ~ Ьу 8еед що розмножується насінням; 2) пошйрюваний; що передається; - Ьу сопіа^іоп заразний, інфекційний.
ргоразаіміа [,ргора'даепсЬ] п 1) пропаганда; \уаг ~ пропаганда війнй; 2) асоціація для пропаганди (чогось); 3) (ійе Р.) конгрегація з питань місіонерства (у римсько-католицькій церкві).
ргорадашікі [, ргора'даепсіїБі] 1. п про-пагандйст; 2. аф пропагандйстський.
ргора^апдіхе [,ргора'джпсіаіг] V пропагувати, вестй пропаганду.
ргора&аіе [ 'ргорадеіі] у 1) розмножувати, розводити; 2) розмножуватися; 3) розповсюджувати (ся); пошйрю-вати(ся); іо ~ іпГесііоп пошйрювати заразу; іо - гитоигз пошйрювати чу-ткй; 4) передавати від покоління до покоління; передавати у спадщину; 5) фіз. передавати через середовище.
ргораваііоп [,ргора'деі/п] п 1) розмноження, відтворення; розведення; 2) розповсюдження, пошйрення; ~ оГ ідеа8 пошйрення ідей; ~ о£ сіізеазе пошйрення хвороби; 3) фіз. передача (пошйрення) через середовище (звуку, світла, тепла).
ргоразаііуе [ 'ргорадеіііу] аф розмножуваний; одержаний в результаті розмноження.
ргоразаіог [ ргорадеііа] п 1) роз-мнджувач; 2) пошйрювач, розповсюджувач; 3) культиватор, прйлад для культивування мікроорганізмів; 4) репродуцент (сортового насіння).
ргоразиіа [рга'раедіиіз] рі від рго-ра^иіит.
ргора£и1ит [рга'раедіиіат] п (р/рго-ра^иіа) пагін, пагонець, паросток.
ргорапе І'ргоирет] п хім. пропан.
ргореї [рга'реї] V 1) надавати руху; просувати вперед; штовхати; 2) рухати, стимулювати, спонукати.
ргореііапі [рга'реЬпі] див. ргореі-Іепі.
ргореііепі [рга'реіапі] 1. п 1) рушійна сйла; 2) ракетне пальне; пальне для реактйвних двигунів; 3) військ. метальна вибухова речовина; 2. аф 1) рушійний; ~ ро\уег рушійна сйла; 2) метальний.
ргореііег [рга'реіа] п 1) рушій; двигун; ~ іигЬіпе турбогвинтовйй двигун; 2) пропелер; повітряний (гребнйй) гвинт.
ргореіііпз [рга'реіід] аф рушійний,
штовхаючий, тягнучий; < ~ сагігідее вибивнйй патрон; ~ еп^іпе мор. головнйй двигун; ~ ріапі силова установка; гвинтомоторна група.
ргорепзііу [рга'репзііі] п нахил, схйльність; прйстрасть (до чогось — Гог); а - Гог &атЬ1іп§ прйстрасть до азартних ігор.
ргорег ['ргорф 1. аф 1) властйвий; притаманний; 2) правильний, належний; відповідний; ~ Ггасііоп мат. правильний дріб; іп ійе ~ \уау належним чйном; іп Ійе ~ 8ЄП8Є оГ ІЬе \уогсі у належному розумінні слова; 3) підхожий, придатний, годящий; ІЬе ~ \уог(1 підхоже слово; 4) пристойний, порядний; поважний; доброчесний; 5) ужй-тий у вузькому значенні; 6) справжній, сущий; 7) відмінний, чудовий; 8) власний; оиг ~ зоп наш власний син; ~ пате грам, власне ім’я; 9) гарний, красйвий; ~ тап гарний чоловік, красйва людйна.
ргорегіу ['ргораіі] асіу 1) належним чйном, правильно; як слід; іо зреак Еп£іі8й ~ правильно розмовляти по--англійському; 2) власне, строго кажучи; ~ 8реакіп£ власне кажучи; іі і$ поі ~ рагі оГ йіз диіу строго кажучи, це не входить до його обов’язків; 3) пристойно; належно; Ьейауе ~! поводьтеся пристойно!, не пустуйте!; 4) належним чйном; як годйться, належно; ~ СІГЄ88ЄСІ одягнений як годйться ; 5) розм. гарненько, добряче; дуже, ґрунтовно; Не ид8 ~ дгипк він був дуже п’яний.
ргорегііеіі [ргораііф аф 1) що має власність; заможний; ~ 8есііоп8 оГ Ійе рориіаііоп заможні верстви населення; 2) театр, забезпечений реквізйтом.
ргорегіу ['ргораіі] п 1) власність; майно; ргіуаіе ~ приватна власність; риЬІіс ~ громадська власність; геаі ~ нерухоме майно; а тап оГ ~ багата людйна, багатій, власник; 2) земельна власність, земельна ділянка, господарство, маєток; Ггееїтоісі ~ повна земельна власність; Іеазеїтоісі ~ орендована земельна власність; 3) перен. надбання; 4) право власності; ~ іп ійе §оод8 право власності на товар; 5) властйвість, якість; 6) рі театр, бутафорія; реквізйт; < ~ дераПтепі реквізйторський цех (на кіностудії, в театрі); ~ гі§йІ право власності; ~ $аіе продаж нерухомого майна; ~ іах податок на прибуток від нерухомого майна.
ргорегіу1е$$ [ 'ргораііііз] аф неіму-щий, незаможний.
ргорегіу-тап І'ргораіітжп] п (рі ргореПу-теп) театр, реквізйтор.
ргорегіу-тапа^ег ['ргораіі,тжпісізф п театр, завідувач реквізйторського цеху.
ргорегіу-та$іег ['ргораіі,та:8іа| п театр, реквізйтор (тж ргорепу-тап).
рго
173
рго
ргорегіу-гоот ['ргорзіїгит] п театр. бутафорська, реквізйторна.
ргорЬесу ['ргоіїзі] п 1) пророкування, пророцтво; передбачення, передрікання; іке &іГі оГ ~ дар прозорлйвості; 2) рел. публічна проповідь святого письма.
ргорке$іег ['ргоіїзаіз] п віщун, провісник.
ргоркезу ['ргойзаі] V 1) пророкувати; провіщати; віщувати; передрікати; передбачати; (о ~ бізазіег провіщати нещастя; 2) рел. пророчити; 3) рел. тлумачити (проповідувати) святе письмо.
ргорЬеі ['ргойі] п 1) віщун, провісник; 2) рел. пророк; іке Р. Магомет; Джбзеф Сміт (засновник секти мормонів)', 3) ознака, прикмета; ~ оГ а зіогт провісник (ознака) бурі; 4) проповідник (ідей тощо)', < іке Ргоркеіз кнйги пророків Старого завіту.
ргорЬеіеег [,рго£ґііа] п розм. ворож-бйт-професіонал; ворбжка-професіо-налка.
ргорЬе(Є88 ['ргоГіііз] п пророчиця; провісниця, віщунка.
ргор*іеііс(а1) [ргз'£еіік(з1)] аф пророчий; ~ дгеат пророчий сон.
ргоркуіасііс [,рго£і'1аекіік] 1. п про-філактйчний засіб (захід); 2. аф про-філактйчний, запобіжний; ~ ігеаітет профілактйчне лікування.
ргоркуіахез [,рго£і 'Іжкзі:г] рі від ргоркуіахіз.
ргор*іу1ахі$ [,рго£і'1жк8із] п (рі рго-ркуіахез) мед. профілактика.
ргоркуіаху [ 'ргзГіІаекзі] див. ргорку-Іахіз.
ргоріпе [ргои'раш] V 1) дарувати на знак дружби; 2) запропонувати вйпити.
ргоріпдиііу [рго'ріі]кл¥ііі] п 1) блйзь-кість, сусідство; іп сіозе - іо іке коизе поруч із будйнком; 2) швидке настання (про час)', 3) кревність, спорідненість; 4) спорідненість; схожість, подібність.
ргорШаЬІе [ргз'рі/ізЬІ] аф що легко заспокоюється.
ргоріііаіе [ргз'рфеїі] V 1) заспокоювати; умиротворяти; утихомйрювати; примиряти; 2) домогтйся прощення (мйлості); здобути прихйльність; привернути (привабити) до себе.
ргоріііаііоп [рга,рі/і'еі/п] п 1) заспокоєння; умиротворення; утихомй-рення; примйрення; 2) умилостйвлен-ня; спокутна жертва.
ргоріііаіог [ргз'рфеїіз] п 1) уми-ротворйтель; примирйтель; 2) розм. спасйтель.
ргоріііаіогу [ргз'рі/ізізп] аф 1) заспокійливий; утішний, примйрливий; 2) спокутний.
ргоріііоиз [ргз'рі/зз] асі] 1) прихильний, доброзйчлйвий, мйлостйвий; 2) сприятливий; підхожий; ~ тпотепі
слушний момент; ~ \¥еаікег сприятлива погода.
ргоріеі ['ргор'сізеі] п 1) турбогвин-товйй двигун; 2) турбогвинтовйй літак.
ргоршап ['ргортаеп] п (скор. в/дргор-егіу-тап) театр, розм. реквізйтор.
ргороііз [ 'ргоро118] П прополіс, бдЖО-лйний клей.
ргоропе [ргз'роип] V 1) вносити пропозйцію: виносити питання на обговорення; 2) подавати (докази), наводити (доводи).
ргоропепі [ргз'роипзпі] 1. п 1) ініціатор пропозйції (теорії); 2) захиснйк (політики)', 2. аф 1) що висуває пропозйцію (теорію); 2) що підтрймує (захищає) (політику тощо).
Ргоропііз [рго ропііз] п геогр. н. Пропонтйда (стародавня назва Мармурового моря).
ргорогііоп [ргз'рофі] 1. п 1) пропорція; кількісне співвідношення; пропорційність; розмірність; ітрогіз хуєгє іп ~ (о ехрогіз імпорт дорівнював експорту; 2) рі розмір, розміри; 3) частйна, частка; 4) мат. пропорція; потрійне правило; 5) поет, конфігурація, форма, фігура; < ош о£ ~ іо надмірно, НевІДПОВІДНО (ЧОМУСЬ)', ІО ІО8Є ДІЇ 8ЄП8Є о£ ~ втратити всяке уявлення про те, що можна і чого не можна; 2. V 1) розмірювати, розподіляти; 2) дозувати (складові частини).
ргорогііопаЬІе [ргз'ро:/пзЬ1] афрідк. пропорційний.
ргорогііопаї [рга'ро:/ап1] 1. п мат. член пропорції; 2. аф пропорційний, розмірний; ~ гергезепіаііоп пропорційне представнйцтво; бігесіїу ~ прямо пропорційний; ~ Ііптіі межа пропорційності; ~ біуісіегз ділйльний (пропорційний) цйркуль.
ргорогііопаїііу [ргз.ро./апаеіііі] п розмірність, пропорційність.
ргорогііопаіе [ргз'ро:/піі] 1. аф розмірний, пропорційний; 2. V розмірювати; робйти пропорційним.
ргорогііопед [рга'ро:/апсі] аф 1) розмірний, пропорційний; іке рипізктепі \уаз Гиііу ~ іо іке оПепсе покарання повністю відповідає тяжкості злочину; 2) розрахований на певний розмір.
ргорогііопег [рга'роі/па] п тех. дозатор.
ргорогііопіпз [рга'ро:/пп]] п тех. дозування.
ргорогііоп1е$$ [ргУро:рп1і8] аф непропорційний, диспропорційний.
ргоро$а1 [ргз'роихі] п 1) пропозй-ція: план; іо таке (іо оіїег) а ~ вносити пропозйцію; іо ассері (іо бесііпе) а ~ прийняти (відхилйти) пропозйцію; 2) освідчення; 3) амер. заявка (на торгах).
ргорозе [ргз'роих] V 1) пропонувати; вносити пропозйцію; іо ~ а тоііоп вне-
стй пропозйцію; іо ~ а іоазі запропонувати (проголосйти) тост; 2) висувати чиюсь кандидатуру; 3) припускати, гадати; мати намір; передбачати; 4) освідчуватися; ке -б іо кег він освідчився їй.
ргорозег [ргз'роихз] п той, що пропонує (вносить пропозйцію).
ргорозіііоп ['ргора хі/п] п 1) пропо-зйція; план; 2) твердження; заява; 3) розм. захід; 4) справа; проблема; заняття; ікаі’з а Міоііу сНГГегепі ~! це зовсім інша справа!; 5) людйна, з якою мають справу; 6) мат. теорема: 7) судження.
ргороипсі [ргз'раипб] V 1) пропонувати на обговорення; 2) юр. подавати заповіт на затвердження.
ргоргіеіагу [ргз'ргаюіп] 1. п 1) власник; 2) збірн. клас власників; власники (газет тощо)', 3) право власності; 4) земельна власність; 5) патентований засіб; 2. аф 1) власницький; приватний; що є чиєюсь власністю; ~ гі§кі право власності; ~ козрііаі приватна лікарня; 2) патентований; ~ тебісіпе патентовані ліки.
ргоргіеіог [ргз'ргаїзіз] п власник; володар; господар; хазяїн; Іапбеб ~ землевласник; сап І зее іке ~? чи можу я побачити господаря? (готелю, садиби тощо).
ргоргіеіогіаі [ргз, ргаїз'іо:пзі] аф власницький; ~ гі§кіз права власності.
ргоргіеіог$1іір [ргз 'ргаїзіз/ір] п 1) право власності; власність; 2) земельна власність.
ргоргіеіге$$ [ргз'ргаїзіпз] п власниця; володарка; господйня; хазяйка.
ргоргіеіу [ргз'ргаїзії] п 1) правильність; 2) (іке ргоргіеііез) рі правила пристойності (поведінки); правильність поведінки; пристойність; іо оГ-Гепсі іке ргоргіеііез порушувати правила пристойної поведінки; іо оЬзєгує іке ргоргіеііез додержувати правил пристойної поведінки; 3) доречність; 4) право власності; 5) приватна власність; тагтіа^е о£ ~ шлюб з розрахунку.
рго-ргосіог [,ргои'ргзкіз] п поміч-нйк прбктора (в університеті).
ргорз [ргорз] п рі 1) (скор. від ргор-егііез) театр, реквізйт, бутафорія; 2) (скор. від ргорегіу-тап) реквізйтор.
ргоріозез [ргзр'іоизгх] рі від ргор-ІО8І8.
ргоріозіз [ргзр'іоизіз] п (рі ргоріо-зез) мед. 1) випинання (яблука ока)', 2) випадання (матки).
ргори1$іоп [ргз'рлі/п] п 1) рух уперед, просування; 2) поштовх; 3) силова установка; 4) рушійна сйла; 5) кін. подача плівки; 6) мед. пропуль-сія; ~ скаг^е ракетний пороховйй заряд; ~ зіа§е ступінь ракети з двигуном.
рго
174
рго
ргориїзіуе [рга'рлізіу] асі] 1) що рухається уперед; 2) що надає руху; що спонукає; < ~ Гогсе рушійна сила.
ргориївог [рго рліво] п реактивний двигун.
ргоруїа ['ргоріїо] рі від ргоруїоп.
ргоруїаеа [,ргорі'1і:о] п (рі від рго-руїаеит) архт. 1) пропілеї; 2) (Же Р.) вхід у афінський акрополь.
ргоруїаешп [,ргорі'1і:от] п (рі ргоруїаеа) архт. пропілеї.
ргоруїоп ['ргоріїоп] п (рі ргоруїа) архт. монументальна арка.
рго гаіа [ргои'га іо] лат. пропорційно, у відповідності.
рго-гаіе І ['ргоигеїі] п амер. пропорційна частка.
рго-гаіе II [ргои'геїі] V амер. 1) розподіляти пропорційно; 2) домовлятися на основі пропорційного розподілу.
ргоге [рго:] п поет, ніс (судна); корабель.
рго-гесіог [,ргои'гекіо] п проректор.
ргогозаііоп [,ргоиго'деі/п] п 1) перерва у роботі парламенту (за указом глави держави)', 2) пророгація; право главй держави відстрочувати парламентські сесії; 3) відстрочка; < ~ оґ а Іеазе продовження строку оренди.
ргоговие [рго'гоид] V 1) призначати перерву в роботі парламенту; 2) відстрочувати; відкладати; продовжувати чйнність.
ргоз [ргоив] п рі: Же ~ апд сопз докази за і проти.
ргоздіс [рго'хепк] аф прозаїчний; нуднйй; повсякденний.
рго$аі$ш [ргоигеихт] п прозаїчність; прозаїзм.
рго$аі$і [ 'ргоигепзі] п 1) прозаїк; 2) нудна, нецікава, прозаїчна людйна.
рго$сепіа [ргои'зігпр] рі від рго-зсепіит.
ргозсепіит [ргои'зітрт] п (рі рго-зсепіа) авансцена.
ргозсгіЬе [ргоиз'кгаїЬ] V 1) оголошувати поза законом; виганяти; висилати; 2) осуджувати і забороняти; іо ~ зтокіпЕ заборонйти паління; 3) іст. оголошувати прізвища злочйнців; <
1І8І заборонний спйсок.
рго8сгірі ['ргоизкпрі] п вигнанець; людйна поза законом.
ргозсгірііоп [ргоиз'кпр/п] п 1) оголошення поза законом; вигнання; опала; немйлість; 2) іст. проскрйпція.
ргозсгірііуе [ргоиз'кпріїу] аф 1) заборонний; ~ теазигез заборонні заходи; 2) іст. проскрипційний.
ргозе [ргоих] І. п 1) проза; 2) прозаїчність; 3) нудна, нецікава людйна; \у1іаі а ~ уои аге! якйй ти нудний!; 4) бліда (нудна) промова; Не сієііуєгєсі а 1оп£ ~ він вйголосив довгу нудну промову; 5) нуднйй, нецікавий твір; 6) розм. дружня розмова; ~ сотро-зіііоп прозаїчний твір; 2. г 1) нудно
говорйти (писати); пережовувати одно й те ж; Не те іо сіеаіїт він до смерті набрйд мені своїми розмовами; 2) писати прозою; викладати вірші прозою; 3) балакати, плескати язиком.
ргозесіог [рго'зекіо] п мед. прозектор.
ргозесиіе ['ргззі^и:і] V 1) вестй; займатися (чимсь)', іо ~ Ьизіпезз (ігаде) займатися бізнесом (торгівлею); 2) продовжувати; іо ~ опе’з зіисііез продовжувати навчання; 3) юр. вестй процес; учиняти (подавати) позов на когось; порушувати судову справу проти когось; 4) виступати обвинувачем.
ргозесиііоп [,рго8і'к]и:/п] п 1) ведення, проведення’; виконання; Же ~ оГ Же іпциігу проведення розслідування; Же ~ оГ опе’з аіт досягнення поставленої метй; 2) юр. судове переслідування; пред’явлення позову; 3) юр. обвинувачення (як сторона процесу)', іо арреаг Гог Же ~ виступати адвокатом позйвача; 4) амер. державне обвинувачення.
ргозесиіог ['рго8ік|и:іо] п 1) обвинувач; РиЬІіс Р. державний обвинувач, прокурор; 2) позйвач.
рго8ЄІуіе ['ргозіїаіі] І. п 1) прозеліт; новонавернений, неофіт; 2) но-вйй, палкйй прихйльник (учення тощо); 3) навернений в іудейство; 2. V 1) навертати до іншої віри; 2) амер. вербувати прихйльників.
ргозеїуіізт ['ргозіїїіігт] п прозелі-ТЙЗМ.
ргозеїуііге [ ргозЖіаїх] V 1) навертати до іншої віри; 2) амер. залучати, вербувати прибічників (членів) (спортивної команди тощо).
ргозетап [ргоихтжп] п (рі ргозе-теп) прозаїк.
ргозетіпагу [ргои'зетіпоп] п підготовча семінарія (школа).
ргозепсеріїаіа [.ргозеп'веГоІо] рі від ргозепсерйаіоп.
ргозепсерЬаІоп [,рго8еп'8еГо1оп] п (рі ргозепсерйаіа) анат. передній мозок (зародка).
ргозепсіїуіпа [рго'зедкіто] п бот. прозенхіма.
ргозепсіїутаіоиз	[, ргозед кітоіоз]
аф бот. прозенхімний.
ргозе-роет [ргоихроиїт] п вірш у прозі.
ргозег ['ргоихо] п 1) прозаїк; 2) нуднйй оповідач; 3) нудна людйна.
Ргозегріпе ['ргозораіп] п ж. ім'я Прбсерпайн, Прозерпіна.
рго8е-^¥гііег ['ргои7,гаію] п прозаїк.
ргозіїу [ ргоихіГаї] V 1) перекладати вірші на прозу; 2) писати прозою; 3) робити прозаїчним (нудним, буденним, нецікавим).
ргозіїу [ргоихіїїі асіу прозаїчно, нудно, буденно.
РГО8ІПЄ88 [ ргоихіпіз] п прозаїчність, буденність, повсякденність.
ргозіі [ 'ргоизіі] іпі лат. за ваше здоров’я! (тост).
ргозіауегу [ргои'зіеіуоп] п амер. захист рабства.
ргозосііасаі [,рго8о'сіаіоко1] див. рго-зосііс.
ргозосііаі [рго'зоиЖоІ] див. ргозодіс.
ргозойіап [рго'зоиЖоп] див. рго-ЗОСІІС.
ргозосііс [рго'зоЖк] аф поет, про-СОДЙЧНИЙ.
ргозоііу ('ргозоЖ] п поет, просодія, ргозоророеіа [, ргозоро рі :]0] п літ. просопопея; уособлення.
рго$ресі І ['ргозрекі] п 1) вид, вйгляд; панорама; 2) тж рі перспектйва; види (плани) на майбутнє; надія, сподівання; а ~ оГ зиссезз надія на успіх; \у1іаС аге уоиг ~з? які ваші плани на майбутнє?; а тап оГ по ~з людйна без перспектйв (без планів) на майбутнє; іп ~ у перспектйві; 3) передбачуваний покупець (кандидат, клієнт, передплатник); 4) гірн. пошуки, розвідка; ~ йоіе розвідувальна свердловйна; 5) проспект (вулиця); №узку ~ Невський проспект.
ргозресі II [ргоз'рекі] г 1) досліджувати; розвідувати; іо ~ Гог §о!с! розвідувати (шукати) золото; Не Іікез іо ~ сигіоиз дІ8ЙЄ8 йому подобається пробувати незвичайні страви; 2) бути перспектйвним (про копальню тощо); Же тіпе ~8 \ує11 шахта перспектйв-на.
рго$ресііуе [ргов'рекіїу] аф 1) майбутній; очікуваний, сподіваний; передбачуваний; ~ тоЖег майбутня мати; 2) геол. можлйвий (про запаси копалин).
рго$ресііе$$ [ ргозрекіїїв] аф без-перспектйвний.
ргозресіог [рго'врекіо] п геол. розвідувач; старатель; золотошукач.
РГО$РЄСІ118 [рГО 8рекі08] П 1) про-спект (книги тощо); проект; 2) публікація про організацію акціонерного товарйства; рекламний довідник.
ргозрег [ргозро] V 1) досягати успіхів; процвітати; (Не Ьизіпе88 справа (бізнес) процвітає; 2) сприяти успіхові; бути сприятливим; тау босі ~ уои! допоможй вам, боже!
ргозрегИу [ргоз'репії] п 1) процвітання; успіх; добробут, достатки; 2) економічне процвітання, проспериті; 3) рі сприятливі обставини; - таке$ ґгіепсіз, апсі ас1уег$ііу ігіез Жет друзі пізнаються в біді; в лиху годину пізнаєш вірну людину.
Ргозрего |'рг38рогои| п ч. ім'я Прб-сперо.
рго8регои8 [ рговрогоз] аф 1) процвітаючий, успішний; шо досягає успіхів; ~ сга епоха розквіту; - паїюп
рго
175
Рго
процвітаюча нація; 2) багатий, заможний; 3) вдалий, удатний, успішний; ~ уоуа§е успішна (вдала) подорож; 4) сприятливий; ~ \¥еаікег сприятлива погода; ~ у/іпсі попутний (погожий) вітер.
рго$р!юга [урговГо'га:] п церк. про-скура.
рговвег [ ргово] п розм. актбр-про-фесіонал.
РГО88ІЄ [ рГ081] П розм. ПОВІЯ.
рговву ['ргові] див. рговвіе.
рговіаіе ['рговіеіі] п анат. простата, передміхурова залоза.
рговіаііс [ргов'іаеіік] аф простатичний; що стосується передміхурової залози.
рго8іаШІ8 [,рговіо'іаііів] п мед. запалення передміхурової залози, прос-татйт.
РГО8(ЬЄ8Є8 ['рГО8018І:2] рі від рГОВ-їЬєВІВ.
РГО8(ЬЄ8І8 ['рґО801818] П (рі рГОВІІЇе-вев) п 1) протез; 2) протезування; 3) грам, префікс.
рго8іЬеііс [рго8'0еіік] аф 1) мед. протезний; ~ аррііапсе протез; ~ беп-іівігу протезування зубів; 2) лінгв. протетичний (про звук).
рговіЬеіісв [рго8'0еіікв] п мед. протезування.
РГО8ІІ1ЄІІ8І [ рГО801І18і] П ПрОТЄЗЙСТ.
рговіііиіе ['рговіїдиі] 1. п 1) проститутка, повія; 2) продажна людйна, найманець; 2. V 1) займатися проституцією; 2) безчестити, ганьбити; 3) розбещувати, робйти розпутним; 4) торгувати своїми переконаннями.
рго8Шиііоп [,рговіі'ііи:/п] п 1) проституція; роїііісаі ~ політйчна проституція; 2) проституювання.
рговігаіе І ['ргозіпі] аф 1) розпростертий; що лежйть ниць; 2) повалений, повергнутий, зневажений; 3) зне-мбжений, знесилений; у прострації; ~ х^ііЬ Гаіі§ие знесилений від втоми; ~ \уііії £гіеґ убйтий горем; 4) бот. слан-кйй; що стелиться.
рго8ігаіе II [ргоз'ігеїі] V 1) поваїй-ти, скйнути, перекйнути; іо ~ опезеІГ ЬеГоге втЬ. падати ниць перед кимсь; принйжуватися; 2) виснажувати; зморювати; ослабляти; 3) зломйти; при-гнітйти, приголомшити.
рговігаііоп [ргоз'ігеї/п] п 1) розпростерте положення; 2) принйжене становище; покірність; 3) знемога, знесилля; занепад сил; прострація; 4) ослаблення, занепад; іЬе §епега1 ~ оГ Ьивіпевв загальний занепад ділової активності.
рговіуіе [ ргоивіаіі] п архт. про-стйль.
ргову ['ргоихі] аф 1) розм. прозаїчний; нуднйй, нецікавий; банальний, буденний; ~ ІіГе монотонне (буденне) життя; 2) прозаїчний.
ргоіасііпіит кргоиіжк'ііпют] п хім. протактйній.
ргоіа^опіві [ргоиіаедопіві] п 1) головнйй герой, протагоніст; 2) актор, що виконує головну роль; 3) борець; поборник; захиснйк; 4) прихйльник (ідеї тощо).
ргоіашіпе [ргоиіоташ] п хім. протамін.
рго іапіо [ргои'іаепіои] лат. відповідно.
ргоіаг£ОІ [ргои'іа:дои1] п хім. протаргол.
ргоіа8Є8 [ ргзіові:х] рі від ргоіавів.
ргоіавів ['ргоіавів] п (рі ргоіавев) 1) грам, частйна умовного речення, що містить умову; 2) іст. перша частйна драми, в якій глядачі знайомляться з дійовйми особами та змістом.
ргоіеап [ргои'іі:оп] аф 1) схожий на Протея (морський бог); різноманітний, мінлйвий; 2) амер. театр, що виконує кілька ролей (у одній п'єсі).
ргоіесі [рго'іекі] V 1) захищати (від — Ггот, проти — а^аіпві); охороняти; запобігати, відвертати; 2) проводити політику протекціонізму; 3) військ. бронювати, панцерувати; 4) амер. зал. сигналізувати про те, що колія закрйта (зайнята).
ргоіесіеЛ [рга'іекіїб] аф 1) захйще-ний; охоронений; 2) що перебуває під захистом (когось, чогось); 3) військ. броньований.
ргоіесііпз [рга'іекіп]] аф 1) що захищає (охороняє); 2) ек. протекціоністський.
ргоіесііоп [ргз'їек/п] п 1) захист, охорона; захйщення; ІаЬоиг ~ охорона праці; біріотаііс ~ дипломатйчний захист; ~ оГ &ате заборона полювання; ~ іп сотбаг військ, бойова охорона; 2) заступництво, протегування; 3) перепустка; паспорт; охоронна грамота; 4) амер. посвідчення (посвідка) про американське громадянство, що видається морякам; 5) потурання злочйн-ним елементам за хабар; 6) хабар, що дають гангстери поліції (посадовій особі); 7) вйкуп шантажйстам-бандй-там; 8) протекціонізм, протекційна система у торгівлі.
ргоіесііопівпі [ргоЧек/піхт] п ек. протекціонізм.
ргоіесііопіві [ргоЧек/піві] п прихйльник протекціонізму.
ргоіесііуе [рго'іекіїу] аф 1) захис-нйй, охоронний; запобіжний; ~ соїоиг (соїоигаііоп) біол. захисне забарвлення; ~ раіпї військ, маскувальне фарбування; ~ вресіасіев захисні окуляри; ~ теавигев запобіжні заходи; 2) протекційний, заступницький; ~ сіиіу протекціоністське мйто; ~ Ьагга^е військ, загороджувальний вогонь; ~ Гіге військ, вогнева підтрймка; ~ главк протигаз.
ргоіесіог [рго'іекіо] п 1) захиснйк; заступник; 2) покровйтель; оборонець; 3) іст. регент; 4) тех. захиснйй прйстрій; запобіжник; 5) авт. протектор; 6) чохол.
ргоіесіогаіе [рго'іекіопі] п 1) протекторат; 2) заступництво.
ргоіесіог$1іір [рго'іекіо/ір] п 1) протекторат; 2) заступництво; протегування; захист; 3) іст. звання регента; 4) період регентства.
ргоіесіогу [рго'іекіоп] п заклад для безпритульних дітей і неповнолітніх правопорушників.
ргоіесіовсоре [рго'іекіовкоир] п військ, танковий перископ.
ргоіесІге$8 [рго'іекіпв] п 1) захис-нйця; 2) заступниця; патронеса.
ргоіесігіх [рго 'іекіпкв] див. ргоіесі-ГЄВВ.
ргоіе^е І'ргоиїезеї] п фр. протеже, ргоіеісі ['ргоиіі:д] п хім. протеїд, ргоіеіп ['ргоиіі:п] п протеїн, білок, рго Сетроге [ргои'іетрого] лат. тимчасово, поки шо; Ье \¥ав беві^паіеб іо асі ав сопвиі ~ він був призначений тимчасово виконуючим обов’язки консула.
ргоіегапііюив [,ргоіо'гжп0ов] аф бот. квітучий до появи лйстя.
ргоіеві І ['ргоиіеві] п 1) протест, заперечення; іо епіег (іо таке, іо 1осІ£Є) а ~ подати протест; ипбег ~ проти волі, вймушено; 2) ©протестування; 3) морськйй протест; < ~ сіїаг^ев вй-трати на протест.
ргоіеві II [рго'іеві] у 1) протестувати; заявляти протест, заперечувати; 2) опротестовувати; 3) урочйсто заявляти: твердити, запевняти; І ~ Гт віск оГ ііїе \уіїо1є Ьивіпевв запевняю вас, мені усе це набрйдло.
Ргоіевіапі [ 'ргоіівіопі] 1. п рел. протестант; протестантка; 2. аф рел. протестантський.
ргоіевіапі ['ргоіівіопі] 1. п той, шо протестує; 2. аф протестуючий.
Ргоіевіапіівіп ['ргоіівіопііхт] п рел. протестантйзм, протестантство.
Ргоіевіапііхе [ 'ргоіівіопіаїх] у рел. 1) навертати до протестантства; 2) сповідувати протестантство.
ргоіевіаііоп [,ргоиіев'іеі/п] п 1) уро-чйста заява; а ~ оГ Іоуаііу урочйста заява про вірність; 2) ©протестування (векселя); 3) протест, заперечення.
ргоіе8іег [рга'іевіа] п 1) особа, що виступає з протестом (із запереченням); 2) той, що опротестовує (протестує).
ргоіЄ8ііп£Іу [рго'іевіїдїї] асіу протестуючим тоном; з невдовбленим вй-глядом.
Ргоіеив ['ргоиі)и:5] п 1) міф. Протей; 2) багатолйка істота; людйна, що швйдко змінює вйгляд (погляди).
рго
176
рго
ргоіЬаІаіпіа |.ргонО? 'Іеїшю| рі сад ргоїйаіатіоп.
ргоїііаіатіоп |.ргоиОо'Іеіпиоп] п (рі ргоіЬаІапііа) весільна пісня.
ргоїйезез | 'ргзОізі2] рі від ргоійемз.
ргоїйемз [ ргоОізіз] п (рі ргоіілезсз) церк. жертовник.
ргоїйогах Іргои 0з:гагкз| п ент. перший грудний сегмент.
ргоііМа Іргоіґїізіо] п рі біол. проніс ги. одноклітинні організми
ргоіосапопісаі [, ргоиїоико 'попікої | сні] церк. протоканонічний.
ргоїососсі |,ргоиїои'кокзаі| рі від ргоїососсиз.
ргоїососсиз [,ргоиїои'кзкоз] п <рІ ргоіососсі) бот. протокок, одноклітинна куляста зелена водорість.
ргоїосої | ргоиїокзІ| 1. п 1) протокол, протокольний запис; їо йга\у ир а - складати протокол; 2) прелімінарні умови договору (угоди); 3) правила дипломатичного етикету; правила поведінки в товарйстві; (ііріотаїіс ~ дипломатичний протокол; 4) (їйе Р.) протокольний відділ (міністерства закордонних справ тощо); 2. і’ протоколювати, вестй протокол; заносити до протоколу.
ргоїосоіаг [ ргоиіакз1о| асі] протокольний.
ргоіо£спе | 'ргоиїодзігп] асі] геол. протогенний, первісний.
ргоіо£упоіі$ [ргз'їосізіпоз] аф біол. шо характеризується дозріванням жіночих статевих елементів раніше від чоловічих.
рго<о§упу [ргои'їосізіпі] п біол. дозрівання жіночих статевих елементів раніше від чоловічих.
ргоіойірриз [,ргоиіои'йіраз| п пале-онт. протогіпус.
ргоїотагїуг | ргоиїоидпа їо] п церк. першомученик.
ргоїотеїаіз [,ргоиїои теііг) п рі метали найвйшої очйстки.
ргоїоп | ргоиїоп] п фіз. протон.
ргоїопоїагу |,ргоиїои'поиїап| п 1) перший (головній!) секретар найвйшої судової інстанції; 2) церк. протонотарій; 3) папський протонотарій; член про-тонотаріату.
ргоїорараз ['ргоиїз,раероз] див. рго-їорорс.
ргоїорйуїе ['ргоиІзГаїї) п бот. про-тофіт, найпростіший рослинний організм.
рго<ор1а$т Гргоиїар1ае2Пі| п біол. протоплазма.
ргоіоріа$шаііс [.ргоиїаріаех піаеїік| аф біол. протоплазмовий, протоплаз-матйчний.
ргоіоріазтіс |,ргоиїа'р1ае2іпік| див. ргоіоріазтаїіс.
ргоіоріазі [ 'ргоиїаріаезї] п І) прототип, прообраз; 2) перша людйна; 3) оригінал; зразок; 4) біол. прото
пласт; 5) (Р) реї. творень, сотвори-тель; всевйшній
ргоїоріаміс [,ргошУр1а'8йк| ас!) 1) первісний; початковий; 2) біол. протонна змови й
ргоїороре ['ргоікоропрі п церк протопіп. протоієрей.
ргоіоге Гргошо:] п первйнна руда; убогій і матері іїл.
ргоїойїегіа [, ргоіі(о'0і?по| п р! зоол. яйцеродні ссавці.
ргоїоїуре |'ргоиїоіаїр] п протопіп.
ргоїохігіе |ргои їокзаісі| п хім. закис, ргоіо/оа |,ргоійо'7оио| п рі зоол. проти зба. найпростіші одноклітинні гварйнні організми.
ргоїохоіс [,ргоша'2оиік| асі) зоол. одноклггйнний.
РГОЇО2ООІО£У [,рГОШ92Ои'зІ9СІ31] п протозоологія, наука про найпростіших.
ргоіогооп [,ргои(о'2оиоп| п зоол. найпростіша тварина.
ргоігасї |рго їгаекї] в 1) тягтй, затягувати. зволікати; баритися; їо ~ пе^оїіаїіопз затягувати переговори; 2) продовжувати, відкладати (лінію); 3) накреслювати (план); 4) розтягувати.
ргоігасіесі [рга'їгаекїкі] аф 1) розтягнутий; затягнутий; 2) тривалий; ~ \уаг затяжна (тривала) війна; ~ деґепзе військ, довгочасна оборона.
ргоігасїесііу [рго'їгаекїісііі] асім тривало. довго, довгочасно.
ргоігасіііе [рга'їгаекїаіі] аф зоол. висувний, розтягуваниіі; здатний висуватися; схйльний до розтягування (хобот тощо}.
ргоїгасїіоп Ірго ігаек/п) п 1) зволікання. затягування; прогаяння; 2) продовження, подовження; 3) дія розгинального м’яза; 4) нанесення на план (на креслення); 5) план, креслення.
ргоїгасіог [рго’їгазкіо] п 1) тех. транспортир; кутомір; 2) хір. пінцет; 3) анат. протрактор, витяжний м’яз; 4) кресляр.
ргоігерїіс |ргои їгерїік) аф повчальний; дидактичний; спрямовуючий.
ргоїпиіе [рго їгшсі | г 1) висовуватися); 2) видаватися, випинатися, стирчати; 3) рідк. нав’язувати (думку); їо ~ опе’з оріпіоп нав'язувати свою думку.
ргоігшііпз [рга'їпгсіїг) | асі) 1) шо видається (висувається, виступає, стирчить); - Гогейеаб опукле чоло; *- Іірз випнуті губи; 2) висунутий; - іопеис висунутий (висолоплений) язик.
ргоїгизіїе [ргУіги:заіІ| асі і здатний висуватися. висувний.
ргоїгизіоп Ірго'їгигзп) п 1) висовування. випинання; 2) виступ.
ргоїгизіуе [рга'іпгзіч | асі] 1) шо ви
дасться (виступає, стирчить); випнутий; висунутий; 2) нав’язливий.
ргоїиЬегапсе [рго'^и:Ьогопз] п 1) опуклість. випинання; 2) анат. горбок; вй-ступ: гуля; а ~ оп Ьіз ґогейеад гуля у нього на лобі; 3) мед. опух, пухлина; сапсегоиз - ракова пухлина; 4) астр. протуберанець.
ргоїиЬегапі [рга'їііг.Ьагзпі] аф 1) опуклий; вйпнутий; ~ еуез вирячені очі; 2) видатний, визначний; їйе тозї ~ Гасї$ напни значніші події.
ргоімі Іргаиб] 1. аф 1) гордий; з почуттям власної гідності; 2) гордовитий, зарозумілий, пихатий, само-вловолений; (аз) ~ аз Рипсй дуже самовдоволенні!; (аз) - аз ЬисіГсг гоноровитий; 3) що відчуває задоволення; їо Ье - ої опе’з соипїгу пишатися своєю країною (батьківщиною); І ат - їо саіі Кіт ту ГгіепсІ я щасливий, що можу назвати його своїм другом; 4) чудовнії, гордовйтий, величний; 5) поет, гарячий, завзятий; 6) що роздувся (піднявся); 7) набухлий, розпухлий; ~ Лезй мед. дйке м’ясо; < їо до зтЬ. - робйти комусь честь.
ргоигі-*іеаі1е(1 ['ргаид'Ьа:їід] аф гордий; гордовйтий.
ргоисіїіпв ['ргаид1п]| п през. гордій.
ргошіїу І'ргаисіїї] асії’ 1) гордо, з гордістю; велйчно, величаво, спогорда; 2) амер. розм. відмінно; успішно.
ргоиЛ-зрігііесІ [ 'ргаид 'зріпїісі | аф 1) гордий; 2) гордовйтий; зарозумілий.
ргоид-з(отас*іе(1 [ргаїкі'зїлтокї] аф ірон. зарозумілий; бундючний, гордовитий; гоноровйтий, пихатий; чванливий, чванькуватий.
ргоизїіїе ['ргшзїаїї] п мін. прустйт.
ргоуаЬІе ['ргигУоЬІ) аф доказовий, довідний.
ргоуаЬІепе$$ ('рги:уоЬ1піз| п доказовість, довідність.
ргоуаіні І 'ргоуапд] п розм. 1) продовольство; харчові припаси; 2) фураж (особл. для армії).
ргоуапі [ ргзузпїі див. ргоуапд.
ргоуе [рги;у] в 1) доводити, доказувати; їо - зтЬ.’з &иіІї (іппосепсе) доводити чиюсь вину (невйнність); 2) засвідчувати; підтверджувати документами; ійе ехсерїіоп 'з їйе гиіе виняток тільки підтверджує правило; іо - а ххіИ засвідчити заповіт; 3) випробовувати, пробувати; 4) піддавати випробуванню, перевіряти; 5) виявлятися; тйе герогї ~д Гаїзс повідомлення виявилося неправдивим; 6) мат. перевіряти; 7) друк, одержувати пробний відбйток; 8) гірн. розвідувати; 9) переживати. зазнавати (нужди тощо); ' опезсіі показувати (проявляти) себе (в поведінці тощо); - ир амер. довести переважне право на придбання державної землі.
рго
177
рго
рготеаЬІе ['ргигуоЬІ] асі] довідний, доказовий (тж ргоуаЬІе).
ргоуеаЬ1епе$8 ['рпгуаЬІїш] п довідність, доказовість (тж ргоуаЬІепезз).
ргоуе<1іІог [рга'уесіїїа] п військ, іст. провіантмейстер.
рго¥еп ['рги.уп] асі] доведений, доказаний.
рго¥епапсе ['ргоуіпапз] п походження; джерело.
Рго¥еіца1 [,ргоуа:і] 8а:1] фр. 1. п 1) провансалець; 2) провансальська мова; 2. аф прованський, провансальський.
Рго¥епсе |рго'уа:т)8] п геогр. н. іст. Прованс; ~ оіі прованська олія.
рго¥еп<1ег ['ргоушсіа] 1. п 1) корм, фураж; 2) жарт, харч; 2. V 1) постачати фураж; 2) давати корм худобі; 3) жарт, харчуватися.
рго¥егЬ |'ргоуа:Ь] 1. п 1) прислів’я; приказка; 2) рі гра у прислів’я; 3) втілення, уособлення; < (Не Воок оГ Ргоу-егЬ$ бібл. Соломонові прйтчі (книга)', 2. V 1) стати прислів’ям; 2) писати (говорйти) прислів’ями.
рго¥егЬіа1 [рга'уа:Ьр1] аф 1) що належить до приказок (прислів’їв); приказковий; 2) що став прйказкою (прислів’ям); загальновідомий; провербіальний.
рго¥егЬіа1і$т [рга'У9:Ь]а1іхт] п прй-казка, прислів’я.
рго¥егЬіа1і8і [рга'уа.ЬіаІівІ] п збирач прислів’їв (приказок).
рго¥ЄгЬіа11у [рга'уз:Ьіа1і] асіу 1) провербіально, за прислів’ям, за прйказкою; 2) загальновідомо.
ргоуіапі І'ргоуіащ] п провіант (продовольство) для армії.
рго-¥ісе-сІіапсеиог [,ргоиуаізі[а :п8Із] п заступник ректора університету (один з чотирьох).
рго¥і(1е [рга'уакі] г 1) постачати (щось — ууііЬ); забезпечувати (чимсь — ууіїЬ); іо ~ 8гпЬ. \уіій топеу забезпечувати когось грошйма; іо ~ $тЬ. ууііЬ а воосі ебисаііоп дати комусь добру освіту; іо ~ а раї тої військ, висилати дозір; іо ~ Гігс військ, вестй вогонь; іо ~ ге8І$іапсе військ, чинйти опір; 2) заготовляти, запасати (на схов); 3) давати, надавати; подавати; іо ~ тіїііагу аід подавати воєнну допомогу; 4) вживати заходів (а^аіпзі, Гог); приготуватися; іо ~ а§аіп$і ап іпПаііопагу есоп-оту вжити заходів проти інфляції; 5) передбачати (щось — Гог); 6) юр. забороняти (щось — а^аіпзі); 7) церк. надавати священикові бенефіцію до відкриття вакансії.
рго¥ісіе(і [ргз'уакіїсі] 1. аф 1) забезпечений; постачений; 2) передбачений; 3) готовий; 4) шо перебуває на місцевому бюджеті; ~ зсйооі школа на державному утрйманні; 2. соф за умови (що); якщо тільки; ійс с1о£ ууііі пєуєг
Ьііе уои - уои Іеі іі аіопе собака ніколи не вкусить вас, якщо ви його не чіпатимете.
Рго¥І(1епсе [ ргоуїсізпв] п геогр. н. м. Прбвіденс.
рго¥І<1епсе [ 'ргоукіапв] п 1) передбачливість; 2) бережлйвість; ощадливість; 3) (Р.) рел. провидіння, прбмисл божий; 4) амер. лйхо, нещастя.
рго¥І<1епі ['ргоукіопі] аф 1) передбачливий; обачний; обережний; 2) бе-режлйвий; ощадливий; йе із ~ оГтопеу він не розтрйнькує грошей (не сіє грошйма).
рго¥І<1еп(іа1 |,ргзуі'сіеп/1] аф 1) рея. визначений наперед, обумовлений; посланий провидінням; 2) чудовий, щаслйвий; сприятливий.
ргоуісіепііу ['ргоуніапііі] асіу передбачливо; обачно; обережно.
ргоуігіег [рга'уаісіа] п 1) постачальник; 2) розм. годувальник (сім "і).
ргоуісііп^ [рга'уаісіїї]] соф за умови; в тому разі, якщо (тж ргоуісіесі).
ргоуіпсе І'ргоуіпз] п 1) область, провінція; 2) (ійе ~з) р! периферія; провінція; 3) галузь, сфера діяльності; компетенція; іі І8 оиі оГ ту ~ це поза моєю компетенцією; < ійе Ргоуіпсез амер. Канада.
ргоуіпсіаі [рго'уіп/1] 1. п 1) провінціал; провінціалка; 2) церк. архієпйскоп; 2. аф 1) провінційний; периферійний; 2) місцевий; ~ \уогсі провінціалізм, діа-лектйзм; 3) обмежений, простакуватий; провінціальний; ~ оиііоок обмежений кругозір.
рго¥іпсіа1і$т [ргз'ут/зіітт] п 1) про-вінціальність; 2) провінціалізм, обла-снйй вйелів, діалектйзм; 3) вузькість кругозору; обмеженість інтересів; місництво.
рГО¥ІПСІаіІ$І [рГ9'\ТПр118і] п 1) мешканець (мешканка) провінції; провінціал; провінціалка; 2) захиснйк вузь-комісневих інтересів.
ргоуіпсіаіііу |рга,уіп/і'жіНі] п 1) про-вінціальність; 2) провінціалізм.
ргоуіпсіаііге [ргз'уіп/аіаїх] V 1) робйти провінціальним; 2) ставати провінціальним (обмеженим); 3) писати (розмовляти) на місцевому діалекті.
ргоуіпсіаіе |рга'уіп/іеіі| V перетворювати на провінцію.
ргоуіпе Ірга'уаіп] 1. п паросток; відсадок; 2. г розводити відсадками (пагіннями) (виноград тощо).
ргоуіпз Грпі:уц]1 1. п 1) юр. затвердження (заповіту): 2) доведення, доказування: 3) тех. проба, вйпробу-вання: 2. аф випрббнйй; пробний; ~ &гоипсі випрббнйй полігон.
ргоуізіоп [рго'уїзп] 1. п 1) постачання; забезпечення; 2) заготівля, заготовляння; запас, запасання; 3) рі провізія; харчові продукти, харчі; 4) запобіжний захід; застереження
(а^аіпзі); 5) положення, умова (договору тощо); ~8 оГ а Іеазе умови орендного договору; Ігеаіу ~8 умови (пункти) договору; іо таке ~8 а) включати умови; передбачати, постановляти; б) розпоряджатися (майном тощо); 6) церк. іст. надання бенефіції до відкриття вакансії; < ~ беаіег (тегсГіапі) торговець продовольчими товарами; ~ зЬор гастрономічний магазйн, гастроном; 2. V постачати продовольство.
ргоуізіопаї [рга'уїзапі] аф 1) тимчасовий; ~ аггап£етепі8 тимчасові заходи; ~ Гі 11іп£ тимчасова пломба (зуба); ~ £ОУегптепі тимчасовий уряд; 2) попередній, умовний; ~ бІа£ПО8І8 попередній діагноз.
рго¥І$іопа1Иу [ргаліза пжіііі] п тимчасовість.
рго¥І8Іопа1Іу [рга'уїзпзії] асіу тимчасово; умовно.
рго¥І$іопег [рга'уїзпа] п постачальник.
рго¥І8О [рга'уаїхои] п (рі тж рго-УІ8ОЄ8) умова, застереження; клаузула.
рго¥Ї8Ог [рга'уаїха] п 1) постачальник; економ; скарбнйк (монастиря тощо); 2) церк. кандидат на одержання бенефіції.
рго¥І8Огу Ірга'уаїхап] аф 1) умовний; 2) тимчасовий.
рго¥Ііатіп [ргои'уаііатт] п провітамін.
ргоуосаііоп Ьргзуа'кеї/п] п 1) спонука, спонукання; вйклик; підбурювання; 2) провокація; асіз оГ ~ провокаційні акти; 3) роздратування; 4) юр. апеляція.
ргоуосаііуе [рга'уокаїїу] 1. п 1) збудник; збуджуючий засіб; 2) подразник; 2. аф 1) задйрливий, зачіпливий; зухвалий; ~ Ьейауіоиг зухвала поведінка; 2) спокусливий, зваблйвий; пікантний; 3) провокаційний; 4) що викликає (щось); шо спонукає (до чогось); що провокує (щось — оГ); 5) дратівнйй.
ргоуосаіогу [рга'уокаїап] аф 1) задйрливий; зухвалий; 2) спокусливий; зваблйвий: 3) провокаційний; що спонукає (до чогось); шо провокує; 4) дратівнйй.
ргоуоке [рга'уоикі г 1) викликати, збуджувати; іо ~ ап&ег викликати гнів; 2) провокувати; іо ~ а гіоі спровокувати заколот; 3) сердити, роздратовувати; 4) спонукати.
рго¥окег [рга'уоикз] п 1) провокатор; 2) підбурювач.
рго¥окіп£ |рга'уоикіі]| аф І) дратівнйй, дражлйвий; 2) прйкрий; 3) неприємний; < йогу як прикро.’; іюху ~ уои аге! як ви набридли!
РГО¥О8< [ 'рГЗУ98і] П 1) рСКТОр (у дв-яких університетських коледжах Великої Британії); 1) проректор (у американських університетах); 3) шотл. мер;
рго
178
р$е
4) церк. настоятель кафедрального собору; 5) [рга'уои] начальник військової поліції; військовий поліцейський; ~ согрз військова поліція; польова жандармерія; ~ езіаЬІізйтепі відділ військової поліції; ~ ргізоп військова в’я-знйця.
ргоуо$і-таг$*іа1 [рго'уои'та:/!] п начальник військової поліції.
рг<Я¥ [ргаи] п 1) ніс (судна, літака)', 2) поет, човен, корабель.
рг(Л¥е$$ ['ргашз] п 1) доблесть, відвага, молодецтво; завзяття; 2) майстерність; досконалість.
рголуї [ргаиі] 1. п мародер; оп (ироп) (Не ~ крадькома; 2. V 1) крастися; гасати; ітй крадькома, бродйти, блукати (шукаючи здобич)', 2) мародерствувати; 3) амер. обшукувати (людину)',	~ саг машйна поліцейського
патруля; іо ~ ійе Ііпез ав. здійснювати нальоти на позйції протйвника.
рпжіег ['ргаиіа] п 1) той, що крадеться; 2) розм. злодій; 3) військ, мародер; 4) бродяга.
ргох [ргокз] асіу (скор. від ргохіто) у наступному місяці, наступного місяця.
ргохітад ['ргокзітаесі] асіу анат. у напрямі до центральної точки, до проксимального кінця.
ргохітаї ['ргокзітаї] асі] анат. найблйжчий до місця прикріплення, проксимальний.
ргохітаіе ['ргокзітіі] асі] 1) найблйжчий, наступний, безпосередній; іке ~ саизе безпосередня причйна; оп Зипдау ~ у найблйжчу неділю; 2) приблйзний; ~ апаїузіз експрес-аналіз.
ргохіте ассеззіі ['ргокзітіаек'зезіі] лат. шк. похвальна грамота.
ргохітеіег [ргок'зітііо] п ав. посадочний висотомір.
ргохітку [ргок'зітііі] п блйзькість; сусідство; ~ оГ Ьіоод кровна спорідненість.
ргохіто ['ргокзітои] асіу лат. наступного місяця; оп (ке Юік ~ 10-го числа наступного місяця.
ргоху [ргокзі] п 1) повноваження; доручення; передача повноважень (голосу); Ьу ~ за дорученням; через уповноваженого; 2) уповноважений; довірена особа; заступник; повірений; іо 8іапд (іо Ье) ~ Гог 8ГпЬ. бути чиїмсь представником; 3) заступництво.
рпміе [рги:сі] 1. п 1) скромниця; дівчина суворих правил; соромлйва жінка; 2) святенниця, ханжа; 3) охоронець звйчаїв; 2. V удавати з себе скромницю.
Ргшіепсе ['рпгсЬпз] п ж. ім'я Пру-денс.
ргшіепсе ['ргшсЬпз] п 1) розсудливість, розважливість; передбачливість;
2) обачність, обережність; 3) ощадливість, ощадність, бережлйвість.
рпідепі ['рпгсіапі] асі] 1) розсудливий; розважливий; передбачливий; 2) обачний, обережний; 3) ощадливий, бережлйвий; ~ коизекеерег ощадлива господйня (господарка).
рпкіепСіа! [ргиґсіепрі] асі] 1) продиктований розсудливістю; розсудливий; 2) розважливий, зроблений обачно (з осторогою).
ргшіепііаіз [ргиґсіеп/аїх] п рі 1) розумні докази; розсудливі міркування; розсудливість; 2) амер. адміністратйв-но-господарські питання (установи тощо).
ргшіегу [ рпгсіагі] п удавана соро-м’язлйвість; напускна скромність; надмірна делікатність.
Рпмііе ['ргигсії] п ж. ім'я Пруді (зменш, від Ргидепсе).
ргшіізй ['ргигдіЛ асі] 1) надмірно скромний (соромлйвий, сором’язлй-вий); 2) манірний; ґречний; 3) святенницький; пуританський.
Ргшіу ['рги:сіі] п ж. ім'я Пруді (зменш, від Ргшіепсе).
Ргие [рги:] п ж. ім'я Пру (зменш, від Ргшіепсе).
ргипе [рги:п] 1. п 1) чорнослив; 2) слйва; 3) розм. льбтчик-невдаха; 4) червонувато-ліловий колір; 5) розм. простак; тютя; йолоп; < ~8 апд ргізтз манірність розмови; 2. V 1) обрізати, підрізати (дерева тощо); 2) скорочувати; спрощувати (тж - а\уау, ~ 6о\уп); 3) перен. підчищати, звільняти від зай-винй (твір).
рпіпед [рги:псі] асі] амер. розм. п’яний.
Ргшіеііа [рпг'пеїа] п ж. ім'я Пру-нелла.
рпіпеїіа [ргш'пеїа] п 1) текст. прюнель; 2) рі амер. прюнелеве взуття.
рпіпеїіе [ргиґпеї] п прюнель (сушена жовта слива).
ргипеїіо [ргиґпеїои] див. ргипеїіе.
ргипег ['рги:па] п 1) обрізувач; ~ 8Йеаг8 секатор; 2) жук-деревоточець; шашіль; < ~ кпіГе прищепнйй ніж.
рпіпіпз І'ргшпії]] п 1) підрізування, обрізання (гілок); 2) скорочення; спрощення; усунення (вйлучення) зайвого (з книги тощо); 3) рі вйкинуті частйни (з книги тощо); < ~ 8СІ88ОГ8 секатор, садові ножиці.
ргшіепсе [ргиогюпз] п 1) свербіж, сверблячка; 2) перен. непереборне бажання; 3) похітлйвість.
рпігіепсу [ргиогюпзі) див. ргшіепсе.
ргигіепі [ ргизгіапі] асі] 1) похітлй-вий; 2) сверблячий.
ргигі§іпои8 [рги гідзіпоз) асі] мед. 1) сверблячий; 2) що стосується свербця.
ргші£о [рги'гаїдои] п мед. свербець, ргигііиз [рги'гаїіоз] п мед. свербіж.
Ргиззіа ['ргл/а] п геогр. н. іст. Пруссія.
Ргиззіап [ ргл/п] 1. п пруссак; пруссачка; (Не ~8 пруссакй; 2. асі] пруський; < ~ Ьіие берлінська лазя>-
рпі88Іаіе ['ргл/пі] п хім. ціаниста сіль.
ргиззіс [ рглзік] асі] синйльний; ~ асід хім. синйльна кислота.
Рпіі [рги:і] п геогр. н.р. Прут.
ргаі Ірглі] 1. п звук рушнйчного пострілу; бах; 2. іпі ху!, фу!, тьху!
ргу [ргаї] 1. п 1) цікавість; 2) до-пйтливий погляд; 3) допйтлива людйна; 4) амер. важіль; 2. асі] цікавий, до-пйтливий; 3. V 1) підглядати; цікавитися; 2) оглядати з надмірною цікавістю; 3) втручатися, совати носа у чужі справи (тж ~ іпіо); 4) вивідувати, допйтуватися; 5) піднімати (пересувати, зламувати) за допомогою важеля; 6) насйлу діставати (випйту-вати, виривати, відкривати).
ргуіпз ['ргаїїі]] асі] 1) допйтливий; 2) настйрливо цікавий.
Р. 8. ['ріґез] п (скор. від розі-зсгіріит) постскрйптум (приписка).
рзаїш [за:т] 1. п псалом; 2. у співати псалмй.
рзаішізі ['8а:ті8і] п 1) псаломщик; співець псалмів; 2) (ійе Р.) бібл. Псал-моспівець (цар Давид); 3) церк. регент хору.
рзаїтодіс [заеі'тобік] асі] що стосується співання псалмів; що має характер псалмів.
рзаіпмміізі [ 'заеітосіїзі] п псалмо-співець.
рзаїтойу ['заеїтабі] п 1) спів псалмів; 2) церк. псалтйр.
рзаііег ['8з:1іо] п церк. Псалтйр.
рзакегіа [зогі'іюгю] рі від рзаііегіит. рзакегіоп [зогі'іюпоп] див. рзакегу. рзакегіит [8о:1'іюпот] п (рі рзаке-гіа) анат. кнйжка (третій відділ шлунка жуйних).
рзакегу |'8о:1іоп] п псалтеріон (музичний інструмент).
рзаттИіс [зае'тііік] асі] геол. піщанистий, піскуватий.
рзешіашігу ['$)и:сЬпс1п] п чоловічий псевдонім письменниці (напр., Марко Вовчок).
рзешіо ['$]и:сіои] асі] фальшйвий, неправдйвий; підроблений.
рзешіо- ['8]и:сіои] рге/ псевдо-.
Р8еш1о-с1а88іс(а1) | '8]и:бои к1ае8ік(о!)] асі] псевдокласйчний.
р8еи(1о-с1а88ІсІ8т [' з] и: бои' к 1 аез 181 хт | п псевдокласицйзм.
рзешіосгузіаіііпе [ ^и.дои кп8іоІ(а)іп| асі] мін. псевдокристалічний.
рзешіоіо^ег [8311: доіобзо) п жарт. брехун.
рзеїкіотогрії ['8Іи:бото:Г] п мін. псевдоморфоза.
рзеїміопут ['8Іи:допті| п псевдонім.
рве
179
рик
рвеисіопутоив [в]и:'долітав] асі] 1) що пише під псевдонімом; 2) вй-даний (що вййшов) під псевдонімом.
рзешіорегіріегаї [ 'з]и:сІ9рі 'пріогої] асі] архт. з напівколонами (про храм тощо).
рвеидороШа [,8)и:сіо'роисііо] рі від рвеидородіит.
рвеи<1оро<1іит [/в]и:до'роидют] п (рі рвеидородіа) біол. псевдоподія, фаль-шйва ніжка.
рвка^у [(р)/о:] 1. V висловлювати зневагу (нехтування); чмйхати, фйр-кати (тж ~ аі); доп’І ~ аі те не фйркай на мене; 2. іп! фе!, ху!, тьху!; подумаєш! (висловлення зневаги, нехтування).
рвоав ['(р)зоиаез] п анат. поперековий м’яз.
рвога ['во:гд] п 1) короста; 2) псоріаз.
рвогіавев [зо'гаїозі:г] рі від рвогіавів.
рвогіавів [зо'гаїозіз] п (рі рвогіавев) мед. псоріаз.
рвуск [заїк] п шк. 1) психологія;
2) курс психології.
рвускавікепіа [,заікаез'0і:п]о] п психастенія.
рвускавікепіс [, заікжз'0епік] 1. п психастенік; 2. асі] психастенічний.
Рвуске ['заікі:] п 1) ж. ім'я Сайкі;
2) міф. Психея.
рвуске ['ваікі:] 1. п 1) душа; дух; 2) псіше (високе дзеркало на ніжках)', 2. V розм. піддавати психоаналізу.
рвускіаіег [ваі'каюіо] п психіатр.
рвускіаігіс(аі) [, заікі'аеіпк(оі)] асі] психіатрйчний.
рвускіаігісв [ у ваікі аеіпкв] п психіатрія.
рвускіаігіві [ваі'каюіпві] п психіатр (тж рзускіаіег).
рвускіаігу [ваі'каїоіп] п психіатрія.
рвускіс ['заїкік] 1. п медіум; 2. асі] 1) духовний; 2) психічний, душевний; < ~ ігеаітепі психотерапія.
рвускісаі ['ваїкікої] асі] психічний, душевний.
рвускісв [ ваїкікв] п рі (вжив, як 8іп§) 1) психологія; 2) псйхіка.
рвусківш ['заїкігт] п рел. анімізм.
рвуско ['ваїкои] п розм. псих, психопат, божевільний.
рвускоапаїуве [, ваїкои 'аепоіаїх] V піддавати психоаналізу.
рвускоапаїувів [,ваікои9'паеІ98ів] п психоаналіз.
рвускоапаїуві (,заїкои'аепоііві] п фахівець з психоаналізу, психоаналітик.
рвускоапаіуііс(аі)	[' ваїкои, аеп9'11-
іік(оі)] асі] психоаналітйчний.
рвускоскешісаі [,ваїкои кетікаї] асі] психохімічний; ~ а§епі психохімічна отруйна речовина.
рвускодеііа [ 'ваїкои 6е1і9] п психо-делія (наркотичний транс).
рвускодеііс [,ваікои'де!ік] асі] пси-ходелічний.
рвуско^епеііс [,заікоидзі'пеІік] асі] психогенетйчний.
рвускозепіс [,ваїкои'дзепік] асі] психогенний.
рвускозепу [ваі'кодзті] п розвиток псйхіки (інтелекту).
рвуско1о&іс(а1) [,заїко'іобзік(оі)] асі] психологічний; ~ гевеагсіл дослідження в галузі психології; ~ хуагіаге військ. психологічна війна.
рвуско1о§івт [заі'коіодзігт] п філос. психологізм.
рвускоіодіві [заі'коЬдзізі] п психолог.
рвускоіодие ['ваїкоіод] див. рзуско-ІО§І8І.
рвускоіозу [ваі'коіодзі] п 1) психологія; 2) псйхіка; душевний склад.
рвускотеігу [заі'котіїп] п психометрія.
рвускотогрківт [,заікои'то:£і2т] п філос. психоморфізм.
рвускотоіог ['заїко'тоиіо] асі] психомоторний; що стосується довільних рухів.
рвускопеиговев [ 'заікоип]ио'гоизі :г] рі від рзускопеиговів.
рзускопеиговів ['заїкоифио'гоизіз] п (рі рзускопеигозев) психоневроз.
рвускопеигоііс ['заїкоипіио'гопк] асі] психоневротйчний.
рвускораік |'заікоирае0] п психопат; психопатка.
рзускораСкіс (, заікои'рге0ік] асі] психопатйчний.
рзускораїкізі [заі'кор90ізІ] п психіатр.
рвускораїкоіозу [,заікоиро'0о1одзі] п психопатологія.
рвускораіку [заі'коро0і] п 1) психопатія; 2) лікування гіпнозом.
рвуско-ркувісаі ['заїкои'Гїгікої] асі} психофізйчний.
рвуско-ркувісв ['заїкои'Гігікз] п рі (вжив, як 5Іп§) психофізика.
рвуско-ркувіоіозу [ 'заїкоийгі оіобзі] п психофізіологія.
рвусковев [заі'коизі:2] рі від рвусковів.
рвусковів [заґкоизіз] п (рі рвусковев) психоз, душевний розлад, душевне захворювання; тавв ~ масовий психоз.
рвусковотаііс [,заікоиз9'таеіік] асі] психосоматичний.
рвусковигзегу ['ваїкои'39:63911] п 1) хірургічне втручання при душевних захворюваннях; 2) операція на головному мозку божевільних.
рвуско-ікегарешісв [ 'заікои0ег9-рїилікз] див. рвускоїйегару.
рвускоікегару ['ваїкои'0егорі] п психотерапія.
рвускготеїег [ваі'кготіїо] п гігрометр. психрометр
рзулуаг ['заі'\уо:] п розм. (скор. від рзускоіозісаі \уаг) психологічна війна.
ріаппізап ['іа:тід9п] п зоол. біла куріпка.
ріегодасіуі [Дегои'баекиї] п палеонт. птеродактиль.
ріеговаш* ['Іегозо:] п палеонт. птерозавр.
ріівап [Іі'гаеп] п 1) пожйвний відвар (особл. ячний); 2) чай з ромашки.
Ріоіешаіс [Доіі'тепк] асі] птолеме-їв; ~ зувіегп астр. Птолемеєва система світу.
ріошаіпе ['іоитеїп] п хім. птомаїн, трупна отрута.
ріозев ['іоизі:г] рі від ріовіз.
ріозіз ['іоизіз] п (рі ріовев) 1) опущення верхньої повіки; 2) опущення (органа).
ріуаііп ['іаі9Іш] п фізл. птіалін.
ріуаіівш ['Іаіоіігт] п мед. посйлена слинотеча.
рик [рлЬ] п 1) (скор. від риЬІіс коиве) пивнйця; бар; закусочна, шинок; 2) трактйр; готель; 3) (скор. від риЬІівкег) видавець; 4) (скор. від рик-Іісііу) гласність, публічність; слава, реклама; < ~ сга\УІег розм. завсідник барів, п’янйця.
рикегаї ['р]и:Ь9Г9І] асі} змужнілий; що досяг статевої зрілості.
рикегіу ['р)и:Ьои] п статева зрілість, змужнілість.
рикегиіепі [р]и: 'Ьег]иІ9пі] асі} бот. покрйтий легкйм пушком.
рикев ['р]и:Ьі:г] п (рібез змін) 1) збірн. анат. волосся на лобку; 2) анат. лобкова область, лобок; 3) бот. пушок; 4) рі від риків.
рикевсепсе [р]и:'Ьевпз] п 1) статеве дозрівання; змужніння; 2) анат. волосся на лобку; 3) бот. пушок.
рикевсепі [р)и:'Ьезп(] 1. п юнак, шо досяг статевої зрілості; 2. асі] 1) що досяг статевої зрілості; статево зрілий; 2) що має волосся на лобку; 3) бот. зоол. укрйтий пушком (волосйнками); опушений.
рикіс |'р)и:Ьік] асі] анат. лобковий.
риків ['р]и:Ьі8] п (рі рикев) анат. лобкова кістка.
риЬІіс ['рлЬІік] 1. п 1) збірн. народ; публіка; ~ аг Іаг&е, еепегаї ~ широка публіка; іке ~ аге поі адтіиед публіка не допускається, вхід заборонений; іп публічно, прилюдно, відверто;
2) громадськість; іо арріу іо іке ~ звернутися до громадськості; 2. асі] 1) громадський; ~ ґі^иге громадський діяч; ~ іта§е думка широкої громадськості (про когось), репутація; - оріпюп громадська думка; - врігії громадська свідомість; Гог ~ иве для громадського користування; іп а ~ ріасе у міст громадського користування; 2) комунальний; громадського користування. -ассотосіаііопв місця громадського ко
риЬ
180
рисі
ристування; ~ Гасіїіііез місця громадського користування; підприємства громадського користування; засоби зв’язку, міськйй транспорт (тж ~ иШ-іііез); ~ охупегаЬір громадська власність; ~ зегуісе комунальне обслуговування; ~ хуагейоизе амер. склад загального користування; ~ \¥огк8 громадські роботи, громадські споруди; 3) публічний, загальнодоступний; ~ адсіге88 публічний вйступ; ~ бау амер. прийомний день для широкої публіки (в установах тощо); ~ Іесіиге публічна лекція; ~ ІіЬгагу публічна бібліотека; ~ 8а1е публічні торгй, аукціон; 4) відкрйтий, гласний; прилюдний; ~ тееі-іп£ відкрйте засідання; ~ ргоіезі відкрйтий протест; іо таке ~ оприлюднити, розголосйти, опублікувати; 5) народний; загальнонародний; державний; національний; - деЬі державний борг; ~ деГепдег державний захи-снйк; ~ дотаіп юр. державна власність; - ГипсІ8 державні кошти; ~ ІапсЕ державні землі; ~ 1а\у державне (публічне) право; ~ ойїсе державна установа; ~ оїїісег державний службовець, чиновник, посадова (службова) особа; ~ геуепие державні доходи; ~ зегуапі державна (муніципальна) посадова особа; 6) публічно-правовйй; - согрог-аііоп публічно-правова корпорація; ~ 8есигіпе8 цінні папери публічно-пра-вовйх установ; < ~ епету ворожа держава, ворожа сторона; ~ йеаііїт охорона здоров’я; ~ йеакй едисаііоп санітарна освіта; ~ Ітоіісіауз святкові дні; установлені законом свята; ~ йоизе бар; пивнйця, закусочна, шинок; Р. Кесогд Оїїісе Державний Архів; ~ ге1аііоп8 зв’язок із громадськістю; інформація про діяльність (організації тощо); реклама, пропаганда; взаєморозуміння між організацією (особою) і публікою; техніка служби інформації; служба (відділ) інформації; відділ зв’язку з пресою, прес-бюро; ~ ге1айоп8 Гігт рекламна фірма; ~ ге1аііоп8 оГГісег начальник (працівнйк) відділу інформації (установи, фірми); прес-аташе (посольства); агент, представнйк (кінозірки тощо); ~ 8с1іоо1 закрйтий приватний привілейований середній учбовий заклад (у Великій Британії); безплатна середня школа (у США та Шотландії); іо Ье іп Ше ~ Ііпе бути власником бару (шйнку).
риЬІісап ['рлЬІікап] п 1) власник бару (таверни); шинкар; господар закусочної; 2) іст. відкупник; збирач податків; 3) бібл. мйтар.
риЬІісаііоп [, рлЬІі 'кеі/п] п 1) опублікування, публікація; 2) видання, вйхід, вйпуск (книги тощо); а Ьоок оп Г1Г8І ~ кнйга першого видання; 3) твір, видання; 4) оголошення, оповіщення.
риЬІісізі ['рлЬїізізі] п 1) публіцйст, журналіст; 2) фахівець з міжнародного
публічного (державного) права; 3) рекламний агент.
риЬІісйу [рлЬ'Іізіп] п 1) публічність, гласність; іо §іує ~ іо зтік. розголосйти (оприлюднити) щось; іо ауоід (іо 8Ьип) ~ уникати прилюдності (розголошення); 2) слава, популярність; 3) реклама, рекламування; пропагування; ~ а^епі рекламний агент; ~ Ьигеаи рекламне бюро; бюро реклами та інформації; ~ ехрепзе вйтрати на рекламу; ~ йоипсі любйтель самореклами (у пресі); ~ тап працівнйк відділу інформації; Ьу^іепе ~ санітарна пропаганда; іо §іує а Ьоок \уісіє ~ шйроко рекламувати кнйгу.
риЬІісіге [ рлЬІізаїх] у 1) рекламувати; 2) оголошувати, розголошувати, оприлюднювати; 3) повідомляти, оповіщати.
риЬІісІу [рлЬІікІї] асіу 1) публічно; відкрйто; всенародно; 2) з державного (муніципального) бюджету.
риЬ1іс-$рігИе<1 [ 'рлЬІік'зріпікі] аф патріотично настроєний; що дбає про інтереси суспільства.
риЬІізІї [ рлЬІі/] у 1) публікувати; оголошувати; оприлюднювати, обнародувати; іо ~ ап есіісі оприлюднити указ; іо ~ а поіісе оГ а таггіа^е опублікувати повідомлення про весілля; 2) видавати, публікувати; іо ~ а Ьоок вйдати кнйгу; 3) друкувати свої твори; друкуватися; 4) офіційно оголошувати; 5) амер. пускати в обіг; іо ~ соип-іегГеіі рарег пускати в обіг фальшйві банкноти.
риЬ1і$ІіаЬ1е [ рлЬІі/аЬІ] аф придатний для друку; що може бути опублікований (вйданий, надрукований).
риЬіізЬег [ 'рлЬІі/а] п 1) видавець; ~8, ~’8 йои8е видавнйцтво; ~’8 гі&Ьі8 права видавця; 2) амер. власник газети.
риЬ1І8Ьіп& [ рлЬІі/п]] 1. п 1) видав-нйча справа; 2) видання твору; 2. аф видавнйчий; ~ Ьоизе (оїїісе, Гігт) видавнйцтво; ~ тагкеі книжковий рй-нок.
риЬ1І8Іітепі [ рлЬк/топі] п 1) видання, вйпуск у світ; опублікування, публікація; 2) амер. офіційне оголошення про наступний шлюб.
рисе |р]и:з] 1. п червоно-брунатний колір; 2. аф червоно-брунатний.
рисеїіе [р]иҐ8е1] п дівчина, дівйця; незаймана; < Ьа Р. іст. Жанна д’Арк.
риск [рлк] п 1) (тж Р.) ельф; 2) пустун, шйбеник; пустотлйва дитйна; 3) спорт, шайба (в хокеї); 4) дрімлюга (птах); 5) хвороба худоби, спричйнена дрімлюгою.
рискег [ рлка] 1. п 1) зморшка; 2) складка, зборка; 3) розм. хвилювання; збентеження; роздратований стан; зніяковіння; 2. у 1) морщити(ся); збиратися) у складки; 2) робйти складки (зборки).
рискегесі ['рлкасі] аф 1) зморщений, зморшкуватий; Гасе а!1 ~ ир зморшкувате облйччя; 2) із складками (зборками); гофрований (про тканину).
рискегіпз ['рлкапі]] п 1) зморщування; 2) утворення складок (зборок); 3) насуплювання (брів); 4) геол. плойчатість.
рискег-зіпіск ['рлказіглк] аф амер. що любить похизуватися (пошикувати).
рискегу ('рлкап] аф 1) зморщений; 2) в’язкйй, терпкйй.
рискізії [ рлкі/] аф 1) пустотлйвий; лукавий; 2) злий; 3) шахрайський, хитрий.
риск-ризЬег ['рлк,рир] п розм. гравець у хокей.
рискзіег ['рлкзіа] п розм. хокеїст.
рисі [рлсі] п дит. ручка; ніжка; лапка.
рисісіепіііз ['рисЬпіт)] п мор. 1) носовйй (кормовйй) кранець; 2) мата, обплетення.
рисісіег ['рлсіа] V розм. 1) мішати, розмішувати рукою (палицею); 2) борсатися у воді (у багнюці).
ри<1<1іп£ ['риби]] п 1) пудинг; запіканка; 2) те, що нагадує пудинг; 3) розм. ковбасний вйріб; Ьіаск ~ кров’янка; 4) р/розм. кишкй; ~ Кои8е груб. шлунок.
ри<1<1іп£-Ьа£ ['рисіїдЬаед] п мішок, у якому вариться пудинг.
ршк!ііі£-Гасе ['рисііі]Геі8] п товсте невиразне облйччя.
ри<1<1пі£-1іеа<1 [ 'рисії'дЬесі] п розм. дурень, йолоп, телепень.
ри<1<1іп£-1іеаі1 [ 'ридіі]Ьа:і] п боягуз.
ри<1(1іп£-ріе ['рисі ід раї] п м’яснйй пудинг.
ри(1<1іп£-$іопе ['ридіі]8іоип] п геол. конгломерат.
рисі(1іп£-йте ['рисііт)іаіт] п заст. 1) обідній час; 2) слушний момент; підхожий час.
рис1<1іп£у ['рисіїді] аф 1) схожий на пудинг; 2) тупйй, незграбний.
ршісіїе [ рлсії] 1. п 1) калюжа; 2) розм. грязь, грязюка; брудна вода; 3) розм. безладдя, розгардіяш; плута-нйна; 4) буд. глйняна обмазка; 5) тала вода на льоду; < їо Ье іп а ргеПу ~ бути у скрутному становищі; 2. V 1) місйти глйну; 2) буд. обмазувати глйною; 3) трамбувати землю; 4) каламутити воду; 5) утворювати калюжі; мочйтися (про дитину), напудити; 6) забруднювати; мазюкати; 7) борсатися (у брудній воді); 8) бентежити, спантелйчувати; 9) мет. пудлінгувати (залізо).
рисіШесі ['рлсікі] аф 1) скаламучений (про воду); 2) покрйтий калюжами; 3) збентежений; 4) утрамбований, ущільнений (про грунт).
ршкіїег [ рлсіїа] п 1) мет. робітник-
рисі
181
риі
-пудлінгувач; 2) мет. пудлінгова піч; 3) буд. поверхневий вібратор.
рш1(11іп£ [ 'рлдіїї)] п 1) мет. пудлінгування; 2) глиняне обмазування.
ршкіїіпз-йіпіасе ['рлсПід То:пі8] п пудлінгова піч.
ршкіїу [’рлсіїї] асі] 1) покрйтий калюжами; брудний (про дорогу тощо); 2) розм. каламутний.
ршіепсу [ 'р)и:сІ9П8і] п соромливість; скромність.
ріміеікіа [р)’и: 'депсЬ] рі від ридеп-сіит.
ридепдит [р]иґс1епс1от] п (р/рибеп-йа) звич. рі анат. зовнішні статеві органи (жіночі).
риЛепі ['р]и;сЬпі] асі] соромлйвий; скромний.
ршІ£Є [рлдз] п розм. товстун, коротун.
ршІ£у ['рлдзі] асі] повний; огряд-нйй; товстйй.
РиеЬІо [р)и:'еЬ1ои] п геогр. н. м. Пуебло.
риеЬІо [ри'еЬІои] п 1) місто; село (в Іспанії, Латинській Америці); 2) поселення (селище) індіанців; пуебло; 3) мешканець пуебло.
риегіїе ['ріиагаїї] асі] 1) дитячий, хлоп’ячий; іо а$к ~ диезііопз ставити наївні запитання; 2) незрілий, нероз-вйнений; легковажний; пустйй.
риегіїізт ['р]иап1ігт] п затрймка розвитку; інфантилізм.
риегіїііу [ріиа'піііі] п 1) дитячість; хлоп’яцтво; легковажність; 2) юр. вік хлопчика (від 7 до 14 років); вік дівчинки (від 7 до 12 років).
риегрегаї [р]и:'а:рага1] асі] пологовий, родйльний; - Гєуєг пологова гарячка; ~ регіод післяпологовий період.
Риегіо Кісап [ 'р\уа;іои'гі:кап] 1. п пуерториканець; пуерториканка; 2. асі] пуерто-риканський.
Риегіо Кісо ['р\уз:іои'гі:кои] п геогр. н. Пуерто-Рйко.
ри(Г [рлї] 1. п 1) подих вітру; по-рйв вітру; подув вітру; 2) струмінь повітря; 3) короткий вйдих; 4) димок; клуб (тютюнового диму); 5) звук вй-диху; звук під час вйпуску пари (газу, повітря); 6) стьобане покривало; 7) пушок; 8) буфи (на сукні); 9) слойка; листковий пиріжок; 10) здуття; пухир; ґуля; опух; 11) незаслужена похвала; дута реклама; 2. V 1) дути порйвчасто; 2) пйхкати, задихатися; 3) диміти, пускати клубй дйму (пари); 4) пудрити(ся); 5) надмірно і неза-служено вихваляти; 6) рекламувати; 7) чванитися, бундючитися; 8) роздувати ціни (на аукціоні); □ ~ а^ау відганяти убік подихом; ~ оиі задувати, гасйти (свічку); ~ ир підніматися клубами (про дим тощо).
риії-а(і(іег [ 'рлГ,аесіо] п африканська гадюка.
риґГ-ЬаІІ ['рлДх>:1] п бот. порхавка.
риії-Ьох ['рлГЬокв] п пудрениця з пушком.
риіїеіі [рлй] асі] 1) розпухлий, набряклий; надутий; 2) захеканий.
ріііїе<1-ир ['рлй'лр] асі] самовдово-лений; пихатий; чванлйвий, гордовй-тий; бундючний, надутий.
риіїег ['рлЬ] п 1) підставна особа на аукціоні, що роздуває ціни; 2) дит. поїзд, паровоз; 3) іхт. козубенька; со-бака-рйба.
риіїегу ['рлГап] п 1) рекламування; надмірне вихваляння; 2) дута реклама; 3) пйшні зборки.
риіїіп ['рлГіп] п орн. 1) топірець; 2) буревісник.
риіїіпе$$ ['рлїїшз] п 1) одутлість; набряклість; 2) пишномовність.
риГГ-разіе ['рлГреїзі] п 1) листкове здобне тісто; 2) перен. легковажна (нестійка) людйна.
риії-$1юи1<1еге(і [ 'рлГ /оиІсЬсІ] асі] з буфами на плечах.
риЯу [ рл£і] асі] 1) порйвчастий (про вітер); 2) захеканий; що страждає від задйшки; засапаний; 3) одутлий; набряклий, обрезклий; 4) пйшний; 5) приглушений (про звук); 6) пишномовний; 7) гонорйстий, чванькуватий.
ри& [рлд] 1. п 1) вйсівки; 2) мопс (тж —до§); 3) розм. маленька проворна тварйна; мавпа, лисйця, заєць; 4) розм. старша прислуга; 5) маневровий паровоз; 6) м’ята глйна; 7) обмазка глйною; 8) замазка від течі; 9) слід звіра; 10) (скор. від ри^іНзі) борець, боксер; 2. V 1) м’яти глйну; 2) грубо штукатурити; 3) ітй по сліду; переслідувати; 4) розм. тягтй, сіпати.
ри&-<ІО£ ['рлдсіод] п мопс.
ри£-Гасе ['рлдГеїз] п плоске облйч-чя з приплющеним носом, мавпяча морда.
ри&-Гасе<1 [рлд£еі8і] асі] з товстйм приплющеним носом.
ри££ІП£ ['рлдіг)] п м’ята глйна (для цегли).
РИ88У 1 рлді] п 1) мавпа; 2) лисйця.
ризіїізш ['рішсТрІїхт] п 1) кулачна бійка; 2) бокс.
ри&і1І8і ['р]и:сізі1і8С] п 1) борець; боксер; 2) завзятий сперечальник (суперечник).
ри&і1І8ііс [,ріи:<ізі'1і8іік] асі] кулачний.
ри£-ті11 І'рлдтії] п глином’ялка.
ризпасіоиз [рлд'пеї/аз] асі] 1) забіякуватий; 2) сварлйвий, незлагідний.
ри&пасііу [рлд'паезііі] п 1) забіякуватість; 2) сварлйвість; незлагідність.
ри&-по8е [ рлдпоих] п кирпатий ніс.
ри£-П08Є(і [рлдпоихсі] асі] кирпатий.
риі8пе [ р]и:пі] 1. п молодший суддя; 2. асі] юр. 1) молодший за рангом (званням, віком); ~ ]исі§е рядовий суд
дя, член суду; 2) пізніший, найпізніший (про строк).
ршздапсе ['р)и:і8П8] п поет, могутність.
риіззапі ['ріигізпі] асі] поет, могутній, сильний; впливовий.
рике [р]и:к] 1. п 1) блювота; блю-вотйння; 2) блювотне; 2. V блювати; нудити.
рикка ['рлка] асі] розм. 1) справжній; 2) повновагий; 3) першокласний; ~ 8аі1ог першокласний моряк; 4) фундаментальний, міцнйй; ~ Ьшісііпе мі-цнйй будйнок; ~ £еп військ, розм. достовірні (точні) відомості (дані).
риІсЬгіішіе ['рл1кгіі]и:с1] п амер. краса, миловйдність.
риіе [р]и:1] V 1) пищати; скімлити; 2) пхйкати.
риіка ['рліка] п сани; нарти.
риіі [риі] 1. п 1) тяга; сіпання; 2) натягування; розтягування; 3) тягова сйла; 4) спорт, тяговйй рух; 5) напруження; зусилля; 6) важке сходження; 7) удар весла; веслування; 8) стрймування коня на перегонах; 9) спуск курка вогнепальної зброї; 10) шнурок, ручка (дзвінка тощо); 11) ковток; 12) затяжка (тютюновим димом); 13) розм. перевага; йе йасі а £геаі ~ оуєг аіі гіуаІ8 у нього була велйка перевага над усіма суперниками; 14) протекція, зв’язкй; блат; 15) розм. привабливість, принадність; 16) друк. пробний відбйток; < ~ асііоп тіпе міна натяжної дії; ~ гіп§ витяжне кільце (парашута); ~ іезі випробування на розрйв; 2. у 1) тягтй; натягувати; і о ~ а Ьог$е натягувати віжки; насувати (капелюх); 2) смйкати; сіпати; витягувати, висмйкувати; іо ~ зтЬ.’з йаіг сіпати когось за волосся; іо ~ а Ьеіі подзвонйти, смикнули за дзвінок; 3) пйти ковтками, смоктати; 4) веслувати; ітй на веслах; пливтй (про човен з веслярами); 5) перевозити на човні; 6) арештовувати, забирати; 7) учинити облаву (напад); 8) схопйти за руку злодія; спіймати на місці злочину; 9) розм. поцупити, потягтй; 10) друк. робйти відбйток; 11) розтягувати, розривати; іо ~ іо ріесез розривати на шматкй; перен. розкритикувати; 12) рвати, збирати (квіти, фрукти); 13) полоти (вручну); 14) вибирати (льон): 15) обскубувати (птицю); 16) вихопити, вйтягти (зброю); 17) привертати ("вагу); приваблювати, мати попит >и-стуватися (успіхом); 18) одерж?.лти (підтримку); 19) підтрймувати (якусь сторону); уболівати (за якусь команду). 20) учинйти, зробйти (щось несподіване); 21) розм. одержувати (оцінку): 22) спорт, відбивати (м ’яч); □ ~ аЬоиі грубо поводитися; смйкати; - арапі розривати; критикувати; - аі смйкати; затягуватися (цигаркою); смоктати (з пляшки); ~ а^ау відривати (ся); ~ Ьаск
риі
182
риі
відтягувати; затрймувати; відступати; датувати більш раннім числом; ~ (Іоіуп опускати; зносити (будинок); зривати; знижувати (в ціні); збивати (пиху); виснажувати, ослабляти; насильно пова-лйти уряд (правйтеля); одержувати вй-нагороду; ~ іп втягувати; перен. загрібати; стрймувати себе; скорочувати видатки; прибувати (про поїзд); розм. арештовувати; стягувати (війська); ~ оГГ стягувати, скидати (взуття); успішно завершити; відходити, вирушати; вйграти (змагання); одержати приз; ~ оп натягувати; продовжувати веслувати; ~ оиі витягувати, висувати; виривати (зуби); відходити (про поїзд); від’їжджати; веслувати від берега; виходити з бою; ав. виходити з піке; ~ оуєг надівати (натягати) через голову; спорт, перетягувати; ~ гоипгі видужувати; виліковувати; ~ іНгои^к вйжити; врятувати (від небезпеки); подолати (труднощі); вйплутатися; ~ іо-Зеіііег співробітничати, працювати дружно, ладити між собою; ~ ир зупинятися); стрймувати(ся); арештовувати; докоряти; виривати з коренем, знйщувати; підтягуватися (на спортивному снаряді); наздоганяти; < іо ~ а Ьопег амер. ускочити у клопіт; іо ~ сарз (\уі§8) сварйтися, сперечатися; іо ~ £ооі, іо ~ іі утектй, дременути, чкурнути; іо ~ Іеаікег амер. чіплятися за щось; іо ~ опезеІГ іо^еікег узяти себе в руки; іо ~ опе’з £геі§кі амер. ушйтися; іо ~ опе’з \уіі8 іо^еікег зібратися з думками; іо ~ 8ігіп§з пустйти в хід зв’язкй; таємно впливати (на щось); іо ~ іке 1оп§ Ьо\у надмірно хвастати; розповідати небилйці; іо ~ іке \уоо1 оуєг зтЬ.’з еуез увестй когось в оману; іо ~ ир зіакез амер. змотати вудки.
риІІ-Ьаск ['риІЬаек] п розм. 1) перешкода, завада; 2) защіпка віконної рами; 3) реакціонер, протйвник прогресу; 4) невйгідне становище; 5) військ, відхід.
ри11<ки¥П ['рикіаип] аф відкиднйй; складаний; ~ зеаі відкидне сидіння.
риііеп ['риііп] п розм. 1) свійська (домашня) птйця; 2) м’ясо свійської птйці; 3) збірн. курчата; 4) перен. ди-тйна.
риііег ['риіа] п 1) той, що тягне; 2) весляр; 3) тех. знімач; екстрактор; 4) лапа, обценьки; 5) штопор; 6) корчувач; 7) друк, відбивальник; 8) амер. розм. спектакль, що дає велйкий збір.
риііег-іп [ риіа'іп] п амер. розм. за-кликальник; продавець на тротуарі.
риііеі Гриііі] п молода курка.
риііеу ['рик] 1. п тех. шків, блок; коловорот; баран; сігіуіп^ ~ ведучий шків; 2. у працювати за допомогою блока (шківа).
риІІеу-ЬІоск ['риІіЬІок] п тех. поліспаст, талі.
риііеуз ['риііг] п рі розм. підтяжки.
риііеу-іаскіе [рикдаекі] п тех. складнйй блок.
ри11еу-^еІ£Ііі$ [ 'ри1і\уеііз] п спорт. еспандер.
риііі ['рліаі] рі від риііиз.
риііісаіе ['рліікіі] п 1) тканйна для кольорових носовйх хусточок; 2) кольорова носова хусточка.
риіі-іп [ риі'іп] п закусочна для автомобілістів.
ри11іп& ['риііт)] п 1) ручне полоття; проривання; 2) обскубування (курки); 3) вибирання (льону).
Риіішап ['риїтап] п зал. пульманівський вагон (тж ~ саг).
риіі-оп [ риі'оп] 1. п одяг без застібок; светр, рукавйчки, шкарпетки; 2. аф натягуваний (про одяг без застібки).
риіі-оиі ['риіаиі] 1. п 1) ав. вйхід з пікірування; 2) військ, вйхід з бою; 3) друк, вклейка велйкого формату; 2. аф висувнйй.
риіі-оуег [ риІ'Оиуа] 1. п пуловер, светр; 2. аф натягуваний через голову.
ри1МІігои£Іі ['риЮги:] п військ, розм. протирання (гармати).
риііиіаіе ['рл^иіеіі] у 1) проростати; 2) бот., зоол. розмножуватися; 3) кишіти; 4) виникати, з’являтися (про теорії тощо).
риііиіаііоп [,рл[іи'1еі/п] п 1) проростання; 2) бот., зоол. розмножування.
риіі-ир [ риїлр] п 1) натягування (дротів тощо); 2) ав. перехід до набирання висотй; вйхід з пікірування; 3) раптова зупйнка; 4) спорт, підтягування (на перекладці); 5) розм. закусочна для шоферів; 6) заїжджий двір (для мандрівників).
риііиз ['рліоз] п (рі риііі) зоол. пташеня.
риііу-каиіу ['ри1і'ко:1і] п мор. розм. такелажна справа.
риішотеіег [рлі'тотііо] п мед. спірометр.
риїтопагу ['рлітопоп] аф мед. легеневий.
риїтопаіе ['рлітоті] аф зоол. шо має легені.
риїтопіс [рлі'тотк] аф 1) легеневий; 2) що належить до захворювань легенів.
риІтопіГегоиз [,рл1тои'пі£огоз] див. риїтопаіе.
риїтоіог ['риїтоиіо] п апарат для штучного дйхання.
риір [рлір] 1. п 1) м’якуш (плоду тощо); 2) м’яка безформна маса; кашка; 3) тех. пульпа, шлам; 4) деревна маса, целюлоза; 5) жом (буряків); 6) рі амер. розм. журнали, що публікують сенсаційні оповідання (на дешевому папері); ~ та^агіпе розм. дешевий журнал; 7) сенсаційне оповідання; (о Ьеаі зтЬ. (о а ~ побйти когось мало не до смерті, поколошматити когось;
2. у 1) перетворювати(ся) на м’яку масу (на пульпу); 2) очищати від луш-пйння.
риір-сауііу ['рл1р,каеуііі] п анат. порожнйна пульпи (зуба).
ри1р-<1і£е$<ег [ 'рлірсії'сізезіаі п тех. автоклав.
риірег ['рліра] п 1) пульпер, протиральна машйна; 2) дефібрер.
риірегіа [риі'ріала] п амер. бакалійний магазйн з продажем спиртних напоїв.
риіріі ['риіріі] 1. п і) кафедра (проповідника); іо оссиру іке - проповідувати; 2) (іке ~) збірн. проповідники; 3) діяльність проповідника; 4) тех. пульт, пост управління; 5) ав. закрита кабіна пілота; 2. у проповідувати; читати проповідь з кафедри; < ~ еіо-циепсе красномовність проповідника.
риірііеег [,ри!рі'ііа] 1. п знев. проповідник; 2. у проповідувати.
риіроиз ['рліраз] аф м’якушевий, пульпоподібний.
риІр-5¥ОО(1 ['рлірхуші] п балансова деревина, баланси.
риіру ['рлірі] аф 1) м’якйй, м’я-сйстий; соковйтий; 2) слабохарактерний, м’якотілий.
рикріе ['риікі] п пульке, мексиканський алкогольний напій із соку агави.
рикріегіа [ри1'к\уіапа] п мексиканський шинок (магазйн), де продається пульке.
риїзаг ['рліза] п астр. пульсар.
риїзаіе [рлі'зеїі] у 1) пульсувати, битися; 2) вібрувати; 3) дрижати, тремтіти; трепетати.
риїзаіііе ['рлізаіаіі] аф 1) пульсуючий; 2) здатний пульсувати; 3) муз. ударний (про інструмент).
риїзаііііа [,рл!за'іі1а] п фарм. пуль-сатйла.
риїзаііпз [рлі'зеїіп]] аф пульсуючий; ~ сштепі ел. пульсуючий струм.
риїзаііоп [рлі'зеї/п] п 1) биття, пульсація; 2) тех. пульсування; 3) юр. образа дією.
риїзаііуе ['рлізаііу] аф пульсуючий; ~ озсіїїаііоп пульсація.
риїзаіог [рлі'зеїіа] п 1) гірн. пульсатор; пульсуюча відсаджувальна машйна; 2) пульсометр.
риїзаіогу ['рлізеіап] аф пульсуючий.
риїзе [рліз] 1. п 1) пульс; Іои/ (циіск, ігге^иіаг) ~ слабкйй (прискорений, аритмічний) пульс; іо Гееі зтЬ.’з ~ щупати чийсь пульс; перен. довідуватися про чиїсь наміри; 2) пульсація, биття; 3) вібрація; 4) ритм, темп (життя тощо); 5) ритм ударів; 6) муз., поет. ритм; 7) імпульс; 8) почуття; настрій; 9) збірн. бобові рослйни; 10) біб; < ~ ]еі пульсуючий повітряно-реактйвний двигун; іо зііг зтЬ.’з ~з схвилювати
риі
183
рип
когось; 2. V 1) пульсувати, бйтися; 2) вібрувати; 3) посилати імпульси.
ри1$е-сиг¥е [ 'рлізка.у] п крива пульсу.
ри1$е1е$$ [ рлізіїз] аф 1) без пульсу; 2) бездіяльний; млявий.
ри1$е1е$$пе$$ [ 'рЛІ8І18П18] п відсутність пульсу.
риїзе-гаіе ['рлізгеїї] п частота пульсу.
риІ8Є-5¥ЗУЄ ['рлІ8\УЄ1У] п фізл. пульсова хвиля.
риїзітеіег [рлі'зітіїз] п сфігмбметр.
риїзотеіег [рлҐ8отііо] п 1) пульсометр; 2) сфігмбметр.
риііасеоиз [рлі'іеі/оз] асі] 1) розм’яклий; напіврідкий; 2) кашоподібний.
рикоп ['рлкап] п інд. піхотний полк.
риІуегаЬІе ['рлІУогоЬІ] аф що розтирається на порошок; що піддається розпорошенню; розпорошуваний.
ри1уеге8сепі [,рлІУо'ге8П(] аф пилуватий (про структуру або грунт)
риіуегіхаіюп [,рл1уогаі'хеі/п] п 1) розпилення, розпорошення; перетворення на порошок; розмелювання; 2) пульверизація.
риіуегіхе ['рліуогаїх] V 1) перетворюватися) на порошок; 2) розпйлю-вати(ся); розпорошувати (ся); 3) розтирати, подрібнювати; 4) розбивати, трощйти, знйщувати; 5) пульверизувати; < іо ~ геЬеШоп придушйти повстання.
ри1уегі2е<1 ['рліуогаїхсі] аф 1) розпилений, розпорошений; 2) пилепо-дібний, розмолотий на порошок; ~ ГиеІ тех. розпйлене пальне.
риіуегіхег ['рл1уогаі2о] п 1) розпй-лювач; пульверизатор; атомізатор; роз-брйзкувач; 2) форсунка; 3) подрібню-вач; 4) млин для тонкого помелу.
риіуегоиз ['рліуогов] аф порошкоподібний; пиловйдний; подрібнений.
риіуепііепі [рлі'уегіиіопі] аф 1) порошкоподібний; пиловйдний; 2) припудрений; покрйтий пйлом (про рослину); 3) що легко перетворюється на порошок.
риіуіііо [рлі'уііюи] п 1) іст. пахуча пудра (для перук); 2) нюхальний тютюн.
риІУІПі Ірлі'уііаі] рі від риКіПиз.
риІУІШо [рлі'уііюи] див. риіуіііо.
риІУІ11и$ [рлґуііоз] п (рі риІУІПі) 1) диванна подушечка; 2) мед. тампон, подушечка.
риіуіпаг [рлі'уаіпо] п (рі риіуіпагіа) 1) іст. м’яке місце в цйрку; 2) ложе (м’яке сидіння) богів.,
риіуіпагіа [,рлІУі'пєап9] рі від риі-уіпаг.
риіуіпаіе ['рлІУіпіі] аф 1) бот., зоол. подушкоподібний, подушечковйдний; 2) архт. опуклий, вйпуклий.
риіуіпі [рлі'уаіпаї] рі від риіуіпиз.
риіуіпиз [рлі'уаіпов] п (рі риМпі) бот. листкова подушечка.
риЬуаг [рлі'хуо:] п лєгкйй човен без кіля.
рита ['р]и:то] п зоол. пума, кугуар, ршпісе ['рлтіз] 1. п пемза; 2. у чйстити (шліфувати) пемзою.
ршпісеои$ [р]и:'ті/08] аф пемзовий.
ршпісе-зіопе [’рлтіззіоип] див. рит-ісе.
риттеї ['рлті] у 1) бйти (кулаками); лупцювати, дубасити; 2) військ. піддавати посйленому обстрілові; завдавати ударів.
ршпр [рлтр] 1. п 1) насос, помпа; Гиеі ~ паливний насос; 2) накачування; 3) викачування; 4) перен. вивідування, випйтування (відомостей); 5) груб, тугодум, важкодум; 6) чере-вйк-лбдочка; чоловічий бальний чере-вйк (лакований); 2. у 1) качати (насосом); 2) нагнітати, накачувати; 3) утовкмачувати (комусь — іпіо); 4) виштовхувати, викидати; виділяти; 5) вивідувати, випйтувати; 6) висмоктувати (гроші); 7) пульсувати; калатати; бйтися; Ьіз йеагї -есі Ьагд у нього дуже калатало серце; 8) зазнавати різ-кйх коливань (про барометр); □ ~ оГГ відкачувати; ~ оиі викачувати, відкачувати; ~ оуєг перекачувати; ~ ир накачувати; < іо ~ зйір мочйтися; прирікати себе на неудачу; іо ~ зтЬ.’з Ьапд трястй чиюсь руку (при рукостисканні); іо — ир а ііге накачувати шйну.
ритр-Ьагге! ['рлтр,Ьаега1] п циліндр насоса.
ршпр-(іге(І£е ['рлтрбгебз] п землесос.
ритрег ['рлтра] п амер. 1) насос-ник; 2) амер. нафтова свердловйна.
ритрегпіскеі ['рлтраткі] п нім. ЖЙТНІЙ хліб.
ритр-капШе ['рлтрфаепбі] 1. п 1) ручка насоса; 2) розм. потиск рук; 2. у розм. трястй руку (при потиску рук).
ршпр-іюи$е ['рлтрйаиз] п насосна станція.
ришркіп Грлт(р)кіп] п 1) гарбуз; 2) дурна, самовдовблена людйна; 3) амер. розм. важна персона.
ритркіп-Лзії ['рлт(р)кіпГі/] п іхт. вухатий окунь.
ршпркіп-ііеасі	['рлт(р)кіпЬеб] п
розм. йолоп, телепень.
ритркіп-зеесі [ рлт(р)кіП8І :<3] п 1) гарбузове насіння; 2) іхт. вухатий окунь.
ритр-ргітіп£ Грлтр,ргаітп]] п 1) заливання насоса; 2) амер. економічна допомога; державна дотація (субсйдія).
ритр-гоот [рлтргит] п 1) насосне приміщення; 2) бювет; зал для пиття мінеральної водй.
ритр->¥е1І [ рлтр\уе1| п мор. насосний колодязь.
рип [рлп] 1. п каламбур; гра слів; 2. у 1) каламбурити; 2) бйти; колошматити; завдавати ударів.
ршіа ['ри:па] п 1) пуна (плато); 2) гірська хвороба.
рипс [рлг,к] п (скор. від рипсіиаііоп) пунктуація.
Рипсії [рлпіД п 1) Панч, Петрушка; 2) «Панч» (лондонський гумористичний журнал); < аз ріеазед аз ~ дуже задоволений.
рипсії [рлпф 1. п 1) компостер; 2) штамп; штемпель; кернер; пуансон; 3) тех. діркопробивнйй верстат; 4) удар кулаком; 5) розм. енергія, сйла; наполегливість; натиск; 6) пунш; 7) ковток пуншу; 8) келих для пуншу; 9) амер. вечірка, гульня (з пуншем); 10) розм. ломовйк, ваговоз, битібг; 11) кремезна людйна; коротун; 2. аф 1) коренастий; кремезнйй; 2) приземкуватий, присадкуватий; < ~ сагб перфокарта; ~ Ііпе кульмінаційний пункт; 3. у 1) пробивати отвори; 2) компостйрувати; 3) тех. штампувати; 4) бйти кулаком; 5) амер. поганяти худобу; 6) розм. бйти ногою; штурхати.
рипсІї-ЬаІІ [ 'рлпі/Ьо:1] див. рипсЬіп§--Ьаіі.
рипсЬ-Ьо>¥І ['рлпі/ЬоиІ) п 1) келих для пуншу; 2) чашоподібна западина (у гористій місцевості).
рипсії-дпіпк ['рАПі/сІглідк] аф 1) шокований; шо дістав травму головй (у боксі); 2) приголомшений; зворушений.
рипскеоп ['рлпі/ап] п 1) підпірка; стояк; 2) тех. пробійник; пуансон; карбівка, чекан; 3) бочка (ємністю 72— 120 галонів).
рипсіїег ['рлпі/о] п 1) компостер; 2) тех. пробійник; діркопробивач; 3) перфоратор; пневматйчний молоток; 4) гірн. ударна врубова машйна; 5) амер. розм. ковбой.
Ршісіііпеїіо крлпф'пеїои] п 1) Полішинель; 2) вистава за участю Полішинеля; 3) (р.) повна приземкувата людйна; 4) товста низенька тварйна.
рипсІііп£ ['рлпфг)] аф 1) колібчий; кілкйй; 2) шо б’є (лупцює, колошматить); 3) штампувальний; < ~ діє тех. вирубнйй штамп; ~ ріп тех. пробійник; - ргезз штампувальний (діркопробивнйй) прес.
рипсіііп£-Ьа£ |'рлпй'пдЬждІ див. рипсЬіп§-Ьа11.
рипскіп£-ЬаІІ [рлпфі]Ьз1| п спорт. підвісна груша (для тренування боксера).
риПСЙІП£8 | рлпфі]х| п рі 1) обрізки при штампуванні, вйсічки; 2) вйруб-лені вйроби.
рипсй-іасііе ['рлпфіеісіі] п ківш для розливання пуншу.
рипску [ 'рлпф| 1. п низький і товстйй, жйрний; 2. аф розм. 1) сильний;
рип
184
риг
енергійний; напористий; пробивнйй; 2) шокований; приголомшений.
рипсіа ['рлдкіа] рі від рипсіит.
рипсіаіе [рлдкгеїг] аф 1) бот., зоол. плямйстий, із забарвленими цятками; 2) мед. крапковйй, плямйстий; ~ газй вйсип з дрібнйми червоними цяточками.
рипсіаіесі [’рлдкіеііїсі] див. рипсіаСе.
рипсШіоп [рлі^кЧеі/п] п бот., зоол. 1) пляма, цятка; 2) плямйстість.
рипсІіГогт |'рлі]ки£о:т] аф крап-коподібний.
рипсііііо [рлдк'йіюи] п 1) формальність; педантйчність, пунктуальність; 2) церемонність, скрупульозне додержання формальностей.
рипсіі1іои$ [рлі]к411198] аф 1) педантйчний; скрупульозний; шо додержується формальностей; 2) церемонний.
ршісіиаі ]'рлі]кфі9І] аф пунктуальний; точний.
рипсіиаШу [,рлі^куи'жійі] п пунктуальність; точність.
рипсіиаіе [ 'рлід куиеії] у 1) ставити розділові знаки; 2) підкреслювати, акцентувати; 3) переривати, перебивати (розмову тощо); чергувати.
ршісйіаііоп [,рлі]кди'еі/п| п 1) пунктуація; 2) переривання мови (вигуками тощо); < ~ тагкз розділові знаки.
ршісіиагіуе [’рлі]кйиеіііу] аф пунктуаційний; ~ 8у81ет система пунктуації.
рипсіиіе ['рлізк^и:!] п цятка, плямочка.
рипсішп ['рлдкізт] п (рі рипсїа) точка, крапка, цятка, плямочка, за-глйбина (на поверхні).
рипсіиге ['рлі]кі/9] 1. п 1) укол, прокол; пункція; 2) ел. пробій (ізоляції); 3) точковйй отвір; 2. у 1) проколювати, пробивати отвір; 2) діставати прокол; 3) перен. уколоти; 4) татуювати; 5) зіпсувати, зруйнувати; зробити непридатним; 6) мед. робйти пункцію.
рипсіигесі |'рлі]кЦ9СІ] аф 1) проколотий; 2) мед. колотий; ~ \уоипсі колота рана.
рипсіиге-ргооҐ ['рлг, кС/зрги:Г] аф авт. проколостійкйй (про шину).
ришШ ['рлпсій] п інд. 1) учений індус, брамін; 2) жарт, учений муж.
рип£ [рлі]] п амер. розм. сани, то-боган.
рип£епсу І'рлпсізопві| п гострота, їдкість; ушйпли вість.
рипдепі І'рлпдзапї] аф 1) госірий, їдкйй; пікантний; 2) дошкульний, уїдливий; кілкйй; 3) бот. шпичастий.
Рипіс [р]и:пік| аф іст. пунічний; карфагенський; ~ \уагз Пунічні війни; < ~ Гаіііт віроломність; зрадництво, зрада.
рипі^Ь Гр\пі(| у 1) караїм пак іа
дати стягнення; 2) розм. грубо поводитися; 3) заподіювати шкоду; псувати; 4) військ, обстрілювати; бомбардувати; 5) розм. побйти, дати перцю, відлупцювати; 6) жарт, багато їсти, допадатися (до їжі тощо); 7) роїм, вимотувати, виснажувати (противника тощо).
рипіяЬаЬіІИу крлпі/з ЬіІНі] п караність.
рипізіїаЬІе ['рдпірЬ1| аф караний; шо заслуговує покарання.
рипІ8ІіаЬ1епе8$ [ 'рлпі/аЬІпіз] див. рипізЬаЬііііу.
рипізЬег | рлпі/а] п 1) каратель; 2) розм. боксер з сильним ударом; 3) важка робота; важке завдання; кара.
рипізіїтепі ['рлпі/тапі] п 1) покарання, кара; стягнення; сарііаі ~ страта; согрогаї ~ тілесне покарання; зитпіагу ~ військ, дисциплінарне стягнення; Ю Ье Ьгои^Ьї іо - £ог опе’з сгітпез зазнати покарання за злочини; 2) розм. суворе поводження; 3) каліцтво; пошкодження; 4) військ, інтенейвний вогонь (обстріл); 5) розм. важкий режйм роботи (машини).
рипіііуе | ріи:піііу] аф каральний; - ехресііїіоп каральна експедйція.
рипйогу І'ріитіГоп) див. рипійуе.
Рип]аЬ [р\п 'сізос:Ь| п геогр. н. Пенджаб
РиіфіЬі |рлп'дза:Ьі| 1. п 1) пан-лжабець. пенлжабеш»; 2) мова панджа-бі (Пенджабі). 2. аф пенджабський, панджабськии.
рипк [рлг)к| 1. п 1) амер. гниле дерево, гниляк; трухляк; 2) розм. щось непотрібне. нікчемне; нікчемність, нісенітниця; 3) розм. недосвідчений юнак; шмаркач, молокосос; 4) розм. шпана, хуліган; 5) розм. дурйло; роззява; 6) амер. розм. хліб; 2. аф амер. розм. 1) поганий; нікчемний, низькопробний; 2) нещасний.
рипкіе ['рлг|кі] п амер. москіт.
риппег |'р\по| п 1) трамбівка; 2) трамбувальник.
риппеі ['рлпіі] п розм. круглий кошик (для овочів і фруктів).
рипзіег [ р\П8О] п каламбурйст; дотепник.
рипі [рлпї| 1. п 1) плоскодонний човен, плоскодонка; мала шаланда; 2) спорт, удар ногою по м’ячу; удар з рук; 3) карт, ставка; 2. у 1) пливтй на плоскодонному човні; 2) відштовхуватися жердиною; 3) спорт, подавати м’яч ногою; 4) вибивати м’яч з рук; 5) карт, понтувати; 6) робйти ставку на коня (на перегонах)
ршИ-аЬоїН | рлпюфаїН] уроімйнка перед початком гри (про футбол).
ршНег І'рлпіз) п 1) карт, понтер;
2) професіональний гравець (на біржі
рипіо ['рлпіои] п 1) карт, понто; 2) залізний прут склодува.
ршііу ['рлпіі] п понтія.
рипу ['ріи:пі| аф 1) маленький; слабосйлий; кволий; немічний; 2) незначнйй, мізерний.
рир [рлр| 1. п 1) цуценя, щеня; 2) тюленя; 3) вовченя; лисеня; 4) само-впевнений юнак, молокосос; 5) (скор. від рирії) школяр; 6) рі розм. собачі перегони; < - іепі військ, розм. похідний намет; іо 8СІ1 зтЬ. а ' ошукати когось при продажу; 2. у щснйгися.
рира ['ріи:ро] п (рі рирае) ент. лялечка.
рирае ['р]и:рі:] рі від рира.
рираі ['р]и:р0І] аф лялєчковий; пу-пальний; ~ сйатЬег кокон.
рираіе ]'р]и:реіі] у ент. перетворюватися на лялечку.
рираііоп [р)и:'реі/п] п ент. утворення лялечки, перетворення на лялечку.
рирії ['рфгрі] п 1) учень; вихованець; 2) юр. малоліток; підопічний; 3) послідовник; 4) зінйця (ока); ~ а§е неповноліття; ~ іеасйет студент-прак-тикант.
рирі1а£Є ['р)и:рі1кіз] п 1) учнівство; 2) малоліття, неповноліття; перебування під опікою.
риріїагйу [,ріи:рі'1аепіі] п юр. ма-лолітство, малоліття.
риріїагу ['р]и:ріІ9п] аф 1) учнівський; 2) шо перебуває під опікою; 3) зі-нйчний.
рирі11а£е |'р]и:рі1ісіз] див. риріїа^е.
риріїїагііу [,р]и:ріЧаепії] див. рирії-агііу.
риріїїагу [ 'ріиірііап] див. риріїагу.
рирреі ['рлріі] п маріонетка; лялька; ~ £ОУетптепі маріонетковий уряд.
рирреі-ріау ['рдрііріеі] п лялькова вистава; ляльковий спектакль.
рирреігу ['рлрііп] п 1) лялькй; 2) майстерність лялькаря; 3) лицемірство; прикидання; святенництво.
рирреі-8Ію^¥ [флріі/ои] п 1) лялькова вистава; 2) ляльковий театр.
рирреМІїеаіге ['рлріі,9юі9] п ляльковий театр; театр ляльок.
рирреі-уаіуе ['рлріі'уае1у| п тех. тарілчастий клапан.
рирру [ рлрі] 1. п 1) щеня, цуценя; 2) тюленя; 3) самовдовблений ферт; жевжик; чепурун; 4) дурнйй парубійко; молокосос; < ~ іоує дитяче кохання, хлоп’яче захоплення; 2. у ше-нйтися.
рирру-(ІО£ ['рлрідзд] п дит. цуценя.
рирруЬоод ['рлріЬисІ] п 1) цуценя-чий вік (собаки); 2) молоді рбкй; недосвідченість.
рирруізш [ рАріїхт) п фатівство.
ригЬІіші ['р9:Ь1аіпсі| аф 1) підсліпуватий; короткозорий; 2) недалекоглядний; < го Ье ~ недобачати.
ригс!іа$аЬ1е ['раЧІаззЬІ | аф 1) шо
риг
185
риг
може бути прйдбаний (куплений); що є у продажу; 2) продажний; підкупний.
ригсЬазе ['рад/аз] 1. п 1) купування; придбання; купівля; ~ оп сгесіії купівля в кредйт; (о таке зоте ~з робйти покупки, купувати; 2) юр. придбання майна; 3) куплена річ; покупка; 4) річний прибуток (з землі): 5) вартість; цінність; 6) вйгідне становище; вйграш у силі; перевага; 7) талі, важіль; механічне пристосування дія піднімання і переміщення вантажів; 8) точка опори; іо іаке ~ оп обіпертися на; < ~ Зерагітепі відділ постачання; ~ ро\¥ег купівельна спроможність; - іах податок на покупку; 2. V 1) купувати; закуповувати; придбавати; 2) перен. здобути, одержати; завоювати (довір'я тощо): 3) тягтй лебідкою; піднімати важелем.
ригсІіа$е-топеу ['ра:і/38,тлпі| п гроші для покупок.
ригс!іа$е-ргісе |'рал/езргаїз] п купівельна ціна.
ригсйа$ег ['раа/аза] п 1) покупець; покупнйця; 2) юр. набувач.
риге [р]иа] 1. п чистота; 2. аф 1) чйстий; бездомішковий; ~ аіг чисте повітря; ~ зіік натуральний шовк; -Гогезі насадження однієї породи (дерев): 2) чистокровний; ~ Еп^іізйтап чистокровний англієць; 3) виразний, яснйй (про звук): 4) однорідний (про колір): 5) правильний; шо відповідає певним нормам (про мову тощо): 6) теоретйчний; абстрагований; ркузісз теоретйчна фізика; 7) обмежений, вузькйй; 8) незіпсований, бездоганний; чудовий; 9) непорочний; не-вйнний; цнотлйвий; 10) правдйвий, чесний; безкорйсливий; 11) чистісінький, цілковйтий; повний; абсолютний; ~ іта^іпаііоп чистісінька вйгадка; іі з ~ апсі зітріе Іахіпезз це ніщо інше, як лінощі; 3. аду цілком, зовсім, абсолютно.
риге-Ь1оо<1е<1 ['ріио'ЬІлсіїсІ] асі] чистокровний; породистий.
риге-Ьге<1 ['р)иаЬгес1] аф 1) чистокровний; породистий; 2) чистосортний.
ригее І'ріиагеї] 1. п фр. суп-пюре; товчена картопля; пюре; 2. V пропускати через сйто; товктй картоплю.
ригеїу ['рзизії] аду 1) чйсто; іо зреак Еп^ІізЬ ~ розмовляти по-англійському чйсто (правильно); 2) доброчесно, цнотлйво; 3) цілком, абсолютно, винятково; - ассісіепіаі цілком випадково; 4) тільки, лише, просто; 5) дуже, надзвичайно; зйе із ~ Ьарру вона дуже щаслйва.
риге-тішіесі |'р]ио'таіпсіісі| аф чистий душею (серцем), шйрий
ригепезз [’ріиотз] див. ригну.
ригПе |'ра:Й] 1. п вишита кайма (на одязі): 2. V 1) прикрашати каймою:
інкрустувати; оздоблювати одяг; 2) архт. прикрашати листянйм орнаментом.
ригзаііоп [ра:'деі/п| п 1) очйщення: 2) мед. очйщення кишечника; 3) рел. очищення у чистилищі; 4) юр. очйщення від злочину присягою.
риг£а(іуе ['ра:даіі¥] 1. п фарм. проносне; 2. аф 1) очисний; проноснйй; 2) спокутний; очищувальний.
риг^аіогіаі [,ра:да'іо:по1] аф 1; очй-шувальний; спокутний; 2) реї. що належить до чистйлиша.
риг^аіогу ['ра:даіп| п 1) чисійли-ше: 2) місце катувань і мук; пекло: 3) амер. ущелина: 4) струмок через ущелину; 5) амер. болото.
риг£е [ро:сіз] 1. п 1) очйщення; обчищання: 2) політ, чйстка; 3) мед. проносне: 2. г 1) очишаги; іо Ье -сі оГ (Ггот) зіп реї. очйститися від гріха; 2) політ, проводити чйстку; 3) мед. прочищати кишечник; давати проносне; 4) юр. загладжувати злочин; ліквідувати наслідки обвинувального вй-року спокутою винй; 5) звільняти, позбавляти; іо - опезеІГ оГ зизрісіоп довестй свою невйнність; □ - ат*ау, - оГГ. - оиі зчищати, вичищати: очищати.
риг^егу | ра:сізап] п цех рафінування цукру
ригіїїсаііоп [,ріиап£ґкеі/п] п 1) очйщення, очйстка; 2) хім. ректифікація, рафінування; 3) церк. обряд очйщення;
іЬе Р. оГ 8і. Магу (о£ оиг Ьасіу, оГ іЬе Віеззесі УІГ&ІП Магу) церк. стрітення, стрічення.
ригіПсаіогу ['ріиагііїкеїіап] аф очисний, очйшувальний.
ригіЛег |'ріиап£аіа] п очйщувач, очйсник.
ригіГогт [ріиап£а:т] аф мед. гноє-вйдний.
ригіГу [ ріиапЕаі] V 1) очишати(ся) (від чогось — о£); іо ~ а 1ап§иа§е оГ ЬагЬагізтз очйстити мову від варварйз-мів; 2) звільняти (від вини): очищати (від ганьби): іо - іЬе йеагі розрадити серце (душу): 3) церк. здійснювати обряд очйщення.
ригіш ['ріиапт] п рел. пурйм (єврейське свято).
ригізш ['ріиапхт] п пурйзм.
ригізі [ріиапзі] п пурйст.
ригізііс [ріид'пзіїк] аф пуристйч-ний, схйльний до пурйзму.
Ригііап ['р)иап(ап] 1. п 1) іст. пуританин; 2) (тж р.) прихйльник надзвичайно суворого способу жиггя, пуританин; 3) (р.) святенник, святоша; 2. аф пуританський; < ~ Еаійегз амер. перші поселенці-пуритани у Новій Англії.
ригііапіс(аі) [,ріиап'іавпік(а1)| аф пуританський; суворий; строгий.
Ригііапізпі |'ріиапіапіхт| п І) пу
ританство; 2) суворі погляди (звичаї).
ригііу [ ріиопіі| п 1) чистота; без-домішковість; 2) правильність, чистота (мови тощо): Ье зрокс ап Ііаііап оГ §геаі ~ він розмовляв чистою італійською мовою; 3) непорочність; благо-чйнність; іЬе ~ оГйіз іпіепі шляхетність його наміру; 4) проба (коштовних металів).
ригі |ро:1| 1. п 1) галун; торочкй; 2) канитель: 3) зубчик: 4) зворотне двосторонні плетіння; 5) дзюрчання; 6) гаряче пйво з цукром, джином і прянощами; 7) розм. паління унйз головою; 2. г 1) нашивати галун: прикрашати галуном (канителлю); 2) обв’язувати зубчиками (мереживо); 3) перскйнути догорй дном; 4) пере-кйнутися; упасти унйз головою; гепнути.
ригіег [’ра:1а] п розм. падіння сторч головою: гепання; іо соте а - упасти унйз головою, гепнути.
ригііеи ['ро:Ци:] п 1) рі околиці: передмістя, прйгород; 2) рі межі; 3) рі хащі, нетрі: 4) улюблене місце (прогулянок тощо): куточок; притулок: 5) рі іст. королівські (державні) лісові угіддя, передані приватним власникам.
ригііп [ ро:1іп] п буд. лата.
ригіоіп [роґіоіп] V красти, чинити дрібну крадіжку; привласнювати
ригіоіпег Іраґіаша] п злодюжка, дрібнйй злодій.
ригріе [ра:р1] 1. п 1) пурпур; пурпуровий колір; багряний колір; багрянець; 2) фіалковий колір; 3) (іЬе ') порфіра, багрянйця; 4) одяг (сан) кардинала; 5) (іЬе ~) королівський пурпур; влада монарха; < іо Ье гаізссі іо ійе ~ стати кардиналом; іо Ье Ьогп (сгасіїесі) іп (іЬе) ~ бути нащадком короля; бути знатного роду; 2. аф 1) пурпурний, пурпуровий; 2) фіалковий, бузковий; багровий; багряний: 3) поет. кривавий, закривавлений; 4) поет. одягнений у порфіру: царствений; порфіроносний; ~ іугапі порфіроносний тиран: 5) запальний: сенсаційний; захопливий; 6) пікантний; непристойний; слизькйй: 7) витіюватий, барвйстий, багатий на прикраси; 8) розм. чудовий, яскравий, пишний; < Р. Неагі амер. військ. «Пурпурне серце» (медаль за поранення в ході бойових дій): 3. V І) фарбувати у пурпурний колір; обагряти; 2) багровіти: 3) обагрятися.
ригрІе-ГізЬ [ 'ро:рІГі Г| п багрянка ( молюск).
ригріе-гесі |'ра:р1'гес1| 1. п пурпурово-червоний колір: 2. аф пурпурово-червоний
ригрІізЬ |'рз:р1іД аф багрянистий, з фіалковим відтінком
ригріу Гра:р1і| див. ригріїчіі
риг
186
риз
ригрогі ['ра:раі] 1. п 1) сенс, значення; зміст, смисл; 2) мета, намір; 2. V 1) означати, мати на увазі; 2) мати за мету, претендувати (на щось).
ригрозе ['раграз] 1. п 1) мета, намір; задум, ціль; \уйаі \уаз уоиг ~ іп доіп£ Ікаі? з якою метою ви це зробили?; (о &аіп (їо асЬіеуе) опе’з ~ досягтй (домогтйся) своєї метй; іо іЬе ~ до речі; Ьезісіе іЬе ~ недоцільно; оГ зеі ~ навмйсно, із заміром; оп ~ з метою; 2) результат, успіх; іо Іііііе ~ майже безрезультатно; іо по - марно, даремно; іо зоте ~ не без успіху, з деякою кбрйстю; 3) цілеспрямованість; воля, рішучість; \уапііп§ іп ~ нерішучий, слабовільний; 2. V мати за мету; мати намір; задумувати, замишляти.
ригрозеГиІ ['ра:раз£и1] аф 1) цілеспрямований; рішучий; що має намір; 2) навмйсний, умйсний; 3) сповнений значення, важлйвий; змістовний; ~ паггаііуе змістовна розповідь.
ригрозейііпезз ['ра:ра8Іи1пі8] п 1) цілеспрямованість; рішучість; 2) навмйс-ність; 3) значність; важлйвість; змістовність.
ригрозеїезз ['рагразіїз] аф 1) безцільний; безглуздий, некорйсний, марний; 2) ненавмйсний; 3) нецілеспрямбва-ний; шо не ставить певної метй.
ригрозеїу ['ра:ра8Іі] асіу навмйсно; з метою; спеціально; Не сагпе ~ іо зее Ьег він приїхав спеціально, щоб побачити її.
ригрозіуе ['раїразіу] аф 1) що має певну мету; 2) навмйсний, умйсний; ~ асііоп вчйнок з певною метою; 3) рішучий.
ригрига ['рагріига] п мед. пурпура.
ригригеаі [раґріиапаї] аф поет. пурпуровий, пурпурний; пурпурового кольору; багряний.
ршт [ра.] 1. п муркотання, муркотіння; воркотання; 2. у 1) муркотати, муркотіти; воркотати; 2) гурчати (про мотор).
риг §ап£ [раґзаіі]] аф фр. чистокровний, справжній; іЬе агіізі ~ із а гагііу справжній художник — рідкість (раритет).
ригзе [ра:з] 1. п 1) гаманець; сумочка; ридикюль; 2) гроші, багатство; а 1оп£ (Гаі, йеауу) ~ багатство; іЬе риЬІіс ~ казна; іо ореп опе’з ~ розщедрюватися; 3) грошовйй фонд; зібрані кошти; 4) грошовйй приз; премія (подарунок) на зібрані гроші; іо \уіп а ~ іп ійе гасе одержати приз на перегонах; 5) мішок, сумка; 6) анат. мошонка; 7) матня (у неводі) ;
іо риі ир (іо £Іує) а ~ присуджувати премію; 2. у 1) мбрщити(ся), збиратися) у складку (тж ~ ир); 2) класти у гаманець.
ригзе-Ьеагег ['ра^.Ьєага] п 1) скарб-нйк; 2) офіційна особа, що під час це
ремоній несе велйку державну печатку перед лордом-каншіером; 3) сумчаста тварйна.
ригзейіі [ ра:8£и1] п повний гаманець.
ригзе-пеі ['ро:зпеі] п кошіль.
ригзе-ргоисі ['ра:зргаисі] аф гордий своїм багатством; зарозумілий (багатій).
ригзег [ 'ра:за] п мор. начальник господарської служби; начальник інтендантської служби.
ригзе-зеіпе ['ра:8зеіп] п кошіль.
ригзе-зігіп£3 ['ра:58іпі]2] ир/шнур-кй гаманця; іо Ьоїд іЬе ~ контролювати вйтрати; іо Іоозеп (іо іі^Ьіеп) іЬе ~ збільшувати (скорочувати) вйтрати.
ригзе-іакіп£ [ 'рогзДеікп]] п пограбування.
ригзіпезз Грз.зіпіз] п 1) задйшка; 2) вет. запал.
ригзіапе ['раїзіш] п бот. портулак.
ригзиапсе [ро'зішапз] п 1) переслідування; пошук; 2) виконання; іп ~ о£ оиг ріап виконуючи наш план.
ригзиапі [ро'з]и:апі] аф що має на меті; шо ставить за мету; ~ іо згідно з (чимсь)', ~ іо уоиг гециезі на ваше прохання.
ригзие [ра'8]и:] у 1) переслідувати (когось)', гнатися, бігти (за кимсь)', 2) невідступно ітй; дотрймуватися (плану); 3) шукати, домагатися, добиватися; 4) продовжувати; іо ~ опе’з зіисііез продовжувати навчання; 5) займатися (чимсь); обирати своєю професією; ставити (за мету); 6) юр. порушувати (позов).
ригзиег [ро^и.о] п 1) переслідувач; 2) гонйтель; 3) людйна, що присвя-тйла себе чомусь; 4) юр. позйвач.
ригзиіі [ро'зіші] п 1) переслідування; погоня; гонйтва; 2) пошук; прагнення; домагання; 3) заняття; 4) виконання; ведення; 5) юр. судове переслідування; < ~ аігсгаґі ав. літак-винйшувач.
ригзиіуапі [ра:8іуапі] п пост, послідовник.
ригзу ['ра.'зі] аф 1) гладкйй, огряд-нйй; 2) хворий на задйшку; 3) вет. з запалом; 4) зморщений; зморшкуватий; 5) багатий; що пишається своїм багатством.
ршіепапсе [ ра:ііпапз] п заст. потрух, нутрощі тварйни.
рипііепсе [ ріиагиіапз] п 1) нагноєння; 2) гній.
ригиіепі | р]и9ги1апі| аф гнійний; шо гноїться.
ригуеу [раҐУеі] у 1) постачати продовольство; забезпечувати провізією; 2) бути постачальником.
ригуеуапсе [ро:'уеіапз] п 1) поставка, постачання; забезпечення; 2) провіант, 3) іст. переважне право короля на скуповування продуктів харчуван
ня; реквізйція (для потреб королівського двору).
ригуеуог [ра:'уеіа] п постачальник.
рипіе^у ['рз:у]и:] п 1) юр. диспо-зитйвна частйна закону (постанови, розпорядження); 2) сфера дії закону; 3) сфера, компетенція; межі; 4) кругозір.
риз [рлз] п гній (на рані).
ризЬ [ри£] 1. п 1) поштовх; штовхан; штовхання; 2) тиск, натиск; напір; напруження; 3) удар (гострою зброєю); 4) швидке просування; кидок; 5) військ, розм. наступ; просування уперед; енергійна атака; 6) розм. підтрймка, заступництво, протекція; 7) критйчна обставина; вирішальний момент; аі а ~ у критйчний момент; 8) енергія, рішучість, заповзятливість; зусйлля, енергійна спроба; 9) спонукання, імпульс; іппег ~ внутрішній стимул; 10) розм. звільнення; іо §еі ійе ~ бути звільненим; 11) прищ, вугор; 12) ватага, банда хуліганів; 13) кліка, впливове угруповання; < іо Ье риі іо іЬе ~ зазнати тяжких випробувань; іо Ье іп іЬе ~ бути в курсі справи; ~ апсі риіі ел. двотактний; ~ Ьоаі штовхач; ~ Ьое ручнйй просапник; 2. V 1) штовхатися), пхати; доп’і ~ ! не штовхайтеся!; 2) проштовхувати (ся); просуватися); висувати(ся); іо ~ опе’8 сіаітз висувати свої вимоги, наполягати на своїх вимогах; іо ~ опезеІГ намагатися вйсунутися, домагатися просування (підвйщення); іо - опе’з \уау протйс-нутися, прокласти собі шлях; іо ~ опе’з Гогіипе робйти кар’єру; 3) підганяти, підштовхувати; прискорювати; збільшувати швйдкість; 4) натискати; надавлювати; тйснути; наполягати; приставати; 5) підтрймувати, просувати (когось); 6) пошйрювати; розвивати (ідею); 7) рекламувати; 8) пускати паростки (коріння); 9) амер. наближатися до певного віку (до певної цйфри); уои аге ~ІП£ зіхіу незабаром вам стукне шістдесят; 10) амер. займатися контрабандою; торгувати наркотиками; 11) шкварити; витинати (про музику); 12) буцати, колоти рогами; □ ~ асгозз амер. розм. убивати; ~ а1оп£ продовжувати шлях; ~ азі(1е відпихати, відкидати, відсувати, усувати; ~ а^ау відштовхувати, відпихати; ~ Ьаск відкидати, відштовхувати назад, відтісняти, відсувати; спорт, відтйснути протйвника; ~ гіо>уп звалйти, повалйти; ~ ГогіЬ (Гопуаггі) поспішати, просуватися уперед; ~ іп наближатися до берега; пролізати, утиратися; ~ оГГ відштовхуватися) (від берега); забиратися геть; усунути, убйти; ~ оп поспішати, квапитися; через сйлу просуватися уперед; підганяти; спонукати; ~ оиі видаватися, випинатися; давати паростки; вййти в море; іо - оиі а раігої військ, вйслати дозір; ~ оуєг переки
ри§
187
риі
дати; ~ іЬгои^Ь проштовхувати (ся), пробиватися, пробиратися; ~ ир зрушувати, піднімати угору; збільшувати, підвйщу-вати; протегувати, надавати підтрймку;
іо ~ іо іке \¥а11 притйснути до стінй; довестй до скрути; іо ~ а реп амер. працювати у канцелярії; іо ~ опе’з Іиск спокушати долю; іо - зтЬ.’з Гасе іп розм. дати комусь у пйку.
ризк-ЬаІІ ['ри/Ьо:1] п спорт, пушбол.
ри$Іі-Ьісус1е [ 'рц^ЬаїзікІ] п велосипед (тж ризк-Ьіке).
ризк-Ьіке [ 'ри/Ьаїк] п велосипед (як протил. мотоциклу).
ризй-Ьиііоп ['ри/,Ьліп] п 1) кнопка (дзвінка тощо); натискна кнопка; 2) кнопка вмикання; < ~ сопігої кнопкове управління; ~ Пініті розм. політ з наведенням по радіо; ~ рііоі розм. недосвідчений пілот; ~ хуеароп розм. те-лекерована автоматйчна зброя.
ризЬ-сагі ['ри/ка:і] п 1) ручнйй візок; тачка; 2) дитяча коляска; дитячий стілець на колесах; < ~ тап амер. вуличний торговець.
ри$1і-сііаіг ['ри/і/єз] п дитячий складений стілець на колесах.
ризк-сусіе ['ри/,заік1] розм. див. ризк-кісусіе.
ризк-гіомп ['ри/сіаип] п ав. знйжен-ня літака.
ризкег [ ри/з] п 1) штовхач, підштовхувач; 2) виштовхувач, викидач; скидач; 3) ав. літак із штовхальним гвинтом; 4) штовхальний гвинт; 5) зал. маневровий паровоз; 6) буксйр-штов-хач; 7) самовпевнена, напориста людйна; 8) амер. розм. торговець наркотиками; 9) розм. десятник.
ризЬйіІ ['ри/йіі] аф 1) підприємливий, заповзятливий, енергійний; ініці-атйвний; 2) що шукає вйгоди; 3) про-бивнйй.
ризкіп£ ['ри/п]] 1. п штовхання; 2. аф 1) штовхальний; що штовхає;
іосогпоііує локомотйв-штовхач; 2) енергійний, підприємливий; ініціативний; 3) зухвалий; надокучливий; 4) напористий; пробивнйй.
ризк-пеі [ ри/пеі] п риб. волок.
ризЬ-оії ['ри/'о:Г] п спорт, поштовх; відштовхування.
ризк-оуег ['ри£оиуз] п амер. розм. 1) легко здоланна перешкода; 2) слабкий гравець; слабка команда; 3) слабовільна (безхарактерна) людйна; 4) маніяк; 5) легка праця; дріб’язкова справа.
ризк-разз |'ри/ра;з] п спорт, передача м’яча від грудей (баскетбол).
ризк-ріп ['ри/ріп] п 1) амер. канцелярська кнопка; скріпка (для паперу); 2) перен. дитячі іграшки, цяцьки.
ризй-риіі ['ри/'риї] аф ел. двотактний.
ризЬ-госі ['ри/госі] п тех. 1) штовхач
клапана; 2) стержень, що працює на стискання.
РизЬіоо ['рл/іи:] п мова пушту, афганська мова.
РизЬіи ['рл/іи:] див. Ризкіоо.
ризк-ир ['ри/лр] п 1) амер. військ, розм. зарядка; 2) спорт, жим (вижимання) з упору.
ризШапітііу [,р]и:зі1з'питнії] п легкодухість, малодушність; боягузтво.
ризіїїапітоиз [,ріи:8і'1геттзз] аф легкодухий, малодушний.
ризз [риз] п 1) кішечка, кйця; 2) заєць; 3) розм. кокетка (тж зіу ~); < Р. іп Вооіз Кіт у чоботях.
ризз-саі ['ризкзеі] п кішечка (тж риззу-саі).
риззіеу ['рлзії] п амер. розм. портулак.
риззу І [ ризі] п 1) кішечка, кйця (тж ризз); 2) котик, коточок; кицюня (ласкаве звертання); 3) дит. зайчик (м'яка пухнаста річ); 4) сережка (на вербі).
риззу II [ рлзі] аф мед. гнійнйй, гноєвйдний.
риззу-саі [ ризікаеі] п кішка, кішечка, кйця, кицюня.
риззуґооі ['ризгіиі] 1. п амер. розм. 1) обережна людйна; 2) прихйльник сухого закону; 2. V амер. розм. 1) підкрадатися по-кошачому; 2) діяти обережно; виляти.
риззу-иіікиу [ 'ризі, хуііои] п бот. верба гостролйста, червоний верболіз.
ризіиіаг ['рлз^иіа] аф 1) мед. пустульозний; гнійнйй; 2) прищуватий, прищавий.
ризіиіаіе І [рлзциііі] аф покрйтий прищами; прищавий; вугруватий.
ризіиіаіе II [рлзііиіеіі] V покриватися прищами (вуграми).
ризіиіе ['рА8(]и:1] п 1) мед. пустула, прищ; гноячок; 2) зоол. пухйрчасте випинання; 3) бот. подушечка; спорова маса.
ризіиіоиз ['рлзуиіаз] аф (тж ризіи-Іаг) 1) пустульозний; гнійнйй; 2) прищавий.
риі [риі] 1. п 1) кйдання, метання (каменя тощо); 2) спорт, штовхання; 3) розм. поштовх; штовхан; удар; < ~ апд саіі ком. подвійний опціон; 2. V (разі і р. р. риі) 1) класти, покласти; ставити, поставити; іо ~ а ікіп§ іп ііз гі£Й( ріасе покласти (поставити) річ на своє місце; іо ~ а скіїд (о Ьед покласти дитйну спати (у ліжко); 2) уставляти, укладати; усувати (іп, іпіо); іо ~ рарегз іп (Не дга\¥ег сховати документи в шухляду; 3) додавати; підмішувати; усипати; іо ~ зи^аг іп (іпіо) іеа сйпати цукор у чай; (о ~ роізоп іп зтік. підмішувати отруту у щось; 4) розміщувати, розставляти, розташовувати; 5) ставити, призначати (на посаду); 6) улаштовувати; поміщати, класти;
іо ~ зтЬ. іп козрііаі покласти когось у лікарню; іо - а скік! іо зскооі віддати дитйну до школи; 7) вносити, включати; іо ~ іпіо іке Гіеїд спорт, включати до числа учасників змагання; 8) під-нестй, прикласти, наблйзити (іо); 9) прилаштовувати, припасовувати, пристосовувати; 10) мор. брати курс; вирушати; 11) пускати паростки; давати брунькй; 12) с. г. злучати; 13) бй-ти рогами, бйтися, буцатися; 14) викладати, висловлювати, формулювати; 15) перекладати (на іншу мову); іо ~ іпіо Оегтап перекладати на німецьку мову; ко\у \¥ои1д уои ~ іі іп Еп^іізк? як ви скажете це по-англійському?; 16) покласти (на музику); 17) ставити (запитання); 18) висувати, пропонувати, ставити на обговорення; 19) висловлювати (припущення); 20) призначати, визначати (ціну); оцінювати; 21) робйти, ставити (мітку); 22) укладати, вносити, покласти; (о ~ топеу іп (іпіо) а Ьапк покласти гроші в банк; 23) обкладати (податком); 24) накладати (заборону); 25) покладати (надію); 26) перекласти, звалйти (вину); 27) уткнути, устромйти, всадй-ти; іо ~ а кпіґе іпіо зтЬ. зарізати когось; іо - а Ьиііеі ікгои^к зтЬ. застрелити когось; 28) обгрунтовувати, базувати (оп); 29) спорт, штовхати; метати; кйдати; ЗО) засівати, засаджувати (рослиною); 31) запрягати (тварину); 32) саджати, віддавати; (о ~ іо ргіхоп посадйти у в’язнйцю; 33) спрямовувати, примушувати робйти; 34) приводити (у певний стан); іо ~ іп огдег приводити у порядок; іо ~ іо зіеер приспати; іо ~ іо Ьіизк (тж іо ~ іо зкате) присоромити; іо ~ іо деаік убйти, стратити; іо ~ іке когзе іо іке сагі запрягтй коня; 35) піддавати (іо); іо ~ іо іогіиге піддавати катуванню, катувати; < іо ~ зтЬ. іо (оп) зтік. спонукати когось до чогось; примушувати когось робйти щось; іо ~ зтЬ. іо зііепсе примушувати когось замовкнути; іо ~ зтЬ. іо ігіаі порушувати проти когось судову справу; подавати на когось у суд; іо ~ зтЬ. іпіо а Ггі§кі налякати когось; іо ~ зтЬ. іп ап ип-ріеазапі розіііоп поставити когось у прйкре становище; іо ~ зтЬ. оиі оГ соипіепапсе збентежити когось; іо ~ іке таскіпе оиі оГ огдег поламати ма-шйну; іо ~ зтік. іп(іо) ргасіісе здійснювати щось; іо ~ а гоот іп огдег прибрати у кімнаті; іо ~ зтЬ. ир іо (соттіі) а сгіте штовхати когось на злочин; □ ~ аЬоиі пошйрювати, робйти шйроко відомим; пускати в обіг; змінювати напрям; повертатися; турбувати, сердити; ~ асгозз перевозити, переправляти; амер. успішно завершити якусь справу; ~ азігіе відкладати; на-копйчувати; намагатися не помічати; викидати; ~ а^ау ховати, усувати; від
риі
188
риг
кладати, прибирати; відмовлятися, позбуватися; кидати (звичку); убивати; відчалювати; розлучатися; закласти; загубйти; ~ Ьаск покласти на місце; поставити назад; перевести назад; гальмувати, затримувати; повертатися; ~ Ьу відкладати, приховувати; не брати до уваги; ~ <1о^¥П опускати, класти (на землю); придушувати; примушувати замовкнути; усувати; знижувати (ціни); урізувати; запйсувати; знйзитися, зробйти посадку; збйти (літак); поглйб-лювати; закривати (парасольку); ~ ГогіЬ давати паростки, розпукуватися; напружувати; пускати в обіг; видавати; ~ Іопуапі висувати, пропонувати; пересувати уперед; - іп уставляти, засовувати, устромляти; включати; призначати на посаду; висувати свою кандидатуру; претендувати; подавати (документ); проводити час (за чимсь); відпрацювати (певний строк); зупинятися; заходити у порт; провестй (кудись); ~ оГГ відкладати, відстрочувати; позбутися, здйхатися; відмінити; заважати робйти (щось); відкидати; відволікати; відчалювати; вирушати; іо ~ ой* оп а 1оп$ /оигпеу вирушати у далеку подорож; викликати огйду; знімати з себе, скидати (одяг); підсовувати, збувати; - оп надівати; прикидатися, удавати; ставити (на сцені); їо ~ оп а пе\у ріау поставити нову п’єсу; додавати, збільшувати; спорт, прискорити біг; запускати, включати, надавати руху; з’єднувати (по телефону); переводити уперед (стрілки годинника); ~ оиі витягувати, висовувати; простягати; висолоплювати (язик); вивішувати; іо -оиі Па&8 вйвісити прапорй; витрачати; тушйти, гасйти; іо ~ оиі іке Іі^Ні по-гасйти світло; вйвихнути; вибивати з колії; виводити з рівноваги; видавати, випускати (книги); віддавати; іо ~ оиі опе’8 \уа8кіп£ віддавати білйзну в пральню; давати під відсотки (гроші); давати паростки; амер. вирушати, виходити в море; ~ оиі оГ виганяти, виставляти; усувати; іо - оиі оГ доог8 вйгнати за двері; ~ оуєг відкладати; домогтйся успіху; завоювати популярність; ~ іЬгои^Ь вйконати, здійснйти; завершйти, закінчйти; іо ~ ііїгои§Ь а сотЬіпаііоп спорт, розіграти комбінацію; ~ іо£еіЬег з’єднувати, скріпляти; складати; компілювати; ~ ир піднімати; ~ іЬет ир! розм. руки вгору!; будувати, зводити; підвйщувати (ціни); виставляти (на огляд); висувати кандидатуру (на виборах); зупинятися; іо ~ ир аі ап іпп зупинятися в готелі; давати притулок, приймати; фінансувати, вкладати гроші; організовувати, влаштовувати; іо ~ ир а Гі§Ьі затіяти бійку; терпіти, примирятися; 1 сап -ир \уііЬ апуіЬіп§ я готовий стерпіти усе що завгодно; ставити (п'єсу); упаковувати; консервувати; подавати (пе
тицію); ~ ироп обдурювати, обманювати; < іо ~ а £ооЗ Гасе оп іі удати, що нічого не сталося; іо ~ аіі опе’8 姧8 іп опе Ьа8кеі поставити усе на карту; іо ~ а зроке іп зтЬ.’з хуЬєєі вставляти палиці в колеса; іо ~ ЬеасІ8 іо^еіНег зметикувати; зробйти вйсно-вок; іо ~ іп а (^оосі) хуогсі Гог 8тЬ. замовити слівце за когось; іо ~ іп капд почати робйти (щось); іо ~ іп опе’8 оаг втручатися у чужі справи; іо ~ іі асго88 8гпЬ. обдурйти когось; лаяти когось, усйпати комусь; іо ~ іі ир іо 8іпЬ. амер. перекласти відповідальність на когось; іо ~ оп аіг8 зазнаватися; іо ~ опе’8 Ьаск ир розгнівйти когось; іо ~ опе’8 йп£ег оп розкривати, розпізнавати; іо ~ опе’8 Гооі сіохуп зайняти тверду позйцію; іо - раід іо покласти край; іо ~ реп іо рарег почати писати; іо ~ гі^Ьі полагодити, спрямувати на вірний шлях; іо ~ 8іпЬ. аі ЬІ8 еазе заспокоїти когось; іо ~ 8гпЬ. іп ійе рісіиге увестй когось у курс справи; іо ~ іЬе Ьее оп добувати гроші; іо ~ іЬе 1а\у оп 8іпЬ. амер. подавати на когось у суд; іо - іЬе хуіпсі ир 8тЬ. залякати когось; іо ~ іо іі створювати труднощі; іо ~ іо ііте 8\¥огсі убйти на війні; іо ~ ир а уагп вигадувати історію, пустйти плітку; іо ~ іо и8е вйкористати; ~ уоиг Ьапсі по ГигіЬег ійап уоиг 8ієєує хуііі геасії присл. по своєму ліжку простягай ніжки.
риіашеп [ріиґіеїтап] п кісточка плоду (плода); шкаралупа (горіха).
риіаііуе ['р)и:іаііу] аф гаданий; припустймий, передбачуваний; уявний; мнймий; ~ таггіа^е фіктйвний шлюб.
риі-оії ['риі'о:Г| п 1) вйверт; хйт-рощі; 2) відкладання.
риі-оп ['риі'оп] аф удаваний; облудний; - арреагапсе оГ іоу удавана веселість.
риігеГасііоп [,р)и:іпТжк/п] п 1) гниття; розклад; 2) гнилість; 3) моральний розклад.
риігеГасіІуе [,р]и:іп'£аекйу] аф 1) що викликає гниття; гнильнйй; 2) що викликається гниттям.
риігеїу ['р]и:іпГаі] у 1) гнйти, розкладатися; 2) викликати гниття; 3) зазнати вплйву корупції; 4) розкладатися морально.
риіге8сепсе [р]иґіге8П8] п 1) гниття; гнйльність; 2) моральний розклад.
риігезсепі [р/иґГгезпї] аф 1) що гниє (розкладається, псується); гнильнйй; гнилйй; 2) смердючий; ~ згпеїі сморід; запах гнилятини.
риігезсіЬіе [р)и: ігезаЬІ] аф що піддається гниттю.
риігісі [р)иЧгкі] аф 1) гнильнйй; гнилйй; трухлий; 2) смердючий; 3) зіпсований; спотворений; 4) розм. огйд-нии; ~ Гєуєг висипнйй тиф; - \уеаііїег огйдна погода.
риігкШу [р)и:'ігкіііі] п 1) гниль, гнилизна; трухлятина; 2) моральний розклад; зіпсованість.
рийііаве ['рішіпіїсіз] п продукт гниття, гниль.
ри&сіі [риі/] п нім. путч.
риН [рлі] 1. п лєгкйй удар, що заганяє м’яч у ямку (гольф); 2. у гнати м’яч у ямку (гольф).
риПее ['рлії] п 1) обмотка, онуча (для ніг); 2) рі краги.
риііег ['рліа] 1. п 1) коротка ключка (для гольфа); 2) гірн. відкатник; 2. у 1) тинятися; 2) рухатися повільно (мляво); 3) працювати марно; марнувати час; □ ~ аЬоиі тинятися без метй.
риіііег ['рлііа] п скляр.
риКіпз ['рлііі]] п штовхання м’яча до ямки (гольф); ~ іЬе 8Йоі штовхання ядра.
риіііп£-£гееп ['рліпздгігп] п лужок навколо ямки (про гольф).
риіііп£-8іопе ['риіідзіоип] п спорт. ядро.
риііу [ рлії] 1. п 1) замазка; шпаклівка; 2) порошок для полірування (шліфування); мастйка; 3) перен. віск; 4) сірувато-брунатний колір; жовтувато-сірий колір; < ~ тедаї сумнівна нагорода; 2. у замазувати замазкою; шпаклювати.
риііу-кпіГе ['рлішаїЛ п (р/риііу--кпіуез [-паїуз]) 1) шпатель; 2) ніж для замазки.
риі-ир ['риі'лр] аф 1) розм. задуманий заздалегідь; підстроєний; 2) сфабрикований; ~ аіїаіг (іоЬ) махінація, судове інсценування; ~ ргісе вихідна ціна на аукціоні.
риу [р\УІ:] п геол. вулкан.
ригхіе ['рлгі] 1. п 1) важке питання; проблема; задача; 2) загадка, головоломка, морока; 3) замішання, збентеження; здивування; подив; утруднення; 2. у 1) спантелйчувати; бентежити; викликати замішання; заганяти у безвихідь; 2) морочити голову (над — оуєг); 3) заплутувати; ускладнювати; □ ~ оиі розгадувати, відгадувати; знайтй рішення.
риггІе-ЬеадесІ [’рлхІ'Ьесіїсі] аф 1) сумбурний, плутаний; 2) з плутанйною в голові.
ритгіе-іоск ['рлхіїок] п замок із секретом.
ригхіешепі ['рлхітапс] п 1) замішання; збентеження; зніяковіння; 2) загадка.
ригх1е-раіе<1 [ рлхГреіСісІ] аф сумбурний, плутаний (тж риггіе-іїеасіесі)
риг/Іег ['рлгіа] п 1) важке завдання (питання); важка задача; 2) загадкова особа; 3) людйна, що захоплюється кросвордами (головоломками).
рих2Ііп§ |'рл2Ін]| аф бентежний; що викликає замішання; що спанте-
риг
189
РУХ
лйчує; що збиває з пантелйку; (Ьіз із а ~ таПег це заплутана справа.
руаетіа [раі'і:ітуа] п мед. піємія.
руспотеіег [рік'пзтіЮ] п фіз. пікнометр.
руе-<1о£ ['раїбод] п бродячий (бездомний) собака; дворняжка.
руе-еуес! ['раїакі] аф розм. напідпйтку, під чаркою.
руеііііз [,раю'1аій$] п мед. пієліт.
ру&а1 [ 'раїдзі] 1. п анат. пластйнка спинного щита (черепахи); 2. аф що стосується заднього кінця спйни.
ру^теап [рід'тюп] аф карликовий.
РУвту ['рідші) 1. п 1) (Р.) пігмей;
2) карлик, пігмей; 3) дуже маленький предмет; 4) нікчемна людйна, нікчема; 5) гном; 2. аф 1) карликовий;
2) що стосується пігмеїв; що належить до пігмеїв; 3) незначнйй; мізерний.
руіашаз [ра'сіза:пюг] п рі (вжив, з дієсл. в рі) піжама.
руїоп ['раїіоп] п 1) архт. пілон, опора; стовп; 2) ав. кабанець (літака).
руіогі [раї'іоігаї] рі від руїогиз.
руїогиз [раї'іотаз] п (рі руіогі) анат. пілбрус, воротар шлунка.
руо£епои$ [раї'осізіпоз] аф гноєтворний.
руоігі ['раїокі] аф гнійнйй, гноєподібний.
Руопвуапв ['ріагі] ']а:д] п геогр. н. м. Пхеньян.
ругатШ [рігаткі] 1. п 1) піраміда; іЬе Ругатібз єгйпетські піраміди; 2) щось у формі піраміди; 3) мат., спорт, піраміда; 4) рі піраміда (в більярді); 2. V 1) розташовувати (будувати) у вйгляді піраміди; 2) амер. збільшувати, нагромаджувати (запас акцій); 3) ризикувати усім своїм майном.
ругатідаї [рі'гаеткії] аф 1) пірамідальний; що має форму піраміди; 2) анат. пірамідний; 3) розм. колосальний, величезний.
ругатіШа [,ріга'тісію] рі від руга-тібіоп.
ругатіШоп [,ріга'тісіюп] п (рі руга-тібіа) архт. пірамідальна вершйна обеліска.
ругапотеїег [,ріга'потію] п астр. піранометр.
руге [ раю] п похоронне вогнище.
ругепе [раігі:п] п 1) бот. кісточка, камінець, зерня, зернятко (плода); 2) хім. пірен.
Ругепеап [,ріго'піюп] 1. п мешканець Піренеїв; 2. аф піренейський.
ругеіЬгшп [раі'гі:0гот] п бот. піре-трум; далматська ромашка; ~ ехігасс інсектицйд, піретрум (порошок).
ругеііс [раї'гепк] 1. п фарм. засіб проти пропасниці; жарознйжувальне (засіб); 2. аф 1) пропасний, гарячковий; 2) жарознйжувальний.
ругехіа [раГгекзю] п (рі ругехіае) мед. пропасниця.
ругехіае [раї'гекзіі:] рі від ругехіа.
ругЬеІіошеіег [раі,йі:1і'отіЮ] п астр. пергелібметр.
ругіГогш ['ріп£о:т] аф тех. грушо-вйдний.
рупіє ['раїгай] п мін. пірйт, залізний колчедан.
ругііез [раі'гаііі:х] п мін. сірчйсті метали; соррег ~ халькопірйт; та^пеііс ~ магнітний колчедан.
ругіііс [раї'піік] аф мін. пірйтовий.
руго-асігі ['раїгои'аезкі] п хім. піро-кислота.
ругосЬетізігу [,раігои'кетізІп] п пі-рохімія.
ругосоііоп [,раігои'коіп] п піроксилін.
ругоеіесігісііу [ 'раїгои, ііек'їпзйі] п піроелектрика.
ругозаііоі [,раігои'дае1о1] п хім. пірогалол.
ругозепаііоп [, раиоидзі 'пеі/п] п хім. пірогенізація.
руго£епеііс [,раігоисізі'пеик] аф пі-рогенетйчний.
руго£епіс [.раїгои'дзепік] аф піро-генний.
руго£епоиз [раї'госізіпоз] див. руго-£ЄПІС.
руго&гарЬу [раї'годгоГі] п випалювання по дереву (по шкірі).
ругоіаіег [раї'гоІоЮ] п вогнепоклонник.
ругоіаіог [раї'гоІоЮ] див. ругоіаіег.
ругоіаігу [раї'гоіойт] п вогнепоклонство.
ругоіизііе [раі'го1]изаіі] п мін. перекис марганцю.
ругоіуііс [,раїгои'ііпк] аф хім. пі-ролітйчний; ~ роїутег термополімер.
ругошапсу [ раюгогтюпзі] п ворожіння на вогні.
руготеіаііиг^у [, раюгоите'іаеІосізі] п пірометалургія.
руготеіатогріїізіп	[ 'раюгои, тею-
'то:£ігт] п геол. пірометаморфізм.
руготеіег [раї'готіЮ] п тех. пірометр.
руготеігу [раї'готИп] п тех. пірометрія.
ругоре [ раїгоир] п мін. пірдп.
ругорЬогі [раї 'гоГогаї] рі від руго-рЬогиз.
ругорЬогиз [раї'гоГогоз] п (рі руго-ркогі) хім. самозаймйста речовина. ‘
ругозсЬіз! ['раїгои/ізі] п геол. нафтоносний сланець.
ругозсоре ['раїгазкоир] п тех. піроскоп.
ругозіз [раґгоизіз] п мед. печія.
ругозріїеге [ раїгззГю] п геол. піро-сфера.
ругозіаі [раїгозюеі] п тех. піростат.
ругоіесЬпіс(аі) [,раігои'1екпік(о1)|
аф піротехнічний; ~ різіоі військ, ракетниця; ~ ргоіесіог військ, сигнальний ракетомет; ~ зі^паї піротехнічний сигнал; сигнал ракетою.
ругоіесішісіап [,раігоиіек'тїп] див. ругоіескпізі.
ругоіескпісз ['раїгои'іекпікз] п рі (вжив, як зіп^) 1) піротехніка; 2) напад гніву; істерйчний припадок; 3) прояв блискучої красномовності (дотепності, віртуозності).
ругоіесЬпізі [,раігоиЧекпі8і] п піротехнік.
ругохепе [ 'раїгокзігп] п мін. піроксен.
ругохуііп [раї'гокзііш] п хім. піроксилін.
руггЬіс ['ріпк] п 1) старогрецький військбвйй танець; пірйха; 2) поет, пі-рйхій; > Р. уісіогу піррова перемога.
РуггЬопіс [рі'гошк] аф скептйчний; що сумнівається в усьому.
РуїтЬопізш ['рігоипігт] п філос. піронізм, скептицйзм.
Руггіїопізі ['рігопізі] п послідовник Пірбна; скептик.
руггіюііпе ['рігоиіаіп] п мін. магнітний колчедан.
руггої ['рігої] п хім. пірол.
РуіЬазогеап [раі,0аедо'гі:оп] 1. п піфагорієць, послідовник Піфагбра; 2. аф піфагорійський; Ше ~ ргоровіпоп (ійеогет) геом. теорія Піфагбра.
РуЙііа ['рі0ю] п піфія (жриця).
Руііііасі ['рі0ігед] п іст. піфіада, чотирирічний період між піфійськими іграми.
РуІЬіап ['рі0юп] аф іст. піфій-ський; ~ §атез піфійські ігри.
руіііовепіс [,раі0ои'дзепік] аф що утворюється при розпаді; що відбувається від гниття; ~ Гєуєг черевнйй тиф.
руїкоп ['раі0ап] п 1) (Р.) міф. пі-фбн; 2) зоол. пітон; віщун.
руїііопезз ['раі0апі8| п піфія; віщунка.
руііюпоіпогріїа [,раі0опа'то:£з] п рі палеонт. пітономбрфи.
рух [рікз] 1. п 1) ящик для пробної монети (на монетному дворі в Лондоні); 2) церк. дарохранйльниця; 3) анат. вертлюжна ямка; 2. у і) проводити пробу монет; 2) церк. зберігати святі дарй у дарохранйльниці.
рухісіез [ рікзібі:х] рі від рухІ8.
рухіз ['ріквіз] п (рі рухібев) 1) анат. вертлюжна западина (ямка); 2) скринька для коштовностей; 3) церк. дарохранйльниця.
0
190
диа
О
о, я [к)и:] п 17-та літера англійського алфавіту; < 0 апд гєуєгзє 0 ковзанярська фігура «вісімка»; “0” Аллу військ, квартирмейстерський відділ штабу армії; 9 дерагїтепі розм. управління головного квартирмейстера.
Оаіаг ['коіо:] п геогр. н. Катар.
О-Ьоаі ['к)и:Ьош] див. О-зкір.
Р-8Йір ['к]и:/ір] п мор. іст. протичовнове судно-пастка.
Чііа [км/еі] аду лат. 1) оскільки; 2) як (хтось, щось).
Чііаск [к\уаек] 1. п 1) крякання, кахкання (качок); 2) розм. крижень, качка; 3) знахар; шарлатан; ~ досіог лікар-шарлатан; ~ тедісіпе (гетеду) шарлатанський засіб, знахарське зілля; 4) обманщик, ошуканець; шахрай; < ~ §га$$ пирій; 2. V 1) крякати, кахкати (про качок); 2) каркати; квакати, кумкати; 3) базікати; торохтіти; верзти нісенітниці; 4) знахарювати; лікувати зіллям; 5) шахраювати, шарлатанити; обдурювати.
Чиаскегу [кхуаекзп] п шарлатанство; знахарство.
Чиаскі$1і [ 'к\уаекі|] аф шахрайський, шарлатанський.
Чиаскчріаск [к\ужк'к\уаек] п дит. качка, кря-кря.
Чиасі [к\узд] п 1) (скор. від циад-гап£Іе) чотирикутник; 2) (скор. від циадгаі) друк, шпація; 3) четверня, четверик (коней); 4) зчетверена зенітна кулеметна установка; 5) ел. четвірка (скручені разом чотири ізольовані дроти в кабелі); 6) артилерійський грузовйк--тягач; 7) військ, розм. навчальний плац.
диадгавепагіап [,к\уздгздзі 'пєзпзп] 1. п сорокарічна людйна; 2. аф сорокарічний.
Чііа<1га£епагіоіі$ [,к\уодгздзі 'пєзпоб] аф сорокарічний.
(2иа(іга£е$ііпа [ А^здга'дзезіта] п рел. 1) неділя першого тижня великого посту (тж ~ Зипдау); 2) заст. велйкий піст.
Чиа(іга§е$ііпа1 [Л^одга'дзевітаї] аф 1) сорокаденний; що триває сорок днів (особл. про великий піст); 2) (0.) церк. великопісний.
диадгап^іе [ 'клуз,дгаедд1] п 1) чотирикутник; 2) чотирикутне подвір’я; 3) чотирикутний будйнок; 4) амер. стандартний аркуш топографічної карти.
диа(Ігап£ііІаг [км/о'дгаедд^іо] аф чотирикутний.
диадгапі [км/одгопі] п 1) квадрант, чверть круга; сектор 90, 2) тех. гітара, велйкий трензель; 3) ел. одинйця самоіндукції; 4) військ, пеленгатор.
диадгапіаі |к\уо'дгаепіоі ] аф мат. квадрантний, четвертнйй.
диадгаі [ 'кхуодгоі] п друк, кругла шпація.
диадгаіе І [ 'к\уодпі] 1. п 1) квадрат; 2) мат. заст. квадрат, 2-й степінь; 3) анат. квадратна кістка; 4) прямокутник; 2. асіу квадратний, прямокутний (особл. про кістки, м'язи).
Чиасігаіе II [км/з'дгек] V 1) узгоджувати (з чимсь — м/йк, іо); 2) (мік, іо) узгоджуватися (з чимсь), відповідати (чомусь); 3) надавати квадратної форми; робйти квадратним.
диасігаііс [к\уодгаеіік] 1. п квадратне рівняння, рівняння 2-го степеня (тж ~ ециаііоп); 2. аф квадратний; квадратйчний.
Чііа(ігаігісе$ [кмо'дгеїптзгх] рі від диадгаігіх.
Чиадгаігіх [ки'з 'дгеїіпкз] п (рі циад-гаігісез) мат. квадратрйса.
диадгаіиге [ 'км/здгаі/з] п 1) мат. квадратура; ~ оГ іке сігсіе квадратура круга; 2) астр. різнйця фаз в 90°; 3) ел. чверть періоду.
Чиасігеї ['км/одгої] п квадратна цегла, квадратна черепйця, квадратний камінь.
Чиасігеппіаі [км/о'дгепюі] І. п 1) подія, що відбувається раз за чотйри рокй; 2) чотирирічний ювілей; 3) чотирирічний період; 2. аф 1) чотирирічний; що триває чотйри рокй; 2) що відбувається раз за чотйри рокй; ~ еіес-ііопз вйбори, що відбуваються кожні чотйри рокй.
Чиасігеппіиіп [км/з'дгепіот] п чотирирічний період.
ЧиасігіЬа$іс [,км/одп Ьеїзік] аф хім. чотириосновний.
Чиадгіс |'км/здпк] аф мат. другого степеня.
Чиасігісепіеппіаі [, км/одпзеп Чеп] зі ] І. п 1) чотирьохсотліття; 2) святкування чотирьохсотлітнього ювілею; 2. аф чотирьохсотлітній.
Чііасігісерз [ км/здгі8Єр8] п анат. чотириголовий м’яз.
Чііасігісусіе [ 'ку/здп, 8аік1] п чотириколісний велосипед.
Чиадгіеппіит [,км/здп'епізт] див. диадгеппіит.
диадгіГоііаіе [,к\¥здпТои1пі] аф бот. чотирилйстий.
диадгіГогт [ км/здп£з:т| аф що має чотйри різні форми (вйди).
Чііадгіза [к\¥о'дгі:дз| п (р/циадгі§ае) квадрйга (двоколісна колісниця, запряжена четвериком).
диадгі^ае [к\уд'дгі:ді:| рі від циад-гі^а.
циасігіїаіегаї [, км/здп' Іаеізгзі| 1. п мат. чотирикутник; 2. аф чотирибічний, чотиристоронній.
дііасігіііпзиаі [ ку/одгі'ііду/зі] аф
1) чотиримовний; 2) що розмовляє чотирма мовами; що користується чотирма мовами.
Чиадгіїііегаї [Л^здп'їнзгзі] 1. п лінгв. 1) слово, що складається з чотирьох літер; 2) корінь, що складається з чотирьох прйголосних (у семітських мовах); 2. аф 1) що складається з чотирьох літер; 2) що складається з чотирьох прйголосних.
Чиасігіїїе [к\уо'дп1] п кадрйль.
ЧііасігіШоп [к\уз'дп1рп] пмат. квадрильйон.
ЧиадгірагіИе [Л^здп'раЧан] аф 1) що складається з чотирьох частин; розділений на чотйри частйни; 2) чотиристоронній; - ігеаіу чотиристоронній договір.
Чиадгіроіе ['к\уздпрои1] п рад. чотириполюсник.
Чиадгігете ['к\¥здпгі:т] п іст. чотирипарна галера.
Чиадгі$есііоп ['км/здп'зек/п] п поділ на чотйри рівні частйни.
ЧиаЛгізуПаЬіс ['км/здп8і'1аеЬік] аф лінгв. чотирискладовий (про слово).
Чііа<1гі$у11аЬ1е [ 'к\уздп 'зіізЬІ] п чотирискладове слово.
Чиадгіуаіепі [, км/здгґуєіізпі] аф хім. чотиривалентний.
Чиасігіуіа [км/з'дпуїз] рі від диадгі-уіит.
Чиадгіуіаі [км/з'дпуїзі] аф 1) що знаходиться (перебуває) на перехресті чотирьох доріг; 2) що йде в чотирьох напрямках (про дороги).
Чііасігіуішп [к\уо'бпуізт] п (рі диад-гіуіа) іст. середньовічний університетський курс наук (арифметика, геометрія, астрономія і музика).
Чиасігооп [к\уз'дги:п] п квартерон (потомок мулатки і білого).
Чиасіпііпапа [к\уз'дги:тзпз] п зоол. чотирирукі.
Чиадпііпапе [ км/здгитеїп] п зоол. чотирирука тварйна.
Чііасіпііпапоиз [км/з'дгштзпзз] аф зоол. чотирирукий.
циадгиред ['к\уздгиред] 1. п чотиринога тварйна (особл. ссавець); 2. аф чотириногий.
Чиадгиредаі [км/з'дгшріді] аф зоол. чотириногий.
Чиадгиріе [ 'км/здгирі] 1. п чотириразовий розмір; кількість, збільшена у чотйри разй; 20 І8 іке ~ оГ 5 двадцять — це п’ять, помножене на чотйри; 2. аф 1) четвернйй; збільшений у чотйри разй; зчетверений; чотириразовий, чотирикратний; ~ оГ (іо) у чотйри разй більший; 2) шо складається з чотирьох частйн; 3) чотиристоронній (про угоду); 3. V 1) почетверяти; збіль
диа
191
диа
шувати у чотири разй; 2) перевершувати у чотйри разй.
диасіпіріеі [ 'к\л/осігир1іЄ] п 1) рі чет-вернята; 2) одйн з чотирьох близнюків; 3) те, що складається з чотирьох взаємодіючих (взаємозв’язаних) предметів; 4) велосипед для чотирьох; 5) академічна парна четвірка (веслування)', 6) муз. квартбль.
диадпіріех [ 'кхуобгиріекз] аф чотириразовий, чотирикратний; збільшений у чотйри разй.
диадпіріісаіе І [ки'о'бги:р1ікіі] 1. п 1) рі чотйри однакові примірники; 2) одйн з чотирьох однакових примірників; іп ~ у чотирьох примірниках; 2. аф 1) чотириразовий; 2) повторений у чотирьох однакових примірниках.
диасігиріісаіе II [к\уо'сіги:р1ікеп] V 1) почетверяти, збільшувати у чотйри разй; 2) множити на чотйри; 3) робйти в чотирьох примірниках.
диасіпіріісаііоп [кмю, <3ги:р1і'кеі/п] п чотириразове збільшення (чогось)', збільшення у чотйри разй.
диадпіріісііу [,кхуобгиі'ріізііі] п чо-тириразбвість, чотириразове збільшення.
диа(1$ [к\уоб2] п розм. четвернята (тж циабгиріеіз).
циаеге ['кмпап] лат. 1. п запитання; 2. V бажано знати; питається; тозі іпіегезііп§, Ьиі ~, із іі ігие? дуже цікаво, але, питається, чи це правда?
циаезііа ['к\уі:заііа] рі від циаезііит.
диаезііит ['к\¥І:$аііат] п (рі циае-зііа) мат. дійсне значення.
диаезіог ['к\уі:зіа] п іст. квестор.
диаГГ [к\уа:£] 1. п пиття однйм духом (велйкими ковтками); (о бгіпк оГГ опе’з віазз аі а зіпріє ~ вйпити склянку однйм духом; 2. V 1) пйти велйкими ковтками (однйм духом); 2) осушувати, спорожняти (келих тощо)-, < іо ~ опезеИ іпіо іпіепзіЬіІііу напйтися до нестями.
Чііаіїег [ к\уа:£о] п п’янйця.
циа§ [к\уаед] п болото, мочарі, трясовина (тж циа^тіге).
диа&£а ['к\уаедо] п зоол. квага (зебра).
[ к\ужді] аф 1) болотйстий; багнйстий; грузькйй, трясовйнний; 2) що тече по болотйстій місцевості (про річку)', 3) в’ялий, кволий, позбавлений енергії; 4) пухкйй, піддатливий.
Чиа^іпіге ['ки'ждтаїа] п 1) болото, трясовина, драговина; 2) скрутне становище.
диаіск [к\уеік] п ківш (чаша) з двома ручками.
(2иаі (і’Огаау ['кеібоґзеї] п фр. Міністерство закордонних справ Франції.
циаі^Ь [к\¥еік| див. циаісіі.
диаіі [км/еіі] 1. п 1) перепел, пе
репілка; 2) куропатка; 3) амер. розм. студентка; 4) стара дівка; 2. V 1) злякатися; завагатися; спасувати (перед чимсь — ЬеГоге, іо); 2) залякувати; 3) скипатися, зсідатися.
<1ііаі1-са11 ['к¥уеі1ко:1] п вабик.
циаіі-ріре ['к\уеі!раір] п ловецька дудочка, ловецький пйщик (приманювати перепелів), вабик.
Чиаіпі [к\уеіпі] аф 1) чудернацький; вигадливий; кумедний; 2) оригінальний; 3) дйвний; незвичайний, химерний; чуднйй; ексцентрйчний; 4) вйшуканий, вйтончений; 5) мудрий, розумний; 6) хйтрий; бувалий.
Чиаке [к\уеік] І. п 1) дрижання, тремтіння, дрож; 2) розм. підземний удар; землетрус; обвал; 2. V 1) дрижати, тремтіти, трусйтися; іо ~ ичіїї соїд дрижати від холоду; 2) коливатися, хитатися.
(^иакег ['км/еіко] п 1) квакер; 2) (ц.) бутафорська гармата (тж диакег-^ип); < ~ Сііу амер. розм. Місто квакерів (Філадельфія)', ~ Ьіие сйньо--чбрний.
Оиакегезз ['км/еікапз] п квакерша.
диакег-£ип ['км/еіка'длп] п бутафорська гармата.
риакегі$1і ['км/еікопЛ аф квакерський; по-квакерському скромний.
(^иакегізш ['км/еікзпгт] п квакерство.
Чііакіпз ['км/еікід] аф тремтячий; ~ азЬ осйка (тж ~ азреп).
4иакіп£-§газ8 ['км/еікіддга:з| п бот. трясучка.
Чиаку ]'к\¥еікі] аф 1) хитлйвий; не-стійкйй; що коливається; хиткйй; 2) що дрижйть (трясеться, тремтйть), дрижачий.
ЧиаІіГіаЬІе ['км/о1і£аіаЬ1] аф що піддається вйзначенню.
циаІіГісаііоп [,ки'оііії 'кефі] п 1) обмеження; зміна; модифікація; 2) застереження, умова; 3) кваліфікація; підготовленість, придатність; іо гєсєіує а сіосіог’з ~ стати лікарем; 4) вйборчий ценз; гезісіепііаі ~ ценз осілості; 5) вйзначення, характерйстика (діяльності тощо); 6) особлйва властйвість (якість); 7) досягнення; 8) спорт, кваліфікаційні відбіркбві змагання; ~ сагб військ, послужнйй спйсок; ~ іезі тех. приймальне випробування.
циаІіГісаіІуе ['к\¥ОІі£ікаііу] 1. п грам. визначальне слово (словосполучення); 2. аф визначальний; шо характеризує.
Чиаііїїсаіог [ к\уо1і£ікеііо] п підготовник справ для судового розгляду.
ЧиаШісаіогу ['к\уо1і£ікаіагі| аф 1) визначальний; кваліфікаційний; шо характеризує; 2) обмежувальний.
ЧиаІіГіесІ [ 'км/о1і£аіб] аф 1) підхожий; придатний, годящий; 2) компетентний; кваліфікований; ~ іеасйегди-
пломбваний учйтель; 3) обмежений; зроблений із застереженням; 4) наділений певними властйвостями.
ЧиаІіЛег [ 'кмюІіГаїа] п 1) підготовник до певної діяльності; 2) грам, визначник.
Чііаііїу ['к\уо!і£аі] V 1) готувати до певної діяльності; навчати (когось), підготовляти (когось); іо ~ опезеїГ Гог а іоЬ готуватися до праці; 2) здобувати певну кваліфікацію; 3) робйти правомочним; 4) стати правомочним; одержати право (на щось); іо ~ Гог іЬе уоіє одержати право голосу; 5) зменшувати; обмежувати; послабляти; пом’якшувати; 6) розводити; іо ~ соїїее ичій со^пас додати коньяк до кави; 7) оцінювати, кваліфікувати, визначати; 8) грам, визначати; 9) амер. заприсягатися; давати клятву (присягу); 10) разз. приводити до присяги (клятви).
диаііґуіпз [ 'км/оІіГапд ] аф кваліфікаційний; ~ ехатіпаііоп екзамен на одержання кваліфікації, фаховий екзамен.
Чиаіііаііуе ['к\уо1ііаііу| аф якісний.
Чиаііііесі [ к\уо1іііб] аф наділений певними властйвостями.
ЧііаІИу ]'к\уо1ііі] п 1) якість; сорт, ґатунок; оГ §ооб ~ високосортний; 2) властйвість; особлйвість; ознака; характерна рйса; іо §іує а іазіе оГ опе’з ~ показати себе (свої здібності); 3) висока якість, позитйвна рйса; 4) заст. знатність, становище в суспільстві; реоріе оГ ~, ійе ~ вйші верстви суспільства, знать, панство (протил. іЬе соттоп реоріе); а Іабу о£ ~ знатна дама; 5) заст. акторська професія; збірн. актори; 6) тембр; іЬе - оГ а уоісє тембр голосу; < іо асі іп (іЬе) ~ оГ а§епі бути (служйти) агентом.
Чиаїш [к\уо:т] п 1) нудота, млість; прйступ нудоти (млості); 2) звич. рі сумнів (у правоті); ~з оГ сопзсіепсе докори сумління; 3) занепокоєння, тривожний стан; 4) неупевненість, вагання; 5) прйступ малодушності (розгубленості).
Чиаішізії ['к\уо:ті{] аф 1) що відчуває нудоту (прйступ млості); 2) нудотний; 3) неспокійний; обтяжливий.
Чиа1ті$Ііпе$$ ['к\¥о:ті/піз] п нудота.
Чііаїкіагу ['к\уопбагі] п 1) скрутне становище; утруднення; скрута; іо Ье іп а ~ бути в скруті; не знати, що робйти; 2) здивування, подив.
Чиапі [к\уопі] І. п жердйна для відштовхування (на човні); 2. у відштовхувати (ся) жердйною.
Чиапіа ['к\уопіа] рі від циапіит.
ЧиапШіаЬІе [ 'к\уопіі£аіаЬ1] аф шо піддається кількісному вйзначенню; шо можна порахувати.
диапііГісаііоп [,к\¥зпіі£і'кеі/п] п вйзначення КІЛЬКОСТІ.
диа
192
Яиа
ЧиапіНу [’к\¥0пііГаі] V визначити кількість; порахувати.
ЧііапШаІІУе ['кхуопіііоііу] асі] 1) кількісний; 2) що піддається обчисленню (вйзначенню кількості).
диапіііу [ 'кхуопіііі] п 1) кількість; Іаг^е ~ велйка кількість; пе£ІІ£ІЬ1е ~ незначна кількість; 2) мат. (мізерно мала) величина; розмір; іпсотшепзиг-аЬІе диапііііез непорівнянні вєличйни; ипкпои'п ~ невідоме; перен. людйна непередбачених дій; зраііаі ~ розмір території; 3) частка; \¥Йаі ~ до уои \уапі? яку частку (скільки) ви хочете?; 4) рі велйка кількість; безліч; Ьу циапііііез у велйких кількостях; 5) фон. довгота звука; 6) муз. відносна тривалість звука; < ~ ргодисііоп масове виробництво.
ЧиапШу-шагк ['к\уопіііі'та:к] п фон. знак, шо показує довготу голосного (звука).
ЧиапШу-$иг¥еуог [ 'к\уопііііза: уеіа] п буд. нормувальник.
Чііапііуаіепсе [к\уоп'ііуо19пз] п хім. валентність.
Чиапііхе ['к\уопіаіх] V фіз. кванту-вати.
Чиапіиш ['к\уопіот] п {рі циапіа) 1) кількість, сума; 2) частка, частйна; 3) фіз. квант; < 1і§йі ~ фотон, квант світла; ~ питЬег фіз. квантове число; ~ оГ епег£у квант енергії; ~ ікеогу фіз. квантова теорія.
Чиадиауегааі [,к\¥еік\уо'уо:зо1] аф геол. банеподібний, куполоподібний; похйлий з усіх боків.
Чиагапііпе [ 'км/огопіі :п] 1. п 1) ка-рантйн; ізоляція; їо кеер (іо геіаіп) 8гпЬ. іп ~ тримати когось у карантйні; 2) ізолятор; 3) юр. іст. сорокаденний період {проживання вдови в будинку покійного чоловіка, що переходив іншим власникам)', < ~ Па§ жовтий каран-тйнний прапор; ~ іпзресііоп карантйн-ний огляд; ~ зіаііоп карантйнний пункт; - м/еедз с. г. карантйнні бур’-янй: 2. г 1) піддавати карантйнові, ут-рймувати на карантйні; 2) піддавати ізоляції {країну тощо); іо ~ ап ১геззог паііоп ізолювати дсржаву-агресора.
Чиаггеї |'к\узго1] 1. п 1) сварка, лайка (ууісЬ, Ьеі\уееп); розбрат, розлад; незлагода; а - \уіі!і 8гпЬ. сварка з кимсь; а ~ аЬоиі (оуєг) 8ГПіЬ. сварка через щось; 2) прйвід для ворожнечі (дія сварки, чвар, спору, суперечки); 3) скарга, подана в суд; позов; 4) су-довйй процес; 5) тех. алмаз дія різання скла; 6) долого каменяра; 7) квадратна (ромбовйдна) плйтка; 8) стріла самостріла; іо Є8рои8е апоійег’з ~ заступатися за когось; іо Г1&ЙІ апоійег регзоп’з ~ Гог Кіт допомагати комусь довести свою правоту; іо Гіпсі - іп а 8іга\у бути причепливим; іо таке ир (іо раісЬ ир) а ~ помирй-тися, припинйти сварку; іо 8еек (іо
ріск) а ~ ууііЬ зтЬ. шукати прйвід дія сварки з кимсь; іо іаке ир апоійег’з ~ стати на чиюсь сторону в сварці; 2. V 1) сварйтися; лаятися; сперечатися {з кимсь — \уііЬ; через щось — аЬоиі, Гог); 2) оспорювати, заперечувати; суперечити; І \уои1д Гіпсі сііїїїсиїіу іо ~ ууііЬ ікіз зіаіетепі важко не погодитися з цим твердженням; 3) ставити під сумнів; < іо ~ \упЬ опе’з Ьгеад апсі Ьиііег робйти на шкоду самому собі; кйдати заняття, яке дає засоби для існування.
Чиаггеїіег [ кхуогаїа] п сперечальник, суперечник; сварлйва людйна.
Чиаггеїііпз [ 'к\уого1іі] ] аф 1) свар-лйвий; причепливий; 2) ворогуючий.
Чиаггеїзоте ['к\уого1зот] аф свар-лйвий; причепливий; забіякуватий.
Чиаггу ['к\уоп| 1. п 1) каменярня, каменоломня, кар’єр; відкрйті вйроб-ки; 2) перен. джерело {інформації тощо); 3) здобич, зацькований звір; 4) перен. намічена жертва; 5) нутрощі дичинй {що викидаються собакам); 6) заст. купа забйтої дичинй; < ~ зіопе бутовий камінь, плитняк; 2. V 1) розробляти кар’єр; видобувати {камінь з кар ’еру); 2) перен. рйтися, копатися {у книгах тощо); 3) вишукувати {щось — Гог); 4) кйдатися за здобиччю; 5) годуватися здобиччю.
дііагі [к\уо:і] 1. п 1) кварта {у Великій Британії — 1,14 л, у США — 0,95 л); 2) посудина на одну кварту; 3) кварта, четверта позйція {фехтування); 4) кварт {чотири карти однієї масті підряд); ~ таіог чотйри старші карти однієї масті {туз, король, дама, валет); < іо ігу іо риі а ~ іпіо а ріпі роі намагатися зробйти неможлйве; 2. V зайняти позйцію «кварта» {фехтування).
Чиагіап |'к\уо:іп] 1. п мед. квар-тана, чотириденна малярія; 2. аф мед. чотириденний; ~ а§ис (Гєуєг) переміжна пропасниця {з приступами через кожні три дні).
Чиагіаііоп |к\уз;'іеі/п] п тех. квар-тування, відбирання проб.
Чііагіег |'к\уо:іо] 1. п 1) чверть; четверта частйна; а ~ оГ а сепіигу чверть століття; а - оГ ап арріе чверть яблука; ~ тіїе чверть мйлі {440 ярдів); іо діуіде іпіо ~8 розділити на чотйри частйни; Гог а ~ оГ іЬе ргісе, Гог ~ іЬе ргісе за чверть цінй; 2) чверть годйни, п’ятнадцять хвилйн; а - іо {амер. оГ) опе за чверть годйна; а ~ разі №о чверть на третю (годину); а Ьад - оГ ап Ьоиг кілька неприємних хвилйн; неприємне переживання; 3) квартал {року); шк. чверть; 4) квартал {міста); гезідепііаі - квартал житлових будйн-ків; 5) раііон, частйна міста; 6) сторона (частйна) світу; іЬе Гоиг ^8 оГ ійс &1оЬе усі частини земної кулі; усі країни свігу; 7) місце, сторона, бік; Ггоіп е\егу - з усіх боків; Ггот по -
нізвідки, ні з чиєї сторонй; 8) певне коло осіб; сфера, кола; \ує Іеагпед Ггот іЬе йі^Ьезі ~з ми довідатися з авторитетних джерел; 9) пощада, помйлуван-ня; іо азк (іо сгу) Гог ~ проейти пощади; іо £Іує ~ пощадйти життя {того, хто здався на милість переможця); 10) витримка; терплячість; терпймість; 11) прийом, ставлення; іо тееі ііі ~ Ггот зтЬ. бути погано прййнятим кимсь; 12) чверть {туші); Гоге ~ лопатка; Ьіпд ~ задня частйна; 13) мор. чверть румба; Ггот \уЬаі ~ доез іЬе \уіпд Ь1о\у? звідки вітер віє?; 14) амер. (монета в) 25 центів; 15) біг на чверть мйлі; 16) мор. кормова частйна судна; 17) закаблук {чобота); 18) буд. дерев'яний чотиригранний брусок; поі а ~ зо £оод аз далеко не такйй добрий, як; іо соте іо сіозе ~з а) зчепйтися в суперечці; б) зіткнутися лицем в лице; 2. V 1) ділйти на чотйри (рівні) частйни; 2) іст. четвертувати; 3) розквартировувати {особл. війська); ставити на квартйру; 4) квартирувати (аі); 5) ганяти в усіх напрямках {про мисливських собак); 6) давати дорогу; звертати, щоб роз’їхатися; 7) ділйти на частйни; 8) вступати в нову фазу {про Місяць).
диагіега£е ['к\уо:іопдз] п 1) квартальна вйплата {пенсії тощо); тримісячна плата; 2) квартйри; житло; 3) розквартирування, постій; 4) плата за постій.
ЧііаіЧег-Ьаск [ 'к\уо:іаЬаек] п захис-нйк {футбол).
диагіегЬаск [ 'к\¥о:іаЬаек] V планувати; керувати, спрямовувати.
фіагіег-ЬіІІ [ 'к\Уз:іаЬі1| п мор. бо-йовйй розпис.
диаіЧег-Ьіікііпз [ к\¥о:іа,Ьаіпсіп]] п обкладинка з шкірянйм корінцем.
диайег-Лау [ к\уо:іабеї] п день квартальних платежів.
диагіег-сіеск [ 'к\¥о;іадек] п мор. 1) шканці; 2) ют; 3) офіцерський склад.
диайегеїі ['к\уо:іад] аф розділений на чотйри частйни.
Чиагіе㥳паІ ['к\¥о:іоТаіп1] п спорт. 1) чвертьфінальна гра; 2) рі чвертьфінал; іо епіег ійе ~з увійтй до чвертьфіналу.
Чііагіегіпз ['к\уо:іогп]| п 1) події на чотйри частйни; 2) іст. четвертування; 3) буд. квадратні поперечки; 4) гірн. квартування; 5) астр. перехід з однієї чверті в іншу {про Місяць); 6) військ. розквартирування; ~ оїїїсег квартир’єр.
диагіегіу |'к\уз:іо1і) 1. п періодичне видання, що виходить раз за три місяці; квартальне періодйчне видання {журнал тощо); 2. аф тримісячний, квартальний; - раутепіз вйплата раз на три місяці; 3. асіу раз на квартал; раз на три місяці; кожні три місяці; тесііп& із Ьсід ~ збори проводяться раз на три місяці.
Ява
193
Оие
диагіеппа$іег ['к\уо:іа,та:8іо] п 1) військ, квартирмейстер; начальник (господарського) постачання; інтендант; 2) мор. старшина-стерновйй; < ~ сотрапу військ, квартирмейстерська рота; ~ согрз амер. військ, особовий склад інтендантської служби; ~ детапсі військ, заявка на матеріально-технічне постачання; - зєгуісє військ, квартирмейстерська служба.
фіаі*1егта$іег-£епега1 [ 'к\уо:іо, та :8іо-сізепагаї] п військ, начальник квартир-мейстерської служби.
чиагіег-тіїег ['к\¥о:іо,таі1а] п спорт, бігун на дистанцію в чверть милі.
чиагіет ['кхуоііоп] п 1) чверть, четверта частйна; 2) чотирифунтова па-лянйця (тж —ІоаГ); 3) чверть пінти (унції); 4) чверть аркуша.
цпагіеш-ІоаГ ['к\уо:іап1ои£| п чоти-рифунтова палянйця.
диагіег-поіе ['к\уо:іопоиі] п амер. муз. четвертна нота.
чиагіеп» ['кхуоііаг] п рі 1) приміщення, житло; квартйра; помешкання; іке Кіп§’8 ~ резиденція короля; СІО8Є ~ тісне приміщення; Іо оЬіаіп ~ аі а Ьоіеі одержати номер у готелі; 2) військ, казарми; 3) мор. місця за бо-йовйм розписом; 4) мор. велйкий збір; < аі сіозе ~ в безпосередній блйзькості.
диагіегзаиіпз [ 'к\уо:іа, 80:113 ] п буд. радіальне розпйлювання (дерева).
Чііаі1ег-8е$$іоп$ ['к\уо:іо'8е/пг] п рі 1) суд квартальних сесій; 2) амер. суд, що засідає раз за три місяці.
циаіІегзіаЯ* ['к\¥о:і98іа:£| п кийок з залізним наконечником.
чиагіег-іопе ['к\уо:іаіоип] п муз. інтервал у чверть тону.
диагіеі(іе) [к\уо:'іеі] п 1) муз. квартет; 2) поет, строфа з чотирьох рядків; 3) розм. група з чотирьох осіб.
диагііс ['к\уо:іік] аф мат. четвертого степеня.
диагіо ['к\уо:іои] 1. п 1) друк. чверть аркуша; 2) кнйга в четверту ча-стйну аркуша; кнйга висотою 25—30 см; 2. аф що має формат в чверть аркуша.
диагіг [к\уо:і8] п мін. кварц.
диагігііе [ 'к\уо:і8аіі] п мін. кварцйт.
чиагіг-іатр [ к\уо:і8'1аетр] п кварцова (ультрафіолетова) лампа.
Чиазаг [к\уеі83] п астр. квазар.
диазії [к\¥0|] V 1) юр. анулювати, скасовувати, відміняти; 2) придушувати; знйщувати; трошйти, крушйти; 3) роздавйти.
диазі |'к\уа:хі] 1. аф гаданий, уявний; позірний; ~ китоиг фальшйвий гумор; 2. асіу 1) неначе; нібито, немовби; 2) майже.
^иа8і- ['к\уа:хі-] рге/квазі-; майже; напів-; а циазі-оГГісіа! (розіііоп) напівофіційне (становище).
Чііазі-сошіисіог [ к\уа:хікоп'сілкіо] п фіз. напівпровіднйк.
диазі-сопігасі ['к\уа:гі'копігаекі] п юр. правовідносини, схожі з договірними.
Оиазітосіо [,к\уеі8і'тоисіои] п церк. хомина неділя.
Чиаззіа |'к\уо/о] п бот. касія.
диаіег-сепіепагу [, кхуаеіовеп іі :поп ] п чотирьохсотрічний ювілей; чотирьохсотріччя.
Чиаіегпагу [кхуо'іо.пап] 1. п 1) комплект з чотирьох предметів; четвірка; 2) (().) геол. четвертйнний період; четвертйнна система; 2. аф 1) що складається з чотирьох частйн; четвернйй; 2) (0.) геол. четвертйнний; р. регіод четвертйнний період.
Чиаіегоаіе [к\уо'іо:піі] аф що складається з чотирьох частйн; четвернйй.
Чиаіешіоп [к\уо'іо:п)зп] 1. п 1) четвірка, четверо, чотйри; 2) мат. квар-терніон; 3) друк, зошит на чотйри аркуші; 2. аф що складається з чотирьох частйн (предметів тощо).
Чиаігаіп ['к\уоігеш] п вірш, чотиривірш.
ЧиаігеГоіІ ['кжігоГоіІ] п архт. чоти-рилйсник.
Чиаіігосепіі$і кк\¥а:ігои'Цепіі8і] п мист. кватрочентист; письменник, жи-вопйсець, скульптор періоду кватро-ченто.
Чиаіігосепіо |,кд¥а:ігои'і/епіои] п мист. кватроченто.
Чиауег |'к\уеіуо] 1. п 1) тремтіння (в голосі); 2) трель; 3) муз. восьма нота; 2. V 1) дрижати, тремтіти; вібрувати; 2) щебетати (тж ~ оиі); 3) го-ворйти тремтячим голосом.
Чиауегіп£Іу ['к\уеіуопі]її] асіу трем-тячй, дрижачй, з тремтінням.
циауегу ['кхуеіуоп] аф тремтячий, тремтлйвий; дрижачий; вібруючий.
диау [кі:] п мор. мол, причал, набережна; ~ сгапе береговйй кран.
Чиауа&е ['кі:кіз] п мор. 1) плата за причалювання до набережної; 2) довжина причальної лінії.
Чііаузніе ['кі:8аісі] п мол, прйстань.
Чиеаску ['к\уі:і/і] аф 1) багнйстий, грузькйй; болотйстий; 2) слабкйй; жалюгідний; нікчемний (про людину).
циеап [к\уі:п] п 1) заст. розпусниця; повія; 2) шотл. здорова молодйця (дівчина).
Чііеазіїу |'к\¥І:хі1і] асіу 1) нудотно; 2) млосно; 3) вередлйво.
Чиеа8Іпе§8 |'к\уі:гіпі8] п 1) нудота; позйв до блювоти; 2) нездужання; 3) вередлйвість, перебірливість.
Чііеазу |'к\уі.‘2і] аф 1) слабкйй (про шлунок); 2) нудотний; шо викликає блювоту; 3) схйльний до нудоти; шо відчуває нудоту; шо нездужає; 4) делікатний; 5) вередлйвий, перебірливий; вибагливий; 6) важкйй; ризико
ваний; а ~ циезііоп делікатне (важке) питання.
ОиеЬес [кхуі'Ьек] п геогр. н. Квебек (провінція і місто Канади).
диеек [к\уі:к] V кричати (про сову).
диееп [к\уі:п] 1. п 1) королева; іке 0. о£ Огеаі Вгііаіп королева Велйкої Британії; іке 0. Сопзогі дружйна правлячого короля; ~ до\уа§ег королева-- вдова; 2) богйня; царйця; 0. оГ іоує богйня кохання, Венера; ~ оГ Ьеаиіу королева красй; 0. оГ £Іогу (оГ §гасе, о£ рагасіізе, о£ \уотеп) діва Марія; ~ оГ зеаз іст. володарка морів; р. Аппе королева Анна; 3) краса, перлйна; Уе-пісе, іке ~ оГ іке Адгіаііс Венеція — краса (окраса) Адріатйчного моря; 4) дама серця; 5) карт, дама, краля; ~ оГ кеагіз червова дама; перен. серцеїдка; 6) шах. ферзь, королева; 7) матка (у бджіл) ; р. Аппе із деад! прибл. відкрйв Америку! (відповідь на застарілу звістку); \укеп р. Аппе \уаз аііуе прибл. за царя Гороха; іп іке геі§п о£ ~ Оіск ніколи; р.’з Еп^іізк бездоганна англійська літературна мова; ~ са§е кліточка для бджолйної матки; ~ сеіі маточник, маточна чарунка; р. оГ іке теадо\у(8) бот. гадючник; ~’8 \уаге по-лйв’яний фаянс кремового кольору; 2. V 1) коронувати; робйти королевою; 2) бути королевою; царювати; правити (оуєг); 3) підсаджувати матку; 4) шах. проводити пішака (проходити) у ферзі; < іо ~ іі удавати з себе королеву; очолювати, верховодити (про жінку).
Оиеепа ['кхуі.па] п ж. ім'я Куїна.
риееп-Аппе ['к\УІ!п'жп] аф у стйлі королеви Анни; ~ Гигпііиге меблі в стйлі королеви Анни.
Чііееп-арріе ['к\уі:п,жр1] п ранет (сорт яблук).
диееп-Ьее [ 'к\¥І:п'Ьі:] п бджолйна матка.
Оиееп Скагіоііе І$1ап<1$ ['к\уі:п-'/агіоі'аііопсіг] п геогр. н. островй Королеви Шарлотти.
циеешіоіп ['к\уі:псіот] п 1) правління королеви; 2) володіння королеви.
чиеепКооіі [ 'к\уі:пкисі] п 1) становище королеви; королювання; 2) період правління (царювання) королеви.
(}иеепіе ['к\уі:пі] п ж. ім'я Куїні.
Чиеепіпз [ 'к\уі:пп]] п ранет, ренет (тж циееп-арріе); < р. зциаге шах. поле перетворення.
Чиееп1е$8 ['к\уі:п1і8| аф 1) без королеви; 2) безматочний (про вулик).
циеепііке [ 'к\уі:п1аік] див. циеепіу.
Чиееп1іпе85 ['к^’і:п1іпі8] п царственість; велйчність, величавість.
Чиеепіу ['к\уі:п!і] аф притаманний королеві, царствений.
Оиееп Маїкі Ьаші |'к\уі:п'то:сі'1жпс1| п геогр. н. Земля Королеви Мод.
Оиееп-тоікег ['к\уі:путлдо] п ко
дие
194
Чііі
ролева-вдова; мати наступника (на-слідника) престолу.
фіееп-розі [к\уі:прои8і] п буд. бабка висячих кроков.
«іиеепзЬір ['к\уі:п/ір] п 1) сан королеви; 2) царювання королеви.
0иееп$1аші [ 'к\уі:пх1опс1] п геогр. н. Квінсленд (штат Австралії}.
циеег [к\¥іа] 1. п 1) розм. фальшиві гроші; іо зЬоує іке ~ підсунути фальшиві гроші; 2) розм. гомосексуаліст; 3) щось дивне (сумнівне); 4) рі божевільні; 2. аф 1) дивний; чудний, чудернацький; незвичайний; Іо 8реак а ~ Іап£иа&е говорйти своєрідною мовою; 2) ексцентричний, чудакуватий, химерний; ~ ЬігЗ людйна з химерами (дивацтвами), чудна людйна; скагасіег ексцентрйчна (дйвна) людйна; ікеге і$ 8тік. - аЬоиі кіт він якййсь дйвний; 3) сумнівний, підозрілий; ~ Ьи8іпе88 підозріла справа; 4) що нездужає, слабує; іо Гееі а Іііііе ~ почувати себе негаразд; 5) розм. підроблений, фальшйвий; ~ топеу фальшйві гроші; 6) розм. п’яний; < іп (?. Зігееі у біді; у боргах; Не І8 ~ іп іке кеаб у нього не всі дома; 2. V розм. 1) псувати; 2) обдурювати; < іо ~ іке рііск Гог 8гпЬ. прибл. підкласти комусь свиню; розладнати чиїсь справи; іо ~ опезеІГ \уіік 8гпЬ. поставити себб в незручне становище перед кимсь.
диеегі$Ь ['к\Уіап/] аф 1) дещо незвичайний, оригінальний; 2) чуднуватий, дивнуватий, трохи дйвний.
диеегііу ['крізнії] див. циеегпе88.
диееііу ['кхуіаіі] асіу 1) дйвно, незвичайно; 2) чудакувато, химерно; 3) підозріло, сумнівно.
диеегпе$$ ['к\Уіапі8] п 1) чудність, дйвність; химерність; 2) дивовйж-ність, незвичайність; щось дйвне (незвичайне).
диеіі [к\уе1] V 1) придушувати; знй-щувати; трощйти; 2) заспокоювати; ослабляти; пом’якшувати; заглушувати; іо ~ раіп угамувати біль.
Чиепск [к\уепі[] 1. п 1) гасіння, погашення; 2) угамування, утамування (спраги)} 3) придушення, заглушення (почуттів тощо)} 4) мет. загартовування, гартування; 2. V 1) гас йти, тушйти; іо ~ а Гіге гасйти пожежу; 2) придушувати, заглушати, стрймувати (почуття, бажання)} утамовувати (біль)} 3) угамовувати, заспокоювати; іо ~ опе’8 ікігзі заспокоювати (угамовувати) спрагу; 4) притупляти, обривати (імпульс)} 5) військ. примусити замовкнути; 6) мет. гартувати (сталь)} 7) розбивати, нйщити (в суперечці тощо)} 8) руйнувати; убивати; 9) розм. заткнути рота.
фіепскег ['к\¥епі/а] п 1) гаситель; 2) заспокоювач; 3) охолоджувач; 4) розм. пиття, напій.
диепскшз [ 'к\уепі[іі] ] п 1) мет. гар
тування; 2) тех. гасіння; глушіння; 3) тех. тушіння (коксу)} < ~ тедіа охолоджувачі.
диепсЬ1е$$ ['к\¥епі/1і8] аф невгасимий; невгамовний, невтолймий.
ЧиепеІІе [ка'пеї] п фр. кул. кнель.
Оиепііп ['кмгепіт, 'кхушіт] п ч. ім’я Куентін, Квентін, Квінтін.
Чиегсііе ['Іоуоізаіі] п хім. кверцйт. циетсіігоп ['к\уа:8іігап] п 1) амер. бархатйстий дуб; 2) кора бархатйстого дуба; 3) кверцитрон (жовтий барвник).
диегішопу ('кхуептапі] п скарга.
диегізі ['к\Уіап8і] п допйтувач, за-пйтувач; той, що ставить запитання.
Чиєї! [к\уа:1] п амер. завйток; згин, закрут; звйвина.
Чиеш [к\уа:п] п ручнйй млинок (для кави тощо).
диегп-$іопе ['к\¥3.*п8іоип] п жорно, камінь (у млині).
Чиепііоїк ['к\уети198] аф 1) постійно невдоволений; буркотлйвий; роздратований, дражлйвий; ~ рет8оп свар-лйва людйна; - Ьу паіиге буркотлйвий за вдачею; 2) жалібнйй.
Чиегу ['к\Уіоп] 1. п 1) запитання; 2) знак питання; 3) сумнів; І кауе а ~ аЬоиі кІ8 8іпсегііу я сумніваюся у його щйрості; 2. V 1) запйтувати; до-пйтуватися; дізнаватися, довідуватися (іГ, хукеікег); вивідувати, випйтувати; іо ~ зтЬ. аЬоиі 8іпЬ., зтік. розпйтувати когось про когось, про щось; 2) піддавати сумніву; висловлювати сумнів; 3) ставити знак питання.
диезіііуе ['к\¥Є8іііу] аф питальний, запитальний.
дневі [к\уе8і] 1. п 1) шукання; пошуки; розшук; іп ~ оГ зтЬ., 8тік. шукаючи когось, чогось; іп ~ оГ асіуепійте у пошуках пригод; 2) поет, розшукуваний предмет; 3) іст. пошуки пригод (у романах)} 4) дізнання; 5) збирання пожертвувань (у церкві)} 2. у 1) шукати, розшукувати; 2) шукати дичину (про собак)} 3) шукати їжу (про тварин)} 4) збирати пожертвування (мй-лостиню) (у католицьких церквах).
Ч11Є8ІІОП 1'к\¥Є8ІІ9П] 1. п 1) запитання, питання; іо а$к (іо риі) ~8 ставити запитання; іо ап8\уег ~8 відповідати на запитання; ~ ііте час запитів (для відповідей державних діячів)} 2) проблема; справа, обговорюване питання; 8осіа1 ~8 соціальні проблеми; ікіз І8 оиі оГ іке ~ про це не може бути й мови; іке ~ із справа в тому, що; 3) пропозйція; 4) сумнів; заперечення; Ьеуопд (оиі оГ, разі, изікоиі) ~ безсумнівно; 5) допит, слідство; іо саіі зтЬ. іп ~ допйтувати когось; 6) іст. катування; іо риі зтЬ. іо іке ~ катувати когось; < \уйєіє із іке тап іп ~? де той чоловік, про якого йде мова?; 64 доііаг ~ найважче питання; 2. у 1) допйтувати; опйтувати; 2) ставити запи
тання, питати, запйтувати; 3) піддавати сумніву, сумніватися; іо ~ а сіесізіоп сумніватися в правильності рішення; іо ~ \уіік зтЬ. сперечатися (дискутувати) з кимсь; 3. іпГ. ~! а) до діла!; б) це ще питання!
фіе$<іоііаЬ1е [ к\УЄ8і/опаЬ1] аф 1) сумнівний, ненадійний; що не викликає довір’я; ~ зіаіетепі недостовірна (дйвна) заява; 2) підозрілий; 3) що має погану репутацію.
ЧпезііошіЬІу [ 'к\¥Є8і/9ПдЬ1і] асіу сумнівно, підозріло.
диезііопагу ['кхуезі/опоп] 1. п анкета; 2. аф 1) питальний, запитальний; 2) що ставить запитання.
диезііопег ['к\уезі/опо] п 1) той, що запйтує (веде допит); 2) інтерв’юер; кореспондент.
диезіюпіпз ['кхуезірпп]] п 1) роз-пйтування, вивідування; 2) допит.
Ч«іе$ііоііііі&1у ['к\¥Є8ірпп]1і] асіу питально, запитально, запйтливо.
Чиезііопізі [ 'к\уе8і/апі8і] п студент, що закінчує курс навчання (у деяких англійських університетах).
циезііопіезз ['к\¥Є8і/зп1і8] 1. ^безсумнівний, безперечний, очевйдний; 2. асіу безсумнівно, безперечно, очевидно.
Чиезііоп-шагк ['к\¥Є8і/опта:к] п знак питання.
диезііоппаіге [,к^е8ію'пєа] п фр. анкета; запитальник, питальник.
Чиезішап [ 'к\УЄ8ітап] п (рі циезітеп [-тап]) 1) той, що веде дізнання (розслідування); 2) помічнйк церковного старости.
диезіог ['к\¥езіа] п іст. квестор.
ЧиеігаІ [кеі'за:!] п кетсал (грошова одиниця Гватемали).
Чиеие [к]и:] 1. п 1) коса (волосся)} 2) черга; хвіст; іо зіапсі іп а ~ стояти в черзі; 3) валка екіпажів (машйн); 2. V 1) заплітати (в) косу; 2) стояти в черзі; ставати в чергу (тж ~ оп, ~ ир); 3) ітй за (кимсь, чимсь).
Оиегоп Сііу ['кеі8о:п'8ііі] п геогр. н. м. Кейсон-Сіті.
диіЬЬІе ['к\УіЬ1] 1. п 1) каламбур; гра слів; 2) софізм, вйверт; 2. у 1) ухилятися від суті питання; ухилятися від прямої відповіді за допомогою софізмів; 2) заст. грати словами; каламбурити; перетворювати на жарт.
Чиіск [к\¥ік] 1. п 1) (іке ~) збірн. живі; іке ~ апд іке деасі живі і мертві; 2) найважливіша (основна) частйна (чогось)} іке ~ оГ іке таііег суть питання; 3) збірн. живопліт; 4) чутливе місце; (о сиі (іо іоиск) іо іке ~ дійняти до живого, допекти; іо іке ~ до самих кісток; 2. аф 1) швидкйй; моторний; жвавий; ~ ігаіп швидкйй поїзд; іо Ье ~ поспішати; Ье ~! швйдше!; до Ье ~! покваптеся ж!; 2) кмітлйвий, тямущий; винахідливий; 3) гострий, добре
диі
195
диі
розвйнутий, тонкий (про зір тощо); 4) сильний, глибокий (про почуття); 5) що швидко реагує (на щось); ~ іо ап§ег дратівлйвий; 6) запальнйй, гарячий, дражлйвий; 7) різкйй (про рух тощо); 8) що складається з живйх ро-слйн; ~ Гепсе живопліт; 9) ком. ліквідний; 10) гірн. рудоносний; 11) геол. пливучий; сипкйй; м’якйй (про породу); 12) піддатливий (про грунт); 13) стрімкйй (про ріки тощо); 14) яскравий (про фарби, квіти); 15) палаючий, розпечений; 16) живйй; 17) ді-ловйй, шумний, жвавий (про торгівлю тощо); 18) ігрйстий; шип^ий (про вино); 19) гострий; влучний; саркастйч-ний; уїдливий; 20) урйвчастий; < ~ Ьгеад печиво з прісного тіста; ~ Ьгеак несподіваний прорйв; ~ §гоипд пливун; ~ тагск військ, форсований марш; ~ риїзе частий пульс; ~ геіит тех. швидке повернення; ~ зіагі ривок з місця (легка атлетика); ~ 8іер марш у швидкому темпі; - іЄ8і тех. прискорене випробування; ~ ііте військ. стройовйй крок; ~ хуіій скіїд вагітна; іо сиі (іо 8ііп§, іо іоисЬ, іо жшпсі) іо іке ~ зачепйти за живе, допектй; іо раіпі опе іо іке ~ малювати з натури; а$ ~ а8 1і§кіпіп£ (а8 а Йа8к) із швйдкістю блйскавки, умйть; 3. асіу швйдко, скоро; хутко; жваво; моторно, спрйтно; кваплйво; ріеазе соте ~! будь ласка, приходь швйдше!; 4. іпі швйдше!; почу ікеп, ~! мерщій!, хутко!, та швйдше ж!
диіск-асііп£ [ 'к\уік,аекііі]] аф швидкодіючий, швидкочйнний.
цціск-скап^е ['кхуїкі/ешсіз] п актор--трансформатор; ~ агіізі перевтілювач (артист).
диіскеп ['к\уікоп] 1. п бот. горо-бйна; 2. V 1) пожвавлюватися; оживлятися; 2) оживати; 3) розпалювати, збуджувати; стимулювати; 4) починати рухатися (про плід); 5) починати відчувати рух плода (при вагітності); 6) прискорювати; 7) прискорюватися; кі$ риїзе І8 ~іп§ його пульс частішає (прискорюється); 8) посйлювати дію (ліків тощо).
діііскепіпз [ 'к\Уікопіі] ] аф 1) оживляючий; що оживляє; 2) що прискорює; 3) збуджуючий; що збуджує.
диіск-Гепсе ['к\уік£еп8] п живопліт. диіск-Гігег ['к\Уік,Гаюго] п військ. скорострільна зброя; швидкострільна гармата.
диіск-іїгіп£ [ к\Уік, Гаюгп] ] аф військ, скорострільний, швидкострільний; ~ §ип швидкострільна гармата.
диіск-Ггееге [ 'к\уік£гі:х] V 1) швйдко заморожувати (продукти); 2) швйдко замерзати (про продукти).
диіск-Ггеегіп£ ['к\уік,£гі:хіі]| п швидке заморожування (риби тощо).
диісккаісії [кчуіккаеі/] п розм. росомаха.
диіскіе [ 'кхуїкі] п розм. халтура; недоброякісна, поспіхом вйготовлена продукція (перев. літературна, театральна, кіно).
диіскііте ['кхуїкіаїт] п негашене вапно.
диіскіу [ 'кчуїкії] асіу швйдко; хутко; кваплйво; поспішно; негайно.
диісктаісії [ кхуіктаеі/] п військ, во-гнепровіднйй шнур, що швйдко го-рйть.
диіскпе$$ ['кчуіктз] п 1) швйдкість; бистрота; 2) жвавість, моторність, меткість, проворність; 3) кмітлйвість; тямучість; винахідливість; 4) гострота (розуму, зору, слуху); 5) дразлйвість; запальність, гарячність; 6) вйтонченість, вйшуканість, тонкість (смаку тощо); 7) урйвчастість.
диіск-ге$роп$е ['к\уікгі8'рзп8] аф тех. малоінерційний, чутлйвий; швйдко реагуючий.
диіскзаші ['кчуікваепсі] п сипучий пісок; пливун; сипка водоносна порода.
диіскзеі ['кчуїкзеі] 1. п 1) збірн. живці (особл. глоду) у живоплоті; 2) живопліт; 2. аф зроблений з живйх ро-слйн; ~ Несіте живопліт; 3. V саджати живопліт.
диіск-$еПіп£ ['к\Уік,8еШ]] аф швид-котверднучий; що швйдко тужавіє (про цемент тощо).
диіск-$І£Ме<1 ['кчуїк'заіікі] аф 1) що має гострий, добрий зір; 2) перен. пронйкливий.
диіск£І£№е<1пе$$ ['ки'ік'заіікіпіз] п 1) гострота зору; 2) перен. пронйкли-вість.
диіскзіїуег ['к\уік,8іка] 1. п хім. ртуть; живе срібло; < іо кауе ~ іп опе’8 уєіпз бути дуже жвавим (рухлй-вим); 2. V наводити ртутну амальгаму.
диіскзіер ['к\уік8іер| п 1) військ. швидкйй крок; марш у швидкому темпі; 2) швидкйй танок, квік-степ.
диіск-іетрегеїі ['кхуїк’іетросі] аф запальнйй, гарячий; дразлйвий.
диіск-іУІПед ['к\¥ік'\УПкі] аф 1) винахідливий; тямущий; 2) дотепний.
диіс1о¥Іііе(іпе88 ['к\¥ік'\ункіпі8] п 1) винахідливість; тямучість; 2) дотепність.
дній [к\укі] 1. п 1) шматок пресованого жувального тютюну; 2) суть; 3) розм. (рі без змін) соверен; фунт стерлінгів; 2. у 1) жувати пресований тютюн; 2) жувати жуйку; ~ рго цио послуга за послугу; компенсація.
диіддііу ['кчукіїи] п 1) суть, основна властйвість; 2) каверза; прйчіпка; 3) деталь, тонкість.
диі(1(11е ['кчукИ] у займатися дрібнйцями; марнувати час.
диісіпипс |'к\уісіплі]к] п пліткар; той, шо постійно ставить запитання.
диіе$сепсе [ки/аі'е8П8] п нерухомість; спокій, стан спокою.
диіезсепсу [к\уаі'е8П8і] див. циіе-8СЄПСЄ.
диіезсепі [кхуаі'езпі] аф 1) спокійний; нерухомий; у стані спокою; ~ Іоад тех. статйчне (постійне) навантаження; 2) мовчазнйй; 3) фон. німйй.
диіеі ['кхуаіаі] 1. п 1) тйша; німотність, безмовність; 2) спокій; супокій; 3) мир; іо ііує іп реасе апсі - жйти в мйрі і спокої; < оп іке ~ нйшком, потай; під велйким секретом; 2. аф 1) тйхий; безшумний, нечутний; ~ хуіпсі тйхий вітер; 2) спокійний; ~ пеІ£кЬоиг8 спокійні сусіди; 3) нерухомий; ~ аіг нерухоме повітря; іке раііепі \уа8 аі 1а8і ~ по\у хворий, нарешті, заспокоївся (затйх); 4) одноманітний, нуднйй; 5) неяскравий; приємний для ока; що не впадає у вічі; ~ соїоигз спокійні кольорй; 6) скромний; стрй-маний; ~ \уєсіс1іп£ скромне весілля; ~ реоріе скромні люди; 7) відлюдний, безлюдний; затйшнйй; ~ поок затйш-нйй куточок; 8) прихований, таємний; іо кеер зтік. ~ замовчувати (утаювати) щось; 9) мйрний; нічйм не порушуваний; < а8 ~ а8 а тоизе тйхий, як мйшка; іо Ье ~ мовчати; Ье ~! по-мовчте!, перестаньте розмовляти!; кеер ~! не шуміть!, замовкніть!; 3. у 1) заспокоювати, угамовувати; іо ~ іке рике мед. відрегулювати пульс; 2) утихомй-рюватися; затихати; 4. іпі тихіше!, не шуміти!
диіеіеп ['к\уаіаіп] у 1) заспокоювати; утихомйрювати; 2) заспокоюватися, утихомйрюватися, угамовуватися.
диіеіег ['к\уаіаіа] п 1) заспокоювач, умиротворйтель, утихомйрювач; 2) заспокійливий засіб.
диіеіізш ['к\уаиііхт] п 1) філос. кві-єтйзм; 2) душевний спокій; покій.
диіеііу ['кчуаіаііі] асіу тйхо; спокійно.
диіеіпе$$ |'к\уаюіпі8] п спокій; тйша.
диіеішіе ['к\уаііі]и:сі] п спокій; тйша; мир.
диіеіи$ [к\уаґі:і08) п 1) кінець; смерть; іо £еі опе’8 - померти; іо таке опе’8 ~ заподіяти собі смерть; 2) щось заспокійливе (гнітюче); 3) звільнення із служби; 4) квитанція; розпйска про сплату (боргу); 5) розм. останній удар.
диІЇГ [к\уі£] п чубок, чубчик.
диііі [клуїі] 1. п 1) перо (пташине, а також для писання); іо саггу а §оосі ~ мати гарний почерк; 2) голка дикобраза; 3) зубочйстка; 4) стрйжень поплавця (вудочки); 5) тех. втулка; поро-жнйстий вал; човник; утокова шпуля; 6) плектр з пера; 7) муз. дудка, сопілка (з очерету); < ~ скиск цанговий патрон; іо сігіує а ~ жарт, бути письменним; 2. у 1) гофрувати, плоїти; 2) текст, перемотувати піткання; намотувати на котушку; 3) шйти в складку.
циі
196
дій
диШ-іігіуег ['к\уі1,дгаіуо] п жарт. писар, писака.
диШесІ [к\¥ікі] аф 1) у формі (вигляді) пера; 2) що має пір’я, покритий пір’ям; < ~ зиіиге валикоподібний шов.
диіііеі ['к\¥і1іі] п 1) тонкість; тонка відмінність; 2) словесний викрутас, каверза.
дііШіпз ['кдуїііі]] п рюш.
диііі [кхуііі] 1. п 1) стьобана ковдра; 2) пікейне покривало; 3) піке (тканина); 2. V 1) стьобати, підбивати ватою; 2) зашивати у підкладку одягу (гроші тощо); 3) перен. компілювати; 4) шмагати, лупцювати; 5) проковтнути.
диііііпз ['іоуіііп]] п 1) вйстіб, підшивання; 2) піке (тканина); 3) хрестоподібна строчка.
дніла ['кі:па] п 1) кора хінного дерева; 2) хім. хінін.
диіпагу ['к\¥атзп] аф п’ятиразовий; що складається з п’ятй; < ~ питЬег число, що ділиться на п’ять.
диіпсе [к\Уіпз] п бот. айва.
диіпсепіепагу [,к\¥іп8еп'іі:пап] 1. п п’ятсотрічний ювілей; п’ятсотріччя; 2. аф п’ятсотрічний.
дитсипх ['к\¥іпкді]к8] 1. п 1) розташування по кутках квадрата з п’ятим предметом посередині; 2) розташування в шаховому порядку; 2. V розташовувати в шаховому порядку.
(?іііпсу ['к\УШ8і] п 1) геогр. н. м. Куїнсі; 2) ч. ім'я Куїнсі.
дііішіесазоп [кхуш'сіекадзп] п мат. п ’ятнадцятикутник.
диіпдепе ['Ьуішіігп] п чотирнадцятий день після церковного свята.
дііІвдепСепагу ['к\¥іпдзепЧі:п9п] див. диіпсепіепагу.
диіпіа ['к\Уіпіз] див. диіпіпе.
диіпіс ['кичпік] аф хім. хінний. диіпіпе [к\уі'пі:п] п хім. хінін.
диіпіпі$т ['к\¥іпші2т] п мед. отруєння хінною кіркою та її алкалоїдами.
диіпіпіге ['кмпііпаїг] V мед. хінізу-вати.
диіпізт ['к\уіпі2т] п мед. запаморочення, глухота, втрата зору від надмірного вживання хініну.
диіпіге ['к\Уіпаіг] див. диіпіпіхе.
диіпої ['кхушоиі] п хім. гідрохінон, диіпоііпе ['кхуіпаїаіп] п хім. хінолін, диіпопе [’кхуіпоип] п хім. хінон.
диіпдиа^епагіап [, к\¥ідк\¥осізі-пєапап] 1. п п’ятдесятирічна людйна; 2. аф п’ятдесятирічний.
0иіпдиа§езіта [Л^ідкхуо'сізезіто] п церк. сиропусна неділя (тж ~ 8ип-дау).
диіпдиап^иіаг [к\¥іі] 'кхуаеддіиіа] аф п’ятикутний.
диіпдиеГкІ ['к\¥іі]к\¥і£кі] аф розчленований (розщеплений) на п’ять частйн.
диіпдиешііа [кдуїд 'к\¥епю] рі від Чиіпциеппіит.
диіпдиеппіад [клуїд 'к\уетосі] див. диіпдиешііит.
диіпдиеппіаі [к\¥ід'к\¥ета1]	1. п
1) п’ятиріччя; 2) магістрат з повноваженнями на п’ять років; 2. аф 1) п’ятирічний; що триває п’ять років; 2) що відбувається кожного п’ятого року.
дшпдиеппішп [ки/ід'кхуепют] п (рі диіпдиеппіа) п’ятиріччя.
диіпдиерагШе [ук^ідкл¥а'ра:іаіі] аф розділений на п’ять частйн; що складається з п’ятй частйн.
диіпдиегеше ['к\уіі]к\Уігі:т] п іст. галера з п’ятьма веслярами.
диіпдие$есі [,к\¥ідк\¥з'8екі] V ділй-ти на п’ять (рівних) частйн.
диіпдие¥Ігаіе [к\¥ід 'к\¥еуіг(е)іі] п комісія (правління тощо), що складається з п’ятй чоловік.
диіпдиіпа [к\уід 'к\уаіпа] п хінне дерево.
диіпдиі¥а1епі [,к^іі]кА¥9'уеіЬпі] аф хім. п’ятивалентний.
диіп$ [клуїпг] п (скор. від циіпіиріеіз) розм. п’ятеро близнят.
диіпзу ['кхуіпгі] п мед. флегмонозна ангіна; гострий паратонзиліт; < ~ Ьеггу бот. чорна смородина.
діііпі [к(\у)іпі] п 1) муз. квінта; 2) карт, квінт (5 карт однієї масті в пікеті); 3) квінта, п’ята позйція (фехтування).
дшпіаіп ['кхуіпііп] п іст. стовп з мішенню для влучення спйсом.
диіпіаі ['кхуіпії] п центнер, квінтал (у Великій Британії — 50,8 кг, у США — 45,36 кг, метричний — 100 кг).
диіпіап ['кхуіпіоп] 1. п мед. волйн-ська пропасниця (з приступами на п ’я-тий день); 2. аф мед. п’ятиденний (про пропасницю).
дшпіе$$епсе [кхуіп іезпз] п квінтесенція; суть.
диіпіеззепііаі [,к^Уіпіі'зеп/о1] ай] що є квінтесенцією; основнйй; найістотніший.
диіпіеі(іе) [к\¥іп'іеі] п муз. квінтет.
диіпгїс ['кхуіпіік] аф мат. п’ятого степеня.
диіпйіііоп [к\¥іп'ііЦоп] п мат. квінтильйон.
риіпііп ['к\¥іпііп] п ж. ім'я Куїнтін.
Оиіпііпа ['к\¥іпііпо] п ж. ім'я Ку-їнтіна.
(^иіпііиз ['кхуіп/аз] п ч. ім'я Куїн-шус, Квінтій.
диіпіоіе ['к\¥іпіои1] п муз. квінтоль.
диіпіиріе ['к\¥іпііир1| 1. п 1) п’ятиразова кількість; 2) група з п’ятй чоловік (з п’ятй предметів); 2. аф 1) п’ятиразовий, п’ятикратний; 2) шо складається з п’ятй частйн (предметів); 3) муз. п’ятичастковий (про такт); 3. V збільшувати(ся) у п’ять разів.
диіпіиріеі ['кхуіпдиріїї] п 1) набір
з п’ятй предметів; 2) рі п’ятеро близнят; 3) муз. квінтоль.
Оиіпіиз ['кхуіпіоз] п ч. ім'я Куїнтус, Квінтес.
диір [к\¥ір] 1. п 1) саркастйчне зауваження, ущйпливе слово, шпилька; 2) мудрий вйслів; 3) софізм; гра слів; вйверт, викрутас; 4) щось дйвне; 5) прикраса, дрібнйчка; 2. V ущйпли-во глузувати; робйти колючі (уїдливі) зауваження; висміювати; кепкувати.
диіге ['кхуаіа] 1. п 1) десть (паперу); 2) сфальцьований друкарський аркуш; іп ~з незброшурований, неоп-равлений, в аркушах; 3) хор (тж сіїоіг); 2. V друк, фальцювати; комплектувати блок вкладкою.
риігіпаї ['кхуіппої] п іст. 1) квіри-нал, назва резиденції короля Італії в Рймі; 2) королівський двір (уряд) (на противагу Ватикану); 3) політика уряду.
диігйагу ['к\Уіпіап] ай] законний.
дііігк [к\уо:к] 1. п 1) гра слів, каламбур; 2) дотеп; 3) вйверт, викрутас; хитрощі; химера, вйкрут; 4) розчерк пера, закруток (малюнка); 5) архт. не-велйкий жолобок; 6) галтель; долото каменяра; 7) муз. варіація; 8) розм. курсант льотного учйлища; 2. V 1) каламбурити; 2) глузувати; єхйдствува-ти; говорйти уїдливо; кепкувати, висміювати.
диігку ['к\уз:кі] аф 1) виверткий; спрйтний; удатний; 2) звйвистий, кручений; 3) орнаментований.
дііігі [к\уо:і] 1. п амер. гарапник, канчук; 2. V хльостати (шмагати) гарапником (канчуком, батогом).
диі$1е | к\¥і2І] V зраджувати свою батьківщйну; бути зрадником; діяти по-зрадницькому.
диі$1іп£ ['к\уіх1іі]1 п квіслінг, зрадник.
диіі [к\¥іі] 1. п амер. звільнення, увільнення (з роботи); 2. аф рге сі. вільний; що звільнйвся (від чогось), що здйхався, позбувся (чогось); (о Ье хуєіі ~ оГ зтЬ. щаслйво відкараскатися від когось; іо £еі ~ оГ опе’з сіеЬіз розрахуватися з боргами; 3. V (разі і р. р. циіНесі; амер. розм. циіі) 1) кйдати, залишати; іо ~ опе’з Гатіїу покйнути свою сім’ю; іо ~ іЬе Ьоизе переїхати в інше місце; іо ~ іЬе ріасе залйшйти попереднє місце (роботи тощо); іо ~ іЬе оїїісе залйшйти службу; іо - ійе агту демобілізуватися; 2) звільнятися, ітй у відставку; 3) амер. покйнути, за-кінчйти (заняття тощо), припинйти (роботу); іо ~ а зіе^е зняти облогу; 4) перестати, кйнути, відмовитися; іо ~ зтокіп£ перестати (кйнути) палити; іо ~ зсйооі перестати ходйти до школи, покйнути школу; ~ ійаі! перестань!; ~ уоиг попзепзе! годі теревенити!, годі молоти дурнйці!; 5) віддячувати, від-
диі
197
гаЬ
планувати; іо ~ іоує \уііЬ Ьаіе віддячувати ненавистю за любов; 6) сплачувати (борг); виконувати (обов'язок); 7) позбуватися, звільнятися, позбавлятися, спекатися; 8) поводитися; 9) виправдувати (когось).
Чіііісії [к\¥іІ/] п бот. пирій.
диіісіаіш [ 'кхуіікіеїт] 1. п юр. відмова від права; 2. V відмовлятися від права.
Чііііе [к\уап] абч 1) цілком, зовсім; абсолютно; повністю; І ~ а&гее хуііЬ уои я цілком згодний з вами; іо Ье ~ тІБіакеп глибоко помилятися; 2) майже; до деякої міри; досить; ~ роїііе досить чемно; іо Ье ~ а зиссезз мати чималйй успіх; ~ а 1оп£ Ііте а&о досить давно; ~ а £е\у досить багато, чимало; 3) дійсно, справді, рішуче; іі \уа$ ~ а ригпеу подорож була справді тривала; це була непогана подорож; іі із ~ (Не іЬіп§ це модно; це саме те, що треба; поі ~ ІЬе іЬіпв Іо до це не зовсім пристойно; ой, ~! о, так!; уез, -!, ~ зо! безумовно!, цілком вірно!
риііо ['кі:іои] п геогр. н. м. Кіто.
Чиііз [к\¥і1з] 1. п 1) заміна, компенсація; рівноцінний предмет; 2) відплата, репресалія; 2. аф рге сіл Ю Ье ~ хуіій зтЬ. поквитатися з кимсь, віддячити комусь; \ує аге ~ ми квити; Ю сгу ~ запропонувати примирення; розквитатися; ~! будьмо квити!
фгіШтсе ['кхуііопз] п 1) звільнення (від платежу тощо) ; І) квитанція, роз-пйска; 3) відшкодування, компенсація.
ЧиіПег ['кхуііа] п 1) амер. розм. людйна без вйтримки; людйна, що пасує перед труднощами; 2) боягуз; 3) ледар; прогульник; 4) нарйв на нозі (у копитних); 5) гній.
диіуег ['кхуіуа] 1. п 1) дрож, тремтіння, трепет; 2) тремтіння голосу; 3) сагайдак; < іо Ьауе ап агго\у ІеГі іп опе’з ~ мати щось про запас; а ~ Гиіі оГ сйіідгеп жарт, велйка (багатодітна) сім’я; поі а ~ о£ ап еуеіід оком не моргнути; 2. у 1) дрижати, тремтіти; трепетати; трястйся, трусйтися; 2) викликати дрож (тремтіння); 3) помахувати, тріпотіти (крилами).
диіуегесі ['кичуад] аф 1) з сагайдаком; 2) устромлений у сагайдак.
диіуегїїіі ['к\¥іузїи1] п 1) кількість стріл, що уміщується в сагайдаку; 2) жарт, велйка сім’я.
Чиіуегіп£Іу ['к\¥іузгп]1і] асіу дрижа-чй; з трепетом.
циі уіує [кіґуі.у] фр. хто йде? (окрик вартового); оп ІЬе ~ насторожі, напоготові.
Оиіхоіе ['к\¥ікззі] пліт. Дон Кіхот; перен. донкіхот.
Чиіхоііс [кууїк'зоіік] аф (тж 0.) ДОНКІХОТСЬКИЙ.
фііхоїісаПу [к\¥ік'зо1ікз1і] асіу по---донкіхотському.
диіхоіі$ш ['кхуїкззіїхт] п донкіхотство.
диіхоїгу ['к\¥ікзз1п] див. циіхоїізт.
<]Ш2 [к\¥іг] 1. п 1) насмішник, глу-зівнйк; зубоскал; 2) насмішка, глузування; жарт; містифікація; 3) дивак, чудйло; оригінал; навіжений; 4) дйвна річ; 5) амер. попереднє опйтування; письмова перевірка без підготовки; контрольне опйтування; співбесіда; 6) серія запитань, вікторйна; ~ рго-вгат радіовікторйна; ~ зЬо\у телевік-торйна; 2. у 1) насміхатися, глузувати; жартувати, кепкувати; дражнйти; 2) дивйтися глузлйво (на когось); 3) проводити контрольне опйтування (в класі); проводити усну (письмову) перевірку без підготовки; 4) випйту-вати, розпйтувати (когось про щось).
диігіпазіег ['к\¥іг,та:зіз] п ведучий вікторйни (по радіо, телебаченню).
диіггее [кхуі'гі:] п амер. розм. 1) учасник опйтування; 2) учасник контрольного екзамену.
Чіііхгег [к\Уіга] п 1) глузівнйк, насмішник; 2) зубоскал, скалозуб.
диіггегу ['клуїгап] п глузлйвість; кепкування; зубоскальство.
диіхгісаі ['кхуігікаї] аф 1) глузлй-вий, насмішкуватий; що піддражнює; жартівлйвий; 2) чудакуватий, чудернацький; дйвний; комічний; 3) запй-тливий; ~ Іоок здивований (запйтли-вий) погляд.
Чиіггііі£-£]а$$ ['к\уігп]д1а:з] п монокль.
діюасі ['к\уоижд] ргер лат. щодо, відносно (когось, чогось).
Чиосі [к\уо<і] розм. 1. п в’язнйця, тюрма; 2. V ув’язнювати, садовйти у в’язнйцю.
диогі-соуе ['к\уосікоиу] п розм. тюремник; в’язнйчний наглядач.
дікмШЬеі [ 'к\У0<і1іЬеІ] п лат. 1) рі
схоластйчні дебати з питань богослів’я (філософії); 2) муз. попурі, фантазія.
<іи«мп [к(д¥)оіп] п 1) буд. кутовйй камінь мурування; 2) тех. клин; 3) замок склепіння.
фюіі [кзіі] 1. п 1) метальне кільце (з гострими краями); 2) рі метання кілець (гра); 2. V спорт, метати кільця в ціль.
Чіюшіат ['кхузпдзет] аф лат. ко-лйшній; ~ Ггіепсі колйшній друг.
Оживе! [ Ісузпзіі] п амер. збірний будйнок з гофрованого заліза (тж -Ьиі).
диогит ['кжхгот] п лат. 1) кворум; хує Ьауе а ~ є кворум (для відкриття сесії, з'їзду тощо); 2) юр. кількість мирових суддів, необхідна для роботи сесії суду.
фіоіа ['к\уоиіа] п 1) частка, частйна, квота; 2) мінімальна кількість, необхідна при голосуванні; 3) амер. кількість емігрантів, якйм дозволено в’їзд; 4) ек. квота; ехроП (ітроп) ~ експортна (імпортна) квота.
фюіаЬІе ['к\УоиІоЬ1] аф придатний для цитування; що заслуговує цитування; цитований.
диоіаґіоп [к\уои'1еі/п] п 1) цитата; 2) цитування; 3) фін. котирування, курс; 4) ком. ціна; вартість.
диоіаііоп-тагкз [кхуои'іеі/п'таїкз] п рі лапкй (розділовий знак).
фіоіе [кхуоиі] 1. п розм. 1) цитата; 2) рі лапкй (розділовий знак); 2. у 1) цитувати; наводити чиїсь слова; 2) посилатися (на автора); іо ~ ап іпзіапсе наводити прйклад (звідкись); 3) відкривати лапкй, брати в лапкй; 4) призначати ціну; розцінювати; 5) котирувати.
ЯіюіЬ [к\уои0] у заст.: ~ І (Ье) сказав я (він), промовив.
(]ио<Ьа ['кууоиОа] іпі заст. ірон. справді!, нема чого й казати!
диоіШіап [к\уз'1ідіап] 1. п 1) мед. малярія (з щоденними приступами); 2) щоденна доза (порція); 2. аф 1) щоденний, повсякденний; 2) банальний, звичайний.
діюііепі ['клуоирпі] п 1) мат. частка; відношення; 2) частйна, частка; еіесіога! ~ кількість голосів, потрібна для обрання кандидата; 3) коефіцієнт.
диоїшп ['кхуоиіат] див. диоіа.
К, г [а:] п (рі Кз, г’з [а:х]) 18-та літера англійського алфавіту.
Ка [га:| п міф. Ра (бог сонця у стародавньому Єгипті).
КаЬ [гаеЬ] п ч. ім'я Реб, Раб (зменш, від КоЬегі).
К
КаЬаІ [гз'Ьа:1] п геогр. н. м. Рабат.
гаЬаііпе [ гаеЬзіііп] п іст. велйкий відкладнйй комір.
гаЬаПетепі [гз'Ьаеїтзпі] п мат. поворот (у площині проекції).
гаЬЬеІ ['гаеЬи] 1. п 1) канавка, жо
лобок, шпунт, паз; гніздо; 2) фальц; 3) копальня, руднйк; < ~ Іесі^е буд. стулка (дверей, вікна); ~ ріапе зензубель (рубанок); 2. у тех. 1) шпунтувати; 2) фальцювати.
гаЬЬі [ гжЬаі] п (рі тж гаЬЬіе$
КаЬ
198
гас
['гаеЬаіг]) 1) рабин; 2) бібл. учитель; 3) талмудйст.
КаЬЬіе ['гаеЬі] п ч. ім'я Реббі, Раббі (зменш, від ЕоЬегі).
гаЬЬіп ['гаеЬіп] див. гаЬЬі.
гаЬЬіпаіе [ 'гзеЬіпіі] п 1) сан рабина; 2) збірн. рабини.
КаЬЬіпіс [гае'Ьіпік] п лінгв. середньовічний варіант староєврейської мови.
гаЬЬіпісаІ [гае'ЬішкоІ] асі] 1) рабйн-ський; 2) талмудистський; 3) що стосується середньовічного варіанта староєврейської мови.
гаЬЬіпіві ['гзеЬшізі] п талмудйст.
гаЬЬіі ['гаеЬіі] 1. п 1) кріль, кролик; 2) кроляче хутро; 3) розм. заєць, зайчик; 4) перен. боягуз; боязка людйна; 5) розм. новачок; кепський (слабкйй) гравець (у теніс, крикет), 6) амер. розм. зелений салат (тж ~ £оод); 7) контейнер пневмопошти; < рипсй удар у потйлицю (бокс), іо Ьгеед Ііке ~8 швйдко плодйтися; 2. V 1) полювати на кроликів (зайців); ставити капкани на кроликів (зайців); 2) горнутися (притискатися) одйн до одного; 3. іпі груб, матері його ковінька!
гаЬЬіі-Ьгееііег ['гаеЬіі,Ьгі:сіо] п кро-лівнйк.
гаЬЬіі-Ьигпж ['гаеЬіі,Ьлгои] п кроляча нора.
гаЬЬИег ['гаеЬііо] п 1) мислйвець на кроликів (зайців); 2) собака для полювання на кроликів (зайців).
гаЬЬИ-Геуег ['гаеЬіі,£і:уо] п мед. туляремія.
гаЬЬіі-ЛвІї ['гаеЬііГі/] п іхт. химера.
гаЬЬіі-ііеаґіесІ ['гаеЬіі'Ьа:ікі] аф боягузливий, боязкйй, полохлйвий.
гаЬЬіі-ЬоІе [ 'гаеЬііЬоиІ] п кроляча нора.
гаЬЬИ-Ііиісії ['гаеЬіійлі/] п клітка для кролів.
гаЬЬИгу ['гаеЬііп] п кролятник; сажок для кролів.
гаЬЬИ-іуаггеп [ 'гаеЬіі, \уогіп] п І) кролятник; сажок для кролів; 2) перен. мурашник.
гаЬЬИу ['гаеЬііі] аф 1) що кишйть кролями (зайцями) (про місцевість), 2) схожий на кроля; кролячий.
гаЬЬІе ['гаеЬІ] 1. п 1) натовп; 2) (іке ~) знев. набрід, потолоч; голота, чернь; 3) купа, стовпище; 4) набір слів, дурнйці; 5) кочерга; 6) тех. механічна мішалка (в печі)’, 7) скребачка; < ~ гоивег знев. демагог; підбурювач; 2. V 1) розграбовувати; чинйти самосуд (про дії натовпу); 2) тех. перегрібати; шурувати; 3) бурмотати; патякати; 4) вибовкувати (тж ~ оГГ, ~ оиі, ~ ґогій); 5) працювати абйяк; робйти похапки.
гаЬЬІешепі ['гаеЬІтопі] п 1) натовп; 2) бешкетування; шумна і задйрлива поведінка; розгардіяш.
гаЬЬІег ['гаеЬІо] п кочерга, шурнйк.
КаЬе1аі$іап [,гаеЬі'1еігюп] аф літ. у стйлі Рабле.
гаЬігі ['гаеЬід] аф 1) скажений, хворий на водобоязнь; ~ бо§ скажений собака; 2) божевільний; шалений; знавіснілий; страшенний; ~ геасііопагіев запеклі реакціонери; ~ іееіоіаііег затятий прихйльник заборони алкогольних напоїв.
гаЬіШіу [го'Ьісіїіі] п 1) сказ, водобоязнь; 2) лють, нестямність.
гаЬіев ['геіЬі:х] п мед., вет. сказ, водобоязнь.
гассооп [го'кигп] див. гасооп.
гасе [геїв] 1. п 1) змагання з бігу; біг на швйдкість; перегони; гонки; Ьитріп£ ~ гонки з нарізним стартом (велоспорт)', сігсиіі ~ кільцева гонка (велоспорт)', сго88-соипігу ~ а) велокрос; б) біг на пересіченій місцевості; епбигапсе ~ перегони на витривалість (веслування)', Гоиг (еі§йі) ~ перегони четвірок (вісімок) (веслування) ', іитріп£ ~ біг із стрибками (лижі)', тапу-8іа§е ~ багатоетапна гонка (велоспорт)', тібсіїе бівіапсе (гиппіп§) ~ біг на середні дистанції; тоіог-расеб ~ гонки за лідером (велоспорт)', раігеб ~ парна гонка (велоспорт)', раігої ~ патрульна гонка (велоспорт)', роіпі-іо-роіпі ~ гонка за очковою системою; ригвиіі ~ гонка переслідування (велоспорт)', весгеі--гоиіе ~ гонка із закрйтим фінішем (велоспорт)', їо гип а ~ \уіій 8гпЬ. бігати наввйпередки з кимсь; ~ а^аіпві ііте а) біг на час; б) гонка на час (велоспорт)', 2) рі перегони, скачки; іо §о іо ~8 ходйти на скачки; 3) спорт, дистанція; 4) термінова робота; 5) життєвий шлях; Ьіз ~ із пеагіу гип (оуєг) його життєвий шлях майже закінчйв-ся; 6) гонка; погоня; агтатепів ~ гонка озброєнь; а ~ Гог ро\уег боротьба за владу; 7) швидкйй рух; швидка хода; швидка течія, бистрина; 8) ав. потік струменя за гвинтом; 9) канап, лоток; 10) тех. обойма; 11) раса; лчіїюиі бівііпсііоп а8 іо ~ без розрізнення раси; 12) потбмство, нащадки; 13) рід, плем’я, народ; ійе Китай ~ рід людськйй, людство; 14) походження; 15) порода; сорт; ігие іо ~ породистий (про собаку тощо); іо ргобисе а пє\у ~ оГ роіаіоев вйвести новйй сорт картоплі; 16) особлйвий аромат; неповторний стиль; особлйва манера; ~ оГ\уіпє букет вина; 17) корінь (імбиру); 2. аф 1) расовий; національний; ~ йаігеб расова (національна) ворожнеча; 2) негритянський; шо стосується взаємин негрів і білих; ~ гіоі негритянський погром; іке ~ І88ие (ргоЬІет, циезііоп) негритянське питання; 3) родбвйй; ~ геасіег радіокоментатор перегонів; ~ виісібе вимирання народу через штучне зниження народжуваності; 3. V 1) змагатися у швидкості; брати участь у пе-
регбнах; 2) грати на перегонах; 3) захоплюватися скачками, перегонами; 4) мчати, гнати(ся); швйдко просуватися, 5) давати повний газ; набирати швйдкість; 6) подряпати; розрізати, порізати; 7) знйщити; □ ~ акмі£ мчати щосйли; ~ а^ау програти на перегонах; < іо ~ а ЬіП ійгои^іі іке Ноизе парл. спішно провестй законопроект через парламент.
гасе-саг<1 [ геі8ка;сі] п програма перегонів.
гасе-соигее ['геі8ко:8] п 1) іподром;
2) бігова доріжка; 3) трек.
гасе-<1ау [геїзсіеі] п день скачок.
гасе-1іаіге<1 [ 'геі8,Ьеііпсі] п расова (національна) ворожнеча.
гасе-іюгае [геі8Ііо:8] п скаковий кінь.
гасешагїоп [, гаєві'глеі/п] п 1) гроно (винограду); 2) вирощування винограду.
гасеше [го'ві.гп] п бот. гроно, кй-тиця.
гасе-тееііп£ ['геів,ті:ііі]] п день скачок (перегонів); скачки, перегони.
гасетіс [го'ві:тік] аф виноградний; ~ асіб хім. виноградна кислота.
гасетове ['гаєвітоив] аф гроновйд-ний, китицевйдний.
гасетиіе [ 'гае8іт)и:1] п бот. неве-лйке гроно.
гасег [ геїво] п 1) гонщик; 2) ска-ковйй (біговйй) кінь; скакун, рисак; 3) гоночне судно, гоночна яхта; 4) гоночний автомобіль; 5) швидкохідний корабель; 6) тех. кільце підшйпника; 7) зоол. полоз; Ьіаск ~ пблоз-удав.
гасе-виісібе [ 'геїв,в]иіваіб] п вимирання (вйродження) народу.
гасе-ігаск ['геївігаєк] див. гасе--соигве.
гасе->¥ау ['гєів\уєі] п амер. 1) ел. канал для внутрішнього прокладання кабелів; 2) гідр, канал для підведення (відведення) водй.
гасЬ(е) [гаеі/] п лягавий (собака).
Касіїеі ['геїі/оі] п ж. ім'я 1) Рейчел, Речел; 2) бібл. Рахіль.
гасіїідев [ 'геїкібі:х] рі від гасйіз.
гаскіШап [гае'кісіїоп] аф анат. хребетний.
Каскіе [геїф] п ж. ім'я Рейчі (зменш, від Касйеі).
гасіїів ['геїків] п (рі гаскіс1е8) 1) анат. хребет; 2) бот. остюк, ость.
гасіїіііс [гае'кііік] аф мед. рахітичний.
гасіїііів [гае'каїіїв) п мед. рахіт.
гасіаі І'геїрі] аф 1) расовий; національний; - ГПІПОГІІІЄ8 расові (національні) меншйни; 2) расйстський, расовий; ~ сіізсгітіпаііоп расова дискримінація; - рге]исІісе расйстські упередження.
гасіаіівш ['геїріїит) п расизм, гасіаііві ['геї/оіізі] п расист.
гас
199
гасі
гасіп£ [ геїзії]] 1. п 1) змагання у швидкості; Ьоа( ~ веслові гонки; Гооі - біг на швидкість; когае ~ перегони, скачки; 2) гра на перегонах; 3) тех. розгін (двигуна)', ~ соїоигз кольорй жокея; 2. аф 1) що стосується скачок (перегонів); ~ тап завсідник тоталізатора; 2) гоночний; ~ саг гоночний автомобіль.
гасіяп ['геїзігт] п 1) расизм; 2) расова дискримінація.
гасізі ['геїзізС] п расйст.
гаск [гзек] 1. п 1) годівнйця; ясла; 2) вішалка (з крючками)’, 3) полйця; стелаж; сітка для речей (у залізничних вагонах тощо); 4) підставка, підпора; стояк; каркас; рама; козли; штатйв; 5) решітка; 6) мор. сітка на стіл (під час хитавиці); 7) гірн. рудопромивнйй апарат; 8) тех. зубчаста рейка; 9) друк. реал; 10) ав. бомботримач; 11) іст. дй-ба; колода; 12) катування, мордування; тортури; іо рш 8іпЬ. оп іке ~ катувати когось; 13) хмари, що пливуть; 14) поет, легкйй слід; ледь помітна ознака; 15) руйнування; загйбель; іо §о іо ~ апд гиіп зруйнуватися; загй-нути; 16) інохідь; 4- - апд ріпіоп тех. механізм рейкової передачі; ~ )аск рейковий домкрат; ~ апб тап^ег розм. марнотратство; безгосподарність; аі ~ апб тап^ег як сир у маслі; ~ гаіїхуау зубчаста залізнйця; 2. V 1) класти на полйцю (в сітку) (у залізничному вагоні тощо); 2) розкладати на стелажі (на стенді); 3) класти сіно в ясла (в го-дівнйцю); 4) прив’язувати коня (біля ясел); 5) тех. пересувати за допомогою зубчастої рейки; 6) заводити літак у крутйй віраж; 7) мучити, катувати; 8) змушувати працювати надмірно, виснажувати; 9) експлуатувати; обдирати, оббирати; іо ~ іепапіз лупити з орендарів надто високу плату; 10) мчати (про хмари); 11) ітй інохіддю; 12) зціджувати (вино тощо) (тж ~ оЯ).
гаскаЬопез [ 'гжкоЬоипг] п розм. худа людйна, «шкіра й кісткй».
гаскеі ['гаекіі] 1. п 1) ракетка (для спортивних ігор); 2) шум, гамір; гуркіт; іо таке а ~ а) шуміти, галасувати, репетувати; б) грюкати; іо кіск ир а ~ зчинйти галас, затіяти скандал; 3) розгул; пиятйка; легковажне, дозвільне життя; іо 2° оп іке ~ вестй розгульний спосіб життя; віддаватися розвагам; 4) (іке ~) напруження, випробування; 5) амер. обман, шахрайство, афера; 6) шантаж, вимагання, здйрство; рекет; 7) амер. розм. легкйй заробіток; 8) жарт, заняття, робота; хукаі’з уоиг ~? чим ви займаєтеся?; 9) амер. сніговйй мокасйн, снігоступ; 10) дерев’яний болотний чере-вйк; іо 8іапб іке ~ а) розплачуватися; б) витрймувати випробування; І ат £Є((іп£ іоо оіб іо зіапб (ке ~ я для
цього надто старйй; 2. V 1) шуміти, гриміти; гуркати; грюкати; галасувати; 2) загуляти, запиячити; вестй розгульне життя (тж ~ аЬоиі); 3) заважати (комусь) шумом; порушувати (тишу, спокій).
гаскеіеег [,гжкі'ііа] 1. п амер. 1) рекетйр, бандйт-вимагач, здйрник; професіональний шантажйст; 2) шахрай, крутій, аферйст; 2. V амер. 1) вимагати (гроші); шантажувати; 2) займатися аферами; 3) бути бандйтом (гангстером, рекетйром).
гаскеіеегіпз [,гаекіЧюпт)] п амер. 1) вимагання; здйрство; шантаж; 2) шахрайство; афера; 3) бандитйзм, участь у банді; карна діяльність (орган ізована); 4) політйчний підкуп і терор (тж роїііісаі ~).
гаскеі8 ['гжкііз] п рід тенісу.
гаскеіу ['гаекііі] аф 1) шумний; безладний; 2) веселий, розгульний; легковажний; дозвільний; іо Іеаб а -ІіГе вестй розгульне життя.
гаскіпз ['гавкгд] аф 1) болісний, нестерпний; - кеабаске нестерпний головнйй біль; 2) надмірний, непосильний (про податок тощо); < ~ Гіге військ, поздовжній вогонь; ~ расе інохідь.
гаск-гаіі [ 'гаекгеїі] п зубчаста рейка.
гаск-гепі ['гаекгепі] 1. п 1) надмірна орендна (квартйрна) плата; 2) здйрство; 2. V 1) брати надмірну орендну (квартйрну) плату; 2) оббирати, обдирати.
гаск-Міее! [ гаек\уі:1] п зубчасте колесо.
гасопіеиг [,гзекоп'іо:] п фр. гарний розповідач.
гасооп [га'кшп] п 1) зоол. єнот; 2) хутро єнота; ~ соаі єнотова шуба (дублянка).
гасдиеі ['гаекіі] п 1) шум, гамір; гуркіт; 2) розгул, пиятйка.
гасу ['геі8і] аф 1) характерний; що зберіг природний смак; що зберіг слідй свого походження; ~ Пауоиг характерний смак; 2) свіжий (про продукти); 3) що має букет (про вино); запашнйй; 4) міцнйй, гострий (про запах тощо); 5) пряний; пікантний (про сир тощо); 6) живйй, жвавий, енергійний; 7) яскравий, колорйтний; 8) чистокровний, породистий; 9) амер. похітлйвий, хтйвий; ~ оГ (ке 8оі1 а) простонародний; б) яскравий, колорйтний (про мову).
гад [гаесі] п 1) фіз. рад; 2) (скор. від гадіи8) радіус; 3) (скор. від гасіісаі) початок; основнйй прйнцип; корінь (слова).
гадатеігу [го'скетпп] п тех. радіолокація для відвернення зіткнення.
гадаг | геїсіз, 'геїсіа:] 1. п (скор. від гасііо с!е(ес(іоп апсі гап§іп§) 1) радіолокатор, радар; радіолокаційна стан
ція; зоипсі ~ акустйчна локаційна станція; 2) радіолокація; 2. аф радіолокаційний, радарний; ~ Ьаггіег рубіж радіолокаційного вйявлення; ~ Ьеасоп радіолокаційний маяк; ~ Ьеат спрямований промінь радіолокатора; ~ десерііоп а) пасйвні радіолокаційні перешкоди; б) протирадіолокаційне маскування; ~ каіі розм. досяжність радіолокаційної станції; ~ котіп§ радіолокаційне самонаведення; ~ іт-типі(у перешкодозахйщеність; ~ орег-а(ог оператор радіолокаційної установки, радіометрйст; ~ ріскеі а) радіолокаційний дозір; б) літак (корабель) радіолокаційного дозору; ~ рго(ес(іоп радіолокаційний захист; ~ зііепсе обмеження роботи радіолокаційних станцій; ~ 8(а(іоп радіолокаційна станція; ~ (еііег амер. телефоніст радіолокаційної станції; - (гапзтіиег радіолокаційний передавач; ~ \уагпіп§ радіолокаційне вйявлення.
гжіаппап ['гекіатжп] п (р/гадагтеп [-теп]) оператор радіолокаційної установки.
КадсІіГГ ['гждкіїі] п ч. ім'я Радкліф. гаМІе ['гжсіі] 1. п 1) жердйна;
2)	пліт, тин; 2. V переплітати, сплітати.
га<1<11е<1 [ 'гаесіїсі] аф 1) збйтий з пан-телйку, спантелйчений; а ~ оїд тап безтямний старйй; 2) зруйнований; зношений; 3) розм. п’яний; 4) с. г. мічений вохрою (про худобу); < ~ гат с. г. баран-пробник.
Ка<1Гог<1 ['гаесИасі] п ч. ім’я Рад форд, гагііас ['геїдіаек] п фіз. радіак (дозиметричний прилад); ~ де(есіог радіометр.
гаШастеіег [,генії'аектйз] п фіз. до-зйметр.
гадіаі ['геїсЦзІ] аф 1) радіальний; променевий; зіркоподібний; ~ уеіосйу фіз. радіальна швйдкість; 2) анат. променевий; ~ агіегу променева артерія.
гадіап ['гекірп] п мат. радіан.
гаШапсе ['гекірпз] п 1) сяяння;
2) перен. пишнота, блиск; іп Гиіі ~ оГ Ьеаиіу у блйску красй, сяючи красою; ~ оГ §1огу ореол слави; 3) променйс-тість; 4) фіз. енергетйчна яскравість.
гадіапсу ['гекірпзі] див. гадіапсе.
гадіапі ['геїдрпі] 1. п 1) фіз. джерело світла (тепла, випромінювання); 2) астр. джерело потоку метеорів, радіант; 2. аф 1) сяючий; блискучий; сонцесяйний, променйстий; ~ Ьеаи(у сліпуча краса; ~ §ет8 сяючі коштовні камені; ~ іп(е11і§епсе блискучий розум; ~ тогпіп£ сонячний ранок; ~ 8тіІе променйста посмішка; - м4(к ]оу сяючи від радості; ~ \уі(к уои(к в сяйві юності; 2) променйстий; - кеа(іп£ променйсте опалення; 3) що випромінює.
гасі
200
гагі
гадіаіе І [ 'гекіш] асі] променйстий; що розходиться променями.
гаШаіе II ['геїдіеіі] V 1) випромінювати (світло, тепло); 2) випромінюватися; 3) сяяти, променйтися; 4) розходитися променями; виходити з однієї точки (про лінії, промені); 5) пошйрювати.
гасііаіесі ['геїсІїеНісІ] див. гасііасе І.
гасііаііпз ['геїсіїеіігд] асі] 1) що випромінює; 2) променйстий; 3) радіальний.
гагііаііоп [,гекіі'еі/п] асі] 1) фіз. випромінювання, радіація; аіотіс ~ ядерне випромінювання, атомна радіація; 2) опромінювання; іо адтіпізіег ~ опромінювати; іо ехрозе іо ~ піддавати опромінюванню; 3) сяяння; ~ оГ Ьарріпе88 випромінювання щастя; сяяння від щастя; 4) радіальне розташування; розходження з центру у вй-гляді променів; < ~ Ьаггіег захист від радіації; ~ сіїетізігу радіаційна хімія; хімія радіоактйвних речовіїн; ~ батане ураження радіоактйвним випромінюванням; ~ до8е (бо8а§е) доза радіоак-тйвного опромінення; ~ сіозітеіег (бе-іесііоп іпзігитепі, 8игуеу теіег) дозйметр; ~ іїахагб радіоактйвна небезпека; ~ іпіеп8ііу (8ігеп£іії) рівень радіації, інтенсйвність радіоактйвного випромінювання; ~ топііог а) дози-метрйст; б) дозйметр; ~ ге8І8іапсе захист від радіоактйвного випромінювання; ~ 8аГеіу ієуєі а) допустйма інтенсйвність радіації; б) допустйма доза опромінення; ~ 8Іскпе88 (тогЬіб-ііу) променева хвороба; ~ іоіегапсе допустйма доза опромінення.
гаШаііуе ['геїбіоііу] аф 1) що випромінює; 2) радіаційний.
гаШаіог [ 'геїбіеіЮ] п 1) тех. батарея (опалення); радіатор; 2) фіз. випромінювач; ~ оГ 8оипб а) джерело звуку; б) гучномовець.
гасіісаі ['гаебікзі] І. п 1) (тж К.) пол. радикал; 2) мат. знак кореня (тж ~ 8І£П); 3) мат. корінь (числа); 4) хім. радикал; 5) початок, основнйй прйн-цип, основа (основ); 6) лінгв. корінь (слова); 2. аф 1) коріннйй, основнйй; ~ ргіпсіріе основнйй прйнцип; 2) повний; радикальний; фундаментальний; ~ сиге повне вйлікування; ~ геГогт радикальна реформа; 3) природний; одвічний; первісний; 4) лінгв. кореневий; ~ уо\ує1 коренева голосна; 5) мат. що стосується кореня; ~ 8І§п знак кореня; 6) мат. радикальний; ~ ахІ8 радикальна вісь; 7) бот. кореневий; 8) пол. радикальний, лівий; ~ уіє\¥8 радикальні переконання; 9) (К.) якйй належить до радикалів, радикальний.
гасіісаіізіп ['гаебікоііхт] п пол. радикалізм.
гадісаШу [,гжбі'кае1іїі] п радикальність.
гасіісаііу Ггаебіко1і| асіу 1) у своїй
основі; Еп£іі8іі І8 ~ а Сегтапіс 1ап§иа§е англійська мова належить до групи германських мов; 2) повністю, абсолютно; докорінно; радикально; ~ ті8-іакеп якйй глйбоко помиляється.
гаЛісаші [,гаесії каепб] п мат. підкореневе число; підкореневе вйражен-ня.
гаШсаіе ['гаебікек] у укорінювати.
га<1ісаіе<1 [гаебікеНіб] аф укорінений; що пустйв коріння.
га<1ісе$ [ 'геібі8І:г] рі від габіх.
габісіе ['гаесіїкі] п 1) анат. початкове розгалуження нерва (вени); 2) бот. зародковий корінь; первісний корінець.
гасііі ['геїсіїаі] рі від габіи8.
габіо ['геїбіои] 1. п 1) радіо; І Ьеагб ії оп ііїе ~ я почув це по радіо; 2) радіомовлення; 3) радіограма; іо гєсєіує а ~ одержати радіограму; 4) радіоприймач; роїІаЬІе ~ портатйвний радіоприймач; 2. аф що стосується радіо (радіомовлення, радіозв’язку); ~ аегіаі радіоантена; ~ аіеп військ, готовність радіостанції до роботи; ~ атаіеиг ра-діолюбйтель; ~ аппоипсег дйктор радіо; ~ азігопоту радіоастрономія; ~ Ьеасоп радіомаяк; ~ Ьеат радіопромінь; ~ Ьеат ігап8тіпіп£ 8іаііоп передавальна радіостанція спрямованої дії; ~ Ьеагіп§ радіопеленг; ~ ЬотЬ військ, бомба з радіодетонатором; ~ Ьгаіп а) електрбн-но-обчйслювальна машйна; б) радіолокаційна апаратура управління; ~ саЬіп радіорубка; ~ саіі радіопозивнйй, радіосигнал; ~ сіїаппеї канал (лінія) радіозв’язку; ~ соттипісаіїоп радіозв’язок; ~ сотра88 радіокомпас, радіопеленгатор; ~ сопїасі радіозв’язок; ~ бесерііоп військ, радіодезінформація; радіообман; ~ беіесіїоп військ, радіотехнічна розвідка; ~ бігесіїоп Гшбег військ, радіопеленгатор; ~ бігесіїоп йпбіп£ військ, радіопеленгація; ~ еп^іп-еегіп£ радіотехніка; ~ ГасіііГу радіозасіб зв’язку (навігації); ~ Ггециепсу радіочастота; ~ Ьапб8еС портатйвна радіостанція; - Ьотіп£ Ьеасоп ав. привод-нйй радіомаяк; ~ Ьоизе мор. радіорубка; ~ іп(е11і§епсе військ, радіорозвідка; перехоплення радіопередач протйвника; ~ іпгегсерї радіоперехоплення; ~ іаттіп£ глушіння радіопередачі; ~ ІО£ журнал радіозв’язку; ~ топіїогіп£ а) радіопідслухбвування; б) контроль роботи своїх радіостанцій; ~ пег радіомережа; ~ пеіу/огк радіомережа; ~ пауі^аіїоп військ, повітряна радіонавігація; ~ рісшге8 телебачення; ~ ріау радіовистава; ~ ро8іїіоп іїпбіп§ військ, радіопеленгація; ~ ргосебиге порядок радіозв’язку; ~ гєсєіуєг приймальна радіостанція; ~ гераіг ремонт радіообладнання; ~ ге8І8іам захйще-ний від радіоактйвного опромінювання; ~ 8е( а) радіоприймач; б) рація; ~ 8і§п радіосигнал; ~ 8І1епсе військ, ра-
діомовчання; ~ зресігшп діапазон частот для радіо і телебачення; ~ $гаг астр. радіозірка; ~ 8іа(іоп радіостанція; ~ іоисії радіозв’язок; ~ со\уєг радіощогла, радіовйшка; ~ \уаг£аге військ, ра-діовійна; бойове застосування радіотехнічних засобів; ~ \уауе8 радіохвилі; 3. у передавати по радіо; надсилати радіограму; радйрувати.
гаЛіо-асііуе [геїбюи'аекіїу] аф ра-діоактйвний; Ьі§Ь1у ~ високорадіоак-тйвний; ~ агеа ділянка радіоактйвного зараження; ~ сопіатіпапі військ, бойова радіоактйвна речовина; ~ бесау радіоактйвний розпад; ~ беро8Й8 ра-діоактйвні продукти ядерного вйбуху; ~ Гаїїоиі радіоактйвні опади; ~ таіегіаі радіоактйвна речовина; ~ \уа8іе радіоактйвні відходи.
гаШоасіІуе-сопіаіпіпаіесі [ геїбіои-'аекпукопЧаетіпенкі] аф заражений ра-діоактйвними речовйнами.
га<1іо-асііуііу ['геїбюиаекЧіУіП] п ра-діоактйвність.
гадіоЬгоадсаБІ [ 'геїдюи 'Ьго:бка:8І] І. п 1) радіопередача; 2) радіомовлення; 2. у передавати по радіо; здійснювати радіомовлення.
гаШосагЬоп [,геісііои'ка:Ьоп] п хім. радіоактйвний ізотоп вуглецю; ~ баіїп§ датування радіовуглецевим методом.
га<1іосііеіпі$ігу ['геісіїои'кеті8(гі] п радіохімія.
гадіо-сопіатіпайоп [ гекіїоикоп, їае-ті'пеї/п] п забруднення (зараження) радіоактйвними речовйнами; радіоактйвна контамінація.
га<1іо-сопіго11е<1 [ 'гекіюикоп Чгоиіб] аф керований по радіо.
гаШоїіеіесіог ['гекіїоисії'іекіо] п радіолокатор; радіолокаційна станція.
гасііо<1іа£по$і$ ['геідіои4баюд'пои8і8] п мед. рентгенодіагностика.
гадіоесію [,геібюи'екои] п радіоехо, відбйтий радіосигнал.
гаЛіо-еІеіпепі ['геїсіїои'еіїтапС) п хім. радіоактйвний елемент.
гасііоехаїпіпаііоп [ 'геїдіошд, хаеті-'пеі/п] п тех. рентгеноскопія (матеріалу).
га(ііо£епеііс$ ['гекіїоибзі'пеіїк8] п радіогенетика; вйвчення вплйву опромінення на спадковість’.
га<1іо£епіс ['геїсіїои'сізепікі аф 1) фіз. радіогенний; радіоактйвного походження; 2) зручний для передачі по радіо.
га<1іо£опіоіпеіег ['геїбюи^доипі-'отіїо] п радіопеленгатор.
га<1іо£опіоіпе<гу ['гекііои,доипі'зті-Іп] п радіопеленгація.
гаШо^гаш ['гекііоидгает| п 1) радіограма; 2) рентгенограма; рентгенівський знімок; 3) радіола.
га(1іо-§гаторІіопе [ геїсіїои'дгаегпо-Гоип] п радіола.
гасііо£гаріі ['геїсіїоидга :Г]	1. п
гад
201
гаГ
рентгенограма; рентгенівський знімок; 2. V робйти рентгенівський знімок.
гадіозгаріїег [лекії'одгоЬ] п рентгенолог.
гаШо£гар1іу [, ге ід і' од гой] п радіографія, рентгенографія.
гадю-£шіпег [,геідюи'длпо] п ав. стріл ець-радйст.
гадіоізоіоре [,геідюи'аі8оиІоир] п радіоактивний ізотоп; штучний ізотоп.
гадіоіііе ['геїдюиіаіі] п геол. радіо-літ.
гаШоІосаііоп ['геїдюиіои'кеї/п] п радіолокація.
гадіоіосаіог ['гекіїоиіои'кеїіо] п радіолокатор.
гаШо1О£Іса1 [декіїои'кхізікді] асі] 1) радіологічний; рентгенологічний; ~ аррагаШз рентгенівський апарат; ~ ех-ріогаііоп рентгенологічне дослідження; 2) радіоактйвний; що стосується радіації (випромінювання); ~ а^епі радіоактивна речовина; ~ сопіатіпаСіоп радіоактивне зараження; ~ деСесііоп дозиметрйчний контроль; - Гаїїоиі а) випадання радіоактивних опадів; б) радіоактивні опади; ~ Нагаре! а) променеве ураження; б) радіологічна небезпека; ~ топііог дозиметрйст; ~ \уаг-Гаге а) радіологічна війна; б) застосування бойовйх радіоактйвних речо-вйн; ~ \¥еароп радіологічна зброя; бойові радіоактивні речовйни.
га(1І0І0£І£І [,геіді'о1асізі8І] п 1) радіолог; рентгенолог; 2) фахівець з питань променевої енергії.
гаШоІову [угеідГоЬдзі] п радіологія, рентгенологія.
гадіоіисепі ['гекіїои'ішзпі] аф фіз. що (частково) пропускає рентгенівське проміння.
гаШошап [геїдюитаеп] п (рі габіо-теп [-теп]) радйст, радіотехнік.
гайіотеіаІІо^гарЬу [ 'гекііои,теі9'1о-дгаГі] п тех. рентгенографія металів.
гадіошеіеоговгарЬ	[ 'геїдюи-
'ті:і]агадга:Л п радіозонд, радіометеорограф.
гаШотеіег [декії'отйо] п фіз. радіометр.
гаЛіотеґгу [декії'отіїп] п фіз. радіометрія.
га(1іоіпо¥Іе$ ['гекііои'ти:уіг] п телекіно; телевізійна передача фільмів.
га<1іоіііс$ [,генії'опіка] п рі (вжив, як 5іп%) радіоелектроніка.
гагііо-орегаїог ['гекііои,орогейо] п радіооператор; ~ §иппег ав. стріл ець--радйст.
гадіор ['гекіїор] п амер. розм. радйст.
гадіорасйу [,геідюи'рае8ііі] п фіз. непронйкливість для випромінювання.
гадіорЬаге ['гекіїоиГєо] п радіомаяк.
гаШорЬопе ['геїдюиГоип] п радіотелефон.
гадіорЬоіо ['геїдюиТоиІои] п радіо-
фототелеграма; фото, передане по більдапарату.
гаШорЬоОДгарІїу [ 'гекіїоиЬі 'одгоії] п передача зображення по радіо.
гадіорЬоіоІишіпезсепсе [ 'геїдюи Тои-ЮиДи:ті'пе8П8] п фіз. радіофотолюмі-несценція.
га<1іорго$ресіііі£	[ 'геїдюирго 'зрек-
Пд] п геол. радіорозвідка.
гадіодиіеі ['геідюи'к\уаіоі] аф що не створює радіоперешкод.
га<ііо$сору [, генії'озкорі] п радіоскопія, рентгеноскопія.
га<ііо$еп$ііі¥е [,гекііои'8еп8і1іу] аф мед. чутлйвий до променевої енергії; що піддається лікуванню рентгеном.
гадіозопде ['гекіїоизопд] п метеор. радіозонд.
гадіоіесЬпісз [деідюиЧекпікз] п рі (вжив, як зіп§) радіотехніка.
га<1іо-іе1е£гаіп ['геїдюиЧеІідгает] п радіотелеграма.
га<1іо<е1е£гарІі ['геніїои'СеІідга.Г] п радіотелеграф.
га<1іо-іе1е£гар1іу ['гекіїоиіі'ІедгаГі] п радіотелеграфія.
гадіо-іеІерЬопе ['геїдюиЧеІгідип] п радіотелефон.
гаШоіеІерЬопіс [ 'геїдюиїек Тоишк] аф радіотелефонний.
га<1іо-<1іегареиііс$ ['геідіои,0его-'рІшйкз] див. гадіо-ікегару.
гаШо-ікегару ['геніїои'Оегарі] пмед. радіотерапія; лікування рентгенівським промінням (радієм); рентгенотерапія.
гаШоіІіеппу [угеідюи'0а:ті] п мед. лікування променйстим теплом; лікувальне застосування короткохвильовйх апаратів.
гаШоіЬогішп [,геісііои'0о:п9т] п хім. радіоторій.
гадіоігаіїіс ['геїдюи.ігаейк] п радіообмін, радіопередача.
гайіоігісіап [,геідюи'й*і/п] п радіотехнік.
гадіоуізіоп ['геїдюи'уїзп] п телебачення; ~ рго§гатте навчальна телепередача.
гайізії ['гаеді/] п бот. редйска.
гадіит ['геїфат] п хім. радій; ~ йіегару (ігеаїтет) мед. радіотерапія, лікування радієм.
га<1іиіпІ2е ['гекЦзтаїг] V мед. лікувати радієм; опромінювати (пухлину).
га<1ііі$ [ 'геїсЦаз] п (рі тж гадіі) 1) ра- * діус; 2) площа; район; межі; хуіЙііп Йіе ~ оГ кпохуіеб^е у межах знань; оиізіде іке ~ оГ опе’з сарасііу за межами чиїхось можлйвостей; ~ оГ асгіоп військ. радіус дії; ~ о£ дезігисііоп військ, радіус руйнування; 3) анат. променева кістка; 4) лімб; 5) спйця (колеса); 6) тех. закруглення; 7) тех. вйліт (стріли крана); < ~ уєсіог мат., астр. радіус-век-тор.
гайіх ['геїдікз] п (рі гадісез, гадіхез)
1) корінь (рослини); 2) корінь (слова); 3) перен. джерело; корінь (зла тощо); 4) мат. основа системи чйслення.
КадпогзЬіге [ гаедпа/іа] п геогр. н. Радноршир (графство Уельсу).
гадоше ['геїдоит] п ав. 1) обтічник радіолокаційної антени; 2) легке надувне укриття для радіолокаційної станції.
гадоп ['геїдоп] п хім. радон.
гасйуаг ['гаедхуо:] п військ. 1) радіологічна війна; 2) застосування бойовйх радіоактйвних речовйн.
Кае [геї] п ж. ім'я Рей (зменш, від Касйеі).
КаГ [гае£] п ч. ім'я Реф (зменш, від Карйаеі).
КаГаеІ ['гаеГеюІ] п ч. ім'я Рафейєл.
гаГаїе [гаТагІ] п військ. 1) розм. шквальний вогонь; 2) обстріл; вогневий напад.
КаГе [геі£] п ч. ім'я Рейф (зменш, від Каїрй, Карйаеі).
КаГГ [гге£| п ч. ім'я Реф (зменш, від Карйаеі).
гай* [гае£] п 1) збірн. покидьки суспільства; набрід; потолоч; 2) покидь; пропаща людйна; 3) розм. погань, мотлох, сміття; 4) розм. купа, сйла-си-ленна, безліч.
гайїа ['гаеГю] п бот. рафія; ~ Гиг-піїиге плетені меблі.
гаДї$Ь ['гаеГі/] аф 1) безпутний; непутящий; а ~ уоип§ тап молодйй гуль-тяй (ледацюга); 2) вульгарний, дешевий (про ефект тощо).
гаЙе ['гаеЛ] 1. п 1) речова лотерея; 2) гра в кості; 3) мотлох, сміття; 4) смітнйк, звалище; 2. V 1) розігрувати в лотереї (тж ~ оП); 2) проводити лотерею; 3) брати участь у лотереї; 4) проводити жеребкування; 5) вирізати зубцями; 6) м’яти, жужмити, жмакати.
гай [га:й] 1. п 1) пліт; 2) пором; 3) ав. надувнйй рятувальний пліт; 4) сплавляння деревинй; сплав лісу; 5) амер. затор (на сплаві); 6) колода, деревйна; 7) наплавнйй міст; 8) амер. розм. сйла-силенна, купа, безліч, велйка кількість; 9) натовп; 10) розм. багатоженство; 2. V 1) складати пліт; 2) сплавляти ліс у плотах; гнати пліт; 3) переправляти на плоту (на поромі); 4) переправлятися на поромі (на плоту).
гаЙ-Ьгі(І£Є ['га:ЙЬпдз] п наплавнйй міст.
гайег ['га:йа] 1. п 1) кроква; 2) колода; балка, бантина; 3) плотар, сплав-нйк; 2. V 1) ставити крокви; 2) с.г. обробляти комбінованою бранкою.
гайегіпз ['гаїІЬпт)] п с. г. комбінована дранка.
гайіпз ['гаїйід] п 1) лісосплав; 2) переправа на плотах (поромах); 3) матеріал для плотів (поромів).
гаї
202
гаі
гаІЇзтап ['га:йзтоп] п (рі гаїїзтеп [-топ]) плотар; сплавник.
гаймгоосі ['пх:ІЇ\¥ид] п сплавний ліс.
гав [г®д] 1. п 1) ганчірка; клапоть, обрізок (тканини)', 2) рі лахміття, дрантя; 3) тех. мотлох, ганчір’я; 4) жмут; віхтик; клаптик; обривок, шматок; іо іеаг зтіЬ. іо ~з порвати щось на дрібні клаптики; хуогп іо ~з поношений, пошарпаний; 5) рі клоччя; лахміття; 6) рі жарт, одяг; £Іасі ~з святковий одяг; Не Ьазп’і а ~ іо Ьіз Ьаск голий як бубон; 7) знев. ганчірка, клапоть, шмат (про носову хусточку тощо); 8) знев. газетка; 9) погань (про людину); 10) бот. білий волокнистий жмутик (у плодах цитрусових); 11) невелика кількість; незначнйй залишок; крапля; 12) гострий кут, зазублина; 13) амер. розм. паперовий долар; 14) розм. язик; 15) мін. твердий вапняк, крупнозернйстий пісковйк; будівельний камінь; 16) піддражнювання; розіграш; 17) грубі жарти; шум, гам; скандал, бешкет, галас; грубе порушення дисципліни; ~ Гаіг товкучка, барахолка; іЬеге із поі а ~ оГ еуідепсе немає жодного доказу; іо Гееі Ііке а ~ бути цілком вймученим; іо &еі опе’з ~ оиі розізлйтися, втратити самовладання; 2. V 1) дробйти каміння (руду); 2) дражнйти; дратувати глузуванням; 3) лаяти, сварйти; вичйтувати, шпетити (когось); 4) скандалити, галасувати; зчиняти галас; грубо порушувати дисципліну; □ - оуєг сперечатися, сва-рйтися (через щось).
гадаЬавЬ ['гзедоЬзе/] 1. п розм. 1) обідранець, голодранець; торбеш-ник; 2) збірн. набрід; потолоч; 2. асі] злидарський.
га^атиїПп ['г2еда,тлїїп] 1. п розм. 1) обідранець, голодранець; 2) безпритульний; 2. аф 1) злидарський; бруднйй і обірваний; 2) безпритульний.
га^-аші-Ьопе-тап [,гаедоп'Ьоиптаеп] п (рі гав-апсі-Ьопе-теп [-теп]) ганчірник, лахмітник.
гад-ЬаЬу ['гавд,ЬеіЬі] п ганчір’яна лялька.
гав-Ьав ['гавдЬаед] п 1) торба для клаптиків, обрізків тощо; 2) усяка всячина.
га£ЬоІі [ 'гавдЬоиІІ] п тех. анкерний болт; йорж.
гад-Ьоок ['гаедЬик] п дитяча кнйжка, яку можна мйти (друкується на коленкорі).
га£-(іо11 ['гавддзі] п ганчір’яна лялька.
гаве [гекіз] 1. п 1) лють; гнів; не-самовйтість; Ьііпсі ауііЬ - засліплений гнівом; тад ууііЬ ~ збожеволілий від люті; іо Яу (іо в^і) іпіо а ~ розлютуватися; іо Ье іп а ~ бути несамовйтим; іо риі зтЬ. іпіо а ~ розлютити, роз
гнівити когось; 2) шаленство, нестямність; 3) прйстрасть, прйстрасне прагнення (до чогось — Гог); а ~ Гог Гате гонйтва за славою; а ~ іо ііує прйстрасне бажання жйти; 4) спалах, вйбух; а ~ оГ впеГ вйбух горя; 5) (іЬе ~) розм. загальне захоплення (чимсь); божевілля; 6) запал; бойовйй дух; 7) поет. божевілля, безумство; 8) поет, екстаз; натхнення; 9) похіть; 10) повінь, потоп; приплйв; 2. V 1) бути в гніві (в люті); шаленіти, казйтися від злості; іо - аі (аваіпзі) зтЬ., зтіЬ. злйтися (гніватися) на когось, на щось; 2) бушувати, лютувати; іЬе зеа море бушувало; < іо ~ опезеІГ оиі заспокоїтися, вщухнути (про бурю).
гавейіі ['геїдзГиІ] аф 1) гнівний; лютий, шалений; 2) несамовитий; розбурханий, бурхлйвий.
га8-еп£Іпе ['гаед,епдзіп] п установка для подрібнення ганчір’я.
газдеї! І'гаедісі] аф 1) нерівний, кострубатий; зазублений; ~ кпіГе Ьіабе зазублене лезо ножа; 2) драний, порваний; зношений; пошарпаний; ~ соаі порване пальто; ~ соїіат обшарпаний комір; 3) одягнений у лахміття; обірваний; 4) нерозчесаний, кошлатий; патлатий; 5) кудлатий (про тварину); 6) клочкуватий; 7) недбалий, необ-роблений, кострубатий (про стиль); ~ зепіепсе недоладне речення; 8) різкйй, неприємний (про звук); 9) військ, безладний, розосереджений (про вогонь); 4* ~ есІ£е край прірви; іо Ье оп іЬе ~ ед§е бути на краю прірви (загйбелі); оп Ійе ~ есІ£Є оГ роуегіу на порозі злиднів; ~ тоЬіп бот. горйцвіт, зозулин цвіт, бузьків вогонь; ~ зсЬооІ школа для дітей бідних батьків.
гавдегу ['гавдап] п 1) знев. лахміття, ганчір’я (про одяг); 2) збірн. обідранці, голодранці.
гаввіїїз ['таедп]] п розм. 1) драж-ніння, піддражнювання; висміювання; 2) шк. збиткування (знущання) з новачків (молодших); 3) нагінка, прочуханка; догана; Ііе £оі а £оос! - Ггот ІЬе Ііеасітазіег йому добряче дісталося (перепало) від директора школи; 4) спорт, затрймка гри; гаяння часу; 5) дроблення рудй (каменю).
гавдіе [ тзеді] п 1) виїмка в камені (в стіні); 2) розм. красуня, краля; коханка.
газ-доипі ['гаеддиод] п бот. люфа, рослйнна губка.
газду ['гзеді] див. газдесі.
га£т& ['гекізід] аф 1) лютий, розлючений; шалений; 2) бурхлйвий, розбурханий; - зеа бурхлйве море; 3) сйльний, страшенний; ~ раіп страшенний біль.
гавіал ['гавдЬп] п пальто-реглан; ~ зієєує рукав реглан.
гавліал ['гаедтап] п (рі га^теп [-топ]) ганчірник, лахмітник.
га^-тегсЬапі ['гзед,та:і/апі] п торговець клаптями тканйни.
гав-шопеу ['гаед,тлпі] п знев. паперові гроші, папірці.
гадоігі ('гавди:] 1. п кул. рагу; 2. V тушкувати (м'ясо); готувати рагу.
гад-рарег [ 'гавд,реіро] п папір з ганчір’я.
гад-ріскег ['гжд,ріка] п ганчірник, лахмітник.
гад-зЬор ['гаедрр] п крамнйця ганчірника.
га^зіопе ['гаедзіоип] п будівельний камінь.
га£-іа£ [гавдіаед] п 1) розм. потолоч, набрід, покидьки суспільства; шушваль; 2) уся тепла компанія, усі гуртом.
галіте ['гзвдіаїт] п регтайм; син-копований танцювальний ритм; * агту знев. розпущена (недисциплінд-вана) армія.
га&ртее<1 ['гаед^і:сі] п бот. амброзія; жовтозілля (лугове).
га&-і¥Ьее1 ('гаед\уі:1] п 1) тех. ланцюгове колесо; 2) полірувальний круг з тканйни.
га&-і¥оо1 ['гзвд\уи1] п текст, регенерована вовна; вовна з ганчір’я.
гак [га:] іпі (скор. від ЬиггаЬ) розм. амер. ура!
гак-гай ['га/га:] аф амер. знев. студентський, молодіжний, властйвий студентському побуту, життю в коледжі; ~ Ьоуз весела студентська молодь; молоді нероби; ~ рарру студент, якйй створйв сім’ю, не маючи коштів на Й утрймання; ~ гіоіз студентські вйтівки.
гаід [гені] 1. п 1) наліт, напад; рейд; облава; аіг - повітряний наліт; іо таке а - іпіо іЬе епету сатр учи-нйти напад на табір протйвника; 2) військ, пошук; 3) спроба штучно знйзити курс (про біржу); 2. V 1) здійснювати наліт (напад, рейд, облаву); 2) мор. діяти на морськйх комунікаціях протйвника; 3) штучно знижувати курс (на біржі); ~ іпіо удиратися, вторгатися; іо - ІЬе тагкеі створйти паніку на рйнку.
гаМег ['геїсіо] п 1) учасник нальоту (нападу, рейду, облави); 2) військ, літак, що бере участь у повітряному нальоті; 3) мор. рейдер.
гаі«Ііп8 ['гекіїт)] аф рейдерський; ~ рагіу військ, а) пошукова група; б) рей-дерська (диверсійна) група.
гаП [геїі] 1. п 1) звич. рі огорожа; 2) поруччя, перйла; 3) поперечка, перекладка; 4) рейка; 5) розм. залізнйця; залізнична колія; Ьу ~ залізнйцею, поїздом; оіТ (Не -з а) що зійшов з рейок; б) перен. вйбитий з колії, дезорганізований; іїее оп - франко-вагон; 6) брусок; 7) вішалка; 8) рі залізнйчні акції (тж ~ зЬагез); 9) орн. лисуха; < ~ саг дрезйна; ~ )ипсііоп залізнйчний
гаі
203
гаі
вузол, вузлова станція; ~ тіїеа^е довжина рейкового шляху в милях; ~ іег-тіпаї кінцевий пункт залізниці; ~ іоп§ие зал. перо стрілки; іНіп ах а ~ худйй як тріска; 2. V 1) обгороджувати перилами (парканом); відгороджувати (тж ~ іп, ~ ой); 2) прокладати рейки; 3) перевозити (посилати) залізницею; 4) їхати на поїзді; подорожувати за-лізнйцею; 5) лаяти, сварйти (когось, щось — аі, а^аіпзі); 6) лаятися, сваритися; 7) прикрашати (чимсь — ууііЬ).
гаііаве ['геїіідз] п 1) перевезення залізнйцею; 2) оплата перевезення за-лізнйцею.
гаіІ-сЬаіг ['геі1і[єа] п зал. рейкова подушка.
гаіІ-Гепсе ['геїИепз] п амер. рідка огорожа з тичок.
гаі1-£аіі£е ['геїідеідз] п 1) ширина рейкової колії; 2) залізнйчний габарит.
гаіІ-Ьеаіі ['геїІЬед] п 1) зал. кінцевий пункт (споруджуваної залізниці)', 2) військ, вивантажувальна залізнйчна станція, станція постачання; ~ оїїїсег військ, начальник станції постачання.
гаі1іп& ['геїіід] п 1) тж рі огорожа, загорожа; 2) поручень, бильця; 3) рейки; 4) побудова огорожі; обгороджування; 5) прокладання колії; укладання рейок; 6) дошки; матеріал для огорожі; 7) військ, актйвні перешкоди радіолокаційним станціям; 8) зал. перевезення; 9) лайка; паплюження.
гаШегу ['геїіап] «добродушне кепкування (глузування); жартування.
гаіІ-шШ ['геїітіі] «рейкопрокатний стан.
гаі!-ро$і ['геїіроизі] « стійка поручнів, балясина.
гаіігоад ['геїігоисі] 1. « 1) залізнй-ця; 2) рі залізнйчні акції; залізнйчні цінні папери; 2. аф залізнйчний; ~ гаіез залізнйчний тарйф; ~ 8іаііоп залізнйчна станція, вокзал; ~ іоп коротка тонна; ~ уагд сортувальна станція, станція формування поїздів; 3. V 1) транспортувати (перевозити) залізнйцею; 2) їздити залізнйцею; їхати поїздом; 3) будувати залізнйцю; прокладати рейки; 4) працювати на залі-знйці, бути залізнйчником; 5) розм. спрйтно провестй (проштовхнути) (якусь справу)', нав’язати свою думку (своє рішення); йе ~ед ійе тоііоп ікгои^Н ійе соттіііее він протяг резолюцію в комітеті; 6) посадйти (у в ’я-зницю на підставі сфабрикованого обвинувачення)', засудйти.
гаіІгоаЛег ['геїігоисіз] « амер. 1) за-лізнйчник; 2) власник залізнйці.
гаі1гоа(1іп£ [ 'геїігоидід] « амер. 1) подорож залізнйцею; 2) залізнйчна справа; 3) збірн. залізнйчні компанії.
Каі1-$рШіег ['геі1,зр1ііа] « Лісоруб (прізвисько А.Лінкольна).
гаіі-ігаск ['геїіігжк] « залізнйчна колія; рейки.
гаіЬуау ['гєіЬуєі] 1. п залізниця; залізнйчна колія; еіеуаіеб ~ надземна (підвісна) залізниця; іпдизігіаі ~ внутрізаводські колії; ипбег^гоипб ~ підземна залізнйця, метро; іо зепб Ьу ~ посилати залізнйцею; іо \уогк оп а ~ працювати на залізнйці; ~ ассібепі а) залізнйчна катастрофа; б) нещасний вйпадок на залізнйці; ~ Ьед залізнйчне полотно; ~ Ьоагб управління залізнйці; ~ Ьгіб^е залізнйчний міст; ~ саггіа^е (амер. ~ саг) залізнйчний вагон; ~ сош-рапу залізнйчна компанія; - еп^іпе локомотив, паровоз; тепловоз; ~ ^иісіе залізнйчний путівнйк; ~ ]ипсііоп залізнйчний вузол, вузлова станція; ~ тап залізнйчник; ~ гоиіе залізнйчний маршрут; ~ ги£ дорожній плед; ~ зєгуісє залізнйчне сполучення; ~ зЬагез залізнйчні акції; ~ зіеерег шпала; ~ зіаііоп залізнйчна станція; ~ 8у8іет залізнйчна мережа; ~ іегтіпаї кінцевий пункт залізнйці; ~ ііе шпала; ~ ііте-іаЬІе розклад руху поїздів; ~ ігаіп потяг, поїзд; ~ ігауеі подорож залізнйцею, поїздка на поїзді; ~ поуєі легкйй роман; аі ~ зреед дуже швйдко; 2. у 1) будувати залізнйцю (мережу залізнйць); 2) подорожувати залізнйцею; їхати поїздом.
гаішепі ['геїтапі] « поет, одяг, убрання.
гаіп [гет] 1. « 1) дощ; сопііпиоиз ~ обложнйй дощ; дгІ22Ііп§ ~ мряка, мжйчка; роигіп^ (реіііп^, дгіуіп§, іоггепііаі) ~ злйва; гасііо-асііуе ~ радіоактйвний дощ, радіоактйвні опади; іі 1оок8 Ііке ~ схоже, буде дощ; іо §еі оиі оГ іке ~ ховатися від дощу; ~ ог 8йіпе а) за будь-якої погоди; б) за будь--якйх обставин; що б там не було; 2) (ійе ~8) період тропічних дощів; 3) потік; струмок; а ~ оГ соп§гаіи1аііоп8 потік поздоровлень; ~ оГ Гіге інтен-сйвний вогонь; 4) кін. подряпини на зношених фільмах; < - скеск а) корінець квитка на стадіон, що дає право бути на грі, перенесеній через дощ; б) обіцянка (прохання) прийняти запрошення іншим разом; ~ сгор с. г. незрошувана культура; гі^Іті аз ~ абсолютно здоровий; у повному порядку; 2. у 1) (у безособових зворотах)’, іі ~8, іі із ~іп§ іде дощ; 2) сйпати(ся), лй-ти(ся); Ь1о\¥8 ~ед ироп Кіт удари сй-палися на нього градом; іеагз ~еЗ до\уп Ьег сйеекз по Її щоках градом лилйся сльози; 3) гірн. крапати; □ ~ (Іо^ті військ, розм. висаджувати парашутний десант; - іп а) промокати; б) проникати в приміщення (про дощ)’, ~ оиі закінчуватися (про дощ); іі Ьаз ~ед іГзеІГ оиі дощ закінчйвся; < іі ~8 саіз апд до£8; амер. іі ~з ріісЬГогкз (дагп-Іп£-пеесі1е8, скіскеп соорз) дощ ллє як з відра.
гаіпЬолу ['геїпЬои] 1. « 1) райдуга, веселка; 2) райдужна форель; 2. аф 1) райдужний; передйвчастий; 2) багатобарвний; - кипі погоня за недосяжним; 3. у 1) згинати(ся) дугою; 2) переливатися як райдуга.
гаіпімну-ігоиі ['гешЬои'ігаиі] « іхт. райдужна форель.
гаіп-сар ['гешкаер] « непромокальний головнйй убір; клейончастий капелюх; капюшон дощовика.
гаіп-соаі [ 'гешкоиі] п непромокальне пальто; дощовйк; плащ.
гаішігор ['гешдгор] « дощова крапля, крапля дощу.
гаіпГаІІ ['геїпГо:!] « 1) атмосферні опади; 2) дощ; ехсезз ~ злйва; 3) кількість (атмосферних) опадів; ~ тар карта опадів.
гаш-&аи£е ['гешдеідз] « дощомір, плювіометр.
гаіп-£Іа$$ ['гешдіа.з] « барометр.
гаіпкеад ['гешкед] « кількість опадів.
гаіпіпезз ['геїшиїз] « дощовйтість, часті дощі.
гаіпіезз ['геїпііз] аф посушливий; без дощу, недощовйй.
гаіп-шар [ 'гештаер] « карта опадів.
гаіп-тагк ['геттагк] « слід дощової краплі.
гаіп-ріре ['гетраїр] « водостічна труба, рйнва.
гаіп-ріі ['геїпріі] див. гаіп-тагк.
гаіп-ргооГ ['гетрпгЛ аф водоне-проникнйй, непромокальний.
гаш-зіогт [ 'геїпзіо.т] « злйва з ураганом.
гаіп-іІ£М ['гетіаіі] див. гаіп-ргооГ.
гаіп-5¥азІі ['геїпхуо/] « геол. 1) вимивання дощем; площйнне змивання; 2) намйтий дощем шар.
гаіп-луаіег ['геіп,\уо:іа] «дощова вода.
гаітуеаг ['гетхуєа] « непромокальний одяг; дощовикй, плащі, гумові боти тощо.
гаіп-5¥опп ['геїтуаїт] « дощовйй черв’як.
гаіпу ['геті] аф 1) дощовйтий, дощовйй; ~ \уеаікег дощовйта погода; ійе ~ зеазоп період (тропічних) дощів; 2) дощовйй (про хмару); 3) повні сліз (про очі); 4) кін. зношений (про фільм); < Гог (а^аіпзі) а ~ дау на (про) чорний день.
гаізе [геїг] 1. « 1) підвйщення, зростання, збільшення; 2) амер. прибавка (до зарплати); Не §оі а ~ йому підвй-щили зарплату, він одержав прибавку до зарплати; 3) підйом, дорога вгору; < ~ скиіе гірн. скат; 2. V 1) піднімати (тж ~ ир); іо ~ апсЬог піднімати якір; зніматися з якоря; іо ~ ійе еаґік агоипд а ріапі с. г. підгортати (підсипати) ро-слйну; 2) допомогтй піднятися; 3) : іо
опезеІГ піднятися, підвестйся;
гаі
204
гаї
4) здіймати, підносити; іо ~ опе’з еуез підвести очі (на кого-н.); 5) здіймати, збивати (куряву); 6) будити; перен. воскрешати, пробуджувати; іо ~ зтЬ. аі тіс1пі£кі розбудити когось серед ночі; іо ~ тетогіез воскресити спогади; 7) рел. воскрешати; іо ~ Ггот іке беад воскресити з мертвих; 8) викликати, збуджувати, породжувати; іо ~ Іаи^кіег викликати сміх; іо ~ зизрісіоп збуджувати підозру; іо ~ а Ьіизк примусити почервоніти; іо ~ біШсиІііез чинйти перешкоди; іо ~ а герогі пускати поголос; 9) починати, затівати, піднімати; іо ~ а гєуоіі підняти повстання; іо ~ а сІізіигЬапсе учинити скандал, зчинити бучу; іо ~ а циаггеї затіяти сварку; 10) піднімати на боротьбу (проти, за — а^аіпзі, іо); іо ~ іке реоріе а^аіпзі зтЬ. підняти народ на боротьбу з кимсь (проти когось); 11) підвищувати, збільшувати; іо ~ ргісез підвищувати ціни; іо ~ хуа^ез підвищити зарплату; іо ~ іетрегаіиге підняти температуру; іо - ргобисііоп іо а тахітшп довести вйпуск продукції до максимуму; іо - іііе тагкеі підвйщити (рйн-кові) ціни; 12) амер. підробйти документ, змінйвши в ньому суму на вйщу; 13) підвйщувати по службі; давати нове звання; іо - Ггот іке гапкз надати звання офіцера (рядовому); 14) вихваляти, звелйчувати; 15) скласти, підготувати, накреслити (план тощо); 16) виводити з себе, розлютовувати; 17) мисл. піднімати (звіра); 18) гірн. видобувати, видавати на-гора; 19) підносити, підвйщувати; іо ~ опе’з уоісє підвйщувати (підносити) голос; 20) мат. підносити до степеня; 21) текст. ворсувати; начісувати; 22) мед. відкашлюватися, відхаркуватися; іо - Ьіоод харкати кров’ю; 23) споруджувати, зводити; 24) вирощувати, виховувати; іо ~ а Гатіїу ростити дітей; хукеге \уаз Не -б? звідки він родом?; 25) вирощувати (рослини); розводити (худобу, птицю); 26) порушувати, ставити (питання); іо ~ а циез-ііоп порушити питання; 27) вйсунути (заперечення); пред’явйти (вимогу); 28) подавати (голос); іо ~ а сгу закричати; іо ~ а зоп£ заспівати; 29) викликати (дух); ЗО) збирати, добувати (гроші); іо ~ гепі збирати квартплату; іо ~ топеу оп зтік. одержати позичку під щось; 31) набирати (в армію); формувати (частину); 32) знімати (обмеження); іо ~ іке Ьіоскаде зняти блокаду; 33) натирати (пухир); 34) учинйти; іо - Ьгеаб учинйти тісто; 35) мор. відкрйти (побачити) на горизонті (берег тощо)); О ~ ир а) піднімати; б) створювати; іо ~ ир епетіез наживати ворогів; в) поет, породжувати; < іо ~ опе’з віазз іо зтЬ., зтік. підняти келих за когось, за щось; проголосуй тост; іо ~ опе’з капсі іо зтЬ.
підняти руку на когось, ударити когось; Гатіпе ~сі ііз кеасі іп іке Іапд у країні лютує голод; іо ~ Саіп (кеіі, тізскіеГ, а гитриз, іке сієуіі) зчиняти галас, скандалити; іо ~ іке гооГ амер. розм. а) бешкетувати, порушувати порядок; б) зчиняти галас, скандалити; в) втрачати самовладання; г) справляти приголомшливе враження; іо ~ а ЬІ£ зтоке амер. підняти тривогу; іо ~ а сіизі а) хвилюватися, нервувати; б) замйлювати очі; іо ~ іке хуіпсі розм. роздобувати гроші.
гаізед [геїгсі] аф 1) учйнений на дріжджах; кйслий (про тісто); 2) рельєфний, опуклий; ~ Ьеаск геол. намивна смуга, намивна берегова тераса; ~ сигуе віраж.
гаізег ['геїга] п 1) підйомник; 2) пристосування для піднімання (чогось); \уіпбо\у ~ авт. склопідіймач; 3) (-гаізег) як компонент складних слів: саіііе-гаізег тварйнник; роиіігу-гаізег птахівнйк.
гаізіп ['геїгп] п 1) родзйнка; 2) рі ізюм, родзйнки; 3) бузково-червоний колір.
гаізіпз ['геїгп]] 1. п 1) с. г. розведення, вйведення, вирощування (чогось); зіік ~ шовківнйцтво; 2) текст. ворсування; 3) гірн. подача на поверхню (руди); проходка знйзу вгору; 2. аф піднімальний, підйомний; ~ Гогсе піднімальна сйла.
гаізіп£-Ьее ['геїгп)'Ьі:] п амер. допомога сусідів у спорудженні будйнку.
гаізоп б’еіаі ['геіго:і]сіеі'іа:} п фр. тж ірон. державні міркування.
гаізоп (і’діге ['геігз:і]'с1еііг] п фр. розумна підстава, смисл (існування чогось).
гаі [га^з] п 1) влада; уряд; 2) царство, королівство.
га|а(Ь) ['гаїсіза] п інд. раджа.
га)а$Ьір [ 'га:<із9/ір] п інд іст. 1) влада раджі; 2) територія, підвладна раджі; князівство; 3) (К.) високість (титул).
таке [геїк] 1. п 1) граблі; 2) скребачка; гребок; 3) кочерга; 4) лопаточка круп’є; 5) гребінець; 6) дуже худа людйна, «скелет»; аз Іеап (ікіп) аз а ~ худйй, як тріска; 7) мор. нахил (щогли тощо); 8) відхилення від перпендикуляра (прямовйсної лінії); 9) тех. передній кут (різця); 10) тех кут нахилу (різця); 11) скіс, схил; 12) ав. скіс на кінці крила літака (лопаті гвинта); 13) похйла підлога (в театрі); 14) гульвіса; розпусник; розпусниця; 15) тех. состав, поїзд, ешелон; < -сопуеуег скребковий конвеєр; ~ уєіп геол. січна жйла; 2. у 1) згрібати граблями; загрібати, зарівнювати (підчищати) граблями (тж їо - сіеап, іо -ієуєі, іо ~ зтооік); 2) чйстити скребачкою; 3) перегрібати, перетрушувати (сіно); 4) розгрібати, гребтй (кочер
гою тощо); шурувати; 5) ворушити (минуле тощо); рйтися (в чому-н.), порпатися; іо ~ опе’з тетогу а) напружувати пам’ять; б) ворушйти спогади; 6) збирати, набирати; іо ~ гесгиііз вербувати прихильників; 7) оглядати, обдивлятися, кидати погляди; 8) військ. обстрілювати поздовжнім вогнем, змітати, зносити; 9) відхилятися від прямовйсної лінії; 10) відхиляти; 11) вестй розпусний спосіб життя; гультяювати; 12) розм. ітй, ходйти; прямувати; 13) мисл. гнатися за дичиною (про сокола); 14) мисл. ітй по сліду (про собаку); □ ~ ату відгрібати, вигрібати; ~ Дот, ~ іп а) загрібати (гроші); б) загрібати лопаточкою круп’є; ~ оиі а) вигрібати (вугілля тощо); б) погасйти, розгребтй (вогнище); ~ оуєг вирівнювати (підчищати) граблями; ~ іо^еікег згрібати в купу (листя тощо); збирати; - ир а) згрібати (сіно); б) ворушйти (спогади); в) вишукувати; г) збирати; іо ~ ир зоте топеу на-скребтй трохи грошей.
гаке-сотЬ ['геїккошп] п гребінець, гаке-кеїі ['геїккеї] п розпусник;
пропаща людйна.
гакекеїіу ['геік,ке1і] аф розпусний. гаке-оГТ ['геік'з:Д п амер. розм. комісійні; хабар; могорйч.
гакег ['геїка] п 1) граблі; 2) гребінець; 3) сміттяр; підмітальник; 4) рі тех. підкіс; 5) рі механізм для згрібання; 6) військ, іст. анфіладна гармата; 7) розм. вихровйй темп; гонка.
гакіпд ['геїкії]] 1. п розпушування і розрівнювання ґрунту граблями; 2. аф військ, поздовжній (про вогонь).
гакізк ['геїкі/] аф 1) розпусний;
2) мор. швидкохідний; 3) розм. ошатний; елегантний; 4) молодецький.
гаїе [га:1] п фр. мед. хрип.
гаїїепіапдо [,гзв1еп'іжпс1ои] асіу муз. сповільнюючи, ралентандо.
Ка1еі£Іі ['гз:1і, 'га:1і, 'гжк] п ч. ім'я Ролі, Ралі, Радій.
гаїїу [ 'гаеіі] 1. п 1) об’єднання (сил); 2) збори, (масовий) мітинг; з’їзд; зліт; збір; Ьоу зсоиіз’ ~ зліт бойскаутів; Ьеаиіу ~ конкурс красй; 3) військ, зосередження, приведення в порядок (після бою); 4) амер. сигнал збдру після бою; 5) ав. місце збору після нальоту (тж ~ роіпі); 6) тимчасове поліпшення (під час хвороби); іке раііепі гладе а - іо-бау пацієнтові сьогодні стало краще; 7) швидке відновлення (сил, енергії); 8) пожвавлення (попиту на біржі); поліпшення (цін); 9) спорт, авторалі; 10) спорт, обмін ударами (теніс); 11) жарт, кепкування; 2. V 1) збиратися, згуртовуватися, об’єднуватися; 2) збирати, згуртовувати, об’єднувати; 3) військ, збирати, зосереджувати (після бою); приводити в порядок; 4) оволодівати собою; заспокоюватися; іо ~ опе’з зрігііз піднестися духом, набра-
гаї
205
гаш
тися духу; 5) одужувати; 6) почувати себе краще (про хворого); 7) відновлювати боротьбу (опір); 8) ек. пожвавлюватися (про попит); поліпшуватися, міцніти (про ціни); 9) підтрймувати, допомагати (комусь — іо); іо ~ іо опе’з Ггіепсі допомогти другові; 10) жартувати; іронізувати; кепкувати (з когось).
КаїрЬ [гаеІГ,геі£,га:Г] п ч. ім'я Рейф, Раф, Ральф.
Каізіоп ['гз:І8іап, 'гжкіап] п ч. ім'я Ролстон, Ралстон.
гаш [гзет] 1. п 1) баран; 2) (іЬе Я.) астр. Овен (сузір'я і знак зодіаку); 3) тех. чавунна баба; гідравлічний таран; 4) трамбівка; 5) тех. плунжер, повзун; шток; 6) мет. коксовиштов-хувач; 7) гідравлічний домкрат; 8) мор. іст. таранне судно; < ~ аііаск а) ав. таран; б) військ, атака з таранним ударом; 2. V 1) таранити; 2) трамбувати, утрамбовувати; 3) забивати; вбивати; 4) утовкмачувати; впихати; Ье -тесі Ьіз сІоіЬез іпіо а Ьа§ він запхав свій одяг у сумку; іо ~ ап аг^итепі Ьоте переконати (когось); іо ~ зтіЬ. іпіо зтЬ. утовкмачувати щось комусь; 5) військ, трощити; 6) військ, пробивати оборону противника; □ ~ аналізі, * аі, ~ іпіо, ~ оп налетіти, наштовхнутися на (щось); забитися об (щось); ~ (Іо^п а) утрамбовувати; б) забивати; в) насувати (капелюх); ~ яііЬ заповнювати, набивати, затикати (чимсь).
Ката ['га:та] п інд. рел. Рама.
КатаЛап [дзето'ба:п] п рел. рама-дан; піст (у мусульман).
гатазе ['геїтідз] п збірн. гілки, гілля, сучки.
гатаї ['геїтої] асі] бот. що стосується гілля.
Катахап [дзето 'га:п] див. Ката-сіап.
гатЬІе ['гзетЬІ] 1. п 1) прогулянка (без певної мети); тиняння, блукання; 2) безладна балаканина; марення; плутанина; 3) популяризаторська стаття; 4) гірн. несправжня покрівля; 2. V 1) блукати, тинятися (без певної мети) ; 2) перескакувати від думки до думки; 3) балакати про дрібниці; верзти нісенітниці; 4) говорйти незв’язно; марити; 5) читати нерозбірливо; 6) по-взтй, вйтися (про рослину); 7) мор. рйскати (про судно).
гашЬІег ['гзетЬІо] п 1) гультяй, гультіпака; нероба; бродяга, волоцюга; 2) витка (повзуча) рослйна; витка троянда.
гатЬііпз ['гзетЬІп]] 1. п мор. рйс-кання на курсі; 2. аф 1) бродячий, мандрівнйй; якйй блукає (тиняється); 2) розкиданий; безладно забудований (про місто, вулицю); 3) безладний, хаотичний; незв’язний (про мову); 4) повзучий, виткйй (про рослини).
гашЬипсііоиз [гает'Ьлі]к/О8] аф
амер. розм. 1) сердйтий, роздратований; 2) невгамовний, непокірний; буйний; 3) бурхлйвий; шумний, гала-слйвий.
гат-саі ['гзеткаеі] п розм. кіт.
гате [геїт] п 1) гілка; 2) перен. відгалуження; паросток.
гатее ['гзеті:] див. гатіе.
гатекіп ['гзеткіп] п сйрник з яйцем і хлібними крйхтами.
гатепіасеопз [дзетт'іеі/оз] аф бот., зоол. вкрйтий лузгою (лускою).
гатепішп [га'тепіат] п бот., зоол. лушпйнка, лусочка.
гаті ['геїтаї] рі від гатив.
гатіе ['гзеті:] п 1) бот. рамі, китайська кропива; 2) текст, волокно рамі.
гатіГісаґіоп [дзетіГГкеї/п] п 1) розгалуження, галуження; 2) відгалуження; гілка, паросток; -в оГ а гоаб відгалуження дороги; 3) рі перен. наслідки, результат; 4) збірн. гілкй дерева, гілля; 5) рі сітка (жилок тощо); ~в о£ а ріоі ниткй змови.
гашіГіед [ 'гзетіГакі] аф розгалужений; ~ вувіет розгалужена система.
гатіГогт ['гзеті£о:т] аф гілкопо-дібний; гіллястий, розгалужений.
гатіїу ['гзетіГаї] V 1) гілкуватися; розкидати гілкй; 2) перен. розгалужуватися; 3) давати паростки; 4) ростй, розмножуватися; 5) розшйрювати мережу (залізниць тощо).
гатіеі ['гзетдзеі] п військ. 1) прямоточний повітряно-реактйвний двигун; 2) літак з прямоточним повітря -но-реактйвним двигуном (тж ЄП£ІПЄ).
гаш-ІашЬ [ 'гзетізет] п баранець-си-сунець.
гатта£е<1 ['гзеткізд] аф розм. п’яний, напідпйгку.
гаттед [гаетд] аф утрамбований; ~ \уа11іп£ а) набивна кладка; б) гли-нобйтна (валькова) стіна.
гаштег ['гзета] п 1) тех. трамбівка; баба (для трамбування); 2) військ. шомпол; забивач; 3) військ, розрядник; 4) розм. рука; 5) мор. корабель--таран.
гаттіпз ['гзетіг)] п 1) ущільнення, коткування (ґрунту); 2) ав. таран.
гашшізЬ ['гзеті/] аф розм. 1) що погано пахне, тхне; вонючий, затхлий; 2) хтйвий, похітлйвий.
галіту ['гзеті] аф розм. 1) баранячий, схожий на барана; 2) вонючий, затхлий; 3) похітлйвий.
Катоп [го'тоип, 'геїтап] п ч. ім'я Рамоун, Реймон.
Катопа [го'тоипо] п ж. ім'я Ра-моуна, Рамбна.
гатове [га'тоиз] див. гатоив.
гатоив [ геїтав] аф гіллястий; роз-гал)бкений.
гатр [гзетр] 1. п 1) спад, схил;
похйла площина; 2) похйлий в’їзд, пандус; 3) зал. рампа; місце завантаження; 4) місце стоянки (літака); 5) причал (для гідролітаків); 6) військ. реактивна пускова установка; 7) мор. сходня, апарель; 8) несамовйтість, шаленство; 9) шахрайство; вимагання, здйрство; пограбування серед білого дня; СЬгізІтаз ~ іп £ооб ргісез передріздвяне роздування цін на продовольчі товари; 2. V 1) ітй під ухил; 2) споруджувати рампу (пандус, похйлий в’їзд); 3) повзтй, вйтися (про рослину); 4) ставати дйбки, на задні лапи; 5) стояти на задніх лапах (про геральдичну тварину); 6) ставати в загрозливу позу; 7) кидатися; рвати й метати; 8) виманювати (вимагати) гроші; грабувати.
гашразе [гзет'реідз] 1. п нестямність, несамовйтість, шаленство; іо &о оп гііе ~ шаленіти, рвати й метати; 2. V шаленіти, рвати й метати, лютувати; бути в нестямі.
гашравеоиз [гзвт'рекізоз] аф 1) нестямний, несамовитий, шалений, буйний; 2) обурливий; 3) кричущий; що засліплює очі.
гатраПіоп [гзет'рзеїрп] п падлюка, харцизяка.
гатрапсу ['гзетрапБі] п 1) нестямність, несамовйтість, буйство, розгул (чогось); 2) загрозливий характер; іЬе ~ о£ сгіте загрозливе зростання зло-чйнності; 3) надмірність; 4) агресйв-ність.
гатрапі ['гаетрапі] 1. п 1) архт., буд. повзуче склепіння, арка; 2) парапетна стінка; 3) пандус; 2. аф 1) лютий; грізний, загрозливий; Гатіпе із ~ іп ІЬе Іапд у країні лютує голод; сгіте із ~ злочйнність набуває загрозливих розмірів; 2) нестямний, шалений; не-стрймний; 3) буйний, пйшний (пророслинність); 4) порочний, хтйвий; 5) дуже пошйрений (про хвороби, пороки); 6) що стоїть на задніх лапах (про геральдичну тварину); 7) архт. із стояками на різних рівнях; ~ агсЬ повзуча арка.
гашрагі ['гжтра:і] 1. п 1) іст. фортечний вал; 2) опорний пункт; бастіон; твердйня; 3) оплот; захист; 4) неприступна оборона; 2. V 1) укріпляти валом; 2) перен. бути оплотом (захистом); захищати.
гатрег ['гаетра] п розм. 1) шахрай, аферйст; 2) вимагач, здйрник; грабіжник.
гатріпз ['гетри]] аф буйний, шалений.
гатріоп ['гжтріап] п бот. дзвіночок.
гат-госі ['гаетгод] п 1) шомпол; 2) амер. військ, удар бомбардувальників, супроводжуваних винйщувачами.
Катзау ['гзетгі] п ч. ім'я Рамзі. Катзеу ['гжтхі] див. Еатзау.
гаш
206
гап
гатзЬаскІе ['гает,/аек1] асі] 1) старйй, напівзруйнований; ~ йоизе старйй будйнок, руйновище; 2) кволий, хирлявий; 3) ненадійний, нестійкйй, хи-ткйй; 4) неотесаний; грубий.
гашзоп ['гаетзп] п бот. левурда, черемша; ведмежа цибуля.
гатзіапі ['гаетзіает] асі] розм. нерозсудливий; свавільний.
гат-іир ['гаетілр] п с. г. ярка (баранець) після першої стрйжки.
гатиіагіа [джпуиЧєапа] п рамуля-ріоз, ПЛЯМЙСТІСТЬ лйстя.
гатиіе ['гзепгци:!] п гілочка.
гатиіозе ['гавтіиіоиз] асі] бот. дріб-НОГІЛЛЯСТИЙ.
гатиз ['геїтаз] п (р/гаті) біол. гілка, відгалуження.
Кап [гаеп] п ч. ім'я Ран (зменш, від Капдаі(і)).
гап [гаеп] разі від гип II.
КапаМ ['гаепакі] п ч. ім'я Раналд (зменш, від Ее^іпаШ).
гапсе [гаепз] п мін. бельгійський мармур.
гапсЬ [гаепі/,га:піЛ 1. п амер. ранчо; велйке фермерське господарство; тварйнницьке господарство; тіпк ~ норкова ферма; роикгу ~ птахоферма; 2. V 1) займатися сільськйм (фермерським) господарством; займатися скотарством; 1о ~ саіііе розводити худобу; іо ~ ґиг-Ьеагіп£ апітаїз розводити ху-тровйх звірів; 2) бути власником ранчо (ферми), бути фермером; 3) бути сільськогосподарським робітником (ковбоєм, пастухом); 4) жйти на ранчо (на фермі); 5) випускати на пасовйще (худобу)} 6) розм. рвати; різати; дряпати.
гапсЬег ['га:пі/9] помер. 1) фермер; власник тварйнницького господарства (ранчо); скотар; господар ранчо; 2) робітнйк на ранчо; 3) ковбой; пастух.
гапсЬего [га:п'і|єагои| див. гапсйег.
гапсйіапд ['гаїпі/іаепсі] п земля, придатна для ранчо.
гапсЬшап ['га:пі/тап] п (рі гапсй-теп [-тап]) див. гапсйег.
гапсйо ['пхтЦои] п ісп. 1) ранчо; 2) хатйна, халупа; 3) селище, невелй-ке село.
гапсіЛ ['гаепзісі] асі] згірклий; протухлий.
гапсіШіу [гаеп'зкіїіі] п гіркість, згірклість.
гапсі(іпе$$ ['гаепзкіпіз] див. гапсідііу. гапсог ['гаедка] амер. див. гапсоиг. гапсогоиз ['гаедкагав] асі] 1) злобний, злісний, озлоблений; 2) мстйвий; злопам’ятний.
гапсоиг ['гаєчка] п 1) злість, злоба, озлоблення; таємна ненависть; 2) мстйвість; злопам’ятність.
Каші [гаепсі] п ч. ім'я Ранд, Ренд (зменш, від Капдаі(і), КапдоІГ).
гаші [гаепд] п 1) рант (взуття)}
2) розм. край, пруг, пружок; 3) розм. довгий тонкий кусок (м'яса, риби)} скйбочка; 4) штаба заліза.
Каш!а1(1) [’гаепсії] п ч. ім'я Рандал, Рендл.
гашіап [гаеп'даеп] п 1) чотиривесловий човен з трьома веслярами; 2) розм. гульня, пиятйка, бешкет; 3) бешкетник, забіяка; гультіпака; іо Ье оп ійе ~ пиячити, пйти-гуляти.
Кашіі ['гаепсії] п ж. ім'я Ранді (зменш, від Мігапда).
Кашііе ['гаепсії] п ч. ім'я Ренді (зменш, від Еапдаі(і), Еапдоірй).
Кашіоірй ['гаепсЬІГ] п ч. ім'я Ран-дол(ь)ф.
гапЛот ['гаепсіат] 1. п 1) поспіх, кваплйвість; гонка; аі ~ навмання, наздогад; іо зреак аі ~ говорйти, що спаде на думку; іо 8йооі аі ~ стріляти не цілячись; іо йіі оиі аі ~ бйти кудй попало; 2) геол. напрям січної жйли; 2. асі] зроблений (сказаний, вйбраний) навмання (наздогад); випадковий; непродуманий; ~ Ьиііеі сліпа (випадкова) куля; ~ сйоізе випадковий вйбір; ~ Іеп^ійз різні довжйни (про лісоматеріали)} ~ тазопгу кам’яне мурування неправильними рядами; ~ огіепіаііоп дезорієнтація; ~ рауіп§ брукування без добору каміння; ~ геабіп^ безладне читання; читання усього, що потрапить під руку; ~ гетагк випадкове зауваження; ~ 8Йоі неприцільний постріл.
Кашіу ['гаепсії] п 1) ж. ім'я Ранді (зменш, від Мігапда); 2) ч. ім'я Ранді (зменш, від Еапсіаі(і), Еапсіоірй).
гашіу [ 'гаепсії] 1. п 1) сварлйва жінка; мегера; відьма; 2) надокучливий жебрак; 3) бродяга; 2. асі] 1) грубий, брутальний; хамський; 2) сварлйвий, галаслйвий.
гап£ [гаед] разі від гіп§ II.
гап£е [гешсіз] 1. п 1) ряд, нйзка, ланцюжок (будинків тощо)} пасмо; а ~ оГ тоипіаіпз гірське пасмо; 2) серія, ряд; 3) стрій, шере(н)га; 4) напрям, лінія; 5) сфера, зона; галузь; коло; поле; арена; а \уі0є ~ оГ іпіегезіз широке коло інтересів; ~ оГ асііуііу сфера діяльності; 6) межа; 7) ек. зміна, коливання, рух; ргісе ~ коливання цін (курсів); 8) розмах; амплітуда, межі коливання; Ійе ~ оГ а уоісє діапазон голосу; 9) простір, межі; 10) радіус дії; межа застосування; досяжність; ~ оГ уізіоп кругозір, поле зору; уізиаі ~ вй-дймість; аигаї ~ чутність; Ггециепсу ~ частотний діапазон; 8реед ~8 діапазон швйдкості (машини)} 11) чутлйвість (приладу)} 12) потужність (телескопа тощо)} 13) дальність; відстань; дистанція; ас СІО8Є - блйзько; на невелйкій відстані; аі 1оп§ ~ далеко, на велйкій відстані; здалеку; 14) рад. дальність передачі; 15) військ, далекобійність; 16) військ, приціл; 17) перехід з місця
на місце, блукання; Ггее ~ повна свобода; 18) відкрйта місцевість; степ; 19) мислйвське угіддя; 20) пасовйще; 21) асортимент; номенклатура; а паг-го\у ~ оГ сйоісе обмежений вйбір; Ш11 ~ оГ 8І2Є8 є всі розміри; ~ оГ раііепк колекція зразків; 22) гірськйй кряж, гірська система; ійе Саграійіап ~ Карпатські гори; 23) шкала; арегіиге ~ фот. шкала діафрагм; 24) ареал, район мешкання (тварин)} район пошйрення (рослин)} 25) період існування на Землі; 26) клас, верства (суспільства)} 27) фіз. довжина пробігу, пробіг (часток)} 28) ступінь; 29) клас, розряд; ЗО) спорт. напрям атаки (бокс)} 31) телеб. смуга, спектр; 32) мор. порто, ряд портів; Аііапііс Е. портй атлантичного узбережжя США; 33) мор. створ; 34) військ, полігон, стрільбище; тир; 35) віднесення (бомби)} 36) амер. меридіанний ряд населених пунктів; 37) амер. двосторонній стелаж; 38) кухонна плита (тж кйсйеп ~); §а8 -газова плита; 39) тех. агрегат, установка; дуеіп£ ~ фарбувальна установка; 40) решето, сйто; 41) друшляк;
~ аЬіІііу ав. дальність польоту; ~ ап§1е військ, кут прицілювання (під час бомбометання)} ~ дитту військ, навчальний патрон (набій); ~ езіітаііоп військ. вйзначення відстані на око; ~ тагк орієнтйр; ~ ргасіісе військ, навчальна стрільба на стрільбищі; ~ 8еіііп§ військ. установлення прицілу; ~ \уогк буд. мурування рядами; 2. V 1) ставити в ряд; розташовувати (розставляти) у певному порядку; 2) шикуватися (ставати) в рядй; ійеу ійєгп8є1ує8 а1оп§ ІЬе сигЬ вонй вйшикувалися уздовж тротуару; 3) простягатися, тягтйся уздовж (чогось — аіопз); 4) проходити (ітй) паралельно (чомусь — \уіій); 5) стояти на одній лінії (з чимсь — \уіій); 6) бути на одному рівні, стояти урівень; належати до числа (когось, чогось — \уіій, атопв); йе ~8 \уіій (атопз) ійе §геаі \угіієг8 він належить до числа велйких письменників; 7) приєднуватися, примикати (до когось — \¥йй); об’єднуватися (проти когось — а^аіпзі); 8) залучати, утягувати; 9) коливатися в межах (чогось — Ггот... іо, Ьеі\уееп); 10) блукати, мандрувати, тинятися (по — оуєг, ійгои^й); 11) охоплювати (про думку тощо)} ЙІ8 8іидіе8 ~ оуєг тапу 1ап§иа£Є8 предметом його вивчення є багато мов; 12) класифікувати; систематизувати; розподіляти по категоріях; відносити до класу (розряду); ІО ~ ІПІО СІа88Є8 розподіляти по класах, класифікувати; 13) прибирати, давати лад; 14) : іо ~ опезеІГ постатечніти (після одруження)} 15) наводити, націлювати; 16) військ, пересуватися, переміщатися; 17) біол. траплятися, водйтися (в якійсь місцевості)} 18) пасти худобу на необгородженому пасо-
гап
207
гап
вйщі; 19) друк, вирівнювати (рядок); 20) (а1оп£) проходити паралельно (берегу); проходити уздовж (берега); іо ~ (аіопя) іке соазі проходити уздовж узбережжя; 21) військ, визначати відстань до цілі; 22) військ, пристрілюватися; 23) сіяти, просіювати (борошно); □ ~ акеагі військ, рухатися попереду (в першому ешелоні); ~ Ьу обганяти; проходити мймо; ~ «кит військ, зменшити приціл; ~ іп військ. пристрілюватися; - оиі геод. провішувати лінію; ~ ир військ, збільшувати приціл.
гавде-сапі ['тетерка :с1] п військ. 1) схема орієнтирів; 2) стрілецька картка.
гап£е-іїп(1ег ['геїпдЗ'іаіпдо] п 1) далекомір; 2) далекомірник; 3) фот. експонометр.
гапде-роіе ['гешдзроиі] п геод. да-лекомірна рейка; віха, тичка.
Кавдег ['геїпдзо] п ч. ім'я Рейн-джер.
гайда* ['гешдзо] п 1) мандрівник; мандрівець; бурлака, блукач; зайда; 2) амер. лісник; лісничий; об’їждчик; 3) доглядач королівського парку (в Англії); 4) визначник (комах тощо); 5) рі амер. кінна охорона, кінна поліція; 6) амер. рейнджер (військовослужбовець диверсійно-розвідувального підрозділу).
гап£егакір ['гепкізо/ір] п посада доглядача королівського парку.
гап£Є-іаЬ1е ['геїпсІзДеіЬІ] п військ. таблиця стрільби.
гаодеііе ['гешсізеі] п плитка (електрична або газова).
гап£Іп£ ['ГЄІПСІ3113 ] п 1) визначення відстані; регулювання діапазону; 2) класифікація; 3) геод. провішування (лінії); 4) військ, пристрілювання (по дальності); < ~ сієуісє пристрілю-вальний прйлад; ~ Гіге військ, пристрілювання; ~ тагк військ, репер.
Капдооп [ґ2ет)'ди:п] п геогр. н. м. Рангун.
гап£у ['гешсізі] аф 1) просторий, неосяжний; широкий, велйкий; 2) бродячий; блукаючий; мігруючий (про тварин); 3) довгоногий, сухорлявий; стрункий; 4) горйстий.
гапіпе ['гавпат] аф 1) анат. під’язиковий; 2) жаб’ячий.
гапк [гзет]к] 1. п 1) ряд, низка;
2) шеренга, шерега; іо Ьгеак іке -8 виходити із строю; 3) рі (іке ~8) армія; військова служба; іо ]оіп іке ~8 всту-пйти на військову службу; 4) рі рядр-вйй і сержантський склад (в Англії тж оікег ~$); іо тесіисе іо іке ~8 розжалувати в рядові; іо гІ8е Ггот іке ~8 пройтй шлях від рядового до офіцера; 5) порядок; струнке розташування; 6) звання, чин; гідність; посада, службове становище; ранг (дипломатичний тощо);
іке ~ оГ адтігаї адміральський чин; аіі ~8 військ, весь особбвий склад; усі офіцери і солдати; усі без винятку; 7) категорія, розряд, клас; реоріе оГ аіі ~8 представники усіх верств суспільства; ке І8 іп іке кі£ке8і ~ атоп£ вскоІагБ він вважається провідним ученим; 8) високе становище; рег8опз оГ ~ аристократія; ~ апсі Гавкіоп вищий світ; ргісіе оГ ~ пихатість, зарозумілість; 9) стоянка таксі; іке іахі аі іке кеад оГ іке - перше таксі на стоянці; 10) горизонтальна лінія (на шахівниці); ~ апсі Гііе а) військ, рядовий склад; солдати, рядові; б) рядові представники (члени) (організації); в) звичайні люди; іо іаке ~ \уіік зтЬ. а) військ, бути рівним з кимсь за званням; б) бути з кимсь однієї категорії; 2. аф 1) буйний, пишний, розкішний (про рослинність); 2) зарослий; ~ мгіік хуєєсЕ зарослий бур’янами; 3) тучний, родючий, жирний (про ґрунт); 4) розм. сйльний; потужний; швидкий; ~ роізоп сильнодіюча отрута; 5) густий; численний; 6) згірклий, зіпсований, протухлий, вонючий; ~ Ьиііег згіркле (ївке) масло; ~ Гі8к тухла рйба; ~ 8гпе11 сморід; іо £тоху * згіркнути, протухнути, зіпсуватися; 7) огидний, мерзенний, брутальний; ~ со^агдісе підле боягузтво; - іпіи8іісе кричуща несправедливість; ~ Ііе зухвала брехня; ~ таїісе чорна злоба; 8) явний, очевидний; справжній, сущий; ~ поп8еп8е явна нісенітниця; ~ 8\уіпсі1єг запеклий шахрай; 9) грубий, цинічний, паскудний; 10) розпусний, хтивий; 11) надмірний; 3. V 1) шикувати в шеренгу; ставити в ряд; 2) шикуватися, вишиковуватися в ряд; іо ~ ра8і проходити шеренгами, проходити урочистим маршем; дефілювати; 3) класифікувати; відносити до певної категорії; давати оцінку; І ~ ків акіїіііез уегу кі£к я вйсоко ціную його здібності; 4) належати до певної категорії; іо ~ атоп£ іке Огеаі Ро\уєг8 належати до числа великих держав; 5) займати (посідати) певне місце; ке ~8 кі$к а8 а 1а>ууег він видатний адвокат; а £епета1 ~8 \уіік ап абтігаї генерал за чином рівний адміралові; 6) займати вище становище; бути старшим; а соїопеї ~8 а та]ог чин полковника вищий за чин майора; іо ~ 8тЬ. іп а^е бути старшим від когось за віком; 7) займати високе становище; посідати перше місце; □ ~ о(Г виступати в похід (шеренгами, строєм).
гапкег ['гаєчка] п 1) рядовий солдат; 2) офіцер, який вйслужився з ря-довйх; 3) рядовйй член (організації).
гапкіп£ ['гзедкії]] 1. п 1) розташування; розстановка; 2) спорт, класне місце у змаганні; іо аскіеуе ~ а) здобути (посісти) класне місце у змаганні; б) одержати спортйвний розряд; 2. аф
1) амер. вищестоящий; вйщий за званням (за становищем); - еіетепі військ. вйща інстанція, вйщий орган; іке ~ тетЬег оГ іке етЬа$8у глава посольства; 2) військ, старший за званням; 3) високопоставлений; якйй займає високе становище; а ~ есопотізі ви-датнйй економіст; ~ герге8епіаііуе8 відповідальні представникй; зесопсі ~ тетЬег оГ... другий за старшинством член (комітету тощо); 4) важлйвий, помітний; 5) спорт, класний, першокласний.
гапкіе ('гаедкі] у 1) перен. терзати, грйзти, мучити (про спогади тощо); іке шетогу оГ іке іпзиіі 8іі11 ~8 іп кі8 кеагі спогад про образу ще гризе його серце; 2) гноїтися, не гоїтися (про рану); іке ууоипй 8іі11 ~8 рана ще не загоїлася; 3) викликати нагноєння; 4) загострювати (злість); вливати отруту в душу; роздратовувати (когось); 5) загострюватися, розгоратися (про злість); тліти, не згасати (про ворожнечу); 6) переходити (у щось — іо, іпіо).
гапк1іп£ ['гавт)к1іт)] 1. п 1) незабутня образа; болісні спогади; 2) нагноєння; запалення; 2. аф 1) лютий (про ненависть)] 2) болісний (про спогад); 3) що гноїться; що не загоюється.
гапкпезз ['гаедктз] п 1) надмірний ріст; 2) буйна рослйнність; 3) родючість; 4) неприємний запах; згірклість.
гапааск ['гаепзаек] 1. п 1) ретельний обшук; 2) пограбування; 2. у 1) обшукувати, обнйшпорювати (будинок тощо у пошуках чогось — Гог); іо - іке іоууп іог а Ьоок оббігати усе місто в пошуках потрібної кнйжки; 2) переглядати, вивчати (щось); 3) грабувати, розграбувати, обчйстити (квартиру).
гапздскег ['гзепзавко] п грабіжник.
гапвот ['гавпзат] 1. п 1) вйкуп; іо коід 8тЬ. іо ~ вимагати вйкуп за когось; а кіпя’8 ~ величезна сума; 2) пеня; грошовйй штраф; 3) церк. спокутування; < ~ ргісе надто висока, казкова ціна; 2. у 1) викуповувати, платити вйкуп; 2) вимагати вйкуп (від когось); 3) звільняти за вйкуп; 4) рел. спокутувати.
гапвошег ['гаепзата] п 1) рел. виз-волйтель, спасйтель (про Христа); 2) (К.) іст. член ордену Богоматері--спасйтельки.
гапі [гавпі] 1. п 1) пишномовність; гучні слова; марнослів’я; демагогія; 2) напучування, проповідь; 3) розм. шумна гульня, пиятйка; 2. у 1) гово-рйти пишномовно; виголошувати гучні слова; займатися марнослів’ям; 2) (аі, а§аіп8і) напускатися (на когось), напучувати (когось); 3) гучно веселй-тися, голосно співати; □ ~ оиі виливати (почуття).
гапіег ['гаепіа] п 1) базіка, пустомеля; 2) демагог.
гапііроіе ['гжпііроиі] 1. п 1) ши
гап
208
гаг
байголова; шйбеник; гультіпака; 2) сварлйва баба; мегера; 2. V поводитися грубо (шумно).
гапшісиїі [га'плі] Ідиіаі] рі від гапи-псиїиз.
гапипсиїиз [га'плі]к]иІ08] п (рі гапи-псиїі) бот. жовтець.
гаоЬ ['геюЬ] п метеор, прйлади для спостережень на велйких висотах.
гар І [гзер] 1. п 1) легкйй удар; іо £іує зтЬ. а ~ оуєг (оп) іке Гіп^егз дати комусь по руках (тж перен.)', іо £еі а ~ оуєг (оп) іке кпискіез дістати по руках (тж перен.)', 2) тйхий стукіт (у двері тощо); ікеге \уа8 а ~ оп іке \уіпдо\у у вікно хтось постукав; 3) розм. покарання; вйрок; строк; іо Ьеаі іке ~ унйк-нути покарання; іо іаке іке ~ дістати строк, потрапити за ґрати; 4) знецінена (фальшйва) монета; 5) текст. моток пряжі; < поі а ~ ані копійки; І доп’і саге а ~ мені це байдуже; іі дое8 поі таііег а ~ це не має ніякого значення; 2. V 1) злегка ударяти; іо ~ 8іпЬ. оуєг іке кпискіез дати комусь по руках (тж перен.); іке скаігтап ~ред іке іаЬІе голова ударив по столу молотком; 2) стукати; іо ~ аі іке боог постукати у двері; 3) вистукувати (сигнали); 4) різко говорйти; вигукувати, викрйкувати; 5) сваритися, лаятися; 6) клястйся, присягатися; давати присягу; 7) лжесвідчити; 8) розм. тримати під арештом (у в’язнйці); 9) мет. оббивати (модель тощо); < іо ~ оиі оаікз вйбухнути лайкою.
гар II [гзер] у (разі і р.р. гарред, гарі) 1) захопйти; вйнести; іо ~ апсі гепсі захопйти й пограбувати; 2) охоплювати (про почуття).
гарасіоиз [га'реірз] асі] 1) жадібний, зажерливий; 2) загарбницький, грабіжницький; ~ іпуадегз мародери--загарбники; 3) хйжий (про звіра).
гарасііу [га'рж8ііі] п 1) жадібність, зажерливість; 2) ненажерливість.
гаре [геїр] 1. п 1) зґвалтування; іо соттіі а ~ зґвалтувати жінку; зіаіиіогу ~ статевий зв’язок з неповнолітньою особою; 2) поет, вйкрадення; іке ~ о£ іке ЗаЬіпез вйкрадення сабінянок; 3) пограбування; крадіжка; 4) бот. рапс; Ьігсі ~ польова капуста; Ьгоот ~ вовчок, заразйха; 2. у 1) ґвалтувати жінку; 2) поет, викрадати (жінку); 3) грабувати, красти; 4) охоплювати (про почуття); захоплювати (чимсь).
гаре-саке ['геїркеїк] п с. г. рапсова (ріпакова) макуха.
гаре-оіі ['геір'оіі] п рапсова (ріпакова) олія.
гаре-зеесі ['геір8І:сі] п бот. рапсове (ріпакове) насіння.
Каріїаеі ['гаеГіеІ, 'геїйеі] п ч. ім'я Рейфіел, Рафейл, Рафейєл, Рейфейєл.
Каркаеіезцие [,гж£еіа'1е8к] асі] жив. рафаелівський; у стйлі Рафаеля.
КарЬаеІііе ['гжГеїаІаіі] п послідовник (учень) Рафаеля.
гаріїе ['геїй] п 1) анат. шов, лінія зрощення; з’єднання; 2) бот. насінний рубчик.
гаріс! ['гзеркі] 1. п звич. рі 1) поріг рікй; 2) бистрина, бистрінь; перекат; 2. асі] 1) швидкйй, скорий; - егоууііт швидкйй ріст; ~ £аіі кваплйва хода; ~ ікіпкег дуже кмітлйва людйна; ~ \уогкег моторний працівнйк; іо іаке а ~ ЕІапсе зйркнути; 2) швйдкісний, швидкохідний; ~ ігап8Іі швйдкісне сполучення; 3) крутйй, стрімкйй (про схил); ~ азсепі крутйй узвіз; ~ дезсепі крутйй спуск; 4) фот. високочутлй-вий, світлосильний; < ~ апаїузіз тех. експрес-аналіз; ~ сопзшпрііоп мед. скоротечні сухоти; ~ Гіге військ, швидкйй (біглий) вогонь; ~ кеагі прискорене серцебиття, тахікардія.
гарідатепіе [га,рі:сіа:'тепіа] асіу муз. швйдко, стрімко.
Карі<1 Сііу ['гжрісі'зііі] п геогр. н. м. Рапід-Сіті.
гарі<1-Пге ['гжркі'іаіа] аф 1) військ. швидкострільний, скорострільний; 2) перен. хаплйвий, поспішний; ~ іаїк балачкй безперестану.
гарі(1-(їґіп£ ['гжркі'іаіапі]] асі] військ, швидкострільний, скорострільний.
гаркііїу [га'ркіїіі] п швйдкість, прудкість; < ~ оГа Іепз фот. світлосила об’єктйва.
гаріег ['геір)а] п рапіра; < ~ ^Іапсе пронйзливий погляд.
гаріег-іЬпізі [ 'геір]о0гл8і] п 1) удар рапірою; 2) перен. спрйтний (влучний) випад; дотепна відповідь.
гаріпе ['гаераш] 1. п 1) грабіж; пограбування; 2) насйльство; 3) хйжість; Ьеазіз оГ ~ хйжі звірі; 2. V грабувати.
гарізі ['геїрізі] п амер. насйльник, ґвалтівнйк.
гаррагее [,гжра'гі:] п 1) іст. списоносець; ополченець; 2) розбійник, грабіжник; пірат, флібустьєр.
гаррее [гж'рі:] п тютюнова потерть найнйжчого сорту.
гарреї [га'реї] V спускатися на вірьовці (альпінізм).
гаррег ['гзеро] п 1) амер. двернйй молоток; 2) розм. зухвала брехня; 3) клятва, обітниця.
гарріпв ['гаерії]] п мет. розбивання (моделей).
гаррогі [гж'ро:] п фр. 1) зв’язок, відношення; стосунки, взаємозв’язкй; 2) взаєморозуміння; гармонія, згода.
гаррогіеиг [,гжро:'із:] п фр. доповідач.
гарргоскетепі [гж'рго/та:і]] п фр. зблйження (між державами).
гарзсаіііоп [гжр'зкжузп] п шахрай; нероба; пройдйсвіт; волоцюга.
гарі [гжрі] 1. п блаженство; захват,
захоплення; екстаз; 2. аф 1) захоплений; іо Іізіеп \уіік ~ аііепііоп захоплено слухати; 2) заглйблений (у щось); зосереджений (на чомусь); ~ іп а Ьоок захоплений читанням; 3) вйкрадений (про людину); 4) забраний (смертю); 5) рел. піднятий (на небо); 3. разі і р.р. від гар II.
гаріогіаі [гзер'іо: паї] аф хйжий (про тварин, птахів).
гаріиге ['гзерір] І. п 1) захват, захоплення; вйяв захоплення; екстаз; іо Ье іп ~8 бути в захопленні; гучно висловлювати своє захоплення; 2) поет. вйкрадення (когось); 3) припадок, прйступ; 4) рел. ушестя, вознесіння на небо; 2. V поет, захоплювати; викликати захоплення; вводити в екстаз.
гаріигед ['гжрірсі] аф поет, захоплений; екзальтований; в екстазі.
гарішгіхе [ 'гзері/згаїг] V ірон. 1) висловлювати захоплення; доходити до екстазу; 2) звелйчувати, вихваляти.
гаріигоиз ['гаері/згзз] аф 1) захоплений; ~ арріаизе бурхлйві (палкі) оплески; 2) екзальтований.
гага ['гєзгз] аф лат. рідкісний; ~ ауіз рідкісна (виняткова) людйна; рідкісне явище; дивина; рідкість, раритет.
гаге [гєа] 1. аф 1) рідкйй, розріджений; негустйй, нещільний; ~ аіто8ркеге розріджена атмосфера; 2) рідкісний; що рідко трапляється; малопошйрений; ~ Ьоокз (роБіа^е 8іатр8) рідкісні кнйги (поштові марки); ~ еагікз хім. рідкісноземельні елементи; ~ &а$ хім. інертний газ; ~ оЬ]есі рідкість, раритет; 3) незрівнянний, винятковий, надзвичайний, рідкісний; ~ соига^е виняткова м^Ькність; - зскоіаг видатнйй учений; учений, якйх мало; зке із а ~ Ьеаиіу вона надзвичайно (на рідкість) вродлйва; а регеоп оГ ~ скапи на рідкість чарівна людйна; людйна незрівнянної чарівності; іо кауе а ~ ііте (£ип) дуже добре (на славу) про-вестй час (повеселйтися); уои §ауе те а ~ Ггі^кі ви мене перелякали до смерті; 4) недосмажений; недоварений; на-півсирйй (про м'ясо); ~ е&£ некруто (рідко) зварене яйце; 5) ранній; 2. асіу 1) винятково; напрочуд; а ~ Гіпе уієху напрочуд гарний краєвйд; 2) рано.
гагеЬіі ['гєзЬіі] п грінка з сйром (тж \¥е1зк ~).
гагее-8ко5¥ ['гєап/ои] п 1) ляльковий театр; 2) райок (ящик з пересувними картинками); 3) вуличне видовище; балаган.
гагеГасііоп [,гєапТаек/п] п 1) розрідженість; 2) розрідження; розведення; 3) мед. збіднення кістки на вапно.
гагеГасІіуе ['гєапГжкіїу] аф що розріджує; що робить менш щільним (густйм).
гагеГісаііоп [,гєапГі'кеі/п] див. гаге-Гасііоп.
гагеГіесі ['гєапГаїсі] аф 1) вйтонче-
гаг
209
гаі
ний, вишуканий; 2) ірон. піднесений, велйчний; високий; рготоіед іо ~ гапк висунутий на високий пост; 3) розріджений; ~ аіг вакуум, розріджене середовище.
гагеїу ['гєапЕаі] V 1) робйти вй-тонченим (вйшуканим); 2) очищати; робйти тоншим; 3) розріджувати, розводити; створювати вакуум; 4) розріджуватися; ставати менш густйм (щільним).
гагеїу ['гєаіі] асіу 1) рідко, нечасто, зрідка; І 8ее кег уегу ~ я бачу її дуже рідко; 2) винятково, надзвичайно; \ує діпед ~ ми дуже добре пообідали.
гагепе$$ ['гєашз] п 1) рідкість (чогось); 2) рідкісність, незвичайність; винятковість; 3) розрідженість.
гаге-гіре ['гєагаїр] 1. п скороспілка (про плід); 2. асі] скороспілий, скоро-стйглий, ранній (про фрукти, овочі).
гагііу ['гєапії] п 1) рідкість; незначна пошйреність; 2) рідкісне явище; раритет; дивина; тизеит Гиіі о£ гагіїіез музей, повний рідкісних експонатів; 3) антикварна річ; 4) розрідженість (повітря).
Кав [гжз] п ч. ім'я Рас (зменш, від Егазіиз).
гавсаі ['га:зко1] 1. п 1) шахрай; 2) крутій, негідник; шалапут; іке Іііііе ~$! от шельма!; 3) збірн. набрід, чернь; 2. аф 1) підлий; безчесний; нйций; 2) простонародний, плебейський.
гавсаісіоіп ['гагзкаІсЬт] п 1) збірн. шахраї; злочйнний світ; 2) підлість, підлота; негідність; 3) шахрайство.
гавсаіііу [гаїз'кжкії] п 1) шахрайство; нечесність; нйцість, підлість; 2) підлий вчйнок; 3) збірн. набрід, чернь.
гавсаііу ['га:вка1і] 1. аф шахрайський; нечесний; нйций, підлий; безчесний; ~ £е11о\у безчесний тип, негідник; 2. асіу нечесно, шахрайським способом; нйзько, підло, безчесно.
гаве [геїх] див. гаге.
гавй [гає/] 1. п 1) мед. вйсип; висипання; 2) низькосортне вугілля, вугілля з домішками; 3) шарудіння; 2. аф 1) надто поспішний, хаплйвий; необачний; нерозважливий, необдуманий; необережний; нерозсудливий; ~ зіаіетепі необдумана заява; 2) діяльний; жвавий; спрйтний, моторний; 3) терміновий, нагальний, невідкладний; 4) ефектйвний, швидкодіючий.
гавіїег |,'гае/а] п тонкйй шматочок бекону (шйнки).
гавЬІу ['гзе/іі] асіу надто поспішно, необачно, необдумано; необережно; на відчай душі; нерозсудливо.
гавр [га:зр] 1. п 1) тертушка; 2) тех. рашпіль, терпуг, напйлок; 3) скрегіт, скреготіння; 4) скрипучий голос; 5) роздратування, досада, прй-крість; 6) (скор. від газрЬеггу) малйна;
2. V 1) скребтй, скоблйти; стругати; 2) терти (на тертушці); 3) обдирати (рашпілем); 4) зіскрібати; зістругувати; 5) скреготіти; 6) говорйти скрипучим голосом; 7) терлйкати, цигйкати (на скрипці тощо); 8) дратувати, різати вухо.
гаврЬеггу ['гаїгЬап] 1. п 1) бот. малйна; ~ Ьизк малйновий кущ; ~ Гіеісі малйнник; 2) зневага; іо £еі іке ~ а) одержати грубу відмову; б) дістати прочухана; 3) грубе фйркання (на знак зневаги); 2. іпі тьху!
гаврЬеггу-сапе ['пхяЬзпкеїп] п звич. рі кущі малйни, малйнник.
гаврег ['гагзра] п 1) велйка тертушка; 2) тех. велйкий рашпіль; 3) те, що погано діє на нерви; те, що роздратовує; 4) неприємна, нудотна людйна, «пйлка».
гавріпз [ 'госізргд ] 1. п рі тех. ошурки; 2. аф 1) що скреготйть; різкий, ріжучий; 2) скрипучий, скриплйвий (про голос).
Гавру ['га:зрі] аф 1) різкий, ріжучий (звук); 2) скрипучий (голос); 3) дратівлйвий, дразлйвий.
Кавіив ['ГЖ8І98] п ч. ім'я Растус (зменш, від Егазіиз).
гавиге ['геїза] п 1) викреслювання; стирання; знйщення; 2) перен. забуття.
гаі [гаеі] 1. п 1) зоол. пацюк, щур; ~8 де8егі (Іеауе) а 8іпкіп£ 8кір пацюки тікають з потопаючого корабля; 2) знев. боягуз; зрадник; ренегат; перебіжчик; 3) донощик; інформатор; провокатор; 4) штрейкбрехер; 5) зрада; ренегатство; перехід на сторону ворога; < ~ дезігисііоп дератизація, знйщення гризунів; ~ \уеек тйждень боротьбй з гризунами; ~ раск амер. розм. банда підлітків; ~ гасе амер. розм. а) безплідна діяльність; б) шалена погоня за багатством; жорстока конкуренція; в) збіговисько; г) груповйй пілотаж; д) танцюльки; іо &іує 8ґпЬ. ~8 амер. лаяти, сварйти когось; іо Ье саи§кі Ііке а ~ іп а ігар потрапити в пастку; іо кауе ~8 іп іке аіііс бути несповна розуму; Ііке а ~ іп а коїе бути самітнйм (покинутим) усіма; Ііке а сігохупесі ~ промоклий до кісток; іо 8ГПЄІ1 а ~ передчувати недобре, підозрювати щось; 2. у 1) винйщувати пацюків (звич. собаками); 2) стати зрадником (ренегатом, перебіжчиком); 3) залйшйти організацію в тяжкий час; 4) зрадити, вйдати (когось); 5) бути штрейкбрехером; 6) відмовитися, від-ректйся (від — оп); іо - оп опе’8 деЬі8 відмовитися платйти боргй; < ~ уои! згинь!, щоб ти пропав!
гаіаЬІе ['геїіаЬІ] аф 1) що підлягає оподаткуванню; 2) оцінний; 3) пропорційний, відповідний.
гаіаГіа [,гаеіа'£іа] п 1) мигдалевий лікер; налйвка на кісточках (абрико
сових, персикових); 2) мигдалеве печиво.
гаіаі ['геїіаі] п сума оподаткування.
гаіаріап [,гаеіа'р1жп] 1. п 1) барабанний бій; 2) стукіт, дріб; 2. у бйти в барабан; вибивати барабанний дріб.
гаі-а-іаі ['гаеіа'іжі] див. гаі-іаі(-іаі). гаі-Ьйе ['гжіЬаіі] п укус пацюка, гаі-саісіїег ['гжі,каеір] п щуролов; дерати затор.
гаіскеі ['гаефі] п тех. 1) храповйк, тріскачка; 2) заскочка; < ~ зраппег гайковйй ключ з тріскачкою.
гаісЬеі-МіееІ ['гаефі\уі:1] п храпове колесо, храповйк.
гаіе [геп] 1. п 1) норма; розмір; ~ о£ ргодисііоп а) норма вйробітку; б) продуктйвність; ~ о£ ргоГіі норма прибутку; ~ оГ 8игр1и8 уаіие норма додаткової вартості; ~ рег селі розмір відсотків; Ьігік ~ народжуваність; 2) ставка; тарйф; такса; розцінка; іп-зигапсе ~ ставка страхової премії; іке К. облікова ставка Англійського банку; ~ оГ бі8соипі облікова ставка, обліковий відсоток; ~ о£ диіу ставка мйта; 3) фін. курс; доііаг ~ курс долара; іке ~ о£ ехскап^е валютний курс; вексельний курс; 4) ціна; оцінка; іо Ьиу (іо 8ЄІ1) аі а кі§к ~ купйти (продати) за високу ціну; аі ап еазу ~ а) недорого, дешево; б) перен. легко, без зусйль; іо \уіп 8иссе88 аі ап еа8у - легко добйтися успіху; 5) рі зал. вантажний тарйф; 6) швидкість, темп; ~ о£асіуапсе військ. темп наступу; ~ о£ Гіге військ, швйдкість стрільбй; режим вогню; іо геад аі а тодегаіе ~ читати некваплйво; 7) відсоток; частка; коефіцієнт; пропорція; ступінь; 8) пайок; порція; 9) розряд, сорт; о£ іке Гігзі ~ першокласний, найкращий; 10) місцевий (муніципальний, комунальний) податок; збір на місцеві потреби; 11) оцінка (у школі); 12) спосіб дії; манера; ~ о£1іуіп§ спосіб життя; іо ііує аі а кі^к ~ жйти на широку ногу; 13) інтенсйвність; потужність; гадіаііоп ~ фіз. інтенсйвність випромінювання; ехрозиге ~ фіз. потужність опромінювання; 14) частота; риЕе ~ мед. частота пульсу; 15) спорт. розряд; 16) мор. клас (судна); ранг (корабля); 17) хід (годинника); добове відставання (поспішання) (про годинник); 18) тех. вйтрати (води тощо); < аі апу ~ в усякому разі; принаймні; поі аі апу ~ ні в якому разі; нізащо; аі ікІ8 ~ таким чйном, так; аі ікаі ~ у такому разі; якщо це так; аі аіі ~8 а) в будь-якому разі, що б то не було; б) за будь-яку ціну; будь-якйми засобами; 2. у 1) оцінювати; розцінювати; обчйслювати; 2) цінувати; іо ~ 8гпЬ., зтік. кі§к вйсоко цінувати когось, щось; 3) таксувати, тарифікувати; 4) підраховувати, перераховувати; 5) вважати, розглядати; І ~ кіт атоп§ ту Ггіепсіз я вважаю його однйм з моїх друзів;
гаї
210
гаі
6) вважатися, розглядатися; ке ~8 аз ту Ггіепсі він вважається моїм другом; 7) обкладати місцевим податком; 8) амер. ставити оцінку; оцінювати знання; 9) розм. заслуговувати; Не ~8 Же Ье8і він заслуговує найкращого; 10) визначати клас, категорію (автомобіля тощо); класифікувати; 11) мати категорію (клас); 12) мати розряд (звання) (про моряка); 13) присвоювати звання (розряд) (моряку); 14) регулювати, вивіряти (годинник); 15) виносити догану; вичитувати, лаяти, сварити, давати прочухана; іо ~ аі зтЬ. кричати на когось; □ ~ ир а) збільшувати страхову премію; б) мор. підвищити в розряді (званні).
гаіеаЬІе ['геїіаЬІ] див. гаіаЬІе.
гаіеаЬІу [ 'геїіаЬІі] асіу пропорційно, відповідно.
гаіе<1 І'геїікІ] аф 1) номінальний; розрахунковий; проектний; специфікований; ~ сарасііу проектна потужність; проектна пропускна здатність; 2) що має розряд; віднесений до певного класу.
гаіеі ['геїіаі] п зоол. медоїд.
гаіерауег ['геіі,рею] п платник податків.
гаіег ['геїіа] п 1) оцінник; тарифікатор; 2) буркотун; 3) сварлйва жінка.
-гаіег ['геїіа] п у складних словах: іеп-гаіег яхта водотоннажністю десять тонн; а Гігзі-гаіег яхта (судно) першого розряду.
гаі-Ґасе ['гаегїеіз] п амер. розм. хитрун; небезпечна людйна; бестія.
гаі-Ппп ['гагГЇЬ:т] п розм. фірма, яка наймає штрейкбрехерів (нечленів профспілки).
гаіЬ [га:0] п іст. форт.
гайте [геїд] асі] поет. 1) ранній; 2) ранковий, ранішній; 3) швидкйй, навальний.
гаіЬег ['гсс:да] 1. асіу 1) краще, швйдше; охочіше; переважно; хуоиісі уои - іаке іеа ог сойее? що для вас краще — чай чи кава?; І хуоиісі - &о я краще піду; Не \уои1сі ~ біе ікап сот-ріу він швйдше умре, ніж погодиться; І касі ~ поі, І жшісі ~ поі, Гб ~ поі розм. мені не хочеться; ні, дякую; мабуть, не варто (формула відмови від пропозиції тощо); Гб ~ реоріе сіісіп’1 кпо\¥ аЬоиі іі я хотів би, щоб про це не знали; Гб - уои сате іо-тогпж мене більше влаштувало б, колй б ви при-йшлй завтра; 2) вірніше, скоріше, правильніше; 3) до деякої міри, злегка, дещо, досить; І Гееі ~ Ьеііег іобау мені сьогодні дещо краще; І кпо\у кіт ~ \¥ЄІ1 я знаю його досить добре; 4) амер. навпакй, зовсім ні; ~, \ує кауе \уоп навпакй, ми перемоглй; 5) швйдше, раніше (за часом); до цього; 6) у минулому, колйсь; 2. іпі (у відповідь на запитання) звичайно, так; ще б пак; аякже; Во уои кпо\у кіт? — Каікег!
Ви його знаєте? — Так, звичайно!; ~ ікап скоріше, більше; правильніше; ог ~ вірніше (сказати), точніше (сказати); Іаіе 1а8і пі^кі, ог ~, еагіу ікіз тогпіпв учора пізно вночі, або точніше (сказати), сьогодні рано-вранці; іке ~ ікаі... тим більше, що...
гаікегезі [Та:дап8і] аду розм. особливо, найбільше.
гаіЬе-гіре [Теїд'гаїр] асі] 1) ранній (про плоди, овочі); 2) розм. перен. з мо-лодйх, та ранній.
гайіе-гіре$ ['геїд'гаїрз] п рі ранні овочі; ранні фрукти.
гаікегізк ['пхгдап/] асіу розм. дещо, до певної міри, певною мірою.
гайі-гіре ['га:0Таір] див. гаіке-гіре.
гайвкеїіег ['га:15,ке1о] п амер. пив-нйй погрібець; винарня.
гаіісісіе ['гжіїзакі] п засіб проти щурів.
гаіііїсаііоп [,гжііїї'кеі/п] п юр. затвердження; дозвіл; ратифікація; іо Ье 8иЬ]есі іо ~ підлягати ратифікації.
гаіійег [Тжіїіаіа] п орган, якйй ратифікує (затверджує).
гаіІЇу [Тжіїіаі] у юр. затверджувати; дозволяти; ратифікувати; скріпляти (підписом, печаткою).
гаііЬаЬіііоп ЬгзеілЬз'Ьірп] п юр. схвалення, санкція.
гаііпе [гж'іігп] п фр. текст, епонж; букле; ратйн.
гаііп£ [Теїііі]] п 1) оцінка; оцінювання; вйзначення вартості; Гіпапсіаі ~ оцінка фінансового становища; ~ оГ тегіі оцінка якості; 2) віднесення до класу (розряду, категорії); 3) оподаткування; 4) сума (місцевого) податку; 5) тех. потужність; продуктйв-ність; 6) тех. параметр; номінальна характерйстика; паспортне значення; 7) нормування; хронометраж; 8) військ. чин; 9) розряд судна; клас вітрильних яхт; 10) маркірування, тарування; 11) мор. рі рядовйй і старшйнський склад; 12) рі цифрові дані; 13) амер. оцінка (у школі); 14) догана, прочухан; іо §іує 8тЬ. а ~ дати комусь перцю; < ~8 сіоійіпв мор. обмундирування матроського і старшйнського складу; ~ ріаіе заводська паспортна таблйч-ка.
гаііо І'гефои] п 1) мат. відношення, пропорція; коефіцієнт; співвідношення; іп дігесі ~ прямо пропорційно; іп іпуег8е ~ обернено пропорційно; ~ о£ ехскап^е мінове відношення; пеі ргоГіі ~ коефіцієнт рентабельності; ~ Ьу \уєі§Ьі вагове відношення; 2) тех. передаточне число; 3) раціон.
гаііосіпаіе [,гаеіі'о8теіі] V 1) думати, міркувати; логічно розмірковувати; 2) ірон. підшукувати слушне пояснення (до чогось); намагатися розумно обґрунтувати (щось).
гаііотеіег [деі/ґотііа] п фот. логометр.
гаііоп [ гзе/п] 1. п 1) пайок, порція, раціон; етег^епсу (ігоп) - непорушний запас (військ. НЗ); кагб 8са1е ~ військ. зменшений пайок; іо риі оп ~8 поса-дйти на пайок; ~ оГ Яоог 8расе норма житлової площі; 2) військ, норма постачання; 3) рі продовольство (в армії, лікарнях тощо); провізія, їжа; іо Ье оп 8йогі ~8 відчувати недостачу продовольства; < ~ агііс1е8 військ, предмети постачання; ~ Ьоок продовольча (промтоварна) кнйжка; забірна кнйжка на нормовані товари; ~ сагд продовольча (промтоварна) картка; ~ сег-ііГісаіе військ, продовольчий атестат; ~ сопуоу військ, колона продовольчого транспорту; ~ безігоуег військ, жарт. кухар; 2. у 1) видавати пайок; іо ~ (оиі) Ьгеад роздавати хліб (порціями); 2) одержувати пайок; 3) постачати продовольство; іке агту І8 \ує11 ~есі армія добре постачається; 4) нормувати; розподіляти за картками; ЬгеасІ \уа8 ~ед хліб видавався за картками; іо ~ 8іпЬ. іп Гооб обмежувати когось у їжі.
гаііопаї ['гаерпі] 1. п 1) розумна істота, людйна; 2) раціоналіст; 3) рі розм. зручний (раціональний) одяг (про штани для жінок); 4) (іке ~) філос. розумне; 5) логічне обґрунтування; 2. аф 1) розумний, мйслячий; наділений розумом; ~ Ьеіп§8 розумні істоти; люди; 2) нормальний; 3) доцільний; раціональний; ~ сопбисі (Ьекауіоиг) розсудлива поведінка; ~ теікосі раціональний метод; - тіпсі здоровий глузд; 4) розумовий; мйслений; ~ рО\¥ЄГ8 розумові здібності; 5) зручний, практичний; ~ Гооіхуеаг зручне взуття; 6) мат. раціональний; ~ Гипсііоп раціональна функція; 7) поміркований.
гаііопаїе [,гае|’ю'па:1і] п 1) логічне обґрунтування; розумне пояснення; 2) основна причйна, підґрунтя (чогось); іке ~ о£ іке 1а\у основа закону; 3) міркування.
гаііопаїізш ['гж/покгт] п філос. раціоналізм.
гаііопаІІБі [ 'гж/паїїзі] 1. п філос. раціоналіст; 2. аф раціоналістйчний.
гаііопа1І8ііс(аІ) [,гж/па'1і8іік(а1)] аф раціоналістйчний.
гаііопаїііу [,гжр'пж1ііі] п 1) розумність, раціональність; 2) здоровий глузд; розумова нормальність; 3) раціоналізм.
гаііопаїіхаііоп [,гж/па1аі'геі/п] п 1) розумне пояснення; логічне обгрунтування; раціоналістичне пояснення; 2) раціоналізація; 3) мат. звільнення від ірраціональностей.
гаііопаїіхе ['гж/паїаіг] V 1) давати розумне пояснення; логічно обґрунтовувати; пояснювати раціоналістично; 2) пояснювати (свої вчинки тощо); на
гаї
211
гау
магатися дати пояснення; 3) раціоналізувати; 4) мат. звільнятися від ір-раціонал ьн остей.
гаііопаїіхег ['гж/паїаіга] п раціоналізатор.
гаііопаїїу ['гж/паїї] асіу 1) розумно, розсудливо; 2) раціонально.
гаііопіп§ ['гае/пп)] п 1) нормування (продуктів тощо)', продаж за картками; 2) продфуражне постачання.
Каі І5Іаш1$ ['гжі'аііапсіг] п геогр. н. Пацюкові островй.
гаіііе ['гаеСаїС] асі] зоол. безкільовйй (про птахів).
гаіііп(е) ['гаеіїш] п звич. рі мор. лінь; щабель вантовйй.
гаіооп [га'ішп] 1. п паросток від кореня; відсадок; 2. V 1) давати нові паростки; 2) відростати (про отаву).
гаі-роі$оп ['гаеі,роігп] п отрута для щурів.
гаі$Ьапе ['гаеізЬет] п 1) отрута для щурів; 2) розм. отруйна рослйна.
гаі’$-іаі1 [ 'гаеі8іеі1] п 1) мйшачий хвостик (про кіску)', 2) тех. тонкйй напилок (тж ~ Гііе).
гаі-іаіі ['гжііеіі] див. гаї’з-іаіі.
гаііап [гУіжп] п 1) бот. ротанг (пальма)', 2) батіг (ціпок) з ротанга; < ~ скаіг плетене крісло.
гаі-іаі(-іаі) [гаеі'іжі, 'гаеііаеі'іаеі] п гучнйй стукіт (у двері)-, тук-тук.
гаііееп [гае'Шп] п текст. 1) бобрик; байка; 2) ратйн.
гаііеп ['гае€п] у розм. 1) саботувати; 2) займатися шкіднйцтвом; навмйсно псувати устаткування.
гаііепіпз ['гаеШид] п розм. саботаж; шкіднйцтво.
гаііег ['гаеіа] п 1) щуролов (особл. про собаку)', 2) ренегат, перебіжчик; 3) зрадник; донощик; 4) штрейкбрехер.
гаіііп& ['гаеііі]] п 1) вйнищення гризунів; дератизація; 2) розм. зрада, ренегатство; ~ оуєг перехід на сторону протйвника.
гаіііе ['гаеСІ] 1. п 1) тріск; гуркіт; деренчання; перестукування; 2) гала-слйва балаканйна, тріскотня; метушня; 3) невгамовний балакун, торохтій; цокотун, цокотуха; базікало; 4) дитяче брязкальце; 5) калатало (нічного сторожа)', 6) кільця на хвості гримучої змії; 7) хрип, хрипіння; передсмертний хрип; 8) (Ше ~$) розм. круп (хвороба); 9) амер. розм. ставлення; < аіагт ~ мор. клаксон для подачі сигналу тривоги; 2. у 1) тріскотіти, торохтіти; гуркотіти, гриміти; деренчати; гучно стукати; брязкати; 2) рухатися з гуркотом; 3) мчати, гнати (тж ~ а1оп§); Ше ігаіп разі поїзд з гуркотом промчав мймо; 4) трястй; Ше ігаіп -б из аЬоиі ми тряслйся в поїзді; 5) говорйти без угаву, базікати, торохтіти (звич. ~ оп, ~ а\уау, - а!оп§); 6) відбарабанити, відтарабанити (урок, про
мову) (звич. ~ а\уау, ~ а!оп§, ~ оп); 7) кваплйво робйти щось; іо ~ Ше Ьііі Шгои£Й іке Ноизе поспішно протяглі законопроект у парламенті; 8) розм. бентежити; хвилювати, турбувати; лякати, страхати; доп’і §еі ~д! не хвилюйтеся!, спокійно!; 9) хрипіти (про вмираючого); 10) шпетити; давати прочухана; 11) мисл. сполохати (звіра); переслідувати, гнати; □ ~ а1оп£ (оЯГ, оп) відтарабанити; говорйти без угаву; ~ а^уау відкотйти, відкйнути з гуркотом; ~ Ьу з гуркотом промчати мймо; ~ (іо^п а) з гуркотом звал йтися; б) з гуркотом скйнути; ~ оиі з гуркотом вйкотитися (про екіпаж); ~ іЬгои^Ь підштовхувати, прискорювати, кваплйво робйти; ~ ир а) розштовхати, розво-рушйти; б) з гуркотом (швйдко) піднімати.
гаіі1е-Ьа& ['гаеіІЬаед] п брязкальце, тарахкало.
гаіі1е-Ь1а<1<1ег ['гаеіі,Ьіаесіа] п брязкало, калатальце (блазня).
гаііІе-Ьох ['гаеіІЬокз] п 1) дитяче брязкальце; 2) перен. торохтій; торохтійка; пустомеля; базікало; цокотун; цокотуха.
гаііІе-Ьгаіп ['гаеіІЬгеїп] п пустоголова людйна; йолоп; пустомеля.
гаііІе-Ьгаіпес! [ 'гжіІЬгеїпсі] асі/ пустоголовий, безмозкий.
гаіі1е-Ьеа<1 [ 'гаеіІЬесі] п 1) телепень; пустомеля; 2) іст. рояліст.
гаіі1е-Ьеа<1е(1 ['гаеі1,Ьесіісі] див. гаіііе--Ьгаіпед.
гаіііетісе ['гаеіітаїз] рі від гаіііе-тоизе.
гаіііетоизе ['гаеіітаиз] п (рі гаіііе-тісе) кажан.
гаіііе-раіе [ 'гаеііреіі] див. гаііІе-Ьгаіп. гаіііе-раіед ['гжі1,реіікі] див. гаіііе--Ьгаіпесі.
гаіііероі ['гаеііроі] п бот. дзвінець.
гаіііег ['гжіїа] п 1) балакун; цокотун; торохтій; пустомеля; 2) розм. щось таке, що торохтйть (цокотйть, брязчйть); 3) колимага; 4) амер. розм. гримуча змія; 5) розм. щось приголомшливе; надзвичайна особа; Шаі’з ~! це дивовйжно!; 6) нищівнйй удар (ураган); 7) гірн. сапропелеве вугілля; 8) військ, розм. кулемет; 9) тех. барабан для очйщення литва; < аіагт ~ мор. клаксон для подання сигналу тривоги.
гаіііезпаке ['ггеіІ8Пеік] п зоол. гримуча змія.
гаіііеігар ['гаеііігаер] 1. п знев. 1) таратайка, колимага; 2) пустомеля, торохтій; базіка; 3) звич. рі брязкальце (про прикрасу); дрібнйчка; 4) розм. паща; 2. асі/ розхйтаний, розладнаний; деренчлйвий: старйй; ~ тоіог-саг таратайка.
гаііііпз ['гаеіііі]] 1. п 1) тріск; деренчання; гуркіт; перестукування;
2) тех. очйщення литва в барабанах; 2. асі] 1) що гуркотйть, деренчйть; шумний; 2) сйльний, що збиває з ніг (про вітер); 3) розм. швидкйй, енергійний (про ходу); 4) розм. надзвичайний, незрівнянний; приголомшливий, разючий; іо Кауе а ~ ііте чудово провестй час; 3. асіу розм. разюче, нечувано, надзвичайно; напрочуд, дивовйжно; ~ £оосі нечуваний, приголомшливий; а ~ £О°сі Гєііоу/ дивовйжна людйна; дуже гарний хлопець.
гаііоп ['гжіп] п розм. пацюк.
гаііооп [го'Ш:п] див. гаіооп.
гаі-ігар ['гаеіігаер] п 1) пастка для щурів; 2) перен. пастка; безвйхідне становище; 3) груб. пелька, паща; 4) військ, підводний човен.
гаііу ['ггеіі] асі/ 1) щурячий; 2) що кишйть щурами; 3) розм. жалюгідний; мізерний; 4) поношений, пошарпаний, порваний; 5) розм. злий, роздратований, сердйтий.
гаисііу ['го:8ііі] п 1) хрипота, за-хрйплість; 2) різкість; грубість, брутальність.
гаисои$ ['го:ка8] асі/ 1) хрйплий, хрипкйй; 2) різкйй, пронйзливий.
гаиро [га:и:рои] п бот. рогіз вузь-колйстий.
гауа^е ['гжукіз] 1. п 1) спустошення, знйщення; ~ оГ \уєєсі8 знйщення бур’янів; 2) рі руйнівна дія; іо \уіШ-8іапд іке ~8 оГ ііте чинйти опір руйнівній дії часу; 2. у 1) спустошувати, руйнувати, розоряти; іо ~ а соипігу спустошити країну; 2) піддати руйнівній дії; зіпсувати.
гауе [гєіу] 1. п 1) марення, маячня, безладна розмова; 2) ревіння (вітру, моря); шаленство (стихії); 3) амер. розм. закоханість; захопленість; 4) захоплений відзив; вихваляння; ~ гєуіє\¥8 захоплені відзиви (про спектакль тощо); 2. у 1) марити; говорйти безладно; 2) говорйти із запалом (із захопленням, з ентузіазмом); 3) захоплюватися, марити (чимсь — аЬоиі); 4) шаленіти, скаженіти, біснуватися (через щось — оГ, аЬоиі, а^аіпзі); іо ~ а^аіпзі опе’8 Гаіе проклинати свою долю; 5) лютувати, ревтй, вйти, бушувати (про море, вітер).
гауеі ['гжузі] 1. п 1) плутанйна; 2) обрйвок нйтки; 3) збірн. обрйвки ниток; сплутаний клубок; 2. у 1) заплутувати, сплутувати, плутати (нитки тощо); 2) ускладнювати, заплутувати (питання); 3) розм. плутатися; 4) розмотуватися, змотуватися (з котушки); 5) протиратися (про тканину); □ ~ оиі а) розплутувати (нитки); розділяти на волокна; б) розпускати (плетіння); в) розлазитися; протиратися (про тканину).
гауеііп ['гжуііи] п військ, равелін.
гауеіііпз ['гжуііі]] п нйтка, вйсмик-нута з тканйни (з плетіння).
гау
212
геа
гауеїтепі ['гаеуїтапі] п 1) плуганй-на; заплутаний клубок; 2) перен. безладдя; ускладнення.
гауеп І ['гєіуп] 1. п 1) орн. ворон, крук; 2) перен. той, хто накликає біду; той, хто каркає, як ворон; 2. аф чорний, як вороняче крило; - дагкпе88 непроглядна пітьма.
гауеп II ['гавуп] у 1) пожирати, жадібно їсти; 2) мати вовчий апетит; 3) (аЬоиі, аїїег) гасати в пошуках здобичі; 4) накидатися (на жертву); 5) грабувати, спустошувати.
гауеп-ЬІаск ['гєіуп'Ьіаек] аф чорний, як вороняче крило.
гауепіпд ['гзвупіт)] аф 1) хижий; жадібний; ненажерливий; 2) шалений; божевільний.
гауепоиз ['гаеуіпаз] аф 1) розм. голодний, як вовк; І ат ~ я голодний, як вовк; 2) ненажерливий, жадібний, ненаситний; 3) (Гог) ласий (до чогось), прагнучий (чогось); 4) хижий, грабіжницький; ~ \¥І1д Ьеа8і8 хижі звірі.
гауіп ['гзвуіп] п поет. 1) грабіж, пограбування; спустошення; 2) здобич; жертва (про людину, тварину); 4* Ьеа8і оГ ~ хижий звір.
гауіпе [га'уі:п] 1. п 1) ущелина; яр, байрак, балка; лощина; провалля; 2) провал кривої (в діаграмі); 2. V перетинати (перекраювати) ущелинами (ярами, балками) (тж ~ ош).
гауіпд ['гєіуіт)] 1. п 1) звич. рі марення, маячня, галюцинації; -з оГ а гладшай маячня божевільного; 2) шаленство; ревіння (бурі); 2. аф 1) маячний, маревний; 2) який марить; 3) буйний, несамовитий, нестямний; 4) розм. карколомний; нечуваний, небачений; незрівнянний; - Ьеаиіу красуня, яка може звести з розуму; 3. асіу буйно, несамовито.
гауі$й ['гзвуіД у 1) поет, викрадати; 2) грабувати; 3) захоплювати, зачаровувати; 4) зґвалтувати.
гауі$Ьіп& [ 'гзєуі/іт] ] аф чудовий, чарівнйй, принадний.
гауізЬшепі ['гавуї/шопі] п 1) викрадення (звич. жінки); 2) пограбування; 3) зґвалтування; 4) захват, захоплення.
пну [го:] 1. п 1) щось необроблене (сире); сировина; \уіШ ~ шовк-сирець дубдвого шовкопряда; 2) (ійе ~) садно, болюче місце; іо іоисй зтЬ. оп ійе ~ дошкулити, допекти комусь; іп ійе ~ а) голяка, гольцем; б) у чистому вигляді, без прикрас; 2. аф 1) сирий, неварений; 2) недопечений, недосма-жений; недоварений; 3) необробле-ний, сирий; іп ~ сопдіііоп у необроб-леному вигляді; ~ оіі сира нафта; ~ соііоп а) бавовна-сирець; б) негігро-скопічна вата; ~ 8і1к шовк-сирець; 4) невйчинений; ~ йіде сириця; 5) гірн. незбагачений; ~ оге незбага-
чена руда; 6) неочйщений; ~ оіі а) неочйщена олія; б) сира нафта; ~ зи^аг нерафінований цукор; 7) розм. нерозведений; чйстий, без домішок; ~ зрігіі нерозведений спирт; ~ хуйізку чй-сте віскі; йе іоок іі ~ він вйпив, не розводячи водою (про віскі тощо); 8) текст, не валяний (про сукно); 9) фот. неекспонований (про плівку); 10) розм. ненавчений; недосвідчений, необізнаний; а ~ йапб новачок; ~ ігоорз військ, необстріляні війська; 11) обідраний, позбавлений шкіри, кровоточйвий; чутлйвий; подразнений; ~ 8оге садно; ~ ріасе подряпина; болюче місце; 12) вогкий; холодний і вологий; сирйй; 13) грубий, при-мітйвний (про мистецтво тощо); 14) різкйй (про колорит); 15) кострубатий (стиль); 16) примітивний (про людину); неотесаний, грубий; 17) не-справедлйвий, жорстокий; нечесний (про ставлення тощо); 18) амер. розм. голий, оголений; іо \уа1к агоипб ~ ходйти голяка; 19) амер. розм. непристойний (про анекдот); 3. у здирати шкіру; натерти, намулити.
Каотаїрішіі [,пх:уз1'ртді:] п геогр. н. Равалпінді.
галу-Ьопе ['го:Ьоип] п 1) «скелет», шкіра й кісткй (про худу людину); 2) рі смерть.
га^-ЬопеЛ ['гої'Ьоипд] аф дуже ху-дйй, кістлявий, кощавий.
га^ішіе ['го:йаід] 1. п 1) недублена шкіра, сирйця; 2) батіг із сирйці; 2. аф сиром’ятний, сировйй; зроблений із сирйці; - \уйір канчук із сирйці.
гатоіе$$ ['готів] п 1) необробленість; 2) болюче місце (на тілі); садно; 3) значна сйрість; 4) недосвідченість.
гах [гзекз] у шотл. простягатися; потягатися (після сну); іо - опезеІГ напружуватися.
кау [геї] п 1) ж. ім'я Рей (зменш, від Кас Неї); 2) ч. ім'я Рей (зменш, від Каутопд).
гау [геї] 1. п 1) промінь; ійе ~8 оГ ійе зип сонячні промені; а ~ оГ Іі^йі промінь світла; 2) перен. проблиск; поі а ~ оГйоре ані найменшої надії; 3) фіз. рі випромінювання; 4) радіус; 5) топ. лінія візування; 6) зоол. скат; 7) іст. вовняна тканйна в смужку; 2. у 1) випромінюватися); 2) розходитися променями; 3) опромінювати; піддавати дії проміння; 4) одягати(ся); наряджатися); 3. іпі амер. ура!
гау-£га$$ ['геїдгагз] див. гуе-$га88.
Каутопд ['геїтапсі] п ч. ім'я Рей-монд, Раймонд.
Каутиші ['геїтапсі] п ч. ім'я Рей-мунд.
Каупег ['гета] п ч. ім'я Рейнер.
гауоп ['геїоп] п 1) штучний шовк; віскоза; 2) тканйна (трикотаж) з целюлозного хімічного волокна; 3) промінь світла; 4) район, радіус (дії).
гауоппапі ['геюпапі] аф архт. променйстий (про стиль).
газе [геїг] у 1) руйнувати вщент; зносити; іо - іо ійе ^гоипсі стерти з лиця землі; іо - а іоууп іо ійе ^гоипсі зрівняти місто із землею; 2) перен. по-валйти, вйрвати з коренем; вйгнати; 3) викреслювати; стирати, згладжувати; іо ~ Ггот ійе тіпд вйкинути з головй; іо ~ Ггот тетогу стерти з пам’яті; 4) ковзнути по поверхні (про кулю тощо); подряпати; ледь зачепйти; 5) зскрібати, зістругувати.
гахее [геї'гі:] 1. п мор. корабель із зрізаною верхньою палубою; 2. V 1) мор. зрізувати верхню палубу корабля; 2) перен. скорочувати, урізувати.
гагог [геїго] 1. п брйтва; < оп іЬе ~’8 егі^е на вістрі леза (ножа); на краю безодні; 2. у голйти; ~ іїо\уп підрізати, підстригати; зрізувати, урізувати.
гахог-Ьаск ['геїгаЬжк] п 1) гострий хребет; 2) зоол. смугач (кит); 3) амер. розм. простйй робітнйк, роботяга; носій, носйльник.
га2ог-е<1£е ['геїгаг'есіз] п 1) лезо брйтви (ножа); гострий край (чогось); 2) гострий гірськйй кряж; гребінь; різка межа; 3) перен. край безодні; кри-тйчне становище; < іо Ье оп ійе ~ бути в небезпеці (на краю безодні); іо кеер оп ійе ~ оГ 8шій. не переходити меж (дозволеного тощо).
гагог-йзй [ 'геігоГі/] п зоол. двостулковий молюск.
гахог-дгішіег [ 'геі20,дгаіпсЬ] п точильник бритв.
гагог-зйеіі ['геїга/еі] п зоол. 1) колодочка; 2) двостулковий молюск.
гай [гаег] 1. п амер. розм. малйна; 2. у амер. розм. дражнити; глузувати, кепкувати, насміхатися.
гахтіа ['гзегю] п 1) наскок; набіг; 2) поліцейська облава.
гаггіе-ііаггіе [ 'гае2І,сізег1] п розм. 1) метушня, гармйдер; 2) гульня, пи-ятйка; іо &о оп ійе ~ пйти-гуляти, пиячити.
га22шаіа22 ['гжгта'іаег] п розм. 1) щось низькопробне (заяложене); сентиментальщина; 2) сентиментальна пісенька (музика); 3) гармйдер.
ге [гіг] 1. п муз. ре; 2. ргер 1) (часто іп ге) юр. у справі; 2) ком. щодо, відносно, про; посилаючись на; ге уоиг Іеііег оГ ійе 2пб іп8іапі щодо вашого листа від 2-го числа цього місяця; І у/апі іо 8реак іо уои ге уоиг Ьейауіоиг жарт, я хочу поговорйти з вами про вашу поведінку.
геасй [гі:і/] 1. п 1) простягання (руки тощо); іо таке а ~ Гог зтій. простяггй руку за чимсь; 2) розмах; 3) досяжність; доступність; оиі оГ ~ оГ ійе £ип8 поза межами досяжності гарматного вогню; \¥іійіп ~ оГ опе’8 йапд
геа
213
геа
під рукою, напохваті; 4) радіус дії; іке ~ оГ а £ип далекобійність гармати; 5) дистанція удару (бокс); 6) охоплення; кругозір; коло, рівень (знань); 7) сфера (впливу); 8) протяжність, простір; смуга (території); 9) плесо; коліно рікй; б’єф; іке иррег ~ез оГ іке Ткатез вірхів’я Темзи; 10) пряма ділянка (дороги); 11) зал. перегін, етап (колії); 12) мор. галс; 13) спроба; план; задум; хйтрість; 14) мис; 2. V 1) простягати, витягувати (тж ~ оиі, ~ Гогік); іо ~ опе’з капсі асгозз іке ІаЬІе простягнути руку через стіл; 2) простягатися, витягуватися, тягтйся; Ьои^кз -оиі іо\уагсІ8 іке зип гілкй тягнуться до сонця; 3) дотягуватися, тягтйся (за чимсь, до чогось — Гог); іо ~ Гог іке ЬгеасІ потягтися за хлібом; 4) діставати, брати (тж ~ сіохуп); іо ~ а Ьоок (до\¥П) Ггот іке зкеІГ зняти кнйжку з полйці; 5) передавати, подавати (тж ~ оуєг); ~ те іке заіі, ріеазе передайте мені, будь ласка, сіль; 6) доходити, простягатися (до якогось місця); іо ~ (ир іо) іке зкіез доходити до неба; 7) перен. охоплювати (поглядом); 8) проникати (про світло, звук); 9) досягати (ока, вуха); 10) доходити, добиратися, доїжджати до; прибувати; досягати (певного місця); іке ігаіп ~ез Ьопсіоп аі піпе поїзд прибуває до Лондона о дев’ятій годйні; уоиг Іеііег ~ед те уез-іегдау ваш лист дійшов до мене вчора; 11) приходити (до висновку); іо ~ а сопсіизіоп дійтй вйсновку; 12) поет. зрозуміти, збагнути; 13) домогтйся, добйтися; іо ~ 8ЦССЄ88 добйтися успіху; 14) доживати до; досягати (певного віку); іо ~ оіб а&е дожйти до старості; 15) становити (суму); іке зит іоіаі ~ез а кипдгесі сіоііагз загальна сума становить сто доларів; 16) пошйрюватися (на щось); 17) справляти враження; впливати; проймати, зворушувати; іо ~ зтЬ.’з оріпіопз переконати когось; 18) (аїїег) прагнути (до чогось); шукати (чогось); іо ~ аГіег Гате прагнути до слави; 19) розм. зв’язатися (з кимсь по телефону тощо); установити контакт; застати вдома; \уйеге сап І ~ уои? як можна з вами зв’язатися?; 20) розм. уцілити; зачепйти; поранити; завдати удару, ударити (в боксі тощо); іо ~ іЬе іаг^еі військ, уразити ціль; іо ~ зтЬ. а кіск ударити когось ногою; 21) амер. розм. підкупйти, «обробити» (когось); 22) вистачати; бути достатнім (для чогось — іо); 23) натягувати, розтягувати; 24) віднімати, відбирати (у когось — Ггот); 25) мор. зробйти галс; 26) ригати; □ ~ аЛег тягтйся до чогось; - аі схопити (щось); учепйтися (за щось); ~ Ьаск відходити в минуле (назад); ~ Гог простягати руку за чимсь; ~ ир підняти (простяглі) угору.
геасШе$$ ['гі:Ц1із] аф недосяжний.
геаск-те-ііохуп ['гі:і/ті'с1аип] 1. п 1) рі готовий одяг; 2) обноски; поношений одяг; 3) штанй; 2. аф 1) готовий (про одяг); ~ іаііог власник мага-зйну готового одягу; 2) поношений; ~ сіоікез обноски.
геасі [гіґаекі] V 1) реагувати; відгукуватися; 2) (оп, ироп) впливати, діяти (на когось); викликати зворотну реакцію (у когось); взаємодіяти; - ироп еаск оікег взаємодіяти; 3) протидіяти, чинйти опір (комусь, чомусь — а^аіпзі); прямувати у зворотному напрямі (назад); іо ~ а^аіпзі оррозіііоп протидіяти опору; 4) хім. викликати реакцію, вступати в реакцію; 5) військ, чинйти опір; контратакувати.
геасіапсе [гіґжкізпз] п ел. реактйв-ний опір; реактйвність.
геасііпз [гіг'жкіїт]] аф хім. шо реагує; що бере участь у реакції; реакційний; ~ ро\уег реакційна здатність.
геасііоп [гі/жк/п] п 1) реакція, реагування; 2) розм. відзив, думка; дукаі \уаз кіз ~ іо ікіз пє\уз? як він реагував на цю звістку?; 3) вплив, дія; 4) протидія; зворотна дія; 5) хім., фіз. реакція; зропіапеоиз писіеаг ~ фіз. радіо-актйвний розпад; 6) мед. занепад сил (після збудження); 7) мед. надмірне збудження (після пригніченого стану); 8) мед. проба, реакція; 9) рад. генерація; 10) реакційність; реакція; Гогсез оГ ~ реакційні сйли; < ~ Ьгаке військ. реактйвне гальмо гармати; - соіі ел. реактйвна котушка; ~ еп^іпе реактйв-ний двигун; ~ тіхіиге хім. реагуюча суміш; ~ ргореііесі з реактйвним двигуном; ~ ргориїзіоп фіз. реактйвний рух; ~ гаіе (уеіосііу) хім. швйдкість реакції; ~ ііте тривалість реакції.
геасііопагу [гіґжк/пап] 1. п реакціонер; 2. аф реакційний; протидіючий.
геасііопізі [гі/аек/шзі] 1. п реакціонер; 2. аф реакційний.
геасііоп1е$$ [гіг'жкрпііз] аф хім. ре-акційноінертний.
геасііопІез8пе88 [гі: 'аек/апіізшз] п хім. реакційна інертність.
геасііуаіе [гіґжкіїуеіі] у 1) відновлювати діяльність (організації тощо); 2) пожвавлювати (роботу); 3) військ. знову сформувати; 4) реактивувати; 5) відновлювати, регенерувати.
геасііуаііоп [гі:,гекіі'уеі/п] п 1) відновлення діяльності; 2) пожвавлення (праці); 3) відновлення, відродження (організації); 4) військ, повторне сформування; 5) реактивація; 6) регенерація; ~ ргосезз відновний процес.
геасііуе [гіґжкіїу] аф 1) реагуючий; що дає реакцію; 2) біол. що відповідає (реагує) на подразнення; 3) реакційний; 4) реактйвний.
геасііуііу [угі:жк'ііУііі] п реакційна
здатність, реактйвність; писіеаг ~ реактйвність реактора.
геасіог [гі/жкіа] п 1) фіз. (ядерний) реактор, атомний котел; писіеаг (скаіп) ~ ядерний реактор; 2) тех. реакційна камера; 3) ел. дросель, реактйвна котушка; стабілізатор; 4) біол. тест-тва-рйна; - ГеесІ фіз. завантаження реактора; ~ ргосіисіз фіз. продукти реакції в реакторі; - хуазіе фіз. відходи реактора.
геасі І [гі:сі] п розм. читання; час читання; іо еп]оу а &оосі ~ з насолодою читати цікаву кнйгу.
геасі II [гі:д] у (разі і р. р. геасі [гесі]) 1) читати; ке сіоез поі ~ ог \угііє він не вміє ні читати, ні писати; іо ~ аіоисі читати вголос; іо ~ Окгаіпіап читати по-українському; ке сап ~ зеуегаї Іап^иа^ез він уміє читати кількома мовами; 2) читатися; іке зепіепсе ~8 обсіїу це речення звучйть дйвно; 3) зачйтувати, оголошувати; іо ~ а ге-рогі іо іке шееііпЕ а) зробйти доповідь на зборах; б) оголосити звіт на засіданні; 4) гласйти (щось), йтйся (про щось); іке доситепі ~з... у документі йдеться...; ікіз ііскеі ~з іо Возіоп у квитку сказано «до Бостона»; 5) прочитати, розшифрувати, розібрати; іо ~ а ріесе оГ тизіс розібрати музйчну п’єсу; 6) тлумачити(ся), інтерпретува-ти(ся); іке сіаизе -з Ьоік \уауз статтю можна тлумачити двояко; 7) показувати (про прилад); ікегтотеіег ~з 30° термометр показує 30°; 8) знімати, зчйтувати (дані приладу); 9) вивчати (якийсь предмет); займатися (чимсь); іо ~ 1а\у вивчати право; іо ~ Гог іке 1а\у навчатися на юридйчному факультеті; 10) викладати, навчати; 11) обговорювати і затверджувати (законопроект); 12) друк, вичйтувати (текст); 13) розгадувати (загадку); іо ~ а гідсіїе розгадати загадку; 14) передбачати, пророкувати; іо ~ іке зку а) передбачати погоду; складати прогноз погоди; б) складати гороскоп; □ ~ Ьаск повторяти текст (телеграми тощо); ~ іп а) запйсувати (дані приладу); б) церк. прийняти духовний сан; - о®Г а) читати не спиняючись; б) читати вголос; в) зчйтувати (дані приладу); ~ оп продовжувати читати; - оиі зачитати, оголосити; ~ оуєг а) перечйтувати; б) прочитати від початку до кінця; ~ іЬгои^і а) прочитати від початку до кінця; б) побіжно переглянути (текст); ~ ир а) спеціально вивчати; б) читати гучніше; ~ ир! голосніше!, не чути!; < іо ~ опезеІГ іпіо а Іап^иа^е оволодіти мовою шляхом читання; іо - зтЬ. а Іеззоп прочитати комусь нотацію; іо - Ье-іхуєєп іке Ііпез читати між рядками; іо ~ іке Кіоі Асі а) наказати розійтйся (натовпу); б) категорйчно заборонйти (щось); в) лаяти (когось); г) бурхлйво протестувати.
геа
214
геа
геа<1 III [гесі] 1. аф 1) начитаний; обізнаний (у чомусь — іп); ке із роогіу ~ іп кізіогу він слабо знає історію; 2) прочитаний; Іке тозі ~ оГ аіі Ьоокз найбільш чйтана кнйга; < іо іаке аз ~ а) прийняти без зачйтування; б) приймати на віру (без перевірки); 2. разі і р. р. від геад II.
геадаЬіІііу [,гі:сЬ'Ьікіі] п 1) чіткість; розбірливість (почерку); легкість для читання; 2) читабельність; інтерес, вйкликаний кнйгою (розповіддю).
геаЛаЬІе ['гі:сЬЬ1] асі] 1) легкйй для читання; чіткйй; 2) добре напйсаний, цікавий; читабельний; а кі^кіу ~ Ьоок захоплююча кнйжка.
геасМгезз [ 'гіго'сігез] V переадресувати (лист); іо ~ опезеИ знову звернутися до когось.
геасіег ['гі:сЬ] п 1) той, хто читає; ікіз скік! із роог ~ ця дитйна погано читає; 2) читач; любйтель читання; ке із поі тиск оГ а ~ він не дуже любить читати; 3) читець; 4) церковний читець; 5) (к.) викладач; лектор; доцент; 6) хрестоматія; 7) збірник текстів для читання; чйтанка; Гігзі ~ буквар; 8) рецензент видавнйцтва; 9) коректор; ~’з ргооГ перша коректура; 10) апарат для читання мікрофільмів; 11) розм. оголошення про розшук злочйнця; 12) рі розм. краплені карти.
геа<1ег$1іір ['гі'.да/ір] п 1) звання доцента; посада викладача вузу; 2) збірн. читачі, коло читачів.
геаШІу ['гесіїїі] аду 1) охоче; радо; залюбкй, з дорогою душею; іо сопзепі ~ охоче погодитися; 2) легко, просто, без труднощів; іке Гасіз тау ~ Ье аз-сегіаіпед факти можна легко з’ясувати; 3) швйдко, відразу, без затрймки.
геадіпезз ['гесіїпіз] п 1) готовність, підготовленість; 2) меткість, спрйт-ність, прудкість, жвавість; 3) готовність, бажання, згода; ~ іо ипдегіаке а іазк згода взяти на себе завдання.
Кеа<1іп£ [ 'гедп] ] п геогр. н. м. Редінг. геасііпз ['гігдід] 1. п 1) читання; оиізіде ~ позакласне (позааудиторне, домашнє) читання; іо Ье Ьизу \уіік ~ Гог опе’з ехатз готуватися до екзаменів; ~ Гог іке ргезз друк, зведення; 2) начйтаність, ерудйція; а тап оГ\уіде ~ ерудйт, дуже начйтана людйна; 3) публічне читання; чйтка; 4) лекція; доповідь; реппу ~ лекція з платою за вхід 1 пенні; 5) варіант тексту; формулювання (тексту); уагіоиз ~ різночитання; 6) тлумачення; інтерпретація; розуміння (чогось); 7) показання (приладу); 8) зчйтування (інформації); 9) рі показникй, дані (в таблиці); 10) читання в парламенті (законопроекту); Гігзі ~ перше читання; іке ЬіП у/аз ге]есіед аі. іке зесопд ~ законопроект був відхйлений під час другого читання; 2. аф 1) якйй читає (любить читати); ~ сопГегепсе читацька конфе
ренція; ~ тап а) любйтель читання; начйтана людйна; б) старанний студент; 2) призначений для читання; ~ таііег література для читання; ~ Іізі спйсок рекомендованих книг; < ~ Ьоу друк. розм. коректор-підчйтувач; ~ еазеї пюпітр; ~ таскіпе апарат для читання мікрофільмів; ~ гоот а) читальня, читальний зал; б) друк, коректорська; ~ зсаіе топ. графічний масштаб, шкала відліку.
геа<1т£-Ьоок [ 'гкдідЬик] п хрестоматія; збірка текстів для читання.
геа(ііп£-<1е$к [ 'гксігдсіезк] п 1) пюпітр; пульт; 2) церк. аналой, поставець.
геа(1іп£-£Іа53 [ 'гіїсііддіа:з] п збільшувальне СКЛО.
геа(Ші£-1апір [ 'гі:сііі] Іаетр] п настільна лампа.
геа(ііп£-$<ап(1 [ 'гі :дідзіаепд] п пюпітр, пульт.
геафоигптепі ['гі:з'дз9:птдпґ| п юр. повторна відстрочка.
геафизі ['гі:а'с1зл8і] V 1) переробляти; змінювати; виправляти; знову давати лад; 2) наново пристосовувати (припасовувати, приганяти); 3) перебудовувати, реорганізовувати; іо ~ дізрозіііопз військ, провестй перегрупування; 4) перебудуватися, пристосуватися; 5) відрегулювати; знову настроїти (інструмент); підстроїти (телевізор); 6) поправляти (зачіску); 7) розправляти, розрівнювати (складки, зборки); іо ~ опе’з дгезз обсмйкати одяг, застебнутися.
геа<Ци8ітепі ['гі:а'с1зл8ітапі] п 1) переробка; вйправлення; доведення до ладу; 2) пристосування, пригонка; 3) перебудова, реорганізація; 4) тех. підрегулювання, регулювання; 5) перегрупування; 6) підстроювання (інструмента, телевізора); 1) фін. санація; 8) перехід на цивільне становище (після звільнення з армії); працевлаштування демобілізованого; 9) період пристосування до життя в цивільному становищі; ~ рау військ, вихідна допомога у зв’язку із закінченням військової служби.
геасіоиі ['гігсіаиі] п зчйтування даних; відлік; вйбірка інформації.
геасіу ['гесії] 1. п (звич. іке ~) 1) розм. готівка; 2) військ, приготування; іо кауе іке £ип аі іке ~ приготувати рушнйцю до бою, узяти рушнйцю напоготів; 2. аф 1) готовий; підготовлений, приготовлений; ~ Гог изе готовий для вживання; ~ Гог іке ргезз готовий для друку (про рукопис); діппег із ~ обід готовий; аге уои ~ Гог іке ]оигпеу? ви зібралися в дорогу?, ви готові їхати?; іо §еі (іо таке) ~ а) готувати, підготовляти; б) збиратися; §еі циіскіу! збирайся швйдше!; 2) ргед. якйй виявляє готовність (згоду); згодний, готовий (на щось); 3) піддатливий, схйльний (до чогось); щедрий (на
щось); ке &ауе а ~ аззепі він охоче погодився; І ат ~ іо §о апу^кеге я готовий пітй кудй завгодно; 4) якйй є напоготові (під рукою); якйй не примушує себе чекати (шукати); іо кеер а гєуоіуєг ~ тримати револьвер напоготові; іо кауе а ~ апзхуег Гог апу диез-ііоп мати на все готову відповідь; іо кауе а ~ \уіі бути винахідливим (дотепним); 5) легкйй, моторний; швидкйй; жвавий; іо тееі (\уіік) а ~ тагкеі (заіе) швйдко (легко) продаватися; користуватися попитом; 6) що перебуває на грані (чогось); ~ іо діє \уіік кип§ег на грані голодної смерті; зке із ~ іо Ьигзі іпіо іеагз вона ось-ось розплачеться; 7) що вййшов у світ; що надійшов у продаж (про книгу); 8) готівковий; ліквідний; іо рау ~ топеу платйти готівкою; ~ аззеіз ліквідні ак-тйви; 9) військ, боєготовий; ~ ! готовий!; ~ аіі! мор. по місцях! (команда);
Ггопі! амер. струнко, рівняння на середину!; < ~ гескопег арифметйчні таблйці готових розрахунків; 3. айч 1) у готовності; ріеазе, раск еуегуікіпв ~ будь ласка, складіть речі так, щоб усе було готове; 2) швйдко, хутко; іке скіїд ікаі апз\¥ег8 геадіезі дитйна, яка відповідає найшвйдше; 4. V 1) підготовляти, готувати; 2) готувати ґрунт, обробляти, підкуповувати (хабаром); Ф ~ ир платйти готівкою; іо ~ а когзе розм. стрймувати свого коня, щоб до-бйтися кращого гандикапа (на перегонах).
геа<1у-Ьиік ['геді'ЬіІі] аф збірний (будинок тощо).
геа<1у-сооке<1 [гедікикі] аф готовий; ~ Гоодз кулінарні вйроби.
геа<1у-сііі [гедіклі] аф збірний (про дерев'яний будинок тощо).
геа<1у-Гог-8ЄГ¥Ісе ['гедіГо'зо-.Уїз] аф 1) готовий (про одяг тощо); 2) готовий для роботи; придатний для експлуатації (про устаткування).
геа<1у-та<1е ['геді'текі] 1. п готовий одяг; готове (жіноче) убрання; 2. аф 1) готовий; ~ сіоікез готовий одяг; ~ зкор магазйн готового одягу; 2) заяложений; шаблонний; ~ ркгазез заяложені фрази.
геа<1у-іпіх ['гедґтікз] аф готовий (про бетон); - ріапі бетонний завод (готової суміші); ~ ігиск бетоновоз.
геа<1у-іо-соок ['гесіїіо'кик] аф готовий (для готування); - Гоодз кул. напівфабрикати.
геа<1у-іо-£о [ 'гедііз дои] аф готовий для негайного застосування; ~ хуеароп військ, бойовйй засіб, готовий для негайного застосування.
геа<1у-іо-8ег¥е ['гєс1ііо'8о:у| аф кул. готовий для вживання; готовий для подачі на стіл; ~ Гоодз кулінарні вйроби.
геагіу-іо-\¥еаг [ гедііа '\уєо| аф готовий (про одяг).
геа
215
геа
геа<1у-і¥ІНе<1 ['гєсй'хуііісі] асі] кмітливий, тямущий; винахідливий.
геаіїіпп ['гі:а'£а:т] V знову підтверджувати.
геаПогезі ['гі.а Тонзі] V знову від-вестй під ліс.
геаПогезіаііоп ['гі:о,£опз'іеі/п] п лісовідновлення.
геа&епі [гіґеідзапі] п хім. реактив; реагент; ~ рарег лакмусовий папір.
геазвгауаііоп ['гі:,ждго'уеі/п] п церк. друге попередження; останнє попередження.
геакз [гі:кз] п рі витівки, пустощі.
геаі І [паї] 1. п (іке ~) 1) дійсність, реальність; 2) щось реальне (конкретне, речове); предмет, річ; < аге уои Гог ~? амер. розм. ви не жартуєте?; не може бути!, це неймовірно!; 2. асі] 1) дійсний, реальний; справді існуючий; ~ єуєпіз реальні події; ~ Ііїе дійсність; 2) справжній, натуральний; ~ соїїее натуральна кава; ~ ГгіепсІ справжній друг; хуйаі із ійе тап’з ~ пате? як його справжнє прізвище?; 3) непідробний, неудаваний; щирий; 4) ек. реальний; ~ \уа£Є8 реальна зарплата; 5) юр. нерухомий; ~ ргорегіу нерухоме майно; 6) філос. речовий, матеріальний; об’єктйвно існуючий, реальний; 7) істотний, суттєвий; 8) істинний, абсолютний; ~ Ьеаиіу істинна краса, ідеал красй; 9) юр. речовйй; ~ асііоп речовйй позов; < ~ езіаіе юр. нерухоме майно, нерухомість; ійе ~ ійіп§ а) першокласний твір; б) справжня річ; те, що треба; ~ топеу дзвінка монета, готівка; ійе ~ ргезепсе церк. істинна присутність (Христа)} ~ ііііа^е дранка з перевертанням скйби; 3. асіу дуже, надзвичайно, вкрай; І \уаз ~ £Іад я був надзвичайно радий; іі’з ~ з\уєєі! чудово!
геаі II [геі'а:1] п реал (монета).
геаі-езіаіе ['пойз'іеіі] аф юр. нерухомий; що стосується нерухомості; - Ьапк іпотечний банк; ~ Іоап іпотечна позика.
геа1&аг [п'аеідо] п мін. реальгар.
геаіізп ['гіго'іаіп] V 1) перебудовувати, реконструювати; 2) перегруповувати (сили)', 3) військ, передислокувати.
геа1і£шпепі [Ті:о'1аіптопі] п 1) перебудова, реконструкція; 2) перегрупування (сил)} 3) військ, передислокація.
геаіізе [гюіаіг] див. геаііге. геаіізт [гіоіігт] п реалізм.
геаіізі ['поіізі] 1. п реаліст; 2. аф реалістйчний; реальний.
геаіізііс [гю'іізіїк] аф 1) реалістйчний; ~ аііііиде реалістйчний підхід; 2) реальний, практйчний; 3) мист., літ. реалістйчний; ~ поуєі реалістйчний роман; 4) натуралістйчний; ~
дезсгірііоп натуралістйчний опис, на-туралістйчне змалювання.
геаіііу [гі:'ж1ііі] п 1) дійсність, реальність; реальне існування; іп ~ насправді, фактйчно; оЬ]єсііує ~ філос. об’єктйвна дійсність; 2) щось реальне, факт; 3) істинність, справжня суть (чогось)} 4) справжність, непідробленість; 5) реалістйчність, реалізм; 6) щйрість; щйра відданість.
геаІігаЬІе ['паІаігоЬІ] аф 1) здійсненний, реальний (про план тощо)} 2) доступний розумінню (усвідомленню); 3) що може бути реалізований (проданий, ліквідований).
геаіігаііоп [,гю1аі'геі/п] п 1) усвідомлення, розуміння; іо йауе а ігие ~ о£ опе’з дап^ег ясно усвідомлювати небезпеку; 2) виконання, здійснення, реалізація; втілення в життя; ійе ~ о£ опе’з йорез здійснення надій; 3) продаж, перетворення на гроші, реалізація; ~ оГ §оосІ8 продаж товарів; 4) одержання, досягнення (ціни)} 5) кін. постановка, знімання, виробнйцтво.
геаііхе ['поіаіг] у 1) уявляти собі; ясно розуміти, усвідомлювати; іо ~ ійе сііїїїсиїііез уявляти собі всі труднощі; 2) здійснювати, виконувати, реалізовувати, втілювати в життя (задум тощо)} іо ~ а ріап вйконати план; 3) робйти яснйм (живйм, наочним); 4) продавати, перетворювати на гроші, реалізувати; ійе §ообз аге діїїісиїі іо ~ ці товари не мають попиту; іо ~ зесигіііез реалізувати цінні папери, пе-ретворйти цінні папери на гроші; 5) виручати (суму), одержувати (ціну)} іо ~ а зит вйручити суму; іо ~ а ргойі одержати прибуток; іо ~ а Гогіипе на-жйти багатство.
ге-аііоі ['гі:а'1оі] у 1) перерозподіляти; 2) військ, перепідпорядковувати.
геаііу [Тюй] 1. асіу 1) справді, насправді, по-справжньому; \уйаі до уои ~ ійіпк аЬоиі іі? що ви насправді думаєте про це?; іі \уаз ~ ту Гаиіі по суті, це була моя вина; 2) дуже, вкрай, надзвичайно; а ~ йоі дау дуже жаркйй день; < ~ апд ігиіу справді, воістину; 2. іпі розм. хіба?; правда?; он як!, далебі; поі ~! не може бути!
геаїш [геїт] п 1) королівство; держава; ійе 1а\уз о£ ійе ~ юр. закони королівства; державні закони; 2) поет. царство; ійе ~ оГ йеауеп царство небесне; 3) сфера, галузь; ійе ~ о£ зсіепсе сфера науки.
геаіпезз [ паїпіз] п 1) реальність, дійсність; реальне існування; 2) істина, істинність; правда.
геаі-іеппіз [поі'іетз] п ріл-теніс (на закритому корті з матер ’яним м'ячем).
геаііог [ гюііо] п амер. агент з продажу нерухомого майна.
геаііу І'паїіі] п нерухоме майно, нерухомість.
геаш [гі:т] 1. п 1) стос (паперу)} 2) рі розм. безліч, велйка кількість (надрукованого, сказаного)} ~з о£ уєгзєз гори віршів; 3) розм. вершкй; 4) піна, шумовйння, накип; 2. у 1) тех. розсвердлювати; розкручувати; 2) гірн. розшйрювати свердловйну; 3) розм. пінитися; покриватися накипом (шумом); 4) збирати вершкй; 5) потягуватися (після сну)} 6) тягтйся (до чогось)} 7) витягувати, розтягувати.
геатег [Ті:то] п 1) тех. розвертка; 2) гірн. бур-розшйрювач.
геаттаіе ['гіґжттеїі] у 1) оживй-ти, воскресйти; повернути до життя; 2) вдихнути нове життя; знову надихнути; 3) ожйти; воскреснути; повернутися до життя.
геапітаііоп ['гі:,жпі'теі/п] п 1) ожйвлення, воскресення; повернення до життя; 2) воскресіння; нове життя; 3) мед. реанімація.
геар [гі:р] 1. п сніп; оберемок (жита тощо)} 2. у 1) жати, збирати урожай; іо ~ согп збирати (убирати) хліба; іо ~ а зріепбіб йагуезі о£ согп зібрати чудовий урожай кукурудзи; 2) пожинати (плоди чогось)} заслужйти (щось)} іо ~ ійе Ггиііз оГ а уісіогу пожинати плодй перемоги; < іо ~ аз опе йаз зо\уп що посієш, те й збереш; іо ~ ууйеге опе йаз поі 8о\уп пожинати плодй чужої праці.
геарег ['гі:рз] п 1) жнець; жнйця; 2) жатка, жниварка; < ійе (Огіт) К. стара з косою, смерть.
геарег-Ьішіег ['гі:ро,Ьаіпсіо] п с. г. жатка-снопов’язалка; < ~ і\уіпє снопов’язальний шпагат.
геарег-ійгезйег ['гі:ро,0ге/о] п с. г. зернозбиральний комбайн.
геаріпз ['гі:рід] п жнива; збирання урожаю (хлібів); ~ ііте час жнив, жнива; збиральна кампанія.
геаріп£-йоок ('гі:ріі]йик] п серп.
геаріпз-тасіїіпе ['гі:рідто^і:п] п жатка, жниварка.
геаріп£-№ге$Ііег	[ 'гі: рітд ,0ге/о] п
с. г. зернозбиральний комбайн.
геарреаг [Ті:о'рю] у знову з’являтися (виникати); відроджуватися.
геарреагапсе [ гко'рюгопз] п 1) нова поява, повторне вйникнення (чогось)} 2) відродження (певного звичаю)} 3) повернення (когось).
геарроіпйпепі ['гію'роіпітопі] п 1) повторне призначення; 2) військ. підтвердження у званні.
геаг [па] І. п 1) тил; іп ійе ~ в тилу; іо Ьгіп£ ир ійе ~ військ, замикати колону; іо Го11о\у іп ійе ~ ітй позаду; плентатися; іо іаке іп (ійе) ~ військ. а) напасти з тйлу; б) виходити в тил (противника)} 2) тйльний (задній) бік; ійе ~ оГ а йоизе задня частйна будйнку; 3) груб, зад; 4) розм. убиральня; 5) ав. задня (хвостова) частйна (літака)} <
геа
216
геа
іо їйе ~, тагск! кругом, марш!; 2. асі] 1) задній, розташований (розміщений) ззаду; тйльний; ~ епігапсе чорний хід; задні двері; ~ гапк військ, замикаюча шеренга; ~ уіє\у вйгляд ззаду; ~ \уйее1 заднє колесо; 2) військ, тило-вйй; ~ агеа тиловйй район, тил; ~ Ьеасідиагїегз тиловйй ешелон (штабу)', ~ розіііоп тилова оборонна смуга; ~ зегуісез служби тйлу; 3) ав. хвостовйй; ~ агтатепї хвостове озброєння (літака)’, 4) недосмажений, напівсирйй; 5) зварене некруто (про яйце)’, < ~ 8І§йі військ, приціл, цілик (пістолета); 3. V 1) піднімати, підводити, підносити (тж перен.); іо ~ опе’8 уоісє підвйщити голос; 2) зводити, споруджувати (пам'ятник); 3) розводити, виводити, вирощувати (тварин); 4) культивувати, вирощувати (рослини); 5) виховувати, вирощувати (потомство); 6) здіймати; 7) височіти, здійматися; 8) спрямовувати вгору (погляд), підводити до неба (очі); 9) розм. поставити на ноги; допомог™ підвестйся; 10): іо ~ опезеІЕ підвестйся, стати на ноги; 11) розм. розбудйти; 12) перен. пробудйти; підняти на ноги; 13) зчиняти (галас); подати (голос); 14) мор. побачити (помітити) на горизонті; 15) мисл. підняти, вйгнати (звіра); □ ~ ир а) ставати дйбки (про коня); б) розлютуватися; в): іо ~ опе8е1Е ир вйпростатися, вйпрями-тися на весь зріст.
геаг-а<1іпіга1 ['гю(г)'«сітог9І] п контр-адмірал.
геаг-(1гіуе ['па'сігаїу] п тех. задній прйвод.
геагег ['паго] п 1) с. г. культиватор; 2) інкубатор; 3) задок (воза); 4) норо-вйстий кінь.
геаг-£иаг<1 ['гізда:сі] п 1) ар’єргард; 2) військ, тйльний загін; тйльна охорона; заслін; 3) ав. група прикриття; < ~ асііоп військ, ар’єргардний бій; ~ 8иррогі військ, тйльний загін ар’єргарду-
геаг-Іатр ['гю'іаетр] п хвостовйй ліхтар (поїзда).
геаг-1і£ІіЄ [ па'іаіі] див. геаг-іатр.
геагт ['гі:'а:т] у 1) переозброювати; 2) переозброюватися.
геагтатепі ['гі:'а:татапі] п переозброєння.
геагтісе ['потаїв] рі від геагтоиве.
геагтові [патоиві] асі] 1) самий задній; останній; 2) тиловйй.
геагтои$е ['патаив] п (рі геагтісе) розм. кажан.
геаггап£е [ гкз'геїпсіз] у 1) поправляти, упорядковувати; 2) переставляти, пересувати; 3) перебудовувати, переробляти; реконструювати.
геаггап£етепі ['гі.а'геїпсізтапї] п 1) упорядковування; 2) перестановка; перегрупування; зміна відносного ста
новища; 3) перебудова, переробка; реконструкція.
геапуагсі [їюигад] 1. п тил; замикаюча частйна; ар’єргард; 2. асі] 1) задній, тйльний; 2) військ, тиловйй; ~ 8єгуісє8 служби тйлу; ~ 2ОПЄ тилова зона (смуга); 3) зворотний, спрямований назад; що прямує назад; 3. аду 1) назад; у напрямі тйлу; 2) задки; < ~ оЕ ззаду, позаду.
геап¥аг<1$ ['поаузсіх] асіу 1) назад; у напрямі тйлу; 2) задки.
геа$оп ['гі:2п] 1. п 1) причйна, підстава; Ьу ~ оЕ..., Еог ііте ~ ійаі... з тієї причйни, що..., через те, що...; \уііЬ ~ через поважну причйну; поі хуіійоиі ~ не без підстави; \уіій §оод ~ з повним правом, цілком вйправдано; 2) аргумент, мотйв, міркування; І Кауе £оосі ~8 Еог 8ауіп§ ІІ1І8 я маю повне право говорйти так; іо ргоуе хуііЬ ~8 аргументовано довестй; І 8ее по ~ іо до і1тІ8 не бачу ніякої необхідності робйти це; 3) пояснення, обґрунтування, мотивована заява; іо §іує (а) ~ пояснйти (обґрунтувати) (свою поведінку тощо); 4) лог. мала посйлка (силогізму); 5) можлйвість (події тощо); 6) розум, інтелект; 7) здоровий розум (на противагу божевіллю); іо ІО8Є опе’8 ~ збожеволіти; 8) розсудливість, розважливість, здоровий глузд; іо Ьгіп§ 8ґпЬ. іо ~ наводити на розум, напоумляти когось; іо Ьеаг (іо 1І8іеп іо) ~ прислухатися до голосу розуму; ійеге І8 ~ іп \¥Йаі уои 8ау у тому, що ви говорите, Є здоровий глузд; ЄУЄГуіЬІП£ іп ~ усьому є міра; іі І8 оиі оЕ аіі ~ це вже виходить за межі дозволеного; іі віапдв іо ~ так; само собою (зрозуміло); ясно, певно; 9) розумний вчйнок; розсудлива поведінка; 10) справедлйвість, належне: іо £іує 8тЬ. ~ віддати комусь справе-длйвість (належне); 2. V 1) міркувати, обмірковувати; робйти вйсновки; іо ~ аЬоиі (оЕ, оп, ироп) а 8иЬ]есі обмірковувати щось, міркувати про щось; іо ~ ійаі... дійтй вйсновку, що...; 2) мй-слити; іЬе аЬіІііу іо ~ такев тап діЕ-Еегепі Егот апітаІ8 здатність мйслити відрізняє людйну від тварйни; 3) обговорювати, дискутувати, дебатувати; 4) переконувати (когось — \уііЬ, у чомусь — іпіо); умовляти; І ~ед \уіій Кіт Еог ап Ьоиг я переконував його цілу годйну; іо ~ 8гпЬ. іпіо втїй. (іпіо доіп§ 8тій.) умовити когось зробйти щось; 5) переконувати когось (у помилковості його вчинків, у хибності його думок тощо), відмовляти (від чогось — оиі оГ>; іо ~ 8гпЬ. оиі оЕ втїЬ. відмовити когось від чогось; 6) обгрунтовувати, аргументувати; доводити; уои ти8і ~ уоиг са8Є ви повинні обґрунтувати свою позйцію; 7) бібл. сперечатися (розмовляти) (з кимсь — ичій); □ ~ а\¥ау логічно спростувати; ~ (Іоиті за-глушйти (любов тощо), прислухавшись
до голосу розуму; ~ оиі обміркувати; дійтй вйсновку логічним шляхом; іо ~ оиі ііте ап8\уег іо а ргоЬІет додуматися до відповіді на запитання.
геавопаЬІе ['гіггпаЬІ] асі] 1) розумний; розсудливий, розважливий; ~ 8о1иііоп розумне рішення; 2) обґрунтований; ~ ехсизе поважна причйна; ~ 8и8рісіоп8 небезпідставні підозри; ійеге І8 а ~ сЬапсе оЕ 8иссе88 є шанси на успіх; 3) прийнятний, стерпний, поміркований, допустймий; ~ сопді-ііопз тех. нормальні умови експлуатації; ~ ргісе помірна (підхожа) ціна; ~ гепі невисока квартплата; оп ~ іеггп8 на прийнятних умовах; 4) розм. недо-рогйй; «ЕигпівІїед арагітепі. К.» «Мебльована квартйра. Недорого» (оголошення); 5) розумний, наділений розумом; - Ьеіп£ розумна істота.
геазопаЬІу ['гіггпаЬІі] аду 1) розумно, розсудливо, розважливо; 2) помірно, помірковано; ~ ргісесі недорогий; 3) прийнятно, стерпно; досить; ~ §оод непоганий, досить добрий.
геа$опе<1 ['гі:гпс1] асі] 1) обґрунтований, аргументований; умотивований, логічний; ~ геЕиваї умотивована відмова; ~ 8іаіетепі аргументована заява; 2) розумний, раціональний; ~ сііес раціональна дієта.
геавопег ['гі:гпа] п 1) резонер; 2) той, хто логічно мйслить; 3) учасник дискусії (обговорення).
геа$опіп£ ['гі:хпп)] 1. п 1) міркування, логічний хід думок; 2) аргументація, докази; пояснення; 2. асі] мйс-лячий.
геавопіевв ['гі:2ПІі8] асі] 1) нерозумний; немйслячий; не наділений розумом; 2) безглуздий; 3) необгрунтований, безпричйнний, безпідставний.
геаззешЬІе ['гкз'зетЬІ] V 1) знову збиратися (зустрічатися); 2) тех. перебирати (машину).
геавветЬІу ['гі.а'ветЬІі] п тех. повторне складання (перебирання) (машини).
геа$$еі1 ['гі:а'8а:ї] V 1) підтверджувати (вимогу); 2) знову висувати (обвинувачення); 3) повторно запевняти; знову заявляти.
геа$$І£П ['гка'ваїп] V 1) призначати на іншу посаду; 2) перерозподіляти; 3) військ, перепідпорядковувати.
геа$$і£шпепі ['гі:а'8аіптапї| п 1) переведення по службі; 2) військ. перепідпорядкування.
геаввигапсе [,гі:а'/иагапв) п 1) повторне запевнення (підтвердження); 2) умовляння; заспокоєння, підбадьорювання; 3) утіха, розрада; їо Ье а ~ їо 8тЬ. бути утіхою комусь; 4) знову здобутий спокій; повернена упевненість; мужність; 5) перестраховка, перестрахування.
геа$$иге [^гі:9 /и9| V 1) знову запев
геа
217
гес
няти (переконувати); 2) умовляти; заспокоювати; підбадьорювати; утішати; розважати; 3) перестраховувати.
геа$$игіп£ [,гі:а /папі]] ^заспокійливий, утішний; підбадьорливий; ~ пе\¥8 утішна звістка; ~ уоісє заспокійливий голос.
геайасії ['гі:а'іжу] V 1) знову прикріпитися); 2) юр. повторно арештувати; 3) юр. повторно описати (поцінувати) майно; 4) військ, перепідпорядкову-вати.
геаПасЬтепі ['гі:аЧжГ/тапі] V 1) юр. повторний арешт; 2) повторне поцінування майна; 3) військ, перепідпо-ряд кування.
Кеашішг ['ге(і)апциа] п розм. термометр Реомюра; ~ зсаіе температурна шкала Реомюра.
геауе [гі:у] V (разі і р. р. гей) поет. 1) викрадати, відбирати (тж ~ ау/ау); (о ~ саШе викрадати худобу; 2) відторгати (від — Ггот); 3) позбавляти (чогось — оГ); іо ~ оГ ІіГе позбавляти життя; гей оГ сйікігеп який втратив дітей; 4) спустошувати, грабувати; іо ~ іЬе соипігу розграбувати країну; 5) розм. рвати, розривати; розколювати.
геауег [ 'гі:уо] п поет. 1) грабіжник; розбійник; 8еа ~ пірат, корсар; 2) викрадач.
КеЬа [хгі:Ьз] п ж. ім'я Ріба (зменш, від ЕеЬесса, ЕеЬекаГі).
геЬарііхе ['гіґЬаеріаїх] V 1) церк. хрестити вдруге; 2) давати нове ім’я, перехрещувати.
геЬагЬаііуе [п'Ьа:Ьоііу] аф 1) дратівливий; 2) непривабливий; огйдний, противний, відразливий.
геЬаіе І ['гі:Ьеіі] п 1) знйжка; поступка; вйрахування; іо §гапі а ~ надати знйжку; 2) банк, вйрахування відсотків.
геЬаіе II [п'Ьеіі] V 1) притупляти, робйти тупйм; 2) пом’якшувати, ослабляти (удар тощо); 3) зменшувати, скорочувати.
геЬаіе III ['гаеЬіі] 1. п 1) паз; канавка; шпунт, гніздо; 2) фальц; 2. V 1) шпунтувати; 2) вибирати фальц.
КеЬесса [п'Ьеко] п ж. ім'я 1) Рі-бекка, Ребекка; 2) бібл. Ревекка.
геЬеск ['гі:Ьек] п ребек (старовинний музичний інструмент).
КеЬекаЬ [п'Ьека] п ж. ім'я Ребека.
геЬе! І [ геЬІ] 1. п 1) повстанець; 2) бунтар; заколотник; 3) амер. іст. бунтівнйк; конфедерат; 2. аф І) повстанський, бунтарський; заколотний, бунтівнйй; непокірний; 2) амер. іст. бунтівнйй; що стосується південних штатів; що стосується армії конфедератів.
геЬеІ II [гі'ЬеІ] V 1) (а§аіп8і) повставати, протестувати (проти чогось); чинити опір, протидіяти (чомусь); іо
~ а^аіпзі опе’8 Гаіе пітй наперекір своїй долі; 2) піднімати повстання (заколот, бунт); бунтувати; ійе ігоорз ~1ед у військах спалахнув заколот; війська збунтувалися; 3) розм. обурюватися.
геЬеШош ['геЬІсЬт] п 1) табір заколотників; 2) амер. іст. конфедерація заколотників; 3) непокора, відверта непокірність; бунтарство.
геЬеІІіоп [гґЬеЦап] п 1) повстання; заколот, бунт; агтед ~ збройне повстання; іо гІ8е іп ~ повстати, підняти повстання (заколот); іке Огеаі Е. іст. «Велйкий заколот» (назва громадянської війни в Англії у XVII ст.); 2) відверта непокора; опір; протидія; протест; ~ а§аіп8і рагепі8 неслухняність перед батьками; 3) розм. обурення; 4) юр. непокірність суду; невиконання розпорядження суду.
геЬе11іои$ [п'Ье1)98] аф 1) повстанський; заколотний, бунтівнйй; бунтарський; ~ ігоорз заколотні війська; 2) упертий, що не піддається лікуванню (про хворобу); 3) перен. бурхлйвий, буйний; 4) недисциплінований, неслухняний; 5) що важко піддається обробці (про руду).
геЬеІкну [п'ЬеІои] V 1) озиватися ревом (муканням) (про тварин); 2) поет. відбиватися луною.
геЬіікі І ['гіґЬаіпсі] п наново оправлена кнйга.
геЬіші II ['гіґЬаіпсі] V (разі і р. р. геЬоипд) знову оправляти (про книгу); робйти нову оправу (для книги).
геЬігіЬ ['гі:'Ьа:0] п 1) друге народження; відродження; 2) воскресіння (духовне); 3) філос. переселення душ.
геЬоапі ['геЬоиапі] аф поет, що відбивається гучною луною; що перекликається; що лунає.
геЬоге [ гі/Ьо:] V тех. розточувати (під час ремонту).
геЬогп [’гі:'Ьо:п] аф 1) відроджений; що дістав нове життя; 2) перевтілений.
геЬоишІ [п'Ьаипд] 1. п 1) відскік; відбій; рикошет; іо Ьіі оп іЬе ~ ударити рикошетом; 2) перен. реакція; розчарування, депресія; іо іаке зтЬ. оп (аі) іЬе ~ скористатися чиєюсь слабкістю; іо таггу 8тЬ. оп іке ~ одружйтися на комусь після розчарування в коханні (до іншої); 3) луна; відлуння; 4) спорт. кидок після відскоку (хокей); 5) відновлення після деформації; пружність; < - агеа спорт, зона відскоку м’яча; ~ 8ігаіп пружна деформація; ~ 8ігоке тех. зворотний хід; 2. аф наново оправлений (про книгу); 3. V 1) відскакувати, відрикошетувати; 2) перен. мати зворотну дію; 3) відступйти, відскочити; 4) відкйнути назад; повернути (кйнути) назад; 5) піднестйся, пожвавитися: 6) поліпшитися (про здоров'я, настрій); 7) озиватися; 8) викликати луну (відлуння); 9) застриба
ти, закалатати (про серце); 10) пружй-нити; 11) військ, накочуватися (про гармату); 4. разі і р. р. від геЬіпд П.
геЬгоаіІсаьі ['гі:'Ьго:с1ка:8і] 1. п повторення передачі (по радіо, по телебаченню); 2. V 1) знову транслювати; 2) ретранслювати.
геЬиії [п'Ьаі] і. п 1) відсіч, різка (категорйчна) відмова; іо тееі \уіік (іо 8иГГег) а ~ а) дістати відсіч (відмову); б) зазнати невдачі; 2) військ, відбиття (атаки); 2. V 1) відмовляти навідріз, давати відсіч; різко (зневажливо) відхиляти; 2) військ, відбивати (атаку); 3) відкйнути назад (поривом вітру тощо).
геЬиіМ ['гіг'Ьікі] V (разі ір. р. гебиііі) 1) знову будувати; відбудовувати; капітально ремонтувати; 2) реконструювати; перебудовувати.
геЬиі1(1йі£ ['гі:'Ьі1с1п]] п 1) відбудова; капітальний ремонт; 2) реконструкція, перебудова.
геЬиік ['гіґЬііі] 1. аф 1) відбудований; капітально відремонтований; 2) реконструйований, перебудований; 2. разі і р. р. від геЬиіїсІ.
геЬике [п'Ь]и:к] І. п 1) докір; дорікання; \¥ІіГюиі ~ бездоганний; 2) догана, зауваження; прочухан; іо адтіп-І8іег а ~ дорікати; 2. V 1) дорікати, докоряти; обвинувачувати; осуджувати; 2) робйти догану (зауваження); ви-чйтувати; 3) давати відсіч, відкидати (противника тощо).
геЬикеаЬІе [п'Ь]и:каЬ1] аф негожий, вартий осуду.
геЬи$ ['гі:Ьа8] п ребус.
геЬііі [п'Ьлі] V 1) відкидати, відхиляти (пропозицію); 2) юр. спростовувати (обвинувачення); наводити контрдб-кази; 3) заперечувати, оспорювати.
геЬиітепі [п'Ьлітапі] п юр. спростування.
геЬиПаї [гі'Ьлії] п юр. 1) спростування; подання контрдоказів; 2) останнє заперечення відповідача.
геЬиПег [п'Ьліа] п юр. 1) спростування, наведення контрдоказів; 2) заперечення (позивача на заяву відповідача).
гесаісіігапсе [п'кжізіігапз] п непокірність; упертість, затятість, непіддатливість.
гесаіскгапі [п'каеїзіігапі] 1. п непокірна людйна; уперта людйна; людйна з норовом; 2. аф 1) непокірний, неслухняний; упертий; норовлйвий; 2) непіддатливий; що не піддається (вплйву); ~ Гоггп8 оГ сіізеазе форми хвороби, які не піддаються лікуванню.
гесаісіігаіе [п'кжізіігеїі] у 1) упиратися; бути незговірливим; 2) (аі, а§аіп8і) чинйти опір (чомусь); повставати (проти чогось); відкараскуватися (від чогось).
гесаіі [п'ко.І] 1. п 1) відклйкання
гес
218
гес
{депутата тощо), 2) юр. право скасування (відклйкання) шляхом референдуму; 3) сигнал для повернення (солдатів, кораблів тощо); 4) заклик повернутися; 5) військ, прйзов із запасу; 6) театр, вйклик (виконавця на сцену); іо £Іує ап асіог а ~ викликати актора на біс; 7) викликання на біс; 8) спогад, пам’ять; 9) відміна, анулювання; Ьеуопд (разі) ~ непоправний, безповоротний, остаточний; 10) військ, відбій; 2. V 1) відкликати (депутата тощо); 2) викликати назад; наказувати повернутися, повертати; іо ~ зтЬ. Ггот ап ехіїе повернути когось із заслання; ~! мор. шлюпкам повернутися! (команда); 3) військ, призивати із запасу; 4) викликати (актора на сцену); 5) згадувати, пригадувати; І боп’і - йіз пате я не пригадую його прізвища; І боп’і ~ уои я не пам’ятаю вас; 6) викликати в пам’яті, воскрешати; нагадувати (про щось); Іе^епсіз ійаі ~ ійе разі легенди, що воскрешають минуле; 7): (о ~ опезеІГ нагадати про себе; 8) поет, оживляти, воскрешати; іо - зтЬ. іо ІіГе повернути когось до життя; 9) (Ггот) виводити (з якогось стану); відволікати (від чогось); 10) повернути (до чогось); знову привернути (увагу) (до — іо); іо ~ зшЬ.’з аііепііоп іо зтік. знову привернути чиюсь увагу до чогось; 11) брати назад; іо ~ а рготізе відмовитися від своєї обіцянки; 12) вилучати; вимагати назад; іо ~ Ггот сігсиїаііоп вилучати з обігу (гроші); 13) юр. відміняти, анулювати, скасовувати (закон тощо).
гесапі [п'кжпі] V зрікатися, відрікатися; відмовлятися від своєї думки (від своїх переконань); публічно каятися у своїх помилках; іо ~ а сіезі^п відмовитися від задуму; іо ~ а рготізе відректися від обіцянки.
гесапіаііоп [,гі:каеп'іеі/п] п публічне відречення (від переконань); публічне каяття.
гесар І ['гі:кжр] п розм. скор. від гесарііиіаііоп.
гесар II ['гі.'каер] V авт. відновйти протектор.
гесарііиіаіе [,гі:ка'ріі]и1еіі] V 1) коротко повторювати (перелічувати); 2) резюмувати, підсумовувати; 3) конспектувати.
гесарііиіаііоп ['гі:ко,ріііи'1еі/п] п 1) коротке повторення (перелічування); 2) резюме; підсумовування; вйс-новок; 3) конспект; 4) муз. репрйза (в сонатній формі); 5) біол. рекапітуляція.
гесарііиіаііуе [,гі:ка 'ріі]иІ9ііу] аф 1) короткий, стйслий, конспектйвний; 2) підсумковий.
гесарііиіаіогу [,гі:ко'ріііиіаіап] див. гесарііиіаііуе.
гесаріиге ['гіґкаерір] 1. п 1) взяття назад; повторне захоплення (міста тощо); 2) те, що взято назад (що пов
торно захоплено); 3) спіймання (втікача); 4) спійманий втікач; 5) юр. ре-прйз; 2. у 1) взяти назад; знову захо-пйти; 2) спіймати (втікача).
гесазі І ['гі:'ка:зі] п 1) переробка; надання нової, вйправленої форми; 2) перероблений вйріб; перероблений варіант; 3) новйй склад виконавців; 4) новйй розподіл ролей.
гесазі II ['гі:'ка:зі] у (разі і р. р. гесазі) 1) переробляти; надавати нової форми; виправляти, перебудовувати (план тощо); 2) тех. відливати наново; 3) перераховувати, перелічувати; вираховувати (розраховувати) заново; 4) ставити п’єсу з новйм складом виконавців; 5) перерозподіляти ролі.
гессе [ гекзі] 1. п (скор. від гесоп-паіззапсе) військ, розвідка; 2. аф розвідувальний; 3. у вестй розвідку.
геседе [гі:'зі:сі] у 1) відступати; подаватися назад; 2) віддалятися; ретируватися; іо ~ іпіо ійе Ьаск^гоипсі а) відійти на задній план; б) втратити значення (інтерес); іо ~ Ггот уієху знйкнути з очей; 3) відмовлятися, відрікатися, відступати (від своїх поглядів тощо); 4) хилйтися назад; бути скошеним (зрізаним); 5) убувати, спадати; ітй на спад; 6) сходити нанівець; 7) забуватися, стиратися з пам’яті; відходити в минуле; 8) падати, знйжува-тися (про ціни тощо); ргісез йауе ~сі ціни знйзилися; 9) відхилятися, відрізнятися (від чогось — Ггот); 10) відходити (від принципу); не додержувати; 11) повертати захоплене; повертати власникові.
гесесііпз [гі:'8І:сііі]] аф 1) що падає (про ціну); 2) спадистий (про чоло); зрізаний (про підборіддя); 3) що віддаляється.
гесеірі [п'зі.і] 1. п 1) квитанція; розпйска про одержання; ~ Гог а зшп розпйска про одержання певної суми; а^аіпзі ~ під розпйску; 2) одержання; оп ~ після одержання; \ує аге іп ~ оГ уоиг Іеііег ми одержали ваш лист; 3) рі грошові надходження; вйручка; дохід; прибуток; іоіаі ~з загальна сума гро-шовйх надходжень; загальна вйручка; 4) рецепт (перев. кулінарний); 5) ліки, засіб (від чогось — Гог); 6) спосіб досягнення (чогось — Гог); 7) рад. підтвердження прийому; Е. оГ ійе Ехсйециег іст. податкове управління державної скарбнйці; ~з іах податок з обігу; 2. у амер. вйдати розпйску про одержання; розписатися про одержання; іо ~ а Ьііі розписатися на рахунку.
гесеірі-Ьоок [п'зі:іЬик] п 1) квитанційна кнйга; 2) кулінарна кнйга.
гесеіріог [п'зг.іо] п амер. юр. особа, яка взяла на зберігання поціноване майно.
гесеіуайіе |гґзі:узЬ1] аф 1) прийнятний; 2) що може (має) бути одер
жаний (прййнятий); ассоипіз ~ рахунки дебіторів; дебітори.
гесеіуаЬІєз [п'зкуаЬІг] п рі рахунки дебіторів; дебітори.
гєсєіує [п'зі:у] у 1) одержувати; іо ~ ап іпуііаііоп одержати запрошення; іо ~ опе’з заіагу одержати (на руки) платню; 2) здобувати, набувати; йе а £оосі ебисаііоп він здобув добру освіту; 3) зазнавати; діставати; іо ~ а тогіаі хуоипсі дістати смертельну рану; іо ~ сіеГеаі зазнати поразки; іо ~ рип-ізйтепі зазнати покарання; 4) зустріти, знайтй; іо - зутраійу Ггот зтЬ. зустріти чиєсь співчуття; йо\у сНсі 8ЙЄ ~ йіз оГГег? як вона сприйняла його пропозйцію?; 5) сприймати; І -б ійе ітргеззіоп ійаі... у мене склалося враження, що...; 6) вміщувати, містити в собі; 7) визнавати, вважати правильним; приймати на віру; І ~ іі аз сегіаіп я цілком переконаний у цьому; 8) за-хопйти, заволодіти (чимсь); роздобути; 9) приймати (гостей); ійе Ргезідепі -б ійе пе\у атЬаззасіог уезіегсіау учора президент прийняв нового посла; 10) (іо, іпіо, атоп£) прийняти (в організацію тощо); іо ~ іпіо ійе сйигсй прийняти в лоно церкви; 11) рад., телеб. приймати (сигнал); іо ~ а саіі прийняти радіограму (сигнал); 12) підхопити (схопйти) (те, що падає); 13) спорт. приймати (подачу); віддати м’яч (теніс); 14) брати на себе (удар); відбивати; 15) юр. переховувати (крадене); 16) юр. брати до уваги; допускати; 17) церк. вйслухати (сповідь); 18) ковтати, приймати (їжу); 19) церк. причащатися.
гесеіуед [п'зігусі] аф загальнопрйй-нятий, узвичаєний; загальновйзнаний; ~ ргопипсіаііоп (скор. Е.Р.) норматйвна вимова; оксфордська вимова; ійе ~ іехі канонічний текст.
гєсєіуєг [п'зі:уо] п 1) одержувач; 2) вантажоодержувач; 3) радіоприймач; 4) телефонна трубка; 5) переховувач краденого; 6) спорт, гравець, якйй приймає (м'яч); 1) тех. приймальний резервуар; балон; ресйвер; 8) сейсмограф; 9) мет. міксер; 10) військ, ствольна коробка; 11) ав. літак, що заправляється пальнйм у повітрі.
гєсєіуєг-ігапзтіііег	[п 'зі: уоігаепг-
'тііа] п рад. прийомопередавач.
гєсєіуіп£ [п'зі:уп)] 1. п переховування (скуповування) краденого; 2. аф що приймає; приймальний; прийомний; ~ зіаііоп а) приймальна радіостанція; радіоприймальний центр; б) зал. станція призначення; ~ іеат спорт, команда, яка приймає (іншу команду).
гесеіуіп£-ог<1ег [ п' зі: V її]' з: до ] п 1) постанова суду щодо порушення справи про неспроможність; 2) виконавчий лист.
гес
219
гес
гесеі¥іпв-8еі [гі'8І:уіг)8Є1] п рад. радіоприймач.
гесепсу [ гі:8П8і] п новизна, свіжість.
ГЄСЄЇ15Є [ГҐ8ЄП8] V КРИТИЧНО ПЄрЄ~ глядати (текст).
ГЄСЄП8ІОП [П8ЄП/П] П 1) КрИТЙЧНИЙ перегляд тексту; 2) рецензія; критйч-ний огляд; 3) переглянуте видання; виправлений варіант; 4) огляд; перелік.
гесепі ['гі:8пІ] аф 1) недавній, останній; новйй, сучасний; свіжий; ~ бе-уеіортепі останні досягнення; останнє слово (в певній галузі)', ~ єуєпіз останні події; ~ ГазЬіопз останні (сучасні) моди; ~ пе\¥8 останні вісті; 2) якйй щойно прибув (звідкись — Ггот); 3) геол. мо-лодйй (про породу); 4) (Е.) сучасний; післяльодовиковий; Ше Е. регіод післяльодовиковий період.
гесепііу ['гі:8п11і] аду недавно; цйми днями; останнім часом; аз ~ аз Іазі топШ тільки в минулому місяці; аз ~ аз уезіегсіау ще тільки вчора; ипііі циііе ~ до останнього часу; ійеу аге ~ таггіесі вонй щойно побралися.
гесері ['гігзерС] п псих, уявлення (про предмет).
гесеріасіе [п'зеріокі] п 1) вмістище; резервуар; приймач; 2) сховище; 3) тара; ящик; коробка; мішок; посудина; 4) ел. штепсельна розетка; 5) ел. патрон; 6) тех. гніздо; 7) захисток, схованка; 8) бот. квітколоже; 9) анат. вмістйлище.
гесерііЬіІіїу [п,8еріо'Ьі1іІі] п 1) прийнятність; 2) сприйнятливість.
гесерІіЬІе [п'зеріоЬІ] аф 1) сприйнятливий; 2) якйй приймає (щось — ої).
гесерііоп [п'зер/п] п 1) приймання; одержання; ~ оГ сіерозііз приймання вкладів; 2) (іпіо) приймання, прийняття у члени; ~ іпіо іке АсаЗету приймання у члени академії; 3) приймання (гостей); зіаіе ~ урочйсте приймання; 4) зустріч; \уагт ~ а) тепла (щйра) зустріч; б) ірон. сйльний опір; іо тееі ууіій а йозіііе ~ бути зустрінутим по-ворожому; 5) сприймання; ~ оГ пе\у ісіеаз сприймання новйх ідей; 6) рад., телеб. прийом; ~ \уаз роог було погано чути (вйдно); < ~ сатр військ, табір приймання поповнень; ~ сарасііу пропускна здатність; ~ сепіге військ, при-збвнйй пункт; ~ сіазз перший клас (у школі для малят); ~ сіегк амер. портьє, черговйй у готелі; - соттіііее комітет для організації урочйстої зустрічі (видатної особи); ~ оїїісе контора готелю; ~ іезі випробування під час приймання на роботу.
гесерііопізі [п'зер/опізі] п 1) секретар, якйй приймає відвідувачів; 2) реєстратор (у лікарні).
гесерііоп-опіег [п'8ер/п'з:сЬ] п юр.
постанова суду про утрймання божевільного у психіатрйчній лікарні.
гесерііоп-гоот [п'зер/пгит] п 1) вітальня; 2) приймальня, прийомна; 3) спільна кімната; будь-яка кімната (крім спальні).
гесерііуе [п'зеріїу] аф 1) сприйнятливий; іо Ье ~ іо еуегуі1ііп£ ійаі із пе\у бути сприйнятливим до всього нового; 2) рецептйвний.
гесерііуііу [пзер'ііуііі] п 1) сприйнятливість; 2) тех. здатність поглинати; ємність; саіогійс ~ теплоємність; 3) рад. сйла прийому.
гесеріог [п'зеріо] п 1) одержувач; 2) радіоприймач; 3) телефонна трубка; 4) фізл. рецептор, орган чуття; 5) кінець чутлйвого нерва.
гесе85 [гҐ8Є8] 1. п 1) перерва в роботі (в засіданні, навчанні); парламентські канікули (тж рагііатепіагу ~); іо Ье іп ~ не засідати; тимчасово не працювати; іо іаке а ~ а) оголосйти перерву (у засіданні); б) роз’їхатися (розійтйся) на парламентські канікули; 2) амер. канікули (у школі, університеті); 3) амер. перерва у школі; пооп (Іііііе) ~ велйка (мала) перерва; 4) за-глйблення (у стіні тощо); ніша; альков; амбразура (вікна); 5) анат. поро-жнйна; ямка; западина; пазуха; 6) тех. вйточка; проріз; 7) тжр/тайнйк; схованка; відлюдний (тйхий) куток; глухе (затйшне) місце; 8) захід (небесних світил); 9) бухточка; невелйка затока; 10) відставка; відхід від діяльності; < ~ Ьед складане ліжко; ~ йоіе тех. не-наскрізний (глухйй) отвір; 2. V 1) відсувати назад; 2) ховати в тайнйк; класти в глухому (відлюдному) місці; 3) робйти перерву (в роботі, засіданні тощо); 4) роз’їжджатися на канікули; 5) класти (ставити) в заглйблення (в нішу); 6) робйти заглйблення (нішу); іо ~ а ууаіі робйти нішу в стіні; < ~ед зйеііег військ, підземне сховище.
гесе88іоп [п'зе/п] п 1) відхід; відступ; віддалення; 2) відмова (від чогось — Ггот); ~ Ггот а сопігасі юр. відмова від договору; 3) вйхід (з організації тощо); 4) заглйблення (у стіні тощо); 5) ек. спад, рецесія; занепад, знйження; есопотіс ~ економічний спад; Ьизіпезз ~ спад ділової актйвно-сті; ~ іп детагід знйження попиту; таіегіаі ~ значне знйження; 6) церк. урочйстий вйхід духівнйцтва (наприкінці служби); 7) юр. зворотна передача території.
гесеззіопаї [п'8е/ап1] 1. п церк. останній спів (перед закінченням служби); 2. аф 1) канікулярний; 2) церк. що стосується закінчення служби; ~ Кути останній спів.
гесе88Іопагу [п'8е/апап] аф занепадницький; ~ ІЄПСІЄПСІЄ8 тенденції до занепаду.
ГЄСЄ88ІУЄ [ГҐ8Є81У] аф 1) що відда
ляється (відходить, відступає); 2) біол. рецесйвний; ~ сЬагасіег рецесйвна ознака.
гесЬяг^е ['гі:'і/а:<із] 1. п 1) зарядка, перезарядка; 2) військ, повторна атака; контратака; 2. V 1) перезаряджати, заряджати повторно; 2) військ. знову атакувати; 3) висувати нове обвинувачення; іо ~ зтЬ. \уіій а сгіте знову обвинуватити когось у злочині.
гескаиіїе [п'/оиГеї] п фр. 1) розігріта страва; 2) знев. переробка, переспів (літературного твору тощо).
гесЬегске [га'/єа/еі] аф фр- 1) вй-шуканий, вйтончений, добірний, рідкісний; іазіе вйтончений смак; 2) ірон. на любйтеля; для знавців.
гесЬгкіеп ['гіґкгі8п] V 1) хрестйти вдруге; 2) давати нове ім’я; перейменовувати, перехрещувати.
гесіЛІ¥І8Ш [п'8ісііУігт] п 1) рецидивізм; 2) мед. рецидйв; повернення хвороби.
ГЄСІ(1І¥І8І [ГҐ81СІ1У18І] П 1) Юр. рЄЦИ~ дивіст; 2) той, хто захворів удруге (тією ж хворобою).
гесіШуоиз [п'8ісііУ98] аф 1) що повторюється; 2) рецидйвний.
ЕесіГе [го'8І:ГЬ] п геогр. н. м. Ресіфе.
гесіре ['гезірі] п 1) рецепт; 2) засіб (досягти чогось — Гог); а ~ Гог зиссезз секрет успіху.
гесіре-Ьоок ['гезіріЬик] п кулінарна кнйга.
гесіріепсе [п'8іріап8] п 1) одержання; приймання, прийняття; 2) сприйнятливість.
гесіріепсу [п'8іріап8і] див. гесіріепсе.
гесіріепі [гҐ8іріапі] 1. п 1) юр. одержувач; 2) мед. реципієнт; 3) тех. приймач; §агЬа^е ~ сміттєприймач; 4) одержувач інформації (кібернетика);!, аф 1) якйй одержує; ~ соипігіез країни, які одержують допомогу; 2) сприйнятливий.
гесіргосаі [п'8іргако1] 1. п 1) протилежність; щось діаметрально протилежне; 2) мат. обернена величина; 2. аф 1) обопільний, взаємний; ~ аГ-Гесііоп взаємна симпатія; ~ геасііоп хім. взаємна реакція; ~ ипбег81апс1іп§ взаєморозуміння; 2) юр. укладений на основі взаємності; ~ ігеаіу договір на основі взаємності; 3) рівний, еквівалентний; аналогічний; відповідний; а ігеаіу ргоуісііпЕ Гог ~ ргіуііе^ез договір, що передбачає однакові привілеї; 4) мат. обернений; 5) грам, зворотний (про займенники).
гесіргоєаіііу [п,8ірга'кае1ій] див. гесіргосііу.
гесіргосаііу [гґзіргакаїї] асіу 1) взаємно, обопільно; 2) на основі взаємності; 3) відповідно, аналогічно.
гесіргосаіе [п'8іргакеіі] V 1) відповідати взаємністю; іо ~ йізііке відчу
гес
220
гес
вати взаємну непрйязнь; іо ~ Ітаігесі ненавидіти одйн одного; іо ~ Ьозіііііу ставитися вороже одйн до одного; 2) відплачувати, віддячувати, відповідати; Ье -б Ьу \¥І8Ьіп£ Ьег а ріеазапі Іоигпеу у відповідь він побажав їй приємної подорожі; 3) обмінюватися (послугами тощо)’, іо ~ Гауоигз обмінюватися люб’язностями; 4) діяти на засадах взаємності; 5) тех. рухати тудй й назад; 6) тех. рухатися тудй й назад, рухатися зворотно-поступально.
гесіргосаііпз [гі'зіргакеїііі]] аф тех. що рухається зворотно-поступально; ~ еп£Іпе поршнева машйна; - іоЬ розм. літак з поршневими двигунами; ~ ієуєґ балансйр; ~ зсгееп вібраційне решето.
гесіргосаііоп [п,8ірга'кеі/п] п 1) дія у відповідь; 2) обмін (люб'язностями тощо)’, 3) тех. зворотно-поступальний рух; 4) юр. обмін документами.
гесіргосНу [,ге8і'ргозііі] п 1) взаєм-ність, обопільність; оп іЬе Ьазіз оГ -на основі взаємності; 2) взаємодія; 3) обмін (люб'язностями)’, < ~ а^гее-тепі угода на основі взаємності; ~ Іау/ мат. закон взаємності; ~ ргіпсіріе прйнцип оборотності.
гесігсиїаііоп [п,8а:к]и'1еі/п] п тех. циркуляція у замкненому цйклі, рециркуляція.
гесііаі [п'заііі] п 1) переказ, вйклад; докладний перелік (фактів)’, 2) оповідання, розповідь, опис; 3) де-кларатйвна (констатуюча) частйна (документа)’, 4) концерт одного виконавця; сольний концерт; 5) концерт з творів одного композйтора; 6) декламування; виконання віршів читцем.
гесИа1і$і [п'заііаіізі] п муз. концертант.
гесііашіо [деіфЧа:пдои] аду муз. розповідаючи, декламуючи (у співі).
гесііаііоп [,ге8іЧеі/п] п 1) декламування; публічне читання (віршів)’, 2) заучений урйвок; вірш (урйвок) для заучування напам’ять; 3) повторення уголос (заученого)’, 4) вйклад; 5) перелік (фактів тощо); 6) розповідь; переказ; 7) амер. опйтування учнів; 8) амер. відповідь учня на уроці; ~ гоот аудиторія.
гесіїаііуе [, гезііа Чі :у] п муз. речи-татйв.
гесііе [п'заіі] V 1) декламувати; читати напам’ять (вірш); 2) повторювати напам’ять уголос; 3) розповідати; викладати; 4) перелічувати (факти тощо); 5) амер. відповідати (урок).
гесИег [п'заііа] п 1) декламатор, читець (віршів); 2) хрестоматія (збірка) для читання уголос.
геск [гек] 1. п поет, турбота; піклування; увага; повага; 2. V поет, (у заперечних і питальних реченнях) 1) (оГ) піклуватися, турбуватися (про щось); звертати увагу (на щось); брати до уваги (щось); \ує сіісіпЧ ~ оГ іЬе дап^ег ми й
не думали про небезпеку; 2) хвилювати, турбувати; \уЬаі ~з Ьіт іЬаі...? що йому до того, що...?; іі ~з Ьіт поі це його не хвилює.
гескіезд ['гек1і8] аф 1) нерозсудливий; необачний; безтурботний; ~ зіер необачний вчйнок; нерозсудливий крок; 2) смілйвий, відчайдушний; необережний; безвідповідальний; ~ сігіу-іп§ необережна їзда; порушення правил дорожнього руху; 3) (оГ) що зневажає (щось); що нехтує (чимсь); ~ оГ сіап^ег якйй зневажає небезпеку.
гескііпз ['гекіїї]] прозм. 1) послідок (про слабке маля тварини); 2) мізй-нець, малюк (про найменшу дитину в родині).
гескоп ['гекап] V 1) рахувати, підраховувати (тж ~ ир); іо Іеагп іо геад, \¥гііе апд - навчитися читати, писати й рахувати; іо ~ Ггот Гіує іо і\уепіу порахувати від п’ятй до двадцятй; 2) нараховувати; підраховувати; підбивати підсумки; 3) розглядати, вважати; іо ~ зтЬ. аз ап епету вважати когось ворогом; 4) зараховувати, відносити (до когось, чогось — іп, атоп§); 5) думати, дотрймуватися певної думки, гадати; 6) покладатися, розраховувати (на когось — оп, ироп); І ат поі ~іп& оп Ьіт я на нього не розраховую; 7) (\¥ІіЬ) брати до уваги (когось, щось); зважати (на когось, на щось); рахуватися (з кимсь, чимсь); 8) розраховуватися, розплачуватися (з кимсь — \¥ІіЬ); 9) поквитатися, звестй рахунки (з кимсь — \уііЬ); іо ~ \уііЬ а ігаііог розквитатися із зрадником; 10) при-пйсувати, ставити в провйну; 11) вважатися істотним; бути важлйвим; мати цінність; □ ~ Гог розраховувати на (щось); брати до уваги (щось); передбачати (щось); ~ іп а) враховувати, брати до уваги; б) відносити до категорії; зараховувати до; ~ оЯ* вираховувати; скидати з рахунку; ~ оиі а) рахувати, перелічувати; підраховувати; б) відраховувати (гроші); розплачуватися; ~ оуєг перелічувати; ~ ир оцінювати, давати оцінку; іо ~ \УІіЬоиі опе’з Ьозі дуже прорахуватися, помилйтися в розрахунках.
гескопег [ гекпа] п 1) людйна, яка робить підрахунки; 2) збірник обчйс-лювальних таблйць; обчйслювальні таблйці.
гескопіпз [ гекпії]] п 1) рахунок; обчйслення; розрахунок; іо Ье §оод аі ~ уміти добре рахувати (особл. в думці); іо таке по ~ оГ зтіЬ. а) не враховувати чогось; б) не надавати значення чомусь; 2) рахунок (у готелі); іо рау іЬе ~ оплатйти рахунок; 3) розплата; іЬе дау оГ ~ а) день розплати; б) перен. час розплати; в) рел. судний день, день страшного суду; іо Ье оиі іп (оиі оГ) опе’з ~ а) помилятися в розрахунках; б) мор. збиватися з прокладеного
курсу; уои аге Гаг оиі іп уоиг ~ ви робите грубу помилку.
гесіаіш [п'кіеїт] 1. п 1) вйправ-лення; іі із Ьеуопд (разі) ~ це непоправно; 2) освоєння (землі); 3) меліорація; 2. V 1) виправляти, перевиховувати, морально відроджувати; іо ~ а сгітіпаї перевйховати злочйнця; іо ~ зтЬ. Ггот зіп відвернути когось від гріха; 2) виправляти; іо ~ ап еггог вйправити помйлку; іо ~ а Гаиіі загладити провйну; 3) с. г. піднімати цілину; розорювати, освоювати (занедбані землі); 4) меліорувати; окультурювати; осушувати; 5) вимагати повернення (чогось); 6) повернути собі (втрачене); 7) утилізувати, використовувати; 8) відновлювати, регенерувати; 9) військ, дезактивувати; 10) відкликати (заяву); 11) клйкати назад (людину); 12) (а^аіпзі) заперечувати (щось), протестувати (проти чогось); 13) юр. подавати апеляцію; оскаржувати; 14) приручати.
гесІаішаЬІе [п'кІеїтаЬІ] аф поправний; якйй може бути відновлений (використаний).
гесіаітеїі [гґкіеїтд] аф 1) якйй виправився (розкаявся); ~ дгипкагд алкоголік, якйй кйнув пйти; 2) с. г. меліорований; осушений; 3) відновлений, регенерований.
гесіаітіпз [п'кіеїтіі]] п 1) відновлення, вйправлення; 2) с. г. підняття (цілини); освоєння (нових земель); 3) меліорування; окультурювання.
гес1аіт1е$$ [п'кіеїтііз] аф непоправний; пропащий.
гесіатагїоп [,гек1а'теі/п] п 1) вйправлення; поліпшення, переробка; 2) перевиховання; 3) с. г. освоєння (землі); 4) меліоратйвні роботи, меліорація; 5) утилізація (переробка, промислове використання) відходів; 6) відновлення, регенерація; 7) протест; 8) юр. пред’явлення претензії; рекламація; 9) (Гог) вимога повернути (щось); претензія (на щось); < ~ дат іригаційна гребля.
гесіате [геі'к!а:т] п фр. 1) реклама, рекламування (когось); галас (навколо когось); 2) самореклама.
гесііпаіе [ 'гекіїпеїі] аф 1) похйлий; 2) бот. схйлений унйз; відхйлений назад.
гесііпе [п'кіаіп] V 1) відкидатися назад; напівлежати; сидіти напівлежа-чи; іо - а§аіпзі зтіЬ. притул йтися до чогось; 2) укладати горизонтально; відкидати назад; притуляти (до чогось — оп, ироп); 3) покладатися, покладати надії (на когось — оп, ироп).
гесііпесі [гґкіаіпд] аф 1) відкйну-тий назад; 2) лежачий; 3) пологий, похйлий.
гесіозиге ['гі. 'кіоиза] п ел. повторне вмикання.
гесІоПіе ('гі. 'кіоиб] у 1) знову одяг-
гес
221
гес
тйся; надіти скинутий одяг; 2) одягтися у все нове; придбати новйй одяг.
гесіизе [п'кіи.’з] 1. п 1) самітник; самітниця; 2) пустельник; пустельниця; анахорет, відлюдок; 2. асі] 1) самітницький; затворницький; 2) відлюдний, усамітнений; 3) таємний.
гесіизіоп [п'к1и:зп] п 1) самітництво; затворництво; 2) одиночне ув’язнення; 3) церк. келія затворника.
гесіизіуе [п'ккгзіу] аф 1) самітницький; 2) затворницький.
гесіизогу [п'ккгзап] п церк. келія затворника.
гесосі [п'кокі] V 1) розігріти (їжу); знову закип’ятити; 2) перен. подати під новим соусом; підновити.
гесо£іііііоп [,гекад'пі/п] п 1) упізнавання, розпізнавання; іо езсаре ~ залишитися невпізнаним; 2) усвідомлення; ~ оГ бап^ег усвідомлення небезпеки; 3) визнання, схвалення; 4) юр. офіційне визнання (факту тощо); затвердження; санкція; 5) визнання (суверенітету країни тощо); сіе Гасіо (де .іиге) ~ визнання де-факто (де-юре); 6) привітання (під час зустрічі); 7) надання слова; 8) військ, виявлення, розпізнання; 9) перегляд, огляд; 10) юр. розслідування, судове слідство; ~ апд ідепііГісаііоп зузіет військ, система пізнавання літаків; ~ Іі^кіз мор. розпізнавальні вогні.
гесо^пііогу [п'кодпііап] аф 1) якйй визнає; 2) якйй підтверджує (одержання чогось).
гесо£ПІгаЬ1е ['гекадпаїгаЬІ] аф якого можна упізнати (розпізнати).
гесо£пІ2апсе [п'кздпігапз] п 1) зобов’язання, що стосується поручйтель-ства; 2) застава (у разі поручительства); 3) визнання; 4) юр. зобов’язання (судові); 5) сймвол, емблема; знак; < оп кіз о\¥П ~ за підпйскою про невиїзд.
гесо£пі2е ['гекадпаїг] V 1) упізнавати, розпізнавати; іо ~ ап оїд ас-диаіпіапсе упізнати давнього знайомого; іо ~ 8іпЬ. Ьу кіз \уа1к упізнати когось по ході; 2) бачити, усвідомлювати; іо ~ опе’з биіу усвідомлювати свій обов’язок; 3) висловлювати схвалення; цінувати, віддавати належне; 4) визнавати (щось, когось); іо ~ а паіигаї скіїд вйзнати своєю позашлюбну дитйну; іо ~ зтЬ. аз кіп£ вйзнати когось королем; 5) юр. офіційно визнавати; іо ~ а пє\у §оуегптепі вйзнати новйй уряд; іо ~ іке гесогб спорт, зарахувати рекорд; 6) вітати (під час зустрічі); іо ~ зтЬ. іп іке зігееі привітатися з кимсь на вулиці; 7) надавати слово (на засіданні парламенту); іо Ье ~д одержати слово; Мг. Скаігтап, тау І Ье ~д? пане голово, прошу слова!; ійе зепііетап із ~д Гог ікгее тіпиіез вам надається для вйступу три хвилйни; 8) юр. давати
зобов’язання в суді; 9) переглядати, виправляти.
гесо^піхесі [ 'гекадпаїхсі] аф 1) визнаний, загальновйзнаний (про думку тощо); 2) законний; правомочний; ~ тегскапі торговець, якйй має патент.
гесо£пі2ее [п,кодпі'гі:І п юр. особа, на користь якої інша особа дає зобов’язання в суді.
гесо£пІ2Ог [П'кодш'гз:] п юр. особа, яка дає зобов’язання в суді.
гесоіі [п'коіі] 1. п 1) відскік; віддача; 2) військ, відкіт, відбій (зброї); ійе ~ оГ а £ип а) відкіт гармати; б) відбій рушнйці; 3) відхід, відступ; 4) жах; огйда; < ~ Ьгаке військ, гальмо відкоту; ~ зргіпв тех. зворотна пру-жйна; ~ зузіет військ, противідкатний механізм; 2. V 1) відскочити, відстрибнути; відсахнутися; відступйти; 2) перен. відчувати огйду (відразу) (до чогось — Ггот); 3) (оп, ироп) ударити рикошетом (по чомусь); перен. відбй-тися, позначйтися (на чомусь); 4) віддавати, відбивати (про рушницю); відкочуватися (про гармату); 5) відходити, відступати (перед противником).
гесоі1е$$ [п'коіііз] аф безвідкатний; ~ §ип (гіПе) безвідкатна гармата.
гесоіп ['гіґкоіп] V перекарбовувати (монету).
гесоіпа£е ['гіґкзіпідз] п перекарбування (монети).
ге-соїіесі ['гігко'іекі] див. гесоїіесі І.
гесоїіесі І [ 'гі:ка'1екі] V 1) знову збирати; знову об’єднувати, згуртовувати; іке зкеркегд ~ед кіз йоск пастух зібрав отару, що розбрелася; 2) зібратися (з думками тощо); іо ~ опе’з ікои^кіз зібратися з думками; 3): іо ~ опезеІГ а) зосередитися, заглйбитися (у думки); іо ~ опезеІГ іп ргауег заглйбитися в молйтву; б) отямитися, схаменутися; заспокоїтися; ке ~ед кітзеіГ іп ііте він вчасно схаменувся.
гесоїіесі II [,гека'1екі] V згадувати, пригадувати; іо ~ іке дауз оГопе’з скіїд-коод згадувати дні свого дитйнства; І доп’і ~ уои я вас не пригадую (не впізнаю); ігу іо ~! постарайтеся пригадати!; аз Гаг аз І ~... наскільки я пригадую... .
гесоїіесіегі [деко'іекіїд] аф 1) пригадуваний; що спадає на думку; ~ кар-ріпезз спогади про щастя; 2) якйй поринає у спогади; 3) зібраний, спокійний, стрйманий.
гесоїіесііоп [,гека'1ек/п] п 1) спогад; пам’ять; іі із оиізіде ту ~ я цього не пригадую; іо іке Ьезі оГ ту - якщо не зраджує мене пам’ять: 2) рі спогади; мемуари; ~з оГ скіїдкоод дитячі спогади; ке із \угіііП£ кіз ~з він пйше свої мемуари, 3) зосередженість (думки); роздуми; 4) зібраність; самовладання; холоднокровність.
гесоїіесііуе [,гека'1екііу] аф що стосується спогадів; ~ тетогу добра пам’ять.
гесоттепсе ['гкка'тепз] V знову почати; відновйти.
гесоттепсетепі ['гкка'тепзтапі] п відновлення; ~ оГ іке §ате спорт, відновлення гри.
гесоттеші [,гека'тепсі] V 1) рекомендувати, радити; І ~ уои іо іаке а коїібау раджу вам взяти відпустку; 2) давати рекомендацію; хвалйти; відзиватися позитйвно; 3) висувати (на посаду); представляти (до нагороди); іо ~ Гог рготоііоп військ, представляти до присвоєння чергового звання; 4) свідчити на (чиюсь) корйсть; рекомендувати з позитйвного боку; кег діїі-£епсе ~з кег її старанність свідчить на її корйсть; 5) доручати, звіряти, віддавати під (чиєсь) опікування; іо ~ опе’з зрігіі іо Оод звіряти душу богові; іо ~ а скік! іо зтЬ.’з саге віддавати дитйну під чиєсь опікування; 6) передавати привіт; ~ те іо уоиг тоікег передайте від мене привіт вашій матусі; < іке .(игу ~ед іке ргізопег іо тегсу присяжні клопоталися про пом’якшення покарання засудженому.
гесоїшпеїкІаЬІе [,гека'тепсіоЬ1] аф рекомендований; якйй заслуговує рекомендації; гідний, підхожий (про кандидата тощо).
гесоттепдаііоп [,гек9теп'деі/п] п 1) рекомендація, порада; оп (ироп) іке ~ оГ зтЬ. за чиєюсь рекомендацією (порадою); 2) похвала, позитйвний відзив; Іеііег оГ ~ рекомендаційний лист; 3) висування (кандидата); представлення (до нагороди — Гог); 4) достоїнства (рйси, властйвості), які свідчать на (чиюсь) корйсть; < ~ іо тегсу клопотання присяжних про пом’якшення покарання.
гесоїшпеїкіаіогу [,гека'тепсіаіагі] аф 1) рекомендаційний; якйй рекомендує позитйвно; похвальний; ~ Іеііег рекомендаційний лист; 2) що має рекомендаційну сйлу; що має бути затверджений (вищою інстанцією).
ГЄСОІШПІ88ІОП ['гккз'ті/п] 1. п уведення в дію (після ремонту тощо); 2. у знову ввестй в дію (після ремонту тощо).
гесотшк ['гі.ка'тіі] V 1) знову передати; повернути; 2) повернути у комісію для доопрацювання (про законопроект); < іо - іо соигі знову передавати в суд; іо ~ іо ргізоп повторно арештувати (ув’язнйти).
гесоттйшепі ['гі:ка'тіітапі| п 1) повернення в комісію (комітет) для доопрацювання (про законопроект); 2) юр. повторний арешт; 3) повторне віддання під суд.
гесоштіііаі [ 'гі:кУтіі!| див. гесот-тіітепі.
гесотреіке ['гекатрепз] 1. п 1) ком
гес
222
гес
пенсація; відшкодування (збитків); 2) винагорода (за працю); іо \уогк ллаІйоиС ~ працювати без винагороди (безплатно); 3) справедлива відплата (кара); ~ Гог опе’з зіпз покарання (розплата) за гріхи; 2. V 1) компенсувати; відшкодовувати (збитки); іо Ье Гог Іоззез одержати компенсацію за збитки (втрати); 2) винагороджувати (за працю); 3) відплачувати комусь; іо ~ зтЬ. Гог Віз ГПІ8СІЄЄСІ8 відплатити комусь за злочини.
гесотрозе ['гі:кат'роиг] V 1) зібрати, знову скласти (щось розібране); 2) перебудувати, переробити; реконструювати; скласти по-новому; 3) заспокоїти; утішити; іо ~ опезеіГ заспокоїтися, утішитися; 4) відновити згоду; іо ~ ійе циаггеїз покінчйти із сваркою.
гесоп [п'коп] п (скор. від гесоппаіз-запсе) військ, розм. 1) рекогносцирування, розвідка; 2) розвідувальний автомобіль.
гесопсіІаЬіІіїу ['гекап,заі1о'Ьі1ііі] п 1) сумісність (з чимсь); 2) примйрення (з чимсь); терпймість.
гесопсіїаЬІе [ 'гекопзаіІаЬІ] асі] 1) сумісний (з чимсь); 2) примйрливий; схйльний до примйрення.
гесопсіїе [ гекапзаіі] V 1) мирйти; 2) улагоджувати, урегульовувати; іо ~ а сіізриіе улагодити конфлікт; 3) при-мирйти (з — іо, \¥Іій); іо ~ іо Оод рел. помирйтися з богом; 4): іо ~ опе-зеІГ примирйтися (з чимсь), упокоритися (чомусь); іо ~ опезеіГ іо опе’з Гаіе упокоритися своїй долі; іо ~ опезеіГ іо а ІіГе оГ роуегіу примирйтися із злиденним існуванням; 5) узгоджувати, погоджувати (думки тощо); іо ~ і\уо роіпіз оГ уіє\у узгодити дві точки зору; 6) церк. святйти (осквернену церкву).
гесопсіїетепі ['гекапзаіітапі] див. гесопсіїіаііоп.
гесопсіїіаііоп [,гекапзі1і'еі/п] п 1) примйрення, замйрення; 2) улагодження (суперечок); урегулювання (незгод тощо); 3) процедура примйрення; 4) погодження; погодженість.
гесопсіїіаіогу [угекоп'зі1юіоп] ай] примйрливий.
гесошШе [п'копсіаіі] аф 1) темний, неяснйй, незрозумілий; 2) який пйше надто складно (про письменника); 3) маловідомий, забутий (про твір тощо); 4) схований, прихований.
гесоїкШіоп |'гі:кап'сіі/п] V 1) переобладнувати, ремонтувати; 2) переробляти, перебудовувати; 3) відновлювати сйли (здоров’я).
гесоппаіззапсе [п'копізопз] п 1) військ, розвідка, рекогносцирування; аегіаі ~ ав. повітряна розвідка, аерофоторозвідка; ~ іп зігеп^ік (іп Гогсе) розвідка боєм; 2) дослідження, розвідування; Іипаг ~ дослідження поверхні місяця; 3) геол. попередня (початкова)
розвідка; 4) зондування, промацування; іо таке а ~ ЬеГоге орепіп§ пе§о-ііаііопз прозондувати ґрунт до початку переговорів; < ~ а^епсу військ, орган розвідки; ~ аігсгаГі розвідувальний літак; ~ сатега аерофотоапарат; ~ іп-іеііі^епсе розвідувальні дані; дані розвідки; ~ тар робоча схематйчна карта; ~ оГГісег військ, офіцер (начальник) розвідки; ~ рагіу військ, розвідувальна група; ~ ркоіо^гарку фоторозвідка; ~ герогі військ, розвідувальне донесення; ~ заіеііііе розвідувальний супутник; су-путник-розвідник; ~ зрасе уекісіе розвідувальний космічний апарат; ~ зигуеу маршрутна зйомка.
гесоппоііге [угеко'поііо] 1. п військ. розвідка, рекогносцирування; 2. V 1) проводити розвідку, розвідувати; 2) військ, проводити рекогносцировку, рекогнос цирувати.
гесоппоіігіп£ [,гека'поііпі]]	1. п
розвідка, рекогносцирування; 2. аф розвідувальний, рекогносцирувальний.
гесопзісіег ['гі:кап'8ісіа] V 1) переглядати, змінювати (рішення тощо); 2) повторно обговорйти (розглянути); < іо ~ опезеіГ займатися самоаналізом; критйчно переглянути свої вчйнки.
гесопзіїїегаііоп ['гі:копузісіо'геі/п] п
1) перегляд; скасування, зміна (рішення тощо); 2) повторне обговорення; новйй розгляд (справи).
гесоп$і£інпеп< [ггкап'заіптапі] п пересилання; ~ роіпі заправнйй пункт; пересйльнйй пункт.
гесопзіііиііоп [ 'гі:,коп8іі'і]и:/п] п 1) відтворення; 2) юр. відтворення обстановки і подробиць злочину.
гесопзіпісі ['гі:капз'іглкі] V 1) перебудовувати, реконструювати; 2) відновлювати, відтворювати; іо ~ а сгіте відтворйти картйну злочину; 3) амер. іст. реорганізовувати, переробляти (систему правління); 4) перевиховувати.
гесопзіпісііоп [ггкапз'іглк/п] п 1) перебудова, реконструкція; 2) відновлення; відтворення; 3) реорганізація; 4) щось відновлене (реконструйоване); модель (чогось); 5) (К.) амер. іст. реконструкція (реорганізація) Півдня (після громадянської війни); 6) амер. іст. період реконструкції (1867 - 1877 рр.).
гєсопзіпісііує [ 'гі:копз іглкіїу] аф відбудовний, відновний.
гєсопуєпііоп |'гі:кап'уеп/п] п юр. зустрічна скарга, зустрічний позов.
гєсопуєгзіоп ['гі:коп'уо:]п] п 1) реконверсія; переведення воєнної промисловості на мйрні рейки; 2) геол. перетворення, видозміна (руди тощо).
гєсопуєгі ['гі:кап'уа:і] V 1) повертати до попереднього стану; 2) повертатися до минулого (до попередніх переконань, вірувань); 3) ек. проводити
реконверсію; переводити воєнну промисловість на мйрні рейки.
гесопі І ['гекоісі] 1. п 1) запис, за-пйсування; письмова згадка, письмовий слід (чогось); іо кеер а ~ оГ а сопуегзаііоп запйсувати розмову; ~ ої а раііепі мед. історія хвороби; 2) реєстрація, облік; ~ оГ аііепсіапсез реєстрація присутніх; кіз ~ оГ аііепсіапсез із Ьад він часто відсутній; 3) рі документація; звітні матеріали (документи); дані; 4) протокол; стенограма; офіційний документ; оп (ироп, іп) ~ запротокольований, зареєстрований; аЬзігасі оГ ~ вйписка з протоколу; ~ оГ еуісіепсе протокол допиту свідка; 5) рі юр. матеріали судової справи; 6) рі архів; ~з оГ Іке Еогеі§п ОГГісе архів міністерства закордонних справ; кеерег оГ іке ~з архіваріус, реєстратор; 7) характерйстика, репутація; факти (про когось); іо кауе а §оод ~ мати добру репутацію; прожйти життя чесно; іо зко\у (іо кауе) а сіеап ~ а) мати бездоганне минуле; б) юр. не мати судймості; сгітіпаї ~ а) юр. досьє злочйнця; б) карне минуле; судймість; 8) досягнення; результати діяльності; 9) спорт, рекорд; іо Ьеаі (іо Ьгеак, іо сиі) іке ~ побйти рекорд; іо аскіеуе а ~ установйти рекорд; ууогісі ~ світовий рекорд; 10) звукозапис; запис (на магнітну стрічку тощо); фонограма; фо-тограма; кінограма; сатега ~ фотознімок; зоипсі ~ фонограма, звукова доріжка; 11) грамофонна платівка (пластйнка); 12) амер перфорований нотний ролик (для механічного фортепіано); 13) історйчна пам’ятка; іке ~з оГ іке разі пам’ятки минулого; 14) (іке ~) юр. суть справи; 15) юр., бібл. показання свідка; свідок; іо саіі іо ~ закликати у свідки; посилатися (на щось, на когось); Оод із ту ~ ікаі... бачить бог, що я... ; 16) поет, пам’ять; < ~ афизітепі військ, пристрілка по реперу; ~ сіегк (кеерег) а) діловод; реєстратор; б) архіваріус; ~ дераптепі (гоот) мед. реєстратура; ~ Гіїт документальний фільм; ~ ІіЬгагу фонотека; ~ таіегіаі військ, документація; К. ОГГісе державний архів (Велика Британія); ~ ріауег програвач; ~ ргасіісе військ, залікова стрільба; ~ гап§е військ. пристріляна дальність по реперу; ~ ігапзГег військ, перенесення вогню за позначками; оГГ іке ~ не для преси; конфіденційний; що не підлягає розголошенню; неофіційний (про заяву тощо); ікіз із зігісіїу оГГ іке ~ хай це залйшйться між нами; це суто конфіденційно; оп (іке) ~ офіційний; відкрйтий, несекретний; оголошений публічно; призначений для преси; іо риі опезеіГ оп ~ зробйти заяву для преси; таііег оГ ~ документально підтверджений факт; ~ оГ зєіуісє по-служнйй спйсок; проходження слрк-
гес
223
гес
би; іо кеер іке ~ зігаі^кі не допустити перекручення; іо зеі іке ~ зігаі^кі а) внести поправку до протоколу (документа); б) виправити чиюсь помилку; І ууапі іо зеі іке ~ зігаізкі я хочу внести ясність; 2. асі] рекордний; небувалий, нечуваний; ~ аибіепсе небувала кількість присутніх; - сгор рекордний урожай; ~ бгои^кі небувала посуха;- кеі$кі рекордна висота; - оиіриі рекордна продуктйвність; - расе рекордна швидкість; - ргісе8 нечувані ціни.
гесопі II [гі'ко:сі] V 1) запйсувати; протоколювати; заносити до спйску (реєстру, протоколу); іо - а зрееск запйсувати (стенографувати) промову; 2) реєструвати, фіксувати; показувати (про прилад)', 3) запйсувати на плівку (платівку); 4) запйсуватися (про звук); 5) знімати, фотографувати; 6) увічнювати; 7) співати, заливатися (про птаха); 8) свідчити.
гесогсіаііоп [деко/беї/п] п юр. реєстрація; реєстр; регістр; протокол; точний запис.
гесопіаііуе [п'ко:сІ9ііу] асі] пам’ятний.
гесопІ-Ьгеакег ['геко:сІ,Ьгеік9] п спорт, рекордсмен.
гесогдег [п'ко:сіо] п 1) самопйсний прйлад, самопйс; реєстраційний прй-лад; акііисіе - барограф, самопйс ви-сотй; 2) звукозаписнйй апарат; магнітофон; 3) реєстратор, протоколіст; обліковець; 4) архіваріус; 5) мировйй суддя міста; 6) старовйнна флейта.
гесог<1-1іо1(1ег	[ 'геко:сі,коикІ9]	п
спорт, рекордсмен.
гесопііпз [п'ко:сіп]] 1. п 1) реєстрація, запис; сіпетаіо^гаркіс - кінозйомка; 2) звукозапис; 2. асі] реєструючий, запйсуючий; ~ аііітеіег барограф, самопйс висотй.
гесогйізі [п'ко:сіі8і] п звукооператор.
гесопктап ['гекогсігтзп] п (рі ге-согбзтеп [-тап]) спорт, рекордсмен.
ге-сошіі ['гіґкаипі] 1. п перелічування, повторний підрахунок (голосів на виборах тощо); 2. V перелічувати, повторно лічйти (голоси на виборах тощо).
гесоипі [п'каипі] V розповідати, докладно викладати.
гесоир [п'ки:р] V 1) компенсувати, відшкодовувати; іо - зтЬ. Гог 1088 відшкодовувати комусь збйтки; 2) відраховувати, утрймувати; 3) робйти розрахунок; < іо - опезеІГ повернути втрачене.
гесоиртепі [п'кшртапі] п юр.
1) компенсація; відшкодування (збитків тощо); 2) відрахування.
гесоигзе [п'ко:з] 1. п 1) звернення по допомогу; іо кауе - іо звертатися по допомогу (до — іо); 2) рятівнйй засіб; вйхід; 3) доступ; допуск (до ко
гось); 4) фін., юр. регрес; право регресу; 2. у звертатися по допомогу; покладатися (на щось); вдаватися (до чогось).
гє-соуєг ['гіґклуз] у знову покривати, перекривати (дах тощо).
гєсоуєг [гГклУо] 1. п прийом шаблею підвйсь; 2. у 1) повертати собі (втрачене); відвойовувати; іо - 8іо1еп ргорегіу одержати назад украдене майно; іо - іеггііогу відвоювати у протйвника територію; 2) знову мати, відно-вйти (щось); іо - опезеІГ, іо -СОП8СІОЦ8ПЄ88 ПрИЙТЙ ДО ПВМ’ЯТІ, ОПрИ-тбмніти; 3) відновлювати; відроджувати; іо - а 1о8і агі відродйти забуте мистецтво; 4) видужувати; іке раііепі із -іпв хворий видужує; 5) пожвавлюватися, поліпшуватися; Ьи8іпе88 І8 ~іп& ділова актйвність пожвавлюється; 6) надолужувати; відшкодовувати; іо - 1о8і ііте надолужити змарнований час; 7) вирівнюватися, випрямлятися; 8) виводити (з якогось стану), рятувати, визволяти; іо - іо ІіГе повернути до життя; 9) збирати, стягувати; інкасувати; іо ~ беЬі8 стягувати боргй; 10) юр. стягувати через суд; одержувати відшкодування за рішенням суду; 11) військ, евакуювати техніку (з поля бою); 12) юр. вйграти (справу); 13) вй-правити, затерти (провину тощо); 14) досягтй (якогось місця); дістатися, повернутися (кудись); 15) поет, повернути комусь; 16) тех. регенерувати; утилізувати (відходи); уловлювати (гази); 17) військ, виводити літак із штопора; 18) військ, виходити із штопора; 19) приймати літак на палубу авіаносця; 20) піднімати на борт; 21) гірн. видобувати; < В..! відставити! (команда); В. агтз! на плече! (команда).
гесоуегаЬІе [п'клуагаЬІ] аф 1) відшкодовуваний; 2) що підлягає відшкодуванню; 3) що може бути стягнений (повернутий); 4) поправний; що може бути вйправлений (відремонтований, вйкористаний); 5) багаторазового застосування; багаторазової дії; 6) виліковний, небезнадійний.
гесоуегее [гі'клуа'гі:] п юр. особа, зобов’язана відшкодувати збйтки.
гесоуегог [п'клуага] п юр. особа, яка одержала право на відшкодування збйтків.
гесоуегу [п'клуап] п 1) повернення собі (втраченого); 2) вйдужання; вйлі-кування, зцілення; іке раііепі І8 разі ~ хворий невиліковний (безнадійний); 3) пробудження (після наркозу); опри-тбмнення; 4) оздоровлення, пожвавлення, відновлення; ігабе ~ пожвавлення в торгівлі; ~ оГ Ьизіпезз пожвавлення ділової актйвності; 5) відшкодування; ~ оГ бата^ез відшкодування збйтків; 6) ремонт, відновлення; відбудовні роботи; 7) військ. евакуація пошкодженої техніки;
8) врятування (дослідноїракети тощо); 9) стягнення; одержання (втраченого); інкасування; 10) юр. стягнення через суд; 11) вирівнювання, випрямляння; повернення у вихіднйй стан; 12) тех. повернення на Землю (космічного корабля); 13) вйведення (вйхід) літака із штопора; 14) військ, вйхід з бою; 15) гірн. видобування (металу з руди); 16) регенерація; рекуперація (енергії); утилізація (відходів); 17) пружна деформація; ~ зіаііоп військ, рембнтно--віднбвна станція; ~ уекісіе військ, пересувна ремонтна майстерня; разі ~ безнадійний, безповоротно втрачений.
гесгеапсе ['гекгюпз] п 1) відпочй-нок, відновлення сил; 2) зрада, відступництво; ренегатство; 3) боягузтво; 4) віровідступництво.
гесгеапсу ['гекпапзі] п поет. 1) боягузтво; малодушність; 2) зрада, відступництво; ренегатство; 3) віровідступництво.
гесгеапі ['гекпапі] 1. п поет. 1) боягуз, легкод^кса людйна; 2) зрадник; відступник; ренегат; 3) віровідступник; 2. аф поет. 1) боягузливий, легкодухий; 2) зрадницький, відступницький; ренегатський; 3) віровідступницький.
ге-сгеаіе ['гіікп'еіі] V знову створювати, відтворювати.
гесгеаіе [ 'гекпеїі] V 1) відновлювати (поновлювати) сйли; освіжати; оновлювати; 2) зацікавлювати, розважати, займати (чимсь); 3): іо ~ опезеІГ а) відпочивати, освіжатися, відновлювати свої сйли; б) розважатися.
ге-сгеаііоп [*гі:кп'еі/п] п створення наново; відтворення.
гесгеаііоп [,гекп'еі/п] п 1) відпочй-нок; відновлення сил; розвага; іо \уа!к Гог ~ відпочивати на прогулянці; 2) перерва (між уроками); < ~ сепіге клуб, палац культури; амер. військ, база відпочйнку; ~ Гасіїіііез місця для від-почйнку й розваг (клуби, театри, стадіони, ресторани); ~ £гоипб спортмайданчик; ~ гоот кімната відпочйнку; кімната для ігор, танців, розваг.
ге-сгеаііуе ['гігкп'еіііу] аф що створює наново; що відтворює.
гесгеаііуе ['гекпеїііу] аф 1) шо відновлює сйли; освіжаючий; 2) розважальний; цікавий.
гесгетепі ['гекптапі] 1) відходи, рештки, пбкйдьки; 2) гірн. домішки в руді, шлак; 3) фізл. секреторний продукт, якйй частково знову всмоктується у кров.
гесгішіпаіе [п'кптіпеїі] V обвинувачувати одйн одного; відповідати обвинуваченням на обвинувачення.
гесгітіпаСіоп [п,кпті'пеі/п] п 1) взаємні обвинувачення; взаємні докори; іо еп§а§е іп ~ докоряти одйн одному; 2) зустрічне обвинувачення.
гес
224
гес
гесгшііпаііуе [п'кптіпаііу] асі] 1) взаємний, обопільний (про обвинувачення, докори): 2) зустрічний (про претензії тощо).
гесгшііпаіог [п'кптіпеїіа] п юр. особа, яка обвинувачує скаржника.
гесгітіпаіогу [гі'кптіпаіоп] див. ге-сгітіпаііуе.
ге-сгозз-ехатіпаїіоп ['гі: 'кгозід,гае-ті'пеї/п] п юр. повторний допит свідка протилежної сторонй; повторний перехресний допит.
геспкіепсу [п'кпгсіапзі] див. гесги-дезсепсе.
геспкіезсе [, гігкги: 'без] V 1) відновлюватися; знову з’являтися; 2) пожвавлюватися; 3) мед. давати рецидйв: 4) відкриватися, запалюватися (про рану): 5) загострюватися (про хворобу).
гесги<1е$сепсе [ді:кпі:'сіе5П5] п 1) мед. рецидйв; повторне захворювання; посйлення хвороблйвих явищ; спалах; 2) перен. відновлення, відродження, новйй спалах (гніву тощо): ~ оГ а^геззіоп нові акти агресії.
геспк1е$сепі [, гі:кги: 'сіезпі] асі] відновлений, відроджений; повторний; ~ дізсопіепі новйй спалах невдоволення.
геспііі [п'кпкі] 1. п 1) новобранець, призбвнйк; 2) іст. рекрут; 3) новйй член (учасник) (організації тощо): 4) новачок (тж га\у ~); 5) поповнення; 6) відновлення, вйправлен-ня, лагодження; 7) відновлення сил; вйдужання; < ~ дероі амер. військ, розподільний пункт призовників; 2. V 1) вербувати, набирати (новобранців, членів організації): 2) військ, комплектувати (частину): 3) поповнювати (ряди, запаси): 4) зміцнювати (здоров'я, сили): 5) вйдужати, зміцніти.
геспіИаІ [п'кги:іо1] п вербування, набір, рекрутування.
гесгиііег [п'кги:іа] п вербувальник.
гесгиіііпз [п'кгиііі]] п військ, вербування; бранка; комплектування особовим складом.
геспііііп£-зег£еапі [п 'кги:іп] 'за:сізапі] п військ, сержант, якйй вербує на військову службу.
геспііітепі [п'кпгітапі] п 1) військ. вербування; комплектування особовим складом; 2) відновлення здоров’я, видужування; 3) поповнення, підкріплення.
гесіа [ 'гекіо] рі від гесіит.
гесіаі [гекіоі] асі] анат. ректальний; що стосується прямої кйшки; ~ апаезікезіа мед. ректальний наркоз.
гесіап£Іе ['гекдаедді] п прямокутник.
гесіапзиіаг [гек'іаедд]и1о] асі] прямокутний.
гесіап£іі1агИу [гекДждд]и'1жгіП] п прямокутна форма.
гесіі ['гекіаі] рі від гесіиз.
гесШіаЬІе ['гекіїГаюЬІ] ай] 1) по
правний, виправний; 2) мат. випрямлюваний.
гесШісаііоп [,гекіій'кеі/п] п 1) вй-правлення; поправка; уточнення; усунення помилок; ~ оГ ап іпіизіісе відновлення справедлйвості; 2) ел. вйпрямлення (струму): 3) рад. детектування; 4) мат. випрямляння; 5) хім. очйщення, ректифікація; фракціонування.
гесііЛесі [ 'гекіїГакі] асі] очйщений, ректифікований (про спирт).
гесіійег ['гекіїГаю] п 1) ел. випрямляч струму; 2) рад. детектор; 3) хім. ректифікатор, очйсник.
гесШу ['гекіїГаї] V 1) виправляти; поправляти; уточнювати; поліпшувати; 2) налагодити; настроїти (інструмент, апарат): 3) хім. очищати, ректифікувати; 4) ел. випрямляти (струм): 5) рад. детектувати; 6) мат. випрямляти.
гесііііпеаі [,гекіі'1іпю1] див. гесііііп-еаг.
гесііііпеаг [,гекії'Ішіа] асі] 1) прямолінійний; 2) архт. вертикальний.
гесііоп ['гек/п] п грам, керування.
гесііішіе ['гекпди.д] п 1) чесність; моральність; висока порядність; непорушні моральні прйнципи (тж тогаї ~): 2) правота, правильність; 3) пряма лінія; прямйй напрям.
гесіо ['гекіои] 1. п 1) друк, непарна права сторінка; права сторона аркуша; 2) юр. судове розпорядження про повернення нерухомості її законному власникові; 2. асіу праворуч, справа.
гесіог ['гекіо] п 1) ректор (університету): директор (школи): 2) парафіяльний священик; пастор; 3) глава; володар; 4) владйка (про бога).
гесіогаї [гекіогої] асі] рел. всемогутній, всесйльний (про бога).
гесіогаіе ['гекіопі] п 1) ректорат; ректорство; 2) місце парафіяльного священика.
гесіогезз ['гекіопз] див. гесігезз.
гесіопаї [гек'іо:гю1] 1. п вйбори ректора; 2. асі] 1) ректорський; ~ еіес-ііоп вйбори ректора; 2) церк. що стосується парафіяльного священика.
гесіогзЬір ['гекіа/ір] п 1) ректорат; ректорство; 2) місце парафіяльного священика; 3) влада, управління.
гесіогу [гекіоп] п 1) будйнок парафіяльного священика; 2) посада парафіяльного священика.
гесігезз [ 'гекіпз] п 1) жінка-ректор; директрйса (школи): 2) жарт, дружйна парафіяльного священика; пасторша.
гесігісез |гек'ігаізі:2] рі від гесігіх.
гесігіх [гекіпкз] п (рі гесігісез) стернове перо (птаха).
гесішп ['гекот] п (рі гесіа) анат. пряма кйшка.
гесіиз [ гекіоз] п (ріїесй) анат. прямйй м’яз.
геситЬепсе [п'кдтЬапз] п 1) лежаче положення; 2) перен. спочинок; 3) геол. перекидання; 4) покладання надії (на когось — оп, ироп).
геситЬепсу [п'клтЬапзі] див. геситЬепсе.
гесшпЬепі [п'клтЬопі] асі] 1) лежачий; що лежить, відкйнувшись на щось; 2) геол. перевернутий.
гесирегаіе [п'к]и:рагеіі] V 1) відно-вйти (поновйти) сйли; вйдужати (після хвороби): 2) поправити (здоров'я): 3) вйлікувати; іо ~ зтЬ. вйлікувати (зцілйти) когось; 4) тех. регенерувати; рекуперувати.
гесирегаііоп [п,кіи:ро'геі|п] п 1) відновлення (поновлення) сил; вйдужання; 2) період вйдужання; 3) тех. регенерація; рекуперація; 4) ел. повернення енергії в мережу; 5) військ, накат.
гесирегаііуе [п'к]и:рогоііу] асі] 1) що відновлює сйли; цілющий, живодайний; зміцнювальний; 2) тех. що відновлює (виправляє); рекуператйв-ний.
гесирегаіог [п'кішрогеїіо] п 1) тех. рекуператор; 2) військ, накатник.
гесіїг [п'ко:] V 1) знову спадати на думку; знову виникати (про думку): 2) повертатися (думками до чогось): іо ~ іо разі ехрегіепсез посилатися на досвід минулого; 3) траплятися (відбуватися) знову; 4) мед. давати рецидйв; 5) звертатися, вдаватися (до чогось).
гесштепсе [п'клгопз] п 1) повернення (до чогось — іо); повторення (чогось): іо ргеуепі іке ~ оГ зтік. відвернути повторення чогось; 2) вороття, рецидйв; повторюваність; ~ оГ ап ерідетіс новйй спалах епідемії; ~ оГ кегедііагу ігаііз прояв спадкових ознак; 3) звернення (по допомогу).
гесиггепі [п'клгопі] асі] 1) що повторюється час від часу; періодйчний; повторний; ~ ехрепзез поточні вйтра-ти; 2) мед. поворотний, рецидйвний; ~ Гєуєг поворотний тиф.
гесінтіпз [п'клгп], п'ко:пд] асі] поточний; < ~ бесітаї мат. періодйчний десятковий дріб.
гєснгзіує [п'ко:зіу] асі] мат. рекур-сйвний; - деГіпіііоп рекурсйвне вй-значення; ~ Гипсііоп ікеогу теорія ре-курсйвних функцій.
гесигуаіе [гі: ко:уєіі] асі] бот. заломлений, зігнутий (про листок, стебло).
гесиг¥еч[гі:'ко:у] у 1) загинати (повертати) назад; 2) заломлюватися (загинатися) назад (у зворотному напрямі); 3) змінйти напрям (про вітер, течію).
гесизапсе |'гек]и2опз] див. гесизап-су-
гесизапсу [’ге^игопзі] п 1) непокірність владі; непокора; невиконання
гес
225
ГЄ(1
наказу; 2) церк. іст. нонконформізм, дисидентство.
гесизапі ['геїдигапі] 1. п 1) людйна, яка відмовляється підкоритися владі (наказу); бунтар; 2) церк. іст. нонконформіст, дисидент; 2. асі] 1) який відмовляється підкоритися владі (закону); бунтарський; 2) церк. іст. нонконформістський, дисидентський.
геси$аііоп [,гек]и:'геі/п] п юр. відхилення (судді, присяжних).
геси5е [п'к)и:г] V 1) юр. відхиляти (суддю, присяжних)', 2) відкидати, не визнавати; відмовлятися підкорйтися (комусь).
гесусіе ['гіґзаїкі] V тех. рецирку-лювати.
гей [гесі] 1. п 1) червоний колір; деер ~ темно-червоний колір; Гіегу ~ вогняно-червоний колір; 2) річ червоного кольору; 3) (Е.) червоний, революціонер; Ше К.ЄСІ8 революційні елементи, комуністи, червоні; 4) (їйе Кедз) рі амер. червоношкірі (індіанці); 5) (іЬе - ) амер. заборгованість; борг; дефіцит; збйток (записуваний червоним чорнилом)', То Ье іп Ше ~ бути в боргу, мати заборгованість; то соте оиі оГ (Ье ~ вйплутатися з боргів; 6) розм. червоне вино; 7) розм. гроші; < іке ~, \¥йііе апсі Ьіие англійський флот і армія (за кольорами прапора)', 2. аф 1) червоний; багровий; багряний; ~ го8е червона троянда; іЬе Е. Еозе іст. Червона троянда; 2) рум’яний; ~ сЬеекз рум’яні щоки; 3) почервонілий, зашарілий; ~ хуіііі ап^ег почервонілий від гніву; іо Ьіизй ~ зашарітися; 4) рудий; ~ Ьаіг руде волосся; 5) гнідйй; ~ Ьогзе гнідйй кінь; 6) закривавлений, обагрений кров’ю; кривавий; кровопролитний; ~ Ьаіііе поет, кривавий (кровопролйтний) бій; ~ уеп^еапсе кривава помста; 7) (часто Е.) червоний, революційний; комуністйчний; ~ ісіеаз революційні ідеї; 8) червоношкірий; 9) північний (про полюс магніту)', ~ адтігаї зоол. метелик-адмірал; ~ аіегі військ, повітряна тривога «червона»; ~ а!§ае бот. червоні водорості; ~ апі ент. руда лісова мурашка; ~ апіі-топу мін. сурм’яна обманка; Е. Аллу іст. Червона армія; Е. Агтутап іст. червоноармієць; ~ азй бот. пенсільванський ясен; ~ Ьагк червона перуанська кора; ~ Ьа88 іхт. червоний окунь; ~ Ьеазі мисл. червоний звір; ~ ЬеесЬ бот. звичайний бук; ~ Ьідбу розм. червоне вино із спйртом; ~ ЬіІЬеггу бот. бруснйця; ~ ЬігсЬ бот. а) червона береза; б) чорна береза; ~ Ьігсі орн. іволга; ~ Ьоок а) червона кнйга; б) родовідна кнйга; в) спйсок осіб, які перебувають на державній службі; ~ Ьох червоний шкірянйй чемоданчик (для урядових документів)’, ~ Ьгазз мет. томпак; ~ Ьи& ент. бавовняний чер-воноклоп; ~ саЬЬа^е червонокачанна
капуста; ~ сар розм. а) червонокаш-кетник; б) амер. носильник; в) розм. військовйй поліцейський; г) кардинал; ~ саіііе червона порода худоби; ~ себаг бот. олівцеве дерево, віргінський ялівець; ~ сепі амер. а) монета в одйн цент; б) знев. мідний шеляг; ~ сЬаїк червона вохра; ~ соаі іст. червоний мундйр (прізвисько англійського солдата)', ~ сод тріскова рйба; ~ соррег (оте) мін. купрйт, червона мідна руда; ~ согаї зоол. червоний корал; ~ сог-ризсіе фізл. червонокрівець, еритроцйт; ~ со\уЬеггу бот. бруснйця; ~ сгаЬ зоол. лангуст; Е. Сгезсепі Червоний Півмісяць; Е. Сго88 а) Червоний Хрест (товариство)', б) хрест св. Георгія (національна емблема Англії)’, в) червоний хрест хрестоносців; г) збірн. хрестоносці; ~ сиггапі бот. червоні порічки; ~ деаі деревина шотландської соснй; ~ деег зоол. благородний олень, марал; ~ до£ Поит низькосортне пшенйчне борошно; Е. Оизіег знев. червона ганчірка (прапор англійського торгового флоту)', Е. Епзі^п прапор торгового флоту Велйкої Британії; ~ Гіг бот. ду-гласова ялйця; ~ Гох а) зоол. червона лисйця американська; б) хутро рудої лисйці; ~ §ате червона дичина; ~ £ит мед. дитяча кропйв’янка; ~ §о!д поет. чйсте золото; ~ Кеаі мет. червоне гартування; ~ кеггіп£ а) копчений оселедець; б) хйбний слід; в) військ, відволікаючий маневр; ~ ЬискІеЬеггу бот. бруснйця; ~ іпк розіііоп ек. збитковість операцій; ~ Іатр червоний ліхтар (біля будинку лікаря, біля аптеки, біля будинку розпусти)’, ~ Іапе розм. горло, горлечко (дитини)', ~ ІаПісе пивнйця, корчма, шинок; ~ Іауег бот. порфіра, червона водорість; ~ 1і§йі а) сигнал небезпеки; червоне світло (на транспорті)’, б) червоний ліхтар (біля будинку розпусти)', ~ таріе бот. червоний клен; ~ теаі а) сире м’ясо; б) кул. яловичина; ~ осйге червона вохра, гематйт; ~ озіег бот. пурпурова кошикова лоза; ~ рер-рег бот. червоний (стручковйй) перець; ~ регсЬ іхт. морськйй окунь; ~ 8ПО\у червоний сніг (від водоростей в Арктиці та Альпах)', ~ 8ОЙепіп£ мед. розм’якшення головного і спинного мозку після крововйливу; ~ зоіі червонозем; ~ зрідег ент. червоний кліщик; ~ зргисе бот. червона смерека; Е. Зциадгоп іст. червона ескадра (одна з трьох ескадр англійського флоту)’, ~ 8іиг£еоп іхт. сахалінський осетер; ~ уаіегіап бот. центрантус; ~ \уаге бот. бура водорість; ~ гіпс (оге) цинкіт; < (о зее ~ знавісніти, ошаліти, збожеволіти.
гесіасі [п'сіжкс] у 1) складати, формулювати (закон тощо); 2) готувати до друку; редагувати.
гесіасііоп [гСдаек/п] п 1) підготовка до друку (до видання); редагування;
літературна обробка; 2) формулювання; 3) перероблене (переглянуте) видання.
геЛасіог [п'джкГа] п 1) редактор; 2) укладач (тексту).
гедап [п'сіжп] п військ, іст. редан.
гедаг^ие [гед'а:д]и:] у юр. спростовувати; відкидати (претензії тощо).
гедаг^иґіоп [,геда:'д]и.7п] п спростування; відхйлення, відмова.
гесІ-Ьаскесі ['гесі'ЬжкІ] аф з червоною спйнкою.
ге<1-Ьаіі ['гедЬеіС] у амер. переслідувати прогресйвні елементи; полювати за червоними.
ге(1-Ьайіп£ [ 'гесі, ЬеіПі] ] п цькування прогресйвних елементів; полювання за червоними.
ге<і-Ьеаг<1е<1 ['гед'Ьюдід] аф рудобородий.
геЛ-ЬІіімі [ 'гедЬІашд] аф мед. хворий на дальтонізм (на сліпоту на червоний колір).
ге<1**Ь1іп(1пе$5 [ 'гед,Ь1ашдпі8] п мед. дальтонізм; сліпота на червоний колір (на червоне світло).
ге<1-Ь1оо(іе(і [ 'гед'ЬІлдід] аф амер.
1) повнокровний; 2) енергійний; сповнений життя; мужній; 3) захоплюючий, запальнйй.
ге<1Ьгеа$і ['гесіЬгезС] п розм. вільшанка; берестянка.
ге<1-Ьгіск ['гед'Ьпк] аф зроблений з червоної цегли; < Еед-Ьгіск ипіуегзіїу університет другого розряду (будь-який, крім Оксфордського, Кембриджського і Лондонського); Ееб-Ьгіск ипі-уегзііу £гадиаіе випускнйк університету другого розряду.
ге<1Ьи<1 ['гедЬлд] п бот. іудине дерево.
гедсар ['гедкаер] п 1) амер. носйль-ник; 2) розм. військовйй поліцейський; 3) кардинал.
гедсоаі ['гедкош] п 1) іст. черво-номундйрник; англійський солдат; 2) витівнйк (у будинку відпочинку в Англії).
ге<1<1 [гесі] у розм. чистити, розчищати, упорядковувати (тж ~ ир).
ге<1<1еп ['гедп] у 1) забарвлювати в червоний колір; 2) забарвлюватися в червоний колір; покриватися багрянцем; 3) почервоніти, зашарітися; іо ~ \¥І11і га§е побагровіти від люті; іо ~ \уі(Ь зйате почервоніти від сорому.
ге<1(іепіп£ ['гедпп]] п почервоніння.
ге<1<1і$1і ['гесії/] аф червонуватий; рудуватий.
геде [гі:сі] 1. п 1) поет, порада, настанова; 2) міркування; план, задум; спільне рішення; 3) розповідь, оповідання; 4) тлумачення (чогось); 5) доля; 6) прислів’я, вйслів; 7) пояснення, розгадка; 2. у 1) поет, радити, наставляти; 2) пояснювати, розгадувати;
гед
226
гей
тлумачити; 3) розповідати; 4) думати; уявляти собі; здогадуватися.
гейеет [п'с1і:т] V 1) викуповувати; 2) виплачувати, відшкодовувати; 3) повертати собі (втрачене, позичене тощо)', іо ~ а саріигеб сііу визволяти захоплене місто; їо - іке ііте надолужити змарнований час; 4) відбудовувати, відновлювати; іо ~ опе’з гиіпесі соипігу відбудувати свою зруйновану країну; іо ~ опе’з гі^кіз відновити свої права; 5) виконувати (обіцянку)', 6) спокутувати; виправити; іо ~ ап ег-гог виправити помйлку; 7) врятувати (від чогось), позбавити (чогось).
геЛеетаЬІе [п'сІктаЬІ] асі] 1) що має бути викуплений (погашений); 2) виправний; небезнадійний.
гесіеетег [п'сіі:та] п 1) рятівнйк, визволйтель; 2) (К.) рел. спасйтель (про Христа).
ге(1еетіп£ [п'сіі:тіі]] асі]що відшкодовує (компенсує, спокутує).
ге<1е1е$$ ['гі.сіііз] асі] беззахйсний; безпомічний.
гейеташі ['гі:ді'та:п<1] 1. п юр. вимога повернути (щось); 2. V 1) юр. вимагати повернення (чогось); 2) знову вимагати.
геЛетрііоп [п'детр/п] п 1) вйкуп; погашення; гі&кі оГ ~ право вйкупу; 2) зворотна купівля; 3) повернення (собі), одержання назад; 4) виконання (обіцянки); 5) вйправлення; іке ~ оГ а сгітіпаї вйправлення (перевиховання) злочйнця; 6) врятування, позбавлення, вйзволення; 7) спокутування (провини, гріха); 8) рел. спокутування люд-ськйх гріхів Христом; 9) придбання (привілеїв тощо), купівля (титулу); 10) вступнйй внесок (у привілейований клуб тощо); < ~ Гипсі фонд погашення; - ргісе викупна ціна.
гейетрііопаї [п'детр/апі] асі] (спокутний.
гедетрііопег [п'сіетррпа] п амер. іст. іммігрант, якйй зобов’язався відпрацювати свій проїзд в Америку.
гесіетрііуе [п'сіетріїу] асі] 1) (спокутний; 2) виправнйй; ~ ргосезз процес перевиховання (злочйнця).
гейетріогу [п'сіетріоп] див. гесіетрііуе.
гегіеріоу ['гіхії'ріоі] V військ. 1) проводити перегрупування; передислоковувати (війська); 2) передислоковуватися.
гейеріоутепі ['гкді'ріоїтапі] п 1) військ, перегрупування; передислокація, перекидання, переміщення; 2) реорганізація (виробництва); перестановка (устаткування).
гегі-еуе ['тесіаі] п 1) іхт. червоноперка; 2) амер. розм. самогон; сивуха; 3) гострий томатний соус; 4) амер. розм. міцне дешеве віскі.
гед-ГізЬ ['гедГі/] п іхт. 1) червона нерка; 2) морськйй окунь.
ге<і-£гаіпе(1 [ 'гесГдгеїпсі] асі] черво-нозерний (про злаки).
ге<і-1іаїге<1 ['гед'кєод] асі] рудоволосий, рудйй.
ге<і-Ьап(1е(1 ['гесі'кжпсіїсі] асі] 1) че-рвонорукий; з червоними руками (від морозу тощо); 2) із закривавленими руками; 3) (спійманий) на місці злочину; іо іаке (іо саіск) ~ спіймати на місці злочину; іо Ье іакеп (іо Ье саи^кі) ~ бути захопленим зненацька; бути спійманим на місці злочину.
гесі-ііаі ['гед'каеі] п 1) розм. військ. штабнйй офіцер, штабіст; 2) червоний капелюх (кардинала та ін.); 3) перен. кардинал.
геШіеасІ ['гедкед] п 1) рудоволосий, рудйй; Ьіопсіез, Ьгипеііез апд -з блон-дйнки, брюнетки й руді; 2) орн. червоноголовий нирок американський.
ге<і-Ьеа(1е(1 ['гед'кедкі] асі] 1) рудоволосий, рудйй (про людину); 2) червоноголовий (про птаха); 3) червонокачанний (про капусту тощо).
гесіїїіЬіііоп [, гедкі 'Ьі/п] п юр. одностороннє (з боку покупця) скасування договору купівлі-продажу.
гед-Ьоі І ['гесіЬоі] п амер. розм. 1) сосйска; 2) самітнйй чоловік.
гесІ-Ьоі II ['гесі'Ьоі] аф 1) розпечений до червоного, нагрітий до червоного жару; 2) гарячий, полум’яний, палкйй; - деЬаіе гаряча суперечка; 3) розм. новйй, свіжий; -пєхуз сенсаційне повідомлення; 4) амер. розм. хтйвий, сластолюбний; що дражнить уяву; ~ шашта а) шансонетка; виконавиця соромітних пісень; б) сластолюбна жінка.
ге-<1і<1 ['гі/дід] разі від ге-до.
гедіп£оіе ['гесйддоиі] п редингдт.
ге(1іпіе£гаіе [ге'діпіідгеїі] V 1) відновлювати (цілісність, єдність); возз’єднувати; 2) (іп) поновлювати (управах, на посаді тощо); іо Ье -сі іп зтік. повернути собі щось.
геШпіезгаііоп [те,сііпіі'дгеі/п] п 1) возз’єднання, відновлення; 2) поновлення у правах.
геШгесі ['гі:с1і'гекі] V 1) переадресовувати (лист); 2) перенацілювати.
гедізігіЬиіе [ 'гі:ді8'ігіЬ]и:і] V 1) перерозподіляти; 2) вдруге (повторно) розподіляти.
геШзігіЬиііоп [ 'гі.\с1і8ігі 'Ь]и:/п] п 1) перерозподіл; новйй розподіл (парламентських місць тощо); 2) другий (повторний) розподіл; переділ.
гесіізігісі ['гі:'с1і8ігікі] V амер. проводити нове районування; переглядати розподіл вйборчих округів.
гесі-іеаіі ['гесі'іесі] п свинцевий сурик.
гей-іе^ед ['гед'їедд] асі] червоно-ндгий.
гед-іеііег ['гед'їеіа] асі] 1) позначений червоними літерами (цйфрами) в календарі; святковий; 2) перен. пам’ятний; щаслйвий; ~ бау радісний (незабутній) день; свято.
геШу ['гесіїї] асіу червоним кольором; червонясто; іо зкіпе - світйтися червоним.
геД-іпаїї ['гедтаеп] п (рі гед-теп [-теп]) червоношкірий (про індіанця).
ге<1-песк ['гесіпек] п знев. селюк.
гед-пескеЛ ['гесі'пекі] аф червоно-шйїй, червоногорлий; якйй має червону шйю.
ге(1пе88 ['гедпіз] п 1) почервоніння; червоність; 2) тех. червоне гартування.
ге(1-по$е(і ['гесі'поигсі] асі] червононосий; з почервонілим носом.
ге-сіо ['гіґди:] V (разі ге-дід; р. р. ге-допе) 1) переробляти, робйти знову (наново); 2) відремонтувати (оздобити) заново.
гебоїепсе [ 'гесіоиіапз] п пахощі, аромат.
гедоіепсу [ 'гесіоиіапзі] див. гедоіеп-се.
гесіоіепі ['гесіоиіапі] асі] 1) ароматний, запашнйй, духмяний, пахучий; -\¥Іпе вино, яке має свій букет; 2) що дуже пахне (тхне) (чимсь — оГ, иіік); заисе - оГ &аг1іс соус із запахом часнику; кіз Ьгеаік \уаз - оГ іоЬассо від нього тхнуло тютюном; 3) приємний, п’янкйй (про запах); - одоиг аромат, пахощі; 4) перен. що нагадує (щось); сповнений (чогось); що дйхає (чимсь); іаіез - оГ тузіегу розповіді, сповнені таємнйчості; іо\уп - оГ а§е місто, де все дйхає старовиною.
ге-йопе ['гі/длп] р. р. від ге-до.
ге-гіоиЬІе ['гі:'длЬ1] V 1) вдруге подвоювати (ставку у грі); 2) ще раз подвоїтися; 3) скласти учетверо.
гедоиЬІе [п'длЬІ] 1. п повторна атака (фехтування); 2. V 1) посйлювати, підсилювати, збільшувати; іо - опе’з ейогіз подвоювати свої зусйлля; 2) по-сйлюватися, підсилюватися, збільшуватися, зростати; 3) складати удвоє; 4) складатися удвоє; 5) розноситися (про звук); лунати.
гедоиЬі [п'даиі] п 1) військ, іст. редут; 2) перен. оплот, цитадель (чогось).
гегіоиЬіаЬІе [п'сІаиіаЬІ] аф 1) грізний, страхаючий (часто ірон.); 2) небезпечний; 3) хоробрий; 4) амер. що викликає повагу (захоплення).
геск)иЬіе<і [п'даиіід] див. гедоиЬіаЬІе.
гедоиші [п'сіаипсі] V 1) сприяти, допомагати (комусь, чомусь — іо); уоиг зиссезз \¥І11 - іо іке Гате оГ іке соПе^е ваш успіх сприятиме славі коледжу; 2) позначйтися (на комусь, чомусь — ироп); ікіз \¥ІП - ироп кегзеіГ це по-значйться на ній самій; 3) відкотйти-
гед
227
гед
ся, відрйнути, повернути назад (про хвилі тощо).
гедоиі ['гедаиі] п червона вуаль (прилив крові до голови у космонавтів).
гедроіі ['гедроиі] п 1) орн. чечітка; 2) червона безрога худоба.
гед-роііед ['гедроиісі] аф червоноголовий; ~ саіііе червона безрога худоба.
гедгаГі ['гі:'сіга:Гі] 1. п 1) новйй проект; нова редакція; 2) фін. ретрата; зворотний переказнйй вексель; 2. V переписати, переробйти (документ, проект).
гед-га£ ['гед'гжд] п 1) «червона ганчірка»; те, що роздратовує (викликає шаленство); 2) розм. язйк.
гедга^у ['гіґсіго:] V фін. виставляти зворотний переказнйй вексель (ретрату)-
ге-дге88 ['гі:'сіге8] V театр, показувати в новйх костюмах (про п'єсу).
гедге88 І [гі'сігез] 1. п 1) вйправ-лення; відновлення; 2) юр. відшкодування; задоволення; сатисфакція; винагорода; 2. V 1) виправляти; відновлювати; Іо ~ ійе Ьаіапсе відновлювати рівновагу; 2) відшкодовувати, компенсувати; 3) ав. вирівнювати (літак у польоті); 4) рад. випрямляти.
ГЄдгЄ88 II ['гІ/СІГЄЗ] див. ГЄ-СІГЄ88.
ге<іге88аЬ1е [п'сігезаЬІ] аф поправний, виправний.
гед-гіштед ['гед'птсі] аф почервонілий, червоний, запалений (про очі); з почервонілими повіками.
ге<1-гіре ['гесігаїр] аф цілком стйг-лий, спілий (про ягоди, яблука).
Кед Кіуєг ['гєсГпуз] п геогр. н. р. Ред-Рівер.
гед-го£ііе ['гедгоид] п розм. золота монета.
Кед 8еа [ 'гед'зі:] п геогр. н. Червоне море.
гедзЬапк [ гед/аедк] п 1) орн. червонодзьобий кулйк; 2) рі знев. іст. че-рвонондгі (про шотландських горців);
іо піп Ііке а - бігти дуже швйдко.
гед-8Йог1 ['гед/о:і] аф мет. черво-ноламкйй.
гедзкіп ['гедзкіп] п червоношкірий (про індіанця).
гедзіагї [ 'гесізіа:і] п орн. горйхвіс-тка.
гед-8ігеак [ гедзігг.к] п 1) червоне смугасте (сорт яблук); 2) дівчина з рум’яними щоками; 3) сидр.
гед-іаііед [ гесі'іеіісі] аф червоно-хвостий.
гед-іаре ['гесПеїр] п 1) тяганйна; канцелярський формалізм; бюрокра-тйзм; 2) червона тасьма (для скріплення юридичних документів); < ~ Ьгі^асіе військ, розм. штабні працівникй.
гед-іарегу ['гед'іеіроп] п тяганйна, бюрократйзм.
гед-іарІ8ш ['гесГіеірітш] див. гед--іарегу.
гед-іарі8і ['гесГіеірізі] п бюрократ, формаліст, марудник; канцелярський пацюк.
гед-іор ['гесііор] п бот. біла мітлй-ця.
гедисе [п'фигз] V 1) знйжувати; зменшувати; скорочувати; іо ~ ргеззиге знйжувати тиск; іо - ргісез знйжувати ціни; іо ~ зреед зменшувати швйдкість; іо ~ 8іаії скорочувати штат; іо ~ іахе8 знйжувати податки; іо ~ іетрегаіиге знйжувати (збивати) температуру; іо ~ ійе е8іаЬ1і8Йтепі скорочувати видатки; 2) послаблювати, полегшувати; іо ~ раіп полегшувати біль; 3) худнути, додержувати дієти, щоб схуднути; 4) спричйнювати схуднення, виснажувати; ЄХЄГСІ8Є ~8 8ІО11І реоріе ВІД МОЦІОНУ огрядні люди худнуть; ~д аітозі іо поійіп£ худйй, як тріска; 5) перетворювати, обертати (на щось); іо ~ іо а8йе8 спалйти дощенту, спопелйти; іо ~ іо \угіііп§ вйкласти у письмовій формі; іо ~ роипд8 іо 8Йі11іп§8 розміняти фунти на шйлінги; 6) дати лад, навестй порядок; упорядкувати; систематизувати; іо ~ іо огдег навестй порядок, упорядкувати; іо ~ іо с1а88Є8 класифікувати; іо ~ іо а 8у8іет систематизувати; 7) доводити (до певного стану); іо ~ іеаг8 довестй до сліз; 8) зводити (до чогось); іо ~ іо ап аЬзигдііу довестй до абсурду; іо ~ іо поі1ііп£ звестй нанівець; 9) знйжувати в посаді (у званні); іо ~ іо ійе гапк8 військ, розжалувати в рядові; 10) примушувати, змушувати; іо ~ іо 8І1епсе примусити замовкнути; 11) підкоряти, підпорядковувати; перемагати; 12) військ, подавляти (вогневу точку); 13) стрймувати (гнів, бажання); 14) спрощувати; 15) укорочувати, підкорочувати; іо ~ ійе 1еп£ій оГ а 8кігі підкоротйти спіднйцю; 16) мед. вправляти (вивих); виправляти положення уламків кісток; 17) відновлювати; 18) фон. редукувати; послаблювати; 19) тех. подрібнювати; розмелювати; 20) розводити (фарбу тощо); 21) фот. зменшувати щільність (негатива); 22) хім. розкисляти; 23) тех. прокатувати (залізо).
гедисед [п'дргзі] аф 1) зменшений, знйжений; ~ ргісе8 знйжені ціни; ~ іагіГГ пільговйй тарйф; 2) скорочений; ~ сге\у скорочений склад команди; 3) понйжений; - ієуєі оГ \уаіег по-нйжений рівень водй; 4) схудлий, ослаблий; 5) збіднілий; іп - сігсит-8іапсе8 у скрутнйх обставинах, 6) фон. редукований; 7) військ, знйщений.
гедисег [п'с1іи:8з] п 1) тех. редуктор; знйжувач; 2) тех. редукційний клапан; 3) тех. перехідна муфта; 4) хім. відновник; 5) фот. ослаблювач.
гедисіЬІе |п'фи:8зЬ1] аф 1) що мб-
жна зменшити, знйзити тощо; 2) що веде (до чогось); 3) що зводиться (до чогось).
гедисіпз [п'фшзіі] ] п 1) штучне схуднення; дієта для знйження вагй; 2) хім. відновлення; 3) фон. редуку-вання; < ~ а^епі хім. відновник; ~ уаіуе тех. редукційний клапан.
гедисііоп [п'длк/п] п 1) знйження, зменшення, скорочення; ~ оГ агта-тепіз скорочення озброєнь; ~ оГ зреед знйження швйдкості; ~ оГ \уа§ез скорочення заробітної плати; 2) знйжка; іо таке а ~ оп ап агіісіе зробйти знйж-ку на якййсь товар; 3) юр. пом’якшення (покарання); 4) (іо, іпіо) перетворення; доведення (до якогось стану); ~ іо аЬзигдііу доведення до абсурду; ~ іо ро\удег подрібнення на порошок; 5) приведення; 6) мат. зведення до спільного знаменника; скорочення; 7) військ, понйження (у званні, у посаді); 8) зменшена копія (з картини); 9) підкорення; захоплення, взяття (фортеці, міста); 10) військ, по-давлення (вогневої точки); 11) повернення на старе місце; відновлення (становища); 12) розливання; розфасовування; 13) редукція; 14) обробка одержаних даних; 15) мед. вправляння (вивиху); 16) хім. відновлення; 17) мет. вйділення металу з рудй; 18) тех. обтискання; < ~ §еаг редукційна передача, редуктор; - гаііо передаточне число.
гедисііуе [п'длкіїу] аф 1) що повертає (щось); 2) що стосується зменшення; що зменшує (знйжує); що зводить (до чогось); 3) відновний.
гедиіі [гєі'сЬуі:] п фр. опорний пункт.
гедшідапсе [п'длпдопз] див. гедип-дапсу.
гедипдапсу [п'длпдопзі] п 1) надмірність, надмір; дублювання; 2) надлйшок, зайвина; щось зайве; непотрібний придаток; 3) лінгв. плеоназм; 4) ек. надлйшок робочої сйли; 5) скорочення штатів; звільнення робітників (службовців); 6) резервування; < ~ рау-тепі8 допомога безробітним; ~ Гипд фонд для вйплати допомоги безробітним.
гедшідапі [п длпдопі] аф 1) зайвий, надмірний; ~ регзоппеі військ, по-надштатний особовий склад; іо Ьесоте ~ стати зайвим (непотрібним); 2) багатий; пйшний; ряснйй; 3) розтягнутий, багатослівний; 4) скорочений, звільнений; якйй втратив роботу; 5) хвилеподібний; 6) що переливається через вінця.
гедиріісаіе І [п'фи:р1ікп| аф здвоєний; подвоєний.
гедиріісаіе II |п'фи:р1ікеіі| V 1) подвоюватися), здвбювати(ся); 2) повторюватися); 3) лінгв. подвоювати.
гедиріісаііоп [гі,с!іи:р1Гкеі(п| п 1) по
гед
228
геГ
двоєння; 2) повторення; 3) лінгв. подвоєння; повтор (елемента слова).
геїіиріісаііуе [п'фигрккаііу] аф подвоюваний; повторюваний.
геД-отаі ['гескуоі] аф закривавлений, заюшений; обагрений кров’ю.
гесі-чгіпз ['гед\Уіі]] п орн. дрізд білобровий.
гєсЬуоосі ['гедткі] 1. п 1) червоне дерево; 2) червона деревина; 3) бот. каліфорнійське мамонтове дерево; се-квоя; 2. аф розлючений, знавіснілий, шалений.
гее [гі:] V розм. сіяти, просіювати (решетом).
ге-есію [гіґекои] 1. п повторювана луна; перекоти луни; 2. V розлягатися луною; відлунювати.
геесЬу ['гі:і(і] аф 1) димний, закопчений, брудний, занедбаний; 2) згірклий; тухлий.
Кеед [гі:сі] п ч. ім’я Рід.
гее<1 [гі:сі] 1. п 1) бот. очерет, ко-мйш; 2) очеретина; 3) збірн. зарості очерету; 4) збірн. солома для покрівлі; 5) поет, стріла; 6) сопілка, дудочка; 7) буколічна поезія; 8) муз. язичок (у кларнеті)’, 9) язичковий музичний інструмент; 10) гірн. запальний шнур; 11) текст, бердо; < Ьгокеп ~ а) ненадійна людйна; б) бібл. надламана палиця; Ю Іеап оп (1о ігизі їо) а (Ьгокеп) ~ покладатися на щось ненадійне; 2. V покривати дах очеретом (соломою).
гееДесі ['гіхкд] аф 1) зарослий очеретом (комишем); 2) покрйтий соломою (очеретом) (про дах); 3) муз. язичковий.
гееЛеп ['гі:сіп] аф 1) очеретяний, тростйнний, комишевий; 2) схожий на очерет.
гее<І-8га$$ ['гі:<іс|га:8] п бот. вели-костеблова (висока) трава.
ге-еШІу ['гі:'есіі£аі] V 1) заново відбудувати; відновйти; 2) перен. відроджувати, відтворювати; іо ~ Ьорез знову пробудити (відродйти) надії.
геесІіпз І'гігсіп]] п нарізка (на монеті).
гееД-піасе ['гіїсітеїз] п бот. рогіз, рогоза.
геед-пмжег ['гіДтоиз] п очерето-косарка.
геед-ріре ['гігсіраїр] п дудочка.
ге-едисаіе ['гі:'есЦи:кеіі] V 1) перевиховувати; 2) навчати (інвалідів).
ге-е<ііісаІіоіі ['гі^ефи/кеї/п] п 1) перевиховання; 2) навчання (інвалідів).
гее<і-У¥агЬ1ег ['гі:<і,\¥о:Ь1а] п орн. очеретянка.
гееду ['гі:сіі| аф 1) зарослий очеретом (комишем); 2) очеретяний; 3) поет, стрункйй (гнучкйй, тонкйй), мов очеретйна; 4) пронйзливий (про голос).
гееГ [гі:£] 1. п 1) риф, підводна ске
ля; 2) гірн. рудна жйла; 3) золотоносний шар; алмазоносний пласт; 4) мор. риф (на вітрилі); іо іаке іп а ~ а) брати риф; б) вжйти запобіжних заходів; в) затяглі тугіше пасок; г) не давати собі волі; іо Іеі оиі а ~ а) віддавати риф; б) дати собі волю; в) роз-пустйти пасок (після ситного обіду); < ~ согаїз рйфові корали; 2. V 1) розробляти рудну (золотоносну) жйлу; 2) мор. брати рйфи; ~ (іЬе) заіі! риф взяти! (команда).
гееГ-ЬиіШеге [ гі:£,Ьі1сіаг] п рі ри-фотвірні корали.
гееГег 1'гі:Ь] п 1) двобортна тужурка; бушлат; 2) амер. розм. юнга; 3) рефрижераторне судно; 4) вагон-холо-дйльник; 5) амер. розм. сигарета з маріхуаною.
геек [гіік] 1. п 1) сморід, бридкйй запах; кііскеп ~ чад; 2) дим; 3) кіптява; 4) пара; вйпари; 5) духота; затхлість; 6) розм. гроші; 2. V 1) смердіти, тхнути, відгонити (чимсь — оГ); іо ~ о£8\¥еаі смердіти потом; ке ~8 оГаісокої від нього тхне спйртом; 2) перен. пахнути, тхнути (чимсь поганим); іі ~8 оГ тигдег тут пахне убйвством; 3) димй-ти, курйтися; 4) випаровуватися.
гееку ['гі:кі] аф 1) дймний, кур-нйй; 2) закоптілий; 3) що димйть (парує).
гееі [гі:1] 1. п 1) котушка (ниток); шпулька; бобіна; 2) тех. барабан; 3) мотовйло; 4) кбрба; 5) рулон (паперу); 6) частйна (кінофільму); Гііт іп 8єуєп фільм з семй частйн; 7) короткометражний кінофільм; 8) рулетка (тж теа$игіп£ ~); 9) хитання; коливання; 10) вйхор; 11) хоровод, танок; 2. V 1) намотувати на котушку (шпульку, бобіну) (тж ~ іп, - ир); 2) розмотувати, змотувати (з чогось); 3) крутйтися. вертітися; кружляти; КІ8 Кеасі ~ед у нього запаморочилася голова; 4) хитатися, розхйтуватися; 5) похйтуватися; ітй хитаючись і спотикаючись; 6) похитнутися, завагатися (в бою); відступйти (тж ~ Ьаск, ~ Ьаск\уагс1); 7) водйти хоровод; танцювати народний хороводний танок; □ ~ аЬоиі ітй хитаючись і спотикаючись; - оії швйдко розповідати (читати).
гееіа^е [ гі:1кіз] п кін. розм. метраж кінофільму.
ге-еіесі ['гі:і'1екі] V переобирати, обирати знову; Ье у/а$ ~ед його обрали знову.
ге-еіесііоп ['гі:і'1ек/п] п переобрання, обрання вдруге.
гееіег [ гі:1а] п 1) мотальник; мотальниця; 2) моталка, мотовйло.
ге-епГогсе ['гі:іп'£о:8] V 1) амер. зміцнювати; посйлювати; підкріпляти; 2) армувати (бетон).
ге-епГогсетепі ['гі:іп'£о:8ґпопі] п 1) зміцнення; посйлення; підкріплення; 2) армування (бетону).
ге-еп^а^е ['гііт'декіз] V 1) тех. знову вмикати; 2) військ, знову вводити в бій; 3) військ, залишатися на надстрокову службу; знову ітй на військову службу; < -б тап військ, над-строковйк.
ГЄ-ЄПІІ8І ['гі:іп'1і8і] V військ, вступати на надстрокову службу.
ге-еп1І8Іее ['гі:іп1і8'іі:] п військ, над-строковйк, військовослужбовець надстрокової служби.
ге-епіег ['гіґепіо] V 1) знову зайти; 2) повернутися; іо ~ іЬе §ате спорт. повернутися у гру.
ге-епігапі [гіґепігопі] п мат. вхід-нйй кут.
ге-епігу [гіґепіп] п 1) юр. зворотне заволодіння; відновлення володіння нерухомим майном; 2) повернення (входження) у щільні шарй атмосфери.
Кеепу ['гі:ш] п ж. ім’я Ріні (зменш, від Маигееп).
ге-е8іаЬ1і$Ь ['гі:і8'іаеЬ1і/] V 1) відновлювати; 2) виправляти; поправляти; 3) перенестй на інше місце.
ге-е8іаЬ1і$Ьтепі ['гі:і8'іаеЬк/топі] п відновлення.
гєєує І [гі:у] п 1) іст. головнйй суддя; 2) головнйй магістрат (міста, округу в Англії); 3) управляючий маєтком; 4) наглядач; 5) доглядач; 6) гірн. старший шахтар; 7) церковний староста; 8) голова міської (сільської) муніципальної ради.
гєєує II [гі:у] V (разі і р.р. ґоує, гєєуєсі) мор. пропускати (просмйкува-ти, просувати) трос крізь кільце; крі-пйти, закріпляти.
ге-ехашіпаііоп ['гі:ід,хаеті'пеі/п] п 1) повторна перевірка; 2) переекзаменовування; 3) юр. повторне оптування свідка; 4) повторний розгляд.
ге-ехашіпе ['гЕїд'хаетіп] V 1) знову розглядати (досліджувати); 2) екзаменувати вдруге; 3) юр. повторно розслідувати (справу); вдруге перевірити (обставини); 4) вдруге оптувати свідка; 5) повторно розглядати (слухати).
ге-ехсЬап£Є [ 'гі:ік8'Цеіпсіз] п 1) повторний обмін; 2) фін. сума ретрати; 3) курс для обчйслення суми ретрати.
ге-ехрогі І ['гіґекзро.і] п 1) реекспорт; 2) рі реекспортовані товари.
ге-ехрогі II [ 'гі:ек8'ро:і] V реекспортувати.
ге-ехрогіаііоп ['гі:,ек8ро:'іеі/п| преекспорт.
геГ [геі] п (скор. від геГегее) спорт, розм. суддя, рефері.
геГесі [пТекі] V 1) освіжати, підкріпляти (їжею, питвом); 2): іо ~ опе-8ЄІГ підкріпйтися, перекусйти; підснідати, підобідати, підвечеряти.
геГесііоп [пТек/п] п 1) легка закуска; 2) підкріплення; підтрймка (духовна).
геГесіогу [пТекіп] п 1) трапезна (в
геГ
229
геГ
монастирі)’, 2) їдальня (в коледжі); < ~ іаЬІе а) трапезний стіл (у монастирі) ; б) довгий вузький обідній стіл.
геГег [пТа:] V 1) посилати, відсилати, адресувати, направляти (до когось); І Ьауе Ьееп ~гед іо уои мене послали до вас; мені порадили звернутися до вас; іЬе геадег із ~гед іо... радимо читачеві звернутися до ...; \ує ~ уои іо ... просимо звернутися до...; 2) звертатися (по допомогу тощо); 3) (іо) звертатися (до словника, довідника), довідуватися (десь); іо ~ іо а дісііопагу звертатися до словника, користуватися словником; іо ~ іо ап аиіЬогііу довідатися у авторитетного фахівця; 4) приписувати (чомусь); пояснювати (чимсь); зЬе ~гед Ьег зиссезз іо іЬе ^оод іеасЬіпв вона пояснює свій успіх хорошою школою; 5) відносити (до епохи, класу тощо); іЬе дізсоуегу оГ §ипро\усіег із изиаііу ~гед іо СЬіпа заведено вважати, що порох був вй-найдений у Китаї; 6) посилатися (на когось, на щось); ~гіп& іо уоиг Іеііег посилаючись на ваш лист; 7) згадувати; говорйти; натякати, мати на увазі; >¥Ьот аге уои ~гіп£ іо? кого ви маєте на увазі?; І ат поі ~гіп& іо уои йдеться не про вас; 8) повідомляти (щось); доповідати, розповідати (про щось); 9) юр. передавати на розгляд (на чийсь розсуд); 10) стосуватися (когось, чогось); 11) відкладати, переносити, відстрочувати; 12) передати, віддати; 13): іо ~ опезеІГ покладатися (на — іо); І ~ тузеІГ іо уоиг зепегозііу я покладаюся на вашу великодушність; □ ~ Ьаск а) повертати для повторного розгляду; б) довідуватися (десь), звертатися (до чогось, когось).
геГегаЬІе [пТа:гаЬ1] аф] 1) пояснй-мий (чимсь — іо); 2) припйсуваний (чомусь — іо); 3) що підлягає розгляду; 4) що може бути віднесений (до — іо).
геГегее [,геГа'гі:] 1. п 1) юр. арбітр; третейський суддя; рефері; ~’з соигі третейський суд; 2) спорт, суддя, рефері; сЬіеГ ~ головнйй суддя; ~’з Ьаіі спірний м’яч (футбол); 2. V спорт, су-дйти.
геГегееіпз [,геГо'гі:іі]] п спорт, суддівство.
геГегепсе ['геГгапз] 1. п 1) (іо) посилання (на когось, на щось); згадування (про когось, про щось); натяк; іо таке ~ іо зтЬ., зтіЬ. посилатися на когось, на щось; 2) вйноска (у книзі); посилання (на джерело); 3) друк, знак вйноски (тж ~ тагк); 4) довідка; Ьоок оГ - довідник; іо таке ~ іо а дісііопагу довідатися у словнику, звернутися до словника; 5) рекомендація, поручй-тельство; 6) особа, яка дає рекомендацію; поручйтель; уои тау изе ту пате аз ~ ви можете послатися на мене; 7) референція; 8) компетенція
(комісії тощо); коло повноважень; відання; 9) юр. передача на розгляд (в інстанцію); 10) розгляд справи третейським суддею; 11) співвідношення, зв’язок; 12) призначення; 13) еталон; стандарт; ~ Ьоок а) довідник; б) кнйга, яку видають лише для читання в приміщенні бібліотеки; - Іеііег рекомендаційний лист; ~ ІіЬгагу довідкова бібліотека; - Ііпе лінія відліку; ~ роіпі контрольна точка; ~ геадіп^ Іізі спйсок рекомендованої літератури; ~ гоот а) довідковий зал; б) читальний зал (бібліотеки); ~ зузіет система відліку; 2. V 1) давати до тексту примітки, вйноски; 2) давати посилання (на джерела); 3) подавати у вигляді таб-лйць.
геГегешІа [,геГз'гепда] рі від геГег-епдит.
геГегепдаїу [,ге£а'гепдап] п 1) юр. третейський суддя; 2) іст. референда-рій.
геГегепдит [деГа'гепдот] п (рі тж геГегепда) референдум, народне опйтування.
геГегепііаІ [,геГа'гепр1] асі] 1) довідковий; Гог ~ изе для довідок (про матеріал); 2) що стосується вйноски (посилання); ~ тагк знак вйноски; 3) що стосується (чогось — іо).
геГеггаІ [п'Ь:га1] п 1) направлення (на роботу тощо); 2) направлена особа (про пацієнта, клієнта тощо); 3) звертання по допомогу (за порадою).
геШІ І ['гі:Гі1] п 1) доповнення, поповнення; 2) заправка, дозаправка; ~ оГ Гиеі дозаправка пальнйм; 3) те, що використовується для заміни (запасні батарейки, стержні для ручок, аркуші блокнота тощо); 4) мед. піддування.
геШІ II ['гі:Ті1] V 1) наповнювати знову; іо ~ а Гоипіаіп-реп заправити авторучку; 2) наповнитися знову; 3) авт. поповнювати запас пального в баку.
геЛпе [пТаїп] V 1) очищати, рафінувати; іо ~ оіі а) рафінувати олію; б) очищати нафту; 2) очищатися, рафінуватися; 3) робйти більш вйтон-ченим, досконалішим; удосконалювати; поліпшувати; облагороджувати; іо ~ а Іап^иа^е очищати мову; 4) ставати досконалішим; удосконалюватися; поліпшуватися; облагороджуватися; 5) вникати у тонкощі; 6) спрйтно оперувати (словами); 7) відсіяти, вй-далити, вйкоренити (щось шкідливе, непотрібне) (звич. ~ а\уау, -оиі).
геЛпед [п Танід] аф 1) очйщений, рафінований; - оіі а) рафінована олія; б) світлий нафтопродукт; - заіі очй-шена (столова) сіль; - зи§аг цукор-ра-фінад; 2) вйтончений, вйшуканий; благородний; - таппегз вйхованість; 3) удосконалений.
геЛпетепі [пТаттопі] п 1) вйтон-ченість, вйшуканість; тонкість, делі
катність; - оГ іазіе вйтончений смак; 2) вйхованість; висока культура; Іаск оГ - невйхованість, вульгарність; 3) рі тонкощі; іо іпіо -з вникати в тонкощі; 4) удосконалення; 5) очйщення, рафінування; 6) підвйщення якості; 7) мат. уточнення (формули тощо).
геЛпег [пТаїпо] п 1) рафінер (паперу); 2) крицевий майстер; 3) мет. перша рафінувальна піч.
геЛпегу [пТашоп] п 1) нафтоочи-снйй завод; 2) рафінувальний (рафінадний) цукровий завод.
геЛпіпз [пТаїті] ] п очйщення, рафінування.
геЙі [ п:'йі] 1. п 1) ремонт, лагодження; перескладання (механізму); 2) переобладнання; 3) військ, переозброєння; 4) військ, перекомплектування; 2. V 1) лагодити, ремонтувати; 2) переобладнувати (корабель тощо); 3) військ, перекомплектовувати; 4) військ, переозброювати.
геЛішепі ['ггТіітапі] див. геГіі 1.
геПаііоп [п'Пеї/п] п фін. нова інфляція.
геЛесі [п'Пекі] V 1) відбивати (світло); 2) відбиватися (про світло); 3) відтворювати зображення, віддзеркалювати; іЬе Іііегаіиге оГ а реоріе -з ііз таппегз література народу відображає його звйчаї; 4) розмірковувати, міркувати (про — оп, ироп); 5) згинати; відгинати; 6) відкидати; □ - оп, - ироп а) кйдати тінь; викликати сумніви; б) шкодити; Ьіз гидепезз -з ироп ЬітзеІГ Його грубість шкодить йому самому.
геЛесіед [п'Пекіїд] а% відбитий, відображений.
геЛесішв [п'Пекін]] асі] 1) відбив-нйй, дзеркальний; 2) мйслячий, думаючий.
геЛесііоп [п'Пек/п] п 1) фіз. відбиття; іЬе - оГ Іі^Ьі відбиття світла; 2) відбиття, відображення; іЬе - оГ (Ье ігеез іп іЬе \уаіег відображення дерев у воді; 3) відблиск, відсвіт; 4) точна копія; 5) міркування, роздуми; рефлексія; оп - подумавши, поміркувавши; 6) рі думкй; зауваження; 7) осуд, осудження; іо сазі а - ироп зтЬ. осуджувати когось; 8) тінь, пляма; підозра; 9) райдужність, передйвчастість; 10) фізл. рефлексія.
геЛесіІуе [п'Пекіїу] асі] 1) що відбиває (відображає); відбивнйй; 2) відбитий; - 1і$Ьі відбите світло; 3) мйслячий; якйй міркує; - тіпд розум, схйльний до роздумів; - геадіпв вдумливе читання; 4) задумливий; замй-слений; Ьег Гасе \уаз - у неї був замріяний вйгляд; 5) грам, зворотний;
- Гасиїіу розумові здібності.
геЛесіІУІіу [,гі:Лек'ітіі] п фіз. 1) відбивна здатність; 2) коефіцієнт відбиття.
геГ
230
геї
геПесіотеіег [,гі:Г1ек'іотііа] п фіз. рефлектометр.
геЛесіог [п'їіекіа] п 1) рефлектор, відбивач; пеиігоп ~ фіз. відбивач нейтронів; 2) астр. дзеркальний телескоп; 3) рад. спрямована антена.
геЛеі [п'ГІеі] п фр. перелйвчаста полива на череп’яному посуді.
геЛех ['гі.ГІекз] 1. п 1) відбиття, відображення; 2) зображення, образ; 3) відсвіт, відблиск; 4) фізл. рефлекс; 5) результат, наслідок; зовнішній прояв (чогось)’, 2. аф 1) відбйтий, відображений; 2) фізл. рефлекторний, мимовільний; ~ іггііаЬіІііу рефлекторна збудливість; 3) зігнутий, відігнутий; завернутий; 4) інтроспектйвний; 5) грам, зворотний; 6) рефлексний; < ~ сатега дзеркальний фотоапарат; -гєсєіуєг, ~ 8еі рефлексний радіоприймач.
геЛехеЛ [п'Лекзі] аф бот. завернутий.
геЛехіЬІе [п'ПекзаЬІ] а^’відбивнйй; що може бути відбйтий.
геЛехіоп [п'Лек/п] див. геПесііоп.
гєЛєхіує [п'Лекзіу] 1. п грам. 1) зворотний займенник; 2) зворотне дієслово; 2. аф 1) грам, зворотний; 2) відігнутий, загнутий.
геЛо^у [гіґГІои] п зворотна течія.
геЛиепсе ['геГІиопз] п 1) відплйв; зворотна течія; 2) зворотний потік.
геЛиепі ['геПиопі] аф що відпливає; що рйнув назад.
геЛих ['гкГІлкз] п 1) відплйв; Лих апд ~ приплйв і відплйв; 2) хім. флегма; 3) тех. зворотний потік.
геГосіїїаіе [пТозіІеіі] V відроджувати; освіжати.
геГогезі ['гі:'їбп8і] V відновлювати лісонасадження; заліснювати; відновлювати лісові масйви.
геГоге8іаііоп ['гі:,Гогі8'іеі/п] п відновлення лісонасаджень, заліснення.
ге-Гогш ['гі:'їо:т] у 1) наново формувати; 2) відновлювати бойовйй порядок літаків; 3) військ, переформовувати.
геГопп [п'їзіт] 1. п 1) реформа, перетворення, зміна; 8\уееріп§ ~8 докорінні зміни; 2) вйправлення, поліпшення; 2. у 1) реформувати; перетворювати, поліпшувати; 2) виправлятися); перевихбвувати(ся); 3) викорінювати (помилки).
геГогшагіо [,геїо:'теісіои] п (рі тж -ое8 [-оиг]) 1) прихйльник реформ; 2) військ, офіцер поза штатом; 3) пе-ревйхована людйна.
ге-Гоппаііоп ['гі:Ь:'теі/п] п переформування.
геГогтаііоп [,геГа'теі/п] п 1) перетворення, зміна; (йе - оГ 1еагпіп§ зміна системи навчання; 2) вйправлення, поліпшення; 3) перевиховання; 4) (ійе Е.) іст. Реформація.
геГогтаііопаї [,геГа'теі/па1] аф реформаційний, реформаторський.
геГогшаіІуе [п'їо.гпзііу] аф 1) що реформує (перетворює, змінює); 2) виправнйй.
геГогтаіогу [пТо.тоіп] 1. п виправнйй заклад (для малолітніх злочинців), реформатбрій; 2. аф 1) що перетворює (реформує); 2) виправнйй.
геГогтеї! [п'їо:тс1] аф 1) перетворений, змінений, реформований; 2) вйправлений, поліпшений; 3) якйй вйправився; < Е. Скигск реформатська церква.
геГогтег [п'їо:то] п 1) реформатор, перетворювач; 2) (Е.) іст. діяч епохи Реформації.
геГогіт$т [п'£о:тігт] п реформізм.
геГогті$і [п'їогтізі] 1. п реформіст;
2. аф реформістський.
геГошкі ['гіґїаипсі] у 1) заново засновувати; 2) відновлювати; 3) мет. відливати заново.
гейасі [п'Ггаекі] у фіз. заломлювати (проміння).
гейасіііе [п'ГгаекіаіІ] див. геГгасіІуе.
геГгасііп£ [п'їгаекіїї]] 1. п заломлення (проміння)’, 2. аф що заломлює; ~ (е1е8соре лінзовий телескоп, рефрактор.
геГгасііоп [п'Ггаек/п] п фіз. заломлення, рефракція; ап^іе оГ ~ кут заломлення.
гейасііопаї [пТгжк/апІ] аф заломлюючий.
гейасііуе [п'їгаекіїу] аф фіз. що заломлює.
гейасіотеіег [,гі:їгаек'іотііа] п опт. рефрактометр.
гейасіог [п'їгжкіо] п опт. рефрактор.
гейасіогіпе$$ [пТгжкіоппіз] п 1) непокірність; упертість; 2) тех. тугоплавкість; вогнетрйвкість, вогнестійкість.
геГгасіогу [п'Гггекіап] 1. п тех. вогнетривкйй матеріал; 2. аф 1) упертий, непокірний; 2) несприйнятливий; 3) мед. що не піддається лікуванню; 4) тугоплавкий; 5) вогнетривкйй, вог-нестійкйй.
геГгаіп [пТгеїп] 1. п прйспів, рефрен; 2. у 1) стрймуватися; утрймува-тися (від чогось — Ггот); 8Йе соиісі по! ~ Ггот іеагз вона не могла стрймати (утрйматися від) сліз; 2) стрймувати, приборкувати.
геГгапеіЬіІііу [п,Ггаепсізо'Ьііііі] п фіз. заломлюваність.
гейап£ІЬ1е [п'ГгжпсІзаЬІ] аф фіз. заломлюваний.
геГгезк [гіТге/] 1. п розм. вйпивка; іо §еі а ~ вйпити, промочйти горло; 2. у 1) освіжати; підкріпляти; (йе ге8і ~есІ кег відпочйнок підкріпйв Її; 2) освіжатися, підкріплятися; іо ~ опезеІГ ууііЬ а сир оГ соГГее підкріпйтися ча
шкою кави; 3) охолоджувати; 4) пов-торйти, освіжйти в пам’яті; 5) поповнювати запаси; іо ~ а 8Йір \уііГі ауяієг поповнити запаси водй на кораблі; 6) підновлювати, підправляти; 7) вйпити, промочйти горло; < іо ~ ійе іппег тап підживйтися, підкріпйтися.
ге&езкег [гГГге/о] п 1) освіжаючий напій; 2) нагадування; пам’ятка; 3) додатковий гонорар адвокату (тж ~ Гее); 4) світла пляма, розрядка; 8Йе саше іп а8 а ~ її прихід вйкликав пожвавлення; 5) розм. вйпивка; < ~ соигее к)фси під-вйщення кваліфікації; ~ ігаіпіп^ соигзе військ, перепідготовка.
ге&е$1ііп£ [пТге/п]] аф 1) освіжаючий, живодайний; ~ Ьгеехе свіжий вітер; 2) розм. забавний, потішний.
ГЄ&Є5ІШ1ЄПІ [п'Гге/топі] п 1) відпочйнок, відновлення сил; 2) підкріплення; їжа, напої; іо іаке ~ підкріпйтися, підживйтися; іо огбег 8оте ~ замовити щось поїсти; 3) рі легка закуска, сніданок; ~8 ргоуібеб харчування включено у вартість квитка (на літаку тощо)’, 4) (ЕеГге8Іітепі8) буфет (напис)’, < ~ саг вагон-ресторан; ~ гоот буфет.
геГгі£Єгапі [п'Гпсізогопі] 1. п 1) охолоджувач; охолоджувальна речовина; 2) освіжаючий засіб; 3) мед. жарознй-жувальний засіб; 2. аф 1) що охолоджує, холодйльний; 2) освіжаючий; 3) мед. жарознйжувальний.
геГгі£Єгаіе [п'Гпсізогеїі] у 1) охолоджувати; заморожувати; 2) охолоджуватися; заморожуватися; 3) зберігати в холодному місці.
гейі£егаіе<1 [п'Ггкізогеїіїсі] аф 1) охолоджений; заморожений; ~ теаі заморожене м’ясо; 2) розм. замерзлий, змерзлий.
геГгі£Єгаііп£ [п'Гпсізогеїііі]] аф охолоджувальний; холодйльний; рефрижераторний; ~ ЄП£ІПЄЄГІП£ холодйльна техніка; ~ іпзіаііаііоп рефрижераторна установка; - тебіит охолоджувальна речовина; ~ ипіі а) холодйльна установка; б) одинйця холоду.
геГгізегаііоп [гіДідзз'геїГп] п 1) охолоджування; заморожування; 2) мед. лікувальне застосування хбло-ДУ-
геГгІ£ЄгаііУЄ [пТгкізогоііу] аф охолоджувальний.
геГгізегаіог [гґїгідзогеїіо] п 1) хо-лодйльник, рефрижератор; 2) конденсатор; 3) амер. розм. в’язнйця, холодна; < ~ саг вагбн-холодйльник.
гейі£егаіогу [пТгібзогоіогі] 1. п 1) тех. конденсатор; 2) морозйльна камера; 2. аф холодйльний.
гей І [геїї] аф поет, пограбований, позбавлений (чогось).
гей II [геїї] разі і р.р. від геауе.
гейіеі ['гі:'ї)ио1] у поповнювати запаси пального; дозаправлятися.
геГ
231
гев
геГиеІІег ['гіі'^иоіо] п паливозаправник, бензозаправник.
гейіеіішз ['гіг'^изіїї]] п поповнення запасів пального; дозаправлений паль-нйм; ~ ипіі а) бензозаправний пункт; б) бензозаправник.
геіїі£е ['геІ]и:сіз] 1. п 1) притулок, сховище; пі§кі ~ притулок на ніч; іо $еек ~ шукати притулок; іо таке ~ знайти притулок; 2) утіха; утішник; 3) порятунок, захисток; іо іаке ~ іп зііепсе відмовчуватися; 4) острівець безпеки (на вулиці); 2. V 1) давати притулок; 2) бути притулком; 3) знайтй притулок; сховатися.
геГи&ее [,ге£)и:'сізі:] п 1) утікач; 2) біженець; емігрант; 3) якйй тікає від правосуддя; < ~ &оуєгпгпєпі уряд у вигнанні.
ГЄІЇ1І£ЄПСЄ [пТаісізопв] п сяйво, блиск, виблйскування.
геГиІ£Єпі [пТаісізопі] асі] сяючий, виблйскуючий; а тозі ~ зтіїе сяюча посмішка.
гейіші І ['гі:£лпд] п відшкодування (збитків); сплата, вйплата (боргу).
гейіікі II [гі.Тлпд] V відшкодовувати (збитки); виплачувати (борг).
геГікаї [п'§и:2І] п 1) відмова; Паі ~ категорйчна відмова; 2) право першого вйбору; іо Кауе іке ~ оГ зтік. мати право вибирати щось першим; 3) рештки, покйдьки.
геГизе І ['ге^иіз] 1. п 1) покйдьки; сміття; 2) перен. покйдьки; іке ~ оГ зосіеіу покйдьки суспільства; 3) рештки; 4) текст, пачбси; 5) брак (зіпсована продукція); 6) гірн. відвал породи; 2. асі] непридатний; нічого не вартий; < ~ Ьіп урна для сміття; ~ сопзитег (дезігисіог, еаіег) машйна для знйщен-ня сміття; ~ дшпр звалище, смітнйк; - кеар терикон; ~ \уоосі неділова деревина.
гейі$е II [п'^игг] V 1) відмовляти, відкидати; заперечувати; ке каз пєуєг Ьееп йому ніколи ні в чому не відмовляли; 2) відмовлятися; ке -сі іо Іізіеп він не хотів слухати; 3) упертися, заноровйтися (про коня); 4) військ. уникати бою; 5) мет. переплавляти.
гейізесі [п'^шгсі] асі] 1) відхйлений; 2) непридатний, негодящий.
геГиіаЬІе ['ге^иіаЬІ] асі] спростовний.
геГиіа! [п'£)и:іо1] див. геГиіаііоп.
геГиіаііоп [,ге£)и:'іеі/п] п спростування.
геГиіе [п'5и:і] V спростовувати, доводити неспроможність; іо - а зіаіе-тепі спростувати твердження.
Ке§ [гедз] п ч. ім'я Редж (зменш, від Ке^іпаісі).
ге£ [гед] п (скор. від ге^иіаг) амер. розм. відданий прихйльник (партії).
ге&аіп [п'деіп] 1. п 1) відновлення; а - оГ розіііоп відновлення становища;
2) повернена сума; 2. V 1) повернути собі (втрачене); відновйти; знову оволодіти; іо - сопзсіоизпезз отямитися; іо - опе’з Ггеебот знову здобути свободу; іо - опе’з кеаіік знову стати здоровим, вйдужати; 2) знову досягтй (чогось); іо - сопіасі військ, відновйти контакт (зіткнення); 3) наздогнати (когось); знову приєднатися (до когось).
ге§а! [ 'гі:д(а)1] асі] 1) королівський, царський; - ро\уег царська (королівська) влада; 2) царствений, царський; - тапе царствена грйва; - та^пійсепсе царська пишнота (розкіш).
гедаїе [п'деіі] 1. п 1) бенкет, частування; 2) вйшукана страва, делікатес; 3) зіп% до ге^аііа; 2. V 1) бенкетувати; пригощатися; 2) частувати, пригощати; іо - \уіік зтік. пригостйти чимсь; 3) милувати, тішити (зір, слух).
гезаііа [гґдеіЦа] п (рі від ге^аіе) 1) регалії; 2) королівські права і привілеї; 3) багатий одяг, розкішне убрання; 4) велйка сигара найвйщого гатунку.
гедаїіап [п'деіЦап] див. ге§а1.
ге^аіізт ['гіідоіітт] п іст. регалізм; докгрйна примату государя над церквою.
ге^аіііу [п'даеіііі] п 1) королівський суверенітет; 2) рі королівські права і привілеї; 3) королівство.
ге§а!1у ['гіідаїї] асіу по-царському.
гезаіо [ге'даїїои] п підношення у вйгляді вина, фруктів тощо; вйшукане пригощання.
гедаїз ['гі:да1г] п рі невелйкий середньовічний орган.
Кедап ['гі:дап] п ж. ім'я Регана.
гедар ['гіі'дгер] V військ, відновлювати проходи в загородженнях.
герані [гґдаїсі] 1. п 1) увага, піклування, турбота; іо рау - іо (Гог) зтЬ., зтік. звертати увагу на когось, щось; 2) повага, прихйльність; іо зко\у Гог зтЬ. виявляти повагу до когось; оиі оГ - Гог зтЬ. з поваги до когось; 3) відношення, причетність; іп (\¥Іік) - іо щодо, відносно, стосовно; І у/а$ іп доиЬі іп - іо кіз аітз у мене булй сумніви щодо його намірів; іп ікіз -у цьому відношенні; 4) уважний погляд; розглядання; 5) зовнішність, вйгляд; 6) охорона лісової ділянки; 7) ділянка ліснйчого; 8) рі привіт, уклін; £іує ту Ьезі (кіпб) -з іо уоиг зізіег передайте мій щйрий привіт вашій сестрі; \уіік кіпд -з Ггот іке аиіког з щйрою повагою від автора (напис на книзі); 2. V 1) розглядати, розцінювати; вважати (за когось, щось — аз); ікеу -кіт аз а кего вонй вважають його героєм; 2) стосуватися, мати відношення; іі сіоез поі ~ те це мене не стосується; 3) уважно дивйтися, розглядати; 4) брати до уваги (когось, щось), зважати (на когось, на щось); ке -з поЬоду він ні на кого не зважає;
5) поважати; ке із тиск ~ед він користується велйкою повагою; < аз ~з щодо, що стосується; аз кіз зи^ез-ііоп... щодо його пропозйції...
гедапіапі [п'дагсіапі] асі] спостережливий, уважний.
ге£аг<1ег [п'да:сІ9] п старший ліс-нйчий.
гезапійіі [п'да:сі£и1] асі] уважний, дбайлйвий.
ге&аг(1іп£ [п'да:с1ід] ргер щодо, стосовно, з прйводу; іо епіегіаіп зизрісіопз ~ зтЬ. мати сумніви щодо когось; соп-зібегаііопз ~ іке бізсиззіоп міркування з прйводу дискусії.
ге£ап11е$$ [п'дагсіїїз] 1. ай] 1) не вартий уваги; 2) що не бере до уваги, що не зважає (на — оГ); 3) розм. марнотратний; 2. асіу розм. не беручй до уваги, не думаючи; 3. ргер незважаючи на; ~ сопзециепсез незважаючи на наслідки; ~ оГ незалежно від; не беручй до уваги; - оГ ехрепзез незважаючи на вйтрати.
ге^аііа [п'даеіа] п регата; перегони на вітрйльних (весловйх, моторних) човнах.
ге£е1аіе [ 'гі:сіза1еіі] V змерзатися.
гевеїаііоп [,гі:дза'1еі/п] п змерзання, ге^епсу ['гі:дз9пзі] п 1) регентство; перебування при владі регента (регентської ради); 2) регентська рада; 3) територія під владою регента (регентської ради).
гевепегасу [п'сізепагазі] п регенерація.
гезепегаіе І [п'сізепагіі] асі] 1) відроджений (оновлений) духовно; 2) перетворений; поліпшений; 3) регенерований.
гезепегаіе II [п'сізепагеїі] V 1) відроджуватися); перероджувати (ся); цілком оновлювати (ся); 2) знову породжувати; знову викликати до життя, 3) відновлювати, регенерувати; 4) зал. рекуперувати.
ге£епегаііп£ [п 'сізепогеїіід ] асі] 1) тех. регенератйвний; ~ Гигпасе мет. регенератйвна піч; 2) рад. із зворотним зв’язком.
гевепегаііоп [п,сізепа геї/п] п 1) переродження, повне оновлення; відродження; 2) відновлення, регенерація; 3) зал. рекуперація; 4) рад. зворотний зв’язок.
ге£епегаііуе [п'сізепагаііУІ асі] 1) відроджуючий; відновлюючий, відновний, відбудовчий; іке §геаі ~ июгк велйка відбудовча праця; ~ ргипіп§ омо-лоджувальне обрізання (дерев тощо); 2) тех. регенератйвний; 3) зал. реку-ператйвний; 4) рад. із зворотним зв’язком.
гезепегаіог [гґсізепагеїіа] п тех. регенератор, відновник; перетворювач.
ге£епегаіогу [п'сізепагаіап] див. ге-£епегаііуе.
ге§
232
ГЄ£
ге&епі ['гіідзпі] 1. п 1) регент; 2) правитель; 3) амер. член правління (у деяких університетах); 4) магістр з менш як п’ятирічним стажем (в англійських університетах); 2. аф 1) якйй є регентом; риееп ~ королева-ре-гентша; 2) правлячий.
Ее^е ['гедзі] п 1) ж. ім'я Реджі (зменш, від Ее^іпа); 2) ч. ім'я Реджі (зменш, від Ее^іпаїд).
гедісіде ['гедзізаід] п 1) царевбйв-ство; 2) царевбивця; 3) (ІЬе Ее^ісідез) рі іст. судді, які засудили до страти Карла І.
ге§іе [геї'зі:] п фр. державна монополія (особл. на тютюн і сіль).
гедппе, ге^іте [ге(і)'зі:т] п фр. 1) режйм, лад; оссираііоп ~ окупаційний режйм; ргоіесіогаїе ~ режйм протекторату; 2) мед. дієта, режйм (харчування).
ге£Ііпеп ['гедзітеп] п 1) управління, система управління; режйм; 2) мед. дієта, режйм; 3) режйм рікй (льодовика); 4) грам, керування.
ге£ііпепі ['гедзітапі] 1. п 1) військ. полк; 2) полк наземної оборони аеродромів; 3) управління; система управління; 4) тж рі безліч, сйла-си-ленна; 2. V 1) формувати полк (нову частйну); 2) зводити в полкй; 3) розподіляти по групах; організовувати; систематизувати; 4) запроваджувати сувору регламентацію життя; уніфікувати, прагнути повної одноманітності.
ге^нпепіаі [, гедзі'щепії] аф військ. полковйй; ~ апіііегу полкова артилерія; ~ ЬеадциаПегз штаб полку; ~ оїїісег стройовйй офіцер; ~ огдег наказ по полку; - Ігаіп тилові підрозділи полку; ~ ипії окрема частйна.
ге£ітепІаІ8 [, гедзі'шепдг] п рі 1) обмундирування; іп Гиіі ~ при повній формі; 2) іст. полкова форма.
ге£ІтепШіоп [дедзітеп'їеі/п] п 1) військ, формування полку (нової частйни); 2) зведення у полкй; 3) розподіл по групах (категоріях); класифікація; систематизація; 4) сувора регламентація життя; запровадження повної одноманітності.
ге^ипіпаї [п'дзітшаї] аф мед. що стосується режйму (дієти).
Неділя [п'дзаіпа] п 1) геогр. н. м. Ріджайна; 2) ж. ім'я Ріджіна, Реджай-на, Регіна; 3) (рі Еедіпае) царююча королева.
Еедіпае [п'дзаші:] рі від Еедіпа.
гедіпаї [п'дзаіпі] аф 1) що стосується королеви, королівський, цар-ствений; \¥ІШ а ~ ^езіиге царственим жестом; 2) прихйльний до королеви, вірний королеві.
Еедіпаїд ['гедзшід] п ч. ім'я Ред-жіналд, Реджінальд.
гедіоп ['гі:дз(а)п] п 1) район, область; зона; край; країна; Іііе Агсііс Е.
арктйчний район, Арктика; 2) простір; діє ациаііс ~8 водні простори; 3) сфера, галузь; 4) військ, округ, район (дислокації військ); 5) шар (атмосфери); іп Же иррег ~8 у верхніх шарах атмосфери; 6) анат. порожнйна; діє аЬ-догпіпаї ~ черевна порожнйна; < діє пеіііег (діє іоіуєг) пекло; діє иррег ~8 небо; діє Ьаск ~8 підсобне приміщення; кухня.
гедіопаї ['гіідзапі] аф 1) обласнйй; 2) районний, місцевий; ~ аззідпшепі с. г. районування; 3) регіональний; ~ расі регіональний пакт; 4) анат. по-рожнйнний.
гедіопаїізт ['гі:дзапа1ігт] п 1) районування, поділ на райони; 2) місництво.
гедіопаїіге ['гі:дзапа1аіг] V 1) районувати; 2) організовувати на районній (місцевій) основі.
гедіопаїз [ 'гі:дзапа!г] п рі місцеві поштові марки.
гедіопагу ['гі:дзапап] ^районний; що стосується району.
гедізіег ['гедзізіа] 1. п 1) журнал (для записів); реєстр; метрйчна кнйга; а ~ оГ Ьігдіз, шаітіа§Є8 апд деаіііз кнйга записів актів громадянського стану (народження, одруження і смерті); раг-І8І1 ~ парафіяльна кнйга записів актів громадянського стану; зЬір’з - мор. судновйй реєстр; 2) офіційний спй-сок; опис; 3) іст. збірник зразків су-довйх документів; 4) запис; 5) реєстратор, протоколіст; 6) муз. регістр, група труб однакового тембру (в органі); 7) муз. регістр, ділянка звукового діапазону; 8) тех. лічйльник; реєстраційний механізм; самопйсний прйлад; 9) тех. нагромаджувач; 10) тех. заслінка, засувка; 11) душнйк; 12) друк. приводка; < сазії ~ касовий апарат; ~ оїїісе а) бюро наймання; б) реєстратура; ~ іоп реєстрова тонна; 2. V 1) реєструвати; вносити до спйску; 2) реєструватися; відмічатися; 3) вносити своє прізвище до спйску вйборців; запйсуватися; 4) запам’ятовувати; 5) показувати, реєструвати (про прилад); 6) виражати, свідчити; Ьіз Гасе ~ед зигргізе його облйччя виражало подив; 7) здавати багаж; 8) відсилати рекомендований лист; 9) точно припасовувати (підганяти); 10) військ. пристрілюватися по реперу; іо ~ Гіге пристрілювати (гармату); 11) відповідати (чомусь), підходити, точно збігатися; діє Ьоіез ~ регГесду отвори точно збігаються; 12) друк, робйти приводку.
гедізіегед ['гедзізіад] аф 1) зареєстрований; ~ Іеііег рекомендований лист; - рагсеї посйлка з оголошеною вартістю; ~ деііуегу доставка цінної рекомендованої кореспонденції; 2) що має родовід, зареєстрований у мис-лйвському товарйстві (про собаку); 3) фін. іменнйй; ~ зіоск іменні цінні
папери; 4) взятий на військовйй облік; < ~ пигзе дипломована медйчна сестра.
гед&Сегілд ['гедзізіапі]] 1. п 1) реєстрація; 2) взяття на військовйй облік; 3) військ, пристрілювання; 2. ад] що реєструє (позначає).
гед&ігапі ['гедзізігапі] п амер. 1) особа, яка подає заяву щодо реєстрації (товарного знака тощо); 2) військовозобов’язаний; той, хто перебуває на військовому обліку; ~ оуєг а§е знятий з військового обліку за віком.
гедізігаг Ьгедзіз'іга:] п 1) архіваріус; 2) реєстраційне бюро; 3) чиновник бюро запису актів громадянського стану; 4) реєструючий прйстрій; 5) ординатор (про лікаря).
Кедізігаг-бепегаї [, гедзіз 'ігос: 'дзепагаї] п начальник служби реєстрації актів громадянського стану.
гедізігагу ['гедзі8Ігап] п 1) архіваріус; 2) чиновник бюро запису актів громадянського стану.
гедізігаїіоп [,гедзіз'ігеї/п] п 1) реєстрація, реєстрування; 2) запис актів громадянського стану; 3) взяття на військовйй облік; 4) реєстраційний запис; 5) показання (приладу); 6) військ. пристрілювання; 7) друк, приводка; Ф ~ сегІіГісаіе військ, приписне свідоцтво; ~ тагк геод. репер; ~ ріаіе авт. но-мернйй знак.
гед&Сгаііоп-оіїісе [,гедзі8'ігеі/п'оГі8] п реєстраційне бюро.
гедізігег ['гедзізіга] п 1) чиновник бюро записів актів громадянського стану; 2) архіваріус; 3) реєструючий прйстрій.
гедізігу ['гедзізіп] п 1) реєстратура; 2) відділ запису актів громадянського стану; 3) реєстрація, реєстрування; 4) реєстраційний запис; 5) журная записів, реєстр; 6) амер. мор. класифікаційне свідоцтво (для суден закордонного плавання); < ~ Гее оплата рекомендованого листа; ~ оїїїсе а) бюро запису актів громадянського стану (ЗАГС); б) бюро наймання; зегуапіз’ ~ бюро наймання прислуги.
гедіешелі [,гед1а'ша:д] п фр. регулювання.
гедіеі ['гедіїї] п 1) архт. плоский поясок; 2) друк, реглет.
гедпаї ['гедпаї] аф що стосується царювання короля; - дау день вступу (короля) на престол; ~ уеаг рік царювання.
гедпапі [ 'гедпапі] аф 1) царюючий; Риееп Е. царююча королева; 2) переважаючий; дуже пошйрений; панів-нйй; іЬе - ГазЬіоп пошйрена мода.
гедогде [гі:'дз:дз] V 1) вивергати, виригати; викидати; 2) тектй назад.
гедгаіе І [п'агеїі] V 1) скуповувати (продукти тощо) з метою продажу за
ГЄ8
233
геі
вищими цінами; 2) перепродавати за вищими цінами.
гевгаїе II [їк'дгеїі] V буд. перетирати штукатурку, зачищати поверхню (стіни).
ге£ге$$ І ['гі:дгд$] п 1) повернення; повторний в’їзд, повторне прибуття; 2) зворотний рух; рух назад; 3) астр. гаданий рух планет із сходу на захід; 4) регрес, занепад; 5) мйслене звернення до минулого; аналіз причйни.
ге£ге$$ II [п'дгез] V 1) рухатися у зворотному напрямі; 2) регресувати; 3) астр. рухатися із сходу на захід.
ге£ге$$іоп [п'дгеїп] п 1) мйслене звернення до минулого; 2) повернення до вихідної точки; 3) повернення до попереднього стану; 4) повернення до більш ранньої стадії розвитку; 5) астр. рух із сходу на захід.
ГЄ8ГЄ88ІУЄ [п'дгезіу] аф 1) регре-сйвний; зворотний; 2) що діє у зворотному напрямі.
ге£геі [п'дгеї] І. п 1) жаль; іо ту ~ на мій жаль; 2) розкаяння; 3) тж рі вйбачення; ріеазе ассері ту ~з прийміть, будь ласка, мої вйбачення; 2. V 1) жалкувати, шкодувати; І ~ іо зау на жаль, я повйнен сказати; 2) розкаюватися.
ге£гегіїі1 [п'дгегїйі] аф 1) сповнений жалю; засмучений; 2) якйй розкаюється.
ге£геЯаЬ1е [п'дгеіаЬІ] аф сумнйй, прйкрий.
ге&гіп(іііі£ ['гіґдгатсіїд] п 1) тех. пе-резатбчування (інструмента)} 2) тех. притирання; 3) гірн. повторне подрібнення.
гевгоир ['гі:'дги:р] V перегруповувати.
ге£гоиріп£ ['гі:'дги:ріі)] п перегрупування.
ге£г<И¥іІі [гіґдгоиО] п памолодь, підгін.
ге£и1аЬ1е ['гед]и!аЬ1] аф регульований.
ге£и1аг ['гед)и1а] 1. п 1) звич. рі регулярні війська; 2) чернець; 3) розм. постійний відвідувач (клієнт); завсідник; 4) постійний робітнйк (співробітник); 5) амер. розм. людйна, яка веде розмірене життя; 6) амер. розм. відданий прихйльник (партії)} 2. аф 1) правильний; розмірений, нормальний; регулярний; ~ аііепдапсе регулярне відвідування; іо Ье аз ~ аз сіоск--мяк бути точним, як годйнник; ~ ІіГе правильний спосіб життя; 2) гарний, правильний; ~ Гі^иге гарна фігура; 3) звичний, звичайний; 4) нормальний, що відповідає нормі; 5) що відповідає вйзначеному порядку; офіційний; формальний; 6) постійний; систематйчний; ~ \уогк постійна праця; - сизіотег постійний відвідувач (клієнт); ~ Іесіигег штатний викладач;
7) кадровий; регулярний; ~ агту кадрова (регулярна) армія; ~ ойїсег кадровий офіцер; ~ ігоорз кадрові війська; ~ ипіі кадровий підрозділ; 8) кваліфікований, професіональний; 9) справжній, дійсний; а ~ кего справжній герой; 10) амер. розм. приємний, мйлий, славний; 11) вірний, відданий (партії)} 12) чернечий; 13) мат., грам. правильний; 14) бот. радіально-симетричний; 3. асіу 1) правильно, нормально, розмірено; 2) регулярно; 3) дуже, надзвичайно; Не із ~ ап^гу він дуже сердйтий; І ат ~ .іоііу мені надзвичайно весело.
гезиіагіїу [,гед)и'1аепіі] п 1) правильність; нормальність; 2) регулярність; 3) офіційність; формальність; 4) кваліфікованість; професіоналізм; 5) дійсність; 6) приємність; 7) вірність, відданість; \уіік ипГаіІіп^ ~ дуже регулярно, не пропускаючи жодного разу.
гевиїагіге [ 'гедріагаїх] V упорядковувати; робйти правильним.
гевиїагіу [ 'гесуиіаіі] аду 1) правильно; розмірено; 2) регулярно, через однакові проміжки (часу)} 3) симетрйч-но; 4) юр. відповідно до вимог права.
гевиіаіе ['гед^иіеіґ] у 1) регулювати, упорядковувати, контролювати; іо ~ іке ігайїс регулювати вуличний рух; 2) вивіряти, звіряти; іо ~ а сіоск вй-вірити годйнник.
гевиїаііпв ['гефиіеііїт)] аф регулюючий; що регулює; ~ зіаііоп військ. головнйй пункт регулювання.
гевиїаііоп [,гед)и'1еіїп] 1. п 1) регулювання, упорядкування; 2) вивіряння, узгодження; 3) рі правила; статут; інструкція; настанови; сизіотз ~з мйтні інструкції; гоад ~з правила вуличного руху; заГеіу ~з правила безпеки; іо Ьгіп£ ипдег ~з регламентувати; 4) постанова, розпорядження; наказ; 2. аф 1) вйзначений; певного зразка; ~ дізіапсе військ, статутна дистанція; оГ ійе ~ зі2е належного розміру; 2) звичайний, нормальний; < ~ Іі^Ьіз вогні світлофора.
ге£и1аііуе [ 'гедріаііу] аф 1) філос. регулятйвний; 2) що регулює, регулюючий.
гевиїаіог ['гед]и1еііа] п 1) регулювальник; 2) тех. регулятор; стабілізатор; 3) реостат; 4) гірн. вентиляційна засувка; вентиляційні двері.
ге£іі1і ['гед]и!аі] рі від ге^иіиз.
ге^иіиз ['гед]и1аз] п (рі тж ге^иіі) мет. 1) корольок; 2) штейн.
ге£иг£Ііапі [п'даїсізііапі] аф що від-рйгує (зрйгує); що характеризується відрйжкою.
ге£ііг§ііаіе [п'даїсізііеіі] у 1) рйнути назад; 2) вивергати; викидати; 3) від-рйгувати, зрйгувати.
ге§иг£Ііаііоп [гі,дз:сізі'іеі]п] п
1) відрйгування, зрйгування, відрйж-ка; 2) мед. зворотний біг крові.
геЬаЬ ['гі:ЬаеЬ] п (скор. від гейаЬіІі-іаііоп) відновлення працездатності; ~ зресіаіізіз фахівці з працетерапії (з відновлення працездатності).
геЬаЬШіаіе [,гі:а'Ьііііеіі] V 1) реабілітувати; поновйти у правах; 2) від-новйти добре ім’я; 3) відбудовувати; ремонтувати; реконструювати; 4) відновлювати працездатність; 5) виправляти, перевиховувати (злочинця).
геЬаЬіІііаііоп ['гі:о,Ьі1і'іеі/п] п 1) реабілітація; поновлення в правах; 2) відновлення доброго імені; 3) відбудова; ремонт; реконструкція; 4) відновлення працездатності.
геїіаімііе [гі:'Ьзепсії] V переробляти.
геЬашШпв ['гіґкжпсікд] п 1) перевантаження, переробка вантажів; 2) перебирання фруктів (овочів); 3) перелопачування, перекидання (зерна).
геїіазії ['гі:'кае/] І. п 1) переробка на новйй лад; 2) перефразування; 2. V 1) переробляти; перекроювати; 2) перефразовувати, переказувати по-новому.
геЬеаг ['гіґкіа] V (разі і р. р. гекеагд) 1) юр. вдруге розслідувати справу; вдруге слухати справу (в суді)} 2) знову чути.
геЬеап! ['гі:'ка:сі] разі і р. р. від гекеаг.
гекеагіп£ ['гі:'кіапд] п юр. повторне розслідування; повторне слухання справи (в суді).
гекеагзаі [п'ка:з1] п 1) репетйція; сігезз - генеральна репетйція; 2) повторення; ~ оГ оїд Егіеуапсез повторення тих самих скарг; 3) переказ.
гейеагзе [п'ка:з] V 1) репетйрувати; 2) повторювати, перелічувати; 3) декламувати; 4) переказувати, переповідати (довго й нудно).
гекеаі ['гі.'кі.Ч] V підігрівати; вдруге нагрівати.
гекеаіег ['гі: 'кі:1а] п підігрівнйк.
гекеаііп£ ['гі:'кі:1ід] п тех. повторне нагрівання; відпалювання.
геІіоіі5е ['гі.'каиг] у переселяти(ся) в нові будйнки.
ге1юи$іп£ ['гі:'каигід] п переселення в нові будйнки; забезпечення новйм житлом.
геі ['гі:аі] рі від геиз.
Кеіск [гаїк] п нім. рейх, німецька держава; Ткігд ~ третя імперія, гітлерівський рейх.
Кеіс1і$сІіапсеІ1ог [гаікз'Ца:пза1а] п нім. рейхсканцлер.
Кеіскзіав [ 'гаїкзкх:д] п нім. рейхстаг (парламент).
Кеіскз^екг ['гаїкзуєа] п нім. рейхсвер (збройні сили).
Кеід [гі:сі] п ч. ім'я Рід.
геіГ [гі:£] п грабіж, крадіжка.
геі
234
ГЄІ
геіїу ['гі:і£аі] V 1) подавати як щось матеріальне; 2) філос. матеріалізувати.
геї^п [геш] 1. п 1) царювання; 2) влада, панування; шкіег іке ~ оГ під владою; іке ~ о£ 1а\у влада закону; 3) царство; і Не уе^еіаЬІе ~ царство рослин; 2. V 1) царювати; 2) панувати; зііепсе ~ед зиргете панувала мертва тиша.
геі£піп£ ['геїпіт)] аф 1) царюючий; іке ~ сіупазіу царююча династія; 2) панівний, головнйй; іке ~ Ьеаиіу перша красуня; іке ~ Геаіиге головна особливість.
геітЬигзе [,гі:іт'Ьз:$] V 1) повертати (гроші); 2) відшкодовувати, оплачувати.
геітЬигзешепі [.гі’іт'Ьо^тапі] п повернення (суми); відшкодування; компенсація; оплата.
геіт-кеппаг ['гаіт,кепа] п заклинач.
геітрогі І ['гі:'ітро:і] п 1) реімпорт; 2) реімпортований товар.
геішрогі II ['гі:іт'ро:і] V реімпорту вати.
геітрогіаііоп ['гі:ітро:'іеі/п] п 1) реімпорт; 2) реімпортований товар.
геітргездіоп ['гі:іт'рге/п] п друк. стереотипне видання.
геішргізоп ['гі:іт'рпхп] V юр. вдруге брати під варту; вдруге ув’язнювати.
гешіргізошпепі ['ггіт'рпгптапі] п юр. повторне ув’язнення.
Кеіт$ [гі:тг] п геогр. н. м. Реймс, геіп [геш] 1. п 1) тж рі повід; віжка; а раіг оГ ~8 віжки; іо дга\¥ ~ а) натягти віжки; зупинити коня; б) перен. зменшити вйтрати (навантаження); 2) перен. стрймуючий фактор (засіб); засіб контролю; контроль; шори; іке ~8 оГ £оуеттепі кермо влади; іо £іує ~ (іке ~з) іо опе’з іта^іпаііоп дати волю своїй уяві; 3) тех. рукоятка; 4) північний олень; 5) рі нйркй; 6) рі поперек; 2. у 1) правити (управляти) віжками; натягувати віжки; 2) слухатися віжок (про коня); іке когзе ~з \ує11 кінь слухається віжок; 3) стрймувати, тримати в шорах; управляти; 4) (Ггот) амер. обгороджувати (щось) від худоби; □ ~ Ьаск а) зупинйти, осад йти (коня); б) зупинитися (тж перен.); ~ іп, ~ ир а) див. ~ Ьаск; б) приборкати, стрй-мати.
геіпсагпаіе І ['гі:іп'ка:ті] аф перевтілений.
геіпсагпаіе II ['гі:'іпка:пеіі] V перевтілювати; втілювати знову.
геіпсагпаііоп ['гіппка: 'пеі/п] п перевтілення.
геішіеег ['геїпсіїд] п зоол. північний олень; ~ Ііскеп, ~ тозз оленячий мох, ягель; ~ гасе перегони на оленях.
Кеішіеег Ьаке ['гетсіїа'іеік] п геогр. н. озеро Оленяче.
геіпе-сіашіе ['гат'кіо:д] п бот. ренклод.
геіпГогсе [,гі:тТо:5] 1. п військ, потовщена частйна ствола (гармати); 2. V 1) посилювати, підсйлювати, зміцнювати; іо ~ ігоорз аі іке Ггопі посилати поповнення на фронт; 2) підкріпляти; 3) армувати (бетон); 4) тех. надавати жорсткості; 5) одержувати підкріплення.
геіпГогсегі [,гі:іп'£о:8і] аф 1) військ. посйлений; що дістав поповнення (підкріплення); ~ сотЬаі іеат посй-лена бойова група; 2) буд. армований (про бетон); 3) тех. підвйщеної міцності (жорсткості); ~ сопсгеіе залізобетон.
геіпГогсетепі [,гі:т'Го:зт9пі] п 1) по-сйлення, зміцнення; 2) тжрі військ, підкріплення, поповнення; 3) буд. армування; 4) арматура; ~ Ьаг стрйжень арматури.
геіпГогсіпз [,гі:іпТо:зіі]] ^'зміцнюючий; якйй укріплює; ~ гіЬ ребро жорсткості.
геіп!е$$ ['геїпііз] аф 1) без віжок, без поводів; 2) безконтрольний; невгамовний; нестрймний; ~ зреесі шалена швйдкість.
геіпзіаіе ['гі:іп'5іеіі] V 1) відновлювати в правах (у попередньому становищі); іо ~ зтЬ. іп кіз Гогтег оїїісе відновйти когось на попередній посаді; 2) давати лад, виправляти; 3) поправляти (відновлювати) здоров’я.
геіпзіаіешепі ['гкіп'зіеіітапі] п 1) відновлення у правах (у попередньому становищі); 2) вйправлення; доведення до ладу; упорядкування.
геіпзигапсе ['гг.т'/иагапз] п перестрахування, повторне страхування; відновлене страхування.
геіпзиге ['гкт'/ио] V перестраховувати; страхувати вдруге; відновлювати страхування.
геіпіе£гаіе ['гіґіпіідгеїі] V 1) мат. інтегрувати вдруге; 2) юр. вдруге одержувати громадянство у тій самій державі.
гєіпуєзі ['гіііп'уєзі] V 1) ек. знову вкладати (капітал), знову інвестувати; 2) відновлювати у правах; ке \уаз ~ед \уіік аиікогііу йому булй повернені повноваження (права); 3) знову забезпечити одягом; оїїісегз \уєгє ~ед \уіік пе\у ипіГогтз офіцерам вйдали нове обмундирування.
геіпуе$ІІ£аіе ['гі’.іп'уезіїдеіі] у юр. знову розслідувати (справу).
гєіпуєзішєпі ['гіїш'уезітопі] п 1) повторне інвестування; 2) нові ін-вестйції.
геІ5 [геїз] п (рі без змін) араб. 1) капітан; 2) губернатор; начальник.
геіззие ['гіґізіи:] 1. п 1) перевидання; 2) повторний вйпуск фільму; іо Ье оп іке ~ бути знову вйпущеним
на екран; 2. у 1) перевидавати; 2) повторно випускати фільм на екран.
геііег ['гаїіа] п нім. іст. рейтар.
геііегапі [гг.'ііагапі] аф якйй повторює.
геііегаіе [гі: 'ііагеїі] у повторювати; робйти знову й знову.
геНегаіед [гі:'ііагеїікі] аф повторений.
геііегаііоп [гі:,ііа'геі/п] п повторення, повторювання; іі пеедз по ~ немає потреби повторювати це.
геііегаііуе [гіґііогоііу] 1. п повтор; 2. аф повторюваний.
гєіує [гі.у] у спустошувати; грабувати.
гєіуєг ['гі.уз] п грабіжник.
ге]есі І ['гі:сізекі] п 1) вйзнаний непридатним (особл. для військової служби); 2) брак, бракований вйріб; < ~ рйепотепа мед. реакція відторгнення.
геіесі II [п'дзекі] у 1) рідкидати, відхиляти; відмовляти; іо ~ а Ьііі іп Рагііатепі відхиляти законопроект у парламенті; 2) забракувати; списати; 3) не визнавати, не приймати; 4) вивергати, виригати.
геіесіатепіа [п,сізекіа'тепіа] п рі 1) покйдьки; 2) водорості, вйкинуті на берег моря; 3) екскременти.
геіесіее [,гкізек'іі:] п військ, вйзнаний непридатним для військової служби.
геіесііоп [п'дзек/п] п 1) відхилення, відкидання; відмова; іке ~ оГ ііте Ьііі відхйлення законопроекту; 2) рі брак, відходи; 3) від сортування, бракування; 4) мед. відторгнення; - оГ пе\у ог^апз відторгнення новйх органів; 5) рі екскременти; 6) вйверження.
геіесіог [п'сізекіа] п 1) той, хто відкидає (відхиляє, відмовляє); 2) тех. відбивач; режектор; 3) рад. фільтр--пробка.
гедоісе [п'сізоіз] у 1) радувати, тішити; 2) (іп, аі) радіти (з чогось); ве-селйтися (з якогось приводу); іо ~ аі іке £оосі пе\У8 радіти з доброї звістки; 3) святкувати (подію).
ге]оісіп£ [п'сізоізіі]] п 1) радість, веселощі; 2) свято, святкування.
ге.іоісіп£-йге [п'дззізід Таїа] п святкове багаття.
ге-іоіп ['гіґсізоіп] у 1) знову з’єднувати, приєднувати, возз’єднувати; 2) знову з’єднуватися, приєднуватися, возз’єднуватися; іо ~ опе’з ипіі військ. повернутися в свою частйну; 3) військ. вступати на надстрокову службу.
ге]оіп [п'сіззіп] у 1) відповідати, заперечувати; 2) юр. подавати повторне заперечення (про відповідача).
геіоішіег [п'сізоіпсіа] п 1) відповідь, заперечення; іп ~ у відповідь; 2) юр. повторне заперечення відповідача.
геіиуепаіе [п'сізшуіпєіі] у 1) омо-
ГЄ]
235
геї
лбджувати; 2) омолоджуватися; помолодіти, відновити (сили, здоров'я).
ге]иуепаііоп [п,дзи:уі'пеі/п] п 1) омолодження; відновлення (сил, здоров'я); 2) геол. омолодження, вступ у новйй цикл ерозії; 3) рад. відновлення емісійної здатності; < ~ оГ сгуз-іак перекристалізація.
ге]иуепаіог [п'сізшуіпєііо] п 1) засіб для омолодження; 2) обновник, відновник; 3) с. г. скарифікатор.
ге_іиуепе$се [,гі:сізи:Уі'пе8] у омолоджуватися).
ге]иуепе$сепсе [,гі:сізи:уі'пе8П8] п 1) омолоджування; відновлення (здоров'я, сил); 2) біол. утворення клітйн; формування новйх тканйн.
ге]иуепе$сепі [,гі:сізи:уі'пе8Пі] аф 1) що молодіє; 2) що надає життєвих сил.
ге]иуетге [п'сізи:уіпаіг] див. ге]иуеп-аіе.
гекіщіїе ['гк'кшсії] у 1) знову запалити (розпалйти); іо ~ а Гіге розпалити вогонь; іо - корез запалйти нові надії; 2) знову розгорітися.
геї [геї] п ел. рел (одиниця магнітного опору).
ге-1аі<1 [ 'гі: Чеїд] разі і р. р. від ге-іау.
геїаісі ['гі:'1еісі] разі і р. р. від геїау II.
геїарзе [п'іаерз] 1. п 1) повторення; ікеге \уаз а ~ оГ зііепсе знову запанувала тйша; 2) мед. рецидйв, повернення хвороби; 2. у 1) знову повертатися до якогось стану; іо ~ іпіо зііепсе знову замовкнути; 2) братися за старе, знову вдаватися до чогось; іо ~ іпіо сгіте знову стати на шлях злочинів; 3) знову захворіти; 4) знову падати в ціні (про цінні папери).
геїаіе [п'іеіі] у 1) розповідати; ке ~д Віз асіуепіигез іо из він розповів нам про свої пригоди; 2) установлювати зв’язок; іо ~ ікеогу апб ргасіісе зв’язувати теорію з практикою; 3) (іо) мати відношення (до чогось), стосуватися (чогось); 4) звич. разз. мати родинні зв’язкй; \ує аге дізіапііу ~ед ми далекі родичі.
геїаіесі [п'іеііїсі] асі] 1) пов’язаний; ~ ркепотепа пов’язані між собою явища; 2) споріднений; ~ Ьу таггіа^е родичі з боку чоловіка (дружйни); а ~ епіегргізе споріднене підприємство.
геїаііоп [п'іеі/п] п 1) оповідання, розповідь, історія, вйклад; І дідп’і Ііке Ьіз ~ мені не сподобалася його розповідь; 2) відношення, зв’язок, залежність; іі Ьеагз по ~ іо Віз Ьгоікег це не має ніякого відношення до його брата; іо таке ~ іо зтік. посилатися на щось; іп (\уіік) ~ іо щодо, стосовно; 3) рі стосунки, відносини, взаємини; зігаіпед ~8 напружені стосики; іпіег-паііопаї ~з міжнародні відносини; сііріотаііс ~з дипломатйчні відносини;
4)	родич; родичка; дізіапі (пеаг) ~ далекий (близькйй) родич; ~з Ьу таггіа^е родичі з боку чоловіка (дружйни); 5) юр. подання заяви (інформації) в суд; 6) спорідненість; 7) геол. умови залягання.
геїаііопаї [п'іеі/опі] аф 1) відповідний; відносний; 2) родйнний; 3) грам. відносний.
геїаііопзкір [п'іеі/п/ір] п 1) спорідненість; родйнні зв’язкй; свояцтво; 2) юр. кровна спорідненість; 3) зв’язок; відносини, стосунки.
геїаііуаі [,ге1а'іаіУІ] асі] грам, відносний.
геїаііуе ['гєізііу] 1. п 1) родич; родичка; 2) грам, відносний займенник (тж ~ ргопоип); 2. асі] 1) відносний; порівняльний; - сіепзііу фіз. відносна щільність; ~ зигріиз уаіие відносна додаткова вартість; 2) умовний; 3) відповідний; зирріу тизі Ье ~ іо бетапд про-позйція повйнна відповідати попитові; 4) що стосується (чогось — іо); 5) зв’язаний, взаємозв’язаний; 6) грам, відносний; ~ ргопоип відносний займенник.
геїаііуеіу ['гєізііуіі] асіу 1) досить; а ~ изеГи! сопігарііоп досить корйсне пристосування; 2) відповідно; відносно; < ~ зреакіп§ власне кажучи, загалом.
геїаііуізш ['геїаііУігт] п філос. релятивізм; відносність.
геїаііуізііс [,ге1оіі'уі8іік] аф філос. релятивістський; відносний; < ~ еіес-ігоп фіз. релятивістський електрон.
геїаііуіїу [,ге1а'ііУііі] п 1) відносність; 2) теорія відносності.
геїаіог [п'іеііа] п 1) розповідач; 2) юр. особа, яка подає інформацію в суд; заявник.
геїах [п'іаекз] у 1) ослабляти, розслабляти; розтискати; ~ уоиг Кап сі не напружуйте руку; 2) ослаблятися, розслаблятися; Кіз Гасе ~ед іпіо а зтіїе його облйччя розпливлося у посмішці; 3) зменшувати (напруженість тощо); іо ~ іпіегпаііопаї іепзіоп зменшити міжнародну напруженість; 4) спадати, слабшати; зменшуватися (про напруженість тощо); 5) робйти передйшку, відпочивати; 6) дати відпочйнок; І геад іі іо ~ ту тіпд я читаю це для перепочйнку; 7) пом’якшувати (ся), робйти(ся) менш суворим; 8) ставати менш церемонним; 9) іст. передавати засуджених інквізйцією злочйнців світським властям для страти; < іо ~ іЬе Ьо\¥ЄІ8 очйстити кишечник.
геїахапі [п'іаекзапі] 1. п мед. про-носнйй засіб; 2. аф мед. проноснйй.
геїахаііоп [, гкіаек'зеї/п] п 1) розслаблення, ослаблення; ~ оГ тизсіез розслаблення м’язів; 2) зменшення (напруженості); 3) пом’якшення; іке ~ оГ сіізсірііпе пом’якшення дисципліни; 4) відпочйнок; передйшка; розвага;
5)	юр. звільнення (від штрафу, податків тощо); 6) релаксація.
геїахаііуе [п'їзекзаііу] аф розслаблюючий; що розслабляє (послабляє).
геїахіпз [п'їзекзи]] 1. п 1) розслаблення, ослаблення; 2) послаблення, зменшення; 3) спад; 4) пом’якшення; 5) шах. розв’язування; 2. аф пом’якшуючий; розслаблюючий.
ге-іау ['гіґіеі] у (разі і р. р. ге-іаід) знову класти, перекладати.
геїау І [п'іеі, 'гі:1еі] п 1) зміна; заміна; 2) поштова станція; 3) зміна (робоча); іо \уогк іп (Ьу) ~8 працювати позмінно; 4) спорт, естафета; ~ Ьаіоп естафетна паличка; ~ гиппег учасник естафети; тесіїеу ~ мішана естафета; опе-\¥ау ~ проста естафета; 5) етап естафетного бігу (заплйву); 6) тех. реле, перемикач; 7) тех. серводвигун; 8) тех. запаснйй агрегат; 9) рад. трансляція, ретрансляція; ~ зіаііоп ретрансляційна станція; < ~ деіопаіог військ. проміжний детонатор; ~ роіпі перевалочний пункт; ~ зузіет система позмінної праці (на підприємстві).
геїау II ['гі:'1еі] у (разі і р. р. геїаісі) 1) міняти, заміняти (особл. коней); 2) змінюватися; 3) передавати по етапах; 4) рад. транслювати, передавати; 5) ел. ставити реле.
ге-1ауіп£ ['гі:'1еіп]| п перекладання (колії); ~ оГ гаііз заміна рейок.
геїауіпз ['гі:'Ієні]] п 1) рад. релейна трансляція; 2) ел. релейний захист.
геїау-гасе ['гі:1еі'геі8] п спорт, естафетні перегони; естафетний біг, естафета.
геїеазе [п'ікз] 1. п 1) звільнення, вйвільнення; ~ оп Ьаіі звільнення під заставу; 2) документ про звільнення; 3) (Ггот) врятування (від чогось); позбавлення, усунення (чогось); а ~ Ггот раіп усунення (полегшення) болю; 4) відмова (від права); 5) юр. документ про звільнення від зобов’язань; 6) роз-пйска про передачу права (майна); 7) демобілізація, звільнення; ~ Ггот асііуе диіу звільнення з дійсної служби; 8) тех. роз’єднання; розмикання; 9) тех. механізм роз’єднання (розмикання, вимикання); 10) скидання (авіабомби); ~ §еаг бомбометальник; 11) відокремлення (ступеня ракети); 12) вйпуск нової продукції; іке ~ оГ а пе\у Ьиз вйпуск нової моделі автобуса; 13) новйй товар; 14) новйй фільм; 15) вйпуск нового фільму (на екран); 16) дозвіл на публікацію (книги); дозвіл на демонстрування (фільму); Гог ~ для публікації; 17) опублікування; а Гіхед баіє Гог ~ вйзначений день опублікування; 18) випускання; вйтік; пи-сіеаг ~ вйтік радіоактйвних продуктів; 2. у 1) звільняти; вивільняти; 2) відпускати, випускати; 3) випускати на волю; іо - а Ьігд вйпустити пташку з клітки; іо ~ а ргізопег вйпустити ув’-
геї
236
геі
язненого з в’язниці; іо ~ оп Ьаіі вй-пустити з в’язниці під заставу; 4) (Ггот) позбавляти (чогось)-, звільняти (від зобов'язань)’, полегшувати (біль); іо ~ Ггот раіп полегшити (зняти) біль; 5) відмовлятися (від права); передавати іншому (майно); 6) військ, демобілізувати, звільняти; 7) відпускати, спускати; іо ~ ійе ігі^ег оГ а &ип спустити курок; 8) спорт, випускати (диск); 9) розкривати (парашут); 10) тех. роз’єднувати, розчіпляти; 11) скидати (авіабомбу); 12) випускати на екран (про фільм); 13) дозволяти публікацію (книги); дозволяти демонстрування (фільму); 14) випускати нову продукцію; 15) с. г. запроваджувати у виробництво; районувати (сорт).
ге1еа$ед [п'1І!8і] аф 1) звільнений; відпущений; 2) звільнений з військової служби.
геїеазее [,гі:1і:'8І:] п юр. особа, на користь якої є відмова від права.
геїеазетепі [п'1і:8гпзпі] п 1) звільнення; 2) відпускання; 3) позбавлення; 4) відмова (від чогось); 5) тех. роз’єднання; 6) скидання (авіабомби); 7) випуск (книги, фільму); 8) с. г. запровадження у виробництво; районування (сорту).
геїеазег [п'іііза] п 1) визволйтель, рятівнйк; £>еаій, ійе ~ смерть-рятів-нйця; 2) кінопрокатна фірма (організація), кінопрокатник.
геїеазог [гГ1і:8з] п юр. ьсб&ь, яка відмовилася від певних прав на ко-рйсть іншої особи.
геїеваіе ['геїідеіі] V 1) відсилати, висилати, посилати (кудись — іо); іо ~ іо ійе гезегуе військ, переводити в запас; 2) відносити (до якогось розряду тощо); класифікувати; 3) передавати (справу) для вйрішення (виконання); іо ~ ійе таііег іо ійе соттіііее передати справу (питання) в комісію; 4) передавати, передоручати (справу); 5) юр. повертати справу з вйщого у нйжчий суд; 6) переводити у нйжчий розряд; 7) спорт, переводити у нйжчий клас; 8) здавати (в архів); 9) висилати, засилати; 10) розжалувати.
геїе^аіюп [,ге1і'деі/п] п 1) передача (справи, питання) для вйрішення (виконання); 2) вйсилка, заслання; 3) розжалування; 4) спорт, переведення у нйжчий клас.
геїепі [п'іепі] V м’якшати, пом’якшуватися.
ге1епі1е55 [гґіепіііз] аф 1) безжалісний, немилосердний; невблаганний; ~ сгііісізт нещадна крйтика; ~ ]исІ£е жорстокий суддя; 2) непохйтний, неослабний, невтомний; наполегливий; 3) невідступний.
ге-іеі ['гі.'іеі] V (разі і р. р. ге-іеі) знову здавати; перездавати.
геїеуапсе ['гєііуопб] п 1) доречність; 2) релевантність.
геїеуапсу [геїіуопзі] див. геїеуапсе. геїеуапі ['гейузпі] аф 1) доречний; 2) (іо) юр. що має відношення до справи; що стосується справи; 3) реле-вантний.
геїіаЬіІііу [пДаю'ЬіІііі] п 1) надійність, певність; міцність; 2) вірогідність, достовірність; ійе ~ оГ ійе зоигсе достовірність джерела; 3) тех. безпечність роботи (дії) (машини); надійність; ~ ігіаі випробування на надійність.
геїіаЬІе [п'ІаюЬІ] аф 1) надійний, певний, міцнйй; а уегу ~ тедісіпе дуже надійні ліки; 2) вірогідний, достовірний; що заслуговує довір’я; ~ іпГог-таііоп достовірні відомості; 3) тех. надійний у роботі (в експлуатації).
геїіаЬІу [п'ІаіаЬІі] аду надійно, певно.
геїіапсе [п'іаіапз] п 1) довір’я, довіра; упевненість; іо йауе (іо ріасе, іо риі) ~ іп (оп, ироп) зтЬ., $тій. покладатися на когось, на щось; 2) опора; надія.
геїіапі [п'іаюпі] аф 1) упевнений; іо Ье ~ оп 8іпЬ. покладатися на когось; 2) залежний; 3) самовпевнений.
геїіс ['геїік] п 1) слід; залишок; релікт; а ~ оГ еагіу сіуііігаііоп релікт стародавньої цивілізації; 2) пережиток; 3) сувенір; 4) тж рі церк. мощі; реліквії; а йоіу ~ святі мощі; 5) рі поет. останки, тлін.
геїісі ['геїікі] 1. п 1) юр. вдова; 2) рі останки, тлін; 3) рі пережитки; 2. аф геол. реліктовий.
геїісііоп [п'іік/п] п 1) повільний і поступовий відплйв води; 2) земля, з якої зійшла вода.
геїіеГ [п'ІігГ] п 1) полегшення, утіха, розрада (в горі); 2) знйження; пом’якшення; зменшення; ~ оГ ргеззиге знйження тйску; 3) різноманітність; зміна; контраст; ійе ігеез \уєгє а ~ іо ійе еуе дерева тішили око; Ьіаск бге88 \уіійоиі ~ чорна сукня без прикрас; 4) допомога (для безробітних); ~ Гипд фонд допомоги; іо риі оп ~ включати до спйску безробітних для одержання допомоги; 5) підкріплення, вйручка; допомога; іо соте іо $тЬ.’$ ~ прийтй комусь на допомогу; ~ рагіу загін, якйй прибув на вйручку; 6) військ, зняття облоги; ~ вгоир деблокувальна група; 7) зміна вартовйх (караульних); звільнення від чергування (обов’язків); 8) караул (черговйй, вартовйй), що заступає на пост; іо еГГесі ~ проводити зміну (військ); 9) юр. звільнення (від сплати штрафу тощо); 10) рельєф; йі£й - горельєф; іоу/ ~ барельєф; допе іп ~ зроблено вйпукло (рельєфно); сагуесі июгк іп ~ рельєфна різьблена робота; ~ \уогк карбування; 11) рельєфність; чіткість, контраст, виразність; іп ~ а^аіпзі ійе зку чітко на тлі неба; 12) геогр. рельєф, характер місцевості;
~ тар рельєфна карта; 13) вйділення; підкреслення; іо ріасе іп 8ігоп§ * особ-лйво підкреслювати (виділяти); ~ дуогкз громадські роботи для безробітних.
геїіеГег [п'ІііГа] п той, хто одержує допомогу (грошову тощо).
геІіеуаЬІе [п'1і:уоЬ1] аф 1) поправний; ~ \угоп£8 поправні помилки; 2) юр. якйй має право на відшкодування збйтків.
гєіієує [п'іііу] у 1) полегшувати, зменшувати, послабляти; 2) заспокоювати, розраджувати; 3) звільняти (від чогось), позбавляти (чогось); Іеі те ~ уои оГ ійаі Ьа& дозвольте, я понесу цю сумку; 4) подавати допомогу, виручати, приходити на допомогу; іо ~ а Ьезіе^еб іоууп прийтй на допомогу оточеному місту; 5) військ, зняти облогу, деблокувати; 6) зміняти (на посту); 7) звільняти (з посади); 8) юр. увільняти (від відповідальності); 9) вносити різноманітність, різноманітити; 10) робйти рельєфним (опуклим); виділяти; 11) рельєфно виступати (виділятися); < іо ~ паіиге (опезеІГ) вйпорожнитися; помочитися.
гєіієуєг [п'1і:уз] п 1) утішник, розрадник; 2) засіб, що дає полегшення; 3) гірн. допоміжний шпур.
ге1іеуіп£ [п'іігуп]] 1. п 1) полегшення; ослаблення; 2) заспокоєння, розрада; 3) звільнення; 4) подання допомоги; вйручка; 5) військ, зняття облоги; 6) розвантаження (від напруження); 2. аф 1) що полегшує (ослабляє); 2) заспокійливий; 3) що подає допомогу; що йде на вйручку; < ~ ойїсег а) службовець, якйй відає поданням допомоги бідним; б) військ, начальник караулу; ~ ипіі військ, частйна, шо йде на зміну; ~ \уа!1 підпірна стіна.
гєіієуо [п'1і:уои] п італ. рельєф.
геІіГі ['гі:'1і£і] п військ, перегрупування; передислокація; перекидання.
ге1і&аіе [ 'геїідеіі] у зв’язувати, об’єднувати.
ГЄІІ&М ['гіґіаіі] у (разі і р. р. геїіі) 1) знову запалйти; 2) знову загорітися (запал йтися).
ге1і£іеи5е [гоДі:'3)0:2] п (рі геїі-ЕІеизез) фр. чернйця.
ге1і§іеіі$е8 [гоДі:'з)о:2] рі від геїі-£Іеи$е.
ге1і§іоп [п'іісізп] п 1) релігія; 2) релігійне учення; 3) чернецтво; іо епіег іпіо ~ пітй (пострйгтися) в ченці; іо Іеад ійе 1і£е о£ - вестй чернечий спосіб життя; 4) культ, святйня; іо таке а ~ оГ зтій. зробйти з чогось культ.
геїізіопагу [п Ікірпоп] аф релігійний.
геїівіопег [п'іідзапо] п 1) релігійна людйна; 2) чернець, монах.
ге1і§іопі$іп [п'іісізотгт] п 1) релі
геї
237
геш
гійний фанатйзм; 2) удавана побожність.
ГЄІІ£ІОПІ£І [п 'ІКІ39П18І] П 1) реЛІГІЙ-на людйна; віруючий; 2) ханжа, святенник.
ге1і£іош2е [п'ііфрпаїг] V 1) робйти релігійним; прилучати до релігії; 2) бути дуже релігійним.
ге1І£іо$е [п'ікізюиз] асі] фанатйчно релігійний.
геіі£іо$Ку [пДкізі'овіП] п 1) релігійність; 2) релігійний фанатйзм.
геїівіоііз [п'ікізаз] 1. п чернець, монах; 2. асі] 1) релігійний; - Ьоок молитовник; 2) побожний; віруючий; 3) сумлінний, старанний; ~ пеаіпезз неймовірна охайність; 4) чернечий; ~ ЬаЬіІ чернечий одяг; ~ Ьоизе монастйр; - огдег чернечий орден; 5) поет, ша-ноблйвий, благоговійний.
ге1і£іси$пе$$ [п'ікізазпіз] п релігійність.
геїіпе ['гі:'1аіп] V 1) замінйти підкладку; 2) тех. замінйти обшйвку; 3) відновйти футеровку; 4) залйти підшйпники; 5) знову розлініїти.
геїіпчиепі [п'1іі]к\уапі] асі] поступливий, піддатливий.
ге1іш]ш$1і [п'1іі]к\Уії] V 1) залишати, облишати, кйдати; іо ~ коре облйшити надію; 2) уступати (щось), поступатися (чимсь)', відмовлятися (від чогось)’, іо ~ а іеггііогу уступйти (залйшйти) зайняту територію; іо ~ а розіііоп військ. залйшйти позйцію; 3) юр. відмовлятися (від права)', 4) розтискати, розтулювати; іо ~ опе’8 ЬоИ розтулйти руку.
геІіпдиізЬтепі [п'1іі]к\¥і/тапі] п 1) залйшення (чогось)’, 2) юр. відмова (від права).
геїічиагу ['ге1ік\уоп] п гробнйця, рака; ковчег (для мощей).
геїіціїіае [п'1ік\Уіі:] п рі лат. 1) реліквії, останки; 2) літературна спадщина автора; 3) геол. релікти; скам’янілість тварйн і рослйн; 4) зів’яле на рослйні лйстя.
ге1і$Ь [ геїі/] 1. п 1) приємний смак (запах); прйсмак; ~ оГ ^агііс прйсмак часнику; 2) домішка; гостра приправа; гострий гарнір; соус; 3) закуска; 4) задоволення; насолода; смак, схйльність (до чогось — Гог); 5) привабливість; 6) стймул; 7) дещиця; невелйка кількість; а ~ оГ заіі дрібка солі; 8) взірець, зразок; 2. V 1) діставати задоволення, тішитися; смакувати; 2) надавати приємного смаку (гостротй); бути приправою; 3) (оГ) мати прйсмак (чогось), відгонити (чимсь).
геііі [їіґііі] разі і р. р. від геІі^Ьі.
гєііує ['гіі'ііу] V 1) знову повернутися до життя, відродйтися; 2) ожи-вйти в пам’яті; знову пережйти.
геїоас! ['гіі'іоисі] V 1) перевантажу
вати; навантажувати знову; 2) перезаряджати (зброю, акумулятор).
ге1оа<1ііі£ ['гі:'1оисііі]] п 1) перевантажування; 2) військ, повторне заряджання; 3) перезаряджання (акумулятора тощо).
геїосаіе [ 'гіііои'кеїі] V 1) переміщати, переселяти; передислоковувати; перебазувати; 2) військ, здійснювати аеродромний маневр.
геїосаііоп ['гі:1ои'кеі/п] п переміщення, переселення; передислокація; ~ сатр табір для евакуйованих.
геїисі [п'їлкі] V (а^аіпзі, аі) бунтувати, протестувати (проти чогось)’, чи-нйти опір (чомусь)’, іо ~ а^аіпзі орргез-8ІОП піднятися проти гноблення.
геїисіапсе [п'їлкіопв] п 1) небажання, несхйльність; відраза; 2) фіз. магнітний опір.
геїисіапі [п'їлкіапі] аф 1) якйй робить (щось) неохоче; Ье із ~ іо ассері він неохоче погоджується; 2) вймуше-ний, неохочий; 3) упертий; якйй не піддається; якйй чйнить опір.
геїисіапііу [п'їлкіапііі] асіи неохоче, без бажання.
геїисіаіе [п'їлкіеіі] V чинйти опір (чомусь — а$аіп8і).
геїисііуііу [,гі:1лк'ііУііі] п фіз. питомий магнітний опір.
геїшпе [п'Циїт] V 1) знову запалювати; 2) знову освітлювати.
геїу [гі'іаі] V 1) (оп, ироп) покладатися (на когось, на щось) ', сподіватися (чогось)’, довіряти (комусь); уои тау ~ оп (ироп) те ви можете покластися на мене; ~ ироп іі запевняю вас, будьте певні; 2) (іп) посвящати у свої справи; 3) спиратися.
гетаде ['гіґтекі] разі і р. р. від гетаке II.
гетаіп [п'тет] V 1) залишатися; Іеі іі ~ аз іі із хай усе залишається, як є; іі ~8 Гог те іо асИ мені залишається тільки додати; 2) перебувати, бути; залишатися; іо ~ аі диіу залишатися в строю; 3) жйти, проживати; 4) зберігатися; іЬе хуеаіЬег ~з Гше стоїть гарна погода; < І ~ уоиг8 ігиіу залишаюся вірний вам (наприкінці листа).
гешаішіег [п'тетдз] 1. п 1) залишок, решта; залишки; іЬе ~ оГ Ьег ПГе зЬе зрепі іп іЬе соипігу решту свого життя вона прожила на селі; 2) інші, решта; 3) нерозпродані залишки тиражу кнйги; 4) мат. остача; сііуізіоп \уііЬ по ~ ділення без остачі; 5) мат. різнйця; 6) юр. право на спадкоємність майна (тйтулу); < ~ заіе продаж залишків книжок; ~ зЬор магазйн, у якому продаються залишки тиражу кнйги; 2. V дешево продавати залишки книжок.
гетаіпз [п'теїпх] п рі 1) залишок, залишки; рештки; 2) руїни; 3) остан
ки, тлін; 4) посмертні твори; 5) пере-жйтки; 6) реліквії, слідй минулого; 7) твори (фрагменти з творів) стародавніх авторів.
гетаке І ['гіґтеїк] п 1) переробка; 2) щось перероблене; 3) перезнятий фільм.
гетаке II ['гіі'теїк] V (разі і р. р. гетабе) переробляти, робйти наново.
гешап ['гіґтжп] V 1) поповнювати особовим складом; знову укомплектовувати людьмй; 2) військ, зайняти знову (військами); 3) підбадьорювати, вселяти М)ОКНІСТЬ.
гетапс! [п'татсі] 1. п 1) дальше утрймання під вартою (для додаткового розслідування справи заарештованого); 2) заарештований, залйшений під вартою (для дальшого розслідування); а рег-зоп оп ~ підслідний; іо Ье оп ~ перебувати під слідством; 3) військ. відчйслення, звільнення, вйлучення із спйсків; < ~ Ьоте будйнок попереднього ув’язнення (для неповнолітніх правопорушників); 2. V 1) повертати заарештованого під варту (для додаткового розслідування); іо ~ Гог соигі таг-ііаі віддавати під військовйй суд; 2) відсилати назад на дослідування (про справу); 3) військ, відчисляти, вилучати із спйсків; 4) відкликати.
гешапепсе ['гетапапз] п 1) фіз. залишковий магнетйзм; 2) залишок; осадок.
гешапепі ['гетапапі] п 1) залишок; 2) юр. справа, розгляд якої відклав суд; 3) законопроект, розгляд якого відкладений на наступну сесію.
ге-шагк [п'та.к] див. гетагцие.
гетагк [п'та:к] 1. п 1) зауваження; іо таке (іо разз) а ~ зробйти зауваження; 2) примітка; помітка; посилання; 3) спостереження; 2. у 1) помічати, спостерігати; 2) робйти зауваження, висловлюватися (про щось — оп, ироп); іо ~ оп (ироп) зтіЬ. висловлюватися про щось; 3) зазначати; показувати.
гешагкаЬІе [п'та.каЬІ] аф 1) чудовий, дивовйжний; ~ гезетЬІапсе ди-вовйжна схожість; 2) видатнйй, славетний, незвичайний.
гешагкаЬІу [п'тагкаЬІі] чудово, дивовйжно; надзвичайно.
гетащие [п'тагк] п фр. ремарка; дрібне графічне зображення, зроблене художником на полях гравюри.
гетащіїе-ргооГ |п'та:к'рги:Г] п друк, пробний відбйток (з гравюри).
гетаггіазе ['гіґтаепдз] п 1) новйй шлюб; 2) друге одруження.
гетаггу |'гі:'таеп] у одружуватися вдруге (знову).
гетагзіїаі |'гі:'та:]а1] у і) перегруповувати; 2) переадресовувати (вантажі); 3) переформовувати (ешелони).
геш
238
геш
гетазіісаііоп ['гі:,тае8іі'кеі/п] п пережовування; ~ оГ сид жування жуйки.
КетЬгашИе$чие [детЬгаеп'іезк] асі] мист. рембрандтівський; близький за манерою до Рембрандта.
гетеШаЬІе [п'тіхЦзЬІ] асі] виліковний.
гетеШаІ [п'ті:сЦз1] аф 1) виправ-нйй; що виправляє; 2) лікувальний; ~ Еутпазіісз лікувальна гімнастика; 3) коректйвний; ~ сіазз коректйвний клас (для дітей з розумовими або фізичними вадами); 4) тех. ремонтний; 5) юр. якйй є засобом судового захисту.
гете<1і1е$$ [ 'гетісіїїіз] ай] поет. 1) невиправний; 2) невиліковний.
гетеду ['гетісії] 1. п 1) ліки; лікувальний засіб; 2) спосіб, засіб (проти чогось); вйхід (із становища); 3) юр. засіб судового захисту, засіб захисту права; 2. V 1) виправляти; 2) виліковувати; 3) відшкодовувати.
гешеїі ['гіґтеїі] V тех. переплавляти.
гететЬег [п'тетЬа] V 1) пам’ятати; зберігати в пам’яті; 2): іо ~ опезеіГ отямитися; 3) церк. поминати; 4) згадувати, пригадувати; І сап’і ~ Ьіз пате я не можу згадати його імені; 5) згадувати у заповіті, заповідати, відпйсу-вати (у заповіті); дарувати; іо ~ а сЬіШ оп ііз ЬігіЬдау послати дитйні подарунок до дня народження; іо - зтЬ. іп опе’з \¥І11 не забути когось у своєму заповіті (у своїй духівнйці); 6) давати на чай, віддячувати; 7) передавати привіт; ~ те іо уоиг тоіЬег передайте від мене привіт вашій мамі; 8) нагадувати; < іо ~ зтіЬ. а^аіпзі зтЬ. затаїти зло проти когось.
гешетЬгапсе [п'тетЬгопз] п 1) пам’ять; іп - оГ зтЬ. на пам’ять (на згадку) про когось; ллчіЬіп ту ~ за моєї пам’яті; іо риі іп ~ нагадувати; 2) спогад, згадка; оЬзсиге ~з невиразні спогади; 3) сувенір, подарунок на згадку; 4) рі привіт (через когось); §іує ту кіпсі ~з іо Ьег передайте їй мій щйрий привіт; < Е. Оау іст. день пам’яті загйблих під час першої світової війнй (11 листопада); Е. Зипсіау церк. поминальна неділя.
гететЬгапсег [п'тетЬгопзо] п 1) сувенір, пам’ять (про щось); 2) нагадування (про щось); 3) (Е.) чиновник суду державної скарбнйці; чиновник корпорації Лондонського сіті.
гешеіаі ['гіґтеіі] V 1) тех. знову заливати бабітом; 2) зал. перебаласту-вати.
гетех |'гі:текз] п (рі геті^ез) зоол. махове перо.
гетізез [ геткізі:2] рі від гетех.
геті£гаіе ['гіґтаїдгеїі] V ремігру-вати.
гетіїііагігаііоп ['гі:,ті1ііаг(а)і'геї/п] п ремілітаризація.
гетіїііагіге ['гі:'тііііогаїг] V ремілітаризувати.
гешіїмі [п'таїпсі] V нагадувати; іо ~ зтЬ. оГ зтЬ., зтіЬ. а) нагадувати комусь про когось, про щось; б) нагадувати комусь когось, щось; зЬе ~з те оГ Ьег зізіег вона нагадує мені свою сестру.
гетішіег [гі'таїпсЬ] п нагадування; §епі1е (іепбег) - натяк.
гетішМйІ [п'таїпсіГиІ] асі] що нагадує; що викликає спогади.
гетіпе ['гі:'таіп] V військ, відновлювати мінне поле; знову замінувати (розміновану ділянку).
гетіп§1оп ['гетідіоп] п амер. розм. ремінгтон, кулемет.
гетіпізсе [,геті'тз] V розм. 1) згадувати; 2) поринати у спогади.
гешіпізсепсе [,геті'шзпз] п 1) спогад; 2) рйса, що нагадує щось; 3) рі мемуари, спогади; іо \угііє ~з писати мемуари.
гешіпізсепі [,геті'тзпі] 1. п мему-арйст, автор мемуарів; 2. асі] 1) схйль-ний до спогадів; 2) що нагадує; що викликає спогади (про щось — оГ); 3) зв’язаний із спогадами; іЬе іаїк ^аз ~ розмова була присвячена спогадам.
гешіпізсепііаі [,гетіт'зеп/9І] аф ре-мінісцентний.
гешізе І [га'ті:г] 1. п 1) каретник, каретний сарай; 2) гарний найманий екіпаж; 3) реміз (фехтування); 2. V робйти реміз (фехтування).
гешізе II [п'таїг] V юр. відмовлятися (від права).
гешізз [п'тіз] аф 1) недбайлйвий; іо Ье ~ іп опе’з сіиііез нехтувати своїми обов’язками; 2) зроблений недбало, сяк-так; іЬе зєгуісє іп іЬіз Ьоіеі із ~ у цьому готелі обслуговують погано; 3) млявий, кволий; 4) розчйнений, розріджений.
гешіззіЬІе [п'тізаЬІ] аф прощенний, простймий, пробачний; дозволенний.
гешіззіоп [п'ті/п] п 1) прощення, пробачення; відпущення (гріхів); 2) зменшення; полегшення; послаблення; 3) звільнення (від податку тощо); іо £гапі зтЬ. а ~ оГ іахаііоп звіль-нйти когось від сплати податку; 4) військ, зменшення (зняття) стягнення; 5) іст. помйлування, прощення; 6) ослаблення (холоду); 7) мед. тимчасове ослаблення хвороби; затихання хвороблйвих явищ; ремісія; 8) юр. відмова від права тощо; 9) відсилання до нйжчої інстанції (про судову справу); 10) переказ грошей.
гєшіззіує [п'гшзіу] аф 1) що слабне (зменшується); 2) що прощає.
гешіі [п'тіі] V 1) прощати; відпускати (гріхи); 2) звільняти (від податку
тощо); знімати (штраф); 3) зменшувати (ся); ослаблювати (ся); припинятися); 4) передавати на вйрішеннядо належної інстанції (до авторитетної особи); 5) юр. відсилати до іншої інстанції; 6) юр. вдруге брати когось під варту; 7) пересилати (товари); посилати, переказувати (гроші).
гетійпепі [п'тіітапі] п 1) переказ грошей; 2) прощення.
гетіПаї [п'тііі] п 1) відпущення гріхів; 2) звільнення (від податку тощо); зняття (штрафу); 3) юр. відсилання до іншої інстанції (про справу).
гетіііапсе [п'тііапз] п 1) переказ (пересилання) грошей; 2) військ, пересилання грошей за атестатом; 3) грошовйй переказ; переказувані гроші.
гетШапсе-шап [п'тііопзтаеп] п (рі гетіііапсе-теп [-теп]) емігрант, якйй живе на гроші, що надходять з бать-ківщйни.
гешіПее [,геті'іі:] п 1) одержувач грошового переказу; 2) військ, особа, на яку вйдано грошовйй атестат.
гешіПепі [п'тііопі] 1. п переміжна пропасниця; 2. аф мед. переміжний; ~ Гєуєг переміжна пропасниця; ~ Іітр переміжна кульгавість.
гетіПег [п'тііо] п 1) відправник грошового переказу; 2) юр. передача до іншої інстанції (про справу); 3) відновлення у правах.
гетпапі ['гетпопі] І. п 1) слід, відбйток; ~з оГ Гогтег §1огу слідй колишньої слави; 2) залишок, рештка; ~з оГ Гооб рештки їжі; 3) відріз, остача, решта (тканини); 4) геол. останець; 4 ~ заіе розпродаж решток; 2. аф що залйшйвся; залишковий.
гетодеї ['гіґтосії] V 1) переробляти; іо ~ а зиіі перешйти костюм; 2) реконструювати.
гешоїіеіітз |'гі: тосіїп]] п 1) переробка; 2) реконструкція, модернізація (підприємства тощо).
гетопегіге |гі:'тлпііаіг] V фін. знову використовувати певний метал як законний платіжний засіб.
гешопзігапсе [п'топзігопз] п 1) вияв протесту; протест; заперечення; 2) умовляння; 3) іст. ремонстрація; Огапд Е. Велйка ремонстрація.
гешопзігапі [п'топзігопі] 1. п 1) протестант; 2) той, хто протестує (заперечує); 2. аф 1) якйй протестує (заперечує); 2) якйй умовляє.
гетопзігаіе [п'топзігеїі] V 1) (а§аіпзі) протестувати (проти чогось), заперечувати (щось); 2) (умііЬ) напучувати (когось), робйти зауваження (комусь); І ~сІ хуііИ Ьітп аЬоиі Ьіз гисіепезз я зробйв йому зауваження за грубість.
гешопіапі [п'топіопі] 1. п ремонтантна троянда; 2. аф бот. ремонтантний.
геш
239
геп
гешопіоіг [детоп'їхуа:] п фр. ключ для заведення годинника.
гетога ['гетога] плат, перешкода.
гетогзе [гґто:з] п 1) муки (докори) сумління; розкаяння, каяття; а Іее1іп§ (а Ьуіпвіє) оГ ~ розкаяння; докори сумління; іо Ье зтіііеп \уііЬ ~ відчувати докори сумління; 2) жаль, жалість; \уііЬоиі ~ безжалісно, нещадно, немилосердно.
гетогзеГи! [гі'то:8£и1] асі] 1) сповнений каяття; 2) співчутлйвий; жалісливий.
гетог$е1е$$ [п'тогзііз] аф 1) безжалісний, нещадний; 2) який не розкаюється.
гетоіе [гґтоиі] 1. п позастудійна передача (про радіо, телебачення)', І. аф 1) віддалений, далекий; ~ соип-ігу далека країна; ~ разі далеке минуле; 2) (старо)давній; ~ а^ез стародавні часи, стародавність; 3) відлюдний, глухий; ~ уіііаве глухе село; 4) далекий (прородичів)', ~ апсезіогз далекі предки; ~ кіпзтап далекий родич; 5) що має віддалене відношення (до чогось); не зв’язаний безпосередньо (з чимсь); а ргоЬІет ~ Ггот ійе зиЬ]есі питання, що не стосується теми; 6) несхожий, що відрізняється (від — Ггот); 7) незначнйй, віддалений (про подібність тощо); ~ гезетЬІапсе незначна схожість; 8) малоймовірний; ~ ргозресіз малоймовірні перспектйви (надії); 9) тех. дистанційний, що діє на відстані; ~ сопігої дистанційне управління; телеуправління.
гетоіе-сопігоііед [п'тоиікап'ігоикі] аф тех. керований на відстані; теле-керований; з дистанційним управлінням.
гешоііоп [гґтои/п] п переміщення.
гетоиіжіе [,геіти:'1а:сі] п фр. кул. ремулад (соус з майонезом).
гетоипі І ['гіітаипі] п 1) запаснйй кінь; 2) військ, кінський ремонт; ремонтний кінь; ремонтні коні; поповнення коней; ~ дерої (зіаЬІе) стайня із запаснйми кіньми; 3) с. г. поповнення стада.
гетоипі II [гіґтаипі] V 1) допомого! знову сісти (на коня, велосипед тощо); 2) знову сісти (на коня, велосипед тощо); 3) знову монтувати (установлювати); 4) знову підніматися (сходити); 5) брати початок; 6) військ. ремонтувати кавалерію; 7) с. г. поповнювати (ремонтувати) стадо; 8) фот. знову наклеювати фотографію на паспарту.
гетоуаЬіІііу (п,ти:уа'Ьі1ііі] п 1) пе-реміщуваність; рухлйвість; 2) змінюваність, зміщуваність.
гешоуаЬІе [п'тиіУоЬІ] 1. п змінюваний суддя (в Ірландії); 2. аф 1) пересувнйй; рухомий; знімнйй; 2) змі
нюваний; 3) змінний; замінюваний; 4) усувнйй, переборний; а - єуіі переборне зло; 5) мед. що видаляється, вирізується.
гетоуаі [п'тиіУІ] п 1) переміщення; ~ оГ Гигпііиге перевезення меблів; 2) переїзд; ~ іпіо а Ьоизе переїзд у (новйй) будйнок; 3) звільнення з посади; ~ Ггот арроіпітепі військ, звільнення з посади; 4) усунення, ліквідація (чогось); ~ оГ Гаиііз усунення недоліків; 5) убйвство; 6) юр. передача (справи до іншої інстанції); 7) мед. відкачування (ексудату); випускання (рідини); 8) гірн. розкривання, виймання; < ~ ехрепзез вйтрати, пов’язані з переїздом на нову квартйру, з перевезенням речей; ~ уап фургон для перевезення меблів.
гетоуе [п'тиіу] 1. п 1) ступінь, щабель; крок; відстань; аі а сегіаіп ~ на певній відстані; аі тапу ~з на ве-лйкій відстані; 2) ступінь спорідненості; а зесопсі соизіп аі опе ~ дочка (син) троюрідної сестрй (троюрідного брата); 3) переведення учня до наступного класу; 4) клас, відділення (у деяких англійських школах); 5) наступна страва (за обідом); 2. у 1) пересувати, переміщати; іо Ьауе опе’з Гигпііиге перевезтй свої меблі; 2) забирати, виносити, виводити; іо ~ іЬе сіоіії Ггот іке іаЬІе зняти скатертйну зі столу; ~ ійе ргізопег! вйведіть ув’язненого!; 3) : іо ~ опезеІГ пітй геть; 4) скидати, знімати; іо ~ опе’з соаі скйнути пальто; 5) переїжджати; змінювати квартйру; 6) відсувати; забирати; іо ~ опе’з Ьапд забрати (прийняти) руку; 7) звільняти з посади; виключати (із школи); іо ~ а Ьоу Ггот зсйооі Гог тізЬейауіоиг вй-ключити хлопчика із школи за погану поведінку; 8) знйщувати, виводити (плями тощо); іо ~ опе’з пате Ггот ійе Іізі вйкреслити своє прізвище із спйску; 9) позбутися (когось); усунути (щось); Не \уаз Ьу роізоп його отруїли; 10) разз. змінйти наступною стравою; < іо ~ тоипіаіпз перевертати гори, робйти чудеса.
гєшоуєіі [п'тшусі] аф 1) відсунутий; віддалений; Гаг ~ Ггот далекий від; 2) незв’язаний; несхожий; 3) тех. знятий, демонтований; опсе - двоюрідний; іхуісє ~ троюрідний; Не із а соизіп, зеуегаї іітез ~ він якййсь далекий родич.
гетоуег [п'тигуа] п 1) перевізник меблів (тж Гигпііиге ~); 2) розчйнник; засіб для вйведення плям; 3) юр. перенесення справи з однієї інстанції до іншої; 4) тех. знімач.
гетоуіпз [п'тиіУіі]] п 1) пересування, переміщення; 2) зміщення; 3) переїзд; 4) виймання, вйдалення; 5) тех. демонтаж; ~ сгеат крем для зняття косметики (грйму).
гетипегаіе [п'т]и:погеіі] у винаго
роджувати; оплачувати; компенсувати; іо ~ зтЬ. Гог Ьіз ігоиЬІе віддячити комусь за піклування.
гетипегаііоп [п,тіи:па'геі/п] п винагорода; оплата; компенсація.
гешішегаііуе [п'ітуиіпагаііу] аф 1) що винагороджує; 2) добре оплачуваний; вйгідний; ~ Ьизіпезз вйгідна операція (справа).
гешиппиг [гіґтагта] у поет. 1) дзюрчати; шепотіти; бурмотіти; 2) відлунювати.
Кепа ['гі.па] п ж. ім'я Ріна (зменш, від Кевіпа).
гепаіззапсе [га'пеїзапз] п 1) (Е.) епоха Відродження, Ренесанс; В. агскііесіиге архітектура Відродження; В. раіпіегз художники Відродження; 2) мист. стиль Ренесанс; 3) відродження (мистецтва, літератури тощо).
гепаІ8$апсі$і [п'пеїзапзізі] п фахівець з Ренесансу.
гепаІ8$апі [га'пеїзапі] аф що стосується епохи Відродження.
гепаї ['гі:па1] аф анат. нирковйй; ~ саісиїиз мед. нирковйй камінь; ~ дисі сечовід.
гепаше ['гі/пеїт] у перейменувати; дати нове ім’я.
гепазсепсе [п'паезпз] п 1) відродження; пожвавлення; 2) епоха Відродження.
гепазсепі [гґпаезпі] аф що відроджується.
Кепаіа [п'па.іа] п ж. ім'я Рената.
Кепаіиз [п'пеїіаз] п ч. ім'я Реней-тус.
гепсопіге [га:і]'ко:і]іг] п фр. 1) сутичка; бій; 2) дуель; 3) випадкова зустріч.
гепсоипіег [геп'каипіа] 1. п 1) військ, сутичка; бій; 2) дуель; 3) словесна дуель; змагання з дотепності; 4) випадкова зустріч; 2. у 1) військ, стикатися; 2) випадково зустрічатися, натрапляти одйн на одного; \ує Ьауе пєуєг ~еб ми ніколи не зустрічалися.
геші [гепсі] у (разі і р.р. гепі) 1) поет. рвати, розривати, роздирати, шматувати; іі ~з ту Ьеагі у мене серце розривається від цього; 2) віддирати, відривати (від — а\уау, Ггот, оГГ); 3) розщеплювати, розколювати; розділяти; 4) обдирати (кору).
гешіег ['гепсЬ| І. п 1) оплата, сплата; 2) буд. перший шар штукатурки; 2. у 1) віддавати належне; платйти; відплачувати; іо ~ §оод Гог єуіі платйти добром за зло; іо ~ оЬедіепсе слухатися беззаперечно; 2) подавати, виставляти (рахунок); іо ~ а герогі подати звіт; 3) (тж ~ ир) здавати; іо ~ іЬе іохуп іо ійе епету здати місто ворогу; 4) віддавати, жертвувати; іо ~ опе’з ІіГе Гог опе’з соипігу віддати життя за батькі-
геп
240
гео
вщйну; 5): іо ~ опезеІГ здаватися; ікеу ~еб ікетзеїуез ргізопегз оГ \уаг вонй здалйся в полон; 6) надавати (властивостей)', 7) подавати (допомогу)', іо ~ кеір подавати допомогу; 8) виконувати (твір)', передавати (дух твору)', відтворювати; зображати; тлумачити; 9) перекладати (на іншу мову)', іке агіісіе у/аз ~еб іпіо зеуегаї Іап^иа^ез стаття була перекладена на кілька мов; 10) передавати, переповідати (іншими словами)', Іі) ухвалювати (рішення тощо); іо ~ а бесізіоп ухвалювати рішення; 12) топйти (сало); переганяти, очищати; 13) буд. штукатурити, обмазувати; 14) приводити до певного стану; іо ~ ипіепаЬІе військ, робйти непридатним для оборони.
гешіегіпз ['гепдзпт)] п 1) переклад;
2)	вйклад; тлумачення; 3) виконання (твору); 4) подання (послуги тощо); -оГ кеір подання допомоги; 5) вйслов-лення (подяки тощо); 6) витоплювання (сала); 7) штукатурка; обмазування; 8) перший шар штукатурки.
геп<1Є7Уои8 ['гопсіїуи:] 1. п (рі геп-сіехуоиз [-уи:г]) фр. 1) рандеву, побачення; 2) місце побачення, місце зустрічей; місце збору; 3) військ, збір; зустріч; 4) місце відпочйнку отари (стада); 5) розм. притулок, пристановище; 2. у (разі і р. р. гепбехуоизесі [-уи:с1]) 1) зустрічатися; прибувати на місце зустрічі; 2) амер. військ. збирати війська (кораблі) на місці зустрічі.
гешКгїоп [геп'сії/п] п 1) амер. переклад; іке ~ оГ іке Ьоок іпіо Еп^іізк переклад кнйги на англійську мову; 2) виконання (твору); 3) тлумачення; зображення; вйклад; 4) амер. кількість зданої продукції; 5) здача (міста тощо); 6) юр. видача іноземній державі (злочинця-втікача); 7) ухвалення (судового рішення).
гешігоск ['гепбгок] п розм. вибухівка.
Непе ['гі:ш] п ж. ім'я Ріне (зменш, від Ігепе).
Непе [га'пеї] п ч. ім'я Реней.
гепе^аде ['гепідекі] 1. п 1) ренегат, зрадник, перебіжчик; 2) віровідступник; 2. аф ренегатський, зрадницький; 3. V бути ренегатом (зрадником, віровідступником).
гепе^жіо [депі'деідои] див. геп-е§асіе.
гепе£аііоп [,гет'деі/п] п ренегатство.
гелере [п'пі:д] V амер. див. гепе^ие.
гепе£Оііаіе ['гі:пі дои/іеіі] V переглядати (договір тощо); іо ~ ап а§гее-тепі переглядати угоду.
гепе£оііаііоп ['гі:т,дои/і'еі/п] п перегляд (договору тощо); переговори про перегляд (угоди).
гепе§ие [п'пі:д] V 1) розм. відрек-тйся від свого слова; 2) зрікатися.
гелеру [п'п]и:] V 1) обновляти; відроджувати, реставрувати; а зпаке ~8 ііз зкіп змія міняє шкіру; 2) поповнювати (запаси тощо); 3) відновлювати; іо ~ опе’8 зиЬзсгірііоп відновити передплату; іо ~ опе’8 Ггіепбзкір відновити дружбу; 4) повторювати; іо ~ а рготізе повторйти обіцянку; 5) продовжувати (строк чинності); іо ~ іке Іеазе продовжити строк (чйнності) оренди.
гелера! [п'п]и:а1] п 1) оновлення; відродження; реставрація; ~ оГ ап оіб Ггіепсізкір відновлення старої дружби; 2) поповнення (запасів); 3) відновлення; ~ оГ козііііііез відновлення воєнних дій; 4) тех. заміна спрацьованого устаткування новйм; капітальний ремонт; 5) повторення; ~ оГ а рготізе повторення обіцянки; 6) продовження чйнності, пролонгація (угоди тощо); а ~ оГ Іеазе продовження строку оренди; ~ оГ а ЬіП пролонгація тратти.
гелеі¥Є(і [гґп]и:б] аф 1) оновлений, новйй; 2) відновлений; відроджений; 3) продовжений.
КепГге^зЬіге ['гепГгифа] п геогр. н. Ренфрушир (графство Шотландії).
Келіє ['гі:ш] п ж. ім'я Ріні (зменш, від. Ігепе).
геліГопл ['гі:піГо:т] аф ниркоподібний.
гелів [п'тд] V амер. зрікатися, гепііепсу [ гепііапзі] п опір.
гепііепі ['гепііапі] аф 1) якйй чй-нить опір; 2) упертий; завзятий.
геппеі ['геші] п 1) анат. сичужок (відділ шлунка теляти); ~ скеезе сичуговий сир; 2) ранет (сорт яблук).
геппеі-Ьав ['гетіЬаед] п сичуг (відділ шлунка жуйних).
геппіп [ 'гепш] п хім. сичуговий фермент.
геполпсе [п'паипз] 1. п карт, ре-нднс; 2. V 1) відмовлятися; іо ~ а ігеаіу денонсувати договір; 2) не визнавати; відкидати; відхиляти; 3) зрікатися; іо ~ а зоп зректйся сйна; іо ~ опе’з еггогз відмовитися від своїх помилок; 4) карт, робйти ренонс.
гелоилселіелі [п'паипзтапі] п відречення, зречення; відмова.
гелоуаіе ['гепоиуеіі] V 1) підновлювати; ремонтувати; реконструювати; 2) відновлювати (сйли); освіжати, оновляти; 3) оновлятися.
гелоуаііоп [,гепои'уеі/п] п 1) відбудова; реконструкція; 2) оновлення; освіження; 3) лагодження.
гелоуаіог ['гепоиуеііа] п 1) відбудовник; 2) реставратор.
гелоуаіогу ['гепоцузіап] п амер. розм. майстерня з чйшення й ремонту одягу.
гелояуп [п'паип] п слава, популяр
ність; а тап оГ ^геаі (оГ кі^к)- знаме-нйта людйна.
гепомнеб [п'паипсі] аф прославлений, славетний, знаменйтий, відомий.
гелі [гепі] 1. п 1) квартйрна плата; 2) орендна плата; плата за наймання (екіпажу тощо); 3) рента; ~ іп кіпб натуральна рента; 4) дохід від нерухомого майна; 5) рі амер. розм. багато квартйрні дохідні будйнки; 6) нерухоме майно, що дає ренту; 7) амер. прокат; Гог ~ напрокат; 8) плата за прокат; 9) дірка; проріз; щілина; 10) розрйв (у хмарах); 11) розколина, тріщина; 12) перен. розкол, розбрат, незгода; 13) гірн. свердловйна; ~ іп-сгеазе підвйщення квартйрної плати; ~8 апб §арз діркй; прогалини; 2. розірваний; прорваний; 3. V 1) здавати в оренду, внаймй; 2) орендувати, брати внаймй; 3) амер. давати напрокат; 4) обкладати орендною платою; 4. разі і р. р. від гепб.
геліаі ['гепії] п 1) сума орендної плати; 2) рентний прибуток; 3) амер. сума, одержувана платною бібліотекою; 4) спйсок орендарів; < ~ ІіЬгагу амер. платна бібліотека.
гепі-скагде ['гепі'і/агбз] п орендна плата.
гелі-соїіесіог [ 'гепіка, Іекіз] п збирач квартйрної плати.
геліег ['гепіа] п 1) наймач, орендар; 2) амер. наймодавець; той, хто здає в оренду.
гепі-Ггее ['гепіТгі:] аф звільнений від орендної (квартйрної) плати.
гелііег ['гопііеі] п фр. рантьє.
гелі-смуег ['гепі,оиа] п боржник з квартйрної плати (з оренди).
гепі-гоП ['гепігоиі] п 1) спйсок земель (володінь) і доходів від здавання їх в оренду; 2) дохід, одержуваний від здавання в оренду.
ГЄПІ-8ЄГУІСЄ ['ґЄПІ,89:У18] п іст. відробіток за землю.
гепипіЬег ['гіґплтЬа] V перенумеровувати.
геплпсіаіе [п'плпзіеіі] V відмовлятися; зрікатися.
гепипсіаііоп [гі,пап8і'еі/п] п 1) відмова (від права тощо); відречення; 2) самозречення.
гепипсіаііуе [п'плпзюііу] аф що містить відмову (поступку, зречення).
гепипсіаіогу [п'плпзіаіап] див. ге-пипсіаііуе.
гєпуоі [гєп'уоі] п фр. 1) вйсилка (дипломата тощо); 2) юр. зворотне відсилання.
геосслраііоп ['гі:,ок]и'реі/п] п військ, повторне захоплення (загарбання).
геосслру |'п:'ок]ираі] V знову зайняти (захопйти, загарбати); знову окупувати.
геореп І'гіґоирп] у 1) знову від
гео
241
гер
кривати, відновлювати роботу (чогось); іо ~ а зіюр знову відкрити магазйн; 2) знову відкриватися, відновлювати свою роботу; 8СІЮОІ ~8 оп ХУесІпезсІау заняття у школі відновлюються у середу; 3) відновлювати; іо ~ а зи^есі знову порушити питання.
геопіег ['гі:'о:сіо] 1. п повторне (відновлене) замовлення; 2. V 1) дати новйй наказ; 2) перебудувати, перепланувати; 3) повторйти (відновйти) замовлення.
геогзапігаііоп ['гі.\о:дап(а)і'геі1п] п 1) реорганізація; перебудова; ~ Гог сотЬаі військ, перегрупування для бою; 2) оздоровлення, санація (збиткового підприємства).
геог^апіхе ['гіґогдапаїг] V реорганізовувати; перебудовувати; упорядковувати.
Кер [гер] п 1) (скор. від Керге-зепіаііуе) амер. член палати представників; 2) (скор. від гериЬІіс) республіка; 3) (скор. від ЕериЬІісап) амер. член Республіканської партії.
гер [гер] п 1) людйна сумнівної поведінки; 2) низькосортний товар; 3) репс (тканина); 4) (скор. від герег-іоіге) репертуар; 5) (скор. від герегіогу сотрапу) постійна трупа з певним репертуаром; 6) (скор. від герегіогу ііте-аіге) театр з постійною трупою і з певним репертуаром; 7) (скор. від ге-реііііоп) шк. розм. заучування напам’ять, повторення; 8) (скор. від гериіа-ііоп) амер. розм. репутація; Кіз ~ І8 оії соїоиг репутація у нього погана.
гераск ['гіґраек] V 1) перепаковувати; знову упаковувати; 2) тех. змі-нйти набйвку.
ге-раід ['гіґреїд] рам і р. р. від ге--рау.
гераід [гіґрекі] рам і р. р. від герау.
гераіг [п'рєо] 1. п 1) тж рі лагодження, ремонт; Ьеуопд ~ ремонт не-можлйвий; ипдег ~ у ремонті; ~ Ьііі рахунок за ремонт; ~ саг пересувна ремонтна майстерня; ~ деіасйтепі військ, ремонтна летучка; ~ рагіз запасні частйни; ~ зЬор ремонтна майстерня; іо риі зтік. іп ~ ремонтувати щось; 2) відновлення; іке ~ оГ опе’з ІтеаІіЬ відновлення здоров’я (сил); 3) загоювання; іке ~ оГ а \уоипсі загоювання рани; 4) придатність, справність; іп Басі (іп £оод) ~ у поганому (у доброму) стані; оиі оГ ~ у непридатному стані; іо кеер іп ~ тримати у належному стані; 5) притулок, захисток; а ~ Гог сЬіісігеп притулок (приют) для дітей; ріасе оГ §геаі ~ часто відвідуване місце; 2. V 1) лагодити, ремонтувати; виправляти; іо ~ а йоизе ремонтувати будйнок; іо ~ сіоікез лагодити одяг; 2) відшкодовувати, повертати; іо ~ дата^ез відшкодувати збйтки; 3) відновлювати (здоров'я тощо); іо ~ опе’з Іірзііск знову намазати
губи помадою; 4) загоюватися (про рану); 5) виправляти; іо ~ а тізіаке вй-правити помилку; 6) вирушати, прямувати; 7) (іо) часто відвідувати (когось, щось), часто ходйти (кудись); у/е ~есІ даііу іо іке рагк ми щодня ходили до парку; 8) (іо) вдаватися (до чогось); звертатися (до когось).
гераігаЬІе [п'рєагаЬІ] ай] що може бути відремонтований.
гераігег [п'рєага] п ремонтник, майстер з ремонту (чогось — оГ); ~ оГ сіоскз, \уаіск ~ годинникар.
гераіг-тап [п'рєатжп] п (рі гераіг--теп [-теп]) ремонтний майстер.
гераші [п'раепсі] аф бот. з хвилястими краями.
герагаЬІе ['герагаЬІ] аф 1) поправний; ~ тізіаке поправна помйлка; 2) що підлягає ремонту.
герагаііоп [,гера'геі/п] п 1) компенсація, відшкодування; ~ оГ сіата^ез відшкодування збйтків; 2) вйправлення; спокутування; іо таке - Гог а \угоп§ спокутувати провйну; 3) звич. рі репарації, відшкодування; \уаг ~з воєнні репарації; 4) ремонт, лагодження.
герагаііуе ['герагаііу] аф 1) відновний, виправнйй; 2) що відшкодовує (компенсує, виправляє).
герагіее [,гераґіі:] 1. п 1) дотеп; дотепна відповідь; іо Ье циіск аі ~ бути дотепним (винахідливим); 2) дотепність; винахідливість; 2. V дотепно відповідати.
герагШоп ['гіграґіі/п] п 1) розподіл; 2) перерозподіл.
геразд ['гіґра.-з] V 1) знову проходити; повертатися; іо разз апсі ~ ітй й повертатися; 2) знову перетинати; іо ~ а сіезегі знову перетнути пустелю; 3) повторно провестй (прийняти); іо ~ а гезоіиііоп підтвердити резолюцію (повторним голосуванням).
гера$і [п'ра:8і] 1. п 1) іда, їжа; Іі^кі ~ легка закуска; зрігііиаі ~ духовна пожйва; 2) трапеза; бенкет; обід, вечеря тощо; 2. V бенкетувати.
гераігіаЬІе [гіґраеіпаЬІ] аф що підлягає репатріації.
гераігіаіе [гіґржіпеїі] 1. п репатріант; 2. V 1) репатріювати; 2) повертатися на батьківщйну; репатріюватися.
гераігіаііоп |'гі:раеігі'еі/п] п репатріація, повернення на батьківщйну.
ге-рау ['гі:'реї] V (рам ір. р. ге-раід) платйти вдруге.
герау [гі:'реї] у (рам і р. р. гераід) 1) повертати (борг); 2) відшкодовувати (збитки); 3) винагороджувати; віддячувати; 4) відповідати (чимсь); іо ~ а уізіі зробйти візйт у відповідь.
герауаЬІе [гіґреіаЬІ] аф що має бути сплачений (відшкодований).
гераушепі [гіґреїтапі] п 1) повернення грошей; вйплата (боргу); 2) від
шкодування, винагорода; ~ Гог Ітеїр винагорода за допомогу.
гереаі [гі'рі:1] 1. п 1) анулювання, скасування, відміна; 2) іст. пропозй-ція про розрйв унії між Велйкою Британією та Ірландією; 2. у 1) анулювати, скасовувати, відміняти; 2) відмовлятися; 3) повертати (із заслання тощо).
гереаіег [п'рі:1а] п 1) той, хто відміняє (скасовує); 2) іст. прихйльник розрйву унії між Велйкою Британією та Ірландією.
гереаі [п'рі:і] 1. п 1) повторення; іке ~ оГ ап огдег повторення замовлення; 2) виконання на біс; 3) повторення радіопрограми (телепередачі); 4) зворотний шлях; 5) амер. розм. репетйція; 6) амер. розм. студент-дру-горічник; 7) муз. повторення певного розділу п’єси, репрйза; 8) знак повторення; 9) рі повторні замовлення; додаткові замовлення; 10) повторення радіограми; < ~ огдег додаткове замовлення; ~ ригсйазез повторні закупки; 2. у 1) повторювати; ріеазе ~ ікаі повторіть, будь ласка; 2) : іо ~ опезеіГ повторюватися; ауоід ~іп§ уоигзеІГ намагайтеся не повторюватися; 3) го-ворйти напам’ять; іо ~ а роет декламувати вірш; 4) переказувати; розповідати повторно; 5) траплятися знову, повторюватися; кізіогу ~з іізеІГ історія повторюється; 6) амер. незаконно голосувати на вйборах кілька разів; 7) відбивати час (про куранти); 8) від-рйгуватися (про їжу); □ ~ Ьаск мор. повторювати (одержане розпорядження).
гереаіесі [п'рі:ііб] аф неодноразовий, частий; повторний; ~ іезі повторне тестування; оп ~ оссазіопз неодноразово.
гереаіеШу [гі ріЛідії] асіу неодноразово, часто; повторно.
гереаіег [п'рі:іа] п 1) той, хто повторює; 2) мат. періодйчний дріб; 3) спортсмен, якйй повторйв попереднє досягнення (попередній рекорд); 4) годйнник з репетйром; 5) амер. розм. студент-другорічник; 6) амер. розм. рецидивіст; 7) амер. той, хто незаконно голосує кілька разів на вйборах; 8) ел. повторювач (імпульсів тощо); 9) рад. ретранслятор; 10) під-сйлювач; 11) військ, магазинна гвинтівка; 12) мор. корабель для повторення сигналів; 13) ел. реле, каскад підсйлення, передавач.
гереаіііщ |п'рі:іід] аф 1) повторюваний; 2) з репетйром (про годинник); 3) мат. періодйчний; 4) військ, мага-зйнний (про зброю); ~ гіПе магазйнна гвинтівка.
гереї [гі'реї] у 1) відштовхувати; відганяти; відкидати; відбивати; 2) відхиляти; іо ~ ап оГГег відхиляти пропозйцію; 3) викликати огйду (від
гер
242
гер
разу, ворожість); 4) амер. розм. спорт. перемогти.
гереііепі [п'реіапі] 1. п 1) захиснйй засіб; репелент; засіб, що відганяє (віднаджує) комах; 2) водонепроникна тканйна; 3) те, що викликає огйду; 4) перешкода; 2. асі] 1) відштовхуючий; відкидаючий; 2) огйдний, відразливий; 3) водонепроникнйй.
герепі І ['гі:рапі] аф 1) бот. повзучий, сланкйй; 2) зоол. плазуючий (про тварину).
герепі II [п'репі] V розкаюватися; шкодувати; журйтися.
герепіапсе [п'репіапз] п каяття; жаль; покаяння.
герепіапі [п'репіапі] аф що кається (розкаюється); ~ іеагз сльози каяття.
гереоріе [*гі:'рі:р1] V знову заселяти.
герегсиззіоп [,гі:ра'кл/п] п 1) відбій (після удару); 2) відгук, відлуння, луна; 3) результати, наслідки; вплив.
герегсиззіуе [,гі:ра'кл8іу] аф 1) відбйтий; 2) що відбиває; 3) що повторюється.
герегіоіге ['гераіхуа:] п фр. репертуар.
герегіогу ['героггі] п 1) склад, сховище; ійе - оГ оиг зіаіиіез апд иза§ез сховище наших законів і традйцій; 2) репертуар; 3) довідник, збірник; 4) реєстр, каталог; < ~ сотрапу постійна трупа з певним репертуаром; ~ ійеаіге театр з постійною трупою і певним репертуаром.
гереіеікі [,гері'іепсі] п 1) мат. період (періодичного дробу); 2) муз., поет. рефрен, повтор.
гереііііоп [,гері'іі/п[ п 1) повторення; 2) наслідування; копія; а - оГ ійе рісіиге копія картйни; 3) повторення напам’ять; заучування напам’ять; 4) урйвок, вйвчений напам’ять; урй-вок для заучування напам’ять; 5) літ. повтор; < ~ сіоск годйнник з репе-тйром; ~ Гіге військ, одиночний вогонь; ~ Іаійе тех. копіювально-токарний верстат; ~ хуогк тех. масове (серійне) виробнйцтво; шаблонна робота.
гереііііоиз [дері41/98] аф нуднйй, монотонний; весь час повторюваний; з багатьма повторами.
гереііііуе [п'реііііу] див. гереШіоиз; ~ тигбег рецидивістське убйвство.
герЬгаБе [пТгеїг] V перефразувати.
геріпе [п'раш] V ремствувати, скаржитися (на — аі, а^аіпзі).
геріасе [п'ріеіз] V 1) ставити (класти) назад (на місце); 2) повертати; (о ~ ійе Ьоггохуед гпопеу повернути позйчені гроші; 3) поповнювати; відновлювати; 4) заміняти, замішати; (о ~ а іуге замінйти шйну.
герІасеаЬІе [п'рІеїзаЬІ] аф 1) замінюваний; 2) взаємозамінюваний; 3) знімнйй.
геріасешепі [п'ріеізтапі] п 1) замі
щення, заміна; 2) військ, поповнення; відшкодування військам матеріальних втрат; 3) с. г. ремонт стада; 4) геол. заміщення (руди); < ~ сепіге військ. центр підготовки поповнень; ~ сш повторний удар (фехтування); ~ рагіз тех. запасні частйни; - ігаіпіп§ військ, бойова підготовка поповнень.
геріасег [п'ріеіза] п 1) заміна;
2)	зал. зчіпнйй механізм.
геріапі ['гі:'р1а:пі] V 1) пересаджувати (рослину); 2) знову засаджувати (рослинами).
геріапііпз ['гі:'р1а:пііі]] п с. г. пересівання, пересаджування, підсаджування (рослин).
геріау ['гіг'ріеі] 1. п спорт, перегравання, повторення гри; 2. V перегравати, грати повторно.
геріеасі ['гі:'р!і:сі] V юр. вдруге виступати; обмінюватися змагальними паперами.
геріеасіег ['гі:'р1і:до] п юр. повторний обмін змагальними паперами.
геріепівй [п'ріепі/] V 1) знову наповнювати (поповнювати); іо - хуіій хуаіег поповнити запаси водй; 2) дозаправити (пальним).
герІепізЬег [п'ріепі/з] п 1) наповнювач; 2) ел. електрофморна машйн-ка.
герІепізЬтепі [п'ріет/тапі] п повторне наповнення; поповнення.
геріеіе [п'р1і:і] аф 1) наповнений, насйчений; 2) переповнений; пересй-чений; 3) (хуіій) багатий (на щось); добре забезпечений (чимсь); а йоте ~ хуіій еуегу сотГогі будйнок з усіма вигодами.
геріеііоп [п'р1і:/п] п 1) насйчення; пересйчення; 2) наповнення; переповнення; 3) задоволення; ійе ~ оГ хуапіз задоволення потреб; 4) мед. повнокров’я, плетора.
герііса ['геріїка] п 1) жив. репліка, точна копія (тж перен.); репродукція; 2) тех. модель; < - ріалі дослідна установка.
геріісаіе І ['геріїкіі] аф бот. відігнутий назад.
геріісаіе II [ 'геріїкеїі] у 1) відгинати; складати, стуляти; 2) жив. копіювати; робйти репліку; 3) повторювати; 4) відповідати.
геріісаііоп [,гер1і'кеі/п] п 1) відповідь; заперечення; 2) луна; 3) копіювання; 4) жив. копія; репродукція; 5) с. г. повторність (досліду); 6) юр. відповідь позйвача на заперечення проти позову.
геріу [гі'ріаі] І. п 1) відповідь; іп ~ у відповідь; ~ раід з оплаченою відповіддю; 2) юр. відповідь позйвача на заперечення проти позову; 3) юр. заключний вйступ адвоката в суді; 2. V 1) відповідати; іо ~ іо а циезііоп від-повістй на запитання; іо ~ Гог зтЬ.
відповістй за (замість) когось; 2) юр. відповідати на заперечення проти позову; 3) вдаватися до дій у відповідь (на щось — іо); іо ~ іо ійе епету’з Гіге відповістй на вогонь протйв-ника.
героіізй ['гіґроіі/] V наново відполірувати; натерти до блйску.
геропе [п'роип] V юр. відновлювати на посаді.
герогі [п'ро:і] 1. п 1) доповідь; повідомлення; звіт; а ~ оп зтій. доповідь (звіт) про щось; хуеаійег ~ метеорологічне зведення, бюлетень погоди; іо дгаху ир а ~ скласти звіт; іо таке а ~ зробйти доповідь; іо ргезепі (іо зиЬтіі) а ~ подати доповідь (звіт); 2) звістка, повідомлення (у пресі тощо); а пєхуз ~ газетне повідомлення; Гіг8і-йапд ~ повідомлення з перших рук, повідомлення очевйдця; 3) військ, донесення; рапорт; доповідь; 4) запис судовйх рішень; 5) рі збірник судовйх рішень; 6) чутка, поговір; ійе ~ §оез ходить чутка, кажуть; іі із а таііег оГ сиїтепі ~ про це говорять (знають) усі; ідіе ~8 пусті розмови (чуткй); 7) репутація, слава; іо Ье оГ £оод ~ мати добру репутацію; іо Ье оГ єуіі - мати погану репутацію; 8) табель успішності (тж ~ сагд); іегтіпаї ~ табель успішності за семестр; 9) звук вйбуху (пострілу); < ~ сепіге військ, пункт збирання донесень; 2. у 1) повідомляти; розповідати; опйсувати, змальовувати; іі із ~ед а) повідомляють; іі із ~ед Ггот Сапада з Канади повідомляють; б) кажуть; іі із ~ед ійаі хує аге іо йауе а пєху іеасйег кажуть, що у нас буде новйй учйтель; 2) робйти офіційне повідомлення; робйти офіційний вйсно-вок; доповідати; подавати звіт; І йауе ійе йопоиг іо ~ маю честь повідомити; 3) військ, доповідати, повідомляти; іо ~ сіеаг доповістй про відсутність про-тйвника; 4) складати звіт; звітувати; давати репортаж; 5) працювати репортером (кореспондентом); іо ~ Гог а пехузрарег працювати репортером (кореспондентом) у газеті; 6) передавати почуте; ~ ту хуогсіз іо йег передайте їй мої слова; 7) скаржитися (на когось); висувати обвинувачення; іо ~ зтЬ. іо ійе роїісе поскаржитися на когось у поліцію; 8) висловлювати свою думку (про — оп, ироп, оГ); іо - \ує11 (Ьасіїу) оп зтЬ. добре (погано) гово-рйти про когось; 9) з’являтися, прибувати (кудись — іо, для чогось — Гог); іо ~ Гог диіу з’являтися на службу; іо ~ іо опе’з ипіі військ, з’явйтися у свою частйну; іо - іо ійе роїісе реєструватися у поліції; ~ уоигзеІГ іо ійе тапа^ег повідомте керівника про своє прибуття; □ ~ оиі а) повернути матеріал (проект тощо) з несхвальним відзивом; б) повернути з поправками і доповненнями (про законопроект); < іо ~
гер
243
гер
рго^гезз а) повідомляти про стан справ; б) припиняти дебати щодо законопроекту; в) відкладати (щось); іо гпоує іо ~ рго£ГЄ88 внести пропозицію про припйнення дебатів.
герогіаЬІе [п'роіІаЬІ] асі] 1) що має бути повідомлений; 2) що заслуговує на публікацію.
героіїаве [,геро:'іа:з] п фр. репортаж.
герогіесі [п'роікі] аф повідомлений, переданий; ~ зреесй грам, непряма мова.
герогіег [п'ро.іа] п 1) репортер; кореспондент; іке Еерогіегз’ Оаііегу парл. місця для преси; 2) радіокоментатор;
3)	доповідач; 4) пістолет.
героіїіпв [п'роіііі]] п 1) звіт; 2) репортаж; 3) подання звіту (повідомлення); 4) спорт, прибуття на змагання;
~ сепіге призовний пункт; ~ сйаіп військ, система оповіщення про повітряний напад; ~ оЕПсег офіцер зв’язку; ~ регіосі військ, строк подання повідомлень.
герогіогіаі [,геро:Чо:гю1] аф амер. репортерський.
герозаі [п'роигі] п вияв (довір'я тощо).
герозе [п'роиг] 1. п 1) відпочйнок; передйшка; іо сіізіигЬ зтЬ.’з ~ порушити чийсь спокій; іо 8еек ~ шукати спокою; іо іаке ~ відпочивати; іо \уогк хуіікоиі ~ працювати без відпочйнку; 2) мир, спокій; тйша; деад ~ мертва тйша; 3) невймушеність; безтурботність; 4) сон; а пі§йі’з ~ нічнйй відпочйнок, сон; 5) гармонія; ііте рісіиге хуапіз ~ в картйні немає гармонії; 6) (К.) церк. перша пречйста; 2. V 1) відпочивати; лягтй відпочйти (тж іо ~ опезеІГ); 2) давати відпочйнок; 3) лежати, покоїтися; Не ~8 аі Агііп^іоп Сетеіегу його прах покоїться на Ар-лінгтбнському кладовйщі; 4) класти (на щось — оп); 5) ґрунтуватися, триматися (на чомусь — оп); 6) (іп) покладатися (на когось, щось); бути упевненим (у комусь, чомусь); 7) вручйти повноваження (комусь); іо ~ ро\уег іп зтЬ.’з ІтапсІ8 передати (віддати) комусь владу.
герозед [п'роихсі] див. герозеГиІ.
герозеГиІ [п'роихГиІ] аф 1) заспокійливий; 2) спокійний.
герозіі [гі рохіі] V 1) віддавати на зберігання; передавати у сховище; зберігати; 2) заміняти.
герозіііоп ['ґіірз'хі/п] п 1) здавання на зберігання; передача у сховище; 2) зберігання; 3) ставлення на місце; 4) мед. вправляння (про вивих тощо).
геровііоіу [п р321І9Г1] п 1) ВМІСТЙ-лище; сховище; склад; 2) повірник; довірена особа; 3) склеп; 4) музей.
героззе [га'ршзеї] 1. п фр. 1) штампований вйріб; 2) штампування; 3) ба
рельєф на металі; 2. аф тех. штампований (про метал).
героззезз ['гкра'гез] V 1) знову вступати у володіння (чимсь); 2) відновлювати у володінні (чимсь).
героііззаве [га'ри:8а:з] п метало-пластика.
героиззе [га'ршзеї] аф фр. рельєфний.
геррІе-ЛеррІе ['гері'дері] п амер. військ, розм. пересйльнйй пункт поповнень.
гергеїіеші ['Герп'Ьепсі] V оголошувати догану; гудити; осуджувати.
гергеїіепзіЬІе [дерп'ЬепзаЬІ] аф вартий догани (осуду); що викликає осуд, непорядний.
гергеїіепзюп [,герп'Ьеп/п] п догана; осудження, осуд.
герге1іеп$іуе [,герп'Ьеп8іу] аф осудливий, осудний.
гергезепі [,герп'2епі] V 1) зображати, змальовувати (у певному світлі); 2): іо ~ опезеІГ аз удавати із себе (когось); видавати себе (за когось); 3) зображати, малювати; 4) відображати; Ійе рісіиге ~з а йипііп£ зсепе картйна відображає сцену полювання; 5) являти собою, втілювати; символізувати; означати; 6) виконувати роль; 7) ставити на сцені; іо ~ а ріау поставити п’єсу на сцені; 8) представляти, репрезентувати; 9) бути представником; Ке ~з ійе іо\уп іп Рагііатепі він є представником міста в парламенті.
гергезепіапі [,герп'гепізпі] п пред-ставнйк.
гергезепіаііоп [,герпгеп'іеі/п] п 1) зображення; образ; 2) вистава; показ на сцені; 3) твердження, заява; 4) протест; іо таке ~з іо зтЬ. заявйти комусь протест; 5) дипл. представлення, рекомендування; 6) представ-нйцтво; регтапепі ~ дипл. постійне представнйцтво.
гергезепіаііопаї [,герпгеп'іеі/ап1] аф 1) представнйцький; 2) репрезента-тйвний.
гергезепіайопізт [,герпгеп 'іеі/атгт] п філос. репрезентатиїзм; репрезентаці-онізм.
гергезепіаііуе [лерп'гепіаііу] 1. п 1) типовий представнйк; зразок, прй-клад; 2) представнйк; уповноважений; делегат; ~8 оГ іЬе ргезз представники преси; діріотаііс ~ дипломатйчний представнйк; 3) (К.) амер. член палати представників; Ноизе оГ Кергезепіаііуез палата представників; 2. аф 1) характерний; показовий; типовий; ~ агеа с.г. показова ділянка; 2) представнйцький; ~ Ьосіу представнйцький орган; 3) що представляє (зображує, символізує); Ьоокз ~ оГразіогаї ІіГе кнйги, які зображують сільське життя.
гергезепіаііуепезз |, герп 'гепіаііупіз] п показність; презентабельність.
гергезеїгіаіІуНу [ 'герп,2епіа'ііУііі] див. герге8епіаііуепе88.
гергезепітепі [,герп'гепітапі] п зображення.
гергезз [п'ргез] V 1) придушувати; іо ~ ап иргі8ІП£ придушйти повстання; 2) пригнічувати; приборкувати; 3) репресувати; 4) стрймувати (почуття тощо); іо ~ іеагз стрймувати сльози.
гергеззег [гі'ргезз] п 1) гнобйтель; тиран; 2) приборкувач.
гергеззіоп [п'рге/п] п 1) репресія; 2) придушення; 3) стрймування (почуттів тощо).
гергеззіуе [п'ргезіу] аф репресйв-ний; ~ теазигез репресйвні заходи.
гергіеуе [гі'ргку] 1. п 1) відстрочка виконання (смертного) вйроку; 2) розпорядження про відстрочку виконання (смертного) вйроку; 3) передйшка, відстрочка; тимчасове полегшення; 2. V відстрочувати виконання (смертного) вйроку.
гергішаїкі ['герпта:псі] 1. п догана; зауваження; 2. V 1) оголошувати догану; 2) військ, накладати дисциплінарне стягнення.
гергіпі ['гіґрппі] 1. п 1) нове не-змінене видання; перевидання; передрук; 2) окремий відбйток (статті тощо); 2. V випускати нове незмінене видання; перевидавати; передруковувати.
гергізаі [п'ргаїгі] п 1) репресалія; 1а\у оГ ~ право відплати; 2) захід (дія) у відповідь; іо таке ~з платйти тим же, мстйти; Ьу \уау оГ ~з щоб помстйтися; 3) військ, удар у відповідь; ~ Гіге вогонь у відповідь; 4) взяття назад.
гергізе [п'ргаїх] п 1) муз. репрйза; 2) репрйз (фехтування).
гергіуаііхаііоп [гі,ргаіУіі(а)і'геї/п] п денаціоналізація.
гергіуаііге [п'ргаїуііаїх] V денаціоналізувати.
гергоаск [п'ргоиЦ] 1. п 1) докір, дорікання; осудження; 2) ганьба; сором; а ІіГе \УІіЬоиі ~ бездоганне життя; 2. у 1) дорікати, докоряти; лаяти; 2) гань-бйти; ійіз хл/ііі ~ Ьіт це зганьбйть його.
гергоасШїіІ [п'ргоиі]їи1] аф 1) докірливий; 2) ганебний; негідний; 3) що заслуговує докору.
гергоасШїіНу [п'ргоиі]Ти1і] асіу докірливо.
гергоЬаіе [ гергоиЬеііІ 1. п 1) розпусник; 2) негідник, падлюка; 3) рел. не-честйвець; ап оїд ~ старйй грішник; 2. аф 1) аморальний, розпусний; 2) підлий, негідний; 3) рел. нечестивий, грішний; 3. V 1) гудити, ганити; осуджувати; дорікати; 2) відкидати, відхиляти, не приймати; 3) рел. позбавляти спасіння; не приймати у своє лоно.
гергоЬаііоп |,гергои'Ьеі]п] п 1) догана; осуд, осудження; 2) неприйняття, відхйлення, відкидання.
гер
244
гец
гергоЬаіІУе ['гергоиЬаііу] асі] що осуджує (ганить); осудливий.
гергоЬаіогу ['гергоиЬоіоп] див. ге-ргоЬаіІуе.
гергосе$$ ['гіі'ргоиаез] V переробити; повторно опрацювати.
гергосе$8іп£ [ п:'ргои5і5іі]] п 1) відтворення; 2) повторне опрацювання; пе-рердбка.
гергогіисе [,гі:рга'сІіи:8] у 1) породжувати; іо ~ опезеіГ розмножуватися; 2) відтворювати, відновлювати; 3) відновлювати постановку (спектаклю); 4) відновлювати в пам’яті (минуле тощо); 5) уявляти; 6) повторювати; 7) репродукувати, відтворювати, робйти копію; 8) бути здатним репродукуватися.
гергосіїїсег [,гі:рга'сі)и:89| п 1) відтворювані 2) репродуктор; гучномовець; 3) пристрій для відтворення.
гергогіисіЬіІііу [ 'гі:рг9'СЦи:зз 'Ьііііі] п збіжність результатів.
гергодисіпз [,гігрго'сЦигзііз] аф що відтворює, відтворюючий; ~ тасйіпе тех. копіювальний верстат.
гергодіїсііоп [,гі:рга'сілк[п] п 1) відтворення; 2) розмноження; 3) копія, репродукція; 4) копіювання, відтворення; - оГ іЬе іта^е телеб. відтворення зображення; 5) відновлення (в пам'яті); тепіаі - мйслене відтворення; 6) регенерація, відновлення; 7) ек. відтворення, репродукування; зітріе ~ просте репродукування.
гергосіисііуе [,гі:рга'сілкііу] аф 1) відтворювальний, репродуктивний; 2) біол. статевий; ~ ог^апз органи розмноження.
гергооГ І [гі'рги:£] п догана; докір; закид; а £Іапсе оГ ~ докірливий погляд; іо адтіпі8іег а зйагр ~ іо 8іпЬ. зробйти комусь різке зауваження.
гергооГ II ['гіі'рпкГ) у знову просочувати водовідштовхувальною сполукою.
гергоуаЬІе [п'рпгуоЬІ] аф гідний догани; що заслуговує на догану.
гергоуаі [п'рпЕУОІ] п догана, докір.
гергоуе [п'рпку] у 1) оголошувати догану; картати; дорікати; іо ~ Гог Ьеіп£ гисіе дорікати за грубість; 2) не схвалювати, осуджувати.
гергоуег [п'рпгуд] п той, хто гудить; огудник.
герб [герз] п текст, репс.
геріапі ['геріапі] аф 1) бот. повзучий; сланкйй; 2) зоол. плазуючий.
геріііе ['геріаіі] 1. п 1) зоол. плазун; 2) підлабузник; продажна душа (людйна); 2. аф 1) зоол. плазуючий; 2) підлий, продажний; - ргезз продажна преса.
герііііап [гер'ііііап] 1. п зоол. реп-тйлія; плазун; 2. аф 1) зоол. що належить до рептйлій; 2) подібний до
рептйлій; 3) підлий; огйдний, мерзенний.
гериЬІіс [п'рлЬІік] п республіка; аиіопотоиз - автономна республіка; > іЬе ~ оГ ієіієгб літературний світ.
гериЬІісап [п'рлЬІікап] 1. п 1) республіканець; 2) (К.) амер. член Республіканської партії; 2. аф 1) республіканський; 2) (К.) республіканський, що стосується Республіканської партії; К. рагіу Республіканська партія.
гериЬ1ісапі$ш [гі'рлЬІікопігт] п 1) республіканізм; 2) республіканська форма правління; 3) (К.) амер. політика (прйнципи) Республіканської партії.
гериЬІісаііоп ['гі:,рлЬ1і'кеі/п] п 1) перевидання; 2) перевидана кнйга.
гериЬ1і$Ь ['гіґрлЬІі/] V перевидавати; знову видавати (публікувати).
гериШаіе [гі'р]и:сііеіі] V 1) зрікатися (чогось); іо ~ опе’8 Гогтег Ггіепсіз зрікатися своїх старйх друзів; 2) відхиляти, не приймати; іо ~ зтЬ.’з £ІГі не прийняти чийогось подарунка; 3) відкидати; не визнавати (чогось); відмовлятися (від чогось); іо - опе’8 8іаіетепі відмовлятися від своєї заяви; 4) відмовлятися від сплати боргу; анулювати боргй (державні); 5) розлучатися з дружйною.
геридіаііоп [п,р]и:ді'еі/п] п 1) зречення; 2) заперечення; 3) відмова вй-знати (підкоритися, прийняти); 4) відмова від сплати боргу; відмова від виконання зобов’язання; анулювання боргів (державних); 5) розлучення чоловіка з дружйною.
гершііаііотзі [гі,р)и:сіі'еі/апі8і] п амер. прихйльник анулювання державних боргів.
гери^п [п'р]и:п] V 1) викликати огйду (антипатію); 2) чинйти опір (чомусь); боротися (з чимсь); заперечувати (проти чогось).
геризпапсе [п'рлдпопз] п 1) огйда; антипатія; неприхильність; а тагкесі -відверта антипатія; 2) суперечність; непослідовність; несумісність.
геридпапсу [п'рлдпапзі] див. гери§-папсе.
геридпапі [п'рлдпопі] аф 1) нестерпний; гидкйй, оридкйй, огйдний; ~ арреагапсе бридка зовнішність; -одоиг огйдний запах, сморід; 2) суперечливий; несумісний; 3) якйй чйнить опір; ворогуючий; - Гогсез ворогуючі сйли.
гериііиіаіе [п'рлЦиІеіі] V 1) знову розквітати (розпускатися, розпукуватися); 2) мед. повторюватися, відновлюватися (про хворобу).
гериїзе [гі'рліз] 1. п 1) відсіч; іо зийег а ~ зазнати поразки; 2) відмова; 2. V 1) відбивати; іо ~ ап аііаск військ. відбйти атаку; 2) спростовувати (обви
нувачення); 3) відкидати, відхиляти, не приймати.
гериїзіоп [п'рлі/п] п 1) огйда; антипатія, неприхильність; іо Гееі а ~ Гог 8тЬ. відчувати антипатію до когось; 2) відбиття (противника); 3) фіз. відштовхування.
герикіуе [п'рлізіу] аф 1) огйдний, мерзенний, гидотний; - зі^Ьі огйдне вйдовище; 2) якйй не приймає; якйй відкидає, відхиляє; якйй чйнить опір; 3) непривабливий, непринадний; відразливий; ~ Іоок непрйязний погляд; 4) фіз. відштовхуючий; - Гогсе сила відштовхування.
геригсіїазе ['гі:'ра:ір&] 1. п купівля (раніше проданого товару); 2. V знову купувати (раніше проданий товар).
гериіаЬІе ['гер)иіоЬ1] аф гідний поваги; шанований, поважаний, шановний.
гериіаііоп [,гер)‘и:'іеі/п] п 1) репутація, слава; іо Ьауе а §оод - мати добру репутацію; іо еп)оу а йі^й ~ мати добру славу; а зсіепіізі оГ \уог1сі ~ учений із світовйм ім’ям; 2) добре ім’я, добра слава; зЬе Ьаз Іозі Ьег - вона втратила своє добре ім’я; а регзоп оГ по - сумнівна особа.
гериіагїуе [п'р)и:іаііу] аф передбачуваний, гаданий, очікуваний.
гериіе [п'р]и:і] 1. п 1) репутація; іо Ье йеісі іп йі^й ~ мати добру репутацію; іо кпо\у 8іпЬ. Ьу ~ знати когось з чуток; 2) добра слава; популярність; а Гігт оГ - відома фірма; а \уіпє оГ ~ добре вино; \угіієг8 оГ - славетні (відомі) письменники; 2. V звич. рам. 1) вважати; Не І8 -сі іо Ье а &оосі іеасЬег його вважають добрим учйтелем; 2) відзиватися, говорйти (про когось); зЬе із \уе11 —есі про неї добре відзива-ються.
гериіед [п'ріиіікі] аф 1) що має добру славу (репутацію); відомий; 2) гаданий; іке - ГаіЬег оГ іЬе сйіїсі гаданий батько дитйни.
гериіедіу [п'р]и:ікі1і] асіу на загальну думку.
гечиеепіпз ['гі:'к\уі:ші]] п заміна матки (у бджіл).
гефіезі [п'іоуєзі] 1. п 1) прохання; (чемна) вимога; аі (Ьу) - на прохання; за вимогою; по Яохуєгз Ьу - прохання квітів не приносити (у повідомленні про похорон); Ьи8Є8 8іор Ьу - зупйнка автобуса за вимогою (напис); уои зйаіі Ьауе уоиг - ваше прохання буде задоволене; 2) запит; заявка; оп - за заявкою; -Гог Гіге військ, вйклик вогню; 3) попит; іп §геаі - популярний; 8Ье І8 іп §геаі -вона дуже популярна; < соигі оГ ~(8) місцевий суд, що розглядає дрібні справи; 2. V 1) просити (дозволу тощо); 2) робйти запит; 3) пропонувати, при-пйсувати; уоиг ргезепсе із -есі іттесіі-аіеіу вас просять негайно прибути.
гедшеш [ гек\¥іет] п 1) реквієм, за
гед
245
ГЄ8
упокійне католйцьке богослужіння; 2) муз. реквієм; 3) відпочинок; спокій, мир, тиша.
ГЄді1ІЄ$СЄІ1СЄ [,ГЄк\¥1'Є89П8] «спокій, нерухомість.
гедиіге [п'кхуаіа] V 1) вимагати; наказувати; 2) потребувати (чогось), мати потребу (в чомусь); \ує ~ ехіга Ьеір нам потрібна додаткова допомога; іі ~8 сагеГи! сопзісіегаїіоп це потребує ретельного розгляду; 3) залежати, бути в залежності (від чогось); відчувати необхідність; аз сігситзіапсез тау - у разі необхідності; хуйєп колй буде потрібно.
гедиігед [п'кхуаіасі] асі] необхідний, обов’язковий; ~ зіисііез амер. обов’язкові курси.
гедиігетепі [п'кхуаіатапі] п 1) вимога; необхідна умова; \уЬаі аге уоиг ~з? які ваші вимоги (умови)?; іо тееі ійе ~з відповідати вимогам; 2) потреба; ійе даііу ~з повсякденні потреби.
гедиізііе ['гекхуігіі] 1. п потрібне, необхідне; необхідна річ; Юііеі ~з предмети туалету; ігауе11іп£ ~з необхідне для подорожі; 2. асі] необхідний; потрібний; ійе ~ теазигез необхідні заходи.
гедиізіїіоп [,гек\¥і'гі/п] 1. п 1) вимога; попит; Іо Ье іп ~ користуватися попитом; 2) заявка; - Гог зиррііез заявка на матеріали; 3) офіційна письмова вимога; 4) юр. вимога уряду про вйдачу злочйнця; 5) умова; Ійе ~з Гог а ипіуегзіїу сіе^гее умови для одержання університетського диплома; 6) рекві-зйція; іо Ьгіп£ (Іо саіі) іпіо ~, іо риі (іо ріасе) іп - а) реквізувати; б) використовувати; пускати в обіг; 2. у 1) реквізувати; 2) подавати заявку.
гедиізіїог [п'к\¥ігііа] п реквізйтор.
гедиііаі [п'кхуаііі] п 1) винагорода, компенсація; іо таке Гиіі ~ повністю розрахуватися; 2) відплата, помста.
гедиііе [п'к\уаіі] у 1) винагороджувати, відплачувати, віддячувати (за щось — Гог; чимсь — \уіій); іо ~ £оод ууіій єуіі відплатйти злом за добро; іо ~ Ііке Гог Ііке платйти тією ж монетою; 2) мстйти, помстйтися; іо ~ Ійе \угоп£8 помстйтися за образи.
гегжііаііоп ['гі:,геісіі'еі/п] п фіз. зворотне випромінювання.
гегаіі ['гі.'геїі] у знову ставити на рейки.
гегеагі ['гі:'гі:сі] у (разі і р. р. гегеад ['гіґгесі]) перечйтувати.
гегегіоз ['посіоз] п архт. екран (за вівтарем).
гегетоизе ['потаиз] п зоол. кажан.
гегоиіе ['гі:'ги:1] у змінювати маршрут (трасу); змінювати напрям.
гепіЬЬег [гіґглЬа] у авт. наварювати протектор (шини).
гепіп (гі.'глп] п амер. 1) повтор
ний показ кінофільму; 2) повторна радіопередача (тж ~ оГ а Ьгоасісазі).
геза<1<11е ['гіі'заесії] у пересідлати.
гезаіе ['гі/зеїі] п перепродаж; ~ ргісе таіпіепапсе система підтрймання роздрібнйх цін.
гезаіиіе [ 'гі:зз'1и:1] у 1) дати салют--відповідь; 2) повторйти салют.
геза^у І'гії'зо:] у розпйлювати дошки.
гезсіші [п'зіпсі] у анулювати, скасовувати, відміняти; Іо ~ а уоіє вйзнати результати голосування недійсними.
гезсіззіоп [п'зізп] п анулювання, скасування, відміна.
гезсіззогу [п'зізап] аф що відміняє (анулює, скасовує); ~ асііоп юр. позов про скасування (документа).
гезсгірі ['гкзкпрі] п 1) рескрйпт; 2) перепйсане знову; 3) філол. палім-псест; 4) амер. юр. дублікат; 5) амер. юр. умотивоване рішення апеляційного суду, що надсилається суду нйжчої інстанції.
гезсие ['гезкіи:] 1. п 1) рятування, вйзволення, звільнення; іо соте (Іо §о) Іо ійе ~ приходити на допомогу; 2) юр. насйльне вйзволення з ув’язнення; 3) особа, наейльно вйзволена з ув’язнення; 4) насйльне (незаконне) вйлучення; < ~ Ьоаі рятувальний човен; ~ рагіу рятувальний загін; ~ зєгуісє аварійна служба; ~ \уогк рятувальні роботи; 2. у 1) рятувати; звільняти, визволяти; Іо ~ зтЬ. Ггот а зегаре вй-ручити когось з бідй; іо ~ ігоорз військ. прийтй на допомогу (оточеним) військам; Іо ~ а сігипкагсі допомогтй п’я-нйці кйнути пйти; іо ~ а пате Ггот оЬііуіоп оживляти в пам’яті незаслу-жено забутих людей; Іо ~ зтЬ. Ггот сіго\упіп£ врятувати потопаючого; 2) юр. наейльно визволяти в’язня; 3) самочйнно відбирати своє майно, що перебуває під арештом.
гезсиег ['гезк/ио] п рятівнйк, виз-волйтель.
гезеаі ['гі:'зі:1] у 1) знову запечатувати; 2) повертати (назад); Іо ~ а сієГєпзіує Ііпе військ, а) повернути втрачені оборонні позйції; б) ліквідувати прорйв у обороні.
гезеагсЬ [п'заіі/] 1. п 1) дослідження, вйвчення; науково-дослідна праця; іо Ье еп£а£ед іп ~ займатися науково-дослідною працею; азігопаиіісаі ~ дослідження в галузі астронавтики; зрасе ~ дослідження космічного простору; 2) ретельні пошуки (чогось — аПег, Гог); а ~ аПег оіі пошуки нафти; < - ргоГеззог професор, якйй займається лише науково-дослідною працею; ~ \уогк науково-дослідна праця; 2. у досліджувати, займатися дослідженнями.
ге-зеагей [гі:'зо:іЛ у 1) знову шукати; 2) знову обшукувати.
гезеагсЬег [п'заі/а] п дослідник.
гезеагсіїізі [п 'зогі/ізі] див. гезеагсЬег. гезеаі ['гі:'зі:і] у 1) посадйти назад; 2) пересад йти; 3) зробйти нове сидіння для стільця; 4) поставити нові крісла (рядй) (в театрі тощо); 5) тех. приганяти, притирати; пришліфовувати.
гезеаи [геї'гой] п фр. (рі гезеаих [геї'хои]) 1) сітка, грати; 2) мережа метеорологічних станцій.
гезесі [гі:'зекі] у мед. зробйти резекцію.
гезесііоп [гіґзек/п] п 1) мед. резекція, вирізування, вйдалення; 2) топ. засічка.
гезесіа ['гезідз] п 1) бот. резеда; 2) блідо-зелений колір.
гезеесі ['гі:'8І:сі] у с. г. пересівати.
гезеесітз ['гі:'8І:сііі]] п с. г. 1) пересівання; 2) підсівання
гезеіхе ['гі:'зі:г] у знову захопйти (схопйти).
гезеїесііоп [ 'гі:зі'1ек/п] п с. г. повторний відбір.
гезеїі ['гіг'зеї] у (разі і р. р. гезокі) перепродувати.
гезешЬІапсе [п'гетЬЬпз] п 1) схожість, подібність; Іо йауе а зігоп£ ~ Ю зтЬ. бути дуже схожим на когось, на щось; Іо Ьеаг ~ іо зтЬ. бути подібним до когось, мати схожість з кимсь; 2) зображення.
гезетЬІапІ [п'гетЬІапІ] асі] 1) схожий, подібний; 2) образотворчий; ~ апз образотворче мистецтво.
гезетЬІе [п'гетЬІ] у бути схожим на когось, на щось; Ійе £Іг1 Кег тоїйег дівчинка була схожа на матір.
гезепі [п'хепі] у обурюватися; ображатися; Не ~з сгіїісізт він не зносить крйтики.
гезепІЇЇіІ [п'гепііиі] аф 1) ображений; обурений; зйе \уаз ~ аі ІЬе \¥Ііо1е раПу вона образилася на всю компанію; 2) образливий; злопам’ятний; -іетрег уразлйвість, образливість.
гезепйпепі [п'гепітапі] п 1) обурення; 2) почуття образи, образа.
гезегріпе [п'8а:рі:п] п фарм. резерпін.
гезегуаііоп [,гега'уеі/п] п 1) резервування, збереження, залйшення; 2) застереження; хуііЬоиІ ~ беззастережно; Іо таке ~з робйти застереження; 3) юр. збереження за собою, резервування; 4) амер. попереднє замовлення (місця в готелі тощо); бронювання; Іо таке а ~ забронювати місце; 5) заздалегідь замовлене, заброньоване місце (в готелі тощо); 6) амер., канад. заповідник; 7) амер. резервація; Іпдіап ~ індіанська резервація.
гезегге [п'29:у] 1. п 1) запас, резерв; а ~ оГ Гоод запас продовольства (харчів); Ьапк ~ резерв банку; іп ~ у запасі; ійе £оісі ~ золотйй запас; Ю
ГЄ8
246
гез
кеер а ~ мати запас; 2) звич. рі економічні запаси (ресурси); ехріогеб ~8 розвідані запаси (корисних копалин)} 3) фін. резервний фонд; 4) тж рі військ, запас, резерв; другий ешелон; 5) військ, ядро, головні сйли (авангарду)} 6) заповідник; &ате ~ заповідник дичини; 7) спорт, запасний гравець; 8) застереження, умова; хуіікоиі ~ беззастережно, цілком; 9) стриманість; 10) обережність; потайність; 11) замовчування; \уіікоиі ~ відверто; 12) ком. резервована ціна, найнижча початкова ціна (тж ~ ргісе); 13) умовне присудження нагороди (на виставці тварин)} 2. аф запасний, резервний; ~ аігіїеісі ав. запаснйй аеродром; ~ ат-типіііоп військ, запас боєприпасів; ~ Ьапк амер. федеральний резервний банк; ~ Ьаіііе розіііоп військ, тилова оборонна смуга; ~ сарасііу тех. а) запасна потужність; б) резервний агрегат; ~ биіу військ, служба в запасі; ~ оїїісег офіцер запасу; ~ ріаіооп військ. взвод другого ешелону; ~ гаііоп військ. недоторканний запас продовольства; 3. V 1) відкладати, запасати; 2) зберігати, приберігати; заощаджувати; 3) військ, резервувати, залишати в резерві; 4) відкладати (на майбутнє)} переносити (на більш віддалений час)} ііте .Іисі^е кіз сіесізіоп суддя відклав своє рішення; 5) призначати; 6) бронювати, замовляти заздалегідь, резервувати; іо ~ а зеаі заздалегідь замовити (взяти) квиток; іо ~ а гоот заздалегідь замовити номер у гогелі; 7) юр. зберігати за собою, резервувати (право тощо).
гезегуед [п'гагусі] аф 1) запаснйй, резервний; ~ 1і8і а) спйсок офіцерів запасу; б) спйсок запаснйх гравців; 2) замовлений заздалегідь, зарезервований; ~ зеаі а) заздалегідь замовлене місце, плацкарта; б) заздалегідь взятий квиток (у театр тощо)} 3) потайливий, скрйтний; 4) стрйманий, відлюдний, нетоварйський.
гезеггеШу [п'хоіукііі] асіу стрймано, обережно.
гєзєгуізі [п'хз.уізі] п військ, резервіст; військовозобов’язаний у запасі; прйзваний із запасу.
гезегуоіг ['ге2зу\уа:] 1. п 1) басейн; водойма; 2) резервуар; 3) ав. паливний бак; 4) скарбнйця; сховище; склад; 5) запас, джерело (знань тощо)} а ~ оГ 8ігеп£і1т джерело сйли; 2. V зберігати в резервуарі.
гезеі І [п'зеі] 1. п юр. 1) придбання (переховування) майна, здобутого злочйнним шляхом; 2) переховування злочйнця; 2. V (разе і р. р. гезеі) 1) юр. купувати (переховувати) майно, здобуте злочйнним шляхом; 2) переховувати злочйнця.
ГЄ8ЄІ II ['гі.'зеі] 1. п друк. 1) повторний набір; 2) заново набрана друкована форма; 2. у (разі і р. р. гезеі)
1)	знову встановлювати; повертати у вихідне положення; 2) підрегулювати; 3) знову вставляти в оправу (коштовний камінь тощо)} 4) мед. вправляти; 5) с. г. розсаджувати; 6) друк, набирати заново.
гезеііег [п'зеіа] п скупник краденого.
гезеШпй [ 'гіґзеііі]] п 1) тех. під-регулювання; 2) переставляння; повернення у вихідне положення; 3) с.г. розсаджування.
гезейіе [їі.'зеіі] V 1) переставляти, переміщати; 2) переселяти; іітеу \уєгє
Ьу Гогсе їх переселйли наейльно; 3) повертати на попереднє місце (до попереднього стану); 4): іо ~ опезеІГ знову сідати; 5) відстоюватися; осідати.
гезеКІешепі ['гіі'зеіітапі] п 1) розселення, переселення (в інше місце)} 2) перехід на цивільне становище (після військової служби)} 3) працевлаштування демобілізованих.
гезкаре ['гі.'/еір] у 1) надавати нової форми (нового вйгляду); 2) тех. відновлювати початкову форму; 3) набувати іншої форми (нового вйгляду); змінюватися (тж іо ~ опезеІГ).
гезіїаріпз ['гіґ/еіріі]] п тех. відновлення початкової форми.
гезішіїїе	1.	п 1) переста-
новка, переставляння; іке ~ оГ іке СаЬіпеі перестановка в кабінеті міністрів; 2) військ, перегрупування, передислокація; 3) карт, перетасовування; 2. V 1) переставляти, пересувати, переміщати; 2) військ, перегруповувати, передислоковувати; 3) карт, перетасовувати.
гезісіе [п'гаїсі] V 1) проживати, жй-ти; перебувати (десь — іп, аі); іо ~ іп іке соипігу жйти в сільській місцевості; іо - аЬгоад жйти за кордоном; рег-тІ88іоп іо ~ дозвіл на проживання; 2) належати (комусь — іп); іке ро\уег ~з іп іке реоріе влада належить народові; 3) бути властйвим (комусь — іп).
гезійепсе ['гегідапз] п 1) місце проживання, місцеперебування; іо іаке ир опе’з ~ оселйтися; іо скапає опе’з -поміняти місце проживання; 2) проживання, перебування; дигіп§ ту ~ аЬгоад колй я жив за кордоном; 3) резиденція; оїїісіаі ~ офіційна резиденція; 4) будйнок, квартйра; іо\уп апд соипігу -з Гог заіе продаються міські й заміські будйнки (оголошення)} 5) час (тривалість) перебування; опе зкогі ~ іп Рагіз коротке перебування у Парйжі; < іп ~ якйй проживає за місцем служби (навчання); іо Ье іп ~ аі ОхГогд жйти при Оксфордському університеті.
гезШепсу [гехкіапзі] п 1) див. гезі-депсе, 2) іст. адміністратйвна одиниця.
ге$і<1епі ['гехкЬпі] 1. п 1) постійний мешканець; 2) резидент; дипло-матйчний представнйк; 3) особа, яка проживає за місцем служби (навчання); 4) неперелітний птах; 2. аф 1) якйй постійно проживає (десь)} іЬе ~ рориіаііоп постійне населення; ~ гергезепіаііуе постійний представнйк; іо Ье ~ іп а ріасе проживати десь; 2) якйй служить (живе) при установі; ~ тазіег викладач, якйй живе при навчальному закладі; ~ ркузісіап лікар, якйй живе при лікарні; 3) властйвий (комусь, чомусь — іп); ргІУІІе^ез ~ іп а сіазз класові привілеї; 4) неперелітний (про птаха).
ге$і<1епі-еп£піеег	[ 'гегісЬпі, епдзі-
'піо] п виконроб.
ГЄ8І(ІЄПІЄГ [,ГЄ21'сІЄПІ0] п амер. постійний мешканець.
ГЄ$І(ІЄПІ-£ЄПЄГа1 [ ГЄ2КІ9ПІ'СІЗЄП9Г9І] п іст. генеральний резидент.
гезМепПаІ [уге2і сіеп/оі] аф 1) що стосується місця проживання; ~ циаіі-їїсаііоп ценз осілості; 2) житловйй (про район, масив)} < ~ коіеі готель з постійними мешканцями; ~ гепіаі амер. квартйрна плата.
гезіїіепііагу [,ге2і'сіеп/оп] 1. п 1) постійний мешканець; 2) церк. парафіяльний священик; пастор-рези-дент; 2. аф що стосується місця проживання.
ге$і<1епі-іпіпІ8іег ['гегкЬпі'тіпізіа] п міністр-резидент.
гезідиа [п'гкуиа] рі від гезісіиит.
гезігіиаі [п'гісЦиаІ] І. п 1) залишок; 2) мат. остача, різнйця; 2. аф 1) залишковий; ~ габіаііоп фіз. залишкове випромінювання; 2) мат. що залй-шйвея після віднімання; > ~ езіаіе незаповідана частйна спадщини; ~ зоіі геол. а) безструктурний ґрунт; б) елювій; в) кора вивітрювання.
гезШиагу [п'гіфизп] аф 1) що за-лйшйвея; ~ \уаіегз стічні води; 2) юр. очйщений від боргів і заповідальних відпйсувань (про майно)} < ~ езіаіе юр. незаповідана частйна спадщини.
гезШиаііоп [п,гкііи'еі/п] п мат. вйзначення остачі (різнйці).
гезідие ['гегіфи:] п 1) остача; 2) хім. осад; відстій, шлам; 3) хім. група, радикал; 4) мат. лйшок; остача; 5) юр. спадщина, очйщена від боргів і заповідальних відпйсувань.
гезіїіишп [п'гкЦиат] п (рі гезісіиа) 1) хім. осад, осадок; відстій; 2) геол. кора вивітрювання; 3) юр. спадщина, очйщена від боргів і заповідальних відпйсувань.
гезі^п І ['гіґзаіп] V знову підписувати.
ГЄ$І£П II [п'хаїп] V 1) відмовлятися від посади; складати з себе обов’язки; ітй у відставку; іо ~ тапа^етепі відмовитися від керівнйцтва; іке СаЬіпеі
ГЄ8
247
ГЄ8
~ед кабінет пішов у відставку; 2) зрікатися, відмовлятися; їо ~ опе’з ргор-егіу відмовитися від майна; 3) передавати (під чиєсь опікування); І ~ ту сЬіІдгеп іо уоиг саге я залишаю своїх дітей під ваше опікування; 4): іо ~ опезеіГ (іо) поступатися, підкорятися (комусь, чомусь); примирятися (з чимсь); іо ~ опезеіГ іо опе’з Гаіе під-корйтися долі; 5) поринати, впадати; іо ~ опезеіГ іо тедііаііоп поринути в роздуми; 6) здати партію (про шахи); Ьіаск ~з чорні здаються.
гезізпаііоп [,гегід'пеі/п] п 1) відмова від посади; відставка; вйхід у відставку; 2) заява про відставку; іо §іує (іо капд іп) опе’з ~ подавати прохання (рапорт) про відставку; 3) покірність, покора; \уіік ~ покірно; 4) здача (про шахи).
гезідпесі [п'гаїпд] аф 1) покірний, покірливий; упокорений; 2) відстав-нйй; якйй вййшов у відставку; іке 1а-іеіу - ргіте тіпізіег прем’єр-міністр, якйй недавно вййшов у відставку.
гездціеШу [п'гаїпкіїї] асіу покірно, не ремствуючи.
гезіїе [п'хаїї] V 1) відмовлятися; іо - Ггот а сопігасі відмовитися від договору; 2) відступати; 3) відскакувати.
гезіїіепсе [п'гіііапз] п 1) пружність; еластйчність; 2) здатність швйдко відновлювати фізичні й душевні сйли; життєрадісність; 3) тех. ударна в’язкість.
гезіїіепсу [п'гіііапзі] п 1) пружність; еластйчність; 2) здатність швйдко відновлювати фізйчні й душевні сйли; життєрадісність.
гезіїіепі [п'хіііапі] аф 1) пружнйй, еластйчний; 2) життєрадісний, безжурний; ~ дізрозіііоп життєрадісний характер.
ге-5іі¥ег ['гіґзііуо] у відновлювати срібну амальгаму.
гезіп ['ге2іп] 1. п смола; каніфоль; камедь; зупікеііс ~ синтетйчна смола; пластмаса; > ~ &гооує (амер. зігеак) зарубка для підсочки (на дереві); 2. у 1) смолйти; 2) каніфолити.
гезіпасеоиз [,гегі'пеі/аз] асі] 1) смолоносний; 2) смолйстий; 3) загустілий.
гезіпіГегоиз [,ге2і піГзгзз] аф смолоносний; шо містить у собі смолу.
гезіпШсаііоп [, гегіпіГі 'кеі/п] п 1) смолоутворення; 2) обсмолення.
гезіпіІу [ гегіпіГаї] у 1) обсмолювати; 2) обсмолюватися.
гезіпоігі [ ГЄ21П01СІ] п 1) запашнйй екстракт смолй; 2) смолоподібна речовина.
ГЄЗІПОІ [ ГЄ21П0І] п ХІМ. реЗИНОЛ, смолянйй спирт.
ГЄЗІПО118 [ гегіпоз] аф 1) смолйстий; 2) загустілий.
гезірізсепсе [,тезі'різапз] п каяття.
гезізі [п'гізі] 1. п тех. захисне покриття; 2. у 1) чинйти опір; протидіяти; іо ~ аиікогііу не визнавати авторитету; 2) військ, оборонятися, чинйти опір; іо ~ іп аіі сіігесііопз вестй кругову оборону; 3) не піддаватися; протистояти; вйстояти, устояти (проти чогось); а ріапі ікаі ~з соїб морозостійка рослйна; іо ~ оїд а§е не піддаватися старості; 4) утрймуватися (від чогось); іо ~ іетріаііоп не піддаватися спокусі.
гезізіапсе [п'гізіапз] п 1) опір; іо оПег ~ чинйти опір; 2) військ, оборона, опір; іо Ьгеак до\уп іке ~ оГ іке епету зламати опір протйвника- 3) пол. рух опору; 4) протидія; ~ іо соїд холодостійкість; 5) почуття прйкрості (роздратування); непрйязнь; 6) опірність (організму); 7) ел. опір; 8) ел. реостат; < К. тоуетепі пол. рух опору.
гезізіапі [п'хізіапі] аф стійкйй; що чйнить опір; міпнйй.
гезізіег [п'гізіа] п 1) той, хто чйнить опір; той, хто протидіє; 2) той, хто обороняється; < раззіуе ~ учасник (прихйльник) пасйвного опору.
гезізііЬіІііу [П,218І9'Ь111І1] п стійкість.
гезізііЬІе [п'гізіаЬІ] аф відпорний, переборний.
гезізііуе [п'гізіїу] аф 1) якйй може чинйти опір; 2) ел. що має опір.
гезізііуііу [,ГЄ218І1У1І1] п ел. питомий опір.
гезізіїезз [п'гізіїїз] аф 1) непереборний, нездоланний; неминучий; 2) нездатний чинйти опір.
гезізіог [п'гізіа] п ел. резйстор; котушка опору.
гезо|еі ['гегои'сізеі] п військ, пульсуючий повітряно-реактйвний двигун.
тезок! ['гіґзоикі] разі і р. р. від гезеїі.
гезоіе ['гіі'зоиі] у ставити нові підметки.
гезокіЬІе [п'гзЦиЬІ] аф розчйнний, що розкладається на частйни (іпіо).
гезокііе [ ге29І())и:і] 1. п рішуча людйна; 2. аф твердйй, рішучий, не-похйтний; іо Ье ~ Гог (а^аіпзі) зтік. рішуче виступати за щось (проти чогось); 3. у амер. ухвалювати резолюцію, приймати рішення.
гезоіиііоп [,ге2а'1(і)и:/п] п 1) рішучість, рішймість; твердість (характеру); а тап оГ ~ рішуча людйна; 2) рішення; резолюція; дгаГі ~ проект резолюції; іоіпі ~ спільна резолюція; 3) вйрішення, розв’язання (проблеми); 4) розклад (сил); 5) розкладання (речовини); 6) розщеплення; 7) розчй-нення; 8) демонтаж, 9) мед. розсмоктування; притінення запалювального процесу.
гезоіиііопізі [,ге2а'1())и:/апі8і] п укладач резолюції.
ГЄЗОІУЄ [ГҐ20ІУ] 1. п 1) рішення; намір; іо таке а - прийняти рішення; 2) амер. резолюція, ухвала; 3) поет. рішучість, смілйвість; сіеесіз оГ кі§к ~ славні подвиги; 2. у 1) вирішувати; приймати рішення; \укаі каз Ьееп ~д? яке рішення було прййняте?; 2) ухвалювати резолюцію; вирішувати голосуванням; 3) зважуватися (на щось); 4) відкидати (сумніви), усувати (неясність); 5) розв’язувати (проблему); 6) спонукати; 7) розкладати (ся) (на частини); 8) розчиняти(ся); 9) перетворюватися) (на — іпіо); зводити (ся) (до чогось); 10) мед. розсмоктуватися).
гезоіуед [п'гоіуд] аф 1) рішучий; сповнений рішучості; стійкйй; 2) урегульований; обговорений.
гезоІуеШу [п'гоіукіїї] аду рішуче. гєзоіуєпі [п'гоіузпі] 1. п 1) хім. розчйнник; 2) мед. протизапальнйй засіб; 3) мат. резольвента; 2. аф мед. що сприяє припйненню запалення, протизапальнйй.
гє$о1уіп£ [п'гоІУіі]] п 1) поділ; 2) розщеплення; 3) розчйнення.
гезопапсе ['ГЄ2П9П8] п резонанс; асоизііс ~ акустйчний резонанс.
гезопапі ['гегпапі] 1. п фон. носовйй прйголосний; 2. аф 1) що лунає (розлягається) (про звук); 2) дзвінкйй; звучний; ~ уоісє звучний (дзвінкйй) голос; 3) резонуючий; резонансний; ~ сігсиіі ел. резонансний контур.
гезопаіе [гегапеїі] у резонувати, гезопаіог І'гегапеїіа] п резонатор. гезогЬ [п'8о:Ь] у 1) поглинати; 2) усмоктувати.
гезогсіп [ге'гогзіп] п хім. резорцйн.
гезогрііоп [гҐ8о:р/п] п 1) поглй-нення, резорбція; 2) фізл. усмоктування.
ге-зогі [гіґзогі] у пересортовувати.
гезогі [п'го:і] 1. п 1) улюблене місце (відпочинку тощо); часто відвідуване місце; аіі-пі^йі ~ нічнйй клуб; 2) пристановище; ~ оГ ікіеуез злодійське кубло; 3) утіха, надія; рятівнйй засіб; 4) звернення (по допомогу тощо); іо таке (іо кауе) ~ іо зтЬ. звертатися до когось; іо таке ~ іо зтік. удаватися до чогось; 5) курорт (тж кеаіік ~, коїі-дау ~); зиттег ~ літній курорт; дачне місце; 6) зборище, збіговисько; < іп іке Іазі ~ у крайньому разі; 2. у 1) вдаватися (до чогось — іо); 2) звертатися по допомогу (до когось); 3) вирушати кудйсь; 4) часто відвідувати; бувати (десь).
гезошкі [п'гаипсі] у 1) звучати; лунати; 2) наповнювати (ся) (звуками); 3) повторювати, відбивати (звук); 4) лунати; відбиватися (про звук); 5) прославляти.
гезоигсе |гҐ8о:з| п 1) звич. рі ресурси, запаси; засоби; паіигаї при
ГЄ8
248
ГЄ8
родні ресурси (багатства); 2) можлй-вість; спосіб; засіб; іо таке іке тозі оГ опе’з ~з до кінця вйкористати свої можлйвості; 3) заняття (під час відпочинку); відпочйнок, розвага; 4) винахідливість, меткість, спрйтність; Гідіі оГ ~ винахідливий; < ллаіїїоиі (Ьеуопд) ~ безнадійно, остаточно.
гезоигсеГиІ [п'8о:зГи1] аф винахідливий, меткйй.
ге§оигсеГи1пе88 [гҐ8о:зГи1пі8] п винахідливість, меткість.
ге8О5¥ ['гіґзои] V (разі гезо\¥есі; р.р. гезо\¥п, гезо\¥есі) с. г. пересівати.
гезомп ['гіґзоип] р.р. від ґєзоу/.
гезресі [пз'рекі] 1. п 1) повага; у/огіку оГ ~ гідний поваги; 2) увага; іо рау ~ іо зтік. звертати увагу на щось; 3) рі привіт, шанування; §іує кег ту Ьезі ~з передайте їй мій щйрий привіт (моє шанування); 4) відношення, причетність; іо кауе ~ іо зтік. стосуватися чогось, мати відношення до чогось; іп аіі ~з, іп еуегу ~ в усіх відношеннях; іп ~ оГ (іо), \уіік ~ іо щодо (чогось); \уіікоиі ~ іо незважаючи на; іп ~ ікаі беручй до уваги (щось); зважаючи (на щось); < іо рау опе’з ~з іо зтЬ. засвідчити комусь свою повагу (своє шанування); відвідати когось; \уіікоиі ~ оГ регзопз незважаючи на особи, незважаючи на чинй й звання; 2. у 1) поважати, шанувати; іо ~ опе-зеІГ поважати себб; 2) додержувати, не порушувати; іо ~ іке 1а\у поважати закон, додержувати закону; 3) мати відношення, стосуватися; 4) щадйти, мй-лувати; < аз ~з щодо, стосовно.
гезресіаЬіІііу [п8,рекіз'Ьі1ііі] п 1) поважність; пристойність; респектабельність; 2) респектабельна людйна; 3) порядність, чесність; 4) рі світські умовності.
гезресіаЬІе [пз'рекіаЬІ] 1. п шанована людйна; 2. аф 1) шановний; статечний; респектабельний; пристойний, порядний; - Ьекауіоиг пристойна поведінка; 2) належний, прийнятний, стерпний; ~ \уеаікег стерпна погода; 3) значнйй, чималйй, неабйякий.
гезресіег [пз'рекіа] п шаноблйва людйна; той, хто поважає інших; ке із по ~ оГ регзопз він не зважає на чинй й звання.
гезресіГи! [пз'рекіГиІ] аф шаноблй-вий, ввічливий, чемний.
гезресіГиІІу [пз рекіГик] асіу шаноб-лйво, ввічливо; уоигз ~ з повагою (у кінці листа).
гезресіГиІпезз [пз'рекіГиІшз] п ша-ноблйвість; повага.
гезресііпз [пз'рекіїї]) ргер стосовно, щодо.
гезресііуе [пз'рекіїу] аф 1) відповідний; іп ікеіг ~ ріасез кожний на своєму місці; 2) дбайлйвий, уважний;
3) що стосується (чогось), що відповідає (чомусь).
ге8ресііуе1у [пз'рекіїУІі] аду 1) відповідно; у зазначеному порядку; 2) щодо кожного зокрема.
гезрес&уогіїїу [пз'рекі, \уо:ді] аф гідний поваги.
гезрігайоп [,ге8ра'геі/п] п дйхання; вдих і вйдих; іке ~з аге зіі^кіїу іпсгеазесі дйхання надто швидке.
гезрігаіог ['гезрагеїіо] п 1) респіратор; протигаз; 2) прйлад для тривалого штучного дйхання.
гезрігаіогу [пз'раіагаіп] аф дйхаль-ний, респіраторний; ~ ог^апз органи дйхання.
гезріге [пз'раіа] у 1) дйхати; 2) вдихати (щось); 3) віддйхатися, перевестй дух; 4) вільно зітхнути; підбадьоритися; 5) шептати на вухо; 6) видихати; 7) поет. пахнути, пахтіти.
гезрИе ['гезраіі] 1. п 1) відстрочка; іо §гапі а ~ дати відстрочку; 2) пере-дйшка, перепочйнок; іо \уогк \¥Іікоиі ~ працювати без передйшки (без від-почйнку); 3) юр. відстрочка виконання вйроку; 2. у 1) давати відстрочку; 2) юр. відстрочувати виконання (вироку); 3) відкладати; 4) давати перепочйнок (тимчасове полегшення).
гезріеіиі [пз'ріепсі] V сяяти, виблй-скувати, блищати.
гезріешіепсе [пз'ріепсіопз] п блиск, сяяння; пишнота, пйшність.
гезріешіепсу [пз'ріепсіапзі] п див. ге-зріепсіепсе.
гезріешіепі [пз'рІепсЬпі] аф 1) блискучий, сяючий; 2) чудовий, прекрасний, сліпучий; пйшний.
гезропд [пз'ропсі] 1. п 1) відповідь, відгук; 2) церк. респонсорій (співи у формі діалогу між священиком і хором); 3) архт. пілястр; 2. у 1) відповідати; 2) відповідати, робйти щось у відповідь; 3) реагувати, відгукуватися (на щось); 4) юр. відповідати (за щось), бути відповідальним; 5) амер. відшкодовувати (витрати); 6) бути підхожим; відповідати (чомусь); 7) ав. слухатися керма.
гезрошіепсе [пз'ропсЬпз] п 1) реакція; 2) узгодженість, відповідність; іке Гасіз Ьеаг по тиіиаі - ці факти не узгоджуються.
гезрошіепсу [пз'ропсіапзі] див. ге-зропбепсе.
гезрошіепі [пз'ропсіапі] 1. п 1) відповідач; 2) дисертант; диспутант; 2. аф 1) якйй відповідає; якйй реагує; 2) взаємний; одержаний у відповідь; ~ зепіітепіз взаємні почуття; 3) чуйний; ~ кеагі чуйне серце; 4) юр. якйй виступає як відповідач.
гезрошіег [пз'ропсіо] п відповідач.
гезропзе [пз’рзпз] п 1) відповідь; іп ~ іо уоиг іпциігу у відповідь на ваш запит; 2) реакція, реагування; 3) від
гук; 4) взаємне почуття; кіз іоує теі \¥іік по ~ його кохання залйшйлося без взаємності; 5) тех. покірність управлінню; 6) чутлйвість (приладу тощо); 7) церк. респонсорій (співи у формі діалогу між священиком і хором).
ге$роп$ег [пз'ропза] див. гезропсіег.
гезропзіЬіІііу [П8,рЗП80'Ь111І1] п 1) відповідальність; сгітіпаї ~ карна (кримінальна) відповідальність; оп опе’з о\¥п ~ а) на свою відповідальність; б) з власної ініціатйви; іо ассері (іо аззите, іо іаке) а - взяти на себе відповідальність; іке ~ гезіз \уіік іке аиіког відповідальність лежйть на авторі; 2) обов’язок, зобов’язання; 3) підопічний; 4) надійність; 5) амер. платоспроможність.
гезропзіЬІе [пз'ропзаЬІ] 1. п розм. театр, дублер; 2. аф 1) відповідальний; якйй несе відповідальність; іо Ье ~ Гог зтік. а) бути відповідальним за щось; б) бути автором (ініціатором) чогось; ікеу аге ~ Гог іке геог^апігаііоп завдякй їм була проведена реорганізація; 2) відповідальний за свої вчйн-ки; ке із поі ~ Гог кіз асііопз він не відповідає за свої вчйнки, він ненормальний; 3) надійний, гідний довір’я; а уегу - іепапі дуже надійний орендар; 4) амер. платоспроможний; 5) важлй-вий, відповідальний; ~ розі відповідальний пост; 6) пристойний, респектабельний (про вигляд тощо).
гезропзіоп [пз'роп/п] п 1) відкрй-тий університетський дйспут; 2) рі перший з трьох екзаменів на ступінь бакалавра в Оксфордському університеті; 3) відповідь, відгук.
гезроп8іуе [пз'ропзіу] аф 1) одержаний у відповідь; 2) чуйний, чутливий; що легко реагує.
гезропзогіаі [,ге8рзп'8о:гі9І] аф якйй відповідає (відгукується).
гезропзогу [пз'ропзап] п церк. ре-спонсбрій (співи у формі діалогу між священиком і хором).
гезі [тезі] 1. п 1) спокій; відпочйнок; сон; дау оГ ~ вихіднйй день, неділя; аі ~ а) на спочйнку; б) нерухомий; іо Ье аі ~ заспокоїтися; \уіікоиі ~ без перепочйнку, без передйшки; іо §о (іо геііге) іо ~ лягати відпочивати (спати); іо іаке а ~ відпочивати, спати; 2) перен. вічний спокій, смерть; ке каз §опе іо кіз ~ він помер; іо Іау іо ~ ховати; 3) перерва, пауза, перепочйнок; іо таке а ~ Ггот \уогк зробйти передйшку; 4) військ, позйція «вільно»; 5) нерухомість; аі ~ нерухомий; 6) місце відпочйнку, клуб (для моряків); 7) тех. упор, опора; 8) тех. супорт; 9) муз. пауза; 10) поет, цезура; 11) (іке ~) залишок; решта; 12) решта, інші; 13) (іке ~) фін. залишкова сума; 14) фін. резервний фонд; < ~ агеа військ, район розташування військ на відпочйнок; ~ сиге лікування спокоєм;
гез
249
гез
- дау день відпочйнку, неділя; ~ §о\уп домашня сукня; халат; пеньюар; ~ Ьаіі військ, зупйнка на відпочйнок; привал; - регіод а) перерва під час робочого дня; б) біол. період спокою (рослин, насіння)', іо Ье аі ~ Ггот іоіі здобути вічний спокій; (аз) Гог іЬе ~ щодо решти; аз іо іЬе ~ в інших відношеннях; щодо іншого; 2. V 1) відпочивати; лежати; спати; Ье Іікез іо ~ аГіег сііппег після обіду він любить відпочйти; 2) покоїтися; Ье ~з іп іЬе сЬигсЬуапі він покоїться на кладовйщі; 3) не працювати, відпочивати; Ье ріаппед іо -(!игіп£ Ьіз уасаііоп під час відпустки він вйрішив нічйм не займатися; 4) давати відпочйнок (спокій); іЬезе дагк віаззез ~ ту еуез у цих темних окулярах у мене відпочивають очі; 5) бути спокійним, не хвилюватися; 6) класти (на щось); притуляти (до чогось); 7) спиратися (на щось); 8) обґрунтовувати; 9) ґрунтуватися (на чомусь); 10) покладатися (на когось, на щось); \уе ~ іп уоиг рготізе ми покладаємося на вашу обіцянку; 11) покладати (відповідальність на когось, на щось — оп, ироп, іп); іо ~ гезропзіЬіІііу оп (ироп) зтЬ. покладати відповідальність на когось; 12) бути віднесеним (на когось); лежати (на комусь; про відповідальність, провину тощо); іЬе Гаиіі ~з \уііЬ Ьег вина лежйть на ній; 13) залишатися без змін; 14) с. г. залишати під паром; 15) с. г. бути під паром; 16) юр. закінчувати вйступ обвинувачення (захисту); іЬе деГепсе ~з захистові нічого додати; 17) залишатися; іі ~з \уііЬ уои іо десіде вирішальне слово (залишається) за вами; іЬе пехі шоує ~з \уііЬ уои наступний хід (крок) ваш; 18) арештовувати; 19) накладати арешт.
гезіагі ['гіґзіаіі] 1. п тех. 1) повторний старт; повторний запуск; 2) повторний пуск (машини); 2. V 1) знову починати; відновлювати; іо ~ ууогк відновлювати роботу; 2) тех. знову пускати (машину); 3) тех. здійснювати повторний запуск (старт) (космічного корабля).
гезіаіе ['гіґзіеіі] V 1) знову заявляти; підтверджувати; 2) заново (інакше) формулювати.
гезіаіешепі ['гіґзіеіітопі] п 1) повторна заява; підтвердження; 2) нове формулювання.
ге8іаигапі ['гезіго:і]] п фр. ресторан, гезіаигапі-саг |'ге8іго:і]'ка:] п ва-гон-ресторан.
гезіаигаіеиг [,гезіз:го'іо:] п фр. 1) власник ресторану; 2) ресторан.
гезі-Ьаїк ['гезіЬо:к] п с. г. гребінь (між борознами).
гезіегі [ гезіїсі] аф 1) що відпочйв; іо Гееі іЬогои§Ь1у ~ чудово відпочйти; 2) свіжий, бадьорий.
гезіГиІ ['гезіГиІ] аф 1) заспокійли
вий; 2) спокійний, тйхий; ~ ІіГе мйрне життя; ~ зроі тйхе місце.
гезі-Ьагпж ['гезі,Ьаегои] п бот. вовчуг.
гезі-Ьоте ['гезіЬоит] п 1) будйнок відпочйнку; 2) інтернат для інвалідів і людей похйлого віку (платний).
гезі-Ьои$е ['гезіЬаиз] п 1) готель для мандрівників; 2) пансіон; будйнок відпочйнку; 3) притулок для інвалідів (для людей похйлого віку); 4) санаторій для одужуючих.
гезііпз ['гезіпз] аф відпочиваючий; сплячий; 4 ~ ЬиЗ спляча брунька; ~ зЬооі сплячий пагін.
ГЄ$ІІП£-р1аСЄ ['ГЄ8І11]РІЄ15] п 1) місце відпочйнку; 2) площадка на сходах; 3) могйла (тж Іазі ~).
гезіііиіе [ 'ге8ііі]и:і] V 1) відшкодовувати; компенсувати (збитки); 2) юр. відновлювати початкове правове положення.
гезШиііоп [,ге8іі'і]и:/п] п 1) повернення (законному власникові); 2) відшкодування, компенсація (збитків тощо); Іо таке ~ відшкодувати збйтки; 3) юр. реституція, відновлення початкового правового становища; 4) фіз. відновлення стану; 5) відбудова, відновлення.
гєзііує ['гєзііу] аф 1) норовлйвий (про коня); 2) упертий, норовлйвий, що дуже опирається (чомусь); 3) неспокійний.
ГЄ8ІІЄ88 ['ГЄ8ҐІ18] 1. аф 1) неспокійний, невгамовний; ~ оісі зоиі діяльна (актйвна) бабуся; 2) тривожний, турботний; ~ пі§Ьі безсонна ніч; 2. асіу неспокійно, тривожно; Ье зіері ~ він спав неспокійно.
ГЄ8ІІЄ88ПЄ88 ['ГЄ8ІІ18П18] П 1) НЄСПО-кій, занепокоєння; невгамовність; 2) нетерплячість.
гезіоск ['гіґзіок] V поповнювати запаси.
гезіогаііоп [дезіа'геї/п] п 1) реставрація, відновлення; сіозесі дигіп§ ~з зачйнено на ремонт (напис); іЬе ~ оГ \уогкз оГ агі реставрація творів мистецтва; 2) відновлення (сил, здоров'я); 3) реставрований будйнок (твір мистецтва); 4) (іЬе К.) іст. Реставрація, епоха Реставрації; 5) мед. приведення до пам’яті.
гезіогаііуе [пз'іоггаііу] 1. п мед. 1) тонізуючий (зміцнюючий) засіб; 2) засіб для приведення до пам’яті; 2. аф 1) мед. зміцнюючий; тонізуючий; що приводить до пам’яті; 2) відновний; ~ зиг^егу пластйчна (відновна) хірургія.
ге8іоге [пзЧо:] V 1) повертати, віддавати назад; іо ~ а Ьогпжесі Ьоок повернути взяту кнйгу; 2) поставити (покласти, повернути) (на старе місце); іо ~ іо зєгуісє військ, знову зарахувати на військову службу; 3) відновлювати;
іо ~ риЬІіс огдег відновйти громадський порядок; іо ~ зтЬ.’з ЬеаІіЬ відновйти чиєсь здоров’я; 4) реставрувати, відновлювати, відбудовувати; іо ~ а рісіиге реставрувати картйну; іЬе топагсЬу \уаз ~с! іп Еп§1апд іп 1660 монархія в Англії була реставрована у 1660 р.; 5) відроджувати; іо ~ оїд сиз-іотз відроджувати старі звйчаї; 6) реконструювати.
ге$іоге<1 [пз'іоісі] аф відновлений; ~ ипііу відновлена єдність; іо Гееі сот-ріеіеіу ~ почувати себе зовсім здоровим.
гезіогег [пз'іоіга] п 1) реставратор; 2) відновлювач, відновник.
ге-$ігаіп ['гіг'зігеїп] V знову затягувати.
гезігаіп [пз'ігеїп] у 1) стрймувати; вгамовувати, приборкувати; утрйму-вати; іо ~ ргодисііоп стрймувати виробнйцтво; іо ~ опе’з іетрег стрйму-ватися; 2) обмежувати; іо - ро\уег обмежувати владу; 3) позбавляти волі, ув’язнювати; ізолювати; іпзапе реоріе Ьауе іо Ье ~ед божевільних необхідно ізолювати.
гезігаіпеїі [пз'ігеїпсі] аф 1) стрйма-ний, спокійний; 2) поміркований; помірний; ~ детапсіз помірковані вимоги; 3) обмежений.
гезігаіпеШу [пз'ігетсіїї] асіу стрй-мано.
гезігаіпег [пз'ігета] п фот. сповільнювач.
гезігаіпі [пз'ігеті] п 1) стрйма-ність; 2) самовладання; 3) обмеження; приборкання; примушування; утй-снення; стрймуючий вплив; ~ оГ (ироп) ігаде обмеження торгівлі; іо ітрозе ~ вводити обмеження; іо зреак \¥ІіЬоиі ~ говорйти вільно; 4) позбавлення волі, ув’язнення; іо риі ипдег ~ поса-дйти в божевільню; 5) стйснення, звужування, стягування; < ~ оГ ргісез ембарго.
гезігісі [пз'іпкі] у обмежувати, тримати в певних межах; іо ~ зтЬ.’з Ггеесіот обмежувати чиюсь свободу; іо - а гоасі обмежувати швйдкість автомобілів.
гезігісіесі [пз'іпкіїсі] аф 1) вузькйй, обмежений; ~ агеа а) заборонена зона; б) район обмеженої швйдкості руху транспорту; ~ Ггопі військ, вузька ділянка фронту; ~ \уаг обмежена війна; 2) для службового користування; ~ риЬІісаііоп видання для службового користування.
гезігісііоп [пз'іпк/п] п 1) обмеження; іо ітрозе (іо ріасе) ~з запроваджувати обмеження; іо ІіГі ~з знімати обмеження; ~ іо Іітііз (іо циагіегз) військ, а) незвільнення за межі частйни; б) домашній арешт; ичіЬоиі - без обмеження, необмежено; 2) застереження (тж тепіаі ~); 3) тех. звуження (перерізу труби).
ГЄ8
250
геі
ге$ігісііуе [пз'їпкіїу] 1. п лінгв. обмежувальне слово; 2. аф 1) обмежувальний; стрймуючий; ~ сопсііііоп обмежувальна умова; - рагіісіез (асІуегЬз) грам, обмежувальні частки (прислівники); 2) обмежений; ~ зреесі обмежена швйдкість; 3) що забороняє (про сигнал).
ге$1гіп& [ 'гі: 'зітп] ] V 1) перетягувати (струни); 2) перенйзувати (намисто).
гезі-гоош ['гезігшп] п 1) кімната відпочйнку; приміщення для відпо-чйнку; 2) амер. убиральня, туалет (у громадських місцях).
гезиіі [п'гліі] 1. п 1) результат; наслідок; іо оЬіаіп £оод -8 добйтися добрих результатів; іо уіеШ -8 давати результати; \уіійоиі - безрезультатно; аз а - оГ в результаті; іп ійе - зрештою; 2) мат. результат, підсумок; відповідь; 2. V 1) (Ггот) випливати (з чогось); виникати внаслідок (чогось), відбуватися в результаті (чогось); поікіп§ йаз ~ед Ггот ту еїїогіз з моїх намагань нічого не вййшло; 2) мати результатом (щось), закінчуватися (чимсь — іп); іо - іп а \уіп закінчйтися перемогою; 3) юр. переходити до попереднього власника.
гезиііапі [п'гдііапі] 1. п 1) фіз. рівнодіюча сйла; 2) мат. результант; 2. аф 1) що виходить у результаті; що випливає (з чогось); 2) фіз. рівнодіючий.
гезіппе [п'гіиїт] V 1) одержувати, брати назад; знову здобувати; 2) відновлювати; продовжувати; іо - а зіогу продовжувати перервану розповідь; ійе Ноизе -б уезіегдау палата громад учора відновйла свою роботу; іо ~ Гіге військ. відновйти вогонь; іо ~ а зате спорт. відновйти гру; 3) підбивати підсумки; резюмувати.
гезшпе ['гег]и:теі] п фр. 1) резюме; зведення; конспект; 2) підсумок; вй-сновок.
гезиттопз ['гі.'злтапг] п юр. іст. повторний вйклик у суд.
гезшпрііоп [п'глтр/п] п 1) повернення (втраченого); 2) відновлення; продовження (після перерви); ~ оГ Ьоз-ііііііез відновлення воєнних дій.
гезитрііуе [п'глтріїу] аф узагальнюючий, підсумковий; - зіаіетепі підсумкова заява.
гезиріпаіе [п'з]и:ріті] аф бот. перевернутий.
гезиріпе [,гезіи:'раіп] а# що лежйть на спйні; що відкйнувся назад.
гезирріу ['гЕза'рІаі] 1. п 1) поповнення запасу; 2) дозаправка; 3) військ. підвезення (в ході операції); < - аігїїеісі аеродром постачання; 2. V військ, поповнювати запас.
ге-зигГасе ['гі:'загГів] V 1) перекладати бруківку (покриття); 2) знову за-асфальтовувати; 3) спливати на поверхню, підійматися (про підводний човен).
ге$шг£е [гі'8з:сіз] V 1) відроджуватися; воскресати; 2) знову підніматися.
гезигзепсе [п'8з:с1з9П8] п відродження; воскрешення.
ге8иг£епі [п'8з:с1зопі] 1. п 1) відроджений; 2) воскреслий з мертвих; 2. аф 1) відроджуваний, відновлюваний; відроджений; ожйлий; ~ Ьорез відроджені надії; ійе раіп тау 8іі11 Ье ~ біль може ще відновитися; 2) повсталий; що піднявся на боротьбу.
гезштесі [„гехо'гекі] V 1) воскрешати; відроджувати; іо ~ гесоїіесііопз воскрешати спогади; 2) воскресати; відроджуватися; 3) викопувати трупи; 4) знову використовувати (застосовувати).
гезштесііоп [,гего'гек/п] п 1) воскресіння (з мертвих); іЬе Е. рел. а) воскресіння Христа; б) воскрешення мертвих (до судного дня); 2) воскрешення; відродження; - оГ йоре воскрешення надії; 3) відновлення; ~ іо йеаііїт відновлення здоров’я; 4) викопування трупів.
гезштесНопізі [,гега'гек/апі8і] п 1) той, хто воскрешає старе (забуте); 2) викрадач трупів; 3) розм. мародер.
гезиггесНоп-тап [,ге2а'гек/птжп] п (рі гезштесііоп-теп) викрадач трупів.
гезизсііаіе [п'злзііеіі] V 1) оживляти, воскрешати; повертати до життя; приводити до пам’яті; 2) оживати, воскресати; опритомнювати.
гезизсііагїоп [п,8л8і'іеі/п] п ожйв-лення, воскрешення, повернення до життя; приведення до пам’яті.
геі [геі] V с. г. мочйти (коноплі, льон).
геіаіі І ['гі:іеі1] 1. п 1) роздрібнйй продаж; аі - уроздріб; іо зеїі Ьу -продавати вроздріб; 2) торговий агент; 2. аф роздрібнйй; ~ деаіег роздрібнйй торговець; - ргісе роздрібна ціна; 3. адч уроздріб; іо зеїі - продавати уроздріб.
геіаіі II [гіґіеіі] V 1) продавати(ся) уроздріб; 2) переповідати, повторювати; 3) пошйрювати, передавати (новини); 4) розділяти на частйни.
геіаііег [гі:'іеі1а] п 1) роздрібнйй торговець; 2) пліткар, базіка (тж а -ОГ £О88Ір).
геіаіішепі [гі:'іеіітапі] п 1) роздрібна торгівля; 2) плітка; 3) розпускання пліток.
геїаіп [п'іеіп] V 1) утрймувати; стрймувати; підтрймувати; а дуке іо -іЬе \¥аіег8 гребля для стрймування во-дй; 2): іо - іп сизіосіу юр. тримати під вартою (у в’язнйці); 3) зберігати; іо -іЬе ро\¥ег зберегтй (утрймати) владу; ІО ~ СОПІГОІ ОУЄГ зтік. зберегтй контроль над чимсь; 4) пам’ятати, зберігати в пам’яті; 5) запрошувати, наймати (адвоката); < -есі офесі грам.
прямйй додаток при дієслові в пасйв-ному стані.
геіаіпег [п'іеіпа] п 1) доручення адвокатові вестй справу; 2) юр. угода між клієнтом і адвокатом; 3) попередній гонорар адвокатові; 4) сума, що сплачується за спеціальні послуги; 5) іст. васал; 6) слуга; 7) тех. замок, стопор; фіксатор; 8) тех. сепаратор (шарико-підшипника).
геіаіпіпз [п'іешії]] аф що утрймує (стрймує); < - Гее попередній гонорар адвокату; - рагіу військ, стрймуюча група; - \уа11 підпірна стіна.
геіаке ['гіґіеік] V (разі геіоок; р. р. геіакеп) 1) знову взяти (зайняти, за-хопйти); іо - іЬе кіск повторйти удар (футбол); 2) кін., фот. перезнімати.
геіакеп ['гіґіеікп] р. р. від геіаке.
геіаііаіе [п'іаеііеіі] V 1) відплатити тим же; мстйти; іо - ироп іке епету помстйтися ворогові; 2) подавати зустрічне обвинувачення (комусь — ироп); 3) застосовувати репресалії; 4) проводити мйтну війну.
геіаііаііоп [пДаеІі'еі/п] п 1) відплата; помста; таззіуе - військ, масований контрудар; іп - у відповідь; 2) репресалія; акт відплати.
геіаііаіогу [п'іаеііоіоп] аф 1) реп-ресйвний; каральний; - роїісу політика репресій; 2) одержаний у відповідь; - Ь1о\у удар у відповідь; контрудар; -гаід військ, повітряний контрудар; -хуеароп зброя для контрудару.
геіапі [п'іа:сі] 1. п відставання; спізнення; гаяння часу; іо Ье іп - відстати; 2. V 1) сповільнювати; затримувати; гальмувати; 2) спізнюватися, відставати.
геіапіаііоп [,гі:іа:'сіеі/п] п 1) сповільнення; затрймка; 2) спізнення; відставання; 3) затрймка розумового розвитку; 4) сповільнена розумова діяльність; 5) уповільнена реакція; 6) перешкода, завада; < - соіі ел. дросель.
ге€аг<1е<і [п'іаісікі] аф 1) сповільнений; - тоііоп сповільнений рух; 2) запізнілий; 3) відсталий; - сЬікі мед. розумово відстала дитйна.
геіапіег [п'іа:сЬ] п 1) перешкода; перепона; 2) хім. сповільнювач.
геїапііпз [п'іа :дп]] аф що сповільнює (гальмує).
геїапііпепі [гі'іа:с!топі] п сповільнення, затрймка.
геІсЬ [гі:і/1 1. п блювота, блювання; 2. V блювати, тужитися (під час блювання).
геїепііоп [п'іеп/п] п 1) утрймуван-ня, утрймання, збереження; іке - оГ ро\¥ег збереження (утрймання) влади; - оГ зпо\¥ снігозатрймання; 2) здатність запам’ятовувати, пам’ять; 3) мед. затрймка, затрймання (сечі); 4) військ.
геі
251
геі
залйшення на додатковий строк служби; 5) юр. право затримання.
гєієпііує [п'ієпііу] асі] 1) що зберігає (утримує); ~ 8оі1 ґрунт, що затримує (зберігає) вологу; 2) добрий, чіпкий (про пам'ять); 3) пам’ятливий, з гарною пам’яттю.
геіепііуііу [,гі:іеп'ііУііі] п фіз. 1) залишковий магнетизм; 2) коерцитивна сйла.
геіепие [деіз'їуи:] п фр. стриманість, самовладання.
ГЄІЄ8І ['гі:'ІЄ8і] п тех. повторне (контрольне) випробування.
геЙігезЬіп^ [гі: 'Оге/іі] ] п с. г. повторний обмолот.
геііагіі [,гі:/і'єзпаі] рі від геііагіиз.
геііагіи$ [,гі:/і'єапз8] п (рі геііагіі) іст. гладіатор із сіткою.
геіісепсе ['геіізапз] п 1) мовчазність, скрйтність; 2) стрйманість; 3) замовчування; мовчання; 4) замовкання.
геіісепі ['геіізапі] аф 1) мовчазний, скрйтний; 2) стрйманий.
геіісіе ['геіікі] п сітка; перехрестя візйрних ниток (оптичного приладу).
геіісиїа [п'ііідиіо] рі від гегісиїит.
геіісиїаг [п'іік)и1а] аф 1) сітчастий;
2)	заплутаний.
геіісиїаіе І [п'іік)и1іі] аф сітчастий.
геіісиїаіе II [пЧік]и1еіі] у 1) вкривати сітчастим візерунком; 2) утворювати сітчастий візерунок.
геіісиїаіед [п'іі^иіеіікі] аф сітчастий; ~ тазопгу буд. ромбічна перев’язка мурування.
геіісиїаііоп [пДік]и'1еі/п] п 1) сітчастий візерунок; 2) сітчаста будова; 3) фот. ретикуляція.
геіісиїе [ 'геіік)и:1] п 1) сумочка; ридикюль; 2) сітка.
геіісиїе-Ьаькеі ['геіік]и:1'Ьа:8кіі] п сумка-кошик.
геіісиІ08Є [п'іікіиіоиз] аф сітчастий, сіткоподібний.
геіісиїшп [гґіік]и1от] п (рі тегісиїа) 1) біол. сіточка; сітчасте утворення; 2) анат. сітка, другий відділ шлунка жуйних.
геііГогш ['геііГо:т] аф схожий на сітку; сіткоподібний; сітчастий.
геіішЬег ['гі:'іітЬа] у гірн. перекріпляти.
геіішЬегіпз ['гіґптЬопі]] п гірн. повторне кріплення.
геііше ['гі/іаїт] у тех. 1) змінювати настройку; 2) змінювати момент запалювання (упорскування).
геііпа ['геііпа] п (рі тж гегіпае) анат. сітчаста оболонка, сітківка (ока).
геііпае ['геііпі:] рі від гегіпа.
геііпаї ['геііпаї] аф анат. що стосується сітківки ока.
геііпоігі [ 'геііпоїд] аф хім. смоло-подібний.
геііпої ['геішоиі] п хім. ретинол.
геіішіе (*ге€іп]и:] п 1) почет; оточення; ескорт; 2) кортеж.
геіір [п'іір] у клепати (косу).
геіігасу [пЧаїагазі] п амер. 1) самітність; Іо зеек ~ шукати самітності (відлюддя); 2) достатки (кошти), що дають можливість відійтй від справ.
геіігаї [п'іаіагаї] п 1) залйшення посади; вйхід у відставку; 2) вйхід на пенсію.
гегіге [п'іаіа] 1. п військ, наказ про відступ (відхід); відбій; іо зоипсі ійе ~ а) давати сигнал про відхід; б) грати відбій; 2. у 1) ітй (геть), пітй; іо ~ Ггот ійе гоот вййти з кімнати; іо ~ Ггот 8І§йі знйкнути з поля зору; 2) залишати посаду; ітй у відставку; звільнятися; іо ~ оп а репзіоп пітй на пенсію; 3) залишатися на самоті, усамітнюватися; 4) лягати спати; іо ~ іо Ьед ітй спати; 5) військ, відходити, відступати; 6) відвестй (війська тощо); (о ~ а \уеароп знімати зброю з озброєння; 7) звільняти у відставку (із служби); відправляти на пенсію; 8) фін. вилучати з обігу; 9) викуповувати, оплачувати (вексель).
геіігесі [п'іаіасі] аф 1) відставнйй; у відставці; якйй пішов на пенсію; який залйшйв роботу; - оїїїсег офіцер у відставці; ~ 1І8і спйсок офіцерів у відставці; - рау пенсія офіцерам у відставці (у США); 2) відлюдний; прихований (від очей); ~ ІіГе самітне життя; ~ уіііа^е глухе село; 3) скрйтний, потайливий.
геіігее [пДаїа'гі:] п військ, розм. офіцер у відставці; відставнйк.
геіігетепі [п'іаіатапі] п 1) відставка; 2) вйхід у відставку (на пенсію); 3) самітність, самота; 4) військ, вйхід з бою; відступ, планомірний відхід; 5) фін. вйлучення з обігу; 6) викуп, оплата (векселя); < ~ а&е пенсійний (похйлий) вік; ~ репзіопеег пенсіонер за віком.
геіігіпз [п'іаіагп]] аф 1) скромний; соромлйвий, сором’язлйвий; 2) схильний до самітності; іо Ье оГ а ~ сіізро-зіііоп любйти самітність; < ~ аііохуапсе (рау) допомога при вйході у відставку; ~ репзіоп пенсія за віком (за вйслугу років).
геіігіпз-гоопі [п'іаіагп]гит] п убиральня, туалетна кімната.
геіоок ['гіг'іик] разі від геіаке.
геіооі ['гі:'іи:1] V переобладнувати, оснащувати новою технікою.
геіогі [п'іо:і] 1. п 1) заперечення; різка відповідь; іо таке ап іп8оіепі ~ відповістй зухвало; 2) відплата; 3) дотепна репліка; влучна відповідь; 4) хім. реторта; 5) тех. муфель; 6) фот., кін. заряджена касета; < іп ~ щоб помстйтися; 2. V 1) відповідати різко й дотепно; 2) відповідати тим же; від
повідати на крйвду (образу) тим же; 3) бйти протйвника його ж зброєю; 4) спростовувати; відхиляти; іо ~ а сйаг$е спростувати обвинувачення; 5) переганяти в реторті.
геіоіїесі [п'іо:іід] ай] 1) перекручений; перевернутий; відігнутий назад; 2) одержаний у відповідь; ~ аЬи$е образа у відповідь.
геіоіііпз [п'іо:ііі]] п хім. 1) дистиляція, перегонка в реторті; 2) крекінг у реторті.
геіогііоп [п'іо:/п] п 1) загинання назад; 2) реторсія, репресалії (щодо іноземців); асі оГ ~ акт реторсії.
гєіогііує [гі'іо:ііу] аф 1) відігнутий назад; 2) ущйпливий; дотепний; -циезііоп ущйпливе (єхйдне) запитання.
геСоисЬ ['гіґіліЛ 1. п 1) ретуш; 2) ретушування; 3) поправка, вйпра-влення (у картині, вірші тощо); 2. V 1) ретушувати; 2) підфарбовувати (волосся, вії); 3) робйти поправки, виправлення (у картині, вірші тощо).
геіоисіїег ['гіґілЦа] п ретушер.
геіоисіїіпз ['гіґіАі/іі]] п фот. ретушування, ретуш.
геігасе [п'ігеїз] V 1) повертатися (по пройденому шляху); іо ~ опе’з СОИГ8Є мор. ітй зворотним курсом; 2) відновлювати в пам’яті (події); 3) простежити (процес розвитку); іо -гііе еіуто1о£у простежити етимологію; 4) повторювати (сказане).
геігасі [п'ігаекі] V 1) втягувати; 2) втягуватися; скорочуватися; 3) ав. ховати, складати (шасі); 4) брати назад (слова); зрікатися (чогось); відмовлятися (від чогось); відміняти; іо ~ а зіаіе-тепі відмовитися від своєї заяви.
геігасіаЬІе [п'ігаекіаЬІ] аф 1) що може бути скасований; 2) ав. що ховається (складається) (про шасі); ~ 1апсііп£ £еаг сховане шасі.
геігасіаііоп [, гі :ігаек'іеі/п] п зречення своїх слів; відмова від своєї обіцянки; кіз ~ із уегу сотріеіе він зовсім відмовився від своїх слів.
геігасіегі [п'ігаекіїсі] аф утягнений.
геігасііЬІе [п'ігаекіаЬІ] див. геігасі-аЬІе.
геігасіііе [п'ігаекіаіі] аф утяжнйй, утягувальний; здатний скорочуватися, скоротнйй.
геігасіііііу [діігаек'іііііі] п здатність скорочуватися (утягуватися); скорочу-ваність.
геігасііоп [гі'ігаек/п] п 1) утягування; 2) стягування, скорочення; 3) відмова, зречення.
геігасііуе [п'ігаекіїу] аф 1) утяжнйй; 2) анат. скоротлйвий, скорочувальний.
геігасіог [п'ігжкіа] п анат. скорочувальний м’яз.
геігагі ['гі:ігжсі] асії назад.
геї
252
геі
геігаіпіпв ['гі:'ігеіпіі]] п перепідготовка.
геігаї [ 'гі:іга1] асі] 1) задній; що перебуває ззаду; обернений назад; 2) зворотний.
геїгапзіаіе ['гі:ігзеп8'1еіІ] V 1) перекласти знову; 2) зробйти зворотний переклад.
геігапзшіззіоп ['гі:ігаепг'ті/п] п 1) тех. ретрансмісія; 2) рад. ретрансляція.
геігапзтіі ['гііігаепх'тіі] V рад. ретранслювати, передавати через проміжну станцію.
геїгахіі [п'ігаекзіі] п юр. відмова від позовних вимог. ’
ге-1геа(1 І ['гіґігесі] п 1) авт. нова покрйшка; новйй протектор; 2) амер. військ, розм. прйзваний із запасу.
ге-ігеай II ['гі:'ігед] V ( разі ге-ігод; р. р. ге-ІгосИеп) 1) авт. відновлювати протектор; заміняти покрйшку; 2) від-новйти (полагодити) дорожнє покриття.
геігеаі [гі'ігіїі] 1. п 1) відступ, відхід; 1о таке £оосі опе’з ~ а) завершйти відхід; б) перен. вдало відбутися; іо іпіегсері іке ~ відрізати шлях для відходу (тж перен.)', 2) військ, сигнал для відходу; відбій; іо зоипсі Іке ~ сурмйти відбій; подавати сигнал для відходу; Іо Ьеаі а ~ а) бйти відбій; б) перен. поступатися; 3) військ, вечірня зоря; 4) спуск прапора; 5) сховище; притулок; 6) лігво, лігвище; кубло; 7) відлюддя; 8) гірн. відступаюча виїмка; 9) переробка; 2. V 1) відходити; відступати; іке агту ~ед армія відступйла; 2) перен. здавати свої позйції, поступатися; 3) ітй геть, відходити; 4) шах. відводити (фігуру)', 5) гірн. переробляти.
геігеаіапі [п'ігі:іапі] «самітник; пустельник.
геігеаііп& [п'ігі:іід] аф 1) відступаючий; ~ агту відступаюча армія; 2) що йде назад; ~ скіп зрізане підборіддя; ~ Гогекеад спадисте чоло.
геігепск [п'ігепі/] V 1) скорочувати, зменшувати; урізувати; зрізувати (видатки тощо)', 2) заощаджувати, економити; 3) робйти купюри, скорочувати; 4) військ, окопуватися.
геігепсЬтепі [п'ігепі/топі] п 1) скорочення видатків; економія; 2) скорочення (тексту); 3) військ, іст. ретран-шемент, окоп; < ~ рго^гат програма скорочення воєнного виробнйцтва.
геігіаі ['гі: Ігаїаі] п юр. 1) нове, повторне слухання справи; 2) перегляд судової справи; повторне розслідування.
геїгіЬиіе [пїпЬ]и:1] V 1) відплатйти, помстйтися; 2) віддячувати; винагороджувати.
геігіЬиііоп [, геїгі 'Ь^и:/п] п 1) відплата, кара; іке Е)ау оГ ~ день відплати;
день страшного суду; ~ оГ єуіі Гог єуіі відплата злом на зло; 2) віддяка, винагорода.
геігіЬиіІуе [п'іпЬіиІіу] аф каральний.
геїгіЬиіогу [гі'ІпЬ]иіап] див. геІгіЬи-ііує.
геігіеуаЬІе [п'ігеузЬІ] аф відновний, поправний.
геігіеуаі [п'ігеузі] п 1) повернення; 2) відновлення, повернення до попереднього стану; 3) вйправлення; Ье-уопд ~ безповоротно, непоправно; 4) пошук (інформації); тескапіхесі ~ механізований пошук літератури.
гєігієує [п'ігеу] 1. п див. геїгіеуаі; Ьеуопд (разі) ~ безповоротно, непоправно; 2. у 1) брати назад, повернути собі; іо ~ Іке ригсказе топеу повернути заплачені за щось гроші; 2) знаходити і приносити убйту дичину (про собаку); 3) відновлювати; повертати до попереднього стану; 4) виправляти; Іо ~ а тізіаке вйправити помйлку; 5) реабілітувати, відновлювати; 6) рятувати; Іо ~ зтЬ. Ггот сепаіп деаїк врятувати когось від неминучої смерті; 7) уривати (час); 8) згадувати, відновлювати в пам’яті.
геігіеуег [п'ігі:уз] п 1) мислйвсь-кий собака; 2) працівнйк довідково--інформаційного фонду; документа-ліст; 3) мор. торпедолов.
геїгіт ['гіґігіт] V знову опоряджувати (прикрашати).
геіго ['гі:1гои] аду назад.
геіго- ['геіго(и)] рге/ має значення’. 1) зворотної дії або зворотного напряму; геїгозресііоп ретроспекція, роздуми про минуле; 2) розміщення позаду чогось; геїгоЬиІЬаг розташований позаду очного яблука.
геігоасі [,ге1гои'жкі] у 1) рухатися у зворотному напрямі; 2) протидіяти.
геігоасііоп кгеїгои'жк/п] п 1) тех. реакція, зворотна дія; 2) юр. зворотна сйла; 3) рад. зворотний зв’язок.
геігоасііуе [,геігои'аек1іу] аф 1) що стосується минулого; 2) юр. що має зворотну сйлу; ~ 1а\у закон, що має зворотну сйлу; 3) рад. із зворотним зв’язком.
геігоасііуііу [,геігоиаек'ІіУііі] п юр. зворотна сйла; зворотна дія.
геігосеїіе [, геїгои'зі :д] у 1) відступати; відходити; ітй (геть); 2) знову віддавати (територію); Ьу Іке Ігеаіу іке іеггіїогу у/а$ Іо Аг^епііпа за договором ця територія знову відійшла до Аргентйни.
ГЄІГОСЄ88ІОП [,ГЄІГОи'8Є/п] п 1) зворотний рух; реакція; 2) зворотне від-ступлення, повернення (території за договором тощо).
ге-іго(1 ['гіґігосі] разі від ге- -ігеад II.
ге-1го(1(1еп ['гі/ігосіп] р.р. від ге--Ігеад II.
геігоГіі ['геїгоиіїї] п модифікація літака.
геігоЛех ['теїгоиЯекз] аф 1) загнутий назад; 2) фон. ретрофлексйвний.
геігоЛехіоп [деІгои'Яек/п] п мед. за-гйн (тіла, органа).
геігодпкіаіюп [,геігс>идго'с1еі/п] п 1) регрес, занепад; 2) задкування; 3) астр. уявний рух планет із сходу на захід; 4) хім. ретроградація.
геіго£га<1е ['геїгоидгекі] 1. п 1) ретроград, реакціонер; 2) зворотний рух; 2. аф 1) що рухається у зворотному напрямі; 2) розташований у зворотному порядку; 3) астр. що рухається із сходу на захід; 4) ретроградний, реакційний; ~ роїісу реакційна політика; 5) військ, відступальний; ~ сотЬаі відхід з боями; ~ беГепзІуе маневрена оборона; - орегаїіопз відступальні дії; 3. асіу назад, у зворотному напрямі; 4. у 1) рухатися назад (у зворотному напрямі); 2) астр. рухатися із сходу на захід; 3) регресувати; погіршуватися; 4) військ, відступати, відходити.
геіго£ге$$ [,ге1гои'дге8] у 1) рухатися назад; 2) регресувати; погіршуватися.
геІго£ГЄ88Іоп [,геігои'дге/п] п 1) зворотний рух; 2) регрес, занепад; 3) біол. ретрогресія, знйження рівня, дегенерація; 4) астр. уявний рух планет із сходу на захід.
геіго£ге$$іуе [,геігои'дге8іу[ аф 1) зворотний; що повертається назад; ~ іпдиігу аналіз минулих подій; 2) реакційний; регресуючий; ~ роїісу реакційна політика; 3) біол. ретрогресйв-ний.
геіго|есі [ 'гі :1гасізекі] у кйдати (викидати) назад.
геігогее [п'1го:8] аф обернений (повернутий) назад (унйз).
геігозресі ['геїгоизрекі] 1. п 1) погляд назад (у минуле); 2) звертання до минулого; огляд минулого; іп (ііте) ~ ретроспектйвно; 2. у 1) згадувати минуле; поринати у спогади; 2) розглядати щось ретроспектйвно.
геїгозресііоп [.геїгои'зрек/п] п 1) роздуми про минуле; ретроспекція; іо іпдиІ£е іп ~8 поринати у роздуми про минуле; 2) звертання до минулого (до минулих подій).
геігозресііуе [деігои'зрекіїу] аф 1) ретроспектйвний; спрямований у минуле; 2) що стосується минулого; ~ гезеагскез дослідження (вйвчення) минулого; 3) юр. що має зворотну сйлу.
геігоиззе [го'1ги:8еі] аф фр. кирпатий (про ніс).
геігоуегае ['геігоиуо:8] аф зворотний; повернений назад.
гєігоуєгзіоп [,геігои'уо:/п] п 1) по
геі
253
ГЄУ
ворот назад; 2) регрес; 3) зворотний переклад; 4) мед. ретроверсія; нахил назад.
гєігоуєії [,геІгои'уа:і] V 1) повертатися назад; 2) повертатися (до попереднього стану).
геігоуеіїед [,геігои'уа:1к1] ^повернений (загнутий) назад.
геїгу ['гі.'ігаї] V 1) знову пробувати; робйти нову спробу; іо ~ ап ех-регітепі повторити дослід; 2) знову слухати, ще раз розглядати (судову справу).
гейегу ['геіап] п с. г. мочильня, стелище.
ГЄИІП£ ['геІП]] п с. г. мочіння, процес мочіння, вимочування; ~ ропсі мочильня (для льону і конопель).
геішті [п'іа.п] 1. п 1) повернення; зворотний шлях; Ьу ~ оГ розі (оГ таіі) зворотною поштою; оп ~ після повернення; ІЬе - оГ зшитег повернення літа; 2) повернення (забраного), відшкодування; іп ~ натомість, в обмін, у відповідь; 3) дохід; прибуток; виручка; §гозз ~ валовий дохід; іЬе ~ оГ ІЬе уеаг атоипіз іо... річнйй прибуток дорівнює...; 4) обіг; 5) офіційний звіт; рапорт; Іах ~ податкова декларація; 6) відомість, спйсок; 7) рі відомості; 8) квиток в обйдва кінці; 9) результати вйборів; звіт про підрахунок голосів; 10) обрання; Кіз ~ іо Рагііатеш його обрання до парламенту; 11) рі повернений (непроданий) товар; 12) рі повернені векселі (чеки); 13) рі тех. відходи виробнйцтва, що йдуть на переробку; 14) відповідь; 15) юр. повернення шерйфом судового наказу (в суд); 16) підпис шерйфа на судовому наказі; 17) військ, зустрічний удар; 18) спорт, напад у відповідь (фехтування); 19) спорт, прийом (м'яча); 20) мед. рецидйв, повернення (хвороби); 21) гірн. вентиляційний просік; 22) ел. зворотний провід; зворотна мережа; 23) с. г. приплід, розплід; 24) с.г. молочні відвійки; 25) рі слабкйй тютюн: низькосортний тютюн; ~ аб-сігезз зворотна адреса; ~ аіг відпрацьоване повітря; - Ьепб тех. коліно під кутом 180°; ~ Гаге вартість зворотного проїзду; ~ таїск (вате) спорт, матч-- реванш; ~ тоїіоп зворотний рух; задній хід; ~ Ігаде-\¥Іпс1 метеор, антипасат; ~ уізіі візйт-відповідь; апсі - амер. і назад (про поїзд, квиток); ІЬе Ігаіп гипз іо Рагіз апсі ~ поїзд ходить до Парйжа і назад; тапу Ьарру ~з (оГ ІЬе дау) вітаю з днем народження; бажаю вам довгих років життя; 2. V 1) повертатися; ітй назад; іо ~ Ьоте повертатися додому; 2) повертатися (до чогось), знову звертатися (до чогось); 3) повертатися до попереднього стану; Іо ~ іо сіизі перетворйтися на порох; 4) повертати, віддавати; Іо ~ а Ьаіі відбйти м’яч; \уЬєп \уі11 уои ~ ту Ьоок? колй
ти повернеш мою кнйжку?; 5) відповідати (тим же); іо - зтЬ.’з іоує відповідати комусь взаємністю; іо ~ Ііке Гог Ііке платйти тією ж монетою; іо ~ вооб Гог єуіі відплатйти добром за зло; 6) класти назад; 7) заперечувати; відповідати; Іо ~ ап апз\уег дати відповідь; 8) доповідати, офіційно заявляти; звітувати; Іо ~ ^иіііу юр. вйзнати вйнним; 9) обирати (до парламенту); 10) давати (прибуток); Іо ~ &оосі іпіегезі давати добрий прибуток; 11) фіз. відбивати (звук, світло); Іо ~ іЬапкз а) дякувати; б) прочитати молйтву (до або після їди); в) відповідати на тост.
геШгпаЬІе [п'іа:паЬ1] ад] 1) що має бути повернутим; 2) що підлягає обміну; обмінюваний; ЬесІ-сІоіЬез аге поі ~ постільна білйзна не обмінюється (напис у магазині).
геіигп-(1ау [п'1а:псіеі] п юр. день, колй судовйй наказ має бути повернений.
геіигпед [п'1а:псі] ад) 1) зворотний; поворотний; повернений; ~ Іеііегз ли-стй, що повернулися назад; ~ етріу а) поворотна тара; б) розм. священик, якйй повернувся з колонії у Велйку Британію; 2) що повернувся; ~ ігауеі-Іег мандрівнйк, якйй повернувся (назад); 3) обраний (до парламенту).
геіигпее [,піа:'пі:] п розм. 1) той, хто повернувся (з подорожі тощо); 2) той, хто повернувся до своєї частйни (після лікування); 3) прйзваний на військову службу (із запасу).
геШгп-іїскеі [п'1а:п'1ікі1] п зворотний квиток, квиток в обйдва кінці.
ге-іуре ['гіґіаїр] у передруковувати (на друкарській машинці).
ВеиЬ [ги:Ь] п ч. ім'я Руб (зменш, від ЕеиЬеп).
КеиЬеп ['ги:Ьап] п ч. ім'я 1) Рубен; 2) бібл. Рувім.
Кеиеі ['ги:е1] п ч. ім'я Руел. геипе [п ]и:п] розм. див. геипііе. геипіГісаІіоп ['гі:,]и:тГі'кеі/п] п возз’єднання.
геипІЇу ['гі:']и:тГаі] у возз’єднувати.
Кеипіоп [п']и:п]ап] п геогр. н. острів Реюньйон.
гешііоп ['гі: ]и:п]ап] п 1) возз’єднання; 2) примйрення; об’єднання (колишніх противників); 3) зустріч друзів; вечірка; соПе^е ~ зустріч ко-лйшніх однокашників; Гатіїу ~ збір усієї сім’ї.
геипіотзі [ 'гі: зитізпізі] п прихйльник возз’єднання (християнських церков).
геїтііе ['гі:]и:'паіІ] у 1) возз’єднувати; 2) возз’єднуватися.
ге-ир ['гіґлр] у військ, розм. залишатися на додатковий строк служби.
ге-ирріп£ ['гі:'лрп]] п військ, розм. зарахування на надстрокову службу.
геїк [ 'гі:аз] п (рі геі) юр. відповідач у цивільному процесі.
геизаЬІе ['гі:']и:хаЬ1] асЦ придатний для повторного використання; повторно використовуваний.
Кеиіегз ['гоїізх] п Рейтер (агентство).
Кєу. ['геугапд] п (скор. від гєуєгєпсі) священик, його преподобіє (його ве-лебність); Кі^Ьі - єпйскоп, владйка.
гєу [гєу] розм. 1. п оберт (двигуна); 2. у обертати(ся); ~ ир збільшувати кількість обертів; збільшувати швйдкість; давати газ.
геуаіогітаііоп ['гі:,уж1агаі'геі/п] п фін. ревалоризація.
геуаіогіге ['гк'ужіагаїг] у фін. ре-валоризувати.
геуатр ['гіґуаетр] 1. п перероблений літературний твір; 2. у 1) частково переобладнувати; лагодити; ремонтувати; поправляти; 2) переробляти, перекроювати; 3) ставити нову союзку (на чобіт).
геуапсЬе [га'уагі]/] п фр. реванш.
геуапсЬізІ [п'уа:і]їі8і] 1. п фр. ре-ваншйст; 2. ад/ фр. реваншйстський.
геуеаі [п'уі.і] 1. п 1) викриття; вй-явлення; 2) буд. верхній одвірок; 3) буд. чверть (вікна); 2. у 1) відкривати, викривати, виявляти; Іо ~ а зесгеї відкрйти (вйвідати) таємнйцю; 2) показувати; свідчити; говорйти (про певну властивість); Ьіз сопдисі ~з $геаі іп-іе11і£епсе його поведінка свідчить про велйкий інтелект (розум); 3): Іо ~ опе-зеІГ виявлятися, проявлятися, ставати явним (вйдймим).
гєуєіііє [п'узеїі] п військ, ранкова зоря, побудка, підйом.
гєуєі [ 'гєуі] 1. п 1) (тжрі) гулянка, бенкет; святкування; Мазіег оГ ІЬе Ке-уєіз іст. церемоніймейстер; 2) буяння; а ~ оГ соїоигз буяння барв; 3) веселощі, гульня; 4) розм. ярмарок; парафіяльне свято; 2. у 1) бенкетувати, гуляти, пй-ти-гуляти; 2) (іп) діставати задоволення (від чогось); насолоджуватися (чимсь); Іо ~ іп а Ьоок насолоджуватися кнйжкою.
геуеіаііоп [,геуі'1еі/п] п 1) відкриття, розкриття (таємниці тощо); 2) рел. одкровення; 3) (ІЬе К.) бібл. одкровення Іоанна Богослова; апокаліпсис.
гєуєіієг ['гєуіо] п гуляка.
геуе1-гоиі ['геуігаиі] п 1) галаслйві веселощі; 2) гульня, пиятйка; 3) компанія гуляк.
геуеігу ['гєуіп] п 1) гулянка, бенкет; 2) галаслйва гульня, веселощі.
геуепапі і'гєупопі] п 1) людйна, яка повертається після тривалої відсутності; 2) прйвид, примара.
гєуєпвє [п'уєпсіз] 1. п 1) помста; Іо Ьауе (іо іаке) опе’з ~ ироп зтЬ. (Гог зтіЬ.) помстйтися на комусь (за щось); 2) жадоба помсти; іо Геед опе’з ~ пле
ГЄУ
254
ГЄУ
кати мрію про помсту; 3) реванш; 2. V мстйти(ся); іо ~ зтЬ.’з деаік помстйтися за чиюсь смерть; іо ~ опезеІГ ироп зтЬ. Гог зтік. помстйтися на комусь за щось.
геуеп^еГиІ [п'уепсізГиІ] асі] мстйвий; якйй жадає помсти; ~ кеагі мстйва душа.
ГЄУЄП&ЄІЄЗЗ [п'уєпсізііз] асі] немстй-вий.
ГЄ¥ЄП£ЄГ [п'уепсіза] п месник.
геуеіще-зеекег [п'уепдз.зіїка] п ре-ваншйст.
гєуєішє ['геуіп]и:] п 1) (річнйй) дохід; прибуток; 2) державні доходи (тж риЬІіс ~з); 3) джерело прибутку; 4) рі доходні статті; 5) департамент податків і збору; фінансове управління (тж Іпіапд В..); < ~ ассоипі рахунок доходів; ~ сиііег (уєззєі) мйтнє судно; ~ оїїісег мйтний чиновник; ~ зіатр гербова марка; ~ іагіГГ фіскальний та-риф.
гєуєішєг [гсупуша] п амер. 1) мйт-не судно; 2) мйтний чиновник.
гєуєгЬ [п'уз:Ь] див. геуегЬегаіе II.
геуегЬегапі [п'уа:Ьагапі] асі] 1) що відбивається; 2) що звучйть; 3) звучний; 4) загнутий у вйгляді букви 8 (про хвіст лева на гербі).
геуегЬегаіе І [п'уа:Ьаг(е)іі] асі] відбйтий (про світло, звук).
геуегЬегаіе II [п'уз:Ьогєіі] у 1) фіз. відбивати; іо ~ зоипсі відбивати звук; 2) фіз. відбиватися; відлунювати; 3) спри-чйнювати відбиття (світла тощо); 4) відбивати (удар, напад); 5) виливати; 6) перекидатися (про полум'я).
ге¥ЄгЬегаііп§ [п'уз:Ьагеіііі] ] аф 1) що звучйть (гримйть, гуркоче); розкотистий; ~ реаіз оГ ікипдег гучні розкоти грому; 2) перен. гучнйй; ~ Гате гучна слава; 3) тех. що відбивається (про полум'я); 4) фіз. відбйтий; 5) фіз. відбивнйй.
геуегЬегаііоп [гі,уа:Ьа'геі/п] п 1) фіз. відбиття, реверберація; 2) відбйтий звук; відбйте світло; 3) рокотання, гуркіт; 4) відгомін; луна, відлуння; 5) (тж рі) перен. відзиви, відгуки; наслідки; реакція; 6) мет. плавка у відбивній печі; 7) відскік.
геуегЬегаіі¥Є [п'уоіЬогоііу] аф фіз. що відбивається (віддзеркалюється).
геуегЬегаіог [п'уо:Ьагеііа] п 1) рефлектор; відбивач; 2) мет. відбивна піч.
геуегЬегаіогу |гі'уо:Ьогоіоп] 1. п мет. відбивна піч; 2. аф 1) що відбивається (про полум'я); 2) відбйтий; 3) фіз. відбивнйй.
гєуєгє |п'уіа] у глйбоко поважати; шанувати; а роеі Ьу аіі шанований усіма поет.
гєуєгєпсє [гоугопз] 1. п 1) глибока повага; шанування; шаноблйвість; (о Гееі ~ Гог зтЬ., (о ге^агсі зтЬ. ууіік ~
поважати (шанувати) когось; іо рау ~ іо зтЬ. шаноблйво ставитися до когось; 2) благоговіння, побожність; іо ргау \уііЬ ~ побожно мол йтися; 3) уклін, реверанс; < ¥оиг ~ розм. ваша велебність; Ніз ~ жарт, священик; преподобний (панотець); 2. у 1) глйбоко поважати; шанувати; іо ~ ійе 1а\¥8 шанувати закони; 2) благоговіти (перед кимсь, чимсь); ставитися побожно (до когось, чогось).
гєуєгєім! ['гєугопсі] 1. п рел. священик, його преподобіє (його велебність); Еі§кі Е. єпйскоп, владйка; 2. аф 1) церк. преподобний; Уегу Е. (його) преподобіє (про настоятеля собору); Еі§кі Е. (його) преосвященство (про єпископа); Мозі Е. (його) високопреосвященство (про архієпископа); 2) шановний; високоповажаний; вельмишановний; ~ тадат вельмишановна пані; 3) шаноблйвий; 4) розм. мі-цнйй, нерозведений (про віскі).
гєуєгєпі ['гєугопі] аф 1) шаноблйвий; благоговійний; 2) амер. розм. мі-цнйй (про віскі).
геуегепііаі [,геуа'геп/а1] аф 1) шаноблйвий; 2) що викликає повагу.
гєуєгіє ['гєузп] п 1) мрія; марення; фантазія; іо іпдиІ£е іп ~ поринати у мрії; 2) мрійність; 3) муз. фантазія.
гєуєгз [п'уіаг] п вилога, лацкан.
геуегеаі [п'узгзі] п 1) повна зміна (перестановка); переставляння; переміна; 2) юр. відміна, скасування, анулювання; іЬе ~ оГ а іисі^етепі касація судового рішення; 3) тех. реверсування; ~ оГ гоіаііоп зміна напряму руху на зворотний; 4) повернення.
гєуєгзє [п'узгз] 1. п 1) (іке ~) протилежне; протилежність; зворотне; іке ~ оГ \уйаі \ує ехресіед протилежне тому, чого ми чекали; 2) зворотний бік (медалі тощо); 3) поворот у протилежний бік (у танці); 4) поразка, провал; 5) зрадлйвість, мінлйвість (долі); іЬе ~8 оГ Гогіипе зрадлйвість (мінлйвість) долі; іо зиїїег а ~ зазнати невдачі; 6) зміна ( на гірше); 1) задній (зворотний) хід; 8) тех. реверс; 9) тех. реверсування; 10) ел. перемикання; 11) тил; іо іаке іке епету іп ~ атакувати протйвника з тйлу; < іп ~ а) навпакй; б) заднім ходом; в) в тилу; 2. аф 1) зворотний; протилежний; перевернутий; іке ~ зісіе зворотний бік; іп ~ огдег у зворотному порядку; Ьу іке ~ теікосі прямо протилежним способом; 2) спрямований у зворотний (протилежний) бік; ~ тоуетепі рух у зворотний бік; іп ~ §еаг заднім ходом; 3) розташований ззаду; 4) військ. тйльний; ~ Гіге вогонь з тйлу; 3. асіу протилежним чйном; 4. у 1) міняти на протилежний; повністю змінювати; 2) перевертати; вивертати; перекидати; переставляти; іо - агтз тримати гвинтівку прикладом угору; 3) повер
тати назад; 4) дати задній хід; 5) обертатися у протилежному напрямі; 6) юр. відміняти, анулювати, скасовувати; іо ~ а зепіепсе відмінйти вйрок; іо ~ іке сіесізіоп оЕ а 1о\уєг сошї анулювати рішення нйжчої судової інстанції.
ге¥егее(1 [п'уоізі] аф протилежний, зворотний.
ге¥ег8ег [п'уогзо] п тех. реверсивний механізм, реверс.
ГЄ¥ЄГ8ІЬІ1ІІу [гі,У0!80'Ь111І1] п 1) оборотність; 2) тех. реверсйвність.
ГЄ¥ЄҐ$ІЬІЄ [п'уо:8оЬ1] 1. п 1) двостороння тканйна; дволицьова тканйна; 2) костюм (сукня) з дволицьової тканйни; 2. аф 1) оборотний; ~ рго-се88 оборотний процес; 2) двосторонній, виворітнйй (про тканину); 3) тех. реверсйвний; поворотний; з переднім і заднім ходом; 4) юр. що підлягає оскарженню; що може бути відмінений; ~ еггог помйлка, яка є підставою для скасування рішення.
ГЄУЄГ8ІП& [п'уо:8іі]] аф що змінює на зворотний; реверсйвний; що перемикає.
ге¥ег$іоп [п'уо:/п] п 1) перестановка; зміна порядку на зворотний; 2) зміна напряму руху на протилежний; 3) тех. реверсія; 4) повернення до попереднього стану; 5) юр. зворотний перехід майновйх прав до попереднього власника (до спадкоємця попереднього власника); 6) біол. атавізм, реверсія; 7) страхова сума, виплачувана після смерті.
геуег$іопа1 [п'уо:/оп1] аф зворотний; реверсйвний.
геуегеіопагу [п'уо:/опоп] аф 1) зворотний; реверсйвний; 2) біол. атавіс-тйчний.
ге¥ЄГ5Іопег [п'уо:/по] п юр. особа, яка має право на зворотний перехід до неї майна; суб’єкт зворотного права.
гєуєгі [п'уз:і] 1. п 1) повернення; 2) той, хто повернувся до попередньої віри; 2. у 1) повертатися (до попереднього стану); 2) звертатися знову, повертатися (до попередньої теми тощо); іо ~ іо а сизіот відродйти звйчай; 3) повертатися, ітй назад; 4) юр. переходити до колйшнього власника; 5) спрямовувати назад; іо - опе’з еуез а) подивйтися назад; б) відвестй очі (погляд); 6) біол. виявляти атавістйчні ознаки, повертатися до вихідного (початкового) стану; 7) перевертати.
гєуєгієіі [п'узгіісі] аф 1) повернутий; 2) відвернутий назад; 3) спрямований назад.
гєуєгієг [п'уо:іо] п 1) той, хто повернувся назад; 2) юр. повернення прав.
гєуєгііЬіє [п'уз:іоЬ1] аф 1) якйй мб-
ГЄУ
255
ГЄУ
же повернутися; 2) що може бути повернутий.
геуегу ['гєуоп] див. гєуєгіє.
геуе8і ['гіг'уєзі] у 1) відновлювати; знову наділяти (владою тощо); 2) повертатися; бути відновленим; 3) знову одягатися.
гєуєі [п'уєі] у облицьовувати; викладати, обкладати (каменем); Іо ~ а луаіі облицювати стіну.
геуеііпепі [п'уєігпзпі] п 1) облицювання; обшйвка; покриття; 2) військ. землянйй бар’єр; землянйй насип.
гєуіє^у [п'у)и:] 1. п 1) огляд; перегляд; розгляд; оглядання; іо соте ипдег ~ розглядатися, вивчатися; 2) перевірка; 3) шк. повторення вй-вченого матеріалу; 4) рецензія, критичний огляд; 5) періодйчний журнал; періодйчне видання; зсіепіійс ~ науковий журнал; \уеек!у ~ щотижневе видання; іо едії (іо сопдисі) а ~ видавати журнал; 6) театр, огляд, ревю; 7) військ, парад; а ~ оГ іке ігоорз парад військ; іо разз (іо тагск) іп ~ проходити урочйстим маршем; 8) юр. перегляд; соигі оГ ~ касаційний суд; > ~ сору а) робочий примірник; б) примірник, надісланий для рецензії; ~ ог-сіег військ, парадна форма одягу; 2. V 1) розглядати, переглядати; кйдати погляд (на щось); іо ~ іке разі згадувати минуле; іо ~ іке зііиаііоп аналізувати становище; 2) перевіряти, переглядати; 3) шк. повторювати вйвчений матеріал; 4) рецензувати; писати критй-чний огляд; іо ~ а Ьоок рецензувати кнйгу; 5) бути рецензентом; 6) військ. приймати парад; іо ~ ігоорз приймати парад військ; 7) проводити огляд; 8) юр. переглядати (справу); 9) бачити знову.
гєуіє^уєг [п'у]и:а] п оглядач; крй-тик; рецензент.
гєуііє [п'уаіі] у 1) ображати, крйв-дити; ганьбйти; лаяти, ганити; 2) сваритися, лаятися.
гєуіієшєпі [п'уаіітопі] п лайка.
геуігезсепсе [,гі:уо'тє8ОП8] п друга молодість.
геуіге$сепі [у гі:уз'геззпі] аф якйй переживає другу молодість.
ГЄУІ8ЯІ [п'уаігі] п 1) перегляд; перевірка; вйправлення; 2) ревізія.
ГЄУІ8Є [п'уаіи] 1. п 1) перевірка, перегляд; звіряння; 2) переглянутий (вивірений) текст; 3) друк, ревізійна коректура; друга коректура; 2. у 1) перевіряти, виправляти; 2) переглядати, міняти, змінювати; іо ~ опе’з оріпіопз переглянути свої позйції; 3) переробляти, обробляти; опрацьовувати; іо ~ а дісііопагу переробляти словнйк; 4) ревізувати (учення); 5) бачити знову.
геуі$е<1 [п'уаігд] аф перевірений, виправлений; ~ едіііоп переглянуте і
вйправлене видання; іке К. Уегзіоп вй-правлене видання Біблії (1870—84 рр.).
геуівег [п'уаїха] п 1) той, хто переглядає (перевіряє, виправляє); 2) друк. ревізійний коректор.
гєуізіоп [гі'уізп] п 1) перегляд; перевірка; вйправлення; 2) переробка (книги); 3) переглянуте і вйправлене видання; 4) ревізія; 5) нова зустріч.
геуізіопаї [п'уізопі] аф що стосується перегляду (перевірки, вйправлення, переробки).
геуізіопаїу [п'уїзапп] див. геуізіопаї.
гєуізіопізш [п'уїзаттт] п пол. ревізіонізм.
ге¥і$іопі8і [п'уїзатзі] 1. п 1) при-хйльник ревізії (перегляду); 2) пол. ревізіоніст; 2. аф 1) що потребує перегляду; 2) пол. ревізіоністський.
ГЄУІ8ОГ [п'уаіга] див. гєуізєґ.
геуі5огу [п'уаігап] аф ревізійний.
геуіуаі [п'уаіуаі] п 1) відродження; а ~ оГ ігадіііопз відродження традйцій; Е. оГ Ьеагпіп£ Відродження, Ренесанс (у літературі); 2) повернення до життя; 3) відновлення сил; 4) пробудження; пожвавлення; 5) поява, відновлення (фільму); юр. відновлення (договору); 6) рел. відродження віри; 7) рел. зібрання членів секти; < В. 8іу1е архт. стиль Ренесанс.
геуіуаіізш [п'уаіузіїтт] п 1) прагнення до відродження; 2) рел. єванге-лізм.
геуіуа1і8і [п'уаіузіїзі] п 1) той, хто відроджує старі методи (традйції, звй-чаї); 2) рел. євангеліст.
гєуіує [п'уаіу] у 1) відроджуватися, воскресати, повертатися до життя; пробуджуватися; розквітати; сизіотз ~ звйчаї відроджуються; 2) відроджувати; воскрешати, повертати до життя, оживляти; пробуджувати; 3) опритомнювати; 4) приводити до пам’яті; 5) відновлювати сйли; знову ставати мужнім; 6) надавати (сил, мужності тощо); 7) знову набувати чйнності (про закон тощо); 8) знову вводити в дію, поновлювати, відновлювати; іо ~ а ріау відновйти постановку п’єси; 9) реставрувати (режим); 10) оновлювати, реставрувати (одяг тощо); 11) хім. реактивувати.
гєуіуєг [п'уаіуа] п 1) суміш для відновлення кольору (блйску); 2) розм. міцнйй напій; 3) той, хто відроджує (пожвавлює, відновлює, пробуджує, воскрешає).
геуіуіГісаііоп [гі:, уіуіГі'кеі/п] п 1) відродження; 2) ожйвлення; повернення до життя; 3) хім. реактива-ція.
геуіуіГу [гі:'уіУііаі] V 1) повертати до життя, оживляти; 2) хім. реактивувати.
геуіуі8сепсе [,геуі'уі8пз] п 1) повер
нення до життя; ожйвлення; 2) відродження; пробудження; розквіт.
гєуіуібсєпі [,гєуі'уі8ПІ] аф 1) що повертається до життя (воскресає, оживає); 2) що повертає до життя; живодайний.
гєуіуог [п'уаіуз] п юр. поновлення справи.
геУОсаЬІе ['геуакаЬІ] аф що підлягає відміні; що може бути анульований (скасований, відмінений).
геуосаііоп [,геуа'кеі/п] п 1) юр. відміна, анулювання, скасування; 2) від-клйкання; ревокація.
геуосаіогу ['геуакаїп] аф що анулює; що стосується відміни.
гєуоісє [гі:'уоі8] у І) вторити; відлунювати; 2) настроювати (орган).
геуокаЬІе [п'уоикаЬІ] див. геуосаЬІе.
геуоке [п'уоик] 1. п 1) відклйкан-ня; 2) карт, ренонс за наявності потрібної масті; 2. у 1) відміняти, анулювати (закон тощо); 2) брати назад (слово тощо); 3) відкликати; 4) карт. оголошувати ренонс за наявності потрібної масті.
геуокеаЬІе [п'уоикаЬІ] див. гєуо-саЬІе.
геуок [п'уоик] 1. п 1) повстання, заколот; бунт; Іо гізе (Іо Ьгеак оиі) іп ~ повстати; іп ~ повсталий, охоплений повстанням; ю гергезз (іо риі 6о\уп) а ~ придушйти заколот; 2) протест, бунт; 3) демонстратйвний вйхід (з організації тощо); ~ Ггот а рагіу демонстратйвний вйхід з партії; 4) огйда, відраза; 2. у 1) повстати, збунтуватися (проти чогось — а^аіпзі); 2) чинйти опір; 3) відчувати огйду (відразу) (до чогось — аі, Ггот, а^аіпзі); 4) викликати огйду (відразу); 5) відпасти (від — Ггот).
геуокед [п'уоиііід] аф повсталий; заколотний, бунтівнйй.
геуокіпз [п'уоиіііі]] аф 1) повсталий; 2) якйй повстає (проти чогось); 3) огйдний, відразливий.
геуоІиЬІе [п'уоЦиЬІ] аф обертовий; здатний обертатися.
геуоіиіе ['геУ9І)и:1] аф бот. закручений назад (унйз).
гєуоіпііоп [,геуз'1и:їп] п 1) революція; 2) переворот; 3) крутйй перелом; 4) зміна; 5) (колове) обертання; періодйчне повертання; 6) оберт; цикл; кругообіг; 7) с. г. сівозміна; 8) роздуми, міркування; < ~ соипіег лічйльник кількості обертів.
геуоіиііопагу [,геуа'1и:іпап] 1. п революціонер; 2. аф 1) революційний; 2) що спричйнює докорінну перебудову; 3) обертовий.
гєуоіііііопєг [,гєуз'Іи./пз] п революціонер.
геуоіиііопізіп [,геуа'1и:їпігт] п революційність.
ГЄУ
256
гЬе
гєуоіііііопізі [,геуо'1и:/пі8і] див. ге-уоіиііопагу.
геуоіиііопіхе [,геуо'1и:/паіг] V 1) революціонізувати; 2) різко змінювати (ламати); іо ~ тодегп ІіГе перетворйти сучасне життя.
геуоІуаЬІе [п'уоіуоЬІ] аф що обертається (крутиться); що може обертатися (крутитися).
гєуоіує [п'узіу] у 1) обертати, кру-тйти; 2) обертатися, крутйтися; іо ~ гоипд ійе зип обертатися навколо сонця; іо ~ гоипд (аЬоиі) і(8 ахіз крутйтися навколо своєї осі; 3) періодйчно повертатися (змінюватися); ітй по колу; іке 8еа8ОП8 - пори року змінюють одна одну; 4) обмірковувати; міркувати; іо ~ а ргоЬІет всебічно обміркувати питання.
гєуоіуєшєпі [п'уоіутапі] п система періодйчного оновлення основного капіталу.
гєуоіуєг [п'узІуз] п 1) револьвер; 2) тех. барабан; барабанний грохот, барабанне решето; обертова піч.
ГЄ¥ОІ¥ІП£ [п'уоіуіп] аф 1) що обертається (крутиться); І) якйй обмірковує (думає); 3) поворотний, обертовий; ~ боог обертові двері; 4) автоматйчно відновлюваний (кредит)’, 5) що перебуває в обігу (про капітал)’, < ~ зіогт циклон.
геуие [п'уіи:] п театр, ревю, огляд.
геуиїзапі |п'улІ89пі] п мед. відтяж-нйй засіб.
геуиїзіоп [п'улі/п] п 1) раптова різка зміна (почуттів тощо); 2) відраза; огйда; 3) мед. відтягання, ослаблення (болю); 4) мед. відлйв (крові); 5) спазм (судин); 6) відтягування; відведення.
ГЄУ11І8ІУЄ [п'УЛІ81У] мед. 1. п відтя-жнйй засіб; 2. аф відтяжнйй.
ге^аггі [п'\уо:с1] 1. п 1) нагорода, винагорода; а ~ оГ уаіоиг нагорода за мужність; 2) відплата; покарання; йап£Іп£ \уаз ійе ~ Гог дезегііоп шйбе-ниця була покаранням за дезертйр-ство; 3) грошова винагорода, премія (за знахідку тощо); а ~ Гог 8айп§ іЬе сЬіісі грошова винагорода за врятування дитйни; 4) компенсація; 2. у 1) нагороджувати; винагороджувати; давати нагороду; іо ~ зтЬ. Гог Кіз уаіоиг на-городйти когось за мужність; 2) віддячувати; віддавати належне; іо ~ а зегуісе віддячити за послугу; 3) відплатити, покарати.
ге5¥аг<1іп£ [п'\¥о:сііі]] аф 1) що винагороджує; 2) розм. вартий, корйс-ний.
ге¥¥Іп<1 ['гіґ\уаіпсі] у перемотувати.
геїуіге |'гіґ\уаіо] у 1) робйти нову обмотку; 2) телеграфувати у відповідь.
геконі [гіґ\уо:сі] у 1) передавати (виражати) іншими словами; 2) змінювати формулювання (редакцію) (до
кумента тощо); 3) повторювати те саме.
гетугііе І ['гіґгаїі] п амер. 1) перероблений текст; 2) текст, підготовлений до друку; < ~ тап літературний редактор газетних статей; ~ гиіез правила вйсновку.
ге^тііе II ['гіґгаїі] у (разі гє\угоіє; р.р. гєхугііієп) 1) перепйсувати; 2) амер. переробляти; готувати до друку; редагувати.
ГЄ1¥ГІПЄП ['ґІҐПІп] р. р. від ГЄ\¥ГІІЄ II.
геїугоіе [’гіґгоиі] разі від гє\угііє II.
Кех [гекз] п 1) ч. ім'я Рекс (зменш, від Ке§іпа1д); 2) король.
гехіпе ['гекзі:п] п замінник шкіри; синтетйчний матеріал для палітурок.
ГЄХІ8І ['гек818і] п іст. рексйст (член бельгійської фашистської партії).
Кеук|ауік ['геік]а:,уі:к] п геогр. н. м. Рейк’явік.
Кеупапі ['геша:д, 'гепасі] п Рейне-ке-лис (вживається як загальне ім'я).
КеупоШ ['гепаїсі] п ч. ім'я Ренолд, Рейнольд; ~з питЬег фіз. число Рей-нольдса, критерій Рейнольдса.
гЬаЬдоід [ 'гаеЬсіоісі] 1. п бот. стри-жнеподібне тіло; 2. аф стрижнеподіб-ний.
гкаЬдош ['гаеЬсіат] п зорова паличка (у комах).
Шіа<1атапіІіи8 [.ггесіо'тгепОаз] п 1) міф. Радамант; 2) перен. суворий непідкупний суддя.
Шіаеііап ['гі.Дап] аф філол. ретороманський.
Шіаеіо-Котапсе ['гкіоига'таепз] 1. п ретороманські діалекти; 2. аф ретороманський.
гііазаііез [ 'гаедасіі :х] п рі мед. тріщини шкіри (біля рота тощо).
гііатп [гает] п бот. жостір.
гкарзоііе ['гаерзоид] п іст. рапсод.
г!іар$о<1іс [гаер'зосіїк] аф 1) рапсо-дйчний; 2) екзальтований, екстатйч-ний; пишномовний.
г!іар$о<1іса1 [гаер'зодікаї] аф 1) ра-псодйчний; 2) екзальтований, екста-тйчний; пишномовний; 3) плутаний, сумбурний.
гІіар8О<1І8і [ гаерзасіїзі] п 1) іст. рапсод; 2) муз. автор рапсодій; 3) красномовець, витія.
гііарздсііге ['гаерзасіаіг] у 1) писати (виконувати) рапсодії; 2) говорйти (писати) пишномовно; пйшно промовляти, витійствувати; 3) надмірно захоплюватися (чимсь); вихваляти (щось); іо ~ оуєг зтіЬ. захоплюватися чимсь; звелйчувати, підносити щось до небес; 4) говорйти сумбурно.
гііар$о<1у [гаерзасії] п 1) муз. рапсодія; 2) іст. пісня рапсода; 3) пишномовність; пишномовне базікання; 4) надмірне вихваляння (захоплення); іо §о іпіо гітарзосііез оуєг зтіЬ. захоп
люватися чимсь, підносити щось до небес; 5) сумбурна мова.
гЬаіапу ['гаеіаш] п 1) бот. ратанія; 2) корінь ратанії.
КЬеа ['гі:а] п ж. ім'я Рія.
гЬеа [па] п орн. нанду.
гііешаііс [п'шаеіік] 1. п наука про висловлювання (судження); 2. аф 1) що стосується утворення слів; 2) дієслівний, віддієслівний.
К(Іі)еііП8 [гі:тг] п геогр. н. м. Реймс.
КЬеті$1і ['гі:ті{] аф реймський; з Реймса; - ВіЬІе (Тезіатепі, ігапзіаііоп, уєгзіоп) реймський переклад Біблії (1582 р.).
КЬепіБІї ['геш/] 1. п рейнвейн, рейнське вино; 2. аф рейнський; ~ \уіпє рейнське вино, рейнвейн.
гііепішп ['гі.піат] п хім. реній.
гііеоіозу [гіґоіасізі] п фіз. реологія, гііеозіаі [ 'гігазіаеі] п 1) фіз. реостат; 2) пусковйй прйстрій.
гЬеоігоп ['гігаігоп] п фіз. бетатрон.
гііезиз ['гіізаз] п резус; ~ Гасіог біол. резус-фактор; ~ топкеу зоол. резус.
гйеіог ['гі:іа] п 1) рйтор, викладач риторики; 2) професіональний промовець (оратор).
гйеіогіс ['геіапк] п 1) риторика; стилістика; 2) ораторське мистецтво; 3) пишномовність, високомовність; 4) притягальна сйла.
гЬеіогісаІ [п'іопкаї] аф 1) риторичний; ~ еГГогі промова, побудована за всіма правилами ораторського мистецтва; а тап оГ §геаі - ро\уег чудовий промовець; ~ циезііоп риторйчне питання; 2) пишномовний, високомовний.
гііеіогісіап [,геіа'п/п] п 1) професіональний промовець (оратор); 2) рйтор, викладач риторики; 3) красномовець; балакун.
гііеіогіхе ['геіагаїх] у 1) користуватися риторйчною мовою; 2) базікати.
гііешп [ги.гп] п 1) вйділення (слизових оболонок); 2) нежить; катар.
гііешпаііс [гиґтаеіік] I. п 1) ревматик, хворий на ревматйзм; 2) рі розм. ревматйзм, ревматйчні болі; 2. аф 1) ревматйчний; ~ Гєуєг ревматйзм; ~ раіпз (іегкз) ревматйчні болі; ~ у^аїк ревматйчна хода; 2) уражений ревматйзмом; ~ регзоп ревматик; 3) що викликає ревматйзм; ~ \уеаійег вогка (гнила) погода.
гііешпаііску [гиґтаеіікі] аф розм. ревматйчний.
г!іеиіпаіі$іп ['пг.таіігт] п мед. ревматйзм.
гііешпаііг ['гиїтоіїх] п розм. ревматйзм.
гііешпаіоііі ['пгтаіокі] аф мед. 1) ревматйчний, ревматоїдний; ~ агік-ГЇІІ8 ревматйчний поліартрйт, суглобовий ревматйзм; 2) хворий на ревматйзм.
гЬе
257
гіЬ
гЬеиту ['ги:ті] асі] 1) мед. що стосується вйділень слизових оболонок; 2) вогкий, сирйй.
Иі Гасіог ['аіг'еіу'іжкіа] п (скор. від гйевив Гасіог) біол. резус-фактор.
гЬіпаї ['гаїпаї] аф анат. носовйй, назальний; нюховйй.
КЬіпе [гаїп] п геогр. н. р. Рейн.
гЬіпе І [гаїп] п рйзькі коноплі.
гЬіпе II [гі:п] п розм. глибока канава.
гЬіпепсерЬаІоп [,гаіпеп'8е£а1ап] п анат. нюховйй мозок.
гЬіпезіопе ['гаїпвіоип] п 1) гірськйй кришталь; 2) штучний (фальшйвий) діамант.
гЬіпіііз [гаї'паїіїв] п мед. риніт.
гЬіпо ['гаїпои] п 1) (рі без змін) розм. гроші (тж геабу ~); 2) (рі гйіпоз |-оиг]; скор. розм. від гйіпосегов) носоріг.
гЬіпосегоз [гаї'повагав] п (рі тж без змін) 1) зоол. носоріг; 2) незграбна людйна.
гЬіпоІозу [гаї'поїздці] п мед. ринологія.
гЬіпорЬопіа [,гаіпз'£оипіз] п гугнявість, гугнява мова, гугнявий голос.
гЬіпорІазііс [,гаіпз'р1ае8іік] аф мед. ринопластйчний; що стосується ринопластики.
гіііпоріавіу [Таїпз.рІаевП] п мед. ринопластика.
гЬіпозсоре ['гаїпзвкоир] п мед. риноскоп, носове дзеркало.
гйіповсору [гаї'повкзрі] п мед. риноскопія.
гііігоісі ['гаїхокі] 1. п бот. ризоїд; 2. а^’ризбїдний, коренеподібний, ниткоподібний.
гЬігота [гаї'хоитз] п (рі гйіхотаіа) кореневйще.
гйіготаіа [гаї'хотзіз] рі від гйігота.
гйіхотаіоив [гаї'хотзізв] аф бот. схожий на кореневйще.
гйіготе ['гаїгзт] п бот. кореневйще.
гЬігоросі [Таїгзросі] п (рі гйігороба) зоол. корененіжка.
гііігоросіа [гаї'горзсіз] рі від гйіго-род.
Шю<1а [гойда] п ж. ім'я Рбда, Рб-уда.
гЬодатіпе [Топдзті:п] п хім. рода-мін.
КЬодев [гопсіг] п геогр. н. острів Родос; < ~ всйоїаг стипендіат Рбдса (в Оксфорді).
Юмміевіа [гоп'61:230] п геогр. н. іст. Родезія.
Шюдіап [ гоид]зп] 1. п мешканець острова Родосу; 2. аф що стосується острова Родосу.
гйодіиш ['гоид]зт] п 1) хім. родій;
2) бот. трояндове дерево; оіі оГ ~ олія з трояндового дерева.
гЬоіііит-луооіі [ 'гоибртткі] п деревина трояндового дерева.
гЬо(1осЬго$Ие [.гопбз'кгоиваїС] пмін. марганцевий шпат.
гІіо<1о<1еп<1гоп [доибз'бепбгзп] п бот. рододендрон.
гііосіопііе ['гоибзпаїі] пмін. родоніт. гЬотЬ [гот] п ромб.
гйотЬі ['готЬаі] рі від гйотЬив. гЬотЬіс [ТотЬік] аф ромбічний.
гЬотЬоЬесіга [,готЬои'Ьі:сігз] рі від гйотЬойебгоп.
гіютЬоЬеіігоп [,готЬои'йі:сігзп] п (рі гйотЬойебга) ромбоедр.
гкотЬомі ['гзтЬзіб] 1. п ромбоїд; 2. аф ромбовйдний; ромбоїдний; ромбоїдальний.
гЬотЬоіба! [гзт'ЬзібзІ] аф ромбовйдний; ромбоїдний; ромбоїдальний.
гЬотЬиз ['гзтЬзв] п (рі тж гйотйі) 1) ромб; 2) ромбовйдний інструмент (візерунок тощо).
Шюпа ['гоппз] п ж. ім'я Рбна. гЬопскі ['годкаї] рі від гйопсйив. гЬопсЬиз [Тзі]кз8] п (рі гйопсйі) хрип, хрйплий звук; хропіння.
Шіопе [гопп] п геогр. н. р. Рбна.
гйоіасівт ['гопізвігт] п 1) лінгв. ро-тацйзм; 2) утрйруване вимовляння звука [г].
гйоіасіге ['гоиізваїх] V 1) зазнавати ротацйзму; 2) неправильно вимовляти звук [г].
гйиЬагЬ ['ги:Ьа:Ь] п 1) бот. ревінь; 2) корінь ревеню; 3) жовтувато-брунатний колір; колір ревеню; 4) амер. розм. палка суперечка; 5) суперечка на полі під час бейсбольного матчу.
гЬиЬагЬу ['ги:Ьа:Ьі] аф 1) схожий на ревінь; 2) що має запах ревеню.
гЬшпЬ [глт] п мор. румб.
гЬитЬа ['глтЬз] 1. п румба; 2. V танцювати румбу.
гЬишЬаігоп ['глтЬаігоп] п фіз. рум-батрбн.
гЬитЬ-Ііпе ['глтіаіп] п локсодромія.
гЬуте [гаїт] 1. п поет. 1) рйма; Гетаїе (Гетіпіпе) ~ жіноча рйма; таїе (тавспііпе) ~ чоловіча рйма; ітрегїесі ~ неточна (неповна) рйма; регГесі (гісй) ~ точна (повна) рйма; 8Іп§1е ~ односкладова рйма; ігіріе ~ трискладова рйма; ~ гоуаі строфа із семй рядків, на-пйсана ямбічними пентаметрами за схемою аЬаЬЬсс; 2) римований вірш; го геаб а ~ читати вірш; 3) рі вірші, поезія; ппгвегу ~8 дитячі віршики; а такег оГ ~8 а) поет; б) віршомаз; 4) ритм; іп ~ (о зтій. у тон чомусь; < пеіійег ~ пог геавоп ні складу, ні ладу; \уіійоиі ~ ог геавоп а) ні складу, ні ладу; б) ні з того, ні з цього; 2. V 1) римувати; іо - \уог6з римувати слова; 2) писати римовані вірші; (о ~ $тЬ. іо беаій набридати комусь віршами;
3)	римуватися; ійеве \уогб8 бо поі ~ ці слова не римуються.
гЬушесІ [гаїтсі] аф римований; ~ уегве римований вірш.
гЬутег ['гаїтз] п віршомаз.
гЬуте§іег ['гаїтвіз] див. гйутег.
гйутіп§ ['гаїтії]] аф 1) римуючий; 2) що римується; ~ бісііопагу словнйк рим.
гЬуті$і ['гаїтіві] п 1) віршотворець; 2) віршомаз.
гйуоіііе ['гаїзіаіі] п геол. ліпарйт.
гЬураго£гарЬу [даірз'гздгзй] п зображення нйцих предметів.
КЬув [гі:в] п ч. ім'я Ріс.
гЬуіІііп ['пдт] п 1) ритм; ~ оГ дапс-іп§ ритм танцю; 2) поет, розмір; іатЬіс ~ ямб; дасіуііс ~ дактиль; 3) гармонія (у мистецтві тощо); 4) ритмічність; ритмічний рух; періо-дйчність, циклічність, постійна зміна; ~ оГ ійе веавопв зміна пір року; уііаі ~ життєвий цикл.
гііуііітесі ['пдтб] див. гйуійтісаі. гйуііипі ['пдтаї] рі від гйуійтпв.
гйуійтіс ['пдтік] 1. п рйтміка; 2. аф 1) ритмічний; 2) періодйчний, циклічний; розмірений.
гііуіішіісаі ['пдтікаї] аф 1) ритмічний; ~ тоуетепі ритмічний рух; 2) періодйчний, циклічний; розмірений.
гйуіїшіісв ['пдтікв] п рі (вжив, як зіп%) рйтміка.
гйуііітотеіег [пО'тотііа] п муз. метроном.
гйуійтив ['пдтав] п (рі гйуійті) 1) ритм; 2) поет, розмір (вірша).
па [ гію] п гйрло рікй, шо утво-рйлося внаслідок опускання долйни; довга конусоподібна затока.
паї ['гі:а1] п 1) іст. реал (монета); 2) ріал (грошова одиниця Ірану).
КіаИо [п'аеііои] п 1) (г.) біржа; рй-нок; 2) амер. розм. Ріальто (район Бро-двею).
гіапі ['гаюпі] аф веселий; радісний; усміхнений.
гіаіа [п'а:іа] п ісп. ласо.
гіЬ [гіЬ] 1. п 1) ребро; ігие (віегпаї) ~ справжнє ребро; іо роке $тЬ. іп ійе ~в штовхнути когось у бік; 2) жарт. Адамове ребро; дружйна; 3) рікул. гру-дйнка (свинячої туші}; товстйй край (телячої туші); 4) гострий край, ребро (чогось); 5) рубчик (на панчосі); 6) жйлка (листка); 7) ость (пір'їни); 8) гірн. суцільна руда в жйлі; 9) борозна; 10) межа; 11) тех. скріпа; фланець; 12) мор. шпангоут; 13) гірн. ці-лйк, стовп; < іо втііе втй. ипбег ійе Гійй ~ уразйти когось у саме серце; убйти наповал (на смерть); 2. г 1) зміцнювати (укріплювати) ребрами; 2) с.г. орати, залишаючи широкі межі між борознами; 3) розм. висміювати;
гіЬ
258
гід
іронізувати, кепкувати; дражнйти; розігрувати.
гіЬаІсі ['пЬаІд] 1. п 1) лихослов; грубіян; 2) розпусник; 2. асі] грубий; непристойний; соромітний; ~ )езі непристойний жарт.
гіЬаШгу ['пЬаІдп] п 1) лихослів’я; грубість; непристойність; 2) непристойний жарт; 3) розпуста.
гіЬаікі ['пЬопд] п стрічка; тасьма.
гіЬЬаші [гіЬопд] п мор. зовнішній причальний брус.
гіЬЬесі [гіЬсі] аф 1) ребристий; рубчастий; рйфлений; 2) смугастий.
гіЬЬіпз ['гіЬіт)] п 1) збірн. ребра; 2) ребрйстість.
гіЬЬІе-гаЬЬІе ['пЬГгаеЬІ] п нісенітниці; тарабарщина.
гіЬЬоп ['пЬоп] 1. п 1) стрічка; тасьма; іуре\угііег ~ стрічка для друкарської машйнки; 2) вузька смужка (чогось); 3) рі обрізки, обрйвки; клапті, шматкй; іо сиі (іо іеаг) зтік. іо ~з порізати (порвати) щось на клапті; 4) рі віжки; 5) знак рйцарського ордену; 6) відзнака; нашйвка; орденська стрічка; Ьіие ~ стрічка ордена Підв’язки; гед ~ стрічка ордена Бані; 7) розм. мікрофон; 8) мор. зовнішній причальний брус; < ~ Ьиі1діп£ (деуеі-ортепі) стрічкова забудова; ~ рагк парк уздовж шосе (автостради); К. 8о-сіеіу іст. північноірландське таємне католйцьке товарйство; 2. V 1) прикрашати стрічками; оздоблювати тасьмою; 2) ділйти на вузькі смужки; розривати на шматкй; 3) перетворюватися на стрічку (на вузьку смужку); розгалужуватися (про дорогу).
гіЬЬопед ['пЬапд] асі] прикрашений стрічками.
гіЬЬопег ['пЬопо] п іст. член пів-нічноірландського таємного католйць-кого товарйства.
гіЬЬоп-£га$$ ['пЬопдгаїз] п канаркова трава.
гіЬЬоп-шап ['пЬоптаеп] п (рі гіЬ-Ьоп-теп [-теп]) іст. член північноір-ландського таємного католйцького товарйства.
гіЬЬопу [ пЬапі] аф рясно прикрашений стрічками (тасьмою).
гіЬ-£га$$ [ пЬдга:8] п бот. подорожник.
гіЬІезз ['пЬІіз] аф 1) позбавлений ребер; безреберний; 2) пухлий.
гіЬоЛаУІп [,гаіЬои'Г1аеуіп] п рибофлавін, вітамін В?.
гіЬописІеіс [,гаіЬоип)и: 'кіі.ік] аф біол. рибонуклеїновий; ~ асід рибонуклеїнова кислота.
гіЬ-гоазі ['пЬгоизі] V лупцювати дрючком, дубасити.
гіЬууогі |'пЬ\¥о:і] п бот. подорожник.
Кіса [гі:ко] п ж. ім'я Ріка (зменш, від Вісагда).
Кісагда [п'ка:да] п ж. ім'я Рікарда. гісе [гаїв] 1. п рис; роїізкед ~ полірований рис; гои§к ~ неочйщений рис; < ~ Пакез рйсові пластівці; ~ ро\удег рйсова пудра; ~ риддіп^ рйсо-вий пудинг; 2. V подрібнювати (їжу).
гісе-Ьіг<1 ['гаїзЬоїд] п орн. рйсовий трупіал.
гісе-сінту [ гаі8,клп] п тушковане м’ясо з рйсом і кері.
гісе-Поиг [ гаїЗ'Лаиа] п рйсове борошно.
гісе-тіїк [ гаїзтіїк] п рйсова каша, рйсовий пудинг на молоці.
гісе-рарег [ 'гаіз,реіра] п рйсовий папір.
гісег ['гаїза] п прес-пюре (пристосування для готування пюре з овочів).
гісе-іуаіег ['гаі8,\уо:іо] п рйсовий відвар.
гісе-5¥ееуі! [ 'гаі8,\уі:уі1] п ент. рйсовий довгоносик.
Кісй [пі/] п ч. ім'я Річ (зменш, від Кіскагд).
гісЬ [пі/] 1. п (іке ~) збірн. багаті, багатії; іке ~ апд іЬе роог багаті й бідні; 2. аф 1) багатий; іо §го\у ~ розбагатіти; 2) цінний, дорогйй; розкішний; коштовний; ~ зіопез коштовні камені; 3) ряснйй, багатий (на щось — іп, \уіік); ~ кагуезі багатий урожай; ~ іп тіпегаїз багатий на копалини; 4) родючий, багатий; ~ зоіі родючий ґрунт; ~ §о!д Гіеідз багаті золоті копальні; 5) жйрний; пожйвний; соковйтий; здобний; ~ дізк пожйвна страва; ~ тіїк жйрне молоко; ~ Ггиіі соковйті фр)л<-ти; 6) гарний, вродлйвий, чудовий, прекрасний; - Іапдзсаре чудовий пейзаж; 7) невичерпний, глибокий; ~ ікете невичерпна тема; 8) вйшука-ний; 9) пряний, сйльний (про запах); 10) яскравий, густйй, інтенсйвний (про барви); ~ гед яскраво-червоний колір; 11) глибокий, низький, м’який, могутній (про звук); ~ уоісє глибокий груднйй голос; 12) повний, точний (про риму); 13) розм. смішний, потішний, кумедний; ~ ]оке дотепний жарт; ікаі’з ~! кумедія, та й годі!; 3. аду багато, розкішно.
Кіскагд ['пі/од] п ч. ім'я Річард; ~ Кое юр. відповідач у судовому процесі.
КісЬагдзоп Моипіаіпз ['пірдзп-'таипішг] п геогр. н. гори Річардсон.
гісЬеп ['пЦп] у 1) багатіти; 2) збагачувати.
гісЬе$ [ пі/іх] п рібагатство; скарбй; зрігііиаі ~ духовне багатство; іо кауе ~ бути багатим.
гісЬІу [пі/іі] адч 1) багато; розкішно; 2) цілком, повністю; ке ~ дезегуез рипізктепі він цілком заслуговує покарання.
Кісктопд ['пі/топд] п геогр. н. м. Річмонд.
гіскпе88 ['пі/піз] п 1) багатство; 2) цінність; 3) пожйвність; жйрність; зддбність; 4) соковйтість (плодів); 5) родючість; 6) яскравість; жвавість (барв, тонів); 7) краса, пишнота, розкіш.
гісй-5¥еед [ 'пфуі:д] п бот. амброзія; сідач.
Кіск [гік] п ч. ім'я Рік (зменш, від Оегек, Оеггіск, Егіс, Кіскагд).
гіск [пк] 1. п 1) стіг, скйрта; ожеред; 2) розтягнення; вйвих; перенапруга; 2. у 1) складати в стіг (скирту, ожеред); скиртувати; 2) розтягтй; зрушити (хребець); вйвихнути; 3) гнати зайця.
гіскег ['пко] п 1) мор. кругляк; держак; 2) с. г. стогоклад.
гіскеіз ['пкііз] п рі (вжив, як 8Іп& і як рі) мед. рахіт.
гіскеіу ['пкііі] аф 1) мед. рахітичний; ~ зутріотз симптоми рахіту; 2) розхйтаний, ослаблений, слабкий (про здоров'я); 3) хиткйй, нестійкий; ~ Ьиіідіп^ похйлений будйнок; ~ іаЬІе розхйтаний стіл; 4) нерівний; пере-рйвчастий; невпевнений; ~ \уа1к невпевнена хода.
Кіскіе ['пкі] п ч. ім'я Рікі (зменш, від Егіс, Егедегіс(к), Кіскагд).
гіскзка ['пк/о] п рйкша.
гіскзііа^ ['пк/о:] див. гіскзка.
Кіску ['пкі] див. Кіскіе.
гіск-уагд ['пк]а:д] п с. г. клуня.
гісоскеі ['пко/еі] 1. п рикошет; Ьу ~ рикошетом; ~ кіі влучення рикошетом; 2. у 1) рикошетувати; робйти рикошет; бйти рикошетом; 2) стріляти рикошетом.
гісіи$ ['пкіоз] п ротовйй отвір.
гід [гід] у (разі і р.р. гід, гіддед) 1) (оГ) звільняти, рятувати (від чогось); позбавляти (чогось); іо ~ опезеІГ оГ деЬі розплатйтися з боргами; іо §еі - оГ зтЬ., зтік. позбутися (спекатися) когось, чогось; 2) очищати від пеньків, розчищати; корчувати; 3) прибирати (кімнату); збирати (зі стола); 4) розм. закінчувати; 5) рятувати (від чогось — Ггот, оиі оГ, оі); 6) просуватися уперед.
гідаЬІе ['гакіаЬІ] аф 1) придатний для верхової їздй; ~ когзе верховий кінь; 2) придатний для їздй, проїзнйй (про дорогу).
гШапсе ['пд(а)п8] п 1) позбавлення (від чогось), унйкнення (чогось); а £оод (карру) ~ щаслйве унйкнення (чогось неприємного); £оод ~! добре, що здйхалися!; скатертю дорога!; 2) очй-шення; прибирання; 3) успіхи (прогрес) у праці.
гіддеп ['гідп] р.р. від гіде II.
гШІе ['гіді] 1. п 1) загадка; іо зоіує а ~ відгадати загадку; іо іаїк іп -з говорйти загадками; 2) таємнйця, загадка; ~з оГ іке ипіуегзе таємнйці все
гід
259
гіГ
світу; 3) загадкова людйна; 8ке І8 а ~ іо те вона для мене загадка; 4) решето, сйто; грохот; 5) щит, екран; < ~ оГ сіагеі тринадцять пляшок; Іо таке а ~ оГ 8тЬ., 8тік. зрешетйти когось, щось; 2. у 1) говорйти загадками; говорйти загадково; 2) загадувати загадки; 3) відгадувати (розгадувати) загадки; ~ ту гісісіїе розгадай мою загадку; - те \уку... відгадай, чому...; 4) просівати; грохотйти; 5) зрешечувати; іо ~ а \уа11 \уіік 8ЙОІ8 зрешетйти стіну кулями; 6) піддавати суворій крйтиці; показувати неспроможність (чогось); не залишати каменя на камені (від чогось); закидати запереченнями.
гійШетегее ['гкііті'гі:] (скор. від гісісіїе те а гісісіїе) розгадай мою загадку.
гіде І [гаїсі] п 1) прогулянка; їзда; поїздка; а ~ іп а Ьш поїздка на автобусі; іо £0 Гог а ~, іо кауе (іо іаке) а ~ пітй (поїхати) на прогулянку; 2) тривалість прогулянки; ікгее коиг8 ~ тригодйнна прогулянка; 3) дорога, алея; 4) верхо-вйй кінь; 5) група вершників; 6) фінансовий округ; < іо іаке 8тЬ. Гог а ~ а) уколбшкати когось; б) вйлаяти когось; в) пожартувати над кимсь, розіграти когось.
гіде II [гакі] у (разі годе; р. р. гісісіеп) 1) їхати (їздити) верхи; скакати; іо ~ а £оод 8еаі добре їздити верхи; 2) кататися верхи, займатися верховою їздою; 3) брати участь у перегонах; іо ~ а гасе брати участь у перегонах; 4) їхати, їздити (на машині тощо); іо ~ оп а сагі їхати на возі; 5) управляти, водйти (автомобіль тощо); 6) прямувати (кудись — аі); 7) спрямовувати (кудись — аі); 8) гнати; 9) перен. заїздити; затягати; заялозити; 10) ітй, котйтися; іке саг ~8 еа8у машйна йде легко; 11) бути придатним для верхової їздй (про грунт); 12) рухатися; пливтй; ширяти; іке Ьігд ~8 оп іке \уіпс! птах ширяє в повітрі; ке ~8 оп іке \увує оГ рориіагііу він пливе на хвйлях слави; 13) кататися; гойдатися; 14) носйти; возйти; іо ~ а скіШ оп опе’8 8кои1дег8 нестй дитйну на плечах; 15) лежати; стояти; перебувати; 16) оволодівати, охоплювати, опановувати; гідсіеп Ьу доиЬі8 охоплений сумнівами; 17) стояти на якорі; 18) тримати на якорі; 19) рухатися по орбіті; обертатися; 20) робйти складки; 21) відокремлювати, відбивати (тварину від стада); 22) служйти в кавалерії; 23) зважувати разом з конем; 24) амер. імпровізувати (про джаз); 25) амер. розм. пускати на самоплйв; не втручатися; Іеі іі ~ бог з ним; 26) амер. знущатися, потішатися, глузувати (з когось); висміювати (когось); 27) суворо критикувати; лаяти; шпетити; 28) тероризувати; 29) розм. па
руватися, покривати; ЗО) мед, неправильно сполучатися (про кінці переламаної кістки)’, 31) брати участь у кавалерійському рейді; □ ~ а^ау (оії) а) від’їжджати, поїхати; б) спорт, пливти поруч із суперником, не підпускаючи його до м’яча (водне поло)’, ~ гіомп а) загнати, вймотати; б) наздогнати верхи; в) вйбити з сідла; г) топтати; ~ оиі а) прогулюватися (верхи, на велосипеді тощо); б) виходити із скрутного становища; ~ оуєг а) відхиляти, відкидати; б) задавйти; в) заїжджати, навідуватися; іо ~ оуєг іо а Ггіепд заїхати до прйятеля; ~ ир вйби-тися, з’їхати набік (про комірець, краватку тощо); < іо ~ іке Ііие ітй вй-значеним напрямом; іо ~ а коЬЬу сісти на свого улюбленого конька; іо ~ Гог а Гаїї а) мчати щодуху; б) діяти необачно; іо ~ іо ко§ (іо рі§) полювати на дйкого кабана; іо ~ ЬеІоге іке Ьоипсіз випереджати події; іо ~ оГГ оп а зісіе іззие а) ухилйтися від відповіді; б) за-говорйти про другорядне; іо ~ (іі) Ьііпсі діяти наосліп (необачно).
гісіеаЬІе ['гакізЬІ] див. гідаЬІе.
гігіеі ['гіді] п церк. вівтарна завіса.
гідег ['гакіз] п 1) вершник, наїзник; 2) предмет, що лежйть на іншому предметі; 3) гірн. тонкйй шар вугілля над потужним шаром; 4) додаток, поправка, доповнення (до документа); 5) вйсновок; наслідок; 6) додаткове завдання для перевірки знань учнів; 7) мат. додаткова задача (теорема); 8) золота монета із зображенням вершника; 9) комівояжер; 10) лйцар; 11) юр. окрема думка.
гі(1ег1е$$ ['гакізіїз] ад] без вершника.
гі<І£е [гісіз] 1. п 1) гребінь горй; 2) гірськйй хребет; пасмо гір; 3) вододіл; 4) рубець (на тканині); товстйй пружок; 5) край, ребро (монети); 6) спйнка (носа); 7) хребет (тварини); 8) архт. гребінь (даху); 9) гірн. скле-пйста покрівля вйробки; 10) с. г. гребінь (борозни); 2. у 1) утворювати складки (борозни); 2) морщитися; стовбурчитися; 3) робйти гребінь (на даху); 4) с. г. нарізати борозни; 5) підгортати, підсипати.
гі(І£Є-Ьап(1 ['пдзЬаепд] п розм. черезсіделок.
гі(І£Є-Ьопе ['пдзЬоип] п анат. хребет.
гі<І£Є(І [псізсі] асі] 1) гострокінцевий; 2) хребтоподібний.
ГІ(І£ЄІЄІ ['пдзіїі] п невисокий (не-велйкий) гребінь (хребет).
гі(І£е-ріесе ['гкізркз] п буд. гребеневий брус.
гід£е-ро1е І'гкізроііі] п 1) буд. гребеневий брус; 2) розпірка (намету).
гі(І£ег ['гісізо] п с. г. підгортальник.
гігі§е-ііІе ['гісізіаіі] п черепйця для гребеня (даху).
гі(І£Єі¥ау ['псізхуєі] п дорога, що йде по гребеню пагорба (уздовж пасма пагорбів).
гі(І£ІП£ ['ПСІ311]] п с. г. 1) підгортання, підсипання; 2) обвалування, утворення валів на полі.
гі(І£у ['ПСІ31] див. гід£ес1.
гідісиїе [ 'псіік|и:1] 1. п 1) осміяння, глузування; глум; іо коїсі 8тЬ. ир іо ~ глузувати з когось; 2) предмет глузування; посміховище; 3) безглуздя; сміховйнна річ; сміховйнність; 2. V осміювати, висміювати; піднімати на глум.
гі(1іси1ои$ [п'сіїкіиїзз] 1. п (іке ~) смішне; опе 8іер аЬоуе іке 8иЬ1іте таке іке ~ від велйкого до смішного одйн крок; 2. ад] 1) сміховйнний, смішнйй, безглуздий; сіоп’і Ье ~! не робіть із себе посміховисько!; 2) обурливий; образливий.
гі<1іси1ои$1у [п'сіік]иІ98Іі] асіу 1) смішно, сміховйнно; безглуздо; 2) обурливо, образливо.
гі(1іси1ои$пе$$ [п'сіік]и138Пі8] п 1) сміховйнність, безглуздість; 2) обурливість, образливість.
гі<1іп£ ['гакіїї]] п 1) верхова їзда; 2) дорога для верхової їздй; 3) їзда; рух; 4) райдінг; < ~ асасіету школа верхової їздй; ~ аі апског мор. стоянка на якорі; - Ьооі8 чоботи для верхової їздй; ~ сар жокейська шапочка; ~ сот-реііііоп конкур (кінний спорт); ~ каіі (крйтий) манеж; ~ Ьог8е верховйй кінь; ~ диаііііез а) їздові властйвості (автомашини); б) експлуатаційні якості (дороги).
гі(1іп£-ЬгеесІіе$ [ 'гаїсіїт) 'Ьгг.Ціх] п рі брйджі для верхової їзди, рейтузи.
гі(1іп£-соа< [ 'гакіїї] 'коиі] п куртка для верхової їздй.
гі(1іп£-ІіаЬі< ['гакіїї], каеЬіі] п амазонка (дамський костюм для верхової їзди).
гі(1іп£-1іа£ ['гакіїї]'каед] п розм. кошмар; поганий сон.
гі<1іп£-1юо<1 ['гакіїдкисі] п каптур, відлога.
гі<1іп£-1і§М [ 'гакіїї] Іаіі] п мор. якірний вогонь.
гі(ііп£-іпа$іег ['гакіп],та:8і9] п 1) берейтор; 2) інструктор з верхової їздй.
гі<1іп£-$сІіоо1 ['гакіїї] зки:!] п вйша школа верхової їздй.
гідоПо [п'сіоіои] п італ. вечір музики й танців.
Кіе$1іп£ ['гі:8Іп]| п рйслінг (сорт винограду і вино).
гіГасішепіі [п,£а:і/і тепіі:] рі від гі-Гасітепіо.
гіГасітепіо [п,£а:ф'тепіои] п (рі гі-ґасітепіі) італ. адаптація (переробка) музйчного (літературного) твору.
гіГ
260

гіГе [гаїГ] асі] ргесі. 1) звичайний, звйчний, поширений; Іо Ье (Іо £го\у, Іо \уах) ~ бути (ставати) звичайним, пошйрюватися; 2) багатий (на щось — хуіій); ЙІ8 1ап£иа£е І8 ~ \уіій тахітз його мова багата на афорйзми; 3) розм. схильний, готовий (до чогось).
гИГ [гі£] п муз. невелйка ритмічна фігура.
гіЯІе [ пй] 1. п амер. 1) поріг (у річці)} бистрінь; Іо таке а ~ а) успішно подолати пороги (ріки)', б) перебороти труднощі; 2) тех. жолоббк, канавка, рйфля; 2. гі) амер. утворювати пороги (про ріку)\ 2) тйхо гриміти; 3) тасувати карти на столі, розділйвши колоду навпіл.
гИГ-гаЯ’ ['пйг®£] 1. п 1) покидьки суспільства; потолоч; 2) розм. сміття, бруд; 2. асЦ нікчемний, нікудйшній.
гіЛе ['гаїй] 1. п 1) гвинтівка; нарізна зброя; Гиіі-Ьоге (зтаїї-Ьоге) ~ великокаліберна (дрібнокаліберна) гвинтівка; 2) нарізка (в дулі гвинтівки)} 3) рі військ, стрілецька частйна; стрільці; ійе Кіп£’8 Воуаі КіПе8 королівські стрільці; 4) розм. мантачка; ~ Ьаі-іаііоп військ, піхотний (стрілецький) батальйон; ~ саІіЬге військ, калібр гвинтівки; ~ Гііе військ, стрілець; ~ 8а-Іиіе військ, віддання честі зброєю; ~ зігеп^ій військ, чисельність піхотних підрозділів; кількість багнетів; ~ ипіі військ, стрілецька (піхотна) частйна; 2. V 1) стріляти з гвинтівки; 2) військ. нарізати канал дула (гвинтівки)} 3) обдирати (кору тощо)} 4) обшукувати з метою пограбування; 5) програвати.
гіПед ['гаїйд] асі] нарізнйй; ~ хуеароп військ, нарізна зброя.
гіЛе-^гееп ['гаі£Гдгі:п] ад] темно-- зелений; кольору мундйра англійських стрільців.
гіЛе-£гепа<1е ['гаїЯдп'пеїд] п військ. рушнйчна граната.
гіЛешап ['гаїЛтап] п (рі гіПетеп [-тап]) військ, стрілець.
гіЛе-ріС ['гаїЛріі] п одиночний окоп.
гіЛе-гап^е ['гаїйгеїпдз] п військ. тир; стрільбище.
гіЛе-вЬоі ['гаїН/оС] п військ. 1) ру-шнйчний постріл; 2) дальність руш-нйчного пострілу; 3) стрілець.
гіЛіііз ['гаїЛід] п гвинтова нарізка (у дулі гвинтівки).
гіЙ [пй] 1. п 1) тріщина, розколина; щілйна, розрйв; 2) ущелина; 3) амер. поріг, перекат (ріки)} 4) геол. спайність, кліваж; < а ~ іп (у/іійіп) Ійе Іиіе а) розлад (стосунків тощо)} б) початок хвороби; 2. V розколюватися), розщеплювати (ся).
гІ8 [по] 1. лі) пристосування; прйстрій; 2) агрегат; устаткування; оснащення, спорядження; 3) мор. віт-рйльне оснащення; рангоут і такелаж;
4)	бурова вйшка; буровйй верстат; 5) випробнйй стенд (тж 1Є81 ~); 6) тех. дерик-кран; 7) с. г. борозна; 8) рядок (посіву)} 9) розм. одяг; костюм; манера одягатися; 10) зовнішність людйни; 11) вйтівка; каверза; вйверт, викрутас; 12) спекулятйвне скуповування товарів; 13) група ску-пників-спекулянтів; 14) розм. буря; вйхор; сйльний вітер; 15) гірське пасмо; 16) розм. розпусниця; 2. V 1) оснащуватися), озброювати(ся) (про судно)} 2) складати основні вузлй літака; 3) укладати парашут; 4) діяти нечесно; досягати чогось нечесним шляхом; Іо ~ ійе тагкеі штучно підвйщувати (знйжувати) ціни; 5) розпусничати; □ ~ оиі а) споряджати; б) наряджати; ~ ир а) споряджати нашвидку; б) будувати абйяк; іо ~ ир а 8Йе1іег нашвидку збудувати притулок.
Кі§а ['гі:да] п геогр. н. м. Рйга; ОиІГ оГ ~ Рйзька затока.
гі££е<1 [пдсі] аді оснащений.
гі££ег [ гіда] п 1) складальник; такелажник; 2) укладальник парашутів; 3) авіамеханік; 4) тех. ремінний шків.
гі££Іп£ [ пдід] п 1) військ, оснащення, озброєння; 2) розм. спорядження; 3) мор. такелаж; 4) тех. складання, монтаж; 5) регулювання, установлення; 6) розм. одяг.
гі££і$1і [ пді/] аді розбещений.
гі^Ьі [гай] 1. л 1) правильність; правота; справедлйвість; іо деГепд іке ~ захищати справедлйву справу; іо до 8тЬ. ~ поводитися з кимсь справед-лйво; 2) право, привілей; сМІ ~8 громадянські права; Гипдатепіаі ~8 основні права; Китай ~8 права людйни; паіигаї ~8 оГ тап природні права людйни; 8іаіе ~ амер. автономія окремих штатів США; ігеаіу ~ 8 договірні права; ~ оГ асііоп юр. право на позов; ~ о£ азуїит, ~8 оГ запсіиагу, запсіиагу ~8 право притулку; ~ оГ Сйареї право вільного виконання релігійного культу в окремому приміщенні посольства (місії); ~ оГ соттоп право на спільне користування (чимсь)} спільне право (на щось)} ~ оГ Іе^аііоп право посольства; ~ оГ паііоп8 іо 8е1Г-деіегтіпаііоп право націй на самовйзначення; ~ оГ ра88а£е право проїзду (проходу); ~ оГ риг8иіі право переслідування; ~ оГ зеагсй право обшуку; ~ оГ уі8іі (о£ уі8і-іаііоп) мор. право огляду суден; ~ оГ уєіо право вето; ~ оГ \уаг юр. право вдаватися до війнй; ~ іо ге8і право на відпочйнок; ~ іо зєгує спорт, право подачі м’яча; ~ іо \уогк право на працю; ~8 апд диііез права і обов’язки; Ьу ~ по праву, справедлйво; іо ге8егуе ійе ~ залишати за собою право; 3) рі дійсні факти, справжній стан речей; ійе ~8 оГ а са8е стан справ; 4) рі порядок; іо 8еі (іо Ьгіп£, іо риі) іо ~8 а) навестй порядок, дати лад; б) від-
новйти сйли, вйлікувати; 5) правий бік, права сторона; іо іигп іо ійе ~ повернути праворуч; 6) військ, правий фланг; 7) (ійе К.) права партія; праві консерватори; 8) права рука; удар правою рукою (бокс)} 9) права рукавйчка; правий черевйк тощо} < Ьу ~ ог \угоп§ усіма правдами й неправдами; 2. ай] 1) правий; справедлйвий; іо Ье ~ мати рацію, бути правим; 2) правильний; сап уои іеіі те ійе ~ ііте? скажіть мені, будь ласка, точно, котра зараз годйна; 3) належний, підхожий; доречний; іЬе ~ 8І2Є потрібний розмір; ійе ~ тап іп ійе ~ ріасе людйна на своєму місці; поі ійе ~ Мг. Вго\уп (це) не той містер Браун; 4) здоровий, у доброму стані; справний; іо Гееі аіі ~ добре себе почувати; йе І8 аіі ~ а) у нього все гаразд; б) він почуває себе добре; 5) найзручніший, найкращий; аге уои ~ по\у? чи зручно вам тепер?; 6) пря-мйй (про лінію тощо)} 7) лицьовйй; правий (про бік тканини)} ~ зіде ир лицьовйм боком наверх; 8) чесний, праведний; 9) законний; < МІ88 К. суджена, майбутня дружйна; Мг. К. суджений, майбутній чоловік; оп ійе ~ 8Іде оГ 40 молодший за 40 років; іо §еі іі ~ зрозуміти правильно; ійаі’з ~ правильно, цілком справедлйво; ~ а8 гаіп цілком здоровий, у доброму стані; 3. аду 1) справедлйво; іі 8Єіує8 йіт ~ так йому й треба; 2) правильно; (о §ие88 ~ догадатися, відгадати; 3) належним чйном; як слід; до іі ~ ог поі аі аіі робіть це як слід або не беріться зовсім; 4) точно, якраз; ~ іп ійе тіддіе точно посередині; 5) прямо; ~ орро8ііе прямо навпроти; 6) направо, праворуч; ~ 8іер! крок праворуч! (команда), 7) цілком, повністю; ~ іо ійе епд до самого кінця; 8) дуже; а ~ сиппіп§ \уогкег дуже вправний працівнйк; < ійе К. НопоигаЬІе вельмишановний; ійе К. Кеуегепд його високопрепо-ддбіє; ~ а\уау (амер. ~ оП) негайно; ~ йеге а) якраз тут; б) у цю хвилйну; ~ по\у в цю мить; ~ оГГ ійе Ьаі амер. з місця в кар’єр; соте ~ іп амер. заходьте; аЬоиі ~ належним чйном, правильно; іо риі (ІО 8ЄІ) ОПЄ8ЄІГ ~ ууііЬ зтЬ. а) помирйтися з кимсь; б) здобути чиюсь прихйльність; 4. V 1) відновлювати справедлйвість; іо ~ а \угоп§ від-новйти справедлйвість; 2) захищати права; іо ~ ійе орргеззед захищати права пригноблених; 3) виправляти (помилку тощо)} 4) вирівнювати; іо ~ опезеІГ а) вирівнюватися; б) реабілітувати себе; 5) приводити в порядок; іо ~ а гоот прибирати кімнату; 6) компенсувати, відшкодовувати (втрати).
гізМаЬІе ['гаїіоЬІ] аф поправний.
гізМ-аЬоиі ['гаїіоЬаиі] 1. п 1) протилежний напрям; 2) поворот назад (у протилежний бік); іо 8епд іо ійе ~8 а)
гі8
261
гіп
прогнати; б) військ, примусити відступити; 2. ай]: ~ Піт поворот кругом на 180°; ~ Гасе а) поворот кругом через праве плече; б) крутий поворот, різка зміна.
гі£М-ап(1-1еІЇ ['гайапсі'іеїї] 1. п 1) постріл з обох стволів; 2) спорт. удар обома руками; 2. ай] 1) тех. з правою і лівою нарізкою; 2) з обох стволів (про постріл).
гі§М-ап£Іе<1 ['гай, жд діб] ай] прямокутний, під прямим кутом.
гізЬЬїкжп ['гайсіаип] 1. ай] розм. страшенний, цілковитий; ~ Пат страшенний брехун; 2. айу повністю, цілком, дуже, надзвичайно; Гт ~ зоггу Гог уои мені вас дуже шкода.
гі£Меп ['таїш] V виправляти.
гі§1йеои$ ['гай/аз] ай] 1) праведний, доброчесний; 2) справедливий; вй-правданий.
гі§1йеои$1у ['гайрзії] айу 1) праведно, доброчесно; 2) справедливо.
гі§1ііеои$ііе$$ ['гайрзтз] п 1) праведність; доброчесність; 2) справедливість.
гі§1іІЇй1 ['гайіиі] ай] 1) законний, правомірний; ~ йеіг законний спадкоємець; 2) що належить по праву; 3) справедлйвий; 4) правильний, належний.
гі§ЬІЇи11у ['гайітдіі] айу 1) законно; 2) по праву; 3) справедлйво.
гі§1ййі1пе$$ [ 'гайГїіІпіз] п 1) законність; 2) належність по праву; 3) спра-ведлйвість.
гі^Ьі-ІіаікІ ['гайЬаепсі] ай] 1) правий; що перебуває (знаходиться) праворуч; ~ тап а) сусід праворуч (у строю); б) добрий помічнйк, «права рука»; ~ зісіе правий бік; ~ зіапсе пра-востороння стійка (бокс); 2) тех. з правим ходом; 3) тех. з правою нарізкою.
гі§1іі-1іап<1е<1 [ 'гай'Ьаепсіїсі] ай] 1) якйй робить усе правою рукою; 2) пристосований для правої рукй; 3) зроблений правою рукою; ~ Ь1о\у удар правою рукою; 4) що рухається зліва направо (за годинниковою стрілкою); 5) закручений зліва направо.
гі£М-Ііап(1ег ['гай,Ь®п<Ь] п розм. удар правою рукою.
гі§1йі$і ['гайізі] п пол. правий, реакціонер.
['гайііз] ай] безправний.
гі§1іі-1іпе<1 ['гай'іашсі] ай]утворений прямйми лініями, прямолінійний.
гі^ЬіІу ['гайіі] айу 1) правильно, точно; іо Ье ~ іпГогтесі одержати правильну інформацію; 2) справедлйво; 3) належним чйном.
гі£М-тіп(іе(і [ 'гай'таїпсіїсі] ай] 1) з добрими намірами, добромйсний; 2) розм. розумний, при здоровому розумі; розсудливий.
гі§Ьі-тіп<1е(1пе$$ [ 'гай'таїпсіїсіпіз] п
1) добромйсність; 2) розм. розумність; розсудливість.
гі£Іііпе$$ ['гайпіз] п 1) справедлй-вість; правота; 2) правильність; 3) доречність; відповідність; 4) справність; 5) чесність; праведність.
гщЬі-оГ-луау ['гайау'хуеі] п 1) право проходу (проїзду) по чужій землі; 2) право проходу (проїзду) першим; 3) смуга відчуження.
гі£Іій¥аг(1($) ['гаіПуасі(г)] айу направо, праворуч.
гІ£М-і¥Пі£ ['гай'хуїд] ай] пол. правий, реакційний.
гі^ісі [ псізісі] ай] 1) жорсткйй; твер-дйй; цупкий; негнучкйй; непіддатливий; 2) стійкйй, непорушний; міцно закріплений; ~ соир1іп§ тех. а) жорстка муфта; б) жорстке стикування (космічних кораблів); ~ деГепсе військ, позиційна оборона; оборона в умовах стабілізації фронту; 3) суворий, неухйльний; 4) не-похйтний, незламний; невблаганний; 5) відсталий; 6) мед. ригідний.
гщісІИу [п'сізісіні] п 1) жорсткість; цупкість; твердість; негнучкість; непіддатливість; 2) стійкість; міцність; не-похйтність; 3) суворість; 4) мед. ригідність; задубіння, заціпеніння.
гІ£І(Пу ['псізісіїї] айу 1) жорстко; твердо; 2) непорушно; 3) суворо; 4) не-ухйльно; 5) відстаю.
гі^шагоіе ['пдтагоиі] п пусте базікання, балаканйна; дурнйця, нісенітниця; теревені.
гі^тагоіізії ['пдтагоиіі/] ай] недоладний, непереконливий, нечіткйй.
гі£ОІ ['гідаї] п канавка, рівчак.
гі£ог ['гаїдо:, 'гіда] п мед. 1) озноб; 2) заціпеніння, нерухомість; 3) заклякання.
ґі£0ґі$пі ['пдапгт] п 1) ригорйзм; 2) високі вимоги (до стилю).
гі£огі$< [пдагізі] п суворий охоронець (закону тощо); ригорйст.
гі£огои$ ['пдагаз] ай] 1) суворий; неухйльний; невблаганний; безжалісний; ~ теазигез суворі заходи; 2) точний; 3) ретельний, скрупульозний; 4) суворий; ~ сіітаіе суворий клімат.
гі£огои$1у ['пдагазії] айу 1) суворо; 2) точно; 3) неухильно.
гщоиг ['гіда] п 1) суворість; невблаганність; безжалісність; неухйль-ність; 2) рі суворі заходи; 3) точність; 4) ретельність; 5) суворість (клімату); 6) звич. рі злйгодні, негоди; ~з оГ ІіГе життєві злйгодні; 7) пуританський ригорйзм.
гі£-оиі ['пд'аиі] п розм. одяг; костюм.
КІ£$<1а£ ['пдхсіаед] п ригсдаг (парламент у Данії).
Кік$(іа£ ['пкзсіжд] п риксдаг (парламент у Швеції).
гііе [гаїї] урозм. 1) сердити; 2) роздратовувати; 3) каламутити (воду).
Кііеу ['гайї] п ч. ім'я Райлі.
гіП [пі] 1. п 1) струмочок; джерельце; кринйця; 2) розм. борозна; 3) гірн. діагональний вйбій; < - рй місячний кратер; 2. V 1) струменіти; тектй струмком; 2) утворювати струмок.
гіііе [пі] п астр. борозна на поверхні Місяця.
гіііеі ['пій] п струмочок.
гіт [пт] 1. лі) обід; обідок; край; 2) оправа (окулярів); Іке ~ оГ ап еуе--£Іазз оправа окулярів; 3) бандаж (обода); 4) тех. зубчастий вінець; 5) тех. скоба; опорне кільце; 6) мор. водна поверхня; 7) розм. очеревина (тж ~ оГ Ійе Ьеііу); < ~ госк геол. крайова порода; 2. V 1) обладнувати обідком, припасовувати обід; 2) бути ободом, облямовувати.
гіше [гаїт] 1. п поет. 1) рйма; 2) іній, паморозь; 2. V 1) римувати; 2) вкривати інеєм (памороззю).
гішіезд [ 'гіт 1 із] ай] що не має обода (оправи); ~ еуе-^Іаззез пенсне; окуляри без оправи.
гіто$е ['гаїтоиз] ай] щілйнний; розщеплений; що має щілйни.
гітріе ['птрі] п розм. 1) зморшка; 2) брйжі, жмури.
гіту ['гати] а^вкрйтий інеєм (памороззю).
гіпй [гаїпд] 1. л 1) кора; 2) шкірка, шкурка, лушпйна; 3) оболонка, поверхня; ііте ~ оГ ІІ1ІП§8 зовнішній бік речей; 4) розм. шкіра (людини, тварини);!. у 1) здирати кору; 2) чйстити шкірку; знімати шкурку; зрізати кірку.
гішіегреві ['ппсіарезі] л чума рогатої худоби.
гіімііе ['ппсії] л струмок.
гіпШезз ['гаїпсіїїз] ай] без корй (шкірки, шкурки); очйщений від корй (шкірки, шкурки).
гіікіу ['гаїпсії] ай] вкрйтий корою (шкіркою, шкуркою).
гіп£ І [пі]] 1. л 1) кільце; обручка; перстень; \УЄСІСІІП£ ~ шлюбний перстень, обручка; 2) обруч; обід; обідок; 3) оправа (окулярів); 4) звич. рі спорт. кільця; ГіхеО ~з нерухомі кільця; 5) кільце корзйни (баскетбол); 6) коло, окружність; 7) кружок, круг; 8) військ, оточення; кільце оточення; 9) циркова арена; 10) ринг; майданчик (для боротьби); 11) (Гйе ~з) рі збірн. професіональні гравці на перегонах, букмекери; 12) ринг, об’єднання спекулянтів, торговців, фабрикантів (для контролю за ринком, цінами); 13) кліка, ватага, банда; роїйісаі ~ політйчна кліка; зру ~ шпигунська організація; 14) (ійе К.) спорт, бокс; 15) річне кільце деревинй; 16) тех. фланець, обойма, хомут; 17) архт. архівольт (арки); 18) мор. рим; 19) дзвінок (телефонний тощо); 20) дзвін; дзенькіт; 21) звучання; звук; 22) перен. наліт (чогось), на
гіп
262
гір
тяк (на щось); ікеге із а ~ оЕ ігиік аЬоиі іі це звучйть правдоподібно; 23) церк. благовіст; 24) набір дзвонів (у церкві); < ~ доііегеї орн. пісочник; ~ оі!іп§ кільцеве змащування; ~ зіопе клинковий камінь для арок; іо кеер (іо коїд) іке ~ додержувати нейтралітету; 2. V 1) оточувати (кільцем); -ей Ьу епетіез оточений ворогами; 2) обводити кружком; обкреслювати коло; 3) ставити кружком; 4) надівати кільце; 5) накидати кільце (у грі); 6) затягати кільце в ніс (тварині); 1) робйти кільцевий надріз (на корі дерева); 8) кружляти (про птахів); 9) різати кружками (кільцями).
гіп£ II [гід] V (разі гап§; р. р. гил^) 1) дзвеніти; звучати; 2) дзвонйти (про дзвінок, телефон тощо); 3) здаватися, звучати; іо ~ Еаїзе звучати фальшйво; 4) дзвонйти, подзвонйти (біля дверей); 5) дзвонйти по телефону; Г11 ~ уои аі піпе я подзвоню вам о дев’ятій годйні; 6) кйнути із дзенькотом (наприклад, монету); 7) лунати, звучати; бриніти; 8) розноситися, пошйрюватися (про славу тощо); 9) наповнюватися (звуками); 10) дзвеніти у вухах; □ ~ аі дзвонйти біля (дверей тощо); ~ Гог клй-кати (вимагати) дзвоником; ~ іп розм. а) представляти; б) ознаменувати дзвоном; ~ оЯ*давати відбій; вішати трубку; ~ оЕЕ! розм. заткнй пельку!; замовкни!; ~ оиі прозвучати, пролунати; ~ ир а) розбудйти дзвоником; б) дзвонйти, викликати по телефону; 1’11 ~ уои ир я вам подзвоню; < іо ~ сіо\¥п іке сигіаіп а) театр, дати дзвінок для спускання завіси; б) завершйти (щось), покласти край (чомусь); іо - ир іке сигіаіп а) театр, дати дзвінок для підняття завіси; б) починати (щось); іо - іке Ьеіі \уіік зтЬ. мати успіх у когось.
гіп£-Ьагк [пдЬа:к] V 1) окільцьовувати дерево; 2) знімати кору кільцями.
гіп£-Ьо1і ['пдЬоиІі] пмор. рим-болт.
гіп^-Ьопе ['пдЬоип] п мозолйстий наріст на бабці (у коня).
гіп£-сгаГі [пі]кга:Еі] п боксерська майстерність.
гіп£-(іоуе [ пі]сілу] п орн. прйпу-тень, горлиця кільчаста.
гіп£е<1 [пдсі] аф 1) позначений кружком; 2) окільцьований; з кільцем; у кільцях; ~ капсі рука в перснях; 3) заручений; одружений; заміжня; 4) у формі кільця; кільцеподібний; кільчастий; 5) зігнутий у кільце.
гіп£епі ['ппсізапі] аф бот. губоцві-тий.
гіп£ег [ гідз] п 1) дзвонар; той, хто дзвонить; 2) дзвінок (телефонний); 3) чудова річ; 4) чудова людйна; 5) амер. розм. кінь, якйй незаконно бере участь у змаганні; 6) спортсмен, якйй незаконно бере участь у матчі; 7) особа, яка незаконно голосує кілька разів; 8) точна копія (когось); двійнйк;
ке із а ~ Гог кіз Еаікег він вйкапаний батько; 9) ел. викличнйй дзвінок; 10) тел. індуктор; 11) загнана тварй-на, яка бігає по колу; 12) метальне кільце з гострими краями.
гіп^-Гепсе ['пд'Еепз] п 1) огорожа (навколо чогось); 2) моральна перешкода, бар’єр.
гіп£-(іп£ег [ пі] Тії]до] п безіменний палець (особл. на лівій руці).
гіп£-Ьипі ['пд'клпі] п полювання, колй звіра оточують багаттями, розкладеними по колу.
гіп£Іп£ [Тії]ід] 1. п 1) дзвін; дзвоніння; 2) вйклик; посилання викличного сигналу; 3) кільцювання птахів; 2. аф дзвінкйй; звучний; гучнйй; ~ скеег гучне ура; ~ Егозі лютий (тріс-кучий) мороз; ~ 1аи§к дзвінкйй сміх.
гіп£Іеа(1ег [ Тп],1і:сЬ] п ватажок; вожак; призвідник; коновод.
гіп^іеі [Тії]ІН] п 1) кільце, каблучка; 2) кучер; завйток (волосся).
гіпзіеіесі [ 'ггдіїіїсі] аф 1) у кучерях; кучерявий; 2) закручений, закучерявлений.
гіп£-таі1 [Тідтеїі] п кольчуга.
гіп£-тап [Тії]топ] п (рі гіп§-теп [-топ]) 1) букмекер; 2) розм. безіменний палець.
гіп£-та$іег ['гп],та:8іа| п інспектор манежу (в цирку).
гіп£-песке<1 [Тідпекі] аф із смужкою навколо шйї (у птахів і тварин).
гіп£-пеі [Тід'пеї] п 1) сачок (щоб ловити метеликів); 2) кільцева сітка.
гіпз-оигеї [Тії]'и:2І] п орн. дрізд бі-ловблий.
гіп£-гоа<1 ['пдгоид] п кільцева дорога.
гіп£$іег ['пдзіа] п амер. розм. 1) член політйчної кліки (політйчного угруповання); 2) член об’єднання діл-ків-спекулянтів.
гіп£-$ігаке(і ['пдзігеїкі] див. гіп§--зігеакесі.
гіп£-$ігеаке<1 ['пі]8ігі:кі] аф у якого забарвлення у вйгляді коловйх смужок.
гіп£-іаі1 ['ггдіеіі] п орн. 1) самка луня; 2) молодйй лунь; молодйй беркут.
гіп£-іаі1е(і [Тії]Деіісі] аф 1) у якого на хвості забарвлення у вйгляді різнокольорових кілець; 2) шо має закручений на кінці хвіст.
гіп£-^¥а11 [ Тіі]\¥о:1] п кільцева стіна.
гіп§і¥огт [Тіі]\¥о:т] п мед. стригу-чий лишай.
гіпк [пдк] 1. п 1) ковзанка, каток, скетінг-ринг; агіійсіаі ісе ~ штучний каток; 2) спортйвна арена; 2. V кататися на роликах.
гіпзе [гіП8] 1. п 1) полоскання; іо £Іує а ~ полоскати; 2) умивання; 3) розм. напій, питво; 4) фарба для волосся; < ~ рап полоскальниця; 2. V 1) полоскати; (о ~ Ііпеп полоскати бі-
лйзну; іо ~ (оиі) опе’з тоиік пополоскати рот; 2) змивати, промивати, виполіскувати; 3) розм. запивати (їжу); ~ іі бо\¥П \¥Іік а £Іазз оЕ іеа запийте склянкою чаю.
гіпзег [Т1П80] п 1) полоскання; 2) змйвка, промйвка.
гіпзіп£ [ ппзп]] п 1) полоскання; 2) рі вода після полоскання; помйї; 3) рі рештки, останні краплі.
Кіо <1е Іапеіго [Тіюисіасізо'піогои] п геогр. н. м. Ріо-де-Жанейро.
Кіо-(іо-Ого [Тіюисіеі'оигои] п геогр. н. м. Ріо-де-бро.
Кіо Єгашіе [Тігои'дгжпсі] п геогр. н. р. Ріо-Гранде.
поі [Таюі] І. п 1) заколот; бунт; повстання; 2) порушення громадського порядку; безчйнство, бешкет; 3) невгамовність; 4) пйшність, буйність, ряснота; < іке К. Асі закон про охорону громадського спокою і порядку (в Англії); ~ саіі амер. вйклик підкріплення для придушення повстання; іо геасі іке К. Асі а) попередити демонстрантів про необхідність розійтися; б) розм. дати прочухана; іо гип ~ а) поводитися буйно; б) лютувати (про хворобу); в) буйно розростатися (про траву); г) дати волю (фантазії тощо); іп Еиіі ~ у повному розпалі; 2. V 1) брати участь у заколоті; бунтувати; 2) бешкетувати, порушувати громадський спокій і порядок, безчйнству-вати; 3) бути невгамовним; 4) роз-трйнькувати марно (гроші тощо); марнувати життя.
гіоіег ['гаїаіа] п 1) заколотник; бунтівнйк, бунтар; 2) порушник громадського спокою і порядку.
гіоіоиз ['гаюіоз] аф 1) заколотний, бунтівнйй; 2) буйний, галаслйвий; 3) розпусний; якйй веде розгульний спосіб життя; іо Іеад а ~ ІіЕе вестй розгульне життя; 4) бешкетлйвий, не-стрймний; 5) пйшний, буйний (пророслинність).
гір [гір] 1. п 1) розрйв, розріз; дірка; розпоротий шов; 2) поздовжня пила; 3) шкапа; 4) розпутник; 5) нікчема; 6) хвилювання на морі; брйжі; 7) розм. плетений кошик; 2. V 1) рва-ти(ся), розривати(ся), розпорюватися); розколювати (ся); 2) рубати, розрубувати; 3) розпйлювати уздовж волокон (дерево); 4) розм. сварйтися; 5) розм. мчати; 6) військ, розм. завдавати нищівнйх ударів; □ ~ іпіо розм. нападати, накидатися (з лайкою); ~ оЯ* здирати; ~ оиі видирати, виривати; ~ і!ігои§Ь військ, розм. прориватися; ~ ир а) розпорювати; б) розтинати; іо ~ ир оіб \¥оипсІ8 ятрйти старі рани; < Іеі іі (кег) ~! не затрймуйте!, не втручайтеся!; іо ~ апсі іеаг рвати й метати; іо Іеі ікіп§8 ~ бути необачним.
гірагіаі [гаї'рєапаї] аф зоол. шо мешкає на берегах водоймищ.
гір
263
гіі
гірагіап [гаї'рєапап] 1. п власник прибережної смуги; 2. аф 1) прибережний; 2) що мешкає на берегах водоймищ.
гір-сопі ['пркогсі] п ав. 1) витяжний трос (парашута)’, 2) розривна вірьовка (аеростата).
гіре [гаїр] 1. п берег; 2. аф 1) спілий, зрілий, стйглий; ~ арріе спіле яблуко; ~ согп спілі (стйглі) хліба; ~ Іірз червоні губи; 2) змужнілий, зрілий; регзопз оГ ~ уеагз дорослі люди; 3) готовий, дозрілий; ~ Гог асііоп готовий до дії; ап оррогіипііу ~ іо Ье зеігед реальна можлйвість; 4) вйтри-маний (про вино тощо); ~ \¥Іпе вй-тримане вино; 5) що настав; що минає (про час); ііте із ~ Гог... настав час для ...; 3. V поет. див. гіреп.
гіреп ['гаїрп] V 1) спіти, достигати; остаточно оформлятися; 2) робйти зрілим; 3) витрймувати (вино тощо).
гірепезз ['гаїрпіз] п 1) спілість; 2) зрілість; закінченість; 3) вйтрима-ність.
гірозіе [п'роизі] 1. лі) укол (удар) у відповідь (фехтування); 2) влучна (дотепна) відповідь; 2. V 1) парйрува-ти (відбивати) удар (фехтування); 2) влучно (дотепно) і швйдко відповідати.
гіррег ['пра] п 1) той, хто розпорює; 2) розм. чудова людйна; 3) чудова річ; 4) с. г. розпушувач; 5) поздовжня пила.
гірріег [’гіріа] п іст. торговець рй-бою.
гірріп£ ['при]] 1. аф шк. розм. чудовий, прекрасний; чарівнйй; разючий, приголомшливий; 2. асіу надзвичайно, разюче.
гірріп£Іу ['при] 11] аду шк. розм. чудово, здорово.
гірріе [ прі] 1. п 1) брйжі, жмури; 2) хвилястість (волосся); 3) дзюрчання, дзюркотіння; 4) хвилястий візерунок (на тканині); 5) амер. невелйкий поріг (ріки); 6) пульсація; 7) чесалка, гребінка (для льону); < ~ Гігіпе військ. а) стрільба торпедними залпами; б) послідовний пуск ракет; 2. V 1) вкривати(ся) жмурами; 2) струменіти; 3) дзюрчати; 4) спадати м’якйми складками; 5) мйкати, чесати (льон); 6) дряпати, скребтй; 7) злегка розпушувати (грунт).
гірріе-сіоііі [ пр1к1о:0] п 1) ворсове сукно; 2) репс; тканйна в рубчик.
гірріе-тагкз ['пр1та:кз] п рі геол. слідй струменйстості; хвилеприбійні знаки, брйжі.
гірріеі ['прій] п дрібні брйжі.
гіррііпз [ 'гірііт)] п чесання, мйкання (льону); ~ сотЬ гребінь для мйкання льону.
гірріу [ прії] аф 1) вкрйтий брй-жами; 2) хвилястий.
гір-гар ['пргаер] 1. п буд. кам’янйй накид; 2. V робйти кам’янйй накид.
гір-гоагіп£ ['пр'гзгпт]] аф амер. розм. буйний, галаслйвий, гомінкйй.
гір-за^у ['прво:] п тех. поздовжня пила.
гірзпогіег ['пр'зпойа] п амер. розм. 1) галаслйва, буйна людйна; 2) щось шумне і буйне; 3) сйльна буря (хур-товйна); 4) чудова людйна; 5) чудова річ.
гіріісіе ['пріаід] п розривна течія; припливнйй сулой.
Кір Уап УУіпкІе ['пружп'\¥іі]к1] п 1) літ. Рип Ван Вінкль (літературний герой); 2) перен. людйна, яка відірвалася від дійсності.
гізе І [гаїг] п 1) невелйка височина, пагорб; узвйшшя; узгір’я; 2) висота, ступінь узвозу; 3) підвйщення; збільшення; ~ оГ ргісез (оГ \уа§ез) підвйщення цін (заробітної плати); 4) розм. прибавка (до платні); 5) просування (на службі); поліпшення (становища); 6) схід (сонця, місяця); 1) вйхід на поверхню; клювання (про рибу); 8) вй-никнення, початок, походження; іо іаке ІІ8 ~ брати початок; 9) верхів’я (ріки); 10) воскресіння з мертвих; повернення до життя; 11) висота (східця); 12) гірн. вйхід на поверхню; 13) тех. стріла (арки); 14) тех. провисання (дроту); < Іо Ье оп ІЬе ~ поліпшуватися (про справи, стан тощо); Іо §іує ~ іо бути джерелом; давати прйвід; Іо §еІ а ~ оиі оГ зтЬ. роздратовувати когось.
гізе II [гаїг] V (разі гозе; р.р. гізеп) 1) сходити; \уйаі ііте сіоез ІЬе зип ~? о котрій годйні сходить сонце?; 2) вставати, підводитися, ставати (на ноги); 3) вставати (після сну); іо ~ \уііЬ ІЬе зип вставати із сонцем; 4) воскресати (з мертвих); 5) здійматися; підніматися; 6) підноситися, підвйщува-тися; 7) підходити (про тісто); 8) зростати; збільшуватися; посйлюва-тися; ІЬе ууіпсі ~8 вітер посйлюється; ЙІЗ ЗрІГІЇЗ ГО8Є у нього поліпшився на-стрій; Ьег соїоиг гозе вона почервоніла; 9) бути вйщим (від чогось); височіти; 10) виходити на поверхню; 11) просуватися угору, набирати вагй (вплй-ву); Іо ~ іо §геаіпе88 стати знаменйтим; 12) бути спроможним досягтй (чогось); 13) повставати; іо ~ а^аіпзі орргеззіоп повстати проти гноблення; 14) виникати, з’являтися; 15) брати початок, починатися; походити; 16) припиняти працю, закриватися (про з'їзд тощо); 17) поет, народжуватися; 18) розм. виховувати, вирощувати; < іо ~ іо іЬе Ьаіі спійматися на гачок, клюнути на щось; іо ~ іп арріаизе зустрічати оплесками; іо ~ Ііке а рйоепіх Ггот ііз азЬез відродитися, як фенікс з попелу.
ГІ8ЄП [П2П] р. р. від гізе II.
гізег І'гаїгз] п 1) той, хто встає
(піднімається); 2) вертикальна частйна східця; 3) стояк; 4) гірн. ствол, що йде знйзу вгору; 5) зал. подушка; < уегіісаі ~ ав. апарат з вертикальним злітанням.
гізіЬШіу [,гігі'Ьі1Пі] п 1) сміхотлй-вість; 2) рі амер. почуття гумору.
гізіЬІе 1'гі2іЬ1] аф 1) сміхотлйвий; 2) смішнйй; сміховйнний.
ҐІ£ІП£ ['гаі211]] 1. п 1) підвйщення, збільшення; 2) повстання; 3) схід (сонця); 4) вставання; 5) воскресіння; 6) пухлйна; прйщик; 7) стройова рись (кінний спорт); 8) гірн. проходка знйзу вгору; 2. аф 1) якйй набирає вагй (в суспільстві); якйй стає впливовим (відомим); ~ 1а5¥уег юрйст, якйй стає популярним; 2) що підвйщується, підноситься (про місцевість); 3) зростаючий; що збільшується (зростає); 4) що сходить (про сонце, місяць); 5) що наближається до певного віку; ~ ГіПу що наближається до п’ятидесятй, під п’ятдесят; < - агсЬ буд. повзуча арка; іЬе ~ Еепегаїіоп підростаюче покоління.
гізк [пзк] 1. п 1) рйзик; аі опе’з о\уп ~ на свій страх і рйзик; іо Іаке ~з ризикувати; аі іЬе ~ оГ опе’з ІіГе ризикуючи життям; аі о\упєг’з ~ на рйзик власника; 2) страхова сума; 3) застрахована особа; застрахована річ; 2. V 1) ризикувати (чимсь); 2) відважуватися, зважуватися (на щось); Іо ~ а 8ІаЬ іп ІЬе Ьаск підставляти спйну під удар.
гізкйіі ['пзкГиІ] аф ризикований; небезпечний.
гі$кіпе$$ [ гізкіпіз] п ризикованість; небезпечність.
гізку І'пзкі] аф 1) ризикований; небезпечний; 2) сумнівний.
гіедие [,гі:8'кеі] аф фр. ризикований, сумнівний (про жарт).
гі$$о1е І'пзоиі] п пиріжок з м’ясом (рйбою).
Кііа І'гігіа] п ж. ім'я Ріта (зменш, від Маг^агеї).
Кіїсйіе ['гіф] п ч. ім'я Рітчі (зменш, від КісЬагд).
гііе [гап] п 1) обряд; звйчай; ритуал; ІЬе ~ оГ сопГігтаїіоп обряд конфірмації; Гипегаї ~з похоронні обряди; 2) церемонія, процедура; ІЬе ~з оГЬоз-рііаіііу звйчаї гостйнності.
гііогоеііо ['Гііо: 'пеіои] п муз. ритурнель.
гіііег 1'піа] п нім. лйцар.
гііиаі І'пііизі] 1. п 1) ритуал; 2) церк. требник; 2. аф обрядовий, ритуальний; ~ тигсіег ритуальне убйв-ство; ~ іаїк арго, жаргон.
гііиаіізт ['пі)иа1і2т] п обрядовість.
гіІиаІІБІ ['п^изіїзі] п прихйльник обрядовості.
гі1иа1і$1іс [,пііиз Іізик] аф ритуальний, зв’язаний з обрядовістю.
гііиаііге [ гіі^изіаїх] у 1) додержу
гі!
264
гоа
вати обрядів; 2) перетворювати на обряд (на ритуал).
гііиаііу ['пфіаіі] асіу ритуально, за обрядом.
гіуа&е ['гаїУїсіз] п поет, берег.
гіуаі ('гаїуаі] 1. п 1) суперник; конкурент; Ьи8ІПЄ88 ~8 конкуренти в торгівлі: ~8 іп іоує суперники в коханні; шйкоиі а ~ а) що не має суперників; б) що не має собі рівного, неперевершений; 2) військ, противник; 2. асі] конкуруючий; що суперничає; ~ Г1ГГП8 конкуруючі фірми; ікс ~ 8\уаіпз суперники в коханні; 3. V суперничати, конкурувати; по опе сап ~ Ьег \уйсп іі сотез іо Іоокз у красі з нею ніхто не може суперничати.
гіуаігу ['гаїуаіп] п суперництво, конкуренція; Ггіепсіїу ~ дружнє суперництво (змагання).
гіуа1$1іір [гаїуаі/ір] див. гіуаігу.
гне І [гаїу] п 1) тріщина, щілина; 2) ривок.
гіуе II [гаїV] V (разі гіуєсі; р. р. гіуєсі. гіуєп) 1) розривати (ся); розколювати (ся); розщеплювати (ся); розрубуватися); 2) відколювати; відривати; зривати; здирати (звич. - оії); 3) красти; грабувати.
гіуєі і'пуі] V морщити(ся); жолобитися).
ґіуєПєіі [ пуісі] асі] розм. зморщений; пожолоблений.
гіуєп |'пу(а)п] 1. асі] поет, розколотий; розщеплений; розтятий; ~ йеагі розбите серце; 2. р. р. від гіує II.
гіуєг ['пуз] п 1) ріка, річка; іо сго88 іке ~ а) переправитися через ріку; б) подолати перешкоду; в) умерти; 2) потік; < ~ Ьаггіег військ, водна перешкода; ВОДНИЙ рубіж; ~ СГО88ІП£ військ, форсування ріки; ~ Ііпе водний рубіж; ~ теасІо\¥ заливна лука; іо зепсі ир іке ~ амер. розм. запроторити у в’язнйцю.
гіуегаіп ['пузгеїп] 1. п людйна, яка живе на березі рікй; 2. асі] річковйй, прибережний.
гІуег-Ьапк ['пуз'Ьжі]к] п берег річки.
Гіуег-Ьа$іп ['пуз,Ьеі8п] п басейн рікй.
гіуег-Ье<1 ['пуз'Ьесі] п русло рікй.
гіуег-сгаЙ ['гіУзкга:Гі] п річкові судна.
гіуєгєсі ['пузсі] асі] зрошуваний річками.
гіуег-Гізії ['пуз'£і/| п річкова (прісноводна) рйба.
гіуегкеасі ['пузкесі] п військ, прй-стань постачання.
ґіуег-іюгее ['пуз'кз:8| п 1) бегемот, гіпопотам; 2) міф. водянйк.
гіуєгіпє ['пузгаїп] п 1) берегй рікй; прирічкова смуга; 2) людйна, яка живе біля річки.
ГІУЄГІЄ88 [ 'гіузііз] аф що не має річок, безводний (про місцевість}.
Кіуег$і(іе ['пуззаід] п геогр. н. м. Ріверсайд.
гіуег$і<1е ['пуззаід] п прибережна смуга, берег рікй; ~ іпп прибережний готель; ~ уіііа вілла на березі рікй.
гіуег-іуаіег і'пуз,\уз:із] п річкова вода.
гіуєі ['гіУіі| 1. п заклепка; 2. у 1) клепати, склепувати; 2) зосереджувати (увагу); спрямовувати (погляд); 3) приковувати (погляд); привертати (увагу).
гіуєієг і'пуііз] п 1) клепальник; 2) клепальна машйна; клепальний молоток.
гіуєііпз і'пуііп]] п тех. 1) клепання, заклепування; 2) заклепковий шов.
гіупіеі І'гіУІиІіі] п струмок, річечка, потічок.
КіуасіЬ [гі']а:сі] п геогр. н. м. Ер--Ріяд.
гігхаг |'гі2з] у шотл. в’ялйти.
гоасй [гоиі/І І. п 1) (рі без змін) іхт. плітка, плотва; вобла; тараня; 2) амер. тарган; 3) мор. виїмка (у вітрилі); < а8 зоипсі а8 а ~ здоровий як віл; 2. V 1) робйти виїмку (у вітрилі); 2) амер. підстригати йоржиком (волосся, гриву).
гоагі [гопсі] 1. п 1) дорога, шлях, шосе; Ьу ~ по шосе, машйною; саЬІе - підвісна дорога; соипігу ~ грунтова дорога, путівець; кі§к ~ шосе; К.. ЬІр шлях закрйто (дорожній знак); гиіе о£ іке ~ правила руху транспорту по шляхах; 2) (іке ~) велйка дорога; 3) напрям, шлях; уоиг ~ 1іе8 8ігаі§кі ЬеГоге уои вам ітй прямо; 4) спосіб (досягти чогось); шлях (до чогось); іке ~ іо Гате шлях до слави; 5) вулиця, бруківка; проїзна частйна вулиці; іо сго88 іке ~ перейтй вулицю; 6) рбуд, магістральна вулиця (у назвах); ОхГогсІ К. Оксфордська вулиця; 7) амер. залізнйця; 8) (іке ~ ) амер. міста, де відбуваються спортйвні змагання (гастролі театральних труп); 9) звич. рі мор. рейд; 10) гірн. штрек, підземна вйробка; < ~ Ьиі1діп§ дорожнє будівнйцтво; ~ са-расііу пропускна здатність дороги; ~ сіеагапсе дозвіл на рух по дорозі; ~ сго88іп§ перехрестя, роздоріжжя; ~ §гас1ег грейдер, дорожній струг; ~ ко§ розм. водій, якйй заважає проїздові іншого транспорту; - коизе придорожня закусочна, придорожній буфет; ~ ]ипс-ііоп роздоріжжя; ~ тепдег дорожньо--ремонтний робітнйк; ~ ро8і дороговказ; ~ гасег гонщик по шосе; ~ гасе8 гонки по шосе (велоспорт); ~ гасіп§ велосипедні гонки по шосе; ~ 8сгарег грейдер; ~ 8І§п дорожній знак; - іе8і дорожнє вйпробування; іо Ье оп іке ~ а) бути на гастролях; б) роз’їжджати; в) амер. бродяжити; іо іаке іке ~ а) вй-
рушити в дорогу, виїхати; б) заст. стати розбійником; §еі оиі оГ ту ~! геть з мого шляху!; 2. у знаходити дичину по запаху (про собаку).
гоадаЬіІііу [,гоиск'Ьі1ііі] п пристосованість для їздй по дорогах.
гоа<1-а£епі ['гоисГеїдзапі] п амер. розбійник з велйкої дороги, грабіжник.
гоа(1-Ье<1 [ гоидЬесі] п полотно лорді и.
гоа<1-Ь1оск ['гоисІЬІок] п військ.
1) загородження на дорозі; 2) засідка;
3) частйна, яка зайняла дорогу.
Коа<1-Воаг<1 [ 'гоисі'ЬогсІ] п управління шосейних шляхів.
гоасі-Ьоок ['гоидЬик] п дорожній довідник.
гоа<1-1іо1(ііп£ [ гоифкоиісіп] ] п сталість руху (автомобіля).
гоа<11е$$ ['гоисіїїз] аф бездоріжній.
гоаЛ-такег ['гоифтеїко] п будівельник шляхів, дорожній робітнйк.
гоадтап ['гоибтоп] п (рі гоасітеп [-топ]) дорожній робітнйк.
гоаЛ-тар ['гоидтаер] п авт. дорожня карта.
гоай-теіаі ['гоисі,теі1] п щебінь.
гоасі-іпеіаШпз ['гоифтеііп]] п зал. баластування колії.
гоа<1-оі1ег [ гоисі,оііо) п гудронатор.
гоа<1-го11ег ['гоифгоиіо] п важкий шляховйй коток.
гоа<1-$еп$е |'гоисІ8ЄП8] п авт. уміле водіння.
гоа(1-8ЙО5¥ [ гоисі/ои] п амер. 1) гастрольна вистава; 2) гастролююча естрадна трупа.
гоа&іііе ['гоид$аід] п узбіччя, придорожня смуга; ~ іпп придорожній готель.
гоа(І5іеа<1 ['гоисІБіесі] п мор. рейд.
гоа&іег ['гоисізіо] п 1) дорожній велосипед; 2) завзятий мандрівнйк; 3) мор. судно, що стоїть на рейді; 4) рбдетер (тип кузова).
Коа(1 Тоіуп І'гоисПаип] п геогр. н. м. Род Таун.
гоаскуау ['гоисіхуеі] п 1) проїжджа частйна дороги; 2) бруківка; 3) шосе; 4) залізнйчне полотно; смуга відчуження.
гоа(к¥ОіЧІііпе$$ ['гоисі,\уа:діпі8] п придатність для їздй по дорогах; придатність автомобіля для експлуатації.
гоаїкуогйіу ['гоисі,\У9:ді] аф придатний для їздй по дорогах; придатний для експлуатації (про автомобіль).
гоат [гоит] 1. п мандрування, мандри; блукання; 2. V мандрувати; блукати; тинятися.
гоашег ['гоита] п мандрівнйк; бродяга, бурлака.
гоап [гоип] 1. п 1) чалий кінь;
2) тонка бараняча шкіра (для палітурок); 2. аф чалий (про коня).
гоаг [го:| 1. п 1) рев; гуркіт; шум;
гоа
265
гос
іке ~ оГ ігаШс шум (гуркіт) вуличного руху; їке ~ оГ £ипз артилерійська канонада; 2) регіт, голоснйй сміх; 3) крик, лемент; 2. V 1) ревти; горлати; гарчати; 2) гудіти, шуміти; грюкати; 3) кричати, лементувати; 4) проричати, прокричати, прорепетувати; 5) гучно реготати; їо ~ \уіїк Іаи^кіег реготати на все горло; 6) хроптй (про коня); 7) наповнитися шумом (гуркотом).
гоагег ['го:го] п 1) горлодер; крикун; 2) вет. загнаний кінь.
гоагіпз ['го:пі]] 1. п 1) ревіння, шум; гуркіт; їке ~ оГ іке \уіпсі ревіння вітру; 2) вет. запал; 2. асі] 1) шумний; бурхлйвий; гучнйй; Іке ~ Гогііез мор. бурхлйва частйна Атлантйчного океану (40 °—50 0 північної широти)’. 2) буйний, розгульний; 3) жвавий, процвітаючий; бурхлйвий; ~ ігаде жвава торгівля; < ~ Ьіаде людйна, яка веде розгульне життя.
гоазі [гоизі] 1. п 1) печеня; шматок смаженого м’яса; 2) амер. жорстока крйтика; 3) амер. пікнік, на якому їдять смажене м’ясо; 4) тех. вйпал; їо гиіе іке ~ задавати тон; верховодити; 2. асі] смажений; ~ ЬееГ ростбіф; < їо сгу ~ теаі хвастати своїми перемогами над жінками; 3. V 1) смажити(ся), пектй(ся); запікати(ся); 2) сушйти (на вогні); 3) тех. випалювати; 4) гріти; їо ~ опе’з Гееі аі іке Гіге гріти ноги біля вогню; іо - опезеіГ ЬеГоге іке Гіге грітися біля вогню; 5) грітися; 6) розігрітися, розімліти; 7) розм. висміювати, дратувати (когось); знущатися (з когось); 8) катувати вогнем; 9) амер. жорстоко критикувати; 10) стежити, не зводячи очей.
гоазіег ['гоизіо] п 1) жаровня; 2) тех. випалювальна піч; 3) молочне порося, півник тощо (для печені); 4) гусятниця; 5) сушарка для кави.
гоа$ііп§ ['гоизіїї]] п 1) смаження; запікання; 2) тех. вйпал; прожарювання; < ~ рап жаровня.
гоазііп£-]аск ['гоизіп]дзжк] п рожен.
КоЬ [гоЬ] п 1) ж. ім'я Роб (зменш, від КоЬегіа); 2) ч. ім'я Роб (зменш, від КоЬегі).
гоЬ [гоЬ] V 1) грабувати; обкрадати; 2) красти; 3) відбирати (щось); позбавляти (чогось); іо ~ зтЬ. оГ кіз гі§кіз позбавити когось прав; 4) забрати щось як здобич; 5) гірн. по-хижацькому розробляти тільки багату руду; 6) гірн. проводити очйщувальні роботи; < іо ~ іке сгасіїе розбещувати дитйну.
гоЬЬег ['гоЬа] п грабіжник, розбійник; злодій.
гоЬЬег-сгаЬ ['гоЬокгаеЬ] п зоол. кокосовий краб.
гоЬЬегу ['гоЬоп] п 1) крадіжка; грабіж, пограбування; дауіі^кї ~ пограбування серед білого дня; 2) перен. надмірно висока ціна.
КоЬЬіе ['гоЬі] п 1) ж. ім'я Роббі (зменш, від КоЬегіа); 2) ч. ім'я Роббі (зменш, від КоЬегі).
гоЬе [гоиЬ] 1. п 1) халат; 2) рі амер. жіночий одяг; 3) звич. рі мантія; широкий одяг; гоуаі ~з королівська мантія; асадетіс ~з професорська мантія; іке 1оп& ~ а) ряса священика; б) мантія судді; £епї1етеп оГ іке (1оп£) ~ судді, юрйсти; 4) поет, убрання; 2. V 1) надівати; 2) убиратися (в мантію).
КоЬегі [ гоЬої] п 1) ч. ім'я Рбберт; 2) розм. поліцейський; 3) офіціант.
КоЬегіа [гои'Ьо:їо] п ж. ім'я Ро-берта.
КоЬегііпа [гоиЬа'їі:па| п ж. ім'я Ро-бертіна.
КоЬегіо |го'Ьа:іои] п ч. ім 'я Роберто.
КоЬіп [гоЬіп] п ж. і ч. ім'я Робін (зменш, від КоЬегі).
гоЬіп [ гоЬіп] п 1) орн. вільшанка; дрізд; 2) розм. пенні.
КоЬіпа [го'Ьі.па] п ж. ім'я Робіна.
гоЬіпеі ['гоЬіпеі] п кран.
гоЬіпз ['гоиЬп]] п 1) одяг; костюм; 2) одягання, процес одягання; 3) оздоблювальна басонна тканйна.
КоЬіп Ноо<1 [ 'гоЬіп'Ьисі] п 1) фольк. Робін Гуд; 2) перен. благородний розбійник, захиснйк бідних.
гоЬіпіа [гои'Ьіпю] п бот. біла акація; псевдоакація.
гоЬошЬ ['гоиЬот] п військ, літак--снаряд; крилатий керований снаряд.
гоЬогапі ['гоЬогопі] 1. п тонізуючий засіб; 2. асі] тонізуючий, зміцнюючий.
гоЬоі ['гоиЬоі] п 1) робот, механічна людйна; 2) автомат; телемеханічний прйстрій; 3) ав. автомат управління; 4) перен. бездушна людйна, людйна-машйна; 5) автоматйчний сигнал вуличного руху; < ~ ЬотЬ керована авіаційна бомба; ~ рііоі ав. автопілот; ~ ріапе безпілотний літак.
гоЬоіігаііоп [,гоиЬоіаі'хеі/п] п автоматизація.
гоЬоііге [ гоиЬаіаїх] V автоматизувати, механізувати.
гоЬигііе ['гоиЬогаїї] п робурйт (вибухова речовина).
гоЬизі [го'Ьлзі] аф 1) здоровий; мі-цнйй, сйльний, дужий; ~ Ьеаїїк міцне здоров’я; 2) яснйй, здоровий; ~ іпїеі-Іесі яснйй розум; 3) важкйй; шо потребує зусйль; ~ июгк важка праця;. 4) грубий.
гоЬизііоиз [го'Ьлзірз] аф 1) буйний; галаслйвий; експансйвний; 2) здоровий; сйльний, міцнйй, дужий; 3) ма-сйвний, важкйй; 4) суворий (про клімат).
гоЬизіпезз [го Ьлзіпіз] п 1) здоров’я, сйла; 2) розсудливість; здоровий глузд; 3) трудність, скрутність; 4) грубість.
КоЬуп [ гоЬіп| п ж. ім'я Робін.
госатЬоІе [гокотЬоиІ] п бот. цибуля-рокамболь.
госЬе [гоиїЦ п розм. скеля, бескйд.
КосЬезіег ['гофзїо] п геогр. н. м. Рочестер.
госЬеі [гоі/іі] п 1) стихар з вузь-кйми рукавами; 2) перен. єпископ; 3) парадна мантія англійських перів.
госк [гок] 1. п 1) скеля, бескйд; а* Гігт аз а ~ твердйй як скеля; 2) (іке К.) Гібралтар; 3) амер. камінь, булижник; 4) гірська порода, скельова порода; 5) причйна нещастя (невдачі, провалу); 6) рок (льодяникова карамель); 7) звич. рі амер. розм. гроші; їо рііе ир їке ~з багато заробляти; 8) роїм. брильянт, діамант; 9) розм. лід; 10) розм. безглузда помйлка; 11) качання, гойдання, хитання, коливання; 12) прядка; 13) рок-н-рол (танець); <> ~ Ьгеакег каменедробарка; - сосі іхт. морськйй окунь; - согк гірська пробка, пробковий камінь; ~ десау вивітрювання порід; ~ диск турик (пірамідка з каміння); ~ дизї інертний кам’яний порох; - дизііп£ осланцювання; К. Еп§1ізй гібралтарський жаргон; ~ ех-розиге оголення породи; - Гасе грубе облицювання; ~ тіїк мін. гірське молоко; ~ ркозркаїе мін. фосфорйт; ~ ріїоп скельовйй крюк (гак); ~ ргодисіз нерудні копалини; ~ їаг сирова нафта; оп іке ~з без копійки, у скрутному становищі, на мілині; іо гип ироп їке ~з а) зазнати аварії; б) збанкрутувати, розорйтися; іо зее ~з акеад бачити перед собою небезпеку; іке К. оГ а^ез рел. Христос; 2. V 1) хитати(ся), гойдатися), качати(ся), коливати(ся); 2) трястися); 3) заколйсувати; 4) прйкро вражати, бентежити.
госк-аші-гоіі ['гокопсГгоиІ) див. госк’п’гоіі.
госкаууау ['гоком'еі] п амер. чотириколісний екіпаж, відкрйтий з боків (для прогулянок).
госк-Ьазіп ['гок,Ьеізп] п геол. льодовиковий басейн.
госк-Ье<1 ['гокЬед] п шар кам’яної породи, скеляста основа.
госк-Ье<і<1іп£ ['гок'Ьесіп]] п кам’я-нйсте дно, кам’янйста основа.
госк-ЬоИот ['гок'Ьоіот] п розм. тверда основа; сіо\уп іо ~ повністю, цілком; ~ ргісез дуже низькі ціни.
госк-Ьошм! ['гокЬаипд] Доточений скелями, затйснутий між скелями.
госк-ЬиИег [’гок,Ьліа] п крем з масла, збйтого з цукром.
госк-саке ['гок'кеїк) п печиво з крутого тісіа
госк-сЬазш [ гок'каегт] п скельне провалля.
госк-сіітЬіп£ | 'гок,кіаїтіі] ] п скелелазіння.
госк-сгузіаі ['гок.кпзїі| п гірський кришталь.
гос
266
гов
госк-сіоуе ['гок'гілу] п орн. сизий голуб.
госк-ЛгіІІ ['гокгіпі] п тех. перфоратор.
госкег ['гока] п 1) крісло-гойдалка; 2) гойдалка (колиска); 3) коник-гой-далка; 4) крюк (у фігурному катанні на ковзанах); 5) тех. балансйр; коромисло; 6) тех. шатун; куліса; 7) лотік (для промивання золота); 8) розм. рокер, ультрасучасний юнак; стиляга у шкіряному костюмі; < ой* опе’з ~ несповна розуму.
госкегу ['гокап] п сад з декоративними кам’янйми гірками.
госкеі [ 'гокіі] 1. п 1) ракета; аіотіс ~ ракета з ядерним двигуном; Ьаііізііс (созтіс) ~ балістйчна (космічна) ракета; тооп ~ ракета для польоту на Місяць; огЬііа! ~ орбітальна ракета; іаке-ой* ~ стартова ракета; 2) реактйв-ний снаряд; 3) ракетний двигун; 4) розм. догана; 5) бот. нічна фіалка, вечорнйця; < ~ аігріапе а) літак з ракетним двигуном; б) літак, озброєний ракетами; ~ Ьазе ракетна база; ~ Ьоозіег ракетний прискорювач, стартовий ракетний двигун; ~ Гиеі ракетне пальне; ~ ІаипсЬег реактйвна установка; ~ оЬ-зегуаііоп метеор, спостерігання за допомогою ракет; ~ розі військ, ракетний сигнальний пост; ~ ргоіесіііе військ. реактйвний снаряд; ~ рпуесіог реак-тйвний міномет; реактйвна установка; ~ гаіі направляюча пускової установки; ~ гап^е а) ракетний полігон; б) радіус дії ракети; ~ зііе а) стартовий майданчик; б) вогнева позйція; ~ хуагіаге ракетна війна; ~ \уеаропз ракетна зброя; 2. V 1) випускати ракету; 2) здійматися, злітати; 3) перен. різко підвйщу-ватися, підстрйбувати (про ціни); 4) робйти різкйй ривок уперед (про коня).
госкеі-аззізіегі [ 'гокііа'зізіїгі] аф що розганяється ракетним прискорювачем (стартовим двигуном).
госкеі-сге$$ [ 'гзкіі'кгез] п бот. суріпиця.
госкеіеег [,гокі'ііа] п 1) фахівець з ракетної техніки; 2) сигнальник-ра-кетник.
госкеіег ['гокііа] п птах, що злітає прямо вгору.
госкеігу ['гокіїп] п ракетна техніка.
госкГаІІ ['гокГо:!] п каменепад, обвал, обвалення.
госк-Гі$Іі ['гокГіЛ п іхт. 1) морськйй йорж; 2) морськйй окунь.
КоскГоггі [ 'гокГзсі] п геогр. н. м. Рок-форд.
госк-§апіеп ('гзк, да :<3п] п сад з де-коратйвними кам’янйми гірками.
госк-£аг<1епіп£ [ 'гак,да:гіпіі] ] п де-коратйвне альпійське садівнйцтво.
госк-^аз ['гокдаез] п природний газ.
госк-йемт [гок'1уи:п] а^вйсічений з каменю.
Коскіез ['гокіг] п рі амер. розм. Скелясті гори.
госкіпз [ 'гокід ] 1. п мор. качка, хи-тавйця; 2. аф коливальний; ~ агт тех. коромисло; ~ тоїіоп коливальний рух; - іит крюк (у фігурному катанні на ковзанах).
госкіп&-сІіаіг ['гокідЦєа] п крісло-- гойдалка.
госкіп£-Ьогзе ['гокідЬогз] п коник--гойдалка (іграшка).
госкіп£-$іопе ['гокідзіоип] п геол. хитнйй камінь.
госкіеі ['гокіїї] п невелйка скеля.
госкііке ['гокіаїк] аф 1) схожий на скелю; 2) твердйй як скеля.
госкііпз ['гокігд] п іхт. морськйй минь.
госк’п’гоіі ['гокп'гоиі] п рок-н-рол (танець).
госк-оіі ['гзк'оіі] п нафта.
госк-рі£еоп ['гок'рідзіп] п орн. сй-зий голуб.
госк-ріапі |'гокр1а:пі] п бот. альпійська рослйна, рослйна скелястих ґрунтів.
госкз [гокз] п рі розм. лід; оп іке - з льодом (про напої).
госк-$а1і ['гок'зо:1і] п кам’яна сіль.
госкзсогіпв ['гок'Зко.тіт)] п геол. абразія гір льодовиками.
госк-зЬаґі ['гок/а:£с] п 1) тех. вал (вісь) хитної деталі; 2) гірн. ствол для спуску закладного матеріалу.
госк$1і<1е ['гокзіаігі] п зсув, обвал горй (породи); осип.
госк-ир ['гок'лр] п спорт, перекат. госк-^¥ее<1 ['гок\уі:гі] п бот. фукус, госк-^огк ['гок\уа:к] п 1) сад з де-коратйвними кам’янйми гірками; 2) штучний грот; 3) архт. грубо оброблена кам’яна поверхня; 4) скельна робота (альпінізм).
госку ['такі] аф 1) скелястий, ка-м’янйстий; ~ 8Іюге скелястий берег; ійе К. Моипіаіпз Скелясті гори; 2) твердйй, міцнйй; непохйтний; непіддатливий; 3) нечутлйвий; ~ кеап кам’яне серце; 4) нестійкйй, хиткйй; що похитнувся (про здоров'я тощо); 5) нетвердйй (про ходу); 6) напідпйтку, підхмелений.
гососо [га'коикои] 1. п стиль рококо; 2. аф 1) у стйлі рококо; 2) надто пйшний, вигадливий; претензійний; химерний; 3) застарілий.
Код [госі] п ч. ім'я Род (зменш, від Каїрй, Когіегіск, Когіпеу, Кигіоірй).
гой [госі] п 1) жезл, скіпетр: 2) прут; лозйна, хворостйна; 3) різка, хлист; 4) перен. покарання; шмагання різками; 5) влада, сйла; 6) вудка; 7) рибалка; 8) чарівна паличка; 9) амер. розм. револьвер; 10) військ. шомпол; 11) тех. прутик; стержень,
брус; 12) тех. шток, тяга; 13) род (міра довжини, прибл. 5 м); 14) паличка (мікроб); 15) бібл. рід, коліно; іо таке а ~ Гог опе’з о\уп Ьаск покарати самого себе; іо кізз ійе ~ покірно зносити кару.
Косісіу ['годі] п ч. ім'я Рддді (зменш, від Когіегіс, Когіегіск, Когіпеу).
годе [гоигі] разі від гіде II.
годепі ['гоигіапі] 1. п зоол. гризун;
2. аф 1) що належить до ряду гризунів; 2) що роз’їдає.
госіепіісіде [га'гіепіізаігі] п роденти-цйд (засіб проти гризунів).
годео [га'гіеюи] п амер. 1) збирання худоби для огляду і таврування; 2) загін для таврування худоби; 3) родео, ігри й змагання ковбоїв; 4) перегони (мотоциклетні тощо).
Косіегіск [ 'гогіапк] п ч. ім 'я Рбдерік.
Косіте [гагіз] п ч. ім'я Родж (зменш, від Ко^ег).
год-ігоп ['гофаюп] п тех. кругла сталь.
Косіпеу ['гогіт] п ч. ім'я Рбдні.
Когіоірй [ 'гоигіаіі] п ч. ім 'я Рбудолф, Рбдолф.
Когіоірііиз [га'гіаІГаз] п ч. ім'я Ро-дблфус.
Конотопі ['гогіотопі] п хвастун, хвалько.
гогіотопіагіе [дагіатап'іеігі] 1. п хвастощі; 2. аф хвалькуватий; 3. V хвастати(ся), вихвалятися.
гое [гой] п 1) ікра (тж Ітагсі ~); 2) молочко (тж зоП ~); 3) (рІ без змін) зоол. козуля; 4) косошарість (у деревині).
гоеЬиск ['гоиЬлк] п самець козулі, гое-согп ['гоико:п] п ікрйнка.
гоесі [гоигі] аф з ікрою, наповнений ікрою.
гое-гіеег ['гоигію] п зоол. козуля.
гое-Гамт ['гоиГа:п] п молодйй олень.
Коепівеп ['гапірп] п фіз. рентген; ~ гауз рентгенівське проміння.
гоепі£епо£гат [гопі'деподгает] п рентгенівський знімок.
ГОЄПІ£ЄПОІО£І$І [.гопіде'поіогізізі] п рентгенолог.
гоепі£епо1о£у [у гопіде'поіогізі] п рентгенологія.
гоезіопе ['гоизіоип] п мін. ооліт, ік-рянйй камінь.
го&аііоп [гои'деі/п] п молебство.
Ко^ег ['гогіза] п 1) ч. ім'я Роджер; 2) Роджер (танець); 3) ав. розм. ясно!, вас зрозумів! (вигук); ~ апгі оуєг а) вас зрозумів, переходжу на прийом; б) гаразд.
го£ііе [гоид] 1. п 1) злодій; шахрай; 2) негідник; пройдйсвіт; 3) жарт, пустун, шйбеник; 4) бродяга; 5) полох-лйвий кінь; 6) с. г. сортова домішка; стороння культура; < ~ еіерйапі слон--самітник; ~ йоизе в’язнйця; ~’з §а!1егу
гов
267
гої
поліцейський архів фотознімків злочинців; ~’8 Ьаііп злодійський жаргон;
тагск какофонія, якою супроводжують вигнаного з ганьбою з полку; 2. V 1) шахраювати; обдурювати; 2) бурлакувати; 3) с. г. полоти.
го§иегу ['гойдай] п 1) шахрайство; шахраювання; 2) витівки, пустощі; жарти.
го£иі$Ь ['гоиді/] аф 1) шахраюватий; 2) пустотливий; 3) с. г. несорто-вйй, сторонній.
гоіі [гоїі] V 1) амер. розм. каламутити (воду); збовтувати; 2) сердити, роздратовувати; 3) пустувати, гратися.
гоііу ['гоїіі] аф 1) каламутний; 2) сердйтий, роздратований.
гоіпек ['гоїпек] п 1) вйхідець з Європи (у Південній Африці); 2) англійський солдат (в англо-бурській війні).
гоізіег [ 'гоїзга] V бешкетувати, безчинствувати.
гоізіегег ['гоїзіага] п гуляка, гульвіса; п’янйця.
ГОІ8ІЄГІП£ ['гзізіапд ] 1. п бешкет, безчйнство; буйство, бешкетування; 2. аф галасливий, буйний.
гоі$іегои$ [гоїзізгзз] аф галаслй-вий, буйний.
гоке [гоик] 1. п розм. 1) дим; 2) пара; 3) туман; 4) паморозь; 2. V розм. 1) диміти; 2) парувати; 3) туманитися.
року ['гоикі] аф розм. туманний; з памороззю.
Коїаші ['гоиіапсі] п ч. ім'я Роуленд, Роланд; < іо §іує а ~ Гог ап Оііуєг дати гідну відповідь.
гоїе [гоиі] п фр. роль; іо ріау іке 1еадіп§ ~ відігравати головну роль; іо ріау іке ~ оГ зтЬ. а) театр, виконувати якусь роль; б) удавати з себе когось.
Ко1Г(е) [гоІГ, гоиГ] п ч. ім'я Ролф, Рбуф.
гоїі [гоиі] 1. п 1) рулон; 2) клубок; 3) згорток; сувій; 4) трубка; щось згорнуте в трубку; ~ оГ сагреі згорнутий килим; 5) кругляк, котушка; балабу-шка; коток; 6) валик; складка; ~8 оГ Гаі жирові складки; 7) булочка (тж ~ оГ Ьгеад); 8) військ, скатка; 9) відомість; реєстр; поіменний спйсок; іке ~ оГ копоиг спйсок убйтих на війні; іо саіі іке - робйти переклйчку; 10) військ, іменнйй спйсок особового складу; 11) юр. офіційний спйсок адвокатів; 12) протокол (судочинства); 13) (іке Ко1І8) рі іст. судовйй архів на Парк-Лейн; 14) крутіння, качання; 15) хитання, хвилювання; ~ оГ іке зеа хвилювання моря; 16) хитавйця; 17) хода перевальцем; 18) гуркіт (грому); іке ді8іапі ~ оГ ікипдег далекі розкоти грому; 19) барабанний бій, барабанний дріб; 20) хвиляста поверхня; 21) рі розм. будочник, пекар; 22) амер. розм. гроші; пачка грошей; Ьі§ ~ купа
грошей; 23) тех. вал, валок; барабан; циліндр; ролик; вальці; 24) архт. за-вйток іонічної капітелі; 25) ав. бочка, подвійний переворот через крило; 26) спорт, перекид, переверт; кидок; переворот (боротьба); < ~ сгизкег валкова дробарка; ~ дге88ІП£ калібрування валків; ~ 1апдіп§ перекат після приземлення (легка атлетика); Ма8іег оГ іке Ко1І8 начальник судовйх архівів; іо 8ігіке оГГ іке ~8 дискваліфікувати юрйста; 2. V 1) котйти; іо ~ а Ьаіі котйти м’яч; 2) котйтися; іо ~ оиі оГ Ьед скотйтися з ліжка; 3) вертіти, обертати, повертати; 4) вертітися, обертатися, повертатися; ріапеіз ~ оп ікеіг соиг8Є8 планети обертаються по своїх орбітах; 5) валяти, качати; 6) валятися, качатися; іо ~ іп іке тисі валятися в грязюці; іо ~ іп Іихигу жйти в розкоші; іо ~ іп топеу купатися в грошах (у золоті); 7) скручувати, згортати; іо ~ а тар згорнути карту; 8) загортати; іо ~ 8гпік. іп а ріесе оГ рарег загорнути щось у папір; іо ~ опезеІГ іп а Ьіапкеі загорнутися в ковдру; 9) качати, колисати; 10) колихатися, хвилюватися (про море тощо); 11) кренитися, хилйтися; 12) мор. зазнавати бортової хитавйці; 13) ходйти похйту-ючись (перевалюючись); іо ~ іп опе’8 §аіі ходйти перевальцем; 14) плавно тектй, котйти хвйлі; струменіти; 15) валувати (про дим); 16) бути горбкуватим, нерівним (про місцевість); 17) гриміти, гуркотіти, лунати; іке ікипдег ~ед кеауііу глухо прогримів грім; 18) вимовляти гучно (розкотисто); 19) вибивати дріб (про барабан); 20) розкачувати (тісто); іо ~ ра8іе Гог ріе8 розкачувати тісто на пиріжкй; 21) друк, накатувати; 22) амер. просуватися (рухатися) уперед; 23) амер. розм. обдирати, грабувати (п'яного тощо); 24) коткувати (грунт); накочувати, уторовувати (дорогу); 25) трамбувати котком (шосе); 26) мет. вальцювати, плющити; □ ~ а1оп£ їхати, котйти; ~ а^ау а) відкочувати; б) відкочуватися; в) розсіюватися, розходитися (про туман); ~ Ьаск знйжувати до попереднього рівня; ~ Ьу а) проїжджати мймо; б) минати (про час); ~ іп приходити, сходитися у ве-лйкій кількості; ~ оп а) минати (про час); б) неухйльно просуватися вперед; ~ оиі а) викочувати (назовні); б) розкачувати (тісто); в) вимовляти виразно (голосно); ~ оуєг а) перекочувати, перевертати; б) перекидати (когось); в) перекидатися; ~ гошмі знову повертатися; 8иттег -есі гоипсі а§аіп знову настало літо; ~ ир а) згортати, скручувати, скочувати; б) загортати; в) загортатися; г) розм. раптово з’явитися; д) збільшуватися, накопичуватися; е) військ, розм. розшйрювати ділянку прорйву; є) збиратися, сходитися (на збори); •> іо ~
1о§8 Гог 8гпЬ. виконувати важку роботу за когось.
гоїіа^ау І ['гоиЬ,ууеі] п складане ліжко на роликах.
гоїіа^ау II ['гоиЬ'хуеі] аф амер. пе-ресувнйй, на роликах; ~ Ьед складане ліжко на роликах.
гоІІ-Ьаск ['гоиІЬаек] п знйження до попереднього рівня (про ціни тощо).
гоІІ-саН ['гоиіко.1] п 1) переклйчка; 2) збір (сигнал).
гоїі-соїіаг ['гои1,ко1о] п відкладнйй (м’який) комірець.
гоїіесі [гоиісі] аф 1) листовйй; катаний; прокатний; вальцьований; 2) обкочений (про гальку); 3) плющений; ~ оаі8 плющений овес; < ~ §о1с! позолота.
гоїіег ['гоиіз] п 1) хвйля; вал; бурун; 2) переклйчка; 3) газонокосарка; 4) бинт; 5) робітнйк-прокатник; 6) качалка (для розкачування тіста); 7) бігуді; 8) тех. обертовий циліндр; вал; бігунок; коток; 9) тех. ролик;ко-ліщатко; 10) друк, матричний каландр; 11) мор. роульс; 12) орн. сиворакша.
го11ег-Ьап(1а£Є [гоиІа'Ьзепдкіз] п бинт, пакет бинта.
гоІІег-Ьеагіпз ['гоиіафєопд] п тех. 1) роликовий підшйпник; 2) коткова опора.
го11ег-соа$іег ['гои1а,кои8іа] п колові американські гори (атракціон).
гоІІег-тШ ['гоиіа'тіі] п с. г. валь-цьовйй млин.
гоїіег-зкаіе ['гоиіа'зкеїі] V кататися на роликах.
гоїіег-зкаіез [ 'гоиіа 'зкеїіз] п рі ролики.
го11ег-$каііп£ [ 'гоиіа,зкеїіід ] п катання на роликах; ~ каїї скетінг-ринг.
гоНег-іоіуеІ [ 'гоиіа'іаизі] п рушнйк загального користування (на ролику).
гоїіеу [ гоїі] п гірн. вагонетка (для доставки матеріалів).
гоІІ-ГіІш ['гоиі'іїїт] п роликова фотоплівка.
гоїііск ['гоїік] І. п 1) пустощі; вй-тівка; 2) галаслйва гульня; 2. V пустувати; весел йтися; галасувати.
гоїііскіпз [ гоїікіді аф 1) безтурботний; відчайдушний; 2) хвацький; га-ласлйвий.
КоШп ['гоїш] п ч. ім'я Роллін.
го11іп£ ['гоикд] 1. п 1) мет. прокатка; 2) мор. бортова хитавйця; 3) ав. подвійний переворот через крило; 2. аф 1) обертовий; 2) повторюваний; що чергується; ~ 8еа8ОП8 пори року, які змінюють одна одну; 3) роликовий; коліснйй; - скаіг крісло на коліщатках; 4) горбкуватий, пагористий; ~ ^гоипсі пагориста місцевість; 5) непостійний, мінлйвий; 6) перелйвчас-тий; •> ~ Ьагга^е військ, загороджувальний вогонь, вогневий вал; ~ Ьгісі^е
ГОІ
268
Поп
військ, накатний міст; ~ кіісйеп військ. похідна кухня.
го11іп£-іпі11 ['гои1іі]ті1] п тех. прокатний стан.
гоШп£-ріп ['гоиіітзріп] п качалка (для розкачування тіста).
ГОІ1ІП£-рГЄ38 ['гои111]рге8] п 1) ло-щйльний прес; каландр; 2) плющйль-на машина.
го11іп£-$іоск [ 'тои1іі]8іок] п зал. рухомий состав.
го11іпз-$іопе ['гои1іі]8іоип] п пере-котйпбле (про людину).
тої!-тіїї ['гоиїтії] п 1) прокатний цех; 2) рі тех. вальці.
Ноііо [гоїои] п ч. ім'я Рблло (зменш, від КибоІрК).
гоїіоск ['гоїак] п мор. кочет.
гоїі-оп ['тоиіоп] п жіночий пояс (з еластичної тканини).
гоіі-оуєг ['гои1,оиуз] п спорт, перекочування (боротьба).
го11-$іер ['гоиїзіер] п спорт, перекітний крок (легка атлетика).
гоІІ-іаЬІе ['гоиІДеіЬІ] п тех. рольганг.
гоїі-ир ['гоиі'лр] 1. п 1) рулет; 2) збори, збір; 3) військ, розм. ліквідація фронту (після закінчення бойових дій тощо)} 2. аф що піднімається (закочується); ~ Ьііпбз штори, шо піднімаються на шнурах.
гоІЬкау ['гоиїхуеі] п амер. схил (для колод).
Ноііу ['гоіі] п ч. ім'я Рбллі (зменш, від Ноіапб).
Ноіу ['гоиіі] п ч. ім'я Рбулі (зменш, від Ноіапб).
гоїу-роіу ['гоиіі'роиіі] 1. п 1) пудинг з варенням (тж ~ риббіп§); 2) коротун (про дитину)-, 2. аф угодований, пухкйй (про дитину).
Нот [гот] п (рі тж Кота) цйган.
Кота ['гота, гоито] п 1) рі від Кот; 2) ж. ім'я Рбума.
Котаіс [гои'тепк] 1. п новогрецька мова; 2. аф новогрецький.
Котап ['гоитоп] 1. п 1) рймля-нин; 2) розм. католик; 3) латйнська мова; 4) рі християни у стародавньому Рймі; 5) латйнський шрифт; 6) ч. ім'я Рбуман, Роман; 2. аф 1) рймський; що стосується Рйму; ~ саіепбаг рймський календар; ~ Етріге іст. Рймська імперія; ~ Ьоіісіау а) рймське свято; бій гладіаторів; б) жорстока забава; задоволення за чийсь рахунок; ~ Ьа\у рймське право; 2) латйнський; ~ аі-рйаЬеі латйнський алфавіт; ~ іуре (Іеі-іегз) латйнський шрифт; 3) католйць-кий, рймсько-католйцький;
Ьаіапсе безмін; ~ Саійоїіс католик; людйна, яка належить до рймсько-като-лйцької церкви; ~ Саійоїіс Сйигсіт рймсько-католйцька церква; ~ Саїйо-1ІСІ8ГП рймсько-католйцьке віросповідання; ~ ЛО8Є рймський (орлйний) ніс;
~ пшпегаїз рймські цйфри; ~ зсйооі рафаелівська школа.
Поталеє [го'таепз] 1. п група романських мов; 2. аф романський; Егепсй із а ~ Іап^иа^е французька мова належить до групи романських мов; ~ паііопз романські народи.
готапсе [го'таепз] 1. п 1) (К.) лй-царський роман; 2) роман (героїчного жанру)’, 3) романтйчна література; 4) романтйчний епізод; любовна історія; нйзка незвичайних пригод; 5) романтика; 6) вйгадка; небилйця; 7) іспанська балада; 8) муз. романс; 2. V 1) перебільшувати; прикрашати дійсність; 2) вигадувати, фантазувати; 3) розм. залицятися.
готапсе1е$$ [га'таепзііз] аф неро-мантйчний.
готапсег [то'таепзо] п 1) фантазер, вигадник; 2) автор середньовічних романів.
готапсісаі [го'таепзікі] аф що належить до романтйчноі літератури.
готапсізі [го'таепзізі] п автор сентиментальних романів.
Нотапез ['готопез] п циганська мова.
готапезса [, гоито'пезко] п рома-неска (танець).
Котапездие [, гоито'пезк] 1. п архт. романський стиль; 2. аф 1) романський; 2) провансальський; 3) романтйчний; 4) архт. романський (стиль).
голіап-Лелуе [го'та;і]'і1о;у] п (ріго-тапз-Пеиуез [го'та;і]'Яо;у]) фр. багатотомний роман.
Пошаліє [гои'гпжпік] 1. п романські мови; 2. аф романський.
Ноталізй ['гошпопі/] див. Котізй.
Нотапізт ['гоитопігт] п 1) като-лицйзм, папізм; догмати рймсько-ка-толйцької церкви; 2) ідеї (вплив тощо) стародавнього Рйму.
Нотапізі ['гоитопізі] п 1) католик; 2) романіст, фахівець в галузі рймсь-кого права; 3) фахівець з романістики.
Ноталіге ['гоигпопаїх] V 1) романізувати; 2) наслідувати стародавніх рймлян; 3) латинізувати; 4) вживати латйнські слова та ідіоми; 5) навертати до католйцтва; 6) переходити в като-лйцтво.
Котапзй [гой гласи/] п ретороманський діалект (у східній Швейцарії).
готапііс [го'таепіік] 1. п 1) романтик; 2) рі пишномовні висловлювання; 3) рі рйси (особлйвості) лйцар-ського роману; 4) рйси, властйві романтйзму; 2. аф 1) романтйчний; 2) що стосується романтйзму; 3) фан-тастйчний, нереальний; 4) вйгаданий, уявний.
готапіісаііу [то'гпжпіікоіі] аду ро-мантйчно.
готапіісізт [го'тжпіізігт] п ро-мантйзм.
готапіісізі [го'тжпіізізі] п романтик.
готапіісіхе [го'тжпіізаіг] V 1) писати (змальовувати) в романтйчному дусі; 2) романтизувати; змальовувати в ідеалізованому вйгляді.
Поталу ['готопі] 1. п 1) циган; циганка; ійе ~ збірн. цигани; 2) циганська мова; 2. аф циганський.
Поте [гошп] п 1) геогр. н. м. Рим; 2) рймська імперія; 3) рймсько-католйцька церква; католицйзм; ~ \уаз поі Ьиііі іп а бау не відразу Рим будувався; \уйєл іп ~ бо аз ійе Котапз бо присл. до чужого монастиря зі своїм уставом не сунься.
Нотео ['гоитюи] п 1) ч. ім'я Рбу-мео, Ромео; 2) закоханий юнак; молодйй коханець; 3) (г.) закритий чоловічий черевйк з глибокими боковими вйрізами.
НотГогсі ['глтГоб] п геогр. н. м. Рбмфорд.
Нотізй ['гоиті/] аф рймсько-католйцький; папістський; ійе ~ сйитсй папістська церква.
Нотоіа ['готоіо] п ж. ім'я Рбмола.
готр [готр] 1. п 1) шибайголова, урвйголова; палйвода; шйбеник; 2) тж рі метушня, галас; галаслйва гра; 2. V 1) возитися, вовтузитися; 2) галасливо гратися (про дітей)’, 3) легко обійтй, обігнати (інших учасників перегонів — про коня)’, іо ~ а\уау (іо ~ іп, іо -йоте) легко вйграти в перегонах (про коня).
готрег ['готро] п звич. рі дитячий комбінезон (тж а раіг оГ ~8, ~ зиіі).
готріл£ [готрп]] аф шумний, га-ласлйвий.
готрізй ['готрі/] див. готріп§. готру ['готрі] див. готріп§.
Нол [гоп] п ч. ім'я Рон (зменш, від Нопаїб).
Попа ['голо] п ж. ім'я Рбна (зменш, від Нопаїба).
Нопаї ['голі] п ч. ім'я Рбнал.
Колаїб ['гоп(о)1б] п ч. ім'я Р6-нал(ь)д.
Колаїба ['гол(о)1бо] п ж. ім'я Р6-налда.
готіасіїе [тол'бає/] п невелйкий круглий шит.
гопсіе [топб] п друк, рондо (шрифт). гошіеаи ['толбои] п 1) поет, рондо; 2) муз. рондо.
гопбеі [ гопбі] п поет, рондель, гопбо ['толбои] п муз. рондо.
гошіиге ['гопб]ио] п поет. 1) круг, круглий предмет; 2) округлість.
голе [гоип] п рйнва.
Полку ['гоі]кі] п ж. ім'я Рбнкі (зменш, від Уегопіса).
Коппіе ['топі] п 1) ж. ім'я Рбнні
Коп
269
гоо
(зменш, від Уегопіса); 2) ч. ім'я Ронні (зменш, від Еопаїд).
Коппу ['гот] п ч. ім'я Ронні (зменш, від Копаїд).
Кбпі§еп ['гопі)ап] п фіз. рентген (одиниця випромінювання)} ~ гауз рентгенівське проміння.
гбпі£епо£гат [гопі'депадгает] п рентгенограма.
гбпі£епо£гар1іу [,гопіде'подгаГі] п рентгенографія.
гбпі£епо1о£ізі [, гопіде'поЬдзізі] п рентгенолог.
гбпі£еііо1о£у [,гопіде'по1адзі] п рентгенологія.
гоо<1 [ги:сі] п 1) хрест; розп’яття; 2) руд, чверть акра; 3) клапоть землі.
гоод-Ьеат ['ги:дЬі:т] п архт. балка в склепінні вівтаря.
гоод-ІоІЇ ['пгдіоїї] п хори в церкві.
гоо<І-$сгееп [ 'гигсізкгі :п] п хресна перегородка (в церкві).
гооГ[ги:£] 1. п 1) дах; покрівля; ип-дег а ~ під дахом; 2) перен. притулок; 3) стеля; склепіння; іке ~ оГ іке гоот стеля кімнати; іке ~ оГкеауеп небозвід; іке ~ оГ тоиік піднебіння; 4) імперіал (диліжанса тощо)} 5) ав. абсолютна стеля; 6) гірн. покрівля (виробки)} висячий бік; 7) військ, розм. протиповітряна оборона; 8) військ, авіаційне прикриття; < іо гаізе (іо кіі) іке ~ розм. зчинйти галас; горлати; сварй-тися; 2. V 1) крйти (настилати) дах; покривати (тж ~ іп, ~ оуєг); 2) утворювати дах (склепіння); іке Ьгапскез ~ед іке \уа!к гілкй утворювали склепіння над стежкою; 3) давати притулок.
гооГа&е ['пі:£ідз] п покрівельний матеріал.
гооГед [ги:й] п покрйтий дахом (навісом).
гооГег ['пі:Га] п 1) покрівельник; 2) лата, кроква (для даху)} 3) розм. лист з подякою за гостйнність.
гооГ-£аг<1еп ['ги:Г,да:дп] п 1) сад на даху будйнку; 2) ресторан на даху будинку.
гооіїп£ ['ги:Гід] п 1) покрівельний матеріал; 2) покриття даху; 3) покрівля.
гооЛе$$ [ 'ги:і1із] аф 1) без даху; що не має даху; 2) якйй не має притулку; бездомний.
гооГ-ігее [пгГігі:] п буд. сволок.
гоок [гик] 1. п 1) орн. грак, гайворон; 2) шахрай, шулер, аферйст; 3) шах. тура; 2. V 1) ошукувати, ду-рйти; шахраювати; нечесно грати (в карти)} 2) видурювати гроші; обдурювати, обдирати (покупця)} 3) шах. ходйти турою.
гоокегу ['пікап] п 1) гайворонник; 2) пташйний базар; 3) місце гніздування; 4) лігвище (тюленів тощо)} 5) густонаселений старйй будйнок;
нетрі; 6) розм. кубло (злодіїв, шахраїв)} 1) розм. скандал, сварка.
гоокіе ['гикі] п розм. 1) новобранець; рекрут; 2) новачок.
гооку ['гикі] 1. п 1) шах. розм. важка фігура; 2) шахіст екстра-класу; ви-датнйй шахіст; 3) амер. новобранець; 2. аф 1) гайворонячий; 2) шахрайський, нечесний; 3) амер. неохайний; закуйовджений; 4) розм. туманний.
гоот [ги(:)т] 1. п 1) кімната; камера; кабінет; сопзиіііп^ ~ кабінет лікаря; пакед ~ необставлена кімната; зіпріє (доиЬІе) ~ кімната на одного (на двох); 8ігоп£ ~ а) камера для особлйво небезпечних злочйнців; б) кімната--сейф, сталева кімната (для зберігання цінностей)} V. І. Р. г. кімната для почесних гостей (V. І. Р,— скор. від уегу ітрогіапі регзоп); іо до опе’з ~ прибирати кімнату; 2) перен. компанія; люди, які перебувають у кімнаті; товарйство; іо кеер іке \уЬо!є ~ 1аи§кіп§ розважати усе товарйство; 3) рі приміщення; квартйра; місце проживання; 4) місце, простір; ікеге із ~ Гог опе тоге іп іке саг у машйні є місце ще для одного; іо таке - Гог потіснйтися, дати місце (комусь)} 5) можлйвість; ікеге із по ~ Гог дізриіе немає підстави для незгод; ікеге із ~ Гог ітргоуетепі є можлйвість поліпшити (щось)} 6) посада, місце; 7) бот. площа жйвлення; 8) гірн. очисна камера; < ~ апд Ьоагд повний пансіон; \укаі до ікеу скаг§е Гог ~ апд Ьоагд? скільки тут беруть за повний пансіон?; по ~ іо з\уіп§ а саі дуже тісно; по ~ іо іигп іп, по ~ іо ґпоує ніде повернутися; іп зтЬ.’з ~ замість когось; іп уоиг ~ на вашому місці; 2. у 1) жйти на квартйрі; займати кімнату; іо ~ \уіік зтЬ. жйти з кимсь в одній кімнаті; 2) дати приміщення, розмістйти (гостей).
гоошазе ['ги(:)тідз] п амер. місце, площа.
гоош-аїкі-рШаг зузіеш ['пі(:)топ(д)-'рііа'зізіїт] п гірн. камерно-стовпова система розробки.
-гоотед [-ги(:)тд] аф у складних словах означає -кімнатний, що складається з (кількох) кімнат; ікгее—ед трикімнатний; Гіує—ед коизе будйнок з п’ятй кімнат.
гоошег ['ги(:)та] п амер. мешканець (постоялець), якйй харчується в іншому місці.
гоошеііе [ги(:)т'еі] п купе спального вагона.
гоот-Ге11(Ж ['ги(:)т,Ге1ои] п товариш по кімнаті.
гоошГиІ ['ги(:)тГи1] п повна кімната; а ~ оГ скіїдгеп повна кімната дітей.
гоошіїу [ ги(:)ті1і] асії просторо, вільно.
гоотіпе$$ ['ги(:)тіпіз] п місткість, ємкість.
гоотт£-1іои$е ['ги(:)тідкаиз] п амер. мебльовані кімнати.
гоот-таіе ['ги(:)ттеіі] п товариш (сусід) по кімнаті; співмешканець.
гоот-гШеп ['пі(:)т,гкіп] аф якйй не виходить з кімнати (про хворого).
гоотзоте ['ги(:)тзат] аф просторий.
гоотіЬ [ги(:)тО] п розм. простір.
гооту ['ги(:)ті] аф просторий; мі-сткйй; вільний; ~ каїі просторий зал.
гоогЬаск ['гиаЬаек] п амер. наклеп (що порочить кандидата на виборах).
гоозі [ги:зі] 1. п 1) курнйк; сідало; 2) спальня; постіль; аі ~ а) на сідалі; б) у постелі; іо §о іо ~ а) сідати на сідало; б) лягати спати; < іо гиіе іке ~ командувати, розпоряджатися; 2. у 1) сідати насідало; 2) улаштовуватися на ночівлю; 3) улаштовувати на ночівлю; надавати нічліг; < тіздеедз (сигзез) соте коте іо ~ присл. не копай іншому ями, бо сам у неї впадеш.
гоозіег ['ги:зіа] п 1) півень; 2) перен. задирака, забіяка.
гооі [ги:і] 1. п 1) корінь; іо іаке (іо зігіке) ~ пускати коріння, прийматися (про рослину)} 2) коренеплід; 3) окрема рослйна; саджанець; зоте ~з оГ ріит-ігеез кілька саджанців слй-ви; 4) основа, корінь (зуба тощо)} 5) родоначальник, предок; 6) (часто іке ~) причйна, джерело; 7) база, основа; аі (іке) ~ у своїй основі; 8) бібл. нащадок, потомок; 9) мат. корінь; зциаге (зесопд) ~ квадратний корінь; сиЬе (ікігд) ~ кубічний корінь; 10) грам, корінь; 11) муз. основнйй тон акорду; 12) тех. вершйна (зварного шва)} 13) тех. хвіст (лопаті турбіни)} 14) ав. коренева частйна (крила)} < ~ Ьеег амер. шипучий напій з коренеплодів; ~ саизе основна причйна; ~ сиііег (зіісег) с. г. коренерізка; ~ ді§&ег с. г. машйна для збирання коренеплодів; ~ каЬіі бот. коренева система; ~ тедіит бот. кореневе середовище; ~ ргіпсіріе основнйй прйнцип; * зискег бот. кореневий паросток; ~ зузіет бот. коренева система; іо риі! ир Ьу іке ~8 викорінювати; викорчовувати; іо іаке (іо зігіке) ~ пускати коріння, укорінюватися; ~ апд Ьгапск докорінно; цілком; 2. у 1) пускати коріння, укорінюватися (тж перен.)} 2) впроваджувати, укорінювати; 3) приковувати; Геаг ~ед кіт іо іке §гоипд жах прикував його до місця; 4) рйти землю рйлом; підривати коріння (про свиней)} 5) рй-тися; докопуватися; нйшпорити; 6) амер. розм. підтрймувати, заохочувати, підбадьорювати; □ ~ а^ау, ~ оиі, ~ ир виривати з корінням, знйшувати; < іо ~ Гог зтЬ. уболівати за когось.
гооіа&е ['ги:іідз] п бот. 1) коренева система; 2) укорінення.
гооіЬаІІ ['ги:іЬо:!| п грудка землі навколо коріння (рослини).
гоо
270
Г08
гооі-сгор ['гилкгор] п коренеплід.
гооіесі [Гги:іід] асі] 1) що має коріння; з корінням; 2) укорінений (про рослини і перен.); 3) твердий (про переконання тощо); 4) глибокий (про почуття); 5) хронічний (про хворобу); 6) прихований (про хворобу).
гооіег [ ги:іо] п 1) плуг для виорювання коріння; дорожній плуг; 2) саджанець; відсадок; 3) тварйна, що риється в землі' 4) амер. розм. болільник, уболівальник.
гооіегу |'ги:іап] п штучний дерен для вирощування садових рослин.
гооі-Га$і ['ги:На:8і] асі] міцно укорінений.
ГООІ-ІЮ118Є ['пгіЬаиз] п сарай для зберігання коренеплодів.
гооііпз І'гиііі]] п укорінювання (рослини).
гооііе ['гиііі] V 1) підривати коріння (рилом); 2) рйтися, нйшпорити.
гооі-ІеаГ ['ги:Ні:£] п (рі гооі-1еауе8 [-1і.У2]) бот. основнйй листок (у рослини).
гооі1е$$ ['гигіїїв] асі] 1) без коріння; що не має коріння; 2) перен. безпідставний, необгрунтований.
гооііеі ['гиіііі] п корінець, корінчик.
гооізіаїк ['ги:І8Іо:к] п бот. корене-вйще; кореневий відросток.
гооі-8іоск ['ги:І8Ізк] п бот. 1) кореневий паросток; кореневйще; 2) підщепа.
гоойуоші ['ги:Ьуо:т] п личйнка, яка пошкоджує коріння, кореневий шкід-нйк.
гооіу ['ги:іі] 1. п військ, розм. їжа, харчі; 2. асі] 1) коренеподібний; 2) в якому багато коріння (про ґрунт).
горас [гои'раек] п ропак, торосистий лід.
горе [гоир] 1. п 1) канат; вірьовка, мотузка; трос; кетр ~ конопляна вірьовка; 2) (іке ~) вірьовка (на шибениці); 3) страта через повішення; 4) (іке ~8) канати, що обгороджують ринг (арену); 5) в’язка, нйзка; а ~ оГ ОПІОП8 в’язка цибулі; а ~ оГ каіг товста коса; а ~ оГ реагІ8 разок перлів; 6) амер. ласо, аркан; 7) рі мор. такелаж; 8) тягуча, клейка рідина; 9) міра довжи-нй; < ~’8 епб а) мор. кінець троса; б) кусок вірьовки для лупцювання; в) шмагання; г) зашморг (на шибениці); ~ с1ітЬіП£ лазіння по канату (гімнастика); ~ ІасИег а) мотузяна драбйна; б) мор. штормтрап; ~ гаі!\уау повітряна канатна дорога; ~ ігап8ті88іоп тех. канатна передача; а ~ о£ 8апб обманлива міцність; ілюзія; іо Ье оп іке ~8 а) повйснути на канатах рйнгу (бокс); б) бути у скрутному становищі; іо кпо\у іке ~8 добре орієнтуватися (в чомусь); 2. V 1) прив’язувати, зв’язувати (вірьовкою тощо); 2) зв’язуватися одйн з од
ним (альпінізм); 3) тягтй на вірьовці (канаті); 4) заманювати, залучати; 5) амер. ловйти арканом; 6) навмйсно стрймувати коня (кінний спорт); 7) навмйсно програвати (у змаганні); 8) загуснути, стати клейкйм (про рідину); 9) вішати.
горе-<1апсег ['гоир,сіа:п8а] п канатний танцюрйст, канатоходець.
горе-гігіуе ['гоирсігаїу] п тех. канатна передача, трансмісія.
горешап8*іір [ гоиртап/ір] п 1) майстерність ходіння по канату; 2) майстерність альпінізму.
горег ['гоиро] п 1) канатний майстер; 2) пакувальник; 3) амер. ковбой; 4) жокей, якйй навмйсно стрймує коня (кінний спорт); 5) спортсмен, якйй навмйсно програє у змаганні; 6) гра-вець-принада (у картярському домі); 7) провокатор; 8) штрейкбрехер.
горегу І'гоирап] п 1) канатний завод; 2) шахрайство.
горе’8-еікі [гоирз'епсі] V шмагати вірьовкою.
горе-8Ііп& ['гоирзіїг)] п обв’язка самоохорони (альпінізм).
горе-^аїк ['гоир\уо:к] п канатний двір (завод).
горе-^аікег ['гоир.\¥з:ка] п канатоходець, канатний танцюрйст.
горе^ау ['гоирм/еі] п повітряна канатна дорога.
горе-іуогк ['гоир\уа:к] див. горе--\уа1к.
гореу ['гоирі] асі]розм. 1) недбалий; обшарпаний; 2) незграбний, невмілий; 3) поганий, кепський; ~ \уеаікег кепська погода.
горе-уапі ['гоиріагб] п канатний двір (завод).
горе-уапі ['гоир)а:п] п мор. каболка (тонкий просмолений канатик).
горіпе88 ['гоиріпіз] п в’язкість; лйп-кість; тягучість.
горіпз ['гоирії]] п мор. 1) троси; 2) ліктрбс; < ~ сіо\уп робота з вірьовкою під час спуску з горй (альпінізм); ~ ир робота з вірьовкою під час сходження на гору (альпінізм).
горілії ['гоирі/] асі] густуватий; в’яз-кйй; трохи тягучий.
гору ['гоирі] асі] 1) в’язкйй, тягучий; липкйй; 2) волокнйстий; 3) міцнйй, як канат.
КочиеГогі [ гокГо:] п фр. рокфор (сорт сиру).
годиеіаиге ['гокоіо:] п іст. короткий чоловічий плащ.
пщиеі [ гоикі] 1. п крокетування (крокет); 2. V крокетувати.
Нога |'гз:га] п ж. ім'я Рбра (зменш, від Аигога).
Ко-Ко ['гоигои] п автомобільний пором.
гогциаі ['го:к\уо1] п зоол. кит-сму-гач.
гоїїу ['гоїі] асі]розм. 1) безжурний; безтурботний; добродушний; 2) приємний; веселий.
Когу І'гоип] п ч. ім'я Рбурі, Рорі.
Коза [ гоиго] п ж. ім'я Рбуза, Роза.
Ко8аЬе1 ['гогоЬеІ] п ж. ім'я Розабел (зменш, від КозаЬеІІа).
КозаЬеІІа [,гои2о'Ье1о] п ж. ім'я Ро-забелла.
Ко8аЬе11е [гоиго'ЬеІ] п ж. ім'я Розабел.
гозасе ['гоигеїз] п 1) кругле вікнб--розетка; 2) архт. розетка (орнамент).
го8асеои8 [гои'2еі/08] аф трояндо-подібний, трояндовий.
КозаІЬа [гои'гаеІЬо] п ж. ім'я Ро-залба.
Козаііа [го'геїію] п ж. ім'я Розей-лія, Розалія.
Козаііе [гогоіі] п ж. ім'я Рбзалі, Рбузалі.
Козаііщі [ Г020І1ПСІ, 'гогоіаіпб] п ж. ім'я Рбзалінд, Розалінда, Рбзалайнд.
Козаііпе ['гогоіаіп] п ж. ім'я Роза-лайн, Розаліна, Розалін.
Козаіуп [ ґ020ііп] п ж. ім'я Розалін.
Козатоімі ['гоготопб] п ж. ім'я Ро-замбнд.
Козатшкі ('гоготопб] п ж. ім'я Ро-замунд.
Козаппа [гоиг'аепо] п ж. ім'я Розмінна.
КоБаппе [гоиг'аеп] п ж. ім'я Розан. гозагіап [гои'гєогюп] п 1) любитель троянд; 2) трояндівнйк.
Козагіо [го:'8а:дои] п геогр. н. м. Росаріо.
гозагіиш [гои'гєопот] п розарій.
гозагу ['гоигоп] п 1) церк. чотки; 2) (тж К.) молйтва з чотками; 3) сад з трояндами; грядка троянд; 4) вінок, гірлянда; 5) антологія.
Г08СІСІ [ го8іб] аф 1) росяний, вологий; 2) що нагадує росу; що випадає як роса.
Козсое ['го8кои| п ч. ім'я Рбско.
Козсошіпоп [гов'котоп] п геогр. н. Роскбмон (графство і місто Ірландії).
ГО8Є [гоиг] 1. п 1) бот. троянда; 2) кущ троянд; 3) п’ятипелюсткова троянда (емблема Англії); Кеб К. іст. Червона троянда (емблема династії Ланкастерів); \¥кйе К. іст. Біла троянда (емблема династії Иорків); \Уаг8 оГ Гке КО8Є8 іст. війни Червоної і Білої троянд; 4) квітка, що нагадує троянду; 5) перен. взірець досконалості; цвіт (нації тощо); 6) перен. красуня; 7) розетка (бант і у струнних інструментів); 8) ейто (у поливальниці тощо); роз-брйзкувальна насадка; 9) парфуми з пелюстків троянди (із запахом троянди); 10) рожевий колір; 11) рі рум’янець; 12) рожевий плід (яблуко, груша, персик тощо); 13) (Іке ~) розм. бешйха; бешйхове запалення; 14) кругле вік-нб-розетка: 15) діамант у вйгляді тро
К08
271
гоі
янди; 16) дуже дрібнйй коштовний камінець; < рать 8ІГЄ\¥П \¥ЙЬ ~8 життя, усіяне трояндами; життя, сповнене утіх; Ьеб о£ ~8 легке, щасливе життя; (Ье \¥йіїе ~ оГ уіг£іпйу біла троянда — символ цнотлйвості; ІіГе І8 поі аіі ~8 у житті не лише самі втіхи; Ьогп ипбег Ше - народжений поза шлюбом, не-законнонарбджений; ипбег ійе ~ нй-шком, по секрету; (ійеге І8) по ~ хуйЬ-оиі а Шогп у кожній троянді є колючкй; 2. асі] трояндовий; ~ Ьоизе розарій; ~ подіє іст. золота монета; 3. V 1) робити рожевим; надавати рожевого відтінку; 2) просочувати запахом троянди; надавати запаху троянди; 3) разі від ГІ8Є II.
Козеапп [гоиг'аеп] п ж. ім'я Розан. г08еаіе ['гоигіїї] асі] 1) рожевий; 2) світлий, радісний; оптимістйчний; 3) зроблений з троянд.
го5е-Ьау [ гоихЬеі] п бот. 1) олеандр; 2) рододендрон.
гозеЬімі ['гоигЬлб] п 1) бутон троянди; 2) вродлйва дівчина; 3) амер. дебютантка; 4) рожевий колір із синюватим відтінком.
го$е-Ьіі$Іі ['гоигЬи{] п кущ троянд.
го8е-со1оиг ['гоиг,клЬ] п 1) рожевий колір; 2) привабливий вйгляд; 3) щось приємне; ІіГе І8 поі аіі ~ у житті не лише самі втіхи.
го8е-со1оиге<1 ['гои2,кл1ас1] асі] 1) рожевий; 2) привабливий; приємний; 3) райдужний; життєрадісний; іо 8ее (іо іоок аі) і1тіп£8 іітгои^іт ~ 8ресіас1е8 дивйтися на речі крізь рожеві окуляри; < ~ 8іаг1іп£ орн. рожевий шпак.
го8Є-сотЬ [ гоигкошп] п м’ясйстий плоский гребінь (птаха).
го8е-(ііатоп(1 ['гоиг'баїатопсі] п діамант у вйгляді троянди.
го$е-(ігор ['гоигбгор] п мед. рожевий вйсип; червоні вугрі.
го8е-еаг ['гоиг'із] п вйвернуте вухо (у собак).
ГО8Є-ЄП&ІПЄ ['гоиг,епсізіп] п тех. гільйошйрна машйна.
ГО8Є-ЇЇ8І1 ['гоигГі/] п іхт. морськйй окунь.
го8е-кпоі ['гоигпоі] п розетка (у петельці).
го8е-ІеаГ ['гоигіі :£] п (рі гозе-іеауез [-1і:ух]) пелюстка троянди; < сгитріесі ~ незначна неприємність, що затьмарює загальну радість.
го8е-1ірре<1 ['гоих'іірі] асі] з рожевими (червоними) губами.
Ко8ешагу ['гоигтоп] п ж. ім'я Рб-узмарі, Розмарі.
го8етагу ['гоигтап] п 1) бот. роз-марйн; 2) рі кущі розмарйну.
го8ео1а [гои'гі.оЬ] п мед. 1) розеола; 2) краснуха.
го8е-ріпк ['гоиг'рід к] п 1) блідо--рожевий пігмент; 2) рожевий відтінок.
Г08Є-га8Іі ['гоиггае/] див. гозеоіа.
го8е-ге(1 ['гоиг'гесі] 1. п колір червоної троянди; 2. асі] червоний, як троянда.
Го8егу ['гоигап] п розарій; трояндовий сад; трояндовий квітнйк.
го8е-8ргіпк1ег ['гоиг, зрпд кіз] п сйто (у поливальниці тощо); розбрйзкуваль-на насадка.
го8еі [гой'геі] див. гозеііе.
го8е-ігее ['гоигігі:] п кущ троянд.
Ко8еПа [гои'геіо] п ж. ім'я Розетта.
ГО8ЄІІЄ [гой'геі] п 1) розетка; 2) трояндочка; 3) діамант у вйгляді трояндочки; 4) кругле вікно-розетка; 4 ~ Ьигпег кільцевий пальнйк (газової плити).
гове-уіпеваг [ гоиг,Уішдо] п трояндовий оцет.
го8е-\уаіег [ гоиг,\¥о:іо] п 1) трояндова вода; 2) люб’язності, м’яке поводження; 3) удавана чулість; нудотна люб’язність; ~ ійіеГ галантний злодій.
Г08Є-иііні(М¥ ['гоиг,\¥іпсіои] п архт. кругле вікно-розетка.
ГО8Є5¥ОО(1 ['гоиг\уисі] п 1) деревина червоних тропічних порід; 2) червонувато-жовтий колір; 3) брунатний колір з червонувато-сірим відтінком; 4) палісандрове дерево; деревина троянди.
Ко8Іспісіап [,гоигі'кги:{]ап] п розенкрейцер; ~ зосіеіу товарйство розенкрейцерів.
Ко8Іе ['гоигі] п 1) ж. ім'я Рбузі (зменш, від Во8а1іпсі, Козатопб, Коза-типб, Козаппа, Козаппе, Козе, Ко8е-тагу); 2) ч. ім'я Рбузі (зменш, від Ат-ЬГО8Є).
го8Іег [ гоигіа] п поет, куш троянд.
го8І1у ['гоигіїї] асіу весело, життєрадісно; оптимістйчно; у рожевому світлі.
ГО8ІП ['ґ02іп] 1. п каніфоль; живй-ця; 2. V 1) натирати каніфоллю; 2) додавати смолу (у мило тощо); 3) споювати; 4) пиячити.
Ко8Іпа [гои'гіта] п ж. ім'я Розіна.
Ко8Іпапіе [,г02і'пжпіі] п 1) літ. Ро-сінант; 2) перен. шкапа.
Ко8Ііп [ гогіт] п ж. ім'я Рбзлін (зменш, від Ко8а1іпб).
Ко8Іуп ['гогіт] див. Ко8Ііп.
ГО8ОІІО [го'гоиіюи] п міцнйй солодкий напій (із спирту, цукру і родзинок).
КО88 [Г08] п Ч. Ім'я Рос.
Ко88 ап<1 Сготаїїу [ гозопб'кготоііі] п геогр. н. Рос-енд-Крбмарті (графство Шотландії).
КО88ЄГ [ Г080] п Ч. ІМ ’я РбССЄр.
Ко88 І8Іап<1 [ гоз'аііопсі] п геогр. н. острів Рбсса.
К.О88 8еа |'го8'8І:] п геогр. н. море Рбсса.
ГО8ІЄГ ['гоизіо] п 1) спйсок; реєстр; 2) військ, спйсок особового складу; 3) військ, спйсок вартувань.
Ко8іоу-оп-і)оп [гз'зіоуоп'боп] п геогр. н. м. Ростбв-на-Дону.
го8іга ['гозіга] рі від гозігит.
гозігаі ['гззітаї] аф 1) архт. ростральний; ~ соїитпз ростральні колони; 2) зоол. дзьобоподібний.
гозігаіе ['говілі] асі] 1) що має дзьоб; 2) архт. ростральний.
го8ігаіей [ 'гозігеїіід] див. гозігаіе.
гозігіГегоиз [гоз'СпГогоз] аф зоол. що має дзьоб.
гозігіГопп ['го8йт£о:т] аф дзьобоподібний.
Г08ІПШ1 ['гозСгот] п (рі тж гозіга) 1) трибуна; кафедра; 2) іст. ростра; 3) ніс корабля; 4) дзьоб.
рову ['гоигі] аф 1) рожевий; ~ \уіпє рожеве вино; 2) рум’яний; квітучий; 3) яснйй, світлий, радісний; райдужний; 4) прикрашений (усіяний) трояндами; 5) червоний від гніву; 6) ароматний, як троянда.
го8у-йп£еге<1 ['гоигіТіпдоб] аф поет. рожевоперстий (про зірницю).
гоі [гої] 1. п 1) гниття; 2) гниль; потерть, порохня; 3) вет. копйтна гниль; 4) шолуді (у овець); 5) розм. нісенітниця, дурнйця, безглуздя; \¥Йаі ~! що за дурнйці!; боп’і іаїк ~! не плещй язиком!; 6) спорт, провал, невдача (у змаганні); 2. V 1) гнйти, псуватися; 2) перен. хйріти, гйнути; 3) розкладатися (про суспільство тощо); 4) зана-пастйти; розладнати; 5) розм. дражнй-ти, глузувати, кепкувати; іронізувати; 6) гноїти, псувати; 7) дурйти, обманювати; □ ~ аЬоиі марнувати час; ~ а^ау гйнути; ~ оЯ* гнйти і відпадати; 3. іпі дурнйці!, нісенітниця!
гоіа І'гоиіо] п 1) розклад чергувань; 2) черговість; 3) (К.) найвйщий суд рймсько-католйцької церкви (тж 8асга Котапа К.).
гоСатеСег [гои'іаетііо] п тех. курвіметр.
гоіаріапе ['гоиіоріет] п ав. рото-план.
Коіагіап [гои'ієопоп] п амер. 1) член клубу «Рбтарі»; 2) перен. бізнесмен, ділова людйна; 3) доброчйн-ний обиватель, буржуа.
гоіагу ['гоиіоп] 1. п 1) друк, ротаційна машйна, ротація; 2) кільцева транспортна розв’язка; 2. аф 1) обертальний; ~ тоїіоп фіз. обертальний рух; 2) обертовий; поворотний; 3) тех. роторний; ротаційний; ~ еп§іпе ротаційна машйна; ~ рге88 ротаційна друкарська машйна, ротація; ~ 8а\у дйскова пйлка; 4) що рухається по колу; ~ сиггепї ел. багатофазний струм; ~ ігаїїіс рух автотранспорту на площі по колу; < К. СІиЬ амер. клуб «Рбтарі»; клуб діловйх людей (бізнесменів).
гоіаіе І ['гоиіеіі] аф бот. колесоподібний.
гоіаіе II [гои'іеіі] у 1) обертати(ся);
гоі
272
гой
2) чергувати (ся); 3) с. г. змінювати у сівозміні; 4) переміщувати(ся) по колу.
гоіаііпв [гои'іеіііі]] асі] 1) фіз. обертовий {про масу); 2) обертальний {про рух); 3) тех. поворотний {про клапан).
гоіаііоп [гои'іеі/п] п 1) обертання; ійе ~ оГ ійе Еагій обертання Землі; 2) оберт; ~8 рег тіпиіе тех. кількість обертів за хвилйну; 3) періодйчне повторення; чергування; Ьу (іп) ~ поперемінно, по черзі; ~ іп оГГісе перебування на посаді по черзі; (йе ~ оГ ійе $еа$оп8 зміна пір року; ійе регреіиаі ~ оГ Гогіипе мінлйвість долі; 4) спорт. чергування гравців; 5) військ, заміна особового складу (частйн); ротація; 6) переміщення по колу {кораблів); 1) с. г. сівозміна; ротація {тж ~ оГ сгорз); < ~ сгорріп£ с. г. змінна культура; ~ §га88Є8 с. г. трави, що входять до сівозміни; ~ £гахіп£ с. г. загінне пасіння; ~ питЬег військ, порядковий номер {у списку на заміну).
гоіаііопаї [гои'іеі/опі] аф 1) перемінний; що чергується; ~ сгорз с. г. культури, що чергуються {в сівозміні); 2) обертовий; ротаційний; 3) вихро-вйй.
гоіаііуе ['гоиіаііу] аф 1) обертальний; 2) обертовий; ротаційний; 3) ви-хровйй; 4) перемінний; шо чергується.
гоіаіог [гои'іеііа] п і) обертаючий (поворотний) прйстрій; ротатор; 2) мор. вертушка; 3) анат. обертальний м’яз {тж ~ ттш8с1е).
гоіаіогу ['гоиіоіоп] аф 1) обертаючий; 2) що змінюється (чергується); 3) обертальний; 4) обертовий; поворотний.
гоіе [гоиі] п 1) зубріння; механічне запам’ятовування; Ьу ~ напам’ять; іо регГогт диііе8 Ьу ~ механічно виконувати обов’язки; іо Іеагп ІЄ88ОП8 Ьу ~ зубрйти уроки; 2) шум прибою.
гоі-^иі ['гоідлі] п 1) шкідлйвий для здоров’я спиртнйй напій; 2) амер. низькйй сорт віскі.
гоіі$$егіе [гои'іізап] п закусочна, ресторан {де м'ясо смажиться при відвідувачах).
гоіо^гарй ['гоиіадга:£] п ротдграф; ротографія.
гоіог ['гоиіо] п 1) ротор, якір; 2) ав. несучий гвинт {вертольота); < ~ 8Йір роторне судно; - \уйєє! тех. робоче колесо; ~ ріале вертоліт.
гоіогсгаК ['гоиіакга:Гі] п 1) вертоліт; 2) збірн. вертольоти.
гоіогсусіе ['гоиіа,8аік1] илегкйй одномісний вертоліт.
гоПеп ['гоіп] аф 1) гнилйй, про-гнйлий; зіпсований; тухлий; ~ 姧 тухле яйце; 2) неміцнйй; 3) морально розбещений; нечесний; 4) поганий, огйдний, паскудний; ~ ріауег нікчемний гравець; 5) розм. сирйй, дощовйй;
6) слабкйй; м’якйй; що вйвітрився {про гірську породу).
гоПеп-ІіеагІе<1 ['гоіп'йа:ікі] аф зіпсований; розбещений; продажний.
гоПепІу ['гоіпії] асіу нйзько, нечесно, підло.
ГОІІЄППЄ88 [ ГЗІПП18] п 1) гнйлість; зіпсованість; тухлість; 2) нечесність; розбещеність; 3) огйдність; 4) слабкість; 5) підлість.
гоі(еп-8іопе [’гоіпзіоип] п геол. тре-пел.
гоПег І'гоіа] п розм. погань, паскуда {про людину).
КоНепіапі ['гоізбает] п геогр. н. м. Роттердам.
гоіиші [гои'іАПСІ] аф 1) повний, гладкйй, товстйй, огряднйй; ~ П§иге повна фігура {про людину); 2) круглий, округлений {про форму рота під час мовлення); 3) округлий {про фразу); пишномовний {про стиль); 4) звучний, повнозвучний; 5) сферйчний, кулястий, круглий.
гоішміа [гои'іАпда] п 1) архт. ротонда; 2) круглий зал з банеподібною стелею; 3) хол {у готелі тощо).
гоіипгіііу [гой'іапсіііі] п 1) повнота, огрядність; 2) округлість {фраз); пишномовність; 3) звучність, повнозвучність; 4) сферйчність, кулястість; 5) кругла форма, куляста маса; 6) велйкий круглий будйнок.
гоіигіег [го^иґдеї] фр. 1. п 1) людйна низького походження; простолюдин; 2) нуворйш; 2. аф плебейський.
гоиЬІе ['ги:Ь1] п рос. рубель; карбованець.
гоие [ги:'еі] п фр. розпусник, гульвіса.
гои&е І [111:3] фр. 1. п 1) рум’яна; 2) губна помада; 3) крокус, червоний полірувальний порошок; 2. V 1) рум’янити; (о ~ опезеІГ фарбуватися, покривати облйччя рум’янами; 2) рум’янитися; 3) перен. бентежити; примушувати червоніти; 4) соромитися, червоніти.
гои&е II [ги:сіз] п сутичка навколо м’яча {футбол).
гоіі£е еі поіг ['ги:зеі'п\ма:г] п фр. «червоне і чорне» {гра в карти).
гоидії [гл£] 1. п 1) нерівна місцевість; 2) нерівне поле {гольф); 3) розм. крутйй берег з кущами; 4) щось грубе на вйгляд; 5) щось шорстке (негладке); 6) важкйй період у житті; ійе ~(8) апд ійе 8шооій(8) зрадлйвість долі; 7) незавершеність, незакінченість; 8) грубіян, хуліган; бешкетник; 9) шип {підкови); 2. аф 1) нерівний; шорсткйй, шершавий; 2) труднопрохідний {про місцевість тощо); 3) грубий; ~ Гоод грубі харчі; ~ йапдз мозолясті руки; 4) необрбблений, неочйщений; ~ Іеаійег невйчинена шкіра; ~ 8іоге склад сирйх матеріалів (напівфабрикатів); 5) невідшліфбваний;
6) неструганий; 7) неоштукатурений; ~ \¥а11 неоштукатурена стіна; 8) гру-бозернйстий; 9) кошлатий, патлатий, кудлатий; волосатий; ~ йаіг закбшлане волосся; ~ 8йеер нестрйжена вівця; 10) чорновйй; ~ сору чернетка; ~ ігап8Іаііоп чорновйй переклад; 11) приблйзний, орієнтовний; \¥еі§йі орієнтовна вага; 12) неотесаний, грубий, неввічливий; ~ апзмг груба відповідь; ~ сизіотег грубіян; ~ песк амер. розм. хуліган; 13) розм. непристойний; ~ апесбоіе непристойний анекдот; 14) галаслйвий; ~ сйіід забіякувата дитйна; 15) бурхлйвий, розбурханий {про море); 16) різкйй, по-рйвчастий {про вітер); 17) суворий {про клімат); 18) неприємний, різкйй {про клімат); 19) терпкйй {про вино); 20) сйльний, різкйй, грубий; ~ іизіісе сваволя; 21) тяжкйй, важкйй; ~ ІаЬоиг важка фізйчна праця; 22) гіркий; ~ Іиск гірка доля; 23) позбавлений комфорту; суворий {про життя); 24) фон. що вимовляється з прйдихом {про звук); ійе ~ег 8ех сйльна стать, чо-ловікй; іо іаке оуєг а - гоад амер. а) дати прочухана; б) ставити у скрутне становище: іо §іує 8гпЬ. а Ііск хуіій ійе ~ 8Іде оГ опе’8 іоп§ие намйлити комусь шйю; ~ 8іиії амер. а) фізйчне на-сйльство; б) брутальне поводження; 3. асІу 1) грубо, брутально; 2) нерівно; шорстко; 3) невідшліфбвано; 4) не-очйщено; необрбблено; 5) приблй-зно, орієнтовно; 6) непристойно; 7) галаслйво; 8) різко; порйвчасто; 9) суворо; 10) неприємно; 11) гірко; < іо ііує ~ жйти без зручностей; іо 8Іеер ~ спати в одязі; іо ігеаі 8тЬ. -брутально поводитися з кимсь; 4. V 1) робйти шорсткйм, грубим; 2) ставати шорсткйм; грубішати; 3) допускати грубість; Не \уз8 8епі оГГ ійе Леїсі Ьу ійе геГегее Гог ~іп§ він був усунений суддею з поля за грубість щодо про-тйвника; 4) кошлати, куйовдити {волосся); 5) хвилювати, брйжити; а 8ііії Ьгеехе І8 ~іп§ ир ійе 8еа сйльний вітер хвилює море; 6) хвилюватися, вкриватися брйжами {про море); 7) підковувати на шипй; 8) об’їжджати {коня); □ ~ іп робйти начорно; ~ ир а) робйти перше настроювання {піаніно); б) амер. розм. грубо поводитися; побйти; іо ~ 8тЬ. ир ійе \угоп§ \уау гладити когось проти шерсті, роздратовувати когось.
гои&1іа£е ['глГкіз] п амер. 1) грубий корм; 2) груба їжа; 3) грубий (жорс-ткйй) матеріал; 4) клітковйна.
гои£Іі-ап(і-геа<1у [ 'глГопсі'гесІї] аф 1) зроблений сяк-так (нашвидку, нашвидкуруч); 2) оператйвний; якйй діє грубо і енергійно; 3) грубуватий; безцеремонний; якйй не додержує загаль-нопрййнятих норм.
гоизІї-ашІ-йшіЬІе [глГопсГіАтЬІ]
гой
273
гой
1. п 1) бійка; колотнеча; боротьба не за правилами; 2) метушня, безладдя;
2. аф 1) безладний, плутаний; ~ ІіГе неспокійне життя; 2) якйй застосовує неправильні прийоми боротьби (бокс); 3) нашвидку і грубо зроблений, імпровізований; 3. асіу безладно.
гоіі£Ь-са$1 ['глікаїзі] 1. п 1) галькова штукатурка; 2) груба модель; перший варіант (чогось); 2. асі] 1) грубо оштукатурений; потинькований; 2) начорно розроблений (про план тощо); 3. V 1) грубо штукатурити; 2) начорно накреслити (план тощо).
гоіі£Іі-<1гаІЇ ['глГсІга:Гі] V робйти чорнове креслення.
гоіі£Іі-<1гу ['глГсігаї] 1. аф вйсуше-ний без прасування (про білизну); а рііе оГ~ сІоіЬез купа сухої непрасованої білйзни; 2. V сушйти без прасування (про білизну).
ГО11£І1ЄП ['глГп] V 1) робйти грубим (шорсткйм); 2) ставати грубим (шор-сткйм); 3) бушувати, хвилюватися, ставати бурхлйвим (неспокійним) (про море); 4) підковувати коня на шипй; 5) роздратовувати.
гои^Ьег ['глГа] п 1) людйна на підготовчих операціях; чорнороб; 2) машйна для первйнної обробки; 3) розм. берейтор.
гои§Ь-ґооіе(1 ['глГТиіїсі] асі] 1) зоол. мохноногий; 2) іст. у чоботях із сириці.
гои§Ь-§гіп(і [ 'глГдгаїпсі] V тех. шліфувати начорно.
гои§Ь-Ье5¥ ['глГ'й]и:] V 1) грубо обтісувати; 2) робйти начорно (щось).
гои^Ь-Ьемті [ 'глГ' й]и:п] асі] 1) грубо обтесаний (вйсічений); 2) грубий, неотесаний; некультурний.
гоіі£Іі-Ііои$е ['глГИаиз] 1. п (тж гои^Ь Ьоизе) розм. 1) скандал, що переходить у бійку; галас; 2) галаслйві збори; 2. V 1) ставитися грубо і насмішкувато (до когось); 2) бешкетувати, хуліганити, скандалити.
гоіі£Іііп£ [ гл£п]] п 1) чорнова обробка; 2) важке життя, сповнене злй-годнів; 3) рі амер. другий укіс, отава.
гои§Ьі$Ь ['гаГі/] аф грубуватий.
гои£Ь-1е££Є<1 ['глГІедд] асі]зоол. мохноногий.
гоизЬІу ['гаГіі] асіу 1) грубо; недбало; 2) неввічливо, нечемно, неґречно; іо ігеаі 8ГпЬ. ~ поводитися грубо (нечемно) з кимсь; 3) нерівно; 4) бурхлйво, різко; 5) приблйзно, орієнтовно; ~ $реакіп£ напрйклад.
гоіі£Ьпе$$ ['глГпіз] п 1) шорсткість;
2) нерівність (грунту); 3) необроблена частка (чогось); 4) грубість; неотесаність; нечемність; некультурність;
5) різкість (звуку, барв); 6) бурхлйвість (моря); 7) терпкість (вина); 8) нечіткість (дикції); 9) суворість (клімату).
гоїщИ-гміег [ 'глГ,гаїсіо] п берейтор.
гои£Ь$Ію<1 ['глГ/осі] асі) підкований на шипй (про коня); Ь іо гіде ~ оуєг 8гпЬ. поводитися брутально (деспотй-чно) з кимсь, тиранити когось.
гои&1і-$рокеп ['глГ'зроикп] асі] грубий; якйй висловлюється грубо.
гои£к-$рші ['глГ'зрлп] асі] з грубими манерами, неотесаний.
гои£Іі-ігее [ 'глГігі:] п мор. необроб-лене щоглове дерево.
гопіасіе [ги:'1а:сі] п фр. муз. рулада.
гоиіеаи [гиґіои] п (рі гоиіеаиз, гоиіеаих) фр. 1) купка (монет); 2) невелйкий згорток; 3) мед. монетний стовпчик з еритроцйтів.
гоиіеаих [ги:'1ои] рі від гоиіеаи.
гоиіеііе [гиґіеі] п фр. 1) рулетка (гра); 2) мат. рулета.
Коишап ['ги:тап] див. Воитапіап.
Коитапіа [гиґтеїпіа] п геогр. н. Румунія.
Кошпапіап [гиґтетіап] 1. п 1) румун; румунка; іЬе ~8 збірн. румуни; 2) румунська мова; 2. аф румунський.
гоїнні [гаипд] 1. п 1) куля; і1гі8 еагіЬІу - поет. Земля; 2) небозвід; 3) коло, круг; 4) окружність; кільце; 5) коловйй рух; кругообіг; круговорот; 6) обхід; сіосіог’8 ~ обхід лікарем хворих; іо таке ійе ~ оГ робйти обхід; 7) військ, перевірка вартовйх; 8) прогулянка, поїздка; іо &о Гог а £оосі ~ зробйти тривалу прогулянку; 9) ряд; цикл; серія; іо таке а ~ оГуі8іі8 зробйти ряд візйтів; 10) тур, етап; раунд; партія (гри); 11) група, коло (людей); 12) кусок, шматок; ~ оГ Ьгеад окраєць, шматок хліба; 13) щабель (драбини); 14) танок; 15) (іЬе ~) кругла скульптура; 16) чергова порція спиртного; 17) військ, постріл; патрон; 18) снаряд; Ьа11і8ііс ~ балістйчний снаряд; 19) гірн. комплект шпурів; < а ~ оГ арріаизе (оГ сйеега) вйбух оплесків; Ьоп-оиг ~ спорт, коло пошани; пе\¥8 §ое8 і Не ~ новина переходить з уст в уста; 2. аф 1) круглий; кулястий; сферйчний; а8 ~ а8 а Ьаіі круглий, як куля; ііте ~ июгісі земна куля; ~ Ьапд (іехі) а) круглий почерк; б) друк, рондо; ~ 8Йои1(іег8 (Ьаск) сутулість; ~ агей архт. напівкругла арка; 2) повний, пухлий; ~ сйеек8 пухлі щоки; 3) круговйй, коловйй; ~ §ате гра в карти, колй кожний грає за себе; ~ дапсе вальс; ~ ігір амер. поїздка в обйдва кінці; ~ іо\¥е! рушнйк спільного користування на ролику; 4) приблйзний; неточний, орієнтовний; 5) круглий (про число); 6) велйкий, чималйй; кругленький (про суму); а §оос! ~ 8ит кругла сума; 7) швидкйй, енергійний (про рух); 8) приємний, нетерпкйй (про вино); 9) закруглений, закінчений (про фразу тощо)'. 10) прямйй, шйрий, відвертий; іо Ье ~ \уіій 8ґпЬ. говорйти з кимсь відверто; 11) різкйй, грубуватий; ~
оаіЬ крута лайка; 12) м’якйй; низькйй; бархатйстий (про голос); ІЗ) плавний, гладенький (про стиль); 14) наповнений (про вітрила); 15) нерозтятий (про рибу); 16) фон. лабіалізований (про звук); ~ Пі^Ьі ав. політ з поверненням на базу; ~ гоЬіп а) прохання, на якому підписи розташовані по колу; б) спорт, змагання за круговою системою; в) безпосадочний політ з поверненням на аеродром вйльоту; ~ 8йоі військ, іст. сферйчне ядро; ~ ііскеі квиток тудй й назад; ~ \уоггп8 аскарйди; а ~ ре£ іп а 8циаге Ьоіе людйна не на своєму місці; а ~ ігоі швидка рись; 3. асіу 1) навколо, по колу; іо Пу ~ літати навколо; доп’і соте асго88, соте ~ не йдіть прямо, обійдіть навколо; 2) по; аіі соипігу ~ по всій країні; 3) в радіусі; Гог а тіїе ~ в радіусі мйлі; 4) знову; зиттег сате ~ знову прийшло (настало) літо; 5) весь, цілий; Ье вогкеє! іЬе \уЬо!є уеаг - він пропрацював цілий рік; 6) блйзько, недалеко; іЬе сЬіІд ріауед ~ дитйна гралася десь неподалік; 7) орієнтовно, блйзько; 8) різко, відверто; < ~ аЬоиі а) усюди, навколо; поруч; б) назад, у зворотному напрямі; в) в обхід; іо §о ~ аЬоиі іо а ріасе ітй кудйсь обхіднйм шляхом; ~ апд ~ усюди, з усіх боків; аіі ~, гі£йі ~ кругом, навколо; іакеп аіі - у цілому, загалом; іо Ьгіп§ 8гпЬ. ~ привестй когось до пам’яті; іо соте ~ а) опритомніти; б) вйдужати; іо 8Іеер ійе сіоск ~ проспати цілу добу; проспати 12 годйн; 6 іпсЬе8 ~ 6 дюймів у обхваті; іо 8Ьо\¥ 8гпЬ. ~ показати комусь усе визначне (варте уваги); іо огдег саггіа^е ~ розпорядйтися, щоб екіпаж подалй до під’їзду; 4. ргер 1) навколо, навкругй; Іоок ~ уои подивіться навколо себе; ~ іЬе \уог1сі навколо світу; 2) коло, біля; ійеге \уа8 а сго\¥СІ ~ і Не сЬигсй коло церкви був натовп; 3) по; Ьіоосі сігсиїаіез ~ іЬе Ьоду кров циркулює по всьому тілу; 4) на; 8Йе Над а пескіасе ~ Ьег песк у неї на шиї було намйсто; 5) за; іо іигп ~ іЬе согпег повернути за ріг; -аЬоиі навколо, кругом; іо §о ~ аЬоиі ійе Ьои8Є обійтй навколо будйнку; іЬе сйіідгеп дапсед ~ аЬоиі ійе СйгІ8іта8--ігее діти танцювали навколо ялйнки; 5. V 1) округлювати(ся), робйти(ся) круглим; 2) округляти (число); 3) надуватися, надиматися, роздуватися, наповнюватися (про вітрила); 4) завершувати, закінчувати; іо ~ а рЬга$е закругляти фразу; 5) обгинати, обходити кругом; ійе 8йір ~ед ійе саре корабель обігнув мис; 6) підрізати вуха (собаці); 7) повертати(ся); 8) обдурй-ти, обманути; 9) фон. лабіалізувати (звук); 10) говорйти таємнйче (пошепки); □ ~ іп мор. тягтй, вибирати (сіті); ~ іпіо а) розвиватися, перетворюватися на; б) закінчуватися, завершуватися
гой
274
гой
(чимсь); ~ оії а) закругляти, округляти; б) закінчувати, завершувати; ~ оп а) сварити; нападати, накидатися; б) доносити; ~ оиі а) заокруглювати, робйти круглим; б) заокруглюватися, ставати круглим; в) повнішати; Не Над -есі оиі він погладшав; - ир а) зганяти (худобу); б) обкладати, оточувати (звіра); в) зганяти в одно місце; проводити облаву.
гоишіаЬоиі [ 'таипсЬЬаиі] 1. п 1) обхідний шлях; 2) карусель; 3) іносказання; алегорія; 4) амер. крісло з круглою спинкою; 5) амер. коротка куртка (тж ~ /аскеі); 2. аф 1) обхідний, об’їзнйй, кружнйй; - 8у8іет оГ ігаїїіс система одностороннього кругового руху транспорту; 2) алегорйч-ний, інакомовний; 3) товстйй, огряд-нйй; 3. адї приблйзно, орієнтовно.
гоиші-апп ['гаипда:т] аф спорт. завданий круговйм (маховйм) рухом рукй (про удар).
гоиші-ЬаскесІ ['гаипдЬаекі] аф сутулий.
гоишіесі ['гаипдкі] аф 1) заокруглений, округлений; 2) надутий, роздутий, наповнений; 3) завершений, закінчений; 4) підрізаний (про вуха собаки); 5) ошуканий, обдурений; 6) фон. лабіалізований.
гошміеі ['гаипсії] п 1) медальйон; кружок; 2) поет, рондель; 3) невелй-кий круглий щит; 4) невелйке кругле вікно; кругла шйбка; 5) кругла ніша для бюста; 6) танок.
гошкіеіау ['гаипсіїІеі] п 1) коротенька пісенька з прйспівом; 2) рулади (солов'я); щебетання пташок; 3) хоровод.
гошкіег ['гаипсЬ] п 1) амер. розм. дармоїд; п’янйця; гуляка; 2) інформатор, донощик; 3) людйна, яка обходить певний район відповідно до своїх службових обов’язків (про поліцейського, сторожа тощо); 4) амер. людйна, яка ходить по лікарнях, випрошуючи медйчну допомогу; 5) (Е.) проповід-ник-методйст, якйй здійснює обхід; 6) вйбух (оплесків); 7) фон. знак, що вказує на лабіалізацію; 8) бій, раунд (бокс); і\уо - бій з двох раундів; 9) спорт, удар, завданий круговйм (маховйм) рухом рукй.
гошміеге ['гаипсЬг] п рі гйлка, англійська гра в м’яч.
гоиші-еуесі ['гаипсґаісі] аф витрішкуватий, окатий.
гоишІ-ГасеїІ ['гаипсіТеїзі] аф кругловидий, круглолйций.
гошиІ-ПзЬ ['таипсіїї/] п промислова рйба (крім камбали).
КоишІЬеасІ [ 'гаипсіЬесі] п іст. круглоголовий; пуританин.
гоишІ-ЬеасІесІ ['таипд'ЬесІїд] аф 1) з коротко пострйженим волоссям; 2) (Е.) круглоголовий, пуританський; 3) тех. з круглою головкою (про гвинт тощо).
гоиші-ііоизе ['гаипсіЬаиз] п 1) мор.
кормова рубка; 2) амер. паровозне депо; 3) заст. арештантська.
гошк1іп£ ['гаипсіп]] п 1) заокруглення; 2) роздування, наповнення; 3) завершення, закінчення; 4) обдурювання, обман; 5) фон. лабіалізація; 6) обгинання.
гоип<1і$Ь ['гаипсії/] аф круглястий.
гоїшіііеі ['таипсіїїі] п невелйкий круг, кружок; диск.
гошміїу [ташкіїї] аду 1) кругло; 2) прямо, відверто; Іеіі Ьіт - оГ Ьіз (аиііз скажіть йому відверто про його недоліки; 3) різко, суворо; Ье \уа8 - геЬикес! йому вйнесли сувору догану; 4) швйдко, проворно, енергійно; 5) цілком, повністю; грунтовно; (о §о - іо ж>гк без зайвих слів взятися до роботи; 6) приблйзно, загалом.
гошкіпезд ['гашкіпіз] п 1) округлість, кулястість; сферйчність; 2) повнота; 3) енергійність, меткість, моторність; 4) легкість, плавність; 5) прямота, відвертість; щйрість; 6) різкість; 7) фон. лабіалізація.
гошкі-оії ['гаипд'з:£] п спорт, перевертання боком з поворотом на 90°.
гоипсігі(І£Є [ 'гаипсіпсіз] п с. г. фігурна дранка.
гоип<1-$Ьои1<1еге<1 ['гаипд'/оиїдад] аф сутулий.
гоишЬшап [ 'гаипдгтаеп] п (рі гоипсіз-теп [-теп]) 1) торговий агент, якйй приймає і доставляє замовлення; 2) амер. поліцейський інспектор.
гошкі-ІаЬІе [ 'гаипсі'іеіЬІ] аф що відбувається за круглим столом; ~ соп-Гегепсе конференція круглого стола.
гоишМИе-сІоск ['гаипсідо'кіок] аф цілодобовйй; іо ції ~ ргоіесііоп перебувати під постійним захистом.
гошкі-іор ['гаипдіор] п мор. марс.
гоипд-ир [таипсілр] п 1) заокруглення; 2) заганяння худоби (для таврування тощо); 3) облава; оточення; а - оГ сгітіпаїз облава на злочйнців; 4) вйпуск новйн; рге88 ~ огляд преси; 8рогҐ8 ~ зведення (вйпуск) спортйвних новйн; 5) збір, зустріч; а ~ оГ оїд Ггіепсіз зустріч старйх друзів; 6) мор. вйгин.
гоир [гаир] 1. п аукціон; 2. V продавати з аукціону.
гоизе [гаиг] 1. п 1) сйльне потрясіння; 2) військ, підйом; побудка; 3) келих, чарка (вина); іо £Іує а ~ вйпити за здоров’я; 4) гульня, пиятйка; іо іаке опе’8 ~ бенкетувати; 2. V 1) полохати дичину; 2) будйти, піднімати (тж ~ ир); 3) прокидатися, пробуджуватися; 4) спонукати, підбурювати; іо ~ іо асііоп спонукати до дії, примушувати діяти; іо ~ опезеіГ підбадьоритися; 5) збуджувати, викликати (почуття); іо ~ іпіеге8і викликати інтерес; 6) роздратовувати, злйти, сердити; 7) мішати, розмішувати;
8) втрачати вйтримку; шаленіти; 9) солйти (оселедці тощо).
гои$ег ['тайго] п 1) той, хто будить; 2) щось видатне, надзвичайне; 3) зухвала брехня; 4) грубий вчйнок; 5) сйльний шум, галас; 6) гучна пісня; 7) галаслйва людйна; 8) прйлад (пристрій) для розмішування.
гои$ііі£ ['тайги]] аф 1) надихаю-чий; збуджуючий; ~ сЬеетз схвальні вигуки; 2) палкйй, гарячий; ~ \¥е1соше палкйй прийом; 3) зухвалий, обурливий (про брехню); 4) сйльний (про вогонь); 5) жвавий (про торгівлю тощо); 6) розм. разючий.
гои$$еКе [гиґзеі] п зоол. котяча акула.
ЕоиздШоп [,ги:зі р:і] ] п фр. червоне вино (сорт).
гоизі [гаизі] 1. п 1) голос; 2) крик; ревіння; 2. V 1) кричати, горлати, галасувати; 2) амер. розм. витягувати; викопувати (тж ~ ир); 3) піднімати з ліжка.
гои$іаЬоиі ['гаизіаЬаиі] п 1) амер. робітнйк (на пароплаві, ранчо); 2) ро-бітнйк у цйрку; 3) підсобний робітнйк.
той! [гаиі] 1. п 1) поет, галаслйвий натовп, збіговисько; 2) набрід, зграя; ватага; 3) шум, гамір, метушня; іо таке а ~ аЬоиі 8тіЬ. зчинйти галас через щось; 4) стадо, табун (тварин); 5) поет, бунт, заколот, заворушення; 6) безліч; велйка кількість; сйла-си-ленна; 7) почет; 8) раут, вечірній прийом; 9) юр. незаконне збіговисько; 10) розгром; поразка; іо риі іо ~ роз-бйти вщент, завдати поразки; 11) безладна втеча; іЬе геігеаі Ьесате а ~ відхід перетворйвся на безладну втечу; 12) відступаючий протйвник; 2. V 1) розгромити вщент; 2) примусити тікати, погнати; 3) перен. розігнати, розвіяти (побоювання тощо); 4) викопувати; витягувати, знаходити (тж ~ оиі); 5) піднімати з ліжка (тж ~ оиі); 6) виселяти, виганяти; 7) розм. рйти землю рйлом (про свиню); 8) хроптй.
гоиіе [ти:і] 1. п 1) маршрут; Ьи8 ~ маршрут автобуса; 2) курс, траса, шлях, дорога, путь; і\¥О-\уау ~ траса у двох напрямах (велоспорт); аіг ~8 повітряні траси (лінії); еп ~ [а:і]'ги:і] у дорозі, по дорозі; 3) засіб, шлях; а ~ іо реасе засіб для досягнення мйру, шлях до мйру; 4) військ, наказ на марш; < ~ тар військ, маршрутна карта; аіі-гед ~ повітряна лінія, що з’єднує Велйку Британію з її володіннями; ~8 оГарртоасЬ військ, підступи; ~8 оГсот-типісаііоп комунікації; шляхй сполучення; 2. V 1) визначати маршрут; 2) посилати за певним маршрутом; виряджати в дорогу; 3) амер. сортувати пошту для відправлення.
гоиіе-тагсЬ ['ги:іта:і/] п 1) марш
гой
275
гоу
у мирній обстановці (в тилу); 2) амер. рух у похідному порядку.
гоїіііі [ги:0, гаиО] п достаток.
гоиііпе [ги:'іі:п] п 1) заведений порядок; певний режим; узвичаєна практика; ійе бау’з ~ розпорядок дня; ійе * оГ Ьизіпезз узвичаєна ділова практика; ~ іп Ьаггаскз військ, розпорядок дня в казармах; 2) рутина; шаблон; 3) номер (цирковий тощо)} 4) екзерсис, тренування (танцівника)} 5) щоденний догляд за устаткуванням; < ~ соггезропбепсе поточне службове листування; ~ сіиііез вйзначені службові обов’язки; ~ диіу військ, внутрішня служба; ~ тезза^е військ, термінове донесення; - огдег військ, неоперативний наказ; ~ зоїсііег військ, днювальний.
гоиііпеег [,пі:іі'піз] п рутинер.
гоиііп£ ['гип 1) траса; курс; 2) тех. схема руху; маршрутизація; 3) вирізання виробу неправильної форми; < ~ сопігої централізація.
гоує [гоиу] 1. п 1) прогулянка без певної метй; 2) мандри, блукання; 3) с. г. мілка дранка, легке розпушування; 4) тех. шайба; 5) текст, рівниця; 2. V 1) мандрувати; блукати, тинятися; іо - іп еуегу Іапд мандрувати по білому світу; іо ~ ійе зігееіз блукати по вулицях; 2) блукати (про очі, думки)} 3) ловйти рйбу на живця; 4) пропускати через блок (про трос тощо)} 5) пропускати через вушко; 6) разі і р.р. від гєєує.
гоуєг і'гоцуо] п 1) бурлака, блукач, бродяга; мандрівнйк; 2) старший бойскаут (тж ~ зсоиі); 3) пірат, морськйй розбійник; 4) військ, довільно вйбрана ціль; 5) рбвер (велосипед).
гоуіпв ['гоиуц]] 1. п 1) бродяжництво; блукання, бурлакування; мандрування; 2) стрільба з лука по довільній цілі; 2. асЦ 1) бродячий, мандрівнйй, кочовйй, кочівнйцький; ~ а$епі мандрівнйй агент; ~ атЬаззадог посол з особлйвих доручень; ~ ЬотЬег військ, патрульний бомбардувальник; ~ соггезропдепі роз’їзнйй кореспондент; ~ §иагд військ, а) караульний патруль; б) пересувнйй дозір; ~ §ип військ, пересувна гармата; ~ ІіГе кочівнйцький спосіб життя; 2) блукаючий (про погляд тощо).
пну І [гой] 1. п 1) ряд; іп а ~ в ряд; а ~ оГ її^игез ряд цифр; 2) ряд (у театрі тощо)} Ггопі ~ оГ ійе зіаііз перший ряд партеру; іп ~з рядами; 3) розм. ряд будйнків; провулок; вуличка; 4) амер. поверх (будинку)} 5) огорожа; 6) амер. стіна; 7) с. г. борозна; міжряддя; рядок; 8) веслування; 9) прогулянка на човні; іо &о Гог а ~ покататися на човні; 10) пройдена на човні відстань; а 1оп§ ~ довгий шлях на веслах; < іо йое опе’з о\уп ~ амер. а) займатися своєю справою; б) не втручатися у чужі справи; іо Ье аі ійе
епд оГ (опе’з) ~ амер. вйчерпати усі (свої) можлйвості; ~ сгор просапна культура; 2. V 1) ставити в ряд; розставляти рядами; 2) веслувати; 3) брати участь у перегонах з веслування (тж іо ~ а гасе); 4) перевозити (пли-втй) на човні; іо ~ зтЬ. асгозз а гіуєг перевезтй когось через річку на човні; 5) мати певну кількість весел (про човен)} 6) плавати, хлюпатися у воді (про рибу тощо)} □ ~ а^аіпзі змагатися у веслуванні (з кимсь)} ~ (Іомп вйпере-дити на човні (веслування)} ~ Гог брати участь у перегонах з веслування; ~ оиі стомйтися від веслування; ~ оуєг легко перемогтй у перегонах на човнах; ~ ир прискорювати темп веслування; < іо ~ а^аіпзі ійе \уіпд (а^аіпзі ійе зігеат, а^аіпзі ійе Поод, а^аіпзі ійе ііде) братися за важку працю; діяти у несприятливих умовах; пливтй проти течії; іо ~ іп ійе зате Ьоаі діяти спільно (з кимсь)} іо ~ зтЬ. ир амер. розм. піддавати когось суворій крйтиці.
гоіу II [гай] 1. п 1) шум, ґвалт, галас; \¥Йаі’з ійе ~? що за шум?, що трапилося?; 2) гучна сварка (суперечка); іо йауе а ~ ууіій зтЬ. посварйтися з кимсь; іо таке а ~, іо кіск ир а ~ а) зчинйти скандал; б) бурхлйво протестувати; 3) бійка, колотнеча; зігееі ~ вулична бійка; 4) прочухан; догана; іо §еі іпіо а ~ дістати прочухана; 2. V 1) скандалити; галасувати; бешкетувати; зчиняти бійку; 2) виносити догану; давати прочуханку.
Кснуап ['гоиап, 'гаиап] п ч. ім'я Ро-уан, Рауан.
го^уап ['гаиап] п розм. горобйна.
ппуап-ігее ['гаиапігі:] п розм. горобйна (дерево).
пиу-Ьоаі ['гоиЬоиі] п вєсловйй човен; мор. шлюпка.
г(И¥-<1е-<1(М¥ ['гаидґдаи] п шум, галас, гамір, гвалт; гуркіт.
го^гііпезз ['гаидіпіз] п хуліганство; бешкет, безчйнство.
гол¥<іу ['гаиді] 1. п хуліган; бешкетник; скандаліст; 2. асі] 1) галаслйвий; буйний; 2) безпутний; вульгарний; 3) упертий, непіддатливий (про худобу).
гоУ¥<1у-(іо\¥(1у [гаиді'даиді] ай] розм. хуліганистий, бешкетний.
гоі¥<1уі$іп ['гаидпгт] п хуліганство, безчйнство.
гоууєі ['гаиаі] 1. п коліщатко шпори; 2. V пришпорювати.
го5¥еп ['гаиап] п амер. розм. другий укіс; отава.
Вожена [гои'і:па] п ж. ім'я Роїна, Ровена.
го\¥ег [гоиа] п весляр.
го5¥Іп§ І І'іоиіі]] п спорт, веслування (дволопатевим веслом); гасе ~ гоночне веслування; ~ іапк басейн для веслування.
го5¥Ііщ II ['гаші]] п догана; прочухан, нагінка.
пл¥Іп£-Ьоаі ['гоші]Ьоиі] п веслова шлюпка.
Колапсі ['гоиіапд] пч. ім'я Роуланд. го^уіоск ['гоїак] п кочет (човна).
Ко^УІу ['гоиіі] п ч. ім'я Роулі (зменш, від Воіапб, Вохуіапб).
пт-оГГ ['гои'о:£| п фінальне змагання з веслування.
пму-рогі ['гоирогі] п мор. напівбор-тик для веслування.
пжзрогі ['гоизрогі] п спорт, веслування.
Кохала [гок'зжпа] п ж. ім'я Рок-сана.
КохЬиг^Ье ['гокзЬага] п оправа з чорним шкірянйм корінцем без бинтів.
КохЬиг£Іі($1ііге) ['гокзЬ9га(/іа)] п геогр. н. Рбксбро(шир).
Коху ['гокзі] п ж. ім 'я Роксі (зменш, від Кохапа).
Коу [гоі] п ч. ім'я Рой.
КоуаІ ['гоїаі] п ч. ім'я Ройал.
гоуаі ['гоїаі] 1. п 1) розм. член королівської родйни; 2) (ійе Воуаіз) рі збірн. перший піхотний полк (в Англії)} 3) формат писального паперу (19 д. х 14 д.)} 4) формат друкованого паперу (20 д. х 25 д.)} 5) благородний олень; 6) мор. бом-брам-стеньга; 2. асЦ 1) королівський; царський; ійе ~ Еатіїу, ійе Ьіоод - королівська родйна; К. Ні§й-пезз королівська високість; ~ ро\уег влада короля; королівська влада; К. Зіапдагд королівський штандарт; ~ ііііе тйтул короля; 2) що перебуває під заступництвом англійського короля; К. Асадету Королівська академія; К. 8о-сіеіу Королівське наукове товарйство (у Великій Британії)} 3) англійський, британський; В. Аіг Еогсе англійські військово-повітряні сйли; В. Агтоигед Согрз бронетанкові війська англійської армії; В.. №уу англійський військово--морськйй флот; 4) царствений, велй-чний; 5) розм. чудовий, розкішний; ~ уіє\у чудовий краєвйд; ~ \уе!соте чудовий прийом; іо йауе а ~ ііте чудово провестй час; 6) колосальний; величезний; < ~ єуіі мед. золотуха; ~ Гегп бот. чистоуст королівський; ~ іеііу маточне молочко, маточне желе (бджіл)} ~ зіа§ благородний олень; ~ Ьіие яскравий відтінок сйнього кольору; К. Ехсйап^е будйнок лондонської біржі; ~ гоад іо зтій. найлегший шлях для досягнення чогось; В. Асадетісіап ху-дожник-академік, член Королівської академії мистецтв.
гоуаіічп І'гоіаііхт] п роялізм.
гоуаіізі ['гоїаіізі] п 1) рояліст; 2) амер. іст. протйвник незалежності США, настроєний пробританськи.
гоуаіізііс [,гзіа'іізіїк] ай] роялістський.
гоуаііге І'гоіаіаіг] у 1) мати коро
гоу
276
гиЬ
лівську владу; 2) наділяти королівською владою.
гоуаііу ['гоюіі] 1) по-царському; 2) розм. чудово, розкішно; 3) розм. надзвичайно, дуже; ~ дгипк дуже п’яний; п’яний як хлющ.
гоуаііу ['гоюііі] п 1) королівська гідність; 2) королівська влада; 3) збірн. члени королівської родини, принци крові; 4) член королівської родйни, принц крові; 5) звич. рі королівські привілеї і прерогатйви; 6) царственість; велич; 7) королівські володіння; королівство; 8) авторський гонорар (відсоток від кожного проданого примірника); 9) відрахування авторові п’єси (від надходжень за постановку п'єси); 10) плата за право користування патентом; 11) плата за право розробки надр.
Коусе [гоїз] п ч. ім'я Ройс.
Кохаїіа [га'геїііа] п ж. ім'я Розей-лія.
Киашіа [пг'атсіа] п геогр. н. Руанда.
гиЬ [глЬ] 1. п 1) тертя; 2) натирання, розтирання; 3) стирання; чй-щення; іЬе ~ оГ а ЬгизЬ чйщення щіткою; 4) натерте місце; 5) перешкода; утруднення; іЬеге’з ійе - ось тут і при-тйчина; ґке ~з апд июггіез оГ ІіГе зра-длйвість (мінлйвість) долі; 6) несподівана неприємність; 7) глузування; 8) брусок; 9) (скор. від гиЬЬег) карт. робер; 2. V 1) терти; іо ~ опе’з йапсіз \¥ЙЬ зоар намйлити руки; іо ~ іЬе зиг-Гасе бгу вйтерти поверхню насухо; іо ~ опе’з Ьапсіз потирати руки (від задоволення); 2) тертися (об щось — а^аіпзі, оп, оуєг); іЬе сіо£ ~Ьед ііз йеасі а^аіпзі ту Іе^з собака терся головою об мої ноги; 3) натирати, намулювати; ту зЬое із ~Ьіп£ ту йееі черевйк намулює мені п’ятку; іо ~ зоге натерти до крові; 4) натирати (маззю); іо ~ опе’з сйезі хуііЬ оіпітепі натерти груди маззю; 5) протирати; 6) зношуватися (про одяг); 7) розтирати; іо ~ зтіЬ. іо рохусіег розтерти щось на порошок; 8) стиратися; розтиратися; 9) начищати, полірувати (тж ~ ир); 10) копіювати малюнок, перебиваючи зображення на папір (з металевих грошей, каменя тощо); 11) стикатися (з чимсь), зачіпати (щось); 12) обтирати солом’яним скрутенем (кінний спорт); □ ~ а1оп£ а) ладити, жйти у злагоді, уживатися; б) виходити із скрутного становища, виплутуватися; в) помалу просуватися вперед; г) сяк-так перебиватися (з хліба на квас); - а^ау а) витирати (сльози); б) стирати (ворс); в) перен. втрачати новизну; г) зношуватися; ~ (Іомті а) витирати насухо; б) чйстити коня; в) точйти, шліфувати; г) стирати нерівності; д) розм. обшукувати (арештованого); ~ іп а) втирати (мазь); б) переконувати, втовкмачува
ти; в) наголошувати (на чомусь неприємному); ~ оії стирати(ся), зчищатися); виводитися (про пляму); ~ оиі а) стирати, вичищати; б) амер. розм. убивати, знйщувати; ~ іЬгои^Ь а) пе-режйти, вйтримати; б) протерти (крізь сито); ~ іо§еіЬег терти одне об одне (про предмети); ~ ир а) начищати, полірувати; б) освіжати (у пам'яті); в) розтирати (фарбу тощо); < іо ~ іЬе \угоп£ \уау гладити проти шерсті; роздратовувати; іо ~ е1Ьо\¥8 хуііЬ зтЬ. товаришувати з кимсь.
гиЬ-а-<1иЬ [ 'гаЬз'сілЬ] п барабанний бій.
піЬЬе<1 [глЬсі] аф 1) зношений; потертий; 2) роздратований; зЬе \уаз іп а ~ іетрег вона була роздратована.
гиЬЬег ['глЬо] 1. п 1) гума; каучук; сгиде (паіигаї) ~ природний каучук; 2) гумка; 3) гумова тасьма; 4) рі амер. калоші; 5) рі гумові вйроби; 6) рі акції (облігації) каучукових компаній; 7) шайба (хокей); 8) масажйст; маса-жйстка; 9) банщик; банщиця; 10) банний рушнйк; 11) уїдливе зауваження, ушйпливе глузування; 12) наждачний папір; 13) брусок; 14) точйльний камінь; 15) карт, робер; < ~ Ьапб амер. гумова тасьма; ~ ЬиІЬ гумовий балон; ~ сапое розбірне каное; ~ сЬеск амер. розм. чек, повернений банком; ~ дгаіп гумова дренажна трубка; ~ £Іоуе8 гумові рукавйчки; ~ Ьоі-\¥аіег Ьоіііе гумова грілка; ~ пірріе гумова соска; ~ ріапі каучуконос; ~ зіатр а) штамп; б) шаблон; стереотйпна фраза, заяложений вйслів; ~ зугіп£е спринцівка; ~ іуге гумова шйна; 2. V 1) прогумовувати; покривати гумою; 2) збирати каучук; 3) амер. розм. витягувати шйю (з цікавості); видивлятися.
піЬЬегіге<1 ['глЬагаїгсі] аф 1) прогумований; покрйтий гумою, гумований; 2) вулканізований.
гиЬЬегпеск ['глЬапек] п амер. розм. цікава, допйтлива людйна; людйна, яка видивляється на всі боки; < ~ саг (Ьиз) автомобіль (автобус) для турйстів.
піЬЬегоі<1 ['глЬогоісі] п буд. руберойд.
піЬЬег-зоІесі [ 'глЬазоикі] аф на каучуковій підошві.
гиЬЬег-зіашр ['глЬа'зіаетр] V 1) ставити печатку (штамп); 2) перен. штампувати, механічно затверджувати (рішення тощо).
гиЬЬег-уіпе [ глЬауаіп] п каучукове дерево, каучуконос.
гиЬЬіпз [їлЬп]] п 1) тертя; 2) натирання; 3) малюнок, скопійований притиранням; перебйте на папір зображення; 4) протирання; 5) розтирання; 6) зношуваність (про одяг); 7) начищання, полірування; 8) текст, зсукування.
гиЬЬіп£-ро$і ['глЬ її] роизі] п с. г. стовп для чухання (тварин).
гиЬЬіп£-8іопе ['глЬіі]8іоип] п точйльний камінь.
гиЬЬізЬ ['глЬїЛ 1. п 1) мотлох, сміття; ЬоизеЬоІсІ ~ дрантя, лахміття; бйтий посуд; макулатура; 2) перен. мотлох, негідь, погань; 3) дурнйця, нісенітниця; боп’і іаїк ~! не мелй дурнйць!; 4) розм. гроші; 5) гірн. пуста порода; 6) гірн. закладка; 2. іпі дурнйця!, нісенітниця!
піЬЬізЬу ['глЬф] аф 1) поганий, паскудний; нікчемний; нікудйшній; 2) пустйй, нісенітний; < іЬаі’з аіі ~ зіиії усе це мотлох.
піЬЬІе ['глЬІ] п 1) бут; кругляк; дикий камінь; 2) льодянйй валун; 3) гірн. штиб; < ~ сопсгеіе буд. бутобетон.
піЬЬ1е-5¥Огк ['глЬЬуоїк] п буд. 1) бу-това кладка; 2) кам’янйй накид.
піЬ-(1(М¥п ['глЬдаип] п 1) обтирання; 2) чйщення коня; 3) точіння; шліфування.
КиЬе [ги:Ь] п ч. ім'я Руб (зменш, від КеиЬеп).
гиЬеГасіепі [,ги:ЬіТеі]]апі] аф мед. що спричйнює почервоніння шкіри.
піЬеіу ['ги:ЬіГаі] V 1) робйти червоним; 2) мед. викликати (спричйню-вати) почервоніння.
піЬеІІа [ги'ЬеІа] п мед. краснуха, червона вйсипка.
КиЬеп ['ги:Ьоп] п ч. ім'я Рубен.
гиЬезсепі [ги'Ьезпі] аф що стає червоним; що червоніє.
гиЬісеІІе [ 'пеЬізєі] п мін. жовта шпінель.
КиЬісоп ['ги:Ьікап] п Рубікон; іо СГО58 (іо разз) іЬе ~ перейтй Рубікон, ухвалйти важлйве рішення.
піЬісшкі ['гиіЬїкапсІ] аф рум’яний, червоний; ~ сотріехіоп рум’яне об-лйччя.
гиЬШіит [ги'ЬкІїот] п хім. рубідій. гиЬНу ['ги:Ьі£аі] див. гиЬеГу.
гиЬІ£Іпоиз [ги'Ькізіпдз] аф іржавого кольору.
КиЬіп ['ги:Ьт] п ч. ім'я Рубін.
гиЬіп(е) ['ги:Ьіп] п 1) хім. фуксйн; 2) рубін.
гиЬіоиз ['ги:Ьіаз] аф поет, рубінового кольору, рубіновий.
піЬог ['ги:Ьа] п червоність; почервоніння.
піЬгіс [ 'ги:Ьпк] 1. п 1) рубрика; заголовок; 2) абзац; 3) ініціал (рядок абзацу), вйділений червоним або іншим кольором; 4) церк. правила відправи; 5) мін. червоний залізцяк; 2. аф надрукований червоними літерами.
піЬгісаіе ['ги:Ьпкеіі] V 1) писати (друкувати) червоними літерами; 2) позначати (виділяти) червоним; 3) давати підзаголовки; 4) розбивати на абзаци; 5) ставити знак замість підпису.
піЬгісіге ['ги:Ьпзаі2І V давати рубрики (підзаголовки).
піЬ
277
пі8
піЬзіопе ['глЬзіоип] п точильний камінь.
КиЬу ['ги:Ьі] п 1) ж. ім'я Рубі (зменш, від КоЬегіа, КоЬіпа); 2) ч. ім'я Рубі (зменш, від КеиЬеп).
гиЬу ['ги:Ьі] 1. п 1) рубін, чйстий червоний корунд; 2) яскраво-червоний (рубіновий) колір; 3) червоне вино; 4) розм. кров (у боксі); 5) друк. рубін (кегль 5 1/2 пунктів) ; 6) рі г^би; 7) червоний прищик (на обличчі); 2. асі] рубіновий, яскраво-червоний; ~ 1ір$ яскраво-червоні губи; аЬоуе гиЬіез неоціненний; - зііуєг мін. піраргірит; ~ зиІрЬиг мін. червоний миш’як, реальгар; 3. у фарбувати в яскраво--червоний колір; забарвлювати у рубіновий колір.
пісіїе [ги:/] 1. п фр. рюш; 2. у оздоблювати рюшем.
піск [глк] 1. п 1) знев. простолюд, чернь; 2) безликий натовп, сіра маса; 3) безліч, сйла-силенна; 4) розм. купа, стос; 5) стіг, ожеред, скирта, копиця; 6) спорт, коні, що залишилися за прапором; 7) амер. дурнйця, нісенітниця; 8) складка, зморшка; 2. у 1) розм. сидіти навпочіпки; 2) робйти складки; 3) убиратися складками, морщитися (звич. ~ ир).
гискіе ['глкі] 1. п 1) хрип, хрипіння; 2) складка, зморшка; 2. у 1) робйти складки; 2) збиратися складками, морщитися; 3) хрипіти.
піскзаск ['гикзжк] п нім. рюкзак, похідний мішок.
піскиз ['глказ] п амер. розм. шум, галас, ґвалт.
пісііоп [ 'глк/п] п розм. звич. рі 1) заворушення, безпорядки; 2) прочухан; 3) шум, галас, гамір, ґвалт; 4) бійка.
пісна ['глказ] див. тиски 8.
пмі [глсі] 1. п розм. 1) яскраво-че-рвбний колір; 2) червоне облйччя; 3) червона вохра; 2. у покривати червоною вохрою.
пкіаз ['ги.сЬз] п груба, сварлйва (стара) жінка; карга.
пміЬескіа [глсі'Ьекіа] п бот. рудбекія.
пмі<1 [гасі] п іхт. 1) червоноперка; 2) головень.
гшісіег ['глсіз] п 1) кермо, стерно, руль; 2) стернове перо (у птахів); 3) хвіст (риби, птаха); 4) керівнйй прйнцип; 5) мішалка, копйстка.
гші<1ег1е$$ ['глсЬІіз] аф 1) некерб-ваний; без керма (руля); 2) без керів-нйцтва; без контролю.
гшШег-рові [ глсіароизі] п 1) мор. рудерпбст; 2) ав. вісь керма напряму.
гшШіпезд ['глсіїпіз] п 1) почервоніння; 2) рум’янець.
пмкіїе ['глсії] 1. п 1) червона вохра; 2) решето, сйто; грохот; 2. у 1) фарбувати червоною вохрою; 2) мітити (овець); 3) зашарітися, почервоніти.
пі(1(1оск ['глсіок] п орн. вільшанка.
пі<1<іу ['глсії] 1. п 1) яскраво-червоний колір; 2) рум’янець; 2. аф 1) рум’яний, червоний; ~ сііеекз рум’яні щоки; ~ ЬеаІіЬ квітуче здоров’я; 2) яскраво-червоний; червонуватий; ~ Іі^Ьі яскраво-червоне світло; ~ хуіпє червоне вино; 3) червонувато-брунатний (про колір білки); 4) розм. проклятий, клятий; уои ~ Ііаг! ти, клятий брехун!; 3. у 1) фарбувати у червоний колір; надавати червоного відтінку; 2) ставати червоним, почервоніти.
піде [ги:сі] аф 1) грубий, брутальний; іо Ье ~ іо зтЬ. грубйти комусь; ображати когось; ~ геріу груба відповідь; 2) неввічливий, невйхований; 3) примітйвний, некультурний; неотесаний; 4) необрбблений, сирйй; 5) грубо зроблений, неоковйрний; 6) невідшліфбваний; неопоряджений; 7) дйкий; ~ госкз дйкі скелі; 8) бурхлйвий (про море); 9) сйльний, різкйй (про вітер); 10) неприємний (про звук); 11) раптовий; 12) образливий; 13) суворий; жорстокий; лютий; 14) міц-нйй (про здоров'я); іп ~ Ьеаіій при здоров’ї; < - а\уакепіп£ глибоке розчарування.
пкіеіу ['гигсіїї] асіу 1) грубо, зухвало; образливо; 2) примітйвно; ~ табе примітйвно (грубо) зроблений; 3) сйльно; різко; раптово; 4) приблйзно, орієнтовно; езіітаіеб ~ приблйзно підрахований.
пк1епе88 ['піісітв] п 1) брутальність; грубість; 2) нечемність; невйхо-ваність; 3) суворість; жорстокість; лють; ипрагбопаЬІе ~ непростйма грубість.
Ки<ІЄ8Ііеітег ['ги:с1е8,Ьаіта] п біле рейнське вино (сорт).
гиШтепі ['ги:бітопі] п 1) рудиментарний орган; 2) рі елементарні знання; (Не оГ вгаттаг основи граматики; 3) рі початки, зачатки; ійе ~8 оГ сіуііігаііоп зачатки цивілізації.
пкіітепіаі [,ги:сіі'тепі1] див. гисіі-тепіагу.
гиШтепіагу [,ги:с1і'тепі9п] аф 1) елементарний; а ~ кпо\у1ед£е оГ агііЬтеііс елементарні знання з арифметики; 2) зачатковий, зародковий; недорозвйнений; рудиментарний; ~ ог^ап рудиментарний орган.
Кшіоіріі ['ги:сІ0І£] п ч. ім'я Рудольф, Рудолф.
Кш1о1рйи8 [пк'сЬІЬв] п ч. ім'я Ру-дблфус.
Кікіу [ ги:бі] п ч. ім'я Руді (зменш, від КибоІрЬ).
Ки<1уаг<1 ['глфасі] п ч. ім'я Рад’ярд.
Кие [ги:| п ж. ім'я Ру.
гие [ги:] 1. п 1) бот. рута (запашна); 2) каяття; 3) горе; сум, см^гігок; 4) поет, жаль, жалість; співчуття; 2. V 1) розкаюватися; жалкувати, шкодува
ти; іо ~ ійе Ьоиг \уЬєп... проклинати годйну, колй...; 2) засмучувати; 3) сумувати, горювати; скаржитися.
піейіі [ 'ги:£й1] аф 1) сумнйй, смут-нйй, пригнічений; 2) жалісний, жалібний; тужлйвий; 3) покаянний, покутний.
піеАіПу ['ги:£и!і] асіу 1) сумно, похмуро; 2) співчутлйво; 3) з жалем.
піеііе [ги:'е1] п провулок, вуличка. КиГе [ги:£] п ч. ім'я Руф (зменш, від Кийі8).
гиГе8Сепі [ги:'£е8пі] аф червонястий; червонувато-рудйй.
пій [гаї] 1. п 1) кільце пір’я (вовни) навколо шиї (у птахів, тварин); 2) гребінь; кільцевий вйступ на валу; 3) іст. круглий плоєний комір; брйжі; рюш; 4) іхт. йорж; турухтан; 5) барабанний дріб; 6) карт, козир; 2. V 1) карт, козиряти, бйти козирем; 2) вибивати дріб на барабані; барабанити; 3) тупотіти ногами (на знак схвалення).
пііїеіі [гай] аф гривастий (про птахів).
пііїіап ['га(|9п] 1. п 1) хуліган; головоріз, бандйт; негідник; йігеб ~ найманий убйвця; Іііііе ~8 жарт, маленькі розбійники; 2) звідник; 2. аф хуліганський.
пііїіапі$т ['гАІЗапіхт] п хуліганство.
пійїап-ііке ['глГрпІаїк] аф хуліганський.
пііїіапіу ['гл^апії] аф хуліганський; ~ арреагапсе бандйтський вйгляд.
піЯІе [ гай] 1. п 1) оборка; 2) мереживна гофрована манжета; 3) мереживний гофрований комір; 4) кільце пір’я (вовни) навколо шйї (у птахів, тварин); 5) брйжі, жмури (на воді); 6) тривога; хвилювання; збентеження; 7) прйкрість; 8) рі розм. наручники; 9) переполох, метушня; 10) барабанний дріб; 2. у 1) гофрувати; збирати в зборки; плоїти; 2) куйовдити, кошлати (волосся); 3) вкривати брйжами, брйжити; 4) вкриватися брйжами, брйжитися; 5) роздратовувати (ся); сердити(ся); 6) порушувати спокій; 7) швйдко перегортати (сторінки); 8) швйдко тасувати (карти); 9) бушувати, шаленіти (про вітер тощо); 10) поводитися зарозуміло (гордовйто, задйрливо); 11) безчйнствувати, бешкетувати; 12) барабанити.
пііїїег ['глЯо] п 1) хвастун; 2) задирака; хуліган.
піГоіі8 [ ги:£о8] 1. п червонувато--брунатний (рудйй) колір; 2. аф червонувато-брунатний; рудйй.
Кийі8 ['ги: Газ] п 1) ч. ім'я Руфус; 2) бібл. Руф.
піВ [глд] 1. п 1) кйлим, килимок; 2) плед; 2. у щосйли тягти, шосйли сіпати.
пі8
278
піт
пі£а ['ги:да] п (рі ги^ае) бот., зоол. зморшка, зборка, складка.
пі£ае ['ги:дзі:] рі від ги§а.
Ки^Ьеіап [глд'Ьігап] п учень (колйшній вихованець) закрйтого навчального закладу в Регбі (Англія).
Ки&Ьу ['глдЬі] п спорт, регбі (тж ~ ГооіЬаІІ).
пі£§е<і ['глдкі] аф 1) нерівний, не-гладкий, шорсткйй. шершавий; ~ соипігу дуже пересічена місцевість; 2) грубий; зморшкуватий; - ґеаіигез грубі рйси облйччя; 3) нахмурений, насуплений; 4) невідшліфований; 5) важкий, тяжкйй; ~ іітез тяжкі часй; 6) сйльний, міцнйй, стійкйй; ~ соде оГ тогаїз міцні моральні підвалини; 7) різкйй (на слух)', 8) амер. міцнйй, дужий; 9) суворий, непогожий (про погоду).
гщ&еШгаііоп [длдідаі'геі|п] п 1) загрубілість; 2) надання надійності (зносостійкості).
Ки££ег [ глда] розм. див. Ки§Ьу.
гомозе ['пг.доиз] аф бот., зоол. зморшкуватий, складчастий.
пі£О$ііу [пг'дззііі] п 1) зморшкуватість, складчастість; 2) зморшка; 3) перен. шерехатість.
пі£оиз І'пгдав] див. ги§озе.
пі£иІ08Є ['пг.діиіоиз] аф бот., зоол. дрібнозморшкуватий, дрібноскладчас-тий.
Кійіг [ги:г] п геогр. н. р. Рур.
пііп [гшп] 1. п 1) загйбель; крах; катастрофа; ійе - о£ опе’з корез крах надій; 2) розорення, руйнування; іо Ьгіп£ іо ~ розорйти, занапастйти; 3) рі руїни; іо Іау а іо\уп іп -з пере-творйти місто на руїни; 4) згубний (шкідлйвий) вплив; причйна загйбелі; 5) збезчещення, зганьблення (жінки); 6) розм. джин низької якості (тж Ьіие ~, тоікег’з ~); 2. V 1) руйнувати; знй-щувати; 2) занапащати, губ йти; псувати; 3) збезчестити, зганьбйти (жінку); іо ~ а £Іг1 збезчестити (зганьбйти) дівчину; 4) розоряти; іо ~ опезеІГ ро-зорйтися; 5) поет, завалйтися.
пііпаіе ['гиіпеїі] V 1) руйнувати, перетворювати на руїни; 2) розоряти (когось).
пііпаііоп [,ги:і'пеі/п] п розм. 1) крах, загйбель; 2) розорення.
гиіпеїі [гшпсі] аф 1) зруйнований; розвалений; 2) занапащений, погублений; - ЬеаІіЬ підірване здоров’я; 3) розорений; якйй розорйвся; 4) спустошений, сплюндрований; ~ соипігу сплюндрована країна.
пііпоиз ['гиіпаз] аф 1) згубний, руйнівний; ~ ргасіісе шкідлйва практика; іо ргеуепі ~ сопзециепсез відвернути згубні наслідки; 2) спустошливий; 3) зруйнований, розвалений.
піІаЬІе ['пг.ІаЬІ] аф амер. розм. до-пустймий правилом.
пііе [ги:1] 1. п 1) правило; норма;
прйнцип; ~ оГ ійе гоад а) правила дорожнього руху; б) мор. правила розминання суден; ~з оГ ргоседиге а) регламент, правила процедури; б) юр. порядок судочйнства; ~ оГ ікгее мат. потрійне правило; зіапдіп^ ~ правила, вйзначені корпорацією; іеп зесопд ~ правило гри в зонах (баскетбол); ипап-ітііу ~ прйнцип одноголосності; іпіегпаііопаї ~з іп Гогсе чйнні норми міжнародного права; 2) звйчка, звй-чай; аз а ~ як правило, звичайно; іі із а ~ \уіік из у нас таке правило; у нас такйй звйчай; 3) критерій, стандарт; кагсі апд Газі ~ твердо вйзначене правило; ~з оГ сопдисі критерії (правила) поведінки; Ьу ~ за правилами; оиі оГ - не за правилами; іо оЬеу (іо Ьгеак) а ~ виконувати (порушувати) правило; 4) правління, панування; 5) статут (товариства тощо); ~з оГ іке ехскап^е біржовйй статут; 6) юр. постанова; наказ, розпорядження; 7) лінійка; масштаб; Го1діп§ ~ складаний метр; 8) правило; 9) друк, шпона; 10) (Ійе ~з) територія поруч з в’язнй-цею, на якій дозволялося жйти деяким в’язням (особл. боржникам); < ікеге із по ~ \уіікоиі ап ехсерііоп немає правила без вйнятку; Киїез Соттіііее комітет з процедурних питань; 2. V 1) керувати, правити, управляти; панувати, володарювати; іо ~ (оуєг) іке соипігу управляти країною; іо ~ іке тагкеі панувати на рйнку; 2) контролювати; стрймувати; іо ~ опе’з аГГесііопз стрй-мувати свої почуття; 3) юр. вирішувати; постановляти; визначати порядок судочйнства; 4) лініювати, графйти; 5) стояти на рівні (про ціни тощо); ргісез сопііпие іо ~ кі§к ціни продовжують стояти на високому рівні; ргісез -б 1о\уєг ціни знйзилися; О ~ оГГ а) відокремити рйскою, провестй лінію; б) закрйти рахунок; ~ оиі а) проводити лінію; б) виключати; < іо ~ іке гоазі (іке гоозі) хазяйнувати, командувати, розпоряджатися, управляти; іо ~ \уіік а госі оГ ігоп правити залізною рукою.
Пі1е1е8$ ['ги:11і8] аф некерований, неконтрольований; що не підпорядковується правилам (законові).
гиІе-оГ-ЙіитЬ ['ги:Ьу'0лт] п 1) грубо емпірйчний метод; практйчне правило; 2) емпірйчне правило для приблйзних підрахунків; < ~ ркоіо-§гаркег доморбщений фотограф.
пііег ['ги:Ь] п 1) правйтель; 2) лінійка.
пі1іп£ ['пгіід] 1. п 1) управління; 2) постанова, ухвала, рішення (суду, голови зборів); 3) лініювання; 2. аф 1) правлячий; ~ сііцие правляча кліка; 2) панівнйй, переважаючий; 3) поточний; існуючий; ~ ргісез діючі рйнкові ціни.
пі1іп£-тасІііпе ['ґи:1ідтаДІ:п] п лініювальна машйна.
піііпз-реп ['ги:Іідреп] п рейсфедер.
пііу ['ги:1і] аф дисциплінований, слухняний, легко керований.
піт [глт] 1. п 1) ром; 2) амер. спиртнйй напій; 2. аф розм. 1) дйвний, чуднйй, чудернацький; ~ Гєііоуу дивак; 2) підозрілий; ~ сизіотег підозрілий суб’єкт; дйвна людйна.
Китапіап [ги'теіп]9п] див. Коита-піап.
гитЬа ['глтЬа] 1. п румба (танець); 2. у танцювати румбу.
пітЬІе ['глтЬІ] 1. п 1) грюкання; гуркотіння, гуркіт; гул; іке ~ оГ ікипдег гуркіт грому; іке ~ оГ ап еагікдиаке гул землетрусу; 2) ремствування, нарікання, невдоволення; 3) погана чутка; іо разз а ~ пошйрювати злісні чуткй; 4) сидіння (місце) позаду екіпажу; місце для багажу (для слуги); 5) амер. авт. відкидне сидіння (тж ~ зеаі); 6) амер. сварка, скандал; 7) бійка між бандами підлітків; 8) розм. спіймання на місці злочину; 9) обшук (в пошуках наркотиків); 2. V 1) грюкати, гуркотіти, гриміти; 2) їхати у труському грюкотлйвому екіпажі; 3) бурчати; 4) говорйти голосно; 5) бачити наскрізь; усе розуміти.
пітЬІе-ЬитЬІе	[глтЬГЬлтЬІ] п
розм. канонада.
гитЬІе-іитЬІе ['глтЬІ'ілтЬІ] п 1) тряска, трясіння; 2) громіздкий труськйй екіпаж.
пііпімн¥іііі£ [глт'ЬоиІід] п мор. розм. грог.
пітЬизііои$ [глт'Ьлзі/аз] аф розм. галаслйвий, шумний.
пітеп ['ги:тт] п (р/гитіпа) рубець (відділ шлунка жуйних).
піт-ііоіе ['глтйоиі] п амер. розм. бар.
гитіпа ['ги:тіпа] рі від гитеп.
гитіпапі ['ги.тіпапі] 1. п жуйна тварйна; 2. аф 1) жуйний; 2) задумливий.
пітіпаіе ['пкттеїі] V 1) жувати жуйку; ремигати; 2) роздумувати, розмірковувати; обмірковувати (щось — ироп, оп, оуєг, оГ, аЬоиі); іо ~ (ир)оп а ргоіесі обмірковувати проект.
гитіпаііоп [,ги:ті'пеі/п] п 1) ремигання; 2) обдумування, обмірковування.
гшпта£е ['глткіз] 1. п 1) пошуки, шукання; обшук, трус; 2) мйтний огляд; 3) мотлох, дрантя; покйдьки; рештки товарів; < ~ заіе а) розпродаж випадкових речей (старого одягу); б) благодійний базар; 2. у 1) рйтися, нйш порити, копатися (в чомусь); 2) обшукувати (тж ~ аЬоиі); 3) робйти мйтний огляд; шукати контрабанду; 4) розглядати, ретельно дослі
гаш
279
піп
джувати; □ ~ оиі, ~ ир виловлювати, витягувати.
ппшпег ['глта] п великий келих; кубок.
Кшшпу ['глті] п ж. ім'я Раммі (зменш, від котоіа).
пітту ['глті] 1. п 1) амер. розм. алкоголік; п’янйця; 2) торговець спиртнйми напоями; 3) рамі (гра в карти)’, 2. асі] 1) дйвний, нуднйй; 2) підозрілий.
пітог ['ги:та] амер. див. гитоиг.
пшіоппоп£егіп£ ['ги:та,тлі]дапг)] п амер. пошйрення чуток.
гитоиг ['ги:та] 1. п чутка, поголос, пересуди; ікеге’з а ~ кажуть; іке ~ гипз ікаі... люди кажуть, що...; 2. V пошй-рювати чуткй; іі із — есі ікаі... ходять чуткй, що...; іке ~есі сіізазіег нещастя, про яке говорять.
літр [глтр] п 1) анат. крйжі; 2) кул. куприк, озадок, огузок; 3) (ІЬе К.) іст. рештки Довгого парламенту;
~ 8іеак вйрізка (частина м 'ясної туші)’, ромштекс.
пішріе ['глтрі] V 1) м’яти, бгати; іо ~ опе’8 сіоікез пом’яти одяг; 2) куйовдити, кошлати; іо ~ опе’8 каіг за-кошлати волосся.
гшпріїз ['глтраз] п розм. шум, гамір; метушня; іо кіск ир а ~ зчиняти бучу; бешкетувати; ~ гоот кімната для ігор і розваг (у квартирі).
піт-птпег ['глт,глпа] п амер. 1) судно, яке перевозить контрабандою спиртні напої; 2) особа, яка займається контрабандним ввезенням спиртнйх напоїв.
піп 1 [глп] 1. п 1) біг, пробіг; аі а ~ бігом; іо соте ир аі а ~ підбігти; оп іке - а) на ходу; в русі; іо Ье оп іке ~ аіі дау бути весь день у біганйні; б) похапки, поспішаючи; іо Ье оп іке ~ кваплйво відступати, тікати; іо Ьгеак іпіо а ~ побігти, кинутися навтікй; іо £0 Гог а ~ а) пробігтися; б) проїхатися (на автомашині, трамваї тощо); ке іоок а зкогі ~ апб сіеагеб іке Гепсе він розбігся і перестрибнув через паркан; хуіік а ~ швйдко; 2) нетривала поїздка; а ~ іо Ьопбоп короткочасна поїздка до Лондона; £оосі ~! щаслйвої дороги!; 3) маршрут; рейс; 4) перехід; 5) зал. перегін; 6) ав. політ; переліт; 7) пройдена відстань; відрізок шляху; 8) ав. відрізок траси; 9) ав. пробіг (під час посадки); розбіг (під час зльоту); 10) стежка (прокладена тваринами); 11) здатність бігати; 12) період, відрізок (часу); смуга (невдач тощо); а ~ оГ \¥еі зеазопз період дощів; 13) напрям; іке - оГ іке тоипіаіпз із 8. XV. гори простягаються на південний захід; 14) партія (виробів); 15) тираж (книги); 16) стадо (тварин); 17) зграя (птахів); 18) косяк (риби); 19) (попередній тип (сорт, розряд); іке соттоп ~ оГ теп звичайні люди; оиі оГ іке ~
незвичайний; 20) попит; ікеге із а §геаі ~ оп ікаі поуєі цей роман користується велйким попитом; 21) розм. дозвіл, право користуватися (чимсь); ке касі іке ~ оГ оиг £гоипсі8 він мав право користуватися нашою ділянкою; 22) загін, кошара; вольєра; 23) потік, струмок; 24) приплйв (води тощо); 25) обвал, зсув; 26) схил, траса; 27) труба, жолоб; 28) довжина (дроту, труби); 29) розмір (вірша); ЗО) амер. двоє жорен млина; 31) одинйця рахунку (у грі); 32) муз. рулада; 33) хід, робота, дія (машини); ап ехрегітепіаі ~ іо іе8і іке таскіпегу пробний запуск агрегату; 34) хід, перебіг; іке - оГ іке єуєпі8 перебіг подій; 35) демонстрування, показ, перегляд (фільму тощо); іке Гігзі - оГ іке Гііт прем’єра кінофільму; 36) провезення (контрабанди); 37) ав. заходження на ціль (тж ЬотЬ-іпд ~); 38) амер. спущена петля на пан-чосі; < аі а ~ підряд, одйн за одним; іп іке 1оп§ ~ кінець кінцем, зрештою; загалом; іо §о \уіік а ~ ітй як по маслу; іке ~ оГ опе’8 іееік безплатне харчування; 2. аф 1) рідкйй, розплавлений; розтоплений; ~ Ьиііег топлене масло; 2) вилйваний, лйтий; ~ теіаі литво; 3) відціджений, відфільтрований; ~ копеу чйстий мед (без стільників); 4) контрабандний; 5) скйслий, скипілий; 6) збіглий; < ~ соаі м’яке (рядове) вугілля; ~ Гізк рйба, яка припливла у прісну воду на нерест.
піп II [глп] у (разі гап; р.р. гип) 1) бігти, бігати; іо ~ ир8іаіґ8 побігти вгору; іо ~ ир апб 6о\уп іке зіаігз бігати угору і вниз по сходах; іо ~ асго88 іке 8ігееі перебігти через вулицю; іо - Гог 8гпЬ. збігати за кимсь; ~ Гог іке босіог! біжй за лікарем!; 2) гнати, підганяти, квапити; іо ~ іке саіііе гнати худобу (на пасовище); 3) тікати, рятуватися втечею; іо ~ Гог опе’8 ІіГе розм. бігти щосйли; 4) рухатися, котитися, ковзати; 8Іеб§Є8 ~ оп 8по\у сани ковзають по снігу; 5) ходйти, курсувати, плавати; ікіз Ьи8 ~з Ьєпуєєп Скіса^о апб ХУазкіп^іоп цей автобус курсує між Чикаго і Вашингтоном; 6) рухатися, пересуватися (з певною швидкістю); 7) з’їздити (кудись) ненадовго; 8) ав. робйти пробіг (розбіг); 9) ав. заходити на ціль; 10) бігти, летіти, збігати, минати, лйнути (про час); ііте ~з Газі час летйть швйдко; 11) пронестйся, промайнути (про думку); 12) швйдко пошйрюватися; іке Гіге гап ікгои^к іке Ьиі1біп§ вогонь охопйв весь будйнок; 13) простягатися, розкидатися; 14) повзтй, вйтися (про рослини); 15) прокладати, проводити (лінію тощо); 16) бути чйнним протягом певного строку; 17) пошйрюватися на певну територію; бути чйнним на певній території; 18) бути в обігу (про гроші); 19) тектй, лйтися, сочйтися;
струменіти; впадати; ікіз гіуєг ~з зтооікіу ця річка тече плавно; гіуєгз ~ іпіо іке зеа ріки впадають у море; 20) протікати, тектй, бути нещільним; ікіз іар ~з цей кран тече; 21) розливатися, розпливатися (по поверхні); 22) танути; іке Ьиііег гап масло розтануло; 23) зливатися (в одно ціле), об’єднуватися; 24) лйти, наливати; іо ~ у/аіег іпіо а ^Іазз налйти водй у склянку; 25) крутйтися; обертатися; 26) торкатися (якоїсь теми тощо — оп, ироп); 27) гласйти, говорйти; йтй-ся (про щось); к$г іеіе^гат ~з... у її телеграмі йдеться про...; 28) долати (перешкоду); іо ~ а Ьіоскабе прорвати блокаду; 29) линяти; а соїоиг ~з іп іке \уа8Йіп£ фарба линяє під час прання; 30) дражнйти (когось); чіплятися (до когось); 31) штукатурити; 32) керувати, управляти; іо - а Гасіогу управляти фабрикою; іо - іке коизе вестй господарство; 33) водйти (про транспорт); І ~ ікіз таскіпе я працюю на цій машйні; іо ~ а зкір вестй корабель; іо - а саг іпіо а £ага§е поставити автомобіль у гараж; 34) проводити, робйти (дослід); 35) працювати, діяти (про машину); 36) відкривати (трасу); пускати (лінію); 37) відправляти на лінію (за маршрутом); 38) проводити (змагання); 39) брати участь (у змаганнях); 40) посідати місце (у змаганні); іо ~ зесопб прийтй другим; 41) демонструвати, показувати (фільм); 42) ітй (про фільм, п'єсу); 43) перевозити, транспортувати; 44) переслідувати (звіра), полювати (на звіра); іо ~ а зсепі ітй по сліду; 45) переслідувати (судом); 46) наражатися (на небезпеку), зазнавати (впливу); 47) друкувати, публікувати; 48) балотуватися; іо ~ Гог рагііатепі балотуватися до парламенту; 49) виставляти (кандидатуру)', 50) вводити (в товариство); 51) базікати, патякати; ко\у уоиг іоп§ие ~з! як ти багато базікаєш!; 52) спускатися (про петлю на панч осі); 53) зметувати (сукню тощо); 54) ітй (на нерест); 55) плавити (метал); 56) відливати (метал); 57) відставати (про кору дерева); 58) влучити (в кулю), покотйти (про більярд); 59) розм. скисати, зсідатися (про молоко); 60) сквашувати (молоко); 61) ставати, робитися; іо ~ соїд захолонути; іо ~ дгу а) висихати; б) видихатися; іо ~ кі§к а) зростати; б) хвилюватися (про море); іо ~ 1о\у а) знйжуватися; б) закінчуватися; іо ~ зкогі підходити до кінця, вичерпуватися; І кауе ~ зкогі оГ топеу у мене закінчйлися гроші; іо ~ коі нагріватися; іо ~ гпасі збожеволіти, з’їхати з глузду; іо ~ \уі1сі а) ростй без догляду; не здобути освіти; б) бурхлйво розростатися; в) мати нестрймний характер; 62) бути; іке арріез ~ 1аг§е ікіз уеаг цього року яблука велйкі; □ ~
ПІП
280
ПІП
аЬоиі а) метушитися; бігати туди й назад; б) гратися, пустувати; ~ аіоїщ ітй геть; іі’з Іаіе, І тизі ~ аіоп£ уже пізно, я мушу йти; ~ а1оп£! а) ну біжй!, біжй пограйся! (звернення до дитини)} б) ідй геть!; ~ а^ау а) тікати; дременути; б) понестй (про коня)} в) набагато вйпередити (інших)} відірватися (від інших учасників змагання)} ~ а^ау іуйЬ а) привабити, захопйти; б) захопитися; в) прийняти необдумане рішення; г) розтрйнькати (гроші)} ~ Ьаск сягати; брати початок; ~ (Іомп а) зупинятися (про машину)} закінчуватися (про завод у годиннику)} б) розряджатися (про батарейку)} в) розкручуватися (про пружину)} г) перевтомлюватися; д) наздоганяти; е) розшукувати; є) збивати (автомашиною перехожого)} ж) третй-рувати (когось)} ~ іп а) забігти, заглянути, заїхати (до когось, кудись)} б) підійтй (до станції — про поїзд)} в) арештувати; ув’язнйти; г) провестй кандидата (на виборах)} д) кйдатися врукопашну; е) мор. втягувати, забирати всередину; є) друк, включати додатковий матеріал; ~ оЯ* а) утектй; б) відхилятися (від теми)} в) не справляти враження; г) відціджувати; спускати (воду)} д) друкувати (тираж)} е) проводити змагання; ~ оп а) продовжуватися, тривати; б) писатися разом (про букви)} ~ оиі а) вибігати, вискакувати; б) вйкотити; в) витікати: г) закінчуватися; виснажуватися; вичерпуватися; д) видихатися (під час бігу)} е) набрати потрібну кількість очок; ~ оуєг а) переливатися через край; б) переглядати, перебігати (щось очима)} в) торкатися (чогось)} г) повторювати; д) переїхати, задавйти (когось)} Ье м/аз ~ оуєг Ьу а саг його задавйла машйна; ~ ир а) піднімати; б) підніматися; в) швйдко ростй, збільшуватися: г) (іо) доходити (до чогось), сягати (чогось)} д) збільшувати ціни; е) робйти (щось) нашвидкуруч; є) під’їжджати, підходити, підпливати: ж) зметувати (сукню)} з) збігатися (про тканину)} < аізо гап невдаха; іо ~ еггапбз бути на побігеньках; іо ~ (а) іетрегаіиге мати високу температуру; іо ~ зтЬ. іпіо біГГісиІііез поставити когось у скрутне становище; іо ~ (ир) оп госкз а) зазнати краху; б) наштовхнутися на нездоланну перешкоду; іо ~ а зйір а^гоипсі посадйти корабель на мілину; іо ~ іо соуєг унйк-нути небезпеки; іо сиі апсі ~ утектй, дременути; іо ~ (ир) Ьіііз заборгувати; іо ~ асго88 зтЬ., зтіЬ. випадково натрапити на когось, на щось; наштовхнутися на когось, на щось; іо ~ а§аіп8і (іпіо) зтіЬ. налетіти (наскочити) на щось; зіткнутися з чимсь; іо ~ а§аіп8і зтЬ. виступати проти когось; іо ~ опе’8 йеасі а§аіп8і а \уа!1 а) стукнутися головою об стіну; б) перен. бйтися головою об стіну; іо ~ аі зтЬ., зтіЬ.
нападати (накидатися) на когось, на щось; іо ~ іпіо беЬі залізти в боргй; іо ~ іпіо ігоиЬІе потрапити в біду; іо ~ іпіо 8гпЬ. випадково зустріти когось; іо ~ оиі оГ зтіЬ. залишатися без чогось; \ує гап оиі оГ реігої у нас закінчйлося пальне; іо ~ а іЬгеаб іЬгои^Ь ап еуеіеі втягтй нйтку в голку; іо ~ а реп іЬгои^Ь зтіЬ. закреслити щось ручкою (олівцем); іо ~ іо зтіЬ. а) мати схйльність до чогось; іо ~ іо апу Іеп^іЬ (іо апу-іЬіп£) пітй на що завгодно; б) вистачати, бути достатнім; оиг Гипб \уоп’і ~ іо а зиттег Ьоіібау наших грошей не вйстачить на літній відпочйнок: І сап’і ~ іо іЬаі я не можу собі цього дозволити; ю ~ оп (ироп) 8тіЬ. несподівано натрапити на щось; іо ~ 8ґпЬ. ир іо іо\¥П відвезтй когось у місто; іо ~ \¥ІіЬ іЬе Ьаге апсі Кипі \¥ІіЬ іЬе Ьоипбз присл. служйти і нашим, і вашим; вестй подвійну гру.
гип-аЬоиі ['глпаЬаиі] 1. п 1) бродяга, гультяй, нероба; 2) невелйкий автомобіль; 3) невелйкий моторний човен; 4) рі худоба, що пасеться без догляду; 5) розм. мандрівнйй торговець; коробейник, рознощик: 2. асі] мандрівнйй; бродячий.
гшіаваіе ['глпадеіі] 1. п 1) бродяга, бурлака: 2) дезертйр; ренегат; віровідступник: 2. асі] 1) бродячий; мандрівнйй: 2) збіглий, угеклий.
гип-агоипд |'глпо,гаипсі| п амер. 1) розм. відмовка: ухиляння від відповіді' забивання баків: іо £іує ІЬе ~ забивати баки: 2) друк, вужча від звичайної колонка тексту (біля малюнків тощо).
гипа^ау |'глпом/еі] 1. п 1) утікач: 2) дезертйр: 3) кінь, шо поніс; 4) втеча (нареченого з нареченою)} 5) фіз. не-кербване зростання потужності; вйхід з-під контролю; 6) ренегат; 2. аф 1) збіглий, утеклий; ~ іоуєгз закохані, які утеклй. щоб таємно обвінчатися; ~ таггіа^е (таїсЬ) весілля після втечі; іо ріау а ~ кпоск постукати у двері і втектй, не чекаючи, поки їх відчйнять (жарт)} 2) шо поніс (про коня)'. 3) лег-кйй; шо дістався без труднощів; ~ уіс-іогу спорт, легка перемога; Ійе біс-ііопагу Ьесате а ~ Ьезі 8е11ег словнйк відразу ж став бестселером; 4) не-стрймний; швйдко зростаючий; ~ іп-Паііоп нестрймна інфляція; ~ ргісез швйдко зростаючі ціни; 5) некербва-ний; що вййшов з-під контролю; ~ §ип гармата, яка стріляє спонтанно.
гшіЬу ['глпЬаі] п військ, прорйв флоту (крізь зону вогню берегових батарей).
гшкііе [ глпсії] п 1) щабель драбй-ни; 2) тех. обертова деталь; 3) цівка, палець; 4) медальйон (у геральдиці).
гип-<1оі¥п ['глпбаип] 1. п 1) короткий вйклад; конспект; тези; анотація; 2) скорочення кількості (чисельності);
2. аф 1) незаведений (про годинник)} 2) що розрядйвея (про батарею тощо)} 3) стомлений; вйснажений; знесилений; іо Гееі ~ почувати себе стомленим; ~ ециіртепі військ, зношена матеріальна частйна; 4) занепалий, жалюгідний.
піпе [ги:п] п 1) лінгв. руна; 2) фінський вірш; пісня у фінському епосі Калевала; 3) поет, поема; вірш; пісня.
піпе-зіаії ['ги:пзіа:Г] п 1) міф. чарівна паличка з рунічними письменами; 2) рунічний календар.
гші£ [гаг)] 1. п 1) щабель драбини; 2) спйця колеса; - Іаббег драбйна; 2. V р. р. від гіп£ II.
піпіс [ 'ги:пік] 1. п 1) рунічний напис; 2) друк, рунічний алфавіт; 2. ад] 1) лінгв. рунічний; 2) старосканди-навський (про поезію)} 3) старошот-ландський (про поезію).
піп-іп ['гап'іп] п 1) амер. розм. сварка; сутичка; 2) спорт, остання пряма перед фінішем; 3) ав. розм. заходження на бомбометання; 4) мор. розм. бойовйй курс (підхід); < ~ ЗЬООІ військ, вогонь під час заходження на ціль.
г-ипіі ['а:']и:піі] п фіз. рентген (одиниця випромінювання).
гипіеі ['гАПІП| п 1) струмочок; 2) вйнний бочонок, барйло для вина.
піппаЬІез ['гапоЬіх] п рі розм. трикотажні вйроби.
П1ППЄІ І'ґАПІ] п 1) струмочок; 2) канава, рів; стік.
піппег ['гапо] п 1) бігун; учасник змагань з бігу; а Газі ~ добрий бігун; а роог ~ поганий бігун; 2) рисак: 3) скороход; 4) поейльний, гонець, кур’єр, розейльний; 5) інкасатор; 6) агент, якйй рекламує готелі й ма-газйни; 7) звич. рі мор. член перегінної команди; 8) бібліотечний технік; 9) розм. конграбандйст; 10) розм. контрабандне судно; 11) доріжка (на столі, підлозі)} 12) полозок (саней)} 13) бот. вусик (суниці)} 14) пагін, паросток; огудина; 15) поліцейський чиновник; поліцейський; 16) робоче колесо (турбіни)} 17) тех. бігунок; ходовйй ролик; 18) справна машйна; машйна на ходу; 19) звич. рі літери (цйфри) на полях (для порядкового позначення рядків)} 20) верхнє жорно (млина)} 21) тех. ротор; 22) мет. ливнйк; 23) мор. ходовйй кінець (снасті).
піппег-ир ['глпаг'лр] п учасник змагання, якйй зайняв друге місце; команда, яка зайняла друге місце.
піппіпз [ глпії]] 1. п 1) бігання, бі-ганйна; 2) хід (машини)} 3) тех. робота (експлуатація) (машини)} 4) рейс; пробіг; іо Ье іп ійе ~ мати шанси на вйграш; іо Ье оиі оГ ііте ~ не мати шансів на вйграш; вййти з гри; іо таке іЬе ~ спорт, а) задавати темп,
ПІП
281
П18
вестй біг; б) подавати прйклад; іо іаке ир іке ~ спорт, а) вестй (в перегонах); виходити уперед; б) брати ініціатйву у свої руки; 2. асі/ 1) біговйй; ~ ігаск (раіЬ) бігова доріжка; 2) що біжйть; ~ ]итр стрибок з розбігу; ~ 1апдіп§ посадка вертольота з пробігом; ~ Гі^іті а) відхід з боями; б) перен. наполегливе обстоювання своїх позйцій; 3) що тече, проточний, текучий, бігучий, пливучий; ~ \уаіег проточна вода; 4) поточний; ~ ассоипі поточний рахунок; 5) сипкйй, сипучий; 6) гнійнйй; ~ зоге рана, що гноїться; 7) сльозавий; ~ еуе$ сльозаві очі; 8) плавний; 9) ковзнйй; 10) рухлйвий; що працює; 11) загаль-нопрййнятий; панівнйй; 12) що швйдко пошйрюється; 13) послідовний; безперервний; ~ соттепіагу радіорепортаж; ~ Гіге швидкйй (біглий) вогонь; ~ питЬег порядковий номер: ~ зіогу амер. розм. оповідання з продовженням; 14) рге б. послідовний: шо йде підряд; іЬгее сіауз ~ три дні підряд; Гіує іітез ~ п’ять разів підряд; 15) лінійний; погонний; 16) повзучий; ви-ткйй (про рослину); < ~ кпоі затяжніїй вузол; зашморг; ~ Іі^кіз мор. ходові вогні; ~ таіе а) амер. кандидат на пост віце-президента; б) кінь, шо йде в одній упряжці з іншим конем; в) людйна, яку часто бачать у компанії з іншою людйною; ~ ро\уег$ дозвіл на транзйт вантажів по чужій дорозі; ~ гІ££ІП2 мор. бігучий такелаж; ~ ііте військ, час на пересування; тривалість маршу; - ііііе друк, колонтйтул.
гиппіп£-Ьоаг(1 ['глпіі]Ьо:сі] п підніжка (автомобіля тощо).
питу [гапі] аф 1) рідкйй, текучий; 2) що сльозйться.
піп-оГГ ['глп'о:Г| п 1) лйшок; 2) пб-кйдьки; відходи (промисловості): 3) спорт, додаткова гра після нічйй-ного рахунку, що вирішує результат боротьбй; 4) геол. змивання поверхні; 5) метеор, стік; ~ ргітагу другий тур попередніх вйборів.
гип-оГ-іІіе-тіІІ [глпауда'тіі] аф амер. простйй, звичайний, рядовйй, пересічний.
піп-оп І ['глпоп] п амер. друк, додаток (до словника тощо).
піп-оп II ['глп'оп] аф амер. друк. додатковий (про матеріал тощо).
піп-опі ['глпаиі] п 1) зношування; знос; 2) вйхід, вйпуск; 3) рух за інерцією; 4) тех. ексцентрйчність (обертової деталі); 5) дифузор; 6) розбіг (літака); 7) військ, накочування (гармати); 8) вйхід з гри під час бігу (крикет); 9) вйхід воротаря на м’яч (футбол); 10) кін. кінцівка кінофільму.
піпгошмі ['глпгаипсі] п вужча від звичайної колонка тексту (біля ілюстрації).
піпі [глШ] п 1) низькоросла тварйна; 2) карликова рослйна; 3) знев.
людйна низького зросту; маленький чоловічок; коротун; карлик; 4) амер. найменше порося з опоросу; 5) не-освічена людйна; 6) розм. баба, карга.
гші-ІІігои£Іі ['глпОги:] п 1) перегляд; прослуховування; 2) розм. репетйція; а ~ Гог \уогсІ8 репетйція тексту (без костюмів тощо).
гипіу ['глпії] аф низькорослий, малорослий; кремезнйй; приземкуватий.
гші-пр ['глплр] п 1) розбіг (літака); розгін; 2) військ, накочування (гармати); 3) ав. заходження на ціль; 4) тех. пуск.
гшпуау [глп\уєі] п амер. 1) річище; 2) стежка до водопою; 3) стежка, прокладена тварйнами; 4) тех. підкранова колія; 5) зал. під’їзна колія; 6) спорт. доріжка для розбігу; 7) ав. злітно-посадочна смуга; 8) спуск для гідролітаків: 9) обгороджене місце (для курей тощо); < ~ 1І£Йі$ ав. посадочні вогні.
гпрее [ги:'рі:] п рупія (грошова одиниця Індії, Пакистану, Цейлону).
Кирегі [гиірзі] п ч. ім'я Руперт.
гиріай [гиґрі.а:] п (рі тж без змін) рупія (грошова одиниця Індонезії).
гиріиге ['глрЦа] І. п 1) прорйв; 2) розрйв (тж мед.); розлом; ~ оГ ійе Ьеагі розрйв серця; 3) розбрат, незлагода: а ~ Ьєіхуєєп Ггіепсіз розбрат між друзями; ~ оГ діріотаііс геїаііопз розрйв дипломатйчних відносин; 4) перелом (тж мед.); 5) тріщина; пролом; 6) мед. грйжа; 7) військ, руйнування; 8) ел. пробій (ізоляції); < - 8іге§8 руйнівна напруга; 2. V 1) проривати, розривати; 2) розривати (стосунки тощо); спричйнювати розлад (розбрат); 3) припинятися, розриватися (про стосунки тощо); 4) мед. спричйнювати грйжу
гиріигесі [ глруасі] аф 1) прорваний, розірваний; переламаний; 2) хворий на грйжу; 3) мед. проривнйй, перфорований; ~ иісег проривна вйразка.
гиріиге>¥огі ['глрі/а\уа:і] п бот. остудник.
пігаї [ гиагаї] 1. п сільськйй мешканець, селянйн; 2. аф сільськйй; ~ есопоту сільське господарство; ~ зсе-пегу сільськйй пейзаж.
піга1і$і ['гиагоіізі] п 1) сільськйй мешканець; 2) любйтель сільського життя.
пігаїіге [ гиагаїаїх] V 1) робйти сільськйм (селянським); надавати сільського вйгляду; 2) оселйтися в селі.
газе [ги:х] п 1) вйкрут, хйтрощі; -оГ \уаг воєнна хйтрість; 2) обман; шахрайство.
КизЬ |гл/] п ч. ім'я Рзш.
пі8Іі [га/] 1. п 1) бот. очерет, комиш; 2) бот. оситняк; 3) дрібнйчка; поі іо саге а ~ зовсім не цікавитися; бути байдужим; поі іо §іує а ~ Гог зтік. не надавати значення чомусь;
4) стрімкйй рух; натиск; напір; а ~ оГ хуіпсі рвучкйй порйв вітру; іо таке а ~ аі зтЬ. накйнугися на когось; 5) прилйв (крові); а ~ оГ іпді^паііоп хвйля обурення; 6) погоня (за чимсь); прагнення (чогось); §о1д ~ золота гарячка; ~ оГ агтатепіз гонка озброєнь; 7) велйкий попит (на щось — Гог, оп); 8) напруження; поспіх; 9) амер. змагання; 10) навальна атака; 11) військ. перебіжка; 12) військ, прорйв; 13) гірн. раптове осідання (покрівлі); < ~ Ьоигз годйни пік; ~ тееііпв амер. похапцем склйкані збори; ~ огсіег термінова вимога; ~ регіод (зеазоп) гаряча пора: -іасіісз військ, тактика швидких і раптових ударів; ~ \уогк амер. напружена (термінова) праця; 2. у 1) кйдатися. мчати; 2) мчати щодуху (кінний спорт); 3) тягтй; протягати, протискувати (законопроект); іо ~ а Ьііі ійгои§й Рагііатепі спішно провести (протягтй) законопроект через парламент; 4) діяти (виконувати) надто кваплйво; іо ~ іо а сопсіизіоп робйти поспішний вйсновок; 5) зробйти, вй-конати, здійснйти швйдко; іо ~ ап ог-дег терміново вйконати замовлення: терміново надіслати замовлений товар; 6) підганяти, квапити: примушувати швйдко робйти (щось); іо ~ а реоріе іпіо \уаг втягтй народ у війну; 7) примушувати швидше ітй (рухатися): 8) швйдко доставляти; ГгезЬ ігоорз \уєґє -ей ир іо ійе Ггот на фронт були терміново кйнуті свіжі сйли; 9) охоплювати (про почуття); аіі ійе йоггог ~ед оуєг Кіт аГгезй його знову охопйв жах; 10) військ, брати навальним натиском; 11) спорт, стрімко атакувати ворота протйвника; 12) військ, робити перебіжки; 13) дуги (віяти) порйвами (про вітер); 14) розм. обдирати (покупця); йо\у тисй сНсі ійеу ~ уои Гог ійі8? скільки вонй з вас зідрали за це?; 15) амер. розм. упадати, бігати (за кимсь); 16) укривати (застилати) очеретом; 17) зв’язувати очеретом; 18) робйти щось з очерету; 19) збирати очерет (рогіз, комйш); < іо ~ 8ґпЬ. оГГ ЙІ8 Гееі примусити когось зробйти необдуманий вчйнок; ГооЬ ~ іп \уйєгє ап£ЄІ8 Геаг іо ігеад дурневі закон не пйсаний.
пі8Іі-Ьоііоте(1 ( га/, Ьоіатсі] аф $ комишевим (очеретяним) сидінням.
пізії-сашіїе [ 'гл]\каепсії] п свічка з гнотом, зробленим із стрйжня оситняку.
пі8Йе<1 [гл/і] аф 1) переобтяжений роботою; І ат §геаі!у ~ я переобтяжений роботою; мені ніколи; 2) зроблений нашвидку; 3) зарослий комишем (очеретом); 4) покрйтий комишем (очеретом).
П18ЙЄП І 'гл/п] аф зроблений з очерету (з комишу).
П18І1ЄГ [ гл/а] п 1) розм. енергійна
ПІ8
282
Куй
(винахідлива, підприємлива) людйна; 2) людйна, яка діє надто необачно (кваплйво); 3) амер. атакуючий гравець (футбол); 4) амер. розм. золотошукач.
пі$1і-£Г(Н¥П ['гл/дгоип] аф 1) зарослий очеретом (комишем); 2) що має форму очеретйни; що звужується на кінці.
гизіїіпз ['гА/ід] аф 1) стрімкйй, навальний; швидкйй; порйвчастий; сйльний; а ~ ті^йіу хуіпсі сйльний порйвчастий вітер; 2) жвавий (про торгівлю).
пізйІі^Ьі [ 'гл/1аіі] п 1) свічка з ґнотом, зробленим із стрйжня оситняку; 2) слабке (тьмяне) світло; 3) перен. слабкйй проблиск; 4) нікчемна людйна, нікчема; 5) посередній учйтель (вихователь); нездібний керівнйк.
пізЬ-Ііке ['гл/іаїк] аф схожий на очерет.
пізЬ-зЬір ['гл/'/фІ у терміново відсилати (відправляти) (товар).
пі8Іі-іеІе£гаіп ['гл/'іеіідгает] п амер. термінова телеграма.
пі$1іу ['га/і] аф 1) комишевий, очеретяний; 2) зарослий очеретом (комишем); схожий на очерет.
пізк [глзк] 1. п сухар; 2. V сушйти сухарі.
Кизкіп ['глзкш] аф : ~ Ііпеп домоткане полотно; сирове полотно; ~ у/аге череп’яний посуд.
К1188 [газ] 1. п\) ч. ім'я Рас (зменш, від Киззеї); 2) росіянин; 3) російська мова; 2. аф російський.
Ки$$е1 ['газі] п ч. ім'я Рассел.
&1188ЄІ1 ['газі] п вовняна тканйна в рубчик.
П188ЄІ ['глзіі] 1. п 1) червонувато--брунатний колір; жовтувато-брунатний колір; 2) груба домоткана червонувато--брунатна (жовтувато-брунатна) тканйна; 3) жовтувато-брунатне яблуко; 2. аф 1) червонувато-брунатний; жовтувато-брунатний; 2) зшйтий з грубої домотканої червонувато-брунатної (жовтувато-брунатної) тканйни; 3) сільський, селянський; простйй; невибагливий; 4) непофарббваний (про шкіру).
Кіі88Іа ['глр] п геогр. н. Росія; < ~ Іеаійег юхта.
Киззіап ['ґа/п] 1. п 1) росіянин; росіянка; Ше ~з збірн. росіяни; 2) російська мова; 2. аф російський; Ше -Іап^иа^е російська мова; ~ Ьаіі ^ате гйлка; ~ Ьазї лйко, луб; ~ Ь1о\у-Ьа11, ~ сіапгіеііоп бот. кок-сагйз; ~ сігеззіп^ приправа для салату з майонезом; ~ кпар\уеесі бот. гірчак; ~ іеа російський чай (з лимоном)’, ~ Шізїіе бот. курай; ~ \¥ОІГ-йоипд російський хорт.
Киззіапіге [ 'глрпаїг] V русифікувати.
Киззійсайоп [длзіГі'кеї/п] п русифікація.
Киззіїу ['глзгіаі] див. Киззіапіге. гіі88и1е ['глз]и:1] п бот. сироїжка. гіі8( [газі] 1. п 1) іржа; 2) колір іржі; 3) шкідлйвий вплив, шкідлйві наслідки (неробства тощо)', 4) ослаблення пам’яті, знйження розумових здібностей (від старості тощо)', 5) зона, сажка (хвороба рослин)', Ь ~ рге-уепСег антикорозійний засіб; ~ гєшоуєг засіб для усунення іржі; 2. у 1) іржавіти, покриватися іржею; 2) піддавати корозії; 3) притупляти, ослабляти (пам'ять тощо)', 4) бути ураженим сажкою (зоною) (про рослини)’, 5) набувати кольору іржі; порудіти, вйцвісти; 6) псуватися.
пізі-Ггее ['газіТп:] аф нержавіючий.
гизііс ['глзйк] 1. п 1) сільськйй мешканець, селянйн; 2) невйхована, груба людйна; селюк; нечема; 3) архт. рустика; 4) грубо обтесаний камінь, руст; 2. аф 1) сільськйй, селянський; 2) простйй, незіпсований; 3) невйхо-ваний, простакуватий; 4) грубий; незграбний; неотесаний; 5) грубо зроблений; грубо обтесаний; ~ тазопгу архт. мурування з необтесаного каменя; рустування; ~ ХоЬассо бот. махорка.
пізйсаіе ['глзйкей] у 1) вйїхати (поїхати) на село; 2) жйти на селі; 3) прищеплювати сільські манери; ог-рублювати; 4) тимчасово вйключити з університету (про студента)’, 5) архт. рустувати.
пізіісайоп [,глзй'кеі/п] п 1) оселення в селі; 2) заслання на село; 3) сільське (селянське) життя; 4) тимчасове вйключення з університету (про студента)’, 5) архт. рустування.
гизіісііу [глз'йзій] п 1) грубість, некультурність, неотесаність; неуцтво; 2) простота; безпосередність; 3) сільські звйчаї; сільське (селянське) життя; 4) груба, некультурна мова.
газіїе ['газі] 1. п 1) шелест, шарудіння; шерех; 2) амер. розм. штовха-нйна, метушня; 2. у 1) шелестіти, шарудіти; Ше Іеауез -б ипсіегГооі лйстя шелестіло під ногами; 2) амер. розм. діяти швйдко (енергійно); 3) амер. розм. красти, викрадати (худобу).
П18ІІЄГ [ 'глзіа] п 1) амер. розм. енергійна людйна; ділок; 2) амер. розм. особа, яка краде худобу.
гизіїезз ['глзШз] аф 1) нержавіючий; 2) незаржавілий, не вкрйтий іржею.
пі8і-ргооГ(е<і) [ 'глзфги:Г(і)] аф нержавіючий; стійкйй проти корозії.
П18І-ГЄ8І8ІІП£ ['ГА8ЙТ,гіЗЙ1]] див. гизС-ргооЦесі).
гизіу ['газй] аф 1) поржавілий, іржавий; 2) кольору іржі; 3) поруділий,
вйцвілий (про одяг)', 4) застарілий; відсталий; - )окез заяложені анекдоти;
5) занедбаний, забутий; Гт аГгаісі ту Егепсй із а Іійіе ~ боюсь, що я трохи забув французьку мову; 6) хрипкий, хриплий; різкйй; скрипучий; 7) уражений сажкою (про рослини)', 8) згірклий; протухлий; 9) норовлйвий (про коня)', 10) розм. злий, сердйтий, дра-тівлйвий; їо сш ир ~ розізлйтися.
піі [гаї] 1. п 1) колія, вибоїна; борозна; 2) звйчка; рутйна; їо шоує іп а - ітй уторованою стежкою; 3) тех. жолоб, виїмка; фальц; 4) фізл. статеве збудження (у самців); 5) амер. розм. ревіння моря; 2. у 1) прокладати 66-розни; залишати колії (вибоїни); 2) фізл. бути в статевому збудженні (про самців).
пііаЬаза [,ги:іа'Ьеіда] п амер. бот. бруква.
КиШ [ги:0] п ж. ім'я 1) Рут; 2) бібл. Руф.
піШ [ги:0] п жалість, милосердя, співчуття.
КиШапп(е) [пгО'аеп] п ж. ім'я Ру-тан.
піШепішп [ги:'0і:піат] п хім. рутеній.
КиШегГопІ ['глбоГосі] п ч. ім'я Резерфорд.
гиШегГогіі ['глдаГасі] п фіз. резерфорд (одиниця радіоактивності).
гиШГиІ ['ги:0іи1] аф милосердний, жалісливий.
П1ШІЄ88 ['ги:01із] аф 1) безжалісний, немилосердний; 2) жорстокий.
пііііе ['ги.й.І] п мін. рутйл.
Киііаші ['глїіапсі] п геогр. н. м. Рат-ленд.
КиіІапдзЬіге [ 'глііопсі/іо] п геогр. н. Ратлендшир (графство Англії).
піі-гоа<1 ['глйоисі] п дорога, порйта коліями; путівець, польова дорога.
пійеб [ 'глСісі] аф порйтий коліями.
піКіпз ['глйд] п парування; ~ зеа-зоп час парування (злучки).
пійізЬ ['гай/] аф хтйвий.
П1ЙІЄ ['глСІ] 1. п розм. клекотіння (в горлі); 2. у клекотати; хрипіти (про умираючого).
пійу ['гай] аф порйтий коліями (про дорогу).
Куап ['гаїап] п ч. ім'я Райан.
гуе [гаї] п 1) жйто; 2) амер. розм. хлібна горілка; < ~ оп Ше госкз амер. коктейль (віскі з льодом).
гуе-Ьгеад ['гаї'Ьгесі] п жйтній хліб.
гуе-кгазз ['гаїдпхгз] п бот. райграс англійський.
гуоі ['гаїаі] п індійський селянйн, хлібороб.
туре [гаїр] п (рі гурег) розм. куріпка, гурег ['гаїра] рі від гуре.
Куикуи Ізіашіз [п'и:к)и: аііапсіх] п геогр. н. островй Рюкю.
8
283
зас
8, 8 [ез] п 19-та літера англійського алфавіту.
8ааг [га:] п геогр. н. р. Саар.
8ааг1ап(1 ['хаіДаепсі] п геогр. н. Са-арська область.
8аЬаі$ш [ЧеіЬпхт] п рел. сабеїзм (культ небесних світил).
заЬЬаі ['заеЬаі] п шабаш (відьом).
8аЬЬаіагіап кзжЬа'ієапап] п рел. 1) єврей, що дотрймується суботи; 2) християнин, що дотрймується неділі; 3) суботник; 4) адвентйст сьомого дня.
8аЬЬаій ['заеЬаО] п 1) рел. священний день відпочйнку (субота — у євреїв, неділя — у християн, п ’ятниця — у магометан)-, іо кеер ійе ~ дотрйму-ватися суботи (неділі); 2) (з.) книжн. відпочйнок; спокій, спочйнок; 3) (з.) шабаш (відьом).
8аЬЬаій-<1ау ['заеЬобсіеі] п див. 8аЬ-Ьаій; < -’з ]оигпеу коротка подорож; поїздка на невелйку відстань.
8аЬЬаіІі-$сііоо1 ['заеЬаО'зки:!] п недільна церковна школа.
заЬЬаіісаІ [за'ЬаеіікаІ] аф 1) (8.) суботній (у євреїв)', недільний (у християн)-, 2) книжн. що дає відпочйнок (спочйнок); ~ саїт урочйста тйша; < ~ уеаг бібл. кожний сьомий рік; амер. річна відпустка (для наукової праці) (тж ~ Іеауе).
зайег ['зеїЬа] амер. див. заЬге.
8аЬіпа [зз'Ьашо] п ж. ім'я Себайна, Сабіна.
заЬІе ['зеїЬІ] 1. п 1) зоол. соболь; 2) соболеве хутро; 3) поет, чорний колір; 4) рі жалоба, траур; траурний одяг; 5) пітьма; морок; 2. аф 1) соболйний; 2) чорний, жалобний, траурний; ~ гаітепі траурне убрання; 3) похмурий; ~ зку похмуре небо; АГгіса’з - зопз чорні синй Африки; Кіз ~ Маіезіу князь пітьмй, сатана.
заЬІеПзй ['зеїЬІГі/] п іхт. вугляна риба.
заЬоі ['заейои] п фр. 1) дерев’яний черевйк; 2) військ, підкаліберний снаряд.
заЬоіа&е ['заеЬаіа^І 1. п 1) саботаж; 2) диверсія; підривна діяльність; іо реіїогт ап асі оГ ~ здійснювати диверсію; 2. V 1) саботувати; 2) організовувати диверсію; проводити підривну діяльність (роботу); 3) зривати (план тощо).
заЬоіеиг [,заеЬо'іо:] п фр. 1) саботажник; 2) диверсант.
заЬга ['зеїЬго] п уродженець Ізраїлю, сабра.
заЬге ['зеїЬо] 1. п 1) шабля; 2) (ійе ~) перен. військова сйла; військова влада; іо гаіііе ійе ~ брязкати зброєю; 3) кавалерйст; 4) рі кавалерійська ча-
8
стйна; 5) фехтування на шаблях; < ~ Гепсег фехтувальник на шаблях; ~ кпоі військ, темляк; 2. V 1) рубати шаблею; 2) фехтувати на шаблях.
заЬге-гаИІе ['зеїЬадаеіІ] V брязкати зброєю.
заЬге-гаііІег [ 'зеіЬа,гаеі1а] п 1) мі-літарйст; 2) палій війнй.
$аЬге-гаН1іп£ ['зеїЬадаеійі]] п
1) пропаганда війнй; розпалювання воєнної істерії; 2) брязкання зброєю; погроза застосування воєнної сйли.
заЬгеіасйе ['заеЬаіж/] п військ, іст. ташка.
заЬиІозе ['заеЬ]и1оиз] аф бот. що росте на піску.
заЬиІоиз ['заеЬіиІаз] аф 1) піщаний;
2) мед. що містить (у собі) пісок, піщаний.
зас [заек] п 1) біол. мішечок; сумка;
2) мед. кіста; 3) сак (пальто)-, 4) іст. юрисдйкція феодала.
зассаіе ['заекеїі] аф біол. 1) мішкоподібний; 2) інкапсульований.
зассйагаіе ['зжкагеїі] п хім. 1) сіль цукрової кислотй; 2) сахарат.
зассйагіс [за'каепк] аф цукровий;
~ ас ід хім. цукрова кислота.
зассйагіГегоиз Ьзаека'п&газ] аф цу-крйстий; що містить (у собі) цукор; ~ ріапіз цукроноси.
зассйагНу [за'каепГаї] V хім. перетворювати на цукор; оцукрювати.
зассйагішеіег [^аека'птііо] п хім. цукрометр.
8ассйагіп(е) ['заекопп] п сахарйн.
зассйагіпе ['заекагаїп] аф 1) цукровий, цукрйстий; 2) перен. нудотний.
зассйаготеіег [,зжка'гзтіі9] див. зассйагітеіег.
зассйагозе ['заекагоиз] п 1) хім. сахароза; 2) тростйнний цукор.
зассіГопп ['8жкзіГо:т] аф біол. мішкоподібний.
зассиїаг ['зжкзиіа] див. зассіГогт. засеїіа [зз'зеїа] рі від засеїіит.
засеїіит [за'зеїат] п (р/засеїіа) лат.
1) монументальна каплйця всередині церкви; 2) сільська каплйчка; 3) невелйкий храм (у стародавньому Римі).
засепіоіаі [, заезз доиіі] аф книжн.
1) святенницький; жрецький; 2) що визнає божественність влади духів-нйцтва (духовенства).
8асег<1оіа1і8іп [,8жза'доиі91іхт] п книжн. система державного управління, що надає особлйвого значення ролі духівнйцтва (духовенства).
засйепі ['зеїірт] п 1) вождь (індіанських племен), 2) розм. верховода; політйчний бос.
яасйеі ['зае|еі] п 1) саше, сухі парфуми; 2) суха ароматйчна речовина.
8аск [зжк] 1. п 1) мішок, лантух; 2) мішок (міра ваги)-, а ~ оГ роіаіоез мішок картоплі; 3) міх, бурдюк (для вина)-, 4) сак (пальто)', 5) іст. широка сукня; 6) мантія; накйдка; 7) розм. спальний мішок; 8) розм. постіль; 9) розм. матрац; 10) ав. розм. парашут (у ранці)-, 11) пограбування (захопленого міста)’, грабіж; іо риі іо ійе ~ грабувати; 12) (ійе ~) страта за бать-ковбйвство; 13) біле сухе вино (з Ка-нарських островів, Іспанії)-, 14) рі широкі штанй; < ~ оГ соаіз чорні грозові хмари; ~ гасе біг у мішках (атракціон)’, а зад ~ розтяпа; іо §еі ійе ~ бути увільненим; дістати гарбуза (про жениха)’, іо £Іує ійе ~ увільнйти з роботи; відмовляти, дати гарбуза (женихові)’, залйшйти з носом; іо йіі ійе ~ військ, розм. лягати спати; спати; 2. V 1) класти (зсипати) у мішок; іо ~ роіаіоез насипати картоплю в мішкй; 2) націджувати (у міх вино)', 3) розм. пере-могтй (у змаганні)’, 4) розм. увільняти (з роботи)’, 5) давати відставку, підносити гарбуза (залицяльникові)’, 6) розм. привласнювати, прибирати до кишені; 7) грабувати; 8) віддавати на пограбування; плюндрувати (захоплене місто)’, іо ~ ійе сііу пограбувати (спустошити) місто.
заскаче ['заекідз] п пограбування (захопленого міста).
засксіойї ['заеккІоО] п 1) мішковй-на; ряднйна; полотнйна; 2) бібл. во-лосянйця.
заскег ['заека] п 1) насипальник мішків; 2) рідк. грабіжник.
заскйіі ['заекГиІ] п повний мішок (лантух) (чогось); ~з оГ топеу купа грошей, величезне багатство.
8аскіп& ['заекії]] п 1) мішковйна; ряднйна; 2) насипання у мішкй.
засчие [заек] п 1) сак (пальто); 2) іст. широка сукня.
засга [’зеїкга] рі від засгит.
засга! ['зеїкгаї] аф 1) анат. кри-жовйй; ~ Ьопе крйжі; 2) рел. обрядовий, ритуальний.
засгатепі ['заекгатапі] п 1) церк. таїнство; 2) (ійе 8.) причастя; сакрамент; святі дарй; євхарйстія; ійе ВІез-зед (ійе Ноіу) 8. святе причастя; іо іаке ійе 8. причащатися; іо гєсєіує ійе Іазі 8. причащатися перед смертю; 3) священний сймвол (знак); 4) урочйста присяга (обітниця).
засгатепіаі [, заект' тепіаі ] аф 1) церк. шо належить до таїнства; обрядовий; - гііез священні ритуали; 2) книжн. священний, сакраментальний; ~ оаій священна клятва; 3) книжн. заповітний; 4) клятвений; 5) присвячений даній нагоді.
8ас
284
заі“
Басгатепіо [,8аекга'тепіои] п геогр. н. Сакраменто (місто і ріка).
засгагіа [за'кгєапа] рі від засгагіит.
засгагіит [за'кгеапат] п (р/засгагіа) 1) іст. святйлищє; 2) церк. боковйй вівтар.
$асге<1 ['зеїкгкі] аф 1) святйй; священний; дорогйй; - диіу святйй (священний) обов’язок; ~ тетогу священна пам’ять; іо коШ зтік ~ шанувати щось як святйню; ікеге із поікіп^ ~ Гог (\¥іік) кіт для нього нема нічого святого; 2) духовний; релігійний; священний; ~ тизіс духовна музика; ~ кізіогу священна історія; іке ~ Ьоок Біблія; ~ ргосеззіоп релігійна процесія; ~ зєгуісє богослужіння; ~ уезітепіз убрання священнослужйтеля; 3) непорушний; ~ оаік непорушна клятва; 4) недоторканний; 5) поет, присвячений; ~ іо іке тетогу оГ ту тоікег пам’яті моєї матері (надгробний напис); 6) рідк. проклятий, ненависний; < ~ соїіе^е собор кардиналів; ~ Гіге бешйха, бе-шйхове запалення; ~ таїаду епілепсія; іке 8. ХУау іст. Священна дорога (головна вулиця у стародавньому Римі).
засгеШу [ 'зеїкпсіїї] асіу 1) свято, непорушно; 2) побожно, шаноблйво.
засгіЛса! [за'кгіГікаї] аф заст. жертовний.
засгіЛсе ['заекпГаїз] 1. п 1) жертва; покіе ~ благородна жертва; іо §іує опе’з ІіГе аз а ~ Гог опе’з соипігу пожертвувати своїм життям заради батьківщйни; 2) жертвування; пожертвування; іке Гігез оГ ~ жертовний вогонь; 3) ком. збйток; іо зеїі £оодз аі а ~ продавати товари за збитковою ціною (собі на шкоду); іке §геаі (іке Іазі, іке зи-ргеше) ~ смерть у бою за батьківщйну; 2. V 1) жертвувати, приносити у жертву; іо ~ опе’з ІіГе пожертвувати життям; іо ~ а ріесе пожертвувати фігуру (шахи); 2) здійснювати пожертву; 3) ком. продавати зі збйтком.
засгіЛсег ['заекпГаїза] п 1) той, що приносить у жертву; 2) жрець; жрйця.
засгіЛсіа! [, заекп Ті/аі] ай] 1) жертовний; 2) ком. збитковий (про ціну).
$асгі1е£е [ 'заекпікіз] п 1) святотатство, блюзнірство; богохульство; іо соттіі ~ чинйти святотатство; 2) пограбування церкви.
$асгі1е£Іои$ [, заекп'116393] аф святотатський, блюзнірський.
засгіпз ['зеїкгн]] п 1) церк. освячення дарів; 2) посвячення; (в єпископи); 3) миропомазання; 4) коронування.
$асгіп£-Ье11 п церк. дзвін, що сповіщає про піднесення святйх дарів.
засгізі ['заекпзі] п церк. ключар, засгізіап ['заекпзіап] див. засгізі. засгкіу ['заекпзії]] п церк. рйзниця. засгозапсі ['зжкгоизаеі]кі] аф
книжн. священний і недоторканний; ~ ріасе священне місце.
заспіш ['зеїкгат] п (рі тж засга) анат. крйжі.
$а<1 [заесі] 1. аф 1) сумнйй, смут-нйй; журлйвий; ~ єуєпі прйкра подія; ~ Іоок сумнйй погляд; ~ бау похмурий день; ко\у ~ ікаі уои Гаііесі іп уоиг ехат шкода, що ви не вйтримали екзамену; 2) тьмяний, темний, хмурий (про колір); ~ іп соїоиг темного кольору; 3) розм. жахлйвий, страшенний; ~ со\уагсі страшенний боягуз; ~ бгипкагб гіркйй п’янйця; 4) розм. низькосортний, низькопробний; 5) розм. глевкйй, погано вйпечений (про хліб); ~ Ьгеад хліб з закалом, глевкйй хліб; 6) заст. серйозний; статечний; < ~ 6о§ гуль-тяй, шалапут; шахрай; іп ~ еагпезі цілком серйозно; 2. V 1) розм. надавати твердості (жорсткості); 2) див. заббеп.
$а<1(1еп V 1) засмучувати, журйти; 2) сумувати, журйтися; 3) робйти темнішим (тьмянішим); фарбувати у темний колір; 4) блякнути; Ьеаиіу -ед \уіік саге краса, поблякла від турбот.
загіШе ['заесії] 1. п 1) сідло; Паї (кипііп§) ~ спортйвне (англійське) сідло; іо Ье іп іке ~ їхати верхи; 2) черезсідельник; 3) сіделко; 4) сідловйна (гори); 5) геол. антиклінальна складка; 6) тех. підкладка, подушка; башмак; супорт (верстата); < - гооГ буд. дво-схйлий дах; ~ зкоез черевйки з кольоровими союзками; іо Ье іп іке ~ верховодити; іо §еі іпіо іке ~ очолйти (щось); прийтй до влади; іо Іау (іо риі, іо зеі) іке ~ оп іке гі§кі когзе справедлйво обвинувачувати когось; 2. V 1) сідлати; осідлати; 2) в’ючити; 3) перен. звалювати; обтяжувати (чимсь — \уіік); іо - опезеІГ \уіік оікег реоріе’з ігоиЬІез звалювати на себе чужі турботи; 4) прогинатися (посередині); набирати форми сідла.
заМІеЬаск ['заесІІЬаек] п сідловйна (гори).
за<1<11е-Ьаске<1 [ 'заесІІЬаекі] аф 1) сідлоподібний; 2) вйгнутий; опуклий.
$а<1<11е-Ьа£ ['заесІІЬаед] п 1) сідловйй в’юк; саквй; 2) килимова тканйна.
за<1(і]е-Іин¥ ['заесіІЬои] п лука сідла, заіісіїе-сіоік ['заесІІкІоО] п попона; чепрак.
засіШеГазі ('заесІІГа :зі] аф що добре тримається у сідлі.
за(і<11е-£Іі1к [ 'заесіїдатб] п попруга.
засіШе-когзе ['заесі1ко:8] п верховйй кінь.
засіШе-ріп ['заесіїріп] п штир сідла.
за<1(11ег ['заесіїа] п 1) лймар, шорник, сідляр; 2) амер. розм. верховйй кінь.
засісіїегу ['заесПап] п 1) лймарство; лимарна справа; 2) лимарня, лимарна майстерня.
$а<1(11е-$ргііі£ [ ' заесі Ізрпі]] п сідельний амортизатор (велосипеда тощо).
заіШІе-ігее ['заесіїігі:] п 1) лучок сідла; 2) каркас сидіння (велосипеда тощо); 3) бот. тюльпанне дерево.
заде [зеїд] V стдмлювати(ся). задки ['за:с1и:] п інд. свята людйна. Басііе ['зеїсії] п ж. ім'я Сейді (зменш, від 8ага(к), Мегсебез).
загі-ігоп [ 'заесі аюп] п масйвна (важка) праска.
засіізіп ['заесіїгт] п садйзм. задізі [заесіїзі] п садйст. засіііогіаі [, заесії'іоіпаї] п амер. розм. песимістйчна передова стаття.
засіїу ['заесіїї] асіу 1) сумно, смутно; 2) жахлйво, страшенно; 3) серйозно, статечно; розсудливо; 4) погано; Ье Гееіз ~ він погано себе почуває; Ье Іоокз ~ у нього поганий вйгляд.
засіпезз ['заесіпіз] п 1) сум, смуток, журба; ап аіг оГ ~ сумнйй вйгляд; 2) серйозність; статечність; іп (зоЬег) ~ цілком серйозно, неабйяк.
заГагі [зоТа:п] п сафарі, мисливська експедйція (особл. у Східній і Центральній Африці); оп ~ на полюванні.
заГе [зеі£] 1. п 1) сейф; вогнетривка шафа; 2) холодйльник; 3) холодйльна хйжка (комірка); 4) військ, запобіжник; 5) розм. презерватйв; 2. аф 1) безпечний; що перебуває у безпеці; іо Гееі ~ почувати себе у безпеці; іо Ье ~ перебувати у безпеці; ке із ~ Ггот сіап^ег йому не загрожує небезпека; 2) що не зв’язаний з небезпекою (з рйзиком); ~ ріасе безпечне місце; 3) що гарантує безпеку; ~ ргасіісе техніка безпеки; ~ гап^е (бізіапсе) військ. зона безпеки; аі а ~ бізіапсе на безпечній відстані; 4) допустймий, при-пустймий; - Іоаб допустйме навантаження; 5) благополучний; ~ аггіуаі благополучне прибуття; іо зее зтЬ. ~ коте проводжати когось до самого дому; 6) надійний; що вселяє довір’я; ~ рагіпег надійний партнер; іп ~ капдз у надійних руках; 7) безсумнівний, вірний, певний; ~ еиезз безпомилкове припущення; ~ ичппег безперечний переможець; ке із а ~ Гігзі він, безсумнівно, займе перше місце; 8) обережний, обачний; ~ дгіуег обережний водій; ~ тап обачна людйна; < ~ апд зоипд живйй і здоровий; цілий і не-ушкбджений; ~ сіеагапсе тех. допустймий габарйт (зазор); ~ дерозіі сховище; ~ зеаі забезпечене місце у парламенті (для кандидата); іп ~ сиз-іобу, ~ іп §ао! за ґратами, у в’язнйці; аз ~ аз іке Вапк оГ Еп§1апд абсолютно (цілком) надійний; 3. асіу 1) благополучно; 2) надійно; іо ріау - розм. вестй обережну гру; бути обачним; < іі із ~ іо зау можна з певністю сказати.
8аГе-сош1исі	[ 'зеїГ'копсіакі]	1. п
1) охоронне свідоцтво; охоронна гра
заГ
285
$аі
мота; перепустка; 2) почесна охорона, ескорт; 2. V давати охоронне свідоцтво.
$аГе£ііаг(1 ['зеїГда.сІ] 1. п 1) гарантія; охорона; застережний захід; ~ а^аіпзї сіізеазе гарантія проти захворювання; 2) військ, конвой, охорона; 3) охоронне свідоцтво; 4) тех. запобіжне пристосування, запобіжник; огорожа (машини); 2. V 1) гарантувати (щось); охороняти; запобігати; 2) військ. забезпечувати; прикривати.
заГе-ЬоШ [ 'зеїЙюикі] п укриття, захисток, схованка.
заГе-кееріпв ['8еіГ,кі:ріі]] п зберігання; іо Ье іп ~ перебувати на зберіганні; іо &іує зтіЬ. Гог ~ віддавати щось на схов (на зберігання).
заГеїу ['зеїНі] айу 1) благополучно, щасливо; іо соте ~ приїхати благополучно; 2) надійно; іо риі зтіЬ. ~ а\уау сховати щось надійно (у надійному місці); 3) без ризику, безпечно; іі тау ~ Ье заісі можна з певністю сказати.
заГепезз ['зеїйнз] п безпечність, безпека.
заГеіу [ 'зеїГії] п 1) безпека, безпечність; риЬІіс ~ громадська безпека; ичіЬ ~ без рйзику; гоад ~ правила безпеки вуличного руху; ~ Гігзі! будьте обережні! (на вулиці тощо); 2) неушкодженість; схоронність; іо кеер зтіЬ. іп ~ зберігати щось у надійному місці; 3) засіб гарантування безпеки; гарантія; 4) розм. (скор. від заГеіу-ЬоІі) запобіжний болт; 5) запас міцності; < - аггап£етепі апб ргесаиііопз охорона праці; ~ Ьеіі рятувальний пояс; запобіжний пояс; ав. прив’язний ремінь; * Ьгаке тех. автоматйчне гальмо; ~ саісЬ тех. запобіжник; засувка запобіжника; ел. плавкйй запобіжник; ~ собе правила техніки безпеки; ~ сигіаіп протипожежна азбестова завіса (у театрі); ~ едисаііоп короткий курс з техніки безпеки (у школах тощо); ~ ех-ріодег військ, самодетонатор; ~ Гасіог тех. коефіцієнт безпеки; запас міцності; ~ Гііт незаймйста кіноплівка; ~ [изе вогнепровіднйй шнур; ел. плавкйй запобіжник; ~ вгід зал. запобіжні грати; ~ Ьагпезз ав. прив’язні ремені; ~ Ьоок гак з запобіжником, карабін; ~ Іатр безпечна шахтарська лампа; ~ Іітіі військ, межа безпеки; ~ таїсЬ безпечний сірнйк; ~ пиї контргайка; ~ ойісег військ, офіцер, що гарантує безпеку руху автотранспорту; ав. офіцер, що відповідає за безпеку польотів; ~ рііої військ, льотчик-контролер; ~ зігір смуга безпеки (вирубка проти лісової пожежі); іо ріау Гог ~ грати напевно.
заГеіу-Ьок ['зеїГіїЬоиІі] п тех. запобіжний болт.
заГеіу-вІазз ['зеїйідіа:з] п 1) небитке скло; трйплекс; 2) армоване скло.
заГеІу-ізІаікі ['зеїГії.аііопсі] п острівець безпеки (в місцях переходу вулиці).
заГеіу-ріп ['зеїГіїріп] п англійська шпйлька.
заГеіу-гахог ['зеїїїі,геїга] п безпечна брйтва.
заГеіу-зіор [ 'зеїйізіор] п військ, запобіжник.
заГеіу-уаіуе ['зєійіужіу] п 1) запобіжний клапан; 2) перен. вйхід; віддушина, продуховина; < іо зіі оп іЬе -не давати волі прйстрастям (почуттям); проводити політику репресій.
зайїап ['зж^ап] п сап’ян.
заіїкнуег ['згеЛаиа] п бот. сафлор.
Заіїгоп ['зжГгап] п ж. ім'я Сафрон.
заіїгоп ['заеГгап] 1. п шафран; 2. ай] шафрановий; 3. V фарбувати шафраном (у шафрановий колір).
заГгапіп(е) [,8жй,апі(:)п] п хім. сафранін.
зав [зжд] 1. п 1) прогинання, провисання; 2) осідання; обвисання; перекіс; 3) закрут (кривизна) дороги; 4) спад, ослаблення; 5) падіння (знй-ження) цін; 6) мор. дрейф під вітер; відхйлення від курсу; 7) тех. стріла прогйну (провйсу); < ~ разіе військ, розм. протиіпрйтна мазь; 2. V 1) прогинатися, обвисати; 2) осісти; покоситися; 3) звисати, провисати; 4) спадати, слабнути; 5) падати, знйжу-ватися; дешевшати; ргісез аге ~£Іп§ ціни падають; 6) мор. відхилятися від курсу; 7) згинати; викликати спад (осідання); 8) плентатися, ледь чвалати.
за&а І ['за:да] п сага, сказання; «ТЬе Еогзуіе 8а§а» «Сага про Форсай-тів»; - поуєі сімейна хроніка.
$а£а II ['зеїда] рі від за§ит.
завасіоиз [за'деі/аз] ай] 1) пронйкливий; прозорлйвий; далекоглядний; розсудливий; ~ зіаіезтап прозорлйвий державний діяч; - асІУІсе розумна порада; - ап8\уег розсудлива відповідь; 2) кмітлйвий, розумний, тямущий (про тварину); 3) наділений тонкйм нюхом (слухом, зором).
завасіоизіу [за'деі/азії] айу далекоглядно; розсудливо.
запаску [за'даезііі] п 1) пронйкли-вість; прозорлйвість; далекоглядність; розсудливість; 2) кмітлйвість; практй-чна мудрість; 3) тямущість (у тварин); 4) тонкйй нюх.
зава-шап ['за.датжп] п (рі за§а--теп [-теп]) творець саги.
заватоге ['зждато:] п вождь (індіанського племені).
заве [зеїдзі І. п 1) бот. шавлія; ~ іеа настій шавлії: 2) мудрець; (Ье 8еуеп ~з оГ Сгеесе сім мудреців стародавньої Греції; 3) ірон. учений муж; 2. ай] 1) мудрий, розумний; 2) ірон. глибокодумний; шо має вче
ний вйгляд; < ~ вгоизе зоол. равлик, слимак.
заве-ЬпізЬ ['зеїсізЬгл/] п бот. полйн;
8. 8іаіе амер. Полиновий штат (жартівлива назва штату Невада).
заве-сЬеезе ['8екізЦі:г] п шавлієвий сир.
заве-вгееп ['зеїсіз дгіт] ай] сірувато-зелений.
завеїу ['8ЄІСІ3І1] айу мудро: далекоглядно; пронйкливо.
зачепе [за'сізіт] п 1) рибальська сітка; 2) перен. система, мережа (залізниць тощо).
завваг ['зжда] п 1) капсула для випалювання (керамічних виробів); 2) вогнетривка капсульна глйна.
завіпаіе ['заесізіпеїі] V відгодовувати (худобу).
завкіаі ['8ЖСІ3ПІ] ай] 1) анат. сагітальний; ~ зшиге сагітальний шов; 2) стрілоподібний.
Завкіагіиз кзжсІзіїЕапаз] п 1) Стрілець (сузір 'я і знак зодіаку); 2) міф. кентавр.
завкіагу [зжсізііап] п 1) міф. кентавр; 2) стрілець з лука; лучник; 3) див. ЗавіПагіиз 1).
завкіаіе [заесізііеії] ай] стрілоподібний (звич. про листя).
заво ['зеїдои] п саго (крупи); ~ раїт сагова пальма.
завит ['зеїдат] п (рі за§а) 1) вій-ськовйй плащ (у стародавніх римлян); 2) шерстянйй плащ.
Заііага [за'Ьата] п геогр. н. Сахара.
закіЬ [Ча.йіЬ] п інд. сагіб, пан; тет ~ пані (шанобливе звертання до європейців у Індії).
заі<1 [зесі] 1. ай] вищезгаданий; вищевказаний; ійе ~ зит о[ топеу вищевказана сума (грошей); іЬе ~ ууіїпєзз вищезгаданий свідок; 2. разі і р. р. від зау 2.
заіва ['заіда] п зоол. сугак, сайгак.
Заівоп [заі'доп] п геогр. н. м. Сай-гон.
заіі [8еі1] 1. п 1) вітрйло, парус; їо йоізі (іо зеї) ~ підняти (ставити) віт-рйла; перен. тж вирушати у плавання; (іп) Гиіі ~з на всіх парусах, під усіма вітрйлами; ипдег ~ під вітрйлами; \¥йй ~8 зеі з піднятими вітрйлами; 2) збірн. вітрйльні судна (кораблі); 3) крило вітряка; 4) поет, крило птаха; 5) брезент (для фургонів); 6) коротка прогулянка (подорож); 7) мор. розм. морехідні вла-стйвості; < ~ СІІГЄС1І0П8 мор. лоція; ~ регзоп льбтчик-планерйст; (о (аке іп ~ згорнути вітрйла; стрймати запал; зменшити пиху; їо їаке ійе м/іпсі оиї оґзтЬ.’з ~з загнати когось у безвйхідь; спантеличити когось; 2. V 1) плавати, плистй, здійснювати плавання; 2) ітй під вітрйлами; 3) відпливати, відходити (про судно); 4) мчати, летіти; ширяти; 5) плавно рухатися; простувати;
$аі
286
заі
прямувати; зке -есі іпіо іке гоот вона попростувала в кімнату; 6) ав. планерувати; 7) керувати, управляти (судном); 8) пускати (кораблики); □ ~ іп розм. енергійно і рішуче діяти; ~ іпіо накидатися; < іо ~ ипдег Гаїзе соїоигз приховувати свої справжні наміри (цілі), лицемірити.
заіІаЬІе [ 'зеїІоЬІ] асі] придатний для плавання (про корабель).
заіі-агт ['зеїіагт] п крило вітряка.
$аі!-ахіе [ 'зеїі, аекзі] п тех. вісь вітряка.
заіІ-Ьоаі ['зеїІЬоиї] п амер. див. $аі1іп£-Ьоаі.
$аі1с1ойі ['зеі!к1о:0] п парусйна.
зайег ['зеїіо] п 1) вітрильне (парусне) судно; 2) моряк; мореплавець.
$аі1іп& ['зеїііі]] п 1) мор. плавання; мореплавство; іо Ье Гопд оГ ~ любйти море; 2) відхід, відплиття; ііте оГ ~ час відплиття; 3) кораблеводіння; навігація; 4) плавання під вітрилами; 5) ав. ширяння; планерування; дрейф (гідролітака на воді); 6) рі судна, що відпливають; \уеек1у ~з іо Сапада щотижневі рейси пароплавів до Канади; 7) розклад відходу суден; < ~ огсіегз мор. наказ про вйхід у море.
заі1іп£-Ьоа< [ 'зеїіітд Ьоиі] п вітрйльна (парусна) шлюпка.
8аі1іп£-сгаІЇ ['зеїігцкга:Гі] п вітрйль-не (парусне) судно, вітрйльник, парусник.
заіііпз-шазіег ['зеі1іі],та:8іо] п штурман.
заіИп£-зйір [ 'зеїііі]/ір] див. заі!іп§--сгаГі.
8аі1іп£-УЄ88ЄІ ['8Єі1іі],ує8і] див. заіі-іп£-сгай.
заіі-шакег ['зеїктеїко] п майстер, що виготовляє вітрйла.
заііог ['зеїіо] п 1) моряк; мореплавець; 2) матрос; 3) вітрйльне (парусне) судно; < ~ Ьоу юнга; - каі жіночий солом’яний капелюх, бриль; ~ зик матроска; Ггезк\уаіег ~ недосвідчений моряк; а ~ ЬеГоге іке тазі рядовйй матрос; ~’з уагп амер. неправдоподібна розповідь, фантастйчна повість; іо Ье а Ьад (а £оод) ~ погано (добре) переносити морську хитавйцю.
заііогіпз [ '8Є1І9П1] ] п служба моряка.
заііогіу ['зеїіоіі] аф 1) вправний, здібний; 2) що лйчить моряку; характерний для моряка.
заііог-шап ['зеїіотаеп] п (рі заііог--теп [-теп]) розм. 1) моряк; 2) матрос.
заііріапе ['зеїіріет] п планер.
заі1-і¥ІП£Є(і [ 8Єіі\уіі]СІ] аф поет. 1) крилатий (про корабель); 2) з крй-лами, немов вітрйла.
заііуапі ['8еі1]а:сі] п мор. рея.
заіп [зет] V 1) перехрестйти; іо ~ опезеіГ перехрестйтися; 2) благословляти; 3) охороняти (молитвою тощо).
заіпГоіп ['заепГош] п бот. еспарцет.
заіпі [зеті] 1. п 1) рел. святйй; праведник; ~’з дау день святого; храм; зтЬ.’з ~’з бау чиїсь іменйни; 2) перен. свята людйна, ангел; бо Ье а ~ апсі кеір \¥іік ікіз розм. будь ласка, допоможіть мені; 3) ірон. святенник; 4) рел. християнйн; хрещений; божий обранець; 5) (8.) пуританин; < іо Ье \уіік іке Заіпіз померти; 2. V 1) рел. канонізувати, приєднувати до святйх; 2) зображувати святйм, надавати вйг-ляду святого; 3) називати святйм (когось); 4) жйти і діяти як святйй; 5) удавати з себе святенника (звич. іо ~ іі).
8аіпі СЬгізіорЬег [зеші'кпзСоиГо] п геогр. н. острів Сент-Крістоферс.
8аіпі-Вепіз [зеші'сіепіз] п геогр. н. м. Сен-Дені.
заіпіесі [ зешіїсі] аф 1) рел. канонізований; 2) святйй; священний; ~ ріасе святе місце; 3) що живе праведним життям; < ту - аипі! боже мій!, батечки!
8аіпі Неіепа [зеїпіка'ііта] п геогр. н. острів Святої Єлени.
заіпікоод ['зешікисі] п 1) святість; 2) збірн. рел. образ святйх.
8аіпі-Локп’з-5¥огі [зпі'дзопх'\уо:і] п бот. звіробій.
8аіпі Ьауугепсе [зетҐ1о:гопз] п геогр. н. ріка Святого Лаврентія; ОиІГ оГ ~ затока Святого Лаврентія; - Ізіапсі острів Святого Лаврентія.
заіпіііке ['зешіїаїк] аф 1) схожий на святого; 2) святйй, праведний.
8аІП<1ІПЄ$8 [ 8Є1ПІІ1П18] п 1) святість, безгріховність, праведність; 2) праведне життя.
8аіпі Ьоиіз [зеїпі'іилз] п геогр. н. м. Сент-Луїс (США).
8аіпі-Ьоиіз [заеі]'1\уі:] п геогр. н. м. Сен-Луї (Африка).
8аіпі-Ьоиіз Ізіапсі [заег) '1\уі:'аі1опсі] п геогр. н. острів Сен-Луї.
8аіпі Ьисіа [зеіпі'1іи:р] п геогр. н. острів Сент-Люсія.
заіпііу ['зеїпііі] аф 1) святйй, праведний, безгрішний; ~ ІіГе праведне життя; ~ раііепсе невичерпне терпіння, терпіння святого; іо риі оп а ~ аіг ірон. прикидатися святенником; 2) що лйчить святому.
заіпізЬір ['зешфр] п 1) святість; 2) звич. ірон. ранг канонізованого святого.
8аіпі Уіпсепі [зеїпі'уіпзапі] п геогр. н. острів Сент-Вінсент.
8аірап [заі'ра:п, заі'раеп] п геогр. н. острів Сайпан.
заіік [зе0] заст., 3-тя особа тепер, ч. від зау 2.
заке [зеїк] п : Гог іке ~ оГ зтЬ., Гог зтЬ.’з ~ заради когось; Гог іке -оГ зтЬ.’з кеаіік в інтересах чийогось здоров’я; Гог іке ~ оГ топеу заради грошей, через гроші; Гог заГеіу’з ~ з
метою безпеки; Гог іке ~ оГ реасе в ім’я мйру, для справи мйру; агі Гог агі’з ~ мистецтво заради мистецтва; < Гог Оосі’з (^оосіпезз’, Неауеп’з, рііу’з, тегсу’з) ~ бога ради!; ~з аііуе! амер. от тобі й на!
8акЬа1іп [,заеко'1і:п] п геогр. н. острів Сахалін.
8а1 [зжі] п ж. ім'я Сел, Сал (зменш, від 8ага(к).
заі [заеі] п хім., фарм. сіль; ~ уоіаіііе нюхальна сіль.
заіа ['за:1о] п італ. зала, їдальня (кімната).
заіааш [зо'1а:т] 1. п селям (східне привітання); 2. у вітати (за східним звичаєм).
заІаЬІе [ 'зеїЬЬІ] аф 1) ходовйй; що користується велйким попитом (про товар); 2) придатний для продажу; 3) приступний, підхожий, прийнятний (про ціну); 4) заст. корйсливий; продажний.
заіасіоиз [зУІеі/оз] аф 1) непристойний; ~ рісіигез непристойні картйнки; 2) книжн. розпусний, розпутний; хтй-вий, похітлйвий, любострасний; 3) що викликає похіть.
заіаску [зо'іаезіїї] п 1) непристойність; 2) книжн. розбещеність; хтивість, любострастя; 3) здатність викликати похіть.
заіагі ['заеіосі] п салат; вінегрет; уе^еіаЬІе ~ овочевий салат, вінегрет; ~ дге88іп£ приправа для салату; < ~ сіауз зелена юність, незрілий вік.
за1а<1-Ьо5¥І ['заеІосіЬоиІ] п салатниця.
за1а<1-оі1 ['заеіосі'оіі] п 1) прованська олія; 2) олія для салату.
заіашашіег ['заеіо.тжпсіо] п 1) зоол. саламандра; 2) любйтель сонця і спеки; 3) зоол. сумчастий пацюк; 4) мет. козел; 5) розжарена форма (для пудингів тощо); жаровня.
заіашашігіап [,зге1а'тгепсігі9п] аф 1) схожий на саламандру; 2) що не горйть у вогні.
заіаше [8о'1а:ті] п (р/заіаті) салямі (сорт ковбаси).
заіаті [зо'1а:ті] рі від заіате.
заі-аттопіас [,зае1о'тоипіаек] п на-шатйр.
заіагіаі [зо'ієопаеі] п збірн. службовці (що одержують платню).
заіагіеіі ['заеіопсі] аф 1) що одержує платню (про службовця); ~ регзоппеї службовці; іеаскегз аге ~ регзопз учителі мають твердйй оклад; 2) штатний; що передбачає твердйй оклад (про посаду) .
заіагу ['заеіоп] 1. п платня, плата, оклад; топікіу ~ щомісячна платня; уеагіу ~ річнйй оклад; іо сІга\¥ а Гіхед ~ бути на твердому окладі; 2. у пла-тйти платню.
заіауаіе ['ззєіоуєіі] у військ, розм. підбивати, виводити з ладу.
$а!
287
8а1
8а1е [зеїі] п 1) продаж; збут; ^оосіз оп (Гог) ~ товари в продажу; із ікіз саг Гог ~? чи ця машйна продається?; сазк ~ продаж за готівку; ~ оп сгесііі продаж у кредйт; Ьііі оГ ~ заставна, купча; Сйезе §оосІ8 кауе а £оосі ~ це ходові товари; ке каз табе по ~ іо-бау сьогодні він нічого не продав; 2) торгівля; торговельна угода; по ~ іоок ріасе сіигіпЕ іке дау за день не було укладено жодної торговельної угоди; 3) продаж з аукціону (з торгів) (тж ап аисііоп ~); іо риі ир Гог ~ продавати з молотка; іо кпоск зтік. до\¥п іо зтЬ. аі а ~ продати комусь щось з аукціону; 4) часто рі розпродаж за знйженими цінами; зиттег (хуіпієг) ~з літній (зимовий) розпродаж за знйженими цінами; < ~8 іпіегтіззіоп рекламна вставка (в кінофільмі)’, ~ уаіие продажна вартість; ~ \уогк товар для рйнку; робота нашвидку.
заІеаЬІе ['зеїІоЬІ] див. заІаЬІе.
8аІеш ['зеїіат] п 1) бібл. Салім; 2) поет. Єрусалйм; 3) сектантська молитовна (у Великій Британії).
8а1епа [за'іі.по] п ж. ім'я Саліна.
заіе-ргісе ['зеїіргаїз] п 1) ек. продажна ціна; 2) знйжена ціна; іо зеїі аі ~ продавати по ціні сезонного розпродажу.
заіе-гоош ['зеїігит] п приміщення, де відбувається аукціон.
за1е$£іг1 ['зеїіхда:!] п продавщйця.
заіезіаду [ 'зеїіх, Іеісії] п амер. розм. див. за1ез£Іг1.
заіезтап ['зеїіхтап] п (рі заіезтеп [-топ]) 1) продавець; торговець; комерсант; ке із а Ьогп ~ він природжений комерсант; 2) амер. комівояжер (тж ігауеШпе ~ ); 3) комісіонер; 4) людйна, що вміє переконувати інших; досвідчений адвокат (ідеї тощо).
за1е8тап8Йір ['зеїіхтоп/ір] п 1) заняття (фах) продавця (торговця); 2) уміння продавати (торгувати); 3) уміння показати товар лицем; 4) перен. уміння переконувати; уміння подати матеріал; 5) збут (продаж) товарів.
заіезреоріе ['8еі1г,рі:р1] п збірн. продавці.
заіез-гоот ['зеїіггит] див. заіе--гоот.
за1е85¥отап ['8еі1г,\уитап] п (рі заіезхуотеп [-,\уітт]) 1) продавщйця; 2) комісіонера.
8а1Гопі ['8о:1Гасі] п геогр. н. м. Сол-форд.
8а1іс ['ззеїік] аф салічний; ~ 1а\у (соде) юр. Салічна правда.
заіісуіаіе [зае'кзііеіі] п хім. сіль (ефір) саліцилової кислотй.
заіісуііс [.ззеїі'зііік] аф хім. саліцй-ловий; ~ асід саліцилова кислота.
заііепсе [ 'зеїЦопз] п 1) вйступ; опуклість; клин; 2) книжн. характерна
особлйвість; відмітна (характерна) рй-са.
заііепі ['зеїЦапі] 1. п 1) військ, вйступ; клин; іо ризк а ~ забивати клин (в оборону противника)', 2) рельєф; 2. аф 1) вйпуклий; що виступає (видається) уперед; 2) помітний, характерний, що впадає в око; 3) що стрибає (скаче); 4) поет, що просочується (про струмок тощо)’, < ~ роіпі мат. точка згйну.
$а1іґегоіі5 [за'ІіГагаз] аф 1) що містить (у собі) сіль; 2) що утворює сіль.
$аШу ['ззеїіГаї] у хім. утворювати сіль.
Заііпа [заЧаша] п ж. ім'я Салайна.
заііпа [за'іаіпа] п італ. 1) соляне озеро; соляне болото; 2) басейн для випаровування морської водй.
заііпе І [заЧат] п 1) хім. сіль (натрію, калію тощо)’, 2) солончак (тж ~ ІапсІ); 3) солоне озеро; солоне джерело; 4) мед. фізіологічний розчин.
заііпе II ['зеїіаіп] аф 1) солоний; 2) солянйй; сольовйй; ~ зоїшіоп со-льовйй розчин; фізіологічний розчин кухонної солі; ~ іпГизіоп мед. вливання фізіологічного розчину.
заІіпИу [заЧітії] п 1) солоність; певний вміст солі; 2) с. г. засоленість (ґрунту).
заііпіхаііоп [,8ЖІіт'геі|п] п с. г. засолення (ґрунтів).
заііпотеіег [,зае1і'потна] п ареометр для розсолу, солемір.
8а1ідие [заЧі.к] див. 8а1іс.
8а1і$Ьигу ['зо:1хЬап] п геогр. н. м. Солсбері.
заііуа [заЧаїуа] п фізл. слйна.
заііуагу ['зжііуап] аф фізл. слйн-ний; ~ ^Іапсіз слйнні залози.
заііуаіе ['зжііуєіі] у фізл. 1) викликати слинотечу; 2) виділяти слйну.
заііуаііоп [,зж1і'уєі/п] п фізл. 1) слиновйділення; 2) слинотеча.
заііе [зжі] п рідк. зала, зал.
за11е-й-тап£ег [,$ае1ата:і)'зеі] п фр. кімната-їдальня; ресторанний зал.
заііе (Гаііепіе [,8ж1сІ9'іа:ді] п фр. зал чекання (на вокзалі).
8а11іе ['ззеїі] п ж. ім'я Саллі (зменш, від 8ага(к)).
заііо^у ['зжіои] 1. п бот. верболіз, козяча верба; 2. аф блідйй, жовтуватий (про колір обличчя)’, < ~ ікогп жостір, крушйна; 3. у і) надавати блідо-жовтого кольору (обличчю)’, 2) ставати блідо-жовтим, жовтіти (про обличчя).
заііотупезз ['зжіоипіз] п блідо-жовте забарвлення (шкіри, обличчя).
заШиуу ['зжіош] аф зарослий верболозом (вербами).
8а11у [ 8зе1і[ див. 8а11іе.
заііу [ 83СІ1] 1. п 1) військ, вйлазка; раптовий перехід у наступ; 2) екскурсія; прогулянка; 3) спалах, вйбух; по-
рйв (почуттів)’, 4) вйтівка, каверза; 5) нерівність, вйступ; 6) часто тж рі дотепне (саркастйчне) зауваження; епіграма; ЬгіИіапі ~ блискуча епіграма; 8а11іе8 оГ \уіі дотепи; 7) скор. від заіуа-ііоп: 8. Аллу Армія порятунку; < 8. Ьипп розм. солодка булочка; 2. у 1) військ, робйти вйлазку; 2) розм. вирушати (кудись; часто ~ Гогік, ~ оиі); іо ~ оиі іпіо іке соипігу вирушати на прогулянку за місто; 3) вириватися, кйдатися; полйнути.
8а11уапп [,8ж1і'жп] п ж. ім 'я Саліан.
заііурогі ['зжіірогі] п військ, іст. ворота для вйлазок.
$а1та£ишіі [,8зе1тз'длпсіі] п 1) сал-магунді (м 'ясний салат з анчоусами, яйцями, пікулями)’, 2) перен. суміш, усяка всячина; мішанйна, єралаш.
заїті ['збіглі:] п фр. рагу із смаженої дичинй з гострим соусом.
заїтіас ['заеїтіаек] п хім. нашатйр.
8а1топ ['ззеїтап, 'заеїтоп] п ч. ім'я Салмон.
заїтоп ['заетзп] 1. п (рі звич. без змін) 1) іхт. лосось, сьомга; 2) лосо-сйна; 3) оранжево-рожевий колір; < ~ Ьеггу бот. морошка; ~ Гатіїу іхт. лососеві; 2. аф оранжево-рожевий, кольору сомон.
заїтоп-соїоиг ['8жтзп,кл1з] п оранжево-рожевий колір, колір сомон.
заїтоп-соїоигеїі ['8жтзп,кл1зсі] аф оранжево-рожевий.
заїтоп-ігоиі ['зжтап'ігаиі] п іхт. кумжа, лосось-таймень.
8а1оте [заЧоиті] п 1) ж. ім'я Са-лоуме, Слоуме; 2) бібл. Саломея.
8а1отоп ['зжізтзп] п ч. ім'я Сало-мон.
заіоі [ 8ЖІ0І] п фарм. салол.
8а1оп [8«Чо:д] п фр. 1) вітальня, приймальня; 2) палацовий зал; 3) салон; ательє; 4) вйставочний зал; 5) вйставка творів мистецтва; 6) (іке 8.) щорічна вйставка творів сучасного образотворчого мистецтва у Парйжі.
8а1опіка [,8ж1ои'пі:кз] п геогр. н. м. Салоніки; ОиІГ оГ ~ Салонікська затока.
$а!ооп [89 1и:п] п 1) амер. салун; шинок; бар; 2) зал (ресторанний)’, каігсіге88ег’8 ~ перукарня; 3) автомобіль із закрйтим кузовом (тж ~ саг); 4) зал. салон-вагон (тж ~ саггіа^е); діпіп£ ~ вагон-ресторан; 8Іееріп£ ~ спальний вагон; 5) салон (автобуса, тролейбуса, літака)’, 6) мор. салон, кают-компанія; ~ Ьаг бар (у ресторані)’, ~ деск палуба першого класу; ~ ра88еп£ег пасажйр першого класу; ~ різіоі пістолет для стрільбй в тйрі.
$а!ооп-кеерег ($9Чи:пЛі:рз] амер. шинкар; власник бару.
Заіоріап [зУІоиріап] п 1) уродженець графства Шропшир; 2) уродженець міста Шрусбері.
$а1
288
$а!
$аке [8ЖІ8] п геол. грязьовйй вулкан.
$а1$Иу ['8ЖІ81ІЇ] п бот. козельці, козелець.
$а1$и£Іпои$ [8ЖҐ8]и:дзшо8] аф просочений сіллю, солонуватий.
зак [8о:к] 1. п 1) сіль; кухонна сіль; іаЬІе ~ столова сіль; хуЬііє ~ харчова сіль; іп ~ засолений; 2) дотеп; дотепність; 3) рі фарм. лікарська (проносна) сіль; Ерзот ~8 англійська сіль; 4) нюхальна сіль {тж зтеїііп^ ~з); 5) розм. бувалий (досвідчений) моряк; 6) сільнйця; 7) рі морська вода, що заходить у гйрло рікй; 8) розм. солончак; низина, що затоплюється солоною водою; < ійе ~ оГ ґйе еагій бібл. сіль землі; (о еаі ~ хуіій зтЬ. користуватися чиєюсь гостйнністю; (о еаі зтЬ.’з ~ бути чиїмсь нахлібником, залежати від когось; іо Ье ігие іо опе’з - служйти вірно своєму хазяїнові; іо зіі аЬоVе (Ьекж) іке ~ сидіти на верхньому (нйжньому) кінці стола; займати високе (скромне) становище в суспільстві; поі \¥огіЬ опе’з ~ нічого не вартий; нікчемний, ні для чого не придатний; іо іаке зтіЬ. \уіік а §гаіп оГ ~ ставитися до чогось критйчно; І ат поі гладе оГ ~ я не з цукру, не розтану {під дощем)-, 2. аф 1) солоний; ~ Ьиііег солоне масло; ~ аз Ьгіпе (аз а Ьеггіп§) дуже солоний; 2) солянйй; 3) пекучий; їд-кйй; гіркйй; ~ іеагз гіркі сльози; 4) непристойний; 5) гострий; ~ \¥іі гострий (ущйпливий) дотеп; 6) засолений, просолений; ~ ЬееГ солонйна; 7) солончаковий; ~ разіиге солончакове па-совйсько; 8) солевитривалий {про рослину)-, 9) розм. надто високий {про податок)’, надмірно дорогйй; 10) морськйй; ~ \уаіег морська вода; солона вода; перен. жарт, сльози; < ~ саке хім. сульфат натрію; ~ §1ахе соляна полйва {для гончарних виробів}’, ~ іипк (Ьогзе) мор. розм. солонйна; ~ гйеит амер. екзема; сйльний нежить; ~ госк геол. кам’яна сіль; 3. V 1) солйти, по-солйти; приправляти сіллю; іо ~ Ьиііег присолювати масло; 2) засолювати, консервувати; 3) перен. надавати гос-тротй (пікантності); 4) посипати сіллю; 5) просочувати сіллю; 6) перебільшувати {прибуток тощо)’, □ ~ (Іомп засолювати; амер. розм. дати прочухана; приховувати {гроші тощо)’, < іо ~ ргісез розм. надмірно підвйщувати ціни.
закапі [’заеііапі] аф що стрибає (скаче, танцює).
закаіе ['заеііеіі] V стрибати, скакати.
$акаііоп [заеґіеі/п] п 1) скакання, стрибання; танцювання; 2) стрибок; 3) несподівана зміна руху (розвитку).
заИаіогу [ заеііаіоп] аф 1) скакальний; 2) стрибкоподібний; різко змінюваний; - еуоіиііоп стрибкоподібний
розвиток; 3) танцювальний; ~ іаіепі здібність до танців.
зак-саі ['8о:1ікжі] п принада для голубів.
$ак-се11аг ['8о:1і,8е1з] п 1) сільнйця; 2) звич. рі жарт, ключйця {у худих жінок).
$аке<1 ['зо:1іід] аф 1) солоний; посолений; 2) перен. приправлений дотепом; 3) перен. розумний, не позбавлений здорового глузду; 4) засолений; просолений; просочений сіллю; 5) розм. досвідчений, бувалий; 6) розм. фальсифікований {про справу тощо).
закег І'зо.ііа] п 1) торговець сіллю;
2) солевар; 3) солйльник.
заііегп ['зо.ііа.п] п солеварня.
закітЬапсо [,8жкпп'Ьаеі]кои] п італ. 1) паяц; блазень; 2) шарлатан; знахар.
§акіпе88 ['зогіііпіз] п смак солі; солоність.
8ак-іпйі8Іоп ['8о:1іш'§и:зп] п мед. вливання фізіологічного розчину.
$акіп£ |'зо:1іп]] п 1) соління, за-солка; 2) звич. рі солончак; 3) хім. випадання кристалів з розчину; < ~ Гигпасе солеварня; ~ §аи§е солемір; ~ іиЬ діжка для соління.
$акі$1і ['ззікі/] аф солонуватий.
8ак Ьаке Ску ['зз:к1еік'8ііі| п геогр. н. м. Солт-Лейк-Сіті.
зак-Ііск ['зо:к1ік] п 1) соляне джерело; соляна ділянка; 2) с. г. лизунець.
$ак-таг$1і ['зоїііта:/] п солончак; низина, затоплювана морською водою.
$ак-тіпе ['8з:ктат] п соляна шахта.
зак-рап ['8з:кравп] п 1) варниця, солеварня; 2) соляне озеро; 3) соляна яма.
закреіге ['8о:кхрі:Го] п хім. селітра.
гак-роп (і ['зогкропд] п солянйй ставок.
$ак$1іакег [ЧогкДеіка] п 1) сільнйч-ка з дірочками; 2) розм. мікрофбнчик.
$ак-$рооп ['8з:к8ри:п] п ложечка для солі.
$ак-отаіег [’8з:клуз:сз] аф 1) що мешкає у солоній волі; морськйй; ~ Гізй морська рйба; 2) солоний {про озеро тощо).
§ак-і¥огк5 ['8з:к\уз:к8] п {вжив, як зіп& і рі) солеварня.
$а1№оі1 ['83:1Пуз:і] п бот. поташевий курай.
$аку ['ззікі] аф 1) солоний; ~ Ьиііег солоне масло; 2) морськйй; що тхне морем; 3) гострий, пікантний; 4) непристойний.
заІиЬгіоиз [8з'1и:Ьпз8] аф здоровий; корйсний для здоров’я, цілющий; ~ сіітаіе здоровий клімат.
заІиЬгку [зо'ІигЬпії] п 1) міцне здоров’я; 2) корйсність для здоров’я; цілющість {клімату тощо).
заіігіагу ['ззеЦиіоп] аф 1) здоровий; корйсний для здоров’я; цілющий; 2) благотворний; рятівнйй; ~ еіїесі благотворний вплив.
$а1ігіаііоп [^аеЦи'іеі/п] п 1) вітання; а \уогб оГ ~ вітальне слово; 2) мор. салют.
$а1иіаіогіап [8а,1и:іа'іо:гіап] п амер. випускнйк коледжу, що виступає з вітальною промовою на початку навчального року.
заіігіаіогу [вз'Циїзізгі] 1. п вітальна промова (на початку навчального року в коледжі)’, 2. аф вітальний.
8аІиіе [83'1и:і] 1. п 1) (дружнє) вітання, привітання; ~! розм. привіт!; іо £Іує а ~ іо зтЬ. привітати когось; привітатися з кимсь; іо геіигп а ~ відповідати на привітання; 2) військ, віддавання честі; 3) салют; гоуаі ~ салют з двадцятй однієї гармати; іо Гіге а -салютувати, давати залп; 4) вітання, салют (фехтування)’, 5) заст. поцілунок; 2. V 1) вітати; вітатися, здоровкатися; І - уои! вітаю вас!; 2) військ. віддавати честь; 3) салютувати; 4) вітати, салютувати (фехтування)’, 5) зустрічати, приймати (когось)’, 6) долинати; поставати; 7) впливати на органи чуттів.
$а1ігііїегои$ [,8ж1)и'іі£згз8] рідк. див. заіиіагу.
8а1уа і'зжіуз] п ж. ім'я Салва.
$аІуаЬі1ку [,8Жіуз'Ьі1ііі] п 1) можлйвість порятунку; 2) рел. можлйвість спасіння душі.
8а1уа<іог ['заеіуздз:] п геогр. н. м. Сальвадор.
8а1уа&е ['заеІУїдз] 1. п 1) рятування майна (від вогню)’, рятування судна (вантажу) (на морі); іо таке ~ оГ а 8йір рятувати корабель; 2) піднімання затонулих суден; 3) військ, евакуація підбйтої в бою техніки; 4) порятунок (від бідності тощо); 5) врятоване майно; врятований вантаж (корабель); 6) військ, трофей; зібране в бою майно; 7) вйнагорода за врятоване майно; 8) збирання (використання) утильсировинй; 9) відходи виробнйцтва, утйль; < ~ а^геетепі угода про виконання рятувальних робіт на морі; ~ аррііапсе рятувальний засіб; ~ сотрапу рятувальне товарйство; ~ согр8 рятувальна пожежна команда; - сиіііп§ вирубування пошкоджених дерев; -топеу вйнагорода за врятоване майно; - рагіу військ, команда для збирання свого і трофейного майна; 2. у 1) рятувати (майно, судно тощо); 2) виручати, рятувати; іо ~ а тапїа^е зберегтй сім’ю; 3) військ, збирати своє і трофейне майно на полі бою; 4) вивозити під-бйту в бою техніку; 5) використовувати відходи виробнйцтва; 6) військ, привласнювати, красти.
заіуазіпз [ 'зжІУїсізії] ] п 1) утилізація; використання відходів; 2) вико
§аі
289
$ап
ристання трофейного і відновленого майна; 3) прибирання (літака, що зазнав аварії)’, 4) мор. рятувальні роботи.
заіуайоп [зжі'уєі/п] п 1) рятування; 2) рел. спасіння душі; вічне блаженство; іо Гіпсі ~ спасти свою душу; 3) (іке ~) рятівник; засіб порятунку; уои Кауе Ьееп ійе ~ оГ те я вам зобов’язаний своїм порятунком; < 8. Аллу Армія порятунку (скор. 8а11у Аллу).
Баїуаііопізі [зжі'уєі/пізі] п член Армії порятунку.
заіуаіогу ['зжіуоіп] 1. п сховище; 2. аф рятівний, рятівнйчий.
заіуе І [за:у, зжіу] 1. п 1) мазь; 2) поет, цілюща мазь, бальзам; 3) перен. заспокійливий засіб; 4) амер. розм. грубі лестощі; < ~ дгеззіп^ пов’язка з маззю; 2. у 1) поет, прикладати цілющу мазь; зцілювати; 2) перен. пом’якшувати, заспокоювати (біль тощо)’, 3) лестйти, догоджати; улещувати (когось)’, 4) рятувати; 5) розв’язувати (труднощі тощо).
заіуе II [ззєіуі] іпі дай боже здоров’я! (вітання).
$а1уег [ззєіуз] п піднос (для листів тощо).
заіуіа [ззєіуіз] п бот. шавлія; сальвія.
заіуо ['заеіуои] 1. п 1) прйвід; вйверт, вйкрут; слабке вйправдання; 2) засіб порятунку репутації; засіб заспокоєння сумління; утіха, розрада; 3) юр. застереження; 4) вйхід (із скрутного становища)’, відповідь (на заперечення)’, 5) залп (гарматний)’, 6) черга (з кулемета)’, 1) вйбух оплесків; 8) групо-вйй стрибок з парашутами; < ~ ЬотЬіп§ військ, залпове бомбардування; ~ Гіге військ, стрільба чергами; ~ 1аипсйіп§ військ, залпова стрільба реактйвними снарядами; 2. V 1) здійснювати бомбовий залп; 2) салютувати, давати залп на знак привітання.
БакЬигз ['заекзЬз:д] п геогр. н. м. Зальцбург.
Бат [зает] п ч. ім'я Сем (зменш, від 8атие1); 4 іо зіапд ~ платйти за всіх (за частування)’, ~ Вгоуулє офіцерська портупея (тж ~ Вгспупє Ьек).
Батапійа [за'пцепОа] п ж. ім'я Сама нта.
затага [за'та:га] п бот. крилатка.
Башагііап [за'таепт] 1. п іст. 1) самаритянин; самаритянка; ійе -8 збірн. самаритяни; 2) мова мешканців стародавньої Самарії; < §оод ~ бібл. добрий самаритянин; 2. аф іст. самаритянський; < ~ Гипд фонд допомоги бідним; - йоте притулок для бездомних дітей.
зашагішп [за'тєагют] п хім. самарій.
$атЬа ['заетЬа] п самба (бразильський танець).
затЬо ['заетЬои] п (рі тж 8атЬое8 [-оих]) 1) самбо (потомок від мішаного шлюбу індіанців та негрів Латинської Америки)’, 2) (8.) знев. негр; 3) спорт. самбо.
зате [зеїт] 1. п 1) (ійе ~) те саме, одно й те саме; йе \уои!д до ійе ~ а§аіп він знову робйв би те саме; 2) юр. вищезгадане; 2. аф одноманітний; 3. аду (ійе ~) так само, такйм же чй-ном; оїд реоріе до поі Гееі ійе ~ аЬоиі 8рогї а8 уоип£ опез до старі ставляться до спорту не так (само), як молоді; 4. ргоп іпде/. 1) (звич. ійе ~) той (же) самий, цей же, цей самий, одйн і той же; ійе ~ пі^йі тієї ж ночі; аі ійе ~ ііте в одйн і той же час, одночасно; 8Йе \уаз а!\уауз ійе ~ Іііііе §іг! іо те для мене вона завждй залишалася все тією ж маленькою дівчинкою; 2) (звич. ійе ~) такйй же, однаковий; ійе ~ саизез ргодисе ійе ~ еПесіз однакові причйни породжують однакові наслідки; 3) незмінний; що не зазнав змін; І Гоипд йег ]и8і ійе ~ я застав її в тому ж стані; 4) вищезгаданий; ріеазе, ге-іигп ~ Ьу геіигп оГ розі будь ласка, відішліть Його зворотною поштою (про лист тощо).
затеї ['зжтої] аф погано вйпале-ний, м’якйй (про цеглу тощо).
затеїіпезз ['зеїтіїтз] п книжн. одноманітність, монотонність.
зашеїу ['зеїтії] аф книжн. одноманітний, монотонний.
8ЯП1ЄПЄ83 ['зЄІГППіз] п 1) схожість, подібність; однаковість, тотожність; ~ оГ уіє\уз єдність поглядів; ~ іп іазіе схожість у смаках; 2) одноманітність, монотонність; а деадіу - іп ІіГе жахлйва монотонність життя.
Батіап ['зеїтіап] 1. п мешканець острова Самос; 2. аф самбський; що належить до острова Самос; - \уіпє самбські вйна.
зашііе [ 'зжтаїі] п іст. венеціанська парча.
затіє! [ зжтііі] п молодйй лосось.
Башту ['заеті] п 1) ч. ім'я Семмі, Саммі (зменш, від 8атие1); 2) розм. (американський) солдат; 3) розм. йолоп, дурень.
затту ['заеті] V рівномірно зволожувати (шкіру).
Батоа [за'тоиа] п геогр. н. острови Самба (тж ~ І8Іапд8).
Батоап [за'тоиап] 1. п 1) мешканець островів Самба; 2) полінезійська мова мешканців островів Самба; 2. аф що стосується островів Самба (мешканців Самба).
затр [заетр] п амер. 1) маїсова (кукурудзяна) крупа; 2) маїсова кукурудзяна каша.
затрап ('зжтраеп] п сампан (човен).
Батоз [зеїтоз] п геогр. н. острів Самос.
затріе ['за:тр1] 1. п І) зразок, взірець; проба; Гте - прекрасний взірець; ир іо ~ за зразком; доброго ґатунку; 2) прйклад; 3) шаблон; модель; 4) вй-бірка; < ~ Ьоок альбом зразків; ~ Ьоіііе пробна пляшка; ~ сору друк, пробний примірник (книги)’, ~ орегаііоп огдег військ, зразковий бойовйй наказ; 2. V 1) відбирати зразкй (проби); 2) пробувати, випробовувати; 3) підбирати, добирати; порівнювати.
зашріег ['за:трЬ] п 1) зразок; шаблон; 2) взірець вйшивки; 3) узор вйшивки; 4) тех. модель; 5) пробовід-бірнйк.
затріе-гоот ['за:тр1гит] п 1) демонстраційний зал; 2) жарт, вйнна крамнйця;
затрііпз ['за.тріїд] п 1) випробування; взяття проби; вибіркове дослідження; 2) взірець; проба; < ~ теійод вибірковий метод.
затр1іп£-ІиЬе ['за:тр1ідди:Ь] п піпетка для взяття проб рідинй.
затзйоо ['зает/и:] п кит. рйсова горілка.
Батрзоп ['зжт(р)8п] п ч. ім'я Сам-псон.
Батзоп ['згетзп] п 1) ч. ім'я Сем-сон; 2) бібл. Самсбн; 3) силач.
Батзопіап [зает'зоипіап] аф дуже сйльний; наділений величезною сй-лою.
Батиеі ['заетіиаі] п 1) ч. ім'я Се-мюель; 2) бібл. Самуїл.
затигаі [ 'заетигаї] п яп. (рі без змін) самурай.
зап [заеп] п розм. (скор. від запа-іогіит) ізолятор (при школі).
Бапаа, Бап’а [за:'па:, зоп'ге] п геогр. н. м. Сана.
запаЬІе ['заепаЬІ] аф виліковний; що піддається лікуванню.
запасі І'заепаед] п дарча; патент; грамота.
Бап Апіопіо [.заепап'юипюи] п геогр. н. м. Сан-Антбніо.
запаііуе ['заепаїїу] аф цілющий; лікувальний; оздоровчий.
запаіогіа [,заепа'іо:па] рі від запа-іогіит.
запаіогіит [у8жпа'із:пат] п (рі запаїогіа) 1) санаторій; 2) курорт; гірськйй курорт; 3) ізолятор (при школі).
запаіогу ['заепаоп] див. запанує.
запсйо І'заедкои] п примітйвна негритянська гітара.
запсіа ['заедкіа) рі від запсіит.
запсііГісаііоп [,зает]кпГі'кеі]п] п 1) освячення, посвячення; 2) церк. канонізація.
запсііГіед ['заедкиГаїд] 1. п (їке ~) церк. святі; 2. аф 1) освячений, посвячений; священний; 2) ірон. святенницький; ~ таппегз святенницькі манери; ~ аігз вйгляд святоші.
$ап
290
«ап
запсііїу [ 'завдкІїГаї] V 1) освячувати, святйти; робйти священним; 2) церк. канонізувати; 3) рел. очищати від гріхів; 4) церк. хрестйти, осіняти хрестом; 5) виправдувати; санкціонувати; 6) оточувати ореолом, звелйчу-вати.
запсішюпіоиз [,8зедк1і'тои^оз] асі] 1) святенницький; лицемірний; 2) святйй; священний; побожний, богомільний.
запсішюпу ['завдкіїтапі] п 1) святенництво; лицемірство; 2) святість; побожність; 3) священність; недоторканність.
запсііоп ['завдк/п] 1. п 1) санкція; затвердження; ратифікація; Іо £гапі Рагііатепіагу ~ ратифікувати у парламенті; 2) підтрймка, схвалення; згода; дозвіл; іасід ~ мовчазне схвалення; \уіійоиІ зтЬ.’з ~ без чиєїсь згоди; 3) мо-тйв, міркування; 4) часто рі санкція, каральний захід; іо арріу ~з а^аіпзі зтЬ. застосовувати санкції проти когось; 5) юр. передбачений законом захід покарання; ійе Іазі ~з оГ Ійе 1а\у найвйща міра покарання, найвйща кара; 6) іст. указ; постанова, наказ; 2. V 1) санкціонувати, затверджувати; ратифікувати; 2) схвалювати, дозволяти; 3) юр. передбачити міру покарання (у законі).
запсііішіе ['8авдкІіІ)и:сі] п святість, безгрішність.
запсіііу ['завдкіїїі] п 1) святість, безгрішність; ап^еііс ~ ангельська чистота; 2) священність; недоторканність; 3) рі святі обов’язки; священний обов’язок; 4) святйня.
8апсі-РеіегЬоигв ['8аві]кІ'рі:іаЬ9.д] п геогр. н. м. Санкт-Петербург.
$апсіиагі2е ['8авдкІ)иогаіг] V дати притулок, надати право притулку.
запсіиагу ['завдкііиап] п 1) храм; святйлище; Іке ~ о£ зсіепсез храм науки; 2) вівтар; святая святйх; 3) притулок; захисток; пристановище; ргіуі-Іе^е (гі^Ьі) оГ ~ право притулку; іо Ьгеак (іо уіоіаіе) ~ порушити право притулку; іо зеек ~ шукати притулок; 4) самотність; 5) тайнйк; схованка; 6) заповідник; Ьігд ~ пташйний заповідник; 7) розм. кладовйще; 8) сезон, колй полювання заборонено; < ~ Гогезі заповідний ліс.
$апсішп ['завдкіат] п (рі запсіа) 1) церк. святйлище; рака; 2) жарт. притулок (вченого, поета тощо); ро-ббчий кабінет; < ~ запсіогит святая святйх; відлюдний куточок, робочий кабінет.
$ап<1 [завпсі] 1. п 1) пісок; гравій; а £гаіп оГ ~ піщйнка; 2) звич. рі пі-щйнки; 3) звич. рі піщаний пляж; піщана коса; мілина; Ю ріау оп ійе ~з гратися на пляжі (на піску); Ю піп ироп ійе ~з сісти на мілину (про судно); 4) рі піскй, пустеля; 5) пісок у пісковому годйннику; 6) рі перен. час; дні
життя; Ійе ~з аге шппіп§ оиі час підходить до кінця; життя закінчується; 7) амер. розм. вйтримка, стійкість характеру, мужність; йе із а тап \уіій ріепіу оГ ~ іп йіт він людйна стійкого характеру (велйкої вйтримки); 8) пісочний колір; 9) розм. гроші; 10) розм. вологий (підмочений) цукор; 11) гірн. хвостй (від збагачення); < ~ Ьапд геол. прошарок піску; ~ Ьеіі піщане пасмо; ~ саз1іп£ мет. лиття у землю; ~ сіау піщана глйна; ~ сіоїй наждачний папір; ~ соге мет. ливарна шйшка; ~ дай іхт. камбала; ~ йо§ амер. розм. кесонник; ~ Іаипсе іхт. піщанка, пі-скорййка; ~ теїйод с. г. стратифікація (насіння); Іо Ьиіід оп ~ будувати на піску; іо риі ~ іп ійе \уйєє1з вставляти палиці в колеса; створювати штучні перешкоди; 2. у 1) посипати піском; 2) заносити піском; 3) заривати в пісок; 4) шліфувати (чйстити) піском; 5) змішувати з піском, підмішувати пісок; 6) посадйти на мілину (судно).
заїкіаі ['завпсії] п 1) сандалія, сандаля; черевйк; 2) ремінець (сандалі); 3) бот. сандалове дерево, сандал.
зашіаііесі ['завпсіїсі] асі] взутий у сандалі; \уіій ~ Еееі у сандалях.
зап(1аЙ¥ОО(І ['завпсійуисі] п 1) бот. сандалове дерево, сандал; 2) деревина сандалового дерева; < ~ оіі сандалова олія.
зашіагас ['завпсіагавк] п сандарак (смола).
заші-Ьаз [ 'завпсіЬавд] п 1) мішок з піском; 2) баластний мішок.
зашіЬаз ['завпсіЬавд] V 1) захистити (закласти, закрйти) мішками з піском; 2) оглушати ударом мішка з піском; 3) амер. розм. примушувати, змушувати, присйлувати; < іо ~ а ргорозаі амер. розм. провалйти пропозйцію.
$ап<1Ьа88ЄГ ['завпсі, Ьавда] п амер. грабіжник, що корйстується торбйн-кою з піском (щоб завдати удару).
зашІ-Ьапк ['завпсіЬавдк] п 1) піщана мілина; банка; 2) дюна.
заші-Ьаг ['завпсіЬа:] п наливнйй піщаний острів, перекат.
заші-ЬаіІі ['завпсіЬа-0] п 1) мед. піскова (пісочна) ванна; 2) тех. піщана баня.
заімі-ЬеіІ ['завпсіЬесі] п піщане русло (дно).
заші-ЬІазі ['завпсіЬ1а:8І] п 1) тех. струмінь піску; 2) обдування піском; 3) піскострумйнний апарат (тж ~ та-сйіпе); 4) гірн. зовнішній заряд.
зашІ-ЬІішІ ['завпсіЬІаіпсі] асі] що недобачає, підсліпуватий.
заші-Ьох ['завпсіЬокз] п 1) зал. ящик з піском, пісочниця; 2) ливарна форма з піском.
заїкі-Іюу ['завпсіЬої] п розм.: аз іоііу (аз йарру, аз теггу) аз а ~ життєрадісна, безтурботна людйна.
запд-сіоид ['завпсікіаисі] п метеор. піщана хмара.
$аімі-сгаск ['завпсікгавк] п 1) тріщина на копйті (у коня); 2) тріщина в цеглйні (до випалювання).
$ап<1-(1гіІЇ ['завпсісіпГі] п бархан.
$аші-(1ііііе [ 'завпсі'фи:п] п піщана дюна.
зашіесі ['завпсіїсі] ад] 1) посйпаний (покритий, накритий) піском; 2) змішаний з піском; 3) відшліфований (наждачним папером); 4) що складається з піску.
заші-ееі ['завпсі'і.І] п іхт. піщанка, піскорййка.
8аш!ег ['за:псіа] п ч. ім'я Сандер (зменш, від Аіехапсіег).
запдег ['завпсіа] п 1) зал. пісочниця; 2) стрічково-шліфувальний верстат; 3) піскострумйнний апарат; 4) рі сандалове дерево, сандал.
8ашМдп1 [ '8авпсі£а:сі] п ч. ім'я Сандфорд.
зашІ-Гигпасе ['завпсі, £а:піз] п тех. піщана баня.
8ат1-£Іа$$ ['8аепсід1а:8] п 1) піско-вйй (пісочний) годйнник; 2) мор. іст. склянка.
заїкі-ИШ ['завпсійіі] п дюна.
заші-ЬіІІег [ 'завпсі, йііа] п амер. білий бідняк, що живе в лісах на піщаних пагорбах штатів Джбрджія і Південна Кароліна.
заші-йоррег ['завпсі, йора] п 300Л- ра-чок-бокоплав.
8ашПіиг5І [ 'ззепсійзізі] п геогр. н. м. Сандхерст.
8аш1і [завпсії] п ж. ім'я Санді, Сен-ді (зменш, від Аіехапсіга, Саззапдга).
8ашііе ['завпсії] п ч. ім 'я Санді, Сен-ді (зменш, від Аіехапсіег).
зашііпз ['завпсіїї]] п 1) посипання піском; 2) шліфування (наждачним папером); 3) тех. піскострумйнне очищення.
зашііуег ['завпсіїуа] п скляна піна.
зашіїіпз [ 'завпсНід ] п невелйка камбала.
заші-шап ['завпсітавп] п дит. дрімота (казковий чоловічок, що сипле дітям в очі пісок, щоб їм хотілося спати); Ійе - сотез (із аЬоиі) дітям час спати, дрімота йде.
заші-іпаїїіп ['завпсіта:ііп] п орн. бе-реговйй стриж.
зашірарег ['зависі, реіра] 1. п наждачний папір, наждак; 2. V тех. шліфувати (зачищати) наждаком.
заїкі-ріїїаг [ 'завпсі'рііа] п метеор, піщаний тромб.
заші-ріре [ 'завпсіраїр] п геол. піщана труба.
зашірірег ['завпсі,раіра] п орн. перевізник; кулйк.
запд-рії [ 'завпсірії] п 1) піщаний кар’єр; 2) спорт, яма для стрибків; 3) пісочниця (для малят).
зап
291
8ап
заші-ршпр ['вжпдрлтр] п тех. пісковий насос, шламовий насос.
8ап<1га ['$а:псіг9] п ж. ім’я Сандра (зменш, від Аіехапдга).
запсі-госк ['зжпсі'гок] п мін. піско-вйк.
запгі-зіюез ['зжпсі/и:г] п рі парусй-нові черевики на гумовій підошві для пляжу.
заші-зроііі ['зжпсізраШ] п піщаний смерч.
зашізіопе ['заепсізіоип] п геол. пісковик.
загмі-зСогт [ 'зжпсізіогт] п 1) самум, піщана буря; 2) жарт, кукурудзяна юшка.
заші-іаЬІе ['зжпсідеіЬІ] п 1) дитяча пісочниця; 2) військ, ящик з піском (для навчальних занять).
8ап(Ь¥Ісй [ 'вжтуїсіз] 1. п 1) сандвіч, бутерброд; Кат ~ бутерброд з шйнкою; 2) торт, тістечко (з прошарком); 3) тех. шарувата конструкція; < іо зіі ~ сидіти затйснугим між двома особами; 2. V 1) розм. уставляти (між); ставити посередині; утйскувати; іо Ье ~ед іп Ье-і^ееп іхуо регзопз бути затйснугим між двома особами; 2) прошаровувати; 3) військ, розм. розташовувати з інтервалами.
зап(№ісІі-Ьоаг<1 ['8жп\укізЬо:сі] п рекламні щитй (що носять на грудях і спині).
запскуісИ-Ьоаі ['заетукізЬоШ] п ро-данний човен (веслування).
Заїкіїуісії Ізіапгіз [ Чжпуукіз'аііопсіх] п рі геогр. н. Сандвічеві островй.
запскуіск-тап ['ваеп^кізтаеп] п (рі $апд\уіск-теп [-теп]) людйна-реклама, жива реклама.
запсі-жиі ['8жпсі\уо:і] п бот. піщанка.
8ап<1у ['заепсії] п 1) ж. ім’я Санді, Сенді (зменш, від Аіехапдга, Саззапсіга); 2) ч. ім’я Санді, Сенді (зменш, від Аіехапдег); 3) Санді, Сенді (жартівливе прізвисько шотландця).
запду ['заепсії] аф 1) піщаний; пі-сковйй, пісочний; піщанистий; ~ зоіі піщаний ґрунт, піщана земля; 2) перен. неміцнйй; хиткйй; 3) рудуватий; рудоволосий, рудйй; ~ Ьаіг руде волосся.
зашіуізії ['заепдп/] аф хиткйй; шо має колір (властйвості) піску.
запе [зет] аф 1) нормальний, при своєму розумі; ~ тап нормальна людйна; 2) здорового глузду, розсудливий; розумний; 3) здоровий, нехво-роблйвий.
запеїу [зеїпії] асіу розумно, розсудливо; нормально.
запГогіхе ['заепГагаїх] V декатйрува-ти (тканину).
8ап Егапсізсо [^аепЕгоп зізкои] п геогр. н. м. Сан-Францйско.
зап§ [заеі]] разі від зіп§.
зап^агее [, зждда 'гі: | п сан гарі (на
пій з вина або пива з мускатним горіхом).
зап£-(1е-ЬоеиГ [,за:і]сЬ'Ьо:Л п фр. 1) темно-червоний (багряний) колір; 2) китайський фарфор темно-червоного кольору.
зап£-й*оі<1 ['за:і]Тп¥а:] п фр. холоднокровність, самовладання, незворушність.
зап^шГегоиз [заеі] 'дичГагоз] аф кровоносний.
зап£иіЛсаііоп [, заеі] д\уіГі'кеі/п] п фізл. кровотворення.
8ап£іііпагу ['зжі]д\¥іпзп] аф 1) кривавий, кровопролйтний; 2) закривавлений; 3) кровожерливий, жорстокий, лютий, затятий; ~ іугапі кровожерливий тиран; 4) проклятий; < гаіЬег ~ 1ап£иа§е мова, пересйпана лайкою.
зап£іііпе ['8аеі]д\уіп] 1. п мист. 1) сангвіна; 2) малюнок сангвіною; 2. аф 1) сангвінічний, життєрадісний; ~ регзоп сангвінік, життєрадісна людйна; 2) оптимістйчний; сповнений надій; - героПз оптимістйчні повідомлення; (о Ье ~ оГ зиссезз бути впевненим в успіху; 3) рум’яний; квітучий; червоний; ~ Гасе рум’яне облйччя; 4) поет, криваво-червоний; що палає, що пломеніє; 5) поет, кривавий, кровожерливий; 6) мед. кров’янйй, кро-в’янйстий.
зап^иіпеоиз [заед 'д\уіпі38] аф 1) повнокровний; сангвінічний; 2) кривавий, багряний; 3) мед. кров’янйй; 4) кровожерливий; 5) кровопролйтний.
запзшпИу [8Жіз'д\¥іпііі] п 1) кровна спорідненість; 2) повнокровність; 3) життєрадісність; упевненість.
$ап£шпіуогои$ [,зжізд\¥і'піуагаз] див. зап^иіуогоиз.
запзиіуогоиз [зжі]'д\¥іуага8] аф кровососний (про комах).
8апІіе<1гііп ['заепібпт] п 1) іст. синедріон (у стародавній Іудеї); 2) перен. рада старійшин (мудреців).
8апІіе<ігіп ['заепкіпп] див. 8апЬед-гіт.
запісіе ['заешкі] п бот. підлісник.
запіез ['зеїпігх] п 1) фізл. сукровиця; 2) водянйста рідина (тваринного походження).
запіїу ['заепіГаї] у оздоровляти, очищати, санірувати.
запііагіа [лаепі'ієопа] рі від запі-іагіит.
запііагіап [,8жпі'1єагі9п] 1. п 1) гігієніст; прихйльник системи громадської охорони здоров’я; 2) санітарний лікар; 2. аф санітарний; гігієнічний.
запііагіїу ['заепіопії] асіу гігієнічно.
запИагіпезз [ 'заепіГаппіз] п санітарія, гігієна.
запкагіиш кзаепі'ієапат] п (рі тж запйагіа) амер. санаторій.
запііагу ['заепПап] аф санітарний,
гігієнічний; ~ Ьек гігієнічний пояс; ~ согрз військ, санітарна сл^Ькба; ~ еп-£іпеегіп§ санітарна техніка, сантехніка; ~ еп1І£Ьипепі санітарна просвіта; ~ іпзресііоп санінспекція; ~ 1а\уз закони санітарії; ~ тап санітар; ~ пар кіп гігієнічна подушечка (серветка); -зсіепсе санітарія, гігієна; ~ зєгуісє військ, санітарна служба; ~ ігаіп санітарний транспорт; іо гепдег ~ створйти гігієнічні умови.
запііаіе ['згепііеіі] у 1) створювати (поліпшувати) санітарні умови; 2) оздоровляти, санірувати; 3) обладнувати санітарний вузол; 4) піддавати санобробці.
запііаііоп [,8жпі'іеі/п] п 1) оздоровлення, санація; 2) поліпшення санітарних умов; 3) санітарія; санітарна профілактика; 4) водопровід і каналізація.
запііаііопізі [узаепі'іеіршзі] п 1) гігієніст; 2) санітарний лікар.
запіііхе ['заепіСаіг] див. запйаіе.
запііу І'заепИі] п 1) нормальна псйхіка; здоровий розум; 2) розумність; розсудливість; здоровий глузд; 3) заст. здоров’я.
8ап Лозе кзаепИои'хеї] п геогр. н. м. Сан-Хосе; < ~ зсаіе ент. каліфорнійська щитівка.
8ап Лиап [згеп'И\уа:п] п геогр. н. м. Сан-Хуан.
запк [зжі]к] разі від зіпк 2.
запк-ууогк ['заеі]к\¥9:к] п розм. шиття солдатської білйзни.
8ап Магіпо [узжптУгі:пои,у8а:пгпа:-гі.пои] п геогр. н. Сан-Марйно (держава і місто).
§ап8 [заепх] ргер фр. заст. без; ~ іееік беззубий; ~ сіоиіе без сумніву; ~ рЬгазе однйм словом, без зайвих слів; ~ гергоске бездоганний.
8ап 8а1уа<1ог [зжп'зжіузсіо:] п геогр. н. м. Сан-Сальвадор.
8ап8сгіі ['зжпзкпс] див. Запзкгй.
запзсиїоПе |,8жпзкзи'1оі] п фр.
1) іст. санкюлот; 2) перен. екстреміст, запеклий республіканець; 3) обідранець, бродяга.
запзсіїїоПегіе [,8аеп8к]и'1зсап] п фр.
1) збірн. санкюлоти; 2) прйнципи (ідеї), характерні для санкюлбтів.
запзеі [ 8зеп8еі] п сансеї; громадянин США японського походження (батьки якого також народилися в США).
8ап$кгіі ['8ЖП8кгп| 1. п санскрйт;
2. аф санскрйтський, що відноситься до санскрйту; напйсаний санскрйтом.
Запзкгіїіс [заепз'кпик] аф санскрйтський; (Ье ~ 1ап£иа§ез санскритські мови.
8ап$кгііі8і ['заепзкгйізїі п санскритолог, фахівець з санскрйту.
8апіа ВагЬага [ '8аепї9'Ьа:Ьаг9| п геогр. н. м. Санта-Барбара.
Зап
292
8аг
8апіа Сіаиз [.зжпіа'кіз:/] п Санта Клаус, дід-мороз, різдвяний дід.
8апіа Спіх Ізіашіз ['замНа'кпгх-аііопдх] п рі геогр. н. островй Санта--Крус.
8апіа Ге ['зжпЬТеї] п геогр. н. м. Санта-Фе.
8апІа ІзаЬеІ ['зжпіо'ігзЬеІ] п геогр. н. м. Санта-Ізабел.
запіаі ['зжпіі] див. запсіаїхуоод.
запіаіасеоиз [,8жпіа'1еірз] аф бот. сандаловий.
запіаі-луоогі ['зжпіїхуид] див. запдаї-\¥ООСІ.
8апіа Мопіса ['зжпїа'плошка] п геогр. н. м. Санта-Моніка.
8апііа&о [,зжпїі'а:дои] п геогр. н. м. Сантьяго.
Запіо-Оошіп^о ['згепіоисіои'тіт)-дои] п геогр. н. м. Санто-Домінго.
запіоп ['зжпіоп] п 1) іст. дервіш; мусульманський святйй; 2) перен. пустельник.
запіопіса [зжп'іошко] п бот. цитварний полйн.
запіопіп ['зжпіопіп] п фарм. сантонін.
8апіу ['зжпїі] п розм. (зменш, від 8апіа Сіаиз) дід-мороз.
8йо Раиіо [заидт'раиіи:] п геогр. н. м. Сан-Паулу.
85о Тоте е Ргіпсіре [,заиі]Пі:'тєоі-рппзіреї] п геогр. н. Сан-Томе і Прйн-сіпі.
зар [зжр] 1. п 1) сік (рослин)', жи-вйця; 2) перен. життєві сйли; енергія, сйла; життєздатність; іо Іаск ~ бути позбавленим енергії, бути нежиттєздатним; 3) поет, живйця; кров; 4) бот. заболонь; 5) військ, сапа; крйта траншея; ипдег§гоипс1 ~ підземна сапа; 6) підрйв, підкоп; 7) зруйнування (віри тощо)', 8) шк. розм. зубрйло; зубріння; 9) розм. стомлива (одноманітна, нудна) робота; іі із іоо тиск ~ це надзвичайно нудне заняття; 10) розм. дурень, йолоп, роззява; ат І а ~ ! ну якйй же я дурень!; 2. V 1) сушйти; висушувати; позбавляти соку; 2) перен. виснажувати, ослабляти, підривати, вимотувати; іо ~ зтЬ.’з Ьеаііїт підривати чиєсь здоров’я; 3) військ, проводити саперні роботи; підривати, підкопувати; 4) просуватись уперед, підходити по траншеях; 5) перен. підкрадатися непомітно; 6) підривати, руйнувати (віру)', 1) длубатися в чомусь (нудному)', 8) шк. розм. зубрйти.
зара]ои ['зжрози:] п зоол. сапажу.
зарап [за'ржп] п 1) бот. сапан, це-зальпінія; 2) деревина цезальпінії (тж ~ жххі).
зарґиі ['зжрГиІ] аф соковйтий, повний соку.
зар-£гееп [’зжр'дгіт] п зелена фарба з ягід жостеру.
зар-1іеа<1 ['зжрЬесі] п військ, голова сапи.
заркеад ['зжрЬесі] п розм. йолоп, дурень.
заріїіе ['зжГі] п амулет.
заріс! ['зжрісі] аф 1) смачнйй, апе-тйтний; приємний; 2) перен. цікавий; змістовний; жвавий.
зарідііу [зж'ркіїіі] п 1) приємний смак (чогось); 2) перен. інтерес; змістовність.
заріепсе ['зеїріапз] п 1) мудрість, премудрість; 2) розумність, розсудливість; 3) правильне судження; добрий смак.
заріепі ['зеір]опі] 1. п звич. жарт. мудрець; 2. аф 1) премудрий, мудро-ваний; 2) розумний, мудрий, тямущий.
заріепііаі [,зеїрі'еп/оі] аф мудрий, повчальний; ійе - Ьоокз бібл. кнйги премудрості.
заріезз ['зжріїз] аф 1) вйсохлий, сухйй; зів’ялий; 2) вйснажений (про землю); 3) в’ялий, безсйлий; слабохарактерний; 4) беззмістовний, банальний, нецікавий; ~ апессіоіез заяложені анекдоти.
зарїтз	п Н пагін, паро-
сток; відсадок; молоде деревце; 2) молокосос, парубійко; 3) хортеня до року.
заропасеоиз [7зжрои'пеі/оз] аф 1) мйльний; 2) жарт, єлейний; улесливий; невловймий, ухйльний.
заропііїаЬІе [зо'рошГаюЬІ] аф хім. омйлюваний.
заропіГісаііоп [зоурошГі'кеі/п] п хім. омйлення.
заропіЛег [зо'рошґаіо] п хім. омй-люючий реагент.
заропИу [зо'рошГаї] V хім. омиля-ти(ся).
заропіп ['зжроипш] п хім. сапонін.
зарог ['зеїро:] п смак.
зарогоиз ['зеїрогоз] аф рідк. що має смак.
зароиг ['зеїро:] див. зарог.
заррег ['зжро] п 1) сапер-мінер; 2) розм. військовйй інженер.
8аррЬіс ['зжГік] 1. п звич. рі вірші, напйсані сафічною строфою; 2. аф 1) сафічний; зв’язаний з Сафо; що стосується Сафо; 2) еротйчний; ~ уісє лесбійське кохання.
8аррЬіга [зоТаюго] п ж. ім'я Са-файра.
8аррЬіге ['зжіаю] п ж. ім'я Сафайр.
заррйіге ['зжГаю] 1. п 1) сапфір; ~ гіп£ каблучка з сапфіром; 2) темно--сйній колір сапфіру; 2. аф сйній, сапфірний, схожий на сапфір; ~ зкіез небо сйнє, як сапфір.
заррЬігіпе ['зжГогаїп] аф 1) сапфірний, синій; 2) сапфіровий.
ЗаррЬізш ['зжііхт] п лесбійське кохання.
8аррйізі ['зжіїзі] п лесбіянка.
зарріпезз ['зжртіз] п 1) соковитість; 2) енергія, сйла; життєздатність.
8аррого ['за.рроигои] п геогр. н. м. Саппоро.
зарру ['зжрі] п 1) розм. дурнйй; 2) соковйтий, в соку (про рослини); 3) сповнений сил; жвавий; молодйй; 4) налитий соком (про плоди); 5) слабохарактерний; м’якотілий; 6) розм. пухкий; товстий; 7) діал. промоклий, просочений вологою; 8) розм. зіпсований; що розкладається; смердючий (про м'ясо).
заргаешіа [зж'ргі:тю] п мед. гнилісне отруєння крові, гнилокрів’я.
заргозепіс [,зжргои'сізепік] аф сапрогенний; що викликає гниття; гнилісний, гнильнйй.
зарго£епоиз [зж'ргосізтоз] див. заргозепіс.
заргоіе^піа [,зжргои'1едпіа] п бот. водянйй грибок.
заргореї ['зжргорої] п геол. сапропель.
заргорІіа£оиз [зж'ргоГодоз] аф біол. що жйвиться продуктами розкладу.
заргоріїііе ['зжргоиГаїї] 1. п біол. сапрофіт; 2. аф біол. сапрофітний.
заргоріїуіе ['зжргоГаїі] п бот. сапрофіт.
заргоріїуііс [,зжргои'£іик] аф бот. сапрофітний.
заргоріапкіоп [,8жргои'р1жі]кі9п] п біол. планктон гниючих вод.
зар-гоі ['зжргої] п червоточина.
зарза^о [зжрзодои] п амер. сир сап-сагб.
зарзкиіі ['зжрзклі] п військ, розм. голова сапи.
зар-луоод ['зжр\уисі] п бот. заболонь, луб.
8ага ['зєого] п ж. ім'я Сера, Сара.
загаЬапсі ['зжгоЬжпсі] п сарабанда (старовинний іспанський танець).
8агаЬеІ [,зєого'Ье1] п ж. ім'я Сера-бел.
8агасеп ['зжгозп] п іст. сарацин; < ~ согп гречка; ~’з Ьеад зображення головй сарацйна (вивіска готелю).
8агасепіс [,зжго'зепік] аф іст. са-рацйнський; ~ агсЬііесСиге мавританська архітектура.
загаГап ['зжгоГжп] п рос. сарафан.
8ага£озза [.зжго'дозо] п геогр. н. м. Сарагоса.
8агаЬ ['зєого] п 1) ж. ім'я Сера, Сара; 2) бібл. Сарра.
8ага|еуо ['затадеуои] п геогр. н. м. Сараєво.
8ага1іп<1а [, зєого 'Ішсіо] п ж. ім 'я Са-ралінда.
8агаіо£а [узжго'іоидо] п велйкий чемодан; дорожня скрйня (тж ~ ігипк).
8ага\уак [зУгал^ак] п геогр. н. Саравак.
заг
293
заі
загсазш ['за:каехт] п сарказм, дошкульне глузування; зла іронія (тж сипіп§ ~, сгизйіпв ~); Ьіиег ~ гірка іронія; беасіїу ~ убйвчий сарказм; іке ~ із оуегбопе надто уїдливо.
загсазі ['за:каезІ] п 1) глузлйва (уїдлива) людйна; 2) письменник, чиї твори сповнені сарказму.
загсазііс(аі) [8а:'кае8Іік(а1)] а^’сар-кастйчний, глузлйвий, уїдливий, ущй-пливий, дошкульнйй; іо Ье ~ аЬоиі зтій. глузлйво (уїдливо) ставитися до чогось; іо зреак \уйй а ~ аіг розмовляти глузлйвим (уїдливим) тоном.
загсазіісаііу [заґкжзіїкаїї] асіу сар-кастйчно, глузлйво, уїдливо.
загсе11е<1 [за.'зеїсі] див. загсеїіу.
загсеїіу ['за:з9Іі] асі] 1) розділений посередині; 2) із загнутими кінцями (про хрест).
загсосагр ['за:коика:р] п бот. м’я-сйста частйна (плоду).
загсоде ['за:коисі] п біол. саркода, протоплазма одноклітйнних організмів.
$агсо<1іс [заґкобік] аф біол. саркб-довий.
загсо1о£іс(а1) [,за:кои'іосізік(аі)] асі] саркологічний.
8агсо1о&І8і [заґкоІасізізГ] п саркб-лог.
загсоїову [заґкзізбзі] п сарколбгія.
загсоша [8а:'коита] п (р/загсотаїа) мед. саркома.
загсотаіа [ваґкоитаіа] рі від заг-сота.
загсотаіоиз [заґкотзїзз] аф мед. саркоматозний.
загсорйазі [заґкоГодаї] рі від заг-сорйа^из.
8агсорка£іі8 [заґкоГадаз] п (рі заг-сорйа§і) 1) саркофаг; 2) камінь для саркофага; 3) рідк. людйна (тварйна), що жйвиться м’ясом; м’ясоїдна тварйна, м’ясоїд.
загсорйаву [заґкзГабзі] п книжн. споживання м’яса.
8аг<1апара1іап [,за:сЬпае'реіІі9п] асі] книжн. зніжений, розпещений.
запііпе [за:'бі:п] п 1) іхт. сардйна; 2) рі сардйнки (дитяча гра); раскесі Ііке ~з напхані, як оселедці в бочці.
8аг<1іпіа [за:'білю] п геогр. н. острів Сардйнія.
8аг<1іігіап [заґдіп]ап] 1. п 1) сардинець; мешканець (уродженець) Сардинії; ійе ~з сардйнці; 2) сардйнський діалект італійської мови; 2. аф сардйнський.
загдопіап [заґбоипіап] див. загбо-піс(аі).
запіопіс(аі) [за:'допікші)] аф злобний, злісний, сардонічний; ~ ехргез-зіоп уїдливий (злобний) вйраз обличчя; ~ 1аи§й сардонічний сміх.
заггіопісаііу [за/допікай] асіу сардонічно, злісно, уїдливо.
запіопух ['за.бапікз] п мін. сардонікс, агат.
загее ['за: ті:] див. загі.
заг^аззо [заґдаезои] п бот. саргаса, саргасова водорість.
заг^е [за:бз] п розм. сержант.
8агі [зєоп] п ж. ім'я Сері (зменш, від Загай).
загі ['за.ті:] п сарі (індійський жіночий одяг).
8агііа [за'піа] п ж. ім'я Саріта.
загк [за:к] п шотл. спідня сорочка, загкіпз ['за:кп]] п шотл. тонкі дошки для обшйвки.
загку [ за:кі] див. загсазііс(аі).
Заппаііап [заґтеї/рп] 1. п 1) мешканець стародавньої Сарматії; ійе ~з сармати; 2) поет, поляк, росіянин; 2. асі] що належить до (стосується) стародавньої Сарматії.
заппепіозе ['за:тепіоиз] асі] 1) що дає (пускає) лози; що утворює вусики (про рослини); 2) у вйгляді лозй.
загшепіоиз [за/тепіаз] див. загтеп-іозе.
загону [за'гої]] п сарбнг (індонезійський національний одяг).
загоз ['зєогоз] п 1) астр. сарос, цикл повторення сонячних і місячних затемнень; 2) іст. вавилонська назва числа 3600 (періоду в 3600 років).
8агоз ЄііІГ ['зеїгоз'длії] п геогр. н. Сарбська затока.
заггазіп ['заегазіп] п гречка.
загзарагіїїа [,за:зара'п1а] п бот. са-сапарель.
загзеп ['за:зіп] п валун піщанику.
загзепеі ['за:зпіі] 1. п текст. 1) тонкйй підкладковий шовк; 2) кольоровий коленкор; 2. аф вйготовле-ний з легкої шовкової тканйни.
загзеп-зіопез ['за:8п'зіоипх] п рі сарсени, сарацйнські камені (валуни в Англії).
загіог ['за:іо:] п жарт, кравець.
загіогіаі [за:'іо:па1] аф жарт, кравецький; ійе ~ агі кравецька майстерність; ~ ігіитрй гарно пошйтий костюм, вершйна кравецької майстерності.
загіогіиз [за:'іо:гюз] п анат. кравецький м’яз.
зазЬ [зге|] 1. п 1) пояс, пасок; 2) стрічка (орденська тощо); 3) тюрбан; 4) шарф; 5) віконна рама; іппег ~ друга (зимова) рама; 6) підйомне вікно; 7) рама (лісопильного верстата); 8) амер. лучок (пили); - согб шнур підйомного вікна; ~ боог засклені двері; ~ Ггате ковзна рама; ~ риііеу віконний блок; ~ за\¥ лучкова пйлка; ~ іооі невелйкий малярний пензель (для фарбування віконних рам); 2. V 1) прикрашати стрічкою (шарфом, поясом); надівати стрічку; 2) вставляти ковзну віконну раму.
зазйау [зае'/еі] у амер. розм. 1) прямувати, вирушати; 2) виступати, ру
хатися плавно; 3) робйти шасе (у танці).
зазй-5¥Іп(км¥ ['зж^хуіпсіои] п підйомне вікно.
зазіпе [ зеїзіп] п шотл. юр. 1) право власності на феодальний маєток; 2) документ про володіння феодальним маєтком.
8азкаІсйеууап [заз'кжі/ахуап] п геогр. н. Саскачеван (ріка і провінція Канади).
8азкаіооп [,8жзка'пі:п] п геогр. н. м. Саскатун.
зазкаіооп [,8гезка'іи:п] п бот. ірга вільхолйста.
заззаґгаз ['заезоітжз] п бот. саса-фрас, американський лавр.
зазза&е ['заезкіз] п розм. ковбаса.
8аззепасІі ['зжзапаек] п ірл., шотл. знев. 1) англієць; 2) шотландець з південної частйни Шотландії.
заззіп^ег ['заезіифр] п розм. 1) ковбаса; 2) сосйска.
заі [заеі] разі і р. р. від зіі 2.
8аіап ['зеїіап] п 1) сатана, диявол; 2) (з.) чорт; нечйста сйла; 3) лиходій, недолюдок.
заіап& [заґіаед] п сатанг (монета Таїланду).
8аіапіс(а1) [за'іаепік(аі)] аф 1) са-танйнський, диявольський; - іпПиепсе вплив самого сатанй; Ніз ~ Ма]езіу жарт, князь пітьмй, сатана; 2) (з.) жорстокий, злісний, злобний; з. епег§у надприродна (диявольська) енергія; < ~ зсйооі (оГ роеігу) ірон. «Сатанйнська школа» (Байрон, Шеллі та їх наслідувачі) .
8аіапізш ['зеїіапіхт] п культ сатанй, сатанізм.
заіага [за'са:га] п текст, сатара (вовняна платтяна тканина).
заісйеі [ 'заеі/аі] п ранець; сумка (для книжок).
заісіїеііесі ['заеі/аісії аф з ранцем.
заіе [8ЄК| у звич. разз. 1) насйчу-вати; задовольняти; 2) пересйчувати.
заіееп [зае'гі:п| п текст, сатйн.
заіеіезз І'зеїіііз] ай] поет, ненасйт-ний.
заіеііііе І'заеЮІаК] п 1) астр. сателіт, супутник; Еапй ~ супутник Землі; паїигаї ~ природний супутник; 2) штучний супутник; го Іаипсй (го зйоої ир) а ~ запустйти штучний супутник; тап-пеб ~ супутник з екіпажем на борту; 3) учасник урочйстого кортежу; особа, шо супроводить; 4) прибічник, прихйльник, сателіт; 5) держава-сателіт; 6) архт. місто-супугник (тж ~ Ю\¥п); 7) метеор, вторйнний циклон; < ~ аігіїеісі амер. розм. допоміжнйй (запа-снйй) аеродром; ~ соттипісаііоп зуз-їет система зв’язку через штучні супутники (Землі); ~ £ип-розійоп військ. допоміжна вогнева позйція; ~ тіззіїе орбітальна ракета; - отЬй орбіта (шту
$аІ
294
$аи
чного) супутника; ~ зіаіе держава-са-теліт.
заіеіііііс [лаеіа'іііік] асі] 1) астр. що має властйвості супутника; 2) допоміжний, другорядний.
заіеііоісі ['заеіаіоіб] п сателоїд; супутник, утрймуваний на орбіті двигунами малої тяги.
заІіаЬІе [ 'зеї/аЬІ] аф книжн. що може бути задоволений; що може наси-тйтися (задовольнйтися).
заііаіе [зеї/іеіі] 1. асі] насйчений; пересйчений; 2. у 1) насйчувати; на-ситйти, задовольнйти; 2) пересйчува-ти; 3) просочувати.
заііаііоп [,5еі/і'еі/п] п 1) насйчен-ня, насйченість; задоволеність; сй-тість; 2) пересйчення, пересйченість.
8аііеіу [89 Чаюй] п 1) насйчення; іо еаі іо ~ їсти досхочу; 2) пересйчення, пересйченість; 3) задоволеність; 4) зайвина, надлйшок.
заііп ['завіт] 1. п 1) атлас; 2) розм. джин (тж \¥Йііе ~); 3) бот. лунарія; 2. асі) атласний; шовковйстий; ~ бгезз атласна сукня; 3. V сатинувати; глянсувати (папір тощо).
заііпеЦіе) [,завії пеі] п текст, са-тинет.
заііп-ГшізЬ ['завіт, Еіш/] п шліфування; глянс.
заііп-рарег ['8аеііп,реіра] п сатинований папір.
$аііп-$раг ['заеішзра:] п геол. шовковйстий шпат.
заііп-зігалу ['заеііпзіго:] п шовковй-ста соломка (для брилів).
8агіп-і¥ОО(1 ['завішткі] п 1) бот. атласне дерево; 2) деревина атласного дерева.
заііпу [завіті] аф атласний; шовковйстий.
заііге ['заеіаю] п 1) сатйра, іронія; а тазіег оГ роїііісаі ~ майстер політй-чної сатйри; 2) сатирйчний твір; 3) заст. сатйрик.
заіігіс [за'ііпк] асі] 1) сатирйчний; ~ роет сатирйчна поема; 2) критйч-ний, цинічний; насмішкуватий, глуз-лйвий.
заіігісаі [за'ііпкаї] аф 1) сатирйчний; 2) глузлйвий, ущйпливий; ~ Іаидйіег саркастйчний (глузлйвий) сміх; ~ регзоп насмішник, глузівнйк.
заіігісаііу [за'ііпкзіі] аду сатирйч-но, насмішкувато, глузлйво.
заіігісз [за'ііпкз] п рі книжн. сати-рйчні твори.
заіігізі ['заеіапзі] п 1) сатйрик; 2) насмішкувато-уїдлива людйна.
заіігіге ['заеіагаїг] V висміювати.
заііз ['заеііз] асіу лат. досить, доволі; Ь іат ~ вже досить.
заіізГасііоп [лаеііз'Еаек/п] п 1) задоволення, задоволеність; сотріеіе (іп-пег) ~ повне (внутрішнє) задоволення; \¥іій ~ із задоволенням; іі із а ~ іо
кпо\¥ ііїаі... приємно усвідомлювати, що...; іо £Іує ~ давати задоволення; 2) вйклик на дуель; іо бетапб ~ зажадати (вимагати) сатисфакції; викликати на дуель; 3) юр. виконання зобов’язання; зустрічне відшкодування; - оГ беЬі сплата боргу; іо таке ~ компенсувати збйтки (шкоду); 4) рел. спокутування гріхів, розплата; єпитймія, покута; іо таке ~ Еог зіпз спокутувати гріхй.
заіізГасіогіїу [,8аеіі8'£аекі9п1і] асіу задовільно.
заіізГасіогіпезз [,8аеіі8'£аекі9гті8] п задовільність.
заіізГасіогу [лаеііз'Еаекіап] аф 1) задовільний; що задовольняє; достатній; ~ агЕШпепі переконливий аргумент; ~ ехрегітепі вдалий дослід; ~ гезиіі задовільний результат; Еаг Ггот ~ далеко не задовільний; Ьі§Ь1у ~ цілком задовільний; іо Ье ~ іо зтЬ. задовольняти когось; 2) приємний; добрий, хороший; іЬе соокіп§ із уегу ~ Ьеге тут дуже добре готують; 3) рел. що спокутує (гріх); 4) рідк. що відшкодовує, що компенсує.
$аіі$іїаЬ1е ['заеіізЕаюЬІ] о# якйй можна задовольнйти.
заіі$Ле<1 ['заеіізЕаіб] аф 1) задоволений, вдоволений; 2) відшкодований; сплачений; 3) переконаний; 4) хім. насйчений; гранйчний.
заіізїу ['заеіізГаї] V 1) задовольняти; давати задоволення; іо - опе’8 \уапі8 задовольняти свої потреби; 2) заспокоювати, угамовувати; насйчувати; іо - опе’8 Ьип£ег угамувати голод; 3) радіти, діставати задоволення; іо Ье Ьеагіііу заіізйеб бути дуже задоволеним; іо ~ іЬе еуе милувати око (зір); 4) підходити; відповідати; іо ~ іЬе бе-тапбз відповідати вимогам; іо ~ циез-ііоп дати вичерпну відповідь на запитання; 5) переконувати; розвіювати (сумніви тощо); 6) переконуватися (у чомусь); 7) юр. виконувати зобов’язання (угоду, рішення); 8) юр. погашати (борг); 9) рел. спокутувати (гріх, провину); 10) компенсувати, відшкодовувати; винагороджувати; < іо ~ ійе ехатіпегз одержати прохіднйй бал.
$аіі$(уіп£ І'заеіізЕапі]] аф що дає задоволення; ~ теаі сйтна їжа; ~ рег-Гогтапсе гарний спектакль.
$аіі$(уіп£Іу [ 'заеіізЕаігдІї] асіу 1) із задоволенням; досйта; 2) переконливо.
заігапзі ['злігапбзі, за'іглпбзі] п індійський дешевий бавовняний кйлим.
заігар [завігзр] п 1) іст. сатрап; 2) жорстокий начальник; адміністра-тор-самодур; деспот.
заігаріс(аі) [зае'ігаерік(9І)] аф жорстокий, деспотйчний; тиранічний.
заігару ['заеігарі] п іст. 1) сатрапія; 2) правління сатрапа.
8а&шпа [ завізштю] п японський
глазурований (полйв’яний) посуд (тж ~ \уаге).
заіигаЬІе ['заеі/агаЬІ] аф насйчува-ний.
заіигапі ['заві/агапі] аф 1) хім. що насйчує; 2) що вбирає в себе; що поглинає.
заіигаіе І ['завірпі] аф 1) промоклий наскрізь, просочений вологою; 2) темний; інтенсйвний, насйчений (про колір).
заііігаіе II [ 'заві/агеїі] V 1) просочувати, промочувати; іо ~ хуііЬ зтіЬ. просочувати чимсь; 2) перен. наповнювати; пронйзувати; іо ~ опезеИ бути поглйнутим (захопленим) чимсь; 3) хім. насйчувати; 4) військ, піддавати масованому ударові; знйщувати (оборону); 5) ав. завдавати бомбового удару з суцільним ураженням.
заіигаііоп [,заві/9'геі/п] п 1) насйчення, насйченість; 2) просочування, сатурація; 3) військ, зосередження, ма-сування; знйщення; 4) ав. бомбардування площі з суцільним ураженням; < ~ роіпі фіз. точка насйчення.
заіигаіог ['заеіргеїіа] п сатуратор.
8аіиг<1ау ['завіабі] п субота; оп ~ у суботу.
8аіиш ['заеіагп] п 1) астр., міф. Сатурн; 2) свинець (в алхімії); < ~ заіі оцтовокйслий свинець.
8аіштіа1іа [,8жі9:'пеіЦз] п рі 1) сатурналії (у стародавньому Римі); 2) (з.) (тж вжив, як 5Іп%) розгул, вакханалія, оргія.
8аіигпа1іап [,8аеіа:'пеі1рп] аф 1) що стосується сатурналій (у стародавньому Римі); 2) (з.) що має характер вакханалії (оргії, розгулу); розгульний, розгнузданий.
8аіштііап [8ае'і9:п]ап] 1. п 1) мешканець Сатурна; 2) рі сатурнічна поезія; 2. аф 1) міф. Сатурнів; ~ а§е час правління Сатурна; золотйй вік; 2) поет. сатурнічний; 3) астр. що стосується Сатурна; ~ гіп§з кільця Сатурна.
заіигоіпе ['заеіагпаїп] аф 1) похмурий, хмурий; замкнутий; 2) свинцевий; ~ геб сурик; 3) народжений під знаком Сатурна.
заСитІБШ ['заеіатігт] п сатурнізм, отруєння свинцем.
заіуг ['заеіа] п 1) (8.) міф. сатир; 2) ласолюб; розпусник, розпутник; 3) людйна, хвора на сатиріаз.
8аіугіа$і$ [,завізг'гаюзіз] п мед. сатиріаз.
заіугіс [за'ііпк] аф що належить до сатйрів; ~ бгата старогрецька драма за участю хору сатйрів.
заисе [зоїз] 1. п 1) соус; приправа, підлйва; ріциапі ~ гострий соус; 2) перен. те, що надає пікантності (гостро-тй, інтересу); 3) амер. фруктове пюре; арріе ~ яблучне пюре; 4) амер. фруктовий компот; 5) амер. овочевий гар
заи
295
§ау
нір; 6) розм, нахабство, зухвалість; розв’язність; \укаі ~ ! яке нахабство!; 7) амер, розм. спиртний напій; 8) хім. технологічний розчин; < 1оп£ ~ гарнір з буряків (моркви, петрушки та інших овочів); зкогі ~ гарнір з картоплі (ріпи, цибулі та інших овочів); роог тап’з ~ голод; іо зєгує \уіік іке зате ~ відплатити тією ж монетою; іо &еі оп іке ~ приохотитися до алкоголю; \укаі’з ~ Гог іке £ОО8Є із ~ Гог іке §апдег присл. мірка, з якою ми підходимо до одного, повйнна застосовуватися й до іншого; 2. гі) розм. грубіянити; поводитися розв’язно; 2) розм. грубо шпетити, різко дорікати; 3) приправляти соусом (підливою); 4) перен. надавати пікантності (гостроти, інтересу).
заисе-аіопе ['8о:89,1оип] п бот. сухоребрик.
заисе-Ьоаі ['зо.зЬоиі] п соусник.
заисеЬох ['зогзЬокз] п розм. 1) нахаба; нахабниця; 2) зухвала дитйна; бешкетник, шалапут.
заисерап ['8о:зрап] п каструля; гусятниця.
$аисег ['8о:з9] п 1) (чайне) блюдце; 2) піддонник; 3) соусник; < ~ еуез велйкі круглі очі; Пуіп§ ~з амер. літаючі тарілки.
заисіїу ['зогзііі] айу розм. 1) зухвало, нахабно, задйрливо; 2) розв’язно; моторно, метко, надто жваво; 3) кокетливо; стйльно, модно.
заисіззоп [,$ои5і'зо:т)] п 1) товста ковбаса; 2) феєрверк.
заису ['зо:8і] аф 1) зухвалий, нахабний; задйрливий; ~ геіоті зухвала відповідь; іо Ье ~ \уіік зтЬ. поводитися з кимсь нахабно; 2) меткйй, жвавий; безтурботний, пустотлйвий; ~ Ь১а§е! шельма!; 3) розм. стйльний, шикарний, модний; а соаі оГ ~ сиі пальто модного крою; 4) діал. презйрливий, зневажливий.
8аікіі АгаЬіа [за: 'іксію'теїЬю] п геогр. н. Саудівська Аравія.
заиегкгаиі ['заиокгаиі] п нім. кйсла капуста.
8аи1 [зо:1] п 1) ч. ім'я Сол; 2) бібл. Саул, Савл.
заиііе ['зо:1і] п шотл. іст. найманий плакальник на похороні.
8ашпиг ['зоштуио] п сомюр (сорт французького білого вина).
заипа [ заипо] п фінська парна лазня, сауна.
заиікіегз ['зо:псЬх] див. запсіаіиюосі.
8аиініга ['зогпдго, 'за.псіга] пж. ім'я Сбндра, Сандра (зменш, від Аіехапдга).
заипіег ['зо:піа] 1. п 1) прогулянка; гуляння; 2) повільна ходьба; неквап-лйвий рух; 3) повільна (лінйва) хода; іо соте а1оп§ аі а ~ ходйти некваплйво; 4) фланерство; блукання; 2. V 1) прогулюватися, гуляти некваплйво; 2) рухатися повільно; іо ~ Іагіїу рухатися
(ітй) лінйво; 3) ходйти лінйвою ходою; 4) фланірувати; блукати; тинятися, вештатися; іо ~ ікгои^к ІіГе пробайди-кувати все життя; 5) порпатися; ба-рйтися; 6) бйти байдики, ледарювати.
зашіїегіпз [ 'зотіапі]] 1. п прогулянка; 2. асі] лінйвий, некваплйвий (про ходу).
заигеї ['зо.таї] п іхт. ставрйда.
заигіап ['зо:поп] асі] 1) що нагадує ящірку; 2) що належить до викопнйх ящірок.
заигу ['8о:п] п іхт. макрелещука.
заиза^е ['зозісіз] п 1) ковбаса; 2) сосйска (тж ЕгапкГшІ ~); 3) ковбасний фарш; 4) військ, розм. аеростат спостереження (тж ~ Ьаііооп); 5) ав. вітровказ, вітропокажчик; 6) розм. дурненька, дурка (тж зіііу ~); < ~ Гасіогу ковбасна фабрика; ~ роізопіп^ мед. ботулізм; отруєння ковбасною отрутою.
заизазе-іпеаі [ 'зо8ісізті:і] п ковбасний фарш.
заизазе-гоП ['838ісізгои1] п 1) пиріжок з м’ясом (з ковбасним фаршем); 2) булочка з сосйскою; 3) ковбасний рулет.
8аиіе ['зоиіеі] п фр. соте.
8аиіегпе [зои'іот] п сотерн (сорт білого французького вина).
заиуе-чиі-реиі [,8оиукі:'ро:] п фр. безладна втеча; прибл. рятуйся, хто може.
зауазе ['зжуісіз] 1. п 1) дикун; варвар; 2) жорстока, люта людйна; 3) груба, невйхована людйна; 4) дйка тварйна; 2. аф 1) дйкий; варварський; ~ ехізіепсе (ІіГе) первісне існування (життя); ~ тап дикун; ~ ігіЬез дйкі племена; 2) лютий, жорстокий, немилосердний; ~ аііаск шалена атака; ~ доз злий пес; ~ теікод жорстокий метод; 3) розм. розлючений, оскаженілий; іо таке зтЬ. ~ доводити когось до нестями; 4) неприборканий, не-приручений; 5) заст. грубий, невйхо-ваний; 6) заст. необроблений (про землю); 3. гі) шалено нападати (на когось); жорстоко, безжалісно поводитися (з кимсь); 2) бйти копйтами; кусати; брикати (ся) (про коня); 3) заст. робйти дйким (лютим).
зауа£е<1от [ЧатсІзсЬт] п 1) збірн. дикунй; 2) первісний (дйкий) стан.
8ауа&е1у і'зжукізіі] айу 1) по-ди-кунському, по-варварському; 2) люто, жорстоко; 3) заст. грубо, невйховано.
зауз^епезз ['8жукізпі8] п 1) дикунство; варварство; 2) лютість, жорстокість.
8ауа£егу [ 'ззєуісіззгі] п 1) дйкість; варварство; первісність; а §гасіиа1 скапає Ггот ~ іо сіуіііхаііоп поступовий перехід від варварства до цивілізації; 2) жорстокість, лютість; 3) необробле
ність, незайманість; 4) збірн. дикунй; 5) збірн. дйкі звірі.
зауаппа(іі) [за'ужпа] п савана.
зауапі ['зжузпі] п книжн. (відомий) учений.
зауаіе [8ж'уа:і] п французький бокс.
§ауе [зєіу] 1. п 1) відвернення про-рйву (футбол); 2) зупйнка шайби воротарем (хокей); 2. V 1) рятувати; 2) бе-регтй, оберігати; зберігати; іо ~ зтЬ. Ггот такіпв а тізіаке застереггй когось від помйлки; 3) економити, заощаджувати; таскіпез ~ ІаЬоиг машйни заощаджують (полегшують) працю; 4) накопйчувати, відкладати (гроші; тж ~ ир); 5) приберігати, залишати; іо ~ а^аіпзі а гаіпу дау приберігати (відкладати) на чорний день; 6) позбавляти, рятувати (від чогось); 7) оберігати, охороняти; захищати; запобігати; босі ~ уои! боронй вас Боже!; 8) рел. рятувати (спасати) душу; іо ~ зіппегз спасати (душі) грішників; 9) зберігатися, не псуватися; Гоод ікаі \уіП ~ продукти, що не псуються; 10) встигати, не спізнюватися; 11) су-шйти, просушувати (зерно тощо); 12) відбивати напад (футбол); 13) зу-пинйти шайбу (хокей); < ~ из! боронй Боже!; 8. іке Скіїдгеп Рипсі Фонд допомоги дітям; Оод ~ іке тагк проста, Боже, за вйслів; з дозволу сказати; іо ~ арреагапсе удавати, що нічого не сталося; додержувати пристойності; іо ~ іке дау спорт, рятувати становище; іо ~ опе’з Гасе врятувати свою репутацію, унйкнути ганьбй; іо ~ опе’з Ьгеаік промовчати, не витрачати зайвих слів; іо ~ опе’з роскеі не витрачати зайвого; іо ~ опе’з зкіп рятувати свою шкуру; іо ~ зтЬ. Ггот кітзеІГ рятувати когось від його власної дурості; Оод ~ те Ггот ту Ггіепсіз боронй мене, Боже, від друзів; 3. ргер книжн. крім, за вйнятком; аіі ~ кіт усі, крім нього; < ~ Гог якбй не; іке Іазі ~ опе передостанній; ~ апд ехсері за вйнятком; 4. соп] книжн. 1) крім, за вйнятком; 2) якщо не, якбй не; ~ ікаі крім того, що; за вйнятком того, що.
зауе-аіі ['8єіуо:1] п 1) пастка (для відходів); 2) розм. скнара; 3) фартух.
зауеіоу і'зжуііоі] п ковбаса саве-лойська (суха), сервелат.
5ауег і'зєіуз] п 1) ощадлива людйна; 2) річ, що допомагає зберегтй (заощадити) гроші (працю тощо).
зауіпе ['8Жуіп] п бот. ялівець козачий.
8ауіп& ['зєіуп]] 1. п 1) економія, збереження; ~ оГ ііте вйграш у часі; 2) рі заощадження; іо кеер опе’з ~з іп іке ~з Ьапк зберігати свої заощадження в ощадному банку; 3) порятунок, спасіння; 4) юр. вйняток; вйлучення; застереження; 2. аф 1) ощадливий; економний; бережлйвий; ~ коизекеерег
$ау
296
§ау
економна господйня; 2) рятівний, рятувальний; 3) скупйй; 4) юр. що має застереження; 5) рел. що спасає душу; що увільняє від гріхів; 6) спорт, що грає внічию; 3. ргер крім, за вйнятком, виключаючи; < ~ уоиг ргезепсе при всій повазі до вас; ~ уоиг гєуєгєпсє вйбачте на слові; 4. соп] крім, за вйнятком; якщо не; ~ ійаі крім того; виключаючи те, що.
$ауіп£Іу ['зеїугдії] асіу економно, ощадливо; бережливо.
зауіог ['зепда] амер. див. зауіоиг.
зауіоиг [ '8еіу]а] п 1) рятівнйк; виз-волйтель; 2) (ійе 8.) рел. Ісус Христос, Спасйтель.
§ауог ['зєіуз] амер. див. зауоиг.
зауогу [ ^єіузгі] п бот. чабер, чебрець.
8ауоиг [Чеіуз] 1. п 1) особлйвий смак (прйсмак, запах); 2) гострота, інтерес; І Гіпсі по ~ ІеГі іп ІіГе життя втратило для мене всякий інтерес; 3) відтінок; домішка; душок; 4) поет. аромат, пахощі; запашність; 5) заст. думка; 6) бібл. сйла; 7) перен. суть, сіль (справи тощо); 2. у 1) смакувати; утішатися, усолоджуватися; (о ~ ійе \уіпє смакувати вино; 2) мати смак (прйсмак, запах); відгонити (чимсь); (йе зоир ~з оГ опіоп суп відгонить (тхне) цибулею; 3) мати рйси (ознаки) (чогось); а сиішге ійаі ~з оГ десау культура, в якій є ознаки занепаду; 4) надавати прйсмаку (запаху); < Іо - \ує11 (ІП) іо зтЬ. подобатися (не подобатися) комусь; бути до смаку (не до смаку) комусь.
$ауоиг1е$$ ['зєіузйз] аф прісний.
зауоигу ['зєіузп] 1. п гостра закуска (що подається на початку або в кінці обіду); 2. аф 1) смачнйй, апетйтний; ~ Гоод смачна їжа; 2) пахучий, запа-шнйй; ароматний; 3) гострий; солоний; пікантний; 4) приємний, привабливий; поі а уегу ~ гериіаііоп сумнівна репутація; 5) рел. блаженний, безгрішний.
8ауоу [зз'уоі] п геогр. н. іст. Савойя.
зауоу [зУуоі] п савойська капуста (тж ~ саЬЬа^е).
8ауоуаг<1 [за'уоіа:д] п уродженець Савойї.
заууу [ 8ЖУ1] 1. п розм. кмітлйвість; здоровий глузд; 2. у розм. розуміти, тямити, метикувати, кумекати.
за^у [зо:] 1. п 1) пила, пйлка; сіг-сиіаг ~ кругла (циркулярна) пила; СГО88-СШ ~ поперечна пила; сго\уп ~ поздовжня пила; теіаі - пила для металу; ~ Ьо\у лучок пилй; ~ Гіііег пи-лоточйльник; ~ іітЬег брус; пйляний лісоматеріал; 2) полотно пилй; 3) вй-слів; афорйзм; прйказка, прислів’я; 2. у (разі за\уед; р.р. за\уед, за\уп) 1) пиляти, розпйлювати; 2) пилятися, роз-пйлюватися; ііліз кіпд оГ \уоод доез поі
~ еазіїу цей сорт дерева важко пиляється; □ ~ оїТ відпйлювати; ~ оиі випилювати; пілікати, награвати (на музичному інструменті); ~ ир розпйлювати; < іо ~ ійе аіг жестикулювати, розмахувати руками.
за^у-Ьаск ['8о:Ьаек] п зубчасте гірське пасмо.
за^уЬопез ['зо:Ьоипх] п розм. жарт. хірург; костоправ.
за^у-Ьиск ['зоїЬлк] п амер. 1) козли для пиляння дров; 2) розм. десятидо-ларовий банкнот.
за^усіег ['зо:до] п лестощі, нещйрі компліменти.
замтіизі [’8о:сіл8і] п тйрса; < іо Іеі (іо кпоск) іке ~ оиі оГ зтЬ. збйти пйху з когось; розкрити справжню суть когось.
$а^¥-е<І£Є<1 ['зо:'есізсі] аф вйщербле-ний; пилкоподібний.
за^уїїзй ['зо:Гі/] п іхт. пила-рйба.
за^у-Пу ['80:Г1аі] п ент. пйльщик; < ~ іпзесіз гризучі комахи.
заіУ-Ггате ['8о:їгеіт] п лісопйльна рама.
8а^¥-ЙОГ8Є ['80:Й0:8] п козли для пиляння дров.
$а^¥ІП£ ['зо:гд] п пиляння, розпй-лювання; < ~ іаск див. за\у-йогзе.
зауутіїї ['зогтії] п 1) лісопйльний завод; лісопйлка; 2) амер. лісопйльна рама, тартак.
замп [зо:п] р.р. від за\у 2.
8а^упеу ['зо:пі] п 1) знев. шотландець; 2) ($.) розм. тютя, дурник.
8а^упіе ['зо:пі] п ч. ім'я Соні (зменш, від Аіехапдег).
8а^упу ['зоті] див. 8а\упіе.
§а^у-8еі ['80:8еі] п 1) розвід зубців пилй; 2) розводка для пилй.
за^у-іопез ['зо:іоипг] п рі вересклй-вий голос (тон).
ззіуіооій ['8о:іи:в] п (рі захуіееій [-іі:0]) зуб (зубець) пилй.
за^у-іооійе<1 ['зо:іи:0і] аф зубчастий, пилкоподібний.
за^у-^уогі ['зо:\уо:і] п бот. серпій.
8аіууег ['зо:]о] п ч. ім’я Сойєр.
за^ууег ['8о:]о] п 1) пиляр, пйльщик; лісоруб; 2) амер. корч (у ріці).
зах [заекз] п молоток для покрівельних робіт.
захаіііе ['заек8Оі(а)і1] аф бот., зоол. що живе (росте) на скелях (камінні).
зах-йогпз ['заекзйотг] п рі муз. саксгорни.
захісоїіпе [заек'зікоіат] див. захаіііе.
захісоїоиз [заек'зікоіоз] аф бот. що росте на скелях (камінні).
захІЇгазе [заекзіГпдз] п бот. ломй-камінь.
8ахоп [заекзп] 1. п 1) ч. ім’я Сак-сон; 2) іст. сакс; 3) саксонець; 4) англієць (на відміну від ірландця або валлійця); 5) шотландець (з Південної Шотландії); 6) англосакс; 7) старосак-
сонська мова (тж Оїд ~); < ріаіп ~ проста мова; іп ріаіп ~ перен. прямо, без натяків; 2. аф 1) старосаксбнсь-кий; 2) англосаксонський; 3) германського походження (про слова); 4) архт. рймського стйлю (до норманського завоювання); < - Ьіие темно--блакйтна фарба.
8ахопіс [заек'зопік] аф 1) саксонський; 2) англосаксонський.
8ахопізш ['заекзотхт] п 1) англосаксонське слово, англосаксонський вйслів; 2) характерні рйси англосаксів.
8ахопу ['заекзт] п 1) геогр. н. іст. Саксонія; 2) (8.) саксонська вовна (пряжа, тканина); < ~ Ьіие темно--блакйтна фарба.
захорйопе ['заекзоїоип] п муз. саксофон.
зау [зеї] 1. п 1) висловлювання, думка, слово; іо йауе опе’з ~ (оиі) висловлюватися, вйсловити свою думку; іі із по\у ту ~ тепер я скажу; 2) авторитет, вплив; І йауе по ~ іп і!іі$ гпаііег не я вирішую це питання; (о йауе ійе ~ амер. мати право остаточно вирішувати (щось); \у1ю йаз ійе ~ іп ійе гпаііег? за ким вирішальне слово у цьому питанні?; 2. у (разі і р.р. заісі) 1) говорйти, сказати; \уйаі сіоез йе ~? що він говорить?; І ~ (ійаі) уои тизі до іі я говорю, що ти повйнен це зробйти; І йауе поійіп§ іо ~ іо Кег мені нічого їй сказати; І ат §1ад іо ~ з радістю можу сказати; І ат зоггу іо ~ на жаль (я мушу сказати); І теап іо ~ ійаі... цим я хочу сказати, що...; іо ~ £оод пІ£Йі іо зтЬ. сказати комусь на добраніч, попрощатися з кимсь; іо ~ £Оод-Ьуе сказати до побачення, попрощатися; І зйаіі ~ по тоге я більше нічого не скажу; 2) виражати, висловлювати; іГ І тау ~ зо якщо можна так вйсловитися; 3) твердити, повідомляти; говорйти, казати; ійеу (реоріе) ~ (ійаі) ійе ехрегітепі \уаз зиссеззГи! кажуть, що експеримент удався; йе із заід іо Ье а §геаі зіп§ег кажуть, що він видатнйй співак; 4) говорйти, гласйти; ійе іехі оґ ійе ігеаіу ~з текст договору гласйть, у тексті договору запйсано (говориться); ійе іо\уєг сіоск ~з зєуєп о’сіоск на баштовому годйннику сьома годйна; 5) висловлювати (мати) думку, вважати; йе ~з І тизі до іі він вважає, шо я повйнен це зробйти; І \уізй І соиід ~ \уйєп іі \уі11 йарреп я хотів би знати, колй це станеться; хуйзі дід йе ~ іо ійаі? яка його думка з цього прйводу?; що він на це сказав?; 6) наводити докази (аргументи); свідчити; іі доезп’і ~ тисй Гог йіз іпіеііі-§епсе це аж ніяк не свідчить, що він розумний; іо йауе поійіп§ іо ~ Гог опе-зеІГ розм. бути небалакучим; не знати, що сказати на свій захист; 7) читати напам’ять, декламувати; повторювати напам’ять, вимовляти вголос; іо ~ а
$ау
297
зса
роет декламувати вірш; іо ~ опе’з Іез-зопз повторювати уроки; іо ~ а Іеззоп відповідати урок (учителеві)-, іо ~ опе’з ргауегз молйтися, читати молитви; іо - Егасе прочитати молитву (перед трапезою)’, 8) припускати, гадати; Іеі из ~ скажімо, наприклад; \ує11, ~, іі \уєгє ігие, \укаі ікеп? ну, припустимо, це вірно, то що з того?; 9) поет, висловлюватися; □ ~ а^ау висловлюватися; розважити душу; ~ оп: ~ оп! продовжуйте!, говоріть далі!; ~ оиі відверто вйсловитися; ~ оуєг повторювати; < І -!, амер. ~! послухайте!; І ~, до соте апд Іоок аі кіт! та підійдй ж і глянь на нього!; зо уои ~ ! так я вам і повірив!, розказуйте!; ~з уои! розм. брехня!; І зкоиід ~ зо! ще б пак!, звичайно!; І зкоиід ~ поі! нізащо!, звичайно, ні!; уои доп’і - (зо)! що ви кажете?, не може бути!, невже!; І даге ~ гадаю, сподіваюсь; іЬаі із іо ~ інакше кажучи, тобто; принаймні; іо - поікіп§ оЕ не кажучи вже (про щось)-, іі §оез \уіікоиі ~іп§ само собою зрозуміло; уои Кауе опіу іо ~ іке \уогд вам варто лише слово сказати; по зоопег заід ікап допе сказано — зроблено; іке Іезз заід іке Ьеііег чим менше слів, тим краще.
зауіпз ['зепі]] п 1) прйказка; прислів’я; аз іке ~ £оез (із) як кажуть, як мовиться; 2) висловлювання, усна (словесна) заява; кізіогісаі ~з історйчні висловлювання.
$ауіп£-1е$$оп ['зепі],1езп] п заучений урок.
зау-зо ['зеїзои] п 1) (звич. іке ~) розм. незаперечний авторитет, «най-вйща інстанція»; іо кауе іке - мати владу; 2) амер. розм. нічйм не обгрунтоване твердження; чуткй.
зЬіггі ['гЬігаї] рі від зЬігго.
зЬігго ['гЬігои] п італ. (рі зЬіггі) агент таємної поліції.
зсаЬ [зкаеЬ] 1. п 1) струп (на рані)-, кірка; 2) короста, парші; роіаіо ~ рак картоплі; 3) розм. штрейкбрехер; 4) розм. робітнйк, що не хоче вступати до профспілки; 5) падлюка, негідник, паскуда; 2. у 1) покриватися струпами (тж ~ оуєг); 2) розм. бути штрейкбрехером; 3) тесати камінь.
зсаЬЬапі ['зкжЬад] 1. п піхви; іо ікго\у (іо Піп§) а\уау іке ~ вййняти (оголйти) меч; взятися за зброю; 2. у укласти у піхви (меч).
зсаЬЬесі [зкаеЬд] аф 1) покрйтий струпами; 2) хворий на коросту (парші); 3) підлий; паршйвий.
зсаЬЬІе ['зкаеЬІ] у буд. обколювати (камінь).
зсаЬЬу ['зкаеЬі] аф 1) шолудйвий, покрйтий струпами; 2) розм. паршйвий, мерзенний, паскудний, підлий.
зсаЬіез ['зкеіЬі:г] п короста.
зсаЬіоиз ['зкеїЬзаз] 1. п бот. скабіоза; 2. аф коростяний.
зсаЬгоиз ['зкеїЬгоз] аф 1) непристойний, соромітний; 2) бот., зоол. шорсткйй, шершавий; 3) зв’язаний з труднощами (перешкодами); 4) важ-кйй, грубий (про стиль)', 5) немузи-кальний (про вірші).
зса<1 [зкаед] п іхт. ставрйда.
зсасІ8 [зкждг] п рі амер. розм. 1) долари; гроші; 2) велйка кількість; іо таке ~ оЕ соіп (аі іі) заробляти купу грошей (на цьому).
зсаіїоїд ['зкаеЕаІд] 1. п 1) ешафот; плаха; шйбениця; іо діє (іо епд, іо регізк) оп іке - закінчйти життя на шйбениці; іо тоипі іке ~ зійтй на ешафот; іо &о іо іке - бути страченим; іо зепд (зтЬ.) іо іке ~ засудйти (когось) до страти через повішення; 2) (іке ~) страта, смерть від рукй ката; 3) риштовання, риштування; 4) підмостки; трибуна; іо зреак Ггот іке ~ промовляти з трибуни; 5) трибуни (для глядачів)', 6) іст. арена, відкрйта сцена; 7) анат. скелет, кістяк; іке ~ оЕ іке зкиїї будова черепа; < 8. зііе Ешафотний майдан (у Лондоні)-, 2. у 1) забудовувати риштуванням; іо ~ а коизе оточйти будйнок риштуванням; 2) рідк. розкладати (продукти) на високі підмостки (для сушіння тощо).
8саіїо1<1іп£ ['зкжЕаІдії]] п 1) риштування, риштовання; 2) спорудження риштувань; 3) мет. зависання шйхти.
зсаіїоід-роіе ['зкаеЕаІдроиІ] п 1) стояк риштування; 2) розм. висока худа людйна, «жердйна»; 3) розм. скйбочка смаженої картоплі.
зсаіаііе [зко'іеїд] п іст. 1) штурм, прйступ; 2) драбйна (для штурму фортечних стін).
зсаіаг ['зкеїіа] 1. п мат. скаляр; скалярна величина; 2. аф мат. скалярний; ~ тиіііріісаііоп скалярне множення.
8са1<1 [зко:1д] 1. п 1) опік (окропом, парою)’, 2) обшпарювання, обварювання; 3) гаряча рідина, гарячий розчин (для обшпарювання)-, 4) короста, парші; 5) поет, скальд; 2. аф розм. 1) покрйтий коростою (паршами); 2) паскудний, нікчемний, огйдний; 3. у 1) обварювати; обшпарювати; іо ~ опе’з Еооі обшпарити собі ногу; іо Ье ~ед іо деаік померти від опіків; 2) обпікатися); 3) кул. бланшувати; 4) пастеризувати, доводити до кипіння; 5) розм. обпалювати; випалювати.
зсаіііег ['зко:1да] п 1) скдльдер; 2) кул. бланшувач.
зса1(і-1іеа<1 [ 'зко.ідкед] п 1) короста (парші) на голові; 2) голова, покрйта коростою (паршами).
8саі<1іп£ [Чкоддії]] Е п 1) обварювання, обшпарювання; заварювання; 2) кул. бланшування; 2. аф 1) гарячий, пекучий; ~ ріе гарячий пиріг; 2) палючий, пекучий; спекдтлйвий; ~ зип пекуче (спекдтлйве) сонце; 3) жар-
кйй; 4) їдкйй, уїдливий; ~ соттепі дошкульне зауваження.
зсаіе [зкеїі] 1. п 1) чаша (шалька) терезів; іо іит іке ~ аі важити (стільки-то); іо іигп іке ~ схил йти чашу терезів; вйявитися вирішальним фактором; 2) платформа вагівнйці; 3) рідк. терезй; кііскеп ~ кухонні те-резй; 4) рі ваги, терезй (тж а раіг оЕ зсаіез); іке ~з оЕ іизіісе терезй правосуддя; 5) рі (іке Зсаіез) поет. Терезй (сузір'я і знак зодіаку); 6) масштаб (карти тощо), мірйло; іке ~ іо Ье 1 іо 100 у масштабі 1 до 100; а 1аг§е ~ тар карта велйкого масштабу; 7) розмір; розмах; охоплення; іо ііує оп а §гапд ~ жйти на широку ногу; 8) шкала, градуювання (приладу); іке ~ оЕ а ікегтотеіег шкала термометра; ~ оЕ \уа&ез шкала зарплати; 9) градація, такса; ~ оЕ 1іуіп§ рівень життя сім’ї; 10) муз. гама; та]ог (тіпог) ~ мажорна (мінорна) гама; іо Іеат опе’з ~з розучувати гами; починати вчйтися музики; 11) гама (барв); а ~ оЕ соїоигз гама кольорів; 12) рівень, ступінь (розвитку); становище; місце; іо Ье кі§к іп іке зосіаі ~ займати високе становище в суспільстві; іо зіпк іп іке зосіаі ~ опускатися (втрачати значення) в суспільному становищі; 13) драбйна, щаблі драбйни; 14) масштабна лінійка; 15) мат. система чйслення (тж ~ оЕ поіаііоп); десітаї ~ шкала в десятковому чйсленні; 16) збірн. луска (у риби); 17) лушпйння, плівка, лусочка; іо зсгаре оЕГ ~ очищати лушпйння; іо гиЬ оЕЕ ~ зіскрібати плівку; 18) накип; осад, осадок; 19) тех. окалина; 20) камінь на зубах; 21) тонка металева платівка; 22) рі щічки, накладки (на держаку складаного ножа); 23) хім. неочйщений парафін; 24) ент. попе-лйця, червець, щитівка; 25) рі перен. поволока; (іке) ~з Ееіі Егот кіз еуез з його очей мов полуда спала; < ~ саг вагбн-ваги; ~ Ііпе лінійний масштаб; ~ тіке листова слюда; ~ гергезепіаііоп масштабне зображення; Сіегк оЕ іке Зсаіез службовець, шо зважує жокеїв перед і після перегонів; ециаі (єуєп) ~ стан рівноваги або непевності; іо Ье іп іке ~ бути неяснйм (невйрішеним); уісіогу \уаз 1оп£ іп іке ~ тривалий час важко було сказати, хто переміг; іо коїд іке ~з Ьєі\уєєп іию гіузіз не віддавати переваги жодному з двох суперників; іо коїд іке ~з єуєп (ециаііу) судйти безсторонньо (неупереджено); іо ікго\у опе’з 5\¥Огд іпіо іке ~ вйко-ристати сйлу зброї як вирішальний аргумент; 2. у 1) важити, мати вагу; іо ~ Еоиг роипдз важити чотйри фунти; 2) зважувати (ся); 3) очищати, чйстити; іо ~ Пзк чйстити рйбу; 4) лущити (горох тощо); 5) зскрібати, зчищати; 6) знімати окалину; 7) прочищати гармату (пострілом); 8) облуплювати
$са
298
зса
ся, злущуватися; 9) утворювати накип (окалину, осадок); 10) покривати шаром (чогось); 11) розм. розкидати, пошйрювати; 12) підніматися, вилазити, видиратися, залізати; 13) зображувати у певному масштабі; 14) визначати (обчислювати) за масштабом; 15) зводити до одного масштабу (до спільних масштабів); 16) мати спільний масштаб; бути порівнянним (сумірним); 17) градуювати; робйти поділки; □ ~ <1о^п поступово знйжувати (скорочувати); іо ~ сіо\¥п ргісез (іахез) знйжувати ціни (податки); ~ ир поступово підвйщувати (збільшувати); іо ~ ир \¥а£е$ підвйщувати заробітну плату.
$са1е-Ьеаш [ 'зкеїІЬігт] п коромисло терезів.
$са1е-Ьоаг<1 ['зкеїІЬоісі] п дошка, що захищає дзеркало (полотно картйни) із зворотного боку.
$са1е<і-ир ['зкеїісі'лр] асі] збільшений, у збільшеному масштабі.
$са)е-1еаГ ['5кеі1'1і:£] п (рі 8са1е-1еауез [-'іііух]) бот. лускоподібний листок.
5саІе1е$$ [ЧкеїПіз] асі] позбавлений лускй, без лускй.
зсаіепе [ 'зкеїіігп] асі] геом. нерівно-сторонній.
$са1епои$ [зкеї'іііпоз] див. зсаіепе.
$са1е-рарег [ 'вкеїкреіра] п масштабний папір.
$са1ег ['зкеїіа] п 1) тех. накипо-очйсник; 2) лускоочйсник; 3) обчйс-лювальна установка; гоЬоі ~ автома-тйчний обчйслювальний прйстрій; 4) фіз. лічйльник імпульсів.
$са1е-ігіп£е<1 ['5кеі1'\¥іі]сі] 1. п ент. збірн. лускокрйлі метелики; 2. асі] ент. лускокрйлий.
8са1е-мюгк [ '8кеі1\уа:к] п орнамент у вйгляді лускй.
$са1іпе$$ ['зкеїішіз] п лускатість; шорсткість, шерехатість.
$са1іп£ ['зкеїііт)] п 1) усунення накипу; 2) утворення накипу (окалини); 3) обчйслення розмірів за масштабом (на кресленні)’, 4) нанесення масштабу; 5) масштабне копіювання; 6) обмірювання.
5саІіп&-1а(1(1ег [' зкеїігд, Іаедо] п 1) пожежна драбйна; 2) військ, іст. штурмова драбйна; 3) мор. десантний трап.
БсаШоп ['зкаеЦап] п 1) цибуля-пе-ро; 2) бот. цибуля-шалот.
зсаііор ['зкоіор] 1. п 1) зоол. гребінець; 2) стулчаста черепашка; 3) іст. розпізнавальний знак паломника, що відвідав святу землю; 4) кул. гостра страва з устриць; 5) звич. рі зубці, фестони; 6) фігурний гарбуз, патисон; 2. V 1) запікати (устриці) у черепашці; 2) вирізувати зубці (фестони); 3) прикрашати зубцями (фестонами).
8са11оре<1 ['зкоіорі] асі] зубчастий; ~ зигГасе рубчаста поверхня.
$са11оріп£ ['зкзЬріт)] п фестони, зубці.
8са11ор-$1іе11 [ 'зкоіор/еі] п стулчаста черепашка, черепашка гребінця.
$са11уі¥а£ ['зкжінужд] п 1) жарт. шахрай, пройдйсвіт; ледащо, нероба; 2) амер. іст. зневажливе прізвисько південців, що є прихйльниками жй-телів північних штатів; 3) амер. здихля (про тварину)', 4) інтриган (особл. у політиці).
§саІр [зкаеір] 1. п 1) шкіра черепа; 2) скальп; йаігіезз ~ лйса голова; 3) перен. сймвол перемоги; трофей; іо Ье оиі Гог бути настроєним вкрай во-йовнйчо; іо Ьауе зтЬ.’з ~ перемогтй когось (у суперечці); помстйтися комусь (за образу); іо іаке ~ здобути перемогу; 4) оголена вершйна горй (скелі); 5) іст. перука, що прикриває частйну головй; 2. у 1) скальпувати; 2) обдирати лузгу з зерна; 3) сортувати зерно; 4) перен. різко критикувати (когось); 5) амер. розм. наживатися шляхом дрібної спекуляції; продавати з невелйким прибутком; 6) амер. шахраювати, ошукувати; 7) амер. розм. позбавляти вплйву (становища); 8) вирізувати; вйгравірувати; 9) дряпати, шкрябати.
зсаіреї ['зкжіраї] п скальпель.
зсаірег ['зкжірз] п 1) с. г. обдирнйй постав; 2) амер. розм. дрібнйй спекулянт (залізничними, театральними квитками).
зсаіріпв-кпіїе ['зкаеІрідпаїЛ п (рі 8са1ріп£-кпіуез [-паїуг]) ніж для знімання скальпів.
$са1ріп£8 [ 'зкаеіри] 2] п рі 1) стороння домішка; 2) с. г. вйсівки.
зсаір-іоск ['зкаеіріок] п 1) пасмо волосся на голеній голові (у індіанських племен); 2) оселедець (у запорозьких козаків).
зсаіу ['зкеїіі] асі] 1) лускатий; по-крйтий лускою; 2) лускоподібний; 3) геол. шаруватий, пластйнчастий; 4) покрйтий накипом (окалиною, іржею); ~ \уііЬ гизі заржавлений; 5) розм. пошарпаний, обношений, бідний; 6) скупйй; 7) рйб’ячий.
зсашЬІе ['зкаегпЬІ] у розм. 1) шпурляти у натовп (гроші, їжу); 2) пробиратися, продиратися; 3) шкандибати, плентатися; 4) наскрібати; ледь набрати; 5) усувати частйнами.
зсаттегед ['зкжтасі] аф розм. п’яний, напідпйтку.
зсатр [зкаетр] 1. п 1) часто жарт. нероба; негідник; крутій; 2) розбійник, розбишака; 2. у 1) тинятися, байдикувати; 2) грабувати; чинйти розбої, розбишакувати; 3) працювати недбало (абйяк); 4) використовувати недоброякісний матеріал у роботі; 5) амер. скнарити.
зсашрег ['зкаетра] 1. п 1) швидкйй
біг; пробіжка; бігання; а ~ іЬгои^Ь іЬе сііу поверховий огляд міста; 2) їзда галопом; 3) побіжний перегляд (газети тощо); 4) поспішна (кваплйва) втеча; 2. у 1) бігати, гасати (тж ~ аЬоиі); 2) нашвидку перечйтувати (переглядати); 1о ~ іЬгои§Ь а пе\¥8рарег переглянути газету; □ ~ а^ау, ~ оЯ* тікати, щодуху (з усіх ніг); дременути.
$сатрі$Ь ['зкзетрі/] аф 1) шахраюватий; 2) безпутний; непутящий.
зсап [зкаеп] 1. п 1) пйльний погляд; 2) уважне (докладне) вйвчення; ретельний розгляд; 3) перегляд, прогонка (на комп ’ютерї); 4) телеб. розгортка зображення; 2. у 1) поверхово (швйдко) переглядати; 2) уважно дивйтися (розглядати); іо ~ (Ье роїііісаі Ьогігоп стежити за політйчною обстановкою; 3) вивчати, пильно розглядати; 4) переглядати, перевіряти, проганяти (на комп'ютері); 5) скандувати(ся); 6) телеб. розкладати зображення, сканувати; 7) рідк. сприймати; 8) критикувати, оцінювати за правилами (нормами).
зсаіміаі ['зкаепсії] 1. п 1) ганебний факт, скандальна пригода; 2) обурення; скандал; широкий розголос; ганьба; іо ЬизЬ ир а ~ зам’яти скандал; 3) збірн. пліткй, наклеп, лихослів’я; іо іаїк ~ розпускати пліткй; 4) наклепницьке твердження; 5) рел. провйна, гріх; 6) рел. спокуса; 7) рел. образа релігійних почуттів, дискредитація церкви; 8) юр. публічна образа, обмова; < ~ зЬееі амер. бульварна газета; 2. V 1) розпускати пліткй, лихословити; 2) ганьбйти, безчестити (когось).
$сап<1а1і2е [ 'зкаепсіаіаіг] у 1) обурювати, шокувати; 2) поет, ганьбйти, безчестити (когось); 3) розпускати пліткй, лихословити.
зсашіаїтопзег ['зкаепсіктлдда] п пліткар; пліткарка.
8сап(1а1ои8 ['зкаепсіаіаз] аф 1) ганебний, скандальний; \уЬаі а ~ іЬіп§! яка ганьба!; 2) обурливий; що викликає обурення; ~ сопдисі обурлива поведінка; 3) що любить поклепати язиком; ~ іоп§ие8 злі язикй; 4) наклепницький; ~ гитоиг8 наклепницькі чуткй; 5) що не стосується справи (питання).
Зсашііпауіа [.зкаепсіґпеїуіз] п геогр. н. Скандинавія.
Зсаїкііпауіап [,8каепс1і'пеіУзап] 1. п 1) скандинав, скандинавець; скандинавка; іЬе ~8 збірн. скандинави; 2) збірн. скандинавські мови; 2. аф скандинавський; ~ Репіпзиіа геогр. н. Скандинавський півострів.
зсаїкііиіп ['зкаепсіют] п хім. скандій.
зсашіег [зкаепа] п 1) рад., телеб. розгортка, розкладаючий прйстрій; 2) тех. багатоточковйй вимірювальний прйлад.
8саппіп£ ['зкаепід] п телеб. скану
зса
299
зса
вання, розгортка зображення; Ііпе ~ рядкова розгортка; гадіаі ~ радіальне сканування.
зсапзіоп ['зкаеп/п] п вірш, скандування.
зсапі [зкаепі] 1. асі] 1) убогий, недостатній; ~ аПепдапсе погана відвідуваність; ~ іпсоте мізерний прибуток; ~ зирріу (оГ Гоод) недостатнє постачання (продуктів харчування); іп ~ аиіге майже голий; іо Ье ~ оГ зреесЬ бути небалакучим; 2) обмежений, малий; іо ап8\¥ег \¥ІіЬ ~ гезресі відповідати нешанобливо; іо зЬоху зтЬ. ~ йозрііаіііу погано прийняти когось; 3) скупйй; 4) мор. супротивний (про вітер); 2. асіу розм. ледве, ледь; 3. V 1) урізувати, обмежувати; 2) скупйтися (на щось); 3) поводитися зневажливо (образливо); 4) мор. ставати супротйвним (про вітер).
зсапііез ['зкаепііг] п рі розм. 1) жіночі мінітрусики; 2) збірн. тонка прозора жіноча білйзна.
зсапіііу ['зкгепіііі] асіу 1) убого, скупо; 2) мало, недостатньо.
зсапііпезз ['зкаепіітз] п 1) убогість, убозтво; 2) недостатність.
зсапіііу ['зкаепіііі] див. зсапііпезз.
зсапіііпй ['зкаепіііі]] п 1) зразок, взірець; 2) невелйка кількість; 3) розміри каменю; 4) чистообрізні дошки; 5) трафарет, ескіз, начерк; 6) стелаж (для бочок); < ~ §аи§е шаблон.
зсапіу ['зкаепії] асі] 1) убогий, недостатній; ~ теаі убога їжа; ~ теапз дуже обмежені кошти; ~ Каіг рідке волосся; ~ поигізіїтепі погане харчування; сгорз \¥еге уегу ~ ікіз уеаг урожай у цьому році був дуже поганий; 2) ощадливий, скупйй; 3) малородючий (про землю).
зсаре [зкеїр] 1. п 1) пейзаж; 2) архт. стрйжень колони; 3) бот. стеблйна; черешок; 4) стовбур; стрйжень; 5) ент. перший сегмент антени; 6) (скор. від езсаре) втеча; 2. у рятуватися втечею.
зсаре-£а11(Н¥з ['зкеїр,даєІоиг] прозм. вішальник.
зсаре-зоаі ['зкеїрдоиі] п козел відпущення.
зсаредгасе [ 'зкеїрдгеїз] п часто жарт, шалапут, гульвіса, гультяй, гультіпака.
зсареіезз ['зкеїріїз] аф неминучий, невідворотний.
зсаркашіег [зкаТаепсіа] п 1) скафандр; водолазний костюм; 2) корковий пояс.
зсаркоШ ['зкаеГоісі] 1. п анат. човноподібна кістка; 2. асі] анат. човноподібний.
зсаріГопп ['зкеіріГо:т] аф стрижне-подібний.
зсароїйе ['зкаероіаіі] пмін. скаполіт.
зсариіа ['зкаеріиіо] п (рі зсариіае) анат. лопатка.
зсариіае ['зкаер]и1і:] рі від зсариіа.
зсариіаг ['зкаеріиіа] 1. п 1) плічко, наплічник; 2) мед. перев’язка для лопатки; 2. асі] анат. лопатковий.
зсариіагу ['зкаеріиіоп] див. зсариіаг. зсаг [зка:] 1. п 1) шрам; рубець; 2) перен. глибокий слід, рана; 3) глибока подряпина (на дереві тощо); 4) шлак, окалина; 5) мет. оплавлення; наплйв (на литві); 6) скеля, стрімчак, бескйд; 7) риф; 2. у 1) залишати рубці (шрами); спотворювати рубцями (шрамами); а Гасе -гед Ьу зтаїїрох об-лйччя, спотворене віспою; 2) перен. залишати глиббкі слідй; 3) рубцювата (звич. ~ ир); 4) рубцюватися, зарубцюватися (звич. ~ оуєг).
зсагаЬ [ 'зкаегаЬ] п 1) ент. скарабей; 2) скарабей (фігурка жука).
зсагаЬаеі [,зкаего'Ьі:аі] рі від зсаг-аЬаеиз.
зсагаЬаеиз [, зкаего'Ьігаз] п (рі зсагаЬаеі) див. зсагаЬ.
зсагаЬее [,зкаего'Ьі:] заст. див. зсагаЬ 1).
зсагатоисЬ ['зквеготаиі/] п 1) (8.) літ. Скарамуш (персонаж італійської комедії сіеіі’агіе); 2) хвалькуватий боягуз; 3) жарт, гультіпака, нероба.
8сагЬогоіі£Іі [ зкаїЬго] п геогр. н. м. Скарборо.
зсагсе [зкєоз] 1. асі] 1) убогий, недостатній; ~ согпгпосШу дефіцйтний товар; іо Ье ~ бути в недостатній кількості; 2) рідкісний; що рідко зустрічається; а ~ Ьоок рідкісна кнйга; < іо таке опезеІГ ~ непомітно утектй (ушйтися); намагатися не потрапляти на очі; 2. асіу поет. див. зсагсеїу.
зсагсеїу ['зкєазії] асіу 1) ледве, ледь; майже, сливе; І ~ кпоху Ьег я ледь знайомий з нею; І кауе ~ апу топеу ІеГі у мене майже не лишйлося грошей; 2) насйлу; Ье соиід ~ дга§ опе Гооі аГіег іЬе оіЬег він насйлу пересував ноги; І соиід ~ Ьєіієує ту еуез я не міг повірити своїм очам; 3) навряд чи, навряд щоб; Ье сап - Ьауе заід зо навряд щоб він міг це сказати; < І ~ іЬіпк зо не думаю, що це так; І ~ кпо\у \уЬаі іо зау далебі не знаю, що й сказати; Ье ~ епіегед іЬе гоот хуЬєп іЬе іеІерЬопе гап& не встиг він зайтй до кімнати, як задзвонйв телефон.
зсагсИу ['зкєазііі] п 1) недостача, брак; убогість; а \уаг із а1\уауз Го11о\уєсі Ьу а ~ війну завждй супроводять злйгодні; 2) рідкість; < ~ ргісе підвйщена ціна в період недостачі товару.
зсаге [зкєа] 1. п 1) паніка, панічний страх; іо §еі а ~ розм. злякатися; іо гаізе (іо сгеаіе) а ~ підняти (зчинйти) паніку; іо зігіке зтЬ. \уііЬ ~ налякати когось; уои сііс! §іує те а ~ ! розм. ну й налякали ж ви мене!; \уаг ~ воєнний
психоз; 2) переляк; 3) страховище; < ~ зіогу сенсаційний матеріал (у газеті) ; 2. у 1) лякати, налякати, перелякати; залякувати; іо ~ зтЬ. злякати когось; іо Ье ~с! Ьу зтіЬ. злякатися чогось; 2) амер. розм. перелякатися, перепо-лошйтися, злякатися; І доп’і ~ еазіїу мене не так легко злякати, я не з полохлйвих; 3) відстрашувати, сполохувати; іо ~ Ьігдз сполохувати птахів; < ~ а^ау, ~ оЯ* полохати, віднаджувати, відганяти; ~ ир амер. знайтй, сполохати (дичину); < іо ~ іЬе рапіз оГГ розм. перелякати до нестями.
зсагеспж ['зкєакгои] п 1) опудало (нагороді, в саду); 2) страховище, страхопуд, страшйло; 3) обідранець, голодранець; 4) те, що викликає безпідставну паніку (безпідставний страх).
зсагеЛ [зкєад] асі] переляканий, зляканий; ~ Гасе, ~ ехргеззіоп перелякане облйччя.
зсаге-Ьеагі ['зкєаЬед] п сенсаційний заголовок (у газеті).
зсаге-ЬеаШп£ ['зкєа.Ьедід] див. зсаге--Ьеаб.
зсаге-ЬежПіпе ['зкєа,Ьед1аіп] див. зсаге-Ьеад.
зсагетоп^ег ['зкєо.тлдда] п панікер.
зсагГ [зка:Г] 1. п (рі зсагуез) 1) шарф, кашне; 2) краватка, галстук; 3) траурна пов’язка; 4) церк. єпитра-хйль; 5) військ, перев’язь; черезплічник; 6) амер. довга вузька доріжка на стіл; 7) пов’язка (для хворої руки, ноги); 8) косий край, скіс, зріз; 9) буд. з’єднання замком; врубка; 10) орн. баклан; 11) поздовжній розріз у туші кита; 2. V 1) надівати у вйгляді шарфа; накидати; 2) обкутувати (оповивати), як шарфом; 3) буд. з’єднувати замком, зрощувати; 4) різати навкіс; обпйсу-вати кутй (край); 5) робйти пазй (вй-їмки); 6) розрізати тушу кита впродовж; 7) здирати шкіру.
зсагГ-ріп ['зка:Грш] п шпйлька для краватки.
зсагї-гіп£ ['зка.Тпд! п кільце для краватки.
зсагГ-зкіп ['зка:Гзкіп] п анат. зовнішній шар шкіри, епідерма.
зсагГ-іУІзе ['зка:Г\уаі2] асіу у вйгляді перев’язу.
зсагіЛсаііоп [узкєапГі'кеі/п] п 1) мед. скарифікація, насічка; 2) с. г. розпушування ґрунту скарифікатором.
зсагіЛсаСог [ 'зкєапГікеїо] п мед. скарифікатор.
зсагіЛег ['зкєапГаю] п с. г. скарифікатор.
зсагІЇу І'зкєапГаї] V 1) мед. скарифікувати, робйти насічки (надрізи); 2) перен. ображати, боляче уражати (почуття); 3) нещадно критикувати; 4) с. г. розпушувати грунт скарифіка
$са
300
8СЄ
тором; 5) робйти насічки (надрізи) на корі дерева.
$сагіои$ [Чкєапаз] аф бот., зоол. тонкоперетинчастий, плівчастий.
$саг1а(іпа [,вка:1о'іі:по] п мед. скар-латйна.
8саг1е$8 ['зкаїїіз] аф 1) що не має шрамів (рубців); 2) позбавлений вад; 3) що не залишає шрамів (рубців).
8саг1еі ["зксх:1і1] п ж. ім'я Скарлет.
8саг1еі [ 'зка:1і1] 1. п 1) яскраво-червоний колір; багряний колір, багрець; 2) мантія (одяг) з пурпуру; іо \уеаг -мати високий сан (чин); іо доп ійе ~ бути вйсвяченим у сан кардинала; 3) сан, звання, титул; 4) тканйна яскраво-червоного кольору; 5) шарлах; < іо \¥еаг ійе Кіп§’8 ~ носити мундйр, служйти в армії; 2. аф 1) яскраво-червоний; багряний, багровий; 2) розрум’янений; іо Ье - \¥ІіЬ зйате почервоніти від сорому; 3) одягнений у пурпур; 4) бібл. гріховний; < ~ Гєуєг скарлатйна; - йаі кардинальська шапка; ~ гиппег бот. бобй турецькі; квасоля вогнева; ~ \уотап (\¥Йоге) повія.
$сагр [зка:р] 1. п 1) крутйй укіс; 2) військ, ескарп; 2. V 1) робйти пря-мовйсним (стрімчастим); 2) військ, ескарп увати; 3) розм. украсти.
$сагртепі ['вкаїртопі] п 1) укіс, схил; крутість; 2) військ, ескарп.
8саггу ['8ка:п] аф 1) покрйтий рубцями; 2) перерізаний урвищами.
зсагуев [8ка:У2] рі від зсагГ.
8сагу ['зкєзп] аф розм. 1) жахлй-вий, моторошний; 2) полохлйвий; бо-язкйй.
§саі [зкаеі] 1. п 1) іст. данйна; земельний податок; 2) злйва (раптова); 3) розм. удар; звук удару (пострілу); шум вйбуху; < - 8ІП£ІП£ джазовий спів; іо §о ~ розсйпатися, розпастися (на куски); збанкрутувати; 2. іпі розм. ідй геть!, геть звідси!, адзусь!
$саіІіе [вкеїд] 1. п 1) шкода, збйток; \уіійоиі ~ непошкоджений; іо до ~ заподіяти шкоду; 2) те, що завдає шкоди; 3) причйна смутку (жалю); 2. V 1) заподіяти шкоду; 2) спалювати, обпалювати, опалйти; 3) знйщувати (сатирою, критикою).
$саі!іе1е$$ [ 8кеід1і8] аф непошкод-жений, неушкбджений; іо е$саре ~ благополучно врятуватися.
$саіІііп£ ['зкеїдії]] аф ідкйй, злий; нищівнйй; жорстокий, нещадний; ~ сгііісізт нищівна крйтика; ~ ігопу їдка іронія; ~ Іоок нищівнйй погляд; ~ ге-іогі уїдлива відповідь; ~ загсазт їдкйй сарказм; ~ заііте нищівна сатйра.
8саііег ('зкжіа] 1. п 1) розсіювання, розкид; 2) розкидання; 3) фіз. нерівномірне відбиття (світла); 4) невелйка кількість; < ~ ЬотЬ авіаційна осколочна бомба з велйкою площею ураження; 2. V 1) розкидати, розсипати;
розшпурювати; іо - зайд розсипати пісок; 2) розсіювати; 3) розміщувати (у різних місцях); 4) розганяти; 5) розсіюватися, розходитися; 6) військ, розосереджуватися; 7) розбивати, руйнувати; розвіювати, розладнувати (плани тощо); 8) посипати; усипати, обсипати; іо ~ ійе Гіеідз \уііЬ зеед засівати поля; 9) роз’єднувати, розрізнювати (колекцію тощо); 10) пошйрювати, видихати (запах); 11) щедро наділяти; 12) марнотратити, пускати на вітер, розтрйнькувати (гроші); 13) розбиватися, зазнавати краху; 14) розбігатися, кйдатися врозтіч.
зсаКег-Ьгаіп ['зкаеіаЬгеїп] п розм. вертйхвіст, вітрогон; легковажна людйна.
зсаіІег-ЬгаіпесІ [зкаеіоЬгешд] аф легковажний, пустотлйвий.
8са«еге(1 ['вкаеіод] аф 1) розкйда-ний безладно; ~ рарегз розкидані папери; 2) розметаний; що знаходиться на велйкій відстані (одйн від одного); розміщений далеко одйн від одного; ійіпіу ~ рориіаііоп малонаселені райони; ~ ігеез дерева де-не-де; 3) розрізнений, окремий; спорадйчний; - іп-8іапсе8 окремі вйпадки; 4) фіз. розсіяний.
8саНег£ОО<1 ['зкаеіодид] п марнотрат.
8саііег-§ип ['зкаеіодлп] п рушнйця--дробовйк.
8саііегіп£ ['зкаеіопі]] п 1) розкидання, розсіювання, розповсюдження; 2) фіз. розсіювання; 3) невелйка кількість; а теге ~ оГ Гоїкжегз невелйка купка прибічників (послідовників); 4) утруска; 5) заст. волоцюга, бродяга; < ~ Ьоагд розподільна дошка розкидної сівалки.
§саііегу ['зкаеіоп] див. зсаііегед.
8саііу ['зкаеіі] аф розм. божевільний, навіжений.
8саіигіепі [зко'йиогюпі] аф що ллється (переливається) через вінця.
$саир ['8ко:р] див. зсаир-диск.
8саир-диск [ 8ко:рдлк] п орн. чернь морська.
зсаиг |8ко:] п скеля.
$сауа£е ['зкаеуїдз] п іст. 1) мйто на іноземні товари; 2) мйтний збір з іноземних купців.
$сауеп£е ['зкжушдз] V 1) прибирати сміття (з вулиць); 2) працювати сміттярем; 3) тех. усувати спрацьовані гази; продувати (циліндр); 4) спускати (осадок).
$сауеп£ег ['зкжуїпдза] 1. п 1) сміттяр, прибиральник сміття; підмітальник вулиць; 2) любйтель копатися в бруді; 3) письменник, що смакує брудні теми; 4) тварйна (птах, рйба), що жйвиться покидьками (падлом); 5) протинагарна присадка; 6) малолітній робітнйк на прядйльній фабри
ці, що збирає відходи бавовни; підмітальник; 7) іст. збирач мйта; < дащфіег іст. лещата (знаряддя катувань); 2. V 1) прибирати сміття (бруд) (з вулиць); 2) смакувати брудні теми (про письменника); 3) боротися з пороками суспільства; 4) працювати сміттярем; 5) іст. посідати посаду збирача мйта.
$сяуєп£іп£ ['вкаеушдзп]] п 1) тех. продування (циліндра); 2) прибирання сміття.
8СЄІЄГаІЄ ['8ЄІ1Г11] п лиходій.
зсепагіо [8і'па:пои] п італ. (кіносценарій; ~ \угіїег сценарйст.
зсепагіоі [зі'пєапоі] п амер. розм. комедійний сценарій.
$сепагІ8і ['8І:пагі8і] п амер. (кі-но)сценарйст, кінодраматург.
зсепе [8І:п] п 1) місце дії (у п'єсі, романі тощо); ійе ~ із Іаід іп Іпдіа дія відбувається в Індії; 2) місце (події тощо); ійе - оГ орегаііопз театр воєнних дій; ійе ~ оГ ійе дізазіег місце, де сталася катастрофа; 3) театр, сцена, дія (п'єси); картйна; ява; 4) епізод (у романі тощо); йитогоиз ~ смішнйй епізод; 5) кін. сцена кінофільму; монтажний кадр; 6) сцена, картйна, епізод; пригода; а іурісаі ~ оГ Гатіїу ІіГе типова картина сімейного життя; 7) вид, крає-вйд, пейзаж; видовище; 8ігікіп§ - зворушливий краєвйд; 8) часто рі декорація; Ьейіпд ійе ~8 за кулісами; ЬеЬіпсІ ійе ~8 оГ роїііісз у політйчних кулуарах; 9) обстановка, оточення, середовище; 10) кін, сцена; (о арреаг оп ійе ~ виходити на кін (на сцену); 11) поет. життя; іо циіі ійіз ~ оГ ігоиЬІез залйшйти цей суєтний світ; померти; 12) театр, театральне мистецтво; 13) театральна вистава; ійе - ореп8 вистава починається; 14) завіса; 15) телеб. об’єкт передачі; 16) скандал, сцена; іо таке а ~ учинйти скандал.
$сепе-(іе$і£пег ['8І:пді, гаїпз] п ху-дджник-декоратор.
8сепе-доск [Чі.-пдок] п склад декорацій.
8сепе-раіпіег ['8І:п,реіпіа] п худбж-ник-декоратор.
зсепегу ['8І:поп] п 1) (театральні) декорації; го11іп§ ~ пересувні декорації; 2) перен. обстановка; оточення; середовище; а сйап§е оГ ~ зміна обстановки; подорож; 3) пейзаж, ландшафт; рісіигездие - мальовнйчий пейзаж; 4) бурхлйвий прояв почуттів; драма-тйчний жест.
бсєпє-бШєг ['8І:пДіГіо] п робітнйк сцени.
бсєпіс ['8І:пік, 'зепік] аф 1) сценічний; ~ еГГесіз сценічні ефекти; 2) театральний; ійе ~ агі драматйчне мистецтво; ~ роеіз поети-драматурги; 3) бундючний; удаваний; награний; 4) мальовнйчий; декоратйвний; 5) кін.
$се
ЗОЇ
$сЬ
видовйй; ~ Гііт видовйй кінофільм; 6) мист. жанровий.
зсепісаі ['8І:піко1, 'зепікої] асі] пишномовний, бундючний; награний.
$сеіЮ£гарЬу [81'подгаії] п 1) сценографія; 2) перспектйвний живопис.
8сепі [зелі] 1. п 1) запах, аромат; пахощі; іке ~ оГ Йо\¥ег8 аромат квітів; 2) специфічний запах; а пазіу ~ оГ іо-Ьассо огйдний запах тютюну; 3) духй, парфуми; а Ьоіііе оГ ~ флакон духів; 4) слід; Коі ~ свіжий слід; іо Ье оп (іо Гоііоху) ійе ~ ітй по сліду; бути на правильному шляху; іо Еоііоху а Гаїзе ~ ітй по хйбному шляху; іо риі зтЬ. оГГ ійе ~ збйти когось зі сліду; пустйти когось по хйбному шляху; іо ІО8Є ійе ~ збйтися зі сліду (з правильного шляху); 5) нюх, чуття; а до§’8 рохуег оГ ~ нюх собаки; 6) відчуття, інтуїція; іо £еі ~ оГ зтій. інтуїтйвно відчути щось; іо £еі ійе ~ оГ дап£ег відчути небезпеку; < ~ ріалі запашна рослйна; 2. V 1) відчувати запах; нюхати; 2) чути, учути; іо ~ §ате чути дичину; 3) інстинктйв-но відчути; запідозрити; іо ~ бап§ег відчути небезпеку; іо ~ а сгіте запідозрити злочин; 4) надушйти, напахати; іо ~ а йапдкегсйіеГ надушйти носову хусточку; 5) наповнювати ароматом, видихати аромат; 6) пахнути, пахтіти; іо ~ оГ згпій. пахнути чимсь; 7) рознюхувати, винюхувати; ітй по сліду; □ ~ аЬоиі обнюхувати; принюхуватися; ~ оиі почути (дичину)', пронюхати, заздалегідь довідатися.
$сепі-Ьоіі1е [ '8ЄЛі,Ьоі1] п 1) флакон для духів (парфумів); 2) флакон духів (парфумів).
$сепі-Ьох ['веліЬокв] п 1) розм. ніс, нюхалка; 2) шухлядка для парфумів.
$сепіе<1 ['8ЄЛІ1СІ] асі] 1) надушений, напаханий; ~ йапдкегсйіеГ надушена носова хусточка; 2) ароматний, аро-матйчний; духмяний, запашнйй; ~ $оар запашне мйло; < ~ глі^попеііе бот. резеда.
8сепі1е88 ['8ЄЛІІ18] асі] 1) позбавле-ний аромату; що не має запаху, без запаху; ~ По\¥ег квітка без запаху; 2) позбавлений нюху.
$сер$і$ [л8кер818] П скепсис.
Бсеріег [ веріо] амер. див. зсеріге.
зсерііс ['зкеріїк] 1. п 1) скептик; 2) філбсоф-скептик; 2. асі] скептйчний; ійе ~ зсйооі філос. школа скептиків.
зсеріісаі ['зкеріїкої] асі] скептйчний; іо Ье ~ аЬоиі (оГ) зтій. сумніватися в чомусь; ставитися до чогось скептйчно.
8СЄрІІСІ8Ш [ 8кері1812ГЛ] П СКЄПТИ-цйзм.
зсеріге ['зоріо] 1. п 1) скіпетр; 2) перен. царська влада; верховна влада; іо йоїд (іо \¥Іе1д) ійе ~ правити, царювати, панувати; іо Іау скжл ійе ~ скласти з себе верховну владу; 2. у
1) вручати скіпетр; 2) наділяти царською владою.
8сЬас1епй*еи<1е ['/сх гсізпГгоісіз] п нім. зловтіха, злорадство.
$сйарре [|аер] п тканйна (пряжа) з відходів шовку.
БсЬесІиІе [']ефи:1, амер. 'зкесЦи:!] 1. п 1) спйсок; перелік; каталог; опис (додаток до чогось)', інвентар; 2) розклад; розпис; графік; план; таблйця; оп ~ точно за розкладом, вчасно; ас-согділ£ іо ~ за розкладом; за графіком; ~ оГ сйаг£Є8 тарйфна сітка; ~ оГ Гіге військ, планова таблйця вогню; іо Ье Ьейіпб ~ відставати від графіка; запізнюватися; 3) тех. табель; програма; календарний план; 4) тех. режйм (роботи)', 5) додатковий аркуш (до документа); 6) юр. додаток; додаткова стаття (договору тощо); 7) офіційний документ; < ~ ііте запланований час, час за розкладом; ~ \уогк робота за графіком (за планом); 2. V 1) складати розклад; включати до графіка; іо ~ а пе\¥ ігаіп включати до розкладу новйй поїзд; 2) складати (список тощо); заносити до каталогу (опису); 3) розм. планувати, намічати, розробляти план (програму); призначати; ійе ігаіп із ~д іо аггіуе аі 5 а. т. за розкладом поїзд прибуває о п’ятій годйні ранку; 4) додавати аркуш (до парламентського документа) .
$сйе(1и1е(1 ['/есЦи:1сі] аф 1) запланований; ~ І1І£ЙІ рейсовий політ; політ за розкладом; ~ зреед задана швйдкість; іо аггіуе аі ійе ~ ііте прибувати точно за розкладом; 2) тарйфний; ~ ргісез тарйфні розцінки.
$сйе(1и1іп§ [ '/ефигіґд] п календарне планування.
8сЬее1ііе ['/іііаііі п мін. шеєліт. 8сйе1<1і [8ке1і] п геогр. н. р. Шельда. 8СЙЄІШ []е1т] п нім. шельма, негідник.
8сЬета ['8кі:та] п (рі зсйетаіа) 1) схема; 2) лог. силогічна фігура; 3) лінгв. фігура мови.
зсйетаіа ['8кі:тоіо] рі від зсйета.
8сйетаііс [зкі'таеіік] аф схематй-чний.
8сйетаіісаІ1у [8кі'таеіікаїї] асіу схе-матйчно.
8сйета(І8т ['зкіїтаіігт] п 1) схе-матйзм; 2) розташування у вйгляді схеми (системи).
8сйетаіі8і [ 'зкі:тоіі8і] п складач схеми (системи).
8сйетаіі2е ['8кі:тоіаі2] V схематизувати.
8сЬете [зкі.гп] 1. п 1) план, проект, програма; а ~ оГ июгк план роботи; ргасіісаі (\¥І1д) ~ лрактйчно здійснй-мий (фантастйчний) план (проект); іо таке оиі (іо дга\у ир) а ~ розробйти (накреслити) план; 2) система, структура; будова; а соїоиг ~ поєднання ко
льорів; а ~ оГ ІіГе уклад життя; ійе ~ о£ зосіеіу структура суспільства; 3) таємний (нечесний) задум, змова; ін-трйга, махінація; підступ; іо Іау а ~ іо до зтій. замишляти щось; зйаду ~8 темні махінації; 4) конспект, короткий план; резюме; 5) схема, діаграма; креслення; 6) діал. ескапада; весела гульня; 7) заст. гороскоп; 8) рі химерні мрії (прожекти); 9) зовнішній вйгляд; зовнішня форма; 10) лог., філос. схема; 2. V 1) замишляти (недобре); складати таємні плани; 2) інтригувати, плестй інтрйги; іо ~ Гог ро\уег інтрйгами домагатися влади; 3) планувати, розробляти план (проект); іо ~ а 8у8іет оГ хуаіег зирріу розробляти проект водопостачання; 4) рідк. зводити до схеми (до формули).
$сЬешег ['8кі:та] п 1) інтриган; іо Ье Ьогп а ~ бути природженим інтриганом; 2) прожектер.
8сЬеші$і ['8кі:ті8і] див. зсйетег.
8сЬешо22Іе ['/етлгі] п амер. розм.
1) заплутана справа; 2) скандал, галас. 8СЙЄГ2О ['8кєаі8ои] п муз. скерцо. 8сЬіе(іат [зкіг'дгет] п голландський джин.
8СЙі11іп§ ['/іііт)] п шйлінг (грошова одиниця Австрії).
8сЬі$т ['8ігт] п рел. 1) розкол; 2) схйзма, єресь; 3) розкольницька секта.
$сЬі$таііс [812'таеіік] 1. п рел. розкольник, єретйк; схизматик; 2. аф рел. розкольницький, єретйчний.
8сйІ8шаііса1 [зіг'таеіікої] див. 8сйі§-таііс 2.
8СЙІ8І [/18І] п 1) аспідний (кристалічний) сланець; 2) шйфер.
8СЙІ8ІО8Є [7і8іои8] аф геол. 1) сланцюватий; 2) шаруватий.
$сЬІ8іО8Ііу [|і8 і08ііі] п геол. 1) сланцюватість; 2) шаруватість.
8СЙІ8ІОи8 ['/18І08] див. 8СЙІ8ІО8Є.
8СЙІ20рйгепіа [у8кіі8ои'Егі:піз] пмед. шизофренія.
8сй1е$А¥І£-НоІ8іеіп [ /Іезичд йоиі-8іаш] п геогр. н. Шлезвіг-Гольштейн.
8СЙ1ІСЙ [рік] п гірн. шліх.
Бсйііеге ['/кого] п геол. 1) шлір; 2) площина сковзання.
8сй1о$8 [/І08] п нім. замок.
8СЙтаІ2 [/та:1і8] п амер. розм.
1) солодкувато-сентиментальна музика; солодкуватий літературний твір; 2) солодкуватість (у мистецтві тощо).
8СЙпіаІ2-агІІ8і [7та:1і8,а:іі8і| п амер. розм. композйтор (письменник), що пйше солодкувато-сентиментальні твори.
8СІ1ШЄІ2(е) (7те1і8(9)| п нім. деко-ратйвне скло.
8сйпар8 [/паерз] п нім. шнапс, горілка.
8СЙПОІТЄГ І '/пога] п розм. бідний єврей.
$сЬ
302
$сЬ
зскоіаг ['зкоіо] п 1) учений; сіізііп-виізкесі (\¥ЄІ1-кпо\уп) ~ видатний (зна-менйтий) учений; 2) філолог-класик; Оегтап ~ германіст; 3) учений — фахівець у галузі гуманітарних наук; 4) розм. знавець мови; йе із а ^оод Еп^іізк ~ він чудово знає англійську мову; 5) стипендіат; а ~ оГ \¥іпске8іег стипендіат Уїнчестера; 6) розм. письменна (грамотна) людйна; грамотій; І ат поі тиск оГ а ~ я не дуже-то письменний, я у грамоті не надто сйльний; 7) дуже освічена людйна; ке із а £епі1етап апд а ~ він добре вйхована і освічена людйна; 8) учень, школяр; 9) послідовник, учень; 10) студент університету.
зсіюіагск ['зко!а:к] п іст. глава школи (напряму).
зсйоїагізт ['зкоіапгт] п знев. ученість.
зсіюіагііу [зко'іаепії] п становище ученого.
зсіюіаіііке ['зкоізіаїк] див. зскоіагіу 1.
зсйоїагіу ['зкоіаіі] 1. аф 1) учений; властйвий ученому; а уегу ~ тап дуже ерудована людйна; ~ сіізрше наукова дискусія; ~ едйіоп академічне видання; ~ ІіЬгагу наукова бібліотека; 2) амер. старанний, ретельний, завзятий; 2. асіу як і годйться (лйчить) ученому.
зскоіагеїіір [ 'зкоіо/ір] п 1) ученість, ерудйція; освіченість; а тап оГ £геаі ~ високоосвічена людйна; 2) гуманітарна освіта; 3) філологічна освіта; знання стародавніх мов і літератури; 4) стипендія (заохочувальна)’, 5) гуманітарні науки; зсіепсе апд ~ точні і гуманітарні науки; 6) розм. грамотність, письменність; начйтаність.
зскоіазііс [зка'іаезйк] 1. п 1) схоластик; схоласт; 2) заст. учений; 2. асі] 1) схоластйчний; ~ ркіїозорку схолас-тйчна філософія; 2) учйтельський, викладацький; шкільнйй; ~ іпзііШііоп навчальний заклад; іке ~ ргоГеззіоп професія викладача; викладання; 3) учений; що має освіту; ~ едисаііоп університетська освіта; ~ де§гее учений ступінь.
зсЬоІазСісізт [зка'іаезіїзігт] п 1) схоластика; 2) догматйзм.
зскоііа ['зкоиііа] рі від зскоііит і зскоііоп.
зскоііазі І'зкоикаезі] п коментатор стародавніх класиків, схоліаст.
зскоііоп І'зкоиЦап] п (р/зскоііа) див. зскоііит.
зскоііит [ЧкоиЦат] п (рі зскоііа) 1) коментар (примітки) до творів стародавніх класиків, схолія; 2) рідк. примітка автора.
зскоіз [зкоїх] п розм. конкурсний екзамен (на право одержання стипендії).
зсіюоі |зки:1] 1. п 1) школа, навчальний заклад; дау (пі§кі, єуєпіп§) ~ денна (вечірня) школа; еіетепіагу
(ргітагу) ~ початкова школа; іипіог (іке 1о\уег) ~ молодші класи, початкова школа; зепіог (іке иррег) ~ старші класи, середня школа; кцфег ~ вйща школа; зесопдагу (амер. кі§к) ~ середня школа; паііопаї ~ парафіяльна школа, школа для бідних; риЬІіс ~ закрйтий приватний середній навчальний заклад (у Великій Британії)’, безплатна середня школа (у США), іескпісаі ~ технікум; 2) навчання, освіта; Ггее ~ безплатна школа; безплатне шкільне навчання; іо §о іо ~ навчатися у школі, ходйти до школи; 3) вйучка, досвід; 4) заняття, уроки (в школі); іо Ье іп - бути на уроці; іо тізз ~ пропускати уроки (заняття); ікеге \уі!1 Ье по ~ іо-тоггоу/ завтра уроків (занять) не буде; а£іег ~ після уроків; іо іеаск ~ бути шкільнйм учйтелем, викладати у школі; 5) збірн. школярі, учні; 6) клас, класна кімната; шкільна аудиторія; скетізігу ~ кабінет хімії; зеуепік-Гогт ~ сьомий клас, кімната сьомого класу; 7) напрям, школа; іке Еіетізк ~ оГ раіпііп§ фламандська школа живопису; 8) інститут; науково-дослідний інститут; іке Ьопдоп 8. оГ Есопотісз Лондонський інститут економіки; 9) академія (у стародавній Греції і стародавньому Римі)’, 10) факультет університету; 1а\у ~ юридйчний факультет; іке Агіз 8. гуманітарний (філологічний) факультет; 11) іст. приміщення факультету, лекційний зал; 12) рі екзамени на науковий ступінь; 13) муз. навчально-методйчний посібник; школа (гри)’, 14) іст. когорта (рота) імператорської гвардії; 15) косяк рйби; 16) натовп, збіговисько; 17) велйка кількість, сйла-силенна; 18) зграя; ~ а§е шкільнйй вік; ~ Ьоагд шкільна рада; ~ скіїдтеп школярі, діти шкільного віку; ~ Еее(з) плата за навчання у школі; ~ Гі^игез обов’язкові фігури (фігурне катання)’, ~ Гогт парта; ~ £тоипд8 ділянка землі і приміщення, що належать школі; ~ Іеауег випу-скнйк, абітурієнт; учень, що покйнув школу; ~ ІіЬгагу шкільна бібліотека; бібліотека навчального закладу; ~ тедісаі зєгуісє медйчне обслуговування у школі; ~ репсе іст. щотижневий внесок за навчання; ~ зоп§ шкільнйй гімн (у приватних школах)’, ~ уеаг навчальний рік; арргоуед ~ виховнйй заклад для правопорушників, що не до-сяглй 17 років; ~ оГ агіз сільськйй клуб (у Австралії)’, їо кеер а ~ займати посаду директора приватної школи; бути власником школи; оїд ~ ііе краватка, яку носять випускникй привілейованих шкіл; іо іеіі (аіез оиі оГ ~ розбовкувати чиїсь таємнйці; виносити сміття з хати; 2. у 1) дисциплінувати, стрймувати; приборкувати; 2) привчати (до чогось)’, тренувати; виховувати; дресирувати; 3) посилати до школи; давати освіту; 4) навчатися у школі;
здобувати освіту; 5) викладати у школі; 6) збиратися косяком (про рибу); ітй косяком.
$с1юо1аЬ1е ['зки:1зЬ1] аф 1) що до-сяг шкільного віку; 2) що підлягає обов’язковому шкільному навчанню; 3) що піддається навчанню (тренуванню, дресируванню).
зсйооІ-Ьоок [ 'зкшІЬик] п підручник, навчальний посібник.
зсІюоІЬоу [ЧкигІЬої] п школяр, учень; < - з1ап£ шкільнйй жаргон; -тізскіеЕ хлопчачі пустощі.
$с!юо1-<1ате ['зкигідеїт] п 1) літня жінка, що утрймує початкову (сільську) школу; 2) ірон. шкільна учйтель-ка.
зскооі-дауз ['зкшідеіх] п рі 1) дні занять у школі; 2) шкільні роки.
8СІюо1-<1е$к ['зкшідезк] п парта.
зсіюоі-іііуіпку ['зкшіді'уішії] п схо-ластйчне богослов’я.
зскооі-досіог ['$ки:1,док№] п 1) шкільнйй лікар; 2) схоласт.
8СЙоо1ГеІІО5¥ ['зки:к£е1ои] п шкільнйй товариш, товариш по навчанню; однокашник.
$сііооі£іг1 ['зкшідо:!] п школярка, ученйця.
зскооІ-Ьоизе ['зкиїїкаиз] п 1) будйнок сільської школи (невеликий); 2) будйнок (квартйра) учйтеля при школі; 3) квартйра директора школи (у закритих навчальних закладах).
8сіюо1іп£ ['зкшіїї]] п 1) освіта, шкільне навчання; ке дід пог §еі тисЬ ~ він малоосвічена людйна; 2) плата за навчання; 3) догана; дисциплінарне стягнення.
$сІіоо1-та’аіп ['зкшітает] п розм. 1) сільська вчйтелька; 2) ірон. жінка, що розмовляє повчальним тоном (що любить повчати).
$сІюо1тап ['зкиїїтоп] п (рі зскооі-теп [-топ]) 1) схоласт, схоластик; 2) амер. педагог, шкільнйй учйтель; 3) амер. наставник; вихователь; 4) викладач філософії, богослов’я, логіки (у середньовічних університетах); 5) знавець формальної логіки і богослов’я.
8скоо1-тагт	['8ки:1та:т]	див.
зскооі-та’ат.
8скоо1та8іег ['8ки:1,та:8іо| п 1) шкільнйй учйтель, педагог; 2) наставник, вихователь; 3) директор (по-мічнйк директора) школи.
зсіюоі-таіе ['зкшітек] див. зскооі-Геїкж.
8скоо1тІ88 ['8ки:1ті8] п 1) ірон. дурненька наївна дівчина; 2) школярка.
$с*юо1тІ8Іге88 ['8ки:!,ті8їгі8| п 1) шкільна вчйтелька; 2) директриса школи; 3) гувернантка.
$с*юо1гоот |'8ки:1тит] п 1) клас, класна кімната; 2) кімната, де діти готують уроки; 3) аудиторія.
$сЬ
303
8СО
$сЬоо1-8Ііір ['зки:1/ір] п навчальне судно.
$с1юоМеасІіег ['8ки:1,іі:1[9] п шкільний учйтель; шкільна учйтелька; педагог.
5сІюоЬііте ['$ки:каіт] п 1) годйни класних занять; 2) шкільні рокй, рокй навчання.
8сЬоопег ['$ки:п9] п 1) шхуна; 2) фургон для переселенців; 3) амер. розм. велйкий, високий бокал (келих) (для пива тощо); 4) міра ємності пйва (близько 0,5 л).
зсіїогі [|о:1] мін. шерл.
8сЬип£ІІе ['/ипдаїї] п мін. шунгіт.
8сЬиу1ег ['зкайа] п ч. ім'я Скайлер.
8сІП¥уг [/уі:і8] п швіц (порода молочної худоби).
8сіа£гат ['заюдгает] п рентгенограма.
$сіа&гарІі ['заюдга :Г] див. зсіа^гат.
8СІа£гарЬу [заі'ждгаГі] п 1) жив. накладання тіней; тушування; 2) рентгеноскопія; 3) вйзначення часу за тінню (від сонця).
зсіаііс [заі'жіік] аф анат. сіднйч-ний; ~ пєґує сіднйчний нерв.
зсіаііса [заі'жіїкд] п мед. ішіас, по-переково-крижовйй радикуліт.
зсіепсе ['заіопз] п 1) наука; аррііеб ~ прикладна наука; ехасі ~ точна наука; риге ~ чйста наука; зосіаі суспільні науки; ІЬе ~ оГ 1ап&иа&е наука про мову; тап о£ ~ вчений; 2) збірн. природнйчі науки (тж пашгаї ~8, рйузісаі ~з); рЬузісз, сйетізігу апб оійег ~8 фізика, хімія та інші природнйчі науки; 3) (8.) християнське вчення; 4) спорт, натренованість; високий клас, майстерність; технічність; 5) заст. знання; пізнання; < ~ біуізіоп (природнйчо-)науковий відділ (бібліотеки); ~ 1І8І перелік (при-роднйчо-)наукової літератури; Піе ~ оГ зе1£-бе£епсе бокс.
зсіепсе-гіе^гее ['заідпзбі'дгі:] п вчений ступінь.
$сіепіег [заі'епід] айу юр. свідомо, явно.
$сіепііа1 [заі'еп/І] аф 1) науковий; 2) вчений, знаючий.
зсіепіііїс [,8аі9п'іі£ік] аф 1) науковий; ~ сІаззіПсаііоп наукова класифікація; ~ Піт науковий кінофільм; ~ Іііегаїиге природнйчо-наукова література; ~ теп вчені; 2) спорт, висококласний; технічний; ~ ЬохіП£ бокс високого класу.
$сіепіі(іса1 [,8аі9п'Іі£ік9І] аф 1) науковий; 2) що займається наукою.
зсіепііГісаІІу [,8аіап'пГіка1і] адг 1) науково; 2) з наукової точки зору.
8СІЄПІІ8Ш ['заідпіігт] п 1) знев. наукоподібність; 2) методи і прйнципи науки; 3) науковий підхід.
$сіепСі$і ['заюпіізі] п 1) вчений; іор провідні вчені (країни); 2) вчений--природознавець; 3) (8.) послідовник
учення «християнська наука» (тж СЬгізІіап 8.).
8сі1ісеі ['заіІізеС] аду лат. тобто, а саме.
$сітіїаг [’зітіід] п крива турецька шабля, ятаган.
зсіпііііа [зш'ііід] п (рі тж зсіпііііае) іскра, проблиск; крйхітка; поі а ~ оГ Ігиїй ані краплі правди, нема й натяку на правду.
$сіпіі11ае [зш'іііі:] рі від зсіпііііа.
$сіпіі11апі ['зтіііапі] аф іскрйстий, виблйскуючий, мерехтлйвий; ~ зіаг метеор.
8СІПІІ11аІЄ [8ШІ1ІЄ11] V 1) іскритися, блищати, виблйскувати, мерехтіти, миготіти; біатопбз ~ діаманти виблй-скують; 2) випромінювати; сяяти; іо ~ беІі^Ьі (ріеазиге) сяяти від задоволення.
$сіпіі11аііп£ ['зшіііеііід] аф іскрйстий, іскрометний, виблйскуючий, мерехтлйвий.
$сіпШ1аііоп [,8іпІі'1еі{п] п 1) блиск, блйскання, виблйскування; мерехтіння, блймання; ~ о£ іЬе 8Іагз мерехтіння зірок; ~ оГ ууіі блиск дотепності; 2) фіз. іскріння, сцинтиляція; 3) астр. свічення; мерехтіння, миготіння.
зсіпСіІІаіог [ 'зіпіііеііа] п 1) астр. ме-рехтлйва зірка; 2) фіз. сцинтилятор.
8СІПІІ1ІОШЄІЄГ [,81ПІ1'І0тіІ9] п
1) астр. сцинтилометр, прйлад для вимірювання мерехтіння зірок; 2) фіз. сцинтиляційний лічйльник.
8СІОІІ8Ш ['заюіігт] п претензія на вченість; поверхове знання; наукоподібність.
8СІОІІ5І [ 'заюіізі] ллжевчений, псевдовчений; дилетант, що претендує на вченість.
8сіоп ['заюп] п 1) бот. молодйй пагін (паросток); 2) нащадок; ~ Ьиб-біп§ окулірування, очкування, щеплення вічком.
$сіоріісоп [заі'оріїкоп] п проекційний ліхтар.
8СІІТІ1І ['зігаї] рі від зсіггЬиз.
8СІГГІШ8 [81Г98] П (рі 8СІГГІ1І) мед. фіброзний рак.
8СІ85ЄІ [8189І] п обрізки МЄТЗЛІВ, скрап.
$сі$$і1е [г8і8аі1] аф 1) що піддається розрізанню (поділу); 2) що розщеплюється, що розшаровується.
8сі$$іоп ['813П] п 1) розрізання; розділяння; розпадання; 2) фіз. розщеплення, поділ (ядра); 3) розкол.
$сі$$ірагку [,8181'ржпіі] п біол. розмноження поділом.
8СІ85ОГ [8129] V розм. 1) різати ножицями; 2) ітй швидкйм, рішучим кроком; □ ~ оЯ* відрізати ножицями; ~ оиі вирізувати ножицями; ~ ир розрізати (порізати ножицями).
8СІ$$ОГ-ЬІ1І ['8129611] п ЗООЛ. ВОДОрІЗ.
8СІ88ОГІП8 [ '8129Г11] ] П 1) рОЗрІЗуВДН-
ня ножицями; 2) рі обрізки; вйрізки (з газет тощо); 3) ножиці.
$сі$$ог$ ['81292] прі 1) ножиці (звич. а раіг оГ ~); 2) ножиці (боротьба); Паї Ьобу ~ обхват тулуба ногами (боротьба); 3) спорт, стрибок у висоту способом переступання (тж ~ йі§1і іишр); 4) розм. кіноцензор; < ~ апб ра8іе літературна компіляція; ~ \уогк амер. розм. плагіат; І кауе ~ іо §гіпб розм. мені треба працювати.
8СІ8$ог8-уаи11 ['81292'уоііі] п спорт. стрибок назад ноги нарізно.
$сі$$шге [ '8139] п 1) геол. розколина, тріщина, щілйна; 2) розкол; єресь.
8с1ау [8к1а:у] див. 81ау.
зсіега ['8к1і9Г9] п анат. склера.
зсіегаї ['8к1і9Г9І] аф анат. що стосується склери.
8СІЄГОШЄІЄГ [8к119'Г9ґП1І9] П ШЄХ. склерометр.
$СІЄГО$СОрЄ ['8к119Г98коир] п тех. склероскоп.
8СІЄГО8Є8 [8к119'гои8І:2] рі від 8СІЄ-ГО8І8.
8СІЄГО8І8 [8к119'гои818] П (рі 8СІЄГО8Є8) мед. склероз; - оГ Піе агіегіез склероз судин; атеросклероз.
зсіегоііс [8к1і9'гоіік] 1. п анат. склера; 2. аф 1) склеротйчний; 2) щільний, твердйй.
$соЬ$ [зкоЬг] п рі 1) тйрса; стружки; 2) шлак, окалина.
8СоЯ‘[8коЛ 1. п 1) глузування, знущання; сарказм; 2) посміховище; предмет глузування; Ю Ье Піе ~ оГ Піе Ю\уп бути посміховищем для всього міста; 3) глум; 4) розм. груб. їжа, харч; 2. V 1) глузувати, насміхатися, кепкувати; висміювати; Іо ~ аі зтЬ. (зтік.) глузувати з когось (чогось); Іо ~ аі бап^ег нехтувати небезпекою; 2) глу-мйтися (з когось, чогось); 3) розм. груб. жадібно їсти, жерти.
зсоіїег ['зкоГд] п 1) насмішник, глумйльник; скалозуб; 2) той, що глу-мйться з моралі (релігії тощо); безбожник.
$соіїїп£ ['зкойд] аф насмішкуватий, глумлйвий; саркастйчний; ~ Іаи^іііег саркастйчний сміх.
$соіїіп£Іу ['зкоЛдІї] асі^ насмішкувато; глумлйво; саркастйчно.
8СОІ6 [зкоиіб] 1. п 1) сварлйва жінка; 2) людйна, шо постійно грубо лається; лайлйвець; 3) лайка; нагінка; < соттоп ~ жінка, що постійно порушує громадський порядок (лайкою); 2. у 1) картати; сварйти; лаяти; 2) сварй-тися, лаятися; 3) бурчати; 4) грубо і криклйво лаятися (про жінок).
8со1<1ег ['8кои1б9] п лайлйвець; лай-лйвиця.
$со1<1іп£ ['зкоиібід] п 1) прочухан, нагінка; догана; Ю §іує 8ґпЬ. а §ооб ~ дати комусь прочухана, вйлаяти когось; 2) бурчання, лайка.
8С0
304
5С0
8СОІІО8Є8 [,5ко1і'ои8І:г] рі від 8со1і-О8І8.
8СОІІО8І8 [,$ко11'ои$1$] П (рі 8СОІІО8Є8) мед. сколіоз.
$со1іоііс [,8ко1і'оіік] аф мед. сколі-отйчний.
8со11ор ['зкоіар] див. зсаііор.
8СошЬег ['зкотЬа] п (рі8сотЬгі) іхт. скумбрія.
зсотЬгі ['зкзтЬгаї] рі від зсотЬег.
8сопсе [зкопз] 1. п 1) бра, канделябр; 2) свічник; 3) ліхтар; 4) жарт. голова, головешка, макітра; глузд; 5) іст. шолом; 6) військ, шанець, окреме укріплення; 7) форт; блокгауз; 8) укриття, сховище, схованка; 9) перегородка, ширма; 10) розм. сидіння, ослін біля каміна; 11) іст. штраф за порушення дисципліни (в Оксфордському університеті)} 12) штраф; 2. V 1) укріпляти; захищати; 2) давати притулок у сховищі; 3) штрафувати; накладати штраф.
$сопе [зкоип] п ячмінний (пшенй-чний) коржик.
$соор [зки:р] 1. п 1) ківш; ківшик; 2) совок, лопатка; 3) черпак; 4) ополоник; 5) хір. ложечка; 6) тех. ківш (землечерпалки)} 7) котлован; западина; заглйбина; 8) зачерпування, вичерпування, черпання; 9) велйка кількість (чогось)} 10) амер. розм. куш; 11) розм. сенсаційна новина (в газеті тощо)} 12) тех. діапазон вймірів (вимірювальних приладів)} < ~ 8Йоуе1 екскаватор; землечерпалка; 2. V 1) копати, викопувати (тж ~ оиі); 2) видовбувати; 3) висвердлювати; 4) черпати; зачерпувати; вичерпувати; 5) мед. вискоблювати (ложечкою)} 6) амер. розм. одержувати ве-лйкий прибуток (велйкий куш); іо ~ а 1аг§е ргоГії зірвати велйкий куш, одержати велйкий барйш; 7) розм. опублікувати сенсаційну новину (раніше від інших)} □ ~ іп згрібати, збирати (совком, черпаком тощо)} ~ ир згрібати, збирати; загрібати (гроші)} < іо ~ ійе рооі розм. зірвати банк; привласнити собі прибуток.
$сооріп£ ['зкшрії]] п с. г. перелопачування (зерна).
8соор-пе1 ['зки.рпеї] п сачок.
8сооі [зки;1] V розм. 1) бігти прожогом (стрімголов); 2) тікати, ушиватися.
зсооіег ['зки:1а] п 1) той, що біжйть стрімголов; 2) самокат (іграшковий)} 3) скутер; 4) моторолер (тж тоїог ~); 5) маленький плуг, плужок; 6) швидкохідний моторний катер.
8сор [вкор, 8коир] п іст. менестрель (в Англії).
8соре [зкоир] п 1) межі, рамки; ійе ~ Гог Іпуе8ітеп1 можлйвості для капіталовкладень; ІЙЄ ~ ОГ 8ГПЬ.’8 кПО\¥ІЄСІ£Є широта чиїхось знань; \ує \уоп6єг аі ійе ~ оГ ійе бгеек іпіеііесі нас вражає
широта кругозору стародавніх греків; ійаі І8 Ьеуопб ту ~ я тут некомпетентний; 2) масштаб, розмах, сфера, поле (діяльності)} Ійе ~ оГ Гіге військ. поле обстрілу; Ійе ~ оГ зтЬ.’з асііуіііез сфера чиєїсь діяльності; Ійе ~ оГ а 8СІЄПІІГ1С \уогк масштаб наукової роботи; 3) можлйвість, простір, свобода (дій); йе йаз Гиіі (ітее) ~ Іо асі йому надано повну свободу дій; Іо 8еек ~ Гог опе’8 епег$іе8 шукати можлйвість застосування своєї енергії; 4) кінцева мета; задум; основна ідея; 5) мор. довжина вйпущеного якірного ланцюга; 6) (скор. від тісгозсоре) мікроскоп; 7) (скор. від іеіезсоре) телескоп; < ~ 8І^ЙІ військ, оптичний приціл.
зсогЬиіе ['8ко:Ь]и:1] п мед. цинга, скорбут.
8СОгЬиІіс [8ко:'Ь]и:іік] 1. п цинготний хворий; 2. аф мед. цинготний, скорбутний.
8согсй [зко:і/] 1. п 1) опік; 2) слід (пляма) від опіку; 3) розм. їзда з шаленою швйдкістю (на машині тощо)} 2. у 1) обпалювати(ся); підпалюватися); Іо ~ опе’8 йапд обпалйти руку; 2) випалювати; висушувати; 3) вигоряти; жолобитися від жару; 4) уражати, боляче зачіпати почуття; різко критикувати, лаяти; 5) розм. мчати шалено, гнати машйну.
8согсйе(1 [зко:Ці] аф спалений, вй-палений; ~ еагій роїісу військ, тактика вйпаленої землі.
зсогсйег [Чкзгі/а] п 1) розм. спекб-тлйвий день, нестерпно жаркйй день; 2) розм. лихач (про автомобіліста тощо)} 3) розм. щось вражаюче; іі І8 а ~! це дивовйжно!; 4) той, що виділяється своєю екстравагантністю (що викликає надзвичайний інтерес); 8Йе І8 а ~ вона незрівнянна!; 5) розм. уїдливий сарказм; образливе зауваження; нищівна іронія.
$согсйіп£ ['зко:1/іт)] 1. п запал; захват (про хліби)} 2. аф 1) пекучий; жаркйй; ~ 8ип пекуче сонце; ~ \уіп6 палючий вітер; 2) убйвчий, згубний; нищівнйй, знйщувальний; ~ сгіїісізт нищівна крйтика; 3. аду нестерпно; іі І8 ~ йоі нестерпно жарко.
8соге [зко:] 1. п 1) глибокий слід; рубець; 2) зарубка; мітка; 3) лінія, рй-ска; межа; 4) рахунок; заборгованість, борг; іо гип ир а ~ залізти у боргй; іо рау оГГ (Іо 8еіі1е) оїд ~8 звестй рахунки; 5) причйна, основа; прйвід; оп \уйаі ~? з якої причйни?, через що?: І йауе по 6оиЬі8 оп Ійаі ~ з цього прйводу в мене немає ніяких сумнівів; 6) два десятки; а ~ оГ реоріе два десятки людей; 7) рі безліч: ~8 оГ іітез багато разів; часто: 8) спорт, рахунок; кількість набраних очок; \¥Ііаі’8 іЬе ~ по\у? якйй зараз рахунок?; іо кеер іЬе ~ вестй рахунок; іо таке а §оод ~ виграти з чималим рахунком; іЬеге \уа8
по - рахунок не був відкрйтий; а сіозе ~ рахунок з незначною перевагою однієї сторонй; 9) розм. вдала репліка, дотеп; 10) розм. удача; перемога; вдалий хід (крок); \¥ЙаІ а ~! яка удача!; Ійаі \уа8 ап еазу ~ це була легка перемога; 11) розм. реальний стан речей; справжні факти; 12) муз. партитура; уосаі ~ клавір; ріапо ~ перекладення партитури для фортепіано; 13) музичний супровід кінофільму; 14) лінія, межа; 2. V 1) робйти зарубки (мітки); позначати; залишати глибокі сліди (подряпини); а Гасе ~6 \уіій зсагз облйччя, вкрйте шрамами; 2) проводити лінію (рйску); 3) тех. зазублювати, задирати; 4) підраховувати очкй, вестй рахунок; 5) вигравати, одержувати перевагу; набирати очкй; Іо ~ а §оа1 спорт, забйти гол; Іо ~ а роіпі спорт. одержувати очко; перен. здобувати перемогу; Іо ~ а Ьіі військ, уражати ціль (бомбою, снарядом)} іо ~ Ііте 1гіе8 спорт. завершйти атаку голом; іо ~ а 8иссе8$ добйтися успіху; здобути перемогу; уои йауе ~6 вам повезло; іо Гаіі Іо ~ спорт. не відкрйти рахунку; 6) спорт, забйти м’яч у ворота (футбол)} закйнути м’яч у корзйну (баскетбол)} закйнути шайбу (хокей)} 7) муз. оркеструвати; 8) амер. розм. лаяти, різко критикувати; намилити шйю; 9) заст. брати у кредит (звич. у лавці, ресторані)} □ ~ (1<жп мітити, позначати; ~ оЯ* розм. пере-могтй, взяти гору; ~ оиі викреслювати, перекреслювати; ~ ишіег підкреслювати; ~ ир зараховувати, запйсувати на чийсь рахунок.
8соге-1юаг<1 ['8ко:Ьо:6| п спорт, табло, демонстраційний щит.
8СОге-Ьоок ['зко:Ьик) п спорт, суддівський протокол.
зсоге-сапі ['8ко:ка:6| п 1) спорт. картка учасника (команди) у змаганні; 2) с. г. апробаційна картка.
8соге(1 [8ко:6] аф шерехатий, шершавий, із задйрками.
8соге-кеерег [ '8ко:, кі:ро] п спорт. 1) секретар; 2) обліковець очок, маркер.
8согег |'8ко:го] п 1) обліковець очок, маркер; 2) секретар змагання; 3) автор гола; гравець, що забиває гол.
8соге-8йееі ['8кз:/і:і| п спорт.
1) таблйця очок; 2) протокол змагання.
8согіа ['зкотіз] п (рі 8согіае) 1) шлак, відходи плавки; 2) окалина; 3) рі геол. вулканічні шлаки.
8согіае ['8ко:пі:] рі від 8согіа.
8СОгіГісаііоп [,8ко:пГі кеі/п] п тех. ошлакування.
8СогіГу [ЧкзгпГаї] у тех. шлакувати. 8СОГІП& ['8кз:гп]] п 1) тех. задирки; 2) спорт, рахунок; кількість набраних очок; 3) с. г. апробація (зерна)'. 4) кін. озвучування; ~ іаЬІе оціночна таб
§со
305
$со
лиця; ~ зіа^е кін. павільйон звукозапису.
$согіп£-агеа ['8ко;пт),Є9гіа] п 1) штрафний майданчик, штрафна площадка (футбол)', 2) зона корзйни (нападу) (баскетбол).
зсогп [зко:п] 1. п 1) презйрство; зневага; іо йауе (іо Гееі) ~ Гог зтЬ. (зтій.) зневажати когось (щось); іо еуоке ~ викликати зневагу; іо йісіе опе’з ~ приховувати презйрство; іо ійіпк (іо йоїд) іі ~ іо сіо 8гпій. вважати щось принйзливим (для себе); 2) об’єкт зневаги; іо Ье ійе ~ оГ зтЬ. бути об’єктом чиєїсь зневаги; 3) образливе (уїдливе) зауваження; глузування; 2. V 1) зневажати; ставитися з презйрством; іо ~ зтЬ.’з йеір відкйнути з презйрством чиюсь допомогу; іо ~ іо сіо зтій. вважати щось принйзливим (для себе); І * іо іеіі а Ііе (Іуіпв) я вважаю, що брехати принйзливо; 2) знущатися; глузувати, висміювати.
зсогпег ['зкогпа] п насмішник, глу-мйльник; іо зіі іп ійе зеаі оГ ійе ~ глумитися з чогось священного.
зсогпґиі ['8ко:пГй1] а^’презйрливий, зневажливий, глузлйвий; іо Ье ~ оГ зтЬ. (зтік.) зневажати когось (щось).
зсотґиііу [ 'зкогпГйІі] асіу презйрли-во, зневажливо, з презйрством, глузлйво.
8согріо ['8ко;рюи] п Скорпіон (сузір'я і знак зодіаку).
зсогріоід ['зко:ріоісі] п бот. скорпіон (суцвіття).
зсогріоп ['зкогріап] п 1) ент. скорпіон; 2) іхт. морськйй йорж; 3) перен. уїдлива людйна; 4) (8.) Скорпіон (сузір'я і знак зодіаку); 5) іст. катапульта; 6) бібл. батіг з металевими наконечниками; іо сйазіізе ууіій ~з шмагати, бичувати суворо; < госк ~ уродженець Гібралтару; - Гізй іхт. морськйй йорж; ~’8 іаіі бот. скорпібнниця.
8СОгріоп-Пу [ '8ко:р)апГ1аі] п ент. скорпібнова муха.
8СОГ8Є [зко;з] V розм. 1) обмінювати, міняти; 2) обмінюватися.
8СОГ2ОПЄГЯ [,8ко:га'піаго] п бот. скорцонера, солодкий корінь, зміячка.
8соі [зкоі] п 1) ч. ім'я Скот; 2) шотландець; 3) іст. скотт.
зсоі [зкоі] п 1) іст. податок, подать; збір; іо рау ~ апсі ріоі платйти місцеві податки; 2) сплата частйни загальних вйтрат (на розваги тощо); < іо рау (зтЬ. ой) Іоі апсі ~ заплатйти комусь сповна.
Зсоісії [зкоіЛ 1. п 1) (ійе 8.) збірн. шотландці; 2) шотландський діалект; 3) розм. шотландське віскі; зтаїї ~ чарочка віскі; а ~ апсі зоба віскі з содовою водою; 2. аф 1) шотландський; ~ іег-гіег шотландський тер’єр; ~ \¥Йізку шотландське віскі; 2) амер. розм. пуританський, суворий; 3) амер. розм.
скупйй; < ~ апз\¥ег відповідь у формі запитання; ~ Ьгоій перловий суп з овочами; ~ Гіг сосна звичайна; ~ каїе червонокачанна капуста; - шізі густйй туман з мрякою; ~ ріпе сосна лісова (звичайна); 8. іаре «скотч», клейка стрічка.
зсоісй [зкоі/] 1. п 1) надріз; зарубка; глибока рана; 2) рйска на землі (у грі в класи); 3) тех. клйн, клинок; башмак (як гальмо для коліс); 2. V 1) надрізати; ранити; калічити; 2) знешкоджувати, виводити з ладу; іо ~ а тиііпу придушйти повстання; іо ~ а зпаке вйрвати жало у змії; вйкоренити зло; 3) знйщувати; іо ~ гаіз знйщувати пацюків; 4) загальмувати, затрймати рух коліс клйном; 5) розм. вагатися, бути в нерішучості.
8соісІшіап ['зкоЦтоп] п ( рі 8соісй-теп [-топ]) 1) шотландець; 2) розм. флорйн (золота монета); < Е1уіп§ -експрес «Лондон — Единбург»; ~’з сіпета жарт, площа Пікаділі (у Лондоні).
зсоісй-іаре [ 'зкоі/'іеір] V склеювати «скбтчем» (клейкою стрічкою).
ЗсоісЬлуотап ['зкоЦ^итоп] п (рі 8соісй\уотеп [-,\уітт]) шотландка.
зсоіег ['зкоиіо] п орн. чернь-голов-ня.
зсоі-Ггее ['зкоіТгі:] аф 1) непокараний; безкарний; неушкбджений; 2) звільнений від оплати; не оподатковуваний; < ІО £О (ІО £ЄІ ОЙ) ~ ВЙЙТИ сухйм з водй; одержати безплатно (щось).
8соііс ['зкоіік] 1. п шотландський діалект; 2. аф що належить до стародавніх скбттів.
Зсоііаші [ 'зкоііопб] п геогр. н. Шотландія; ~ ¥агб Скбтленд-Ярд (центральне управління поліції та розшукного відділення в Лондоні).
зсоїовгарії ['зкоиіодга:!] п радіограф.
8соіз [зкзіз] 1. п 1) (ійе 8.) збірн. шотландці; 2) шотландський діалект; іо зреак Ьгоод ~ розмовляти з різкйм шотландським акцентом; 2. аф шотландський; ~ тіїе шотландська мйля.
Зсоізтап ['зкоізтоп] див. 8соісй-тап.
8соіз5¥отап ['зкзіз, мітоп] див. 8соісй\уотап.
8соКісе ['зкоіізі;] асіу по-шот-ландському; із шотландським акцентом.
8соПісізіп ['зкзіїзіхт] п шотландське слово, шотландський вйслів, шотландйзм.
8соііісі2є [ 'зкоіізаїх] V 1) наслідувати шотландські звйчаї (шотландський діалект); 2) перетворюватися на типового шотландця; 3) перекладати на шотландський діа
лект; 4) запроваджувати шотландйз-ми.
8соііізй ['зкзії/] 1. п 1) (ійе 8.) збірн. шотландці; 2) шотландський діалект; 2. аф шотландський; ~ біаіесі шотландський діалект.
8соііу ['зкоіі] п 1) ч. ім'я Скбтті (зменш, від 8соі); 2) жарт, шотландець.
зсоііу ['зкоіі] аф розм. сердйтий, злий; розлючений; роздратований.
зсошкігеї ['зкаипбгзі] 1. п негідник, падлюка; 2. аф 1) підлий; 2) що складається з негідників.
8СОШКІГЄІІ8ІП ['зкаипсігзіігт] п 1) підлість, підлота; підла поведінка; 2) лиходійство.
зсошкігеїіу ['зкаипбгзіі] аф підлий, негідний, нйций; ~ топеу-іепбег підлий лихвар.
зсоиг ['зкаиз] 1. п 1) чйстка; іо§іує а рап а §ооб ~ добре почйстити сковороду; 2) миття, промивання; 3) засіб для миття; 4) вет. дизентерія; пронос (у худоби); 2. V 1) чйстити, обчищати; прочищати; іо ~ \уіій запсі відчищати піском; 2) жарт, драїти, старанно мйти і чйстити (руки, обличчя, зуби); 3) очищати (зерно); 4) хімічно очищати, знежйрювати (тканину тощо); 5) звільняти, очищати (від когось); 6) промивати (струменем води); 1) вимивати промоїну; 8) намивати, вимивати на поверхню; 9) розм. давати проносне (тваринам); 10) міздрйти (шкіру); 11) бичувати, суворо карати; 12) обстрілювати, змітати (вогнем зброї); 13) ганяти, гасати; іо ~ аГіег зтЬ. мчати за кимсь; 14) ретельно шукати (щось); прочісувати; іо ~ ійе \уооб прочісувати ліс; 15) стрімголов бігти, мчати; 16) бешкетувати на вулиці вночі; □ ~ а\¥ау, ~ оГГ тікати, зникати.
8соига&е ['зкаизпбз] п тех. промивні води.
зсоигег ['зкаизгз] п 1) металева мочалка (мачула) для чйстки кухонного посуду; 2) клейтух, пиж; 3) міздрйль-ник; 4) крупорушка; 5) розм. проносне (для тварин); 6) розвідник; 7) нічнйй бешкетник (хуліган).
8соиг&е [зкз;бз] 1. п 1) батіг, канчук, пуга; 2) книжн. бич, лйхо, кара, покарання; ійе біуіпе ~ кара божа; \уаг із ійе £геаіезі ~ війна — найбільше лйхо; < ійе ууйііє ~ туберкульоз; 2. V 1) бйти батогом, завдавати ударів канчуком; 2) карати, бичувати; 3) виснажувати землю.
зсоигіпз ['зкаизпі]] п 1) очйстка; 2) шабрування; < ~ тії! круподерня; ~ гизй бот. хвощ.
асові [зкаиі] 1. п 1) розвідник; 2) шпигун; 3) пошуковий корабель; 4) розвідувальний літак; 5) літак пошуково-рятувальної служби; 6) геол. розвідувач, розвідник; §ео1о§іса! ~ геологорозвідник; 7) бойскаут (тж Ьоу
$со
306
8СГ
~); 8) розм. слуга (в Оксфордському університеті); 9) амер. розм. хлопець, парубок; 10) розвідка; 11) загін розвідників; 12) фіскал, ябеда; 13) плоскодонний човен; 14) легке вітрильне судно; 15) орн. чистун, кайра; 2. V 1) розвідувати, проводити розвідку (спостереження); (о Ье оиі ~іп£ розвідувати; 2) шпигувати; 3) книжн. відкидати із зневагою, зневажати (щось), заперечувати; 4) глузувати; висміювати.
$соиіш£ [Чкаиіід] 1. п військ, розвідка, проведення розвідки; пошук; 2. аф військ, розвідувальний; дозорний; ~ Гогсе розвідувальна група; авіаційний підрозділ пошуково-рятувальної служби; розвідувальний підрозділ берегової авіації; ~ Ггопі фронт повітряної розвідки.
зсоиСтазСег ['8каиі,та:8Іо] п 1) начальник загону бойскаутів; 2) амер. розм. адміністратор рекламного агентства.
§со^¥ [зкаи] п шаланда, баржа, плоскодонка.
$со^¥І [зкаиі] 1. п 1) сердитий (злий) погляд; 2) похмурий вйгляд; 2. у 1) дивитися сердито, кидати сердитий погляд (на — аі, оп); 2) хмуритися, супитися, хмурніти; □ ~ (кит грізним поглядом примусити замовкнути (когось).
8сон1іп£1у ['зкаиіітдіі] асіу похмуро, сердито, з сердйтим вйглядом.
§сгаЬ [вкгаеЬ] V дряпати.
зсгаЬЬІе ['вкгжЬІ] V 1) дряпати, писати карлючками; 2) рйтися, порпатися, копатися (у пошуках чогось); 3) скребтйся, шкрябатися, дряпатися (про тварин); 4) бібл. писати, робйти написи; 5) лазити рачки (у пошуках чогось); 6) видиратися, насилу просуватися.
зсга£ [зкгаед] 1. п 1) бараняча (теляча) шйя; 2) розм. шйя; 3) живйй кістяк, кощій; 4) худа тварйна; 5) чахла (хирлява) рослйна; 6) захват шиї (боротьба); 7) пень; обрубок; 8) уламок скелі; 9) кам’янйста, неродюча земля; 2. у 1) скрутйти в’язи, задушйти; 2) повісити; 3) розм. грубо поводитися; 4) спорт, застосувати захват шйї (противника); 5) тех. згинати сталь (при випробуванні).
$сга£-еп(1 ['зкгжд'епсі] п кул. бараняча (теляча) шйя.
$сга&£іпе$$ ['зкгаедіпів] п худорба; чахлість, хирлявість.
зсгаззу [ зкгаеді] аф 1) худйй, худющий; чахлий; сухорлявий; 2) перен. убогий, жалюгідний; скупйй; 3) піс-нйй (про м'ясо); 4) нерівний, порізаний (про поверхню); 5) сучкуватий.
зсгаш [вкгает] 1. п амер. розм. ква-плйва втеча; 2. V амер. розм. тікати; дременути; ~ ! забирайся!, ідй (ідіть) геть!; Іеі’з ~ ! давайте чкурнемо!
БСгашЬІе ['зкгаетЬІ] 1. п 1) видирання, вилізання; 2) військ, зліт (ви-нйщувачів-перехоплювачів) за тривогою; 3) сутичка, бійка, боротьба; а ~ Гог пе\¥ іапсіз боротьба за захоплення новйх земель; 4 ~ аігсгаП черговйй літак; 2. V 1) продиратися, пробиратися; видиратися, дертися; Іо ~ оуєг Іке хуаіі перелізти через стіну; 2) перен. через сйлу зробйти (щось); Іо ~ оиі оГ сіап^ег врятуватися від небезпеки; 3) перен. робйти поспіхом (щось); Іо ~ іпіо опе’з сіоікез одягтйся нашвидку (сяк-так); 4) військ, швйдко злітати; 5) військ, піднімати у повітря винй-щувачі-перехоплювачі за тривогою; 6) улаштовувати сутичку (бійку), бй-тися, боротися (за щось); іо ~ Гог оіїісе боротися за посаду; Іо ~ Гог опе’8 1іуіп§ насйлу заробляти на прожиток; 7) розкидати; шпурляти; кйдати (у натовп); 8) рад. зашифровувати передачу; □ -ир безладно (кваплйво) збирати, укладати (щось).
$сгатЬ1е(і ['зкгаетЬІсІ] аф: ~ 姧8 яєчня, омлет; військ, розм. кокарда.
§сгатЬ1ег$ ['зкгаетЬІог] п рі реп’я-хй; реп’яхові (чіпкі) рослйни.
зсгап [вкгаеп] п 1) збірн. розм. недоїдки, недогризки; 2) розм. хліб з маслом; < Ьад ~ іо уои! нехай вам усячина!
зсгапск ['вкгаепі/] у грйзти, хрумтіти, зсгаппеї ['вкгаепі] аф 1) скрипучий; гугнявий; 2) худйй, жалюгідний; слабкйй; 3) бідний, убдгий.
Бсгаппу [Чкгаепі] афрозм. 1) худйй, худющий; 2) убогий (про їжу); 3) божевільний.
зсгар [зкгаер] 1. п 1) кусочок, шматочок; обрйвок; а ~ оГ рарег клаптик паперу; Іеа \¥іікоиі а ~ оГ зи^аг чай без грудочки цукру; іо саіск ~8 оГ сопуегзаііоп почути уривки розмови; 2) перен. мізерна кількість; ке ка8 поі еаіеп а ~ аіі дау він не з’їв і крйхти за цілий день; 3) рі рештки, недоїдки; 4) рі вйрізки (з газет тощо); Іо соїіесі ~8 збирати газетні вйрізки; 5) збірн. металевий брухт, скрап; 6) збірн. зіпсовані деталі; 7) збірн. рйб’ячі відходи; 8) сварка; бійка; 9) зустріч боксерів; < ~ рарег макулатура; - уаіие ек. вартість машйни на злам; І доп’ї саге а ~ ! мені це абсолютно байдуже!; 2. у 1) викидати (як непотрібне); 2) віддавати на злам; 3) погйркатися; побй-тися; іо ~ \уіік зтЬ. посварйтися з кимсь; 4) боротися, боксувати.
зсгар-Ьоок [ зкгаерЬик] п альбом для газетних вйрізок.
зсгаре [зкгеїр] 1. п 1) скребіння, скобління; чйщення; іо §іує а саггої а ~ почйстити моркву, 2) подряпина; 3) скрип, скрипіння, рипіння; 4) розм. утруднення, труднощі; біда, неприємність; іо §еІ оиі оГ а ~ вйкрутитися з неприємного становища; Ю §еі іпіо а
~ ускочити в халепу; 5) розм. гоління, бриття; < Ьгеад апсі ~ хліб з тонким шаром масла; 2. у 1) скребтй; скоб-лйти, чйстити (тж ~ а\уау, ~ ой); іо ~ опе’з скіп \¥ІІк а гагог розм. голитися; 2) відскрібати, відчищати; 3) дряпати, подряпати; обдирати; 4) злегка зачіпати, торкатися; підходити впритул; іке Іахі ~сі а^аіпзі Іке сигЬ таксі зупинилося біля самого тротуару; 5) пробиратися, протйскуватися; 6) скрипіти; човгати (ногами); 7) цигйкати, терлйкати (на скрипці); 8) копати, викопати (звич. ~ оиі); Ю ~ (оиі) а коїе вйкопати яму; 9) вйдряпати на камені (металі); 10) рідк. скнарити; 11) заст. незграбно кланятися; □ ~ а!оп§ ледь зводити кінці з кінцями; ~ а^ау зіскоблювати, зчищати; сильно скребтй, скоблйти; ~ (Іомті зіскоблйти, зіскреб-тй; Іо - до\¥П а \уа!1 вйскоблити стіну; ~ оГГ зчищати, зіскоблювати; іо ~ аіі іке гизі о£Г відчйстити всю іржу; ~ оиі вйчистити, вйскоблити (зсередини); ~ Нігои^і насйлу справлятися (з чимсь); ~ (О£е11іег наскребтй (грошей); ~ ир наскребтй; зіскребтй; < іо ~ (ир) ап асциаіпіапсе \уіік зтЬ. нав’язатися комусь у знайомі; Іо ~ а 1іуіп& ледь заробляти на прожйток; ю ~ сіеаг оГ ргізоп ледь унйкнути в’язнйці; іо ~ коте насйлу досягтй своєї метй; іо ~ апсі зауе накопйчувати з трудом; відкладати по копійці.
зсгаре-реппу ['зкгеїр'репі] п скнара.
зсгарег ['зкгеїро] п 1) поганий скрипаль; 2) скнара; 3) залізна скоба (сітка) біля входу (для обчищання взуття); 4) тех. шабер; скребок; 5) друк. ракель; 6) заст. кйрка, мотйка; 7) тех. скрепер; волокуша; грейдер; гребка; ~ сопуеуег тех. скребковий транспортер.
$сгар-1іеар ['зкгаеркіїр] п звалище; смітнйк; помййна яма; іо ікпж зтік. оп Іке ~ вйкинути щось на смітнйк; перен. вважати щось абсолютно непридатним.
зсгаріе ['зкгеїрі] п вет. свербець.
$сгаріп£ ['зкгеїрп]] п 1) тех. шаб-рування; 2) мед. вискоблювання; шкрябання; 3) с. г. підгортання, обсипання; 4) білування (туші); 5) рад. перешкоди.
$сгар-ігоп І 'зкгаер'аюп] п брухт чорних металів.
зсгар-шеіаі [ 'зкгаер'теїі) п металевий брухт, скрап.
зсгаршап ['зкгаертоп] п (р/зсгартеп [-топ]) п 1) скупник металобрухту; 2) лахмітник.
зсгаррег ['зкгаеро] п розм. 1) забіяка; 2) добрий, смілйвий боксер.
зсгарріпезз [ 'зкгаерішз] п безладність; безсистемність.
зсгарру ['зкгаері] аф 1) урйвчастий; шо складається з обрізків (шматочків, залишків); ~ Гигпііиге збірні меблі; ~
8СГ
307
8СГ
кпои4ед£е урйвчасті (поверхові) знання; 2) безладний; безсистемний; плутаний; а ~ глоде оГ ікіпкіп^ безладне мислення.
зсгаруапі ['8кгаер]а:с1] див. зсгар--кеар.
8сгаі [зкгаеі] 1. п розм. гермафродит; 2. V 1) дряпати, роздирати пазурами; 2) скребтйся; 3) рйти кігтями.
8сгаіск [зкгаеЦ] 1. п 1) подряпина; іо £О ікгои^к іке \уаг \¥Іікоиі а ~ пройтй всю війну без жодної подряпини; 2) тех. рйска; мітка; насічка; 3) дряпання; 4) скрип, чйркання; 5) тк зіп$ спорт, лінія старту; 6) кін. тимчасова назва кінофільму; 7) спорт, учасник змагання, що не має переваги на старті; 8) амер. розм. перо (для писання)} 9) кривулька, карлючка; 10) амер. розм. фальшйвий чек; 11) амер. розм. фальшивомонетник; 12) розчерк; ~ оГ (Ье реп розчерк пера; 2. аф 1) розм. випадково (поспіхом) зібраний докупи; імпровізований; різношерстий; ~ регГогтапсе імпровізована вистава; ~ сге\у (іеат) розм. наспіх зібрана спор-тйвна команда; 2) наспіх напйсаний (намальований); ~ рарег чернетка; < ~ тап спорт, учасник змагання, що не має переваги на старті; ~ тагк лінія старту; Оїд 8. диявол; 3. V 1) дряпати, подряпати, роздряпати; 2) дряпатися; саі8 ~ котй дряпаються; 3) розпушувати (землю)} 4) скрипіти (про перо)} 5) чйркнути, тернути; іо ~ а таіск чйркнути сірником; 6) чухати; розчухати; 7) чухатися; 8) надряпати; вй-дряпати; вйгравірувати; 9) нашвидку (недбало) написати (надряпати); іо ~ а Ге\у 1іпе8 оГ а Іеііег надряпати кілька слів (рядків) (написати листа)} 10) скребтйся; рйти кігтями; 11) копатися, порпатися, рйтися (в землі)} 12) вишкрібати, виривати (яму тощо)} іо ~ а йоіе іп іке §гоипд вйрити нору в землі; 13) викреслювати, перекреслювати; зіскрібати (часто іо ~ оиі); 14) відступатися; відмовлятися (від чогось)} 15) діал. скнарити; 16) амер. розм. підробляти чек; □ ~ аЬоиі рйтися, копатися (у пошуках чогось)} ~ а!оп§ насйлу (ледве) зводити кінці з кінцями; ~ оГГ викреслювати; іо ~ зтЬ. оГГ (Ггот) а Іізі вйкреслити когось зі спйску; ~ оиі, ~ іЬгои^Ь підчищати (букву, слово)} викреслювати; ~ іо^еіЬег, ~ ир насйлу зібрати, нако-пйчити (гроші)} ~ іі ! розм. тікай !; іо ~ Гог опезеІГ самому справитися з труднощами.
8СгаісЬ-саі [ 'зкгжі/каеі] п жарт. злюка; мегера.
8СгаісЬ-1іпе І'зкгаеі/Іаіп] п спорт. 1) лінія старту; 2) лінія метання.
8СгаісЬ-гасе [ 'зкгаеі/геїз] п спорт. змагання без гандикапу.
$сгаісІі-і¥І£ |'8кгаеф¥ід] п накладка з волосся, шиньйон.
зсгаісЬ-^огк ['8кгаеі/\уо:к] п мист. сграфіто.
БСгаісЬу [Чкгаеі/і] аф 1) грубий, немайстерний; поспіхом вйконаний; ~ дга\¥ІП£ грубий малюнок, мазанйна; 2) скрипучий; що дряпає; ~ реп скрипуче перо; 3) випадково (наспіх) зібраний докупи; 4) сверблячий; що викликає свербіж; 5) лоскотлйвий; 6) зла, злобна, злостйва (про жінку).
8сга^¥ [зкго:] п 1) діал. дерен; 2) розм. їжа, харч.
$сга^¥І [8кго:1] 1. п 1) тк 5іп% нерозбірливий почерк; кіз \¥гіііп§ із а ~ він пйше, як курка лапою; 2) щось недбало (поспіхом) напйсане; напйса-на нашвидку запйска; 3) щось погано намальоване, мазанйна; 4) рі карлюч-кй; 2. V 1) швйдко і недбало писати; 2) писати карлючками (незрозумілими знаками).
зсгампу [ 'зкготі] аф амер. розм. кістлявий, кощавий; худющий; сухорлявий, худорлявий.
зсгеак [зкгі:к] 1. п 1) скрип; 2) вереск; 2. V 1) скрипіти, рипіти; 2) про-нйзливо кричати, верещати.
$сгеаш [8кгі:т] 1. п 1) пронйзли-вий крик; зойк; вереск; іо иііег ~8 оГ раіп репетувати від болю; 2) різкйй, пронйзливий звук; 3) розм. сміхота; кумедна людйна; сміховйнний вйпа-док (анекдот); іі \уаз а реїТесі ~ ! це було прекумедно!; ми помирали від сміху!; 4) те, що виходить за припус-тймі межі; < ~8 оГ 1аи§кіег вйбухи сміху; 2. V 1) пронйзливо кричати, лементувати, репетувати; вищати, верещати; іо ~ \¥ііГі раіп кричати від болю; іо ~ \уііЬ де1І£Йі вищати від захоплення; 2) зойкати, скрйкувати; свистіти, гудіти, ревтй; іке \уіпд ~ед вітер завивав; 3) розм. нестрймно сміятися; реготати; вмирати від сміху; іо ~ ичік Іаи^кіег нестрймно реготати, заходитися від сміху; 4) вигукувати; 5) розм. різати зір (око); □ ~ оиі вигукувати; горлати.
зсгеашег |'8кгі:та] п 1) крикун; 2) чудовий примірник; той (те), що викликає захоплення; 3) розм. швидкйй поїзд, експрес; 4) амер. сенсаційний (газетний) заголовок; 5) амер. друк. розм. знак оклику; 6) розм. цікавий літературний твір (кінофільм), що викликає нестрймний сміх (велйке враження); 7) спорт, чудовий удар (кидок, стрибок).
$сгеатіп£ [Г8кгі:тіт)] аф 1) пронйзливий, різкйй; вересклйвий; ~ сгу пронйзливий крик, вереск; ~ уоісє вересклйвий голос; 2) що викликає нестрймний сміх, сміховйнний; 3) першокласний; надзвичайний, вражаючий; ~ 8ЦССЄ88 ПРИГОЛОМШЛИВИЙ успіх; ~ сеііиіоід амер. розм. звуковйй кінофільм.
8сгеатіп£Іу ['8кгі:тіг) її] аду над
звичайно, дивовйжно, напрочуд, разюче.
зсгеату ['8кгі:ті] аф 1) вересклйвий, різкйй, пронйзливий; 2) галаслй-вий; криклйвий; що виходить за до-пустймі межі; ~ соїоигз кричущі барви.
зсгее [зкгі:] п щебінь; галька, голяк; кам’янйстий осип.
всгеесЬ [зкгігі/] 1. п 1) хрипкйй (вересклйвий) крик; іке ~ оГ іке топ-кеу крик мавпи; іо Іеі оиі а ~ вищати, верещати; 2) зловісний крик; іке ~ оГ іке оу/1 зловісний крик совй; 3) вересклйвий (хрипкйй) звук; 2. V 1) хрйп-ко (вересклйво) кричати; іо ~ \¥іік раіп волати від болю; 2) зловісно кричати, пугйкати; 3) скрипіти, вищати; 4) хрйпко (вересклйво) вигукувати (викрйкувати).
8СгеесЬ-О5¥І [ 8кгі:і/аи1] п 1) орн. совка, сплюшка; сипуха; 2) перен. провісник нещастя.
зсгеесЬу ['зкгіїі/і] аф різкйй, вересклйвий, скрипучий; пронйзливий.
зсгеед [зкгі:д] п 1) розм. довга нудна промова (стаття тощо)} 2) книжн. ієреміада; 3) клаптик (латка) землі; 4) розм. уламок, обрйвок; 5) буд. роз-рівнювальний брус; ~ Ьоагд розрівню-вач.
8сгее(1іп£ [Г8кгі:дп]] п с. г. шлейфування.
зсгееп [8кгі:п] 1. п 1) шйрма; щит; екран; 2) вікно з сіткою (для захисту від комах)} 3) прикриття, заслін; завіса; зтоке ~ димова завіса; ипдег іке ~ оГ пі§кі під покровом ночі; 4) військ. маска; 5) військ. маскування; 6) військ., спорт, заслін; 7) кін. екран; іо риі а ріау оп іке ~ екранізувати п’єсу; 8) (іке ~) кінематографія, кіно; 9) рад., ел. екран, екрануюча сітка; 10) дошка (щит) для оголошень: 11) перегородка; 12) решето, сйто, грохот; < ~ адаріаііоп екранізація, сценарій (кінофільм) за літературним твором; ~ арреагапсе виконання ролі у кінофільмі; ~ скагасіег дійова особа кінофільму; популярний персонаж серії кінофільмів; ~ Гап розм. любйтель кіно; ~ регзопаїііу прославлений кіноактор, прославлена кіноактрйса, видатнйй кінодіяч; ~ ріау режисерський кіносценарій; постановочний сценарій фільму; ~ гі§кі право на екранізацію; ~ зіаг кінозірка; ~ зіуіе оГ оГГепсе напад із застосуванням заслону (баскетбол)} ~ ііте час демонстрування фільму, тривалість сеансу; 2. V 1) використовувати шйрму (екран) для захисту (від чогось)} 2) прикривати, укривати, захищати; іке зип \¥аз ~ед Ьу сіоисіз хмари закрйли сонце; 3) спорт, заслонйти (закрйти) гравця; 4) військ, маскувати, прикривати; 5) кін. екранізувати; демонструвати на екрані; 6) просвічувати рентгенівським промінням; 7) рад. екранувати; 8) сортувати (звич. вугіл
§сг
308
8СГ
ля); просіювати; 9) розм. перевіряти політичну благонадійність; 10) розм. проводити відбір новобранців; старанно відбирати; піддавати випробуванням; 11) гірн. збагачувати руду; □ ~ оЯ* відгороджувати (відокремлювати) шйрмою (перегородкою, занавіскою тощо).
$сгеетп& ['вкгкпії]] п 1) екранування; 2) військ, маскування, прикриття; охорона; 3) просіювання, просівання, грохочення; відсівання; розсівання; 4) відбирання, перевірка; 5) рі вйсів-ки, відсів; ~ а^епсу військ, орган, що перевіряє розвідувальні дані; ~ а§епІ дймна речовина; ~ ейесі ефект екранування; ~ Гогсе війська прикриття; ~ раігої військ, група прикриття; заслін; бойова охорона; сторожовйй пост; ~ зтоке військ, димова завіса.
8сгееп-5¥ірег ['8кгі:п,\уаіра] п авт. СКЛООЧЙСНИК.
8сгее8 [зкгіїх] п рі геол. осип.
зсгєєує [зкгіїу] V розм. малювати на тротуарах задля мйлостині.
зсгєєуєг ['зкгігуа] п бідний художник (що малює на тротуарах).
зсге^у [зкги:] 1. п 1) гвинт; шуруп; таїе (ехіетаї) ~ гвинт; Гетаїе (іпіегпаї) - гайка; 2) тех. шнек, черв’як; 3) ав. повітряний гвинт, пропелер; 4) мор. гребнйй гвинт; 5) виток нарізки; 6) поворот гвинта; іо §іує а пш а ^оосі ~ міцніше закрутйти гайку; 7) розм. паперовий кульок (з чимсь)', 8) пучка, невелйка кількість; а ~ оГ іоЬассо закрутка тютюну; 9) розм. скнара; 10) розм. платня; іо £еі опе’з ~ одержувати зарплату; 11) розм. шкапа; 12) розм. тюремник, в’язнйчний сторож; 13) (ійе ~8) іст. лещата (знаряддя катування)', 14) розм. ревматйзм; < ~ сіатр тех. струбцйнка, гвинтовйй затискач; ~ соир1іп£ тех. гвинторізна стяжка (муфта); ~ біе тех. гвинторізна головка; ~ еіеуаіог гвинтовйй елеватор; ~ 8аи£е нарізнйй калібр; ~ £ип військ. розбірна гармата; ~ пиі гайка; ~ ргезз тех. гвинтовйй прес; ~ ргореііег гребнйй гвинт; ~ зіеатег гвинтовйй пароплав; ікеге із а ~ Іоозе 8оте\¥Ііеге тут щось не так; не при своєму розумі; іо риі ійе ~ оп зтЬ. справляти тиск на когось; 2. у 1) закріпляти гвинтами; пригвйнчувати, загвйнчувати; 2) угвйнчуватися, пригвйнчуватися, загвйнчуватися; ійе йапсіїе \уоп’і ~ ручка не пригвйнчується; 3) видавлювати, вижимати; іо - топеу оиі оГ зтЬ. вимагати у когось гроші; 4) крутйти, вертіти; іо ~ зтЬ.’з агт викручувати комусь руку; іо ~ зтЬ.’з песк скрутйти комусь в’язи; 5) викривляти, кривйти; перекручувати; 6) скнарити; 7) розм. хмеліти; бути під чаркою; 8) амер. розм. ушиватися, зникати; 9) давати кручений м’яч (теніс)', 10) робйти нарізку; □ ~ Ломп наглухо загвйнчувати,
закріпляти гвинтами; ~ іп угвйнчувати; ~ оїї розгвйн чувати (ся), відгвйнчува-ти(ся); ~ оп нагвйнчувати, пригвйнчувати; прикріпляти гвинтами; ~ оиі вигвйнчувати; ~ іо&еі1іег згвйнчувати докупи; - ир загвйнчувати; наглухо закривати (зачиняти); роздувати (ціни)', іо ~ ир опе’з соига^е набратися смі-лйвості (мужності); підбадьоритися; іо ~ ир опе’з еуез примружити очі; < іо ~ іпіо зтЬ.’з Еауоиг утертися в чиюсь довіру.
зсгеотЬаП ['зкпгЬоіІ] п амер. розм. 1) навіжений; ексцентрйчна людйна; 2) навіженість; ексцентрйчність; 3) найкращий (найгірший) зразок типової джазової музики.
8сгел¥-Ьіп(1іп£ ['5кпі:4Ьаіпдіі]] п уг-вйнчуване кріплення (лиж).
зсгєуу-Ьоіі ['зкпгЬоиІі] п (нормальний) болт.
8сгел¥-сиііег ['зкпі:,кліа] п тех. 1) гвинторізний верстат; 2) гвинторізна головка.
8сгеі¥-(1іе ['зкги.чіаі] п тех. гвинторізна головка.
8сгєі¥-(1іує ['$кги:даіу] п 1) стрибок гвинтом (плавання)', 2) поворот (плавання).
зсгел¥-(1оті ['зкпгсіаип] аф із за-гвйнчуваною крйшкою (про посудину тощо).
8сге^¥(1гіуег ['зкги:,с1гаіуа] п вйкру-тка.
8сге5¥Є(1 [зкгхксі] аф розм. п’яний, напідпйтку.
8сге^у-£еаг ['зкгиґдю] п тех. 1) гвинтова передача; 2) черв’ячна передача.
$сгеі¥ІП£ ['зкгшії]] п тех. згвйнчу-вання, скріплення болтами.
зсгелу-іаск [ 'зкпгсізжк] п тех. гвинтовйй домкрат.
зсгечу-паіі ['зкпгпеїі] п шуруп.
зсге^у-ріпе ['$кги:рат] п бот. пандан.
зсге^у-ріаіе ['зкгигріеіі] п тех. гвинторіз, гвинтувальна дошка.
зсге^у-іар ['зкпкіаер] п тех. мітчик. 8сгечу-і1ігеа<1 [ 'зкги:0гес1] п нарізка, різь.
8СГЄ5¥-5¥І1ЄЄІ ['зкги:\уі:1] п гвинтове (зубчасте) колесо.
8СГЄ^¥-МЛГЄПСІ1 [ 'зкгиггепі/] п тех. розвіднйй (розсувнйй) гайковйй ключ.
8сгеіуу ['зкпгі] аф 1) розм. ненормальний; недоумкуватий; 2) розм. дйвний, підозрілий; ійаі Іоокз ~ іо те мені здається це підозрілим; 3) скупйй, скнарий; 4) рідк. п’яний, під чаркою; 5) з дефектом (про коня).
зсгіЬаЬіе ['зкгаїЬаЬІ] асі] заст. придатний для писання.
зсгіЬаІ ['зкгаїЬІ] аф 1) що стосується перепйсувача; ~ еггог пбмйлка перепйсувача; 2) бібл. шо стосується кнйжників.
зсгіЬЬІе ['зкпЬІ] 1. п 1) нерозбір
ливий (недбалий) почерк; 2) щось нерозбірливо (недбало) напйсане; кривульки, карлючкй, мазанйна; 2. у 1) писати недбало (швйдко); 2) писати карлючками; 3) бути писакою; псувати папір; бути віршомазом; 4) текст. грубо чесати (вовну, бавовну).
$сгіЬЬ1ег [ 'зкпЬІа] п 1) розм. писака, віршомаз; 2) текст, чесальна машйна для вовни.
8сгіЬЬ1іп£-(1іагу [ 'зкпЬІп],сіаіап) п записнйк, записна кнйжка; щоденник (блокнот) для нотаток.
$сгіЬЬ1іп£-рарег ['зкпЬІп] уреірз] п папір для нотаток.
$сгіЬе [зкгаїЬ] 1. п 1) амер. розм. письменник; 2) іст. пйсар; перепйсу-вач; 3) рідк. грамотна людйна, грамотій; І ат по £геаі ~ я не майстер писати, я не грамотій; 4) бібл. книжник; 5) найманий літератор; 6) журналіст, памфлетйст; 7) заст. секретар; 8) тех. рисувалка; 2. V 1) іст. пере-пйсувати (манускрипти)', працювати перепйсувачем (пйсарем); 2) діал. писати; 3) мат. впйсувати; опйсувати; 4) тех. розмічати.
зсгіЬег ['зкгаїЬа] п тех. рисувалка.
$сгі§§1е ['зкпді] V розм. 1) звиватися; 2) відбиватися.
8сгіш [зкпт] п 1) текст, грубе полотно; 2) маскувальна сітка; 3) маскування.
8сгіішпа£е ['зкпткіз] 1. п 1) розм. сутичка; бійка; сварка; 2) розм. палка суперечка; галаслйва спірка; 3) сутичка навколо м’яча (футбол, регбі)’, 4) військ, рукопашна сутичка; 5) роз-мйнка з м’ячем (баскетбол)', 2. V 1) брати участь у сутичці (у бійці); 2) скандалити, бешкетувати; 3) стовпитися навколо м’яча (футбол, регбі).
Бсгішр [зкгітр] 1. аф убогий; недостатній; 2. V 1) скупйтися; 2) урізувати; погано забезпечувати.
8сгішру ['зкптрі] аф 1) недостатній, убогий; 2) скупйй.
8сгіш8Ьапк [ 'вктіт/аедк] Vрозм. ухилятися від виконання неприємних обов’язків.
зсгішзііапкег ['зкптДзедка] п розм. симулянт, ледащо.
8сгіш8Ііаі¥ ['зкпт/о:] п 1) збірн. різні прикраси; прикраси з морських черепашок (слонової кістки тощо)', 2) різьблення на черепашках (слоновій кістці тощо).
8СГІП&Є [зкппсіз] V розм. 1) морщитися; 2) зщулюватися (від холоду, страху).
зсгіпіа [ЧкппюІ рі від зсгіпіит.
8сгіпіагу ('зкппіоп] п хоронитель архівів.
8сгіпіиш І'зкппіот] п (р/зсгіпіа) іст. скрйнька (для манускриптів).
Бсгір (зкпр) п 1) торба, торбйна; 2) тимчасова акція (облігація);
8СГ
309
8СГ
3) амер. свідоцтво на частйну акції; 4) збірн. державні облігації; 5) паперові гроші, випущені окупаційними властями (тж ~ топеу).
$сгірі [зкгірС] 1. п 1) почерк; рукописний шрифт; Ооікіс ~ готичний шрифт; 2) рад. сценарій; 3) кін., телеб. режисерський (постановочний) кіносценарій; 4) письмовий твір на екзаменах; 5) рукопис, манускрйпт; 6) юр. оригінал (документа)', < ~ дерагітепі сценарний відділ (кіностудії); ~ §іг! секретар кінорежисера; помічнйк кінорежисера; 2. V 1) писати сценарій (для кіно, радіо, телебачення)’, 2) писати сценарій за літературним твором; 3) амер. розм. підготувати серію передач (фільмів).
$сгіріег ['зкпріа] п 1) (кіносценарист; 2) автор тексту радіолекції (бесіди тощо).
зсгірііп£ ['$кпрііі)] п розробка кіносценарію (постановочного сценарію).
$сгіріогіа [$кпр'іо:пз] рі від зсгір-іогіит.
$сгіріогіит [8кпр'іо:пат] п (р/зсгір-іогіа) іст. приміщення для перепйсу-вання рукописів (у середньовічних монастирях).
зсгіріогу [Чкпрізп] асі] 1) писемний, письмовий; 2) напйсаний.
зсгіріигаї [ 'зкпрі/агаї] аф 1) біблій-ський; що стосується святого письма; 2) писемний, письмовий.
$сгіріиге ['зкпрі/а] п 1) святе письмо, Біблія (звич. іке Ноіу 8., іке Зсгіріигез); іо геасі іке Бсгіріигез читати Біблію; 2) рідк. цитата з Біблії; 3) священна кнйга; 4) напйсаний текст, напис; 5) рукопис, манускрйпт; 6) майстерність писання; 7) писання; < ~ Ьізіогу священна історія; ~ іехі цитата з Біблії; Мокаттедап зсгіріигез Коран.
$сгіріиге-геа<1ег [ 'зкпрі/а.гі^а] п рел. євангеліст.
$сгіріигі$< [ Чкпрірпзі] п 1) знавець Біблії; 2) той, що дотрймується біблейського вчення.
зсгірйугііег [ 'зкпрі, гаїіа] див. зсгір-іег.
8сгіуепег ['зкпупа] п 1) пйсар; пе-репйсувач; 2) нотаріус; 3) лихвар; < ~’з раїзу мед. писальна судорога.
зсгоЬісиїаіе [зкгои'Ьі^иІіі] аф бот. ямковйй; укрйтий дрібнйми заглйби-нами.
$сго<1 [зкгосі] п амер. молода тріска. зсгоГиІа І'зкгоГіиІа] п мед. золотуха. зсгоГиІоиз [ зкго^иїзз] аф 1) мед. золотушний; 2) рідк. продажний; розбещений.
$сго& [зкгод] п розм. 1) чахлий куш; чагарнйк; 2) вітровал, хмиз.
8СГОІ1 [зкгоиі] 1. п 1) згорток, манускрйпт; 2) розчерк; завйток; 3) архт. спіраль; волюта; 4) спіральна
камера; 5) тех. плоска нарізка; 6) спйсок, скрижалі; оп іке ~ оГ Гате на скрижалях слави; 7) лист, листовне послання; 2. V 1) звиватися, скочуватися, як згорток; 2) писати на згортку; 3) звич. р. р. архт. прикрашати завитками.
$сго11-Ьопе ['зкгоиІЬоип] п анат. носова раковина.
зсгоП-залу ['зкгоиізо:] п ажурна пйл-ка, лобзик.
$сго11-$атоп£ ['$кгои1,5о:іт)] п амер. різьблена прикраса.
$сго11-^¥огк ['5кгои1\¥з:к] п архт. орнамент у вйгляді завйткїв.
§сгоо£е [зкги:сіз] п розм. скнара.
$сгоор [зкги:р] 1. п скрип; 2. V скрипіти.
$сгоіа ['зкгоиіа] рі від зсгоіит.
зсгоіит ['зкгоиіат] п (рі зсгоіа) анат. мошонка, калйтка.
зсгоишіег ['зкгаипсіа] п розм. проноза, пройда; спрйтник, ловкач.
$сгоші£е [зкгаипдз] V розм. 1) поцупити, свйснути; добути; 2) виканючувати, випрошувати; жебрачити; 3) амер. жйти за чийсь рахунок; □ ~ агошкі шукати можлйвості украсти (щось).
$сгоші£ег ['зкгаипсіза] п 1) злодій, крадій; 2) жебрак, прошак.
зсгоуіе ['зкгоіаі] п заст. негідник, мерзотник.
$спіЬ [зкглЬ] 1. п 1) чагарнйк, чагар; зарості; 2) покрйта чагарником місцевість; 3) австралійські вічнозелені зарості (лісй); 4) щіточка; 5) колючі вуса; вуса щіточкою; 6) чахла (низькоросла) рослйна; 7) маленька недо-розвйнена тварйна; 8) розм. нікчемна людйна; \угеіскед Іііііе ~ цілковйта нікчема; 9) чйстка (звич. щіткою з милом); 10) жорстка щітка; стара стерта щітка; 11) поденник, що виконує важку, брудну роботу; 12) розм. шкапа; 13) амер. розм. слабка ( молодша) команда; 14) неповний склад футбольної (бейсбольної) команди; 15) див. зсгиЬ--іеат; < ~ пигзе операційна сестра; іке ЗсгиЬз велйка лондонська в’язнйця; 2. V 1) чйстити, скребтй, мйти (звич. щіткою з милом); 2) терти, розтирати; іо ~ опезеіГ \уіік а іо\ує! розтертися рушником; 3) виконувати брудну роботу; працювати прибиральницею; 4) тех. промивати газ.
$спіЬЬе(і [зкглЬсі] аф чахлий; дріб-нйй, карликовий.
$спіЬЬег ['зкглЬа] п 1) скребачка; жорстка щітка; 2) тех. газопромив-нйк, газоочйсник, скрубер; 3) здичавіла свійська тварйна.
$спіЬЬіп£ ['зкглЬїд] п 1) очйстка; очйстка щіткою; 2) миття рук (перед операцією); < ~ іо\уєґ тех. скрубер.
$спіЬЬіп£-Ьпі$Іі ['зкглЬїдЬгл/] п жорстка щітка, скребачка.
зспіЬЬу ['зкглЬї] аф 1) низькорослий; дрібнйй, карликовий; ~ ігеез низькорослі дерева; 2) розм. мйрша-вий, нікчемний; маленький; 3) розм. бруднйй; підлий; 4) порослий чагарником (низькорослими деревами); 5) покрйтий щетйною.
зспіЬІаші ['зкглЬІжпсі] илісовйй район (в Австралії).
зсгиЬ-Іеаш ['зкглЬгігт] п амер. розм. футбольна (бейсбольна) команда--дубль (школи, коледжу, університету).
$спіЬ-ир ['зкглЬ'лр] п грунтовна чйстка.
8СпіЬ^¥отап ['зкглЬ.хуитап] п (рі зсгиЬхуотеп [-,\уітт]) амер. прибиральниця, поденниця для хатньої роботи.
5СП1ІЇ [зкглГ] п 1) загрйвок, карк; іо іаке (іо зеіге, іо коїд) зтЬ. Ьу іке ~ оГ іке песк взяти (схопйти, тримати) когось за барки; 2) тонка кірочка; верхній шар; 3) покйдьки; сміття; 4) перен. огйдний метал (про гроші).
зспіЛу ['зкглГі] аф неохайний; нечесаний, непричесаний.
8сгшп [ зкглт] п розм. 1) сутичка навколо м’яча (футбол, регбі); 2) збуджений натовп.
8сгшшпа£е ['зкглткіз] див. зсгіт-та^е.
зспітту ['зкглті] аф розм. чудовий, прекрасний.
зсгшпрііоиз ['зкглтр/аз] аф 1) розм. першорядний, чудовий; 2) стйльний, гарний; ~ §іг! незрівнянна красуня; 3) рідк. вередлйвий, вибагливий, примхлйвий.
8СгипсЬ [зкглпі/] 1. п хрустіння; скрип; тріск; 2. V 1) грйзти; 2) хрустіти (рипіти) під ногами.
зспіріе ['зкпгрі] 1. п 1) скрупул (аптекарська міра ваги = 20 гранів); 2) мінімальна кількість; крйхта (чогось); 3) сумнів, вагання; іо до зтік. \уіікоиі ~ зросити щось без вагань; 4) рі докори с\мління (тж ~ оГ соп-зсіепсе); а тап \уіікоиі (оГ по) ~з безсовісна (недобросовісна) людйна; 2. V 1) не зважуватися, не наважуватися, вагатися; соромитися; доп’і ~ іо азк Гог апуікіп§ уои \уапі не соромтеся і просіть усе, що вам потрібно; 2) відчувати докори сумління; 3) сумніватися (у чомусь); не довіряти.
$спіри1о$ііу [у8кпі:ріи'І08ііі] п 1) чесність, сумлінність; 2) бездоганність; 3) точність, педантйчність; 4) астр. вйзначення мінімальних відрізків часу; 5) делікатність.
$спіри1ои$ [ 'зкгшріиіаз] аф 1) чесний, порядний; добросовісний, сумлінний; іо Ье ~ аЬоиі (іп, оуєг) зтік. чесно (сумлінно) ставитися до чогось; 2) бездоганний; ~ копезіу бездоганна чесність; 3) делікатний; 4) старанний, точний, скрупульозний.
§сг
310
$си
$спіри1ои$1у ['вкгиіріиіавії] асіу 1) чесно, сумлінно; іо аПепб ~ іо а бшу сумлінно виконувати свій обов’язок; 2) бездоганно; ~ сіеап бездоганно чйстий; 3) старанно, точно.
$спіри1ои$пе$$ ['8кги:р]иІ08пі8] п 1) чесність, сумлінність; 2) бездоганність; 3) делікатність; 4) точність, педантичність, скрупульозність.
$спііаЬ1е ['зкпкізЬІ] асі] доступний для дослідження (для уважного вй-вчення, для розгляду).
$спііаіог [зкгиґіеііа] п 1) книжн. уважний дослідник (випробувач); 2) іст. університетський інспектор.
8СП11ІПЄЄГ [,8кги:іі'піа] п 1) уважний (сумлінний) дослідник; 2) особа, що перевіряє правильність вйборів; 3) інспектор (при міжнародній організації)', спостерігач за виконанням правил.
8СПіііпІ2Є ['8кги:ііпаі2] V 1) уважно (сумлінно) досліджувати, критйчно вивчати; іо ~ а ріал старанно (ретельно) вйвчити план; 2) уважно розглядати; 3) ретельно перевіряти документи (звич. на виборах)', іо ~ ап еіесіогаї 1І8І перевіряти спйски вйборців.
зспіііпу ['зкпкіїш] п 1) уважне вй-вчення; уважний огляд; старанне дослідження; 2) перевірка правильності підрахунку вйборчих бюлетенів; 3) до-пйтливий погляд (тж а §1апсе оГ ~).
8сгу [зкгаї] 1. п вйгук, вйкрик; 2. V ворожйти на магічному кристалі; ди-вйтися крізь магічний кристал.
зсиЬа ['зки.Ьо] п (скор. від зеІГсоп-іаіпеб ипдепуаіег Ьгеаікіп§ аррагаіиз) 1) скуба; 2) підводне плавання з дй-хальним апаратом.
$сік1 [зкдсі] 1. п 1) швидкйй плавний рух (біг); 2) розм. прудконогий бігун; 3) метеор, гнані вітром хмари; рвані хмари; 4) короткочасна злйва; нетривалий сйльний снігопад; 5) мор. порйв вітру, шквал; 6) буд. прошарок глйни (вугілля); 7) міздріння шкіри; 2. V 1) мчати; швйдко і плавно рухатися; бігти, летіти, нестйся; ~ ! хутчіше!; геть!; 2) ітй під вітрйлом (парусний спорт)', 3) мор. ітй з попутним штормом; 4) сковзати.
БсисІШе [Чклді] V розм. рятуватися втечею.
8СШІІ [Чкиїсіі:] рі від зсибо.
8сш1о [Чкигсіои] п (рі зсибі) скудо (італійська срібна монета).
8сиЯ*[8кл1] 1. п загрйвок, карк; 2. V 1) плентатися; човгати ногами; 2) протерти (стирати) ногами; 3) потертися, зносйтися; 4) ледь зачіпати, торкатися мимохідь; 5) ударити (когось); < (о ~ ир іке бизі піднімати ногами куряву.
$сиіїе<1 [зклГі] аф потертий; подряпаний.
$сиії1е ['зклЛ] 1. п 1) бійка; сутичка; 2) військ, безладні бойові дії; 3) сумбурна промова; 4) човгання (но
гами); 2. V 1) брати участь у бійці; бйтися; іо ~ ’ууіїіт зтЬ. побитися з кимсь; 2) сяк-так (похапцем) робйти (щось); 3) плентатися; човгати ногами; 4) безладно і шумно рухатися; 5) розпушувати (мотйжити) землю; < ~ кпіуез с. г. полільні лапки.
8си§ [зклд] п розм. невйхована, не-товарйська людйна.
8СііП [зклі] 1. п 1) кормове весло; 2) парне весло; 3) веслування; боиЬІе (зіх) ~ академічна двійка (шістка) (човен); 2. V 1) гребтй парними веслами; 2) гребтй кормовйм веслом; 3) перевозити (на легкому човні).
зсиїїег ['зкліа] п 1) весляр парними веслами; перевізник; 2) ялик, тузик.
зсиїїегу ['зкліап] п 1) посудомййня при кухні; 2) буфетна; < ~ таіб по-судомййка.
зсиШоп ['зклірп] п 1) кухарчук; по-судомййка; 2) заст. кухонний мужйк.
зсиїр [зклір] V розм. ліпйти (робйти) скульптуру.
зсиїріп ['зкліріп] п 1) нікчемна людйна; 2) нікудйшня тварйна.
$си!р$іі [зклірзіі] лат. це створйв (напис на скульптурі, гравюрі, за яким іде ім'я скульптора, художника).
зсиїрі [зклірі] V (скор. від зсиїріиге) жарт, ліпйти, висікати, різьбйти (на камені, мармурі тощо).
зсиїріііе ['зкліріаіі] аф вйліплений; вйрізаний на камені.
зсиїріог ['зкліріа] п скульптор, різьбяр.
$сиіріге$$ ['зкдіріпз] п жінка-скуль-птор.
зсиїріигаї ['зклІрЦагаї] аф скульптурний; ~ Ьеаиіу холодна краса; іке ~ агі8 скульптурне (пластйчне) мистецтво.
зсиїріигаїїу [ 'зклірі/огоіі] аду скульптурно.
зсиїріиге ['зклірі/о] 1. п 1) скульптура, ліплення, різьбярство; 2) статуя, скульптурний вйтвір; апсіепі ~з антйчна скульптура; а \¥огк оГ ~ скульптурний вйтвір; 3) складки на земній корі; 4) гравюра; 5) збірн. гравюри; 2. V 1) ліпйти, різьбйти, висікати (на камені, мармурі тощо); 2) прикрашати скульптурами (скульптурною роботою); 3) вивітрювати, руйнувати, розмивати.
$си1р(иге$чие [, зклірі/о 'гезк] аф скульптурний, схожий на скульптуру (статую); пластйчний.
8сиш [зклт] 1. п 1) піна; накип; іо іаке іке ~ оГГ іке роі знімати піну з супу; 2) збірн. нечистоти; пбкйдьки; 3) мет. шлаки; 4) пбкйдьок. потолоч; іке ~ збірн.'. іке ~ оГ зосіеіу (оГ іке еагік) пбкйдьки суспільства; 5) мерзотник, падлюка, негідник; уои Гіііку ~ ! підлий негідник!; 6) збірн. заст. збіговище мерзотників; 2. V 1) знімати
піну (накип); 2) пінитися; покриватися піною (накипом).
зсшпЬІе ['зкдтЬІ] 1. п жив. тонкйй шар фарби; 2. V жив. злегка покривати фарбою, лесувати.
зсшшпег ['зклта] п шумівка.
зсшшпу ['зклті] аф 1) пінйстий, покрйтий піною; 2) розм. підлий, ниций.
зсшіпег ['зклпа] 1. п 1) огйда; 2) предмет, що викликає огйду; 2. V відчувати огйду (до чогось).
$сиррег ['зклра] 1. п 1) мор. шпи-гат; 2) жолоб (рйнва) для стоку води; 2. V розм. 1) потопйти судно; 2) напасти зненацька і перебйти.
зсигГ [зка.’Л 1. п 1) лупа; 2) наліт; відкладення; 3) накип; 4) інкрустація на металі; 5) збірн. пбкйдьки суспільства; 2. V рідк. зіскрібати (зчищати) накип.
8сшіу ['зко.Ті] аф 1)шокрйтий лупою; 2) покрйтий накипом; 3) курний (про вулицю тощо).
8Сііпї1ііу [зкл'піііі] п 1) грубість, непристойність; груба лайка; 2) груба брехня; 3) грубе образливе зауваження; 4) рідк. грубе блазенство.
зсштіїоиз ['зкдпіаз] аф 1) грубий, непристойний; образливий, лайлйвий; ~ 8ОП£ непристойна пісенька; 2) бре-хлйвий.
5сшту ['зклп] 1. п 1) швидкйй рух; 2) метушлйва біганйна; 3) злйва (снігопад) з вітром; 4) спорт, перегони на коротку дистанцію; 2. V 1) швйдко бігати, метушйтися; дріботіти; 2) мету-шлйво рухатися; 3) поспішати; робйти похапцем (щось); іо ~ ікгои^к опе’з \уогк похапцем закінчйти роботу; 4) примушувати кваплйво рухатися; □ ~ а^ау тікати, ховатися.
зсипіеб ['8ко:Уіб] аф цинготний, скбрбутний.
зсигуііу [ 8ка:Уі1і] асіу підло, нйзько, безчесно.
зсигуу ['8ка:Уі] 1. п 1) мед. цинга, скбрбут; 2) мерзотник; 2. аф 1) підлий; нйций; огйдний; 2) покрйтий лупою; 3) невйхований, нелюб’язний; хамський; ~ Ге11о\¥ хам.
8СііІ [зклі] п 1) короткий хвіст (зайця, кроля, оленя); 2) розм. бруднйй, огйдний тип; підла людйна; 3) розм. заєць.
8сиІа ('8к]и:О| рі від зсиіит.
8сиіа£Є ['8к]и.іібз| п іст. грошовйй внесок (податок) за звільнення від військової служби.
зсиіаіе ['8к]и:(еі(| аф бот., зоол. щитовидний.
8сиіс*і [8клІ|] 1. п с. г. 1) кострйця; 2) терниця, тіпалка; 2. V 1) с. г. тіпати льон; 2) бйти ціпком (різкою); 3) обмолочувати.
зсиїсіїеоп [’зклірп] п 1) (скор. від езсиіскеоп) щит герба; 2) металева до-
зси
311
$еа
течка з прізвищем; 3) футор, накладка (замка для дверей); < а Ьіоі оп ійе ~ пляма ганьбй, заплямована репутація (честь).
зсиісйег ['зклір] п 1) терниця, тіпальна машйна, тіпалка; 2) льоном’ялка; 3) молоток муляра.
зсиісЬіпз ['зклфд] п с. г. тіпання (льону).
зсиіе [зк]и:і] див. зсиіит.
зсиіеііа [8к)и:'іе1а] рі від зсиіеііит.
зсиіеііит [зкіи.'іеіат] п (рі зсиїеііа) 1) бот. щиток зародка; 2) ент. зад-ньоспйнка (у комахи).
зсиііег ['зкліо] у тікати.
зсиіііе ['зклії] 1. п 1) люк; 2) мор. отвір у борту (у днйщі) судна; 3) поспішна втеча; 4) прагнення унйкнути небезпеки (труднощів); боягузтво; 5) кваплйва хода; 6) відерце (ящик) для вугілля; 7) велйка плетена корзй-на; 8) розм. віялка; 2. V 1) мор. затопити судно; 2) кваплйво тікати (тж ~ а\уау, ~ ой); 3) розм. ганебно і кваплйво відступати; дезертйрувати; 4) боягузливо тікати; драпати (особл. з окупованої території); 5) уникати, ухилятися (від обов'язку тощо).
зсіШІе-ЬиН ['зкдІІЬлі] п 1) мор. бачок з питною водою; лагун; 2) розм. чутка, плітка.
зсиКІе-сазк ['зкліікоизк] див. зсипіе--Ьий 1).
зсиішп ['зк)и:іат] п (рі зсиїа) бот., зоол. ЩИТОК.
8су11а ['зіЬ] п’. Ьеі\¥ееп ~ апд Сйа-гуЬдіз між Сціллою і Харібдою; між двома вогнями.
зсуркі ['загїаі] рі від зсурйиз.
зсурйиз ['заіГаз] п (рі зсурйі) 1) старогрецька чаша (без ніжки); 2) бот. віночок, вінчик.
зсуійе [заід] 1. п с. г. коса; 2. V с. г. косйти.
зсуійетап ['заідтзеп] п (рі зсуійе-теп [-теп]) 1) косар; 2) перен. смерть.
зсуійезіопе ['заідзіоип] п мантачка.
ЗсуіЬіа ['81013] п геогр. н. іст. Скіфія.
ЗсуіЬіап ['зідіап] 1. п 1) скіф; скіф’янка; Йіе ~8 збірн. скіфи; 2) мова скіфів; 2. аф скіфський.
’зсіеаій [гдеО] іпі (скор. від Оод’з деасй) заст. прокляття!
$(іеі£п [гдеіп] п заст. презйрство, зневажання.
8еа [8І:] п 1) море; океан; водна поверхня земної кулі; ійе ~ соуєгз пеагіу ійгее-Гоигійз оГ ійе \уог!д’з зигГасе вода покриває майже три чверті поверхні землі; сіозед ~ море, що перебуває під юрисдйкцією однієї країни; іпіапд ~ закрйте море, ійе ореп ~ від-крйте море; ійе Медііеїтапеап 8. Середземне море; аі ~ у морі; далеко від берега, у плаванні; аі ійе Ьоііот оГ ійе ~ на дні моря; Ьу ~ морем, по
морю; Ьу ійе ~ біля моря, на морському березі; оп ійе ~ по морю; на кораблі; у плаванні; ВгІ£Йіоп із оп ійе ~ Брайтон розташований на морі; а іо\уп оп ійе ~ приморське місто; соипігіез Ьеуопд ійе ~ заморські країни; оп ійе йі§й ~з у відкрйтому морі; ійе ЙІ£Й ~з відкрйте море; море за межами територіальних вод; ап агт оГ ійе ~ глибока затока; іо (до\уп) іо ійе ~ поїхати до моря; 2) морська вода; сйетісаі сопзіііиепіз оГ ійе ~ хімічний склад морської водй; 3) поверхня моря; морська гладінь; 4) часто рі хвйля, хвилювання; йеауу ~ бурхлйве море; 8Йогі (1оп§) ~ часта (рідка) хвйля; 5) безліч, сйла-силенна, величезна кількість; а ~ оГ ігоиЬІез сйла-силенна турбот; 6) приплйв; аі Гиіі ~ під час приплйву; < Ьгахеп (тоїіеп) ~ бібл. велйка мідна купіль в іудейському храмі; ~ аіг морське повітря; ~ Ьаіііе морськйй бій; ~ сйагі морська карта; ~ Гогсе з’єднання кораблів; ~ Гогсез військово-морські сйли; ~ раз-за§е перехід через море; ~ ро\уег морська держава; військово-морська могутність; ~ ігаіп морськйй залізнйчний пором; ~ ігір прогулянка по морю; ~ \уаг війна на морі; ійе Гоиг ~з четверо морів, що омивають Велйку Британію; тізігезз оГ ійе ~(з) володарка морів; наймогутніша морська держава; ійе зєуєп ~з північна і південна частйни Тйхого океану, Північний Льодовйтий океан, моря Антарктики та Індійський океан; іо Ье (аіі) аі ~ не знати, що робйти (що сказати); Ьеі\уееп ійе деуіі апд ійе деер ~ між двома вогнями; ійеге аге аз §оод Гізй іп ійе ~ аз єуєг сагпе оиі оГ іі присл. хоч греблю гатй; ~ Ьоу юнга; ~ Ьискійогп бот. обліпйха; ~ сапагу розм. білий кит; ~ дує індикаторна фарба, що випускається з за-тонулого підводного човна (для вказівки його місцезнаходження); ~ Го$ туман, що йде з моря; - ]еер плаваючий джип; ~ Іаддег мор. штормтрап; ~ Іапе морськйй шлях; ~ Іапез військ. морські комунікації; ~ Ііеиіепапі амер. мор. молодший лейтенант; 8. Ьогд морськйй лорд (член ради адміралтейства в Англії); ~ тиіе мор. допоміжнйй понтон; ~ ооге мул, намул; - зіоск мор. запас на рейс (на перехід); ~ іаіі військ, розм. тилові частйни і установи повітряного десанту, що перевозяться морем (по морю); ~ ігіаіз мор. ходові вй пробування.
зеа-апсйог ['зі:,ает]ка] п мор. плавучий якір (тж ~ дга£).
зеа-апетопе ['зігз'петат] п зоол. актйнія.
зеа-аре ['зіґеір] п калан, морська вйдра.
зеа-Ьапк ['зі:Ьавт|к] п 1) берег моря; 2) дамба; гребля; 3) дюни.
зеа-Ьаійіп^ |'зі:,Ьа:0ід] п морське купання.
зеа-Ьеаг ['зі/Ьєз] п зоол. 1) білий (полярний) ведмідь; 2) котик, морськйй кіт.
зеаЬоапі [ 'зі :Ьо:д] п берег моря; морське узбережжя, примор’я; оп ійе ~ на узбережжі; < ~ тагкеіз прибережні рйн-ки, рйнки морського узбережжя.
зеа-Ьогп ['зі:Ьо:п] аф поет, народжений морем; ійе ~ £оддезз пінона-рдджена (Афродита); ійе ~ іо\уп місто, народжене морем (Венеція).
зеа-Ьогпе ['зі:Ьо:п] аф 1) що перевозиться (доставляється) морем (по морю); ~ аігсгай палубний (корабельний) літак; палубні літакй; ~ аззаиіі вйсадка морського десанту; ~ ігаде морська торгівля; 2) що пливе по морю (на хвйлях).
зеа-Ьгееге ['зі:'Ьгі:г] п вітер з моря; морськйй бриз.
$еа-саріаіп ['зі:'каеріш] п 1) капітан далекого плавання; 7) амер. мор. кептен (капітан 1-го рангу); 3) поет. славетний мореплавець (флотоводець).
$еа-саг<1 ['зі:'ка:д] п морська карта (біля компаса).
зеа-сШГ ['зі:к1і£] п берегова скеля; береговйй стрімчак; крутйй морськйй берег; хвилеприбійний вйступ.
зеа-соаі ['8І:кои1] п 1) бітумінозне вугілля; 2) розм. готівка, дзвінка монета.
$еа-соа$і ['зіґкоизі] п берег моря, морськйй берег; морське узбережжя; ~ ГогііГісаііопз військ, берегові укріплення.
$еа-соск ['зі.кок] п 1) мор. кінгстон, забортний клапан; 2) жарт. морськйй пірат.
зеа-соок [ 'зі:кик] п мор. кок; < зоп оГ а ~ груб, сучий син.
зеа-соі¥ ('зіґкаи] п зоол. 1) ламан-тйн; 2) морська корова; 3) морж; 4) гіпопотам; 5) сирена.
зеа-сгаК [ 'зі:кга:£і] п 1) збірн. морські судна, морськйй флот; 2) морське судно; 3) мистецтво кораблеводіння.
зеа-<ІЄ¥І1 ['зі.'деуі] п зоол. скат, морськйй диявол.
$еа-<І0£ ['зі:дод] п 1) зоол. тюлень; 2) дрібна (собача) акула; 3) іхт. минь; 4) перен. старйй досвідчений моряк, морськйй вовк (звич. оїд -); 5) іст. морськйй пірат; 6) свічення моря на горизонті.
$еа-<1га£оп ['зі:,дгаедап] п 1) зоол. морськйй дракон; 2) міфічне морське чудовисько, схоже на дракона.
$еа<1готе [ 'зі:дгоит] п плавучий аеродром, гідроаеродром.
зеа-еа§1е |'зі:'і:д1] п орн. орлан.
$еа-еіерйап( [ 'зі: еІіЕзпї] п зоол. морськйй слон.
зеа-Гап ['зі:Гжп) п морське віяло (корал).
зеаГагег ['зі:,ґєаг9] п поет, моряк, мореплавець.
зеа
312
8еа
зеаГагіпз ['8І:,Гєапт)] п мореплавання; морська професія; < ~ ІіГе життя моряка; ~ тап моряк.
зеа-П^М ['ві:Таі(] п морськйй бій.
веа-Пге ['зі:,Гаіа] п фосфоресценція моря.
зеа-іїзії ['зі:Гі/] п морська рйба. зеа-Поог ['ві.Ло:] п морське дно. зеа-Лохуег ['зі:,Г1аиа] п 1) зоол. ак-тйнія; 2) бот. анемона.
зеа-Гоат ['зі.Тоит] п 1) морська піна; 2) мін. морська пінка.
$еа-Го1к ['ві:£оик] п збірн. (вжив, з дієсл. у рі) морякй.
зеа-Гооі! ['зі:'£й:д] п амер. їстівні молюски, краби тощо.
зеа-Гоху! ['зі:£аи1] п морська птйця.
зеа-Ггоп( ['зі:Гглп(] п приморська частйна міста; приморський бульвар.
$еа-£аіі£е [г8І:деідз] п мор. 1) футшток; 2) лот; 3) осадка судна.
$еа-£І!І ['зі:да:(] асі] поет, оточений морями.
зеа-£О<1 ['ві:дасі] п морське божество.
$еа-£О<1(іе$$ ['ві/додів] п морська богйня.
8еа-£оіп§ ['ві:,дошд] 1. п мореплавання; 2. асі] 1) що плаває у відкрй-тому морі; океанський; далекого плавання (про судно); 2) пов’язаний з далеким плаванням (з морем); морськйй; 3) мореплавний, морехідний.
зеа-^газз ['ві:дга:з] п морська трава.
$еа-£гееп ['8І:дгі:п] 1. п колір морської хвйлі; 2. асі] кольору морської хвйлі.
зеа-£іі11 ['ві:дл1] п орн. чайка.
$еа-1іе(]£е1іо£ ['зіґЬедзЬод] п зоол. морськйй їжак.
зеа-Ьогзе ['зі:'Ьо:з] п зоол. 1) морж; 2) морськйй коник.
8ва-/е11у ['8І:,бзе1і] п зоол. медуза.
$еа-ка!е ['віґкеїі] п бот. 1) катран морськйй; 2) червона водорість.
$еа-кіп£ ['зі:'кід] п 1) вікінг; 2) поет. морськйй цар.
зеаі [8І:1] 1. п 1) печатка; печать; тавро, клеймо; ипдег ~ скріплений печаткою; ипдег ту Ьапд апд ~ за моїм власноручним підписом і з печаткою; сиз(отз ~ печатка мйтниці; 2) пломба; (о гетоуе (Ье ~з знімати пломби; 3) відбйток; 4) знак, доказ; 5) урочй-ста обіцянка, обітниця; зобов’язання; (Не ~ оГ сопГеззіоп таємнйця сповіді; 6) ((Ье ~з) влада; повноваження (лор-да-канцлера, міністра); 7) звич. рі брелоки; 8) тех. ізоляція, ізоляційний шар; 9) тех. перемйчка, затвор; 10) тех. обтюратор; 11) зоол. тюлень; 12) котикове хутро; 13) тюленяча шкіра; 14) діал. верба; < (Ье Сгеа( ((Ье Ргіуу) 8. велйка (мала) державна печатка Велйкої Британії; (Ье 8. оГ (Ье РізЬегтап папська печатка; ~ оГ іоує
поет, поцілунок; дитйна; (о гєсєіує (іо ге(игп) (Ье ~з прийняти (здати) посаду канцлера (міністра); (Ье ~ оГ деаіЬ іп опе’з Гасе печать смерті на облйччі; ипдег (Ье ~ оГ сопйдепсе за умови збереження таємнйці; 2. у 1) ставити печатку, скріпляти печаткою; 2) запечатувати, опечатувати; пломбувати; 3) ставити тавро (клеймо); 4) щільно закривати; заклеювати, замазувати; 5) оточувати щільним кільцем; блокувати; 6) накладати печать (відбйток); позначатися; 7) прирікати; призначати; 8) остаточно вирішувати (затверджувати); Ьіз Га(е із ~ед його доля вйрішена; 9) міцно прикріпляти, упаювати; 10) накладати зобов’язання (догану); 11) ізолювати; герметйчно закривати; стуляти; ту Іірз аге ~ед я повйнен мовчати; 12) полювати на тюленів (котиків); (о §о ~іп§ вирушати на полювання на тюленя (котика); < іо ~ зтЬ.’з Гаіе невдало вирішувати чиюсь долю; іо ~ (Ье тоуе записати незакінчену партію (останній хід) (шахи).
зеа-іаху ['зі:'Із:] п морське право, зеа-іахууег ['зі:'їзда] п мор. розм.
1) причепа, критикан; суперечник; 2) акула.
зеаіесі [зі:Ід] асі] 1) запечатаний, за печаткою, скріплений печаткою; - раі-іегп затверджений (стандартний) взірець; 2) герметизований; герметйч-ний; ~ саЬіп ав. герметйчна кабіна; < ~ Ьеаш авт. оптйчний елемент фари; ~ Ьгоод печатний розплід (про бджіл); ~ Ьоок кнйга за сімома печатями; ~ огдегз секретний наказ; наказ у запечатаному пакеті.
зеа-іедз ['зі:1ед2] п рі. іо Гіпсі опе’з ~, іо Ьауе (іо §еі) опе’з ~ (оп) жарт. звйкнути до морської хитавйці (качки).
зеаіег ['зі:1з] п 1) мислйвець на тюленів; 2) судно для полювання на тюленів, звіробійне судно; 3) інспектор мір і вагів.
зеаіегу [ 'зі:1зп] п тюленяче лежбище.
«еа-іеііег ['зі:,1еіз] п охоронне посвідчення, морськйй паспорт (нейтрального судна під час війни).
8еа-1еуе1 ['зі\1єу1] п рівень моря.
зеаІ-ЛзЬегу ['зі:1,£і/оп] п тюленячий (котиковий) промисел.
зеа-ііпе ['зі:1аіп] п 1) берегова лінія; 2) лінія горизонту (в морі); 3) мор. лінь; 4) волосінь.
зеаііпз ['зі:1іі]] п 1) полювання на тюленів (котиків); 2) тюленячий (котиковий) промисел.
зеаііп^-хуах ['зі:1и]\ужкз] п сургуч.
зеа-ііоп ['зіґіаїзп] п 1) зоол. морськйй лев; 2) сивуч.
8еа1-гіп£ ['зі:1гп]] п перстень з печаткою.
зеаі-гоокегу ['зі:1,пікап] п лежбище тюленів.
зеаізкіп ['зі.ізкш] п 1) тюленяча шкіра; 2) котикове хутро; 3) котикова хутрянка, котикова ш)?бка.
8еаш [зі.тп] 1. п 1) шов; іпзегіесі ~ виворітнйй шов; 2) тех. спай, шов; хуеібеб ~ зварнйй шов; 3) рубець, шрам; 4) глибока зморшка; 5) шиття, вишивання; 6) геол. пласт, прошарок; 7) с. г. скйба (що відрізається плугом); 8) заст. міра вагй; 9) смалець; 2. V 1) покривати рубцями (шрамами); борознити; ~есі хуііЬ іЬе зтаїїрох рябйй від віспи; 2) покривати зморшками; а Гасе ~еб хуііЬ хугіпкіез облйччя у зморшках, зморшкувате облйччя; 3) перен. носйти глибокі, незгладймі сліди (чогось); 4) зшивати, з’єднувати швами (тж ~ ир); 5) прикрашати спеціальним швом; бути швом.
8еа-шаі<1(еп) ['зі:тек1(п)] п поет. 1) богйня моря, морська німфа; 2) русалка.
зеатап ['зі:тап] п (рі зеатеп [-топ]) 1) моряк, мореплавець; вооб (роог) ~ гарний (поганий) моряк; 2) матрос; огбіпагу ~ простйй матрос; < ~ ЬгапсЬ мор. стройова служба; ~ £иппег військ, комендор.
зеашапзЬір ['зі:тап/ір] п 1) мистецтво мореплавання; морська практика; 2) фах моряка.
8еа-шагк ['зі:та:к] п мор. 1) навігаційний знак; орієнтувальний предмет; 2) маяк, бакен; сигнальний вогонь; береговйй знак; 3) лінія рівня повної водй (у морі).
8еашаз ['/вітав] п ч. ім'я Шеймас. зеатеху ['зі:т]и:] п орн. чайка.
8еа-ті1е ['зі:таі1] п морська мйля (1853,2 м).
зеатіп^-іасе ['зі.тїдіеїв] п галун.
зеат-іасе ['зі.тіеїв] див. зеатіп§--Іасе.
зеатіезз ['ві:т1із] асі] 1) без шва, з одного куска; 2) тех. суцільнотяг-нений (про труби); без зварювання, суцільний.
зеа-топзіег ['зі:топвО] п морське чудовисько (чудище).
зеа-тоизе ['ві:таиз] п (рі зеа-тісе [-таїз]) зоол. морська мйша.
зеатзіег ['зі:тзО] п 1) кравець; 2) зшивальник.
8еапі8іге88 ['зг.тзіпз] п швачка, шваля.
8еатиз ['/вітав] п ч. ім'я Шеймус.
зеату ['зі:ті] асі] 1) із швами назовні (наверх); 2) покрйтий швами (шрамами, зморшками); \уі(Ь а ~ Гасе зі зморшкуватим облйччям, із шрамами на облйччі; < (Ье ~ зіде вйворіт; (о кпо\у (Ье ~ зібе оГ ІіГе знати темні сторони життя.
8еап [/о:п; амер. /аеп, /еш] п ч. ім 'я Шон, Шан, Шейн.
зеапсе ['веіа:пз] п фр. 1) засідання;
$еа
313
зеа
нарада; 2) спіритйчний сеанс; 3) лікувальна процедура, сеанс.
зеа-пушрії ['зі.'пітГ] пміф. морська німфа.
$еа-оНег ['зіґоіо] п 1) зоол. морська видра, калан; 2) розм. вантажне судно.
$еа-ра5$ ['8І:ра:8] див. зеа-іеііег.
зеа-рау ['8І:реі] п мор. платня за час плавання.
зеа-реп ['зі:'реп] п зоол. морське перо (поліп).
зеа-ріе ['зі:'раї] п листковйй пиріг з солонйною.
зеа-ріесе ['зі:рі:з] п жив. марйна, морськйй краєвйд.
зеа-ріапе ['зігрієш] п гідролітак, гідроплан.
зеарогі |'зі:ро:і] п морськйй порт; портове місто; < ~ іо\уп приморське місто.
зеарслуег ['зі:,раиа] п морська держава.
зеа-чиаке ['зі:к\¥еік] п землетрус у морі.
§еаг [зіа] 1. п 1) військ, спусковйй важіль; 2) автоматйчний спуск; 2. аф поет. 1) зів’ялий; 2) сухйй; < ійе ~ апсі уеііоху ІеаГ осінь; перен. похйлий вік, старість; 3. V 1) сушйти, висушувати; 2) сохнути, в’янути; 3) припікати; 4) обпалювати, пектй; кіз кеагі у/аз ~ед \уіік ап^ег у його серці палав гнів; 5) перен. озлобляти; 6) спалювати, осмалювати; 7) притупляти (почуття).
зеагсе [за:з] 1. п сйто; фільтр; 2. V 1) просіювати через сйто; 2) фільтрувати.
зеагсії [за:Ц] 1. п 1) пошуки, шукання; розшук; ійе ~ Гог (аГіег) ігиїй пошуки істини; іп ~ оГ зтік. у пошуках чогось; ке із іп ~ оГ ап арагітепі він шукає квартйру; 2) військ, пошук; пошук екіпажу (літака), що зробйв вй-мушену посадку; 3) обшук; гі§кі оГ ~ право обшуку суден (у відкритому морі); 4) амер. розслідування; огляд, дослідження; 5) пронйзливий вітер (холод); 6) межі пошуків (дослідження); Ф ~ Гііе бібліотечна картотека довідок; 2. V 1) шукати, розшукувати; іо ~ аГіег Ьарріпезз прагнути (до) щастя; 2) обшукувати, обшарювати; 3) трусйти, проводити обшук; іо ~ іке ргізопег обшукувати в’язня; 4) уважно розглядати (вивчати, спостерігати); іо ~ іке аіг військ, стежити за повітрям (за небом); 5) досліджувати, вивчати; 6) зондувати (рану); 7) проникати, просякати; іке сокі ~ед кіз тагго>у він промерз до кісток; 8) оглядати речі на мйтниці; 9) військ, розвідувати, вестй пошук; 10) випробовувати, піддавати вйпро-буванню; < іо ~ оиі ап окі Ггіепсі розшукувати старого друга; ~ те! не маю уявлення!
зеагсЬег ['за.і/о] п 1) особа, шо
проводить обшук (огляд); 2) наглядач; 3) (санітарний) інспектор; 4) мед. зонд.
зеагсЬіпз ['за:Ціі]] 1. п пошук; < ~з оГ іке кеагі докори сумління; 2. аф 1) старанний, глибокий; сумлінний, уважний; ~ зсгиііпу уважне вйвчення; 2) допйтливий, пронйкливий (про погляд); 3) сйльний, різкйй, пронйзливий; ~ ууіпсі пронйзливий вітер; ~ гетеду радикальний засіб; - зтеїі різкйй запах.
$еагсЬ1і£М ['за:і/1аіі] п прожектор, зеагсії-раііу ['з»:і£ра:іі] п пошукова група, пошуковий загін.
зеагсЬ-луаггапі ['8о:і/,\уогапі] п юр. ордер на обшук.
8еаг1е [за:1] п ч. ім'я Серл.
зеа-гоот ['зі:гит] п мор. простір для маневрування.
зеа-гоуег ['зі:,гоиуо] п 1) морськйй пірат; 2) піратське судно.
зеа-заіі ['зі:'зо:1і] п морська сіль.
зеа-зсаре ['зкзкеїр] п 1) морськйй пейзаж; 2) гарний (чудовий) вид на море.
зеазегрепі ['зі:'8о:рапі] п зоол. 1) морська змія; 2) морськйй вугор.
зеа-зЬеІІ ['зі:/е1] п морська черепашка.
зеа-зЬоге ['8І:'/о:] п 1) морськйй берег; морське узбережжя; 2) смуга берега, що заливається приплйвом.
зеа-зіскпезз ['зі:,зікшз] п морська хвороба.
зеа-зі<1е ['зіґзакі] п 1) морськйй (приморський) курорт; іо §о іо іке ~ поїхати на морськйй курорт; поїхати до моря; 2) морськйй берег; морське узбережжя, узмор’я; < ~ іо\уп приморське місто; морськйй курорт.
зеа-зпіре І'зі.зпаїр] п орн. морськйй бекас (вівчарик).
зеазоп ['зі:гп] 1. п 1) пора року; іке Гоиг ~з, іке ~з чотйри пори року; 2) сезон; іке деасі (іке сіиіі, іке оїї) ~ мертвий сезон; спорт, час, колй спортсмен не тренується; іке Ьопсіоп ~ лондонський (світський) сезон (травень — липень); іке кеі§кі оГ іке ~ розпал сезону; іке гизк ~ ком. сезон найбільшого попиту; поп-сотреііііуе ~ спорт. сезон, колй спортсмен не бере участі у змаганнях; 3) пора, час, період; іке Ьизу ~ гаряча пора; сіозе (ореп) ~ час, колй полювання заборонене (дозволене); \уєі ~, іке гаіпу ~ період дощів; іке сігу ~ період посухи; іке ~ оГкаїуезі час збирання врожаю; 4) проміжок часу; іп Зие ~ у належний час; 5) підхожий час (момент); а \уогс! іп ~ своєчасна порада; 6) сезонний квиток; абонемент (у театр тощо); 7) поет. рік; 8) заст. свято; сотріітепіз оГ іке ~ поздоровлення із святом; < іп ~ своєчасний; оиі оГ ~ несвоєчасний; іп ~ апсі оиі оГ ~ завждй, постійно; до
речі й не до речі; 2. V 1) робйти придатним для вживання; витрймувати (вино); сушйти (дерево); 2) ставати придатним для вживання; 3) привчати (до чогось); акліматизувати; загартовувати; 4) надавати смаку (гостротй); приправляти; 5) надавати інтересу (пікантності); пожвавлювати; 6) пом’якшувати, стрймувати; 7) вселяти думкй (почуття); 8) тех. в’ялйти; піддавати старінню (метал); 9) кондиціювати (продукти).
зеазопаЬІе ['зі.гпаЬІ] аф 1) своєчасний, доречний; ~ аід своєчасна допомога; 2) що відповідає порі року (сезону); - \уеаікег звичайна для цієї порй року погода.
зеазопаЬІу ['зкгпаЬІі] асіу 1) по сезону; 2) своєчасно.
зеазопаї ['зі:гоп1] аф 1) сезонний; ~ \уогкег сезонний робітнйк; 2) тимчасовий; ~ етріоуее тимчасовий (позаштатний) працівнйк; 3) періодйчний; регулярно повторюваний; іке ~ ті£гаііоп оГ Ьігсіз щорічний переліт птахів.
зеазопес! ['зі.гпсі] аф 1) загартований; ~ ігоорз війська, вйпробувані в боях; 2) приправлений (про страву); кі^кіу ~ сіізкез гострі (пікантні) страви; 3) перен. присмачений, здобрений (іронією тощо); кі^кіу ~ апесдоіе солоний анекдот.
зеазопіп£ ['8І:2Піі]] п 1) природне сушіння; 2) кондиціювання (продуктів); 3) старіння (металу); 4) приправа; 5) перен. пікантність; гострота; 6) витрймування (вина тощо); 7) обробка шкіри.
зеазоп-ііскеі [ 'зі:гп'іікіі] п 1) сезонний квиток; 2) абонемент.
зеа-зііск ['зі:зіік] п копчений оселедець.
зеа-85¥а1І05¥ ['зі:'з\¥0Іои] п орн. крячок.
зеаі [зі:і] 1. п 1) місце (для сидіння, тж перен.); сігіуєг’з ~ місце водія; ріеазе, іаке а ~ сідайте, будь ласка; іо іаке опе’з ~ зайняти своє місце; іо кеер опе’з ~ не вставати з місця; іо гізе Ггот опе’з ~ встати (піднятися) з свого місця; іо изе а Ьох аз а ~ вй-користати ящик замість стільця; іке ~ оГ копоиг почесне місце; 2) стілець, лавка, крісло; Го1сііп£ ~ складаний стілець; §агс!еп ~ садова лавка; 3) спорт. банка (на човні); 4) юр. місце (крісло) судді; 5) читацьке місце (у бібліотеці); 6) сидіння; капі (расШесі) ~ тверде (м’яке) сидіння; 7) зад, сіднйця; 8) задній бік, задок; 9) місцеперебування; Ьопсіоп із іке ~ оГ §оуегптепі у Лондоні знаходиться резиденція уряду; 10) юр. місце проживання; місцезнаходження; 11) місце (в театрі тощо); квиток; а ~ іп іке ігаіп місце в поїзді; І кауе Ьои§кі іию зеаіз Гог іке ікеаіге у мене два квиткй до театру;
8еа
314
8ЄС
іо Ьоок а ~ замовити квиток (до театру); гезегуед ~з заздалегідь замовлені квитки; 12) місце в парламенті; іо кауе а ~ іп Рагііатепі бути членом парламенту; іо Іозе опе’з ~ не бути переобраним до парламенту, зазнати поразки на виборах до парламенту; 13) посада, посадове місце; а ~ оп ійе Ьепск посада судді; іо кауе а ~ оп іке Ьоагд о£ дігесіогз бути членом правління; 14) маєток; садйба; 15) посадка; постава вершника; іо Йауе а §ооб ~ добре сидіти на коні; 16) вершник; 17) царський трон; 18) місце поселення (розселення); 19) точка (місце) на поверхні (чогось); 20) тех. гніздо; 21) тех. опорна поверхня; фундамент; 22) геол. підошва пласта; ~ аііепдапі білетер (у театрі); ~ Ьеіі ав. прив’я-знйй ремінь; ~ раск рагаскиіе парашут льотчика (що служить подушкою для сидіння); іЬе ~ оГ \уаг театр воєнних дій; вогнище війнй; 2. у 1) садовйти, посадйти; іо ~ опезеІГсідати; 2) сидіти; ріеазе Ье ~ед сідайте, будь ласка, прошу сідати; 3) уміщати, поміщати; ко\у тапу реоріе сап уои ~ іп ікіз каїї? скільки чоловік можна посадйти в цьому залі?; 4) забезпечувати (обладнувати, устатковувати) стільцями (кріслами); 5) призначати на посаду, забезпечувати місце; 6) лагодити (вставляти нове) сидіння; 7) розміщатися, розташовуватися; 8) поселяти; заселяти (кимсь); 9) установлювати, поміщати.
зеаіег [зі.іа] п 1) той, що садовить (усаджує) (на місце); 2) той, що си-дйть; 3) як компонент складних слів: Гоиг— чотиримісний автомобіль (автобус, літак тощо).
зеаііпз ['зііііп] п 1) усаджування; розсаджування; 2) забезпечення місцями для сидіння (стільцями тощо); 3) збірн. місця для сидіння; сидячі місця; ~ Гог а кипдгед реоріе сто сидячих місць; 4) тех. цоколь; гніздо; фундамент, опора; < ~ сарасііу (ассоттоба-ііоп) кількість місць (у салоні, театрі тощо); ~ ріап план розсаджування гостей за столом (на офіційному обіді).
$еа-ігоиі ['зіг'ігаиі] п океанічний оселедець (торговельна назва).
8еаіі1е [зі'аеіі] п геогр. н. м. Сіетл. зеа-іигп ['зі.’іа:п] п різкйй вітер з моря.
зеа-игсЬіп ['зі:'а:Ціп] п зоол. морськйй їжак.
зеауе [зі.у] п розм. очерет.
«еа-уоуаве ['зіґуопдз] п морська подорож, подорож морем (по морю).
зеа-іуаіі ['8І:'\¥о:1] п дамба; стіна набережної; хвилелом.
зеа^апі ['8І:\уад] 1. аф спрямований до моря; 2. асіу в напрямі моря, до моря; іо Іоок ~ дивйтися в бік моря.
зеа^апіз ['8І:\¥ОСІг] див. зеахуагд 2.
8еа-5¥аге ['зі:\уєа] див. зеа\уеед.
§еа-л¥аіег ['зі:'\уо:іа] п морська (забортна) вода.
§еа-5¥ау ['зі:\уєі] п 1) фарватер, судноплавна частйна моря; морськйй шлях; 2) бурхлйве море.
$еа^¥ее<1 ['зі:\уі:д] п морська водорість.
зеа^іші ['зі.-хушд] п вітер з моря; морськйй бриз.
зеа-жйГ ['зі:\уи1Г] п іхт. смугаста зубатка.
зеа^оіїйу ['8І:,\уа:ді] афмор. 1) мореплавний; придатний для плавання; 2) придатний для морської служби.
8еЬ [зеЬ] п ч. ім’я Себ (зменш, від 8еЬазііап).
зеЬасеоиз [зі'Ьеі/аз] аф фізл. сальний, жировйй; ~ £ІапсІ8 сальні залози.
8еЬа5ііап [8і'Ьаезі]ап] п ч. ім’я Се-бастіан, Себастьян.
зеЬит ['зі.Ьат] п фізл. шкіряне сало.
8ЄС [8ек] 1. п розм. (скор. в/д8ЄСОПд) секунда; каІГ а ~ ! розм. зачекайте (одну) секунду!, одна хвилйна!, одйн момент!; 2. аф фр. сухйй (про вино).
зесапі ['зіікапі] 1. п мат. 1) секанс; 2) січна; 2. аф мат. січнйй, пе-ресічнйй.
зесаіеиг ['зекаіа:] п звич. рі фр. садові ножиці; секатор.
зеседе [зі'зі.д] V 1) виходити з партії (спілки тощо); іо ~ Ггот тіїііагу Ьіосз вййти з воєнних блоків; 2) відокремлюватися, відколюватися, відпадати; відступати (від — Ггот).
зеседег [зі'зі.до] див. зесеззіопізі.
зесегп [зі'за.п] V 1) відокремлювати; розрізняти; 2) фізл. виділяти.
зесегпепі [зі'затопі] аф фізл. ви-дільнйй.
зесеззіоп [зі'зе/п] п 1) вйхід (з партії тощо); 2) розкол; відокремлення (звич. від церкви); 3) збірн. сепаратйс-ти; розкольники; 4) віддаляння, від-ходження; відхід; < \¥аг оГ 8. іст. громадянська війна у США (1861— 1865 рр.).
зесеззіопізі [зі'зе/пізі] п 1) сепара-тйст; 2) відступник, розкольник.
зесішіе [зі'кіиісі] V 1) відокремлювати, ізолювати; тримати на самоті; 2) (звич. іо ~ опезеІГ) усамітнюватися, залишатися (жйти) на самоті; іо ~ опе-зеІГ Ггот зосіеіу жйти самітником; 3) позбавляти переваг (прав тощо); 4) виключати з розгляду; 5) відбирати, вибирати; залишати собі.
зесішіесі [зі'к1и:дід] аф 1) усамітнений; самітнйй; відлюдний; ~ ІіГе самітницьке життя; 2) віддалений, глу-хйй; ~ катіеі глухе село.
зесіизе [зі'кішх] див. зесіидед.
зесіизіоп [зі'к!и:зп] п 1) самотність, самітність; ізоляція; відокремлення; іо
ііує іп ~ жйти відлюдником; 2) місце самітності, відлюддя.
зесоші ['зекапд] 1. п 1) секунда (міра часу); 60 ~з таке опе тіпиіе у хвилйні 60 секунд; 2) секунда (міра кута); іЬігіу де^геез Гіує ~з трйдцять градусів п’ять секунд; 3) мить; момент; \уаіі а ~ !, ЬаІГ а ~ ! зачекайте (одну) секунду; \ує тизіп’і Іозе а ~ не можна втрачати ні секунди; 4) помі-чнйк, нйжчий за рангом; ~ іп соттапд військ, заступник командйра; 5) (ійе ~) друге число; 6) друга людйна, другий чоловік (що робить щось); уои аге іке - іо азк те ікаі ви другий (чоловік), хто запйтує мене про це; 7) той, що одержав другий приз (другу нагороду, другу премію); 8) друга (не вища) оцінка (в англійських університетах); 9) рі товари другого ґатунку; 10) рі борошно грубого помелу; 11) другий клас (транспорту); 12) секундант (на дуелі, в боксі); 13) муз. втора, другий голос; альт; 14) альпініст, що йде другим у зв’язці; 2. аф 1) другий (числом); Не із іп кіз ~ уеаг йому другий рік; іп іке ~ ріасе по-друге; ~ рарегз амер. розм. друга стадія приймання у громадянство США; посвідчення про прийом у громадянство США; 2) другий (за часом), наступний; іо §о Ьу іке ~ ігаіп їхати наступним поїздом; 3) другий, інший, додатковий; ~ саизе інша (побічна) причйна; ~ зреед авт. друга швидкість; 4) повторний; іо зау зтік. а ~ ііте говорйти щось удруге; ~ Ьаііоі перебалотування; ~ Ьігік друге народження; відродження; рел. духовне відродження; загробне життя; 5) другорядний, нйжчої якості; 6) ще одйн, подібний; 7) додатковий, запаснйй; ~ іеат спорт, запасна (друга) команда; 8) допоміжнйй; ~ уіоііп (Гідсіїе) друга скрйпка; 9) підпорядкований; 10) нйжчий за рангом; ~ скатЬег верхня палата (в парламенті); ~ регзоп грам. друга особа; ~ сопіи^аііоп грам, друга дієвідміна; ~ соизіп троюрідний брат; троюрідна сестра; Непгу іке 8. Генріх Другий; ~ Ііпе військ, тилова позйція; тилова смуга; ~ пате амер. прізвище, друге ім’я; ~ оГ ехскап^е фін. другий примірник переказного векселя; ~ зкееі аркуш під копіркою; ~ зі§кі яс-новйдіння; ~ зіотаск сітка (другий відділ шлунка у жуйних); ~ іееік постійні зуби (після молочних); ~ ікои§кі перегляд думки (рішення); ~ ууіпсі друге дйхання; аі ~ капд з чуток; еуегу ~ дау через день; оп ~ ікои^кіз подумавши; ~ іо попе неперевершений; 3. асії 1) по-друге; 2) другим номером; у другій групі; іо зреак ~ виступати другим; іо соте іп (іо Гіпізк) ~ прийтй другим, зайняти друге місце (у змаганнях); 4. V І) підтрймувати; допомагати; \уі1і уои ~ те? чи ви підтрймаєте мене?; 2) виступати на підтрймку (про
зес
315
8ЄС
позиції тощо); 3) бути секундантом (на дуелі, змаганнях); 4) військ, тимчасово відряджати; 5) завдати ще одного удару; 6) муз. співати партію другого голосу.
зесоїміагу ['зекапсіап] 1. п 1) підлеглий; 2) представнйк; той, що діє за дорученням (когось); 3) помічнйк; 4) сановник другого рангу; 5) ел. друга обмотка (трансформатора); 2. аф 1) другий ( числом, за часом); 2) середній; ~ едисаііоп середня освіта; ~ зскооі середня школа; школа другого ступеня; ~ іехі-Ьоок підручник для середньої школи; 3) другорядний; побічний; а уегу ~ таііег другорядне питання; ~ 8ІГЄ88 лінгв. другорядний наголос; 4) похіднйй, вторйнний; іке ~ теапіпЕ оГ а \уогсі похідне значення слова; ~ 8ехиа1 скагасіегізіісз біол. вторинні статеві ознаки; 5) неголовнйй, побічний; ~ геасііоп хім. побічна реакція; 6) додатковий, запаснйй; ~ іаг-§еі агеа військ, додатковий район обстрілу; 7) допоміжнйй, підсобний; ~ агтатепі допоміжна артилерія; мор. протимінна артилерія; ~ 1апдіп§ вй-садка допоміжного десанту; 8) геол. мезозойський; ~ ероск (ега) мезозойський період; < ~ ЬіЬІіо^гарку галузева бібліографія; ~ сотроипд лінгв. надскладне слово; ~ еуідепсе юр. непрямий доказ; ~ Гиеі Пііег авт. фільтр тонкого очйщення; ~ ріапеі астр. супутник планети; ~ р!ои§кіп§ с. г. двоїння; ~ іееііт постійні зуби (після молочних); ~ Ііііе підзаголовок.
$есоп<1-Ье$і [ 'зекзпсі'Ьезі] 1. аф другосортний; ~ сігезз буденна сукня; ~ рарег папір другого ґатунку (сорту); 2. асіу : іо соте оГГ ~ зазнати поразки.
зесоїкІ-сЬор ['зекопсП/ор] аф розм. другосортний, другорядний.
5есоп<1-с1а$$ ['$екапсі'к1а:8] аф другокласний, другосортний; ~ коіеі дру-горозрядний готель; ~ раззеп^ег паса-жйр другого класу; іо §о (іо ігауеі) -їхати другим класом.
зесошіег ['зекапсіа] п 1) той, що підтрймує (резолюцію, кандидатуру тощо); іо Ье іке ~ оГ а ргорозаі виступати на підтрймку пропозйції; 2) помічнйк; 3) той, що приходить другим (займає друге місце).
зесоші-каші ['зекапдкаепсі] 1. п 1) секундна стрілка; 2) посередник, маклер; 2. аф 1) ужйваний, ношений, держаний; ~ Ьоок держана кнйжка; букі-ністйчна кнйжка; ~ Ьоокзеїіег букініст; - зйор комісійний магазйн; 2) запозй-чений, неоригінальний; 3) одержаний не з першої рукй (про інформацію тощо); 4) другорозрядний, поганий; < іо Ьеаг іке пе\¥8 - почути новину з других рук; іо Ьиу Ьоокз ~ купувати книжкй у букіністів; ~ \уотап жарт, вдова.
зесошіїу ['зекопбіі] асіу 1) по-друге; 2) вдруге, ще раз.
зесопсі-тагк ['зекапсіта:к] п позначка секунди (")
зесопгі-гаіе ['зекапсі'геїі] 1. п 1) (іке ~) посередня річ; річ низької якості; 2) посередність, пересічна особа; 2. аф 1) другосортний, другорозрядний; ~ £оод8 другосортні товари; 2) посередній; ~ агіізі посередній художник.
$есоімі-га<ег [ 'зекапсі'геїіа] п розм. посередність; пересічна (ординарна) особа.
зесгесу ['зі:кпзі] п 1) таємнйця, секрет; таємність, секретність; іп (\уіік) ~ таємно; іо Ьгеак ап оаік оГ ~ порушити клятву мовчання; іо кеер ап оаік оГ ~ зберігати клятву мовчання, зберігати таємнйцю; 2) уміння зберігати таємнйцю; 3) часто рі щось таємне (секретне); < ~ £гасііп£ гриф секретності.
зесгеі ['зі:кпі] 1. п 1) секрет, таємнйця; таємність; деад ~ глибока таємнйця; ап ореп ~ секрет полішинеля; іо кеер а ~ зберігати таємнйцю; іо епігизі зтЬ. \уіік а ~ довіряти комусь таємнйцю; 2) ключ, розгадка, таємна причйна; 3) щось загадкове (приховане, непояснйме); іке ~8 оГ паіиге та-ємнйці природи; < іп ~ таємно; по секрету, під секретом; іо Іеі зтЬ. іпіо а ~ відкривати комусь таємнйцю; іо Ье іп іке ~ знати таємнйцю; іоуєг’8 ~ освідчення закоханого; 2. аф 1) таємний, секретний; що зберігається в та-ємнйці; ~ а§епі таємний (секретний) агент; ~ діріотасу таємна дипломатія; ~ таггіа^е таємний шлюб; ~ розі військ. секрет; а ~ ігайїс іп дги§8 таємна торгівля наркотиками; ~ ігеаіу таємний договір; іор ~ абсолютно секретно (напис на документі); 2) потаємний, прихований; ~ доог потайнйй хід; 8. Іп-іеПі^епсе Зегуісе таємна розвідувальна служба, британська розвідка; 3) скрйт-ний, замкнутий; 4) зашифрований, умовний; ~ 1ап§иа§е військ, шифр; код; зашифрований текст; ~ расіїоск замок з секретом; ~ 8І£П умовний знак; 5) та-ємнйчий, загадковий, незбагненний; 6) самітнйй, усамітнений; 7) незрозумілий, незбагненний; < ~ рагіз статеві органи; ~ зєгуісє розвідувальне управління; розшукна служба; 3. асіу у секреті, у таємнйці; іо кеер зтік. ~ тримати щось у секреті.
зесгеіа [зі'кгіїіа] рі від зесгеіит.
зесгеіаіге [,8екп'ієа] п фр. секретер, бюро; письмовий стіл.
зесгеіагіаі [,8екга'ієапа1] аф секретарський.
зесгеіагіаіе [.зекга'ієапаі] п 1) секретаріат; 2) посада секретаря.
зесгеіагу ['зекгоіп] п 1) секретар; секретарка; ргіуаіе ~ особйстий секретар; 2) діловод; 3) секретар, керів-нйк організації (установи); §епега! ~ генеральний секретар; Гігзі ~ дип. се
кретар посольства (місії); 4) міністр; Еогеі^п 8., 8. оГ 8іаіе Гог Еогеі^п АГГаігз міністр закордонних справ (у Великій Британії); іке Ноте 8., 8. оГ 8іаіе Гог Ноте АЙаігз міністр внутрішніх справ (у Великій Британії); 8. оГ 8іаіе державний секретар; міністр закордонних справ (у США); 8. оГ ОеГепсе амер. міністр оборони (у США); 5) секретер; 6) друк, курсйв, що нагадує рукопйс-ний шрифт; 7) повірений; 8) той, хто знає таємнйцю.
8есгеіагу-Ьіг<1 ['зекгаіп'Ьагсі] п орн. секретар.
зесгеіагузкір ['зекгаіп/ір] п посада секретаря; секретарство.
зесгеіе [зі'кгігі] у 1) книжн. ховати; приховувати; таємно привласнювати; 2) фізл. виділяти.
зесгеііоп [зі'кгі:/п] п 1) книжн. приховування; 2) фізл. секреція, виділення.
8есгеііуе [зґкгкіїу] аф 1) таємнй-чий, потайнйй; прихований; замкнутий; 2) фізл. секреторний.
8есге1іуепе88 [зі'кгкіїушз] п прихбва-ність, потайність; скритність, замкнутість.
зесгеііу ['зіікпііі] асіу таємно, потайки від інших; приховано; іо Ье ~ таггіеб іо зтЬ. таємно повінчатися з кимсь; іо Іеагп зтік. ~ довідатися про щось таємно.
зесгеіогу [зі'кгі:і9гі] аф фізл. ви-дільнйй, секреторний.
зесгеіит [зі'кгіїіат] п (рі зесгеіа) особйста печатка (у стародавньому Римі).
весі [зекі] п 1) секта; геїі^іоиз ~ релігійна секта; 2) церква, віросповідання; 3) напрям, течія (у філософії тощо); 4) іст. релігійний орден.
зесіагіаі [зек'ієапаї] аф кастовий (в Індії).
зесіагіап [зек'ієапоп] 1. п 1) сектант; 2) фанатик; 3) іст. дисидент; віровідступник; 2. аф 1) сектантський; що належить до секти; 2) що належить до певної церкви (віросповідання); 3) дрібнйй, вузькйй; сектантський; 4) дисидентський; віровідступницький; єретйчний.
зесіагіапізш [зек'ієапзпіхт] п сектантство.
зесіагу І'зекіап] п 1) послідовник; учень; прихйльник; 2) іст. єретйк; дисидент; 3) іст. сектант; фанатик.
8ЄсСіоп ['зек/ап] 1. п 1) секція, деталь; Ьиііі іп ~з збірний, розбірнйй; 2) частйна (цілого); відрізок; сегмент; ділянка; а ~ оГ а гаіі\уау ділянка залі-знйці; іо сиі іпіо ~з розрізати на частйни; 3) відділ, секція; ~з оГ а зіоге секції універмагу; 4) відділ (газети, журналу); 5) стаття (договору тощо); 6) параграф, розділ (книги); знак параграфа (тж ~ тагк); 7) розріз; профіль; переріз; уегіісаі ~ вертикальний
8ЄС
316
8Є(І
розріз; 8) мед. розріз, розтин; 9) зріз; тісгозсоріс ~ гістологічний зріз; 10) амер. земельна ділянка (640 акрів)', 11) друк, книжковий блок; 12) військ. відділ штабу; взвод, відділення; 13) мор. відсік; 14) військ, гармата; 15) спорт, етап естафети; 16) секційна рамка (вулика)’, 17) сортова (профільна) сталь; ~ сиПег біол. мікротом; ~ копеу стільниковий мед; ~ ]ис!§е спорт, суддя на етапі; ~ Іеадег військ. командир відділення; ~ рарег розграфлений папір; ~ ріал горизонтальна проекція; ~ розі військ, окоп на відділення; ~ Ііііе заголовок розділу (частйни кнйги); 2. V 1) ділйти на частйни, підрозділяти; 2) розподіляти на частйни; складати з частйн; 3) подавати в розрізі.
зесііопаї ['зек/апі] аф 1) груповйй; місцевий, окремий; 2) секційний; роз-бірнйй; складаний; розрізнйй; 3) поданий у розрізі; < ~ рарег розграфлений папір.
зесііопаїізіп ['зек/паїїгт] п сектантство; місництво; групівщйна.
зесііопіге ['зек/апаїг] V 1) ділйти на секції (частйни); 2) позначати в розрізі; 3) брати зріз.
зесііоп-тагк ['зек/птаїк] п знак параграфа.
зесіог ['зекіа] п 1) сектор; ~ Гог С1іго\¥8 спорт, сектор для метання; 2) військ, ділянка; смуга; ~ оГ аПаск ділянка наступу; ~ оГ Гіге сектор обстрілу; 3) тех. куліса; 4) пропорційний цйркуль.
зесіогіаі [зек'іогпої] аф секторний; ~ ІооШ анат. м’ясоїдний зуб.
зесиїаг ['8ек]и1о] 1. п 1) священно-служйтель, що належить до білого духовенства; 2) заст. мирянин; 2. аф 1) що відбувається раз за сто років, столітній; ~ скап^ез іп іетрегаШге вікові коливання температури; 2) книжн. одвічний, віковйй, вічний; ~ Гате вічна слава, слава у віках; 3) світський, мирськйй; нецерковний; ~ агскйесіиге світська архітектура; 4) що виступає проти церковної освіти; 5) земнйй; 6) неодухотворений; < ~ с1ег£у біле духовенство; Ше ~ агт іст. світський суд; 1йе ~ ЬігсІ міф. птах фенікс.
зесиїагізш ['зек]и1агі2т] п 1) док-трйна відокремлення церкви від держави; 2) боротьба за відокремлення школи від церкви; боротьба за світську освіту.
зесиїагізі ['$ек]иІ9П$і] п 1) при-хйльник відокремлення церкви від держави; 2) прихйльник світської школи.
зесиїагігаііоп [ '8ек]и1ог(а)і хеі/п] п 1) секуляризація; 2) обмеження освіти світськими науками.
зесиїагіге [ 'зекзиіогаїг] V 1) секуля
ризувати; 2) передавати для світських (мирських) цілей.
зесшкі [зі'кдпсі] аф бот., зоол. однобічний, односторонній.
зесшкііпе [зі'кдпс1(а)іп] п звич. рі мед. плацента, послід, дитяче місце.
зесишіиш [зі'кдпсЬт] аду лат. відповідно.
$есші(1іі£ [зі'клпсЬз] аф лат. другий, молодший; Вепіоп ~ Бентон молодший.
зесигапсе [зі'кіиагопз] п 1) забезпечення; 2) упевненість; переконаність.
зесиге [зі'кіиа] 1. п амер. відбій; 2. аф 1) спокійний; безтурботний; І Ьауе ту тіпд ~ у мене спокійно на душі; 2) упевнений; переконаний (у чомусь)', ~ оГ зиссезз упевнений в успіху; 3) твердйй, безсумнівний; оиг уісіогу із - наша перемога безсумнівна; 4) непохитний, стійкий; 5) безпечний, надійно захйщений, у безпеці (від — Ггот, а^аіпзі); ~ іпуезітепіз надійне вкладення капіталу; іо таке а соипігу ~ гарантувати безпеку країни; іо Ье ~ Ггот сіап^ег бути поза небезпекою; 6) військ, гарантований, забезпечений; 7) надійний, міцнйй; вірний; ~ Іоск надійний замок; ~ Гоипдаііоп непорушна основа; 8) надійно зміцнений (скріплений, закріплений); 9) гарантований, застрахований; що перебуває під надійною охороною (у безпечному місці); 10) самовпевне-ний; що нічого не підозрює; ~ Гооі роззява, йолоп; 11) заст. вільний від сумнівів (недовір’я); 2. V 1) гарантувати безпеку, забезпечувати, надійно захищати (охороняти); іо ~ а іохуп а^аіпзі аззаиіі надійно захищати місто від нападу; 2) військ, прикривати, убезпечувати; іо ~ а §ар ліквідувати прорйв; 3) спорт, страхувати; 4) обгороджувати стіною, укріпляти; іо ~ а іо\¥П укріпляти місто; 5) гарантувати (щось); іо ~ а ІіЬегіу оГ зтЬ. гарантувати комусь волю; 6) закріпляти; скріпляти; прикріпляти; іо ~ Ше сіоогз апд \уіпсіо\¥8 замикати двері й вікна; іо ~ а уєіп мед. перев’язувати вену; іо ~ а тазі закріпляти щоглу; 7) одержати, придбати, дістати, здобути; іо ~ а Ьоизе придбати будйнок; іо ~ ііскеіз Гог іке ріау дістати квиткй на виставу; 8) домагатися, добиватися (чогось); досягати (мети); іо ~ а ігеаіу домогтйся укладення договору; 9) військ, захоплювати, оволодівати; іо ~ іке сгоззіп§ захопйти переправу; 10) брати під варту; тримати під вартою; ув’язнювати; іке ргізопег \уаз аі опсе арештованого відразу ж узялй під варту; 11) тримати (зберігати) у надійному місці; 12) застраховувати; іо ~ опезеІГ а^аіпзі аіі гізкз застрахувати себе від усяких випадковостей.
зесигеїу [8і'к]иа1і] аду 1) небоязко,
безпечно, у безпеці; спокійно; іо зіеер ~ спати спокійно (безтурботно); 2) надійно, у надійному місці; іо Ье ~ Ьідсіеп бути надійно схованим.
зесигешеїИ [зі'кіиатапі] п забезпечення.
зесигіГогт [зі'кіиапГоїт] ас^уформі сокйри.
зесигііу [зі'кіиапії] п 1) безпека; безпечність; надійність; зузіет оГ сої-ієсііує ~ система колектйвної безпеки; паііопаї ~ національна безпека, безпека країни; ~ оГ регзоп недоторканність особи; іп ~ у безпеці; іо ііує іп ~ спокійно жйти, жйти в (цілковитій) безпеці; 2) органи безпеки; 8. зєгуісє служба безпеки; ~ оГГісег військ, офіцер служби безпеки (контррозвідки); 8. Соипсії Рада Безпеки (в ООН); ~ ігеаіу договір про гарантування безпеки; 3) амер. контррозвідка; 4) упевненість (у майбутньому), забезпеченість, відчуття безпеки; іо Гееі ^геаі ~ почувати себе цілком упевнено; 5) захист, охорона, гарантія (від чогось); 6) військ. охорона; ~ іп сотЬаі бойова охорона; 7) військ, бойове забезпечення; 8) юр. запорука, гарантія; застава; забезпечення; іо £іує ~ дати поруку, ручатися; 9) поручйтель; 10) звич. рі цінні папери; £ОУеттепі зесигіііез державні цінні папери; 11) безтурботність; легковажність; < ~ Ьіаск-оиі військ, засекречування; ~ скеск перевірка для допуску до секретної роботи; ~ сіеіаск-тепі військ, охоронний підрозділ; ~ ескеїоп військ, ешелон охорони; ~ іитр (ікго\у) спорт, заліковий стрибок (кидок); ~ теазигез військ, заходи бойового забезпечення; ~ тіззіоп військ. завдання для бойового забезпечення; ~ раігої військ, сторожовйй дозір; ~ герогіз донесення служби контррозвідки; - гізк неблагонадійний елемент.
§е<1ап [зі'сіаеп] п геогр. н. м. Седан, зесіап [81'даеп] п 1) авт. седан (тип кузова); 2) іст. портшез; 3) носйлки, ноші; паланкін (тж ~ скаіг).
зесіаіе [зі'ден] аф 1) статечний, урівноважений, спокійний; 2) скромний; що не впадає в очі (у вічі); 3) нерухомий, непорушний.
8Є(1аІЄПЄ8$ [зі деИпіз] п статечність, урівноваженість, спокійність.
зесіаііоп [81'сіеі/п] п мед. заспокоєння.
зесіаііуе і'зєсіоііу] 1. п заспокійливий засіб (ліки); 2. аф заспокійливий, болезаспокійливий.
зесіепі ['8І:сіопС] аф сидячий, у сидячому положенні.
зейепіагу ['зедпіап] аф 1) сидячий, малорухомий; іо Іеасі а ~ ІіГе вестй сидячий спосіб життя; 2) що вимагає сидіння; ~ июгк сидяча робота; 3) постійний; що постійно знаходиться на одному місці; 4) бот. прикріплений; 5) зоол. осілий; 6) геол. утворений на
8Є<1
317
8ЄЄ
місці; 7) геол. елювіальний; 8) нерухомий, непорушний; позбавлений здатності рухатися.
$е<1епіігі [за'дкгапі] п 1) засідання (законодавчого органу); 2) збори; 3) зборище; вечірка; 4) спйсок присутніх на нараді (засіданні тощо).
зе(І£е [зедз] п бот. осока.
$е(І£у ['зеЗзі] аф 1) з осоки; по-крйтий осокою; 2) бот. осоковйдний, осоковий; 3) порослий осокою.
$еШ1іа [зе'сіїїіз] п рі місця (крісла) для духівнйцтва (біля олтаря в церкві).
зедітепі ['зебітапі] п 1) осад, осадок, гуща (на дні); 2) геол. осадочна порода, відкладення; < ~ ігар тех. відстійник.
зеШтепіагу [,8еді'тепїап] аф геол. осадовий, осадочний.
зеШтепіаііоп [,8едітеп'1еі/п] п осадження, осідання; відкладення осаду; < ~ гаїе мед. реакція (швйдкість) осідання еритроцйтів, РОЕ.
зеШСіоп [зі'сії/п] п 1) підбурювання до заколоту (бунту); 2) антиурядова агітація; 3) підривна діяльність; 4) повстання, заколот, бунт.
зеШііопізі [зі'ді/ашзі] п підбурювач, заколотник, бунтар.
зегійіоиз [зі'ді/аз] аф підбурюваль-ний; заколотницький, бунтарський, бунтівнйй; ~ зреесй бунтарська промова; ~ ІіЬеІ пошйрення наклепницьких чуток у підривнйх цілях.
$е(ііісе [8і'6іи:8] V 1) спокушати, зваблювати; розбещувати; іо ~ а шошап звабити жінку; 2) підкупляти; іо а11о\¥ опезеІГ іо Ье ~д Ьу \¥еа1ій спо-кусйтися на багатство; 3) принадити, полонйти; І \уаз ~д Ьу ійе Ьеаиіу оГ ійе Іапдзсаре мене полонйла краса краєвиду; 4) заманювати, збивати з шляху; вводити в оману.
зеїіисетепі [ві'фшвтопі] п 1) спокушання, зваблювання; 2) спокуса, спокусливість.
зедисег [8і'6]и:8о] п спокусник, звабник.
зедисііоп [зі'длк/п] п 1) спокушання, зваблювання; 2) спокуса; принада.
8Є<1исіІ¥Є [зі'длкіїу] аф 1) спокусливий, зваблйвий; чарівлйвий, чарівнйй; ~ уоісє чарівнйй голос; 2) що вводить в оману.
$е(1іісіі¥е1у [81 'длкіїУІі] асіу заманливо, чарівно; спокусливо; іо зтіїе ~ спокусливо посміхатися.
зедисіог [зі'длкіа] див. зедисег.
8Є(ІиСІГЄ88 [81'6лкіП8] п спокусниця.
зедиіііу [зі'сЦи:1ііі] п книжн. старанність, ретельність; дбайлйвість.
зедиіоиз ['зефиіоз] аф книжн. 1) старанний, ретельний, дбайлйвий; 2) наполегливий, упертий.
8ее [зі:] 1. п церк. 1) єпархія; 2) престол; 3) чин єпйскопа; 4) місце єпйскопа в церкві; 5) папство; < ійе
Ноіу 8., ійе 8. оГ Коте папський престол; 2. у (разі за\у; р. р. зееп) 1) бачити, дивйтися; іо ~ \ує11 (роогіу) бачити добре (погано); іо ~ а Гііт дивйтися фільм; ~, йеге йе сотез! ди-вйсь, ось він іде!; 2) спостерігати, стежити; вивчати (щось — іпіо); 3) уявляти собі; аз І ~ іі як мені це здається; 4) розуміти, пізнавати; знати; збагнути; усвідомлювати; І ~ \уйаі уои теап я розумію, що ти маєш на увазі; аз Гаг аз І сап ~ наскільки я можу судйти; І бо поі ~ йо\у іо бо іі не знаю, як це зробйти; - ? розм. зрозуміло?; 5) оглядати; іо ~ ійе зі§йіз оглядати визначні місця; 6) обдумувати, розмірковувати; Іеі те ~ дайте подумати; дозвольте, стривайте; покажіть; 7) пережйти, зазнати; 8) бачитися, зустрічатися; відвідувати; \уйєп \уі!1 уои соте апд ~ из? колй ви завітаєте до нас?; І йауеп’і ~п уои Гог а§ез я не бачив вас цілу вічність; \уйєп зйаіі І ~ уои а§аіп? колй ми знову зустрінемося?; 9) з’ясовувати; довідуватися; І доп’і кпо\¥ Ьиі 1’11 ~ я не знаю, але я з’ясую; 10) обдивлятися; оглядати; 11) допускати, дозволяти; 12) мати досвід, бути поінформованим; 13) радитися, консультуватися; 14) приймати (відвідувачів); І ат ~іп§ по опе іодау я сьогодні нікого не приймаю; 15) проводжати; тау І ~ уои йоте? можна мені про-вестй вас додому?; 16) думати, турбуватися (про щось); 17) стежити, доглядати, наглядати (за чимсь, щось); 18) вважати, визнавати; □ ~ аЬоиі подбати, простежити; доглянути (за чимсь); ~ аПег доглядати, ходйти (за хворим тощо); іо ~ аГіег ійе сйіідгеп доглядати дітей; ~ іпіо вивчати, розглядати (щось); вдивлятися; ~ оЯ* проводжати (на поїзд тощо); випроводжати; ~ оиі проводжати до вйходу (до дверей); випроводжати; досйдіти до кінця (вистави тощо); іо ~ а таісй оиі досйдіти до кінця матчу; ~ іЬгоидЬ бути присутнім (десь) до кінця; доводити до кінця; допомагати, підтрймувати (когось); розпізнавати; бачити наскрізь; < ~ йеге! амер. послухайте!; ууаіі апд ~ ! ви ще побачите!; іо - ІіГе набути життєвого досвіду; іо ~ ійе 1і§йі народитися, з’явйтися на світ; прозріти; іо ~ Гіі знаходити можлйвим; іо ~ ійе Ьаск оГ зтЬ. здйхатися когось; іо ~ ійе Іазі оГ зтій. (зтЬ.) покінчйти з чимсь (з кимсь); здйхатися чогось (когось); І ~ Мг. N. амер. надаю слово панові Н.; іо ~ гед розлютйтися; іо ~ зпакез (ійіп£з) напйтися до білої гарячки (до чортиків); І за\¥ зіагз у мене іскри з очей посйпалися; ~ апд доп’і Іозе ійе ігаіп! глядй ж не спізнйся на поїзд!; ~ уои іп сйигсй! амер. розм. бувайте!; до побачення!; іо ~ ійе \уау іо до зтій. знайтй можлйвість зробйти щось.
зеед [зі:д] 1. п 1) сім’я, насінйна, зерно; 2) збірн. насіння, сім’я; іо кеер опіопз Гог ~ зберігати цибулю на насіння; 3) ріпосів; засіяна земля; 4) по-тдмство; плем’я; іо гаізе ир ~ мати потбмство; 5) джерело, початок; зародок; іо зо\¥ ійе ~з оГ зігіГе (оГ дізсогд) сіяти чвари; 6) розм. гравець, відібраний для фінальних змагань; 7) фізл. сперма; ~ Ьаіі бот. насіннєва коробочка; ~ Ьоагд с. г. саджальна дошка; ~ Ьгеедіп§ насінництво; ~ сегіійсаііоп апробація насіння; ~ догтапсу біол. спокій насіння; ~ Гагтіп§ насінництво; ~ £го\¥ег насінник; ~ &гоу/іп§ насінництво; ~ йиііег с. г. лущйльна машйна, шусталка; ~ ріесе с. г. садивнйй матеріал; ~ роіаіо садивна картопля; ~ гіддіе с. г. машйна для очйстки насіння; ~ зіаїк бот. насінна ніжка; ~ зіоск насінний фонд; ~ ігеаітепі протруювання насіння; ~ уеаг урожайний на насіння рік; < іо §о (іо тип) іо ~ пітй в насіння; перестати розвиватися; перен. прийтй в занепад; 2. V 1) давати насіння; 2) пітй в насіння; 3) губйти насіння (про рослини); 4) сіяти, засівати; 5) очищати від насіння (овочі, фрукти); вибирати насіння; відокремлювати насіння від волокна (льону); 6) спорт, відбирати сильніших учасників змагання; 7) ставати поганим (в’ялим, кволим).
8ее<іа£е ['зі 16163] п с. г. 1) насінництво; 2) посівна кампанія, час сів-бй; 3) розмноження рослйн насінням.
зее(і-Ьеагіп£ ['8І:д,Ьєагп]] аф бот. насіннєносний.
8ЄЄ<1-Ье<і ['зі:дЬед] п с. г. 1) ґрунт для посіву; грядка з розсадою; 2) пар-нйк, розсадник; < ~ ргерагаііоп передпосівна підготовка ґрунту.
зееб-Ьох ['8І:дЬокз] п с. г. насіннєвий ящик (сівалки).
зеед-Ьші ['зі:дЬлд] п бот. насінний зачаток, зав’язь.
зеед-саке ['зі.д'кеїк] п печиво з тмйном, кекс з тмйном.
зеед-сазе [ 'зігдкеїз] п насіннєва коробочка.
зеед-соаі ['8І:дкоиІ] п бот. оболонка насінйни (зернйни).
зеегі-сод ['зі.дкод] п с. г. козуб для висівання насіння.
зеесі-согаї ['зі:д'кого1] п дрібні, нерівні коралі (для намиста).
зеед-согп ['зі:дко:п] п посівне насіння.
зеед-дгіїї ['зі.ддпі] п с. г. рядкова сівалка.
зееііег ['зі:до] п 1) сівач, сіяч; 2) с.г. рядкова сівалка; 3) пристосування для виймання кісточок із фруктів.
зеед-Пзй [ 'зі.’дГі/] п нерестова рйба.
зее(1іп£ ['8І:діі]] п 1) посів (мікробів); 2) обсіменіння; метастаз; 3) спорт, розсіювання найсильніших
8ЄЄ
318
8Є§
гравців; < ~ таскіпе с. г. сівалка; ~ таскіпегу с. г. посівні машини; ~ гаіе с. г. норма висівання.
$ее<і-1еаГ ['зі:сГ1і:£] п (рі зееб-іеауез [-'1і:уг]) сім’ядоля.
зееШезз ['8І:сі1і8] асі] бот. безнасін-ний; безкісточковий.
$ее<11іп£ ['зігсіїгд] п с. г. 1) сіянець, росток, паросток; 2) розсада; саджанець; дичка; < ~ 8іа§е фаза проростання.
$ее<і-1ір ['8І:сі1ір] див. зеед-соб.
8Єед-1оЬе ['8І:д1оиЬ] п бот. сім’ядоля.
5ЄЄСІ-ОІ1 ['8І2СІ011] П ОЛІЯ.
8ее<і-реаг1 ['8І:д'ра:1] «дрібні перли.
$ее<і-р1апі [ '8І:сір1а:пі] п бот. насінник, насіннєва рослйна.
8еед-р1оі [ '8І:сір1оі] п розсадник, розплідник; садова шкілка.
$ее(І8іпап ['8І:сігтап] п (рі зеедзтеп [-тап]) торговець насінням і садовим інвентарем.
$ее(Ме8<іп£ ['8І:сіЧе8йі]] аф контрольно-насіннєвий; ~ зіаііоп контрольно-насіннєва станція (лабораторія).
$ее<1-іііпе [ '8І:скаіт] п час сівбй, сівба; посівна кампанія.
8ее<1-ігіа1 [ '8І:сПгаіа1] аф с. г. сортовипробувальний; ~ £гоип3 селекційна ділянка.
§ее<і-УЄ88ЄІ ['8І:сі,УЄ8І] п бот. насіннєва коробочка, оплодень.
8еесі-5¥оо1 [ Чі’.сі'хуиі] п неочйщена бавовна.
8ее<1у [ '8І:ді] аф 1) наповнений насінням, зернйстий; ~ кетр матірка (конопель); 2) розм. поношений, старйй, пошарпаний; ~ сіоікез поношений одяг; 3) жалюгідний, бідний, злиденний; 4) розм. нездоровий; іо Іоок ~ мати поганий (нездоровий) вйгляд; іо Гееі ~ нездужати; 5) що має прйсмак насіння (про вино).
8ееіп£ ['8І:іі]] 1. п 1) бачення; здатність (можлйвість) бачити на відстані; 2) астр. вйдймість, обумовлена станом атмосфери; ~ із Ьє1ієуіп§ як не побачу, не повірю; 2. ргер через; у зв’язку з; 3. соф (тж ~ ікаі) тому що; з огляду на те, що; через те, що; беручй до уваги, що; ~ по оікег соигзе із ореп іо из оскільки в нас не було іншого шляху.
зеек [зі:к] 1. п звуки мислйвського рога (ріжка); сигнал початку полювання; 2. у (разі і р. р. зои§кі) 1) (тж ~ аГіег, ~ Гог) шукати, розшукувати; намагатися знайтй; нйшпорити; іо ~ Гог етріоутепі шукати роботу; \укаі аге уои ~іп§ Гог? чого ви шукаєте?; зке із £ОІП£ іо ~ кег Гогіипе іп Рагіз вона їде до Парйжа шукати свого щастя; іо ~ зкеїіег Ггот гаіп шукати схованку (захисток) від дощу; іо ~ §ате шукати дичину (про собаку); 2) намагатися, домагатися; прагнути; І ууііі поі ~ іо
регзиаде уои я не маю наміру переконувати вас; іо ~ іо таке реасе прагнути укладення мйру; намагатися помирй-тися; 3) просйти (щось); звертатися (за чимсь); іо ~ асМсе звертатися за порадою; 4) відвідувати; іо ~ а заіпі відвідувати храм якогось святого; 5) вдаватися (до чогось); шукати порятунку (в чомусь); □ ~ оиі розшукати, знайтй; < іо ~ опе’з Ьед лягати спати; іо ~ зтЬ.’з ІіГе робйти замах на чиєсь життя; іо ~ заГеіу іп Пі^кі рятуватися втечею; роїііепезз із тиск іо ~ атоп§ ікет вонй не відзначаються чемністю; іо Ье тиск зои§кі аГіег мати велйкий попит; бути нарозхват; користуватися популярністю; зке у/аз зои^кі іп таггіа§е Ьу тапу уоип§ теп багато юнаків домагалися Її згоди на одруження; ~ деаб! мисл. шукай!
зеекег ['зі:кз] п військ, розм. само-навіднйй снаряд.
8ее1 [зі:1] 1. п мор. крен при качці (хитавйці); розмах хитавйці; 2. V 1) дати різкйй крен; мати сйльну качку; 2) зав’язати очі; 3) перен. засліпйти; відвернути очі.
зееіу ['зі: її] аф 1) щаслйвий; 2) святйй, священний; блаженний; 3) безневйнний, невинуватий; 4) жалюгідний, безпомічний; 5) бідний, мізерний; 6) дурнйй; недоумкуватий; простакуватий.
8ееш [зі.т] V 1) здаватися; уявлятися, видаватися; \¥каі ~з еазу іо уои ~з діГГісиІі іо те те, що вам здається легкйм, мені здається важкйм; ікіз ~з §оосі на вйгляд це непогано; коу/ доез іі - іо уои? яке враження справляє це на вас?; що ви думаєте про це?; ікіз \уіпє ~з гаікег §оод це вино нібито непогане; ке ~з (іо Ье) коте-зіск він, очевидно, нудьгує за батьківщйною; 2) мати певну думку (уявлення, відчуття); < іі ~з, іі >уои1сї ~, іі зкоиісі -здається, очевидно, мабуть; іі ~з ке у/аз 1уіп§ здається, він брехав; ікеге ~ед іо Ье по опе кеге здавалося, що тут нема нікого; і до поі ~ іо Ііке кіт він мені чомусь не подобається; ікіп§з аге поі а!\уауз \укаі ікеу ~ зовнішність часто обманлива.
8еешіп§ ['зі:тгд] 1. п 1) вйдймість; іке ~ апд геаі уявне і справжнє; філос. вйдймість і дійсність; 2) зовнішність; іке оиіег ~ зовнішність; форма; 2. аф 1) вйдймий; гаданий, уявний; іо зреак \¥Іік ~ сотрозиге розмовляти, зберігаючи зовнішній спокій; 2) удаваний, лицемірний, брехлйвий, фальшйвий; ~ зіпсегііу лицемірність.
8еешіп£1у ['зі:тіі]1і] аду 1) на вйгляд; ап оїд тап ~ тоге ікап 70 уеагз літня людйна, якій на вйгляд понад 70 років; 2) мабуть, очевйдно; 3) як годйться, як слід.
зеешіу ['зі:т1і] 1. аф 1) належний; пристойний, порядний, доброприс
тойний; 2) красйвий, гарний, вродливий; що милує зір; ~ таідеп вродлива дівчина; 2. асіу 1) як годйться, як лй-чить; 2) пристойно, добропристойно; 3) гарно, приємно (на вигляд).
зееп [зі:п] р. р. від зее 2.
зеер [зі:р] 1. п 1) невелйке джерело, ключ; 2) амер. геол. вйхід нафти; просочування (води тощо); 2. V 1) просочуватися, протікати; крапати; тектй; іке \¥аіег ~з іктои§к іке еагік вода просочується крізь землю; 2) перен. проникати, пошйрюватися (звич. ~ оиі); іп зрііе оГ іке ртесаиііопз іпГог-тпаііоп \уаз ~іп§ оиі незважаючи на запобіжні заходи, відомості все-таки просочувалися (пошйрювалися).
зеера§е ['зі:рідз] п 1) геол. вйхід нафти; 2) просочування, вйтік (води тощо); 3) інфільтрація.
5еег ['зю] п 1) пророк, провйдець; 2) міра вагй (в Індії; близько 2 фунтів); 3) міра рідинй (= 1 літр).
зеегзискег ['8іо,8лко] п лляна смугаста тканйна (індійська).
8ее-за5¥ ['зі.'зо:] 1. «1) дитяча (саморобна) гойдалка; 2) гойдання на дошці; іо ріау аі ~ гойдатися на дошці; 3) зворотно-поступальний рух; < -роїісу хитка (мінлйва) політика; 2. асіу 1) угору і вниз; 2) тудй й назад; 3) нестійко, мінлйво; іо §о ~ виявляти нерішучість, вагатися; 3. V 1) рухатися угору і вниз (тудй й назад); 2) вагатися, бути нерішучим; 3) гойдатися на дошці; 4) спричйнювати зворбтно--поступальний рух.
зееіііе І [зі:д] п 1) кипіння; 2) перен. хвилювання, замішання, розгубленість.
зееіЬе II [8І:д] у (разі зееікед, заст. зод; р. р. зееікед, заст. зоддеп) 1) кипіти, клекотіти; 2) перен. бути охопленим, переповненим (якимсь почуттям); 3) кип’ятйти, варйти; 4) вимочувати.
8Є£піепі ['зедтапі] 1. п 1) частйна, кусок, шматок; відрізок; 2) частка, часточка; а ~ оГ ап огап§е часточка апельсйна; 3) мат. сегмент, відрізок; 4) ел. пластйна колектора; 5) тех. сектор; ~ §еаг зубчастий сектор (сегмент); 2. V ділйти(ся) на частйни (відрізки, сегменти, часткй).
£Є£іпепіа1 [зед'тепії] аф 1) сегментний; 2) що має форму сегмента.
8Є£іпепіагу ['зедтапіап] див. зе§-тепіаі.
8е§тепіаііоп [,8едтап'іеі]п] п поділ, сегментація.
8е§ге§аіе ['зедпдек] 1. п відокремлення, поділ; 2. V 1) відокремлюватися), відділяти(ся); ізолювати(ся); ви-діляти(ся); 2) хім. зейгерувати; 3) геол. утворювати скупчення, скупчуватися.
8е§ге§аііоп [,8едп'деі/п] п 1) сегрегація, відокремлення; виділення; ізоляція; гасіаі ~ расова сегрегація; 2) хім.
8Є§
319
8ЄІ
зейгерування; 3) розшаровування (бетону).
8Є£ГЄ£аІІ¥Є ['зедпдеіііу] асі] 1) сегрегаційний, ізолюючий; 2) нетоварй-ський.
зеізпеиг [зеї'гцз:] п 1) іст. феодал; 2) сеньйор; 3) іст. власник маєтку, поміщик (у Канаді).
$еі£пеигу [ 'зеїгуогп] п іст. 1) маєток (у Канаді)’, 2) будйнок поміщика (у Канаді); 3) територія під юрисдйкцією феодала.
$еі£піог ['зеїпр] п 1) іст. феодал, сеньйор; 2) сеньйор (перед французькими та італійськими іменами); < £гапсі ~ важна персона; велйкий пан.
$еі£піога£е ['8еіп]апсіз] п іст.
1) права феодала (сеньйора); 2) мйто з золота при карбуванні монети; 3) мйто з видобутку деяких мінералів.
$еі£піогіа1 ['веі'іуоіпзі] асі] сеньйо-ріальний; феодальний; панський.
8ЄІ£шогу ['зеиу'оп] п іст. 1) феодальне володіння; 2) влада феодала (сеньйора).
8еі£погіа1 [8еі'п]о:па1] асі] що стосується феодала (замку).
8еіпе [зет] п геогр. н. р. Сена.
8еіпе [зет] 1. п невід, рибальська сіть (сітка); 2. V ловйти рйбу неводом (сіткою).
8ЄІПЄГ [зЄІПО] П сейнер.
8ЄІПІП& ['зешід] п ловля рйби неводом.
8ЄІ8Є [8І:х] V юр. уводити у володіння (майном).
8ЄІ8ІП ['8І:гіп] п юр. володіння нерухомим майном.
8ЄІ8Ш ['заіхт] п землетрус.
8ЄІ8ШЯІ ['заіхтої] див. зеізтіс.
зеізтіс ['заіхтік] асі] сейсмічний; ~ соипігу сейсмічний район; - беїесіог сейсмограф; ~ Госиз центр землетрусу.
8ЄІ8ІПІ8ІП ['заігтігт] п сейсмічні явища.
зеізто£гарЬ ['8аігтадга:Л п сейсмограф.
8еі8піо1о£у [заіг'тоіадзі] п сейсмологія.
8еі8тотеіег [заіг'тотіїо] п сейсмометр.
8ЄІ8то8соре ['заігтозкоир] п сейсмоскоп.
8ЄІ8Ш8 [’заігтг] п рі сейсми, сейсмічні явища.
зеігаЬІе ['8І:гаЬ1] асі] що може бути захоплений (про власність).
8ЄІ2Є [8І:х] V 1) хапати, схопйти; іо ~ зтЬ. Ьу ійе агт схопйти когось за руку; 2) спіймати, арештувати; іо ~ а (ЬіеГ спіймати злодія; 3) захопйти; заволодіти; іо ~ а Гогігезз взяти фортецю; іо ~ (Ье (Ьгопе заволодіти троном; 4) конфіскувати, накладати арешт; іо ~ сопІгаЬапд §оосІ8 конфіскувати контрабанду; 5) ухопйтися (за щось), скористатися (з чогось); (о ~ ап орроПипііу
скористатися з нагоди; Іо ~ а 8觧е8ііоп ухопйтися за пропозйцію; 6) зрозуміти; збагнути; Іо ~ ап ідеа зрозуміти думку; 7) охопйти (про страх тощо); Ье \уаз \уііЬ Іеггог його охопйв жах; 8) юр. уводити у володіння (майном); 9) тех. заїдати, застрявати; 10) мор. найтовити.
8еігіп ['зі:гіп] див. зеізіп.
8еігіп£ ['8І:гід] п 1) хапання, захоплювання; оволодіння; 2) тех. заїдання, застрявання; 3) тех. стирання металу від тертя.
8еігог ['зі: гог] п юр. 1) особа, яка накладає арешт; 2) особа, яка володіє нерухомим майном.
8ЄІ2ШГЄ ['8І:р] п 1) захоплення, оволодіння; іііе^аі ~ незаконне захоплення; 2) накладання арешту, конфіскація; іЬе ~ оГ £оос18 конфіскація товарів; іо таке ~ оГ конфіскувати (щось); 3) опйсування (майна); Іо Ье ипсіег ~ бути опйсаним (про майно); 4) мед. апоплексйчний удар; припадок, прйступ; < ~ поіе акт про конфіскацію вантажу мйтницею.
8е]ш [8еіт] п сейм (парламент).
8е]оіп [81'дзот] V роз’єднувати.
8е1Ьу [зеІЬі] п ч. ім'я Селбі.
зеїсоиіЬ ['зеїкоО] асі] незвичайний, дивовйжний.
8еШа ['геїсЬ] п ж. ім'я Зелда.
8е1<1еп [зеїсіоп] п ч. ім'я Селден.
зеїдот ['зеїсіот] асіу рідко, нечасто, зрідка; ~ ог пєуєг майже ніколи, дуже рідко; < ~ 8ЄЄП 8ООП ГОГ£ОІІЄП знйкне з очей, зійде з думки.
8е1есі [зі'іекі] 1. асі] 1) обраний, добірний, відмінний; а Ге\у ~ Ггіепсіз кілька найблйжчих друзів; 2) доступний небагатьом, вйшуканий; аристо-кратйчний; ~ \уаіегіп£-р1асе аристо-кратйчний курорт; ~ СІиЬ клуб для обраних; 3) перебірливий, вередлй-вий, примхлйвий; < ~ соттіїїее спеціальний комітет; 2. V 1) вибирати, добирати; комплектувати; Іо ~ а Ьоок вйбрати кнйгу; 2) с. г. селекціонувати.
8е1есіе<і [81'іекіід] ^дібраний, вй-браний, добірний; ~ \уогкз вйбрані твори; ~ £ООСІ8 добірний товар.
8е1есіее [,8е1ек'іі:] п амер. розм. призовнйк; прйзваний на військову службу.
8ЄІЄСІІОП [81'іек/п] п 1) вйбір, відбір, добір; ехіепзіуе (гісЬ) ~ широкий (багатий) вйбір; іо таке опе’з о\уп ~ зробйти власний вйбір; 2) той, кого вй-брали; те, що вйбрали; ІЬе ~8 Гог а таісЬ гравці, дібрані для участі у матчі; ІЬе соаі із Ьіз о\уп ~ це пальто він сам вибирав; 3) набір, добірка; асортимент; іо Ьауе а §оод ~ оГ зтіЬ. мати гарний набір (широкий асортимент) чогось; 4) вйбраний твір; збірка вй-браних творів; 5) біол. селекція, відбір;
паїигаї ~ природний відбір; < ~ соттіїїее розпорядчий комітет (ООН); 8. Ьоагд військ, відбіркова комісія; ~ сиі-ііп§ вибіркова рубка (лісу).
8ЄІЄСІІОІ1І8І [зґіек/атзі] п селекціонер.
8е1есііуе [зі'іекіїу] асі] 1) вибірковий; ~ іпзресііоп вибіркова інспекція; 2) якйй обирає (вибирає); 3) селек-тйвний, вйбірний; ~ тіпіп§ гірн. розробка найбагатших ділянок; ІЬе 8. 8егуісе Асі амер. іст. закон про військову повйнність (1940 р.).
8е1есііуе1у [зі'іекіїуіі] асіївибірково, за вйбором.
8ЄІЄСІІУІІУ [,811ек'і1У111] п СЄЛЄКТЙВ-ність, вйбірність.
зеїесішап [зі'іекітоп] п (рі зеїесі-глеп [-топ]) амер. член міського управління.
8ЄІЄСІПЄ88 [зі'іекітз] п добірність, вибірність.
8ЄІЄСІОГ [81'іекіо] п 1) відбірнйк, комплектатор; 2) дрібнйй фермер (в Австралії); І) селектор; 4) груповйй шукач; 5) перемикач діапазонів; 6) рад. ручка настроювання; 7) військ. механізм для підривання обсерваційних мін.
8е1епіс [зі'іешк] асі] селеновий; ~ ас іеі хім. селенова кислота.
8е1епі<1е ['зеїіпаїсі] п хім. селенід.
8е1епііе [зі'1і:паі(] п мешканець Місяця, селеніт.
зеїепііе ['зеїіпаїї] п мін. селеніт.
8е1ешшп [зі'іі.прт] п хім. селен; ~ сеіі селеновий фотоелемент.
8е1еііосепігіс [зі'ікпои'зепіпк] асі] астр. селеноцентрйчний.
зе1епо£гарЬ [зі'1і:подга:Г] п карта (креслення) частйни поверхні Місяця.
8е1епо£гар1іу [, зеІі'подгоГі] п астр. селенографія.
8ЄІЄПОІО&У [,8ЄІ1 'поїзді] П СЄЛЄНО-логія, наука про Місяць.
8ЄІГ [зеі£] 1. п (рі 8ЄІУЄ8) 1) суть, склад, сукупність властивостей (людини); ту о\уп ~ моя власна персона; опе’з Ьеііег ~ найкраще, що є в людйні; іо Ье опе’з о\уп ~ бути самйм собою; зЬе із циііе Ьег оїд ~ а^аіп вона знову така ж, як і була; Ю Ье іп іоує \уііЬ опе’з о\уп ~ бути закоханим у самого себе; 2) сутність (чогось); (Ье ехргеззіоп оГ Ьеаиіу’з ~ втілення справжньої кра-сй; 3) філос. особйстість, власна персона; суб’єкт, моє «я»; Іо Ье сопзсіоиз оГ ~ усвідомлювати самого себе; ІЬе зіисіу оГ ІЬе ~ самоаналіз; 2. асі] 1) однорідний, суцільний; цілісний; незмі-шаний (про колір тощо); 2) однобарвний; однакового кольору; ~ сагпаїіоп однобарвна гвоздйка; 3) свій (власний); 4) той самий, той же; ІЬе зеІГе апсі зате 1а\¥8 ті самі закони; < ~ согпез Ризі своя сорочка до тіла блйжче; 3. ргоп 1) я сам, я сама; а гоот Гог ~
320
апсі \¥ІГе кімната для мене і дружини; 2) він сам, вона сама; рау іо ~ оплачується тільки особі, яка підписала чек (напис на чеках)', 3) сам, сама, саме; І сопГезз іо а заіізГасііоп іп іке ~ асі оГ геас1іп£ сказати правду, саме (сам процес) читання дає мені задоволення;
4. V звич. разз. запліднюватися самозапиленням.
8ЄІГ- [зеїі] рге/ у складних словах відповідає українським компонентам само-, себе-; зеК-уіоІепсе самогубство; 8ЄІГ-1оує себелюбство.
-8ЄІГ [зе1£] зи/ входить до складу зворотних займенників'. тузеІГ, уоигзеИ тощо (рі -8ЄІУЄ8).
зеІГ-аЬапгіопеїі ['зеИо'Ьзепсіопсі] асі] нестриманий; невтримний; імпульсивний.
зе1Г-аЬап<1ошпепі [ 'зе1£а'ЬжпсЬптапі] п самозабуття.
зеІГ-аЬазетепІ ['зеИо'Ьеізтапї] п самоприниження.
зеІГ-аЬЬоггепсе ['зеИаЬ'Ьогопз] п відраза до самого себе.
$еІҐ-аЬпе£аііоп ['зеІ^аеЬпі'деі/п] п 1) самозречення; 2) самопожертва.
$е1Г-аЬошіпаііоп ['зе1£а,Ьоті'пеі/п] п огида до самого себе.
8ЄІГ-аЬ$огЬе(і [ 'зе1£аЬ'зо:Ьсі] аф 1) весь захоплений собою; порйнулий у роздуми про себе; 2) егоцентричний.
зеІГ-аЬзогрііоп ['зе1£аЬ'зо:р/п] п 1) захопленість самйм собою (своїми думками); 2) егоцентрйзм.
зеІГ-аЬизе ['8е1£о'Ь)и:з] п 1) зловживання своїми сйлами (здібностями); 2) мастурбація, онанізм; 3) самообман.
зеІГ-ассизаііоп ['зе1£,аек]и:'геі/п] п самозвинувачення.
зеІГ-ассизаіогу ['зеІГа'кіи.гаіап] асі] самовикривал ьний.
§е1Г-асііп£ ['зеіГжкіїї]] аф автома-тйчний, самодіючий; ~ ге^иіаіог авто-матйчний регулятор.
8ЄІГ-асгїоп ['зеІГаек/п] п мимовільна дія.
$е1Г-а<1аріІУЄ [ 'зеІЬ'сіжріїу] аф що має здатність пристосовуватися, самопристосовний.
8ЄІҐ-а<1<1ге88Є(1 [ 'зеИо'сігезі] аф адресований самому собі; ріеазе епсіозе а ~ епуеіоре будь ласка, укладіть конверт зі своєю адресою.
8ЄІГ-а<Уи8ііп§ [ 'зеІГо'сізлзіїї] ] аф тех. з автоматйчним регулюванням, саморегульований.
зеІГ-асЦизіїпепі ['зеІГо'сізлзІтопї] п саморегулювання.
$е1Г-а<1ітга<іоп ['8еі£,аесіто'геі]п] п самозамилування.
8ЄІГ-а(ІУЄгіІ8етепі [ 'зе1£осі'уо:йзтопї] п самореклама.
зеІГ-аіїігтаііоп ['зе1£,ае£о:'теі/п] п самоствердження.
зеіГ-аррагепі ['зеІГо'раегопі] аф са-моочевйдний.
8ЄІГ-арр1аи$е ['$еИз'р1о:г] п самовихваляння.
зеИ-арроіпїес! ['зеІГа'роіпікі] аф якйй призначив сам себе, самозваний.
зеІГ-арргоЬаііоп [ 'зе!£, аергУЬеі/п] див. зеИ-арргоуаІ.
зеІГ-арргоуа! ['зеІГз'рпг.УОІ] п самовдоволення.
$еІГ-агі$іп£ [ 'зеІГа'гаїгіі] ] аф що самовільно виникає.
$еІГ-а$$еі1юп ['зеїіУзог/п] п 1) наполегливе відстоювання своїх прав (привілеїв), наполягання на своїй перевазі; 2) самовпевненість; напористість, наполегливість.
8ЄІГ-а88ЄґіІУЄ ['зеИа'заіііу] аф само-впевнений; напористий, наполегливий.
зеИ-аззшпесІ ['зе1£а'з]и:тсі] аф взятий (одержаний) самовільно, без дозволу.
$еІГ-а$$шпрНоп [ зеІГз злтр/п] п пихатість, зарозумілість.
8ЄІГ-а$$игапсе ['зеИа'/иагапз] п самовпевненість.
зеІГ-аззигесі ['зеІЕз'/іюсі] ай] само-впевнений.
8е1Г-Ьа1апсе(1 ['зеІГЬаеЬпзі] аф тех. що автоматйчно урівноважується.
зеІГ-Ьеігауа! ['зеКЬі'ігеюІ] п зрада самого себе.
зеІГ-Ьішіег ['зеІГЬашсіа] п 1) с. г. снопов’язалка, самов’язка; 2) швидкозшивач.
8ЄІГ-Ь1ішіе(1 ['зеІГЬІашсіїсІ] аф само-засліплений; якйй помиляється з власної винй.
8ЄІГ-Ь1оо<1 [ 'зеІГЬІлсі] п самогубство.
$е1Г-сепіге<1 [ 'зЄІГзЄПОСІ] аф 1) его-їстйчний, зайнятий самйм собою; 2) егоцентрйчний.
8еМ-сІ08Іп£ ['зеІГкІоигії]] аф тех. що зачиняється автоматйчно.
зеІГ-соскег ['зеІГкоко] п пістолет--самозвід.
8ЄІГ-соскіп£ ['зеІГкокії] ] аф військ. самозвіднйй.
8ЄІГ-со11есіе<1 [ 'зеїіко 'ІекСісі] аф стрйманий; холоднокровний.
8ЄІГ-со1оиг ['зеІГклІо] п 1) одно-барвність, однотонність; \уіій ~ сіезі^п з однотонним малюнком; 2) природне забарвлення; < ~ таіегіаі однобарвна тканйна.
зеїГ-соїоигесі [ 'зеІГклІосі] аф 1) однобарвний, однотонний; 2) природного забарвлення.
зеІГ-сотташІ ['зеїїко'та псі] п уміння володіти собою, самовладання.
зеІГ-сотіпшііоп ['зе1£ко'ітуи:п]оп] п самоаналіз, самоспостереження.
зеІГ-сотраііЬІе ['зеІГкот'раеїоЬІ] аф бот. здатний самозапйлюватися.
зеІГ-сошрІасепсе ['зеїїкот'ріеїзпз] п самовдоволення, самозаспокоєність.
зеІГ-сошрІасепсу І'зеІЛот'рІеїзпзі] див. зеІГ-сотрІасепсе.
зеїґ-сотріасепі ['зеїікот'ріеїзпі] аф самовдоволений, самозаспокоєний.
зеІҐ-сопсеіі ['зеИкоп'зії] п зарозумілість, пихатість, самовдоволення.
8еИ-сопсеке(і ['зе1£кап'зі:1ід] аф зарозумілий, пихатий, самовдоволений.
зеИ-сопсепїгаііоп ['$е!£ копзеп'ігеї[п] п самоспоглядання.
зеїґ-сопдетпаіюп	[' зе 1 £, копсіет-
'пеі/п] п самоосуд, самообвинувачення.
зеІҐ-сопПсІепсе [ 'зеїґкопіїсіопз] п самовпевненість.
зеИ-сопПгіепі [ 'зеІГкопйсіопі] аф са-мовпевнений.
зе!Г-сопП(1епі1у ['зеІГкопіїсіапіІі] асіу самовпевнено.
зеИ-соп^гаіиІаііоп [ 'зеїікоп, дгаеі) и-Чеі/п] п самозамилування, захоплення власними вчйнками (чеснотами).
$е1Ґ-соп$сіои$ ['зеІГкопрз] аф со-ромлйвий, сором’язлйвий; (о таке $тЬ.~ збентежити когось.
зеІҐ-соп$сіои$1у ['зеІГкоп/озІї] асіу соромлйво, сором’язлйво, НІЯКОВО, збентежено.
зеІҐ-сопзсіоизпезз [ 'зеІГкоп/озшз] п 1) відчуття ніяковості (соромлйвості, сором’язлйвості); 2) філос. самосвідомість.
8ЄІГ-соп$едиепсе ['зеіГкопзікууопз] п бундючність, пихатість.
8еИ-соп$едиепі ['зеІГкопзікхуопї] аф бундючний, пихатий.
зе1Г-соп$і$іепсу ['зеІікап’зізЮпзі] п сталість; послідовність; логічність.
зеІГ-сопзізіепі ['зеІІкоп'зізОпі] аф постійний; послідовний; логічний.
8ЄІГ-соп$ііШіе(1 [ 'зеІГкопзіїдиіісі] аф самозаснований; самозваний.
8ЄІҐ-соп$шпіп£ ['зеїікоп'зіи.тп]] аф самопоглинаючий; самознйщуваль-ний.
зеІГ-сопїаіпесі ['зеІГкоп'іеіпсі] аф 1) нетоварйський, стрйманий, замкнутий; 2) окремий, ізольований; - Паї окрема квартйра; 3) військ, окремий; здатний до самостійних дій; 4) самостійний; що не потребує допоміжних механізмів; самообслуговуванні 5) тех. незалежний, автономний.
зеІГ-сопіешрі ['зе11коп'Іет(р)Г] п са-мопрезйрство.
зеІГ-сопіетріиоиз | 'зеІЯоп'їет(р)-ї]иоз] аф сповнений самопрезйрства.
зеІГ-сопіепі ['зеїікоп'їепї] п самовдоволеність.
8еИ-сопІепіе<1 [ 'зеїйоп'іепіїсі] аф самовдоволений.
зеІГ-сопігаШсііоп ['зе 1£, копїго ’сіїк/п] п внутрішнє протиріччя.
8ЄІГ-сопІга<1ісіогу [ 'зе!£ копїго' сі і коті] аф суперечливий; що містить у собі внутрішнє протиріччя.
зеїГ-сопІгої [ 'зеіїкоп'їгоиі] п самовладання, стрйманість; уміння володі
321
ти собою; іо Іозе опе’з ~ втратити самовладання.
8ЄІГ-сопуісііоп [Чеіікап'уїк/п] п самоосуд; вирок самому собі.
8ЄІГ-соо1е(1 [ Чеіґкиїкі] асі] тех. з природним (повітряним) охолодженням.
$еИ-соо1іп£ ['5ЄІГки:1гд] асі] тех. з природним (повітряним) охолодженням.
$е1Г-соггесііп£ [ 'зеїїка'гекіїї] ] а# що сам коректується (регулюється), саморегульований.
зєіГ-соуєг [ЧеІГклуа] п обкладинка з того ж паперу (на якому надруковано й текст).
8е1Г-сгіііса1 ['зеїГкгШкаї] асі] само-критйчний.
8ЄІГ-сгйісІ8т |'8е1Гкгііі8і2т] п са-мокрйтика.
зеІГ-сикиге ['зеІГклк/а] п самовдосконалення.
$е1Г-(іесеИ ['зеіісії'зіїі] п самообман.
$е1Г-<1есеІ¥Іп£ |'8ЄІ£сіі'8І:уіі]] асі] якйй обманює сам себе; якйй вводить себе в оману.
$е1Г-<1есеріюп [ 'зеІГсії зер/п] п самообман.
8е1Г-<1еГепсе ['8е1£сіі'£еп8] п самозахист, самооборона; соіієсйує ~ колек-тйвна самооборона; Гог (іп) ~ для самооборони; < ііте агі оГ ~ бокс.
8ЄІГ-<ІЄГЄП8ІУЄ [ 'зеІГбі Тепзіу] асі] оборонний.
зеІГ-ііеІизіоп ['8еІ£ді'1и:зп] п самообман, самоомана.
$е1Г-(іепіа1 ['зеїбсії'паїоі] п самозречення, самопожертва; іо ргасіізе ~ обмежувати себе, відмовлятися від най-необхіднішого.
8е1Г-(іепуіп8 [ 'зеІГсії 'папі] ] асі] якйй жертвує своїми інтересами; якйй відмовляється від найнеобхіднішого.
8ЄІГ-(ІЄрЄП<1ЄПСЄ [ 'зеІГсії 'репбапз] п самостійність, незалежність.
$е1Г-(іереп(іеп< [ 'зеІГсії 'репсіопі] асі] самостійний, незалежний; < ~ тіззіїе військ, ракета з автономною системою наведення.
зеІГ-гіергесіаііоп ['8е1£сіі,ргі:/і'еі/п] п принйження власної гідності; само-принйження.
8ЄІГ-(іергесіаіІУЄ ['зеІГбі'ргі:Доііу] асі] якйй принйжує власну гідність.
8ЄІГ-(ІЄ8ігоуег |'8ЄІ£с1і8'ігоіо] п самогубець, самовбйвця.
зеїГ-ііезіґисііоп [ 'зеІГсіїз'іглк/п] п са-мознйшення; самогубство.
$еіГ-(ІЄ8(пісіІ¥Є [ '8е1£сіі8'іглкііу] асі] самознйшувальний; самогубний.
зеІГ-йеіегтіпаііоп	[ ’ зеІГбі , іо :ті-
пеі/п] п 1) самовйзначення; іке гі§йі оГ реоріез іо ~ право народів на самовйзначення; 2) самостійність; вільне волевйявлення.
8е1Г-ііеіегпііпе(і ['8е1£сіі'іо:тіпсі] асі] незалежний; якйй діє на свій розсуд.
8еИ-<1еуе1ортепі [' зеІГсії 'уеіортопі] п саморозвиток.
8ЄІГ-<1е¥Оііоп ['зеІШі'уои/п] п 1) (само) відданість; 2) самопожертва.
$е1Г-(1і$сір1іпе ['зеІГбізіріш] п самодисципліна, внутрішня дисципліна.
зеІГ-ШзрІау ['8е1£ді8'р1еі] п самореклама; виставляння себе напоказ.
$е1Г-<1і$ргаі$е [ '8ЄІ£сіі8 ргеїх] п самоосудження; несхвалення власних вчйн-ків.
$е!Г-(1і$іги$і ['8е1£с1і8'ігл8і] п невіра у власні сйли, невпевненість у собі.
$е1Г-(іоиМ ['зеІГдаиі] див. зеІМіз-ІП18І.
8ЄІГ-(ігі¥Є ['зеіГбгаїу] асі]'. ~ сагз Гог йіге прокат автомашйн; автомашйни напрокат.
$е1Г-(ішпріп£ [ 'зеІГсілтрії]] асі] са-моперекиднйй; ~ ігиск самоскйд.
8е1Г-еііисаіе(і [ 'зеІГесЦикеїікі] асі] якйй вйвчився самотужки (самостійно).
8ЄІГ-е(іисайоп ['зеІГ,есЦи'кеї/п] п самоосвіта, самонавчання.
8е1Г-еЛасешеп< ['зеІй'Геїзтзпі] п прагнення триматися осторонь.
8еіГ-е1есІІУЄ ['зеїії'іекіїу] асі] 1) що має право кооптації; 2) що має право висувати власну кандидатуру (обирати самого себе).
8е1Г-ешр1оуе(і ['зеІГіпт різкі] асі} якйй обслуговує власне підприємство; якйй не є найманим робітником.
8еИ-Є8іеет [ '8е1£і8'іі:т] п 1) самоповага; почуття власної гідності; 2) зарозумілість.
$е1Г-Є¥І(іеп< ['зєіГєукЬпі] асі] очевйдний, зрозумілий; що не потребує доказів; ~ ігиСІт цілком очевйдна істина.
8е1Г-ехсііаііоп ['8е1£,ек8і'(еі]п] п ел. самозбудження.
$е1Г-ехесиііп£ ['8е1Гек8ік]и:Ііі]] асі] що негайно набуває чйнності (про договір тощо).
зеіГ-ехрІапаїогу [' зеІГікз' р ІаепаСап ] асі} зрозумілий; що не потребує пояснень; очевйдний; ~ сопіехі лінгв. контекст, з якого стає зрозумілим значення компонентів.
8ЄІГ-ЄХрГЄ88ЮП ['8ЄІ£1к8'рГЄ{п] п са-мовйраження.
8еИ-Гасе(і |'8е!Г£еі8І] асі] необрбб-лений, неопоряджений (про камені).
8ЄІГ-Гее<1 ['зеІГҐпсі] п тех. автома-тйчна подача.
8ЄІГ-Геегіег ['зеІГҐі.сіа] п тех. самоподавач.
$еИ-Гее(ііп£ ['8е1ГҐі:сііі]] асі] з авто-матйчною подачею; з автоматйчним жйвленням.
8ЄІГ-Гегіі1ку ['зеІПа.'ПІНі] див. зеІГ--Гегїіііхаііоп.
8еК-Геі1і1І2аіюп [' 8е1£у Га:п 1( а) і'геї/п] п 1) біол. самозапліднення; 2) бот. са-мозапйлення.
8ЄІГ-Гіпапсіп£ ['8е1££аі'паеп8іі]] п самофінансування.
8ЄІҐ-ЙГЄГ ['зеІГГаїага] п військ, ав-томатйчна зброя.
8ЄІГ-Ла£ЄІ1аііоп [ 'зеІГ.Лжсіза' 1еі/п] п самобичування.
8ЄІГ-Гог£ЄІЇи1 ['зеїйа'деїїиі] асі] самовідданий, безкорйсливий.
8еИ-Гог£ЄіГи1пе88 ['зеїїїа'деіїиіпіз] п самовідданість, безкорйсливість.
8е1Г-£ІогіГісаііоп [' зеіГ, д 1 о:гіГі 'кеі/п] п самовихваляння, самопрославляння.
8ЄІГ-£Іогіоіі8 ['8ЄІґдЬ:гі98] асі]хвалькуватий, гонорйстий.
8ЄІГ-£ОУЄҐПІП£ ['8ЄІГдЛУ9ПП]] асі] 1) самоврядний; ~ іеггйогу самоврядна територія; 2) тех. саморегульований.
8ЄІГ-£О¥ЄГШПЄПІ ['зеІГдлУптапГ] п 1) самоврядування, самоуправління; (о оЬіаіп ~ добйтися самоврядування; 2) самовладання.
8ЄІГ-£гаГііп£ ['8е1Гдга:Йіі]] п бот. зростання двох гілок, самощеплення.
8е1Г-Ііеа1 І'зеІГЬі:!] п бот. суховершки звичайні.
8ЄІГ-Ііеа1іп£ ['8ЄІГЬі:1іі]] п мед. са-мовйлікування; самозагбювання.
8ЄІГ-йе1р ['зеІПіеір] п 1) самодопомога; 2) (моральне) самовдосконалення; < ~ тапиаі самовчйтель.
8ЄІМіотіп£ ['8ЄІґЬошпіі]1 п військ. самонаведення.
8е1Ліоо(і [ЧеІГЬид] п 1) особйстість; індивідуальність; 2) егоїзм.
8ЄІГ-Іішпі1іаііоп ['зеїїїуи^тііі'еі/п] п самопринйження.
зеїґ-ідепійу ['зеІГаї 'депПії] п філос. тотожність самому собі.
8ЄІГ-І£піііоп [ '8ЄІ£ід'пі/п] п самозаймання, самозапалювання.
8еИ’-іішпо1а<іоп ['зеІГ, ітоиЧеі/п] п 1) самоспалення; 2) самопожертвування.
8е1Г-ітрогіапсе ['8е1£іт'рз:(зп8] п зарозумілість; самовеличання.
8е1Г-ітрогіапІ ['8е1Гіт'рз:Гзп(] асі] зарозумілий, бундючний, пихатий.
8ЄІГ-ітроіепі ['8е1Гітраіап(] див. 8ЄІГ-8ІЄГІІЄ.
8е1Г-ітргоуетепі | 'зеїйт'рги:утапС] п самополіпшення.
8ЄІГ-іп(іисіюп [ '8ЄІГіп 'сілк/п] п ел. самоіндукція.
8еіГ-іп(1иІ£епсе ['8еі£т'сіл1с1зап8] п потурання своїм бажанням.
8ЄІГ-ітіиІ£ЄііІ ('8еІГіп'блІсізапГ] асі] якйй потурає своїм бажанням.
8еіГ-іпГесііоп ['8е1£іп'£ек/п] пмед. ау-тоінфекція.
8ЄІГ-іпПісіЄ(і [ 8ЄІГ1П 'Лікіїб] асі] заподіяний самому собі; ~ июипб самостріл; калічення членів (органів тіла).
8еіЛп£ ['8ЄІГ1Т)] п бот. самозапй-лення.
8ЄІГ-ІПІЄГЄ8І ['8ЄІГ1ПІП8С] П 1) КОрЙ-сливість; егоїзм; 2) особйста вйгода;
$е1
322
ЗЄІ
іо до зтік. Ггот ~ робйти щось заради своїх особйстих інтересів (вйгод).
$ЄІГ**ІПІЄГЄ8ІЄ<1 ['ЗЄІГ 1ПІП8І1СІ] асі] КО-рйсливий, егоїстйчний; спонукуваний особйстими інтересами.
зеІГ-іпуііед ['зеїйп'уаіікі] аф непроханий, незваний (гість).
зеІГізй ['зеІГі/] аф егоїстйчний, себелюбний.
8ЄІГ18Й1у ['8ЄІГ1/11] асіу егоїстйчно.
8ЄІГ18ЙПЄ38 ['8ЄІГ1/П18] П ЄГОЇЗМ, СЄ-белюбство.
$е1Г-іи(І£етепі ['зеІГ дзлдзтапі] п вйрок, ухвалений самйм собою; само-вйрок.
$е1Г-іи8ііГісаііоп [ ' зеІГ, сізлзіїГі 'кеі/п] п самовйправдання.
зе1Г-кп<Н¥Іе<І£Є ['зеІГпоІкІз] п самопізнання.
8ЄІГ-1аім1аііоп ['зеИІо'сІеі/п] п самовихваляння.
зеІЛезз ['зеІНіз] аф самовідданий; безкорйсливий; неегоїстйчний.
8ЄІЛе8$1у ['8ЄІЯ18І1] асіу самовіддано, безкорйсливо.
зеІМіГе ['зеІГІаіГ] п життя для себе.
8ЄІМі£Ііііп£ ['зеІГІаіігд] аф само-займйстий.
зеІМітііесІ ['зеІГІїтіікІ] аф само-обмежений; ~ сіізеазе мед. хвороба, яка триває певний час без лікування.
8ЄІГ-1оа<1іп£ ['зеІГІоидії]] аф військ. самозарядний, напівавтоматйчний.
зеІҐ-1оскіп£ ['зеІГІокід] аф тех. з автоматйчним блокуванням.
8ЄІГ-ІОУЄ [зєіГіау] п 1) себелюбство, егоїзм; потурання своїм бажанням; 2) інстйнкт самозбереження.
зеІГ-Ішпіпоиз ['8е1ґ1іи:тіпо8] аф самосвітний.
8ЄІГ-ша<1е ['зеІГтеїд] аф розм. зобов’язаний усім самому собі; якйй домігся успіху власними сйлами; ~ сагеег кар’єра, якої людйна досягла самостійно; ~ тап людйна, яка вйбилася з низів.
8ЄІГ-ташші£ ['зеіГтеїтії]] п калічення членів, самокалічення.
зеИ-тапа^етепі [ 'зеІГтаетдзтапі] п самоуправління, самоврядування.
зеІГ-тазіегу ['зеІГтоизіап] и уміння володіти собою.
зеІГ-тогііПсаііоп [ 'зеІГ, то:СіГі кеі/п] п 1) рел. умертвіння плоті; 2) придушення власного «я».
зеІГ-тоііоп ['зеІГтои/п] п мимовільний рух.
8ЄІГ-то¥Іп£ ['зеІГтшУіі]] аф самохідний; автоматйчний.
зеІГ-типІег ['зеІГтагсЬ] п юр. самогубство.
$е1Г-тиг<1егег ['зеІГтагсІага] п юр. самогубець, самовбйвця.
зеІГ-тиііІаііоп ['зе1£,пди:іі'1еі/п] п калічення членів; самокалічення.
$е1Г-пе§1ес< ['зеІГт'дІекі] п 1) не
охайність; недбалість; 2) безкорйсли-вість.
зеИпезз ['зеІГшз] п егоїзм.
зеІҐ-оіїепсе ['зеІГоТепз] п 1) само-принйження; 2) недооцінювання самого себе.
8ЄІГ-ОІ1ІП& ['зеІГоіІід] п автоматйчне змащування.
зеІГ-оріпіоп ['зеІГа'ршіап] п зарозумілість; самовпевненість.
зеІГ-оріпіопаіесі	[ 'зеІГа 'ріпрпеїіїсі]
аф 1) самовпевнений; 2) упертий.
зеІГ-рагііаІііу ['зе1£,ра:/і'ае1ііі] п 1) переоцінка власних достоїнств; 2) відсутність об’єктйвності в оцінці своїх вчйнків (інтересів тощо).
зеІГ-рйу ['зеІГрііі] п жалість до самого себе; звйчка скаржитися на свою долю.
8ЄІГ-ро11іпа<іоп [ 'зе1£,ро1і'пеі/п] п бот. самозапйлення.
зеІГ-рогігаіі ['зеіГрогіпі] п автопортрет.
8ЄІГ-рО8$Є88Є<1 [ 8ЄІГра'2Є8і] аф спокійний, вйтриманий, холоднокровний.
8ЄІГ-ро8$Є8$іоп ['зеІГра'ге/п] п вй-тримка, самовладання, холоднокровність; іо Іозе опе’з ~ втратити самовладання.
8ЄІГ-ргаІ8Є ['зеІГргеїг] п самовихваляння.
8ЄІГ-рге8ЄГ¥аііоп [ зеІГ, ргегзґуеі/п] п самозбереження; іке іпзііпсі оГ ~ інстйнкт самозбереження.
8ЄІГ-ргі<1е ['зеІГргаїд] п гордість своїми успіхами (досягненнями).
зеМ-ргоШ [ 'зеІГргоГіі] п особйста вйгода (користь).
зе1Г-ргоре11е<1 ['зеІГрга'рекІ] аф самохідний; ~ тоипі військ, самохідна установка.
зеІГ-ргоіесііоп [ 'зеІГрга'іек/п] п самозахист.
8ЄІҐ-рпіпіп£ ['зеІГрпгпгд] п бот. са-моочйщення.
зеІГ-геаІі/аііоп ['зе1Г,гю1аҐ2еі/п] п розвиток своїх здібностей.
зе1Г-гесог<1іп£ ['8е1йт'ко:с1іі]] аф са-мопйсний; самореєструючий.
8ЄІГ-ГЄСО¥ЄГІП£ [ ЗЄІГґі 'клузгід ] аф тех. що сам вирівнюється (відновлюється).
зеїГ-гезапІ ['зе1£п'да:сі] п 1) піклування про власні інтереси; 2) почуття власної гідності.
8ЄІГ-ге§І8іегіп£ ['зеІГгедзізіапд] дий. зеІГ-гесогдіп^.
зе1Г-ге£и1аііп§ [ 'зе1£'гед]и1еіііі] ] аф саморегулюючий; з автоматйчним регулюванням.
зеїГ-геїіапсе ['зеІГп'Іаіапз] п упевненість у собі (у своїх сйлах).
зеИ-геІіапі ['зеІГп'Іаіапі] аф упевнений у собі; якйй покладається на власні сйли (на своє судження).
зеІГ-гепшісіаііоп ['зеІГп^плпзі'еі/п] п самозречення; самопожертва.
зеІҐ-гергеззіоп [ 'зеІГп'рге/п] п придушення своїх бажань (почуттів тощо).
зеІГ-гергоасй ['зеІГп'ргоиі/] п 1) самоосудження; 2) докори сумління.
зеИ-гери^папі ['зеИп'рлдпапі] аф непослідовний; внутрішньо суперечливий.
зеІҐ-гезресі ['зеїйтз'рекі] п почуття власної гідності; іо Іозе аіі ~ втратити до себе повагу.
зеІҐ-гезресіТїі! [ 'зеІйтз'рекіГиІ] аф наділений почуттям власної гідності.
8ЄІГ-ге8ігаіпе<1 ['зеІГпз'ігеїпд] аф стрйманий, вйтриманий.
8ЄІГ-ГЄ8СгаІПІ [ 'зЄІЙТЗ'ІГЄІПІ] п стрй-маність; самовладання; уміння володіти собою; іо ехегсізе ~ виявляти стриманість.
8ЄІГ-ге¥е1аііоп ['зє1Г,гєуі'1єі/п] п самовикриття; неумйсне вйявлення своїх почуттів (намірів тощо).
8ЄІГ-геуегепсе ['зеІГгєузгзпз] п поет. почуття власної гідності.
8ЄІГ-гі£Меои$ ['зеІГгаїі/аз] аф 1) са-мовдоволений; упевнений у своїй правоті; 2) лицемірний, фарисейський.
8ЄІГ-гі§Меои$пе$8 [ 'зеІГгаїі/азпіз] п 1) самовдоволення; упевненість у своїй правоті; 2) лицемірство, фарисейство.
8ЄІГ-гі§Мег [ 'зеІГгаїіа] п шлюпка, що сама вирівнюється.
8ЄІГ-гі£Міп£ ['зеІГгаїіід] п мор. самовирівнювання, остійність.
8ЄІГ-ГІ£ОГО118 ['зеІГпдоґ38] аф вимогливий до себе.
зеІГ-засгіЛсе ['зеІГзаекпГаїз] п самопожертвування.
зеИзаше ['зеІГзеїт] аф той самий, тотожний.
зеИ-заіізГасііоп ['зе1£,8ЖіізТжк]п] п самовдоволення, самозаспокоєність.
8ЄІГ-заіі$Гіе(1 ['зеІГзаеіізГаїд] аф са-мовдоволений, самозаспокоєний.
8ЄІГ-8СОГП [ 'зеІГзко.'п] п презйрство до себе.
8ЄІГ-зеа1іп£ ['8ЄІГ'8І:1ід] аф 1) тех. що сам ущільнюється (затягується); 2) авт. що сам заклеюється (про шину).
зеІГ-зеед ['8е1Г8І:сі] аф самосійний; ~ сгор самосійна культура, самосійка.
зеИ-зеекег ['8е1Г8І:ко] п кар’єрйст; корйслива людйна.
8ЄІГ-зеекіп£ ['8е1Г8І:кід| 1. п кар’-єрйзм; корйсливість; 2. аф корйсли-вий; егоїстйчний.
8ЄІГ-8ЄГУІСЄ [ '8ЄІ£'89:уі8] п самообслуговування; ~ зіоге магазйн самообслуговування.
$е1Г-8Іаіі£ІіІег [ 'зеІГ8Із:іа] п юр. самогубство.
8ЄІГ-8ОМЧ1 ['зеїґзоип] аф самосійний; ~ сгор самосійка.
8ЄІГ-8іагіег ['8ЄІГ8іа:іа| п тех. автоматйчний стартер; самопуск.
8ЄІ
323
8 Є ПІ
зеіГ-зіегіІе ['зеІГзіегаїІ] асі] бот. самостерильний, автостерильний.
8е1Г-8іу1ед | 'зеІГ'зіаіІсі] асі] самозваний; удаваний.
зеІГ-зиіїісіепсу [ 'зеІГзо Ті/опзі] п 1) незалежність, самостійність; 2) самовпевненість; самовдоволення; 3) ек. самозабезпеченість.
зеІГ-зиЯісіепІ [ 'зеІЕзо Ті/опі] асі] 1) незалежний, самостійний; 2) само-впевнений; самовдоволений; 3) ек. економічно самостійний.
$е1Г-$иіїісіп& ['зеІГзоТаїзп]] асі] 1) незалежний; якйй не потребує допомоги (поради); самостійний; 2) са-мовпевнений; самовдоволений; < ~ зрасе зиіі скафандр (костюм) космонавта з автономною системою життєзабезпечення.
$еМ*-$и££е$іюп ['зеІГзз'сізезі/зп] п самонавіювання.
зеІГ-зиррогі ['зеІГзо'ро:і] п незалежність, самостійність.
зеІГ-зиррогііпз ['зеїГзо'ролії]] асі] самостійний, незалежний; якйй сам заробляє собі на життя.
8ЄІҐ-8ІПТЄІКІЄГ [ 'зеІГзо 'гепсЬ] п підкорення чужій волі (чужому бажанню).
зеіГ-зизіаіпесі ['зеІГзоз'іешсі] асі] самостійний.
8ЄІГ-іаіі£М ['зеІПоЦ] асі] 1) якйй вивчився самостійно (самотужки); -раіпіег художник-самоук; 2) засвоєний самостійно; < Сйіпезе 8. само-вчйтель китайської мови.
зеІГ-іеасйег ['зе1Гп:Цо] п самовчй-тель.
8еИ-іог(иге ['зеІГіо.уо] п самобичування.
зеИ-УІоІепсе ['зеІГ'уаюІопз] п самогубство.
8ЄІГ-5УІ11 [зє1£\уі1] п свавільність, норовлйвість, упертість.
8ЄІГ-5¥І11е(і ['зе1Г\уікі] асі] свавільний, норовлйвий, упертий; - сйіід уперта дитйна.
8ЄІГ-5¥ІП(1іп8 [ '8ЄІГ\уаіпсііі]] асі] з ав-томатйчним заведенням (про годинник).
8ЄІГ-5¥І8(1от |'зе1Г\уі2СІот] п велйка зарозумілість.
зеіГ-^уізе [ 'зеІГм/аіг] асі] зарозумілий.
зеІГ-іУОгзІїір ['8е1Г\Уо:/ір] п само-поклоніння.
8е1іпа [зо'іітз, зо'іато] п ж. ім'я Селіна, Селайна, Селена.
8е1кігк ['зе1ко:к] п геогр. н. Селкерк (графство і місто Шотландії).
8е1кігкзІііге |'зе1ко:к]їо] п геогр. н. Селкеркшир.
8ЄІ1 І [зеї] п 1) розм. розчарування; прйкрість, досада; \уйаі а ~! яка прй-крість; 2) амер. розм. обман, шахрайство; 3) розм. зрада; 4) передача в руки закону (властей); 5) амер. уміння торгувати; уміння показати товар лицем;
йагсі - нав’язування товару; настйрли-ве рекламування; зоЙ - тонке (нена-стйрливе) рекламування; популяризація товару; 6) заст. сідло.
8ЄІ1II [зеї] V (разі і р.р. 8о1д) 1) продати; іо ~ а йоизе продати будйнок; іо ~ аі Ье8і (аі ійе тагкеі) продати за найвйгіднішу ціну (за найвйщим курсом); 2) продавати, торгувати; ійе зйор ~8 §госегіе8 крамнйця торгує бакалією; 3) продаватися; іо - \ує11 швйдко продаватися; мати попит; ійе йоизе І8 іо Ье 8ОІСІ будйнок продається; 4) постачати товар; 5) сприяти продажу; §оос! асіуегіі8іп§ \¥І11 ~ £оод8 гарна реклама допомагає продавати товари; 6) амер. рекламувати, популяризувати; пропагувати; вихваляти; іо - опезеІГ розм. а) займатися саморекламою; б) завойовувати авторитет; в) продавати себе (звич. про жінку); г) віддаватися (чомусь), поринати (у щось); 7) зраджувати; іо ~ а таісЬ програти матч за хабар; 8) амер. розм. вселяти (думку); умовляти, переконувати; І сіоп’і ехресі іо - апуіЬіп§ іо апуопе я нікого ні в чому не збираюся переконувати; 9) звич. разз. обдурювати, ошукувати; зйе Ьа8 Ьееп 80Ід ЇЇ обдурйли; зоїсі а§аіп! знову обдурйли!; 10) розм. пошйрюва-тися; сприйматися позитйвно; сіо уои ійіпк ійе ідеа \уі11 ~? ви гадаєте, що ідею буде підтрймано?; □ - оЯ* а) розпродавати; б) розпродавати із знйж-кою (за знйженими цінами); ~ оп умовити; ~ оиі а) ліквідувати (фірму); б) розпродати; в) стати зрадником (за хабар); г) іст. залйшйти армійську службу; - ир а) продавати з торгів; б) розпродати; < іо ~ Гог а зоп§ віддати майже задарма; іо ~ опе’8 засісіїе амер. розм. зубожіти, потрапити в безвйхідь; іо ~ а Ьііі оГ§оосІ8 ошукати, утелющити (щось непотрібне); іо - 8гпЬ. а рир розм. втягтй когось у невйгідну операцію; іо ~ ійе дитту робйти обманний рух (регбі).
8е11ег [ зеїо] п 1) торговець; продавець; 2) ходовйй товар; 3) ходова кнйга; бестселер; ~’з тагкеі кон’юнктура рйнку, вйгідна для продавця; ~’8 орііоп вйбір продавця; ~’з оуєг пе-ревйщення пропозйції над попитом; ~’3 ргісез високі ціни; ціни, вйгідні для продавців.
8ЄІ1ІП£ [ 8ЄІП]] п продаж; ІО П18Й іпіо йеауу ~ мати поганий збут; < -а§епі агент з продажу; ~ огсіег доручення на продаж; - рге88иге наплйв пропозйцій на продаж; ~ ргісе продажна ціна; ~ гасе заїзд коней, після якого ці коні продаються; ~ гаіе курс продавців; ~ оиі амер. пол. ренегатство; перехід в іншу партію з корйсливих міркувань.
8ЄІ1-оиі [ 'зеїаиі] п амер. розм. 1) розпродаж; 2) вйставка (вистава),
яка користується велйким успіхом; 3) зрада.
8е1та ['зеїто] п ж. ім’я Селма.
з’еір [зеїр] (скор. від 80 йеір те Оод) слово честі!; їй-богу!
зеїзуп [ зеїзіп] п ел. синхронізатор.
8ЄІІ/ЄГ [зеїізо] п зельтерська вода (тж —у/аіег).
зеїуа^е ['зєіукіз] 1. п 1) пруг, пружок; облямівка, кайма; 2) крайова частйна; 3) пластйна замка з прорізом; 2. г утворювати пруг (кайму).
8еКа£ее [,8є1уз'сі^і:] п мор. лінь.
8ЄІ¥Є<І£Є ['зєіукіз] див. зеїуа^е.
8ЄІУЄ8 [8ЄІУ2] рі від 8ЄІГ.
8еКууп ['ЗЄІ\¥1П] п ч. ім'я Селуїн.
зешапіеше [зі'тжпігт] п лінгв. се-мантема.
зетапііс [зі'таеппк] аф лінгв. се-мантйчний.
зетапіісіап [,8ет®п'Єі/п] п див. зе-тапіісізі.
8етапіісІ8і [зі'таетізізі] п фахівець із семантики.
зетапіісз [зі'таепіікз] п рі (вжив, як зіп§) лінгв. семантика.
8етарІюге ['зетоГо:] І. п 1) семафор; 2) військ, сигналізація прапорцями; < ~ Іатр прожектор семафора; сигнальний вогонь; 2. у сигналізувати за допомогою семафора.
8еша8іо1о£іса1 [зі.теїзю'іосізікзі] асі] лінгв. семасіологічний.
зетазіоіо^ізі [зі, теїзі 'оіосізізі] п лінгв. фахівець із семасіології.
8ета8іо1о£у [зі,теїзі'оіосізі] п лінгв. семасіологія.
зетЬІаЬІе ['зетЬІзЬІ] аф 1) удаваний, уявний; нереальний; 2) гаданий (про зраду); 3) схожий, подібний.
зетЬІапсе ['зетЬЬпз] п 1) подоба, схожість; 2) зовнішній вйгляд, зовнішність; 3) вйдймість, подоба, вйгляд; іп ійе - оГ зтЬ., зтій. під вйглядом когось, чогось; а теге ~ оГ Ггіепсізйір лише вйдймість дружби; (о рш оп а ~ о£ ап£ег удати із себе сердйтого.
зетЬІапі ['зетЬІопі] аф 1) гаданий, уявний; 2) удаваний.
зетеіоіову [, зі :таі'о1зсізі] п 1) мед. симптоматологія; 2) лінгв. семіологія.
зешеіоіісз [,8І:таі'о(ікз] див. зетеі-ОІО£У 1.
зетеп ['зі;топ] п сім’я, сперма.
8ЄШЄ8ІЄГ [зі'тезо] п семестр, півріччя.
зетезігаі [зі'тезігої] аф семестровий, піврічний.
8ете8ігіа1 [зі'тезіпа!] див. зетезігаї.
зеті | 'зеті] п студент другого курсу університету.
зеті-апшіаі ['зеті'гепзиоі] 1. п пері-одйчне видання, що виходить одйн раз на півроку; 2. аф 1) піврічний; що відбувається раз за півроку; 2) бот. що проходить вегетацію протягом півроку.
зет
324
$еп
$етіагі<1 ['зеті'аепсі] асі] напівпосу-шливий.
$еті-аиіотаііс [ 'зеті, о:іа 'таеіік] асі] напівавтоматичний; ~ хуеароп напівавтоматична зброя.
зеші-ахіе ['зегш'аекзі] п авт. піввісь.
зеті-ЬагЬагіап	[ 'зетіЬа: 'Ьєапап]
асі] напівварварський.
зеті-ЬагЬагоиз ['зеті'ЬагЬагоз] див. зеті-ЬагЬагіап.
зетіЬгеуе ['8етіЬгі:у] п муз. ціла нота.
$еті-Ьи11 ['зеті'ЬиІ] п церк. папська булла, видана в період між обранням і коронацією.
зеті-сепіеішіаі ['зетізеп Чепізі] 1. п амер. п’ятдесятирічний ювілей; 2. асі] 1) півстолітній; 2) що відбувається раз за п’ятдесят років.
зешісігсіе ['8еті,зз:к1] п півкруг; півколо.
8етісігсиІаг ['зеті'зз:кіи1з] асі] напівкруглий; ~ сапаїз анат. півколові канали.
зетісігдие ['зетізогк] п поет, півкруг; півколо.
8етісІ¥І1І2е<1 ['зеті'зіуііаігсі] асі] на-півдйкий.
зетісоїоп ['зеті'коиїзл] п крапка з комою.
зеті-соїшші ['зеті'коізт] п архт. напівколона.
зетісошіисіог ['зетікзл'сілкіо] п фіз. напівпровіднйк.
зеті-сопзсіоиз ['зеті'кол/оз] ^напівнепритомний.
зетісуіішігісаі [ '8еті8іЧтдпкзі] аф напівциліндрйчний.
зетіїїетізетідиауег [ 'зеті'беті 'зеті, к\уеіуо] п муз. шістдесят четверта нота.
8еші<1ер1оуе<1 [ЧетідґрЬід] аф військ, напіврозгорнутий.
$еті-<1еІасІіе<1 ['зеткіїЧавф] аф що має спільну стіну; ~ коизе одйн з двох особняків, що мають спільну стіну.
$еші-<1іатеіег ['зеткіаі'аетіїз] п на-півдіаметр, радіус.
зеті-ШигпаІ [зетісіаі'зті] аф астр. півдобовйй.
8еті(1осшїіеп(агу ['зеті, док] и'тел-Сап] п напівдокументальний фільм.
зеті-доте ['зетідоит] п напівскле-піння, напівбаня.
зеті-доиЬІе ['зеті'сілЬІ] аф бот. на-півмахровий.
зетіГтаІ ['зетіТаті] 1. п спорт.
1)	півфінальна гра; 2) півфінал; 2. аф спорт, півфінальний.
зетіГтаІізі ('зетіТатаІізї] п спорт. півфіналіст.
зетіГтізЬед ['зеті'їїлф] аф напів-готовий; напівзакінчений; ~ ргодисС напівфабрикат.
зешіЛехіЬіе [ 'зеті ТекзаЬІ] аф на-
півеластйчний; ~ Ьеіі військ, стрічка для набоїв (кулемета).
8еті-Поайп£ ['зеті'Яоийі]] аф авт. напіврозвантажений (про вісь).
зетіЛіші ['зеті'ГІшісі] 1. п хім. недосконала рідина; 2. аф напіврідкйй.
зеті-Гопп ['зетіТо:т] п недосконала форма.
зетіїисепі ['зеті'іигзпі] аф напівпрозорий.
зетіїшіаг ['зетіЧита] аф 1) анат. напівмісячний; ~ уаіуе напівмісячний клапан; 2) бот., зоол. серпоподібний, у формі півмісяця.
зеті-тапиГасіиге<1 ['зеті,таел]и-ТаекЦосі] аф напівоброблений; ~ §оодз напівфабрикати.
зеті-теіаі ['зеті'теїі] п хім. металоїд.
зеті-топйііу ['зеті'тлпОІі] 1. п двотижневик, двотижневе видання; 2. а# двотижневий; що видається (виходить) двічі на місяць; що відбувається раз за два тйжні; 3. асіу двічі за місяць.
зетітоипіеіі ['зеті'таипйсі] аф на-півначіпнйй (про сільськогосподарські машини).
зеті-тиіе ['зеті'т]и:і] аф напівні-мйй.
зетіпаї ['зі:тілі, 'зетті] аф біол. 1) сім’янйй; 2) зародковий; 3) плідний; < ~ Пиід біол. сім’яна рідина, сперма; - ІеаГ бот. сім’ядоля.
зетіпаг ['зетта:] п семінар; ~ гоот приміщення з літературою для семінарських занять.
зешіпагізі [ 'зетіпапзі] п 1) член семінару; 2) церк. семінарйст; 3) рі викладацький склад у семінарії; 4) церк. іст. рймсько-католйцький священик, якйй здобув освіту в семінарії за кордоном.
зешіпагу ['зетшоп] п 1) семінарія; школа; а ~ Гог уоип§ Іасііез інститут шляхетних дівчат; 2) духовна семінарія; 3) с. г. розсадник (тж перен.); а ~ оГ уісє розсадник зла; 4) розплідник; 5) семінар.
зешіпаіе ['зетшен] V сіяти, пошйрювати (погляди тощо).
зешіпаііоп [,8еті'пеі]л] п 1) пошй-рення (учення тощо); 2) бот. розсіювання (розповсюдження) насіння; обсіменіння; 3) біол. запліднення; штучне запліднення.
зетіпіГегоиз [,зеті'піГагаз] аф бот. насіннєносний.
зетіоссазіопаїу ['зетю'кеїзпоіі] асіу амер. розм. час від часу, іноді.
8еті-оссііі8І¥Є ['зетіа'кішзіу] аф лінгв. напівпроривний.
зеті-оЛісіаі [ 'зетіз'Гїрі] аф напівофіційний; офіціозний; ~ пе\¥зрарег офіціоз.
зеті-ораї ['зеті'оирзі] п мін. напів-опал.
' зетіоіісз [,зі:ті'ойкз] п лінгв. семіотика.
зетірагазііе ['зеті'раегззай] п біол. напівпаразйт.
зетірагазйіс ['зеті,раего'зпік] аф біол. напівпаразитйчний.
8еті-ре(1 ['зетіресі] п поет, півсто-па.
зеті-ресіе ['зетірі.сі] див. зеті-ресі.
зеті-ргесіоиз ['8еті,рге/аз] аф напівкоштовний; самоцвітний; ~ згопе самоцвіт.
зешічиауег ['зеті,к\уеіуо] п муз. шістнадцята нота.
8еті-гі£І(1 ['зеті'псізісі] аф напів-жорсткйй.
зетіз ['зеті:г] п 1) рі напівфабрикати; напівоброблені матеріали (метали); 2) дрібнйй повторюваний орнамент, розсіяний по поверхні.
8еті-8ОІі<1 ['зеті'зоіід] аф напів-твердйй; ~ іуге напівпневматйчна шина.
зетізрЬеге ['зетізГю] п півкуля.
8етііе ['зі:тан] п семіт; семітка; ійе —з збірн. семіти.
Зешіііс [зі'тіпк] 1. п 1) семітичні мови; 2) семіт; 2. аф семітйчний, семітський; ~ зіисііез дослідження семі-тйчних мов.
Зетііізш ['зетНіхт] п 1) семітйзм; 2) лінгв. слово, вйслів, типові для семітських мов.
зешИопе ['зетйоип] п муз. півтон.
зеші-ігаііег ['зетіЧгеїЬ] п авт. на-півпрйчіп.
зетіігапзрагепі [ 'зетіігаепз'рєогапі] аф напівпрозорий.
зетіігорісаі ['зетіЧгорікої] аф на-півтропічний.
зетіуо^еі ['зеті'уаиоі] п фон. пів-голоснйй звук.
8еті-і¥еек]у [ 'зеті'\уі:к1і] 1. п видання, що виходить двічі на тйждень; 2. аф що виходить двічі на тйждень.
зепппіі ['зети] п спідня сорочка; натільна фуфайка.
зешоїіпа [,зето'1і:ло] п манна крупа; крупка.
зетрііегпаї [,зетріЧо:л1] аф поет. вічний.
зетрзігезз ['зет(р)8(гі8] п швачка.
зеп [зеп] п сен (розмінна монета Індонезії, Японії, Камбоджі).
зепагу ['зітагі] аф шестернйй, шо стосується цйфри шість; ~ сііуізіоп поділ на шість частйн.
зепаіе І'зепн] п 1) сенат; 2) рада (в університетах); учена рада; 3) парламент; < 8. ехатіпаПоп екзамен на одержання ступеня в Кембриджському університеті.
Зепаіе-Іюизе ['зепийаиз] п будйнок ради (в Кембриджському університеті).
зепаіог ['зепоО] п сенатор.
зепаїогіаі [, зело Чз:па1 ] аф 1) сена-
$еп
325
$еп
юрський; ~ ро\¥ег$ повноваження сенатора; ~ гапк звання сенатора; 2) амер. якйй має право брати участь у виборах сенатора.
зепаіогіап [,8епа'іо:пап] асі] сенаторський.
зепаіогаїїір ['зепаіа/ір] п 1) звання сенатора; 2) строк повноважень сенатора.
зепаіиз [зепеїіоз] п 1) іст. сенат; 2) рада (в університетах)', ~ асасіетісиз учена рада.
8еп(11 |8епд] 1. п поштовх на хвйлі; 2. V підніматися на гребінь хвйлі.
8еімі II [зепсі] V (разі і р. р. 8ЄПІ) 1) посилати, відсилати, присилати; іо ~ а \уагпіп£ послати (зробйти) попередження; іо ~ а сЬіІд іо зсЬоо! віддати дитйну до школи; іо ~ Гог а досіог послати за лікарем; іо ~ §оодз Ьу ігаіп відіслати товар поїздом; 2) передавати; ~ іЬе \¥іпе гоипд передайте вино по колу; 3) передавати (по радіо)', 4) подавати, кйдати (м'яч тощо); спрямовувати; 5) доводити до певного стану; іо ~ зтЬ. тад зводити когось з розуму; іо ~ зтЬ. іо 8Іеер приспати когось; 6) розм. виконувати (слухати) джазову музику, доводячи себе до екзальтації; 7) дарувати; \¥Ьаі сіоез Гог-іипе ~ из? що готує нам доля?; 8) насилати (нещастя тощо); □ ~ а1оп£ а) прискорювати зростання (чогось); б): ~ Ьіт а!оп§! пришліть його швйдше’; ~ а\уау а) відсилати; б) проганяти, звільняти; ~ (Іоюті а) знйжувати, збивати (ціну тощо); б) виключати (з коледжу); ~ Гог а) посилати (за чимсь); б) викликати (для чогось); ~ Гогіїї а) пускати (коріння); б) відправляти; ~ іп а) подавати (заяву); б)виставляти (картину, роботу на конкурс тощо); ~ оГГ а) відсилати (лист); б) виганяти; в) влаштовувати проводи; ~ оиі а) випромінювати; видавати (звук); б) давати (паростки); в) розсилати (запрошення тощо); ~ оуєг передавати по радіо; ~ гошкі а) розм. розсилати; б) пускати по колу; ~ ир а) підвйщу-вати (ціни); б) надсилати (у вищу інстанцію); в) викликати (до когось); г) ув’язнювати; < іо ~ \уогсі іо зтЬ. повідомляти когось; іо ~ зтЬ. іо Соу-епігу розм. бойкотувати когось; при-пинйти спілкування з кимсь; іо ~ іо іЬе 8кІЄ8 розм; прикінчйти, убйти; іо ~ зтЬ. іо ііте гі§Ьі-аЬоиі прогнати, звільнйти когось; Оод ~ уои Ьеііег ЬеаІіЬ! пошлй вам, боже, здоров’я!
зешіег [ зепсіз] п 1) відправник; ~ оГ іЬе Іеііег відправник листа; 2) експедитор; 3) рад. передавач; 4) телеграфний апарат.
$ешііп£ ['8ЄПСІ1Г)] п 1) посилання (передача) сигналів; 2) мор. вертикальна хитавйця.
зеші-оН* ['зепсі'□£] п 1) розм. проводи; іо £іує зтЬ. а зЬо\уу ~ влаштувати
комусь розкішні проводи; 2) почйн, початок; 3) хвалебна рецензія.
зелена ['вепідо] п 1) бот. гадючий корінь; 2) відхаркувальний засіб під час бронхіту.
Зелена! [,8епі'до:1] п геогр. н. Сенегал (держава і ріка).
§епе£а1е$е [ '8епідо'1і:г] 1. п сенегалець; сенегалка; іЬе ~ збірн. сенегальці; 2. аф сенегальський.
8ЄПЄ8СЄПСЄ [8ҐПЄ8П8] П СТарІННЯ.
8епе8сепі [зі'пезпі] аф 1) що старіє; 2) щербатий (про місяць).
зепезсіїаі [зепі/оі] п іст. сенешаль, зепіюг [зе'^о:] п порт, сеньйор. зепЬога [зе'пзо.го] п порт, сеньйора, зепіюгіїа [,8еп]о:'гі:іо] п порт, сень-йорйта.
8епі1е ['8І:паі1] аф старечий, старезний; ~ сіізеазез старечі хвороби; ~ іт-Ьесіїііу старечий маразм.
зепііііу [8Ґпі1ііі] п 1) глибока старість; старезність; ргетаіиге ~ передчасне постаріння; 2) згасання.
8епіог ['8І:п]о] п ч. ім'я Сіньйор, Сініор.
зепіог ['8І:п]о] 1. п 1) літня людйна; 2) старший; іо Ьауе ге8ресі Гог опе’з ~з поважати старших; 3) вищестоящий, вйщий (за званням, станом); 4) студент старшого курсу; 5) амер. випускнйк середньої школи; 6) студент останнього курсу; 7) лауреат Кембриджського університету; 8) спортсмен старшого віку; 2. аф 1) старший (на противагу іипіог молодший); ЗоЬп 8тііЬ ~ Джон Сміт старший (батько); 2) старший, старіший (за віком); іЬе ~ тетЬегз оГ іЬе Гатіїу старші члени родйни; ~ оГГісег військ, старший (за званням) офіцер; ~ сіаззез старші класи; ~ риріїз учні старших класів; ~ зіисіепіз студенти старших курсів; < ~ сіііхеп амер. людйна похйлого віку, шанована людйна; ~ сіаззіс (\угап§1ег) студент, якйй зайняв перше місце з кла-сйчної літератури (з математйчних наук) під час складання екзаменів на одержання відзнаки (в Кембриджському університеті)', ~ £е11о\у найстарший член Кембриджського (Дублінського) університету; ~ тап старшокурсник; ~ тетЬег найстарший член Оксфордського університету; ~ рагіпег глава фірми, головнйй компаньйон; 8. Зєгуісє військбво-морськйй флот.
зепіогіїу [,8І:пі'опіі] п 1) старшйн-ство; 2) перевага у становищі (у ранзі); 3) трудовйй стаж; вйслуга років; 4) рада старійшин у коледжі.
8еппа [ 8епо] п бот. олександрійський лист; ~ іеа фарм. настойка олександрійського лйстя.
8ЄППІ&Ш [’зепаїі] п заст. тйждень; іо-дау ~ через тйждень; тйждень тому.
зеппИ ['зеті] п мор. плетінка.
зепосиїаг [зе'покіиіа] аф шести-окий.
8ЄЙОГ [8Є'п]о:] п (рі 8ЄЛОГЄ8 [8е'п]о:-геїз]) ісп. сеньйор (звертання до чоловіка).
зейога [8е'п]о;го] п ісп. сеньйора (звертання до жінки).
$ейогііа [,8еп]о;'гі:іа] п ісп. сеньйо-рйта (звертання до дівчини та молодої незаміжньої жінки).
$еп$аіе І [зепзіі] аф відчутний.
$еп$аіе II ['зепзеїі] V відчувати, почувати.
зепзаііоп [зеп'зеї/п] п 1) відчуття; почуття; а ~ о£ раіп відчуття болю; а ~ о£ сіізігезз передчуття лйха; а ~ оГ іоисЬ дотик, чуття дотику; 2) сприйняття; уізіЬіє ~ зорове сприйняття; 3) сенсація, новйнка; іо таке (іо сге-аіе, іо саизе) а ~ вйкликати сенсацію.
8еп$аііопа1 [зеп'зеї/апі] аф 1) сенсаційний; ~ пе\У8 сенсаційні новйни; 2) блискучий; дивовйжний; разючий; чудовий; ~ уісіогу блискуча перемога; 3) чуттєвий, почуттєвий; 4) філос. сенсуальний; іЬе ~ іЬеогу оГ кпо\¥ІесІ£Є сенсуальна теорія пізнання.
зепзаііопаїізш [зеп'зеї/паїїхт] п 1) філос. сенсуалізм; 2) сенсаційність.
$еп$аііопа1і$і [зеп'зеї/поіізі] п сенсуаліст.
$еп$аііопа1іге [зеп'зеї/поіаіг] у збуджувати; викликати почуття.
8еп$аііопа11у [зеп'зеї/поіі] айу 1) сенсаційно; 2) блискуче, разюче; 3) чуттєво.
8еп$аііопі8ш [зеп'зеї/атхгп] п 1) чуттєвість; 2) сенсаційність.
$еп$а<іоп-топ£ег [зеп'зеї/п,тлддо] п пошйрювач сенсаційних чуток.
$еп$аііоп-$еекіп£ [зеп 'зеї/п, зі :кід ] аф якйй шукає гострих почуттів.
8ЄП8Є [8епз] І. п 1) чуття; іЬе Г1УЄ ~8 п’ять органів чуттів; п’ятеро чуттів; ~ о£ Ьеагіп£ (о£ 8і§Ьі, о£ зтеїі, о£ іазіе, о£ іоисЬ) слух (зір, нюх, смак, дотик); зіхіЬ ~ шосте чуття, інтуїція; іппег ~ внутрішнє чуття; внутрішній голос; 2) почуття, відчуття; а ~ о£ раіп відчуття болю; а кееп ~ оЕ Ьитоиг тонке почуття гумору; 3) рі свідомість; розум; 4) здоровий глузд; а тап о£ ~ розсудлива людйна; іо іаїк ~ говорйти розумно; 5) сенс, значення, смисл; 8ІГІСІ ~ точне значення; Іііегаї ~ дослівне значення; Гі^игаііуе ~ переносне значення; іі сіоезп’і таке ~ у цьому немає смйслу; це нісенітниця; 6) загальний настрій, дух; іо іаке іЬе ~ оГ іЬе тееііп£ вйзначити настрій зборів (голосуванням); 7) напрям; ~ Гшсіег визначник напряму; < ~ ог§ап8 органи чуттів; іо Іозе опе’з ~8 збожеволіти; іо гєсоуєг (іо ге§аіп) опе’з ~з опритомніти; іо £гі§Ьіеп зтЬ. оиі о£ Ьіз ~з дуже перелякати когось; 2. V 1) від
8ЄП
326
8Єр
чувати, почувати; 2) усвідомлювати; розуміти.
8ЄП8ЄІЄ88 [8ЄП8І18] аф 1) безглуздий, беззмістовний; дурнйй; ~ сизіот дурний звйчай; ~ ідеа безглузда ідея; 2) непритомний; іо Ье ~ бути непритомним; іо Гаїї ~ знепритомніти; 3) не-чутлйвий; бездушний; жорстокий; < іо кпоск 8гпЬ. ~ оглушйти когось.
8ЄП8Є-ог£ап ['8еп8о:дап] п орган чуття.
$еп$е-раи$е ['8еп8ро:г] п лінгв. смислова пауза.
$еп$іЬі1ііу [, 8ЄП8і'Ьі1ііі] п 1) чутлй-вість; іке ~ оГ ійе 8кіп чутлйвість шкіри; 2) точність, чутлйвість (приладу)', 3) сприйнятливість; деіісаіе Ііі-егагу ~ тонкйй літературний смак; 4) рі уразлйвість; образливість; іо оіїепд 8тЬ.’8 8ЄП8іЬі1іііе8 зачепйти за живе, образити когось.
8ЄП8ІЬІЄ ['8ЄП8ОЬ1] аф 1) розумний, розсудливий, розважливий; а ~ тап розсудлива (поміркована) людйна; ~ ЬеіП£8 розумні істоти; 2) відчутний, помітний; ~ іпсгеазе відчутне збільшення; а ~ скапає Гог ійе Ьеііег помітна зміна на краще; а ~ діїТегепсе іп ійе іетрегаіиге значна різнйця температур; 3) якйй усвідомлює (розуміє); іо Ье ~ о£ 8гпіЬ. усвідомлювати щось; 4) якйй відчуває, чутлйвий; ~ іо іп-Лиепсе8 якйй легко піддається вплй-вові; 5) притомний; 6) точний, чутлйвий (про прилад)’, ~ Ьаіапсе точні ваги.
$еп$іЬ1у ['8ЄП8оЬ1і] адч 1) розумно; 2) відчутно, помітно.
$еп$іїіс [зеп'зіГік] аф що викликає відчуття (про нерви).
$еп$ІЇу ['8ЄП8і£аі] V викликати відчуття.
8еп$і1е [ 'зепзаіі] аф що впливає на почуття; що сприймається почуттями.
8ЄП8І8І [ 8ЄП818І] п сенсуаліст.
8ЄП8ІІІУЄ [ 8ЄП81І1У] аф 1) чутлйвий, ніжний; ~ еаг тонкйй слух; ~ 8кіп ніжна шкіра; 2) уразлйвий, образливий; 3) вразлйвий, чутлйвий; 4) сприйнятливий; ап агіізі І8 ~ іо Ьеаиіу художник тонко відчуває красу; 5) секретний, засекречений; пов’язаний з військовою таємнйцею; ~ агеа8 оГ паііопаї де-£еп8е галузі, які мають оборонне значення і є військовою таємнйцею; ~ ]оЬ робота, пов’язана із секретністю; посада, пов’язана з доступом до засекречених матеріалів; 6) тех. прецизійний; чутлйвий; що швйдко реагує; ~ іп8ігитепі прецизійний інструмент (прйлад); ~ Літ фот. світлочутлйва плівка; < ~ ріалі бот. соромлйва мімоза.
8ЄП8ІІІУЄПЄ88 [ 8ЄП81І1УП18] див. 8ЄП-8ІІІУІІу.
8ЄП8ІІІУІІУ [,8ЄП81 І1У1І1] П ЧУТЛЙВІСТЬ; ~ спгує тех. крива чутлйвості.
8ЄП8ІІІ23ІІОП [у8ЄП81і(а)Ґ2Є1/п] п підвйщення чутлйвості, активація.
8ЄП8ІІІ2Є ['8ЄП81Іаіг] V 1) робйти чу-тлйвим; підвйщувати чутлйвість; 2) фот. сенсибілізувати.
$еп$ііі2ег ['зепзііаіга] п сенсибілізатор, сенсибілізуюче середовище.
$еп$і<оте<ег [,8еп8і'іотііз] п фот. сенситометр.
8ЄП8ОГ [ 8ЄП89] П ДЗТЧИК, ЧуТЛЙВИЙ елемент.
$еп$огі-тоіог ['зепзап'тоиіо] аф чутлйво-моторний (про нерви).
8ЄП80гу ['зепзагі] аф чутлйвий; ~ пєгує чутлйвий нерв.
$еп$иа1 ['8ЄП8]иа1] аф 1) чуттєвий; плотський; ~ ІіГе статеве життя; 2) лю-бострасний; хтйвий; 3) філос. сенсуа-лістйчний.
8ЄП8иа1І8Ш [,8еп8]иа1і2гп] п 1) чуттєвість; 2) філос. сенсуалізм.
$еп$иаіі$і [ '8ЄП8]ио1і8і] п 1) ласолюб; 2) філос. сенсуаліст.
$еп$иа1ііу [, 8еп8]и'ае1ііі] п чуттєвість, хтйвість, сластолюбство.
$еп$иаіі2е ['8ЄП8]иа1аі2] V робйти чуттєвим, хтйвим.
8ЄП8іюи8 ['8еп§іиа$] аф 1) чуттєвий (про сприйняття)’, 2) естетйчний; ~ ріеазиге естетйчне задоволення.
8ЄПІ [8ЄПІ] разі І р. р. від 8ЄПб.
8ЄПІЄПСЄ ['8ЄПІ9П8] 1. П 1) СудОВЙЙ вйрок; судове рішення; потіпаї (8П8-репдед) ~ умовний вйрок; сарііаі (Леаій) ~, ~ о£ Леаій смертний вйрок; іо §еі а ІіГе ~ бути засудженим до довічного ув’язнення; іо ра88 а ~ ухвалювати вйрок; іо 8Єгує а ~ відбувати покарання; іо гесаіі (іо геуег8е) а ~ відміняти вйрок; 2) грам, речення; сотріех ~ складнопідрядне речення; сотроипд ~ складносурядне речення; 8Ітр1е ~ просте речення; 3) сентенція, вйслів; а 8. о£ Зсгіріиге вйслів із святого письма; 2. у засуджувати; ухвалювати судовйй вйрок, приймати судове рішення; присуджувати; іо ~ 8гпЬ. іо Леаій (іо ітргі8оптепі) засудйти когось до страти (до ув’язнення).
зепіепііаі [зеп'іеп/аі] аф сентенційний.
$епіепііагу [зеп'іеп/ап] п 1) автор афорйзмів; 2) збирач вйсловів докторів теології; 3) тлумач вйсловів із святого письма.
$еіИепііои$ [8еп іеп/зз] аф сентен-1 ційний; повчальний; ~ 8ауіп§8 афорй-зми; ~ рйга8Є8 сентенційні фрази.
$епіепііои$1у |8еп'іеп/981і] асіу пихато; повчально.
8ЄПІІЄПСЄ ['8ЄП/9П8] П ЧуТЛЙВІСТЬ.
8ЄЇ1ІІЄЇ1І ['зеп/апі] аф чутлйвий; якйй відчуває.
бєпіішєпі [ЧепіітапіІ п 1) почуття; раігіоііс ~8 патріотйчні почуття; 2) тж рі ставлення, думка, гадка, настрій; риЬІіс ~8 громадська думка; 3) сенти
ментальність; 4) тост, побажання; 5) вйслів.
$еп<ітеігіа1 [,8епіі'тепі1] аф 1) сентиментальний, чутлйвий; ~ ти$іс сентиментальна музика; 2) ніжний; ~ \¥ЙІ8рЄГ НІЖНИЙ ШЄПІТ.
8Єігіііііеп<а1І8іп [,8епіі'тепі9Іі2т] п сентименталізм.
8епіііпепіа1і$і [, зепії тепіа 118і] п 1) сентименталіст; 2) сентиментальна людйна.
8ЄіИішеп<а1ііу [, 8епіітеп'іае1ііі] п сентиментальність; сентиментальщина.
8епіітепіа1І2е [,8епіі'тепіа1аі2] V сентиментальничати, бути сентиментальним.
зеїгііпеї [ зеніті] 1. п 1) вартовйй; іо 8іапд ~ оуєг зтій. стояти на варті чогось, охороняти щось; 2) поет, варта, сторожа, караул; 2. у 1) охороняти, стояти на варті; 2) виставляти сторожу.
зеніту [ 8епіп] п 1) військ, вартовйй; черговйй; сторожа, караул; а 801-діег оп ~ караульний; ~ оп §иагд вартовйй на посту; іо кеер (іо 8іапс1) ~ нестй караульну службу, охороняти; іо розі а ~ поставити вартового; іо гєіієує 8ЄПІГІЄ8 змінйти караул; 2) мор. лот--застережник; < ~ §гоир польовйй караул; ~ оиірозі сторожова застава; ~ РО8І сторожовйй пост.
8ЄПігу-Ьох [ЧепігіЬокз] п військ, караульна будка.
8епігу-£0 ['зепіпдои] п 1) військ, розм. караульна служба; іо Ье оп ~ бути в караулі; перебувати на посту; іо до ~ нестй караульну службу; 2) чергування на посту; 3) пост (сторожовий).
8епігу-1ю1е [ЧепіпЬоиІ] п військ. окоп для спостереження.
8ЄПІГУ-1ІПЄ [ 'зепіпіаіп] п військ, лінія сторожовйх постів.
8епігу-шііі ['8ЄПІГ1 ]и:піі| п військ. сторожовйй підрозділ.
8еои1 [8Єі'и:1] п геогр. н. м. Сеул.
зераї ['8ера1] п бот. чашолисток.
8ера1оі(і ['зераіоїд] аф бот. подібний до чашолистка.
8ерагаЬі1ііу [,8ерага'Ьі1ііі] п відділь-ність, роздільність.
8ерагаЬ1е ['зерагаЬІ] аф віддільнйй, роздільнйй; рознімнйй.
8ерагаіа [,8ера'геііа] рі від 8ерага-ішп.
8ерагаіе І І'зерапі] 1. п 1) окремий відбйток (статті)', 2) рі спіднйці (штанй, жакети, піджакй), шо продаються окремо; 2. аф 1) окремий; ізольований; відособлений; відокремлений; ~ аттипіііоп військ, боєприпаси роздільного заряджання; ~ сеіі одиночна камера; ~ дгіуе тех. одиночний (індивідуальний) прйвод; ~ едисаііоп нарізне навчання; ~ Ло\уєг бот. одностатева квітка; ~ 1оадіп£ військ, роз
$ер
327
зед
дільне заряджання; ~ таіпіепапсе юр. аліменти дружині після розлучення; ~ ра^іпаііоп друк, нарізна пагінація; ~ гоот ізольована (окрема) кімната; ~ зузіет оГ ітргізоптепі юр. в’язнична система одиночних камер; а Ьоок іп г\¥о ~ уоіитез кнйга у двох окремих томах; іо ііує ~ Ггот зтЬ. жити окремо від когось; іо тоуе ікаі а ~ уоіє Ье іакеп вимагати роздільного голосування; 2) сепаратний; ~ реасе ігеаіу сепаратний мйрний договір; 3) самостійний, особлйвий, спеціальний; ~ Ьаііаііоп військ, окремий батальйон; ~ ехізіепсе оГ таііег самостійне існування матерії.
зерагаіе II ['зерагеїі] у 1) відокремлювати, відділяти, роз’єднувати; ійе гіуєг ~з іке і\уо соппігіез ріка розділяє ці дві країни; 2) відокремлюватися, роз’єднуватися, відділятися; 3) відрізняти, розрізняти; іо ~ ігпік Ггот Гаїзе-Ьоод відрізняти правду від брехні; 4) ділйти, розділяти; іо ~ зтік. іпіо рагіз розділйти щось на часткй; 5) сортувати, відсіювати; іо ~ тіїк сепарувати молоко; 6) розлучати; іо ~ зтЬ. Ггот зтЬ., зтіЬ. розлучйти когось з кимсь, чимсь; 7) розлучатися, розходитися; 8) розкладати (на частини); 9) хім. виділяти з розчину; виділяти відстоюванням; 10) звільняти (з військової служби).
зерагаіее [,зерага'іі:] п демобілізований.
зерагаіеіу ['зерапііі] айу окремо.
зерагаііпз [ 'зерагеїііі]] асі] розділю-вальний; ~ іапк тех. відстійник; ~ \уа!1 перегородка.
зерагаііоп [леро'геї/п] п 1) відокремлення, відділення; роз’єднання; поділ; ~ оГ СЬигсЬ апд 8іаіе відокремлення церкви від держави; 2) розлука; аГіег а 1оп£ ~ після довгої розлуки; 3) сортування; 4) розкладання на частйни; 5) юр. нарізне проживання подружжя; 6) гірн. збагачення; 7) звільнення з армії; демобілізація; 8) тех. відокремлення (ступеня ракети); < ~ аііохуапсе допомога дружйні солдата (матроса) (у воєнний час); ~ сепіге військ, пункт демобілізації.
зерагаііоп-опіег [,зеро'геі/п,о.сІ9] п юр. рішення суду про нарізне проживання подружжя.
зерагаіізш ['зерагоііхт] п сепара-тйзм.
зерагаіізі [ 'зерогаіізі] п 1) сепара-тйст; 2) розкольник, відступник, сектант.
зерагаіізііс [,зерого'іізіїк] аф розкольницький.
зерагаііуе ['зерагеїііу] ай] 1) сепа-ратйстський, що прагне відокремлення; 2) грам, розділовий (сполучник).
зерагаіог ['зерогеїіо] п 1) тех. сепаратор; сортувальний апарат; 2) тех. прокладка; 3) трієр; зерноочйсник;
молотарка; 4) с. г. соломотряс; 5) решето, сйто.
зерагаіогу ['верогоіоп] аф розділовий, що відділяє.
зерагаігіх ['верогоігікв] п 1) лінія, що розділяє світло й тінь на частково освітленій поверхні; 2) розділовий знак, коса лінія (в коректурі).
верагаішп Ьзера'геїіат] п (рі зера-гаіа) лат. друк, окремий відбйток (статті).
зеріа ['8І:р)а] п 1) сепія (фарба); 2) зоол. сепія.
зеріоШе [ '8І:різ1ай] п геол. морська пінка.
зероу ['зі:роі] п іст. сипай; 8. Ми-ііпу (ЙеЬеІІіоп) іст. повстання сипаїв.
зерзіз ['вервів] п мед. сепсис, загальне зараження.
зері [зері] п іст. ірландський клан; плем’я; родйна.
зеріа ['зеріа] рі від зерішп.
зеріаі ['веріаі] ай] біол. що стосується перегородки.
зеріап ['зеріап] аф семиденний; що повторюється кожні сім днів; ~ Гєуєг мед. семиденна переміжна пропасниця.
$еріап£Іе ['веріаедді] п семикутник, зеріапвиіаг [8ер'іаеі]фи1а] аф семикутний.
зеріаіе [ 'зеріеіі] аф біол. розділений перегородками; що має перегородки.
ЗеріешЬег [зар Чешка] п вересень; іп ~ у вересні; ~ дауз вересневі дні.
зеріетГоІіаіе ['зеріетТопІіеіі] аф бот. семилистковий.
зеріешрагіііе ['зеріет'раііаіі] аф бот. розділений на сім частйн, семи-частковий.
зеріетуіг [зер'іешуа] п (рі тж зер-іетуігі) одйн із семй членів організації (правління).
зеріетуігаіе [зер'іетуїпі] п 1) орган правління із семй осіб; 2) група із семй осіб.
зеріетуігі [зер'іетуїгаї] рі від зер-ієшуіг.
зеріепагіі ['зерії'пєапаї] рі від зер-іепагіиз.
зеріепагіиз ['зерії'пєапаз] п (рі зер-іепагіі) поет, рядок із семй стоп.
зеріепагу ['зерітап, зерЧі:пап] 1. п 1) семирічний період; 2) набір із семй предметів; 3) поет, семистопний рядок; 4) муз. октава; 5) сімка, сім; 2. аф семерйчний, семернйй.
зеріепаіе ['зеріш(е)іі] ай] бот. що має сім паростків.
зеріеппагу [зерЧепап] аф семирічний.
зеріеппаіе [зер'іеп(е)іі] п семирічний термін (служби).
зеріеппіаі [зер'іеп)а1] аф 1) семирічний; ~ рагііатепіз парламенти, шо обираються на сім років; 2) що від
бувається раз за сім років; - еіесііопз вйбори через кожні сім років.
зеріеппішп [зерЧешат] п семирічний період.
Зеріепігіоп [зерЧепіпап] п 1) сузір’я Велйкої Ведмедиці; 2) північ, північна частйна небозводу (землі).
зеріепігіопаї [зер'іепіпапаї] аф північний.
зеріеі [зер'іеі] п муз. септет.
зерііс ['зеріїк] аф мед. септйчний; ~ Гєуєг септйчна пропасниця.
зеріісаешіа ['зеріі'зі:тіа] див. зерзіз. зеріісаі ['зеріїкаї] див. зерііс.
зеріісетіа ['зерії'зігтіа] амер. див. зерзіз.
ЗЄрІІСІ(у [ЗЄрЧ181І1] п мед. СЄПТЙЧ-ність; схйльність до гниття.
зеріісоїоигесі ['зерії'кліасі] аф семибарвний, семиколірний.
зерііГегоиз [зерЧіГагаз] аф біол. розділений перегородками; що має перегородки.
зерііГоІіоиз ['зеріїТоиІрз] ай] бот. семилистковий; що має сім листків.
зеріііаіегаї ['зерії'іаеіагаї] аф семи-сторонній.
Зерііта ['зеріїта] п ж. ім'я Сеп-тіма.
Зеріітиз ['зеріїтаз] п ч. ім'я Сеп-тімус.
зерііуаіепі ['зерії'уеііапі] аф хім. се-мивалентний.
зер(иа£епагіап [, зері]падді 'пєапап] 1. п сімдесятирічна людйна; 2. аф сімдесятирічний.
8еріиа£езіша [у8ері)па'дде8іта] п церк. третя неділя перед велйким постом (тж ~ 8ипдау).
зерішп ['зеріат] п (рі тж зеріа) 1) біол. перегородка; 2) с. г. мезга; 3) геол. септа.
зеріиріе ['зерцирі] 1. п семиразова кількість; 2. аф семиразовий, семикратний; 3. V множити на сім; збільшувати у сім разів.
$ери1сЬга1 [зі'рлікгаї] аф 1) похоронний, поховальний, могйльний, надгробний; ~ пгп поховальна урна; 2) глухйй, замогйльний; ~ уоісє замогильний голос; 3) похмурий; ~ Іоок похмурий погляд.
зериіскте ['зераїка] 1. п склеп, могила, гробнйця; (Ье Ноіу 8. домовйна господня; іо таке (іо егесі) а ~ спору-дйти гробнйцю. 2. V ховати, хоронйти.
зерикиге ['зераіі/а] п 1) поховання, похорон; 2) могйла, гробнйця.
зедиасіоиз [зґкууеі/аз] аф 1) піддатливий, слухняний, покірний; якйй легко піддається вплйвові; 2) послідовний, логічний.
зедиасіоизіу [зі'к\уеі]аз1і] асіу послідовно, логічно.
зечиаску |зі'к\¥жзіп] п покірність, покора; лагідність.
зедиеі ['зі:к\уа1] п 1) наслідок, ре
8ед
328
8ЄГ
зультат; (Ье ~ оГ зтік. результат чогось; (Ііе ~ іо зтік. наслідок чогось; іп іке ~ згодом; 2) продовження (книги); а ~ іо а поуєі продовження роману; іке ~ оГ єуєпіз наступні події.
$е<]ие1а [зґкхуі.із] п (р/зециеіае) мед. наслідок, залишкове явище, ускладнення (після хвороби).
зедиеіае [зі'к\уі:1і:] рі від зедиеіа.
зедиепсе ['зі:к\уопз] п 1) послідовність; ряд: порядок проходження, перебіг; ~ оГ іке зеазопз зміна пір року; - оГ єуєпіз хід подій; іп ~ підряд, одйн за одним; ~ оГ іепзез грам, послідовність часів; 2) наслідок, результат; а ~ іо зтік. наслідок чогось; 3) муз. секвенція; 4) амер. кілька сцен, що складають епізод; 5) послідовний ряд кінокадрів; 6) три карти (більш як три карти) однієї масті за старшинством.
$ечиепсіп& [ 'зі:к\У9П5іі] ] п тех. програмування.
зечиепі [ 'зі:к\¥опі] аф 1) наступний; 2) що є наслідком.
зечиепііаі [зі'к\уепїа1] аф 1) що випливає (з чогось); шо є продовженням; 2) послідовний.
зечиепііаііу [зі'к\¥еп/а1і] аду послідовно.
зечиезіег [зі'кхуезіа] 1. п 1) юр. секвестр; 2) особа, якій ті, що судяться, передають на зберігання предмет суперечки; 3) самітність, ізоляція; 2. V 1) секвеструвати; накладати арешт (на щось); 2) заволодівати (чимсь); конфіскувати (щось); 3) усамітнювати; відокремлювати; ізолювати; іо - опезеіГ усамітнюватися.
$ечие$іеге<1 [зі'к\уезі9СІ] аф усамітнений, ізольований; ~ зрої відлюдне місце; іо ііує а ~ ІіГе вестй самотнє життя.
зецнезіга [зі'кхуезіго] рі від зециезі-гит.
зедиезігаЬІе [8і'к\УЄ8ігаЬ1] аф юр. що підлягає секвестру.
$ечие$ігаіе [зі'кхуезігеїі] у юр. 1) секвеструвати; опйсувати майно; 2) конфіскувати; 3) брати майно неспроможного боржника у ведення суду; 4) відмовлятися від майна чоловіка--небіжчика.
зеяиезігаііоп [^зііки'ез'ігеї/п] п
1) усамітнення, ізоляція; 2) юр. секвестр, накладення арешту на майно; 3) постанова суду про арешт майна; 4) депонування предмета суперечки у третьої особи; 5) конфіскація; 6) мед. ізолювання (хворого); карантйн; 7) мед. секвестрація.
$ечие$<пші [зі'к\УЄ8ігзт] п (рі зе-циезіга) мед. секвестр; омертвіла частйна кістки.
зечиіп ['8І:к\ущ] п 1) блйскітка на сукні; 2) іст. цехін (італійська золота монета).
8ециоіа [8і'к\уоіа] п 1) геогр. н. Се-
квоя (національний парк США); 2) (з.) бот. секвоя.
зега ['зіага] рі від зегит.
зегас ['зегаек] п геол. серак (льодовика).
зега^ііо [8е'га:Іюи] п 1) сераль; гарем; 2) палац.
зегаі [зе'гаї] п тур. 1) караван-сарай; 2) сераль; гарем; 3) палац.
зегаре [зе'га:рі] п мексиканська шаль, мексиканський плед (яскравих кольорів).
зегарй ['зегоГ] п (рі зегаркіт, зе-гаркз) серафйм.
зегаркіс [зе'гаеГік] аф серафічний, ангельський, неземнйй; - зтіїе ангельська посмішка.
зегаркіт ['зегаГіт] п 1) р/в/дзегарк; 2) іст. шведський лйцарський орден.
зегарШпе І'зегаГІ.п] п музйчний інструмент з очерету.
зегазкіег [^егаз'кіа] п сераскйр (військовий міністр Туреччини).
8егЬ [за:Ь] див. ЗегЬіап.
8егЬіа ['за:Ь]а] п геогр. н. Сербія.
8егЬіап ['за:Ь]ап] 1. п 1) серб; сербка; іке ~з збірн. серби; 2) сербська мова; 2. аф сербський.
8егЬо-Сгоаііап [ '8а:Ьоикгои'еі£іап] аф сербсько-хорватський.
8егЬопіап [заґЬоипзап] аф\ ~ Ьо§ перен. а) безвйхідне (скрутне) становище; б) сумбур.
зеге [зіз] 1. п пазур, кіготь; 2. аф 1) поет, сухйй, зів’ялий; іке ~ апсі уеікж ІеаГ осінь; перен. старість; 2) поношений, пошарпаний (про тканину) .
зегеіп [за'гаеі]] п метеор, дощ (при безхмарному небі після заходу сонця).
8егепа [зз'гітз] п ж. ім'я Серіна, Серена.
зегепагіе [,8еп'пекі] 1. п серенада;
2. V співати серенаду.
зегепе [8і'гі:п] 1. п 1) поет, безхмарне небо; спокійне море; 2) спокій; тйша; 2. аф 1) безхмарний; тйхий; прозорий, яснйй; спокійний; іке зку із ~ апсі Ьгі&кі небо ясне і безхмарне; ~ аіг прозоре повітря; 2) безтурботний, спокійний, незворушний; < аіі ~! усе гаразд!; Ніз 8. Ні^кпезз його ясновельможність (титул); 3. V прояснювати; вселяти спокій, створювати безтурботний настрій.
зегепеїу [зі'гі:п1і] асіу 1) ясно, тйхо; 2) спокійно, незворушно.
зегепііу [зі'гепііі] п 1) ясність, прозорість, чистота (неба, повітря); іке ~ оГ іке зку ясність неба; 2) спокій, безтурботність; 3) (8.) ясновельможність (титул).
8егепо [зз'гі.пои] п ч. ім'я Серіно. 8егепиз [8і'гі:пз8] п ч. ім'я Серінус. 8ЄгГ [зз:Й п 1) кріпак; ІіЬегаііоп оГ іке ~з звільнення кріпаків, розкріпачення; 2) раб.
зегГаее ['за:Гісіз] див. зегГсІот.
зегГдот ['загГсіат] п 1) кріпацтво, кріпосне право; 2) рабство; < іке акоі-іііоп оГ - відміна кріпацтва (рабства).
зегПюосІ ['8з:ГИисі] див. зегГсІот.
8ег£е [за.сіз] п ч. ім'я Сер(д)ж.
8Єґ£Є І [зз:сіз] п текст. 1) саржа; 2) костюм із саржі; 3) серж (шерстяна тканина).
8ег£е II [за:сіз] п військ, розм. сержант.
$ег£еапсу ['загсіззпзі] п 1) звання сержанта в армії; 2) молодший командний склад.
зегзеапі [’за.дззпі] п 1) військ, сержант; - оГ іке §иагд амер. а) помічнйк начальника офіцерського караулу; б) начальник сержантського караулу; 2) сержант поліції; 3) барйстер вйщо-го рангу; 4) юр. нйжчий службовець суду; охоронець.
$еп’еап<-агтоигег ['зоисізапі'сгтага] п сержант-зброяр.
8ег£еапі-соок ['за:сізапі'кик] п старший кухар-сержант.
зег£еапі-таіог ['зоисізапі'теїсізо] п 1) амер. головнйй сержант; 2) старшина (посада); < ~’з іеа солодкий чай з молоком і ромом.
8ег£Іи$ ['за^зіаз] п ч. ім'я Серджі-ус, Сергій.
8егіа1 ['819П9І] 1. п 1) періодйчне видання; 2) роман у кількох частйнах; 3) фільм у кількох серіях; 4) військ. маршовйй ешелон; ешелон автоколони; 5) військ, серія пострілів; 6) військ. вйліт; 2. аф 1) серійний; ~ Ьопсіз облігації, які погашаються серіями через певні проміжки часу; - Гіїт а) серійний кінофільм; б) багатосерійний пригодницький кінофільм; ~ пигпЬег а) серійний номер; б) військ, особйстий номер; ~ ргодисііоп серійне вироб-нйцтво; - риЬІісаііоп серійне видання, видання серіями; 2) порядковий (про номер); 3) періодйчний; що виходить окремими вйпусками (частйнами); ~ саіаіо^ие каталог періодйчних видань; ~ гі§кі авторське право на публікацію в періодйчному виданні; < ~ іетрега-(игез температури різних глибйн (океану).
зегіаііхе ['зюпаїаіг] V 1) видавати серіями (вйпусками); 2) розміщувати в послідовному порядку.
зегіаііу [ 810ГЮІ1] асіу періодйчно; вйпусками.
$егіаіе((1) ['8і9пей(ід)] аф 1) у вйгляді серій (вйпусків); 2) розташований по порядку; 3) періодйчний.
зегіаііт [.зіоп'еііїт] асіу 1) серіями; 2) пункт за пунктом; 3) по порядку, по черзі.
зегіаііоп [, 819П еі/п] п серійність.
8егісеои$ [зі'п/аз] афзоол., бот. шо-вковйстий; покрйтий шовковйстим пушком.
8ЄГ
329
8ЄГ
8ЄГІСІП ['зепзіп] п текст. серицйн.
зегісіііс [,8егҐ8ііік] аф геол. сери-цйтовий.
зегісиїіиге ['зепклк/а] п шовків-нйцтво.
зегісикигізі [^егґклк/апзі] п шов-КІВНЙК.
8егіе8 ['8іагі:г] п (рі без змін) 1) ряд, нйзка; а ~ оГ уеагз ряд років; а ~ оГ Ьгіїїіапі зіаіезтеп плеяда блискучих державних діячів; іп ~ по порядку, послідовно; 2) серія, вйпуск; комплект; 3) геол. відділ, система; < ~ соппесііоп ел. послідовне з’єднання; Ьіпотіпаї ~ мат. біномінальний ряд.
зегіо-сотіс ['зіагюи'котік] аф 1) трагікомічний; 2) напівсерйозний--напівжартівлйвий.
зегіоиз ['819П98] аф 1) серйозний; глибокодумний; ~ тіпд глибокий розум; ~ рготізе урочйста обіцянка; ~ геасііп£ серйозна література; іо Ье ~ аЬоиі зтік. серйозно ставитися до чогось; іо Ьесоте ~ стати серйозним; іо іоок ~ мати серйозний вйгляд; 2) ва-жлйвий; 3) небезпечний; що викликає побоювання; ~ іііпезз небезпечна хвороба.
8егіои$1у ['зіагіазії] асіу 1) серйозно; 2) небезпечно; зйе із ~ ііі вона серйозно хвора.
зегіоиз-тішіесі [ 'зізгюз 'татсікі] аф амер. серйозний.
8Єгіои$ПЄ$8 [ 819ГЮ8П18] П СЄрЙОЗ-ність, важлйвість.
зедеапі ['загфрпі] п юр. 1) нйжчий службовець суду; охоронець; 2) парламентський прйстав.
Зедеапі-аі-Агліз ['загсізапіаі'оитх] п парламентський прйстав.
8егшоп ['загтап] 1. п 1) проповідь; 8. оп іке Моипі бібл. Нагірна проповідь; 2) повчання, нотація, напучування; іо сієііуєг а ~ давати настанови; 2. V читати проповідь, повчати, наставляти, напучувати.
зеппопег ['за.гпапа] п проповідник.
зеппопеНе [,8а:та'пеі] п коротка проповідь.
8ЄґшопІ2Є ['8а:тапаіг] V 1) повчати;
2) проповідувати, читати проповіді.
зегодіа^позіз ['зіагои.сіаіад'поизіз] п мед. серодіагндстика.
зегоіттипку [,8іагош'пуи:пііі] п біол. пасйвний імунітет; прищеплений імунітет.
8его1о£іса1 [,зіагои'іосізікаї] аф серологічний; ~ іезі бот. серологічна реакція.
8ЄГОІО8У [81'гоіасізі] п мед. серологія.
зегозііу [зі го8ііі] п фізл. серозна рідина; сироватка.
зегогіїегару [,8іагои'0егарі] п мед. серотерапія.
зегоііпоиз [зі'гоііпаз] аф бот. пізній, пізноквіту^іий.
8ЄГО118 [ЗІЗГОЗ] аф Мед. СерОЗНИЙ, сироватковий.
зегреігі ['зо.рапі] 1. п 1) гадюка; змія, змій; 2) хйтрий, підступний зрадник; 3) зла, заздрісна людйна; 4) вертушка (феєрверк)} < іке (оїд) 8. диявол, змій-спокусник; 2. V звиватися.
зегрепі-сііагтег ['за:рапі,і/а:та] п заклинач змій.
зегрепііГопп [заґрепііГо.т] аф зміє-вйдний.
Зегрепііпе ['89:рапіаіп] п Серпен-тйн (озеро в Гайд-парку).
зегрепііпе ['за.рапіаіп] 1. п 1) мін. серпентйн, змійовйк; 2) тех. змійовйк; 3) перетяжка (фігура у ковзанярському спорті)} 2. аф 1) зміїний, гадючий; 2) змієподібний, звйвистий; що звивається; ~ гоасі звйвиста (покручена) дорога; 3) підступний, зрадницький; хйтрий; 4) диявольський; < ~ тагЬІе серпентйновий мармур; 3. V 1) звиватися, пересуватися по-зміїному; 2) примушувати звиватися (крутйти-ся).
8егрепііпі2е ['8а:рапііпаі2] V звиватися, пересуватися по-гадючому.
8ЄГрЄПІІПО118 [зз: репішзз] аф змієподібний, звйвистий.
зегрепііу [ 'зз.рзпііі] асіу жарт, звичайно.
8егрепігу ['ззірзпігі] п 1) збірн. змії, гадючник; 2) гадючий розплідник; 3) змієподібна звйвина.
8ЄГрІ£ІПЄ$ [89: 'рідзіпі :2] рі від 8ЄГрІ£О.
8егрі£о [зз.'раідои] п (рі зегрі^іпез, 8егрі£ое8) мед. стригучий лишай.
зегга [зегз] п (рі зеггае) 1) зоол. пила-рйба; 2) міфічне морське страховисько.
зеггае [зегі:] рі від зегга.
зеггаіе І [Чепі] аф 1) зубчастий, зазублений; пилкоподібний; ~ ед§ез зазублені краї; 2) бот. пилчастий.
зеггаіе II [зе'геїі] г зазублювати, робйти зубці.
зеггаїесі [зе'геїіїсі] див. зеггаіе І.
зеггаііоп [зе'гефі] п 1) зубчастість; 2) зубець.
зеггаїиге ['зегзі/з] див. зеггаііоп.
8ЄГГІЄ(1 [8ЄПСІ] аф зімкнений (пліч--о-пліч)} іп ~ гапкз зімкненими лавами (рядами); ~ пт оГ зресіаіогз шеренги глядачів.
8егпі1аіе(гі) [ '8еди1еіі(і<і)] аф дрібнозубчастий.
зеггу ['зеп] V 1) зімкнути рядй; 2) рухатися (ітй) зімкненими лавами (рядами).
зеніт ['зізгзт] п (рі тж зега) фізл. сироватка (крові)} ~ ікегареиіісз (ікег-ару) мед. серотерапія.
зегуазе ['8з:уісіз] п 1) кріпацтво; 2) оброк.
зегуаі ['ззгузі] п зоол. сервал.
зегуапі ['8з:узпі] п 1) слуга; служ-
нйця; наймичка; прислуга; сіотезііс ~з домашня прислуга; Іке коіеі ~з обслуговуючий персонал готелю; іо кеер ~з тримати прислугу; 2) службовець (в установі)} а ~ оГ іке 8іаіе державний службовець; риЬІіс (сіуіі) ~з державні службовці; посадові особи; чиновники; 3) служйтель; а ~ оГ іизіісе слу-жйтель правосуддя; 4) робоча бджола;
уоиг китЬІе ~ ваш покірний слуга; уоиг (тозі) оЬедіепі ~ ваш покірний слуга (в офіційному листі)} уоиг ~, зіг! до ваших послуг, сер! (застаріла форма вітання)} Гіге із а §оосі ~ Ьш а Ьасі тазіег не грайся з воінем.
8егуап(-£іг1 ['зз:узпідз:1] п 1) слу-жнйця; 2) покоївка.
зегуапі-таііі ['зз.узпітеїсі] див. зег-уапі-£ІгІ.
зегуе [80:у] 1. п спорт, подача (м’яча); \укозе ~ із іі? чия подача?; 2. V 1) слугувати, бути слугою; іо ~ і\уо тазіегз бути слугою двох панів; іо ~ опе’з соипігу служйти своїй батьків-щйні; 2) служйти, працювати, бути на службі, бути службовцем; іо ~ іп ап оГГісе (іп іке роїісе) служйти (працювати) в конторі (в поліції); іо ~ аз а зесгеіагу (аз а хуаііег) працювати секретарем (офіціантом); 3) служйти в армії; бути військовйм; іо ~ іп іке гапкз служйти рядовйм; іо ~ аЬгоад служйти у військах за кордоном; 4) обслуговувати; іо ~ Газі (з1о\¥Іу) обслуговувати швйдко (повільно); 5) постачати (щось), забезпечувати (чимсь)} іо ~ а іо\уп хуііЬ \¥аіег постачати місту воду; 6) займатися покупцями (клієнтами), обслуговувати (когось)} іо ~ сизіотегз обслуговувати покупців; аге уои Ьеіп§ ~д? вас обслуговують?; І ат \уаіііп£ іо Ье -сі я чекаю, щоб мене обслужйли; 7) подавати (на стіл), розносити (страви)} іо ~ аі іаЬІе подавати, обслуговувати (в ресторані)} іо ~ діппег (іеа) подавати обід (чай); діппег із ~д! обід подано!; ікеу ~ а £оосІ теаі кеге тут гарно годують; 8) призначатися (для чогось), використовуватися як (щось), бути придатним (для чогось)} іо ~ аз а ргеіехі бути прйводом; іке Ьох ~з те аз а іаЬІе ящик я використовую як стіл; 9) бути корйсним, допомагати, сприяти; іо ~ іке саизе оГ реасе сприяти справі мйру; І \уізк І соикі ~ уои іп ікіз гпаііег мені хотілося б допомогтй вам у цій справі; 10) бути достатнім; задовольняти; іі \уі11 ~ цього досить, це годйться; 11) відбувати строк (служби тощо)} іо ~ опе’з ііте відслужити свій строк; іо ~ опе’з іигп аз саріаіп відслужйти строк служби в чйні капітана; ке -сі і\¥о уеагз іп іаіі він відсйдів два рокй у в’язнйці; 12) поводитися (з кимсь)} ставитися (до когось)} іо ~ зтЬ. £епегоиз1у поводитися з кимсь великодушно; уои кауе по Ьизіпезз іо ~ те Ііке ікаі ти не маєш права так
8ЄГ
330
8ЄГ
поводитися зі мною; 13) церк. правити службу; 14) подавати м’яч (теніс, волейбол)', іі із уоиг іигп іо ~ ваша черга подавати (м'яч); 15) юр. доставляти, вручати (повістку тощо); 16) с. г. злучати, спаровувати; □ ~ оиі а) роздавати, розподіляти; б) розм. відплатити (комусь за щось); ~ гошід обносити по колу, пригощати (гостей); ~ ир подавати до столу; ~ забезпечувати (чимсь); < іо ~ а §ип стріляти з гармати; іо ~ капд апб Гооі служити вірою і правдою; іо ~ іке ііте пристосовуватися; іо ~ зтЬ. а (сіігіу) ігіск (зле) пожартувати з когось; іі ~8 кіт гі§кі! так йому й треба!
вегуег ['зо.уз] п 1) піднос, таця; 2) рі лопаточка і виделка (для салату, риби); 3) гравець, якйй подає м’яч (теніс); 4) церк. паламар.
8ег¥егу ['89:у9п] п роздавальна.
Зепіап ['загукай] див. ЗегЬіап.
8епісе ['8з:уі8] 1. п 1) слугування; іо §о іпіо (іо, оиі іо) ~ ітй слугувати; іо Ье іп ~ бути слугою; 2) праця, робота; капі ~ важка праця; іо Ье оиі оГ ~ бути без роботи; іо Ье оп деіаскед ~ бути у відрядженні; 3) сфера діяльності; рід занять; іке Сіуіі 8. державна (цивільна) служба; Еогеі^п 8. амер. дипломатична служба; 4) установа; іке 8есгеі 8. розвідка і контррозвідка; Іп-іеПі^епсе 8. розвідка «Інтеллідженс сервіс» (Велика Британія); асітіпізігаііуе ~8 адміністративний відділ (секретаріату ООН); іуре\угіііп£ ~ друкарське бюро; 5) служба; соттипісаііоп ~ служба зв’язку; розіаі ~ поштовий зв’язок; гаіїхуау - залізнйчне сполучення; іо ге-8іоге погтаї ігаіп ~ відновйти нормальний рух поїздів; 6) обслуговування, сервіс; §оод аі а коіеі гарне обслуговування у готелі; тедісаі ~ ме-дйчне обслуговування; 7) забезпечення (чимсь); 8) військова служба (по-вйнність); 8є1єсііує 8. амер. військова повйнність для окремих громадян (за відбором); асііуе ~ \уіік іке соїоигз дійсна військова служба; іо Ье іп іке ~ служйти в армії; Гіі Гог ~ придатний для військової служби; іо Ье дізакіед Гог асііуе ~ бути вйзнаним непридатним для військової служби; іо геііге Ггот ~ пітй у відставку; 8еа ~ служба на плаваючих кораблях; ~ азкоге мор. берегова служба; 9) військ, вид збройних сил; рід військ; \укаі Ьгапск оГ іке ~ до уои ехресі іо епіег? до якого роду військ ви будете зараховані?; 10) допомога, сприяння, послуга; І ат аі уоиг ~ я до ваших послуг; &1ад іо Ье оГ ~ іо уои радий бути вам корйсним; \уі11 уои до те а ~? зробіть мені послугу; 11) заслуга; іттепзе ~8 величезні заслуги; 12) сервіз; іеа (соПее) ~ чайний (кавовий) сервіз; 13) прибор, набір; іоііеі ~ туалетний набір; 14) сервіровка (стола); 15) церк. від
права; Ьигіаі ~ похоронна відправа; таггіа^е ~ вінчання; Ьаріізтаї ~ хре-стйни; 16) подача м’яча (теніс); уоиг ~! ваша подача!; 17) юр. виконання рішення суду; вручення (повістки тощо); 18) с. г. злучання, спаровування; 19) горобйна домашня; < ~ а&е (^гоир) військ, призовнйй вік; ~ аттипіііоп військ, боєприпаси; ~ агеа а) тиловйй район; б) рад. зона дії; в) спорт, місце подачі; ~ ауіаііоп воєнна авіація; ~ Ьаіі м’яч, що вводиться у гру з подачі (теніс); ~ Ьгаке ножне гальмо; ~ саіі військ, статутний (службовий) сигнал; ~ сар військ, формений кашкет; ~ саіаіо^ие службовий каталог; ~ сеі!іп§ ав. практична стеля; ~ сегііГісаіе військ. службове посвідчення; ~ сйєугоп військ. нашйвка за шестимісячну службу на фронті; - сопдіііопз військ, експлуатаційні умови; ~ досшпепі службовий документ; ~ еп^іпеег інженер-експлуата-ційник; ~ епігапсе службовий вхід; ~ Гаті1іе8 сім’ї військовослужбовців; ~ Гее плата за право користування бібліотекою; ~ Паї квартйра з готельним обслуговуванням; ~ §гоир військ, група обслуговування; ~ каіск роздавальна; ~ Ьоиг8 годйни роботи (бібліотеки); ~ іп-8ігисііоп8 тех. правила експлуатації; ~ )аскеі військ, френч; ~ ІіГе експлуатаційний строк служби; ~ Ііпе лінія подачі (теніс); ~ 1І8І бібліотечний формуляр; ~ Іоад тех. корисне навантаження; ~ тапиаі інструкція; ~ питЬег військ, особйстий номер; ~ рагІ8 тех. запасні частйни; ~ регіод с.г. сервіс-період (час від отелення до злучки); - гесогд військ, послужнйй спйсок; ~ гіЬЬоп орденська планка; ~ гоад тимчасова дорога; ~ 8кор майстерня поточного ремонту; - 8Іде Ііпе бокова лінія подачі (теніс); ~ 8іаіг службові сходи; ~ зіагіоп станція технічного обслуговування; ремонтна база; ~ 8ігіре амер. військ, нашйвка за вй-слугу років; ~ іапк робочий резервуар; ~ іе8і а) експлуатаційні вйпробування; б) військові вйпробування; ~ ігоорз війська обслуговування; тилові частйни і підрозділи; ~ ипіГогт (дгезз) військ, повсякденна форма одягу; ~ ипії військ. обслуговуюча частйна; ~ \уаіег вода, придатна для технічних потреб; ~ \уеароп бойова зброя; ~ июгкегз робіт-никй сфери обслуговування; іо Ьауе зееп ~ бути у тривалому вжйтку, зносйтися; Іір ~ лицемірство, пусті обіцянки; іо рау Іір ~ лицемірно обіцяти; гететЬег ту ~ іо Ьег передайте (вйсловте) їй мою пошану; ту ~ іо уои! за ваше здоров’я!; 2. V 1) обслуговувати; 2) робйти огляд і поточний ремонт; 3) заправляти (пальним); іо ~ а саг \уіій £а-8о1іпе заправляти машйну пальнйм.
зегуісеаЬіІйу [,8з:уі8о'Ьі1Кі] п тех. експлуатаційна надійність; зручність експлуатації.
зегуісеаЬІе ['за.-УїзаЬІ] асі] 1) міцнйй, носкйй; ~ зкоез міцні черевйки; 2) корйсний; 3) справний, придатний для експлуатації; 4) послужливий, уважний.
$ег¥ІсеаЬ1епе$$ [ '8о:уі8оЬ1пі8] п 1) міцність; 2) корйсність; 3) придатність.
зегуісеаЬІу [ 'богуізоЬіі] аду 1) міцно; 2) корйсно.
«егуісе-Ьоок ['заіУізЬик] п церк. требник.
зегуісешап ['заіУізтаеп] п (рі $ег-уісетеп [-теп]) 1) військовослужбовець; 2) мобілізований, солдат; па-ііопаї ~ прйзваний на військову службу; 3) інструктор.
$ег¥ісе-ріре ['зо.Уїз'раїр] п домова водопровідна (газопровідна) труба.
8егуісеж)тап ['8о:уі8,\уитап] п (рі 8егуісе\уотеп [-,\уітт]) військовослу-жбовка.
8ЄГУІСІП8 ['8о:уі8іі]] п тех. обслуговування, догляд; заправляння і змащування; ~ дероі авт. станція обслуговування; ~ ескеїоп військ, підрозділ обсл уговуван ня.
«егуідог ['зо.уїдо:] п амер. двері з внутрішнім ящиком (для одягу, що залишається для чищення).
дотепі ['боіуіопС] ай) 1) підлеглий, залежний; 2) юр. обтяжений сервітутом.
вегуіеКе [,8з:уі'єі] п серветка.
8ЄГУІІЄ ['зо:уаі1] аф 1) рабський; ~ ІаЬоиг рабська праця; ~ гєуоіі повстання рабів; 2) раболіпний, улесливий, догідливий; холопський; 3) поневолений, уярмлений, залежний; ~ зсаіе залежна держава.
зегуііеіу ['80:уаі11і] аф 1) полабському; 2) підлесливо, улесливо, по--холопському.
8ЄГУІ1І8П1 ['8а:уаі1і2гп] п 1) раболіп-ство, підлесливість, улесливість; 2) доктрйна, що проповідує рабство.
8ЄГУІ1ІІУ [80ҐУ11111] п 1) раболіпство, підлесливість, улесливість; 2) рабська покірливість.
8ЄГУІПЗ ['80:УП]] п 1) порція, кусок, шматок; 2) подача (м'яча в тенісі); ~ оуегкапд (ипдегкапд) подача зверху (знйзу).
8ЄГ¥Ііог ['8з:уііз] п 1) слуга; прибічник; 2) іст. студент Оксфордського університету, якйй працює служйтелем за стипендію.
8егуііи<1е [Ча:уіі]и:д] п 1) рабство, поневолення; залежність; іо деііуег Ггот ~ визволяти з рабства; го кеер іп ~ тримати у неволі; (о гекеї а§аіп$і ~ повставати проти рабства; 2) юр. каторжні роботи; каторга; репаї ~ Гог ІіГе довічна каторга; репаї ~ Гог Гіує уеага п’ять років каторги; 3) юр. сервітут; ді8сгітіпаіогу ~8 сервітути дискримінаційного характеру; регзопаї - особйстий сервітут; зіасе державні сервітути.
8ЄГ
331
8ЄІ
8ЄГУ0 ['8о:уои] п тех. виконавчий прйвод, сервомеханізм.
зегуо-Ьгаке ['залои'Ьгеїк] п авт. сервогальмо.
зєґуо-сопігоі [ Чалоикап'ігоиі] п тех. сервоуправління.
8Єґ¥оГее<1 [Чо:уоий:д] п система ав-томатйчного регулювання.
зегуоІиЬгісаііоп [ 'за:уои,їй:Ьп'кеі/п] п тех. центральне змащування.
8ег¥о-тес1іапі$іп ['залоидпекат/т] п тех. допоміжнйй механізм.
зегуо-тоіог ['8а:уои'тои1а] п сер-вопрйвод; допоміжнйй мотор.
зезате ['8Є8зті] п 1) бот. сезам, кунжут; 2) сезам (магічна формула, що відчиняє всі двері); ореп ~! сезам, від-чинйся!
$ездиіа1іег [, 8Є8к\уі'жко] аф полуторний.
8е$чиіакега1 [,8Є8к\¥і'аекага1] див. зезциіаііег.
зезциісепіеппіаі [ '8е8к\уі8еп іепрі] 1. п амер. стоп’ятдесятилітня річнйця; 2. аф амер. півторавіковйй.
$ездиі<1ир1е ['8Є8к\¥і,4іи:р1] аф що дорівнює двом з половйною; що співвідноситься з чимсь як 21/2 : 1, 5 : 2 тощо.
$ездіііохі<1е [,8Є8к\¥і'ок8аісі] п хім. полуторний ОКИС.
$ездиіре<1а1іап ['8Є8к\¥ірґс1еі1]дп] аф півторафутовий; < ~ \¥огіїз довжелезні слова.
8Є88ІІЄ [ '8Є811] аф бот. безчерешкб-вий, сидячий.
8Є88ІОП [зе/п] п 1) сесія (парламенту, суду); ехігаогдіпагу ~ надзвичайна сесія; 2) засідання, збори, нарада; ріе-пагу ~ пленарне засідання; ргіуаіе (зе-сгеі) ~ закрйте засідання; іо Ье іп ~ засідати; іо §о іпіо зесгеі ~ обговорювати на закрйтому засіданні; 3) юр. судове засідання; день судового засідання; сіозесі ~ закрйте засідання суду; іп Гиіі ~ у відкрйтому судовому засіданні; 4) навчальний семестр (триместр); 5) навчальний рік (у деяких університетах); 6) амер. заняття; навчальний час; 7) амер. розм. час, зайнятий чимсь (неприємним); Ье Ьасі циііе а ~ \уііЬ іЬе роїісетап у нього була довга й неприємна розмова з поліцейським; 8) час (період) засідань (у суді тощо); іЬе Зепаіе із по\у іп ~ у сенаті йдуть засідання; сенат зараз працює; 9) сидяче положення; < ~ 1а\уз амер. а) збірник законів штату; б) збірник законів, прййнятих певною сесією конгресу; 8иттег ~з літні курси удосконалення викладачів; Соигі оГ 8. Верховний суд Шотландії; реііу ~8 місцевий суд без участі присяжних засідателів.
8Є88Іопа1 [ зе/зпі] аф сесійний; ~ гиіез правила, що стосуються певної сесії парламенту.
8Є8ІЄІ [зезЧеС] п 1) муз. секстет; 2) шість останніх рядків сонета.
8еі І [зеї] 1. п 1) комплект, набір; колекція; а ~ оГ зиг^ісаі іпзігитепіз набір хірургічних інструментів; а ~ оГ сЬеззтеп шахи; а ~ оГ зіатрз комплект марок; а ~ оГ іееіЬ а) ряд зубів; б) вставні зуби; вставна щелепа; 2) сервіз; а ~ оГ сЬіпа фарфоровий сервіз; 3) гарнітур; а ~ оГ Гигпііиге гарнітур меблів; 4) прибор, приладдя; іоііеі (дгеззіп£-іаЬ1е) ~ туалетний прибор; 5) комплект видання (журналу, газети); 6) серія, ряд; система; сукупність; а ~ оГ Іесіигез цикл лекцій; а ~ оГ сігситзіапсез збіг обставин; 7) група, компанія, коло, склад (команди); а роог ~ оГ ріауегз поганий склад гравців; іЬе роїіїісаі ~ політйчні кола; 8) набір, склад (студентів тощо); 9) банда, ватага; зграя; а ~ оГ іЬієуєз зграя злодіїв; 10) театр. декорація; 11) кін. знімальний майданчик; 12) прйлад, апарат; установка; агрегат; 13) радіоприймач, радіоапарат; 14) ряд музйчних творів, які становлять одно ціле; 15) збірн. церковні дзвони; 16) умебльована квартйра; 17) упряжка; 18) брущатка; 19) спорт, партія (частина матчу); сет (теніс); 20) розстановка гравців; 21) гірн. оклад кріплення; 22) мат. множина; 23) друк, гарнітура шрйфту; 24) друк, набір; 25) тк. зіп% лінія, загальні контури; 26) будова, конфігурація, статура; 27) напрям (вітру, ріки); 28) спрямованість; тенденція; 29) нахил, відхйлення; ЗО) поет, захід (сонця); 31) нора борсука; 32) затрймка, зупйнка; 33) молодйй пагонець; зав’язь; 34) садивнйй матеріал; 35) тех. ширина розводу (пилки); 36) буд. осідання (споруд); 37) тех. залишкова деформація; 38) тех. обтискач; 39) друк, товщина (літери); 40) твердіння; тужавіння (цементу); < іо Ье аі а сіеасі ~ застряти; іо таке а деад ~ аі зтЬ. а) нападати на когось; критикувати когось; б) нав’язувати комусь свою прихйльність; 2. аф 1) нерухомий, закляклий; \уііЬ а ~ Гасе з кам’янйм облйччям; 2) певний; постійний; вйзначений; ~ ргісе тверда ціна; ~ \уа§е постійна заробітна плата; 3) незмінний, непорушний; постійний; ~ рго£гатте незмінна (постійна) програма; ~ гиіез непорушні правила; іо біпе аі а ~ Ьоиг обідати в одйн і той же час; 4) установлений (законом); що відповідає певній формі, офіційний; ~ уізіі офіційний візйт; 5) заздалегідь обумовлений; аі а ~ ііте у заздалегідь призначений час; ~ зиЬ]есі обов’язкова тема (твору тощо); ~ зреесЬ заздалегідь підготовлена промова; 6) упертий, наполегливий, нас-тйрливий; ~ гаіпз безперервні дощі; 7) умйсний, навмйсний; оГ ~ ригрозе із заміром; оп ~ ригрозе умйсно; 8) го
товий, ладний (зробити щось); 9) вбудований, прикріплений; < ~ аГГаіг вечірка з гарним частуванням; ~ Ьоок обов’язкова література; ~ сііппег званий обід; ~ Гаіг а) гарний, яснйй (про погоду); б) що має хороші перспектйви; ~ опіоп бот. цибуля-сіянка; ~ зсге\у тех. установочний гвинт; ~ зциаге ко-сйнець; іо Ье Ьагд ~ перебувати у скрутному становищі; іо Ье Ьагсі ~ Гог топеу доконче потребувати грошей; іо Ье кееп оп ~ прйстрасно бажати (чогось); іо Ье зЬагр ~ бути голодним, зголодніти; іо §еі ~ товстіти, гладшати; а \уе11 ~ Ге11о\у чоловік гарної статури.
зеі II [зеі] у (разі і р. р. зеі) 1) ставити; класти; поміщати, розташовувати, розміщувати; іо ~ а сЬаіг аі іЬе іаЬІе поставити стілець біля столу; іо ~ опе’з Ьапд оп зтЬ.’з зЬоиІсіег покласти руку на чиєсь плече; іо ~ ап атЬизЬ військ. влаштувати засідку; іо ~ а спжп оп зтЬ.’з Ьеад покласти корону на чиюсь голову; іо ~ зтЬ. аі паи§Ьі зневажати когось; 2) звич. разз. розташовуватися; знаходитися; а Іііііе іоу/п ~ зоиіЬ оГ Рагіз маленьке містечко, розташоване на південь від Парйжа; 3) садовйти; іо ~ а кіп§ оп а іЬгопе посадйти короля на трон; 4) уставляти, вправляти; 5) повертати, спрямовувати; іо ~ а^аіпзі іЬе \уіпсі ітй проти вітру; 6) готувати, підготовляти; споряджати; іо ~ а ріапо настроїти піаніно; ~! спорт. увага!, приготуватися!; іо ~ іЬе зіа§е розставляти декорації; 7) установлювати, визначати, призначати; іо ~ іЬе соигзе спорт, вйзначити (вйміряти) дистанцію; іо ~ а ііте (а даіе) призначати час (дату); 8) пасувати, лйчити, бути до лиця; 9) здавати в оренду; 10) перевозити, доставляти; 11) робйти ставку; віддавати в заставу; 12) сидіти (за столом); 13) сідати (за стіл); 14) установлювати, регулювати; іо ~ іЬе расе регулювати швйдкість; 15) мор. пеленгувати; 16) робйти кладку, мурувати; 17) сідати, заходити (про сонце); іЬе зип із ~ііп§ сонце заходить; 18) ставити (годинник тощо); І \уапі уои іо ~ уоиг \уаісЬ Ьу тіпе я хочу, щоб ви поставили свій годйнник за моїм; 19) ставити (завдання, мету); іо ~ а іазк поставити завдання; 20) задавати (уроки); іо ~ іЬе Іеззопз Гог іо-тогго\¥ задати уроки на завтра; 21) ставити (запитання); \уЬаі циезііопз \уєгє ~ іп іЬе ехатіпаііоп? які запитання ставили на екзамені?; 22) подавати (приклад); 23) запроваджувати (моду); впроваджувати; 24) стискати, зціплювати (зуби); іо ~ опе’з іееіЬ а) зціпити зуби; б) прийняти тверде рішення; 25) стйскуватися, зціплятися; 26) ставати нерухомим, застигати; 27) тверднути, тужавіти (про цемент тощо); 28) згущуватися, скипатися, зсідатися; 29) сформуватися; Ьег Гі§иге із

332
зеі
кагсіїу ~ уеі у неї ще не сформувалася фігура; ЗО) формувати (характер)', розвивати (м'язи); 31) ставити (рекорд); 32) накривати (стіл) ; іке іаЬІе \уаз ~ Гог діппег стіл був накрйтий до обіду; 33) вправляти (суглоби); 34) зростатися (про кістки); 35) вставляти в оправу; 36) приводити в порядок (одяг), поправляти (краватку тощо); 37) укладати (волосся); іо ~ опе’з йаіг робйти зачіску; укладати волосся; 38) покласти (слова на музику); іо - а тизіс іо \уогдз написати музику на слова; 39) аранжувати; 40) подавати (сигнал); 41) гострйти, правити (ніж); 42) виставляти (вартових); 43) висаджувати (на берег); іо ~ ігоорз оп зйоге висаджувати війська на берег; 44) покладати (надії); накладати (заборону); іо ~ опе’з йорез оп зтЬ. покладати надії на когось; 45) накладати (штраф тощо); іо ~ а Гіпе накладати штраф; 46) прикладати, ставити (печатку); 47) сад йти, саджати (рослину); іо ~ Ггиіі-ігеез садйти фруктові дерева; 48) прийматися (про дерева); 49) утворювати зав’язь; Ггиіі ~з плодй зав’язуються; 50) складати, розробляти, перевіряти; іо ~ циезііопз іп ап ехатіп-аііоп складати запитання для екзаменів; 51) тектй, дути, ітй (про напрям течії, вітру тощо); ійе \¥Іпд ~з Ггот іке еазі вітер дме зі сходу; іке іісіе ~з іо іке \¥Є8і течія йде на захід; 52) примушувати рухатися (в певному напрямі); іке сиггепі ~ кіт 8оиік\¥агд течія понесла його на південь; 53) робйти стійку (про мисливського собаку); 54) підсипати (квочку); 55) підкладати (яйця під квочку); 56) саджати в піч (хліб); 57) установлюватися (про погоду); 58) розтягувати (шкіру); 59) закріпляти (фарбу); 60) друк, набирати (шрифт); 61) налагоджувати (верстат); 62) збивати (заклепку); □ ~ аЬоиі пошйрювати; ~ аЛоаі а) спускати на воду; б) надавати руху (чомусь); ~ арагі а) відкладати (гроші); б) віддаляти; в) розділяти; г) не брати до уваги; ~ а$Ьоге висаджувати на берег; ~ а$і<1е а) відкидати, зневажати; б) відкладати (гроші); в) не зважати (на щось); г) відхиляти (пропозицію); д) анулювати; ~ Ьаск а) класти (ставити) на (попереднє) місце; б) відсувати; в) повернути назад, надати зворотного руху; г) перешкоджати, затрймувати; д) коштувати; ~ Ьу а) відкладати (гроші); б) шанувати, цінувати; ~ (Іоиті а) класти, ставити; б) запйсувати; в) висаджувати (пасажирів); г) ставити (когось) на своє місце, давати відсіч; д) розташовувати; е) вважати; ~ ГогіЬ а) вирушати; б) виставляти (напоказ); в) висловлювати, формулювати; г) видавати, друкувати; д) прикрашати; е) розгортати війська; ~ Гопуаггі а) вирушати в дорогу; рухатися уперед; б)
викладати (думку), роз’яснювати; в) висувати (пропозицію), пропонувати; г) захищати, просувати; ~ іп а) наставати, починатися; б) рухатися (в певному напрямі); в) саджати (рослини); г) братися до роботи; ~ оГГа) вирушати; б) висаджувати в повітря; в) запускати (ракету); г) починати; д) спонукати (до чогось); е) вирізняти; є) відділяти; ж) компенсувати; з) прикрашати, оздоблювати; і) хвалити; ~ оп а) просуватися, рухатися уперед; б) надавати руху; в) ітй в атаку; г) зазнати нападу; ~ оиі а) ставити, виставляти (за двері тощо); б) розкладати, розставляти; в) накривати (стіл); г) заставляти (стіл чимсь); д) висаджувати (рослини); е) виходити, вирушати; є) мати намір (щось робити); ж) викладати (думку); ж) прикрашати; з) споряджати; і) виступати в похід; й) обнародувати; ~ оуєг а) перевозити на інший берег; б) передавати; ~ іо а) енергійно братися (до чогось); починати (щось); б) устрявати в бійку; в) ставити підпис (печатку); ~ ир а) ставити, класти, розміщати; б) піднімати; в) вивішувати; г) споруджувати, зводити; д) засновувати, формувати; е) встановлювати (нові порядки); є) пропонувати; ж) викладати (думку), формулювати; з) підготовляти; і) зчиняти (галас); й) постачати, забезпечувати; к) відновлювати (сили); л) тренувати, загартовувати; м) спричйнювати, завдавати; н) прославляти, вихваляти; о) зупинятися (в готелі); п) складати, монтувати; р) друк, набирати; ~ ироп нападати; < іо ~ аЬоиі зтік. братися за щось; починати робйти щось; іо Ье ~ іо до зтік. бути готовим зробйти щось; іо Ье ~ оп зтік. поставити собі за мету добйтися чогось; іо ~ опезеІГ а^аіпзі зтік. чинйти опір чомусь; іо ~ зтЬ. аі (оп, а^аіпзі) зтЬ. нацьковувати когось на когось; іо ~ зтік. а^аіпзі зтік. протиставити щось чомусь; іо ~ опезеІГ до\уп аз зтЬ. удавати із себе когось; іо ~ зтЬ. до\уп Гог зтЬ. приймати когось за когось; іо Ье ~ іо зтій. мати схйльність до чогось; іо ~ Ггее звільнйти, вйзволити; іо ~ зтЬ. \угоп§ вводити когось в оману; ~ уоиг тіпсі аі еазе! не турбуйтеся!; іо ~ опе’з тіпсі аі тезі заспокоїтися; іо ~ аі геаду військ, приводити в готовність; іо ~ іп тоііоп надавати руху; іо ~ &оіп§ а) запускати (машину тощо); б) починати діяти; іо ~ тиск (а §геаі деаі) оп зтій. надавати чомусь велй-кого значення; іо ~ заіі вйрушити у плавання, почати подорож; І йауе пєуєг ~ еуез оп йіт ЬеГоге іо-йау я його ніколи в очі не бачив; іо ~ опе’з тіпсі оп зтій. зосередитися на чомусь; іо - зтЬ.’з Ьаск ир роздратовувати когось: іо ~ опе’з сар аі зтЬ. заманювати когось, намагатися женйти на собі; іо ~ ійіп§з іо гІ£Йіз а) покінчйти з усім по
ганим; б) дати усьому лад; іо ~ а ікіеГ іо саіск а ікіеГ пускати цапа в капусту.
зеіа ['зі:іа] п (рі зеіае) 1) біол. остюк, ость; 2) зоол. щетйна.
зеіасеоиз [зі'іеі/аз] аф 1) вкрйтий щетйнками; 2) схожий на щетйнки.
зеіае ['зі:іі:] рі від зеіа.
зеі-азіїїе [ 'зеіа'закі] п державні резерви.
зеі-Ьаск ['зеі'Ьаек] п 1) затрймка (розвитку тощо) ; перешкода; 2) регрес; спад; 3) знйження цін; понйження; 4) військ, відхід, відступ; 5) невдача; іо зиПег а ~ зазнати невдачі; 6) рецидйв (хвороби); 7) амер. маленький вир; 8) архт. відхід (від червоної лінії).
зеі-йомчі ['зеі'сіаип] п 1) різка відсіч (відмова); 2) догана; прочухан; ю §іуе зтЬ. а ~ дати комусь прочухана; 3) поїздка в одйн кінець; < ~ Іі^йі ав. посадочний вогонь.
зеі-Гаіг [ 'зеі'Гєо] п ясна погода; ясно (на барометрі).
8еій [зе0] п ч. ім'я 1) Сет; 2) бібл. Сіф.
зеі-оЯ* ['зеі'о:Г] п 1) контраст; протиставлення; 2) прикраса; 3) компенсація (боргу); 4) від’їзд; виїзд; 5) буд. уступ; 6) ек. зустрічна вимога.
зеі-оиі ['зеі'аиі] п розм. 1) початок; аі ійе Гігзі ~ на самому початку; 2) старт; вирушання; 3) вйставка; показ; вітрй-на; а ~ оГ §оодз вйставка товарів; 4) комплект, набір; 5) костюм, наряд; екіпіровка; 6) накрйтий стіл, закуска а--ля фуршет; 7) прийом гостей; вечірка; 8) виїзд (упряжка коней з екіпажем).
зеіі [зеі] п брущатка, кам’яна шашка.
зеііее [зе'іі:] п 1) канапа, невелй-кий диван; 2) іст. судно з косими ві-трйлами.
зеііег ['зеіа] п 1) сетер (собака); 2) розм. шпик, донощик; 3) с. г. садйльна машйна; 4) начальник траси слалому (лижний спорт); 5) тех. розводка для пйлки; 6) механізм для регулювання (установлення).
зеііег-оп І'зеіа'оп] п підбурювач. зєіієпуогі [ 'звізшої] п бот. чемерник. зеіііп§ І'зеііі]] п 1) оправа; §о!д -золота оправа; 2) оточення, навколишня обстановка; 3) обрамлення; фон, тло; 4) художнє оформлення, постановка (кінофільму тощо); декорація, костюми; 5) перекладення слів на музику (музики на слова); 6) музика на слова (поетичного твору); 7) аранжування; 8) захід (сонця); 9) яйця (під квочкою); 10) буд. кладка, мурування; 11) буд. осідання (фундаменту); 12) процес твердіння, тужавіння, згущення, скипання (про кров, білок); •> ~ до§ сетер (собака).
8ЄІ
333
8ЄУ
зеНіп£-1оііоп ['8еііі]'1ои/п] п рідина для укладання волосся.
$еіііп£-пі1е ['8еііі]ги:1] п друк, набірна лінійка.
$еПіп£-$гіск ['8еііі]8іік] п 1) друк. верстатка; 2) с. г. садйльний кілочок.
8еКіп£-ир ['зеігд'лр] п тех. складання, монтаж; ~ ехегсізез спорт, зарядка.
8еіі1е [ 'зеіі] 1. п 1) лава, лавка, ослін; 2) рундук; поміст; 2. V 1) вирішувати, приймати рішення; іо ~ а циезііоп вйрішити питання; еуегуікіп^ із іі’з аіі усе вйрішено, усе гаразд; ~ іі апу \уау уои Ііке вирішуй, як хочеш; 2) домовлятися, визначати; іо ~ іке ргісе домовитися про ціну; іо ~ а Ьаг^аіп укласти угоду; іо ~ іке даіе оГ опе’з геіигп призначити строк повернення; іо ~ \уіік опе’з сгесіііогз розрахуватися з кредиторами; 3) з’ясовувати, улагоджувати; розв’язувати; іо ~ сііГГегепсез усувати незгоди; 4) юр. врегулювати; 5) оселятися, улаштовуватися; іо ~ іп іке соипігу оселйтися на селі; 6) заселяти; колонізувати; іо ~ пе\у Іапсіз заселяти нові землі; 7) влаштовувати, садовйти, укладати; іо ~ ап іпуаіісі Гог іке пі§кі укласти немічного на ніч; 8) влаштовуватися, сідати, укладатися (тж ~ сіо\уп); іо ~ (опезеІГ) іп а скаіг усістися на стільці; 9) осідати, опускатися; іке сіизі зкжіу пил повільно осідав; 10) відстоюватися; давати осад; 11) дати відстоятися; очйстити від каламуті; 12) давати лад (чомусь); заспокоювати; іо ~ іке зіот-аск налагодити травлення; 13) надівати, просувати, всувати; 14) платйти, оплачувати; розплачуватися, розраховуватися; іо ~ а деЬі сплатйти борг; \уі11 уои ~ Гог те? ви заплатите за мене?; 15) розвіювати (сумніви тощо); 16) сідати (про птахів тощо); 17) нависати, наставати; панувати (про тишу, темряву тощо); а §геаі зііепсе ~сі іп іке гоот у кімнаті запанувала мертва тйша; 18) тонути, занурюватися (про корабель; тж ~ сіо\уп); 19) установлюватися (про погоду); 20) затихати, ущухати (про бурю; тж - скжп); 21) улягатися (про хвилювання); 22) юр. закріпляти (за кимсь); заповідати (комусь); іо ~ ап аппиііу оп зтЬ. призначати комусь щорічну ренту; □ ~ (Іоууп а) оселятися; б) влаштовуватися, умощуватися (у кріслі тощо); в) заспокоюватися; г) стати розсудливим, урівноваженим; д) осідати (про фундамент); е) тонути (про корабель); ~ іп а) переїхати, переселйтися в нову квар-тйру; улаштуватися на новому місці; б) допомогтй (комусь) улаштуватися (переїхати); в) займати надійне (міцне) становище; ~ оЯ* укладати спати; ~ ир а) розплачуватися, розраховуватися; б) закінчйти, уладнати (справу); < іо ~ зтЬ. а) здйхатися когось; б) заткнути
комусь пельку; в) прикінчйти когось; іо ~ сіо\уп Гог ІіГе завестй сім’ю, од-ружйтися; іо ~ ійе Іапсі віддалятися від берега; іо ~ іке зиссеззіоп вирішувати питання про престолонаслідуван-ня; 1’11 ~ ассоипіз ууіік Ьіт! я розрахуюся з ним’; іо ~ оїд зсогез помстйтися, звестй старі рахунки.
зеіііесі [ 'зеіїсі] афі 1) постійний, незмінний; ~ каЬіі укорінена звйчка; ~ теїапскоіу постійний смуток; ~ гаіп безперервний дощ; 2) стійкйй, сталий; міцнйй; ~ реасе міцнйй мир; ~ \уеаікег стала погода; а ~ огдег оГ £оуегптепі міцна влада; 3) твердйй, певний; ~ іп-іепііоп твердйй намір; а тап оГ ~ соп-уісііопз людйна твердйх переконань; 4) заселений, колонізований (про землю, країну тощо); 5) осілий (про фундамент тощо); 6) спокійний, урівноважений; 7) статечний, розмірений; 8) вйрішений; улагоджений, урегульований (про питання тощо); 9) оплачений (прорахунок); 10) заповіданий, закріплений (за кимсь).
зеПІешепі ['зеіітапі] п 1) поселення, колонія; іст. сетльмент (європейський квартал у колонії); 2) селище; Т. В. ~ селище для туберкульозних хворих; 3) заселення; колонізація; Іапд а\уаіііп£ ~ незаселена земля; 4) урегулювання, улагодження; іпіегіт ~ тимчасове врегулювання; пе§оііаіед ~ урегулювання шляхом переговорів; реасеГиІ ~ мйрне врегулювання; іегтз оГ ~ умови угоди; ~ оГ а сіаіт юр. урегулювання претензії; ~ оГ а дізриіе урегулювання спірного питання; іо аг-гап£е (іо таке) а ~ \уіік зтЬ. а) досягтй домовленості з кимсь; б) юр. укласти полюбовну (компромісну) угоду з кимсь; 5) розрахунок, розплата, сплата, вйплата; сазк ~ сплата готівкою; ~ ууіік сгесіііогз а) розплата з кредиторами; б) угода з кредиторами; ~ оГ ассоипі покриття заборгованості за рахунком; ~ оГ а деЬі сплата боргу; 6) юр. акт розпорядження майном (на чиюсь користь); іо таке а ~ оп зтЬ. розпо-рядйтися майном на користь когось; ~ оГ ап аппиііу призначення щорічної пенсії (ренти); таггіа^е ~ а) шлюбний контракт; б) угода про вйділення посагу дочці; 7) заснування сімейної власності; Гатіїу ~ сімейна нерухома власність; 8) благодійна установа; 9) осідання (фундаменту); 10) шлюб; одруження; < ~ дау день платежу; Асі оГ 8. закон про престолонаслідування (в Англії від 1701 р.); Етріге ~ заселення колоній Британської імперії емігрантами з Велйкої Британії; 8ігаііз 8еіі1етепіз іст. британські володіння на Малайському півострові; іке ~ оГ Еигоре аГіег іке \Уаг післявоєнний устрій Європи.
зеПІег [зеііа] п 1) поселенець, колоніст; 2) постійний мешканець;
3) особа, яка призначає пенсію (ренту); 4) розм. нищівнйй удар; вирішальна подія; вирішальний аргумент; іі \уаз а ~ Гог те для мене це було вирішальним аргументом; 5) тех. відстійник; сепаратор.
8еШіп& [ зеіііі]] п 1) звич. рі осад; наліт; 2) стабілізація; 3) юр. урегулювання, улагодження (конфлікту); < ~ дау день платежу, день розрахунків (на біржі).
8еП1ог ['зеііз] п юр. особа, яка призначила пенсію (ренту); особа, яка роз-порядйлася своїм майном (на користь когось).
8еі-іо ['зеі'іи:] п (рі зеі-іоз [-Чи:г]) розм. 1) палка суперечка; галаслйва сварка; 2) боротьба, змагання; 3) кулачний бій, бійка; 4) наступ, натиск.
8еі-ир ['зеілр] п 1) постава; 2) система, структура, будова, організація; ійе - оГ іке й.ТЧ. структура ООН; а ~ оГ аррагаіиз будова апарата; 3) розм. становище, ситуація, обстановка; 4) кін. мізансцена; 5) розм. план, змова, інтрйга; 6) розм. куверт (у ресторані); 7) розм. поганий боксер (борець); 8) розм. змагання, навмйсно організоване, щоб дістати легку перемогу; 9) легке завдання, дріб’язкова справа; < - іуре друк, набір.
зеілуаіі ['зєіхуо:!] п бот. валеріана.
8еуап [зе'уа:п] п геогр. н. озеро Севан.
8еуа8іоро1 [,8еуа:з'іо:ра1] п геогр. н. м. Севастополь.
зєуєп ['зєуп] 1. п 1) число сім; 2) сімка; 3) семеро; ікеге \уєгє ~ оГ ікет їх було семеро; 4) номер сім (сьомий); Коот ~ кімната номер сім; 5) сім років; йе із ~ йому сім років; аі ~ у семирічному віці; а Ьоу оГ ~ семирічний хлопчик; 6) сім годйн; Не \уі11 соте аі ~ він прййде о сьомій годйні; 2. пит сім; ~ Ьоокз сім книг; < ііте 8. 8еаз сім океанів і морів; іке 8. 8ізіегз, іке 8. зіагз Плеяди (група зірок у сузір'ї Тельця); іке ~ уігіиез сім чеснот; іке ~ \уопсієг8 оГ іке \уог1сі сім чудес світу; іке - сіеасіїу зіпз сім смертних гріхів; іке сііу оГ іке ~ кіііз Рим, місто на семй пагорбах.
8ЄуєпГо1(1 ['зеУпГоикІ] 1. афі 1) що складається з семй частйн; 2) семиразовий; збільшений у сім разів; 3) у сім разів більший; 4) що має у сім разів більше; 5) дуже велйкий (сйльний); 6) рел. що належить до семй дарів святого духу; 2. асіу 1) у сім разів більше; у семиразовому розмірі; 2) дуже, надзвичайно; іке рориіаііоп каз тиііірііед ~ населення дуже зросло.
зеуепрепсе ['зеупрапз] п сім пенсів.
8еуепреппу ['зеупрат] аф 1) семи-пенсовий; 2) мізерний.
8ЄУЄПІЄЄП і'зєуп'іі.п] 1. п 1) число сімнадцять; ікеге аге ~ оГ ікет їх сім
8Є¥
334
$Є5¥
надцять; 2) номер сімнадцять (сімнадцятий); Еоот ~ кімната номер сімнадцять; 3) сімнадцять; 4) сімнадцять років; 8Йе із - їй сімнадцять; аі ~ у сімнадцятирічному віці; а Ьоу оГ ~ сімнадцятирічний хлопець; 2. пит сімнадцять; ~ Ьоок8 сімнадцять книг; ~ ііте8 а8 тисй у сімнадцять разів більше; < 8\уєєі ~ щаслива дівоча пора.
8Є¥епіееіШі ['8Єуп'іі:п0] 1. п 1) (ійе ~) сімнадцяте число; оп ійе ~ оГ Зипе сімнадцятого червня; 2) сімнадцята частйна, одна сімнадцята; і\уо ~8 дві сімнадцятих; 2. аф 1) сімнадцятий (числом); 2) що становить одну сімнадцяту; 3. аду сімнадцятим; Ье аггіуесі ~ він прибув сімнадцятим; < ЬоиІ8 ійе ~ Людовик Сімнадцятий.
8ЄУЄПІІ1 [8ЄУП0] 1. п 1) (ійе ~ ) СЬО-ме число; оп ійе ~ оГ Мау сьомого травня; 2) сьомий (про людину)', уои аге ійе ~ іо а8к те аЬоиі іі ти вже сьомий питаєш мене про це; 3) сьома частйна; одна сьома; іЬгее ~8 три сьомих; 4) муз. септима; 2. аф 1) сьомий (числом); 8ІЇЄ І8 іп Ьег ~ їй сьомий рік; 2) що становить одну сьому; 3) сьомий (з усіх інших); 3. аду сьомим; Не аггіуесі ~ він прибув сьомим; < іо Ье іп ійе ~ Ьеауеп (оГ де1і§Ьі) бути на сьомому небі від захоплення; Непгу ійе 8. Генріх Сьомий.
8еуепйі-<1ау [ 8ЄУП0 сієї] п сьомий день тйжня, субота (день відпочинку у євреїв, квакерів); < ~ асіуепіі8і8 адвен-тйсти сьомого дня; ~ Варіі8і8 баптйсти сьомого дня.
8Є¥ЄПІЬ1у ['8ЄУП011] аду по-сьоме.
8ЄУЄПІІЄ8 ['8ЄУПІ12] п рі 1) чйсла від сімдесята до сімдесятй дев’ята; 2) (ійе ~) сімдесяті рокй (століття); 3) вік від сімдесятй до сімдесятй дев’ята років; йе І8 іп ійе еагіу ~ йому сімдесят з чимсь (років); йе І8 іп ійе Іаіе -йому сімдесят з гаком; 4) поділки шкали від 70 до 80 (у термометрі тощо).
8єуєпіієій [ зєупііО] 1. п сімдесята частйна; одна сімдесята; Гіує ~8 п’ять сімдесятих; 2. аф 1) сімдесятий (числом); йе І8 іп ЙІ8 ~ уеаг йому сімдесятий рік; 2) що становить одну сімдесяту; 3. пит сімдесятий; 4. аду сімдесятим; йе аггіуесі ~ він прибув сімдесятим.
8ЄУЄПІУ [ 8ЄУПІ1] 1. П 1) ЧИСЛО СІМ-десят; 2) номер сімдесят (сімдесятий); Коот ~ кімната номер сімдесят; 3) сімдесят років; йе І8 ~ йому сімдесят років; йе із поі Гаг оГГ ~ йому незабаром буде сімдесят; аі ~ у сімдесятирічному віці; а тап оГ ~ сімдесятирічний дід; 2. пит сімдесят; ~ йои8Є8 сімдесят бу-дйнків; ~ ііте8 а8 тисй у сімдесят разів більше; < —опе, —і\уо еіс сімдесят одйн, сімдесят два і т. д.; ~-Гіґ8і, --8ЄСОПСІ еіс сімдесят перший, сімдесят другий і т. д.
8Є¥ЄПІу-Г1¥Є ['8ЄУПІ1'ГаіУ] п амер. військ, розм. 75-мм польова гармата.
8Є¥Єпіу-Гоііг і'зєупііТо:] п іст. корабель, якйй має сімдесят чотйри гармати.
8еуег [ зєуз] у 1) відокремлювати; відрізати; відривати; відрубувати; 2) роз’єднувати; розлучати; іо ~ йи8-Ьапсі апсі \уіГє розлучати чоловіка з дружйною; іо ~ опезеіГ Ггот а рагіу вййти з партії, залйшйти рядй партії; 3) розділяти; бути, розташовуватися (між чимсь); ійе Сйаппеї ~8 Еп§1апс1 Ггот (апсі) Егапсе Ла-Манш відділяє Англію від Франції; 4) розрізати, перерізати; розривати; 5) розриватися, лопатися; 6) розірвати, припинйти (стосунки); іо ~ а ГгіепсІ8Йір порвати дружбу; іо ~ сііріотаііс геїаііопз розірвати диплома-тйчні відносини; 7) юр. розділяти спільну власність на частйни; 8) відрізняти; іо ~ ійе £оосі Ггот ійе Ьасі відрізняти гарне від поганого; 9) ді-лйти навпіл (на кілька частйн); 10) розганяти (натовп тощо); 11) видобувати (виймати) із землі (про мінерали, рослини тощо).
8Є¥ЄгаЬ1е ['8ЄУагаЬ1] аф віддільнйй.
8еуега1 ['8еуга1] 1. п 1) деяка кількість; ~ оГ ійет деякі з них; І аігеасіу йауе ~ у мене вже є кілька (штук); 2) рі деталі, подробиці; 2. аф 1) кілька; ~ дау8 кілька днів; 2) різний; ійе \уогк8 оГ ~ агіІ8і8 твори різних художників; 3) кожний, окремий, окремо взятий; еасй ~ йоизе кожний будйнок зокрема; ійе ~ тетЬегз оГ соттіііее окремі члени комісії; 4) особйстий, окремий, свій; \ує аге аіі Ьи8у аі оиг ~ іа8к8 кожний з нас зайнятий своєю справою; 5) юр. індивідуальний; що належить одній особі; 6) подільний, віддільнйй; 7) багато; < іп ~ а) особ-лйво, зокрема; б) як окрема особа; в) юр. у приватній власності; 3. аду 1) окремо; індивідуально; 2) юр. кожний окремо.
8Є¥ЄГа1ІІу [_8ЄУ9 гзеїііі] п рі окремі питання (предмети); деталі.
Беуегаїіге |'8еуго1аі2] у відокремлювати, виділяти, вирізняти.
8еуегаі1у |'8ЄУга1і] аду 1) окремо, індивідуально; нарізно; 2) по черзі; 3) відповідно.
8Є¥ега1іу [Чєугзііі] п юр. 1) земельна ділянка, шо належить приватній особі; 2) роздільність, відособленість; 3) самостійне відособлене майнове право.
8Є¥ЄГаПСЄ ['8ЄУ9Г9П8] П 1) ВІДОКре-млення; 2) розрйв; ~ оГ сііріотагіс ге-1агіоп8 розрйв дипломатйчних відносин; 3) юр. поділ спільного майна; •> ~ рау вихідна допомога; компенсація під час звільнення.
8еуеге [8і уіз] 1. аф 1) суворий, різкйй; ~ рипізЬтепі суворе покарання; ~ сгііісізт різка крйтика; 2) вимогли
вий, суворий; іо Ье ~ \уііЬ зтЬ. суворо поводитися з кимсь; (о Ье ~ ироп зтЬ. а) бути вимогливим до когось; б) кри-тйчно ставитися до когось; 3) жорс-ткйй, суворий; ~ гедиігетепіз жорсткі (суворі) вимоги; 4) ретельний, скрупульозний; ~ зсгиііпу ретельне вивчення; 5) простйй (про стиль тощо); ~ йаіг-сіо проста зачіска; 6) суворий, холодний (про клімат тощо); сйльний (про бурю тощо); ~ Ггозі лютий мороз; ~ \уіпієг сувора зима; 7) тяжкйй, важкйй, серйозний (про хворобу тощо); сйльний (про простуду); ~ аііаск оГ сои§Ьіп§ сйльний прйступ кашлю; ~ соїд сйльна простуда; ~ іііпезз тяжка хвороба; ~ \уоипс! небезпечне (тяжке) поранення; 8) глибокий, сйльний (про почуття); ~ сіізарроіпітепі глибоке розчарування; 9) важкйй, тяжкйй, жорстокий (про випробування тощо); ~ 1088 а) тяжка втрата; б) велйкий збйток;
іезі жорстоке випробування;
10) жорстокий, запеклий (про бій тощо); ~ Гі§Ьі запеклий бій; 11) уїдливий, саркастйчний; ~ гетагкз дошкульні зауваження; 12) амер. розм. могутній, сйльний; 13) надто сйльний; що ріже очі (про світло тощо); 2. аду 1) жорстоко, суворо; 2) тяжко; 3) небезпечно; 4) сйльно, дуже.
8ЄУЄГЄІУ [8ҐУ10І1] аду 1) суворо, жорстоко; іо Ье рипізЬес! іоо ~ бути надто суворо покараним; 2) тяжко, небезпечно; іо Ье ~ ііі тяжко хворіти; 3) сйльно, дуже; іо 8иГГег ~ Ггот ійе соїд дуже страждати від холоду; 4) надзвичайно, дуже; іЬе пі§Ьі \уаз ~ соїсі ніч була страшенно холодна; 5) просто, невибагливо; 6) скрупульозно.
8ЄУЄГЄПЄ88 [8ҐУ19П18] див. 8ЄУЄГІІу.
8Є¥егііу [зі'уєпіі] п 1) жорсткість, суворість; ап асі оГ ~ суворий захід; іо изе ~ суворо карати (когось); 2) рі суворе поводження; 3) жорсткість (вимог тощо); 4) ретельність, скрупульозність; 5) простота, невибагливість (стилю тощо); 6) суворість (клімату, погоди); 7) серйозність, небезпечність (хвороби тощо); ііїе - оГ ап іііпезз серйозність захворювання; 8) глибина, гострота (почуттів); 9) складність, трудність, тяжкість (випробування); 10) запеклість (боїв тощо); 11) уїдливість, саркастйчність; 12) рі різкі кри-тйчні зауваження.
8еуегп ['зєуоіп] п геогр. н. р. Се-верн.
8е¥І11е [89'VI1] п геогр. н. м. Севілья; ~ огап£Є бот. помаранча.
8Є¥ГЄ8 [8Є1УГ] п севрський фарфбр (тж ~ сіїіпа).
8е^¥ І [зои) у (разі 8Є\уєс1 [зоисі]; р. р. 8е\¥ед, 8Є\¥п) 1) шйти; зшивати, зашивати, пришивати; іо ~ а сІге88 по-шйти сукню; іо ~ ріесез іо§еіЬег зшивати кускй; іо Ье іаи^Ьі іо ~ навчатися шйти; іо ~ Ьиііоп-Ьо1е8 обметувати пе
$Є\¥
335
$ка
тлі; 2) друк, брошурувати; □ ~ іп ушивати; іо ~ іп а раіск накладати латку; ~ оп пришивати, нашивати; іо ~ а Ьиііоп оп пришивати ґудзик; ~ оуєг зашивати, заштопувати; іо ~ оуєг а іеаг заштопати дірку; ~ ир а) зашивати; б) розм. закінчйти; в) знесилити, вй-мотати (когось); г) розм. споювати (когось); д) поставити у скрутне становище; е) перехитрйти, ошукати; < -ед ир п’яний як чіп; іо ~ ир зтЬ. амер. розм. а) мати повну владу над кимсь; б) стрймувати, утрймувати (від чогось).
8Єі¥ II [зр:] у (разі і р. р. 8є\уєс1 [зоисі]) 1) розм. спускати воду; 2) розм. витікати, просочуватися; 3) мор. стояти на мілині.
8еууа£е	п 1) нечистоти;
стічні води; 2) каналізація; < ~ Гагт поле зрошення; ~ іггі^аііоп зрошування стічнйми водами; ~ \уаіег стічні води.
§Є5¥апі ['$і:\¥9сі] п ч. ім'я Сіуард, Сівард; ~ Репіпзиіа півострів Сьюард.
8є^ує11 [ 8Іи:а1] п ч. ім'я Сьюел.
8еі¥ег І ['зоиа] п швачка; кравець. 5Є5¥ег II [8]иа] 1. п 1) стічна труба; каналізаційна труба, колектор; 2) перен. клоака; 3) іст. мажордом; < іо ікгоу/ зтік. до\¥П а ~ вйкинути щось у помййну яму; 2. у забезпечувати каналізацією.
8Є5¥Єга£Є [г8]изпдз] п 1) каналізаційна система, каналізація (міста); 2) нечистоти; стічні води.
$етап& ['воші]] п 1) шиття; 2) рі ниткй; < - пеесіїе швацька голка; ~ кіі військ, пакунок з речами для дрібного ремонту одягу.
8Є^уіп£-тасЬіпе ['8оии]таДі:п] п швейна машйна.
8Є1¥ІП£-рГЄ88 ['8ОШ1]РГЄ8] п друк, ру-чнйй зшивальний верстат.
8ЄМТ1 [8ОЦП] р. р. від 8Є\У І.
8ех [зекз] п стать; таїе (Гетаїе) ~ чоловіча (жіноча) стать; іке Гаіг (іке §епі1е, іке 8оГі, іке \уеак) - прекрасна (слабка) стать, жінкй; іке зіегпег (іке 8ігоп£ег) ~ сйльна стать, чоловікй; іке ~ жарт, жінкй; < ~ арреаі (тж 8. А.) сексуальна привабливість (жінки); ~ ЬотЬ розм. секс-бомба (про жінку); ~ Ьоок порнографічна кнйжка; ~ іп-зііпсі статевий інстйнкт.
8еха£епагіап [^зекзосізґпєагіоп] 1. п людйна віком від 59 до 70 років; 2. асі] 1) шістдесятирічний; 2) типовий для людйни віком від 59 до 70 років.
вехазепагу [зек'заесізіпоп] 1. п людйна віком від 59 до 70 років; 2. асі] 1) мат. що належить до шістдесятй; що складається з шістдесятй; 2) шістдесятирічний; 3) типовий для людйни віком від 59 до 70 років.
§еха£Є8Іта [.зекза'сізезіта] п церк. пущальний тйждень; ~ 8ипдау неділя за два тйжні до посту.
8еха£Є8Іша1 [лекза'сізезітаї] 1. п шістдесята частйна; 2. асі] мат. шіст-десятерйчний.
8ехап£Іе [ 'зекз, аетзді] п шестикутник.
зехсепіепагу ['зекзеп'іігпап] 1. п шістсдта річнйця, шістсотріччя; 2. асі] що стосується числа 600 (періоду в 600 років).
8ехе<1 [зекзі] асі] що має стать (про тварин і рослини).
зехешііаі [зек'зепзаі] асі] шестирічний; що відбувається кожні шість років; шо триває шість років.
зехГоіІ ['зекзГзіІ] п бот. шестилйс-ник; квітка з шістьма листочками.
8ех-1югпіопе [ 8ек8'ко:тоип] п біол. статевий гормон.
зехіуаіепі ['зекзі'уеііапі] асі] хім. шестивалентний.
8ЄХІЄ88 [зекзкз] асі] 1) безстатевий; 2) позбавлений статевої чутлйвості; холодний, фригідний; 3) нежіночний.
8ЄХОІО&У [зек'зоізсізі] п вй вчення статевого життя.
зехрагШе [зекз'ра :Саі1] асі] що складається з шестй частйн; розділений на шість частйн.
зехроі ['зекзроі] п розм. прйстрасна жінка.
зехіаіп ['зекзіеш] п вірш, строфа з шестй рядків.
зехіап ['зекзіап] 1. п мед. шестиденна пропасниця; 2. ай] шестиденний (про пропасницю); що повторюється через кожні шість днів.
зехіапі ['зекзіапі] п 1) секстант (прилад); 2) мат. шоста частйна круга (= 60°).
8ЄХІЄГП ['зекзіаш] п шість аркушів паперу.
8ехіеі(1) [зекз'іеі] п муз. секстет.
зехіо ['зекзіои] п друк, формат кнй-ги в 1/6 аркуша.
8ехіо-<1есіпіо ['зекзіои'сіезітои] п друк, формат видання в 1/16 аркуша.
вехіоп ['зекзіап] п 1) церк. дяк; паламар; 2) церковний сторож; 3) мо-гйльник.
зехіиріе [зекз^ирі] асі] шестиразовий.
зехиаі ['8ек8]иа1] асі] статевий, сексуальний; ~ сІаззіГісагіоп бот. систематизація за кількістю тичйнок; ~ дІ8-еазе статева хвороба; ~ кеаі тічка (у тварин); ~ ог§апз статеві органи; ~ гергобисііоп статеве розмноження; ~ 8е1есііоп статевий відбір.
зехиаШу [, зекзіи'аеіііі] п 1) статева відмінність; 2) сексуальність.
8ехиа1і2е [ 8ек8]из1аі2] у 1) розрізняти за статевою належністю; 2) при-пйсувати певну стать (неживим предметам).
8ехиаіе<1 [ 'зекз^иеііїсі] асі] лінгв. ро-довйй.
веху ['зекзі] асі] розм. надто сексуальний.
8еуїгіе<1 [ 'зеїйгсі] п ч. ім 'я Сейфрід, Зейфрід.
8еуш [зеїт] п польськ. сейм.
8еутоиг ['8І:то:] п ч. ім'я Сімор, Сеймор.
8еусйе11е8 [зеґ/еіг] п геогр. н. Сей-шельські островй.
8Ґогхаш1о [зГогі'зжпсІои] асіу муз. сфорцандо.
8ЙаЬ [|жЬ] 1. п 1) розм. короста; 2) паскуда, погань (про людину); 2. у розм. : іо ~ а\уау (оГГ) утектй, знйкнути; іо ~ зтЬ. ой* а) відкараскатися від когось; б) усунути когось з шляху.
8ІіаЬЬі1у ['/аеЬіІі] асіу 1) бідно, убого; 2) підло, безчесно.
8ІіаЬЬіпе88 ['/зеЬіпіз] п 1) бідність, убогість; 2) зношеність, потертість (одягу); 3) жалюгідність, нікчемність; 4) занедбаність; 5) підлість; безчесність; 6) скупість; дріб’язковість.
8ІіаЬЬу І'/аеЬі] асі] 1) ношений, приношений, потертий (про одяг, речі); 2) одягнений у лахміття; іо Іоок ~ мати жалюгідний вйгляд; мати вйгляд голодранця; 3) бідний, убогий, зубожілий; 4) жалюгідний, нікчемний; ~ ех-івіепсе жалюгідне існування; 5) занедбаний, напівзруйнований, старйй (про будівлю); ~ коизе напів-зруйнований будйнок; 6) підлий, низькйй; безчесний; ~ ігіск підлий обман; 7) скупйй, дріб’язковий; < ~ ароіо^у непереконливе вйбачення (вй-правдання).
8каЬЬу-£Єпіее1 ['/«Ькізеп'іі:1] намагається приховати (замаскувати) свої злйдні.
вЬаЬгаск ['/жЬгаек] див. вкакгасцие. вкаЬгасдие [ '/аеЬгаек] п чапрак.
8Ііаск [/аек] 1. п 1) хатйна, халупа; 2) амер. розм. нероба, гультяй; волоцюга; 3) амер. шкапа; 4) розм. зерно, що вйсипалося з колосків (після жнив); опалі плодй (горіхи, жолуді тощо); 5) свійська птйця і свйні, що пасуться на стерні; 6) право пасти свійську птй-цю і свиней на стерні (після жнив); 2. у 1) бродяжити, тинятися; 2) байдикувати, ледарювати; 3) випускати худобу на стерню; 4) пастися на стерні; < іо ~ ир розм. а) проводити ніч; б) жйти (з кимсь).
8Йаск1е [7«к1] 1. п 1) рінаручники; кайдани; пута; ~8 оп іке \угі8і8 наручники (кайдани) на руках; 2) рі перен. окови, перешкоди; іке ~8 оґ каЬіі сйла звйчки; ке І8 іп іке ~8 оГ деЬі він заплутався у боргах; 3) рі обрізки м’яса; 4) військ, м’яснйй суп; 5) тех. обойма, скоба, серга; 2. у 1) заковувати у кайдани; 2) перен. заважати, сковувати, перешкоджати, ставати на перешкоді; 3) з’єднувати, зчіпляти, приковувати.
$Ьа
336
зЬа
зкаскіу ['/аекії] асі] амер. розм. хиткйй, нестійкйй, розхйтаний.
зкабЬеІІу [ '/жгі,Ьеіі] п амер. чоловічий одяг квакерів (тж ~ соаі).
зкаб-Ьеггу ['/аегіЬап] п бот. канадська ірга (рослина і плід).
зкасіе [/еісі] 1. п 1) тінь; напівтемрява, напівморок; холодок, прохолода; іп іке ~ оГ а ігее у затінку дерева; 25° іп іке ~ двадцять п’ять градусів у тіні; (о сазі а ~ оп зтік. кйдати тінь на щось; 2) рі поет, сутінки; прйсмерк; нічна імла; 3) перен. невідомість, безвість; 4) звич. рі поет, відлюдне місце, схованка, покров, притулок; іп іке ~ оГ зтік. під покровом чогось; 5) відтінок, тон; 6) нюанс, незначна відмінність; сіеіісаіе ~з оГ теапіп§ іп \уогбз тонкі нюанси значення слів; 7) натяк; ікеге \уаз поі а ~ оГ китоиг іп кіз уоісє у його голосі не було й натяку на жарт; 8) незначна кількість (чогось); 9) звич. рі поет, прйвид, безтілесний дух; 10) жив. тіні; Іі^кі апб ~ світло й тіні; 11) екран; щит; абажур; 12) маркіза, полотняний навіс над ві-трйною магазйну; 13) амер. штора; 14) парасолька; 15) захисне скло (на оптичному приладі); бленда; > іо ікго\у іпіо іке ~ затьмарити; І ат а - Ьеііег іо-бау сьогодні мені трохи краще; іке зкабо\¥ оГ а ~ щось зовсім нереальне; атоп§ іке ~з у царстві тіней; 2. у 1) затіняти; заслоняти, закривати; застувати; іо ~ опе’з еуез \уіік опе’з капб долонею заслонйти очі від сонця; 2) розм. прикривати (когось); 3) затьмарювати, робйти похмурим; 4) жив. штрихувати, тушувати; ретушувати; накладати тіні; 5) непомітно переходити (в інший колір — іпіо) (тж ~ а\уау, ~ ой); 6) поступово зникати (тж ~ а\уау); 7) пом’якшувати (манери тощо) (тж ~ а\уау, ~ бо\¥п); 8) амер. злегка зменшувати, знйжувати.
зйасіеіі ['/еібігі] аф 1) тінйстий; затінений; 2) прикрйтий (чимсь); 3) темний.
$1іа<1еГи1 ['/екіГиІ] аф тінйстий; тінявий.
$1іа(1е1е$$ ['/еісіїїз] аф 1) незатіне-ний, відкрйтий; ~ сар капелюх без крй-сів; 2) однотонний; невиразний.
зЬасіеІеззпезз [ /екіїїзпіз] п повна відсутність тіні.
зііабег ['/еісіз] п 1) захиснйк, заступник; 2) майстер, що виготовляє абажури.
зкабіпезз ['/екітіз] п 1) тінйстість, тінь; 2) сумнівність (якоїсь справи).
$ііа(1іп£ ['/екіїї]] п 1) затінення, затінювання; 2) штрихування; ретушування; 3) слабкйй відтінок, нюанс.
зЬасІооГ [/о'с1и:£] п журавель, звід (біля колодязя).
зкабо^у ['/аегіои] 1. п 1) тінь; іке ~ оГ іке ігее тінь від дерева; іо сазі а ~ оп зтЬ. кйдати тінь на когось; іі сазі
а ~ оп кег карріпезз це затьмарило її щастя; 2) напівтемрява, морок; 3) невідомість; іо ііує іп іке ~ жйти в невідомості, залишатися в тіні; 4) рі сутінки; 5) смуток; 6) примара; іке ~ оГ беаік примара смерті; 7) невиразний обрис; 8) ознака, прикмета, провісник; а ~ оГ бап^ег провісник небезпеки; 9) натяк, тінь; ікеге із поі а ~ о£ боиЬі нема й тіні сумніву; 10) постійний супутник, тінь; 11) шпигун; 12) крйси (капелюха); 13) жив. тіні; 14) шк. розм. новачок, якого одйн з учнів класу вводить у курс справи; 15) захисток, притулок; ке діб іі ипбег іке ~ о£ кіз Гаікег’з пате він учинйв це, прикриваючись ім’ям свого батька; < іо Ье а£гаіб оГ опе’з (о\уп) ~ боятися власної тіні, бути боягузливим; іо ішпр аі ~з боятися вйгаданої небезпеки; іо саіск аі ~з мріяти про нездійсненне; іке ~ оГ а пате примарна слава; тау уоиг ~ пєуєґ §го\у Іезз! бажаю вам здоров’я на довгі рокй! (вітання з днем народження тощо); ~ саЬіпеі тіньовйй кабінет; кабінет міністрів опозйції; ~ есопоту тіньова економіка; ~ зкабіп§ маскувальне забарвлення; 2. V 1) затіняти, затуляти, закривати, заслоняти, застувати; 2) затьмарювати; 3) хмурніти, засмучуватися; 4) зображати символічно; туманно викладати, змальовувати алего-рйчно; 5) провіщати, пророкувати (тж ~ Гогік, - оиі); 6) ітй по п’ятах; таємно стежити; 7) захищати; давати притулок.
зкаболу-Ьох ['/аебоиЬокз] п затінений екран для телевізора (денного кіно).
зка(іо\¥-Ьохіп§ [ 7«боиу Ьокзіі] ] п 1) бій з тінню (вид тренування в боксі); 2) перен. фіктйвна (удавана) боротьба.
з*іабо\уеб [7«доиб] аф що перебуває в тіні; захйщений від світла, затінений.
зкабоууег [ 7«боиа] п той, хто ходить по п’ятах; той, хто стежить; 1 §ауе ту ~ іке зіір я відірвався від переслідувача, мені вдалося унйкнути стеження.
зкагіо^у-Гасіогу [7аедои'£аекіап] п завод, якйй можна легко перевестй з мйрного виробнйцтва на воєнне.
зйа(кну-Гі§Ііііп£ [7«доиу£аіііі]] див. зкабо\у-Ьохіп§.
зкаїіоуу-Гі^иге [7аебои'£іда] п силует. зііа(1олу£гаріі	['/аебоидга :£]	1» п
1) рентгенівський знімок; 2) театр тіней; картйна, утворена тінню на освітленому екрані; 2. V робйти рентгенівський знімок.
зЬаскиуіпз [/жбоиіі]] п 1) відтінен-ня, затінення; 2) затемнення; \ує \уіі-пеззеб а рагііаі ~ о£ іке зип ми спостерігали часткове затемнення сонця.
зйаскиу-іаіпі І/аедоиІаепб] п 1) царство тіней; 2) сфера невідомого (незвіданого).
зкабо^УІезз [7ждои1із] аф без тіні, відкрйтий.
$Ьа(1(Н¥-рІіоіО£гар1і [ '/жбои Тоиіа-дга:£] п рентгенівський знімок.
$Ііа(1(П¥-$Шс1і [ 7ждоизііі/] п плетіння мережива драбйнкою.
$1іа(1(Н¥-<е$1 Г/аедоиіезі] п мед. скіаскопія.
зйагіо^уу Г/ждош] аф 1) тінйстий, затінений; іке ~ §агбеп тінйстий сад; 2) похмурий, темний; 3) неяснйй, туманний, невиразний, примарний.
$Ьа<іу [7еібі] аф 1) тінйстий; ~ \уа!к тінйста стежка; ~ каі крислатий капелюх; 2) розм. ненадійний, сумнівний; темний (про справу, про особу); ~ скапсез сумнівні шанси; ~ Ьизіпезз темна справа; ікеге із зотеікіп§ ~ аЬоиі іі тут справа нечйста; 3) поганий; ~ е§£ несвіже (тухле) яйце; < ке із оп іке ~ зібе о£ Гі£іу йому за п’ятдесят (років).
зкаГі [£а:Гі] 1. п 1) держак (списа тощо); 2) метальний снаряд; 3) стріла; 4) спис; 5) ручка, рукоятка; держално; 6) голобля, дйшло; 7) перен. злісна вйхватка; глузування; 8) стебло; 9) стовбур; 10) димар; 11) архт. колона, стрйжень колони; стовп; 12) шпиль; 13) амер. обеліск; 14) гірн. шахта, стовбур шахти; 15) тех. вал; вісь; шпйндель; 16) анат. тіло довгої кістки; < іо таке а ~ о£іі а) ризикнути; б) прийняти тверде рішення; 2. V 1) припасовувати (держак, ручку тощо); 2) управляти за допомогою довгої жердйни (баржею тощо).
$ііаП-Гштіасе [7а:Й'£з:пі8] п тех. шахтна піч.
$*іаГі-Иог$е [7а:Гіко:з] п коріннйй кінь; кінь в голоблях.
$йаІЇіп£ [7а:£іп]] п 1) тех. трансмісія; трансмісійна передача; 2) орнаментальні колони.
$йаІЇтап [7сс:£ітаеп] п (рі зкайтеп [-теп]) гірн. прохіднйк (на шахті).
зкаГіу [7оі‘£й] аф грубий, ворсистий (про вовну).
$йа£ І/аед] 1. п 1) кошлата (кудласта) шевелюра; шорстке волосся; 2) грубий ворс; 3) шершаві волокна корй; 4) грубі манери; 5) густі зарості молодйх дерев; 6) грубий тютюн, махорка (тж ~ іоЬассо); 7) плис, плюш; 8) одяг (килимй) з плюшу; 9) зоол. баклан чубатий; баклан довгоносий; \уєі аз а ~ мокра курка; 2. аф кошлатий, кудлатий, патлатий; < іо §о ~з шк. розм. дуже стомйтися; 3. р 1) робйти кошлатим, патлатим; 2) робйти грубим (шершавим); 3) розкопувати; 4) розорювати (цілину); іо ~ Ьаск а) мисл. розм. відмовитися перестрибнути через перешкоду (про коня); б) огинатися.
зйазЬаск [7«дЬаек] аф розм. 1) нікчемний; 2) низького сорту.
$Ьа
337
$Ьа
8Йа£Ьагк ['/ждЬа:к] п 1) бот. гікорі кошлатий; 2) деревина (плід) гікорі кошлатого.
$1іа£-еаге<1 ['/аедіагі] капловухий.
$1іа££е<1 ['/авдісі) 1) волохатий, кошлатий; 2) щетйнистий; кудлатий (про тварин)} 3) ворсйстий, начесаний; 4) нерівний (про місцевість, вкриту чагарником)} 5) закошланий, патлатий (про волосся)} 6) шершавий.
$Ііа££І1у	асіу 1) шерехато,
кострубато, нерівно; 2) сплутано; іке ігеез §ґо\у ~ дерева переплітаються між собою.
$ка££іпе$$ ['/аедіпіз] п 1) кошлатість; 2) шершавість, шерехатість; 3) грубість.
$1іа§§у ['/аед1] асі] 1) кошлатий, кудлатий; волосатий; ~ йаіг закошлане волосся, патли; 2) щетйнистий; 3) ворсйстий, волохатий; з начосом (про тканину)} 4) шершавий; 5) грубий, неввічливий; ~ таппегз гр^бі манери; 6) зарослий густйм лісом; покритий гу-стйм чагарником; 7) гіллястий, розлогий; ~ ігеез гіллясті дерева; 4 ~ до§ пудель.
$1іа£-1іаіге<1 [ '/аед 'йєзсі] асі] кудлатий, кошлатий.
$ііа£-га£ ['/аедгаед] п обідранець, шарпак; людйна, яка не викликає довір’я.
$1іа£гееп [/ж'дгі:п] п 1) шагрень; 2) акуляча шкіра.
$1іа£геепе<1 [/ж'дгігпсі] асі] 1) що має шерехату поверхню, яка нагадує шагрень; 2) обтягнений шагренню; ~ Ьоок кнйга у шагреневій оправі.
зйай [/а:] п шах (іранський).
зйаЬі [ /а:і] п шахі (дрібна іранська мідна монета).
$Ііа1і2а<1аЬ [/а:'га:до] п шахзада, син шаха.
зйайап [/аі'іаіп] п 1) шайтан, злий дух; чорт, диявол; 2) зла людйна; 3) пилова буря.
зйакаЬІе [ '/еікоЬІ] асі] що піддається умовлянням; кіз бесізіоп \уазп’і ~ його не можна було умовити змінйти своє рішення.
$каке І [/еік] п 1) струс, струшування; а ~ оГ іке капд(з) потиск рук, рукостискання; іо §іує 8гпЬ.’8 капд а ~ потйснути комусь руку; 2) поштовх, удар; іо £Іує а ~ штовхнути; 3) дрижання, трясіння; тряска; вібрація; 4) тремтіння, дрож; 5) (іке ~з) пропасниця; озноб; 6) (іке ~з) страх; іо §іує зтЬ. іке ~8 нагнати страху на когось; 7) потрясіння, шок; 8) розм. мить; іп а ~, іп йаІГ а іп Мо (іп а соиріе оГ, іп а Ьгасе оГ) ~з, іп іке ~ оГ а капд (оГ а 1атЬ’8 іаіі) в одну мить, умйть; іо \уаіі а ~ почекати хвилйнку; 9) тріщина; 10) амер. морозовина; 11) муз. трель; < а Гаіг ~ а) шанс на успіх; б) амер. розм. чесне ставлення;
іо §іує зтЬ., 8тік. іке ~ звільнитися від когось, чогось; іо Ье по §геаі ~з не бути чимсь особлйвим.
$йаке II [/еік] V (разі 8коок; р.р. зкакеп) 1) трястй, струшувати; іо ~ Іеауез Ггот а ігее струшувати лйстя з дерева; 2) тремтіти, дрижати; трястй-ся; іо ~ \уіік соїд (\уіій Геаг) тремтіти від холоду (страху); 3): іо ~ капсіз \уіій 8гпЬ., іо ~ зтЬ.’з капд, іо ~ 8гпЬ. Ьу іке капд потйснути комусь руку, обмінятися з кимсь потиском рук; 4) коливати; хитати; гойдати; іо ~ опе’8 кеад похитати головою; іке \уіпс! 8коок іке ігеез вітер розхйтував дерева; 5) хитатися; іо ~ іп іке \¥Іпд хитатися від вітру; 6) потрясати, хвилювати; 7) похитнути, ослабити, підірвати; іо ~ іке Гоипбаііопз похитнути основи; 8) муз. виконувати трель; 9) розм. обікрасти; □ ~ (Іоиті а) струшувати (плоди з дерева)} б) руйнувати (будинок)} в) утрушувати, ущільнювати; г) утрушуватися, ущільнюватися; ставати компактним; д) пристосуватися, освоїтися; е) амер. розм. вимагати (гроші); ~ оГГ а) струшувати (пил)} б) позбутися (когось, чогось)} ~ оиі витрушувати, вибивати; ~ ир а) струшувати, збовтувати (ліки)} б) збивати (подушку)} в) розворушйти, розбурхати; г) роздратовувати; іо ~ а 1е§ а) танцювати; б) амер. квапитися; іо ~ а Іоозе (а Ггее) 1е§ вестй безладне життя; іо ~ йапсіз \¥іік опезеіГ поздоровити себе; іо ~ Ііке ап азреп ІеаГ тремтіти як осй-ковий листок; іо ~ іп опе’8 зйоез тря-стйся від страху; іо ~ оГГ іке сіизі Ггот опе’8 Гееі обтрусйти порох із своїх ніг.
$1іаке<кн¥п ['/еік'сіаип] п 1) імпровізована постіль (із соломи, сіна); 2) амер. розм. вимагання (грошей); < ~ сгиІ8Є амер. мор. гарантійне плавання; перший рейс.
зкакеГогк ['/еік£о:к] п розм. вйла з двома зубцями.
зкакеп ['/еікоп] р.р. від 8каке II.
зкаке-оиі ['/еік'аиі] п розм. різка зміна біржової кон’юнктури і вйкли-каний панікою розпродаж акцій.
зйакег І'/еікз] п 1) шейкер, посудина для приготування коктейлю; 2) (8.) шекер (член американської релігійної секти)} 3) тех. вібраційний грохот; 4) текст, пиловибивна машйна.
8*іаке-га§ ['/еікгаед] п обірванець, голодранець.
Зііакезреагіап [/еікз'різпзп] асі] шекспірівський; ~ зсйоїаг шекспіро-знавець.
8*іаке$реагіапІ8пі | /е ікз' різпзп і хт ] п 1) наслідування Шекспіра; 2) вйслів, що трапляється у Шекспіра.
8*іаке-ир ['/еік'лр] п 1) струс; 2) амер. переміщення службових осіб; чйстка державного апарату; а §оуєгп-тепіаі ~ перестановка у складі уряду.
8Ііакіп£ ['/еікіт)] п 1) струс; ке £ауе
те а £оос! зоипсі ~ він дав мені добру прочуханку; 2) дрижання, тремтіння, вібрація; 3) мед. тремтючий параліч (тж ~ раку); 4) рі прйступ (припадок) малярії, пропасний озноб; 5) вет. вертячка; 6) збирання урожаю (плодів, злаків)} 7) рі мор. ганчір’я, лахміття; < ~ оГ іке бгу Ьопез проблиски життя.
зЬако ['/гекои] п військ, ківер.
зйаку ['/еікі] асі] 1) хиткйй, не-стійкйй; нетвердйй; невпевнений; ~ ЬгІСІ£Є хиткйй міст; ~ ЗІерЗ невпевнені кроки; 2) тремтячий, дрижачий, тря-скйй; вібруючий; 3) неміцнйй, ненадійний, сумнівний; ~ с1аігп8 необгрунтовані претензії; ~ ргіпсір1е8 нетверді прйнципи; іо Ье ~ іп опе’8 ЬеІіеГ вагатися щодо віри; 4) слабкйй; іа Ье ~ іп 8ре11іп£ бути невпевненим в орфографії; 5) тріснутий (про дерево)} < іо Ье ~ оп опе’8 рІП8 нетвердо триматися на ногах.
зііаіе [/еіі] 1. п 1) мін. глйнистий сланець; 2) розм. лушпйння, лушпай-кй; шкаралупа; шкірка; 3) полова, вй-сівки; 2. урозм. 1) лущити, злущувати; чйстити, знімати шкірку; 2) віяти (зерно).
$1іа1е-£а$ ['/еіґдаез] п промисловий газ із сланців.
зЬаІе-оі! ['/еіі'оіі] п мін. сланцеве мастйло; нафта із сланців.
зііаіі [/аеі (повна форма} /зі, /1 (редуковані форми)} V (разі зйоиід) 1) допоміжне дієслово; вживається для утворення майбутнього часу в 1-й особі однини та множини} І ~ соте йоте еуегу топій я приїжджатиму додому щомісяця; \ує ~ Ье йеге оп 8ипдау ми будемо тут у неділю; 2) модальне дієслово; виражає намір, погрозу, упевненість, бажаність, обов'язковість дії, пророцтво тощо у 2-й та 3-й особах однини й множини} уои ~ рау Гог ійіз! ти за це заплатиш!; ~ І соте йеге іо-тогго\у? мені приходити сюдй завтра?; ~ ійе Ьоу \уаіі? чи потрібно хлопчику чекати (вас)?; ійе Гше ~ поі ехсеед 50 боїіагз штраф не повйнен перевйщувати 50 доларів; \¥Йаіеуег ~ Ье... що б не трапилося...
зйаііооп [/з'1и:п] п текст, шаллун (легка камвольна саржа).
зйаііор ['/аеїзр] п 1) шлюп; ялик; 2) поет, човен, шлюпка; 3) двощоглове судно, озброєне на зразок шхуни.
8Йа11оі [р'іоі] п бот. цибуля-шалбт.
8Йа1І05¥ ['/аеіои] 1. п тж рі мілке місце, мілина; ійе ~ оГ ійе гіуєґ брід; 2. асі] 1) мілкйй, мілководний, неглибокий; ~ йоіе неглибока яма; ~ Іепз плоска лінза; ~ 8ігеат мілкйй струмок; 2) поверховий, обмежений, пустйй; ~ аг^шпепі непереконливий аргумент; ~ рег8оп обмежена людйна; ~ роїісу недалекоглядна політика; ~ ійощфі пуста думка; < ~ 8ігеат8 (\уаіег8) таке тозі діп присл. порожня бочка гучйть, а пов
$Ьа
338
зЬа
на мовчить; 3. V 1) міліти; 2) зменшувати глибину.
$ЬаІкн¥-Ьгаіпе(1 ['/аеІоиЬгеїпсі] асі] поверховий, обмежений, пустий (про людину).
8Йа11о\¥-йеагіе(1 [7ж1ои'йа:ііс1] аф 1) легковажний, неглибокий; 2) чер-ствйй, нечулий, бездушний (про людину).
$ка11(Н¥пе$$ ['/зеїошіїз] п 1) мілкість; 2) обмеженість, вузькість (розуму тощо).
зйа11о\¥-раіе(1 ['/жіои'реійсі] див. зйа11о\у-Ьгаіпесі.
зйаіоі [/а'іоі] див. зйаііоі.
зйаіі [/аеіі] заст. 2-га особа однини теперішнього часу від дієслова зйаіі.
зйаіу ['/еііі] аф сланцюватий.
зйат [/аеш] 1. п 1) підробка; 2) обман, шахрайство, містифікація, трюк; іо риі а ~ ироп зтЬ. обдурйти когось; 3) удавання, прикидання, симуляція; 4) удавальник; симулянт; 5) обманщик; шахрай; шарлатан; 6) (скор. від сйатра^пе) розм. шампанське; 2. аф 1) підроблений, фальшйвий; ~ ]є\ує1-Іегу фальшйві коштовності; ~ рарегз підроблені документи; 2) бутафорський; - Гі§йі несправжній удар; ~ Г1о\уєгз штучні квіти; 3) удаваний; ~ іііпезз удавана хвороба, симуляція хвороби; 4) фіктйвний; ~ таггіа^е фіктйвний шлюб; 5) що удає (прикидається); ~ досіог лікар-шарлатан; < ~ ріеа юр. апеляція, подана для того, щоб зволікати час; 3. V прикидатися, удавати; симулювати; іо ~ беад (НІ, азіеер) прикидатися мертвим (хворим, сплячим); іо ~ а Гаіпі (тасіпезз) симулювати непритомність (божевілля); < іо ~ ійе досіог військ, розм. прикидатися хворим, симулювати хворобу.
зйатаїї [7жтап] п шаман, знахар.
8йаташ$т ['/жтопіхт] п шаманство.
зйатЬІе ['/жтЬІ] 1. п 1) незграбна хода; 2) ослінчик для ніг; 3) рі бойня (тж перен.)’, 2. аф незграбний; 3. V волочити ноги, плентатися.
$ІіаіпЬ1іп£ [7®тЬ1іт)] аф 1) у якого незграбна хода; який плентається; 2) незграбний, нерівний, кострубатий (про стиль тощо).
зйаше [/еіт] 1. п 1) сором; а зепзе оГ ~ почуття сорому; іо опе’з ~ на сором мені; Гог ~ через сором; іо Гееі ~ аі зтій. соромитися чогось; іо Ьигп (іо Ьіизй, іо Йизй) хуіій ~ згоряти (червоніти) від сорому; іо йауе по ~, іо Ье \уййоиі ~ бути безсоромним; 2) ганьба; іо Ье а ~ іо опе’з рагепіз бути ганьбою для своїх батьків; іо Ьгіп§ ~ оп (іо, ироп) опезеІГ зганьбйти себе, ославитися; іо риі іо ~ присоромити; іо Ьгіп£ іо ~ зганьбйти, збезчестити; ~ !, ~ оп уои!, Гог -!, Гіе Гот ~! розм. як вам не соромно!, якйй сором!; а сйіїсі оГ ~ незаконнонароджена дитйна;
йо\у!іп£ ~ ганьба; стид і сором; 3) (а ~) розм. образа, прйкрість, досада; \уйаі а ~! якйй жаль!; прйкро!; ійе Іазі ~ в’язнйця; 2. у 1) соромити, присоромити; іо ~ зтЬ. соромити когось; йе -сі те іпіо аро1о£ігіп£ він присоромив мене, і я вйбачився; 2) ганьбйти; іо ~ опезеІГ зганьбйти себе, знеславитися.
зйатеГасеїі ['/еітГеїзі] аф 1) бояз-кйй; соромлйвий, сором’язлйвий; 2) якйй соромиться (чогось)’, 3) поет. скромний, непомітний (про квітку, чесноти).
зйатеГасесІІу [ 7еіт,Геізі1і] асіу 1) боязко, соромлйво, сором’язлйво; 2) соромлячись (чогось): відчуваючи ніяковість; 3) поет, скромно, непомітно.
зйатеГасеїІпезз ['/еіт.Геїзітз] п 1) боязкість, соромлйвість, сором’яз-лйвість; 2) ніяковість, збентеження.
зйашеГазі ['/еітГагзі] аф боязкйй, соромлйвий, сором’язлйвий.
зйатейіі ['/еітГйІ] аф ганебний; скандальний; безчесний.
зйатеїезз ['/еітйз] аф 1) безсоромний; ~ Ііаг безсоромний брехун; 2) непристойний, цинічний; ~ рісіиге непристойна картйна; 3) нескромний; ~ сопдисі нескромна поведінка.
зйашеїеззіу Пеїтіізй] асіу 1) безсоромно; 2) непристойно; 3) нескромно.
зііатеїеззпезз ['/еітіізпіз] п безсоромність.
зйаттег ['/жта] п удавальник, симулянт; обманщик, ошуканець.
зйатту ['/жті] п замша.
зйатту-іеаіііег ['/жтїДедо] див. зйатту.
зйатоу ['/жтої] у вичйнювати шкіру, втираючи жирй й масла.
зйашроо [/жт'ри:] 1. п 1) миття го-ловй; іо йауе а - помйти голову; 2) шампунь; 2. у 1) мйти голову; 2) масажувати.
зйашгоск ['/жтгок] п бот. 1) ква-сенйця; 2) трилйсник (тж емблема Ірландії)’, < іо дго\уп ійе - напйтися в день св. Патрика (національного святого Ірландії).
8йатиз ['/еігпоз] п ч. ім'я Шеймус. зйапдгудап [7жпсігіс1аеп] п жарт. стара колимага.
зйаїкіузаН' [ /жпсіїдаеї] п суміш звичайного пйва з імбйрним.
8йапе [/а:п,/от,]еіп] п ч. ім'я Шан, Шон, Шейн.
8йап£Йаі р/жд'йаі] п геогр. н. м. Шанхай.
$Ііап§Ьаі [7ает] 'йаіі у 1) мор. розм. напоїти і повезтй на судно (для поповнення команди): 2) амер. розм. примусити силою (нечесним шляхом) зробйти щось.
8йап§гі-Еа (7жддгґ1а:| п 1) рай
ський куточок; 2) таємна військово--повітряна база.
зйапк [/зедк] 1. п 1) нога; 2) гомілка; 3) плесно; 4) вузька частйна підошви між підбором і підметком; 5) стрйжень, ствол; стебло; 6) хвосто-вйк (інструмента): 7) трубка (ключа): 8) ручка (ложки): 9) чубук (люльки): 10) веретено (якоря): И) амер. розм. залишок, решта; ійе ~ оГ а іоитпеу кінець подорожі; 12) друк, ніжка (літери): 13) мет. ливарний ківш; -оГ ійе еуепіп£ сутінки, надвечір’я; оп Зйапк’з таге (ропу, пав, па88У) пішки, на своїх двох; тесі ~з ірон. шотландські горці; 2. у 1) утектй, дременути; 2) опадати (звич. ~ оГГ) (про листя тощо).
зйапку [7ждкі] аф військ, розм. скупйй.
8йашюп [7жпоп] п 1) ж. і ч. імена Шаннон; 2) геогр. н. р. Шаннон.
зйаппу [7жпі] п зоол. бичок.
зйапЧ [/а.*пі] розм. скор. від зйаіі поі.
зйапішіз [ 7жп'ілд ] п чесуча (тканина).
зйапіу [7жпіі] 1. п 1) хатйна, халупка; 2) пивнйця; 3) гірн. ніша, службова камера; 4) хорова робоча пісня матросів; < ~ Ііциог напої, що продаються у пивнйці; 2. у 1) жйти в халупі; 2) постійно бувати в пивнйцях.
зйаре [/еір] 1. п 1) форма, обрис; образ; ійе - оГ йег позе форма її носа; іо йауе по - бути безформним; оГ оуаі ~ овальної форми; зігап^е іп ~ дйвної форми, дйвний за формою; іо іаке іке ~ оГ зтій. набути форми чогось; 2) певна форма, порядок; іо риі (іо §еі, іо кпоск, іо Ііск) зтій. іпіо ~ приводити щось у порядок, надавати чомусь певного вйгляду; іо іаке - а) набути певної форми, стати чітким, виразним; б) утілитися (в чомусь): зиз-рісіоп Ье§ап іо іаке ~ іп ту тіпсі у мене зародйлася підозра; 3) вйгляд, образ, подоба; а ге\уагсі іп ійе ~ оГ 500 сіоііагз винагорода у вйгляді 500 доларів; іп апу ~ у будь-якому вйгляді; йеір іп апу ~ \¥І11 Ье \уе1соте ми будемо раді будь-якій допомозі; а топзіег іп йитап ~ потвора в образі людйни; 4) прйвид, примара; 5) стан, становище; іп £оос! - у гарному стані; йіз аГГаігз аге іп а Ьад ~ його справи погані; 6) спортйвна форма; іо Ье іп воод ~ бути в хорошій спортйвній формі; 7) зразок, модель; шаблон; 8) формочка (для пудингу тощо): іп по ~ от Гогт ні в якому разі; іо ітауеі оп опе’з - жйти шахрайством; 2. у 1) надавати форми; робйти за певним зразком; 2) виготовляти, створювати (з чогось): іо ~ а зоп£ скласти пісню; 3) надавати чіткої форми, приводити в порядок; іо ~ а ріап намітити (роз-робйти) план; іо ~ ап апз\¥ег сформу
$Ьа
339
8Йа
лювати відповідь; іо ~ опе’з соигзе а) намітити лінію поведінки; б) брати курс (на щось); 4) набувати форми (вйгляду); виходити (добре, погано); формуватися; іке §іг! із ~іп§ циіскіу дівчинка швйдко формується; 5) пристосовувати (до чогось — іо); уои тизі ~ уоиг ріапз іо уоиг абіїіііез ти повинен будувати плани відповідно до своїх здібностей; 6) кроїти; іо ~ а §агтепі кроїти одяг; □ ~ ир розм. а) набувати певної форми; б) надавати певної форми; < іо ~ а соаі Гог іке тооп займатися прожектерством.
зЬарегі [/еірі] аф 1) що має певну форму; ~ Ііке а Ьаіі кулястої форми; 2) (-зкаред) як компонент складних слів означає: певної форми, -подібний, -видний; 姧— яйцеподібний, у формі яйця.
зкареіезз ['/еіркз] аф 1) безформний; 2) безобразний; 3) безладний.
$1іаре1е$$пе$$ ['/еіріізпіз] п 1) безформність; 2) невідповідність форм; 3) безобразність.
зкареіу ['/еіріі] аф 1) стрункий, ставний, статурний; 2) приємної форми; пропорційний.
зкарег ['/еіра] п 1) закрійник; 2) поперечно-стругальний верстат; 3) фрезерний верстат (по дереву).
зкаріп£ ['/еірітз] п 1) надання форми (вйгляду); 2) формування; 3) тех. фасонування; 4) тех. стругання; 5) пластйчна обробка; обробка тйс-ком.
зкаріп£-шас1ііпе ['/еіріі] то ,/і :п] п поперечно-стругальний верстат; ше-пінг.
зкароо [/о'ри:] п зоол. тибетська вівця шапу.
8Ьага ['/єогз] п ж. ім'я Шера.
$1іаг<1 [/а:сі] п 1) розм. купа гною; 2) ент. надкрйлля (жука); 3) черепок;
іо Ьгеак іп ~з розбйти на дрібні кусочки.
зЬапі-ЬееіІе [ 7» Ьі:і1] п ент. гно-йовйк.
зкаге [|єо] 1. п 1) частйна, частка; опе’з ~ оГ іке ехрепзез чиясь частка вйтрат; іо §іує дие ~ оГ іке сгесііі віддати належне; 2) участь, роль; іо кауе (іо іаке, іо Ьеаг) а ~ іп зтік. брати участь у чомусь; ке касі по ~ іп іке ріоі він не брав участі у змові; 3) акція; пай; оп ~з на паях; іо коїд ~з іп а сотрапу (іп а Ьапк, іп а Гігт) мати акції компанії (банку, фірми); ргеГеггед (ргеГегепсе) ~з акції з фіксованим дивідендом; ог-біпагу ~з звичайні акції, акції з не-фіксованим дивідендом; 4) с. г. леміш; < іо §о ~ апд ~ аііке на рівних правах, нарівно; ~з! цур, нарівно!; Гог ту ~ щодо мене; 2. у 1) ділйти, розділяти, розподіляти; іо ~ зтік. ециаііу поділити щось порівну; 2) ділйтися; іо ~ опе’з Ьгеад \уіік зтЬ. поділйтися хлібом
з кимсь; іо ~ а гоот \уіік зтЬ. жйти в одній кімнаті з кимсь; іо ~ а іаЬІе сидіти за однйм столом; \ує ~ еуегуікіп£ у нас усе спільне; 3) брати участь (у чомусь); ділйти (щось з кимсь); іо ~ іке ехрепзез ділйти вйтрати; ке ~8 ге-зропзіЬіІііу він теж несе відповідальність; 4) бути пайовиком; мати свою частку (у чомусь); 5) ділйти (горе, радість тощо); ке ~д іке зате Гаіе його спіткала та ж доля; 6) поділяти (думку тощо); І ~ уоиг оріпіоп я поділяю вашу думку, я приєднуюся до вашої думки; □ ~ оиі роздавати, розподіляти.
зЬаге-Ьопе Г/єаЬоип] п анат. лобкова кістка.
зЬагесгор [7£зкгор] у амер. працювати споловйни; бути половйнщиком; < ~ зузіет амер. половйнна система.
зііагесгоррег [7єа,кгора] п амер. по-ловйнщик, здольник, навспільник.
$1іаге1іо1<1ег [7єз,кои1да] п акціонер, власник акцій; пайовйк.
$1іаге-1і$і [7єа1і8і] п 1) фондова курсова таблйця; 2) спйсок акцій.
зЬаге-оиі [7єагаиі] п розподіл прибутку (дивіденду).
зііагеризіїег ['/єо^ри/з] п маклер, якйй розповсюджує ненадійні акції.
зііагег [ 7єзга] п акціонер; пайовйк; учасник.
8Ьагі [ /езгі] п ж. ім'я Шері.
зЬагк [/а:к] 1. п 1) акула; 2) перен. хижак; 3) шахрай, шулер; здйрник; шантажйст; 4) мйтний чиновник, мйт-ник; 5) амер. розм. блискучий знавець (чогось); 6) розм. кишеньковий злодій; 7) рі іст. загін вербувальників; < Іапд ~ спекулянт земельними ділянками; 2. у 1) шахраювати, крутйти; махлювати; 2) вимагати; 3) пожирати; □ ~ оиі непомітно утектй.
зкагкег [7ос:ка] п 1) шахрай, шулер; 2) пройдйсвіт.
зкагкіп§ [7а:кп]] аф 1) нечесний; 2) хйжий.
зкагк-оіі [ /оі’коіі] п акулячий (рй-б’ячий) жир.
зкагк-гау [ 7<* :кгеі] п зоол. скат морськйй ангел.
8Ьагк($) Вау [ 7»:к(з)'Ьеі] п геогр. н. затока Шарк.
зЬагк-зкіп [7а:кзкіп] п 1) акуляча шкіра; 2) шагрень; 3) текст, цупка тканйна (із штучного шовку).
8*іаг1епе []а:'1і:п] п ж. ім'я Шарлін.
8ііагІеу (7сх:1і] п ж. ім'я Шарлі (зменш, від Зкагіоііе).
8*іагоп [ /еагоп] п ж. ім'я Шерон.
зкагр |/а:р] 1. п 1) розм. шахрай, шулер; 2) розм. знавець; 3) дуельна рапіра; іо Гі§кі (іо ріау) аі ~8 бйтися на рапірах; 4) муз. діез; ~з апд Паіз діези і бемолі; 5) довга тонка швацька голка; 6) рі с. г. вйсівки; 7) різкйй пронйзливий звук; 8) рі дуель; іке ~ оГ іке капд ребро долоні; ~з апд
Паіз шахраї і простакй; 2. аф 1) гострий; гострокінцевий; вйгострений; ~ репсії заструганий олівець; 2) крутйй, різкйй; ~ іит крутйй поворот; 3) виразний; чіткйй; ~ сопігазі чіткйй контраст; 4) сйльний, лютий; ~ Ггозі лютий мороз; ~ \уіпд сйльний (пронйзливий) вітер; 5) їдкйй, кйслий (запах, смак); ~ \уіпє кисле (терпке) вино; 6) розумний, кмітлйвий; ~ Іад кмітлйвий хлопець; 7) дотепний; ~ апз\уег дотепна відповідь; 8) спостережливий; пронйкливий; 9) пильний; 10) вправний, спрйтний, моторний; 11) хйтрий; шахраюватий; ~ ргасіісе шахрайство; 12) різкйй, пронйзливий (біль, звук тощо); ~ уоісє різкйй голос; ~ раіп гострий біль; 13) тонкйй (слух); гострий (зір); ~ зі§кі гострий зір; ~ позе тонкйй нюх; 14) ущйпливий, уїдливий, колючий (про зауваження тощо); ~ геЬике гнівний докір; 15) дратівлйвий, дразлй-вий; ~ іетрег дразлйва вдача; 16) швидкйй, енергійний; ~ §ате спорт, швидка (гостра) гра; 17) суворий, жорстокий; запеклий; ~ Ьаіііе (зіги^іе) запеклий бій, жорстока бйт-ва; 18) амер. розм. привабливий, принадний, гарний; 19) фон. глухйй (про звук); 20) муз. діезний; велйкий (про інтервал); < аз ~ аз а пеедіе дуже розумний, тямущий; пронйкливий; ~ аз іке согпег оГ а гоипд іаЬІе дурнйй; ~’з іке \уогд! швйдше!, хутчіше!, жвавіше!; 3. аду 1) рівно, точно, пунктуально; аі зєуєп о’сіоск ~ рівно о сьомій годйні; іке ігаіп аггіуед ~ іо ііте поїзд прибув точно за розкладом; 2) круто; 3) муз. у надто високому тоні; < Іоок ~! а) будьте обережні!; б) швйдше!; 4. у 1) шахраювати; 2) гострйти; застругувати, робйти гострим; 3) муз. ставити діез; іо ~ а іопе підняти на півтону.
$кагр-согпеге(і [7а:р'ко:пас1] аф гострокутний.
$1іагр-сиі [7а:р'клі] аф 1) вйгострений, гострий; 2) чіткйй, відшліфований, чітко окреслений, вйзначений.
зкагр-ед^ей [7а:р'едзд] аф що має гострі краї, з гострим краєм (ребром).
зЬагреп [7«:рп] у 1) гострйти, загострювати; 2) посйлювати, загострювати (увагу тощо); 3) посилюватися, загострюватися; іке раіп ~ед біль за-гострйвся; 4) робйти різкішим (про-нйзливішим); 5) прискорювати (ходу);
іо ~ опе’з іооіз готуватися, підготовлятися.
зііагрепег [7»:рпа] п точйло.
зкагрепіп£ [7а:рші]] п загострення (боротьби тощо).
зЬагрег [7оі-р9] п 1) шахрай; шулер; обманщик; 2) жадібна людйна; ~’з іооіз розм. а) дурні; б) гральні кості.
зйагр-еуесі [ Тагр'акі] аф 1) гострозорий; 2) спостережливий, пронйкливий.
$Ііагр-Гап£Є(1 [7а:р'Гает]д] аф 1) з
$Ьа
340
$Ье
гострими іклами; 2) ущипливий, саркастичний.
$Ьагр-ГеаШге(1 ['/«-р'ГіІрд] асі] із загостреними рисами облйччя.
зЬагр-£Гоип(1 ['/аір'дгаипсі] асі] добре вигострений.
$Ьагріе [ /а:рі] п амер. шарпі (шлюпка).
$Ьагр1у ['/а:р1і] асіу 1) різко; 2) уважно; Ье Іоокеб аі те ~ він уважно подивився на мене.
зЬагрпезд [7а:рпіз] п 1) гострота; 2) різкість; крутість; 3) чіткість, виразність; 4) кмітлйвість; 5) дотепність; 6) спостережливість; пронйкливість; 7) пйльність; 8) вправність, спрйт-ність; 9) хйтрість; 10) уїдливість; 11) дразлйвість; 12) енергійність; 13) жорстокість; 14) амер. привабливість, принадність.
$Ьагр-по$е<і Па.р'поигсі] асі] 1) гостроносий; 2) причепливий.
$Ьагр-роіпіе<1 ['/а:р'роіпіісі] асі] з гострим кінцем, шпилястий.
$Ьагр-$е< Пагр'зеі] асі] 1) страшенно голодний; 2) жадібний, ласий (до чогось).
§Ьагр$Ьооіег (7а:РЛи:і®1 п відмінний стрілець; снайпер.
$Ьагр-$і£Ьіе<1 [7а:р'$аіікІ] асі] 1) з гострим зором; 2) спостережливий; 3) розумний; дотепний; 4) пронйкливий.
$Ьагр-іоп£ие(і [7а:р'ілі]сі] асі] зло-мовний; язикатий.
§Ьагр-іооіЬе<1 [7а:Р £и:0і] асі] гострозубий.
5Ьагр*і¥ІПе(! [7а:р'\¥йкі] асі] 1) розумний; пронйкливий; 2) дотепний.
8Ьагу [7єап] п ж. ім'я Шері (зменш, від ЗЬагоп).
8Ьазіга Подіта] п священний звід законів індусів.
$Ьаііег ['/жіз] 1. п 1) уламок, від-бйтий кусок; 2) рі розм. осколки, кусочки, скалкй; іо Ьгеак іпіо (іо) ~з розбйти на дрізки; 3) розладнані нерви; 2. V 1) розбйти на дрізки; розколоти, роздрібнйти; іо ~ а \уіпсіо\у розбйти шйбку; 2) розбйтися на дрізки; розколотися; 3) розладнувати (здоров'я тощо); руйнувати (надії тощо); підривати (сили тощо); 4) розм. розсіювати, розсипати, розвіювати; 5) розсіюватися, розсипатися; осипатися; 6) деренчати.
$ЬаКег-Ьгаіпе<! [ 7жіаЬгеіпсі ] асі] 1) божевільний; безмозкий; безрозсудний; 2) бездумний, легковажний.
$Ьаііегіп£ [7ж1агп]] асі] 1) руйнів-нйй; ~ Ь1о\у нищівнйй удар; ~ ехріозіуе військ, бризантна вибухова речовина; 2) дзвінкйй; оглушливий.
зЬаКегу Пжїагі] асі] крихкйй, лам-кйй.
8Ьаип [/о:п] п ч. ім'я Шон.
$Ьауе І [/єіу] п 1) гоління; іо Ьауе
а ~ поголйтися; 2) наблйження, близь-кйй підхід без стикання (з чимсь); іо разз ап ехатіпаііоп Ьу а ~ розм. проскочити на екзамені; \ує \уоп Ьу а сіозе ~ ми мало не програли; 3) стружка; тріска; шкірка; шкаралупа; лушпйння; обрізок; іо іаке а ~ оіТ іЬе зшїасе зняти верхній шар; 4) шахрайство; сіеап ~ чистісіньке ошуканство; 5) компенсація за продовження строку доставки (вйплати боргу), за право змінйти умови договору; 6) військ, недостовірні повідомлення.
зЬауе II [/єіу] у (разі зЬауесІ; р.р. зЬауесІ, зЬауеп) 1) голйти; 2) голйтися; Ье Ьад поі Гог а \уеек він не голйвся цілий тйждень; 3) зрізати; 4) стругати, скоблйти; 5) стрйгти; косйти; 6) злегка зачепйти; \ує тапа^ед іо ~ разі нам пощастйло прослизнути, не зачепйв-ши; 7) оббирати; вимагати; обдирати.
$Ьауе£га$$ [7еіудга:8] п бот. хвощ. зЬауе1іп£ [7єіу1іг|] п 1) юнак; 2) голений (прізвисько католицьких ченців).
зЬауеп [7єіуп] 1. асі] 1) голений (про людину); сіеап ~ без вусів і бородй; 2) підстрйжений (про траву); 2. р.р. від зЬауе II.
зЬауег [7єіуо] п 1) голяр, цирульник; 2) брйтва; еіесігіс ~ електрйчна брйтва; 3) той, хто голиться; 4) розм. шахрай, шулер, крутій; 5) жарт, молокосос; парубійко; уоип§ ~ хлопчак.
зЬауеіаі! [ 7єіуієі1] п 1) молодйй не-об’їжджений мул; 2) амер. військ, розм. молодший лейтенант (тж ~ Ііеиіеп-апі).
8Ьауіап [7евдзп] 1. п послідовник (прихйльник) Бернарда Шоу; 2. асі] що стосується творчості (особи) Бернарда Шоу; у стйлі (манері) Бернарда Шоу.
$Ьауіп£ [7еіУід] п 1) гоління; 2) рі стружка; 3) вирівнювання поверхні; 4) обрізання (задирок); 5) розм. вимагання, здйрство; іі Гіі8 іо а ~ це саме те, що потрібно.
$Ьауіп&-Ьа$іп [ 7єіуіт) , Ьеїзп] п чашечка для гоління.
$Ьауіп£-ЬпізЬ [7еіУідЬгл/] п помазок для гоління.
$Ьауіп£-с1оіЬ [ 7еіУідк1о:0] п пудро-мантель.
$Ьауіп£-сгеат [ 7еіУідкгі:т] п крем для гоління.
$Ьауіп£-<1і$Ь [7еіУідсіі/] п мйска для гоління.
$Ьауіп£-ті11 [ 7еіуіг)ті1] п відкрйтий шістнадцятивесловйй човен (у Канаді).
зЬаіу [/о:] п розм. 1) гайок, лісок, дібровка; 2) смужка чагарника на межі поля.
зЬа^УІ [/з: І] 1. п 1) платок; шаль; 2) військ, жарт, шинель; 2. у закутувати, загортати в шаль (у платок); надівати шаль; запинатися платком.
зЬаіУІ-дапсе [7о:Иа:пз] п східний танець з шаллю.
$Ьа^¥І-£оаі [7о*1доиі] п 1) зоол. тибетський цап; 2) вовна тибетського цапа, з якої виготовляють кашемірові шалі.
зЬяіуі-іуооі [7о:ґ\уи1] п кашемірова вовна.
8ЬаіУП [|з:п] п ч. ім'я Шон.
зЬа^Упее [7о/пі:] п індієць племені шоні.
$Ьа^¥пее-^¥ОО(1 [ 7^’піп бот. ка-тальпа.
зЬау [/еі] п жарт, фаетон.
зЬе [/і:] 1. п 1) жінка; 2) особа жіночої статі; дівчина, дівчинка; із іЬе ЬаЬу а Ье ог а зЬе? це немовля хлопчик чи дівчинка?; 3) самйця (про тварину); 2. ргоп регз. 1) вона (про людину); І ат оїдег іЬап ~ я старший від неї; іЬаі’з ~ це вона; 2) він, вона, воно (про тварин, явища природи тощо під час персоніфікації); 3) та (яка); ~ (Ьаї Ьєіієуєз та, яка вірить.
зЬе- [/і:-] у складних словах означає самицю деяких тварин’. зЬе-£оа( коза; зЬє-\уо1Г вовчйця.
$Ьеа<ііп£ [7н<Ьд] п округ, повіт (на острові Мен).
зЬеаГ [/і:Г] 1. п (рі зЬеауез) 1) сніп; оберемок; в’язка; 2) жмуток, пучок; пачка (грошей, паперів); 3) рі велйка кількість, безліч (чогось); 4) військ. сніп траєкторій; 2. V в’язати снопй.
зЬеаГ-Ьішіег [7і:£Ьаіпсіо] п снопов’язалка.
зЬеаг І [/із] п 1) стрйження (вовни); 2) тех. зсув; зріз; 3) тех. зрізувальна сйла; 4) гірн. вертикальний вруб (у забої); 5) рі ножиці; < опе ~ ярка, вівця-одноліток (вперше стрижена вівця); і\уо ~ вівця-дволіток; - 8ІЄЄІ високоякісна (ножова) сталь; іЬе Гагаї ~з смерть; іЬеге’з а раіг оГ ~з! одного поля ягода!
$Ьеаг II [/із] V (разі зЬеагед, заст. зЬоге; р. р. зЬеагед, зЬогп) 1) стрйгти; іо ~ зЬеер стрйгти овець; 2) різати, зрізати; зголювати; 3) косйти; підстригати (дерева тощо); 4) розм. жати серпом; 5) розтинати (щось — (Ьгои^Ь); іо ~ іЬгои£Ь іЬе \уауез розрізати хвйлі; 6) позбавляти (чогось — оі); 7) розм. обдирати як лйпку; 8) поет, рубати (мечем).
зЬеагег [ 7ізгз] п 1) стригаль; 2) косар.
$Ьеагіп£ Піапд] п 1) стрйження (овець); 2) рі стрйжена вовна.
зЬеаг-1е£$ Піаіедх] п рі (вжив, як зіп% і рі) 1) тринога; 2) мор. тимчасова стріла.
$Ьеаг1іп£ [7ізЬд] п ярка; вівця, стрйжена вперше.
зЬеагтап Гратзп] п (рі зЬеагтеп [-тзп]) той, хто обробляє тканйну (зрізує ворс).
зЬе
341
$1іе
зйеапуаіег [7із^о:іа] п орн. буревісник.
зйе-азз	п ослиця.
зйеаі [/і:і] п іхт. сом.
зйеаі-йзй	див. зйеаі.
зйеаій [/і:0] п (рі зйеаійз [/і:0х]) 1) піхви; 2) футляр; 3) анат. піхва; оболонка; 4) зоол. надкрилля; 5) захисний насип з каміння (уздовж берега ріки)', 6) тех. обшивка; кожух; 7) рад. трубчастий анод; 8) вузька сукня; ~ зкігі довга вузька спідниця.
зйеаійе [/і:д] V 1) укладати (ховати) у піхви; іо ~ ійе зу/огсі а) укласти меч у піхви; б) перен. припинити війну; 2) утягувати пазурі; 3) надівати футляр; 4) захищати оболонкою; 5) прикривати, закутувати (людину тощо); 6) тех. обшивати; 7) притишувати (біль).
зйеаіЬіпз [7і:діт)] п 1) обшивка; 2) захисний насип з каміння (уздовж берега ріки).
зйеаій-кпіГе [ 7і:0паіі] п ( рі зйеаій--кпіуез [-паїуг]) мислйвський ніж, фінка.
зйеаійіезз ['/і:01із] асі] 1) без піхов; 2) без футляра; 3) бот. без оболонки.
зйеауе [/і:у] 1. п 1) тех. шків; блок; ролик; 2) тех. шпуля; котушка; 3) с. г. кострйця; 4) жмуток; пучок; 2. V 1) збирати; в’язати у снопй; 2) ітй заднім ходом (про судно).
зйеауе-Гогк [ '/і^Го:к] п обойма блока.
зйеауез рі від зйеаГ 1.
8ЬеЬа ['р’Ьа] п ж. ім'я Шіба.
8ЙеЬап£ [р'Ьжі]] п амер. розм. 1) халупа, хатйна; 2) кубло; дім розпусти; 3) справа; І ат зіск оГ ійе \уйо1є ~ мені набридла уся ця історія (справа); 4) річ; 5) пристосування, прйстрій.
зйеЬееп [/і'Ьііп] п кубло; шинок.
$йе’<1 розм. скор. від зйе Над, зйе \уои!сі.
зйе<1 І [/есі] 1. п 1) повітка; сарай; 2) ангар, елінг; 3) гараж; депо; 4) поет. хатйна; 5) ел. юбка (ізолятора); 2. V ховати у сараї; ставити в сарай (у гараж, у ангар, у депо).
зйесі II [/ед] V (разі і р. р. зЬесі) 1) лйти, проливати (сльози, кров тощо); іо ~ Ьіоод Гог опе’з соипігу проливати кров за батьківщйну; 2) пошйрювати, випромінювати (світло, тепло тощо); 3) видихати (аромат); 4) проливати (світло); 5) відбивати (світло); 6) відкидати, відштовхувати; 7) втрачати, губйти, скидати (листя тощо); Ье Ье§іпз іо ~ Іееііт у нього починають випадати зуби; 8) скидати (одяг, шкіру); 9) осипатися, сйпатися (про зерно, листя тощо); 10) розм. відокремлювати.
8Йе<1<1ег І'/есіа] п 1) рйба після нересту; 2) краб у період скидання свого панцера.
$йе<1(1ііі£ І'/есії-д] п 1) проливання; 2) випромінювання; 3) пошйрення; 4) відбиття (світла); 5) скидання; 6) випадання; 7) осипання.
$йе(і-гооГ [7есіги:і] п дах з однйм схйлом.
зйееі [|і:1] у розм. облуплювати; знімати шкурку.
зйееп [|і:п] 1. п 1) сяйво, блиск; 2) лиск; 3) розкішний яскравий одяг; 4) розм. фальшйва монета; 2. асі] поет. 1) прекрасний; 2) яскравий, сяючий, блискучий; 3. V розм. блищати, ви-блйскувати.
8йеепа І'/ігпа] п ж. ім'я Шіна.
зйеепіе І'/і-Пі] див. зйеепу.
зйеепу ['/і:т] 1. п розм. шіні (образлива кличка єврея); 2. асі] 1) сяючий, блискучий; 2) розм. фальшйвий.
зйеер [/і:р] п ( рі без змін) 1) баран; вівця; 2) боязка, соромлйва людйна; 3) обмежена людйна, дурень; 4) розм. другокурсник; 5) вйчинена бараняча шкіра; 6) церк. паства; < іо Го11о\у Ііке а ~ сліпо йти (за кимсь); іо сазі (іо таке) ~’з еуез аі зтЬ. закохано позирати на когось; \уо1Г іп ~’з сіоійіп^ вовк в овечій шкурі; а ~ атоп£ дуоіуєз вівця серед вовків; Ьіаск ~ шолудйва вівця; ікеге із а Ьіаск ~ іп еуегу йоск присл. у родйні не без вйродка; аз \ує11 іо Ье йап^есі Гог а ~ аз Гог а ІатЬ присл. сім бід — одйн одвіт.
зйеер-Ьііег ['/кР'Ьаііа] п 1) крутій, шахрай; 2) бабій.
зііеерсоіе [7і:ркоиі] п кошара, вівчарня.
зйеер-<1ір ['/і:рсіір] п 1) розчин для купання овець; 2) місце для купання овець.
зйеер-(іо£ [7і:рсіод] п вівчарка.
зйеер-Гасе<1 ['й’.р'Геїзі] асі] боязкйй, соромлйвий.
зйеер-Гагш ['/і:рТа:т] п вівчарська ферма.
зйеерГоШ [7і:рГои1д] п вівчарня, кошара.
зііеер-іюок Пі:рйик] п палиця чабана, гирлйга.
зйеерізй [7і:ріЛ а4І О боязкйй, соромлйвий; 2) придуркуватий.
зйеерізйіу ['/і:рі/1і] асіу 1) соромлй-во, боязко; 2) безглуздо.
зйеерізйпезз [Г/І:рі/П15] п 1) сором-лйвість, боязкість; 2) дурість, глупо-та.
зйеер-іоизе [ 7і:р'1аиз] п (рі зйеер--Іісе [-'Іаіз]) ент. овеча воша.
зііеершап [ /і’ртоп] п (рі зЬеертеп [-тап]) 1) амер. вівчар; власник вівчарської ферми; 2) чабан.
зйеер-тагк ('/і.ртагк] п 1) тавро на вівці; 2) хрестик (як підпис неписьменного).
зйеер-шазіег [7і:р,та:зі9] п вівчар, зйеер-роск ['/і:ррок] п овеча віспа.
зйеер-рох ['/кррокз] див. зйеер--роск.
зЬеер-гші ['/і:рглп] п овече пасо-ВЙСЬКО.
зЬеерзкіп [ х]і:р8кіп] п 1) овеча шкура, овчйна; 2) бараняча шкіра; 3) пальто (кожух) з овчйни; 4) пергамент; 5) амер. розм. диплом (написаний на пергаменті); 6) амер. розм. власник диплома.
зЬеер-ууаїк ['/іхр'Уоїк] п кошара.
зйеег [/із] 1. п мор. 1) відхйлення від курсу; 2) кривизна ббрту, вйгин; 2. асі] 1) справжній, істинний; сущий; 2) абсолютний, цілковитий; ~ \уазіе оГ ііте абсолютне марнування часу; Ьу ~ Гогсе лише сйлою; іі із а ~ ітроз-зіЬіІііу це абсолютно неможлйво;4 3) нерозведений, чйстий (про спирт тощо); 4) прозорий, легкйй (про тканини); ~ 8іоскіп£3 тонкі панчохи, «павутйнка»; 5) прямовйсний, перпендикулярний; ~ сііГГ стрімка скеля; 3. асіу 1) прямо-вйсно, перпендикулярно; 2) повністю, цілком, абсолютно; 4. у мор. 1) відхилятися від курсу; 2) мати вйгин; □ ~ атау мор. відхилятися, відходити; ~ оЯ* а) мор. відходити під кутом; б) розм. зникати; ~ іо, ~ ир а) приставати, причалювати; б) мор. підходити під кутом.
зЬееі [/і:і] 1. п 1) простирадло; Ье-і\уееп іЬе ~з розм. у ліжку; аз \уйііє аз а ~ блідйй як полотно; 2) чохол; 3) саван; 4) поет, вітрйло; 5) аркуш (паперу); 6) лист (заліза тощо); 7) деко, лист; 8) сторінка; іЬе Го11о\уіп£ -з наступні сторінкй; 9) рі кнйга, брошура; 10) широка смуга (поверхня), шар (води, снігу тощо); ійе гаіп із сотіи^ сіо\уп іп ~з ллє немов з відра; 11) газета; 12) друк, друкований аркуш; 13) ел. пластйна колектора; 14) геол. пласт, шар; < ~ зіееі листова сталь; ~ тизіс окремо вйданий невелйкий музйчний твір; а Ьіапк ~ незіпсованість людської натури; а сіеап ~ а) бездоганна служба; б) незаплямована репутація; іо Ье оп ійе ~ військ, розм. підлягати суду; іо зіапсі іп (іо риі оп) а хуйііє ~ публічно каятися; ійгее ~з іп (іо) ійе \уіпсі п’яний як ніч; 2. V 1) покривати простирадлом (брезентом, снігом тощо); 2) загортати в саван; 3) тех. покривати листами (заліза тощо); < іо ~ йоте а заіі мор. вибирати шкоти вітрйла; іо ~ зтій. йоте іо а регзоп довестй, що людйна в чомусь вйнна.
зйееі-апсйог [7і:і,аеі]кз) п 1) мор. запаснйй якір; 2) перен. якір порятунку; єдйна (остання) надія.
зйееіед [ /іхйсі] асі] 1) накрйтий простирадлом; 2) загорнутий у саван; 3) накрйтий чохлами (про меблі); 4) розстелений, як простирадло; 5) з білою смугою навколо тулуба (про худобу); < ~ гаіп дощ, як стіна.
$Ье
342
$ке
8Йееііп§ ['Іі:Ц)] п О захисне покриття; 2) тканйна для простирадл.
8Йееі-1і&кіпіп§ [7і:і,1аііші]] п блискавиця, спалахи.
$1іееЬргооГ$ ['/і’їрпігГз] п рі коректура.
$1іее<-$1іапі [7і:Ц®т] п покривало (на ліжко).
БкеШеМ ПеГі.кі] п геогр. н. м. Шеф-філд.
§ке-§оаі [7і:доиі] п коза.
$Ьеік(1і) [/еік] п 1) шейх, глава роду (у арабів)} 2) представнйк вйщого духовенства, шейх (у мусульман)} 3) амер. розм. чарівнйй чоловік.
$кеі1а [*/і:1а] п ж. ім'я Шейла, Ші-ла.
зЬекеІ [ /екі] п 1) сікель (міра ваги)} 2) срібняк, срібник (монета)} шекель; 3) рі гроші.
[/еісі] асі] розм. крапчастий, поцяткований (чимсь).
ЗДеМоп ['/еісіоп] п ч. ім'я Шелдон.
$1іе1(1-<1иск ['/еісілк] п зоол. качка--пеганка.
$ке1(ігаке ['/еісігеїк] див. зкекі-сіиск.
$ке1<1иск ['/еісілк] п 1) самйця пе-ганки; 2) качка-пеганка.
8ЙЄІҐ [/е1£] п (рі 8ЙеІУЄ8) 1) полйця; Іо риі (іо Іау) оп (ироп) а ~ а) класти (ставити) на полйцю; б) відкладати у довгу шухляду; здавати в архів; 2) уступ (скелі)} 3) мілина; шельф; сопіі-пепіаі ~ континентальний шельф; ~ ісе шельфова крйга.
8Йе1Г-саіа1о§ие ['/еІГ,каеіаіод] п топографічний каталог (у бібліотеці).
['/еІНізі] див. 8ке1Г-саіа-1о§ие.
8Йе1Гріесе ['/е1Грі:8] п мор. клямс.
$Ье1Гу ['/еІГі] асі] з багатьма мілй-нами.
Зііеііа ['/і’ір] п ж- Імя Шілья.
вйе’П [/і:1] розм. скор. від 8ке \уі!1.
8ЙЄІ1 [/еі] 1. п 1) шкаралупа, луш-пйна; 2) шкірка, шкурка; стулка (бо-ба)} 3) черепашка; 4) оболонка; личй-на; машкара; 5) панцир, щит (черепахи)} 6) черепаха (матеріал); 7) каркас, кістяк; 8) труна; 9) амер. гоночна вісімка, шел (човен)} 10) тех. корпус; 11) тех. кожух, обшйвка, оболонка, обичайка; 12) тех. гільза; трубка; стакан; 13) військ, гільза (снаряда, патрона)} 14) ел. юбка ізолятора; 15) геол. тонкйй твердйй прошарок; 16) лусочка (риби)} 17) еполет; 18) рі розм. гроші; 19) ліра; 20) снаряд (артилерійський)} 21) патрон; 22) міна; - Ьиііеі розривна куля; - Ьиііоп об-тяжнйй ґудзик; - сазе військ, гільза снаряда; ~ дге88ІП£ комплектування снаряда; - е&£ яйце (у шкаралупі)} ~ Гга^тепі осколок снаряда; - сар наконечник снаряда; - каігріп черепахова шпйлька; - тоиід оболонкова (коркова) форма; ~ реа лущйльний го
рох; ~ госк геол. черепашник; іо §о (іо геііге) іпіо опе’8 ~ замкнутися в собі; 2. V 1) лущити; чйстити; обчищати (від шкаралупи, лушпиння)} іо ~ реаз лущити горох; 2) лущитися; 3) линяти; скидати покрив (черепашку); 4) покривати оболонкою; 5) обстрілювати (артилерійським вогнем)} 6) вестй вогонь (артилерійський, мінометний)} □ ~ оЯ* лущитися, злущуватися; ~ оиі а) мед. вилущувати; б) розм. розщедрюватися; в) вибивати (з позиції)} іо - іке епету оиі оГ а іо\уп (оиі оГ ігепскез) вибивати протйвника з міста (з окопів).
$ке11ас [/о'іаек] 1. п шелак; 2. V 1) покривати шелаком; 2) амер. розм. перемогтй, здобути перемогу в бійці.
$Ье11-Ьаск ['/еІЬзек] п 1) мор. жарт. старйй моряк; морськйй вовк; 2) зоол. вусоногий рак; 3) зоол. морськйй жолудь.
$ЬеШюаг(1 ['/еІЬоісі] п с. г. полйця (плуга).
$ке11-Ьо<1у [ 7е1,Ьосіі] п військ, корпус снаряда (гільзи).
8Ье11Ьиг8і ['/еІЬаїзі] п вйбух снаряда.
$Ье11сгаіег [7е1,кгеііа] п вйрва від (вйбуху) снаряда.
§1іе11-<1иск ПеИлк] див. 8Іте1с1иск.
$1іе11е<1 [/еісі] асі] 1) що має черепашку (панцир); 2) у шкаралупі (в лу-шпйнні); 3) обчйщений, без шкаралупи; 4) (-8ІГЄІІЄСІ) як компонент складних слів означає, якйй має певну шкаралупу (лушпайкй, шкірку); Ітагс1-8Іте11ес! з твердою шкаралупою; < ~ агеа обстрілювана ділянка.
$ііе11ег ПеЬ] п 1) щйпці для горіхів; 2) с. г. кукурудзяна молотарка; крупорушка.
ЗйеІІеу [ /еіі] п ж. ім'я Шеллі.
$Ііе11-Гіге ['/екГаю] п 1) військ, артилерійський вогонь; 2) розм. фосфоруюче світіння (пнів).
біієіі-Лбіі ['/вій/] п 1) молюск; 2) ракоподібні.
$1іе11-£ип ['/еідлп] п військ, малокаліберна автоматйчна гармата.
зііеіі-ііеар Г/еІЬі.р] п архл. кухонна купа.
зЬеП-Ьй ['/еігіїі] п військ, влучення снаряда.
$1іе11-ііо1е ['/еІЬоиІ] п 1) вйрва від (вйбуху) снаряда; 2) пробоїна.
$1іе11іп£ Пеіід] п 1) лущення, злущування; обдирання; облуплювання; ~ реа лущйльний горох; 2) рі лушпйння, лушпайкй, лузга; полова; 3) рі очйще-не зерно; 4) збирання морських черепашок; 5) військ, артилерійський (мінометний) обстріл; 8рогадіс безладний вогонь; - герогі донесення про діяльність артилерії протйвника; < а8 еазу а8 - реа8 все одно, що горох лущити; простіше простого.
$1іе11-]аскеі ['/еі'сізжкії] п військ, тужурка.
$Ье11**тоиш1 ['/еіташкі] див. 8Ііе11--кеар.
зкеїі-ріаіе ['/еіріей] п тех. лист об-шйвки.
$Ье11-ргооґ ['/е1рги:£| асі] захйщений від артилерійського вогню; броньований.
$Ііе11-8Ьоск ['/еі/ок] п контузія.
$1іе11-$1іоске<1 [7е17зкі] ^контужений.
§Ье11-5¥огк [7е1\уа:к] п 1) вйроби з черепашок; 2) прикраса з черепашок; річ, оздоблена черепашками.
8Ье11у [7е1і] п ж. ім'я Шеллі.
$1іе11у [7е1і] 1. п галька; 2. асі] 1) покрйтий черепашками; ~ ЬеасЬ (8коге) усйпаний черепашками берег; 2) схожий на черепашку; < ~ §гоип(і геол. черепашник.
$1іе1іа Пеііа] п арго циган, ман-дрівнйх лудильників (на території Великої Британії та Ірландії).
зЬеІіег ['/еіґо] 1. п 1) притулок, пристановище; іо аГГогд (іо §гапі) ~ надати притулок; іо §іує ~ дати притулок; іо депу ~ відмовити в притулку; іо Гіпсі ~ \уіік 8гпЬ. знайтй притулок у когось; 2) захисток, прикриття; іо 8еек ~ Ггот іке гаіп шукати захисток від дощу; 3) заступництво, покровйтель-ство; 4) притулок, приют (для сиріт тощо)} ~ Гог іке роог приют для бідних; пі§кі ~ нічліжка; 5) курінь, навіс; намет; 6) військ, бомбосховище, сховище; 7) метеорологічна будка; 8) хатка (личинки комахи)} 9) рі захисні (загороджувальні) насадження; - Ьеіі а) захисна смуга (в полі)} б) захисні лісонасадження (навколо міста тощо)} < ~ агеа військ, зона укриття (захисту); ~ каІГ іепі військ, малйй намет; 2. V 1) дати притулок; укрйти; 2) бути притулком, використовуватися як притулок; 3) знайтй притулок (захисток); укрйтися, сховатися; 4) захищати; іо ~ сгор8 захищати посіви; 5) рятувати, захищати, прикривати; іо ~ 8\уіпсІ1єг8 прикривати (захищати) шахраїв; 6): іо ~ опезеІГ прикриватися, ховатися; іо ~ опезеІГ Ьекіпсі 8гпЬ.’8 аиікогііу прикриватися чиїмсь авторитетом; 7) військ, розташовувати на відпочйнок.
$Ьекег-(1еск (7е1іосіек] п мор. висяча палуба, шельтердек.
8кекеге(1 [7екосі] асі] захйщений; -іпди8ігу заохочувана галузь промисловості; ІіГе життя без турбот.
$*іекег1е§8 Пекоііз] асі] беззахисний, безпритульний, бездомний; іо ра88 іке пі§кі ~ провестй ніч просто неба.
8*іекег-рк [ 7екоріі] п військ, одиночна схованка.
$ке
343
$1іі
$кекег-іепі р/еііаіепі] п військ, польовий намет.
8Йе1іу ['/еііі] п хатина, хйжка, халупа.
8І1ЄІУЄ [/ЄІУ] V 1) поступово ЗНИЖу-ватися; полого спускатися; 2) ставити (класти) на полйцю; розставляти (розкладати) на полйці; 3) відкладати на безрік (у довгу шухляду); іо ~ ійе Ьизі-пе88 відкласти справу у довгу шухляду; 4) звільняти, усувати з посади; іо ~ ап оПтсіа! збільнйти службовця; 5): іо ~ опезеіГ відійтй від справ; 6) робйти полйці; 7) установлювати полйці; заставляти полйцями.
8ЙЄІУЄ8 [/ЄІУ2] рі від 8ІЛЄІГ.
8ЙеІ¥ІП£ 17^1 Уіі]] п 1) стелаж; 2) авт. доточка бортів; 3) схил, укіс.
8ЙеІ¥у [7є1уі] асі] 1) що має мілйни й рйфи; 2) навйслий, звйслий.
8йет [/ет] п ч. ім'я 1) Шем; 2) бібл. Сім.
8йетііе р/етаїі] див. Зетііе.
8Ііето22Іе [/і'тогі] п розм. сварка, скандал, галас.
8йепа [7і‘па] п ж ім’я Шіна.
$1іеп<1 [/епсі] V (разі і р.р. 8Йепі) розм. 1) плямувати, безчестити, ганьбйти; 2) соромити; 3) знйщувати; псувати; пошкоджувати.
8Йепі [/епі] разі і р.р. від 8Йепд.
8Ьепуап8 Р/лп ]а:і]] п геогр. н. м. ІИеньян.
8Йе-оак [7і: оик] п розм. пйво.
8Ьео1 ['/і:о1, 7і:ои1] п іст. рел. пекло.
8йераг<1 ['/ерзсі] п ч. ім'я Шепард. 8йерІіег<1 Перасі] п ч. ім'я Шеперд. 8Йерйег(1 [7ерас1] 1. п 1) чабан, пастух; ~’8 сгоок ціпок чабана з гачком; 2) пастушок, вівчарик; персонаж пасторалі; 3) пастир; ійе Ооод 8. рел. добрий пастир (Ісус Христос); 4) розм. шукач золота, якйй застбвпйв ділянку, але не працює на ній; ~’8 до§ вівчарка, колі (порода собак)’, ~’8 ріе пиріг з картоплею і м’ясом; ~’8 ріре ріжок чабана; ~’8 ріаісі (сйеск, іагіап) картата вовняна тканйна; ~’8 ригзе бот. грй-цики; 2. V 1) пасти, виганяти, заганяти (овець); 2) проводжати; 3) доглядати; 4) розм. утрймувати за собою золотоносну ділянку, але не працювати на ній; 5) військ, розм. загнати противника на невйгідні позйції; 6) військ. стежити (за противником).
8Йерйег(і-(іо£ [7ерос1 бод] п вівчарка, колі (порода собак).
8йер1іег<1е88 [7ерас1і8] п 1) чабанка; 2) пастушка, персонаж пасторалі.
$йерІіег(і1у Перосіїї] асі] 1) пастушачий; 2) пасторальний; буколічний.
8йерраг(і ['/еросі] п ч. ім 'я Шепард.
$Ііегаг<1І2ІП£ |7ега:с1аі2П]] п мет. шерардизація, цинкування.
зйегЬеі [ 7з:Ьоі] п 1) шербет (напій); 2) фруктове морозиво; 3) замороже
ний десерт з фруктами (горіхами); 4) порошок для приготування шипучого напою (тж ~ ро\усіег); 5) скляна вазочка для морозива (для десерту) (тж ~ £Іа88).
8йегЬгооке [7а:Ьгик] п геогр. н. м. Шербрук.
8Йег<1 [/а:сі] п черепок.
8йегее [/а'гі:] п ж. ім'я Шері.
8ЙегееГ [/а'гі:Г] п араб. 1) шерйф, особа знатного походження (особл. нащадок Мухаммеда); 2) іст. шерйф (титул правителя Марокко).
8*іегі<1ап [ /епсіп] п ч. ім'я Шерідан.
8ЙегііТ [/егіГ] п 1) шерйф; 2) шотл. головнйй суддя графства; < ~’8 8а1е примусовий продаж з торгів.
БІіегіШіоіп [7еп£сЬт] п 1) територія у віданні шерйфа; 2) посада шерйфа; 3) строк перебування шерйфа на посаді.
$йегіії$1іір [ 7епГ/ір] п посада шерйфа.
8йег1оск [7з'1зк] п ч. ім'я Шерлок.
8йеппап ['/а:тап] п ч. ім'я Шерман. 8ЙЄГГІЄ ['/егі] п ж. ім'я Шеррі.
8ЙЄГГІ8 [/епз] див. 8Йеггу.
8кеггу [/егі] див. Зкеггіе.
БЙеггу Г/еп] п херес; ~ рагіу дообідній прийом з подаванням хересу та інших вин.
зЬеггу-соЬЬІег (7еп,кзЬЬ] п шері--коблер (коктейль).
8йеп¥іп [7а*^іп] п ч. ім'я Шеруїн.
8йеп¥ОО(1 Написі] п ч. ім'я ІІІер-вуд.
8йегу1 П9:Г11] п ж- ім’я Шеріл.
8Йе’8 [/і :г] розм. скор. від 8ЙЄ І8, 8ЙЄ йа8.
8йеі1ап(1 І8ІаікІ8 р/еііапсі'аііапсіг] п геогр. н. Шетландські островй.
8Ііеуа [/а'уа:] п лінгв. шва.
8ЙЄ5¥ [/ои] V (разі&еуюЬ; р. р. 8йє\уп) заст., див. 8Йо\у II.
8ЙЄЛУП [/оип] р.р. від 8ЙЄ\¥.
8ЬіаЬ (7і:а, 7^:а:] п Р&і. 0 шиїт, член секти шиїтів; 2) збірн. шиїти.
8ЙіЬЬо1еій Г/іЬаІеО] п 1) таємний пароль; 2) прикмета для розпізнавання; 3) бібл. шиболет.
8Йіе1 [/і:1] п розм. 1) хатйна; 2) курінь.
8Іііе1<1 [/і:И] 1. п 1) щит; 2) захис-нйк; захист; а ~ а§аіп8і сгііісізт захист від крйтики; 3) гірн. прохідницький щит; 4) тех. екран; щит; запобіжний кожух; 5) біол. щиток; 6) амер. значок поліцейського; < ~ Гогсе8 військ, війська прикриття; ійе оійег 8Іде оГ ійе ~ інший аспект питання; 2. V 1) захищати; прикривати; заслоняти, затуляти; 2) рятувати; вигороджувати; 3) тех. екранувати; 4) відвернути (щось), перешкодити (чомусь); 5) покривати, вкривати; 6) військ, прикривати.
8Іііе1(і-апп [ 7і:1<Га:т] п поет, ліва рука.
8Іііе1<1-Ьеагег [ 7і:ІбуЬє9га] п іст. щитоносець.
8Іііе1<1-Ьи(1(1ііі£ [7і:1<І,Ьлсііі]] п с. г. окуліровка щитком.
8йіе1(1е(і [ '/і:1с!ісі] асі] 1) що має щит; зі щитом; 2) прикрашений (обвішаний) щитами; 3) тех. захйщений, за-крйтий; 4) екранований, панцерний, у броні.
8Йіе1(1-Гегп [7і:1бЬ:п] п бот. щйт-ник.
8Йіе1іп£ [7і:1іі]] п шотл. 1) пасовйще, вйгін (для худоби); 2) хатйна чабана; навіс (біля пасовища); 3) кошара для овець.
8І1ІЛ [/їй] 1. п 1) переміщення; перестановка; перенесення; рориіаііоп ~ а) міграція, переселення; б) примусове переміщення населення; ійе ріапі \уапі8 а ~ рослйну треба пересадйти; ~ оГ Гіге військ, перенесення вогню; 2) зміна, переміна; а ~ оГ \уіпс! зміна вітру; ~ оГ сгорз сівозміна; 3) переїзд; 4) зміна; зрушення; ~ оГ теапіп§ лінгв. зміна значення; 5) пересування; ~ оГ 8ІГЄ88 перенесення (переміщення) НЗ-голосу; 6) нечесний прийом; вйверт, хйтрощі; 7) засіб, спосіб; опе’8 1а8і ~ останній засіб; іо ігу еуегу ~ ауаііабіе вйпробувати усі можлйві засоби; 8) спрйтність; 9) робоча зміна; ійе ГіГ8і ~ ууєпі до\¥П перша зміна спустйлася в шахту; 10) робочий день; зміна; лівілі (дау) ~ нічна (денна) зміна; а 8Єуєп--Іюиг ~ семигодйнний робочий день; 11) жіноча сорочка; 12) зміна білйзни; 13) невідрізна сукня; 14) тех. перемикання (швидкості тощо); 15) тех. переведення (паса); 16) ел. зрушення фаз; 17) зрушення, зсув (грунту); 18) пересування (пісків); < ~ Гаиіі геол. складка, зсув; ~ ієуєг авт. важіль перемикання передач; іо таке (а) ~ а) докладати зусйль; б) переборювати труднощі; в) уміти зробйти щось; 2. V 1) переміщати; пересувати; перекладати; іо ~ саг£О переміщати вантаж; іо ~ Гіге військ, переносити вогонь; 2) переміщатися, пересуватися; іо ~ Ггот опе Гооі іо апоійег переступати з ногй на ногу; іо ~ іп опе’8 сйаіг соватися (крутйтися) на стільці; 3) переїжджати; 4) міняти, змінювати; іо ~ опе’8 1осІ£ІП£ міняти квартйру; 5) мінятися, змінюватися; ійе теапіп§ ~8 значення змінюється; 6) перекладати (відповідальність тощо); іо ~ ійе ге8роп8ІЬі1ііу оп іо 8гпЬ. перекласти (звалйти) відповідальність на когось; 7) забирати геть; 8) усувати з шляху (когось); 9) ліквідувати, убйти; 10) військ, розм. вибивати з позйції (противника); 11) вивертатися, викручуватися; ухитрятися, вдаватися до хйтрощів; 12) уникати (чогось), ухилятися (від чогось); 13) міняти, підміняти; 14) переодягати; іо ~ опе’8 сіоійез переодягліся, змінйти одяг; 15): іо ~ опезеіГ переодягліся;
вкі
344
$Ьі
16) розм. скинути (вершника)', 17) тех. перемикати; 18) розм. їсти, уминати; □ ~ алуау а) зникнути, щезнути; б) відіслати геть; ~ оії а) відкладати; б) ухилятися; в) відбутися (чимсь)', г) скинути, зняти (тягар)', Іо ~ Гог опезеІГ обходитися без сторонньої допомоги; іо ~ опе’з ^гоипсі змінйти позйцію в суперечці; іо ~ іке зсепез театр. змінйти декорації.
зйіГіег Г/іГіа] п 1) шахрай; крутій; хитрун; спрйтник; 2) мор. помічнйк кока; 3) тех. перевіднйй механізм; важіль перемикання; 4) тех. відводка.
8І1ІГІІП£ І'/іГіП] ] 1. п 1) переміщення, пересування; ~ оГ зсепез зміна декорацій; 2) зрушення, зсув; 3) переключення на іншого гравця (баскетбол)', 2. асі] 1) непостійний, мінлйвий, рухомий; ~ запсі а) сипучий пісок; б) бархан; 2) хйтрий; спрйтний, мет-кйй.
зШГі-кеу ['ДГікіг] п клавіша (для зміни регістра в друкарській машинці).
зЬіІЇІезв ['/іГіїїз] аф 1) безпорадний, невмілий; 2) нехйтрий, нелукавий; простодушний; 3) бездіяльний, лінйвий; 4) марний, даремний, безплідний; 5) голий; роздягнений; оголений.
8ІііПу [ /іГії] аф 1) винахідливий; хйтрий, спрйтний; виверткйй; 2) нечесний; ~ теікодз нечесні прийоми; 3) ненадійний; нестійкйй; йе із іоо -іо Ье ігизіед він надто ненадійна людйна, щоб йому довіряти; 4) зрадлй-вий, мінлйвий.
8Кіке ['£і:аіі] п рел. шиїт.
зйікаг [Д'ка:] п мислйвець.
8кікоки [/і'коики:] п геогр. н. острів Сікоку.
зЬіІІ [рі] 1. п розм. 1) закликаль-ник; 2) підставна особа, яка робить першу покупку (ставку) (для принадження клієнтів)', 2. V 1) закликати, зазивати (клієнтів тощо); 2) нав’язувати, рекламувати (товар тощо); 3) домагатися (чогось — Гог); 4) перен. закидати вудку.
зкі11е1а&й [р'іеііо] п ірл. кийок.
$йі11іп£ ['ріп] 1 п шилінг (англійська монета = 12 пенсам); < еуегу ~ усе до останнього шйлінга; ~ зкоскег дешевий бульварний роман; іо сиі зтЬ. оГГ \¥іік а ~ позбавити когось спадщини; іо іаке іке Кіп§’з (іке риееп’з) ~ вступйти на військову службу.
8ЙІ11ІП§8>¥ОГІЙ [71111]Х^О:0] п 1) щось вартістю в одйн шйлінг; 2) на шйлінг чогось.
8Ііі11у-8Ііа11у ['ркДаеІі] 1. п нерішучість; 2. аф нерішучий; 3. аду нерішуче; іо зіапд ~ стояти в нерішучості; 4. V бути нерішучим, вагатися.
$Ьіт [Дт] 1. п 1) тех. клин; 2) тех. тонка прокладка; шайба; 3) фіз. ком
пенсуючий стержень (реактора); 2. V заклйнювати.
зЬіїшпег [Діто] 1. п 1) блймання, мерехтіння; 2) блймаюче світло; < а ~ оГ іке ігиік проблиск істини; 2. V блймати, мерехтіти; блищати; іке зіагз ~ ікгои^к іке сіоидз зіркй мерехтять крізь хмари.
зіішшііпз ['/іти]] п тех. регулювання за допомогою тонкйх підкладок.
зііітту Пилі] 1. п 1) коливання (вібрація) коліс (автомашини); 2) шй-мі (танець); 3) неорганізована гра (хокей); 4) розм. сорочка; 2. V вібрувати; коливатися.
$Што$е [Д'тоиг] п військ, шимоза; тринітротолуол, тол, тротйл.
зкіп [рп] 1. п гомілка; 2. V 1) лазити, лізти; дертися, видиратися (тж ~ ир); 2) ударити по гомілці; 3) амер. розм. бігати, ходйти; 4) амер. розм. позичати у всіх гроші.
зкіп-Ьопе [ДшЬоип] п анат. велйка гомілкова кістка.
$Ьіш1І£ [ Діпсіїд] п амер. розм. 1) весела вечірка з танцями; веселощі; 2) танець.
зііішіїе [Діпді] п 1) даховйй шйфер; 2) покрівельна дранка; тонка дошка.
зііііміу [Діпді] п розм. 1) сварка, скандал, галас; іо кіск ир а ~ зчинйти галас; затіяти бійку; 2) веселощі.
зішіе І [/аіп] п 1) світло; сяяння; ~ оГ іке зип світло сонця; гаіп ог ~ за будь-якої погоди; ~ ог сіагк потемки чи при світлі; 2) перен. світло (розуму), блиск (красномовства тощо); 3) блиск, полиск; іке ~ оГ §о16 блиск золота; 4) глянс, лиск; іо £Іує зтЬ. а - розм. почйстити комусь взуття; 5) галас, скандал; метушня; 6) вечірка; 7) рі витівки; < іо сиі а ~ досягти успіху, процвітати; іо іаке іке - оиі оГ зтЬ. а) вйснажити когось; б) збити з когось пиху; іо іаке іке ~ оиі оГ (Ггот) зтік. а) перевершити щось; б) позбавити щось блйску.
зЬіпе II [/ат] у (разі і р.р. зкопе) 1) світйти, сяяти; осявати; іке зип ~з сонце світить; 2): іі ~з світить сонце; 3) освітлювати; 4) блищати, виблйс-кувати; 5) перен. сяяти (від щастя); випромінювати (доброту тощо); 6) перен. вражати (красою); виділятися, вирізнятися (розумом тощо); 7) (амер. разі ір.р. зкіпед) розм. полірувати, надавати блйску; чйстити (взуття); іо ~ зкоез, (ріаіе) чйстити взуття (столове срібло); □ ~ йоті затьмарювати, перевершувати; ~ оиі вражати (красою тощо), вирізнятися (розумом тощо).
зкіпег [']аіпа] п розм. 1) зірка; 2) перен. світйло, зірка (про людину); 3) брильянт, діамант; 4) синець; 5) чистильник взуття; 6) самогонник; 7) дзеркало (у шулера); 8) рі гроші; золота монета.
зкіп^іе [Дідді] 1. п 1) буд. гонт; покрівельна дранка; тонка дошка; 2) ко
ротка жіноча стрйжка; 3) амер. розм. вйвіска; 4) галька; голяк; гравій; кругляк; валун; 5) берег, покрйтий галькою; 6) рі мед. оперізувальний лишай;
іо кап§ оиі опе’з ~ амер. зайнятися приватною практикою (про лікаря, адвоката); 2. у 1) обшивати (крити) гонтом; 2) коротко стрйгти волосся; 3) ляскати, шльопати; 4) мет. обтискати.
$1ші£Іу ['рі]дії] аф 1) вкрйтий галькою; 2) схожий на гальку.
зЬіп-диапІ [7шда:д] п рі спорт, щи-ткй.
8Іііпіп£ [7атіт)] аф 1) блискучий, сяючий, яскравий; іке ~ зип яскраве сонце; ~ ехатріе яскравий прйклад; 2) сяючий, радісний; ~ Іоок сяючий погляд; 3) видатнйй; ~ тегііз видатні заслуги.
$кш-1еаГ [7іп1і:Л п бот. грушанка. зИіппу [71П1] 1. п 1) дитячий хокей; 2) примітйвна хокейна ключка; 2. V 1) грати в хокей; 2) амер. розм. залазити, здиратися (на дерево); сходити (на гору).
8Іііп-ра<1 [7іпрзвд] див. зкіп-^иапі.
зкіпріазіег [ 7т'р1а :зіа] п амер. 1) наклейка з пластиру; 2) дрібна купюра.
8кіпіоі$т [7іпіоиігт] п рел. синтоїзм.
зіііпіу [7іпіі] п див. зкіппу 1.
зкіпу [7аті] 1. п (іке ~) розм. гроші; 2. аф 1) сонячний, яснйй; а ~ дау сонячний день; 2) відполірований, на-чйщений, блискучий; 3) заяложений; потертий; засмальцьований.
8Ііір [/ір] 1. п 1) корабель; судно; тегскапі ~ торговельне судно; зізіег ~з а) однотйпні кораблі; б) судна однієї компанії; ~’з дауз мор. дні для вантажних операцій; ~’з кеасі курс корабля; ~’з кизЬапд уповноважений, якйй використовує судно за дорученням власників; ~’з рарегз суднові документи; ~ оГ іке Ііпе іст. лінійний корабель; оп Ьоагд ~ на борту корабля; іо Гіі оиі а ~ спорядйти корабель; іо іаке - сідати на корабель; 2) вітрйльне судно; вітрйльник; 3) спорт, академічна гоночна вісімка; 4) амер. літак; 5) дирижабль; 6) екіпаж корабля; іо рау оГГ а - розпускати екіпаж корабля; ~(’з) Ьізсиіі галета; ~ Ьоу юнга; ~ Ьгеад галета; - сагрепіег корабельний тесляр; ~’з сотрапу екіпаж (команда) корабля; ~ репдапі вймпел військового корабля; ~ ргореііег судновйй рушій; гребнйй гвинт; - зіогез корабельні запаси; ~’з ііте судновйй (місцевий) час; ~ оГ іке Пезеті корабель пустелі, верблюд; \¥кеп ту ~ сотез коте (іп) колй я розбагатію; колй мені усміхнеться щастя; а §геаі - азкз деер \уаіегз присл. велйкому кораблеві велйка й дорога; 2. V 1) перевозити, відправляти (вантаж водою); 2) амер. перевозити вантаж будь-якйм
$Ьі
345
$1іі
видом транспорту; іо ~ §оосІ8 Ьу гаіі перевозити вантаж залізницею; 3) вантажити (корабель)} робйти посадку (на корабель)} 4) вантажитися (про корабель)} брати на борт; 5) сідати (на корабель)} іо ~ Гог Ргапсе сідати на корабель, що йде у Францію; 6) наймати команду (на судно)} 7) найматися (на судно)} 8) амер. транспортуватися; бути придатним для транспортування (про товари)} 9) розм. відіслати (щось)} позбутися (чогось)} 10) мор. ставити (щоглу)} навішувати (кермо)} 11) мор. зачерпнути воду (під час хитавиці)} □ ~ оГГ відсилати; ~ оуєг мор. розм. залишатися ще на одйн строк служби.
$ЬірЬоаг<1 ['/ірЬогсІ] п борт корабля; оп ~ на борту (корабля); на кораблі; іо §о оп ~ сідати на корабель; < ~ ріале палубний літак.
«Ьір-Ьогег [ 7ір,Ього] п корабельний черв’як.
зЬірЬогпе ['ДрЬо:п] аф корабельний; шо перевозиться морем; ~ аігсгаГі палубний літак.
8Ііір-Ьгеакег [ 7ф,Ьгеіка] п підрядчик, якйй ламає старі судна.
8Ііір-Ьгокег [7ір,Ьгоика] п судновйй маклер.
$ЬірЬиі1(1ег [7ір,ЬіИа] п кораблебу-дівнйк, корабел, суднобудівнйк.
$ЬірЬиі1<1іп£ ['1ір,Ьі1сііі]] п суднобудування, кораблебудування; - доск суднобудівнйй док.
зЬір-сапаІ [ '/ірка'паеі] п судноплавний канал; канал для морськйх суден.
зЬір-скашПег ['/ірД/агпдЬ] п судновйй постачальник.
зІіір-Геуег [7ір,й:уд] п мед. пропасне захворювання (висипний тиф тощо).
зЬір-Ьоизе ['ррЬаив] п елінг.
$Ьір-1а<1<1ег ['/ірДаедо] п мор. забортний трап.
зіііріар і'/іріаер] п буд. з’єднання дощок у чверть.
зіііріезз [7фЬв] аф що не має суден; без суден; не зайнятий суднами; ~ рогі порожній порт (док).
$Ьір1еі [7фЬі] п суденце.
8Ііір-1еКег [7ф7еіа] п лист, доставлений через море при нагоді.
$1іір-1оа<1 (7ф1оисі] п 1) судновйй вантаж; 2) вантажомісткість.
зЬіршап [7фтап] п (рі зйіртеп |-тап]) 1) шкіпер; 2) моряк.
зЬіртазіег [7ф,та:8іо] п 1) капітан торговельного судна; 2) стерновйй; 3) власник судна (який є водночас і капітаном).
зііір-піаіе [7фтеіі] п товариш по плаванню.
зіііртепі [7фтапі] п 1) вантаження, відвантаження, відправка товарів; ~ іп Ьиік навантаження без упаковки
(насипом); 2) вантаж (корабля), партія (відправленого товару).
зЬір-топеу [7фтлт] п іст. корабельний збір.
зЬір-пауіваііоп [7ф,пат'деі/п] п кораблеводіння.
вЬір-оГ-^аг (7ф^'а¥о:) п військо-вйй корабель.
зііір-оіупег [7ф,оипо] п судновласник.
зЬіррег [ 7фо] п 1) відправник морського вантажу; 2) вантаж (придатний для транспортування морем)} хукеаі із а £оод ~ пшенйця — вантаж, зручний для морськйх перевезень; 3) мор. баластна цегла; 4) тех. перевіднйй важіль.
зЬірріп^ [7фф] п 0 судна, морськйй флот; зсагсііу оГ ~ брак суден; 2) судна певної країни (певного порту); 3) загальний тоннаж флоту; 4) вантаження, відвантаження; перевезення вантажу; посадка; іо іаке ~ сісти на корабель; 5) судноплавство; < ~ сотрапу судноплавна компанія; ~ сгор експортна культура (рослйна); ~ досшпепіз вантажні документи; ~ іпзігисііопз вантажні інструкції; ~ Ііпе судноплавна лінія; ~ оге багата руда; ~ ріасе місце вантаження; ~ зеазоп навігаційний період; ~ іоп мор. фрахтова тонна.
$1іірріп£-а§епі [7фф,екіз9пі] п агент, що організує навантаження і відправку вантажів; експедйтор.
зЬірріп£-агііс1ез [7фіі],а:іік1г] п рі 1) договір про наймання на судно; 2) амер. договір про вступ на службу у військово-морські сйли.
$Іііррііі£-Ьі11 [7ффЬі1] п 1) законопроект про торговельне судноплавство; 2) заява про вйвезення вантажу зі складу; 3) дозвіл мйтниці на вантаження, декларація суднового вантажу.
$1іірріп£-іпа5іег [7фф,піа:8і9] п урядовий інспектор з наймання і звільнення моряків торговельного флоту.
8Ііірріп£-поіе [7ффпоиі] п ордер на вантаження.
8І1ІррІП£-0ЙІСЄ [7фф,зГ15] п 1) державне бюро з наймання моряків торговельного флоту; 2) транспортна контора.
зііірро [рр'рои] п 1) японська пе-ребірчаста емаль; 2) вйроби, покрйті перебірчастою емаллю.
зііірроп [7фоп] п розм. корівник; ~ тапа^етепі с. г. стійлове утрймання худоби.
зіііррошкі [7ф раипд] п морськйй фунт (300 — 400 фунтів).
8Ііір-гаіК¥ау [ 7фДЄі1>уеі] п 1) суднопіднімальний елінг; 2) залізнйчна колія для перевезення суден по суші.
8Ііір-гаі [7фгаеі] п корабельний пацюк.
£Ііір-гі£§е(1 (7фпдд] аф мор. з повним вітрильним спорядженням; з пря-мйми вітрйлами.
$Ьір-8Ііаре ҐЛР/еір] 1. аф акуратний, охайний; у повному порядку; 2. асіу у повному порядку; акуратно; як слід.
§Ьір-іітЬег (7фДітЬо] п корабельний (щогловйй) ліс.
зЬір-іо-зЬір [7ф1аІф] аф міжкора-бельний; ~ тіззіїе військ, реактйвний снаряд класу «корабель — корабель».
зЬіротау [7ф^еі] п 1) стапель; 2) судноплавний канал.
зіііртуогк [7ф'У9’к] п 1) кораблебудування; 2) праця на кораблі.
зЬір-луопп [7ф^а:т] п зоол. корабельний черв’як.
зйіротеск [7фгек] 1. п 1) корабельна аварія; іо зиїїег ~ зазнати корабельної аварії; 2) перен. крах (надій)} іо таке ~ розорйтися; іо таке ~ оГ опе’з ІіГе поламати собі життя; іо зиГГег ~ оГ опе’з корез пережйти крах надій; 3) уламки суден; 2. у 1) спричинйти корабельну аварію; іо ~ а уєззєі пото-пйти судно; 2) зазнати корабельної аварії; 3) розорйти; заподіяти шкоду; занапастйти; 4) зазнати невдачі (краху), розорйтися.
8ІіірчугІ£Ііі [7фгаіі] п 1) корабельний тесляр; 2) кораблебудівнйк, корабел.
зЬіруап! [7ф]а:с1] п верф, суднобудівнйй завод.
зЬіге [7аіа] п 1) графство; ійе Зітігез графства Середньої Англії; 2) (скор. від зіііге Іюгзе) ваговоз; 3) (-зйіге) як компонент складних слів у назвах графств} Натрзйіге Гемпшир; Уогкзкіге Йоркшир.
зЬіге-тооі [7аіати:і] п іст. 1) суд графства; 2) сесія суду графства.
$Ьіге-оак [7аю'оик] п дуб, що позначає межу графства (місце судочйн-ства).
зкігк [/а:к] 1. п 1) людйна, яка ухиляється від праці (відповідальності тощо)} 2) ухиляння, огинання; уникання; 2. V 1) ухилятися, уникати; іо ~ \уогк ухилятися від праці; іо ~ дап^ег уникати небезпеки; 2) перекладати (відповідальність тощо на когось — оп іо, ироп); іо ~ опе’з оЬІі^аііопз оп іо (ироп) зтЬ. еізе звалйти свої обов’язки на когось іншого; 3) шахраювати, ошукувати; □ ~ аіуау, ~ оГГ, ~ оиі розм. утектй, накивати п’ятами.
зііігкег [7з’ка] п людйна, яка ухиляється (від праці тощо).
8йіг1 [/а:1] п ж. ім'я Шерл (зменш, від Зкігіеу).
8Ьіг1еу [79:Ь] п ж. ім’я Шерлі.
зЬігІеу [79:Ь] п бот. декоратйвний (садовий) мак.
зЬігг [/а:] 1. п амер. 1) гумова жилка (нйтка); гумова тасьма; 2) зборки
$Ьі
346
$110
(на одязі); а ~ оп а зієєує зборки на рукаві; 2. V амер. 1) робйти зборки, збирати в зборки (тканину)', 2) кул. готувати омлет із вершками і сухариками; -есі е§£ омлет із вершками і сухариками.
$Ьіггіп£ [ 'р:пі]] п амер. 1) збирання в зборки; 2) зборки (в кілька рядів); 3) гумова тасьма; гумова жилка.
зіііії 1. п 1) сорочка (чоловіча)’, ГооіЬаІІ - майка; 2) спідня сорочка; 3) гімнастерка; формена сорочка; Ьіаск - а) чорна сорочка (форма італійських фашистів)', б) перен. фашист; Ьго\уп ~ а) коричнева сорочка (форма німецьких нацистів)', б) перен. нацист; 4) блузка; < Ьіооду - доказ убивства; іо £іує а\уау ійе - ой* опе’з Ьаск віддати останню сорочку (останнє); (о Ьауе поі а - іо опе’з Ьаск не мати ані шеляга за душею; жити у злиднях; іо £еі опе’з - оиі втратити самовладання; іо §еі зтЬ.’з - ой* (оиі) розгнівити когось; іо £іує зтЬ. а \уєі - примусити когось працювати до сьомого поту; (о кеер опе’з - оп зберігати спокій; іо риі опе’з ~ оп (ироп) поставити на карту усе; іо іаке зтЬ.’з - прибрати когось до рук; пеаг із ту ~ Ьиі пеагег із ту зкіп присл. своя сорочка до тіла блйжче; 2. V надівати сорочку (гімнастерку).
зкігі-ЬашІ ['р:Й)жпсі] п 1) комір сорочки; 2) манжета (сорочки).
зЬігі-Ьиііоп [ '/а:і,Ьліп] п ґудзик для сорочки.
зЬігісІгезз [7а:ісіге8] п спортйвна сукня з широкою короткою спіднй-цею.
зШгі-ГгіІІ [7а:ійт1] п іст. жабо.
зЬігі-ігоііі [7а:Йглпі] п 1) накрохмалений перед сорочки; 2) манйшка; 3) біла пляма спереду (у собаки тощо).
зЬіїїіп^ [79‘йп] п тканйна на со-рочкй; зефір; ОхГогсІ - смугаста (картата) тканйна на сорочкй.
зШгі-ріп рргіріп] п шпйлька для краватки.
зЬігі-зієєує [7а*І8Іі^] 1. п рукав сорочки; іп опе’з -з без піджака; 2. аф 1) простйй, невигадливий; 2) доморослий.
зйігі-іаіі ['/з:іДеі1] п низ сорочки.
$1ііії-і¥аі$1 [7з:№еі$і] п амер. блузка з довгими рукавами; - сігезз відрізна сукня спортйвного покрою.
зЬігіу [7з’й] аф розм. 1) сердйтий, дразлйвий; 2) роздратований.
зйіі [/іі] 1. п груб, гівно; 2. V гй-дити, каляти.
8Ьіуз [ /1У9] п інд. рел. Шіва.
зЬІуагее Ціуз'гі:] п амер. розм. га-ласлйва процесія; жартівлйва серенада; котячий концерт.
зЬіує [/аіу] п 1) розм. шматок (хліба), 2) плоска затичка (пробка); 3) скалка; 4) с. г. кострйця.
зіііуєг [7іуа] 1. и 1) дрож, трепет,
здригання, тремтіння; 2) рі (ійе -з) малярія, припадок дрожу; 3) (звич. рі) осколок, уламок; іо Ьгеак іпіо (іп) -з розбйти на дрізки; 4) мін. сланець; шйфер; 2. у 1) дрижати, тремтіти, тру-сйтися; здригатися; іо - ууііЬ соїд тремтіти від холоду; 2) розбивати (ся) на дрізки; 3) мор. заполіскувати (про вітрила).
$ЬІУегу [7^ап] аф 1) тремтячий, дрижачий, тріпотлйвий; іо іигп - затремтіти; 2) трепетний; боязкйй; 3) що викликає дрож; а - ріасе страшне місце; 4) крихкйй, ламкйй; - ісе ламкйй лід.
зйоасітз (7оисііі]] п геол. розвідування за знайденими уламками.
зйоаі [/оиі] 1. п 1) табун, косяк (риби); іп а - косяком; Ьу -з косяками; 2) безліч; сйла-силенна; натовп; ~ оГ ііте безліч часу; 3) мілина; мілководдя; 4) банка, піщана мілина; 5) рі перен. прихована небезпека; труднощі; ійе -з оГ ІіГе життєві знегоди; 2. аф мілкйй, мілководний; ~ \уаіег мілководдя; 3. V 1) збиратися в косякй (про рибу); 2) спадати (про воду); мілішати; 3) спустйти (воду); 4) мор. зайтй в мілководдя; 5) мисл. вйгнати на мілину (видру).
зЬоаІег [7ои1а] п 1) каботажне судно; каботажник; 2) моряк каботажного плавання.
зіюаііпз (7ои1іі)] п 1) мілина; 2) обміління.
зііоаі-тагк [7ои1та:к] п мор. знак огородження мілинй.
зйоаіу [7ои1і] аф мілководий; з багатьма мілйнами.
зіюаі [/оиі] п амер. розм. 1) порося; 2) перен. ледар, лобур.
зйоск [/ок] 1. п 1) удар, поштовх; струс; ~з оГ еагіЬциаке підземні поштовхи (під час землетрусу); 2) сутичка, зіткнення; ійе - оГ агтз збройна сутичка; 3) електрйчний удар (тж еіесігіс ~); 4) військ, відбій (тж ~ оГ дІ8сЬаг§е); 5) потрясіння; іЬе пє\уз \уаз а іеггіЬІе ~ іо те ця звістка цілком приголомшила мене; 6) крах; 7) шок; 8) с. г. копа; скйрта; 9) натовп; 10) безліч, сйла-силенна; 11) копйця (кучма) волосся; 12) пудель; кудлатий собака; 13) іст. партія (товару) з 60 предметів; < - асііоп ударна дія; - согд ав. амортизаційний шнур; - зіаіі ав. хвильовйй зрив; - іЬегару мед. шокотерапія; -ігоорз військ, ударні війська; - \уауе ударна хвйля; вибухова хвйля; 2. V 1) вражати, приголомшувати; 2) обурювати; шокувати; 3) викликати шок; 4) ударяти; 5) стикатися, зштовхуватися; 6) с. г. складати в копи.
зйоск-аЬзогЬег [ /окаЬ'зогЬа] п тех. амортизатор.
зЬоск-Ьгі§а<1е [ 7окЬп, деісі] п ударна бригада.
$Іюск-<І0£ [7°ксіод] п пудель.
$Ьоске<1 [/окі] аф 1) приголомшений; 2) обурений.
$йоскег [7°ко] п 1) розм. поганий взірець (чогось); 2) щось приголомшливе (нечуване, незрівнянне); 3) дешевий бульварний роман (тж зйі11іп§ ~); 4) с. г. копнувач.
$Ьоск-йеа<1 ПокЬед] п кучма (копйця) волосся.
зЬоскшз [7°кгд] !• п с. г. складання в копи (снопів); 2. аф 1) огйдний, гид-кйй; 2) скандальний; 3) приголомшливий, жахлйвий; 4) розм. поганий, паскудний; страхітлйвий; 5) дуже сйльний; страшенний; а ~ соїд страшенний холод; 3. адч дуже.
зйоскргооГ [ 7окрги:і] аф тех. амортизований.
зіюск-іасіісз [/ок'іаекпкз] п 1) військ. тактика нищівнйх ударів; 2) перен. несподівані (раптові) дії.
зйоск-іуогкег [7ок,\У9:ка] п ударник (робітник).
зЬо<1 [/осі] разі і р.р. від зЬое II.
$йо<і<1у Г/зсії] 1. п 1) текст, шоді, штучна вовна; волокно з вовняного дрантя; 2) мотлох; 3) амер. регенерований каучук, регенерат; 4) щось низькопробне; дешевина; 5) претензійність (мислення тощо); життя напоказ; 6) людйна з велйкими претензіями; 2. аф 1) зроблений з шоді; 2) поганий; неякісний; низькосортний; 3) удаваний, облудний; фальшивий.
$1юе І [/и:] п 1) черевйк, туфля; йі^Ь ~з а) ботйнки; б) амер. чоботи; 1о\¥ ~з амер. полуботки; зргіпі ~з черевйки з шипами; 2) підкова; 3) залізний полозок; 4) тех. трак; ланка (гусениці); 5) тех. колодка; башмак; 6) наконечник, насадка; 7) с. г. решітний стан; < ~ Ьгаке колбдочне гальмо; ~ Ьискіе пряжка (на взутті); ~ раскз непромокальні чоботи; ~з апд зіоскіп^з бот. лядвенець рогатий; ~ ро-ІізЬ вакса, крем для взуття; ~ ігее колодка; ~ паіі шевський цвях; (о Ье іп зтЬ.’з ~з бути в такому ж становищі, як хтось; іо \уаіі Гог деад тап’з ~з а) розраховувати на одержання спадщини після чиєїсь смерті; б) сподіватися зайняти чиєсь місце після його смерті; апоіЬег раіг оГ ~з! зовсім інша справа!; іо біе іп опе’з ~з а) померти насйльною смертю; бути повішеним; б) померти на своєму посту; іо зйаке іп опе’з ~з тремтіти від страху.
$іюе II [/и:] V (разі ір.р. зйод) 1) взувати; зЬос! \уііЬ зііррегз у хатніх чере-вйках; 2) підковувати; 3) підбивати, підшивати, обшивати (чимсь); > іо ~ іЬе £оозе а) марнувати час; б) напиватися.
зйоеЬІаск |7и:ЬІаек] п чистйльник взуття; < ~ ріапі бот. китайська троянда.
$Ьо
347
$1іо
$йое-Ьпі$й ['/и:Ьгл/] п щітка для взуття.
зйое-йашпіег [7и\Ьгето] п молоток для підковування коней.
зйое-йогп [7и:Ьо:п] п 1) ріжок (для взуття); 2) знаряддя в чужйх руках; 3) підставна особа (на аукціоні); 4) закуска, напої (перед обідом).
$йоеіп£ [7и:ід] п підковування; ~ Ггате станок для підковування коней; ~ йаттег молоток для підковування коней.
зйоеіп§-йот [7и:іі]Ьо:п] п 1) ріжок (для взуття); 2) знаряддя в чужих руках; 3) підставна особа (на аукціоні); 4) закуска, напої (перед обідом).
$йое-1асе [7и:1еіз] п шнурок (для взуття).
$йое-1еайіег [7и:,1едо] п 1) шкіра для взуття; 2) розм. черевики; іо зауе ~ берегтй черевйки; < аз §оод а тап аз єуєг ігод ~ чудова людйна.
$йое1е$$ [7и:1із] ад] 1) босий, без черевйків; 2) якйй не має взуття.
$йоешакег [7и:,теіка] п швець; ~’з сЬезі мед. запалі груди.
$йоетакш£ ['/и:,теікіі]] п шевська справа, шевцювання.
зйое-зЬіпе [7и:/ат] п : ~ Ьоу амер. чистйльник взуття.
$йое-$ігіп£ [7и:вігіі]] п 1) шнурок для взуття; 2) амер. невелйка сума грошей; ~ та/огііу незначна більшість; іо піп ир Ггот а ~ розбагатіти, почавши з малого; оп а ~ з невелйкими коштами; іо \уа1к оп опе’з ~з амер. зубожіти; іо ііе опе’з о\уп ~з амер. а) займатися своїми справами; б) бути цілком незалежним.
$йое-гіігеа<1 [7и:0гесі] п дратва.
$йое-ііе [7и:іаі] п шнурок для черевйків.
зйо^ [/од] 1. п розм. штовхання, струшування; 2. V 1) струшувати; трясти, трусйти; хитати, гойдати, колихати; іо ~ а тедісіпе збовтувати ліки; ю ~ а сгасіїе гойдати колйску; 2) тря-стйся (в екіпажі); 3) виходити, ітй геть (тж ~ ой).
8Ьо1іо [7о:1іои] п ч. ім'я Шолто.
8йопа [7о’по] п ж. ім'я Шбна. зЬопе [/оп] разі і р.р. від зйіпе П. зЬоо [/и:] 1. V полохати, лякати, проганяти (птахів); 2. іпі 1) киш! (при полоханні птахів); 2) амер. ну! (виражає нетерпіння); 3) фе!, тьху!, тю! (виражає зневагу до сказаного).
зйоок [/ик] 1. п 1) амер. комплект (дощок на один ящик); 2) с. г. копа; ~ з\уагтіп£ штучне роїння (бджіл); 2. V 1) с. г. складати снопй в копи; 2) амер. пакувати комплектами; 3) разі від зііаке П.
зіюоі 1 [/и:і] 1. п 1) полювання; 2) мислйвське угіддя; 3) право відстрілу; 4) група мислйвців; 5) змагання з стрільбй; 6) стрільба; 7) залп;
8) стрімкйй рух; ривок, кидок; 9) спорт, сйльний удар (кидок); а ~ [ог §оа1 удар по воротах (футбол, хокей); 10) амер. проміжок між ударами весел; 11) прйступ; а ~ оГраіп прйступ болю; 12) бистрина; стрімкйй потік; 13) водоспад; 14) текст, прокидання човника; уточина; 15) тех. жолоб, лоток; рйнва; 16) сміттєпровід; 17) канал через греблю; 18) с. г. розкіл (для худоби); 19) геол. шток; 20) геол. скупчення рудй; 21) ріст, проростання; 22) брунька; паросток; гілочка; 23) відріг; ііте ~8 о[ ійе Аірз відроги Альп; 24) нащадок; 25) бот., зоол. прйріст; ійе - о[ \¥оосі прйріст деревинй; іо іаке а ~ поїхати (пітй) навпростець; іо £еі іке ~ бути вйгнаним (вйлетіти) з роботи; іо £іує зтЬ. ійе ~ вйгнати когось з роботи; ійе ууйоіє (ійе епііге) ~ уся компанія.
$Ьооі II [/и:і] V (разі і р.р. зйоі) 1) стріляти; вестй вогонь; 2) робйти постріл (про зброю);їо ~ а Ьиііеі [гот а §ип стріляти з гвинтівки; 3) уразйти; влучити; поранити, убйти; іо ~ зтЬ. (с!о\уп) застрелити когось; іо ~ іп ійе еуе влучити в яблучко (мішені); 4) розстрілювати (тж ~ ир); 5) полювати; іо ~ §ате стріляти (полювати на) дичину; іо ~ Ііопз полювати на левів; 6) кйдати, шпурляти; іо ~ ап апсйог кйдати якір; 7) спорт, із сйлою посилати (м'яч); сйльно бйти (по м'ячу); іо ~ аі ійе §оа1 бйти по воротах (футбол, хокей); 8) амер. передавати, давати; ~ ійе заіі іо те подайте мені сіль; 9) випромінювати; 10) промчати, промайнути; пронестйся (тж ~ а1оп£, ~ [огій); 11) пронйзувати; сіпати, стріляти, штрикати (про біль); ійіз іооій ~8 зуб сіпає (болйть); 12) скидати, звалювати; звантажувати; 13) засувати (відсувати) (засув); уставляти (ключ); 14) протягувати, утягувати (нитку); 15) кін. знімати; іо ~ а біт знімати фільм; 16) амер. фотографувати; 17) амер. розм. залишати, кйдати; 18) амер. розм. відсилати швйдко (з терміновим дорученням); 19) проростати; давати паростки; розпукуватися; □ ~ айеад а) мчати; б) обганяти; випереджати, вириватися уперед; в) робйти ривок (на перегонах тощо); ~ а1оп£ промайнути, промчати; ~ а^ау а) продовжувати стріляти; б) розстріляти (усі патрони тощо); ~ (Іомп а) застрелити; розстріляти; б) збивати (вогнем); в) пе-ремогтй, взяти гору в суперечці; ~ Гогій а) швйдко вйсунути; б) промайнути; ~ іп пристрілюватися; ~ оиі а) вискакувати, вилітати; б) висувати, випинати; в) спорт, вибивати за лінію (м'яч); ~ оуєг полювати з собакою; ~ ир а) застрелити, убйти, розстріляти; б) обстрілювати; в) амер. тероризувати постійною стрілянйною; г) швйдко зростати, підноситися, підвйшуватися;
ргісез зйоі ир ціни різко зрослй; < іо ~ ап етег^епсу 1апдіп§ зробйти вйму-шену посадку; іо ~ а таісй брати участь у змаганнях із стрільбй; іо йауе зйоі опе’з Ьоіі розстріляти усі свої набої; вйчерпати усі можлйвості; іо ~ а ІИІ88ІОП військ, вестй вогонь по цілі; іо ~ опезеИ сіеаг ав. розм. катапультуватися з літака; іо ~ (оиі) опе’з песк поводитися зухвало; зйоі іп ійе песк розм. напідпйтку; іо ~ Міа^ага (ійе £и1Г) зважитися на відчайдушний крок; іо ~ ійе тооп уночі виїхати з квартйри, не заплатйвши за неї; іо ~ а Ііпе хвастати; іо ~ аі ійе тоиій молоти язиком, патякати; іо ~ ійе саі блювати; 1’11 Ье зйоі і[... щоб мені провал йтися на цьому місці, якщо...; ~ ійаі! заткнй пельку!, годі патякати!; іо ~ опе’з зіаг розм. померти; іо ~ зтЬ. іп ійе еуе зробйти комусь ведмежу послугу.
зйооіег [7и:іа] п 1) стрілець; 2) снайпер (той, хто забив найбільше м'ячів); 3) вогнепальна зброя, револьвер; 4) різко поданий м’яч; 5) розм. чорна візйтка.
зйооііп£ [7и:ііі]] п 1) стрільба; стріляння; стрілянйна; 2) військ, вогонь; 3) полювання з рушнйцею (на дичину); 4) право на полювання; іо зесиге ійе ~ о[ а ргезегуе одержати право полювати в заповіднику; 5) мислйвське угіддя; 6) гострий раптовий біль; 7) спорт, кидкй по воротах (у кор-зйну); 8) буд. фугування (дощок); 9) гірн. вибухове відбивання; 10) с. г. стеблування, вйхід у трубку; 11) кін. зйомка; знімання; ~ зсгірі робочий сценарій; < ~ агеа а) зона полювання; б) спорт, зона воротаря; ~ \уаг бойові дії; справжня війна (на відміну від холодної); ~ зіаг метеор, падаюча зірка.
$йооііп£-Ьоо<$ [7и:іідЬи:із] п рІ мисливські чоботи.
$йооііп£-Ьох [7и:іідЬокз] п мислйв-ський будйночок.
зйооііп£-соаі [7и:ііі]коиі] п мислйв-ська куртка.
$йооіпі£-£а11егу [7и:іід 'даеіап] п 1) тир; 2) військ, передова, фронт; 3) амер. розм. заклад, що торгує наркотиками.
$йооііп£-£гоші<1 [7п’ііі]дгаипс1] п 1) випробне стрільбище; випрббнйй полігон; 2) звалище.
$йооііп£-ігоп [7и:ііі],аі9П] п військ. стрілецька зброя.
$йооііп£-іаске< ['/игігд,дзаекіі] п ми-слйвська куртка.
$йооііп£-1о<І£е [ /и:ііі]1о<1з] п мис-лйвський будйночок.
$йооііп£-р1апе [7и’ііі]р1еіп] п фуганок.
$йооііп£-гап£е [/итідгешсіз] п військ. 1) стрільбище, полігон; 2) дистанція стрільбй.
$Ьо
348
$ко
8Іюоііп£-8а]ооп [7и:іи]за'1и:п] п тир. $1юоіт£-$еа$оп [7и:ііт),8І:2п] п мисливський сезон.
зйооііп£-8ііск [7и:1іі38йк] п палиця--табурет.
зкор [|ор] 1. п 1) крамниця, магазин; £госег’8 - бакалійна крамниця; Ьакег’8 ~ булочна; скетізі’з ~ аптека; Яепегаї - універсальний магазин; їо кеер (а) ~ мати крамницю, займатися торгівлею; іо зеі ир (а) ~ відкрити крамницю, стати торговцем; 2) майстерня, цех; 3) установа, підприємство; іо зеі ир ~ почати діло, відкрити підприємство; іке 8. а) палата громад; б) королівська військова академія у Вуліджі; сіозесі ~ підприємство, де беруть на роботу тільки членів профспілки; ореп ~ підприємство, де беруть на роботу всіх; 4) театр, ангажемент; 5) розм. професійні справи (інтереси); 6) розм. в’язнйця; < ~ соттіііее (соипсії) цеховйй комітет (профспілки)', ~ дериіу амер. цеховйй староста; профспілковий організатор; ~ дга^іпв робоче креслення; ~ Ггопі вітрйна; ~ коигз годйни торгівлі; ~! ей, продавець!; іо зкиі ир ~ закрйти крамнйцю; відійтй від справ; аіі оуєг іке ~ розкиданий всюди (безладно); іо соте іо (іке) \угоп£ ~ звернутися не за адресою; іо соте іо (іке) гі^кі ~ звернутися до кого слід; іо $еі а ~ розм. зайняти одно з перших трьох місць (на перегонах)', зкиі ир уоиг ~! заткнй пельку!; іке хуЬоіє ~ повністю, цілком; іо ІіГі а ~ учинити крадіжку в магазйні; 2. у 1) ходйти по магазйнах, робйти покупки, купувати (тж іо §о зкорріп^); 2) розм. звільняти (продавця)', 3) розм. посадйти у в’язнйцю; арештувати; 4) військ, посадйти на гауптвахту; 5) донестй в поліцію (на когось); 6) амер. ставити на ремонт (машину); □ ~ агошкі шукати роботу (місце).
зЬор-аззізіапі [7ора,8і8іопі] п продавець; продавщйця.
зІюр-Ьа£ [7орЬжд] п господарська сумка; сумка для покупок.
зйор-ЬеІІ [/орЬеІ] п дзвіночок на дверях крамнйці.
зЬор-Ьоагд [7орЬо:сі] п 1) прилавок; 2) робочий стіл кравця.
8Іюр-Ьоу [7зрЬоі] п 1) посильний у магазйні; 2) продавець.
зІюр-Ьгеакег [ /ор.Ьгеїко] п мага-зйнний злодій; зломщик.
5Іюр-£Іг1 [7орда:1] п продавщйця. зіюркеерег [7°Р^кі:рз] п крамар. зкорІіІЇег [7ор,1іГіа] п крамнйчний злодій.
зіюрііке [ /зріаїк] аф амер. 1) обачний, розважливий; 2) вульгарний.
згортані Портеїсі] п амер. продавщйця.
зкортап [ /зртап] п (рі зкортеп
[-тап]) 1) продавець; 2) робітнйк; 3) крамар; власник крамнйці.
зЬор-тагк [7орта:к] п фірмова марка.
зкоросгасу [/о'рокгазі] п жарт, крамарі, торговці.
зйоррег [7°Р3] п О покупець; 2) закупник; 3) амер. працівнйк торговельного підприємства, якйй стежить за цінами і асортиментом інших фірм.
зЬоррйщ Порід] п відвідання ма-газйну, щоб купйти щось; іо бо опе’з ~ робйти покупки.
зІюрріїЦ’-Ьаз [7оріі]Ьжд] п господарська сумка; сумка для покупок.
зЬорру [7°рі] 1* п розм. продавщйця; 2. аф 1) торговий; що стосується роздрібної торгівлі; ~ реоріе крамарі, дрібні торговці; 2) гендлярський, мер-кантйльний; 3) нудотно-ввічливий, догідливо-люб’язний; 4) з велйкою кількістю магазйнів; 5) розм. професійний; вузько спеціальний; ~ іаїк вузькопрофесійна розмова.
зйор-зоііеіі ['/орзоікі] аф що втратив товарний вйгляд.
8Йор-8іел¥аг(1 [7ор8і]иаб] п цеховйй староста, профспілковий організатор.
8Ьор-5¥а1кег [7ор^о:ко] п черговйй адміністратор магазйну (універмагу).
зЬор-5¥Іп(1О5¥ [ 7°Р ^іпдои] п вітрйна (магазйну); іо бгезз а ~ оформляти вітрйну; іо кауе еуегуікіп^ іп іке ~ а) виставляти усе напоказ; б) бути поверховою людйною.
зкор-5¥огп Р/зр'Уот] а^що втратив товарний вйгляд.
зйогазе [7о:пбз] п мйто за вйван-тажений на берег товар.
зкоге [/о:] 1. п 1) берег, узбережжя; іке ~ оГ іке зеа берег моря; оп ~ на березі, на суходолі; іо соте оп - сходити на берег, висаджуватися; іп ~ мор. а) біля берега; блйжче до берега; б) у напрямі до берега; оГГ ~ а) поблизу берега; б) на деякій відстані від берега; в) у відкрйтому морі; іо іоиск ~ висаджуватися; 2) звич. рі земля, країна; 3) прибійна смуга; 4) підпірка, опора; кріплення; підкіс; < ~ соттапбег військ, командйр десантного загону; ~ біппег рйбний обід; обід з рйбних страв; ~ Іапб прибережна смуга, узбережжя; ~ Іеауе амер. розм. увільнення на берег; ~ ІоаГегл/ор. розм. цивільний; ~ раігої береговйй дозор; ~ зєгуісє амер. мор. берегова служба; 2. V 1) сходити на берег; 2) спускати на берег; 3) вивантажувати; 4) пливтй уздовж берега; 5) обрамляти; 6) підпирати (тж ~ ир); іо ~ (ир) а (гее підперти дерево; 7) попереджати; погрожувати; 8) пропонувати; 3. разі від зкеаг П.
зкоге-апског [7о.\ждко] пмор. якір, ланцюг якого звисає з боку берега.
зйоге-ЬазесІ [7о’Ьеізі] аф що базу
ється на березі; ~ аігсгаГі літак берегової авіації.
8Іюге-Ьіг(1 [7о*Ьа:б] п орн. сйвка.
зйоге-Ьоаі [7о:Ьоиі] п 1) берегова шлюпка; 2) шлюпка, яка підтримує зв’язок з берегом; 3) каботажне судно.
8йоге-сгаЬ [7о*кгаеЬ] п зоол. зелений краб.
зкоге-Газі [7о:Га:зі] пмор. швартов.
зйоге-Гізй [7з:ЗД п прибережна риба.
8ІЮГЄІЄ88 [7о:1і8] аф поет, безбережний, безкраїй, безмежний; іке ~ зеа безмежне море.
зЬоге-Ііпе [7о:1аш] п берегова лінія.
зЬогетап [7о:топ] п (рі зкогетеп [-топ]) 1) приморський мешканець; 2) прибережний рибалка; 3) човняр; 4) портовйй вантажник; 5) мислйвець на прибережних птахів.
зЬогезшап [7о:гтзп] п (р/зкогезтеп [-топ]) прибережний рибалка.
8коге№г<1 [ 7о:'уосі] 1. аф 1) що йде (рухається) до берега; 2) що стоїть (ле-жйть) блйжче до берега; 2. айу (у напрямі) до берега; іо з\уіш ~ пливтй до берега.
зйоге^апіз [ 7о.^асіг] аду до берега.
зЬогіпз [7О:ГП31 п тех. 1) зміцнення підпірками; підкріплення; кріплення; 2) підпори, система підпор.
зЬот [/о:п] 1. аф стрйжений, об-стрйжений; ~ ІатЬ а) стрйжена вівця; б) ошуканий простак; 2. р.р. від зкеаг II.
зкогі [/о:і] 1. п 1) короткість, стислість; 2) короткий зміст; 3) лінгв. короткий голоснйй; 4) короткий склад; 5) знак короткості; 6) розм. короткометражний фільм; Геаіиге (апітаіед сагіооп) ~ короткометражний художній (мультиплікаційний) фільм; 7) короткий урйвок; короткий твір; 8) ел. розм. коротке замикання; 9) мальок; 10) військ, недоліт; 11) спекулянт, якйй грає на понйження; 12) кондуктор, якйй не віддає хазяїну усіх вйру-чених грошей; 13) розм. міцнйй напій; 14) чарка; < Гог ~ скорочено, для стислості; іп ~ коротше кажучи; однйм словом; ікаі’з іке 1оп§ апд іке ~ оГ іі от і все; іке ~ оГ іке таііег сутність проблеми (питання, справи); 2. аф 1) короткий; ~ гоад короткий шлях; ~ каіг коротке волосся; ~ Іеііег короткий лист; аі (а) ~ гап§е на близькій відстані; ~ \уауез рад. короткі хвйлі; ~ агтз військ, короткоствольна зброя; ~ гіПе карабін; 2) низькйй, невисокий; а ~ тап людйна низького зросту; ~ ігее низьке дерево; 3) короткочасний, нетривалий; ~ зиттег нетривале літо; а ~ ііте а§о нещодавно; іп а ~ ііте незабаром, скоро; аі (оп) - поіісе а) негайно, зразу ж, за короткий строк; б) військ, за першою вимогою; 4) короткотерміновий, короткостроковий;
$ко
349
$110
~ Ьііі короткостроковий вексель; 5) короткий, стйслий; іо Ье ~ апсі іо іЬе роіпі говорйти стйсло і по суті; 6) кін. короткометражний; ~ Гііт короткометражний фільм; 7) скорочений, неповний; ~ ііте неповний робочий день; ~ \уеі§кі недовага; 8) неповний, приблйзний; орієнтовний; а ~ еі^Ьі тіїез приблйзно вісім миль; а ~ іеп тіпиіез усього десять хвилйн; 9) некомплектний, неуком-плектований; 10) недостатній, убогий; іо Ье ~ о£ (іп) топеу відчувати брак грошей; іо Ье ~ іп ргооЕз мати обмаль доказів; іо Ье ~ оГ (іп) Ьгеаік задихатися, важко дйхати; іо гип ~ оГ топеу витратити гроші; 11) незадовільний; 12) різкйй, грубий; ~ апз\уег різка відповідь; ~ \¥огсі лайлйве слово; 13) мі-цнйй, нерозведений; ~ дгіпк, зотеікіп§ ~ міцнйй напій, спиртне; 14) розсй-пчастий; ламкйй, крихкйй; ~ разігу розсйпчасте (пісочне) тістечко; < ~ Ьіі амер. монета в 10 центів; ~ Ьіазі військ, дульна хвйля; ~ Ьигзі коротка черга (з автоматичної зброї); ~ сігсиіі ел. коротке замикання; ~ деад епд зал. тупйк; ~ епсі розм. несприятливе становище; ~ 1і8і а) остаточний спйсок; б) спйсок допущених до останнього туру (конкурсу тощо); ~ тетогу коротка пам’ять; ~ оГ а) не досягши (чогось); не доходячи (до чогось); б) що не відповідає чомусь; в) за вйнятком; ~ ргісе низька ставка (в парі); ~ 8еа неспокійне море; 8. 8еаз розм. Балтійське і Біле моря; ~ 8і§Ьі короткозорість; ~ 8иЬ)есі короткометражний фільм; ~ іешрег запальність; ~ іоп коротка тонна (= 907,2 кг); ~ уієхуз короткозорість, недалекоглядність;
\¥іпсі задйшка; ~ апсі 8\уєєі (Ііке а боп-кеу’8 ваііор) коротко і ясно; іо таке іке 1оп£ зіогу - коротше кажучи; зоте-\¥йеге ~ о£ Ьопсіоп десь не доїжджаючи до Лондона; 3. асіу 1) різко, круто; раптом, несподівано; іо 8іор ~ раптом (різко) зупинитися; іо іаке 8гпЬ. (ир) - а) захопйти (застукати) когось зненацька; б) перервати чиєсь мовлення, не дати комусь вйсловитися; іо Ьгеак о£Г ~ закінчйти(ся) несподівано; І ат іакеп ~ розм. у мене живіт схопйло; 2) передчасно, достроково; іо сиі 8ґпЬ.’8 ІіГе ~ передчасно обірвати чиєсь життя; 3) коротко; ІО СІГЄ88 ~ носйти короткі сукні; іо \¥еаг опе’8 каіг ~ мати коротке волосся; 4) блйзько, недалеко, на близькій відстані; 5) не доходячи, не досягши; 6) коротко, стйсло; урйвча-сто.
зкогіа^е ['/о:іісіз] п недостача, нестача, брак (чогось); дефіцйт; ~ оГ Гоод брак продовольства; ~ іп \уеі§кі недовага.
$Іюі1-аппе(і (7о:і а:тд] ай] корот-корукий; - Ь1о\¥ (рипск) короткий удар (бокс).
$1юії-Ьгеа<1 [ '/огіЬгесі] п пісочне печиво.
$ІЮ!І-ЬгеаіІіе(і (7о:і Ьгі:дс1] асі] якйй задихається; якйй важко дйхає; хворий на задйшку.
зкогі-ЬгіііІе [7о:і'Ьпі1] асі] 1) роз-сйпчастий; ламкйй, крихкйй; 2) мет. червоноламкйй.
зйогі-саке [7о.’ікеік] п 1) пісочне печиво; 2) амер. листковий торт з фруктовою начинкою.
§йогісйап£е [/о:і'і[ешсіз] V амер. 1) обраховувати, недодавати; 2) перен. обдурювати.
зйогі-сігсші [7о:І 5о:кіі] V 1) ел. зробйти коротке замикання; 2) перен. діяти без формальностей; ітй напролом; 3) заважати (чомусь); занапащати (щось); зривати (щось); іо ~ а соипігу’8 сіеуеіортепі перешкоджати розвиткові країни.
$ІЮ!І-соа< ['/о:їкоиі] V одягати ди-тйну в короткий одяг; перестати сповивати (дитину).
$ІЮ!І-соа<$ По^коиіз] п коротке дитяче убрання.
$1іо!1соіпіп£ [рі'клтір] п 1) недолік, недосконалість; вада, дефект; слабке місце; 2) провйна, недбалість; несумлінність; 3) недостача, дефіцйт, брак (чогось); 4) знйження видобутку; знйження урожаю; а ~ о£ а сгор недорід.
$Ьоії-си< [7о:іклі] 1. п 1) короткий прямйй шлях, найкорбтший шлях, шлях навпростець; іо іаке (іо таке) а ~ ітй навпростець, вйбрати найкорбтший шлях; 2) економний, раціональний спосіб (метод) досягнення (чогось); 2. асі] 1) укорочений; скорочений; 2) дрібно накрйшений (про тютюн тощо).
$Ііоії-<1аіе<1 [7о:Гс1еіііс1] асі] короткостроковий (про вексель тощо).
$Ііоіїеп	V 1) скорочувати;
укорочувати; іо ~ \уогкіп£ ііте скоро-тйти робочий день; іо ~ а горе уко-ротйти вірьовку; 2) скорочуватися, укорочуватися; ійе сіауз аге гарісіїу ~іп£ дні швйдко скорочуються; 3) урізувати, зменшувати; 4) додавати до тіста жйру, щоб воно було розсйпчасте; 5) одягати дитйну в коротке убрання; перестати сповивати; 6) не удаватися, не справджуватися; < іо ~ і Не агт (іке капд) о£ зтЬ. обмежувати чиюсь владу.
$ІЮ!Іепіп£ [7о:іті]] п 1) укорочування, зменшення; 2) скорочення, урізування; 3) кул. жир, що додається в тісто, щоб воно було розсйпчасте.
зіюгіег [7з’1®] аф' О (сотр в/дзкоп) коротший; 2) короткий; а ~ бісііопагу короткий словнйк; 8. Саіескізт пресвітеріанський катехізис.
$іюгі-Га11 ['/о:СГо:і] п розм. 1) дефі
цйт, недостача, брак (чогось); 2) невиконання плану вйпуску продукції.
зйогі-Госиз (7о:1 Тоиказ] асі] короткофокусний.
зЬогі-ігоск [7о:Йгок] п 1) дитячий одяг; 2) рі звйчки дитйнства.
зкогі-йаігесі [7о:і'кєод] асі] 1) з короткою стрйжкою, коротко підстрй-жений; 2) с. г. короткошерстий.
зкогікаші [7о:1Ьаепсі] п стенографія; іо \¥гііе іп ~ стенографувати; ~ \угіієг стенографіст; стенографістка; ~ іурізі друкарка-стенографістка; ~ поіез стенографічний запис.
$Ьоі1-1іап(1е<1 [7з'Гкжпсікі] асі] якйй потребує робочої сйли; якому бракує робочих рук; неукомплектбваний.
зйогійашіег ПоХкаепсЬ] п розм. стенографіст; стенографістка.
8ІЮ!І-Ііеа<1 [7з:іЬес1] 1. п 1) брахіцефал; 2) розм. кит-сисунець; 3) відстань, менша від головй коня (на перегонах); 2. V вйпередити менш як на голову (на перегонах).
зйогійогп [7о’1Ьз:п] п 1) шорт-гбрнська порода худоби; 2) амер. розм. новоприбулий, новачок.
8І1ОІІ-І1О8Є [73’1Ьои2] п гольфи.
зіюіііе	п амер. розм. 1) ко-
роткі штанці (рукавйчки тощо); 2) короткометражка; короткометражний фільм.
зйогіізй Ґр’.і1!] аФ короткуватий.
8ЙОГІ-1І8І [7О’Н15і] V включати до остаточного спйску.
8Ііог1-1іує(1 [7о:і'1мі] асі] 1) недовговічний; якйй живе недовго; 2) побіжний, скороминущий, швидкоплйн-ний; примарний; < ~ соттобіііез швидкопсувні продукти; ~ карріпезз скороминуще щастя.
зйогіїу ['/о:ііі] асіу 1) скоро, невдовзі, незабаром; зке \уі!1 соте ~ вона незабаром прййде; 2) коротко, стйсло, кількома словами; іо риі іі ~ коротше кажучи; 3) різко, урйвчасто; грубо; іо апз\уег ~ відповідати різко (грубо); іо іаке зтЬ. ир ~ різко обірвати когось; 4) недовго.
зіюгіпезз [7о’іпі8] п 1) короткість; ~ о£ іке уоуа§е нетривалість подорожі; 2) стйслість, короткість; Гог ~, £ог -’ заке скорочено, коротко; 3) незадовільність, слабкість; ~ о£ тетогу слабкість пам’яті; ~ о£ Ьгеаік задйшка; 4) недостача, брак, дефіцйт.
зіюгі-оггіег [ 7о:І о:<Ь] п гаряча страва в буфеті (барі), яєчня, сосйски тощо; ~ соок кухар у буфеті; іп ~ швйдко.
$ІюгІ-раі(1 ['рхі реісі] а^доплатнйй (лист тощо).
$ІЮ!І-гап£Є [ 7о’і геіпс1з] асі] з малйм радіусом дії; близької дії; з малою дальністю польоту.
8Ііог1-гіЬ |7о’1гіЬ] п анат. коротке ребро; несправжнє ребро.
$110
350
$ко
$11011$ п рі 1) шорти, короткі штанй; 2) трусй; 3) вйсівки; січка; 4) відходи; покйдьки; ійе ~ оГ іоЬассо обрізки тютюну; 5) дефіцйтні товари (матеріали); відсутня кількість (товарів тощо)’, 6) розм. цінні папери, продані без покриття.
$Іюі1-$еа$оп [7з1,5І:2п] асі] скороспілий; ~ уагіеіу скороспілий сорт.
$ЬоП-$ЄІ1 [ 7оІ8ЄІ] V (разі І р.р. 8ЙОГІ--8ОІСІ) грати на понйження (на біржі).
$йогі-5Йогі ['рі'р*] п амер. коротке оповідання, мініатюра (тж ~ зіо-гу).
$Ьогі-$і§йіе(і ['/оі ^аііїсі] асі] 1) короткозорий; 2) перен. недалекоглядний, непрозорлйвий; ~ роїііісіап недалекоглядний політик; ~ зігаіе^ізі непрозорлйвий стратег.
$Ьоі1-$о1<1 [7о:ізои1д] разі і р.р. від 8ЙОГІ-8ЄІ1.
$Ьог1-$рокеп ['/оі зроикп] аф небагатослівний; неговіркйй, небалакучий; лаконічний.
$йогі-$іаїїе(1 [	асі] не-
укомплектований штатами; \ує аге ~ у нас не вистачає людей.
$йог1-$1огу [ 7о:Міо:п] п оповідання, новела; зкогі ~ коротке оповідання, мініатюра.
$Ьог1-іеіпреге<1 (7о:Петрзд] асі] за-пальнйй, гарячий, нестрйманий; дра-тівлйвий.
зйогі-іеглі (7о:і іа:т] асі] короткостроковий; ~ Іоап короткострокова позичка.
$Іюі1-^аі$іе<1 [7о1'^еі$іід] асі] з високою талією.
$йогі-5¥ауе [7о:і'\уеіу] асі] рад. ко-роткохвильовйй; ~ зеі короткохвильо-вйй приймач.
$Ьоі1-мііі<1е(і [7о1^іпсіісі] асі] 1) хворий на задйшку; 2) захеканий; 3) перен. короткий, нерозтягнутий; ~ ехрозіііоп стйслий вйклад.
$йогі->¥Іііе(і [7з:і'\уііісі] аф безмозкий, недоумкуватий.
$Ьогі-5¥оо1 [ /о^иі] 1. п короткошерста вівця; 2. асі] короткошерстий.
$йогіу [70:ї1] п амер. розм. 1) коротун; недомірок; 2) короткі штанці (рукавйчки тощо).
$йоі [/01] 1. п 1) постріл; 8іагііп§ ~ спорт, стартовий постріл; а уоііеу оГ ~8 залп; іо іаке (іо Гіге) а ~ зробйти постріл, вйстрелити; іо таке а ^оосі ~ влучити в ціль; іо таке а Ьад (а роог) ~ а) промахнутися, не влучити; б) схйбити; іо впар а ~ вйстрелити не цілячись; 2) спроба; іо йауе (іо таке, іо іаке) а ~ аі втік, спробувати зробйти щось; пробувати свої сйли в чомусь; 3) удар, кидок; вкіІГиІ ~ майстерний удар; 4) вйпад, ущйпливе зауваження; 5) удар по воротах (футбол); кидок по воротах (хокей); кидок у корзйну (баскетбол); 6) стрілець; Гігві-сіавв ~ пер
шокласний стрілець; деад ~ вправний стрілець; 7) гравець; 8) дальність пострілу; \уіійіп ~ а) на відстані пострілу; б) перен. у межах досяжності; 9) військ. шрапнель; картеч; 10) військ, дріб; 11) іст. гарматне ядро; 12) спорт, ядро для штовхання; іо риі іке - штовхати ядро; 13) фот. моментальний фотознімок; 14) кін. кадр; 1оп§ ~ кадр, знятий далеким (загальним) планом; 15) (кіно)зйомка; 16) план зйомки, кінематографічний план; 17) розм. іубзь; 18) укол, упорскування; а ~ іп ійе агт а) збудливий засіб; б) перен. стймул; 19) ковток спиртного; 20) ділянка землі; 21) розм. щось неймовірне (приголомшливе); 22) гірн. вйбух; 23) шпур; 24) заряд вибухової речо-винй; 25) закидання сітки; 26) стрімкйй рух, швидке пересування; 27) паросток, пагін; 28) перелйвчаста тканйна; 29) рахунок (у готелі тощо); іо рау опе’в - розплачуватися, оплачувати рахунок; іо віапсі ~ розм. платйти за всіх (у ресторані тощо); ЗО) частка, внесок; іо рау опе’в ~ а) заплатйти свою частку, заплатйти за себе; б) зробйти свій внесок (у щось); Ьі§ ~ велйке цабе; коі ~ запальна людйна; 1оп§ ~ а) смілйве припуйцення; б) ризикована справа; Ьу а 1оп£ ~ набагато, значно; поі Ьу а 1оп§ ~ аж ніяк, ні в якому разі; Ііке а ~ а) відразу, негайно; б) не вагаючись; ой* Ііке а - кулею, стрімголов; а ~ іп іке еуе ведмежа послуга; а ~ іп іке Іоскег а) готівка; б) шанс; поі а ~ іп іке Іоскег а) без копійки в кишені; б) жодного шансу, ніякої надії; а ~ іп іке Ьіие промах, влучення пальцем у небо; іо ехскап^е ~в обмінюватися ущйпливими словами; 2. аф 1) що дав паросток; 2) що вйкинув волоть (про рослину); 3) пе-релйвчастий; 4) зношений; пошарпаний; 5) що віднерестйвся (про рибу); 6) розм. приречений на провал; 7) розм. п’яний; 3. V 1) заряджати; іо ~ а §ип заряджати рушнйцю; 2) підвішувати шротйнки (до волосіні); 4. разі і р.р. від вкооі II.
$Іюі-а^ау [ 7^із \¥Єі] аф мор. розм. напідпйтку, п’яний.
$Ію<-Ьа£ ПоіЬаед] п 1) сумка (тор-бйнка) для дробу; 2) розм. гаманець.
$Ііоі-сот [ /зіко.п] п розм. дробйна, шротйна.
вкоісгеіе [7°ікгі:і] п буд. торкретбетон.
$йоі-Гігег [7оі,Гаюга] п гірн. 1) під-ривнйк; 2) підривна машйнка.
вЬоі-Гігіпе [7оі,Гаюпі]] п гірн. підривні роботи; підривання шпурів.
$Іюі-£ип [/оідлп] п військ. 1) дро-бовйк; 2) амер. кулемет; < ~ таггіа^е вймушений шлюб.
$1іоі-ііо1е [7зікои1] п 1) пробоїна; 2) іст. бійнйця; 3) гірн. шпур.
8Йоі-роиск [7оіраиЦ] п сумка для дробу.
$йоі-ргооГ [ 7оірги:£| аф куленепро-бивнйй.
8Йоі-риі [7оіриі] п спорт, штовхання ядра.
$Іюі-ріШег [7зі,риіа] п штовхаль-ник ядра.
$Ьоі-$іаг [7оі5іа:] п метеор.
$ІюПеп Г/зїп] аф 1) що віднерестйвся (про рибу); 2) перен. вйснажений, знесйлений.
$Ьоі-ир [7оідр] аф розсіяний вогнем; ~ ипіі військ, розм. частйна, яка зазнала велйких втрат.
$Ьои1<1 [/исі (повна форма), /од (редукована форма)] разі від зйаіі 1) допоміжне дієслово для утворення: а) 1-ї особи однини і множини майбутнього в минулому: І заід І ~ Ье аі коте я сказав, що буду вдома; б) умовного способу: І ~ Ье §1асі іо ріау іі іГ І соиід я б зіграв, якбй вмів; іі із песевзагу ійаі ке ~ коте аі опсе треба, щоб він негайно йшов додому; 2) модальне дієслово повйнен, повйнні; слід; уои ~ Ье рипсіиаі ви повйнні бути точними, вам слід бути точними; уои ~ сопзиіі а досіог вам слід звернутися до лікаря; 3) виражає бажання: І ~ Ііке мені хотілося б.
$йои1<1ег [7ои1дз] 1. п 1) плече; ~ іо ~ пліч-о-пліч; 2) рі верхня частйна спйни, запліччя; 3) лопатка (частина м'ясної туші); 4) вішалка, плічка; 5) вйступ, уступ; 6) схил (гори); 7) вйгин, залом; 8) узбіччя (шляху); 9) тех. фланець, поясок; 10) буд. шип; < ~ агт (\уеароп) військ, ручна зброя (з прикладом); ~ Ьаіапсе спорт, стійка на плечах; ~ Ьоагдз військ, погони; ~ согд військ, аксельбант; - ЬеасІ друк. маргіналія; - Іоор військ, погон; ~ тагк наплічний знак розрізнення; ~ поіе позначка на полях у верхньому кутку сторінки; ~ раіск амер. військ, нарукавна емблема роду військ; ~ зіір мед. вйвих плеча; іо кауе Ьгоад ~8 бути сйльним; іо кауе ап оїд кеад оп уоип§ ~з бути розумним не по літах; іо Іау Ьіате оп іке гі§кі ~8 справедлйво обвинувачувати (когось); іо риі (іо зеі) опе’з - іо іке \укее1 енергійно взятися за роботу; зігаі^кі Ггот іке ~ не криючись, відверто; іо £іує (іо зкоу/, го іигп) іке соїсі ~ іо зтЬ. холодно приймати когось; погано ставитися до когось; 2. у 1) брати на плечі; 2) брати на себе (відповідальність тощо); 3) штовхати плечем; зачіпати плечем; 4) проштовхуватися; 5) мати форму плеча; 6) розм. брати пасажйрів без квитків; 7) привласнювати (прибирати до власної кишені) хазяйські гроші.
$йои1(1ег-Ьек [ /оиІдоЬек] п 1) черезплічник; 2) військ, портупея.
$йои1(1ег-Ь1а(іе [ 7оиИоЬ1еіб] п анат. лопатка.
$110
351
$Ьо
$1іои1<1ег-Ьопе [ '/оиШоЬоип] див. зкоикіег-ЬІасіе.
зкоиігіег-сіаррег ['/оикіа'кіжра] п розм. судовий пристав.
$1юіі1<1ег-£іг<11е	[ '/оиісіа, да:с11] п
анат. плечовий пояс.
$1іои1<1егіп£ [ '/оиїдапт) ] п робота плечйма (бокс).
$1юи1(1ег-]оіпі	['/оиісіа 'гірші]	п
анат. плечовий суглоб.
зкоиїдег-кпоі ['/оиігіапоі] п 1) бант на плечі; 2) військ, аксельбант; наплічний шнур.
$1юи1<1ег-$ііск ['/оиігіазіїк] п пасажир без квитка.
$1юи1(1ег-$ігар [ '/оиігіазігжр] п 1) військ, погон; 2) бретелька, плічко; шлейка; а гігезз \уіікоиі ~з сукня з від-крйтими плечйма; 3) плечовйй ремінь.
$1іои1<1ег-уоке [ '/оиігіарик] п коромисло.
$Іюи1<1пЧ ['/исіпі] розм. скор. від зкоиігі поі.
з кой і [/аиі] 1. п 1) гучнйй крик; вйгук; скеегГи! ~ радісний вйгук; іо £Іує (іо таке) а ~ скрйкнути, вйгук-нути; ~з оГ гіезраіг зойки відчаю; 2) розм. пригощання, частування; дармова чарка вина; 3) плата за вино для усієї компанії; іо зіапгі а ~ пригощати вином усю компанію; ту ~ моя черга платйти; 4) питуща компанія; 5) друк, розм. знак оклику; 2. V 1) кричати; голосно говорйти; іо ~ Іоисіїу гучно кричати; іо - аі іке іор оГ опе’8 1ип§з кричати на все горло, горлати; іо ~ аі зтЬ. кричати на когось; іо ~ Гог аззізіапсе (Гог Ітеїр) клйкати на підмогу (на допомогу); іо - Гог (ууіік) ]оу кричати від радощів; 2) вигукувати, гучно промовляти (тж ~ оиі); іо ~ опе8ЄІГ Ьоагзе кричати до хрипотй; захрйпнути від крйку; 3) клйкати, гукати; іо ~ Гог (іо) зтЬ. клйкати когось; іо ~ Гог (іо) зтЬ. іо соте голосно підкликати когось; 4) розм. замовляти вйпивку для усієї компанії; пригощати усіх присутніх; платйти за вйпивку (пригощання); □ ~ (Іомп перекричати, примусити замовкнути, голосно крйкнувши; ~ Гог амер. палко підтрймувати (вигуками)-, ~ оиі викрйкувати; гучно кричати; ~ ир розм. попереджати (застерігати) гу-чнйм крйком; < іо ~ іке огігіз а) оголошувати ставку (на перегонах) ’, б) хвастати, вихвалятися.
$коиіег ['/аиіа] п крикун.
$коиііп£ ['/аиііі]] п крйки; вйгуки схвалення; привітання; < іі із аіі оуєг Ьиі іке ~ усі труднощі позаду (можна й розважитися).
$Ьоує [/ау] 1. п 1) штовхання; 2) сйльний поштовх; 3) розм. звільнення (з посади)’, іо §іує іке ~ звіль-нйти; 4) віджимання (боротьба)', 5) КОСТрЙЦЯ (ЛЬОНУ)’, < ІО £ІУЄ зтЬ. а ~ оГГ допомоги! комусь на початку
шляху; іо Ье оп іке ~ бути в русі, рухатися; 2. у 1) штовхати; пхати; відштовхувати; 2) штовхатися, пхатися; гіоп’і ~! не штовхайтеся!; 3) розм. шпурляти, жбурляти; засовувати; іо ~ а Ьоок Ьаск іп іке зкеїуез засунути кнйжку назад у шафу; 4) спорт, віджимати (боротьба)’, □ ~ а1оп£ розм. а) мчати; б) проштовхуватися (уперед); ~ азісіе, ~ а\уау розм. класти, засовувати; ~ (Іомп шпурляти, гепати; ~ іп віддавати в заставу; ~ оГГ а) відштовхуватися (від берега — в човні)’, б) ітй геть; в) мор. відчалювати; ~ оиі відштовхуватися (від берега)’, ~ іктоидк проштовхуватися (уперед); ~ ир пересувати, підсувати; іо ~ іп опе’з Гасе уминати за обйдві щокй.
зііоуєі ['/ауі] 1. п 1) лопата; совок; черпак; коряк; а ~ Гог соаі совок для вугілля; епігепскіп§ ~ військ, мала саперна лопата; 2) тех. екскаватор, механічна лопата; 3) с. г. леміш; 4) розм. двомісний екіпаж; 5) мор. розм. механік (тж ~ еп£іпеег); < ~ Ьіасіе лопатка льодоруба (альпінізм)’, ~ сга\у1ег гусеничний екскаватор; ~ каі капелюх із загнутими крйсами (у англійських священиків); ~ ріои^к с. г. підгортальник; іо риі іо Ьегі \¥іік а ~ хоронйти, ховати; ікаі’з ЬеГоге уои Ьои§кі уоиг ~ розм. тебе не питають!, помовч!; 2. у 1) рйти, копати; іо ~ іке §гоипгі копати землю; 2) працювати лопатою (совком, черпаком); 3) перелопачувати; 4) згрібати; вигрібати; нагрібати; кйдати лопатою (совком); 5) волочйти ноги; ітй перевальцем; □ ~ (Іомп, ~ іп, ~ ир розм. загрібати; іо ~ ир топеу загрібати гроші.
зЬоуєі-Ьііі ['/луіЬіі] п зоол. качка--широконіска.
зііоуєієг Г/ауіз] див. зкоуеііег.
зкоуеІГиІ ['/АУІГиІ] п повний совок, повна лопата.
зкоуеііег [']л^1з] п зоол. качка-ши-роконіска.
8коуе11іп£ ['^АV11'!^] п перелопачу-вання; перекидання; розгрібання.
зЬоуу І Цои] п 1) показ, демонстрація, демонстрування; а - оГ Гогсе демонстрація сйли; іо таке а ~ оГ зтік. демонструвати щось; виставляти щось напоказ; іо таке (а) ~ оГ Ггіепгізкір виявляти дружні почуття; 2) вйставка; Яо\уєг ~ вйставка квітів; \уі1сі Ьеазі ~ звірйнець; 3) пйшна процесія; 4) видовище; спектакль, вистава; Гаігу ~ феєрія; іо риі ир а §оогі ~ а) добре поставити спектакль; б) домогтйся добрих результатів; 5) кіносеанс; 6) спорт. вйступ; 7) авіаційне свято; показові польоти літаків; 8) вечірка; прийом; банкет; 9) картйна; видовище; 10) зовнішній вйгляд; вйдймість; іке ~ оГ ікіп§з зовнішній вйгляд, зовнішня оболонка речей; Гог ~ для годйться, про людське око; іп ~ за (зовнішнім) вйглядом; іо
таке (а) ~ удавати; а ~ оГ кіпгіпезз лише вйдймість добротй; 11) філос. явище, зовнішня форма; 12) показна пишнота (парадність); зовнішня ефектність; 13) розм. справа; організація; іо тапа§е (іо Ьозз, іо гип) іке хукоіе ~ верховодити усією справою; 14) розм. можлйвість, шанс; іо кауе а ~ мати можлйвість (шанс); іо кауе по ~ оГ \уіппіп£ не мати ніяких шансів на вйграш; 15) слідй, ознаки наявності; 16) спорт, третє місце, одно з трьох перших місць; 17) військ, розм. бій, операція; іо риі ир а ~ бйтися, боротися; < ~ Ьизіпезз театральний бізнес; шоу-бізнес; ~ гіп£ а) вивіднйй круг (для показу тварин); б) конкурне поле; ^оогі ~! чудово!, здорово!; іо уоіє Ьу (а) ~ оГ капсіз голосувати підняттям рукй; опе-когзе ~ марна справа; іо §іує іке (\уйо1є) ~ а\уау проговорйтися; іо зіеаі іке ~ опинйтися в центрі уваги; перевершити усіх.
зімну II [/ои] V (разі зко\уегі, р.р. зко\уп) 1) показувати; 2) з’являтися; 3) подавати (приклад); іо ~ зтЬ. іке \уау а) показувати комусь дорогу; б) подавати прйклад комусь; 4) пояснювати, роз’яснювати, учйти; іо ~ зтЬ. іке \уау іо до зтік. показувати (пояснювати) комусь, як треба робйти щось; 5) виставляти, експонувати, демонструвати; 6) зображувати; відтворювати; 7) грати, показувати спектакль; 8) спорт, виступати на рйнгу (бокс); 9) виявляти, з’ясовувати, викривати; 10) висловлювати, виражати; виявляти, проявляти (почуття); іо ~ зтЬ. Гауоиг робйти комусь послугу; іо ~ ікаі опе із ітраііепі виражати своє нетерпіння; 11) відтіняти, вирізняти; 12) бути вйдним (помітним), вирізнятися; 13) з’являтися, бувати (на людях); ке ~егі кітзеІГ іп риЬІіс ріасез іо циіеі гитоигз ікаі ке \уаз ііі він почав бувати в громадських місцях, щоб по-кінчйти з чутками про свою хворобу; 14) мати вйгляд; здаватися (якимсь); ке ~егі зігоп£ він здавався дужим; 15) спорт, зайняти третє місце (одно з перших трьох місць); 16) пред’являти (документ); 17) юр. наводити (докази); 18) проводжати, супроводжувати; іо ~ зтЬ. іо іке гіоог провестй когось до дверей; □ ~ (Іомп відкрйти карти; ~ ГогіЬ оголошувати, публікувати; ~ іп проводжати в (усередину), уводити, заводити (у приміщення); ~ оГГ розм. а) вирізняти, відтіняти; б) виставляти у вйгідному світлі; іо ~ оГГ опе’з \уеа1ік вихвалятися своїм багатством; ~ оиі а) проводжати до дверей; виводити назовні (з приміщення); б) випроваджувати; в) відтіняти, вирізняти; подавати у вйгідному світлі; ~ оуєг, ~ гошкі супроводжувати (під час огляду); ~ ир а) викривати, розкривати; б) виявлятися; в) вимальб-
$Ьо
352
§Ьг
вуватися, виділятися; г) вйгідно вирізнятися; д) приходити, з’являтися; е) бувати у товарйстві, з’являтися (на людях); є) приходити на побачення; ж) доносити, ябедничати; < іо кауе поікіп£ іо - іог іі марно старатися; іо - іке доог показати на двері, вйгнати; іо - іо асіуапіа^е зобразити у вй гідному світлі; іо - а зі^п а) подати знак; б) бібл. творйти чудо; іо - опе’з капд розкрити свої карти (плани); іо - зтЬ. Ьопсіоп шк розм. перевернути когось стовбула; іо - іке соїд зкоиісіег іо зтЬ. холодно ставитися до когось; іо - а 1е£ ушйтися.
зйолу-ЬіП ['/оиЬіІ] п афіша.
зко^у-Ьоаі ['/оиЬоиі] п плавучий театр.
зімму-ЬоНіє ['/ои,Ьоі1] п пляшка із забарвленою рідиною у вітрйні аптеки.
8Йол¥-саг(1 ['/оика:сі] п 1) рекламний плакат; 2) дошка із зразками товарів.
зімиу-сазе [/оикеїз] п вітрйна.
8ЙО5У-(1омті ['/оисіаип] п 1) карт. розкриття карт; 2) розкриття власних планів; публічна заява; відверте визнання; а - оГ Еасіз оприлюднення усіх фактів; 3) відкрйта перевірка; проба сил; а - о£ оріпіопз відвертий обмін думками; 4) остаточне врегулювання (спірного питання); < - іпзресііоп військ, загальна перевірка майна і матеріальної частйни; іГ іі сотез іо а -якщо говорйти щйро (відверто).
зйо^уєг І І'/оиз] п той, хто показує; експонент.
зЬо^уег II ['/аиа] І. п 1) злйва; 2) значне випадання (снігу тощо); а -оГ гаіп заливнйй дош; а - о£ каіі випадання граду; а - оГ зіееі мокрий сніг; а - о£ зпо\у снігопад; а - оГ теіеогз метеорний потік; 3) фіз. злйва космічного проміння, потік електронів; 4) душ; 5) безліч; а - оГ іеагз потоки сліз; а - о£ дозі клубй пйлу; 6) амер. розм. прийом гостей для підношення подарунків (нареченій); < -гоот (зіаіі) душова; 2. у 1) лйти(ся) злйвою; бути сйльним (про град, сніг тощо); іі із ~іп£ дош ллє як з відра, сйльна злйва; 2) сйпатися (градом), лйтися (потоками); 3) засипати, закидати (чимсь); іо - зіопез оп (ироп) зтЬ. закидати когось камінням; 4) поливати, зрошувати; брйзкати; 5) прийняти душ.
зко^уег-ЬаіЬ [']аиаЬа:0| п душ.
8Ікнуег-рагіу [/аио'ра:іі] п амер. прийом, на якому нареченій підносять подарунки.
зко5¥егу ['/аиоп] аф 1) дощовйтий, дощовйй; - \уеаікег дощова погода; 2) злйвовий, грозовйй; 3) схожий на дощ (на злйву).
8Іі(Н¥-£Іг1 ['/оидо:!] п статйстка. зко5¥-£Іа88 [7оид1а:з] п вітрйна.
зЬолу^гоиші ['/оидгаипсі] п театр. ігрова (сценічна) площадка; сцена, кін.
8ІЮ^¥ІПЄ88 ['/ошшз] П ефеКТНІСТЬ, ЗОВНІШНІЙ блиск.
зЬо^уіпй [ /оиід] п 1) вйклад, вй-світлення; 2) доведення; 3) показни-кй, дані; оп ікіз - на основі цих даних; 4) свідчення; 5) враження; іо таке а £оосі ~ справити гарне враження; 6) вйставка; а - оГ тіїїіпегу вйставка жіночих капелюшків; 7) кіносеанс.
зко^упіап ['/ошпап] п (рі зко\утеп [-тап]) 1) директор (власник) цйрку (звірйнця, балагана, атракціону тощо); 2) фахівець з організації публічних розваг (видовищ).
зйоуутапзкір ['/ошпоп/ір] п 1) мистецтво організовувати публічні розваги (видовища); 2) уміння привернути увагу (показати товар лицем).
8ЇЮ5¥-те ['/оиті:] аф амер. розм. скептйчний, недовірливий; - аііііиде скептйчне ставлення; < 8. 8іаіе Штат скептиків (жартівлива назва штату Міссурі).
зЬо^уп [/оип] р.р. від зко\у II.
зікж-оП" ['/оио:ї] п 1) позерство, позування; прагнення справити враження; 2) розм. позер.
8Імн¥-р1асе ['/оиріеіз] п визначне місце; місце, яке відвідують турйсти.
зко^у-гоот ['/оигит] п 1) вйставо-чний зал; демонстраційний зал; 2) рі парадні кімнати, покої; кімнати у палаці, відкрйті для відвідувачів.
81мн¥-8ші<1ау ['/ои'злпсії] п остання неділя перед актом в Оксфордському університеті.
зішліте ['/оиіаїт] п початок сеансу (вистави).
зіюн'-ир ['/ои'лр] п викриття, розкриття (недоліків тощо).
8ІЮ5¥-5¥ІП(ІО5¥ [ '/ои'хуіпсіои] п 1) вітрина магазйну; 2) перен. вйставка, показ, вітрйна.
зімлуу [ /оиі] аф 1) показнйй, ефектний, яскравий; ~ По\уєгз яскраві квіти; 2) кричущий, позбавлений смаку; 3) блискучий, разючий; винятковий; - іаіепіз блискучі здібності; 4) хвастовйтий.
зЬгай [/гаед] п гілка, пагін.
зЬгаш [/гаєш] V розм. зіщулитися, заклякнути, заціпеніти, задубіти (від холоду тощо); -тесі \уіік соїд закляклий від холоду.
зіігапк [/гаедк] разі від зкгіпк.
зкгарпеї ['/гаерпі] п шрапнель (тж - зкеїі).
8І1ГЄСІ І [/гесі] п 1) обрізок; обрйвок, шматок, клапоть; кусок; іп -з апсі іаі-іегз у лахмітті; іо іеаг іп (іпіо) -з розірвати на клапті; 2) смужка; 3) частка, йота, дещиця; поі а - о£ігиік ні крйхти правди.
8Ііге<1 II [/гесі] V (разі зкгесісіесі; р.р. зкгесісіесі, зкгесі) 1) різати, розрізати,
рвати; розламувати; 2) кришити, подрібнювати; 3) розпадатися, розсипатися, розлазитися (про тканину);
4) розсіюватися, розходитися (тж ~ а\уау).
8Йге(і<іег ['/гесіз] п 1) тертушка; 2) тех. дезінтегратор.
8Ііге<1<1ііі§ ['/гесіїтз] п 1) різання, краяння, шматування; 2) тех. подріб-. нення волокнйстих матеріалів; 3) тех. дезінтеграція; дробіння; 4) рі с. г. січка (соломи); 5) тех. планки обшйвки.
8Йге(1-ріе [ '/гесіраї] п пиріг з начинкою.
81ігеуерогІ ['/гі:уро:і] п геогр. н. м. Шрівпорт.
зкге5¥ [/ги:] п 1) зоол. землерийка; 2) сварлйва жінка.
зЬгєуусі [/ги.сі] аф 1) пронйкливий; тонкйй; тверезий, практичний; - Ьизі-пезз тап розважливий ділок; - оЬзєґуєг тонкйй спостерігач; 2) хйтрий; 3) різкйй, сйльний, лютий; - Ь1о\у (ууіпсі) сйльний удар (вітер); 4) майстерний, умілий, винахідливий; дотепний, кмі-тлйвий; - скоісе вдалий вйбір; - геріу дотепна відповідь; 5) злісний, лихий, дошкульний; грубий; 6) пустотливий.
зЬге^УіПу ['/ги:сі1і] аіїу 1) проникливо; практйчно; 2) зовсім, абсолютно, дуже, цілком; іо тізігизі - зовсім не довіряти; 3) грубо; іо Ье капсіїеб (ігеаіесі) - зазнавати грубого поводження; 4) різко.
8І1ГЄ^¥<ІПЄ88 ['/гиісіпіз] п пронйкли-вість; тонкість; практйчність.
зкге^уізк ['/ги:і/] аф сварлйвий; злісний; буркотлйвий.
8кге5¥-тоІе ['/пктоиі] п зоол. американський кріт.
$1ігемчпои$е ['/гигтаиз] п (рі зйгєху-тісе [-таїз]) землерййка.
8кге5¥зЬигу ['/пігхЬоп] п геогр. н. м. Шрусбері; - саке круглий пісочний торт.
зЬгіек [/гі:к] 1. п 1) пронйзливий крик; зойк, вереск, вищання; істеричний вйгук; 2) скрипіння, скрегіт; 2. V 1) пронйзливо кричати; волати, репетувати, горлати; вищати, верещати; іо - \уіік Ггі^кі репетувати від страху; 2) викрйкувати (тж - оиі); іо - аЬизе викрйкувати образи.
зЬгіек-оіУІ ['/гі:к'аи1] п 1) орн. совка; 2) передвісник нещастя.
8йгі Ьапка [/гі:'1а:пка] п геогр. н. Шрі-Ланка.
зкгіеуаі ['/гі:уо1] аф шерйфський; що стосується шерйфа.
зкгіеуаКу Г/гі:уо1іі] п 1) посада шерйфа; 2) сфера повноважень шерйфа; 3) строк перебування шерйфа на посаді.
зйгіГі [/п£і] І. п 1) заст. сповідь; іо таке опе’з - сповідатися; іо кеаг а - сповідувати; 2) відпущення гріхів;
$Ьг
353
< зкогі ~ а) короткий проміжок часу між вйроком і стратою; б) незначна відстрочка; в) коротка розправа; іо &іує зкогі ~ іо 8іпЬ., іо таке зкогі ~ о£ зтЬ. швйдко розправитися з кимсь; 2. V сповідувати.
зЬгіГі-Гаікег [ '/пГі, Га :да] п церк. сповідник.
зЬгіке [/гаїк] п орн. сорокопуд.
5ЙГІ11 [/пі] 1. п пронйзливий, різкйй крик; вищання, вереск; різкйй свист; 2. асі] 1) різкйй, пронйзливий; вересклйвий; високий (про звук); ~ \¥ІіІ8і1е пронйзливий свист; 2) шумний, гучнйй; ~ §аіеіу гучні веселощі; 3) надокучливий, набридливий, нав’язливий; наполегливий; 3. V 1) про-нйзливо кричати; звучати різко й гучно; вйти; ійе \уіпс1 І8 ~іп§ вітер вйє; 2) різко викрйкувати; прокричати (тж ~ оиі).
$ІігШ-£ОГ£Є<1 [ '/гіідогсізсі] асі] горластий.
$1ігі11-іоп§ие<1 [7п1ілі]д] асі] з про-нйзливим, різкйм голосом.
8І1ГІ11-УОІСЄ<1 [|ПІУ018і] див. 8ІТГІ11--іоп^иед.
$Ьгі11у ['/Г111] 1. асі] поет, пронйзливий, різкйй; ~ 8оипд пронйзливий звук; 2. асіу пронйзливо, різко.
зЬгітр [/птр] 1. п 1) шримс, дрібна креветка; 2) маленький, зморщений чоловічок; карлик; 3) нікчемна людйна, нікчема; 2. V ловйти креветок (тж іо §о ~іп&).
8Іігітрег ['/птра] п 1) ловець креветок; 2) судно для ловлі креветок.
$1ігііпр-зіг1 І'/птрда:!] п продавщйця креветок.
зИгітрізЬ ['/птріД асі] маленький; мізерний; незначнйй.
зЬгітр-пеі ['/гітрпеі] п сітка для ловлі креветок.
зкгіпе [/гаіп] 1. п 1) рака; ковчег; гробнйця; усипальниця; 2) вівтар; храм; 3) перен. святйня; місце поклоніння; паііопаї ~ національна святйня; 4) обйтель; зесгеі ~ таємна обйтель; 2. V 1) класти в раку (в ковчег); 2) поет. зберігати, берегтй, тримати (в серці).
зЬгіпк І [/пдк] п збігання (тканини).
зіігіпк II [/пдк] г (разі зкгапк, зкгипк; р. р. 8Ітгипк, зкгипкеп) 1) скорочуватися); 2) зсідатися, збігатися (про тканину); Паппеї ~8 іп іке \уазк фланель збігається під час прання; 3) стискатися; давати усадку; теаі ~з іп соокіп§ м’ясо уварюється; теіаІ8 ікаі ~ \уйеп соо1іп£ метали, які стискаються під час охолодження; 4) спричйнювати збігання (тканини); 5) зіщулюватися; морщитися; зморщуватися; іо ~ \уіік соїсі зіщулитися від холоду; 6) зменшувати, скорочувати, стискати; 7) пересихати; 8оте 8ігеагп8 ~ Ггот
сігои^кі під час посухи деякі струмкй пересихають; 8) призводити до пересихання; 8иттег ~8 8ігеагп8 від літньої спеки струмкй пересихають; 9) відступати, відходити; щезати, зникати; іо ~ Ггот ійе гоот непомітно знйкнути з кімнати; □ ~ атау стискатися; зменшуватися; ~ опл/ет. насадйти (бандаж) у гарячому стані; ~ оиі декатйрувати, усаджувати під праскою; ~ ир зменшувати, стискати; < іо ~ Ггот тееііп§ зтЬ. уникати зустрічі з кимсь; іо ~ ау/ау Ггот гезропзіЬіІііу уникати відповідальності; поі іо ~ ау/ау Ггот раззіп§ Іисі^етепі не боятися вйсловити свою думку; іо ~ Ьаск Ггот іке Гіге відскочити від вогню; іо ~ іпіо опезеІГ за-глйбитися в себе, замкнутися в собі; іо ~ ир опе’з зкоиШегз аі 8гпік. байдуже поставитися до чогось.
зЬгіпкаЬІе ['/пдкаЬІ] а^'що мнеться (жмакається) (про тканину тощо).
зкгіпказе [ '/гідкісіз] п 1) збігання, зсідання; ~ оГ сіоікез іп іке \уазк зсідання одягу під час прання; 2) стйс-нення; скорочення; зменшення; а ~ оГ ігаде зменшення обсягу торгівлі; 3) усушка; 4) уварювання; усмажування; зменшення вагй м’яса (під час готування); 5) пересихання, усихання; 6) втрата вагй худоби під час перевезення; 7) мет. усадка, утворення усадочної раковини; 8) с. г. запал; < ~ сгаск усадочна тріщина.
$1ігіпкіп£ Ппі]кіі]] І. п 1) усадка; 2) текст, декатйрування; 2. асі] соромлйвий, сором’язлйвий; несмілйвий.
зЬгіпкргооГ [7пг)крги:Г] асі] текст. що не збігається (не зсідається).
зйпує^ [/гаїу] V (разі зкгоуе; р. р. зкгіуеп) 1) сповідати, відпускати гріхй; 2) сповідатися.
зйпуєі і'/гіуі] V 1) висихати, в’янути; зморщуватися; зіщулюватися (від холоду тощо; тж ~ а\уау, ~ ир); 2) висушувати; зморщувати; призводити до в’янення.
зкгіуеп ['/пуп] р. р. від 8кгіуе. зйгіуег ['/гаїуа] п сповідник.
зИгоІГ [/гоГ] п 1) міняйло; 2) банкір; 3) фахівець з розпізнавання фаль-шйвих монет.
зіігоіїазе ['/гоГісіз] п 1) перевірка монет; 2) комісійні за перевірку монет.
8ИгорзІііге ['/гор/іа] п 1) геогр.> н. Шропшир; 2) шропшир (тонкошерста порода овець).
$1ігои<і І/гаші] І. п 1) саван; 2) пелена, заволока, покров; а ~ оГ тізі пелена туману; іп а ~ оГ сіагкпезз під покровом темряви; у/гарі іп а ~ оГ ту$-іегу покрйтий таємнйцею; 3) склеп; печера; склепіння; 4) рі мор. ванти; 5) тех. кожух, ковпак; 6) екран; 7) розм. обрубане гілля; < ~ гіп§ тех. обруч, бандаж; 2. V 1) загортати в саван; 2) закутувати, обкутувати, закри
вати, ховати; ~ед іп сіагкпезз (іп тузіегу) оповйтий пітьмою (таємнйцею); 3) перен. ховатися; переховуватися; 4) давати притулок, переховувати; 5) шукати притулок; 6) обрізати гілкй.
зЬгоує [/гоиу] разі від 8кгіуе.
8йгоуе 8ип<1ау ['/гоиу'злпсії] п церк. сиропуст; остання неділя перед велй-ким постом.
8іігоує-іі(1є ['/гоиуіакі] п Масниця; масничний тйждень.
81ігоує ТиезЛау ['/гоиу'іішгсії] п вівторок на масничному тйжні.
зкгиЬ [/гаЬ] п 1) чагарнйк; кущ; 2) фруктовий сік з горілкою; 3) амер. шраб, фруктовий сік з водою і оцтом; газрЬеггу ~ малйновий шраб. <
зіігиЬЬегу ['/глЬап] п 1) чагарнйк; 2) алея, обсаджена кущами.
зіігиЬЬу ПглЬї] асі] 1) зарослий чагарником; 2) чагарниковий; що складається з кущів; 3) схожий на кущ.
зіігиГТ [/глГ| п 1) окалина; шлак; 2) відходи, пбкйдьки.
зкпі£ [/гла] 1. п знйзування (плечима); 2. V 1) знйзувати (плечима); 2) амер. сіпати, тягтй, цупити.
$йпі£-їїпі$1і [7глд,Гіт|] п спорт, кидок на стрічку, плечовйй фініш.
8Іігипк [/глдк] разі і р. р. від зкгіпк.
зкгипкеп ['/глдкап] 1. асі] зморщений, зіщулений; ~ скеекз зморшкуваті щоки; ~ £гаіп с. г. запалене зерно; 2. р. р. від зкгіпк.
зкиск [/лк] амер. розм. 1. п 1) шкаралупа; лушпайка, лушпйння; 2) стулка (устриці); 3) рі лузга, лушпйння; 4) рІрозм. мотлох, казна-що; поі \уогік ~з ламаного шеляга не вартий, нікуди не годний; < ~ оГсогп обгортка качана кукурудзи; 2. V 1) лущити, очищати від лушпйння; 2) розм. скидати (одяг); 3) виймати з черепашок (устриць).
зкискег Плка] п амер. крупорушка; обдирнйй (шеретувальний) прйстрій.
зкискз [/лкз] іпі амер. нісенітниця!, дурнйці!
зкискіег Плсіа] 1. п дрижання, тремтіння, здригання; іо §іує зтЬ. іке
нагнати страху на когось; 2. V тремтіти; здригатися, дрижати; іо ~ \уіік Геаг тремтіти від страху.
$ІіиІПе Г/аЛ] і. п 1) човгання; 2) совання; 3) тасування (карт); 4) карт, здавання (карт); черга здавати; 5) вйверт; трюк; шахрайство, обман; 2. V 1) човгати (ногами); 2) соватися (на стільці); 3) волочйти (ноги); 4) (тж ~ ОЇЇ) ухилятися (від чогось); намагатися позбутися (чогось); 5) обдурювати, хитрувати; 6) протягти, за-везтй контрабандою; 7) тасувати (карти); іо ~ іке сагсіз змінювати тактику; 8) перемішувати; 9) перемішати, перекладати; 10) робйти нашвидку (абияк); □ ~ іп утиратися, проникати (ку
$1111
354
$ІЬ
дись); ~ о(ї скидати, стягувати (одяг); ~ оп надівати, натягувати (одяг); ~ оиі вибиратися, виплутуватися (з чогось — оО.
зЬиГПе-ЬоапІ [ 7лЛЬо:сі] п шафлборд (настільна гра).
зІшЯІег ['/аііз] п 1) здавальник (карт); 2) спритна людйна; 3) орн. чернюк морський.
$1шії1іп£ [7а£1іі]] аф 1) якйй човгає; 2) хйтрий, спрйтний.
зішп [/ап] V уникати; остерігатися; триматися осторонь; іо ~ сіап^ег уникати небезпеки; іо ~ іетріаііоп не піддаватися спокусі.
’зішп [/АП] іпі (скор. від аііепііоп) струнко! (команда).
зііипіезз ['/апііз] аф поет, неминучий.
зішпі [/лпі] 1. п 1) тех. переведення, перемикання; зрушення; 2) зал. переведення на запасну колію; 3) ел. шунт; 4) зал. стрілка; 2. V 1) відводити; пересувати; переміщати убік; 2) відходити, відсуватися; 3) розм. відпихати, відштовхувати; 4) позбуватися (чогось); відкладати у довгий ящик; 5) зал. маневрувати; 6) ел. шунтувати, паралельно вмикати.
зішпіесі [7апіісі] аф ел. шунтований, паралельно з’єднаний.
зЬипіег [7апіз] п 1) зал. стрілочник; зціплювач; складач поїздів; 2) розм. ділок, спрйтник; 3) арбітра-жер (на біржі).
8Ішпііп£ [7апііі]] п 1) зал. маневри, маневрове пересування; 2) ел. шунтування, вмикання у паралель; 3) розм. придбання товару за одну валюту і перепродаж його за іншу; < ~ уагд сортувальна станція, сортувальний парк, маневровий парк.
зЬизЬ [/а/] 1. V розм. примусити замовкнути; не дати говорйти, зашйкати; 2. іпі ш-ш!, тйхо!
зкиі І [/лі] 1. п 1) двері, дверцята; 2) крйшка; 3) поет, кінець дня; сутінки; 4) мет. зварнйй шов; 2. аф за-крйтий, замкнений, зачйнений.
зЬиі II [/лі] V (разі і р. р. зкиі) 1) закривати, зачиняти; іо ~ а \уіпсіо\¥ зачинйти вікно; іо ~ іке доог оп (іо) зтЬ. а) зачинйти перед кимсь двері; б) перестати приймати когось; іо ~ іке боог оп ргорозаіз відхилйти про-позйції; іо ~ опе’8 тіпд іо зтік. відмовлятися розуміти щось; 2) закриватися, зачинятися; іке доог ~з оГ іізеІГ двері зачиняються самі; 3) стискати, зціплювати; іо ~ опе’з тоиік мовчати, тримати язйк за зубами; іо ~ опе’з іееік зціпити зуби; іо ~ зтЬ.’з тоиік заткнути комусь рота; 4) перекривати, закривати (прохід тощо); 5) припиняти роботу, зачиняти (магазин тощо); іке зкор із ~ магазйн зачйнений; 6) замикати; іо ~ іке соііа^е (ир) Гог іке
\¥іпіег замкнути дачу на зйму; іо ~ іп ргізоп посадйти у в’язнйцю; 7) складати, закривати; іо ~ а Гап (ап итЬгеІІа) скласти віяло (парасольку); 8) затискати, прищйкувати; 9) вимикати, зупиняти (верстат); 10) мет. зварювати; □ ~ (1оі¥П а) зачинйти, опустйти (фрамугу тощо); б) зачинйтися; в) опустй-тися (про туман); г) припинйти роботу (про підприємство); д) закрйти (підприємство); ~ іп а) замикати; б) загорб-. джувати, затуляти, заслоняти; в) наставати; ~ іпіо а) замикати, зачиняти (в кімнаті тощо); б) прищйкувати; ~ оГГ а) відключати (воду, струм); закривати (кран); вимикати (світло); б) перекрйти (шлях); в) ізолювати; ~ оиі а) виключати (можливість); б) не допускати, не впускати; в) загороджувати, заслоняти, застувати; г) спорт. блокувати; ~ іо зачиняти, причиняти (двері); замикати; ~ ир а) забйти (двері); б) зачинйти (магазин тощо); в) ховати, прибирати (кудись); г) посадйти у в’язнйцю (за ґрати); д) замовкнути; ~ ир! замовкни!, заткнй пельку!; < іо ~ опе’з еуез іо зтік. закривати очі на щось; іо ~ опе’з 1і§кіз оГГ покінчйти життя самогубством, померти; іо кауе ~ ир зкор-\уіпсіо\¥8 збанкрутувати; іо ~ опе’з Гасе (опе’з кеад) розм. замовкнути; іо ~ ир зкор закінчувати роботу.
$Іші-<кп¥п Плідаип] п 1) закриття (підприємства); 2) тех. неполадка, несправність; 3) припйнення (роботи); вймкнення.
8Ішіе [/и:і] п розм. 1) водостік; канава; 2) риштак, рйнва; жолоб; дотік.
зкиі-еуе [7ліаі] п розм. сон.
зіші-іп Плі іп] 1. п амер. розм. лежачий хворий, інвалід; 2. аф 1) замкнений; 2) якйй не виходить з дому; 3) недоступний; відлюдний, глухйй; 4) амер. якйй прагне самотності.
зкиі-оГГ [7аі'з:Г] п 1) закриття, перекриття; припйнення доступу; 2) мисл. закритий сезон; < ~ уаіуе тех. запірнйй клапан.
$Іші-оиі Плі аиі] п 1) локаут; 2) спорт, гра із «сухйм» рахунком.
зЬиііег [ /ліз] 1. п 1) віконниця;
2) тех. засувка, заслінка; 3) фот. затвор об’єктйва; 4) обтюратор (кіноапарата); 5) рі жалюзі; < іо риі ир іке ~з зачинйти магазйн (підприємство) на ніч; 2. у закривати віконницями.
зІшНІе [7лі1] 1« и 1) човник (ткацького верстата); 2) затвор, ворота (шлюзу); 3) шухляда (у комоді); 4) зал. состав, що курсує на короткій ділянці залізнйці; 5) ав. регулярне повітряне сполучення між двома пунктами; 6) ав. човникове бомбардування; 7) шатл (американський космічний корабель); < ~ зетуісе а) рух тудй й назад; б) кругообіг (транспор
ту); ~ Ьиз приміськйй автобус; 2. V рухати(ся) тудй й назад.
зІіиШесоск Пліікок] 1. п 1) волан, бадмінтон; 2) м’яч з пір’ям (для гри у волан, бадмінтон); 3) предмет нескінченних суперечок; 4) нестійка, мінлива людйна; 2. у 1) кйдати тудй й назад; 2) рухатися тудй й назад.
зйиіііе-гасе Пліігеїз] п спорт, зустрічна естафета.
8Йиіі1е-ігаіп [7лі1ігеіп] п зал. розм. 1) состав, що курсує на короткій ділянці залізнйці; 2) приміськйй поїзд.
зііу [/аі] І. п 1) вйбрик (зляканого коня тощо); 2) розм. кидок; 3) розм. різкйй вйпад; 4) розм. спроба; іо Ьауе а ~ аі доіп£ зтік. спробувати зробйти щось; 2. аф 1) соромлйвий, сором’я-злйвий; тйхий; ке із уегу ~ ууіік зігап^еге він дуже соромиться сторонніх; 2) по-лохлйвий, обережний (про птахів, тварин); 3) норовйстий (про коня); 4) нерішучий, несмілйвий; ке із - оГ іпіеіТегіп£ він не наважується втручатися; 5) боязкйй, недовірливий; іо Ье ~ оГ деаік боятися смерті; іо Ье - о/ реоріе сторонйтися людей; 6) тйхий, відлюдний; ~ Гіекіз тйхі поля; ~ коизе самітнйй будйнок; 7) амер. розм. недостатній; ікеу аге ~ оГ Гипсіз у них обмаль ресурсів; 8) скромний, убогий; ~ діппег скромний обід; 9) сумнівний, підозрілий; - скагасіег а) сумнівна репутація; б) темна особа; ~ ріасе підозріле місце; < іо Гі§кі ~ оГ уникати (когось); ухилятися (від чогось); іо Іоок ~ аі (оп) реоріе дивитися на людей з підозрою (з недовір’ям); 3. у 1) відступати, зупинятися (перед чимсь); не зважуватися, вагатися; 2) полохатися, лякатися; 3) сторонйтися; уникати; ухилятися; ке зкіез кіз \уогк він ухиляється від роботи; 4) лякати; 5) кидати, шпурляти; іо ~ а Ьаіі кйнути м’яч; 6) спорт, кйдати в ціль.
зііуєг [7^19] п полохлйвий кінь.
81іу1оск [7аі1ок] п літ. Шейлок; безсердечний, жадібний лихвар.
зйузіег [7аі8іа] п амер. розм. стря-пчий, якйй займається сумнівними справами.
8і [заі] п ч. ім'я Сай (зменш, від 8і1аз, 8ітоп).
зі [зі:] п муз. сі.
зіаі ['заюі] п геол. сіаль.
8іат [заі'ает] п геогр. н. іст. Сіам; ОиІГ оГ ~ Сіамська затока; ~ йетр бот. текстильний банан.
зіашапз ['заютаеі]] п зоол. чорний гібон.
8іатезе [,заю'ті:г] 1. п сіамець; сіамка; іке - збірн. сіамці; 2. аф сіамський; ~ еаі сіамський кіт; ~ іхуіпз сіамські близнята.
8іЬ [зіЬ] п ж. ім'я Сіб (зменш, від 8іЬу1).
зіЬ [зіЬ] 1. п 1) спорідненість; ро
8іЬ
355
$і(1
динні зв’язки; 2) рідня; 3) родич; родичка; 4) рі біол. потбмство тих самих батьків, сібси; 2. аф 1) родйнний; 2) споріднений; 3) близький, схожий.
8іЬЬіе [ зіЬі] п ж. ім'я Сіббі (зменш, від 8іЬу1).
8іЬегіа [заі'Ьіапа] п геогр. н. Сибір.
8іЬегіап [заі'Ьіапап] 1. п сибіряк; сибірячка; 2. аф сибірський; ~ ріа^ие вет. сибірка; ~ тіїїеі бот. чумиза; ~ 8іа§ зоол. ізюбр, марал.
8ІЬі1апі І'зіЬіІапі] 1. п фон. шиплячий (свистячий) звук, сибілянт; 2. аф фон. шиплячий, свистячий.
8ІЬі1аіе ['зіЬіієіі] V 1) вимовляти з присвистом; 2) шипіти.
зіЬіІаііоп [,8іЬҐ1еі/п] п 1) свист, присвист; шипіння; 2) шелест, шелестіння, шарудіння, шурхіт; іке ~8 оГ ійе бгу £га$$ шурхіт сухої трави.
$іЬі1ои$ [ зіЬіізз] аф шиплячий, свистячий.
8іЬ1еу ['біЬіі] п ж. ім’я Сіблі (зменш, від 8іЬу1).
$іЬ1ііі£ ['8іЬ1іі]] п 1) рідний брат; рідна сестра; 2) рі діти однйх батьків; 3) однокровний брат; однокровна сестра; ~8 діти однієї матері; діти одного батька; 4) рі сібси; < ~ гіуаігу дитячі ревнощі, суперництво між дітьми (одних батьків).
8іЬу1 ['8іЬі1] п 1) ж. ім’я Сібіл, Си-біла; міф. Сивіла; 2) (8.) пророчиця, віщунка.
8іЬу11а [81'ЬіІа] п ж. ім’я Сибілла.
8іЬу11іпе [8і'Ьі1аіп] аф 1) міф. си-вілин; 2) пророчий; 3) схожий на Сивілу.
8Іс [8ік] 1. аф розм. такйй; 2. асіу лат. так! (вказує на точну відповідність оригіналу).
$іссаііуе ['вікаііу] 1. п сушйльна речовина; сикатйв; 2. аф хім. сушйль-ний.
8Ісе [ваїв] п 1) шістка, шість очок (у грі в кості); 2) грум, конюх.
8ісі1іап [8і'8і1рп] 1. п 1) мешканець (уродженець) Сицйлії; сицилієць; 2) сицилійський діалект; 2. аф сици-лійський.
8Ісі1іеппе [81,8111 еп] п сициліен (легка тканина).
8Іск [8ік] 1. п 1) (ійе ~) хворі; 2) хворий; 3) хвороба; 4) прйступ нудоти; 2. аф 1) хворий; іо Ье ~ бути хворим; іо §о (іо іигп) ~ захворіти; $йе із ~ оГ а Гєуєг у неї пропасниця; 2) хвороблйвий; зв’язаний з хворобою; ~ сопбіііоп хвороблйвий стан; ~ уеагз рбкй хвороби; 3) шо відчуває нудоту; йе Гееіз ~ його нудйть; 4) нудьгуючий; іо Ье ~ Гог а зі§йі оГ йоте нудьгувати за домівкою; 5) пересйче-ний, надмірний; І ат ~ іо беаій оГ \уаіііп£ мені страх як набрйдло чекати; 6) розм. роздратований, розсерджений; йе у/аз ~ аі тіззіп§ ійе ігаіп він
роздратувався, колй спізнйвся на поїзд; 7) занепадницький, застійний; а ~ есопоту застійна економіка; 8) призначений для хворих; ~ Ьоок військ. кнйга хворих; 9) блідйй, тьмяний (про колір, світло тощо); ~ 1і§йі тьмяне світло; 10) стомлений, знесйлений; 11) вйснажений; ~ зоіі вйснажений ґрунт; 12) хвороблйво похмурий; моторошний; 13) психічно неповноцінний; 14) спричйнений психічною неповноцінністю; ~ Гапсіез хвороблйві фантазії; < іо Ье аз ~ аз а бо§ (аз а йогзе) почувати себе погано (кепсько); І ат ~ апсі іігесі оГ іі мені це вкрай остогйдло; 3. V 1) мисл. хапати (про собак); ~ Кіт! ату!, візьмй його!; 2) нацьковувати; іо ~ опе рагіу оп ійе оійег нацьковувати однйх на інших.
$іск-Ьау ['зікЬеі] п мор. лазарет (на судні).
$іск-Ье(1 ['зікЬесі] п ліжко хворого. зіск-Ьепеїїі [ 'зік, ЬепіГіі] п допомога у зв’язку з хворобою.
зіск-Ьегій ['зікЬа:0] див. зіск-Ьау.
$іск-са11 ['зік'ко:!] п військ. 1) прийом хворих лікарем; 2) відвідання санітарної частйни; 3) сигнал для медй-чного огляду.
зіскеп ['зікп] у 1) хворіти, захворіти; Не —есі апсі сііесі він захворів і помер; 2) спричйнювати захворювання; 3) відчувати нудоту; 4) спричйнювати нудоту; гіск Гоод ~з кіт його нудйть від жйрної їжі; 5) відчувати огйду; 6) викликати огйду; 7) почувати себе кепсько; 8) викликати недугу; 9) відчувати роздратування; ке ~ед оГ кіз пе\у пеі^кЬоиг йому набрйд його новйй сусід; 10) викликати роздратування; 11) знемагати, нйдіти; І ат ~іп§ іо §еі Ьаск ікеге я знемагаю від бажання поїхати назад; 12) знесйлю-вати; 13) слабнути, знесйлюватися.
зіскепег ['зікпа] п 1) розм. прйк-рість, роздратування; 2) розм. щось огйдне (прйкре); 3) надто велйка доза (порція) чогось; 4) удар, потрясіння; 5) шк. розм. зануда.
$іскепіп£ ['зікпп]] аф бридкий, огйдний, гидкий; ~ зресіасіе огйдне видовище.
зіскег І'зіка] аф розм. 1) надійний, безпечний; 2) вірний, надійний; ~ тап людйна, на яку можна покластися; 3) міцнйй; сталий, постійний; 4) достовірний; безсумнівний; іо таке ~ переконатися.
зіск-Ла§ ['зікЛаед] п мор. карантйн-ний прапор.
зіск-*іеа(1ас*іе ['зік,кесіеік] пмед. мігрень; головнйй біль з нудотою.
зіскізк [’зікі/] аф 1) хворий; немічний, слабйй, кволий; іо ГееІ ~ не-здркати; 2) нудотний; що викликає нудоту; ~ іазіе нудотний смак.
зіскіе ['зікі] п серп.
$іск-1еауе ['8ік1і:у] п відпустка у зв’язку з хворобою.
зіскІе-Ьаг ['зікІЬа:] п різальний брус (апарат).
зіскіе-тап ['зікітжп] п (рі зіскіе--теп [-теп]) жнець.
зіскіе-тооп ['зікітшп] п серп місяця.
$іск1ег ['зікіа] п жнець.
8Іск1е-$йаре<1 ['зікі/еірі] аф серпоподібний, серпастий.
$іск1іпе§8 ['зікітіз] п хвороблйвість; хвороблйвий стан.
зіск-іізі ['зікіізі] п 1) спйсок хворих; 2) лікарняний листок (бюлетень); іо Ье оп іке ~ бути на лікарняному листку.
зіскіу ['зікіі] 1. аф 1) хворий, кволий, хвороблйвий; 2) нездоровий; ~ сотріехіоп нездоровий колір облйччя; 3) шкідлйвий, нездоровий (про клімат тощо); ~ сіітаіе нездоровий клімат; 4) нудотний, огйдний; ~ зтеїі нудотний запах; 5) слабкйй; що ледь жевріє (про вогонь, світло); 6) блідйй (колір); 2. V робйти блідйм; надавати хвороб-лйвого вйгляду.
8Іскпе88 [зікпіз] п 1) хвороба, захворювання; 2) нудота; 3) відраза, огйда; < ~ ЬепеГіі допомога у зв’язку з хворобою; ~ гаіе захворюваність.
$іс!і-ішг$е ['зікпаїз] 1. п медйчна сестра; 2. V доглядати хворого.
$іск-ішг$іп£ ['зік,па:8іі]] п догляд за хворими.
зіск-рау ['зікреї] п допомога у зв’язку з хворобою; вйплата відповідно до бюлетеня.
8Іск-герогі ['8ікпро:і| п лікарняний листок, бюлетень.
$іск-гоот ['8ікгит] п кімната (для) хворого.
8і<1 [8ісі] п ч. ім ’я Сід (зменш, від 8ідпеу).
$і(і(1ег ['закЬ] аф м’який, ніжний.
8І(1(1о^¥ ['заісіои] аф розм. ніжний, м’якйй.
8і<1(1у ['8іс1і] п ч. ім’я Сідді (зменш, від 8ідпеу).
8І(1е [заісі] 1. п 1) стіна, стінка; 2) бік, сторона; 3) поверхня; іке іппег ~ внутрішня поверхня; іке итоп§ ~ оиі навйворіт; 4) борт (корабля); рогі ~ лівий борт; 5) схил; 6) берег; 7) поле, край (сторінки); 8) заст. сторінка; 9) частйна, половйна; іке оікег ~ оГ іке гоот друга половйна кімнати; 10) область, район; іке ГазкіопаЬІе -оГ іке іо\уп фешенебельний район міста; 11) край; іо зіі оп іке ~ оГ іке Ьесі сидіти на краю ліжка; 12) грудинка; 13) місце, пункт; іке ЬІапк ~ слабке місце; 14) аспект; рйса; бік; іо $іисіу а ргоЬІет Ггот аіі вйвчити проблему всебічно (у всіх аспектах); оп ійе опе ~ з одного боку; оп ійе оійег - з іншого боку; 15) ставлення, позйція; 16) гру
8І(1
356
8І(1
па, партія, сторона; іо скапає ~ пе-рейтй з однієї партії в іншу; 17) лінія (спорідненості)} а соизіп оп тоікег’з ~ кузен з матерйнської лінії; 18) відділення (навчального закладу)} 19) група студентів під наглядом певного викладача; 20) пиха; зазнайство; < спорт. по ~! нічия!; іо Ье оп ійе гі^кі (оп ійе зиппу) ~ оГ ГіГіу бути молодшим п’ят-десятй років; іо Ье оп ійе зкасіу (оп іке \угоп§) ~ оГ ГіГіу бути старшим п’ят-десятй років; іо Ье оп іЬе кеауу ~ бути перевантаженим; іо Ье оп іЬе зіскіу ~ бути хвороблйвим; іо Ье оп ійе ~ оГ ійе ап$еІ8 дотрймуватися загально-прййнятих поглядів; іо Ье Ьогп оп ійе \угоп£ ~ оГ ійе Ьіапкеі бути незакон-нонародженим; іо £еі оп ійе гі^кі ~ оГ зтЬ. заслужйти чиюсь прихйльність; іо £еі оиі оГ ійе Ьед оп ійе \угоп£ ~ устати з лівої ногй; іо кпо\у оп хуйісй ~ опе’з Ьгеад із Ьиііегесі розуміти свою вйгоду; оп ійе - попутно, між іншим; додатково; іо таке а Іііііе топеу оп іке ~ підробйти на стороні; 2. аф 1) довгий; 2) пихатий; < ~ скаіп хім. бічнйй ланцюг; - сіеагапсе тех. боко-вйй зазор; ~ дитріп§ тех. розвантаження убік; ~ еіеуаііоп тех. поздовжній розріз; вид збоку; ~ Гасе-о£Г тагк позначка місця вкидання шайби (хокей)} ~ Іасібег мор. боковйй трап; ~ Іатр бокова фара, підфарник; ~ ріау люфт, бокове хитання; ~ геасііоп хім. побічна реакція; 3. V 1) ставати на чийсь бік; об’єднуватися, блокуватися, групуватися (з кимсь — \уіік); 2) ітй (стояти) поруч; бути пліч-о-пліч (з кимсь)} 3) перен. бути рівним; 4) розм. наводити порядок, прибирати; 5) рухатися, звертати убік; 6) відкласти (відсунути) убік; 7) розрубати (розрізати) тушу навпіл.
зШе-аппз ['заідагтг] п військ. зброя, яку носять на портупеї (на поясному ремені); амер. тж. пістолет на портупеї.
зі<1е-Ьап<1 ['закІЬаепсІ] п рад. бокова смуга (частот).
зі<1е-Ьеі ['закІЬеі] п групове парі. $і<1еЬоаг(1 ['зак1Ьо:с1] п 1) сервант;
буфет; 2) підніжка.
$і<1еЬоаг<1-піппег ['зак1Ьо:с1,глп9] п доріжка на буфеті.
$і<1е-Ьох ['закІЬокз] п бокова ложа (у театрі).
зісіеЬіітз ['заідЬзтг] п рі амер. баки, бачки.
зі<1е-саг ['заісіка:] п 1) коляска мо-тоцйкла; 2) розм. сайдкар (коктейль з апельсинового лікеру, коньяку і лимонного соку).
зіде-дізії ['закІсІїЛ п гарнір, салат тощо, якйй подають до м’ясної (рйб-ної) страви.
зі<1е-<1оог ['закісіо:] п 1) бокові двері; 2) чорний хід.
$і(1е-<1га^¥П ['закісігот] аф зображе
ний у боковій проекції (збоку, у профіль).
ЗІ(ІЄ-<ІГЄЗЗІП£ [ 'заіСІ,СІГЄ811]] п с. г. під-жйвлення.
$і<1е-(1гіІЇ ['закІсІгіГі] п ав. бокове знесення.
зі<1е-(1пііп ['закісіглт] п малйй (вій-ськовйй) барабан.
зіЛе-Гасе ['закІГеїз] п 1) профіль; 2) боковйй фасад.
зі<1е-Гепсе ['закІГепз] «боковйй бортик (хокейного майданчика).
$і<1е-£]апсе ['заіддіагпз] п 1) косий погляд; погляд скоса; 2) згадування побіжно (мимохідь).
$і<1е-£гаІЇіп£ ['зак1,дга:Гііі]] п с. г. аблактування.
8І(1е-кі11 [ 'заідкії] п амер. схил (гори тощо).
зіде-іюгзе ['закПкгз] п кінь з ручками (гімнастика).
зі<1е-іззие ['заїдки:) п 1) другорядне (неістотне) питання; 2) побічний результат.
зісіе-іаші ['закіїаепсі] п межа.
зі<1е-1і£М ['закіїаіі] п 1) бокове світло, бокове освітлення; 2) перен. випадкова інформація; відомості, що просочйлися у пресу; 3) бокове вікно; 4) бокові стулки (великого вікна)} 5) мор. бортовйй ілюмінатор; 6) тех. боковйй ліхтар; 7) мор. розпізнавальний вогонь.
зкіе-ііпе ['закіїат] 1. п 1) бокова лінія; 2) зал. бічна колія; 3) побічна робота; побічні заняття; 4) товари, які не є основнйм предметом торгівлі в певному магазйні; 5) пуго; 6) спорт. бокова лінія ігрового поля; 2. V 1) путати передню і задню ноги (коня)} 2) перен. зв’язувати (обмежувати) мо-жлйвості.
зі<1е1іп£ [ 'заісіїїі]] 1. прозм. схил (гори тощо)} 2. аф похйлий, скіснйй, непрямйй; спрямований убік; 3. асіу боком; косо.
$і<1е1оп£ ['закПод] 1. аф 1) спрямований убік; косий; ~ §1апсе погляд скоса; 2) похйлий; ~ ^гоипсі укіс; 3) ухйльний; ~ ап8\¥ег ухйльна відповідь; 2. айї 1) убік; косо; 2) боком; 3) навскосй, навскіс; 4) на боку; іо Ііе - лежати на боку.
зі<1е-1оок ['закіїик] п косий погляд, погляд скоса.
зіііе-тетЬег ['зак1,тетЬо] п 1) тех. поздовжній елемент; 2) ав. лонжерон.
зйіе-поіе ['заісіпоиі] п нотатка на полях (сторінки).
зі<1е-оиі ['заісіаиі] п втрата подачі (волейбол).
зіЛе-ріІіп^ ['закГраїкд] п кавальєр, зємлянйй вал.
8І(1е-р1апкіп£ [ 'закі, ріаедкід ] п мор. бортова обшйвка.
зіііе-роскеі [гзаіс1,рокіі] п бокова кишеня.
зі<1е-ро$і ['закіроизі] п 1) одвірок; 2) бігун, глуха ворітниця.
зідегеаі [заі'сііапої] аф зоряний; -ііте зоряний час.
зідегііе ['зкіагаїі] п 1) мін. сидерит; шпатовий залізняк; 2) астр. сидерит (метеорит).
зі<1его£гар1іу [,8кЬ'годгаГі] п гравірування на сталі.
зМегоІііе ['зідагоиіаіі] п астр. сидероліт (метеорит).
зі<1епіг£у ['зкЬго:с1зі] п чорна металургія.
зі(1е-8а(]<11е [ 'закі, заесії] п жіноче (дамське) сідло.
зіііє-зікну ['закі/ои] п 1) інтермедія; вставнйй номер; 2) перен. щось неістотне (випадкове); 3) військ, розм. відволікаючий удар; 4) військ, бій другорядного значення.
зШе-зіір ['заісізіїр] 1. п 1) ав. ковзання на крило; 2) авт. бокове ковзання; занос; 3) спорт, бокове ковзання; 4) розм. неправильний шлях, падіння; 5) розм. позашлюбна дитйна; 2. V 1) ав. ковзати на крило; 2) авт. заносити; ковзати убік; 3) розм. спіткнутися, посковзнутися; 4) військ. перекидати частйну на інший напрям.
зі<1е-8Іоре ['закізіоир] п боковйй укіс.
зідезтап ['закігтоп] п церковний служйтель; помічнйк церковного старости.
зідезріп ['закізріп] п бокове обертання м’яча (теніс).
зі<1е-зр1іПег [ 'заід, зріїіа] п жарт, що викликає нестрймний регіт; сміхота до знемоги.
зШе-зрІіНіпз ['закІлрЬйі]] аф 1) нестрймний, громовйй (про сміх)} 2) дуже смішнйй, сміховйнний, кумедний.
зі<1е-зіер ['заісізіер] 1. п 1) крок убік; 2) підніжка; східець; підвісна драбйнка; 3) спорт, сходження «дра-бйнкою» (на лижах)} 2. V 1) відступати убік; давати дорогу; 2) ухилятися від удару; 3) перен. ухилятися (від чогось), уникати (чогось)} іо ~ Гасіз замовчувати факти; 4) амер. відкладати (рішення).
зі(1е-8іерріп£ [ 'закі,зіерід ] п крок убік (бокс).
зШе-зігоке ['закізігоик] п плавання на боку.
зігіе-з^ау ['закІ8\¥Єі] п тех. бокове розхйтування (кузова).
зіде-іаЬІе ['закІДеіЬІ] п 1) пристав-нйй стіл; 2) стіл для закусок.
зі(1е-і*іпізі [ЧаїдОглзі] п тех. боковйй тиск; бокове зрушення.
зісіе-ігаск [ закіігаек] 1. п 1) зал. запасна колія; 2) перен. другорядна роль; невйгідне становище; 2. V 1) зал. переводити (ставити) на запасну колію; 2) зал. переходити на запасну колію;
8І(1
357
8І£
3) перен. переводити на інші рейки; 4) перен. відводити вбік; відволікати від мети (когось)} 5) авт. з’їхати з дороги на узбіччя; 6) спрямовувати розмову в інший бік; іо ~ аііепііоп відвернути увагу.
зісіеігаскесі ['закіігжкі] п (Ше ~) 1) які збилися з дороги; введені в оману; 2) збйті з пантелйку, спантелйчені.
зШє-уіє^у [Чаїдуіи:] п 1) профіль; 2) вйгляд збоку.
$і<1е-^а1к [ Чаіс1\уо:к] п 1) амер. тротуар; пішохідна доріжка; 2) бокова доріжка.
зісіе-луаіі [Чаіск¥о:1] п 1) бокова стіна; 2) геол. висячий бік, бічна стінка.
$і(1е^аг<1 ['заклад] 1. асі] спрямований убік; ~ §1апсе погляд убік; 2. айу убік.
$і<ІЄ№Г(І5 [ Чаїсіиюсіг] айу убік.
§і<1е5¥ау [ЧаїШуеі] 1. п 1) бокова доріжка, стежка; кружна (обхідна) дорога (тж перен.)} 2) амер. тротуар; пішохідна доріжка; 2. асі] 1) спрямований убік; косий; 2) непрямйй; ~ сотріітепі прихований комплімент; 3. асіу 1) збоку, зі сторонй; 2) боком, у профіль; 3) косо, убік; 4) 4іа боку, боком.
8І<1е^ау$ [ЧаїШуеіг] див. зісіе\уау 2, 3.
8І(ІЄ-5¥ІП(1 ['8аід\¥іпд] п 1) боковйй вітер; 2) перен. непрямйй шлях; Ьу а ~ стороною, кружнйм шляхом; < -ЗОП позашлюбний син.
8І(ІЄ-5¥ІП(ІЄГ ['$аі(І'\¥1ПСІд] п амер. розм. удар збоку.
зігіелуізе [ ЧаїШуаіг] див. зісіе\уау 2, 3.
8І(1іп£ [Чаїдії]] п 1) приєднання до однієї із сторін, підтрймка однієї із сторін; 2) зал. запасна колія; 3) буд. підшйвка дошками; 4) судноплавна частйна каналу; 5) гірн. бокова вйроб-ка.
зігіїе ['закії] V 1) рухатися боком; 2) вестй (ставити) боком; 3) просуватися (підходити) бочком (крадькома); 4) спрямовувати непомітно (нйш-ком); іо ~ а §1апсе глянути непомітно, блймнути.
8і(1пеу [ 8КІП1] п 1) ж. ім'я Сідні; 2) ч. ім'я Сідні, Сідней.
8і<1опіе [зі'сіоипі] п ж. ім'я Сідоуні.
8і(іопу [зі'сіоипі] див. 8ідопіе.
8І<1у ['заісії] асі]розм. задавакуватий.
8Іе§е [зі:сіз] 1. п 1) облога; зіаіе оГ ~ стан облоги; (о Іау ~ іо а іо\уп об-ложйти місто; іо гаізе а ~ зняти облогу; іо зіапд а - вйтримати облогу; 2) розм. довгий стомливий (неприємний) період; а ~ оГ іііпезз тривала хвороба; 3) сидіння; трон; 4) ранг; становище; 5) тех. верстат, верстак; 6) під (черінь) скловарної печі; 2. у обложйти, оточйти, взяти в облогу (фортецю).
8іе£е-аіїі11егу [ 'зігсіза: 'іііап] п військ, іст. облогова артилерія.
$іе£Є-Ьа$кеі ['8І:сіз, Ьос:8кіі] п військ, іст. тур.
$іе&есгаГі [ '8І:сізкга:Гі] п військ, іст. майстерність облягати фортеці.
$іе£е-£ші ['8І:дздлп] п військ, іст. облогова гармата.
$іе£е-ігаіп [Чігдзігет] п військ, засоби прорйву оборони протйвника.
8іе£е-5¥огкз [ '8І:сіз\уа:к8] п рІ військ. облогові роботи.
8іе£Йте(1 ['8І:дй-і:д, 'гі:к£гі:і] п ч. ім'я Сігфрід, Зікфріт, Зігфрід.
8іе§тшк1 [Чг.дтипд, '2І:ктипі] п ч. ім'я Сігмунд, Зікм'унг, Зігмунд.
8іепе$е [,8іе'пі:х] асЦ сієнський; Ше ~ зсЬоо! сієнська школа живопису (ХШ-ХІУ ст.).
8Іешіа [81'епа] п сієна, вохра (фарба)}^ ~ тагЬІе жовтий димчастий мармур.
зіегга [Чіага] п ісп. гірське пасмо із зубчастими вершйнами, кряж.
8іегга-Ьеопе [Чюгаїї'оип] п геогр. н. Сьєрра-Леоне; ~ Репіпзиіа півострів Сьєрра-Леоне.
8іегга Меуасіа [Чіагапі'уагсіа] п геогр. н. Сьєрра-Невада (гори).
8ІЄ8іа [8і'е8іа] п ісп. сієста (полудневий відпочинок у південних країнах).
8Ієує [8іу] 1. п 1) решето, сйто; іо Ьауе а Ьеад Ііке а - нічого не пам’ятати; голова як решето; 2) тех. грохот; 3) тех. сітчастий фільтр; 4) базікало, балакун; базіка, цокотуха; < іо риі \уаіег іпіо а ~ носити воду решетом; 2. у просівати.
8ІДІЄ ['81Н] V свистіти.
8ІПІЄІ ['81Н1І] п художній свист.
зіїПеиг [8і'Но:] п фр. 1) виконавець художнього свйсту; 2) тварйна, яка свистйть.
зііїїеизе [8і'£Ь:г] п фр. виконавиця художнього свйсту.
8ІГі [8іН]	1. п 1) просівання;
2) просіяний матеріал; 2. V 1) просівати; 2) тех. фільтрувати; 3) сіятися, просіватися (про пил, сніг тощо)} 4) посипати через сйто; 5) ретельно досліджувати; скрупульозно аналізувати; □ ~ оиі а) відсіювати, висіювати; б) з’ясовувати; < іо - іЬе \уЬеаі Ггот іЬе сЬаГГ бібл. відокремлювати плевели від пшенйці.
8ІГіа£Є ['81Н1СІ3] п просіяний матеріал.
8ІЇЇЄГ [ЧіЙЗ] п сйто; грохот.
$ИШі£ [зіГіїд] п 1) просівання;
2) посипання, обсипання; ~ суііпдег с. г. трієр.
8ІІЇІП£8 [Ч1Гі1П2] п рі ВЙСІВКИ.
8І§Ь [8аі] 1. п 1) зітхання; подих; іо Ьауе а ~ о£ геїіеГ зітхнути полегшено; 2) поет, подув; 2. у 1) зітхати; іо ~ куііЬ раіп зітхати від болю; 2) нудьгувати, сумувати (за кимсь, чимсь — Гог);
3) оплакувати (когось, щось — оуєг); □ ~ оиі вимовляти із зітханням.
8І£Ііег [Чаю] п закоханий.
8І£Ьіп£ [Чапд] п 1) подих, зітхання; 2) подув; 3) горе, сум.
8І£Ьіп£Іу [Чаїгціі] айу зітхаючи.
8І£Ііі [заіі] 1. п 1) зір; Ьад (§оод) ~ поганий (добрий) зір; 1оп§ ~ а) далекозорість; б) перен. далекоглядність; зЬогі ~ а) короткозорість; б) перен. недалекоглядність; 2) вид; іп ту ~ у мене на очах; іо кпо\у зтЬ. Ьу ~ знати когось в облйччя; іо ІО8Є - оГ а) упустити з очей; б) забути; 3) погляд; думка; точка зору; до \уЬаі із гі^Ьі іп уоиг оу/п ~ робіть так, як ви вважаєте правильним; 4) швидкйй погляд; іо саісЬ (а) ~ оГ глянути, зйркнути (на щось, на когось)} 5) поле зору; іо Ье іп ~ бути поблизу (у полі зору); 6) краєвйд, гарне видовище; (Ьіз Іаке із опе оГ іЬе ~з оГ іЬе соипігу це озеро — одно з найкращих місць країни; 7) рі визначні місця; іо зее іЬе ~з оглядати визначні місця; 8) розм. сміховйнне (непринадне) видовище; іо Ье а регїесі ~ мати жахлйвий вйгляд; іо таке а ~ оГ опезеІГ робйти з себе посміховисько; І Ьаіе іЬе - оГ Ьіт! я бачити його не можу!; 9) розм. безліч; купа; а - оГ топеу купа грошей; 10) розм. зінйця; 11) розм. окуляри; 12) військ, приціл; іо іаке а сагеГиІ ~ старанно прицілюватися; 13) топ. візйр; 14) гірн. маркшейдерський знак; 15) топ. візування; < - афизітепі (зеіііп§) військ, установка прицілу; ~ Ьііі (дгаГі) тратта, термінова для пред’явлення; - ^Іазз оглядове скло; ~ геасЬ військ, прицільна дальність; ~ сіізіапсе вйдймість; аі ~ а) з аркуша; іо ігапзіаіе (іо ріау тизіс) аі - перекладати (грати) з аркуша; б) зразу ж, тут же, без зволікань; іо зЬооі аі ~ стріляти без попередження; аі Гігзі ~ з першого погляду; іоує аі Гігзі ~ кохання з першого погляду; іі із а 1оп£ ~ Ьеііег це набагато краще; а ~ Гог зоге еуез а) бажаний гість; б) приємне видовище; оиі оГ ту ~! геть з моїх очей!; оиі оГ ~ оиі оГ тіпсі як з очей, так і з думки; 2. V 1) побачити, вйявити; 2) спостерігати; 3) військ, наводити, прицілюватися; 4) топ. візувати.
8І£Мег ['заііа] п пробний постріл.
8І£М-Ьо1е ['заііЬоиІ] п тех. оглядовий отвір; оглядовий люк; вічко.
8І&Міп£ [Чаїііі]] п 1) військ, вйявлення; 2) військ, наводка; прицілювання; 3) топ. візування; 4) військ, приведення до нормального бою; < ~ сієуісє прицільне пристосування; ~ гап§е прицільна дальність.
8І£І1ІІП£-8ЬоІ ['заііід/зі] п пристрі-лювальний постріл.
8І£МІП£-8ІІ< [ '8аіІ11]8І1і] п оглядова щілйна.
8І£ЬІІЄ88 [ЧаїШз] асЦ 1) сліпйй; незрячий; 2) поет, невйдймий.
8І§
358
8І£
зІБЬіІеззпезз ['заіііізшз] п сліпота.
5І&М1ІПЄЗЗ ['заііїшіз] п вродийвість, пригожість.
$І£Ьі1у [’заіііі] аф 1) гарний (на вйгляд), приємний (на вйгляд); 2) амер. відкрйтий, видний на відстані; 3) з якого добре вйдно; а ~ етіпепсе узгір’я, з якого відкривається вид на всю околицю.
$І£Ііі-геа<1ег ['8аіі,гі:сіа] п той, хто читає ноти з аркуша.
$І£Ііі-$ееіп£ ['8аіі,зі:іі]] п огляд визначних місць; іо £о - оглядати визначні місця.
$і£Ьі-$еег ['заіі,8І:а] п той, хто оглядає визначні місця, любйтель ви-значнйх місць.
$і£М$тап ['заіізтоп] п (рі зі^Ьізтеп [-тап]) 1) гід; 2) той, хто читає ноти з аркуша.
$і£Іі№оі11іу ['заіі,\уа:ді] асі] гідний споглядання; на якого приємно дивй-тися.
$І£І1 ['8КІ31І] п 1) печать, печатка; 2) окультний знак (у астрологів)', 3) іст. мініатюра.
$і&Шаіе І ['8КІ31І1І] асі] 1) втйсне-ний; 2) печатний.
зі£і11аіе II ['зісізіїеіі] V скріпляти печаткою; запечатувати.
8і£І8іішп<1 ['зідізтапсі, амер. 'зідзазтапсі] п ч. ім'я Сігісмунд, Сід-жісмунд, Сигізмунд.
$і£Іа [ 'зідіа] п рі лат. значкй; початкові літери; сймволи.
8І£ша ['зідта] п сйгма (літера грецького алфавіту).
$І£піа<е ['зідтеїі] асі] 8-подібний, С-подібний.
8І£іпаіїс [зід'таеіік] аф лінгв. сиг-матйчний.
зі&ітіаігоп ['зідтаітоп] п фіз. сигма-трон.
8і£іїііпі(1 ['зідтапсі] п ч. ім'я Сіг-мунд, Зігмунд, Сйгмунд.
8І&П [зат] 1. п 1) знак; іп ~ оГ зтік. на знак чогось; 2) позначка; умовний знак, значок; сймвол; ійе сігсіе аз а ~ оГ іпйпііу коло як сймвол безконечності; ійе розіііуе апсі ійе пе£аііуе ~з плюс і мінус; ~ тапиаі власний підпис; 3) ознака, прикмета; свідчення; іеагз аге а ~ оГ \уеакпезз сльози — ознака слабкості; іо таке по ~ оГ ІіГе а) не подавати ознак життя; б) не протестувати; 4) мед. симптом; 5) пароль; ~ апсі соипіегзі^п пароль і відповідь на нього; 6) жест, знак; сіеаГ-апсі-сІитЬ ~з абетка глухонімйх; 7) сигнал; 8) передвістя, знамення; ~з оГ іЬе іітез знамення часу; 9) астр. знак зодіаку; 10) вйвіска, оголошення; покажчик; ігаГГіс ~ дорожній знак; іііитіпаіесі ~з світлова реклама; а ~ оГ гоіаііоп тех. напрям обертання; 11) амер. мисл. слід (звіра)', 12) юр. підпис; ~ 1ап§иа§е кінетйчне мовлення;
2. V 1) підпйсувати; іо ~ а Іеііег підписати лист; іо ~ опе’з доот підпйсувати вйрок самому собі; 2) підпйсуватися; іо - іп Гиіі підпйсуватися повним ім’ям; іо ~ іп зтЬ. еізе’з пате підпйсуватися за когось; 3) подавати (робйти) знак; виражати жестом; 4) ставити знак; по-значати; 5) пе-рехрестйти; □ ~ а^ау а) заповідати, відпйсувати (власність)', б) підписати відмову (від прав), передати (права тощо); ~ овГ амер. а) оголошувати кінець радіопередачі (телепередачі); б) замовкнути; ~ оп а) наймати(ся) на роботу; б) починати радіопередачу (телепередачу); в) запйсуватися добровольцем (в армію); ~ ир запйсуватися добровольцем (в армію).
$і£паЬ1е ['зашаЬІ] аф 1) що може бути підпйсаним; 2) що потребує підпису.
зідпаї ['зідпаї] 1. п 1) сигнал; 1І£Ііі ~з світлові сигнали; саіі ~ рад. позив-нйй; радіо ~ радіосигнал; гіп£ІП£-оГГ ~ військ, сигнал відбою; зіагііп^ ~ спорт. стартова команда; 2) знак, ознака; 3) сигнальний прйстрій; 4) рі військ. війська зв’язку; 5) розм. зв’язківці; 6) мор. служба зв’язку; < - ЬошЬ (зіаг) військ, сигнальна ракета; ~ Ьох зал. блокпост; пост централізації; ~ сош-типісаііопз військ, засоби зв’язку; зв’язок; 8. Согрз амер. військ, війська зв’язку; - оГГісег а) офіцер військ зв’язку; б) начальник зв’язку; ~ рапеї сигнальне полотнище; ~ різіоі сигнальний пістолет; ~ зєгуісє військ, служба зв’язку; ~ зтоке димовйй сигнал; ~з тезза^е сепіег амер. військ, пункт збирання донесень; 2. аф блискучий, видатнйй, разючий; ~ Гаііиге повний провал; ~ зиссезз блискучий успіх; 3. V сигналізувати, подавати сигнали; іо ~ а тезза^е передати повідомлення; іо ~ Ьу теапз оГ госкеіз сигналізувати ракетами.
зідпаІ-Ьоок ['зідпаІЬик] п код; сигнальна кнйга; збірник сигналів.
зі§па1-£ші ['зідпаїдлп] п мор. 1) сигнальна гармата; 2) сигнальний постріл.
$і£па1і$< ['зідпаїїзі] див. зі^паїїег.
зідпаїіхе ['зідпаїаіг] V 1) відзначати (перемогу тощо); 2) виявляти, виражати; 3) виділяти, звертати особлйву увагу, вирізняти; 4) сигналізувати, посилати сигнали.
$і£па11е<1 ['зідпаїд] аф видатнйй; чудовий, надзвичайний, незвичайний.
$і£па11ег [ 'зідпаїа] п 1) сигнальник; 2) військ, зв’язківець.
зі£па11іп£ ['зідпаїїд] п 1) сигналізування; 2) сигналізація, зв’язок.
$І£па11у ['зідпаїї] а^гявно, помітно, зідпаїтап ['зідпаїтап] п (рі зі^паї-теп [-тап]) 1) сигнальник; 2) військ. зв’язківець; 3) зал. стрілочник.
зідпагу ['зідпап] п порядок розта
шування знаків у ідеографічному та ієрогліфічному письмі.
зідпаіе ['зідші] аф позначений.
зі^паіогу ['зідпайл] 1. п юр. держава, яка підписала; сторона, яка підписала; той, хто підписав (документ тощо); іоіпі ~ якйй підписав спільну угоду; 2. аф якйй підписав; якйй взяв участь у підписанні; ~ ро\уегз іо а Ігеаіу держави, які підписали договір.
8І£паіиге ['зідтір] 1. п 1) власноручний підпис; іо риі опе’з ~ іо а доситепі поставити свій підпис під документом; оуєг ійе ~ за підписом; 2) автограф; 3) підписання; 4) ознака; відмітна (характерна) рйса; а ~ ої беаік печать смерті; 5) друк, сигнатура; 6) муз. ключові знаки (тж кеу ~); 7) рад. музйчна шапка (радіопрограми); 8) фарм. сигнатура; 2. у 1) підпйсувати, ставити підпис; 2) друк, ставити сигнатуру.
$І£П-Ьоаг<1 ['зашЬз.’д] п 1) вйвіска; 2) дорожній знак; дороговказ.
зідпег ['заша] п 1) особа (сторона), яка підписала (документ тощо); 2) (8.) іст. одйн з п’ятдесята шестй, які підписали Декларацію незалежності США у 1776 р.
зі£пеі ['зідпіі] п 1) печатка; 2) печать; 3) перстень з печаткою.
$І£ПЄІ-ГІП£ ['зідпііпі] ] п перстень з печаткою.
$І£пііїсапсе [зід'піїїкопз] п 1) значення; зміст; смисл, сенс; 2) важливість, значність; 3) багатозначність.
$і£піїкапсу [зід'тГікапзі] див. зі^піГ-ісапсе.
зі^піГісапі [зід'тіїкапі] 1. п знак, сймвол; 2. аф 1) знаменний, важлй-вий; показовий; 2) істотний, значний; 3) багатозначний; 4) лінгв., мат. значущий.
зідпіПсаііоп [, зідпіії 'кеі/п] п 1) значення, (точний) смисл; іке ~ оГ а ууогсі значення слова; 2) вйявлення; показ; 3) юр. офіційне повідомлення; 4) позначення.
$І£піЛсагі¥Є [зід'піїїкоііу] 1. п покажчик; 2. аф 1) важлйвий, значущий; 2) що означає (позначає) (щось); що вказує (на щось); що свідчить (про щось).
зідпіГісаіог [ 'зідпіГікеїіо] п 1) покажчик; провісник; 2) планета, що визначає долю певної сім’ї (певного роду) (в астрології).
$І£пііїе<1 [ зідпіГаїд] п означуване. зідпіГіег ['зідпгїаіа] п знак, сймвол.
$І£пИу ['зідпіГаї] у 1) значити, означати, бути ознакою (чогось); 2) мати значення, бути важлйвим, відігравати роль; іі доезп’і ~ це не має значення; 3) висловлювати, виражати, показувати, виявляти; 4) провіщати; < ріеазе ~ прошу проголосувати (вйсловитися).
зідпіог ['зі:п]о:] див. зі^пог.
8І§
359
8І1
$і§п-тапиа1 ['заіп.тгепіиаі] п юр. власноручний підпис (особл. короля).
5І£пог [г8І:іуо:] п італ. синьйор.
$і§пога [зі'п/о.та] п (р/зі^поге) італ. синьйора.
8І&поге [зі'щоггеї] рі від зі^пога.
зі£погіа [,8І:піа:'гі:9] п італ. іст. синьйорія.
зідпогіпа [^ігпр: 'гі.па] п (рі зі^по-гіпе) італ. синьйорйна.
8І£погіпе [,зі:пр: їігпеї] рі від зі§-погіпа.
зі§погу ['зіт/ап] п 1) правління, володарювання; 2) феодальне володіння; 3) синьйорія.
$і£п-раіп<ег ['8аіп,реіпіо] п художник, якйй малює вйвіски.
зі£П-ро8і ['заіпроизї] п 1) дороговказ; 2) стовп, на якому прилаштована вивіска (афіша тощо); 3) безсумнівне свідчення (чогось); явний симптом.
8І£П-ир ['заш'лр] п добровільний вступ на військову службу.
зі^п-ятКег ['затонко] п 1) художник, якйй займається рекламою; 2) художник, якйй малює вйвіски.
8і£ііг<1 [ '8І:да:сі] п ч. ім'я Сігерд, Сігурд.
8Іке [заїк] 1. п розм. струмочок; 2. V зітхати.
8ікЬ [зіік] п інд. сикх.
8Ї1 [811] п ч. ім'я Сіл (зменш, від Зііуап, Зііуапиз, Зііуєзієг).
8І1а&е ['заіксіз] 1. п с. г. сйлос; ~ сгор сйлосна культура; ~ іо\уєг сйлосна башта; 2. у с. г. силосувати.
8і1аз ['заііаз] п ч. ім'я 1) Сайлас; 2) бібл. Сіла.
зііе [заіі] 1. п 1) розм. цідйлка, цідилко; 2) молодь оселедців; 2. у цідити, проціджувати.
$і1епсе ['заііапз] 1. п 1) тйша; деад - мертва тйша; 2) мовчання, безмовність; іо кеер ~ мовчати; іо риі (іо редисе) зтЬ. іо ~ примусити когось мовчати; 3) забуття; відсутність відомостей; іо разз іпіо ~ бути забутим; забутися; 4) відсутність запаху (у спирті); < ~ саЬіпеі тех. звуконепроникна кабіна; §геаі ~ смерть; ~ §іуєз сопзепі присл. мовчання — знак згоди; 2. у 1) примусити замовкнути; 2) заспокоїти, утихомйрити, угамувати; 3) перебороти, подолати (опір тощо); 4) військ, придушувати; 5) глушити, заглушати; іо ~ а поізе заглушйти шум.
зііепсег [ 'заііапза] п 1) тех. глу-шйтель; 2) муз. сурдйнка.
зііепі [ 'заііопі] 1. п 1) німйй фільм; 2) важілець дзвінка будйльника; 2. аф 1) мовчазнйй; безмовний; безсловесний; ~ Піт німйй фільм; - 1оп§іп§ мовчазна туга; ~ зузіет юр. режйм, що забороняє спілкуватися в’язням одйн з одним; ~ ігеаітепі ігнорування, бойкот; ~ холе рад. зона мовчання,
мертва зона; 2) що замовчує (щось); йізіоту із ~ оп ійіз таПег історія замовчує це; 3) небагатослівний, замкнутий; 4) тйхий, спокійний; 5) безшумний; ійе еп£Іпе із уегу ~ мотор працює безшумно; 6) невимовний, німйй (про літеру); 7) недіючий; ~ уоісапо згаслий вулкан; 8) що не має запаху (про спирт); ~ зрілі очйщений спирт; < - Ьіоск авт. гумо-металева втулка; ~ Ьиііег совок для збирання попелу тощо; ~ ратіпег компаньйон; ійе ~ зєгуісє підводний флот.
зііепііагу [заі'іеп/іап] п 1) служй-тель, якйй стежить за тйшею і порядком у залі суду тощо; 2) церк. мов-чальник.
зііепі-заіезтап ['заііопі'зеїігтап] п (рі зііепі-заіезтеп [-топ]) вітрйна в центрі магазйну.
8і1е$іа [8аі'1і:г]о] п геогр. н. Сілезія.
зШюиеПе [,8ііи:'еі] 1. п силует; < ~ з1тооііп£ спорт, стрільба по силуетах; ~ іаг^еі фігурна мішень; 2. у 1) зображувати у вйгляді силуету; 2) вимальовуватися, вирізнятися (на тлі).
зіііса ['зіііка] п 1) мін. кремнезем, кварц; 2) хім. двоокис кремнію; < ~ Ьгіск силікатна цегла; ~ §е! хім. силікагель.
зШсаіе [ зііікіі] п силікат.
зііісеоиз [81'11/аз] асі] крем’янйстий, кременйстий.
зііісіс [зі'іізік] аф кремнієвий.
8І1ІСІСІЄ ['зііізакі] п хім. силіцйд.
зііісііїсаііоп [8і,1ізіГі'кеі/п] п силіцифікація.
зііісіїу [зі'ІізіГаї] у силікатувати(ся). зііісіоиз [зі'іі/юз] див. зііісеоиз. зііісіиш [8і'1і/іот] див. зііісоп.
зііісіе ['зііікі] п бот. короткий стручок; стручок округлої форми.
8І1ІСОП ['8111коп] п хім. кремній, силікон.
8І1ІСОПЄ ['8111коп] п хім. кремнійор-ганічна сполука; < ~ сагЬіде карбід кремнію, карборунд; ~ гезіп силіконова смола.
зііісоріюзріїаіе [,8і1ікоиТо8£еіі] п с.г. силікофосфат (добриво).
зііісозез [, 8111 'коизігг] рі від зііісозіз.
8І1ІСО8І8 [,8111'кои818] п (рі зііісозєз) мед. силікоз.
зііісиїа [зі'іік/иіо] п (рі зііісиїае) див. зііісіе.
зііісиїае [8і'1ік)и1і:] рі від зііісиїа.
зііісиїозе [зі'іік/иіоиз] аф бот. стручковйй.
зііідиа [ 8і1ік\уо] п (рі зіііциае) бот. довгастий стручок.
зіШріае ['8і1ік\уі:] рі від зіііциа.
зіШрюзе ['8і1ік\уои8| асі] 1) бот. стручковйй; 2) що має форму стручка.
зіік [зіік] 1. п 1) шовк; шовкова тканйна; 2) шовкове волокно; шовкова нйтка (пряжа); гау/ ~ шовк-сирець; ійго\уп ~ кручений натуральний шовк;
3) рІ шовковий товар, шовкй; шовковий одяг; 4) рі шовкові панчохи;
5) мантія королівського адвоката;
6) королівський адвокат; ю іаке ~ стати королівським адвокатом; 7) рі костюм жокея (акробата, борця); 8) блиск (сапфіра, рубіна); 9) амер. коси (в качані кукурудзи); > іо йіі ійе ~ стрибати з парашутом; 2. аф шовковий; ~ йаі циліндр (капелюх); ~ рарег шовковий (цигарковий) папір; ~ зіоскіп£ шовкова панчоха.
зіікаїепе [,8і1ка'1і:п] п амер. текст. мерсеризбвана бавовняна пряжа.
$і1к-Ьпі$Ііег ['зіІк'Ьгл/а] п амер. с.г. машйна для знімання прйймочок з качанів кукурудзи.
зіік-соііоп ['зіІкЛоіп] п бот.
1) шерстяне дерево (тж ~ ігее); 2) ка-пок.
зіікеп ['зіікп] аф 1) шовковйстий; блискучий; ~ йаіг шовковйсте волосся; 2) гладкий, рівний; 3) ніжний, м’я-кйй; а ~ уоісє ніжний голос; 4) улесливий; ~ хуогсіз улесливі слова; 5) шовковий, зроблений із шовку.
8І1к-Лу ['зіІкЛаї] п шовкопряд, метелик шовкопряда.
8І1к-£га$$ ['8і1кдга:з] п бот. ковила. 8І1кіпе88 ['зіікшіз] п шовковйстість. зіікшап ['зііктап] п (рі зііктеп
[-топ]) торговець шовком.
зНк-тій ['зііктії] п шовкопрядйль-на фабрика.
8І1к-8іоскіп£ ['зіік'зіокід] 1. п амер.
1)	розм. розкішно одягнена людйна; багатій; 2) іст. розм. федераліст; 2. аф амер. розм. 1) елегантний, фешенебельний, розкішний; 2) заможний, багатий.
8І1Ь¥ЄЄ<1 [ 'зі1к\уі:сі] п бот. ваточник.
8І1к-і¥Іп(1ег [ '8і1к,\уаіпсіо] п мотальник шовку.
зііЬуогш ['8і1к\уо:т] п 1) ент. шо-вковйк; 2) знев. дама, яка бігає по ма-газйнах тканйн, нічого не купуючи; < ~ тоій шовкопряд, метелик шовкопряда; ~ пигзегу гренарня, черво-водня.
8І1ку ['зіікі] аф 1) шовковйстий; блискучий; 2) ніжний, приємний (на смак); ~ \уіпє бархатйсте вино; 3) знев. улесливий, нещйрий (про голос тощо).
8І11 [811] п 1) поріг (дверей); 2) зовнішнє підвіконня; 3) поріг (шлюзу); 4) буд. лежень; 5) гірн. ґрунт вугільного пласта; 6) геол. пластова інтрузія; < ~ гаіі підвіконня.
зШаЬиЬ ['зіізЬаЬ] п 1) молочний пунш, силабаб; 2) пишномовний стиль, барвйста мова.
8І1Іег ['зііа] п 1) срібло; 2) гроші.
8ІПегу ['зііагі] п сйлері (сорт шампанського).
зіПітапИе І'зіІітапаК] п мін. силіманіт.
8І11ІПЄ88 ['8111П18] П дурість.
8І1
360
8Іт
зіИодгарІї ['вііадга:^ п сатйрик.
зііізаііаі ['зі1,вае1аі] п кул. оселедцевий салат.
зіііу ['$111] 1. п розм. дурник, дурненький; нетяма; 2. аф 1) нерозумний; дурнйй, недоумкуватий; 2) здурілий, очманілий; 3) простодушний; нехйтрий; 4) кволий, хвороблйвий; безпомічний; 5) жалюгідний, нікчемний; 6) розумово відсталий, слабоум-ний; < іке - зеазоп серпень і вересень (час парламентських канікул, коли в газетах немає важливих повідомлень); 3. V приголомшувати.
§і11у-Ьо5¥ ['зііікаи] п розм. «сорочка» (у новонародженого).
зііо ['ваііои] 1. п 1) сйлосна яма (башта); 2) бункер (для зберігання цементу тощо); < ~ сиііег силосорізка; ~ £гапагу сйлосне зерносховище; 2. V силосувати, закладати сйлос.
5І11 [8111] 1. п 1) геол. мул; дрібно-зем; шлам; 2) геол. осадок; наноси; 3) амер. накип; пбкйдьки; < ~ Іоат бурий суглинок; ~ зоіі мулистий ґрунт; 2. V 1) засмічувати; заносити мулом; 2) замулюватися; засмічуватися; □ ~ оуєг, ~ ир покривати мулом; ~ Оігоидії просочуватися, проходити.
зі11а&е [вііікіз] п геол. осадочна порода.
$ікіп& ['51ІІ113] п 1) гірн. гідравлічна закладка; 2) замулювання (водойм).
віку ['віііі] ай] 1) мулистий; замулений; 2) схожий на мул.
зіїшпіп ['віЦитш] п мет. силумін.
8і1игез [заі'їіиагаз] пр/силури (най-стародавніше населення Уельсу).
зііші [ваі'Циагаї] рі від зііигиз.
8і1игіап [заі'Циапап] 1. п (іке ~) силурійський період; 2. аф геол. силурійський.
зііипіз [заі'Циагаз] п (рі зііигі) іхт. сом.
8і1уап ['вііузп] п ч. ім'я Сілван, Сільван.
зііуап ['вііузп] аф 1) сільськйй; 2) лісовйй, ліснйй; 3) лісйстий.
8і1уаіш$ [вії уєіпзв] п ч. ім’я Сіль-вейнус, Сільван.
ЗІІУЄГ [ вііуз] 1. п 1) срібло; Гіпе ~ чйсте срібло; 2) срібні гроші (монети); іо скапає опе’8 поіез іпіо ~ обміняти банкноти на срібло; 3) шотл. гроші; 4) срібні вйроби; іаЬІе ~ столове срібло; 5) срібний колір; колір срібла; < зрееск із ~, Ьиі зііепсе із £ОІбеп присл. слово — срібло, мовчання — золото; 2. аф 1) срібний; ~ зрооп срібна ложка; 8. 8іаг орден «Срібної зірки»; 2) поет. сріблястий; ~ каіг сйве волосся; 3) дзвінкйй, мелодійний, сріблястий; ~ іопе сріблястий звук; < ~ а§е срібний вік; ~ Ьеіі (ігее) бот. галезія; ~ Ьиііеіз розм. гроші, що стягуються як воєнна позика; ~ сегііГісаіе амер. срібний сертифікат; ~ скіогібе хлористе срібло; ~
Гіг бот. благородна ялйця; ~ £І1і позолочене срібло; підробка під позолочення; ~ 1іпіп£ а) білий край (хмари); б) промінь надії; ~ піігаіе азотнокйсле срібло; ~ ріаіе а) срібна тарілка (таріль); б) срібна пластйнка; в) збірн. столове срібло; ~ зсгееп кіноекран; Іке ~ зсгееп кінематографія; ~ зіапсіагсі срібний стандарт; ~ зіееі сталь-сріблян-ка; іке ~ зігеак Ла-Манш; ~ іка\у іній; ~ \уесіс1іп£ срібне весілля; 3. V 1) сріб-лйти; покривати сріблом; 2) амальгамувати (дзеркало) амальгамою ртуті; 3) сріблйтися; 4) сивіти.
зіІуег-ЬаіІі ['вііуз'Ьа:0] п 1) фот. розчин азотнокйслого срібла; 2) ванна для сріблення.
зіІуегЬеггу ['зі1уз,Ьєп] п бот. дйка олйва.
8і1уег-со1оиге<1 [ 'зііуз'клізсі] аф сріблястий.
ЗІІУЄГЄГ ['ЗІІУЗГЗ] П ДЗеркЗЛЬНИК. зііуєг-ПзІі [зііузГі/] п іхт. тарпан. зііуєг-Гоіі ['зііузТзіі] п срібна фольга.
8ІІУЄГ-ГОХ ['зіІУзГокз] П І) ЧОрНО-бу-ра лисйця; 2) хутро чорно-бурої ли-сйці.
зііуег-діапсе ['вііуздіатз] п мін. сріблястий блиск, аргентйн.
8ІІ¥ЄГ-£га88 ['ві1уздга:в] п бот. срібляста трава.
8ІІуег-£геу ['вііуз'дгеї] аф сріблясто-сірий.
зііуег-ііаігесі ['зііуа'кєасі] аф 1) сй-вий, сивоволосий; 2) із сріблястим волоссям.
ЗІІУЄГІПЄЗЗ ['ВІІУЗПШВ] П СрІблЙС-тість.
зііуєгіпз ['вііузггд] п 1) сріблення; 2) срібне покриття.
зіІуег-ІеаГ [ 'зііуз'1і:Г| п (рі зііуєг--Іеауез [-'1і:ух]) 1) срібна фольга; 2) бот. леукофілум.
8ІІУЄГП [ зііузп] аф поет. 1) срібний; 2) сріблястий.
зііуег-рарєг ['вііуз, реірз] п 1) білий цигарковий папір; 2) фольга (для загортання тютюну тощо).
8і1уег-р1аііп£ ['вііуз'ріеііід] п гальванічне сріблення.
8ІІУЄГ-РОІПІ ['зіІУЗрОІПІ] П 1) СрІб-ний олівець; 2) малювання срібним олівцем; 3) малюнок срібним олівцем.
8ІІ¥Єг-8І<1е ['вііуззакі] п 1) окіст; 2) вйрізка.
ЗІІУЄГЗШІІІІ ['81ІУ38ГП10] П МЗЙСТер (ювелір) срібних вйробів.
зііуєг-іоп^пегі ['зііуз'ілдд] аф солодкомовний, красномовний.
8ІІ¥ЄП¥аГЄ ['31ІУЗ\¥ЄЗ] п 1) вйроби із срібла; 2) столове срібло.
$і1уеп¥ее<1 ['ві1уз\уі:сі] п бот. перстач.
8і1уег-і¥огк ['ві1уз\уз:к| п вйроби із срібла.
зііуегу [вііузп] аф 1) сріблястий;
~ сіоидз сріблясті хмари; 2) чйстий, яснйй (про тон); 3) покрйтий сріблом; 4) що містить у собі срібло.
8ІІУЄЗІЄГ [ВіҐУЄВІЗ] п ч. ім’я Сіль-вест(е)р.
8іІ¥Іа ['вііуіз] п ж. ім’я Сільвія, Сільва.
зііуісикиге ['віІУі,кл1і/а] п лісів-нйцтво.
8іт [8іт] п ч. ім’я Сім (зменш, від 8ітеоп, Зітоп).
зітаг ['віта:] п просторий жіночий одяг; накйдка; шарф.
8ітеоп ['вітіап] п ч. ім’я 1) Сіме-он, Сім’єн; 2) бібл. Симеон.
ЗітГегорої [вітГе'го:рз1] п геогр. н. м. Сімферополь.
зітіа ['вітіз] п (р/зітіае) лат. зоол. людиноподібна мавпа.
зітіае ['зітіі:] рі від зітіа.
зітіап ['вітізп] 1. п мавпа; 2. аф мавпячий; мавпоподібний.
8ітіе ['вант] п ч. ім’я Саймі.
зітіїаг ['віті 1а] 1. п 1) копія; дублікат; щось схоже (подібне); 2) двій-нйк; 2. аф 1) схожий, подібний; відповідний; однорідний; ~ іп зкаре схожий за формою; ~ іо зтік. подібний до чогось; 2) мат. подібний.
зітіїагііу [,віті'1аепіі] п 1) схожість, подібність; 2) мат. подібність.
зітіїагіу ['зітіїаіі] а</утак само, подібно до того, такйм же чйном.
зішіїаііуе ['зітіїаііу] аф що виражає подібність (схожість).
ЗІШІІе ['81ГП111] п літ. порівняння.
зішіїійміе [ві'ті1іі)и:сі] п 1) схожість, подібність; 2) образ, вйгляд; 3) копія; 4) двійнйк; 5) порівняння, прирівнювання; 6) бібл. прйтча, алегорія; < іп іке ~ оГ зтЬ., зтік. в образі когось, чогось.
зіті1І2Є ['вітіїаіг] у 1) порівнювати; прирівнювати; уподібнювати; 2) використовувати стилістйчний прийом порівняння.
зітіїог ['вітіїо:] п підроблене золото.
зітіоиз ['вигнав] аф мавпячий; мавпоподібний.
8іт1а ['зітіа] п геогр. н. м. Сімла.
8іттепіа1 ['гітапіа:!] п симентал (порода молочної худоби).
8іттеіШіа1 ['гітап0а:1] див. 8іт-тепіаі.
зіттег ['віта] 1. п 1) повільне кип’ятіння (кипіння); закипання; іо кеер аі а (оп іке) ~ підтрймувати повільне кипіння; 2) поступове повільне нагрівання; 2. у 1) кипіти на малому вогні; закипати; 2) кип’ятйти на малому вогні; 3) булькотіти; 4) кипіти (від гніву); ледве стрймувати (гнів); □ ~ <1оі¥П заспокоюватися, остигати.
8ІІШПІЄ [віті] п ч. ім’я Сіммі (зменш, від Зітеоп, 8ітоп).
8ітту [ віті] див. Зіттіе.
зіш
361
8ІП
зішпеї [зітпі] п кекс з коринкою.
8ітоп ['заїтап] п ч. ім'я 1) Сай-мон; 2) бібл. Сймон; < ~ ріит слива Симона; абрикосова слива; ~ Риге а) літ. Саймон П’юр; б) перен. справжня людйна, непідставна особа; в) справжня (непідроблена) річ; г) амер. спорт. любйтель, непрофесіонал.
зітоп-риге ['8аітап'р]иа] асі] розм. справжній, непід роблений.
зітопу ['заплат] п церк. симонія, зітоот [зі'ти.т] п метеор, самум, зітоиз ['заїтаз] асі] 1) плосконосий; 2) кирпатий.
зітр [зітр] п (скор. від зітріеіоп) амер. розм. простак.
зітрег ['зітра] 1. п 1) манірна (са-мовдоволена) посмішка; 2) безглузда посмішка; 2. V 1) манірно (самовдово-лено) посміхатися; 2) говорйти з безглуздою посмішкою.
зішріе ['вітрі] 1. п 1) збірн. прос-тйй люд; біднота; 2) проста людйна; бідняк; 3) простак, простодушна людйна; 4) інгредієнт, складова частйна, елемент; 5) рі основи, найелементарніші відомості; 6) лікарська рослйна; 2. асі] 1) простйй, легкйй, несклад-нйй, неважкйй; ~ ргоЬІет проста проблема; 2) нерозкладнйй, з простою структурою, простйй; ~ іпіегезі прості відсотки; ~ зепіепсе грам, просте речення; 3) скромний, немудрий, невигадливий, невибагливий; ~ раііегп скромний візерунок; ~ ІіГе здоровий спосіб життя; 4) щйрий; наївний; простакуватий; простодушний; нехйтрий; - зоні наївна душа; Не із аз ~ аз а сйіїсі він простодушний, як дитйна; 5) недалекий, обмежений, невелйкого розуму; 6) придуркуватий; 7) незнатний; рядовйй; простйй; - реазапіз прості селяни; ~ зоїсііег рядовйй солдат; 8) явний, очевйдний; а - Гасі очевидний факт; а ~ Ііе очевйдна (явна) брехня; ~ тасіпезз справжнє божевілля; 9) тех. найпростіший; примітйвний; 10) мат. елементарний, простйй; ~ ециаііоп мат. рівняння першого ступеня; лінійне рівняння; 11) хім. про-стйй; 12) геол. однорідний (про мінерал)-, < ~ соипіегроіпі муз. простйй контрапункт; ~ іпіегуаіз муз. основні (прості) інтервали; а ~ таіогііу проста більшість; 8. 8ітоп простак; риге апсі ~ очевйдний, цілковйтий.
зітр1е-Ьеагіе(1 ['зітр1'Иа:ііс1] асі] простодушний, нехйтрий.
зітріе-шішіеіі ['зітрі'татдід] асі] 1) нехйтрий; 2) обмежений, невелйкого розуму.
зітріепезз ['зітріпіз] п 1) простота; 2) простодушність.
зішріеззе [зітріаз] див. зітріепезз. зітріеіоп ['зітрііп] п простак; йолоп.
зітріех ['зітріекз] 1. п лінгв. просте слово; 2. асі] простйй, нескладнйй.
зітріісііег [зіт'ріізііа] асіу юр. безумовно, без будь-якйх обмежень (застережень).
зітріісііу [зіт'ріізііі] п 1) простота, нескладність, легкість; 2) простота структури, нерозкладність; 3) скромність, невибагливість, невигадливість; 4) простодушність; наївність; щйрість; нехйтрість; 5) обмеженість, тупість; 6) простак.
зітрііїісаііоп [, зітрІїГі 'кеі/п] п спрощення.
зітрІІЇу ['зітркГаї] V спрощувати, зітріізт ['зітріїгт] «спрощенство, зітріу ['зітрії] асіу 1) просто, нескладно, легко; 2) буквально, дослівно; 3) скромно, невигадливо; іо ііує ~ жйти скромно; 4) щйро, нехйтро; іо зреак ~ говорйти відверто; 5) безглуздо; 6) (для емоційного підсилення) прбсто(-такй), прямо(-такй); іі із ~ іеггіЬІе! це просто жахлйво!
зішиїасга [,зіпуи'1еікга] рі від зіти-Іасгит.
зітиіасге ['зтуиіеіка] п зображення, мйслєний образ.
зіпиііасгшп [,зіпуи'1еікгат] п (рі тж зітиіасга) лат. 1) зображення; фігура; постать; 2) вйдймість; подоба.
зішиїаг ['зіпуиіа] п симулянт, удавальник.
зішиїаіе І ['зіпуиііі] асі] удаваний.
зітиіаіе II ['зіпуиіеіі] V 1) удавати з себе (когось)’, симулювати (щось)’, іо ~ ап І1ІПЄ88 симулювати хворобу; 2) прикидатися, придурюватися, бути симулянтом; 3) зображувати, копіювати; наслідувати; іо ~ Ійе оГ зтЬ. копіювати чиюсь ходу; 4) бути схожим, скидатися (на когось)’, мати вйгляд (чогось)’, 5) імітувати, підробляти; 6) моделювати; відтворювати.
зітиіаіеіі ['зіпуиіеііїсі] асі] 1) підроблений, фальшйвий; 2) умовний, модельований; ~ зрасе імітовані фізй-чні умови космічного простору; ~ §гау-ііу штучне тяжіння.
зішиїаііоп [,8іт]и'1еі/п] п 1) удавання, прикидання, симуляція; ~ оГ зут-раіку удаване співчуття; 2) моделювання; імітація; відтворення; ~ оГ Гіге військ, імітація вогню.
зішиїаііуе [ '8іт]и1аііу] асі] схйльний до симуляції; удаваний, облудний.
зітиіаіог ['зітіиіеііа] п 1) симулянт, удавальник, облудник; 2) тех. моделюючий (копіювальний) прйстрій; імітуючий прйстрій; 3) ав. тренажер.
зішиїсазі ['зіпуиікагзі] п одночасна передача по радіо і телебаченню.
зітикапеку [.зітаїіа'піаіі] п одночасність.
зітикапеоиз [,$іта1'іеіпр$] асі] 1) одночасний; ~ єуєпіз події, що від
буваються одночасно; 2) спільний; ~ ециаііопз мат. система рівнянь; 3) псих, симультанний.
зішикапеоіізіу [.зітаї'іеіпіазії] асіу 1) одночасно, водночас; 2) спільно.
зіп [зш] 1. п 1) гріх; деасіїу (тогіаі) ~ смертний гріх; огі^іпаї ~ первородний гріх; 2) порок, вада, дефект; а Ьезеіііп§ ~ невикорінна вада; ійе ~ оГ &1иііопу зажерливість; 3) провйна, проступок; 4) помилка, похибка; < іп ~ у незаконному шлюбі, у гріху; Ііке ~ шалено, безтямно; 2. асіу 1) тоді, потім, згодом, пізніше; 2) починаючи з того часу; 3) раніше; 3. V 1) грішйти; согрішйти; 2) порушувати (щось)’, суперечити (чомусь)’, ійе зузіет ~з а^аіпзі ійе сапопз ця система суперечить усталеній тра-дйції; 3) учинйти, скоїти (щось погане); < іо ~ опе’з гпегсіез не цінйти свого щастя; 4. ргер за, слідом за (чимсь); 5. соп] 1) з того часу (як); 2) оскільки; беручй до уваги (що); зважаючи на те (шо).
8іпаі ['затаї] п геогр. н. Сінайський півострів; Моипі ~ бібл. гора Сінай.
8іпаіс [заі'пепк] див. Зіпаіііс.
8іпакіс [,заіпеі'ііік] асі] сінайський.
8іпапіЬгориз [.зіпаеп'Огоираз] п па-леонт. синантроп.
зіпарізш ['зшарігт] п мед. гірчйч-ник.
зіпсе [зіпз] 1. асіу 1) з того часу; відтоді; І йауеп’і зееп йіт ~ я не бачив його з того часу; 2) після того; 3) тому; іі йаррепед тапу уеагз ~ це трапилося багато років тому; 1оп§ ~ давно; поі 1оп§ ~ недавно; 2. ргер (тж єуєг ~) 1) з (якогось часу); ~ Іазі уеаг з минулого року; 2) після (якогось моменту); ~ ту Іазі Іеііег після того, як я відіслав свого останнього листа; 3. соп] 1) з того часу як; після того, як; \уйаі йауе уои допе ~ \ує рагіед? що ви робили з того часу, як ми роз-лучйлися?; 2) через те що; оскільки; ~ уои аге ІП, І \уі11 §о аіопе оскільки ви хворі, я піду сам.
зіпсеге [зіп'зіа] асі] 1) щйрий; не-удаваний; ~ зутраійу щйра симпатія; 2) справжній; ~ Ггіепсі справжній друг; 3) прямйй, чесний; праведний; 4) чй-стий, без домішок.
зіпсегеїу [зіп'зіаіі] асіу 1) щйро, не-удавано; уоигз ~ щйро ваш (наприкінці листа); 2) чесно, прямо, відверто.
зіпсегку [зіп'зепії] п щйрість; щиросердість; прямота, чесність.
зіпсіриі [ 'зшзірлі] п анат. тім’я, черепне склепіння.
8іпс1аіг ['8іі]к1єа] п ч. ім'я Сінклер, Сінклар.
зішіоп ['зіпсЬп] п 1) тонке лляне полотно; 2) бібл. плащанйця.
8іп<1у ['зшсії] п ж. ім'я Сінді (зменш, від Супійіа).
зіпе [заш] 1. п мат. сйнус; 2. ргер
8ІП
362
8ІП
лат. без; ~ діє на невйзначений строк; без зазначення нової дати; ~ циа поп сопдіііоп неодмінна (обов’язкова) умова.
зіпесиге ['заіпйдиа] п синекура.
$іпесигі$т ['ваїтїдипгт] п система роздачі синекур.
8іпе$іап [8аі'пі:рп] аф китайський, зіпе^у ['зиуи:] 1. п 1) сухожилля; жила; 2) рі мускулатура, м’язи; фізй-чна сйла; а тап оГ ті^іііу ~8 людйна з добре розвйненою мускулатурою; людйна велйкої фізйчної сйли; 3) рушійна сйла; основа; підстава; опора; Ійе оГ іЬе зепіепсе підстави для вйроку; ійе ~8 оГ \уаг матеріальні засоби для ведення війнй; 2. V 1) посилювати, зміцнювати; 2) скріпляти, зчіплювати.
$іпа¥е<1 ['$іп]и:д] аф 1) мускулястий, сйльний; 2) могутній, потужний.
5Іпеі¥Іе$$ ['зігуи:1із] асі] 1) позбавлений мускулатури; 2) перен. слабкйй, безсйлий, кволий.
$іпа¥ои$ ['впуизв] див. 8іпе\уу.
8Іпеі¥у ['8Ш]и:і] аф 1) жйлавий, жорсткйй, твердйй; а ~ ріесе оГ ЬееГ жйлавий кусок м’яса; 2) мускулястий, сйльний; ~ апті8 мускулясті руки; 3) яскравий, виразний, жвавий (про стиль).
БІпГопіа [,8іпГа'пі:а] п (рі 8іпГопіе [-'пі:еі]) 1) симфонія; 2) увертюра до опери.
зіпїйі ['зіпйіі] аф грішний; гріховний; - тап грішна людйна; ~ ійои^йі гріховна думка.
8Іп£ [зіі]] V (разі 8ап§; р. р. 8ипв) 1) співати; (о ~ а 8оп§ співати пісню; іо ~ іо іке ^шіаг співати під гітару; іо ~ Ггот 8соге (Ггот тизіс) співати по нотах; Ю ~ іп іипе співати правильно; іо ~ оГГ-капд співати з аркуша; іо ~ ош оГ Типе співати неправильно, фальшувати; іо ~ а ЬаЬу Іо 8Іеер за-колйсувати дитйну співом; 2) зустрічати (супроводжувати, проводжати) співом; іо - Ше Оїд Уеаг оиі проводжати старйй рік піснями; 3) читати співуче; 4) свистіти; дзвеніти; стрекотати; лускотіти; цвірчати; а сгіскеі ~8 цвіркун цвірчйть; ту еаг8 аге ~іп§ у мене дзвенйть у вухах; Ьиііеіз аге ~іп§ агоипд и8 навколо нас свистять кулі; 5) оспівувати, прославляти; 6) розм. вихвалятися, хвалйтися; 7) радіти; тремтіти від радості; 8) розм. признатися у злочині і вйдати інших; 9) сповіщати, оголошувати; □ ~ оиі а) розм. кричати; б) бйти (про годинник)} < іо ~ апоікег 8ОП£ (іипе) заспівати на інший лад; іо ~ 8та11 знйзити тон, при-нйшкнути, занепасти духом.
§іп£ароге [,8И]да'ро:] п геогр. н. Сінгапур; Зігаіі оГ ~ Сінгапурська протока.
$іп£е [зіпсіз] 1. п (поверховий, не
глибокий) опік; 2. V 1) палити, обсмалювати; іо ~ а рі§ обсмалйти порося; 2) підсмалйти; І сап 8те11 зтік. ~іп§ пахне смаленим; 3) текст, присмалювати, обпалювати; < іо ~ опе’8 ГеаіЬегз (опе’8 \¥ІП£8) обпектйся на чомусь; обпалйти крйльця; іо ~ опе’8 гериіаііоп заплямувати свою репутацію.
$іп£ег ['ви]о] п 1) співак; співачка; 2) поет; бард, співець; 3) співочий птах.
$ІП£ІП£ ['811]ід] п 1) спів; ~ Ьігд співочий птах; 2) рад. свист, завивання.
$т£Ііі£-іііа5іег ['8П]П],та:8іа] п учйтель співів.
8ІП&ІЄ [ 811]д1] 1. п 1) проїзнйй квиток в одйн напрям; 2) номер (кімната) на одного; 3) рі спорт, гра за участю двох протйвників; 4) спорт, одиночний розряд; 5) шах. ізольований пішак; 2. аф 1) єдйний, одйн; а ~ риг-розе єдйна мета; 2) одиночний; непарний; одинарний; ~ Гііе військ, колона по одному; агііс1е8 зоїд ~ товари, які продаються некомплектно; 3) дійсний в одному напрямі (про квиток)} 4) окремий, відособлений; 5) за участю одного з кожної сторонй; 6) єдйний, спільний; 7) цілий, суцільний; гладе оГ а ~ ріесе зроблений з одного куска; 8) самітнйй; одинокий; 9) неодружений; холостйй; незаміжня; ~ \уотап незаміжня жінка; іо гетаіп ~ залйшйтися неодруженим (незаміжньою); 10) розрахований на одного; ~ Ьед односпальне ліжко; 11) простйй, щйрий; нелукавий; безкорйсливий; 12) винятковий; 13) неміцнйй, слабкйй (напій)} 14) бот. немахровий (про квітку)} < ~ Ь1е88едпе88 холостяцьке життя; ~ сго88 простйй гібрйд; ~ епігу Ьоок-кееріп£ проста бухгалтерія; ~ кеагі (тіпд) відвертість, щйрість; ~ Іоад зосереджений вантаж; ~ ігаск зал. одноколійка; тІ8Гогіипе8 пєуєг соте ~ біда сама не ходить, а з собою ще й горе водить; 3. V 1) визначати; 2) відокремлюватися); розділяти (ся); 3) с.г. проріджувати, проривати; □ ~ оиі а) виділяти; вирізняти; б) вибирати; добирати.
$іп£Іе-асііп£ ['8ідд1'аекіід] аф тех. простої (односторонньої) дії.
$іп£Іе-асііоп ['8ідд1'аек/п] аф 1) односторонньої дії; 2) військ, простої дії.
$іп£Іе-Ьгеа$іе<1 ['8іі]д1'Ьге8іід] аф однобортний.
$Ш£Іе-сеие(і ['8іі]дІ8е1д] аф біол. од-ноклітйнний.
8ІП£Іе-сиі ['зіддіклі] аф 1) с. г. од-ноукісний; 2) тех. одноходовйй.
8ІП£Іе-сус1е ['8ідд1'8аік1] аф тех. однотактний.
8Іп£Іе-(1еск ['8ідд1дек] аф однопалубний.
$іп£Іе-(1ескег [ '8ідд1удека] п ав. моноплан.
8Іп§1е-доог ['віддідз:] п одностулкові двері.
$іп£Іе-(1гіуе ['віддідгаїу] п тех. індивідуальний (одиночний) прйвод.
$іп£Іе-еп<1 ['віддіепд] п будйночок з однієї кімнати.
$іп£Іе-еп£іпе<1 ['8ідд1'епдзшд] аф одномоторний.
$іп£Іе-еуе(і [Чідді'аід] аф 1) одноокий; 2) чесний, щирий; прямйй, прямолінійний; 3) цілеспрямований.
$іп£Іе-Пге ['віддІ.Гаю] п військ. 1) одиночний вогонь; 2) вогонь батареї по одній цілі.
$іп£Іе-йііт(П¥ ['8ідд1,Глгои] аф с. г. однокорпусний; ~ ріои^к однокорпу-сний плуг.
$іп£Іе-£аи£Є ['зіддідеідз] див. 8іп§1е-- ігаск.
$іп£Іе-Ііаіі<1е<1 ['зідді'каепдід] аф 1) однорукий; 2) що працює без сторонньої допомоги; 3) виконуваний (керований) без сторонньої допомоги; ~ еГГогі8 односторонні зусилля; іо аііаск а іі^ег ~ боротися з тйгром сам на сам; 4) керований однією рукою; 5) що обслуговується однйм робітником.
$іп£Іе-Ііеа<1е(1 [ 'відді'кедід] аф бот. з однйм суцвіттям.
8Іп£Іе-Ьеаі1е<1 ['відді'кагіїд] аф 1) щйрий, прямодушний; прямйй, чесний; 2) відданий своїй справі.
8Іп£Іе-1оа<1ег ['віддкіоида] п однозарядна зброя.
Біп^іе-тішіед ['відді'татдід] аф 1) чесний; прямйй, прямодушний; щйрий; 2) цілеспрямований.
$іп£Іепе$$ ['віддітв] п 1) безшлюбність; 2) поет, самітність; 3) єдність; іке ~ оГ паіиге’8 1а\¥8 єдність законів природи; 4) цілеспрямованість; 5) щйрість, відвертість; 6) цілісність.
8Іп£Іе-рІіа$е ['віддІГеїх] аф ел. однофазний.
$іп£Іе-гаі1 ['віддігеїі] аф тех. монорейковий.
$іп£Іе-$еаіег ['відділі .із] п одномісний екіпаж; одномісний літак (автомобіль).
$іп£Іе-$іа£Є ['8іддІ8іеідз] аф 1) одно-ступінчастий; 2) однокамерний; 3) одноярусний; одноповерховий.
$іп£Іе-$ііск ['зіддівіїк] п 1) фехтування; 2) палиця з рукояткою (для фехтування).
8Іп£Іе-8ііскег ['відді'зіїкз] п мор. розм. однощогловий корабель.
8ІП&ІЄІ ['віддкі] п 1) фуфайка; 2) спорт, майка; тільнйк; 3) спідня трикотажна сорочка.
$іп£Іеіоп ['зіддіізп] п 1) одинйчний предмет, що не має пари; непарна річ; 2) одинак; 3) єдйна дитйна; 4) карт. єдйна карта певної масті.
$іп£Іе-ігаск ['віддіігаек] аф зал. одноколійний; ~ тіпд перен. обмежений розум, вузькйй кругозір.
81П
363
§іп
8ІїщІе-ігее ['зітздіїгі:] п голобля; < ~ теікод вибіркове рубання лісу.
$іп£Іе-і¥Іскеі ['ві^дкхуїкіі] п спорт. гра у крикет з одними ворітцями.
$ІП£ІЄ-№П£Є(І ['зіддГхуїдд] асі] одностулковий.
$іп£Ііп£ [ 'зіддіїд] п с. г. проривання (рослин); пікірування.
8Іп&1у ['від дії] асіу 1) самостійно; без сторонньої допомоги; 2) окремо; вИе ііуєз ~ вона живе одна; 3) поодинці, по одному; 1о деаі \уіік диевііопз ~ розглядати кожне питання окремо.
8іп§ 8ііі8 [ 'від 'від ] п Сінг-Сінг (в ’я-зниця в Нью-Йорку).
8ІП£-8ІП£ ['відвід] п зоол. антилопа водянйй цап.
$іп£-$оп£ ['від вод] 1. п 1) імпровізований концерт; 2) монотонність; 3) монотонне читання; монотонний спів; 2. асі] монотонний; 3. V 1) співати (читати, говорйти) монотонно; 2) бубоніти; дзижчати.
зіп£іі1аг ['віддіиіа] 1. п 1) грам, однина; 2) слово в однині; 3) окрема людйна; окремий предмет; 2. асі] 1) винятковий, неповторний, чудовий; ~ Ьеаиіу неповторна краса; 2) чуднйй, дйвний, незвичайний, своєрідний; ~ гетагк дйвне зауваження; 3) єдйний, одинйчний; 4) саміт-нйй; 5) грам, одйн, єдйний; 6) мат. особлйвий, винятковий; ~ роіпі особ-лйва точка.
віпвиїагііу [,віддіи'1аепіі] п 1) своєрідність, неповторність, оригінальність, незвичайність; 2) поодинокий вйпадок (факт); вйняток; ікіз ів а гагііу ікои^к поі а ~ це рідкісний, проте не єдйний вйпадок; 3) специфічність, особлйвість; 4) дйвність, незвичайність; 5) визначне місце; 6) мат. особлйва точка.
зіпвиїагіге ['від^иіагаїг] V 1) виділяти; 2) грам, утворювати форму од-нинй з форми множинй.
віпзиіагіу ['відд]‘и1а1і] асіу 1) незвичайно, особлйво; ~ копезі надзвичайно чесний; 2) дйвно; 3) самостійно; без будь-якої допомоги; 4) грам, в однині.
віп^икив [від'длііав] п мед. гйкавка.
8іпЬа1еве [,відко'1і:х] 1. п 1) сингалець, сингал; сингалка; ійе ~ збірн. сингальці; 2) сингальська мова; 2. асі] сингальський.
зіпізіег [ зіпівіа] асі] 1) зловісний; похмурий; поганий; бридкйй; ~ Ье§іп-піп§ початок, що не обіцяє нічого доброго; ~ Гасе похмуре облйччя; 2) нечесний; темний; ~ скагасіег темна особа; 3) низькйй, нйций, підлий; ~ ІПІЄГЄ8І8 НИЗЬКІ Інтереси; ~ СІЄ8І£П8 підлі заміри; 4) нещасний; нещаслйвий, ли-хйй; ~ Гаіе лиха доля; 5) згубний, шкідлйвий; 6) поганий, сумнівний; 7) лівий.
$іпі$іга<1 [ 'зшівігад] асіу ліворуч, наліво.
зіпізігаї ['вшівігаї] асі] 1) ліворукий; 2) розташований з лівого боку тіла; лівосторонній, лівобічний; лівий.
віпізігогеаі Ьвішз'ігоіваї] асі] тех. з лівим ходом; з лівою нарізкою.
зіпівігогве ['вішзігогз] асі] бот. лі-вообертаючий; що в’ється справа наліво.
зіпівігоиз ['зшізігав] аф 1) зловісний; лихйй; 2) лівий; 3) ліворукий.
віпк І [відк] п 1) раковина (для стікання води); 2) зливнйк; стічнйй колодязь; вигрібна яма; 3) стічна труба; 4) перен. клоака; а ~ оГ іпіциііу кубло; вертеп; 5) западина, заглйблення, вй-їмка; 6) геол. карстова печера; 7) театр. люк; 8) шахтний стовбур (ствол); 9) грузило.
зіпк II [відк] V (разі вапк; р. р. випк, випкеп) 1) тонути, потопати; ійе оуєг-Іоадед вкір Ье^ап іо ~ перевантажений корабель почав тонути; 2) топити; занурювати; 3) губйти, занапащати (часто разз.); іі \УоиШ ~ кіт це звело б його в могйлу; 4) опускатися, знижуватися; падати (тж перен.); іке вип вапк Ье1о\у а сіоид сонце зайшло за хмару; іке гіуєг ів ~іп£ рівень водй в річці знйжується; іке ргісез аге ~іп& ціни різко падають; іо ~ іп зтЬ.’з езіітаііоп упасти у чиїхось очах; 5) опускати; упускати (з рук); перен. принйжувати; іо ~ опе’з кеад опустйти голову; І коре іі хуііі поі ~ те іп уоиг езіеет сподіваюся, що це не принй-зить мене у ваших очах; 6) слабшати; згасати, меркнути (тж перен.); іке хуіпд ів Ье§іппіп£ іо - вітер починає вщухати; ту зрігііз запк я занепав духом; 7) зникати з поля зору; 8) забувати, не згадувати; іо ~ а Гасі тримати якййсь факт у таємнйці; іо ~ іке Геид забути ворожнечу; іо ~ іке зкор а) не згадувати про справи; б) приховувати свій фах (своє заняття); 9) проходити наскрізь; просочуватися, проникати; 10) убирати (в себе), усмоктувати (тж ~ іп); 11) западати, увалюватися (про очі, щоки); 12) западати (в душу); доходити (до свідомості); іо ~ іпіо іке тіпсі збереглася в пам’яті; 13) устромляти (зуби, ніж тощо); 14) устромлятися (про зуби, ніж тощо); 15) укопувати (стовп тощо); 16) укладати (капітал); 17) погашати, сплачувати (борг); 18) затоплювати (місцевість); 19) рй-ти, проходити (шахту); поглйблювати (колодязь); 20) прокладати (труби); 21) вирізувати (штамп); 22) вирізьблювати (на камені тощо); 23) кйдати (м'яч — баскетбол); 24) порйнути, за-глйбитися; іо ~ іпіо сопіетріаііоп порйнути в роздуми; іо ~ іпіо а Гаіпі знепритомніти; іо ~ іпіо роуегіу зубожіти; іо ~ іпіо уісє погрузнути в гріхах; 25) опускатися, занепадати; перетво
рюватися (на щось); доходити до якогось стану, до якогось рівня; іо ~ іо іизі^піГісапсе перетворйтися на нікчему; іке рориіаііоп запк Ггот ГіГіу тіїїіоп іо ікігіу населення скоротилося з п’ятдесята мільйонів до тридцята; 26) осідати (про фундамент); 27) слабшати, гйнути, умирати; ке із ~іп£ він умирає; 28) приховувати; 29) ігнорувати; < іо ~ іпіо іке £гауе пітй в могйлу, померти; іо ~ ог з\уіт або пан, або пропав.
зіпкег ['відка] п 1) гірн. прохіднйк; 2) відстійник; 3) затонула колода; 4) текст, платана (в ’язальної машини); 5) грузйло; 6) розм. фальшйва монета; амер. срібний долар; 7) амер. розм. пампушка, коржик; 8) мор. якір (міни).
зіпк-іюіе ['відккоиі] п 1) водостіч-нйй колодязь; вигрібна яма; 2) мет. усадочна раковина; 3) геол. карстова вйрва.
8іпкіап£ ['віп'к]а:д] п геогр. н. м. Сінцзян.
зіпкіпз ['відкід] п 1) занурення; опускання; 2) буд. осідання; 3) гірн. проходка; заглйблення; 4) гравіювання (штампів); < ~ Ьаііазі мор. твердйй баласт; ~ Гипб ек. амортизаційний фонд; фонд погашення.
віпк-віопе ['відкзіоип] п грузйло. віпіевв ['вшкв] асі] безгрішний. 8ІППЄГ ['вша] п грішник.
ВІШ1ЄІ ['віті] п мор. плетений лінь.
8іші Геіп ['/іпТеш] п Шін Фейн (політична партія в Ірландії).
зіп-оіїегіпз ['віп,оГапд] п рел. спокутна жертва.
5іпо1о£і$і [зі'поїздові] п синолог, китаїст.
8ІПОІО8ПЄ ['віпаїод] див. зіпоіо^ізі.
8ІПОІО8У [ві'поіадзі] п синологія, китаєзнавство.
8іпо-ТіЬеіап ['вшоиіі'Ьеіп] аф китайсько-тибетський.
віпвупе [віп'ваш] асіу з того часу.
віпіег ['вшіа] мет. 1. п 1) шлак; 2) окалина; 3) агломерат; 4) геол. туф, натік; 2. V спікати(ся).
віпіегед ['вшіад] аф тех. металокерамічний.
8ІПІЄГІП8 ['віпіапд] п спікання; агломерація.
віїшаіе ['віпіиіі] аф бот. звйвистий; виїмчастий (про листок).
зіпиаіеіі ['вш]иеііід] аф 1) звйвистий; 2) складнйй; заплутаний; 3) хвилястий; 4) нечесний.
віпиаііоп [,вігци'еі/п] п звйвистість; хвилястість.
віпіюве ['віп]иоив] аф звйвистий.
віїшовііу [, 81П]и овііі] п 1) звйвистість, хвилястість; 2) звйвина; закрут; 3) хвилеподібний рух; 4) згин, вйгин; 5) рі складні шляхй; перипетії.
віїшоив ['віп]иав| аф 1) звйвистий;
2)	хвилястий, хвилеподібний; 3) пе-
8ІП
364
зіі
рен. нечесний; 4) перен. складнйй, заплутаний.
8іші8 ['зашаз] п (рі зіпиз, зіпизез ['зашазіг]) 1) анат. пазуха, порожнй-на, сйнус; 2) мед. каверна; свищ; 3) бухта, затока.
$іті$оі<1 [Чаїпззоїд] п мат. синусоїда.
зіїшзоШаІ ['затазоісіоі] асі} мат. синусоїдальний; ~ Гипсііоп синусоїдальна функція.
ЗіоЬап [/з'уоіп] п ж. ім’я Шівон.
8іоп [/от] п ч. ім’я Шон.
зір [зір] 1. п ковток; невелйка кількість; іо іаке а ~ оГ \уіпє вйпити трохи (ковток) вина; 2. V 1) пйти маленькими ковтками; попивати; сьорбати; 2) пробувати, куштувати; 3) збирати мед (про бджіл); ійе Ьее ~з аі еуегу По\¥ег бджола збирає мед з кожної квітки.
зіре [заїр] 1. п 1) просочування; 2) рідина, що просочйлася; 3) струмок; ставочок; 2. V просочуватися; повільно крапати.
зіріїоп ['заіГап] 1. п 1) тех. сифон; 2) сифон для водй (тж ~ Ьоіііе); < ~ Еаи^е тех. сифонний манометр; 2. V 1) зливати сифоном (тж ~ ой*, ~ оиі); 2) тектй через сифон.
зіркопа£е ['заіГапідз] п тех. перекачування (зливання) сифоном; сифо-нування.
зіррег [ 'зіра] п розм. п’янюжка, випивака.
зірреі ['зіраі] п 1) невелйкий урй-вок, фрагмент; 2) рі кул. грінкй.
зірріе ['зірі] у попивати, сьорбати (вино тощо).
зіг [за:, за] 1. п 1) сер, пан, добродій (звертання); Оеаг 8. шановний добродію (у листі); 2) (8.) рйцар, баронет (титул); 8. Еопаїсі сер Рональд; 8. Скагіез 8тіік сер Чарльз Сміт; 2. у величати сером (паном).
зіпіаг ['за:сіа:] п 1) командйр, начальник (на Сході); 2) іст. британський головнокомандуючий єгйпет-ською армією.
зіге ['заіа] 1. п 1) (8.) заст. ваша велйчність; сер; 2) пан; володар; 3) людйна; 4) поет, батько; предок; 5) с. г. пліднйк (про жеребця тощо); 6) с. г. попередник (у сівозміні); 2. у с. г. бути плідником.
зігеп ['заіапп] п 1) сирена; гудок; а зкір’з ~ гудок теплохода; 2) сигнал повітряної тривоги; 3) міф. сирена; перен. бездушна спокусниця; ~ аіг (зоп£) солодкозвучна мелодія (пісня); ~ Ьеаиіу ваблйва краса; ~ поіе чарівнйй звук; ~ зиіі маскувальний костюм.
зігепіс(аі) [заі'гепік(аі)] аф 1) мелодійний, солодкозвучний; 2) солод-коголосий.
ЗІГЄПІ2Є ['заіаппаїх] у 1) зачарову
вати, захоплювати, полонйти; 2) зваблювати, знаджувати (чарами).
зігіазез [зі'гаїазЕх] рі від зігіазіз.
зігіазіз [зі'гаїазіз] п (рі зігіазез) мед. сонячний удар.
8ігіиз ['зігіаз] п астр. Сіріус (зірка).
зігкаг ['за:ка:] п інд. 1) провінція; округ; 2) держава; 3) уряд; 4) глава (уряду, сім’ї); 5) управйтель; 6) місцевий чиновник (агент).
зігіоіп ['за:1оіп] п 1) філей, філейна частйна (туші); 2) верхй суспільства; кращі люди.
зігоссо [зі'гокои] п метеор, сироко (вітер).
зіггаїї ['зіга] іпі заст. знев. ей, ти! зіг-гєуєгєпсє [за/геугапз] іпі (скор. від зауе уоиг гєуєгєпсє) даруйте за вйслів.
8із [зіз] п ж. ім’я Сіс (зменш, від Сесіїу, Сісеїу, Сесіїіа).
зіз [зіз] п амер. розм. сестра, сес-трйчка.
зізаі ['заїзаі] п 1) бот. сизаль (тж ~ ріалі); 2) текст, луб’яне волокно «сизаль».
8І8ЄІ ['зізаі] п ховрашок, ховрах.
зізегагу [,8189'геоп] п розм. 1) різка лайка; злйва образливих слів; 2) суворий прочухан; < \*іік а ~ а) мстйво; б) раптом.
зізкіп ['зізкш] п орн. чиж.
8Ізкііі-£гееп ['зізкіпдгЕп] аф жовтувато- зеленувата й.
8ізІу ['зізії] п ж. ім’я Сіслі (зменш, від Сесіїу, Сісеїу, Сесіїіа).
8І88 [зіз] 1. п 1) сестра, сестрйчка; 2) шипіння, шиплячий звук; 2. у шипіти.
8І88ІЄ ['зізі] п ж. ім’я Сіссі.
8іззу ['зізі] див. 8іззіе.
8І88У ['зізі] п амер. розм. 1) сестрй-ця, сестрйчка; 2) зніжений хлопчик (чоловік); пестунчик, мазунчик; матусин синок; < ~ каЬііз розніженість.
8І88УІ8І1 ['зізії/] аф амер. розм. зніжений, розпещений.
8І8І [зізі] 1. п юр. 1) припйнення судочйнства; 2) наказ судді припинй-ти судочйнство; 2. у юр. 1) припиняти судочйнство; 2) викликати до суду; 3): Іо ~ опезеіГ добровільно приходити до суду.
8І8іег ['зізіа] 1. п 1) сестра; Гиіі ~, —£егтап рідна сестра; каІГ ~ зведена сестра; 2) розм. єдинокровна сестра; 3) (старша) медйчна сестра; 4) чернй-ця; член жіночого чернечого ордену; 5) сестрйця, сестрйчка (звертання)', < 8. Аппе вірна подруга; ~ епіегргізе філія підприємства; ~ 1ап§иа§ез споріднені мови; ~ зкірз однотйпні судна; ~ 8изіе жінка-солдат; ійе піде ~з музи; 2. у 1) ставитися по-сестрйнському; 2) називати сестрою.
зізіег-ЬІоск ['зізіаЬІок] п мор. кб-мель-блок.
зізіег-^егшап ['зізіа,сіз9:т9п] п розм. рідна сестра.
8І8іегІюо<1 ['зізіаЬисі] п 1) сестринські (дружні) стосунки; 2) збірн. сестри; 3) перен. братство, союз; 4) рел. сестрйнська громада.
8І8іег-іп-1а5¥ ['зізіагшіо:] п (рі зіз-іегз-іп-1а\¥) 1) невістка (дружина брата); 2) зовйця; 3) своячка.
зізіегіу ['зізіаіі] аф 1) сестрйнсь-кий; 2) ніжний, добрий.
8і8ІЇпе ['зізіаіп] аф сикстйнський; ~ Мадоппа Сикстйнська мадонна.
8ізур1іеап [,8і8і Тези] аф міф. сізі-фів; ~ іазк (ІаЬоиг) сізіфова праця.
8ізур1ііап [,8і8іТези] див. 8ізуркеап.
8ізуркиз ['зізіГзз] п міф. Сізіф; іке іазк оГ ~ сізіфова праця.
зіі І [зіі] п 1) розм. місце, служба, робота; 2) сидіння; 3) тех. осідання; іке ~ оГ а \уа11 осідання стінй; іо Ье аі іке ~ розм. займатися кишеньковими крадіжками у транспорті.
зіі II [зіі] у (разі і р. р. заі) 1) сидіти; іо ~ аі а іаЬІе сидіти за столом; іо ~ іп ап агтскаіг сидіти в кріслі; 2) садовйти, саджати, сад йти, усаджувати (когось); 3): іо ~ опезеіГ сідати; 4) засідати, проводити засідання; іЬе Ноизе оГ Соттопз \уі11 ~ аі піде о’сіоск засідання палати громад почнеться о дев’ятій годйні; 5) розглядати, розслідувати (справу); 6) зосереджено займатися (чимсь); сидіти (над чимсь); іо ~ аі \уогк старанно працювати; 7) залишатися, перебувати, бути; іо ~ аі коте а) сидіти, склавши руки; нічого не робйти; б) сидіти вдома; 8) уміщувати, бути розрахованим на якусь кількість місць; іке каїї ~з Гоиг кипсігей реоріе цей зал уміщує чотйриста чоловік; цей зал розрахований на чотйриста місць; 9) (оп, ироп) обтяжувати (когось, щось), давйти (на когось, на щось); 10) (оп) долати (чийсь опір); ставити на місце (когось); затискати; 11) (оп) затягувати (якусь справу); зволікати (з чимсь); відкладати в довгий ящик; іо ~ оп ріапз відкласти плани у довгий ящик; 12) сховатися, причаїтися (в засідці); 13) бути розташованим; 14) заст. проживати, мешкати; 15) облягати, тримати в облозі, взяти в облогу; 16) виходити (звідкись); мати джерело (десь); іп \укаі согпег ~з іке \уіпЗ? звідки вітер?; 17) позувати (художнику); 18) бути прототйпом (образу); 19) займати посаду; бути членом (комісії тощо); 20) представляти (у парламенті когось — Гог); 21) сидіти (про одяг); іке сігезз ~з Ьасіїу сукня погано сидйть; 22) лйчити, годйтися, пасувати, бути до лиця (тж перен.); 23) сидіти на яйцях, висйджувати (пташенят); 24) садйти на яйця (квочку); 25) триматися (на коні); 26) спорт, мати правильну позйцію (про весляра); 27) стояти (про судно);
365
§іх
□ ~ Ьаск а) відкидатися (на спинку стільця тощо)', б) байдикувати; ~ (іоіуп а) сідати, займати місце; б) ав. розм. приземлятися, робйти посадку; в) оселятися, влаштовуватися; г) братися (до роботи)', д) миритися (з чимсь — \уйк); е) терпіти, зносити (щось — ипдег); є) іст. почати облогу; ж) обложити (фортецю тощо — ЬеГоге); ~ іп а) доглядати дитйну під час відсутності батьків; б) засідати; брати участь у роботі (комісії тощо)', ~ оп а) бути членом (комісії)', б) розглядати (справу)', в) розм. вйлаяти; обірвати; ~ оиі а) вйсидіти (до кінця)', б) сидіти осторонь, не брати участі (у чомусь)', в) пересйдіти (когось)', ~ Йігои^Ь вйсидіти, вйтримати до кінця; ~ шкіег відвідувати (слухати) чиїсь проповіді; ~ ир а) підвестйся, сісти (в ліжку)', б) не лягати спати; засиджуватися до пізньої ночі; в) робйти стійку, служйти (про собаку)', г) випрямлятися, випростуватися; < іо ~ іп іисі^етепі а) бути суддею, засідати в суді; б) ухвалювати вйрок, засуджувати; іо ~ Гог ап ехатіпаііоп складати екзамен; іо ~ аі зтЬ.’з Гееі бути чиїмсь учнем (послідовником); прислухатися до чиєїсь авторитетної думки; учйтися у когось; іо ~ 1оп£ег ійап а Неп засаджуватися в гостях; іо ~ оп опе’з Ьапсіз а) ледарювати, за холодну воду не братися; б) утрймуватися від схвалення (чогось)', іо ~ оп ійе Гепсе (оп ійе гаіі) вичікувати, займати нейтральну позйцію; іо ~ зіііі поводитися мйрно; бути тйхим; іо ~ ргеііу бути у вйгідному становищі; іо ~ до\¥П Капі оп зтій. рішуче відкидати щось; іо ~ ир апсі іаке поіісе раптом зацікавитися.
$И-Ьаск ['зііЬаек] п спорт, кидок через міст (боротьба).
зіі-ііоиті ['зіісіаип] 1. п 1) сидіння; 2) стояння на місці; 2. асі] сидячий; ~ зігіке а) сидячий (італійський) страйк; б) сидяча демонстрація; ~ зиррег вечеря за столом (на відміну від вечері а-ля фур-шет); ~ \уаг розм. позиційна війна.
$іі-<1оі¥пег [ 'зіі,сіаипа] п 1) учасник сидячого страйку; 2) учасник садячої демонстрації.
$й-<1оі¥п-ироп$ [Чікіаипа'ропг] п жарт, штанй.
зИе [заіі] 1. п 1) місцеперебування, місцеположення, місцезнаходження; 2) місце для забудови; будівельний (монтажний) майданчик; 3) місце стоянки стародавньої людйни; 4) гірн. місце закладання (шахти)', 5) бік (виробки)', 2. гі) розташовувати, розміщати; 2) розташовуватися, розміщатися; перебувати; 3) вибирати місце (для будівництва тощо).
зііе<1 ['заіікі] асі] розташований.
$И-Га$і ['зііГагзі] асі] 1) укріплений; нерухомий; 2) фіксований.
$ЙЬ [зіО] асіу поет, з того часу як.
зііЬе [заід] 1. п зітхання; 2. V 1) зітхати; 2) говорйти зітхаючи.
зіі-іп ['зіі'іп] п 1) сидячий (італійський) страйк; 2) амер. демонстрація проти расової дискримінації (коли негри займають місця у кафе, кінотеатрах тощо, куди їм вхід заборонено).
зіі-іп-’етз ['зИіпатх] п жарт, штанй.
зй-те-(кн¥п(-ироп)	[' зіігт у сіаип-
(а'роп)] п жарт, зад, сіднйця.
8ІІ-оиі ['811'аиі] п вйсід (боротьба).
$іігер ['зіігер] п військ, розм. опе-ратйвне зведення.
$іігіп£ее [зіґгіпсізі:] п інд. (смугаста) барвйста постілка.
5ІНег ['811а] п 1) пасажйр; 2) натурщик; той, хто позує художникові (фотографові); натурщиця; 3) квочка; 4) садяча дичина; 5) тютя; йолоп; 6) нахожа няня; 7) той, кого гіпнотизують; 8) легко уражувана мішень (ціль); 9) легке, нескладне завдання; 10) надійна справа; Гог а ~ напевно; 11) домосід, сйдень; 12) спільна кімната (у квартирі)', 13) місце для сидіння; 14) жарт, зад, сіднйця.
БІПег-іп [Чііог'ш] п нахожа няня.
8ІІІІП& ['81111]] 1. п 1) сидіння; ІОП£ ~ із Гагі£шп£ тривале сидіння втомлює; 2) засідання; сесія; орепіп§ ~ перше засідання; відкриття (конференції тощо)', Гіпаї ~ заключне засідання; закриття (конференції тощо)', риЬІіс ~ від-крйте засідання; ~ оГ Рагііатепі сесія парламенту; 3) сеанс (позування тощо)', 4) висйджування курчат; 5) яйця під квочкою; 6) сидіння, сидяче місце; 7) платне місце (у церкві)', 2. асі] 1) якйй садйть; 2) сидячий; призначений для садіння; ~ ассотосіагіоп сидяче місце; сидяча плацкарта; 3) якйй займається (чимсь)', ~ іисі^е суддя, якйй бере участь у розгляді справи; 4) легко уражуваний; беззахйсний; < ~ диск легка жертва; людйна, яку легко об-дурйти; ~ сіґитз розм. робочі штанй; ~ Неп квочка.
8іаіп£-гоот ['зііідгит] п 1) вітальня; спільна кімната (у квартирі)', 2) місце для сидіння; ~ Гог ікгее йеге тут можуть сидіти троє; 3) жарт, зад, сіднйця.
зііиаіе ['зайвії] у 1) розміщати, розташовувати; 2) відводити ділянку; 3) створювати (певні) умови; поміщати в певні умови (в певне середовище).
8Ііиаіе<1 ['8й]иеіид] асі] 1) розташований, розміщений; 2) що перебуває в певних умовах (обставинах); іо Ье а\ук\уагс11у ~ бути в скругному становищі; 3) що посідає певне місце (становище); ко\у із Ье ~? яке його становище в суспільстві?
зйиаііоп [,8і^и'еі/п] п 1) ситуація, обстановка, стан справ; становище; іп-(егпаііопаї ~ міжнародне становище;
2) момент; сцена; ситуація; 3) місце, служба, посада, робота; іо Гіпсі а ~ знайтй роботу, влаштуватися на посаду; 4) соціальний стан; 5) місцевість; околиці; іп а Гше ~ у чудовій місцевості; 6) місце; а гетоіе ~ відлюдне місце; 7) ділянка; 8) розташування, місцеположення; 9) розм. одно з перших трьох місць (перегони)', < ~ герогі військ, оператйвне зведення.
зійіагіопаї [, 8іІ]и'еірп1] асі] ситуа-тйвний.
5ІШ8 ['заіізз] п лат. (рі без змін) положення, позйція.
зіІ2-Ьагіі ['зіІзЬа:6] п 1) сидяча ванна; 2) купання у сидячій ванні.
$іІхкгіе£ ['зіізкгі.д] п нім. розм. позиційна війна.
8іуа ['зіуз] п інд. рел. Шіва.
8п¥аг<1 ['8]и:асі] п ч. ім'я Сьюард, Сівард.
§П¥азк ['зі:\уо/] п амер. розм. нікчемний моряк.
5ІХ [зікз] 1. п 1) число шість; 2) шістка (цифра); ікеге \уєгє ~ оГ (кет їх було шестеро; 3) номер шість; Коот ~ кімната (номер) шість; 4) карт, шістка; 5) шість, шестеро; іп ~ез по шестеро; 6) шість років (про вік); ке із ~ йому шість років; аі ~ у шестирічному віці; а вігі оГ ~ шестирічна дівчинка; 7) шоста годйна; 8) рі рука-вйчки (черевйки тощо) шостого розміру; 9) рі свічкй, шість штук якйх важать одйн фунт; 10) рі шести відсоткові папери; 11) розм. убиральня; 2. пит шість; ~ іаЬІез шість столів; —апсі-і\уепіу двадцять шість; іі із ~ оГ опе апсі каІГ а сіогеп оГ іке оікег це те саме, різнйця тільки в назві; аі ~ез апсі зєуєпз у безладді.
зіхаіп ['зікзеїп] п поет, строфа в шість рядків.
$іх-ап<1-еі§Ьірепсе [ 'зікзапсі 'еіірапз] п 1) розм. плата за поховання страченого; 2) розм. стряпчий, повірений.
$ІХ-аП(МІр8 [ 'зікзЗПСІ Іірз] п розм. суміш віскі із слабкйм пйвом.
8Іх-Ьу-8Іх ['зікзкаї'зікз] п амер. розм. тривісний автомобіль з передачею на всі осі.
8Іхег ['зікза] п 1) розм. шість очок; шістка; 2) розм. шестимісячне ув’язнення; 3) шосте ув’язнення; 4) розм. хлібець, що видається на обід (у в'язниці).
зіхГоі! ['зікзГоіІ] п архт. орнамент з шестй листків, що розходяться променями.
зіхГоІсі [ 'зікзГоиІсІ] 1. асі] 1) шо складається з шестй частйн; 2) шестиразовий; збільшений у шість разів; 3) у шість разів більший; 4) шо налічує у шість разів більше; 2. асіу ушестеро більше; у шість разів більше; у шестиразовому розмірі; іо іпсгеазе ~ збільшувати (ся) ушестеро.
8ІХ
366
зка
$іх-Гооі ['віквйіі] аф шириною (довжиною) в шість футів; шестифу-товий.
8Іх-Гооіег ['вікв'іиіо] п розм. 1) людйна у 6 футів на зріст; 2) щось довжиною в шість футів.
8Іх-оаг ['вікво:] п шістка (шлюпка).
8ІХ-О-8ІХ ['віквои'вікв] п мед. розм. шістсот шість (засіб від сифілісу).
8іхрепсе ['вікврапв] п 1) срібна монета в 6 пенсів; шестипенсовик; 2) сума в шість пенсів; < іі сіоевп’і таііег ~ не звертайте уваги; дарма; І доп’і саге (а) ~ аЬоиі іі мене це не цікавить.
8Іхреппу ['вікврапі] 1. п розм. 1) шестипенсовик; 2) дешева кнйга; кнйга вартістю шість пенсів; 3) шк. розм. ігровйй майданчик; 2. аф 1) що коштує шість пенсів; 2) вартістю шість пенсів; ~ ріесе (Ьіі) шестипенсовик; 3) якйй заробляє шість пенсів; 4) дешевий; 5) розм. жалюгідний, мізерний.
8іх-рошкіег ['вікв'раипсіо] п військ. 1) 57-мм гармата; 2) ядро вагою 6 фунтів.
8ІХ8СОГЄ ['вікв'вко;] п сто двадцять.
8ІХ-8ІЮОІЄГ ['8ік8'/и:іа] п розм. шестизарядний револьвер.
8ІХІЄЄП [ 'вікв'іігп] 1. п 1) число шістнадцять; ікеге \уєгє ~ оГ ікет їх було шістнадцять (шістнадцятеро); 2) (номер) шістнадцять; Еоот ~ кімната (номер) шістнадцять; 3) шістнадцять років; ке І8 ~ йому шістнадцять років; аі ~ у шістнадцятирічному віці; а §іг! оГ ~ шістнадцятирічна дівчинка; 2. пит шістнадцять; - теп шістнадцять осіб.
8ІХІЄЄПП1О [8ік8'іі:птои] п формат видання в 1/16 аркуша.
8ІХІЄЄПІІ1 ['8ікз'іі:п0] 1. п 1) (іке ~) шістнадцяте число; оп іке ~ оГ Запиагу шістнадцятого січня; 2) муз. секстде-цима; 3) (одна) шістнадцята частйна; 4) муз. шістнадцята (нота); 2. аф 1) шістнадцятий числом; вке І8 іп кег ~ уеаг їй шістнадцятий рік; 2) що становить одну шістнадцяту; ~ поіе амер. муз. шістнадцята нота; 3. айу шістнадцятим; ке аггіуесі ~ він прибув шістнадцятим.
8ІХЙ1 [81к80] 1. п 1) (іке ~) шосте число; оп іке ~ оГ Запиагу шостого січня; 2) шоста людйна; уои аге іке ~ іо азк те аЬоиі іі ти вже шостий мене про це запйтуєш; 3) муз. секста; 4) шоста частйна; одна шоста; 5) шостий клас (у школі)', 2. аф 1) шостий числом; Ье і$ іп кіз ~ уеаг йому шостий рік; 2) шостий (за порядком)', ~ Гогт шостий клас; —Гогт со11е§е підготовчий коледж; 3. айу шостим; ке аггіуесі ~ він прибув шостим; < ~ соїитп «шоста колона» (пособники «п'ятої колони»)', ~ дау п’ятниця (у квакерів)’, ~ зепзе шосте чуття, інтуїція.
зіхііііу ['зік801і] айу по-шосте.
8ІХІІЄ8 [ зікзіїг] п рі 1) чйсла від шістдесятй до шістдесятй дев’ятй; 2) (іке ~) шістдесяті рокй (століття)', 3) вік від шістдесятй до шістдесятй дев’ятй років; зке із іп іке еагіу ~ їй трохи більш як шістдесят; ке із іп іке Іаіе ~ йому далеко за шістдесят; 4) поділ шкалй від 60 до 70 (у термометрі тощо).
віхііеіії ['зікзіпО] 1. п шістдесята частйна; одна шістдесята; 2. аф 1) шістдесятий числом; зке із іп кег ~ уеаг їй шістдесятий рік; 2) що становить одну шістдесяту; 3. айу шістдесятим; ке аггіуесі ~ він прибув шістдесятим.
віхіу ['зікзії] 1. п 1) число шістдесят; 2) номер шістдесят; Воот ~ кімната (номер) шістдесят; 3) шістдесят років; зке із ~ їй шістдесят років; ке із £еіііп§ оп Гог ~ незабаром йому буде шістдесят років; аі ~ у шістдесятирічному віці; а \уотап оГ ~ шістдесятирічна жінка; 2. пит шістдесят; ~ Ьоокз шістдесят книжок; ~ іепз аге зіх кип-сігесі шістдесят, помножене на десять, буде шістсот; —опе, —і\уо, еіс. шістдесят одйн, шістдесят два і т.д.; < Ііке ~ розм. блискавйчно, швйдко.
8Іхіу-Гоиг-<1о11аг диевііоп ['віквіїГо:-,сіо1а'к\УЄ8і]п] розм. дуже важке (каверзне) питання.
8іх<у-Гоштпо ['зікзіїТоїтои] п формат кнйги в 1/64 частку аркуша.
8Іхіу-Гоиі11і |'8ік8ііГз:0] аф амер. шістдесят четвертий; ~ поіе муз. шістдесят четверта нота.
8Іхіу-роші<1ег	[' віквії, раипсіа ]	п
військ. 127-мм гармата.
зітаЬІе [ 'заїхаЬІ] аф 1) значного розміру, чималйй; 2) об’ємний; 3) товстйй; 4) підхожого розміру, підхожої величинй.
8Ігаг ['заїха] п студент, якйй одержує стипендію; стипендіат (Кембриджського університету).
8І2Є [заїх] 1. п 1) розмір; величина; об’єм; обсяг; іке ~ оГ а Ьоок формат кнйги; іп ~ за розміром, за величиною; ~ іп ра§ез кількість сторінок; Гиіі ~ у натуральну величину; 2) номер, розмір (одягу, взуття тощо); іо \уеаг а 1аг§е (а зтаїї) ~ іп Ьооіз носйти черевйки велйкого (малого) розміру; 3) рівень здібностей; склад характеру; а тап оГ (а) ~ людйна велйких можлйвостей; 4) тех. калібр; формат; розмір, величина; 5) друк, кегль; 6) інструмент для вимірювання величинй перлйн; 7) іст. стандартна міра (ваги тощо); 8) мор. розм. мізерний пайок; 9) раціон, порція, пайок; 10) наказ про розмір плати; 11) клей; шліхта; соїоиг ~ клейова фарба; ікаі’з аЬоиі іке ~ оГ іі ось у чому річ; такі факти; 2. V 1) розставляти (сортувати) за розміром; 2) визначати розмір (величину); вимірювати; 3) тех. калібрувати; 4) складати думку (про когось, щось; звич. ~
ир); 5) визначати величину (чогось); підганяти під розмір; доводити до певного розміру (тж ~ оиі); 6) проклеювати; шліхтувати; 7) студ. розм. одержувати страви в буфеті.
8І2еаЬ1е ['заігоЬІ] див. зігаЬІе.
8І2Є(1 [заігсі] аф 1) калібрований, вйтриманий за розміром; розділений за розміром; 2) проклеєний; шліхтований.
8Ігег [Чаїго] п 1) тех. класифікатор; 2) с. г. машйна, яка сортує за розміром.
8І2Є8 [ Чаїгіг] асіу розм. значно, набагато; ~ 1аг£ег значно більше.
8І2е-8ііск ['8аі28іік] п мірча лінійка (шевця).
8І2ІП& ['заігіі]] п 1) розташування за розміром; 2) сортування за величиною; класифікація; 3) вйзначення розмірів (габарйтів); 4) калібрування, обробка за розміром; 5) тех. вйзначення параметрів; 6) пайок, постачання; 7) перен. частка; 8) проклеювання; шліхтування; 9) клей; шліхта; - та-скіпе машйна, яка сортує за величиною.
8Ігу ['ваігі] аф клейкйй.
8І22ІЄ [812І] 1. п розм. 1) ШИПІННЯ (під час смаження); 2) сйльна спека; спопеляючий жар; пекло; 2. V 1) шипіти (під час смаження); 2) спопеляти, обпалювати.
8І22ІІП& ['812І11]] аф пекучий, палю-чий; дуже гарячий; а - зреіі оГ хуеаііїег нестерпна спекота.
8]ашЬок [’/аетЬок] 1. п ремінний батіг (канчук); 2. у бйти канчуком (батогом).
Зказеїтаск ['вкаедогаек] п геогр. н. протока Скагеррак.
8каіІ [вкеїі] у 1) розкидати, розсипати, розсіювати; 2) розкидатися, розсипатися, розсіюватися, розпорошуватися.
8ка1<1 [вкоісі] п поет, скальд.
8каі [зка:і] п скат (гра в карти).
8каіе [вкеїі] 1. п 1) звич. рі ковзан; Гі§иге ~8 ковзанй для фігурного катання; гасіп§ бігові ковзанй; 2) рі роликові ковзанй; ролики; 3) тех. полоз; 4) катання на ковзанах (на роликах); 5) (рі тж без змін) зоол. скат; 6) тех. гальмовйй башмак; 7) амер. розм. шкапа; 2. у 1) кататися на ковзанах; 2) змагатися з бігу на ковзанах; іо ~ а таіск брати участь у ковзанярських змаганнях; іо ~ $тЬ. змагатися з кимсь з бігу на ковзанах; 3) ковзати по поверхні; < іо ~ оуєг втік, згадувати щось побіжно; іо ~ оуєг (оп) ікіп ісе а) торкатися делікатної теми; б) бути в делікатному становищі; в) ходйти на краю безодні.
8каіег [ 'вкеїіо] п ковзаняр; 1оп§-с1і$-іапсе ~ ковзаняр на довгі дистанції, ковзаняр-стаєр; вкоп-сіівіапсе ~ ковза
зка
367
зкі
няр на короткі дистанції, ковзаняр--спрйнтер; зреесі ~ ковзаняр-швйдкі-сник.
зкаііпз [ 'зкеїііі]] п біг на ковзанах; катання на ковзанах; ковзанярський спорт; ґгее (зїуіе) ~ довільне катання на ковзанах; раіг ~ парне катання на ковзанах; зіпріє ~ одиночне катання на ковзанах; зреесі ~ швидкісний біг на ковзанах.
зкаііп£-гіпк ['зкеїіідпдк] п ковзанка, каток, скетинг-ринк.
зкеап [зкі:п] п гаельський кинджал.
зке<іа<і<і1е [зкі'сіжсії] 1. п розм. втеча, тікання; 2. V тікати, кидатися на-втікй.
зкее [зкі:] див. зкі.
зкееі [зкі.І] п розм. 1) дерев’яний цебер для водй; 2) дерев’яна мйска.
зкееі [зкі:і] п спорт, стрільба по тарілках (тж ~ зкооііп^).
зкееіег ['зкіІз] п розм. мошка.
зке£ [зкед] п 1) розм. дйка слйва; 2) мор. п’ятка кіля; 3) розм. овес.
$ке££ег [ 'зкедз] п памолодь лосося, зкеіп [зкеш] п 1) моток (пряжі); 2) щось схоже на моток (на клубок); а тату ~ оГ йаіг сплутане волосся; ко-втяк; 3) плутанйна, безладдя; іап^іесі ~ заплутаний клубок, плутанйна; 4) зграя дйких птахів (у польоті); 5) лоза для плетіння кошиків; 6) військ, розм. кухоль пйва.
зкеїдег ['зкеїсіз] V розм. 1) жебрачити; 2) обдурювати; здобувати гроші шахрайством.
зкеїеі ['зкеїіі] див. зкеїеіоп.
зкеїеіаі ['зкеїііі] асі] 1) скелетний; ~ тизсіе анат. скелетний м’яз; 2) ске-летоподібний.
зкеїеіоп ['зкеїііп] 1. п 1) скелет, кістяк; Китай ~ скелет людйни; апітаї ~ кістяк тварйни; 2) перен. скелет; шкіра та кісткй; живі мощі; їо Ье ге-дисед ( іо зйгіуєі) іо а ~ перетворйтися на живі мощі; 3) остов, каркас; ійе зіееі ~ оГ а Ьиі1діп£ сталевий каркас будйнку; 4) схема, план, начерк; ійе ~ оГ а Іесіиге конспект лекції; іЬе ~ оГа ріау канва п’єси; 2. асі] ґратчастий, ажурний; < ~ агту неукомплектована армія; ~ еге у/ неукомплектований екіпаж; ~ сІгіН тактйчне стройове навчання; ~ епету військ, вйявлений про-тйвник; ~ кеу відмйчка; ~ тар контурна карта; ~ ріал схематйчний план; ~ зоіі скелетний ґрунт; ~ уієху напівпрозоре зображення; ійе ґатііу ~, ~ іп ійе сирЬоагд (іп ійе сіозеі) сімейна таємнйця; таємнйця, приховувана від сторонніх.
зкеїеіопізе ['зкеїііапаїг] у 1) залишати (лише) остов; 2) скорочувати (зводити) до мінімуму; іо ~ ап агту скорочувати армію; 3) препарувати скелет; 4) робйти начерк; накреслю
вати у загальних рйсах; 5) перетворюватися) на скелет.
зкеїіиіп ['зкеїзт] п розм. шахрай, шельма; негідник.
зкеїіу ['зкеїі] V розм. косйти (про очі); бути косооким.
зкеїр [зкеїр] 1. п 1) розм. шльопанець, ляпанець; 2) звук шльопанця (ляпанця); 3) мет. штабова заготовка для труб; 2. V 1) шльопати; ляпати; 2) квапитися; бігти (тж іо ~ іі).
зкеїіег ['зкеїіа] V мчати.
зкеп [зкеп] V розм. 1) косйти, бути косооким; 2) кйдати косий погляд, дивйтися скоса.
екер [зкер] п 1) круглий кошик грубої роботи; 2) солом’яний вулик; 3) цебер.
зкерзіз ['зкерзіз] п скепсис.
зкерііс ['зкеріїк] див. зсерііс. зкеріісаі [ 'зкеріїкаї] див. зсеріісаі. зкеріісізш ['зкеріїзігт] див. зсеріі-сізт.
зкеггу ['зкеп] п розм. риф; бескйд; шхери.
зкеісй [зкеі/] 1. п 1) ескіз; замальовка; абрис; хуаіег-еоіоиг ~ замальовка аквареллю; 2) крокі; 3) нарис; начерк; нотатки; короткий огляд; йізіогісаі ~ історйчний нарис; сгііісаі ~ критйчний огляд; 4) театр, скетч; 5) муз. невелйка п’єса легкого змісту (для рояля); 6) розм. опудало; 7) схема, загальний план; 8) військ, звітна картка; 2. V 1) робйти начерк; малювати етюд; іо §о оиі ~іп£ виїжджати на натуру; 2) змальовувати у загальних рйсах; зображувати схематйчно, накреслювати.
зкеісй-Ьіоск ['зкеі/ЬІок] п альбом для замальовок; етюдник.
зкеісй-ЬоапІ ['зкеі/Ьо-.сі] п планшет.
зкеісЬ-Ьоок ['зкеі/Ьик] п 1) альбом для замальовок; етюдник; 2) записна кнйжка, записнйк; блокнот письменника; 3) нариси, нотатки, запискй (у назвах книг); «Тйе Ігізй 8.» Ьу Тйаскегау «Ірландські запискй» Теккерея.
зкеісйіпз ['зкеі/ід] п 1) малювання ескізів; робота над етюдами; 2) окомірна зйомка.
зкеісй-тар ['зкеі/таер] п схематй-чна карта; крокі.
зкеісйу ['зкеф] асі] 1) схематйчний; короткий; 2) поверховий; несистема-тйчний; урйвчастий; а ~ кпохуіесі^е оГ рйііозорйу поверхове знайомство з філософією; 3) ескізний; контурний; 4) неміцнйй; зроблений абйяк; недбалий; іо йауе а ~ діппег пообідати на ходу; < оп ійе ~ зісіе а) недбалий, кострубатий (про мову); б) зроблений похапцем.
зкеі¥ [зк)и:] 1. п 1) схил; нахил; оп ійе ~ косо, у похйлому положенні; 2) відхилення від прямої лінії; 3) помилковість; збочення; вйвих; 2. асі)
1) косий, скошений, перекошений; похилий; 2) мат. асиметрйчний; 3) тех. зміщений; 3. асіу косо; навкіс, навкосй; 4. V 1) ухилятися, відхилятися; звертати вбік; 2) перекоейти, скривити; 3) лякатися, кидатися вбік (про коня); 4) зйркати скоса, косйтися (на когось, на щось — аі, ироп); 5) натякати (на щось — аі, ироп); 6) перекручувати; < іо Ье ~ед а) провалй-тися (на екзамені); б) дістати прочуханку.
зкеяг-Ьаск ['зк]и:Ьаек] п буд. п’ята склепіння.
зкеїтЬаШ ['зк]и:Ьз:1д] 1. п рябйй кінь; 2. асі] рябйй.
зкеїу-сіігуе ['зк]и:ка:у] п мат. просторова крива.
зкехуег ['8к)и:о] 1. п 1) невелйкий рожен; 2) жарт, шпага, кинджал; 3) текст, нерухоме веретено; шпйль-ка; 2. V 1) насаджувати на рожен; 2) жарт, проколювати, простромлювати, протикати (шпагою тощо); 3) пронйзувати, проймати, упиватися (поглядом).
зкех¥-еуе(1 ['зк]и:'ак1] асі] косоокий. зкеху-хуйІЇГ ['зк]и:\Уі£| асіурозм. косо, крйво, набік.
зкі І [зкі:] п (рі без змін, а тж зкіз [зкі:г]) 1) лйжа; іо §о оп ~ ходйти на лйжах; 2) ав. лйжне шасі; < ~ ]итріп§ стрибкй на лйжах; ~ тоипіаіпеегіп§ гірськолйжне сходження; ~ роїе лйжна палиця; ~ гасе лйжні гонки.
зкі II [зкі:] V (разі і р. р. зкіесі, зкі’сі [зкі:с1]) ходйти на лйжах.
зкіадгапі ['зкаїадгает] п 1) силует чорного предмета; 2) чорносилуетне зображення; 3) рентгенограма.
зкіавгарй ['зкаюдга:!] І. п 1) чорносилуетне зображення; 2) вертикальний розріз будйнку; 2. V робйти рентгенограму.
зкіадгарйу [зкаї'аедгай] п 1) мистецтво тушування; 2) астр. вйзначен-ня часу за тінями небесних тіл; 3) мед. рентгеноскопія.
зкіЬогпе ['зкі:Ьо:п] асі] якйй пересувається на лйжах (про війська).
зкі-соигзе [ 'зкі:ко:з] п спорт, лйжна дистанція.
зкі(1 [зкісі] І. п 1) підставка; підпірка; 2) тех. полоз; напрямна рейка; скат; 3) тех. гальмовйй башмак; гальмова колодка; 4) буксування, ковзання коліс (на розвороті, віражі); 5) авт. занос; 6) рі мор. ростри; < ~ гоу/ амер. розм. район кубел; 2. V 1) гальмувати; спускатися на гальмах; 2) спускатися на лйжах; 3) підпирати, підтрймувати; 4) ковзати; 5) ав. сковзати на крило; 6) авт. заносити; буксувати; ійе саг —сіесі машйну занесло; 7) мчати.
зкі’сі [зкі:с1] разі і р. р. від зкі II.
зкісісііпв ['зккіїд] п 1) ковзання;
2) ав. сковзання на крило; 3) авт. за
$кі
368
зкі
нос; буксування; 4) гальмування; 5) настил; < ~ Ігаіі трелювальний волок.
$кі<1(<1)оо [зкі'сіи:] іпі розм. ушивайся!, тікай!
зкідргооґ ['зкідрпгЛ асі] авт. неко-взнйй; що не заноситься.
$кі<1-ге$і$іапсе	[ 'зкідп 'хізіапз]	п
авт. опір заносу.
зкіег ['зкі:а] п лижник; гасіп§ ~ лйжник-гонщик.
зкИГ [зкіі] 1. п 1) мор. ялик; скіф--одиночка; 2) вітрйльно-веслова четвірка з опускнйм кілем; 3) поет, човен; 4) рі розм. ноги; 2. V ходйти на ялику (на скіфі-одиночці).
зкііїїе ['зкіЛ] п 1) поспіх, гарячка, хапанйна; 2) спішна справа.
$кШ1е-£ґоир ['$кііїдпі:р] п самодіяльний інструментально-вокальний гурт.
$кіїПе-р1ауег [ 'зкіГкрІеіа] п артйст самодіяльного інструментально-вокального гурту.
$кііп£ ['вкіггд] п 1) лйжний спорт; 2) ходьба на лйжах; < ~ скатріоп чемпіон з лйжного спорту; ~ соаск тренер з лйжного спорту; ~ §еаг лйжне спорядження; ~ гасе швидкісний біг на лйжах; ~ геїау лйжна естафета; ~ зиіі лйжний костюм.
$кі-Іогіп£ ['8кі:,дзо:пт)] п спорт, лйжне буксирування за конем.
зкі-Іитріп^ ['8кі:,дзлтрід] п стриб-кй на лйжах; ~ Ьоагд трамплін для стрибків на лйжах.
зкіїґиі ['зкіійіі] асі] 1) майстерний; умілий, вправний; досвідчений; ~ зиг-£еоп досвідчений хірург; 2) майстерний, добре зроблений; ~ орегаііоп блискуче проведена операція; ~ апз\уег влучна відповідь.
§кШ [зкіі] 1. п 1) майстерність; умілість, вправність; досвід; таіскіезз ~ неперевершена майстерність; ~ іп діріотасу мистецтво дипломата; іо ас-циіге ~ здобувати досвід; оволодівати майстерністю; 2) здатність, уміння; ~ іп іаїк уміння підтрймувати розмову; 3) талант, хйст, здібності; ~ іп зрееск хист красномовства; 4) ремесло; ^оиг-паїізііс ~ фах журналіста; 5) знання, розуміння; обізнаність; 2. V розм. розуміти, знати; < \укаі ~з іі? яке це має значення?
зкіїїесі [зкіід] аф 1) досвідчений; вправний, умілий; майстерний; іо Ье ~ іп зтік. бути майстерним у чомусь; 2) кваліфікований; ~ ІаЬоиг кваліфікована робоча сйла; ~ \уогк кваліфікована праця.
зкіїїеі [’зкіїїі] п 1) невелйка каструля з довгою ручкою; 2) сковорода з довгою ручкою; 3) форма для одержання злйвків коштовних металів; 4) шпон, фанера для сірникових коробочок.
зкіПГиІ ['зкіікіі] див. зкіІГиІ.
зкі11І£а1ее [, зкіііда'іі:] п розм. 1) кандьдр; 2) шеляг, дрібна монета; поі а ~ ні копійки.
зкі11іп£ І'зкіїїд] п прибудова, піддашок, навіс.
5кі11у ['зкііі] п розм. кандьдр, баланда.
$кіш [зкіт] 1. п 1) знімання, збирання (піни, накипу тощо)', 2) збйране молоко; 3) піна; накип; 4) легке ковзання; ковзання по поверхні; 2. V 1) знімати, збирати (вершки, піну, накип); іо ~ іке сгеат Ггот (ой) іке тіїк збирати вершкй з молока; іо ~ тіїк збирати вершкй (знімати плівку) з молока; іо ~ зоир оГ ііз зсит знімати піну з супу; 2) тех. згрібати шлак; 3) покривати тонкою плівкою; 4) амер. наносити останній шар штукатурки; 5) с. г. знімати дернйну; 6) легко ковзати; мчати, ледве торкаючись поверхні; 7) пролітати над поверхнею (тж ~ оуєг); а Ьігд із ~тіп£ (оуєг) іке зеа птах летйть нйзько над морем; 8) запускати, кйдати (у горизонтальному напрямі); 9) поверхово ознайомлюватися (з чимсь — оуєг); 10) побіжно переглянути (щось — оуєг, ікгои^к); до поі ~ читай усе, нічого не пропускай.
зкішЬІе-зкашЬІе ['зкітЬкзкаетЬІ] 1. п безладна балаканйна; дурнйця, нісенітниця; 2. аф плутаний, безладний, нісенітний.
зкіш-соикег ['вкип, койко] п с. г. дернознімач, передплужник.
зкіттег ['зкіто] п 1) шумівка; 2) жіночий капелюх з низькйм наголовком і широкими крйсами; 3) молочний сепаратор; 4) пінознімач; 5) глісер; 6) ав. розм. гідролітак; 7) шляховйй струг; 8) орн. ножедзьоб; 9) гребок по поверхні водй (плавання); 10) суцільно-кроєна напівприлягаюча сукня.
зкіїшпеїіоп ['зкітоіп] див. зкітт-ІП£ІОП.
зкіт-тіїк ['зкіт'тіїк] п збйране молоко; ~ скеезе знежйрений сир.
зкіттіпз ['зкітід] п 1) знімання піни (накипу); 2) збирання вершків з молока; 3) тех. згрібання шлаку; 4) відгін легкйх фракцій; 5) с. г. лущення стерні; 6) с. г. знімання дер-нйни; 7) утворення поверхневої плівки; 8) рі знята піна, знятий накип; 9) ковзання; 10) поверхове ознайомлення (з чимсь); побіжний перегляд; < ~ сіеагапсе спорт, перехід перешкоди (планки) впритул; ~ діке ков-знйй стрибок (плавання).
$кіішпіп£-<1і$1і ['зкптпдді/] п мор. розм. 1) плоскодонна вітрйльна яхта (шлюпка); 2) глісер.
$кіішпіп£іоп ['зкітїдіоп] п юрба ряджених, які насміхаються з чоловіка--рогоносця (із зрадлйвої дружйни).
зкітр [зкітр] 1. аф убогий, бідний; 2. у 1) погано забезпечувати; обмежувати (в чомусь); скупйтися (на щось); 2) бути скупйм, жадібним; заощаджувати; 3) робйти недбало, абияк.
зкішріп£ ['зкітрід] п гірн. відсадження, мокре збагачення.
$кітру ['зкітрі] аф 1) недостатній, замалйй, надто маленький; а зкігі \укіск із ~ гоипд іке кірз спіднйця, надто вузька у стегнах; 2) скупйй; ощадливий; 3) худйй.
зкіп [зкіп] 1. п 1) шкіра; Гаіг (дагк) ~ світла (темна) шкіра; ігие (іппег) ~ анат. власне шкіра; 2) шкура, хутро тварйни; іі£ег’з ~ шкура тйгра; ійе ~ оГ а зкеер овеча шкура, овчйна; 3) пергамент; 4) бурдюк, міх (для вина); 5) оболонка, плівка; зовнішній шар; 6) шкірка, шкурка, лушпйння; ійе ~ оГ а Ьапапа шкурка банана; 7) мет. кірка (зливка); плена (під час прокатування); 8) обшйвка судна; 9) тонкйй лід; 10) мор. зовнішня частйна згорнутого вітрйла; 11) розм. шкапа; 12) розм. людйна; 13) розм. пройдй-світ, проноза; 14) розм. скнара, скупердяга; 15) розм. гаманець; 16) розм. соверен (монета); 17) розм. пйво; іп а Ьад ~ у поганому настрої; (іо Ье) теге (опіу) ~ апд Ьопе(з) шкіра та кісткй (про дуже худу людину); іо сазі (іо зкед) іке ~ міняти шкіру, линяти; іо скапає опе’з ~ дуже змінйтися; іо езсаре Ьу (\уіік) іке ~ оГ опе’з іееій ледве урятуватися; іо §еі ипдег зтЬ.’з ~ роздратовувати когось; іо кауе а ікіск ~ бути товстошкірим (нечуйним); іо кауе а ікіп ~ бути образливим (чут-лйвим); іо ]итр оиі оГ опе’з ~ (хуіій ]оу) бути в нестямі (від радості); іо кеер а \уко1е ~ залйшйтися цілим і неушкодженим; іо зауе опе’з ~ рятувати свою шкуру; \ує аге аіі іке зате ипдег оиг ~з усі ми однакові; \уєі іо іке ~ мокрий як хлющ; \уіік (іп) а \уко1е ~ цілий і неушкоджений; 2. V 1) знімати (здирати) шкіру (шкуру); білувати; 2) обчищати лушпйння (шкірку, шкурку, шкаралупу); 3) здерти (обідрати) шкіру (на тілі); 4) покриватися) шкірою (плівкою, тонким шаром); іке \уоипд Ье§ап іо ~ рана почала зарубцьовуватися; 5) линяти (про тварину); 6) стягувати (скидати) тіснйй одяг; 7) обікрасти, обдурйти, обібрати (когось); 8) розм. вйсмоктати; вйпити (напій); 9) шк. розм. спйсувати, користуватися шпаргалкою; □ ~ оиі а) дезертйрувати (з військового корабля); б) ушйтися; ~ оуєг зарубцьовуватися; < іо кеер опе’з еуез ~пед пильнувати, бути насторожі; іо ~ а Піпг скнарити, скупйтися; іо ~ аііуе а) живцем шкіру здирати; б) живого місця не залйшйти (на комусь); в) завдати нищівного удару; іо ~ іке ІатЬ шах
$кі
369
§кі
раювати; іо ~ а гахог а) заломити ціну; б) відчайдушно торгуватися.
$кіп-а-£иІ$ ['зкша'дліз] п розм. шкіра та кістки (про дуже худу людину).
$кіп-аші-Ь1і$іег [ 'зкіпапсі 'Ьіізіа] п розм. сестра.
$кіп-Ьоші(1 [ЧктЬашід] ад] 1) схудлий; змарнілий; 2) мед. хворий на склеродермію; ~ сіізеазе склеродермія.
$кіп-(!еер ['зкт'сікр] 1. аф 1) поверхневий; ~ \уоипд неглибоке (поверхневе) поранення; 2) поверховий, неглибокий; скороминущий; ~ ітргеззіоп побіжне враження; 2. аду поверхово; несерйозно.
$кіп-<1і$еа5е ['зктсіі,гі:г] п нашкірна хвороба.
$кіп-(1іуег ['зкт,сіаіУ9] п 1) аквалангіст; спортсмен, якйй займається підводним плаванням; 2) шукач перлів.
$кіп-<1І¥Іп£ [ 'зкіп,сіаіУіі] ] п 1) підводне плавання з аквалангом; 2) шукання перлів.
зкіпПіпі ['зкіпЯіпі] п скнара; гй-цель.
зкіп-Ггісііоп ['зкіп,Гпк/п] п ав. поверхневе тертя.
зкіпГиІ ['зкіпГиІ] п 1) повний бурдюк (вина тощо); 2) розм. велйка кількість, багато, скільки завгодно; а ~ оГ Гоод багато їжі.
$кіп-£ате ['зкшдеїт] п 1) нечесна, шахрайська гра; 2) шахрайство, шахраювання; 3) бій без рукавйць (бокс); 4) перен. боротьба не на життя, а на смерть.
$кіп-£гаІЇ ['зкіпдга:її] V мед. робйти трансплантацію (пересаджування) шкіри.
!зкіп-£гаГііп£ ['зкіпудга:йід] п мед. пересаджування (трансплантація) шкіри.
$кіп-£иаг<1 ['зкіпдогсі] п спорт, наколінник.
зкіпк [зкідк] 1. п розм. напій, питво; 2. V 1) наливати (напій); 2) подавати напої.
зкіппесі [зкшсі] аф 1) вкрйтий шкірою; 2) із зідраною шкірою.
зкіппег ['зкіпа] п 1) кушнір; 2) шкірянйк, чинбар; 3) хутровйк; 4) розм. шахрай; 5) амер. розм. погонич мулів.
зкіппегу ['зкіпоп] п 1) шкірянйй завод; 2) кушнірська майстерня; 3) хутрова фабрика.
зкіппу ['зкіш] аф 1) худючий; шкіра й кісткй; 2) шкірянйй, шкірястий; 3) схожий на плівку (оболонку); 4) скнарий, скупйй.
зкіп-геЛех [ 'зкіп'гігіїекз] п фізл. шкірний рефлекс.
зкіпі [зкші] аф розм. без копійки в кишені.
$кіп-іі&М ['зкш'іаіі] аф в обтяжку (про одяг).
$кіігі1е<1 ['зкшікі] аф буд. укладений під кутом (косо).
зкір [зкір] 1. п 1) стрибок; іо &іує а ~ £ог )оу підстрибнути від радості; 2) пропуск (під час читання тощо); 3) розм. танець; 4) розм. біг; 5) гірн. скіп; 6) служйтель університетського коледжу (в Дубліні); < йор, ~ апб ]итр спорт, потрійний стрибок; ~ ]итріп£ стрибкй зі скакалкою; ~ гопе рад. зона мовчання, мертва зона; 2. у 1) стрибати, скакати; 2) стрибати через скакалку; 3) пустувати, вибрй-кувати (тж ~ аЬоиі); 4) бігти під-стрйбом; 5) перестрйбувати, перескакувати; 6) перен. перескакувати, переключатися; іо ~ Ггот опе циезііоп іо апоійег перескакувати з одного питання на інше; 7) пропускати, робйти пропуски; обходити, не зачіпати (питання); 8) побіжно переглядати (книжку тощо); 9) шк. перескакувати (через клас); 10) амер. розм. квапитися, поспішати; 11) розм. утектй, ушйтися; 12) розм. померти (тж ~ оиі); 13) відскакувати, робйти рикошет; < ~ іі! годі!, облйш!
зкір-ЬотЬ ['зкірЬот] V військ, завдавати бомбового удару з рикошетуванням бомб.
$кір-ЬошЬіп£ ['зкір.Ьзтід] п бомбометання з рикошетуванням бомб.
$кір|аск [ 'зкірбзаек] 1. п 1) стрибунець; іграшка, що стрибає; 2) іхт. пе-ламіда; 3) іхт. ставрйда; 4) ент. жук--лускач; 5) розм. вйскочка; 2. аф 1) стрибаючий; 2) зарозумілий; пихатий; хлюстуватий.
$кір-ішпріп£ ['зкір^злтрід] п спорт, підскоки.
зкір-кеппеї ['зкір,кеп1] п розсйль-ний, хлопчик на побігеньках.
зкіррег ['зкіра] п 1) знев. вітрогон, вертйхвіст; гультяй; 2) метелик; 3) неуважний читач; 4) ент. сйрна муха; 5) шкіпер; капітан торговельного судна; 6) мор. розм. командйр корабля; 7) амер. ав. розм. командйр повітряного корабля; 8) розм. капітан спор-тйвної команди; 9) розм. хазяїн, бос; 10) розм. чорт; диявол; 11) клуня, стодола; < ~’з баи^Ьіегз хвйлі з баранчиками.
зкірреі ['зкіріі] п 1) невелйкий човен, човник; 2) футляр для печатки (яку ставлять на офіційному документі).
$кірріп£Іу ['зкірідії] аду 1) вйстри-бом, підстрибом; 2) тех. стрибкоподібно; з пропусками у запалюванні (про роботу двигуна).
$кірріп£-горе І 'зкірідгоир] п скакалка.
зкігі [зк?:1] 1. п 1) звук волйнки (козйці); 2) різкйй звук; пронйзливий крик; 2. V 1) грати на волйнці; 2) звучати на волйнці; 3) різко звучати; про-
нйзливо кричати; 4) гучно співати (грати).
$кіг1іп£ ['зкаїїід] п розм. 1) моло-дйй лосось; 2) молода форель.
$кіппі$1і ['зкаїті/] 1. п 1) сутичка, бійка; зіткнення; 2) перестрілка; 2. V 1) бйтися (дрібними загонами); зчепй-тися; 2) зав’язати перестрілку.
$кіппі$1іег [Чкзгтір] п 1) іст. застрільник (тж перен.); 2) військ, стрілець у цепу.
$кіппі$1ііп£ ['$кз:ті/іі]] п військ, перестрілка.
зкігг [зка:] 1. п скрип, скрипіння; скрегіт (механізмів); шум (крил); 2. V 1) тікати, рятуватися втечею; ійеу гладе ійе епегпу ~ вонй змусили протйвника тікати; 2) гасати; мчати ^(розтинаючи повітря); 3) ганяти, шастати; мор., ав. рйскати; 4) шпурнути, кйнути.
зкігі [зкзгі] 1. п 1) спіднйця; ді-уідед ~з спіднйця-штанй; 2) звич. рі пола; 3) звич. рі поділ, пелена; 4) звич. рі край; межа; околиця; кордон; оп ійе ~8 о£ ійе іо\уп на околиці міста (в передмісті); 5) узлісся; оп ійе ~з о£ ійе \уоод на узліссі; 6) берег (ріки, озера); 1) підніжжя (гори); 8) смуга; 9) розм. молода жінка, дівчина; а пісе-1оокіп£ ~ гарненька дівчина (молодйчка); 10) анат. діафрагма; 11) крило сідла (тж заддіе ~); 12) ел. юбка ізолятора; < іо зііск ироп зтЬ.’з ~з а) суворо карати когось; б) примушувати когось; 2. V 1) бути розташованим уздовж рубежу; проходити по краю (по межі, по кордону); оточувати, облямовувати; 2) обходити, огинати; ітй уздовж краю (межі); 3) минати, обходити стороною; іо ~ а Ьозіііе іо\уп обійтй стороною місто, зайняте про-тйвником; 4) перен. ледве унйкнути (чогось), бути на волосок (від чогось); іо ~ деаіЬ бути на волосок від смерті; 5) ухилятися (від чогось); 6) нйшпо-рити, шукати по околицях.
зкігі-Ьоапі ['зкагіЬо.д] п прасувальна дошка.
$кіі1іп£ ['зкагіїд] п 1) облямівка, кайма, край; 2) військ, оточення; 3) тканйна для спіднйць; 4) буд. плінтус; бортик; ~ Ьоагд панель.
$кігііп£-р1ап< ['8ка:іідр1а:пі| п бор-дюрна рослйна.
$кі-піп ['зкігглп] п лижня.
$кі-піппіп£ ['8кі:,глпід] п ходіння (катання) на лйжах.
зкіі [зкіі] 1. п 1) розм. жарт; ушй-пливе зауваження; 2) сатйра, пародія; 3) скетч; 4) короткочасний дощ (сніг); 5) хитруха, пустунка, кокетка; 6) натовп; юрба; 7) р/сйла-силенна; безліч; 2. г 1) висміювати; іо ~ аі зтЬ. глузувати з когось; 2) рухатися легко й швйдко; 3) відступати, відскакувати (з переляку тощо); 4) стрибати, скакати.
$кі
370
§кі-(оигіп§ ['зкі:,Пюпі]] п лйжний туризм.
8кі-Сгаск ['зкі:ігаек] п лижня.
зкііїег ['зкйа] V легко і швйдко мчати (ледь торкаючись поверхні).
зкійізЬ ['зкіїі/] асі] 1) норовлйвий, упертий; - Ііогзе норовлйвий кінь; 2) жвавий, пустотлйвий; грайлйвий, кокетливий; 3) мінлйвий, несталий; 4) примхлйвий; легковажний; 5) підступний; ~ сіізеазе підступна хвороба; 6) полохлйвий, боязкйй.
зкійіе ['зкііі] 1. п 1) кегля; 2) рі (вжив, з дієсл. у зіп&) кеглі (гра); іо ріау аі ~з грати в кеглі; < ~з! дурнйці!, нісенітниці!, казна-що!; 2. V збивати (кеглі); □ - ахуау розм. а) розтрйнькати, розтратити (гроші); б) проґавити (щось).
зкііііе-аііеу ['зкіі1,ж1і] п спорт, кегельбан.
8кШ1е-£гоші<1 [ 'зкііідгаипсі] див. зкііііе-аііеу.
зкіуе [зкаїу] 1. п тех. алмазний круг; 2. V 1) сточувати (грань коштовного каменя); 2) зачищати; 3) розрізати шкіру.
зкіуег ['зкаїуд] п 1) тонка шкіра; 2) ніж для розрізання шкіри; 3) ли-цьовйй спйлок.
зкіууу [ 'зкіУі] п 1) розм. трусй; майка; 2) рі (зкіууіез) чоловіча (спідня) бі-лйзна; 3) знев. прислуга.
зкіепі [з(к)1епі] 1. п 1) неправда; 2) косий погляд; 2. асі] брехлйвий, неправд йвий; 3. у брехати.
$коа! [зкоиі] іпі ваше здоров’я!
8киа ['зк]и:а] п орн. поморник.
вкиїк [зкдік] 1. п нероба; гультяй;
2. V 1) крастися, підкрадатися; іо ~ гоипсі ійе коизе нйшком обійтй навколо будйнку; 2) ховатися; переховуватися; 3) ухилятися від виконання обов’язків; огинатися.
зкиїї [зкді] п 1) череп; 2) розм. голова; довбешка; ійіск ~ важкодум; етріу ~ пуста голова; ~ зеззіоп амер. жарт, нарада.
8ки11-сар ['зклікаер] п ярмулка; тюбетейка; шапочка; скуфійка.
5ки11(1и£§егу [зклі'сілдап] п амер. розм. обдурювання, ошуканство; шахрайство.
зкипк [зклдк] 1. п 1) зоол. скунс; 2) скунсове хутро, скунс; 3) розм. негідник, паскуда; < Іоизу ~ амер. груб. паршйвець; 2. V амер. розм. обіграти із сухйм рахунком.
зку [зкаї] 1. п 1) небо, небеса; 2) звич. рі поет, погода; клімат; іо ііує ипсіег \уагтег (ипсіег зиппіег) зкіез жйти в теплішому кліматі; ійе зиппу зкіез о£ ійе Сгітеа благодатний клімат Крйму; < ипсіег ійе ореп ~ просто неба; іо ргаізе іо ійе зкіез підносити до небес; оиі оГ а сіеаг - зовсім несподівано; ні сіло, ні впало; ~ агту військ, розм.
повітрянодесантні війська; ~ іогсе військ, розм. військово-повітряні сйли; ~ тап розм. а) льотчик; б) парашутист; ~ ігоорз повітрянодесантні війська; ~ ігиск амер. розм. велйкий транспортний літак; 2. V розм. 1) повісити (картину) під стелю (вйсоко на стіні); 2) підкйнути у повітря; 3) спорт, вйсоко кйдати (м'яч).
зку-ЬІие ['зкаї'Ь їй:] 1. п 1) блакйть, лазур; 2) розм. водянйсте молоко; 2. асі] блакйтний, лазуровий.
зку-Ьогп ['зкаї'Ьот] асі] 1) поет. небесного (божественного) походження; неземнйй; 2) що перебуває в повітрі.
§ку-с1а<1 [ 'зкаїкіжсі] асі] жарт, голий.
зку-Шуег ['зкаі,с1аіУ9] п розм. пара-шутйст.
зкуег [ 'зкаїа] п спорт, розм. свічка; вйсоко закйнутий м’яч.
8куе іеїтіег ['зкаї'іепа] п скайтер’єр (порода собак).
зкуеу ['зкап] ай] 1) поет, небесний; 2) піднесений, велйчний; 3) небесно--блакйтний, лазуровий.
зку-йі§Ь [ 'зкаї'Ьаі] 1. ай]розм. дуже високий; що сягає неба; 2. асіу до неба; дуже вйсоко.
зкуіагк ['зкаі!а:к] 1. п орн. жайворонок; 2. у пустувати, гратися, бавитися.
зкуІідМ ['зкаїїаіі] п 1) верхнє (стельове) світло; 2) засклений дах; світ-ловйй люк; ліхтар; 3) дахове вікно.
§ку-1іпе ['зкаїїаш] п 1) обрій; вй-дймий горизонт; лінія горизонту; 2) обриси (на тлі неба); 3) контур будйнку.
зку-ріїоі ['зкаі,раі1аі] п розм. 1) священик (корабельний); 2) льот-чик-аматор.
зку-госкеі ['зкаі,гокіі] 1. п сигнальна ракета; 2. у 1) мчати вгору; злітати, як ракета; 2) швйдко зростати (про ціни тощо).
зку-зсаре [зкаїзкеїр] п картйна, на якій зображено небо.
зку-зсгарег ['зкаі,зкгеіра] п хмарочос, висотний будйнок.
зку-8І£П ('зкаїзаш] п 1) поет, знамення; 2) світлова реклама.
зкухуаггі ['зкаїхуасі] 1. асі] спрямований у небо; 2. асіу у небо, до неба; угору.
зкухуагсіз ['зкаїхуздх] асіу до неба, у небо, угору.
зку-5¥ауе [зкаїхуеіу] п рад. хвйля, відбйта від верхніх шарів атмосфери; < ~ соттипісаСіоп зв’язок на відбйтій хвйлі.
зкухуау [ 'зкаі\уеі] п повітряна траса, авіатраса.
8ку-\¥гііег ['зкаі,гаііа] п ав. розм. літак, за якйм залишається слід у вйгляді літер.
8ІаЬ [зІаеЬ] 1. п 1) кусок, шматок; а ~ оГ теаі кусок м’яса; 2) тех. плита; пластйна; 3) верх стола, стільнйця; 4) відкиднйй столик; 5) прилавок, стійка; 6) буд. обапіл; 7) мет. сляб; плоска заготовка; 8) мор. слабке місце вітрйла; 9) густа, в’язка маса; рідка грязь; 10) розм. болото, сльота, калюжа; 2. асі] густйй; в’язкйй; важкйй; 3. V . 1) мостйти, викладати плйтами; 2) буд. зрізувати обаполи; 3) мет. прокатувати сляби.
8ІаЬЬег ['зІаеЬа] 1. п 1) слина; 2) безглузде базікання; 2. у 1) слйни-ти, заслйнювати; 2) пускати слйну; 3) швйдко ковтати (тж ~ сіохуп, ~ ир).
8ІаЬЬу [ 'зіжЬі] асі] 1) розм. брудний; сльотавий; 2) густйй, тягучий.
8ІаЬ-8І(1е(1 [ 'зІаеЬ, заідісі] асі] 1) з плоскими стегнами; з худйми боками; ~ йогзе підтягнутий кінь; 2) високий і худйй, худорлявий, сухорлявий.
8ІаЬ-8іопе ['зІаеЬзїоип] п мін. плитняк.
зіаск [зіаек] 1. п 1) ненатягнута (ослаблена) частйна (вірьовки тощо); слабке місце; 2) тех. зазор; люфт; стріла прогинання; 3) затйшшя, застій (у торгівлі тощо); спад (активності); 4) розм. бездіяльність; байдикування; 5) мор. час між приплйвом і відпливом; 6) амер. розм. зухвалість, нахабство; 7) розм. невелйка долйна; видолинок, вйярок; 8) болото; трясовина, мочар; 9) вугільний шлам, дрібне вугілля, вугільний пил; 2. асі] 1) повільний, сповільнений; лінйвий; ~ сот-ргейепзіоп сповільнене сприймання; 2) слабкйй, несильний; ~ хуіпсі слабкйй вітер; ~ оуєп негаряча піч; 3) не-енергійний, неакгйвний, млявий (про торгівлю тощо); 4) недбалий, розхлябаний; ледачий; ~ хуогктап недбалий працівнйк; 5) погано натягнутий, ослаблений, ненапружений; 6) невимогливий, несуворий; ~ рагепїз невимогливі батькй; їо кеер а ~ йапд оп зтЬ. ставитися до когось поблажливо (м’яко); 7) нетвердйй, слабкйй; ~ Ітапсі нетверда рука; 8) розслаблюючий; ~ дау задушливий день; 9) розслаблений, розбйтий; 10) розкйслий; < ~ Ііте гашене вапно; ~ Іір (іа\у) набридливе базікання; 3. у 1) ослабляти, відпускати, попускати (вірьовку тощо); 2) слабшати; 3) сповільнювати, зменшувати (темп тощо; тж ~ ир); 4) приглушувати, угамовувати (спрагу); стрймувати, стйшувати; 5) вщухати, слабнути; (йе гаіп —есі дощ ущух; 6) ледарювати, байдикувати; бйти байдики; 7) ітй мляво (про торгівлю тощо); 8) ставитися недбало (несумлінно); 9) гальмувати, затрйму-вати; 10) зволікати, барйтися, гаятися; 11) гас йти (вапно); □ ~ ахуау мор. попускати (канат); ~ оЯ* охолонути (про старанність); ~ ир сповільнювати ходу.
$1а
371
8Іа
зІаск-Ьакед ['зІжкЬеікі] асі] 1) недопечений; 2) недорозвинутий.
зіаскеп ['зіжкп] V 1) зменшувати, стримувати; іо ~ іке Гіге зменшити вогонь; іо ~ іке арреіііе перебити апетйт; 2) сповільнювати; іо ~ іке зіер сповільнити ходу; 3) сповільнюватися; іке сштепі ~ед течія сповільнилася; 4) ослабляти, послабляти; 5) вщухати; зменшуватися; кеаі ~ед спека спала (зменшилася); іке зіогт ~ед буря вщухла; 6) погіршуватися (про торгівлю тощо); іке детале! ~ед попит знйзився; 7) відпускати, розпускати (віжки тощо) (тж ~ а\уау, ~ ой); 8) слабшати; 9) розбовтуватися, розхйтуватися; розпускатися; 10) пом’якшувати (закони тощо); 11) відпочивати (від чогось); ніжитися; 12) давати відпочйнок; іо ~ опе’з сагез відпочйти від турбот; □ ~ ир сповільнювати швйдкість перед зупинкою (про поїзд тощо).
зіаскег ['зіжко] п розм. 1) ледащо, ледар; 2) військ, той, хто ухиляється від служби в армії.
$1аскіп£ ['зіжкії]] п 1) геол. вивітрювання; 2) тех. розхйтування, ослаблення (з'єднань); 3) тех. витягування (троса тощо).
8Іаск-1іпе ['зіаекіаш] див. зіаск-горе.
зіаск-горе ['зіаекгоир] п провйелий канат (трос).
зіаекз [зіаекз] п рі 1) широкі штанй; 2) жіночі штанй.
зіаск-^аіег [ 'зіаек,\уз:іо] п 1) стояча вода, заводь, затон; 2) мор. стояння приплйву (відплйву); час між приплй-вом і відплйвом.
зіаде [зіеїд] п 1) невелйка долйна; видолинок; 2) низйнна, болотйста смуга землі.
8Іа& [зіаед] 1. п 1) мет. шлак, окалина; 2) геол. пориста (губчаста) лава; 2. V 1) мет. спускати шлак; 2) мет. ош-лакбвувати; 3) с.г. шлакувати (грунт).
$1а£-сопсгеіе [ 'зіаед 'копкгі:і] п буд. шлакобетон.
$1а££Іп£ ['зіаедії]] п 1) мет. вйпуск шлаку; 2) мет. ошлакування; 3) с. г. шлакування (ґрунту).
з1а££у ['зіаеді] ад] шлаковий; із шлаком.
зіа^-жзої [ 'зіаедтії] п шлакова (мінеральна) вата.
$1аіп [зіеіп] р.р. від зіау.
зіаке [зіеік] V 1) угамовувати (спрагу); 2) задовольняти, притупляти (бажання тощо); 3) гаснути, слабшати (про полум 'я тощо); 4) зменшувати, гасити (полум 'я тощо); 5) зменшуватися, стихати, ущухати, слабнути; 6) стрй-мувати, заспокоювати, стйшувати; 7) змочувати; просочувати; 8) буд. гасити (вапно).
$1а1от ['зіеііот, 'з1а:1от] п спорт. слалом; < ~ соигзе дистанція (траса)
слалому; ~ йа§ соткіпаііопз фігури слалому.
8Іа1оті8і [ 'зіеііотізі, 'з1а:1атізі] п спорт, слаломіст.
8Іат [зіает] 1. п 1) гучне хлопання; грюкання (дверей); гупання; шум; 2) сйльний удар; 3) нокаугуючий удар (бокс); 4) амер. розм. сувора крйтика; 5) карт, шлем; §гапд ~ велйкий шлем; 2. гі) ляскати, бахкати, грюкати, гуркати; 2) з шумом зачиняти(ся); 3) з шумом кйдати (шпурляти) (тж ~ до\уп); 4) падати зі стуком; стукатися; 5) хлопати; стукати; 6) бйти, ударяти; 7) посилати ударом (м'яч); 8) амер. розм. різко критикувати; розкритикувати; 9) карт, вйграти шлем; 10) перен. розбйти, розгромйти вщент.
8Іаш-Ьап£ [ 'зІаетЬаеі] ] 1. асі] шумний; несамовйтий; 2. асіу розм. з сй-лою; з шумом, з г^фкотом; несамовйто; 3. V галаслйво гасати.
зіаїшпакіп ['зіаетокіп] п розм. нечепура.
зіашіег ['зіагпдз] 1. п 1) наклеп, лихослів’я; 2) юр. усний наклеп; усна образа; 2. V 1) зводити наклеп; лихословити; ганьбйти, гудити, чорнйти; іо ~ зтЬ. зводити наклеп на когось; 2) юр. ображати усно.
8Іашіегег [г8Іа:пдаго] п наклепник; наклепниця.
8Іап<1егои8 ['зіатдагоз] асі] 1) наклепницький; образливий; що ганьбйть; 2) якйй зводить наклепи; ~ регзоп наклепник.
8Іап£ [зіжі]] 1. п 1) сленг, жаргон; 2) ланцюжок; 3) рі ножні кайдани; 4) вузька, довга смужка землі; 2. асі] 1) якйй є сленгом; сленговий, жаргонний; ~ июгд (ехргеззіоп) вульгарйзм; 2) зухвалий, нахабний; 3) криклйвий, вульгарний (про одяг); 4) з недоважуванням; 3. V 1) вживати сленг, розмовляти на жаргоні; 2) розм. лаятися, сва-рйтися; 3) лаяти, ганьбйти; 4) розм. обважувати, обмірювати; недодавати.
8Іап£иа&е ['8Іаедд\уідз] п жарт. жаргонна мова.
8Іап£У?Ііап£ [ '8іжі]\ужі] ] V розм. 1) лаяти, сварйти; 2) лаятися, сварй-тися.
8Іап&у ['зіаеді] аф 1) жаргонний, вульгарний, просторічний, сленговий; 2) якйй вживає жаргон; 3) криклйвий, вульгарний (про одяг).
8Іапі [8Іа:пі] 1. п 1) схил; перекіс; скіс; оп іке ~ косо; у похйлому положенні; 2) похйла площина; схил (гори тощо); косий зріз; скат; 3) косий промінь; 4) посудина з косо зрізаним дном; 5) гірн. похйла вйробка; 6) амер. розм. точка зору; позйція; підхід; ставлення; 7) амер. розм. швидкйй погляд; іо іаке а ~ кйнути погляд, зйркнути; 8) амер. розм. шанс, нагода; 9) амер. розм. єхйдетво; дошкульний натяк; 10) непряме осудження; не
схвальне зауваження; < а ~ оГ \уіпд мор. сприятливий (попутний) вітер; 2. асі) косий, скіснйй, похйлий; ~ Гіге військ, косоприцільний вогонь; 3. асіу косо, похйло; набік; 4. V 1) нахиляти; відхиляти; 2) нахилятися; відхилятися; 3) падати косо (про світло тощо); 4) підготовляти, пристосовувати (для когось); 5) необ’єктйвно зображувати; перекручувати (факти); іо ~ іке пе\¥8 тенденційно висвітлювати факти (в газеті); 6) ударити косо (про кулю).
8Іаігііп<1іси1аг [48Іа:пііп'дік)и1о] аф жарт, косий.
8Іапііп& ['8Іа:пііі]] аф похйлий, косий; ~ гаіп косий дощ; ~ \уіпд боковйй вітер.	ч
8Іапііп£(1іси1аг	[уз1а:піп] 'дік)и1о ]
див. зіапііпдісиїаг.
8Іапі5¥ау8 ['8Іа:пі\¥еіг] асіу косо, похйло.
8Іап№І8е ['8Іа:пі\уаіх] 1. аф косий, похйлий; 2. аду косо, похйло.
8Іар [8Іаер] 1. п 1) ляпанець; шльопанець; а ~ іп іке Гасе (іп іке еуе) ляпас; різка відсіч, образа; несподіване розчарування; 2) розм. спроба; іо кауе (іо іаке) а ~ аі зтік. спробувати зробйти щось; 3) порйв (вітру); 4) театр, розм. грим; < ~ зкоі плоский кидок (хокей); ~ апд ііскіе шумна метушня; 2. асіу 1) розм. раптом, несподівано; 2) прямо, якраз; іо гип ~ іпіо зтЬ. налетіти з розбігу на когось; іо кіі зтЬ. ~ іп іке еуе ударити когось прямо в око; 3) розм. точно; 3. V 1) шльопати; ляпати; ляскати, плескати; іо ~ зтЬ.’з Гасе (зтЬ.’з скеек) дати комусь ляпаса; іо ~ зтЬ. оп іке Ьаск поплескати когось по спйні; перен. поздоровити когось; 2) грюкати (дверима); 3) з шумом зачинятися; 4) енергійно (з ейлою) шпурляти (кйдати); 5) насунути (капелюх); □ ~ а1оп£ розм. ітй швйдко, тьопати; ~ іо^еіНег зробйти нашвидкуруч, швйдко спорудйти.
8Іар-Ьап£ [ 'зІаер'Ьжд] 1. аф 1) шумний; стрімкйй; навальний, швидкйй; 2) необачний; < ~ зкор харчівня; 2. асіу розм. 1) з шумом, навально; стрімголов; 2) необачно; на відчай душі.
8Іар-<1а8Іі ['зіаердае/] 1. п розм. 1) недбалість, недбайлйвість, неохайність; 2) недбало вйконана робота; халтура; 3) буд. штукатурка з кам’яною крйшкою; 2. аф розм. 1) кваплйвий, поспішний; 2) недбалий, неохайний; 3) необачний, рвучкий, швидкйй на рішення; 3. аду розм. 1) навально, по-рйвчасто; стрімголов; 2) сяк-так, нашвидкуруч.
8Іаре [зіеір] аф розм. 1) слизький, сковзкйй; гладкий; 2) хйтрий, підступний, скрадливий.
8Іар-ііарру ['зіаер'Ьаері 1 аф розм.
8Іа
372
$1а
1) очманілий, здурілий (від ударів по голові); 2) придуркуватий.
$1ар]аск ['зізврдзжк] п амер. 1) млинець; оладка; 2) дитяча гра в карти, слепджек.
$1аррег [Чіаера] п розм. здоровило; о доробл о.
8Іарріп£ ['віаерід] асі] розм. 1) навальний; карколомний; запаморочливий; аі а ~ расе з запаморочливою швидкістю; 2) величезний; рослий; сйльний; 3) нечуваний, надзвичайний.
5Іар-5Ііск ['зІзерзСік] п 1) хлопавка; 2) перен. фарс; груба розвага; ~ сотеду балаган.
$1ар-ир ['віаерлр] 1. п розм. бійка; 2. асі] розм. шикарний; ультрамодний; ~ діппег шикарний обід.
$1а$1і [зіж/] 1. п 1) хвиський (різкий) удар (батогом тощо); удар з плеча (шаблею тощо); 2) глибокий поріз; глибока рана; рубець; а ~ Ггот а \укір рубець від удару батогом; 3) розріз; декоратйвний проріз (в одягу); 4) ліс. вйрубка; 5) відходи на лісозаготівлях; 6) амер. болотйста місцевість, заросла кущами; < ~ Нге ліс. згарище, згар; 2. V 1) хльостати, бйти; 2) перен. бичувати, різко критикувати; 3) порізати, глйбоко поранити; 4) розрізати, різати на смуги; 5) робйти розрізи (декоратйвні прорізи) (на одязі); 6) ляскати (батогом тощо); 7) різко скорочувати, урізувати; іо ~ а Ьисі^еі різко скорочувати бюджет.
зІазЬіпз ['візе/ід] 1. п 1) заподіяння рани; 2) рубання шаблею, січа; 3) перен. бичування, різка крйтика; 4) глибоке поранення; 5) завал (у лісі); 6) відпйлювання верхівок і сучків; 2. асі] 1) суворий, нещадний; різкйй, нищівнйй; ~ сгііісівт нещадна (гостра) крйтика; іо таке а ~ сгііісівт оГ зтЬ. (зтік.) піддавати різкій крйтиці когось (щось); 2) навальний, сйльний, шалений; - аііаск шалена атака; 3) відчайдушний, хоробрий; хвацький; ~ Гєііоху молодець, шибайголова; 4) розм. класний, розкішний; ~ діппег сйтний обід; ~ 8иссе88 надзвичайний успіх; 3. асіу дуже, надзвичайно; а ~ Гіпе Гііт чудовий фільм, фільм хоч кудй.
віавку [ зізе/і] асі] 1) див. 8Іа8Ітіп£ 2; 2) вологий; мокрий; сльотавий.
зіаі [віаеі] 1. п 1) перекладка, планка; фільонка; щабель, дощечка; 2) ав. передкрйлок; 3) с. г. планка мото-вйла; 4) розм. шйфер, шйферна плй-тка; 5) кам’яна плита (плйтка); 6) рі розм. ребра; 7) раптовий порйв вітру; 8) розм. удар; ляпанець; 2. V 1) робйти з планок (плйток, рейок); 2) припасовувати планку (плйтку, рейку); 3) укривати дах шйфером (кам’яною плйткою); 4) лопотіти, тріпотіти (про вітрило тощо); 5) розм. ударяти, бйти;
6) розм. розкблювати(ся); розщеплюватися).
віаісй [зіаеі/] п мор. 1) коротка пе-редйшка; 2) короткий проміжок; а ~ оГ Гаіг \уеаікег кілька яснйх днів.
віаіе [$1еіі] 1. п 1) геол. шйферний (аспідний) сланець; 2) буд. шйфер, шйферна плйтка; 3) грйфельна дошка; 4) синювато-сірий колір, колір сланцю; 5) амер. спйсок кандидатів (на виборах тощо); 6) розгромна рецензія; рознос; < ~ сіау мін. сланцювата глй-на; ~ сІиЬ каса взаємодопомоги; «чорна каса»; ~ ріп буд. шйферний цвях; ~ враг мін. вапнйстий шпат; оп іке ~ у кредйт; а сіеап ~ бездоганна репутація; іо сіеап (іо \уіре ой) іке - повністю розрахуватися; покінчйти з минулим; іо кауе а ~ Іоове (ой) бракувати клепки в голові; бути несповна розуму; 2. у 1) буд. крйти шйфером; іо ~ а гооГ покрйти дах шйфером; 2) амер. заносити до спйску кандидатів (на виборах); 3) амер. висувати для розгляду; висувати в кандидати; 4) мед. вйзнати безнадійним (хворого); ке І8 він безнадійний (приречений); 5) розм. давати прочухана, давати перцю; влаштувати рознос; розкритикувати; 6) насунути (комусь) капелюх на очі; 7) розм. цькувати собаками; нацьковувати собак.
8Іаіе-со1оиг [ 8Іеіі,кл1а] п синювато-сірий колір, колір сланцю.
8Іаіе-паі1 ['8ІЄ1ІПЄ11] п буд. шйферний цвях.
8Іаіе-ре§ ['віеііред] див. 8Іаіе-паі1. віаіе-репсії ['зіеіі'репві] п грйфель. §1аіег [Чіеііа] п 1) покрівельник; 2) суворий крйтик; 3) розм. стонога, мокрйця.
8Іаіеу І'зіеііі] див. зіаіу.
8ІаіЬег [Чіаеда] п звич. рі амер. розм. величезна кількість, безліч, сйла-си-ленна.
8Іаііп£ [ 8Іеіііі]] п розм. 1) прочухан; нагінка; 2) сувора крйтика, рознос.
8Іаііе<1 ['віаеііб] асі] буд. щілйнний; ~ йоог щілйнна підлога.
зіаііег [ 'зіаеіа] п розм. покрівельник.
зіаііегіпз ['зіаеіапі]] асі] розм. недбалий, неохайний.
БІаііегп ['8Іаеіа:п] 1. п нечепура, замазура; хвбйда; 2. асі] неохайний, не-чепурнйй, неакуратний; 3. урозтрйнь-кувати, розбазарювати.
$1аііеш1у ['зіжіаіпіі] асі] неохайний, нечепурнйй, неакуратний.
8Іаіу ['зіеііі] асі] 1) геол. сланцюватий; ~ сіеауа^е сланцюватість; 2) шаруватий; 3) синювато-сірий, кольору сланцю.
8Іаи&Іііег [ '5Із:іа] 1. п 1) забій, заріз (худоби); Гог ~ на забій; 2) масове вбйв-ство; різанйна, бійня; кровопролиття; биття; Ггаігісісіаі - братовбйвча бійня;
\уко1е8а1е ~ масова розправа, різня; 3) (іке ~) убйті; втрати; жертви; 4) розм. масове увільнення робітників і службовців; іке ~ оГ іке іппосепіз бібл. побиття (вйнищення) немовлят; парл. розм. відміна розгляду законопроекту через брак часу (на сесії парламенту); ~ \уеі£кі с. г. забійна вага; 2. у 1) чинйти масове вбйвство; безжалісно вбивати; влаштовувати різа-нйну (кровопролиття); 2) забивати, різати (худобу); 3) амер. розм. розбивати вщент; 4) амер. розм. продавати собі на збйток; 5) вдарити по м’ячу із зрізом (теніс).
§1аи§Ьіегег ['зіоіаго] п 1) м’яснйк, різнйк; гйцель; 2) винуватець (учасник) масових убйвств (кровопролиття); кат; 3) розм. скупник продукції у дріб-нйх виробників; барйшник; 4) збирач (скупник) утильсировинй; лахмітник.
$1аи§Ьіег-1юіі$е ['віоіакаив] п 1) бойня, різнйця; 2) місце кровопролиття; місце вчйнення масових убйвств; 3) розм. магазйн для скуповування продукції у дрібнйх виробників за дуже низькйми цінами.
8Іаи£Іііегтап ['вЬгіатжп] п (рі 8Іаи§кіегтеп [-теп]) 1) різнйк (на бойні); 2) кат.
8Іаи&1ііегои$ ['$1о:іат98] асі] 1) кривавий, кровопролйтний; смертоносний; убйвчий, згубний; 2) кровожерливий, кровожерний.
81ау [§1а:у, зігеу] 1. п слов’янйн; слов’янка; іке ~8 збірн. слов’яни; 2. асі] слов’янський.
81ау<1оіп ['віагусіат, 'зіаеусіат] п слов’янство, слов’яни.
8Іауе [зієіу] 1. п 1) раб, невільник; 2) перен. жертва, раб (ідей, пристрастей тощо); іо Ье а ~ іо аісокої бути жертвою алкоголізму; 3) трудівнйк; трудяга; 4) робот (тж перен.); 5) догідливий присл^Ькник; нйций догідник (підлесник); < ~ Ьгасеїеі амер. іст. ножнйй металевий браслет (для упізнання раба); ~ ІаЬоиг рабська (підневільна) праця; 8. Зіаіев амер. іст. рабовласницькі штати; 2. у 1) працювати до знемоги, надриватися; 2) поневолювати, уярмлювати; 3) поводитися як з рабом; попихати (кого, ким); 4) іст. торгувати рабами.
8Іауе-Ьап£Іе ['віеіуфаедді] п браслет, що надівається вйще ліктя.
8Іауе-Ьогп ['вієіуЬоіп] асі] народжений у рабстві.
зіауе-саріаіп ['8ІеіУ,каерілп] п іст. капітан невільничого судна.
81ауе Соаві ['зіеіу'коиві] п геогр. н. іст. Невільничий берег (узбережжя Гвінейської затоки).
віауеііоіп ['віеіусіат] п рабство.
8Іауе-<1гіуег ['8ІеіУ,сігаіуа] п 1) іст.
8Іа
373
8ІЄ
наглядач (над рабами); 2) перен. безжалісний начальник; експлуататор.
$1ауе-1ю1(1ег ['зІеіУ'ИоикЬ] п рабовласник.
$1ауе1іке ['віеіуіаїк] аф 1) раболіп-ний; 2) по-рабському боязкйй; прибитий, пришйблений.
8Іауе-такег ['зіеіу.теїка] п ент. мурашка «амазонка» (тж 8Іауе-такіп£ апі).
зіауе-тагкеі ['8ІеіУ,та:кіі] п 1) невільничий рйнок; 2) розм. контора для наймання на роботу.
$1ауе-тегсІіапі ['8Іеіу,та:уапі] п работорговець.
БІауеосгасу [зіеі'уокгазі] див. зіауо-сгасу.
8ІЗУЄГІ ['зієіуз] п 1) работорговець; 2) невільниче судно.
$1ауег II ['зіжуз] 1. п 1) слйна; 2) безглузде базікання; нісенітниця; 3) грубі лестощі; 2. V 1) розпускати нюні; роззявляти рота; 2) обслйнюва-ти, заслйнювати; 3) розпхйкатися, розкйснути; 4) підлабузнюватися, підлизуватися; раболіпствувати, плазувати.
БІауегу [ віеіуоп] п 1) рабство, становище раба; іо Ье зоїд іп (іпіо) ~ бути проданим у рабство; 2) рабоволодіння; 3) важка підневільна праця; 4) рабська покора звйчці (бажанню тощо); 5) догідництво, раболіпство; < \уйііє - проституція.
8Іауе-8Йір [ 8Іеіу|ір] п невільниче судно.
$1ауе-іга<1е [ 'віеіуігекі] п работоргівля.
81ауеу |'8ІЖУ1, '8ІЄ1У1] п розм. слу-жнйця, прислуга (на все).
81ауіс ['8Іа:уік, 'зіаеуік] 1. п слов’янська група мов; 2. асі] слов’янський.
81ауі$1і ['8Іа:Уі/, 'зіжуі/] рідк. див. 81ауіс.
8ІаУІ8Й [ 8ієіуі|] аф 1) раболіпний, по-рабському покірний; 2) наслідувальний, несамостійний; ~ ітііаііоп рабське наслідування; ~ ігапзіаііоп буквальний (непрофесійний) переклад; 3) огидливий, огйдний, мерзенний; а ~ уісе огйдний порок; 4) рабовласницький; рабський, невільничий.
зіауосгасу [зіеі'узкгазі] п 1) рабовласник; 2) панування (влада) рабовласників.
81ауопіап [зіз'уоипрп] 1. п 1) словенець; словенка; 2) слов’янйн; слов’янка; 3) слов’янська група мов; 2. аф 1) словенський; 2) слов’янський.
81ауопіс [зіа'узтк] 1. п слов’янська мова; Оїд (Сйигсй) ~ старослов’янська (церковнослов’янська) мова; 2. аф див. Зіауопіап 2.
81ауорйі1 ['8Іа:УоиГії] п слов’янофіл.
81ауорЬі1е ['8Іа:уоиГаі1] див. 81ауо-рйіі.
81ауорЬоЬе ['8Іа:уои£оиЬ] п слов’янофоб.
§1аі¥ [віз:] п амер. шаткована капуста; салат із шаткованої капусти; ~ сиііег шатківнйця (для капусти).
8Іау [8Іеі] 1. п 1) текст, батан;
2) авт. розвал передніх коліс; 2. V (рауґзіеху; р.р. зіаіп) 1) книжн. убивати, умертвляти; ійіз ,)оке \уі11 ~ уои умреш від сміху; 2) вразити, звалйти, приголомшити; 3) придушувати, пригнічувати (почуття).
зіауег ['зіеіа] п убйвця.
8Іеауе [ 8іі:у] 1. п 1) розсукана нй-тка; 2) моток; 2. у розм. 1) розсукувати нйтку; 2) мережити; 3) розщеплювати, розтинати.
$1еаху ['8Іі:гі] асі] 1) тонкйй, немі-цнйй (про тканину тощо; тж перен.); 2) розм. неохайний.
8Іе<1 [8Іесі] 1. п санкй, санчата; ґринджоли; сани; - до§ запряжнйй собака; 2. у 1) кататися на санчатах; 2) їхати на санях; 3) возйти на санчатах.
8Іе<1<1іп£ 1'8Іесіп]] п 1) спорт, катання (їзда) на санях (санчатах); 2) перен. просування (по службі тощо); успіхи, досягнення; 3) санна дорога.
8Іе<І£Є [8ІЄСІ3] 1. п 1) санкй, санчата; 2) сани; 3) кувалда; 2. у 1) їхати на санях; кататися на санчатах; 2) возйти на санях (на санках).
$1е<1£е-саг ['віесізка:] п автосани.
$1е(І£Є-Ьатіпег ['8Іедз,Ьжтз] п кувалда, ковальський молот; < ~ аг§и-тепі переконливий доказ (аргумент); ~ аііаск нищівнйй удар; масований наступ; ~ Ь1о\у нищівнйй удар.
8Іеесй [8Іі:і/] п розм. твань, мул.
8Іеек [8Іі:к] 1. асі] 1) лискучий;
2) прилйзаний, гладенький (про волосся тощо); 3) глянсовий, глянсуватий;
4) вйпещений, відгодований; 5) єлейний, улесливий; скрадливий; 6) рідк. спокійний (про море тощо); 2. у 1) наводити лиск (глянець); лощйти; 2) розгладжувати, розрівнювати; пригладжувати, прилйзувати; 3) згладжувати (послаблювати) враження (від провини тощо).
8Іеекеп ['8Іі:кп] у 1) розгладжувати, пригладжувати, прилйзувати; 2) згладжувати (ослабляти) враження.
8Іеек-8іопе ['8Іі:к8іоип] п полірувальний камінь.
зіееку [ 8Іі:кі] асі] 1) гладенький, прилйзаний; 2) улесливий, хйтрий.
8Іеер [8Іі:р] 1. п 1) сон; деер (рго-Гоипд) ~ глибокий сон; зоипд ~ міцнйй сон; іо дгор оГГ іо ~ заснути, задрімати; іо §еі 8оте (а) ~ трохи поспати; подрімати; іо §еі іо ~ примусити себе заснути; іо §о іо ~ лягати спати; заснути; поі іо §еі епои§й ~ не вйспатися;
Не із оуегсоте \уіій ~ його бере сон; 2) поет, вічний сон, смерть; 3) фізл. сплячка; ауіпієг - зимова сплячка; 4) заніміння, оніміння (кінцівок); ту 1е§ йаз £опе іо ~ у мене заніміла нога; < ~ ійегару мед. сонна терапія; ійе Іазі ~ смерть; ійе пєуєг епдіп^ ~ вічний сон, смерть; 2. у (разі і р.р. зіері) 1) спати, засинати; іо ~ еазіїу спати спокійно; іо ~ Ііке а іор (а 1о&) спати мертвим сном; іо ~ іке сіоск гоипд проспати дванадцять годйн підряд; поі іо ~ а \уіпк очей не зімкнути; ійе Ьед хуазп’і зіері іп постіль не пом’ята; 2) поет. спати вічним сном, спочивати (у могилі); 3) ночувати (аі, іп); 4) розм. надавати нічліг; розміщувати на ніч; ійе йоіеі сап ~ 300 ^цезіз у готелі можуть розмістйтися 300 осіб (на ніч); 5) німіти (про кінцівки); 6) відкладати вйрішення до ранку (справи); 7) здаватися нерухомим; 8) не діяти, не працювати, нічого не робйти; 9) бути спокійним; 10) притихати; 11) розм. жйти, мати інтймний зв’язок (з кимсь); 12) барйтися, гаятися; □ ~ агошкі розпусничати, жйти розпутно; спати з ким попало; ~ а^ау проспати; розігнати сном; ~ іп ночувати на роботі; спати у приміщенні; проспати допізна; ~ оЯ* відсипатися; вйспавшись, позбутися (чогось); ~ оп, ~ оуєг відкласти до наступного ранку вйрішення (чогось); ~ оиі спати на свіжому повітрі; ночувати не вдома; < іо ~ ійе зіеер оГ ійе жарт, спати сном праведника; іо ~ іп (оп) ійе Ьед опе йаз гладе що посієш, те й збереш; іо ~ оп а уоісапо жйти як на вулкані.
8Іеерег ['8Іі:ра] п 1) сплячий; той, що спить; а 1і§йі ~ людйна, що спить сторожко; а роог ~ той, хто страждає від безсоння; 2) сонько; 3) піжама; 4) тварйна, що залягає у сплячку; 5) зоол. вовчок; 6) те, що несподівано дістало широке визнання (книга тощо); 1) зал. спальний вагон; 8) зал. шпала; 9) буд. лежень; 10) мор. слі-перс.
зіеерегеііе ['8Іі:рапі] п відкидне крісло (в літаку, міжміському автобусі).
8ІеерГи1 ['8Іі:рГи1| аф 1) спокійний; іо зрепд а ~ пІ£Йі спокійно спати всю ніч; 2) сонний.
8Іееріпе88 ['зіі.ріпіз] п сонлйвість; бажання поспати.
8Іееріп& ['8Іі:ріі]] 1. п сон; 2. аф 1) сплячий; ~ ЬаЬу спляче немовля; 8. Веаиіу Спляча Красуня; ~ доіі лялька з очйма, що заплющуються; 2) затерплий, занімілий (про кінцівку); < ~ ассотодаііоп спальне місце, постіль, нічліг; ~ саггіа^е спальний вагон; ~ до£8 неприємні спогади (факти); ~ рагіпег компаньйон, що не бере ак-тйвної участі у справах; ~ рогсй спальна веранда; ~ зіскпезз мед. сонна хво
374
роба; Іеі ~ до£$ Ііе не будй лйхо, поки спить тйхо.
8Іееріп£-Ьа£ [ '8Іі:ріі]Ьжд] п спальний мішок.
$1ееріп£-саг ['8Іі:ріі)ка:] п спальний вагон.
$1ееріп£-<1гаи£М [ 'зіігрід сіга :Гі] п снотворний засіб.
$1ееріп&-рі11$ ['5Іі:ріі)ріІ7] п рі снотворні таблетки.
$1ееріп£-$иі< ['зіі гризші] п 1) піжама; 2) дитячий нічнйй комбінезон.
$1еер1е$$ ['зііірііз] асі} 1) безсонний; 2) пйльний; що не спить; 3) невгамовний.
$1еер1е$$пе$$ [ '8ІІ:р118П18] п безсоння.
8Іеер-5¥а1кег [ '8Іі:р,\уо:ка] п лунатик, сомнамбула.
$1ееру [*8Іі:рі] асі] 1) сонний; ~ Іоок сонний погляд (вйгляд); ке І8 ~ він хоче спати, він сонний; 2) сонлйвий; 3) в’ялий, лінйвий; ~ ігасіе в’яла торгівля; 4) в’ялий, гниючий (про фрукти)} переспілий; 5) снотворний; що наганяє сон, заколйсуючий; < ~ зіск-ПЄ88 мед. летаргічний енцефаліт; сонна хвороба.
8Іееру-Ьеа<1 [ '8Іі:ріЬесі] п жарт. сонько, сплюх; сплюха.
§1ееі [8Іі:і] 1. п 1) дощ зі снігом; сльота; мокрий сніг; крупа; 2) крижана кірка (на деревах, дротах, дорозі)} < ~ сйазег авт. склообігрівач; 2. у : іі ~з іде мокрий сніг.
віееіу ['8Іі:іі] аф 1) сльотавий; 2) змішаний з дощем (зі снігом); з дощем і снігом.
зієєує [8іі:у] 1. п 1) рукав; тапдагіп ~8 широкі рукава; 2) тех. муфта; втулка, гільза; 3) тех. порожнйстий вал; 4) тех. патрубок; штуцер; ніпель; 5) метеор, вітровйй конус; < ~ іпзі^піа військ, нарукавний знак; іо йауе зтій. іп (ир) опе’з ~ мати щось про запас (про всяк вйпадок); мати щось на думці; іо 1аи£Й ир (іп) опе’з ~ сміятися крадькома, радіти нйшком; 2. у 1) пришивати рукава; 2) тех. вставляти (втулку, гільзу)} 3) тех. з’єднувати (за допомогою муфти).
8Іееуе-Ьоаг(1 [ 'з1і:уЬо:сі] п прасувальна дошка для рукавів.
8Іееуе-ЬиПоп ['з1і:у,Ьаіп] п 1) гудзик для пристібання манжети; 2) запонка.
8Іееуе<1 [зіігусі] аф з рукавами; що має рукава; Іоозе— з широкими рукавами; зйогі— з короткими рукавами.
81ееуе1е8$ ['зіі.уііз] аф 1) безрукавний; ~ дгезз сукня без рукавів; 2) марний, безплідний.
8Іееуе-1іпк [ 'зіі:УІіі]к] п запонка.
8Іееуе-пиі ['зіі :упаі] п тех. гвинтова муфта.
8Іееуе-ргоіесіог [ 'з1і:урга,іекіа] п нарукавник.
8ієєуєг ['зіііуз] п соломйнка для напоїв.
8ієєуіп£ ['з1і:уіі]] п ел. 1) чулка; 2) обплетення.
зІеі^Ь [зіеі] 1. п сани; 2. у кататися (їздити) на санях.
8Іеі&1і-Ье11 ['зієіЬєі] п бубонець, дзвіночок (на упряжі).
$1еі£Іііпв [ 'зіеіід ] п 1) катання (їзда) на санях; 2) санний шлях.
8ІЄІ&М [зіаіі] п 1) спрйтність; ~ оГ йапд спрйтність рук; 2) хйтрість; ловкий трюк; 3) фокус.
зіеініег ['зіепсіа] аф 1) вйтончений; стрункйй; а ~ уоип^ £Іг1 вйшукана (тоненька) молода дівчина; ~ \уаізі тонка талія; 2) незначнйй, мізерний; ~ зіоге оГ ргоуізіопз невелйкий запас провізії; ~ кпо\¥Іед&е мізерні знання; 3) слабкйй, невелйкий; ~ йоре слабка надія;
- ригзе безгрошів’я, бідність; ~ уохуєі фон. вузькйй голоснйй.
зіешіегіхе ['зіепсіагаїх] у 1) худнути; втрачати вагу; 2) робйти стрункйм (тонкйм).
зіері [зіері] разі і р.р. від зіеер 2.
81ез\уіск ['зіеглуїк] п геогр. н. Шлез-віг.
зіеиій [з!и:0]	1. п 1) шукач;
2) розм. детектйв, сйщик; 2. у 1) ітй по сліду; 2) розм. вистежувати; 3) розм. бути детектйвом (сйщиком); займатися розшуком.
$1еііі1і-ііоііп€І ['8Іи:0'йаипд] п соба-ка-шукач.
8ІЄ5¥ [зіи:] 1. п 1) поворот; поворотний рух; 2) амер. болото; трясовина, мочарі; заводь, затон; 3) амер. розм. безліч, сйла-силенна; велйка кількість; 2. у 1) обертати; повертати; 2) обертатися; крутйтися; 3) розм. п’я-нйти; 3) розм. спантелйчувати; обхитрувати, обійтй; 3. разі від 8Іау 2.
8ІЄ5¥аЬ1е [ 8ІиаЬ1] аф тех. поворотний.
8Іе^¥Є<1 [з1и:д] аф розм. 1) п’яний; 2) збйтий з пантелйку.
8ІЄ5¥Іп§ [зїй:ід] 1. п швидке обертання (повертання); 2. аф тех. поворотний.
БІісе [8Іаі8] 1. п 1) скйбочка; кусочок, шматочок; 2) (тонкйй) шар; Гігзі ~ гірн. перший шар; 3) частйна, частка; а ~ оГ ійе ргоГііз частка прибутку; 4) совок (для каміна)} 5) лопатка; широкий ніж; 6) друк, ракельний ніж; 7) зріз (футбол)} 8) неправильний удар (гольф)} < ~ Ьаіі зрізаний м’яч (теніс)} 2. у 1) різати тонкйми скибочками (шарами); 2) розтинати (повітря)} 3) наносити рівним шаром; розмазувати; 4) тех. шурувати; зачищати; 5) спорт, зрізувати (м'яч)} 6) ділити на частйни; □ ~ оГГ відрізати; ~ ир нарізувати.
8ІІСЄГ ['зіаіза] п 1) скибкорізка; 2) ніж (для сиру тощо).
8Іісіп& ['зіаїзід] п 1) розрізування на скибочкй (тонкі шарй); 2) гірн. виймання (розробка) шарами.
§1іск [зіік] 1. п 1) (широка) стамеска; 2) амер. розкішний журная (на крейдованому папері); популярний ілюстрований журнал; 3) амер. плівка (нафти на воді)} 4) амер. пройдйсвіт; обманщик; 2. аф 1) гладкий і лискучий; прилйзаний; 2) слизькйй; 3) хйтрий, нещйрий; 4) спрйтний, швидкйй; а ~ Ьизіпезз деаі спрйтний гендель; 5) амер. розм. відмінний; ійе теаі \уаз ~ обід був чудовий; 6) амер. розм. симпатйчний, приємний; 7) амер. розм. поверховий, неглибокий; ~ зоїиііоп непродумане рішення; 8) друк, крейдований; 3. асіу прямо; гладко; влучно; швйдко; ійе тасйіпе гипз ~ машйна працює без перебоїв; 4. у 1) полірувати; шліфувати, згладжувати; 2) покінчйти (з кимсь, чимсь)} 3) амер. розм. прибирати, прикрашати, упорядковувати; 4) с. г. шлейфувати (ріллю).
8Ііскеп$і(1е [ 'зіікпзаід] п геол. дзеркальна поверхня; поверхня ковзання.
зііскег ['зііка] п 1) амер. макінтош, непромокальний плащ; 2) амер. розм. пройдйсвіт; ошуканець; 3) амер. розм. стиляга; 4) с. г. шлейф, волокуша; 5) мет. гладйлка.
8Ііскіп£ [ 'зіікід ] п геол. вузька жйла.
зііскзіопе [х8Іік81оип] п розм. полірувальний камінь.
8Іі<1 [зіід] разі і р.р. від зііде 2.
БІШег ['зііда] у розм. 1) ковзати; 2) робйти слизькйм (гладкйм).
зІШегу ['зіісЬп] афрозм. слизькйй; нестійкйй.
8Іі<1е [зіаід] 1. п 1) ковзання; (о йауе а ~ оп ійе ісе ковзатися по льоду; 2) рівний (гладкий) хід; 3) ковзанка, каток; льодяна гора (доріжка); 4) похйла площина; спускнйй жолоб; 5) амер. дерев’яний лісоспуск (канап) (для сплаву лісу)} 6) пряжка, затискач; 7) діапозитйв, слайд; 8) фот. касета; 9) предметне скло (мікроскопа} тж оЬ)есі -)} 10) тех. ковзна частйна механізму; повзун; каретка; 11) тех. зо-лотнйк, супорт; шліф; 12) геол. зсув; 2. у (разі і р.р. зіід) 1) ковзати; рухатися плавно; 2) ковзатися по льоду; 3) посковзнутися; йе зіід апд Геїї він посковзнувся і впав; 4) прослизнути, пройтй непомітно, обережно підкрастися; іо ~ разі зтЬ. непомітно прослизнути повз когось; 5) непомітно засовувати (всувати, закривати); 6) поступово впадати в певний стан; непомітно звикати до чогось; □ ~ а^ау вйслизнути; ~ Ьу непомітно проходити мймо; промчати; ійе уеагз ~ Ьу роки проходять непомітно; ~ <1оі¥П зісковзнути, зійтй, злізти; іо Іеі ІЙІП§8 ~ ставитися до чогось безвідповідально (недбало).
8ІІ
375
$1і
зІіде-ЬІоск ['зІаідЬІок] п тех. повзун.
$1і(1е-Ьгі(І£е ['зІаідЬпдз] п ел. місток опору.
зІіде-Газіепег ['8Іаід,£а:8па] п за-ст/бка-блйскавка.
$1і(1е-£аи£е ['зіаіддеідз] п штангенциркуль.
зіідег ['зіаідо] п 1) повзун; движок (приладу); ковзний контакт; 2) розм. вафлі (для морозива); 3) амер. зоол. водяна черепаха.
зііде-гаіі [ 'зіаідгеїі] п тех. напрямна рейка.
$1і(1е-госк$ [ 'зіаідгзкз] п рі геол. делювій, осипи.
зііде-пііе ['8Іаісіги:1] п лічильна логарифмічна лінійка.
зіісіе-уаіуе ['зіаідуаеіу] п тех. золотник.
$1і(1еі¥ау ['зіаідхуеі] п тех. напрямна куліса.
$1і(1іп£ ['зіаідіі]] асі] 1) ковзний; що рухається плавно; 2) нестійкйй, непостійний, минущий; ~ доог засувні двері; тех. розсувні дверцята; заслінка; * йі тех. ковзна посадка; ~ Ггісііоп фіз. тертя ковзання; ~ кееі мор. опу-скнйй кіль; ~ пиі тех. ходова гайка; ~ гиіе лічильна логарифмічна лінійка; - зсаіе ек. змінна шкала; ~ зеаі спорт. слайд (рухоме сидіння човна); ~ \уауз спускові полозки (на верфі).
8ІІ&М [зіаіі] 1. п нехтування, зневага; неповага; неуважність; іо риі а ~ оп (ироп) зтЬ. виявляти зневагу до когось, третирувати когось; 2. аф 1) худорлявий, тонкйй; вйтончений; тендітний; 2) неміцнйй, слабкий; 3) незначнйй, несерйозний, легкий; а ~ соїд легка простуда; а ~ Несіте незначне зниження; поі іке ~езі изе іп доіп£ іі корйсті від цього ніякісінької; іо Ье іп ~ де-тапд ком. користуватися незначнйм попитом; 4) нерозкішний, несйтний; * теаі несйтна їжа; 5) поверховий, неглибокий; ~ кпо^іед^е поверхові знання; 3. у 1) нехтувати; ставитися недбало (неуважно); іо ~ опе’з диііез нехтувати своїми обов’язками; 2) третирувати; поводитися зневажливо; іо Гееі ~ед почувати себе скрйвдженим.
$1І£Міп£ [ 'зіаіііі]] аф презйрливий, зневажливий; образливий.
8Іі&Ьі1у ['зіаіііі] асіу злегка, трохи; ледве, ледь; слабко; іо іоиск ~ ледь доторкнутися; < ~ Ьиііі тоненький, тендітний.
$1і£Ьі1у-СІ£М1у ['зіаіііі'іаіііі ] айк розм. напідпйтку, під чаркою.
зІідЬіу ['зіаііі] афрозм. поверховий; неістотний; тривіальний.
81І£О ['зіаідои] п геогр. н. Слайго (графство і місто в Ірландії); ~ Вау затока Слайго.
зШу ['зіаііі] асіу хйтро, лукаво.
8Ііт [зііт] 1. аф 1) тонкйй, струн
кий, тендітний; ~ й^иге струнка фігура; 2) незначнйй, неістотний; а ~ скапсе оГ зиссезз незначнйй (малйй) шанс на успіх; ~ ехсизе відмовка; 3) хйтрий, спрйтний; 2. у 1) намагатися схуднути; 2) худнути; 3) робйти стрункйм (тендітним).
зііте [зіаїт] 1. п 1) мул, каламуть; нанос; 2) слиз; 3) щось огйдне (неприємне); багно; 4) гірн. шлам; іо до а ~ скористатися перевагою, схитрувати; 2. у 1) вкривати мулом (наносами); 2) обволікати слйзом; 3) покриватися мулом (наносами); 4) обволікатися слйзом; 5) амер. усувати слиз; 6) розм. вйслизнути, відкрутитися (звич. ~ ікгои^к, ~ а\уау, ~ разі).
$1іте-рН ['зіаітріі] п гірн. шламо-відстійник.
зііттіпз ['зіітіт)] п розм. заходи для схуднення; ~ діеі дієта для схуднення.
зіішрзу ['з1іт(р)8і] аф амер. розм. 1) кволий, хирлявий, недолугий; 2) що відчуває нездужання; що нездужає.
8Ііт$у ['зіітгі] аф амер. неміцнйй, слабкйй (про тканину тощо).
зііту ['зіаїті] аф 1) мулистий, мулкйй; в’язкйй; липкйй; 2) слизйс-тий; вкрйтий слйзом; слизькйй; 3) перен. огйдний, бридкйй; - Іап^иа^е бридка лайка; ~ ігаііог мерзенний зрадник; зиск ~ ігіскегу такйй підлий обман.
8ІІЛ£ [зііі]] 1. п і) канат (для піднімання вантажу); петля; строп; 2) військ, рушнйчний ремінь; 3) мед. пращоподібна пов’язка; 4) обв’язка (альпінізм); 5) праща; 6) рогатка; 7) кйдання, шпурляння; 8) партія вантажу, що піднімається за одйн раз; 9) амер. елінг (напій); 10) сік цукрової тростйни; < ~ кпоі спорт, ковзнйй вузол; ~ рзускготеіег метеор, пращо-вйй психрометр; 2. V ( разі і р. р. з1ип§) 1) розм. кйдати, шпурляти, жбурляти; 2) розм. мчати, гнати, нестйся; 3) метати з пращі; стріляти з рогатки; 4) підвішувати (гамак); 5) піднімати і переносити вантаж стропом; піднімати за допомогою каната (ременя); 6) розм. написати, накатати (звич. іо ~ іпк); 7) розм. ходйти велйкими кроками; □ ~ аЬоиі розм. тинятися; ~ оГГ австрал. поїхати; ~ оиі розм. вйгнати, прогнати; < іо ~ а еаі груб, блювати; іо ~ а роі пиячити; іо ~ іпк писатй, попйсувати; іо ~ опе’з Ьоок утектй, ушйтися; займатися крадіжкою.
8Ііп£-сЬаіг ['зіпзуєа] п шезлонг. 8Ііп£-<І0£ ['з1іі]дод] п тех. затиск. 8ІІП&ЄГ [ зіі'дз] п 1) мор. стропальник; 2) тех. мастиловідбивач.
з1іп£-зЬоі ['з1іі]/оі] п амер. рогатка.
8Ііп£-ігоі [ 'зііі]ігоі] п хитка (розхлябана) хода.
зііпк [8Ііі]к] 1. п 1) вйкидень; не
доносок (про тварину); 2) здихля (про людину); 3) боягуз; ненадійна людйна; 4) рух крадькома; скрадлива хода; 2. аф розм. худйй; жалюгідний; убогий; 3. V ( разі і р. р. зіипк) 1) вйкинути (плід — про тварин); 2) ітй крадькома, підкрадатися (тж ~ аЬоиі, ~ Ьу); □ ~ атау, ~ оГГ вислизати.
зііпку ['зіп^кі] аф вйтончений; плавний; ~ §аіі плавна хода; хвилююча хода; нечутні кроки.
зіір [зіір] 1. п 1) ковзання; сповзання; 2) помйлка, промах; а ~ оГ іЬе реп опйска, помйлка в написанні; а ~ оГ іЬе іоп$ие обмовка, помйлка на слові; іо таке а ~ помилитися, дати маху; 3) ліфчик; 4) комбінація; нйжня спіднйця; 5) дитячий фартушок; 6) рі плавки; 7) наволочка; 8) парбсток, живець; саджанець; пагін; 9) звич. рі мисл. шворка (для мисливських собак); 10) мор. елінг; стапель; 11) геол. зсув; 12) тех. зменшення кількості обертів; пробуксовка; 13) довга вузька смужка (чогось); 14) скіпка, скалка; 15) поет. нащадок; Ьазіагд ~ позашлюбна дитйна; 16) маленька тендітна істота; 17) бланк, реєстраційна картка; аркуш; 18) друк, гранка, відбйток; ргооГз іп ~ коректура в гранках; 19) амер. вузька лавка (у церкві); 20) рі театр. лаштунки; 21) розм. вузькйй прохід (проїзд); 22) суспензія твердйх тіл у рідині; 23) амер. скйсле молоко; ~ гіп£ тех. контактне кільце; ~ зігеат ав. повітряний потік від гвинта; ~ іапк ав. бензобак, що скидається; іо §еі іке ріпк ~ одержати повідомлення про увільнення; іо §іує зтЬ. іке ~ непомітно утектй від когось, уникати когось; 2. V 1) ковзати; плавно (швйдко) пересуватися; 2) прослизнути; знйк-нути, утектй; 3) рухатися тйхо (непомітно); 4) промайнути; проходити непомітно; ііте ~з разі час летйть; 5) зробйти (щось) тйхо і непомітно; 6) вйслизнути, зісковзнути; випадати (з пам'яті); іі ~ред Ггот ту тіпд, іі ~ред ту тетогу я зовсім забув про це; 7) посковзнутися; 8) тех. буксувати, сковзати; 9) помилятися, робйти промах; 10) розм. втрачати сйли, слабнути; 11) спадати, знйжуватися (про ціни тощо); 12) вйвихнути; 13) скидати, звільнятися (від чогось); 14) зриватися (з язика); 15) уставити, укй-нути (слово); 16) ухилятися (від удару); 17) с. г. вйкинути плід (про тварин); 18) зал. відчіпляти (вагон); 19) мор. попустйти (якірний ланцюг); 20) спускати (петлю); 21) спускати (собак); 22) обійтй, обвестй (противника — футбол); 23) плавно переходити (з одного стану в інший); 24) погіршуватися, зменшуватися; 25) швйдко вдягліся (іпіо); 26) швйдко скйнути з себе одяг (оиі оГ); 27) випускати (стрілу); 28) зрізати (живець); іо ~ оГГ а йо\уєг
8ІІ
376
$1о
зірвати квітку; □ ~ а1оп£ розм. мчати; ~ а^ау вйслизнути; пітй, не прощаючись, летіти (про час); ~ Ьу проходити, минати; промайнути; ~ (Іомп посковзнутися і впасти; скйнути (одяг); ~ іп, ~ іпіо непомітно увійтй; украдатися (про помилку); ~ оЙГ вйслизнути; скйнути (одяг); ~ оп накйнути, надіти; ~ оиі спорт, зірватися із снаряда (гімнастика); ~ ир спіткнутися, помилйтися; підсумовувати; розчаровувати; < іо ~ а со£ помилйтися; іо ~ топеу іо зтЬ. дати хабар комусь; іо - опе’з ЬгеаіЬ вйпустити дух, померти; іо ~ опе’з саЬІе віддати кінці, померти; іо ~ опе’з ігоііеу розм. з’їхати з глузду; іо ~ опе’з \уау спокійно ітй своїм шляхом; Іеі ~ ійе Зо£8 оГ \уаг поет, розпочати війну.
$1ір-соаі ['зііркоиі] п м’якйй сир з вершків (тж ~ сЬеезе).
8ІІр-СОУЄГ ['$1ір,кЛУд] п 1) чохол (для меблів); 2) суперобкладинка.
$1ір-<1оск ['зіірсіок] п мор. суднопідйомний елінг.
зііре [зіаїр] п розм. сани.
$1ір-коок [’зкрЬик] п 1) тех. гак з карабіном; 2) мор. глаголь-гак.
зіір-кпоі ['зкрпоі] п 1) ковзнйй вузол; 2) пересувна петля на мотузці.
$1ір-оп ['зіір'оп] п 1) светр; блузка (що надівається через голову); 2) простора сукня.
з1ір-оуег ['зІіР'Оцуа] п 1) чохол; футляр; 2) суперобкладинка; 3) светр; пуловер.
$1ірра&е ['зіірісіз] п тех. буксування; проковзування; юз.
зііррег ['зііро] п 1) пантофля, капець; сагреі ~8 сукняні хатні тапочки; 2) рі дамські вечірні черевйки-лодоч-ки; 3) тех. повзун; гальмова колодка; 4) той, що спускає собак із шворки на бігах; < іо \уа!к іп §о1деп (іп зііуєг) ~з ходйти в золоті.
$1іррег-Ьгаке [ 'зІіраЬгеїк] п тех. гальмова колодка; гальмовйй башмак.
$1іррег-<1га£ ['зіірасігжд] див. зііррег--Ьгаке.
зііррегу ['зіірап] аф 1) слизькйй, гладкйй; ~ гоасі слизька дорога; 2) вивертливий; 3) делікатний; ніяковий; ~ сопдіііоп ніякове становище; 4) ненадійний; нетвердйй; непевний; 5) обманливий, фальшйвий; < ~ сизіотег шахраюватий тип.
$1ірріп£ [зіірід] п 1) ковзання, сковзання; 2) тех. зісковзування; 3) ухиляння від удару (бокс).
$1ірру [зіірі] асі] розм. 1) слизькйй; 2) жвавий; моторний, меткйй; < іо Ье (іо Іоок) ~ поспішати, квапитися; Іоок ~! ворушіться!, мерщій!
8Іір-гоа<1 ['зііргоисі] п під’їзна дорога.
$1ір-горе ['зііргоир] п мор. серга.
зІірзЬосі ['зіір/осі] аф 1) неохайно
вдягнений; у стоптаних черевйках; 2) неохайний, неакуратний, недбалий.
8Іір-8Іор ['зіірзіор] 1. п розм. 1) слабкйй напій; пійло; бурда; 2) марнослів’я, балаканйна; 3) сентиментальні дурнйці (про роман тощо); халтура; чтйво; 2. асі] розм. 1) слабкйй, водянйстий; розведений; 2) безглуздий; пустйй; 3) сентиментальний (про книжку).
8Іір$1ор [ 'зіірзіор] V 1) шльопати че-ревйками; 2) неправильно вживати слова.
§1ір$о1е ['зіірзоиі] п устілка.
8Іір-8ігіп& ['зіірзіпд] п розм. негідник; шибеник.
зіір-ир ['зіірлр] п розм. помйлка, промах; недогляд.
$1ір-^уау [ зіірхуеі] п мор. 1) суднопідйомний елінг, сліп; 2) спуск (для гідролітаків).
8ІИ [зііі] 1. п 1) щілйна; проріз; поздовжній розріз; 2) вузьке вікно; 3) військ, оглядова щілйна; 4) гірн. піч; 5) розрйв; 6) тех. розріз, шліц; < ~ еуез очі-щілйни; ~ зкігі спіднйця з розрізом; ~ ігепсЬ військ, окоп для укриття; щілйна; 2. V (разі і р. р. зііі) 1) розрізати вздовж; 2) нарізати вузь-кйми смужками; 3) рватися; 4) розщеплювати, розколювати; їо ~ зтЬ.’з позе розквасити комусь носа; 5) звужувати; іо ~ опе’з еуез щулитися, мружитися; 6) тех. розрізувати, шліцювати.
зІИЬег ['зііда] V розм. 1) скочуватися, зісковзувати; 2) ітй плавною (ковзною) ходою; 3) повзати, плазувати (про плазунів).
8ІШіегу ['зіідап] аф 1) слизькйй; 2) перен. неохайний, нечйстий.
8Ій-р1апііп£ ['8Ііі,р1а:піід] п с. г. сівба у борозни.
8ІИ-роскеі [ 'зііі,роки] п поздовжня прорізна кишеня.
8ІіС-8еКіп£ [ 'зііі, зеіід ] див. зііі--ріапііп£.
8ІіПе<1 ['зііікі] аф тех. розрізнйй, шліцьований.
8ІІІІЄГ ['зіііа] п 1) тех. розрізнйй прйстрій; 2) гірн. кайло.
8ІШе ['зіііі] п військ, розм. щілйна.
8ІІНІП& ['зіііід] п поздовжнє різання; поздовжнє розколювання; розрізання на довгі вузькі смуги (штаби); < ~ за\у тех. дйскова пила по металу.
8ііуєг ['зііуз, 'зіаіуа] 1. п 1) тріска, скалка; скіпа; осколок; уламок; обрй-вок; 2) амер. кусочок рйби для нажй-вки; 3) текст, пасмо, жмут (вовни тощо); 4) різана рана; 2. у 1) розрізати; розривати, розщеплювати; розколювати; відколювати; 2) розщеплятися; розриватися; відколюватися; 3) текст, робйти стрічку (пасмо).
8ІоЬ [зіоЬ] п 1) грязь, сльота, болото; мул; 2) амер. пухкйй сніг; дір
частий лід; 3) знев. ледащо; нехлюй; тупйця; недотепа; 4) дощовйй черв’як.
8ІоЬЬег ['зІоЬа] 1. п 1) слйна; 2) тж рі вет. слинотеча; 3) сентиментальні балачкй; 4) слйнявий поцілунок; 5) грязь, сльота, болото; талий сніг; безперервна мряка; 2. у 1) пускати слйну; обслйнювати, слйнити; 2) розпустити нюні; розчулитися; іо ~ оуєг зтЬ. сюсюкати над кимсь; 3) розливати, розплескувати; іо ~ \уаіег оуєг іЬе Поог розлйти воду на підлозі; 4) працювати сяк-так (погано); 5) рюмсати.
зІоЬЬегаііоп [,з1оЬа'геі/п] п розм. цмокання; слйнявий поцілунок.
8ІоЬЬег-сЬорб ['зІоЬаЦорз] итой, що їсть неохайно; той, що плямкає (чвакає); той, що роззявляє рота; той, що рюмсає.
8ІоЬЬегіп£ ['зІоЬопі]] п вет. слинотеча.
8ІоЬЬегу ['зІоЬоп] аф 1) слйнявий; мокрий; 2) сентиментальний, плаксй-вий; слізлйвий; 3) неохайний; недбалий; 4) багнйстий, грузькйй.
8ІоЬ-ісе ['зІоЬ'аіз] п шуга, дрібна крйга.
8Іоск [зіок] у 1) ліквідувати, гасйти (пожежу); 2) угамовувати (спрагу, голод).
8Іое [зіои] п бот. 1) терен; тернова ягода; 2) плід дйкої слйви.
8Іое-еуе<1 ['зіои'акі] аф амер. з ве-лйкими темними очйма.
8Іое-£Іп ['зіоисізіп] п слив’янка, сливовйця; слйвова настоянка.
8Іое-<1іоґп ['з1ои0о:п] п бот. терен.
8Іое-ігее ['зіоиігі:] див. 8Іое-іЬот.
81ое-5¥огпі ['з1ои\уо:т] п зоол. слі-позмійка.
8Іов [зіод] 1. п 1) сйльний удар; 2) важка стомлива праця; іо Ьауе а ~ оп багато (наполегливо) працювати; 3) шматок; велйкий кусок (торта); 2. у 1) сйльно вдарити; дубасити, лупцювати, колошматити; 2) завдавати сйльного удару (бокс); 3) розм. багато і наполегливо працювати (тж - ау/ау, ~ оп); 4) розм. ледь волочйтися, плентатися; насйлу продиратися; 5) розм. красти фрукти (особл. яблука).
8ІО£ап ['зіоидап] п 1) гасло, лозунг; заклик; девіз; 2) бойовйй клич (шотландських горців); 3) ком. рекламна формула.
8ІО££ег ['зіода] п розм. 1) гравець з сйльним ударом (крикет); 2) невтомний трудівнйк.
8Іо§£ІП£ ['зіодід ] аф наполегливий, сйльний; ~ сотЬаі запеклий бій.
8Іоош [зіигт] 1. п дрімота; легкйй сон; 2. у дрімати.
8Іооту ['зітті] аф 1) ледачий, лі-нйвий; повільний; бездіяльний; пасйв-ний; інертний; 2) неналйтий (про зерно); 3) вйляглий (про хліба).
8І0
377
$1о
$1оор [з1и:р] пмор. 1) шлюп; 2) іст. сторожовйй корабель.
§1оор-оГ-^аг ['зіиірзу'хуо:] п мор. іст. військовйй шлюп, малйй корвет.
$1оо$іі [зіи:/] 1. п розм. миття; 2. V розм. 1) мйти; 2) мйтися.
8Іор [зіор] 1. п 1) звич. рі помйї; 2) звич. рі розм. рідка (водянйста) їжа; юшка; каша-розмазня; іо ііує оп ~8 харчуватися тільки супами і кашами (про хворого); 3) рі рідкйй бридкйй напій (про чай тощо); 4) рі розм. пйво; 5) рі розм. мура; 6) пролйта вода; калюжа; 7) сльота, болото; талий сніг з гряззю; 8) сентименти, вйявлення почуттів; 9) замазура, нечепура; 10) спецівка; комбінезон; 11) розм. в’язнйчна куртка; 12) розм. поліцай; < ійе 8. Ноизе розм. палата громад; 2. у 1) розливати, проливати; розплескувати; 2) розливатися, проливатися; розплескуватися; 3) тьопати, хлюпати (по грязі); 4) розм. жадібно їсти; уминати з плямканням; □ ~ оуєг лйтися через вінця; нйти, плакатися.
$1ор-Ьа$іп [ 8Іор,Ьеі8п] п полоскальниця.
$1ор-Ьиі1і ['зІорЬіІі] аф збудований нашвидку (абйяк).
8Іоре [зіоир] 1. п 1) нахил, схил, похйлість; спад; оп Ійе ~ косо, похйло; 2) скат, укіс; 8іеер ~ крутйй (стрімкйй) скат; 3) гірн. похйла вйробка, бремсберг; 4) військ, положення з гвинтівкою на плече; 5) розм. знйкнення; втеча; 2. аф поет, похйлий, пологий, спадистий; 3. поет, похйло, полого, спадисто; 4. у 1) мати нахил; 2) опускатися полого (часто ~ до\уп); 3) підніматися полого (часто ~ ир); 4) хилйтися, схилятися; 5) ставити похйло; нахиляти; 6) скошувати, зрізувати косо; 7) розм. тікати; ушйтися; 8) розм. виїхати, не заплативши за помешкання; □ ~ аЬоиі блукати (тинятися) без діла; < ~ агтз! військ, (ру-шнйцю) на плече! (команда).
$Іор-Гее<1ег [ '8Ізр,ії:сІ9] п розм. чайна ложка.
$1оріп£ [ зіоирії]] аф похйлий, пологий, спадистий; скошений; косий.
8Іор-раі1 ['віорреіі] п помййне відро, зіоррег ['зіора] п розм. полоскальниця.
зіорру [ 8Іорі] аф 1) мокрий, вологий; вогкий, сирйй; ~ \уеаі1іег сира погода; 2) мокрий і грязькйй (про дорогу); 3) забрйзканий, залйтий, забруднений; 4) водянйстий, рідкйй (про їжу); 5) широкий, вільний (про одяг); 6) розм. неохайний, неакуратний; недбалий; 7) розм. сентиментальний.
зіор-гоот ['зіоргит] п мор. розм. баталерка.
8ІОр8 [8І0р8] П рі 1) рОЗМ. ДЄШЄВИЙ готовий одяг; дешева білйзна; 2) обмундирування і постіль, що видаються
на кораблі за плату; 3) діал. широкі штанй; брйджі.
8Іор-8е11ег ['8Іор,8е1а] п розм. торговець готовим одягом.
зІор-зЬор [зіор/ор] п 1) магазйн дешевого готового одягу; 2) мор. речова комора; речовйй склад (на березі).
зіор-луогк ['зіорхуаїк] п розм. 1) вй-готовлення дешевого готового одягу; 2) дешевий готовий одяг; 3) погано (недбало) вйконана робота, халтура.
зІозЬ [зіо/] 1. прозм. 1) шуга, талий сніг; 2) розведений (слабкйй) напій; 2. у 1) хлюпати, шльопати (по калюжах); 2) амер. блукати без метй, тинятися; 3) діал., розм. ляпати, бйти.
зІозЬу [ зіо/і] аф розм. сентиментальний, чуттєвий.
8Іоі [візі] 1. п 1) канавка; щілйна; проріз; паз; 2) тех. шліц; 3) отвір для опускання монети (в автоматі); 4) гніздо (виїмка) для весла; 5) театр. люк; 6) діал. засув, засувка; 7) слід звіра; 2. у 1) прорізувати; 2) тех. довбати, продовбувати; 3) опускати монету в автомат; 4) ітй по сліду; 5) діал. засувати (двері) на засув; зачиняти (двері).
8ІОІИ [8Іои0] п 1) лінощі; ледарство; гультяйство; 2) повільність; 3) зоол. лінйвець.
8Іо(Ь-Ьеаг ['зІоиОЬєа] п зоол. ведмідь-губач.
$1оШи1 ['8Іои0йі1] аф ледачий, лі-нйвий; пасйвний; повільний, забар-нйй.
зІоі-Ьоипд [ 'зІоі'Ьаипсі] п шукач (собака).
$1оі-тасЬіпе ['зЬітоДкп] п 1) торговий автомат; 2) ігровйй автомат.
$1оі-піеіег [ '8Іоі,ті:іа] п лічйльник--автомат.
зіоііед ['зіоіїсі] аф 1) вйдовбаний; прорізаний; 2) тех. шліцьований.
зІоПег ['зіоіо] 1. п 1) бруд; покйдь-ки; нечистоти; 2) тех. довбальний верстат; 2. у бруднйти; оскверняти, опоганювати.
зІоПегу ['зіоіагі] аф бруднйй, занедбаний; огйдний; мокрий.
$1оКіп£ ['зіоііі]] п 1) видовбування (прорізування) пазів (канавок); 2) гірн. врубовий дріб’язок.
БІоПіп^-шасКіпе ['8Іоііт)т9Ді:п] п тех. довбальний верстат.
зІоисЬ [зІаиЦ] 1. п 1) сутулість, згорбленість; 2) незграбна, важка хода; 3) розм. ледар; поганий, невмілий працівнйк; 4) незграбна людйна; 5) фетровий капелюх; 6) рідк. опущені крйси (капелюха); 2. аф 1) нахйлений; опущений; 2) розм. недоладний; неохайний; 3) шо теліпається (вільно спадає); ~ йаі фетровий капелюх; 3. у 1) сутулитися, горбитися; непрямо стояти; 2) насувати на чоло (капелюх); 3) опускати (криси капелюха);
4) опускатися, звисати; < ~ аЬоиі, ~ аІ0П£ тинятися, швендяти.
$1оисЬіп£ ['зіаиі/п]] аф 1) сутулий; 2) з м’якйми опущеними крйсами (про капелюх); 3) що звисає, звйслий, по-вйслий.
зІоисЬу ['зіаиф] аф 1) незграбний (про ходу); 2) сутулуватий, непрямйй (про фігуру); 3) неохайний; недбалий.
зІои^Ь І [зіаи] п 1) болото, мочарі; трясовина, драговина; 2) непроїзна ділянка дороги; вибоїна; 3) амер. низина, що заповнюється приплйвом; 4) заводь (на річці); 5) депресія, смуток; відчай.
зІои^Ь II [8іа£] 1. п 1) скйнута шкіра (гадюки), кожушок, линовище; 2) розм. лушпйння; шкірка (фруктів); 3) струп; 4) забута звйчка; 2. у 1) міняти шкіру; скидати шкіру (про гадюку); линяти; 2) осипатися (про квіти, плоди); 3) покриватися струпами; □ ~ а^ау, ~ оГГсходити (про шкіру); скидати (про шкіру); лущитися; позбуватися (чогось).
8Іои§Ьу І ['зіаш] аф болотйстий, багнйстий; грузькйй, в’язкйй; тванй-стий.
8Іои&Ьу II ['8іа£і] аф 1) струпний; 2) рідк. зроблений із скйнутої гадючої шкіри.
81оуак ['зіоиужк, зіа'уаек] 1. п 1) словак; словачка; іке ~8 збірн. словаки; 2) словацька мова; 2. аф словацький.
Зіоуакіа [8Іои'уа:кіа] п геогр. н. Словаків.
зіоуєп ['8іауп] 1. п 1) нечепура; замазура; 2) недбалий працівнйк; 3) халтурник; писака; 2. аф 1) неохайний, неакуратний; бруднйй; 2) амер. некультурний, неосвічений.
81оуєпє ['8іоцуі:п, 8Іои'уі:п] 1. п словенець; словенка; ійе ~8 збірн. словени; 2. аф словенський.
81оуепіа [8Іои'уі:піа] п геогр. н. Словенія.
81оуепіап [8Іои'уі:п]ап] 1. п словенська мова; 2. аф словенський.
8ІОУЄПІУ ['8ІАУПІ1] 1. аф 1) неохайний, неакуратний; нечепурнйй; 2) недбалий; 2. асіу 1) неохайно, неакуратно; 2) недбало.
зіоуепгу ['8іаупгі| п рідк. неохайність.
8Іоіу [зіои] 1. п розм. 1) коп^пз; ко-пунка; 2) ледар; 3) шкапа; 4) слабко поданий м’яч (крикет); 2. аф 1) повільний, нешвидкйй; тйхий; неквап-лйвий; непоспішний; ~ Гіге військ, рідкйй (повільний) вогонь; ~ геасіог фіз. реактор на повільних нейтронах; повільний реактор; ~ гиппіп§ тех. повільний рух; холостйй хід; ~ зреесі тйхий хід; ~ \уа1кег (гиппег) тихохід; аї а ~ расе (зіер) тйхим кроком (ходом); а ~ зреесі зйір тихохідний пароплав;
8ІО
378
8Іи
ке із - іп зреесй він розмовляє повільно; 2) нетямущий, тупйй; ~ Іеатег розм. нездібний учень; 3) розумово відсталий; із сповільненим розвитком; ~ сЬікі відстала дитйна; 4) поступовий; що діє повільно; ~ сіеуеіортепі поступовий розвиток; ~ роізоп повільно діюча отрута; іо соок оп а ~ Гіге варйти на повільному (невелйкому) вогні; 5) тривалий, довготривалий, тягучий; - ]оигпеу тривала подорож; 6) звич. ргед. що відстає; ту \уаісЬ І8 іЬгее тіпшез ~ мій годйнник відстає на три хвилйни; 7) що спізнюється, непунктуальний; їо Ье ~ іп кееріп§ ап арроіпітепі спізнюватися на побачення; іЬе £ие818 аге ~ іп аггіуіп^ гості запізнюються; 8) нуднйй, нецікавий; ~ Ьоок нудна кнйжка; 9) в’ялий (про торгівлю); мертвий (про сезон); 10) сповільнений (про пульс); 11) фот. малочутлйвий (про плівку); 12) нерівний (про поверхню, дорогу); 13) не розрахований на велйку швйдкість (про залізницю); ~ воосіз вантаж малої швйд-кості; < ~ апб зіеасіу \уіп8 Же гасе присл. поволі ідеш — далеко будеш;
3. аду поволі, повільно; (одо ~ бути обачним; 4. V 1) сповільнювати; зменшувати швйдкість (звич. - сіохуп, ~ оГГ, ~ ир); 2) сповільнюватися; знйжува-тися (про швидкість).
8Іолу-ЬеПу ['8Іои,Ье1і] п звич. рі ледар; лобур.
$1оі¥-Ьііпііп£ ['$1ои,Ьз:піі]] 1. п фот. незаймйста плівка; 2. аф негорючий; незаймйстий.
вІо^соасЬ ['зіоикоиі/] прозм. копун, копуха; млява (тупувата) людйна.
зіохусіохуп ['зіоисіаип] прозм. 1) сповільнення, гальмування; а Ьи8іпе88 ~ спад ділової актйвності; а 8а1е8 ~ знй-ження попиту (на товари); 2) знйжен-ня темпу роботи (вид італійського страйку).
8Іох¥-Ґооі ['зкшГиі] аф 1) повільний; що пересувається дуже повільно; 2) тйхий, повільний (про ходу).
8Іом4у ['зіоиіі] аду повільно, тйхо.
8Іох¥-таіс1і ['зіоитаеі/] п бікфордів шнур.
8ІО5¥-ті1кег ['8Іои,ті1ка] п с. г. ту-годійна корова.
$кн¥-тогіоп [Чіои'тои/п] п кін. уповільнений рух на екрані.
зіоху-расед ['зіоиреїзі] аф 1) тйхий, повільний (про ходу); 2) нескінченний, безконечний; що здається нескінченним (про час).
зкнуроке ['зіоироик] п розм. 1) амер. копун; 2) австрал. дурень, ту-пйця.
8ІО5¥-го11 ['зіоигоиі] п ав. сповільнена бочка.
5Іоі¥8 [8Іоиг] п рі вет. аліментарний токсикоз.
зіоху-хуііієіі ['зіои'хуііїсі] аф тупйй, тупоумний; некмітлйвий.
8ІОУ¥-У¥огш ['зіоівуо.гп] п зоол. веретільниця.
8Іоуд [зіоіб] п система прищеплення трудовйх навичок у школі.
8ІиЬ [8іаЬ] 1. п 1) розм. липка грязь; мул; баговйння; 2) текст, товсте присукування; товста рівнйця; 2. у 1) розм. покривати (обмазувати) мулом (гряззю); 2) текст, виробляти товсту рівнйцю.
8ІиЬЬег ['зіаЬз] 1. п текст. 1) товста рівнйчна машйна; 2) виробнйк товстої рівнйці; 2. у розм. 1) мазати, бруднйти; малювати, мазюкати; 2) робйти сяк-так (нашвидку).
8ІиЬЬег(1е8и11іоп [, зІлЬабі'длЦап] п заст. замазура, нечепура, задрйпанка.
8І11<І£Є [зілсіз] п 1) густа грязь, болото, сльота; мул; баговйння; 2) осад, осадок; 3) тех. відстій; 4) гірн. бурова грязь; 5) сало, дрібна крйга; 6) хім. кйслий гудрон; 7) мед. аглютинація червоних кров’янйх тілець; > ~ соск спускнйй краник; - ритр див. зіиб^ег.
8ІшІ£Є-Ііо1е ['зІлбзЬоиІ] п тех. спускнйй отвір.
8Іи<І£ЄГ ['зілсіза] п тех. грязьовйй насос, желонка.
8ІшІ£у ['3ІЛСІ31] аф 1) бруднйй; бо-лотйстий, багнйстий; мулистий; 2) покрйтий салом (дрібною крйгою).
8Іие [зіи:] 1. п 1) амер. болото; низина; драговина, мочарі; 2) поворот; поворотний рух; 2. V 1) швйдко повертатися; 2) крутитися; 3) розм. п’я-нйти; 4) розм. збивати з пантелйку.
8Ііі£ [зілд] 1. п 1) слимак; 2) ент. пйльщик; 3) амер. личйнка (метелика тощо); 4) вайло; ледар; 5) тихохід; 6) куля (неправильної форми); І) кусок металу; 8) (золотйй) самородок; 9) амер. жетон (для торгового автомата); 10) друк, рядок, відлитий на лінотйпі; 11) друк. шпон; 12) розм. сйльний удар кулаком; 13) розм. розчарування; 14) амер. розм. міцнйй напій; ковток спиртного; їо Гіге а ~ хильнути чарочку; 2. V 1) винйщу-вати слимаків; 2) лінуватися; ніжитися; валятися (в ліжку); пізно вставати (тж Іо ~ іі); 3) рухатися (робйти щось) повільно (лінйво); 4) перешкоджати (заважати) рухові (проходженню); відкладати (прийняття рішення тощо); 5) військ, розм. стріляти, вестй перестрілку; вестй бій; 6) розм. сильно бйти кулаком; дубасити.
8Ііі£-а-Ье(і [ 'зІлда'Ьесі] п любйтель поспати, сонько, сплюх; лежень, лежебока.
8Іи££ап1 ['зілдасі] п ледар, нероба, лежебока.
8Ііі£§ег ['зілда] п амер. 1) невтомний трудівник; 2) гравець з сильним ударом (крикет).
8Іи££!П8 ['зілдід] п військ, розм. 1) перестрілка; 2) запеклий бій.
8Іи££І8)і ['вілді/] аф 1) ледачий, лінйвий; 2) повільний, млявий, інертний, неповороткйй; іо Ье оГ ~ ді8-розіііоп бути важкйм на підйом; 3) застійний; що характеризується застоєм (відсутністю ділової актйвності); ~ регіод застійний період; 4) з малою чутлйвістю.
8Ііі£-Ьогп |'8ІлдЬо:п] п труба, сурма.
8Іііісе [з!и:з] 1. п 1) шлюз; пере-мйчка; затвор шлюзу; ворота доку; 2) (штучний) канал; 3) гірн. рудопромивальний жолоб; 4) промивання; 5) гідр, вода, вйпущена через шлюз; 2. V 1) будувати шлюзи; шлюзувати; 2) гідр, випускати (перепускати) воду через шлюзи; 3) тектй (лйтися) через шлюз; 4) полйтися, рйнути; 5) випускати струменем; 6) обливати, заливати; 7) мйти, промивати; 8) лйтися; гаіп І8 8Іиісіп§ сіохуп дощ ллє як із відра; 9) амер., австрал. промивати золотоносний пісок.
8Іиісе-£аіе ['зішз'деіі] п шлюзні ворота.
зіиісе-хуау ['зішз'хуєі] п канал шлюзу.
8Іиісу ['зішзі] аф поет. 1) стрім-кйй, бурхлйвий (про потік); 2) швидко плйн ний; сйльний.
8Іиш [зілт] 1. п 1) звич. рі нетрі; 2) глухйй, бруднйй закуток; 3) заст. кімната; 4) розм. дурнйця, нісенітниця; безглуздя; 5) розм. шахрайство, шахрайська вйтівка; трюк; 6) військ, розм. юшка; 7) повільний гребок (плавання); < ~ сіеагапсе знесення старйх будйнків, розчйстка нетрів; ~ Іапдіогд власник нетрів; 2. V 1) відвідувати нетрі (нетрища) (з благодійною метою тощо; звич. іо §о -тіпв); 2) пробиратися (продиратися) завулками (закутками); 3) розм. теревенити, варнякати; 4) розм. заст. ошукувати, дурйти.
8ІшпЬег ['біагпЬз] 1. п часто рі 1) звич. поет, сон, дрімота; 2) короткий сон; < ~ сар нічна сіточка для волосся; ~ хуеаг нічні сорочкй; піжами; 2. V поет. 1) дрімати, спати (тж перен.)-,2) спочивати, покоїтися (у могилі); □ ~ ахуау проспати; забути уві сні; згаяти час.
8ІитЬегеКе [,8ІлтЬо'геі] п крісло з відкидною спйнкою (в автобусі, літаку).
8ІитЬег1ап<1 ['зІлтЬаІжпсі] п країна сновидінь.
8ІішіЬегоіі8 ['зІАтЬогаз] аф 1) сонний, дрімотний; ~ уоісє сонний голос; 2) що навіває сон, заколисливий; 3) дрімливий, що дрімає; тйхий; нерухомий; ~ аіг нерухоме повітря; 4) сонлйвий; - Гееііп§ сонлйвість.
8ІитЬег-8ий ['8ІлтЬо8)и:і] п піжама.
$1и
379
8ша
зІїшіЬегу ['зІлтЬап] асі] сонний; дрімотний.
зІшпЬгоиз ['зІлтЬгоз] див. зІитЬе-гоиз.
$1ит£ит ['зілтдлт] п стара вощина.
зіиттоск ['відтак] V розм. 1) жадібно ковтати; 2) говорйти безладно (сумбурно); 3) рухатися незграбно.
зіішір [зілтр] 1. п 1) різке (раптове) знйження (цін, попиту на товари)-, раптовий спад (ділової активності)-, а ~ іп а^гісиїіигаї ргобисе різке скорочення виробнйцтва сільськогосподарських продуктів; а ~ іп оіі різке знйження цін на нафту; 2) (економічна) крйза; 3) спад інтересу; 4) геол. зсув, оповзень; 5) болото; 2. V 1) різко (раптово) падати (про ціни, попит на товари)’, 2) викликати різке (раптове) падіння (цін, попиту на товари)-, 3) раптом ущухати (припинятися) (про вітер)-, 4) важко опускатися (сідати, падати); 5) жбурляти; з шумом зачиняти, грюкати; 6) насйлу пересуватися; незграбно ходйти; 7) падати, провалюватися (у болото тощо).
зішпру ['зілтрі] ад] болотйстий, заболочений, багнйстий.
8Іші£ [зілд] разі і р. р. від 8Ііп§ 2. $1шік [зілдк] разі і р. р. від зііпк 3. 8Іиг [віз:] 1. п 1) пляма (тж перен.)-, іо кеер опе’в гериіаііоп Ггее Ггот аіі ~з зберігати незаплямовану репутацію; 2) наклепницьке обвинувачення, образливий натяк; наклеп; інсинуація; 3) нарочйта неувага, зневага, принйження (гідності)’, 4) невиразна вимова (звуків, слів)’, 5) друк, чорнйш; 6) муз. знак легато, ліга; 2. V 1) вимовляти невиразно (нерозбірливо, недбало); ковтати (слова); 2) писати нерозбірливо (невиразно, нечітко); 3) робйти поспіхом (недбало); 4) замовчувати, обходити мовчанням; применшувати значення (чогось); 5) розм. плямувати, бруднйти (тж перен.); 6) принйжувати, третйрувати; порочити, ганьбйти; 7) випускати, пропускати; 8) стирати (різницю тощо); 9) применшувати (заслугу, значення); 10) муз. зв’язувати ноти; виконувати легато (групу звуків).
8ІигЬ [8Із:Ь] п розм. нетрі околиць.
8ІШТУ ['8ІЛГ1] п 1) буд. рідкйй будівельний розчин, рідка глйна; 2) військ, дегазаційний розчин.
8І118І1 [віл/] 1. п 1) шуга; 2) талий сніг; 3) сльота, рідка грязь; 4) відходи (залишки) жйру; 5) сальний наліт (на котлах камбуза); 6) тех. консистентне мастйло; антикорозійне змащування; 7) рушнйчне мастйло; 8) тех. захисне покриття; 9) розм. сентиментальна ба-лаканйна; сентиментальні дурнйці (нісенітниці); 10) амер. розм. хабарництво, корупція; 11) амер. розм. фальшйві гроші; 12) амер. розм. маку
латура; бездарна література; 13) глу-хйй плескіт, хлюпання; < ~ Гипсі мор. економічні суми; амер. розм. фонд для підкупу впливових осіб і проведення різних кампаній; 2. V 1) обливати гряззю (водою); 2) змащувати; 3) тех. покривати антикорозійним мастйлом; 4) розм. полоскати; 5) брйзкати водою; 6) тьопати по грязюці; 7) тектй з глухйм плескотом; 8) їсти жадібно, плямкаючи; 9) буд. розшивати шви (мурування); цементувати; 10) військ. чйстити канал ствола.
['зіл/ід] п 1) гірн. мокра закладка; 2) буд. робота скрепером.
8Іи$1іу ['зіл/і] 1. п мор. розм. корабельний кок; 2. ад) 1) сльотавий, мокрий; 2) рідкйй, водянйстий, слабкйй; безбарвний; ~ іеа слабкйй чай; 3) розм. сентиментальний; 4) рідк. глухйй, невиразний.
8ІІ11 [білі] п 1) нечепура, замазура; неохайна жінка; 2) жарт, дівча, дів-чйсько; заису ~ пустунка, шалапутка; 3) шльондра; 4) сука; 5) рідк. куховарка; посудниця.
8І11ІСІ1 [8ІАІ/] п розм. рідка грязь.
зІиПегу ['зіліап] п неохайність, нечепурність.
8ІиііІ8Іі ['білії/] ад} 1) неохайний, нечепурнйй, бруднйй; 2) непорядний; розпусний, розбещений (про жінку).
8Іу [зіаі] асі] 1) лукавий, хйтрий; пронозливий; спритний; лицемірний; влучний; ~ Ьаг^аіп вдала угода; ~ рег$оп хитра людйна; 2) пустотлйвий; 3) підступний; ~ гєуєп£Є підступна помста; 4) таємний, прихований; 5) умілий, вправний; моторний, проворний; 6) заст. майстерно зроблений; 7) двозначний (про слова тощо) ; < - с!о§ хйтра (лукава) людйна, хитрун; оп іке ~ потай, потихеньку.
8Іу-ЬооІ8 ['8ІаіЬи:і8] п жарт, хитрун, крутій, шахрай.
зіуіу ['зіаііі] асіу хйтро, лукаво.
8ІУПЄ88 ['$1аіш$] п лукавство, хйт-рість.
8Іуре [зіаїр] п архт. крйта аркада у церкві.
8шаск [зтаек] 1. п 1) смак, прйсмак; запах; домішка; а ~ оГ §аг1іс прйсмак часнику; 2) невелйка кількість; ковток; крапля; 3) ковток спиртного; 4) дзвінкйй удар (ляпанець); 5) чмокання, цмокання; прицмокування; 6) дзвінкйй поцілунок; іо §іує зтЬ. а §оосі ~ дзвінко чмокнути когось; 7) клацання; цокотіння; 8) розм. спроба; іо кауе а ~ аі зтік. намагатися зробйти щось; 9) мор. смек (однощоглове рибацьке судно); < а - іп іке еуе (іп ійе Гасе) ляпас; несподіване розчарування; образа; 2. асіу розм. прямо, просто; у саму точку; 3. у 1) чмокати, цмокати; прицмокувати; іо ~ опе’з Іірз чмокати губами; 2) дзвінко цілувати; 3) смакувати; 4) ляпати, ляскати;
5) шльопати; 6) плескати; 7) спорт. гасйти м’яч; 8) мати смак (прйсмак); пахнути, відгонити (чимсь); мати домішку (чогось — оГ); 9) відчуватися; спостерігатися; 10) сприймати смак (прйсмак, запах); < іо ~ саІГ-зкіп розм. заприсягатися на Біблії.
зшаскег ['зтаека] п 1) розм. дзвінкйй удар (ляпанець); 2) дзвінкйй поцілунок; 3) велйкий екземпляр (чогось); 4) амер. долар.
$таскііі£ ['зтжкії]] 1. п 1) шмагання, биття; зке &ауе кіт а §оос! ~ вона добряче нашльопала його; 2) чмокання, цмокання; 2. ай] сйльний, різкйй (про вітер).
зтаїї [зтогі] 1. п 1) вузька тонка частйна (чогось); іке ~ оГ іке Ьаск поперек; іке ~ оГ іке 1е£ нога між кісточкою і лйткою; 2) (іке ~ ) збірн. невисокі люди; діти; низькорослі тва-рйни; 3) простйй люд; незаможні верстви; 4) рі короткі штанй в обтяжку; 5) рі розм. дрібнйці (про дрібні речі для прання); 6) гірн. штиб; < іп ~ у мініатюрі; у невелйких розмірах; ~ апсі еагіу вечірка з невелйкою кількістю запрошених, що рано закінчується; Ьу ~ апсі ~ поступово; 2. ай] 1) малйй, маленький, невелйкий; ~ сііПегепсе невелйка різнйця; ~ реоріе діти; розм. дрібнота; розм. ельфи, гноми; іке соаі із ~ Гог те пальто на мене мале; 2) дрібнйй; незначнйй; ~ Гаппегдріб-нйй фермер; ~ кокіег дрібнйй орендар; 3) некрупний, невелйкого розміру, дрібнйй; ~ гаіп дрібнйй дощ; 4) тонкйй, м’якйй; ~ £гіпсііп£ м’якйй помел; ~ зієує густе сйто; 5) малйй, дріб’язковий, неістотний; ~ сіеіаіі неістотна подробиця (деталь); ~ еггог дріб’язкова помилка; ~ июггіез оГ ІіГе дрібнйці життя; іо \уазіе по ~ ііте згаяти чимало часу; іо кауе ~ кпо\у1есІ8Є оГ зтік. погано знати щось; 6) другорядний; іо ріау а ~ рагі відігравати другорядну роль; 7) обмежений; 8) підлий; нй-ций, дріб’язковий; ~ теп дріб’язкові люди; 9) принйжений; присоромлений; іо Гееі ~ почувати себе принй-женим (пригніченим); 10) недовгий, нетривалий, короткочасний; Гог а ~ тотепі одна коротка мить; а ~ ііте нетривалий час; 11) короткий, недовгий; а ~ сіізіапсе невелйка (коротка) відстань; 12) нечисленний; іп ~ пит-Ьегз у невелйкій кількості; 13) поло-вйнний, що має неповну міру; а ~ \укізку півсклянки віскі; 14) слабкйй; а - соїд невелйка (легка) простуда; ~ \уіпсі слабкйй (легкйй) вітерець; 15) тйхий, негучнйй; іп а ~ уоісє тйхим голосом; 16) скромний, бідний; іо ііує іп а ~ \уау жйти скромно; 17) скудний, мізерний; ~ сгор (кап/езі) поганий (низькйй) урожай; ~ іпсоте низькйй прибуток; 18) поганий, поганенький, неважний; 19) тонкйй {про талію);
$та
380
«та
20) рідк. вузький; 21) рідк. легкий, не-міцнйй, слабкйй (про вино тощо); 22) тонкйй (про тканину); 23) карт. молодший; 24) фон. вузькйй, закрйтий (про голосний звук); < ~ Ьеег слабке пйво; дрібнйці; дрібна сошка; ~ сарііаіз друк, капітель; ~ саіііе с. г. дрібна рогата худоба; ~ скапає дрібні гроші; перен. (пусті) балачкй; ~ сгай дрібні судна, човнй; ~ сгапЬеггу бот. журавлйна; ~ Ггиіі кущова ягідна рослйна; ягіднйк; ягода; ~ £гу дрібна рйбка; малькй; дрібнота, дрібна сошка; ~ §гаіпз с. г. дрібні зернові; ~ йоідег дрібнйй власник (орендар); ~ іпіезііпе анат. тонка кй-шка; ~ зйоі дріб (для рушниці); ~ іітйег тех. виробнйй лісоматеріал; ~ іооіз слюсарний (ручнйй) інструмент; а ~ таііег неістотно; поі іп ійе зтаїїезі аж ніяк, жодною мірою; оп ійе ~ зіде малуватий (за розміром); ~ йоигз досвітні годйни; ~ іаїк пуста балаканйна; 3. асіу 1) дрібно; на дрібні шматочки (кусочки); 2) тйхо; 3) у невелйкому обсязі, у невелйкому масштабі; іо зіп£ ~ мовчати; знйжувати тон; 4. V 1) зменшувати; 2) ставати меншим, зменшуватися; зіщулюватися.
$ша11-апп$ ['зто:1'а:тх] п рі військ. стрілецька зброя; ~ аттипіііоп боєприпаси для стрілецької зброї.
$та11-Ьеег ['зто:1Ьіа] аф дрібнйй, мізерний, незначнйй.
зтаїїіюге [ зто:1Ьо:] аф військ, малокаліберний.
$та11-се11е<1 |'зто:І8ЄІсі] аф біол. дрібноклітйнний.
зтаїї-сіоійез | 'зто:1к1оидг] п рі іст. короткі штанй в обтяжку.
$ша11-соа1 ['зто:1кои1] п гірн. штиб. зтаїї-Ггу ['зто.Тїгаї] аф розм.
1) дрібнйй, мізерний; ~ роїііісіап дрібнйй політикан; 2) дитячий; малечий; - зрогіз спорт для маленьких.
$таШю1(1іп8 ['зтзТйоиІсйд] п 1) невелйка ферма; 2) присадйбна (садова) ділянка.
зтаїїізй ['8тз:1і{] аф менший (ніж потрібно): низькуватий; вузькуватий; ~ тап низенький чоловічок, низенька людйна.
«таїї-іоі | '8тз:11оі] аф тех. дрібно-серійний.
«таП-тішіесІ ['зтз:1'таіпсіісі] аф 1) вузькйй, обмежений, недалекий; ~ сопсіисі недалекоглядна політика; 2) дрібнйй, дріб’язковий.
зтаїїрох ['зтоЛрокз] п мед. віспа.
зтаїїз [8то:1х1 п розм. перший екзамен на ступінь бакалавра (в Оксфордському університеті).
зта11-8\¥опі |'8тз:І8з:сі] п рапіра, шпага.
зтаїї-ііте ['зтзЛіаїт] аф розм. дрібнйй; ~ Ьизіпезз дрібне підприємство.
зтаїї-луагез ['зпкхіхуєзх] п рі галантерейні товари, галантерея.
зтаїт [8іпа:т] див. зтагт.
зтай [зто:к] п 1) смальта; сйнє кобальтове скло; 2) сйня фарба, смальта.
8ша1і$ ['зпкеііз] див. зтаїі 1).
8тага£(1 [ 'зтаегждсі] п мін. смарагд, ізумруд.
$тага£<1іпе [зта'гждсіаіп] аф смарагдовий, ізумрудний; жовто-зелений.
зтагт [зтагт] V розм. 1) пригладжувати, прилйзувати (часто ~ Зо\уп); 2) догоджати, ублажати; прислужуватися; підлйзуватися.
зтаппу ['зта:ті] аф розм. підлесливий, улесливий; єлейний.
зтагі [зта.і] 1. п 1) пекучий (гострий) біль; 2) (часто ійе ~) горе, смуток; 3) вйтонченість, жвавість (стилю, мови); < гі§йі ~ о£ зтій. велйка кількість чогось; багато чогось; 2. аф 1) різкйй, сйльний; суворий; ~ Ькж сйльний удар; - рипізйтепі суворе покарання; 2) міцнйй (про вино тощо); 3) амер. розм. значнйй, досить велйкий; ~ ргісе досить велйка (висока) ціна; - гаіп сйльний дощ; 4) уїдливий, ущйпливий, різкйй (про слова); 5) гострий, пекучий, різкйй (про біль); 6) чі-ткйй; 7) швидкйй, енергійний; проворний, меткйй, спрйтний, моторний; ~ у/аїк швидка хода; 8) тямущий, кмі-тлйвий; здібний; розумний; ~ теп ірон. розумахи; 9) хйтрий, вправний; шахраюватий; 10) дотепний; винахідливий; - апз\¥ег дотепна відповідь; 11) охайний, чепурнйй; 12) нарядний; вйтончений; елегантний; модний; -\¥ошап елегантна жінка; зйе \¥еагз -сіоійез вона вйшукано вдягається; йе хуапіз іо Ье - він не хоче відставати від моди; він хоче бути модним; 13) фешенебельний; ійе ~ зеі фешенебельне товарйство; 14) бравий, молодецький, підтягнутий; ~ оїїїсег бравий офіцер; < а ~ Ге\у досить багато, досить велйка кількість; ~ аіеск амер. розм. самовпевнений нахаба; хлюст; іо таке а ~ іоЬ о£ іі швйдко і добре вйконати роботу; 3. V 1) завдавати гострого болю; 2) боліти, зазнавати гострого болю; щипати; 3) завдавати страждання, примушувати страждати; ійе іпзиіі ~з уеі образа ще й досі пече; 4) страждати; уои зйаіі ~ Гог ійіз! ви за це поплатитеся!
зтагі-аіеску ['зтаї'жіікі] аф амер. розм. самовпевнений і зухвалий; нахабний; розв’язний.
зтагіеп ['8та:іп] V 1) причепурюватися; наряджатися; 2) прибирати; іо ~ ир опе’з гоот прибирати кімнату; 3) відшліфовувати (манери тощо).
зшаїїіпв [ 8та:іід] аф що завдає гострого болю; хвороблйвий; ~ еуез різь в очах; ~ раіп пекучий біль; ~ уапііу хвороблйва пиха.
«тагіізй ['8та:іі/] 1. аф 1) досить сйльний, значнйй; ~ сіізіапсе значна відстань; 2) досить швидкйй, енергійний; 3) досить спрйтний, моторний; 2. асіу розм. неабйяк, дуже, дуже-такй, досить; < а ~ £е\у досить багато, чимало.
зтагі-топеу ['зта:і,тлпі] п 1) компенсація за каліцтво; 2) відступне, відступні гроші; 3) вйкуп за звільнення від військової повйнності.
зтагіпезз ['зта.ітз] п 1) нарядність, ошатність; 2) вйшуканість, елегантність; 3) дотепність; винахідливість; 4) спрйтність; моторність, проворність.
зтаїїу |'зта:іі] п амер. розм. до-тепник-самоук, завзятий дотепник.
[зтае/] 1. п 1) повне руйнування, знйшення, загйбель; розбивання вщент; іо Ьгеак іо ~ розбйти вщент; зруйнувати дощенту; іо §о іо ~ роз-бйтися на дрізки; зійтй нанівець; 2) стукіт, гуркіт (від падіння); 3) сутичка зіткнення; катастрофа; 4) банкрутство, крах; 5) розгром (противника); 6) розм. нищівнйй удар; 7) смеш, спиртнйй напій з фруктовим соком; 8) удар над головою по м’ячу згори вниз, смеш (теніс); 9) розм. фальшйва монета; 2. аф 1) рішучий; нищівнйй; разючий; 2) відмінний; приголомшливий; 3. адк ущент, на дрізки; 4. V 1) розбйти вщент; 2) розбйтися на дрізки, розлетітися на дрібні кусочки; 3) фіз. розщеплювати; 4) ламати; іо ~ ійе боог зламати двері; 5) ламатися; 6) бйти з усієї сйли; 7) розбйти, роз-громйти, розтрощйти, знйщити; іо ~ (ир) ап ог^апіхаііоп розгромйти організацію; іо - а гєуоіі придушйти повстання; іо ~ ап орропепі розбйти про-тйвника (у суперечці); 8) побйти (рекорд); 9) стикатися, урізатися; ійе саг -ед іпіо а \уа!1 автомобіль урізався у стіну; 10) пробиватися; 11) кйдати з розмаху; 12) привестй до банкрутства; підірвати (кредитоздатність); 13) ро-зорйтися, збанкрутувати; лопнути; 14) підірвати здоров’я (сйли); 15) га-сйти м’яч (теніс); 16) розм. виготовляти фальшйві гроші; 17) розм. платйти фальшйвими грошйма; □ ~ (іо^п трощйти, крушйти;- іп вдертися сй-лою; зламати (двері); ~ ир розбйти вщент; розламати на дрізки; розбйтися на дрізки.
зтаБЙег ['зтаф] п розм. 1) нишів-нйй удар; 2) неспростовний доказ; разюча відповідь; 3) розгромна стаття; 4) щось нечуване (незрівнянне, разюче); 5) фальшивомонетник.
$ша$йіп£ ['зтае/ід] аф 1) нишів-нйй; рішучий; разючий; 2) розм. чудовий; прекрасний; надзвичайний; приголомшливий; ~ зиссезз приголомшливий (надзвичайний) успіх.
зтазй-ир ['зтае/'лр] п розм. 1) ціл-
$та
381
8Ш0
ковйтий розгром; 2) аварія, катастрофа (автомобільна, залізнична).
зшаіск [зтзеі/] 1. п 1) смак, прйсмак; запах; 2) невелйка кількість; крапля; ковток; 2. V 1) мати смак (прйсмак); пахнути; відгонити (чимсь); 2) уловлювати (відчувати) смак (прйсмак, запах).
зшаііег ['зтжіа] V 1) знати поверхово (приблйзно); розбиратися сяк-так (у чомусь — оГ); 2) бути дилетантом; займатися несерйозно; бавитися (чимсь — іп, аі); 3) базікати.
зтаііегег ['зтжіага] п 1) дилетант; 2) всезнайко.
здпаИегіпз ['зтаеіпі]] п 1) поверхове знання; 2) невелйка групка (купка).
зтаге [зтеїх] п туман з дймом і кіптявою (скор. від зтоке + кахе).
зтеаг [зтіа] 1. п 1) пляма; 2) мазок (для мікроскопічного дослідження); Ьіоод ~ мазок крові; 3) в’язка (липка) речовина; 4) наклеп; ганьблення, паплюження; ~ сатраі^п наклепницька кампанія; ~ іасіісз тактика обливання гряззю протйвника (на виборах тощо); 2. г 1) змазувати, мазати, натирати (чимсь); обмазувати; 2) мазатися, розмазуватися; 3) намазувати, наносити тов-стйй шар; 4) бруднити, мазюкати; 5) забруднитися, замурзатися; 6) розм. ганьбйти, безчестити, порочити; 7) амер. розм. громити, знйщувати.
зтеаг-зкееі ['зтіа/ігі] п амер. брудна газетка.
зтеагу ['зтюгі] аф 1) жйрний, ма-снйй; в’язкйй, клейкйй; 2) бруднйй, забруднений, замурзаний.
зтесіііе ['зтекіаіі] п сукновальна глйна.
зтесМшп ['зтесілт] п розм. дрібнйй порошок.
зтеесії [8гпі:Ц] п розм. гар, чад.
зтеек [зті:к] V 1) обкурювати, коптити; 2) викурювати.
8те£ша ['зтедта] п фізл. сальні виділення шкірних залоз.
зтеїі [алтеї] 1. п 1) нюх; а Гте зепзе оГ ~ тонкйй нюх; 2) запах; з\уєєі ~ аромат; 3) сморід; 4) натяк; ознака; слід; 5) нюхання; іо іаке а ~ аі зтік. понюхати щось; < ~ оГ ро\¥с1ег бойовйй досвід; ~ оГ іке Іатр кабінетність; нуд-нйй педантйзм; 2. V (разі і р. р. зтеїі, зтеїіесі) 1) чути носом; відчувати запах; 2) перен. відчувати; 3) нюхати, вдихати запах; іо ~ зтік., іо ~ аі зтік. понюхати щось; 4) пахнути; мати запах; іо ~ оГ раіпі пахнути фарбою; кіз Ьгеаік ~з оГ§аг!іс від нього тхне (пахне) часником; 5) смердіти; іі ~з сіозе кеге тут важке повітря; □ ~ аЬоиі, ~ гоиік! обнюхувати, винюхувати (щось); ~ оиі вистежувати, винюхувати; рознюхати, розкрйти; < іо ~ а гаі перен. відчувати недобре, підозрівати обман; іо ~ оГ іке Іатр (оГ іке сапсіїе, оГ оіі) бути
вймученим (про стиль); іо ~ опе’з оаіз піднестйся духом, підбадьоритися.
зтеїіег ['зтеїа] п 1) людйна (річ), від якої смердйть; 2) розм. людйна, що соває носа в чужі справи; 3) розм. ніс; 4) рІрозм. ніздрі; 5) розм. щйголь, удар по носу; 6) падіння; удар.
зшеІІ-ГеазІ ['$теИі:$і] п 1) непроханий гість; 2) амер. дармоїд.
зте11іп£ ['зтеїід] 1. п 1) нюх; 2) нюхання; рознюхування (тж ~ оиі); 2. аф пахучий; що пахне; < ~ соттіііее розм. комісія для розгляду кляуз тощо.
8те11іп£-ЬоП1е ['зтеїідфоіі] п флакон з нюхальною сіллю.
зтеїітз-заііз ['зтеїід'зогііз] п рі нюхальна сіль.
8іпе11-рО5¥(1ег ['зтеІ'раисЬ] п розм. скандаліст, задирака; бретер; дуелянт.
зшеїіу ['зтеїі] афрозм. смердючий.
зтеїі [зтеїі] 1. п 1) плавка; розплавлений метал; 2) іхт. корюшка; 2. V мет. плавити; виплавляти; 3. разі і р. р. від зтеїі 2.
зтеїіег ['зтеїіа] п 1) сталевар; пла-вйльник; 2) власник плавильні; 3) див. зтеїіегу.
зтеїіегу ['зтеїіап] п плавйльня, плавйльний завод.
зтеИ-йітасе ['зтеїіТа:піз] п пла-вйльна піч.
зтеИ-Іюизе ['зтеїікаиз] п плавйльня.
зтеїііпз [зтеїіід] п плавка, плавлення.
зтеИ-тіІІ ['зтеїітії] див. зтеїі--коизе.
зтіскег І'зтіка] V ніжно посміхатися, пускати бісики.
зшіскеі ['зтікеі] п розм. жіночий халат; сорочка.
зшіїе [зтаїї] 1. п 1) усмішка, посмішка; іо £Іує а ~ іо зтЬ. посміхнутися комусь; іо Ье аіі ~з мати дуже задоволений вйгляд; 2) рі підтрймка; при-хйльність; 3) розм. алкогольний напій, особл. віскі; 2. V 1) усміхатися, посміхатися; іо ~ аі зтЬ. (зтік.) посміхатися комусь (чомусь); 2) схвалювати, ставитися схвально; 3) ставитися зневажливо (насмішкувато); 4) виражати посмішкою (згоду тощо); 5) амер. розм. випивати (з кимсь — \уіік); □ ~ аіуау прогнати посмішкою (втому тощо); іо соте ир зті!іп§ не занепадати духом, не сумувати.
зтіїег ['зтаїїа] п 1) той, що посміхається; 2) розм. суміш звичайного пйва з імбйрним.
зші1іп£ ['зтаїїід] аф що посміхається; усміхнений; усмішливий; < а ~ Гасе оГі кісіез ап аскіпв кеагі за посмішкою часто приховується горе.
зшігсЬ [зта:і/] 1. п 1) пляма; 2) ганьба; 2. V 1) бруднйти, забруднювати; 2) плямувати, ганьбйти; поро
чити; іо ~ зтЬ.’з гериіаііоп порочити чиюсь репутацію.
зшігк [зта:к] 1. п самовдоволена (удавана, дурна) посмішка; 2. аф підтягнутий; елегантний; 3. V самовдово-лено посміхатися; усміхатися.
зтізі [зтізі] п туман з дймом (скор. від зтоке+ґпізі).
зтіі [зтіі] 1. п розм. 1) пляма; 2) зараження, інфекція; зараза; 2. V заражати.
зтііе [зтаїі] 1. п 1) удар; 2) спорт. сйльний удар; 3) розм. спроба; намір; 2. у (разі зшоіе; р. р. зтіііеп) 1) ударяти, бйти; 2) ударятися, бйтися; іке \¥ауез ~ ироп іке сііГГ хвйлі б’ються об скелю; 3) розбйти вщент; убйти; 4) уражати (про хворобу); 5) захбпйти, охопйти (про ідею тощо); іо Ье зтіііеп \¥Іік Геаг бути охопленим жахом; 6) мучити; роздирати, грйзти; краяти; ту сопзсіепсе ~з те докори сумління крають мою душу; < іо ~ кір апсі ікі§к розбйти наголову (вщент) (ворога); іо Ье зтіііеп Ьу зтЬ. закохатися у когось; ке зеетз іо Ье циііе зтіііеп Ьу кег він, здається, до нестями закохався в неї.
зтіїй [зті0] 1. п 1) коваль; 2) слюсар; робітнйк по металу; 3) механік; 2. г 1) кувати; 2) бути ковалем; працювати в кузні.
зтііііат ['зтїдат] п дрібнйй порошок.
зтііЬсгаЙ ['зті0кга:Гі] п ковальське ремесло; ковальська справа.
зтііііегеепз ['зтїда'гітг] п рІ розм. осколки, черепкй; іо Ь1о\¥ (іо кпоск, іо зтазк) іпіо (іо) ~ розбйти на дрібні кусочки (на дрізки).
зтііііегз ['зтїдаг] див. зтіікегеепз.
зтіікегу ['зті0ап] п 1) кузня; 2) ковальська справа; ковальське ремесло.
ЗтИМіекі [ '8ГШ0ГІ:1д] п Лондонський м’яснйй рйнок; < іо таке а ~ Ьаг^аіп (таіск) обдурйти покупця; одружйтися з розрахунку.
зшИІііпз ['зті0іі]] п кування; ковальські роботи.
зшііІізопИе ['зті0запаіі] п мін. цйн-ковий шпат.
зтііііу ['зтїді] п 1) кузня; 2) амер. коваль; 3) ковальська справа.
зтіііеп ['зтііп] р. р. від зтііе 2. зтііііе ['зтііі] V розм. заражати, зтоск [зток] 1. п 1) робочий халат; спецівка; 2) дитячий комбінезон; 3) блуза (чоловіча); 4) розм. жіноча сорочка; 2. V 1) прикрашати зборками (сукню, блузку); 2) накйнути халат.
зшоск-Гасе ['зтокГеїз] п женоподібний чоловік.
зтоск-Ггоск ['зтокТгзк] п робочий халат.
$шо
382
$шо
зшоскіпз ['зтокід] п дрібні зборки (на сукні, блузі).
зтоск-тіП ['втоктії] п вітряк.
$то£ [зтод] п (скор. від зтоке + (о&) смог, туман з димом.
$токаЬ1е$ ['зтоикаЬІг] п рі тютюнові вйроби, сигарети, цигарки.
$токе [зтоик] 1. п 1) дим; димок; 2) кіптява; 3) паління, куріння; іо Ьауе а ~ попалйти, посмалйти; 4) куриво; сигара, сигарета, цигарка; 5) розм. перекур, невелйка перерва в роботі; 6) серпанок, імла; туман; 7) пара; вйпар; 8) амер. віскі; 9) фіз. суспензія твердйх часток у газі; < ~ аттипіііоп військ, димові боєприпаси; ~ аргоп (Ьіапкеі) військ, вертикальна (горизонтальна) димова завіса; ~ Ьаг-га§е (рої) військ, димова завіса (шашка); ~ іитрег амер. член парашутного пожежного загону лісової охорони; ~ циагіг димчастий топаз (кварц); < Ііке ~ умйть, швйдко і легко; іо епд іп ~, іо соте іо ~, іо уапізЬ іпіо ~ закін-чйтися нічйм; іо 8е11 ~ обдурювати; іЬеге І8 по - \¥ІіЬоиі Гіге присл. дйму без вогню не буває; 2. у 1) диміти; димйти; іЬе зіоує ~8 піч димйть; 2) ча-дйти, коптіти; 3) закоптйти, задимй-ти, покрити сажею; іЬе роггісі^е І8 каша пахне дймом; 4) палйти, курйти; іо - опезеІГ 8іирід накурйтися до очманіння; 5) коптйти; 6) обкурювати; 7) викурювати (тж ~ оиі); 8) почути, відчути; підозрівати; 9) висміювати, дражнйти (когось)', 10) військ, ставити димову завісу; 11) шк. розм. червоніти; < риі іЬаі іп уоиг ріре апд ~ іі! над цим тобі варто замйслитися; запам’ятай раз і назавждй!
$токе-Ьа11 ['зтоикЬо:!] п військ. 1) димовйй снаряд; димова бомба; 2) бот. порхавка.
8токе-ЬІаск ['зтоикЬІаек] п кіптява; (лампова) сажа.
$токе-Ь1ие ['зтоикЬІи:] п сйзий колір.
8токе-ЬотЬ ['зтоикЬот] п військ. димова бомба.
$токе-с1ои<1 ['зтоиккіаисі] п димова хмара, димова завіса.
8токе-соп8итег ['зтоиккап^шта] п димопоглинаючий прйстрій.
здпокесі [зтоикі] аф 1) димчастий; 2) закопчений, вкрйтий кіптявою; 3) копчений; ~ Кат копчений окіст, копчена шйнка.
8шоке-(1гіе(1 ['зтоик'сігаїсі] аф копчений.
$токе-<1гу |'8тоик,сігаі] у коптй-ти(ся).
8токе-Ш1е(1 [ 'зтоикГіІсі] аф амер. прокурений, задймлений; ~ гоот прокурена кімната в готелі; перен. місце зустрічі політиків для закулісних переговорів.
8токе-£геу ['зтоикдгеї] п димчастий (сіруватий) колір.
$токе-Ьо1е ['зтоикЬоиІ] п отвір для (вйходу) дйму.
зтоке-коизе ['зтоикЬаиз] п коп-ТЙЛЬНЯ.
8токе-іаск ['зтоиксізжк] п 1) іст. ручка для обертання рожна; 2) розм. фабрйчний інспектор.
§токе1е88 ['зтоикіїз] аф 1) бездйм-ний; що не дає дйму; ~ сотЬиз-ііоп тех. повне (бездймне) згоряння; ~ ро\усіег бездймний порох; 2) не задймлений, не забруднений кіптявою (дймом).
зтоке-ргооГ ['зтоикрпгЛ аф ди-монепроникнйй; що не пропускає дйму.
зтокег ['зтоика] п 1) курець; 2) коптйльник; 3) вагон (купе) для курців; 4) розм. концерт, на якому можна палйти; 5) розм. чоловіча компанія; 6) с. г. димар.
$токе-$сгееп ['зтоикзкгіт] п військ, (вертикальна) димова завіса.
$токе-$іаск [зтоикзіаек] п димар; труба паровоза (пароплава).
$токе-$іопе ['зтоикзіоип] п димчастий топаз.
$токе-<і£М ['зтоикіаіі] див. 8токе--ргооГ
8токіе8 [ зтоикіг] п рі шотл. ко-пчушки.
8токіп£ ['зтоикід] п 1) паління, куріння; по ~ палйти заборонено, не палйти (напис)', 2) коптіння.
$токіп£-саг [ зтоикідка:] п вагон для курців.
$токіп£-саітіа£е ['зтоикід.кжпсіз] див. 8токіп£-саг.
8токіп§-сопсегі ['зтоикідЛопзоі] п (невелйкий) концерт, під час якого дозволяється палйти.
$токіп£-іаске< ['зтоикід.сізжкіі] п чоловіча домашня куртка.
8токіп£-гоот ['зтоикід 'гит] п кімната для курців; курйльня; ~ 8іогу анекдот «для курців»; ~ іаїк чоловіча розмова.
8шоко [ зтоикои] п австрал. розм. перекур; (о Ьгеак Гог а - зробйти перекур.
зтоку І'зтоикі] 1. п 1) димчастий кіт; 2) розм. орн. тинівка; 3) шотл. копчена пікша; 2. аф 1) дймний, кур-нйй; що димйть; 2) що пахне дймом; ~ роггісІ£Є каша «з димком»; 3) задймлений; закопчений; ~ сеіііп^ закопчена стеля; 4) прокурений, повний дйму; ~ гоот прокурена кімната; 5) димчастий; ~ циагіг димчастий топаз (кварц); 6) амер. туманний.
8ШОІІ [зтоиіі] п 1) сріблястий мо-лодйй лосось; 2) малятко, крйхітка.
8тоосЬ [8ти:і{] V амер. розм. 1) лизатися, цілуватися; обійматися, обні
матися; 2) крутйти любов (роман) (з кимсь).
$шооі [зтші] V друк. розм. підробляти на стороні.
$шооііі [зти.д] 1. п 1) пригладжування; згладжування; 2) гладенька (рівна) поверхня; < іо іаке іЬе гои§Ь \уііЬ іЬе ~ стійко переносити зрадлй-вість долі; 2. аф 1) гладенький, рівний; - гоад рівна (гарна) дорога; 2) стертий; ~ іуге зношена шйна; 3) однорідний; 4) плавний, спокійний; ~ 8еа спокійне море; 5) легкйй, м’якйй, ніжний; ~ ассепі приємна вимова; 6) улесливий, солодкомовний; 7) спрйтний; 8) розм. (дуже) приємний, привабливий; 9) нетерпкйй (про вино)', < іо Ье іп ~ \уаіег пройтй всі труднощі; іо таке іЬіп§8 ~ усувати труднощі; іо Ьауе а ~ іоп§ие говорйти приємні речі, улещувати; 3. айу гладко, рівно; спокійно; 4. V 1) згладжуватися); пригладжувати(ся); розгладжуватися); вирівнювати(ся); (тж ~ а\уау, ~ до\¥П, ~ оиі, ~ оуєг); 2) усувати; іо - (а\уау) діГГіси1ііе8 усувати труднощі; 3) заспокоювати (ся) (тж ~ до\уп); 4) пом’якшувати, улещувати; 5) добре розмішувати, перетворювати на однорідну масу; 6) лощйти, полірувати; 7) мастйти, змащувати, змазувати; □ ~ <1оі¥п пригладжувати; згладжувати; заспокоювати, утихомйрювати, угамовувати; ~ оуєг згладжувати, усувати (труднощі); пом’якшувати, применшувати; змазувати; улагоджувати (справу).
$тооіІі-Ьоге ['зтшбЬо:] аф військ. гладкоствольний.
8тоо(Ьеп ['згтгдп] див. зтооіЬ 4.
8тоо(Ьег ['$ти:да] п 1) прйстрій для згладжування (вирівнювання); 2) дорожня праска; 3) розм. утішник, розрадник; миротворець.
$тоойі-Гасе<і ['зти.бГеїзі] аф 1) гладкошкірий; чйсто поголений; безбородий; 2) гладкйй; рівний (про поверхню); 3) моложавий; 4) улесливий; догідливий.
зтооіЬіе ['8ти:ді] див. зтооіЬу.
8тооіЬіп£ ['зтшдід] п 1) згладжування; 2) тех. чистова обробка, поліровка; 3) с. г. вирівнювання (грунту); шлейфування; 4) фон. монофтонгізація; 5) рад. фільтрація, згладжування (пульсацій); 4- ~ Ьагго\у с. г. шлейф, волокуша.
$тооНііп£-ігоп [ '8ти:діі],аіап] п (кравецька) праска.
$тоо<1ііп£-р1апе [зтиідідріет] п буд. подвійний рубанок.
$тоойііп£-ігоі¥ЄІ ['зтшдіддгаиаі] п буд. тертка.
8тооіЬІу |'8ти:д1і] айу 1) гладко; рівно; плавно; 2) добре, благополучно.
$тоо<1і-$кіппе(1 ['зтигдзкіпсі] аф гладкошкірий.
8тооі*і-8рокеп І'зтиДзроикп] аф
злю
383
зпа
солодкомовний, медоточйвий; підлесливий, улесливий.
зтооій-іоп£ие(1 ['зтигдіддд] див. зтооій-зрокеп.
згпооійу [зтигді] п знев. 1) галантний кавалер; 2) бабодур; чарівнйй мужчйна; 3) спрйтник; 4) підлесник.
зшоіе [зтоиі] разі від зтііе 2.
зтоійег ['зтлда] 1. п 1) їдкйй (ядучий, задушливий) дим; 2) густйй туман; 3) сйльний снігопад; завірюха; 4) тліючий попіл; 5) амер. стовпотворіння; гармйдер; плутанйна; 2. V 1) душйти; утрудняти дйхання; 2) задихатися; страждати від ядухи; іо ~ \уііЬ зтоке задихатися від дйму; 3) за-душйти; 4) задихнутися; померти від ядухи; 5) гасйти; іо ~ а Гіге гасйти пожежу; 6) угамовувати, стрймувати (тж ~ ир); іо ~ ап^ег стрймувати гнів; іо ~ ир а зсапсіаі зам’яти сварку; 7) густо покривати; обгортати; посипати (страву); 8) кул. тушкувати (м'ясо тощо); 9) розм. тліти; 10) амер. розм. маринувати, спускати на гальмах (законопроект тощо); 11) замовчувати (факти).
зтоійегіпз ['зтлдапі]] 1. п 1) ядуха; 2) амер. розм. спуск на гальмах; відкладання у довгий ящик (на безрік); 2. асі] задушливий, задушний; душний; ~ йеаі задушлива спека; < ~ сгорз с. г. культури, що глушать (інші рослини).
зтоійеіу ['зтлдап] асі] задушливий; душнйй.
зтоисй [зтаиі/] 1. п 1) пляма; бруд, грязь; 2) розм. поцілунок; 2. V 1) красти, тягтй; 2) поводитися нечесно.
зтоиШег ['зтоикЬ] 1. п 1) задушливий дим; 2) тліючий вогонь; 2. у 1) горіти повільно; тліти; 2) жевріти (про надію тощо).
$тои1<1егіп£ ['зтоикЬпт)] асі] тліючий; розжарений під попелом; ~ йаігед прихована ненависть.
$іші(І£Є [зтлсіз] 1. п 1) брудна пляма, грязь; чорнйльна пляма, ляпка; 2) щось невиразне (розплйвчасте); 3) розм. фотографія; 4) амер. задушливий дим; 5) багаття для обкурювання (обігріву) плодових дерев; 2. V 1) бруднйти; розмазувати; посадйти пляму; 2) перен. плямувати, ганьбйти; 3) бруднйтися; 4) працювати невміло (сяк-так); 5) тліти, жевріти (про вогонь); 6) амер. обкурювати (сади); 7) відганяти дймом (комах).
$іші(І£у ['зтлсізі] асі] бруднйй, забруднений.
зшив [зтлд] 1. п розм. 1) зубрйло; 2) чванько, задавака; 2. асі] 1) само-вдовблений, самовпевнений; 2) манірний; 3) охайний, чепурнйй; підтягнутий; елегантний; нарядний; ошатний; 3. у (звич. ~ ир) 1) прикрашати, на
ряджати; причепурювати; 2): іо ~ опе-зеІГ наряджатися.
зпш££Іе [’зтлді] у 1) займатися контрабандою; 2) провозити контрабандою (звич. ~ іп, ~ оиі, - оуєг); 3) таємно проносити; □ ~ а^ау сховати; ~ іпіо протягтй; ~ оиі оГ вйтягти.
8ти££Іег ['зтлдіа] п 1) контрабан-дйст; 2) судно контрабандйстів; 3) шк. розм. олівець, заструганий з обох боків.
$ти££Іт£ ['зтлдіїд] п контрабанда.
$тиі [зтлі] 1. п 1) сажа; 2) брудна (чорна) пляма; 3) непристойність; 4) с. г. сажка, зона; 5) гірн. землйсте вугілля; 2. у 1) бруднйти, чорнйти, ко-птйти; 2) робйти непристойним; 3) с.г. заражати сажкою; пошкоджуватися сажкою.
зішіісЬ [зіллі/] 1. п 1) брудна пляма; мазок; 2) перен. темна пляма, вада, порок; 3) легка ознака, слабка подоба (чогось); штрих; 4) сажа, бруд; 2. у 1) бруднйти, забруднювати; 2) плямувати; оскверняти, опоганювати; чорнйти.
зшиііу ['зтлії] асі] 1) бруднйй; чорний; замурзаний; 2) закопчений; 3) темний (про колір); 4) непристойний, безсоромний; 5) с. г. заражений сажкою.
зпаск [зпжк] 1. п 1) легка закуска; іо йауе а ~ перекусйти на ходу; 2) пайка, частка; іо &о ~з ділйти порівну (нарівно); ділйтися (з кимсь); брати свою частку; ~з! цур, ділйти рівно!; 3) розм. укус (собаки); 2. у 1) закусувати, попоїсти, підкріплятися; 2) ділйти порівну; ділйтися; 3) розм. кусати, хапати (про собаку).
зпаск-Ьаг ['зпаекЬа:] п закусочна, буфет.
зпаПІе ['зпзеГІ] 1. п вуздечка, трен-зель; < іо гібе зтЬ. іп (оп, ууіій) ійе ~ делікатно спрямовувати чиїсь дії; 2. у 1) надіти вуздечку, загнуздати коня; 2) вестй за трензель; 3) розм. спіймати, схопйти, затрймати; 4) розм. украсти, поцупити; урвати, здобути (нечесним шляхом).
зпаЯІе-Ьіі ['зпаеГІЬіі] п вудйла.
зпаГи [зпУГи:] 1. п амер. розм. плутанйна, безладдя; 2. асі] амер. розм. заплутаний, переплутаний, у повному безладді; 3. у амер. розм. заплутати, переплутати; провалйти (справу); І -есі іі Гог уои я тобі всю справу зіпсував.
$па& [зпаед] 1. п 1) сук, сучок; 2) корч, коряга; затонула колода; топляк; 3) наріст, шйшка; 4) вйступ; 5) уламок зуба; 6) коротка гілка рогу в оленя; 7) розм. несподівана перешкода; несподівані труднощі; іо соте оп (іо гип а^аіпзі, іо зігіке) а ~ наштовхнутися на перешкоду; 8) нерівний розрйв, дірка; 9) спушена петля (на панчосі тощо); 10) розм. шматок (хліба); 11) розм. купа, сйла-силенна;
< ійеге’з ійе ~! ось у чому заковйка!; 2. у 1) налетіти на корч; 2) очищати від корчів (топляків) (річку тощо); 3) ліс. зрізувати велйкі сучкй; 4) створювати перешкоди (труднощі); 5) розм. перехопити, спіймати; іо ~ а іахі спіймати таксі; іо ~ а гісй йизЬапсі підчепйти багатого чоловіка.
$па&-Ьоаі ['зпждЬоиі] п судно для очйстки річок від корчів і затопленого дерева.
8па&£Іеіооій ['зпжд!іи:0] п (рі зпа^-§1еіееій [-іі:0]) 1) зуб неправильної форми; зуб, що виступає уперед; 2) зламаний зуб.
$па££у ['зпаеді] асі] 1) сучкуватий; гулястий; 2) вйщерблений; що має гострі вйступи; 3) заповнений корчами (топляками) (про дно річки).
зпа^-іооій ['зпждіи:0] див. зпа^іе-ІООІЙ.
зпаіі [зпеїі] п 1) зоол. равлик; слимак; 2) тихохід; копун; копунка; млява людйна; вайло, тюхтій; 3) тех. плоска спіраль; < аі а ~’з расе черепашачою ходою.
зпаіі-ііке ['зпеїііаїк] асі] 1) схожий на слимака (равлика); 2) повільний, млявий.
зпаіі-расед [ 'зпеїіреїзі] асі] 1) повільний, млявий; 2) неповороткйй; за-барнйй.
зпаке [зпеїк] 1. п 1) змія, гадюка; 2) падлюка, тварюка, гадина; 3) нікчема, плазун; < ~ дапсе танець зі зміями (часто ритуальний); розм. тріумфальний прохід (команди-перемож-ниці); ~ /иісе австрал. розм. віскі; ~ ріі гадюча яма; розм. божевільня; а ~ іп ійе £га88 гадюка потайна; таємний ворог; прихована небезпека; іо хуагт (іо сйегізй) а ~ іп опе’з Ьозот пригріти гадюку на грудях; іо гаізе (іо \уаке) ~з зчиняти сварку (скандал); іо зее ~8 напйтися до чортиків; §геаі ~з! от тобі й маєш!; отакої!; 2. у 1) повзтй, звиватися; пробиратися поповзом; 2) витягувати (шию); 3) зміїтися, вй-тися; 4) пробиратися потайки; 5) амер. розм. тягтй, волочйти; 6) розм. украсти, потягтй, поцупити (щось).
зпаке-Ьіпі [ 'зпеікЬз:с1] п орн. зміїний птах.
зпакеЬііе ['зпеїкЬаіі] п укус змії (гадюки); зміїний (гадючий) укус; ~ гетеду розм. спиртне.
зпаке-сйаппег ['зпеїк,і/а:та] п заклинач змій.
зпаке-йеа<1е(і ['зпеїк'йесікі] асі] авс-трал. розгніваний, сердйтий.
зпаке-роізоп ['зпеїк'роїхп] п амер. розм. віскі.
зпаке-зкіп ['зпеїкзкш] п шкіра змії (гадюки); зміїна (гадюча) шкіра; ~ Ьа§ сумка із зміїної шкіри.
зпаке-зіогу ['зпеїк, зіоп] п жарт.
§па
384
§пе
неймовірна історія, мислйвське оповідання.
зпаке-уепош ['8пеік,уепат] п зміїна отрута.
злаку ['зпеїкі] аф 1) що кишйть гадюками; 2) гадючий, зміїний; зміє-вйдний; 3) звйвистий, виткйй; іп ~ \уіпсііп§8 звиваючись як гадюка; 4) злісний, підступний; зрадницький; отруйний; - сиппіп£ зміїна підступність; 5) оповйтий зміями; ~ кпоі клубок змій.
зпар [8паер] 1. п 1) хватка, захват (зубами); укус; 2) різкйй звук; тріск; клацання; брязкання; 3) різке слово; різка мова; 4) застібка; замочок; кнопка (для одягу); 5) засувка; клямка; 6) моментальний знімок, моментальна фотографія; 7) різке раптове похолодання (часто соїд ~); 8) розм. жвавість, енергія; заповзятливість; 9) розм. вогник, живйнка; 10) розм. яскравість; виразність; 11) розм. частка; 1о 2° ділйти (щось); ділйтися (чимсь); 12) розм. несподівана удача; 13) розм. хороше місце; гарна робота; 8ОЙ ~ амер. тепле містечко; легкйй заробіток; 14) театр, розм. короткочасний контракт; тимчасова робота; 15) розм. поступлива людйна; 16) розм. іграшка в чиїхсь руках; 17) діал. шматочок; 18) діал. легка закуска; 19) сухе хрумке печиво; 20) тех. обтискач; < Ьу ~8 урйвками; ривками; поі а ~ аніскільки, анітрохи, ні краплйни; поі \уогіЬ а ~ ламаного гроша не вартий; 2. аф 1) поспішний; ~ ап8\уег необдумана відповідь; ~ іисі^етепі поспішне судження; 2) парл. позачерговий; ~ еіесііоп позачергові вйбори; < ~ сот кукурудзяні баранці; ~ Газіепег кнопка (для одягу); ~ §аи^е тех. каліберна скоба; ~ ігіск (ійіп£) проста (легка) справа (річ); 3. асії 1) раптом, раптово; 2) з тріском, з шумом; 4. V 1) хапати, кусати; 2) кусатися; І Ьаіе сіо§8 ійаі -ненавиджу собак, які кусаються; 3) ловйти; спіймати; 4) ухопйтися; хапатися (за — аі) (тж перен.); 5) робйти поспіхом; іо ~ а Ьазіу сіесізіоп прийняти поспішне рішення; 6) по-тягтй; поцупити, украсти; 7) різко обривати (переривати); обрізати (когось); 8) розмовляти різко (урйвчасто, роздратовано); накидатися (на когось); огризатися; гаркати; сіоп’і ~ аі те! не кйдайтеся на мене!; не огризайтеся!; 9) клацати, цокати; ляскати; ляпати; трішати; 10) закриватися, защіпатися з тріском; 11) спускати курок без пострілу; 12) робйти моментальний знімок; фотографувати; 13) заплющувати, закривати (дзьоб, рот); 14) закриватися (про дзьоб, рот); 15) ламати, рвати (з тріском); 16) ламатися, рватися (з тріском); 17) розривати, порушувати; 18) різко погіршуватися (про здоров'я); 19) блйскати (очима);
20) тех. заскакувати в гніздо; □ ~ (Іомп поставити: ~ оГГ відірвати; відкусйти; відшматувати; відламуватися; ~ оиі сказати гнівно (грубо), відрізати; ~ іо защіпатися, зачинятися; ~ ир розхапати; розкупити; розібрати; накидатися, нападати (на когось); < іо ~ опе’8 Гш£ЄГ8 аі 8тЬ.(8тій.) ігнорувати когось (щось); іо ~ зтЬ.’з Ьеад (позе) ой* грубо (різко) відповідати комусь; накидатися на когось; огризатися; ~ іпіо іі! амер. розм. ну, мерщій!, давай, налягай!
зпара^ау ['зпаера'хуеі] п спорт, відхід (бокс).
зпарЬаск ['зпаер'Ьаек] п спорт, передача з центра назад на гравця (футбол).
зпар-Ьеапз [г8паерЬі:п2] прі 1) струч-кй, що лускаються; 2) ламка квасоля.
зпарсігавоп ['зпжр.сігждап] п 1) бот. ротики, антирйнум; 2) іст. зображення дракона; 3) різдвяна гра, в якій хапають родзйнки з тарілки з палаючим спйртом.
зпар-іоск ['зпаеріок] п замок, що сам защіпається.
зпаррег ['зпаера] п 1) грубіян; 2) злий пес; кусака; 3) уїдливе (дошкульне) зауваження; 4) кнопка (для одягу); 5) розм. пістолет; 6) амер. кінцівка; 7) ент. жук-лускун; 8) зоол. кайманова черепаха; 9) с. г. віддамувач качанів.
зпарріпв ['зпаерії]] п збирання бавовни з коробочками; < ~ Ьееііе ент. жук-лускун.
зпарріпв-іигіїе ['зпаерід,іа:і1] п зоол. кайманова черепаха.
8паррі8Іі ['зпаері/] аф 1) причепливий; дратівлйвий; буркотлйвий; свар-лйвий; 2) різкйй, грубий; урйвчастий; 3) злий, кусючий, куслйвий (про собаку); 4) неспокійний (про море).
зпарру ['зпзері] аф 1) розм. швидкйй, енергійний, жвавий; моментальний, миттєвий; таке іі ~! амер. хутко!, жваво!; 2) розм. розумний, блискучий; дотепний; ~ апз\¥ег дотепна (блискуча) відповідь; 3) розм. модний, дженджу-рйстий; яскравий; 4) урйвчастий, від-рйвчастий; 5) див. зпаррізй; 6) що потріскує (про вогонь).
зпар-гоіі ['зпаергоиі] п ав. швидка бочка.
8пар§ [зпаерз] п (рі без змін) шнапс, горілка.
8пар-8Іюі ['зпжр/оі] 1. п 1) моментальний знімок, моментальна фотографія; 2) фотограф, що робить моментальний знімок; 3) військ, постріл навскйдку; 2. V робйти моментальний знімок; фотографувати.
зпаге |8пєа] 1. п 1) сильце; тенета; 2) западня, пастка; іо Гаїї іпіо а ~ потрапити в западню (в пастку); попастися; 3) петля (хірургічний інстру
мент); 2. V 1) спіймати в западню (в пастку); 2) заманйти в западню (в пастку); іо Ье ~сі потрапити в западню (в пастку).
8паг1 [8па:1] 1. п 1) вузол; сплутаний клубок; 2) заплутане становище; плутанйна; безладдя; 3) розм. западня, пастка; сильце; петля; 4) гарчання, мурчання (тварини); 5) бурчання, буркотіння, гарйкання; 6) сердйте зауваження; 7) злісний (злий) вйраз (обличчя); 2. V 1) плутати, заплутувати; 2) сплутуватися; переплітатися; 3) заманйти в западню (в пастку); вплутувати (в якусь справу); 4) амер. спричи-нйти безладдя; ускладнйти; 5) спіймати в сильце (в пастку); 6) сплутати вірьовкою; затягувати, душйти (петлею); 7) гарчати, ричати; огризатися; 8) бурчати, буркотіти; 9) злйтися, сердитися.
зпаісії [8паеі/] 1. п 1) хапання, спроба схопйти; хватка; іо таке а ~ аі зтіЬ. намагатися схопйти щось; 2) момент, мить; хвилйна; короткий проміжок часу; а ~ о£ зипзЬіпе проблиск сонця; іо \¥огк Ьу (іп) ~ез працювати урйвками; 3) часто рі урйвок, обрйвок, урйвчасті відомості; 4) легка закуска; поспіхом приготована їжа; іо іаке а ~ поїсти на ходу; 5) амер. розм. вйкрадення людей; 6) військ, розм. захоплення полоненого; 7) спорт, ривок; 8) спорт, виривання (м'яча); 2. V 1) хапати; вихоплювати, виривати; 2) хапатися, ухопйтися, схопйтися (за — аі); іо ~ аі а горе ухопйтися за вірьовку; 3) скористатися (чимсь — аі); іо ~ аі а сЬапсе скористатися нагодою; іо - аі апу ехсизе намагатися вйправдатися будь-якйми засобами; 4) кйдатися, накидатися (на когось — аі); 5) уривати (мить); іо ~ а теаі похапцем поїсти; 6) потягтй, поцупити, украсти; 7) амер. розм. викрадати (когось); □ ~ а^ау виривати; виносити; ~ оЯ* зривати (одежу тощо); ~ оиі виривати, вихоплювати; ~ ир розкупати, розхоплювати.
зпаісЬег І'зпаеЦа] п 1) злодій, грабіжник; 2) викрадач трупів.
8паісІііп£Іу ['8паефі]1і] асії 1) похапцем, поспіхом; 2) урйвками.
зпаісіїу ['8паеф] аф 1) урйвистий, урйвчастий; обрйвистий; обрйвко-вий; 2) нерегулярний, несистематйч-ний; 3) судорожний.
8паЙі [8пае0] діал. амер. див. зпеасі.
8пеа<1 [8пі.сі] п розм. ручка косй; кісся.
8пеак [8пі:к] 1. п 1) боягуз; негідник; 2) підлабузник, підлйза; 3) злодій, злодюжка; 4) шк. розм. ябеда, ябедник, фіскал, донощик; 5) м’яч, шо котиться по землі (футбол, крикет); 6) кін. розм. закрйтий (попередній) перегляд (фільму); < ~ аііаск військ, раптовий напад; ~ іезіз оГ
$пе
385
8ПІ
писіеаг \уеароп8 таємні (незаконні) вй-пробування ядерної зброї; 2. V 1) крастися; підкрадатися; 2) вислизати; ухилятися; 3) робйти щось крадькома (потайки, непомітно); 4) боятися; 5) раболіпствувати; плазувати; підлй-зуватися; 6) шк. розм. ябедничати, фіскалити, доносити; 7) кін. розм. попередньо переглядати (фільм)', улаштовувати закрйтий перегляд; 8) розм. красти потроху (непомітно).
$пеакег$ ['зпігкаг] п рі амер. 1) тапочки; 2) кросовки; тенісні черевйки.
8пеакіп£ ['зпккід] аф 1) підлий; боягузливий; 2) таємний, прихований; 3) догідливий; раболіпний.
8пеак$Ьу ['зпігкзЬаі] п 1) нікчемна людйна, нікчема; 2) зловмйсна людйна, зловмйсник; дрібнйй інтриган.
Бпеак-іЬіеГ ['8пі:к0і:Г] п (рі 8пеак--Шіеуе8 [-0і:уг]) дрібнйй злодій, злодюжка.
8пеак-ир ['зпкк'лр] п підлабузник, підлйза; низькопоклонник.
8пеаку ['зпі:кі] аф 1) підлий; 2) боягузливий; 3) раболіпний; догідливий.
8песк [впек] 1. п розм. засув, засувка; запор; клямка; 2. V розм. замикати, запирати.
8пе<1 [зпесі] V розм. підстригати, підрізувати (дерева).
Бпеег [8Піо] 1. п 1) зневажлива посмішка; усмішка; 2) глузування, насмішка, глум; знущання; 2. V 1) глузлйво посміхатися; усміхатися; 2) насміхатися; глузувати (з — аі); 3) говорйти насмішкувато; 4) висміювати; гудити, ганити; ганьбйти; 5) безглуздо сміятися; 6) розм. хропіти (про коней).
8пеегіп£ ['впіапд] аф насмішкуватий, глузлйвий; єхйдний; ~ аПйисіе зневажливе ставлення.
8пее$1ііп£ ['впіг/ід] п шотл. 1) нюхальний тютюн; 2) понюшка тютюну.
8пееге [8пі:2]	1. п 1) чхання;
2) розм. чхальний порошок; 2. V 1) чхати; 2) не сприймати серйозно; зневажливо ставитися (до когось, чогось)-, Не із поі іо Ье аі з ним треба рахуватися; < іо ~ іпіо а Ьазкеі бути гільйотинованим.
8ПЄЄ2ЄГ ['ЗПІІХО] П 1) рОЗМ. ЩОСЬ НЗД-звичайне (приголомшливе); 2) розм. ніс; 3) розм. чарка (ковток) спиртного; 4) в’язнйця, каталажка, холодна.
8ПЄЄ2ІП& [ '8ПІ:гіі]] п чхання; ~ геЛех фізл. чхальний рефлекс.
8ПЄІ1 [впеї] 1. п амер. риб. поводок;
2. аф розм. 1) швидкйй, стрімкйй; 2) кмітлйвий, пронйкливий; 3) лютий, суворий, холодний; різкйй; ~ \уіпс! пронйзливий вітер; ~ \уеаікег сувора погода; 4) безжалісний, суворий; ~ 1а\у
суворий закон; 3. айурозм. 1) швйдко, стрімко; 2) дуже, гостро.
$піЬ [зтЬ] 1. п 1) шотл. засув, засувка; 2) розм. догана, нагінка, прочухан; 2. V 1) шотл. зачиняти на засув (на засувку); 2) розм. сварйти, дорікати, давати прочухана; 3) розм. обірвати (когось), накйнутися (на когось).
$піск [впік] 1. п 1) зарубка, надріз; 2) легкйй ковзнйй удар по м’ячу (крикет)’, 3) м’яч, посланий ковзнйм ударом (крикет)', 4) розм. частйна, частка; ІО £О ~8 поділ йтися, ділйти (щось з кимсь)', 5) клацання; звук клацання; 2. V 1) робйти зарубку (надріз); трохи надрізувати; 2) завдавати різкого удару; 3) розм. промайнути, прослизнути, прошмигнути; 4) легкйм ударом змінити напрям м’яча (крикет)’, 5) розм. потягтй, поцупити; 6) клацати, цокати; < ~ ир! чорт його берй!, хай йому чорт!
зпіскег ['впіка] 1. п 1) (тйхе) іржання; 2) хихотіння, смішок; 2. V 1) тйхо іржати; 2) хихотіти, давйтися від сміху; пйрхати; 3) розм. видушувати із себе зі сміхом.
$піскег8пее ['зшка'зпі:] 1. п 1) жарт. велйкий ніж, кинджал; 2) заст. різа-нйна, бійка; 2. V заст. бйтися на ножах.
8пі<1е [зпакі] 1. прозм. 1) фальшйва коштовність; фальшйва монета; 2) паскудна людйна; 2. аф розм. 1) підроблений, фальшйвий, фальсифікований; 2) нечесний; ~ тегскапі купець--шахрай; 3) шахрайський; обманний; ~ Ьііі законопроект, розрахований на обман (мас); 4) жалюгідний, нікчемний; 5) підлий, нйций; а ~ ігіск підлий трюк; 6) злісний, їдкйй, дошкульний; а ~ гетагк єхйдне зауваження.
8пі<1е$тап ['зпакігтаеп] п (р/8піде8-теп [-теп]) розм. фальшивомонетник.
8пИГ [зтГ] 1. п 1) сопіння; шморгання носом; 2) чмйхання; хнйкання; пйрхання; іо 8ау зтік. \уіік а ~ сказати щось, зневажливо чмйхнувши; 3) вдихання, втягування носом; 2. V 1) сопіти, соптй; шморгати носом; 2) чмй-хати; хнйкати; пйрхати; 3) нюхати, понюхати; іо ~ аі а Йо\уєт понюхати квітку; 4) вдихати носом (через ніс); іо ~ (ир) тедісіпе вдихати через ніс ліки; 5) чути (носом), відчувати запах; іо ~ втік. Ьитіп£ відчувати запах горілого; 6) перен. відчувати, підозрівати; іо ~ сіап^ег відчувати небезпеку; іо ~ ігеавоп підозрівати (учувати) зраду; 7) розм. вживати спиртне, прикладатися до пляшки.
Бпііїїе [зпіГІ] див. впиГЛе.
§піПу ['впіЛ] аф розм. 1) зарозумілий, чванлйвий; 2) що смердйть, смердючий; з душком; 3) презйрли-вий, зневажливий; 4) з паскудним характером; уїдливий.
§піГі [впій] V розм. випускати повітря (пару тощо).
впіГіег ['вшйа] 1. п 1) розм. сйльний (різкйй) вітер; 2) рі розм. сйльний нежить, закладений ніс; 3) рад. мініатюрний переноснйй радіопеленгатор; 4) розм. ковток спиртного; 5) розм. келих, звужений догорй (для коньяку)’, 6) розм. перший сорт, найвйщий клас; 2. аф розм. першосортний, першокласний.
$піІЇШ£-уаІ¥Є ['впійпзужІу] п тех. видувнйй клапан.
8ПІЙу ['вшйі] див. впійу.
впі£ [зшд] п іхт. дрібнйй вугор; молодйй вугор.
$пі£§ег ['вшда] 1. п хихйкання; придушений смішок; 2. V 1) хихйкати; посміюватися; 2) сказати із смішком.
$пІ££Іе ['впіді] 1. п 1) гачок з на-жйвкою для ловлі вугрів; 2) хихйкання; 2. гі) ловйти вугрів на гачок з нажйвкою; 2) спіймати вугра на гачок з нажйвкою; 3) розм. пробиратися, крастися; 4) розм. протягати контрабандою (потихеньку).
$пір [впір] 1. п 1) надріз, розріз; 2) обрізок, кусок, клапоть; 3) маленький шматочок (чогось); 4) розм. знев. чоловічок, мйршавець; 5) розм. кравчик; 6) розм. вірна справа, вірний шанс; 7) розм. проста (нікчемна) робота; пуста справа; 8) рі розм. наручники; 9) розм. обдурювання, обман; 10) частка, частйна; іо &о ~ ділйти навпіл (нарівно); 11) рідк. світла пляма на морді коня; 2. V 1) різати ножицями; відрізати ножицями; (відразу) відчикрйжити; чйкати; шматувати; (о ~ а коїе іп сіоік вйрізати дірку в тканйні; 2) відрізати, відкраювати; 3) розм. красти, тягтй, цупити; 4) розм. накйнутися, обрізати (когось); 5) заст. хапати, брати; □ ~ ой відрізати, відкраяти (ножицями тощо).
зпіре [зпаїр] 1. п (рі без змін) 1) орн. бекас; §геаі (доиЬІе) ~ дупель; каІГ ~ гаршнеп; 2) груб, нікчема; йолоп; 3) розм. крутій; 4) спорт, швертбот тй-пу «кулйк»; 5) амер. розм. недокурок; 6) снайперський постріл; ~ Гіге снайперська стрільба; ~ вскооі школа снайперів; 2. V 1) стріляти бекасів; полювати на бекасів; 2) вестй снайперський вогонь; 3) вестй вогонь з укриття; 4) розм. украсти, поцупити, стйбрити.
8ПІре-Ьі11 ['зпаїр'ЬіІ] п амер. військ. чека.
зпірег [Чпаїра] п 1) мислйвець на бекасів; 2) амер. золотошукач; старатель; 3) снайпер, вправний стрілець.
8Пірег$соре ['зпаїразкоир] п гвинтівковий перископічний приціл.
$піріп£ [ 'впаїрід] п військ, снайперська стрільба; стрільба по окремих цілях.
8ПІ
386
$по
зпіррег ['зшра] п 1) кравець; 2) військ, різальник дроту; 3) рі ножиці.
$піррег-$паррег ['8Піра,8паеро] п розм. нікчема, щеня.
$пірре< ['втри] п 1) обрізок, шматочок, клаптик; 2) кусок, фрагмент, урйвок; оГ іпГогтаііоп урйвки інформації; урйвчасті відомості.
$пірреі(Оу [Чпірііі] аф 1) урйвча-стий, фрагментарний; ~ апііюіо^у хрестоматія з урйвків творів; 2) що складається з кусочків (обрізків).
$пірріп£ ['зпіріт)] п 1) обрізок; урйвок; 2) вйрізка (з газети, журналу тощо).
зпірру ['зпірі] аф 1) урйвчас-тий, фрагментарний; неповний; короткий; 2) розм. різкйй; безцеремонний; 3) розм. скупйй, дріб’язковий; 4) розм. пихатий, зарозумілий; бундючний; 5) дразлйвий.
8ПІр-8Пар ['зпірзпаер] 1. п розм. 1) брязкання (чйкання) ножиць; 2) дотепне зауваження; доречна відповідь; 2. V розм. 1) брязкати, чйкати (про ножиці)-, 2) відповідати дотепно.
$пір-$пар-$погиіп [ 'зшрзпаер 'зпо:-гот] п сніп-снеп-снорум (старовинна гра в карти).
зпіру [ зпаїрі] аф 1) довгоносий, гостроносий, гостромордий; 2) схожий на бекаса; 3) відвідуваний бекасами; ~ тагзй бекасйне болото.
5ПІІСІ1 [8Піу] 1. п розм. 1) ніс; 2) донощик, інформатор; 3) щйголь по носу; 4) рі наручники; 2. V розм. 1) доносити (на — оп); 2) потягтй, поцупити, украсти.
8пИе [зпаїі] 1. п орн. бекас; 2. V розм. сякатися.
8ШУЄІ ['8П1УІ] 1. п 1) соплі; 2) пхй-кання; 3) причитання; лицемірне співчуття, святенництво; 2. V 1) шморгати носом; пускати соплі; 2) сопіти, соптй; схлйпувати; 3) пхйкати, хнйкати, розпускати нюні; 4) причитати; лицемірно висловлювати співчуття; 5) удавано розкаюватися.
бпіуєіієг [ зпіуіо] п 1) слинько; плакса; 2) холодний вологий вітер; 3) мор. розм. підлйза, підлабузник.
8ПоЬ |зпоЬ] 1. п 1) сноб; тизісаі сноби від музики; 2) вйскочка; па-рвеню; людйна, що прагне пролізти у вйщий світ; \УеаЙЬу ~ нуворйш; 3) простолюдин; міщанйн; обиватель; 4) штрейкбрехер; 5) розм. шевчук, підмайстер; 2. г розм. неохайно виконувати роботу; халтурити; партачити.
зпоЬЬег ['зпоЬо] п розм. холодний швець; чоботар.
$поЬЬегу ['зпоЬоп] п 1) снобізм; 2) збірн. сноби; 3) розм. недбала (неохайна) робота; халтура; 4) розм. кепський стан справ; відсутність замовлень.
8ПоЬЬІ8Іі [8ПоЬі|] аф 1) снобістський; 2) бундючний, чванлйвий.
8ПОЬЬІ8Ш ['зПОЬіТГП] п снобізм.
зпоЬЬу [ЧпоЬі] див. зпоЬЬізй.
8по<1 [8ПОСІ] 1. аф 1) гладенький, рівний; глянсуватий; 2) охайний, акуратний; 3) затйшнйй; 2. V 1) пригладжувати, вирівнювати; 2) причепурювати; 3) приводити в порядок, упорядковувати; 4) створювати затй-шок.
8поод [зпигсі] п 1) шотл. поет. стрічка (на голові у дівчини)’, 2) сітка (для волосся)’, 3) риб. поводок.
зпоок [зпи:к] п розм. довгий ніс; іо соск (іо сиі, іо таке) а ~ (~$) аі зтЬ. показати комусь носа.
зпоокег І'зпи.ка] 1. п снукер (гра на більярді)’, 2. V розм. обдурйти, обшахрувати.
8поокз [8пи:кз] іпі чорта лйсого!
8поор [8пи:р] 1. п розм. 1) людйна, що соває носа в чужі справи; 2) шпик, нйшпорка; 2. V розм. 1) совати носа в чужі справи; 2) вистежувати, видивлятися; шпигувати; 3) привласнювати.
зпоорег ['зпи.ро] п людйна, що соває носа в чужі справи.
8поорег8соре ['зпшрозкоир] п нок-товізор, трубка нічного бачення.
зпоору ['8пи:рі] аф амер. розм. що вистежує; що видивляється.
8пооі [8пи:і] 1. п амер. 1) рйло (свині); 2) розм. морда, ніс; пйка; 3) гримаса; іо таке -з аі зтЬ. кривлятися, робйти гримаси (комусь); 4) розм. сноб; задавака; 2. V амер. розм. третйрувати (когось); ставитися звйсока (до когось).
$пооіу ['зпи.їі] аф розм. 1) зарозумілий, чванькуватий; бундючний; 2) неприємний; злий, дратівлйвий.
$поо2Є [8пи:г] 1. п розм. 1) короткий сон (удень); 2) місце, де можна здрімнути; кімната; постіль; 2. V розм. 1) здрімнути, задрімати; 2) байдикувати, ледарювати; іо ~ ііте а\уау бйти байдики; марнотратити час.
$поо2е-са$е [Чпиггкеїз] п розм. наволочка.
8ПОО2ІЄ ['8пи:г1] V розм. улаштуватися і здрімнути.
зпоогу ['зшг.гі] аф розм. сонлйвий, сонний.
8поге [зпо:] 1. п хропіння; храп; 2. V 1) хропіти, хроптй; похропувати; 2): іо ~ опезеІГ а\уаке прокйнутися від власного хропіння.
8поге-ріесе [ '8по:рі :з] п тех. усмоктувальна труба насоса.
зпогкеї [Чпз.-кі] п 1) прйстрій для роботи двигуна під водою; 2) трубка акваланга.
$погк5 [8пз:кз] іпі розм. груб, заськи!, дзуськи!
злоті [8по:і] 1. п 1) хропіння; храп;
харчання (тварини); 2) пйрхання, чмйхання; 3) розм. ковток спиртного, чарочка (тж зГюгі ~); 4) мор. прйстрій для роботи двигуна під водою; 2. V 1) хропіти, хроптй; похропувати (про тварину); 2) пйрхати, чмйхати; 3) фйркати, пахкати, чахкати (про машину, двигун); 4) амер. розм. гучно і зневажливо (презйрливо) сміятися; 5) мор. перебувати під водою, вйста-вивши шнбркель (про підводний човен).
$погіег ['8по:іо] п розм. 1) щось надзвичайне (величезне); 2) прочухан, нагінка; 3) сйльний вітер; 4) рідк. свиня; 5) ніс, нюхало; 6) ковток спиртного, чарочка; 7) діал. пшенйчний колосок; < зГіогі ~ ковток спиртного; вйпивка нашвидку; член екіпажу літака (пасажйр), що перелетів через океан; паперовий долар, на якому роз-пйсуються всі, хто здійснйв трансокеанський переліт.
$поі1іп£ [г8по:ііт)] аф надзвичайний; разючий; < ~ берік мор. глибина занурення підводного човна, обладнаного шнбркелем.
зпогіу ['8по:іі] аф розм. 1) нетерплячий; дразлйвий; 2) причепливий; незговірливий.
8поі [8поі] 1. п 1) див. зпоііег; 2) розм. нагар на свічці; 2. V груб, сякатися.
8поі-Ьох ['зпоіЬокз] п груб, ніс, нюхало.
8поі-га& ['зпоітаед] п груб, хусточка до носа, носовйк.
8ПОІІЄГ ['зпоіо] п груб. 1) шмарклі, соплі; 2) шмаркач, сопляк.
8ПОІЇУ [ 8П0І1] 1. П МОр. рОЗМ. КОра-бельний гардемарйн; курсант військово-морського учйлиша; 2. аф розм. 1) груб, шмаркатий, соплйвий; 2) огйдний, мерзенний; 3) злий, дразлйвий; 4) зухвалий.
8ПОІ1І [зпаиі] 1. п 1) рйло; морда (тварини); ійе ~ оГ а рі§ свиняче рйло; п’ятачок; 2) хобот (слона); 3) груб, велйкий ніс; нюхало; пйсок; 4) ент. хоботок, рйльце; 5) бот. прйймочка; 6) вйступ, ніс; ійе ~ оГ а зітір ніс корабля; Іке ~ оГ а госк вйступ скелі; 7) носик (чайника тощо); 8) тех. сопло; мундштук; 2. V 1) закінчуватися вйступом; 2) рйти мордою (носом).
8Поиі-Ьееі1е [ 'зпаШ,Ьі:11] п ент. жук--довгонбсик; свйнка, довгоносик.
8поіі(у ['зпаий] аф 1) схожий на рйло (морду); 2) з велйким рйлом (носом); 3) розм. зухвалий, нахабний.
8ікн¥ [зпои] 1. п 1) сніг; зиску ~ липучий сніг; 2) снігопад; завірюха, заметіль; 3) рі сніговйй покрив; снігй; 4) поет, білизна; сивина; 5) кул. збйті білкй з цукром (і фруктами); 6) розм. порошковий кокаїн; 7) порошок білого кольору; 8) мор. шнява; < ~ Ьаггіег (зітіеісі) снігозахисне загородження;
8П0
387
$пи
снігозатрймувач; ~ Ь1о\уєг роторний снігоочйсник; ~ депзііу щільність снігу; ~ сігій сніговйй замет; ~ £а!1 снігопад; кількість опадів у вйгляді снігу; ~ рЬ амер. розм. хитромудрий обман; старанно підготовлене шахрайство; ~ Іоасіег снігонавантажувач; ~ рисіс1іп§ солодка страва із збйтих білків і лимонного желе; ~ геіепііоп снігозатрй-мання; ~ затріег прилад для взяття проб снігу; §опе \уііЬ Іазі уеаг’з ~з безповоротний; що зник безслідно; ійе ~з оГ уезіег-уеаг безповоротне минуле; іо гоазі ~ іп а Гигпасе носйти воду решетом; 2. V 1) падати, ітй (про сніг); іі ~з, іі із ~іп& іде (падає) сніг; 2) сй-пати(ся) як сніг; 3) сйпатися з усіх боків; лйтися потоком; 4) покривати ніби снігом; сріблйти; убіляти сивиною; 5) військ, розм. торочити небилиці, молоти дурнйці; □ ~ іп заносити (вкривати, завалювати) снігом; ~ ипгіег заносити снігом; затоплювати; амер. провал йти (кандидата на виборах); ~ ир заносити (вкривати, завалювати) снігом.
зпоууЬяіі ['зпоиЬо:!] 1. п 1) сніжка; снігова грудка; 2) грошовйй збір, при якому кожний учасник зобов’язується залучйти інших; 3) бот. калйна; білі квіти калйни; бульденеж; 2. у 1) гратися в сніжки; 2) закидати сніжками; 3) ліпйти сніжки; 4) зростати як грудка снігу.
зпо^Ьапк ['зпоиЬждк] п сніговйй намет (замет), кучугура.
зпоууЬеггу ['зпои,Ьеп] п бот. сим-форіокарпос.
зпоуу-Ьіггі ['зпоиЬа:сі] п 1) орн. сніговйй подорожник; 2) орн. дрізд-чй-котень; 3) розм. кокаїніст.
зпоуу-ЬІазі ['зпоиЬІагзі] п сніговйй вйхор; завірюха, віхола, хуртовйна.
зпо\¥-Ь1іп(1 ['зпоиЬІаіпд] аф засліплений блискучим снігом.
зпоі¥-Ь1іп<1пе$$ ['зпои'ЬІаіпдпіз] п снігова сліпота; засліплення від бли-ск^люго снігу.
зпо\¥-Ь1іпк ['зпоиЬІідк] п відблиск снігу (крйги) на горизонті; крижанйй відблиск.
8по\¥-Ьооіз ['зпоиЬшіз] п рі теплі (суконні) боти.
8Поі¥-Ьоші<1 ['зпоиЬаипсі] аф 1) занесений снігом; засніжений; 2) затрй-маний сніговйми заметами; що застряв у снігу.
8ію\¥-Ьгеак ['зпоиЬгеїк] п 1) відлйга; сніготанення; 2) сніговйй обвал; 3) снігозахисне загородження; снігозахисне насадження; огорожа проти сніговйх заносів; 4) сніговая, пошкодження дерев снігом; 5) район сніговалу.
8по\¥-Ьгеакег ['зпои,Ьгеіка] п с. г. снігоочйсник; снігорозорювач.
зпоуу-ЬгоіЬ ['зпоиЬгоО] п 1) снігова сльота; 2) тала вода; 3) розм. холодний
чай; 4) амер. розм. дуже охолоджений спиртнйй напій.
8П05¥Ьишіу ['зпои,Ьлпі] п розм. недосвідчена лйжниця.
8ПО5¥-Ьшйіп£ ['зпои,Ьлпііі]] п орн. сніговйй подорожник.
$ши¥-сар ['зпоикжр] п снігова шапка (на вершині гори).
$шт-сарре(і ['зпоикжрі] аф' покрй-тий снігом (про гори); що має снігові вершйни.
8пол¥-сге8іе(і ['зпоикгезікі] див. зпо\у-саррес1.
8П0У¥-спл¥пе(і [ 'зпоикгаипсі] аф по-крйтий снігом; увінчаний сніговйм покривом.
8ПО5¥-(1гіЙ ['зпоисігіГі] п 1) замет; сніговйй завал; 2) хуга, хуртовйна.
8по\у(1гор ['зпоисігор] п ж. ім'я Сноу-дроп.
8пол¥(1гор ['зпоидгор] п бот. підсні-ЖНИК.
8ПО5¥-Га11 ['зпои£о:1] п 1) снігопад; 2) кількість опадів у вйгляді снігу.
$шн¥-Гепсе ['зпоиГепз] п зал. снігозахисне загородження; сніговйй щит.
$шн¥-Ле1<1 ['зпои£ї:1сі] п сніговйй простір; снігова рівнйна.
зшж-їїпсЬ ['зпоиГіпі/] п орн. сніговйй в’юрок.
$шн¥-Лаке ['зпоиЛеік] п 1) сніжйн-ка; 2) рі лапатий сніг; 3) орн. сніговйй подорожник; 4) бот. білий ряст.
$шн¥-£о§£Іе$ ['зпои,дод1г] прітемні окуляри (альпініста, гірськолижника); снігозахисні «консерви».
$шн¥-£оо$е ['зпоиди:з] п (рі зпо\у--§ее8е ['8поиді:8]) орн. дйка арктйчна гуска.
8П(Ж-£Гои8Є ['зпоидгаиз] п орн. біла куріпка.
$шн¥-ісе ['впоиаїв] п мерзлий сніг.
$шн¥-1еораг<1 ['8пои,1ерасі] п зоол. сніговйй барс, ірбіс.
8ПО5УІЄ88 ['ЗПОІІІІЗ] аф безсніжний; ~ 8кііП£ підготовчі імітаційні вправи з лйжного спорту.
$шн¥-1іпе ['зпоиіаш] п нйжня межа вічних снігів; снігова лінія (межа).
$шн¥-тап ['зпоитаеп] п (рі зпо\у--теп [-теп]) 1) сніговйк, снігова баба; 2) снігова людйна.
зпоуупюЬііє ['8пои'тоиЬаі1] п мотосани, аеросани.
$шн¥-оп-іІіе-іпоипіаіп ['зпоиапді-'таипіт] п бот. молочай.
8ПО5¥-О5¥І ['зпои'аиі] п орн. біла (полярна) сова.
$шн¥-р1ои£Іі ['зпои'ріаи] п 1) снігоочйсник, сніговйй плуг; 2) с. г. снігорозорювач; 3) гальмування «плугом» (лижний спорт).
$шн¥-ркн¥ ['зпои'ріаи] амер. див. 8П0\¥-рІ0и£Ь.
8по\¥~8саре ['зпоизкеїр] п сніговйй ландшафт.
згмлузЬесІ ['зпои/есі] п зал. навіс (піддашок) від снігу.
зпо^у-зЬееп ['зпои/іт] див. зпо\у--Ьііпк.
8ПО5¥-8Йое ['зпои/и:] 1. п звич. рі 1) снігоступи; 2) рідк. лйжі; 2. V 1) пересуватися на снігоступах; 2) рідк. ходйти на лйжах.
8ПОУ¥-8І1ОУЄІ ['8П0и,/ЛУІ] п дерев’яна лопата для прибирання снігу.
8ПО5¥-8ІЄЄр ['8ПОЦ8ІІ:р] П СОНЛЙВІСТЬ, вйкликана довгим ходінням по снігу.
$шн¥-$1і<1е ['зпоизіакі] п снігова ла-вйна; сніговйй обвал.
8ПО5¥-8ІІр ['зПОиЗІф] див. ЗПО\¥-ЗІІСІЄ.
8ПО5У-8ІОПП ['зпоизіоїт] п завірюха, хуртовйна; хуга, віхола; буран.
зпо^зиіі ['зпоиз]и:і] п дитячии зимовий комбінезон.
8імж ^УЬііе ['зпои'хуаіі] п Біло-сніжка (персонаж казки).
зпо^у-^уЬііє ['зпои'хуаіі] 1. п 1) білизна; чйстий білий колір; 2) білосніжна вовна; цйнкове білйло; 2. аф білосніжний.
8ШЛ¥-^теайі ['зпоигіЮ] п сніговйй замет (намет); кучугура.
$п<жу [Чпош] аф 1) вкрйтий снігом; - іорз снігові вершйни; ~ уаііеу засніжена долйна; 2) сніжний, сніговйй; із снігом; ~ гаіп дощ із снігом; ~ хуеаіЬег снігова погода; 3) білосніжний; ~ ТаЬІе-сІоїІт білосніжна скатер-тйна; < ~ о\у! орн. біла (полярна) сова.
8ПО22ІЄГ ['8П02І9] П рОЗМ. 1) ПСрШИЙ сорт, найвйщий клас (про річ тощо); 2) хлопець хоч кудй.
8пиЬ [зплЬ] 1. п 1) зневажливе (образливе) ставлення; 2) догана; прочухан; грубе (різке) зауваження; 3) образа; 4) раптова зупйнка; 5) кирпатий ніс; кйрпа; 2. аф кирпатий, задертий (про ніс); 3. у 1) ставитися зневажливо; при-нйжувати; 2) обрізати, відбрйти, дати відсіч; 3) різко застопорювати; погасй-ти інерцію ходу; 4) підрізувати, вкорочувати.
зпиЬЬег ['зплЬа] п тех. амортизатор, антивібратор.
$пиЬЬіп£-ро8< ['зплЬїдроизі] п мор. швартова тумба; кріпйльний пал.
$пиЬ-по$е ['зплЬпоиг] п кирпатий ніс; кйрпа.
$шіЬ-по$Є(І [ 'зплЬпоигсІ] аф кирпатий.
$пи<І£Є [зплсіз] 1. п розм. 1) скнара; 2) підлабузник; 3) дармоїд; 2. у ітй мляво (згорблено); плентатися, тягтйся.
8Ш1ГГ [8Па£] 1. п 1) нагар на свічці; 2) набійка (на взутті); 3) шотл. прй-ступ гніву (роздратування); 4) нюхальний тютюн; (о (аке ~ нюхати тютюн; 5) понюх, понюшка (тютюну); 6) ліки для вдихання через ніс; 7) сопіння; шморгання носом; < іо іаке ~ аі зтіЬ., іо іаке зтіЬ. іо ~ ображатися; іо Ьеаі
8пи
388
$оа
іо ~ розбйти дощенту (в пух і прах); іо £Іуе зтЬ. ~ дати комусь перцю; ир іо ~ бита голова, стріляний звір; 2. V 1) знімати нагар (із свічки); 2) нюхати тютюн; 3) сопіти; шморгати носом; 4) вдихати через ніс; □ ~ оиі загасйти (свічку); розм. руйнувати; І \уаз пеагіу ~ед оиі я мало не загйнув; іо ~ оиі зтЬ.’з корез зруйнувати чиїсь надії.
$ішії-ап<1-ЬиПег ['зплГапд'Ьліа] асі] брунатно-жовтий.
зпиГГ-Ьох ['зплГЬокз] п табакерка.
зшіії-соїоиг ['зпл£,кл1о] п тютюновий колір.
8пиії-со1оиге<1 ['зплГ,кл1од] асі] тютюнового кольору.
зшіїїегз ['зплГог] п рі щйпці для знімання нагару (із свічки).
зпігіПе ['зплГІ] 1. п 1) сопіння; сап; 2) гугнявість; 3) рі (іке ~з) нежить; простуда; ~ уаКе тех. видувнйй (випускнйй) клапан; 2. V 1) сопіти, соптй; 2) говорйти в ніс, гугнявити; прогугнявити (тж ~ оиі); 3) шумно вдихати; втягувати повітря через ніс; нюхати; 4) налітати порй-вами; дути (про вітер).
зішії-тіП ['зплГтії] п ручнйй млинок для приготування нюхального тютюну.
зішЛу ['зпаГі] асі] 1) розм. сердйтий, надутий; ображений, скрйвджений; невдоволений; 2) тютюнового кольору; 3) пожовклий від нюхального тютюну; 4) що нюхає тютюн; 5) неохайний; гидкйй, бридкйй; неприємний.
$піі£ [зплд] 1. п 1) вйступ (обмежувальний); 2) сучок; шйшка; наріст (на дереві); 3) (іке ~) затйшнйй куточок; затйшне гніздечко; 2. асі] 1) затйшнйй; зручний; іо таке опезеІГ ~ затйшно влаштуватися (прилаштуватися); 2) достатній, чималий; ~ іпсоте чималий прибуток; 3) непоганий; а ~ Іііііе іоЬ тепле містечко (про місце роботи); аіі із уегу ~ ікеге там усе гаразд; 4) акуратний, підтягнутий; 5) мор. надійно (добре) закріплений (укладений); 6) що щільно прилягає (обтягує) (про одяг); 7) прйгнаний, припасований; 8) таємний, прихований; схований; відлюдний; < Не із ~ аз а Ьи§ іп а ги§ він зручно (добре) влаштувався; ~’з (іке \уогсі)! тйхо!, цить!; 3. асіу затйшно; іо Ііе ~ ховатися; 4. у 1) затйшно влаштовуватися; зручно розташовуватися; 2) акуратно складати; наводити порядок; 3) робйти затйшок; улаштовувати зручно (затйшно); 4) мор. закріпляти, принайтбвлювати (перед штормом).
$іш££егу ['зплдап] п 1) зручна, за-тйшна кімната; 2) притулок холостяка; 3) хол з баром (у готелі); 4) синекура.
$іш§£Іе ['зплді] у 1) прихилятися; притискатися; притулятися; пригортатися; згортатися калачиком; 2) при
гортати (притискати) до себе; приголубити; іо ~ зтЬ. іп опе’з агтз стискати когось в обіймах; 3) затйшно влаштовуватися; бути зручно розташованим (про село, будинок тощо).
§0 [зои] 1. асіу 1) так, такйм чй-ном; іизі (циііе) зо саме так; ІГ зо якщо так; із ікаі зо? хіба це так?; поі зо не так; уои тизіп’і Ьекауе зо ви не по-вйнні поводитися так; ко\у зо? як же так?; 2) так, до такої міри, настільки; зйе із поі зо уегу оїд вона не така вже й стара; Не соиід поі зреак, ке \уаз зо ап^гу він не міг говорйти, до того він був сердйтий; 3) стільки, так багато; поі зо тиск зи^аг, ріеазе не кладіть стільки цукру, будь ласка; 4) так дуже; хуку до уои сгу зо? чому ви так дуже плачете?; 5) так, справді, саме; так і є; І ікои^кі уои хуєгє Атегісап.— 8о І ат. Я думав, що ви американець.— Так воно і є; 6) теж, також; уои хуєгє Х¥ГОП£, 80 ХУЄГЄ ХУЄ ВИ ПОМИЛЙДИСЯ, І ми теж; 7) отже; зо уои кауе соте аГіег аіі! отже, ви все-таки прийшлй!; 8) потім; 9) в такому разі; 10) хай буде так, гаразд; іГ уои аге сопіепі, зо; іГ поі, зо якщо ви задоволені,— гаразд; якщо ні,— нічого не зробиш; < ОГ 80 приблйзно; 80 Гаг досі, поки що; зо Гаг аз І кпоху наскільки мені відомо; зо Гаг Ггот замість того щоб; зо... аз так... щоб, так... що; по зо... аз не так... як; по зо... Ьиі не настільки... щоб; зо тиск зо ікаі настільки, що; зо шапу така-то кількість, стільки-то (штук); зо тиск стільки-то; так багато; так, до такої міри; просто; зо тиск апд по тоге стільки і не більше; поі (пєуєг) зо тиск аз навіть не; ке дідп’і зо тиск аз азк те іо зіі дохуп він навіть не запропонував мені сісти; поі зо тиск... аз не стільки... скільки; не так... як; осеапз до поі зо тиск діуіде іке хуогід аз ипііе іі океани не стільки роз’єднують світ, скільки об’єднують його; аші зо оп і так далі, і таке інше, тощо; 2. соп] так що; тому; отже; для того, щоб; за умови що; якщо тільки; в разі; якщо; абй тільки; тільки б; іі хуаз гаіпіп£ апд зо І дідп’і §о оиі ішов дощ, і тому я не виходив; ке орепед іке доог зо ке соиід зее ікет соте він відчинйв двері, щоб (абй) бачити, як вонй прййдуть; < зо хукаі? ну й що?; зо хукаі оГ іі? ну й що в цьому особ-лйвого?; 3. і пі так!, гаразд!, досить!, ну!; Зке хуєпі оГГ уезіегдау.— Зо? Вона поїхала вчора. — Ну? (Ось так!)
зоак [зойк] 1. п 1) промочування, змочування; іо риі іп ~ замочувати; 2) рідина для просочування (намочування); 3) чан для замочування; 4) просочування водй крізь ґрунт; 5) заболочене місце; 6) вбирання, всмоктування; 7) розм. злйва; 8) розм. п’янйця, алкоголік; 9) розм. запій; вйпивка; 10) розм. застава; іо риі іп ~
віддавати в заставу, заставляти; 11) амер. розм. сйльний удар; 2. V 1) мочйти; промочувати; замочувати; просочувати; насйчувати; занурювати в рідину; іо ~ Ьгеад іп тіїк мочйти хліб у молоці; 2) просочуватися (крізь щось — ікгои^к); замочуватися; 3) промочйти (про дощ); іо Ье ~ед іо іке зкіп промокнути до рубця; 4) усмоктуватися; 5) пропікати (хліб тощо); 6) розм. пиячити; напиватися; 7) розм. віддавати в заставу; заставляти; 8) розм. викачувати гроші, лупйти високу ціну; 9) амер. розм. бйти, колошматити, лупцювати; □ ~ ир усмоктувати; поглинати; промокати.
8оака&е ['зоикідз] п 1) просочування; інфільтрація; 2) намочування; замочування; 3) рідина для намочування.
зоакег ['зоико] п розм. 1) п’янйця, п’янйчка; 2) злйва.
8оакіп& ['зоикід] п 1) намокання; набрякання; 2) промокання; 3) замочування; 4) мет. томління сталі; < ~ ріі мет. нагрівальний колодязь.
зоаш [зоит] п розм. упряж.
80-ап<1-80 ['зоиопзои] 1. п (рі зо--апд-зоз [-зоиг]) 1) такйй-то; ім’ярек (замість імені, назви тощо); 2) сякйй--такйй, такйй-сякйй; 2. асі] 1) негодящий, поганий; такйй собі; ікаі ~ саг цей паршйвий автомобіль; 2) бідний; хворий; 3. асіу 1) так і так; такйм чй-ном; 2) такою мірою; 3) як-небудь; ледве.
8оар [зоир] 1. п 1) мйло; а саке (а Ьаг) оГ ~ кусок (брусок) мйла; 2) розм. лестощі; 3) амер. розм. гроші; хабар; < ~ Гасіогу миловарний завод; ~ ГІакез мйльна стружка; ~ орега розм. сентиментальна п’єса, мелодрама; рад., те-леб. денна багатосерійна передача (пе-рев. для домогосподарок); ~ рохудег пральний порошок; ~ зидз мйльна піна, мйльна вода; змйлки; по ~ ні до чого; марно, даремно; іо хуазк опе’з капдз іп іпуізіЬіє ~ потирати руки; 2. V 1) намйлювати(ся); мйлити(ся); 2) розм. лестйти.
зоар-Ьагк ['зоирЬа.к] п 1) бот. кі-лайя; 2) кора кілайї.
зоарЬеггу ['зоир,Ьеп] п 1) бот. мйльне дерево, сапіндус; 2) плодй мйльного дерева.
8оар-Ьоі1ег [ 'зоир'Ьзіїа] п 1) миловар; 2) чан для варіння мйла.
зоар-Ьох ['зоирЬокз] 1. п 1) ящик для мйла; 2) мйльниця (з крйшкою); 3) імпровізована трибуна; < ~ огаіог розм. вуличний промовець; ~ огаіогу демагогія; 2. у розм. ораторствувати.
зоар-Ьохег [ 'зоир,Ьокзо] п розм. вуличний промовець.
зоар-кикЬІе ['зоир,ЬлЬ1] п мйльна бульбашка (булька); іо Ьіоху ~з пускати мйльні булькй.
зоа
389
$ос
$оар-<1і$1і ['зоирсії/] п мильниця.
зоарег ['воира] п 1) миловар; 2) торговець милом; 3) сентиментальна п’єса, мелодрама (див. тж зоар: ~ орега).
зоарегу ['зоирзп] п миловарний завод.
зоар-Пзй ['зоирГі/] п іхт. кам’янйй окунь.
зоаріїу ['зоиріїї] асіу розм. підлесливо, улесливо.
зоаріезз ['зоиріїз] аф хім. безмйль-ний; ~ зоар синтетйчний мййний засіб.
зоар-такег ['8оир,теіка] п миловар.
зоар-гооі ['зоирпії] п бот. мйльний корінь.
зоар-зіопе ['зоирзіоип] пмін. мйльний камінь, стеатйт, талькова порода.
$оар-$и<1$ ['зоирзлсіг] п рі 1) мйльна піна; мйльна вода; 2) змйлки; ~ епета мед. мйльна клізма.
$оар-5¥огкз ['зоирхуаїкз] п рі (вжив, як зіп% і рі) миловарний завод.
зоар^огі ['8оир\уа:і] п бот. мйльна трава, собаче мйло, мильнянка.
зоару ['зоирі] аф 1) мйльний; 2) намйлений, вкрйтий мйлом; у мйлі; 3) що нагадує мйло; ~ іазіе мйльний присмак; 4) розм. єлейний; улесливий; 5) сентиментальний (про п'єсу тощо).
зоаг [зо:] 1. п 1) ширяння; політ; зліт; ~ о£ Галсу буяння фантазії; 2) висота (польоту)} 2. V 1) ширяти; вйсоко літати; 2) ав. планерувати; 3) злітати, шугати (вгору); набирати висоту; 4) швйдко підвйщуватися; ргісез ~ед ціни підскочили; 5) підноситися, підніматися; височіти.
зоагіпз ['зо:пі]] 1. п 1) ширяння; ширяючий політ; 2) ав. планерування; 2. аф 1) ширяючий; що летйть угору; 2) що швйдко підвйщується; ~ ргісез швйдко зростаючі ціни; 3) що підноситься (височйть).
з-о-Ь ['езои'Ьі:] п (скор. від зол оГ а ЬіісЬ) амер. розм. сучий син.
зоЬ [зоЬ] 1. п ридання; схлйпуван-ня; < ~ зізіег чутлйва особа; жінка--репортер, що пйше сенсаційні (жалісливі) статті; ~ зіогу амер. розм. слізлива (жаліслива) історія; ~ зіиГГ амер. розм. сентиментальщина; 2. V 1) ридати; схлйпувати; 2) говорйти, задихаючись від ридання; 3) захлинатися (про двигун)} 4) ревтй, завивати (про вітер)} 5) амер. розм. намочувати; просочувати, насйчувати (вологою).
зоЬЬу ['зоЬі] аф амер. 1) розм. намочений; просочений вологою; сирйй, вологий; 2) жалісливий.
зоЬеіі ['8оиЬі:іі] соф якщо; за умови що; якщо тільки.
зоЬег ['зоиЬа] 1. аф 1) тверезий; 2) поміркований, стрйманий; 3) спокійний; холоднокровний; 4) розсудливий; із здоровим глуздом; а тап оГ ~
тіпсі розсудлива людйна; 5) неяскравий; спокійний, м’якйй (про колір, тон)} ~ Еагтеліз скромне убрання; 6) розм. бідний; слабкйй; < іп ~ еагпезі цілком серйозно (відповідально); іп ~ Гасі насправді; аз ~ аз а /исі^е абсолютно тверезий; 2. V 1) протвережувати; приводити до притомності; 2) протверезитися; опритомніти; 3) охолоджувати; приборкувати (тж ~ бошп); 4) заспокоюватися; охолонути.
зоЬег-Ь1оо<1е<1 ['зоиЬУЬІлсікі] аф спокійний, холоднокровний.
8оЬег-тіп(1е<1 ['зоиЬо'таїпсіїсі] аф 1) урівноважений; спокійний, стрйманий; 2) розсудливий; із здоровим глуздом.
зоЬег-зісІез ['зоиЬазакіг] п жарт. поважна (статечна) людйна.
зоЬоІез ['зоЬо1і:г] п бот. 1) вовчок; пагін, паросток; 2) підземний паросток, столон.
зоЬгіеіу [зои'Ьгаїаіі] п 1) тверезість; 2) поміркованість, стрйманість; 3) холоднокровність; урівноваженість; 4) розсудливість; серйозність.
зоЬгічиеі ['зоиЬпкеї] п фр. клйчка, прізвисько; прозвання.
8О-са11е<1 ['зои'ко:кі] аф 1) так званий; назйваний; 2) з дозволу сказати; ніби, нібито.
зоссег ['зоко] п футбол; ~ ріауег футболіст.
зосіаЬіІііу [, зои/о'ЬіІііі] п товарйсь-кість.
зосіаЬІе ['зоирЬІ] 1. п 1) іст. від-крйтий екіпаж з боковйми сидіннями одне проти одного; 2) триколісний велосипед з двома сидіннями; 3) двомісний аероплан; 4) козетка; 5) амер. розм. вечірка; 6) амер. розм. зібрання членів церковної парафії; 2. аф 1) то-варйський, компанійський; 2) дружелюбний; дружній.
зосіаі ['зои/1] 1. п 1) розм. вечірка; 2) прийом, зустріч, збори (членів клубу тощо)} 2. аф 1) суспільний; громадський; ~ огдег (зузіет) суспільний лад; 2) соціальний; ~ іпзигапсе соціальне страхування; ~ \уе!Гаге соціальне забезпечення; патронаж; ~ зсіепсе соціологія; 3) компанійський, приятельський, дружній; ~ уізіі дружній візйт, відвідання знайомих; дипл. неофіційний візйт; 4) товарйський; ~ сЬагасіег товарйська людйна; 5) що стосується становища в суспільстві; 6) світський; а соїитп оГ ~ §оззір відділ (рубрика) світських новйн; 7) побутовий; що стосується повсякденного життя; а 1аг£Є ~ йаіі велйкий зал для зборів; ~ зесгеіагу особйстий секретар, що відає запрошеннями, прийомом гостей тощо} 8) біол. груповий; суспільний; < ~ сІітЬег вйскочка, кар’єрйст, шанолюбець; ~ детосгасу соціал-демократія; ~ детосгас соціал-демократ; ~ єуєпіП£ вечірка; Ше ~ єуіі суспільне
зло; проституція; ~ зіидіез соціологія; суспільні науки; ~ \уогк патронаж (з благодійною або виховною метою)} ~ хуогкег працівнйк патронажу (сфери соціальних проблем); вихователь безпритульних.
зосіаЬсіетосгаііс ['зои/1,сіето'кгж-Іік] аф соціал-демократйчний.
зосіаіізт ['зои/оіігт] п соціалізм.
зосіаіізі ['8ои/з1і81] 1. п соціаліст; 2. аф соціалістйчний.
зосіаіізііс [,8ои/о'1і8іік] див. зосіаіізі 2.
зосіаіііе ['зоиріай] п амер. розм. 1) людйна з високим суспільним становищем; 2) людйна, що належить до вйщого світу.
зосіаШу [,8ои/і'ае1ій] п 1) то^арй-ськість; 2) співдружність; 3) суспільний інстйнкт; суспільний характер.
зосіаіігаііоп [,зои/о1аі'геі/п] п 1) соціалізація, усуспільнення; 2) націоналізація.
зосіаііге ['зоиріаіг] у 1) усуспільнювати; 2) націоналізувати; 3) підготовляти до життя в суспільстві; 4) амер. організовувати колектйвну працю (в класі)} 5) амер. спілкуватися, зустрічатися; бувати в товарйстві.
$осіа1І2Є<1 [ 'зоиріаігсі] аф усуспільнений, націоналізований; ~ тедісіпе державне медйчне обслуговування; державна охорона здоров’я.
зосіаііу ['зои/аіі] асіу 1) в соціальному (суспільному) відношенні; 2) класово; згідно з становищем у суспільстві; 3) неофіційно; шляхом дружнього спілкування; \ує теї ~ ми зустрічалися в компанії.
Зосіаі Кезізіег ['8ои/1'гесізізСа] п амер. світський календар (довідник)} іо Ье іп Ійе ~ належати до вйщого світу.
зосіеіагіап [за.заіаЧєагіап] аф суспільний; соціальний.
зосіеіу [за'заіаіі] п 1) суспільство; суспільний лад; 2) світ; світське товарйство; 3) товарйство; об’єднання; організація; асоціація; 4) спілкування, контакт; 5) амер. церковна громада; < ~ соїитп світська хроніка (в газеті тощо)} ~ £оззір світські пліткй; ~ Наші службовець торгового об’єднання; ~ йоизе торговий дім; ~ тап світський чоловік; ~ уегзе альбомні вірші; ~ \уотап світська жінка (дама).
$осіо1о£іс(а1) [, зоиз]а 'іосізік(оі)] аф соціологічний.
зосіоіо^ізі [, зоизі 'діафізі] п соціолог.
80СІ0І0&У [, зоизі 'о!аф}1] п соціологія.
зоск [зок] 1. п 1) шкарпетка; 1оп§ ~з гольфи; 2) устілка; 3) сандаля; іст. сандаля актора в антйчній комедії; 4) рідк. комедія; муза комедії; 5) с. г. леміш; сошнйк; 6) розм. удар; їо §іує зтЬ. ~8 побйти когось, здобути гору
80С
390
8оГ
над кимсь (у грі, суперечці); 7) шк. розм. їжа; ласощі; тістечко; < ~ апд Ьизкіп комедія і трагедія; іо риіі ир опе’з ~8 піднатужитися; 2. V 1) надівати шкарпетки; 2) розм. побити, стукнути (когось).
зоскдоіа^ег [зок'доїзду] п амер. розм. 1) вирішальний удар (доказ); 2) щось величезне; махйна; громадище.
зоскег [зокз] п футбол.
зоскеі ['зокіі] 1. п 1) гніздо; паз; заглйблення, западина; іке ~ оГ іке кір анат. вертлюжна западина; 2) тех. цоколь; 3) ел. патрон (для лампи); штепсельна розетка; 4) тех. муфта; гільза; патрубок; розтруб; 5) гірн. стакан; < ~ \¥гепск торцевий ключ; 2. V 1) утворювати западину (заглйблення); 2) вставляти у заглйблення; 3) бйти тйльним боком бйтки (гольф).
$оскеі-]оіп< [ 'зокіКкріпі] п тех. шарнірне з’єднання.
зосіе ['зокі] п архт. 1) цоколь; тумба; п’єдестал; 2) плінтус.
8осгаііс [зо'кгжіїк] а^сократів, со-кратівський; ~ ігопу сократівська іронія.
80(1 [зод] 1. п 1) дерен; дернйна; 2) шотл. два кускй дерну, що використовуються замість сідла; 3) поет. земля; 4) (скор. від зодотііе) гомосексуаліст; < ~ сгорз с. г. шарові культури; ~ зеедіп£ с. г. посів по дернйні; іо Ііе Ьепеаік іке ~ лежати в сирій землі; іо соуєг \уіік ~ поховати, засйпати землею; 2. V обкладати дерном; 3. разі від зееіке.
зода ['зоидз] п 1) хім. сода; вугле-кйслий натрій; 2) содова вода; газб-вана вода (тж 8ода-\¥аіег); \укізку апд ~ віскі з содовою водою; < ~ §1азз тех. натрієве скло.
зода-азк ['зоидзж/] п хім. кальцинована сода.
80<1а-ЬІ8СШі ['зоидз,Ьізкіі] п печиво на соді.
8О<1а-ЬоИ1е ['зоидо'ЬоіІ] п 1) пляшка содової водй; 2) пляшка з-під содової водй.
зода-Гоипіаіп ['зоидо,Гаипііп] п 1) сатуратор; 2) стійка, де продається газбвана вода; 3) візок з сатуратором для продажу газбваної водй.
80<1а-]егк ['зоидадза:к] п продавець газбваної водй.
80<1а-1іте ['зоидоіаїт] п хім. натронне вапно.
зодаїке ['зоидаїаіі] п мін. содаліт.
зосіаїку [зои'даеіііі] п братерство; громада; товарйство.
зодаг ['зоида:] п сод ар; метеорологічний прйлад, що запйсує дані на осцилографі.
80<1а-і¥аіег ['зоида,\уо:іа] п содова вода; газбвана вода.
зосіїіеп ['зодп] 1. аф 1) промоклий;
просочений водою (вологою); 2) не-вйпечений, глевкйй (про хліб); 3) переварений, розварений (про овочі); 4) п’яний; отупілий (від пияцтва); 5) амер. одутлий; опухлий; ~ ґеаіигез опухле облйччя; 6) прокип’ячений (у воді); 2. гі) просочувати; 2) просочуватися, намокати; 3. р. р. від зееіке.
зосШіїщ ['зодп]] п дернування.
80<1(1у ['заді] 1. п амер. хатйна з дерну; 2. аф дернйстий; дерновий.
зоїііиіп ['зоид]ат] п хім. натрій; ~ ЬісагЬопаіе двовуглекйслий натрій; ~ скіогіде хлористий натрій, кухонна сіль; ~ кудгохіде їдкйй натр; ~ куро-зиіркііе фот. гіпосульфіт натрію.
8о<1оіп ['зодот] п 1) бібл. Содом; 2) (з.) содом, розпуста.
8о(1оіп апгі Сошоггак ['зодатапдда-'тога] бібл. Содом і Гомбрра.
Зодотііе ['зодатаїі] п 1) іст. мешканець Содому; 2) (з.) педераст; гомосексуаліст.
зогіоіпііісаі [,зода'тіііка1] аф педе-растйчний; гомосексуальний.
золоту ['зодаті] п педерастія; гомосексуалізм.
зод-родхої ['задрод'гої] аф с. г. дер-нбво-підзблистий (про грунт).
80<1-8ее<1ег ['зод, зі.до] п с. г. сівалка для сівбй по дернйні.
8оеуег [зои'еуо] айу 1) будь-якйм способом; 2) у сполученні з словами у/ко, \укаі, у/кеп, \укеге, коу/ посилює їх значення'. \укегезоеуег де б не; \уко-8ОЄУЄГ ВСЯКИЙ, хто.
зоГа ['зоиГа] п канапа, софа, диван. зоГа-Ьед ['зоиГаЬед] п диван-ліжко. 80ЙИ ['зоГіі] п архт. софіт; стеля; нйжня поверхня.
8оіїа ['зоиГіа] п геогр. н. м. Софія.
зоґі [зоГі] 1. п 1) (іке з.) м’якоть, м’якуш; 2) м’якість; 3) розм. дурень; придурок; простак; тютя; 4) ліберал; 2. аф 1) м’якйй; ~ раїаіе м’яке піднебіння; 2) ніжний; ~ зкіп ніжна шкіра; 3) тонкйй, легкйй, ніжний; тйхий; неяснйй; ледь відчутний; ~ Гга^гапсе тонкйй аромат; ~ тизіс тйха (ніжна) музика; ~ зіерз легкі (нечутні) кроки; ~ ікіп£8 (\уогдз) ніжності; 4) ласкавий, чутлйвий, лагідний, ніжний; ~ апз\уег лагідна відповідь; ~ поікіп§8 компліменти; ~ згпііе ласкава (лагідна) посмішка; 5) розм. закоханий (про погляд); іо Ье ~ оп (ироп) зтЬ. закохатися у когось; 6) теплий, м’якйй; ~ сіітаіе м’якйй клімат; ~ \уіпієг тепла зима; 7) розм. вологий, сирйй; 8) тйхий, спокійний; ~ зеа спокійне море; 9) добрий, лагідний, сумйрний, чутлйвий, чулий, вразлйвий; ~ кеагі добре серце; 10) поступливий, піддатливий; покірний, слухняний; ~ когзе смйрний кінь; 11) слабохарактерний; 12) поблажливий; терплячий, терпймий; м’якйй; ~ зепіепсе м’якйй вйрок; 13) кволий;
слабкйй; слабкого здоров’я; млявий; 14) прісний; 15) пластйчний; 16) сла-бопроникаючий (про рентгенівське проміння); 17) борошнйстий (про зерно); 18) фон. палаталізований, пом’якшений; 19) фот. неконтрастний; 20) розм. недоумкуватий; придуркуватий; простацький; 21) розм. неважкйй, легкйй; ~ ІоЬ, ~ зпар легка праця; 22) розм. безалкогольний (про напій); 23) вйшу-каний, вйтончений; 24) приємний (на смак, запах); 25) розмірений, повільний; спокійний; 26) помірний, невелйкий (про вогонь, спеку); 27) похйлий; 28) неяскравий (про колір тощо); 29) тех. ковкйй; гнучкйй; < аз ~ аз Ьиііег (аз сіау) м’якйй як віск; ~ сиг-гепсу неконвертбвана валюта; нестійка валюта; ~ Ггиіі ягода; ~ ^оодз текстйл$>; текстйльні вйроби; текстйльний товар; ~ топеу амер. розм. паперові гроші; ~ редаї муз. ліва педаль (у фортепіано); ~ гое молочко (у риби); ~ за\удег розм. лестощі, нещйрі компліменти; ~ зеїі скромна (ненав’язлива) реклама; тактовне пропагування достоїнств; іке ~ег зех слабка стать (про жінок); ~ зоар рідке мйло, зелене мйло; розм. лестощі, улещування; - зроі (ріасе) слабка струнка; дошкульне (вразлйве) місце; ~ іоиск надмірно довірлива людйна; роззява; легка (проста) справа; несерйозний протйвник (спортсмена тощо); ~ \укеаі м’яка (борошнйста) пшенйця; 3. айу м’яко; ніжно; тйхо; іо Ьоіі ап 姧 ~ варйти яйце рідко (некруто); іо Ііе ~ лежати на м’якій постелі; 4. іпі тихіше!, тихенько!
зоґі-ЬоіІед [ 'зоГіЬоіІд] аф 1) некруто (рідко) зварений (про яйце); 2) жалісливий, жалісний.
8ОЙ-соуєг ['зой.клуо] п 1) м’яка оправа; 2) кнйга у м’якій оправі.
зоГіеп ['зобі] V 1) заспокоювати; стрймувати; полегшувати; 2) заспокоюватися; стихати; 3) пом’якшувати, зворушувати; 4) зм’якшуватися; 5) робйти менш твердйм (жорсткйм); зменшувати твердість (жорсткість); розм’якшувати; іо ~ Ьгеад іп тіїк розмочйти хліб у молоці; 6) ставати м’якшим; розм’якнути; 7) топйти(ся), плавити(ся); 8) мет. відпалювати (сталь); 9) військ, ослабляти опір протйвника (тж ~ ир).
8ОІЇЄПЄГ ['зобю] п 1) м’якйй пензель (тж Ьад£ег ~); 2) пластифікатор; пом’якшувальний засіб; \уаіег ~ опріснювач.
зоІЇепіпз ['зобні]] п 1) пом’якшення; 2) фон. палаталізація; 3) мед. розм’якшення; ~ оГ Ьопез остеомаляція, розм’якшення кісток; 4) рад. погіршення вакууму (в лампі).
8ОІЇ-Ьеа<1 ['зоГікед] п розм. дурник, придуркувата людйна, придурок.
8ОІЇ-Ьеа<1е<1 [ 'зой,кедід] аф придуркуватий, недоумкуватий.
§оГ
391
$о1
зоЙ-Ьеагіед ['8оГі'Ьа:іісі] асі] чулий, чутлйвий; м’якосердий; добрий.
зоГіізЬ ['зоГії/] асі] м’якуватий, м’якенький; нежорсткйй; нетвердий.
$оІЇ1іп£ ['зоГіїїі]] п 1) слабка, безхарактерна, слабовільна, легкодуха людйна, квач; 2) м’якйй клубочок; маленьке пухнасте звірятко; мишеня, пташеня; 3) м’яка тепла ручка.
зоЙІу ['зоГіїї] асіу 1) м’яко, ніжно; 2) тйхо.
8ОЇЇПЄ88 ['ЗОГІПІЗ] П 1) М’ЯКІСТЬ; 2) ніжність; делікатність; 3) плавність; пластйчність; 4) с. г. борошнй-стість (зерна).
зоГІ-регіаІ ['зой'ресії] V 1) муз. натискати на ліву педаль; 2) розм. пом’якшувати; згладжувати; применшувати (значення тощо)', 3) спускати на гальмах.
8ОЙ-8І1ЄІ1 [ЧоГі/еІ] 1. п 1) м’яка черепаха; 2) ліберал, поміркований (діяч); 2. асі] 1) з м’якою шкаралупою; 2) з м’якйм панциром; м’якошкірий (про черепаху тощо)’, 3) розм. поміркований, ліберальний.
зоГі-зЬеІІед ['8ОГі]екІ] асі] 1) м’якошкірий, з м’якйм панциром (про черепаху тощо)', 2) з м’якою шкаралупою (оболонкою).
зоГі-зоар ['зоГізоир] V 1) мйти рідким мйлом; 2) розм. лестйти, улещувати; підлйзуватися.
зоГі-зрокеп ['зоГгзроикп] асі] 1) тйхо сказаний; 2) солодкомовний; єлейний; улесливий.
8оІЇ-$ро< ['зоГізроі] п слабке (уразливе) місце; ~ іасіісз військ, тактика заподіяння ударів по уразлйвих місцях оборони.
ЗоГІ-У¥ОО(1 ['воГЬуцсі] п 1) хвойне дерево; 2) хвойна деревина; деревина хвойного дерева; 3) деревина м’якйх порід.
8ОЛу ['зоГії] п розм. 1) дурень, НЄ-доумок; простак; йолоп; бовдур; 2) легкодуха людйна, квач; роззява.
$О££У [ *8оді] асі] 1) болотйстий, си-рйй, вогкий; 2) дуже мокрий; просочений водою; наскрізь промоклий; 3) сирйй, невйпечений (про хліб)', 4) нуднйй; млявий; 5) задушливий (про спекоту)', 6) військ, розм. важко керований (про літак).
8оЬо [зои'Ьои] п Сохо (район французьких та італійських ресторанів у Лондоні).
зоЬо [вои'Ьои] іпі 1) ату!, берй!; 2) ого! (вигук здивування).
зоі-Шзапі [,8\¥а:сіі'ха:і] ] асі] фр. так званий; несправжній; а ~ агіізі людйна, що удає з себе художника.
зоі&пе [з\уа:'п]еі] аф фр. 1) пещений, доглянутий; вйпестуваний; вйшу-каний; елегантний; 2) вйшукано-мод-ний, вйтончений, прекрасний; ~ сігезз
вйшукано-модна сукня; ~ гезіаигапі ресторан для добірної публіки.
5ОІ1 [8011] 1. п 1) земля; ґрунт; роог ~ неродючий ґрунт; гісЬ ~ родючий грунт; уігвіп ~ цілина; регтапепііу Ггохеп ~ вічна мерзлота; 2) країна; край; земля; оп Гогеі^п ~ у чужому краї; оп опе’з паііуе ~ у себе на ба-тьківщйні, на рідній землі; 3) область; провінція; 4) земельна ділянка; смужка землі; 5) пляма, грязь; 6) екскременти; нечистоти; покйдьки; 7) гній; компост; 8) мисл. болото (струмок), де ховається загнана тварйна; < ~ Ь1о\уіп§ вітрова ерозія; ~ сопзоіісіаііоп зв’язність ґрунту; ~ соуегіп§ ґрунтовйй покрив; лісова підстилка; ~ депидаііоп оголення ґрунту, денудація ґрунту; ~ дгіШп£ вітрова ерозія, дефляція; ~ Гог-таііоп ґрунтоутворення; ~ §гаіпз ґрунтові відмінності (окремості); ~ тар карта ґрунтів; ~ затріег бур для взяття зразків ґрунту; ~ затр!іп§ взяття грун-товйх проб; ~ зсіепсе ґрунтознавство; ~ зсіепіізі ґрунтознавець; ~ зіір геол. зсув, оповзень; ~ іехіиге механічна будова (текстура) ґрунту; ~ \уазЬіп§ вимивання ґрунту; 2. у 1) бруднйти(ся); мазати(ся); покривати(ся) плямами; іо ~ опе’з сІоіЬез забруднйти одяг; \уЬііє зЬігіз - еазіїу білі сорочкй швйдко забруднюються; 2) ганьбйти, порочити; опоганювати, оскверняти; безчестити; іо ~ опе’з гериіаііоп заплямувати свою репутацію; 3) тьмяніти; 4) валятися в грязі; борсатися у воді (про тварину)', 5) мисл. рятуватися від переслідування в болоті (у воді) (про тварин)', 6) с. г. угноювати, удобрювати; 7) с. г. годувати травою; < І жшід поі ~ ту ЬапЗз не варто поганити руки.
$оі1а&е ['зоїікіз] п с. г. сінаж; зелений корм; сйлосна культура.
$оі1-соп<1ііюпег [ 'зоїікап'сії/па] п с.г. ґрунтополіпшувач.
8ОІ1ІЄ88 ['ззіПіз] аф 1) незаплямова-ний, незабруднений; 2) с. г. гідропонний; ~ сгор гідропонна культура; культура без ґрунту; - сиііиге гідропоніка, вирощування рослйн без ґрунту.
$оі1-ріре ['ззііраїр] п каналізаційна труба.
зоііиге ['зоїЦиз] п грязь, бруд; пляма.
80І1у [ ззііі] асі] бруднйй.
§оігее ['з\уа:геі] п фр. званий вечір; суаре.
8о]оигп ['ззсізз:п] 1. п 1) тимчасове перебування (десь); 2) тимчасове житло; 2. V тимчасово жйти (залишатися) (десь).
8о)оигпег ['ззсізз:пз] п тимчасовий мешканець.
§оке [зойк] п юр. іст. 1) юрисдйк-ція; 2) судовйй округ.
зокеп ['зоикп] п судовйй округ.
8о1 [ззі] п 1) ч. ім’я Сол (зменш.
від Зоїошоп); 2) міф. Соль, бог Сонця; 3) жарт, сонце (тж оїд ~).
зо! [ззі] п 1) хім. золь; 2) тж [зоиі] муз. соль.
зоїа ['зоиіз] рі від зоїигп.
зоїасе ['83І38] 1. п утіха, заспокоєння; іо Гіпсі ~ іп гпизіс знаходити втіху у музиці; іо £іує ~ іо а Ггіепсі утішити (розрадити) друга; 2. V 1) утішати; розважати; заспокоювати; полегшувати; 2) скрашувати, оживляти.
зоїапасеоиз [,83Іа'пеі/з8] аф бот. пасльоновий.
зоІапЬеггу ['зоиїзпЬегі] п бот. плід (ягода) пасльонових.
зоїапо [зз'1а:пои] п солано (гарячий південно-східний вітер).
зоїаг ['зоиіз] 1. п кімната на верхньому поверсі замку; 2. аф 1) Ьстр. сонячний; ~ есіірзе сонячне затемнення; ~ рготіпепсе протуберанець; ~ зуз-іет сонячна система; 2) міф. що поклоняється сонцю; що стосується бога сонця; ~ туіЬз міфи про сонце; < ~ сеіі фіз. елемент сонячної батареї; ~ Ьеїтеі військ, шолом з радіостанцією, що працює на сонячній батареї; ~ оіі солярове масло, солярка; ~ ріехиз анат. сонячне сплетення.
зоїагіа [зои'ієзпз] рі від зоїагіит.
зоїагіит [зои'ієзпзт] п (рі зоїагіа) 1) солярій; 2) сонячна кімната; сонячний балкон; тераса, веранда.
зоїагігаііоп [.зоиіагаї'хеї/п] п фот. соляризація.
зоїагіхе ['зоиізгаїх] у 1) піддавати вплйвові сонця; 2) зазнавати вплйву сонця; 3) фот. передержувати.
зоїагіа [зои'іеі/із] рі від зоїаііит.
зоїаііит [8ои'1еі{]зт] п (рі зоїаііа) юр. компенсація, відшкодування.
зоШ [зоиісі] разі і р.р. від зеїі II.
зоШег І'ззЙз] 1. п 1) тех. припій; Ьагсі (зо£і) ~ твердйй (м’якйй) припій; 2) спайка, спаяність; згуртованість; ті-снйй зв’язок; 2. V 1) паяти, спаювати; 2) об’єднувати, з’єднувати; скріпляти; 3) об’єднуватися, приєднуватися, зливатися; 4) з’єднуватися; зростатися; приростати; 5) відновлювати; зміцнювати; налагоджувати; іо ~ зіп ичіЬ таг-гіа§е спокутувати гріх шлюбом.
зоШегег ['зоїсіаго] п паяльщик.
зоМегіпз ['зоИагії]] п тех. паяння.
8ОІ<1егіп£-соррег ['зоїсіогп],кора] див. $ОІСІЄГІП£-ІГОП.
8о1(1егіп£-ігоп [ 'зокіапі], аіап] п паяльник.
8ОІ(ііег ['зоиісізз] 1. п 1) солдат; рядовйй; військовослужбовець, військб-вйй; сІізаЬІесІ ~ інвалід війнй; га\у -розм. новачок, молокосос; новобранець; необстріляний солдат; 8.’з Медаї амер. Солдатська воєнна медаль; іо епіізі (іо §о) £ог а ~ розм. вступати на військову службу добровольцем; 2) воєначальник, полководець; 3) боєць, борець;
8ОІ
392
$о!
4) солдатик (іграшка)} іо ріау аі ~з гратися в солдатики; 5) розм. копчений оселедець; 6) рі ент. солдати (у мурашок, термітів)} 7) краб; рак; рак-са-мітник; 8) розм. ледар, ледащо, нероба; < а ~ оГ Гогіипе найманий солдат, найманець; авантюрйст; оїд ~ бувала людйна; порожня пляшка; недокурок; ~’з \¥Іпсі мор. розм. попутний (сприят-ливий) вітер; 2. V 1) служйти в армії; відбувати військову службу; 2) справно служйти; 3) розм. ухилятися від праці; справляти вйдймість діяльності; 4) військ, розм. чйстити спорядження; 5) симулювати хворобу.
$о1<1іег-сгаЬ ['зоиІфркгжЬ] п рак-са-мітник.
8ОІ(ііегіп£ ['воиісізапт)] п 1) військова служба; 2) розм. ухиляння від виконання обов’язків; симулювання хвороби.
$о1(1іеіііке [ 'зоиіфріаїк] 1. асі] 1) з військовою вйправкою; 2) схожий на солдата; як солдат; 3) військовйй, воїнський; 2. асіу по-солдатському, по--військовому.
зоїШеїіу ['зоиісізаіі] 1. асі] 1) солдатський, властйвий солдатові; військовйй, воїнський; ~ арреагапсе військова вй-правка; 2) мужній, хоробрий, войовнй-чий; відважний, рішучий; ~ зрілі бо-йовйй дух; 2. аіїї по-солдатському, по-військовому.
$оі<1іегргооГ ['зоиІдзарпЕЇ] ай] військ. 1) безвідмовний; 2) що виключає поломку при невмілому користуванні.
$о1<1іег$Ьір ['зоикТр/ір] п 1) воєнне мистецтво; 2) військова служба.
$оі<1іегу ['зоиідззп] п 1) збірн. солдати; військові; 2) збірн. вояччина; солдатня; 3) військова справа; військова служба.
8ОІе [зоиі] 1. п 1) підошва, ступня; 2) підметка; 3) дно (долини)} 4) підвіконня, лутка; 5) поріг; 6) буд. поздовжня балка; 7) гірн. горизонт відкаточного штреку; 8) мет. під; 9) основа; п’ята; лежень; 10) іхт. камбала; палтус; 2. аф 1) єдйний; одинокий; ~ йеіг юр. єдйний спадкоємець; 2) вйключ-ний, одноособовий; одноосібний; ~ оу/пєг одноосібний власник; ~ гі^Ьі вй-ключне право; 3) розм. однаковий, одноманітний; 4) самотній, одинокий; 5) відлюдний; 6) юр. неодружений; незаміжня; < ~ зГюе плужна полйця; 3. V підбивати підметки.
8ОІЄСІ8Ш [ 80І1812ҐП] П 1) ЛІН2в. СО-лецйзм; синтаксйчна неправильність; 2) порушення правил поведінки (етикету); 3) помйлка; промах; ляпсус.
8ОІЄСІ2Є ['зоїізаіг] V 1) робйти по-милкй; 2) порушувати правила поведінки (етики).
8о1е-соіоиге(і [ 'зоиі, кліосі] ай] однобарвний, однотонний.
зоїеіу ['зоиііі] асіу 1) єдйно; тільки, вйключно; 2) самостійно, сам.
8ОІЄПШ ['зоїат] аф 1) урочйстий; ~ сегетопу урочйста церемонія; 2) серйозний; поважний; ~ \уагпіп£ серйозне попередження; 3) вражаючий; імпозантний; ~ 8І£ЙІ вражаюче видовище; ~ ЬиіІсііпЕ велйчний будйнок; 4) пихатий, бундючний; іо рШ оп а ~ Гасе бундючитися; 5) офіційний; формальний; що відповідає усім вимогам закону; 6) темний, похмурий (про колір)} 7) священний, святйй; ~ гііе священний обряд; ~ ІгиіЬ свята правда.
зоїешпііу [за'іетпііі] п 1) урочйс-тість; серйозність; поважність; 2) імпозантність; 3) торжество; урочйста церемонія; святкування; 4) юр. формальність.
зоїеїшііхаііоп ['зоїатпаї'геї/п] п 1) святкування; 2) справляння обряду (урочйстої церемонії); ійе ~ оГ а таг-гіа^е церемонія одруження.
8ОІЄШПІ2Є ['зоїатпаїг] V 1) святкувати; урочйсто відзначати; 2) справляти урочйстий обряд (церемонію); іо - а таггіа^е одружувати; 3) надавати серйозності (урочйстості).
8ОІЄПЄ [зз'ІКП] п хім. бензйн, петролейний ефір.
8ОІЄПЄ88 [зоиіпіз] п 1) винятковість; неповторність; 2) самітність.
$о1епоі<1 [Чоиішоїд] п ел. соленоїд.
8ОІе-р1аіе ['зоиіріеіі] п фундаментальна плита.
зої-Га [зоїТа:] пмуз. 1) сольфеджіо; 2) спів з використанням складовйх назв нот.
зоІГаіага [,83ІГаЧа:га] п геол. соль-фатара.
8ОІГе£§іо [ зо 1 Теслюй] п муз. сольфеджіо.
зоІГегіпо [,83ІГо'гі:пои] п 1) фуксйн (фарба)} 2) пурпурово-червоний колір.
8ОІі ['зоиіі:] рі від зоїо.
8ОІІСІІ [80'11811] V 1) наполегливо прохати; клопотатися; 2) випрошувати; домагатися; іо ~ Ьеір благати про допомогу, шукати допомоги; 3) домагатися, добиватися; іо ~ зтЬ.’з зут-раіЬу домагатися чийогось співчуття; 4) чіплятися до чоловіків (про проституток)} 5) підбурювати; юр. підбурювати до вчйнення злочину; 6) юр. вестй справу; бути адвокатом; 7) хвилювати, турбувати; 8) обережно витягувати.
зоїісііапі [8з'1і8ііопі] 1. п прохач; заступник; 2. аф що містить у собі прохання (клопотання).
зоїісііаііоп [зо, Іізі іеі|п] п 1) на-стйрливе прохання; клопотання; домагання; 2) чіпляння до чоловіка (на вулиці)} 3) юр. підбурювання (до вчинення злочину)} 4) ведення справ у суді; 5) адвокатура, захист; 6) спокушання,
зваблення; спокуса; 7) притягальна сйла; 8) піклування, опікування.
8ОІІСІІОГ [ЗО'ІІЗіЮ] П 1) Юр. ПОВІрЄНИЙ, правозаступник; адвокат; 2) амер. юрисконсульт; 3) амер. агент фірми для розповсюдження замовлень; 4) амер. збирач (пожертвувань)} 5) прохач, заступник; 6) підбурювач; 7) посередник, агент, представнйк.
Зоїісііог-Сепегаї [зо' Іізііо'дзепого 1] и -1) заступник міністра юстйції (у США)} 2) головнйй прокурор (у деяких штатах США)} 3) найвйщий чиновник міністерства юстйції.
8ОІІСкОГ$ЬІр [зо'ІІЗІІО/ір] П Юр. ПО-сада (звання) правозаступника (солі-ситора).
зоїісііоиз [зо'іізііоз] аф 1) дбайливий, турботливий; уважний; 2) жадаючий (чогось)} що прагне (до чогось)} 3) пунктуальний, педантйчний; 4) занепокоєний; стривожений; сповнений тривожних передчуттів; 5) заклопотаний.
зоїісіїшіе [8о'1і8іі)‘и:с1] п 1) дбайлй-вість; заклопотаність; піклування; 2) турбота, опікування; уважність; 3) рі турботи, хвилювання.
зоІісіШШпоиз [зо, Іізі'йшсііпоз] аф 1) дбайлйвий, турботливий; 2) заклопотаний, занепокоєний.
$о1і<1 ['зоїісі] 1. п 1) фіз. тверде тіло; 2) мат. тіло; 3) рі тверда їжа; 4) авт. масйвна шйна (тж ~ іуге); 5) гірн. порода, масйв; 6) тверда частйна тіла, твердйй орган тіла; 2. аф 1) твердйй; ~ Гоод тверда їжа; ~ зеа замерзле море; (о Ьесоте ~ оп соо1іп£ затверднути при охолодженні; 2) густйй, щільний; ~ сіоисіз густі хмари; 3) суцільний; цілісний; непорожнйстий; ~ зйоі бронебійний снаряд; болванка; 4) однорідний; рівний; ~ соїоиг однотонне забарвлення; 5) суцільний, безперервний; а ~ Ііпе оГ сіеГепзе суцільна лінія оборони; - таНег друк, набір без шпон; 6) безперервний, постійний; ~ гаіп безперервний дощ; 7) цілий, повний; Гог а ~ Гюиг цілу годйну без перерви; 8) що пйшеться разом, вкупі напйсаний; 9) чйстий, бездомішковий, нерозведений; ~ рогі міцнйй портвейн; 10) масйвний, міцнйй; ~ Ьиі1сііп£ масйвний будйнок; 11) сйльний, здоровий, кремезнйй; \уіі1і ~ зіер упевненим кроком; 12) сйтний, по-жйвний; іо йауе а ~ теаі сйтно поїсти; 13) переконливий; вагомий, ґрунтовний; надійний; ~ аг^шпепі вагомий аргумент; 14) солідний; ~ Гігт солідна фірма; 15) серйозний; глибокий; ~ геадіп£ серйозні кнйги; 16) одностайний, одноголосний; єдйний; згуртований; 17) розм. гарний, відмінний; 18) близькйй з кимсь; 19) мат. три-вймірний; просторовий; кубічний; ~ ап^іе просторовий кут; ~ §еотеігу стереометрія; ~ уагд кубічний ярд; 20) ек-
80І
393
$о1
статйчно-релігійний, що відзначається релігійним фанатизмом; ~ теазиге кубічна міра, міра ємкості; ~ оіі солідол, тверде (густе) мастило; ~ госкеі ракетний двигун на твердому пальному; 3. асіу 1) повністю, цілком; 2) одностайно, одноголосно; іо уоіє ~ голосувати одноголосно.
50Іі(іа£0 [,83Іі'сіеідои] п бот. золотушник.
$о1і<1агку [,80Іі'сіаегііі] п 1) солідарність, згуртованість; єднання; товариськість; ~ оГ паііопз солідарність народів; 2) спільність, єдність; 3) кругова порука; взаємна виручка; 4) юр. солідарна відповідальність.
зоїігіагу ['зоїідзп] аф 1) юр. солідарний, солідарно відповідальний; ~ оЬІі^аііоп зобов’язання з солідарною відповідальністю боржників; 2) зв’язаний спільністю інтересів.
зоїісіаіе [ 'зоїкіеіі] 1. п іст. солідат;
2. V 1) робйти твердйм (міцнйм); 2) сплачувати.
$оШ1-<1гаі¥іі ['80Ііддгз:п] асі] тех. безшовний, суцільнотягнений (про труби).
8ОІі<1-1юоГе<1 [ 'зоїкікшГі] асі] зоол. од-нокопйтний.
8ОІІ(1-Ьооує(1 ['зоїкікшусі] див. зоїісі--кооГед.
зоїіііі ['зоїкіаі] рі від зоїісіиз.
$о1і(1іГісаііоп [89,1кіі£і'кеі/п] п
1) затвердіння, твердіння; застигання; тужавіння; 2) тужавлення (бетону);
3) кристалізація.
$о!і(1іЛе<1 [8з'1кіі£аісі] асі] ствердлий; ~ аісоко! сухйй спирт.
$о1і(Шу [8о'1кіі£аі] у 1) тверднути, затверднути; ущільнятися; загуснути; замерзати; 2) робйти твердйм, перетворювати на тверде тіло; 3) кристалізуватися; 4) викликати кристалізацію; 5) зміцнювати.
$о1і<1ііу [зо'ікіїіі] п 1) твердість; щільність; 2) цільність; 3) масйвність; 4) міцність; 5) надійність; грунтовність; солідність; вагомість; 6) одноголосність; одностайність; згуртованість; 7) фіз. непронйкність; 8) тривймір-ність; 9) мат. об’єм геометрйчного тіла.
зоїііішп ['зоїісіат] п 1) архт. цоколь; 2) юр. підсумок; повна сума.
8ОІКІ118 ['8011(108] П (рі 8ОІІСІІ) 1) СО-лідус; 2) іст. шйлінг; 3) знак шйлінга; 4) ділйльна рйска.
зоїіГопп ['зоикГогт] асі] схожий на сонце; подібний до сонця; сонцепо-дібний; як сонце.
зоїііоциіит [,80Іі'1оик\¥іот] див. зо-Іііоциу.
зоїікмрііхе [8о'1і1ок\уаіх] у 1) розмовляти з самйм собою; 2) виголошувати монолог.
5ОІІ1О<|Ііу [8О'111ок\¥1] п 1) монолог;
2) розмова з самйм собою.
$о1іре<1 ['зоїіреб] 1. П ЗООЛ. ОДНОКО-пйтна тварйна; 2. асі] однокопйтний.
8ОІІр8І8Ш ['8Ои1ір81ХГП] п філос. со-ЛІПСЙЗМ.
5ОІІр8І8І [ '8Ои11р818І] п філос. соліп-сйст.
зоїііаіге [,8о1і'ієо] п 1) солітер (діамант); 2) пасьянс; 3) дронт (вимерлий птах); 4) самітник; пустельник; 5) жабо; < а ~ зеі щось призначене для однієї особи.
8ОІІІаГШЄ88 ['80І1І0ПП18] п 1) самітність, самота; іо ііує іп ~ жйти на самоті; 2) відлюдність; занедбаність.
зоШагу ['зоїііап] 1. п 1) самітник, пустельник; 2) людйна, що любить самітність; відлюдько, анахорет; 3) розм. одиночне ув’язнення; 4) розм. кит--одинак; 2. асі] 1) одиночний, окремий; одйн; відособлений; ~ ітргізоп-тепі (сопГтетепі) одиночне ув’язнення; ~ когзетап самітнйй вершник; ~ коизе відлюдний (самітнйй) будйнок; ~ іазк завдання для одного; окреме завдання; іо іаке а ~ \уа!к гуляти на самоті; 2) зоол. що живе відособлено; ~ \уа8р оса-самітниця; 3) бот. що росте окремо; одинйчний, поодинокий, роздільний; 4) самітнйй; пустельницький, самітницький; усамітнений; іо Ье о£ а ~ бІ8ро8Іііоп (паіиге) любйти самітність; 5) покйнутий, безлюдний; ~ уіііа^е безлюдне село; 6) єдйний, поодинокий; винятковий; ~ сазе винятковий вйпадок; ~ ехатріе єдйний прй-клад; ~ зигуіуог єдйний, що залйшйвся живйм; Ьу Гаг поі а ~ опе далеко не єдйний.
зоїіішіе [ '80Ііі)и:сі] п 1) самітність, самота; іо ііує іп ~ жйти самітно; 2) самотність, безлюдність; іЬе ~ оГ а сіезегі безлюдність пустелі; 3) рі усамітнені (безлюдні) місця; пустеля; іке ~8 оГ іке Агсііс безлюдні простори Арктики; іке оГ іке рагк відлюдні (затйшні) куточки парку; 4) повна відсутність (чогось).
зоїіішііпагіап [,8о1іі)и:ді'пєапзп] п пустельник, анахорет.
зоїіуазапі [за'ііуадапі] 1. п самітнйй бродяга (блукач, бурлака); 2. асі] що самітно блукає (тиняється).
зоїіуазоиз [за'ііуадаз] асі] що самітно блукає (тиняється).
8ОІІЯГ ['80І9] 1. п 1) поміст; 2) го-рйще; мансарда; 2. у прибудовувати горйще (мансарду).
8о11у ['зоїі] п ч. ім'я Соллі (зменш, від Зоїотоп).
зоїтізаііоп, зоїтіхаііоп [,80Іті'хеі/п] п муз. сольмізація.
зоїо ['зоиіои] 1. п (рІтж$о{\) 1) соло; твір для виконання соло; сольна партія; 2) сольне виконання, сольний номер; 3) ав. самостійний політ; 4) карт, гра за себе; 5) карт, заявка на п’ять взяток (у вісті); 6) розм. про
гулянка на самоті; 2. аф сольний, одиночний; ~ сотрозіііоп сольний твір; ~ Ш$кі ав. перший самостійний політ; ~ рагі сольна партія; ~ ріауег ірон. горе-музикант, поганий музикант; 3. асіу поодйнці; соло; іо Пу ~ літати поодйнці (самостійно); 4. V 1) виконувати соло, бути солістом; 2) ав. виконувати самостійний політ.
ЗОІОІП8 ['зоиіошд] п ав. самостійний політ (без інструктора або механіка).
зоїоізі ['зоиіоиїзі] п 1) соліст; солістка; 2) льотчик, що літає одйн (самостійно).
8о1отоп ['зоїатап] п 1) ч. ім'я Со-лемен; 2) бібл. Соломбн; 3) мудрець; мудра людйна; < ~’з Зеаі шестикутна зірка; рел. Соломонова печатка; бот. купина.
8о1ошоп-£ші(1у ['зоїатап'длпсії] розм. див. 8а1та§ипсіі.
8о1отопіс [,80Іа'тзпік] аф 1) соломонів; 2) перен. мудрий; справедлй-вий.
8о1отоп Ізіапсіз ['зоїатап'аііапсіг] п геогр. н. Соломонові островй.
8о1оп ['зоиіоп] п 1) ч. ім'я Соулон, Солон; 2) перен. мудрий державець; 3) член законодавчої палати.
зо 1оп& ['зои'іод] іпі розм. до побачення’.; бувайте!
зо 1оп§ аз ['зои'іодаег] соф 1) оскільки; якщо тільки; за умови, що; 2) поки, доки.
зоїриза [89І'р)и:да] п скорпіонопо-дібний кліщ (павук).
8ОІ5ІІСЄ ['83І8І18] п 1) астр. сонцестояння; іке зиттег (іке \уіпієг) ~ літнє (зимове) сонцестояння; 2) точка сонцестояння; 3) найвйща точка; кульмінація; критйчний стан.
5ОІ5Шіа [зої'зії/іа] рі від зоїзііііит.
8ОІ5ііііа1 [зої'зії/аі] аф що стосується сонцестояння; що відбувається в період сонцестояння; іке ~ роіпі точка сонцестояння.
5ОІ5Шішп [80І'8іі/іат] п (рі зоїзііііа) астр. сонцестояння.
зоїиЬШіу [,80І)и'Ьі1ііі] п 1) розчйн-ність; 2) насйченість розчину; 3) розв’язність; можлйвість вйрішення (проблеми тощо).
зоїиЬіІіге [ 'зоЦиЬіІаіг] у хім. робйти розчйнним.
зоїиЬіе ['ззЦиЬІ] аф 1) розчйнний; ~ соГГее розчйнна кава; ~ §1а88 хім. розчйнне (рідке) скло, силікат натрію; 2) здатний розпадатися (ослабляти внутрішні зв’язкй); 3) добре діючий (про кишечник); 4) розв’язнйй; пояс-нймий (про проблему тощо).
80ІШП ['зоиіот] п (р/зоіа) юр. земля; земельна ділянка.
5ОІІ15 [ 'зоиіаз] 1. п розм. оголошення на всю сторінку; 2. аду одйн, єдй-
80І
394
зоїл
ний; наодйнці; І Гоипд тузеІЕ ~ з’ясувалося, що я одйн.
зоїиіе [зо'Цші] 1. п розчйнена речовина; 2. асі] 1) розчйнений; 2) бот. що не приживається.
зоїиііоп [за 'Ци:/п] 1. п 1) розчйнен-ня; розпускання; 2) розчин; 3) розчйнений стан; 4) мікстура; рідкі ліки; 5) розрйв; перерйвчастість; роздроблення; ійе ~ оГ ипііу розпад єдності; 6) вйрішення; розв’язання (проблеми); пояснення; ійе ~ о£ а циезііоп розв’язання питання; 7) мед. закінчення хвороби; 8) крйза (в ході хвороби); 9) юр. сплата (боргу); виконання (зобов'язання); 2. V обробляти розчином.
зоїиііуе [за'Ци.ііу] асі] 1) пронос-нйй; 2) що полегшує (звільняє); 3) розчйнний.
зоїуаЬіїйу [,зоіуз'Ьііііі] п розв’язність.
зоїуаЬІе ['зоіузЬІ] аф 1) розчйнний; 2) розв’язнйй; що піддається вйрішен-ню (розгадці); 3) платоспроможний.
зоіузііоп [ззі'уєі/п] п хім. сольватація.
5Оіує [зоіу] V 1) вирішувати, розв’язувати; пояснювати; іо ~ а ргоЬІет вирішувати задачу; 2) виплачувати (борг); 3) виконувати; 4) припинйти; покласти край; 5) розчиняти(ся); 6) розпускати, розплутувати, розв’язувати; іо ~ а кпоі розв’язати вузол; іо ~ а іап^іе розплутати клубок.
зоїуепсу [зоіузпзі] п 1) юр. платоспроможність; 2) хім. здатність розчиняти.
80ІУЄШІ ['зоіузпсі] п розчйнена речовина.
8ОІУЄПІ ['зоіузпі] 1. п 1) розчйн-ник; 2) розчин; 3) засіб, що відвертає (увагу); 4) юр. платоспроможна людйна; 5) проносне; 2. аф 1) юр. платоспроможний, кредитоспроможний; 2) хім. розчйнювальний; ~ Ііциісіз рідкі розчйнники; 3) що пом’якшує (ослабляє, розряджає); 4) що сприяє вйрі-шенню (поясненню).
8ОІУЄГ ['ЗОІУЗ] п 1) той, що вирішує; 2) мат. прйлад (прйстрій) для розв’язання.
зоїла ['зошпз] п (рі зотаіа) фізл. сома.
8ота1і [зои'таїїі] п 1) сомалієць; сомалійка; ійе ~, ійе ~з збірн. сомалійці; 2) мова сомалі.
8ота1іа [зои'та:1іа] п геогр. н. Сомалі.
8ота1іап [зои'та:1]9п] аф сомалійський; що належить до Сомалі.
зотаіа ['зоитаіа] рі від зота.
зотаііс [за'таеіік] аф фізл. тілесний, фізйчний, соматйчний; ~ сеіі со-матйчна клітйна; ~ тизсіе скелетний м’яз; ~ пєгує руховйй нерв.
зошаіоіову [.зоита'іоізсізі] п соматологія.
зошаіоріазш ['зоитаіаріжгт] п біол. соматоплазма, соматйчні клітйни тіла.
зошЬге ['зотЬа] 1. аф 1) темний, похмурий; 2) понурий, сумнйй, безрадісний; ~ сйагасіег понура людйна; ~ тоод похмурий настрій; 3) темний (колір); 2. V 1) затьмарювати; 2) хмурніти; темніти.
зошЬгего [зот'Ьгєагои] п сомбреро (крислатий капелюх).
зотЬгоиз ['зотЬгаз] аф поет, темний, похмурий; понурий; сумнйй.
зоте [8лт] 1. аф 1) якййсь, якйй--небудь; азк ~ ехрегіепсед регзоп спитайте у якоїсь досвідченої людйни; ~ тап \уапіз іо зреак іо уои якййсь чоловік хоче поговорйти з тобою; 2) деякі, одні, інші; ~ реоріе деякі люди; 3) якась кількість, небагато; йауе ~ тоге іеа вйпийте ще трохи чаю; йауе ~ рііу! згляньтеся!; 4) чимало; немало, багато; іі іакез ~ ііте на це потрібен час; 5) амер. розм. відмінний, хоч кудй; йе із ~ досіог! він лікар хоч кудй!; ійаі із ~ гаіп! гарний дощ!; < ~ дау колй--небудь; одного чудового дня; - ііте як-небудь, колй-небудь; ~ £е\у небагато, незначна кількість; ~ дау ог оійег цйми днями, рано чи пізно; ~ апсі ~ поступово; 2. асіу 1) приблйзно; блйзько; іі созіз ~ іеп роипдз це коштує блйзько десятй фунтів; 2) амер. дуже, значно; 3) ледве, ледь-ледь; 3. ргоп іпсіе/. 1) дехто, деякі, одні, інші; ~ сате еагіу дехто прийшов рано; 2) дещо; ~ аге §о1с1, ~ зііуєг дещо із золота, а дещо із срібла; 3) деяка кількість, небагато; ~ о£ ійе рарег із батарей частйна паперу зіпсована; 4) кілька, небагато, трохи; 5) хтось, щось; < апсі (ійеп) ~ і ще багато на додачу; ~ о£ ійезе сіауз цйми днями; незабаром.
зошеЬосІу ['злгпЬасії] 1. п 1) важна персона, поважна людйна; 2) такйй-то, ім’ярек; 3) нечйстий, диявол; 4) любий; люба; < ~ ог оійег хтось, та чи інша людйна; 2. ргоп іпсіе/. 1) хтось, дехто; ~ із кпоскіп£ хтось стукає; 2) хто--небудь; хтось; < ~ \уа1кіп§ оп ту §гауе щось мене дрож проймає.
8отейо5¥ ['злтйаи] асіу як-небудь; якось, тим чи іншим чйном; ~ ог оійег так чи інакше.
зотеопе ['злгтУАп] ргоп іпсіе/ хтось, хто-небудь, будь-хто; ~ ог оійег той чи інший, хто-небудь, хтось.
зошеріасе [ злтріеіз] асіу розм. де--небудь, кудй-небудь.
зошегзаик ['загп98о:1і] 1. п 1) перекидання; сальто; іо іигп а ~ зробйти сальто, перекйнутися; 2) різка зміна (у поглядах тощо); 2. у перекидатися; робйти сальто.
8отегзе< ['злтазеі] п ч. ім'я С6-мерсет.
зотегзеі [ злтазеі] див. зотегзаиіі.
Зотегзеі Ізіапд ['злтазеі'аііапсі] п геогр. н. острів Сомерсет.
Зошегзеїзйіге ['злтазеі/ю] п геогр. н. Сомерсетшир (графство у Великій Британії).
8отегуіІІе ['злтауіі] п геогр. н. м. Сомервілл.
зотеійіп£ ['злтОіі]] 1. п 1) якась посада, якесь становище; йе із ~ іп ійе Кесоні Оїїїсе він займає якусь посаду в архіві; 2) важна персона; цяця; іо ійіпк ~ оГ опезеИ бути високої думки про себе; 2. аф проклятий, чортів; ся-кйй-такйй; < іо Ье ир іо ~ замишляти щось недобре; 3. асіу 1) приблйзно; блйзько; йе із ~ ипсіег ГіГіу йому приблйзно під п’ятдесят; зйе ІеГі ~ Ііке а тіПіоп вона залйшйла блйзько мільйона; 2) кілька, небагато; 3) досить, сйльно, дуже; < ~ Ііке чудовий, прекрасний; ійаі’з ~ Ііке! от здорово!; 4. ргоп іпсіе/. 1) щось, дещо; І йауе ~ еізе іо до у мене є й інші справи; йе Геїі ійеге \уаз а Іііііе ~ \уапііп§ він відчував, що чогось не вистачає; 2) що--небудь; зау ~ скажіть що-небудь; 3) якоюсь мірою; трохи; щось на зразок (когось, чогось); йе із ~ о£ а раіпіег він трохи художник; < \уі11 уои іаке ~? чи не хочете поїсти?; чи не вйп’єте чого-небудь?; ог ~ щось подібне; ~ датр (зйогі) що-небудь, чим промочйти горло; вйпивка; ~ еізе ще що-небудь.
зотеійіп^пезз ['злт0іі]пі8] п 1) щось реальне; 2) значність, важлйвість.
зотеійіп£Ій І'злт0іі]0] аф якййсь числом.
зотеНте ['злтіаїт] 1. аф колйш-ній; ійе ~ ргоГеззог аі ійе ипіуегзііу колйшній професор університету; 2. асіу 1) колй-небудь; соте оуєг ~ приходьте колй-небудь; 2) колйсь; якось; 3) іноді, час від часу, часом; 4) колйсь-то, за колйшніх часів; < ~ ог оійег як-небудь, колй-небудь; в будь-якйй час.
зошеіітез ['злтіаїтг] асіу 1) іноді, інколи, час від часу; 2) колйсь, ко-лйсь-то.
зоте^ау ['злгтуеі] асіу якймсь чйном, так чи інакше; як-небудь.
зоте^ауз ['злт\уеіг] див. зоте\уау.
зоте^уйаі ['злтхуоі] 1. асіу небагато, дещо; почасти, злегка; якоюсь мірою; йе \уаз ~ рихгіед він був дещо спантелйчений; ~ гоипд злегка закруглений; іі із ~ діШсиІі це досить важко; 2. ргоп іпсіе/. почасти, деякою мірою; дещо, трохи, щось; йе із ~ о£ а соп-поіззеиг він почасти знавець.
зоте^йеп ['злгтуеп] асіу колй-небудь.
зоте^йеге ['злгтуєа] асіу 1) десь, де-небудь; кудйсь, кудй-небудь; ~ еізе десь в іншому місці; 2) приблйзно, блйзько; ~ аЬоиі ійгее топійз при-
80Ш
395
$оо
блйзно три місяці; < Г11 зее уои ~ Гігзі та я швидше повішуся.
зотеніїііе ['злпвраіі] асіу 1) іноді, часом; 2) деякий час.
$отеиі$е ['злпвуаїх] див. зоте^ау.
8оте5¥ІЙіег ['8лт,\уіда] асіу кудйсь, кудй-небудь.
$отііе ['зоитаїі] п зоол. сегмент.
$отпатЬи1і$т [зот'пжтЬіиІіхт] п сомнамбулізм, лунатйзм; агіійсіа! ~ гіпноз.
зотпатЬиІізі [зот'паетЬіиІізі] п сомнамбул, лунатик; сомнамбула.
зотпатЬиІізііс [зот,паетЬ]и'1ізіік] асі] сомнамбулічний, лунатичний.
зотпісиїоиз [зот'пйдиіаз] асі] 1) сонний, дрімаючий; 2) заколйсли-вий.
зотпіГасіепі [,8отпі'Геі/апі] 1. п снотворний засіб; 2. асі] снотворний.
$отшГегои$ [зот'тГагаз] асі] 1) снотворний; заколйсливий; 2) сонний; дрімаючий, дрімотний.
зошпііїс [зот'пііїк] асі] що викликає сон; заколйсуючий; снотворний.
зотпііояиепсе [зот'тіакхуапз] п розмова уві сні; сонне марення.
зотпііодиу [зот'пііакич] див. зот-піїоциепсе.
зотпоіепсе ['зотпаїапз] п сонлй-вість; дрімота; сонний стан.
зошпоіепі ['ззтпаїапі] асі] 1) сонний, дрімотний, дрімаючий; сонлй-вий; 2) заколйсливий; снотворний.
$оп [злп] п 1) син; ~ апсі кеіг старший син; 2) зять; 3) нащадок; ~з оГ ійе еагіу ріопеегз нащадки перших переселенців; 4) уродженець; ~з оГ А1-Ьіоп діти Альбібна; 5) послідовник, спадкоємець; 6) розм. синок, хлопець; дружище, друже (звертання)', 7) (звич. ту ~) син мій (у звертанні духовної особи); < ~ оГ йеауеп син неба, китайський імператор; 8. оГ Май рел. син людськйй; ~ оГ а Ьіісй (оГ а £ип, оГ а зеа-соок) сучий син; ~ оГ іке хуйііє Неп щаслйвчик.
зопапсе ['зоипапз] п 1) звучність; 2) фон. дзвінкість.
зопапі ['зоипапі] 1. п фон. дзвінкйй прйголосний звук, сонант; 2. асі] 1) дзвінкйй; 2) фон. дзвінкйй; що вимовляється за участю голосу.
зопаг [зои'па:] п амер. мор. гідролокатор; сонар.
зопаіа [за пало] п муз. соната; ~ Гоггп сонатна форма.
зопаііпа [,зопа'іі:па] п (рі тж зо-паііпе) муз. сонатйна.
зопаііпе [,зопоЧі:пеі] рі від зопаііпа.
зопй [зої]] п 1) пісня; Гоїк ~ народна пісня; дгіпкіп§ ~ застільна (пісня); 2) спів; ійе пі^ііііп^аіе’з ~ спів соловейка; іо Ьгеак іпіо ~ заспівати; 3) літ. пісня; ійе 8. оГ8оп§з бібл. Пісня пісень; ійе 8. оГ Коїапд Пісня про Роланда; < ~ апд дапсе амер. розм.
марнослів’я; поі \уогій ап оїд ~ ламаного шеляга не вартий; іо Ьиу Гог а ~ (Гог ап оїд ~) купйти за безцінь; іо зіп£ ійе зате ~ оуєг апд оуєг а^аіп усе своєї співати.
зоп£~Ьіг(1 ['зоі]Ьо:д] п співочий птах.
$оп&-Ьоок ['зоі]Ьик] п збірка пісень; пісенник.
зоп£-Ьох ['зоі]Ьок8] п нйжня гортань у співочих птахів.
зоп§-Гопп ['зоі]Го:т] п муз. двоча-стйнна (тричастйнна) форма.
$оп£ЙіІ ['зоі]їй1] асі] музикальний, мелодійний; наспівний, співучий.
зоп£-$сІюо1 [ 'зої] зки:1] п хорове училище.
8ОП£-зтіій ['зоі]8ті0] п 1) компо-зйтор-пісняр, творець пісень; 2) пісенник, збірка пісень.
$оп£$іег ['зоі]8іа] п 1) (естрадний) співак; (естрадна) співачка; 2) співуха; 3) щебетуха; співочий птах; 4) поет--пісняр; 5) пісенник; збірка пісень.
зоп£$ігез8 [х80і]8ігі8] п 1) естрадна співачка; 2) співуха, співачка; 3) по-етеса-піснярка.
зоп£*>ійпізЬ ['зоі]0гл/] п зоол. співочий дрізд.
8опіа ['зошуз] п ж. ім'я Сбунія, Соня.
зопіс ['зошк] асі] 1) акустйчний; ~ тіпе військ, акустйчна міна; 2) звуко-вйй; що має швидкість звуку.
зопіїегоиз [за'піГогаз] асі] 1) звучний, дзвінкйй; 2) що звучйть (передає звук).
зоп-іп-іа^у ['злптЬ:] п (рі зопз-іп--1а\у) зять; чоловік дочки.
зоппеі ['зопіс] 1. п сонет; 2. у 1) писати сонети; 2) оспівувати в сонетах.
зоппеіеег [,зопі'па] 1. п 1) поет, що пйше сонети, творець сонетів; 2) знев. віршомаз; 2. у 1) писати сонети; 2) прославляти у сонетах; 3) присвячувати сонети (комусь); 4) знев. займатися віршомазництвом, дряпати віршики.
зоппеСіге ['зопаіаіг] у 1) писати сонети; 2) оспівувати в сонетах.
зоппіе ['злш] див. зоппу.
зоппу ['злш] п розм. синок, сйнку (звертання).
зопоЬиоу ['зоипаЬої] п мор. радіогідроакустичний буй.
зопотеіег [зои'потііа] п сонометр (прилад для дослідження слуху).
зопогізаііоп [.зоипага'геї/п] п лінгв. надання дзвінкості.
зопогііу [за'пзпії] п 1) зв^ність, дзвінкість; 2) милозвучність; 3) уро-чйстість; пишномовність; 4) фон. дзвінкість.
зопогоиз [зз'по.газ] асі] 1) звучний, дзвінкйй; гучнйй; ~ уоісє гучнйй голос; ~ заіиіез шумні привітання; 2) здатний
звучати; що звучйть; 3) урочйстий; пишномовний; ~ зіуіе пишномовний стиль; 4) звуковйй; 5) мед. стерторб-зний; ~ гаіез дзвінкі хрипи.
$оп$-іп-1аі¥ ['злпгшЬ:] рі від зоп--іп-1а\у.
зопзу [зоизі] асі] розм. 1) щаслй-вий, життєрадісний; 2) веселий; добросердий; 3) миловйдний, приємний; 4) кругленький, пишний, повний (про жінку); 5) що піддається дресируванню; слухняний; сумйрний.
8опуа ['зоипр] див. 8опіа.
$ооп [зи:п] асіу 1) скоро; незабаром, швйдко; невдовзі; соте а§аіп ~ приходьте швйдше знову; 2) рано, передчасно; ійе ~ег ійе Ьеііег чим раніше, тим краще; ~ег ог Іаіег рано чи пізно, зрештою, колй-небудь; 3) охбчб, радо, залюбки; Міісй \уои1д уои ~езі до? що б ви охочіше зробйли?; < аз ~ аз як тільки; аз ~ аз поі так само ймовірно; аз ~ аз роззіЬІе якомога швйдше; по ~ег заід ікап допе сказано — зроблено.
$оопег ['зиіпо] п 1) розм. той, хто ухиляється, сачок; 2) амер. поселенець, що самочйнно захопйв ділянку; 3) жарт, оклахдмець; < а ~ до§ амер. мор. розм. добрий їдець, але поганий вояка; 8. 8іаіе амер. «Штат Землеза-гарбників» (жартівлива назва штату Оклахома).
зоопізії ['зиіпі/] асі] розм. надто поспішний; дещо передчасний.
$ооп-гоПіП£ ['зиіп'гзіїї]] асі] швид-копсувнйй.
$ооі [зиі] 1. п 1) сажа; кіптява; 2) тех. нагар; < ~ де\у бот. сажовйй грибок; ~ ріі тех. зольнйк; 2. у 1) бруднйти сажею (кіптявою); 2) с.г. удобрювати сажею; 3) покривати сажею (кіптявою).
$ооі-сапсег ['зиГкзепза] п мед. епі-телібма мошонки; рак сажотрусів.
зооіегкіп ['зиіакіп] п недоносок, вйкидень; > ~ зсйете приречений на провал план.
$ооііі [зи:0] 1. п правда, істина; іп §оод ~ справді; ~ (о зау правду кажучи; 2. асі] правдивий, щйрий.
зооіЬе [зи:д] V 1) заспокоювати, утішати; утихомйрювати; іо ~ а сгуіп§ ЬаЬу заспокоювати дитйну, шо плаче; 2) пом’якшувати, зменшувати; полегшувати; 3) ублажати, потурати; заохочувати; тішити; іо ~ опе’з уапііу тішити пиху.
зооіііег ['8и:да| п соска-пустушка.
зооіЬГазі ['зи:0Га:8і] асі] 1) правдй-вий, щйрий; 2) істинний, справжній; 3) вірний, відданий.
$оо(1ііп£ ['8и:бп]| асі] утішний, заспокійливий; полегшувальний;
сгеат крем для пом’якшення шкіри.
$ооііііп£Іу |'8и:діі]1і] асіу 1) заспокійливо, заспокоююче; 2) ласкаво; м’яко.
$00
396
80Г
$ооі1і$аі<1 ['зигОзесі] разі і р.р. від зооіЬзау 2.
зооіЬзау ['зшОзеї] 1. п 1) передрікання, пророкування; передвістя; 2) вйслів; прислів’я, прйказка; 2. V (разі і р. р. зооіітзаісі) 1) передрікати, пророчити, віщувати, провіщати; 2) говорйти правду.
зооіЬзауег ['зи:0,зеі9] п 1) віщун, провісник; віщунка, провісниця; ворожка; 2) правдолюб.
зооіЬзауіп£ ['8и:0,8епі]] п передрікання, пророкування; прорікання; віщування.
зооі-^агі ['зиі\уо:і] п мед. епітелі-бма мошонки; рак сажотрусів.
зооіу ['зиіі] асі] 1) забруднений (покрйтий) сажею; закопчений; 2) чорний як сажа; 3) чорнуватий; темно-брунатний.
зор [зор] 1. п 1) шматочок, намочений у воді (молоці, підлйвці) (про хліб тощо); ~ іп Ійе рап грінка; 2) щось просочене рідиною; іке §гоипб \уаз а зЬеег ~ земля набухла від дощу; 3) хабар; подачка; іо £іує ~ іо СегЬегиз улещувати хабарем; іо іЬгоху а ~ іо зтЬ. кйнути комусь подачку; 4) розм. квач, легкодуха людйна; 2. V 1) умочувати; мочйти; 2) убирати, усмоктувати; 3) намочувати, вимочувати; просочувати; 4) промокати, намокати; просочуватися (рідиною); Віз сІоіЬез аге ~ріп§ \уєі його одяг промок до нйтки; 5) розм. дати хабара.
ЗОрЬ [80£| П 1) (скор. від 8ОрЬІ8ІЄГ) студент-старшокурсник; 2) (скор. від зорЬотоге) студент-другокурсник.
8орЬіа [89Таю, зоиТаїо] п ж. ім'я Софая, Софія.
8орЬіе ['зоиії] п ж. ім'я Соуфі, Со-фі.
ЗОрЬІЗШ ['8о£12т] п 1) софізм; 2) софістика.
ЗОрЬІЗІ ['ЗОЙЗІ] п софіст.
зорЬізіег ['зойзіо] п 1) софіст; 2) іст. студент-старшокурсник.
зорЬізііс [зо'йзіїк] 1. п софістика; 2. асі] 1) схйльний до софістики; 2) софістйчний.
зорЬізііса! [зо'йзіїкої] асі] софістйчний.
зорЬізіісаіе І [89 Тізіїкіі] 1. п досвідчена людйна; 2. асі] 1) позбавлений простотй ( природності); вйтончений, вйшуканий; 2) досвідчений; навчений досвідом; 3) складнйй, ускладнений; 4) фальсифікований.
зорЬізіісаіе II [89Ті8іікеіі] V 1) позбавляти простотй (природності); розчаровувати; 2) псувати; розбещувати; 3) перекручувати; фальсифікувати, підробляти; 4) займатися софістикою; 5) підмішувати; додавати домішку; іо ~ тіїк розводити молоко.
ЗОрЬІЗІІСаІЄ<1 [89 Твіїкеїіід] асі] 1) позбавлений простотй (природнос
ті); вйтончений, вйшуканий; ~ іазіе вйтончений смак; 2) досвідчений; умудрений досвідом; ~ ігауеііег досвідчений (бувалий) мандрівнйк; 3) складнйй, ускладнений; ~ аррагаіиз складна апаратура; ~ 8иг£егу складна сучасна хірургія; тонка хірургічна операція; 4) фальсифікований; з домішкою; ~ іехі перекручений текст.
ЗОрЬІЗІІСаІІОП [89,Г18І1'кеі/п] п 1) вй-тонченість, вйшуканість; 2) досвідченість, мудрість; зсіепііГіс ~ широкі наукові пізнання; 3) перекручення фактів; фальсифікація, підробка; 4) сурогат; 5) підмішування, додавання домішок; 6) заняття софістикою.
зорЬізігу [ зойзіп] п софістика.
зорЬошоге ['зоГото:] п амер. 1) сту-дент-другокурсник; 2) знев. неук (невіглас), що претендує на широкі знання; 3) той, що виконує певні обов’язки другий рік.
зорЬотогіс [,зо£9'то:пк] асі] 1) характерний для студента-другокурсни-ка; 2) поверховий, неглибокий, незрілий; «зелений»; 3) що претендує на мудрість; схйльний до зневажання авторитетів.
8орЬгопіа [зо'Ггоипю] п ж. ім'я Со-фрбунія.
8орЬу [ 'зоиії] п ж. ім 'я Софі, Соуфі (зменш, від ЗорЬіа).
зорііе [зои'раіі] V 1) заколйсувати; присипляти; 2) покласти край, урегулювати; 3) утихомйрювати; стрймувати.
зорог ['8Оир9] п глибокий (міцнйй) сон; летаргічний сон.
зорогіГегоиз [у8оир9'п£9Г98] асі] 1) снотворний, заколйсливий; наркотйчний; 2) сонний; дрімаючий.
зорогіЛс [,8оир9'гі£ік] 1. п мед. снотворне; наркотик; 2. асі] 1) снотворний; що усипляє; наркотйчний; 2) сонний, дрімаючий.
зорріпз [ зори]] асі] мокрий, (наскрізь) промоклий; намоклий; просочений (вологою).
зорру ['зорі] асі] розм. 1) мокрий; 2) дощовйй; ~ \УеаіЬег сира (дощова) погода; 3) неохайний; 4) безглуздо сентиментальний; іо Ье ~ оп зтЬ. бути закоханим у когось; < ~ Ьоу матусин синок.
зоргапі [зо'ргаті] рі від зоргапо.
зоргапо [89 рга:пои] 1. п (рі зо-ргапоз, зоргапі) 1) сопрано (голос); 2) дискант; 3) партія для сопрано (для дисканта); 2. асі] сопрановий; ~ сІеГ сопрановий ключ.
зорз-іп-^уіпе ['зорзіп'\уаіп] п п’янке (сорт осінніх яблук).
зога |'зо:г9] п зоол. лйска, лисуха. зогЬ [зо:Ь] п горобйна.
зогЬ-аррІе ['зо:Ь,аер1] п 1) ягода го-робйни; 2) горобйна.
зогЬеГасіепі [, зо:Ьі Теї/опі] 1. п мед.
усмоктувальний засіб; сорбент; 2. асі] усмоктувальний; що сприяє усмоктуванню.
зогЬепі ['зо:Ь9пі] п хім. сорбент, усмоктувальна речовина.
зогЬіпз ['зо:Ьіі]] п хім. сорбування.
зогсегег ['зо:8го] п 1) чарівнйк; чаклун; чародій; 2) фокусник.
зогсегезз ['80!89П8] п чарівнйця, чаклунка; чародійка.
зогсегоиз ['зо:89Г9з] асі] чарівнйй, чарівнйцький.
зогсегу ['зо:з9п] п 1) чарівнйцтво; чаклунство; магія; 2) рі чари, заклинання; чаклунські прийоми.
$ог<1і<1 ['зоїсіїсі] асі] 1) огйдний, гидотний; відразливий; 2) підлий, нй-ций; 3) бруднйй; гнійнйй; ~ \уоипб гнійна рана; 4) мерзенний; убогий, злиденний; ~ роуегіу жалюгідна бідність; 5) корйсливий, скнарий; ~ то-ІІУЄ8 корйсливі цілі; 6) бруднйй, брудного відтінку; тьмяний (про колір).
зогдіпе ['зо:сіі:п] п муз. сурдйнка.
зоге [зо:] 1. п 1) болячка; вйразка; рана; нарйв; запалення; 2) синець, синяк; опік; 3) болюче місце; < ап ореп ~ суспільне зло; іо ге-ореп оіб ~з ятрйти старі рани; 2. асі] 1) хворий; болючий; чутлйвий; запалений; а ~ Гооі стерта нога; ~ іооіЬ хворий зуб; ~ зиЬ]есі болюче питання; І Кауе §оі а ~ іЬгоаі у мене болйть горло; 2) дразлйвий, дратівнйй; легко уразлйвий; 3) ображений, скрйвджений, сердйтий; іо Гееі - аЬоиі зтіЬ. бути скрйвдженим чимсь; 4) болісний, гіркйй; сповнений горя; іо Ье ~ аі Ьеагі глйбоко страждати; 5) на-пр^окений, тяжкйй; ~ зіги^іе запеклий (тяжкйй) бій; < Ііке а Ьеаг \уііЬ а ~ Ьеаб дуже сердйтий; іо іоисЬ зтЬ. оп а ~ ріасе завдати комусь болю; 3. асіу поет, сйльно, дуже; глйбоко; вкрай; тяжко; жорстоко; 4. у ранити; завдавати болю; засмучувати.
зоге-Ьеа<1 ['зо.Ьесі] п 1) роздратована (озлоблена) людйна; 2) причепа, критикан; 3) амер. розм. розчарований політик; 4) кандидат, що зазнав поразки на вйборах і відійшов від своєї партії; 5) скиглій, буркотун; 2. асі] 1) дражлйвий; мстйвий; роздратований; 2) невдовблений, незадовблений; розчарований.
зогеїу ['зо:її] асіу 1) жорстоко; болісно; 2) вкрай, дуже, глйбоко; тяжко.
зогепезз ['зо:піз] п 1) чутлйвість; болючість; 2) дратівлйвість; 3) почуття образи.
зог^Ьшп ['зо:дот] п бот. сорго (хлібний злак).
80Г&0 [зо:дои] п бот. сорго цукрове.
зогііез [з9'гаііі:х] п лог. сорйт.
зогп [зо:п] у 1) незаконно користуватися безплатним житлом (утрй-манням); 2) займатися вимаганням.
80Г
397
$011
зогогііу [за'гопії] п 1) жіноча організація; жіноче товарйство; жіноча громада; 2) жіноче земляцтво (в університеті); 3) амер. університетський жіночий клуб.
$ого$е$ [за'гоизігх] рі від зогозіз 1).
зогозіз [за'гоизіз] п 1) (рі тж зо-гозез) амер. жіноче товарйство, жіночий клуб; 2) бот. складнйй плід.
зогрііоп ['зо:р/п] п хім. сорбція.
здітеї [зогзі] 1. п 1) щавель; 2) бот. квасенйця; 3) гнідйй кінь; 4) розм. рудйголова; 5) червоно-брунатний колір; 2. аф 1) гнідйй; 2) червоно-брунатний, червоно-бурий.
зоггеї-іор ['зогаїіор] п амер. рудоволоса людйна, рудйголова.
8оітепіо [зои'гепіои] п геогр. н. м. Сорренто.
зогпт ['зогои] 1. п 1) смуток, горе; скорбота; кееп ~ глибока скорбота; а Іоок оГ ~ сумнйй погляд; іо Ье а ~ іо 8гпЬ. завдавати горя комусь; ~ оп уои! будь ти проклятий!; 2) жаль, жалість; журба; іо ехргезз ~ аі (Гог) зтіЬ. вй-словити жаль з прйводу чогось; іо Гееі ~ Гог зтЬ., зтіЬ. жалкувати (журйтися) за кимсь, чимсь; 3) рі муки; страждання; ійе Мап оГ 8оґго\уз бібл. Хри-стбс; 4) рі неприємності, негоди; тяжкі переживання; 5) рі поет, сльози; 6) скарга; стогін, стогнання; 7) розм. диявол; 2. V 1) горювати; сумувати; уболівати; журйтися; 2) жалкувати; іо ~ Гог 8тЬ. побиватися за кимсь.
зогго^ТиІ ['зогаГиІ] асі] 1) сумнйй, смутнйй, скорботний; ~ зоп§ сумна пісня; ~ \уі6о\у скорботна вдова; 2) плачевний, прйкрий, жалісний; ~ ассібепі прйкра пригода; 3) засмучений, убйтий горем; траурний.
зоггу [ зоп] аф 1) ргед. засмучений; що шкодує (жалкує); іо Ье ~ Гог опезеіГ глибоко переживати; (І ат) ~ ! вй-бачте!, перепрошую!; І ат ~ іо 8ау Ье із ІП він, на жаль, хворий; іо Ье ~ аЬоиі 8тіЬ. шкодувати про щось; 2) жалюгідний; нещасний, мізерний, поганий; ~ Гєііоу/ жалюгідна людйна; ~ ехсизе непереконлива відмовка; невдале вйправдання; 3) похмурий, сумнйй.
зогі [8о:і] 1. п 1) рід; вид; сорт; розряд; різновид, тип; клас; аіі ~з оГ іЬіп§8, іЬіп§8 оГ аіі ~8 різноманітні речі; поіЬіп§ оГ іЬе ~ нічого подібного; \уЬаі ~ оГ а тап І8 Ье? що він за людйна?; зЬе із поі ту ~ вона не в моєму дусі; 2) спосіб; манера; іп 8оте ~, аГіег а ~ певною мірою; 3) рі друк, літери (гарнітури); < а £оосі ~ розм. добрий хлопець; ~ оГ ніби; щось на зразок; іо Ье оиі оГ ~8 бути не в настрої; погано почувати себе; іЬаі І8 уоиг ~! оце здорово!; 2. V 1) сортувати; розбирати, класифікувати (тж ~ оиі, -оуєг); 2) розм. наказувати; 3) розм. тримати в порядку, упорядковувати;
< іо ~ \¥ЄІ1 відповідати (чомусь); іо ~ ІП не відповідати (чомусь).
зогІаЬІе ['зо.іаЬІ] аф 1) що піддається сортуванню; 2) сортний.
$оіїег ['зо:іа] п 1) сортувальник; 2) сортувальна машйна; сортувальний прйстрій.
50ГІІЄ ['зо:іі] п 1) військ, вйлазка; 2) ав. вйліт; 3) розм. вйхід з кабіни (космонавта); а ~ іпіо 8расе вйхід у космос.
зогіі1е£е ['зо.ііікіз] п ворожіння, ворожба; чаклування.
8огііп£ [’зогіїї]] п 1) сортування, класифікація; 2) зал. формування (поїздів); ~ бероі сортувальна залізнйчна станція.
зогііііоп [зо/ії/п] п жеребкування; розподіл за жеребками.
808 [,ез,ои'ез] 1. п (скор. від зауе оиг 8оиІ8) 1) рад. сигнал про біду (небезпеку) (особл. на морі); 2) розм. прохання про допомогу; 2. V подавати радіосигнал про біду.
80-80 ['зоизои] 1. аф неважний, поганенький, такйй собі; стерпний; Ьи8іпе88 із ~ справи ідуть так собі; 2. асії так собі, нічого собі; стерпно, поганенько.
80І [зоі] 1. п гіркйй п’янйця; 2. V пйти, випивати; < ~ а\уау безглуздо марнувати (час тощо).
8ОНІ8Є [зо'іі:х] п фр. дурість, безглуздість.
8ОКІ8І1 ['зоіі/] аф 1) дурнйй; безглуздий; 2) очманілий від пияцтва.
8011 [зи:] п фр. су (дрібна монета); Ье Ьазп’і а ~ розм. у нього нема й копійки.
8оисаг ['заика:] п інд. 1) банкір; 2) лихвар.
8ои<1апе8е [,8и:сІ9'пі:г] див. 8иба-ПЄ8Є.
зоиШе ['зи:Г1еі] п фр. суфле.
80ігіПе ['зи:Г1] п мед. дйхальний шум.
зоиШеиг [зш'ГІо:] п фр. суфлер.
80іі£Іі [заи] 1. п 1) шерех; шурхіт; шелест; шарудіння; дзюрчання; 2) глибокий подих, глибоке дйхання; 3) свист, шум (вітру); 4) монотонний звук; 5) чутка, поголос; 6) болотйсте місце; 7) невелйкий ставок; 8) стічнйй канап; дренажна труба; 9) гірн. водовідливна штольня; 2. у 1) шарудіти; шелестіти; дзюрчати; 2) важко і шумно дйхати; глйбоко зітхати; 3) говорйти їз зітханням; 4) бурмотати (молитву тощо); 5) наспівувати про себе; 6) облицьовувати стічнйй канал; 7) прокладати стічнйй канал; 8) осушувати системою стічнйх каналів; 9) потрапити у стічнйй канал.
8ои§М [зо і] разі і р. р. від зеек 2.
зои^Ьі-аГіег |'зо:і'а:Гіо] аф 1) що має велйкий попит (про товар); 2) шо
користується успіхом; популярний; 3) бажаний; 4) дефіцйтний.
зоні [зоиі] 1. п 1) душа; серце; \уііЬ аіі ту ~ від усієї душі, від щйрого серця; І \уопбег Ьо\у Ье кеерз - апсі Ьобу дивуюся, на чому його душа тримається; іЬаі тап Ьаз по ~ це бездушна (безсердечна) людйна; 2) рел. дух, душа; Ооб тезі Ьіз ~ царство йому небесне; 3) суть; невід’ємна властйвість; основа; 4) центральна постать; натхненник; 5) людйна, особа; іЬеге \уєгє 200 ~з оп Ьоагб на пароплаві було 200 осіб; Ье а §ооб - апсі Ьеір те будьте ласкаві, допоможіть мені; доп’і Іеіі а - нікому не кажіть; а кіпсіїу ~ добра душа, добряк; роог ~ бідолаха; зітріе ~ простак; 6) нахил, потяг; Ье Ьаз а ~ Гог тизіс він любить музику, він має нахил до музики; < Ье саппоі саіі Ьіз ~ Ьіз о\уп він не має власної волі; ироп ту ~! клянусь!, слово честі!, їй--ббгу!; 2. V розм. церк. збирати гроші напередодні дня померлих (тж іо §о а-зоиііпв).
зоиІГиІ ['зоиІГиІ] аф емоційний; сентиментальний.
8О111ІЄ88 ['зоиіііз] аф беЗД)П1ІНИЙ.
8ои1-8еагсЬіп£ ['зои1,зо:і/іі]] п само-критйчний аналіз своїх дій (спонукань); переоцінка цінностей.
8ои1-8Іск ['зоиїзік] аф пригнічений; засмучений; збентежений.
8оші<1 [заипсі] п (іЬе ~) геогр. н. протока Зунд.
зоипд [заипсі] 1. п 1) звук; шум; іЬе ~ оГ уоісєз шум голосів; \уііЬіп ~ оГ у межах чутності; 2) фон. звук, тон; СОПЗОПаПІ (уО\¥ЄІ) ~8 прйголосні (голосні) звуки; 3) значення; зміст; смисл; 4) кін. звуковйй супровід кінофільму (тж ~ еГГесіз); 5) зонд, щуп; 6) зондування; промірювання лотом; 7) плавальний міхур (у риби); 8) протока; 9) вузька затока, фіорд; 10) непритомність; 2. аф 1) здоровий, міцнйй; іо Ье ~ оГ Ьосіу апсі тіпсі бути здоровим і тілом і душею; Ьіз Ьеагі із поі ~ у нього нездорове серце; 2) спокійний, міцнйй, кріпкйй (сон); 3) доброякісний, добрий, незіпсбваний, свіжий; ~ Ггиіі свіжі фрукти; оісі ~ аіе добре старе пйво; 4) непошкбджений, незіпсбва-ний, справний; ~ тасЬіпе справна машйна; 5) правильний, розсудливий; логічний; ~ аг^итепі переконливий доказ; ~ геазопіп§ розсудливі міркування; 6) передбачливий, тверезий; -роїісу твереза політика; 7) глибокий, старанний (аналіз тощо); 8) платоспроможний, надійний, сталий (про фінанси); 9) умілий, добрий, поважний, солідний; ~ зсЬоІаг поважний учений; 10) юр. законний, дійсний; а -ііііе іо Іапсі законне право на землю; < заГе апсі ~ живйй і здоровий; цілий і непошкбджений; ~ аз а ЬеІІ (аз а гоасЬ, аз а ігоиі) цілком здоровий; здо
§ои
398
$ои
ровий як бугай; а ~ тіпсі іп а - Ьосіу у здоровому тілі — здоровий дух; ~ аЬзогрііоп звукопоглйнення, звукоізоляція; ~ Ьаггіег фіз. звуковйй бар’єр; - сатоиПа^е військ, звукомаскування; ~ соттипісаііоп військ, звуковйй зв’язок; ~ датрег звуковбирнйй прйстрій, глушйтель шуму; ~ дерагітепі цех звукозапису, звукоцех; ~ деіесіог військ, звукопеленгатор, звукоуловлювач; - есііііпз монтаж звукового кінофільму; ~ еп§іпеег звукооператор; інженер звукозапису; звукотехнік; ~ 1а& запізнювання звуку; ~ Іосаііоп шумо-пеленгація; ~ тап амер. звукооператор, звукорежисер; ~ шеіег шумомір; ~ ой* військ, відбій; ~ гап§ег військ, звукоуловлювач; звукометрйст; - гап§іп§ військ, звукометрія, звукова розвідка; - гесогсііп£ звукозапис; ~ зі^паї звуковйй сигнал; ~ зіа§е павільйон звукозапису; 3. агії міцно, сйльно; іо Ье - азіеер міцно спати; 4. V 1) звучати, давати звук; дзвеніти; викликати звук; іо ~ а Ьеіі дзвонйти у дзвінок; 2) подавати сигнал (звуковий); військ, грати (відбій, тривогу); 3) створювати враження, здаватися, звучати; ійе ехріа-паііоп ~з аіі гі^кі пояснення звучйть переконливо; Ьег уоісє ~з ігоиЬІеб у її голосі відчувається тривога; 4) сповіщати, проголошувати; розголошувати; прославляти; іо ~ зтЬ.’з ргаі8Є8 вихваляти когось; 5) мед. вистукувати, вислуховувати (стетоскопом); 6) мед. зондувати (рану); 7) юр. стосуватися, мати відношення до (чогось); 8) вимірювати глибину (лотом); 9) обережно випйтувати (оп, аЬоиі, а8 іо); вивідувати; намагатися з’ясувати (думку); 10) досліджувати, осягати; випробовувати; перевіряти; 11) глйбоко пірнати (особл. про кита); опускатися на дно; 12) видаляти плавальний міхур (у риби); 13) непритомніти; □ - оЯ* розм. галасувати; критикувати; ~ оиі довідуватися; < іо ~ а Гаїзе поіе звучати фальшйво, взяти неправильний тон; іо - а кі§к поіе подати сигнал тривоги; іо - ійе ігитреі ЬеГоге уісіогу передчасно хвастати.
$оші<1-Ьоаг<1 ['зашкіЬоісі] п 1) навіс кафедри; 2) стеля театру; 3) муз. дека, резонатор.
$оип<1-Ьоаг(іпі£ ['заипфЬоісіїї]] п звукоізолююча прокладка.
8оип(1-Ьо5¥ ['заипсіЬои] п потовщений край дзвона, об якйй б’є серце.
$оші<1-Ьох [заипсіЬокз] п 1) звукознімач; 2) кабіна звукооператора; 3) кабіна для прослухування.
зошмі-сатега ['заипд.каетага] п кін. 1) синхронна кінознімальна камера; 2) звукозаписнйй апарат.
$оиік1-с1іап£е ['заипді/етсіз] п фон. звуковйй перехід, звукова зміна.
$оип<1-соп<1исііоп ['заипсікап'сілк/п] п мед. провідність звуку.
зоишіег ['заипсіа] п 1) звуковйй телеграфний апарат; клопфер; 2) мор. механічний лот; 3) стадо кабанів; 4) молодйй кабан.
80шк1-П1т ['заипсіГіїт] п 1) звуковйй кінофільм; 2) звукове кіно.
$оші<1-1іо1е ['зашкікоиі] п 1) муз. резонаторний отвір; еф (у скрипці); 2) архт. отвір (для зменшення резонансу).
$оип<1іп£ ['ваипдіі)] 1. п 1) звучання; звук; дзвін, дзвеніння; 2) вимова, вимовляння; 3) сигнал (тривоги); 4) вимірювання глибинй ехолотом; 5) вйміряна глибина; глибина за лотом; 6) рі мілководдя (біля берегів); місця, де можлйве промірювання лотом; 7) гірн. шурфування; 8) дослідження (верхньої) атмосфери; зрасе ~ зондування космічного простору; 9) зондування, промацування; 10) роз-пйтування; запит з метою з’ясування; 11) рі пірнання; < ~ Ьаііооп куля-зонд; ~ госкеі зондуюча ракета; 2. аф 1) що звучйть; 2) звучний; гучнйй; 3) пустйй, гучнйй (про фрази тощо).
8оиш1іп£-Ьоаг(1 [ 8аипс1іі]Ьз:д] п 1) навіс кафедри; 2) стеля театру; 3) духовйй ящик органа; 4) муз. дека; резонатор; 5) буд. екран, звуковйй відбивач.
$ошк1іп£-1іііе ['заипдіі]1аіп] п мор. лот-лінь.
8оші(11е£8 [заипдііз] аф 1) беззвучний; безшумний; нечутний; 2) мов-чазнйй; 3) тйхий, спокійний; 4) невимірний, незмірний; бездонний.
$оші<1-1осаіог [ 'заипсіїои'кеїіа] п шумопеленгатор; звуковловлювач; звукопеленгатор.
зоишіїу ['заипсіїї] асіу 1) обгрунтовано; серйозно; уміло; добре; розумно; Не геазопз ~ він міркує тверезо (розумно); 2) безпробудно, міцно, кріпко (про сон); 3) цілком, повністю; (Не еп-ету ^аз - деГеаіед протйвник зазнав повної поразки; протйвник був роз-бйтий наголову.
зоипдтап ['заипсітаеп] п (рі зоипд-теп [-теп]) амер. рад., телеб. 1) звукооператор; звукорежисер; 2) офор-млювач звуковйх ефектів.
$оші<1пе$$ ['заипсіпіз] п 1) здоров’я; 2) міцність; 3) розсудливість; тверезість (міркувань); розумність, правильність (доказів тощо).
8оипд-ро8і ['заипброизі] п душка (у скрипки тощо).
8оип<1-ргооГ [ 'заипдрги.ї] 1. аф зву-конепроникнйй, звуковбирнйй; 2. V робйти звуконепроникнйм; надавати звуконепронйкності.
80ші(1-8ІііПііі£ [ 'заипф/іїїіі]] п лінгв. мутація.
здшкМгаск ['заипдігаек] п кін. звукова доріжка; фонограма.
$оиш!-^ауе ['заипсіхуеіу] п звукова хвйля.
5оир [зи:р] 1. п 1) суп; юшка; саЬ-Ьа&е ~ капусняк; щі; сгеаш ~ суп-пюре; ГізЬ ~ юшка з рйби, щерба; рогіаЬІе ~ бульйонні кубики; 2) ав. розм. густйй туман, густа хмарність; дощ; 3) юр. розм. судове розпорядження; 4) амер. розм. нітрогліцерйн; 5) кінська сйла; потужність; кіз саг йаз ріепіу оГ ~ у Нього дуже потужна машйна; < іп іке ~ у скрутному становищі; ~ апд Гізк розм. вечірній костюм (чоловіка); Ггот ~ іо пиіз розм. від початку до кінця; 2. V 1) збільшувати потужність (мотора тощо; звич. ~ ир); 2) збільшувати швйдкість; 3) пожвавлювати (гру), надавати жвавості (сйли).
$оир-Ьои$е ['зиіркаиз] п 1) безплатна їдальня (для бідних та безробітних); 2) амер. військ, розм. похідна кухня.
$оир-кіісЬеп ['$и:р,кіфп] див. зоир--коизе.
зоир-ріаіе ['зигрріеіі] п 1) глибока тарілка; 2) розм. бляха шоферів таксі.
$оир-ііске< ['зи:рДікіі] п талон на суп (для безробітних).
воиру ['зи:рі] аф 1) рідкйй, водя-нйстий; 2) розм. слізлйвий, плаксй-вий; ~ теїодіез слізлйво-сентимен-тальні наспіви; 3) туманний; хмарний; ~ хуеаікег сира (волога) погода.
8оиг ['заиа] 1. п 1) кислятина; 2) кйслий розчин; 3) амер. лимонний коктейль, сауер; < іо іаке іке 8\уєєі \уіік іке ~ спокійно сприймати (терпіти) мінлйвість долі; 2. аф 1) кйслий; ~ арріе кйсле яблуко; 2) прокйслий; скипілий (про молоко); ~ сгеат сметана; 3) незадоволений, в поганому настрої, похмурий, сердйтий; дразлйвий; 4) незадовільний, поганий; низькоякісний; 5) огйдний, неприємний; 6) вогкий, сирйй (про погоду); 7) бо-лотйстий, кйслий (про грунт); 8) хім. підкйслений, кйслий; 9) сірчйстий (про нафтопродукти); < - саке солодкий пиріг (з дріжджового тіста); ~ скеггу бот. кйсла вйшня, мореля; ~ сгоиі кйсла капуста; - доск щавель; ~ §гаре8 зелений виноград; 3. асіу похмуро; неприємно; 4. V 1) скисати; закисати; прокисати; 2) заквашувати; 3) ставати похмурим (роздратованим); хмурніти; бути невдовбленим; скйсну-ти; 4) роздратовувати, озлобляти (когось); 5) хім. окисляти; < іо ~ оп зтЬ., зтік. не злюбйти когось, щось.
зоигЬаІІ ['заиаЬо:!] п розм. буркотун, буркун.
зоигсе [зо:з] п 1) верхів’я, вйтік; іке - оГ іке гіуєг верхів’я рікй; 2) джерело; кринйця; 3) основа, початок; першопричйна; геїіаЬІе ~ оГ іпГогтаііоп надійне джерело інформації; 4) письмове джерело; документ; кізіогісаі -з історйчні документи (дані); 5) походження; предки; 6) джерело (енергії);
8011
399
$011
7) фіз. випромінювач; < ~ кеб геол. матерйнська порода; шар утворення.
$оигсе-Ьоок ['зо:зЬик] п 1) писемне першоджерело; 2) зібрання оригінальних писемних джерел (документів).
$оиг-<1ои§1і ['заиобои] п 1) закваска; 2) амер. розм. перший поселенець, старожил (на Алясці); 3) амер. розм. старатель.
зоигізії ['заиап/] асі] 1) кислуватий; 2) буркотлйвий; ~ регзоп буркотун.
$оштіе$$ ['заиапіз] п 1) кислота, кй-слий смак; 2) хім. кислотність.
$оиг-$ор ['заиазор] п бот. анбна голчаста.
8оиг-85¥ееі ['заиазхуі:!] асі] кйсло-со-лбдкий.
$ои$е [заиз] 1. п 1) стрибок (у воду); занурення; іо §іує а ~ занурити (у воду); примусити пірнути (у воду); 2) розм. миття; іо іаке а ~ помйтися; 3) розм. важкйй удар; ляпас; 4) амер. розм. сальтисон; 5) солонйна; 6) розсіл; соління; 7) розм. п’янйця, пияка; 8) падання унйз; 9) ав. пікірування; 2. асіу розм. 1) раптом; з ходу; з нальоту; прямо; 2) важко, грузько (упасти тощо); ке саше ~ ироп іке ісе він гепнув на лід; 3. V 1) сйльно ударити; бйти; 2) важко падати; гепнути; 3) різко падати унйз; кйдатися з льоту, упасти каменем (про птаха); 4) ав. пікірувати; 5) солйти; маринувати; 6) маринуватися; засолюватися; 7) ви-трймувати (у розчині); 8) мокнути (у розчині); 9) розм. напиватися п’яним; надудлитися.
$ои$е<1 [зайві] асі] розм. що надудлився (нажлуктився, нализався); п’яний.
зоиіасйе [виґіа:/] п фр. сутаж.
зоиіапе [ви:'іа:і]] п фр. 1) сутана; 2) розм. ірон. духовна особа.
зоиіепеиг [,зи:І9'па:] п фр. сутенер, зоиіег ['зи:іо] п розм. швець.
зоиіеггаіп [ 'вшіогеїп] п фр. підземне приміщення; підземний склад; підземний перехід.
$оиОі [заи0] 1. п 1) південь; 2) південна частйна (область); південний район; південна околиця (міста); південний край (острова); 3) (іке 8.) південні країни (материка); південні штати США; 4) населення південних районів; мешканці півдня, південці; 5) поет, південний вітер; 2. аф 1) південний; ~ м/іпсі південний вітер; зюйд; 2) мор. зюйдовий; 3) спрямований (обернений) на південь; що виходить на південь; ~ \уіп6о\у вікно, що виходить на південь; 3. асіу 1) на південь, у південному напрямі; Ііаіу Ііез ~ оГ Егапсе Італія лежйть на південь від Франції; бие ~ прямо на південь; 2) з півдня (про вітер); іке \уіпсі Ь1о\уз ~ вітер дме з півдня; 4. V 1) рухатися на південь; прямувати у південному
напрямі; 2) задувати з півдня (про вітер); 3) астр. перетинати меридіан.
Зоїіііі АГгісап КериЬІіс ['заиО'аейт-капп'рлЬІік] п геогр. н. Південно-Аф-риканська Республіка.
§ои11і Ашегіса ['заи0о'тепка] п геогр. н. Південна Америка.
ЗоиОіатріоп [заиО'аетріап] п геогр. н. м. Сауггемптон.
зоиОіагд ['злОасі] див. 8оиік\уагс1.
§оиі!і Аизігаїіа ['заиОогз'ігеїІр] п геогр. н. Південна Австралія (штат Австралії).
$оиОі-Ьоиікі ['заиО'Ьаипд] аф що Йде (рухається) на південь.
Зоиііі Сагоііпа ['заи0,каега'1аша] п геогр. н. Південна Кароліна (штат США).
§оиіІі Скіпа §еа ['заи0'Цаіпа'зі:] п геогр. н. Південно-Китайське море.
§оиІІі Оасоіа ['заи0сіа'коиіа] п геогр. н. Південна Дакбта (штат США).
зоиіімкмуп ['заи0сіаип] п англійська порода безрогих короткошерстих овець.
$ои11і-еа$1 ['заи0'і:зі] 1. п 1) південний схід; 2) мор. зюйд-ост; 3) поет. південно-східний вітер; 2. аф 1) південно-східний; 2) мор. зюйд-бс-товий; 3. асіу 1) на південний схід; у південно-східному напрямі; 2) на південному сході; 3) з південного сходу (про вітер).
$оийі-еа$іег [заи0'і:зїа] п 1) південно-східний вітер; 2) мор. зюйд-ост.
$ои11і-еа$1ег1у [заи0 і :зСак] 1. аф 1) південно-східний; розташований на південний схід; ~ сНгесііоп південно-східний напрям; 2) що дме з південного сходу (про вітер); 3) мор. зюйд-остовий; 2. асіу 1) у південно--східному напрямі, на південний схід; 2) з південного сходу, із зюйд-осту.
$ои11і-еа$1егп [заи0'і:з1ап] аф південно-східний.
$ои11і-еа$№аг<1 [заи0'і:зЬуасі] 1. п 1) південний схід; 2) мор. зюйд-ост; 2. аф 1) південно-східний; спрямований на південний схід; розташований у південно-східному напрямі; 2) мор. зюйд-остовий; 3. асіу у південно-східному напрямі, на південний схід.
$оиіІі-еа$Ь¥аг<11у [заи0 і :зї\уасі1і] 1. аф 1) південно-східний; 2) мор. зюйд-остовий; 2. асіу на південний схід.
$оиіІі-еа$№аг(1$ [заи0'і:зП¥9сіх] асіу на південний схід.
зоиіііег І'злба] 1. п 1) південний вітер; 2) мор. зюйд; 2. V 1) рухатися на південь (у південному напрямі); набирати південного напряму; 2) дуги з півдня (про вітер).
зоиіііегіу ['злдаїї] 1. аф 1) південний; ~ сНгесііоп південний напрям; їке ~ Іаїіїибе південна широта; ~ ллчпсі південний вітер; 2) мор. зюйдовий; 2. асіу
1) на південь, у південному напрямі; 2) з півдня (про вітер).
$ои11іет ['злдап] 1. п мешканець півдня; 2. аф 1) південний; що належить до півдня, іке 8. Нетізркеге південна півкуля; 2) що знаходиться на півдні; 3) що дме з півдня (про вітер); 4) амер. що належить до південних штатів США; 8. зепаїогз сенатори від південних штатів; 5) що належить до мешканців півдня; 8. ігоорз війська південців; 3. V повертати (відхилятися) на південь.
зоиїйегпег ['злдапа] п 1) мешканець півдня, південець; 2) (8.) уродженець (мешканець) південних штатів США; південець.
$ои!1іет1у ['злдапії] див. зоцїкегіу.
$ои11іетіпо$1 ['злдаптоизї] аф найбільш південний; розташований на крайньому півдні.
§ои11іегп §рога<1е$ ['злдап'зрогасІЕг] п геогр. н. острови Південні Споради.
$ои1йепв¥оо<1 ['злдатуисі] п бот. кущовий полин.
§ои11і баїе ['заи0деіі] п геогр. н. м. Саут-Гейт.
§ои1Ь 6еог£Іа [ 'заи0 'сізоісі^о] п геогр. н. острів Південна Джбрджія.
$ои1Ьіп£ ['зайди]] п 1) мор. просування на зюйд (на південь), дрейф на зюйд; 2) зюйдова різнйця широт; 3) астр. проходження через меридіан.
§оиІІі Ізіаші [ 'заи0 'аііапб] п геогр. н. острів Південний, Саут-Айленд.
§ои1Ь Когеа ['заи0кои'гі:а] п геогр. н. Південна Корея.
зоиіЬІаікі ['заи01жпсі] п поет, країна (область) на півдні; країна полуденного сонця.
$ои11шіо$1 ['заи0тазі] див. зоиік-еттозі.
§ои1к Огкпеу$ ['заи0'о:кпі2] п геогр. н. Південні Оркнейські острови.
$ои11і-раі¥ ['заи0ро:] п спорт, розм. боксер-лівша.
зоийі-роіаг ['заи0 'рои1а] аф південний, антарктйчний; шо прилягає до південного полюса.
§ои11і-Ро1е ['заи0'рои1] п геогр. н. Південний полюс.
зоиііігоп ['злбгап] 1. п 1) розм. південець; 2) шотл. знев. англієць; 2. аф 1) розм. що живе на півдні; що прибув з півдня; 2) шотл. знев. англійський.
§оиіІі §*іе11ап<1 І$1аікі$ ['заіЮ'/еіЬпб-'аіЬпбг] п геогр. н. Південні Шет-ландські островй.
$ои11і-$ои1*і-еа$1 ['заи0заи0'і:зї] п мор. зюйд-зюйд-бст.
зои1к-$ои0і-у¥езі [ 'заи0заи0'\уезї) п мор. зюйд-зюйд-вест.
зоийвуапі ['заи0\уасі] 1. п 1) південь, південний напрям; їо іке ~ на південь; 2) мор. зюйд; 2. аф 1) південний (про напрям); спрямований на
8ои
400
$ра
південь; обернений на південь; 2) що рухається на південь; 3) мор. зюйдовий; 3. асіу на південь, у південному напрямі.
зоиііпуапііу ['ваиОхузсіІі] асіу на південь.
$оиі1п¥аг(15 ['8аиО\У9сіг] асіу на південь, у південному напрямі.
$оиі1і-і¥е$і ['8аи0'\¥езі] 1. п 1) південний захід; 2) мор. зюйд-вест; 3) (ійе 8.-XV.) південно-західна частйна країни; південний захід США; 2. асі] 1) південно-західний; 2) мор. зюйд-- вестовий; 3. асіу 1) на південний захід; у південно-західному напрямі; 2) на південному заході; 3) з південного заходу (про вітер).
8ои11і \¥е§і АГгіса ['8аи0,\¥езі'ж£-пка] п геогр. н. Південно-Західна Африка.
8оиій-^¥Є8іег [8аиО'\УЄ8Іа] п 1) південно-західний вітер; 2) мор. зюйд--вест; 3) зюйдвестка.
зоиіЬ-луезіегІу [заи0'\¥Є8іа1і] 1. асі] 1) південно-західний; розташований на південному заході; ~ дігесйоп південно-західний напрям; 2) що дме із південного заходу (про вітер)', 3) мор. зюйд-вестовий; 2. асіу 1) у південно-- західному напрямі, на південний захід; 2) з південного заходу; із зюйд-весту (про вітер).
зоиіЬ-луезіегп [8аиО'\УЄ8іап] асі] південно-західний.
зоиіЬ-луезЬуагії [заи0'\¥Є8П¥ас1] 1. п 1) південний захід; 2) мор. зюйд-вест; 2. асі] 1) південно-західний; 2) спрямований на південний захід; розташований у південно-західному напрямі; 3) мор. зюйд-вестовий; 3. асіу у південно-західному напрямі; на південний захід.
8оиІЇі-5¥е$ґ\¥ап11у [8аи0'\уе8Ь¥Ос11і] 1. асі] 1) південно-західний; 2) мор. зюйд-вестовий; 2. асіу на південний захід.
80иІЇ1-5¥Є$Ґ\¥аГ(І8	[8аи0'\¥Є8Ь¥9СІ2]
асіу у південно-західному напрямі; на південний захід.
зоііуєпіг ['зиіуща] п 1) сувенір; подарунок на пам’ять; 2) спогад, пам’ять; 3) військ, жарт, куля, снаряд.
8ои’-^¥Є8і [заи'хуезі] 1. п мор. зюйд--вест; 2. асі] мор. зюйд-вестовий.
80іі’-^¥Є8Іег [заи'хуезіа] п мор. 1) південно-західний вітер; 2) зюйдвестка.
8О¥ [ЗОУ] п розм. (скор. від ЗОУЄГЄІ£П) соверен (золота монета).
$оуегеі£п ['зоупп] 1. п 1) монарх, суверен, правйтель, державець; володар; повелйтель; 2) соверен (золота монета)', 2. асі] 1) верховний, найвй-щий; (йе ~ £оод найвйще благо; ~ ро\уег верховна влада; 2) державний, самодержавний, необмежений; монархічний; повновладний; 3) суверенний, незалежний; ~ зіаіе суверенна держава;
4) чудовий, прекрасний; ~ гетебу ефективний (дуже дійовйй) засіб; 5) велйчний; гордовйтий; ~ сопіетрі гордовйта зневага.
8О¥егеІ£п1у ['зоугзпіі] п 1) суверенітет, суверенність, незалежність; зіаіе ~ державний суверенітет; іо ехегсізе ~ здійснювати право суверенітету; іо еп-сгоасЬ ироп зтЬ.’з ~ робйти замах на чийсь суверенітет; 2) верховна влада; 3) володарювання.
8о¥Іеі ['зоиуіеі] рос. 1. п пол. рада; іЬе Зоуієіз розм. Радянський Союз; Радянський уряд; 2. асі] радянський; ійе ~ ІІпіоп іст. Радянський Союз.
8О¥гап ['зоуґзп] поет. див. зоуєгєі^п.
8(Л¥ І [заи] п 1) свиня; свиноматка; 2) мет. козел; < іо §еі (іо Ьауе, іо іаке) іЬе \угоп£ ~ Ьу іЬе еаг попасти пальцем у небо; звернутися не за адресою; іо £еі (іо Ьауе, іо іаке) іЬе гі^Ьі ~ Ьу іЬе еаг влучити в ціль, попасти в точку; аз дгипк аз Оауісі’з (аз а) ~ п’яний як чіп (як хлющ).
зо\у II [зои] V (разі зо\уесі; р.р. зо\уп, зохуєсі) 1) сіяти, висівати, засівати; іо ~ а Гіеїд \уііЬ \уЬеаі засіяти поле пше-нйцею; 2) пошйрювати, сіяти, насаджувати; іо ~ сііззепзіоп сіяти чвари; іо - іЬе зеесіз оГ Ьаігед пошйрювати ненависть; < іо ~ іЬе ууіпсі апсі іо геар іЬе \уЬіг1\уіпс1 посієш вітер — пожнеш бурю; іо ~ сіга^оп’з іееіЬ викликати чвари (війну); аз а тап ~з, зо зЬаІІ Ье геар присл. що посієш, те й пожнеш.
зстЬеІІу ['заифеїі] п амер. розм. бекон.
8(Н¥-Ьгеа<1 ['заиЬгесІ] п бот. дйкий цикламен.
8<Н¥-Ьи& ['заиЬлд] п зоол. стонога.
зовете ['зои\¥ап2] п розм. вівсяна каша.
8<И¥ег ['зоиа] п 1) сіяч, сівач; 2) сівалка; 3) розкидач.
8Оі¥Іп£ ['зоиід] п сівба; сіяння, посів; засів, засівання; висівання; < ~ ііте час сівбй; посівна; ~ хуісііЬ ширина посіву.
8Оі¥Іп£-іпасІшіе [г8ОШі)т9Ді:п] п сівалка.
зомп [зоип] р. р. від зо\у П; < іЬе зку ~ \уііЬ зіагз небо, усіяне зорями.
8О^¥-іЬІ8І1е |'заи,0із1] п бот. осот. 8ох [зокз] амер. рі від зоск.
8оу [зоі] п 1) соєвий соус; 2) соя. зоуа ['зоїа] п соєвий біб.
зоуа-Ьеап ['зоїаЬіт] див. зоу-Ьеап. зоу-Ьеап ['зоіЬі:п] п 1) бот. соя; 2) соєвий біб.
8О22ІЄ [ зогі] 1. п розм. 1) пійло; помйї; бурда; місиво; 2) безладдя, розгардіяш; розгром, погром; 2. V 1) мочйти; обливати; хлюпати; 2) розм. п’янйти; іо ~ опезеіГ напйтися, набратися; 3) розм. робйти щось сяк-так (абйяк).
3022ІЄ(1 [ 802ІСІ] ОСІ] рОЗМ. П’ЯНИЙ.
$О22Іу ['802І1] асі] 1) бруднйй, занедбаний; 2) п’яний.
зра [зра:] 1. п 1) мінеральне джерело; 2) курорт з мінеральними водами; 3) амер. розм. корчма (шинок) з прохолоднйми напоями; 2. V лікуватися на водах; їздити на води.
зрасе [зреіз] 1. п 1) космос; космічний простір (тж оиіег ~); ореп ~ відкрйтий космос; 2) площа; простір; протяжність; місце; 3) проміжок; віддаль, відстань; ~ Ьеі\уееп іЬе го\уз проміжок між рядами; 4) період часу; проміжок часу; інтервал; айег а зЬогі ~ незабаром; хуііЬіп іЬе ~ оГ Гіує уеагз протягом п’ятй років; іп іЬе ~ оГ ап Ьоиг через годйну; 5) мат. ряд; поле; простір; теігіс ~ метрйчний простір; 6) друк, шпація; 7) кількість рядків для оголошення (в газеті)', 8) місце, сидіння (у поїзді тощо); 2. асі] 1) космічний; іЬе ~ а§е космічна ера; ~ Ьіо1о§у (сЬетізігу) космічна біологія (хімія); ~ саЬіп кабіна космічного корабля; ~ садеі юний космонавт; юний болільник космонавтики; розм. льот-чик-лихач; ~ сепіге космічний центр; ~ соттипісаііоп космічний зв’язок; зв’язок у космосі; ~ сіизі космічний пил; ~ Гісііоп література про космос; ~ Гоод космічна їжа; їжа космонавтів; ~ §агтепіз космічний одяг; ~ Ьеїтеі шолом космонавта; ~ ІаЬогаїогу космічна лабораторія; ~ тап письменник--фантаст; ~ тедісіпе космічна меди-цйна; ~ тіззіїе космічна ракета; ~ орега наукова фантастика; космічна белет-рйстика; ~ ргориїзіоп космічний двигун; ~ госкеі космічна ракета; ~ заіеіійе штучний супутник Землі; ~ зсіепсе наука про космос; ~ зЬоі запуск (політ) у космос; ~ зіскпезз космічна хвороба; ~ зіаііоп космічна станція; ~ зик скафандр (костюм) космонавта; ~ іаг§ег космічна ціль; ~ іеіетеігу космічна телеметрія; ~ ігауеі космічний політ; ~ уєЬісіє космічний корабель, літальний апарат; космічна ракета; ~ уізіоп космобачення; ~ \¥агГаге космічна війна, бойові дії в космосі; війна із застосуванням міжконтинентальних балістй-чних ракет; ~ \уеароп космічна зброя; міжконтинентальні ракети; 2) просторовий; що стосується простору; ~ рег-серііоп мед. сприйняття простору; 3. V 1) залишати проміжки; розставляти з проміжками; 2) друк, розбивати на шпації, набирати в розрядку (тж ~ оиі).
зрасе-Ьаг ['зреізЬа:] п клавіша для інтервалів (на друкарській машинці).
зрасесгаП [ 'зреізкга :Г1] п 1) космічний корабель; 2) космічний літальний апарат; 3) збірн. космічні снаряди; 4) космічний флот.
зрасе-ІаПісе ['зреі8,1жііз] п просторова решітка.
$ра
401
зра
$расе1е$$ ['зреїзіїз] асі] 1) закритий; позбавлений простору; позапросторо-вий; 2) безмежний; нескінченний.
зрасе-ііпк ['зреїзіїдк] п стикування у космосі (космічних кораблів).
8расетап ['зреізтзеп] п (рі 8расетеп [-теп]) 1) космонавт; астронавт; 2) при-шелець з іншої планети.
зрасе-ріапе [ 'зреізріеіп] п космо-план.
зрасерогі [ 'зреізрої] п космодром, зрасег ['зреіза] п тех. прокладка; розпірка; шайба.
$расе-гаіе ['зреізгеїі] п відрядкова оплата.
зрасезЬір [ 8реі8/ір] п космічний корабель; космічний літальний апарат.
$расе-1іте ['зреїз'іаїт] п фіз. про-стір-час.
8расе-5¥Оі1Ьу ['8реі8,\уо:ді] аф придатний для запуску в космос; придатний для космічних польотів (про снаряд тощо).
§расе-і¥гііег ['8реі8,гаїіо] п репортер (журналіст), що одержує відрядковий гонорар.
8расіп& [ 8реі8іт) ] п 1) інтервал, відстань; 2) розстановка, розташування; 3) тех. відстань заклепок (обмотки); 4) с. г. густота посадки, ширина міжряддя; 5) с. г. міжряддя; 6) друк, роз-бйвка; розрядка; < ~ (зеед) дгіїї сівалка точного висіву; ~ таіегіаі друк, пробільний матеріал.
зрасіоиз [ зреі/ов] аф 1) просторий, широкий; місткий; 2) всеосяжний, всеохоплюючий; ~ тіпсі (іпіеііесі) високий (широкий) інтелект; 3) тривалий.
8расіе [зреїд] п розм. чорномазий, чорношкірий; кольоровий (про африканця тощо).
8ра(1е [зреїд] 1. п 1) лопата, заступ; лопатка; 2) скребачка; 3) совок; 4) ніж (для розчинення китових туш); 5) військ. сошнйк гармати; 6) рі піки, винова масть; 7) карта винової масті; < іо саіі а ~ а ~ називати речі своїми іменами; іо ріау а ~ ходйти з піки; 2. V 1) копати лопатою; 2) розчиняти (китову тушу).
8рас1е-Ьеаг<1 [ 'зреідЬюд] п 1) широка борода; борода лопатою; 2) борідка клинком.
8ра<1е-Ьопе ['зреідЬоип] п лопатка.
зрасіеГиІ ['вреісІГиІ] п повна лопата (чогось).
8ра(1е-5¥огк ['8реідм/о:к] п 1) копітка, трудомістка підготовча робота; 2) невдячна, чорна праця.
8ра(1£ег ['враємо] п розм. горобець, горобчик.
зраШсеоііз [зреі'ді/оз] аф бот. початковий.
8расіісе8 [8реі 'даїзі :х] рі від зрадіх.
8рас1і11е [8ро дії] п карт, виновий туз.
зраШзІї ['вреіді/] аф розм. прямйй; прямолінійний; різкий; ~ Іап^иа^е різкі (недвозначні) вйслови.
зрадіх [^реідікз] п (рі тж зрадісез) бот. 1) м’яка частйна квіткового бутона; 2) початок (форма суцвіття).
зрадо ['зреідои] п (рі зрадопез) 1) кастрат, скопець; 2) кастрована тварйна; 3) юр. імпотент.
зрадопез [зра'доипіїх] рі від зрадо, зрадгооп [зра'дгиіп] п еспадрон. зра^Ьеііі [зро'деіі] п 1) спагеті (макарони); 2) ел. ізоляційна трубка.
8раіп [зреіп] п геогр. н. Іспанія.
зраідег ['зроідо] п розм. 1) каменяр; 2) рудокоп; 3) робітнйк на розчйненні тріскй.
зраідіпз ['зроідід] п розм. сушена рйба.
зраіе [зреіі] п 1) розм. тріска; скіпка; стружка; 2) брусок.
зраіі [зро:1] 1. п 1) уламок, осколок; 2) рі щебінь; 2. V 1) гірн. подрібнювати (породу); розбивати (руду); 2) обтісувати (камінь); 3) відколювати; розщеплювати.
зраіііпз ['зрогіп]] п гірн. 1) розбивання; ручне розбирання (вугілля); 2) відшаровування (покрівлі).
зраірееп [зраеі'ріт] п розм. 1) чорнороб; 2) нероба; негідник; шалапут.
зраіі [зро:1і] 1. аф розм. 1) розколотий; розсохлий; потрісканий; 2) лам-кйй, крихкйй; 3) легковажний; задерй-куватий; 2. V розм. розколюватися; відколюватися; розламуватися; розтріскуватися.
зраш [зрает] п 1) амер. ковбасний фарш; 2) розм. американські консерви.
зрап [зраеп] 1. п 1) п’ядь (= 22,8 см); 2) інтервал; короткий відрізок часу; період часу; тап’з ІіГе із Ьиі а -життя людське коротке; 3) коротка відстань; відстань від одного кінця до іншого; розмах рук; ширина (ріки тощо); 4) відстань між опорами (арки тощо); 5) прогін (моста); 6) зал. перегін; 7) ав. розмах (лопаті, крила); 8) тех. зів (ключа); розхил; 9) обсяг (машинної пам'яті); 10) амер. парна запряжка (коней тощо); 2. V 1) перекривати (про дах, арку тощо); 2) рихтувати міст (переправу); 3) з’єднувати берегй (про міст); іо ~ а гіуєг \уіій а Ьгід§е збудувати міст через ріку; 4) заповнювати (прогалину); 5) переправлятися; іо ~ а гіуєг переправлятися через ріку; форсувати ріку; 6) ел. натягувати (дріт)\ 7) муз. брати октаву; 8) вимірювати п’ядями; 9) перен. міряти, охоплювати; 10) запрягати коней (волів, мулів); 11) розм. путати (коня); 12) мор. стягувати вірьовками; кріпйти, затягувати; прив’язувати; 3. разі від зріп 2.
зрапаетіа [зрае'пгтіо] п мед. ма-локрів’я, анемія.
зрапсеї І'зраепззі] 1. п пуго, вірьб-
вка для тринбження (коней тощо); 2. V триножити (коня).
зрап-<1о£5 ['зржпдодг] п рі тех. захват (для колод).
зрашігеї ['зраепдгаї] п буд. 1) пазуха склепіння; 2) несуча стіна; ~ \уа!1 захисна стіна.
зрапду ['зржпді] аф амер. чйстий; акуратний, охайний.
зрапз [зрает)] 1. п розм. 1) штовхан; стусан; 2) стрибок; скік; 2. асіу розм. прямо, навпростець; - Гиіі повно-повнісінько^. Vрозм. 1) стрибати, скакати; 2) кйдати; 3) штовхати, пхати.
зравдіе ['зрждді] 1. п 1) блйскітка; стеклярус; 2) блиск, виблйскування; 3) поет, зірка; 2. V 1) прикрашати блйскітками; розшивати стеклярусом; 2) блищати.
$рап£Іе<1 ['зраеддід] аф 1) прикрашений (покрйтий) блйскітками; роз-шйтий стеклярусом; 2) усіяний, усй-паний, обсйпаний; ійе ~ зкіез небо, усіяне зірками.
$рап£Іеі ['зраеддіїі] п 1) маленька блйскітка; 2) поет, зірочка.
8рапіагд ['зраеп]од] п 1) іспанець, іспанка; ійе ~(з) збірн. іспанці; 2) судно під іспанським прапором.
зрапіеі ['зраеіуоі] п 1) спанієль (порода собак); 2) низькопоклонник; підлабузник; < іо ріау діє ~ бути підлабузником.
8рапі$1і ['зржпі/] 1. п 1) іспанська мова; 2): (ійе ~) збірн. рідк. іспанці; 2. аф іспанський; < ~ топеу самі лише слова; іо \уа!к ~ вестй, узявши за барки (за комір); ~ Ьгоот бот. іспанський дрік; ~ Лу ент. шпанська мушка; ~ іпЛиепха іспанка (вид грипу); ~ тозз бот. іспанський бородатий мох; ~ пеедіез бот. череда; ~ псе кул. рис по-іспанському; страва з рйсу із зеленим перцем і помідорами.
зрапк [зраедк] 1. п ляпанець, шльопанець; 2. V 1) хлопати, плескати, ляпати (долонею); 2) відшльбпати; 3) квапити, підганяти (шльопанцями); 4) (тж ~ а1оп§) швйдко рухатися; мчати.
зрапкег ['зраедкз] п 1) сйльний удар; шльопанець; 2) розм. добрий бігун (ходок); 3) баскйй кінь, рисак; 4) розм. зразковий екземпляр; 5) темпераментна людйна; 6) заст. розм. золота монета; 7) мор. спенкер; 8) хлопавка.
зрапкіпз ['зраедкід] 1. п прочухан, нагінка; 2. аф 1) що рухається (іде) швйдко; швидкйй; 2) сйльний; Ьгеехе свіжий бриз; 3) розм. могутній, колосальний; чудовий; \¥е Над а ~ ііте ми чудово провелй час.
8рап1е88 [ зржпііз] аф поет, незмірний, незміренний; неосяжний, безмежний.
ера
402
хра
зрашіег ['зр геп о] п 1) гайковий ключ; 2) амер. вилочний ключ; 3) буд. в’язь, пов’язь; < іо Ікго\у а ~ іп Іке \уогкз вставляти палиці в колеса.
8рап-пе\¥ ['зраешуи:] асі] розм. абсолютно новйй, новісінький, з голочки.
храп-гооГ ['зраеп'пгГ] п двосхилий дах.
зрап-і¥огт [ 'зргеп\¥9:т] п ент. гусінь п’ядуна.
§раг [зра:] 1. п 1) тренувальне змагання; матч (бокс); 2) наступальний (оборонний) прийом (бокс); 3) суперечка, сперечання; 4) бій півнів; 5) брус; перекладка, поперечина; 6) буд. кроквяна нога; 7) круглий лісоматеріал; 8) мор. рангоутне дерево; 9) ав. лонжерон; 10) мін. плавиковий шпат; 2. V 1) боксувати; 2) бйтися; бйтися навкулачки; 3) тренувати боксерів; 4) розм. сперечатися; іо ~ аі еаск оікег сперечатися одйн з одним; 5) бйтися шпорами (про півнів); 6) навчати півнів бйтися; 7) мор. оснащувати судно щоглами.
зрагаЬІе ['зраегаЬІ] п дрібнйй шевський цвях.
зраг-сіеск ['зра:с1ек] пмор. спардек, зраг-йихі ['зра:длзІ] п амер. тйрса; трухлявина.
храге ['зрєа] 1. п 1) запасна частйна (машини тощо); 2) запасна шйна; 3) спорт, запаснйй гравець; 4) запас; резерв; 5) запасна кімната; запасне приміщення; 2. асі] 1) запаснйй; додатковий; резервний; ~ кап сі різноро-ббчий; ~ рагіз запасні частйни; 2) зайвий; вільний; ~ гоот вільна кімната; кімната для гостей; ~ Ііте вільний час; 3) скромний, убогий; поміркований; 4) худйй, тонкйй, худорлявий, вйснажений; ~ Ггате сухорлява статура; > єуєг ~ єуєг Ьаге голий як бубон; 3. у 1) щадйти, берегтй; жаліти; 2) економити; заощаджувати; берегтй; Іо ~ пеіікег ігоиЬІе пог ехрепсе не шкодувати ні зусйль, ні коштів; 3) обходитися (без чогось); І кауе по ііте Ю ~ Іо-дау у мене сьогодні нема вільного часу; 4) приділяти (щось комусь); сап уои ~ те а Ге\у тіпиіез? чи можете ви приділйти мені кілька хвилйн?; 5) звільняти (від чогось); захищати; Ю ~ опезеІГ не утрудняти себе; поі Іо ~ опезеІГ не шкодувати своїх зусйль; бути вимогливим до себе; ІГ І ат -б якщо мені судйлося ще прожйти; ~ ту ІіГе! не убивай мене!; 6) утрймуватися (від чогось); уои пеед поі ~ Ю а8к ту йеір не соромтеся просйти моєї допомоги; < епои^к апд Ю ~ більш ніж достатньо.
храге-гіЬх ['зрєапЬг] п рі кул. свинячі реберця, порібрина.
храг^е [8ра:дз] у оббрйзкувати; брйзкати; окропляти.
храг&ег ['зраідр] п розбрйзкувач; оббрйзкувач.
храг^еЛсаііоп [,8ра:фрГі'кеі/п] п об-брйзкування; окроплювання.
храпрЛсаііоп [, 8ра:дзіГі'кеі(п] див. 8раг£еїїса1іоп.
храгівд ['зрєопі]] асі] 1) помірний; убогий, мізерний; 2) економний, ощадливий; бережлйвий; ~ оГ \уогсі8 скупйй на слова.
храгк [8ра:к] 1. п 1) іскра; 2) спалах; іскровйй розряд; ~ асіуапсе авт. вйпередження спалаху; ~ Іезіег авт. індикатор роботи свічки; 3) проблиск, слід; Ке зко\уес! поі а ~ оГ іпіегезі він не вйявив ані найменшого інтересу; 4) дрібнйй алмаз; 5) рі розм. радйст; 6) чепурун; франт; 7) поет, коханець; іо ріау Іке ~ іо зтЬ. залицятися до когось; < аз Іке ~8 Пу ир\¥агд неминуче; Іке уііаі ~, Иіе ~ оГ ІіГе життя; ознаки життя; Іо кауе а ~ іп опе’з Ікгоаі розм. постійно відчувати спрагу; 2. у 1) іс-крйтися; 2) давати іскру (спалах); іскрити; 3) запалювати, надихати (когось); 4) спалахувати; 5) франтйти; красуватися, хизуватися; 6) залицятися, увиватися, упадати (за кимсь).
храгк-ап’ехіег ['зра:ко,гезіо] п тех. іскровловлювач, іскрогасник.
храгк-соіі ['зра:к'коі1] п 1) ел. індукційна котушка; індуктор; 2) авт. котушка запалювання.
храгк-&ар ['зра:кдаер] п 1) ел. розрядник; 2) тех. іскровйй проміжок; 3) авт. зазор між електродами свічки.
храгкіп& ['зраїкп]] п 1) ел. іскріння; іскроутворення; 2) іскрові розряди; 3) авт. запалювання; < ~ уоііа^е ел. пробивна напруга.
храгкіп£-р1іі£ ['зра:кідр!лд] п авт. свічка запалювання, запалювальна свічка.
храгкіхк ['зра:кі/] асі] розм. 1) жвавий; іскрометний (про людей); 2) чудовий, елегантний; 3) що вміє залицятися (фліртувати).
храгкіе ['зра:к1] 1. п 1) іскорка; 2) блйскітка; 3) проблиск; 4) блиск, блискотіння, виблйскування; 5) жвавість, пожвавлення; 6) дотепність; 2. у 1) іскрйтися; виблискувати; яріти; кег еуез \¥ІІк іоу її очі виблйскували від радості; 2) бути пожвавленим; 3) грати, іскрйтися (про вино); 4) відзначатися, вражати (чимсь).
храгкіег ['зра:к1а] п 1) виблйскуючий предмет; 2) розм. діамант; 3) дотепна людйна; 4) чарівна жінка; 5) бенгальський вогонь.
храгкіехх ['зра:к1із] асі] не іскрйс-тий; що не дає спалаху, що не спалахує.
храгкіеі ['зра:к1Н] п іскорка.
храгкііпз ['зра:к1гд] асі] 1) іскрйс-тий; що блйскає, виблйскуючий; блискучий; 2) перен. блискучий, вражаючий; 3) ігрйстий, пінйстий (про вино);
- \уаІег амер. шипучка; ~ \уіпєз шипучі вйна.
храгк-оуег ['зра:к,оиуа] п ел. перескакування іскор, іскровйй розряд; пробій (ізоляції).
храгк-р1іі£ ['зра:кр!лд] п амер. авт. свічка запалювання.
храгкргооГ ['зра:крги:Л асі] іскро-безпечний.
. зрагііп^ ['зраііід] п 1) іхт. корюшка європейська; 2) молодйй оселедець.
храггег ['зра:го] п 1) боксер; 2) партнер для тренування професіонального боксера.
$раітіп£ ['зра:пі]] п 1) спорт, спаринг, вільний бій; 2) суперечка; сперечання; < ~ таїск тренувальний бій, тренування (бокс); ~ раПпег партнер для тренування професіонального боксера, спаринг-партнер; ~ ргасіісе тренування з партнером; вільний бій.
храпчж ['зраегои] п горобець; ~ $газ8 бот. розм. спаржа.
храгпт-йаіук ['зраегоико:к] п орн. 1) яструб-перепелятник; 2) борйвітер горобйний.
храпу ['зра.п] асі] мін. шпатовий; < ~ ігоп геол. сидерйт; ~ Іітезіопе геол. грубозернйстий мармур.
храгхе [зра:з] асі] рідкйй; розкйда-ний; розсіяний; ~ Ьеагд ріденька борідка; ~ каіг рідке волосся; ~ уе^еіаііоп скудна (бідна) рослйнність.
8рагІа ['зра:1а] п геогр. н. іст. Спарта.
8рагІасіхІ [ 'зраІазізі] п іст. спартанець.
Зрагіасиз ['зра:іаказ] п іст. Спар-так.
8рагІап ['зра:1ап] 1. п 1) іст. спартанець; спартанка; 2) стрймана, проста у своїх звйчках людйна; 2. асі] 1) іст. спартанський; що стосується Спарти; 2) стрйманий, суворий; характерний для спартанських звйчаїв.
храхт [зраегт] п 1) спазма; судома, судорога; 2) прйступ (болю тощо); по-рйв (почуттів); іп ~з оГ §гіеГ у порйві горя.
храхтоШс [зраег'тосіїк] асі] 1) судорожний; спазматйчний; 2) нерегулярний, хаотйчний; 3) збуджений; по-рйвчастий.
зразііс ['зраезіїк] асі] мед. судорожний; спастйчний.
храі [зраеі] 1. п 1) звич. рі устрична ікра; 2) молода устриця; 3) амер. не-велйка сварка; незлагода, суперечка; 4) удар; ляпанець; а ~ оп Іке Гасе ляпас; 5) чмокання, плямкання; 6) звич. рі короткі гетри; 7) мокра пляма; 8) рі брйзки; клапті піни; 2. V 1) метати ікру (про устриці); 2) сварйтися, сперечатися; 3) ляскати, хлопати, ляпати, шльопати; бйти, плескати; 4) завдава
зра
403
зре
ти ударів; 5) ударитися (об щось); 3. разі і р. р. від зріі 3.
зраісксоск ['зржі/кок] 1. п щойно зарізана і засмажена птиця; 2. V 1) смажити свіжозарізану птйцю; 2) розм. нашвидку вставляти (слово в телеграму тощо).
зраіе [зреіі] 1. п 1) розлйв, розлиття (ріки); повінь, повідь; підняття водй; 2) злйва; 3) потік; а ~ оГ \уогбз потік красномовства; 2. V 1) розливатися (про ріку); 2) лйти (про дощ).
зраіііе [зреїд] п бот. обгортка качана (початка, квітки).
зраііііс ['зраеОїк] аф геол. шпатовий.
зраііаі ['зреі/зі] аф 1) просторовий; що займає певний простір; ^е аге іетрогаї апсі ~ ми існуємо в часі і просторі; 2) космічний; ~ Ні^ітіз космічні польоти; ~ оЬіесіз космічні об’єкти; ~ ріопеегз піонери космосу.
зраііаіігаііоп [,зреі/а1аі'геі/п] п орієнтація у просторі.
зраііаііу ['зреі/зіі] асіу просторово, у просторовому відношенні; ~ ог іет-рогагіїу беіегтіпеб обумовлені простором або часом.
зраііаіе ['зреі/іеіі] V блукати; бро-дйти; мандрувати.
зраііопаиіісз ['зрефои'по:іікз] п рі (вжив, як зіп§) космонавтика.
зраііо-іетрогаї [ 'зреі/юи 'іетрзгзі] аф просторбво-часовйй.
зраіз [зраеіз] п рі (скор. від зраііег-базкез) гетри.
зраііее [зрае'іі:] див. зраііегбазкез.
зраііег [ 'зраеіз] 1. п брйзки; дощик (тжг. ~ оГ гаіп); а ~ оГ арріаизе ріденькі оплески; 2. V 1) брйзкати; розбрйзку-вати; розпліскувати; 2) оббрйзкувати, забрйзкувати; обляпувати; іо ~ глиб оп опе’з сіоікез обляпати одяг гряззю; 3) розбрйзкуватися; падати брйзками; 4) брйзкати слйною; 5) засіювати; крапати; укривати, покрйвати; ~еб ^іік зіагз усіяний зірками; 6) чорнйти, ганьбйти, порочити; іо ~ зтЬ.’з §ооб пате заплямувати чиєсь добре ім’я; зганьбйти когось.
зраПепіазІїез [ 'зраеізбае/іх] п рі довгі гетри.
зраПег-сіоск [ 'зраеізбзк] п бот. латаття.
зраіиіа ['зрае^иіз] п шпатель, лопаточка.
зраіиіаіе [ зрае^иііі] аф лопатоподібний.
зраіиіоиз ['зрае^иіоз] див. зраіиіаіе.
зраиіб [зрз:кі] п діал. 1) плече; 2) лопатка (частина туші тварини); 3) нога, ніжка (птиці, тварини).
зрауіп ['зраеущ] п вет. кістковйй шпат.
зрауіпесі ['зратпб] аф 1) вет. хворий на кістковйй шпат; 2) перен. куль
гавий, кривйй; покалічений; ~ тап покалічена життям людйна.
зра^УІ [зро:1] V 1) харкати; плюва-ти(ся); 2) грубо вигукувати (викрйкувати).
зрамп [зро:п] 1. п 1) ікра (риби тощо); 2) ікрйнка; 3) малькй; 4) численне потбмство; уоип§ ~з дітвора; 5) знев. вйродок; 6) породження, наслідок (явища тощо); 7) джерело, розсадник; а ~ оГ поізе джерело шуму; 8) бот. міцелій, грибнйця; 2. V 1) метати ікру, нерестйтися; 2) плодйти-ся, розмножуватися; 3) зароджуватися; 4) плодйти; породжувати; створювати; 5) кишіти; бути переповненим; бути розсадником (осередком) (чогось); 6) виймати ікру (з риби).
зраіупег ['зрз:пз] п рйба-самка. зратііпй ['зро:пп]] п нерест.
зрау [зреї] V вирізувати яєчник, каструвати (тварин).
зрауіп& ['зреш]] п с. г. холостіння (вичищання) самок.
зреак [зрі:к] V (разі зроке, р.р. зрокеп) 1) говорйти; розмовляти; іке ЬаЬу із 1еагпіп£ іо ~ дитйна вчйться говорйти; біб уои ~, зіг? ви щось сказали, сер?; ке ~з 8еуега1 1ап§иа§ез він розмовляє кількома мовами; бо уои -Еп^іізк? чи розмовляєте ви англійською мовою?; 2) поговорйти; 1’11 ~ іо кіт аЬоиі іі я поговорю з ним про це; 3) вимовляти; висловлюватися; сказати; І сап кагбіу ~ ікезе \уогбз я ледве можу вймовити ці слова; аз ікеу ~ як кажуть; зо іо ~ так би мовити; якщо можна так вйсловитися; §епега!1у (Ьгоабіу) ~іп§ загалом кажучи; іо ~ ріаіпіу просто кажучи; іо ~ Ііке а Ьоок говорйти як по пйсаному; рторегіу ~іп§ власне кажучи; якщо називати речі своїми іменами; копезіїу ~іп§ чесно кажучи; 1е§а11у ~іп§ з юридйчної точки зору; 4) висловлювати думку; виступати; іо ~ іп риЬІіс виступати прилюдно; І азк іо ~ прошу слова; іо -а^аіпзі зтЬ. (зтік.) висловлюватися проти когось (чогось); іо ~ Гог зтЬ. говорйти замість когось; висловлюватися на чиюсь користь; ~іп§ Гог ту-зеІГ... щодо мене...; 5) відгукуватися; характеризувати; іо ~ \ує11 (ІП) оГ зтЬ. добре (погано) характеризувати когось; 6) свідчити, говорйти (про щось); бути доказом (свідченням) (чогось); ас-ііопз ~ Іоибет ікап иютбз вчйнки переконливіші від слів; іке Гасі ~з Гог іізеІГ цей факт говорить сам за себе; 7) підтверджувати; говорйти на користь (когось); 8) впливати; тизіс ~8 бігесіїу іо іке етоііопз музика впливає безпосередньо на почуття; 9) натякати (на — аі); 10) замовляти; вимагати; іке §ооб8 аге зрокеп Гог товар замовлено; 11) гриміти, гуркотіти; іке §ипз зроке загриміли гармати; 12) звучати (про музичні інструменти); 13) спові
щати звуками; 14) мор. окликати, обмінюватися сигналами (про судна); 15) мисл. подавати голос (про собаку); □ ~ оиі говорйти виразно; відверто висловлювати; ~ ир говорйти гучно і виразно; висловлюватися; < ~ іке хуогб! ну, говорй ж!; іо ~ зігаі^кі Ггот іке зкоиібег рубати з плеча; різко висловлювати свою думку; іо ~ опе’з ріесе амер. вйкласти все; іке рогігаіі ~з на портреті як живйй (хтось).
зреак-еазу ['зрі:к,і:гі] п амер. розм. бар, де незаконно торгують спиртнйми напоями.
зреакег ['зрі:кз] п 1) промовець, оратор; іо Ье іке ~ оГ а беїе^аііоп виступати від імені делегації; 2) той, що говорить (промовляє); ке із ап ехсеїіепі ~ оГ Оегтап він чудово говорить німецькою мовою; 3) лектор; доповідач; 4) (іке 8.) парл. спікер; 5) представ-нйк; виразник; рупор; ~ Гог іке тіпізігу представнйк міністерства; 6) дйктор; 7) гучномовець; 8) читець-декламатор (книга).
зреакегзііір [ 'зрі:кз/ір] п посада спікера.
зреакіе ['зрі:кі] п амер. звукове кіно.
зреакіп& ['зрі:кіі]] 1. п 1) промова; висловлювання; ріаіп ~ відверта (щй-ра) розмова; сигзе іп риЬІіс - курс ораторського мистецтва; іп а таппег оГ ~ якщо можна так сказати; 2) амер. мітинг; 2. аф 1) що говорить; 2) наділений даром слова; 3) виразний, красномовний; ~ §1апсе красномовний погляд; ~ Іікепезз дивовйжна схожість; живйй портрет; < іо Ье оп ~ іегтз підтрймувати знайомство, розмовляти; \ує аге по Іоп^ег оп ~ іегтз ми більше не розмовляємо; ми посварйлися.
зреакіп£-ігшпреі ['зрі:кіі],іглтріі] п рупор, мегафон.
$реакіп&-іиЬе [ 'зрі:кіі]і]и:Ь] п 1) переговорна трубка; 2) рупор, мегафон.
зреаг [зріз] 1. п 1) спис; дротик; 2) гарпун; остень, острога; 3) списоносець; 4) рі колючкй; шпичакй; 5) розм. жало (комахи тощо); 6) с. г. щуп; 7) гострий листок (трави); 8) молоде деревце; 9) бот. паросток; пагонець; стрілка; 2. V 1) проколювати спйсом; 2) бйти остенем (рибу); 3) устромлятися; 4) стирчати вгору; 5) бот. ітй в стрілку, викидати стрілку.
зреаг-Гееі [ зрізГі:і] рі від зреаг-Гооі. зреаг-Гізк ['зрізїї/] п іхт. меч-рйба. зреаг-Гооі [ 'зрізїиі] п (рі зреаг-Гееі) задня права нога коня.
зреаг-дгазз [ 'зріздга :з] п бот. пирій повзучий.
зреаг-Каїкі ['зріакаепб] п заст. де-снйця, правйця, права рука.
зреаг-1іеа<1 ['зрізкеб] п 1) вістря, наконечник спйса; 2) військ, передо-
зре
404
зре
вйй загін; передова частина; 3) військ. клин.
зреаппап ['зріатап] п (рі зреагтеп [-тап]) списоносець.
зреагтіпі [’зріатіпі] п бот. м’ята кучерява (колосйста).
зреаг-зі<1е ['зріазакі] п чоловіча лінія (споріднення).
зреапуогі ['зріа\уа:і] п бот. жовтець, куряча сліпота.
зреагу ['зріап] аф 1) списоподібний, стрілчастий; 2) гострий; шпилястий.
зрес [зрек] п (скор. від зресиїаііоп) розм. спекуляція; оп - навмання, на рйзик.
зресіаі ['зре/аі] 1. п 1) екстрений вйпуск; 2) екстрений поїзд; 3) спеціальний кореспондент; 4) терміновий лист; 5) (іке ~) особлйве, окреме; 2. аф 1) особлйвий, окремий; ~ Ггіепсі найблйжчий друг; 2) спеціальний; спеціалізований; ~ соггезропбепі спеціальний кореспондент; ~ еіесііоп амер. до-вйбори; додаткові вйбори; ~ козрііаі спеціалізована лікарня; ~ гєзєґує резерв спеціального призначення; ~ \¥еаропз спеціальні вйди зброї (ядерна, біологічна, хімічна тощо); 3) надзвичайний, особлйвий; 4) екстрений; -деііуегу термінова доставка (пошти); ~ есііііоп екстрений (спеціальний) вйпуск; ~ ігаіп додатковий поїзд; поїзд спеціального призначення; 5) приватний, індивідуальний; ~ їеаіиге індивідуальна рйса; характерна особлйвість; 6) певний, вйзначений; ~ асііуіііез певні вйди діяльності; 7) тех. нестандартний; < ~ диіу військ, спеціальне відрядження; нестройова служба; наряд на роботу; служба за межами частйни; ~ еїїесіз кін. спеціальний ефект; комбінована кінозйомка; ~ іпіипсііоп юр. судове рішення, що забороняє будь-які дії однієї із сторін; - р1еадіп§ юр. особлйве клопотання захисту; упереджене (однобічне) вйсвітлення проблеми; ~ зегуісе військ, служба спеціального призначення; десантно-диверсійні частйни «командос»; ~ зєгуісєз амер. служба організації дозвілля військ; нестройова служба; 3. асіу розм. 1) спеціально; 2) особлйво, дуже.
зресіаіізш ['зре/аіігт] п 1) спеціалізація; 2) галузь спеціалізації; 3) окрема наука.
зресіаіізі [зре/аіізі] п фахівець, спеціаліст.
зресіаііїу [,зре/і'ж1ііі] п 1) спеціальність, фах; іо таке а ~ оГ зтік. спеціалізуватися у певній галузі; зробйти щось своїм фахом; 2) спеціалізація; основне заняття; 3) характерна рйса, особлйвість; приватний (особйстий) характер; зресіаііііез іп каЬііз особлй-вості звйчаїв; 4) часто рі деталі, подробиці; випадковості; 5) спеціальний
асортимент (товарів); спеціалізований (фірмовий) товар.
зресіаіігаііоп [,зре/а1аі'геі/п] п спеціалізація.
зресіаііхе ['зре/аіаіг] у 1) спеціалізувати; робйти більш певним; індивідуалізувати; 2) спеціалізуватися; 3) обмежувати; звужувати; 4) уточняти, деталізувати; визначати; 5) пристосовуватися; адаптуватися.
зресіаііу ['зре/аіі] асіу 1) спеціально; навмйсне; 2) особлйво; іо Ье ~ сагеіні бути особлйво уважним.
зресіаііу ['зре/аііі] п 1) особлйвість; 2) фах, спеціальність; 3) спеціальний асортимент; 4) юр. документ, договір.
зресіаііоп ['зрі:/і'еі/п] п біол. видоутворення.
зресіе [ 'зрі:/і:] п (тільки зіп^) 1) металеві гроші (золоті, срібні); дзвінка монета; ~ раутепі плата дзвінкою монетою; 2) рід, вид; < іп ~ певною мірою; по суті; готівкою; натурою.
зресіез ['зрі:]ї:г] п (рі без змін) 1) рід, порода; ійе ~, оиг ~ людськйй рід; РГО£ГЄ88 оГ іке ~ іп зсіепсе досягнення людства в галузі науки; 2) вид, різновйд; тіпегаї ~ різні вйди мінералів; 3) біол. вид; іке огі^іп оГ ~ походження вйдів; зутраігіс ~ біол., зоол. вйди, що мешкають в одному районі.
зресііїс [зрі'зііїк] 1. п 1) специфічний (спеціальний) засіб; спеціальні ліки від певної хвороби; 2) спеціальне повідомлення; 2. аф 1) особлйвий, спеціальний; іп еаск ~ сазе у кожному окремому вйпадку; \уіік по ~ аіт без якоїсь певної метй; 2) мед. специфічний; ~ тедісіпе (гетесіу) специфічний засіб (специфічні ліки) від певної хвороби; 3) точний, певний; обмежений, конкретний; 4) біол. видовйй; ~ діПег-епсе видова відмінність; іке ~ пате оГ а ріалі видова назва рослйни; 5) фіз. питомий; - \уеі£кі (§гауііу) питома вага; < ~ Іе^асу юр. легат, спадкоємна відмова; ~ Іе^аіее юр. одержувач спадкоємної відмови.
зресіЛсаіе [зрі'зіїїкеїі] V 1) визначати; виділяти; 2) конкретизувати; уточняти, деталізувати; 3) ставати своєрідним; 4) надавати своєрідності.
зресііїсаііоп [,зрезі£і'кеі/п] п 1) вй-значення; специфікація; 2) детальне позначення; перелік; 3) уточнення, деталізація; 4) деталь, подробиця (договору тощо); 5) юр. позитйвно вй-словлене обумовлювання; 6) часто рі специфікація, технічні умови; інструкція (щодо користування тощо).
зресііїсііу [,зрезі'£ізііі] п мед. специфічність.
зресіЛесі ['зрезіГакі] аф 1) точно вйзначений (указаний); детальний; ~ соигзе ав. заданий курс; ~ баіа уточнені дані; 2) тех. обумовлений; проектний,
розрахунковий; 3) застережений, обумовлений (у договорі).
зресіїу ['зрезібаї] V 1) точно визначати (установлювати); 2) обумовлювати, застерігати; 3) спеціально згадувати, називати, перераховувати; указувати; 4) надавати особлйвого характеру, визначати (собою); 5) специфікувати; давати специфікацію; наводити номінальні (паспортні) дані.
зресітеп ['зрезітт] п 1) зразок, взірець; екземпляр; Іке Гтезі ~з іп кіз соїіесііоп найкращі зразкй з його колекції; 2) розм. ірон. суб’єкт, тип; а циеег ~ дивак; < ~ сору пробний примірник; ~ ра§е пробна сторінка; ~ \уогк взірцева (зразкова) робота.
зресіоіоду [,зре/і'оіасізі] п наука про походження і розвиток вйдів.
зресіозку [,зрі:/і'озііі] п показна сторона; вйдймість.
зресіоиз ['зрі:/аз] аф 1) часто ірон. правдоподібний; пристойний; ~ Саіе правдоподібна розповідь; ~ ехсизе (рге-іехі) пристойний прйвід; 2) обманливий, показнйй; гаданий; ~ игЬапйу показна чемність; 3) лицемірний; ке І8 ~ він лицемір; 4) привабливий; що справляє сприятливе враження; 5) надмірно пйшний; 6) гарний, файний; прекрасний.
зреск [зрек] 1. п 1) плямочка, цятка; 2) частйнка, крйхта; а ~ о£ дузі порошйна; 3) крйхточка, крапля; поі а ~ о£ зутраіку ані краплі співчуття; поі а ~ оГ ігиік ані крйхти правди; 4) амер. жйрне м’ясо; шпик; бекон; 5) амер. ворвань; < іо сЬуіпсііє іо ~з зводити нанівець; надмірно применшувати; 2. V 1) плямувати, цяткувати; 2) перетворюватися на цятку (точку).
зрескіе ['зрекі] 1. п 1) цяточка, плямочка; крапочка; 2) ластовйнка; 3) мушка; 4) мітка; позначка; 2. V 1) робйти строкатим (пістрявим); 2) покривати плямами; плямувати; цяткувати; укривати плямами (крапками); 3) покривати(ся) ластовйнням; 4) здаватися крапкою (точкою).
зрескіесі ['зрекісі] аф 1) крапчастий; 2) плямйстий; - \уі1сі &оаі плямйстий дйкий цап; 3) рябйй, пістрявий, строкатий; зозулястий; - кеп зозуляста курка; 4) веснянкуватий, ластатий; віспуватий; 5) розм. неоднорідний; змішаний.
зрескіезз [ зрекіїз] аф 1) без жодної плями, чйстий; 2) незаплямований; бездоганний.
зреску ['зрекі] аф пістрявий, рябйй.
зресз [зрекз] п рі (скор. від зрес-іасіез) окуляри.
зресіасіе ['зрекіакі] п 1) видовище; сцена; зад - сумне видовище; іо таке а ~ о£ опезеЙ стати посміховищем; 2) вистава, спектакль.
зресіасіе-сазе [' зрекіакікеїз] п
зре
405
$ре
1) футляр для окулярів; 2) набір скелець для окулярів.
$ресіас1е<1 ['зрекіакісі] асі] 1) що носить окуляри; в окулярах; 2) очковий; ~ соЬга очкова змія.
зресіасіез [ 'зрекіакіг] п рі 1) окуляри; а раіг оГ~ окуляри; 2) кольорове скло світлофора; < їо Іоок іізгои^й го-зе-соїоигесі ~ дивйтися крізь рожеві окуляри; іо зее ійгои^Ь гозе-соїоигесі ~ бачити в рожевому світлі.
зресіасиїаг [зрек'іжк]и1а] 1. п 1) яскрава театральна вистава; спектакль, спрямований на ефект; 2) те-леб. театралізований спектакль за участю зірок; 3) ефектне видовище; 2. асі] 1) ефектний; імпозантний; 2) захоплюючий; 3) театральний; ~ сіізріау театральна вистава; 4) що любить видовища.
зресіаіог [зрек'іеііа] п 1) глядач; 2) очевидець; спостерігач; 3) рі чере-вйки-лодочки.
зресіаігезз [зрек'іеіігаз] п 1) глядачка; 2) свідок-жінка, свідчиця.
зресіга ['зрекіга] рі від зресігит.
зресігаї ['зрекігаї] аф 1) примарний; схожий на прйвид; ~ сгеаіиге примара; фантом; 2) фіз. спектральний; ~ апаіузіз спектральний аналіз.
зресіге ['зрекіа] п 1) прйвид, примара; фантом; 2) погане передчуття, нав’язлива ідея; іке ~ оГ дізазіег передчуття лйха.
зресіго^гарк ['зрекігоидга:^ п спектрограф.
зресіго!іе1іо§гарІі [ 'зрекігои'Ьі:1юи-дга:Л п спектрогеліограф.
зресігоіо^у [зрек'ігоіасізі] п спек-трологія.
зресіготеіег [зрек'іготііа] п спектрометр.
зресігоркоіошеСег [ 'зрекігоиГои іо-тііа] п спектрофотометр.
зресігозсоре ['зрекігазкоир] п спектроскоп.
зресігозсоріс [ 'зрекігаз'корік] аф спектроскопічний.
зресігозсору [зрек'ігозкарі] п спектроскопія.
зресігоиз ['зрекігаз] аф примарний.
зресігшп ['зрекігат] п (рі тж зрес-іга) 1) фіз. спектр; зоїаг ~ спектр Сонця, сонячний спектр; 2) діапазон; 3) зображення; образ; 4) рідк. прйвид, примара.
зресігшп-апаїузез [зрекігатапае-1азі:х] рі від зресігит-апаїузіз.
зресігшп-апаіузіз [ 'зрекігата 'паеіа-5із] п (рі зресігит-апаїузез) фіз. аналіз спектра.
зресиїа ['зрек]и1а] рі від зресиїит.
зресиїаг ['зрек]и1а] аф 1) дзеркальний; що відбиває, що віддзеркалює; ~ зигіасе відбивна поверхня; 2) мед. обстежений за допомогою дзеркала (розшйрювача); < ~ зіопе мін. слюда.
зресиїаіе [ 'зрек]и1еіі] V 1) міркувати, обмірковувати, обдумувати; робйти припущення (щодо чогось); іо ~ соп-сегпіпв іЬе йііиге міркувати про майбутнє; 2) спекулювати; іо ~ іп зЬагез спекулювати акціями; 3) грати на біржі.
зресиїаііоп [,зрек]и'1еі/п] п 1) міркування, обмірковування, обдумування; роздумування; 2) філос. спекуляція, умогляд; абстрактне теоретизування; 3) гіпотеза; припущення; риге ~ чйста здогадка; 4) спекулювання; спекуляція; вйгідна угода; Ілеауу ~ спекуляція у ве-лйких масштабах; ~ іп согп спекуляція зерном; 5) гра на біржі; 6) заст. споглядання, здатність бачити; зір; 7) глибоке обстеження; розглядання.
зресиїаііуе ['зрекіиіаііу] аф 1) споглядальний, умоглядний, спекулятйв-ний; ~ рЬіІозорЬу спекулятивна філософія; 2) розумовий; ~ ро\уег розумова здатність; 3) теоретйчний, гіпотетйч-ний; 4) схйльний до абстрактного теоретизування; 5) спекулятйвний; ~ ригсйазез закупки за спекулятйвними цінами; ~ ігапзасііоп спекулятйвна угода; 6) ризикований.
зресиїаіог [ 'зрек]и1еііа] п 1) спекулянт; 2) біржовйк; біржовйй ділок; 3) той, що грає на біржі; 4) мислй-тель; 5) спостерігач, спостережник.
зресиїаіогу ['зрекіиіаіап] аф доступний для спостереження.
зресиїаігіх ['зрекіиіеііпкз] п 1) ми-слйтелька; 2) спекулянтка.
зресиїшп ['зрек]и1ат] п (рі тж зресиїа) 1) рефлектор, відбивач; 2) мед. дзеркало, розшйрювач; 3) вічко, очко (на крилі птаха).
зресі [зресі] разі і р.р. від зреед 2.
зреесй [зріїі/] 1. п 1) мова; мовлення; мовна діяльність; іо Ье з!о\у о£ ~ говорйти повільно; рагіз о£ ~ лінгв. частйни мови; 2) дар слова; 3) говірка; вимова; манера говорйти; характер вимови; Ііе із а £огеі§пег Ьу Кіз ~ судячи з його вимови, він іноземець; 4) промова, вйступ, спіч; орепіп§ ~ вступна промова; вступне слово; іо сієііуєг (іо £іує, іо таке) а ~ вйголосити промову, вйступити (з промовою); 5) розмова; 6) мова; діалект; опе’з паііуе ~ рідна мова; 7) звучання (музичного інструмента); 8) чутка, поголос; 9) театр. репліка; 10) можлйвість розмовляти (з кимсь); 11) згадка (про щось); > ~ ЬаЬііз мовні навички; ~ із зііуєг, зііепсе із £ОІдеп присл. слово — срібло, мовчання — золото; хто мовчйть, той трьох навчйть; ~ ійегарізі розм. логопед; 2. у 1) виголошувати промову, звертатися з промовою; 2) викладати (стверджувати) щось у своїй промові.
зреесй-сепіге [ 'зрі:і/,8епіа| п 1) фізл. центр мови; 2) діалектний центр.
зреесії-сііпіс ['зргі^кііпік] п логопедична клініка.
зреесЬ-соштипііу ['зрі:і/ка'ітуи:пііі] п мовне співтоварйство; мовний ко-лектйв.
зреесЬ-сгаГі [ 'зрі:і/кга:£і] п ораторське мистецтво.
зреесіі-(1ау ['зріїі/деї] п 1) акт (у школі); 2) день акту, актовий день (у навчальних закладах).
зреесЬАіІ ['зрі:і[£и1] аф 1) балакучий, говіркйй; 2) виразний (про погляд тощо).
зреесйііїсаііоп [,зрі:фй'кеі/п] п ірон. 1) промова, вйступ (прилюдний); 2) виголошування промов; просторікування.
зреесЬіЛег ['зрі:і/іГаіа] п ірон. базікало, просторіка; красномовець.
зреесЬІЇу ['зріїфГаї] V ірон. 1) ораторствувати; просторікувати; 2) пйш-но промовляти.
зреесЬІезз ['зріїЦІїз] аф 1) німйй; 2) безмовний; мовчазнйй; ~ Гетаїе мовчазна жінка; ~ зііепсе мертва тйша; іо Ье (іо гетаіп) ~ мовчати; зберігати мовчання; 3) онімілий; що онімів; 4) розм. п’яний як чіп; 5) невимовний; ~ сіе1і§кі невимовне захоплення (задоволення).
зреесії-такег [ 'зрі:і/, теїка] п промовець, оратор.
зреесЬ-геа<1іп£ ['зрі:і/,гі:сііі]] п розуміння мови за рухом губ (про глухих).
зреесЬ-зоиші ['зріїі/заипсі] п звук мови.
зреед [зріїсі] 1. лі) швйдкість; прудкість; темп; аі ауега^е ~ на середній швидкості; аі §геаі ~ на велйкій швидкості; аі Гиіі ~ повним ходом; аі гескіезз ~ з шаленою швидкістю; аі (\уіІй) 1І£Іііпіп8 ~ блискавйчно; аі іор ~ на гранйчній швидкості; \уіій аіі ~ кваплйво; іо риі іп ііте Гігзі (ііте зесопсі) ~ увімкнути першу (другу) швйдкість; іо риі оп ~ збільшити швйдкість; ~ оГ иііегапсе темп мови; езсаре ~ фіз. друга космічна швйдкість; зопіс ~ фіз. швйдкість звуку; 2) тех. кількість обертів; 3) фот. світлочутлйвість; 4) успіх; удача; вйгода; І \уі8й уои §оосі ~ бажаю вам успіху (удачі); < ~ Ьох тех. коробка швйдкостей, коробка передач; ~ скапає авт. перемикання передач (швидкостей); ~ іпсіісаіог авт. спідометр; ~ Іеііег військ, спішне донесення; терміновий лист; ~ гаііо передаточне число; ~ гесіисег тех. редуктор; 2. V (разі і р.р. зресі, зреесіесі) 1) швйдко проходити (пролітати); проноситися; мчати; 2) поспішати; квапитися; ітй швйдко; 3) квапити, підганяти; 4) прискорювати, збільшувати (набирати) швйдкість; іо ~ іЬе \¥огк працювати швйдше, прискорити роботу; 5) установлювати (регулювати) швйдкість; іо ~ а тасЬіпе збільшувати швйдкість руху машйни; надавати ма-шйні певної швйдкості; 6) швйдко відсилати (відправляти); 7) сприяти (чомусь); успішно вестй (переговори,
-§ре
406
зре
справи)', 8) процвітати, досягати великих успіхів; Ьо\у кауе уои зресі? як ваші успіхи?; 9) допомагати, сприяти успіхові; 10) бажати щасливої дороги (удачі); 11) везти (про удачу)', І ~ мені везе; 12) закінчити, завершйти; покін-чйти (з чимсь)', □ ~ оГГ поспішно пітй геть; ~ ир прискорювати.
-зреед [зрігсі] у складних словах'. іЬгее— еп^іпе тришвйдкісний двигун.
$рее<1-Ьоаі ['зрігдЬоиі] п швидкохідний катер.
зрее<1-Ьгаке [ 'зрігсіЬгеїк] п ав. повітряне гальмо.
зреесі-сор ['зрігсікор] п розм. автоінспектор; поліцейський, що стежить за швйдкістю руху (транспорту).
$рее<1-сошііег ['8рі:д,каипіо] п спідометр.
зреесіег ['зрі:до] п 1) текст, рівнйчна машйна; 2) розм. швидкісний автомобіль; 3) розм. автомобіль, що шалено мчить; 4) розм. водій, що перевйщує (дозволену) швйдкість; 5) тех. регулятор швидкості.
зрее<1Ги1 ['зрітсіГиІ] аф швидкйй; поспішний.
зрееШІу ['зрі:сіі1і] асіу 1) швйдко, моторно; поспішно; проворно; 2) своєчасно, без затрймки.
зреедіпз ['зріісіїїз] п 1) поспішність; 2) збільшення швйдкості; 3) їзда на велйкій швйдкості; по ~ пере-вйщення швйдкості забороняється; 4) успіх.
зреедіезз [ 'зрігсіїїз] аф марний; безрезультатний, невдалий.
$рее<1-1ііпіі ['зрі:сіЛігші] п 1) дозволена швйдкість, гранйчна швйдкість (їзди)', 2) тех. межа швйдкості; 3) межа кількості обертів.
$рее<1отеіег [зрі'дзтііа] п 1) авт. спідометр; 2) тех. тахометр.
$рее<1-$каііп£ [ 'зрі:д, зкеїііі] ] п спорт, швидкісний біг на ковзанах; ~ сотреііііоп змагання з швйдкісного бігу на ковзанах.
зреесізіег [ 'зріїдзіа] п 1) розм. швидкохідне судно; 2) авт. спідстер; 3) автолихач; 4) швидка в роботі людйна; 5) спорт, велосипедйст-швйдкісник.
зреед-ир [ 'зрігсілр] п 1) прискорення; 2) підвйщення норми вйробітку без збільшення зарплати; 3) підвйщення продуктйвності праці; < ~ зузіет потогінна система праці.
зрее(№ау |'8рі:сі\¥еі] п 1) амер. дорога із швйдкісним рухом; швйдкісна дорога; 2) автострада; 3) доріжка для мотоциклетних гонок; гоночний трек.
зрее(№е11 ['зрі:д\уе1] п бот. вероніка.
зрееду ['зрі:сіі] аф 1) швидкйй, моторний; проворний; прудкйй; ~ Ьапдз проворні руки; 2) невідкладний, не
гайний; ~ геріу негайна відповідь; 3) кваплйвий; що швйдко рухається.
зреег [зріз] у розм. 1) питати, роз-пйтувати; ставити запитання; 2) про-сйти; 3) амер. вдивлятися, придивлятися; □ ~ оиі з’ясовувати, випйтувати.
зреіаеап [зрі'ііізп] аф 1) печерний; що живе в печері; 2) що має вйгляд печери; 3) спелеологічний.
зре1<1іп£ ['зреідіі]] п в’ялена рйба. зреіеап [зрі'іігзп] див. зреіаеап.
ЗрЄІЄОІО£ІЗ< [, 8рІ:11'0І9СІ318Г] п спелеолог.
8рЄІЄОІО£У [,8рІ:11'0І9СІ31] п спелеологія.
зреік [зреік] п розм. тріска; скіпка, скалка; скабка, колючка.
зреіі І [зреї] 1. п 1) заклинання; замовляння; 2) чари, чарівність; чарівна сйла; іо сазі а ~ оп (оуєг) зтЬ. зачарувати когось; ипдег а ~ зачарований; іо соте ипдег а ~ бути зачарованим; 3) строк; час, проведений за певним заняттям; а ~ оГ зєгуісє строк (час) служби; іо до а ~ іп ргізоп від-сйдіти строк у в’язнйці; 4) проміжок часу, період; а §оод ~ значнйй проміжок часу; аі а ~ підряд, відразу; без перерви; Ьу ~з з перервами; Гог а ~ на деякий час; а соїд (а \уагт) ~ холодна (тепла) пора; 5) прйступ (хвороби тощо)', сои§ЬіП£ ~ прйступ кашлю; 6) амер. розм. період істерії (похмурого настрою, дразлйвості); 7) зміна; іо&іує зтЬ. а - змінйти когось; 8) розм. тріска; скіпка, скалка; 9) перекладка, поперечка; 2. у 1) зачаровувати, заворожувати; заговорювати; 2) наділяти магічними (чарівнйми) властйвостями; 3) зміняти (когось); ійе іеатз ~ еасЬ оійег еуегу Гіує тіпиіез команди міняються кожні п’ять хвилйн; 4) змінюватися, працювати по черзі; 5) дати відпочйнок (передйшку); 6) передихнути, відпочйти; 7) говорйти, розмовляти; 8) розповідати; вимовляти.
зреіі II [ареї] у (разі і р.р. зреіі, зреііед) 1) писати (вимовляти, читати) по літерах (слово); Ьо\у до уои ~ уоиг пате? як пйшеться ваше прізвище?; \ує до поі ргопоипсе аз \ує ~ ми вимовляємо не так, як пйшемо; 2) складати (слова з літер) ; \уЬаі до іЬезе Іеііегз ~? як читається слово, складене з цих літер?; яке слово утворюють ці літери?; 3) розбирати, розшифровувати, тлумачити; 4) розглядати, вивчати; 5) означати, призводити до; обіцяти; іо ~ діз-азіег провіщати біду; 6) просйти; висловлювати бажання натяком; іо ~ Гог ап іпуііаііоп напрошуватися на запрошення; □ ~ оиі читати по літерах (з труднощами); диктувати по літерах; розшифровувати, розбирати; пояснювати точно (докладно); Ье ~ед оиі \уЬаі Ье теапі він пояснйв, що він мав на увазі; ~ іі оиі Гог те скажіть чіткіше; я вас не зовсім зрозумів; іо ~
Ьаск\уагд читати (писати) у зворотному порядку (навпакй); перекручувати зміст, тлумачити неправильно.
зреІІ-Ьіші ['зреІЬаіпд] V (разі і р.р. зреІІ-Ьоипд) зачаровувати.
зреІІЬіпдег ['зреКЬатда] п амер. розм. 1) промовець, що вміє впливати на аудиторію; 2) захоплюючий твір.
зреІІ-Ьоиші ['зреІЬаипд] 1. асі] 1) зачарований; 2) приголомшений; 2. разі і р.р. від зреІІ-Ьіпд.
зреіідомп ['зреідаип] п амер. конкурс на кращий правопис.
зреііег [ 'зреіа] п 1) орфографічний довідник; збірник вправ з правопису; 2) той, що пйше; а Ьад ~ людйна, що пйше неграмотно; а §оод ~ людйна, що пйше грамотно.
зре11іп£ ['зреігд] 1. п 1) вимовляння слова по літерах; 2) правопис, орфографія; 3) той, що заміняє (когось); 4) перепочйнок, відпочйнок від праці; 2. аф правопйсний, орфографічний; ~ ргопипсіаііоп орфографічне промовляння; ~ гиіе орфографічне правило.
зре11іп£-Ьее ['зре1іі]Ьі:] див. зреіі-до\¥П.
зре11іп£-Ьоок ('зреІгдЬик] п 1) орфографічний довідник; 2) збірник вправ з правопису.
зреіі [зреіі] 1. п бот. полба, пшениця спельта; 2. у 1) молотити (зерно); 2) лущити (боби); 3. разі і р.р. від зреіі II.
зрекег І'зреііа] п 1) технічний цинк (в чушках, плитках); 2) тех. цйнковий припій (тж ~ зоїдег).
зреіипсаг [8рі'1лі]ко] аф що стосується печер.
зреіипк [зрі'1лі]к] V займатися спелеологією (дослідженням печер).
зреішікег [зрі'1лі]ка] п спелеолог; той, що займається дослідженням печер; дослідник печер.
зрепсе [зрепз] п 1) розм. комора (для продуктів); хйжа; 2) шотл. кімната при кухні.
Зрепсег ['зрепзо] п ч. ім'я Спенсер.
зрепсег ['зрепзо] п 1) спенсер, короткий жакет; 2) заст. перука.
зреші [зрепд] V (разі і р.р. зрепі) 1) витрачати, тратити; іо - топеу витрачати гроші; іо ~ тисЬ ігоиЬІе оп (оуєг) зтіЬ. витрачати (докладати) чимало зусйль на щось; 2) витрачатися, нестй матеріальні вйтрати; 3) проводити (час); ~ іЬе дау \уііЬ из побудьте з нами день; 4) вичерпувати, виснажувати; знесйлювати; 5) закінчуватися; іЬе Гигу оГ іЬе зіогт із зрепі буря вщухає; 6) : іо ~ опезеіГ стомлюватися; вичерпуватися; 7) виливати (гнів тощо); 8) втрачати, зазнавати втрат; 9) метати ікру.
зреші-аіі ['зрепд'о:1] п марнотрат, розтрйнькувач.
зрепдег ['зрепдо] п 1) марнотрат, марнотратник; марнотратниця; 2) щось
зре
407
зрі
неекономічне; те, що потребує велй-ких витрат.
зрепсііпз-іпопеу ['зрепсііі],тлпі] п кишенькові гроші; гроші на поточні витрати.
зрешИЬгіІЇ ['зрепдОпй] 1. п марнотратник, марнотратниця; 2. аф марнотратний.
зрепі [зрепі] 1. асі] 1) вйснажений; вичерпаний; вйкористаний; ~ ІіГе про-жйте життя; ~ зіеат відпрацьована пара; 2) затйхлий; ~ зСогт ущухла буря; ~ уоісапо погаслий вулкан; 3) стомлений; зморений, знесйлений; 4) тех. порожній (про резервуар)', 5) що від-нерестйвся (про рибу)’, < ~ госкеї згасле світйло; людйна, зірка якої закотйлася; 2. разі і р.р. від зрепсі.
зреоз ['зріюз] п печерний храм; печерна гробнйця (у стародавньому Єгипті).
зрегаіе ['зрегй] асі] 1) що вселяє надію на поліпшення (про стан)’, 2) багатонадійний, багатообіцяючий; 3) не безнадійний.
зреге [зрю] див. зрйеге.
зрегііпз ['зрагіїї]] п іхт. молодйй оселедець; корюшка.
зрепп [зра:т] п 1) фізл. сперма; сперматозоїд, сім’я; 2) (скор. від 8регт-\УІта1е) кашалот.
зреппасегі [,зра:пю'8еЬ] п спермацет.
зреппаїіисі ['зра:тас1лкІ] п анат. сім’япровід.
зрегшаііс [зраґтаеик] асі] фізл. сі-м’янйй; що стосується сперми.
зреппаіогоа [,зра:пюІои'гои9] рі від $регтаіо2ооп.
зрегтаіогоШ [,зра:пюІои'гошсі] п біол. сперматозоїд.
зреппаіогооп [,8ра:ітюІои'гоиоп] п (рі зрегтаіохоа) див. зрегтаїогоісі.
зреппіпе ['зраїтіп] п хім. спермін.
зрегт-іуііаіе ['зра:т\уеі1] п зоол. кашалот.
зрегзе [зра:з] V 1) розсіювати; 2) розсіюватися.
зре\¥ [зр]и:] 1. п блювота, блювання; 2. г 1) блювати; 2) виригати; 3) вивергати; 4) розбухати; набухати, набрякати; 5) військ, опускатися, прогинатися.
зрему ['зр]и:і] аф сирйй, болотйс-тий.
зрЬасеїаіе [ 'зГаезіІей] V мед. 1) викликати гангрену (омертвіння); 2) відмирати, розкладатися.
зрЬасеїаііоп ['зГаезі'Іеі/п] п мед. гангрена, омертвіння; некроз.
зрЬазпа ['зГаедпа] рі від зрйа^пит.
зрЬа^поиз ['зГаедпаз] аф бот. мо-ХОВЙТИЙ.
зрЬа^пиш ['зГаедпат] п (рі тж зрЬа^па) бот. білий торф’янйй мох.
зрЬаІегііе ['зГаеІагай] п мін. сфалерит, цйнкова обманка.
зрЬепе [зрі:п, зГігп] п мін. сфен, титаніт.
зрЬепоісІ ['зГіїпоісі] 1. п 1) анат. клиновйдна кістка; 2) сфендід (кристалографія)’, 2. аф див. зрЬепоідаІ.
зрЬепоісІаІ [зГі'покіаІ] аф 1) анат. сфеноїдальний, клиновйдний; 2) діе-дрйчний (про кристал).
зрЬепоііс [зГі'поіік] аф зоол. кли-новйдно-вушнйй.
зрЬегаї ['зГіагаї] аф 1) сферйчний; 2) перен. симетрйчний; гармонійний; 3) космічний.
зрЬеге [зГю] 1. п 1) сфера; куля; 2) глобус; 3) земна куля; 4) планета; небесне світйло; 5) небо; небеса; небесна сфера; 6) коло; сфера, поле, галузь (діяльності)’, - оГ іпПиепсе сфера вплйву; іп опе’з ~ у чиїйсь компетенції; у своїй стихії; іГііз із оиі оГ ту ~ це не в моїй компетенції; а \уісіє ~ оГ асііоп широке поле діяльності; 7) соціальне середовище, коло; іп Ьі§й ~з у вйщих верствах суспільства; 2. V 1) замикати в коло; оточувати; 2) надавати форми кулі, робйти круглим як куля; 3) наповнювати по вінця (чимсь — \уіій); 4) вихваляти, підносити до небес; □ ~ аЬоиі, ~ гоиші крутйти в усіх напрямах.
зрЬегеїезз ['зГюііз] аф 1) блукаючий; 2) беззоряний.
зрЬегіс(аІ) ['зГепк(аІ)] аф 1) кулястий; кульовйй; сферйчний; ~ ігіап^іе сферйчний трикутник; 2) небесний.
зрЬегісііу [зГе'пзііі] п сферйчність, кулястість.
зрЬегісз ['зГепкз] п рі (вжив, як зіп&) сферйчна геометрія; сферйчна тригонометрія.
зрЬегіГопп ['зГюпГогт] аф сферйчний; кулястий; кульовйй.
зрЬегоісі ['зГюгокі] 1. п сфероїд; 2. аф див. зрйегоісіаі.
зрЬегоМаІ [зГю'гокіІ] аф сфероїдальний; кулястий.
зрЬегоіШсаІ [зГю'гокіїкаІ] див. зрЬе-гоідаї.
зрЬеготеіег [зГю'готіЮ] п сферометр.
зрЬепіІе ['зГеди:!] п невелйке сфе-рйчне тіло; кулька.
зрЬепіІіііс [,зГег]и'1ііік] аф геол., мін. сферолітовий.
зрЬегу ['зГюп] аф 1) сферйчний; кулястий; круглий; 2) поет, небесний.
зрЬіпсіег [ зГідкіа] п анат. сфінктер, стискальний м’яз.
зрЬіпсіегаї ['зГідкЮгаі] див. зрйіпс-іегіс.
зрЬіпсіегіс [,8Гідк'іепк] а^сфінктер-ний; ~ іпсопііпепсе розслаблення сфінктера.
зрЬіп^ез ['зіїпдзкг] рі від зрйіпх.
зрЬіпх [зГїдкз] п (рі тж зрЬіп^ез) 1) сфінкс; 2) перен. загадкова істота (людйна); зйе \уаз аіхуауз а - іо те
вона завждй була для мене загадкою;
3) ент. метелик-бражник.
зрЬіпх-ЬаЬооп ['зГідкзЬа.Ьит] п зоол. гвінейський бабуїн.
зрЬіпх-тоіЬ ['зГідкзтоО] п ент. метелик-бражник.
зрЬгадоііс [зГгае'сізізіїк] аф сфрагі-стйчний; що належить до сфрагістики.
зрЬгазізіісз [зїгае'дзізіїкз] п рі (вжив, як зіп%) сфрагістика.
зрЬузшіс ['зїїдтік] аф мед. пуль-совйй.
зрЬу£то£гапі ['зГідтадгает] п графічний запис биття пульсу; сфігмограма.
зрЬу£ПЮ£гарЬ ['зГідпюдгагї] п сфігмограф.
зрЬу£ШО£гарЬу [зГід'тодгаГі] п сфігмографія.
зрЬузтотеіег [зГід'тотііа] п сфіг-мометр.
зрйузпшз ['зГідпюз] п мед. пульс, пульсація.
зріса ['зраїка] п 1) бот. колос; 2) (8.) астр. Колос (зірка в сузір'ї Діви)’, 3) мед. колоскоподібна пов’язка.
зрісаіе ['зраїкіі] аф бот. колосковий.
зріссаіо [зрі'ка:іои] асіу муз. спікато.
зрісе [зраіз] 1. п 1) спеція; пряність; приправа; 2) гострий запах; пряний аромат; 3) гострота, пікантність; 4) прй-смак, домішка, слід (чогось)’, відтінок (чогось); 5) розм. грабіжник; пограбування; 2. г 1) приправляти спеціями; присмачувати; 2) надавати гострота (пікантності).
зрісе-Ьох ['зраізЬокз] п 1) коробка з шухлядками для прянощів; 2) скрйнька східної роботи.
зрісе-саке ['зраізкеїк] п 1) торт зі спеціями; 2) розм. фруктовий торт.
зрісед [зраїзі] аф 1) пряний, ароматний; 2) присмачений спеціями.
зрісе-£Іоак ['зраїздіоик] п грабіжник.
зрісе-ізіаші ['зраіз,аі1апсі] п груб. відхоже місце, нужник.
зрісе-ізіашіз [ 'зраіз,аііапсіг] п рі «ос-тровй прянощів» (Молуккські острови).
зрісе-іші ['зраїзплі] п 1) амер. печиво з прянощами (з корицею тощо); 2) імбйрний пряник.
зрісе-ріапі ['зраізріагпі] п пряна рослйна.
зрісегу ['зраїзап] п 1) збірн. прянощі, спеції; 2) комора для зберігання прянощів; < Сіегк оГ (Не 8. іст. королівський хранйтель прянощів.
зрісе-ігее ['зраїзґгі:] п каліфорнійський лавр.
зрісіГегоиз [зрі'зіГагаз] аф бот. 1) що має колоскй; колосйстий; 2) ко-лоскоподібний.
зрісіГогт ['зраізіГо:т] аф бот. колосковий; колос коподібний.
зріск-аші-зрап [ зрікапсі'зржп] 1. п
ері
408
$рі
1) щось бездоганно чисте (охайне, акуратне); 2) щось нарядне (ошатне) і модне; 3) щось нове, свіже; 2. аф 1) бездоганно чйстий (охайний, акуратний); йе кеерз Ьіз саг ~ у нього машйна завждй блищйть; 2) нарядний, ошатний; модний; чепурйстий; 3) новйй, свіжий; ~ зиіі новісінький костюм; 3. асіу 1) чйсто, охайно, акуратно; 2) нарядно, ошатно, вйшукано; модно; < ~ пе\¥ абсолютно новйй, абсолютно свіжий.
зрісиїа [ 'зрік]и1о] рі від зрісиїит.
зрісиїаг ['зрісиїа] асі] 1) голчастий; голкоподібний; 2) списоподібний.
зрісиїаіе [ 'зрік^иііі] асі] 1) бот. колючий; вкрйтий колючками (голками, шипами); 2) загострений.
зрісиїаіеіі ['зрікіиіейкі] див. зріси-Іаіе.
зрісиїе ['зраік)и:1] п 1) бот. вторйн-ний колосок злаків; 2) зоол. скелетна голка (губок тощо); 3) шпилястий (гострий) осколок (уламок).
зрісиїіГегоиз [лрі^и'ІіГагаз] асі] бот. вкрйтий колючками (голками, шипами).
зріси1і£епоиз [, зрік]иЧідзапаз] асі] бот. що має колючкй (шипй); що дає шипй; колючий.
зрісиїшп ['зрі^иїзт] п (рі 8ріси1а) зоол. щупальце; щупальцеподібний придаток.
зрісу ['зраїзі] асі] 1) присмачений спеціями; змішаний із спеціями; 2) пряний, ароматний; 3) розм. жвавий; гарячий, енергійний; 4) розм. нарядний, ошатний; шикарний; ефектний; імпозантний; 5) розм. пікантний; гострий; цікавий; ~ сопуегзаііоп дотепна розмова; ~ Ьііз оГ зсапсіаі пікантні подробиці; 6) амер. розм. запальнйй, гарячий; < іо сиі іі ~ розм. франтувати, хизуватися.
зрігіег ['зракіа] п 1) павук; ~’з хуєЬ павутйна; 2) кровопйвця, кровосос; мучйтель; 3) сковорода з довгою ручкою; 4) амер. триніжок; таган; 5) двоколка з велйкими колесами; 6) тех. маточина колеса зі спйцями; 7) тех. штурвал; 8) тех. хрестовйна; зірка колектора; 9) військ, розм. багаторядне дротяне загородження; < іо 8\уа11о\у а ~ збанкрутувати, прогоріти.
зрі(1ег-сгаЬ ['зракіакгаеЬ] п ент. морськйй павук.
8рі(1ег-По5¥ЄГ ['зракіа,і1аиа] п бот. клеома.
зрігіег-ЬипІег [ 'зракіа, Ьлпіа] див. зрісіег-тіїе.
$рі<1ег-1е£ ['зракіаЬд] п 1) довга, тонка нога; 2) вузька тріщина (щілйна), що нагадує лапу павука.
$рі(іег-1е£§е<1 ['зракіаіедсі] асі] на довгих, тонкйх ніжках (про тварину).
зрі<1ег-1іке ['зракіаіаїк] асі] схожий на павука, павукоподібний.
зрі<1ег-1іпе ['зракіаіаіп] п опт. хрещата нйтка.
зрШеппап ['зракЬтаеп] п (рі зрісіег-теп [-теп]) верхолаз.
зрШег-тііе ['зракіатаїї] п ент. червоний кліщик.
зрідег-топкеу ['зракіа.тлдкі] п зоол. павукоподібна мавпа.
зрісІег-зШсІї [ 'зракіазіїї/] п плетіння «павучок».
зрШег-іаЬІе ['зраідаДеіЬІ] п легкйй столик із зігнутими ніжками.
зрігіег-^азр ['зракіа^озр] п ент. дорожня оса.
8рі(1ег-5¥еЬ ['зракіахуеЬ] п павутйна.
8рі(1ег-5¥огк ['зракіа\уа:к] п 1) скрупульозна, тонка робота; 2) мереживо з візерунком «павучок».
зрісіепуогі ['зракіахуа.і] п бот. традесканція.
зрісіегу ['зракіагі] асі] 1) павучий, павукоподібний; 2) тонкйй; 3) схожий на павутйну; 4) що кишйть павуками.
зріе^еіеізеп Прі:да1,аігап] п нім. мет. дзеркальний чавун.
зріеі [зрі:1] 1. п розм. 1) розповідь про лихі пригоди; 2) базікання, бала-канйна, патякання; 3) (усне) рекламування, вихваляння (товару тощо); < ~ ігиск амер. рекламний (агітаційний) автомобіль; 2. V 1) базікати, патякати; тріпати язиком; 2) розповідати байкй, забивати баки.
зріеіег ['зрі:1а] п розм. 1) австрал. картяр; шулер; 2) австрал. амер. шахрай, торбохват; аферйст; 3) базіка, брехунець; 4) амер. закликальник; 5) кубло.
зріег ['зраіа] п шпигун.
зріГГ [зрі£] п звич. рі розм. могорйч при торговельній угоді; куртаж.
зрііїесі [зрій] асі] розм. 1) охайний, акуратний; 2) нарядний, ошатний; вй-ряджений; елегантний; 3) майстерно прикрашений.
зрііїесі-оиі [ 'зрііТаиі] асі] нарядний, ошатний; вйряджений; елегантний.
зрііїіпз [’зрійд] аф розм. 1) нарядний, ошатний; модний; 2) чудовий, прекрасний; першорядний.
зріїПісаіе ['зрійікеїі] V розм. 1) по-кінчйти, упоратися (з кимсь); позбутися (когось, чогось); 2) побйти, поколошматити; замордувати.
зріїїу ['зрій] асі] розм. 1) нарядний, ошатний; елегантний; вйшуканий; 2) першорядний; чудовий.
зрі£Оі ['зрідаї] п 1) затичка, чіп; 2) втулка; 3) пробка крана; 4) амер. водопровіднйй кран; 5) тех. втулкове з’єднання; Ьгоїйег (тап, зоп, кпі§Ьі) оГ ~ буфетник; корчмар, шинкар.
8ріке [зраїк] п ч. ім "я Спайк (зменш, від МісЬаеІ).
зріке [зраїк] 1. п 1) бот. колос; 2) гострий вйступ; вістря; зубець;
шип; іо риі оп ійе ~ наколоти (чек тощо); вйкинути в кошик; відкйнути, відхилити (рукопис); 3) рі шипй (на підошві); 4) тех. костйль; костильний цвях; штир; 5) клин; 6) текст, спйця; 7) фіз. пік; 8) каблук «шпилька» (тж - Ьееі); 9) ріг молодого оленя; 10) молодь макрелі; 11) скельний крюк; 12) військ, розм. багнет; 13) розм. ревний прихйльник англіканської церкви; 14) розм. кімната для ночівлі; нічліг; < ~ Ьауопеї військ, голчастий багнет; ~ ігоп цвяхове залізо; ~ іеат амер. упряжка з трьох коней (мулів тощо); іо £ЄІ Ійе ~ розм. гніватися, роздратовуватися, надуватися; 2. V 1) забивати цвях (костйль); заганяти шип (клин); 2) припасовувати шипй (до взуття); 3) закріпляти (прикріпляти, скріпляти) костилями; прибивати цвяхами (костилями); 4) проколювати; 5) відкидати; усувати; припиняти; іо ~ а ргорозаі провалйти пропозйцію; Іо ~ а гитоиг спростувати чутку; 6) відхи-лйти статтю (заголовок); 7) розм. додати спиртне до напою; < Іо ~ зтЬ.’з £ИП8 розстроїти чиїсь плани (задуми).
зріке-Ьиск ['зраїкЬлк] п амер. са-мець-перволіток (оленя, зайця тощо).
зрікесі [зраїкі] аф 1) бот. колосовидний; 2) колосйстий; колосковий; 3) з зубцями (вістрями, шипами); ~ зйоез черевйки на шипах; 4) гострий, шпилястий; зубчастий.
зріке-Пзй ['зраїкГі/] п зоол. парусник.
зріке-£га$$ ['зраїкдгаїз] п бот. де-мазерія.
зріке-йогп ['зраікЬо:п] п 1) ріг молодого оленя; 2) молодйй олень з не-розгалуженими рогами.
зрікеїеі [ 'зраїкіїї] п бот. вторйнний колосок (злаків).
зріке-паіі ['зраїкпеїі] п тех. костйль, костильний цвях.
зрікепапі ['зраїкпаїсі] п 1) бот. нард; 2) бот. аралія.
зріке-оіі ['зраїк’оіі] п лавандова олія.
зрікег ['зраїка] п нападаючий (волейбол).
зріке-іаіі ['зраїкіеіі] п амер. розм. фрак.
зрікетозе ['зраїкхуаіг] асіу у вйгляді вістря.
зріку ['зраїкі] аф 1) колосовидний; колосковий; 2) бот. що дає колос; що має колосся; 3) колючий; 4) утйканий шипами (цвяхами); 5) загострений; гострий; шпилястий; стрижневий; 6) дра-тівлйвий, дразлйвий; сварлйвий; причепливий; 7) перев. ірон. фанатйчний; ортодоксальний; ревний.
зріїе [зраіі] 1. п 1) дерев’яна затичка, чіп; 2) дерев’яний цвях; нагель; 3) втулка; 4) буд. кілок, паля; 5) розм. тріска; скіпка, скалка; стружка; 2. у
зрі
409
зрі
1) затикати дірку (отвір) затичкою (чопом) (тж ~ ир); 2) припасовувати затичку (чіп, втулку); 3) пробивати (продовбувати, прорізувати, просвердлювати) отвір (у бочці тощо); 4) буд. забивати палі; 5) вставляти вивідну трубку для стоку рідинй (в бочку тощо); 6) амер. розм. цідити (смоктати) сік (вино тощо) через вивідну трубку.
зрііемюпп ['8раі1\уа:т] п зоол. корабельний черв’як.
$рШп& [Чраіііі]] п 1) збірн. палі; 2) мор. вигинання шаблонів.
зріїі [зрії] 1. п 1) осколок; скалка, скіпка; тріска; 2) джгут з паперу; лучина (для запалювання люльки тощо); 3) кілочок; 4) затичка, чіп; втулка; дерев’яна пробка; 5) тех. прут, стержень; 6) тех. вісь, шпйндель; 7) розлиття, пролиття; розсипання; 8) пролйте, розлите; розсйпане; 9) розм. падіння (з коня тощо); іо кауе (іо §еі) а - упасти, звалитися; 10) розм. потік, злйва; 11) водозлйв; 12) розм. дрібнйй хабар; 13) розм. вйпивка, пиятйка; 2. у (разі і р.р. зріїїесі, зріїі) 1) проливати(ся), розливатися); розхлюпувати (ся); 2) розсипати (ся); 3) розм. вйвалити; скйнути (вершника); 4) розм. вйбовкати, розбовкати таємнйцю; проговорйтися; < іо ~ топеу програти гроші на парі; іо ~ іЬе Ьеапз розпащекуватися, вйбовкати таємнйцю; іо ~ іке Ьіоод оГ зтЬ. пролити чиюсь кров, убйти когось.
зріПаге ['зрії кіз] п вйтік, утруска; втрата.
зріїїег ['зріїа] п той, що проливає (розливає); а ~ оГ Ьіоосі убйвця.
зрШікіп ['зріїїкіп] п 1) рі уламки, осколки, кусочки; 2) бирюлька; 3) рі гра в бирюльки.
зріїїоуег ['8рі1,оиуа] п 1) переливання через вінця; 2) надлйшок, зайвина (про населення тощо).
зрі!№ау ['зріїхуеі] п гідр, водозлйв.
зріїоша [зраі'іоита] п мед. родимка, родйма пляма.
зріїі [зріїі] разі і р.р. від зріїі 2.
зріїііі [зріЮ] п 1) пролиття, розлиття; розсипання; 2) надлйшок, зайвина; залишок; решта; 3) відходи; пбкйдьки, сміття; 4) щось пролйте (розсйпане).
зріп [зріп] 1. п 1) кружляння, вертіння; обертання; крутіння (фігурне катання); опе Гооі ~ пірует; зіі ~ нйжнє обертання, «дзйга»; 2) ав. штопор; 3) фіз. спін; 4) струмінь рідинй, 5) швидка їзда (на автомобілі тощо); іо Гог а ~ іп а саг покататися на автомобілі; < ~ тесоуету ав. вйхід із штопора; ~ тоскеі турбореактйвний снаряд; ракетний двигун, що надає обертового руху (літальному апарату); 2. у (разі зрап, зрип; р. р. зрип) 1) крутйти, вертіти; кружляти, кружйти; іо ~ а іор запускати дзйґу; іо ~ іке ргор ав. розм. запустйти двигун; 2) крутйтися, верті
тися, кружйтися; ту кеаб ~з у мене голова йде обертом; іо зепсі зтЬ. ~піп£ відкйнути когось ударом; 3) прясти, сукати, скручувати (нитку); 4) плестй, прясти (про павука тощо); 5) перен. складати, компонувати; іо ~ іпігі^иез плестй інтрйги; іо ~ зіогіез вигадувати небилйці; 6) розм. провалювати на екзамені; 7) тех. прокатувати (на верстаті); 8) риб. ловйти рйбу на блешню; ловйти рйбу спінінгом; 9) швйдко тектй, лйтися; бйти струменем; 10) швйдко рухатися; швйдко їхати; мчати (на автомобілі тощо); 11) швйдко проходити, закінчуватися (тж ~ а\уау); ііте ~з а\уау час летить швйдко; □ ~ іп ав. увійтй у штопор; врізатися в землю у штопорі; ~ оЯ* ав. вййти із штопора; вйпрясти; ~ оиі розтягувати, затягувати (бесіду тощо); іо ~ оиі ііте зволікати час; іо ~ оиі епет^у берегтй енергію; іо ~ оиі топеу не розтрйнькувати гроші, заощаджувати гроші; < іо ~ а сийег (а бійу) розм. розповідати історії; іо ~ а сий* розм. замучити слухачів нудотною історією; іо ~ а уагп торочити небилйці.
зріпасії ['зріпкіз] п 1) бот. шпинат; 2) розм. погань, гидота (про їжу); 3) розм. брехня; окозамилювання; 4) розм. дурнйця, нісенітниця; щось непотрібне; 5) хащі, гущавина (про неко-шену траву, волосся на обличчі); < ~ Ьееі бот. мангольд.
зріпазе ['зршкіз] п бот. шпинат.
зріпаї ['зраші] аф 1) анат. спиннйй; хребетний; спінальний; ~ Ьопе хребець; ~ соїигпп хребет, хребетний стовп; ~ соте! (тагго\у) спиннйй мозок; ~ сигуа-іиге вйкривлення хребта; 2) спинно-мозковйй; ~ іар спинномозкова пункція; поперековий прокол.
зріпсіїе ['зріпбі] 1. п 1) текст, веретено; цівка; шпулька; 2) міра пряжі (близько 14000 ярдів); 3) висока, худа людйна; 4) веретеноподібний предмет; 5) амер. наколка, штир, голка (для наколювання паперів); 6) тех. вісь; вал; шпйндель; 7) тех. палець; стержень; 8) амер. буд. колона (стержень) гвин-товйх сходів; 9) амер. буд. стояк поручнів (на кінцях сходових маршів); < ~ Гііе штир для наколювання паперів; ~ оіі веретенне мастйло; 2. V 1) насаджувати на вісь (вал); припасовувати вісь (вал); 2) витягуватися, ставати довгим і тонкйм; 3) бот. давати довгу стеблину (довгий пагін); 4) погано розвиватися; ітй тільки в ріст (тж ~ ир).
зріп<11е-1е££е<1 ['зріпсіїїедсі] аф 1) довгоногий; з довгими і тонкйми ногами; 2) з довгими і тонкйми ніжками; ~ іаЬІе високий столик на тонкйх ніжках.
зрішіїе-іезз [ 'зріпсії, Іедх] прІ(вжив. як зіп&) розм. довгов’яза людйна.
зрішіїе-зіїапкесі ['зріпбі/аедкі] аф
довгоногий; з довгими і тонкйми ногами (про людину).
зріпШе-зкапкз ['зріпсії/зедкз] п рі 1) довгі тонкі ноги, «журавлйні» ноги; 2) довгі тонкі ніжки; 3) див. зріпсі1е-1е£8.
зрішПе-зкаресІ ['зршбі/еірі] аф веретеноподібний; ~ сеіі біол. веретеноподібна клітина.
зрішіїе-зісіе [ 'зршсіїзакі] п жіноча лінія (споріднення).
зрішіїе-ігее ['зріпсіїіті:] п бот. бересклет, бруслйна.
зріп(11е-5¥ОО(1 [ 'зртсНткі] п 1) бот. бересклет, бруслйна; 2) деревина бру-слйни.
зрішіїіпз ['зршсіїїд] 1. п 1) бот. утворення стеблйни (паростка); 2) щось непропорційно довге і тонке; 3) висока і худа людйна; 4) високе і тонке дерево; 2. аф непропорційно високий і худйй; непропорційно довгий і тонкйй; вйтягнутий; ~ Ьоу худенький, надто високий хлопець.
зрішіїу ['зріпсіїї] аф 1) кволий, недолугий; хирлявий; що йде тільки в ріст; 2) довгий і тонкйй; веретеноподібний.
зрішІгіІЇ [ 'зріпсігій] п морська піна; брйзки морської водй; < ~ сіоисіз пе-рйсті (пірчасті) хмари.
зріпе [зраш] п 1) анат. хребет; хребетний стовп; 2) бот., зоол. вйступ, шип, колючка; 3) бот. голка; ость; остюк; 4) серцевйна дерева; 5) перен. основа, суть; 6) гірськйй хребет; гребінь горй; 7) корінець (книги).
зріпе-Ьопе ['зраіпЬоип] п хребетний стовп; хребет.
зріпеї [зрі'пеї] п мін. шпінель; ~ гиЬу шпінелевий рубін.
зріпеїезз ['зраіпііз] аф 1) зоол. безхребетний; 2) що має слабкйй (хворий) хребет; 3) безхарактерний, м’якотілий; 4) бот., зоол. що не має колючок (голок, шипів).
зріпезсепі [зраі'пезапі] аф зоол., бот. колючий; що має колючкй (шипй, голкй).
зріпеі [зрі'пеї] п спінет (музичний інструмент).
зріп-Ьоизе ['зріпкаиз] п іст. 1) пря-дйльня; 2) виправнйй будйнок для жінок.
зріпіГегоиз [зраі'піГагаз] аф бот., зоол. вкрйтий колючками (шипами, голками); що має колючкй (шипй, голкй).
зріпіГопп ['зраіпі£о:т[ аф бот., зоол. 1) що має форму колючки (шипа, голки); 2) голкоподібний; гострокінцевий, загострений.
зріпіГегоиз [зраі'пісізагзз] див. зріпіГегоиз.
зріпк [зрідк] п 1) пташка, пташйна; 2) орн. зяблик; 3) розм. цвірінь-цві-рінь, цінь-цвірінь; фіть-фіть (імітація співу пташок).
зрі
410
зрі
зріппакег [кріпака] п мор. спінакер (трикутне вітрило).
зріїшег [Чрша] п 1) прядильник; прядильниця, пряля, пряха; 2) прядильна машйна; прядильний механізм; 3) павук; 4) прядильний орган (у павука тощо); 5) мундштук (шовкопряда); 6) ав. обтічник втулки повітряного гвинта; 7) розповідач (особл. небилиць); 8) дзиґа; 9) риб. блешня; штучна принада; < ~ госкеі турбореактивний снаряд; ракета, що стабілізується обертанням.
зріппегеі ['зріпагеі] п прядильний орган (у павука тощо).
зрішіеу ['зрші] п лісок, гайок.
зрішііпз ['зртгд] 1. п 1) прядіння; 2) пряжа; 3) завивання кокона; 4) швидке і легке обертання; вертіння (ковзанярський спорт); крутіння; Ьоор ~ крутіння обруча (гімнастика); 5) тех. центрифугування; 6) риб. спінінг.
$ріпшп£-£Іап<1 [ 'зріпітздіаепд] п па-вутйнна (прядйльна) залоза (у павуків).
$рішші£-1іои$е ['зріпітфаиз] п пря-дйльня.
зріппіп£-]еппу [ 'зріпід 'дзет] п іст. прядйльна машйна «Дженні».
8ріппіп£-тасЬіпе ['8рітт)тзДі:п] п 1) прядйльна машйна; 2) машйна для скручування (канатів тощо).
врішшіВ-тШ ['зріпідтіі] п 1) прядйльна фабрика; 2) шовкокрутильна фабрика.
$рішші£-ог£ап ['5рітт),о:ддп] п прядильний орган (у павука тощо).
зрішііпз-іор ['зртгціор] п дзйга.
8рІППІП£-5¥І1ЄЄІ ['8ріПП)\УІ:1] п прядка.
зріпозе ['зратоиз] аф колючий, кілкйй.
зріпозііу [зраі'позііі] п 1) колючість; 2) ущйпливість, неприємне зауваження, шпилька; 3) складна і плутана аргументація.
зріпоиз ['зраіпаз] асі] 1) колючий, кілкйй; 2) бот., зоол. вкрйтий колючками (шипами); 3) остйстий; 4) шпилястий, гострокінцевий; 5) йоржйс-тий; ~ йитоиг колючий (уїдливий) гумор.
зріпзіег ['зріпзіз] п 1) стара діва; 2) юр. незаміжня жінка, дівйця; 3) пряля, прядильниця; прядильник.
ЗрІПЗІГЄЗЗ ['зріПЗІПЗ] п 1) пряха, прядйльниця; 2) стара діва.
зріп-іехі ['зршЧекзі] п багатослівний і недотепний проповідник.
зріпіЬагізсоре [зрш'Оаепзкоир] п фіз. спінтарископ (прилад для дослідження радіоактивних випромінювань).
зріпиіе ['зраш)и:1] п бот., зоол. голочка, колючечка, шйпик.
зріїшіозе ['8раіп)и1оиз] аф бот., зоол. 1) вкрйтий колючечками (голочками, шйпиками); 2) шиповйдний, у формі шйпика.
зріпу ['зраші] аф 1) колючий, кілкйй; вкрйтий колючками (голками,
шипами); 2) гострокінцевий; загострений; 3) худйй, худющий; худорлявий, сухорлявий; кощавий; 4) скрут-нйй; неспокійний.
зрігасіе [ 'зраігакі] п 1) душнйк, віддушина; вентилятор; 2) дйхальце (у комах); 3) дйхальний отвір (у кита).
зрігасиїа [8раі'гаек)и1а] рі від зрі-гасиїит.
зрігасиїит [8раі'гаек)и1ат] п (рі зрі-гасиїа) див. зрігасіе.
зрігаеа [зраі'па] п бот. таволга, спірея.
зрігаї ['‘зраіагаї] 1. п 1) спіраль, гвинтова лінія; 2) предмет спіральної форми; 3) виток; 4) астр. спіральна туманність; 5) ав. спіральний спуск; 6) ек. поступово прискорюване підвйщення (падіння) (цін тощо); 2. аф 1) спіральний, гвинтовйй; гвинтоподібний; ~ сігіїі спіральний свердел; ~ Ггасіиге мед. спіральний перелом (кістки); ~ зіаігсазе гвинтові сходи; ~ з\уеер мор. тралення по спіралі; 2) мат. гелікоїдальний; 3) гострокінцевий; високий і загострений; < ~ Ьаіапсе пружйнні ваги; кантар, безмін; ~ соп-уеуег тех. гвинтовйй транспортер, шнек; - сііує ав. крута спіраль, пікірування по спіралі; ~ §еаг черв’ячна шестірня; ~ зерагаіог с. г. змійка (для зерноочистки); 3. V 1) закручувати у спіраль; 2) закручуватися у спіраль; 3) ав. знйжуватися по спіралі.
зрігапі ['зраіагапі] 1. п фон. спі-рант, фрикатйвний прйголосний, щі-лйнний прйголосний; 2. аф фон. спірантний, фрикатйвний, щілйнний.
зріге ['зраіа] 1. п 1) бот. стрілка (злака); росток, зародок пагінця; стеб-лйнка; 2) вістря, стрілка, гострий верх (чогось); 3) язйк полум’я; 4) шпиль, голка; 5) гострокінцева верхівка (дерева); 6) бот. колос; 7) розм. очерет; 8) відгалуження рогу оленя; 9) шпиляста вершйна, пік; 10) спіраль; 11) виток; 2. у 1) бот. виходити в стрілку; колосйтися; 2) бот. проростати (про зерно); 3) підніматися вгору; 4) загострюватися, звужуватися догорй; 5) будувати із шпилем; 6) скручуватися у спіраль; 7) рухатися по спіралі; злітати по спіралі; 8) креслити спіральну лінію.
$ріге<1 ['зраіасі] аф 1) гострокінцевий; гострий; загострений; 2) шпилястий; із шпилем.
зрігіГопп ['8раіапГо:т] аф що має спіралеподібну (шпилясту) форму.
зрігіїїа ['зраіпіа] рі від зрігіїїшп.
зрігіїїиш ['зраіпіот] п (рі зрігіїїа) бакт. спірйла.
зрігіі ['зріпі] 1. п 1) дух; душа; -апд таііег дух і матерія; іп (ійе) ~ в думці, в душі; роог іп ~ бібл. убогі духом; Ноіу 8. рел. Дух Святйй; 2) натура; особйстість; індивідуальність; розум; Ье із а Ьгауе ~ він смілйва людйна; Ье із а ЬгіПіапі ~ він людйна блискучого
розуму; 3) моральна сйла, енергія, рішучість; хоробрість; а тап оГ ипЬепдіпв ~ людйна непохйтної волі; реоріе о( ~ хоробрі люди; 4) жвавість; запал, запальність, завзяття; натхнення; іо §о аі зтіЬ. \уііЬ ~ енергійно взятися за щось; іо зреак хуііЬ ~ говорйти з запалом; 5) часто рі настрій, душевний стан; іо Ье іп Ьі^Ь ~з бути в піднесеному настрої; іо Ье іп 1о\у ~з бути у пригніченому настрої; іо Ье оиі оГ бути не в дусі (не в гуморі); іо кеер ир зтЬ.’з ~з підносити чийсь настрій, підбадьорювати когось; 6) суть, справжній смисл; 7) тенденція, загальний напрям; загальний характер; дух; ійе ~ оГ іітез дух часу; 8) прихйльність; соПе^е ~ прихйльність до традйцій коледжу; 9) прйвид, примара, дух; 10) фея, ельф; домовйк; 11) поет, подув, подих, вітерець; 12) дйхання; 13) звич. рі спирт, алкоголь, спиртний напій; ~ оГ сатрЬог камфорний спирт; 14) заст. кислота; ~ оГ заіі соляна кислота; 15) розм. бензйн; 16) текст. фарбувально-обробний розчин; < ~ Ггезсо спосіб фрескового живопису фарбами, розтертими зі скипидаром, воском тощо; ~ уагпізЬ спиртовйй лак; 2. V 1) таємно вйнести (вйкрасти) (звич. ~ а\уау, ~ ой); 2) пожвавлювати; підбадьорювати; надавати смілйвості (рішучості); надихати, запалювати (тж ~ ир).
зрігіі-сіиск ['зріпідлк] п орн. американський гоголь.
зрігііесі ['зріпіід] аф енергійний, жвавий; палкйй, гарячий; натхненний; смілйвий; - аііаск енергійна атака; -сгіііцие смілйва крйтика; - зреесй натхненна промова.
-зрігііесі ['зріпіід] аф як компонент складних слів: Ьі§Ь— палкйй, гарячий; 1о\у— пригнічений.
зрігііГи! ['зріпійіі] аф енергійний, жвавий; рішучий; палкйй.
зрігіі-£шп ['зріпідлт] п театральний клей, гримувальний лак.
зрігііізш ['зріпіігт] п спіритйзм. зрігііізі ['зрігііізі] п спірйт. зрігіі-іатр ['зріпііаетр] п спиртівка, зрігіііезз ['зріпіііз] аф І) безініціа-тйвний, млявий, в’ялий; 2) боязкий, несмілйвий; 3) бездиханний, неживий.
зрігіі-іеуеі ['зріпі, ієуі] п буд. (спиртовйй) ватерпас.
зрігіі-іісепсе ['зріпі, Іаїзапз] п дозвіл на продаж спиртнйх напоїв.
зрігіі-шегсіїапі ['зрігіі, тагірпі] п виноторговець; торговець спиртними напоями.
зрігіі-гаррег [ 'зрігіі, гаера] п спірйт; медіум.
зрігіі-гарртз [ 'зрігіі,гаерід] п спіритйзм; столовертіння; медіумізм.
зрігіі-гоот ['зріпіпіт] п мор. винна комора.
$рі
411
§р!
зрігіМапкег ['8рігпджі]ка] п спир-тоналивне судно.
зрігііиаі ['врігіііиаі] 1. п 1) амер. спірйчуал, негритянський духовний гімн; 2) релігійна людйна; віруючий; 3) рірелігійні ідеї (погляди); 4) рі права і привілеї духовенства; 5) рі церковні доходи; церковне майно; церковні володіння; 2. асі] 1) духовний, інтелектуальний; розумовий; 2) одухотворений; вйтончений; піднесений; 3) дотепний; винахідливий; 4) церковний, релігійний; ~ соті церковний суд; 5) побожний, богомільний; 6) святйй, божественний; 7) безтілесний, примарний; 8) філос. спіритуалістичний; 9) спиртнйй, алкогольний; < ~ ГІезй-Ьгокег пастор, проповідник; І0ГСІ8 ~ єпйскопи — члени парламенту.
$рігііиа1і$ш ['$ріпі]и9Іігт] п 1) філос. спіритуалізм; 2) спіритйзм.
зрігИиаІізі ['вріпгіиаііві] п 1) філос. спіритуаліст; 2) спірйт.
$рігііиа1і$ііс [,$ріпііиз'1і$іік] аф 1) філос. спіритуалістйчний; 2) спіритичний.
зрігїіиаіііу [,8рігй)и'ае1іП] п 1) духовність; духовне начало; 2) одухотвореність; 3) рі права і привілеї духовенства; 4) іст. духовенство; 5) безтілесність; примарність.
$рігііиа1І2е [Чрігіі]и9Іаіг] V 1) одухотворяти; підносити; 2) надихати; запінювати; пожвавлювати; 3) тлумачити в алегорйчному (метафорйчному) дусі; надавати символічного смйслу; 4) перетворювати на спирт.
зрігііиаііу [ '8ріпгіиокі] п 1) духовенство; 2) рі церковні доходи; церковне майно; церковні володіння; 3) рі права і привілеї духовенства.
зрігііііеі [8рі,гі:1:]и'е1] аф фр. вйшу-каний, вйтончений, тонкйй.
зрігііиеііе [8рі,гі:і)и'е1] аф фр. вй-шукана, вйтончена, тонка.
$рігИиои$ ['8ріпі)иа8] аф 1) енергійний, жвавий; швидкий, моторний; гарячий; 2) що містить у собі алкоголь; алкогольний, спиртний; 3) спиртовйй.
$рігііи$ [ вріпіов] п 1) лат. спирт; ~ їгитепіі жарт, віскі; 2) лінгв. придих.
зрігіїу ['зрілії] аф 1) розм. енергійний, жвавий; 2) жарт, надприродний; примарний.
зрігііпз ['8ра:1іі]] п шотл. іхт. корюшка.
зрігосіїаеіе [,8раігои'кі:С] п біол. спірохета.
зрігоід ['зраігокі] аф спіралеподібний; що має спіральну форму.
зрігошеіег [,8раіо'готііо] п спірометр.
зрігошеігу [,8раіо'готйп] п спірометрія, вимірювання ємкості легень.
зрігі [8рз:И] див. зрий.
зрігу ['зраіап] аф 1) гострий, гострокінцевий; шпилястий, із шпиляс
тою верхівкою; із шпилястим дахом; 2) голкоподібний, тонкйй і загострений; 3) з багатьма шпилями (шпилястими дахами).
$рі$$ііи<1е ['8рі8і^и:сі] п густота, щільність.
зріі [зріі] 1. п 1) рожен; шомпол; 2) загострений стержень; зонд; 3) знев. меч, шпага; 4) довга мілина; намивна коса; довгий мис, стрілка; 5) слйна; мо-кротйння; 6) плювок; плювання; 7) дрібнйй дощик (снігопад); мряка; 8) штик (шар землі на глибину заступа)’, повна лопата (землі)', < ~ апсі іта§е оГ зтЬ. точна копія когось; Ііе із іЬе уегу ~ (апсі іта^е) оГ йіз ГаіЬег він вилитий (вйкапаний) батько; а - апсі а сіга§ (а гіга\у) розм. паління нйшком; ~ апсі роїізЬ розм. військ, старанна чйстка зброї; мор. ідеальна чистота; ~ апсі роїізЬ сіізсірііпе сувора дисципліна; 2. V (разі і р.р. зріиеЗ) 1) настромляти на рожен (м'ясо); 2) розм. надівати на шомпол (рибу); 3) проколювати, простромляти, протикати; 4) перевіряти зондом тюкй з м’якйм вантажем; 5) рити, копати лопатою на штик; 6) скопувати, орати (тж ~ ир); 3. V (разі і р.р. зраі) 1) плю-вати(ся); брйзкати слйною; іо - Ьіоосі харкати кров’ю; ю ~ іп зтЬ.’з Гасе плюнути комусь в облйччя; 2) зневажливо ставитися (до когось, чогось); зневажати (когось, щось); 3) мрячйти, мжйчити, накрапати, сіятися (про дощ); сйпатися (про сніг); 4) розм. висловлювати, випалювати (тж ~ оиі); 5) пйрхати, фйр-кати, шипіти (про тварин); 6) тріскотіти, сйпати іскрами (про багаття); 7) гірн. запалювати вогнепровіднйй шнур; □ ~ оиі випльовувати; розм. вибовкувати; ~ іі оиі! викладай усе відверто!; іо ~ опе’з §иіз груб, вйбовкати таємнйцю; зізнатися в усьому.
зрііаі ['зрііі] п 1) лікарня для бідних; лазарет; шпиталь; 2) перен. брудне смердюче місце; клоака; 3) притулок для подорожніх.
зрйЬаІІ ['зрііЬо:!] п шк. кулька із жованого паперу.
зріі-Ьох ['зрііЬокз] п плювальниця.
зрксіїсоск ['зріі/кок] 1. п розпластаний вугор, смажений у сухарях; 2. V 1) розпластати і смажити в сухарях; 2) перен. підсмажувати на повільному вогні; мучити; катувати; жорстоко поводитися.
зріі-сигі ['зрііка:!] п розм. кучер, приліплений до скроні (чола).
зріісіеуіі ['зріі.сіеуі] п вертушка, петарда.
зрііе [зраіі] 1. п злість, злоба; озлоблення; ворожість; непрйязнь, не-доброзйчлйвість; Гог (Ггот, іп, оиі оГ) ~ на зло; іо йауе а ~ аі (а^аіпзі) зтЬ. затаїти злобу (злість) на когось; точйти зуб на когось; іп ~ оГ незважаючи на, всупереч (чомусь); < - Гепсе амер. паркан, збудований на зло сусідові; 2. у
1) робйти на зло; 2) досаждати; роздратовувати; докучати; сердити; 3) ставитися вороже; 4) амер. принй-жувати; соромити; крйвдити; < іо ~ апсі зригп розлютйтися, роз’ярйтися.
зрііейіі ['зраііГиІ] аф 1) злобний, злісний; 2) зловтішний; злопам’ятний; недоброзйчлйвий; 3) уїдливий, ущйпливий, дошкульний.
зрИйге ['зрйГаїа] п 1) злючка; запальна (дразлйва) людйна; 2) вогнемет; вогнепальна зброя; 3) ав. спіт-файр (літак); 4) мор. штормовйй клівер; < - іетрег запальнйй характер.
зрйїїге-рЬ [ 'зрііГаїа'сізіЬ] п мор. штормовйй клівер.
зріійіі ['зріііїїі] п повна лопата (землі).
$ріі-кі(1 [ 'аріікісі] п розм. 1) почпіль-нйчка; 2) плювальниця.
зрй-кіі ['зріікіі] п 1) амер. плювальниця; 2) амер. попільнйчка; 3) мор. розм. нікчемний корабель.
зрііроізоп ['8ріі,роігп] п амер. наклепник; інтриган; злостйвець.
§рії$Ьег£ЄП [ 8ріі8у Ьа:дап] п геогр. н. острови Шпіцберген.
$ріПе<1 ['зрііїсі] разі і р.р. від зріі 2.
зрйіег [ 8рііз] п 1) той, що плює; 2) перен. злостйвець; ганьбйтель; лай-лйвець.
8рІІІІП§ [Чріііі]] п 1) контрольне протикання зондом тюків з м’якйм вантажем; 2) відхаркування, плювання; ~ оГ Ьіоосі кровохаркання; < ~ іта§е розм. вйкапаний портрет; разюча схожість.
зріиіпз-зпаке [ '8ріііі]8пеік] п отруйна змія, що розбрйзкує отруту.
зріПІе ['8ріі1] 1. п 1) слйна; плювок; 2) розм. лопата, лопатка; кйрка, кайло; мотйка; 2. у 1) плювати(ся); 2) рйти (копати) лопатою; 3) обчищати (обрізати) лопатою.
зріПІе-іпзесі [ 8ріі1у Ш8екі] п ент. цикада-пінявка.
$ріПооп [зрі'Пігп] п плювальниця.
$ріІ2 [8ріі8] п шпіц (порода собак) (тж ~ СІО£).
зріу [8ріу] п розм. 1) спекулянт; той, що займається темними справами; 2) темна особа.
ЗрІУУегу ['8р1У9Г1] п розм. СПЄКуЛЯ~ ція; махінація; темні справи.
зріапсішіс ['8р1аеі]кпік] аф анат. внутрішній, черевнйй; ~ сауііу внутрішня порожнйна.
8р1апс1то1о£у [ , зріжд к'поїзді ] п 1) анатомія внутрішніх органів; спланхнологія; 2) внутрішні органи; нутрощі.
зріазії [зрізе/] 1. п 1) плеск, плескіт; 2) брйзки; а ~ оГ \уаіег брйзки водй; 3) брйзкання; 4) пляма; 5) розм. краплйнка, небагато, невелйка кількість; 6) розм. нарочйтий ефект; виставляння напоказ; 7) осколки кулі; 8) військ, розм. літак протйвника, збй-
$р1
412
§р1
тий над водою; 9) військ, падіння ракети при невдалому запуску; 10) військ. ліквідація ракети в польоті; 11) розм. рйсова пудра; < ~ йеасіїіпе розм. яскравий заголовок; ~ зіогу розм. оповідання, опубліковане на видному місці (в газеті тощо); іо таке (іо сиі) а ~ наробйти шуму, вйкликати сенсацію; 2. V 1) брйзкати; розбрйзкувати; за-брйзкувати; 2) розпліскувати; 3) об-брйзкувати; 4) шльопати (по грязюці); 5) шубовснути (у — іпіо); 6) хлюпатися; 7) усівати; усипати; розцвічувати; цяткувати; Гіеісіз аге ~ед \¥іій рорріез поля усіяні маками; 8) розм. розтрйнь-кувати; 9) розм. друкувати аршйнними літерами; подавати матеріал під крик-лйвими заголовками; 10) військ, розм. збивати літак (над водою).
$р1а$Іі-Ьоаг<1 ['зрІае/ЬогсІ] п 1) крило, грязьовйй щиток (автомобіля, екіпажа); 2) гідр, шлюзний щит; 3) мор. знімнйй фальшборт.
$р1а$Ік1(Н¥п [ Чріж/сіаип] п приводнення (космічного корабля).
$р1а$Ііег ['зріае/а] п 1) розбрйзку-вач; 2) авт. крило, грязьовйй щиток; 3) тех. черпачок (шатуна); 4) розм. щиток (кусок клейонки), що захищає стіну біля водопровідної раковини; 5) розм. марнотрат.
$р1а$1ііп£ ['зрізе/ід] ай] розм. чудовий; дивовйжний.
зріазк-рарег ['зріае/.реіра] п строкатий кольоровий папір.
$р1а5Ііу ['зр1ж/і] аф 1) сирйй; баг-нйстий; вологий; ~ згоипд вологий ґрунт; 2) що плеще; 3) нерівний; 4) розм. сенсаційний; розрахований на ефект.
«ріаі [зріаеі] п буд. рейка над щі-лйною.
$р1аПег ['зріаеіа] V 1) плескати(ся); брйзкати(ся); 2) говорйти невиразно, мймрити.
зрІаііег-іІазЬ ['зріаеіасіае/] п шум; гамір; крйки.
зрІаНег-базкез ['зр1аеіа,с1ае/іг] п рі довгі гетри.
«ріау [зріеі] 1. п 1) буд. скіс, укіс; 2) скошування; 2. асі] 1) косий, скошений; розшйрюваний; 2) вйвернутий назовні; 3) незграбний; клишоногий; 3. асіу 1) косо; 2) незграбно; клйшаво; 4. гі) скошувати (розширяти) краї отвору; 2) розширяти(ся); 3) тех. розклепувати кінець (болта тощо); 4) вй-вихнути; 5) вивертати носкй назовні (при ходьбі).
«рІау-Гооі ['зріеіійі] 1. п (рі зріау--Гееі [-й:і]) плоскостопість; клишоногість; 2. аф див. зрІау-ГооіесІ; 3. айу незграбно; клйшаво.
$р1ау-Гооіе<1 [ 'зрІеїТиікІ] аф 1) клишоногий; 2) незграбний, невправний.
$р1ау-шоиіІіе<1 ['зрІеі'гпаиОсІ] аф з розтягнутим ротом; з ротом до ушей.
зріееп [зріііп] 1. п 1) анат. селезінка; 2) злоба, злість; роздратованість; дразлйвість; недоброзйчлйвість; а Ги оГ ~ прйступ злобй (дразлйвості); іо уєпі опе’з ~ оп (ироп) зтЬ. зігнати злість на комусь; 2) сплін, хандра; 3) прймха, капрйз; 2. V 1) озлобляти; роздратовувати; 2) вирізувати селезінку.
зрІеепГи! [зріігпійі] аф злобний, злісний; роздратований; дратівлйвий;. жовчний.
«ріеепіезд ['зріітпііз] аф позбавлений селезінки.
зріеешудгі [ '8р1і:п\уа:і] п бот. 1) ас-пленіум; 2) атріум.
«ріеепу ['зр1і:т] аф 1) селезінковий; 2) дражлйвий; жовчний; нудьгуючий.
«ріеепаїдіа ['8р1і:паек1зіа] п мед. біль у зоні селезінки.
$р1еп<1асіои$ [зріеп'сіеі/аз] аф розм. жарт, чудовий, розкішний.
зріешіепі [ 'зрІепсЬпі] аф 1) блискучий, виблйскуючий; 2) мін. що має дуже яскравий блиск.
зріеіміісі ['зріепсіїсі] аф 1) блискучий; відмінний; ~ асйіеуетепі блискуче досягнення; ~ гезик відмінний результат; 2) сяючий, яскравий; 3) розкішний, багатий; вйтончений; пйшний; велйч-ний; ~ раїасе розкішний палац; ~ §іГі (ргезепі) щедрий дар (подарунок); ~ рго-сеззіоп (з1ю\¥) пйшна процесія (вистава); ~ 8І£Йі велйчне видовище; 4) розм. прекрасний; чудовий, чудесний; першокласний; ~ ідеа чудова ідея (думка); іо Кауе а ~ ііте чудово провестй час; ійаі’з ~! чудово!; 5) високопоставлений, великосвітський; 6) панський; зарозумілий, гордовйтий; < ~ ізоіаііоп іст. «блискуча ізоляція».
зрІешііГегоиз [зрІеп'сІіГагаз] аф розм. прекрасний, чудовий, відмінний, дуже гарний.
«ріешіог ['зріепсіа] амер. див. зріеп-доиг.
зріешіоиг ['зрІепсЬ] п 1) блиск; блйскання, виблйскування; 2) пишнота; розкіш; велйчність; іо ііує іп £геаі ~ жйти в розкошах; 3) велич, слава; благородство, шляхетність.
«ріепеііс [зрії'пеіік] 1. п 1) іпохондрик; 2) людйна з хворою селезінкою; 3) мед. ліки від хвороби селезінки; 2. аф 1) селезінковий; 2) дразлйвий; жовчний; нудьгуючий; 3) що має хвору селезінку; 4) мед. що впливає на селезінку (про ліки).
«ріепіаі ['зріітіаі] аф анат. 1) що стосується пластирного м’яза головй; 2) що належить до пластйнчастої кістки.
зріепіс ['зріепік] аф анат. селезінковий; < ~ Гєуєг вет. сибірка.
зріепіі ['зр1і:піаі] рі від зріепіиз.
зріепйіз [зріґпаїііз] п мед. запалення селезінки.
зріепіиз ['зр1і:піаз] п (рі зріепіі) анат. пластирний м’яз.
«ріепіхаііоп [,зрієш'геї/п] п мед. зміна тканйни органа, при якій вона стає схожою на селезінкову.
«ріепоісі ['зріітокі] аф подібний до селезінки.
зріепоіошу [зріа'поіаті] п анатомування (розтин) селезінки.
«рІеисЬап ['зріигкап] п шотл., ірл. кисет; гаманець.
зріісе [зріаіз] 1. п 1) мор. зросток (каната); 2) буд. зрощування внакладку; з’єднання; 3) кін. склеювання кусків кіноплівки; 4) місце склеювання двох кусків кіноплівки; 5) розм. шлюб, весілля; 6) розм. дружйна; < (о зіі оп іке ~ розм. вестй оборонну тактику (крикет); 2. V 1) мор. зрощувати, сплітати (кінці троса); 2) буд. з’єднувати внакладку; 3) кін. склеювати кінці кіноплівки; 4) розм. одружйти; повінчати; іо £еі одружйтися; повінчатися.
зр1ісе-£гаІЇ ['зріаїздгагїї] V прищеплювати внакладку.
$р1ісе-£гаІЇіп£ ['8р1аі8,дга:£іп] ] п щеплення внакладку.
зр1ісе-]оіпі [ 'зріаізсізоіпі] п 1) зал. стик між рейками; 2) буд. зрощування внакладку; зросток.
зріісе-ріесе ['зріаізрпз] п зал. стикова накладка.
зріісег ['зріаіза] п 1) мор. швайка для зрощування канатів; 2) розм. моряк; 3) кін. прес для склеювання кіноплівки; 4) кін. монтажниця, склеювачка.
$р1ісіп£ ['зріаїзід ] п 1) зрощування; нарощування; 2) сплетення; 3) кін. склеювання (кінців кіноплівки) ; монтаж кінофільму; 4) стикування (ступенів ракети); < - Ьіоск прес для склеювання (кіноплівки); ~ £Іг1 кін. монтажниця, склеювачка.
зрііпе [зріаіп] 1. п 1) тех. шпонкова канавка; 2) тех. шпонка; 3) буд. рейка, планка; 4) шліц; ~ зЬаГі тех. шліцьовйй (шпонковий) валик; 2. V 1) тех. прилаштовувати шліц; приробляти шпонкову канавку; 2) буд. опоряджати рейкою.
зрііпі [зріїпі] 1. п 1) планка, дранка; 2) лубок, лйко (для плетіння кошиків); 3) іст. наколінник; налокітник; 4) розм. осколок; тріска; скіпа; 5) мед. шйна; 6) тех. чека; шплінт; 7) (скор. від зрІіпі-Ьопе) малогомілкова кістка; 8) міцне кам’яне вугілля (тж ~ соаі); ~ Ьазкеі луб’янйй плетений кошик; 2. V мед. накладати шину; класти в лубок.
зр1іпіа£е [Чрітіїдз] п мед. накладання шйнної пов’язки.
зрІіпі-Ьопе ['зріїпіЬоип] п анат. малогомілкова кістка.
зрііпіег ['зрішіа] 1. п 1) осколок, уламок; а ~ оГ §1азз осколок скла; іп
$р!
413
$ро
(іпіо) ~8 на дрізки; 2) тріска; 3) скабка, скалка, скіпка; 4) планка; 5) розм. крй-хітка; невелйкий кусочок; поі а ~ ані крапельки; ніскільки; 6) лубок, шйна; Ф - вгоир група, що відкололася; ~ пеі військ, захисна сітка; 2. V 1) розщеплюватися); розкблювати(ся); розбиватися); 2) поет, пробиватися (проникати), подрібнюючись на частйни; 3) мед. накладати шину.
зрІіпіег-Ьаг ['зрІшіаЬа:] п 1) тех. терезй; 2) хрестовина в екіпажі.
Зрііпіег-Ьопе ['зрІшіа'Ьоип] п анат. малогомілкова кістка.
зрііпіегіезз ['зрішіаііз] аф безосколковий; що не дає осколків.
8р1іп(ег-пел¥ ['зрішіапіи:] аф розм. новісінький.
зрІіпіег-ргооГ ['зрІїпіарпгЛ 1. п військ, сховище (захисток) від осколків; 2. аф військ, що протистоїть дії осколків; що не пробивається осколками; захйщений від осколків; проти-оскблковий.
зрііпіегу ['зрітіоп] аф 1) легко розщеплюваний; ріпе із а ~ \уооб сосна легко розколюється; 2) схожий на тріску (на осколок); 3) повний осколків; 4) зроблений з осколків.
$рШ [зріїі] 1. п 1) розколювання; розщеплювання; 2) поздовжня тріщина (щілйна); розколина; проріз; а ~ іп а госк розколина в скелі; 3) розрйв, розкол; а ~ атоп^ Ггіепбз розбрат серед друзів; а ~ іп ійе рагіу розкол у партії; 4) лубок (для плетіння кошиків)', 5) розм. півпорції спиртного; 6) півпляшки (пляшечка) газбваної (мінеральної) водй; 7) амер. тріска; скалка; 8) шар шкіри; 9) грань, фасет (на склі); 10) гірн. пачка; 11) ел. розгалуження; 12) рі спорт, шпагат (гімнастика); СГО58 ~ поперечний шпагат; 8ібе (сігсіе) ~ поздовжній шпагат; 13) амер. спліт (солодка страва з фруктів, морозива, горіхів); 14) розм. донощик; детектив, сйщик; 15) амер. розм. частка у вйдо-бутку; 16) розм. розрізана здобна булочка з варенням; 2. аф 1) розщеплений, розколотий; розбйтий; (іесізіоп неодноголбсне рішення; а сНіїб Ггот а ~ йоте дитина розлучених батьків; 2) поділений, розділений; роздрібнений; < ~ ЬгіПіапі брильянт (діамант) з тригранними фасетами в основі; ~ сйаппеї рад., телеб. роздвоєний канал; ~ сіоіїт мед. пов’язка з кількома кінцями; ~ соііег тех. шплінт, розвідна чека; ~ ^еаг рознімне зубчасте колесо; ~ іпГшіііує грам, ін-фінітйв з відокремленою часткою іо; ~ ШО88 мох, насіннєва коробочка якого розкривається при дозріванні; ~ реаз лущений горох; ~ регБопаїііу роздвоєння особйстості; ~ рііоі розм. льбт-чик-лихач; ~ ргобисі хім. продукт розщеплення; ~ зесопб частка секунди, мить; ~ зесопбз хронограф з двома се
кундними стрілками; ~ ііскеі, ~ уоіє амер. бюлетень, в якому виборець голосує за представників кількох партій; 3. V (разі і р.р. зрій) 1) розколювати; розщеплювати; іо ~ опе’з Гогсез розпорошувати сйли; іо ~ ійе беГепсе прорвати оборону протйвника (хокей); 2) розколюватися; розщеплюватися; тріскатися; розбиватися; ту йеаб із ~ііп£ у мене голова розколюється від болю; 3) розбивати, руйнувати; 4) ділйти на частйни, розподіляти (звич. ~ ир); іо ~ ргоГііз ділйти прибутки; 5) по-ділйтися (з кимсь — \уіій); 6) діл йтися на частйни, розпадатися; іітеу ~ аГіег зєуєп уеагз оГ таггіа^е після семй років подружнього життя вонй розлучйлись; 7) хім. розкладати на компоненти; 8) розм. сварйтися; розходитися в думках; іо ~ \уіій зтЬ. посварйтися з кимсь; 9) розм. видавати, доносити, стати донощиком; розколотися; ріеазе, боп’і ~ оп те! будь ласка, не видавайте мене!; 10) розводити (спиртне); 11) двоїти шкіру; □ ~ а1оп£ розм. мчати щодуху; ~ оЯ*відколювати; відщепляти; відокремлювати; ~ ир розділяти (ся); розкблювати(ся); розщеплювати (ся); < іо ~ а Ітаіг (йаігз, зіга\уз, \уогбз) сперечатися за дрібнйці; вдаватися до дрібнйць; бути педантйчним (причепливим); іо ~ ійе біГГегепсе поділ йти різнйцю навпіл; зійтйся в ціні; сторгуватися; брати середню величину; ітй на компроміс; іо - опе’з зібез надриватися від реготу; ійе госк оп \уйісй \ує ~ причйна нещастя; камінь спотикання; предмет незгод; ~ те!, ~ ту \уіпбріре! щоб я лопнув!
$р1іі-Гаі1Іііп£ ['8р1іі,Га:дп]| аф скупий, скнарий.
$рШ-1еуе1 ['зріїііеуі] аф буд. збудований на різних рівнях (про квартиру тощо).
8рііі-пе\¥ ['зріїйци:] аф розм. новісінький.
зрііі-ріп І'зріїіріп] п тех. шплінт.
$р1ІЬ*ГІП£ ['зріїіпі]] п кільце для ключів.
$рШ-$Іюі ['зріїі'рі] п спорт, удар, що посилає стйчні більярдні кулі в різних напрямах.
зрШ-$ігоке [ 'зріїізігоик] див. зрііі--8ЙОІ.
зрііііег ['зріїіа] п 1) розкольник; фракціонер; 2) дріб’язкова людйна; уїдлива людйна; педант; буквоїд; 3) сильний (нестерпний) головнйй біль; 4) м’я-соруб; 5) робітник, що пластує рйбу.
зріііііпз ['зрйігд] 1. п 1) розщеплення; розколювання; 2) розніжка (важка атлетика); 2. аф 1) гострий, різкйй (про біль); 2) нестрймний, оглушливий (про регіт); 3) сміховйнний; 4) стрімкйй, навальний, запаморочливий (про швидкість).
$р1И-ир ['зріїілр] п розм. поділ (здобичі).
$р1о<І£Є [зріобз] п велйка брудна пляма.
зріоб^у ['зріобзі] аф заляпаний; ук-рйтий бруднйми плямами.
зріоге [зріз:] п шотл. 1) гулянка, веселощі; 2) шум, метушня; 3) сварка.
зріозй [зріз/] п 1) розм. стрибок у воду; 2) розм. розлйта (розбрйзкана) вода; 3) розм. гроші; незаконні доходи; < ~! геп!, шубовсть!, хлюп! (звуконаслідування).
зріоісй [зрізі/] 1. п велйка нерівна пляма; мазок; полиск; а ~ оГ соїоиг кольорова пляма; 2. V 1) покривати плямами; 2) заляпати, забрйзкати.
зріоісйу ['зріоі/і] аф 1) забруднений; укритий плямами; плямйстий; 2) схожий на пляму.
зрішгзе [зр1з:бз] 1. п розм. 1) виставляння напоказ; хвастощі, хвастовство; козиряння; 2) потік; злйва; 2. V розм. 1) виставляти напоказ; напускати туману; замйлювати очі; хвастати; 2) розійтйся, дати собі волю; 3) важко гепнути.
зріиііег [ зріліз] 1. п 1) метушня, шум, гамір; 2) безладна балаканйна; варнякання; 3) шипіння, тріск; плескіт; 2. V 1) говорйти захлинаючись; говорйти швйдко і плутано; 2) шипіти, тріщати; 3) брйзкати; оббрйзкувати; 4) ставити чорнйльні плями.
зробошапсу ['зрзбзтзпзі] п ворожіння на попелі.
зроіі [зрзії] 1. п 1) воєнна здобич; трофеї (тж Ііте ~8 оГ \уаг); іо Ійе уісіогз Ьєіопе ійе ~з трофеї належать переможцям; 2) зброя, обладунок, зняті з убйтого (переможеного) ворога; 3) награбоване добро; ійе ~з оГ (йієуєз здобич злодіїв; 4) мародерство; пограбування; 5) вйгода, прибуток; перевага; 6) рі державні посади, що розподіляються серед прихильників партії, яка перемогла на вйборах; ійе ~8 оГ оГГісе нагорода за політйчні послуги партії, що перемогла; 7) рідкісна кнйга (ви-значнйй твір мистецтва тощо), прй-дбана з труднощами; 8) псування, заподіяння шкоди; 9) шкода; іо бо тисй ~ оп (ироп) зтЬ. заподіяти комусь ве-лйкої шкоди; 10) амер. макулатура; 11) гірн. вййнятий ґрунт, пуста порода; 12) карт, нічия у грі в карти для п’ятьох; 13) ріостанки (труп) тварйни; 14) рі скинута шкіра змії; ~ зузіет амер. надання посад і привілеїв при-хйльникам партії, що перемогла; 2. у (разі і р.р. зроііеб, зроііі) 1) псувати; іо ~ опе’8 еуез зіпсувати очі (зір); іі \¥І11 ~ ту арреіііе це зіпсує мені апетйт; ійезе ійои£ЙІ8 ~ ту 8Іеер ці думкй не дають мені заснути; 2) псуватися, тухнути, гнйти, гнистй (про продукти); Г18Й ~8 циіскіу рйба швйдко псується; саг^оез ІіаЬІе іо ~ швидкопсувні вантажі (товари); 3) пестити, балувати; іо ~ а сйііб розбалувати (зіпсувати) ди-
414
зро
тйну; 4) убйти, порішйти, усунути (когось); 5) грабувати; розкрадати; мародерствувати; займатися пограбуванням; іо ~ ійе деад знімати одяг (і зброю) з убйтих; іо ~ а соипігу спустошити (пограбувати) країну; 6) позбавляти (чогось — оО; < іо Ье ~іп§ Гог зтій. пориватися зробйти щось; зголодніти за чимсь; іо Ье ~іп§ Гог а Гі§йі рватися у бій; лізти у бійку.
$роі1а&е [Чроіікіз] п 1) псування; 2) зіпсований товар, брак; 3) друк. браковані відбйтки.
зроіІ-Ьапк ['зроі1Ьзеі]к] п гірн. відвал породи, терикон.
$роі1-іїуе ['зроіІГаїу] п спойлфайв (гра в карти).
$роі1-рарег [ 'зроіі,реіро] п писака, віршомаз.
зроікшап ['зроіігтоп] п (рі зроііз-теп [-топ]) амер. продажний діяч; людйна, що отрймує вйгідну посаду після перемоги її партії на вйборах.
зроіі-зрогі [ 'зроіізрої] п той, що псує задоволення іншим; доп’і Ье а ~ не псуй людям настрій.
зроііі [зроїк] 1. аф зіпсований; розпещений; розбещений; < іЬе ~ сіїіід оГ Гогіипе щаслйвець долі; 2. разі і р.р. від зроіі 2.
зроке [зроик] 1. п 1) спйця (колеса); 2) щабель, східець; 3) гальмовйй брусок, палиця (для гальмування коліс); 4) тех. ручка корби; 5) рукоятка (керма на кораблі); < іо риі іп опе’з ~ вносити свою лепту; діяти, не дрімати; сприяти чиємусь успіхові; іо риі а ~ іп зтЬ.’з м/Ьее! уставляти комусь палиці в колеса; 2. V 1) уставляти спйці (в колесо); 2) утрймувати колесо за допомогою підкладки; 3) робйти східці (щаблі); 4) перен. створювати перешкоди; бути перешкодою; гальмувати; 5) позначати стрілками; 6) підштовхувати колесо, налягаючи на спйці; 3. разі від зреак.
зроке-Ьопе ['зроикЬоип] п анат. променева кістка.
зрокеп ['зроикп] 1. аф 1) усний; розмовний; ~ 1ап£иа§е усна мова; усне мовлення; розмовна мова; 2) вйраже-ний словами; гучнйй; 2. р.р. від зреак.
зрокезкауе [ зроик/еіу] п тех. криволінійний струг.
зрокезтап ['зроикзтоп] п (рі зрокез-теп [-тап]) 1) представнйк, делегат, промовець (від групи осіб); 2) оратор, промовець; 3) виразник, представнйк, речник (течії, епохи).
зроііаіе ['зроиііеіі] V книжн. грабувати; захоплювати; позбавляти.
зроііаііоп ['Зроиіі'еі/п] п 1) грабування (захоплення) майна (особл. нейтральних суден під час війни); 2) юр. навмйсне знйщення (перекручення) документа (що є доказом); 3) псування, заподіяння шкоди; 4) церк. одержання
церковної парафії самозваним священнослужителем .
зроііаіог ['зроиііеііа] п книжн. грабіжник.
зроііаіогу ['зроиііаіап] аф книжн. грабіжницький.
зроікіаіс [зроп'сіеіік] аф вірш, спондеїчний.
зрошіеап [зроп'сіг.ап] див. зропдаіс. зропдее ['зропсіі:] п вірш, спондей. зроіі(1и1іс(к)8 [зроп'фшіікз] п рі амер. розм. гроші.
зроіміуі(е) [ ’зропсіїї] п рідк. хребець, зроїще [зрлпсіз] 1. п 1) зоол. губка;
2) губка; гиЬЬег ~ гумова губка; 3) обтирання губкою; іо йауе а ~ до\уп обтиратися губкою; 4) змащування (стирання) губкою; 5) губчаста речовина; 6) кйсле тісто; опара; 7) бісквіт; 8) збй-ті білкй; 9) метал губчастої структури; 10) трясовина; мочар; 11) мед. тампон; 12) дармоїд, нахлібник; паразйт; 13) дармоїдство, паразитйзм; нахліб-ництво; 14) розм. п’янюга, п’янйчка, гультіпака; 15) людйна, що жадібно сприймає щось; людйна, що швйдко засвоює знання; 16) жарт, джерело, кладезь (мудрості, знань тощо); 17) списання боргу (без сплати); 18) військ. поршень банника; < ~ сіоій текст. тканйна «епонж»; бавовняна вафельна тканйна; обтиральна тканйна; ~ сисит-Ьег бот. люфа (вид гарбуза); ~ йііег губчастий фільтр; ~ тизйгоот бот. зморшок; ~ ііззие губчаста тканйна; іо разз іЬе ~ оуєг зтій. забути про щось; іо ійго\у (іо іозз) ир ійе ~ здатися, вйзнати себе переможеним; 2. у 1) мйти; чйстити; витирати губкою; 2) збирати губки; 3) бути нахлібником (дармоїдом); паразитувати; іо ~ оп опе’з іїіепдз жйти за рахунок своїх друзів; іо ~ а діппег пообідати на дурнйчку (нашармака); 4) промокнути, осушйти; усмоктувати (тж ~ ир); 5) стирати губкою (написане); 6) перен. згладити з пам’яті, забути; простйти (борг тощо); 7) вимішувати (тісто); 8) збивати (білки тощо); 9) розм. тинятися в пошуках чогось; 10) пінитися; □ ~ доми обтирати (витирати, протирати) мокрою губкою; обтиратися мокрою губкою; ~ оЯ* стирати, змивати, чйстити (чимсь); ~ оиі вйкре-слити, ліквідувати; стирати губкою; згладити; ~ ир витирати губкою.
зропзе-ЬаіІі ['зрлпсізЬа:0] п обтирання тіла мокрою губкою.
зроп£е-Ьі$сиі< ['зрлпсіз Ьізкіі] п бісквітне печиво.
зроп£е-саке ['зрлпсіз кеік] и бісквіт; бісквітний торт; бісквітне тістечко.
зроп§е-Гіп£егз ['зрлпсізТії]дог] п рі «бісквітні пальчики» (печиво).
$роп£е-£оиг(1 ['зрлпсіздиасі] п бот. люфа (вид гарбуза).
зроп£е-ігоп ['зрлпсіз, аіоп] п губчасте залізо.
зроп£е1еі [ 'зрлпсізйі] п губочка.
$роп£еои$ ['зрлпсізаз] аф 1) губчастий; 2) пористий, ніздрюватий.
$роп£ег ['зрлпсіза] п 1) той, що витирає (чйстить) губкою; 2) нахлібник; паразйт; 3) збирач (ловець) губок; 4) судно для ловіння губок.
зроп^іГоглі ['зрлпсізі£о:т] аф губко-вйдний, губкоподібний.
$роп&іпе$$ [ 'зрлпсізітз] п 1) губчастість; пористість; губкоподібність; 2) мед. обрезкнення ясен при цинзі.
$роп£іп£-йои$е ['зрлпсізп]йаи5] п іст. місце попереднього ув’язнення боржників.
$роп£іорі1іпе [,зрлпсізіои'раі1аіп] п мед. припарка з водонепроникнйм верхнім шаром.
$роп£Іо$е ['зрлпсізіоиз] аф губчастий; ніздрюватий.
$роп£Іоиз ['зрлпсізіаз] аф 1) губчастий; пористий; 2) губковий.
зроп£оі(1 ['зроддоісі] аф губкоподібний.
$роп£у ['зрлпсізі] аф 1) губчастий; пористий; ніздрюватий; дірчастий; ~ рарег пористий папір; 2) що вбирає (всмоктує); абсорбуючий; 3) багнистий, болотйстий; в’язкйй; 4) м’якйй; 5) водянйстий; в’ялий; 6) дощовйй.
зроп$а1 ['зропзої] аф шлюбний; подружній.
зропзіЬІе ['зропзіЬІ] аф розм. сумлінний, добросовісний; гідний довір’я, надійний.
$ропзіоп ['зроп/п] п юр. поручйтель-ство, порука; гарантія; зобов’язання.
зропзоп ['зропзп] п 1) мор. спон-сбн; бортовйй вйступ (для гармати); 2) ав. зябра (літаючого човна).
$роп$ог [ 'зропзо] 1. п 1) організатор; упорядник, улаштовувач; ініціатор; ~ Гог а сіазз дапсе учйтель, відповідальний за шкільнйй бал; 2) спонсор; автор проекту резолюції (ООН тощо); держава, що запропонувала проект резолюції; оГ Же гезоіиііоп м/еге Окгаіпе апд Роїапд резолюції© було внесено Україною і Польщею; 3) особа, що фінансує певний захід (організацію тощо); 4) фірма, що замовляє радіопрограму (телепередачу) з рекламною метою; 5) поручйтель; іо Ье ~ £ог зтЬ. ручйтися за когось; взяти когось на поруки; 6) опікун; заступник; 7) хрещений батько; хрещена мати; 2. V амер. 1) фінансувати певний захід (організації©, радіопередачу, телепрограму тощо); субсидувати; 2) підтрймувати; влаштовувати, організовувати; 3) пропонувати, вносити (проект резолюції); висувати (кандидатуру тощо); 4) ручйтися (за когось).
зропзогесі ['зропзод] аф 1) фінансований; 2) запропонований, замовлений; ~ Гііт замовлений кінофільм (фірмою тощо).
зропзогіаі [зроп'зотюі] 1. п 1) хре
§ро
415
$ро
щений батько; хрещена мати; 2) добродій, доброчинець, благодійник; піклувальник, опікун; 2. асі] 1) опікунський; піклувальний; 2) поручительський; 3) гарантійний.
$роп$огш& ['зропзапг)] асі] ініціативний; ~ Зіаіез дипл. держави-ініці-атори; держави, що пропонують резолюцію (поправку тощо).
$роп$оп»Ьір [зропзз/ір] п 1) поручительство; порука; гарантія; 2) підтримка; 3) фінансування.
зропіапеііу [, зропіз'пі:ііі] п 1) ми-мовільність; стихійність; спонтанність; 2) безпосередність.
зропіапеоиз [зропЧенуаз] асі] 1) мимовільний; стихійний; спонтанний; ~ сотЬизііоп самозаймання; ~ §ап^гепе спонтанна (мимовільна) гангрена; ~ вепегаііоп самозародження; 2) добровільний, невймушений, несйлуваний; 8Іте таде а ~ оЙег оГ Ьег зєгуісєз вона добровільно запропонувала свої послуги; 3) безпосередній, щйрий; ~ аб-тігаііоп щйре захоплення; ~ тоуетепі порйв, стихійний рух; ~ зиввезііоп мимовільне припущення; 4) бот. дйкий, дикорослий.
зрооГ [зри:і] 1. п 1) розм. жарт; містифікація; обман; розіграш; 2) пародія; 3) спуф (гра в карти)’, 2. V розм. обманювати, обдурювати; містифікувати; розігрувати.
зрооГегу ['зриіГап] прозм. 1) обман, обдурювання; 2) (іЬе зрооГегіез) рі дру-горозрядні спортйвні клуби.
$роок [зри:к] 1. п 1) прйвид, примара, мара; дух; 2) письменник-неви-дймка (що пише за іншого)’, 3) розм. відчайдушний шофер, шофер-лихач; 4) розм. наркоман; 5) амер. військ, розм. коректувальник вогню; 2. V 1) бродйти, з’являтися (про привид)', 2) лякати, кйдати в дрож; 3) розбігатися з переляку; 4) писати (за когось).
зроокізЬ ['зри:кі/] див. 8рооку.
зрооку ['зри:кі] асі] жарт. 1) схожий на прйвид; примарний; 2) відвідуваний прйвидами; - Ьоизе будйнок з прйвидами; 3) страшнйй; 4) бояз-кйй, полохлйвий.
зрооі [зриіі] 1. п 1) текст, шпулька; котушка; бобіна; 2) тех. намотувальний барабан; шпуля; 3) ел. каркас обмотки; 4) фот. осердя (касети)’, 5) бобйшка (для намотування плівки)’, 2. V намотувати (на котушку, шпульку тощо).
зрооп [зрит] 1. п 1) ложка; 2) широка зігнута лопать (весла)', 3) дерев’яна ключка (гольф)’, 4) блешня; 5) гірн. ложковйй бур; желонка; 6) розм. студент, що має найгірші успіхи з математики (в Кембриджі)’, 7) геол. оголення (хвіст) пласта; 8) розм. йолоп; простак; недотепа; 9) розм. сентиментальний закоханий; 10) рі закохані; 11) закоханість; сентименталь
ність; іо Ье оп іЬе ~ залицятися; іо Ье ~з оп зтЬ. бути закоханим у когось; 12) рі амер. розм. гроші; іо Ье разі іЬе ~ вййти з дитячого віку; стати дорослим; іо Ье Ьогп хуііЬ а зііуєг ~ іп опе’з тоиік народйтися в сорочці; народитися під щаслйвою зіркою; іо таке а ~ ог зроіі а Ьогп або пан, або пропав; 2. V 1) черпати ложкою (тж ~ оиі, ~ ир); 2) видовбувати, робйти заглйблення; 3) блйзько притйснутися (до когось)’, 4) ловйти рйбу на блешню; 5) слабко вдарити (крикет)’, 6) піднімати м’яч (гольф)’, 7) розм. залицятися; сохнути (за кимсь).
зрооп-Ьаіі ['зритЬеіі] п блешня.
зроопЬШ ['зршпЬіІ] п орн. 1) рожева чапля; 2) качка-широконіска.
зроопбгіГі ['зритсіпГі] п морська піна; брйзки морської водй.
зроопегізш ['зритапгт] п мимовільна перестановка звуків у словах (напр. іопз оГ зоіі замість зопз оГ іоіі).
зрооп-Геї! ['зритГесі] 1. асі] 1) якого годують з ложки (про хворого, дитину)’, 2) що перебуває на державній дотації (про підприємство тощо)’, 3) шк. розм. що вимагає постійної уваги (про учня)’, 4) амер. розпещений, розбалуваний; 5) амер. позбавлений ініціатйви; що співає з чужого голосу; 2. разі і р.р. від зрооп-Геесі.
зрооп-Геед ['зритії :д] у (разі і р.р. зрооп-Гесі) 1) годувати з ложечки; 2) годувати, напихати; 3) розжовувати; докладно пояснювати (розтлумачувати) (матеріал студентам тощо).
зрооп-Гооі! [ 'зритГиід] див. зрооп--теаі.
зроопГи! ['зритГиІ] п 1) повна ложка (чогось)’, 2) перен. невелйка кількість.
зрооп-йоок ['зритЬик] п блешня, зрооп-теаі ['зритті :і] п рідка їжа; кашка, їжа для немовлят.
зроопу ['зриті] 1. п розм. 1) простак; Йолоп, дурень, дурйло; роззява; 2) сентиментальний закоханий; поклонник, залицяльник; 2. асі] 1) розм. дурнйй, недоумкуватий; 2) розм. закоханий; 3) сентиментальний; захоплений; 4) розм. мйлий, ніжний; приємний.
зроог [зриа] 1. п 1) слід; 2) збірн. слідй (звіра)’, 2. у 1) ітй по сліду; 2) вистежувати.
зрога<1іс(а1) [зра'гаедік(аі)] аф спо-радйчний; випадковий, поодинокий; окремий; ~ сіізеазе поодиноке захворювання.
зрогаїіісаііу [зра'гаесіїкаїї] асіу спо-радйчно; нерегулярно; час від часу; випадково.
зрогадозійегііс [' зроигадои'зкіагаїі] п метеорйт найпростішої форми.
зрогапзіа [зра'гаепсізіа] рі від зро-гап^іит.
зрогап^іа! [зра'гжпсізіаі] аф бот. що належить до спорангія.
зрогап^іит [зра'гаепдзіат] п (рі&рь-гап^іа) бот. спорангій, споровий мішечок.
$роге [зро:] п біол. спора.
$роге-са5е ['зро:кеіз] див. зрогап-£Іит.
зрогіШит [зра'псіїат] п біол. дрібна спора.
зрогосіЛаІ [,зрогои'заісі1] аф біол. спорозгубний.
зрогосісіе [ 'зрогоизакі] п спороцйд, спорозгубний засіб.
зроггап ['зрогап] п шотл. шкіряна сумка з хутром назовні (частина костюма шотландського горця).
зрогі [зро:і] 1. п 1) спорт; спортйвні ігри; аіЬІеііс ~8 атлетика; іо &о іп Гог ~з займатися спортом; 2) рі спортйвні змагання; іпіег-ипіуегзііу ~8 міжуніверситетські спортйвні змагання; 3) полювання; рйбна ловля; іо Ьауе £оод ~ добре пополювати; 4) розвага; гра; забава, утіха; жарт; Гог ~’з заке заради втіхи; жартома; \укаі ~! ну й кумедія!; 5) вйтівка; каверза; іо таке ~ оГ зтЬ. потішитися (покепкувати) з когось; 6) посміховисько; об’єкт кепкування (жартів, глузування); 7) розм. молодець; Не із а §оод ~! він хлопець хоч кудй! 8) амер. розм. (азартний) гравець; болільник; 9) розм. спортсмен; 10) фат, франт, хлюст; 11) біол. мутація; різновид; відхилення від нормального тйпу; ~ ГізЬ об’єкт спортйвного рибальства; ~ оГ кіп§8 перегони; іст. соколйне полювання, королівське полювання; 2. у 1) розм. виставляти напоказ; хизуватися; 2) пустувати; гратися; іЬе сЬіШгеп ~ес! ироп іЬе зЬоге діти гралися на березі; 3) жартувати; кепкувати; глузувати (з — \уііЬ); 4) займатися спортом (спортйвними іграми, полюванням); 5) розважатися, веселйтися, бавитися; 6) розтрйньку-вати, марнотратити (гроші)’, 7) біол. давати мутацію; іо ~ опе’з оак розм. відмовляти гостям, не приймати гостей; іо ~ а зіопе Ьоизе розм. жйти в кам’яному будйнку.
зрогісазі ['зро:іка:зі] див. зрогізсазі.
зрогісазіег ['зро:і,кос:зіз] див. зрогіз-сазіег.
зрогіег ['зроііа] п 1) спортсмен; 2) (азартний) гравець; 3) амер. марнотратник; людйна, що живе на широку ногу; 4) амер. людйна, що бар-вйсто (яскраво) вдягається.
зрогіїйі ['зро:іГи1| аф 1) веселий; 2) жартівлйвий; 3) розважальний, роз-важнйй.
зрогііп£ ['зро.іп]] 1. п 1) гра; забава, втіха; 2) полювання; 2. аф 1) спортйв-ний; мислйвський; ~ тап людйна, шо примазується до спорту з корйсливою метою; 2) заповзятливий; 3) пустйй,
зро
416
зро
дуже веселий; ~ £Іг1 дівчина легковажної поведінки; < а ~ сЬапсе (оГ зис-сезз) надія на успіх; а ~ оПег вйгідна пропозиція; ~ Ьіоосі прйстрасть до спорту (перегонів тощо); готовність ризикувати.
$роіїіп£-1юи$е ['зроІідЬаиз] п 1) готель для спортсменів; 2) амер. картярський (гральний) дім; 3) амер. дім розпусти.
врогііуе ['зрошу] асі] 1) веселий; розважальний; грайлйвий; 2) що захоплюється спортом; 3) жартівлйвий; несерйозний; 4) біол. що відхиляється від основного тйпу.
зрогіїезз ['зроіНіз] асі] 1) що не має можлйвостей для спорту (про район тощо)', 2) рідк. сумнйй, невеселий.
$рогі5-саг ['зро:в'ка:] п спортйв-ний автомобіль.
$роі!$са$і ['зроізкагзі] п 1) спор-тйвна передача; 2) репортаж про спор-тйвні змагання (по радіо, телебаченню).
зрогізсазіег ['зро:Із,ка:8Ю] п спортивний коментатор.
зрогіз-соаі ['зроізкоиі] п спортйвна куртка; куртка вільного покрою.
$роі1$-£гоіііі(1 ['зроіздгаипсі] испор-тйвний майданчик.
$роі!$-]аскеі [ 'зро:із,сізаекіІ] див. зроііз-соаі.
зрогізтап ['зроізтап] п (рі зроііз-теп [-тап]) 1) спортсмен; йгзь^гасіе ~ спортсмен-першорозрядник; 2) ми-слйвець; рибалка; любйтель перегонів; 3) чесний гравець; 4) глйбоко порядна людйна; 5) мужня людйна; 6) амер. (азартний) гравець.
зрогізіпапііке ['зрогізтапіаїк] аф 1) спортсменський; 2) мужній; чесний; порядний; 3) відчайдушний, готовий на рйзик.
зрогізшапзііір ['зроізтап/ір] п 1) спортйвна майстерність; 2) фізйчна підготовка, фізйчний розвиток; 3) захоплення спортом; 4) порядність; 5) мужність, стійкість.
зройз^еаг ['зро:із\уєа] п спортйв-ний одяг.
зрогізхуотап ['зро:із,\уитап] п (рі 8рогі8\¥отеп [-,\¥ітт]) спортсменка.
зроіїу ['зро:іі] аф розм. 1) спортсменський; 2) хвацький, молодецький; 3) показнйй; криклйвий; 4) вйшука-ний, франтуватий; ошатний; 5) що ве-селйться; пустйй; пустотлйвий.
зропііаііоп [, зроди'1еі/п] п біол. спо-руляція, утворення спор.
зрогиіе ('зроди :1] п 1) бот., зоол. спора; 2) перен. зародок.
зрої [зрої] 1. п 1) пляма, цятка; а ~ оГ тисі брудна пляма; а Ьаісі ~ лй-синка; 2) крапочка, цяточка; а Ьіие йе \уііЬ \уЬіїє ~з блакйтна краватка в білу крапочку; 3) місце, місцевість; район; (Ье реоріе оп (Ье ~ місцеві мешканці (працівники); сіап^ег ~з оГ (Ье июгкі
небезпечні райони світу; 4) ганьба; безчестя; ганебна пляма; \УІ(Ьои( а ~ оп опе’з гериСаііоп з незаплямованою репутацією; 5) прйщик; цятка, мушка (на обличчі)', 6) очко (на картах тощо)', 7) розм. невелйка кількість (їжі, питва)', Ьо\у аЬоиі а ~ оГ ІипсЬ? чи не поснідати нам?; \уоп’і уои йауе а ~ оГ \уЬізку? чи не вйп’єте віскі?; 8) розм. посада, місце; Ье’з §оі а ^оосі ~ \уі(Ь іЬаі Гігт він займає добру посаду в цій фірмі; 9) місце в програмі (в спйску тощо)', 10) розм. коротка рекламна інформаційна) передача; екстрене повідомлення (по радіо, телебаченню)', 11) правильне вйзначення переможця наступних змагань; 12) амер. розм. долар; іеп ~з десять доларів; ІЗ) амер. розм. нічнйй клуб; 14) військ, коректування (стрільби)', 15) рі ком. наявний товар; готовий для здавання товар; 16) амер. розм. скрутне становище; оп (ироп) (Ье ~ у скрутному становищі; у небезпеці; < ~ апаїузіз с. г. точковйй аналіз (грунту)', ~ ЬотЬіп§ військ, прицільне бомбардування; бомбардування цілі; ~ сазЬ ком. розрахунок готівкою; ~ с1еапіп§ вйведення плям; ~ сіізеазе плямйстість (хвороба рослин)', ~ єієу-аііоп топ. позначка висотй; ~ §оосІ8 ком. наявний товар; товар з негайним здаванням; ~ 1апдіп§ ав. посадка на обмеженій площадці; приземлення у заданій точці; ~ ргісе ціна за умови негайної сплати готівкою; ~ іезі попереднє вйпробування; вибіркова перевірка; - \уе1сііп§ тех. точкове зварювання; іепдег ~ болюче (уразлйве) місце; іп ~8 спорадйчно, не завждй; оп (Не - відразу, негайно; іо Ье оп (Не ~, іо Ье іп а ~ перебувати у скрутному становищі; опинйтися у смертельній небезпеці; іо риі зтЬ. оп ійе ~ уко-лошкати (угробити) когось; іо Ьіі іЬе Ьі§Ь ~8 амер. торкатися тільки голов-нйх питань у розмові; іо Ьіі іЬе ~ амер. задовольняти потребу (бажання); іЬеге аге ~8 оп іЬе зип присл. і на сонці є плями; 2. у 1) плямувати, бруднйти; вкривати плямами; 2) вкриватися плямами; 3) ганьбйти, безчестити, плямувати; 4) розм. побачити; помітити; пізнавати, розпізнавати; відмічати; іо ~ а сгітіпаї розпізнати злочйнця; 5) вйзначити місцеперебування; виявляти, знаходити (противника тощо)’, 6) розташовувати, розміщати; 7) правильно визначати переможця наступних змагань; 8) виводити плями (в хімчистці тощо); 9) спорт, дати фору; 10) амер. робйти зарубки (на дереві); 11) військ, коректувати стрільбу, сте-жйти за результатами стрільбй.
зроі-сЬеск ['зроіі/ек] V робйти вибіркову перевірку.
$ро<-Гасіп£ ['зро^Геїзід] п тех. облицювання; підрізування.
зроііашр ['зроНаегпр] див. зроіІі^Ьі 1.
зроііезз ['зроіііз] аф 1) чйстий; ~ гоот чистенька кімната; 2) незапля-мований, бездоганний; ~ гериіаііоп бездоганна репутація; 3) не плямистий; що не має плям (про тварину).
зроііідіїі ['зроііаіі] 1. п 1) прожектор; 2) кінопрожектор; освітлювальна лампа вузького спрямованого світла; 3) театр, прожектор для підсвічування; 4) рі вогні рампи; 5) фара; < іо Ье іпііЬе ~ бути в центрі уваги; 2. V 1) освітйти прожектором; 2) вйсвітли-ти; яскраво освітйти (об'єкт, частину кінокадру); 3) поставити в центрі уваги; 4) відтінйти.
зроНесі ['зроікі] аф 1) плямйстий; ~ Ьазз плямйстий окунь; 2) заплямований; зганьблений, знеславлений; 3) забруднений; 4) нерівномірний; неправильно розподілений (про рослинність тощо); ~ сгаке орн. лйска; водяна курочка; ~ сгапе’з ЬШ дйка герань; жу-равець; ~ с!о§ розм. смородиновий (сливовий) пудинг; - Гєуєг мед. висипний тиф; цереброспінальний менінгіт.
зроііег ['зроіа] п 1) амер. розм. на-віднйк; 2) амер. сйщик, детектйв; наглядач (у банку тощо); 3) робітнйкхім-чйстки, що виводить плями; 4) військ. коректувальник вогню корабельної артилерії; 5) військ, повітряний спостерігач; літак-коректувальник; 6) радіолокаційна станція вйявлення; 7) тех. прйстрій для вйявлення.
$роШп& ['зроіід] п 1) вйявлення; 2) військ, коректування стрільбй; показання влучень; - зіаііоп військ, спостережний пункт.
зройу ['зроіі] аф 1) плямйстий; строкатий; 2) різноманітний, різнорідний, різнохарактерний, різношерстий; 3) неоднорідний; нерівномірний; 4) прищуватий.
зроизаі ['зраихої] 1. п 1) шлюб; одруження; 2) звич. рі весілля; 2. асі] шлюбний; весільний; подружній; матримоніальний.
зроизе [зраих] 1. п чоловік; дружина, жінка; подружжя; - оГ СЬгізї христова наречена, чернйця; 2. V од-ружйтися; вйдати заміж; взяти шлюб; справити весілля.
зроиі [зраиі] 1. п 1) носик; шййка (посудини); горловйна; рйльце; 2) водостічна труба; рйнва, жолоб; 3) ви-пускнйй отвір; рукав; 4) тех. сопло; 5) струмінь; стовп (води тощо); (во-дянйй) смерч; запсі ~ піщаний смерч; 6) потік; 7) ломбард; ліфт у ломбарді; 8) гірн. піч; 9) зоол. дйхальний отвір (у кита); 10) фонтан, що утворюється при дйханні кита; 11) перепад, каскад; 12) злйва; < ир (Ье ~ у заставі; перен. у скрутному становищі; 2. V 1) бити струменем; струменіти; лйтися потоком; рйнути; 2) виливати, вивергати; (Ье сЬітпеу —есі зтоке апсі Пате з димаря валував дим і полум’я; 3) розм.
§ро
417
§рг
базікати; ораторствувати; іо ~ роеігу декламувати вірші; 4) розм. заставляти (у ломбарді); віддавати в заставу під позичку.
зроиіег ['зраиіа] п 1) розм. китобійне судно; 2) розм. фонтануючий кит; 3) розм. базіка; 4) гірн. відкритий нафтовий фонтан; фонтануюча сверд-ловйна.
зроиі-ЬоІе ['зраиііїоиі] и дихальний отвір (у кита тощо).
зроиіу ['Бранії] асі] готовий брйз-нути струменем.
зргаск [зргжк] аф розм. жвавий, моторний; пожвавлений; веселий.
$рга(1(і1е [ 'зргжсіі] V шйроко розставити ноги.
зрга§ [зргжд] 1. п 1) памолодь тріски (лосося); 2) гірн. розпірка, підпора; 3) підкладне гальмо; підпора проти відкочування; 2. аф 1) розумний; 2) жвавий, моторний; пожвавлений; енергійний; 3. V гальмувати колесо підпорою.
зргаіп [зргеш] 1. п мед. розтягнення зв’язок; дисторсія; 2. V мед. розтягтй зв’язки; Іо - опе’з апкіе розтягтй зв’язки ногй.
зргаіпіпз ['зргеїшд] п мед. розтягнення.
зргап£ [зргаед] разі від зргіп§ 2.
зргаі [зргаеі] п 1) іхт. кілька; шпрб-та; 2) іхт. дрібні оселедці; 3) розм. малюк, шкет; 4) розм. шестипенсовик; < 8. сіау 9 листопада, початок сезону ловіння кільки; іо Ііїго\¥ а ~ Іо саісії а Міаіе ризикувати дрібнйцею заради велйкого баришу.
зрга\¥І [8рго:1] 1. п 1) незграбна поза; 2) незграбний рух; 2. V 1) розтягтися, розвалйтися; розсідатися, сидіти недбало; 2) розкидати недбало руки; 3) розкидатися, простягатися, розлягатися.
зргамііпз ['зргогігд] аф 1) що розтягая, що розвалйвся; 2) розтягнутий, розкйданий; ~ Ьапс1\¥гіІіп§ розгонистий почерк; 3) що стелиться; ~ зіїооіз сланкі пагони.
зргау [зргеї] 1. п 1) гілочка; пагонець; 2) лозйна, хворостйна; хмиз; 3) узор (малюнок) у вйгляді гілки; 4) бризки, водянйй пил; 5) рідина для пульверизації; 6) рі с. г. отрутохімікати для обприскування; 7) обпрйскувач; розпйлювач; пульверизатор; 8) аерозоль; 9) буд. фарбопульт; < ~ Ьигпег тех. форсунка, розпйлювальний паль-нйк; ~ сопе тех. дифузор; ~ §ип пі-столет-розпйлювач; буд. фарбопульт; пульверизатор; цемент-гармата; ~ іггі-§аііоп с. г. дощування, зрошування розбрйзкуванням; ~ поххіе тех. роз-пйлювальне сопло, струмйнна форсунка; ~ іапк ав. виливнйй авіаційний прйлад; 2. V 1) оббрйзкувати; обпрй-скувати; пульверизувати; розбрйзкува-
ти; розпилювати; 2) військ, розм. обстрілювати, поливати свинцем (тж Іо ~ \уііії Гіге).
зргауег ['зргею] п 1) розпйлювач; обпрйскувач; пульверизатор; розбрйз-кувач; 2) тех. форсунка.
$ргауіп& ['зргеїід] п пульверизація; розпилювання; обпрйскування; об-брйзкування; розбрйзкування; < ~ сопе с. г. розпйлювальна насадка, (сітка) на поливальниці.
$ргеа<1 [зргесі] 1. п 1) пошйрення; ріст, зростання; збільшення; ііїе ~ оГ кпо\уіесі£е пошйрення знань; 2) розмах; відстань; ширина; протяжність; 3) розм. накрйтий стіл; 4) розм. бенкет, щедре частування; 5) розм. розкіш напоказ; 6) амер. паста, пастоподібні продукти; масло; джем; паштет; 7) покривало; скатерка; простирадло; 8) газетний (журнальний) матеріал, поданий на розвороті; 9) розворот (книги, газети)} 10) амер. ком. різнйця, розрйв (між цінами, курсами тощо)} 11) розсіювання; 12) діапазон відхилень; Ьапсі ~ рад. розтягування діапазону; < ~ еа§1е орел з розпростертими крйлами (на гербах і монетах)} ~ \¥огкег розм. рйнковий торговець зіллям; шарлатан; 2. V (разі і р.р. зргеасі) 1) розстилати; розкидати; іо ~ а сіоіії оп а ІаЬІе розстилати скатертйну на столі; 2) розкладати; розгортати; розкривати; Іо ~ а Ьаппег розгорнути прапор; 3) розправляти, розпростати (крила)} 4) простягати; Іо ~ опе’з іїапсіз Іо ІЬе Гіге простяглі руки до вогню; 5) пошйрю-ватися; простягатися; а Ьгоад ріаіп ~ ЬеГоге из перед нами розкинулася широка рівнйна; 6) пошйрювати, розповсюджувати; іо ~ гитоигз пошйрювати чуткй; Піез ~ сіізеазе мухи пошйрюють хвороби; 7) набирати пошйрення; 8) давати розстрочку; відстрочувати (платіж тощо)} 9) розтягувати, тягтй; розшйрювати; витягувати; 10) тех. розплющувати; розклепувати; розводити (шплінт)} 11) мазати, намазувати; іо ~ Ьиііег оп Ьгеад намазувати масло на хліб, мазати хліб маслом; 12) розмазуватися; намазуватися; ІЬе раіпі ~з \¥ЄІ1 фарба лягає добре; 13) розподіляти (укладати) бетонну суміш (тж іо ~ сопсгеїе); 14) тривати, продовжуватися; іЬе соигзе оГ Іесіигез ~з оуєг а уеаг курс лекцій триває рік; 15) амер. запйсувати; □ ~ оиі розтягувати, витягувати; розшйрювати; розтягуватися, розшйрюватися; іо ~ оиі опе’з 1е§8 простягати ноги; іо ~ опезеІГ розкидатися, не зосереджуватися на чомусь одному; намагатися сподобатися; розм. добре пригощати; багато говорйти, розпатякувати.
зргеай-еа^іе [ 'зргесі'і :д1]	1. аф
1) розпластаний; 2) амер. шовіністйч-ний; ~ зреесіїез ура-патріотйчні вй-ступи; 2. г 1) розпластувати; розпи
нати; розкладати; 2) амер. говорйти пихато; виголошувати тріскучі (ура-патріотйчні) промови.
зргеаіі-еа&іеізт ['зргесі'і :д1іхт] п амер. шовінізм, ура-патріотйзм.
зргеадег ['зргесЬ] п 1) пошйрювач; 2) тех. розшйрювач; 3) розподільник; пристосування для розкладання; розпірка; 4) с. г. гноєрозкидач; 5) ніж для масла; 6) зал. спредер.
$ргеа<ііп£ ['зргесіїд] п 1) пошйрення; розповсюдження; 2) тех. розковування; розтягування; плющення; 3) тех. промазування гумою.
зргеасі [зргед] п розм. 1) пограбування; грабіжницький напад; бандйт-ський наскок; 2) вйкрадення худоби.
8ргее [/ргеї] п геогр. н. р. Шгірее. зргее [зргі:] 1. п 1) бучні веселощі; \уіїаІ а ~! як весело! 2) гульня, гулянка, пиятйка, п’янка; іо &о оп ІЬе ~ пй-ти-гуляти; розважатися; < ~ дгіпкег запійний п’янйця; 2. V гуляти, пиячити.
зргепі [зргепі] аф оббрйзканий, за-брйзканий, покроплений.
зргій [зргід] 1. п 1) гілочка, пагонець; 2) узор у вйгляді гілочки; 3) юнак, парубійко; 4) ірон. нащадок; а ~ оГ іЬе поЬіІіІу дворянський нащадок; 5) тех. шпйлька, штйфтик; цвях без головки; 2. V 1) давати паростки; 2) прикрашати узором у вйгляді гілочок; 3) обрізати гілки (паростки); 4) забивати цвяхи; прикріпляти штй-фтиками.
зргі£-а\¥І ['зрпдо:!] п шйло.
зргій-Ьіі ('зрпдЬіІ] див. 8ргІ£-аи4.
зргізву ['зргіді] аф гіллястий, з безліччю паростків.
$ргі§Ьі [зргаїї] п прйвид; примара, мара; дух; надприродна істота, ельф.
зргі£ІіІЇи1 І'зргаїїїіїї] аф 1) жвавий; пожвавлений; 2) моторний, спрйтний.
зргідМІу ['зргаїїіі] 1. аф 1) жвавий; пожвавлений; веселий; 2) бадьорий; меткйй; енергійний; Ьіз ~ зіер його бадьора хода; 2. асіу 1) жваво; пожвавлено; весело; 2) бадьоро; енергійно.
зргі£<аі1 ['зрпдіеіі] п 1) короткий хвіст (у птаха)} 2) куцохвостий птах.
§ргіп£ [зрпд] п ж. ім'я Спрінг.
зргіп£ [зрпд] 1. п 1) стрибок, скік; розбіг; іо іаке (іо таке) а ~ стрибнути; Ю гізе \уііії а ~ підскочити; 2) шотл. танцювальна мелодія у швидкому темпі; 3) енергія; жвавість; 4) сполоханий табун (птахів)} 5) спорт, стрибучість; 6) джерело, ключ; тіпегаї ~з мінеральні джерела; 7) теча; тріщина; 8) початок; походження; 9) молода поросль; гайок, лісок; 10) пружйна; ресора; іЬе ~ оГ а саггіа^е ресори екіпажа; 11) пружність; еластйчність; 12) рі мотйв, причйна; ііїе ~з оГ асііоп спонукальні мотйви дії; 13) весна; 14) поет, ранній період (чогось), за
ерг
418
зрг
родження; іке ~ оГ ІіГе початок життя, молодість; іке ~ оГ дау світанок; < ~ аЬіІііу спорт, стрибучість; ~ скіскеп весняне курча; перен. жовторотий парубійко; ~ сгор яра культура; ~ сіізеазе весняний параліч (у бджіл); ~ Гєуєг сінна гарячка; ~ Ьоок карабін; ~ ІеаГ тех. ресорний лист; ~ зо\уіп§ яра сівба; ~ ііте весняна пора, весна; юність, молодість; ~ ігар пружинний капкан; ~ хуазйег тех. пружинна шайба, шайба Гровера; ~ \уаіег джерельна вода; ~ \¥кеаі яра пшенйця; іо зеі аіі ~8 а-§оіп§ натиснути на всі педалі; 2. у (разі 8ргап£, 8ргип§; р.р. 8ргип£) 1) стрибати, скакати; підстрибувати; перестрибувати; іо ~ оуєг 8гпій. перескочити через щось; іо ~ оп (ироп) зтЬ. наскакувати (нападати) на когось; атакувати когось; іо ~ ікгои^к а §ар проскочити через дірку в огорожі; 2) схоплюватися; іо ~ іо опе’з Гееі схопйтися (скочити) на ноги; 3) сполохати; примусити скочити (тж ~ ир); 4) спурхувати; здійматися з місця (про дичину); 5) з’являтися, виникати; гпапу пе\у Ьиі1діп£8 Ьауе 8ргип§ ир іп оиг сіізігісі у нашому районі з’явйлося багато но-вйх будйнків; 6) швйдко перейтй в інший стан; іо ~ іпіо Гате прославитися, стати славетним; 7) розм. вйпустити з в’язнйці; 8) розм. вййти з в’язнйці; звільнйтися з ув’язнення; 9) розм. витрачати, платйти; 10) витікати; бйти ключем (джерелом); брйзкати; Ьіоод 8ргап£ Ггот Віз \уоипсі кров брйзнула з його рани; 11) приливати, виступати; 12) брати початок; походити; 13) давати початок; породжувати; створювати; 14) протікати (тж іо ~ а Іеак); давати тріщину; тріскатися, розколюватися; 15) розколювати; 16) жолобитися (про дошку); 17) розтягувати (м'яз тощо); 18) копати, рйти; іо ~ а коїе копати яму; 19) гірн. розшйрю-вати дно свердловйни; 20) припасовувати пружйну (ресори); установлювати на пружйні; підресорювати; 21) відпускати пружйну; 22) зачинятися (відчинятися) (за допомогою пружини); 23) приводити в дію; іо ~ а гпіпе підірвати міну; □ ~ Ьаск відскочити, відсахнутися; ~ Гопуагд кйнутися уперед; - оиі вискакувати, вистрйбувати; витікати, бйти струменем; перен. випливати, виходити (з чогось); ~ іо зачинятися; ~ ир виникати, з’являтися; раптом виростати; утворюватися; < іо ~ ир Ііке тизкгоотз ростй як грибй.
$ргіп£ЯІ ['зрпгрі] п 1) юнак, хлопчак; підліток; 2) іст. праща; катапульта.
$ргіп£-Ьа1апсе ['вргід'ЬаеІопз] п безмін; кантар.
$ргіп£-Ье<1 ['врпд'Ьесі] п пружйн-ний матрац; пружйнне ліжко.
$ргіп£-Ьоаг<1 [ 'зрггдЬо:сі] п 1) спорт. трамплін; 2) військ, плацдарм.
$ргіп£Ьо(с)к [ЧрггдЬок] п 1) зоол. південноафриканська газель; 2) рі ($ргіп£Ьо(с)к8) жарт, південні африканці (особл. спортсмени).
$РГІП£-Ьох ['8рПГ)Ьок8] п годинниковий барабан.
$ргіп£Ьиск ['зрпдЬлк] див. зргіп§-Ьо(с)к.
$ргіп£-саггіа£е ['зрггдДаепсіз] п ресорний екіпаж.
$ргіп£-с1еап [ 'зрпі]к1і:п] 1. п (весняне) генеральне прибирання; 2. у проводити (весняне) генеральне прибирання (приміщення).
8рГІП£Є [зрппсіз] 1. п 1) сильце;
2) перен. пастка; 2. у 1) ловйти сильцем; розставляти сйльця; 2) спіймати в пастку (тж перен.).
$ргіп£ег ['зргпр] п 1) стрибун;
2)	мислйвець, що полохає дичину; 3) мислйвський собака, особл. спанієль; 4) іхт. летюча рйба; летючка; 5) мінометник; 6) паросток; росток; молода рослйна; 7) весняне курча; 8) буд. п’ятковйй камінь склепіння; 9) газель.
8ргіп£Гіе1(1 ['зрпі]Гі:1сі] п геогр. н. м. Спрінгфілд.
зртіп^-Поогі [ 8ргіі]Г1лсі] п 1) весня-нйй струмок; 2) весняна повінь; велйка вода.
$ргіп£-£ші [ зргп]длп] п пружйнна рушнйця.
зргіп^ЬаІі [ 'зрпдЬогІі] п вет. шпат.
$ргіп£-Ьеа(1 ['зридкед] п 1) верхів’я (ріки); 2) перен. джерело, початок.
$ргіп£іпе$$ ['зрпдіпіз] п тех. пружність, еластйчність.
8ргіП£ІП£ ['8рП1]П]] п 1) стрибання, скакання; 2) поява; 3) ріст, зростання; 4) пурхання; 5) походження; 6) початок; 7) тех. пружність, відбій, віддача; 8) гірн. розшйрення шпуру (свердловйни); 9) буд. п’ята арки (склепіння).
$ргіп£Іеі ['зрпдііі] п джерело, джерельце.
$ргіп£-1оск [ 'зргіт} Іок] п замок з пру-жйною.
$ргіп£-іаі1 ['зрпдіеіі] п ент. ного-хвістка.
8ргіп£-іі(1е ['аргідіакі] п 1) весняна пора; поет, тж весна; 2) весняна повінь; весняні води; 3) поет, бурхлйвий прилйв; 4) піднесення, зростання; а ~ оГ ргозрегйу піднесення добробуту; 5) мор. сизигійний приплйв.
8ргіп£-ііте ['зрпдіаїт] п 1) весна, весняна пора; 2) юність, молодість.
$ргіп£-^аіег ['8рпі],\уо:1а] п джерельна вода.
$ргіп£-і¥ЄІ1 [ зргпз^еі] п 1) верхів’я, вйтік; 2) джерело, кринйця.
$РГІП£-1¥ОО<1 [ 'зргіі]\уисі] п 1) поросль, підлісок; 2) весняна частйна річного кільця дерева.
$ргіп£у [’зргп]!] аф 1) багатий на
джерела; 2) пружнйй; пружйнистий; еластйчний.
зргіпкіе ['зрпг)к1] 1. п 1) брйзкан-ня; оббрйзкування, обпрйскування; окроплення; ~ оГ гаіп дрібнйй дощик; мряка; ~ оГ зпо\у рідкйй (легкйй) сніжок, пороша; 2) фарбування пульверизацією; 3) фарбувальний розчин для пульверизації; 4) невелйка кількість, крапля; 5) поливальниця; 6) церк. кропйло; 2. у 1) брйзкати; кропити, окропляти; розбрйзкувати, оббрйзку-вати; обпрйскувати; 2) розкидати, посипати; 3) наповнювати, оздоблювати; 4) крапати, накрапати, мрячйти; іке гаіп сопііпиед іо ~ дощ продовжував накрапати.
зргіпкіег ['зрпдкіо] п 1) розбрйз-кувач; пульверизатор; спрйнклер; 2) гасйльник; аиіотаііс ~ автоматична спрйнклерна протипожежна система; 3) с. г. дощувальна установка; 8ігееі ~ поливальна машйна; 4) церк. кропйло.
зргіпкііпз ['зридкіп]] п 1) розбризкування; окроплення; 2) с. г. дощування; 3) посипання; < ~ іггі^аііоп с. г. дощування, зрошення розбрйзкуван-ням.
§ргіпк1іп£-тас1нпе ['зрггдкігдто-,/і:п] п с. г. дощувальна установка, дощувальна машйна.
зргіпі [зргті] 1. п 1) ривок; кидок; - аі йпізк спорт, ривок перед фінішем; 2) спорт, спринт, біг на коротку дистанцію; 3) спорт, заплйв на коротку дистанцію; 2. у 1) кйнутися, рвонутися; 2) спорт, брати участь у змаганні з бігу на короткі дистанції; спринту-вати; бігти з максимальною швидкістю; 3) спорт, пливтй на коротку дистанцію.
$ргіпіег ['зрппіо] п спорт, спрйн-тер; бігун на коротку дистанцію; гонщик на коротку дистанцію.
зргіі [зрпі] п мор. 1) шпринтов; 2) бушпрйт.
зргііе [зргаїі] п 1) ельф; фея; 2) до-мовйк; 3) дух; примара, мара.
$ргіі$аі1 ['зрпізеїі] п мор. шпринтове вітрйло.
зргоскеі ['зргокіі] п тех. ланцюгове (зубчасте) колесо; < ~ скаіп шарнірний приводнйй ланцюг; ~ коїе кін. перфорація кіноплівки, отвори по краях кіноплівки.
$ргоскеі-і¥Ііее1 [ '8ргокіі'\уі:1] див. зргоскеі.
зргоиі [зргаиі] 1. п 1) паросток, пагін; зародок стеблйни; вічко (на бульбі); 2) рі розсада (особл. капусти); 3) рі бот. брюссельська капуста (тж Впі8-8ЄІ8 ~8); 4) нащадок; іо риі (8тЬ.) ікгои^к а соигзе оГ ~8 амер. шмагати, сіктй; муштрувати (когось); 2. у 1) пускати паростки; давати іагони; розпукуватися, розпускатися; ростй, виростати; 2) вирощувати, пророщувати;
зрг
419
зри
іо ~ зеедз пророщувати насіння; 3) відрощувати; іо ~ а тоизіасйе відрощувати вуса; 4) виростати, народжуватися (з чогось); 5) давати прйріст; 6) покриватися сходами (молодою рослйнністю); 7) амер. обламувати паростки (у картоплі); □ ~ ир виростати, проростати.
зргоиііпз ['зргаиііі]] аф: ~ опіоп зелена цибуля, цибуля-перб.
зрпісе [зрпгз] 1. п 1) бот. ялйна, смерека; 2) хвойне дерево; 3) деревина хвойних дерев; 2. аф 1) чепурй-стий; нарядний; ошатний; елегантний; 2) чистенький, чепурнйй, акуратний;
~ Ьагк ялйнова (смерекова) кора; ~ Ьеег пйво з хвойним екстрактом; ~ Гіг ялйна; смерека; 3. V розм. 1) наводити порядок; наводити блиск; наряджати (тж ~ ир); 2) чепурйтися; наряджатися; пйшно вбиратися.
зрпіе [зрги:] п 1) мет. вертикальний ливнйк; 2) спаржа нйжчих сортів; 3) мед. виразковий стоматйт, пліснявка.
$ргші£ [зрглі]] 1. аф 1) тріснутий; що дав тріщину; 2) тех. підресорений; 3) розм. напідпйтку, під чаркою; 2. разі і р. р. від 8ргіп£ 2.
зрпіпі [зрглпі] 1. п розм. конвульсивний рух; ривок; підскік; 2. V підскочити; рвонутися; сіпатися.
зргу [зргаї] аф 1) жвавий; моторний, рухлйвий; проворний; бадьорий; 2) акуратний, охайний, чепурнйй; ошатний, нарядний; < Іоок ~! мерщій!
$рімі [зрлд] 1. п 1) розм. картоплина; 2) рі картопля; 3) мотйка; сапа; кйрка; 4) мед. зонд; 5) короочиснйй ніж; 6) тех. струг; 7) тех. притискна планка; 8) коротун; карапуз; 9) щось коротке; 2. V 1) окопувати, підгортати, підсипати; сапати; розпушувати ґрунт; 2) гірн. забурювати сверддовй-ну; 3) очищати від корй, обкоровува-ти; □ - оиі, - ир виполювати.
зршИег ['зрлда] п 1) короочиснйй ніж; 2) гірн. верстат канатного буріння.
$ри<1(1іп£ ['зрлдії]] п 1) обкопування, підгортання, підсипання; розпушування ґрунту; 2) гірн. ударне буріння.
зршМІе ['зрлді] V розм. колупатися, длубатися; копатися в землі.
зриє [зр]и:] див. зре\¥.
зрите [зр]и:т] 1. п піна; шумовйн-ня; накип; 2. V пінитися; шумувати (тж ~ оиі).
зришезсепсе [зріиґтезопз] п пінй-стість.
зришезсепі [зр)и:'тезпі] аф 1) пінявий, пінйстий; 2) піноподібний, схожий на піну.
зршпоиз ['зр)и:тоз] аф пінйстий, пінявий; покрйтий піною.
зриту ['зріи:ті] аф 1) покрйтий
піною, пінявий; 2) піноподібний, схожий на піну.
зрип [зрлп] 1. аф 1) спрядений, вйпрядений; 2) зсуканий; кручений; ~ §о!д золота нйтка, канитель; 3) текст. штапельний; ~ §1а88 штапельне скловолокно; пряжа із скловолокна; 4) розм. змучений; стомлений; < ~ сазііп^ мет. відцентрове литво; 2. разі і р. р. від зріп 2.
зрип-соііоп ['зрлпДойї] п бавовняна пряжа.
зрипк [зрлі]к] 1. п розм. 1) хоробрість, мужність; 2) зухвальство, нахабство; 3) запал, жар, палкість; жвавість; 4) запальність; дразлйвість; гнів; 5) іскра; 6) заст. трут; 7) сірнйк; 2. V 1) запалювати; 2) запалюватися; загорятися; спалахувати (тж перен.).
зрипкіе ['зрлі]кі] аф шотл. розм. алкогольний міцнйй напій.
зршіку ['зрлі]кі] аф розм. 1) смі-лйвий, хоробрий; 2) запальнйй, гарячий; дратівлйвий.
зрип-зіїк ['зрлпзіік] п пряжа з шовкових відходів; шовкова пряжа.
зриг [зра:] 1. п 1) шпора; іо риі (іо зеі) ~ з іо опе’з Йогзе пришпорювати коня; 2) вершйна; відріг (гори); 3) відросток (на крилі, лапі); півняча шпора; 4) стймул, спонука; ипдег ійе - оГ роу-егіу спонукуваний бідністю; 5) гострий наконечник, шип, зуб; 6) металевий наконечник; 7) бот. шпорка; 8) підкіс; контрфорс; 9) геол. відгалуження (жили); 10) зал. тупйк; під’їзна лінія (тж ~ ігаск); 11) ріжкй (хвороба рослин); < оп ійе ~ оГ ійе оссазіоп (оГ ійе ґпотепі) експромтом, відразу, вмйть; іо Ье оп ійе ~ квапитися, не барйтися; іо дізй ир ійе ~з дати зрозуміти гостям, що час ітй (розходитися); іо йауе §оі а ~ іп опе’з йеад бути під чаркою; іо пеед ійе ~ бути млявим; потребувати підганяння; іо \уіп опе’з ~з іст. заслужити (одержати) звання лйцаря; перен. домогтйся визнання; - £еаг тех. циліндрйчна шестірня; -Ііпе під’їзна колія; 2. у 1) пришпорювати; 2) бйти шпорами (про півня); 3) спонукати, підбурювати; іо ~ зтЬ. іо до зтій. спонукати когось зробйти щось; підбурювати когось до певної дії; 4) припасовувати шпори; 5) надівати шпори; 6) мчати щодуху; поспішати; 7) підпирати, ставити підпірку; □ ~ Гопуагд, - оп гнати, мчати; < іо ~ а \¥І11іп§ йогзе підганяти сумлінного працівника (без усякої потреби); бути надмірно настйрливим.
зригне [зра:дз] п бот. молочай.
зригіоиз ['зріиапаз] аф 1) підроблений, фальшйвий; ~ соіп фальшйва монета; ~ оГГег нещйра пропозйція; 2) позашлюбний, незаконнонародже-ний; незаконний; 3) бот. несправжній; < ~ соіпсідепсе фіз. випадковий збіг.
зригіезз ['зрогіїз] аф без шпор.
зриіііп£-1іпе [ 'зрз:Іп]Іаш] п мор. привіднйй тросик стернового покажчика.
зригп [зра:п] 1. п 1) стусан; штовхан ногою; 2) зневажлива відмова; зневага, зневажання; презйрливе ставлення; 3) похйла підпірка (підставка); 4) гірн. невелйкий цілйк вугілля; 2. у 1) штовхати ногою; штурхати; стусонути; 2) відкидати із зневагою, гор-довйто відхиляти; відштовхувати; іо ~ зтЬ.’з адуісе відхилйти чиюсь пораду; 3) зарозуміло поводитися (з кимсь); зневажливо ставитися (до когось, чогось).
зриггегі [зра.д] аф 1) що носить шпори (про кавалериста тощо); 2) шо має шпори; 3) з шпорами, з зубцями; 4) уражений ріжками (про рослину).
зрштіег ['зра:па] п шпорник, май-стер-шпдрник.
зриг-пже! ['зра:,гаиа1] п коліщатко шпори.
зригі [зра:і] 1. п 1) ривок; кидок; іо таке а ~ рвонутися; 2) спорт, спурт; Гшаї ~ ривок на фініші; 3) стрибок, несподіване підвйщення (цін тощо); 4) розм. короткий проміжок часу; 5) поліпшення ділової кон’юнктури; 6) раптова актйвність; несподіваний прилйв енергії; 7) мор. порйв (подув) вітру; 8) струмінь; а Іііііе ~ оГ Гіге язичок полум’я; < іо риі а ~ оп поспішати, квапитися; 2. V 1) робйти раптове зу-сйлля (раптовий ривок); іо ~ іо саісй а ігаіп мчати, щоб встйгнути на поїзд; 2) несподівано підвйщуватися (про ціни тощо); 3) бйти струменем; рйнути; 4) пустйти струмінь; 5) викидати (полум "я).
зригіїе ['зра:і1] 1. п шотл. палиця для розмішування каші; 2. V 1) витікати, випліскуватися; 2) оббрйзкува-ти; забрйзкувати.
зриг-ууйееі ['зра:'\уі:1] п тех. циліндрйчна шестірня.
зриіа [’зр)и:іа] рі від зриіит.
зриіпік ['зриітк] п рос. (штучний) супутник.
зриііег ['зрліа] 1. п 1) шум, гам, гамір, метушня; 2) швидка безладна мова, белькотання, лепетання; 3) амер. брйз-ки слйни; 4) тех. перебої, шум (двигуна); 2. V 1) кілюватися, брйзкати слй-ною; 2) говорйти швйдко і безладно; белькотати, лепетати; 3) вимовляти з запалом (з гнівом); 4) шкварчати, сичати, лускотіти (про сирі дрова, сало тощо); 5) пйрхати, торохтіти, фйркати, чмйхати (про мотор); □ ~ оиі заглухнути (про мотор тощо).
зриііегіпз ['зрАізпі]] п тех. роз-брйзкування.
зриіит ['зр)и:іат] п (рі зриіа) 1) слйна; 2) мед. мокротйння; < ~ Пазк кишенькова плювальниця.
еру
420
$ди
еру [зраї] 1. п 1) шпигун; таємний агент; розвідник; 2) наглядач; 3) військ, вивідач, лазутчик; < ~ гіп§ шпигунська організація; 2. V 1) займатися шпигунством; здобувати розвідувальні дані; 2) шпигувати, стежити (за кимсь — оп, ироп); 3) підглядати; видивлятися; 4) вистежувати, рознюхувати; 5) розглядати, досліджувати; оглядати (тж ~ оиі); Іо ~ (оиі) іЬе соипігу старанно досліджувати місцевість; 6) підмічати, помічати; 7) астр. спостерігати в телескоп; □ ~ оиі вистежувати, розвідувати; рознюхувати; вивідувати.
§ру-Ьоаі ['зраіЬоиі] п дозорне судно.
$ру-£Іа5$ ['$раід1<х:$] п 1) підзорна труба; 2) польовйй бінокль.
зру-йоїе ['зраіЬоиІ] п оглядовий отвір; вічко.
$ру-1шпіег ['зраі'Ьлпіа] п розм. контррозвідник, офіцер контррозвідки.
здиаЬ [зкхуоЬ] 1. п 1) неоперене пташеня; молодйй голуб; голубеня; 2) кул. сквоб (відгодований голуб); 3) товстяк; товстуха; 4) диванна подушка; 5) тахта, кушетка; 6) спйнка сидіння, подушка (в автомобілі); 2. асі) 1) низенький і товстйй; присадкуватий; пухкйй; 2) молодйй, неоперений; 3. асії важко; громіздко; іо соте скжп ~ оп ійе Поог повалйтися на підлогу; 4. V 1) давйти; здавлювати; сплющувати; 2) набивати; напихати; натоптувати; начиняти; 3) гепнути, плюхнути, бебехнути.
здиаЬазй [вкхуо'Ьге/] 1. п сйльний (нищівнйй) удар; 2. V завдати нищівного удару; розтрощити, роздавйти.
здаЬЬІе ['зк\¥оЬ1] 1. п сварка, лайка, перепалка, сварка через дрібнйці; 2. V 1) сперечатися, сварйтися; сперечатися через дрібнйці; 2) друк, розсипатися) (про набір).
здиаЬЬу ['зіоуоЬі] асі) низенький і товстйй; приземкуватий.
здиаЬ-ріе ['зкхуоЬраї] п розм. 1) пиріг з голубами; 2) пиріг з бараниною, яблуками і цибулею; 3) м’яснйй пиріг.
едиа<1 [зкжхі] 1. п 1) військ, відділення; команда, група; обслуга; деаік ~ загін смертників; Пуіп£ ~ наряд поліції; летючий поліцейський загін; Гігіп$ ~ салютна команда; команда, споряджена для розстрілу; 2) військ. гарматна обслуга; 3) невелйка група, бригада; пагсоііс ~ мед. група наркозу; відділ боротьбй з пошйренням наркотиків (у поліції); 4) амер. (спортйвна) команда; ГооіЬаІІ ~ футбольна команда; 5) розм. ескадра, з’єднання кораблів; < а\ук\¥агсі ~ військ, взвод новобранців; розм. новачкй, недосвідчені люди; ~ саг чергова поліцейська машйна, шо має радіозв’язок з дільнйцею; ~ сігіїї військ, навчання у складі відділення;
~ Іеадег військ, командйр відділення; 2. V військ. 1) зводити в команди (групи, відділення); 2) посилати (призначати) в групу (команду, відділення).
вдиасігоп ['зклуодгап] 1. п 1) військ. ескадрон; 2) (артилерійський) дивізіон; 3) рота; 4) мор. ескадра; з’єднання кораблів; 5) ав. ескадрйлья; 6) загін; 7) церк. міжфракційне угруповання кардиналів під час конклаву; 8) поет. військо; < ~ оїїісег амер. молодший офіцер військово-повітряних сил; 2. V 1) військ, зводити в ескадрони; 2) ав. зводити в ескадрйльї.
§циа(1гоп-соттап(іег ['зклузсігопко-'та.псіа] п 1) ав. командйр ескадрйльї; 2) військ, командйр ескадрону (роти); 3) мор. командйр ескадри; 4) військ, командйр артдивізіону.
$Чиа<1гоп-1еа<1ег ['зкхуздгоп'їгсіа] п 1) майор авіації; 2) амер. командйр ескадрйльї; 3) мор. лідер.
$диаі1 [ькхуеіі] V розм. 1) шпурляти (палицю тощо); 2) влучити палицею (в когось); 3) кйдати, метати.
здиаііег ['вкхуеііа] п розм. палиця зі свинцевим наконечником.
$Чиаі1$ [зклуеііг] п рі 1) сквейлз (настільна гра); 2) розм. кеглі.
здиаімі ['зкхуоікі] ай] 1) злиденний, убогий, жалюгідний; занедбаний; ~ д\¥ЄІ1іп£ убоге житло; ~ 8Іит злиденні нетрі; 2) неохайний, задрйпаний; не-чепурнйй; занепалий; 3) огйдний; бридкйй, гидкйй, осоружний; 4) підлий; нйций; ~ газсаі падлюка, негідник; 5) нездоровий, хвороблйвий; вйснажений; ~ сотріехіоп нездоровий колір облйччя; 6) кошлатий, закуйовджений.
$Чиа1і(1і<у [8к\уо'1кіііі] п занедбаність; злиденність; убозтво; мерзота запустіння.
$Чиа11 [зк\уо:1] 1. п 1) зойк, лемент, вереск, пронйзливий крик; 2) шквал; рвучкйй вітер з дощем (снігом); 3) розм. шум, скандал, сварка; < іо Іоок оиі Гог ~8 бути насторожі; 2. V 1) репетувати; пронйзливо кричати; вищати, верещати; 2) горланити; 3) співати різкйм голосом; 4) амер. дути порйвами (про вітер).
здиаііу ['5к\уо:1і] асі) 1) шквалистий; супроводжуваний рвучкйм вітром і дощем; ~ \¥еаійег дощова вітряна погода; 2) різкйй, порйвчастий (про вітер); 3) амер. грізний; загрозливий; небезпечний; тривожний; 4) нерівний, неоднаковий.
здиа1оі<1 ['вклейок!] 1. п рйба ряду акулових; 2. асі) акуловий, акулячий.
здиаіог ['зкхуоЬ] п 1) бруд; занедбаність; мерзота запустіння; 2) злйд-ні; убозтво; злиденність.
здиаша ['зк^еїта] п (рі зциатае) 1) луска; 2) бот. лусочка.
здиатае ['ькхуеїті:] рі від зциата. здиатаіе ['зклуеїтіі] асі) бот., зоол. лускатий.
здиатаііоп [,8к\уеі'теі/п] бот., зоол. лускатість.
едиатіГогт ['8к\УеітіГо:т] асі) бот., зоол. лускоподібний, лусковидний.
здиатозаі [8к\У9'тои20І] п анат. луската кістка.
здиато$е ['зкхуеїтоиз] асі) бот., зоол. лускатий; покрйтий лускою.
здиатои$ ['зкдуеїтоз] див. зциа-тозе.
здиати1о$е [,8к\уеіт)и'1ои8] а)) бот., зоол. покрйтий маленькими лусочками (плівочками).
здиаїкіег ['зклуопсЬ] 1. п марнотратство, гайнування; 2. V 1) розтрачувати; безглуздо витрачати; розтринькувати, марнотратити; іо ~ опе’8 топеу розбазарювати гроші; 2) блукати, мандрувати, бурлакувати; 3) розсіювати, розсипати, розпорошувати.
едиап<1ег-Ьи£ ['зклуопсіоЬлд] п звич. рі розм. розтратник, марнотрат; нехлюй.
здиаіміегег ['ькхузпсіага] п марнотрат.
здиагаЬІе ['8к\уєогаЬ1] 1. п 1) продажна людйна; підкупна людйна; 2) поступлива людйна; 2. асі) 1) що може набрати квадратної форми; 2) що підлягає упорядкуванню; 3) зговірливий; піддатливий.
здиаге [8к\¥єо] 1. п 1) квадрат; предмет квадратної форми; зоїісі ~ куб; а ~ оГ рарег аркуш паперу; 2) площа; а Ьоизе іп ійе - будйнок на площі; 3) сквер; 4) квартал (у місті); іо ра$$ їйгее пройтй три квартали; 5) клі-тйнка; поле (шахівниці); 6) трикутник, косйнець; 7) мат. квадрат величини, другий ступінь; 8) одинйця площі, що дорівнює ста квадратним футам (близько 9 м2); 9) знев. міщанйн, обиватель; порядний буржуа, філістер; консерватор; 10) кадрйль; 11) правило; критерій; взірець; 12) геом. сторона квадрата (прямокутника, багатокутника); грань куба; 13) штемпель; карбівка; ійе иррег ~ орел (монети); 14) чотйри, четвірка; 15) військ, каре; < іо Ье оп ійе ~ поводитися чесно; бути масоном; іо Ьгеак ~ порушувати установлений порядок; іо Ьгеак по не мати значення; іо Ьгеак по ~8 хуііЬ зтЬ. не сперечатися з кимсь; йоу/ (ійе) ~8 §о? як ідуть справи?; оп ійе ~ під прямйм кутом; чесно; на рівних засадах; оиі оГ ~ косо; неправильно; Ьу (ійе) ~ точно; іо Ье аі (а) ~, іо Гаїї аі (а) ~ сварйтися, сперечатися; 2. асі] 1) квадратний; квадратної форми; 2) прямйй; прямокутний; 3) чотирикутний; 4) під прямйм кутом; перпендикулярний; 5) мат. взятий у квадраті, квадратовий; квадратйчний; ~
ли
421
$ди
пшпЬег квадрат цілого числа; 6) широкий; ~ тап кремезна людйна; 7) картатий; 8) виконуваний чотирма парами (чотирма учасниками); 9) зрівняний; упорядкований; рівний; Іо Ье ~ \¥ІІЬ зтЬ. розквитатися з кимсь; саіі (іі) ~! квити!, усе гаразд!; 10) точний; визначений; ~ Ьіі військ, пряме влучання; 11) відвертий; недвозначний; рішучий; ~ іаїк відверта розмова; 12) розм. чесний; справедлйвий; ~ зіюоіег чесна (справедлйва) людйна; Ше ~ Шіп& чесна угода; чесний вчйнок; 13) розм. сйтний, добрячий; 14) знев. міщанський; обивательський; традиційний; консерватйвний; відсталий; ~ тизіс традиційна музика; - ріісЬ обивательське міркування; проповідь міщанства; 15) стійкйй; твердйй; непо-хйтний; < ~ Ьєуєі тех. малка; ~ Ьгаскеіз квадратні дужкй; ~ дапсе кадрйль; 8. Оеаі амер. іст. політйчний курс президента Теодора Рузвельта; ~ Гогтаїіоп бойовйй порядок в два ешелони (з чотирьох підрозділів); ~ Ьое с.г. сапа; ~ Доїш знев. порядний і за-конопослушний громадянин; протйв-ник алкоголю і наркотиків; непитущий; ~ зегіГ друк, єгйпетський шрифт; ~ зеі гірн. квадратний оклад; (іі із) аіі ~ усе гаразд; 3. асіу 1) прямо; безпосередньо; 2) під прямйм кутом; перпендикулярно; 3) лицем до лиця; 4) розм. чесно, без обману; іо ріау Гаіг апд ~ грати без шахрайства (без обдурювання); діяти чесно (справедлйво); 5) розм. повністю, беззастережно, твердо; 6) розм. як слід, як належить; ійеу \уєгє таггіесі, ~ апд ге^иіаг вонй одружйлися, усе як належить; 4. V 1) надавати квадратної форми; 2) робйти прямокутним; 3) вирівнювати, обтісувати під прямйм кутом; 4) розправляти; випрямляти, розпрямляти; розпростувати; 5) мат. підносити до квадрата; визначати площу, вимірювати площу; 6) приводити в порядок; урегульовувати; улагоджувати; 7) збалансувати; 8) розрахуватися; розплатитися (з кимсь); 9) розквитатися; зве-стй рахунки (з кимсь)', 10) розм. платйти; 11) розм. умовляти, уламувати; підкупляти; 12) відповідати; узгоджуватися; 13) пристосовувати; узгоджувати; 14) міряти; розміряти; 15) спорт, вйрівняти рахунок (у грі); 16) мор. ставити реї упоперек корабля; 17) сварйтися; □ ~ а^ау приготувати, улагодити, упорядкувати; ~ оЯ* розкреслювати на квадрати; розм. мйрно закінчйти; спорт, приготувати до бою; ~ ир приготуватися до бою (бокс); смі-лйво зустріти; тех. вирівнювати; установлювати під прямйм кутом; рішуче братися (за щось).
зциаге-ЬиіІі ['зк\Уєа'Ьі1і] асі] креме-знйй, широкоплечий.
$Чиаге-си< ['зк\уєа'клі] 1. п одяг з
прямйми полами; 2. асі] 1) прямокутний, квадратний; 2) з прямйми полами (про одяг).
здиагеґасе [ 'зіоуєаіеіз] п розм. джин (спиртний напій).
зциагейеаі! ['зклуєаЬесІ] п амер. розм. 1) лобуряка, бовдур; телепень; 2) скандинав, німець (лайлива кличка).
зциагеїу ['зклуєаіі] асіу 1) під прямйм кутом; 2) прямо; 3) чесно, без обману; 4) відкрйто; недвозначно; 5) лицем до лиця.
$диаге-гі£§е<1 ['зіоуєа'пдсі] асі] мор. оснащений чотирикутними вітрйлами.
$Чиаге-$1юи1<1еге(і [ 'зкхуєа'/оиІсЬсІ] асі] з прямйми плечйма, з.гарною статурою.
$диаге-$іепіе(і ['зкхуєа'зіатд] асі] мор. з прямою кормою.
$Чиаге-1ое<і ['зк\уєа4оис1] асі] 1) тупоносий (про взуття); 2) педантйч-ний; манірний; 3) старомодний, консерватйвний.
$диаге-іое$ ['вкхуєаіоиг] п 1) формаліст, педант; 2) старомодна (манірна) людйна.
здиагетуізе ['зкхуєохуаіг] асіу 1) у формі квадрата; 2) під прямйм кутом.
здиагіпз ['зклуєапт)] п 1) тех. поперечне обточування; обробка на квадрат; 2) мат. квадратура; ~ Ше сігсіе квадратура круга; 3) вйзначення площі у квадратних одинйцях; 4) бойова стійка (бокс); 5) упорядкування; наведення порядку.
здиаггозе ['зкхужгоиз] асі] 1) бот., зоол. з лускоподібною оболонкою; 2) мед. укрйтий струпами.
зциагзоп ['зк\уа:з9п] п (скор. від здиіге рагзоп) жарт, поміщик-свяще-ник; поміщик, що одночасно виконує обов’язки парафіяльного священика.
$Чиа$Іі [зк\уо/] 1. п 1) бот. гарбуз; 2) бот. кабачок; 3) розчавлена маса; м’язга; 4) (фруктовий) сік; Іетоп -лимонад; 5) штовханйна; товкотнеча; тйснява; 6) м’якйй гумовий м’яч; 7) гра в м’яч; 8) м’якоть; 9) перен. слинько, розмазня, тютя; 10) роздавлювання, розчавлювання; розплющування; 11) хлюпання, чвакання; 12) зоол. ондатра; 13) зоол. хохуля; < ~ Каі м’якйй фетровий капелюх; ~ гаскеіз гра у м’яч (схожа на теніс); ~ ріе пиріг з гарбузом; іо §о іо - пе-ретворйтися на нікчему; розорйтися; 2. V 1) роздавлювати, розчавлювати; розплющувати; розминати; іо ~ а Пу роздавйти муху; 2) видавлювати (вичавлювати) сік; 3) перетворюватися на кашу, розплющуватися; 4) розм. придушувати, знйщувати; іо ~ а геЬеІІіоп придушйти повстання; 5) розм. примушувати замовкнути, обривати; 6) запихати, заштовхувати; 7) протй-скуватися, пробиватися, проштовхува
тися; протовплюватися; 8) утйснути-ся; 9) товпитися; 10) хлюпати; шльопати; 3. іпі шльоп, геп; іо &о ~ гепнути, плюхнути.
здиа$Ьу ['зк\уо/і] асі] 1) м’якйй, м’ясйстий; 2) багнйстий, грузькйй; болотйстий.
здиаі [зк\уоі] 1. п 1) сидіння навпочіпки; 2) припадання до землі (про тварин); 3) розм. важке падіння; 4) сйльний удар (штовхан); струс; 5) синець; ґуля; рана; 6) вйбій; западина; ум’ятина; 7) геол. невелйке рудне тіло; 2. асі] 1) низенький і товстйй; присадкуватий; кремезнйй; 2) що си-дйть навпочіпки; скорчений; 3) що припав (притйснувся) до землі (про тварину); 4) невйдймий; < ~ Іитр спорт, стрибок із зігнутими ногами; 3. V 1) сидіти навпочіпки; 2) сідати навпочіпки, присідати; 3) припадати до землі (про тварин); 4) розм. сідати; 5) самочйнно оселюватися на незайнятій (чужій, державній) землі; 6) незаконно вселятися в будйнок; 7) розм. давйти; роздавлювати; розплющувати; стискати; 8) опускатися; занурюватися.
зчиаіагоіе ['зкхужіагоиі] п орн. сй-вка; пісочник.
здиаКазе ['зкхузікіз] п австрал. житло (садйба) поселенця (скватера).
здиаііег ['зк\¥0іа] 1. п 1) скватер, поселенець на незайнятій (державній) землі; 2) австрал. скотар, що орендує необроблені ділянки землі; 3) австрал. багатий скотар; 4) розм. особа, що самочйнно захоплює чужу землю; особа, що самочйнно поселяється в чужому будйнку; 5) квартиронаймач, що відмовляється виїжджати; ~ зоуегеі^піу амер. іст. право скватерів на їхні ділянки; доктрйна невтручання у справи штатів; 2. V 1) мчати, розбрйзкуючи воду (грязь); 2) шльопати (по воді); борсатися, плескатися, хлюпатися (у воді).
здиаНіпз ['зк\уоШ]] п спорт, присідання.
едиаііосгасу [зк\¥о'юкгазі] п австрал. скватерократія, засйлля багатих скотарів.
здиаііу ['зк\уоіі] асі] низенький і товстйй; присадкуватий; кремезнйй.
$Чиа^¥ [зк\уо:| п 1) індіанка (у Північній Америці); 2) амер. жарт, жінка; дружйна; 3) амер. жінкуватий (бояз-кйй) чоловік; ~ тап білий, одружений на індіанці.
здиа^к [зк\уо:к] 1. п 1) пронйзливий, гучнйй крик; 2) клекіт; гелготання; кудкудакання; 3) розм. галаслйвий протест; криклйва скарга; 4) рад. пронйзливий звук, вищання; 5) військ. літаковий приймач системи радіолокаційного розпізнавання; 2. V 1) про-нйзливо кричати; 2) клекотати; гелготати; кудкудакати; 3) розм. галаслйво
8ди
422
зди
протестувати; криклйво скаржитися; 4) гучно скрипіти (скреготати); 5) ав. розм. посилати сигнали для радіолокаційного розпізнавання.
здиеак [зк\уі:к] 1. п 1) писк; іке ~ о£ а тоизе мишачий писк; 2) скрип, рипіння; 3) розм. шанс, нагода; іо §іує зтЬ. опе тоге ~ дати комусь ще одну можлйвість; 4) розм. сержант; 5) австрал. розм. солдатня; < іо йауе а пагго\у (а сіозе, а пеаг) ~ бути на волоску (на волосйнці) від загйбелі; насйлу унйк-нути небезпеки; 2. у 1) пищати; вищати; скімлити; 2) пропищати (щось); 3) скрипіти, рипіти; 4) розм. доносити, видавати спільників; 5) признатися, розколотися; 6) розм. насйлу пробйтися; насйлу врятуватися (вй-грати).
здиеакег ['зк\уі:ко] п 1) верескун; пискун; 2) пташеня; голубеня; 3) розм. порося; 4) пйскавка; іграшка, що пищить; 5) розм. донощик; 6) рі розм. че-ревйки; чоботи.
здиеакіпз ['зк\уі:кід] п 1) писк, пищання; вищання; вереск; 2) скрипіння, рипіння.
здиеаку ['8к\¥І:кі] асі] 1) писклй-вий; вересклйвий; 2) скрипучий, рипучий.
$Чііеа1 [зк\уі:1] 1. п 1) пронйзливий крик; вищання; вереск; зойк; 2) розм. донос; 2. у 1) вищати; пронйзливо кричати; волати; верещати; 2) розм. скаржитися, протестувати; 3) розм. доносити; бути донощиком; виказувати (когось — оп); < іо таке зтЬ. ~ шантажувати когось, вимагати у когось гроші.
здиеаіег ['зк\уі:1а] п 1) верескун; 2) скиглій; 3) пташеня; голубеня; 4) розм. донощик; 5) рі (ійе ~з) австрал. розм. солдатня.
$Чііеапіі$1і ['8к\¥І:тіЛ аф 1) веред-лйвий; розбірливий, перебірливий; ги-длйвий; 2) схйльний до нудоти; І Гееі ~ мене нудить; 3) слабкйй (про шлунок), 4) дуже чутлйвий; образливий; уразлйвий; нервовий; 5) делікатний; 6) церемонний, манірний.
$Чиеашои$ ['зк\уі:то8] див. зциеат-І8Й.
здиеевее ['8к\уі:'сізі:] 1. п 1) гумова швабра; 2) мор. лопата (для миття палуби); 3) фот. гумовий валик, накатний ролик; 4) гумова лінійка; 2. аф розм. похйлий, скіснйй, косий; < аіі ~ розм. скоса, косо; 3. у 1) орудувати шваброю; 2) мор. лопатити палубу; 3) фот. усувати вологу з фотоплівки.
здиеегаЬіІіїу [,зк\УІ:2о'Ьі1і(і] п стй-сливість.
здиеегаЬІе ['зк\УІ:2зЬ1] аф 1) стйс-куваний, здавлюваний; що піддається стйсненню (удавлюванню); 2) що легко піддається тйску (вплйву); піддат
ливий; поступливий; ~ регзоп піддатлива (безвільна) людйна.
$Чііееге [зк\уі:г] 1. п 1) стйснення, стискання; здавлювання; 2) потиск; іо £Іує зтЬ.’з Ьапд а ~ міцно потйснути комусь руку; 3) обійми; Не §ауе те а Ггіепсіїу ~ він по-дружньому обійняв мене; 4) розм. тіснота; давка; штовха-нйна; 5) розм. збіговисько; 6) розм. тиск; присйлування; вимагання; шантаж; 7) вйдавлений сік; 8) вйчавки; 9) відбйток (монети тощо); 10) розм. скрутне становище; труднощі; вузьке місце; 11) бірж, дорогі гроші; обмежений кредйт; 12) гірн. осадка покрівлі; 13) австрал. розм. жіноча талія; < ~ ріау шантаж; вимагання; 2. у 1) стйскувати, здавлювати; іо ~ зтЬ.’з йап<1 міцно потйснути комусь руку; 2) вижимати, видавлювати, вичавлювати; 3) примушувати, вимагати; 4) обтяжувати, притискати (податками тощо); 5) упихати, запихати; пропихати; просувати; 6) протйскуватися, протовплюватися; просуватися, пробиратися; іо ~ опе’з \уау ійгои£Іі а сгохусі протйснутися крізь натовп; 7) робйти відбйток (монети тощо); 8) тех. обтискати; ущільнювати; випресовувати; □ ~ іп утйскувати, запихати, утйску-ватися; сап І ~ іп? чи можна зайтй?; ~ оГГвйстрілити; ~ ир розм. вигукувати; < ~ оГГ а ГізЬ військ, розм. підірвати торпеду; іо ~ оиі а іеаг удавано плакати.
$Чиее2е-Ьох ['8к\¥І:2Ьокз] п розм. 1) концертйно, гармошка; 2) протигаз.
$4иее2е-£ші ['зк\уі:2длп] п військ, розм. протитанкова гармата невелйко-го калібру; легкйй ручнйй протитанковий реактйвний гранатомет.
зчиеегег ['зкхуіггз] п 1) соковижималка; 2) той, що видавлює (стискає); 3) тех. фальцювальний верстат; віджимна машйна; 4) рі гральні карти з позначенням вартості у правому верхньому кутку.
$Чиеегіп£ ['зклупгід] п 1) тех. ущільнення, обтискання; 2) притискання; натискання; 3) рі вйчавки; 4) рі відходи; 5) кін. анаморфування (зображення широкоекранного фільму).
$Чие1сІі [зкхуеІЦ] 1. п 1) розм. хлюпання; 2) важке падіння (на щось м ’я-ке); 3) розм. нищівнйй удар; 4) розм. відсіч; 5) розм. гостра відповідь, дотепна репліка; 6) мотлох; 2. асіу хлюпаючи, з плескотом; 3. у 1) розтоптати, роздавйти (ногою); знйщити; зруйнувати; 2) придушйти, припинйти (тж ~ оиі); 3) змусити замовкнути; обрізати, обірвати; накйнутися; 4) розм. шльопати (чалапати) по грязюці (по воді); 5) розм. упасти; гепнути, шльопнутися.
$Чиеіс*іег ['8к\уе1і/а] п розм. 1) ни-шівнйй удар; 2) дотепна (різка) від
повідь; 3) розгромна (нищівна) стаття (в газеті).
здиепсії [зк\уеп(і)/] урозм. 1) гасйти (вогонь тощо); 2) гаснути; 3) придушувати, знйщувати, душйти; 4) заспокоювати, угамовувати (голод, спрагу).
здиіЬ [зк\уіЬ] 1. п 1) петарда, вертушка; 2) запальна трубка; 3) військ. запал; піропатрон; 4) сарказм; уїдливе глузування; гостре слівце; 5) епіграма; памфлет; пасквіль; 6) розм. базіка, дотепник; 7) розм. ковток, невелйка кількість (м'щного напою); < а датр ~ невдалий жарт; невдала розвага; 2. V 1) писати памфлети (епіграми, пасквілі); злісно висміювати; 2) вибухати; 3) кйдатися, метатися; 4) жарт, боятися; бути боягузом.
здиісі [зк\¥ісі] 1. п 1) зоол. голово-нога тварйна; 2) нажйвка, живець, принада (для ловлі риби); 2. у ловйти рйбу на штучну принаду.
здиіії [зк\¥і£| п розм. п’янйця.
здиііїесі [зкхуіГі] аф розм. п’яний; сп’янілий.
здиіПег |'зк\уіГз] п розм. концертйно, гармошка.
здиііїу [ 'зк\УіГі] аф розм. трохи напідпйтку, під чаркою.
здиІ££Іе ['зкхуїді] 1. п розм. 1) закарлючка; завйток; 2) карлючка; кривульки; 2. у 1) корчитися; звиватися; 2) амер. писати кривульками; 3) амер. згинати; 4) розм. вишивати складнйм і заплутаним узором.
$ЧиІ££Іу [ 'зк\уід1і] аф хвилястий; зігнутий.
здиііі [зк\уі1] п 1) бот. морська цибуля; 2) бот. пролісок; підсніжник; 3) фарм. речовина з морської цибулі.
['зкхуіІГі/] п зоол. ракоподібна тварйна.
здиіпсії [зк\уіпі/] п буд. вйступ, що підтрймує перекриття.
здиіппу ['зісйппі] у розм. 1) дивйтися скоса; 2) придивлятися примруженими очйма; 3) мружити (щулити) очі.
здиіпзу ['зк\уіпзі] п розм. ангіна; гнійнйй тонзиліт.
здиіпі [зк\УіпІ] 1. п 1) косоокість; 2) розм. погляд скоса (крадькома); побіжний погляд; Іеі те йауе а ~ а( й дайте мені глянути (на нього); 3) по-хйлість; нахил; напрям; схил; 4) вічко; оглядовий отвір; оглядова щілйна; 2. аф 1) косий, косоокий, розкосий; 2) з підозрілим (заздрісним, непрйя-зним) поглядом; 3) скошений; похйлий; 3. у 1) косйти (очима); бути косооким; 2) дивйтися скоса (крадькома); косйтися; 3) мружитися, щулитися; примружуватися; 4) схилятися (до чогось); мати певну тенденцію; бути побічно зв’язаним (з чимсь); 5) амер. натякати.
щи
423
$іа
«іиіпі-еуе [ 'зіоуіпіаі] п косоока людина, косий.
едиіп<-еуе<1 ['вклуїпіаісі] асі] 1) косий, косоокий; 2) злісний; упереджений; ~ \¥І(Ь епуу засліплений заздрістю.
едиіпі-еуез [Чкхуіпіаіг] див. здиіпі--еуе.
едиіпііп£ ['8к\¥іпіп]] 1. п 1) косоокість; 2) косі погляди; зйркання крадькома; 2. асі] 1) косоокий; косий; 2) підсліпуватий.
едиігазе [Чки/аіапдз] п 1) місцеві сквайри (поміщики); 2) кнйга з переліком сквайрів.
$Яиігаку ['8к\уаіага1п] п поміщицький стан.
8диіге ['вкхуаю] п ч. ім’я Скуайр.
«яиіге ['зкхуаіо] 1. п 1) сквайр, поміщик; 2) (ійе ~) найвпливовіший землевласник округи; 3) амер. місцевий суддя (адвокат); 4) амер. мировйй суддя; 5) жарт, дамський (галантний) кавалер; а ~ оГ сіатез дамський догідник; 6) іст. зброєносець; 7) розм., жарт. пане, добродію (у звертанні до будь--якої людини)', < а ~ оГ (йе рад розбійник; 2. V 1) жарт, залицятися, упадати {за дамами)', 2) жарт, супроводжувати даму як кавалер; 3) верховодити в окрузі; 4) іст. служйти зброєносцем.
едіїігеагсії ['8к\уаіага:к] п (місцевий) земельний магнат; аграрій.
едиігеагсіїу ['8к\уаюга:кі] п 1) стан (клас) велйких поміщиків (аграріїв); 2) влада поміщиків (аграріїв); 3) засилля землевласників.
едиігеїіоіп ['зкхуаіадат] п 1) суспільне становище сквайрів (поміщиків); 2) стан (клас) сквайрів (поміщиків).
едиігееп [,8к\уаіа'гі:п] п дрібнйй землевласник; дрібномаєтний дворян-чик.
едиігеїюосі ['8к\уаіаЬид] п 1) стан (клас) сквайрів (поміщиків); 2) становище сквайра (поміщика).
едиігеїеі ['вкхуаіаїн] п 1) дрібнйй землевласник; 2) знев. дворянчик.
ЗД11ІГЄІІП£ ['8к\Уаі9ІП]] п 1) дрібнйй сквайр (землевласник); 2) молодйй поміщик (пан).
едиігезіїір ['8к\уаіа/ір] п 1) належність до класу поміщиків; 2) поміщицький стан (клас); 3) дворянська гідність.
вдиіге$$ [ '8к^аюгі8] п 1) поміщиця; 2) дружйна сквайра (поміщика).
едиіпті [8к\уо:т] 1. п 1) судома, корч; звивання; 2) совання; 3) мор. перегйн (троса)', 2. у 1) корчитися, звиватися, згинатися; 2) ухилятися, уникати; 3) рухатися звиваючись; 4) ніяково щулитися; корчитися від сорому.
едиіггеї [ 8к\уіга1] п 1) зоол. білка; 2) хутро білки.
84иігге1-са£е [ 'зкмгаїкеїсіз] п 1) біляча клітка; 2) ел. біляче колесо; < ~ тоіог короткозамкнутий електродвигун.
зчиіітеї-согп [ '8к\уіго1ко:п] п бот. дицентра канадська.
8Чііііте1-£га$$ ['8к\Уіго1дга:8] п бот. дйкий ячмінь.
здіїігі [8к\уол] 1. п 1) струмйнка, цівочка; 2) шприц; спринцівка; 3) во-дянйй пістолет (тж ~ §ип); 4) револьвер; 5) розм. нахаба; вйскочка; 6) амер. хлопчйна, парубійко; 7) розм. найдешевше пйво; 8) розм. реактйвний літак; 2. V 1) бйти струмйнкою; тектй цівочкою; 2) спринцювати; роз-брйзкувати; 3) упорскувати; 4) тех. видавлювати; шприцювати; □ ~ оиі викидати струмінь; брйзкати струменем; вивергати з себе.
здиігі-ріапе [ '8к\уа:ір1еіп] п реактйвний літак.
зчиізії [8к\Уі/] 1. п 1) плескіт, плюскіт; сплеск; 2) розм. мармелад; повй-дло; 3) рідк. нісенітниця, дурнйця; 2. V 1) хлюпати; 2) розплющувати, роздавлювати; розминати; 3) розплющуватися.
[8к\уй] п розм. нікчемна людйна, нікчема.
8і [80ПІ, 8Пі] (скор. від 8аіпі): 8і АпіЬопу’з Гіге мед. антонів вогонь, гангрена; 8і Вегпагд сенбернар (порода собак)’, 8і ДоЬп’8 єуіі мед. епілепсія; 8і Ьике’8 зиттег, 8і Магііп’8 зиттег бабине літо; 8( ЗіерИеп’з палата громад; 8і Уііи8’8 дапсе мед. віттова хвороба.
8іаЬ [8іаеЬ] 1. п 1) удар (гострою зброєю)’, 2) колота рана; 3) раптовий гострий біль; укол; а ~ оГ ІигпЬа^о мед. прйступ ішіасу; 4) різкйй короткий удар (більярд)', 5) розм. спроба; 6) (скор. від езіаЬІізЬтепі) розм.'. оп (іке) ~ у штаті; 2. V 1) завдавати удару (ножем тощо); 2) устромляти (ніж тощо); 3) поранити; заколоти (ножем тощо); ударити (гострою зброєю); 4) розм. завдавати шкоди; шкодити; роздирати, терзати; іо ~ зтЬ.’з гериіаііоп зашкодити чиїйсь репутації; 5) стріляти, сіпати (про біль); 6) оббивати стіну (під штукатурку); 7) друк, проколювати отвори у корінці блоку; < іо ~ іп ійе Ьаск завдати зрадницького удару (у спйну).
8іаЬ-а5¥І ['8іаеЬо:1] п шйло.
зіаЬЬег ['8іаеЬа] п с. г. щуп (для взяття проб зерна); пробник.
8іаЬЬіп& [ 8ізеЬід] асі] пронйзливий, гострий; ~ §1аге сліпуче світло; ~ раіп гострий біль.
зіаЬіІе ['8іеіЬаі1] асі] 1) стабільний, непорушний; 2) мед. стійкйй, нела-більний; 3) стійкйй.
БіаЬіІіСу [8іа'Ьііііі] п 1) стійкість; стабільність; сталість; стан рівноваги; 2) постійність; непохйтність; твердість
(характеру тощо); 3) тех. міцність; жорсткість; 4) ав., мор. остійність; 5) церк. обітниця, що зобов’язує ченця все життя залишатися в певному монастирі.
зіаЬШгаііоп [,8іеіЬі1аі'хеі/п] п 1) зміцнення, стабілізація; 2) військ, утворення стійкої лінії фронту; перехід до позиційної війнй.
зіаЬіІіхе ['8ІеіЬі1аі2] V 1) стабілізувати, зміцнйти; іо - (Ье доііаг стабілізувати курс долара; (о ~ (Ье Ггопі військ, стабілізувати становище на фронті; перейтй до позиційної війнй; 2) ав., мор. надавати остійності (реактивному снаряду тощо).
8іаЬі1І2Є(1 ['8(еіЬі1аі2СІ] асі] стабілізований, сталий; ~ гоасі поліпшена дорога; ~ \уагГаге позиційна війна.
зіаЬіІіхег [ '8іеіЬі1аі29] п 1) тех. стабілізатор; 2) стабілізуючий компонент (пального).
зіаЬІе ['8іеіЬ1] 1. п 1) стайня, конюшня; 2) хлів; стійло; 3) бігові коні одного власника; 4) манеж; 5) власники стайні; обслуговуючий персонал стайні; 6) розм. колектйв художників (спортсменів тощо) під єдйним керів-нйцтвом; група; бригада; 7) організація з філіалами; пул; а ~ о£ риЬІісаііоп видавнйцтво, що видає кілька журналів (газет тощо); 8) рі військ, чергування на стайні; 2. асі] 1) стійкйй, стабільний, постійний; сталий; - гиппіп^ рівний хід; 2) твердйй, непохйтний; цілеспрямований; 3) міцнйй, усталений; ~ Гоипдаііоп міцнйй фундамент; ~ реасе міцнйй мир; < ~ сіітаїе мікроклімат тварйнницького приміщення; ~ сотрапіоп кінь тієї самої стайні; розм. однокашник; товариш (по школі, клубу); ~ доог ворота стайні; ~ Гайепіп^ станкова відгодівля (худоби); ~ зузіет с. г. стійлове утрймання (худоби); 3. V 1) ставити в стайню; 2) утрймува-ти(ся) в стайні (хліві); 3) перен. розташовуватися, розміщуватися.
8іаЬ1е-Ьоу ['8(еіЬ1Ьоі] п помічнйк конюха.
зіаЬІе-кеерег ['$іеіЬІ,кі:ра] п власник стайні.
зіаЬІешап [ 'зіеіЬітап] п (рі 8(аЬ1е-теп [-тап]) конюх.
БіаЬІег [ЧіеіЬІа] п шотл. власник стайні.
8<аЬ1е-уаг(і ['8(еіЬ1]а:д] п кінний двір.
8<аЬ1іп£ ['зіеіЬІіг) ] п 1) с. г. стійлове утрймання; 2) стайні, конюшні.
8<аЬ-га£ [ЧіжЬгаед] п військ, розм. полковйй кравець.
зіассаіо [8іа'ка:(ои] асіу італ. муз. стакато.
8іасеу ['8(еі8і| п 1) ж. ім'я Стейсі (зменш, від Апазіазіа, Еизіасіа); 2) ч. ім ’я Стейсі (зменш, від Еизіасе).
8іаск [8іаек] 1. п 1) стіг, скйрта (сі
$іа
424
на); ожеред (соломи); 2) купа; ~ оГ июод штабель дров; ~ оГ рарега купа паперів; 3) димова труба (паровоза); ряд димарів; 4) розм. безліч, сйла--силенна, дуже багато; 5) військ, гвинтівки, поставлені в козли (тж ~ оГ агтз); 6) амер. стелаж; 7) амер. книгосховище; 8) розм. прибережні скелі (рйфи); 9) ав. ешелонування літаків перед заходженням на посадку; 10) тех. градйрня; 11) стек (одиниця об'єму для дров або вугілля = 108 куб. футам); 12) рі розм. стегна; < ~ оГ Ьопе8 амер. вйснажена людйна, шкіра й кісткй; оГ іЬе геаду грошей кури не клюють, грошей хоч греблю гатй; 2. V 1) складати у стіг (скйрту, купу, ожеред); складати в копи; 2) складати в штабель; 3) військ, ставити гвинтівки в козли; ~ агтз! поставити! (команда); 4) ав. ешелонувати літакй перед заходженням на посадку; 5) карт, підтасовувати карти; < іо ~ опе’8 орропепі оп ЬІ8 8Йои1бег8 покласти протйвника на обйдві лопатки.
8іаскед [віжкі] аф розм. з пйшною фігурою; апетйтна.
віаскег ['віжко] п 1) тех. механічний укладальник; 2) с. г. стогоклад; копнувач.
віаск-Гигпасе ['віжк,Го:пів] п заводська труба.
віаскіпз ['віжкід] п стогування, сто-госкладання; скиртування.
8іаск-уаг<1 ['віжк]а:д] п тік.
8іасу ['віеїві] див. Зіасеу.
віаддіе [віжді] п 1) нйжня частйна скйрти (стогу); 2) підпірка, підставка; козли; риштування; 3) ліс. памолодь; 4) розм. пень.
8іад1ю1дег [ 'зіжфііоиісіа] див. 8іаді-йоідег.
віадіа ['зіеіфа] п 1) далекомірна лінійка; 2) рі від віадіит.
віадіит ['зіеіфат] п (рі зіадіа) 1) стадіон; 2) стадій, бігова доріжка; 3) іст. стадій (міра довжини у стародавній Греції та Римі); 4) мед. стадія, етап (захворювання).
$€а<Иііо1(1ег [ 8іжіу Ьоиїдо] п іст. губернатор.
8іаГГ[8іа:Л 1. п (рітж віауев) 1) палиця; ціпок; кий; 2) жезл, сймвол влади; 3) флагшток; древко; 4) стовп, опора, підпора; 5) мор. шток; 6) муз. нотний стан; 7) геод. нівелірна рейка; футшток; 8) зал. жезл; 9) мед. операційний цистоскоп; 10) збірн. штат, штати (службовців тощо); іо Ье оп ійе ~ бути в штаті; ійе ~ оГ а пе\¥8рарег співробітники газети; діріотаііс ~ ди-пломатйчні працівникй; а ~ оГ зегуапів штат прислуги; 11) військ, штаб; іЬе Оепегаї 8. Генеральний штаб; 12) буд. штукатурний розчин з домішкою во-локнйстих речовйн; < ійе ~ оГ ІіГе хліб насущний; іо веі ир опе’8 ~ по-селйтися; 2. аф 1) штатний; ~ м/гііег
штатний працівнйк газети; 2) штаб-нйй; адміністратйвний; ~ саріаіп по-мічнйк начальника штабу тилової бригади; ~ соПе^е штабнйй коледж; ~ \¥огк адміністратйвна робота; штабна служба; 3. V 1) укомплектовувати штати, забезпечувати персоналом; 2) військ. укомплектовувати особовим складом.
віаіїег ['віа:Го] п розм. 1) штатний працівнйк; 2) штабнйй офіцер.
8<аіїеПе [віжТеі] п іст. гонець, вер-ховйй посланець.
8іаіїіп£ ['8іа:£п]] п укомплектування персоналом,
ЗДаіїогд ['віжГод] п 1) ч. ім’я Стаф-форд; 2) геогр. н. м. Стаффорд.
ЗДаіїог&Іііге ['віжГод/ю] п геогр. н. Стаффорд шир (графство у Великій Британії).
8іаЯ-ігее ['віаіїїгі:] п бот. бирючй-на, вовчі ягоди.
8іа§ [віжд] 1. п 1) блень-самець; 2) віл; 3) діал. кабан-кастрат; 4) шотл. лоша; 5) амер. кавалер без дами (на вечірці тощо); 6) амер. холостяцька вечірка; 7) бірж, спекулянт цінними паперами; 8) розм. донощик; інформатор; 2. аф 1) без жінок; 2) призначений тільки для чоловіків; ~ гпоуіє порнографічний кінофільм; 3) без чоловіків; без кавалерів; < ~ Ьгеедіп§ оленярство; 3. асіу розм. без представників іншої статі; іке §ігІ8 дапсед ~ дівчата танцювали одна з одною; 4. V 1) розм. стежити, шпигувати; 2) розм. доносити; 3) розм. стати донощиком; 4) амер. приходити без дами (на вечірку тощо); 5) бірж, спекулювати (на біржі) цінними паперами.
8<а£-Ьее<1е ['віжд,Ьі:і1] п ент. жук--рогач, жук-длень.
8іа£-(1іппег ['віжд,дню] п обід без дам, холостяцький обід.
8іа£е [зіеідз] 1. п 1) сцена; естрада; театральні підмостки, кін; 2) театр, сцена; театральна діяльність; драматй-чне мистецтво; іо \угііє Гог ійе ~ писати для театру; іо Ье (іо &о) оп іЬе ~ бути (стати) актором; іо циіі ійе ~ залйшйти сцену; 3) кінознімальний (студійний) павільйон; 4) арена, поле діяльності; місце дії; 5) платформа; поміст; риштування; йап£ІП£ ~ колйска (для малярів); 6) прйстань; 7) геол. ярус, поверх; 8) фаза, період, стадія; ~ оГ деуеіортепі стадія розвитку; ~ оГ Іаіепсу мед. інкубаційний період; 9) тех. ступінь ракети; 10) станція зу-пйнки; перегін; іо §еі до\уп аі ійе пехі ~ виходити на наступній зупйнці; Ьу еаву ~8 з частими зупйнками, не кваплячись; 11) амер. автобус; 12) рад. каскад; 2. аф 1) сценічний, театральний; ~ еПесі сценічний ефект; ~ Гєуєг нездоланний потяг до сцени; 2) шаблонний, стереотйпний; < ~ дігесііоп сценічна ремарка; режисерське мистецтво; режисура, постановка; режи
серський план постановки; ~ Гіеїд військ, проміжний аеродром; ~ ріау п’єса, драма; вистава, спектакль; 3. V 1) ставити (п’єсу тощо); 2) ставитися (про п’єсу тощо); 3) організовувати, здійснювати; 4) інсценувати; іо ~ ап іпсідепі інсценувати інцидент; 5) будувати підмостки; 6) заст. мандрувати в диліжансі (у поштовій кареті).
8іа&е-Ьох [ 'віеідзЬокв] п ложа біля сцени.
віаве-соаск [ 'віеідзкоиі/] п поштова карета, диліжанс.
8<а£Є-сгаК ['віеідзкга:Гі] п 1) драматургічна майстерність; 2) майстерність режисера (актора).
8іа&е<1 [віеідзд] аф 1) поставлений на сцені; 2) інсценований; а - уєгвіоп оГ а поуєі інсценування роману; 3) підроблений; ~ ргіоіо£гар1і8 фотографії--фальшйвки; 4) здійснюваний поетапно, поступовий; ~ гедисііоп оГ\уеаропз поетапне скорочення озброєнь; ~ \уіійдга\¥а1 військ, планомірний відхід.
8<а£е-<1оог ['зіеідздо:] п службовий вхід до театру; вхід на сцену.
8іа£Є-Ггі£М [ 'зіеідз&аіі] п хвилювання перед вйходом на сцену (перед вйступом); страх перед публікою.
8іа&е-1іаіі<1 ['зіеідзЬжпд] п робітнйк сцени.
8іа£е-тапа£е ['8іеідз,тжпідз] V 1) ставити (п’єсу, оперу); 2) бути розпорядником (на весіллі тощо).
8іа£е-тапа£ег ['8іеідз,тжпідзо] п режисер.
8іа£е-пате ['віеідзпеїт] п псевдонім, сценічне прізвище.
8іа&ег ['віеідзо] п 1) досвідчена (бувала) людйна (особл. про актора; звич. оїд ~); 2) диліжанс; 3) поштовий кінь.
8<а£Є-гі§М [ 'віеідзгаїі] п право на постановку п’єси.
8<а£Є-8еИіп£ ['8іеідз,8е1ід] п театр. установка мізансцен; розведення.
8іа£е-8іпіск [ 'віеідзвітлк] аф захоплений театром; що прагне до сценічної діяльності.
8Іа&Є-^¥І1І8рЄГ [ '8ІЄ1дз,\¥18ро] п 1) театральний шепіт; 2) голоснйй шепіт.
8іа£еиіппег [ '8іеісіз,\¥іпо] п спорт. переможець етапу.
8іа££аг<1 ['віждод] п блень-чоти-рьохліток.
8іа££ег ['віждо] 1. п 1) хитання, похйтування; 2) тех. розташування зигзагами; 3) ав. вйнос крила; ешелонування; 4) рі запаморочення (голови); 5) амер. розм. спроба; 6) рі вет. кблер (у коней); вертячка (у овець); ~ Гог-таііоп ав. ешелонбваний уступами стрій (літаків); 2. V 1) хитатися; ітй хитаючись; гойдатися; 2) розхйтувати, позбавляти стійкості; 3) вагатися, бути в нерішучості; 4) викликати сумніви; 5) приголомшувати; вражати, потрясати; 6) розподіляти, регулювати го
$іа
425

дини праці (відпустки); іЬе \уогк із ~есі іп іЬгее 8І1ІЙ8 роботу розподілено на три зміни; 7) тех. розташовувати в шаховому порядку; розташовувати зигзагами (уступами, східцями); 8) ав. ешелонувати уступами; □ ~ а1оп&, ~ оп ітй вперед; розвиватися, незважаючи на труднощі.
$іа££егег [ 'зіаедзгз] п розм. 1) сйльний удар; 2) приголомшлива звістка (подія); 3) заперечення, спірне питання; труднощі; 4) той, що хитається.
$іа8§егіп§ ['зіждзгп]] 1. п 1) хитання; нетверда, хитка хода; невпевнені рухи; 2) розташування в шаховому порядку (східцями); нерівномірне розташування; 3) рад. розладнання контурів; 2. аф 1) нестійкйй; хиткйй; що хитається; 2) приголомшливий; що приголомшує; разючий.
$іа£-1іеа<1е(і ['зіжд'ЬесІкІ] аф 1) рогатий; 2) суховерхий (про дерево).
8іа&-1юпі ['8іждйо:п] п 1) рі оленячі роги; 2) оленячий ріг (матеріал)} 3) корали (рослйни), що мають рого-вйдні стебла (паростки).
$іа£Іюші<1 ['зіждЬаипб] п шотландський хорт.
8іа§іпе$$ ['зіеісізіпіз] п театральність; сценічність.
$іа£Іп£ ['зіеісізії] ] п 1) постановка (п'єси)} 2) інсценування (роману)} 3) подорож у поштовій кареті (диліжансі); 4) буд. риштування; 5) військ. зосередження військ; 6) розташування ступенів (багатоступінчастої ракети)} 7) відокремлення ступенів (ракети)} скидання непотрібних елементів (конструкції)} < ~ сатр військ, табір зосередження (десантних військ)} ~ розі військ, етапний пункт; проміжний аеродром.
8<а£іп£-агеа ['8ІЄКІ3113 'єзпз] п 1) військова база; 2) район зосередження десантних військ.
$<а£-]шпр ['зіаедсізлтр] п олень (фігурне катання).
$іа£-1іІЇ [ 'зіждіїїї] п опорний олень (фігурне катання).
зіазпапсу ['зіаедпзпзі] п 1) застій, стагнація; 2) інертність; бездіяльність.
зіадпапі [ 'зіаедпзпі] аф 1) стоячий (про воду)} 2) застійний, застояний; ~ аігзатхле повітря; 3) в’ялий; інертний; тупйй; ~ ігаде в’яла торгівля.
зіазпаіе [зіаед пеіі] V 1) застоюватися (про воду тощо)} загнивати; 2) бути бездіяльним (інертним); скніти; зупинятися (про життя)} іо ~ іп і^погапсе заскніти у неуцтві.
зіазпаііоп [зіаед'пеї/п] п 1) застій, застійність; загнивання; 2) мед. застій крові; венозний застій; 3) відсталість.
зіазпісоїоиз [зіаед'пікзізз] аф бот., зоол. що живе у стоячій воді.
$іа£-раі1у ['зіаед,ра:іі] п холостяць
ка вечірка; парубочий вечір; зустріч без жінок.
$іа&у ['зіекізі] аф 1) театральний, сценічний; 2) афектований, показнйй; неприродний; 3) облізлий (про хутро).
$іаі(1 [зіекі] аф позитивний; статечний; урівноважений.
§іаіп [вієш] 1. п 1) пляма; 2) ганебний факт; ганьба; 3) барвник, фарба; 4) протрава; морилка (для деревини)} 2. V 1) плямувати, покривати плямами; псувати; 2) забруднювати (ся); 3) ганьбйти, плямувати (репутацію)} 4) фарбувати (ся); 5) текст. набивати (малюнок)} 6) морити (деревину)} 7) протравлюватися; морйтися.
зіаіпед [зіеіпсі] аф 1) забруднений; 2) заплямований (тж перен.), зганьблений; 3) пофарбований, підфарбований; ~ рарег кольоровий папір; 4) морений, протравлений; ~ оак морений дуб; < ~ £Іа88 кольорове скло; вітражне скло.
$іаіпе<1-£]аз$ ['зіешддіагз] аф 1) зроблений з вітражного скла; 2) перен. святенницький.
зіаіпег ['зіеіпа] п 1) барвнйк; 2) фарбар; 3) ент. червоноклбп.
зіаіпіп£ ['зіешід] п 1) тех. корозія; 2) потемніння; 3) протравлювання; моріння.
зіаіпіезз ['зіеіпііз] аф 1) що не має плям, без плям; 2) бездоганний, не-заплямбваний; 3) чесний; 4) тех. стійкйй проти корозії, нержавіючий; ~ зіееі нержавіюча сталь.
зіаіг [зієа] п 1) східець, щабель; 2) рі сходи; драбйна; Лівілі (раіг) оГ ~8 сходовйй марш; 3) рі мор. трап; східці; 4) рі причал (на Темзі)} < аЬоуе ~з у житловйх кімнатах, нагорі; Ьєіоху ~8 у приміщенні для прислуги, у підвальному приміщенні; ~ розі стояк сходо-вйх поручнів; ~ гаііз поручні; \уіпдіп£ ~8 гвинтові сходи.
зіаіг-сагреі [ 'зієа,ка:ріі] п сходовйй кйлим.
зіаігсазе [ 'зієакеїз] п 1) сходи; драбйна; сходовйй марш; ргіпсіраї ~ парадні сходи; 2) сходова клітка; 3) мор. трап; східці.
зіаіг-Гооі ['зіЕайіі] п сходова площадка (знизу сходів).
зіаіг-1іеа<1 ['зієзЬеб] п верхня площадка сходів.
зІаіг-го<1 ['зіезгосі] п металевий прут, що притрймує кйлим на сходах.
зіаіг-зіер [ зієазіер] 1. п щабель, східець (драбини)} 2. аф 1) східчастий, ступінчастий; що піднімається терасами; 2) нерівний, хиткйй, мінлйвий; ~ іпПаііоп мінлйвий процес інфляції.
8ІаІГ-8ІЄррЄГ8 ['8І£9,8ІЄр92] П рі ДІ-ти-погбдки.
зіаіг-іолуег ['зієа,іаиа] п башта з гвинтовйми сходами.
зіаіг-іиггеі ['зієаДлпі] див. зіаіг--ІО\УЄГ.
зіаіпуаіі ['зієзхуо:!] п 1) стіна, що несе сходи; 2) стіна сходової клітки.
зіаіпуау ['зієзхуєі] п сходовйй марш.
зіаіг-5¥е11 ['зієохуєі] п сходова клітка, сходовйй колодязь.
зіаіііі [зіеіО] п розм. набережна.
зіаке [зіеік] 1. п 1) кіл, кілок; стовп; 2) ганебний стовп; 3) (ійе ~) смерть на багатті, спалення живцем; 4) стояк, підпірка (для дерева)} 5) віха; 6) збірн. стовпй, кілочки (в огорожі)} 7) невелйке переносне ковадло; 8) колода для міздріння шкіри; 9) автомобіль з ґратчастим кузовом; ~ Ьобу ґратчастий кузов; 10) ставка (в картах тощо)} заклад (у парі)} іо Ье аі ~ бути поставленим на карту; бути в небезпеці; 11) рі приз (на змаганнях)} 12) рі перегони на приз; 13) частка, частйна (в прибутку)} 14) зацікавленість у якійсь справі; 15) розм. спосіб життя; лінія поведінки; 16) амер. розм. гроші (спорядження), що видається шукачеві золота в рахунок майбутніх знахідок; < (о гпоує (іо риіі ир) ~8 амер. переселятися; зніматися з місця; 2. у 1) позначати віхами; позначати межу віхами; 2) загороджувати, обгороджувати кілками; 3) підпирати, підтрймувати; закріпляти кілками; прикріпляти; 4) проколювати (колом)} 5) розминати (шкіру)} 6) іст. прив’язувати до стовпа для спалення; 7) іст. саджати на палю (тж ~ ир); 8) робйти ставку (про карти)} 9) тримати парі; бйтися об заклад; 10) ризикувати, ставити на карту; 11) давати завдаток, авансувати; 12) підтрймувати матеріально, фінансувати; 13) амер. розм. забезпечувати шукача золота грошйма (спорядженням) в рахунок його майбутніх знахідок; □ ~ іп обгороджувати кілками, ставити огорожу; ~ оГГ, ~ оиі обгороджувати (позначати) віхами; амер. розм. призначати поліцейського на певну ділянку роботи; вестй спостереження на певній ділянці; ~ ир загороджувати кілками.
зіаке-сігіуег [ '8іеік,дгаіУ9] п орн. американський бугай.
$іаке-*ю1<1ег [ 'зіеік,Ьоиібз] п посередник (при укладенні угоди).
$іаке-пеі ['зіеікпеі] п перемет.
зіакеоиі [ 'зіеікаиі] п амер. розм. поліцейський нагляд.
$іа1асііс [віз Іаекіїк] аф сталактйто-вий.
віаІагШе ['зіаеізкіаіі] п сталактйт.
віаіасііііс [, зіаеїзк іііік] аф 1) ста-лактйтовий; 2) що має форму (структуру) сталактйта.
8іа1а£іпііе ['віжіздтаїі] п геол. сталагміт.

426
8іа1а&тіНс [,8Іае1од'тііік] асі] сталагмітовий.
8іа1е [8іеі1] 1. п 1) р^ка, рукоятка, держак; 2) чубук; 3) стебло; стовбур; 4) вабик; принада; 5) посміховище; предмет глузувань; 6) простак, роззява; 7) сеча (худоби)', 2. асі] 1) черствий, несвіжий; ~ Ьгеад черствий хліб; 2) затхлий; ~ аіг затхле повітря; іо зтеїі ~ пахнути затхлістю; 3) заяложений; 4) що перетренувався (вйдихався, виснажився); перевтомлений; 5) юр. застарілий; що втратив законну сйлу; 6) прострочений; 7) постарілий; що втратив енергію і чарівність молодості; 8) вйтриманий; міцнйй (про вино тощо)', 3. V 1) втрачати свіжість (новизну); застаріти; 2) зношуватися; 3) заношувати, заяложувати; позбавляти новизнй (свіжості); 4) ставати несма-чнйм, вйдихатися (про вино тощо)', 5) витрймувати (про вино)', 6) черствіти (про хліб)', 7) мочйтися (про худобу); 8) шах. робйти пат; 9) зазнавати пата.
зіаіешаіе [Чіеіґтеїі] 1. п 1) шах. пат; 2) мертва точка; безвйхідне становище; тупйк; 2. V 1) шах. робйти пат; 2) поставити в безвйхідне становище, загнати в тупйк; пе^оііаііопз Ьауе Ьееп переговори зайшлй в тупйк.
зіаїк [8іо:к] 1. п 1) стебло; черешок; 2) зоол. ніжка; 3) стержень; саЬ-Ьа§е ~ качан (капусти); 4) висока димова труба; 5) довга пряма частйна предмета; 6) висока підставка; 7) ніжка (чарки тощо); 8) буд. вертикальна грань підпірної стінй; 9) обережне переслідування (дичини); 10) підкрадан-ня; приховане пересування (військ); 11) велйчна, урочйста хода; < ~ сиііег стеблоподрібнювач; 2. V 1) підкрадатися, переслідувати крадькома; вистежувати; 2) приховано пересуватися; 3) гордо виступати, крокувати; 4) по-шйрюватися, розповзатися (про чутки тощо).
8іа1ке<1 [8Іо:кі] асі] бот. черешковий; стебловйй; стебельчастий.
зіаікег ['8іо:ка] п 1) ловчий; мис-лйвець; 2) перемет, рибальська сітка.
зіаїк-еуесі ['зіогкакі] асі] 1) витрішкуватий; 2) зоол. що має стебельчасті очі (про ракоподібних).
8іа1кіп& ['8іо:кіт)] п мисл. облава.
8<а1кіп£-1юг$е [ '81о:кп]йо:8] п 1) пе-реноснйй маскувальний щит, що використовується при полюванні на дичину; 2) підставна особа; шйрма; 3) личйна, машкара; 4) прйвід; 5) амер. фіктйвна кандидатура; кандидатура, що висувається з метою розколу голосів прихйльників іншої партії.
$іа1к1еі ['віз.кііі] п стеблйнка.
зіаїко ['віоікои] п (рі зіаїкоез) розм. шалапут, ледащо, нероба.
Біаїку ['8іо:кі] асі] 1) стебельчастий; 2) що має довге стебло з малою кіль
кістю лйстя; 3) стрижневий; 4) довгий і тонкйй; 5) волокнйстий; 6) хитромудрий; спрйтний; винахідливий; 7) хйтро придуманий; дотепно затіяний.
§іа11 [8іо:1] 1. п 1) стійло; 2) доїльний верстат; 3) хлів; стайня; 4) рундучок; намет; прилавок, ларьок; лоток; 5) театр, місце в партері; огсЬезіга ~ місце в перших рядах; ріі ~ місце в задніх рядах; 6) сидіння у вівтарі (для духовних осіб); 7) сан каноника; 8) місце стоянки автомашйн, бокс; 9) гірн. камера, вйбій, забій; 10) розм. підручний злодія, що відволікає увагу жертви; 11) амер. розм. вйверт, прйвід, шйрма; 12) ав. втрата швйдкості; зрив потоку; заглушення мотора; < ~ £аі-іепіп§ стійлова відгодівля; іп зіеасі апсі ~ скрізь і завждй; 2. V 1) ставити тва-рйну в стійло; 2) тримати тварйну в стійлі; 3) перебувати в стійлі; 4) робйти стійла (в стайні, хліві); 5) відводити місце; приміщати; оселяти; 6) призначати на посаду; 7) жйти, мешкати, перебувати; 8) відволікати увагу жертви при крадіжці; прикривати крадіжку; 9) ухилятися; уникати; 10) розм. вводити в оману; обманювати; 11) розм. ставити палиці в колеса, чинйти перешкоди, заважати, перешкоджати; 12) амер. розм. марудити, зволікати; 13) театр. розм. грати (виконувати) роль; 14) розм. тинятися, вештатися; 15) зупинятися), затрйму-вати(ся); 16) застрявати, загрузати (в снігу, грязі тощо); 17) ав. глухнути (про двигун); 18) заглушати (двигун); 19) втрачати швйдкість; 20) розм. нагодувати; □ ~ оії позбутися, спекатися (когось); спорт, зберігати перевагу (над противником); < іо ~ хуіій зтЬ. розм. мати добрі стосунки з кимсь.
$іа11а£е ['8іо:1кіз] п 1) місце для спорудження рундука (намету, кіоску); 2) збір за право побудови рундука (намету, кіоску); 3) право на спорудження рундука (намету, кіоску); 4) гній з соломою.
8іа11е<1 [81о:1сі] асі] стійловйй.
8іа11-ґед ['8їо:1Гесі] асі] добре відгодований, угодований.
8іа11-Гее<1 ['8іо:1ґі:сі] V 1) поставити на відгодівлю; 2) від голову вати (ся) в стійлі; 3) відгодовувати грубими кормами.
8іа11-1ю1<1ег ['8іо:1,йоикЬ] п 1) володар почесного місця у вівтарі (на церковних хорах); 2) власник рундука (ларька, кіоску).
8іа11іп£ ['8із:1ід] 1. п 1) розміщення тварйни в стійлі (у стайні, хліві); 2) спорт, вйверт (бокс); 3) ав. зрив потоку; втрата швйдкості; 2. асі] ав. критйчний; ~ 8реед критйчна швйдкість польоту.
зіаіііоп [зіаеірп] п 1) жеребець; 2) розм. альфонс; сутенер.
зіаііотеїег [віо'іотііз] п ав. сигналізатор зривнйх режймів.
8іаЬ¥агі ['8іо:1\уаі] 1. п 1) людйна міцного здоров’я; кремезна людйна; здоровань; 2) стійкйй прихйльник, не-похйтний поборник; вірний послідовник; стійкйй член партії; 2. асі] 1) міцнйй, дужий; високий на зріст, кремезнйй, здоровий; 2) рішучий; не-похйтний, стійкйй; вірний; 3) відважний, доблесний, мужній; 4) міцно зроблений, міцно установлений.
8іаІЇ¥ОгЙі [ '8іо:1\уз:6] асі] 1) кремезнйй; високий на зріст; 2) доблесний, відважний, мужній.
зіашеп ['віеїтеп] п 1) бот. тичинка; 2) текст, основа.
Біатіпа ['віаетіпо] п рі 1) (вжив, як зіп%) життєві сйли; життєздатність; стійкість; опірність (організму); витривалість; 2) задатки; 3) будова (конституція) організму; 4) джерело сйли; опора; основа.
8іашіпа1 ['віаетшої] асі] 1) основнйй; що є основою; життєво важлй-вий; 2) бот. тичйнковий.
Біашіпаіе ['віаетіпеїі] асі] бот. чоловічий, батьківський; тичйнковий; ~ По\¥ег тичйнкова (чоловіча) квітка; ~ Ьетр плоскінь (конопель).
8іатіпо<1іа кзіаеті'поифо] рі від 8іа-тіпобіит.
8іатіпо(1іит [,8іаеті'поисііот] п (рі зіатіпосііа) бот. безплідна, недорозвй-нена тичйнка; стамінодій.
зіатшеї ['зіаетої] п 1) грубошерста тканйна «стамел»; 2) спідня сорочка (з цієї тканини).
зіаштег ['віаето] 1. п 1) заїкання; 2) невиразна мова; бурмотання; 2. V 1) заїкатися; 2) вимовляти заїкаючись; затинатися; 3) спотикатися.
зіаттегег ['зіаетого] п 1) заїка; 2) буркотун; буркотуха.
зіашр [віаетр] 1. п 1) штамп; печатка, штемпель; печать; 2) тех. штамп, чекай; товкач; 3) тавро; 4) пломба, ярлйк (на товарі); 5) поштова марка (тж розіа^е ~); 6) клеймо, відбйток, слід, ознака; 7) рід, сорт; а тап о£ ііїе гі§Ьі ~ справжня людйна; 8) характерна рйса; ійе зіогу Ьеагз іке ~ оГ ігиіії оповідання схоже на правду; 9) рі амер. розм. гроші, папірці; 10) тупання, гупання, тупіт; 11) естамп; Ф 8. Асі іст. закон про гербовий збір; ~ диіу гербовий збір; ~ ес!§іп§ краї поштової марки; ~ оїїісе контора гербового збору; ~ рарег гербовий папір; а ~ аі ійе Іаке-о£Г спорт, поштовх при відрйві від землі (у стрибках); 2. V 1) ставити штамп (штемпель, печатку); штемпелювати; 2) вибивати тавро; клеймувати; 3) приклеювати (наклеювати) марки; 4) відбивати; друкувати; 5) закарбувати (у пам'яті); 6) зберігатися (у пам'яті); відобража-
427
$іа
тися; іке зсепе із ~есі оп (іп) ту тетогу ця сцена закарбувалася у мене в пам’яті; 7) характеризувати; свідчити (про щось); 8) тупати, гупати (ногами); 9) утоптувати, трамбувати, затоптувати; 10) бйти копитом; 11) тех. штампувати; чеканити; 12) гірн. подрібнювати (руду); □ ~ гіомп притоптати; ~ оиі придушувати, знищувати; гасити вогонь (затоптуванням); іо ~ а Гіге оиі погасити вогонь; іо ~ оиі а геЬеІІіоп придушйти повстання.
зіатр-аІЬшп ['зіжтр.аеІЬот] п альбом для марок.
$<атр-со11есіог ['зіаетрко'іекіа] п колекціонер поштових марок, філателіст.
$іатре<1е [8іает'рі:с1] 1. п 1) панічна втеча; 2) стихійний масовий рух, несподіване масове переміщення; 3) амер. масовий перехід вйборців на сторону нового кандидата; 2. V 1) кй-датися врозтіч; розбігатися в паніці; 2) викликати паніку; примусити панічно тікати; 3) кйнутися тікати під впливом панічного страху; 4) примушувати (робити щось); 5) амер. перетягти на свою сторону більшість вйборців.
8іатріп£ ['зізвтріт)] п 1) штампування; чеканка; видавлювання; 2) штемпелювання; 3) клеймування штампами; 4) штампований вйріб; 5) тупання (ногами); 6) трамбування; 7) гірн. подрібнення (руди); 8) рі тех. відходи при штампуванні; < ~ §аіі мед. атактйчна хода; - ягоипсі амер. розм. часто відвідуване, улюблене місце.
8іатр-ші11 ['зіаетртії] п штовханй-на.
8іап [зіаеп] п ч. ім'я Стен, Стан (зменш, від Зіапіеу).
зіапсе [зіаепз] п 1) поза, положення; 2) спорт, стійка; 3) перен. позйція; $е1Г-іпіеге8іесі ~ егоїстйчна позйція; 4) буд. місце, майданчик.
8іапск [8іа:п(і)|] 1. п 1) кровозу-пйнний засіб; 2) те, що заспокоює (зупиняє); 3) шлюз; гребля (на ріці); 2. V 1) зупиняти (кровотечу); 2) зупинятися; припинятися (про кровотечу); 3) сповільнити хід (хвороби), заспокоїти, полегшити (біль); 4) зробйти во-донепроникнйм; зробйти стійкйм проти атмосферних вплйвів; 5) поет. зупиняти потік (води); зробйти гатку; 6) заспокоювати, угамовувати (спрагу тощо); 7) затамовувати (гнів).
БіапсЬіоп ['8іа:п/ап] 1. п 1) підпірка; опора; стояк; стовп; 2) мор. пілерс; 2. V підпирати; підтрймувати за допомогою опори.
зіапсі [8іаепд] 1. п 1) стійка; підставка; підпірка; штатйв; консоль; іоу/єі ~ вішалка для рушників; 2) столик (журнальний); 3) ларьок, кіоск, прилавок; 4) стенд; установка для вйпробування; сопігої ~ пульт управлін
ня; 5) буфетний прилавок; 6) естрада; 7) трибуна (на стадіоні); 8) кафедра; 9) амер. юр. місце свідка в суді; 10) місце, позйція; 11) точка зору; 12) спорт, стійка, стояння; 13) стоянка (автомобілів тощо); 14) військ, пост; 15) зупйнка, пауза; 16) театр, місце гастрольних вйступів; 17) здивування, зніяковіння; утруднення; дилема; 18) відстоювання; 19) розм. набір, комплект; 20) мисл. вйводок; 21) с. г. урожай на корені; травостій; 22) тех. станйна; пусковйй стіл; 23) чан, ша-плйк; > - 0о\¥п військ, відбій; ~ оГ агтз військ, повне озброєння солдата; ~ оіі амер. друк, полімеризоване мастило; 2. V (разі і р.р. 8іоод) 1) стояти; іо ~ оп ііріое стояти навшпйньки; іо ~ іп зтЬ.’з Іі^йі застувати комусь; перен. стояти на чиємусь шляху, перешкоджати комусь; іо ~ іп опе’8 о\уп Іі^кі шкодити самому собі; 2) знаходитися, бути розташованим, перебувати; 3) ставити, поміщати; поставити; 4) стояти на місці; не рухатися; зупинятися, припиняти рух (тж ~ 8іі11); 5) не працювати, стояти, простоювати; іке \¥огк8 8іоод аіі 1а8і \уеек заводи не працювали весь минулий тйждень; 6) триматися; бути стійкйм (міцнйм); вйстояти; іо ~ Газі стійко триматися; ікіз соїоиг \уі11 ~ ця фарба не вйлиняє; 7) витрймувати, зносити, терпіти; зазнавати; іо ~ Гіге військ, вйстояти під вогнем; І сап’і ~ кіт я не можу терпіти його; 8) юр. залишатися чйнним, зберігати сйлу; 9) дотрймуватися певної точки зору; займати певну позйцію; 10) посідати (займати) певне місце (становище); 11) наполягати (на чомусь — оп, ироп); 12) ґрунтуватися (на чомусь); 13) залежати (від чогось); 14) бути напйсаним (надрукованим); 15) мати певну кількість стоячих місць; 16) вагатися; 17) мор. тримати курс; 18) перебувати в певному становищі; іо ~ аіопе бути самітнйм; бути видатнйм (неперевершеним); іо ~ аІооГ триматися осторонь; 19) платйти (за частування); ставити (вино тощо); іо ~ ігеаі заплатйти (за когось); іо ~ а діппег пригощати обідом; 20) бути кандидатом; балотуватися; 21) символізувати, означати щось; \уйііє ~8 Гог ригііу білий колір — сймвол чистотй; 22) юр. представляти (когось — Гог); 23) бути певної висотй; ке ~8 зіх Гееі його зріст шість футів; □ ~ аЬоиі стояти, перебувати; ~ а§аіп8і чинйти опір; ~ а^ау, ~ Ьаск відступати; триматися ззаду; ~ ЬеЬііиІ відставати; ~ Ьегіуееп бути посередником між; ~ Ьу бути присутнім; бути байдужим глядачем; захищати, допомагати, підтрймувати; мор. приготуватися; ~ Доми залишати місце свідка (в суді); військ, змінйтися з чергування; тимчасово демобілізувати; мор. ітй за течією; спорт, вййти
зі гри; ~ Гог підтрймувати, стояти за; символізувати, означати; бути кандидатом; розм. терпіти, зносити; ~ іп брати участь, допомагати; мати добрі стосунки; підтрймувати добрі стосунки (\уіій); мор. ітй до берега; підходити до порту; зв’язувати свою долю (\уіік); ~ оГГ триматися на відстані; тримати когось на відстані; відійтй від берега; бути непривітним; звільнйти з роботи (на певний час); ~ оп мор. ітй попереднім курсом; наполягати на чомусь; ґрунтуватися на чомусь; залежати від чогось; точно додержуватися; ~ оиі відходити; мор. віддалятися від берега; виділятися, вирізнятися (на тлі); не здаватися, триматися, вйстояти; ~ оуєг відкладати; бути відкладеним (відстроченим); залишатися нерозв’язанйм; ~ іо триматися чогось; підтрймувати щось; тримати, виконувати (обіцянку тощо); ~ іо£еікег узгоджуватися, не суперечити; ~ ир вставати; підніматися угору; ставити вертикально; іо ~ ир Гог захищати, відстоювати; іо ~ ир іо смілйво зустрічати; бути на висоті; < іо ~ оп епд стати дйбки; а8 іі ~8 в цих умовах, за нйнішнього становища; ко\у до таііег8 ~? як (ідуть) справи?; іо ~ аі Ьау відбиватися від собак (про звіра); відчайдушно захищатися; іо ~ Ьу опе’8 Ггіепсі бути вірним другом; іо ~ оп опе’8 оу/п Ьоііот бути незалежним, покладатися тільки на себе; іо ~ 8гпЬ. іп £оод 8іеад бути корйсним, знадобйтися комусь; іо ~ ог Гаіі або пан, або пропав; іо ~ іке гаскеі амер. взяти на себе усі вйтрати; іо ~ іо ІО8Є ітй на неминучу поразку; іо ~ іо геазоп бути очевйдним (яснйм) для кожного; іо ~ іо \уіп мати усі шанси на вйграш; аіі ~іп£ раптом, без підготовки; ~ апд деііуег! гаманець або життя!
8іап<1а£е ['зіаепсіїсіз] п 1) відстоювання водй; 2) гірн. зумпф, водозбірник.
зіашіапі ['8іаепс1ас1] 1. п 1) прапор, стяг; штандарт; 2) норма, стандарт, зразок, мірйло; модель; ~ оГ ІіГе (оГ 1Мп£) життєвий рівень; - оГ сиііиге культурний рівень; ~ оГ ргісе ек. рівень цін; ~8 оГ\¥еі§кі міри вагй; 3) критерій; 4) одинйця вйміру; міжнародна оди-нйця; 5) грошовйй стандарт; §о!д ~ золотйй стандарт; 6) тех. норматйв; 7) проба (коштовного металу); 8) клас (у початковій школі); 9) розм. людйна; 10) тех. стандарт (будівельного матеріалу); 11) стояк; підставка; опора; 12) тех. станйна; 13) військ, опорна сошка (міномета); станйна (гармати); 14) штамбова рослйна; 15) дерево, за-лйшене на розведення; 16) памолодь; 17) амер. стовп; 2. асі] 1) стандартний, нормальний, типовий; шо відповідає установленому зразку; ~ сапсіїе фіз. еталонна свічка; ~ сопдіііоп8 фіз. нормальні умови (0й і 760 мм тиску); ~
$іа
428
дезі^п типовйй проект; ~ типіііопз військ, табельні боєприпаси; ~ зресіП-саііоп технічні умови; ~ ігепсЬ військ. окоп повного профілю; 2) загально-прййнятий, нормативний, зразковий, взірцевий; ~ Еп^ІізЬ літературна англійська мова; 3) класйчний; вйпро-буваний часом; ~ ашйогз видатні письменники, письменники-класики; ~ геГегепсе \уогк авторитетний довідник; 4) стоячий; 5) бот. штамбовий; ~ ігее високоросле дерево; < ~ ^аи^е еталонний калібр; нормальна ширина колії; ~ 8І2Є стандартний розмір; ~ ііте стандартний (декретний) час; норма-тйвний час; норма часу.
$<ашіаг(1-Ьеагег ['8ІаепдадуЬєаго] п 1) прапороносець; іст. хорунжий; 2) керівнйк руху, лідер, вождь.
$іап<1аг<1-Ьге(і ['8іаепдадЬгед] ай] шо відповідає стандартам (про коня, свійських тварин).
$Іап<1аг<1ігаНоп [ ,8їжпдодаі'геі/п] п 1) стандартизація; нормалізація; еталонування; калібрування; 2) хім. вй-значення тйтру (розчину).
$іап<1аг<1І2Є ['зїаепдодаїг] V 1) стандартизувати; нормалізувати; нормувати; 2) калібрувати; 3) хім. титрувати (розчин).
$іашіа^ау ['8іаепдо,\¥еі] ай] що не прилягає; що стирчйть.
8іаші-Ьу [ 'зіаепсІЬаі] п 1) надійна людйна; опора; 2) розм. заступник; 3) запасшій (гравець); дублер; 4) військ, стан боєготовності; 5) рад. викличнйй сигнал; < ~ Ьа$е військ, запасна авіабаза; ~ едиіртепі аварійне устаткування; ~ гєзєгує військ, невелйкий резервний запас; резерв особового складу другої черги.
$іап<1ее [віаеп'ді: ] п амер. розм. 1) стоячий пасажйр; 2) театр, глядач на стоячому місці.
$іашіег-Ьу ['зсаепдоЬаі] п глядач; німйй свідок; сторонній спостерігач.
$іап<Иа5і ['8Іаепд£а:8і] п амер. 1) надійна людйна; 2) надійна (вірна) справа; 3) міцне становище.
$іап<1Ьо1<1ег ['8Іаепд,йои1да] п експонент; фірма, що виставляє товари на вйставці.
8іапд-іп [Чіаепд'т] п амер. 1) сприятливе становище; 2) почесне місце; 3) кін. дублер; 4) заміна, підміна.
зіашііпв [ 8іаепдіі] ] 1. п 1) становище; ранг; репутація; а регзоп оГ йі§й ~ високопоставлена особа; 2) стояння, стояче положення; 3) тривалість; іо Ье Ггіепдз оГ оїд ~ бути старйми друзями; 4) стаж; 5) юр. право порушити судову справу; 6) стояче місце; < іо йауе по ~ бути непереконливим; іо іаке зтій. ~ спокійно сприймати щось, не хвилюватися; ~ іп сопіетрі юр. невиконання розпоряджень суду; 2. ай] 1) стоячий; шо стоїть; ~ согп хліб на пні; ~ гі§£ІП£ мор. стоячий такелаж;
2) постійний, безперервний; ~ агту постійна армія; ~ Ьоду постійний орган (ООН тощо)', ~ соттіііее постійна комісія; ~ тепасе постійна (вічна) загроза; ~ зеі театр, одна декорація (для усієї п'єси); 3) непорушний, стаціонарний; 4) зупйнений, недіючий; що не працює (про машину тощо)’, ~ Еасіогу закрйта (зупйнена) фабрика; 5) стоячий, непроточний (про воду)’, 6) друк. нерозсйпаний, збережений (про набір)’, 7) що виконується із стоячого положення; ~ ]итр спорт, стрибок з місця; 8) пристосований для стояння; < ~ Ьу спорт, страховка; ~ огдег статут, регламент; військ, постійний наказ-ін-струкція; ~ огдегз правила процедури, регламент; ~ гоот опіу квиткй тільки на стоячі місця (оголошення).
$іап<1іп£-¥Ісе ['зіаепсіґдуаіз] п тех. стільцеві лещата.
8іап<1І8Іі ['зіаепдіЛ п заст. чорнйль-ниця.
зіаші-оїТ ['8іаепд'о:ї] 1. п 1) холодний прийом; 2) нейтралізація, зведення нанівець; 3) спорт, нічия; 2. ай] стрйманий, непривітний; ~ ЬаІГ півза-хиснйк (регбі).
8іап(і-оіїІ8Іі [ '8іаепд'о:£і/] ай] непривітний; стрйманий; пихатий.
8іап<1-оиі [Чіаепдаиі] п 1) щось чудове (видатне); 2) людйна, що має свою окрему думку; 3) розм. відлюдник, індивідуаліст.
зіаїкіраі [зіаепдраеі] ай] амер. кон-серватйвний; відсталий.
зіашіраНег ['зіаепд.раеіо] п амер. запеклий консерватор; реакціонер; протйвник нового.
8іап<1-ріре ['зіаепдраїр] п тех. напірна труба; стояк.
зіаїкіроіпі ['зіаепдроіпі] п точка зо-РУ-
8іап<1-ге$і ['8ІЖПСІГЄ8І] п похйле сидіння, що надає людйні напівстоячого положення.
8іаікІ5іі11 ['8ЇЖПСІ8І11] п 1) зупйнка, пауза; іо Ьгіп§ іо а ~ зупиняти; (о соте іо а ~ зупинятися; заходити у безвйхідь; 2) бездіяльність, застій; іо Ье аі а ~ стояти на мертвій точці; 3) військ, затйшшя, припйнення бо-йовйх дій; 4) комендантська годйна; ~ огдег військ, наказ про запровадження комендантської годйни; < іо гіде а йогзе іо а ~ загнати коня.
зіаїкі-іо ['зіаепд'іи:] п військ, бойова готовність.
$іап<1-ир [зіаепдлр] 1. п 1) міцність, зносостійкість; 2) стенд; 3) розм. неприбуття (на побачення тощо)’, 4) їда стоячи; 5) втеча від протйвника (боротьба); 6) ведення бою стоячи, майже не згинаючись (бокс); 2. ай] 1) стоячий, прямйй; ~ соїіаг стоячий комір; 2) виконуваний стоячи; ~ теаі закуска сто
ячи (а-ля-фуршет); < ~ Гі§Ьі кулачна бійка.
8іапЛе1<1 ['8іаепП:1д] п ч. ім'я Стен-філд.
ЗіапГогд ['8іаепГо:д] п ч. ім'я Стан-форд, Стенфорд.
8Іап§ [8іжі]] 1. п 1) розм. жердина, тичйна, брусок; кілок; стовп; іо таке зтЬ. гіде ійе ~ поставити когось до ганебного стовпа; 2) гострий біль; 2. V 1) нестй на жердйнах; 2) розтягувати на жердйнах; 3) завдавати гострого болю; мучити; уражати.
зіапіюре [ 'зіаепар] п легкйй відкритий одномісний екіпаж.
8<апі$1а$ ['8ІЖШ8І98] п ч. ім'я Ста-ніслас.
8іапі$1аи$ ['8іаепі8Іо:8] п ч. ім'я Ста-ніслос.
8іапк [віаедк] 1. п 1) ставок; затон; водойма; 2) стічна канава; 3) котлован; рів (рівчак) з водою; 4) дамба; гребля; загата, гатка; перемйчка; 2. V загачувати; зміцнювати берегй; 3. разі від зііпк 2.
8іапк-кеп [ '8іаеі]кЬеп] п болотна курочка.
8іапІеу [ зізепії] п ч. ім'я Стенлі, Станлі.
зіаппагу ['зіаепоп] п 1) олов’яний руднйк; 2) оловоплавйльний завод; 3) (ійе $іаппагіе8) рі райони гірничорудної промисловості (в Девоні і Корнуелї); 4) іст. олово; 5) вйроби з олова; 6) іст. торгівля олов’яними виробами.
Біаппаіе ['віаепеїі] п хім. сіль олов’яної кислотй.
зіаппіс ['зіаепік] ай] хім. 1) що містить у собі чотиривалентне олово; 2) олов’яний; ~ асід олов’яна кислота.
зіаппіГегоиз [зіае'піЬгоз] ай] що містить у собі олово.
зіашіііе ['віаепаїі] п 1) мін. олов’яний колчедан; станін; 2) хім. станіт, сіль олов’янистої кислотй.
8іапіоп ['8іа:піап] п ч. ім'я Стан-тон, Стентон.
8іаіиа ['віаепго] п 1) вірш, строфа, станс; 2) (рі зіапхе) звич. рі архт. лоджія; кімната.
8іапгаіс(а1) [8іаеп'хенк(з1)] ай] вірш. строфічний.
8іаре<іе8 [віз 'рі:ді:г] рі від зіарез.
8іаре<1іа1 [8іо рі:дю1] ай] анат. що належить до стремена.
$Саре8 [ '8іеірі:г] п (рі без змін, тж зіаредез) анат. стремено, стремінце.
зіарй [8іае£] п (розм. скор. від 81а-рйуіососсиз) стафілокок.
зіарйуііпе [ 'зіаеіїїаш] ай] гроновидний.
8іарЬу1ососсі [,8іае£і1о'кок8аі] рі від 8іарЬу1ососси8.
8іарЬуІососси8 [, 8іаеП1о'коко8] п (рі зіарйуіососсі) мед. стафілокок.
$іа
429
8іа
$іар1е ['віеірі] 1. п 1) тех. скоба; гак; коліно; 2) (скор. від $1ар!е-\уаге) головнйй продукт, що виробляється в даному районі; основнйй товар, предмет торгівлі; 3) (звич. ійе ~) головнйй елемент (чогось)', основна частйна (чогось); суть, основа (чогось); ійе ~ оГ (ііеі основнйй продукт харчування; 4) іст. рйнок, де укладалися угоди на оптовий продаж і на експорт; 5) текст, сировина, матеріал; волокно; жмут вовни; 6) штапель (волокно); штапельна тканйна; 2. асі] основнйй, головнйй; ~ ехрогіз основні статті експорту; 3. V 1) скріпляти скобами; 2) перевіряти товари, що підлягають експорту; 3) брати товари на рйнок, де укладалися угоди на оптовий продаж і на експорт; 4) сортувати (вовну тощо).
зіаріе-іюизе [ 'зіеірІЬаиз] п іст. склад для експортних товарів.
зіаріег ['зіеіріа] п 1) друк, дрото-швейна машйна; 2) торговець вовною; 3) сортувальник вовни; 4) іст. торговець; купець; негоціант.
$іар1е-¥Ісе ['віеіріуаїв] п тех. струбцина.
$<ар1іп£-тас1ііііе ['вгеїрії^то,|і:п] п друк, дротошвейна машйна.
8іаг [зіа:] п ж. ім'я Стар.
8іаг [8іа:] 1. п 1) зоря, зірка; Ше N01111 (ійе Роїаг) ~ Полярна зірка; 2) пляма, зірочка (на лобі тварини); 3) зірка, кінозірка; видатнйй актор, видатна актрйса; Но11у\¥оосі голлі-вудські зіркй; 4) видатна особа, світало; 5) амер. спорт, чемпіон; 6) доля; іо Ь1е88 опе’з ~з дякувати долі; 7) амер. розм. засуджений уперше; новачок у в’язнйці; 8) піротехнічна ракета; 9) освітлювальний снаряд; < 8іаг8 апсі Зігірез державний прапор США; Ьіезз ту ~з! боже мій!, батечки!; іо зіеер іп Ше ~ йоіеі розм. спати просто неба; І у мене іскри посйпалися з очей; 2. асі] 1) зоряний; ~ \уаг зоряна війна; 2) зіркоподібний; ~ соппесііоп ел. сполучення зіркою; 3) головнйй; ~ \уііпе88 головнйй свідок; 4) знаменй-тий, славетний; прекрасний, провіднйй; ~ аійіеіе визначнйй спортсмен; 5) за участю зірок; ~ регїогтапсе вистава за участю зірок; 6) освітлювальний; ~ сотрозіііоп військ, освітлювальна сполука; < ~ іі^ізіпіпе астр. метеор; ~ зузіеш астр. галактика, зоряна система; театр, система зірок, прем’єрство; ~ іигп головнйй номер програми; 3. V 1) прикрашати зірками; 2) нагороджувати орденом; 3) грати головні ролі; бути зіркою (в театрі, кіно); виконувати головну роль; 4) позначати зірочкою (в тексті); іо ~ ійе $1аге розм. пограбувати вітрйну ювелірного магазйну.
зіаг-арріе ['8іа:г,аері] п бот. зоряне яблуко.
8іаг-Ь1іп<1 ['8іа:Ь1ашсі] асі] напівслі-пйй.
зіагЬоап! ['зіаіЬасІ] 1. п мор. правий борт; ~ \уаіс!і вахта правого борту; 2. V покласти стерно праворуч (тж ~ ійе йеїт).
зіагЬоІіпз ['8іа:Ьои1іпг] п рі мор. розм. матроси 1-ї вахти.
$іаг-Ьгі£Ііі ['зіа.Ьгаїі] асі] поет, яскравий як зірка.
зіагсй [8іа:і/] 1. п 1) крохмаль; 2) церемонність, манірність; 3) амер. розм. енергія, жвавість; 4) текст, апретура; < ~ Ьапсіа^е мед. крохмальна пов’язка; ~ разіе крохмальний клейстер; ~ зи§аг хім. декстроза; 2. V 1) крохмалити, накрохмалювати; 2) розводити церемонії, поводитися манірно.
8іаг-сйатЬег ['віаґі/еїтЬа] п 1) іст. Зоряна палата (таємний верховний суд в Англії); 2) перен. неспра-ведлйвий суд; судйлище; катівня; < ~ ргосеесііп£8 таємне (несумлінне) судочйнство.
8іаг-сйагІ ['8іа:і/а:і] п карта зоряного неба.
8іагсйе(і [8іа:і/і] асі] 1) накрохмалений, крохмальний; 2) манірний, церемонний; холодний, напружений.
Біагсйег ['8іа:ір] п крохмальна краватка.
зіагсй-£ііт ['віагудлт] п хім. дек-стрйн.
зіагсйу ['8іа:і/і] асі] 1) крохмалистий, крохмальний; що містить у собі крохмаль; 2) манірний, церемонний.
8іаг-сго88е<1 ['8іа:кго8і] асі] що на-родйвся під нещаслйвою зіркою; нещасний.
зіапіош ['8іа:сЬт] п 1) провідне становище в театрі (в кіно); становище зірки; іо геасй ~ стати зіркою; 2) збірн. зіркй (в театрі, кіно).
8іаг-<1гіІЇ ['віаісіпії] п астр. власний рух зірки.
8іаг-<1и$і [ 8іа:'с1л8і] п астр. космічний пил.
§іаге [8ієз] 1. п пйльний погляд; іо §іуе зтЬ. а ~ уп’ялити очі в когось; вйрячити очі на когось; 2. V 1) пйльно дивйтися; уп’ялитися; іо ~ зтЬ. дитЬ пйльним поглядом примусити когось замовкнути; 2) дивйтися здивовано; 3) зяяти; 4) виступати, проступати; 5) ставати дйбки (про волосся тощо); < ~ до\¥П збентежити пйльним поглядом; іо таке реоріе ~ дивувати усіх.
8іаге-саі ['зієакаеі] п розм. цікава сусідка.
зіагйпсй ['8іа:Гіп(і)/] п орн. горй-хвістка.
8іаг-Гі8Й ['зіа.ГіГ] п зоол. морська зірка.
зіаг-захег ['8іа!,деіга] п 1) жарт. астролог; звіздар; астроном; 2) мрійник, ідеаліст; 3) іхт. зіркогляд.
8іаг-£а2Іп£ ['8іа:,деігіі]] п 1) спостерігання (вйвчення) зірок; астрономія; 2) жарт, мрійність; 3) неуважність.
8іаг-§га88 |'8іа:дга:8] п бот. 1) ви-рйнниця; 2) водяна зірочка.
зіагіпз ['8ІЄ9П1]] асі] 1) шйроко відкрйтий (про очі); 2) пйльний (про погляд); 3) що впадає у вічі; криклйвий, яскравий; 4) що став дйбки; що наїжився; що стирчйть (про волосся, смух).
$іагіп£-фіагіег ['8ієапі],к^о:і9] п розм. посміховище.
зіагк [8іа:к] 1. асі] 1) окостенілий; 2) закляклий, задубілий; застйглий; захололий; 3) голий, безплідний, пустельний; 4) різкйй, холодний; \уеаі!іег холодна погода; ~ \уіпс1 різкйй вітер; 5) повний, цілковйтий, абсолютний; чистісінький; ~ попзепзе чистісінька нісенітниця; а ~ Гооі заплі-шений дурень; 6) поет, сйльний, твердйй, непохйтний; стійкйй; неса-мовйтий; 7) абсолютно голий; 2. асіу І) повністю, цілком, абсолютно; ~ Ьііпсі зовсім сліпйй; 2) різко; рішуче; круто.
зіагкіу ['8іа:к1і] асіу 1) рішуче; різко; круто; 2) прямо, явно.
8іагк-паке<1 ['8іа:к'пеіккі] 1. п розм. нерозведений джин (спирт); 2. асі] абсолютно голий.
8іагІЄ88 ['8Іа:1і8] асі] беззоряний.
зіагіеі ['8Іа:1й] п 1) зірочка; 2) розм. талановйта молода кіноактрй-са, майбутня зірка.
$іаг1і£М ['8Іа:1аіі] 1. п світло зірок; 2. асі] 1) зоряний; ~ пі^ізі зоряна ніч; 2) променйстий; блискучий; ~ еуез променйсті очі.
зіаг-ііке ['81а:1аік] асі] зіркоподібний; схожий на зірку.
зіагііпз [Чсаііді п 1) шпак; 2) водоріз, хвилеріз; кригоріз.
8іаг-1і< ['8іа:1іі] асі] зоряний; освітлений сяйвом зірок.
8іаіте<1 [81а :сі] асі] 1) усіяний (усй-паний) зорями; ~ пініті зоряна ніч; 2) прикрашений (відзначений) орденською зіркою; ~ оїїісег офіцер, обвішаний орденами; 3) із зірочкою (плямочкою, міткою) на лобі (про тварину); 4) друк, позначений зірочкою; 5) зіркоподібний; 6) що розколовся променями в усі сторони; 7) театр, що став провіднйм актором; що виступає у го-ловнйх ролях.
8іаггу ['8іа:п] асі] 1) зоряний; 2) яскравий; сяючий, як зірка; 3) променйстий (про очі); 4) зіркоподібний.
8іаггу-еуе<1 ['8(а:п'акі] асі] розм. мрійлйвий; непрактйчний.
8іаг-8Ііе11 ['8ґа:/е1] п військ, освітлювальний снаряд.
8іаг-$Ьот¥ег ['8Іа:,/аиа] п астр. ме-теорйтний дощ, метеорний потік.
8Іа
430
зіа
$иг-$рап£Іе<1 ['зіаг'зраеддід] асі] 1) усіяний зорями; іке 8іаг-8рап§1ед Ваппег Зірковйй прапор (державний прапор США)’, 2) настроєний ура-пат-ріотйчно, настроєний шовіністйчно.
зіаг-зіопе ['зіаїзіоип] п коштовний камінь у вйгляді зірочки.
8іагі [зіа:і] 1. п 1) початок; Ггот ~ іо ГіпізЬ з початку до кінця; а ~ іп ІіГе початок кар’єри; 2) вирушання; іо таке а ~ вйрушити, розпочати; 3) тех. початок руху; пуск; запуск; 4) ав. зліт; 5) перевага; іо §еі ійе ~ оГ зтЬ. одержати перевагу перед кимсь; вйпередити когось; 6) спорт, старт; зйагр ~ технічний старт (велоспорт)’, 8іапдіп§ ~ старт з місця; ігіаі ~ пробний старт; 7) спорт, гандикап; 8) здригання; ривок; іо £іує зтЬ. а ~ примусити когось здригнутися, злякати когось; 9) порйв, прйступ; 10) розм. несподіванка; < ~ Ііпе спорт, лінія старту; військ, рубіж атаки; ~ ііте час початку атаки; Ьу Гіі8 апд ~8 урйвками, нерівномірно; іо §іуе зтЬ. а ~ іп ІіГе допомогтй комусь стати на ноги; 2. у 1) вирушати; рушати в дорогу; рушати (про поїзд тощо)’, іЬе ігаіп йаз ]п8і ~ед поїзд щойно відійшов; \уе’ге §оіп§ іо ~ аз еагіу аз роззіЬІе ми маємо намір вйрушити якомога раніше; 2) починати; братися (за щось); уои тизі ~ \уогк аі опсе ви по-вйнні негайно взятися за працю; Міеп до І ~? колй мені починати працю?; 3) починатися; Ьо\у дід \уаг ~? як почалася війна?; 4) засновувати, відкривати (підприємство тощо); 5) породжувати; давати початок; іо ~ а Гіге розпалйти багаття; 6) здригатися; лякатися; 7) примусити здригнутися; злякати; 8) підскакувати; вискакувати; іо ~ іо опе’з Гееі скочити на ноги; 9) зрушити (з місця); розхйтувати; 10) вилізати; 11) друк, виступати (про аркуші книги); 12) полйтися, рйнути; 13) виливати, переливати; 14) завес-тй, обзавестйся (чимсь); іо ~ а саг об-завестйся автомобілем; 15) вирощувати, розводити; іо ~ сйіскз розводити курчат; 16) спорт, стартувати; давати старт; бути учасником відбіркових змагань (легка атлетика); 17) заводити; запускати (двигун); 18) заводитися (про двигун); 19) порушувати (питання); 20) послабляти, відпускати (трос тощо); 21) розійтйся (про шов); 22) жолобитися (про деревину); 23) виганяти, полохати (дичину); 24) спонукати; примушувати; 25) допомагати розпочати щось; іо ~ зтЬ. іп Ьизіпезз допомогтй комусь розпочати бізнес; 26) брати на посаду; іЬе зіаііоп ~ед Кіт аз а пє\уз аппоипсег він був прйй-нятий на радіо дйктором останніх вістей; □ ~ Ьаск відскочити назад; відсахнутися; ~ Гопуаггі кйнутися уперед; ~ іп розм. починати, братися; ~ оЯ* (\¥іій) розм. пускати в хід; почина
тися); ~ оп розм. дражнйти, кепкувати (з когось); ~ оиі розм. збиратися зробйти (щось); вирушати в дорогу; починати; Не ~ед оиі іо \¥гііе ап агіісіе він збирався написати статтю; ~ ир схоплюватися; здригатися; виникати; з’являтися; швйдко ростй; < іо ~ іЬе Ьаіі го11іп£ розпочати якусь справу; почати розмову; іо ~ апоіЬег Ьаге змінйти тему розмови; порушити нове питання.
зіаїїаЬіІііу [,зіа:іа'Ьі1ііі] п тех. пускові властйвості, легкість пуску.
зіаїїег ['зіос:іа] п 1) спорт, стартер; учасник (змагання); 2) авт. пусковйй прйлад, стартер; 3) ел. пусковйй реостат; 4) диспетчер; 5) помічнйк режисера, що веде спектакль; помреж; 6) чйста закваска; 7) с. г. добриво, що вноситься під час посіву; 8) с. г. корм для молодняка (худоби і птиці).
зіагііп£ ['зіа.іід] п початок; аі ~ на початку; < ~ Ііпе військ, вихіднйй рубіж; ~ 1іпе-ир основна п’ятірка (баскетболістів); ~ тоіог пусковйй двигун.
$<аі1іп£-£аіе ['зіа.ііддеіі] ипересув-нйй бар’єр на старті.
$іаі1іп£-1е¥ег [ '8іа:ігд, 1і:уо] п тех. пусковйй важіль.
8іаі1іп£-роіпі [ 'зіа :ігдроіпі] п 1) відправнйй пункт; відправна точка; 2) військ, вихіднйй рубіж.
$іаі1іп£-ро$і ['зіа:іідрои8і] п спорт. стартовий стовп; стартова позначка.
8іаі1іп£-ргісе |'зіа:ііг)ргаі8] п 1) початкова (відправна) ціна; 2) початкова ставка (на перегонах).
зіагіїе ['зіа:і1] 1. п переляк; 2. V 1) злякати, налякати; перелякати; стривожити; 2) вразйти, здивувати; 3) здригатися; 4) спонукати (до дії).
зіагіїег ['зіа:і1а] п сенсація, сенсаційна подія (заява).
$іагі1іп£ ['зіа:і!ід] асі] приголомшливий, разючий; ~ єуєпіз приголомшливі події.
зіагуаііоп [зіа:'уеі/п] п 1) голод; голодування; оху^еп ~ кислотне голодування; 2) голодна смерть; < ~ \уа§ез злиденна заробітна плата.
8іагуе [зіа:у] у 1) умирати (страждати) від голоду; іо ~ іо деаій умирати голодною смертю; 2) голодувати; 3) розм. бути дрке голодним, відчувати сйльний голод; 4) морйти голодом; позбавляти їжі; 5) розм. жадати (чогось); умирати від бажання (одержати щось); 6) умирати; іо ~ \уііЬ соїд умирати від холоду; 7) ел. розрядйти (акумулятор).
$<аг¥е1іп£ ['зіа:у1ід] 1. п 1) голодна (вйснажена, зморена) людйна; 2) вй-снажена тварйна; 3) здихля; 4) с. г. плюскле зерно; 2. асі] 1) голодний, вйснажений; зморений голодом; 2) зли
денний, жебрацький; 3) убогий, поганий.
§іаг-5¥Ьее1 [ 'зіа:\уі:1] п тех. храпове колесо.
§іап¥огі ['зіа:\уо:і] п бот. 1) зірочник; 2) айстра.
зіазез ['зіеізі:х] рі від зіазіз.
зіазЬ [зіае/] 1. п амер. розм. кубло; 2. у амер. розм. 1) ховати, приховувати (тж ~ ау/ау); 2) припиняти, «зав’язувати».
зіазіз [ 'зіеїзіз] п (рі зіазез) мед. застій, стаз.
зіаіаЬІе [ 'зіеііоЬІ] асі] що може бути сформульований (вйкладений); що піддається вйзначенню.
зіаіе [зіеіі] 1. п 1) стан; становище; положення; ~ оГ десау стан занепаду; ~ оГ йеаіік стан здоров’я; ~ оГ тіпд душевний стан; - оГ \уаг стан війнй; 2) будова, структура, форма; 3) суспільне становище, ранг; 4) пй-шність, пишнота; помпа; парадність; іо гєсєіує іп - влаштовувати урочйстий прийом; іо ііує іп §геаі - жити на широку ногу; 5) гідність; 6) лінгв. стан; 7) друк, коректурний відбйток гравюри; 8) держава; Ііііогаї - прибережна держава; ~8 рагііез іо а ігеаіу держави — учасниці договору; 9) державний апарат; 10) державна влада; світська влада; 11) штат; 12) (іЬе 8іаіез) Сполучені Штати Америки; Ф 8.’з Аііогпеу прокурор штату; 2. аф 1) державний; 8. £>ерагітепі державний департамент (міністерство закордонних справ США); ~ 1а\у державне право; ~ ргізопег політйчний в’язень; ~ ігеаіу державний договір; 2) (звич. 8.) амер. що належить до штату; 8. 1а\у амер. закон штату; 8. ргізоп в’язнйця штату (в США); 3) парадний, урочйстий; 3. V 1) заявляти; викладати; формулювати; повідомляти; 2) констатувати, твердити; 3) установлювати; точно визначати; 4) розташовувати; розміщувати, приміщати; 5) мат. передавати знаками (формулами).
$іаіе-аі<1е<1 ['зіеіі'еідід] асі] субсидований державою.
зіаіе-саЬіп ['зіеіі,каеЬіп] п 1) мор. окрема каюта; 2) амер. купе.
зіаіе-сЬигсЬ [ 'зіеііі/огі/] п державна церква.
зіаіесгаГі [ 'зіеіікга:Гі] п 1) мистецтво керувати державою; державна мудрість; 2) політйчна прозорлйвість, державний розум; талант державного діяча.
$іаіе-сгіте [ 'зіеіікгаїт] п державний (політйчний) злочин.
зіаіе-сгітіпаї ['зіеіі,кгітіп1] п державний злочйнець.
зіаіед ['зіеііід] асі] 1) установлений, призначений; регулярний; аі -іпіегуаіз через певні проміжки часу; ~ оГГісе Ьоигз певні годйни роботи ус-
8Іа
431
$іа
танбви; ~ заіагу твердйй оклад; 2) зафіксований, сформульований; вйкла-дений; вйсловлений; 3) офіційно затверджений; призначений (про посадову особу).
зіаіеШу ['зІеШсіїї] аду постійно, регулярно; раз у раз.
$іаіе!іоо<1 ['зіеіШисі] п 1) статус держави; державність; іпдерепсіепі ~ державна незалежність; 2) амер. статус штату.
ЗДаіе-Ііоіізе ['зіеіШаиз] п 1) амер. будйнок законодавчого органу штату; 2) ратуша.
$іаіе1е$$ ['зіепііз] аф 1) простйй; позбавлений урочйстості; 2) позбавлений державності; 3) що не має громадянства; ~ регзоп юр. апатрйд.
Біаіеіу [зІеїШ] аф 1) велйчний; величавий; сповнений гідності; 2) зарозумілий; що підкреслює свою перевагу; недоступний; 3) що лйчить високопоставленій особі; царствений.
зіаіетепі ['зіентапі] п 1) заява, твердження; констатація; іо таке а ~ зробйти заяву; 2) вйклад; вйсловлен-ня; формулювання; іі гедиігез сіеагег ~ це потребує чіткішого формулювання; 3) юр. свідчення; 4) офіційний звіт; відомість; ~ оГ зєгуісє військ, по-служнйй спйсок; топШІу ~ щомісячний бюлетень; 5) вйписка рахунка (тж ~ оГ ассоипі); 6) розцінка за відрадну роботу.
$<а<е-топ£ег ['8іеіі,тлі]да] п політикан; політйчний прожектер.
$іаіе-рарег [ '8іеіі,реіра] п 1) офіційний (дипломатйчний) документ; 2) рі державні папери.
зіаіе-гоот ['зіеіігит] п 1) парадне палацове приміщення; 2) мор. окрема каюта; 3) офіцерська каюта; каюта капітана (старшого офіцера); 4) амер. купе.
8іаіе$і(Іе ['8іеіі8аісІ] 1. аф амер. розм. американський; що стосується США; ~ сизіот американський звй-чай; ігапзЕеггесІ Ггот Еигоре іо ~ биіу переведений з Європи на службу в США; 2. айу із США; до США, у США; іо §о ~ поїхати до США.
8іаіЄ8І(1ег [ 8іеіі,8ак1а] п амер. ко-ріннйй американець; американець із штатів США, розташованих на континенті.
$іаіе$тап ['зіеіізтап] п (р/зіаіезтеп [-топ]) 1) державний діяч; 2) політйчний діяч; політик; 3) дрібнйй землевласник.
зіаіезіпапііке [ 'зіеіізтапіаїк] аф що годйться державному діячеві; державний; Не із а тап оГ - іисі^етепі він мйслить як державний діяч.
$Іаіе8тап8Ііір [ Чіеіізтап/ір] п 1) мистецтво управління державою; 2) майстерне управління державними справами.
$іаіе-ігіа1 ['зіеіі'ігаюі] п суд над державним злочйнцем.
зіаііс ['зіаеіік] аф 1) статйчний; 2) непорушний; стаціонарний; ~ ЬотЬ ав. підвіснйй прйлад для перевірки показників швйдкості літака; ~ сіеГепзе військ, позиційна оборона; ~ Ііпе ви-тяжнйй строп.
зіаіісаі [Чіаеіікаї] аф 1) статйчний; 2) стаціонарний; 3) мед. конституціональний; органічний.
$1аііса11у [ 'зіаеіікаїї] аду статйчно.
8іаііс-Ггее ['8іаеіікТгі:] аф рад. вільний від атмосферних перешкод.
$іаііс$ [ 'зіаеіікз] п рі (вжив, як зіп%) 1) статика; 2) рад. атмосферні перешкоди.
$іаііоп [ зіеі/п] 1. п 1) місце; місцеположення; 2) станція; центр; (голов-нйй) пункт; пост; агсііс ~ арктйчна станція; сепігаї ~ електростанція; мор. центральний пост; соа81-§иагсі ~ пост берегової охорони; теіеогоіо^ісаі ~ метеорологічна станція; \¥іге1е88 ~ радіостанція; 3) амер. поштове відділення; 4) залізнйчна станція; вокзал; 5) стоянка; 6) військ, пост; ЬаПІе ~ бойовйй пост; 7) пункт розквартирування; 8) гарнізон; 9) авіабаза; 10) військово--морська база (тж пауаі ~); 11) країна (місто) перебування (дипломата); 12) суспільне становище; професія; звання; 13) ареал; місце пошйрення; ділянка мешкання; 14) геод. візйрний пункт; 15) тех. вузол (агрегату); 16) етап (виробничого потоку); 17) спорт, місце на старті; 18) розм. вівчарська ферма; овече пасовйще; < - соттапдег командйр авіабази; ~ сіезі^паіог позивні радіостанції; ~ Гюзрііаі гарнізонний госпіталь; опе-зїор - станція комплексного обслуговування (автомобілів); ~ уагсі зал. станційні колії; Зіаііопз оГ Ше Сго88 церк. зупйнки (Хри-ста) на хресному шляху; 2. V 1) ставити на певне місце; 2) розташовувати; приміщати; визначати позйцію (для військ тощо); іо ~ а §иагс! виставляти караул; 3) розміщувати за спйском; іо ~ опезеІГ влаштовуватися, розташовуватися; займати позйцію (пост).
$<аііопа1 ['8іеі/ап1] аф станційний.
$<аііопагу ['зіеі/пап] аф 1) нерухомий; закріплений; стаціонарний; 2) постійний, незмінний; стійкйй; стабільний; ~ іетрегаіиге стабільна температура; 3) що не змінює місцеперебування; ~ \уауез фіз. стоячі хвйлі; 4) що не змінює місця проживання; 5) позиційний (про війну); ~ \уагГаге позиційна війна; < ~ іаке-оГГ ав. зліт з місця.
$<аііопег [’зіеі/па] п 1) торговець канцелярським приладдям; 2) книговидавець; 3) книготорговець.
зіаііопегу [ 8іеі/пзгі] п 1) канцелярське приладдя; 2) поштовий папір; < ~ ехрепзез канцелярські вйтрати.
зіаііоп-Ьоизе [ зіеі/пЬаиз] п 1) поліцейська дільнйця; 2) вокзал (невеликої залізничної станції); 3) станційна будівля.
зіаііоп-шазіег ['зіеі|п,та:зіа] п 1) начальник станції; начальник вокзалу; 2) начальник радіостанції.
зіаііоп-м'азоп ['8іеі/п'\уждоп] п багатомісний автомобіль фургонного тй-пу-
зіаіізі ['зіеііізі] п 1) статйстик; 2) державний (політйчний) діяч.
$іаіі$ііс [зіа'іізйк] п 1) статйстик; 2) статйстика.
зіаіізііс(аі) (81оЧі8Пк(а1)] аф стати-стйчний.
зіаіізіісаііу [зСа'изіїкаїї] асіу стати-стйчно; за допомогою статйстики.
зіаіізіісіап [.зіжіїзЧі/ап] п статйстик.
зіаіізіісз [зіа'пзйкз] п рі (вжив, як 5іп%) статйстика; статистйчні дані.
зіаіог ['зіейа] п ел. статор.
зіаіозсоре ['зіаеіазкоир] п метеор. статоскоп.
зіаіиагу ['зсае^иап] 1. п 1) збірн. скульптура; скульптурна група; 2) скульптура; 3) скульптор; 2. аф 1) скульптурний; 2) придатний для скульптурних робіт (про матеріал).
зіаіие ['зіж^и:] 1. п статуя; 2. у 1) подати у вйгляді статуї; 2) спору-дйти статую на честь когось.
8іаіие<1 ['зіждиісі] аф 1) прикрашений статуями (скульптурними зображеннями); 2) поданий у вйгляді статуї (скульптури); Ше ~ заіугз кам’яні са-тйри.
зіайіездие [,8Іжі)и'е8к] аф 1) схожий на статую, статуарний; 2) величавий; велйчний; 3) ставнйй; статний; високий.
зіаіиеПе [,8іаеізи'еІ] п статуетка.
зіаіиге [,зСжі/а] п 1) стан, статура; фігура; зріст; 2) висота (предмета); 3) властйвість, рйса; тепіаі ~ розумовий розвиток; тогаї - моральні вла-стйвості.
зіаіиз [ 8(еКав] п (рі без змін) 1) статус, суспільне становище; 2) юр. громадянський стан, статус; 3) стан, статус; ШрІотаНс ~ дипломатйчний статус; Ше ~ оГ пе^опаііопз стан переговорів; < ~ ІаЬеІ друк, стилістйчна позначка; ~ зеекіп§ прагнення ство-рйти собі суспільне становище; снобізм; ~ зеекег честолюбець; сноб; ~ зутЬої сймвол становища в суспільстві; ознака багатства.
зіаіиз цію ['зіеіізз'к^ои] лат. статус-кво.
зіаіиіаЬіе ['зіждиіаЬІ] аф 1) шо грунтується на статуті (на законі); передбачений статутом (законом); статутний; 2) караний законом.
зіаіігіе ['з(жі]и:(| п 1) юр. статут; закон; аг 1аг§е зведення законів;
$1а
432
8ІЄ
2) законодавчий акт парламенту; 3) договір купівлі-продажу; < ~ Іау/ статутне право; ~ тіїе статутна мйля (=1609,3 м).
8ІаІиІе-Ьоок [ 'зіаеІзшіЬик] п юр. зведення законів.
$іаіиіе-гоП ['5іаві]и:ігои1] п юр. збірник законів.
зіаіиіогу ['віаеїзиіогі] асі] юр. 1) установлений законом; 2) що відповідає законові; 3) караний за законом.
$ішіпсІі [зіз.пі/] 1. асі] 1) твердий, стійкий; рішучий; непохитний; ~ деГепсе стійка оборона; 2) вірний, відданий; 3) міцний, ірунтовний; 4) водонепроникний; 5) герметичний; 6) чуткий (про мисливського собаку); 2. V зупиняти (кровотечу).
8Іаиго1ііе [ 'зіоігаїаіі] п мін. ставроліт.
8іауе [зієіу] 1. п 1) довгий, міцнйй ціпок; патериця; 2) планка; 3) клепка (бочкова, паркетна); 4) вірш, вірш; строфа; 5) муз. нотоносець; 2. V (разі і р. р. зіауесі, 8іоує) 1) пробйти (розбйти) (бочку; тж ~ іп); 2) робйти пробоїну (в човні); 3) дістати пробоїну; розбйтися (про човен); 4) замінйти старі клепкй в бочці новйми; 5) розібрати бочку; 6) амер. кйдатися; бігти, мчати; гасати; □ ~ іп розбивати, проламувати (човен, бочку); ~ о(Г відвернути, відве-стй (небезпеку), відстрочити; відкйну-ти, відтіснйти (ворога); відігнати ціпком.
$іауе$ [зіеіуг] рі від 8іаП*.
8іауе8асге [ 'вієіух, еіка] п 1) бот. дельфініум, вошйвий корінь; 2) засіб від паразйтів; 3) блювотний засіб.
8іау [зіеі] 1. п 1) перебування; І 8Йа11 таке а \уеек’8 ~ іЬеге я пробуду там тйждень; 2) гаяння часу; затрйм-ка; зупйнка; таке по ~! не баріться!, не гайте часу!; 3) витривалість; вй-тримка; 4) опора, підтрймка; 5) тех. стійка; підкіс; люнет; відтяжка; 6) зволікання; 7) звич. рі корсет; шнурівка; 8) мор. штаг; а зЬір іп ~8 судно, що лавірує; 2. V 1) залишатися; затрйму-ватися; іо ~ іп Ьед лежати в ліжку, хворіти; ~ йеге Іііі І геїигп побудьте тут, поки я повернуся; 2) зупинятися, жйти (аі); гостювати (ууііЬ); іо ~ ууііЬ ҐГІЄПСІ8 гостювати у друзів; 3) зупиняти; стрймувати; затрймувати; іо ~ ЬІоосІзЬесІ зупинйти кровотечу; 4) ба-рйтися, чекати; ~ ! поі 80 Газі! почекайте! не так швйдко!; кудй ви квапитеся?; 5) угамовувати, заспокоювати; 6) розм. витрймувати, терпіти; 7) не здавати позйцій; не відставати; 8) перебувати (в якомусь стані); зберігати (спокій); 9) надавати стійкості (міцності) конструкції; 10) підтрймувати, зміцнювати, зв’язувати; підпирати; 11) затягувати у корсет; 12) юр. припиняти судочйнство; 13) мор. закріпляти; □ ~ а^ау бути відсутнім,
відлучатися; не приходити, не з’являтися; ~ іп не виходити, залишатися вдома; ~ оп продовжувати залишатися; затрймуватися; обслуговувати, прислуговувати; ~ оиі не повертатися додому; бути відсутнім; пересйдіти (інших гостей); залишатися до кінця; ~ ир не лягати спати; < Іо ~ опе’8 Ьапсі утрй-матися від дій; Іо ~ риі завмерти на місці, не рухатися.
8<ау-а<-йоте ['зІеіаіЬошп] п домо-сід; домосідка.
8іау-ЬоІі ['зіеіЬоиІі] п тех. анкерний болт.
8іауе<1 [зіекі] асі] затягнутий у корсет.
8іауег ['вією] п 1) витривала людйна (тварйна); 2) спорт, стаєр; ~ сусіе велосипед для гонок за лідером.
8іау-іп ['зіеі'іп] п італійський страйк.
8іауіп& ['зіеиі]] 1. п 1) жорстке кріплення; 2) відтяжка; 2. асі] 1) що зупиняється); що затрймує(ться); що стрймує(ться); 2) що залишається незмінним (неослабним); ~ ро\уег витривалість, вйтримка; стійкість.
8іау-іп зігіке ['зіепп'зігаїк] див. 8іау--іп.
зіауіасе ['8Іеі1еі8] п шнурівка для корсета.
8(ау1Є88 ['8ІЄ1118] асі] 1) безупйнний, безперервний; 2) мінлйвий, непостійний; 3) не підтрймуваний; позбавлений опори; 4) не затягнутий у корсет.
зіаузаіі [ 8Іеі8еі1] п мор. стаксель.
8іеа<1 [8Іед] п 1) земельна власність; маєток; 2) ферма; 3) земельна ділянка; 4) ділянка для забудови; 5) ділянка з будівлями; 6) місце; 7) корйсть; < іп зтЬ.’з ~, іп ~ оГ зтЬ. замість когось, на чиємусь місці; іо зіапсі втЬ. іп §оод ~ стати комусь у пригоді, бути корй-сним комусь.
8іеа<Иа8і ['зІесІГозі] асі] 1) міцнйй, твердйй, стійкйй; 2) сталий, тривкйй, непохитний.
8іеа(1іп£ ['зіесіїї]] п розм. 1) садйба, ферма; хутір; 2) присадйбна будівля; 3) земельна ділянка.
8іеа<1у [ зіесії] 1. п 1) опора; підпірка; 2) розм. кавалер; залицяльник; наречений; наречена; коханий, кохана; 2. асі] 1) стійкйй, міцнйй; твердйй; а ~ іаЬІе стійкйй стіл; 2) постійний; стабільний; сталий; 3) рівний, рівномірний; ~ \уіпс1 рівний вітер; 4) вірний, непохйтний; ~ гєзоіує непохйтне рішення; 5) статечний, поважний; спокійний; ~ Ге11о\у урівноважена людйна; 6) надійний; незмінний, відданий; ~ Ггіепсі відданий друг; 3. асіу стало, стійко; рівно; 4. V 1) зміцнювати, робйти міцнйм; надавати стійкості; 2) ставати твердйм (стійкйм); 3) ставати статечним; 4) стабілізувати(ся); 5. іпі 1) сте-
режйся!; спокійно!, обережно!; 2) мор. так тримати!
зіеак [зіеік] п 1) шматок м’яса (риби) (щоб смажити); 2) біфштекс; Ф ~ Ьиг£ег сандвіч з біфштексом (з м’ясом).
зіеаі [зіі:1] 1. п 1) розм. крадіжка; 2) украдена річ; крадене майно; 3) амер. розм. підробка; обман; корупція; 2. V (разі 8Іо1е; р. р. 8Іо1еп) 1) красти; 2) викрадати (когось); 3) робйти непомітно (крадькома); добиватися (чогось); одержувати хйтрістю; 4) крастися, прокрадатися, сковзати; 5) поступово оволодівати (заволодівати), домагатися; □ ~ а1оп& пробиратися потайки; ~ а^уау непомітно вйслизнути (знйкнути); ~ Ьу прослизнути мимо (повз); ~ іп зайтй крадькома, прокрадатися; ~ оиі вйслизнути, ушйтися; ~ ир підкрастися; < Іо ~ а §1апсе зйркну-ти нйшком; іо ~ а тагсЬ оп зтЬ. випередити когось (у чомусь); іо ~ а гіде їхати зайцем; Ю ~ а \уау іпіо зтЬ.’з ЬеаП полонйти чиєсь серце.
8<еа1а£е [г8іі:1к1з] п крадіжка; розкрадання.
зіеаіег ['8іі:1а] п злодій.
8<еа1іп£ ['8іі:1іі]] п 1) крадіжка; розкрадання; вйкрадення чужого майна; 2) рі крадене майно.
зіеакЬ [з1е!0] п 1) хйтрість, лукавство, вйверт; Ьу - крадькома; 2) крадіжка.
зіеаІіЬу |'зІе10і] асі] таємний; прихований; ~ §1апсе погляд крадькома.
8(еаш [зіі :т] 1. п 1) (водяна) пара; зирегЬеаіесі ~ перегріта пара; іо §еі ир ~ розвестй пару; перен. зібратися з силами; набратися рішучості; Ю Ькж (іо зйиі, іо іигп) оГГ - вйпустити пару; перен. дати волю почуттям; 2) випар; \уіп(1о\у8 соуєгєсі \¥іік ~ запітнілі вікна; 3) парова страва; 4) пароплав; Іо ІгауеІ Ьу ~ подорожувати на пароплаві; < Еиіі ~ акеагі! уперед на всіх парах!; ~ £епегаіог паровйй котел; ~ іпЬаІаііоп інгаляція; вдихання пари; ~ зерагаїог тех. паровіддільник, конденсаційний горщик; ~ ІаЬІе марміт (стіл для зберігання їжі гарячою); 2. V 1) виділяти пару (вйпари); 2) рухатися за допомогою пари; ітй під парами; 3) готувати (варйти) на парі; 4) пітніти, запітніти; 5) розм. розвивати велйку енергію; 6) обробляти водяною парою; парити; випарювати; пропарювати; 7) текст. декатйрувати; □ - аЬеаіі просуватися уперед; перен. розвивати шалену енергію; ~ а^ау википати; зникати з очей.
зіеашЬоаі ['зІнтЬоиІ] п пароплав.
Зіеат-Ьоііег ['8іі:т,ЬоіЬ] п тех. паровйй казан (котел).
зІеат-Ьох |'8іі:тЬок8] п тех. паророзподільна коробка.
8Іеат-сЬе8і [ 'зіі:т1[ез1] п тех. 1) паророзподільна коробка; 2) сухопарник.
8ІЄ
433
$іе
зіеаш-соаі ['8іі:ткои1] п паровйчне вугілля.
зіеат-сіоте ['зііітсіоит] п тех. сухопарник.
$іеат-<1гі¥еп ['8іі:ґп,сіпуп] асі] тех. паровий, з паровйм двигуном; що приводиться в рух парою.
8(еат-еп£Іпе ['8іі:т,епсізіп] п тех. парова машйна, паровйй двигун.
зіеатег ['зікта] 1. п 1) пароплав; 2) пароварка; 3) паровйй механізм; 4) паровйй катер; 5) тех. випарнйй апарат; варильний апарат; 2. V подорожувати на пароплаві.
8Іеат-ГіПег ['вііітДіо] п слюсар--паропровідник.
8іеат-£аіі£е ['вгігтдекіз] п манометр.
зІеат-Ьаттег ['8Іі:т,Ьжпю] п тех. паровйй молот; < іо изе а ~ іо сгаск пиІ8 стріляти з гармати по горобцях.
Біеаш-кеаі [ '8іі:т'ііі:1] п фіз. теплота конденсації.
зіеаш-ііеаііпз ['8іі:т'Ьі:Ііі]] п 1) парове опалення; 2) тех. парове обігрівання.
8<еатіп£ ['8іі:тіі]] 1. п 1) фіз. пароутворення; 2) тех. перегонка водяною парою; 3) тех. парове дуття; 4) тех. пропарювання; 5) текст, декапірування; 2. аф що димйть; що випускає пару; гарячий; ~ ГогеЬеасі спітніле чоло; ~ коі дуже гарячий.
8<еатіп£-р1ап< [ '8іі:тіі]р1а:пІ] п с.г. кормозапарник.
$іеатіп£-ир ['зіктгд 'лр] п с. г. посилене годування перед отеленням.
зіеат-іаскеі [ 'зіі :т'сізаекіІ] п тех. парова сорочка (циліндра).
8іеат-]еі ['8іі:т'с1зеІ] аф тех. па-рострумйнний.
8Іеат-1аипсЬ ['8Іі:т'1о:пЦ] п паровйй катер.
Біеат-паууу ['8іі:т'паеуі] п тех. землечерпалка; механічний екскаватор.
8іеат-ріре [ 8іі :траір] п тех. парова труба; паропровід.
8іеат-р1ап< ['8іі:тр1а:пі] п тех. 1) паросилова установка; 2) теплоцентраль.
8іеаш-роі¥ег ['8іі:т,раио] п енергія пари.
Біеатгоіі [8іі:тгои1] V військ, розм. пробиватися з боями.
8іеат-го11ег [ 'зіі :т, гоиіз] 1. п 1) паровйй коток; 2) перен. нищівна сйла; 3) розм. грубий тиск; придушення; 4) протягування, нав’язування (резолюції тощо); 2. V 1) пробиватися з боями; 2) перен. знйщувати усе на своєму шляху; 3) розм. тйснути, справляти тиск; не допускати (заперечень); 4) протягувати, нав’язувати.
8<еат8*іір [ '8іі:т/ір] п пароплав, парове судно.
8іеат8Іюр [ 8іі:т/ор] п котельна; кочегарка.
зІеат-зЬоуе! ['8іі:гп'/лу1] п паровйй екскаватор.
зіеат-ОДіі ['зіктіаіі] аф тех. па-ронепроникнйй.
8іеат-уе88е1 ['8іі:гп,ує8і] п пароплав.
$Іеат-і¥Ііі$і1е ['8Іі:т'\¥і8І] п паровйй свисток.
зіеату ['8іі:ті] аф 1) схожий на пару; 2) пароподібний; 3) що випаровується; 4) покрйтий парою; 5) насйчений парою.
§іеап [8іі:п] п розм. глечик, глек.
зіеагіс [зіі'аепк] аф хім. стеарй новий; ~ асід стеарйнова кислота.
зіеагіп ['зііапп] п стеарйн.
зіеагіпегу ['8Ііапп9гт] п вироб-нйцтво стеарйну (стеарйнових вйро-бів).
зіеаіііе ['зііаіаіі] п мін. мйльний камінь, стеатйт, жировйк.
§іеаІ08е§ [зііз'їоизкг] рі від зіеаіозіз.
8ІЄаІО8І8 [зііа'іоизіз] п (рі зіеаіозез) мед. 1) ожиріння; 2) жирове переродження.
зіескііпз ['зіекігд] п с. г. вйсадок.
зіеесі [8іі:сі] п поет, кінь; бойовйй кінь.
8іеек [8іі:к] Vрозм. 1) зачиняти, закривати, замикати; ~ уоиг §аЬ! розм. заткнй пельку!; 2) проколювати; 3) закріпляти, установлювати.
8іее1 [8іі:1] 1. п 1) сталь, крйця; 2) сталевий інструмент (предмет); 3) точйло; 4) кресало; 5) сталева планшетка; 6) гірн. сталевий бур: 7) меч; шпага; холодна зброя (тж соїд ~); 8) твердість; 9) рі акції сталеливарних компаній; 10) амер. сірий колір; < Ігие аз ~ абсолютно відданий (вірний); 2. аф 1) стальнйй, сталевий; ~ сопзігисііоп сталева конструкція, металоконструкція; ~ Іаре сталева рулетка; 2) сталеплавйльний; ~ Гигпасе ста-леплавйльна піч; < ~ реп сталеве перо; розм. фрак; 3. V 1) тех. покривати сталлю; наварювати сталлю; 2) припасовувати сталевий наконечник; 3) загартовувати; 4) перен. озлобляти; іо ~ опе’з ЬеаП озлобйтися, стати безжалісним.
8іее1-агтоиге(1 ['зіі:1 а:тасі] аф броньований.
8іее1-Ь1ие ['8Іі:ҐЬ1и:] 1. п синювато-сталевий колір; 2. аф синювато--сталевого кольору.
зіееі-сіасі ['зіі:1к1аесі] аф броньований, закутий у броню.
8іее1-сопсгеіе [ зіі:ґкопкгі:і] п залізобетон.
8іее1-еп§гауіп£ ['8іі:1іп'дгеіУіі]] п 1) гравірування на сталі; 2) гравюра на сталі.
8іееі-8гау ['зіі:1'дгеі] 1. п сірий колір з блакйтним полиском; 2. аф сірий з блакйтним полиском.
8іееі-*іеаі1е(1 ['зіі:1'Ьа:Іісі] аф 1) від
важний, смілйвий; 2) безжалісний, жорстокий, черствйй.
8Іее1іп£ ['8іі:1іі]] п мет. насталювання.
зіееі-ріаіеіі ['зікі'ріеііісі] аф броньований, обшйтий сталлю.
$1ее1-і¥оо1 |'8іі:1'\уи1] п тонка сталева стружка для чйстки металевого посуду (каструль тощо).
8іее№огк ['8іі:1\уа:к] п 1) збірн. сталеві вйроби; 2) сталева конструкція; сталева ферма; 3) рі (вжив, як $іп&) сталеливарний завод.
віееіу ['8іі:1і] аф 1) сталевий, зроблений із сталі; 2) схожий на сталь; ~ Ііеауепз сіре (сталеве) небо; 3) холодний і суворий; 4) непохйтний, незламний; твердйй як сталь.
зіееіуапі | 5Іі:Ца:сі] п безмін.
8іееп [зіі:п] V 1) облицьовувати цеглою (каменем); 2) гірн. кріпйти цеглою.
зіеепЬок ['зІішЬок] п зоол. антилопа штейнбок.
8іеепіе ['8іі:ш] п ч. ім'я Стіні (зменш, від Зіеркеп).
зіеепіп£ ['8іі:піі]] п облицьовування цеглою (каменем).
зіеепкігк ['8іі:пка:к] п іст. краватка; шййна хустка; шййна косйнка.
8іеепу ['зіі:пі] п ч. ім'я Стіні (зменш, від ЗіерЬеп, Зієуєп).
зіеер [8іі:р] 1. п 1) занурення (в рідину); просочування; замочування; 2) рідина для замочування; 3) ванна для просочування; копанка (для мочіння конопель); 4) круча; обрйв; прірва; 5) поет, небо; 2. аф 1) крутйй, стрімкйй; 2) розм. надмірний, перебільшений; ~ детапсіз завйщені вимоги; 3) роздутий, дуже високий (про ціну); 4) неймовірний, неправдоподібний; 3. V 1) занурювати (в рідину); 2) замочувати, вимочувати; 3) заливати; перен. топйти (у вині тощо); 4) настоювати, робйти настойку; 5) огортати (про дим тощо); 6) занурюватися, зникати з головою; загрузнути; Ю ~ іп ргеіисіісе утопати в забобонах; Іо Ье —есі іп Іііегаїиге з головою порйнути в літературу; 7) просочувати, насйчувати; 8) вилуговувати, зол йти; < іо -опе’з Ьапсіз іп Ьіоосі закривавити р0си; іо Ье ~ед іп іеагз заливатися сльозами.
зіеереп ['8іі:рп] V 1) робйти крутішим; 2) ставати стрімкішим; 3) зростати, збільшуватися (тж ~ ир).
зіеерег |'8іі:ра] п 1) чан для вимочування; мочйло; копанка для мочіння (конопель тощо); 2) той, шо вимочує (коноплі тощо).
8іееріп& |'8іі:ріі]] п 1) вимочування; водяне мочіння (шкіри, льону тощо); 2) вилуговування, визолювання.
зіееріе |'8іі:р1] п 1) пірамідальний дах; шпиль; 2) дзвінйця.
зіеерІесЬазе ['8іі:р1і]еі8] 1. п 1) пе
$іе
434

регони з перешкодами; біг з перешкодами на 3000 м; 2) крос (гонка) з перешкодами; 2. V брати участь у перегонах (гонках, бігу) з перешкодами.
$1еер1ес1іа$ег ['8іі:р1Д/еі8а] п 1) учасник перегонів (гонок, бігу) з перешкодами; 2) кінь, що бере участь у перегонах (скачках) з перешкодами.
8іеер1е-сго^¥п ['8іі:р1кгаип] п капелюх із шпилястим верхом.
$1еер1е]аск [ '8іі:ркізжк] п верхолаз.
8іеер1е-гооГе<1 ['$гі:рІпі:ії] аф 1) гостроверхий, шпилястий; 2) з високою покрівлею.
8іеер-іо ['81і:рШ:] аф мор. крутйй, обрйвистий, стрімкйй (про берег).
5ІЄЄГ [8І19] 1. П 1) стерно, КЄрМО, кормйло; руль; 2) амер. розм. порада; натяк; 3) кастрований бичок; молодйй віл; 4) амер. бик; 2. V 1) керувати, правити стерном (кермом, рулем); правити (автомобілем)', вестй (судно); 2) слухатися управління (руля); ШІ8 саг ~8 еазіїу цією машйною легко правити; 3) прямувати; триматися (певного курсу); 4) спрямовувати (зусилля); контролювати (дії); керувати; < Іо ~ сіеаг оГ зтЬ., зтій. уникати когось, чогось; іо ~ а тісісіїе соигзе уникати крайнощів; триматися золотої середини.
зіеегаЬІе ['зііагаЬІ] аф керований, регульований.
зіеегазе ['зііогісіз] п 1) керування стерном (кермом, рулем); 2) стернове управління; рульовйй прйстрій; 3) дія керма; 4) управління, керування, ке-рівнйцтво; 5) четвертий клас (найдешевші місця на пароплаві); 6) мор. приміщення молодших офіцерів; < ~ раззеп^ег пасажйр четвертого класу (на пароплаві).
8іеега£е-\¥ау ['8П9псіз\¥Єі] п мор. найменша швйдкість ходу, колй судно починає слухатися керма.
8ІЄЄГЄГ ['ВІЮГО] П 1) СТерНОВЙЙ, ру-льовйй; 2) штурвальний (на комбайні); 3) амер. розм. підставна особа; пособ-ник, що заманює жертву.
8ІЄЄГІП& ['8І19П1]] п 1) управління кермом (рулем); 2) пілотування; 3) наведення; 4) руління (лижний спорт); 5) керованість; 6) рульове управління; 8егуо ~ рульове управління з підсйлювачем; ~ ахіе авт. напрямна вісь; ~ сІиісЬ тех. муфта повороту; бортовйй фрикціон; ~ соттіпее комісія для вйроблення регламенту (порядку денного); ~ сотразз мор. дорожній компас; ~ горе мор. штуртрос.
8<еегіп£-£еаг ['вйогіддю] п 1) рульовйй механізм; механізм повороту; 2) мор. стерновйй прйстрій.
8<ЄЄГІП£-^¥І1ЄЄІ [ '8ІЮГ11]\УІ:1] п 1) стернове (рульове) колесо; 2) ав., мор. штурвал, колесо штурвала.
зіеегтап ['віютап] п (рі зіеегтеп [-тап]) стерновйй, рульовйй.
зіеегзтап ['зйагтап] п (р/зіеегзтеп [-тап]) 1) рульовйй, стерновйй; 2) штурвальний (на комбайні).
зієєує [8іі:у] 1. п 1) мор. кут нахилу (бушприта); 2) амер. мор. важіль з блоком для штйвки; 2. V 1) мор. мати надто велйкий нахил (про бушприт); 2) мор. штивати.
8іеГапіе ['зіеГапі] п ж. ім "я Стефані.
8ІЄ£апоро(1ои8 [.зіеда'порасіаз] аф зоол. що має перетинчасті лапи.
віеіп [8іаш] п амер. череп’яний кухоль для пйва.
8<еіпЬег£Єг ['5іашЬа:да] п штейн-бергер (біле вино).
8іе1е ['вгіїїі] п 1) стела, кам’яна плита з написом (зображенням); 2) напис на стелі; 3) ручка, держак; ратище спйса.
8іе11а ['зіеіа] п ж. 'ім’я Стела, Стел-ла.
зіеііаг ['зСеїа] аф 1) зоряний; ~ §иідапсе астронавігація; ~ Іі^Іті світло зірок; 2) зіркоподібний, зірчастий; 3) амер. видатнйй, знаменйтий (про актора).
8іе11аіе(<1) [8іе1еіі(іс1)] аф 1) зіркоподібний; 2) що розходиться променями, як зірка; 3) поет, усйпаний зірками.
8іе11егі<1 [ зіеізгісі] п морська зірка.
зіеІШегоиз [зіе'ІіГагаз] аф 1) укрй-тий зірками; зоряний; 2) покрйтий цятками у формі зірочок.
БіеШГогт [ '8іе1і£о:т] аф зіркоподібний; що має форму зірки.
зіеііиіаг ['віеЦцІо] аф 1) зіркоподібний; 2) усйпаний (покрйтий) зірочками.
вієш [8іет] 1. п 1) бот. стовбур; 2) стебло; 3) стрйжень; 4) бот. плодоніжка; квітконіжка; черешок; супліддя; 5) рід, плем’я; 6) лінія споріднення; 7) підставка, ніжка (бокала тощо); 8) рі жарт, ноги; 9) держак, колодочка (інструмента); ручка; 10) тех. стержень; 11) головка; Ійе ~ оГ а Таїсії головка годйнника; 12) друк. вертикальний штрих літери; 13) мор. форштевень; ніс; 14) лінгв. основа; 15) гроно бананів; < ~ СйгівПапіа (іигп) спорт, поворот на паралельних лйжах; ~ ріесе проміжний компонент (при щепленні); 2. V 1) походити; виникати (Ггот, ош оГ); 2) очищати від черешка; чйстити (ягоди); 3) припасовувати стебла (до штучних квітів); 4) ростй рівно; підніматися вертикально; 5) мор. утрймувати судно на заданому курсі; 6) пливтй проти течії, чи-нйти опір; 7) загачувати; робйти перемйчку; перегороджувати; 8) зупиняти, затрймувати; 9) спорт, гальмувати лйжами; 10) ітй проти вітру; < іо ~ сііГГісиІііез переборювати труднощі.
8іетЬиі1<1іп£ ['8іегП'Ьікіід] п бот. формування штамба.
віеш-сотровйіоп [ '8іет, котра'хі/п] п лінгв. словоскладання; складання основ.
зіет-сотрошкі ['віет'котраипсі] п лінгв. складне слово.
8ІЄШІЄІ ['8ІЄГПІ1І] п бот. 1) стеблйн-ка; 2) зародок стебла в зернйні.
зіеїшпа ['зіета] п (рі віеттаіа) 1) родовід; генеалогія; 2) ент. латеральне (просте) вічко.
зіеттаіа ['віетоіа] рі від зіетта.
Біетшег ['віета] п 1) пристосування для знімання плодів; 2) гірн. забійник.
8іеішпіп£ ['зіетід] п 1) очйстка від черешків; чйстка (ягід); 2) загачування; перегороджування; 3) зупйнка; 4) спорт. гальмування (лижами}; 5) пиж.
8іет-р1оіі£Ь ['віетріаи] п спорт, поворот» на лйжах «плугом».
віет-Шт ['зіетіат] п спорт, поворот на лйжах упором.
зіеіютаге ['віегтуєо] п чаркй, келихи, фужери.
зіет-іуішіег ['8іет,\уаіпсЬ] п амер. 1) годйнник з заводною головкою; 2) хлопець хоч кудй; 3) відмінна штука.
8іеп [8іеп] п (скор. від 8іеп &ип) кулемет системи Стена.
8ІЄПСІ1 [8ІЄПІ/] п 1) сморід; 2) щось смердюче; ~ ЬотЬ військ, розм. бомба з задушливим газом.
зіепсіїу ['зіепі/і] аф смердючий.
зіепсії ['віепві] 1. п 1) трафарет, шаблон; 2) узор (напис) по трафарету; 2. V 1) наносити узор по трафарету; фарбувати по трафарету; 2) робйти напис по трафарету.
зіепсії-ріаіе ['8іеп8Ір1еі1] п трафарет, шаблон.
8ІЄІКІ [8ІЄПСІ] V (разі і р. р. 8(ЄПі) розм. стрибати, скакати.
8іеп £ііп ['віепдлп] п кулемет системи Стена.
зіепосеріїаіоиз [,8іеп8еГо1д5] аії/ антр. вузькоголовий.
8<епо£ [віа'под] амер. розм. див. $іе-по£гар1тег.
8іепо£гарЬ ['8іеподга:Г] 1. п 1) стенографічний знак; 2) стенографічний запис; стенограма; 3) стенографічна друкарська машйнка; 2. у 1) стенографувати; 2) працювати стенографом.
8іепо£гарІіег [віе'подгоГо] п стенограф; стенографістка.
8<епо£гарІііс(а1)	[' 81епо' дгаеСік(о1)|
аф стенографічний.
8<епо£гарІііса11у [, 81епо дгаеГікоІі] асіу стенографічно.
8іепо£гарІіі$і [8іе'подгоГі8і] п стенографіст; стенографістка.
8<епо£гарІіу [8іе'подго£і| п стенографія.
435
8ІЄ
зіепоіаіізт [зіе'поіакгш] п, лінгв. слово, утворене шляхом складової (літерної) абревіації.
зіепораеіс [,зіепо'рі:ік] асі] що має вузький отвір (вхід).
8ІЄПО8Є8 [зІе'ПОиЗГг] рі від 8ІЄПО8І8.
8ІЄПО8І8 [зІе'ПОиЗІЗ] П (рі 8ІЄПО8Є8) мед. стеноз, звуження.
зіепоіуре ['зіепоиіаїр] п 1) стенотипічний знак; літерний (складовий) стенографічний знак; 2) стенографічна друкарська машйнка.
зіепоіуру [зїе'поїірі] п стенотипія.
зіепі [зіепі] V 1) розм. розшйрюва-ти, розтягувати; 2) разі і р. р. від зіепсі.
зіепіоп ['зіепіап] п гірн. просік.
Зіепіог [зіепіо:] п 1) Стентор (гучноголосий глашатай в Іліадї); 2) гучноголоса людйна (дяк тощо); 3) зоол. інфузбрія-сурмач.
зіепіогіап [8іеп'іо:пап] ай] 1) гучноголосий; 2) громовйй, громоподібний; гучнйй (про голос).
зіепіогіоиз [зіеп'іогпаз] див. зіепіо-гіап.
зіер [81ер] 1. п 1) крок; ~ Ьу ~ крок за кроком; ~ Гог ~ (\¥іік зтЬ.) нога в ногу (з кимсь); аі еуегу ~ на кожному кроці; іп ~ \¥іік в ногу з (кимсь); оиі оГ ~ не в ногу; іо кеер ~ 'уіііт ітй в ногу з; іо іигп опе’8 ~з попрямувати; ІО ЬгІП£ іпіо ~ погодити в часі; 2) рі звук кроків; 3) хода; 1і§кі (Ііеауу) ~ легка (важка) хода; 4) коротка відстань; відстань в одйн крок; 5) алюр; 6) па (в танцях); 7) просування; поступальний рух; хід; 8) під-вйщення по службі; 9) військ, розм. чергове звання; 10) вчйнок; дія, захід; крок; іо іаке ~8 вжити заходів; 11) східець, щабель, прйступка; підніжка; поріг; підйом; 12) рі драбйна; тех. стрем’янка; 13) вкладиш (підшипника); 14) ступінь (ракети); 15) хід (спіралі); 16) муз. ступінь; тон; 17) інтервал; 18) мор. степе, гніздо (щогли); 19) ре-дан; ~ Ьеагіп£ підп’ятник; упорний підшйпник; ~ госкеі багатоступінчаста ракета; ~ зргіп§ ступінчаста ресора; іо їоііоху іп зтЬ.’з ~з наслідувати чийсь приклад; іо \уаісй опе’з ~з діяти обережно; опе ~ аі а ііте хто спішйть, той людей смішйть; 2. у 1) крокувати, ступати; іо ~ Іі^кіїу ітй легко; іо ~ оиі Ьгізкіу ітй швйдко; іо ~ іпіо а саг сісти в автомобіль; іо ~ зйогі спіткнутися; перен. помилйтися; іо ~ оуєг (Ье іЬгезЬоїд переступйти через поріг; 2) розм. ітй (собі), виходити; І тизі ~ а1оп£ мені час ітй (кудись); 3) розм. тікати, дезертйрувати; 4) проходити невелйку відстань, робйти кілька кроків; іо ~ асгозз а гоаб перейтй дорогу; \¥І11 уои ~ іпзібе? зайдіть, будь ласка; ~ ікіз \уау, ріеазе ідіть сюдй, будь ласка; 5) робйти па (в танці); ікіз вігі сап геаїїу ~! ця дівчина чудово танцює!; 6) рухатися легко і швйдко; 7) насту-
пйти; іо ~ оп зтЬ.’з Гооі наступйти комусь на ногу (тж перен.); 8) натискати; іо ~ оп а §аз розм. дати газу, поспішати; 9) вимірювати кроками (тж ~ оГГ, ~ оиі); іо ~ а бізіапсе відміряти відстань кроками; 10) досягати (одержувати) щось відразу; іо ~ іпіо а £ооб іоЬ несподівано одержати гарну роботу; 11) робйти східці; 12) ітй пішки; 13) мор. ставити щоглу в степе; 14) ел. трансформувати (струм); □ ~ а1оп£ амер. розм. швйдко рухатися; ~ а$і(1е відходити убік; посторонйтися; дати дорогу іншому; ~ Ьаск відійтй назад, зробйти крок назад; перен. по-ступйтися; ~ (Іомті спустйтися; зійтй внйз; вййти (з екіпажа); ел. знйзити напругу; амер. розм. пітй у відставку; ~ Гогіїї, ~ Гопуаггі виступати (висуватися) уперед; ~ іп входити, вступати; сідати в (машину); перен. втручатися, включатися; ~ іпіо входити, заходити (кудись); ~ оГГ сходити; військ, розм. кйдатися в атаку; амер. розм. зробйти пбмйлку; умерти; ~ оп наступати *на (ногу); І каіе іо Ье ~реб оп я ненавиджу штовханйну; ~ оиі виходити, ненадовго вййти з дому; ступати широкими кроками; 'прискорювати ходу; вййти за межі (Ггот); вимірювати кроками; ~ оуєг заступйти за лінію (біг); переступйти; ~ ир підніматися угору (по сходах); підійтй; залицятися; просувати, висувати; поейлювати, підвйщува-ти; прискорювати, збільшувати оберти; ел. підвйщувати напругу; військ. кйдатися в атаку; < ~ Ііуеіу! мерщій!, хутчіше!; ~ оп іі! натискай!, женй щодуху!; ІО ~ оГГ ОП Іке \¥ГОП£ Гооі помилйтися з самого початку.
8іерапакегі [зіератаґкегі] п геогр. н. м. Степанакерт.
зіер-Ьаск [ 'зіерЬаек] п військ, відхід. зіерЬгоіЬег [ 'зіер,Ьглба] п зведений брат.
8іер-Ьу-8іер І'зіерЬаґзіер] асі] 1) ступінчастий, багатоступінчастий; ~ госкеі багатоступінчаста ракета; 2) поступовий.
зіерсЬіїсі | 'зіері/аіИ] п (рі зіер-скіїбгеп [-Д/іІбгап]) пасинок, пасерб; пасербиця, падчерка.
зіербаше ['зіербеїт] див. зіер-тоікег.
зіер-гіапсе ['зіербатз] п степданс (сольний танець із складними па).
8іер<іаи§Ьіег [ 'зіер,сіо:іа] п пасербиця, падчерка.
$1ер-(кнуп І'зіербаип] асі] знйжу-вальний; ~ ігапзГогтег ел. знйжуваль-ний трансформатор.
зіерГаіЬег ['8іер,Га:ба] п вітчйм.
зіер-Гаик ['зіерГо:1і] п геол. ступінчастий скид.
8іерЬапа ['зіеГапа] п ж. ім'я Сте-фана.
8іерЬапіе ['зіеГапі] п ж. ім'я Сте-фані.
зіеркапііе ['зіеГапаїі] п мін. стефа-ніт, чорний срібний блиск.
8іерЬеп ['зіі:уп] п ч. ім'я 1) Стівен;
2) бібл. Стефан.
8ІЄр-ІП8 [ 8ІЄр'1П2] П рОЗМ. 1) Пре-дмет жіночого туалету (без застібок); трусики, пояс; 2) черевйки без закаблука; пантофлі.
$іер-1а(1<1ег [ 'зіер, Іаеба] п драбйна; стрем’янка.
8іер1е§8 [зіеріїз] асі] тех. безступінчастий, плавний (про регулювання).
зіершоікег ['зіер,тлда] 1. п мачуха; 2. V 1) привестй в дім мачуху; 2) поводитися грубо (несправедлйво), третйрувати.
зіертоіііегіу ['зіер,тлда1і] асі] не-прйязний, несправедлйвий; недбайлй-вий; злий.
зіерпеу ['зіерт] п запасне автомобільне колесо.
зіер-рагепі ['зіер,рєагапі] п вітчйм, нерідний батько; мачуха, нерідна мати.
зіерре [8іер] п рос. степ.
зіерреіі [зіері] асі] 1) ступінчастий, уступчастий; ярусний; 2) із східцями.
зіеррег ['зіера] п 1) добрий ходак (звич. £ооб ~); 2) кінь з доброю ходою.
8ІЄррІП£-$ІОПЄ ['8іерп]8іоип] п 1) камінь для переходу (через рівчак тощо); 2) перен. засіб для досягнення метй (для поліпшення становища тощо).
8ІЄррІП£-ир ['8іер11]'лр] п військ. 1) ешелонування; 2) просування поешелонно.
$<ер$і$<ег [ 'зіер, 818І9] п ЗВЄДЄНЗ СЄ-стра.
зіерзоп ['зіерзлп] п пасерб, пасинок.
$іер$-іе11ег ['зіерзДеЬ] п крокомір.
зіер-зіопе ['зіерзіоип] п 1) прйступка, східець біля входу; 2) камінь для переходу (через рівчак).
зіер-Шгп ['зіеріат] п маховйй поворот на місці (лижний спорт).
$іер-ир ['зіерлр] асі] підвйщуваль-ний; ~ ігапзГогтег ел. підвйщувальний трансформатор.
зіерлуізе ['зіерхуаіг] асіу 1) уступчасто; східцями; 2) поступово.
8іегсогасеои$ [, 8іа:ка 'геї/аз] ай] 1) каловий, фекальний; 2) гнойовйй (про комах).
зіегеогаї ['8іа:кага1] асі] каловий, фекальний.
8іегсогагу ['8іа:кагап] 1. п гноєсховище; 2. асі] гнойовйй.
$іегсогаііоп [,8іа:ка'геі/п] п с. г. угноювання, удобрювання.
8іегео ['зііагюи, 'зіепои] 1. п 1) (скор. від зіегеоіуре) стереотйп; сте-реотйпія; 2) (скор. від зіегеозсоре) стереоскоп; 2. асі] (скор. від зіегеозсоріс) стереоскопічний.
436
зіегеоЬаіе ['зйзпзЬеіі] п архт. сте-реобат, цоколь.
5ІегеосЬеті$ігу ['віїзпз'кетівіп] п стереохімія.
зіегеоГогшиІа ['8іізпз'£з:тіи1з] п хім. просторова формула.
$іегео£гат ['віїзпздгает] п 1) просторова об’ємна діаграма; 2) стерео-знімок.
$<егео£гар1і [8іізпздга:Л п стеред-граф.
8іегео&гарІііс(а1) [. зіізпз'дгаеіїк(з 1)] асі] стереографічний.
$іегео£гар1іу [,8іізп'здгз£і] п стереографія.
$іегеоі$ошег [,8іі9п'аі8зтз] п хім. стереоізомер, просторовий ізомер.
зіегеошеіег [,8йзп'отйз] п фіз. стереометр.
віегеотеігу [,8іізп'зтііп] п стереометрія.
зіегеорЬопіс [,8іізпз'£зпік] асі] стереофонічний.
зіегеоріїопісз [,8іізпз'£оипік8] п рі (вжив, як зіп&) стереофонія.
БіегеорЬоіо^гаштеігу [ 'віїзпз, Гоиіз-'дгаетііп] п стереофотограмметрія.
$іегеор1іоіо£гар1іу [,8іізпз£з'іздгз£і] п стереофотографія.
зіегеоріазт ['віїзпзріаегт] п біол. стереоплазма.
8іегео8соре ['віїапавкоир] п стереоскоп.
§іегео8соріс [,8йап98'кзрік] аф стереоскопічний.
$іегеоіе1е$соре [ 'віїзпз'іеіівкоир] п астр. стереотруба.
віегеоіуре ['8І13ПЗІаір] 1. п 1) друк. стереотип; 2) стереотипія; 3) стереотипність, шаблон, стандарт; заяложеність; 4) фізл. стереотип; 2. аф 1) сте-реотйпний; а ~ есНііоп стереотипне видання; 2) шаблонний, трафаретний, стандартний; заяложений; 3. V 1) друк. стереотипувати; 2) друкувати із стереотипу; 3) надавати шаблонності; перетворювати на стандарт; робйти заяложеним.
8іегеоіуре<1 [ 'віїзпзіаірі] аф 1) друк. стереотйпний; 2) шаблонний; неори-гінальний.
зіегеоіурег ['віїзпзіаірз] п друк, сте-реотйпник.
8іегеоіуру ['віїзпзіаірі] п друк, сте-реотйпія.
§іегіс [Чіепк] аф просторовий.
Біегіїе [’віегаїї] аф 1) неплідний; безплідний; нездатний до дітородіння; стерильний; 2) неродючий (про грунт)', 3) безрезультатний, неефективний; ~ \уогк марні зусйлля, марна праця; 4) позбавлений будь-якої своєрідності, сірий; ~ Іесіиге нудна лекція; 5) стерилізований.
зіегіїііу [віе'піііі] п 1) безплідність; нездатність до дітородіння; стерйль-ність; 2) неродючість, вйснаженість
(ґрунту)', 3) безрезультатність, марність, даремність; 4) безбарвність, сірість, відсутність будь-якої своєрідності; ~ оГ іпіеііесі убогість розуму; 5) стерйльність.
зіегіїігаііоп [,8іеп1аі'2еі/п] п 1) стерилізація; 2) знепліднювання.
8ІЄГІ1І2Є ['зіепіаіг] V 1) знепліднюва-ти, стерилізувати; 2) вихолощувати; робйти безбарвним (сірим); 3) робйти марним, позбавляти смйслу; 4) стерилізувати, звільняти від мікроорганізмів.
$іегі1І2ег ['зіепіаігз] п стерилізатор.
Біегіеі ['зіаЛії] п іхт. стерлядь, чечуга.
8іег1іп£ ['8із:1ід] п ч. ім/я Стерлінг.
зіегііпз ['8із:1ід] 1. п 1) стерлінги, фунт(и) стерлінгів; англійська валюта; 2) срібло установленої проби; а 8еі оГ ~ набір столового срібла; 3) розм. англієць, що переселйвся в Австралію; австралійський колоніст; 2. аф 1) стерлінговий; а роипд ~ фунт стерлінгів; ~ агеа стерлінгова зона; ~ Ьіоск стерлінговий блок; ~ ргісез ціни у фунтах стерлінгів; 2) установленої проби (про срібло: 925 частин срібла на 75 частин міді); 3) розм. срібний; з чйс-того срібла; 4) перен. бездоганний; надійний; непідробний; а тап оГ ~ сЬаг-асіег бездоганно чесна людйна; ~ ргіпсіріез благородні (бездоганні) прйнципи.
8іегп [8із:п] 1. п 1) мор. корма; 2) ав. хвостова частйна; 3) задня частйна (предмета); 4) хвіст (гончака, вовка); 5) груб, зад; 2. аф 1) суворий, строгий; ~ геаіііу сувора реальність; 2) жорстокий, шалений, лютий; 3) твердйй, стійкйй, непохйтний; ~ Гоїкжег стійкйй послідовник; > ~ іиЬе військ, кормовйй торпедний апарат; ійе ~ег зех сйльна стать (чоловіки); 3. V мор. 1) спрямовувати кормою уперед (про корабель); табанити; 2) ітй кормою уперед, ітй заднім ходом; 3) поставити на корму; ~ Ьаск давати задній хід.
8іегпа ['8із:пз] рі від 8іегпит.
зіегпаї ['віз.пзі] аф анат. стерналь-ний.
8іет-Ьоаг(1 [ х8іо:пЬо:сі] п мор. 1) задній хід; інерція заднього ходу; 2) невйгідний галс.
8іегп-сЬа8Є ['8із:пі/еі8] п мор. переслідування у кільватер.
8ІЄГП-СІіа8ЄГ ['8ІЗ:П,ЦЄ189] п мор. іст. ретирадна гармата.
8іеш-Га$і ['8із:п£а:8і] п мор. кормовйй швартов; кормовйй фалінь.
5іеш-Гогешо8і ['8із:п'£з:тои8і] асіу мор. кормою уперед.
8іет-Ггате [ЧізгпГгеїт] п мор. 1) ахтерштевень; 2) набір кормй.
8іегп-1а<1(1ег ['8із:п,1аесіз] п мор. кормовйй штормтрап.
8Іегпто$і ['8із:птои8і] аф мор. крайній кормовйй; крайній задній.
8іегп$оп [8із:п8зп] п мор. кормова кнйця.
зіегпшп ['8із:пзт] п (р/зіета) анат. грудйна, груднйна.
зіетиіаііоп [,8із:п]и'іеі/п] п мед. чхання.
зіетиіаііуе [8із:'п]и:ізііу] а# що викликає чхання.
зіепнИаіог [	п військ.
чхальна отруйна речовина.
зіепшіаіогу [віз:'п]и:ізізп] 1. п речовина, що викликає чхання; 2. аф чхальний.
8іепв¥аг<1 ['8із:п\¥9сі] 1. афмор. кормовйй, спрямований у корму; 2. асії до кормй, у корму.
8Іегт¥аг(І5 [ 8із:п\узсі2] аду до кормй, у корму.
8Іет-5¥ау ['8із:п\уєі] п мор. задній хід.
зіегп-Міее! ['8із:п\уі:1] п мор. кормове (заднє) гребне колесо.
зіегютіїееіег ['8із:п,\уі:1з] п задньо-колісний пароплав.
8іету ['8із:т] аф грубозернйстий.
8ІЄГОІ [8ІЄГЗІ] П ХІМ. СТерЙН.
8іеї1ог ['віз.’із] п мед. хрип, хрипіння (при утрудненому диханні).
зіегіогоиз ['візізгзв] аф мед. важкйй, хрипкйй, утруднений (про дихання).
8ІЄІ [8ІЄІ] 1. п друк, коректурний знак, що скасовує правку; 2. у: ~! за-лйшйти, як було!, не правити!
БіеіЬозсоре ['віеОзвкоир] 1. п 1) мед. стетоскоп; 2) тех. дефектоскоп; 2. у вислуховувати стетоскопом.
8ІЄІ8ОП [8ІЄІ83П] П М’ЯКЙЙ КрИСЛЯ-тий капелюх (у ковбоїв).
Зіеиаіі ['8і]и:зі] п ч. ім'я Стюарт.
8ієує [8іі:у] п ч. ім'я Стів (зменш, від Зіерйеп).
8ієує<іогє ['8іі:укіз:] 1. п 1) портб-вйй вантажник; 2) підрядчик, що здійснює розвантаження і навантаження суден; < ~ Ьаг£Є амер. ліхтер; 2. у розвантажувати (навантажувати) корабель.
8ієуєп |'8іі:уп] п ч. ім'я Стівен.
$ієуєп ['8іеуп] п розм. 1) голос; 2) гучні крйки, галас, гамір, шум.
8ієуіє ['8іі:уі] п ч. ім'я Стіві (зменш, від ЗіерЬеп).
8іе^у [вди:] п ч. ім'я Стью (зменш, від 8їе\уаП, ЗіиаП).
8іе^у [в^и:] 1. п 1) рйбна (устрична) сажалка; 2) тушковане м’ясо; тушонка; 3) розм. занепокоєння; хвилювання; іо Ье іп а ~ хвилюватися, турбуватися; 4) збуджений стан; 5) лазня; 6) звич. рі дім розпусти; 7) повія; 2. у 1) туш кувати (ся); 2) знемагати ; нудйтися; 3) хвилюватися, турбуватися; накручувати себе (тж ~ ир); 4) настоюватися (про чай); 5) длубатися (в чомусь); 6) просочувати; іо ~ іп опе’з о\уп іиісе варйтися у власному соку.

437
$іі
зієуузпі [з^иад] п 1) управляючий (маєтку тощо); 2) завідуючий господарством; економ; 3) розпорядник (на балах, скачках тощо); 4) іст. мажордом, управйтель, дворецький; 5) старанний хранйтель (розпорядник); 6) гірничий майстер; 7) військ, старший вістовйй; 8) скарбнйк (методистської конгрегації); 9) стюард, офіціант (на пароплаві); 10) амер. буфетник (на судні).
$іеі¥аг<1е$$ ['зЦиосІїз] п 1) стюардеса; бортпровіднйця; 2) покоївка (на пароплаві).
$іе№г<1$1іір ['Ціиасі/ір] п 1) посада управляючого (управйтеля, дворецького, мажордома, економа); 2) управління, керування.
8іе^агі ['з^изі] п ч. ім'я Стюарт.
зіе\¥е<1 [$уи:сі] аф 1) тушкований; ~ Гпііі компот; 2) міцно настояний (про чай); 3) розм. п’яний.
$іеі¥-рап ['з^шраеп] п низька каструля; сотейник.
8іЄ5¥-роі [Ч^игроі] п 1) низька каструля; сотейник; 2) розм. зубрйло.
8іеіуу ['зфі:і] п ч. ім'я Стюї (зменш, від 8(е\уаі1, 8іиаі1).
зііЬішп ['зііЬіат] п хім. сурма. зііЬшіе ['зІіЬпаїі] п мін. стибніт, зііск [зПк] 1. п 1) ціпок, палиця; 2) палка, дрючок, посох; стек; кілочок; 3) жезл; 4) брусок, паличка (сургучу тощо); плйтка; ~ оГ скосоїаіе плйтка шоколаду; 5) свічнйк; 6) смичок; 7) муз. диригентська паличка; 8) спорт, ключка; 9) людйна; циеег ~ дивак; роог ~ нікчемна людйна; 10) тупйця, колода; недалека людйна; 11) рІ розм. предмети (хатньої обстановки); 12) рі хмиз; 13) амер. розм. глушина; 14) ав. група парашутйстів, що беруть участь у груповому стрибку; 15) військ, серія бомб; снаряди одного залпу; 16) круглий лісоматеріал; 17) друк, верстатка; 18) мор. перископ; 19) мор. рангоутне дерево; 20) бот. гілка, черешок; 21) текст, тіпалка, м’ялка; 22) амер. добавка бренді до чаю (кави); 23) спорт, бокові стійки (воріт); 24) тех. ручка, держак; 25) ав. розм. ручка управління; 26) клейкість; 27) затрймка; 28) перешкода; < ~ ЬотЬіп£ військ, серійне бомбометання; Іке ЬІ£ ~ політика сйли, політика велйкого кийка; сгозз аз (хуо ~з злий як біс, не в дусі; іо йоісі ~з хуігЬ зтЬ. змагатися з кимсь на рівних умовах; іп а сіей ~ у тупику; у скрутному становищі; іо сиі опе’з ~з накивати п’ятами, утектй; 2. V (разі і р.р. зпіск) 1) втикати, встромляти, вколювати; 2) проколоти, простромйти ((Нгои^к); 3) заколоти, убйти (багнетом); 4) різати, колоти, забивати (худобу); іо ~ а рі§ заколоти свиню; 5) висовувати, виставляти; іо ~ опе’з Ііеад оиі оГ і Не \уіпсіо\у вйсунути голову з вікна; 6) засовувати; затикати;
7) стирчати; 8) розм. поставити, покласти, кйнути; ~ іке кеіііе оп іке ^аз--зіоує поставте чайник на газову плиту; 9) наколювати (комах для колекції); 10) збирати хмиз (звич. іо §о ~іп&); 11) с. г. ставити підпірки; 12) друк. уставляти у верстатку; 13) приклеювати, наклеювати, розклеювати; іо ~ Ьіііз розклеювати афіші; 14) лйпнути; присмоктуватися; приклеюватися; прилипати; іаг ~з смола липуча; 15) міцно триматися (в сідлі); 16) застрявати; загрузнути, зав’язнути; іке саг зіиск іп іке. тисі автомобіль зав’яз у грязі; 17) вагатися; 18) зупинятися, затрймуватися; 19) розм. залежуватися (про товар); 20) погано діяти, заїдати; з\уііск ~з вимикач погано працює; 21) терпіти, мирйтися (з кимсь); ~ іі! терпіть!; 22) спантелйчити, поставити у скрутне становище; 23) обдурювати, обманювати; 24) нав’язати; накйнути; підсунути; І ат зіиск \уіік ікіз саг мені нав’язали цю машйну; 25) примушувати платйти; стягати; брати надмірно високу ціну, лупйти; □ ~ агоипгі розм. тинятися поблизу; ~ аі уперто продовжувати; іо ~ аі поікіпз не зупинятися ні перед чим; ~ (Іомп розм. підпйсувати, запйсувати; ~ оп припй-сувати до рахунку; ~ оиі розм. стояти до кінця; висовувати (ся); стирчати; не піддаватися; страйкувати; ~ оиі Гог наполягати на чомусь; ~ іо^еіНег склеювати; ~ ир випинатися, стирчати; ставити сторч; ставити в скрутне становище; розм. зупиняти з метою пограбування; ~ ир Гог захищати, підтрймувати; ~ ир іо не підкорятися; чинйти опір; < іо Ье зіиск оп зтЬ. закохатися в когось; іо ~ Ііке а Іітреі (Ііке \¥ах) пристати як смола.
зііскег ['зііка] п 1) колючка, шип; 2) розм. колюча зброя; ніж, спис; 3) клейка речовина; 4) смужка липкого паперу; гумований папір; 5) етикетка; ярлйк; афіша, оголошення; 6) штрафна наклейка на вітровому склі (за порушення правил стоянки); 7) розклеювач афіш; 8) розм. роботяга; 9) людйна, вірна своїм нахилам, звйчкам; 10) прихйльник; 11) залежа-лий товар; 12) розм. страйкар; 13) важке питання; загадка; 14) гість, що засйдівся.
зііскГи! ['зіікГиІ] п друк, повна верстатка.
$ііскіпе$$ ['зіікшіз] п 1) негнучкість; нерухомість; зашкарублість; 2) клейкість, лйпкість; 3) в’язкість.
$ііскіп& ['зіікіі]] 1. п 1) прилипання; 2) пригорання; 3) тех. заїдання; 2. аф 1) що стирчйть; 2) колючий, гострий; ~ Ьиіі бик, що б’ється; 3) лип-кйй, прилйпливий; 4) що застряє.
$ііскіп£-кпіїе [ 'зіікіі]паіі] п (р/зііск-іп£-кпіуез [-паїух]) с. г. ніж для забою худоби.
зііскіп£-р1азіег ['зіікпз'р1а:зіа] п липкйй пластир, лейкопластир.
$ііск-іп-іІіе-ти<1 ['зііктдатлсі] 1. п розм. 1) відстала людйна; 2) розтяпа; 3) знев. як же його звати; Мг. ~ містер, як його там; 2. аф розм. 1) відсталий; 2) розхлябаний; безладний, млявий.
зііскіі ['зіікіі] аф 1) незакінчений, незавершений; недосконалий, поганий; 2) розм. невдалий.
$ііск]а^¥ ['зііксізо:] п розм. тягучка (цукерки).
зііскіе ['зіікі] у 1) боротися, відстоювати; стояти (за щось); 2) заперечувати, сперечатися; присікуватися; 3) вагатися, сумніватися; гаятися.
зііскІеЬаск [ 'зіікІЬаек] п іхт. колючка.
зііскіег ['зіікіа] п 1) завзятий прихйльник (прибічник, захиснйк); 2) протйвник; 3) посередник; суддя (на змаганнях тощо).
зііскріп ['зіікріп] п амер. булавка для краватки.
$1іскіІ£Ііі ['Біікіаіі] п бот. череда.
8<іск-ир ['зііклр] 1. п 1) стоячий комір; 2) амер. розм. напад, наскок; пограбування; 3) нальотчик; грабіжник; 2. аф стоячий (про комір).
зііску ['8іікі] аф 1) липкйй, клей-кйй; 2) розм. жаркйй і вологий (про погоду); 3) нерішучий; 4) розм. причепливий; нетерпймий; незговірливий; 5) розм. поганий, неприємний; ~ епд катастрофа, неприємність; < ~ ЬотЬ військ, липуча протитанкова ручна граната.
8ІІЯ* [81і£] 1. п розм. 1) вексель; 2) підроблена банкнота; 3) таємний лист; 4) незграбна людйна; 5) босяк; бурлака; 6) хлопак; 7) труп; 2. аф 1) міцнйй, тугйй, негнучкйй, неелас-тйчний; жорсткйй; 2) закляклий, за-стйглий, задубілий, заціпенілий; здерев’янілий; ту 1е£8 Гееі ~ у мене ноги задубіли; 3) напружений, дерев’яний; 4) напіврідкйй, в’язкйй, густйй, щільний; ~ Зои§к густе тісто; 5) непохйт-ний, незламний, твердйй, рішучий; ~ депіаі рішуча відмова; 6) запеклий, завзятий; ~ ЬаШе запекла бйтва; ~ гезіз-Сапсе упертий опір; 7) незграбний, не-ловкий; 8) п’яний; 9) холодний, манірний, натягнутий, вймушений; ~ Ьо\у холодний уклін; 10) важкйй; ~ ехатіпасіоп важкйй екзамен; 11) крутйй (спуск); 12) сйльний (про вітер); 13) міцнйй (про напій); 14) сильнодіючий (про ліки); 15) високий (про ціни); 16) стійкйй (про ринок); 17) надмірний (про вимогу тощо); 18) суворий (про покарання); 19) щільно упакований; 20) розм. повнісінький; 21) ргед. розм. до знемоги; до смерті; І \уаз зсагесі ~ я злякався до смерті; 22) упертий; 23) мор. остійний, нехиткйй; < ~ аз а рокег негнучкйй; жорсткйй; манірний; ікаі’з а Ьй ~ це вже занадто!; (о

438
зіі
кеер а ~ иррег Іір виявляти твердість; не втрачати мужності.
$ШГеп ['зіїйі] V 1) надавати жорсткості (пружності); робйти жорстким (прзокнйм); 2) ставати жорстким (пру-жнйм, твердйм); 3) надавати в’язкості; 4) ставати в’язкйм; густіти; тверднути; 5) зміцнювати(ся); загартовувати (ся); 6) військ, підкріпляти, посилювати; 7) клякнути, ціпеніти; 8) розм. помирати; 9) розм. убивати; 10) заважати розвиткові (функціонуванню); 11) притупляти (почуття); 12) надавати манірності (холодності); 13) ставати манірним (холодним, зарозумілим); 14) робйти натягнутим; 15) ускладнювати (екзамен); 16) ставати важчим; 17) ставати крутішим; 18) посйлювати-ся (про вітер); 19) робйти міцнішим (про вино); 20) ставати дедалі запеклішим (непримиреннішим) (про боротьбу); 21) підвйщувати(ся) (про ціну); 22) перетворювати на лід (про воду); 23) мор. надавати остійності.
8ІІІЇЄПІП& ['ЗІІЇПІІ]] п підвйщення жорсткості (міцності); ~ гіЬ тех. ребро жорсткості.
$ШГ-песке(1 ['зііГпекі] аф 1) упертий; 2) зарозумілий.
['зііГпіз] п 1) мед. нерухомість; 2) густота; згущеність; 3) тех. жорсткість (конструкції); 4) мор. остійність (судна).
БііПе ['зіаіГІ] 1. п 1) удушення; 2) ядуха; 3) колінна чашка (на задній нозі тварини); 4) колінний суглоб; 2. V 1) душйти; задушйти; іо Ье ~д Ьу зтоке задихатися від дйму; 2) задихатися; іо ~ Ггот \уапі оГ аіг задихатися від браку повітря; 3) придушувати; іо ~ а гєуоіі придушйти повстання; 4) заглушати; іо ~ а поізе заглушйти шум; 5) гасйти (вогонь); 6) приховати; зам’яти; 7) поглинати (звук тощо).
$ііЛе<1 ['зіаіГІд] аф 1) придушений; 2) душнйй.
8ііПе-]оіпі [ 'зіаіГГдзоіпі] п колінна чашка; колінний суглоб (у тварини).
зііЛег ['віаіГІо] п розм. шйбениця; іо циеег ійе ~ унйкнути шйбениці.
$ііЛіп£ [ 'зіаіГІїд ] аф душнйй, задушливий; важкйй.
8ІІ£та ('віідто] п (рі тж 81і&таїа) 1) тавро ганьби; стйгма; 2) пляма, болячка (на тілі); 3) рімед. стйгми, стигмати; 4) зоол. стйгма; 5) бот. прйй-мочка.
8іІ£іпаіа І'8іідтоіо] рі від 8іІ£та.
8ІІ£таііс [віїд'таеіік] аф 1) таврований, мічений; 2) затаврований ганьбою; 3) ганебний; що ганьбйть; 4) фот. анастигматйчний.
8іІ8таіІ8т ['8іідтоіігт] п 1) відсутність астигматйзму; 2) тавро; татуювання.
БіщтаЛхаііоп [,8іідтоіаі'геі/п] п таврування.
$й§таііге ['віїдтоіаіг] V 1) таврувати ганьбою, ганьбйти, паплюжити; 2) таврувати, клеймйти; татуювати.
8ІІ1Ь [зііІЬ] п фіз. стильб (одиниця яскравості).
8іі1е [8іаі1] п 1) східці (біля паркану, стіни); перелаз; 2) турнікет; 3) одвірки; 4) покажчик; стрілка сонячного годйнника; < іо Ьеір а Іате до& оуєг а ~ допомогтй комусь у біді.
зШеНо [8іі'Іеіои] п кинджал, стилет; < ~ Ьеагд борідка клинком; ~ кееіз розм. тонкі підбори, шпилькй.
8Й11 [8111] 1. п 1) поет, тйша; безмовність; іп іЬе ~ оГ (іке) пі§кі у нічній тйші; 2) фотознімок; 3) кін. рекламний кадр, фотореклама; 4) телеб. студійна заставка; 5) діаграма; 6) пожежна тривога (по радіо тощо; тж ~ аіагт); 7) перегінний куб; дистилятор; 8) винокурний завод, ґуральня; 2. аф 1) нерухомий, непорушний; спокійний; ~ гаіп дощ без вітру; іо кеер ~ не рухатися; 2) тйхий, безшумний, безмовний; ~ еуепіп§ тйхий вечір; іо Ье ~ не розмовляти, не шуміти; 3) не-гучнйй, приглушений; 4) не ігрйстий (про вино); < ~ аіагт пожежна тривога, що сповіщається по телефону (радіо); ~ сатега фотоапарат; фотокамера для знімання акторських проб, робочих моментів і рекламних фотографій; ~ Кипі амер. обережне полювання, приховані пошуки дичинй; кулуарні переговори; ~ ІіГе натюрморт; ~ рісіиге фотознімок; ~ \уаіег стояння приплйву (відплйву); аз ~ аз деаік (аз іке £гауе) німйй, як могйла (як домовйна); ~ хуаісйез оГ ійе пі^кі нічна тйша; іо кеер а ~ іоп§ие іп опе’з кеад мовчати; ~ хуаіегз піп деер присл. у тйхому болоті чортй водяться; тйха вода греблю рве; 3. адч 1) нерухомо, спокійно; тйхо; іо зіапд ~ не рухатися, залишатися непорушним; зупинйтися; зіі ~! сидіти смйрно!; 2) досі; все ще; як і раніше; І кауе ~ Гіує зкі11іп£8 у мене залйшйлося ще п’ять шилінгів; 3) все ж, все-таки, проте, однак; 4) ще (у порівнянні); ~ 1оп£ег ще довший; 4. у 1) заспокоювати; утихомйрювати; 2) примусити замовкнути; примусити зупинйтися; 3) угамовувати, заспокоювати, утамовувати; іо ~ кип£ег угамувати голод; іо ~ раіп зняти (спинйти) біль; 4) заспокоюватися; 5) переганяти, дистилювати; опріснювати; 6) заколйсува-ти; 5. соф все-таки, проте, однак; ке каз тапу Гаиііз, ~ І іоує кіт незважаючи на всі його вади, я його все-таки люблю (кохаю).
$<і11а£е І'зіїїідз] п 1) стелаж; 2) кул. переганяння з куба.
['зііІЬо:6| п 1) народження мертвого плода; 2) мертвий плід.
зііІІ-Ьот ['зіііЬо.п] аф мертвонарб-джений.
зіШ-йоизе ['зііікаиз] п ґуральня, винокурний завод.
3<І11ІП£ [ зіііід] п стелаж (для бочок).
8ІІ1ІПЄ88 ['ЗІІІПІЗ] П НЄПОруШНІСТЬ, спокій, тйша.
$іШ-гоот ['зііігит] п 1) комора; 2) буфетна.
зііііу ['зіііі] 1. аф тйхий, спокійний; мовчазнйй; 2. асіу тйхо, спокійно; безмовно, мовчазно.
8ІІ11 [зіііі] 1. п 1) ходуля; оп на ходулях; перен. пишномовний; 2) буд. стояк, паля; 3) опора; 4) орн. ходуличник; 5) рі довгі ноги; 2. у 1) ходйти на ходулях; 2) ходйти, ніби на ходулях; 3) буд. ставити на палі.
зііііед ['зііііід] аф 1) що ходить на ходулях; 2) піднятий, як на ходулях; 3) пишномовний, манірний; неприродний, ходульний; 4) довгоногий (про птахів, тварин); 5) буд. що стоїть на палях.
$ІШоп ['зііііп] п стйльтон (тж ~ скеезе) (сорт жирного сиру).
8ІІ1І-рІ0УЄГ ['8І11І,рІАУО] П Орн. ХОДу-личник.
зііііу ['зііііі] аф 1) схожий на ходулі; 2) ходульний, пишномовний.
$<іти1апі [ 'зіптуціапі] 1. п 1) мед. збудливий засіб; 2) алкогольний напій; іо іаке ~з пйти спиртні напої; 2. аф збудливий; стимулюючий.
зіітиіаіе [ 'зііггуиіеіі] V 1) збуджувати; 2) спонукати, стимулювати; заохочувати; 3) мед. посйлювати діяльність; 4) збуджувати за допомогою алкоголю; 5) амер. розм. захоплюватися спиртнйми напоями, випивати.
$ііши1аііоп [,8ііт]и'1еі/п] п 1) збудження; 2) стимуляція, стимулювання; спонукання; заохочування.
зіішиїаііуе [ 'зішуиЬііу] 1. п збуджуючий (стимулюючий) засіб; 2. аф збуджуючий, стимулюючий.
зіішиїаіог ['зіітіиіеііо] п мед. збуджуючий засіб, стимулятор.
8ІІІШ11І ['8іігп)и1аі] рі від зіітиіиз.
зіітиіиз ['8ііт]и1оз] п (рі зіітиіі) 1) стймул; спонукальна причйна; спонука; 2) стимулюючий (збуджуючий) вплив; 3) фізл. подразник, стймул.
$<іп£ [зіід] 1. п 1) жало; 2) укус; жаління кропивою; 3) бот. жалкий волосок; 4) ущйпливість; колючість; 5) муки; гострий біль; іке ~ оГ кип^ег муки голоду; іке ~з оГ гетогзе докори (муки) сумління; 6) гострота; ~ гау скат дазіатіс; 2. V (разі і р.р. зіип§) 1) жал йти; 2) горіти, пекти, свербіти; 3) завдавати гострого болю; мучити; уражати; 4) відчувати гострий біль; краятися; 5) збуджувати; спонукати; 6) розм. обдурйти, ошукати; < поікіп^ ~з Ііке іке ігиік правда очі коле.
зііпзагее [ 'зііддогі: ] п зоол. скат.
$ііп£ег ['зііда] п 1) рослйна, шо жалить; 2) комаха, що жалить; 3) жа-
8Й
439
8І0
лб; 4) розм. різкйй удар; 5) розм. ущй-плива відповідь; 6) розм. переконливий доказ; 7) розм. коктейль з віскі і м’ятного лікеру з льодом; 8) ав. розм. хвостова вогнева установка.
8Ііп§іп£ ['зіпрі]] асі] 1) пекучий; що жалить; 2) ущйпливий, гострий; ~ ге-тагк дошкульне зауваження; ~ іоп§ие гострий язйк; 3) що має жало; < ~ пеіііе бот. жалка кропива.
8ііп§о ['зііддои] п розм. 1) міцне пиво; 2) перен. сйла, енергія.
$1іп£у І ['зігді] аф жалкйй; що жа-лйть.
8ЙП8У II ['зипдзі] аф 1) скупйй, скнарий; ~ тап скупа людйна; 2) обмежений, убогий; 3) розм. дратівлй-вий.
зііпк [зііі]к] 1. п 1) сморід; 2) рі розм. хімія; природнйчі науки; < іо гаІ8е а ~ зчинйти скандал, затіяти чвари; 2. V (разі зіапк, зіипк; р.р. зіипк) 1) смердіти; 2) амер. розм. бути поганим (огйдним); 1І1І8 Ьоок ~8 це паршива кнйжка; 3) розм. дізнаватися (пізнавати) по запаху; < ~ оиі військ, розм. вйкурити (противника)', іо ~ оГ топеу розм. бути дуже багатим; іо ~ Іп 8тЬ.’8 ПО8ІГІІ8 ВИКЛИКАТИ ОГЙДУ у когось.
зііпкагд [ 'зіідка:д] п 1) низька (підла) людйна; 2) зоол. вонючка.
8ііпк-Ьа11 ['зігдкЬо:!] п військ, розм. ручна хімічна граната, ручна бомба з задушливими газами.
зііпкег [ зіідка] п 1) підла людйна; 2) зоол. вонючка.
8ііпкіп£ ['зіідкід] аф 1) смердючий; 2) розм. огйдний, бридкйй.
8ІІпк-ро( ['8і11]кроі] п 1) смердючий птах; смердюча тварйна; 2) військ, розм. хімічна шашка.
зйпкзіопе [зіідкзіоип] п мін. смердючий вапняк.
зііпк^еед [ '8ііі]к\¥І:д] п рослйна з різкйм запахом.
зііпкжюд [Чіі'дкхуид] п стинк-де-рево, африканський горіх.
зііпі [зіші] 1. п 1) обмеження; межа; іо июгк \уіікоиі ~ працювати, не шкодуючи сил; 2) нормована праця; норма; іо до опе’8 даііу ~ вйконати денну норму; 3) порція; частка, норма; 4) припйнення (дії), зупйнка, пауза; Ф ~ ігаіпіп£ короткочасна підготовка; 2. V 1) обмежувати, урізувати; скупй-тися; со ~ зтЬ. іп (оГ) зтік. обмежувати когось у чомусь; 2) давати нормовану працю, давати норму; 3) припиняти (дію), зупинятися.
8ІІПІІЄ58 ['8І1ПІІ18] аф 6ЄЗМЄЖНИЙ, необмежений; ~ зирріу оГ зтік. необмежений запас чогось.
зііра |'зііра] п бот. ковила.
зііре [зіаїр] п бот. 1) ніжка (пеньок) гриба; 2) черешок листка (насінна ніжка) папороті.
згіреікі ['зіаірапд] п 1) платня (священика, учителя, чиновника)', вйнаго-рода за працю; 2) (регулярна) допомога; пенсія; 3) амер. стипендія.
зіірешііагу [зіаі'репдрп] 1. п 1) особа, що одержує платню (священик, учитель); 2) мировйй суддя; 3) стипендіат; 2. аф 1) оплачуваний; 2) що одержує платню; ~ та^ізігаіе мировйй суддя, що одержує платню; суддя поліцейського суду.
зііреімііаіе [зіаі'репдіеіі] V виплачувати платню (стипендію).
зіірез ['зіаірі:г] п (рі зіірііез) ент. дульце; ніжка.
зіірііаіе ['зіірііеіі] аф бот., зоол. що має ніжку (стебельце).
зіірііез ['зіірііі:г] рі від зіірез.
зіірріе ['зіірі] 1. п 1) крапковйй пунктйр; 2) штрихові елементи, що створюють тон; 2. V 1) зображувати пунктйром; 2) гравірувати у пунктйр-ній манері.
зііриіа ['зііріиіа] п (рі тж зііриіае) бот. прйлисток.
зііриіае ['зііріиіі:] рі від зііриіа.
зііриіаг ['зііріиіо] аф бот. прйлис-тковий; що має прйлистки.
зііриіаіе І ['зііріиііі] аф бот. прй-листковий.
зііриіаіе II ['зііріиіеіі] V обумовлювати, ставити умову, робйти застереження; іі із ~д ікаі деііуегу зкаїї Ье ейесіед ікіз уеаг обумовлена поставка у нйнішньому році.
зііриіаііоп [,зіір]и'1еі/п] п 1) обумо-влення; 2) умова, застереження; 3) угода.
зііриіаіог ['зіір]и1еііа] п юр. той, хто домовляється, ставить умови, обумовлює (щось).
зііриіаіогу [ 'зіір]и1аіап] аф обумовлений.
зііриіе ['зіір]и:1] п бот. прйлисток.
зііг [зіз:] 1. п 1) рух, ворушіння; ікеге із поі а ~ нішо не ворухнеться; 2) розмішування, помішування; 3) метушня; переполох; суєта; іо сгеаіе а ~ викликати сенсацію; 4) штовхан, підштовхування; 5) повстання, заколот; 6) розм. в’язнйця, холодна; 2. V 1) во-рушйти(ся); рухати(ся); доп’і ~! не во-рушйсь!, сидй смйрно!; ~ уоиг зіитрз! розм. ворушйсь!, мерщій!, швйдше!; 2) мішати, помішувати, розмішувати; збовтувати; 3) хвилюватися, збуджуватися; 4) хвилювати; викликати (цікавість тощо); іо ~ іке Ьіоод викликати ентузіазм; < ~ ир добре розмішувати, збовтувати; викликати (цікавість); роздувати (сварку); іо - ир каігед розпалювати ненависть; поі іо ~ ап еуеіід оком не моргнути; поі іо ~ а Гіп§ег і пальцем не поворухнути.
зіігаЬоиі ['зіа:га,Ьаиі] п 1) вівсяна каша; 2) метушня, суєта; 3) метушлй-ва людйна.
зіігк [зіа:к] п теля-одноліток.
ЗІІГІЄЗЗ ['зіа.ііз] аф нерухомий, спокійний.
ЗДігІіпз [ 'зіа:1ід ] п геогр. н. Стерлінг (графство і місто Шотландії).
§ііг1іп£$1ііге ['8із:1п]|із] п геогр. н. Стерлінгшир.
зііггег ['зіа:га] п тех. мішалка; < іо Ье ап еагіу ~ рано вставати.
• зііггег-ир ['зіа:га'лр] п винуватець; збудник; підбурювач.
$ііггіп£ ['зіаіпі]] 1. п 1) помішування; збовтування; 2) актйвність; рух; 3) хвилювання, збудження; 4) заколот; 2. аф 1) діяльний, актйвний; ~ скіїд неспокійна (жвава) дитйна; 2) хвилюючий; ~ тизіс зворушлива музика; ~ єуєпіз сенсаційні події?
зііггир [’зіїгар] п 1) стремено; 2) тех. скоба, серга, бугель, хомут; 3) анат. стремінце.
зіітір-Ьопе ['зіігарЬоип] п анат. стремінце.
зіігпір-сир ['зіігарклр] п 1) прощальний кубок (що підноситься на дорогу вершнику); 2) остання чарка на дорогу, відхожа чарка.
зіігпір-ІеаіЬег ['зіігзр,1едз] п пут-лиця, стременний ремінь.
зіігпір-зігар ['зіігар'зігаер] див. зііг-гир-іеаікег.
зііісії [зііі/] І. п 1) стібок; 2) хір. шов; іо риі ~ез іп а \уоипд накласти шви на рану; іо іаке оиі іке ~ез зняти шви; 3) петля (у плетінні); іо дгор а ~ спустйти петлю; іо іаке ир а ~ підняти петлю; 4) гострий біль, кольки в боці; 5) розм. трохи, трішки; поі іо до а ~ оГ \уогк нічого не робйти, сидіти склавши руки; \уіікоиі а ~ оГ с!оікіп§ абсолютно голий; < іо кауе поі а дгу ~ оп промокнути до рубця; 2. у 1) шйти; 2) стьобати; 3) зшивати, зашивати (тж ~ ир); 4) вишивати; 5) мед. накладати шви; 6) друк, брошурувати (тж ~ ир); 7) розм. підгортати, підсипати (картоплю тощо).
зііісіїег [зііі/а] п 1) строчйльник; 2) строчйльна машйна; 3) брошурувальник.
ЗІІІсЬІП^ ['8І1фТ)] п 1) шиття; 2) стьобання; 3) вишивання; 4) строчка; 5) мед. зшивання, накладення швів, зашивання; 6) ниткй (шовк) для шиття.
зіііііу ['зіібі] п 1) кузня; 2) ковадло.
8ііує [зіаіу] 1. п борошняний пил; 2. у 1) душйти, задушйти; закупорювати; 2) задихатися; паритися; знемагати (від спеки тощо); 3) тушкувати, варйти.
8ііуег ['зіаіуо] п дрібна голландська монета; поі а ~ ані копійки.
8(.-ЗоЙп’8-5¥ОГІ [8ПІ'дзОП2'\¥9:і] п бот. звіробій.
зіоаі [8іоиі] 1. п горностай (у літ
8ЇО
440
8І0
ньому брунатному хутрі); 2. V зашивати; штопати.
$іоск [зіок] 1. п 1) головнйй стовбур (дерева); 2) неживий предмет; 3) знев. бездушна людина; бовдур; 4) заст. пень; колода; 5) опора, підпора; 6) ложе (рушниці); 7) військ. ствол; 8) рі мор. стапель; іо Ье оп іЬе ~8 стояти на стапелі; перен. готуватися; 9) станок для підковування коней; 10) рі іст. колодки; 11) тех. бабка; клуп; коловорот; 12) маточина (колеса); 13) держак, ручка; 14) мор. шток (якоря); 15) корінь, джерело походження; 16) прабатько; 17) генеалогія; 18) рід, сім’я; оГ воосі ~ з гарної сім’ї; 19) раса; 20) порода, плем’я; 21) група споріднених мов; 22) бджолиний рій; 23) запас, фонд; оиі оГ ~ розпродано; 24) асортимент (товарів); 25) інвентар; майно; 26) худоба, поголів’я худоби; 27) парк (машин); го11іп£ ~ зал. рухомий состав; 28) сировина; 29) міцнйй бульйон; теаі ~ міцнйй м’яснйй бульйон; ЗО) (акціонерний) капітал; основнйй капітал; 31) акція, акції; іо іаке ~ іп купувати акції; 32) облігації, цінні папери; фонди; 33) рі (ІЬе ~8) державний борг; 34) пай; 35) оборотний капітал торгової фірми; грошовйй фонд; 36) національне багатство; 37) майно; 38) посаг; 39) шйхта; 40) бот. підщепа; 41) бот. левкой; 42) іст. широка краватка; шарф; 43) частйна колоди карт, не роздана гравцям; 44) розм. інтерес, значення; іо зеі £геаі ~ Ьу зтіЬ. надавати велйкого значення чомусь; < Іоск, ~ апд Ьаггеї цілком, повністю; усе разом узяте; ~з апд зіопез неживі предмети; бездушні люди; іо іаке ~ критйчно оцінювати своє становище; підбивати підсумки; іо іаке ~ оГ зтіЬ. обмірковувати щось, придивлятися до чогось; іо іаке - оГ зтЬ. критйчно оглядати когось; іо іаке ~ іп вірити, надавати значення; іо Ье оп іЬе ~з бути в роботі (про літературний твір); 2. аф 1) наявний; що є напоготові; ~ ііет номенклатурний предмет постачання; ~ зіге стандартний розмір; 2) заяложений, шаблонний; ~ рЬгазе кліше; 3) біржовйй; 4) скотарський; 5) племіннйй; 6) готовий; патентований (про ліки); < ~ ассоипі рахунок цінних паперів; рахунок капіталу; рахунок товару; ~ Ьееі бот. кормові бурякй; ~ саг серійний (стандартний) автомобіль; вагон для перевезення худоби; ~ сотрапу акціонерна компанія; постійна театральна трупа; ~ ехсЬап^е фондова біржа; ~ зЬоі фільмотечний кінокадр; 3. V 1) постачати; іо ~ а Гагт обладнати господарство; іо ~ а зЬор постачати магазйну (товари); 2) мати в наявності (у продажу); іЬе зЬор ~з опіу сЬеар Еоосіз магазйн тримає лише дешеві товари; 3) зберігати на складі; мати в
запасі; створювати запас (тж ~ ир); 4) припасовувати ручку; 5) корчувати (пні); викопувати (дерева); 6) полоти, виривати (бур'яни); 7) копати (землю); 8) амер. засівати (травою тощо); 9) використовувати під пасовйсько (про землю); 10) давати нові паростки; 11) затрймувати (зупиняти) ріст (тварини, рослини); 12) збирати в колоду; нечесно тасувати (про карти); 13) іст. саджати в колодкй.
зіоскасіе [зіо'кекі] п 1) частокіл; 2) амер. укріплення, форт; 3) амер. каторжна в’язнйця; табір для в’язнів.
зіоск-Ьгеедег ['зіок,Ьгі:сЬ] п тва-рйнник.
зіоск-Ьгокег ['зіок,Ьгоика] п біржовйй маклер.
$ІоскЬгокега&е ['зіок,Ьгоикапс1з] див. зіоскЬгокіп£.
$іоскЬгокіп& ['зіок,Ьгоикіі]] п біржове маклерство.
зіоск-саг ['зіок'ка:] п 1) серійний (стандартний) автомобіль; 2) вагон для перевезення худоби.
зіоск-сошрапу ['зізк.клтрапі] п 1) акціонерна компанія; 2) постійна театральна трупа, що звичайно виступає в одному театрі; театральна трупа із середнім складом акторів (без зірок).
зіоск-(1о¥е ['зіоксілу] п зоол. лісовйй голуб, клйнтух.
зіоск-Ґапп ['зіок£а:т] п тварйнниць-ке господарство, скотарська ферма.
зіоск-Гашіег ['зіок,£а:та] п 1) фер-мер-тварйнник; 2) тварйнник.
зіоск-ПзЬ ['зіокГіЛ п в’ялена рйба (тріска).
зіоскЬоШег ['зіок,Ьои1ск] п акціонер, власник акцій.
8іоскЬо1ш ['зіокЬоит] п геогр. н. м. Стокгольм.
зіоскіпеі [,зіокі'пеі] п 1) трикотажне полотно; розкрійний трикотаж; 2) панчішна в’язка; 3) вйріб з трикотажу.
$іоскіп& ['зіокп]] п панчоха; еіазііс - мед. еластйчна панчоха; < іп опе’8 ~ 8ОІЄ8 лише у панчохах; ~ сар спор-тйвна (дитяча) плетена шапочка; ~ ропд риб. сажалка.
$іоскіп£е<1 ['8іокіі]с1] аф у панчосі, у панчохах.
$<оскііі£-Ггаіпе ['8іокіі]£геіт] п панчішна машйна, в’язальна машйна.
$іоск-іп-іга<1е ['зЮктЧгеїсІ] п 1) запас товарів; 2) устаткування, інвентар; 3) шаблонні вйверти (манери, репліки).
$іоскі$Ь ['зюкі/] аф 1) дурнйй; 2) нечутлйвий; дерев’яний.
$іоск-]оЬЬег [ 'зЮк'СІзоЬа] п біржовйй маклер, що здійснює операції за власний рахунок.
8іоск-]оЬЬегу ['8іок,с1зоЬагі] п
1) (шахрайські) спекулятйвні біржові
операції; 2) амер. штучне підвйщення (знйження) біржовйх курсів.
$Іоск-]оЬЬіп£ ['8іок,с1зоЬіі]] див. 8іоск-]оЬЬегу.
$<оск-1і$і ['зіокіїзі] п 1) спйсок товарів у асортименті; номенклатура; 2) таблйця курсів акцій; біржовйй бюлетень.
зіоскшап ['зіоктап] п (рі зіосктеп [-тап]) 1) тварйнник; 2) робітнйк скотарської ферми.
зіоскшагкеі ['8Іок,та:кй] п 1) фондова біржа; 2) рівень цін на біржі.
$іоскрі1е ['зіокраіі] 1. п 1) запас, резерв; 2) гірн. штабель; відвал; 2. V 1) нагромаджувати, робйти запаси; 2) гірн. штабелювати.
зіоскріїіпз ['8іок,раі1іі]] п нагромадження.
$іоск-роі ['зіокрої] п каструлька, у якій вариться і зберігається міцнйй бульйон.
$іоск-гаі$іп£ ['8Іок,геігіі]] 1. п тва-рйнництво, скотарство; 2. аф тварйн-ницький, скотарський.
$іоск-гі<1ег ['8іок,гаісЬ] п кінний пастух, ковбой.
зіоск-гоот ['зіокгит] п склад, комора, сховище.
$іоск-$іі11 [ 'зіок'зііі] 1. аф нерухомий, непорушний; 2. асіу нерухомо, непорушно; як стовп; остовпіло; ке 8ІООСІ ~ він стояв як укопаний.
£<оск-іакіп£ [ 'зІокДеікіі]] п 1) переоблік товарів; перевірка інвентаря (фонду); інвентаризація; 2) огляд, критйчний перегляд (аналіз) (подій тощо); переоцінка цінностей.
$іоск-і¥Ьір ['зіокхуїр] п батіг пастуха.
$іоску ['зіокі] аф 1) присадкуватий, приземкуватий, кремезнйй; 2) розм. упертий; зухвалий.
зіоскуап! ['зіок ]а:с1] п скотний двір; скотопригінний двір.
$іо<І£Є [зіосіз] 1. п 1) густа маса; 2) густа липуча грязь; 3) густа кашоподібна їжа; 4) шк. розм. сйтна їжа; Іо Ьауе а §оод - наїстися досхочу; 5) нудна (важка) думка (ідея); 2. V 1) наповнювати вщерть; 2) шк. розм. їсти жадібно, уминати; (о ~ опезеІГу/іґЬ сакез об’їстися тістечками; 3) застрявати в грязі; 4) з труднощами пробиратися по грязі; 5) розм. виконувати нудну (одноманітну) роботу.
$іо<І£У ['зіосізі] аф 1) густий; 2) важкйй (про їжу); 3) розм. густйй, клейкйй (про кашу); 4) нуднйй (про книжку); 5) товстйй, дебелий; непо-вороткйй; ~ тап неповоротка (товста) людйна; 6) об’ємистий, громіздкий; 7) набйтий вщерть; 8) перевантажений (деталями).
$іо§іе ['8(оидзі] 1. п амер. 1) важкйй, грубий чобіт; 2) тонка дешева си
8(0
441
8ІО
гара; 2. аф 1) важкий, грубий (про чобіт); 2) тонкий, дешевий (про сигару).
зіо^у ['зіоисізі] див. зіо^іе.
зіоіс [ 'зіоиік] 1. п стоїк; 2. аф] стоїчний.
зіоісаі ['зіоиікзі] аф стоїчний. зіоісаііу ['зіоиікоіі] асіу стоїчно, зіоісізш ['зіошзігт] п стоїцизм.
зіоке [зіоик] 1. п фіз. стокс (одиниця кінематичної в'язкості); 2. V 1) підтрймувати вогонь (у топці; тж ~ ир); накладати паливо; завантажувати топку; топити; 2) жарт, совати в рот ложку за ложкою.
$іоке!іо1(1 ['зіоикЬоикІ] п мор. кочегарка.
зіоке-іюіе ['зіоикЬоиІ] п 1) отвір топки; 2) кочегарка.
зіокег ['зіоикз] п 1) кочегар; опалювач; котельний машиніст; 2) механічна топка; стокер (тж тесйапісаі ~).
зіоіе [зіоиі] 1. п 1) палантйн; хутряна накйдка; боа; 2) старо рим. стола (жіночий одяг); 3) церк. орар, єпитра-хйль; 4) бот. столон, підземний паросток; 2. V бот. давати (відрощувати) столони; 3. разі від зіеаі 2.
зіоіесі [зСоиІсі] аф 1) з палантйном; з хутряною накйдкою; 2) одягнена в столу; 3) церк. одягнений у єпитрахйль (орар).
зіоіеп ['зіоиіп] р.р. від зіеаі 2.
$іо1і<1 ['зіоікі] асі] флегматйчний, млявий; байдужий.
$іо1і<1Иу [зіо'ікіііі] п флегматйч-ність, млявість; байдужість.
$іо1і<11у ['зіоікііі] асіу флегматйчно, мляво, байдуже.
5іо1оп ['зіоиіоп] п бот. столон, підземний паросток.
зіоІопіГегоиз [,зіоІо'піГогоз] асі] бот. що дає столони (підземні паростки).
зіоша ['зіоштю] п (рі зіотаіа) бот. продих, устячко.
зіотасії ['зілток] 1. п 1) шлунок; сіізогсіегесі ~ розлад шлунка; раіп іп іЬе ~ біль у шлунку; оп ап етріу ~ на голодний шлунок; натщесерце; іо іит опе’з ~ викликати нудоту у когось; 2) живіт; 3) апетйт; смак; нахил (до чогось); іо йауе ~ Гог \уа!кіп§ мати бажання (любйти) ходйти пішки; 4) відвага, мужність; а тап оГ ~ відважна людйна; 5) злість, гнів; роздратування; злоба; іо іаке ~ а^аіпзі зтЬ. розгніватися на когось; < ргоид (Іті^іт) ~ зарозумілість, пиха; ійе зі^іті такез ту ~ гізе мене нудйть від цього видовища; 2. у 1) бути спроможним з’їсти (пе-ретравйти); 2) терпіти, зносити, переносити; іо ~ ап іпзиіі проковтнути образу; 3) ображатися.
зіотасії-асйе ['зілтокеїк] п біль у животі; іі £Іуєз те а ~ у мене від цього болйть живіт.
зіотаскаї ['зілтокзі] асі] шлунко
вий; що стосується шлунка; гастрйч-ний.
зіотасйег ['зілтоко] п 1) корсаж; перед корсажа, що звужується донйзу; 2) спорт, розм. удар у живіт (бокс).
зіотасЬіс [зіо'тжкік] 1. п шлунковий засіб; 2. аф 1) шлунковий; 2) що стимулює травлення.
зіоіпасії-ріііпр ['зілтокрлтр] п шлунковий зонд.
зіотасії-іооііі ['зілток(и:0] п нйж-нє ікло (молочне).
зіотасЬ-ШЬе ['зілтокі)и:Ь] п див. зіотаск-ритр.
зіотаск-луопп ['зілток\уо:т] п шлунковий черв’як.
зіотаіа ['зіотзіз] рі від зіота.
зіотаііііз [,зіотз'іаіііз] п мед. сто-матйт.
зіошаіоіову [,зіоитз'іо1зс1зі] п стоматологія.
зіопе [зіоип] 1. п 1) камінь; іо Ьгеак ~з розбивати каміння на щебінь; перен. тяжко працювати; заробляти важкою працею; 2) камінь (матеріал); а \уа!1 оГ ~ кам’яна стіна; йеагі оГ ~ перен. кам’яне серце; 3) коштовний камінь (тж ргесіоиз ~); 4) кісточка (сливи тощо); зернятко (плоду); 5) градйна; 6) жорно, камінь (у млині); 7) брусок; 8) мед. камінь; кам’яна хвороба; 9) друк, талер; 10) (рі без зміни) стоун, стон (міра ваги = 14 фунтам = 6,34 кг); 11) анат. яєчко; < ~’з сазі, ~’з іітгоху невелйка відстань; відстань, на яку можна кйнути камінь; іо кііі іу/о Ьігдз \уіій опе ~ убйти двох зайців од-нйм пострілом; іо Іеауе по ~ ипіигпеб зробйти усе можлйве; пустйти в хід усе; докласти усіх зусйль; іо зеі а ~ го11іп£ стати на небезпечний шлях; 2. асі] кам’янйй; ~ Ьиікііп^ кам’янйй будйнок; < 8. А§е кам’янйй вік; ~ дизі гірн. інертний пил; ~ Гепсе кам’яна огорожа; амер. розм. спиртнйй напій; ~ Іи£ череп’яний глечик; розм. в’яз-нйця; 3. V 1) побйти камінням; іо ~ зтЬ. іо деаік побйти когось камінням до смерті; 2) облицьовувати (мостйти) каменем; 3) виймати кісточкй (з фруктів); 4) озлобляти; іо ~ зтЬ.’з Ьеагі озлобляти чиєсь серце.
зіопе-ахе ['зіоип'аекз] п 1) іст. кам’яна сокйра; 2) сокйра для обтісування каміння.
зіопе-ЬІіші ['зіоип'ЬІашб] асі] зовсім сліпйй.
зіопе-Ьоаі ['зіоипЬоиі] п 1) баржа для перевезення каміння; 2) амер. сани для перевезення каміння.
§іопе-Ьоі1іп£ ['зіоип, Ьзііід] п кип’ятіння водй за допомогою розжареного каміння.
$<опе-Ьот¥ [зіоипЬои] п іст. катапульта для метання каміння.
зіопе-Ьгеакег ['зіоип, Ьгеїкз] п 1) каменедробарка; 2) каменобоєць.
зіопе-Ьгоке ['зіоипЬгоик] асі] розм. повністю розорений; що залйшйвся без будь-якйх засобів.
зіопеЬгоос! ['зіоипЬги:д] п ент. кам’янйй розплід (хвороба бджіл).
зіопе-сазі ['зіоипка:зі] п невелйка відстань; відстань, на яку можна кйнути камінь.
зіопе-соаі ['зіоипкоиі] п кусковйй антрацйт.
зіопе-соїіі ['зіоип'койШ] асі] холодний як лід (як камінь).
зіопесгор ['зіоипкгор] п бот. заяча капуста; їдкйй очйток.
зіопе-спізЬег ['зіоип, кглр] п 1) каменедробарка; 2) військ, розм. піхотй-нець.
зіопе-сиііег ['зіоип,кліз] и<1) різьбяр по каменю; 2) каменотес.
зіопед [зіоипд] аф очйщєний від кісточок (про плід); ~ гаізіпз родзйнки без кісточок.
§іопе-<1еа<1 ['зіоип'дед] ^мертвий; закам’янілий (мрець).
§іопе-<1еаГ ['зіоип'деі] аф зовсім глухйй; глухйй як пень.
зіопе-сігеззег ['зіоип, дгезз] див. зіопе-сиііег.
зіопедгіГі ['зіоипдпГі] п гірн. вйроб-ка по породі, квершлаг.
зіопе-Ггиіі ['зіоипГги.і] п 1) бот. кістянка; кісточковий плід; 2) рі кісточкові (дерева).
§іопе-£гоип<1 [ 'зіоип 'дгаипд] аф розмолотий жорнами.
зіопе-іюгзе ['зіоипЬоіз] п жеребець.
зіопе-]и£ ['зіоипдзлд] п 1) череп’яний глечик; 2) розм. в’язнйця.
зіопе-тагіеп ['зіоип'та:ііп] п зоол. кам’яна кунйця.
зіопетазоп [ 'зіоип, теїзп] п каменяр, муляр.
зіопе-тоіїаг ['зіоип,то:із] п іст. мортйра-каменомет.
зіопе-оіі ['зіоип зіі] п нафта.
зіопе-ріпе ['зіоипраш] п бот. пінія; європейський кедр.
зіопе-рИ ['зіоипріі] п каменоломня, кам’янйй кар’єр.
зіопе-залу ['зіоипзо:] п каменерізна пила.
зіопе-зіюі ['зіоип/оі] п 1) іст. кам’яне ядро; 2) невелйка відстань.
зіопе-зікжег [ 'зіоипДаиз] п астр. метеорйтний ДОЩ.
зіопе-зШІ ['зіоип'зіїї] афабсолютно нерухомий; як укопаний.
зіопе-^аіі ['зіоип'\уо:1] п розм.
1) парламентська обструкція; опозй-ція; 2) опозиціонери; < ~ сегіаіпіу розм. вірна справа; ~ соипіепапсе кам’янйй вйраз облйччя.
зіопе5¥а11 ['зіоип'\уо:1| урозм. 1) чи-нйти обструкцію; заважати веденню засідання; 2) блокувати м’ячі, грати тільки в обороні (крикет).
8І0
442
$іо
зіопечуаге ['віоитуєа] п збірн. керамічні вироби; череп’яний посуд.
віопе-іуогк ['8іоип\уа:к] п кам’яне мурування; кам’яні роботи.
8іопєтуогі ['8іоип\уа.і] п бот. хара, харова водорість.
зіопіїу ['віоишГаї] V перетворювати на камінь.
$1опі1у ['віоишії] асіу з кам’яним виразом (облйччя); холодно; іо Іоок ~ аі зтЬ. дивйтися на когось з холодною байдужістю.
8іопу [віоиш] аф 1) кам’янйстий, твердйй; ~ Егоипсі кам’янйстий ґрунт; 2) поет, кам’янйй, з каменю; 3) ка-м’янйй, безжалісний, невблаганний; 4) холодний, нерухомий; ~ роїііепезз холодна чемність; 5) (скор. від зіопу--Ьгоке) повністю розорений.
$іопу-Ьгоке [’віоипіЬгоик] аф розм. повністю розорений (зруйнований); шо залйшйвся без будь-якйх засобів; І ат ~ у мене нема ні копійки.
8іопу-йеаіїе(і ['зіошн ,й<х:ікі] асі] жорстокосердий.
8іоо(1 [8іид] разі і р.р. від 8іапд.
8ІОО&Є [8іи:сіз] п 1) актор, що подає репліки із залу; 2) партнер коміка; 3) залежна (підлегла) особа; маріонетка (у чиїхось руках)', 4) добровільний помічнйк; 5) підставна особа; козел відпущення; 6) військ, другий пілот; помічнйк командйра корабля; недосвідчений льотчик.
зіоок [8іи(:)к] 1. п 1) розм. копа, копйця (сіна)’, 2) гірн. цілйк вугілля; 3) військ, кумулятйвний підривнйй заряд; 4) військ, маска-перекриття (для кулемета)', 2. V складати в копи (ко-пйці) (тж ~ ир).
8іоокііі£ ['8іи(:)кіі]] п складання в копи (в копйці).
§іоо1 [8іи:1] 1. п 1) табурет, табуретка; оїїісе ~ високий табурет; ріапо ~ табурет для рояля; ~ оГ герепіапсе іст. ганебний стілець (у шотландських церквах)’, перен. прилюдне принйжен-ня; 2) ослінчик; 3) стільчак; судно; 4) мед. вйпорожнення; очйщення кишок; іо §о іо ~ випорожнятися; 5) корінь (пень), що дає пагони; 6) рослй-на, з якої взято черешкй; 7) с. г. відсадок, паросток; 8) амер. підвіконня; < ~ рі^еоп амер. голуб для принаджування дйких голубів; розм. провокатор, інформатор; ~ 8йооі8 коренева поросль; іо зіі (іо Гаїї) Ьєіхуєєп іу/о ~8 сидіти між двома стільцями; 2. V 1) випорожнятися; 2) пускати паростки (тж ~ оиі, ~ Гогій); 3) амер. принаджувати (птаха)’, 4) ітй на принаду (про птаха)', 5) амер. розм. бути провокатором (інформатором).
8іоо1Ье(1 ['8іи:1Ьед] п грудка землі навколо коріння.
$іоор [8іи:р] 1. п 1) сутулість; 2) уклін; 3) принйження; 4) поблажли
вість; 5) стрімке падіння каменем (орла, сокола)’, 6) гірн. запобіжний цілйк; 7) стояк; 8) амер. ґанок із східцями; 9) невелйка веранда; 10) розм. стовп, колона; 11) перен. підтрймка, опора; 12) відро; цебер; 2. V 1) сутулитися; горбитися; іо ~ іп \уа1кіп§ сутулитися під час ходьбй; 2) нахиляти(ся), нагинатися); іо ~ Гопуагсі нагнутися уперед; 3) опускатися, деградувати; 4) опошляти; 5) принйжуватися; іо ~ іо апуійіп§ не гребувати нічйм; 6) ставитися поблажливо; 7) кйдатися унйз, падати каменем (про орла, сокола) (тж ~ до\¥п); 8) поступатися, піддаватися, упокорюватися, підкорятися.
Біооресі [8іи:рі] ай] 1) сутулий; згорблений; 2) нахйлений; 3) спрямований унйз.
8іоор-8Іюи1<1еге(1 [ '8іи:р,/оикЬсі] аф сутулий.
8іор [8ізр] 1. п 1) зупйнка, затрймка; іо Ьгіп£ іо а ~ зупинйти; іо соте іо а ~ зупинйтися; \уіійоиі ~8 без зу-пйнок; \уіій Ггециепі ~8 з частими зу-пйнками; 2) припйнення, кінець; іо риі а ~ іо 8ҐПІІТ. покласти край чомусь; 3) пауза, перерва; 4) зупйнка (трамвая тощо); 5) коротке перебування (десь); 6) перешкода; 7) пробка, затичка; 8) пробка, затор (у русі транспорту); 9) тех. обмежник, зупйнник, стопор, упор; 10) заборона; вето; ембарго; а ~ а^аіпзі зтік. заборона чогось; 11) розділовий знак; Гиіі ~ а) крапка; б) перен. остаточна зупйнка, кінець, крапка; іо соте іо а Гиіі ~ перен. дійтй до краю; зайтй в безвйхідь; іо риі іп ійе ~8 гі^йііу правильно розставити розділові знаки; 12) затикання, закривання; 13) тех. кнопка «стоп»; 14) муз. клапан (духового інструмента); лад (струнного інструмента); 15) регістр (органа); 16) тон, манера говорйти; 17) фон. проривнйй прйголосний звук (тж ~ сопзопапі); 18) блокування (бокс); 19) відбиття атаки (боротьба); 20) гірн. очисна робота; 21) фот. діафрагма; 2. V 1) зупиняти, затрймувати; іо ~ а ігаіп зупинйти поїзд; 2) зупинятися, стояти (на місці); Ьо>у 1оп£ до у/є ~ аі ікіз зіаііоп? скільки ми стоїмо на цій станції?; ійе ігаіп ~8 Гіує тіпиіез поїзд стоїть п’ять хвилйн; ~ а тотепі! стійте!, стривайте!; 3) припиняти, закінчувати; ~ £гитЬ1іП£ кйньте бурчати; іо ~ Гіге припиняти вогонь; 4) припинятися, закінчуватися; аіі іаїкз тизі ~ усі розмови мають припинйтися; ійе гаіп йа8 ~ред дощ ущух; 5) розм. зупинятися (десь) на нетривалий час; залишатися ненадовго; гостювати; іо ~ \уіій Ггіепдз гостювати у друзів; іо ~ аі йоте залишатися вдома; 6) перервати, примусити замовкнути, зупинйти; іо ~ зтЬ. зйогі різко перервати когось; ~ йіт! примусьте його замовкнути!; 7) зупинятися, замовкати; робйти па
узу (перерву); іо - зйогі раптом замовкнути; ~! замовкни!; 8) стрймувати, утрймувати; \уйаі із ~ріп£ уои? що вас стрймує?, що вам заважає?; 9) утримуватися (від чогось), зупинятися (перед чимсь); 10) призупиняти, затрймувати; іо ~ раушепі припинйти платежі; \уйу Паз оиг §аз Ьееп ~ред? чому у нас вймкнули газ?; 11) блокувати, перегороджувати, перекривати; гоасі -ресі дорогу закрйто (перекрйто) (напис); 12) перехоплювати (листи тощо); 13) гальмувати, затрймувати; іо ~ ійе рге88 друк, призупинйти друкування газети; 14) урізувати (платежі); відраховувати (із заробітної плати); 15) затикати; замазувати, шпаклювати, заповнювати; іо ~ а &ар заповнити прогалину; іо ~ а Ьоіііе закоркувати пляшку; іо ~ а іооій запломбувати зуб; іо ~ а \уоипд зупинйти кровотечу з рани; 16) ставити розділові знаки; 17) блокувати, відбивати удар (бокс); 18) відбивати м’ячі, відбиватися (крикет); 19) муз. притискати струну (скрипки тощо); натискати вентиль (клапан) (духового інструмента); 20) мор. стопорити, закріпляти; 21) застрелити (птаха); □ ~ а^ау а) зупинйтися; не рухатися; б) бути відсутнім; ~ Ьу амер. завітати, забігти, зайтй; ~ (Іомп а) закупорювати; б) затемнювати лінзу діафрагмою; ~ оД амер. а) зупинйтися в дорозі, зробйти зупйнку; б) покривати запобіжним шаром; ~ оп залишатися (на тому ж місці); ~ оиі а) покривати запобіжним шаром; б) знову затикати (замазувати); ~ оуєг робйти зупйнку; ~ ир а) затикати; б) закорковувати пляшку; в) не лягати спати; г) залишатися в коледжі (університеті); < іо ~ а Ьиііеі а) дістати кульове поранення; б) бути убйтим кулею.
зіор-ЬаДі ['8іорЬа:0] п фот. фіксажна ванна.
зіор-Ьоапі ['зіорЬо.д] п 1) сегмент (штовхання ядра); 2) дошка переднього краю ями з піском (стрибки з жердиною).
зіорсоск ['зіоркок] п тех. запірнйй кран.
зіоре [віоир] п гірн. очисна робота.
8<ор-£ар І'віордаер] 1. п 1) затйч-ка; 2) тимчасовий захід (тж ~ теа-8иге); паліатйв; 3) заміна; тимчасовий заступник; 2. аф тимчасовий; замінний.
8Іор-Ьіі ['зіорйіі] п спорт, контратака (фехтування).
зіоріпз [Чіоирід] п гірн. очисні роботи.
8І0р-1І£ЙІ ['зіоріаіі] п 1) червоний сигнал світлофора; 2) авт. стоп-сигнал.
8іор-оД ['8іор'о:Г] див. зіороуег.
зіор-оггіег [ '8іор,о:с1о] п 1) інструкція банку про припйнення платежів; 2) доручення біржовому маклеру про
8І0
443
8ІО
дати (купйти) цінні папери у зв’язку із зміною курсу на біржі.
Біороуег ['8іор,оиуа] п амер. 1) зупинка в дорозі (з правом використання того ж квитка); 2) квиток, за яким можна робйти зупйнку в дорозі; транзитний квиток; 3) розм. короткочасне ув’язнення.
зіорра^е ['зіоркіз] п 1) зупйнка, за-трймка; 2) припйнення роботи, страйк; 3) пробка у вуличному русі; 4) припйнення платежів; 5) припйнення постачання (чогось); 6) вйрахування, відрахування; 7) тех. засмічення.
Біорресі [зіорі] асі/ фон. проривнйй.
Біоррег ['зіора] 1. п 1) чіп, затичка; пробка; корок; 2) тех. стопор; прйстрій для перекривання; зсге\¥ ~ обмежник; < іо риі ііте ~ оп зтік. покласти край чомусь; 2. V 1) затикати, закупорювати (тж ~ сіо\уп); 2) стопорити; схоплювати.
$іорріп£ ['зіоріт)] п 1) зупйнка, за-трймка; 2) припйнення; 3) коротке перебування; 4) пробка, затичка; 5) затор; 6) обмеження; 7) заборона; 8) затикання, закривання; 9) матеріал для замазування; шпаклівка; 10) прокладка, набйвка; 11) пломба (в зубі); 12) пломбування зуба; < ~ а§епі хім. інгібітор; ~ Ьгаке авт. зупйнне гальмо; - ро\¥ег військ, а) сйла опору; б) нищівна сйла.
зіор-ргезз ['зіор'ргез] п екстрене повідомлення в газеті (тж ~ пєууз); ~ пе\узрарег екстрений номер газети; газета з екстреним повідомленням.
$іор-йіт ['зіоріат] п 1) крокування; 2) поворот переступанням (лижний спорт).
Біор-уоііеу ['зіорлоіі] п (укорочений) удар на льоту (теніс).
Біор-^уаісЬ [ '8іор\уоі|] п секундомір із зупйнником.
8іор-5¥аіег [ '8І0р,\¥0:іа] п мор. 1) плавучий якір; 2) водонепроникний матеріал; 3) ущільнювальний клин; ущільнювальна прокладка.
$іога&е [Чіогпдз] п 1) зберігання; соїд ~ а) зберігання в холодйльнику; б) холодйльник; 2) склад, сховище; іо іаке £ОосІ8 оиі оГ ~ брати товари із складу; 3) плата за зберігання на складі (в холодйльнику); 4) площа (ємкість) складу (сховища); іо зігеіск ~ максимально використовувати корйс-ну площу складу; 5) нагромадження; акумулювання (енергії); 6) нагромад-жувач, пам’ять (обчислювальної машини, комп'ютера); < ~ Ьаііегу акумулятор; акумуляторна батарея; ~ ог^апз бот. органи нагромадження запаснйх пожйвних речовйн; - гєзєгуоіг водосховище; ~ гоі погрібна гниль; ~ зйєіуєз стелаж; соїд ~ розм. могйла, кладовй-ще.
БІогах ['зізтакз] п бот. стйракс.
8іоге [8іо:] 1. п 1) запас, резерв; а ~ оГ Гоод запас провізії; а ~ оГ топеу заощадження; іо Іау іп а ~ оі зтік. Гог іке \уіпіег робйти запаси чогось на зйму, запасати щось на зйму; іп ~ про запас; 2) достаток, велйка кількість; ~8 оГ 1еагпіп£ обшйрність знань, еру-дйція; 3) рі запаси, припаси; майно; матеріальні засоби; \уаг ~з боєприпаси; 4) склад, пакгауз; тіїііагу ~з військові склади; 5) амер. магазйн, крамнйця; сіоійіпе ~ магазйн готового одягу; уіііа^е ~ сільська крамнйця; 6) (іке Зіогез) універмаг; < ~ саіііе худоба для відгодівлі; ~ сіоікез готовий одяг; ~ §оосІ8 товари, куплені (що продаються) в магазйні; ~ ргісез магазйнні ціни; іо зеі вгеаі (кі^к, тиск) ~ Ьу надавати велйкого значення; іо зеі по ~ Ьу не надавати значення; іо зеі Іііііе ~ Ьу не надавати велйкого значення, мало цінувати; \укаі із іп ~ Гог уои? що чекає вас у майбутньому?; І кауе а зигргізе іп - Гог уои у мене є для вас сюрпрйз; - із по зо ге кашу маслом не зіпсуєш; 2. V 1) постачати; наповнювати; 2) запасати, відкладати, на-копйчувати (тж ~ ир); іке сгор каз Ьееп -б урожай зібрано; іо - (ир) Гооб Гог іке \уіпієг запасати продовольство на зйму; 3) віддавати на зберігання, зберігати на складі; іо ~ опе’з Гигпііиге здати меблі на зберігання (на склад); 4) уміщувати.
біогєсі [зіогсі] аф 1) забезпечений (чимсь); 2) що зберігається (в запасі); накопйчений, запасений.
зіогекоизе ['зіогкаиз] п 1) комора; склад; 2) скарбнйця; перен. джерело (знань тощо); а ~ оГ іпГогтаііоп енциклопедія; а ~ оГ кпо\¥ІесІ£Є джерело знань (мудрості).
Біогекеерег [*8іо:,кі:рз] п 1) комір-нйк, завідувач складу; 2) мор. баталер; 3) амер. крамар.
біогє-гоош ['зіоггит] п комора; цейхгауз.
Біоге-БІїір [ 'зіо:{ір] п мор. транспорт з припасами.
Біогеу ['8іо:п] п поверх; ярус; оп іке ікігд ~ на четвертому поверсі; < ке із \уеак іп іке иррег ~ у нього клепки бракує.
-Біогеуед [-'зіо:пд] у складних словах'. -поверховий; опе— одноповерховий (будинок тощо).
Біогіаіе ['зіо.пеїі] V прикрашати іс-торйчними (легендарними) сюжетами (про живопис, скульптуру).
Біогіаііоп [,зіо:п'еі/п] п живопйсні (ліпні) прикраси на історйчні (легендарні) сюжети.
зіогіесі ['зіоігкі] аф 1) легендарний; відомий з легенд; 2) прикрашений живописом (скульптурою) на історйчні (легендарні) сюжети.
-БЇогіегі [-'зіоіпсі] див. -зіогеуесі.
Біогіеііе [,зіо:п'еі] п коротке оповідання.
Біогк [зізік] п орн. чорногуз, лелека; < ~’з Ьііі бот. пеларгонія; рожева герань.
ЗДопп [зіо:т] п ж. ім'я Сторм.
Біоті [зіо:т] 1. п 1) буря, гроза, ураган; мор. шторм; аигогаї (та^пеііс) ~ магнітна буря; сусіопіс ~ циклон; запсі ~ піщана буря, самум; зпо\у ~ хуртовйна; 2) вйбух, злйва, град (чогось); а ~ оГ арріаизе вйбух оплесків; а ~ оГ \уееріп£ потік сліз; 3) сйльне хвилювання; замішання, збентеження; 4) військ, штурм; прйступ; іо іаке Ьу ~ узяти штурмом; іо іаке іке аидіепсе Ьу ~ полонйти публіку (глядачів); 5) рад. збурення; < а ~ іп а іеа-сир буря у склянці водй; ~ Ьоаі мор. десантний катер; ~ сепіге а) метеор. центр циклону; б) перен. основне спірне питання; в) вогнище (повстання); ~ іпдісаіог грозовідмітник; 2. V 1) бушувати, лютувати; іі із ~іп§ лютує буря; 2) кричати, галасувати, гарячйтися, шаленіти, лаятися; 3) швйдко промчати; пронестйся, промайнути; 4) військ, штурмувати, брати прйсту-пом; іо ~ опе’з \уау Гопуагсі просуватися уперед з боями.
Біопп-агеа ['8іо:т,єап9] п метеор. штормове поле.
Біогш-Ьеаіеп ['зіо:т,Ьі:іп] аф 1) пошарпаний бурями; 2) якйй бував у бувальцях; якйй багато пережйв.
Біопп-Ьеіі ['зіо:тЬе1і] п метеор. смуга бур.
біопп-Ьіпі [ '8іо:тЬа:с1] п орн. буревісник.
біопп-Ьошкі ['зіоїтЬаипсІ] аф за-трйманий штормами.
зіопп-сіоікі ['зіоїткіаисі] п 1) грозова хмара; 2) перен. передвісник лйха (небезпеки); «хмара на горизонті».
біопп-сопє ['8іо:ткоип] п штормо-вйй сигнал.
Біогш-гігит ['зіоїтсіглт] п мор. штормовйй сигнальний циліндр.
біопп-Лпсіі ['8іо:тГіп(і)/] п орн. буревісник.
5іопп-£ІаБ8 ['8іо:т'д1а:8] п мор. розм. барометр, штормовйй покажчик.
Біогшіїу ['8іо:ті1і] оду 1) бурхлйво; сйльно; 2) шалено, несамовйто.
біогшіпєбб ['зіоігліпіз] п 1) бурхлй-вість; 2) запальність; 3) лють, несамовйтість, шаленство; 4) штормова погода.
Біопп-1а<1<1ег ['8іо:т,1жсЬ] п мор. штормтрап.
Біопп-реігеї [ '8іо:т,реіга1] п орн. буревісник.
5іопп-ргооГ['8із:трґи:Л аф здатний вйтримати шторм.
Біоті-заі! |'8іо:гп8еі1] п мор. штормове вітрйло.
$іо
444
$іопп-$і£па1 [г5О:тлідп9І] п штор-мовйй сигнал.
зіопп-ігоорег ['5Го:т,1ги:рз] п 1) боєць штурмового загону; 2) штур-мовйк.
зіопп-ігоорз ['8іо:т1ги:р8] п рі ударні війська (частйни); штурмові загони.
8(огт-\¥ІП(1оУ¥ ['8іо:т,\уіпсіои| п друга віконна рама.
зіогту ['8іо:ті] асі] 1) бурхлйвий, грозовйй; штормовйй; ~ \уеаі!іег штормова погода, негода; ~ \уіпсі штормовйй (сйльний) вітер; ійе \уеагііег із ~ сльотава погода, негода; 2) що віщує бурю; 3) шалений, несамовйтий, лютий; ~ ІіГе бурхлйве життя; ~ Іоок лютий погляд; < ~ реігеї а) орн. буревісник; б) перен. людйна, яка начебто приносить лйхо.
8іогі(1і)іп£ ['зіоіід ] п стортинг (парламент у Норвегії).
зіогу ['8іо:п] 1. п 1) повість; оповідання; 8І1ОГЇ ~ коротке оповідання, новела; Гиппу (воосі) ~ анекдот; деіес-ііує ~ детектйвний роман; іоує ~ любовний роман; 2) фабула, сюжет; 3) історія; переказ; легенда; казка; Ьіз ~ із ап еуепіГиІ опе його біографія багата на події; Ійеу аіі 1е11 іке зате ~ усі вонй кажуть одне й те ж; ассогдіп§ іо Кіз ~ за його словами; іо таке а 1оп§ ~ 8ІЮГІ коротше кажучи; ійаі із апоійег ~ це зовсім інша річ (справа); 4) розм. вйгадка; брехня; побрехенька; доп’і іеіі зіогіез не вигадуйте; 5) амер. газетний матеріал, повідомлення у пресі; 6) особа (подія), що заслуговує вйсвітлення у пресі; ійе Ьі§£езі зіогіез оГ ійе уеаг найважлйвіші події року; 7) поверх, ярус; ~ сиііиге с. г. культура, вирощувана на терасах; < ~ дерагітепі сценарний відділ кіностудії; ~ едііог редактор сценарного відділу кіностудії; 2. у 1) розповідати, оповідати; 2) прикрашати історйчними (легендарними) сюжетами.
зіогу-Ьоок ['зіогпЬик] п 1) збірка оповідань (казок для дітей); 2) роман.
зіогуеКе [,8іо:п'еі] див. зіогіеііе.
зіогу-іеііег ['зіо:п,іеЬ] п 1) оповідач, розповідач; 2) казкар; 3) автор оповідань; 4) розм. брехун, вигадник.
8ІОГу-ІЄІ1ІП£ ['зіоіпДеІіі]] 1. п 1) розповідання казок (оповідань); 2) написання оповідань (повістей); 3) розм. брехня, вйгадки; 2. аф 1) оповіднйй, розповіднйй; 2) розм. брехлйвий.
зіогу-іугііег ['8іо:гі,гаііа] п 1) автор повістей (казок); 2) літопйсець.
зіоі [зіоі] п с. г. розм. кастрований бичок, молодйй віл.
8іоші<1 [зіаипсі] 1. п 1) розм. біль, гострий прйступ; 2) шум, рев; 3) розм. нетривалий час; 4) розм. подив, здивування; 2. у 1) розм. завдавати болю; 2) боліти; 3) дивувати.
зіоир [зіи:р] п 1) чаша із святою водою (при вході в католицьку церкву); 2) відро, цебер; 3) чарка, келих для вина.
8ІОШГ [зіиа] п розм. 1) бійка, сутичка; 2) пил.
8ІОІ11 [зіаиі] 1. п 1) огрядна людйна; 2) одяг для огрядної людйни; 3) міцнйй портер; 4) ґедзь; 2. аф 1) міцнйй; щільний; товстйй; ~ \уа!1 товста стіна; 2) відважний, рішучий; ~ сйатріоп хоробрий захиснйк; ~ де-Гепзе запекла оборона; 3) огряднйй, гладкйй; 3. асіу 1) наполегливо, рішуче, енергійно; 2) міцно.
зіоиі-ііеаііесі ['зіаиі'Ьа:1кі] аф стійкйй, смілйвий.
зіоиі-ЬеагіеШу ['8іаиі'Ьа:ікі1і] адч стійко, смілйво.
зіоиі-Ьеагіеііпезз [ 'зіаиі'Ьаіікіпіз] п СТІЙКІСТЬ, СМІЛЙВІСТЬ.
зіоиіізії ['зіаиіі/] аф товстуватий, дещо гладкйй.
зіоиііу ['зіаиііі] асіу 1) завзято, рішуче, енергійно; іо депу зтій. ~ рішуче заперечувати щось; 2) міцно.
зіоиіпезз ['зіаиішз] п 1) міцність; 2) відвага, стійкість; рішучість; 3) повнота, огрядність.
8іоує [зіоиу] 1. п 1) піч, пічка; груба; кухонна плита; 2) повітронагрівач; 3) теплйця; 4) сушарня; 5) грілка для ніг; < ~ 1іеаііп§ пічне опалення; ~ ріапі теплйчна рослйна; 2. V 1) сушй-ти (в печі тощо); 2) розм. тушкувати (м'ясо, овочі); 3) висаджувати в теп-лйці; 4) обкурювати сіркою; 3. разі і р.р. від зіауе 2.
зіоує-Ьопзє ['зіоиуйаиз] п теплйця, оранжерея.
зіоуе-ріре ['зіоиураїр] п 1) димохід; залізний димар; 2) амер. розм. циліндр (капелюх; тж ~ йаі).
8іоуєг ['зіоиуа] п розм. сухйй корм для худоби; солома.
8і(му [зіои] V 1) укладати, складати; 2) згортати (вітрила); 3) піднімати (якір); 4) наповнювати, набивати (чимсь — ууііЕі); 5) завантажувати, вантажити; іо ~ а зйір вантажити судно; 6) гірн. закладати вйробку пустою породою; 7) уміщувати; 8) розм. припиняти; ~ ійаі попзепзе! облйште ці дур-нйці!; 9) надавати житло; □ ~ а\уау а) їхати на пароплаві без квитка; б) ховати; в) розм. уминати; < ~ іі! заткнй пельку!
8іо\уа§е ['зіошсіз] п 1) складання, укладання; 2) мор. розташування вантажу в трюмі, штйвка; 3) комора; 4) вантаж; 5) плата за зберігання на складі; 6) гірн. закладка; 7) жарт. шлунок.
зіснуа^ау ['зіоиа\¥еі] 1. п 1) паса-жйр без квитка, заєць (особл. на пароплаві); 2) щось сховане; 3) відлюдне місце, де можна щось сховати; 2. V
сховатися на пароплаві, щоб проїхати без квитка.
зіспуєг ['зіоиа] п укладач вантажу.
8і(М¥ІП£ ['зіошд] п 1) складання, укладання; 2) мор. штйвка (вантажу); підняття (якоря); 3) гірн. закладання, закладка; < ~ сіітепзіопз габарйти вантажу.
$і.РеіегзЬиг£ ['зеші'рі.іазЬагд] п геогр. н. м. Санкт-Петербург.
зігаЬізш ['зігеїЬіхш] див. зігаЬізтиз.
зігаЬізтаї [зіга'Ьігтої] аф мед. хворий на страбізм; косоокий.
зігаЬізтіс [зіго'Ьіхтік] див. зігаЬіз-таї.
зігаЬізтотеіег [,8ігеіЬіг'тотііо] п мед. інструмент для вйзначення ступеня косоокості.
зігаЬізшиз [зіга'Ьіхтоз] п лат. 1) страбізм, косоокість; 2) перен. неправильне сприйняття (чогось).
зігаЬоіошу [зіго'Ьоіоті] п мед. операція вйправлення косоокості.
$іга<1<і1е ['зігаесії] 1. п 1) широкий крок; 2) шйроко розставлені ноги; 3) амер. розм. вагання, двоїста компромісна політика; 4) бірж. розм. подвійний опціон; 5) військ, накриття (вибухом снаряда); 6) мор. накривнйй залп; 7) спорт, стрибок у висоту пе-рекиднйм способом; 8) карт, подвоювання ставки; < ~ зіапсі спорт, стійка ноги нарізно; 2. V 1) стояти (сидіти, ходйти) з шйроко розставленими ногами; шйроко розставляти ноги; 2) амер. розм. вагатися; вестй подвійну (компромісну) політику; не говорйти ні «так», ні «ні»; 3) перен. осідлати; 4) військ, накривати (вогнем); накривати ціль серією бомб; 5) с. г. ітй над рядком (про культиватор); 6) карт. подвоювати ставку.
зігаГе [зіга:і] 1. п 1) військ, розм. атака з брйючого польоту; 2) покарання; 2. V 1) обстрілювати, піддавати обстрілові; атакувати з брйючого польоту; 2) карати; накидатися з лайкою, лаяти.
зігаГег ['зіга:Го] п військ. 1) літак--штурмовйк; 2) льотчик літака-штур-мовика.
зігаЛп£ [ 'зіга :Гід ] п військ, атака з брйючого польоту, обстріл (тж ~ аі-іаск); < ~ соуєг підтрймка (прикриття) діями штурмової авіації; ~ Гіге вогневий удар з брйючого польоту; ~ гип заходження на атаку з брйючого польоту.
зіга££Іе ['зігаеді] 1. п розкйдана група (предметів); 2. V 1) відставати; відриватися; відбиватися (від групи тощо); 2) військ, дезертйрувати; 3) мор. збиватися з курсу, рйскати на курсі; 4) ітй урозбрід, рухатися безладно (тж ~ а!оп§); і Ке §иезі8 ~ оГГ гості розбре-лйся; 5) перен. блукати (про думки); поі іо ~ не відволікатися; 6) бути роз
8ІГ
445
8ІГ
киданим, стояти безладно (про будинки тощо); 7) рости самітно (про дерево тощо).
8(га8§1ег ['зігжоїа] п 1) відсталий (солдат)', іо арргепепд ~8 військ, затрймувати відсталих від своїх частин; 2) відстале судно; 3) літак, що відірвався від строю; 4) дерево, що росте окремо; гілка, що росте нерівно; 5) окреме пасмо волосся; < ~ соїіесііпв розі пункт збирання відсталих, контрольний загороджувальний пост (військової поліції); ~ Ііие військ, лінія постів збирання відсталих від своїх частин.
$<га££ІШ£ ['зігждіїд] аф 1) відсталий, якйй дезертйрував; 2) розкиданий, безладний.
8іга££Ііп£Іу [ 'зіггедіїдїї] асіу безладно, розкидано.
$<га££Іу ['зігаедії] див. 8іг১1іп§.
зігаі£йі [зігеїі] 1. п (ійе ~) 1) прямизна; 2) пряма лінія; оп ійе ~ по прямій; 3) (остання) пряма (перед фінішем); 4) чесність; І ат оп ійе ~ я чесно говорю (дію тощо); 5) карти, що йдуть підряд відповідно до їх достоїнства; 6) амер. правда, істина; правильне твердження; 2. аф 1) прямйй, незігнутий; ~ ап§1е прямйй кут; ~ Ьаск пряма (незгорблена) спйна; 2) що не відхиляється від курсу; що не сходить з дороги; безперервний; ~ Г1І£Йі політ по прямій; ~ гип безпосадочний політ; 3) некучерявий (про волосся); 4) авт. з циліндрами в ряд (про двигун); 5) правильний, рівний, у порядку; із ту йаі оп ~ ? мій капелюх рівно надітий?; 6) розм. чесний, щйрий, відвертий; ~ тап чесна людйна; іо кеер ~ вестй чесний спосіб життя; ~ Гі§йі чесний бій; ~ §оодз амер. розм. надійна (чесна) людйна; ~ іаїк відверта розмова; 7) розм. вірний, надійний; ~ іір відомості з надійних джерел; 8) амер. відданий своїй партії; іо уоіє ійе ~ ііскеі голосувати за кандидатів своєї партії; 9) амер. нерозведений (водою); 10) амер. розм. поштучний; з\уееітеаіз аге іеп сепіз ~ цукерки коштують десять центів за штуку; 11) театр, що належить до визначнйх п’єс; 12) карт. розташований по порядку; < ~ Гасе байдуже облйччя; ~ Поиг борошно простого помелу; ~ тап амер. театр, партнер коміка; аз ~ аз а гат-год ніби аршйн проковтнув; ~ гахог небезпечна брйтва; 3. адк 1) прямо, по прямій лінії; іо гіде ~ їхати навпростець; іо зіапд ~ не горбитися, стояти прямо; 2) безпосередньо, прямо; іо &о ~ іо Ьопдоп їхати прямо до Лондона; 3) правильно, точно, влучно; іо зйооі ~ влучно стріляти; 4) чесно, відверто, прямо; іо іеіі зтЬ. ~ сказати комусь чесно; 5) негайно, відразу; □ ~ а^ау розм. відразу, негайно, зараз же; ~ оГГ не вагаючись, не подумавши, відразу; ~ оиі навпростець, прямо; 4. V 1) ви
прямляти, розпрямляти; 2) одягати небіжчика.
$ігаІ£Маі¥ау ['зігєіізхуєі] 1. п спорт. пряма бігова доріжка; оп ійе ~ на прямій; 2. аф 1) прямйй; 2) зрозумілий, доступний; 3) швидкйй, негайний; ~ апз\уег негайна відповідь.
$ігаі£М-е(І£е ['зігеїіесіз] п перевірна лінійка, правило.
зігаі^йі-еі^Ьі ['зігеїі'еіі] аф авт. з вісьмома циліндрами в ряд (про двигун).
$<гаІ£Меп ['зігеїт] V 1) випрямлятися), випростовувати(ся), розправлятися); 2) розгинатися; 3) давати лад (чомусь), виправляти (щось); 4) улагоджуватися, виправлятися; 5) розм. починати (добро)чесний спосіб життя.
$ігаІ£Мепег [ 'зігеїіпа] п 1) випрямляч; 2) тех. правйло; правйльний верстат.
$<гаІ£ІіІепіп£ ['зігеїіпгд] п тех. правйльний (про верстат); рихтувальний (про прес).
$ігаі£М-Гасе(1 [ 'зігеїіГеїзі] аф амер. із серйозним облйччям.
зігаі^йіГопуагд ['зігеїі То:\уад] 1. аф 1) прямйй; що веде (йде) прямо уперед; 2) чесний, відвертий, щйрий; ~ регзоп чесна людйна; 3) простйй; -1ап£иа§е проста мова; 2. асії прямо, відверто, чесно.
$ігаІ£ІіІЇоп¥аг<11у [ 'зігеіі'£о:\уад1і] асії прямо, відверто, чесно.
зігаіейіГопуагдпезз ['зігеїі'£о:\уад-піз] п 1) прямота; 2) чесність, відвертість.
$<гаі£М-£гаіп ['зігеїідгеїп] п прямо-шардвість (деревини).
$ігаі£М-1іпе ['зігеїі'іаш] аф 1) прямолінійний; 2) потоковий (про виробництво); < ~ еп£Іпе тех. двигун з однорядним розташуванням циліндрів.
$ігаі£М1у ['зігеїііі] асіу прямо.
зігаІЕЙіпезз ['зігеїішз] п 1) прямизна; 2) безперервність; 3) некучеря-вість; 4) рівність; правильність; 5) чесність; щйрість; прямота; 6) вірність, надійність.
$<гаІ£М-ои< ['зігеїі'аиі] 1. п амер. 1) той, хто голосує за кандидата своєї партії; 2) вірний (відданий) член своєї партії; 2. аф амер. розм. 1) прямйй, відкрйтий; 2) без компромісів і застережень, повний.
$ігаІ£Ііі-іІігои£Іі [ 'зігеїі'Оги:] аф тех. прямоточний; ~ сотЬіпе прямоточний комбайн.
$ігаІ£Іі№ау ['зігєііхуєі] асіу відразу, негайно.
зігаіп [зігеш] 1. п 1) натягання; розтягування; (йе горе Ьгоке ипдег ійе - вірьовка не вйтримала натягання; вірьовка лопнула від натягання; 2) напруження; навантаження, перевантаження; перевтома; тепіаі ~ розумова перевтома; іо гєіієує ійе ~ ослабити
напруження; 3) мед. розтягнення су-хожйлля; 4) механічний вплив; 5) деформація; 6) походження, рід, порода, плем’я; оГ (а) §оод ~ гарної породи; 7) спадковість, спадкова рйса; 8) схильність; рйса характеру; ійеге із а ~ оГ сгиеііу іп йіт він жорстокий з природи; 9) елемент, відтінок; невелйка кількість; а ~ оГ Гегосііу елемент жорстокості; 10) стиль, тон (мовлення); апд тисй тоге іп ійе зате ~ і багато чого в тому ж дусі; 11) звич. рі муз. мелодія, наспіви; 12) поет, вірші, поезія; ійе ~з оГ ійе апсіепі роеіз вірші стародавніх поетів; 13) біол. штам; < ~ §аи£е тех. тензометр; ~ йагдепіп§ тех. механічне зміцнення; 2. V 1) натягати; розтягати; іо ~ \уігє іо розіз натягтй дріт між стовпами; 2) напружувати (ся); перевтомлювати (ся); 3) перевйщувати (владу), зловживати (чимсь); іо ~ опе’з ро\уегз зловживати своєю владою; іо ~ а роіпі перевйщувати свої повноваження; іо ~ ійе теап-іп§ оГ ійе \уогд перекручувати значення слова; іо ~ зтЬ.’з Ггіепдзйір зловживати чиєюсь дружбою; 4) обнімати, стискати; іо ~ зтЬ. іо опе’з Ьозот пригорнути когось до грудей; 5) проціджуватися); фільтрувати (ся); 6) тех. спричйнювати залишкову деформацію; □ ~ аі бути надто делікатним; ~ оД а) відціджувати; б) викурювати (бджіл з вулика).
зігаіпед [зігешд] аф 1) натягнутий; розтягнутий; ~ горе туго натягнута вірьовка; 2) напружений, стомлений; 3) неприродний, удаваний; ~ зтіїе удавана посмішка; ~ геїаііопз напружені стосунки; 4) спотворений, перекручений, неправильний; ~ іпіегргеіа-ііоп перекручене тлумачення; 5) тех. деформований; 6) профільтрований; проціджений.
зігаіпедіу ['зігеїпдіі] асіу 1) натягнуто; 2) напружено; стомлено; 3) неприродно, удавано; 4) спотворено, перекручено; неправильно; 5) деформовано.
зігаіпег ['зігеша] п 1) тех. стяжка; натяжнйй прйстрій; 2) фільтр; сйто; сітка.
зігаіі [зігеїі] п 1) звич. рі (вузька) протока; ійе Ма^еііап Зігаіі Магелла-нова протока; ійе Зігаііз оГ Ооуєг Па--де-Кале; 2) перешййок; 3) вузькйй прохід; 4) звич. рі скрутне становище; злйдні; І ат іп §геаі ~з я в дуже скрутному становищі; іо Ье іп дезрегаіе ~ бути у розпачі; < ~ іаскеі (\уаізісоаі) гамівна сорочка.
зігаііеп ['зігеїт] V 1) обмежувати; утрудняти, заважати; 2) звужувати (ся); 3) стискати; стягувати; 4) завдавати клопоту; 5) обмежувати свободу.
зігаііепесі ['зігеїіпд] ^ обмежений; звужений; іо Ье іп ~ сігситзіапсез пе
§іг
446
зіг
ребувати у скрутному (важкому) становищі (у злиднях).
8ігаіі-1асе [Чігеїііеіз] V туго затягувати, зашнуровувати.
$1гаіі-1асе<1 ['$ігеіііеі$і] аф 1) суворий, пуританський; нетерпймий у питаннях моралі; 2) туго затягнутий (зашнурований).
$ігаіі1у ['зігеїііі] аду 1) тісно; вузько; 2) суворо; 3) блйзько, щільно.
8ігаіі$ 8еП1етепі$ ['зігеКз'зеіІтатз] п британські колонії на Малайському півострові.
зігаке [зігеїк] 1. п 1) смужка; 2) розм. пройдений відрізок шляху; 3) крок, довжина кроку; 4) мор. пояс зовнішньої обшйвки; 2. V гірн. збагачувати (руду).
зігашазії [зіго'тае/] 1. п 1) шум, гуркіт, грюкіт; 2) метушня, безладдя; 3) розбивання на дрізки; 2. V розбивати на дрізки; бйти, грюкати; гамсе-лйти, лупцювати.
зігаїпіпеоиз [віта'питав] аф 1) солом’яний; 2) солом’яно-жовтий; 3) нічого не вартий; якйй не має цінності.
зігатопіиш [зіго'тоитат] п 1) бот. дурман; 2) фарм. страмбній (наркотик).
зігатопу ['зігаетот] див. зігатопі-ит.
зігаші [зігаепсі] 1. п 1) берег, прибережна смуга; 2) пасмо (волосся)’, 3) нйзка, разок (намиста)’, 4) мор. стренга; жила (кабеля); 5) частйна (проблеми тощо); 6) рйса характеру; < - Гізкегу береговйй лов; 2. V 1) сісти на мілину; 2) посадйти на мілину; 3) викидати на берег; 4) викидатися на берег; 5) залишати у скрутному становищі (без коштів); 6) сукати, скручувати; плестй, переплітати; 7) перен. уплітати; ііте каз ~еб кег каіг \¥Іік §геу час уплів срібні ниткй в Ті волосся; 8) розривати (трос); 9) лопатися, розриватися.
зігаїміеіі ['зігаепдід] аф 1) що сів на мілину; 2) якого посадйли на мілину; 3) вйкинутий на берег; - §ообз предмети (вантажі), вйкинуті на берег (моря); 4) що вйкинувся на берег; 5) перен. у скрутному становищі, без коштів; 6) скручений, зсуканий; плетений, кручений, вйтий.
зігашіег ['зігаепсЬ] п скручувальний верстат.
зігаїмііпз ['зігаепсіїд] п мор. посадка на мілину.
зігаїмі-риіііпз [ 'зігаепсі'риіід ] п спорт, розтягування еспандера (вправа).
зігапзе [зігеїпдз] аф 1) незнайомий, невідомий; ~ Гасез незнайомі облйччя; - іоп§ие незнайома мова; ~ уоісє незнайомий голос; іке Ьоу із ~ іо те я не знаю цього хлопчика; 2) дйвний? дивовйжний, чуднйй, не
звичайний; ~ Ьекауіоиг дйвна поведінка; іо \уеаг ~ сіоікез дйвно одягатися; ~ іо зау а) як не дйвно; б) дйвно, що; 3) незвйчний; ке із ~ іо іке іоЬ він необізнаний у цій справі; І Гееі - мені ніяково; 4) заст. чужйй, чужоземний, іноземний; іп а - Іапд у чужій країні, в чужій стороні; на чужині; 5) невласний, чужйй; іо \угііє \уіік а ~ Гоип-іаіп-реп писати чужою авторучкою; 6) сторонній, чужорідний; 7) стрйма-ний, холодний; іо Іоок ~ аі зтЬ. ди-вйтися на когось байд^оке; < - \уотап блуднйця.
зігап^еіу ['зігеїпсізії] айу 1) дйвно, незвйчно, незвичайно; 2) дивовйжно, надзвичайно; 3) стрймано, холодно, байдуже.
$ігап£епе$$ [ 'зігеїпсізпіз] п 1) дйв-ність, дивовйжність; 2) невідомість; 3) незвйчність; 4) холодність, стрйма-ність, сухість.
8ігап£ег ['зігешдзо] п 1) незнайомець; ке із а регТесі ~ іо те я його зовсім не знаю; іке бо§ Ьагкз аі ~з собака гавкає на чужйх; 2) чужоземець, іноземець; чужйнець; І ат а ~ кеге я тут чужйй; 3) стороння людйна; не член родйни; відвідувач, гість; іо таке а - оГ зтЬ. ставитися до когось як до гостя; уои аге циііе а ~! ви рідкйй гість!, як рідко вас вйдно!; 4) людйна, не обізнана (у чомусь); новачок; іо Ье а ~ іо а іоЬ бути новачком, не мати досвіду в певній справі; 5) юр. третя особа; особа, яка не бере участі у справі; зау, ~! стривай, друже!; кеііо, ~! привіт, друже!; іке Іііііе ~ жарт, новонароджений; іо зру (іо зее) ~з парл. вимагати усунення сторонньої публіки (з палати громад).
8<гап£Іе ['зігаедді] 1. п задушення; < ~ орегаііопз військ, розм. дії проти комунікацій протйвника; 2. V 1) заду-шйти, задавйти; 2) задихатися; 3) да-вйти, стискати (горло); муляти; ікіз іі&кі соїіаг із зігап§1іп§ те цей тіснйй комірець душить мене; 4) придушувати; іо ~ ап іпзиггесііоп придушувати бунт; 5) тех. дроселювати.
8ігап£Іе-Ію1<1 ['зігаеддікоиісі] п задушення, удушення; мертва хватка; іо кауе а ~ оп зтЬ. тримати когось за горло.
зігапзиіаіе [ 'зігаедд]и1еіі] V 1) мед. стискати, перехоплювати, затискати (кровоносні судини тощо); 2) душйти, давйти.
зігап£и1аіе(1 [ 'зігаеддіиіеіікі] аф мед. стйснутий, перехоплений, затйснутий; ~ кегпіа защемлена грйжа.
зігап^иіаііоп [, зсгаетздіи'1еі/п] п 1) мед. затискання, перехоплювання, защемлення; 2) задушення, удушення.
зігап^игіоиз кзігаед'дии.поз] аф мед. пов’язаний з болісним сечовипусканням.
зігап£іігу [ 'зігаеі]діигі] п мед. болісне (утруднене) сечовипускання.
зігар [зігаер] 1. п 1) ремінь, ремінець; 2) смужка тканйни, штабка металу; 3) мед. смужка липкого пласти-ру; 4) зав’язка; 5) рі підтяжки, шлейки; 6) штрйпка; лямка; 7) ремінь для правки брйтви; 8) військ, погон; 9) тех. скоба; хомут; серга; бугель; кріпйльна планка; 10) мор., ав. строп; 11) (іке ~) биття ременем; 12) розм. кредйт; оп (іке) ~ у кредйт; < ~ Ьгаке тех. стрічкове гальмо; ~ кіп§е віконна (дверна) завіса з довгими крйлами; 2. V 1) стягувати (зв’язувати, скріпляти) ременями; іо ~ а рагсеї перев’язати пакунок; 2) мор. скріпляти скобою (ременем); 3) ставити крокви; 4) бйти ременем; 5) мед. стягувати краї рани липкйм пластирем; прикріпляти бинт липкйм пластирем; накладати липкйй пластир; 6) енергійно, напружено працювати; 7) енергійно братися до справи; 8) чйстити (коня); 9) правити брйтву на ремені; □ ~ ир мед. накладати пов’язку, робйти перев’язку.
зігар-Ьок ['зігаерЬоІі] п тех. 1) болт з вушком; 2) болт затяжної стрічки.
зігаріїапз [ 'зігаеркаед ] V розм. їхати стоячи, тримаючись за ремінь (у трамваї тощо).
зігаріїапзег ['зігаер, к«і] а] п розм. 1) стоячий пасажйр, якйй тримається за ремінь; 2) легке чтйво.
зігар-оі! [ 'зігаероіі] п розм. шмагання.
зігаропііп [,8ігаероп'іаед] п фр. при-ставнйй стілець (у театрі), відкидне сидіння.
зігаррадо [зіго'реісіои] п іст. дйба, колода.
зігаррег І'зігаеро] п 1) здоровань; здорова, висока, ставна людйна (звич. про жінку); 2) розм. трудівнйк; людйна, яка багато працює; 3) грум, конюх.
зігарріпз ['зігаерід] 1. п 1) збірн. ремені; 2) прив’язування (стягування, прикріплення) ременями; 3) шмагання ременем; 4) мед. стрічка липкого пластиру; 5) накладання липкого пла-стиру; 2. аф високий на зріст; дужий, сйльний; ~ Ге11о\¥ здоровий хлопець.
зігар-^¥огк ['зігаер^о :к] п архт. переплетений орнамент.
зігар^огі ['зігаер\уо:і] п бот. горо-бйні язикй.
8ігазЬоиг8 ['8ігаехЬо:д] п геогр. н. м. Страсбург.
ЗІГаЗЗ [8ІГаЄ8І п штучний коштовний камінь.
зігаіа ['зіга:іо! рі від зігаішп.
8ігаіа£еш ['зігзеіідззті п воєнна хй-трість.
8іга(Є£Іс(а1) [зіго'іі:сізік(о1)] аф стратегічний; стратегічно важлйвий; оператйвний; оператйвно-стратегіч-ний; оператйвно-тактйчний; ~ аігсгаГі
БІГ
447
8ІГ
літаки стратегічної авіації; 8. Аіг Еогсе амер. стратегічна авіація; повітряна армія стратегічної авіації; ~ аіотісз стратегічна атомна зброя; ~ ЬотЬег стратегічний бомбардувальник; ~ ЬотЬіп^ бомбардування глибокого тйлу;
Ьгеакійгои£й військ, оператйвний прорйв; ~ Гогтаііоп оператйвно-тактйчне з’єднання; ~ тар стратегічна карта; ~ га\у таіегіаі стратегічна сировина; ~ ирзеі військ, перелом у ході війнй.
Бігаіе£іса11у [зіго'ікдзікаїї] асії стратегічно; оператйвно; із стратегічної (оперативної) точки зору.
$<гаіе§іс$ [зїго'ґігсізікз] п рі (вжив. ЯК 5ІП&) стратегія.
$ігаіе£і$і [ 'зігаеіідзізі] п стратег.
$<гаіе£у [ '8ЇГЖІ1СІ31] 1. п 1) стратегія; оператйвне мистецтво; 2) використання хйтрощів у досягненні наміченого; 3) уміння справитися з будь-якою справою; 2. V маневрувати.
8ігаіГог(1-оп-Ауоп [ 'зігжіГасіап'єіуп] п геогр. н. м. Стратфорд-на-Ейвоні.
зігаій [зігаеО] п шотл. широка гірська долйна з рікою.
Бігай ['зігеїіаі] рі від зігаіиз.
Бігаіісиїаіе [зіга'іікіиііі] асі] геол. розташований тонкйми шарами.
Бігаіійсаііоп [,8ігаеіі£і'кеі/п] п 1) геол. шаруватість; нашарування; розшарування; 2) с. г. стратифікація (насіння).
8ігаііПе<1 [ 'зігжіїГакі] аф 1) геол. шаруватий, нашарований; що чергується; 2) с. г. стратифікований (про насіння).
БігаііГопп ['8ігзеіі£о:т] ай] геол. ша-ровйй.
БІгаііїу [ 'зігжіїГаї] V 1) геол. нашаровуватися; 2) с. г. страти фікувати (насіння).
$ігаіі£гар1ііс(а1) [, зігжії 'д гж£ік(о1)] аф геол. стратиграфічний; ~ а§е геологічний вік, що визначається за стратиграфічними даними.
$ігаіі&гарІіу [зіга'іідгаії] п стратиграфія.
Бігаііоіе [Г8ігаеіюиі] п воїн (у стародавній Греції).
БігаіосІїатЬег ['зігаеіоиД/еїтЬо] п барокамера.
Бігаіо-сігпіБ ['зігаеіои'зігаз] п метеор. шарувато-перйсті хмари.
зігаіосгасу [зіга'ізкгозі] п воєнна диктатура.
$ігаіо-сшші1и$ [ '8ігжіои'кіи:т]иІ98] п метеор, шарувато-куп часті хмари.
зігаіоріапе ['зігаеіоиріеіп] п ав. стратоплан; стратосферний літак.
8ігаіо$рІіеге ['зігаеіоизйа] п стратосфера; ~ Ьаііооп стратосферна куля--зонд; ~ Гцфіег стратосферний винй-щувач; ~ Пуіп£ польоти у стратосфері; < ~ .Іое військ, розм. високий солдат.
8ігаіо$іаі [ зіггеіоизіжі] п ав. стратостат.
БігаіоуІБіоп ['зігжіои, уїзп] п космобачення, телепередача з космосу.
Бігаіиш ['8іга:іат] п (рі тж зігаіа) 1) геол. шар, пласт; нашарування; 2) формація; 3) звич. рі верства (суспільства)’, ійе уагіоиз ~з о£ зосіеіу різні верстви суспільства; ійе 1о\уєг зосіаі зігаіа нйжчі верстви суспільства.
Бігаіиз [зігеїізз] п (р/зігаіі) метеор. шарувата хмара.
Біга^у [зіго:] 1. п 1) солома; 2) со-ломйна, соломйнка; 3) соломка; іа§а! ~ м’яка соломка для брилів; 4) бриль, солом’яний капелюх; 5) дрібнйця; < поі \уоґій а ~ нічого не вартий; поі іо саге а ~ ставитися абсолютно байдуже; а тап о£ ~ тап а) солом’яне опудало; б) ненадійна (несерйозна) людйна; в) фіктйвна особа; г) уявний протйвник; а - іп ійе ууіпсі натяк; попередження; вказівка; а ~ Ьаііоі (амер. уоіє) попереднє голосування; іп ійе ~ яка народжує; оиі о£ ійе ~ яка народила; іо саісй (іо сіиісй, іо §газр) аі а ~ хапатися за соломйнку; іо діє іп ійе - померти в ліжку (про воїна)’, іо дга\у (іо §аійег, іо ріск) ~з злипатися (про очі); 2. аф 1) солом’яний; ~ йаі бриль; солом’яний капелюх; 2) блідо-- жовтий; ~ соїоиг блідо-жовтий колір; 3) ненадійний, сумнівний; < ~ Ьаіег с. г. соломопрес; - Ьіпдег с. г. соло-мов’яз; ~ сагтіег с. г. соломотранспортер; ~ сиііег с. г. соломорізка; ~ дитр с. г. соломокопнувач; ~ По\уєг бот. безсмертник, сухоцвіт; ~ рге88 с. г. соломопрес; ~ іги88ег с. г. соломов’яз.
БІгатуЬеггу ['8іго:Ьзп] п бот. сунйці; полунйці; < ~ ісе сунйчне морозиво; ~ Іаш сунйчний джем; ~ Іеауез а) лйстя сунйці; б) перен. герцогське достоїнство (за емблемою на гербі); ~ тагк червонувата родимка; ~ іотаіо бот. фізаліс; ~ іоп§ие мед. малйновий язйк (при скарлатині); - уіпє вусик сунйч-ного куша.
БігатуЬеггу-ігее [ 'бігоіЬопігі:] п бот. сунйчне дерево.
Бігалу-соїоигеїі ['зіго^кліад] аф блідо-жовтий.
Бігаїуу ['зіго:і] аф 1) солом’яний; 2) схожий на солому; 3) укрйтий соломою; 4) набйтий соломою; 5) тра-в’янйстий (на смак); 6) пустйй, нікчемний.
Бігау [зігеї] 1. п 1) тварйна, яка заблукала (відбйлася від чередй); 2) бездомна самітна людйна; безпритульна дитйна; 3) бездомний собака (кіт); 4) дитйна, яка заблудйлася; 5) окремий предмет, що випадково опинйвся не на своєму місці; 6) людйна, що збйлася з правильного шляху; бомж; 7) рі рад. перешкоди, сторонні сигнали; 8) рі геол. летючі піскй; 9) блукання, бурлакування; 2. аф 1) заблудлий, заблукалий; бездомний, безпритульний; ~ саі бездомний кіт;
~ зйеер вівця, що відбйлася від отари; 2) випадковий, несподіваний; рідкісний; окремий; приблудний; ~ асдиаіпі-апсе випадковий знайомий; ~ Ьиііеі сліпа куля; ~ до§ приблудний собака; ~ ійои^йіз безладні думкй; ~ ігоорз військ, розм. рештки дезорганізованих частйн; 3) ненатягнутий, ослаблений (про кабель тощо); 4) ел., фіз. розсіяний; ~ гадіаііоп розсіяне випромінювання; 3. V 1) заблудйтися, заблукати; збйтися з шляху; відбйтися (від стада); іо - Ггот ійе гоад збйтися з дороги; (йе зйеер йаз ~еб Ггот ійе Поск вівця відбйлася від отари; 2) відхилятися; іо ~ Ггот ійе роіпі відхилятися від теми; 3) перен. збйтися з істинного (правильного) шляху; 4) поет, блукати, бродйти, вештатися, тинятися, бурлакувати.
БІгауед [зігеїд] аф заблудлий, заблукалий.
Бігауііпз [ бігєііп]] п 1) заблукала тварйна; 2) бездомна самітна людйна; 3) безпритульна дитйна; 4) бездомна тварйна (кіт, собака).
зігеак [8ігі:к] 1. п 1) смужка (звич. нерівна); жйлка, прожйлка; тонкйй шар; а ~ о£ 1і§йіпіп§ спалах блйскавки; ~8 о£ гед червоні прожйлки; ійе Гігзі ~ оГ дау світанок, перший проблиск дня; 2) рйса (характеру); а уе!1о\у ~ боягузтво; зрадлйвість; 3) подряпина; 4) тонкйй прошарок; 5) біол. борозенка, рівчачок; 6) рі метеор, дрижання повітря; 7) розм. період, проміжок; смуга; а ~ о£ Ьад Іиск смуга невдач; > іке 8і1уег ~ Ла-Манш; Ііке а ~ (оГ 1І£Йіпіп£) із швидкістю блйскавки; іо §о а £оод ~ амер. мчати; 2. V 1) проводити смуги, мережити; 2) промайнути (про блискавку); 3) розм. швйдко рухатися, мчати; проноситися.
Бігеакеїі [8ігі:кі] аф 1) смугастий; з прожйлками; а Гасе ~ \уіій \угіпк1е8 зморшкувате облйччя; 2) з прошарками жйру (про м'ясо тощо); 3) амер. розм. схвильований, стривожений; неспокійний; зляканий.
БігеакіпеББ ['8ігі:кіпі8] п 1) смугастість; помережаність; 2) розм. непостійність, мінлйвість; 3) дратівлйвість.
Бігеаку ['8ігі:кі] аф 1) смугастий; 2) з прошарками жйру (про м 'ясо тощо); ~ Ьасоп бекон з прошарками жйру; 3) розм. мінлйвий, непостійний; 4) розм. дратівлйвий; з поганим характером.
Бігеаш [8ігі:т] 1. п 1) річка; ручай, струмок; 2) військ, водна перешкода; 3) поет, ріка; 4) рі поет, води (ріки); 5) струмінь, потік; а ~ о£ іеагз потік сліз; а ~ о£ зип промінь сонця; 6) валка, потік; а ~ о£ еагз валка машйн; 7) течія (моря, ріки); до\уп ійе ~ унйз за течією; 8) перен. напрям; плин, перебіг; ~ о£ єуєпіз перебіг подій; 9) шк. паралельний клас, створений з ураху-
зі-
448
8ІГ
ванням здібностей учнів (в англійських школах); - Ьоііот дно ріки; ~ сгозз-іп£ військ, переправа; подолання водних перешкод; іо	(а^аіпзі) ійе
~ пливти за течією (проти течії); Іііііе ~з таке £геаі гіуєгз велике складається з малого; 2. V 1) текти, витікати; литися, струменіти; іо ~ ууіііг іеагз обливатися сльозами; 2) лити, проливати; йіз еуез ~ед іеагз сльози текли (лилйся) у нього по щоках; 3) світитися; 4) випромінювати; 5) рухатися (валкою); 6) махати, розмахувати; іо ~ а Па£ а) розмахувати прапором; б) розгорнути прапор; 7) майоріти, розвіватися (про прапор тощо); 8) швйдко (стрімко) рухатися; мчати.
зігеапі-апсйог ['зігі:т,зеі]ка] п мор. стоп-анкер.
зігеатег ['зігнию] 1. п 1) вймпел; 2) довга вузька стрічка; рарег ~з сер-пантйн; 3) транспарант, лозунг, гасло; 4) амер. газетний заголовок на всю ширину полосй; «шапка»; 5) військ, розм. нерозкрйтий парашут; парашут, що не розкрйвся (в повітрі); 6) рі астр. північне сяйво; 2. V прикрашати вйм-пелами (стрічками, транспарантами, гаслами).
зігеат-£0І<1 ['зігігтдоиісі] п розсипне золото.
зігеаш-ісе ['зігктаїз] п льодохід.
зігеатіп£ ['зігіїтії]] 1. п 1) плин, хід, рух, перебіг; 2) витікання; лиття, проливання; ргоіоріазт ~ біол. рух протоплазми; 3) промивання рудй; 4) розподіл учнів по паралельних класах з урахуванням їхніх здібностей (в англійських школах); 2. аф 1) текучий, плйнний; рухомий; 2) що ллється (виливається); 3) що майорйть (розвівається); ~ Па£8 оп ійе ууіпсі прапорй, які майорять на вітрі.
зігеапііезз ['зігіїтіїз] аф 1) що не має річок (струмків); безводний; 2) нерухомий, стоячий (про воду); що не має течії (про ставок тощо).
зігеашіеі [ 'вігі ітііі] п струмок.
зігеапі-ііпе ['зігігтіаш] 1. п 1) напрям (повітряного потоку); 2) лінія повітряного потоку; лінія обтікання; 3) обтічна форма; 4) військ, річковйй рубіж; ~ Ьоду кузов обтічної форми; ~ сопсііііопз фіз. ламінарний режйм; 2. V 1) надавати обтічної форми; 2) надавати гнучкості (рухлйвості); прискорювати; раціоналізувати (виробничі процеси тощо); 3) спрощувати; модернізувати; їо ~ ійе іехі скорочувати текст, викидати з тексту зайве.
зігеат-ііпесі [ 'зігігтіаіпсі] аф 1) об-тічнйй; ~ саг автомобіль обтічної форми; 2) добре налагоджений, чіткйй; організований відповідно до сучасних вимог; а ~ оїїісе контора (офіс) з чітко налагодженою роботою; ~ уєгзіоп оГ ійе рарег блискуче відредагований текст статті.
зігеашііпег ['зігіїтДато] п автобус (літак, поїзд) обтічної форми.
$ігеат-оГ-соп$сюіі8пе$$ ['зіггтау-'копрзтз] п псих, потік свідомості.
зігеату ['зігі:ті] аф 1) що має багато струмків (потоків); 2) що струменить (біжить); 3) що майорйть (розвівається).
зігееі [зігігі] п 1) вулиця; іп ійе ~ на вулиці; іо ііує іп ійіз ~ жйти на цій вулиці; ійе таіп ~ оГ ійе іо\уп головна вулиця міста; а ~ о£ зйорз вулиця, на якій розташовані магазйни; 2) проїжджа частйна вулиці, бруківка; 3) перен. прохід між двома рядами (людей, речей); 4) (ійе 8.) амер. а) Уолл--стрит; б) біржовикй, фінансові кола; < ~ сіеапег а) підмітальник вулиць; б) машйна для підмітання вулиць; -сгіез (саііз) вйгуки рознощиків (газет тощо); ~ сігезз одяг (сукня) для вулиці; ~ Гі£ЙііП£ військ, вуличні бої; ~ рагабе амер. урочйсте проходження військ по вулиці; ~ ігайіс вуличний рух; ійе тап іп ійе ~ проста (пересічна) людйна; обиватель; іо Ье оп ійе ~з, іо \уа!к ійе ~з займатися проституцією; іо Ье іп ійе зате ~ \уіій зтЬ. бути в однаковому становищі з кимсь; іо Ье іп (}иеег 8. бути у скрутному становищі.
зігееі-АгаЬ [ 'зігіїі, аегаЬ] п безпритульний.
зігееі-Ьоу ['зігкіЬої] див. зігееі--АгаЬ.
зігееісаг ['зігіїіка:] п амер. трамвай.
зігееі-ііоог [ зігкісіо:] п парадні двері.
зігееі-іашр ['зігіїііаетр] п вуличний ліхтар.
зігееі-опіегіу ['зігі:і,о:сіа1і] п підмітальник вулиць.
зігееі-гаійуау [ 'зігі:іугеі1\уеі] п трамвай, трамвайна лінія.
зігееі-геГизе [ 'зігі :і,ге£|и:<із] п острівець безпеки (в місцях переходу вулиці).
8ІГЄЄІ-8ІП£ЄГ [ 'зіґі:і, 811] о] п вуличний співак.
зігееі-злуеерег [ 'вігі :і, з\уі :ро] п 1) машйна для підмітання вулиць; 2) підмітальник вулиць.
зігееі-іуаікег [ 'зігі :і,\уо:ко] п 1) людйна, яка йде по вулиці; 2) повія, проститутка.
зігеейуапі [ 'зігі:і\уос1] 1. аф що виходить на вулицю (про вікна тощо); 2. аду у напрямі вулиці.
зігепзйі [зігеі]0] п 1) сйла; ~ оЕЬосіу фізйчна сйла; ~ оГ тіпд (оґ \уі11) сйла духу (волі); Ьу ~ оГ агт, Ьу зйеег ~ грубою (фізйчною) сйлою; іо теазиге опе’з ~ \уіій зтЬ. помірятися сйлами з кимсь; іо гєсоуєг (іо ге§аіп) ~ відновлювати сйли; ійаі із Ьеуопд ту ~ це мені не під сйлу; 2) джерело сйли; підтрймка; 3) тех. міцність; опір; ме
жа міцності; ~ о£ таіегіаіз опір матеріалів; 4) ефектйвність (руху тощо); ійе ~ о£ сиггепі ел. сйла струму; ійе ~ о£ ійе риїзе мед. наповнення пульсу; 5) інтенсйвність (запаху, звуку); 6) міцність, концентрація (розчину); ійе ~ оГ сойее міцність кави; 7) твердість (землі); 8) фіз. напруженість (поля); 9) неприступність; 10) військ, чисельність; кількісний склад; ~ аі зеа чисельність МОРСЬКОГО флбту; Г1£ЙІІП£ ~ бойовйй склад; іп (аі) Гиіі ~ у повному складі; 11) стабільність, сталість (цін); 12) найсильніший напір водй (в течії, у струмку); 13) фортеця, укріплення (у Шотландії); < ~ сеіііпз військ, гра-нйчна чисельність особового складу (збройних сил); ~ гесогсі амер. військ. відомості про чисельність особового складу (збройних сил); оп ійе - військ. у штаті, у спйсках; іо Ьгіп£ оп ійе ~ військ, зараховувати, вносити до списків; ой* ійе ~ військ, що не входить до складу; якого немає в спйсках; оп ійе ~ о£ зтій. через щось, на підставі чогось, під вплйвом чогось; хуйаі із уоиг ~? скільки вас?
8ІГЄП£ІЙЄП ['8ІГЄ1]0П] V 1) ПІДСЙЛЮ-ватися, посилюватися, зміцнюватися; 2) підсйлювати, посйлювати, зміцнювати; робйти сильнішим (міцнішим, ефектйвнішим, твердішим, неприступнішим, стабільнішим, стійкішим); іо ~ ап оріпіоп підкріпйти думку; іо ~ ііез о£ Ггіепсізйір зміцнювати узи дружби; іо ~ а зоїиііоп хім. робйти розчин міцнішим (більш концентрованим).
8ІГЄП£Й1ЄПІП£ [ 'зігеі]0апіі]] п 1) посилення; зміцнення; ійе ~ о£ Ггіепсіїу ііез зміцнення дружніх зв’язків; 2) тех. зміцнення (металів) холодною обробкою.
зігепзйіііу ['зігеі]0і1і] аду сйльно, міцно.
8ігеп£йі1е£$ [ 'зігеі]01і8] аф безсй-лий, слабкйй.
8ІГЄП£Йіу ['зігеі]0і] аф розм. сйльний, дужий.
зігеїшоиз І'зігепіиоз] аф 1) що потребує сйли (зусйль, напруження); ~ \уогк важка праця; 2) енергійний; напружений; старанний; ~ ІіГе діяльне життя; ~ оррозіііоп енергійний опір; ~ зирропег завзятий прихйльник; ійгои£Й ~ \уогк завдякй старанній роботі.
зігепиоизіу [ 'зігепіиозії] асіу посилено, напружено; енергійно; іо \уогк ~ працювати напружено (старанно).
зігепиоизпезз ['зігеп]иозпі8] п напруженість, старанність; енергійність.
зігеріососсаі [, зігеріои'кокої] аф стрептококовий.
зігеріососсі [лїгеріои'кзкзаі] рі від зігеріососсиз.
зігеріососсиз [,зігеріои'кокоз] п (рі зігеріососсі) стрептокок.
449
зігеріошусіп [,зігеріои'таі8іп] п фарм. стрептоміцин.
зігезз [зігез] 1. п 1) тиск, натиск; напруження; зусйлля; ипбег ~ оГ роу-егіу під тягарем злиднів; іЬе ~ оГ \уаг злйгодні війнй; ~ оГ хуеаіЬег негода; буря; 2) наголос; ргітагу (зесопбагу) ~ головнйй (другорядний) наголос (у слові); 3) муз. акцент; 4) перен. значення; іо Іау ~ оп (ироп) зтіЬ. надавати чомусь особлйвого значення; 5) тех. тиск; 6) тех. напруга; ~ Іітіі гранйчна напруга; ~ гєіієуіпе зняття напруги; 7) юр. арешт на майно; 8) псих, стрес; 2. V 1) ставити наголос; 2) перен. підкреслювати (щось), наголошувати (на чомусь); 3) тех. створювати (викликати) напругу; 4) піддавати дії зовнішньої сйли.
ЗІГЄІсЬ [зігеі/] 1. п 1) витягання, розтягання, подовження; іо £іує а ~ потягліся; хуііЬ а ~ апб а уахуп потягаючись і позіхаючи; 2) тех. натяг; 3) еластйчність; 4) напруження; 5) простір; відрізок; ділянка; ~ оГ ореп соипігу відкрйта місцевість; 6) спорт. дистанція; йоте ~ а) остання пряма; б) останній (заключний) етап; 7) проміжок часу; а ~ оГ і\уо шопіЬз двомісячний строк; 8) перебільшення; 9) розм. строк ув’язнення; 10) напрям; 11) прогулянка, розмйнка; < ~ рапіз амер. дамські штанй в обтяжку; аі а ~ без перерви, не зупиняючись, однйм духом; Гог Гіує Ьоигз аі а ~ п’ять годйн підряд; 2. V 1) розтягуватися, витягуватися, тягтйся, подовжуватися; 2) розтягувати, витягувати, подовжувати; тягтй; іо ~ опезеІГ (опе’з агтз) потягуватися; іо ~ опе’з песк витягувати шйю; 3) натягувати (ся), напружувалася); 4) простягатися; тягтйся; (Ііе уаііеу ~ез зоиіЬу/агб долйна простягається на південь; 5) перебільшувати; 6) поспішати, прямувати; 7) розм. звалйти, повалйти (ударом); 8) розм. приготувати небіжчика для поховання; 9) посйлювати, збільшувати; 10) розм. вішати; 11) розм. бути повішеним; □ ~ ГогіЬ, ~ Гопуагб, ~ оиі а) простягати; іо ~ оиі опе’з Ьапб про-стягтй руку; б) розтягуватися; іке сої-итп ~еб оиі колона розтяглася; в) подовжувати крок; < іо ~ опе’з 1е§з розім’яти ноги, прогулятися.
зігеісЬаЬІе ['зігеЦаЬІ] асі] розтяжний, витяжнйй, подовжуваний; що піддається розтяганню (витяганню, подовженню).
зігеісЬег ['зігеЦа] п 1) пристосування для розтягування; 2) носйлки, ноші; 3) упор для ніг весляра; 4) буд. ложок; 5) жив. підрамник; 6) розм. перебільшення; 7) розм. брехня; < ~ сазе військ, лежачий поранений (хворий).
зігеісЬег-Ьеагег [ 'зігеі/а,Ьєага] п са-нітар-носйльник.
зігеісЬіпз [ зігефі]] п 1) розтягу
вання, витягування, подовження; 2) натягування, напруження; 3) перебільшення.
зігеісЬ-оиі [ 'зігеіі'аиі] п 1) амер. розм. система, за якої робітнйк виконує додаткову роботу без окремої оплати (за незначну платню); 2) військ, розм. продовження контракту на поставки (на постачання).
зігеісЬу ['зігеф] асі] розм. 1) елас-тйчний, легко розтягуваний; 2) що тягнеться (про тканину); 3) якйй любить потягуватися.
8ігеіґог<1 ['зігеіГаб] п геогр. н. м. Стретфорд.
зігеііо ['зігеіои] п муз. стрето.
зігеху [зіги:] V (разі зігехуеб, р.р. зігехуеб, зігєхуп) 1) розкидати; розбрйз-кувати; іо ~ пехузрарегз ироп іЬе іаЬІе розкидати газети по столу; 2) посипати (піском); іо ~ запб оуєг іЬе Поог розсйпати пісок на підлозі; 3) покривати, закидати, усипати, усівати; іо ~ зтЬ.’з раіЬ хуііЬ Похуєгз усйпати чиюсь дорогу квітами; 4) бути розкиданим (по поверхні); 5) накривати, застилати покривалом (ліжко); 6) стел йти постель; 7) поет, зрівняти з землею; 8) поет, заспокоїти, угамувати бурю.
зігехуліепі [Чілі:топі] п 1) щось розкидане; 2) рі квіти на могйлі.
зігєхуп [8іпі:п] р.р. від зігєху.
’зігєхуіЬ [зІПЕО] (скор. від Ооб’з ігиіїт) розм. клянуся богом.
зігіа ['зігаїа] п (рі зігіае) 1) біол. смужка, борозенка; 2) архт. канелю-ра; 3) прожйлка мармуру.
зігіае ['зігаїі:] рі від зігіа.
зігіаіе І ['зігапі] асі] борозенчастий; смугастий.
зігіаіе II ['зігаїеіі] у проводити смужки (борозенки).
зігіаіесі ['зігаїеіііб] асі] 1) борозенчастий; смугастий; 2) архт. струменй-стий; з прожйлками, з канелюрами.
зігіскеп ['зіпкап] 1. асі] 1) уражений, розбйтий (чимсь — хуііЬ); ~ хуііЬ бізеазе уражений хворобою; ~ хуііЬ ра-гаїузіз розбйтий паралічем; ~ хуііЬ §гіеГ убйтий горем; 2) хворий; поранений; ~ Ьеазі поранений звір; 3) по самі вінця посудини; < ~ Пеіб поле бою; -Ілоиг цілу годйну; - іп уеагз похйлого віку; 2. р.р. від зігіке II.
зігіскіе ['зігікі] п 1) гребок (для згрібання зайвої речовини) ; 2) гострйль-ний брусок; 3) струг; 4) ливарний шаблон.
зігісі [зігікі] асі] 1) точний, певний; суворий; що не допускає відхйлень; ііте - ітрогі оГ (Ье хуогб точне значення слова; іп ~ сопГібепсе цілком конфіденційно; 2) суворий, вимогливий; -бізсірііпе сувора дисципліна; ~ ітргіз-оптепі суворе ув’язнення; ~ іпуезіі^а-ііоп ретельне розслідування; 3) вузь-кйй, тіснйй; < ~ зеіііетепі юр. сімейна
власність, що переходить у спадщину по чоловічій лінії.
зігісіїу ['зіпкіїї] асіу 1) суворо, точно, без відхйлень; 2) вимогливо.
зігісіпезз ['зітакГпіз] п 1) суворість, точність; 2) вимогливість.
зігісіиге ['зіпкі/а] 1. п 1) тжрісу-вора крйтика, осудження; 2) мед. звуження каналу, стриктура; 3) суворість, суворе додержання (чогось), точність; 2. V суворо критикувати.
зігібдеп ['зіпбп] р.р. від зігібе II.
зігібе І [зігаїб] п 1) велйкий крок; іо хуаїк хуііЬ 1оп§ ~з робйти велйкі кроки; 2) спорт, маховйй крок; 3) біг ма-ховйм кроком; 4) відстань між розставленими ногами; 5) звич. рі успіхи; іо таке £геаі ~з робйти велйкі успіхи; < іо іаке зтіЬ. іп опе’з ~ а) перестрибнути однйм махом; б) спорт, легко взяти перешкоду.
зігібе II [зігаїб] V (разі зігобе; р.р. зігіббеп) 1) шйроко крокувати (ступати); ітй велйкими кроками; 2) спорт. бігти маховйм кроком; 3) переступати (щось), переходити (через щось); (тж ~ асгозз, ~ оуєг); 4) сидіти верхи.
зігібепсу ['зігаїбпзі] п скрипучість; різкість.
зігібепі ['зігаїбпі] асі] скрипучий; різкйй; ~ уоісє різкйй (скрипучий) голос.
зігібепііу ['зітаїбпііі] асіу скрипуче, різко.
зігібог ['зітаїба] п 1) різкйй (скрипучий) звук; скрип; тріск; скрекіт; 2) мед. хрип, свистяче дйхання.
зігібиіаіе ['8ілб]и1еіі] у скрипіти; тріщати; скрекотати.
зігібиіаіог ['зіпб]и1еііа] п 1) комаха, яка скрекоче; 2) апарат, якйй скрекоче, як комаха.
зігібиіепі [ 'зігібіиіапі) див. зігібиі-оиз.
зігібиіоиз ['зіпбіиіаз] асі] 1) різкйй, скрипучий (голос); 2) мед. хрйплий, з хрипінням.
зігіГе [зігаїі] п 1) боротьба; суперечка; сварка; незгода; роїісу оГ ~ політика боротьбй (чвар); іо сеазе Ггот ~ скласти зброю; 2) зусйлля; 3) змагання.
зігі^озе ['зігаїдоиз] асі] бот. з борозенками.
зігіке І [зітаїк] п 1) удар; іо таке а ~ аі зтЬ. а) замахнутися на когось; ударити когось; б) укусйти (ужалйти) когось (про змію); 2) бій (годинника); 3) амер. пропущений м’яч (у бейсболі); поганий удар; 4) відкриття родовища (нафти, вугілля тощо); 5) несподівана удача; 6) клювання (риби); 7) велйкий улов; 8) геол. простягання (жили, пласта); 9) міра ємкості; 10) кількість одночасно вйкарбуваних монет; 11) страйк; іо Ье оп ~ страйкувати; іо §о оп - оголошувати страйк; зутра-
8ІГ
450
ійеііс ~ страйк солідарності; 12) колективна відмова (від чогось); бойкот; < ~ аііаск ав. удар по наземній цілі; ~ тоуетепі страйковйй рух; ~ зіги^іе страйкова боротьба; ~ \уеароп наступальна зброя; ~ гопе військ, зона застосування ядерної зброї; іо йауе і\уо ~8 а^атві опе бути у невйгідному становищі.
зігіке II [зігаїк] у (разі зігиск; р.р. зігиск, зігіскеп) 1) бйти, ударяти; стукати; іо ~ оп (ироп) іке іаЬІе стукнути по столу; іо ~ зтЬ. ударити когось; 2) ударятися; стукатися; влучати; іо ~ (ійе) Ьоііот сісти на мілину; 3) бйти (про годинник); іі йаз іизі зігиск Гоиг щойно пробйло четверту годйну; ійе йоиг йаз зігиск настав час; 4) нападати; 5) уражати, приголомшувати; іо Ье зігиск битЬ втратити дар слова, бути приголомшеним; іо ~ зтЬ. дитЬ позбавити когось дару слова, приголомшити когось; 6) натрапити (на когось), випадково зустріти (когось) (тж ~ оп, ~ ироп); знайтй, відкрйти (щось); іо ~ £ОІс1 відкрйти родовище золота; іо ~ \уаіег знайтй воду; іо ~ оіі а) відкрйти нафтове родовище; б) досягтй успіху; іо ~ а Ьопапха амер. перен. натрапити на золоту жйлу; 7) прямувати; 8) проникати, проходити, пронйзувати; пробиватися; ійе соШ зігиск ійгои^й ту сіоійез холод проникав крізь мій одяг; 9) досягати; іо ~ ійе уіііа^е досягтй села; 10) знйщувати; відміняти; скасовувати; викреслювати; 11) справляти враження; привертати увагу, вражати; йо\¥ сіоез іі ~ уои? якої ви думки про це?, як це вам подобається?; йо\у сіоез йіз ріауіпз ~ уои? як вам подобається його гра?; 12) спадати на думку; 13) амер. військ, служйти денщиком; 14) красти; грабувати; 15) простромйти, проткнути; 16) викликати (почуття тощо); вселяти (жах); 17) викрешувати (вогонь); запалювати; іо ~ а таісй запалйти сір-нйк; 18) запалюватися; 19) бйтися (про серце); 20) бйти (про годинник); 21) карбувати (монету); 22) спускати (прапор); згортати (вітрила); іо ~ ійе Йа& а) мор. здавати командування з’єднанням; б) здаватися, підкорятися; 23) театр, розбирати (декорації); демонтувати (сцену); 24) буд. знімати риштування; 25) підбивати (баланс); укладати (угоду); іо ~ ап ауега^е виводити середнє число; 26) складати (список тощо); іо ~ а соттіііее скласти комісію; 27) підсікати (рибу); 28) загарпунити (кита); 29) клювати, брати принаду (про рибу); ЗО) пускати коріння; прийматися, приживатися, укорінюватися; 31) саджати, культивувати (рослини); 32) усмоктуватися, розтікатися (про фарбу); 33) просолювати, просочувати сіллю (м'ясо, рибу); 34) розвантажувати (судно); 35) розвантажувати
ся; 36) мор. спускати (у трюм); 37) мі-здрйти (шкіру); 38) завдавати (болю); 39) (аі) нападати, накидатися (на когось, на щось); завдавати ударів (комусь, чомусь); 40) втручатися (у щось — іпіо); 41) устромляти, вбивати (у щось — іпіо); 42) прагнути, добиватися (чогось — Гог); 43) боротися, бйтися (за щось — Гог); 44) вимагати, випрошувати (щось — Гог); 45) страйкувати; оголошувати страйк; 46) припиняти (роботу); □ ~ Ьаск дати здачі; завдати удару у відповідь; ~ (іоіуп а) звал йти, повалйти, скйнути (ударом); йе \уаз зігиск до\¥п Ьу ароріеху його розбйв параліч; б) припікати (про сонце); ~ іп а) втручатися (у розмову); б) мед. знйк-нути з шкіряного покриву (про висип); перейтй всередину (про хворобу); ~ оЯ* а) відрубати; б) вйкреслити; в) відрахувати; г) імпровізувати; д) надрукувати; ~ оп тех. включати (вмикати) машйну; ~ оиі а) накидатися (з кулаками); б) рухати руками й ногами (під час плавання, катання на ковзанах); в) вйкреслити (із списку); г) накреслити (план); д) мор. піднімати з трюму; ~ іЬгоидЬ закреслювати; іо - а \уогс! ійгои$й вйкреслити слово; ~ ир а) починати; іо ~ ир ап асциаіпіапсе зав’язати знайомство; ійе Ьапсі зігиск ир оркестр заграв; б) укладати (угоду); в) схоплюватися; г) амер. збентежитися; д) бути зачарованим (кимсь); < іо ~ ап аііііиде стати в (театральну) позу; іо ~ йапсіз ударити по руках; дійтй згоди; іо ~ оп ігиій знайтй істину, правильно відгадати; іо ~ йоте влучити в ціль; зачепйти за живе; іо ~ іі гісй а) натрапити на жйлу; б) досягтй успіху; іо Ье зігиск оп зтЬ. бути закоханим у когось; іо ~ зтЬ. аіі оГ а йеар приголомшити когось; ~ ійе ігоп \уйі1є іі із йоі присл. куй залізо, поки гаряче.
зігіке-Ьепеїїі [ 'зігаїк, ЬепіГїі] див. зігіке-рау.
зігікеЬоиші [ 'зігаїк, Ьаипсі] аф охоплений страйком.
зігіке-Ьгеакег ['зігаїк, Ьгеїко] п штрейкбрехер.
8Ігіке-Ьгеакіп£ [ 'зігаїк, Ьгеїкії] ] п придушення страйку.
зігіке-соштіііее ['зігаїкка'тііі] п страйковйй комітет.
зігіке-рау ['зігаїкреї] п профспілкова допомога страйкарям.
зігікег ['зігаїка] п 1) страйкар; 2) молотобоєць; 3) гарпунер; 4) серце (дзвона); 5) годйнник з боєм; 6) військ. ударник; 7) тех. баба (молота); 8) тех. механізм перемикання; 9) амер. військ, ординарець, денщйк; 10) мор. помічнйк суднового машиніста; 11) друк. розм. знак оклику.
зігікіпз ['зігаїкп]] 1. п заподіяння удару по наземній цілі; 2. аф 1) ди-вовйжний, вражаючий, разючий; ~
Іікепезз разюча схожість; ~ хуогсі влучне слово; йе табе а ~ рісіиге він справив велйке враження; 2) ударний; ~ Гогсе військ, ударна група; ~ рохуег а) ударна міць (авіації); б) ударна енергія (кулі); < ~ сіізіапсе досяжність, межа досяжності.
зігікіп£Іу ['зігаїкп]її] асіу разюче, дивовйжно.
$ігікіп£пе$$ ['зігаїкп] пі з] п разючість, дивовйжність.
5ігіпе [зігаш] п страйн (австралійський варіант англійської мови).
зігіпз І [зіпт)] п 1) вірьовка, мотузка; шворка; шнурок, тасьма; зав’язка; 2) муз. струна; іо іоисй ійе грати на струнному інструменті; 3) рі струнні інструменти оркестру; 4) рі музиканти, які грають на струнних інструментах; 5) ряд, нйзка, вадка; серія; а ~ оГЬигзіз військ, кулеметна черга; 6) разок (намиста тощо); 7) тятива (лука); 8) спорт, струна (ракетки); 9) волокнйна, жйлка; 10) жйла (у м'ясі); 11) амер. розм. умова, застереження; илійоиі апу ~з аііасйед без будь--якйх застережень; 12) тех. ряд (бурових штанг); 13) гірлянда (ізоляторів); 14) партія (деталей); 15) коні одного власника (на перегонах); 16) спорт, група гравців (гімнастів), відібраних за майстерністю; Гігзі - а) найкращий гравець команди; б) перший склад; зесопсі ~ а) другий гравець, дублер; б) другий склад; ~ Ьапб (огсйезіга) струнний оркестр; - циагіеі струнний квартет; ~ ііе вузенька краватка; іо йауе і\уо ~з іо опе’з Ьо\у мати додатковий (запаснйй) засіб, мати вйбір між двома засобами; іо кеер зтЬ. оп а ~ водйти когось за носа; іо риіі ійе ~з впливати на хід подій.
зігіпз II [зіпі]] V (разі і р.р. зігип^) 1) натягувати (струну тощо); 2) приладнувати струну (тятиву); 3) зав’язувати, прив’язувати; шнурувати; 4) настроювати (музичний інструмент); 5) напружувати (тж ~ ир); 6) нанйзувати (намисто); 7) вішати, розвішувати; іо ~ а рісіиге повісити картйну; 8) розставляти в ряд; 9) ставати в ряд; 10) ставати волокнистим; 11) амер. розм. обдурювати, містифікувати, водйти за носа (тж ~ а1оп$); 12) робйти удар по кулі для вйзначення порядку гравців (більярд); □ ~ аіоп& (\уіій) а) бути відданим (комусь); ітй за (кимсь); б) довіряти (комусь); ~ оиі розтягувати(ся) в ряд; ~ іо^еійег зав’язувати; - ир а) напружувати (нерви тощо); б) розм. повісити (стратити).
$<гіп£-Ьа£ [ 'зігії]Ьаед] п сітка, сіточка (плетена сумка для продуктів).
зігіп£-Ьеап ['зіпі]Ьі:п] п бот. во-локнйста квасоля.
$<гіп£-соиг$е ['зіпі]ко:8] п архт. поясок.
451
8ІГ
зігіп£Є(1 ['зігіт)д] асі] 1) струнний; * іпзігитепі струнний інструмент; 2) перев’язаний мотузкою; зв’язаний шнурком.
зігіп^епсу [ 'зіппдзапзі] п 1) суворість; 2) брак грошей; 3) переконливість, вагомість.
зігіп£епі ['зіппдзапі] асі] 1) суворий; обов’язковий; точний; ~ ге^иіа-Тіоп8 обов’язкові постанови; ~ гиіе суворе правило; 2) обмежений у коштах; 3) переконливий, вагомий.
$<гіп£епі1у [ 'зіппдзапііі] асіу 1) суворо, точно; 2) переконливо, вагомо.
$ІГІП£ЄГ ['зігп]а] п 1) поздовжня балка; 2) прогін (моста); 3) мор., ав. стрингер; 4) буд. кружало; 5) геол. прожилок; відгалуження; ~ Ьгід§е балковий міст.
8<гіП£ІПЄ88 ['ЗІГІТ] 1П1з] п 1) волокнистість; 2) тягучість, в’язкість.
$<гіп£іп£ ['8йті]іі]] п 1) укладання (труб); 2) підвішування (дротів).
$ігіп£Іе$$ [ '8ігіі]1і8] асі] позбавлений струн (зав’язок, шнурків, тятивй, жил).
$ІГІП£-рІЄСЄ ['8ІП1]рІ:8] п поздовжня балка.
зігіпзу ['зіпі] і] асі] 1) волокнистий; ~ теаі жилаве м’ясо; 2) тягучий, в’язкий.
зігір [зігір] 1. п 1) смужка; стрічка; довгий вузький кусок; 2) сторінка гумору (в газеті, журналі); 3) планка; 4) тех. прокладка; 5) штабове залізо (тж ~ ігоп); 6) ав. злітно-посадочна смуга (тж аіг ~, 1апдіп§ ~); 7) спорт. доріжка (для фехтування); < ~ аіегі амер. чергування літаків на злітно-посадочній смузі; ~ Іі^йіз вогні уздовж злітно-посадочної смуги; ~ тар ав. маршрутна карта; ~ тіпіп^ амер. відкрйтий вйдобуток (вугілля тощо); 2. V 1) різати на смужки (стрічкй, довгі вузькі кускй); 2) роздягатися, скидати одяг; іо ~ оГ опе’з сіоійез роздягліся, скйнути одяг; іо ~ іо ійе \уаізі роздягліся до пояса; 3) роздягати, зривати (одяг); іо ~ зтЬ. іо ійе зкіп роздяглі когось догола; 4) здирати, обдирати; знімати, оголювати; очищати; іо ~ діз-аЬІед уейісіез оГ аттипіііоп військ, знімати боєприпаси з підбйтих машйн; 5) позбавляти (чогось — оГ); іо ~ зтЬ. оГ йіз йопоигз позбавити когось нагород; 6) грабувати, віднімати (щось — оі); іо ~ зтЬ. оГ йіз топеу відібрати у когось гроші; 7) знебарвлювати; 8) розбирати, демонтувати; 9) тех. зривати нарізку; 10) гірн. розкривати, розробляти; 11) хім. відганяти легкі фракції; 12) тіпати (льон тощо); 13) вйдоїти (корову); 14) видавлювати (ікру з риби); □ ~ домп мор. знімати бі-гучий такелаж; ~ оЯ* здирати, зіскоблювати; < ~ред оГ Гіпе патез, іі із а 8У/іпд1е просто кажучи, це шахрайство.
зіпре [зігаїр] 1. п 1) смуга; облямівка; ігоизег ~ лампас; гей \уіій а Ьіаск
~ червоне в чорну смужку; 2) шеврон; нашйвка; іо £еі опе’з ~ розм. одержати чергове сержантське звання; 3) смугаста тканйна; іо \уеаг ійе ~з носйти арештантський одяг; бути в’язнем; 4) амер. характер, вдача; тип; рід; а тап оГ ійаі ~ людйна такого роду; 5) рі розм. тигр; 6) звич. рі удар батогом; шмагання; 7) рубець (від удару батогом); < ~ йоипд служака; 2. V 1) мережити смугами; 2) робйти борозенки (на поверхні).
зігіред [зігаїрі] аф смугастий, у смужку.
зігірег ['зігаїра] п військ, розм. 1) якйй має нашйвки; 2) морськйй офіцер; 3) сержант.
зігіріезз [ зіпріїз] аф військ, без обойми.
зігірііпз ['зіпріїт)] п юнак, підліток.
зігірресі [зігірі] аф 1) обідраний;
2) роздягнений; 3) порізаний на смужки (стрічкй); 4) пограбований;
5) позбавлений (чогось); 6) розібраний, демонтований; < ~ аіот фіз. атом, позбавлений зовнішніх електронів; - Ггасііоп фіз. збіднена фракція; ~ оиіриі фіз. вйхід збідненого продукту; ~ раск військ, полегшене спорядження; ~ ійгеад тех. зірвана нарізка; ~ \ує11 вйснажена свердловйна.
зігіррег ['зіпра] п 1) тех. знімач; 2) стрйпер-кран; 3) ел. машйнка для зачищання кінців дротів; 4) текст. чистйльний валик; 5) с. г. стрйпер; збирач колосків; 6) гірн. розкривнйй екскаватор.
зігірріпз ['зіпри]] п 1) тех. розбирання, демонтаж; 2) буд. розпалубка; 3) виштовхування; 4) відшаровування; 5) гірн. відкрйта розробка; 6) хім. відганяння (легких фракцій); 7) мет. роздягання (зливка); 8) тех. зняття насічки (з напилка); 9) ел. зачищання кінців дротів; 10) с. г. збирання тютюнового лйстя; 11) виганяння (худоби); 12) с. г. додоювання руками; 13) с.г. рі останнє вйдоєне молоко.
зігір-ріі ['зіпр'ріі] п гірн. кар’єр, розріз, відкрйті роботи.
зігірз [зіпрз] п рі стрйпси (пиломатеріали).
зігір-іеазе [ 'зіпріі :г] истриптйз, танець з роздяганням.
зіпру [ зігаїрі] аф смугастий.
зігіує [зігаїу] V (разі зігоує; р.р. зігіуєп) 1) старатися, намагатися, докладати зусйль; іо ~ іо до зтій. намагатися зробйти щось; йе із зігіуіп§ Капі іо зиссеед він докладає всіх зусйль, щоб домогтйся успіху; іо ~ Гог уісіогу прагнути перемоги; \уйаі аге уои зігіуіп§ аГіег? на що спрямовані ваші зусйлля?; 2) боротися (з кимсь, проти когось — \уіій, а^аіпзі; за щось — Гог); 3) поет, змагатися, спорити; 4) з труднощами пробиратися.
зігіуєп ['зіпуп] р.р. від зігіує.
зігоЬіІасеоиз [,зігоЬі'1еі/аз] аф бот. конусоподібний; гулястий, шишкоподібний.
зігоЬПе ['зігоиЬаіІ] п бот. шйшка (хвойних).
зігоЬііі [зіга 'Ьаііаі] рі від зігоЬіІиз.
зігоЬіІиз [зіга'ЬаіІаз] п (рі зігоЬііі) бот. шйшка (хвойних).
 зігоЬозсоре ['зігоиЬазкоир] п опт. стробоскоп.
зігоЬозсоріс(аІ) [,зігоиЬа'зкои-рік(аі)] аф опт. стробоскопічний.
зігоде [зігоид] разі від зійде II.
зігоке [зігоик] 1. п 1) удар; а ~ оГ 1І£Йіпіп£ удар блйскавки (грому); аі ійе Гіг8і ~ з першого удару; аі а ~, аі опе ~ однйм ударом, однйм махом, відразу; ураз; 2) мед. припадок, прйступ; параліч, удар; йе йаз йад а ~ його розбйв параліч; 3) змах, помах; окремий рух, окреме зусйлля; кидок; а ~ оГ ійе оаг змах весла; йе йаз поі допе а ~ оГ \уогк він і пальцем не ворухнув; хуіій опе ~ оГ ійе реп однйм розчерком пера; 4) прийом, хід; сієуєг ~ спрйтний хід; іі \уаз а ~ оГ ^епіиз це було геніально; а ~ оГ Іиск удача, талан; 5) биття (серця); 6) штрих, мазок, рйска; Гшізйіп§ ~з останні штрихй; 7) бій годйнника; іі із оп ійе ~ оГ іеп по\у зараз проб’є десяту (годйну); іо аггіуе оп ійе ~ прибути вчасно (хвилйна в хвилйну); 8) стиль (плавання); 9) погладжування (рукою); іо §іує ійе саі а ~ погладити кота; 10) загрібнйй, весляр; іо риіі (іо го\у) ійе ~ задавати темп веслярам; 11) тех. хід (поршня); довжина ходу; 12) тех. удар (молота); < ~ оГ зіаіе державний переворот; 2. у 1) гладити (рукою); погладжувати, пестйти; іо ~ а саі гладити кота; 2) задавати такт (веслярам); 3) штрихувати; перекреслювати; проводити рйску (смужку); < іо ~ зтЬ. до\уп заспокоїти когось; іо ~ зтЬ. ійе \угоп£ у/ау, іо ~ зтЬ.’з йаіг (Гиг) ійе \угоп£ \уау гладити когось проти шерсті; роздратовувати когось.
зігоке-оаг ['зігоико:] п 1) загрібне весло; 2) загрібнйй, весляр.
зігоке-оагзтап ['зігоик'о:2тап] п (рі зігоке-оагзтеп [-тап]) загрібнйй.
зігокезтап ['зігоикзтап] (рі зігокез-теп [-тап]) див. зігоке-оагзтап.
зігокіп£ [зігоикп]] п 1) гладження, погладжування; 2) рі останнє вйдоєне молоко.
зігоіі [зігоиі] 1. п прогулянка; іо іаке (іо §о Гог) а ~ вйрушити на прогулянку; прогулюватися, гуляти; 2. у 1) прогулюватися; бродйти, блукати; іо ~ ійе зігееіз швендяти по вулицях; 2) мандрувати з виставами (про акторів).
зігоііег ['зігоиіа] п 1) бродяга; 2) мандрівнйй актор; 3) перехожий; 4) той, хто гуляє; 5) легка дитяча ко
8ІГ
452
ляска; 6) коляска з отворами для ніг, у якій дитйна учиться ходйти.
зігоШп^ ['зігоиіід] аф бродячий, мандрівнйй; ~ тизісіапз мандрівні музиканти.
зігоша ['зігоита] п (рі зіготаіа) 1) анат. основа, кістяк; 2) строма (сплетіння гіфів у грибів).
зіготаіа ['зігоитоіо] рі від зігота.
зігопз [зігог)] 1. п (іЬе ~) збірн. 1) сйльні, здорові, дужі; 2) владні, можновладні (про людей)} 2. аф 1) сйльний, дужий; що має велйку фізйчну сйлу; ~ тап силач; аз ~ аз а Ьогзе сйльний, як кінь; 2) міцнйй, здоровий; ~ сопзіііиііоп міцне здоров’я; ~ пегуез міцні нерви; ~ зііск міцнйй ціпок; 3) витривалий; 4) твердйй, сйльний (про волю)} 5) могутній; що має сйлу (владу, перевагу); ~ сапдідаіе кандидат, якйй має велйкі шанси на успіх; іо Ье ~ аі зеа мати могутній морськйй флот; 6) сильнодіючий, сйльний; ~ роізоп сйльна отрута; 7) численний; ~ агту численна армія; 8) багатий; 9) що має юридйчну сйлу; 10) сйльний (у чомусь)} іо Ье ~ іп таіЬетаіісз бути сильним у математиці; 11) глибокий (про розум)} здатний ясно мй-слити (міркувати); 12) добрий (про пам'ять)} 13) сйльний, вагомий, переконливий; ~ єуісієпсє переконливий доказ; 14) рішучий, енергійний; крутйй, суворий; ~ тап а) владна людйна; б) рішучий адміністратор; ~ теазигез круті заходи; 15) ревний, старанний; 16) виразний (про стиль)} 17) грубий (про мову)} ~ Іап^иа^е грубі вйслови, лайка; 18) чіткйй, певний, виразний, очевйдний; а ~ гезетЬІапсе велйка схожість; а ~ Еп^ІізЬ ассепі виразний англійський акцент; 19) гострий, їдкйй, різкйй; ~ зтеїі різкйй запах; ~ сЬеезе гострий сир; ~ Ьиііег згіркле масло; ~ Ьасоп протухле сало; ~ ЬгеаіЬ поганий запах з рота; 20) ін-тенсйвний, різкйй, гучнйй; ~ уоісє гу-чнйй голос; - Іі^Ьі яскраве світло; ~ риїзе чіткйй пульс; 21) міцнйй, нероз-ведений; ~ сойее міцна кава; ~ бгіпк спиртні напої; ~ зоїиііоп міцнйй (на-сйчений) розчин; 22) що має певну кількість; Ьо\у тапу ~ аге уои? скільки вас?; а тіїііагу ипіі опе іЬоизапсі ~ військова частйна в тйсячу чоловік; 23) стійкйй, сталий, твердйй (про ринок, ціни)} 24) постійно високий (про ціни)} зи^аг із ~ іп ргісе ціна на цукор залишається високою; 25) грам, сйльний; 26) фон. наголошений; 27) фот. контрастний; < ~ роіпі а) військ, опорний пункт; вогнева точка, дот, дзот; б) перен. сйльна сторона (когось)} хороша властйвість; ~ гоот а) сейф; комора; б) палата для буйних психічно хворих; ~ \уЬеаі тверда пшенйця; іЬе ~ег зех сйльна (чоловіча) стать; ~ Ьеад здатність багато пйти без сп’яніння;
іЬе ~ апп оГ іЬе 1а\¥ сйла закону; ~ теаі міцнйй горішок; іо Ье ~ оп зтіЬ. надавати особлйвого значення чомусь; 3. айу розм. дуже; іо зтеїі ~ дуже пахнути; іо £го\у ~ посилюватися; зміцнюватися; укорінюватися; іо соте оиі ~ а) справляти велйке враження; б) енергійно висловлюватися; рішуче виступати; іо ріісЬ іі ~ хвастати; іо соте іі (гаіЬег) ~ а) зайтй надто далеко; б) дуже перебільшувати; іо &о іі (гаіЬег) ~ а) діяти рішуче; б) діяти нерозсудливо; іо Ье £оіп£ ~ процвітати, бути в повній силі.
зігоп£-апп ['зігодаїт] V розм. застосовувати сйлу.
зігоп£-аппе(1 ['зігод а.пкі] аф амер. розм. якйй застосовує сйлу.
зігопзЬаск ['зігод Ьжк] п мор. поздовжній брус (для тенту).
зігоп£-Ьох ['зігод Ьокз] п сейф.
зігоп£-Ьиі1і ['зігод'Ьік] аф міцної статури.
зігопз-йзіесі ['зіго'д Гізіїсі] аф якйй має міцні кулакй.
зігоп£-Ьеа(1е(1 ['зігод'Ьедісі] аф 1) упертий; 2) розумний.
зігоп^кеасіесіпезз ['зігод'Ьебкіпіз] п упертість.
зігоп^ЬоШ ['зігод ЬоиШ] п 1) твер-дйня, фортеця, цитадель; оплот; 2) військ, опорний пункт; вузол опору.
зігоп^ізЬ ['зігод і/] аф досить сйльний (здоровий, міцнйй; твердйй; численний; глибокий; вагомий; переконливий; рішучий; енергійний; крутйй; суворий; рішучий; старанний; переконаний; виразний; грубий; чіткйй, певний).
зігопдіу ['зігод її] асіїсильно, міцно; рішуче; твердо; переконливо; енергійно; суворо; старанно; виразно; чітко, певно.
зігоп£-шіп<1е<1 [ 'зігод 'таїпдід] аф розумний; енергійний; рішучий (особл. про жінку).
зігоп£-иі11е<1 [ 'зігод 'місі] аф 1) рішучий, вольовйй; 2) упертий; завзятий.
зігопііа ['зігоп/ю] п хім. окис стронцію.
зігопііапііе ['зігоп/опаїі] п мін. стронціаніт.
зігопііит ['зігоп/рт] п хім. стронцій.
зігор [зігор] 1. п 1) ремінь (для правки бритв)} 2) мор. строп; 2. V 1) правити (бритву)} 2) мор. ставити крокви.
зігорЬе [ 'зігоиГі] п (р/зігорЬае) вірш. строфа.
зігорЬае ['зігоиГі:] рі від зігорЬе.
зігорЬіс(аІ) ['зігоГїк(оІ)] аф вірш. строфічний.
зігоррег ['зігоро] п машинка для гостріння лез (бритви).
зігоує [зігоиу] разі від зігіує.
зігиск [зіглк] разі і р.р. від зігіке П.
зігисіигаї [ 'зіглкі/огої] аф 1) структурний; ~ §ео1о§у структурна геологія, тектоніка; ~ ипетріоутепі структурне безробіття; 2) будівельний; конструк-тйвний; конструкційний; ~ аііегаііопз зміни в конструкції; ~ еп^іпеег інже-нер-будівельник; ~ еп^іпеегіп^ будівельна техніка; ~ таіегіаі конструкційний матеріал; ~ ргоіесііоп захист будйнків (від руйнування атомним вибухом)} ~ зіееі будівельна сталь.
зіпісіигаїїу	[ 'зіглкі/огої і]	асії
1) структурно; 2) конструктйвно.
зіпісіиге ['зіглкі/о] п 1) структура; будова; тоїесиїаг ~ молекулярна будова; зосіаі ~ суспільний лад, соціальна структура; іЬе ~ оГ а Іап^иа^е будова мови; 2) будівля, будйнок, споруда; а зіаіеіу ~ велйчна споруда; 3) астрофі-зйчна особлйвість; < ~ апотаїу аномалія структури; ~ Гасіог структурний фактор.
зіпісіигеїезз ['зіглкі/оііз] асі] аморфний; безструктурний.
зіпі££Іе ['зіглді] 1. п 1) боротьба; дезрегаіе ~ відчайдушна боротьба; гЬе - Гог ехізіепсе боротьба за існування; 2) зусйлля, напруження; іо §іує іп ’у/ііГюиі а ~ здатися без опору (без бою); 2. V 1) боротися; іо ~ Гог ІіЬегіу боротися за свободу; іо ~ а^аіпзі діГГі-сиіііез боротися з труднощами; 2) бйтися, відбиватися; 3) робйти зусйлля; старатися щосили; іо ~ іо опе’з Гееі насйлу підвестйся на ноги; іо ~ \уіііі а таіЬетаіісаІ ргоЬІет бйтися над задачею; іо ~ іо зиссеесі докладати всіх зусйль, щоб добйтися успіху; □ ~ а1оп& насйлу просуватися; ~ іп, ~ оиі, ~ іЬгои^Ь пробиватися; ~ оп а) продовжувати боротьбу за існування; б) продовжувати робйти щось, долаючи труднощі.
зіпіт [зіглт] 1. п 1) бренькання, трйнькання; 2) сітчастий храпок насоса; 2. V бренькати, трйнькати (на музичному інструменті).
зіпіша ['зігиїто] п (рі зігитае) 1) бот. струма, потовщення; наростень; 2) воло.
зігитае ['зіги.ті:] рі від зігита.
зігитреі ['зіглтріі] п повія, проститутка.
зігипз [зіглд] 1. аф 1) що має струни, із струнами; 2) напружений, збуджений; 2. разі і р.р. від 8ігіп£ П.
зіпіі [зіглі] 1. п 1) бундючна (неприродна) хода; 2) стояк; підкіс; розпірка; 3) ав. нога (шасі)} 2. V 1) ходйти з пихатим (бундючним, самовдовбле-ним) вйглядом; 2) підпирати.
зіпіііег ['зігліо] п розм. задавака.
8ІП1ІІІП£ ['зігліід] п тех. стоякй, розпірки.
зіпШіп£Іу ['зігліідіі] ад^ пихато, бундючно, чванлйво.
зігусЬпіпе ['зіпкпі:п] п 1) бот. блю
8іи
453

вотний корінь; 2) стрихнін; ~ роізоп-іп£ отруєння стрихніном.
8іиагі ['Ц)и:аі] п ч. ім’я Стюарт.
зіиЬ [зілЬ] 1. п 1) пень, пеньок, колода; 2) цурпалок; ійе ~ оГ а репсії недогризок олівця; ійе ~ оГ а сі^агеііе недокурок сигарети; ійе ~ оГ а іооій корінь (уламок) зуба; 3) корінець (квитанції тощо); 4) тех. укорочена деталь; ~ ігаск зал. тупйк, під’їзна колія; 2. V 1) викорчовувати, виривати з корінням (тж ~ ир); іо ~ ир \уеедз виривати бур’ян з корінням; 2) корчувати; розчищати; 3) ударитися ногою об щось тверде; іо ~ опе’з іое оп (а^аіпзі) зтій. спіткнутися об щось; 4) погасити недокурок (тж ~ оиі).
зіиЬ-ЬаггеІІесі [ 'зілЬ 'Ьжгаїд] асі] військ, короткоствольний.
зіиЬЬед [зілЬд] асі] 1) укрйтий пнями; 2) дужий, сйльний; 3) розм. кре-мезнйй; 4) коротко пострйжений (про волосся); 5) тупйй на кінці.
зіиЬЬіп£ ['зілЬїі]] п 1) с. г. пінцирування; 2) корчування.
зіиЬЬІе ['зілЬІ] п 1) стерня; 2) коротко пострйжене волосся; 3) довго неголена борода; щетйна; < ~ сгор післяжнйвна культура; ~ ти!сйіп§ мульчування стернею; ~ ріои^йіп^ лущення стерні.
$іиЬЬ1е-Гее(1іп£ ['зілЬІ, Гі:діі]] п с. г. пасіння на стерні, післяжнйвний вй-пас.
8іиЬЬ1іп&-іп ['зілЬІіі]'іп] п с. г. сівба по стерні.
зіиЬЬІу ['зілЬІі] асі] 1) післяжнйвний, покрйтий стернею; стерньовйй; 2) щетйнистий, колючий (про бороду).
зіиЬЬогп ['зілЬап] асі] 1) упертий; непіддатливий; ~ тап уперта людйна; аз ~ аз а тиіе (аз а допкеу) упертий як осел; 2) завзятий, наполегливий; 3) запеклий; ~ Ьаіііе запеклий бій; 4) важкйй, непіддатливий; - іііпезз хвороба, що не піддається лікуванню; Ф Гасіз аге - ійіп§з присл. факти — уперта річ.
зіиЬЬопіІу ['зілЬапІї] асіу 1) уперто; 2) наполегливо.
зіиЬЬогппезз ['зілЬоппіз] п 1) упертість; 2) завзятість, наполегливість.
зіиЬЬу [ 'зілЬї] асі] 1) покрйтий пнями; 2) схожий на обрубок; ~ Гіп^егз короткі пальці; 3) кремезнйй; а зйогі ~ П§иге кремезна постать; 4) щетйнистий (про бороду тощо).
зіиЬ-еші ['зілЬепд] п обрізаний кінець (зброї тощо).
зіиЬ-реп [ зілЬреп] п товсте перо; перо з товстйм кінцем.
зіиссо ['зілкои] 1. п 1) зовнішня штукатурка; 2) штукатурна (ліпна) робота; 2. V штукатурити.
зіііск [зілк] разі і р.р. від зиск 2.
зіиск-ир ['зілк'лр] 1. п розм. чвань
ко; 2. асі] зарозумілий, гордовйтий, чванькуватий, самовдоволений.
ЗІІМІ [зілд] 1. п 1) цвях з велйкою головкою; штифт; кнопка; 2) запонка; 3) тех. розпірка; 4) стояк; косяк; 5) цапфа; 6) амер. висота стелі кімнати; 7) ел. контакт; 8) кінний завод; племінна ферма (тж ~ Гагт); 9) стайня (коні одного господаря); 10) амер. племіннйй жеребець; 2. V 1) оббивати (прикрашати) цвяхами; 2) засипати, усівати; ійе зку ~дед \уіій зіагз небо, усіяне зорями.
зіид-йоїі ['зілдЬоиІі] п тех. 1) цапфа; коротка вісь; 2) нарізна шпйлька.
зіисІ-Ьоок ['зілдЬик] п родовідна (племінна) кнйга (коней, собак тощо).
$іи<1епі ['зі]и:дапі] п 1) студент; студентка; учень; ~ оГ1а\¥ студент юри-дйчного факультету; 2) військ, курсант, слухач; 3) той, хто вивчає (щось — оГ); учений; а ~ оГ паіиге той, хто вивчає природу; 4) любйтель наукових занять; 5) стипендіат; < - іп-іегргеіег державний службовець, якйй вивчає іноземну мову, щоб вступйти на дипломатйчну службу; ~ зциадгоп амер. навчальна ескадрилья.
зіидепізйір [ 'зііи:дапі[ір] п 1) студентські рокй; 2) стипендія.
зішІепМеасІїег [ '8і]и:дапі,іі:ір] п студент, якйй проходить педагогічну практику у школі.
зіид-йогзе ['зілдйогз] п племіннйй жеребець.
зішііесі ['зілдід] асі] 1) обдуманий, обміркований, навмйсний; ~ еіе^апсе вйшукана елегантність; ~ іпзиіі нав-мйсна образа; 2) удаваний; 3) що вивчається; 4) знаючий, обізнаний, на-чйтаний.
зіидіедіу ['зілдідії] асіу 1) навмйс-но, обдумано; 2) удавано, нарочйто.
зіидіо ['з^игдюи] п 1) студія; ательє; майстерня; 2) радіостудія; 3) кіностудія; 4) телестудія; 5) кінознімальний павільйон (тж ~ Поог); < ~ соисй диван-ліжко; ~ Іатр кін. освітлювальний прйлад; ~ 1і§йі кін. павільйонне освітлення; ~ тапа^ег директор кіностудії.
зШШоиз ['8і]и:д]з8] асі] 1) зайнятий наукою; якйй любить науку; 2) старанний, ретельний, дбайлйвий; ~ рирії старанний учень; 3) обміркований; 4) удаваний, нарочйтий; ’ууіііг - рої-ііепезз з нарочйтою ввічливістю; 5) поет. що сприяє заняттю наукою.
зіидіоизіу ['зі]и:д]з8Іі] асіу 1) старанно, ретельно, ревно; 2) дбайлйво; 3) обмірковано; 4) удавано.
зШШоизпезз [ 'зї)и:сЦозпіз] п 1) старанність, ретельність, ревність; 2) дбайлйвість; 3) обміркованість; 4) удаваність.
зіші-шаге ['зілдтєа] п с. г. племінна кобйла.
зіисі-заіі [ 'зіасІзі] п мор. лісель.
зійду ['зілді] 1. п 1) вйвчення; дослідження; наукові заняття; а ~ оГ Гогеі^п (гаде вйвчення зовнішньої торгівлі; іо таке а ~ оГ зтій. старанно вивчати щось; айег ~ оГ ійе таиег після вйвчення (розгляду) питання; 2) звич. рі здобуття знань; навчання; заняття; іо Ье^іп опе’з зіидіез розпочинати навчання; 3) наука, галузь науки; йитапе зіисііез гуманітарні науки; 4) предмет (гідний) вйвчення; 5) наукова праця; монографія; 6) нарис; 7) мист. етюд, ескіз; начерк; 8) муз. етюд; а ~ Ьу Сйоріп етюд Шопена; 9) піклування; 10) глибока замйсле-ність; 11) роббчий кабінет; 12) заучування ролі (про артиста); йе із а.циіск - він швйдко заучує роль; ~ §гоир семінар; ~ йаіі читальний зал; зал для занять; 2. V 1) вивчати, досліджувати; розглядати; обмірковувати; 2) учйти, вивчати (щось); іо ~ Іап^иа^ез вивчати мови; 3) учитися, навчатися; іо ~ йагсі старанно учйтися; 4) готуватися (до — Гог); іо ~ Гог ехатіпаііопз готуватися до екзаменів; йе із ~іп& Гог ійе Ьаг він готується стати адвокатом; 5) піклуватися (про щось); старатися; прагнути (чогось); 6) заучувати напам’ять; 7) розм. догоджати; 8) міркувати; □ ~ оиі з’ясувати, розібрати (ся); ~ ир готуватися до екзамену; підучувати.
5іиЯ [зілі] 1. п 1) матеріал; речовина; сагрепіег’з ~ лісоматеріали; гау/ ~ сировина; §гееп ~, вагдеп ~ овочі; ~ Гог а Ьоок розм. матеріал для кнйги; у/йаі ~ із ійіз таде оГ? з чого це зроблено?; 2) річ, предмет; м/йаі із ійіз ~? що це таке?; ійіз Ьоок із ^оод ~ це гарна кнйга; 3) речі, майно; 4) розм. ліки, мікстура (тж досіог’з ~); 5) тканйна; 6) нісенітниця; у/йаі ~! дурнйці!; 7) розм. поведінка, поводження; манери; ійіз із ійе зогі оГ ~ іо £Іує ійет кращого поводження вонй й не заслуговують; так їм і треба; 8) розм. обдурювання, обман, шахрайство; 9) розм. крадені речі; крадене; 10) тех. наповнювач, набйвка; 11) (ійе ~) розм. гроші; йаз зйе §оі ійе ~? у неї є гроші?; < §оод ~, ійе ~ віскі; йоі ~ розм. а) чудовий гравець (виконавець, працівнйк); б) щось чудове (першокласне); зоЬ ~ сентиментальна розповідь; слі-злйвий нарис; ~ед зйігі амер. знев. чванькувата нікчема; ~ §оу/п а) шерстяна мантія; б) перен. помічнйк адвоката; ~ йеар гірн. терикон; ~ тагк фірмовий знак на шерстяній тканйні; іо до опе’з ~ робйти своє (діло); до уоиг ~ робй своє діло; 2. V 1) набивати, заповнювати; забивати; 2) кул. начиняти, фарширувати; іо ~ Гізй фарширувати рйбу; 3) пломбувати (зуб); 4) утискати, засовувати, запихати; затикати; 5) набивати шлунок, жадібно їсти, об’їдатися; 6) відгодовувати (на
8Іи
454
8Іи
забій); 7) засмічувати; 8) закладати (ніс); ту по8е із -есі ир у мене закладений ніс, у мене нежить; 9) розм. містифікувати, обдурювати; 10) амер. заповнювати виборчі урни фальшйвими бюлетенями; 11) вичинювати шкіру; < ~ іо-бау апсі 8іагуе їо-тогго\¥ присл. колй густо, а колй й пусто.
$1ийїпе$$ [ЧілГіпіз] п духота, задушливість.
$1ийїп£ І'зийі)] п 1) набйвка (подушки тощо); 2) начинка, фарш; 3) простуда; 4) розм. дух, сйла, смі-лйвість; 5) тех. прокладка; 6) амер. заповнення вйборчих урн фальшйвими бюлетенями; < іо кпоск ійе ~ оиі о£ 8тЬ. а) перемогтй когось у бійці; б) збйти пиху з когось.
$іиіїіп£-Ьох [ 'вілГіі]Ьок8] п тех. сальник.
зіиіїу ['зіл£і] аф 1) душнйй, важкйй, задушливий; непровітрений; -гоот непровітрена кімната; 2) із закладеним носом; іо Гееі - почувати себе простудженим; 3) нуднйй, нецікавий; 4) вузькйй, обмежений; 5) розм. образливий; 6) амер. розм. сердитий, надутий; 7) розм. делікатний, пуританський; старомодний, консерватйвний.
$іи11 [білі] п гірн. переклад; розпірне кріплення.
зіиіш [зіліт] п гірн. штольня.
зіиІііПсагїоп [,зіліііГі'кеі/п] п 1) виставляння у смішному вйгляді; 2) зведення нанівець; 3) юр. доведення неосудності.
зіиіііїу [ 'вілІііГаї] V 1) виставляти у смішному вйгляді; 2) зводити нанівець (результати праці тощо); робйти безглуздим (марним); 3) юр. доводити неосудність; 4) вважати безглуздим.
зіиИіІояиепсе [зілі'іііокхуопз] п марнослів’я, базікання.
$іиш [зілт] 1. п 1) муст, виноградне сусло; 2) підправлене вино; 2. у 1) підправляти вино додаванням свіжого виноградного сусла; 2) запобігати бродінню; припиняти бродіння.
зішпЬІе ['зілтЬІ] 1. п 1) спотикання; запйнка; затрймка; 2) невірний крок; помйлка; провйна; 2. V 1) спотикатися; оступатися; іо - оуєг а зіопе спіткнутися об камінь; 2) примусити спіткнутися; 3) ітй спотикаючись, шкандибати (тж ~ а!оп§); 4) затинатися, помилятися; іо - ійгои^й а ІЄ88ОП відповідати урок невпевнено; 5) випадково натрапляти (на щось), стикатися (з чимсь); іо ~ асго88 (а§аіп8і, оп, ироп) 8гпій. випадково натрапити на щось; 6) сумніватися, вагатися; 7) бентежити; спантелйчувати; іо ~ аі (оп) ійе ійге8йо1д стикнутися з труднощами з самого початку.
$<шпЬ1іп£-Ь1оск ['8ілтЬ1п]Ь1ок1 п камінь спотикання.
$<итЬ1іп£]у [ 'зілтЬІіі]її] аду спотикаючись, затинаючись, невпевнено.
$<шпЬ1іп£-$<опе ['8ілтЬ1іі]8іоип] див. 8іитЬ1іп£-Ь1оск.
8ішпег ['8і)и:та] п розм. 1) фаль-шйва монета, підроблений банкнот (чек); 2) ні до чого не здатна людйна.
$<шпр [зілтр] 1. п 1) пень; 2) обрубок; кукса, ампутована кінцівка; 3) дерев’яна нога; 4) коротун; 5) залишок; 6) недогризок (олівця); 7) недокурок; 8) обрубок (хвоста); 9) корінь (зуба); 10) качан капусти; 11) мор. уламок щогли; 12) амер. корінець чекової (квитанційної) кнйжки; 13) жарт, нога; 14) імпровізована трибуна; 15) рі коротко підстрйжене волосся, щетйна; 16) важка хода; 17) амер. розм. вйклик на змагання; 18) спйця крйкетних воріт; 19) дуплянка, вулик; 20) жив. ту-шовка; 21) гірн. цілйк; < іо Ье ир а ~ амер. розм. бути розгубленим; бути в безвйхідному становищі; 2. у 1) розм. ставити в безвйхідне становище; спантелйчувати; І ат ~ед £ог ап ап8\уег не знаю, що відповістй; 2) робйти агітаційну подорож; агітувати; 3) шкандибати; важко ступати; 4) ходйти пішки; 5) вибивати з гри (у крикеті); 6) зрубати (дерево); 7) корчувати; 8) амер. розм. ударитися ногою; 9) амер. викликати на змагання; підбурювати; 10) жив. розтушовувати; 11) розм. залишати без грошей; І ат ~ед я без копійки; □ ~ ир а) виривати з корінням; б) розм. викладати гроші; платйти готівкою; розплачуватися; в) замордувати коня.
$Штра£Є ['зілтркіз] п амер. 1) вартість лісу на корені; податок на рубання державного лісу; 2) ліс на корені.
$ішпрег ['зілтро] п 1) розм. важке завдання; складне питання; 2) агітатор; 3) корчувач.
$йшіріпе$$ ['зілтріпіз] п кремезність, приземкуватість.
$йшір-ога<ог ['зілтр'згоіо] п 1) промовець, якйй виступає з імпровізованої трибуни; 2) агітатор.
$аішр-$реесІі ['зілтрзрі.Ц] п 1) промова з імпровізованої трибуни; 2) рі запальні промови.
$іішіру ('зілтрі] аф 1) кремезнйй; короткий і товстйй; присадкуватий; ~ Тіпнете короткі товсті пальці; ~ тап кремезна людйна; 2) амер. покрйтий пнями.
8ІШ1 [8іап] 1. п 1) приголомшення; 2) причйна приголомшення; 3) дефект на поверхні каменя; 2. V 1) приголомшувати; ійе пе\¥8 ~пед и8 новина приголомшила нас; іо Ье -песі бути приголомшеним; 2) подряпати поверхню.
$йиі£ |8ілт]] разі і р.р. від 8ііп§ 2.
8іипк [8ілі]к] р.р. від 8ііпк 2.
8ІШ1ПЄГ ['зілпо] п розм. 1) дивовижний екземпляр (предмет); ійІ8 Ьаі і$ а ~ це вйшуканий капелюх; 2) майстер, маг і чародій; артйст; 3) приголомшливе видовище.
$іінтііі£ ['зілті]] ай] 1) приголомшливий; 2) розм. незрівнянний; прекрасний, надзвичайний; ~ йаі чудовий капелюх.
$іштіп£]у ['зілті] її] асіу чудово, прекрасно, разюче; шикарно.
8ІШ1І [ЗІЛПІ] 1. п розм. 1) ефектний спортйвний вйступ; 2) трюк, фокус; штука; 3) кінофільм з акробатйчними трюками; 4) ав. фігура вйщого пілотажу; 5) затрймка в рості; 6) низькоросла (хирлява) істота; 7) розм. прйступ упертості (поганого настрою); 2. V 1) демонструвати смілйвість (спритність); 2) показувати фокуси; 3) ав. виконувати фігури вйщого пілотажу; 4) затрймувати ріст (людини, рослини).
8ІШ1ІЄ(І ['ЗІЛПІКІ] аф низькорослий, чахлий.
зіире [зі]и:р] 1. п 1) припарка, гарячий компрес; 2) розм. дурень; 2. V робйти гарячий компрес; класти припарку.
зіиреГасіепі [,зі)и:рі'£еі/опі] аф мед. оглушливий; снотворний, наркотйч-ний.
зіиреГасііоп [л^ифі Гаек/оп] п 1) остовпіння, заціпеніння; 2) сйльне здивування; 3) мед. затьмарення свідомості, оглушення.
зіиреїу [ 'зі)и:рі£аі] V 1) дивувати, вражати; приголомшувати; І у/а$ 8іи-реГіеб Ьу ійе пе\¥8 я був приголомшений новиною; 2) притупляти розум (почуття).
зіирешіоиз [з^иґрепбоз] аф диво-вйжний; величезний; колосальний; величезної важлйвості; ~ асйіеуетепі колосальне досягнення.
зіирні ['8і]и:рк1] 1. п розм. дурень; 2. аф 1) дурнйй, тупйй; нетямущий; безглуздий; 2) нуднйй, нецікавий; ~ рагіу нудна (нецікава) вечірка; 3) заціпенілий; іо бгіпк опезеіГ ~ напйтися до повного отупіння (очманіння); < а8 ~ а8 ап о\у! (а8 а бопкеу, а8 а ^оозе) дурнйй як пень.
$ііірі<1ііу [зі]и: 'рісіїіі] п дурість, безглуздість, тупість.
зіиріШу ['зі]и:ріс11і] аду по-дурному, безглуздо, тупо.
зіирог ['зі)и:ро] п 1) заціпеніння, остовпіння; 2) мед. затьмарення свідомості, ступор.
зіирогоиз ['зЦшрогоз] аф 1) заціпенілий, остовпілий; 2) мед. у стані ступору.
зіиргаііоп [зі)и:'ргеі/п] п згвалтування.
зіипіііу ['8іо:с1і1і] аду 1) сйльно, міцно, стійко; 2) твердо.
Біигсіу ['8іо:6і] 1. п 1) вет. вертяч-

455
$иЬ
ка; 2) бот. дурійка; 3) здорова, міцна людйна; 2. асі] 1) сйльний, міцнйй, здоровий; ~ Геїіом/ здоровань; 2) стійкий, твердий.
$йіг£еоп [ 'зіаісізап] п іхт. осетер.
зіиііег ['зіліа] 1. п заїкання; Не Паз а іеггіЬІе ~ він дуже заїкається; < іЬе ~ оГ а тасйіпе-£ип кулеметна черга; 2. V 1) заїкатися; 2) затинатися, говорйти невпевнено.
зіиііегег ['зіліага] п 1) заїка; 2) військ, розм. кулемет.
$ШИегіп£ ['зіліагід] 1. п заїкання; 2. аф заїкуватий.
$йШегііі£Іу ['зідіапі] її] асіу заїкаючись.
ЗДиКзаіІ [7їи:іда:і] п геогр. н. м. Штуггарт.
зіу [зСаі] 1. п 1) свинарник; хлів; 2) халабуда, халупа, брудне приміщення; 3) мед. ячмінь (на оці); 2. V 1) тримати у свинарнику (у хліву); 2) заганяти у свинарник (у хлів); 3) жйти у бруді; жйти як у хліву.
§іу§іап ['зіібзіап] асі] 1) міф. що стосується рікй Стикс; 2) похмурий; пекельний; 3) непорушний (про клятву).
зіуіе [зіаіі] 1. п 1) стиль; склад; спосіб вйраження; іо \угііє £оосі Еп^іізії * писати гарною англійською мовою; 2) манера; стиль (спосіб) життя; Ьіз ~ оГ ііуіпе його спосіб життя; 3) школа, напрям (у мистецтві); 4) смак; елегантність; вйтонченість; оригінальність; розкіш, шик, блиск; а \уотап оГ - жінка зі смаком; іо ііує іп ^геаі (іп вгапсі) ~ жйти на широку ногу; іо бгезз іп £оосі ~ одягатися з велйким смаком; 5) фасон, мода; крій; аіі ~з апсі зіхез усіх фасонів і розмірів; 6) рід, сорт, вид, тип; 7) стиль (літочислення); оШ (пе\у) ~ старйй (новйй) стиль; 8) тйтул, звання; &іує кіт кіз Гиіі ~ називайте його повним тйтулом; 9) поет. перо, олівець; 10) грамофонна голка; 11) мед. голка; 12) голка для гравірування; різець; 13) друк, малюнок (шрифту); 14) стиль (гостра паличка для писання у стародавніх греків і римлян); 15) бот. стовпчик (квітки); маточка; 16) назва фірми; < га\у-йеас1--апгі-ЬІоосІу-Ьопез ~ ірон. стиль, розрахований на залякування (читачів); іо сгатр зтЬ.’з ~ перешкодити комусь; 2. V 1) величати, титулувати, називати; 2) гравірувати; 3) амер. уводити в моду; шйти відповідно до моди; 4) модернізувати.
зіуіеі ['зіаіііі] п 1) стилет; кинджал; 2) мед. зонд; 3) ент. вістря яйцеклада; стилет.
зіуіі [ зіаііаі] рі від зіуіиз.
зіуІіГогт [ 'зіаі1іГо:т] аф бот. що має форму стовпчика.
зіуііпз ['зіаіііі]] п 1) стилістйчна правка; 2) смисловйй відтінок слова (фрази), стиль.
зіуіізії ['зіаііі/] аф 1) стильний; вй-триманий у певному стйлі; 2) модний, елегантний; ~ Ьаі елегантний капелюшок; а соаі о£ ~ сиі пальто модного покрою (фасону).
$Іу1ізЬ1у [ 'зіаііі/іі] асіу стйльно, вй-шукано, елегантно; модно.
зіуІізЬпезз ['зіаііі/піз] п вйтонченість, вйшуканість, елегантність.
зіуіізі ['зіаііізі] п 1) стиліст; 2) модельєр; 3) декоратор.
зіуіізііс [зіаі'іізіїк] 1. п стилістика; 2. аф стилістйчний.
зіуіізіісаііу [зіаі'іізіїкаїї] асіу стилістично, з погляду стилістики.
зіуіізіісз [зіаі'іізіїкз] п рі (вжив, як 5Іп%) стилістика.
зіуШе ['зіаііаіі] п рел. пустельник, стовпник.
зіуііге ['зіаііаіг] V мист. зображувати у традиційному стйлі, стилізувати.
зіуіо ['зіаііа] п (скор. від зіу1о§гарк) 1) вічне перо, авторучка; 2) стилб-граф; 3) малюнок (креслення) пером.
зіуІоЬаіа [зіаі'ІаЬаіа] п архт. стилобат.
зіуіо^гарії ['зіаііадга:!] п 1) вічне перо, авторучка; 2) стилдграф; 3) малюнок (креслення) пером.
зіуІо^гарЬу [зіаі'іодгай] п стилогра-фія.
зіуіоіііе [зіаііаіаіі] п геол. стилоліт.
зіуіиз ['зіаііаз] п (рі тж зіуіі) 1) пй-шучий штифт, перо (приладу); 2) грамофонна голка; 3) бот. маточка, стовпчик (квітки).
зіутіе ['зіаїті] 1. п 1) безвйхідне становище; 2) стаймі (гольф); 2. V 1) поставити у безвйхідне становище; загнати в глухйй кут; пе^оііаііопз Ье-сате -б переговори зайшлй у безвй-хідь; 2) спорт, поставити протйвника у становище «стаймі» (гольф).
зіурііс ['зііріїк] 1. п мед. крово-спйнний засіб; 2. аф 1) мед. крово-спйнний (про засіб); 2) в’язкйй; що скорочує кровоносні судйни (про засіб); 3) терпкйй (на смак).
Муріісіп ['зііріїзіп] п мед. стипти-цйн.
зіугоіепе ['зіаіагаїігп] пхім. стирол, зіуік [зіаіО] п розм. чаднйй газ.
8іух [зіікз] п міф. Стикс (ріка); < ІО СГО88 ІЙе ~ померти.
зиаЬіІііу [,з]и:а'Ьі1ііі] п 1) підсудність; 2) можлйвість притягтй до суду як відповідача.
зиаЬІе ['з]и:аЬ1] аф якого можна притягтй до суду як відповідача; підсудний.
зиаде [з\уеід] V розм. (скор. від рег-зиасіе) переконувати, умовляти.
зиапі ['зушапі] аф розм. що працює без зрйвів.
зиазіЬІе ['8\уєі8іЬ1] аф зговірливий; якого легко умовити.
зиазіоп ['зхуєізп] п умовляння; тогаї ~ напучення, моральний вплив.
зиазіуе ['зууєізіу] аф переконливий.
зиауе [з\уа:у] аф 1) ввічливий, чемний; сопзрісиоизіу ~ підкреслено чемний; 2) улесливий; ~ уоісє улесливий голос.
зиауеіу ['з\уа:у1і] асіу 1) чемно, ввічливо; 2) улесливо.
зиауііу ['зуужуііі] п 1) ввічливість, чемність; 2) улесливість.
зиЬ [заЬ] 1. п 1) військ, розм. автомат; 2) (скор. від зиЬаІіегп) підлеглий; військ. молодший офіцер; 3) (скор. від зиЬ-ебііог) помічнйк редактора; редактор відділу (газети тощо); 4) (скор. від зиЬтагіпе) підводний човен; 5) (скор. від зиЬогбіпаіе) підлеглий; 6) (скор. від зиЬзсгіЬег) передплатник; абонент; 7) (скор. від зиЬ-зсгірііоп) а) передплата; б) пожертва; в) підпис; 8) (скор. від зиЬзізі) аванс; 9) (скор. від зиЬзіііиіе) заступник; заміна, замінник; 2. V (скор. від зиЬзіііиіе) заміняти, підміняти, використовувати замість (чогось).
зиЬасід ['злЬ'жзкі] аф хім. слабо-кислотний.
зиЬасиіе ['злЬа'к)и:і] аф мед. під-гбстрий.
зиЬаегіаІ ['злЬ'єапаІ] аф геол. суб-аеральний, поверхневий.
зиЬ-а^епсу ['злЬ'екізапзі] п суб-агентство.
§иЬ-а£ЄПі ['злЬ'екізапі] п субагент.
зиЬаІріпе ['злЬ'аеІраіп] аф субальпійський.
зиЬаІіегп ['злЬІіап] 1. п 1) підлеглий; 2) військ, молодший офіцер; 2. аф 1) нйжчий (за становищем, за якістю, за значенням); підлеглий; 2) лог. окремий.
зиЬациаііс ['злЬа'к\ужіік] аф підводний, субаквальний.
зиЬациеоиз ['8лЬ'еік\¥іаз] аф підводний.
зиЬагсііс [ 'злЬ'а:кіік] аф субарктй-чний, передполярний.
зиЬаззешЬІу ['злЬа'зетЬІі] п тех. попереднє складання; вузлове складання.
зиЬаІотіс ['зАЬа'іатік] аф хім. субатомний.
зиЬашІіііоп [,злЬо: 'сії/п] п припущення; домйслювання.
зиЬ-Ьазе ['злЬ'Ьеіз] п 1) буд. основа, підстильнйй ґрунт; 2) архт. нйжня частйна архітектурного елемента.
зиЬЬгапсІї ['злЬ'Ьга:піЛ п невелйка філія (бібліотеки).
зиЬсаІіЬге ['злЬ'каеІіЬа] аф військ. підкаліберний; меншого калібру; ~ рго]есіі!е підкаліберний снаряд.
$иЬсе1е$ііа1 ['злЬзі'ІезірІ] аф зем-нйй, підмісячний.
$иЬсепіга1 ['злЬ'зепігаІ] аф шо має майже центральне розташування.
$иЬ
456
811Ь
зиЬсІїазег ['злЬ'і/еіза] п амер. військ. протичовновий корабель, корабель — мисливець за підводними човнами.
$иЬсЬ1огі<1е ['злЬ'кІоггакі] п хім. закис хлору.
зиЬсоїшпіКее ['$лЬкз,шііі] п підкомісія; підкомітет; ійе V. N. Оізагта-тепі Соттіззіоп 8. підкомітет комісії ООН з роззброєння.
8иЬ-сотрапу ['злЬ'клтрат] п підконтрольна (дочірня) компанія.
зиЬсопзсіоиз ['злЬ'коп/оз] асі] підсвідомий.
$иЬсоп$сіои$1у ['злЬ'коп/ззІї] асії підсвідомо.
зиЬ-сопзіаЬІе ['злЬ'клпзіаЬІ] п іст. помічник констебля.
зиЬсопііпепі ['злЬ, капіталі] п субконтинент.
зиЬсопігасі І [злЬ'копігаекі] п суб-договір, передовірений контракт.
зиЬсопігасі II [,злЬкап'ігаекі] V укладати субдбговір (передовірений контракт).
зиЬсопігасіог [,злЬкап'ігаекіа] п субпідрядник, завод-суміжник.
зиЬсопігагу [злЬ'копігап] асі] філос. субконтрарний.
зиЬсогііса! [злЬ'ко:іікз1] аф підкірковий.
зиЬсиіапеоиз ['злЬкіи/іенуаз] аф підшкірний.
зиіміеасоп [ 'злЬ'сіі:кап] п церк. іподиякон.
зиЬсіеап [ 'злЬ'сіі:п] п заступник декана.
зиЬсіеЬ ['злЬ'сіеЬ] п 1) дівчина, яка ще не виїжджає у світ; 2) розм. дів-чина-піддіток; < ~ рагіу молодіжний вечір (для підлітків).
зиЬШасопаіе [,злЬсіаі'аекапеіі] п церк. звання іподиякона.
зиЬШаїесі [ 'злЬ'сіаіаІекі] п підмова, говір.
зиЬШзііпсііоп [,злЬсіі8'ііі]к/п] п 1) другорядна відмінність; 2) кома; крапка з кдмою.
зиЬ-дізігісі ['злЬ.дізіпкі] п військ. ділянка; район.
зиЬ<1ІУІ(1е ['злЬсії'уаісі] V 1) підрозділятися; 2) підрозділяти на підкласи (підрозділи).
зиМіуізіоп ['заЬсііліЗП] п 1) підрозділ; 2) секція, підвідділ.
зиЬдоІоиз ['злЬдзізз] аф хйтрий, підступний.
зиМошіпапі ['злЬ'дотіпапі] п муз. субдомінанта
зиЬ<1гаіпа£Є [ 'злЬ'сігеїпісіз] п підземний дренаж.
зиЬдиа! [заЬ'фи:а1] п підкорення; приборкання; підпорядкування.
зиЬйисі [зоЬ'сілкі] V 1) віднімати, вилучати; відраховувати; 2) приховувати, утаювати.
зиЬсіие [заЬ'фи:] V 1) підкоряти;
підпорядковувати; придушувати; іо ~ паіиге підкоряти природу; 2) переборювати, долати; оволодівати; угамовувати; 3) ослабляти, пом’якшувати; зменшувати, знйжувати; іо ~ а Гєуєг мед. збити температуру; 4) обробляти землю.
зиЬ<1ие<1 [заЬ'сЦшсі] аф 1) підкорений, підпорядкований; пригнічений; ~ тоосі пригнічений настрій; 2) пом’якшений, ослаблений, приглушений; ~ соїоигз приглушені барви; ~ сопуегза-ііоп приглушена розмова; ~ Іі^йі м’яке світло.
зиЬ(1ие(1пез$ [заЬ'фиісіпіз] п 1) підпорядкування, підкорення; 2) утихомйрення, угамування; 3) ослаблення.
$иЬ-е(Ш ['злЬ'есіїі] V редагувати відділ, рубрику (газети, журналу).
зиЬ-еШіог ['злЬ'есіїіа] п 1) редактор певного відділу (газети тощо); 2) по-мічнйк редактора.
зиЬегіхаііоп [,зіи:Ьап'геі/п] п бот. опробковіння.
зиЬегіге ['з]и:Ьагаіг] V бот.: іо Ье-соте ~сі опробковуватися, ставати пробкоподібним.
зиЬегозе ['зіи:Ьзгоиз] аф бот. пробковий, корковий.
зиЬГашіІу ['злЬ,£аеті1і] п бот., зоол. підродйна.
зиЬГеЬгіїе ['злЬ'£ї:Ьгаі1] аф мед. суб-фебрйльний.
зиЬПі^Ьі ['злЬЛаїі] п амер. ав. ланка. зиЬґоишІаііоп ['злЬГаип'сіеі/п] п буд. основа фундаменту, ґрунт.
зиЬґгате ['злЬТгеїт] п буд. підрамник, допоміжна рама.
зиМгедиепсу ['злЬ'£гі:к\уапзі] п фіз. субгармонійна частота.
зиМизсоиз [злЬ'ілзказ] аф смуглявий; темний; тьмяний.
зиЬзепега ['злЬ'сізепага] рі від зиЬ-£епиз.
зиЬзепиз ['злЬ'сізкпзз] п (рі зиЬ^еп-ега) бот., зоол. підрід.
зиЬ^гасІе ['злЬдгеїсі] п буд. земляне полотно.
зиЬ^гоор ['злЬдгиір] п підгрупа.
зиЬвип ['злЬдлп] п військ, розм. пі-столет-кулемет, автомат.
зиЬ-Ьеа<1 ['злЬ'Ьесі] п 1) підзаголовок; 2) підрозділ (теми); 3) заступник директора школи.
зиЬЬеа<1іп£ ['злЬ'йесіїд] п підзаголовок; підрубрика.
зиЬ-Ьишап ['злЬ'Ьіигтоп] аф 1) що не досяг людського рівня (про свідомість); нерозумний (про живу істоту); 2) що наближається до рівня людйни; людиноподібний (про мавпу тощо).
зиЬіпосиїаііоп ['злЬі,покіи'1еі/п] п с.г. перещеплення.
зиЬіггізаііоп ['злЬдп'деі/п] п с. г. підґрунтове зрошення.
зиЬііапеоиз [ллЬї'іеіщоз] аф несподіваний; похапцем зроблений.
зиЬііеш [злЬ'аііет] п підпункт.
$иЬііо ['зиЬііои] асії муз. субіто, швйдко.
зиЬіасепі [злЬ'сізеїзапі] аф 1) розташований нйжче (чогось); 2) якйй ле-жйть в основі; що є основою.
зійцесі І ['злЬсІзікі] 1. п 1) предмет (розмови); питання; тема; а ~ £ог <ІІ8-си88іоп тема (предмет) дискусії; іо скапає ійе ~ змінйти тему розмови; іо сйуєіі оп а 8 о ге ~ спинитися на наболілому питанні; іо ігауегзе а ~ об-говорйти питання; 2) сюжет, тема; іоисйіпЕ ~ зворушливий сюжет; кізіо-гісаі ~ історйчна тема; 3) (навчальний) предмет, дисципліна; сотриїзогу ~8 обов’язкові предмети; 4) об’єкт, предмет; ійе ~ о£ ап ехрегітепі об’єкт дослідження; 5) прйвід; а ~ £ог соп^-гаіиіаііоп прйвід для поздоровлення; оп ійе ~ оГ з прйводу (чогось); 6) підданий; Егепсй ~ французький підданий; 7) суб’єкт, людйна; 8) мед. труп (під час розтину); 9) грам, підмет; 10) філос. суб’єкт; 11) муз. тема; 2. аф 1) підкорений, залежний, підвладний; ~ паііоп залежна держава; іо Ье ~ іо ійе 1а\У8 о£ паіиге підкорятися (бути підвладним) законам природи; 2) схйльний (до чогось — іо); іо Ье ~ іо соїсіз легко простуджуватися; 3) (іо) залежний (від чогось); зумовлений (чимсь); якйй підлягає (чомусь), який має бути здійснений; іо Ье ~ іо тагкеі Писіиаііопз залежати від коливань ринку; а ігеаіу І8 ~ іо гаііГісаііоп договір підлягає ратифікації; іо Ье ~ іо саіі а) підлягати поверненню за першою вимогою; б) військ, підлягати прйзову; 4) розташований нйжче; < ~ іо якщо, за умови, з додержанням (певноїумови).
$иЬ]есі II [ 'заЬ'сізекі] V 1) підкоряти, підпорядковувати (комусь, чомусь — іо); 2) піддавати (чомусь — іо); іо ~ 8гпЬ. іо ап орегаііоп зробйти комусь операцію; 3) представляти, подавати; іо ~ а ріал іо зтЬ.’з сопзісіеґаііоп подати план на чийсь розгляд; 4) поставати перед очйма.
зиЬ]есі-Ьеа<1іп£ [ ' злЬсізікі'йесіїд ] п індекс; предметний покажчик.
зиЬ]есііоп [заЬ'сізек/п] п 1) підкорення, підпорядкування; поневолення; іо Ьгіп£ іпіо ~ підкорити; 2) залежність, підлеглість; 3) зобов’язання; 4) обов’язок.
зиЬіесііуе [заЬ'сізекіїу] аф 1) суб’-єктйвний, особйстий; ~ сатега кін. су-б’єктйвна камера; ~ ітрге88Іоп8 особйсті враження; 2) грам, підметовий, властйвий підмету; ~ сазе називнйй відмінок.
8ііЬіесіІУЄІу [заЬ'сізекіїУІі] асії суб’-єктйвно.
8пЬ]єсііуєпє88 [злЬ'дзекіїУшз] п су-б’єктйвність.
8иЬ]есііУІ8Ш [заЬ'сізекіїУіхт] п філос. суб’єктивізм.
зик
457
§иЬ
$иЬіесіІ¥І$і [заЬ'дзекіїУїзі] п суб’єктивіст, послідовник суб’єктивізму.
виЬдесііуІіу [,8лЬсізек'ігуіІі] п 1) су-б’єктйвність; 2) суб’єктивізм.
$иЬ]ес<1е$$ [ 'злЬсізікіїїз] асі] безпредметний.
$иЬ|есі-таііег ['злЬдзікі.тжіа] п 1) тема, зміст (книги тощо)} 2) предмет (обговорення тощо); 3) юр. предмет (договору тощо).
зиЬїесі-оЬ]есі [ 'злЬсІзікҐоЬсізікі] п філос. суб’єкт-об’єкт.
зиЬіоіп ['злЬ'сізоіп] у додавати; до-пйсувати наприкінці.
$иЬііі£аІе ['злЬдзидеіІ] V 1) підкоряти; підпорядковувати; 2) поневолювати.
зиЬ]и£аііоп [,8лЬдзи'деі/п] п підкорення; підпорядкування; ~ о£ іетіогу підкорення території.
$иЬ)іі£аіог [ 'злЬсізидеііа] п 1) завойовник; 2) поневолювач; підкорювач.
зиЬ]ипсііоп [заЬ'сізлдк/п] п допйсу-вання, додавання.
$иЬ|шісііУе [заЬ'сізлдкіїу] 1. п грам. умовний спосіб; 2. асі] умовний; ~ тоод умовний спосіб.
$иЬ1аііоп [злЬ'Іеі/п] п 1) усунення;
2) філос. заперечення.
зиЬІауег ['злЬ'Іеіа] п с. г. підстиль-нйй шар (грунту).
зик-Іеазе ['злЬ'Іііз] 1. п юр. суборенда, піднаймання; 2. у укладати договір суборенди; здавати (брати) на правах суборенди.
$иЬ-1е$8ЄЄ ['злЬІе'зі:] п юр. суборендар.
$иЬ-1е$$ог ['злЬІа'зої] п юр. той, хто здає в суборенду.
$иЬ1еі ['злЬ'Іеі] у передавати в суборенду.
зикіеікаї [злЬ'1і:0а1] аф мед. майже смертельний, майже летальний.
8ііЬ1еіііп£ [ злЬ 'Іеіід ] п юр. передача в суборенду.
здЬІеуаііоп [,8лЬ1і'уєі/п] п 1) підняття, підвйщення; 2) висота.
$иЬ-1іЬгагіап ['злЬІаі'Ьгєапап] п помічнйк бібліотекаря.
$иЬ-1іеігіепап< ['злЬІеГіепапі] п мор. молодший лейтенант.
зиЬІітаіе І ['злЬІітіі] п хім. сублімат, перегін; сопозіує ~ сулема.
зиЬІітаіе II ['злЬІітеїі] у 1) хім. сублімувати, переганяти; 2) підносити; надавати піднесеного характеру.
зиЬІішаіесі [ 'злЬІітеїіїсі] аф піднесений; велйчний; ~ ікои£кіз піднесені думкй; < - §ап2Є мед. сулемова марля.
зиЬІітаііоп [,$лЬ1і'теі|п] п 1) хім. сублімація, перегін; 2) піднесення; очйщення; 3) псих, сублімація.
зиЬІіте [за'ЬІаїт] 1. п 1) (ійе ~) підвйщене, високе; іке ~ о£ ісіеаз велич ідей; Ггот іке ~ іо іке гісіісиїоиз ікеге із Ьиі опе зіер від велйкого до смішного одйн крок; 2) вершйна, найвйща точ
ка; 2. аф 1) піднесений, велйчний; високий; грандіозний; ~ Ьеаиіу велй-чна краса; ~ ікои£кіз благородні думкй; 2) поет, гордовйтий, пихатий, зарозумілий; 3) очйщений, чйстий; високої якості; 4) дуже високий (про будинок тощо); 5) високий (про чин тощо); 3. у 1) сублімувати; 2) надавати піднесеного характеру.
зиЬІітіпаІ [злЬ'ІіттІ] аф псих. 1) підсвідомий; ~ тіпсі підсвідомість; ~ регсерііоп підсвідоме сприйняття; 2) що впливає на підсвідомість.
зиЬІішііу [за'ЬІітііі] п піднесеність, велйчність.
зиЬІипаг [злЬ'Іиша] аф 1) поет. земнйй; підмісячний; 2) мирськйй; матеріальний; минущий.
зиЬІшіагу [злЬ'1и:пап] 1. п земна істота; 2. аф 1) поет, підмісячний; земнйй; 2) мирськйй; матеріальний; минущий.
зиЬІихагїоп ['злЬІлк'зеї/п] п мед. підвйвих.
зиЬтаскіпе ['злЬта'/пп] п автома-тйчний механізм; ~ £ип військ, автомат; пістолет-кулемет; ~ £иппег військ, автоматник.
зиЬтагіпе ['8лЬтагі:п] 1. п підводний човен; ті88І1е-Гігіп£ ~ підводний човен-ракетоносець; 2. аф підводний; ~ Ьазе база підводних човнів; ~ сказег амер. військ, морськйй мислйвець; ~ деіесіог військ, шумопеленгатор; гід-роакустик; ~ Гогсе підводний флот; 3. у 1) потопйти підводним човном; 2) атакувати підводними човнами; 3) управляти підводним човном.
зиЬшагіпег ['8лЬтагі:па] п підводник.
зиЬтахіІІагу [злЬ'таекзіІап] аф анат. підщелепний; ~ £Іапд підщелепна залоза.
$иЬтег£Є [заЬ'тагсіз] у 1) занурюватися) у воду, покривати(ся) водою; 2) затоплювати; 3) приховувати від погляду; 4) зникати з очей.
зиЬтег£Є<1 [8аЬ'та:сізсі] аф 1) занурений у воду; покрйтий водою; у підводному положенні; занурений; затоплений; 2) обтяжений боргами; < ~ зреесі швйдкість підводного ходу (підводного човна); іке ~ іепік найбідніша (пригноблювана) частйна населення.
зиЬшег£Єпсе [8аЬ'та:сізап8] п 1) занурення у воду; 2) затоплення.
$иЬтег£ІЬ1е [заЬ'та:сізаЬ1] аф 1) затоплюваний; що може бути занурений у воду; 2) що допускає занурення у воду; що не втрачає працездатності під водою.
зиЬшегзе [заЬ'та:з] у затоплювати; занурювати у воду.
зиЬшегеіЬІе [заЬ'та:8аЬ1] аф що допускає занурення у воду; що не втрачає працездатності під водою.
зиЬшегзіоп [заЬ'та:/п] п 1) зану
рення у воду; 2) затоплення; 3) осадка (судна); ступінь занурення.
5иЬтіііі$іег [заЬ'тіпізіа] у таємно постачати (щось), таємно забезпечувати (чимсь).
зиЬшізз [заЬ'тіз] аф 1) тйхий, приглушений (про голос); 2) покірний.
$иЬші$$юп [заЬ'ті/п] п 1) підкорення, покора; ипсопсііііопаї ~ беззастережне підкорення; іо геГизе ~ відмовитися корйтися; 2) покірність, слухняність, покірливість; тиіе ~ мовчазна покірність; \уіік аіі бие ~ з належною повагою (покірністю); 3) пред’явлення, подання (документів тощо); іке ~ о£ а раззроП пред’явлення (подання) паспорта; 4) юр. передача на розгляд; угода про передачу спірного питання в арбітраж.
зиЬтіззіуе [заЬ'тізіу] аф покірний, покірливий, сумйрний, слухняний.
зиЬтіздіуеІу [заЬ'тізіУІі] асіу покірно, смиренно, слухняно.
зиЬтіі [заЬ'тіі] у 1) підкорятися, скорятися (чомусь — іо); іо ~ тиіеіу мовчки підкорятися; І \уі11 поі ~ іо зиск ігеаітепі я не стерплю такого поводження; 2) піддавати (чомусь — іо); іо ~ зтЬ. іо ехатіпаііоп піддавати когось випробуванню, екзаменувати когось; 3) подавати на розгляд (у суд тощо); іо ~ а сазе іо іке соші подати справу на розгляд суду; 4) пропонувати (свою точку зору); твердити; доводити; 5) надіти на себе ярмо; 6) покласти голову на плаху.
зиЬшопіапе [злЬ'топіеіп] аф розташований під горою (біля підніжжя гори).
зиЬшисоиз [злЬ'тішказ] аф анат. ПІДСЛИЗОВЙЙ.
зиЬпогтаї ['злЬ'по:та1] аф субнор-мальний; нйжчий від нормального.
зиЬопІег ['8лЬ'о:сіа] п біол. підряд.
зиЬопііпасу [8а'Ьо:сііпа8і] п підпорядкування; залежність.
$иЬог<1шаіе І [за'Ьо.сіпіі] 1. п підлеглий; 2. ай] 1) залежний, підлеглий, підпорядкований; 2) другорядний, нйжчий; ~ сгор с. г. підсівна культура; ке ріауз а - рап він грає другорядну роль; 3) грам, підрядний; ~ сіаизе підрядне речення; 4) розташований нйж-че.
зиЬогдіпаіе II [за Ьо.сіїпеїС] у (іо) підпорядковувати (чомусь), ставити в залежність (від чогось).
зиЬог<1іпаііп£ [за'Ьо:с1іпеііід| аф грам, підрядний.
зиЬопііпаііоп [зз,Ьо:с1Гпеі/п| п 1) підпорядкованість, підпорядкування; підлеглість; залежність; 2) військ, субординація; 3) грам, підрядність.
зиЬопііпаііуе [за'Ьо:сііпаііу] ай] грам. підрядний.
$иЬогп [зл'Ьо:п] у юр. 1) давати ха
$иЬ
458
зиЬ
бар, підкуповувати; 2) підбурювати (схиляти) до вчинення злочину.
зиЬогпаґіоп [,$лЬо:'пеі/п] п юр. 1) підкуп, хабар; 2) підбурювання (схиляння) до вчинення злочину.
зиЬогпег [зл'Ьоіпо] п юр. особа, яка дає хабар; підбурювач.
зиЬохісІе [зоЬ'окзід] п хім. недокис.
виЬрагазгарЬ ['злЬ'ргегодга:^] п підпункт (статті договору тощо).
зиЬроепа [зоЬ'рігпо] 1. п юр. повістка (виклик) до суду; іо зєгує а ~ оп зтЬ. вручити комусь повістку (виклик) до суду; 2. V викликати в суд; іо ~ а \уііиє83 викликати свідка в суд.
зиЬроІаг [злЬ'роиІо] асі] субполярний.
зиЬ-ргеГесі ['злЬ'ргкГекі] п помічник префекта.
зиЬргіог ['злЬ'ргаю] п помічнйк ігумена монастиря.
зиЬге£Іоп ['8лЬ'гі:сіз9п] п підрайон.
зиЬгерііоп [зоЬ'гер/п] п 1) одержання чогось шляхом приховування (утаєння) певних обставин; 2) перекручування фактів; неправильна інтерпретація.
зиЬгеріІуе [зоЬ'геріїу] асі] таємний.
зиЬгозаііоп [,8лЬга'деі/п] п юр. заміна одного кредитора іншим.
зиЬзаІі ['злЬ'зо.Іі] 1. пхім. основна сіль; 2. асі] геол. підсольовйй.
зиЬзсгіЬе [зоЬ'зкгаїЬ] V 1) субсидувати; жертвувати гроші; 2) передплачувати (газети тощо); придбавати за передплатою; 3) (іо) приєднуватися (до чогось), погоджуватися (з чимсь); іо ~ іо ап оріпіоп погоджуватися з думкою; іо ~ іо а ргоро8а1 приєднатися до пропозиції; 4) підписувати (документ); ставити свій підпис; І ~ тузеІГ уоиг ЬитЬІе зегуапі залишаюся вашим покірним слугою (в кінці листа); 5) підтрймати, санкціонувати (щось); 6) підкорйтися; поступйтися; 7) признаватися; 8) поручитися (за когось).
зиЬзсгіЬег [зоЬ'зкгаїЬо] п 1) передплатник; 2) жертводавець; 3) абонент; а іеІерЬопе ~ абонент, власник телефону; 4) особа, яка підписала (документ) .
зиЬзсгірііоп [зоЬ'зкпр/п] п 1) пожертва; внесок; іо £еі ир (іо гаізе) а амер. іо іаке ир (іо таке) а ~ збирати гроші за підпйскою (для чогось); а топшпепі егесіеб Ьу риЬІіс ~ пам’ятник, споруджений на пожертви громадян; 2) передплата; а ~ іо а пєхуз-рарег передплата газети; Ьу ~ за передплатою; ргісе оГ - передплатна ціна; 3) загальна сума передплати; 4) вступнйй внесок; ~ іо а сІиЬ всту-пнйй внесок (члена клубу); 5) підтвердження, прийняття певних прйнципів тощо (скріплене власноручним підписом); 6) підписання (документа); 7) підпис (на документі); ~ іо а до-
ситепі підпис на документі; 8) рел. вйяв згоди (з догматами); 9) примітка до закону; імператорський рескрйпт (у стародавньому Римі); 10) припйска, допйска, додаток; < ~ Ьоок передплатна кнйга; ~ Ьоггохуєг читач платної бібліотеки; ~ сегіШсаіе тимчасове посвідчення (видане тому, хто придбав за передплатою цінні папери); ~ сопсегі концерт, збір від якого іде на якісь корйсні справи; ~ ебіііоп передплатне видання; ~ ІіЬгагу платна бібліотека.
§иЬ8СГІрІІОП-1І8І [89Ь'8кпр/ПІ18І] п підписнйй лист.
8ііЬ$єсіує ['злЬзізгу] довільний; що залйшйвся; ~ Ьоигз решта часу.
$иЬ$есііоп ['злЬ,8ек/п] п 1) підсекція, підрозділ; 2) параграф, пункт; 3) військ, гарматна обслуга; 4) кулемет, машйна тощо (у розпорядженні обслуги).
$иЬ$е11іа [злЬ'зеЦа] рі від 8иЬ8е11іит.
$иЬ$еШшп [злЬ'зеїіот] п (рі зиЬзеІ-Ііа) іст. лава, ослін.
зиЬодріепсе [ 'злЬзікхуопз] п наступна подія; наслідок.
$иЬ$едиепі ['злЬзікхуопі] асі] 1) наступний, пізніший; ~ сіаітз пізніші претензії; ~ епігу додатковий (пізніший) запис; ~ єуєпіз наступні події; ~ раутепі наступний (додатковий) платіж; іЬе ~ гаіііїсаііоп оГ іЬе ігеаіу наступна ратифікація договору; 2) що є результатом (чогось); ~ іо Ьіз іїеаіЬ після його смерті; ~ ироп зтіЬ. що випливає з чогось; ~ геіпГогсетепі військ, поповнення з тйлу.
зиЬзециепіІу ['злЬзікхуепіІі] асіу згодом, пізніше, потім.
$иЬ$егои$ ['злЬ'зюпз] асі] мед. підсерозний.
8ііЬ$єгує [зоЬ'зоіу] у 1) сприяти; бути корйсним; допомагати; іо ~ а изеГиІ ригро8е сприяти корйсній меті; 2) заст. прислуговувати.
$иЬ$егуіепсе [зоЬзогуіопз] п 1) підлабузництво, плазування; ~ іо ГазЬіоп сліпе наслідування моди; 2) служіння, сприяння (меті); 3) підкорення.
8ііЬ$єгуієпі [зоЬ'заході] асі] 1) раболіпний, підлесливий; 2) що сприяє; що є засобом; сприятливий; корйсний; 3) підлеглий.
зиЬзЬпіЬ ['злЬ/глЬ] п бот. напівча-гарнйк.
зиЬзігіе [зоЬ'закі] V 1) падати; спадати (про воду); іЬе Гєуєг температура спала; іЬе детапд Ьаз попит знйзився (зменшився); 2) стихати, вщухати, заспокоюватися (про вітер, почуття); замовкати (про звуки); іЬе зіогт буря вщухла; іЬе рапіс -б паніка уляглася; 3) жарт, сідати, опускатися; 4) гірн. осідати.
8ііЬ$і<1епсе [зоЬ'закіопз] п 1) падіння, спад; 2) заспокоєння, припйнення; спадання; вщухання; 3) поступове
осідання (грунту); 4) осад, відстій; гуща.
$иЬ$іШа [заЬ'зкІіо] рі від зиЬзісііит.
зиЬзігііагу [зоЬ'зіслав] 1. п 1) помічнйк; 2) дочірня (підконтрольна) компанія (тж ~ сотрапу); 3) рі допоміжні засоби; 2. асі] 1) допоміжнйй; другорядний; ~ Ьоду допоміжнйй орган (в ООН тощо); ~ соіп розмінна монета; ~ зігеат притока; 2) юр. субсидований; додатковий; ~ сотрапу філія.
$иЬ$і(1шт [зоЬ'зіфот] п (рі зиЬзісІіа) субсидія, допомога.
$иЬ$і(1І2е [ЧлЬзідаїг] V субсидувати.
$иЬ$і(1у ['злЬзкІї] п субсидія, дотація; грошове асигнування.
$иЬ$і£П [злЬ'заш] у підпйсувати.
$иЬ$іпкіп£ [5лЬ'$іі)кіт)] п військ, потоплення підводного човна.
зиЬзізі [зоЬ'зізі] 1. п (скор. від зиЬ-зізіепсе) розм. аванс (в рахунок зарплати); 2. у 1) існувати; а сизіот іЬаі зіііі ~з звйчай, якйй і досі існує; 2) жйти; харчуватися; іо ~ Ьу Ь姧іп£ жйти жебруванням; іо ~ оп уе^еіаЬІез харчуватися овочами; 3) утрймувати, годувати (сім'ю).
$иЬ$і$іепсе [зоЬ'зізіопз] п 1) існування; іо рго1оп§ ~ продовжити існування; 2) засоби для існування; про-жйток; утрймання; сотГогіаЬІе ~ добре забезпечення; теапз оГ - засоби для існування; тіпітит оГ~ прожитковий мінімум; іо сієпує опе’з ~ Ггот ГізЬіп^ годуватися (жйти) рибальством; < -аііоууапсе (топеу) а) аванс (в рахунок заробітної плати); б) військ, продовольчі гроші; в) гроші на відрядження.
$иЬ$і$іепсу [зоЬ'зізіопзі] див. зиЬзіз-іепсе.
зиЬзізіепі [зоЬ'зізіопі] асі] існуючий; якйй існує (живе).
зиЬзоіІ ['злЬзоіі] 1. п 1) геол. надра; 2) с. г. підґрунтя; ~ р!ои§Ь с. г. грун-топоглйблювач; 2. у глйбоко орати.
$иЬ$оі1ег |'заЬ, 8011а] п с. г. грунто-поглйблювач.
8иЬзоі1іп£ ['заЬ, 801111] ] п с. г. по-глйблення орного шару; розпушення підґрунтя.
$иЬ$опіс ['злЬ'зопік] асі] дозвуковйй (про швидкість польоту).
$иЬ$ресіе8 [’8лЬ,8рі:їі:х] п бот., зоол. підвйд, різновид.
зиЬ$іа£Є ['злЬзіекіз] пгеол. під’ярус, зона.
$иЬ$іапсе ['злЬзіопз] п 1) речовина, матеріал; 2) суть, істинний смисл; зміст; іЬе - оГ іЬе сазе суть справи; 1 а^гее хуііЬ уои іп - в основному я з вами згодний; ііїеге із по ~ іп Кіт він пуста людйна; 3) філос. субстанція, матерія, речовина; 4) твердість, щільність; 5) юр. майно, багатство; а тап оГ ~ багата (заможна) людйна; іо \уазіе опе’з ~ розтратити своє майно (багатство); 6) рел. святйй дух.
$иЬ
459
§иЬ
$иЬ$іап<1аг(1 [злЬ'зІжпсіасі] асі] 1) нестандартний; нйжчий від стандартної якості; ~ Гііт а) вузька кіноплівка; б) вузькоплівковий кінофільм; 2) лінгв. що не відповідає мовній нормі.
$иЬ$іапі ['злЬзіапі] асі] 1) існуючий; 2) що лежйть в основі.
$иЬ$Іапііа1 [заЬ'зґжп/аІ] асі] 1) міцнйй, тривкйй, солідний; ~ ГигпіШге міцні меблі; а тап оГ ~ Ьиіїсі кремезна людйна; 2) пожйвний, сйтний (про їжу); ~ Гоод пожйвна їжа; 3) істотний, важлйвий, значнйй; велйкий; ~ аг&и-тепі важлйвий аргумент; - сопігіЬи-Ііоп велйкий (істотний) вклад; а ~ зит оГтопеу значна (чимала) сума грошей; Шіз такез а ~ діГГегепсе це істотно змінює справу; 4) заможний, багатий; ~ Гагтег заможний фермер; 5) основнйй, головнйй; 6) реальний, матеріальний; реально існуючий.
зиЬзіапііаІііу [заЬ, зіаеп/і 'жіііі] п 1) міцність, трйвкість, солідність; 2) пожйвність, сйтність (їжі); 3) істотність, важлйвість, значність; 4) заможність; 5) реальність.
$иЬ$іапііа1іге [заЬ'зІаепрІаіг] V робйти реальним.
$иЬ$іапііа11у [заЬ'зіаепрІї] асіу 1) по суті, в основному; І ~ а^гее \уіі1і уои по суті я згодний з вами; 2) міцно, грунтовно; сйтно; іо біле ~ сйтно пообідати; 3) значною мірою, істотно.
$иЬ$іапііа1$ [заЬ'зіжпрІг] п рі основи.
зиЬвіапііаіе [заЬ'зіжпреіІ] V 1) доводити правоту (чогось); наводити переконливі аргументи, підкріпляти доказами; іо ~ а сйаг^е підкріпляти обвинувачення доказами; 2) надавати конкретної форми, робйти реальним; 3) надавати твердості, робйти міцнйм.
8иЬзіапііаііоп [заЬ.зіаеп/і'еіїп] п 1) доведення, підтвердження доказами; 2) доказ, довід; 3) втілення.
зиЬзіапіІуаІ [,8лЬзіап'іаіуа1] асі] грам, субстантйвний; іменниковий; що вживається як іменник; що стосується іменника.
зиЬзіапіІуе ['злЬзІапйу] 1. п грам. іменник (тж поип ~); 2. асі] 1) реальний, дійсний, існуючий; ~ 1а\у юр. ма-теріально-правовйй закон; 2) істотний, пов’язаний із суттю; ~ І88ие8 істотні питання; ~ тоііоп пропозйція по суті; 3) міцнйй, грунтовний, солідний; сталий; 4) значнйй, досить велйкий, чималйй; 5) самостійний, незалежний; ~ ехі8іепсе незалежне існування; 6) грам, субстантйвний.
зиЬзіапіІуеІу ['заЬзізпііуіі] асіу 1) істотно; 2) по суті; 3) грам, субстантйв-но.
зиЬзІапіІУІхе І'злЬзіапііуаїх] V грам. субстанти вувати.
зиЬзіаііоп ['злЬ'зіеі/п] п 1) ел. під
станція; 2) с. г. дослідне господарство, опорний пункт.
$иЬ$Шиепі [злЬ'зЦ^иопї] п хім. замінник.
зиЬзйІїНаЬШіу ['злЬзІі,0и:іа'Ьі1іІі] п замінність, замінймість.
зиЬзШиіе ['злЬзіїОигі] 1. п 1) замі-снйк, заступник; а8 а ~ Гог 8ґпЬ. як заступник, замість когось; 2) заміна; 3) спорт, заміна (про гравця); 4) рі спорт, запас (гравців); 5) замінник; сурогат; 6) юр. субститут; < ~ гезоіиііоп резолюція замість запропонованої; 2. V 1) заміняти, підміняти; використовувати замість (чогось); іо ~ опе \уогсі Гог апоійег замінйти одно слово іншим; іо ~ соГГее Гог іеа замінйти каву чаєм; 2) заміщати (когось — Гог); іо ~ Гог 8гпЬ. заміщати когось; 3) юр. призначати спадкоємця (замість зазначеного у духівниці в разі його смерті чи відмови від спадщини); 4) призначати замість когось; 5) призначати заступником; 6) передавати повноваження, делегувати.
8ііЬ$Шігііоп [, 8лЬзіі 'і]и:/п] п 1) заміна, заміщення; 2) спорт, заміна (гравця); 3) хім. заміщення; 4) юр. субституція, призначення спадкоємця; 5) мат. підстановка; 6) лінгв. субституція, заміна.
зиЬзікігііопаї [у8лЬ8іґі]и:/ап1] асі] що заміняє (заміщає); що є замінником.
зиЬзііШііопаІІу ['8лЬ8іі'і]и:/пз1і] асіу 1) шляхом заміни (підстановки); 2) як заміна.
8иЬзіііиіІУЄ [ '8лЬ8ііі]ц:ііу] аф що заміняє.
зиЬзігаіп ['злЬзІгеш] п с. г. субштам.
зиЬзігаіа ['злЬ'зігаіа] рі від зиЬ-8ігаіит.
зиЬзІгаїозрІїеге [злЬ'зІгаеіоизГїа] п субстратосфера.
зиЬзігаіит ['злЬ'зІгаїїат] п (рі зиЬ-8ігаіа) 1) нйжній шар; 2) основа; 3) підґрунтя; 4) філос. субстрат.
зиЬзігисііоп ['злЬ'зІглк/п] п 1) основа, фундамент; 2) база.
зиЬзйтісШге ['8лЬ,8й*лкір] п буд. 1) фундамент, основа; 2) нйжня будова (дороги).
зиЬзіуІе ['злЬзІаіІ] п підстрілочна межа (сонячного годинника).
зиЬзикогу [злЬ'злІіап] аф що рухається стрибками; що підскакує.
бііЬбшпє [заЬ'зішт] V відносити до певної категорії (групи).
зиЬзигГасе ['8лЬ'за:Гіз] 1. п нйжній горизонт (ґрунту); 2. аф що знаходиться під поверхнею.
зиЬіепапсу ['злЬ'Іепапзі] п юр. суборенда, піднаймання.
зиЬіепапІ ['злЬ'іепапі] п юр. суборендар, піднаймач.
зиЬіеіиІ [заЬ'іепсі] V геом. 1) стягувати (про дугу); 2) протилежати (про сторону трикутника).
зііЬіепзе [заЬ'іепз] п геом. сторона трикутника, що лежйть проти кута; хорда.
8ііЬіегій£Є ['злЬіаГ]и:сіз] п 1) вй-крут, вйверт, викрутас; відмовка; ухиляння; 2) притулок; 3) покров, прикриття; маска, машкара.
зііЬіеггапеап [,злЬіа'геіпіап] 1. п 1) підземелля; 2) печерний мешканець; 2. аф 1) підземний; ~ сі\ує11іп§ підземне житло; 2) таємний, секретний; прихований; підпільний; - ді-ріотасу таємна дипломатія.
зііЬіеїтапеоиз [узлЬіа'гетіаз] аф 1) підземний; 2) таємний, секретний; підпільний; прихований.
зиЬіеггепе [,злЬїа'гі:п] п 1) підземелля; 2) (ійе ~) злочйнний світ; покидь.
8ііЬіі1е ['злії] див. зиЬИе.
зиЬІіІіІу [злЬ'ИІПі] п 1) гострота (ро-зул/у); тонкість (сприймання); 2) умілість, вправність (у сперечанні); 3) розрідженість;	ненасйченість;
4) хйтрість, підступність, лукавство.
зиЬІіІігаїіоп [,зл(Ь)ПІаі'геі/п] п 1) розрідження; 2) мудрування, вй-тонченість аргументів.
811ЬШІ2Є ['ЗЛІІІаіг] V 1) підносити, облагороджувати, очищати; 2) загострювати (почуття); 3) вдаватися у тонкощі (в деталі); мудрувати; 4) розріджувати.
8ііЬ-Ше ['злЬ,Іаі11] п 1) підзаголовок; 2) кін. субтйтр.
зиЬИе ['злії] аф 1) тонкйй, ніжний; ~ регГшпе ніжний запах; 2) гострий, пронйкливий; ~ тіпсі гострий розум; 3) вйтончений; 4) ледь помітний; 5) таємнйчий; 6) вправний, умілий, спрйтний; хитромудрий; 7) вйшука-ний; 8) хйтрий, підступний; улесливий; ~ епету підступний ворог; 9) ненасйчений; негустйй; 10) най-дрібніший (про частки); 11) важкйй, заплутаний.
зиЬЙеІу ['злІІИ] п 1) тонкість, ніжність; 2) гострота, пронйкливість; 3) вй-тонченість, вйшуканість; 4) вправність, спрйтність; 5) тонка (ледь помітна) відмінність; 6) хйтрість, підступність.
зиЬИу ['злііі] асіу 1) тонко, ніжно; 2) гостро, пронйкливо; 3) вйтончено, вйшукано; 4) вправно, спрйтно; 5) хйтро, підступно.
зиЬігасі [заЬ'ігаекі] у мат. віднімати; іо ~ 5 Ггот 10 відняти п’ять від десятй.
зиЬігасІіоп [заЬ'Ігаек/п] п мат. віднімання.
зиЬігакеїкі [ 'злЬїгаИепсі] п мат. від’ємник.
зиЬігеазигег [злЬ'Ггерга] п амер. заступник (помічнйк) скарбника.
8ііЬ<горіс(а1)	[ ,злЬ'ігорік(а1)]	аф
субтропічний.
$иЬ
460
зис
зиЬігорісз ['злЬ'ігорікз] п рі субтропіки.
зиЬіуре [злЬіаїр] п бот., зоол. підтип.
зиЬиІаіе |'$]и:Ь]и:1еП] аф шилоподібний.
зиЬипіі ['злЬ^иїті] п 1) тех. вузол; 2) військ, підрозділ.
зиЬигЬ ['злЬа.Ь] п 1) передмістя; околиця; 2) (іЬе -з) рі околиці (міста); а Ьоизе іп іЬе ~з будйнок у передмісті.
зиЬигЬап [за'ЬаіЬап] 1. п мешканець передмістя; 2. аф 1) приміський; 2) знев. вузький, обмежений; провінційний.
зиЬигЬапііе [за'ЬагЬапаїі] п мешканець передмістя.
зиЬигЬіа [во'ЬогЬю] п знев. передмістя та їх мешканці.
зиЬигЬіап [за'ЬагЬрп] див. зиЬигЬап.
зиЬуагіеіу ['злЬуолаїаіі] п бот. різновид.
зиЬуепе [ззЬ'уііп] у амер. допомагати (сприяти), випадково будучи поблизу.
зиЬуепііоп [ззЬ'уєп/п] п 1) субсидія, дотація; 2) субвенція, державна фінансова допомога.
зиЬуегзе [злЬ'уогз] у 1) підривати; скидати; 2) руйнувати.
зиЬуегзіоп [злЬ'уз/п] п 1) повалення, скинення; 2) підривна діяльність; 3) заст. руйнування, знйщення; 4) за-гйбель.
зцЬуєгзіує [8лЬ'у9і8іу] 1. п особа, яка займається підривною діяльністю; 2. аф 1) підривнйй; ~ асііуіііез підривна діяльність; їо Ье ~ оГ сіізсірііпе підривати дисципліну; 2) руйнівнйй, згубний; ~ іепсіепсіез згубні тенденції.
зиЬуеії [злЬ'уоіі] у 1) скидати; 2) розбещувати; підривати мораль; бентежити; 3) порушувати (закон тощо)', перекручувати (принципи)', 4) стирати з лиця землі; зносити.
зиЬчуау ['злЬ\уєі] п 1) підземний хід, тунель; 2) амер. підземна залізнй-ця, метро.
зиссесіапеа [,8лк8і'деіп]а] рі від зис-себапеит.
зиссесіапеоиз [,злкзі'сіеіп]98] аф що заміняє.
зисседапеит [,8лк8і'сіеіп]9т] п (рі зиссесіапеа) 1) замінник; 2) заміснйк, заступник.
зисседепі [зак'зіїсіапі] аф наступний.
зиссеед [зак'згсі] у 1) досягтй метй, добйтися; Ье —есі іп Ьіз еГГогіз його зусйлля увінчалися успіхом; 2) досягати успіхів, процвітати; мати успіх; іо ~ іп опе’з Ьизіпезз успішно вестй справи; 3) ітй за (чимсь)', змінювати (щось); приходити на зміну (чомусь); пі^Ьі ~з дау ніч змінює день; день настає після ночі; 4) успадковувати, бути спадкоємцем; їо ~ (о зтЬ. успад
кувати після когось; 5) пйшно ростй, цвістй (про рослини); іЬе ріапі -з ро-слйна пйшно росте; 6) поет, сприяти; забезпечувати успіх; 7) вступати у володіння; 8) випливати з (чогось); стати результатом (чогось); < іо ~ опезеіГ амер. бути переобраним.
зиссеедег [зак'зксіа] п 1) той, що досягає успіхів; 2) спадкоємець, наступник.
зиссеесііпз [зак'зігсіїї]] аф наступний; іЬе ~ регіод наступний період; аіі ~ а&ез усі наступні вікй.
зиссепіог [зак'зепіа] п 1) провіднйй бас у хорі; 2) заступник (помічнйк) регента хору.
зиссезз [зак'зез] п 1) успіх; удача; сієзєґуєсі ~ заслужений успіх; тіїііагу ~ез воєнні успіхи; \УІіЬоиі ~ безрезультатно, безуспішно; іо асЬіеуе ~ досягтй успіху; іо зсоге а ~ вйграти; іо \уізЬ зтЬ. ~ бажати комусь удачі; 2) процвітання, добробут; іо Ьауе вгеаі ~ іп ІіГе досягтй успіху в житті; 3) той, хто має успіх (визнання); те, що має успіх; іо Ье а ~ мати успіх; Ье у/аз а ~ аз а зіп^ег як співак він мав велйкий успіх; І соипі іЬіз Ьоок атои^ ту ~ез я вважаю, що ця кнйга — моя велйка удача; 4) результат (експерименту); 5) дія (ліків); < ~ 8І£па1 військ, сигнал про вйхід на рубіж; поіЬіп§ зиссеесіз Ііке ~ за однйм успіхом іде інший; ~ із пєуєг Ьіатесі присл. переможця не судять.
зиссеззйіі [зак'зезГиІ] аф 1) успіш-ний, вдалий; ідо має успіх; ~ йіт кінофільм, якйй має успіх; іо Ье ~ іп зтіЬ. мати успіх у чомусь; 2) якйй досягає успіхів; удачливий; якому ща-стйть; Ье із ~ іп еуегуіЬіп£ йому везе в усьому.
зиссеззйіііу [зак'зезГиІі] асіу успішно; іо ипсіег£О а іезі ~ успішно вйтримати (пройтй) випробування.
зиссеззіоп [зак'зе/п] п 1) послідовність; іп ~ підряд, одйн за одним; Гог Гіує уеагз іп ~ п’ять років підряд; 2) спадкоємність, наступність; 3) нащадки, спадкоємці; 4) безперервний ряд; 5) юр. правонаступництво; успадкування; Іау/ оГ ~ спадкоємне право; іо §еі а ііііе Ьу ~ одержати тйтул у спадщину; 6) юр. спадок; майно, що переходить у спадщину; 7) престоло-наслідування; \уаг оГ ~ війна за пре-столонаслідування; арозіоііс - рел. передача апостольської благодаті; < ~ заіе юр. продаж з торгів спадкоємного майна; іЬе 8. Зіаіез іст. держави, що утворйлися після розпаду Австро--Угорщини (за Версальським договором).
зиссеззіопаї [зак'зе/апі] аф 1) спадкоємний; що стосується спадщини; шо стосується права і порядку успадкування; 2) послідовний; що відбувається з регулярною послідовністю.
зиссеззіоп-сгор [зак'зе/пкгор] п с. г. допоміжна культура, змінна культура.
зиссеззіуе [8ак'8Є8іу] аф подальший; що йде одйн за одним; наступний; іі Ьаз гаіпесі Гог іЬгее ~ сіауз дощ іде три дні підряд.
зиссеззіуеіу [зак'зезіУІі] асіу підряд, послідовно.
зиссеззог [зак'зеза] п 1) спадкоємець; 2) наступник.
зиссі ['злкзаі] рі від зиссиз.
зиссіпсі [8ок'8іі](к)і] аф 1) стйс-лий; короткий; без зайвих слів; 2) нетривалий; 3) що щільно облягає (про одяг); 4) підперезаний.
зиссіпіс [зак'зшік] аф янтарний; -асісі хім. янтарна кислота.
зиссіпііе ['злкзшаїі] п мін. 1) сук-циніт; 2) янтар.
зиссіпоиз ['злкзшаз] аф що стосується янтарю (бурштйну).
зиссіпит ['злкзтрт] п янтар, бур-ШТЙН.
зиссогу ['злкап] п бот. цикорій.
зиссоіазЬ ['злкаізе/] п амер. страва із зеленої кукурудзи, бобів і солонйни.
зиссоиг ['злка] 1. п 1) допомога, подана в тяжку хвилйну; іо соте іо зтЬ.’з ~ прийтй комусь на допомогу, виручити когось; 2) рі підкріплення, допоміжні війська; 3) притулок; схованка; 2. V 1) подавати допомогу (приходити на допомогу) в тяжку хвилйну; 2) захистити, дати притулок; 3) військ. надіслати підкріплення; 4) зняти облогу; 5) мор. укріпйти.
зиссоигіезз ['злкаїїз] аф 1) безпомічний; 2) позбавлений засобів для існування.
зиссоиз [ злказ] аф соковйтий.
зиссиЬа ['злкіиЬа] п (рі зиссиЬае) 1) диявол (про жінку); 2) повія.
зиссиЬае ['злк]иЬі:] рі від зиссиЬа. зиссиЬі ['злк]иЬаі] рі від зиссиЬиз. зиссиЬиз ['злкіиЬаз] п (рі зиссиЬі) 1) диявол (про жінку); 2) повія.
зиссиїепсе ['злкіиіапз] п соковитість, м’ясйстість.
зиссиїепі ['злкз'иіапі] 1. п соковйта, м’ясйста рослйна; м’ясйстий плід; 2. аф 1) соковйтий; м’ясйстий; 2) мед. набряклий.
зиссшпЬ [зо'клш] V 1) не вйтримати, не вйстояти; поступйтися; іо ~ іо зирегіог Гогсе не вйстояти перед переважаючою сйлою; іо ~ іо іетріаііоп піддатися спокусі; 2) загйнути; померти; іо ~ іо сапсег померти від раку.
зиссшгзаі [зл'каїзаі] п філія, відділення.
зиссиз ['злказ] п (рі зиссі) сік, вй-чавки (з рослин).
зиссиззіоп [за'кА/п] п трясіння, тремтіння, дрижання.
зиссиззіуе [за'клзіу] аф тремтячий, дрижачий.
зиск [злі/] 1. аф 1) такйй, подіб
зис
461
$ие
ний; ~ реоріе такі люди; іп ~ сазез у таких випадках; іп ~ а \уау таким чином, так; апб ~ і тому подібне, тощо; ікеге із по ~ ікіп& нічого подібного немає; бо по ~ ікіп&! не роби нічого подібного!; 2) такий (емоційно--підсилювальне слово); ~ $006 тизіс така гарна музика; ~ коггіб Іап^иа^е така жахлива мова; ~ а Ііаг! такий зухвалий брехун!; ~ а рііу! який жаль!; боп’і Ье іп ~ а киггу! не поспішайте так!; уои $ауе те ~ а Ггі^кі! ви мене так налякали!; іі \уаз ~ тіїез а\уау це було так далеко; < ~ аз як наприклад; такий, як; ~ а хугіієг аз Оо^оі такий письменник, як Гоголь; ипііі ~ ііте аз... доти, доки...; оп ~ а бау аз уои сап $о того дня, коли ви зможете піти (поїхати); ~ ікаі такий, що; так, що; Не герііеб іп ~ а \уау, ікаі І йаб іо 1аи§к він відповів так, що я не міг не засміятися; ~ тазіег, ~ тап присл. який пан, такий і жупан; 2. ргоп сіетопії. 1) такйй; ~ аге іке гезиііз такі результати; 2) той, такий; ті, такі; аіі ~ зкоиіб герогі аі опсе такі люди мають негайно з’явйтися; ~ опіу \уко кауе Ііуеб іп ікаі соипігу тільки ті, хто жив у цій країні;
апб ~ розм. і таке інше, тощо; аз - як такйй, по суті; а пате аз ~ теапз поійіпе ім’я само по собі нічого не значить; іГ ~ хуєгє іке сазе якбй це було так; ікеге аге по коіеіз аз ~ іп ікіз іо\уп у цьому місті немає справжніх готелів.
зиск-апб-зиск ['злі/апзлі/] асі] та-кйй-то; іо рау ~ зит іо ~ регзоп за-платйти таку-то суму такій-то людйні.
зиск-ііке ['злі/іаїк] 1. асі] розм. подібний, такйй; біб уои єуєг зее ~ &о-ІП88-0П? ви колй-небудь бачили щось подібне?; 2. ргоп’. апб ~ а) і таке інше, тощо; Піез, тозциііоез апб ~ мухи, ко-марй тощо; б) і такі (подібні до цього) люди.
зиск^уізе ['злі/\уаіг] асіу такйм чй-ном.
зиск [злк] 1. п 1) смоктання, ссання; іо кауе а ~ аі а з\уєєі смоктати цукерку; 2) усмоктування; засмоктування; 3) розм. маленький ковток; 4) матерйнське молоко; іо &іує а скіїб ~ годувати дитйну груддю; 5) шк. розм. солодощі, ласощі; 6) шк. розм. неприємність; провал; пастка; \уйаі а -!, ~з! ага, попався!; 2. у 1) смоктати, ссати; іо ~ іке )иісе Ггот ап огап^е висмоктувати сік з апельсйна; іо ~ абуапіа^е оиі оГ зтік. мати вйгоду з чогось; 2) посмоктувати; 3) усмоктувати, засмоктувати; убирати, усотувати; □ ~ аі посмоктувати (люльку тощо); ~ гіомп засмоктувати, усмоктувати, поглинати (про вир); ~ іп а) усмоктувати, усотувати, убирати (тж перен.); б) обманути, ошукати; в) поглинати (про вир); ~ оиі висмоктувати; ~ ир а) усмоктувати, поглинати, убирати; б) шк. під-
лйзуватися; ке а!\уауз ~еб ир іо тазіегз він завждй підлйзувався до вчителів; < іо ~ бгу вйсмоктати; вйснажити; іо ~ зтЬ.’з Ьгаіпз привласнювати чужі думкй; іо ~ зтік. іп \уіік опе’з тоікег’з тіїк усмоктувати щось з молоком матері.
§иск-а-ікшпЬ ['злкаОлт] п дитйна, яка смокче свій палець.
зиск-ЬоііІе ['злк,Ьоі1] п 1) дитячий ріжок, соска; 2) п’янйця.
зискеб [злкі] асі] вйсмоктаний; ~ огаи^е вйчавлений лимон.
зиск-езд* ['злкед] п 1) птах (тварйна), що висмоктує яйця; 2) перен. вимагач; 3) молокосос, парубійко; 4) розм. роззява; дурень.
зискег ['злка] 1. п 1) сисунець (про молочне порося тощо); 2) льодянйк на паличці; 3) амер. розм. молокосос; тю-тя; 4) амер. розм. дармоїд, паразйт; 5) бот. бічнйй пагін, кореневий паросток; 6) зоол. присосок; хоботок (у комах); 7) іхт. причепа; 8) тех. поршень насоса; 2. V 1) обдурйти, обвестй навколо пальця; 2) очищати від бічнйх пагонів; 3) бот. викидати бічні паростки.
зискег-Лзк ['злкаГі/] див. зиск-Гізк. зиск-Пзк ['злкГі/] п іхт. причепа, зискіпз ['злкід] 1. п ссання; усмоктування; присмоктування; 2. аф 1) груднйй (про дитину); 2) підсиснйй (про тварину); 3) недосвідчений, по-чаткуючий; ~ роеі поет-початківець; 4) тех. усмоктуючий.
зискіп&-Лзк ['злкідГі/] п зоол. мінога.
зискіп£-рі£ ['злкідрід] п молочне порося.
зисків ['злкі] V 1) годувати груддю; давати цйцьку; 2) давати ссати вйм’я; 3) ссати (цицьку, вим'я); 4) годувати, вигодовувати.
зискіег ['злкіа] п 1) грудна дитйна, немовля; 2) сисунець; 3) ссавець; 4) недосвідчена людйна.
зискііпз ['злккд] п 1) немовля, грудна дитйна; 2) сисунець; 3) недосвідчена людйна.
зиск-ікшпЬ ['злкОлт] див. зиск-а--ікитЬ.
зиск-ир ['злк'лр] п шк. розм. під-лйза.
8исге ['зиікга] п геогр. н. м. Сукре.
зисге ['зи:кгеі] п сукре (грошова одиниця Еквадору).
зисгозе ['з]и:кгоиз] п хім. сахароза, тростйнний цукор.
зисііоп ['злк/п] п 1) ссання, смоктання; 2) усмоктування; 3) присмоктування; 4) розм. пияцтво; 5) (скор. від зисііоп-ріре) всисна труба; < ~ бгеб^е гідр, землесос; ~ £аи&е вакуумметр; ~ гаіб військ, розм. відволікаючий наліт.
зисііоп-Гап ['злк/пГаеп] п тех. вси-снйй вентилятор.
зисііоп-ріре ['злк/праїр] п всисна труба.
зисііоп-ршпр ['злк/прлтр] п всис-нйй насос; всисна помпа.
зисіогіаі [злк'іогпаї] асі] 1) зоол. си-снйй; пристосований для ссання; 2) анат. смоктальний, сиснйй.
Зибап [зиґбаеп] п (іке ~) геогр. н. Судан; ~ $газ8 бот. суданка, суданська трава.
8ибапезе [,8и:бз'пі:2] 1. п суданець; суданка; іке ~ збірн. суданці; 2. аф суданський.
8ибапі [зи:'ба:ш] п суданський діалект арабської мови.
зибагіа [з]и:'бє9па] рі від зибагіит.
зибагіит [з)и:'бєапат] п (р/зибагіа) 1) хусточка (салфетка) для витирання поту; 2) зображення Христа на тка-нйні; 3) парна (в лазні).
зибаіогіа [,8Іи:бз'із:п9] рі від зиба-іогіит.
зибаіогіит [у^и:ба'іо:гют] п (рі $и-баіогіа) парйльня, парна (в лазні).
зибаіогу ['зіигбзіап] 1. п парйльня, парна (в лазні); 2. асі) потовйй; потогінний; < ~ Гєуєг мед. пітнйця.
зибб [злб] п 1) плавучі рослйни, що заважають судноплавству (на Білому Нілі); 2) тимчасова гребля.
зиббеп ['злбп] 1. асі) 1) раптовий, несподіваний, непередбачений; скапає раптова (різка) зміна; ~ беаік нагла (раптова) смерть; ікіз із зо ~ це так несподівано; 2) спішний, швидкйй, кваплйвий; 2. асіу поет, раптом, несподівано, непередбачено; Ф оп а оГ а ~, аіі оГ а ~ раптово, несподівано.
зиббепіу ['злбпії] асіу раптом, несподівано, непередбачено, зненацька, враз.
зиббеппезз ['злбппіз] п раптовість, несподіваність.
8ибеіеп [зиґбеїіп] п геогр. н. Судетські гори.
зибогіГегоиз Ьзіиіба'пГагаз] асі) 1) анат. потовйй; ~ £Іапб потова залоза; 2) фарм. потогінний (засіб).
зибогіГіс [,з)и:ба'пГік] 1. п мед. потогінний засіб; 2. асі) мед. потогінний.
зибогірагоиз [,з.)и:бд'прдгдз] асі) анат. потовйй.
зшіз [злбг] п рі (вжив, як 5іп% і рі) 1) мйльна піна (вода); іо Ье іп іке ~ а) пратися; б) бути в скрутному становищі; в) бути пригніченим; 2) амер. розм. пйво.
зшізу ['злбзі] аф мйльний; пінйс-тий.
8ие [з)и:] п ж. ім 'я Сью,Сю (зменш, від 8изаппа(к), 8изап).
зие [зіи:] у 1) переслідувати у судовому порядку; порушувати справу; подавати скаргу; іо ~ Гог біуогсе порушувати справу про розлучення; 2) просйти; іо ~ (іо) зтЬ. Гог зтік.
§ие
462

просйти когось про щось; звертатися до когось за чимсь; іо ~ ап епету Гог тегсу благати ворога про пощаду; іо — іо а 1а\¥-соигі Гог гесігезз шукати захисту в суді; іо ~ оиі а рагдоп Гог зтЬ. добитися помилування для когось.
$ие<іе [зхуєкі] п фр. замша.
8ие11а [,8]и:'е1о] п ж. ім'я Сюела, Суела.
8ие11еп [,8]и:'еіап] п ж. ім'я Сюлен, Суелен.
5ііеі ['8)и:іі] п навколонирковйй жир.
вііеіу ['8]и:ііі] аф 1) жировйй; 2) жйрний, сальний; 3) блідолйций.
8иеу [ ^и.і] п ж. ім'я Сюї, Суї (зменш, від 8изап, 8изаппа(1і), Зизаппе).
8иег ['зшг, 8и:'ег] п геогр. н. Суец; ~ Сапаї Суецький канал.
вдіїег ['8лГа] V 1) страждати (від чогось); зазнавати (чогось); іо ~ Ггот Ьеасі-асіїез страждати від головного болю; іо ~ ІО88Є8 зазнавати втрат (збйтків); іо ~ а 8йір\¥геск зазнати корабельної аварії; 2) дозволяти, допускати; іо ~ зтЬ. іо соте дозволити комусь прийтй; 3) терпіти, витерплювати, зносити; зіїе соиИ поі ~ СГІІІСІ8ГП вона не зносить крйтики; 4) бути покараним, зазнавати покарання; відбувати покарання; 5) заст. бути страченим.
вдіїегаЬІе ['злїагаЬІ] аф стерпний, терпймий.
зиГГегапсе ['ЗЛЇЬГОПЗ] п 1) терпіння, терплячість; 2) мовчазна згода; потурання; 3) страждання; 4) покірність; оп (ироп) ~ а) за мовчазною згодою; б) з мйлості; іїе із іїеге оп ~ його тут лише терплять.
зиіїегег ['злГага] п 1) страждальник; 2) потерпілий.
$иіїегіп£ [злГггд] 1. п страждання; 2. аф стражденний; якйй страждає.
зиїїісе [8аТаі8] V 1) бути достатнім, вистачати; задовольняти; уоиг \уогсі \уі11 ~ вашого слова буде достатньо; 50 йоі-Іагз \¥І11 ~ іїіт 50 доларів задовольнять його; 2) бути здатним (компетентним); < ~ іі іо зау достатньо сказати.
зиїїісіепсу [заТірпзі] п 1) достаток; достатність; достатня кількість; а ~ оГ Гоосі достатня кількість продовольства; 2) здатність, уміння; < ~ іп 1а\¥ юр. законність, юридйчна обгрунтованість.
зиіїісіепі [зоТі/пі] 1. п розм. достатня кількість; І іїауе ~ з мене досить; Кауе уои іїасі ~? ви наїлися?; 2. аф 1) достатній; із поі ту ууогсі ~? хіба мого слова не досить?; іп ~ ііте іп асіуапсе заздалегідь; 2) компетентний; обізнаний; підхожий.
зиЛїсіепіІу [зо Гі/опііі] асіу достатньо, досить.
зиіїїх ['злГікз] 1. п 1) суфікс; 2) мат. підрядковий індекс; 2. у додавати суфікс.
$иіїіха1 ['злїїкзої] аф суфіксальний; префіксальний.
зиіїіхіоп [зоТік/оп] п суфіксація.
зиГПаіе [зо'Пеїі] V надувати, роздувати.
зиПосапі ['злГокопі] 1. п військ, отруйна речовина задушливої дії; 2. аф задушливий.
$иіїдсаіе ['злїЬкеїі] у 1) душйти, придушувати; ійіз \уеесі ~з еуегуііїіп§ цей бур’ян глушить усе; 2) задихатися; іо ~ \уііЬ га&е задихатися від люті.
$иіїдсаііп£ [ 'злГокеїііі] ] аф 1) задушливий, важкйй; іі із ~ іп ііїе гоот у кімнаті дуже душно; 2) що задихається.
$иіїосаііп£]у	[ 'злГокеїіідІї]	асіу
1) душно, задушливо; 2) задихаючись.
зиГГосаііоп [,8лГо'кеі/п] п 1) задушення; 2) ядуха.
$иіїдсаііуе ['злїЬкеїііу] аф задушливий, задушний; душнйй.
8иіїо1к ['злГок] п 1) геогр. н. Суф-фолк (графство Великої Британії); 2) суффолк (порода коней); 3) суф-фолкська вівця.
$иіїга&ап ['злїгодоп] п церк. вікарій; вікарний єпйскоп (тж ~ Ьізіїор).
8ііПга£е [Члйтдз] п 1) голосування, участь у голосуванні; 2) право голосу, вйборче право; Гетаїе (\уотап) ~ вй-борче право для жінок; тапіїоосі ~ право голосу для всіх дорослих чоловіків; ипіуегзаі ~ загальне вйборче право; 3) голос (під час голосування); 4) схвалення, згода; 5) тж рі церк. єктенія.
$иіїга£еПе [, злГга'сізеі] п суфражй-стка.
8иіїга§І8ш ['злГгасізігт] п суфра-жйзм.
8иіїга£І8і ['8лГгасізі8і] п прихйльник рівноправності жінок.
$иіїпгіе$сепі [,8лГги'іЄ89пі] ай] бот. напівчагарниковий.
зиіїгиіех ['злГгиіекз] п (рі зиГГгиіісез) бот. напівчагарнйк.
зиГГгиіісез [за Тги:іі8І:г] рі від зиГГги-іех.
зиГГгиіісоиз [за'Ггиіііказ] аф бот. напівчагарниковий.
зиіїїізе [зо'^шх] V 1) покривати (фарбою тощо); а Ьіизії -б іїег сіїеекз її щоки вкрйлися рум’янцем; 2) заливати (сльозами); Ьег сіїеекз \уєгє -б \уііії іеагз її шоки булй залйті слізьмй; 3) наповнювати, заповнювати; а гоот -б \уііії 1І£Ііі кімната, наповнена світлом.
зиіїїізіоп [8а'Г|и:зп] п 1) фарба; рум’янець; 2) покривання; заповнення; 3) мед. синець.
8и&аг (7и9°] л 1) цукор; Ьго\уп (тоі8і) ~ неочйщений цукор-пісок; £гапи1аіед ~ цукровий пісок; геГтесі (\уіїііє) ~ (цукор-)рафінад; а Іитр оГ ~ грудочка цукру; 2) лестощі; 3) розм.
гроші, монети; < ~ Ьееі бот. цукрові бурякй; ~ байду амер. розм. багатий літній залицяльник; ~ оГ Іеасі хім. свинцевий цукор; ~ оГ тіїк хім. лактоза; ~ ріапіз бот. цукроноси; 2. V 1) обцукровувати; 2) перен. підсолоджувати; лестйти; 3) варйти (випарювати) цукор; 4) зацукровуватися; 5) розм. ухилятися від роботи; < Ье —ей! хай йому біс!
зизаг-Ьазіп [7идо,Ьеі8п] п цукорниця.
$и£аг-Ьеап ПидоЬііп] п бот. лімсь-кий біб.
$іі£аг-Ь(Л¥І [7идоЬои1] п цукорниця.
$іі£аг-Ьи$Іі ПидоЬи/] п бот. протея медоносна.
$іі£аг-сап<1у [7идо, каепсії] п 1) льо-дянйк; 2) перен. щось приємне (смачне, солодке).
зи^аг-сапе Г/идокеш] п бот. цукрова тростйна.
зи^аг-соаГ [7идакоиі] V 1) зацукровувати; 2) полегшувати, робйти більш прийнятним; іо ~ сіаззісз Гог сйіїсігеп адаптувати класиків для дитячого читання; 3) прикрашати; іо ~ ііїе геаі Гасіз лакувати дійсність.
зивагесі Пидасі] аф 1) зацукрований; підсолоджений; - Ьопеу зацукрований мед; 2) прикрашений; підсолоджений.
$іі£аг-1іои$е Г/идаіїаиз] п цукроварня, цукровий завод.
$и£агіпе$$ [7идаппі8] п 1) цукрйс-тість; 2) солодкуватість, нудотність.
$и£агііі£ [7идапд] п 1) підсолоджування; 2) вироонйцтво цукру; 3) обсипання цукром, обцукровування.
$іі£аг1е$$ Пидаііз] аф без цукру; несолодкий.
8іі£аг-1оаГ Пидоіоиї] п 1) головка цукру; 2) гостроверхий пагорб, сопка; 3) капелюх з конусоподібним наголовком (тж —Ьаі).
зизаг-шаріе [7идо,таер1] п бот. цукровий клен.
$и£аг-ті11 [7идотіі] п 1) цукровий завод, цукроварня; 2) віджимнйй прес для цукрової тростйни.
8и£аг-р1иш [7идор1лт] 1. п 1) круглий льодянйк; 2) лестощі; комплімент; 3) хабар; 2. V 1) нагороджувати (утішати) ласощами; 2) балувати, розпещувати.
зиваг-геПпегу [7идогі,Гаіпоп] п рафінадний завод.
$іі£аг-<оп£$ [7идоіоі]2] п рі шйпці для цукру.
загату [7идоп] ай] 1) цукровий, солодкий; 2) цукрйстий; 3) солодкуватий, нудотно-солодкий, нудотний; улесливий.
[8О'(ІЗЄ8і] V 1) пропонувати, радити; І зііаіі бо аз уои ~ я зроблю так, як ви радите; 2) вселяти (думку); навівати, викликати (асоціацію); під
$І1£
463
8111
казувати (щось), натякати (про щось); наводити (на думку); говорйти, свідчити (про щось); означати; Ьіз хуЬііє Гасе ~8 Ьасі ЬеаІіЬ його блідість говорить (свідчить) про погане здоров’я; до уои ~ іЬаі І ат 1уіп§? ви гадаєте, що я брешу?; сіоез ійе пате ~ поіЬіп§ іо уои? хіба це ім’я вам нічого не говорить?; ап ідеа ~ед йзеІГ іо те мені спало на думку; 3) юр. висувати як можливу обставину (як можливе припущення); І ~ іЬаі уои Касі а зесгеі ипсіегзіапсііпв я висуваю припущення, що між вами була таємна змова.
8и££е$ііЬі1ііу [за,СІ3Є8І1 'Ьііііі] п навіюваність.
8и££е$гіЬ1е [за'дзезіаЬІ] аф 1) що піддається впливу; якого можна умовити; 2) який може бути навіяний (вселений).
$іі££Є8ііоп [за'дзезі/п] п 1) порада; пропозйція; аі зтЬ.’з -, аі іЬе ~ оГ зтЬ. за чиєюсь пропозйцією; іо таке (іо оЕГег) а ~ а) внестй пропозйцію; б) подати думку (ідею); 2) натяк (на щось); слід, знак, відбйток (чогось); а ~ оГ мгеагіпе88 слідй втоми; іо 8реак \¥ІіЬ а ~ оГ а Гогеі^п ассепі розмовляти з незначнйм іноземним акцентом; Гиіі оГ -з багатозначний; що наводить на роздуми; 3) навіювання, гіпноз; сиге Ьу ~ лікування навіюванням (гіпнозом); 4) юр. імовірна (можлйва) обставина; припущення; ту ~ І8 іЬаі уои \уеге іЬеге аі ІЬаі ііте я припускаю, що ви булй там у цей час; 5) юр. інформація, одержана не під присягою.
8и8£Є8ііопіге [за'дзезЦапаїх] V мед. лікувати навіюванням, піддавати гіпнозу.
8и££Є8ІІУЄ [8О'сІЗЄ8І1У] аф 1) що викликає думкй; що наводить на роздуми; ~ іпіегго^аііоп юр. навідне запитання; 2) що натякає на щось непристойне; 3) що стосується навіювання (гіпнозу).
8и£§е8ііуе1у [за'сізе8ііУІі] а сік викликаючи, вселяючи думкй; спонукаючи (до роздумів); натякаючи.
5и££Є8ІІУЄПЄ88 [8д'сІЗЄ8І1УП18] П 1) багатозначність; 2) натяк на щось непристойне.
зиісісіаі [8]ш'8аісі1] аф 1) самогубний; 2) убйвчий, згубний; ~ роїісу згубна політика.
зиісйіе [Ч]иі8аід] 1. п 1) самогубство; іо соттіі ~ учинйти самогубство; покінчити з собою; 2) самогубець, са-мовбйвця; 3) провал планів (крах надій) з власної винй; есопотіс (роїііісаі) ~ економічний (політйчний) крах; < ~ СІиЬ військ, розм. команда смертників; ~ рііоі військ, льотчик-смертник; ~ гип військ, розм. вйліт на небезпечне завдання; ~ зіапсі військ, безнадійний опір; 2. V учинйти самогубство, по-кінчйти з собою, заподіяти собі смерть (тж іо ~ опезеіГ).
зшіііпе ['з]и:і1аш] аф свиноподібний, свинячий.
виші [8\уші] п с. г. жиропіт, шерстний піт.
вий [з]и:і] 1. п 1) чоловічий костюм (тж ~ оГ сІоіЬез); Ьи8Іпе88 ~ ді-ловйй (темний) костюм; а ~ оГ сііііоз повний костюм з однієї тканйни; 2) жіночий костюм, ансамбль; а іауо--ріесе ~ спіднйця і жакет; 3) набір, комплект; ~ оГ заііз мор. комплект ві-трйл; 4) прохання, клопотання; ~ Гог рагдоп клопотання про помилування; іо вгапі зтЬ.’з ~ вйконати чиєсь прохання; іо таке опе’8 - покірно прохати; 5) сватання; залицяння; іо ргоз-рег іп опе’8 ~ добйтися успіху у сватанні; 6) згода, гармонія; іп ~ \уііЬ зтЬ. заодно (у згоді) з кимсь; іп ~ \уііЬ зтіЬ. у гармонії з чимсь; 7) юр. позов; судовйй процес; судочйнство; сгітіпаї ~ карна справа; іо Ьгіп£ а ~ а§аіп8і 8тЬ. подати позов на когось; 8) карт, масть; іо Гоііоуу - а) ходйти в масть; б) перен. наслідувати прйклад; < опе’8 8ігоп£ ~ сйльна сторона (в людини); ро1ііепе88 І8 Ьіз 8ігоп£ ~ він відзначається чемністю; іп опе’8 ЬігіЬ-дау ~ жарт, голий, як мати народйла; 2. у 1) відповідати вимогам; задовольняти, бути зручним; влаштовувати; \уі11 іЬаі ііте ~ уои? чи влаштовує вас цей час?; іо ~ опезеіГ добирати за своїм смаком (відповідно до смаку); ~ уоиг-зеІГробіть, як вам подобається; 2) бути корйсним (придатним); теаі дое8 поі ~ те м’ясо шкідлйве для мене; 3) го-дйтися, підходити; йе із поі -есі іо Ье а досіог у лікарі він не годйться; 4) лй-чити, бути до лиця; іЬіз сігезз -8 уои ця сукня тобі до лиця; 5) пристосовувати; іо - іЬе асііоп іо іЬе \¥огд підкріпляти слово ділом; 6) забезпечувати; іо ~ опезеіГ ууііЬ зтіЬ. забезпечувати себе чимсь; І Ьоре уои аге -есі сподіваюся, що ви купйли усе необхідне.
зийаЬіійу [,з]и:іа'Ьі1ііі] п відповідність; придатність.
зийаЬІе ['з]и:іаЬ1] аф підхожий, придатний, відповідний; - Ьоиг зручна годйна; іо Ье - іо (Еог) зтіЬ. бути придатним для чогось; - сІоіЬез Гог соїд \¥еаіЬег підхожий одяг для холодної погоди.
8ііііаЬ1епе$$ ['з]и:іаЬ1піз] див. зиіі-аЬіІііу.
зийаЬІу ['зіи.іоЬІі] айк відповідно; іо апз\уег - відповістй вдало (влучно); іо Ье ~ дгеззесі бути відповідно одягнутим, бути одягнутим відповідно до обставин.
зий-сазе ['з]и:ікеіз] п невелйкий плоский чемодан; < іо ііує оиі оГ а ~ бути комівояжером.
зийе [з\уі:і] п 1) почет; 2) набір, комплект; а - оГ Гигпііиге гарнітур меблів; а - оГ гоогпз а) номер-люкс (у
готелі); б) анфілада кімнат, апартаменти; покої; 3) муз. сюїта; 4) геол. серія, світа.
зиііесі ['з]и:ікі] див. зиііаЬІе.
зийіп£ ['з]и:ііі]] п звич. рі тканйна для костюмів.
зий-1еп£йі ['8]и:і1еі]0] п тканйна на одйн костюм.
8иііог ['з]и:іа] п 1) поклонник, залицяльник; 2) прохач; 3) юр. позйвач.
8ИІІГЄ88 ['з]и:іП8] п 1) прохачка; 2) юр. позйвачка.
8ике [з]и:к] п ж. ім'я Сюк, Сук (зменш, від 8изаппа(Ь), 8изап).
8икеу ['з]и:кі] п ж. ім'я Сюкі, Сукі (зменш, від Зизаппа (Ь), 8изап).
8икЬшпі [зи'ки:ті] п геогр. н. м. Сухумі.
8икіе [ 8]и:кі] див. 8икеу.
8ику ['з]и:кі] див. 8икеу.
8и1а ['з]и:І9] п ж. ім'я Сюла (зменш, від Сігзиіа).
8и1аі¥Є8І [,8и:1а:'хуеізі] п геогр. н. острів Сулавесі.
зиісаііоп [злі'кеї/п] п 1) прокладання, прорізання канавок (борозен); 2) звйвина, борозенка.
зиік [злік] 1. п звич. рі поганий настрій; іо іаке іЬе -з дутися, бути сердитим; іо Ье іп іЬе -з бути в поганому настрої; 2. V дутися, бути сер-дйтим (похмурим); іо ~ \уііЬ зтЬ. сердитися (гніватися) на когось.
8и1кіпе8$ ['злікшіз] п 1) поганий настрій; 2) сердитий (похмурий) вйгляд (тон).
зиіку ['злікі] 1. п 1) амер. одномісний двоколісний екіпаж; одномісна коляска; бідарка; 2) гойдалка; 2. аф 1) сердйтий, похмурий, надутий; -Іоок похмурий вйгляд; іо Іоок - мати похмурий вйгляд; 2) гнітючий, похмурий (про погоду); ~ (іау похмурий день; 3) повільний, неповороткий; 4) розм. що важко піддається обробці.
зиііазе ('злік!}] п 1) грязь, бруд; нечистоти; стічні води; 2) твань, ба-говйння; мул; нанос; 3) мет. шлак.
зиііеп [ 'зліап] аф 1) похмурий, понурий, сердйтий; відлюдний; 2) гнітючий; зловісний; 3) неяскравий, тьмяний; 4) приглушений, низькйй; сумнйй (про звук); 5) упертий; норовлйвий; 6) що повільно тече.
зиііепіу ['злізпії] асіу 1) похмуро, сердйто; 2) гнітюче, зловісно; 3) неяскраво, тьмяно; 4) приглушено; 5) уперто; 6) неохоче.
8111ІЄППЄ88 ['зліаппіз] п 1) похмурість; відлюдність; сердйтість; 2) зло-вісність; 3) неяскравість, тьмяність; 4) приглушеність; 5) упертість.
зиііу ['злії] V бруднйти, плямувати.
$и1рЬа ['злІГа] аф фарм. сульфамідний; ~ дги§8 лікарські сульфамідні препарати.
зиІрЬаіе [ злІГеїі] п хім. сульфат,
$111
464
8ШП
сіль сірчаної кислотй; ~ оГ соррег (оГ ігоп) мідний (залізний) купорос.
зиІрЬаііхе ['злІГаїаіг] V тех. суль-фатувати руду.
$и1рЬі<1е ['злІГакі] п хім. сульфід, сірчиста сполука.
зиІрЬИе ['злііаіі] пхім. сульфіт, сіль сірчистої кислотй.
зиІрЬо-асіс! ['злІГои'жзкі] п хім. сульфокислота.
зііірішг ['злИа] 1. п 1) хім. сірка; 2) зеленувато-жовтий колір; 3) розм. уїдлива мова; 2. асі] зеленувато-жовтий; 3. V обкурювати сіркою.
зиіркигаіе ['злИргеїі] V 1) просочувати сіркою; сульфувати; 2) обкурювати сіркою.
$и1р1шгеоіі$ [злі'^иагюз] асі] 1) хім. сірчаний; 2) зеленувато-жовтий.
зиІрІшгеНесі [ '8лИ)игеПсі] асі] хім. сульфований; ~ кудго^еп сірководень.
зиірішгіс [злі'^иапк] асі] хім. сірчаний; ~ асід сірчана кислота.
$и1рІшгіп£ ['злІГапт)] п обкурювання сіркою.
$и1рЬигІ2Є ['злИ)игаіг] див. зиіркигаїе.
зиіркиг-оге ['злІГа'о:] п мін. сірчаний (залізний) колчедан, пірйт.
зиіркигоиз [ 'злІГагаз] асі] 1) хім. сір-чйстий; 2) пекельний, диявольський; 3) напружений, палкйй; 4) злісний, злостйвий.
зиІрЬиг-зргіпз ['злІГа'зрпі]] п сірчане джерело.
зиірішгу ['злІГап] асі] 1) схожий на сірку; 2) сірчаний.
$іі1рііу<1гаіе [злІГкакігеїІ] п хім. сульфгідрат.
зикап ['злкап] п 1) султан; іке 8. іст. турецький султан; 2) с. г. султан (порода курей).
зиііапа [заГіаіпа] п 1) султанша; дружйна (мати, дочка, сестра) султана; 2) фаворйтка; наложниця; 3) кишмйш (тж ~ вгаре, - гаізіп).
зикапаїе ['злііапії] п 1) володіння султана, султанат; 2) султанство, влада султана.
зикапезз ['злііашз] п султанша; дружйна (мати, дочка, сестра) султана.
зикапіс [заі'іаешк] асі] султанський.
зикгіїу ['злііпіі] асіу 1) пекуче, палюче, жарко; 2) прйстрасно, палко.
зикгіпезз ['злііттіз] п 1) спека, спекота, духота; 2) прйстрасність.
зикгу ['зліігі] асі] 1) пекучий, палючий, душнйй; 2) прйстрасний, палкйй; 3) розм. непристойний.
зшп [злт] 1. п 1) сума; кількість; підсумок; ~ юсаі загальна сума; 2) арифметйчна задача; арифметйч-ний прйклад; іо до ~з розв’язувати задачі; 3) рі шк. арифметика; Ке із §оод аі ~з він сйльний в арифметиці; 4) мат. доданки; 5) кінцева мета; най-вйща точка; < іп ~ загалом, коротше кажучи; ~ апд зикзіапсе найсуттєвіше;
Ііте ~ оГ ікіп§з а) суспільне благо; б) всесвіт; 2. V 1) додавати; 2) підсумовувати, підбивати підсумки (тж ~ ир); 3) дорівнювати (чомусь — іо); становити (суму); □ ~ ир а) резюмувати, підсумовувати; б) оцінйти; іо ~ ир ійе зііиаііоп оцінйти ситуацію.
зитасії ['з]и:таек] п бот. сумах.
Зшпаїга [зи'та :1га] п геогр. н. острів Суматра.
Зшпаігап [зіи'таїїгап] 1. п мешканець (уродженець) острова Суматри; 2. асі] суматрійський.
зшпіезз ['злтіїз] асі] поет, незліченний.
зшптагіїу ['злтапії] асіу сумарно, коротко, скорочено, стйсло.
зшптагіпезз ['злтаппіз] п сумарність; стйслість.
зитшагізі ['злтапзі] п складач резюме (конспекту, зведення тощо).
зиттагіхе ['злтагаїг] V підсумовувати, резюмувати; підбивати підсумок.
зшппіагу ['злтоп] 1. п короткий вйклад, резюме; конспект, зведення; 2. асі] 1) сумарний; короткий; 2) швидкйй, зроблений без зволікань; ~ рипізктепі а) покарання, яке виконується негайно; б) дисциплінарне стягнення (в армії); 3) юр. спрощений; здійснюваний без участі присяжних; ~ соигі-тагііаі амер. військ, дисциплінарний суд.
зшптаііоп [зл'теї/п] п 1) підбивання підсумків, підсумовування; 2) сукупність, підсумок.
зшшпег ['злта] 1. п 1) літо; іп ~ влітку; пехі ~ наступного літа; Іпбіап (8і. Мапіп’з) ~ а) золота осінь; бабине літо; б) друга молодість; 2) період розквіту (процвітання); 3) рі поет, рокй (про вік); а £Іг1 оГ Гіує ~з п’ятирічна дівчинка; 4) буд. балка, перекладка; прогін; < ~ апд \уіпієг цілий рік; ~ сатр літній табір; ~ саіаггк мед. сінна гарячка; ~ скоіега (сотріаіпі) мед. літній понос; ~ коїідауз літні канікули; ~ 1І£кіпіп£ зірнйця, блискавйця; ~ пог-таї амер. літні учйтельські курси удосконалення; ~ газії мед. екзема в літній час; ~ гезідепсе літня резиденція; ~ гезогі літній курорт; ~’з Зау літній (довгий) день; ~ зскооі серія лекцій в університеті (під час літніх канікул); ~ зоїзіісе астр. літнє сонцестояння; ~ ііте стандартний час у літні місяці; 2. V 1) проводити літо, літувати; іо -аЬгоад провестй літо за кордоном; 2) шотл. перебувати протягом літа; 3) пастися протягом літа (про худобу); 4) забезпечити худобу літніми пасовй-ськами; Іо ~ апд \уіпієг а) проводити цілий рік (десь); б) зберігати щось незмінним; в) залишатися вірним.
зшшпег-Ьіпі ['злтаЬа:сі] п перелітний птах.
зшшпег-сіоші ['злтакіаисі] п легка хмарка.
зиттег-Гаїїоуу ['злта,Гж1ои] п с. г. літній пар.
зиттег-кеаі ['злтакії] «літня спека.
$иттег-1юизе ['злтакаиз] п дача.
зиттегізЬ ['злтап/] асі] літній, теплий.
зиттег-ііке ['злтаїаїк] асі] що нагадує літо; майже літній.
зшптегіу ['злтаїї] асі] літній.
$иттег-1і<1е ['злтаїаісі] див. зит-тег-ііте.
8иттег-ііте ['злтаїаїт] «літо; літній час; літній сезон; < ~ ігаіпіп§ Ьазе військ, літня навчальна база.
зишшегу ['злтап] асі] літній; легкйй.
8иішпіп£-ир ['злітні]'лр] « 1) юр. заключна промова судді; 2) оцінка (становища тощо); підбиття підсумків.
зшшпізі ['злтізі] « автор релігійних доктрйн.
зиішпй ['злтіі] « 1) верх, вершйна; найвйща точка; іке ~ оГ Іке тоипіаіп вершйна горй; Іо сіітб іо Іке ~ сходити на вершйну; 2) перен. межа; кульмінаційний пункт; зеніт; найвйщий ступінь; аі іке ~ оГ Гате в зеніті слави; 3) саміт; найвйщий державний рівень; ~ іаїкз переговори на найвйщому (державному) рівні; переговори глав держав (урядів); 4) мат. вершйна.
зитшоп ['злтап] V 1) викликати (в суд тощо); 2) скликати (збори); Іо ~ Рагііатепі скликати парламент; 3) вимагати виконання (чогось); 4) збирати; закликати; спрямовувати для виконання чогось (тж ~ ир); Іо ~ ир аіі опе’з зігеп^ік зібрати усі свої сйли.
зшшпопз ['злтапх] 1. « 1) вйклик (в суд); 2) юр. судова повістка; ю зєґує зтЬ. \УІІк ~ викликати когось в суд; 3) вимога зробйти щось; 4) військ. ультиматум щодо здачі (підкорення) (тж ~ Іо зиггепдег); 2. V юр. розм. викликати в суд.
зитшшп Ьопиш ['злтат'Ьоипат] лат. найбільше благо.
Зшшіег ['злтпа] « ч. ім'я Самнер.
зитр [злтр] « 1) вигрібна яма, смітнйк; клоака; 2) розм. болото, мочар; 3) тех. грязевідстійник; 4) авт. піддон картера; 5) гірн. зумпф, відстійник; помййниця; 6) гірн. початковий вруб; < ~ коїе деіаіі військ, розм. наряд для очйщення смітників.
зишр-Гизе ['злтрі]и:х] « гірн. воло-гостійкйй запал.
зитрії [злтї] « розм. 1) простак, дурень; 2) похмура (сердйта) людйна.
зишріег ['злтріа] « заст. в’ючна тварйна, в’ючний кінь.
зишріег-Іюгзе |'злтр1акз:з] « в’ючний кінь.
зитрііоп ['злт(р)/п) « припущення.
$шп
465
8Ш1
зшпріиагу [ '8лт(р)і)иап] асі] що стосується витрат; що регулює витрати.
зшпріїюік ['злт(р)ііи9з] асі] розкішний, пишний, чудовий; коштовний; * СІОІЙЄ8 розкішний одяг.
зішіріїюизіу ['8лт(рХІиа8Іі] асіу розкішно, пйшно, чудово.
$итріиои$пе$$ ['5лт(р)^и98Піз] п розкіш, пишнота, пйшність.
зип [8лп] 1. п 1) сонце; іЬе 8. астр. Сонце; 2) (ійе ~) сонячне світло; сонячне проміння; сонячне тепло; іп Сіте ~ на сонці; іо Ьазк іп ійе ~ грітися на сонці; іо іаке ійе ~ загоряти; 3) поет. рік; 4) поет, день; 5) світйло; 6) схід (захід) сонця; іо гізе ууіій ійе ~ рано вставати; Ггот ~ іо ~ від сходу до заходу сонця, від зорі до зорі; < ~ рогсй с. г. солярій (для вигулювання свійської птиці); ~ іап загар; іо а ~ іап загоріти; ипдег ійе ~ під сонцем; на нашій планеті; у цьому світі; а^аіпзі Ше - проти годинникової стрілки; \уіій ійе ~ за годинниковою стрілкою; іп ійе ~ а) спокійно, безжурно; а ріасе іп ійе ~ тепленьке місце; б) блискуче, яскраво, помітно; іо Ье іп ійе ~ купатися у променях слави; іо асіоге (іо йаіі) ійе гІ8іп£ ~ підлещуватися до нової влади; іо Гогзаке ійе зеіііп^ ~ відректйся від старої влади; іо йауе ійе ~ іп опе’з еуез розм. бути п’яним; іо йоїд а сапдіе іо ійе ~ займатися непотрібною справою, марно витрачати сйли; іо зее ійе ~ народйтися; жйти; ійе тогпіп§ ~ пєуєг Іазіз а дау присл. ніщо не вічне на землі; 2. V 1) гріти на сонці; 2) грітися на сонці, загоряти (тж іо ~ опе-8е1Г>; 3) виставляти на сонце; піддавати дії сонця; сушйти на сонці; 4) поет. світйти як сонце.
8ип-а5¥піп£ ['8лп,о:піі]] п тент; навіс; маркіза.
зипЬаск ['злпЬжк] асі] з глибоким вирізом на спйні; ~ дгезз сукня з відкритою спйною.
зип-Ьакед ['злпЬеікі] а^'вйсушений на сонці.
зип-ЬаіЬ ['8лпЬа:0] п сонячна ванна.
зішЬеат ['8лпЬі:т] п 1) сонячний промінь; 2) життєрадісна, щаслйва людйна (дитйна); 3) колібрі.
зип-Ьіпі ['злпЬогд] п міфічний «птах сонця».
зипЬігд ['злпЬаід] п орн. нектарниця.
зип-ЬІіші ['8лпЬ1аіпд] п штора; жалюзі; маркіза.
зип-ЬІіпкегз ['злп'ЬІідкаг] п р І розм. захисні окуляри від сонця.
8Ш1-ЬоіШЄІ ['злпфопИ] п старомодний дамський капелюх (від сонця).
зіш-Ьо\¥ ['злпЬаи] п райдуга, веселка.
зип-ЬгідМ | 'злпЬгаїі] асі] поет.
1) яскравий як сонце; 2) освітлений сонцем.
зшіЬигп ['злпЬат] 1. п 1) загар; 2) мед. сонячний опік; 2. у 1) загоряти; 2) обпікатися на сонці.
зшіЬипН ['8лпЬа:пі] асі] 1) загорілий, засмаглий; 2) обпалений сонцем.
зішЬигзі ['8лпЬа:8і] п 1) сонячне проміння, що несподівано з’явйлося з-за хмар; 2) ювелірний вйріб у вйгляді сонця з променями.
8Ш1-С11ІІ ['злпкліі] п поклоніння сонцю, культ сонця.
$ип-сигед ['8лпк]иад] асі] в’ялений на сонці.
$шідае ['злпдеї] п пломбір (із сиропом, горіхами, фруктами тощо).
8иш1ау ['злпді] 1. п неділя; оп ~ в неділю; < опе’з ~ Ьезі (сіоїйез) розм. святковий одяг; святковий костюм; ~ сііппег недільний обід; ~ заіпі ханжа, святенник; топій (\уеек) оГ ~з велйкий проміжок часу; іо іоок ї\уо \уауз іо Гіпсі ~ косйти (очйма); ууйєп і\уо ~з соте іо^еійег колй рак свйсне; 2. V амер. розм. проводити неділю.
8ипдау-£о-іо-іпееііп£ [ 'злпдідоиіо-асі] розм. що стосується недільного відвідання церкви; підхожий для недільного відвідання церкви.
8ипдау-зсЬоо1 ['злпдізки:!] п недільна церковна школа; < ~ ігиій прописна істина.
$шм1ег ['злпда] у поет. 1) розділяти, роз’єднувати; розлучати; 2) розколювати; розбивати; розрізати; відокремлювати.
5шідеі¥ ['8лпд)'и:] п бот. росйчка.
зип-діаі ['злпдаїаі] п сонячний годйнник.
8ші-<1і$к ['злпдізк] п сонячний диск (про зображення сонця).
$ші-<ІО£ ['злпдод] п астр. несправжнє сонце.
зшккмуп ['злпдаип] п 1) захід сонця; 2) амер. крислатий жіночий капелюх; < ~ рагіу рання вечірка; Ьеуопсі ~ амер. іст. на Далекому Заході.
зишкмупег ['злп,даипа] п 1) мандрівнйй безробітний; бурлака (в Австралії); 2) амер. мор. розм. суворий і причепливий капітан; 3) чарка спиртного, що випивається увечері.
$ші-<1гіе(і ['злпдгаїд] асі] 1) вйсуше-ний на сонці; в’ялений; 2) вйсохлий на сонці (про рослини).
8Ші-(ігу [ злпдгаї] у сушйти на сонці.
зшмігу [ злпдп] 1. п 1) р/усяка всячина; аіі апсі ~ усі без вйнятку; 2) за-паснйй гравець (крикет); 2. аф розм. різний, різноманітний; іо іаїк оГ ~ тапегз говорйти про різні речі, говорйти про те і про се.
зші-Лзй ['злпГі/] п 1) велйка медуза; 2) зоол. велетенська акула; 3) іхт. вухатий окунь; 4) рйба-місяць.
§ипПо5¥Єг ['злп.Яаиа] п бот. соняшник; іо піЬЬІе ~ зеедз лузати насіння.
8Ш1£ [8Л1]] р. р. від ЗІП£.
зип-£Іазз ['злпдіссз] п 1) лінза; запалювальне скло; 2) сонцезахиснйй екран.
$ип-£Іа5$е$ ['злп,д1а:зіг] п рі захисні окуляри ВІД сонця.
$ші-£Іоі¥ ['злпдіои] п яскраве сонячне світло.
зип-£О(і ['злпдод] п бог сонця; сонце, якому поклоняються як божеству.
зші-йаі ['злпйаеі] п крислатий капелюх ВІД сонця.
$ші-Ье1ше< ['злп'ЬеїтИ] п шолом для захисту від сонця.
$ипк [злдк] 1. аф 1) занурений, затоплений; нйжчий від певного рівня; 2) розм. у скрутному становищі; 2. р.р. від зіпк.
зішкеп ['злдкап] аф 1) затонулий; занурений; ~ госк підводна скеля; ~ \угеск затоплене судно; 2) запалий; опущений; ~ еуез запалі очі; 3) осілий; що опустйвся; нйжчий від певного рівня.
$ші-1апір ['зАПІаегпр] п лампа сонячного світла.
8ЦПІЄ85 ['злпііз] аф 1) позбавлений сонця; темний; тьмяний; затьмарений; хмарний; 2) перен. похмурий.
['злпіаи] п сонячне світло; іп іЬе ~ на сонці.
зішііі ['запій] аф освітлений сонцем, сонячний.
зиппііу ['злпііі] асіу 1) сонячно; 2) весело, радісно, щаслйво; зЬе зтіїесі ~ вона радісно посміхнулася.
8Ш1ПІПЄ88 ['злттз] п 1) веселощі, радість; щастя; 2) яскравість; освітленість.
зиппу ['злпі] аф 1) сонячний; освітлений сонцем; зігрітий промінням сонця; 2) веселий, радісний, щаслй-вий; ~ сіізрозіііоп життєрадісний характер; ~ зтіїе радісна посмішка; 3) найкращий; ~ зісіе найкраща влас-тйвість (чогось); Со Іоок оп іЬе ~ зісіе оГ і1тіп£8 дивйтися бадьоро на життя, бути оптимістом; 4) схожий на сонце; ~ Іоскз золотйсті кучері; < зйе із оп ійе ~ зісіе оГ ГоПу їй ще нема й сорока.
$ип-раг1оиг ['злп,ра:І9] п засклена тераса; сонячна кімната.
зип-ріїїаг ['злп,рі1а] п метеор, сонячний стовп.
яіп-ргооГ ['злпрпгГ] аф 1) непроникнйй для сонця; 2) шо не вигорає на сонці; шо не зазнає впливу сонця.
яіп-гау ['злпгеї] п 1) сонячний промінь; 2) рі штучне сонячне проміння.
зііпгізе ['злпгаїх] п 1) схід сонця; 2) ранкова зоря; початок дня.
зип-гозе ['зАпгоих] п бот. сонце-цвіт.
зип
466
зир
зипзсаШ ['злпзкогкі] п сонячний опік (дерев).
зипзеї ['злпзеі] п 1) захід сонця; аі ~ надвечір; коли заходить сонце; 2) вечірня зоря; кінець дня; 3) останній період (життя тощо); занепад; кінець; ійе ~ оГ Ше ІіГе останній період життя; Ше ~ оГап етріге кінець імперії; < ~ соїогз амер. мор. церемонія спуску прапора.
$ип$йа<1е [злп/еісі] п 1) парасолька від сонця; 2) навіс, тент; 3) опт. бленда (об'єктива).
зипзЬіпе ['злп/аш] п 1) яскраве сонячне світло; іп ійе ~ на сонці; іо Ьа8к (іо 8іі) іп ійе ~ грітися на сонці; 2) гарна, сонячна погода; 3) радість, веселощі; щастя; процвітання; 4) причйна (джерело) щастя (процвітання); 5) життєрадісний характер; < ~ ге-согсіег тех. самопйсний геліограф; іо іаке а ~ уіє\у о£ еуегуійіп§ бути оптимістом; іо йауе Ьееп іп ійе ~ розм. бути п’яним.
зшізіііпу ['8лп,/аіш] див. 8иппу.
зип-зроі [злпзроі] п 1) астр. пляма на сонці; 2) веснянка, ластовйнка.
зипзіопе ['злпзіоип] пмін. сонячний камінь.
зипзігоке ['злпзігоик] п мед. сонячний удар.
зшізіпіск ['злпБіглк] аф мед. якйй зазнав сонячного удару.
зші-ігар ['злпігжр] п місце, максимально освітлене сонцем; осоння.
зші-ир [’злп'лр] п розм. схід сонця.
зшпуапі ['злтуасі] 1. аф спрямований (повернений) до сонця; що рухається до сонця; 2. асіу у напрямі (до) сонця.
$ит¥аг(І5 ['злпхузсіг] асіу у напрямі (до) сонця.
зшпуізє ['8лп\уаіх] асіу за сонцем, у напрямі руху сонця; за годинниковою стрілкою; зліва направо.
ЗШІ-^ОГЗІІІр ['8ЛП,\¥9!{ір] П ПОКЛОНІННЯ сонцю; культ сонця.
8иоші ['8\¥о:ті] п 1) геогр. н. Суомі; 2) фінська мова.
зир [злр] 1. п маленький ковток; < пеіійег Ьііе пог ~ ні рісочки; 2. у 1) вечеряти (чимсь — оп, оїї); 2) частувати вечерею; 3) сьорбати малень-кимй ковтками; 4) їсти рідку їжу з ложечки; сьорбати; 5) скуштувати, звідати, зазнати; іо ~ 8огго\у зазнати горя; 6) випивати однйм духом; йе ійаі ~8 \¥ІІЙ ійе СІЄУІ1 пеед8 а ІОП£ зрооп присл. зв’язався з чортом — нарікай на себе.
зирег ['8]и:ро] 1. п 1) зайва (непотрібна) людйна; 2) тканйна (продукт) вйщого сорту; першокласний товар; 3) (скор. від 8ирегпитегагу) тимчасовий заступник; статйст; 4) (скор. від зирегіпіепсіепі) директор, керівнйк, управляючий; наглядач; 5) (скор. від 8и-
рег-Гйт) супербойовйк; 2. асі] 1) першокласний, найкращий; найвйщого ґатунку; 2) (скор. від зирегГше) вйтончений, елегантний.
зирегаЬІе [ ^шрагаЬІ] асі] переборний.
зирегаЬоиші [,8Іи:рага'Ьаипсі] убути у велйкій кількості.
зирегаЬшкіапсе [, ^пірого'Ьлпсіоп з] п надмірна кількість, надлйшок; уеаг о£ ~ рік достатку.
зирегаЬишІапІ [,8]и:рага'Ьлпсіапі] асі] надмірний; що перевйщує потрібну кількість; ~ рориіаііоп перенаселення.
зирегаМ [,8]и:рог'аесі] у 1) додавати до вже доданого; додавати ще (чогось); 2) доповнювати; говорйти додатково до вже сказаного.
зирегаепміупапіісз [ и: рз у є агоисіаі-'паетікз] п рі (вжив, як 5Іп%) аеродинаміка надшвидкостей і висот.
зирегаїітепіаііоп [ '8]и:раг,ае1ітеп-Чеі/п] п мед. перегодовування.
зирегашшаіе [у8Іи:рз'гжп]иеіі] у 1) звільняти через старість; переводити на пенсію; 2) бути надто старйм для певної посади; 3) стати переростком (про школяра); 4) виключати із школи як переростка; 5) відхиляти щось як застаріле (старомодне).
зирегашшаіесі [ліи:рз'гжп]иеіікі] асі] 1) старйй, похйлого віку; немічний; 2) якйй одержав пенсію по старості; 3) застарілий, що вййшов з моди; 4) перестарілий.
зирегашшаііоп [,8]и:ра,гаепіи'еі/п] п 1) пенсія звільненому через старість; 2) звільнення через старість; перехід на пенсію; 3) військ, звільнення за вй-слугою років; 4) вйключення переростка з школи; 5) регулярний внесок службовця для забезпечення своєї старості; 6) погіршення здоров’я з віком; < ~ аікжапсе розмір пенсії по старості; ~ Гипд пенсійний фонд; ~ зсйеше (зузіет) пенсійна система.
зирегашііЬІе [,8]и:рзг'о:сізЬ1] асі] надзвуковйй (про частоту).
зирегЬ [^и'ра:Ь] асі] 1) чудовий; велйчний; грандіозний; 2) багатий; елегантний, розкішний; 3) благородний; піднесений; 4) найвйщого ґатунку.
ЗирегЬахоока [^и:роЬа'ги:ко] п військ, важкйй реактйвний протитанковий гранатомет «супербазука».
зирегЬІу [8]и: 'рз:Ь1і] асіу 1) чудово; велйчно; грандіозно; 2) багато; елегантно, розкішно; 3) благородно; піднесено; 4) найвйщого гатунку.
зирегЬпезз [8]и:'ра:Ьпі8] п 1) пишнота, велйчність; грандіозність; 2) елегантність; розкішність; 3) благородство, шляхетність; піднесеність; 4) високий ґатунок.
зирегЬошЬ [ 8^:раЬот] п воднева бомба.
8ирегса1еіміеге<1	[, 8] и: ра' кае 11 псі осі ]
асі] глазурований (каландрований, сатинований); ~ рарег глазурований (ка-ландрбваний, сатинований) папір найвйщого ґатунку.
зирегсагдо ['8]и:ра,ка:дои] п мор. суперкарго.
$ирегс1іаг£е ['8]и:роуа:сіз] 1. п військ, посилений заряд; 2. у 1) перевантажувати; 2) працювати з надду-ванґням.
зирегсіїагзег ['8]и:раД/а:сіза] п тех. нагнітач; компресор наддування.
зирегсіїіагу [, 8Іи:ра'8і1іап] асі] анат. надбрівний, надочний.
зирегсіїіоиз [,8зи:ра'8і1і08] асі] гордовйтий, пихатий, зарозумілий; пре-зйрливий.
зирегсіїіоизіу [,8]и:ра'8і1і98Іі] а(1у гордовйто, пихато, зарозуміло; презирливо.
зирегсошіисііуку [, 8]и:ра, копсілкЧі-уіП] п фіз. надпровідність.
зирегсооі ['8]и:раки:1] у переохолоджуватися).
8ирегсоо1іп§ ['5]и:рз,ки:1іт)] п переохолодження.
зирепіотіпапі [,8]и:ра'сіотіпапі] п муз. нйжня медіанта.
8ирег-<1геа<1пои£М [, 8]и:ра'сігес1по:і] п мор. іст. наддредноут.
зирегеїеуаііоп [,8]и:раг,е1і'уеі/п] п 1) зал. підвйщення зовнішньої рейки; 2) підйом віражу (на шляхах).
зирегетіпепсе [,8Іи:ра'гетіпап8] п 1) найвйще становище (в суспільстві тощо); 2) видатна особа.
зирегетіпепі [,8Іи:ра'гетіпапі] аф 1) що вирізняється серед інших званням (достоїнствами); 2) чудовий, прекрасний; 3) найвйщий.
зирегего^айоп [,зіиірог,ега'деі/п] п надмірне виконання обов’язків; виконання зайвого; а \уогк оГ ~ рел. над-належні добрі вчйнки (у католиків).
зирегегозаіогу [ліиірага'годаіап] аф що перевйщує обов’язки; зайвий, надмірний.
зирегехак [,8Іи:рапд'2о:к] у 1) підносити; піднімати до найвйщого становища; 2) надто вихваляти, звелйчу-вати.
зирегехсеїіепсе [,8Іи:ро'гек8ОІоп8] п величезна перевага.
зирегехсеїіепі [^шра'гекзаіопі] аф пречудовий, найчудесніший.
зирегіаКесі [ ^и:ро'£аеіісі] аф пере-жйрений (про мило тощо).
зирегїеіаііоп [,8Іи:ро£о'іеі/п] п біол. суперфетація.
зирегіісіаі [,8зи:ро'£ір] аф 1) поверховий, неглибокий; ~ кпо\¥ІесІ£Є поверхові знання; ~ хуоипсі неглибоке поранення; 2) несерйозний, легковажний; ~ разіітез легковажні розваги; 3) гаданий, уявний, зовнішній; 4) геол. наноснйй, алювіальний; 5) квадратний; - Гооі квадратний фут.
$ир
467
зир
зирегіїсіаіізш [,8Іи:ра'£і/а1ігт] п поверховість, несерйозність; необґрунтованість.
зирегіїсіаіізі [,зіи:ра'її/а1і8І] п людйна з поверховими (неглибокими) знаннями.
зирегіїсіаіііу [,8Іи:ра,ії/і'ае1іІі] п поверховість.
зирегіїсіаііге [уз]и:ра'£і/і1аіх] V 1) розглядати (ставитися, робйти) поверхово; 2) робйти поверховим; позбавляти глибинй.
зирегйсіаііу [,8Іи:раТі/а1і] асіу 1) поверхово, неглйбоко; 2) несерйозно; легковажно.
зирегіісіагу [,8Іи:раТі/ап] 1. п юр. власник будівлі, яка знаходиться на чужій землі; 2. асі] юр. що знаходиться на чужій землі (про будинок тощо).
зирегіїсіез [,8Іи:ра'ії/іі:г] п (рі без змін) 1) поверхня; 2) територія; округа, область; 3) зовнішній вйгляд; 4) вйдймість; 5) юр. право власності на будівлі, що знаходяться на чужій землі; 6) будівлі, що знаходяться на чужій землі.
зирег-ПІш [у8зи:раТі1т] п кін. су-перфільм; супербойовйк.
зирегйпе ['зркро'Гат] асі] 1) першокласний, найкращий, найвйщого ґатунку; 2) надзвичайно вйтончений; винятково благородний; елегантний, вйшуканий; 3) найтонший; що складається з надзвичайно дрібнйх часток (з тонких ниточок).
зирегііпепезз ['$)и:ра'£атпі5] п 1) вйтонченість, елегантність, вйшу-каність; 2) першокласність; 3) тонкість.
зирегііпез ['з]и:ра'£аіпг] п рі товари найвйщого ґатунку.
8іірегіті$1і [,8Іи:ро'£іпі|] п тех. суперфініш (металів).
8ирегііиі<Шу [лІиграЛи: 'ідііі] п фіз. надтекучість.
зирегііиіїу [,8.)и:ро'і1и:і1і] п 1) велйка кількість; ~ оГ \уогсі8 багатослівність; 2) надлйшок, зайвина; Іо кауе а ~ оГ Ьапсіз мати зайві робочі руки; 3) звич. рі надмірність; непотрібна (зайва) річ.
зирегПиоиз [8)и:'ра:Яиа8] аф 1) багатий; більш ніж достатній; численний; 2) зайвий, надмірний, непотрібний.
зирегПиоизІу [8]и: ро:Яио8Іі] асіу надмірно, надто, надміру.
зирегіїиоизпезз [8Іи:'ра:Яиа8пі8] п 1) надмірність, надто велйка кількість; численність; 2) надмір; непотрібність.
зирегПих ['8]и:раЯлк8] див. зирег-Пиііу.
зирегїогігезз [,з]и:ра'£з:іпз] п ав. надпотужна літаюча фортеця.
зирегйізе [,8]и:ра'()и:г] V 1) переливатися); 2) брйзкати; обливати; кропйти свяченою водою; 3) хім. переохолоджувати.
зирегійзіоп [,8]и:ра'і]и:зп] п 1) переливання; 2) обливання, брйзкання; кропіння; 3) хім. переохолодження.
зирег-зазоііпе [у8]и:рз'дае8д1і:п] п тех. бензйн найвйщого ґатунку, супер.
зирег-ИапІ ['8]и:ра'Ьа:сі] аф надтвердйй.
зирегіїеаі [г8]и:рзЬі:і] 1. п перегрів;
2. V перегрівати.
зирегіїеаіег [у8]и:ра'кі:1а] п тех. па-роперегрівнйк.
зирегкеі ['8]и:ра'Ье1] п (скор. від зирегкеїегосіупе) рад. супергетеродйн.
зирегкеїегоііупе [ '8]и:ра'кеІагасіаіп] п рад. супергетеродйн, супергетеро-дйнний приймач (тж ~ гесеіуег).
зирегЬшпап [,зіи:ра'кіи:тап] аф надлюдський; ~ ро\уег8 надприродні сйли.
зирегітрозе ['8]и:рапт'роиг] у накладати (одну річ на іншу)-, Іо ~ соїоигз накладати фарби.
зирегішрозеїі ['8]и:рапт'роигсі] аф накладений, нанесений; доданий.
зирегітрозіпз ['зішралт'роигії]] п кін. подвійне (багаторазове) експонування.
зирегіпсшпЬепі [,8.)и:рагіп'клтЬапІ] аф 1) розташований, розміщений, лежачий (на чомусь) ’, 2) що стирчйть (над чимсь).
зирегішіисе [,8Іи:ропп'с1іи:8] у 1) уводити (вносити) додатково; 2) переводити, переміщати (на вищу посаду).
зирегішіисетепі [ , з)и :рагт 'ф и: з-тапі] п 1) уведення, додаткове внесення; 2) переведення (на вищу поса-ду).
зирегішіисііоп [,з)и:рагт'сілк/п] див. зирегіпсіисетепі.
зирегіпіеші [,8]и:рпп'1епсі] у 1) управляти, завідувати, керувати; 2) контролювати (когось, щось)’, наглядати, стежити (за кимсь, чимсь).
зирегіпіешіепсе [,з)и:рпп'1епсіап8] п управління; нагляд; контроль; завідування.
зирегіпіеіміепсу [,зіи:рлп'іепсіап8і] п 1) керівнйцтво, управління; 2) нагляд; контроль.
зирегіпіепсіепі [,8Іи:рлп'іепсіапІ] 1. п 1) керівнйк; управляючий; завідувач, директор; 2) наглядач; 3) старший поліцейський офіцер (тж роїісе ~); 2. аф керівнйй; правлячий; наглядацький.
зирегіог [з)и:'ріала] 1. п 1) начальник, старший; Не із уоиг ~ він ваш начальник; 2) той, хто перевершує іншого; Ііе кав по ~ іп соига^е йому немає рівних у хоробрості; 3) (8.) глава релігійної громади; ігумен; ігуменя; іке Еаскег 8. ігумен; іке Моїкег 8. ігуменя; 4) друк, надрядковий знак; 2. аф 1) кращий; більший; переважаючий; ~ ґогсез військ, переважаючі сйли; ~ тап-ро\уег військ, перевага в чисельності
військ; 2) найкращий; високої якості; винятковий; чудовий; а уегу ~ тап надзвичайна (високоосвічена) людйна; 3) недосяжний (у чомусь — Іо); що стоїть вйще; ке із ~ Іо ЬгіЬегу він непідкупний; 4) гордий, самовдоволе-ний, зарозумілий; ке із а уегу ~ тап він дуже зарозуміла людйна; \¥ІІк а -8ГПІІЄ з гордовйтою посмішкою; 5) вй-щий (за посадою, званням)’, ~ ойісег військ, начальник, старший за званням; 6) надприродний, надлюдський; 7) поет, непереможний; непіддатливий; 8) верхній, розташований вйще; 9) зоол. розташований над іншим органом; 10) астр. що знаходиться від Сонця далі, ніж Земля; 11) друк, надрядковий; < Іо гізе ~ іо успішно подолати (щось); іо гізе ~ іо Іетріаііоп не піддатися спокусі.
311рЄГІОГЄ88 [8^:'рі9П9П8] п церк. ігуменя (тж Моїкег 8.).
зирегіогіїу [з]и:, ріал'олії] п 1) перевага, вйщість; старшинство; тіїііагу - воєнна перевага; таіегіаі ~ шах. матеріальна перевага; 2) юр. привілеєве право; < ~ сотріех манія велйчності.
Зирегіог, Ьаке ['1еік$іи: 'ріала] п геогр. н. озеро Верхнє.
ч зирегіогіу [8]и: 'ріапак] асіу 1) зверху, вйще; 2) краще.
зиреііасепі [, з] пірате і залі] аф лежачий, спочиваючий (на чомусь).
зирегіасіаііоп [,8.)и:ра1аек'іеі/п] п 1) посилена секреція молока; 2) тривале годування груддю; 3) тривала лактація.
зирегіаііуе [з]и: ра:1аііу] 1. п 1) вершйна; кульмінаційний пункт; найвйща точка; 2) грам, найвйщий ступінь; 3) грам, прикметник (прислівник) у найвйщому ступені; 4) рі перебільшення, гіперболізм; Ю зреак іп ~з перебільшувати; 5) чудовий взірець; 2. аф 1) найвизначніший; найвелйч-ніший; найбільший; ~ Ьеаиіу непере-вершена краса; 2) грам, найвйщий (ступінь); 3) перебільшений, гіперболічний.
зирегіаііуеіу [зр: 'ра:1аІіУІі] асіу надзвичайно; ~ ріеазапі надзвичайно приємний.
зирегіаііуепезз [з]и: 'ра:1а1іупіз] п перевага, вйщість.
зирегішіагу [, з)и:ра 'їй: пап] аф 1) астр. надмісячний; 2) неземнйй, небесний; 3) перен. екстравагантний.
зирегтап ['з)и:ратаеп] п (рі зирег-теп [-теп]) 1) надлюдйна; 2) супермен, герой коміксів.
зирегтагіпе [ втрата,гі:п] аф мор. надводний.
зирегтагкеї [,з]и:ра'та:кп] п велйкий магазйн самообслуговування, супермаркет, універсам.
зиреппшкіапе [,з)и:ра'тлпсіеіп] аф неземнйй; не з цього світу.
зир
468
зир
зирегпасиїит [^шра'паекіиіат] 1. п 1) вино найвищого ґатунку; 2) келих, налйтий по вінця; повний келих; 2. асіу до останньої краплі, до дна; іо дгіпк ~ вйпити до дна.
зирегпаї [8]и:'ра:п1] асі] 1) поет, божественний, небесний; ~ Іоуеііпезз божественна врода; 2) розташований над землею (на вершйні, над вершйною); 3) вйщий за званням (чйном); високопоставлений.
зирегпаіапї [^иіра'пеїіапі] асі] що спливає; що плаває на поверхні.
$иретаішга1 (,зіиіро'паеі/гаї] 1. п 1) (ійе ~) щось надприродне; 2) рі надприродні явища; 3) надприродна істота; 2. асі] 1) надприродний; ~Ьеіп& надприродна істота; 2) божественний; 3) незвичайний, екстраординарний.
$ііреітіаШга1і$іп [,8)и:ро'п2еі/го1ігт] п 1) надприродний стан, надприродна властйвість; 2) віра у надприродне.
$иретаШга1іге [^шра'паеЦгаІаіг] V робйти надприродним, надавати надприродних властйвостей.
зирегпаіигаїїу [,8]и:ра'пжЦга1і] асіу 1) надприродно; 2) незвичайно, екстраординарно.
$ирегпаШга1пе$$ [,8]и:ра'пжуга1пі8] п 1) надприродність; 2) незвичайність, екстраординарність, винятковість.
зирегпайіге ['8]и:ра,пеіі/а] п щось надприродне, незвичайне; сфера надприродних (непоясненних) явищ.
$ирегпогта1 ['8Іи:ро'пз:то1] асі] 1) наднормальний; ~ рирії обдарований учень; 2) незвичайний, екстраординарний.
зирепштегагу [,8Іи:ро'піи:т9Г9п] 1. п 1) понадштатний працівнйк; тимчасовий заступник; 2) театр, статйст; статйстка; 2. асі] 1) понадштатний; зайвий, додатковий; 2) мед. що пере-вйщує нормальну кількість.
здрегопіег ['8]и:раг'о:сіа] п біол. над-ряд.
$ирегог<1іпагу ['5]и:р0г'о:дпп] асі] незвичайний, неабйякий.
зирегоггііпаіе [,8]и:р9г'о:дпіІ] 1. п старший за званням (за посадою); начальник; 2. асі] вйщий за класом (ступенем тощо).
зирегопііпаііоп [,8)и:рзг,о:ді'пеі/п] п ознайомлення нового працівника із справами (з роботою).
зирегогдапіс ['8]и:раго:'джпік] асі] надорганічний, надматеріальний, надприродний.
зирегохіде [,8]и:раг'ок8акі] п хім. перекис.
$ирегрЬо$р*іаіе [,$)и:рд'£)$£еіі] пхім. суперфосфат.
зирегрЬузіса! ['$]и:р0'£іхікд1] асі] не пояснймий відомими законами фізики.
зирегрозе ['8]и:ро'роих] у 1) накла
дати (одну річ на іншу)', 2) мат. суміщати.
зирегрозед ['8]и:ра,роихсі] аф вище-лежачий.
зирегрозйіоп ['ззиірара'гіїп] п 1) мат. накладення, суміщення, су-перпозйція; 2) геол. нашарування.
зирегрсотег ['врірЗ'раиа] п 1) незрівнянна сйла; 2) міжнародна організація, здатна застосовувати санкції щодо певної держави; 3) наддержава; одна з наймогутніших велйких держав; 4) ел. загальна потужність об’єднаних енергетйчних систем.
зирегргойі [, зіиіра'ргоїїі] п ек. надприбуток.
зирегргоіоп [,8]и:ра'ргоиіоп] п фіз. гіперон.
$ирегга<1аг [,8]и:р0'гекІ0] п військ. радіолокаційна станція велйкої дальності дії.
зиреггеаіізпі [,8]и:ро'по1ігт] п сюрреалізм.
зирегзаіі |'8]и:рз8о:к] п хім. кйсла сіль.
зирегзаШгаіе [^шра'заеЦогеїІ] ухім. пересйчувати (розчин).
зирегзаШгаіе<1 [,8]и:ро'8аеЦагеіПд] аф хім. пересйчений.
зирегзаШгаііоп [,8)и:р0,заеЦ9'геі/п] п хім. пересйчення.
зирегзсгіЬе [^шра'зкгаїЬ] V надпй-сувати; робйти напис зверху; адресувати (лист комусь).
зирегзсгірі ['8Іи:ро8кпрі] аф надпй-саний; адресований.
зирегзсгірііоп ['ЗІигра'зкпр/п] п 1) напис (на чомусь); 2) адреса (на конверт і).
зирегзесіе [, 8]и:ра V 1) заміняти; Шіз іехі-Ьоок тизі Ье ~д Ьу а пє\уєг опе цей підручник слід замінйти сучаснішим; 2) звільняти; іо ~ ап оїїїсіаі звільнити службовця (з посади); 3) витісняти, займати (чиєсь) місце, приходити на зміну (чомусь); іке аиіотоЬіІе ~д ійе йогзе автомобіль вйтіснив коня; 4) не брати до уваги; відкидати; анулювати; 5) юр. відміняти, заміняти собою (про закон щодо іншого закону).
зирегзесіеаз [,8]и:ро'8І:діж8] п (рі без змін) юр. наказ апеляційного суду про припйнення виконання рішення нйж-чого суду.
$ирег$е<1епсе [,8]и:ра'8І:сІ0П8] п заміщення; заміна.
зирегзепзіЬІе [,8]и:р9,8еп8аЬ1] аф 1) надчутлйвий; що не сприймається людськйми чуттями; 2) трансцендентальний.
зирегзепзіііуе ['8]и:ра'8ЄП8іііу] аф надчутлйвий; ~ £изе військ, надчутлйвий підривнйк (детонатор).
зирегзепзиаі ['8]и:ра'8еп{іи0І] аф надчутлйвий.
зирегзеззіоп [,8]и:ро'8е/п] п заміна; усунення; вйтіснення.
зирегзопіс ['зішра'зопік] аф фіз. надзвуковйй, ультразвуковйй; ~ Гі^Ьіег ав. надзвуковйй винйщувач; ~ £ге-циепсу рад. ультразвукова частота.
зирегзопісз [,8]и:ра,8отк8] п рі (вжив, як зіп&) 1) ультраакустика; 2) надзвукова аеродинаміка.
зирегзошкі ['зіигразаипд] 1. п фіз. ультразвук; 2. аф ультразвуковйй.
зирег-зреед ['зркро'зріїсі] аф надшвидкісний.
зирегзШіоп [,8]и:ра'8іі/п] п 1) забобон, передсуд; 2) ідолопоклонство.
зирегзШоиз [,8]и:ра'8іір8] аф марновірний, забобонний; ~ ЬеІіеГз забобони.
зирегзШіоизІу [,8]и:рд'8іір8Іі] асіу із забобонами.
зирегзііїіоизпезз [/8]и:р0,8ііїо8пі8] п забобонність.
зирегзСгаіа [,з]и:ра'зігеїіо] рі від 8ирег8ігаіит.
зирегзігаіит [/8]и:ра,8ігеііот] п (рі 8ирег8ігаіа) геол. пласт (шар), що лежйть вйще.
зирегзй’исіиге ['8Іи:р9,8іглкі[о] п 1) надбудова; частйна будйнку вйще фундаменту; 2) прогонова споруда (моста); 3) зал. верхня споруда (колії); 4) мор. надпалубні споруди; 5) філос. надбудова.
зирегзиЬзіаігііаІ [ 'зішрззоЬ'зігепрІ] аф надприродний, нематеріальний.
зирегіах ['8]и:раіаек8] п податок на надприбуток.
зирегіеггапеап [,8]и:рдіо'геіп]дп] аф надземний; що мешкає над землею.
зирегіеггепе [,з]и:роіе'гі:п] аф надземний.
зиреііеггезігіаі	[, з]и: раіі' гезіпаї ]
див. зирегіеггапеап.
зирегіопіс [/8]и:ра'іотк] п муз. верхній увіднйй тон.
зирегуасапеоііз [^шрауо'кеїпрз] аф зайвий, непотрібний.
зиреггепе [,5)и:р9'уі:п] V відбуватися слідом (за чимсь); випливати (з чогось).
зирегуепіепі [,8]и:ро'уі:піапі] аф що відбувається додатково (до чогось); що йде слідом (за чимсь); що випливає (з чогось).
зирегуепііоп [,8]и:ро'уеп/п] п наслідок (чогось); дія, що є наслідком (чогось).
зирепізе ['зргроуаіг] Vстежити, наглядати, контролювати, завідувати.
$ирегуі$іп£ [Ч]и:р0/уаіхіі]) аф якйй стежить (контролює, наглядає); - іп-зігисіог класний керівнйк.
зирегуізіоп [,8Іи:ро'уізп] п нагляд, контроль; завідування; ипдег іЬе ~ оГ зтЬ. під наглядом когось; ипдег роїісе ~ юр. під наглядом поліції.
зирепізог ['8]и:роуаі2о] п 1) наглядач, доглядач; контролер; 2) інспектор школи; 3) методйст.
$ир
469
зир
зирегуізогу [,8Іи.ра'уаігап] асі] спостережний, контролюючий; ~ Ьоду контрольний орган; ~ оїїісег військ. контролюючий офіцер; ~ гадіо зіаііоп контрольна радіостанція.
$ирег¥о11а£е [У8]и:ра'уои1іісіз] п ел. надвисока напруга.
зиріпайоп [,8]и:рі'пеі/п] п супінація, зиріпе І ['$іи:раш] п лінгв. супін.
зиріпе II [віиґраш] асі] 1) що лежить горілиць (навзнак); ~ розіііоп мед. лежаче положення; 2) долонею вгору; 3) розташований зверху (про частину тіла); 4) лінивий, ледачий, бездіяльний; 5) байдужий, інертний, млявий, пасивний; 6) поет, похилий.
зиріпеїу [з]и:'раіп1і] асіу 1) навзнак, горілиць, на спйні; 2) лінйво; 3) байдуже, інертно, мляво, пасйвно; 4) похило.
зиріпепезз [з]и:'рашпі8] п 1) лежання горілйць (навзнак); 2) лінощі; бездіяльність; 3) байдужість, інертність, млявість, пасйвність.
зиррег ['злра] 1. п вечеря; час вечері; аі ~ за вечерею; іо ~ до вечері; аГіег ~ після вечері; Гог ~ на вечерю; іо Ьауе ~ вечеряти; < ійе Базі 8. рел. тайна вечеря; ійе 8., іЬе Оотіпісаі 8. рел. причащання; Ьогсі’з 8. а) тайна вечеря; б) причащання; іо зіп^ Гог опе’з ~ платйти за те, що одержуєш; по 8ОП£, по - як дбаєш, так і маєш; 2. у 1) вечеряти; 2) подавати вечерю; 3) розм. годувати худобу увечері.
$иррег-<1апсе ['злра'сіаіпзі п танці і вечеря.
зиррег-ШзІї ['злрасії/] п страва на вечерю.
зиррегіезз ['злраііз] асі] без вечері; іо §0 іо Ьед ~ лягати спати, не повечерявши.
зиррег-рагіу ['8лра,ра:іі] п вечірка (з вечерею).
зиррег-чиа<1гі11е [ '8лрак\уа'сігі1] п вечірня кадрйль.
зиррег-гоош ['злрагит] п кімната для вечері.
зиррег-ііте ['злраіаїт] п час вечері.
зиррт& ['злріі]] п 1) рі розм. рідка їжа (суп); 2) вечеря.
зирріапі [за'ріаті] у 1) витісняти; ігатз аге ~іп& Ьизез трамваї витісняють автобуси; 2) виживати (когось); займати чиєсь місце (силою тощо).
зирріапіаііоп [,злр1сх:п'іеі/п] п 1) вйтіснення (чогось); заміна однієї речі іншою; 2) виживання (когось); зайняття чийогось місця (силою тощо).
зирріе ['злрі] 1. асі] 1) гнучкйй; 2) піддатливий, поступливий; 3) догідливий, підлесливий; послужливий; 4) жвавий, меткйй, спрйтний; 5) хй-трий; 2. у 1) робйти гнучкйм (м’якйм, гладким); зм’якшувати; 2) заспокоювати, пом’якшувати (біль тощо).
зирр1е-|аск ['злрісізаек] п ціпок із стебел повзучих рослйн.
зирріеіу ['злріііі] асіу 1) гнучко; 2) піддатливо; 3) догідливо, підлесливо; послужливо; 4) жваво, метко, спрйтно; 5) хйтро.
зирріетепі ['злріітапі] 1. п 1) додаток, доповнення (до книги тощо); іііизігаіесі ~ ілюстрований додаток (до журналу тощо); Іііегагу ~ літературний додаток; 2) геом. доповняльний кут; 3) допоміжні засоби; оаіЬ іп ~ повторна присяга; 2. у доповнювати, додавати; іо ~ Гігез військ, посилювати вогонь.
зирріетепіаі [ллріі'тепіґ] 1. п додатковий факт; 2. асі] додатковий; ~ аіг повітря, що залишається в легенях після вйдоху; ~ езіітаіез додаткові бюджетні асигнування.
зирріетепіагу [ллріі'тепіап] 1. п додатковий предмет (тощо) ; 2. асі] додатковий; ~ Гегіііігег с. г. піджйвлення; ~ Піт додатковий кінофільм.
зирріетепіаііоп [,злрІітеп'іеі/п] п доповнення, додаток.
зирріепезз ['злрітз] п 1) гнучкість; 2) поступливість, піддатливість; 3) догідливість, послужливість; улесливість; 4) жвавість, спрйтність; 5) хйтрість.
зиррііапсе І ['злрііапз] див. зирріі-саііоп.
зиррііапсе II [за'ріаіапз] див. зирріу І, 1.
зиррііапі ['злрііапі] 1. п поет, прохач; 2. асі] благальний, прохальний.
зиррііапііу ['злрііапііі] асіу поет. благально, прохально.
зирріісапі ['злріікапі] 1. п 1) прохач; 2) претендент на учений ступінь в Оксфордському університеті; 2. асі] благальний, прохальний.
зирріісаі ['злріікаеі] п прохання, пе-тйція.
зирріісаіе [злріікеїі] у 1) прохати, благати, упрошувати; іо ~ ргоіесііоп просйти захисту; 2) подати прохання про присвоєння ступеня в Оксфордському університеті.
зирр1ісаііп£Іу [ злріікеїііі]її] див. зиррііапііу.
зирріісаііоп [,злріі 'кеі/п] п 1) прохання, благання; 2) петйція, прохання; 3) молйтва; 4) релігійне торжество на честь перемоги (у стародавньому Римі).
зирріісаіогу [ 'злріікаігі] асі] благальний, прохальний.
зирріу І [зз'ріаі] 1. п 1) постачання; поставка; ~ оГ а ймп м/ігЬ Гооб постачання місту продовольства; 2) рі припаси, продовольство, провіант, ресурси (для армїі); Гоод зиррііез запаси продовольства; зиррііез оГ топеу грошові ресурси; 3) звич. рі запас; 1аг§е зиррііез оГ зйоез велйкі запаси взуття; 4) рі затверджені парламентом асиг
нування; 5) рі утрймання (грошове); 6) тимчасовий заступник (учителя тощо); 7) тимчасове заміщення посади (священика тощо); 8) тех. подача, жй-влення; притік (повітря тощо); 9) ек. пропозйція, пропонування; ~ апсі сіе-тапсі попит і пропозйції; < ~ Ііпе військ, шлях підвезення; ~ тіззіїе військ, транспортна ракета; ~ оїїісег військ, начальник господарського постачання; ~ рагіз тех. запасні частйни; ~ роіпі військ, пункт постачання; ~ зиррогі військ, постачання; ~ ипіі ел. блок жйвлення; 2. у 1) постачати (щось — \¥Іі1і); іо ~ ап агту \уііЬ рго-уізіопз постачати армії продовольство; 2) доставляти, поставляти; давати; іо ~ ргооГз давати (подавати) докази; 3) відшкодовувати, повертати; 'задовольняти (потреби); 4) (тимчасово) заміщати, заступати (когось); 5) тех. подавати, підводити (струм); живйти.
зирріу II ['злріі] див. зирріеіу.
зиррогі [за'рогі] 1. п 1) підтрймка, допомога; іо &еі (іо оЬіаіп) ~ діставати підтрймку; іо £іує (іо Іепд) ~ іо зтЬ., зтік. підтрймувати когось, щось; іо гециіге ~ потребувати підтрймки; іо зреа|с іп ~ оГ зтік. підтрймувати щось, виступати на захист чогось; 2) опора, підпора, оплот; іо Ье зтЬ.’з ~ іп оїд а§е бути чиєюсь опорою в похилому віці; 3) засоби існування; хуііЬоиі теапз оГ~ без засобів існування; 4) годувальник (сім 7); 5) тех. опорний стояк; підпірка, підставка; супорт (верстата); кронштейн; штатйв; 6) військ. підтрймка; 7) військ, матеріально-технічне забезпечення; 8) військ, сторожова застава; 9) спорт, упор; 4 ~ ауіаііоп військ, авіація підтрймки; ~ есйеіоп військ, група прикриття, ешелон підтрймки; 2. у 1) підтрймувати, підпирати; 2) допомагати (матеріально); підсобляти; утрймувати (сім'ю тощо); 3) морально підтрймувати; надавати сйли; 4) військ, обслуговувати; забезпечувати; 5) захищати, сприяти, подавати допомогу; 6) підтверджувати, бути доказом, підкріпляти (теорію); 7) витрймувати, терпіти, зносити; 8) театр, грати другорядні ролі, брати участь в епізодах; 9) відігравати роль.
зиррогіаЬІе [за'ро:іаЬ1] асі] прийнятний; стерпний.
зиррогіег [за'роіа] п 1) той, хто підтрймує (допомагає); 2) прихйльник, прибічник; 3) підтяжка; шлейка; підв’язка.
зиррогііпз [за ра:ііі]] асі] 1) опорний, підтрймуючий; ~ Гогсе військ, група підтрймки (прикриття); ~ роіпі опорний пункт; 2) театр., кін. допоміжнйй; ~ асіог виконавець другорядної ролі; ~ сазі виконавці другорядних ролей; 3) тех. несучий (про конструкцію тощо).
$ир
470
§иг
зиррогіі¥е [за'роіііу] асі] підтрйму-ючий; що підпирає (підтрймує).
зиррозаЬІу [за'роигаЬІі] асіу амер. здогадно, допустймо.
зиррозаі [за'роигої] п припущення, гіпотеза.
$ирро$е [за'роиг] 1. п припущення, гіпотеза; здогад; 2. V 1) гадати, думати; вважати; припускати; І ~ Ье \уоп’і соте я гадаю, що він не прййде; ке із -б іо Ье а гісЬ тап його вважають багатою людйною; 2) допускати, припускати; 3) потребувати; ікіз \уогк ~з Егеаі зкіїї ця робота потребує велйкої майстерності; 4) мати певні обов’язки; Ье із іо кпо\у іЬаі він зобов’язаний знати це; зЬе із поі ~д іо до іЬе соокіп^ готування їжі не входить до її обов’язків; 3. соп] колй б, якбй; припустимо (що); ~ \уе хуєпі Гог а \уа!к а що, колй б ми пішлй погуляти?; ~ у/є сЬап§е іЬе зиЬ]есі давайте змінимо тему.
$ирро$е<1 [за'роигд] асі] 1) удаваний, гаданий; Ьег ~ ЬгоіЬег її удаваний брат; 2) передбачуваний, очікуваний.
зиррозегіїу [зо'роигкіїї] асіу здогадно; припустймо; за загальною думкою; приблйзно.
зиррозіпз [за'роигії]] соп] колй б, якбй; припустимо (що); ~ іі гаіпз \¥Ьаі зЬаІІ \ує бо? а що ми робйтимемо, якщо піде дощ?; аіхуауз ~ за умови, що...
$ирро$Иіоп [,8лра'гі/ап] п припущення, здогадка; гіпотеза; іі \уаз а теге ~ це була лише здогадка.
$ирро$іііопа1 [, злро 'гі/апі] асі] гаданий, очікуваний.
$ирро$іШои$ [89,р02і'іі/98] асі] 1) підроблений, фальшйвий, фальсифікований; підмінений; 2) гаданий, очікуваний.
зиррО8ІіІ¥Є [зз'рогіііу] асі] 1) гаданий; 2) грам, умовний.
$1ірро$ііогу [83'рО21І9Г1] П Мед. Су-позиторій, свічка.
$иррге$$ [зо'ргез] у 1) стрймувати; покласти край; припинйти; 2) придушувати (повстання тощо); 3) забороняти (газету); конфіскувати; вилучати з продажу (книгу тощо); іо ~ риЬІісаііоп заборонйти видання; 4) приховувати, замовчувати (правду тощо), затаювати (почуття); 5) мед. зупинйти (кровотечу).
$иррге$$е<1 [зоргезі] аф 1) придушений; ~ гєуоіі придушене повстання; 2) стрймуваний, стрйманий; пригнічений; ослаблений; ~ ап§ег а) стрймуваний гнів; б) затаєна злість; 3) заборонений; ~ риЬІісаііоп заборонене видання.
$иррге$$іоп [зо'рге/п] п 1) придушення; 2) стрймування; 3) заборона; 4) конфіскація, вйлучення з продажу; 5) приховування, замовчування; < ~ оГ сіуіс гі§Ьі8 юр. припйнення чйнності громадянських прав.
зирргеззіуе [зо'ргезіу] асі] 1) що придушує; 2) стрймуючий; 3) що забороняє (припиняє); 4) що конфіскує (вилучає з продажу); 5) що приховує (замовчує).
зирригаіе ['8лріи(а)геіі] V мед. гноїтися.
$ирригаііоп [,8лріи'геі/п] п мед. нагноєння.
$ирригаіі¥е [ 'злріигаііу] асі] мед. гнійнйй.
зирга ['з]и:рга] асіу лат. вйще, раніше (у книгах тощо).
виргаїішіпаї ['зіи.рго'іітіпі] аф псих, свідомий, розсудливий.
зиргатоіесиїаг ['з)и:рготои'1ек)и1о] аф надмолекулярний.
$иргапаішга1 [ '8]и:рго 'пжі/гаї] асі] надприродний.
зиргагепаї [,8)и:рга,гі:па1] асі] анат. наднирковйй; ~ Ьоду (сарзиіе, £Іапсі) надниркова залоза.
зиргетасу [з)и'ргето8і] п 1) перевага, вйщість; пауаі ~ перевага на морі; 2) панування, верховенство; Асі оГ ~ іст. закон про верховенство англійського короля над церквою; \уогШ ~ світове панування; 3) верховна влада.
зиргете [8]иґргі:т] 1. п 1) військ. головнокомандуючий; 2) (іЬе 8.) бог; 3) найвйщий ступінь (чогось); 2. аф 1) верховний, найвйщий; 8. Соигі Верховний суд; 8. Соигі оГ Дидісаіиге Верховний суд (Великої Британії); 8. РопііГГ папа рймський; іЬе 8. Веіпв бог; іЬе ~ £оод найвйще благо; іо геі§п ~ неподільно панувати; 2) найвйщий, найбільший; ~ Ьарріпезз найбільше щастя; 3) гранйчний; максимальний; останній; іЬе ~ іезі останнє вйпробування; іо таке іЬе ~ засгійсе пожертвувати життям; - Гідеіііу безмежна відданість.
зиргешеїу [з)и:'ргі:т1і] асіу надзвичайно, найвйщою мірою.
8ііга1 ['8]и:го1] асі] анат. що стосується гомілки (лйтки).
8цгсеазе [ЗЗҐЗГЗ] 1. П Припйнення, зупйнка; 2. V припиняти(ся).
зигскаг^е І ['8д:і/а:дз] п 1) додаткове навантаження; перевантаження; 2) доплата (за лист тощо) ; ~ оп а Іеііег доплата за лист; 3) додатковий податок; 4) надпечатка (на поштовій марці); 5) штраф, пеня; 6) перевйтрата; вйтрати понад кошторис; 7) ел. пере-зарядка.
8игсЬаг£Є II |89.'і[а:сіз] V 1) вимагати надто високу ціну; стягувати надто високий податок; 2) брати додаткову плату за окремі послуги; 3) перевантажувати; 4) переповнювати; 5) надпечатувати (марку); 6) штрафувати, стягати (перевитрачену суму); 7) ел. перезаряджати.
$игсіп£Іе [зоґзідді] 1. попруга; 2. у стягувати попругою.
зигсоаі ['зо:коиі] п іст. 1) верхній одяг з дорогої тканйни; 2) верхній одяг вільного крою, що надівається на обладунок.
8ііг(і [8о:д] 1. п 1) мат. ірраціональне число; 2) фон. глухий звук; 2. асі] 1) мат. ірраціональний; 2) фон. глухйй.
зигсіііу ['8а:дііі] п мед. глухота.
зиге [|ио] 1. аф 1) упевнений; іо Ье - оГ зиссе88 бути упевненим в успіху; І ат ~ оі іЬаі я в цьому впевнений;
регзоп самовпевнена людйна;
2) твердйй, упевнений; хуііЬ а ~ зіер упевненим кроком; 3) безсумнівний, безперечний; 4) вірний, безпечний, надійний; - гетеду надійний засіб; риі іі іп а ~ ріасе покладіть це в безпечне місце; < ~ іЬіп^ безумовно, звичайно; іо Ье ~ звичайно; іо таке ~ оГ (іЬаі) бути упевненим (у чомусь); І \уапі іо таке ~ іЬаі Ье І8 Ьеге я хочу переконатися, що він тут; 2. асіу 1) звичайно, безумовно, безперечно; справді; ~ епои^Ь дійсно, звичайно; 2) амер. дуже; іі ~ \¥а8 соїд було дуже холодно; < аз ~ аз... правильно, вірно, як...; аз ~ аз а §ип (аз деаіЬ, аз Гаіе, аз 姧8 із е§£8) безумовно, безсумнівно, напевно; як двічі взяти по два; 3. іпі безумовно!
зигеГіге [7иа,Гаіо] аф амер. розм. безпомилковий, правильний.
8ііге-Гооіе<1 ['/из'Гйіід] аф 1) що не спотикається; якйй твердо стоїть на ногах; стійкйй; 2) якйй не помиляється; якйй упевнено йде до метй.
8ііге1у [г/иа1і] асіу 1) звичайно, безперечно; Ье \¥І11 ~ Гаіі у нього, звичайно, нічого не вййде; 2) безсумнівно; ~ І Ьауе теі уои ЬеГоге я, безсумнівно, бачив вас раніше; 3) певно, надійно, неминуче, твердо; іо кпоу/ Гиіі ~ твердо знати; з1о\¥Іу Ьиі ~ повільно, але надійно; 4) обов’язково, неодмінно (у відповіді).
зигепезз Пиапіз] п 1) упевненість; 2) безсумнівність, безперечність; 3) надійність; вірність; 4) безпомилковість; 5) твердість.
$иге-$І£Ме(1 [ /ио'заіікі] аф що має вірне око.
зигеіу ['/изсі] п 1) упевненість; надійність; оГ (Гог) а ~ безсумнівно; 2) поручйтельство; порука, запорука; гарантія; 3) поручйтель, гарант; іо зіапд - Гог зтЬ. поручйтися за когось; взяти когось на поруки.
зигеїузЬір ['/иаіфр] п поручйтельство.
зигГ [зо:Г] п прибій; бурунй.
зигГасе ['зо:Гі8] 1. п 1) поверхня; зтооіЬ ~ гладка (рівна) поверхня; іЬе ЕагіЬ’з - поверхня Землі; іо кеер оп іЬе ~ триматися на поверхні; 2) геол. земна поверхня; іо \уогк оп іЬе - працювати на поверхні; іо у/огк ипдег іЬе
471
$иг
~ працювати під землею; 3) зовнішність; оп іке ~ зовні, із зовнішнього боку; іі із аіі оп іке - це все удаване; оп іке ~ іі Іоокз зіііу на перший погляд це виглядає безглуздо; іо Іоок аі іке * опіу звертати увагу тільки на зовнішній бік; 4) тех. площина; Ьеагіп^ ~ несуча площина; ~ Ьиг8і наземний вйбух (атомної бомби); ~ саг амер. трамвайний вагон (на відміну від вагонів надземної та підземної залізниці); ~ Ітрге88іоп8 зовнішні (поверхові) враження; ~ Ііпе наземна лінія (зв’язку); * рІаизіЬіІііу зовнішня правдоподібність; - ро1ііепе88 показна чемність (люб’язність); ~ гадаг наземна радіолокаційна станція; ~ зреед мор. надводна швидкість ходу; ~ іаг^еі надводна ціль; - ігапзрогі наземний транспорт; - хего епіцентр вибуху; 2. V 1) обробляти поверхню; обтісувати; приганяти, припасовувати; 2) випливати на поверхню (про підводний човен); 3) примусити піднятися (вйпливти) на поверхню (про підводний човен).
8іігіасе-£аи£е ['з9:Гіздеідз] п тех. паралельний рейсмус.
зигіасешап ['з9:Гізіп9п] п (рі зиг-Гасетеп [-топ]) 1) зал. колійний робітнйк; 2) гірн. робітнйк на поверхні.
зигГасе-рІаіе ['з9:Гізр1еіі] п тех. правильна плита.
зигГасе-іепзіоп ['з9:Гіз,іеп/п] п фіз. поверхневий натяг.
8іігҐасе-\¥аіег [ 'з9:Гіз,\уо:і9] п геол. поверхнева вода, верхня вода.
зигГасіпз ['з9:Гі8іі]] п 1) обробка поверхні; 2) тех. лобове обточування; 3) покриття (шляхове); 4) зал. баластування; 5) мор. спливання, випливання (підводного човна).
зигГ-ЬаіЬіпз [ 'зд:Г, Ьеідід ] п спорт. серфінг (катання на хвилях).
зигї-Ьоапі [ 'зз:Нх>:сі] п спорт, дошка для серфінгу.
зигГеіі ['з9:Гіі] 1. п 1) надмірність, непомірність (в житті та їжі); а ~ оГ \уіпє надмірне вживання вина; 2) надлйшок, надмір, зайвина; а ~ оГ сотріаіпіз безліч скарг; 3) переїдання, обжерливість; пересйчення; 4) відраза; нудота; іо а ~ до відрази; іо еаі іо а ~ переїсти; 2. V 1) переїдати; об’-їдатися; 2) перегодовувати (чимсь — оп); 3) пересйчувати; іо Ье ~ед \уіік зтік. пересйтитися чимсь, бути сйтим по саму зав’язку.
зигГейег ['з9:Гіі9] п ненажера. зигГіп£ ['89:Гід] п спорт, серфінг. зигАпап ['з9:Ггп9п] п (рі зигГтеп |-топ]) амер. член команди прибійної шлюпки.
зигіу ['з9:Гі] аф прибійний.
$иг£е [з9:дз] 1. п 1) велйка хвйля, велйкі хвйлі; іке ~ оГ іке 8еа хвилювання моря; а ~ оГ ап§ег хвйля гніву; 2) брйжі; 3) поет, море; 4) різкйй
стрибок; 5) коливання атмосферного тйску; 6) ел. імпульс (перенапруги); 4* ~ іапк тех. зрівнювальний резервуар; 2. V 1) підніматися; здійматися і опускатися (про хвилі); іке хузуєз -сі кі$кег апсі кі^кег хвйлі здіймалися все вйще й вйще; 2) зазнавати вертикальної хи-тавйці; 3) нарйнути, нахлйнути (про хвилі); 4) наростати (про звук тощо); 5) мор. попускати; 6) ел. різко збільшуватися (про напругу); □ - Ьаск від-рйнути, відхлйнути.
$11Г£ЄІЄ$8 ['80ІСІЗІ18] аф спокійний, тйхий, гладкий (про море).
$иг£епі ['зд:дз9пі] аф 1) що здіймається (про хвилю); 2) бурхлйвий, розбурханий (про море).
$иг£еоп	['заквап]	п 1) хірург;
2) військовйй (військово-морськйй) лікар; офіцер медйчної служби; 8. Сепегаї амер. військ, начальник медй-чного управління; -’8 аззізіапі військ. фельдшер; ~’з сегііГісаіе оГ дізаЬіІііу ме-дйчне свідоцтво про непридатність для військової служби; 3) корабельний лікар.
$иг&еопсу ['за:сізап8і] п 1) звання військового лікаря; 2) посада військового лікаря; обов’язки військового лікаря.
$шг£еоп-<1епіі$і ['заграй,депіізі] п хірург-стоматолог.
зиг^еоп-ГізЬ [ '89:дз9пГі{] п іхт. рй-ба-хірург.
5ііг£егу ['за:сізап] п 1) хірургія; ореп-скезі - операція на серці з розтином грудної клітки; 2) кабінет (приймальня) лікаря з аптекою; 3) прийом (у лікаря; тж - коигз).
зиг£Іса1 ['загсізікаї] аф хірургічний; - Ьа§ санітарна сумка; - Гєуєг післяопераційна (травматйчна) гарячка; -ігеаітепі хірургічне лікування.
$иг£Іса11у [ 'заісізікаїї] асіу хірургічним шляхом; шляхом хірургічного втручання.
$ШГ£ІП£ ['891СІ311]] п 1) ел. імпульси перенапруги; 2) фіз. коливання; пульсація; 3) мор. вертикальна хитавйця.
$иг£у [ 'з9:дзі] аф 1) що здіймається (про хвилю); 2) бурхлйвий (про море).
Зигіпапі ['зидппжт] п геогр. н. Сурінам.
зигіу ['89:11] аф 1) похмурий, сердйтий; 2) грубий; буркотлйвий; -ап8\уег груба відповідь; 3) суворий, по'-нурий, похмурий; < - Ь姧аг (до§) похмура і груба людйна.
зигша ['зидтд] п сурма (фарба для брів тощо).
зигтізаЬІе [89:'таі29Ь1] аф гаданий, передбачуваний; очікуваний.
$игті$а1 [з9:'таі29І] п припущення; підозра.
зигтізе [89:'таі2] 1. п припущення; підозра; здогадка; іі із а теге -це лише здогадка; 2. у 1) припускати;
підозрювати; гадати; 2) висловлювати здогадку; Ггот ікіз І - з цього я роблю вйсновок; І -б аз тиск я так і думав.
зигтоипі [з9:'таипі] V 1) переборювати, долати; іо - діїїісиїііез долати труднощі; іо - ап оЬзіасІе подолати перешкоду; 2) перевалити, перейтй (через щось); 3) звич. разз. увінчувати; реакз ~ед \уіік зпоху вершйни, вкрйті снігом.
зигшоипіаЬІе [заґтаипіаЬІ] аф переборний.
зигтиііеі [зд/тлііі] п іхт. барабулька.
зіітате ['здтеїт] 1. п 1) прізвище; Скгізііап пате апд - ім’я і прізвище; 2) прізвисько; 2. у 1) давати прізвище; 2) давати прізвисько;, Іаск -д (іке) Воазіег Джек на прізвисько Хвастун.
зитошіпаї [зд:'пошті] аф що стосується прізвища.
зигразз [з9:'ра:з] у 1) перевершувати; переважати; іо - опезеІГ іп зтік. перевершити самого себе в чомусь; іо - аіі ехресіаііопз перевершити всі сподівання; 2) випереджати, брати гору; іо оуегіаке апд - наздогнати й перегнати.
зиграззіпз [з9:'ра:зід] аф 1) чудовий, винятковий, неперевершений; оГ - Ьеаиіу неперевершено! (надзвичайної) вроди; 2) що перевершує (переважає).
зиграззіп^іу [за: 'ра:зідїї] асіу дуже, винятково, надзвичайно.
зигріісе ['з9:рІ9з] п церк. стихар.
зигріісед ['з9:рІ98і] аф у стихарі.
зигріісе-ґеез ['з9:рІ9з'Гі:2] п рі доходи священика (одержувані за обряд шлюбу тощо); плата за треби.
зигріиз |'з9:рІ9з] 1. п 1) лйшок, зайвина, решта; а Ьі£ - оГ соГГее велйкі лйшки кави; а - іп ^гаде військ, пе-ревйщення кількості офіцерів певного звання; 2) актйвне сальдо; 2. аф 1) зайвий, надмірний; додатковий; -ргодисіз зайві продукти; - зіоск с. г. прйріст худоби; - \уаг зіогез надлйшок воєнного майна; 2) ек. додатковий; -уаіие додаткова вартість; < - кіі амер. розм. військ, комплект запасного обмундирування.
зигріизаве ['89:рІ98ідз] п 1) лйшок, зайвина, решта; 2) юр. наведення обставин, які не стосуються справи; 3) юр. обставини, що не стосуються справи.
зигргізе [89 ргаїг] 1. п 1) здивування, полив; іп ~ здивовано; іо зко\у ~ здивуватися; іо саизе ~ вйкликати здивування; 2) несподіванка, сюрпрйз; іі \уаз а §геаі ~ іо те для мене це було велйкою несподіванкою; \укаі а ріеаз-апі ~! яка приємна несподіванка!; іо зргіпв а ~ оп зтЬ. піднестй комусь сюрпрйз, несподівано здивувати ко
$иг
472
8118
гось; 3) несподіваний вчйнок; Ьу ~ зненацька; іо іаке зтЬ. Ьу ~ захопйти когось зненацька; іо сарііаііхе оп ~ військ, вйкористати переваги раптовості; < ~ аііаск раптова атака, раптовйй напад; ~ еПесі ефект раптовості; ~ Га-сіог фактор нагальності; ~ уізіі несподіваний візйт; 2. V 1) дивувати, вражати; І ат ~сі аі уои ви мене дивуєте; І зЬоиИп’ї Ье -сі і£... мене аж ніяк не здивувало б, якбй...; 2) наскочити (напасти) несподівано; застати зненацька; І -сі Ьіш іп ійе асі я застав його на місці злочину; іо ~ зтЬ. іпіо а соп-Ге88іоп примусити когось зізнатися, заставши його зненацька.
$іігргі$ііі£ [за'ргаїгіі]] аф дивовйж-ний, дйвний, разючий; несподіваний.
зигргізіп^іу [за'ргаігіі]1і] диво-вйжно, надзвичайно; несподівано.
зшта ['зи:га] п вет. трипаносомоз, зиггеаіізпі [за'поіітт] п мист. сюрреалізм.
5ШТЄЯІІ5І [ЗО'ПОІ18(] П МНСШ. СЮрре-аліст.
зиггеЬиііег [,8лп'Ьліо] п юр. відповідь позйвача на заперечення відповідача.
8ШТЄІ0ІІКІЄГ [,8ЛГ1'СІЗО1ПСІ9] п юр. відповідь позйвача на повторне заперечення відповідача.
вдггеїкіег [зо'гепсіа] 1. п 1) здача; капітуляція; ~ аі сіізсгейоп військ, беззастережна капітуляція; іо бетапб іЬе ~ о£ Гіге-агтз військ, вимагати здачі вогнепальної зброї; 2) відмова (від чогось); іо таке - оГ ргіпсіріез відмовитися від своїх прйнципів; 3) юр. поступка, відмова (від права); 4) юр. визнання себе неспроможним боржником; < ~ уаіие сума, що повертається особі, яка відмовилася від страхового поліса; 2. V 1) здавати; іо ~ а ГоПгезз іо (Ье епету здати фортецю ворогові; 2) здаватися; іо ~ аі Зізсгеііоп беззастережно капітулювати; здатися на мй-лість переможця; І ~! здаюся!; Ье —есі ЬітзеІГ іо ]из(ісе він віддав себб в руки правосуддя; 3) піддаватися, віддаватися (почуттю тощо); іо ~ (опезеіГ) іо безраіг удатися у відчай; іо ~ (опезеіГ) іо зтЬ.’з іпПиепсе потрапити під чийсь вплив; 4) поступатися, підкорятися; 5) відмовлятися (від чогось); іо ~ Ьоре залйшйти надію; іо ~ опе’з гі§Ь( іо зтЬ. відмовитися від свого права на чиюсь кбрйсть; 6) здавати частйну вй-робленої продукції державі по твердій ціні; 7) юр. вйзнати себе в суді неспроможним боржником.
зштеїкіегее [зо,гепсіа'гі:] п юр. особа, на кбрйсть якої є відмова від права.
зштеїкіегог [зо'гепсіого] п 1) той, хто здається; капітулянт; 2) юр. особа, яка відмовляється від права володіння.
зштеріііюиз [, злгар'іі/аз] аф таємний; зроблений потай (нйшком); ~
Іоок прихований погляд; ~ тоуетепі військ, потайне пересування.
зштерШіоизІу [,8АГ9р'іі/оз1і] асіу таємно, нйшком.
8штеу [ зап] п геогр. н. Суррей (графство Великої Британії).
зштеу ['зап] п амер. легкйй двомісний екіпаж.
$што£Яіе ['злгадіі] п 1) заступник, заміснйк (єпископа тощо); 2) замінник, сурогат; 3) юр. суддя у справах спадщини і опіки; < ~ соигі юр. суд у справах спадщини і опіки; ~ ^иагсПап співопікун.
зиггоипд [за'гаипд] 1. п 1) обрамлення, облямування; край, пружок, бордюр; 2) оточення; 3) мисл. облога; < ~ зреакегз гучномовці в залі кінотеатру; 2. у 1) оточувати, обступати; \ує \уеге —есі Ьу Ггіепбз ми булй в колі друзів; 2) рухатися навколо (на судні).
зштошмііпз [за'гаипсіїї]] 1. п 1) рі околиці; 2) середовище; оточення; ап апітаї іп ііз ргорег ~з тварйна в природних умовах; Ье \уаз Ьгои^Ьі ир іп сиііигеб ~з він виховувався в культурному середовищі; 3) почет, супроводжуючі особи; 2. аф сусідній, прилеглий; навколишній; (Ье ~ соипігу околиці.
зигіах [ 'зо:(аекз] 1. п 1) додатковий прибутковий податок; 2) амер. додаткове імпортне мйто; 2. V обкладати додатковим прибутковим податком.
зштеШапсе [зо.'уєіЬпз] п 1) нагляд, стеження (за підозрілою особою); (о кеер ипдег - тримати під наглядом; 2) інспектування, обстеження; < ~ габаг радіолокаційна станція кругового огляду; - за(е11і(е розвідувальний супутник для спостереження за наземними об’єктами.
зигуеіііапі [за: 'уєі1зп(] п 1) людйна, яка здійснює контроль, нагляд; 2) наглядач (у в'язниці)
зигуеу І ['за:уеі] п 1) оглядання, спостереження; оглядини; 2) огляд; а ~ оГ тосіегп 1і(ега(иге огляд сучасної літератури; 3) інспектування, обстеження; 4) звіт про результати обстеження; 5) геологічна розвідка; 6) топ. межування; промірювання; топографічне прив’язування; аегіаі ~ аерознімання; 7) військ, інструментальна розвідка; 8) топографічна служба; < ~ §гоир військ, топографічна група; група артилерійської інструментальної розвідки; а - соигзе іп Ьізіогу оглядові лекції з історії.
зигуеу II [ззґуєі] у 1) оглядати, обдивлятися; 2) розглядати; досліджувати, вивчати; (о ~ (Ье зі(иа(іоп ознайомитися із становищем; 3) інспектувати, обстежувати; перевіряти; 4) робйти огляд; Ье —есі тодегп аг( він зробйв огляд сучасного мистецтва;
5) топ. проводити топографічне прив’язування, межувати.
зигуеуіпз [ззґуєпі]] п 1) роздивляння; 2) дослідження; вйвчення; 3) інспектування, обстеження; перевірка; 4) огляд; 5) топ. топографічне прив’язування, межування.
зіігуеуог [ззґуєо] п 1) землемір (тж Іапб ~); 2) топограф; геодезист; 3) маркшейдер; 4) амер. чиновник митниці, доглядач; 5) інспектор; ~ оГ \уеі£Ь(з апд теазигез контролер міри та вагй; < ~’з (аЬІе а) мензула; б) планшет для топографічних зйомок.
зипіуаі [за'уаіуаі] п 1) виживання; (Ье ~ оГ (Ье Гіііезі біол. природний добір; 2) пережйток; а ~ о£ (ітез раз( пережйток минулого; < ~ сиіуе крива виживання.
зипіуапсе [за'уаіуопз] п 1) виживання; 2) юр. право успадкування; 3) спадкоємність.
зіігуіує [за'уаіу] у 1) переживати (сучасників тощо); (о ~ опе’з ЬизЬапсІ пережйти свого чоловіка; 2) вйжити, лишйтися живйм, уціліти; (о ~ а сіізеазе залйшйтися живйм після хвороби; 3) продовжувати існувати, зберігатися; (Ье сиз(от з(і11 ~з цей звйчай ще існує; (Ьіз £ас( ~д іп ту тетогу цей факт зберігся в моїй пам’яті; (о ~ опе’з изеіиіпезз стати непотрібним.
зіігуіуог [зо'уаіуа] п 1) той, хто ли-шйвся живйм (хто уцілів); (Ьеге \уаз опіу опе - тільки одйн уцілів (врятувався); 2) юр. той, хто пережйв іншого спадкоємця; єдйний живйй спадкоємець.
зигуіУогзЬір [зо'уаіуа/ір] п юр. права спадкоємця внаслідок смерті іншого спадкоємця (решти спадкоємців).
8и$ап ['зи:гп] п ж. ім'я Сузан.
8изаппа(Ь) [зиґгаепа] п ж. ім'я 1) Сузанна; 2) бібл. Сусанна.
8изаппе [зи.'гаеп] п ж. ім'я Сузан.
зизсерйЬіШу [зо,зер(о'Ьі1і(і] п 1) сприйнятливість; ~ (о а сіізеазе сприйнятливість до хвороби; 2) чут-лйвість; ~ (о раіп чутлйвість до болю; 3) вразлйвість; 4) образливість; 5) рі почуття.
зизсерііЬІе [зо'зер(оЬ1] аф 1) сприйнятливий; (о Ье ~ (о а сіізеазе бути сприйнятливим до хвороби; 2) враз-лйвий; ~ уоип£ тап а) вразлйвий юнак; б) влюбливий юнак; 3) чутлйвий (до чогось — (о); ~ (о соїд чутлйвий до холоду; 4) образливий; 5) (оГ) ргед. що допускає (щось), що піддається (чомусь); з(а(етеп(з по( ~ о£ ргоо£ бездоказові твердження.
зизсерііЬІепезз [зо'зерІоЬІпіз] див. зизсер(іЬі1і(у.
§изсер(іоп [зо'зер/п] п пасйвне сприйняття.
зизсерііуе [зо'зерПу] аф вразлйвий, чутлйвий; сприйнятливий.
$11$
473

зіксерііуііу [,8лзер'ііУііі] див. зизсер-ііЬіІііу.
зизсііаіе [ 'злзііеіі] у збуджувати (почуття тощо).
$и$сііаііоп [,8Л8і'іеі/п] п збудження, хвилювання
8изіе ['зи.гі] п ж. ім'я Сузі, Сюзі.
зизресі І ['злзрекі] 1. п підозріла особа; роїііісаі ~з політйчно неблаго-надійні люди; іо аггезі аз а ~ арештувати за підозрою; 2. аф підозрілий; підозрюваний.
зизресі II [ззз'рекі] у 1) підозрювати; іо ~ зтЬ. оГ ігеаскегу підозрювати когось у зраді; 2) припускати, передчувати; І - сіап^ег я передчуваю небезпеку; 3) думати, вважати, гадати; 4) сумніватися в істинності (чогось); недовіряти (чомусь); І ~ іке аиікепіісііу оГ іке доситепі я сумніваюся в справжності документа.
зизресіаЬІе [ззз'рекізЬІ] аф підозрілий.
зизреші [898 репсі] у 1) вішати, підвішувати; 2) тимчасово припиняти; відкладати; іо ~ ]исі§етепі юр. відкласти ухвалення вйроку; іо ~ опе’з ]исі§е-тепі утрйматися від вйсловлення думки; іо ~ раутепі припинйти платежі; іо ~ іке зате спорт, тимчасово припинйти гру; 3) тимчасово усувати (виключати); іо ~ а зіисіепі тимчасово виключати студента; іо ~ Ггот соттапд військ, тимчасово усувати від командування; іо ~ а ріауег спорт, на деякий час вйдалити гравця з поля.
зизреіміесі [898 'репдісі] аф 1) підвішений; висячий; 2) підвіснйй; 3) тимчасово припйнений; \уіік ~ ехесиііоп оГ зепіепсе юр. з відстрочкою виконання вйроку; ~ апітаііоп а) військ, розм. період розформування (частини); б) мед. непритомність; 4) хім. завйс-лий, суспендований.
$и$реп<1ег [898'рЄПСІ9] п 1) тех. підвіска, підвіс; 2) підв’язка; 3) рі амер. підтяжки, шлейки.
зизрепзе [898'репз] п 1) невйріше-ність, непевність; 2) турбота; тривога чекання; іо кеер зтЬ. іп ~ тримати когось у напруженому чеканні; а поуєі оГ ~ пригодницький роман, якйй тримає читача в напруженні; 3) юр. тимчасове припйнення; < ~ Гісііоп пригодницька література; ~ Гііт пригодницький фільм.
зизрепзіоп [з98 реп/п] п 1) тимчасове припйнення; ~ оГ агтз військ. тимчасове припйнення воєнних дій; коротке перемйр’я; ~ оГ писіеаг іезіз тимчасове припйнення випробувань ядерної зброї; 2) спорт, тимчасова зупйнка гри; 3) тимчасова відставка; тимчасове звільнення з посади; 4) ек. тимчасове припйнення платежів; банкрутство; 5) мед. затрймання; тимчасове припйнення певного життєвого процесу; 6) вішання, підвішування;
7) хім. суспензія, завись; 8) тех. підвіска, підвіс; < ~ роіпіз грам, крапкй.
$и$реп$іоп-Ьгі(І£е [здз'реп/пЬгкІз] п вантовий міст.
$и$реп$іоп-§іг(1ег [898'реп/п,д9:сІ9] п висяча ферма; підвісна балка.
$и$реп$іуе [зоз'репзіу] асі] 1) що припиняє (тимчасово); ~ уєіо тимчасова заборона, тимчасове вето; 2) нерішучий.
зизрепзог [зоз'репзо] п 1) суспензорій; підтримуюча пов’язка; 2) бот. підвісок, суспензор.
зизрепзогу [здз'репздп] 1. п мед. суспензорій, підтрймуюча пов’язка; 2. асі] підтримуючий; підвісний.
зизрісіоп [89з'рі/п] п 1) підозра; аЬоуе ~ поза підозрою; оп ~ за підозрою; іо Ье ипдег ~ бути під підозрою; ууіій ~ підозріло; Не Іоокеб аі те ууіііг ~ він підозріло глянув на мене; іо кауе ~з аЬоиі зтЬ., зтік. підозрювати когось, щось; іо сазі ~ оп зтЬ. кидати тінь на когось; 2) натяк (на щось); тінь, подоба (чогось); а ~ оГ а зтіїе ледь помітна посмішка; а ~ оГ ігопу тінь іронії.
зизрісіоиз [зоз'рірз] асі] 1) підозрілий, недовірливий; іо Ье (іо Гееі) - оГ (аЬоиі) зтЬ. ставитися до когось з недовірою, не довіряти комусь; іо Ьесоте ~ запідозрити (щось); 2) що викликає підозру; ~ скагасіег темна особа; іо Іоок ~ мати підозрілий вйгляд, викликати підозру своїм вйглядом.
зизрісіоизіу [ззз рі/ззії] асіу підозріло, з підозрою; іі Іоокз іо те ~ Ііке теазіез на мій погляд, це дуже схоже на кір.
зизрісіоизпезз [зоз'рі/азтз] п підозрілість.
зизрігаііоп [,зл8рі'геі/п] п подих.
зизріге [ 898' раю] V поет, зітхати.
зизрігіоиз [заз'рігюз] аф мед. що дйхає важко (із зусйллями).
8иззех ['злзікз] п 1) геогр. н. Сус-секс (графство Великої Британії); 2) с.г. суссекс (порода великої рогатої худоби).
зизіаіп [ззз'іеш] V 1) підпирати, підтрймувати; 2) перен. підтрймувати, надавати сйл; підкріпляти; живйти; іо ~ зтЬ.’з корез підтрймувати в комусь надії; 3) зазнавати; іо ~ а деГеаі зазнати поразки; іо ~ Іоззез військ, зазнати втрат; 4) стійко переносити; ви-трймувати, протистояти; 5) підтрймувати, захищати, підтверджувати; іо ~ а ікеогу підтрймувати теорію; 6) грати, відігравати (роль); 7) тягтй (ноту, звук); 8) військ, забезпечувати; іо ~ ігоорз забезпечувати війська.
зіізіаіпеїі [з98 іеіпсі] аф 1) тривалий, безперервний; ~ деГепсе військ. тривала оборона; ~ Гіге військ, безперервний вогонь; ~ оГГєпзіує військ, безперервний (тривалий) наступ; 2) тех.
підтрймуваний; ~ у/ауез фіз. незатуха-ючі хвйлі.
$и$иІШП£ [898'ІЄІПП]] аф 1) підтрй-муючий; що підпирає (підтрймує); ~ ро\уег витривалість; ~ рго^гат радіопрограма, оплачувана самою радіокомпанією; 2) підкріплюючий; ~ Гоод калорійна їжа; 3) що доводить (підтверджує); підтверджуючий.
зизіаішпепі [здз'іешітюпі] п підтрй-мання; підтрймка.
зизіепапсе ['злзіїпдпз] п 1) засоби для існування; 2) харчування, харчі, їжа; ко\у зкаїї \ує §еі ~? як (де) ми будемо харчуватися?; 3) пожйвність; 4) підтрймання; підтрймка.
зизіепіаіїоп [,8лзіеп'іеі/п] п 1) підтрймання; підтрймка; 2) утрймання; 3) харчування; пожйва, їжа.
зизіепііоп [898'іеп/п] п підтрймка; підтрймання у незмінному стані.
зизіепііуе [89зЧепііу] аф підтрйму-ючий; що підтрймує життя; підкріплюючий.
зизштаііоп [,8]и:89'геі/п] п 1) шепіт; 2) шерхіт, шелест, шарудіння.
зизштоиз [з]и:'8лг98] аф 1) що шепоче; 2) шелесткйй, шарудлйвий.
8иі1іег1ап<1 ['злддЬпсІ] п геогр. н. Са-терленд (графство Шотландії).
зиііег ['заіі9] п маркітант.
зиііее ['зліі:] п іст. інд. 1) звйчай самоспалення вдовй разом з трупом чоловіка; 2) вдова, яка спалює себе разом з трупом чоловіка.
зиііігаї ['з]и:Ц9Г9І] аф шовний, швовий.
зиіиге ['8Іи:і/9] І. п 1) мед., анат., бот. шов; 2) бот. лінія розтріскування (репання) сухйх плодів; 3) мед. накладення шва; 4) зшивання, з’єднання, сполучення; 5) мед. нйтка для зшивання рани; 2. у мед. накладати шов; зшивати (рану).
зиШгіпз ['5^и:і/9гітз ] п мед. накладення швів, зшивання (ран).
8ііуа ['зи:у9] п геогр. н. м. Сува.
8и2аппа [8и:'гаеп9] пж. ім'я Сузанна.
8игаппе [зиґгаеп] п ж. ім'я Сузан (зменш, від Зихаппа).
зихегаіп ['зи:29геш] п 1) сюзерен, феодальний володар; 2) сюзеренна держава (тж ~ зіаіе).
зигегаіпіу ['8и:х9геіпи] п 1) сюзеренітет; 2) влада сюзерена.
8иту ['8и:хі| п ж. ім'я Сузі (зменш, від Зизаппа, Зизаппе).
$уеке [зуек] аф фр. стрункйй, гнуч-кйй.
з^аЬ [з\уоЬ] 1. п 1) швабра; 2) мед. тампон; (о іаке а ~ брати мазок; 3) помазок; 4) військ, щітка банника; банник; 5) мор. офіцерський погон; 6) мор. моряк; амер. офіцер; 7) розм. вайло; 2. у 1) мйти шваброю (тж ~ до\¥п); (о ~ до\¥п (ке сіескз мор. драїти палуби; 2) підтирати, витирати (тж
зхуа
474
етуа
~ ир); 3) мед. витирати тампоном (тж ~ оиі).
зжаЬЬег ['зхуоЬа] п 1) прибиральник; 2) швабра; 3) вайло.
ЗхуаЬіап ['8\¥еіЬ]зп] 1. п 1) шваб; 2) швабський діалект; 2. асі] швабський.
8і*а<1 [зхуод] п 1) амер. розм. солдат; 2) розм. селюк; вайло; 3) товста приземкувата людйна; 4) розм. лушпайка.
$і¥а<1<11е ['зхузсії] 1. п 1) пелюшка; 2) бинт, пов’язка; 2. V 1) сповивати (дитину)', 2) стрймувати, обмежувати.
$№<1<Шіі£-Ьаіі(І5 ['зхузсіІідЬаепсіг] див. зхуабсіІіпв-сІоіЬез.
зіуаїкіїіпз-сіоіііез ['8\уосі1п]к1оидг] п рі 1) пелюшкй, сповиття; 2) перен. обмеження, контроль; 8ГІ11 іп (ЬагсІІу оиі о£, )изі оиі оГ) ~ ще молоко на губах не обсохло.
$і¥а<1(11т£-с1оиі$	[ 'зхуосіїїдкіаиіз]
див. 8\¥асШ1іп8-с1оі1іе8.
зтеав [8\ужд] 1. п 1) розм. награбоване майно; здобич; 2) розм. хабар; 3) гроші, одержані нечесно; 4) розм. пожйтки, поклажа, вантаж; 5) гірлянда, фестон з квітів (зелені, плодів) (ліпне оздоблення)', 6) розхйтування; 7) гірн. прогйн покрівлі; < ~ Ьеііу велйкий, відвйслий живіт; 2. V 1) розм. складати пожйтки в клунок; 2) розм. розхйтуватися, хитатися; 3) розм. прогинатися (тж ~ сіохуп).
зжав-ЬеІІіесі ['8\Ужд,Ье1кі] асі] череватий, пузатий.
зжа^е [зхуєкіз] 1. п тех. 1) штампувальний молот; кувальний (пресовий) штамп; 2) тех. обтискач; 2. V мет. штампувати гарячим.
етуа^е-ЬІоск [ '8\¥ЄісізЬ1ок] п тех. фасонне (зварювальне) ковадло.
85¥а£е-йаішпег ['зи/еісіЗ'Ьжто] п тех. штампувальний молот.
зууаввег ['зхужда] 1. п 1) пихатий вйгляд; чванлйві манери; іо хуаїк хуііЬ а - походжати з пихатим вйглядом; 2) розв’язність; 2. асі] елегантний, ошатний, чепурнйй; нарядний; шикарний; 3. V 1) походжати з бундючним вйглядом; 2) чванитися, хвастати, хвалйтися (чимсь — аЬоиі).
з^авдег-сапе ['зхуждакеїп] п розм. офіцерська паличка, стек.
етуа&гегег ['зхуждага] п 1) хвастун; 2) чепурун.
$ч¥а££егіп£Іу ['зхуждапдіі] асіу з бундючним вйглядом.
5^аб§ег-8ііск ['зхуждазіїк] див. 8\уа§-£ег-сапе.
зх¥а£ІП£ [ зхуеідзід] п тех. 1) кування у штампах; 2) обтискання; осадка; < ~ тасЬіпе кувальна машйна.
зхуа^тап ['зхуаедтжп] п (р/8\уа§теп [-теп]) австрал. свегмен; людйна, усе добро якої — згорнута ковдра за пле-чйма.
зхуаіп |8\ует] п 1) сільськйй хло
пець; парубок; 2) поет, пастушок; 3) залицяльник.
зхуаіе [зхуєіі] 1. п 1) амер. болотй-ста низина; мочар; 2) тінь, затінок; 3) прохолода; холодок; 2. V розгойдуватися.
зхуаііеі ['зхуоііі] п розм. 1) підземна ріка; 2) місце, де ріка зникає в землі; 3) прорйв водй в копальні.
85Уа1І05У ['зхуоіои] 1. п 1) ковток; аі а ~ однйм ковтком; іо іаке а ~ о£ хуаіег вйпити ковток водй; 2) ковтання; 3) горлянка; 4) ненажерливість, надмірний апетйт; 5) перен. схйль-ність, бажання; 6) довірливість; 7) орн. ластівка; ~’з пезі ластівчине гніздо; опе - сіоез поі таке а зиттег присл. одна ластівка — то ще не весна; 2. V 1) ковтати; проковтувати (тж ~ ир); 2) стерпіти, проковтнути (образу тощо)', іо - ап іпзиіі стерпіти образу, проковтнути крйвду; 3) стрймувати, приборкувати, переборювати (тж ~ до\¥п); іо ~ опе’з ргісіе перебороти (приборкати) гордйню; іо ~ іеаге стрймувати ридання; 4) поглинати (тж ~ ир); ійе 8еа ~ед іЬет ир море поглй-нуло їх; 5) приймати на віру, вірити; іо ~ а зіогу повірити байкам; < іо ~ іЬе Ьаіі спійматися на гачок; іо ~ опе’з хуогсіз брати свої слова назад.
85Уа1І05У-(1ІУе ['зхуоіоисіаіу] п спорт. стрибок у воду ластівкою.
$№Ікну-Ію1е ['зхуоіоийоиі] п прорйв водй у копальні.
зхуаііоху-іаіі [ '8\уо1оиіеі1] п 1) роздвоєний хвіст; 2) рІрозм. фрак; 3) ент. метелик-парусник.
етуаїкну-іаііесі [ 'зхуоіоиіеіісі] асі] з роздвоєним кінцем (хвостом); ~ соаі фрак.
з^уаііоупуогі ['8\уо1ои\уа:і] п бот. ластовень.
здуат [зхужш] разі від 8\уіш II.
зхуаті ['з\уа:ті] п інд. 1) пан (звертання до браміна)', 2) індуїстський божок (ідол).
зхуатр [зхуотр] 1. п болото, драговина; < ~ ЬІиеЬеггу бот. лохйна; ~ деег болотний олень; ~ шаріє червоний клен; 2. V 1) заливати, затоплювати; 2) занурюватися, тонути; 3) засипати, завалювати (листами тощо)', 4) наводнювати; 5) занапащати; 6) (звич. разз.) засмоктувати.
зхуашрег [’8\уотра] п амер. 1) прибиральник; 2) мййник машйн; робітнйк на автобусній станції.
злуатр-Геуег ['зхуотр, £І:уз] п мед. болотна гарячка.
зхуатр-оак ['зхуотроик] п бот. ліроподібний дуб.
з^уатр-оге [котрої] п мін. болотна залізна руда.
з^уатру ['зхуотрі] асі] болотйстий, багнйстий; ~ §гоипд грузькйй ґрунт.
зхуап [8\уоп] п (рі тж без змін) 1) ле
бідь; хуЬііє ~ білий лебідь; Ьіаск ~ а) чорний лебідь; б) перен. аномалія, дйв-не явище; велйка рідкість; тиіе ~ лебідь- шипун; хуйооріпв ~ лебідь-кли-кун; 2) (8.) астр. Лебідь (сузір'я)-, 3) поет, бард, прет; ійе 8. о£ Ауоп Шекспір, бард Ейвона; ~’з сіохуп а) лебедячий пух; б) тепла напіввов-няна тканйна; в) бавовняна тканйна з начосом.
зхуап-Шуе ['зхуопсіаіу] див. зхуаііоху--сііує.
зууапЬепі ['зхуопЬа.сІ] п лебедйний пастух.
зхуапк [зхузєцк] 1. п розм. 1) хвастощі; вихваляння; 2) шик; 2. асі] 1) хвалькуватий; 2) шикарний, розкішний; 3. V 1) хвастати, вихвалятися; 2) франтйти, хизуватися; 3) зубрйти, старанно працювати.
зхуапку ['зхузєдкі] асі] розм. 1) шикарний, франтівськйй; 2) хвастовй-тий, хвалькуватий.
зіуап-ііке ['зхуопіаїк] 1. асі] лебедйний; 2. асіу по-лебедйному, подібно до лебедя.
зхуап-песк ['зхуоппек] п 1) лебедйна шйя, довга (біла) шйя; 2) предмет, що за формою нагадує шйю лебедя.
зхуаппегу ['злопай] п сажок для лебедів.
зхуаппізЬ ['8\уопі|] асі] лебедйний. зхуаппу ['8\уопі] асі] лебедйний. зіуап-зіюі ['зхуоп/оі] п велйкий (крупний) дріб.
зууапзкіп ['зхузпзкш] п м’яка фланель.
8УУаП-ЗОП£ ['8\¥0П80д] п лебедйна пісня.
зхуар [8\уор] 1. п обмін; гендель; 2. у 1) міняти(ся), обмінювати (ся) (чимсь)', іо ~ хуаісЬез обмінятися го-дйнниками; 2) укласти угоду, домовитися; 3) розм. кйнути, шпурнути.
зіуапі [зхуоісі] 1. п 1) газон; 2) дерен; 3) зелений покрив; травостій; 4) шкірний покрив тіла; 5) розм. шкірка сала свинйни; < ~ сиііег дернознімач; 2. V 1) вкривати дерном (травою); засаджувати газон; 2) заростати травою; покриватися дерном.
зіуапіу [ '8\уо:сіі] асЦ вкрйтий травою (дерном).
з^уаге [8\¥£о] заст. разі від 8\уеаг II.
зууагї [8\¥о:Г, 8\уа:£] п тех. дрібна металева стружка; дрібні металеві ошурки.
зхуапп [8\¥о:т] 1. п 1) юрба, юрма, натовп; іп ~8 натовпом, юрбою; 2) рій бджіл; 3) купа, маса, сйла-силенна; ~8 о£ ди8і клубй пйлу; < ~ аПаск військ. атака у розчленованому строю; 2. у 1) товпитися, юрмитися; іо ~ оуєг ійе розіііоп військ, масовано прорвати позйцію (противника)', 2) кишіти (чимсь — хуіій); 3) роїтися (про бджіл)-, 4) сходити, вилазити, видиратися (тж ~ ир).
$і¥а
475
8\¥Є
8У¥агт-се11 ['8\уо:т8е1] див. $\уагт--зроге.
$У¥агтіп£ ['8\уо:тп]] п роїння (бджіл).
$У¥агт-8роге ['вхуоітвро:] п біол. зооспора.
$У¥агі [8\¥о:і] див. зхуагїку.
$У¥аі11ііпе£5 ['8АУо:діпі5] п смаглявість; загар.
8У¥аі1Ьу ['8\уо:ді] аф смаглявий; темний; загорілий; ~ сотріехіоп смаглявий колір облйччя.
8У¥агІЇіу-ґасе(і ['8\уо:ді£еі8і] аф сма-гляволйций.
8У¥а8Й [8\УО{] 1. п 1) плескіт; 2) прибій; сйльна течія; 3) протока між банкою і берегом; 4) мілина; 5) помиї; 6) шибайголова, шйбеник, забіяка; 7) хвалько; 8) зухвала поведінка; 9) сйльний удар; < ~ ІеПег друк. орнаментована курсйвна літера; 2. V 1) плескати(ся), хлюпати(ся), розпліскуватися); 2) поводитися зухвало; 3) брязкати; 4) бйти із сйлою.
8У¥а8ЬЬиск1ег ['вхуо^ЬлкІо] п 1) шибайголова, шйбеник, забіяка; 2) хвалько, фанфарон.
8У¥азІіЬиск1іп£ ['8\уо/,Ьлк1іі]] асі] 1) нерозсудливий, необачний; шалений; задерйкуватий; 2) хвалькуватий.
8У¥а8Ьег ['8\уо/з] див. 8\уа8ІіЬиск1ег.
8У¥а$1ііп£ ['зхуо/іі]] аф 1) хвалькуватий; чванькуватий; 2) франтівськйй; 3) що хлюпається; 4) сйльний, нищівнйй (про удар).
8У¥Я8Ьу ['8АУ0/1] аф водянйстий.
$і¥а5ііка ['8\уае8Пка] п свастика.
8У¥аі [8\уоі] 1. п амер. сйльний, важкйй удар; 2. V 1) амер. бйти із сйлою; 2) сидіти навпочіпки.
8У¥аісЬ [8\уоЦ] п 1) розм. зразок (тканини)} 2) розм. протока між банками, протока між банкою та берегом.
$і¥аіІі [8\уо:0] п 1) валок (скошеного хліба, сіна)} 2) прокіс; 3) просіка; ряд; 4) змах косй; < ~ Кагуе8Пп§ роздільне збирання врожаю; ~ іесШег сіноворушилка; іо сиі а \¥Ісіе ~ амер. виставляти напоказ; замйлювати очі, напускати туману.
8У¥аЙіе [8\уеіб] 1. п 1) бинт; обмотка; 2) мед. бандаж; 2. V 1) бинтувати; 2) обгортати; закутувати; сповивати.
етуаіііег ['8\уо:да] п с. г. рядкова жниварка.
8У¥айег ['8\уоіз] п хлопавка для мух (тж Пу ~).
8^ау [8\уєі] 1. п 1) гойдання, коливання, хитання; розгойдування; 2) влада, правління; вплив; іо йауе §геаі ~ мати велйкий вплив (велйку владу); 2. V 1) гойдатися, коливатися; 2) гойдати, розгойдувати; хитати, розхитувати; \уіпс1 ~8 ійе ігеез вітер хитає дерева; 3) впливати (на когось, на щось)} схиляти (когось до чогось)} Кіз зреесй ~ед йипсігесіз оГ уоїєз його про
мова вплйнула на сотні вйборців; 4) поет, керувати, владарювати; іо ~ ійе зсеріге царювати; 5) тех. спрямовувати; перетягувати; повертати в горизонтальному напрямі.
8\¥ау-Ьаскеі1 ['8\УеіЬзекі] аф з глибокою сідловйною (про коня).
муау-Ьеапі ['8\уеіЬі:т] п тех. ба-лансйр.
8іуагі1ап(1 [ 'зхуаігііаепсі] п геогр. н. Свазіленд.
§5¥еаг І [8\уєз] п 1) клятва; божіння; 2) присяга; 3) прийняття присяги; 4) богохульство, лайка.
8і¥еаг II [8\уєз] V (разі 8\уогє; заст. 8\уаге; р. р. 8\уогп) 1) присягатися, клястися} іо ~ оп ійе ВіЬІе поклястйся на Біблії; 2) юр. свідчити, давати показання під присягою; \¥І11 уои ~ іо іі ійаі уои \уеге поі ікеге? чи ви можете дати показання під присягою, що вас там не було?; 3) присягати, приймати присягу; 4) примушувати поклястйся; іо ~ зтЬ. іо зесгесу примусити когось поклястйся в збереженні таємнйці; 5) приводити до присяги; 6) лаятися, богохулити; □ ~ іп приводити до присяги під час вступу на посаду; ~ оЯ* розм. відмовлятися від (чогось)} іо ~ оіТ дгіпк клятвено пообіцяти не пиячити; йе 8\уогє ой* 8токіп£ він побо-жйвся більше не палйти; ~ оиі юр. одержати повноваження на арешт; ~ іо свідчити під присягою; < іо ~ Ьіаск із \уйііе запевняти, що чорне — це біле; іо ~ ап оаік давати клятву; іо ~ аііе-§іапсе присягатися у вірності; іо ~ а скаг£е (ассизаііоп) а^аіпзі зтЬ. обвинувачувати когось під присягою; іо ~ Ііке а ГізйхуіГє (Ііке а Іогд, Ііке а заііог, Ііке а ігоорег, Ііке Ьіахез) лаятися як візнйк, лаятися на всі заставки.
85¥еаг-5¥ог(1 [ '8\ує9\уз:с1] п лайка, лайлйве слово.
85¥еаі [8\уєі] 1. п 1) піт, вйпоти; іп а ~ спітнілий; 2) потіння; 3) запотівання, вологість (на поверхні чогось)} 4) важка (виснажлива) праця; 5) розм. занепокоєння, хвилювання; нетерпіння; іп а ~ а) розлючений; б) хвилюючись; схвильований; іо Ье іп а соїд ~ обливатися холодним потом, жахатися; 6) розмйнка (коня перед перегонами)} 7) ферментація (чаю тощо)} 8) паяння; < оїд ~ бувалий солдат; ~ 8кігі бавовняний светр; Ьу (іп) ійе ~ оГопе’з Ьго\¥ у поті чола; 2. V 1) потіти, пітніти; іо ~ \¥іій йеаі потіти від спеки; іо ~ ичій Геаг обливатися холодним потом від страху; 2) спричйнювати потіння; 3) промочйти потом; 4) виділяти вологу; сиріти; 5) запотівати (про шибки)} 6) розм. тяжко працювати; 7) експлуатувати; 8) зазнавати покарання; 9) страждати, жахатися; розкаюватися; 10) амер. розм. допйтувати із застосуванням катувань; 11) розм. вимагати гроші, грабувати; 12) розмина
ти (коня перед перегонами)} 13) витирати (коня) після розмйнки; 14) піддавати ферментації; 15) ферментуватися; 16) плавити; 17) оплавлятися; 18) припаювати; □ ~ ой, ~ оиі а) позбавлятися; б) розм. вимагати; в) розм. витрймувати; г) нетерпляче чекати; < іо ~ Ьіоод працювати до кривавого поту; іо ~ опе’з £иі8 оиі надриватися на роботі.
$ч¥еаі-Ьап<1 ['8\уєіЬжпс1] п шкіряна смужка всередині капелюха.
8і¥еаі-Ьох ['8\уеіЬок8] п розм. карцер.
$і¥еаі-с1оіІі ['8\уеік1о0] п пітнйк.
8\¥еаі-сиге ['з^ейдиа] п потогінне лікування.
$і¥еаі-<1исі ['8\уєі'сілкі] п анагп. по-товйй хід.
яуеаіесі ['8\уєіісі] аф 1) запітнілий; пропітнілий, пройнятий потом; 2) потогінний; якйй застосовує потогінну систему; зв’язаний з потогінною системою; якйй зазнає жорстокої експлуатації; якйй є жертвою потогінної системи.
8^еаіег ['8\уєіз] п 1) потогінний засіб; 2) експлуататор; 3) светр; < ~ §іг1 розм. дівчина з високим бюстом.
ет¥еаі-£Іап(1 ['8\¥еід1жпсі] п анат. потова залоза.
Зд¥еаі-1юи$е ['зхуеіЬаиз] п 1) приміщення для ферментації тютюну; 2) па-рйльня (у північноамериканських індіанців).
8^уеаіі1у ['8\уеіі1і] асіу пітлйво; в поті.
ет¥ЄаІІПЄ8$ ['8\УЄІ1П18] п пітлйвість.
85Уеаііп£ |'8\¥еііі]] п 1) потіння;
2) запотівання; 3) спорт, розмйнка; 4) ферментація (чаю тощо)} < ~ зузіет потогінна система; ~ ійітЬІе ел. напаюваний наконечник.
8М'еаііп£-Геуег ['8\уєіп],ії:уз] див. 8\УЄаіІП£-8ІСкПЄ88.
8У¥еаііп£-гоот ['8\¥еііі]гит] п па-рйльне відділення.
8М'ЄаІІП£-8ІСкпЄ88 ['8\УЄІ11], 81кпі8] п мед. епідемічна міліарія.
8^¥еаі-8кор ['8\¥еірр] п підприємство з потогінною системою праці.
8і¥еаіу [ 8\уєіі] аф 1) пітнйй, спітнілий; ~ СІОІЙЄ8 просяклий потом одяг; ~ Ьапсіз пітні руки; ~ одоиг запах поту; 2) що спричйнює потіння; ~ дау жаркйй і вологий день; 3) важкйй, тяжкйй; а ~ ріесе оГ июгк важка праця.
8^есіе [8\уі:сі] п швед; шведка; їИе збірн. шведи.
8^¥Є(іе [в\уі:сі] п бот. бруква.
8^уе(іеп ['8\уІ:<іп] п геогр. н. Швеція. 8^¥е<1§е |8\уєс1з] п тех. оправка.
8^¥Є(1і8іі ['8\уі:сііЛ 1. п шведська мова; 2. аф шведський; < ~ їигпір бот бруква.
85¥Є
476

злуеепу [ 'з\уі:пі] п амер. вет. атрофія м’яза (особл. плечового м'яза у коня).
8^¥еер І [8\уі:р] п 1) вимітання, підмітання, чйщення; іо &іує а гоот а £оосі ~ як слід підместй кімнату; 2) сажотрус; а8 Ьіаск аз а ~ чорний як сажа; 3) замазура; 4) підмітальник вулиць; 5) амер. прибиральник кімнат у студентському гуртожитку; 6) тж рі сміття; 7) розм. негідник; 8) хід; безперервний рух; 9) сковзання; 10) розмах; змах; \¥ЙЬ а \¥Іде ~ оГ Ііте апп широким жестом; 11) діапазон, розмах; 12) простір, охоплюваний поглядом; 13) коло (понять, слухачів тощо); 14) крива; згин; заворот; 15) довге весло; 16) журавель (колодязя); 17) цілковйта перемога; 18) карт, вйграш; 19) розм. тоталізатор (на перегонах); 20) навальний наступ; 21) військ, дії авіації, спрямовані на знйщення літаків і важлйвих об’єктів протйвника; 22) пошук (корабля, літака); 23) мор. тралення; 24) трал; 25) крило вітряного двигуна; 26) мет. шаблон; 27) рад. розгортка; < ~ оЬзігисіог мор. протитральна перешкода; ~ уєззєі мор. тральщик; аі а (опе) ~ однйм ударом, відразу.
$??еер II [8\уі:р] V (разі і р. р. 8\уері) 1) местй, підмітати; чйстити, прочищати; іо ~ іке Поог підмітати підлогу; іо ~ іке скітпеуз чйстити димарі; 2) військ, прочісувати (місцевість); проводити розвідування; 3) розшукувати знйклий літак; 4) мор. трапити; іо ~ £ог тіпез тралити міни; 5) згрібати, змітати, збирати, зносити (в купу); 6) знйщувати, змітати (з лиця землі); іо ~ \уіік Гіге військ, зместй вогнем (з лиця землі); іо ~ аіі ЬеГоге опезеІГ змітати усе на своєму шляху; 7) мчати, проноситися (тж ~ а1оп£, ~ оуєг); борознити (море); іо ~ ир іке соазі мор. проходити уздовж берега; 8) захоплювати (промовою тощо), вабити; 9) тягтй, волочйти; 10) тягтйся, волочйти-ся; 11) ходйти (рухатися) велйчно; 12) охоплювати, опановувати; £еаг 8\уері оуєг Еигоре страх охопйв усю Європу; 13) охоплювати (поглядом); 14) гнути в дугу; згинати; 15) накреслювати; 16) простягатися; тягтйся; 17) торкатися, проводити (рукою); 18) торкатися пальцями струн (музичного інструмента); 19) розм. спорт. вйграти (усі ігри); 20) здобути цілко-вйту перемогу; іо ~ іке еіесііоп здобути цілковйту перемогу на вйборах; 21) гребтй довгим веслом; 22) гребтй широкими змахами; 23) військ, обстрілювати; прострілювати (тж іо ~ \уіік Гіге); вестй вогонь з розсіюванням по фронту; іо ~ іке епету оиі оГ кіз ро-зіііоп вйбити протйвника з його по-зйцій; 24) ав. знйщувати літакй і ва-жлйві об’єкти протйвника; 25) мет. формувати за допомогою шаблона; 26) рад. робйти розгортку; 27) мор.
тралити (міни); □ ~ а^ау а) змітати; б) знйщувати; ~ Ьу проноситися мймо; ~ (Іомті падати каменем, кйдатися вниз; ~ іп а) вриватися, вдиратися; б) заходити урочйсто; в) закочувати шайбу (хокей); ~ оЯ* змітати, зносити; ~ оп продовжувати неухйльно рухатися (мчати) уперед; - ир кйнутися (полетіти) вгору.
$^¥еера£е [ 'з\уі:рісіз] п скошене сіно.
злуеерЬаск [г8\¥І:рЬаек] п ав. пряма стрілоподібність (крил).
8^уеерег ['з\¥І:ра] п 1) підмітальник; чистйльник; 2) шукач; 3) мор. тральщик; 4) винйщувач; 5) переможець (у спорті, на виборах); 4 ~ кагпж шлейф-борона.
здуееріпз [ 'з\уі:ріі]] 1. п 1) прибирання; підмітання; 2) військ, прочісування; 3) мор. тралення; 4) рі сміття; 5) тех. металеве сміття; 6) перен. нікчемні люди; пбкйдьки (суспільства); іке ~з о£ іке ьиііег пбкйдьки суспільства; < ~ саг машйна для прибирання вулиць; 2. аф 1) широкий; що шйроко охоплює; ~ скап^ез радикальні зміни; ~ уісіогу цілковйта перемога; ~ ргорозаіз оп бізагтатепі радикальні пропозйції щодо роззброєння; 2) навальний, швидкйй; 3) плавний, округлий; 4) огульний; ~ ассизаііопз огульні обвинувачення; 5) фіз. очиснйй.
85уееріп&1у [ 'з\уі:ріі]1і] айу 1) шйроко, всеосяжно; 2) швйдко, навально, стрімко; 3) плавно, округло.
$??еер-пе( ['8\уі:рпеі] п 1) невід; 2) сачок для метеликів.
муеер-гаке ['з\уі:ргеік] п с. г. граб-лі-волокуша.
85¥еерзіаке [ '8\уі:рзіеік] п тж рі заклад на перегонах, тоталізатор.
85¥ееру ['8\уі:рі] аф поет. 1) швидкйй, навальний, стрімкйй; 2) плавний; 3) що майорйть; розмашистий.
§5¥ееі [8\уі:і] 1. п 1) льодянйк, цукерка; іо Ііке ~з любйти ласощі; 2) звич. рі солодке (про страву); 3) солодкість, солодкий смак; 4) любий, коханий; люба, кохана; 5) звич. рі насолода, утіха; іке ~з оГ ІіГе радощі життя; 6) налйвка; лікер; 7) звич. рі поет. аромати, пахощі; 8) амер. розм. батат; 2. аф 1) солодкий; ~ \уіпє солодке вино; іо іазіе ~ бути солодким (на смак); І Ііке ту іеа ~ я люблю солодкий чай; 2) свіжий, незіпсбваний; ~ Ьиііег несолоне масло; ~ тіїк свіже молоко; іо кеер а гоот ~ добре провітрювати кімнату; 3) запашнйй, духмяний, пахучий; іо зтеїі іо кауе а ~ зтеїі бути запашнйм, гарно пахнути; 4) мелодійний, милозвучний; 5) приємний; ~ зіеер приємний (солодкий) сон; іі із ~ іо кпо\у ікаі опе із Іоуеб приємно знати, що тебе люблять; 6) добрий, м’якйй; ~ іетрег м’якйй характер; 7) розм. гарний, чарівнйй; ~ £Іг1 гарна
дівчина; 8) любий, коханий; ту ~ опе мій любий, мій коханий; моя люба, моя кохана (у звертанні); 9) приємний, ласкавий; ~ \уог6з ласкаві слова; 10) родючий (про ґрунт); 11) розм. безшумний (про мотор тощо); легко керований; 12) хім. без їдкйх речовйн; 13) гірн. негазовий, вільний від рудникового газу; < ~ Ьау бот. благородний лавр; ~ скеггу бот. черешня; ~ скезіпиі бот. їстівнйй каштан; ~ сіо-уєг бот. буркун; ~ Па§ бот. лепеха, аїр; ~ оіі прованська олія; ~ реа бот. запашнйй горошок; ~ роіаіо солодка картопля, батат; ~ зіп^ег поет, якйй пйше релігійні вірші; а ~ опе розм. сйльний удар кулаком; аі опе’з оу/п ~ \уіН як заманеться, наздогад; іо кауе а ~ іооік бути ласуном; іо Ье ~ оп (ироп) зтЬ. бути закоханим у когось; аз ~ аз копеу солодкий як мед; 3. г 1) підсолоджувати; 2) радувати.
З5уееі-Ьо5¥ ['з\¥І:іЬаи] п яблуко раннього сорту, яблуко-скороспілка.
8\¥ЄЄІЬгЄа(1 [ 'зхуіііЬгесі] п солодке м’ясо (волова і підшлункова залози).
з^ееі-Ьгіег ['8\уі:і'Ьгаіа] п бот. ши-пшйна.
85¥ееі-согп ['8\уі:іко:п] п бот. цукрова кукурудза, солодка столова кукурудза.
8ІУЄЄІЄП ['8\¥І:ІП] V 1) робйти солодким, підсолоджувати; 2) ставати солодким; 3) наповнювати(ся) пахощами (ароматом); 4) освіжати(ся), провітрювати(ся); 5) очищати(ся); опріснюватися); 6) надавати мелодійності (милозвучності); 7) ставати більш мелодійним (милозвучним); 8) пом’якшувати; робйти приємнішим (привабливішим); 9) пом’якшуватися; ставати приємнішим (привабливішим, ласкавішим); 10) розм. підкупляти, підмазувати; 11) нейтралізувати, удобрювати (ґрунт); 12) тех. змащувати; 13) хім. нейтралізувати кислоту; 14) нейтралізуватися (про кислоту); 15) карт. збільшувати ставку; 16) розм. накидати (набивати) ціну на аукціоні; 17) збільшувати забезпечення під позичку.
етуееіепіпз ['8\уі:тіі]] п 1) підсолоджування; 2) наповнення пахощами; 3) освіження, провітрювання; 4) очйщення; опріснення; 5) пом’якшення; 6) удобрення (ґрунту); 7) хім. нейтралізація кислотй; 8) карт, збільшення ставки.
ет¥ееі-&а1е [ 'з\уі:1деі1] п бот. вощанка звичайна; мирт болотяний.
зууееійеагі [ 8\уі :1ка:і] 1. п 1) коханий; кохана; 2) любий; люба; дорогйй; дорога (у звертанні); 2. V залицятися.
35УЄЄІІЄ ['8\УІ:П] п розм. 1) цукерка, льодянйк; 2) коханий; кохана.
85¥Є
477
8МІ
$і¥ееіііі£ ['зхуііііі]] п 1) солодке яблуко; 2) коханий; кохана.
$і¥ееіІ5Іі [ '8\уі:іі/] асі] солодкуватий, зіуееііу ['8\уі:і1і] асіу 1) солодко; 2) духмяно; 3) свіжо; 4) мелодійно, милозвучно; 5) ласкаво, приємно; мйло; 6) безшумно, плавно (про хід машини); < ~ ргеііу чарівнйй.
отееішеаі ['8\уі:іті:і] п 1) цукерка, льодянйк; 2) рі зацукровані фрукти; цукати; ~ Ьох бонбоньєрка.
з^ееі-тоиійеі! ['з\уі:і'таидд] асі] тж ірон. солодкомовний.
ет¥ееіпе$$ ['8\¥І:йіі5] п 1) солодкість; 2) свіжість; незіпсованість; 3) пахощі; духмяність; 4) мелодійність, милозвучність; 5) приємність; 6) м’якість; 7) доброта; мйлість; люб’язність; 8) родючість; 9) безшумність.
яуееі-зсепіесі [ '8\уі:і'зепіід] асі] ароматний, запашнйй, духмяний, пахучий.
зжееізЬор ['8\уі:і/ор] п кондйтерсь-ка.
8і¥ееі-£те11іп£ ['8\уі:Ґ8те1іі]] див. 3\¥ЄЄІ-8СЄПІЄд.
51¥ЄЄІ-8ІиЯ ['ЗХУІГІЗІЛІ] п збірн. солодощі, ласощі, цукерки.
$і¥ЄеМетреге(і ['8\уі:і'іетрад] асі] приємний, ласкавий, лагідний; з м’яким характером.
з^ееі-іооійед ['8\¥І:і'іи:0і] асі] якйй любить солодощі, ласий до солодощів.
5і¥ееі-^¥аіег ['8\уі:і,\уо:і9] асі] прісноводний.
8і¥ееі-¥п11іат ['8\¥І:і'\Уі1]ат] п бот. турецькі гвоздйки.
зіуееіу ['з\уі:іі] п дит. цукерка.
$1¥ЄІ1 І [з\¥ЄІ] 1. П 1) ПІДВЙЩЄННЯ, височина; пагорб, пагорок; ~з апд уаііеуз пагорби й долйни; 2) підпухлість, здуття, набряк; 3) опух, пухлй-на; 4) хвилювання (на воді), брйжі; 5) хвйля; вал; 6) наростання й послаблення (звуку); 7) розм. франт, чепурун; світська людйна; 8) важна персона, велйке цабе; 9) розм. майстер (у якійсь слрав/);-молодець; 10) наростання, збільшення; 11) педаль органа; 12) розбухання (деревини); випинання; 2. асі] 1) елегантний; шикарний; франтівськйй; уои Іоок уегу ~ у вас елегантний вйгляд; 2) відмінний; чудовий; \ує Над а ~ ііте ми чудово провелй час; < ~ тоЬ (тоЬзтеп) розм. шикарно одягнені шахраї (аферйсти).
8ІУЄІ1 II [з\ує1] V (разі з\уе11ед; р. р. 8\уо11еп) 1) надиматися, надуватися; набухати, набрякати; опухати; \уоод ~з іп \уаіег дерево набрякає у воді; 2) надувати, надимати; роздувати; утворювати пухлйну; іке \уіпд ~ед іке заііз вітер надув вітрила; 3) здійматися, підноситися, утворювати височину; 4) підніматися (про воду); іке гіуєг із зхуоіієп вода у річці піднялася; 5) під
німати (воду); 6) збільшуватися, зростати, посйлюватися; 7) збільшувати, посилювати; 8) бути сповненим почуттів; іо ~ \уіік іпді^паііоп переповнюватися гнівом; ледь стрймувати гнів; 9) сповнювати почуттями; 10) бундючитися, чванитися; 11) поет. переповнювати; 12) наростати (про звук); 13) то посйлюватися, то стихати (про звук); > іо ~ іке сйогиз приєднати свій голос; приєднатися до думки інших.
85¥е1Мот ['8\уе1дат] п розм. фешенебельне товарйство.
85УЄІ1ІП£ ['8\УЄІ11]] 1. п 1) опух, ОПу-хлість; 2) опухання; набрякання, розбухання; іке ~ оГ іке Ьидз набрякання бруньок; 3) підняття (річок); 4) опуклість, підвйщення; 5) збільшення; 6) переповнення; 2. асі] 1) що опухає (розбухає, набрякає); 2) чванькуватий, пихатий, бундючний; 3) пишномовний.
Я¥еШ$Іі [зхуєіі/] асі] розм. елегантний; модний; франтівськйй.
85¥е1іег ['зхуєііз] 1. п 1) спека; духота; 2) знемога (від спеки); 2. V 1) знемагати від спеки; задихатися; 2) примушувати знемагати від спеки.
Зд¥е1іегіп£ ['8\уе1іапі]] асі] 1) якйй знемагає (задихається) від спеки; 2) пекучий, палючий, спекбтлйвий, душнйй, паркйй; жаркйй; ~ дау жар-кйй день.
$^¥ері [з\уері] 1. асі] протралений; ~ скаппеї мор. протралений фарватер; ~ уоіите тех. робочий об’єм, літраж (двигуна); 2. разі і р. р. від зхуеер II.
ЗД¥ЄрЙ¥ІП£ [г8\¥ЄрЬ¥11]] П ав. СТрІЛО-подібне крило.
зовіте [8\¥з:у] 1. п відхйлення (від курсу тощо); 2. V 1) відхилятися; звертати убік; збочувати; 2) відхиляти; примушувати відхилятися; 3) мор. рй-скати; 4) авт. виляти (кермом).
85УЄГУЄІЄ88 ['зхузгуііз] асі] неухйль-ний; непохйтний.
8і¥ІЛ [8\уіГі] 1. п 1) тех. котушка; барабан; мотовйло; шпулька; 2) орн. стриж; 2. асі] 1) швидкйй; ~ саг швидкохідний автомобіль; ~ оГ Гооі пруд-кйй; аз ~ аз ап аггоху а) швидкйй як стріла; б) блискавйчно; 2) негайний; поспішний, кваплйвий; - іо ап§ег за-пальнйй; ~ оГ \уіі кмітлйвий; іо Ье ~ іо іаке оЯепсе бути образливим; іо Ье ~ іо іта^іпе 8тік. бути фантазером; < Ье ~ іо кеаг, 8іо\у іо зреак більше слухай, менше говорй; 3. асіу поет. швйдко, кваплйво; 4. у мор. 1) зарй-фити; 2) обтягувати, стягувати (такелаж тощо).
зіУІІЇеп [ 8\уі£іп] у 1) прискорювати; 2) швйдко рухатися; поспішати, квапитися.
з^іГіег [ '8\¥і£іа] п мор. передня ванта.
85¥ІГІ-ГООІ [ '8\¥1£і£иі] 1. п (рі 8\¥ІГі-
-Гееі [-й:і]) 1) швидконогий кінь; 2) добрий бігун; 2. асі] прудконогий.
ягіІЇ-Гооіесі [ 'зууіїї'іиіід] асі] прудконогий.
зміії-ііашіесі ['зхуій'йжпдід] асі] спрйтний, швидкйй, моторний.
зіУІЙІу ['8\уі£і1і] асіу швйдко; кваплйво, поспішно; ~ тоуіп£ орегаііопз військ, швидкоплйнні бойові дії.
стИІЇПЄЗЗ [ЗХУІІЇПІЗ] П ШВЙДКІСТЬ, прудкість, хуткість.
$міІЇ-ра$8Іп£ ['8\¥і£і,ра:8іі]] асі] швидкоплйнний; скороминуший; короткочасний.
§міІЇ-8аі1ііі£ [ '8\¥іЇЇ, зеїіід] асі] швидкохідний (про судно).
$?ИІЇ-іоп£ие(1 ['з\уі£і'ілі]д] асі] винахідливий; меткйй (на язик).
['8\уі£і'\уіі]сі] асі] швидкокрилий.
81¥І8 [8\¥ід] 1. п 1) розм. велйкий ковток (спиртного); іо іаке а ~ о£\уйізку аі іке Ьоіііе глитнути віскі з пляшки; 2) мор. талі з лопарями, що розходяться під кутом; 3) натягання (троса);!. у 1) попивати, смоктати (вино); іо ~ оГГ а £Іа88 вйпити чарку однйм духом; 2) мор. натягати (трос).
змії! [8\уі1] 1. п 1) полоскання; обливання водою; іо £іує втік, а ~ (оиі) обполоснути щось; 2) помйї; пійло (тж перен.); 3) надмірне вживання (спиртного); 2. у 1) полоскати, обливати водою (тж ~ оиі); іо ~ (оиі) а ріаіе обполоснути тарілку; 2) жадібно і багато пйти; хлебтати; 3) наливатися.
8МІ1ІЄГ ['8\¥і1а] п п’янйця.
зміїїіпз [ зхуііід] п 1) полоскання, обливання водою; 2) рі помйї; пійло.
зміІІ-іиЬ ['8\уі1іаЬ] п 1) помййне відро; 2) п’янйця.
етуіш І [8\¥іт] п 1) плавання; іо кауе (іо іаке) а ~ поплавати; 2) (іке ~) основнйй хід (подій тощо); іо Ье іп ійе ~ бути в курсі справи; бути в центрі подій; іо Ье оиі оГ іке ~ бути не в курсі справи; стояти осторонь подій; 3) запаморочення; 4) ковбаня (у якій водиться риба); < іо Ье іп ійе ~ \уіій зтЬ. бути в одній компанії з кимсь.
зніт II [8\¥іт] у (разі з\уат; р. р. 8\уит) 1) плавати; пливтй; перепливати; іо ~ оп опе’з Ьаск плавати на спйні; іо ~ а гасе брати участь у змаганнях з плавання; іо ~ ійе Еп^іізй Скаппеї перепливтй Ла-Манш; іо ~ Ііке а зюпе (Ііке а іаііог’з §оозе) плавати як сокйра; ітй на дно; іо ~ ипдег \уаіег плавати під водою; ійе тооп ~з іп ійе зку місяць пливе по небу; 2) примушувати пливтй; іо ~ а йогзе асгозз а гіуєг примусити коня перепливтй (через) річку; 3) плавно рухатися; лйнути; ковзати; 4) (іп) бути заглйбленим (порйнулим) (у щось); плавати (в чомусь); іо ~ іп Іихигу купатися (потопати) в розкошах;
85¥І
478
81¥І
5) пропливати (перед очима)} 6) відчувати запаморочення; наморочитися (про голову)} ту кеад ~з у мене наморочиться голова; 7) переливатися через вінця; заливати; іке йоог зхуат іп Ьіооб підлога була залйта кров’ю; < іо ~ \уіік іке іісіе (іке зігеат) приєднатися до більшості; іо ~ а^аіпзі іке зігеат ітй проти більшості; іо ~ Ье-Ьуєєп і\уо \уаіегз лавірувати між двома крайнощами.
здіїшпег ['зхуігпз] п 1) плавець; плавчйха; 1оп£-сіі8іапсе ~ плавець-ма-рафонець; зкогі-сіізіапсе ~ плавець на короткі дистанції; 2) поплавець, поплавок.
$міішпіп£ ['зчіпні]] 1. п 1) плавання; Ггее-зіуіе ~ плавання вільним стй-лем; 2) запаморочення; 2. аф 1) плаваючий; 2) плавальний; призначений для плавання; ~ ігиск військ, плаваючий автомобіль; ~ Ьоагсі дошка для плавання; ~ рооі басейн для плавання; ~ зиіі купальний костюм; 3) залйтий; ~ еуез очі, мокрі від сліз; 4) що відчуває запаморочення.
$мітшіп£-Ьайі ['з\Уітіт)Ьа:0] п басейн для плавання.
8иіттіп£-Ь1а(1(1ег [ 'зхуїтіі], Ьіаесіз] п плавальний міхур (у риби).
$иіттіп£Іу ['зхунпіт)її] асіу 1) гладко, без перешкод; успішно, вдало; 2) чудово; ікіп£8 \уєпі ~ усе йшло як по маслу.
з^іт-зий ['з\уітз]и:і] п купальний КОСТЮМ.
злуішПє ['зхушсіі] 1. п обман, шахрайство, обдурювання; 2. V обманювати, обдурювати, ошукувати; шахраювати; іо ~ топеу оиі оГ а регзоп виманювати у когось гроші.
змішіїег ['зхуіпсіїа] п шахрай.
зміпе [зхуаіп] п (рі без змін) 1) свиня, кабан; 2) нахаба, свиня; іо Ьекауе Ііке а ~ поводитися по-свйнському; < ~ Гєуєг, ~ резі чума свиней.
$?гіпе-Ьгеа<1 [ '8\уаіпЬгесі] п бот. трюфель.
ЗЧ¥ІПЄ-ЬГЄЄ<1ІП£ [ '8\¥аіП,ЬгІ:СІ11]] п свинарство.
зміпекепі ['8\уаіпка:сі] п свинопас, етуіпегу ['згашай] п свинарня.
ЗДІПЄ8ІОПЄ ['8\¥аіП8ІОип] п мін. смердючий бітумінозний вапняк.
8МІП& І [з\уід] п 1) гойдання; хитання; коливання; 2) розмах; змах; 3) спорт, мах; замах; спад; апп ~ мах рукою; 4) фіз. амплітуда коливань; 5) ритмічний рух, ритмічна (розмірена) хода; 6) ритм; 7) гойдалка; 8) поворот; 9) хід; розвиток, перебіг; іп Гиіі ~ у розпалі; 10) природний хід, розвиток; Іеі кіт кауе кіз ~ нехай вйчерпає свій запас енергії; нехай переказиться; 11) свобода дій; іо §іує Ггее ~ іо опе’з іетрег дати волю своєму гніву; 12) поїздка; об’їзд, турне; ~ гоипсі іке сігсіе
амер. передвйборна поїздка по країні (кандидата в президенти)} 13) свінг, різновид джазової музики (тж ~ ти-зіс); 14) свінг, боковйй удар (бокс)} 15) тех. максимальне відхйлення стрілки (приладу)} 16) розм. коливання курсу на біржі; 17) військ, розм. санний автопоїзд; < ~ Ьоіі тех. шарнірний болт; ~ .іоіпі тех. шарнірне з’єднання; ~ зкіГі амер. розм. друга зміна на заводі (фабриці); іо &о \уіік а ~ успішно проходити; ітй як по маслу.
II [8\уп] ] у (разі і р. р. 8\уип§) 1) гойдати; коливати; розгойдувати; розмахувати; перекидати; хитати; іо ~ опе’з агтз розмахувати руками; іо ~ опе’з 1е^8 дригати ногами; 2) гойдатися; хитатися; розгойдуватися; коливатися; колихатися; іо ~ іп іке хуіпсі хитатися на вітрі; іо ~ іпіо іке шоуіпе ігаіп ускочити у поїзд на ходу; 3) вертіти, крутйти, повертати; іо ~ іке сіоог ореп розчинйти двері; 4) вертітися, повертатися; розвертатися; 5) ітй (рухатися) розміреним кроком; 6) вішати, підвішувати; піднімати; іо ~ зтік. ир підняти щось; 7) вйсіти; 8) розм. бути повішеним, теліпатися; 9) ширяти; 10) керувати, спрямовувати; 11) успішно проводити; іо ~ ап еіесііоп перемогтй на вйборах; 12) виконувати джазову музику (в стилі свінг)} < іо ~ іке Іеад розм. симулювати; іо ~ гоипсі іке сігсіе амер. здійснювати агітаційну поїздку під час передвйбор-ної кампанії; по гоот іо ~ а еаі іп дуже тісно; яблуку нема де впасти; ~ іі! хутко!
зиіп£-Ьоа< ['з\Уіі]Ьоиі] п гойдалка у вйгляді човна.
81¥ІП£-Ьгі<І£Є ['з\¥11]ЬпСІз] П рОЗВІД -нйй міст.
8і¥Іп£-(1оог ['з\¥гдсіо:] п двостулкові двері; двері, що відчиняються в будь--якйй бік.
3\¥ІП£Є [з\У1ПСІз] 1. п розм. 1) рОЗ-мах; 2) удар батогом (канчуком); 3) повідець; смик (для собак)} 2. V 1) бйти з усієї сйли; лупцювати; шмагати; 2) амер. розм. обпалювати.
З^ІП£ЄІП£ ['з\У1ПСІ3113] аф 1) розм. величезний; ~ таіогііу величезна (переважна) більшість; ~ Ііе зухвала брехня; 2) амер. чудовий, першокласний; 3) сйльний, приголомшливий (про удар).
зі¥іп£ег ['з\¥іпсіза] п 1) розм. громадище; 2) сйльний удар; 3) зухвала брехня.
85¥ІП§ІП£ ['з\УП]11]] 1. П 1) ГОЙДАННЯ, хитання, розмахування; 2) мор. розворот на якорі (від вітру)} 3) рад. нестійкість (частоти)} коливання (сили приймання)} ~ ігау таця з гніздами для посуду (на літаках і кораблях)} 2. аф 1) хитнйй, хиткйй; що коливається; ~ тоііоп маятниковий рух; 2) поворотний, підйомний.
зм4п£іп£-Ьооіп ['зхуїдідЬиїт] пмор. 1) постріл; 2) поворотна стріла (крана).
$м4п£Іе ['зхуідді] 1. п с. г. терниця; 2. V тіпати, терти (льон, коноплі).
$м4п£ііп£ ['з^уіддіїд] п с. г. тіпання (льону, конопель).
85¥Іп£-р1ои£Й [ 'зхуідріаи] п с. г. ба-ланейрний плуг.
85¥ІП£-зрап ['з\уідзржп] п амер. роз-ВІДНЙЙ міст.
зіуіпізіі ['званії/] аф свйнський, скотський; брутальний, грубий.
з^УІпізЬІу ['зтоатіДі] асіу по-свйнському; брутально, грубо.
зміпк [з\¥ідк] 1. п важка праця; 2. V виконувати важку роботу; працювати.
зп¥Іре [з\уаір] 1. п 1) сйльний удар; 2) спорт, той, що завдає ейльного удару; 3) тех. коромисло; корба; 4) тех. важіль; 2. V розм. 1) бйти щосйли; іо - аі іке ЬаН ейльно ударити по м’ячу; 2) розм. красти; 3) багато й жадібно пйти; випивати однйм духом.
змірез [зхуаірз] п рі розм. зіпсоване пйво; водянйсте, каламутне пйво.
змігі [з\¥о:1] 1. п 1) вир, вйхор; кружляння; а ~ оГ сіизі вйхор пйлу; ~з оГ зтоке клубй дйму; а ~ оГ \уаіег вйрва на воді; 2) кучер, локон; 3) пасмо волосся, закручене навколо голо-вй; 4) сучок; 5) стрічка на наголовку капелюха; 2. V 1) крутйти у вйрі; іо ~ іке сіизі а\уау вйхорем унестй пил; іке Іеауез \уеге ~есі гоипсі Ьу іке \уіпсі вітер крутйв лйстя; 2) кружляти у вйрі; мчати вйхорем; іке сіизі ~есі ікгои^Ь іке аіг пил кружляв у повітрі; 3) відчувати запаморочення; 4) оповивати, обмотувати.
зіуігіу ['з\уо:1і] аф що крутиться (кружляє); вихровйй.
85УІ8Й [зхуі/] 1. п І) свист (батога тощо)} змах (коси) із свйстом; 2) шелестіння, шарудіння; 3) різка, лозйна; 4) удар лозйною (різкою); 2. аф шикарний, елегантний; 3. V 1) розсікати повітря із свйстом (лозиною, батогом)} 2) розмахувати (палицею тощо)} 3) сіктй, шмагати (лозиною)} 4) шелестіти, шарудіти.
Зіуізз [зхуіз] 1. швейцарець; швейцарка; іке - збірн. швейцарці; 2. аф швейцарський; < ~ скагсі бот. мангольд, листяні бурякй; - ^иагсіз наймані солдати-швейцарці; ~ гоїі рулет з варенням.
зтоісії [8\уіі/] І. п 1) лозйна, хво-ростйна; 2) фальшйва коса; шиньйон, накладка (з волосся)} 3) кйтичка хвоста (тварини)} 4) різкйй рух; змах; 5) ел. вимикач; перемикач; 6) ел. комутатор; 7) вмикання; вимикання; перемикання; 8) перен. поворот; зміна (теми розмови тощо)} 9) зал. стрілка; 10) військ, розм. обмін військовополоненими;
~ Ьох ел. коробка перемикань; ~ Іатр
8УИІ
479
8Л¥0
зал. стрілочний ліхтар; ~ Ііпе військ. відсічна траншея (позйція); ~ розіііоп військ, відсічна позйція; ~ іепдег амер. стрілочник; ~ іохуєг амер. будка стрілочника; ~ апсі зригз дуже швйдко, щодуху; 2. V 1) бйти лозйною (батогом); шмагати хворостйною; 2) махати, розмахувати; 3) робйти різкі рухи; 4) змінювати (тему розмови тощо)} 5) змінювати напрям; їо ~ опе’8 Гогсез перекидати війська; іо ~ Гіге переносити вогонь; 6) амер. розм. міняти(ся), поміняти(ся); іо ~ ріасез помінятися місцями; 7) ел. перемикати; вмикати; вимикати; 8) зал. переводити на іншу колію (поїзд)} 9) амер. відгалужуватися; 10) збивати (яйця, вершки)} □ ~ оії а) вимикати струм; б) роз’єднувати телефонного абонента; в) давати відбій; г) вимикати радіоприймач; д) вимикати мотор (запалювання); ~ оп а) вмикати струм; б) з’єднувати телефонного абонента; в) вмикати радіоприймач; г) вмикати мотор (запалювання); - опіо настроїтися на радіопередачу; ~ оуєг а) перемикати; б) переходити, перемикатися.
зхуіісйЬаск [ 'зхуіі/Ьжк] п 1) американські гори (атракціон)} 2) кін. повторення раніше показаної сцени кінофільму; 3) прийом повернення дії до минулого.
зхуіісйЬоаггі ['8\уіі/Ьо:сі] п 1) ел. щит управління; 2) розподільний щит; 3) комутатор; < ~ орегаіог телефоністка.
яуіісіїеі ['з\¥іір1] п амер. напій з патоки і водй.
зміісйег ['зхуіі/з] п 1) амер. маневровий локомотйв; 2) ел. перемикач.
зхуіісй-йізе [ '8\УіІ/§и:г] п ел. плавкий запобіжник-розподільник.
Я¥ііс1і-£га$$ ['з\¥іі{дга:з] п бот. просо.
яуіісЬшз [з\¥іі)Тд] п 1) ел. перемикання, комутація; 2) амер. зал. маневрова робота.
зх¥Іісйіп£-оп [ 'зхуіірд оп] п тех. вмикання.
Я¥іісЬш£-оиі [ 'зхуіі/пзаиі] п тех. вимикання; перемикання.
8ХУІІСЙ-ІЄУЄІ ['з\¥1І[Де¥І] П ЗОЛ. ПЄрЄ~ віднйй важіль стрілки.
зхуіісй-тап ['зхуіі/тап] п (рі зхуіісй--теп [-тап]) стрілочник.
8Л¥ІІСІ1“О¥ЄГ ['85¥1Ц,ОиУЗ] П ПвреХІД (до чогось).
яуіісіїріиз ['зхуіі/рілд] п ел. штепсель.
зхуіісй-гоош ['зхуіі/ґшп] п ел. комутаційний зал.
8П¥ІІСІіу [ 8\¥1І|ї] ай] гнучкйй як тро-стйнка.
зміісйуапі ['8\¥іі{іа:сі] п амер. сортувальна станція; маневровий парк.
Зхуіійіп ['зхуїдіп] п ч. ім'я Суідін, Суітін.
8\¥ІІ2Єґ1ап(1 ['зхуіізаЬпд] п геогр. н. Швейцарія.
5і¥і¥ЄІ [ 8\¥іу1] 1. п тех. вертлюг; шарнірне з’єднання; < - 8еаі обертове сидіння; 2. V 1) обертати, повертати на шарнірах; 2) прикріплювати до шарнірного прйстрою; ставити на шарніри; іо ~ зтій. іо зтій. з’єднати щось шарніром.
$і¥І¥ЄІ-Ьгі(І£е ['8\¥іУІЬпдз] п розвід-нйй міст.
81¥І¥ЄІ-СІіаІГ ['8\¥1УІуєа] п обертовий стілець; < ~ у/аггіог військ, розм. ти-ловйк; штабіст.
81¥І¥ЄІ-ЄУЄ(1 [ '8\¥1УІ'а)СІ] асі] розм. косоокий, розкосий.
$¥И¥е1-§ип ['8\¥іУІдлп] п військ. 1) гармата на вертлюжній установці; 2) іст. фальконет.
зхуіхгіе [ 'з\¥іг1] 1. п розм. алкогольний напій; 2. V 1) розм. напиватися, багато пйти; 2) перемішувати напій паличкою.
$яі2г1е-$ііск [ 8\¥іхІ8іік] п паличка для перемішування напою.
зхуоЬ [8\уоЬ] див. 8\уаЬ.
зхуоіієп ['зхуопіп] 1. асі] 1) здутий, роздутий; опухлий, розпухлий; ~ Іісіз підпухлі повіки; 2) перен. надто високий (про ціни тощо)} 3) пихатий, бундючний, чванькуватий, зарозумілий; 4) пишномовний; 2. р. р. від зхуєіі П.
$і¥о11еп-йеа<1е<і [ 'зхуоиіп'йесіїсі] асі] чванлйвий, пихатий.
зхуооп [зхуіеп] 1. п непритомність; іо Гаїї іпіо а ~ непритомніти; 2. V 1) непритомніти, зомлівати; 2) поет, завмирати (про звук).
85¥0опіп£ ['8\уи:шд] 1. п непритомність; непритомний стан; 2. асі] непритомний.
зхуоор [з\уи:р] 1. п 1) падання вниз (хижого птаха на здобич)} 2) раптовий напад, наліт (тж перен.)} іпйиепха саше до\¥П ироп те хуіій а ~ я раптом захворів на грип; 3) військ, раптова атака; < аі опе (Геїі) ~ однйм ударом, однйм махом; 2. V 1) кидатися вниз (звич. ~ до\¥п); налітати, накидатися; ійе еа§1е ~ед сіохуп оп ііз ргеу орел кйнувся вниз на свою жертву; 2) хапати, підхоплювати (звич. ~ ир); < ~ до\¥П ав. пікірувати.
$Х¥Ор [8\¥0р] див. 8\¥ар.
зхуопі [зо.сі] п 1) меч; шпага; палаш; шабля (тж сауаігу ~); рапіра (тж дие11іп£ -)} іо сго88 (іо теазиге) -з а) схрестйти мечі; б) почати боротьбу; іо сігаху ійе ~ а) оголити меч; б) перен. почати війну; іо зйеаійе (іо риі ир) ійе ~ а) вкласти меч у піхви; б) перен. закінчйти війну; - іп йапд а) з мечем у руці; б) войовнйчий; 2) (ійе ~) сйла зброї; війна; армія; воєнна влада; аі ійе роіпі оГ ійе - сйлою зброї, насйль-но; 3) (ійе ~) перен. знаряддя смерті (руйнування); іо риі іо ійе ~ вйнищи-
ти, убйти; іо риі іо Гіге апсі ~ піддати вогню й мечу; 4) правосуддя; відплата (тж ійе - о£ ]изіісе); 5) військ, розм. штик; багнет; < ійе ~ о£ Ватосіез дамоклів меч; іо ійгоху опе’з ~ іпіо ійе зсаіе підтрймати свої домагання сйлою зброї; іо Ьеаі -з іпіо ріои^йзйагез бібл. перекувати мечі на орала.
зхуопі-агт ['зо:<іа:т] п 1) права рука; 2) перен. воєнна сйла.
зхуогб-Ьауопеі [ 'зо:сі,Ьеі9піі] п клинковий багнет, багнет-тесак.
зхуопі-Ьеагег [ '80:сі,Ьє9Г9] п зброєносець; мечоносець.
8Х¥ОГ(1-Ье11 ['зогдЬеІі] п портупея. $і¥ог(1-Ь1а(1е [ 'зоїсіЬІеісі] п клинок.
Я¥ог(1-сапе ['зо.чікеїп] п палиця з вкладною шпагою.
зхуопі-сгай [ 'зогсікга :£і] п майстерність фехтування.
зхуопі-сігі ['зо:сіклі] п 1) різана рана; 2) рубець.
$х¥оп!-(1апсе ['зз:скіа:п8] п танець з шаблями (з мечами).
$х¥ог<1е(1 ['зоїсіїсі] асі] 1) озброєний шпагою; 2) схожий на шпагу.
$х¥ог<1ег ['8о:сЬ] п 1) фехтувальник;
2) головоріз; убйвця.
8і¥ОГ(1-Й8Й ['зогсИі/] п іхт. меч-рйба.
8Х¥Опі-8га58 ['зоїсідгаїз] п бот. срібна трава.
8Х¥Опі-£иаг(1 [ 'зогсіда:сі] п чашка шпаги.
$х¥ог<1-йап<1 ['зо:сійжпсі] п права рука.
8ХУОГІІ-ЙІІІ [ '80.СІЙ1ІІ] П ефес.
8\¥ОГ(1-кПОІ ['8о:сіпоі] п кйтиця, темляк.
$х¥ог<1-1аі¥ ['зоїсіїо:] п 1) право сйль-ного; 2) воєнний закон; диктаторський закон.
$і¥ог<11е$$ |'83:сі1і8] асі] позбавлений шпаги; якйй не користується шпагою.
$х¥ог<1-Шу ['ззгсіДіїї] п бот. гладіолус; косарики.
ет¥ог<1-р1ау [ 'зоїсіріеі] п 1) фехтування; 2) змагання з дотепності.
здгопктап ['зоїсізтап] п (рі зхуогсіз-теп [-топ]) 1) фехтувальник; 2) військ. боєць, якйй майстерно володіє холодною зброєю.
8Х¥ОГ(І5тап$йір ['8о:сІ8тдп/ір] п 1) майстерність фехтування; 2) військ. майстерність володіння холодною зброєю.
$х¥ог<1-$ііск ['ззгсізіїк] п палиця з вкладною шпагою.
8Х¥0Г(1-5Х¥а1І0Х¥ЄГ [ '80:СІ, 8\УЗІОиа] п шаблековтач.
$х¥оге [8\уо:] разі від зхуеаг П.
8Х¥Огп [8\¥о:п] 1. асі] 1) якйй заприсягнувся (поклявся); ~ оПтсіа! чиновник, якйй дав службову присягу; ~ \¥Ііпе88 свідок під присягою; 2) присяжний; ~ Ьгокег присяжний маклер;
- Ьгоійег названий брат, побратйм;
~ епету (Гое) запеклий ворог; ~
85¥О
480
8УШ
еуібепсе (оаіЬ) свідчення під присягою; ~ Ггіепбз нерозлучні друзі; 2. р. р. від 8\уеаг II.
злуоі [8\уоі] 1. п розм. 1) важка праця; \уЬаі а ~! яка мука!; 2) зубріння; 3) зубрйло; 2. V зубрити; іо ~ ир опе’8 £гаттаг підзубрити граматику.
етуоипд [зхуашкі] п розм. непритомність.
8\¥шп [зхуагп] р. р. від 8\уіт II.
8Ч¥Ш1£ [8\УЛ1]] разі І р. р. від 8\¥ІП£ II.
8у [заі] п ч. ім'я Сай (зменш, від Зеутоиг).
8уЬагііе ['віЬогаїі] п сибарйт.
зуЬагіііс [,8іЬа'піік] асі] сибарйт-ський; розпещений, зніжений.
8уЬі1 ['зіЬіі] п ж. ім'я Сібіл.
8уЬІІ ['81Ь11] п пророчиця, віщунка.
зусалііпе ['зікаташ] п бібл. смоків-нйця.
8усатоге ['вікато:] п бот. 1) си-комбр (тж ~ Гі&); 2) явір (тж ~ таріе); 3) платан; чинара.
§усе [заїв] п грум, конюх.
зусее [заґві:] п злйвок срібла, що використовується як гроші.
$усотоге [Чікато:] див. зусатоге.
8усорЬапсу [ 'зікаГапзі] п 1) низькопоклонництво, плазування; лестощі; підлещування; 2) іст. донос, наклеп.
зусоркапі ['зікаГапі] п 1) підлесник, підлабузник; блюдолйз; 2) іст. донощик, наклепник.
зусорЬапііс [,8ікаТаепіік] аф 1) підлесливий; 2) наклепницький.
зусоріїапіізії ['зікаГапії/] аф підлесливий.
$усо$і$ [заі'коизіз] п мед. сикоз.
зуепііе [ заїтаїі] п мін. сієніт.
8у<1 [816] п ж. ім'я Сід (зменш, від 8у6па).
8у<1па ['зісіпа] п ж. ім'я Сідна.
8у<1пеу [зісіпі] п 1) ж. і ч. ім'я Сідні; 2) геогр. н. м. Сідней.
8у1 [вії] п 1) ж. ім'я Сіл (зменш, від ЗіІУІа, ЗуІУІа); 2) ч. ім'я Сіл (зменш, від Зііуап, $і1уапи8, $іІУЄ8іег, Зуіуап, 8у-Іуапиз, $уІУЄ8іег).
зуІІаЬагу ['віІаЬап] п лінгв. складова азбука.
зуІІаЬі ['віІаЬаі] рі від 8у11аЬи8.
зуІІаЬіс [8і'1аеЬік] афскладовйй; силабічний.
зуІІаЬісаіе [8Ґ1аеЬікеіі] у 1) поділяти на складй; 2) вимовляти по складах.
зуІІаЬісаііоп [8і,1аеЬі'кеі/п] п поділ на складй.
зуИаЬіїісаііоп [8і,1аеЬіГі'кеі/п] див. зуІІаЬісаііоп.
зуІІаЬіГу [8і'1жЬіГаі] див. зуІІаЬісаСе.
зуІІаЬізш [ЧіЬЬіхт] п силабізм.
зуІІаЬіхе ['віІаЬаіг] у 1) вимовляти по складах; 2) поділяти на складй.
зуІІаЬІе [ 8і1аЬ1] 1. п 1) склад; \уог68 оГ опе ~ односкладові слова; 2) перен.
звук, слово; поі а ~ ні звука, ні слова; 3) найдрібніша частка, деталь (сказаного, написаного)', Не кпо\¥8 еуегу ~ оГ іке таііег він знає цю справу до най-дрібніших деталей; 2. у вимовляти по складах.
зуІІаЬиЬ ['зіізЬаЬ] п 1) збйті вершкй з вином і цукром; 2) пишномовний стиль.
зуІІаЬиз ['зіІаЬаз] п (рі зуІІаЬі, 8у1-1аЬи8Є8 [-12]) 1) програма (лекцій, курсу)', 2) конспект, план; 3) розклад.
$у1І0£І$іп ['зіізбртт] п 1) лог. силогізм; 2) перен. тонкйй (хйтрий) хід.
8у1І0£І$ііс [,811а бзізіїк] аф лог. силогічний.
8УІІО&І2Є ['8і1а6заі2] у виражати у формі силогізму.
зуїрії [8111] п 1) граціозна (струнка) жінка (дівчина); сильфіда; 2) міф. сильф.
зуїрііііі ['811Г16] п маленький сильф; маленька сильфіда.
зуІрШіке ['зіІНаїк] аф граціозний, стрункйй, тонкйй.
зуїрйоп ['зіІГап] п тех. гофрована мембрана.
8уІУа ['вііуз] п ж. ім'я Сіл(ь)ва.
8уІуап ['вііузп] п ч. ім'я Сілван.
зукап [вііузп] 1. п мін. сильван, природний телур; 2. аф 1) лісовйй, лі-сйстий, ліснйй; 2) сільськйй, селянський.
8уІУЄ8іег [811 уєзіз] п 1) ч. ім 'я Сил-вестер; 2) день св. Сильвестра, переддень Нового року.
зуіуісиїіііге [ '8іІУікл1і[а] п лісів-НЙЦТВО.
8уІУІЄ [ 81ІУ1] п ж. ім 'я Сілві (зменш, від ЗіІУІа, Зуіуіа).
зуіуііе ['зііуаіі] п мін. сильвін.
вушЬіовез [,8ітЬ(а)ґои8І:2] рі від 8утЬІО8І8.
вутЬіовів [,8ітЬ(а)ґои8і8] п (рі 8утЬІО8Є8) біол. симбіоз.
зутЬої ['8ітЬ(з)1] п 1) сймвол; емблема; 2) позначка, знак; 3) військ. знак розрізнення.
вутЬоІіс(аІ) [8іт'Ьо1ік(з1)] аф символічний; знаменний.
зутЬоІісаІІу [віт'ЬзккзІї] аду символічно; знаменно.
зутЬоІісз [зіт'ЬоІікз] п рі (вжив, як зіп%) 1) символіка (галузь теології); 2) символіка (сукупність математичних знаків).
зутЬоІізт ['зітЬзІїгт] п символізм. зутЬоІізі ['8ітЬа1і8і] п символіст.
зутЬоІігаііоп [,8ітЬз1аі'геі/п] п
1)	символізація; 2) зображення (чогось) у вйгляді сймволів; 3) сукупність (письмових) сймволів (знаків).
зутЬоІіге [ 'вітЬзІаіг] у 1) символізувати; 2) зображати символічно; 3) надавати значення сймволу (знамення); 4) мати схожість (з чимсь); мати властйвість (чогось).
§утЬо1о&у [зіт'ЬоІзсізі] п 1) наука про сймволи (знаки); 2) символізм.
$утЬо!о1аігу [,вітЬз'1з1зіп] п схиляння перед сймволами (символікою).
$уттеігіс(а1) [8і'теіпк(з1)] аф си-метрйчний.
зуттеігісаііу [ві'теіпкзіі] асіу си-метрйчно.
вуїшпеігіхе ['зітіітаїг] у розташовувати симетрйчно; робйти симетрй-чним.
зуїшпеігу ['вітііп] п симетрія.
зушраіЬеііс [,8ітрз'0еіік] 1. п 1) людйна, яка піддається гіпнозу; 2) співчуваючий; симпатик; 3) анат. симпатйчна нервова система; 4) сим-патйчний нерв; 2. аф 1) співчутлй-вий; сповнений співчуття; вйкликаний співчуттям; ~ втіїе співчутлйва посмішка; 2) доброзйчлйвий; схвальний; 1о Ье ~ їо (іохуагбв) зтіЬ. схвально ставитися до чогось; 3) близькйй за духом, конгеніальний; що відповідає смакам (настрою); ~ аітоврЬеге сприятлива (приємна) атмосфера; 4) сим-патйчний; - Гасе симпатйчне (добре) облйччя; 5) анат. симпатйчний; ~ 8у8-іет симпатйчна нервова система; 6) фіз. що відбувається у відповідь; ~ уіЬгаііоп вібрація у відповідь; ~ іпк симпатйчне чорнйло; ~ 81гіке страйк солідарності.
зутраіііеіісаііу [,8ітро'0епка1і] айу співчуглйво; доброзйчлйво.
БутраіЬіге ['8ітра0аіг] у 1) співчувати, висловлювати співчуття (комусь — \уіі1і); іо ~ \уіі1і 8гпЬ. співчувати комусь; жаліти когось; 2) (ууіііг) доброзйчлйво (схвально) ставитися (до когось); симпатизувати (комусь); відчувати симпатію (до когось); 3) (хуіїй) узгоджуватися (з чимсь), відповідати (чомусь).
зутраіііігег ['8ітра0аіга] п співчуваючий; прихйльник.
8утраіЬу ['8ітра0і] п 1) симпатія, прихильність; іо Гееі а ~ Гог 8тЬ. симпатизувати комусь; рориіаг 8утраіЬіе8 аге оп 1ті8 8І6е громадська думка на його боці; 2) взаємне розуміння, взаєморозуміння; спорідненість душ; іо Ье ІП ~ \УІІІ1 8тЬ. бути у цілковйтій злагоді з кимсь; іо Ье оиі оГ ~ \уіій 8тЬ. бути у розладі з кимсь; \ує аге оиі оГ ~ ми перестали розуміти одйн одного; 3) співчуття; жалість; а тап оГ \уі6є 8утраі1тіе8 чуйна людйна; а Іеііег оГ ~ лист з вйсловленням співчуття; іо Ьауе по ~ Гог (\уііЬ) 8тЬ. не жаліти когось, не виявляти жалю (співчуття) до когось; ассері ту беер ~ прийміть моє глибоке співчуття; іо 8ігіке іп - страйкувати на знак солідарності; 4) відповідність; гармонія; ргісез §о ир іп - \уііЬ бетапб ціни підвйшуються відповідно до попиту; іо Ье оиі оГ -\уііЬ 8тіЬ. не відповідати чомусь.
8УШ
481
§уп
зушрЬопіс [зіт'іопік] асі] симфонічний; ~ тизіс симфонічна музика.
зутріюшоиз [зітТоипюз] аф милозвучний; гармонійний.
зутрЬопіз! ['зітґотзі] п симфоніст.
зутріюпу ['зітЬт] п муз. симфонія; < ~ сопсегі симфонічний концерт; ~ огсіїезіга симфонічний оркестр.
зутрозіа [зіт'роихіо] рі від зутро-зіит.
зутрозіас [зіт'роигюк] аф 1) що стосується дружньої розмови; 2) що підходить для збірника; 3) застільний.
зутрозіагсії [зпп'роигіаїк] п 1) головуючий на симпозіумі; 2) тамада за святковим столом.
зутрозіазі [зіт'роигіжзі] п 1) автор статті у збірнику; 2) учасник гулянки.
зушрозішп [8іт'роиг]ат] п (рі зутрозіа) 1) симпозіум; нарада з певного наукового питання; 2) філософська (дружня) розмова; 3) збірник статей різних авторів на спільну тему; 4) іст. гулянка, бенкет (у стародавніх греків).
зутріош ['$іт(р)іат] п симптом; ознака; іо 8Іло\у ~з оГ зтій. виявляти симптоми (ознаки) чогось.
зутріотаііс [,8іт(р)іа'тжіік] аф симптоматичний.
зутріоіпаіоіову [ , зіт(р)1ата 'іоіасізі] п мед. 1) симптоматологія (наука)', 2) сукупність симптомів.
8упаеге8е§ [зі'пюпзігг] рі від зупае-ГЄ8І8.
зупаегезіз [зі'пюпзіз] п (рі зупае-ГЄ8Є8) фІЗ., ХІМ. СИНЄрЄЗИС.
зупаезіїїезіа [,8ітг'0і:г]а] п (рі зу-паезіЬезіае) псих, синестезія.
зупаезіїїезіае [,8іпіг'0і:гп] рі від зу-паезіїлезіа.
зупа£О£ііе [’зшодод] п рел. синагога.
зупаїіазпіаііс [,зто1жд'тжпк] аф юр. двосторонній (про угоду).
зупарзе [зі'паерз] п анат. сйнапс.
зупс ['зідк] 1. п кін., телеб. розм. синхронізація (звуку і зображення)-, 2. V синхронізувати (звук і зображення).
зупсагр ['зідкаїр] п бот. складний плід.
зупсй [зідк] п кін., телеб. синхронізація (звуку і зображення).
зупсЬгосусІоігоп [ 'згдкгои 'заїкіа-ігзп] п фіз. синхроциклотрон.
зупскгопісаііу [зід'кгошкоіі] асіу синхронно.
зупскгопізт ['зідкгапігт] п 1) синхронізм, синхронність, одночасність; 2) перелік (спйсок) осіб (історйчних подій) у хронологічному порядку.
зупсйгопізііс [,зідкго пізіїк] ^синхронний, одночасний.
зупсйгопігаііоп [,зп]кгоп(а)і'2еііп] п синхронізація; ~ оГ хуаісілез звіряння годйнників.
зупсЬгопі/е ['зідкгопаїг] V 1) синхронізуватися; збігатися в часі; 2) ко
ординувати, узгоджувати в часі; 3) кін. узгоджувати фонограму із зображенням; 4) показувати однаковий час (про годинники)', 5) звіряти (годинники)-, 6) визначати одночасність подій; 7) кін. озвучувати.
зупсЬгопіхег ['зідкгопаїго] п синхронізатор.
зупсЬгопоііз ['зідкгопоз] аф синхронний, одночасний.
зупсЬгопоизІу [ 'зідкгопозії] асіу синхронно, одночасно.
зупсйгорйазоігоп [ 'зідкгоиТеїгаїтоп] п фіз. синхрофазотрон.
зупсйгозсоре ['зідкгоизкоир] п ав. синхроскоп.
зупсЬгоігоп ['зідкгоШгоп] п фіз. синхротрон.
зупсііпаї [зідк'іашої] 1. п геол. синкліналь; 2. аф геол. синклінальний.
зупсііпе ['згдкіат] п геол. синкліналь.
зупсораї ['зідкорої] аф мед. непритомний.
зупсораіе ['зідкореіі] V муз. синкопувати.
зупсораііоп [.зідка'реі/п] п муз., лінгв. синкопа.
зупсоре ['зідкорі] п мед. непритомність.
зупсгеііс [зідк'гі :1ік] аф філос. син-кретйчний.
зупсгеіізт ['зідкпПгт] п філос. син-кретйзм.
зупсгеііге ['зідкпіаіг] V синкрети-зувати; поєднувати, узгоджувати.
зупсго-шезії ['зідкгои'те/] п
1) авт. синхронізатор; 2) тех. синхронізуючий прйстрій.
зушіасіуіізіп [зш'сіжкиїїгт] п анат. зростання пальців.
зуініейс(аі) [зіп'сіеик(оі)] аф грам. сполучний, сполучниковий; ~ \уогсі сполучне слово.
зушііс ['зшсіїк] п 1) сйндик; член магістрату; 2) представнйк установи, уповноважений; 3) іст. захиснйк в суді.
зушіісаіізіп ['зіпдікоіігт] п синдикалізм.
зуїміісаіізі ['зтсіїкоіізі] п синдикаліст.
зушіісаіе І ['зіпбікн] п 1) синдикат; 2) агентство преси, яке продає свою інформацію для одночасної публікації.
зушіісаіе II ['зіпсіїкеїі] V 1) синдикувати, об’єднувати в синдикати; 2) купувати інформацію для друкування; 3) передавати інформацію в агентство преси.
зушіісаііоп [,8іпсії'кеіїп] п об’єднання у синдикати.
зуїміготе [Чтсігоит] п мед. синдром, сукупність симптомів.
зупе [заш] шотл. див. 8Іпсе.
зупесдосіїе [зі пекбокі) п вірш, синекдоха.
зупесоїо^у [,81П1 'коїосізі] п біол. екологія угруповань, синекологія.
зупесігіа [зі'песіпо] рі від зупедгіоп і зупесігіит.
зупесігіоп [зі'педгюп] п (рі зупесігіа) іст. синедріон.
зупесігіит [зі'песіпот] п (рі зупесігіа) іст. синедріон.
ЗУП£ЄПЄЗІ5 [Зіп'^ЄПІЗІз] П 1) бІОЛ. статеве розмноження; 2) геол. синге-нез.
зупзепеііс [,зіпсізі'пеіік] аф біол., геол. сингенетйчний.
зуп&опу ['зіпдопі] п мін. симетрія кристалів.
зупосі ['зіпосі] п 1) синод; собор духівнйцтва; 2) з’їзд; рада; збори.
зупосіаі [ 81ПЗСІ1] аф синодальний.
зупосііс(аі) [зі 'посіік(оі)] аф 1) церк. синодальний; синодський; соборний; 2) астр. синодйчний.
зупопуш ['зіпзпіт] п синонім.
зупопутіс [,зіпа'пітік] аф синонімічний.
зупопутісз [,8іпо'пітікз] п рі (вжив, як 5іп%) синоніміка.
зупопутіге [зі'поттаїг] V виражати за допомогою синонімів.
зупопутоиз [зі'поттаз] аф синонімічний; іо Ье ~ \уіїії зтій. бути синонімом чогось.
зупопуту [зі'пошті] п 1) синонімія, синонімічність; 2) синоніміка.
зупорзез [зі'порзіїг] рі від зупорзіз.
зупорзіз [зі'порзіз] п (рі зупорзез) 1) резюме; конспект; короткий огляд; синопсис; 2) лібрето кінофільму; короткий зміст кінофільму.
зупорііс(аі) (8і'порпк(о1)] 1. п синоптик; 2. аф синоптйчний; оглядовий; зведений; ~ тар синоптйчна карта.
зупоріісаііу [зі'поріїкоіі] асіу коротко, стйсло, конспектйвно; у вйгляді огляду (конспекту).
зупозіозез [,зіпоз'іоизі:г| рі від зуп-О8ІО8І8.
зупозіозіз кзіпозЧоизіз) п (рі зуп-озіозез) анат. кісткове з’єднання.
зупоуіа [зі'поиу]о] п фізл. синовія, синовіальна рідина.
зупоуіаі [зі'поцу]о1] аф фізл. синовіальний.
зупіасііс(аі) [зіпЧжк(ік(о1)] аф син-таксйчний.
зупіасіісаііу [зіп'іжкпкоії] асіу син-таксйчно.
зупіа^ша [зіп'іаедта] п (рі зупіа^-таіа) лінгв. синтагма.
зупіа^таіа [зіпіїаедтаіаі рі від зуп-іа§та.
зупіах ['зіпіаекз) п синтаксис.
зупіііегіпаї [8іп'0о:т9І| аф однакової температури.
зупіііезез ['зіп0ізі:2| рі від зупііїезіз.
8УП
482
іаЬ
8уПІЙЄ8І8 ['81П01818] П (рі ЗуПІЙЄ8Є8) сйнтез.
зупійезі/е ['зшОїзаіг] V синтезувати.
зупіііеііс(аі) [8іп'0еіік(а1)] асі] 1) синтетичний; ~ гиЬЬег синтетичний каучук; 2) штучний; 3) комплексний.
зупіЬеіісз [зш'Оеіікз] п рі синтетй-чні матеріали, синтетика.
зупіЬеііге ['8іп0ііаі2] див. зупійезіге.
зупіопіс [зіп'іошк] асі] рад. синто-нічний, настроєний у тон.
зупіопіхе ['зшіапаїг] V рад. настроювати (в тон, на хвилю).
зупіопу ['зіпіапі] п рад. 1) настроювання; 2) резонанс.
$УрЬІ1І$ ['81Г1118] п сйфіліс.
зурйіііііс [, зіГі'Іііік] асі] сифілітйч-ний.
зурйоп ['заіГап] 1. п сифон; 2. V 1) зливати сифоном; 2) тектй через сифон.
зурйопаее ['заіГапкіз] п мед. сифонний дренаж.
8угасизе ['8аіагак]и:г] п геогр. н. м. Сіракузи.
8уг Иар^а ['зігсіа:г]а:] п геогр. н. р. Сирдар’я.
зугеп ['заюпп] п 1) сирена, гудок; 2) сигнал повітряної тривоги; 3) міф. сирена; перен. вродлйва бездушна жінка.
8угіа [Чіпа] п геогр. н. Сйрія.
8уіїас ['зіпаек] 1. п старосирійська мова; 2. асі] старосирійський (тільки про мову).
8угіаск ['зіпак] п ч. ім'я Сіріак.
8угіап ['зіпап] 1. п сирієць; сирійка; ійе ~з збірн. сирійці; 2. асі] сирій-ський; ~ Оезегі Сирійська пустеля.
$угіп£а [81'пі]да] п бот. 1) бузок;
2)	жасмйн.
зугіїще ['8ІППСІ3] 1. п 1) шприц; йу-родегтіс ~ шприц для підшкірних ін’єкцій; 2) спринцівка; 3) пожежний насос (тж Гіге ~); помпа; 4) обпрйс-
кувач; поливальна установка; 2. V спринцювати; упорскувати, вводити за допомогою шпрйца.
8угіп£Є8 [8і'ппсізі:г] рі від зугіпх.
8угіп£Іп£ ['зіппдзії]] п 1) мед. спринцювання; 2) обпрйскування.
зугіпх ['зіпдкз] п (рі зугіпхез, зуг-іп^ез) 1) міф. сопілка Пана; 2) анат. нйжня гортань співочих птахів; 3) анат. євстахієва труба; 4) мед. фістула, свищ, норйця.
8уго- ['заіагои-] компонент складних слів: сирійсько-; $уго-АгаЬіап си-рійсько-арабський.
зугіез ['за:іі:2] рі від зугііз.
зугііс ['за:іік] аф що стосується пливунів (сипучих пісків); пливунний.
зугііз ['за.ііз] п (рі зугіез) пливун, сипучий пісок.
зупір ['зігар] 1. п 1) сироп; 2) очй-щена патока; §о1деп ~ світла патока; 2. V 1) перетворювати на сироп; згущувати; 2) покривати (поливати) сиропом; занурювати в сироп.
зупіру [ 'зігарі] аф схожий на сироп; густйй, липкйй.
зузіаіііс [зіз'іаеііік] аф фізл. пульсуючий, систальтйчний.
зузіеш ['зізіїт] п 1) система; спосіб; метод; а §оод ~ оГ іеасйіп§ Еп^іізй добра система навчання англійської мови; Ьіпагу ~ хім. бінарна система; Ьіраііізап (і\уо-рагіу) ~ амер. двопартійна система; ~ оГ §оуегптепі система управління; 2) устрій; роїііісаі ~ державний лад; 3) класифікація; ~ оГ ахез мат. система координат; паіигаї ~ хім. періодйчна система елементів; 4) учення; а ~ оГ рйііозорйу філософська система; 5) мережа (шляхів тощо); гаіїхуау ~ залізнйчна мережа; 6) організм; зігопе сігіпкз аге Ьад Гог ійе ~ міцні напої шкідлйві для організму; 7) світ, всесвіт; 8) геол. формація, система; 9) спорт, суддівство.
зузіетаііс(аі) [. зі зіі 'таеіік(аі)] аф систематйчний; іо Ье ~ працювати систематично, мати метод (систему).
зузіешаіісаііу [, зізії 'таеіікаїї] аф систематйчно; методйчно.
зузіетаіісз	[, зізії'таеіікз]	п рі
(вжив, як зіп&) систематика.
зузіетаіізш ['зізіїтаіігт] див. зуз-іетаіігаііоп.
зузіетаіізі ['зізіїтаіізі] п систематик; упорядник системи; класифікатор.
зузіетаіігаііоп [ 'зізіітаі(а)і'геі/п] п систематизація, приведення в систему.
зузіешаііге ['зізіїтаіаіг] V систематизувати.
зузіетаііхег ['зізіїтаіаіга] див. зуз-іетаіізі.
зузіетіс [зіз'іетік] аф фізл. систематйчний; що стосується всього організму; соматйчний; ~ роізоп військ, за-гальноотруйна речовина.
зузіешігаііоп ['зі8ііт(а)і'2еі/п] див. зузіетаіігаііоп.
зузіетіхе ['зізіїтаїг] див. зузіет-аііге.
зузіеті/ег ['зізіїтаїга] див. зузіет-аіігег.
8у8(ет1е88 [ 'ЗІЗІІҐПІІЗ] аф 1) 6ЄЗСИ-стемний; 2) біол. безструктурний.
ЗуЗІОІЄ ['818І9І1] п фізл. сйстола, скорочення серця.
зузіоііс [зіз'ІОІік] аф фізл. систолічний.
зузіуіе ['зізіаіі] п архт. 1) будйнок з колонами, розставленими на відстані двох діаметрів колони; 2) система колон у класйчній архітектурі з відстанню між колонами у два діаметри колони.
зутуЕУ ['812КІ31] п астр. сизйгія.
8гс2есіп [ 7Уеі8І:п] п геогр. н. м. Щецин.
8ге£е<1 [ 'зедесі] п геогр. н. м. Сегед.
Т, і [іі:] п 1) 20-та літера англійського алфавіту; 2) серійний номер 20 (19); 3) іст. 160; < Т сагі відкрйта коляска; Т-Ьеат тех. таврова балка; іі зиііз те (о а Т це мене цілком влаштовує; (о сгозз Ііте і’з а) ставити крап-кй над «і»; б) бути педантйчним, скрупульозним; іо Ьіі іі оГГ іо а Т влучити в точку; іо кпоху зтіЬ. іо а Т знати щось як свої п’ять пальців; іо тагк хуіій а Т іст. випалювати злодію тавро у вйгляді літери Т (від слова ійіеГ — злодій); (гІ£Йі) іо а Т досконало; достеменно, точнісінько; якраз.
іа [іа:] іпі дит. 1) дякую; 2) будь
ласка; < іо зау ~ сказати дякую, подякувати.
Тааі [іа:1] п (ійе ~) бурська мова.
ТаЬ [іаеЬ] (розм. скор. від СапіаЬ-гі§іап) 1. п 1) студент Кембриджського університету; 2) випускнйк Кембриджського університету; 2. аф кембриджський; що стосується Кембриджського університету.
іаЬ [іаеЬ] 1. п 1) вішалка; петелька; вушко; 2) вухо (шапки); 3) військ, пе-тлйця (на комірі); 4) нашйвка, наклейка; 5) розм. штабіст, штабнйй офіцер (тж гесі ~); 6) наконечник (шнурка для черевиків); 7) амер. розм.
облік; чек; (о кеер ~ оп даііу заіез вестй облік продажу товарів за день; 8) рахунок (у ресторані); 9) плата за послуги; іо ріск ир ійе ~ брати плату; 10) ав. трймер; < ~ хуазйег тех. лапчаста контршайба; 2. V 1) нашивати, прилаштовувати; 2) виділяти, призначати; 3) розташовувати у вйгляді таб-лйць.
іаЬас [іУЬаек] аф тютюнового кольору.
іаЬа&іе [ДаеЬо'зі:] п фр. групи бесідників у курйльні.
іаЬапиз ['іаеЬапаз] п ент. гедзь.
іаЬагсі ['іаеЬасі] п іст. 1) костюм
ІаЬ
483
іак
герольда; 2) плащ лйцаря, що його надівають поверх лат.
іаЬагеі [ЧаеЬапІ] п шовкова смугаста оббивна тканйна.
ТаЬазсо [Іа'Ьжзкои] п 1) гостра перцева приправа (тж ~ заисе); 2) перен. пікантна історія; непристойний анекдот.
ТаЬЬу [ ЧжЬі] п ж. ім "я Таббі (зменш, від Такії ка).
іаЬЬу [ТаеЬі] 1. п 1) смугастий кіт (тж ~ еаі); 2) стара пліткарка; 3) стара дівка; 4) муар; 5) муарова сукня (тж ~ дге88, ~ §о\уп); 6) буд. землянйй бетон; 2. аф 1) смугастий; строкатий; * еаі смугастий кіт; 2) муаровий; 3. V 1) робйти смугастим; 2) каландрувати шовк.
іаЬеїу [ ЧаеЬіГаї] V 1) витрачати; виснажувати, виморювати; 2) витрачатися; виснажуватися, зморюватися; сохнути.
ІаЬепіаг ['іаеЬаісіа:] п іст. 1) той, хто носить плащ; 2) учень королівського коледжу в Оксфорді.
ІаЬегпасІе ['іаеЬа:паек1] 1. п 1) шатро; намет; курінь; 2) житло, оселя; 3) бібл. скінія; 4) храм; 5) церк. молитовня, молитовний дім; 6) церк. да-рохранйльниця; 7) церк. рака; < ~ гооГ похйлий дах; 2. V 1) жйти в шатрі (наметі, курені); 2) проживати тимчасово; 3) класти в раку.
іаЬез [ ТеїЬііг] п (рі без змін) 1) мед. табес, сухоти спинного мозку; 2) гниття рослйн.
іаЬезсепсе [іа'Ьезпз] п схуднення, вйснаження, змарніння.
іаЬезсепі [іа'Ьезпі] асі] схудлий, вйснажений, змарнілий.
іаЬеііс [іа'Ьеіік] мед. 1. п табетик; 2. асі) хворий на табес.
іаЬісі [ЧаеЬід] асі] 1) хворий на табес; 2) вйснажений хворобою; 3) що спричйнює сухоти; 4) сухотний.
СаЬіпеі ['іаеЬіпіі] п поплін (сорт тканини).
ТаЬііЬа ['іаеЬЮа] п ж. ім'я 1) Та-біта; 2) бібл. Тавіта, Серна.
ІаЬІаІиге ['іаеЬІоі/а] п 1) дощечка з написом; 2) картйна; 3) фантазія; уявна картйна; 4) муз. табулатура.
іаЬІе ['іеіЬІ] 1. п 1) стіл, столик; сНпіп£-гоот ~ обідній стіл; Га11іп§ ~ амер. розкладнйй стіл; а ~ \уіік Іеауез розсувнйй стіл; 2) операційний стіл; 3) компанія (товарйство) за столом; співтрапезники; 4) їжа; харчування, столування; кухня; Гог (Іке) ~ призначений для їжі; іо 8еі а §оод ~ пригощати на славу; 5) трапеза, їда; іо Ье (іо 8Іі) аі ~ сидіти за столом, їсти; 6) столик для ігор; дошка для настільних ігор; 7) шаховий столик; 8) гравці за столом; 9) дошка; 10) плйтка, дощечка; 11) напис на дощечці; скрижаль; іке іеп ~8 бібл. десять заповідей;
12) таблйця; 13) розклад; 14) табель;
оГ ог^апіхаііоп військ, штати; 15) спйсок; ~ оГ сопіепі8 зміст (книги)', 16) гірське плато, плоскогір’я; 17) плоска поверхня; 18) тех. стіл (верстата)', планшайба; рольганг; 19) долоня (в хіромантії)', 20) грань (алмаза)', 21) архт. карнйз; 22) церк. престол (тж іке коїу ~, іке Ьогсі’з ~); < ~ Ьееі столовий буряк; ~ согп цукрова кукурудза, солодка столова кукурудза; ~ діатопд плоскогранний алмаз; ~ роиіігу птйця, яку відгодовують для столу; Т. Коипд круглий стіл, за якйм сиділи лйцарі короля Артура (тж Коипд Т.); ~ 8сгар теаі кормове борошно із столових відходів; ~ 8іа§е у спожйвчій стадії (про овочі та фрукти)', ~ іеппІ8 настільний теніс; іо Іау зтік. оп іке - відкласти обговорення чогось (про законопроект тощо); іо Ііе оп іке ~ бути відкладеним, бути покладеним під сукно; іо іаке Ггот іке - амер. повернутися до обговорення (законопроекту); іо іигп іке ~8 оп 8тЬ. бйти протйвника його ж зброєю; помінятися ролями; ипдег іке ~ п’яний; ипГіі Гог ~ неїстівнйй; ироп іке ~ загальновідомий; обговорюваний; 2. V 1) класти (ставити) на стіл; 2) кйдати (викладати) на стіл (гроші, карти); 3) складати таблйці (спйски, розклад); 4) заносити до спйсків; 5) пропонувати обговорйти; ставити на обговорення; іо ~ а тоііоп ставити на обговорення пропозйцію; 6) амер. відкладати (відтягувати) обговорення; відкладати у довгий ящик; 7) буд. з’єднувати шипом; 8) розважати гостей; 9) їсти; 10) змальовувати.
іаЬ1е-а11оі¥апсе ['іеіЬІУІаиапз] див. іаЬІе-топеу.
іаЬІеаи [ 'іжЬІои] п (рі іаЬІеаих) фр. 1) мальовнйча картйна; яскраве зображення; 2) несподівана сцена; дра-матйчна ситуація; 3) жива картйна (тж ~ уіуапі); 4) журная; офіційний спйсок; < ~ сигіаіпз театр, розсувна завіса.
іаЬІе-Ьеег ['іеіЬІ'Ьіа] п столове пйво.
іаЬІе-ЬеІІ ['іеіЬІЬеІ] п дзвіночок, що клйче на обід (вечерю тощо).
ІаЬІе-ЬоагсІ ['іеіЬҐЬо:д] п 1) амер. неповний пансіон (без житла); 2) верхня дошка стола.
іаЬІе-Ьоок [іеіЬІЬик] п 1) кнйга в розкішній оправі; 2) записна кнйжка (для нотаток); 3) таблйці; кнйга (збірник) таблйць.
іаЬІе-сепіге [ 'іеіЬІ,зепіа] п вйшита серветка (що лежить у центрі стола).
ІаЬІе-сІоіЬ [ ГеіЬ1к1о:0] п скатерка.
ІаЬІе-соуег |'іеіЬ1,клуа] п нарядна скатертйна.
іаЬІе-сиі [ іеіЬІклі] аф плоскогранний (про алмаз).
іаЬІе (1’Ьоіе [ іа:Ьґсіоиі] п фр. табльдот (тж ~ сііппег, ~ Іипск).
іаЬІе-Гасед [ 'іеіЬІГеїзі] див. іаЬІе-сиі.
іаЬІе-Лар [ 'іеіЬІЯаер] п відкидна дошка стола.
ІаЬІеГиІ ['ІеіЬИйІ] п 1) повний стіл (страв тощо); 2) повний стіл гостей; застілля.
іаЬ1е-£Іа$$ ['іеікідіаіз] п 1) гранована склянка; 2) столова склянка.
іаЬІе-кпіГе ['іеіЬІпаїГ] п (рі іаЬІе--кпіуез [-паїуг]) столовий ніж.
іаЬ1е-1ап<1 ['іеіЬПаепсІ] п плоскогір’я, плато.
іаЬІе-Іеаґ [ЧеіЬ11і:£] п (рі іаЬІе-Іеауез [-1і:у2]) 1) вкладна дошка розсувного стола; 2) відкидна дошка стола.
<	аЬ1е-1е& ['іеіЬПед] п ніжка стола.
іаЬ1е-1іГііп& ['іеіЬ1,1і£іід] п спіри-тйзм, столовертіння.
іаЬІе-Ііпеп [ТеіЬ1,1іпіп] п столова бі-лйзна.
ІаЬІешап [ЧеіЬІтаеп] п (рі іаЬІетеп [-теп]) табельник.
ІаЬІе-топеу [ЧеіЬ1,тлт] п 1) військ, столові гроші; 2) плата за право харчуватися в клубі.
іаЬІе-шоуіпз [ЧеіЬкти:уід] див. ІаЬ1е-1іГііп£.
іаЬІе-паркіп ['іеіЬ1,пжркіп] п серветка.
<	аЬ1е-гарріп£ ['іеіккгжрід] п стукіт по столу (під час спіритичного сеансу).
іаЬ1е-$Ьоге ['іеіЬІр:] п мор. рівний низькйй берег.
<	аЬ1е-$рооп [ЧеіЬІ8ри:п] п столова ложка.
<	аЬ1е-$іопе ['іеіЬІзіоип] п архл. дольмен.
іаЬІеі ['іаеЬІіі] 1. п 1) дощечка (з написом); 2) меморіальна дошка; 3) блокнот; записна кнйжка; 4) таблетка; 5) кусок, брусок (мила тощо); 2. у 1) прикріпйти (прибйти) дощечку; 2) зробйти напис на дощечці.
іаЬІе-іаїк ['іеіЬІІоїк] п застільна розмова.
ІаЬІе-іотЬ [ТеіЬ1Ш:т] п усипальниця.
іаЬІе-5¥аге [ЧєіЬіхуєз] п (тж СаЬІе-\уаге) столовий посуд (тарілки, виделки, ножі тощо).
іаЬ1е-^¥аіег ['іеіЬ1'\уо:іа] п мінеральна столова вода.
СаЬІе-^огк [ЧеіЬ1\уа:к] п друк, таб-лйчний набір.
ІаЬІіпз [ЧеіЬІід] п 1) складання таблйць; 2) тканйна для скатерок; столова білйзна; 3) архт. мурування кар-нйза; 4) карнйз; 5) парапетна плита; 6) буд. шип.
іаЬІоісі І'іаеЬІзісі] 1. п 1) таблетка; 2) малоформатна газета зі стйслим текстом і велйкою кількістю ілюстрацій; 3) бульварна газета; 2. аф 1) стй-слий, короткий; іп ~ Гогт а) стйсло, коротко; б) у формі таблетки; 2) низькопробний; бульварний; ~ рге88 бульварна преса.
іаЬ
484
іа<1
іаЬоо [іа'Ьи:] 1. п табу; заборона; ипсіег а ~ заборонений; 2. асі] 1) священний; 2) заборонений; ~ сизіот заборонений обряд; 3. V 1) накладати табу (на щось); 2) накладати заборону, забороняти; 3) піддавати остракізму, бойкотувати.
іаЬо(и)г [ТеїЬа] п невелйкий барабан, барабанчик.
іаЬоигеі [ЧаеЬопі] п 1) стілець, ослінчик; низенька табуретка; 2) п’яльці; 3) коробочка для голок.
іаЬгеі [ТаеЬпі] п іст. тамбурин; бубон.
іаЬиіа ['іаеЬ/иІо] п (рі іаЬиІае) лат. 1) дощечка для писання; 2) перен. звід законів, напйсаний на дощечці; 3) церк. налйчник для вівтаря; < ~ таза табула раза; щось чйсте (незаймане).
ІаЬиІае [ТжЬ]и1і:] рі від іаЬиІа.
ГаЬиІаг [ЧжЬ]и1а] асі] 1) що має плоску форму (поверхню); ~ зигїасе плоска поверхня; 2) таблйчний, у вйгляді таблйць; 3) пластйнчастий, шаруватий; 4) геол. пластовйй, шаровйй; плитоподібний; 5) друк, таблйчний (про набір).
ІаЬиІагіхе [ТжЬ/иІагаїг] V зводити в таблйці.
ІаЬиІагу [ТаеЬ]и1ап] п іст. табуларій (архів).
ІаЬиІаіе І ['ІаеЬ/иІй] аф 1) шаруватий, плйтчастий, пластйнчастий; 2) плоский, пласкйй; 3) палеонт. що має горизонтальні перегородки.
ІаЬиІаіе II [ 'ІавЬуиІеіі] V 1) зводити в таблйці; 2) робйти плоску поверхню.
іаЬи1аіе<1 ['ІаеЬ]и1еіІісі] аф 1) зведений у таблйці, таблйчний; 2) що має плоску поверхню; плоский, пласкйй; 3) шаруватий, плйтчастий, пластйнчастий.
іаЬиІайоп [ДжЬ]и'1еі/п] п складання таблйць, зведення у таблйці; класифікація.
ІаЬиІаіог [ТзеЬіиІейа] п 1) складач таблйць; 2) табулятор.
іасЬе [іа:/, Ізе/] п 1) пряжка; застібка; гачок; 2) пристосування для прив’язування; 3) плямочка; кольорова цятка; 4) ластовйнка; 5) розм. рйса, особлйвість.
ІасЬеошеіег [Джкі'отііа] п 1) геод. тахеометр; 2) тахометр.
іасЬі$іо$соре [із'кізіззкоир] п псих. тахістоскоп.
ІасЬо£гарЬ [Чаекадга:/] п тахдграф, самопйсний тахометр.
ІасЬошеіег [іж'котііа] п тахометр.
ГасЬусаггііа [Джкі'ка:с1іа] п мед. тахікардія.
іасЬу^гарЬ [Тжкідга:/] п 1) стенографічний запис; 2) стенограф.
іасіїувгаріїу [іае'кідгаії] п тахіграфія, стенографія.
іасЬуіііе [Тзекіїай] п мін. тахиліт, базальтове скло.
іаскушеіег [іж'кітііа] п 1) геод. тахеометр; 2) тахометр.
іасії [Чзезіі] аф 1) мовчазнйй; 2) не вйражений словами; мйслений; що мається на увазі; безмовний.
Тасііа [Чзезііа] п ж. ім'я Тасіта.
Тасйеап [Чаезііііап] асі] в дусі Та-ціта; у стйлі Таціта.
іасііигп ['іаезііаіп] асі] мовчазнйй; небалакучий.
Іасііигпііу [Дж8іТа:шіі] п мовчазність; неговіркість, небалакучість.
Іаск [іжк] 1. п 1) цвях з широкою головкою; кнопка; 2) шевський цвях, текс; 3) стібдк; 4) з’єднання на живу нйтку; 5) мор. галс; 6) напрям; шлях, курс; політйчна лінія; іо Ье оп іЬе гі^Ьі (оп іЬе \¥гопв) ~ стояти на правильному (на хйбному) шляху; іо іаке іке \угоп§ ~ пітй по хйбному шляху; 7) вірьовка, мотузка; 8) доповнення, поправка (до законопроекту); 9) лйп-кість, клейкість; 10) розм. стійкість, твердість; міцність; надійність; 11) по-лйця для сушіння сйру; 12) мор. їжа; 13) шотл. землеволодіння; оренда земельної власності; 14) орендоване па-совйсько; 15) улов рйби; 16) розм. поганий смак (запах); < Ьагсі ~ морськйй сухар, галета; зо£і ~ хліб; ~ гіуєі тимчасова заклепка; іо соте (іо веі) сіохуп іо Ьгазз ~8 внестй повну ясність, пі-дійтй до суті справи; 2. V 1) прикріплювати кнопками (цвяшками); прибивати (до чогось — сіохуп, іо); 2) приметувати; зшивати, шйти на живу нйтку, наживляти; 3) тех. прихоплювати (зварюванням); 4) додавати, приєднувати; 5) мор. повертати на інший галс; ітй галсами; ітй проти вітру; 6) лавірувати, міняти курс; змінювати орієнтацію (думку, лінію поведінки); 7) зв’язувати, пов’язувати, співвідносити (факти тощо); 8) внестй у фінансовий законопроект поправку, щоб забезпечити його прийняття палатою лордів; 9) юр. об’єднувати пізніше за часом закладне право з першим; 10) з’єднувати шлюбними узами.
іаскеі ['іаекіі] п розм. 1) кнопка; цвях з широкою головкою; 2) шевський цвях, текс.
іаскіе І'іаекі] 1. п 1) приладдя; речі; інструмент; устаткування, обладнання; спорядження; прйлад; 8Ьауіп§ ~ приладдя для гоління; 2) рибальські снасті; 3) упряж; 4) мор. такелаж; талі; 5) тех. поліспаст, складнйй блок; 6) розм. їжа і питво; 7) амер. спорт. півзахиснйк; 8) спорт, блокування; захват двох ніг; Пуіп£ ~ підніжка; 2. V 1) хапати; зупиняти; 2) зустрічати вороже; 3) мати справу (з кимсь); намагатися переконати (когось); 4) енергійно братися (до чогось); займатися (чимсь); іо ~ іЬе /оЬ братися до роботи;
5) вирішувати (щось); бйтися, працювати (над чимсь); Іо ~ а ргоЬІет вирішувати проблему, розв’язувати задачу; 6) прив’язувати, закріпляти; 7) запрягати; сідлати; 8) спорт, перехоплювати (відбирати) (м'яч); заволодівати (м'ячем, шайбою); блокувати (гравця).
іаскзшап [ 'іжкатоп] п (рі гаскзтеп) шотл. орендар.
іаску [ 'іаекі] асі] липкйй, клейкйй.
іаспосіе [ 'Іаекпоид] п мат. точка са-модотику (кривої).
іасопііе [Чаекапаїї] п мін. таконіт.
іасі [іаекі] п 1) такт, тактовність; іо Ьауе вгеаі ~ бути дуже тактовним; 2) муз. такт.
іасіГиІ ['Іаекгїиі] аф тактовний.
іасііс ['ізекіїк] 1. п тактика; 2. аф 1) що стосується порядку (розташування); 2) лінгв. синтаксйчний; 3) дотиковий.
іасіісаі [ 'іжкіїкаї] аф 1) військ, так-тйчний, оперативний; бойовйй; вій-ськовйй; ~ асііуіііе8 бойові дії; ~ аігїіеісі а) аеродром тактйчної авіації; б) опе-ратйвний аеродром; Т. Аіг Еогсе а) амер. тактйчна повітряна армія; б) амер. авіація підтрймки військбво--морськйх сил; в) тактйчні військово--повітряні сйли; ~ ейісіепсу а) бойова готовність; б) тактйчні дані; ~ Еогсе тактйчна група; ~ &ар оператйвний простір; - тар топографічна карта велйкого масштабу; ~ тіззіоп а) бойове завдання; б) бойовйй вйліт (політ); ~ гесоппаі88апсе а) військова розвідка; б) тактйчна (оператйвна) розвідка; ~ зтоке вертикальна димова завіса; 2) перен. тактйчний; ~ аіііапсе тимчасовий союз; 3) спрйтний; обачний, розважливий.
іасіісіап [іаек'іі/п] п тактик.
іасіісз [ 'іаекіїкз] п 1) (вжив, у 5іп% і рі) військ, тактика; 2) (вжив, у рі) перен. тактика, дії.
іасіііе ['іаекіаіі] аф 1) дотиковий; тактйльний; - ог^аиз органи дотику; ~ 8ЄП8іЬі1ііу здатність сприймати дотиком; 2) що сприймається дотиком; що відчувається на дотик, відчутний.
іасііоп ['ізек/п] п дотик; контакт. іасі1е§8 ['іаекіїїз] аф нетактовний, іасіог ['іаекіа] п кінцевий дотиковий орган, дотикове тільце.
іасіиаі [Тзек^иоі] аф 1) дотиковий; 2) що спричйнюється дотиком.
Та<1 [Іаесі] п ч. ім'я Тад, Тед (зменш, від ТЬад(сі)еи8, ТЬеодоге).
іа<1 [іаесі] п амер. дитйна.
Тафік [ Ча:сізік] 1. п 1) таджйк; та-джйчка; СЬе ~(8) збірн. таджйки; 2) та-джйцька мова; 2. аф таджйцький.
Тафікізіап [іа:,дзікі'8Іа:п] п геогр. н. Таджикистан.
іаЛроІе [Чаедроиі] п зоол. 1) пуголовок; 2) личйнка асцйдії.
іае
485
іаі
іаедіит УІіае ['ікфаш'уаііі:] мед. депресія.
іаеі [іеіі] п 1) міра вагй у країнах Далекого Сходу; 2) східна срібна монета.
іа’еп [іеш] поет. скор. від іакеп.
іаепіа ['іі:та] п (рі тж іаепіае) 1) архл. стрічка, вузька пов’язка (на голову); 2) мед. пов’язка, бинт; 3) анат. смужка нервової тканйни; 4) стрічковйй черв’як.
іаепіае [Чі:пі:] рі від іаепіа.
іаепісШе [Чі:пі8акі] п мед. засіб від стрічковйх глистів, глистогінний засіб.
іаепіґи£е ['іі:пі£)и:сіз] див. іаепісіде. іаепіоШ ['іі:шокі] аф стрічкоподібний, стрічковйй (про глиста).
Іаіїегеї [ЧаеГпІ] див. іаіїгаіі.
іаіїеіа ['іжГііа] 1. п тафта (тканина); 2. аф 1) тафтянйй; 2) вйрядже-ний; криклйво одягнений; 3) пйшний, помпезний (про стиль); 4) вйтонче-ний, вйшуканий.
іаїїеіу ['іжйіі] див. іайеіа.
іаіїгаіі ['іжГгеїІ] п мор. гакаборт.
ТаДу ]'іае£і] п 1) ч. ім'я Таффі; 2) розм. валлієць, уродженець Уельсу.
іаПу [ЧаеГі] п 1) цукерка з цукру і масла; 2) ячмінний цукор; 3) амер. розм. грубі лестощі, незграбний комплімент.
іаіїа ['іаеГіа] п дешевий ром.
<а& [іжд] 1. п 1) висячий кінчик (чогось); кінець, що теліпається; 2) амер. ярлйк, етикетка, бйрка; 3) кінець кабелю; 4) металевий наконечник шнурка (на черевику); 5) петля; вушко; 6) стрічка, бант; кйтичка (як прикраса); 7) ріаксельбанти; 8) кінчик хвоста (тварини); 9) смужка пергаменту з висячою печаткою; 10) закінчення, завершення; заключна частйна; 11) вйсновок, епілог; кінець репліки; заключні слова актора; мораль; 12) заяложена цитата; 13) кучерява фраза; красне слівце; 14) прйспів; 15) квач (гра); < - дау амер. день збирання коштів для якогось фонду; іо а ~ точнісінько, тютілька в тютільку; 2. V 1) навішувати ярлйк (бйрку); наклеювати етикетку; 2) з’єднувати, зв’язувати; ІО ~ 8ГПІІ1. ІО£ЄІЙЄГ зв’язувати щось; 3) припасовувати наконечник (петлю, вушко); 4) переслідувати (когось); ітй (за кимсь); 5) прикрасити (промову); уставити дотепне слівце; блйснути цитатою; 6) нанйзувати (думки тощо); 7) мазати (у грі); 8) зрізати збйту вовну (з вівці); □ ~ аГіег, ~ а1оп£ ітй назирці.
Та&а1о£ [іа: 'да :1од] п тагальська мова.
іа££Є(і [іаедсі] аф 1) з ярликом (бйркою, етикеткою); 2) обкований, з металевим наконечником; 3) фіз. мічений; ~ аіотз мічені атоми.
іа££ег ['іаедо] п 1) рі тонкі листй металу; 2) пристосування для зрізування з вівці збйтої вовни; 3) ведучий (У грі).
іа§-га£ ['іждгаед] 1. п натовп; голота; ~ апд ЬоЬіаіІ усякий набрід; 2. аф обірваний, обідраний.
<а§иа [ 'іаедхуз] п бот. слонова пальма.
іа£ііап ['іа:д\уап, 'іжд\уап] п зоол. сумчаста летяга (летюча білка).
Тайііі [іа:'Ьі:іі] п геогр. н. острів Таїті.
<аі&а [ іаіда] п рос. тайга.
іаіі [іеіі] 1. п 1) хвіст, хвостик; 2) те, що нагадує хвіст; 3) іст. кінський хвіст (емблема влади в Туреччині); 4) коса, кіска (волосся) (тж ~ оГ Ьаіг); 5) нйжній кінець (чогось); кінчик; край; ~ оГ а \уіп£ край крйльця (метелика); 6) задній кінець, край (чогось); ~ оГ а сагі задок воза; 7) кінцева фаза; 8) заключна частйна; 9) спіднй-ця; нйжня частйна сукні; 10) пола, фалда; 11) шлейф; 12) рі фрак; іо §о іпіо ~8 почати носйти одяг дорослих (про хлопчиків); 13) амер. сйщик, філер, «хвіст»; 14) черга, «хвіст»; 15) зворотний бік монети, решка: 16) рі пбкйдьки; рештки; 17) менш впливова частйна (політичної партії); 18) спорт, слабша частйна команди; 19) спорт, п’ята (лижі); 20) тех. хво-стовйк (інструмента); 21) ав. хвостове оперення; хвіст; 22) військ, тил; 23) друк, нйжній обріз (сторінки); 24) розм. зад, сіднйці; 25) юр. спадкоємне майно; < ~ аззетЬІу (ипіі) ав. хвостове оперення; ~ сЬиіе гальмовйй посадочний парашут; ~ Гш хвостовйй плавець; ~ Гихе донний підривнйк; ~ §ип ав. хвостова гармата; ~ Ьеауу а) переобтяжений на хвіст (про літак); б) обтяжений тилами; ~ таг^іп нйжнє поле (сторінки); ~ зкід ав. хвостовйй костйль; ~ зііде ав. ковзання на хвіст; ~ іиггеі ав. хвостова вогнева установка; хвостова турель; ~ хуЬєєі ав. хвостове колесо; ~ \уіпд попутний вітер; аі зтЬ.’з ~, іп іЬе ~ оГ зтЬ., сіозе оп зтЬ.’з ~ назирці (слідом) за кимсь; іо Го11о\у аі зтЬ.’з ~ ітй назирці (по п’ятах) за кимсь; Ьеадз ог ~з? орел чи решка?; іо йауе ійе ~ Ьєі\уєєп ійе 1е§з піджати хвоста, злякатися; іо йауе (іо кеер) опе’з - ир (до\уп) бути у піднесеному (пригніченому) настрої; іо іигп ~ піджати хвіст: дременути, накивати п’ятами; іо іхуізі зтЬ.’з ~ роздратовувати когось, наступати комусь на хвіст; 2. аф 1) задній; хвостовйй; 2) юр. обмежений умовою; 3. у 1) припасовувати (приробляти) хвіст; 2) тягтй за хвіст; 3) відтяти (відрубати, відрізати) хвіст; 4) відстригати (відрізати) кінчики (у плодів тощо); 5) ітй слідом, вистежувати, переслідувати; іо ~ а ійіеГ вйстежити злодія: 6) утворйти хвіст
(процесії); ітй позаду; 7) розтягтйся ланцюжком; 8) приєднувати до кінця (до хвоста); прив’язувати (закріпляти) біля хвоста; 9) приставати (до компанії — оп); 10) буд. закріпляти у стіні (балку); 11) буд. бути закріпленим у стіні (про цеглину тощо); 12) мор. обплітати татарським обплетенням (кінець троса); 13) мор. повертатися кормою; іо ~ іпзйоге повертатися кормою до берега; 14) юр. обмежувати права; обтяжувати зобов’язаннями (про нерухоме майно); □ ~ аЙег, ~ а1оп& а) ітй назирці (по п’ятах), переслідувати; б) плентатися у хвості, пасти задніх; ~ а^уау, ~ оії, ~ оиі а) розтягуватися (про процесію); б) замовкати, завмирати; в) вщухати (про вітер); г) піджати хвіст; кйнутися навтікй; д) залишати позаду (суперників).
іаіІ-Ьау [ЧеіГЬеі] п 1) гідр, нйжній б’єф; 2) буд. кінцева панель.
іаі1-Ьоаг<1 [ 'іеі!Ьо:д] п відкиднйй задок (воза); відкиднйй борт (грузовика).
іаіі-соаі ['іеіі'коиі] п фрак.
іаіі-іііуе ['іеіі'даїу] п ав. сковзання (плин) на хвіст.
іаііей [іеіід] аф 1) хвостатий; 2) ^безхвостий; з відрубаним хвостом.
іаіі-еікі ['іеіі'епд] п 1) кінець, хвіст (чогось); 2) перен. заключна частйна (промови тощо); 3) ав. хвостова частйна; 4) мор. задній кінець; кінцевий вал.
іаіІ-Геаійег ['іеіІТеда] п хвостове перо.
іаі!-§аіе ['іеіідеіі] п 1) спускний шлюз; низові ворота; 2) авт. задній відкиднйй борт.
іаіііпз [Чеііід] п 1) кінець; задня частйна; 2) рі рештки; відходи; покидьки; 3) рі с. г. вйсівки; недомолб-чені колоскй; 4) рі мет. шлам; 5) буд. закріплення кінця консольного елемента.
іаіі-іатр ['іеіПгетр] див. іаіі-іцфі.
іаіііе [іеіі, іа:]] п фр. 1) форма; 2) форма бюста; 3) корсаж; 4) крій корсажа; 5) талія.
іаі11е-<1оисе ['іа:]би8| п фр. гравюра, вйконана різцем.
іаі11е$$ ['іеі11і8] аф безхвостий.
іаі1-1і&1іі ['іеіііаіі] п 1) зал. буферний ліхтар (червоний); 2) авт. задній ліхтар; стоп-сигнал; 3) ав. хвостовйй вогонь; 4) мор. кормовйй вогонь.
іаіі-іоск ['іеіііок] п нйжній шлюз (в доці).
іаііог ['іеііа] 1. п 1) кравець; 2) торговець чоловічим одягом; 3) орн. птах-кравець; < ~’з ЬІоск (дитту) манекен; ~*8 сгатр поколювання у пальцях; ~’8 і\¥І$і міцна шовкова нйтка; Тот Т. збірн. кравці; 2. г 1) шйти, кравцювати; 2) шйтися; ійі$ таіегіаі ~з \ує11 з цієї тканйни добре шйти; 3) шйти на когось; бути чиїмсь кра
іаі
486
іак
вцем; ке \уаз ~ед Ьу іохуп ігадезтеп він шив собі одяг у міськйх кравців; 4) витрймувати у строгому стйлі; 5) робйти (виготовляти) на замовлення; пристосовувати. догоджати; 6) розм. промазати (у стрільбі).
Іаііог-Ьігд [ 'іеі1аЬа:д] п орн. птах--кравець.
іаііогед [ 'іеііад] асі] зроблений (поні йтий) кравцем.
іаі!оге$$ ['іеіЬпз] п кравчйня.
іаііогіпз ['іеііогі^] п 1) шиття одягу; кравецька справа; кравцювання; 2) одяг.
іаііог-таде [іеііатеїд] 1. п 1) строгий жіночий одяг; 2) сигарета (цигарка) фабрйчного вйготовлення; 2. асі] 1) чоловічого покрою (про жіночий одяг); простйй, строгих ліній; 2) строго одягнений (про жінку); 3) вйготовлений (зроблений, пошйтий) на замовлення; пристосований; а зсоге ~ Гог гадіо музика, напйсана на замовлення для радіо; 4) фабрйчного виробнйцтва; ма-шйнної набйвки (про сигарети); 5) тех. прив’язаний до місця.
іаіі-ріесе [Чеі1рі:з] п 1) кінцева частйна, задній кінець (чогось); хвостова частйна; 2) друк, кінцівка; невелйка гравюра наприкінці розділу (кнйги); 3) муз. струнотримач, приструнник (у скрипки).
іаііріре ['іеііраїр] п тех. 1) усмоктувальна труба (насоса); 2) вихлопна труба.
іаіі-ріапе [Чеііріеш] п ав. хвостовйй стабілізатор; хвостове оперення.
іаіі-гасе ['іеіігеїз] п гідр, відвіднйй канал.
іаіІ-гЬуше [Чеіігаїт] п вірш з не-римованим заключним рядком.
іаіі-горе [ 'іеіігоир] п вірьовка, прикріплена до задньої частйни (чогось).
іаіізіііег ['іеі1,зііа] п ав. розм. літак з вертикальним зльотом і посадкою.
іаіі-зріп ['іеіізрш] п ав. 1) нормальний штопор; 2) некерований штопор.
іаіі-зіоск ['іеіізіок] п задня бабка (верстата).
іаіі-хуаіег [ 'ієі1,\уо:із] п гідр, вода в нйжньому б’єфі.
Таішуг Репіпзиіа [іаґтігрі'піП8]иІ9] п геогр. н. півострів Таймйр.
іаіп [іеш] п олов’яна амальгама.
іаіпі [іеші] 1. п 1) пляма; порок; ганьба; 2) зараза; зіпсованість; вада; тогаї ~ аморальність; 3) хвороба у прихованій стадії; 4) наліт, прйсмак (чогось поганого); ~ оГ соттегсіаіізт дух гендлярства; 2. V 1) розкладати, заражати, псувати; іо ~ зтЬ.’з гериіа-ііоп підривати чиюсь репутацію; 2) загнивати; заражатися; псуватися; теаі ~з геадіїу іп коі хуеаікег у спеку м’ясо швйдко псується; 3) примішувати, домішувати, додавати.
іаіпіесі І'іеіпіід] аф що загниває
(псується); - теаі несвіже м’ясо; ~ топеу перен. брудні гроші; < ~ §оодз товари, які бойкотуються членами профспілки з політйчних мотйвів.
іаіпі1е§$ ['іеіпіііз] аф поет, бездоганний; незаплямований, чйстий.
Таі-ріп£ ['іаі'ріі]] п кит. тайпін; учасник тайпінського повстання.
іаіз(с)Ь [іаі/] п фолькл. фантом, примара конаючої людйни.
Тапуап [іаі'\уа:п] п геогр. н. острів Тайвань; ~ Зігаіі Тайванська протока.
Тарк ['іа.дзік] див. Тафік.
іаке І [іеік] п 1) захоплення, взяття; здобуття, одержання; 2) вйручка; бариші; збір (театральний); 3) розм. получка; 4) улов (риби); 5) здобич (на полюванні); 6) оренда (землі); 7) орендована ділянка; 8) мед. вдале щеплення; 9) друк, урок складача; 10) кін. кінокадр, дубль; 11) популярна пісенька (п’єса); 12) шах. взяття (фігури); < §іує апд ~ а) взаємні поступки, компроміс; б) обмін люб’язностями (ущйпливими зауваженнями).
іаке II [іеік] V (разі іоок; р. р. іакеп) 1) брати; хапати; іо ~ зтЬ. Ьу іке капд узяти когось за руку; іо ~ зтЬ. іо опе’з агтз обнімати когось; 2) захоплювати, оволодівати, завойовувати; іо ~ ргіз-опегз захоплювати (брати) в полон; 3) ловйти; іо ~ іїзк ловйти рйбу; іо ~ зтЬ. Ьу зигргізе захопйти когось зненацька; іо ~ зтЬ. аі кіз хуогд спіймати когось на слові; 4) привласнювати; брати без дозволу; 5) відбирати, забирати (у когось — Ггот); ікеу іоок кіз до§ Ггот кіт у нього забрали собаку; 6) користуватися; діставати; набувати; одержувати; іо ~ Іеззопз брати уроки; іо ~ а іахі брати (користуватися) таксі; І ат іакіп§ а коїідау іо-дау я сьогодні відпочиваю; сьогодні у мене вільний день; 7) вибирати; іо ~ іке зкогіезі у/ау вйбрати найкоротший шлях; іо ~ іке \угоп£ гоад збйтися з дороги;
8) купувати; іо ~ ііскеіз купувати (брати) квиткй; І ~ Ьгеад кеге я купую (беру) хліб тут; 9) вигравати; 10) юр. успадковувати; 11) видобувати; збирати; іо ~ соаі видобувати вугілля; іо ~ іке сгор збирати урожай; 12) сприймати; реагувати; іо ~ ікіп^з аз ікеу аге сприймати речі такйми, якйми вонй є; 13) розуміти, тлумачити; іо ~ зтЬ. іп іке итоп§ хуау неправильно зрозуміти когось; 14) гадати, вважати; 15) охоплювати, оволодівати; ап іп-іепзе дезраіг іоок кег її охопйв відчай; іо Ье ~п ііі (Ьад) захворіти; 16) захоплювати; приваблювати; ікіз аиіког ~з кіз геадегз хуіік кіт цей автор захоплює читачів; 17) мати успіх, ставати популярним; іке ріау дідп’і ~ п’єса не мата успіху; 18) запйсувати, реєструвати; протоколювати; іо ~ поіез занотовувати; іо ~ тіпиіез вестй протокол; 19) фотографувати, знімати; 20) вихо-
дити на фотографії; зке доез поі ~ \ує11 вона погано виходить на фотографії; 21) використовувати як прйклад; 22) уміщати; 23) чіплятися, застрявати; заплутуватися; 24) одружуватися; виходити заміж; ке із £оіп£ іо ~ а хуіГє він збирається одружйтися; зке \уои1дп’і ~ кіт вона не хотіла виходити заміж за нього; 25): с. г. іке соху іоок іке Ьиіі корова злучена; 26) мед., с.г. прийматися; діяти; іке уассіпаііоп дід поі ~ віспа не прийнялася; 27) споживати, приймати (їжу тощо); іо ~ зиррег вечеряти; поі іо Ье ~п зовнішнє (напис на ліках); 28) тех. тужавіти, тверднути; 29) їздити (на таксі тощо); іо ~ а іахі (а ігат) поїхати на таксі (на трамваї); \ує изиаііу ~ іке ІіГі ми звичайно користуємося ліфтом; ЗО) орендувати; наймати; 31) запрошувати, наймати на роботу; 32) передплачувати (газету тощо); \¥кіск пехузрарегз до уои ~? які газети ви передплачуєте?; 33) брати (керівництво); нестй (відповідальність); іо - іке Ьіате ироп опезеІГ брати вину на себе; 34) вступати (на посаду); іо ~ іке сгохуп вступати на престол; 35) займати (місце); ~ а зеаі! сідайте!; ~ уоиг зеаіз! займайте місця!; 36) займати (позицію); дотрймуватися (точки зору); 37) триматися (якогось напряму), рухатися (в певному напрямі); 38) набувати (вигляду, форми); 39) переборювати, долати (перешкоди); 40) відкривати (комусь таємницю); 41) вивчати (ремесло тощо); І зкаїї ~ Егепск я вивчатиму французьку мову; 42) вестй (заняття тощо); іо ~ іке єуєпіп§ зєіуісє церк. правити вечерню; 43) визначати (розмір тощо) ; знімати (показання приладу); іо ~ іетрегаіиге вимірювати температуру; іо ~ теазигетепіз знімати мірку; 44) носйти, мати розмір (ноги тощо); хукаі зіхе до уои - іп зкоез? якйй розмір взуття ви носите?; зке ~з зєуєпз іп £іоуєз вона носить рукавйчки сьомого розміру; 45) зазнавати (покарання, втрат тощо); 46) витерплювати, зносити (неприємності тощо); 47) заразй-тися; захворіти; 48) піддаватися (обробці тощо); хуооі ~з іке дує хуєіі вовна гарно фарбується; 49) убирати, поглинати, усмоктувати; □ ~ аЬаск вразити, приголомшити; захопйти зненацька; ~ аЬоиі, ~ агоипгі супроводжувати, показувати визначні місця; ~ аГіег бути схожим (на когось); -арагі розбирати на	частйни;
ахуау а) забирати, виносити; виводити; б) ітй геть; тікати;	в) відбирати;
г) віднімати; іо ~ ахуау зіх Ггот іеп від десятй відняти шість; д) захоплюватися; ~ Ьаск а) відводити; відвозити; відносити; б) брати назад; в) нагадувати (минуле); ~ йохуп а) знімати (з полиці тощо); б) зносити, руйнувати; в) збивати (в польоті); г) запйсувати;
Іак
487
Іаі
д) проковтувати; е) знижувати (ціни); є) розм. принижувати; ж) розбирати (на складові частини); з) супроводжувати; і) друк, розбирати (набір); ~ Гог приймати (вважати) за когось; іо ~ Гог §гапіесі вважати само собою зрозумілим; ~ Ггот знйжувати, ослабляти; ~ іп а) приймати (когось), надавати притулок (комусь); б) брати (роботу додому); в) передплачувати, регулярно одержувати (газету тощо); г) включати, містити в собі; д) займати, приєднувати (територію); е) робйти учасником; є) збирати; ж) розуміти сутність (чогось), усвідомлювати (щось); з) обдурювати, ошукувати; і) повірити (вигадкам); й) ушивати (одяг); к) супроводжувати; л) передавати; м) дивйтися, бачити; амер. оглядати, відвідувати (визначні місця); ~ оіГ а) знімати, нестй геть, забирати; б) виводити, вивозити; в) усувати; г) відрізати, відтинати; д) ав. злітати, відриватися (від землі); е) брати початок; є) убивати, знйщувати; ж) знйжувати (ціну); з) розм. починати; і) відскакувати; й) брати початок; к) відгалужуватися; л) відгалужувати; м) зменшуватися; припинятися; н) ковтати, пйти залпом; о) наслідувати, копіювати, пародіювати; передражнювати; ~ оп а) брати (роботу); б) приймати, брати (на роботу); в) набувати, набирати (форми тощо); г) брати додатково; д) боротися, мірятися сйлами; приймати вйклик; е) мати успіх, ставати популярним; є) дуже хвилюватися; сердитися, гніватися; ж) мор. брати на борт; з) військ, відкривати вогонь; ~ оиі а) виймати; б) виводити (на прогулянку тощо); в) запросйти, повестй (в театр тощо); г) виводити (плями); д) виривати (зуби); е) вибирати, ви-пйсувати (цитати); є) одержувати (права тощо); іо ~ оиі а дгіуег’з Іісепсе одержати права водія; ~ оуєг а) приймати від когось (посаду тощо); б) перевозити; в) доставляти; ~ іЬгои^Ь примусити зробйти (уроки тощо); ~ іо а) звйкнути (до чогось); б) удаватися (до чогось); іо ~ іо Пі^кі утікати; ~ ир а) піднімати; б) підтягати; в) закріплювати; г) взяти, підвезтй, підібрати (пасажирів); д) опікувати (когось); е) забирати (час); є) зайняти (місце); ж) братися (до чогось); займатися (чимсь); з) продовжити розпочате, повернутися до початого; і) розглянути (питання); й) прийняти, підхопити; к) перервати, спинити; л) арештовувати; м) поліпшуватися (про погоду); н) розм. зблй-зитися, зустрітися (з кимсь); < Іо ~ а Ьаск зеаі відійтй на задній план; зайняти скромне становище; ю ~ а дгор вйпити, підпйти; Ю ~ асіуапіа^е скористатися з переваги; іо ~ аіт (зі§кі) прицілюватися; Іо ~ а 1еа£ оиі о£ зтЬ.’з Ьоок наслідувати чийсь прйклад, за-
позйчити чийсь прийом; іо ~ аі а дізасіуапіа^е застукати зненацька; Іо ~ (а) Ьгеаїк перевестй дух; іо ~ сате бути обережним; Іо ~ сате о£ піклуватися про когось; іо ~ сотГоП утішатися; Іо ~ соипзеі радитися; Іо ~ соига^е кріп йтися, мужатися; іо ~ Іо еаПк а) лізти в нору (про лисицю тощо); б) сховатися, причаїтися; Іо ~ еПесі починати діяти; Іо ~ ехсерііоп іо зтік. протестувати проти чогось; іо ~ Гіге спалахувати, займатися; іо ~ Егі^кі злякатися; Іо ~ кеагі мужатися; не занепадати духом; Іо ~ кеед а) звертати увагу, помічати; б) бути обережним; Іо ~ коїд а) схопйти (щось — оГ); б) захоплювати, зацікавлювати; іо ~ ІП захворіти; іо ~ іпіегезі цікавитися (чимсь — іп); Іо ~ іп ійе асі застати на місці злочину; Іо ~ іпіо ассоипі брати до уваги (щось); зважати (на щось); іо ~ іі еазу не поспішати, не напружувати сйли; І ~ іі ІЬаі... я гадаю, що...; Іо ~ опе’з ІіГе іп опе’з капсіз розпочинати небезпечну справу; іо ~ по приймати відмову; Іо ~ поіез занотовувати; іо ~ поіісе о£ зтік. звертати увагу на щось, помічати щось; іо ~ оаік присягати, давати клятву; Ю ~ оїїепсе ображатися; Іо - іке попзепзе оиі оГ зтЬ. вибивати дурість з когось; Іо ~ раіпз старатися щосйли; Іо ~ рап іп зтік. брати участь у чомусь; Іо ~ рііу зглянутися (на когось — оп); Іо ~ ріасе траплятися, відбуватися; Іо ~ ріеазиге іп зтік. знаходити задоволення в чомусь; іо ~ роззеззіоп оГ зтік. оволодіти чимсь; іо ~ гізе Ггот зтік. виникати з чогось; Іо ~ гооі пускати коріння, укорінюватися; Іо ~ зісіез ууіік зтЬ. бути на чиємусь боці, бути чиїмсь прихйльником; іо ~ зтЬ. аі кіз \уогс! піймати когось на слові; Іо ~ зіоск о£ зтЬ. критйчно оглядати когось; іо ~ іке саке (Ьізсиіі) розм. перевершити усіх; Іо ~ Іке скаіг відкривати збори (засідання), головувати; Іо ~ іке теазиге о£ зтЬ.’з Гооі придивлятися до когось; вивчати людйну; Іо ~ опе’з ііте діяти не поспішаючи; Ю ~ іке \¥іпд оиі о£ зтЬ.’з заііз зруйнувати чиїсь плани; Ю ~ Іо кеаП брати блйзько до серця; іо ~ ігоиЬІе докладати зусйль.
Іаке-ікжп ['іеік'даип] 1. п 1) розбирання; 2) розм. принйження; 2. аф розбірнйй.
іаке-йоте ['іеіккоит]: ~ рау чйстий заробіток, зарплата (що видається на руки).
Іаке-іп ['Іеік'іп] п 1) обман, обдурювання; 2) обманщик; 3) фальшйвка.
іакеп [ іеікп] р. р. від Іаке II.
Іаке-оії [ЧеікоГ] п 1) розм. наслідування; 2) карикатура; 3) недолік, вада, дефект; 4) ав. зліт, старт, вйліт; відрйв від землі; 5) спорт, штовхання; відштовхування; 6) спорт, планка (тж
~ Ьоагд); < ~ Пізіапсе ав. злітна дистанція; ~ £гоипсі (зрої) спорт, місце штовхання; ~ Ііпе спорт, лінія відштовхування при метанні; ~ роіпі ав. точка відрйву (літака від землі); ~ гатр військ, пускова установка; ~ гоїі ав. розбіг при зльоті; ~ гип спорт, розбіг; ~ гитуау ав. злітно-посадочна смуга; ~ зреесі ав. злітна швйдкість.
іаке-оп ['Іеік'оп] п розм. хвилювання, збудження.
іаке-оуег ['іеік,оиуа] п військ. 1) розм. зміна; 2) передача під час зміни позйцій, що обороняються; 3) перен. поглйнення; придбання контрольного пакета акцій.
іакег ['Іеіка] п 1) той, хто стає власником (землі); 2) той, хто приймає парі; сперечальник; 3) той, хто бере; злодій.
Іаке-ир ['Іеіклр] п 1) тех. натяжне пристосування; 2) утворення зборок (складок); 3) зборка, складка (на сукні).
іакіп& [їеікіі]] 1. п 1) взяття; оволодіння; захоплення; 2) спіймання; арешт; ~ о£ іке Ьоду юр. арешт когось; 3) ловля (риби тощо); 4) улов (риби); здобич (на полюванні); 5) рі бариші, прибутки; 6) збудження; хвилювання; тривога; неспокій, турбота; 7) погане становище; поганий стан; іп а тізегаЬІе ~ у жалюгідному становищі; 8) друк. урок складача; < - арагі військ, розбирання зброї; 2. аф 1) якйй бере (оволодіває, захоплює); 2) розм. принадний, привабливий; чарівнйй; сим-патйчний; ~ таппегз приємні манери; ~ 8ШІІЄ чарівна посмішка; 3) заразний.
іаіароіп ['Іжіароіп] п буддійський чернець (священик).
іаіаг ['Іеііа] п довгополий халат; довгопола мантія.
іаіагі [гІа:Ьп] п таларі (грошова одиниця Ефіопії).
іаіагіа [Іа'ієапа] п рі міф. сандалі з крйльцями; крилаті сандалі; крилаті ноги.
ТаІЬоі ['Ю:1ЬаІ] п ч. ім'я Тблбот.
іаІЬої ['іоіІЬаі] п хорт; гончак; шукач.
іаїс [іаеік] 1. п 1) слюда; 2) предметне скло із слюдй; 3) мін. тальк, жировйк, стеатйт; ~ зскізі (зіаіе) сте-атйтова порода; 2. V посипати (обробляти) тальком.
іаіску ['Іаеікі] аф стеатйтовий, тальковий.
іаісоісі ['Іаеікоісі] аф 1) схожий на тальк; 2) що стосується тальку; тальковий.
іаісшп ['іаеікат] п тальк; ~ ро\усіег гігієнічна пудра, тальк.
іаіе [іеіі] 1. п 1) оповідання; повість; розповідь, історія; готапііс ~ ро-мантйчна історія; 2) (тж рі) плітка; побрехенька, вйгадка; брехня; іі’з опіу
іаі
488
€аі
а ~ це лише розмови; ке іоісі те а ~ він збрехав мені; 3) фікція; щось неіснуюче; 4) число; кількість; перелік; Ьу ~ поштучно; іке ~ із сотріеіе усі на місці, усі зібралися; 5) сума, сукупність; спйсок; іке уеагіу ~ сума за рік; 6) категорія; іп іке зате ~ у тій же категорії; < а і\уісє іоісі ~ стара історія; а СапіегЬигу ~ вигадка, казка, байка; а ~ оГ а іиЬ, оїд ігауеііегз’ (\уіуєз’) ~з сон рябої кобили; іо Іеіі ~з оиі оГ зскооі а) розбовкувати чиїсь таємниці; виносити сміття з хати; б) ябедничати, нашіптувати; 2. у відраховувати; роздавати поштучно.
ІаІеЬеагег ['іеііфєага] п 1) пліткар; 2) донощик, ябеда.
іаіесаггіег ['іеі1,каепа] п пліткар. іа1етоп£ег ['іеіі,тлдда] п пліткар. іаіепі ['іаеіапі] п 1) талант; хист, обдарованість; а тап оГ §геаі ~ дуже обдарована людйна; а регзоп оГ по ~ бездарна особа; 2) здібність; а ~ Гог 1ап£иа£Є8 здібність до мов; іо йауе а ~ Гог тизіс мати музйчні здібності; 3) талановйта людйна, талант; збірн. таланти, талановйті люди; 4) розм. рі завзяті сперечальники (гравці); < іо Ніде опе’з ~з іп а паркіп тримати свій хист під спудом, не розвивати свого хйсту.
іаіепіед [ іаеіапіід] аф талановйтий, обдарований.
іаіепііезз ['іаеіапіііз] ш//бездарний, позбавлений таланту.
іаіепі-шопеу ['іж1апі,тдт] п премія за талановйте виконання (за добру ГРУ)-
іаіез ['іеі1і:2] п рі юр. 1) запасні присяжні засідателі; 2) поповнення журі запаснйми присяжними; 3) спйсок запаснйх присяжних засідателів.
іа1е$-Ьоок [ 'іеііі:гЬик] п юр. спйсок запаснйх присяжних засідателів.
іаіезтап ['іеі1і:2тап] п (рі іаіезтеп [-тап]) юр. додатковий присяжний засідатель.
іаіе-іеііег ['іеіІДеІа] п 1) розповідач, оповідач; 2) вигадник; 3) пліткар.
іаіі ['іеііаі] рі від іаіиз.
Таїіасоііап [ДжІїУкои/п] аф пластйчний; ~ орегаііоп пластйчна операція.
іаііоп ['іаеііап] п юр. таліон, відплата (у карному праві).
іаііред ['іаекред] аф клишоногий, клйшавий.
іаіірез [іаеіірйг] п 1) мед. спотворена ступня; клишоногість; 2) клйша-вість (ведмедя тощо).
іаііроі [ іаеііроі] п бот. віялова пальма таліпот.
іаіізшап [ іаеіігтап] п талісман.
іаїк [іо:к] 1. п 1) розмова, бесіда; зігаі^кі ~ відверта розмова; іо Гаїї іпіо ~ розговорйтися; іо кауе а ~ \уіік зтЬ. поговорйти з кимсь; іо таке а ~ по
чинати розмову; 2) лекція, бесіда; 3) базікання, пуста розмова; 4) рі переговори; 5) розмови, чуткй, поголоски, пересуди, побрехеньки; 6) предмет розмов (пересудів); 7) розм. мова, діалект, жаргон; < ~ Шш звуковйй фільм; ікаі’з іке ~! оце добре!; це те, що треба!; 2. у 1) говорйти; розмовляти; спілкуватися; іо ~ \уіік зтЬ. розмовляти з кимсь; іо ~ аі зтЬ. висловлювати зауваження на чиюсь адресу; 2) розмовляти певною мовою; іо ~ Еп^іізк розмовляти по-англійському; 3) розпускати пліткй (чуткй); 4) доводити розмовами (до чогось)', 5) переконувати, умовляти; 6) обговорювати; радитися; □ ~ а^ау а) забалакатися; б) базікати без угаву; ~ Ьаск заперечувати; грубіянити; ~ гіо^ті перекричати (когось); примусити (когось) замовкнути; ~ іпіо умовити, переконати; ~ оиі а) вйчерпати тему; б) говорйти гучно (виразно); в) затягувати дебати, щоб відстрочити голосування; ~ оиі оГ відговбрювати, відраджувати; ~ оуєг а) обговорювати докладно; дискутувати; б) умовляти, переконувати; схиляти на свій бік; ~ гоиші уникати суті справи; ~ іо лаяти, вичйтувати; ~ ир а) вихваляти; б) розм. говорйти голосно й виразно; в) заперечувати; грубіянити; < іо ~ а^аіпзі ііте а) намагатися додержувати регламенту; б) говорйти, щоб вйграти час; іо ~ Ьі§ (1аг£е, іаіі) хвастати; розмовляти зарозуміло (згорда); іо ~ (соїд) іигкеу амер. розм. а) говорйти діло, розмовляти по--діловбму; б) говорйти відверто; іо ~ Огеек (НеЬге\у, ОоиЬІе-Оиіск, £ІЬЬег-ізк) говорйти незрозуміло; іо ~ когзе хвастати, вихвалятися; іо ~ зтЬ. іо деаік замучити когось розмовами; іо ~ ікгои^к опе’з каі говорйти дурнйці; верзтй нісенітниці; іо ~ іо деаік на-говорйтися досхочу; ко\у уои ~! розказуйте)!; ~ оГ іке деуіі апд ке \уі11 соте (апд ке із зиге іо арреаг) про вовка помовка, а вовк і тут; ~іп& оГ іі до речі.
іаїкаПіоп [ 'іо:кз0ап] п 1) амер. публічний дйспут; іеіеуізіоп ~ дйспут по телебаченню; 2) обструкція; 3) обструкціоніст.
іаїкаііуе ['іо:каііу] аф балакучий, просторікуватий.
іаікее-іаікее [ 'іо:кі'іо:кі] п 1) знев. базікання, балаканйна; салонна розмова; 2) ламана англійська мова.
іаікег [ іо:ка] п 1) той, хто говорить; 2) балакуча людйна; говорун, балакун; 3) промовець, оратор; а §оод ~ добрий оратор.
іаїкіе [ іо:кі] п розм. звукове кіно, іаїкіпз [ іо.кіі]] 1. п 1) говоріння; балачкй; розмови; 2) обговорення; розмова; 2. аф 1) якйй говорить; ~ раггоі розмовляючий папуга; 2) говір-кйй, балакучий, балаклйвий; 3) вира
зний; промовистий; ~ еуез промовисті (виразні) очі; < ~ Піт звуковйй фільм; ~ таскіпе а) грамофон; патефон; б) фонограф; ~ рісіиге звуковйй кінофільм; ~ роіпі тема для розмови; питання, яке може бути предметом розмови.
іа1кіп£-1о [ 'іоікідіи:] п догана; іо £Іує зтЬ. а - полаяти когось; вйчитати комусь.
іаїку ['іо:кі] аф 1) балакучий, го-віркйй, балаклйвий; 2) багатослівний, просторікуватий.
іаіі [іо:1] аф 1) високий; ~ тап людйна високого зросту, висока людйна; ~ каі циліндр (капелюх); 2) зав-вйшки, висотою, зростом; ко\у - із ке? якого він зросту?; а \уотап зіх Гееі ~ жінка зростом у шість футів; 3) довгий; 4) амер. розм. перебільшений, прикрашений; неймовірний, немйсли-мий; надмірний; а ~ зіогу небилйця, байка, казка; 5) розм. велйкий, чима-лйй; 6) розм. хвалькуватий; ~ іаїк хвастощі; перебільшення; 7) заст. смілй-вий, мужній.
іаііазе [Чаеіідз] 1. п іст. мйто, що накладається на феодала його сувереном; 2. V обкладати феодала мйтом на корйсть суверена.
іаІІЬоу ['іоіІЬої] п 1) високий комод; 2) високий ковпак димаря; 3) розм. бокал на високій ніжці.
ТаШпп ['іа:1іп] п геогр. н. м. Таллінн.
<а11і$Ь ['іо:1і{] аф досить високий.
іаііоуу ['ізеїои] 1. 1) жир, сало; лій (для виготовлення свічок, мила тощо); 2) коломазь; < ~ сапдіе лойова свічка; 2. у 1) відгодовувати (худобу); 2) давати сало (про свиней); 3) змазувати жйром (салом).
Іа11о\у-скапгі1ег ['іае1ои,і/а:пд1а] п торговець лойовйми свічками.
Іаїкну-Гасе ['іжІоиГеїз] п 1) бліде одутле облйччя; 2) людйна з блідйм одутлим облйччям.
Іа11оі¥-ігее [Тжіоиігі:] п бот. китайське сальне дерево.
іаііоиу ['іжіош] аф 1) сальний; 2) схожий на сало; 3) угодований, відгодований; жйрний (про тварину).
іаііу ['ізеїі] 1. п 1) число; група; серія; рахунок; 2) одинйця рахування; 3) підсумкова кількість, підсумок; 4) бйрка; етикетка, ярлйк; 5) дощечка з назвою рослйни; 6) половйнка; копія, дублікат; 7) перен. згода; відповідність; 8) квитанція; позначка; < оп (ироп) ~ у кредйт; ~ зузіет (ігаде) торгівля на вйплат; 2. V 1) відповідати, бути відповідним (чомусь); 2) приводити у відповідність; 3) підраховувати (по бирках); реєструвати; 4) рахувати (тж ~ ир); 5) прикріпляти етикетку (бйрку, ярлйк); 6) давати в кредйт; 7) одержувати (брати) в кредйт.
иі
489
іап
іаііу-ко [Чжіі'кои] 1. п 1) велйка карета, запряжена четвериком; 2) іст. диліжанс, що ходив між Лондоном і Бірмінгемом; 2. іпі мисл. ату!, бери!
іаііутап [Чжіітап] п (рі іаііутеп [-тап]) 1) той, хто торгує в кредит (на вйплат); 2) обліковець (в іграх); маркер; 3) розм. коханець.
іаііу-зйееі [Чжіі/ііі] п обліковий листок; облікова картка.
іа11у-$1іор [Чжіірр] п магазйн, де товари продають у розстрочку (на вйплат).
іаїта [Чжіто] п фр. тальма (жіноча накидка).
іа1ші-£0І<1 [Чжітїдоиід] п позолочена мідь (латунь).
Таїїшкі [Чжітид] п талмуд.
Таіпикііс(аі) [ІаеІ'тисІік(аІ)] аф тал-мудйчний.
Таїшшіізі [Чжітисіїзі] п талмудйст.
Та1ши<1і$Нс(а1) [Дж1ти'сіі8іік(9І)] аф талмудйстський.
іаіоп [Чжіап] п 1) звич. рі пазур, кіготь; 2) довгий ніготь; 3) рі перен. лапи, пазурі; 4) решта колоди (після здавання карт); 5) талон (від квитанції тощо); 6) архт. каблучок.
іаіра [ Чаеіра] п 1) зоол. кріт; 2) мед. лухлйна на голові.
іаіиз [ іеііаз] п (рі Іаіі) 1) анат. таранна кістка; 2) мед. спотворена ступня; 3) укіс, схил; 4) геол. осип, делювій.
іа№оо(1 [ Чз:1\уис1] п іст. дрова в колодах (чурбаках).
Тат [іает] п ч. ім'я Там (зменш, від Ткотаз).
іатаЬІе [ЧеїтаЬІ] аф приборкний, якого можна приборкати.
іатаїкіиа [іа'тжпфиа] п зоол. американський мурашкоїд.
іатапоіг [Чжтапхуа:] п зоол. мурашкоїд.
Татаг [Тепла] п ж. ім'я Теймар.
Татага [іо'тагго] п ж. ім'я Тамара.
іатагаск [Чаетагжк] п бот. американська модрйна.
іатагіп [Чаетапп] п зоол. ігрунка, пазурйста мавпа.
іатагіт! [Чаетзгтд] п бот. тамаринд; індійський фінік.
іатагізк [Чаетапзк] п бот. тамарйск.
іатазка [іа'та:р] п інд. 1) розважання; вечірка; 2) метушня, сум’яття.
Таша$іпе [іаета'зіїп] п ж. ім'я Та-масін.
іашЬоиг [ТаетЬиа] 1. п 1) барабан; 2) прйлад для реєстрації пульсу (дй-хання тощо); 3) круглі п’яльці; 4) золота (срібна) нйтка; 5) архт. стіна, яка тримає на собі склепіння; 6) архт. тамбур; 7) військ, укріплення з палісадом; 2. V вишивати на п’яльцях.
іашЬоигіпе [ДаетЬоїі:п] п бубон; тамбурйн.
іатЬоиг-луогк [ЧаетЬиа\¥9:к] п вишивання на п’яльцях.
іате [іеїт] 1. аф 1) приручений, ручнйй; приборканий; ~ Ьеаг ручнйй ведмідь; ~ Ііоп приборканий лев; 2) одомашнений, домашній, хатній (про кота тощо); 3) безпечний, спокійний (про корову тощо); 4) культурний; садовий; що культивується; 5) покірний, слухняний; пасйвний; 6) посередній, банальний; нецікавий; 7) прісний; 8) неяскравий, непомітний; 9) монотонний, одноманітний; похмурий; нуднйй; > ~ еаі нахлібник; 2. V 1) приручати; приборкувати; дресирувати; муштрувати; 2) одомашнювати; 3) приручатися, ставати ручнйм; 4) смиряти, підкоряти, робйти покірним (слухняним); 5) підкорятися, смирятися; 6) пом’якшувати; знебарвлювати; знесилювати; робйти нуднйм (нецікавим); 7) розм. розрізувати (розбивати) на частйни.
іашеаЬІе [ЧеїтаЬІ] див. іатаЬІе.
іатеїезз [Чеїтіїз] аф 1) неприру-чений, дйкий; 2) неприббркний.
іатег [Чеїта] п дресирувальник, приборкувач.
ТатіІ [Частії] 1. п 1) таміл; таміл-ка; 2) тамільська мова; 2. аф тамільський.
іашіз [Часті] п фр. цідйлка; сйто з вовняної тканйни.
Тапнпапу [Чаетапі] п 1) система підкупів у політйчному житті США; 2) Темені (незалежна організація демократичної партії в Нью-Йорку); ~ Наїї амер. Темені-хол, штаб демократичної партії в Нью-Йорку.
Тапнпіе [Часті] п ч. ім'я Таммі (зменш, від Ткотаз).
Тапнпу [Часті] п ж. ім'я Таммі (зменш. в/д Татазіпе, Татзіп, Татгіпе).
іатту [Часті] 1. п 1) темі, напів-вовняна блискуча тканйна; 2) цідйлка; 3) шотландський берет; 2. V цідйти.
іат-о’-зйапіег [ Дзета'/аепіа] п шотландський берет.
іатр [іаетр] V 1) набивати; закладати; іо ~ до\уп юЬассо іп опе’з ріре набивати люльку тютюном; 2) трамбувати; напихати; 3) гірн. забивати шпур глйною тощо; 4) зал. підбивати (баласт).
іашрап [Чаетраеп] п ент. південноафриканський отруйний кліщ.
іашрег [Чаетра] 1. п трамбівка; товкач; 2. V 1) торкати; псувати (щось — \уі(к); 2) (\уіік) несерйозно займатися (чимсь); легковажно експериментувати (з чимсь); 3) підробляти, таємно змінювати, перекручувати (щось — ууіік); (о ~ \уіік а доентепі підробляти щось у документі; 4) (\уіік) вступати в таємні стосунки (з кимсь); підкупляти (когось); впливати (на когось); 5) (іп, Гог) займатися темними справами; ма
ти злий замір; виношувати злочйнні плани; іо ~ іп а ріоі брати участь у змові.
іатрегег [Чаетрага] п злочйнець; змовник.
іатрег-ргооГ [Чаетрарги:£| аф захйщений від крадіжки (від невмілого користування).
іатріїщ [Чаетрід] п 1) гірн. забійка; 2) матеріал для забійки.
іатріп£-р1іі£ [Чавтрідрілд] п гірн. пиж.
іатроп ['іаетрап] 1. п тампон; 2. V вставляти тампон, тампонувати.
іатропа^е [Чаетратсіз] п застосування тампонів, тампонація.
Тат$іп [Чаетзт] п ж. ім'я Тамсін.
ТапвуогіЬ [Чает\уа:0] п с. г. темвдре (порода свиней).
Татгеп [Чаетгіп] п ж. ім'я Тамзен (зменш, від Ткотазіпе).
іап [іаеп] 1. п 1) дубйльна кора; 2) вйкористана дубйльна кора; 3) хім. танін; 4) жовтувато-брунатний колір; колір бронзи; 5) черевйк (чобіт) брунатного кольору; 6) загар; 7) (іке ~) розм. цирк; 8) мат. (скор. від іап^епі) тангенс; 2. аф рудувато-брунатний; жовтувато-корйчневий; ~ зкоез корй-чневі черевйки; 3. V 1) дубйти, чинйти (шкіру); 2) робйти загорілим; обпікати шкіру; іке зип -песі кіз зкіп він загорів на сонці; 3) загоряти; 4) розм. дубасити, лупцювати, шмагати.
іапа [Ча:па] п інд. 1) поліцейська дільнйця; 2) гарнізон.
іапа^ег [Чаепафр] п зоол. танагра.
Таланта [Чаепадга] п танагра; старогрецька теракотова статуетка.
Іап-Ьаіі [ЧаепЬо:!] п паливо з відпрацьованої корй.
іап-Ьагк [ЧаепЬа:к] п дубйльна кора.
іаіміет ['іаепсіат] 1. п 1) розташування нйзкою; 2) упряжка цугом; 3) тандем, велосипед на двох; < де-Гєпзіує ~ спорт, пара захисників; 2. аф послідовно розташований (з’єднаний); ~ Ьісусіе велосипед на двох; ~ сапое парне каное; ~ еп§іпе тандем-машйна; ~ ігасіог зчеплення двох тракторів; - ігісусіе триколісний велосипед на двох; 3. абцугом, нйзкою; іо сіпує ~ їхати цугом.
іап&ііског [Чжпд.зйка] п шведський сірнйк (тж ~ таіск).
іап& [іаед] 1. п 1) різкйй прйсмак; 2) гострий запах; а ~ оГ зеа-заіі солоний запах моря; 3) перен. наліт; відтінок, слід (чогось); кіз Ьоокз кауе а ~ оГ Зкакезреаге у його книжках відчувається вплив Шекспіра; 4) характерна (відмітна) рйса; особлйвість; 5) зоол. акантурус; 6) тех. хвостовйк (інструмента); 7) поводок (хвоста риби); 8) розм. вістря; 9) язичок змії; 10) укус комахи; 11) дзвін; 12) бот. бура водорість; 2. у 1) надавати при
іап
490
Сап
смаку (запаху); 2) розм. жалити; 3) дзвонйти; 4) дзвеніти; лунати; 5) голосно (дзвінко) говорйти; говорйти дзвінкйм голосом.
Іап&а [Тлдда:] п інд. таньга.
Тапдапуіка, Ьаке ['Іеікдаеддап-р:ка] п геогр. н. озеро Танганьїка.
Іавдепсу ['Іжпсізопзі] п торкання, дотикання; стикання.
(ап£еп( [Чаепдзапі] 1. п 1) мат. до-тйчна; 2) мат. тангенс; 3) амер. розм. прямйй відрізок залізнйчної колії; пряма; 4) (скор. від Іап^епі зсаіе) шкала прицілу; іо йу (іо £о) ой* аі ~ зірватися; зробйти (сказати) щось дивне (незвйчне); 2. аф мат. дотйчний; а Ііпе ~ іо а сигуе лінія, дотйчна до кривої; < ~ зсаіе військ, шкала прицілу; ~ зі^Ьі військ, прямйй приціл.
іапзепііаі [ізеп'дзепрі] аф 1) тех. спрямований по дотйчній до певної кривої; - раій зал. пряма ділянка колії; 2) мат. тангенціальний; 3) якйй раптом відхиляється від теми; ~ іпГогта-ііоп безладна інформація; 4) що ледь торкається; поверховий; що не має прямого відношення.
Тавдегіпе [,іжпсіза'гі:п] п мешканець (уродженець) Танжера, танже-рець.
іап£егіпе [,іаепсіз9'гі:п] 1. п 1) бот. мандарйн, танжерйн; 2) жовтогарячий колір; 2. аф 1) мандарйновий; 2) (Т.) танжерський; ~ огап^е мандарйн.
Ьш£ІЬШіу [,іжпсізі'Ьі1ііі] п 1) відчутність; 2) реальність.
<ап£ІЬ1е ['іжпдзаЬІ] 1. п рі матеріальні цінності, матеріальне майно; 2. аф 1) відчутний на дотик; що сприймається дотиком; матеріальний; 2) реальний; яснйй; ~ айуапіа^е реальна перевага; 3) що піддається оцінці; речовйй, матеріальний; ~ ргорегГу матеріальне майно.
іап£ІЬ1у [ТжпйзаЬІі] асіу відчутно; реально.
Таїцрег [іжп'сізіа] п геогр. н. м. Танжер.
іап&1е [Чаедді] 1. п 1) сплутаний клубок; 2) сплетіння (гілок)’, 3) перен. плутанйна; безладдя; сумбур, сум’яття, метушня; іп а ~ у заплутаному стані; 4) драга для дослідження морського дна; 5) бот. ламінарія; 2. V 1) заплутувати (ся); сплутувати (ся); 2) ускладнюватися); 3) ловити; 4) заважати, перешкоджати; зв’язувати.
іап^іед [Чзеддід] аф 1) заплутаний; сплутаний; ~ кпоС заплутаний вузол; ~ йаіг закдшлане волосся; 2) склад-нйй, заплутаний.
Іап^ІеГооі [ 'ізеддИйі] п 1) тенглфут, липкйй папір (для ловлі мух тощо); 2) амер. віскі.
<ап£Іу [Тжддії] див. іап^іесі.
Іап&о [Таеддои] 1. п танго; 2. V танцювати танго.
Іап^гаш ['іаеддгает] п китайська гео-метрйчна головоломка.
іапду [Чаеі]ді] аф гострий, різкйй; - Ьгіпе гострий маринад.
Тапіа [Тамуа] п ж. ім'я Танья.
Іапізігу [Чзепі8іті] п іст. вйборна система успадкування (у кельтів).
іапк [Іаедк] 1. п 1) водойма; резервуар; то\¥ІП£ ~ спорт, басейн для веслування; 2) цистерна, бак, чан; 3) рад. коливальний контур; 4) фот. бачок для проявлення (плівки); 5) військ, танк; < ~ аНаск танкова атака; ~ Ьат£Є наливна баржа; ~ Ьагтіег протитанкова перешкода; ~ сйазег протитанкова самохідна установка; соипігу танкодоступна місцевість; ~ сге\у екіпаж танка; ~ дезігоуег амер. військ, самохідна протитанкова гармата; ~ сІПсІт протитанковий рів; ~ дгата розм. сенсаційна драма зі сценами рятування потопаючих; ~ сігіуєг механік--водій; ~ тіпе протитанкова міна; ~ тіпе 8\уеерег військ, танк-тральщик; ~ оЬзіасІе протитанкова перешкода; ~ зйір танкер, наливне судно; ~ ігиск автоцистерна; 2. V 1) наливати в бак; 2) зберігати в баці; 3) обробляти в баці.
іапка [Чаедка] п кит. мешканці Кантона, які живуть у човнах; ~ Ьоаї човен для житла.
іапкаЬІе [ЧзедкаЬІ] аф військ, танкодоступний.
Іапка^е [Чаедкідз] п 1) місткість резервуара (цистерни, бака тощо); 2) зберігання в ємкостях (цистернах, баках тощо); 3) плата за зберігання в ємкості (в цистерні, баці тощо); 4) наповнення резервуара; 5) осад у ємкості; 6) наливнйй транспортний засіб; 7) танкерний флот; 8) с. г. м’ясо-кі-сткове борошно; відходи боєнь, тен-кедж.
Іапкапі [Таедкасі] п високий кухоль для пйва; соїб (сооі) ~ прохолоднйй напій (з вина, лимонного соку і води).
іапк-Ьогпе [ТаедкЬо:п] аф танковий; ~ іпГапігу танковий десант.
іапк-Ьи$іег ['Ізеі]к,Ьл8і9] п військ, розм. 1) засіб боротьбй з танками; 2) протитанковий літак; 3) протитанкова гармата.
іапк-саг [ Таедкка:] п 1) зал. цистерна; 2) автоцистерна.
іапк-сиі [Таедкклі] п військ, укриття для танка.
Сапкдохег [Чзедк.сіоихо] п військ. танк-бульдбзер.
іапкед [Іаедкі] аф амер. розм. п’яний.
Іапк-еп^іпе ['іает)к'епсізіп] п 1) танк--паровоз; 2) танковий мотор.
іапкег [Чаедка] п 1) танкер, нафтоналивне судно; 2) цистерна; 3) автоцистерна; 4) тех. заправник паль-нйм; 5) танкіст (в армії США); 6) ав. літак-заправник.
іапкеПе [іаед 'кеГ] п військ, танкетка.
Іапк-Гагшіп£ [Чзедку£а:тпз] п с. г. гідропоніка, вирощування рослйн без ґрунту.
іапкЬеай [ Чавг) кЬесі] п військ, плацдарм, захоплений танками.
іапкшап [Таедктап] п (рі іапктеп [-топ]) танкіст.
Іапк-ріегсіпЕ	[ Чаеі]к,ріа8ііз]	аф
військ, бронебійний.
іапкргооГ [Чаедкрпі:Л аф військ. протитанковий; танконедоступний.
іапку [ Чгедкі] п військ, розм. танкіст.
іап-іідиог [ТаепДіка] п дубильний розчин.
іаппа^е [Чзешсіз] п 1) чйнення, дублення; 2) вйчинена шкіра.
іаппаіе [Таеп(е)іі] п хім. сіль дубильної кислота, танат.
іаппег [Чзепа] п 1) дубйльник, чинбар; 2) шестипенсовик, монета в шість пенсів.
іаппегу ['іаепап] п 1) шкірянйй завод; чинбарня; 2) дублення, чйнення.
іаппіс [Чаепік] аф хім. дубильний; ~ асіб дубильна кислота.
іаппіп [Таешп] п хім. танін.
Іаппіпз [Таепід] п 1) чйнення, дублення; 2) загоряння; 3) розм. шмагання; прочухан.
іап-ріі ['іаепріі] п дубйльний чан.
іапгес [Чаепгек] п щетйнистий їжак.
Тапзу [Таепгі] п ж. ім'я Танзі. іап$у [Таепгі] п бот. пйжмо.
іапіаіаіе ['Іаеп1о1(е)іі] п хім. танталат, сіль танталової кислота.
іапіаііс [ІаепТаеІік] аф хім. танталовий; ~ асід танталова кислота.
іапіаіііе [Чжпіаіай] п мін. танталіт.
Ьшіаііге [Чаепіаіаіг] V 1) завдавати танталових мук; мучити; дратувати; 2) мучитися, страждати; 3) надавати штучної форми.
іапіаііапв [ Чжпіаіаігід ] аф що завдає болю (мук), болісний; дратуючий.
іапіаіоиз [Чаепіоіоз] аф хім. що містить у собі тривалентний тантал.
іапіаїшп [Чаепіоіот] п хім. тантал.
Тапіаіиз ['Іжпіаіаз] п міф. Тантал.
іапіаіиз [Тзепіоіоз] п скляна шафка для графйнів з вином (з якої їх витягти неможливо без ключа).
іапіатоипі [ Таепізтаипі] аф рівносильний; рівнозначний; рівноцінний; еквівалентний; іітіз із ~ Іо ігеасйегу це все одно що зрада.
іапіага [іаеп'іа:го] 1. п фанфари; звук фанфар; 2. іпі там-тарарам.
іапііуу [іжп'Пуі] 1. п 1) швидкйй галоп; 2) звук мислйвського ріжка; 3) іст. прізвисько рояліста (торі); 2. аф швидкйй, стрімкйй; що мчить галопом; 3. асіу галопом, стрімголов.
іапіопу [Тзвпіапі] п 1) ручнйй дзвіночок (тж ~ Ьеіі); 2) невелйкий цер
іап
491
іаг
ковний дзвін; 3) найменше порося в опоросі (тж ~ рі§).
іапігшп ['іаепігат] п звич. рі розм. вйбух роздратування; іо &о (іо Пу) іпіо а ~ розлютйтися.
іап-уаі ['іжпужі] п дубильний чан. Тапуа ['іжп]а] п ж. ім'я Танья. іап-уаггі ['іаеп')а:сі] п шкіряний завод.
Тапхапіа [іаеп'га:п]а] п геогр. н. Танзанія.
Тапгіпе ['іжпгі:п] п ч. ім’я Танзін (зменш, від ТЬотаз).
іар [іжр] 1. п 1) пробка; втулка; затичка; 2) кран (водопровідний тощо); (Не ~ із Іеакіпз кран тече; 3) сорт, марка; Ьеег о£ійе Гігзі ~ першокласне пиво; Іідиог о£ ійе зате ~ вино тієї ж марки; 4) розм. пивниця, бар; 5) розм. виманювання грошей (подарунка); 6) тех. гайкоріз; 7) ел. відвід, відгалуження, відпайка; 8) трубка для підсочування; 9) легкий удар; стукіт; ~ оп ійе доог стукіт у двері; 10) набійка (на каблуці); 11) рі амер. військ, сигнал гасйти вогні; відбій; < ~ дапсег танцюрйст, якйй вибиває чечітку; ~ \уаіег водопровідна вода; оп ~ а) чарками, розпйвочно (про пиво, вино); б) що є під рукою; готовий для використання; 2. V 1) припасовувати втулку (затичку); уставляти кран; 2) виймати втулку (затичку); іо - а сазк вййняти затичку з барйла; 3) наливати рідину (вино, пйво); прислуговувати в барі; 4) цідйти, націджувати; 5) торгувати вином (пйвом) невелйкими дозами; торгувати розпйвочно; 6) мед. робйти прокол (надріз); відкривати нарйв; викачувати, відкачувати (рідину); 7) робйти надріз на дереві; підсікати; 8) розм. розбйти ніс до крові; 9) перен. витягувати, виводжувати, видавлювати; 10) відкривати; починати використовувати; видобувати; 11) відводити; іо ~ а зігеат від-вестй струмок; 12) приєднувати; іо ~ іке \¥аіег-таіп іо зирріу а пе\у Ьиі1діп§ приєднати новйй будйнок до водопровідної системи; 13) підключати (до лінії зв ’язку); іо ~ а \уігє перехоплювати телеграфні повідомлення; іо ~ ійе Ііпе підслуховувати телефонну розмову; 14) тех. нарізувати внутрішню різьбу; 15) мет. пробивати льотку; випускати (розплавлений метал з печі тощо); 16) легко стукати (бйти); іо ~ опе’з (огеЬеасі стукати себе по лобі; іо ~ оп (аі) ійе \уіпс!о\¥ стукати у вікно; 17) вистукувати; 18) набивати набійку (на каблук); 19) прибивати, забивати; іо ~ а пай іп забивати цвях; 20) спорт. штовхати (мяч); < іо ~ а йоизе учинйти крадіжку із зломом; іо ~ зтЬ.’з сіагеі роз’юшйти (розквасити) комусь ніс; іо ~ ійе абтігаї мор. розм. пйти потайки; красти вино з бочки; іо ~ ійе Ьапк карт, вигравати гроші з банку.
(ара ['іа:ра] п полінезійська тканйна з корй дерева.
іар-Ьок [ 'іаер'ЬоиІі] п болт з головкою.
іар-Ьоші [ 'іаерЬопсі] п амер. державний цінний папір (про документ).
іар-<1апсе ['іаерсіатз] V вибивати чечітку.
іаре [іеір] 1. п 1) тасьма; 2) стрічка; аййезіуе ~ ізоляційна стрічка; 3) стрічка фінішу; аі ійе ~ на фініші; іо Ьгеазі ійе ~ прийтй до фінішу; торкнутися грудьмй фінішної стрічки; 4) рулетка, мірча стрічка; 5) телеграфна стрічка; 6) магнітофонна стрічка; 7) (скор. від гей-іаре) тяганйна; бюро-кратйзм; 8) розм. спиртнйй напій; \уйііє ~ джин; гей ~ бренді, коньяк; < ~ гесогйег магнітофон; 2. V 1) зв’язувати шнуром (тасьмою) (тж ~ ир); 2) вимірювати рулеткою; 3) мати певні розміри; бути (якимсь) завдовжки; < іо йауе зтЬ. ~й оцінювати когось; складати думку про когось.
<аре-£га$$ ['іеірдга:з] п бот. валіснерія.
іаре-ііпе ['іеіріаш] п рулетка, мірча стрічка.
іаре-шасЬіпе ['іеірта,/і:п] п букво-друкуючий телеграфний апарат.
іаре-теазиге ['іеір.теза] п рулетка, мірча стрічка.
іаре-пееШе ['іеір'піїйі] п амер. пакувальна голка.
іарег [ іеіра] 1. п 1) тонка воскова свічка; 2) вощений ґніт; 3) слабке джерело світла; тьмяне світло; 4) конус; 5) конусоподібність; конічна форма; 6) ослаблення; спад; 2. аф 1) конусоподібний; що звужується на кінці; 2) довгий і тонкйй (про палець); 3. у 1) сходити на конус; звужуватися; 2) зводити на конус; звужувати; 3) стирчати конусом; 4) перен. просуватися по службі, робйти кар’єру.
іарег-Ьогіпз ['іеіра,Ьо:пі]] п тех. розточування на конус.
іаре-гесогсі ['іеірп,кз:й] у запйсу-вати на плівку.
іарегей ['іеірай] аф 1) запалений вощеним гнотом; 2) конічний, конусний; клиноподібний; скошений, загострений.
іарегіпз [іеірапі]] ай] 1) конусоподібний; що звалкується на кінці; 2) довгий і тонкйй (про палець).
іаре$ігіе(1 І'іаерізігій] аф 1) завішаний гобеленами; 2) оббйтий декора-тйвною тканйною.
іарезігу [ 'іаерізіп] 1. п 1) тканйна ручної роботи; гобелен; декоратйвна тканйна; Киззіап - тканйна для гардйн; 2) шпалери (тканйни), що імітують гобелен; < ~ Ьгіск облицювальна цегла; ~ таіегіаі декоратйвна тканйна; 2. у 1) завішувати гобеленами; 2) оббива
ти декоратйвною тканйною; 3) ткати гобелени.
іареіа [іа'ркіо] рі від іареіит.
іареіі ['іжрііі] п зоол. заєць тапеті, бразильський заєць.
іареіит [іа'ркіат] п (рі іареіа) 1) покривало; 2) бот. тапетум, вистилаючий шар; 3) ент. люстерко.
<ареі¥опп [Чеір\уа:т] п 1) солітер; стрічковйй черв’як; 2) перен. паразйт.
Іар-Ьоіе [ЧжрЬоиІ] п 1) отвір у ба-рйлі; 2) мет. льотка, випускнйй отвір.
іар-Ьои$е ['іаерЬаиз] п пивнйця, бар.
іаріа ['іа;ріа] п глйна для спорудження стін.
Саріпз [їеірії]] п 1) обмотування (ізоляційною стрічкою); 2) вимірювання мірчою стрічкою.
іаріпосерЬаІіс [іа,раіпоикеТае1ік] асі] антр. з плоским черепом.
іаріоса [дзерґоика] п крупи з крохмалю, тапібка.
іаріг ['іеіра] п зоол. тапір.
іаріз І ['іаері:] п фр. покривало; скатертйна; кйлим; іо Ье (іо соте) оп іЬе ~ розглядатися, обговорюватися; іо Іау зтій. оп (ироп) іЬе ~ вйнести щось на обговорення.
іаріз II ['іаеріз] у розм. ховатися, переховуватися; причаїтися.
іарізії ['іаері/] див. іаріз П.
іар-іззие ['іаердз)и:] п державний цінний папір.
іар-1а$1і ['іжрІзеЛ п розм. 1) поденки, гуща; недопитки; 2) слабке пйво.
іароіетепі [іа'роиітапі] п мед. постукування (під час масажу).
іаррег ['іжра] п 1) розм. дятел; 2) двернйй молоточок; 3) телеграфний ключ; 4) тех. пристосування для нарізування різьбй гайкорізом.
іарреі ['іжріі] п тех. 1) кулачок;
2)	штовхач клапана; 3) палець; 4) ексцентрик.
іарріп& ['іжрід] п 1) підключення до мережі; 2) військ, перехоплення переговорів; 3) нарізання різьбй гайкорізом; 4) вет. пункція; 5) с. г. підсочування; 6) мет. вйпуск (металу з печі); > ~ тасйіпе гайкорізний верстат.
іар-гіуеі [ іаер,гіУіі] п болт з головкою.
іар-гоот ['ізерпіт] п пивнйця, бар.
іар-гооі [ 'іаерпгі] п бот. головнйй (стрижневий) корінь.
іар-$іер [іаерзіер] п вірьовочка (гімнастика).
іарзіег ['іаерзіа] п 1) шинкар;
2) буфетник; бармен.
іарзігезз ['іаерзіпз] п 1) шинкарка; 2) буфетниця.
іар-^¥гепсЬ ['іаергепі/] п тех. вороток, клуп.
іаг [іа:] 1. п 1) смола; дьоготь; гудрон; тіпегаї ~ мінеральна смола; 2) перен. негритянське походження;
іаг
492
іаг
негритянська (індіанська) кров; 3) розм. матрос, моряк (тж Даск ~); оіб ~ старйй моряк, морськйй вовк; рііу ~ веселий моряк; < ~ сатрког хім. нафталін; ~ сіізііііегу дьогтепере-гінний завод; ~ тасабат гудроноване шосе; ~ рарег буд. толь; 2. V мазати дьогтем; смолйти; іо ~ оп нацьковувати; підбурювати; -гед \¥Іік Ше зате ЬгизЬ (8ііск) однйм мйром мазані.
€ага<1і(1<11е [Чзегадісії] п розм. брехня, неправда.
іагапіага [іа/гзепіага] див. іагаіап-іага.
іагапіеііа [ДзегапЧеЬ] п тарантела.
іагапіізш [Чзегапіітт] п мед. шалений епідемічний танець; танцювальна манія; істерйчне кружляння в танці.
Тагапіо [Чзегапіои] п геогр. н. м. Таранто; ОиІГ оГ ~ затока Таранто.
іагапіиіа [іоТавпі]и1а] п 1) ент. тарантул; 2) укус тарантула.
іагаіапіага [ДатзЧаепіага] п тара-там -тарам (звуконаслідування).
іагахасиш [іаТзекзакат] п 1) бот. кульбаба; 2) фарм. ліки з кульбаби.
іаг-ЬаггеІ [Ча:,Ьзега1] п бочка з дьогтем (смолою).
іагЬоо$Іі [іаґЬи:/] п феска.
іаг-Ьги$Іі [Ча:Ьгл|] п 1) квач для мазання дьогтем; 2) перен. негритянська кров; сіазЬ (іоиск) оГШе ~ домішка негритянської крові; кпі^кі оГ іке ~ моряк.
іапіі£га<1е ['іа:Шдгек1] 1. п зоол. тихохід; 2. аф що повільно пересувається.
іапіііу [Ча.ШІї] асіу 1) пізно; із запізненням; 2) повільно.
іапііпе$$ ['іа.Шпіз] п 1) спізнення;
2)	повільність.
іаггіііу ['іа:сіііі] див. іагШпезз.
іапіу [Ча:Ш] 1. аф 1) запізнений, запізнілий, спізнілий; пізній; іо таке а ~ арреагапсе прийтй із запізненням; 2) повільний; загайний; неспішний; 2. асіу із запізненням.
іаге [ієа] 1. п 1) бот. вйка; 2) рі бібл. плевели; перен. бур’ян; 3) тара; вага тари; геаі - фактйчна вага тари; 4) скидка на тару; ~ апб ігеі правила для врахування вагй тари; 2. V 1) тарувати; визначати вагу тари; 2) робйти скидку на тару.
іагйі [Ча:Га] аф військ, розм. заплутаний.
іаг^е [іа.сіз] п іст. маленький круглий щит.
іагдеі [Ча:діі] 1. п 1) мішень, ціль; о£Г іке ~ мймо цілі; 2) військ, об’єкт; 3) мішень для уколів (фехтування)', 4) уражуваний простір (фехтування), 5) змагання із стріл ьбй; 6) кількість вйбитих очок; іо таке а £ооб ~ вйбити багато очок; 7) предмет, об’єкт (глузувань тощо)', ~ Гог іеегз предмет глузування; 8) посміховище; 9) завдання;
планова (контрольна) цйфра; ехрогі -контрольні цйфри з експорту; Гиеі ~ планове завдання щодо виробнйцтва пального; іо Ьеаі іке ~ перевйконати план (завдання); 10) кул. частйна баранячої туші для смаженйни (печені); 11) геод. візйрна марка; 12) маленький круглий щит; 13) зал. сигнал (стрілки)', 14) ел. антикатод; 15) ел. покажчик дії; < Таг§еі А. розм. Пентагон, міністерство оборони США; ~ арргоаск ав. вйхід на ціль; ~ агеа військ. район цілі; ~ Ьиіі військ, стрільбищний вал; ~ скагі ав. карта цілей; ~ баіе намічена дата; ~ бе8І£паііоп військ. зазначення цілі; ~ беіесііоп військ. а) знаходження цілі; б) захоплення цілі; в) розвідування цілей; вйзначення цілі; ~ іпбісаіог військ, а) освітлювальна ракета; б) покажчик цілі; ~ Іап^иа^е вихідна (перекладаюча) мова (у машинному перекладі)', ~ ргасіісе військ. навчальна стрільба; ~ гап§е військ. а) полігон, стрільбище; б) дальність до цілі; ~ гоб нівелірна рейка; ~ гип ав. заходження на ціль; ~ 8еекег військ. система самонаведення снаряда; самонавідна ракета; —8еекіп£ ЬотЬ військ. реактйвний снаряд класу «повітря—земля» із системою самонаведення на ціль; ~ 8кір військ, корабель-мішень (для навчальної стрільби)', 2. V 1) амер. військ, приводити до нормального бою; пристрілювати; 2) робйти когось мішенню (критики тощо)', 3) амер. зал. давати сигнал.
іаг^еі-сапі [ Ча:дііка:б] п мішень для стрільбй.
<аг£еіеег [Да:діЧіа] п іст. піший воїн зі щитом.
іаг£еііп£ [Ча:діігд] п військ. 1) програмування траєкторії (балістичного снаряда)’, 2) приведення до нормального бою.
Таг£шп [Ча:дат] п (рі тж Таг§и-тіт) арамейський переклад (арамейське тлумачення) Біблії.
Тагвшпіт [,іа:да'ті:т] рі від Таг-8ит.
ТагЬееІ [Ча:,кі:1] п амер. дігтяр (жартівливе прізвисько мешканця Північної Кароліни).
Тагйееіег [Ча:,кі:1а] див. Тагкееі.
іагіЯ* [ЧзепГ] 1. п 1) тарйф; ргеГег-епііаі ~ преференційний тарйф; гаіїхуау ~ залізнйчний тарйф; 2) розцінка; прейскурант; (о гаізе Ше ~ підвйщити розцінки; 2. V 1) включати у тарйф; 2) визначати ціну (розцінку); іо ~ §ооб8 тарифікувати товари.
ІагіГГ-геГогт [ЧаепГп'£о:т] п протекціоністська реформа (в Англії).
іагіїГ-\¥а11 [ ЧаепГЧуо:!] п тарйфний бар’єр.
іагіпв [Чєопд] п тарування.
іагіаіап [ Ча :1аіап] п текст, тарла-тан.
іагтас [Ча.таек] п розм. 1) гудро
новане шосе; 2) термакадам, дьогтебетон; 3) ав. передангарна бетонована площадка.
Іагп [іа :п] п невелйке гірське озеро.
іагоаі ['іа:па1] аф амер. розм. емоц.--підсил. диявольський, страшенний.
іагпаііоп [іа:'пеі/п] п 1) прокляття; 2) осудження; 3) церк. осудження на вічні муки.
• іагпіШ [Ча:пі/] 1. п 1) тьмяність; неяскравість; 2) тьмяна пляма; 3) тьмяна поверхня; 4) потьмарення, наліт; 2. V 1) спричйнювати потемніння, робйти тьмяним; позбавляти блиску; окисляти; 2) тьмяніти; втрачати блиск; окислятися; 3) ганьбйти, порочити, плямувати; кйдати тінь; іо ~ опе’8 копоиг заплямувати свою честь; а ~еб гериіаііоп заплямована репутація.
іаграп [Ча:раеп] п зоол. тарпан, дйкий кінь.
іаграиііп [іа:'ро:1ш] 1. п 1) непромокальний брезент; просмолена пару-сйна; 2) матроська шапка (куртка); штормівка; 3) моряк; матрос; 2. V покривати (накривати) брезентом.
Тагреіап Коск [іаґрюп'гок] п Тар-пейська скеля (у стародавньому Римі).
іаггабіддіе [Чаегабібі] див. іагабіббіе. іагта^оп [Чаегодоп] п бот. полин острогін.
іаггавопа [Даега'доипа] п іспанський портвейн.
ІаггаБ [Чаегоз] п мін. трас.
іаггеб [іа:сі] аф просмолений; смо-лянйй.
іаггіапсе [Чзепапз] п 1) затрймка; затягування; відтягування; відстрочка; 2) тимчасове перебування.
іаггіег [Чаепа] п свердел.
іаггіп£ [Ча:пд] п 1) просочування смолою; обсмолення; 2) дьогтювання, гудронування.
іаггоск [Чаегак] п зоол. 1) крячок; 2) трипалий мартйн.
іаїту І [Чаеп] 1. п 1) амер. перебування; 2) затрймка; відтягування; 3) прогаяння; 2. V 1) перебувати, жйти, проживати (десь — аі, іп); 2) ба-рйтися, гаятися; 3) затрймувати; відтягувати; 4) чекати, очікувати (чогось — Гог); іо - Гог 8тЬ.’8 аггіуаі чекати чийогось прибуття.
іаггу II [Ча:п] аф 1) смолйстий, просмолений; 2) вймазаний дьогтем (смолою); 3) схожий на дьоготь.
Іаггу-Ьгеекз ['іа:гґЬгі:к8] п жарт. матрос.
іаггу-|аскеі [ іа:п'сізаекіі] див. іаг-гу-Ьгеек8.
іаггу-Локп [Чагп'дзоп] див. іаггу--Ьгеекь.
іагааі [Ча:8а1] 1. п анат. передпле-сно; 2. аф що стосується передплесна.
іагаі [Ча:8аі] рі від іагзиь.
іагзіа [Ча:8іа] п кольорова дерев’яна мозаїка.
іаг
493
іаі
іагзиз ['іаїзаз] п (рі іагзі) 1) анат. передплесно; 2) ент. лапка (комахи); 3) зоол. плесно (птаха).
іагі [Іа :і] 1. п 1) пиріг (з фруктами, ягодами); ]ат ~ пиріг з варенням; арріе * яблучний пиріг; 2) фруктове тістечко; 3) домашній торт; 4) розм. повія; 2. аф 1) кислий, терпкий; їдкий; ~ арріе кисле яблуко; 2) різкий; ущйп-ливий (про відповідь тощо).
іаїїап [Чагіап] п 1) картата вовняна тканйна, шотландка; 2) картатий малюнок (шотландки); 3) шотландський плед (тж ~ ріаісі); 4) шотландський горець; 5) збірн. горці; полк горців; 6) тартана (однощоглове судно).
Тагіаг ['іа:іа] 1. п 1) татарин; татарка; іЬе ~з збірн. татари; 2) татарська мова; 3) запальна, дразлйва людйна; 4) мегера, фурія; < їо саісЬ а ~ натрапити на сильнішого протйвни-ка; 2. аф татарський.
іагіаг ['іа:іа] п хім. вйнний камінь; Ф ~ етеііс хім. блювотний камінь.
Таїїагеап [іаі'ієапап] аф пекельний.
Таїїагіап [іа/ієапап] 1. п татарин; татарка; 2. аф татарський.
Таїїагіс [іаґіаепк] аф татарський.
іагіагіс [іа:'іаепк] аф хім. винно-кам’яний; ~ асід виннокам’яна кислота.
Таїїагіп [,іа:іУгжі]] п фр. 1) літ. Тартарен; 2) перен. хвалько.
Тагіапіз ['іагіагаз] п міф. тартар, пекло.
іагіізії ['іа:іі|] аф 1) кислуватий; 2) різкуватий.
іагіїеі [Ча:і1іі] п невелйкий пиріжок (з фруктами, варенням).
іаїїгаіе [Чагігеїі] пхім. тартрат, сіль виннокам’яної кислотй.
іагігатіп ['іа:ігахі:п] п тартразйн (жовтий барвник).
Тагіи ['іа:іи:] п геогр. н. м. Тарту.
ТагіиДе [іа:'іиі] п фр. 1) літ. Тартюф; 2) перен. лицемір; святенник.
іаг-^аіег ['іаїЧуоііа] п дігтярна вода (антисептичний засіб).
Тазккепі [іа./'кепі] п геогр. н. м. Ташкент.
іазк [іа:зк] 1. п 1) завдання; задача; справа; урок; агсіиоиз ~ складна задача; ~ іп Ьапд а) розпочата робота; б) першорядне завдання; іо до опе’з ~ вйконати завдання; іо §іує зтЬ. а ~ дати комусь завдання; іо зеі опезеіГ а ~ поставити собі завдання; 2) обов’язок; 3) амер. норма (робітника); \уогк Ьу (іо) ~ відрядна праця; 4) мйто; податок; < ~ Гогсе а) військ, тимчасова оператйвна (тактйчна) група; б) амер. спеціальна комісія для вйвчення певного питання; ~ апсі Ьопиз ріап заохочувальна система заробітної плати; (о іаке зтЬ. іо ~ дати прочухана комусь; 2. V 1) давати завдання (роботу);
2) обтяжувати, перевантажувати; 3) випробовувати; перевіряти; іо ~ зтЬ.’з ро\уег оГ епбигапсе випробовувати чиюсь витривалість.
іазкег ['іа:зка] п 1) той, хто дає завдання (роботу); 2) бригадйр; десятник; виконроб; 3) наглядач; 4) той, хто виконує відрядну роботу.
іазкшазіег ['іа:зк,та:зіа] п 1) бригадйр; десятник; виконроб; 2) наглядач.
іазкзеііег ['іа:зк,8еі9] п тарифікатор; нормувальник.
іазк-^огк ['іаізклуаїк] п 1) урочна праця, урок; 2) важка (підневільна) праця; 3) відрядна праця; акордна праця.
Тазшаша [іжг'теіп]а] п геогр. н. острів Тасманія.
Тазтапіап [іжг'теїпіап] 1. п мешканець (уродженець) Тасманії, тасма-нець; 2. аф тасманський; < ~ сієуіі зоол. сумчастий диявол; ~ \уо!Г зоол. сумчастий вовк.
іазз [іжз] п 1) розм. купа; стіг; 2) невелйкий ковток; 3) чаша; невелйкий келих.
іаззеї [Чжзі] 1. п 1) кйтичка (прикраса); 2) бот. кетяжок; султан; 3) закладка (у книжці); 4) архт. кручений орнамент; 2. V 1) прикрашати кйтич-кою; 2) відривати султан (у рослини); 3) бот. викидати кетяг (султан) (під час цвітіння).
іазіе [іеїзі] 1. п 1) смак; пісе іо ійе ~ приємний на смак; 2) смак, розуміння; а тап оГ ~ людйна зі смаком; іп Ьасі ~ без смаку; іп §оод ~, \уііЬ ~ зі смаком; 3) схйльність, прйстрасть (до чогось — Гог); іо йауе а ~ Гог тизіс (іііегаіиге, еіс.) мати схйльність до музики (літератури тощо); 4) тактовність; іп Ьасі ~ нетактовно, недоречно; 5) проба; ковток; шматочок, кусочок; £іує те а ~ оГ ійе риддіп§ дайте мені шматочок пудингу; 6) уявлення; перше знайомство (з чимсь); іо §іує а ~ оГ зтій. давати деяке уявлення про щось; 7) стиль, манера; іп ійе Моогізй ~ у мавританському стйлі; 8) наліт, прйсмак; ійеге у/аз а ~ оГ іггііаііоп іп йіз гетагк у його зауваженні відчувалося роздратування; 9) амер. тонка шовкова стрічка; 2. у 1) пробувати на смак; куштувати; 2) дегустувати; іо ~ хуіпез дегустувати вйна; 3) мати смак (прйсмак); іо ~ зоиг бути кйслим на смак; ійе зоир ~з оГ опіопз суп відгонить цибулею; 4) розрізняти на смак (за смаком); 5) відчувати смак; 6) зазнати (чогось), дістати уявлення (про щось), відчути смак (чогось); іо ~ оГ Гате зазнати слави; іо ~ оГ деаій по-дивйтися смерті в очі; іо ~ ійе іоуз оГ Ггеедот відчути смак свободи; 7) їсти, пйти; йе йазп’і ~сі Гоод Гог зоте сіауз кілька днів він нічого не їв; 8) надавати смаку; 9) мати схйльність (смак)
(до чогось); < іо ~ Ьіоосі відчувати ве-лйку насолоду.
іазіе-Ьеакег ['іеізі,Ьі:ка] п анат. смакова луковиця.
Іазіе-Ьші ['іеїзіЬлд] див. іазіе--Ьеакег.
іазіе-ЬиІЬ ['іеїзіЬлІЬ] див. іазіе--Ьеакег.
іазіейіі ['іеїзіГиІ] аф 1) якйй має вйтончений смак; 2) зроблений зі смаком; 3) смачнйй; ~ дізй смачна страва.
іазіеГиІІу ['іеїзіГиІі] асіу зі смаком.
іазіеГиІпезз ['іеїзіГиІшз] п гарний смак.
іазіеіезз [ 'іеїзіїїз] аф 1) несмачнйй; прісний; 2) зроблений без смаку; позбавлений смаку; 3) нетактовний; 4) нездатний відчувати смак.
іазіег ['іеїзіа] п 1) дегустатор; 2) іст. слуга, якйй куштує страви перед подачею; 3) розм. рецензент ви-давнйцтва; 4) дегустаційний келих; 5) дегустаційний набір; 6) зоол. щупальце.
іа$ііп& ['іеїзіїї]] п 1) проба, випробування; 2) ковток; 3) кусочок, шматочок.
іазіу ['іеїзії] аф розм. 1) смачнйй; ~ сіізй смачна страва; 2) зроблений зі смаком; вйтончений; 3) приємний.
іаі [іжі] 1. п 1) рі розм. гральні кості; 2) груба парусйна з джуту; 2. V плестй мереживо.
іа-іа [Чае'іа:] іпі 1) дит. бай-бай!; 2) жарт, до побачення; бувайте!
Таіаг [Чаїіз] див. Тагіаг.
Таіагіап [іаґієапап] аф татарський.
іаіЬеЬ [ЧаеіЬеЬ] п сандаля (у стародавньому Єгипті).
’іаіег ['іеііа] п розм. картоплйна.
Таііапа [,іаеіі'а:по] п ж. ім'я Таті-ана.
іаіои ['іа:іи:] п зоол. броненосець.
Таіга Моипіаіпз ['іагіга'таипііпх] п геогр. н. гори Татри.
іаііег ['іаеіа] 1. п 1) звич. рі лахміття, дрантя; клапті; іо іеаг зтіЬ. іо ~з а) порвати щось на клапті, пошматувати щось; б) перен. розбйти вщент (аргументи тощо); 2) порваний одяг; дгеззед іп ~8 одягнений у лахміття; 3) ганчірка; 4) лахмітник; 5) розм. голодранець; 2. V 1) порвати на клапті; розірвати на шматкй, пошматувати; 2) перетворюватися на лахміття.
іа«ег<1ета(1)1іоп [,іаеіасіа'теі1рп] п голодранець, обірванець; босяк.
іаііегесі ['ізеод) аф 1) розірваний, подраний, пошматований; 2) обірваний, обдертий; одягнений у лахміття; 3) розбйтий ущент, знищений; 4) ста-рйй.
іаііегзаіі [іаеіазо:!] п кольорова картата тканйна; Т.’з а) місце, де
іаі
494
іах
зустрічаються торговці кіньми; б) місце, де б’ються об заклад (на перегонах).
іаіііп& ['іаеіід] п 1) плетене мереживо; 2) плетіння мережива.
, іаіііе [Чаеіі] 1. п 1) базікання; пусті розмови; 2) пліткй; 2. V 1) базікати, патякати; 2) розпускати пліткй; 3) пробовкнутися; іо ~ а зесгеї розголосити таємницю.
іаіііег [Чаеііа] п 1) базіка; 2) пліткар; 3) наручний годйнник з боєм; 4) орн. кулйк.
іаіііеіаіе ['іжікеїі] п 1) базіка; 2) пліткар.
іаііоо І [іа'Ш:] 1. п 1) сигнал вечірньої зорі; іо Ьеаі ійе ~ грати вечірню зорю; 2) час вечірньої зорі; 3) військ, розм. показові вйступи; демонстрування прийомів (з рушницею тощо); 4) барабанний дріб; 5) стукіт; іо Ьеаі а ~ оп ійе доог стукати у двері; 6) вистукування такту (ногою, пальцями); 7) татуювання; 2. V 1) грати вечірню зорю; 2) барабанити; 3) барабанити пальцями; 4) вистукувати такт (ногою, пальцями); 5) татуювати.
іаііоо II ['іаеіи:] п індійський поні, іаіи ['іа:іи:] див. іаіои.
іаи-сго8§ ['іаикгоз] п хрест святого Антонія.
іаи^іі [іо:і] разі і р.р. від іеасЬ.
іаипі [іо:пі] 1. п 1) ущйпливе глузування; уїдливість; 2) гіркйй докір; 3) предмет глузувань; 2. ай] мор. дуже високий (про щоглу); 3. V 1) глузувати; говорйти ущйпливі слова; 2) кйдати образливі докори; 3) дражнйти, піддражнювати.
іашіііпз ['іогпііі]] аф отруйний; їд-кйй, ядучий; колючий, уїдливий; гіркйй.
іаире [іоир] аф сіро-брунатний; темно-сірий.
іаигіс ['іо:пк] див. іаигіпе.
іаигіГопп ['іо:п£о:т] аф схожий на бика; бикоподібний.
іаигіпе [їз.тат] аф бичачий.
іаиготасЬу [іо:'готакі] п бій биків.
Таигиз [Чо:г98] п Телець (сузір'я і знак зодіаку).
іаи-задіїуг ['іаива'дйг] п бот. тау--сагйз.
іаиі [іо:і] аф 1) туго натягнутий; гугйй; пружнйй; ~ горе туго натягнута вірьовка; 2) перен. напружений; ~ зтіїе удавана (нещйра) посмішка; 3) справний; у доброму стані; у порядку; 4) підтягнутий, охайний; 5) старанний; якйй відповідально ставиться до своїх обов’язків.
іаиіеп [із:іп] V 1) туго натягувати; напружувати; 2) натягуватися; напружуватися.
іаиіпе$$ ['із:іпі8] п фіз. натягнутість; ступінь натягнутості (натягу).
іаиіосіїгопе ['іо:іакгоип] п мат. та-утохрона.
іаиіо& [іоґіод] п іхт. губань.
іаиіо1о&іс(а1) [ ,іо:іо'1осізік(а1)] аф тавтологічний.
іаиіоіо^іхе [іоґізіасізаїх] V повторюватися.
іаиіоіову [іоґіоіасізі] п тавтологія.
Тауе [ієіу] п 1) ж. ім'яЧейп (зменш, від Осіауіа); 2) ч. ім'я Тейв (зменш, від Осіауіиз, Осіауиз).
іауегп [Чжузп] п 1) таверна; 2) невелйкий готель.
Тауу [Чєіуі] п 1) ж. ім'я Тейві (зменш, від Осіауіа); 2) ч. ім'я Тейві (зменш, від Осіауіиз, Осіауиз).
іа^¥ [із:] 1. п 1) мармурова кулька; 2) рі крем’яхи (дитяча гра); 3) сирйця (шкіра); 4) батіг, канчук; 2. у 1) ви-чйнювати сирйцю; 2) тіпати (терти) коноплі.
іал¥<1гу [Тз:сіп] 1. п дешевий шик; прикраси, позбавлені смаку; 2. аф 1) криклйвий, позбавлений смаку; ~ сіесогаііопз позбавлені смаку прикраси; 2) без смаку (криклйво) одягнений; вйряджений; 3) помпезний, кучерявий (про стиль).
іа^егу [Тз:зп] п шкірянйй завод.
іамтіу [Тз:ш] аф 1) рудувато-брунатний; корйчнево-жовтий; темно-жовтий; ~ рогі світлий портвейн; 2) смаглявий, темношкірий; < ~ о\у! орн. сіра сова.
іаі¥$(е) [іо:г] п 1) шкірянйй пасок; 2) ремінний батіг.
іах [іаекз] 1. п 1) податок; мйто; збір; паііопаї ~ез державні податки; дігесх (іпдігесі) ~ез прямі (непрямі) податки; іпсогпе ~ прибутковий податок; Іапд ~ земельний податок; Іосаі ~ез місцеві податки; зіпріє ~ єдйний земельний податок; іо соїіесі ~ез збирати мйто; стягувати податки; іо ітрозе (іо Іеуу) а ~ оп зтЬ., зтій. обкладати когось, щось податком; іо рау ~ез платйти податки; 2) тягар; випробування; надмірна вимога; 3) амер. розм. розмір рахунка; 4) амер. членські внески; 5) рі (ійе ~ез) розм. збирач податків; < ~ рауег платник податків; 2. у 1) обкладати податком, оподатковувати; 2) юр. таксувати; визначати розмір (штрафу тощо); 3) піддавати випробуванню; випробовувати; 4) надмірно напружувати; ійе \уогк ~ез ту ро\уегз ця праця надто важка для мене; І саппоі ~ ту тетогу не можу пригадати; 5) висловлювати догану; дорікати (чимсь — \уіій); обвинувачувати (в чомусь — \уііЬ); осуджувати (за щось — \уіій); іо ~ зтЬ. \уііЬ ігіскегу обвинуватити когось у шахрайстві; 6) амер. розм. призначати (правити) ціну; брати плату; м/Наі \уі11 уои ~ те? скільки ви з мене візьмете?; 7) амер. збирати членські внески.
іахаЬіІііу [даекзз Ьііііі] п оподатковуваність.
іахаЬІе ['іжкззЬІ] 1. п звич. рі 1) платники податків; 2) товар, що підлягає оподаткуванню; 2. аф 1) оподатковуваний; що підлягає оподаткуванню; 2) юр. що підлягає сплаті; ~ созіз вйзначені законом судові виграти.
іахаііоп [іжк'зеї/п] п 1) оподаткування; стягнення податку; 2) розмір податку; 3) прибуток від оподаткування; 4) юр. вйзначення розміру судовйх вйтрат; 5) таксація; вйзначення щорічного прйросту деревинй.
іахаіог [іаек'зеїіа] див. іахег.
іах-соїіесіог ['іаек8ка,1екіа] п збирач податків.
іах-<1о(І£ег [ 'іаекЗ'СІосізо] п розм. неплатник (податку); особа, яка ухиляється від сплати податків.
іахег [ 'іаекза] п 1) збирач податків; фінансовий чиновник; 2) іст. службовець в англійському університеті, який визначає розмір квартйрної плати студентів.
іахе$ ['іаекзі:г] рі від іахіз.
іах-ехетрі [ Чаекзід 'гет(р)і] аф якйй не підлягає оподаткуванню; звільнений від сплати податків.
іах-Гаппег ['іаек8,£а:та] п відкупник.
іах-Ггее [Чаекз'їгі:] аф звільнений від сплати податків.
іах-^аіНегег [Чаекз.даедога] див. іах--СОІІЄС1ОГ.
іахі [Чаекзі] 1. п таксі; аіг ~ прогулянковий літак, авіатаксі; 2. V розм. 1) їхати на таксі; 2) везтй на таксі; 3) ав. рулйти; □ ~ оиі ав. вирулювати; ~ ир ав. підрулювати.
іахі-саЬ [ 'іаекзікаеЬ] п таксі.
іахі-дапсе ['іаек8і,да:п8]: ~ йаіі амер. дансинг-хол з професіональними парт-нершами і партнерами; платний дансинг.
іахі-<1апсег [Чаекзціа.'пзо] п амер. платна (професіональна) партнерша; платний (професіональний) партнер (у дансинг-холі).
іахі<1еппі$і ['іаекзкіо:ті8і] п набивальник опудал, таксидерміст.
іахіЛегту [ 'іаек8ісіа:ті] п набивання опудал, таксидермія.
іахі-іігіуег [Чаекзі'СІгаїУо] п шофер таксі.
іахі-шап ['іаекзітоп] див. Сахі-дгіуег.
іахітеіег ['іаек8і,ті:іо] п таксометр, лічйльник таксі.
іахіп£ ['іаекзід] п оподаткування; ~ сіізігісі податковий округ; ~ ро\уег право оподаткування.
іахіп£-та$іег ['іаек8ід,та:зіа] п юр. судовйй чиновник, якйй визначає розмір судовйх вйтрат.
іахіріапе [Чаекзіріеіп] п авіатаксі, прогулянковий літак.
іахі§ ['іаекзіз] п (рі іахез) біол. таксис, реакція-відповідь організму.
іахііе [Чаекзан] п геол. туфова лава.
іах
495
іеа
іахтау [ 'ізвкзпуеі] п ав. доріжка руління.
іахіезд [Чаекзііз] асі/ неоподатковуваний; звільнений від сплати податків.
іахоїодо [іаек'заїзді] див. іахопоту.
іахоп [Чаекзоп] п бот., зоол. таксон, систематйчна група будь-якої категорії.
іахопошіс(аі) [Даек8з'потік(з1)] асі/ бот., зоол. таксономічний.
іахопошізі [іаек'зопзтізі] п ботанік--систематик, зоолог-систематик.
іахопошу [іаек'зопзті] п таксономія, систематика (рослин і тварин).
іахог ['іаекзз] див. іахег.
іахрауег [Чаекз.реіз] п платник податків.
Тауіог [Чеііз] п ч. ім’я Тейлор.
іагга [Ча:і8з] п (рі тж іаххе [-'іа:ізі]) декоратйвна ваза на високій підставці.
ТЬіІіві [іЬґкзі] п геогр. н. м. Тбілісі.
Тсііасі [і/а:с1] п геогр. н. Чад.
ісйіск [і|їк] 1. п клацання, ляскання; 2. у клацати, ляскати.
іеа [іі:] 1. п 1) бот. чайна рослйна, камелія; 2) чай; Сеуіоп (Скіпа, вгееп) ~ цейлонський (китайський, зелений) чай; сир оГ ~ чашка чаю; Виззіап ~ чай з лимоном (у склянці); зігоп£ (жак) ~ міцнйй (слабкйй) чай; іііе ~ плитковйй чай; іке ~ дге\¥ \ує11 чай заварйвся (настоявся) добре; іо кауе (іо іаке) ~ пйти чай; іо таке (іке) ~ заварювати чай; іо роиг оиі ~ наливати чай; 3) настій; міцнйй відвар; бульйон; ЬееГ ~ міцнйй м’яснйй бульйон; Ьіаск сштапі ~ чорносмородиновий відвар; 4) вечеря з чаєм; кі§к (теаі) ~ сйтна вечеря з чаєм; \укаі зкаїї \ує кауе Гог ~? що у нас буде на вечерю?; 5) чашка чаю, чай; Ьгокеп ~ спйтий чай; іо азк 8тЬ. іп іо ~ запросйти когось на чашку чаю; 6) амер. жовто-зелений колір; < ~ Ьа§ мішечок із заваркою чаю; ~ Ьаіі металева кулька із заваркою чаю; ~ Ьізсиіі печиво до чаю; ~ ріискіп^ збирання чайного лйстя; ~ зкооі флеш (молодий паросток чайного куща)', іі І8 апоікег сир оГ ~ це зовсім інша річ; 2. у 1) пригощати (поїти) чаєм; 2) пйти чай; іо ~ аі Гіує о’сіоск пйти чай о п’ятій годйні.
іеа-Ьаякеі ['іі:,Ьа:8кіі] п кошик з продуктами (для пікніка).
іеа-Ьоаг<1 [Чі:Ьо:с1] п розм. чайний піднос.
іеа-Ьгеа<1 ['іі:Ьгед] п здобна булочка до чаю.
іеа-са<1<1у ['іі:,каеді] п коробочка для чаю.
іеа-саке ['іі:кеік] п булочка (кекс) до чаю.
іеа-сапізіег [ іі:,каепі8іа] див. іеа--саскіу.
іеаск [іі:і|] у (разі і р.р. іаидкі) 1) учйти, навчати; іо ~ скікігеп учйти
дітей; іо ~ зтЬ. 8\уіттіп£ учйти когось плавати; іо - зтЬ. Егепск навчати когось французької мови; 2) викладати (якийсь предмет), давати уроки; іо ~ тизіс викладати музику; 3) бути учй-телем, учителювати; іо ~ (а) зскооі амер. займатися викладацькою діяльністю, бути викладачем у школі; іо ~ іп а соипігу зскооі учителювати у сільській школі; іо ~ Гог а 1іуіп§ заробляти на життя учителюванням; 4) привчати; іо ~ а скіїд іо оЬеу привчати дитйну до слухняності; 5) провчати; І \уі11 ~ кіт а Іеззоп я провчу його; 1’11 ~ уои іо Ііе я відучу тебе брехати; < іо ~ а соск іо сго\у, іо ~ а до£ іо Ьагк, іо ~ а кеп іо сіиск учйти ученого; іо ~ ігоп іо з\уіт займатися безнадійною справою; іо ~ ап оісі с1о£ пе\¥ ігіскз переучувати когось у похйлому віці.
іеаскаЬІе ['іі:і[аЬ1] асі/ 1) засвоюваний; доступний (для вивчення)’, 2) здібний до навчання; тямущий; старанний.
іеаскег ['іі:і[а] п 1) учйтель; учй-телька; викладач; викладачка; ~ оГ тизіс учйтель музики; 2) амер. проповідник; < ~ едіііоп видання для вчителів; методйчний посібник; ~’з соПе^е педагогічний інститут.
іеа-ске$і [Чі:Це8і] п чайний ящик.
ІеасЬіпз ['іі:і[іі]] п 1) навчання; викладання; 2) предмет (дисципліна), що викладається; 3) (тж рі) учення, доктрйна; < ~ Іоаб педагогічне навантаження; ~ козрііаі клінічна лікарня при педінституті.
іеа-сііррег [ 'іі:,к!іра] п чаєвоз; швидкохідне судно, що перевозить чай.
іеа-сіоік [Чі:к1о0] п 1) чайна скатерка (серветка) (тж аГіегпооп ~); 2) рушнйк для чайного посуду.
іеа-созу [Чі:,коигі] п стьобаний чохольчик (на чайник).
іеа-сир [ Чі:кдр] п чайна чашка (тж іеасир).
іеа-дапсе [Чі:сіа:п8] п 1) скромна вечірка з чаєм і танцями; 2) вечір танців.
Іеа-<1еа1ег [Чі:хсіі:1о] п торговець чаєм.
іеа-(І£Ііі ['іі:Гаіі] див. іеа-рагіу.
іеа-заг<!еп [ 'іі:,да:с!п] п 1) чайна плантація; 2) чайна в саду; ресторан просто неба.
іеа-£омті [Чі:даип] п жіноча сукня, яку надівають до чаю.
іеа-Ьоизе ['іігкаиз] п чайна, закусочна.
іеак [іі:к] п 1) бот. тик, тйкове дерево; 2) деревина тйкового дерева.
іеа-кеіііе ['іі:,кеі1] п чайник (для кип ’ятіння води).
іеаі [іі:1] п орн. чйрка, чирок.
Іеа-іеаГ [ іі:1і:Г] п (р/іеа-1еауез [-1і:ух]) 1) чайний лист; 2) рі спйтий чай.
іеаш [іі:т] 1. п 1) спортйвна ко
манда; ГооіЬаІІ ~ футбольна команда; коте ~ господарі поля; зесопсі ~ запаснйй (другий) склад (команди); уізіііп§ ~ команда гостей; ~’з 1іпе-ир (таке-ир) склад команди; 2) бригада, артіль (робітників)', 3) група; іпзресііоп ~ інспекційна група; 4) військ, екіпаж; команда; 5) запряжка, запряг; ~ оГ когзез запряжка коней; 6) амер. розм. виїзд; 7) нйзка (качок тощо)’, 8) розм. вйводок; опорос; < ~ сотрозіііоп (рег-зоппеї) спорт, склад команди; ~ єуєпі(з) командні змагання; ~ Ш§кі ав. груповйй політ; ~ р!асіп§ спорт, а) командне місце у змаганні; б) командний залік; ~ гасез командні перегони; ~ 8согіп£ командний залік; ~ зрігіі дух товарйськості, колективізм; 2. у 1) (тж ~ ир) об’єднуватися у бригаду (команду); іо ~ ир \уіік зтЬ. амер. об’єднатися з кимсь; працювати спільно; об’єднати сйли; 2) розм. давати роботу бригаді (артілі); іо ~ \уогк найняти артіль для виконання роботи; 3) запрягати; 4) бути погоничем (візником); 5) перевозити на конях (собаках тощо)’, □ ~ ир спорт, підіграти, допомог™ у грі.
іеаш-шаіе ['іі:ттеіі] п 1) гравець тієї ж команди; 2) член тієї ж бригади (ланки тощо)', товариш по роботі; 3) соратник; союзник; 4) взаємодіючий рід військ; 5) взаємодіюча частйна.
іеашріау [ 'іі:тр1еі] п взаємозв’язок, іеатзіег ['іі:т8іа] п 1) погонич; ві-знйк, кучер; 2) власник запряжки; 3) амер. водій вантажної автомашйни; Іпіегпаііопаї Вгоікегкоод оГ Театзіегз амер. профспілка водіїв вантажного транспорту (тж розм. Театзіегз 1)піоп).
іеат-ир ['іі:тлр] п військ. 1) об’єднання; 2) взаємодія.
іеатмі$е [’іггтуаїх] асії спільно; бригадно; артільно.
іеат-ууогк [ 'іі:т\¥а:к] п 1) бригадна (артільна) праця; 2) взаємодія, спільні зусйлля; злагодженість; 3) спорт, зіграність гравців команди.
іеа-рагіу [Чі:,ра:іі] п 1) чаювання; 2) товарйство, запрошене на чай.
іеа-ріапі [Чі:р1а:пі] п бот. чайний кущ.
іеа-роі [Чі:рзі] п чайник (для заварки) .
іеароу [Чі:рзі] п чайний столик на трьох ніжках.
іеаг І [ієз] п 1) розрйв; розривання; 2) проріз; дірка; розпірка; 3) стрімкйй галоп (крок); Гиіі ~ стрімголов, прожогом; 4) несамовйтість; прйстрасть; 5) шаленство; 6) амер. розм. гульня; 7) тех. знос.
іеаг II [ієа] у (разі (оге; р.р. іогп) 1) рвати, розривати; іо ~ опе’з каіг рвати на собі волосся (у відчаї)’, (о ~ зтік. іо ріесез порвати щось на шматкй; іо ~ зтік. іп і\уо розірвати щось
іеа
496
іес
навпіл; 2) рватися, розриватися; зношуватися; 3) пробивати; 4) розколювати, руйнувати; 5) роздирати (щось — аі); 6) терзати, краяти; іо ~ аі зтЬ.’з ЬеаП краяти чиєсь серце, викликати душевний біль; 7) поранити; подряпати; 8) порушувати спокій; 9) пронйзувати, проймати, прорізати; ійе зііоиіз іоге ійе зііепсе крйки прорізали тйшу; 10) висмйкувати, виривати, вихоплювати, витягувати; відбирати; іо ~ зеуегаї ра^ез оиі оГ ійе Ьоок вйрвати з кнйги кілька сторінок; 11) розм. мчати стрімголов; 12) шаленіти, лютувати; вирувати, бушувати; гарячкувати; 13) удиратися (кудись — іпіо); 14) розм. накидатися; □ ~ аЬоиі носйтися стрімголов, гасати; ~ а1оп& мчати; ~ аі тягтй з сйлою; ~ аіуау а) відривати; виривати, звільняти; б): іо ~ опезеіГ а\уау Ггот іЬе рісіиге насйлу відірватися від картйни; ~ (Іомп а) зривати (оголошення)', б) зносити (будівлю); в) спростовувати пункт за пунктом; г) мчати; ~ оЯ* відривати; зривати; ~ оиі виривати; висмйкувати, вихоплювати; ~ ир а) виривати, видирати; б) підривати; в) розривати; < іо ~ зтіЬ. іо ріесез (іо іаііегз) розкритикувати щось; розбйти щось ущент; іо ~ оГГ а зігір вйлаяти, пошпетити; іо ~ ир Іаск амер. розм. зчиняти галас; бешкетувати.
іеаг III [ііз] п 1) сльоза; Ьіііег ~з гіркі сльози; іп ~з у сльозах; іо Ьигзі іпіо ~з залйтися сльозами, розридатися; іо Іаи^й іо ~з сміятися до сліз; іо тоуе зтЬ. іо ~з розчулити когось до сліз; іо £Іує зтЬ. а ~ намагатися розжалобити когось; 2) крапля (роси, вина тощо); 3) рі горе; смуток, печаль.
іеаг-аіуау ['ієзгзхуєі] 1. п шибайголова; 2. аф стрімкйй, навальний.
іеаг-Ьа& [ЧізЬаед] п анат. слізний мішок.
іеаг-ЬошЬ ['ііа'Ьот] п бомба із сльозоточйвим газом.
іеаг-сігор ['ііздгор] п сльоза, сльо-зйнка; < ~ еаггіп£8 сережки-слізки.
іеаг-дисі ['ііадлкі] п анат. слізна протока.
іеагег ['ієзгз] п шибайголова; шйбеник.
іеагіиі [ 'іізГйІ] аф 1) що плаче; слі-злйвий; 2) повний сліз; готовий розплакатися; 3) сумнйй.
іеаг-£а$ ['ііз'даез] п сльозоточйвий газ, лакриматор.
іеаг-£Іап<1 [ 'падіаепсі] п анат. слізна залоза.
іеагіпз [ієзігд] 1. п телеб. розрйв зображення; 2. аф 1) що розриває; 2) що рветься, зношується; 3) стрімкйй; несамовйтий; рвучкйй; ~ га&е шалена лють; 4) розм. чудовий, приголомшливий; надзвичайний; ~ Ьеаиіу жінка надзвичайної (рідкісної) красй;
3. асік розм. шалено, несамовйто, страшенно; ~ аи^гу розлючений.
іеаг-|егкег [ 'іізус1зз:кз] п розм. слі-злйвий фільм; слізлйва п’єса.
іеаііезд ['ііаііз] аф 1) без сліз; ~ ВгіеГ сум без сліз; 2) нездатний плакати; 3) що не викликає сліз.
іеаг-тазк ['ііа'таїзк] п маска протигаза; протигаз.
Сеаг-оЯ* ['ієаг'оїЛ 1. п відривнйй листок; 2. аф відривнйй.
іеа-гоот [Чі:гит] п кафе-кондйтер-ська.
іеа-гозе ['іі:гоиг] п бот. чайна троянда.
іеаг-$Ьее< ['ієа/і:і] п амер. 1) відбйток статті, гранка; 2) рекламне оголошення; вйрізка з газети.
іеаг-$ЬеП ['ііа'/еі] п хімічний снаряд із сльозоточйвим газом.
іеаг-$іаіпе<1 ['ііазіешсі] аф заплаканий, із слідами сліз.
іеагу [Чізгі] див. іеагїиі.
іеазе [іі.'2] 1. п 1) любйтель дражнити; 2) спроба роздратувати; 2. у 1) дражнити; піддражнювати; 2) набридати, надокучати; чіплятися; домагатися; випрошувати; іо ~ зтЬ. Гог зтіЬ. чіплятися до когось з проханнями про щось; 3) чухрати (вовну) (тж ~ оиі); 4) ворсувати (тканину).
іеазеї [іі:2І] 1. п 1) бот. черсак; 2) текст, ворсувальна шйшка; 2. у ворсувати.
Іеа$е1ег ['іі:2Із] п текст. 1) ворсувальник; 2) ворсувальна шйшка.
іеа$ег ['іі:2з] п 1) любйтель подражнити; задирака; 2) складне завдання, головоломка; 3) амер. розм. щось принадне (спокусливе); 4) амер. розм. рекламне оголошення; 5) ворсувальник.
іеа-зегуісе ['іі:,зз:уіз] п чайний сервіз.
іеа-$еі ['ііізеі] див. іеа-зегуісе.
іеа-зЬор ['іі:/ор] п кафе.
іеа-зрооп [ Чі:8ри:п] п чайна ложка.
іеа-зігаіпег ['іі:,8ігетз] п чайне сй-течко.
іеаі [іі:і] п 1) анат. сосок; 2) тех. бобйшка; вйступ; < ~ сапаї анат. сосковий канал.
Іеа-іаЬІе ['іі:ДеіЬІ] п 1) чайний столик; 2) компанія за чаєм; < ~ іаїк (сопуегзаііоп) розмова за чаєм.
іеа-іазіег ['іі:,іеі8іа] п дегустатор чаю.
іеа-Яііп£$ ['іі:0іі]2] п рі чайний сервіз; чайний посуд.
іеа-Сіше ['іі:іаіт] п час вечірнього чаю.
іеа-ігау ['іі:ігеі] п чайний піднос, іеа-ігее ['іі:ігі:] п чайний кущ.
іеа-ит ['іі:а:п] п 1) кип’ятильник; 2) титан; бак для водй.
іеа-^адоп ['іі:,\¥ждап] п столик на коліщатах для чаю і легкої закуски.
іес, Чес [іек] п (скор. від сієієсііує) розм. 1) детектйв, сйщик; 2) детективний роман.
іесйпеіішп [іек'пі:/ізт] п хім. технецій.
іесЬпіс [Чекшк] 1. п 1) технічний термін; 2) технічна деталь; 3) амер. технічна сторона справи; 2. аф 1) технічний; 2) спеціальний; 3) формальний; 4) майстерний, технічний; §геа( ~ зкіїї чудова техніка (виконання).
іесйпісаі [Чекшкаї] 1. п рі 1) спеціальна термінологія; 2) технічні подробиці; 2. аф 1) технічний; промисловий; ~ ебисаііоп технічна освіта; 2) спеціальний; що стосується певної галузі (певного вйду мистецтва) (про термінологію); ~ іегтз спеціальні терміни; іп а ~ зепзе у спеціальному значенні; 3) формальний; формально--юридйчний; ~ діїїегепсе формальна відмінність; 4) технічний, майстерний; £геаі ~ зкіїї чудова техніка (майстерність).
іесйпісаіііу [Декш'каеіііі] п 1) технічна сторона справи; 2) технічна деталь, формальність; 1е§а1 ІесЬпісаІіііез юридичні тонкощі; 3) рі спеціальна термінологія; спеціальні терміни.
іесЬпісаІІу ['іекпікзіі] асіу 1) технічно; 2) у спеціальному значенні.
іесішісіап [іек'т/п] п 1) технік; 2) майстер своєї справи; фахівець; 3) військ, сержант технічних військ.
ІЄСЙПІСІ8І [ 'іекпі818і] П ТЄХНІК.
іесйпісз [Чекпікз] п (рі, вжив, як зіп&) 1) техніка; технічні науки; 2) технічні прийоми; 3) технологія; 4) спеціальна термінологія; 5) технічні подробиці.
іесішічие [іек'піік] п 1) техніка; уміння; ~ оГ Гіге військ, техніка ведення вогню; 2) технічний прийом (спосіб, метод); методика.
іесЬпосгасу [іек'покгззі] п технократія.
СесЬпосгаі [Чекпокгаеі] п технократ.
іесйпо^гарйу [іек'подгоГі] п техно-графія; історія техніки і ремесел.
іесйпоіаіог [Чекпоіеііо] п любйтель техніки.
Іес1шо1о£іс(а1) [ ,іекпз'1ос1зік(з1)] ай] технологічний; ~ асіуапсе технологічний прогрес; асіуапсез іп ~ ргодисііуііу удосконалення технології.
іесЬпо1О£І$і [іек'поіосізізі] п технік; технолог.
іес1іпо1о£у [іек'поїзді] п 1) техніка; технічні і прикладні науки; 2) технологія; 3) спеціальна термінологія.
іесйу ['іеф] аф дразлйвий; ураз-лйвий, образливий; норовлйвий; ~ йогзе норовлйвий кінь; ~ зиЬіесі делікатна тема.
іесіопіс [іек'ізшк] аф 1) структурний; архітектурний; 2) геол. тектонічний.
іесіопісз [іек'іошкз] п (рі, вжив, як
іес
497
іеі
5Іп$) 1) будівельні науки; 2) геол. тектоніка.
іесіогіаі [іекЧо:па1] аф анат. тек-торіальний; покривнйй.
іесігісе8 [іек'ігаі8І:г] рі від іесігіх.
іесігіх [Чекіпкз] п (рі іесігісез) зоол. покривне перо.
Те<1 [іед] п ч. ім’я Тед (зменш, від Ед^агсі, Ткеосіоге).
(ед [іед] V 1) ворушйти, перегрібати (сіно)} 2) перен. розкидати; розтрачувати.
іеддег [ Чесіа] п с. г. сіноворушйлка.
Теддіе [Чеді] див. ТесИу.
ТесМу [Чесії] п ч. ім’я Тедді (зменш, від Есіу/агсі, Тітеосіоге).
іегіду-Ьеаг [Чесії'Ьєа] п ведмедик (іграшка).
іедезсо [іе'сіезкои] асі] італ. німецький (про вплив у галузі мистецтва).
Те Вешп [Чі: Чікат] п 1) муз. Те-деум; 2) церк. подячна молйтва; подячний молебень.
іедіоиз [ЧесЦов] асі] 1) нуднйй; стомливий; ~ сопуегеаііоп нудна розмова; 2) неприємний.
іеШшп [Чі:дрт] п нудьга; стомливість; втома.
іее [іі:] 1. п 1) тех. трійнйк; 2) назва літери Т, і; 3) ав. посадочний знак Т; 4) спорт, мішень (в іграх)} 5) мітка для м’яча (у гольфі)} 6) річ, що має форму літери Т; < іо а ~ точно; досконало; тютілька в тютільку; 2. аф тех. тавровий; Т-подібний; 3. V класти м’яч для першого удару; □ ~ оЯ* а) робйти перший удар (у гольфі)} б) починати, робйти перший крок.
іеет [іі:т] V 1) кишіти, бути багатим (на щось — хуіііт); (йе гіуєґз ~ ^іііі Г18І1 у річках багато рйби; 2) народжувати (про тварин)} 3) мет. розливати; 4) тектй струмком; 5) спорожнювати.
іеетег [Чі:та] п мет. ливарник.
іеетіпз [Чі:тіі]] аф 1) переповнений; багатолюдний; 2) багатий (на щось), що кишйть (чимсь)} ~ ігеазигез незліченні багатства.
іееп [іі:п] п 1) горе, лйхо, нещастя; страждання; 2) роздратування; гнів; злість; 3) (скор. від іееп-а§ег) розм. підліток.
Теепа [Чі:па] п ж. ім’я Тіна (зменш, від СЬгізііпа, Сйгізііпе).
іееп-а§е [ Чі:пеісіз] аф 1) підлітковий; віком від 13 до 19 років; 2) характерний для підліткового віку.
іееп-а£ег [ и:п,екіз9] п підліток; юнак (дівчина) (до 20 років).
Теепіе |Чі:ш] п ж. ім’я Тіна (зменш, від Сйгізііпа, Сйгізііпе).
іеепз [1і:пг] п рі вік від 13 до 19 років; зЬе із 8СІІ1 іп Ьег ~ їй ще немає 20 років; йе із оиі оГ йіз ~ йому вже минуло 20 років.
іеепу [Чі:пі] аф розм. крйхітний, манюсінький.
іеепу-5¥еепу [Чі:пі'\уі:пі] див. іеепу.
іеег [ію] V обмазувати.
ІЄЄ-8ЙІГІ [Чі:/а:і] п футболка.
іее-здиаге [Чі/зк^єо] п амер. рейсшйна.
іееіег [ Чі:іа] 1. п амер. розм. 1) дитяча гойдалка; 2) коливання, хитання; 2. V 1) гойдатися на гойдалці; 2) коливатися; хитатися; 3) робйти зигзаги.
іееіег-іогіег [ Чі:іаЧоіа] п амер. розм. гойдалка.
іееіИ [іі:0] рі від іооій.
іееійе [іі:д] V 1) прорізуватися (про зуби)} 2) починатися; намічатися; 3) уставляти зуби.
іееііііпз [ Чі:діі] ] п прорізування (зубів).
іееікгі<1£е [ЧігОпсіз] п альвеоли.
іееіоіаі [іі:Чоиіі] аф 1) непитущий; тверезий; що утрймується від вживання спиртнйх напоїв; 2) розм. повний, цілковйтий, абсолютний.
іееіоіаіізт [іі:Чоиіа1і2т] п утрймання від спиртнйх напоїв; тверезість.
іееіоіаііег [іі:Чоиіаіо] п непитущий, непитуща людйна.
іееіоіаііу [іі:Чоиіаіі] асіу амер. цілком, повністю.
іееіоішп [ЧііоиЧлт] п 1) дзйга (особл. з літерами на боках)} 2) гра у дзйґу.
ієєуєє [Чі:'уі:| п розм. (скор. від іеіеуізіоп); оп ійе - по телебаченню; ~ 8ЄІ телевізор.
іеЛоп [ЧеЛоп] п хім. тефлон.
іе§ [іед] п 1) відлучене ягня; 2) поярок (вовна ярки} тж ~ \уоо1).
іе£іпеп [Чедтеп] п (рі іе^тіпа) бот. покрив.
іе^тепі [Чедтепі] див. іе§теп.
іе^тіпа [Чедтіпа] рі від іе§теп.
іе£іі1а [Чед]и1а] п (рі іе^иіае) ент. лусочка, те гул а.
іе£и1ае |'іед]и1і:] рі від іе^иіа.
(Є£и1аг [Чедіиіа] аф 1) черепицеподібний; 2) ент. тегулярний.
іе£ишепі [Чед]итапі] п (скор. від іпіе§итепі) біол. оболонка, зовнішній покрив.
Те£исі&а1ра [іа,ди:8і'дае1ра] п геогр. н. м. Тегусігальпа.
іезитепіаі [Дед]и'тепі1] аф біол. що є оболонкою (покривом).
іеЬее [ііґйі:] 1. п хихйкання; 2. V хихйкати; 3. іпі хі-хі.
Тейегап [Діа'га:п[ п геогр. н. м. Тегеран.
іеісйорзіа [іаі'корзіа] п мед. миго-тлйва скотома.
іеіі [іі:1] п бот. лйпа.
іеіашоп [Чеіатап] п (рі іеіетопез) архт. атлант.
іе1аиіо£гат [іе'1о:іадгает] п фототелеграма.
іеіаиіодгарії [іе'1о:іадга:Л п фототелеграф.
Теї Ауіу [Чє1з'уі:у] п геогр. н. м. Тель-Авів.
іеіе [Чек] п (скор. від ІЄІЄУІ8ІОП) 1) телебачення; 2) телевізор.
іеіеаиіотаіісз [Че1і,о:іа'тжіік8] п тех. телеавтоматика, дистанційне управління.
іеіесашега [ЧейЛаешага] п телекамера.
іеіесаг [Чейка:] п автомобіль з телевізійною установкою.
іеіесазі [Че1іка:8і] 1. п телевізійна передача; телевізійне мовлення; 2. V передавати по телебаченню; передавати телевізійну програму.
іе1еса$ііп£ [Че1і,ка:8іп]] п телевізійна передача; телемовлення; ~ зіисііо телевізійна студія, телестудія.
іеіесоїоиг [Че1і,кл1а] п кольорове телебачення.
іеіесоттшіісаііоп [Че1іка,т]и:пі-'кеі/п] п далекий зв’язок; телеграф і телефон.
іеіесопігої [Чеіікаплгоиі] п телеуправління, дистанційне управління; управління на відстані.
іеіесопігоііед [ ЧеіікапЧгоиід] аф те-лекерований; керований на відстані; ~ аегоріапе літак, керований по радіо.
ІЄІЄСП1І8ЄГ [Че1і,кги:го] п пересувна телевізійна станція.
іеіеди [Чеіісіи:] п зоол. яванський скунс.
іеІеГіІш [Чеіійіт] п 1) телефільм; 2) фільм, шо передається по телебаченню.
іеіезепіс [Леїі'дзепік] аф телегенічний; якйй має гарний вйгляд на екрані телевізора.
<е1е£гат [Чеіідгжт] п телеграма; сосіед ~ кодована телеграма.
іеіебгарй [Че1ідга:£] 1. п 1) телеграф; 2) семафор; 3) телеграма; 4) спорт, дошка, на якій фіксується рахунок; < ~ сайіе телеграфний кабель; ~ Гопп бланк для телеграми; ~ Ііпе телеграфна лінія; 2. V 1) телеграфувати; (о ~ (іо) опе’8 зізіег телеграфувати сестрі; ~ іо йіт іо соте телеграфуйте, щоб він приїхав; 2) передавати по телеграфу; 3) сигналізувати; 4) спорт, показувати рахунок.
іеІе^гарй-Ьоагд [Чеіідга :£Ьо:д] п спорт, дошка, на якій фіксується рахунок.
Іе1е£гарІіег [іі'ІедгоЕо] п телеграфіст.
іеіезгаріїезе [Че1ідга:Ті:2] п пишномовний стиль; багатослів’я.
£е1е£гар1ііс [,іе1і'дгае£ік] аф 1) телеграфний; ~ соттипісаііоп телеграфний зв’язок; 2) стйслий; короткий; 3) скорочений; 4) швидкйй (погляд тощо).
іеіеегаріїісаііу [,іе1і'дгае£іка1і] асіу 1) по телеграфу; телеграфно; 2) стйс-ло, коротко; скорочено; 3) швйдко.
іеі
498
іеі
іе1е&гарІіі$і [іі'ІедгаГїзі] п телеграфіст.
іе1е&гарІі-кеу [ЧеІідгаїГкі:] п телеграфний ключ.
іеіезгарії-ріапі |'іе1ідгсс:Гр1а:пі] п бот. десмодіум.
Іе1е&гар1і-ро1е [ 'іеіідга :Грои1] п телеграфний стовп.
іе1е£гар1і-ро$і ['іеІідга.Троизі] див. іеІе^гарЬ-роІе.
іе1е§гарЬ-5¥Іге ['іе1ідга:Г,\уаіа] п телеграфний дріт.
іеІе^гарЬу [іі'іедгаії] п 1) телеграфія; ХУІГЄІЄ88 ~ бездротовий ТЄЛЄГрЗф, радіотелеграфія; 2) телеграфування.
іеіеіике [ Че1ісізи:к] п телефон-авто-мат (піанола-автомат) з телевізором.
іеіекіпета [Деіі'ктіто] п приміщення для демонстрування телефільмів.
іеіетагк ['іеіітагк] п спорт, поворот (на лйжах) з вйпадом.
іе1етесЬапіс8 [деііті'каеткз] п (рі, вжив, як зіп%) телемеханіка.
іеіетеіег [іе'іетііо] п телеметр; дистанційний вимірювальний прйлад.
іе1ешеіегіп£ [Деіґтіїіогп]] п дистанційне вимірювання.
іеіетеігу [іе'іетііп] п телеметрія.
іеіеоіозіс(аі) [ Деііа'іосізік(аі)] аф телеологічний.
ІЄІЄОІО£І$І [ДЄІҐОІ9СІ318І] П ТЄЛЄОЛОГ. іеіеоіоду [деіі'оіасізі] п телеологія, іеіеозаиг [Чеіюзо:] п палеонт. телеозавр.
іеіераііііс [,іек'рае0ік] аф телепа-тйчний.
іеіераіківі [іі'1ера0і8і] п телепат, іеіераіііу [іі'1еро0і] п телепатія.
іеіеріюпе ['іеІіГоип] 1. п телефон; Ьу ~ по телефону; іо Ье оп ійе ~ чекати біля телефону; іо §еі 8тЬ. оп іке ~ додзвонйтися до когось по телефону; іо 8реак ійгои^Ь (оуєг) іке ~ говорйти по телефону; < ~ ЬооіЬ телефонна будка; телефбн-автомат; ~ саіі телефонний дзвінок (вйклик); ~ ехсЬап^е телефонна станція; - §іг! телефоністка; ~ Ьеасізеі військ, шоломофон; ~ гєсєіуєг слухова трубка; ~ 8еі телефонний апарат; ~ ігап8гпіііег мікрофон; 2. у 1) телефонувати; передавати по телефону; іо ~ а те88а§е передати по телефону повідомлення; 2) дзвонйти (по телефону)', іо ~ а Ггіепсі подзвонйти прй-ятелеві; 3) установлювати телефонний апарат.
іеіеріїопіс [деІіТошк] аф телефонний.
іеіеріїопізі [іі'1еГзпі8і] п телефоніст; телефоністка.
іеіеркопу [іі'ІеГзпі] п 1) телефонія; \¥ІгеІЄ88 ~ радіотелефонія; 2) телефонування.
Іе1ерІюіО£гаріі ['іе!іТоиіадга:Г] у фотографувати на велйкій відстані.
Іе1ер1юіо£гар1ііс [ 'іеіі, Гоиіо 'дгзеГік] аф телефотографічний.
іеіерйоіо^гарку [ 'іеІіГо'іодгаГі] п телефотографія.
іеіеріс ['іеіірік] п (скор. від іеіе-рісіиге) телефільм.
іеіерісіиге ['іе!і,рікі/а] п 1) телефільм; 2) фільм, що передається по телебаченню.
іеіергіпіег ['іе1і,рппіа] п телетайп.
іеіегап ['іеіігаеп] п ав. телеран (система близької телевізійної радіолокаційної навігації).
Іе1е8соре ['іеіізкоир] 1. п 1) телескоп; 2) оптйчна труба; геГгасііп^ ~ рефрактор; 3) оптйчний приціл; 4) астр. Телескоп (сузір'я); 2. у 1) висуватися); розсувати(ся); складатися); 2) стикатися, зштовхуватися (про поїзди); іЬе ігаіпз поїздй зіткнулися; 3) використовувати як телескоп.
іе1е$соре-сагр ['іеіізкоиркоир] п іхт. телескопоока рйба.
Іе1е8соре-Гі8іі [ 'іеІізкоирГі/] див. іеіе-8соре-сагр.
Іе1е8соре-8і&1іі [ 'іеіізкоир'заіі] п 1) візйр; 2) оптйчний приціл.
іе1е$соріс [ Деііз'корік] аф 1) телескопічний; 2) що належить до телескопа; ~ 1еп8е лінза телескопа; 3) оптйчний; 4) вйдймий за допомогою телескопа; ~ 8іаг8 зіркй, вйдймі у телескоп; 5) далекозорий; якйй бачить на далеку відстань; зіркйй; ~ еуе8 зіркі очі; 6) висувнйй, розсувнйй; складений; 7) яснйй, чіткйй; різко окреслений.
іе1е$сгееп [ 'іеіізкгі :п] п екран телевізора.
іеіезсгірі [ 'іеіізкпрі] п сценарій для телебачення.
іе1е$еі$т ['іеіізаїзт] п віддалений землетрус.
іе1е$1им¥ [ Чеіі/ои] п амер. телевізійна програма (передача).
іе1е$ресіго$соре [Дек 'зрекігазкоир] п астр. телеспектроскоп.
іеіеіііегару [,іе1і'0егорі] п телетера-пія.
іеІеіЬегтотеіег [Де1і0о'тотііо] п дистанційний термометр.
іеіеііюп [іе1і0оп] п багатогодйнна телевізійна програма, яка є частйною кампанії для збирання коштів.
іеіеігоп ['іеііігоп] п телевізійна трубка.
іеіеіуре [Чеіііаїр] п телетайп.
ієієуіє^у ['іеіпди:] 1. п телевізійна передача; 2. удивйтися телевізійну передачу.
ієієуіє^уєг ['іеіі,у]и:а] п телеглядач.
іє1єуі$є [Чеііуаіг] у передавати телевізійну програму.
ієієуізіоп ['Іеіі,уізп] п 1) телебачення; 2) телевізор; < ~ Ьгоадса8ііп§ телевізійна передача; ~ дгопе військ, те-
лекербваний літак-снаряд для телевізійного спостереження; - ГЄСЄІУЄГ (8ЄІ) телевізор; ~ уієхуєг телеглядач.
іеіеуізіопаї [Дєіі'уіззпі] аф телевізійний.
ієієуібог [Чеііуаіга] п телевізор.
іе1еуі$иа1 [Деіі'уїзуизі] див. ієієуі-8іопа1.
іеіеіугііег ['іе!і,гаііа] п далекопйшу-чий апарат, телетайп.
іеіех [ 'іеіікз] п абонентський телеграфний зв’язок через телефонну станцію, телекс.
іеііс ['іеіік] аф 1) цілеспрямований; 2) грам, цільовйй; що має значення метй.
іеіі І [іеі] п розм. 1) розмова; плітка; 2) розповідь, історія.
іеіі II [іеі] у (разі і р.р. іоісі) 1) розповідати; іо ~ а Ііе (а ГаІ8еЬоод) говорйти неправду; іо - іЬе ігиіЬ сказати правду; іо ~ а 8іогу розповісте історію; 2) говорйтися, розповідатися; а8 іЬе 8іогу ~8 як говориться у цій історії; 3) говорйти, сказати, повідомляти; іо ~ іЬе ііте сказати, котра годйна; І іоШ уои 80 я ж вам говорйв; 4) розголошувати, виказувати; видавати; іо ~ а 8есгеі розголошувати таємнйцю; 5) наговорювати, нашіптувати, ябедничали; 6) запевняти; твердити; І ат ~іп£ уои запевняю вас, повірте мені; 7) визначати; упізнавати; відрізняти, розрізняти; іо ~ опе іЬіп§ Ггот апоіЬег відрізнйти одну річ від іншої; 8) вирізнятися; 9) показувати; свідчити; 10) позначатися, даватися взнакй; а§е Ье£ІП8 іо ~ оп Ьіт рокй починають позначатися на ньому; вік дається йому взнакй; 11) веліти, наказувати; ~ Кіт іо хуаіі веліть йому почекати; 12) рахувати; підраховувати; іо ~ опе’8 топеу рахувати гроші; іо ~ ійе Нои8е підраховувати голосй; 13) відлічувати (гроші); платйти; 14) налічувати, нараховувати; Ье ~8 8іхіу уеаг8 йому уже шістдесят років; □ - оЯ* а) відраховувати (людей тощо); б) розподілятися (у строю); в) військ, призначати (в наряд); г) розм.. вйлаяти когось; - оп набрехати, наклепати; ~ оиі відлічувати; - оуєг а) переповідати; б) перелічувати; < доп’і ~ те!, пєуєг - те! не говоріть дурнйць!; не вигадуйте!; (о ~ ійе июгід а) розповідати усьому світові, розголошувати на весь світ; б) кате-горйчно твердити; іо - Гогіипе8 воро-жйти; сіо ~! амер. от тобі й на!, не може бути!; 1’11 ~ уои \уйаі розм. знаєте шо; послухайте мене; уои пєуєг сап ~, поЬосІу сап - усяке буває!; хто його знає!; уои аге ~іп§ те! ще б пак!, сам знаю!; кому ви розповідаєте!
іеІІаЬІе І'іеІоЬІ) аф 1) шо може бути розказаний; 2) вартий того, щоб про нього розповілй.
іеііег ['іе!о| п 1) оповідач; 2) парл. обліковець голосів; 3) касйр (у банку);
іеі
499
іет
4)	військ, оператор радіолокаційної станції протиповітряної оборони; 5) перен. влучне зауваження; удар у точку.
іе11іе$ ['іеііг] прІрозм. телебачення.
іе11іп£ [Чеіітд] 1. п 1) розповідь; іп (Ье ~ у ході розповіді; 2) розм. вибовкування (таємниці); 3) догана; прочухан; 4) наказ; 5) облік; ~ оГ ігеез облік дерев; 2. ай] ефектний, сйльний; відчутний; < ~ есопоту відчутна економія; ійе тозі ~ ехатріе найяскравіший приклад.
іе11іп£Іу ['іе!іі]1і] асіу ефектно, сйльно, відчутно.
ІеЖпз-оії ['іе!іі]'о:£] п розм. догана, прочухан.
іеіі-іаіе ['іеііеіі] 1. п розм. 1) плі-ткар; базіка; 2) донощик; 3) натяк; вказівка; 4) табельний годйнник; 5) тех. контрольний (сигнальний, реєструючий) прйстрій; сигналізатор пошкоджень; 2. асі] 1) що є свідченням (чогось), що свідчить (про щось); зрадницький; ~ ЬІизЬ зрадницький рум’янець; 2) тех. сигнальний, контрольний; ~ Іатр сигнальна лампа.
іеііигіап [іе'ііиапоп] 1. п мешканець Землі; землянин; 2. асі] земнйй; що стосується Землі.
іеііигіс [іе'1)иапк] аф 1) телурйч-ний, земнйй; 2) хім. телуровий; ~ асід телурова кислота; ~ зііуєг мін. телуристе срібло.
іеііигіоп [іе'Циогюп] п астр. телурій; прйлад, що демонструє рух Землі навколо своєї осі і Сонця.
іеііигішп [іе'Циагіот] п хім. телур.
іеііигоиз ['іеЦигаз] аф хім. телуристий.
Теїіиз [ 'іеіаз] п міф. Теллус, богйня Землі.
іеііу [ іеіі] п розм. телевізор; іо и<аісй ~ дивйтися телевізор (телепередачу).
іеіосепігіс [Деіои'зепіпк] аф біол. телоцентрйчний.
іеіоз ['іеіоз] п грецьк. мета; призначення.
СеІрЬег ['іеІГа] 1. п тельфер; ~ у/ау підвісна дорога; 2. аф підвіснйй; ~ ігаіп поїзд підвісної залізнйці; 3. V перевозити вантажі підвісною дорогою.
<е1ркега£е ['іеІГопсіз] п 1) перевезення вантажів підвісною дорогою; 2) підвісна дорога.
іеїзоп І'іеїзоп] п зоол. кінцевий членик черевця.
іешЬІог [іет'ЬІо:] п амер. землетрус, іешепе ['іетіпі:] рі від іетепоз. іетепоз ['іетіпоз] п (рі іетепе) ділянка землі навколо храму.
іетегагіоиз [Дето'гєогюз] аф безрозсудно смілйвий, відчайдушний.
іетегііу [іі'тепії] п безрозсудна смілйвість; необачність; нерозсудливість.
іешр [іетр] п розм. співробітниця на тимчасовій роботі (друкарка тощо).
іешре [ 'іетрі] п райський куточок.
іешрег ['іетра] 1. п 1) вдача, натура; характер; циіск (зйогі) ~ запальність, палкість; Ьасі (ііі) ~ тяжкйй характер, поганий норов; іо Ьауе а §оосі (з\уееі) ~ мати добрий (лагідний) характер; 2) запальнйй характер; драз-лйвість, нестрйманість; іо Ьауе а ~ мати гарячий характер; 3) стрйманість, самовладання; іо кеер (іо сопігої) опе’з ~ володіти собою; стрймуватися; іо Іозе опе’з ~ втратити самовладання; скипіти; іо ге§аіп (іо гєсоуєг) опе’з ~ заспокоїтися, опанувати себе; 4) настрій; іо Ье іп воосі (іп Ьад) ~ бути у гарному (у поганому) настрої; 5) гармонія; гармонійність; пропорційність; 6) компроміс, середня лінія; 7) температура; 8) хім. суміш, розчин; 9) мет. вміст вуглецю (у сталі); 10) мет. загартування; 11) мет. ступінь твердості (пружності); < ~ соїоигз мінлйві кольорй; 2. V 1) стрймувати; угамовувати; пом’якшувати; 2) пом’якшуватися; стрймуватися; 3) вдало поєднувати; змішувати у потрібних пропорціях; регулювати; іо Ье —есі іо зтіЬ. гармоніювати з чимсь; іо ~ а зігоп§ дгіпк ууііЬ \уаіег розводити міцнйй напій водою; 4) доводити до потрібного стану; 5) набувати потрібного стану; 6) змішувати фарби; робйти суміш; 7) мет. відпускати, гартувати; 8) гартуватися; ~ед іп Ьаіііе загартований у бою; 9) викликати гарний настрій; < іо ~ іЬе \¥Іпс1 іо іЬе зЬогп ІатЬ виявляти милосердя до знедолених і бідних.
іешрега ['іетрага] п 1) жив. темпера, живопис темперою; 2) темпера (фарба).
іетрегашепі ['іетрагатапі] п 1) темперамент; прйстрасть; іо Іаск ~ бути урівноваженим (холоднокровним); іо Ьауе - бути темпераментною людйною; сЬоІегіс (теїапсЬоІіс, рЬ1е§-таііс, зап^шпе) ~ холерйчний (меланхолійний, флегматйчний, сангвінічний) темперамент; 2) характер, вдача, натура; Ье із ріасісі Ьу ~ він людйна спокійної вдачі; 3) примхлйвий (істе-рйчний) характер; іо іЬго\у ~ капризувати; учиняти істерику; 4) муз. темперація.
іетрегатепіаі [Детрага'тепії] аф 1) темпераментний, прйстрасний, палкйй, запальнйй; 2) властйвий певному темпераменту; органічний; 3) неврівноважений, імпульсйвний.
іешрегапсе І'іетрагапз] п 1) поміркованість; стрйманість; ~ іп еаііп§ поміркованість у їжі; 2) тверезість; утрймання від спиртних напоїв; < ~ аззосіаііоп (зосіеіу) товарйство тверезості; ~ сігіпк безалкогольний напій; ~ Ьоіеі готель, де не продають спиртні напої; ~ тоуетепі рух непитущих.
іетрегаіе ['іетропі] аф 1) стрйма-ний, поміркований; ~ іп еаііп§ поміркований у їжі; 2) непитущий; якйй утрймується від спиртнйх напоїв; 3) вйтриманий; без надмірностей; 4) помірний (про клімат); ~ хопе помірний пояс; ~ соипігу країна з помірним кліматом; 5) обмежений, неабсолютний, конституційний (про владу).
іешрегаііуе ['іетрагаііу] аф зм’якшуючий, пом’якшуючий.
іетрегаіиге ['іетрпір] п 1) температура; ступінь нагрівання; аЬзоІиіе хего оГ ~ фіз. абсолютний нуль; Ьі§Ь (1о\у) ~ висока (низька) температура; іо кеер опе’з гоот іп дие ~ підтрймувати в кімнаті нормальну температуру; іо іаке зтЬ.’з ~ міряти комусь температуру; 2) розм. підвйщена температура, жар; іо Ьауе (іо гип) а ~ мати підвйщену температуру; температурити; 3) темперамент; 4) суміш, консистенція; < ~ дгор перепад температури; ~ зЬееі температурний листок.
Іетрегаіиге-сЬагі ['іетрпір'і/а.і] п 1) температурний листок; 2) діаграма (карта) ізотерм.
іетрегаіиге-сигуе ['іетрпір'кзгу] п крива зміни температури за певний час.
іетрегед ['іетрасі] аф 1) що має певний характер; 2) пом’якшений; помірний; стрйманий; 3) здержливий; поміркований; 4) обмежений (про форму влади); 5) доведений до потрібного стану; 6) муз. темперований; 7) мет. відпущений (про сталь).
іешрегіпз ['іетрапі]] п 1) мет. відпускання (сталі); 2) приготування глйнистого розчину; 3) штучне старіння; 4) змішування.
іетрегзоте ['іетразат] аф розм. гарячий, запальнйй; нерозсудливий, безрозсудний.
іетрезі ['іетрізі] 1. п 1) буря; 2) гроза; 3) перен. потрясіння; вйбух, спалах; а ~ іп а іеа-роі буря у склянці водй; роїііісаі ~ політйчна буря; ~ оГ 1аи§Ьіег вйбух сміху; ~ оГ зоЬз бурхлйве голосіння; 4) галаслйва юрба; шумний натовп; 2. у 1) викликати бурю; 2) бушувати; мчати, як буря; 3) хвилювати, викликати хвилювання; збуджувати.
іетре$1ііоіі$ [іет'ре8і]иаз] аф бурхлйвий, гарячий (тж перен.); ~ пі§Ьі бурхлйва ніч; ~ сіеЬаіе палкі суперечки; ~ зііііп£ бурхлйве засідання.
іетрі [ іетрі:| рі від іетро.
Тетріаг [ іетріа] п 1) іст. тамплієр, храмовник (тж Кпі§Ьі ~); 2) член американського ордену франкмасонів; 3) член товарйства тверезості; Соод ~з товарйство тверезості.
іешріаг [ іетріа] аф храмовйй.
іетріагу ['(етріап) п 1) збірн. іст. тамплієри, храмовники; 2) товарйство тверезості; 3) орден франкмасонів.
іет
500
іеп
іетріаіе [Четр1(е)іЄ] п 1) тех. шаблон; калібр; модель; лекало; 2) тех. план-габарйт (цеху); 3) буд. опорна плита.
іетріе [Четрі] 1. п 1) храм; 2) (ійе Т.) стародавній єрусалймський храм; 3) церква; 4) (ійе Т.) церква Темпля; 5) (ійе Т.) Темпль; лондонське товарйство адвокатів і його будйнок; 6) скроня; 7) амер. дужка окулярів; 8) тех. притискна планка; 9) текст. шпаругка; 2. V 1) споруджувати храм; 2) розташовувати у храмі; 3) робйти у стйлі храму.
Тетріе-Ьаг [ЧетрІ'Ьа:] п іст. Лондонські ворота перед будйнком Темпля.
Іетріеі [Четріїі] див. іетріаіе.
іетро [Четрои] п (рі тж іетрі) 1) муз. темп; 2) ритм, темп; ~ оГ тод-ет 1іуіп£ ритм сучасного життя; 3) швйдкість.
іетрога [Четрага] рі від іетриз.
іетрогаї [Четрагаї] 1. п 1) скронева кістка; 2) скронева артерія; 2. асі] 1) цивільний; мирськйй, світський; ~ аГГаігз мирські справи; ~ соигіз цивільні судй; ~ ІОГСІ8, ІОГСІ8 ~ світські члени палати лордів; 2) тимчасовий; швид-коплйнний, скороминущий; тлінний; 3) грам, часовйй; ~ сопіипсііопз сполучники часу; 4) скроневий; ~ агіегу скронева артерія.
іешрогаїііу [ДетраЧаекії] п 1) тимчасовість; тимчасовий характер; тлінність; 2) рі церковні володіння і прибутки; 3) збірн. миряни, світські люди.
іетрогаїз [Четрагаїх] п рі 1) мирські справи; 2) церковні володіння і прибутки.
іетрогаку [Четрагакі] п 1) мирські справи; 2) світська влада; 3) рі церковні володіння і прибутки; 4) збірн. світські люди.
іетрогапеоиз [ДетраЧеїтаз] асі] 1) тимчасовий; 2) часовйй.
іетрогагіїу [Четрагапії] асіу тимчасово, на якййсь час.
іетрогагу [Четрагап] 1. п тимчасовий робітнйк (працівнйк, службовець); 2. асі] тимчасовий; ~ ]оЬ тимчасова праця; ~ зиссезз тимчасовий успіх; ~ 8іорріп£ мед. тимчасова пломба; ~ іееій молочні зуби.
іетрогігаііоп [Детраг(а)і'геі/п] п 1) відстрочка; прагнення вйграти час; 2) пристосування; пристосовництво.
Іешрогіхе [Четрагаїх] V 1) зволікати (гаяти) час; вичікувати; намагатися вйграти час; 2) пристосовуватися; лавірувати; викручуватися; 3) обговорювати умови; 4) ітй на компроміс; со ~ ЬєЬуєєп ійе іию рагііез намагатися примирйти дві групи.
Іешрогіхег [Четрагаїха] п пристосуванець; кон’юнктурник.
іетро-іигп [Четрои Чат] п спорт. поворот на паралельних лйжах.
іетрі [іет(р)і] V 1) умовляти, схиляти; спокушати; іо ~ 8гпЬ. іо сіо зтій. умовляти когось зробйти щось; іо ~ 8ГПЬ. ІО 8іеа1 (ІО 8ІЄа1ІП£) схиляти когось до крадіжки; 2) заманювати; 3) приваблювати; збуджувати; іо ~ ійе арреіііе збуджувати апетйт; 4) випробовувати, спокушати; іо ~ Гаіе випробовувати долю; 5) перевіряти.
іешріаЬІе [ Чет(р)іаЬ1] асі] якйй піддається спокусі.
іетріаііоп [іет(р)Чеі/п] п 1) спокуса, зваба, зваблювання; 2) принада; ійеге із по ~ іо ійеге’ ніщо не вабить (мене) тудй.
іешріег [Чет(р)іа] п спокусник, звабник; ійе ~ сатана-спокусник.
іетрііп£ [Чет(р)ііі]] асі] 1) спокусливий, звабливий, звабний; 2) принадний, привабливий; ~ ойег приваблива пропозйція.
іетрігезз [Чет(р)іп8] п спокусниця, іетриз [Четраз] п (рі іетрога) час; темп; ~ Ги§іі час летйть.
іешзе [іегп8, іетг] п розм. сйто; решето.
іетиіепсе [Чепуиіапз] п сп’яніння.
іетиіепсу [Чет]и1ап8і] див. іетиі-епсе.
іетиіепі [Чепуиіапі] асі] п’яний;
~ согп с. г. п’яний хліб (хвороба зерна).
іеп [іеп] 1. п 1) число десять; ~ апд ~ таке і\уепіу десять плюс десять — двадцять; 2) десяток, десять; ійеге \¥еге ~ оГ ійет їх було десятеро; 3) номер десять; Коот ~ кімната номер десять; 4) карт, десятка; іп ~з десятками; 5) десять років (про вік); йе із ~ йому десять років; аі ~ у десять років; у десятирічному віці; 6) десять годйн; йе \¥І11 соте аі ~ він прййде о десятій годйні; 7) розм. десятивесло-вйй човен; 8) розм. десятидоларовий (десятифунтовий) банкнот; 2. пит десять; ~ іо опе десять проти одного; майже напевно; ійе Т. Соттапдтепіз бібл. десять заповідей.
іепаЬІе [ЧепаЬІ] асі] 1) обороноздатний; міцнйй, стійкйй; - розіііоп надійна позйція; 2) що утрймується (кимсь); що закріплений (за кимсь); зайнятий (кимсь); ійе розі із ~ Гог 2 уеагз ця посада пропонується на 2 роки; 3) розумний, логічний; ~ ійеогу розумна теорія.
іепасіоиз [іі'пеї/аз] асі] 1) чіпкйй, хваткйй; 2) перен. чіпкйй, міцнйй; ~ тетогу добра (чіпка) пам’ять; іо Ье ~ оГ опе’з оріпіопз стійко відстоювати свої погляди; 3) наполегливий, упертий, завзятий; ~ соига^е непохйтна мужність; 4) клейкйй, липкйй; в’язкйй; ~ сіау в’язка глйна; 5) бездіяльний.
іепасііу [іґпжзііі] п 1) чіпкість; 2) упертість, стійкість; наполегливість;
цілеспрямованість; 3) міцність, сталість; 4) в’язкість; лйпкість; клейкість; 5) тех. опір розрйву.
іепасіе [Чепакі] п живець, чубук; вусик.
іепасиїа [іі'пжк]и!а] рі від іепаси-Іит.
іепасиїит [іі'пжк]и1ат] п (рі іепа-сиіа) 1) мед. тримач, гачок; 2) зоол. зачіпка вйлочки.
іепапсу [Чепапзі] п юр. 1) володіння (перев. нерухомим майном); ~ іп соттоп спільне володіння; 2) оренда; володіння на правах оренди; 3) наймання приміщення; володіння на правах наймання майна; 4) строк договору (наймання, оренди майна); 5) орендоване майно.
іепапі [Чепапі] 1. п 1) юр. орендар; наймач; тимчасовий власник; ~ аі \уі11 безстроковий орендар; 2) мешканець; ~з оГ ійе йоизе мешканці будйнку; ~з оГ ійе \¥оод мешканці лісу (звірі, птахи); 3) власник нерухомого майна; ~ Гог ІіГе довічний власник нерухомого майна; 2. у 1) орендувати, наймати; 2) мешкати, жйти.
іепапі-Гагтег [ Чепапі, Га: та] п фер-мер-орендар.
іепапііезз [Чепапіііз] асі] незайнятий; безлюдний; незаселений.
іепапі-гі£Ііі [Чепапігаїі] п право оренди.
іепапігу [Чепапіп] п 1) збірн. орендарі, наймачі; 2) володіння (нерухомим майном); 3) володіння на правах оренди; 4) орендована земля.
іеп-сепі [Чеп'зепі] асі] : ~ зіоге амер. дешевий магазйн з велйким вйбором товарів.
іепсй [іеп(і)Л п іхт. лин.
іеімі [іепд] у 1) доглядати; піклуватися; дбати; турбуватися; ходйти (за хворим); 2) стерегтй; іо - зйеер пасти вівці; 3) приділяти увагу; стежити; наглядати; іо ~ іо Ьизіпезз вестй справи; 4) обслуговувати (машину); 5) управляти, стояти на чолі; 6) прислуговувати (комусь — оп, ироп); іо - оп зтЬ. прислуговувати за столом; 7) розм. обслуговувати, служйти; 8) розм. амер. бути присутнім; іо ~ оп (іо) сйигсЬ відвідати церкву; 9) чекати, очікувати; 10) мати тенденцію; схилятися (до чогось); 11) бути схйльним (до чогось — іо); 12) ітй, вестй (про дорогу тощо); 13) прямувати; 14) мор. пересуватися за вітром (течією); 15) напружувати, натягувати.
іешіапсе [Чепдапз] п (скор. від аі-іепдапсе) 1) піклування (про когось); догляд, нагляд; 2) обслуговування; 3) збірн. прислужники; почет.
іепдепсе [Чепдапз] див. іепдепсу.
іешіепсіоиз [іепЧіеп/аз] див. іепдеп-ііоиз.
іешіепсу |Чепдопзі| п 1) тенденція;
іеп
501
іеп
схйльність, прагнення; напрям; ~ іо (іо^агсіз) сІгіпкіпЕ схильність до зловживання спиртними напоями; 2) ідея, задум (п'єси тощо); мета; 3) тенденційність; ~ поуєі тенденційний роман.
іешіепі [ЧепсЬпі] асі] схйльний.
іепдепііаі [іеп'сіеп/аі] див. іепдеп-ііоиз.
іешІепНоиз [іеп'сіеп/аз] аф 1) що має тенденцію; 2) тенденційний; ~ ге-рогі тенденційне повідомлення.
іешіег [ЧепсЬ] 1. п 1) нянька, няня; сестра; доглядальниця; ЬаЬу - няня; іпуаіісі ~ доглядальниця; 2) сторож; ~ о£ зкеер пастух (овець); 3) розм. помічнйк; офіціант; 4) амер. механік, оператор; 5) зал. тендер; 6) мор. плавуча база; 7) мор. допоміжне судно; 8) пропозйція; ~ оГ Ггіепсізітір пропо-зйція дружби; 9) боргова сума; 10) буд. заявка на підряд; 2. аф 1) ніжний, м’якйй, ласкавий; люблячий; ~ ГПЄГСІЄ8 бібл. милосердя; 2) турботливий, уважний; ~ оГ (Гог, оп ЬейаІГ оГ) зтЬ. уважний до когось; 3) обережний; 4) слабкйй; ~ Ьеаіііт слабке здоров’я; 5) крихкий, ламкйй; 6) пухкйй, м’якйй; ~ ^кліпсі пухка земля; ~ теаі ніжне (м’яке) м’ясо; 7) незрілий, молодйй; ~ а§е незрілий вік; ~ кпо\¥Іесі§е поверхові знання; 8) чулий, чуйний; ~ кеагі добре (чуйне) серце; ~ соп-зсіепсе совісність; іо іаке а ~ іпіегезі іп зтік. виявляти підвйщений інтерес до чогось; 9) хвороблйвий; 10) ураз-лйвий, образливий; 11) делікатний, тонкйй; ~ циезііоп делікатне питання; 12) приглушений, стйшений, м’якйй (про звук, світло, колір); ~ Ьіие ніж-но-блакйтний колір; ~ Іі^кі м’яке світло; 13) розм. жалюгідний; 14) мор. хиткйй, малоостійний; 3. у 1) переправляти на посйльному судні; 2) сплачувати (борг); 3) виконувати (зобов'язання); 4) пропонувати; іо ~ опе’з ароіояу (опе’з ікапікз) вибачатися (дякувати); іо ~ опе’з гезі^паііоп подати у відставку; іо ~ ап оаік а) присягатися; б) приводити до присяги; 5) подавати заявку (на торгах); 6) подавати заявку про передплату (цінних паперів); 7) робйти м’яким (ніжним); розм’якшувати; 8) піклуватися, дбати; бути уважним; 9) виявляти повагу.
іепдег-еуед [ЧепсЬгакІ] асі] 1) з м’якйм ласкавим поглядом; з ніжними очйма; 2) якйй має слабкйй зір.
ІешІегГооі [ЧепсЬїиі] п (р/іепдегГееі) 1) новачок; «зелений» (про недосвідченого); 2) ніжне створіння.
іешіег-кеаііесі [Чепда'кагікі] асі] м’якосердий; добрий, чутлйвий.
іеіміегіге [Чепсіагаїх] у амер. розварювати (м'ясо).
іеп<1ег1іп£ [ЧепсЬІп]] п 1) дитйнка, дитинчатко; 2) пестунчик, мазунчик; «теплйчна рослйна».
іешіегіоіп [Чепсіаіоіп] памер. 1) кул.
вйрізка; філей; 2) розм. місце розваг; злачне місце; кубло; 3) (Т.) міський район, що має погану славу.
іеікіегіу [ЧепсЬІі] асіу 1) ніжно, м’яко; ласкаво, люб’язно; 2) чуйно; 3) обережно.
іепгїегтіезз [ ЧепсЬпіз] п 1) ніжність, м’якість; 2) ласка, пестощі; доброта; 3) чутливість; чуйність, чулість; 4) совісність; 5) хвороблйвість, хирлявість; слабке здоров’я; 6) обережність; 7) слабість; 8) крихкість, ламкість; 9) незрілість, молодість; 10) уразливість; образливість; 11) делікатність; 12) жалюгідність; 13) мор. хиткість.
іешіеготеіег [ДепсЬ'готііа] п тен-дерометр (прилад для визначення консистенції харчових продуктів).
іешііпез [Чепс1іпі:г] рі від іепдо.
іепШпоиз [Чепдшзз] асі] жйлавий; мускулястий.
іеікіо [Чепдои] п (рі іепсііпез) див. іепдоп.
іешіоп [ЧепсЬп] п анат. сухожилля; ~ оГ Аскіїїез, Аскіїїез ~ ахіллесове сухожилля.
іеікіге [іа:дс1г] п фр. ніжні почуття.
іешігії [Чепдпі] п 1) бот. вусик; 2) кучер (волосся).
іеікігоп [Чепсігап] п 1) рі хрящі (телячі тощо); 2) бот. пагін.
іепеЬгае [ЧепіЬгі:] п церк. утреня на страсному тижні.
іепеЬгііїс [Дет'ЬпГік] а# що затемняє (затьмарює, наводить тінь); що вкриває темрявою.
іепеЬгоиз [ЧепіЬгоз] аф поет, темний, похмурий.
іепетепі [Четтапі] п 1) орендоване майно; орендована земля; ~ аі \¥І11 оренда землі (майна) без підписання контракту; 2) орендоване приміщення; орендована квартира; 3) багатоквартирний будйнок, що здається в оренду (тж ~ коизе); 4) поет, оселя, житло; 5) церк. тіло, обйтель душі; < ~ коизекоШег мешканець багатоквар-тйрного будйнку.
іепешепіаі [депі'тепії] аф що здається внаймй (про будинок).
іепетепіагу [Дет'тепіап] див. іеп-етепіаі.
іепезтиз [іі'пехтаз] п мед. тенезм, болісний позйв до вйпорожнення (сечовипускання).
іепеі [ Чі:пеі] п лат. догмат, прйнцип; доктрйна; переконання.
іепГоШ [ЧепГоиІсі] 1. аф 1) що складається з десятй частйн; 2) десятиразовий; збільшений у десять разів; 3) посйлений у десять разів; 4) у десять разів більший (за розміром); 5) що має у десять разів більше; 6) у багато разів більший; 2. асіу 1) удесятеро більше; у десять разів більше; у десятиразовому розмірі; іо іпсгеазе ~ збільшувати (ся) у десять разів; 2) у ба
гато разів, набагато; ~ зігоп^ег у десять разів (набагато) сильніший.
іеп-Гооі [Чеп'Гйі] аф десяти фунтовий.
іеп-Ьоигз [Чеп'аиаг] аф десятиго-дйнний; ~ асі іст. закон про десяти -годйнний робочий день.
СепІ£ііе [іа'пі:д] п напруження і втома; збудження; виснаження.
іешіег [Чепа] п розм. 1) банкнот у десять фунтів; 2) амер. десятидоларова купюра; 3) десять років ув’язнення.
Теппездее [Депа'зі:] п геогр. н. Теннессі (ріка і штат США).
іешііз [ Чешз] п спорт. 1) теніс (тж соигі ~); іо ріау ~ грати в теніс; 2) лаун-теніс.
іешіі$-Ьа11 [ЧешзЬо:!] п 1) тенісний м’яч; 2) перен. іграшка у чиїхось руках.
іеппіз-соигі [Чешзко:і] п тенісний корт.
іеппіз-ріау [Чешзріеі] п гра в теніс.
іеппЕ-гаскеі [Чешзджкіі] п тенісна ракетка.
Теппузопіап [Дет'зошцап] п прибічник Теннісона; наслідувач Тенні-сона.
іепоп [Чепап] 1. п 1) буд. шип; замок з шипом; 2) тех. шпйлька; язичок; лапка; 2. V з’єднувати на шипах.
іепог [Чепа] п 1) напрям; розвиток; рух; 2) зміст, сенс; ~ оГ а зрееск зміст промови; 3) якість; стан; образ; характер; уклад, звйчай; оГ іке зате ~ однотипний; 4) склад розуму; 5) текст документа; 6) копія, дублікат; 7) вартість банкнота; 8) строк чйнності цінного паперу (чека); 9) гірн. вміст (руди); 10) муз. тенор; < ~ сІеГ теноровий ключ; ~ уіоііп альт (інструмент).
іепогііе [Чепагаїі] пмін. чорна мідна руда, тенорйт.
іепоіоту [іі'поіаті] п мед. перерізування сухожйлля.
іепрепсе [Чепрапз] п десять пенсів.
іепрешіу [Чепрат] 1. п десять пенсів; 2. аф десятипенсовий.
іеп-ріпз [Чепріпг] п рі амер. кеглі.
іеп-рошмі [Чепраипд] аф десяти-фунтовий (про ціну або вагу).
іеп-роишіег [ЧепраипсЬ] п 1) предмет вагою в десять фунтів; 2) річ вартістю в десять фунтів; 3) банкнот в десять фунтів; 4) вйборець з доходом у десять фунтів за рік.
іепгес [Чепгек] п щетйнистий їжак.
Іепзе [іепз] 1. п грам, час; ргезепі (разі, Гиіиге) ~ теперішній (минулий, майбутній) час; 2. аф 1) натягнутий, тугий; напружений; ~ тизсіез напружені м’язи; 2) збуджений, напружений, зворушений; ~ апхіеіу нервове збудження; 3. у 1) натягу вати (ся); напружуватися); 2) збуджувати; створювати напруженість.
іепзеїу [Чепзіі] асіу напружено; з напруженням.
іеп
502
іег
іепзіЬІе [ЧепззЬІ] аф розтяжнйй; в’язкий.
(епзіїе [Чепзаіі] асі] розтяжнйй; ~ зігаіп деформація під час розтягування; ~ зігеп^ік тех. межа міцності на роз-рйв.
ІЄП$І1ІІу [Іеп 511111 ] п розтяжність.
іепзіоп [Чеп/п] 1. п 1) напруження; напруженість; іо гедисе ~ ослабити напруження; 2) перен. напружений стан; напруженість; іпіетаїіопаі ~ міжнародна напруженість; еазіп^ (Іеззепіп^, гедисііоп) о£ ~ ослаблення напруженості; гетоуаі оГ ~ ліквідація напруженості; іо еазе (іо геїах, іо зіаскеп) ~ ослабити напруженість; іо сгеаіе ~(з) створювати напруженість; 3) тж рі напружені відносини (стосунки); ~з іп іке ґатіїу незлагоди в сім’ї; 4) нещйрість, неприродність, удаваність; 5) фіз. розтягнення; натяг, натягування; ~ зргіп^ натяжна пружйна; 6) ел. напруга; йІ£Іт (1о\у) ~ висока (низька) напруга; 7) тех. пружність; тиск (пари); 8) мед. тиск; агіегіаі ~ артеріальний тиск; 2. V напружувати; створювати напруження (напруженість).
іепзіопаї [Чеп/зпі] аф напружений; що стосується напруження.
іеп$іопег [Чеп/зпз] п тех. натяжне пристосування.
іепзііу [Чепзііі] п напружений стан, напруженість.
<еп$іуе [Чєпзіу] аф що створює напруженість; що напружує.
іеп$оп [Чепззп] п іст. 1) змагання трубадурів; 2) пісня трубадура.
іеп-$роі [Чепзроі] п амер. 1) десяти-доларовий банкнот; 2) карт, десятка.
<еп-$ігіке [Чепзігаїк] п амер. 1) удар, що збиває відразу всі кеглі; 2) розм. величезний успіх.
іепі [іепі] 1. п 1) намет; шатро; тент; іо риск (іо зігіке) а ~ поставити (зняти) намет; 2) житло; іо кауе опе’з ~ мати дах над головою; 3) іст. переносна кафедра проповідника; 4) мед. тампон; 5) слабке червоне іспанське вино (тж ~ \уіпе); 6) розсувні п’яльці; 7) увага; < ~ гооГ архт. шатровий дах; ~ зко\¥ цирк шапіто; 2. у 1) жйти в наметах; стояти табором; 2) ставити намет; 3) перен. мешкати тимчасово; перебувати; 4) оселяти в наметі; 5) припасовувати навіс; 6) піклуватися; доглядати; 7) звертати увагу; 8) уставляти тампон.
іепіасіе [ Чепіакі] п 1) зоол. щупальце; 2) бот. вусик; 3) військ, передовйй підрозділ; передовйй дозір.
іепіасіесі [Чепіакісі] див. іепіасиїаіе.
іепіасиїа [іепЧжкзиІа] рі від іеп-іасиїит.
іепіасиїаг [іепЧае^иІа] аф 1) що стосується щупалець; 2) шо стосується чутлйвої ВОЛОСЙНКИ.
іепіасиїаіе [іепЧгек]и1(е)іі] аф 1) зоол. що має щупальці; 2) бот. що має вусики.
іепіасиїосузі [іепЧаекіиІазізі] п зоол. орган рівноваги.
іепіасиїшп [іепЧжк]и1ат] п (рі іепіасиїа) див. іепіасіе.
іепіа^е [Чепіібз] п 1) наметове спорядження; 2) збірн. намети.
іепіашеп [іепЧеїтап] п (рі іепіаті-па) лат. спроба; вйпробування; проба.
іепіатіпа [іепЧаетіпа] рі від іепіа-теп.
іепіаііоп [іепЧеі/п] п експериментальне вйпробування.
іепіаііуе [Чепіаііу] 1. п спроба; проба; дослід, експеримент; 2. аф 1) пробний, дослідний, експериментальний; 2) гіпотетйчний; гаданий, передбачуваний; 3) попередній; тимчасовий; ~ а^геетепі попередня домовленість; ~ десізіоп попереднє рішення; ~ розіііоп тимчасова (вогнева) позйція.
іепіаііуеіу [ЧепіоііУІі] асіу експериментально, для проби.
іепі-Ьаг£Є [ Чепі'Ьа:сіз] п баржа з навісом.
іепі-Ьесі [ЧепіЬесі] п похідне ліжко; розм. розкладушка.
іепі-сіоііі [ЧепікІоО] п тканйна для наметів; тик.
іепі-Лоог [Чепі'сіо:] п вхід до намету.
іепіесі [Чепікі] аф 1) повний наметів; покрйтий наметами; 2) у формі намету (шатра); 3) якйй має намет; якйй мешкає у наметі; забезпечений наметом.
іепіег [Чепіз] 1. п 1) текст, ши-рйльна рама; 2) натяжнйй гачок; 3) розм. сторож; 4) помічнйк, підсобний робітнйк; 2. у розтягувати тканй-ну на ширйльній рамі.
іепіег-Іюок [Чепізкик] п текст, гачок ширйльної рами; < іо Ье оп (іке) ~з сидітй як на голках; мучитися невідомістю; іо кеер зтЬ. оп (іке) ~з тримати когось у стані занепокоєння; мучити когось невідомістю.
іепій [іеп0] 1. п 1) (іке ~) десяте (число); оп іке ~ оГ Аргії десятого квітня; 2) десятий (про людину); уои аге іке ~ іо азк те аЬоиі іі ти вже десятий питаєш мене про це; 3) десята частина; одна десята; і\уо ~з дві десятих; 4) муз. децима; 5) десята частйна продукції (прибутків, майна); десятйна (податок); 2. аф 1) десятий (числом); зке із іп Ьег ~ їй десятий рік; 2) шо становить одну десяту'; 3. асіу десятим; Ье аггіуед ~ він прибув десятим; ~ \уауе дев’ятий вал; піпе ~з оГ іке уоієгз абсолютна більшість вйборців.
іепііі-поппаї |Чеп0'пз:тз1] аф хім. децинормальний.
іепОі-гаіе [Чеп0Чеіі] аф нйжчого сорту; низькопробний.
іепіогіа [іепЧо:гю] рі від іепіогішп.
іепіогішп [іепЧоїгізт] п (р/іепіогіа) лат. внутрішній скелет (голови комахи).
іепі-ре§ [Чепі'ред] п кілочок для намету.
іепі-ріп [Чепі'ріп] див. іепі-ре§.
іепие [із'гци:] п фр. 1) хода; манера триматися; 2) костюм.
іепиез [Чегциігх] рі від іепиіз.
іепиіз [Чеп)*шз] п (рі іепиез) фон. глухйй проривнйй прйголосний.
іепиііу [іе'п)шіі] п 1) розрідженість (повітря); 2) розведеність (рідини); 3) бідність, убозтво; 4) простота (стилю); 5) тонкість; 6) слабість (звуку, світла).
іепиоиз [Чеп]изз] аф 1) тонкйй; 2) бідний, убогий; незначнйй; 3) слабкйй; 4) розріджений (про повітря); 5) розведений (про рідину).
іепиге [Чеп]из] п 1) володіння, власність, майно; 2) тимчасове володіння; Іеазекоїд ~ володіння майном на правах орендаря; 3) умови володіння; 4) строк володіння; 5) (строк) перебування на посаді; дигіп£ кіз ~ оГ оіїісе колй він займав посаду; 6) повноваження; 7) іст. лен.
іепигіаі [іе'піизпзі] аф що стосується землеволодіння.
іеп-уеаг [Чепрг] аф десятирічний.
іерее [Чі.рі:] п вігвам.
іереїу [ ЧеріГаї] у 1) трохи підігріти, зробйти тепленьким; 2) трохи підігрітися.
іерІїгоИе [ЧеГгоиаіі] п геол. тефроїт.
іерісі [Черід] аф 1) теплуватий, тепленький; 2) перен. холодний, помірний; ~ іпіегезі незначнйй інтерес.
іерісіііу [іе'ркіїіі] п теплуватість.
іег [Із:] асіу лат. трйчі.
іегаі [іе гаї] п інд. крислатий фетровий капелюх з подвійним наголовком.
іегаріїіт [ЧегзГіт] п ідол; божество.
іегаіоісі [Чегзіоїд] аф патологічний; потворний; жахлйвий.
іегаіо1о§іса1 [дегзіоиЧодзікзІ] аф тератологічний.
іегаіоіову ІДегзЧоїздзі] п тератологія.
іегаіоша ІДегзЧоитз] п (рі іегаїо-таіа) мед. тератома.
іегаіотаіа [ДегзЧоитзіз] рі від іе-гаїота.
іегЬіит [Чз:Ьізт] п хім. тербій.
іеісеі [Чз:з1| п самець сокола (яструба).
іегсеі-§епііе [Чз:зІ'дзеп11| п самець сокола.
іегсепіепагу |,із:зепЧі:пзп] 1. п 1) трйста років; 2) трьохсотріччя; 2. аф трьохсотрічний.
іег
503
іег
іегсепіеппіаі [ДзізепДепрІ] див. Сег-сепіепагу.
іегсеі [Ча:8іі] п 1) вірш, тривірш, терцйна; 2) муз. терцет.
іегеЬеігіїїепе [Деп'Ьеп0і:п] п хім. терпентйн, скипидар.
іегеЬіпіІі [ДегаЬш0] п терпентйнове дерево.
ІегеЬіпІІііпа [Деп'Ьіп0іпа] п 1) живиця; 2) терпентйн, скипидар.
ІегеЬіпіІііпаіе [Дега'Ьіп0іп(е)іі] аф терпентйнний.
іегеЬіпОііпе [Дега'Ьіп0(а)ш] аф тер-пентйновий, терпентйнний.
іегеЬга [ЧепЬга] п ент. яйцеклад, пристосований для просвердлювання.
іегеЬгаіе [ЧепЬгеп] V свердлйти, пробуравлювати.
іеге(1іпе$ [Се'гі:сііпі:х] рі від іегедо.
іегеЛо [іа'гі:сіои] п (рі тж іегесііпез) корабельний черв’як; морськйй шашіль.
Тегепсе [Дегапз] п ч. ім’я 1) Теренс; 2) іст. Теренцій.
Тегеза [іа'гі:2о] п ж. ім’я Теріза, Тереза.
іегеіе [Іе'гіїі] аф циліндрйчний; круглий на перерізі.
іегеїі [й'ги:] п тьохкання (солов’я).
Іег^а [Да:да] рі від іег§ит.
іег£а! [Да:да1] аф анат. спиннйй, дорсальний.
іег^етіпаіе [іаґсізетіті] аф бот. трипарний (про листок тощо).
іег£і¥ег$аіе [ Чо:сізіуа:8еіі] V 1) бути відступником (ренегатом); 2) ухилятися; викручуватися; відбуватися відмовками; 3) показувати спйну; готуватися до втечі (до відступу).
іег£і¥ег$аііоп [Да:сізі¥о:'8еі/п] п 1) відступництво, ренегатство, зрада; 2) ухиляння, уникання; 3) утеча; відступ.
іег£шп [Ча:дат] п (рі іег§а) анат. спйна; дорсальна пластйнка.
Тегі [Чеп] п ж. ім’я Тері (зменш, від Т(й)егеза).
іеїтп [1а:т] 1. п 1) строк, період; час; тривалість; ~ оГ ітргізоптепі строк ув’язнення; ~ оГоїїісе строк повноважень; Гог (ійе) ~ оГ опе’з ІіГе довічно, на все життя; ~ оГ зєіуісє строк служби; ргезідеппаї ~ строк президентських повноважень; 2) семестр; чверть; іп ~ протягом семестру; 3) сесія; 4) рі умови; оп Ьепейсіаі ~з на вигідних умовах; ~з оГ ап а^геетепі умови угоди; ~з оГ раутепі умови оплати; ~з оГ геГегепсе коло повноважень, мандат; компетенція; ~з оГ зиггепсіег умови капітуляції; ипассеріаЬІе ~з неприйнятні умови; іо соте іо ~з (іо таке ~з) \уі(1і зтЬ. а) домовитися з кимсь; б) прийняти чиїсь умови; іо Ьгіп§ зтЬ. іо -з примусити когось прийняти умови; \¥Ітаі аге уоиг ~з? які ваші умови?; 5) рі стосунки; оп ~з
а) у дружніх стосунках; \ує аге поі оп ~з ми не ладимо одйн з одним; б) на однакових підставах (умовах); іо Ье оп (ироп) £оод (Ьад) ~з бути в добрих (поганих) стосунках; 6) термін; сопіга-дісііоп іп ~з суперечність у термінах; суперечливе твердження; зсіепіійс ~ науковий термін; 7) вйслів, слово; сої-іоциіаі ~ розмовний вйслів; 8) рі висловлювання; мова; спосіб висловлюватися; іп ~з оГ арргоуаі схвально; іп ~з оГ йі^к ргаізе дуже похвально; іп ~з оГ топеу з корйсливої точки зору; іп Паііегіп£ ~з похвальними словами; іп зеі ~з зрозуміло, ясно; іп уа§ие ~8 туманно, невиразно; 9) межа; іо зеі а ~ іо зтій. покласти край чомусь; 10) мета; кінцева точка; 11) початок, відправна (вихідна) точка; 12) призначений час; строк; 13) юр. оренда на певний строк; строк виконання зобов’язань; призначений день сплати оренди; 14) мед. нормальний період вагітності; 15) рі менструація; 16) мат. член, елемент; 17) фіз. енергетйчний рівень; 18) архт. колона зі скульптурою; < ~ асііуе диіу військ, строкова дійсна служба; ~ іпГапі дитйна, що народйлася в строк; ~з сазії розрахунок готівкою (за умовою); іо кеер ~з відвідувати заняття, навчатися; 2. у висловлювати, виражати; називати; І ~ іі зкеег попзепзе на мою думку, це чистісінька нісенітниця.
іеппавапсу [Ча:тадап8і] п сварлй-вість, сперечлйвість; буйність; невгамовний норов.
іегшавапі ['іа:тадапі] 1. п 1) груба, сварлйва, брутальна жінка; мегера; фурія; 2) грубіян, брутальна людйна; груба тварйна; 3) (Т.) магометанське божество, ідол; 2. аф сварлйвий, брутальний, грубий; задерйкуватий.
іегтег [Ча:та] п 1) іст. особа, яка прибула до Лондона вчасно (на суд тощо); 2) юр. власник (орендар) нерухомого майна довічно (на строк); 3) (-іегтег) як компонент складних слів: злочйнець, якйй відбуває покарання вперше, удруге тощо; Гігзі-іегтег засуджений уперше.
іегтез ['іа:ті:х] п (рі іегтііез) ент. терміт.
іегтіпаЬІе [Ча:тіпаЬ1] аф обмежений у часі; строковйй; тимчасовий; ~ іеп уеагз Ггот по\у віднйні дійсний на десять років.
іеппіпаї ['іа.тпші] 1. п 1) кінець, межа; 2) кінцевий склад; кінцеве слово; кінцева літера; 3) заключна частйна (чогось); 4) кінцева станція; кінцевий пункт; пункт розвантаження; 5) рі плата за вантаження товарів на кінцевій станції; 6) перевалочний пункт; 7) військ, кінцевий пункт зв’язку; прикінцевий апарат; 8) ел. клема, затискач; вйвід; 9) екзамен наприкінці семестру; 10) архт. орнаментальна
кінцева прикраса; 2. аф 1) кінцевий, термінальний; заключний, останній; ~ агіегу мед. кінцева артерія; ~ Іеауе військ, компенсація військовослужбовцю за невйкористану відпустку, колй він звільняється з армії; - рау військ. допомога при звільненні з армії; ~ зіор кінцева зупйнка; ~ зуІІаЬІе останній склад; 2) періодйчний; ~ раутепі пе-ріодйчна вйплата грошей; 3) семестровий; ~ ехатіпаііоп семестровий екзамен; 4) сесійний; 5) обмежений строком; строковйй; ~ гепі строкова рента; 6) гранйчний, максимальний; ~ сііує ав. пікірування з максимальною швйдкістю; ~ зреесі гранйчна (критй-чна) швйдкість; 7) бот. верхівковий; ~ Ьид верхівкова брунька.
іеппіпаїігаііоп [Да:тіпа1(а)і'геііп] п біол. терміналізація.
іеппіпапі ['іа.тпіпапі] аф заключний, завершальний; кінцевий; останній.
іеппіпаіе І ['іаїтіпіі] аф 1) обмежений; 2) грам, термінатйвний, гранйчний.
іеппіпаіе II ['іа:тіпеіі] у 1) завер-шйти, покласти край; 2) завершуватися, закінчуватися, кінчатися; йіз зсГюоІ ~з аі і\ує1ує о’сіоск його уроки закінчуються о дванадцятій годйні; 3) обмежувати, визначати межу; 4) обмежуватися; обриватися; 5) спрямовувати, призначати.
іегшіпаііоп [Да:ті'пеі/п] п 1) при-пйнення, завершення, закінчення; кінець; ~ оГ а іоитеу завершення подорожі; ~ оГ ЙО8ІІ1ІІІЄ8 припйнення воєнних дій; іо Ьгіп§ зтій. іо а ~ довестй щось до кінця; 2) результат, наслідок; 3) закінчення строку; ~ оГ ап а^геетепі закінчення строку чйнності угоди; 4) військ, закінчення строку служби; 5) кінець; ~ оГ а Ііпе кінець лінії; 6) межа; 7) грам, закінчення слова, суфікс; останній склад; остання літера; 8) зал. кінцева станція; кінець колії.
іеппіпаііопаї [Да:ті'пеірп1] аф 1) завершальний; 2) грам, суфіксальний; кінцевий.
іегтіпаііуе [Ча.тіпайу] аф 1) завершальний, заключний; 2) грам, термінатйвний, гранйчний.
іеппіпаіог ['іа:тіпеііа] п 1) той, хто завершує; 2) астр. термінатор; 3) ел. кінцева муфта.
іеппіпаіогу ['і9:тіпаі9п] аф 1) кінцевий; 2) заключний, завершальний.
іеппіпі [Ча:тіпаі] рі від іегтіпиз. іегтіпізт ['іа:тіпігт] п 1) філос. номіналізм; 2) рел. термінізм.
Іеппіпо1о£іса1 [Да:тіпаЧосізікаї] аф термінологічний.
іеппіпоіо^у [Да:тґпо1асізі] п термінологія.
іеппіпиз [Ча.тіпаз] п (рі гегтіпі)
іег
504
ґег
1) вокзал; кінцева станція залізнйці; 2) кінець авіаційної (пароплавної) лінії; 3) кінцева зупйнка трамвая (тролейбуса, автобуса); 4) мета, призначення; ~ асі циет кінцева точка; вйсновок; ~ а цио вихідна (відправна) точка; 5) межа; 6) архт. п’єдестал з бюстом.
іеппііагіит [Дагті'ієапат] п гер-метйчний склянйй контейнер (для експериментального визначення опору деревини термітному зараженню).
іегшйагу [Чз:тіІзп] п термітник, гніздо термітів.
іеппііе [Ча:таіІ] п ент. терміт. Іеппііе$ [Чо:тііі:г] рі від іегтез.
іегт1е$$ [Ча:т1і8] аф 1) не обмежений умовами; беззастережний; ~ реасе мир без будь-якйх умов; 2) безмежний, що не має меж; необмежений, безкрайній; ~ ііте необмежений час; 3) невимовний; ~ ^гіеГ невимовне (невтішне) горе.
іеппіу [Ча:т1і] асіу періодйчно.
іегтоп [Ча:тап] п іст. церковні землі.
Іеппог [Ча:та] п юр. власник (орендар) нерухомого майна на строк (довічно).
іепл-ііте [Чагтіаїт] п 1) семестр; чверть; 2) сесія (суду тощо).
іеш [іа:п] п 1) орн. крячок; 2) три предмети, трійка; 3) рі дві трійки (гра в кості); 4) три вйграшні білети (в лотереї); 5) вйграш на щаслйву трійку; 6) три куплети.
Іегпагу [Чо:пап] 1. п три, трійка; тріада; 2. аф 1) потрійний; 2) хім., мін. що складається з трьох компонентів; 3) триєдйний.
іегпаїе ['іа:п(е)іі] аф бот. трійчастий.
Іегпе [О:п] п сплав олова і свинцю.
Іегпе-ріаіе [Чатріеіі] п матова бляха.
Іегпіоп [ Чаїпізп] п 1) трійка; тріада; 2) друк, три аркуші, сфальцьовані разом ін-фоліо.
іегп-ріаіе [ Чо:пріеіі] див. іегпе-ріаіе. іегрепез [Ча:рі:пг] п ріхім. терпени. Тегр$ісІюге [іа:р'8ікап] п міф. Тер-псіхбра (муза — покровителька танців).
ТегрзісИогеап [Да:р8іка'пап] асі] що стосується танцю; ~ ап мистецтво танцю.
Іегга [Чега] п лат. земля; ~ Гігта суходіл, континент; ~ іпсо^пііа а) невідома країна; б) невідома галузь (знань тощо); ~ аІЬа лат. гіпс, каолін, магнезія; ~ сагіоза геол. трепел; ~ іаропіса дубйльний (чинбарний) екстракт; ~ отЬга лат. умбра; ~ гозза червонозем.
іеггасе [Чегаз] 1. п 1) тераса; насип; уступ; 2) веранда, тераса; 3) ряд будйнків уздовж вулиці; 4) амер. газон посеред вулиці (бульвару); 5) вулиця
(бульвар) з газоном; 6) плоский дах; 7) дефект мармуру; 8) відкрйта галерея; балкон; портик; колонада; 2. V розташовувати терасами, терасувати.
Іеггасес! [ Чегазі] аф' 1) терасований; 2) геол. терасний.
(егга-соНа [Чега'коіа] п 1) теракота, кераміка; 2) скульптура з теракоти; 3) теракотовий колір, колір теракоти.
іеггаіп [Чегеїп] 1. п 1) територія, район; місцевість; поле дій; ~ оГ аііаск амер. район (місце) бойових дій; 2) ґрунт; 2. аф земний; < ~ арргесі-аііоп військ, оцінка місцевості; ~ сот-рагітепі складка місцевості; ~ Геаіиге а) місцевий предмет; б) ав. наземний орієнтйр; ~ Пуіп£ ав. політ за наземними орієнтйрами; ~ Ііпе військ, природний рубіж.
Іеггатага [Дега'тата] п (рі іегга-таге) родюча земля, що використовується як добриво.
Іеггатаге [Дега'таті:] рі від іегга -тага.
іеггатусіп [дега'таїзт] п фарм. те-раміцйн.
Теггапсе [Чегзпз] п ч. ш’яТерранс.
іеггапе [іе'геш] п геол. 1) група шарів; 2) автохтонний масйв.
іеггапеоиз [се'ге і таз] аф 1) зем-нйй; 2) бот. наземний.
іеггаріп [Чегарт] п 1) зоол. водяна черепаха; 2) черепахове м’ясо; 3) ав-томобіль-амфібія.
іеггачиеоиз [іе'геік\Уіа8] аф 1) що складається із землі і водй; - §1оЬе земна куля; 2) земноводний; 3) сухо-путно-морськйй (про подорож).
іеггаг [Чега] п іст. скарбнйк монастиря (церкви).
іеггагіа [іе'гєапа] рі від іеггагіит.
іеггагіит [іе'гєапат] п (рі іеггагіа) лат. терарій, тераріум.
Теггеїі [Чегаї] п ч. ім'я Террел.
Теггепсе [Чегапз] п ч. ім 'я Терренс.
іеггепе [іе'гі:п] 1. п 1) поверхня землі; 2) земля, територія; 2. аф 1) зем-нйй; 2) світський; 3) землянйй; зем-лйстий; 4) наземний; шо мешкає на землі.
Іеггепо [іе'ге(і)пои] п італ. 1) перший поверх; 2) вітальня.
іеггезігіа! [іґге5іпа1| 1. п 1) мешканець землі, людйна; 2) рі наземні (суходільні) тварйни; 3) земля; 2. аф 1) земнйй; ~ Ьаіі земна куля; ~ £ІоЬе а) земна куля; б) глобус; 2) світський, земнйй; ~ &1огу земна слава; 3) наземний; ~ Гіге військ, стрільба по наземних цілях; 4) що відбувається на землі (на суші); 5) континентальний; 6) що мешкає на землі; сухопутний; суходільний; ~ апітаЬ суходільні тварини; < - ріапеі8 планети сонячної системи.
Сеггеі |Чепі| п петля; кільце.
іегге-іепапі [ієаЧепапі] п юр. орендар; (фактичний) власник нерухомого майна.
ІеггіЬІе [ЧегаЬІ] 1. п звич. рі розм. людйна (річ), що вселяє жах; 2. аф 1) страшнйй, жахлйвий; що вселяє жах, грізний; - іп ап^ег страшнйй у гніві; ~ пе\¥8 жахлйва звістка; Кап іЬе Т. Іван Грозний; 2) страшенний, жахлйвий, незвичайний; ~ Гго8і страшенний мороз; 3. аду 1) страшно, жахливо; 2) надзвичайно, дуже, страшенно.
СеггіЬІу [іегаЬІі] асіу 1) страшно, жахлйво; 2) страшенно, дуже, надзвичайно; ~ пісе оГ уои дуже мйло з вашого боку.
іеггісоїе [Чепкоиі] 1. п зоол. наземна (суходільна) тварйна; 2. аф наземний, суходільний.
іеггіег [Чепа] п 1) тер’єр (порода собак); 8соісЬ ~ шотландський тер’єр; 2) військ, розм. солдат територіальної армії; 3) (Т.) амер. військ, реактивний керований снаряд «Тер’єр» класу «корабель—повітря»; 4) поземельна кнйга.
іеггіГіс [Іа'пГік] аф 1) жахаючий, страшенний, жахлйвий; - 8ресіас1е жа-хлйве видовище; 2) колосальний, приголомшливий, надзвичайний.
іеггіїу [ЧепГаї] V 1) жахати; вселяти жах (страх); 2) залякувати (іпіо, оиі оГ, іо); іо ~ зтЬ. Іо йеаїй залякати когось до смерті; 3) розм. роздратовувати; дражнйти; мучити.
іеггі£епои$ [іе'гкізіпаз] аф 1) що народжується у землі; 2) геол. теригенний.
ТеггіІІ [Делі] п ч. ім'я Терріл.
іеггіпе [іе'гіїп] п фр. 1) кул. страва з м’яса, птйці і дичинй; 2) делікатес, що продається разом з посудом.
Іеггіїогіаі [ДепЧз:па1] 1. п солдат територіальної армії; 2. аф 1) територіальний; Т. Агту (Еогсе) територіальна армія; - берагітепі амер. військб-вйй округ метрополії; ~ ]игІ8с!ісиоп юр. територіальна підсудність; ~ гі£йі8 територіальні права; - хуаіегз територіальні води; 2) земельний; 3) місцевий; ~ іпбизігу місцева промисловість.
Іеггіїогіаіізш [Деп Ча тіаіігт] п 1) влада земельних власників; 2) церк. територіальна система.
Іеггіїогіаіізе [ деп Чзгпаїаїх] у 1) давати статус території, визнавати територією; 2) розшйрювати територіальні володіння.
іеггііогу [ іепіап] п 1) територія; іпУіоІаЬІе (1пі8ї) - недоторканна (підопічна) територія; 2) земля, місцевість, район; Гегіііе ~ родюча земля; 3) (Т.) територія (адміністративна одиниця у США, Канаді, Австралії, що не має прав штату або провінції); 4) галузь, сфера (знань тощо); 5) поле діяльності; 6) район дій комівояжера: 7) спорт, половйна поля (тієї чи іншої
іег
505

команди); 8) спорт, зона; деГепзІуе ~ зона захисту.
іеггог [ 'іега] п 1) жах, страх; іо кауе а ~ оГ зтік. смертельно боятися чогось; 2) властйвість, що вселяє жах; 3) людина (річ), що вселяє жах; 4) терор; Яеі£П оГ ~ царство терору; іке Т. яко-бйнський терор; іке Кед Т. червоний терор; іке \¥кііе Т. білий терор; 5) нестерпна людйна; неспокійна дитйна; Ф Кіп§ оГ Теггогз смерть.
іеїтог-ііашііеіі [Чего'ко:піід] асі] переслідуваний страхом.
іеггогізш [ іегопгт] п терорйзм.
(еггогізі [іегзпзі] п 1) терорйст; 2) пошйрювач страху; 3) іст. якобй-нець.
іеггогізііс [Дега'пзіїк] асі] терористичний.
іеггогіхе ['іегогаїг] V 1) тероризувати; 2) залякувати, вселяти страх.
(еггог-зігіскеп ['іего,8іпкп] аф' охоплений жахом, заляканий.
іеїтог-зйтіск [ іега,8іглк] див. іеггог--зігіскеп.
Теггу [Чеп] п 1) ж. ім'я Террі (зменш, від Т(й)егеза); 2) ч. ім'я Террі (зменш, від Тегепсе, Ткеодогіс).
іеггу [Чегі] п текст. 1) нерозрізнйй ворс; 2) витяжнйй ворс; ~ уєіуєі оксамит з витяжнйм ворсом; 3) плюшеве переплетення; 4) амер. махрова тканйна (тж ~ сіоік); ~ сіоік гоЬе махровий купальний халат.
іегзе [іа:з] аф 1) стйслий, короткий (про стиль); виразний; 2) небагатослівний (про промовця); 3) пригладжений; опоряджений; охайний; 4) вйтончений, вйшуканий.
іегііап [Чд:/п] 1. п мед. малярія, триденна пропасниця; 2. аф 1) мед. що загострюється на третій день (про пропасницю); 2) : ~ Гаікег єзуїт у третьому періоді послушенства.
іегііагу [Чз:/ап] 1. п 1) (іке Т.) геол. третинна система; 2) мед. третйнний симптом сйфілісу; 3) жив. основнйй (похіднйй) колір з домішкою сірого; 4) (Т.) рел. член третього ордену чернечого братства; 2. аф 1) геол., мед. третйнний; Т. ега кайнозойська ера; 2) жив. з домішкою сірого (про колір); 3) рел. що належить третьому ордену чернечого братства.
іегііит цині [Чо:і]от к\¥ід] лат. 1) щось третє; третя величина; 2) третій член «одвічного трикутника».
1ЄГІІ118 [Чз:/08] аф лат. третій (ставиться перед ім 'ям молодшого з трьох тезок).
іегга гіша [ Чо:і83 гі то] італ. терцина.
іегхеііо [іа.і'зеіои] п муз. терцет, вокальне тріо.
Тезз [іез] п ж. ім 'я Тесе (зменш, від Т(Ь)егеза).
Тезза [Теза] п ж. ім'я Тесса (зменш, від Т(к)егеза).
ІЄ88ЄІ1а [ Че8і1а] п (рі іеззеїіае) лат. маленький кубик.
<е$$е11ае [Че8і1і:] рі від іеззеїіа.
іеззеїіаіе [ Че8і1еіі] 1. аф 1) мозаїчний; 2) бот., зоол. клітковйнний, шаховий; з прямокутними плямами; 2. у 1) укладати мозаїкою; 2) складати мозаїку.
іеззеїіаіед [ Чезіїеііід] аф 1) мозаїчний; 2) бот., зоол. клітковйнний, шаховий; з прямокутними плямами.
іе$$е11аііоп [Дезі'іеі/п] п 1) складання мозаїки; 2) мозаїка.
<е	$$ега ['іезага] п (р/іеззегае) 1) кубик (у мозаїці); 2) іст. чотирикутна таблйчка; 3) перен. пароль; ознака; 4) архт. мозаїка.
іездегае ['іезагі:] рі від іеззега.
Іе88ега1 [іезагаї] аф правильний (про кристал).
ТЄ88ІЄ [ ІЄ81] п Ж. Ім'я ТЄССІ (ЗМЄНШ. від Т(к)егеза).
іеззиіаг ['іез]и1а] див. іеззегаї.
іезі [іезі] 1. п 1) вйпрббування; проба, перевірка; писіеаг ~8 ядерні випробування; іо риі (іо Ьгіп§) іо іке ~ випробовувати; іо зіапд (іо Ьеаг) іке ~ вйтримати випробування; 2) мірйло, критерій; серйозне випробування; пробний камінь; 3) перевірна (контрольна) робота; а ~ іп Еп^іізй контрольна робота з англійської мови; 4) псих, тест; 5) хім. дослідження, аналіз; дослід; реакція; проба; Ьіоосі ~ аналіз крові; а ~ Гог іке атоипі оГ Ьиііег іп тіїк вйзначення жйрності молока; 6) хім. реактйв; 7) (скор. від іезі--таіск) міжнародний матч з крйкету; 8) пробірна чашка; 9) рел. відречення від визнання папської влади; 10) щиток, черепашка; панцир (безхребетних тварин); < Т. Асі тест-акт; закон про присягу щодо відречення від визнання папської влади; ~ Ьап заборона випробувань ядерної зброї; ~ сазе юр. справа, що має принципове значення для вйрішення аналогічних справ; ~ сепіге дослідний центр; - сегііГісаіе свідоцтво про випробування; ~ даіа дані випробувань; ~ дозе пробна (контрольна, дослідна) доза, тест-дбза; ~ Пі§кі ав. випрббнйй політ; ~ кор пробний політ; ~ оЬіесі об’єкт аналізу; ~ ріесе зразок для випробування (матеріалів); ~ рііоі льотчик-випробувач; ~ ріі геол. розвідувальна свердловйна; ~ гип а) випрббнйй пробіг; б) тех. дослідний режйм; ~ зіаііоп контрольна станція; дізіапсе ~ спорт, кінний пробіг; 2. у 1) випробовувати; піддавати випробуванню; перевіряти; іо ~ зтЬ.’з еуезі^йі перевіряти чийсь зір; 2) хім. піддавати дії реактйву; 3) проводити досліди; 4) брати пробу; 5) юр. офіційно підтверджувати; 6) складати заповіт.
іезіа ['іезіа] п (рі іезіае) 1) бот. насіннєва шкірка; 2) зоол. панцир.
іезіаЬІе ['іезіаЬІ] аф 1) випробуваний; що може бути вйпробуваний; 2) юр. правоздатний для здійснення заповіту.
іезіае ['іезіі:] рі від іезіа.
іезіасеоиз [іез'іеі/аз] аф 1) зоол. захйщений панцирем; 2) панцирний; 3) кольору цегли (про тварин і рослини).
Іезіасу [іезіазі] п юр. наявність заповіту.
іезіатепі ['іезіатапі] п 1) юр. заповіт; розпорядження на вйпадок смерті; 2) (Т.) рел. завіт; ійе Оїд Т. Старйй (Ветхий) завіт; ійе Иєу/ Т. Новйй завіт, Євангеліє.
іезіашепіагу [Дезіа'тепіап] аф 1) юр. заповідальний; переданий за заповітом; ~ езіаіе маєток, що передається за заповітом; - ргезегірііоп розпорядження на вйпадок смерті; 2) рел. що стосується Ветхого (Нового) завіту.
іезіатиг [іез'іеїта] плат, посвідка про складення університетського екзамену.
ІЄ8іаіа [іез'іеііа] рі від іезіаішп.
іезіаіе [Чезіеіі] 1. п юр. заповідач; 2. аф юр. 1) померлий, якйй залйшйв заповіт; 2) переданий за заповітом; 3. V 1) свідчити; 2) складати заповіт.
іезіаіог [іез'іеііа] п 1) заповідач; спадкодавець; 2) свідок.
ІЄ8Іаігісе8 [іез'іеііпзігг] рі від іезіа-ігіх.
іезіаігіх [іез'іеіігікз] п (рі іезіаігісез) заповідачка.
іезіаіїші [іез'іеііат] п (р/іезіаіа) юр. повторний наказ про виконання судового рішення.
<Є8і-ЬгеакГа8< [ 'іезі, ЬгекГазі] п мед. пробний сніданок.
ІЄ8ІЄ ['ІЄ8І1] п юр. СВІДОК.
іе8іег ['іезіа] п 1) випробувач; аналізатор; лаборант; 2) прйлад для вй-прббування; щуп; тестер; пробник; 3) балдахін над ліжком; 4) перен. покров, прикриття, покривало; 5) розм. монета в 6 пенсів.
ІЄ8ІЄ8 ['іезіітг] рі від іезііз.
іезі-віазз ['іезід1а:з] п пробірка.
ІЄ8ІІСІЄ ['іезіїкі] п анат. яєчко.
іезіісиїаг [іез'іік)и1а] аф 1) анат. що стосується яєчка; 2) яйцевйдний, яйцеподібний.
Іе8ііси1аіе [іез'іік)икі] аф яйцевйдний, яйцеподібний.
іезШісаііоп [ДезіїГі'кеї/п] п 1) давання показань; 2) свідчення, показання.
СезШісаіог ['іезіїГікеїіа] див. іезііГіег.
іезііГіег [ЧезіїГаїа] п юр. свідок.
іезііїу [’іезіїГаї] V 1) давати показання, свідчити; іо ~ а^аіпзі (оп ЬейаІГ оГ) зтЬ. давати показання проти (на кбрйсть) когось; 2) підтверджувати
ІЄ8
506
іеі
свідченням; 3) урочйсто заявляти; 4) бути свідченням (доказом, ознакою) чогось; іо ~ оГ зиттег свідчити про наближення літа; 5) виявляти, висловлювати (бажання тощо); Іо ~ соп-сегп виявляти занепокоєність.
іе8іі1у [Чезіїїі] асіу роздратовано, запально, гаряче; буркотливо.
іезіітопіаі [Дезії'тошуаі] 1. п 1) характерйстика; рекомендація, рекомендаційний лист; 2) колектйвний подарунок; нагорода, підношення; вітальний адрес; 3) ознака, свідчення; 4) посвідчення, свідоцтво; сертифікат; атестат; перепустка; 2. аф 1) подячний; вітальний; що організується на честь когось; 2) доказовий, показовий; що засвідчує; - ргооГ показання свідка як доказ.
<е$іітопіа1І2Є [дезії'тоипріаіг] у 1) дати рекомендаційний лист; 2) під-нестй подарунок; зачитати адрес.
іе$іітопшіп [Дезії'тоншого] п 1) посвідка про складення університетського екзамену; 2) юр. заключна формула документа.
іе8іітопу [іезіїтот] п 1) юр. показання свідка; ехрегі ~ вйсновок експерта; ГаІ8Є ~ брехлйве свідчення; ~ Гог ійе беГепсе показання свідка захисту; ~ Гог ійе ргозесиііоп показання свідка обвинувачення; іо §іує (іо Ьеаг) - (іо зтій.) давати показання під присягою; 2) річ, що може бути доказом; 3) доказ, свідчення; ознака; дані; зііепі - мовчазне свідчення; 4) твердження; (урочйста) заява; клятвене запевнення; 5) відверте визнання; 6) рі рел. скрижалі; святе письмо.
<е$ііп£ ['іезігд] п вйпрббування; дослідження; тестування; ~ тасйіпе машйна для вйпрббування (матеріалів).
ІЄ8ІІ8 [ іе8ііз] п (р/іе8іе8) анат. яєчко.
ІЄ8І-таісЬ ['іезітаеі/] п спорт, міжнародний матч з крйкету.
іе8і-теіег |'іе8і,ті:іа] п газовий лі-чйльник.
іе8і-тіхег |'іЄ8і,тік8а] п мензурка.
ІЄ8ІО8ІЄГОПЄ |ІЄ8'і38І9ГОип] п фізл. тестостерон (чоловічий статевий гормон).
іе8і-рарег |'іе8і,реіра] п 1) хім. ре-актйвний папір; 2) амер. юр. документ, шо використовується для зіставлення підпису особи; 3) екзаменаційний білет.
ІЄ8МиЬе ['іе8іі)и:Ь] п 1) пробірка; 2) дитйна, яка народйлася від штучного запліднення (тж ~ ЬаЬу); 3) культура бактерій у живильному середовищі; ~ сиііиге культура, шо розвивається у пробірці.
іе8і-іуре |'іе8ііаір| п таблиця для вйзначення гостротй зору.
ІЄ8іік1іпагіои8 [іе8,і)и:сіі'пєагіа8] аф черепахового кольору.
<Є8ішііпаіе [іе8'і]и:сііпіі] 1. п черепаха; 2. аф 1) черепаховий; 2) черепашачий; 3) склепйстий; банеподіб-ний.
Іе8іидіпеои8 [Дез^и.'біпіаз] аф 1) схожий на щит (на панцир) черепахи; 2) повільний; черепашачий.
ІЄ8ІШІІПЄ8 [іе8'і)и:сііпі:х] рі від іе8-іибо.
ІЄ8ІШІО [іе8'і]и:бои] п (рі іе8іибіпе8) 1) мед. пухлйна, опух; жировйк; 2) муз. ліра.
(Є8іу [ іезії] аф запальнйй, дразлйвий; буркотлйвий; ~ іетрег запальність, дратівлйвість.
іеіапіс [іі'іаепік] афмед. правцевий, стовбняковий.
іеіапіге [Чеіопаїг] V спричйнювати правець (стовбняк).
<еіапіі8 [іеіапаз] п 1) мед. правець, тетанус; 2) фізл. тривале скорочення скелетного м’яза; судома; спазм.
іеіапу [Чеіопі] п мед. тетанія. іеісй [іеі/] п розм. спадах гніву, іеісіїесі [іеі/і] аф розм. схйблений; недоумкуватий.
Сеісіїу ['іеі/і] аф дратівлйвий, за-падьнйй; уразлйвий, образливий; з норовом.
[іеі] п фр. іст. висока жіноча перука.
іеіе-£-іеіе [Чека.Чек] фр. 1. п 1) побачення (розмова) віч-на-віч (сам на сам); (о йауе а ~ \уіій 8гпЬ. розмовляти сам на сам з кимсь; 2) невелйкий диван на двох; 2. аф конфіденційний, приватний; що відбувається віч-на-віч; ~ сопуегзаііоп розмова віч--на-віч; 3. асіу сам на сам, віч-на-віч; іо 8реак ~ \уіій 8гпЬ. розмовляти з кимсь сам на сам.
іеіііег [Чеда] 1. п 1) прйв’язь, при-пбна; пута (для коня); 2) перен. кайдани, окови; пута; узи; 3) межа; (о соте (іо §еі) іо ійе епб оГ опе’8 ~ вйчерпати усі можлйвості; дійтй до межі; 2. у 1) прив’язувати, припинати (тварину, що пасеться); 2) обмежувати, сковувати, зв’язувати.
іеігаЬгапсІїіаіе [ Чеіга 'Ьгаетд кіеіі] аф зоол. чотиризябровий.
іеігасйіогіде [ Чеіга'кіотаїб] аф хім. чотирихлбристий.
іеігасйоггі [Чеігако:сі] п муз. тетрахорд.
іеігасіув [їїЧгаекіїз] п число чотири; четвірка.
іеігасусііпе [Чеіга'8аік1(а)іп] п фарм. тетрациклін.
іеігад ( 'іеігаед] 1. п І) група (набір) з чотирьох предметів; 2) число чотйри, четвірка; 3) чотиривалентний елемент; чотиривалентна сполука; 4) біол. тетрада (хромосом); 2. аф хім. чотиривалентний.
іеігасііс [іе'ігаебік] аф 1) четвертйнний; що стосується числа чотйри; 2) хім. чотиривалентний; 3) вірш, чо-тирирбзмірний.
(еігадгасЬш ['іеігобгает] п монета в чотйри драхми (у стародавній Греції).
іеіга^оп [ Чеігодзп] п 1) геом. чотирикутник; ге^иіаг ~ квадрат; 2) чотирикутний будйнок.
іеігазопаї [іе'ігаедопої] аф 1) мат. чотирикутний; 2) мін. тетрагональний (про кристали).
іеіга^гаш ['іеігодгает] див. іеіга-§гаттаіоп.
іеіга^гаттаіа [Деіго'дгаетоіо] рі від іеіга^гаттаіоп.
іеіга^гаттаіоп [Деіго'дгаетоіоп] п (рі іеіга^гаттаіа) 1) слово з чотирьох літер; 2) рел. Ягве, Єгбва.
іеіга&упои8 [іе'ігаесізіпоз] аф бот. з чотирма плодолйстиками.
іеігайебгаї [ 'іеіго'йедгої] аф 1) геом. чотиригранний; 2) тетраедрйчний.
іеігайедгііе [ 'іеіго'йі:бгаіі] п мін. те-траедрйт.
іеігайесігоп [Чеіго'йесігоп] п 1) геом. чотиригранник, тетраедр; 2) військ, пірамідальна протитанкова надовба; пірамідальний береговйй ескарп.
іеігаїозу [іо'ігаеіобзі] п тетралогія (чотири твори, об'єднані спільною темою або задумом).
іеігатеіег [іеЧгаетііо] п вірш, тетраметр, чотиристопний розмір.
іеігатогрії [ЧеігопкхГ] п рел., мист. тетрамбрф, символічна група чотирьох багатооких тварйн.
іеігатогрйіс [Чеіго'то.Гік] аф шо трапляється у чотирьох формах; чоти-рифбрмний.
іеігап<1гіои8 [іеЧгаепбпоз] аф бот. чотиритичйнковий.
Іеігареіа1ои8 [Чеіго'реіоіоз] аф бот. чотирипелюстковий.
іеігарІіу11оіі8 [ЧеігоТіІоз] аф бот. чотирилйстий.
іеігаріа [ Чеігоріо] п кнйга з текстом чотирма мовами (особл. про Ветхий завіт).
іеігароіі [Чеігорзб] 1. п зоол. чотиринога тварйна; 2. аф чотириногий.
іеігароііу [іеЧгаеробі] п вірш, чотиристопний вірш.
іеігаріегап |іе Чгаеріогоп | аф ент. чотирикрйлий.
іеігаріегои8 [іе'ігаеріогоз] див. ісіга-рісгап.
іеігагей [ іі:іга:к] п іст. тетрарх
іеігагсіїіс |іі іга :кік] аф іст. тст-рархічний.
(еігагсйу [Чі:іга:кі| п іст. тетрархія.
іеігазоте |Чеіго8оит| п біол. тст-расбма.
іеігазроге | Чеіговро: ] п бот. тетра-спбра.
іеіга8іісй [ іеіго8іік| п вірш, строфа (вірш) з чотирьох рядків.
іеі
507
іЬа
іеігазіуіе [ 'іеігазіаіі] архт. 1. п те-трастйль (портик з чотирма колонами)’, І. асі] з чотирма колонами.
іеігазуПаЬІе І ['іеіг9,8і1аЬ1] п чотирискладове слово.
іеіга$у11аЬ1е II ['іеіга'зіІаЬІ] асі] чотирискладовий.
іеігаїотіс ['іеіга'іотік] асі] хім. чотириатомний.
іеігауаіепсс [ 'ієігз'уєіізпз] п хім. чотиривалентність.
іеігауаіепі ['іеіга'уеііапі] асі] хім. чотиривалентний.
іеігазопе [іеігахоип] п хім. тетра-збн.
іеігісаі ['іеіпкаї] асі] суворий; жорсткий; похмурий.
іеігоде ['іеігоид] п фіз. тетрод.
іеігохісіе [іе'ігок8(а)кі] п хім. чотириокис.
іеігуі ['іеігії] п хім. тетрйл (вибухова речовина).
Теізу [іеізі] п ж. ім'я Тетсі (зменш, від ЕІіхаЬеіЬ).
іеііег ['іеіа] 1. п лишай; екзема; парші; еаііп§ ~ вовчак; 2. V 1) заражатися) лишаєм; 2) бути завждй не-вдовбленим; бурчати.
іейегоиз ['іеіагзз] аф вет. лишайний; екзематозний.
іеіііх ['іеіікз] п іст. головна прикраса (тж £окіеп ~).
ТеЯу [ іеіі] п ж. ім'я Тетті (зменш, від ЕІігаЬеік).
Теиіоп ['ци:іап] п 1) тевтон; гер-манець; 2) тевтонець; член Тевтонського ордену; 3) розм. німець.
Теиіопіс [і]и:'іопік] І. п 1) прагер-манська мова; 2) німецька мова; 2. аф 1) лінгв. прагерманський; 2) германський; 3) тевтонський; ~ Огдег Тевтонський (Німецький) орден; ~ Кпі^кіз лйцарі-тевтбнці.
Теиіопізіп [Ч]и:іопі2т] п 1) германізм; 2) германський (німецький) характер (тип, дух).
Теиіопіге ['дшіапаїг] V 1) германізувати; онімечувати; 2) германізуватися; онімечуватися.
ієуу [і)и:] 1. п метушня; біганйна; клопіт; 2. V розм. 1) замучити важкою працею; заїздити; 2) вймотатися; набігатися; 3) метушйтися; 4) чинйти шкіру без дублення; 5) виробляти (щось).
ієуиєі [і]и:а1] п труба.
іе^у(Іі)И |'іі:\уіі] п розм. орн. чайка.
Техап І'іекзап] 1. п техасець; 2. аф техаський.
Теха8 |'іекзаз| п геогр. н. Техас (штат США).
іеха8 [ Чекзаз) п амер. палубна надбудова річкового судна.
іехгоре [ іекзгоир] п тех. клиновйй ремінь.
іехі |іекзі] 1. п І) текст; редакція; гєуізєс! ~ виправлений текст; 2) ори
гінал; оригінальний текст; 3) зміст; 4) підручник; 5) крупний круглий почерк; 6) тема (проповіді, дискусії тощо) ; іо зііск іо опе’з ~ триматися теми, не відхилятися від теми; 7) прислів’я; афорйзм, максима; 8) друк, текст (шрифт); 9) рел. цитата з Біблії, урй-вок; 10) святе письмо; Євангеліє; ге-сеіуеб ~ канонічний текст Євангелія; < ~ есііііоп навчальний посібник; 2. V писати крупним почерком.
іехіЬоок ['іекзіЬик] п підручник, посібник; ~ есііііоп навчальний посібник.
іехі-сиі [ іекзіклі] див. іехі-рісіиге. іехі-еп^гауіпй ['іекзіш'дгеїУїд] див. іехі-рісіиге.
іехі-капд [ 'іекзі'каепсі] п крупний круглий почерк.
іехіііе ['іекзіаіі] 1. п 1) звич. річек-стйль; 2) тканйна (волокно); 2. аф 1) прядйльний, прядйвний; ~ ГіЬге прядйвне волокно; ~ ріапі прядйвна рослйна, луб’яна культура; 2) текс-тйльний, ткацький; ~ іпсіизігу текс-тйльна промисловість.
іехіогіаі [іек8'іо:гіз1] аф 1) прядйльний, прядйвний; 2) ткацький.
іехі-рісіиге ['іекзі'рікі/а] п ілюстрація в тексті.
іехіиаі ['іекздиаі] аф 1) тєкстовйй; ~ сгііісізт текстологія; філологічна крйтика тексту; ~ етепбаііоп вйправ-лення тексту; ~ еггог пбмйлка в тексті; 2) текстуальний, дослівний, буквальний.
іехіиаІІБш ['іекздиаііхт] п 1) текстологія; філологічна крйтика тексту; 2) дослівне знання тексту; буквалізм.
іехіиаіізі [ 'іекздиаіізі] п 1) філолог, крйтик тексту; 2) знавець текстів, бу-кваліст; 3) начйтанець, начотчик.
іехіиагу [Чекз^иап] 1. п знавець текстів; 2. аф тєкстовйй.
іехіигаї [ 'іекзіргаї] аф 1) структурний; що стосується будови (структури); 2) жив. шо відтворює структуру.
іехіиге ['іекзі/а] п 1) будова тка-нйни; щільність тканйни; а зітігі оГ (а) сіозе ~ сорочка з цупкої тканйни; оГ гойнії ~ груботканий; 2) якість; будова, склад; а тіпб оГ Гте ~ тонкйй розум; 3) текстура; структура; будова (дерева, шкіри тощо); ~ оГ а ріапі будова ро-слйни; 4) жив. відтворення текстури (структури); 5) анат., біол. тканйна.
іехіигеїезз ['іекзі/аііз] аф аморфний, позбавлений структури.
іехіиз ['іекзіаз] п (рі без змін) лат. текст.
іехі-мтііег [ іекзі'гаїіа] п автор під-р^ника (особл. юридйчного).
іегкеге ['іегкога] п офіційний турецький меморандум (сертифікат).
ТЬагі [іаеб] п ч. ім 'я Тед, Тад (зменш, від ТкасЦфеиз).
Ніасісіеиз |0ае'с1і:аз, Оаесіюз] п ч. ім’я
1)	Тадіус, Тадеус; 2) бібл. Фадей, Та-дей.
НіаЛЛу ['0гесіі] п ч. ім'я Тадді (зменш, від ТЬад(д)еиз).
ТЬа<1еи$ [0ж'бі:з8] п ч. ім'я Тадіус.
ТЬасіу ['0жсіі] п ч. ім'я Таді (зменш, від Тіїаб(б)еи8).
ТЬаіІаікі [Таїїжпд] п геогр. н. Таїланд.
ТЬаіІашіег [ 'іаі, Іжпба] п мешканець (уродженець) Таїланду.
іЬаІашепсерІїаІоп [^геІатап'зеГаІоп] п анат. проміжний мозок.
іііаіаті ['0ае1атаі] рі від ікаїатиз.
ікаїатіс [0а'1аетік] аф анат. що належить зоровому нерву.
Ніаіатиз ['©аеіатаз] п (рі ікаїаті) 1) бот. квітколоже; 2) анат. зоровйй бугор; 3) жіноча половйна будйнку; 4) комора; 5) внутрішні приміщення (у старогрецьких будинках).
ікаїаззіап [0а'1ае8іап] аф морськйй. іііаіаздіс [0У1ае8ік] аф 1) морськйй; 2) що належить до внутрішніх морів.
іііаіаззосгасу [,0ае1а'зокга8і] п 1) морське владарювання; панування на морях; 2) геол. захоплення суші морем.
ІІіа1а88О§гарііу [,0жІ9'8одга£і] п океанографія.
іііаіег ['іа:1а] п (рі без змін) іст. талер (німецька срібна монета).
ТЬаІіа [0а'1аю; амер. '0еі1іа] п 1) ж. ім'я Талая, Тейлія, Талія; 2) міф. Талія (муза комедії); 3) астр. двадцять третій астероїд.
ТЬаІіап [Оа'іаіоп] аф комедійний; комічний.
іііаіііс ['0ж1ік] аф хім. талієвий.
іііаіііпе ['0ж1аіп] аф бот. сланевий, гііаіііипі ['0ае1іат] п хім. талій.
І1іа11и$ ['0ЖІ98] п бот. слань.
Іііа№е£ ['іаіїуед] п геод. тальвег, дно річкової долйни.
ТЬате» [іетх] п геогр. н. р. Темза; < іо зеі ііїе ~ оп Гіге зробйти щось незвичайне.
іііап [даеп, дап] 1. соф ніж, від, за, як; крім; \ує аггіуесі еагііег ~ изиаі ми прибулй раніше, ніж звичайно; зіїе із тоге ~ зєуєпієєп їй більше як сімнадцять; Не із іаііег ~ уои аге він вйщий від вас; апу\уЬеге еізе ~ аі Коте де завгодно, тільки не вдома; < Гоиг еуез зее тоге ~ і\уо присл. одйн розум добре, а два ще краще; гаіііег ~ швйдше ніж; уои’сі Ьеііег зреак іо кіт ~ уугіїє краще поговоріть з ним, ніж писати; тоге ~ опсе не раз; 2. ргер порівняно з, ніж; а іеаскег ~ у/кот ікеге із по іїпег учй-тель, кращого за якого немає.
гііапаіізт ['©аепаііхт] п рел. док-трйна, за якою душа умирає разом з тілом.
іііапаїоМ [ '0аепаіоіс1| аф схожий на смерть; мертвотний.
іЬа
508
іЬе
ікапаіоіозу [,0зепа'іо1абзі] п танатологія, учення про смерть.
Ткапаіоз ['Оаепаіоз] п 1) міф. Та-натос, Смерть; 2) прагнення до руйнування; інстинкт руйнування.
ТЬапе [0еіп] п ч. ім'я Тейн.
ІЬапе [Оеш] п 1) іст. глава клану; 2) шотландський лорд.
ікапк [Озедк] 1. п звич. рі вдячність, подяка; ~з! спасибі!, дякую!; тапу ~з велике спасибі, дуже вдячний; по, ~з спасибі, не треба (ввічлива відмова); ~з Ье іо Ооб дякувати богу; іо £Іує ~з дякувати; іо геіигп ~з а) віддячувати; б) прочитати молитву (перед їдою, після їди); ріеазе ассері ту Ьезі ~8 прийміть, будь ласка, мою щиру подяку; ~8 іо завдяки, через; ~з іо уоиг оЬзііпасу через вашу впертість; по ~з іо не через те що, не внаслідок; 2. V дякувати (за щось — Гог); ~ уои дякую, спасибі; ~ уои Гог уоиг кеір дякую вам за допомогу; ~ уои єуєг 80 тиск розм. дуже вам вдячний; ~ уои Гог поікіп^ спасибі вам і за це; ~іп& уои іп апіісіраііоп наперед вдячний вам (наприкінці листа з проханням); 1*11 ~ уои Гог зоте тоге соЙее чи не можна мені ще чашечку кави?; 1’11 ~ уои іо зкиі іке боог будьте ласкаві, зачиніть двері; уои тау ~ уоигееІГ Гог ікаі ви самі винні в цьому.
ікапкее ['Озедкі] розм. (скор. від ікапк уои) дякую, спасйбі.
ікапкйі) ['ОаедкГиІ] аф вдячний; І ат ~ ікаі зке І8 по \уог8є я щасливий, що їй не гірше.
ІЬапкІезд ['Озедкіїз] аф невдячний; ~ ,)оЬ невдячна праця.
іЬапк-оПегіпй ['0аеі]к,оГогіі]] п подячна жертва.
ікапкз^уег ['0аеі]к8,діуа] п той, хто дякує.
ікапкздуіпд ['Оавдкз.діУїд] п 1) подяка; 2) подячний молебень; подячна молитва; Т. Оау амер. День подяки (офіційне свято пам'яті про перших колоністів Массачусетсу в останній четвер листопада).
іЬапІпуогіЬу ['0аедк,хуа:ді] аф що заслуговує подяки; вартий подяки.
ІЬапк-уои-ша’ат ['0зеі]к]итает] п амер. розм. вибоїна; водовідвідна канавка (на дорозі).
ікапп [0а:т] пзвич. рІрозм. кишкй, нутрощі, тельбухи.
ікаі [даеі] 1. аф цей, ця, це; той, та, те; 8іпсе - ііте (бау) з того (з цього) часу (дня); ійі8 Ьоок І8 іпіегезііп§ апб ~ опе із поі ця кнйжка цікава, а та — ні; коху І8 ~ 1е& оГ уоигз? ну, як ваша нога?; 2. аду розм. так, до такої міри; ~ тиск стільки; ~ Гаг так далеко; І сап’і хуаїк ~ Гаг я не можу йти так далеко; ке хуаз ~ ап^гу ке соиібп’і 8ау а хуогб він був такйй сердйтий, що не міг вймовити й слова; 3. ргоп (рі ікозе) 1) це; хукаі І8 ~? що це таке?; хуко І8
~? хто це (такйй)?; 2) ось що; ~ І8 хукаі 8ке іоіб те ось що вона мені сказала; 3) те; ікіз І8 пєху апб ~ І8 оіб це нове, а те старе; 4) якйй, яка, які; іке Іеііег ~ сате уезіегбау той лист, якйй прийшов учора; іке тап ~ хує аге 8реакіп§ аЬоиі це та людйна, про яку ми говоримо; 5) колй; іке пі&кі ~ хує хуєпі іо іке ікеаіге в той вечір, колй ми ходйли до театру; 6) він, вона; той, та; І ат ~ І ат я залишаюся самйм собою; 4. соф що; щоб; так, щоб; ~ ікеу ХУЄГЄ 8І8ІЄГ8 хуа8 сіеаг те, що вонй сестри, було ясно; Гт 8оггу ~ ікіз каз каррепеб мені шкода, що так сталося; соте пеагег ~ І тау 8ее уои підійдіть блйжче, щоб я міг побачити вас; ок ~ І ті^кі 8ее уои опсе тоге! о, колй б я міг ще раз побачити вас!; < Ьесаизе ~ тому що; Ьиі ~ колй б (якбй, якщо б) не; І хуоиіб кауе &опе хуіік уои Ьиі ~ І ат 80 Ьизу я б пішов з вами, якбй я не був такйй зайнятий; іГ ~ якщо; іп ~ оскільки, бо; Іезі ~ щоб не; ікои§к ~ хоч; апб аіі ~ і тому подібне; Ьу ~ тим самим, цим; Ііке ~ такйм чйном; ~’з ~ розм. нічого не вдієш; ось так; ~ із (іо 8ау) тобто; поі ~ не те щоб; ~’П бо досить, достатньо; - хуоп’і бо так справа не піде; так не годйться; ікіз апб ~ різне; поху ~ тепер, колй; хуііЬ ~ разом з тим; поіхуіікзіапбіп§ ~ незважаючи на те, що.
ікаіск [0аеі/] 1. п 1) солом’яна (очеретяна) покрівля; дах з пальмового лйстя; 2) солома, очерет, пальмове лй-стя (для покрівлі); 3) розм. пальма; 4) розм. густе волосся, кучма волосся; 2. у 1) покривати соломою (очеретом, пальмовим лйстям); 2) правити за покрівлю (за дах); бути покрівлею (дахом); 3) бути покрівельником.
ікаісЬЬоапІ ['0аеЦЬо:б] п буд. соломіт, щитй з пресованої соломи.
іЬаісІїіпз ['Озеі/ід] п 1) спорудження даху із соломи (очерету, пальмового лйстя); 2) покрівля із соломи (очерету, пальмового лйстя).
ікаіск-раїт ['0аеі/ра:т] п розм. пальма.
ікаіпезз ['даеіпіз] п філос. властйвість існування як окремої речі; властйвість самостійної суті.
Ікаі’8 [даеіз] розм. скор. від ікаі І8. ікашпаіиг£е ['0о:тзіо:бз] п чудотворець, чарівнйк, чаклун, чародій, маг.
ікаитаШг^іс [,0о:та'іо:бзік] аф чудотворний.
ікаитаіііг£ІС8 [,0о:то'іо:бзікз] п рі чудотворство, чародійство, чаклунство, магія.
ікашпаШгву ['0о:таіа:бзі] див. ікаи-таіиг£ІС8.
ікаху [0о:] 1. п 1) відлйга; танення; а ~ ка8 зеі іп почалася відлйга; 2) перен. потепління (у стосунках); сердечність; 2. V 1) танути; відтавати; іке ісе кав ~еб лід розтав; 2) перен. по-
м’якшуватися; ставати сердечнішим (дружелюбнішим); 3) (тж ~ оиі) розтоплювати, топйти, перетворювати на рідину; іо ~ (оиі) ісе розтопити лід; 4) розморожувати; 5) зігріватися (про людину); 6) теплішати; іі І8 ~іп§ тане, розтає.
ікахуіезз ['0о:1із] аф що ніколи не тане.
ікахуу [ '0о:і] аф розм. що тане; шо починає танути.
ТЬауег ['0еіа, 0єа] п ч. ім'я Тейєр, Тер.
ТЬаупе [0еш] п ч. ім'я Тейн.
Ше [ді: (повна форма); ді (редукована форма, яка вживається перед голосними); до, д (редуковані форми, що вживаються перед приголосними)] 1. грам, означений артикль'. 1) виділяє певний, конкретний предмет, певну особу чи певне явище'. 1’11 вреак іо іке скіеГ я поговорю з керівником; 2) указує на те, що даний предмет, певна особа чи якесь явище відомі співрозмовникові: уои тау іаке іке Ьоок (ви) можете взяти цю кнйжку; 3) підкреслює винятковість когось чи чогось: оГ аіі іке теп І кпоху ке із іке тап Гог іке розіііоп з усіх, кого я знаю, він найбільш підхожа людйна для цієї посади; 4) визначає родове поняття: іке когзе І8 а изеГи! апітаї кінь — корйсна тварйна; 5) вживається перед іменниками, єдиними у своєму роді: іке 8ип сонце; іке тооп місяць; 6) вживається перед прикметником у значенні абстрактного іменника: іке єуіі зло; іі І8 опіу а зіер Ггот іке зиЬІіте іо іке гібісиїоиз від велйкого до смішного лише одйн крок; 7) вживається перед іменниками із збірним значенням: іке хуізє мудреці; 8) вживається перед іменником, що означає професію або заняття: іке зіа§е сценічна діяльність; іке заббіе верхова їзда; 9) вживається у сталих сполученнях-. Ьу іке бау поденно; іо іке боПаг на долар; 10) вживається з прикметниками у найвищому ступені: іке тозі іпіеге8ііп£ Ьоок найцікавіша кнйга; 2. аду 1) тим; зо тиск іке хуогзє Гог кіт тим гірше для нього; 2) іке... іке чим..., тим; іке тоге іке Ьеііег чим більше, тим краще; іке тоге І ргасііве іке Ьеііег І ріау чим більше я тренуюся, тим краще я граю.
Ткеа ['0і:а] п ж. ім'я Тія (зменш, від АІікеа).
ікеапбгіс [0і: 'аепбпк] аф рел. бого-ЛЮДСЬКЙЙ.
ікеапікгоріс [,0і:аеп'0горік] див. іке-апбгіс.
ікеапікгорізт [0і:'аеп0гарігт] п рел. 1) доктрйна боголюдйни; 2) антропоморфізм, уявлення богів в образі людей.
ікеагскіс [0і:'а:кік] аф теократйч-ний.
ікеагску ['0і:а:кі] п теократія.
ІЬе
509
іке
ікеаіег ['0ізіо] п амер. театр.
Йіеаігаї ['0ізігз1] асі] театральний.
ікеаіге ['0ізіз] п 1) театр; іо &о іо іЬе ~ ходйти до театру; 2) аудиторія; демонстраційний зал; операційна (тж орегаііпв ~); іесіиге ~ лекційний зал; аудиторія; 3) поле діяльності; нйва (наукова тощо); ~ оГ \уаг військ, театр воєнних дій, фронт; 4) театральне мистецтво, театр; 5) драматйчний твір; 6) глядачі, аудиторія (слухачів тощо); 7) сценічні ефекти; режисура; ійе ріау із &оосі ~ п’єса дуже сценічна; < ~ ІіГе театральне життя.
іііеаіге-зоег ['0із1з,доиз] п театрал.
(Ьеаіге-£от£ ['0ізіз,доті]] п відвідування театрів.
(Ьеаіге-іп-іііе-гоипії	[ '0ізізшдз-
’гаипд] п театр зі сценою посеред залу.
іЬеаігіс [Оґаеігік] аф поет, театральний, сценічний.
іЬеаігісаІ [0і'жітікз1] 1. п 1) професіональний актор; 2) рі постановка, спектакль; атаіеиг ~з любйтельський (аматорський) спектакль; 3) рі костюми, декорації; постановочна частйна; 2. аф 1) театральний, сценічний; ~ соїитп театральний відділ (у газеті); 2) неприродний, пишномовний; показний; ~ бесіатайоп мелодраматйчна декламація.
ЙіеаігісаШу [0іужїгі'кж1іІі] п 1) театральність, неприродність; мелодраматичність; 2) театральна постановка; щось зв’язане з театром.
ійеаігісаііге [Оі'жпткаїаіг] V 1) інсценувати для театру; театралізувати; 2) грати на сцені; 3) ходйти до театру.
ікеаігісаііу [0і'жІпкз1і] асіу 1) театрально; 2) неприродно, високомовно; напоказ.
іЬеаІгісз [0і'жітікз] п театральне (сценічне) мистецтво; мистецтво театру.
Шеауе [0і:у] п с. г. вівця в період між першою і другою стрйжкою.
Ткекаіс [0і:'Ьепк] асі] фарм. опіумний; ~ ехігасі (Ііпстге) настойка опію.
Ткекаісі ['0і:Ьепсі] 1. п іст. територія Фів; 2. аф фівейський.
ТЬеЬап ['0і:Ьзп] 1. п мешканець Фів; 2. аф фівейський; < - дґи& настойка опію; ~ уеаг єгйпетський рік.
ТЬеЬе$ [0і:Й2] п геогр. н. м. Фіви.
Шеса |'0і:кз] п (рі ійесае) 1) біол. сумка; 2) оболонка; 3) бот. спорангій.
(Ьесае ['Оіізі:] рі від Сйеса.
Ткесіа ['0і:с1з] п ж. ім'я Тіда (зменш, від Тйеобога).
(Ьее [ді:] ргоп регз. (непрямий відмінок від сйои) заст. поет, тебе, тобі, тобою.
ЙіеЙ [0ей] п 1) крадіжка; злодійство; 2) украдені речі, крадене.
СкеІЇ-Ьооі ['0еїїЬи:1] п іст. повернення злодієм краденого; плата за крадене (щоб уникнути покарання).
ікеіпе ['0і:ш] п хім. кофеїн.
ікеіг [дєз] ргоп розз. (вжив, атрибутивно) їх, їхній; що належить їм; свій, свої; сіо уои кпоу/ ~ Гаійег? ви знаєте їх батька?; ійеу аіі Геїї оп ~ Ьаскз усі вонй упали на спйну.
Оіеіге [дєзг] ргоп розз. (абсолютна форма, не вжив, атрибутивно) їх, їхній; що належить їм; Ійіз Ьоок із - це їх(ня) кнйжка; іі із по Ьизіпезз оГ ~ це не їх(ня) справа.
ікеізт ['Оі.ітт] п 1) рел. теїзм; 2) рел. монотеїзм; 3) мед. нездужання, хвороблйвий стан (від надмірного вживання кофеїну).
Йіеізі ['0і:із1] п рел. 1) теїст; 2) монотеїст.
Ткекіа ['0ек1з] п ж. ім'я Текла.
Ткеїта ['0е1тз] п ж. ім'я Телма.
ікеш [дет, дат] ргоп регз. (непрямий відмінок від Ійеу) їм, їх; себе, собою; ійеу іоок іке Ьоокз ау/ау ууііЬ ~ вонй забрали книжкй з собою.
ікетаііс [Оі'тжіїк] аф 1) тематйч-ний; 2) грам, що належить до основи; ~ уо\ує1 голосна основи.
ікете [Оі.т] п І) тема; предмет (розмови); 2) основна думка; характерна рйса; 3) шк. твір на задану тему; 4) муз. тема; 5) рад. позивні; музйчна заставка; 6) розташування зірок в момент народження дитйни (у астрології); 7) грам, основа.
ікетед [0і:тб] аф присвячений темі.
Ткетіз ['0і:тіз] п 1) міф. Феміда; 2) астр. Феміда (назва астероїда).
ікет$еІ¥Є$ [дат'зеїуг] ргоп 1) ге/1. себе, -ся; собі; іГіеу \уазй - вонй мй-ються; ійеу йауе іо аііепсі іо ~ вонй повйнні самі себе обслуговувати; ійе у йауе Ьиііі ~ а йоизе вонй збудували собі будйнок; 2) етрИ. самі; ійеу йауе Ьиііі ійе йоизе ~ вонй самі збудували будйнок; < (аіі) Ьу ~ самі, одні, без сторонньої допомоги.
Йіеп [деп] 1. п той час; Ьу ~ на той час; зіпсе ~ з того часу, відтоді; іііі ~, ир іо ~ до того часу; 2. аф тодішній; що існував у той час; ійе ~ ргезідепі тодішній президент; 3. аду 1) тоді, у той час; йе \уаз а іііііе Ьоу ~ тоді він був хлопчйною; \ує у/еге уоип£ ~ у той час ми булй молоді; 2) потім, після; йауе зтій. апд ~ §о іо Ьед поїж чого-небудь, а потім ідй спати; 3) далі, потім; ~ сагпе а раизе потім настала пауза; 4) у такому разі; тоді; то; іГ уои аге іігесі ~ уои’сі Ьеііег зіау аі йоте якщо ви стомйлися, то краще залишайтеся вдома; 5) крім того, до того ж; І Ііке іо \уа!к, апд ~ іі’з сйеарег я люблю ходйти пішки, до того ж це дешевше; 6) вживається для посилення значення при висловленні згоди: аіі гі£йі ~, до аз уои Ііке ну гаразд, робіть, як знаєте; поу/ - ану, ану
лишень, нумо; поу/ ~, а Іііііе Іезз поізе ійеге! ану, тихіше там!
<кеп-а-(1ау$ ['депзбеїг] асіу у той час, в ту пору.
ікепаї ['0і:пз1] аф анат. долонний.
ійепаг ['0і:па:] п анат. долоня.
ікепагШіе [іе'па:даіі] п мін. тенар-дйт.
ійепсе [депз] асіу 1) звідти, звідтіля, від того місця; 2) звідси, тому, отже; йореіезз апсі ~ йеіріезз безнадійний і тому безпомічний; 3) з того часу; а уеаг ~ через рік з того часу.
СкепсеГогік ['депзТз:0] асіу 1) з того часу, з тих пір; 2) звідти, від того місця.
ІкепсеГопуап! ['депзТзіхузсІ] див. ійепсеГогій.
ійепсе-Ггот ['депз'Ггот] асіу звідси, з цього, тому, отже.
Ліво ['0і:ои] п 1) ж. ім'я Тіо, Тео (зменш, від Тйеодозіа, Тйеодога); 2) ч. ім 'я Тіо, Тео (зменш, від ТйеоЬакі, Тйе-одоге, Тйеорйііиз).
ТкеоЬаШ ['0ізЬо:к1] п ч. ім'я Тео-болд, Теобальд.
ійеоЬготіпе [0і:з'Ьгоиті:п] п хім. теобромін.
ікеосгасу [0і'окгззі] п теократія.
ікеосгаі ['0ізкгжі] п теократ.
ійеосгаііс [0іа'кгаеіік] аф теократй-чний.
ійеодісу [01'збізі] п рел. теодицея, боговйправдання.
ікеобоїііе [0і'здз1аіі] п геол. теодоліт.
Ткеобога [,0із'сіо:гз] п ж. ім'я Те-одора.
Тйеосіоге ['0ізбз:] п ж. ім'я Тіодбр.
Ткеобогіс [0і'з<ізгік] п ч. ім'я Теб-дорик, Тібдорик.
Тйеосіозіа [0із'боиз]з] п ж. ім'я Те-одбсія, Теодбусія.
Тйеогіозіиз [©із'сіоизрз; амер. 0і:з-'бои/юз] п ч. ім'я Теодбус’юс, Тіодб-ушіус.
ікео£опіс [0із допік] аф рел. теого-НІЧНИЙ.
Міеодопу [0і'одзпі] п рел. теогонія.
ікеоіаігу [0і'о1зігі] п поклоніння богам.
йіеоіозазіег [,0ізіз'даезіз] п знев. теолог, богослов.
ікео1о£іап [0із'Іоифдзп] п богослов.
ікеоіозіс [0із'1обзік] аф теологічний, богословський.
ікеоіодісаі [0із'1обзікз1] аф 1) теологічний, богословський; 2) біблійний; ~ уіііиез біблійні чесноти (віра, надія, любов).
ікео1о&ісіап [,0із1з'сізі/п] див. ійео-1О£Іап.
ікеоіозізт [0і'о1збзі2т] п знев. богослов’я, теологічні спекуляції.
ікеоіозіге [0і'з1збзаі2] у 1) мірку
Ше
510
іке
вати подібно до богослова; 2) трактувати теологічно.
<кео1о§ие ['0і:о1од] п 1) амер. сту-дент-богослбв; 2) богослов.
ікеоіоду [Оі'оіасізі] п 1) теологія, богослов’я; 2) теологічна система (теорія).
ікеотасківі [0і'отакі8і] п богоборець.
ікеотаску [01'отакі] п богоборство.
ікеотапсу ['0ютаеп8і] п пророчий хист (дар); прозріння (оракула).
ікеотогркіс [0іа'то:£ік] асі] бого-подібний.
ікеораікеііс [,0іара'0ейк] асі] побожний, богомільний; богобоязливий.
ікеораікіс [0іа'рае0ік] див. ікеораікеііс.
ікеораїку [0і'ора0і] п побожність, богошанування.
ікеоркапу [0і'оГапі] п рел. богояв-лення.
Ткеоркіїа [0і'оГі1а] п ж. ім'я Теб-філа.
ТкеоркіїїіБ [01'оГіІаз] п ч. ім’я Теб-філус.
ікеогет ['0іагат] 1. «теорема; 2. V виражати за допомогою (у формі) теореми.
ікеогетаііс [,0іаго'таеіік] асі] що викладається у вйгляді теореми.
СкеогеСіс [0іа'геіік] асі] 1) споглядальний; спекулятивний; 2) теоретичний.
іііеогеіісаі [0іа'геііка1] асі] 1) теоретичний; ~ 1еагпіп£ теоретйчні знання (пізнання); ~ зсіепсез теоретйчні науки; 2) ідеальний; абсолютний; гіпоте-тйчний; 3) схйльний до теоретизування; аналітичний; ~ тіпд аналітйчний розум.
СкеогеСісаІІу [0іа'ге1іка1і] асіу 1) те-оретйчно; 2) абсолютно; ідеально; гі-потетйчно.
ікеогеіісіап [,0юге'іі/п] п теоретик.
ікеогеіісз [0іа'геСікз] п рі (вжив, як $іп%) теорія (на противагу практиці).
ікеогіа [0і:'оипа] п сприйняття (розгляд) красй як моральної властйвості.
ікеогіс [0і:'оипк] асі] святковий; видовищний.
Піеогісіап [0іа'п/п] див. Ікеогізі.
ІЇ1ЄОГІ8І [ 0югізі] п теоретик.
П1ЄОГІ2Є ['0іагаіг] V тж знев. 1) теоретизувати; 2) створювати теорії.
ікеогігег ['0іагаіга] п звич. знев. теоретик; непрактйчна людйна; не з цього світу.
іЬеогу [ '0ізп] п 1) теорія; ~ оГ єуоі-иііоп теорія еволюції; 2) розділ (науки); 3) розм. припущення; здогадка; особлйва думка; погляд; хукаі’з уоиг ~ оГ іке сазе? що ви думаєте з цього прйводу?; 4) теоретйчні правила (основи); 5) теоретйчні (абстрактні) знання; іп ~ теоретйчно (абстрактно).
іііеозорії ['0і:озо£] п рел. теософ.
ікео$оркіс(а1) [0із'8оГік(з1)] асі] теософський, теософічний.
<кео$оркі$і [0і:'о83ІЇ8і] п 1) при-хйльник теософії; 2) теософ.
ікеозоркіге [0і:'о8зГаі2] V займатися теософічними міркуваннями.
ікеозорку [0і:'о8зГі] п рел. теософія.
ікеоіескпу ['0і:оіекш] п богй як дійові особи (у поезії тощо).
Ткеоіокоз [0і: 'оіокоз] п рел. Богородиця.
ікеом' ['0і:ои] п іст. раб.
ікегареиііс [,0ега'р]и:іік] 1. п 1) терапевт, лікар; 2) ліки; 2. асі] терапев-тйчний, лікувальний.
ікегареиіісаі [у0ега'р]и:ііко1] асі] те-рапевтйчний, лікувальний.
ікегареиіісз [,0его'р]и:іік8] п рі (вжив, як $іп%) терапія, лікування; терапевтика.
ікегареигїзі [,0ега'ріи:іізі] п терапевт.
ікегару [ '0егарі] п лікування, терапія.
ікеге [дєз (повна форма); до (редукована форма)} 1. п те місце; Ггот ~ звідти; ир іо ~ до того місця; пеаг -недалеко від того місця, у тих місцях; Не ІеГі ~ Іазі пі^кі він виїхав звідти минулої ночі; 2. асі] 1) той, та, те, ті; капб те ікаі Ьоок ~, ріеазе передайте мені, будь ласка, он ту кнйжку; 2) розм. надійний, готовий; Не із а1\уауз ~ на нього завждй можна покластися; 3) невймушений, вільний, розкутий; 3. асіу 1) там; І зкаїї тееі уои ~ я чекатиму вас там; аге уои ~? ви слухаєте? (по телефону); 2) тудй; Іоок ~! глянь-но тудй!; ~ апд Ьаск тудй й назад; 3) на цьому, в цьому відношенні; тут; - І біза^гее ууіік уои ось тут я з вами не згодний; 4) он, от, ось; ~ ке сотез! он він іде!, а ось і він!; ~ §оез іке Ьеіі а ось і дзвінок; 4. іпі ну ось!; ну звичайно!; треба ж!; доп’і сгу! ну, годі, не плач!; зо ~! ось так!, он воно як!; ~ іі із ось такі справи; ~ уои аге! а) ось ви де!; б) а ось і ви!; в) ось вам, тримайте; г) ось і все; < ~ із, ~ аге є, існує (існують); ~ із по опе кеге тут нікого немає; ~ із по зіорріп§ кег Ті не зупйниш; ~ аге тапу ипіуегзіііез іп оиг соипігу у нашій країні багато університетів; ~ із по іеПіп§ важко сказати; - із а Гіпе ГєПо\у! от молодець!
ікегеаЬоиі(з) [ 'дєзгзЬаиі(8)] асіу І) поблизу, недалеко, неподалік; 2) блйзько, приблйзно, орієнтовно; у цьому дусі; ке із ГіГіу ог ~ йому п’ятдесят чи блйзько того.
ікегеаГіег [дєзг'а:Гіз] асіу 1) після цього; з того часу; згодом; відтак; 2) відповідно; згідно.
ікегеа^аіпзі |,дєого'деіп8і] аду на противагу цьому.
ікегеапепі [.дєаго'пепі] асіу щодо цього.
ікегеаі [дєаг'аеі] асіу поет. 1) там, у тому місці; у згаданому місці; 2) тоді, у той час, у згаданий час; 3) з цієї причйни, через це, у зв’язку з цим.
ікегеке$і<1е [,дєдЬі'8аісі] асіу поет. поблизу.
СкегеЬу ['дєз'Ьаі] асіу 1) такйм чином; за допомогою цього; 2) у зв’язку з цим; 3) біля (коло) цього місця, поблизу; < ~ кап£8 а іаіе до цього можна ще дещо додати.
ікегеҐог [дєаТо:] асіу заст. за це; І ат £ГеаіГи1 ~ дякую за це.
ікегеїоге ['дєоГо:] асіу 1) з цієї причйни; внаслідок цього; 2) тому, отже.
ікегеїгош [дєаТгот] асіу 1) звідти, з того місця; 2) за допомогою цього, через це.
ікегеіп [дєаг'іп] асіу 1) тут, там; у цьому місці, у тому місці; 2) тудй, у те місце; 3) у цьому відношенні; 4) протягом цього (того) часу; -аІїег (ипбег) нйжче (у документі); ~ ЬеГоге вйще (у документі).
ікегеіпіо [дєог'шіи:] асіу тудй.
ікегеоГ [дєаг'оу] асіу 1) цього; того;
2)	з цього, з того; 3) внаслідок того, ікегеоп [дєаг'оп] асіу 1) на тому;
на цьому; 2) на те, на це; тудй; 3) після того, слідом за тим.
ікегеоиі [дєаг'аиі] асіу 1) надворі, просто неба; 2) зовні; 3) звідти, з того.
ікегеоуег [дєог'оиуо] асіу 1) вйще; 2) щодо того, з прйводу того.
ікеге’з [дєаг, дог] розм. скор. від ікеге із, ікеге каз.
Ткегеза [іі'гіїго] п ж. ім’я Теріза, Тереза.
ікегеікгои^к [дєо'0ги:] асіу 1) через це; 2) за допомогою цього; такйм чй-ном; з цієї причйни.
ікегеіо [дєо'іи:] аду 1) до того, до цього; тудй; 2) крім того, до того ж; 3) для того, з цією метою.
ікегеіоГоге ['дєоіоГо:] асіу до того, до того часу.
ікегешкіег [бєог'лпсЬ] асіу 1) нйжче (в документі); під цим, під тим; 2) під цією назвою.
Ніегешііо [бєог'лпіи:] аду до того, до цього; до того ж, на додаток.
йіегеироп ['бєого'роп] аду 1) слідом за тим (за цим); 2) на цій підставі; внаслідок того; 3) на тому, на цьому, з цього прйводу; 4) щодо того; у зв’язку з цим; 5) після того.
йіегеїуШі [бєо'\Уі0] асіу 1) разом з тим; з цим; 2) відразу, зараз, негайно; 3) крім того; до того ж; 4) внаслідок того; 5) шляхом, за допомогою цього.
ОіегеїуИкаі [,бєо\¥і'до:1] див. ікеге-ууіік.
ікеге^іікіп [,дєо\¥і'діп] аду 1) усередині цього, усередині того; 2) усередину цього, усередину того.
(Ье
511
ТЬе
Йіегіас ['0ізгіжк] п протиотрута.
іЬегіапіЬгоріс [,0і9паеп'0горік] асі] що має образ напівлюдйни-напівзвіра (про зображення божества).
іЬегої [09:т] п 1) фіз. терм (одиниця теплоти); 2) лазня.
йіегшае ['0а:ті:] п рі 1) іст. терми (громадські лазні у стародавній Греції та стародавньому Римі); 2) гарячі джерела.
йіегшае$1ке$іа [,0а:тз8'0і:$р] п фізл. чутливість до теплоти; термочу-тлйвість.
Оіегшаї ['09:то1] 1. п звич. рі висхідний потік теплого повітря; 2. асі] 1) теплий; гарячий; термальний; ~ 8ргіп$ гаряче джерело; 2) тепловий, термічний; ~ сарасііу теплоємність; ~ сопсіисііуігу теплопровідність; ~ еп£Іп-еег інженер-теплотехнік; ~ геасіог фіз. реактор на тепловйх нейтронах; ~ 8Іа-ііоп теплова електрйчна станція, теплоелектроцентраль; ~ ипіі фіз. одинйця теплотй; теплова одинйця, калорія; Вгісізк - ипіі британська теплова одинйця ( = 252калоріям); 3) калорйчний; 4) теплотворний (про здатність).
іЬегшіс ['0а:тік] асі] тепловйй, термічний; ~ Гєуєг тепловйй (сонячний) удар; термічна пропасниця; ~ гау8 теплове проміння.
ТЬептшіог [ '0а:ткіо:] п фр. іст. термідор.
іЬегшіоп [0а:'таюп] п фіз. термоелектрон.
Піеппіопіс [,0з:ті'опік] асі] фіз. термоелектронний; ~ гесііПег кенотрон.
іЬеппізіог ['0а:ті8іа] п ел. термістор.
іЬегшіі ['0о:тіі] п тех. терміт; -^екііп£ термітне зварювання.
іЬегшііе ['0о:таіі] див. ікегтіі.
іЬеппоапае^іЬе^іа ['09:тои,жпі8-'0і:г]о] п мед. терманестезія.
іЬеппоЬаготеіег ['0а:тоиЬо'готіі9] п термобарометр.
йіеппо-Ьаііегу ['09:тои'ЬаеІ9п] п ел. термоелектрйчна батарея.
іЬегто-саиіегу ['0а:тои'кз:іоп] п мед. 1) термокаутер; 2) термокаусти-ка.
іЬегтосЬетІ8ігу ['0а:тои'кеті8ігі] п термохімія.
іЬегтосІіпе ['0а:тоик1аіп] п шар температурного стрибка.
іЬегтосоирІе ['0а:тои,клр1] п ел. термоелемент, термопара.
йіепікміигіс ['0о:тои'сЦи9гік] асі] жароміцнйй.
іИегтоііупатіс ['0з:тоисіаі'паетік] аф термодинамічний; - роіепііаі термодинамічний потенціал.
іЬегпюгіупатісз ['09:тоисіаі'пж-тік8] п рі (вжив, як зіп%) термодинаміка.
(Ьегто-еіесігіс ['0о:тоиі'1екіпк] аф термоелектрйчний.
іЬегто-еІесігісііу ['0а:тоиі1ек'іп8ііі] п термоелектрика.
іЬегтоеІетепі ['0а:тои'е1ітапі] п термоелемент, термопара.
іЬегто£Єпе$і$ ['0з:тои'сізепі8і8] п біол. термогенез.
іЬегто£Єпіс [,0а:та'сізепік] аф тер-могенний.
іЬеппо§епоіі8 [0о:'тосіз9п98] див. ікегто^епіс.
іЬегто^гат ['0о:тадгает] п термограма.
іЬегто^гарЬ ['0о:тодга:Л п 1) термограф, самопйсний термометр; 2) термограма.
іЬегтоіеі ['0з:тоисізеі] п повітря-но-реактйвний двигун.
іЬегтоІаЬіІе [,09:тои'1еіЬі1] аф хім. теплолабільний.
іЬегтоІо^у [0а:'то1осізі] п учення про теплоту.
ІЬеППОІу8І$ [03ҐГПОІ1818] П ХІМ. ТЄр~ моліз; розклад нагріванням, дисоціація.
іЬегто-та^пеііс ['0о:тоитаед'пе-іік] аф фіз. термомагнітний.
іЬегтотеіатогрЬіБіп	[ '0 9: тои-
,теіз'то:Гігт] п геол. термометаморфізм, контактний метаморфізм.
іЬегтотеІег [0о'тзтііо] п термометр, градусник; Сеїзіиз (Сепіі^габе) ~ термометр Цельсія; Еакгепііеіі ~ термометр Фаренгейта; сііпісаі ~ медйч-ний термометр.
іЬегтотеігіс(аІ) [,0о:то'теіпк(о1)] аф термометрйчний.
ійегтотеігу [09'тотііп] п фіз. термометрія.
іЬегтописІеаг ['0о:тои'піи:к1ю] аф термоядерний; ~ ЬотЬ термоядерна (воднева) бомба; ~ геасііоп термоядерна реакція; ~ \уеароп термоядерна зброя.
Піешіоїшсіеопісз ['0о:тои,^и:к1і-' отк8] п рі (вжив, як зіп%) термоядерна техніка.
іЬеппорегіо<1 ['0а:тои'ріапасі] п термоперіод, тепловйй період.
гііегторЬіІіс [,0о:тоиїї1ік] аф біол. термофільний, теплолюбний.
йіеппоріїе ['0а:тоираі1] п термоелемент, термоелектрйчна батарея; термоперетворювач.
іЬегторІазііс ['0а:тои'р1ае8іік] 1. п термопласт (матеріал); 2. аф термо-пластйчний.
іЬеппорІе^іа [ '0а:тои'р1і:сізіа] п мед. тепловйй (сонячний) удар.
іЬегторгеп ['0а:тоиргеп] п термо-прен (вид каучуку).
іЬегтоге^иІаіог [ '0а:тои'гедіи1еііа] п терморегулятор.
П1ЄШ108 ['09:0198] п термос (тж ~ Ьоіііе, ~ йазк, ~ ]и§).
іЬегтозсоре ['09:т98коир] п фіз. термоскоп.
<Ьегто8Соріс(а1) [.09:гп9'8корік(з1)] аф термоскопічний.
іЬегто8ЄІ ['09:тои8еі] п стверджуваний матеріал.
іЬеппо$еНш£ ['0з:тоиу8е1ід] аф 1) стверджуваний; 2) термореактйв-ний (про синтетичну смолу).
йіеппозірЬоп ['09:тои'8аіГ9п] п тех. термосифон.
іЬеппо$іаЬі1І2е [,09:тои'8іеіЬі1аіг] V термостабілізувати.
іЬегто8ІаЬ1е [,09:тои'8іеіЬ1] афхім. теплостійкйй.
іЬеппо8іаі ['09:тои8іжі] п термостат.
йіеппозіаііс [,09:т9'8іжіік] аф тер-мостатйчний.
іЬегто$іаііс8 [,09:т9'8іаеіік8] п рі (вжив, як 5Іп%) термостатика.
йіеппоіасііс [,09:гп9'іаекіік] аф біол. термотактйчний.
іЬеппоіахіс [,09:тои'іаек8ік] аф фізл. терморегулюючий, теплорегулю-ючий.
іЬегшоіахІ8 ['09:гпои'іаек8і8] п 1) біол. термотаксис; 2) фізл. терморегуляція, теплорегуляція.
іЬеппоіесЬпісв ['09.тои'1екпік8] п рі (вжив, як 5іп%) теплотехніка.
іЬеппоіЬегару ['09:тои'0егзрі] п мед. термотерапія, теплолікування.
іЬеппогіс [09:'тоіік] аф тепловйй.
<Ьеппоііс$ [09:'тоіік8] п рі (вжив, як зіпз) учення про теплоту.
іЬегтоігоріс ['09:тои'їгорік] аф бот. термотропічний.
іЬеппоігорі$т [09:'тоіт9рігт] п бот. термотропізм.
Ікегоііі ['019Г9КІ] аф звіроподібний.
іЬеготогрЬ ['0і9ґ9то:Л п палеонт. звіроящір.
ТЬеГОП ['019Г9П] п ч. ім'я Тірон.
іЬегзйісаІ [09Ґ8ійк9І] аф образливий, грубий, непристойний.
Оіезаигі [0іҐ8о:гаі] рі від ікезаигиз.
іке$аипі$ [0іҐ8о:г98] п (рі Шезаигі) 1) скарбнйця (тж перен.); 2) енциклопедія; 3) вичерпний словнйк, тезаурус.
іЬезе [ді:х] (рі від Ійіз) ці.
іЬе8Є§ ['0і:8І:г] рі від Ійезіз.
ІІ1Є8І8 ['0ІГ818] П (рі ІІ1Є8Є8) 1) ТЄЗа, положення; 2) дисертація; 3) шкіль-нйй твір; 4) вірш, ненаголошений склад стопй; < ~ поуєі тенденційний роман.
ТЬезріап ['0Є8рі9п] 1. п трагік; трагічна актрйса; 2. аф трагедійний; трагічний; драматйчний; іЬе ~ аП драма, драматйчне мистецтво.
ТЬеззаІу ['0Є89І1] п геогр. н. Фесса-лія.
іЬеііс(аІ) ['0ейк(9І)] аф 1) безапеляційний, категорйчний; 2) вірш, наголошений.
ТЬеііз ['0ЄІ18, '0І.118] п 1) ж. ім'я
Ійе
512
ійі
Тетіс, Тітіс; 2) міф. Фетіда; 3) астр. Тефія, Фетіда (астероїд).
ікеш*£Іс(а1) [0і:'з:дзік(з1)] аф магічний, чарівнйй.
<кеиг£і$і ['0і:з:дзі8і] п маг, чарів-нйк, чаклун.
ікеиг^у ['0і:з:дзі] п магія, чаклунство, чарування.
[0]и:] п 1) рі м’язи; фізйчна сйла; 2) рі сйла розуму; особйсті достоїнства; 3) рйса, властйвість; особлйвість; характерна рйса; характерний штрих.
Іііелуесі [0]и:сі] аф мускулйстий, мускулястий, м’язйстий.
ікеу [деі] ргоп регз. вонй; \уйаі аге ~ доіп£? що вонй роблять?; ~ аіопе сап йеір уои тільки вонй можуть допомогла вам; ~ зау ійаі... кажуть (говорять), що...; ~ \уйо Ьєіієує ті, які вірять.
ікеу’д [деїд] розм. скор. від ійеу Над, ійеу хуоиїд.
ікеу’11 [деіі] розм. скор. від ійеу \уі11. ікеу’ге [без] розм. скор. від ійеу аге. Йіеу’уе [деіу] розм. скор. від ійеу йауе.
Ікіашіп ['0аізтіп] п хім. тіамін, ікіапііпе ['0аізті:п] див. ійіатіп. ійіаап ['0аі32іп] п хім. тіазін. ікіагіпе ['0аізгі:п] див. ійіагіп. ійіагої ['0аізгз1] п хім. тіаздл. ікіагоіе ['©аізгоиі] див. ійіагоі. ТкіЬеі [іі'Ьеі] див. ТіЬеі.
ііііск [0ік] 1. п 1) гущавина; перен. гуща; іп ійе ~ оГа сго\уд у гущі натовпу; іп іке ~ оГ 1Ітіп£8 у гущі (подій); 2) розпал; пекло; іп ійе ~ оГ ап аг^итепі у розпалі суперечки; іо ріип^е іпіо ійе ~ оГ а Ьаіііе кйнутися в саме пекло бою; 3) шк. розм. тупйця; 4) хаща, зарості; < ійгои^й ~ апд ійіп наполегливо; не вагаючись; незважаючи ні на які труднощі; 2. аф 1) товстйй; ~ 8Іісе (уоіите) товстйй шматок (том); іо йауе а - зкіп бути товстошкірим (тж перен.); 2) жйрний (про шрифт, почерк); 3) угодований; огряднйй, дебелий; ~ тап дебелий (огряднйй) чоловік; 4) завтовшки; а Гооі ~ завтовшки в одйн фут; 5) густйй, частий; ~ Гогезі густйй ліс; ~ йаіг густе волосся; ~ зоир густйй суп; 6) щільний; заповнений (чимсь); переповнений; багатий (на щось); товстйй; ~ \уіій дозі вкрйтий товстйм шаром пйлу; ійе аіг \уаз ~ \уіій гаіп ішов сйльний дощ; 7) часто повторюваний; ~ зйо\уєг оГ Ьіохуз град ударів; 8) хрипкйй, низькйй (про голос); приглушений, глухйй; 9) неяс-нйй, нерозбірливий, невиразний (про мову); 10) підсліпуватий; 11) глухуватий; 12) каламутний (про рідину); 13) розм. тупйй, дурнйй; 14) туманний, похмурий (про погоду); 15) геол. потужний (про пласт); 16) близькйй, нерозлучний; іо Ье ~ хуіій а регзоп
дружйти з кимсь; іо Ье аз ~ аз реаз іп а зйеіі (аз £Іие) бути нерозлучними друзями; 17) двозначний, непристойний; < ~ аз ЬІаскЬеггіез хоч греблю гатй, у величезній кількості; ійаі із а Ьіі (а Іііііе) іоо ~ це вже занадто; це зайве; це нестерпно; іо Іау іі оп ~ розм. перебільшувати; перебирати міру; 3. асіу 1) товсто, товстйм шаром; іо сиі ійе Ьгеад ~ нарізати хліб товс-тйми шматками; іо зргеад ійе Ьиііег оп ~ товсто намазати маслом; 2) густо, рясно; 3) у велйкій кількості; 4) часто, швйдко; ~ апд Газі один за одним, швйдко; йег йеагі Ьеаі ~ її серце бйлося прискорено; 5) неясно, невиразно; 4. у згущати(ся).
ійіск-апд-ійіп ['0ікзп'0іп] аф стійкйй, непохйтний, вірний, відданий; ~ Ггіепд вірний друг.
ікіскеп ['01коп] V 1) потовщувати; нарощувати; нашаровувати; 2) товстішати, ростй у товщину, збільшуватися; ійе сгоу/д із ~іп§ натовп зростає; 3) згущувати; ійе йдтез ~ед ійе аіг повітря стало важкйм від вйпарів; 4) згущуватися; ійе зіогт ~з збирається на бурю; 5) темніти, хмарніти; мутніти, затуманюватися; ійе 1і&йі ~з світло меркне; 6) ущільнювати, робйти щільнішим; іо ~ ійе гапкз ущільнювати рядй; 7) ущільнюватися, частішати; 8) ускладнюватися, заплутуватися; 9) розвиватися; розгортатися; ійе сотЬаі ~з бій розгорається; 10) ставати хрипкйм (про голос); 11) підтверджувати.
ійіскепед ['0ікзпд] аф 1) потовщений; нарощений; нашарований; 2) що став товстішим; що зріс (збільшився); 3) згущений; ~ ІиЬгісапі консистентне мастйло; 4) загуслий, загустілий; 5) потьмянілий, помутнілий; затуманений.
ікіскепег ['0ікзпз] п тех. концентратор, згущувач.
Пііскепіпв ['0ікзпи][ п 1) згущення; загусання; 2) згущувач; 3) потовщення, потовщена частйна (чогось).
ікіскеі ['0ікіі] п хаща, гущавина, зарості, чагарнйк.
ікіск-кеасі ['0ікйед] п тупйця, лд-бас.
ікіск-кеадед ['0ік'йедід] аф тупйй, тупоголовий; нетямущий, дурнйй.
ікіскізк ['0ікі/| аф 1) досить товс7 тйй, товстуватий; 2) густуватий, густенький.
йііск-іеауесі [ '0ік'1і:уд] аф 1) з м’я-сйстим лйстям; 2) густолйстий, ряс-нолйстий; з густйм лйстям.
ікіск-1ірре<1 ['Оік'іірі] аф товстогубий, губатий.
ііііскіу ['0ік1і[ асіу 1) товсто, товстйм шаром; 2) густо, рясно; 3) часто, швйдко; 4) у велйкій кількості; 5) неясно; невиразно.
<кіскпе$8 ['0ікпі8[ п 1) товщина;
іхуо іпсйез іп - товщиною у два дюйми; 2) велйка (значна) товщина; 3) шар; Гоиг ~ез оГ сіоій чотйри шарй тканйни; 4) геол. потужність (пласта); 5) потовщення; найтовща частйна (чогось); 6) густота, щільність; консистенція; -оГ рориіаііоп густота населення; 7) згущення; ущільнення, ущільнена маса; 8) безліч, чисельність; 9) тупість, тупоумство; 10) недорікуватість, невиразна (нерозбірлива) мова; < ~ &аи§е тех. щуп.
ікіск-$е< ['Оік'зеі] 1. п 1) хаща, чагарнйк; 2) рубчастий манчестер (про тканину); 2. аф 1) густо посаджений; що росте густо; 2) густо зарослий; 3) з густйм коротким ворсом; 4) кремез-нйй, огряднйй.
ійіск$кіп ['Оікзкш] п товстошкіра людйна; бездушний опецьок.
ійіск-зкішіеіі ['0ік'зкіпд] аф з товстою шкірою, товстошкірий (тж перен.).
ікіск-зкиїї ['0ікзкл1] п тупйця, ту-пак.
ікіск-зкиїїесі ['©ік'зклід] аф тупоголовий, тупйй, дурнйй, нетямущий.
<Ьіск-8(М¥П |'0ік'8оип] аф 1) густо посаджений; 2) перен. усіяний, усйпаний; щедро пересйпаний; заповнений.
Шіск-5¥ІКе(1 [ '0ік'\¥ііід] див. ійіск--зкиїїед.
ЛіеГ [0і:і] п (рі ійієуєз) 1) злодій; Ііке а ~ іп ійе пі^йі крадькома, потайки; 2) розм. негідник, падлюка; 3) розм. кінь, що не справдйв сподівань (на перегонах); 4) нагар (на свічці); < ійієуєз’ Ьаііп злодійський жаргон.
ікіеГ-іике ['0і:Н)и:Ь] п трубка для взяття проби (з бочки тощо).
ійієує [0і:у] у красти.
ійіеуегу ['0і:узп] п 1) крадіжка; злодійство; 2) покража, украдена річ.
ійієуєз [0і:у2] рі від ійіеГ.
ікієуізк ['0і:уі/| аф 1) злодійкуватий, нечйстий на руку; ~ та§ріе сорока-злодійка; 2) злодійський.
ікіеуізкіу ['0і:уі/1і] аду 1) злодійкувато; по-злодійському; крадькома; 2) безчесно, ганебно.
іііі£Ь [0аі| п 1) стегно; 2) анат. стегнова кістка; іо Ьгеак опе’з - поламати стегно; < ~ Ь1оскіп§ іигп передня підніжка (боротьба).
І1іі£1і-Ьопе ['0аіЬоип| п анат. стегнова кістка.
ійі£Й-Ьооі [ '0аіЬи:і] п високий чобіт (з халявами до стегна).
ііііік [0і1к| аф розм. саме цей, той самий.
ікіїї [0і1| п 1) голобля; 2) геол. ґрунт; тонкйй шар вогнетривкої глини.
ікіїїег ['01 Із] п коріннйй (голобельний) кінь, коріннйк.
(кііі-когзе ['0і1йз:з| див. ійіііег.
ійітЬІе |'0ітЬ1] 1. п 1) наперсток;
2) наконечник; 3) тех. муфта, втулка,
іЬі
513
Ніі
гільза; 4) ел. кабельний наконечник; 5) мор. кбуш; 2. V користуватися наперстком; шйти.
іЬітЬІе-Ьеггу ['0ітЬ1,Ьеп] п бот. запашна малйна.
ЙіітЬІеГиІ [ 'ОітЬИйІ] п розм. наперсток (чогось); ковток; щіпка, пучка; не-велйка кількість.
ИіітЬІегік ['0ітЬ1пд] 1. п шахрайський фокус з трьома наперстками і горошйною; 2. V шахраювати.
(ЬшіЬ1егі££ег ['0ітЬ1,пда] п професіональний шахрай.
іЬіп [0 т] 1. асі] 1) тонкйй; ~ рарег (зіісе) тонкйй папір (шматок); 2) худйй, худорлявий; ~ аз а гаіі (аз а ІаСІт, аз а \¥кірріп£-ро8і) худйй як тріска; ~ іп а Гасе з худйм облйччям; Іо £го\у ~ схуднути; 3) рідкйй; слабкйй, водянй-стий; розведений, розбавлений; ~ тіїк розведене молоко; ~ зоир рідкйй суп; ~ хуіпє слабке вино; 4) ненасйчений; 5) беззмістовний, бідний за змістом; 6) немічний, жалюгідний; 7) розріджений (про газ); 8) рідкйй; ~ Гогезі рідкйй ліс; ~ каіг рідке волосся; 9) нечисленний; 10) незапбвнений, напівпорожній; 11) дрібнйй; - гаіп дрібнйй дощ; 12) прозорий, легкйй, тонкйй; ~ тізі легкйй туман (серпанок); 13) непереконливий; хиткйй; ~ зіогу непереконливе пояснення; 14) тьмяний, блідйй; неяскравий (про колір, світло тощо); 15) тонкйй (про голос); 16) фот. неконтрастний; 17) геол. малопотужний (про пласт); а ~ сіте неприємне переживання; оп ~ ісе на краю безодні; іо уапізк іпіо ~ аіг знйк-нути безслідно; ~ ріаіе тонкйй листовий метал; 2. асіу 1) тонко; 2) економно; 3) погано, абйяк; 3. V 1) робйти тонким, потоншувати; 2) ставати тонким, стоншуватися; 3) загострювати, застругувати; 4) худнути; 5) розтягувати; 6) проривати, проріджувати (посів); 7) рідшати; 8) скорочувати (ся) (в кількості); 9) ставати безлюдним; 10) розводити, розбавляти; розсіювати; 11) ставати рідкйм (водянйстим), розріджуватися; розсіюватися; □ ~ аіуау, ~ домп а) робйти тоншим; б) ставати тоншим; в) худнути; г) скорочувати (кількість); зводити нанівець; д) скорочуватися; ~ оЯ* а) застругувати, загострювати; б) скорочуватися, рідшати; ~ оиі а) проривати, проріджувати; б) скорочуватися, рідшати.
Яііп-Ь1оо<1е<1 ['0іп'Ь1лдід] асі] кволий, немічний.
ііііпе [дат] 1. п 1) твої, твоя сім’я; 1азііп§ зкате оп ікее апд ~ вічна ганьба тобі і роду твоєму; 2) твоє, твоя власність; І8 ІЙІ8 гпіпе ОГ ~? це МОЄ ЧИ твоє?; 2. ргоп розз. (абсолютна форма, вжив, перев. предикативно) поет. заст. твій, твоя, твоє, твої; що належить тобі.
Сііш-Гасе<1 ['ОіпТеїзі] аф з тонкйми рйсами облйччя.
ІЬіпб [0п]] п 1) річ, предмет; \укаі’з іке ~ іп уоиг ІтапЗ? що це у тебе в руці?; 2) справа, факт, вйпадок; обставина, обстановка; Ііте зіаіе оГ ~з стан справ; ко\у аге ~8? як справи?; аз ~8 §о (зіапд) за нйнішніх обставин; аіі ~з сопзідегед враховуючи усі обставини; беручй до уваги все; 3) рі майно, речі (дорожні); багаж; Ю раск ир опе’з ~з упаковувати речі; 4) рі одяг, предмети одягу; особйсті речі; 8\¥іттіп£ ~8 купальний костюм; іо риі оп опе’з ~8 одяггйся; Іо іаке оГГ опе’з ~з роздяг-тйся; 5) їжа; питво; 8\уееі ~8 ласощі; 6) рі приладдя, начйння; побутові предмети; ЬгеакЕазі ~з чайний посуд; 7) твір мистецтва (літератури); художній (музйчний) твір; 8) розповідь; анекдот; 9) явище, річ, справа; іо зреак оГ дійегепі ~8 говорйти про різні речі; іі із іке Гиппіезі ~ І кауе єуєг кеагд за своє життя я не чув нічого смішнішого; 10) діло; Іеі’з §еі ікіз ~ оуег\уіік циіскіу давайте швйдко покінчимо з цим ділом; 11) щось; іо ікіпк кагд ~8 оГ а регзоп погано думати про людйну; іке ітроПапі ~ іо гететкег те, що важлйво запам’ятати; іке Ьезі ~ із... найкраще — це...; іке §геаі ~ найважлйвіше; зігап^е ~ дйвна річ; іке гі§кі ~ саме те, що потрібно; Іке \угоп§ ~ зовсім не те, що треба; Ю зау Іке \угоп§ ~ сказати не до речі; 12) деталь, особлйвість; 13) щось дуже потрібне (важлйве, підхоже, справжнє); іі із ]изі іке ~ це саме те, що треба; ікаї’з іке ~ у цьому вся справа, це найголовніше; 14) дія, вчйнок; і дід по зиск ~ я не робйв нічого подібного; \укаі а ~ іо до! хіба так можна (робйти)!; 15) подія; 16) істота, створіння; Іііііе ~ малятко, крй-хітка; теап ~ підла тварюка; Гооіізк оїд ~ старйй дурень; 17) розм. у звертанні: деаг ~ дорогйй, любий; оїд ~ старйй; < акоуе аіі ~8 насамперед, го-ловнйм чйном; атоп§ оікег ~8 між іншим; апб ~8 тощо, і таке інше; Гог апоікег ~ крім того; по-друге; Гог опе ~ насамперед; для початку; іп аіі ~8 в усьому, у всіх відношеннях; а пеаг ~ небезпечне становище; по §геаі ~з нічого особлйвого; так собі; по зиск ~ нічого подібного; поі а ~ ніщо; оГ аіі ~8 от тобі й на!, треба ж!; зрігііиаі ~з (~з оГ Іке тіпд) духовні цінності; зиге ~ амер. напевно, звичайно, безумовно; іке Гігзі ~ насамперед; іке Іазі ~ наприкінці; нарешті; іке пехі ~ потім; іке зате ~ те саме; поі іо Ье іке ~ погано почувати себе; поі іо до а ~ і пальцем не ворухнути; поі іо Іоок іке ~ мати поганий вйгляд; іо Ье ир іо а ~ ог і\уо дещо знати, у дечому розбиратися; іо таке а §оод ~ оГ зтік. дістати кбрйсть від чогось; іо зее ~з марити, галюцинувати.
Пилчату ['0ідаті] п вжив, замість слова, особл. замість імені, яке важко пригадати: як пак його звуть.
ііііп£ШпЬоЬ ['ОїдатЬоЬ] див. ікіп§а-ту.
Ікіп^итту ['0ідаті] див. ікіп^ату.
Ікіпк І [0ідк] прозм. 1) міркування; 2) думка, гадка; 4 ~ ріесе огляд (подій); оглядова стаття.
ійіпк II [0ідк] у (разі і р.р. ікои§кі) 1) думати, міркувати, мйслити (про — аЬоиі, оГ); обдумувати, обмірковувати; іо ~ аіоид міркувати уголос; іо ~ Ьуісє ЬеГоге доіп£ зтік. добре (двічі) подумати, перш ніж зробйти щось; 1’11 ~ аЬоиі (о() іі я подумаю про це; доп’і ~ оГ кіт апу тоге вйкиньтє його з головй; іо Іеат іо ~ іп Еп^іізк навчй-тися мйслити по-англійському, засвоїти англійський спосіб мйслення; 2) вважати, гадати, припускати; І гаікег ~ мені здається; І доп’і ~ зо я так не вважаю; 3) мати думку; іо ~ Ьадіу оГзтЬ., зтік. бути поганої думки про когось, про щось; 4) розуміти, уявляти собі; І сап’і - ко\у уои дід іі не можу уявйти собі, як ви це зробйли; І сап’і ~ \укаі ке теапз не можу зрозуміти, що він хоче цим сказати; 5) (оГ) придумувати (щось), додумуватися (до чогось); І сап’і ~ оГ іке гі§кі \уогд не можу підшукати потрібного слова; 6) мати на увазі, мати намір, замишляти. задумувати; іо ~ по кагт не мати поганих намірів; іо ~ оГ таггуіп§ зтЬ. збиратися одружйтися на комусь; 7) очікувати, розраховувати, припускати; сподіватися; І дідп’і ~ іо зее уои я не сподівався побачити вас; 8) пригадувати, згадувати; І ~ ко\у хує хуєгє опсе Ггіепдз я пригадую, як ми колйсь дружйли; 9) постійно думати, мріяти; іо ~ аігріапез мріяти тільки про літакй; 10) піклуватися, турбуватися, дбати; іо ~ опіу оГ опе’з охуп зеІГ дбати тільки про себе; 11): іо ~ Ьіаск ікои^кіз плекати чорні задуми; іо ~ зсогп оГ зтЬ. ставитися з презйрством до когось; іо - зсогп іо до зтік. вважати ганебним робйти щось; іо ~ зкате розм. соромитися; □ ~ а^ау вйкинути з головй; ~ Гог підозрівати, припускати; ~ оиі а) продумувати (до кінця); б) вигадувати; ~ оуєг зважувати, обмірковувати; ~ іНгои^Ь додумати до кінця, добратися до суті; ~ ир амер. розм. придумати, вйгадати; < іо ~ Ьеііег оГ зтЬ. (оГ зтік.) передумати, змінйти думку про когось (про щось); іо ~ тиск оГ зтЬ. (оґ зтік.) бути високої думки про когось (про щось), вйсоко цінувати когось (щось); іо ~ по епд оГ зтЬ. дуже вйсоко цінувати когось; іо ~ хує 11 ої зтЬ. бути гарної думки про когось; ке ~8 ке І8 іі розм. він про себе ВИСОКОЇ думки; І ~ Іііііе (поікіп§) оГ ЗО тіїез а дау подолати ЗО миль за день я вважаю дрібнйцею; І доп’і ~ що й казати;
ІЬі
514
іЬі
нічого не скажеш; ап атіаЬІе уоип§ Іабу, І боп’і ~ що й казати — приємна панна.
іЬіпкаЬІе ['ОгдкзЬІ] асі] 1) мислимий; 2) здійсненний, здійснимий; можлйвий.
ійіпкег [ '0ітдк9] п 1) мислитель; філософ; а ^геаі ~ велйкий мислйтель; 2) амер. розм. перен. мозок, макітра; йе І8 а 8іо\у ~ він тугодум (туподум).
Иііпкшз ['0іі]кіі]] 1. п 1) міркування, розмірковування; 2) рі роздуми, думи; 3) думка; Іо (іп) ту ~ на мою думку; іо ту \уау оГ ~ на мій погляд; як я гадаю; < ~ рагі театр, розм. роль без слів; ~ 8йор жарт, навчальний заклад, інститут; іо риі оп опе’8 - сар замйслитися (над чимсь)', серйозно подумати (про щось); 2. аф 1) мйслячий, розумний; ~ Ьеіп£ мйсляча істота; 2) думаючий, вдумливий.
ійіпк-зо ['0п]кзои] п розм. догадки, необгрунтована думка.
ійіпк-іапк [ '0іі]кіаеі]к] п розм. груб. макітра, довбешка; іо йауе ЬиЬЬІез іп опе’8 ~ з’їхати з глузду.
ііііпіу [ '0ш1і] асіу 1) тонко; 2) слабко, ненасйчено; 3) рідко, негусто; 4) беззмістовно; 5) прозоро; 6) напівпорожньо; 7) економно, ощадливо; 8) погано, абйяк; сіаб ~ одягнений сяк-так.
ійіппег ['0Ш9] п 1) с. г. проріджувач; 2) хім. розріджувач.
ііііппіпз ['0іпгд] п 1) с. г. проріджування, проривання (рослин); 2) проріджування лісонасаджень; 3) хім. розведення, розрідження.
ійіп-$кіппе<1 ['0ш'вкіпб] асі] 1) тонкошкірий; 2) перен. уразлйвий; образливий; чутлйвий.
іЬіп-яиуп |'0іп'8оип] асі] рідко посаджений; рідкйй (про рослинність).
Нііо-асі<1 ['0аюи'ае8і6] п хім. тіокислота.
Йііоа1<1е1іу<1е ['0аюи'ае16ійаі6] п хім. тіоальдегід.
(ЬіоеіЬег ['0аюи'і:09] п хім. тіоефір.
6іІ08и1рйаіе ['0аюи'8АІГеіі] п хім. тіосульфат.
ііііоіігеа ['0аюи']идгі9] п хім. тіо-мочевйна.
ійігб [09:6] 1. п 1) третйна; третя частйна; 2) (ійе ~) третє число; оп ійе ~ оГ Зипе третього червня; 3) третій (про людину); уои аге ійе ~ іо азк те аЬоиі іі ви вже третій, хто мене запйтує про це; 4) третій учасник гри; іо таке а ~ стати третім учасником гри; 5) трійка (оцінка); 6) муз. терція; 7) рі товар третього сорту; товар низької якості; 8) третій клас (транспорту); \ує а1\уау8 ігауеі ~ ми завждй подорожуємо третім класом; 9) рі юр. третйна майна померлого чоловіка, що переходить дружйні; 10) астр. шістдесята частка секунди; 11) фін. третій зразок пере-
казного векселя (тж ~ оГ ехсйап^е); 2. аф 1) третій (числом); йе І8 іп ЙІ8 ~ уеаг йому третій рік; ~ Поог четвертий (амер. третій) поверх; ~ 1е§8 зоол. третя пара ніг (комахи); ~ гаіі зал. третя (контактна) рейка; ~ 8рее6 авт. третя швйдкість; 2) що становить третю ча-стйну; що дорівнює третій частйні; 3) третій (черговий); ~ Гогт третій клас (у школі); 8йе І8 боіпв іі Гог ійе ~ ііте вона робить це третій раз; 4) третьосортний, низької якості; ~ Ье8і третій сорт; агііс1е8 оГ ~ циаіііу товари третього ґатунку; 3. пит\ ~ соціи^аііоп третя дієвідміна; ійе ~ 1аг£Є8і іо\уп третє за величиною місто, ~ рагіу юр. третя сторона; ~ регаоп третя особа; юр. третя сторона, свідок; ~ 6е§гее амер. допит третього ступеня; допит з тортурами; ~ есйеіоп таіпіепапсе військ, ремонт матеріальної частйни похідними майстернями; 4. асіу третім; йе аггіуеб ~ він прибув третім; 5. у 1) ділйти на три частйни; 2) бути третім.
ійіг(1Ьогои£Й ['ОаДЬлга] п іст. по-мічнйк констебля.
<1ііг<1-с1а$$ ['09:6'к1а:з] 1. п 1) третій клас (на пароплаві, у поїзді); 2) третя група (студенти, які одержали на екзаменах оцінку «задовільно»); 2. аф третього класу; ~ сотрагітепі купе третього класу; 3. асіу третім класом; іо ігауеі ~ їздити третім класом.
ііііпі-ііаїкі ['09:6'йаепб] и треті руки; аі ~ з третіх рук.
ійіпііу ['09:611] асіу по-третє.
ійіггі-гаіе ['09:6'геіі] аф 1) третьосортний; третьорядний; 2) поганий; мйршавий; дешевий; другорядний.
іііігсі-гаіег ['09:6, геіі9] п розм. 1) третьосортна річ; 2) третій ґатунок (про людей).
ійіпкшап ['09:6хт9п] п (рі ійігб8-теп [-ГП9П]) третя особа, посередник.
ійігі [09:1] 1. п 1) дірка, отвір; проріз; 2) ніздря; 3) гірн. квершлаг, орт; сполучний хід; збійка; 2. урозм. 1) робйти дірку (отвір); дірявити; свердлй-ти; 2) гірн. проходити.
Йіігаі [09:8і] 1. п 1) спрага; іо 8аіІ8£у опе’8 - утамувати спрагу; іо біе оГ ~ померти від спраги; іо йауе а ~ розм. хотіти вйпити; 2) перен. туга (за чимсь), жадоба, жага (чогось — аГіег, Гог, оГ); ~ Гог (аГіег, оГ) кпо\¥Іе6§е жадоба знань; 3) безводний простір, пустеля; < ~ сиге мед. лікування сухоїдінням; 2. у 1) відчувати спрагу, хотіти пйти; іо ~ Гог а бгіпк хотіти вйпити; 2) перен. жадати; знемагати від бажання (чогось — аГіег, Гог); іо ~ Гог (аГіег) кпо\¥Іе6§е жадати знань.
ійігеіу [ 09:8іі] аф 1) спраглий; якйй відчуває спрагу; 1 ат ~ я хочу пйти; 2) перен. жадаючий; якйй палко жадає; ~ сигіО8ііу невситйма цікавість; 3) що викликає спрагу (про їжу);
4) пересохлий, вйпалений (про грунт); що засихає (про рослину); ійе Гіеібз хуєгє ~ Гог гаіп пересохлим ланам потрібний був дощ.
Шіііееп ['09:'іі:п] 1. п 1) число тринадцять; ~ апб ~ таке і\уепіу-8іх; 2) тринадцятеро, тринадцять; ійеге \уеге ~ оГ ійет їх було тринадцятеро; 3) номер тринадцять (тринадцятий); Коот ~ кімната номер тринадцять; 4) тринадцять років (про вік); йе І8 ~ йому тринадцять років; аі ~ у тринадцять років, у тринадцятирічному віці; 5) заст. ірландський шйлінг; 2. пит тринадцять; ~ Ьоок8 тринадцять книжок; ~ ІІГПЄ8 а8 тисй у тринадцять разів більше; < ійе ~ 8ирег8ііііоп забобонний страх перед числом 13.
йіігіеепег ['09:'іі:п9] п 1) тринадцятий номер; 2) ірландський шйлінг.
іЬігіеепіІі ['09:'іі:п0] 1. п 1) (ійе ~) тринадцяте число; оп ійе ~ оГ Аргії тринадцятого квітня; 2) тринадцята частйна; одна тринадцята; Пуо ~8 дві тринадцятих; 3) іст. тринадцята частйна рухомого майна (річної ренти), яку забирали як податок; 2. аф 1) тринадцятий числом; йе І8 іп ЙІ8 ~ уеаг йому тринадцятий рік; 2) що становить одну тринадцяту; 3. пит тринадцятий; 4. асіу тринадцятим; 8Йе аггіуед ~ вона прибула тринадцятою; < Ьоиі$ ійе Т. Людовик Тринадцятий.
Ііііг1іе$ ['09:іі2] п рі 1) чйсла від тридцятй до тридцятй дев’ятй; 2) (ійе ~) тридцяті рокй (століття); 3) вік від тридцятй до тридцятй дев’ятй років; йе І8 іп ійе еагіу ~ йому трйдцять з лйшком років; 8Йе І8 іп ійе Іаіе ~ їй далеко за трйдцять; 8Йе І8 ]и8і оиі оГ йег ~ їй щойно минуло 40 років.
біігііебі ['09:іп0] 1. п 1) (ійе ~) тридцяте число; оп ійе ~ оГ Аргії тридцятого квітня; 2) тридцята частйна; одна тридцята; ійгее ~8 три тридцятих; 3) іст. тридцята частйна рухомого майна, що забиралася як податок; 2. пит тридцятий; 3. асіу тридцятим; йе аггіуеб ~ він прибув тридцятим.
йіігіу ['09:іі] 1. п 1) число трйдцять; 2) номер трйдцять; номер тридцятий; Коот ~ кімната номер трйдцять; 3) трйдцять років (про вік); 8Йе І8 ~ їй трйдцять років; аі ~ у трйдцять років, у тридцятирічному віці; 2. пит трйдцять; ~ Ьоок8 трйдцять книжок; ~ ііте8 а8 тисй у трйдцять разів більше; —опе трйдцять одйн; —Гіг8і трйдцять перший.
СІїіііуЬуото |'09:іі'іи:'тои] п формат кнйги в 1/32 частку аркуша.
Ліз [дів] 1. п такйй-то; така-то; 2. аф цей, ця, це; іп ~ ріасе у цьому місці; тут; іп ~ соипігу у цій (у нашій) країні; ~ тогпіп£ сьогодні вранці; -\уеек на цьому тйжні; ~ уеаг у цьому році; ~ уегу тотепі у цю мить, саме зараз; - бау 1а8і уеаг у цей самий день
ТЬІ
515
1Ьо
торік; ~ дау пехі уеаг у цей самий день наступного року; 3. асіу так; до такої міри; ~ Гаг ось до цього місця; - Ьі§к ось такої висотй; ~ 1оп§ ось такої довжинй; ~ тиск от стільки; 4. ргоп сіетопіїг. (рі іітезе) це; лл'Ітаі із *? що це?; хуйо із ~? хто це?; \уйаі із аіі ~? що усе це означає?; ~ із у/каі Ье іоісі те ось що він сказав мені; < * апсі іЬаі а) той або інший; б) те та се; ~ \уау сюдй; ~ \уау апсі іітас а) тудй й назад; б) так чи інакше; Ііке ~ так, таким чйном; іі \уаз Ііке ~ а було це так; Ьу ~ на той час; ЬеГоге ~ колйсь, раніше; ~ із Мг. 8тіїІт дозвольте познайомити вас з паном Смітом.
ТЬізіїе ['018І] п ж. ім'я Тісл.
(Ьізіїе ['візі] п 1) бот. будяк, чортополох; 2) чортополох (національна емблема Шотландії)’, 3) (Т.) шотландський лйцарський орден (тж Ог-дег оГ ійе Т.); 4) бот. осот; < ~ Гатіїу бот. родйна складноцвітих; іо §газр ійе ~ Гігтіу смілйво йти назустріч труднощам, не боятися труднощів.
ІЬІ8ІІЄ"<ІО1¥П [ '0і8Ідаип] п пушок насіння будяка; аз 1і§кі аз ~ легкйй як пух.
ІЬІЗІІЄ-ЛпсЬ ['018ІГ1ПІ/] п орн. чиж.
іііізіїу [ 018І1] асі] 1) зарослий будяками; 2) колючий.
іЬііІіег ['бідо] 1. асі] що лежйть у тому напрямі (на тому боці); ійе ~ Ьапк оГ а зігеат другий (протилежний) берег струмка; оп ійе ~ зіде оГ ГіГіу що перевалйв за п’ятдесят років; 2. аду тудй, у той бік; Ітіікег апсі - тудй й назад, в усіх напрямках.
іЬШіегіо [,дібо'іи:] асіу до того часу.
іЬііЬепуапІ ['дідахуод] асіу до того місця, у тому напрямі; тудй.
іЬо [дои] асіу заст. 1) розм. у той час; 2) див. ійои§к.
іЬоІе |0ои1] 1. п 1) гачок, крючок; скоба; 2) кочет (човна)’, 2. V розм. 1) витерплювати, зносити; страждати; 2) мирйтися, терпіти; підкорятися.
Шоіе-ріп ['0ои1ріп] див. іЬоІе 1. іЬоіі ['0ои1аі] рі від ікоіиз.
(Ьоіиз ['0ои1о8] п (рі іітоіі) 1) архт. баня, купол; 2) будйнок з банею (з куполом); 3) ліхтар; 4) іст. кругла мі-кенська гробнйця.
ТЬотаз І'ізтоз] п 1) розм. англійський солдат, типовий англійський служака (тж ~ Аікіпз); 2) розм. ліврейний лакей; офіціант; 3) ч. ім'я Т6-мас; бібл. Хома; < доиЬііп§ ~ Хома невірний; ~ ргосезз мет. томасівський процес одержання сталі.
Тйотаза ['іотозо] п ж. ім 'я Томаса.
ТЬотазіпа [іото'зі.по] п ж. ім 'я То-масіна.
ТЬотазіпе [іото'зіт] п ж. ім'я То-масін.
ТЬотзеп [ізтзап] п\ ~’з сіізеазе мед. хвороба Томсена.
іііопз [0оі]] 1. п 1) ремінь; 2) батіг; канчук; 2. у 1) зв’язувати ременем; 2) шмагати.
ііюгасез [0о: 'геїзі :г] рі від ікогах.
ікогасіс [0о:'гае8ік] асі] анат. груд-нйй; ~ са§е (сауііу) грудна клітка (по-рожнйна).
іЬогасорІазіу [0о:'гжкоир1ае8іі] п мед. торакопластика.
ійогах ['0о:гаек8] п (рі тж ікогасез) 1) анат. грудна клітка, торакс; 2) іст. кіраса.
ійогіа ['0о:гю] п хім. окис торію.
йюгішп ['0о:гіот] п хім. торій.
ійот [0о:п] п 1) бот. колючка, шип, шпичак (на рослині)’, 2) колюча рослйна; 3) рі кайдани, окови; < а ~ іп опе’з зісіе джерело постійного роздратування (неприємностей); іо Ье (іо зіі, іо зіапсі, іо хуаїк) оп ~з сидіти, як на голках; бути у скрутному становищі; ікеге’з по гозе хуіікоиі а ~ немає тро-. янди без КОЛЮЧОК.
ііют-арріе ['0о:п,аер1] п бот. дурман.
ПіотЬаск ['0о:пЬаек] п зоол. колючка три голкова.
іЬот-ЬизІї ['0о:пЬи|] п колючий кущ (чагарнйк).
Піот-1іе<І£Є ['0о:пкедз] п колюча огорожа; загорожа з колючого чагар-ника.
іЬогпІезз ['0з:п1і8] асі] без колючок (шипів).
Иютіоп ['0о:піап] п ч. ім'я Торнтон.
іЬогпу ['0о:пі] асі] 1) колючий; ~ Ьизк колючий куш; 2) перен. тернйс-тий; важкйй, тяжкйй; ~ раік (\уау) тер-нйстий шлях; іо ігеад а ~ раік ітй тернйстим (важкйм) шляхом; 3) зарослий колючими кущами; ~ §гоипд ділянка, заросла колючим чагарником; 4) перен. небезпечний; а ~ зиЬіесі делікатна (небезпечна) тема.
ТИогоІд [ 0огз1д] п ч. ім'я Тбролд.
іЬогои^Ь ['0лга] 1. п 1) с. г. борозна; 2) рів, канава; 2. асі] 1) ретельний; ґрунтовний; детальний, докладний; повний; ~ кпо\¥Іед§е грунтовні знання; ~ гераіг капітальний ремонт; 2) скрупульозний; глибокий; уважний; 3) закінчений, цілковйтий; ~ зсоипсігеї запеклий негідник; ~ £епі1етап справжній джентльмен; ~ коїідау ні-чйм не затьмарене свято; 4) наскрізний; 3. асіу наскрізь; через; крізь.
ііюгои§1іЬа$8 ['©лга'Ьеіз] п муз. генерал-бас.
№огоіі£ЙЬге(1 |'0АгаЬгед] 1. п 1) чистокровна, породиста тварйна; 2) бездоганно вйхована людйна; людйна з бездоганними манерами; 3) першокласний автомобіль (мотоцйкл, велосипед); 2. асі] 1) чистокровний, породистий; 2) бездоганно вйхований; 3) бездоганний; аристократйчний.
(Ьогои^ЬГаге ['0лгаГєа] п 1) прохід, проїзд; шлях загального корйстування; по ~ проїзд закрйто (напис)’, 2) вулиця із жвавим рухом транспорту; головна артерія (міста)’, транспортна магістраль; 3) водний шлях; водна магістраль; канал; протока; ріка.
<ііогои£Іі£ОІП£ ['0лга,доип]] асі] 1) безкомпромісний; радикальний; що йде напролом; ~ геГогтз радикальні реформи; 2) якйй доходить до суті; якйй іде до кінця; ~ іпуезіі^аіог серйозний дослідник.
<Іюгои£Іі-1і£М ['0лга1аіі] п 1) рі вікна на протилежних стінах кімнати; 2) перен. світло знань.
ікогои£Й1у [ 0АГ9І1] асіу 1) цілком, зовсім, до кінця; ~ зроііесі цілком зіпсований; 2) старанно, як слід; іо до зтік. ~ зробйти щось сумлінно (на совість).
<Іюгои£Ііпе$$ ['©лгапіз] п 1) повнота, закінченість; 2) старанність, ретельність; скрупульозність.
ІІюгои£Іі-расе<1 ['0лгареі8і] асі] 1) закінчений, повний, цілковйтий; страшенний; запеклий; ~ Ііаг страшенний брехун; 2) добре виїжджений (про коня).
ікогои£Й-8Іііск ['©агззііі/] асіу наскрізь; цілком, повністю; іо §о ~ хуіік зтік. закінчйти щось.
йтогоидіпуах ['0лга\¥жкз] п бот. ласкавець.
1Ьогоіі£ІП¥О!І ['0лга\¥9:і] п бот. сідач.
ТІіогр(е) [0о:р] п ч. ім'я Торп. ікогр(е) (0о:р] п іст. село.
ікозе [доиг] ргоп рег$. (рі від ікаі) ті.
ііюи І [дай] пит (скор. від ікоизапд) тйсяча.
Отой II [дай] 1. ргоп регз. заст. поет. ти; 2. у звертатися на «ти».
Йюи§Ь [дои] 1. асіу розм. все-таки, все ж, проте, однак, втім; незважаючи на (ніколи не ставиться на першому місці)’, іі \уаз циііе ігие ~ проте це було цілком вірно; < дід ке ~? невже він зробйв (сказав) це?; 2. соп] 1) хоч, хоча, все-таки, все ж, незважаючи на; єуєп ~ ікеу ігіед кагд, ікеу дід поі зиссеед незважаючи на свої старання, вонй нічого не добйлися; 2) навіть колй б, якбй, хай би; іі із хуогік аііетрііп§, ~ \ує Гаіі варто спробувати, навіть колй б нам і не пошастйло; < аз ~ якбй, начебто, нібито, немов, буцімто.
І1іоіі£Ііі [0о:і] 1. п 1) думка, ідея; огі£іпа! ~ оригінальна ідея; іо соїіесі (іо сотрозе) опе’з ~з зібратися з думками; іо геад зтЬ.’з ~з читати чиїсь думкй; уои аге аіхуауз іп ту ~з я не забуваю про тебе ні на мить; 2) мй-слення; Ггеедот оГ ~ свобода думки; іо Ье деер іп ~ замйслитися, заглйби-тися в роздуми; 3) уява; Ьеаиіу Ьеуопд
ІЬо
516
ікг
~ невимовна краса; 4) намір; І Ьауе по ~ оГ воіпв іЬеге у мене немає найменшого наміру їхати тудй; 5) піклування, увага; думи; іо іаке (іо зЬо\у) - Гог зтЬ. піклуватися про когось; іЬапк уои Гог уоиг кіпд ~ оГ те дякую вам за щиру увагу до мене; 6) розм. трішки, трішечки, трохи, небагато; а ~ тоге роїііе трішки чемніше; а ~ зЬогіег трохи коротше; 7) тривога; смуток; прикрість, досада; 8) розм. причйна тривоги (занепокоєння);
аз циіск (аз з\уіГі) аз ~ з швидкістю блйскавки, умйть; оп (ироп) зесопд ~(з) добре поміркувавши; іо іаке ~ задуматися, замйслитися; іо іаке ~ Гог іЬе тогго\у думати про завтрашній день; зесопсі ~з аге Ьезі присл. сім разів відміряй, а раз відріж; 2. разі і р.р. від іЬіпк II.
<Іюи£Ме<1 [ '0о:іід] асі] якйй має певні думкй, замйслений.
іЬои&Ьі-ехесиііп£ [ '0з:і,екзі1ди:ііі] ] асі] якйй втілює в життя задуми; якйй здійснює задуми.
(Ьои^ЬіГиІ ['0о:іГй1] асі] 1) замйсле-ний; якйй порйнув у роздуми; ~ ех-ргеззіоп замйслений (задумливий) вй-раз облйччя; 2) вдумливий; багатий на думкй; глибокий (про зміст); глибокодумний; ~ Іесіиге змістовна лекція; 3) уважний, дбайлйвий; чулий, чуйний (до чогось — оГ); іо Ье ~ оГ оіЬегз піклуватися про інших; 4) розумовий.
іЬои^ЬНе$$ ['0о:і1із] асі] 1) бездумний, безтурботний; необачний; нерозумний; необережний; нерозсудливий, безглуздий; ~ асіз необачні вчйнки; 2) якйй не думає; Ье дід поі теап апу Ьагт, Ье у/аз зітріу ~ він не хотів вас образити, він просто не подумав; 3) дурнйй; ~ Ьгаіпз пуста голова; 4) неуважний (до когось — оГ); егоїстйчний; 5) (оГ) якйй не підозрює (чогось); якйй не знає (про щось).
<1юи£М-оиі ['0о:і'аиі] асі] продуманий; а \¥ЄІ1 ~ ріап ретельно продуманий план.
ЛіоизЬі-геаіІег [ '0о:і,гі :да] лтой, хто читає чужі думкй.
Йюи£М-геа<1іп£ [г0о:і,гі:сіі'д] п читання (розгадування) чужйх думок.
іЬои^Ьі-ігапзГег ['0о:і'ігжпзГа:] див. іЬои^Ьі-ігапзГегепсе.
іЬои^Ьі-ігапзГегепсе [ '0о:і'ігжпзГа-гапз] п передача думок на відстані; телепатія.
іЬои£М-і¥а¥Є ['0з:Пуєіу] п 1) єдйний імпульс, єдйна думка; 2) розумова хвйля (під час передачі думки на відстані).
іЬоизаші ['0аихопд] 1. п 1) число тйсяча, одна тйсяча; 2) за номером тйсяча, номер тйсячний; ра§е ~ тйся-чна сторінка; 3) рі тйсячі, безліч; ~з оГ реоріе тйсячі (натовпи) людей; 4) тйсяча років, тисячоліття; іЬе уеаг іЬгее ~ В. С. три тйсячі років до нової
ери; 5) тйсяча фунтів стерлінгів; а тап оГ зіх ~ а уеаг чоловік з прибутком у шість тйсяч фунтів стерлінгів за рік; 6) тйсяча одинйць (ваги, довжини тощо); 2. пит тйсяча; опе іп а ~ одйн на тйсячу; а ~ Ьоизез тйсяча будйнків; а ~ тіїїіоп тйсяча мільйонів, мільярд; а ~ апд опе тйсяча одйн; іЬгее ~ опе Ьипдгед апд Гіує три тйсячі сто п’ять; іЬе —опе-Ьипдгед-апд-йгзі тйсяча сто перший; < (а) ~ апд опе безліч; І Ьауе а ~ апд опе іЬіп§з іо азк уои у мене до вас безліч запитань; Ье таде а ~ апд опе ехсизез він тйсячу разів вибачався; а ~ іЬапкз вельми вдячний; а ~ ароіо^іез тйсяча вйбачень; а ~ іітез по! ні й ще раз ні!
(ЬоизашІГоІд ['0аигопдГои1д] 1. асі] 1) що складається з тйсячі частйн; 2) у тйсячу разів більший; збільшений у тйсячу разів; тисячоразовий; тисячократний; ~ іпсгеазе тисячоразове збільшення; збільшення у тйсячу разів; < іо герау зтЬ. а ~ відплатйти комусь сторйцею; 2. асіу у тйсячу разів більше; у тисячоразовому розмірі; іо іпсгеазе ~ збільшувати (ся) у тйсячу разів.
гіюи$ап<1-1е£$ ['0аигопд1едг] п ент. багатоніжка.
СЬоизашііЬ ['0аигопі0] 1. п тйсячна частйна; одна тйсячна; і\уо ~ дві тй-сячних; 2. асі] 1) тйсячний числом; 2) що становить одну тйсячну; 3) дуже маленький, крйхітний; а ~ рагі мізерна частка; 4) дуже велйкий; 3. пит тйсячний; 4. асіу тйсячним; Ье аггіуед ~ він прибув тйсячним.
іЬга1<1от ['0го:1дат] п іст. рабство.
іЬгаІІ [0го:1] 1. п 1) раб (тж перен.); Ье із а ~ іо дгіпк він п’є без міри; 2) рабство; іо Ьоїд зтЬ. іп ~ полонйти (зачарувати) когось; 3) полонений; 2. асі] 1) рабський; 2) поневолений; полонений; 3. V іст. брати в рабство, поневолювати.
ТЬгасе [0геіз] п геогр. н. Фракія.
іЬга$Ь [0гае/] 1. п удар ногами (плавання); 2. V 1) бйти, шмагати, хльостати, хльоскати; іо ~ а Ьогзе хльоскати коня; 2) побйти, перемогтй (у боротьбі, у змаганні); взяти гору; 3) молотйти; 4) стукати, калатати, грюкати; тупотати; 5) метатися, кйдатися (тж ~ аЬоиі); 6) мор. ітй проти вітру (проти течії); □ ~ аЬоиі кйдатися, метатися (про хворого); ~ оиі ґрунтовно обговорювати (з’ясовувати, розробляти) (питання тощо); < іо ~ (оуєг) оїд зіга\у марнувати час, товктй воду в ступі.
іЬгазЬеІ [ 0гзе/з1] п с. г. ціп.
іЬгазЬег [ 0гзе/о] п 1) той, хто б’є;
2) молотник; 3) молотарка; 4) зоол. морська лисиця.
іЬгазИіпз [ 0гж/іі]| п 1) биття, шмагання (ціпком, хворостиною); прочухан; іо £Іує зтЬ. а зоипд ~ дуже побйти когось; 2) молотьба.
іЬгавЬіпз-Лоог [ '0гге/п]Г1о:] п тік, гарман.
іЬга$Ьіпб-шасЬіпе ['0гж/п]та, (і:п] п молотарка.
іЬгазЬіпб-шШ ['0гае/іі]ті1] п молотарка.
(Ьгазо ['0геізои] п хвалько.
іЬга5ОПІс(а!) [0га'зопік(9І)] асі] хвалькуватий, хвастовйтий.
іЬгауе [0гєіу] п розм. 1) дві копй (копйці); 2) багато; сйла-силенна; купа; натовп.
іЬгеад [0гед] 1. п 1) нйтка; з(гоп§ ~ міцна нйтка; 2) перен. зв’язок; сполучна лінія; іЬе ~ оГ іЬе зіогу основна лінія оповідання; іо ріск ир іЬе ~ оГ асциаіпіапсе \уііЬ зтЬ. відновйти знайомство з кимсь; іо §аіЬег ир іЬе резюмувати тему; 3) павутйнка, воло-сйна, тонка цівочка; а ~ оГ 1і§Ьі вузенька смужка світла; а ~ оГ зоипд тонкйй звук, писк; 4) тех. гвинтова різьба; хід (гвинта); 5) ел. жйлка (дроту); 6) геол. прбжйлок; < ~ зіоскіп§з нйтяні панчохи; ~ апд іЬгит усе вкупі; і добре, і погане; іЬе - оГ ІіГе життя; іо Ьап£ Ьу (оп) а ~ вйсіти на волосйні (на нйточці); хуогп іо іЬе Іазі ~ потертий, зношений, пошарпаний, порваний (про одяг тощо); 2. V 1) втягати (всйлювати) нйтку (в голку); іо ~ а пеедіе втягтй (всилйти) нйтку в голку; 2) нанйзувати (намисто тощо); 3) зв’язувати нйткою; закріпляти на нйтці; 4) натягувати ниткй (над чимсь); перегороджувати нйтяною сіткою; 5) пронйзувати; проходити наскрізь; проходити червоною нйткою; 6) пробивати (проходити, прокладати) шлях; іо ~ опе’з \уау іЬгои^Ь іЬе сго\уд пробиратися крізь натовп; 7) переплітати, уплітати; 8) повзтй; вйтися; тягтйся нйточкою; 9) тех. нарізувати (різьбу).
(ЬгеадЬаге ['0гедЬєо] асі] 1) потертий, зношений, пошарпаний; ~ сІоіЬез ношений одяг; ~ сагреі потертий килим; 2) старйй, заяложений; набрйд-лий; ~ аг^итепі заяложений доказ; 3) бідно (погано) одягнений; у поношеному одязі.
І1ігеа<1-се11 ['0гедзе1] п біол. жалка клітйна.
іЬгеад-(1га5¥Іп£ ['0гед,дго:п]] п витягування ниток.
І1ігеа<1е<1 ['0гедід] асі] 1) нйтяний; 2) тех. нарізаний, з різьбою.
Лігеаііеп ['0гедп] асі]розм. нйтяний.
іЬгеадег ['0гедо] п 1) шйло для втягування нйтки; 2) гвинторізний верстат; 3) робітнйк, якйй працює на гвинторізному верстаті.
Лігеа(і-£аи£е |'0геддеідз| п тех. на-різнйй калібр.
(Ьгеасі-Іасе [ '0гед Іеіз] п мереживо ручної роботи.
іЬгеадІіке ['0гед1аік| асі] 1) ниткоподібний; 2) волокнйстий.
517
іЬг
ійгеад-тагк ['0гед'та:к] п водянйй знак {на грошах і цінних паперах).
іЬгеасІ-пееШе ['0гед,пі:д1] п струмочок {дитяча гра).
ТйгеадпееШе Зігееі [ '0гед,пі:д1'8ігі:і] п Треднідл-стрит {вулиця в лондонському Сіті); іке 016 \¥отап оГ ~ жарт. Англійський банк.
(Ьгеаіі-рарег [ '0гед,реіра] п 1) смужка паперу для обв’язування мотків; 2) перен. худа людйна, тріска;
аз іЬіп аз а ~ худйй як тріска.
Йігеад-ійе-пеедіе [ '0гедда'пі:д1] п па в танці, при якому дама проходить під рукою партнера.
Шгеа<Й¥опп ['0гед\¥о:т] п гострик (глист).
Йігеаду [ 'Огесії] аф 1) нйтяний; во-локнйстий; 2) тонкйй, як нйтка; ниткоподібний; ~ \¥ОГШ8 НИТКОПОДІ6НІ черв’якй; ~ риїзе мед. нитковйдний пульс; 3) тонкйй, писклйвий, писклявий {про голос); 4) тягучий {про рідину).
ійгеар [0гі:р] V розм. 1) лаяти, картати; 2) сперечатися, не погоджуватися; сварйтися; 3) твердити, наполягати; упиратися; стояти на своєму.
ііігеаі [0геі] 1. п 1) загроза, погроза; іо изе ((о иііег) ~8 погрожувати; 2) грізна прикмета (ознака); небезпека; ~ оГГатіпе (оГ\уаг) загроза (небезпека) голоду (війнй); іітеге’8 а ~ оГ гаіп збирається на дощ; 2. V загрожувати, погрожувати.
Йігеаіеп ['0геіп] V 1) загрожувати; грозйти, погрожувати, грозйтися; іо ~ гєуєп^є погрожувати помстою; іо ~ $тЬ. ауіііт рипізіттепі погрожувати комусь покаранням; 2) провіщати, віщувати {біду, небезпеку); іі ~8 іо гаіп збирається на дощ; 3) бути загрозою (небезпекою); а пе\¥ \¥аг ~ед навйсла небезпека нової війнй.
іЬгеаіепіпз ['0ГЄІП1Т)] аф 1) загрозливий, погрозливий; 2) навйслий, грізний; ~ зку хмуре небо.
ійгеаійіі ['©геійіі] аф грізний.
Шгеауе [0гі:у] див. іітгауе.
Йігее [0гі:] 1. п 1) число три; ~ апд ~ таке 8іх три плюс три — шість; ~8 а) тривідсоткові папери; б) вино на три пенси; 2) трійка (цифра); 3) номер три, номер третій; Коот ~ кімната номер три; 4) троє, трійка; іп ~8 по троє, трійками; 5) три рокй {про вік); йе І8 ~ йому три рокй; аі ~ у три рокй, у трирічному віці; 6) третя годйна; 8Йе \уі11 соте аі ~ вона прййде о третій годйні; 7) рі третій розмір (номер); 8) троє очок {у грі); 2. пит три; ~ Ьоок8 три кнйжки; < ~ ііте8 ~ дев’ятиразове ура; Т. іп Опе, Опе іп Т. свята трійця; - 8Йееі8 іп ійе \уіпд розм. п’яний як чіп; ~ регсепі8 тривідсоткові цінні папери; ~ роіпі 1апдіп§ ав. посадка (приземлення) на три точки.
Нігее-асі ['0гі:аекі] афтрьохактний.
Т1ігее-Сйап£Є-'Пігее [ '0гі :і/ешдз '0гі:] п вісімка з трійками {ковзанярський спорт).
Йігее-соїоиг ['0гі:,кл1а] аф триколірний; ~ РГОСЄ88 триколірний Друк.
ійгее-согпег(ед) ['0гі:'ко:па(д)] аф 1) трикутний, з трьома кутами; ~ йаі трикутний капелюх; 2) за участю трьох партій (трьох осіб); з трьома учасниками; 3) перен. незграбний, вайлуватий.
Йігее-<1ау-еуеп( [ '0гі:деп'уепі] п спорт, змагання з багатоборства.
Нігее-<1ескег ['0гі:'дека] п 1) трипалубне судно; 2) перен. трилогія; тритомний роман; 3) розм. тришаровий сандвіч; 4) величезна людйна; 5) річ велйких розмірів.
ікгее-діпіепзюпаї [ '0гі :д(а)і 'теп/опі] аф 1) тривймірний, просторовий, об’ємний; 2) стереоскопічний; ~ йіт (тоуіе) стереоскопічний кінофільм.
Ііігее-Гаїїіііпз ['0гі:,£а:діі]] аф 1) дешевий, копійчаний; 2) жалюгідний; нікчемний.
Пігее-Гаі1Ьіп£$ [ '0гі: Та :діі] 2] п {вжив, у рі і 5Іп%) іст. три фартинги (монета).
Йігее-ЛеШ ['0гі:£і:1д] аф с. г. трипільний; ~ 8у8іет трипільна система.
іЬгееГоШ ['0гі:Гои1д] 1. аф 1) потрійний; що складається з трьох частйн; 2) що об’єднує в собі три предмети (елементи); 3) потроєний, збільшений утрйчі; 4) утрйчі більший (за величиною); 5) що налічує утрйчі більше; 2. асіу 1) утрйчі більше; іо іп-сгеазе ~ збільшувати(ся) утрйчі; 2) на три частйни.
Йігее-Гооі ['0гі:йіі] аф трифутовий.
ійгее-йаІГрепсе [ '0гі: 'йеірапз] п півтора пенні.
Йігее-ІіаІГрешіу ['0гі:'йеіраш] 1. п півтора пенні; 2. аф вартістю у півтора пенні.
ійгее-ііашіед [ '0гі: 'йжпдід] аф 1) трирукий; 2) що відбувається за участю трьох гравців.
ійгее-іпсії |'0гі:шЦ] аф тридюймовий.
Йігее-Іапе ['0гі:1еіп] п (широка) вулиця для руху транспорту в три рядй.
Йігее-1е££е<і ['0гі:'1ед(і)д] аф триногий; ~ гасе біг парами {гра, в якій нога одного бігуна прив'язана до ноги іншого).
ііігее-1іпе(<і) ['0гі:1аіп(д)] аф з трьома лініями.
Нігее-тап |'0гі:тжп] аф що виконується трьома чоловіками.
йігее-та$і ['0гі:та:8і] аф трищогловий.
Пігее-та$<е(1	[ '0гі: 'тагзіїд]	див.
ійгее-та8і.
Йігее-та$іег ['0гі:'та:8іа] п трищоглове судно.
Йігее-тіїе ['0гі:таі1] аф тримйль-
ний; ~ Іітіі межа тримйльної смуги {територіальних вод).
ійгее-раіг ['0гі:рєа] аф розташований на четвертому поверсі; ~ гоот кімната на четвертому поверсі.
Йігее-рагі ['0гі:ра:і] аф що складається з трьох частйн.
Шгеерепсе ['0герап8] п три пенси, трипенсова монета.
іЬгеереппу ['Огерзш] аф 1) трипен-совий; що коштує три пенси; ~ ріесе (Ьіі) трипенсова монета; 2) дешевий, копійчаний; жалюгідний.
ійгеереппруогій ['0герат\У9:0] п річ вартістю три пенси.
ійгее-регсепі ['0гі:ра'8епі] аф три-відсотковий.
ійгее-регсепіз ['0гі:ра'8епі8] п рі тривідсоткові цінні папери.
іЬгее-рйа$е ['0гі:Геі2] аф трифазний.
ійгее-ріесе ['0гі:рі:8] аф що складається з трьох предметів (звич. про жіночий костюм).
Йігее-ріу ['0гі:р1аі] 1. п тришарова фанера; 2. аф тришаровий; ~ \уоо6 тришарова фанера.
Йігее-роишіег ['0гі:,раипда] п річ вагою у три фунти; трифунтбве ядро.
Иігее-дііагіег ['0гі:'к\¥о:іа] 1. п 1) рі три чверті; 2) зображення людйни до колін; 3) поворот облйччя у три чверті {на портреті); 2. аф 1) тричетвертнйй; 2) з поворотом облйччя у три чверті {про фотографію); 3. асіу на три чверті.
ійгее-гіп£ І'бгігптз] аф трьохарен-ний; ~ сігсиз а) цирк з трьома аренами; б) одночасний показ на всіх трьох аренах.
іЬгее-г(И¥ ['0гі:гои] аф с. г. трирядний.
ійгеезсоге ['0㳥8ко:] п трйчі по двадцять; шістдесят {про вік); ~ апд іеп сімдесят років {як нормальний строк життя людини).
Ійгее-8І<1е<1 [ '0гі: 'заідід] аф тристоронній.
іЬгее$оте ['0гі:8зт] 1. п 1) три особи, трійка, троє, група з трьох осіб; 2) гра одного проти двох партнерів (гольф); 2. аф 1) що складається з трьох осіб; 2) що виконується трьома особами.
Йігее-$рее<1 [ х0гі:зрі:д] аф 1) з трьома швйдкостями; ~ сйап^ег автоматй-чний перемикач швйдкості на три-швйдкісному програвачі; 2) авт. триступінчастий {про коробку передач).
Йігее-здиаге ['0гі:'8к\уєа] аф тригранний {про терпуг).
йігее-$іа£е |'0гі:8іеідз] аф триступінчастий; ~ ГПІ88ІІЄ (ЙОО8ІЄГ) ТрИСТу-пінчаста ракета.
Шгее-зіаг ['0гі:8іа:] аф тризірко-вйй; ~ §епега1 амер. військ, розм. генерал-лейтенант.
іЬг
518
ікг
ікгее-ікго^у ['0гі:0гои] аф тех. строєний, триколінчастий (про вал).
ііігее-уоїшпе ['0гі:, УоЦиїт] аф тритомний.
іЬгее-5¥ау [ '0гі:\уєі] аф 1) тех. три-ходовйй; 2) зал. триколійний; < ~ сго88 с. г. трипорідне схрещування.
ійгее-уеаг-оШ ['0гі:]о:'оиісі] аф трирічний; ~ £Іг1 трирічна дівчинка.
йігеїшпаіоіову [,0гета'іо1асізі] п біол. трематологія, наука про розведення свійських тварин і культурних рослйн.
ііігепеііс(аі) [0п 'пеіік(аі)] аф сумнйй; похоронний.
ікгепоііе ['0гі:поисі] п надгробна пісня; тужіння.
ікгепоііу ['Огі:іюді] див. ікгепосіе.
ІІ1ГЄПО8 ['0гі:по8] див. ікгепосіе.
Нігерії [0геЛ див. 1кга8Й.
Лігезкег ['0ге/а] див. Ікгазйег.
<Ьге$кіп£ ['0ге]Тд] див. ікга8кіп§.
(1іге8Іііп£-Поог [ '0ге/ітзНо:] див. ікга8кіп£-Поог.
ікге8Йіп£-таскіпе	[' 0 г е/ід та ,/і: п ]
див. ікгазкіп^-таскіпе.
<1іге$1ііп£-іпі11 [ '0ге/іі]ті1] див. 1йга8йіп§-ті11.
ікгезкоїс! ['0ге/(к)ои1сі] п 1) поріг; (о 8іор оп іке ~ зупинйтися на порозі (біля дверей); 2) перен. поріг, переддень, зоря, початок; оп іке ~ оГ а геуоіиііоп на зорі революції; 3) псих. поріг (свідомості)', 4) ав. критйчний рівень; < ~ гаіе зарплата новачка.
Йіге^у [0ги:] разі від ікго\у II.
ііігісе [0гаі8] асіу 1) трйчі, три разй підряд; 2) утрйчі, потрійно, утри разй; ~ а8 тиск утрйчі більше; 3) велйкою мірою, дуже сйльно; - карру надзвичайно щаслйвий.
ЙігіЙ [0пГі] 1. п 1) економність, ощадливість, бережлйвість; 2) розм. працьовйтість; 3) процвітання; бурхлйве зростання; 4) багатство; заможність; достаток; 5) бот. армерія; 2. V економити; заощаджувати; відкладати гроші.
(ЬгіГіЬох [ '©пГіЬокз] п скарбнйчка.
ЙігіІЇіІу ['0ПЙ111] асіу 1) економно, бережлйво, ощадливо; 2) енергійно, бурхлйво.
ЙігіЙ1е$$ ['0ПЙ118] аф 1) марнотратний, неощадливий, неекономний; 2) невйгідний, некорйсний.
йігійу ['0гіГіі] аф 1) економний, ощадливий, бережлйвий; ~ кошеичГе бережлйва господйня; 2) квітучий, процвітаючий; що бурхлйво зростає (росте); 3) щаслйвий, удачливий.
ЙігіІІ [0гі1] 1. п 1) нервовий дрож; трепет; нервове збудження; глибоке хвилювання; ~ оГ]оу радісне збудження; 2) коливання, вібрація; тремтіння; 3) сенсаційність; 4) щось сенсаційне; сенсаційна кнйжка; детектйвний (пригодницький) роман; 5) мед. котяче муркотання (у хворого на порок серця}',
2. V 1) викликати трепет; збуджувати, хвилювати; 2) відчувати трепет; 3) викликати дрож (коливання); 4) коливатися, вібрувати; тремтіти, дрижати (від страху, радості тощо)', трепетати; кІ8 уоісє ~ед \уйк етоііоп його голос тремтів від хвилювання.
ііігіїїесі [0ПІСІ] аф 1) схвильований, збуджений; 2) заінтригований; захоплений.
ііігіїїег [ 0п1з] п розм. 1) сенсаційний фільм; пригодницький (детектйвний) роман (фільм); сенсаційна кнйга (п’єса); бойовйк; 2) мелодрама.
йігіїїіпз ['0ПІП]] аф 1) хвилюючий, захоплюючий; ~ пе\¥8 зворушливі вісті; 2) вібруючий, тремтячий, дрижачий; трепетлйвий; 3) що викликає дрож: пронйзливий.
[0пр8] п ент. трипс.
Оптує [0гаіу] у (разі ікгоуе; р.р. ікгіуеп) 1) процвітати, мати успіх; іке соипігу І8 ікгІУІП£ країна процвітає; 2) цвістй, розростатися, розцвітати; скіїдгеп ~ іп Ггезк аіг діти розцвітають на свіжому повітрі.
Оігіуе1е$$ ['0гаіУІі8] аф поет, марний, даремний; невйгідний.
Оігіуєп [ 0пуп] р.р. від ікгіуе.
ііігіуіпз ['0гаіУіі]] аф 1) процвітаючий, розквітаючий; що досягає успіхів; 2) квітучий.
Оіго [0ги:] див. ікгои^к.
Оігоаі [0гоиі] 1. п 1) горло, гортань, глотка, горлянка; зів; 8оге ~ хворе горло; ангіна; ке ка8 а соїд іп кі8 ~ у нього болйть горло; аі іке іор оГ опе’8 ~ на все горло; іо сіеаг опе’8 ~ відкашлятися; іо 8ііск іп опе’8 ~ застряти у горлі; 2) вузькйй прохід, вузькйй отвір; 3) горловйна; 4) коротка сполучна частйна (у трубопроводі)', 5) мет. колошнйк; 6) геол. жерло вулкана; 7) горлечко; шййка; 8) мор. п’ятка (гафеля)', •> ~ тіке розм. ларингофон; іо сиі опе апоікег’8 ~8 грйзтися, смертельно ворогувати; розоряти одйн одного конкуренцією; іо Ііе іп опе’8 ~ зухвало (безсоромно) брехати; іо §іує 8гпЬ. іке Ііе іп кІ8 ~ вйкрити когось у безсоромній брехні; іо ]итр до\уп 8тЬ.’8 ~ не дати комусь слова сказати; заткнути комусь пельку; іо ікги8і (іо сгат) 8тік. сіо\¥п 8тЬ.’8 ~ сйлою нав’язувати щось комусь; 2. у 1) бубоніти, мймрити; 2) наспівувати хрип-кйм голосом; 3) утворювати горло-вйну; робйти прохід.
Нігоаі-Ьаіиі ['0гоиіЬаепсі] п підборідний ремінь; підшййок (частина збруї).
Нігоаі-іазії |'0гоиі1ае/] див. ікгоаі--Ьапсі.
ійгоаіу [ 0гопіі] аф 1) горловйй; гортанний, хриплий; ке І8 ~ аГіег а соїсі він охрйп після простуди; 2) воластий.
ііігоЬ [0гоЬ| 1. п 1) биття, калатан
ня, стукіт; пульсація; іке ~ оГ опе’з кеагі биття серця; 2) нервовий дрож; хвилювання, трепет; 3) коливання, вібрація; тремтіння, дрижання; іке ~ оГ дІ8іапі §ип-Гіге далекий гуфкіт гармат; 2. у 1) сйльно бйтися, стукати, калатати; пульсувати; кі8 кеагі -кед його серце калатало; 2) хвилюватися, трепетати; 3) примушувати трепетати; викликати трепет.
1ЬгоЬЬіп£ ['0гоЬіі]] п 1) хвилювання, трепетання; 2) мед. биття, пульсація.
ійгое [0гои] 1. п звич. рі 1) спазми; судоми; нестерпний біль; іп іке ~8 оГ у муках (творчості тощо); 2) агонія; передсмертні судоми; 3) пологові муки; 2. у 1) страждати, мучитися; 2) агонізувати.
Ткговтогіоп Зігееі [0год'то:іп'8ігі:і] п 1) лондонська біржа; 2) вулиця в Лондоні, де розташована біржа.
іІіготЬі ['0готЬаі] рі від ікготЬиз.
(ЬготЬіп ['0готЬіп] п мед. тромбін. ікготЬосуіе ['0готЬои8аіі] п фізл. тромбоцйт.
ікгошЬорепіа ['0готЬои'рі:п]а] п мед. тромбопенія.
ійготЬорІазііп ['0готЬои'р1ае8іт] п мед. тромбопластйн, тромбокіназа.
(ЬготЬо8Є8 [0гот'Ьои8І:х] рі від ікготЬо8І8.
(НготЬо8І8 [0гот'Ьои8і8] п (рі ікгот-ЬО8Є8) мед. тромбоз.
ПіготЬоііс [0гот'Ьоіік] аф мед. тромбозний.
<ЬготЬи8 ['0готЬо8| п (рі ікготкі) мед. тромб.
ікгопе [0гоип] 1. п 1) трон; престол; іо соте іо іке ~, іо іаке іке - сісти на престол, стати на царство; іо 8Іі оп іке ~ сидіти на троні; царювати; 2) (іке ~) королівська (царська, монарша) влада; 3) (іке ~) государ, монарх; огсіегз Ггот іке ~ наказ государя; 4) високе становище; 5) рел. престол; 6) рел. сан; ~ аддге88 тронна промова; 2. у 1) садити на престол (на трон); 2) сидіти на троні, царювати; 3) займати високе становище; мати владу.
ііігопз [0гоі]] 1. п 1) натовп; скупчення людей; 2) штовханйна; 3) купа, безліч, сйла-силенна; 4) розм. гніт, тиск; тяжке становище; злйдні; біда, горе, лйхо; 5) гніт турбот; 2. аф 1) заповнений (переповнений, забйтий) людьмй; 2) що юрмйться; 3) заповнений справами; тяжкйй (про час); ~ ііте важкйй час; гаряча пора; 4) зайнятий; 3. у 1) скупчуватися, сходитися, збиратися; ходйти юрбою; 2) юрмитися, товпитися; 3) збирати натовп; 4) заповнювати, переповнювати, забивати; іке 8ігееі8 \уєґє —есі \уіік реоріе вулиці булй заповнені народом.
Лігорріе |'0гзр1| п анат. дихальне горло (у тварин).
ІкгоУіе |'0Г38І| п 1) зоол. співочий
519
ікг
дрізд; 2) текст, гребінна прядильна машйна.
Йігозіїе-соск [©говікок] п самець співочого дрозда.
іЬго$і1е-Ггапіе ['0го8ІГгеіт] п текст. рогулькова прядильна машйна.
ІйгоНІе ['0гоі1] 1. п 1) розм. горло, глотка; 2) гортань; 3) тех. дросель, дросельний клапан; < аі Гиіі ~ на повній швидкості (потужності); іо ореп іііе ~ збільшувати швйдкість; іо сіозе іке ~ уповільнювати швйдкість; 2. V 1) душйти (тж перен.)\ 2) дйхати через сйлу, задихатися; 3) стискати, здавлювати; 4) переривати; 5) тех. дроселювати; М’ЯТИ (пару)} □ ~ ЙОХУП зменшувати газ.
ЙігоКіє-уяіує ['0гоі1уж1у] п гортань.
іНгои^Ь [Оги:] 1. асі] 1) прямйй, безпересадочний, транзйтний, наскрізний; прямого сполучення; ~ ііскеі квиток на поїзд прямого сполучення; 2) вільний, безперешкодний; ~ равва^е вільний прохід; 3) якйй закінчйв (по-кінчйв); Гт - ууіііг ікаі Гєііоху я порвав з тим хлопцем; 4) якйй вйчерпав усі можлйвості; 2. айу 1) наскрізь; цілком; І ат \уєі ~ я промок наскрізь (до рубця); 2) від початку до кінця; іо зіп£ а зоп£ ~ проспівати усю пісню; 3) прямо, до місця, до пункту призначення; 4) весь, цілий; Ке віи-йіед іке хукоіе зиттег ~ він навчався усе літо; < іо дгор (іо Гаїї) ~ закінчитися безрезультатно, провалйтися; іо риі а регзоп ~ а) вйлаяти когось; б) суворо екзаменувати когось; в) з’єднувати когось (по телефону)} 3. ргер 1) через, крізь; по; ~ ііте §аіе через ворота; ікеу тагскед - іке іохуп вонй пройшлй по місту; ~ ікіз соипігу по всій країні; 2) протягом; аіі ~ іке сіау протягом усього дня; іо ууаіі ~ іеп 1оп§ уеагз прочекати десять довгих років; 3) по (включно); Ггот Мау ~ Дипе з травня по червень включно; 4) через; ю £0 ~ тапу ігіаіз пройтй через багато випробувань; 5) завдякй, через; хує зис-сеесіесі ~ кіз кеір ми здобулй перемогу завдякй його допомозі; 6) за допомогою; від; через; І кеагд оГ уои ~ уоиг зізіег я чув про вас від вашої сестрй; ке хуав ехатіпед ~ ап епіегргеіег його допйтували через перекладача; 7) в результаті, внаслідок, через; іі аіі сагпе аЬоиі ~ кіз поі кпохуіп§ іке хуау усе це сталося через те, що він не знав дороги; < ~ апд ~ а) абсолютно, до кінця, цілком; б) знову й знову; ~ разз передача позаду протйвника (баскетбол).
Сіігои£Іі1у ['0ги:1і] асіу поет. 1) наскрізь; 2) цілком, зовсім.
іЬгои^Ьоиі [0ги:'аиі] 1. асіу 1) у всіх відношеннях; повністю; абсолютно; цілком; ке із ап копезі тап ~ він бездоганно чесна людйна; 2) всюди, скрізь; іке дісііопагу каз Ьееп геуівед
~ словнйк було перероблено від початку до кінця; 3) весь час; іо-дау каз Ьееп Гше ~ сьогодні весь день була гарна погода; 2. ргер 1) через; по всій площі, по всій довжині; ~ іке соипігу по всій країні; ~ іке 1еп§ік по всій довжині; ікіз рісіиге із Гатоиз ~ це всесвітньо відома картйна; 2) весь час, протягом усього часу; іі гаіпед ~ іке пі§кі дощ ішов усю ніч; ~ іке 19ік сепіигу протягом усього XIX століття.
ІІігои£Іі-ра$$а£Є ['0ги:,рае8ідз] п магістраль, шосе; артерія.
Нігои£Ьриі ['0ги:риі] п пропускна спроможність; продуктйвність (машини).
Иігои&Ь-8іопе ['0ги:зіоип] п буд. анкерний камінь; поперечик (цеглина).
іЬгои^Ьхуау ['0ги:хуеі] див. ікгихуау. іЬгоує [0гоиу] разі від ікгіуе.
іЬгоху І [0гои] п 1) кйдання; кидок; аі а зіпріє ~ однйм ударом, відразу; 2) спорт, кидок (боротьба)} 3) спорт. метання; ~ хуіік іке каттег метання молота; 4) спорт, неправильний удар (бадмінтон)} 5) відстань кидка; 6) закидання (сітки)} 7) рубання, валяння (лісу)} 8) шаль, шарф; 9) покривало (на ліжко)} 10) гончарний круг; 11) геол. вертикальне переміщення; 12) тех. хід (поршня)} 13) тех. радіус криво-шйпа; розмах; 14) амплітуда стрілки (приладу)} < ~ дізіапсе кін. проекційна відстань.
ііігоху II [0гои] у (разі ікгеху; р.р. ікгохуп) 1) кйдати, шпурляти; іо ~ а Ьаіі кйдати м’яч; іо ~ зтЬ. іпіо ргізоп кйдати когось до в’язнйці; 2) кйдатися (тж ~ опезеИ); іо ~ опезеІГ іпіо ап агт-скаіг кйнутися (упасти) в крісло; 3) спрямовувати, посилати; іо ~ 1і§кі оп зтік. а) кйдати світло на щось; б) перен. проливати світло на щось; іо ~ опе’з еуез іо іке §гоипд опустйти очі; іо ~ зтЬ. а кізз послати комусь поцілунок здаля; ке ікгеху ап ап§гу §1апсе аі те він кйнув на мене сердйтий погляд; 4) вивергати; 5) телй-тися, жеребйтися тощо} 6) закидати (сіть тощо)} 7) накидати, напинати (одяг)} 8) перекладати, звалювати (вину)} 9) скидати, міняти (шкіру, роги тощо)} 10) линяти (про птахів)} 11) гу-бйти (колесо, підкову)} 12) валйти (дерева)} 13) зносити (будинок)} 14) скидати (вершника)} 15) спорт, кйдати на кйлим, класти на обйдві лопатки; 16) спорт, метати (молот)} 17) військ. вводити в бій; терміново посилати (перекидати) (підкріплення)} 18) наводити (міст)} 19) робйти, виконувати (вправу)} 20) розм. зчиняти (скандал)} 21) розм. давати (обід)} 22) уводити (ліки)} робйти (уколи)} 23) текст, сукати; крутйти (шовк)} 24) формувати, надавати форми; 25) обробляти на гончарному крузі; 26) навмйсно програвати (під час змагання тощо)} 27) військ, ве
стй вогонь (з гармати)} □ ~ аЬоиі а) розкидати; б) розмахувати; іо - опе’з аггпз аЬоиі розмахувати руками; ~ азісіе а) відкидати, відсувати; б) відмовлятися (від чогось)} ~ аі накидатися, нападати; ~ ахуау а) відкидати, викидати; б) витрачати; в) пропустйти (щось), не скористатися (з чогось)} іо ~ ахуау ап оГГег відхилйти пропозйцію; ~ Ьаск а) відкидати назад; б) сповільнювати розвиток; в) тіснити (ворога)} г) бути схожим на предків; д) мати давню історію; ~ Ьу не брати до уваги (щось), не зважати (на щось)} ~ дохуп а) кйдати; упускати, випускати (з рук)} б) зносити (будинок)} в) скидати; г) відхиляти (щось)} відмовлятися (від чогось)} ~ іп а) додавати; б) вставляти (зауваження)} в) ділйти (з кимсь — хуіік); г) закидати (сіть)} д) спорт, укидати (м'яч)} е) кйдати (приймати) вйклик; є) ставати кандидатом; ж) тех. вмикати; з) мисл. пускати собак (по сліду)} ~ оГГа) скидати, знімати (одяг)} б) позбутися (чогось), звільнйтися (від чогось)} в) виділяти, випускати, вивергати; г) скидати (владу)} д) відраховувати, скидати з рахунку; е) спорт, вибивати; є) починати (щось)} ж) друкувати; з) спускати (собак)} ~ оп а) накидати (одяг)} б) спускати (собак)} ~ оиі а) викидати; б) відмовлятися (від чогось)} в) виганяти; г) перебивати (в розмові)} д) дезорганізовувати; е) виводити з рівноваги (з себе); є) не рахуватися (з кимсь)} не брати до уваги (когось)} ж) відхиляти (законопроект)} з) висловлювати мимохідь; і) будувати, прибудовувати; й) випромінювати (світло)} к) викидати (пагінці)} л) виділяти, відтіняти; м) військ, виставляти, висилати (дозір)} н) спорт, переганяти; о) виводити з гри (крикет, бейсбол)} п) тех. вимикати, роз’єднувати; р) с.г. розвалювати (борозну)} ~ оуєг а) залишати, кйдати (друзів)} б) відмовлятися (від плану)} в) тех. перемикати; перекидати (рукоятку)} ~ іо&еіЬег а) збирати в одному місці; зводити; б) похапки складати, компілювати; ~ ир а) підкидати вгору; б) кйдати (щось)} відмовлятися від участі (в чомусь)} в) блювати; вивергати; г) зводити (будівлю)} швйдко будувати; д) виділяти, відтіняти; е) віддавати, кйдати (напризволяще)} є) амер. обвинувачувати; дорікати; лаяти; ж) мисл. втрачати слід (про собаку)} з) с. г. перевертати (шар грунту)} < іо ~ а ЬотЬ іпіо втік, вй-кликати сенсацію; зчинйти переполох; іо ~ аі втЬ.’в кеад вішатися комусь на шйю; іо ~ дігі (тид) аі втЬ. очор-нйти когось; іо ~ дохуп опе’в іооїв ого-лосйти страйк; іо ~ диві іп втЬ.’в еуев замйлювати комусь очі; іо ~ іп опе’в капд спасувати; іо ~ опевеІГ ахуау оп втЬ. занапастйти своє життя з кимсь; іо ~ опевеІГ іпіо втік, енергійно братися до чогось; цілком присвятйти себе
іііг
520
іЬи
чомусь; іо ~ зтЬ. ой* кіз §иагд захопити когось зненацька; іо ~ зтЬ. оуєг іке регск занапастити (убйти) когось; іо ~ зтЬ. ироп кіз о\уп гезоигсез покйнути когось напризволяще; іо ~ іке Ьоок а) повністю вйкористати свої права; б) військ, ввестй в бій усі засоби; іо ~ іке Ьиіі амер. базікати, безсоромно брехати; іо ~ іке §геаі сазі поставити на карту все; іо ~ ир іке зроп^е, іо ~ іп іке 1о\уе1 здатися, вйзнати себе переможеним.
Йіго^а^ау ['0гоиа,\уеі] 1. п 1) розм. листівка; рекламне оголошення, рекламний буклет; газета, проспект; оголошення; путівнйк; 2) тех. тимчасово використовувана деталь (під час транспортування тощо)’, 2. ай] низькйй, ви-киднйй, втратний (про ціни).
іЬпж-Ьаск ['0гоиЬзек] п 1) рух тіла назад; 2) затрймка, регрес; 3) атавізм, повернення до предків; 4) тех. перемикання.
іЬго^-сгоок ['0гоикгик] п розм. інструмент для сукання вірьовки з сіна (з соломи, волосся).
Йіго5¥-(1омп ['Огоибаип] п 1) поразка; 2) амер. відмова; 3) падіння (у боротьбі) .
Йіго5¥ег ['0гоиа] п 1) пристосування для кйдання; 2) метальник; Зізсиз метальник дйска, дискобол;
3) військ, гранатометник; 4) гончар; 5) шовкокрутйльник; 6) метальний апарат; 7) токар на ручному давйль-ному верстаті.
Йігоіу-іп [ 'Огошп] п вкидання (м ’яча У гру).
Йіго5¥Іп£ ['0гоигд] п 1) кйдання; метання; 2) гірн. метальна закладка; 3) гончарний круг; 4) сукання шовку.
іЬгоі¥іп£-іпШ ['0гоші]ті1] п 1) шовкоткацька фабрика; 2) шовкоткацький верстат.
Йігоі¥ііі£-$ііск [ '0гошд зіік] п 1) інструмент для метання спйса; 2) палиця для кйдання, бйтка.
ЙіГ05¥ІП£-м4іее1 [ '0гоип]\уі:1] п гончарний круг.
ійгоуу-іаіііе ['0гои1еід] п ручнйй токарний верстат.
Йігоі¥-1іпе ['0гои1аіп] п вудка.
ійгомп [0гоип] р.р. від ікго\у II; ~ зіік суканий (кручений) натуральний шовк.
Йіго^-оЯ* ['0гои'о:Г] п 1) початок (полювання тощо)’, 2) скидання; 3) по-кйдьки.
Йігоі¥-оііі ['0гои'аиі] п 1) викидання; 2) ежектор; 3) рі брак; покйдьки; щось непотрібне.
Йіго^у-оуєг ['0гои,оиуа] п 1) перекидання; 2) накидка; 3) тех. перемикання; 4) тех. перекиднйй вимикач.
ійгоуузієг ['0гоизіо] п текст, шовкокрутйльник.
іЬпн¥-8ііск ['0гоизіік] п інструмент для метання спйса.
Йіпі [0ги:] амер. див. ікгои^к.
Йігиш [0гагп] 1. п 1) звич. рІ текст. незатканий кінець нйтки основи; 2) торочкй, бахрома; 3) рі пучок ниток на зрізі; 4) мор. конопляна нйтка для швабри; 5) рі обрізки, мотлох, різні дрібнйці; 6) знев. голодранець; 7) трйнькання; 8) муркотання; < ~ Ьеагд борода, схожа на торочкй; ~ каі капелюх з ниток; ~ зкор магазйн, що торгує обрізками пряжі; ійгеасі апсі ~ і гарне, і погане; усього потроху; 2. V 1) розм. прикрашати обрізками ниток; робйти кошлатим; 2) трйнькати, брйнькати; іо ~ (оп) а ^шіаг трйнькати на гітарі; 3) наспівувати; говорйти (читати) монотонно; бубоніти; 4) тарабанити пальцями.
іЬпітту ['0глті] ай] 1) зроблений з обрізків; покрйтий обрйвками ниток; 2) схожий на торочкй; шерехатий.
ійпізії [0гл/] п 1) орн. дрізд; 2) мед. пліснявка; афтозний стоматйт; 3) вет. гниття стрілки (у коня).
ІІ1П15І І [0ГА8І] п 1) поштовх; ~ \¥Іік іке е!Ьо\у поштовх ліктем; 2) колючий удар; стусан; вйпад; \уіік а ~ однйм ударом; ~ апсі раггу військ, бій з перемінним успіхом; іо раггу а ~ а) військ. відбйти удар; б) перен. парйрувати вйпад; а коте ~ а) влучний удар; б) перен. ущйпливе зауваження; 3) зустріч, бій (на шпагах тощо) ’, 4) ав. тяга, сйла тяги (двигуна)’, 5) тех. опора, упор; осьове навантаження; напір, натиск; протитйск; 6) геол. горизонтальний (боковйй) тиск; < ~ сш камера ракетного двигуна; - гпоіог реактйвний двигун (мотор); ~ \уеароп колюча зброя; сиі апсі ~ жвава суперечка.
€1іпі$і II [0гл8і] V (разі і р.р. ікгизі) 1) штовхати; тйкати; іо ~ зтЬ. ош оГ іке коизе а) вйштовхати когось з будйнку; б) перен. вйгнати когось з дому; 2) штовхатися; пробиватися, лізти; іо ~ аі іке доог лізти у двері; 3) засовувати, усовувати, просовувати; 4) перен. нав’язувати (свою думку)’, 5) завдавати удару; колоти; простромлювати, устромлювати; 6) підпирати; 7) військ, рухати; уводити (в бій)’, іо ~ ігоорз іпіо сотЬаі кйдати війська в бій; 8) військ. просуватися; 9): іо ~ опезеіГ нав’язуватися, пролазити, втиратися (кудись)’, □ ~ азіде відштовхувати, відкидати; ~ Гогій а) виштовхувати; б) проштовхувати; - (гот скидати; ~ іп (іпіо) устромляти, всовувати, втикати; ~ оп надіти, накйнути; ~ оиі виганяти, виселяти; викидати; ~ ійгои^Ь а) простромлювати, проколювати; б) пробиватися; ~ іо£еійег стискати; ~ ироп нав’язувати
іііги$і-Ьеагіп£ ['0ГА8і,Ьєопд] п тех. упорний підшипник.
ійгизііп§ [ 0ГА8ІП]] п 1) штовхання;
2)	усовування, засовування, просовування; 3) підпирання; 4) протйску-вання; 5) сироватка (у сироварінні).
ІЬпізі-зЬаІЇ ['0глзі[а:Гі] п тех. упорний вал.
іЬгиіск [0глі/] V 1) тйснути, давйти; роздавлювати; 2) перен. пригноблювати; 3) штовхати (ся).
ІЬплуау ['0ги:\уеі] п амер. дорога для швидкісного руху; транспортна артерія; автомобільна магістраль; автострада.
ійисі {0лс1] 1. п 1) глухйй звук (стукіт) (від падіння чогось важкого)’, 2) важкйй удар; 3) порйв вітру, шквал; 2. V 1) звалйтися, гепнути; упасти з глухйм стуком; 2) видавати глухі звуки; 3) налітати із шквалом.
Йіив [0лд] 1. п 1) амер. убйвця; головоріз; 2) (Т.) іст. розбійник-душй-тель; 2. V убивати; душйти.
ІІШ££ее ['0лді:] п інд. задушення.
іЬи§£егу ['0лдоп] п 1) амер. бан-дитйзм; убйвство з-за рогу; 2) інд. задушення.
іЬа|а ['0]и:]а] п бот. туя.
Тішіе ['0)и:1і.] п 1) далека північ; 2) поет, далекий край; 3) перен. висока мета, якої важко досягтй.
ійиіішп 1'0]и:1іот] п хім. тулій.
іЬшпЬ [0лт] 1. п 1) велйкий палець (рукй); 2) велйкий палець рука-вйчки; 3) вйступ; 4) міра довжини (= 2,54 см)’, а —’з Ьгеадік шириною в одйн дюйм; < Тот Т. хлбпчик-мізйн-чик; іо Ье аіі ~з бути незграбним; (о Ьііе опе’з -з гніватися, дратуватися; їо Пуісісііє опе’з ~з байдикувати, бйти байдики; риі уоиг -з ир! не вішай носа!, не бійся!; ~ ріп креслярська кнопка; 2. V 1) заялозити, забруднйти; 2) обмацувати (велйким пальцем); 3) незграбно поводитися (з чимсь)’, 4) розрівнювати, приминати; 5) амер. розм. голосувати (на дорозі)’, іо ~ а ІіГі а) голосувати (на дорозі)’, б) під’їхати на попутній машйні; 6) перегортати, переглядати (журнал тощо) (тж ~ ікгои^й).
ійитЬе(1 [0АГПСІ] ай} 1) з зубцями (про гребінець)’, 2) заяложений, бруд-нйй, захватаний (про книгу).
ИшшЬ-тагк ['0лтта:к| п 1) слід велйкого пальця; 2) відбйток велйкого пальця (у дактилоскопії).
СЬитЬ-паіІ ['0агппєі1] п 1) ніготь велйкого пальця; 2) малюнок завбільшки з ніготь; 3) короткий опис (тж ~ зкеіск).
ікитЬ-ргіпі ['0лтрппі] п відбиток велйкого пальця (у дактилоскопії).
ійитЬ-піІе ['0Аґпги:1| п 1) емпіричне вйзначення; наблйжений метод; 2) ел. правило правої руки
ійитЬ-зсге>у |'0Атзкги:] п 1) іст. лещата для велйких пальців (знаряддя
ііш
521
іку
катування); 2) тех. гвинт з рйфленою головкою; гвинт-баранчик.
іЬитЬ-іаск ['0лтіжк] 1. п креслярська кнопка; 2. V пришпилювати креслярською кнопкою.
ікитк-ікитрег ['0лт,0лтро] п розм. вуличний промовець.
іЬитр [0лтр] 1. п 1) важкий удар (кулаком, кийком); іо £іує зтЬ. а ~ оп іЬе Ьеаб дати комусь стусана по голові; 2) глухйй звук від удару; 3) глухйй шум (машини тощо); 2. V 1) завдавати тяжкого удару; бйти, стукати; іо ~ (оп) іке боог стукати (грюкати) кулаками у двері; 2) вибивати; 3) ударятися, бйтися з глухйм шумом; кіз кеагі \уаз ~іп§ а\уау його серце глухо бйлося; 4) розм. лупцювати, колошматити; 5) важко, з шумом рухатися, гупати.
ікшпрег ['0лтра] п 1) глухйй удар, ляпанець; 2) щось дуже велйке; 3) розм. зухвала (очевйдна) брехня; Кіз Ііез аге зиск ~з він безсоромно бреше.
ікитріп£ [ 0лтрп]] 1. ай] 1) що б’є, стукає; 2) величезний; ~ бата^ез величезні збйтки; ~ Ііез зухвала брехня; * таіогііу переважна більшість; 2. айу дуже, вкрай; а ~ §оо6 ріау дуже гарна п’єса.
ікшміег ['0лп6о] 1. п 1) грім; а сгазЬ оГ ~ удар грому; 2) гуркіт, шум; 3) рірізкйй осуд; погрози; лайка; прокляття; 4) гроза, буря; < ~ апд 1і§кі-піпе а) грім і блйскавка; б) різке осудження; в) дуже яскрава (барвйста) тканйна; §о іо ~! геть під три чортй!; 2. V 1) гриміти, гримотіти, гуркотіти; іі -з гримйть грім; 2) стукати, грюкати, барабанити; 3) голосно говорйти; 4) вигукувати; іо ~ ікгеаіз вигукувати погрози; 5) перен. говорйти гнівно, викривати, шуміти, галасувати; іо ~ а^аіпзі бгіпкіп^ плямувати пияцтво; іо ~ сіохуп бесеіі викривати обман.
ікишіегаііоп [,0лп6о'геі/п] іпі трясця його матері!; грім і блйскавка!
ікшкіег-кеагег ['0лп6о,Ьєаго] п міф. громовержець (про Зевса, Юпітера).
ікшкіег-кіазі ['0Ап6оЬ1а:8і] п поет. гуркіт грому.
ікипбегкоіі ['0лп6оЬои1і] п 1) удар блискавки; Ііке а ~ Ггот (оиі оГ) а сіеаг зку як грім з ясного неба; ікіз пє\уз \уаз а ~ іо кіт ця звістка наче грім уразйла його; 2) белемніт, чортів палець; 3) мін. фульгурйт, громова стріла.
<Ііип(іег-с1ар [ '0лп6ок1аер] п 1) удар грому; 2) перен. несподіванка; іке пє\уз сате оп кіт Ііке а ~ ця звістка була для нього зовсім несподіваною (як грім з ясного неба); 3) гуркіт, грім.
ікипбег-сіоші [ '0 Апбокіаиб] п грозова хмара.
ікиїміегег ['0ап6ого] п 1) (іке Т.) громовержець (Юпітер, Тор); 2) непереможний воїн; 3) красномовний промовець (оратор).
ікші(1ег-£изі ['©лпбодлзі] п амер. сйльний порйв вітру під час грозй.
ікшкіегіпз ['0ЛПСІОГ1ТЗ ] 1. ай] 1) громоподібний, оглушливий; 2) розм. грізний; ~ Іеііегз грізні листй; 3) розм. величезний, страшенний; ~ Ііе зухвала брехня; 2. айу дуже, надзвичайно; а ~ зо£і ікіп§ надзвичайно м’яка річ.
ікшкіегоиз ['©лпбогоз] ай] 1) гро-мовйй, оглушливий; а ~ уоісє оглушливий голос; ~ арріаизе бурхлйві оплески; 2) грозовйй; що провіщає грозу; 3) перен. грізний; що вселяє жах; руйнівнйй; ~ зііепсе зловісна тйша.
ікшиїег-реаі ['0лп6орі:1] п удар (гуркіт) грому.
ікші<1ег-зіопе ['0лп6озіоип] п мін. белемніт, чортів палець.
ікшкіег-зіопп ['0лп6озіо:т] п гроза.
ікшкіегзігіскеп ['0Ап6о,зіпкп] див. ікипбегзігиск.
ікишіегзігоке ['©лпбозігоик] п удар блйскавки.
ікипбегзігиск ['©лпбозіглк] аф 1) приголомшений, оглушений; як громом прибйтий; ~ \уіік іке пє\уз приголомшений цією новиною; 2) убйтий блйскавкою.
ікшкіегу ['0ЛПСІ9Г1] аф 1) грозовйй; що провіщає грозу; 2) загрозливий; похмурий; нахмурений.
ікигікіе ['0]иопЬ1] п церк. кадйло.
ікигіГег [^иопГа] п церк. кадйль-ник.
ікигіГісаііоп [,0іиопГі'кеі/п] п церк. кадіння ладаном.
ікигИу ['0]иоп£аі] V церк. кадйти.
Ткигіп£іа [0]и: 'ппбзю] п геогр. н. іст. Тюрінгія.
ікштп [0о:т] п геол. невелйке зрушення пласта.
Ткштпап ['0о:топ] п ч. ім’я Терман.
ТЬигзбау ['00:261] п четвер; оп ~ у четвер; Ноіу ~ церк. а) велйкий четвер; б) вознесіння.
ікиз І [0А8,0и:8] п 1) ладан; 2) смола (соснова).
ікиз II [6а8] айу 1) так, такйм чй-ном; аз ~ ось так; ~ апб зо амер. такйм чйном; ~ апб ~ отак і так, мовляв; 2) отже, відповідно до цього, тому; 3) настільки; до, такою мірою; ~ Гаг досі; ~ тиск стільки; ~ тиск аі Іеазі із сіеаг хоч це принаймні ясно; < ~ іке кіп§ так говорйв король.
ікизіу ['блзії] айу жарт, такйм чйном.
ікизпезз [блзпіз] п жарт. 1) зловживання словом ікиз; 2) відповідність; \уку ікіз ~? чому це так?
ікизтозе |'дл8\уаі2] див. ікиз II.
ііпуаск [0\уаек] 1. п сйльний удар (батогом тощо); іо §іує зтЬ. а ~ по-тягтй когось батогом; 2. у 1) бйти, шмагати; іо ~ зтЬ. оперіщити когось батогом; іо ~ еаск оікег шмагати одйн одного; 2) втовкмачувати; 3) з’єдну-
вати, зводити докупи; 4) падати з шумом; іо ~ 6о\уп гепнути на підлогу.
іЬуагі [0\уо:і] 1. п 1) банка на весловій шлюпці; 2) перешкода; 3) розлад; катастрофа; 2. аф 1) поперечний, косий; ~ Ііпез поперечні лінії; ~ \уіп6 несприятливий вітер; 2) незговірливий, упертий; 3. айу упоперек; ир, 6о\уп апб ~ угору, унйз і упоперек; 4. ргер упоперек; через; 5. у 1) перечити; заважати (перешкоджати) здійсненню (бажань); розладнувати, зривати, розстроювати (плани тощо); 2) ітй врозріз (наперекір) (чомусь); суперечити; іо ~ опе апоікег не відповідати (суперечити) одйн одному; 3) сперечатися (з кимсь — \уіік); іо ~ \уіік зтЬ. сперечатися з кимсь; 4) перепиняти, перетинати, перегороджувати, загороджувати; іо ~ іке разза^е перегороджувати прохід; 5) перетинатися; іке Ііпез ~ лінії перетинаються; 6) перев’язувати, перехрещувати; іо ~ зтік. \уіік а Ьапб перев’язати щось стрічкою.
іЬуагі-зкір ['0\уо:фр] 1. афмор. що лежйть (закріплений) упоперек судна; 2. айу мор. упоперек судна.
іЬуагі-зкірз ['0\¥О:фр8] айу мор. упоперек судна.
ік^агіиізе ['0\уо:і\уаі2] 1. аф що лежйть упоперек; 2. айу упоперек.
іку [баї] ргоп розз. заст. поет, твій, твоя, твоє, твої.
іііуасі ['0аіж6] п міф. вакханка.
іііуіпе ['0апп] аф зроблений з туї, Туєвий.
ікуте [іаїт] п бот. чебрець; < оіі оГ ~ летка олія (антисептичний засіб); ~ сатрког хім. тимол.
Скуті ['0аітаі] рі від ікутиз.
іЬутіс І ['0аітік] аф анат. що стосується зобної залози.
ікушіс II ['0аітік, 'іаїтік] аф хім. чебрецевий; ~ асіб хім. тимол.
ікутої ['іаїтої] п хім. тимол.
ікутиз ['©аітоз] п (рі ікуті) анат. зобна (вйлочна) залоза.
ікуту ['іаїті] аф 1) чебрецевий; що пахне чебрецем; 2) зарослий чебрецем.
ікугаігоп ['0аігоігоп] п фіз. тиратрон.
іііугоісі ['0аігоі6] 1. п анат. щитовидна заноза; 2. аф анат. щитовидний; ~ коду (§1апд) щитовидна залоза; ~ сагіііа^е щитовидний хрящ; ~ беГісіепсу недостатність щитовидної залози.
іііугоігоріс [,0аігои'ігорік] аф фізл. тиреотропний.
Йіугеі ['0о:заі] рі від ікугзиз.
ікугзоігі ['0о:8Оід] аф що має форму тйрса.
ікуг8ОІ6а1 [0о: 80161] див. ікугзоіб.
ікугзиз ['0о:8О8] п (рі ікугзі) 1) міф. тирс, жезл Вакха; 2) бот. пірамідаль-но-волотйсте суцвіття.
іЬу
522
ІІС
ікузеІГ [даі'зеІГ] ргоп заст. поет. сам, сама; себе; собою (тж уоигзеІГ).
ііаг [Чаю, її'а:] поет. див. ііага.
ііага [іі'аіга] п 1) діадема; 2) тіара (трійчаста корона папи римського); сгохупесі \¥іік іке ~ увінчаний тіарою; 3) перен. папство, папське звання; іо соте іо іке ~ сісти на папський престол.
ТіЬ [ііЬ] п ж. ім'я Тіб (зменш, від ІзаЬеІ, ІзаЬеІІа).
ТіЬЬіе [’ііЬі] п ж. ім'я Тіббі (зменш, від ІзаЬеІ, ІзаЬеІІа).
ТіЬЬу [ЧіЬі] див. ТіЬЬіе.
ТіЬег [ЧаїЬа] п геогр. н. р. Тибр.
ТіЬеі [іі'Ьеі] п геогр. н. Тибет; < ~ \¥оо1 тибетська вовна.
ТіЬеіап [іі'Ьеіп] аф тибетський.
ііЬіа ['і(а)іЬю] п (рі ііЬіае) 1) анат. великогомілкова кістка; 2) іст. флейта.
ііЬіае [Ч(а)іЬіі:] рі від ііЬіа.
ІіЬіа! [ЧіЬізІ] аф анат. великогомілковий.
Ш)іоіаг$и$ [ДіЬіои'іагзаз] п зоол. гомілка; лапка.
ііс [іік] п мед. тик, судорожне скорочення; ~ доиіоигеих [сіиІиТа:] невралгія трійчастого нерва; іо зиГГег Ггот ~ хворіти на тик.
йсе [іаіз] 1. п заманювання, принадження; 2. V заманювати, знаджувати.
ііск [іік] 1. п 1) цокання; іке ~ оГ іке сіоск цокання годйнника; гадіо ~ радіосигнал часу; 2) удар (пульсу); ~ оГ іке Ьіоод удар пульсу; 3) розм. момент, мить; секунда; іп а ~ умить, негайно; іо (оп) іке ~ точно, пунктуально; 4) позначка, галочка; 5) легкйй удар, стукіт; 6) ент. кліщ, коростяний кліщ; 7) чохол (матраца); наволочка; 8) тик (тканина); 9) розм. кредйт; оп (ироп) ~ у кредйт; іо Ьиу зтік. оп ~ купувати щось у кредйт; іо §о ~, іо §о (іо гип) оп (ироп) ~ залазити в боргй; 10) рахунок; а 1оп§ ~ велйкий рахунок; іо рау опе’з ~ оплатйти рахунок; 11) довір’я; репутація чесної і платоспроможної людйни; 2. V 1) цокати; іке сіоск ~з годйнник цокає; 2) відстукувати, відбивати (тж ~ а\уау, ~ оиі); іке \уаіск ~з а\уау іке ііте годйнник відлічує секунди; 3) робйти позначку, ставити галочку (тж ~ оГГ); 4) жйти; діяти, працювати; \¥йаі такез кіт ~? чим він живе?; 5) легко стукати; 6) жйти у кредйт; купувати (брати) у кредйт; залазити в боргй; іо ~ \¥іік іке Ьиіскег купувати у кредйт у м’ясника; 7) давати в борг; іо ~ \¥іій зтЬ. надавати комусь кредйт; іо ~ зтЬ. Гог зтік. продати щось комусь у кредйт; □ ~ о(Г а) позначати, ставити галочку; б) вйлаяти; ~ оиі вистукувати (про телеграфний апарат); - оуєг а) працювати на холостому ходу (про
мотор); б) перевестй на малйй газ (про автомобіль).
Ііск-Ьеап [ЧікЬі:п] п дрібнонасінний біб.
ііск-Ьіг<1 ['іікЬа:сі] п птах, якйй поїдає комах на тварйнах.
ііскег [Чіка] п 1) маятник; іке ~ оГ а сіоск маятник годйнника; 2) розм. годйнник; 3) жарт, серце; 4) розм. телеграфний апарат; зіоск ~ ком. апарат, якйй автоматйчно друкує на стрічці біржові новйни; 5) рад. тйкер; 6) тел. зумер, вібратор.
ііскеі [ Чікіі] 1. п 1) квиток; сопсегі (ікеаіге) ~ квиток на концерт (у театр); ігат ~ трамвайний квиток; епігапсе ~, ~ оГ адтіііапсе вхіднйй квиток; 2) ярлйк, етикетка; ргісе ~ етикетка з ціною; ціннйк; 3) квитанція; номерок; талон; сіоак-гоот ~ номерок у гардеробі; 4) посвідка; картка; білет; шет-Ьег’з ~ членський білет; ~ оГ Іеауе дострокове звільнення ув’язненого під нагляд поліції; 5) військ, свідоцтво про звільнення з армії; іо §еі опе’з ~ а) бути демобілізованим; б) одержати відставку; 6) візйтна картка; 7) оголошення (про здачу внайми); 8) амер. повістка в суд (за порушення правил вуличного руху); рагкіп§ ~ повістка про штраф (за стоянку в неналежному місці); 9) амер. спйсок кандидатів на вй-борах; тіхед ~ вйборчий бюлетень з кандидатами із спйсків різних партій; паііопаї ~ спйсок кандидатів на пост президента і віце-президента; іо Ье айеад (Ьекіпсі) опе’з ~ одержати найбільшу (найменшу) кількість голосів за спйском своєї партії; іо саггу а ~ провестй своїх кандидатів; 10) розм. прйнципи (програма) політйчної партії; 11) ордер, заявка; 12) план; перспектйва; 13) запйска; 14) попередня реєстрація біржовйх операцій; < ~ сої-Іесіог контролер; ~ зсаірег (зкіппег) амер. розм. спекулянт театральними квитками; ~ \уіпсіо\у амер. каса (транспортного сполучення); ікаі’з іке ~ а) правильно; б) це саме те, що потрібно; поі (циііе) іке ~ не зовсім те; іке ргорег ~ правильно; хукаі’з іке ~? ну, які ваші плани?; 2. V 1) прикріпляти ярлйк; наклеювати етикетку; £оод8 -ед \уіік ікеіг ргісез товари з цінниками; 2) амер. забезпечувати квитками; видавати квиткй; іЦе Ьоокіп£-оїїісе ~з Ггот піпе каса продає квиткй з дев’ятої годйни.
ііскеі-<1ау [ іікіісіеі] п другий день ліквідаційного періоду на фондовій біржі.
ііскеі-пі£М І'іікіі'паїі] п вистава, доходи від якої діляться між кількома особами за кількістю розповсюджених нйми квитків.
ііскеі-рогіег |'іікіі'ро:іа| п носйль-ник зі значком (як офіційно зареєстрований).
ііскеі-рипск [Чікіірлпі/] п зал. компостер.
(іскеу ['іікі] п розм. трипенсова монета.
ііскісіде [Чікізаісі] п с. г. засіб проти кліщів.
ііск-іпГе$іе<1 [ЧікіпТезіїсІ] аф заражений кліщами.
ііскіпз [Чікіі] ] п тик (тканина).
ііскіе ['іікі] 1. п 1) лоскотання; лоскіт; іо £іуе зтЬ. а ~ полоскотати когось; 2) приємне відчуття; іке діппег \уаз а ~ оГ іке раїаіе обід був такий смачнйй, що пальчики облйжеш; 2. аф 1) ненадійний, примхлйвий; 2) нестій-кйй, неміцнйй, хиткйй; якйй легко рухається; 3) складнйй, делікатний; 4) тонкйй, чутлйвий; 5) вибагливий, перебірливий, вередлйвий; 6) полохливий (про тварину); 1) ризикований; 3. V 1) лоскотати; роздратовувати; іо ~ зтЬ. ууіік а зіга\у лоскотати когось соломинкою; 2) чухатися, викликати роздратування; ту позе ~з у мене в носі свер-бйть; 3) забавляти, тішити, розважати, веселйти; іо ~ зтЬ. іо сіеаік уморити когось сміхом; 4) догоджати, давати задоволення; іо - опе’з раїаіе бути сма-чнйм; іо - іке еаг лестйти (комусь); задобрювати (когось); іо ~ зтЬ.’з раїт давати комусь хабара; 5) злегка торкатися (чогось); 6) ловйти руками (форель); 7) спонукати лоскотанням (до чогось — оиі оГ, іпіо); зке іке саі оиі оГ іке согпег вона лоскотала кота, доки він не вййшов з кутка; іо - зтЬ. іпіо іке £гауе перен. звестй когось із світу, загнати когось на той світ.
ііскіег [ 'іікіо] п 1) утруднення; важке завдання; делікатне питання; скрутне становище; 2) різка людйна; 3) розважальник; 4) чесальник; 5) догідник, підлесник; 6) різка, лозина; 7) пір’їна; 8) сталевий прут для каміна; 9) амер. пам’ятна кнйжка; 10) рад. анодна котушка зворотного зв’язку.
ііскііпз ['іікііі]] п лоскотання, лоскіт.
ііскіізії [ іікіі/] аф 1) якйй боїться лоскотання; чутлйвий до лоскоту; ~ регзоп людйна, яка боїться лоскоту; 2) делікатний, складнйй, ризикований; - циезііоп делікатне питання; 3) неміцнйй, хиткйй, нестійкйй; ненадійний; ~ Ьазіз ненадійна основа; зиск Ггіепсізкір із ~ така дружба недовговічна; 4) чутлйвий, уразлйвий, образливий; - регзоп уразлйва (образлива) людйна.
ііскіу ['іікіі] див. ііскіізй.
ііск-зееіі ['іікзгсі] п бот. верблюдка.
ііск-іаск [ іік'іаек| п 1) дит. годйнник; 2) звук, схожий на цокання годйнника; цокання; тік-так; 3) звук биття серця; ійе погтаї - оГ ійе йеап нормальне битгя серця; 4) розм. по-мічнйк букмекера (тж - тап).
ііе
523
Тіе
ііск-іаск-іое ['іікіаек'іои] п гра в хрестики і нулики.
йс-(ас [Чік'іаек] див. ііск-іаск.
іігіаі [Таїсії] асі] 1) пов’язаний з припливом і відплйвом; приплйвно--відплйвний; ~ Ьоаі судно, прихід і відхід якого пов’язані з приплйвом; ~ гіуєг приплйвно-відплйвна річка; 2) що спричйнюється приплйвом і відплйвом; ~ сиггепі (8ігеат) течія, що виникає внаслідок приплйву і відплй-ву; ~ \уаіег8 води приплйву; ~ \уауе приплйвна хвйля; 3) приурочений до часу приплйву; зв’язаний з часом приплйву; ~ сіоск (\уа(ск) годйнник, що показує час приплйву і відплйву; ~ бау проміжок часу між двома приплй-вами; < ~ Ьгеаікіп§ вдйхи й вйдохи.
Іі(1-Ьіі ['іісіЬіі] амер. див. ііі-Ьіі.
Гісісіїе [Тісії] V розм. 1) балувати, пестити; потурати; 2) ледарювати, байдикувати; 3) соватися; метушйтися.
Шіег [Тісіїа] п іхт. колючка (риба).
ййгіїу [Чісіїї] асі] розм. 1) п’яний; напідпйтку, під мухою; 2) першокласний, модний (про одяг).
іійе [іаісі] 1. п 1) морськйй приплив і відплйв; 2) мор. період часу між приплйвом і відплйвом; ~’8 \уогк шлях, пройдений вітрйльним судном з приплйвом (відплйвом); 3) хід, течія, напрям; іке ~ оГ ІіГе перебіг життя; ійе ~ оГ Ьаіііе військ, розм. хід бою; іо \уіік іке ~ пливтй за течією; іо 8іет іке ~ протидіяти; заступати шлях; іо £0 (іо го\у) а^аіпзі іке ~ ітй проти течії; іо іигп іке ~ змінйти хід подій; іке іигп оГ іке ~ зміна (на краще); 4) поет, море; 5) пора року; сезон; період; 6) шанс, можлйвість; < ~ дау приплйвна доба; - роїе мор. футшток; ~ рооі водойма, утворена приплйвом; (о гоаг доиЬІе ~8 несамовйто ревтй; іо м>гк доиЬІе ~8 працювати день і ніч; працювати не покладаючи рук; 2. у 1) пливтй за течією; 2) нестй за течією (про ріку)’, 3) перен. змивати; 4) траплятися, відбуватися; ~ \укаі тау що б там не трапилося; □ ~ оуєг долати, переборювати; іо ~ оуєг а сіІЇГісиїіу подолати труднощі; іо ~ оуєг іке Ьи8Іпе88 упоратися із справою.
іі(1е-Іюа€ ['іаідЬоиі] п невелйке судно, що пересувається під дією приплйву.
іі(іе-£аіе [ іаіддеіі] п мор. 1) затвор (ворота) доку; 2) вузькість з велйкою швйдкістю приплйвно-відплйвної течії.
іі(іе-£аіі£е [ 'іаісідеісіз] п гідр, мареограф, припливомір, футшток.
йдеіезз [ іаісіііз] асі] що не зазнає дії приплйвів і відплйвів; іке Месіі-(еггапеап І8 а ~ 8еа на Середземному морі немає приплйвів і відплйвів.
іігіеіііщ І'іакіїп]] див. (іЛіп§.
й(іе-1оск ['іаісіїок] п приплйвний шлюз.
йде-тагк ['іаідта.к] п 1) позначка рівня повної водй; 2) стовп або паля, на якйх позначають точку приплйву.
йде-тіїї ['іакітії] п водянйй млин, що працює під дією приплйву і відплйву.
йде-гір ['іаідпр] п 1) сулой; бистрина; 2) приплйвна хвйля.
йде-годе [ іаідгоші] ай] мор. що стоїть на якорі носом до приплйвної течії (про судно).
йде-іаЬІе ['іаісі,іеіЬ!] п таблйця (розклад) приплйвів і відплйвів.
Іісіе-ууаііег [ іаіф\уеііо] п чиновник портової мйтниці.
іі(1е-5¥аіег [ 'іакі,\уо:0] п 1) вода приплйву; 2) амер. морськйй берег; 3) амер. водний простір, що зазнає дії приплйвів і відплйвів.
йсіе-^уауе [ 'іакі\уеіу] п приплйвна хвйля.
іісіелуау І'іаккуеі] п 1) русло приплйву; 2) перен. шлях, русло; іп іке ~ оГ 8тік. у руслі чогось; 3) приплйв і відплйв у гйрлі рікй; 4) мор. напрям приплйвно-відплйвної течії; фарватер, шо зазнає дії приплйвів і відплйвів.
іі<1ел¥Ііее1 ['іаіс!\уі:1] п приплйвно--відплйвна турбіна.
іі<1е-У¥0гк [ 'іаісі\уа:к] п робота, яку виконують під час відплйву.
іісіііу ['іаідііі] асіу охайно, чйсто, акуратно.
й<1іпе$$ ['іакіїпіз] п охайність, акуратність.
й<1іп£$ ['іакЗгдг] п рі (вжив, тж як зіп§) 1) новина, звістка; новйни, вісті; £оод (§1ад) ~ добрі вісті; єуіі ~ погані новйни; 2) вйпадок; пригода.
й<11іп£ ['іакіїїі]] п розм. пестунчик, мазунець.
йду [Таїсії] 1. п 1) торбйнка для клаптиків і усякої всячини; 2) серветка (на спинці м'яких меблів, на столі); 3) розм. дитячий фартушок; 2. асі] 1) охайний, чйстий, акуратний; ~ рег-8оп охайна людйна; ~ гоот чйста кімната; 2) значнйй, чималйй; ~ 8ит чимала (кругленька) сума; ~ іпсоте неабйякий (чималйй) прибуток; 3) розм. у доброму стані; приємний на вйгляд; здоровий; квітучий; товстйй, пухкенький; 4) відмінний, гідний, вправний; 5) вчасний, доречний; 3. асіу охайно, чйсто; 4. V 1) прибирати, наводити порядок (тж - ир); іо ~ ир а гоот прибрати кімнату; іо ~ а §агдеп навестй порядок у саду; 2) прибратися, причепурйтися; 3) забирати, приймати (тж ~ ир, ~ а\уау); іке сир8 \уеге іідіесі ир чашкй булй забрані (зі столу).
йе [іаі] 1. п 1) мотузка; стрічка; шнур; зав’язка; шнурок; 2) вузол, петля; 3) рі узи; іке ~8 оГ ГгіепЗзкір узи
дружби; 4) зв’язок, сполучення; 5) галстук, краватка; 6) обов’язок; зобов’язання; іке ~8 оГ раігіоіі8гп патрі-отйчний обов’язок; 7) тягар, клопіт; 8) рівна кількість голосів (виборців); 9) амер. шпала; іо соипі (іо кіі) іке ~8 ітй по шпалах; 10) коса (волосся); ікіск ~8 оГ каіг товсті коси; 11) спорт. нічия; іо епд іп а ~ закінчйтися внічию; 12) спорт, вирішальна зустріч (після нічиєї); 13) муз. ліга, знак легато; 14) тех. зв’язок; 15) буд. розтягнутий елемент; затяжка; < Ьіаск ~ дипл. смокінг; \укі(е ~ дипл. фрак; 2. V 1) зв’язувати, прив’язувати; 2) зв’язувати, скріпляти узами; 3) скріпляти, зав’язувати вузлом; перев’язувати; шнурувати; 4) зав’язуватися, з’єднуватися; 5) зобов’язувати; обтяжувати; обмежувати; 6) обмежувати умовами; робйти застереження; 7) сковувати; перешкоджати; 8) амер. в’язати (у снопи); 9) амер. розм. приєднуватися; узгоджуватися; 10) амер. розм. покладатися (на когось, на щось — іо); 11) (іпіо) амер. розм. займатися (чимсь); братися (до чогось); 12) одержувати однакову кількість голосів; іке і\уо рагііез -сі обйдві партії одержали однакову кількість голосів; 13) спорт, зрівняти рахунок; зіграти внічию; іке і\уо іеат8 дві команди зіграли внічию; 14) муз. з’єднувати знаком легато; 15) амер. укладати шпали; □ ~ до>уп а) прив’язувати; б) зв’язувати, обмежувати; ~ ир а) зв’язувати, в’язати; перев’язувати; б) прив’язувати; в) зобов’язувати; г) перешкоджати; залишати невйкористаним; припиняти; консервувати, заморожувати; не давати ходу; д) мор. швартувати(ся); е) укладати гроші в щось; є) розм. одружувати; ж) амер. об’єднувати зусйлля (інтереси); < іо ~ опезеіГ (ир) іп(іо) кпоі8 заплутатися у труднощах; іо ~ 8гпЬ.’8 песк апсі кеек зв’язувати комусь руки й ноги; іо ~ 8ГпЬ. Ьу іке 1е§ амер. сковувати когось; ~сі еоііа^е тимчасова оселя.
йеЬаск [ ТаїЬжк] п зав’язка (портьєри).
йе-Ьаг [ТаїЬа:] п 1) тех. сполучний стержень; поперечка; 2) буд. розтягнутий стержень.
йе-Ьеат [ТаіЬі:т] п буд. анкерна балка.
йе-ЬоІі [ТаїЬоик] п тех. сполучний болт.
йе-іп [ Тапп] 1. п примусовий асортимент; 2. асі] шо продається з примусовим асортиментом; що продається на певних умовах.
йе-кпоі [Ташоі] п вузол.
йе-ііпе [Таїїаш] п ел. сполучна лінія.
Тіеп-5*іап [іі'еп'/аіп) п геогр. н. Тянь-Шань.
Тіе
524
«8
Тіепізіп [^епЧзш] п геогр. н. м. Тяньцзінь.
ііе-ріп [ Таїріп] п шпйлька для краватки.
ііе-ріаіе [ Чаїріеіі] п тех. 1) анкерна плита; 2) упорна плита; 3) накладка; 4) рейкова підкладка.
(іе-розі [Чаїроизі] п стовп, до якого прив'язують вірьовку (ланцюг).
ііег І [Таю] п 1) той, хто зав’язує; ~ аі а зйор пакувальник у магазині; 2) те, чим зав’язують; зав’язка; стрічка; шнурок; зіік ~8 шовкові стрічкй; 8ігоп§ ~8 міцні шнуркй; 3) амер. дитячий фартушок.
ііег II [ію] 1. п 1) ряд, ярус; 2) верства, клас; іке 1о\ує8і ~ о£ зосіеіу най-нйжча верства суспільства; 3) амер. група штатів; 4) мор. ряд суден (біля причалу)', 5) бухта (каната); 2. V розташовувати ярусами; класти шар на шар.
ііегсе [іЮ8] п 1) терція; третя по-зйція (фехтування); 2) бочка (ємністю у 42 галони); ~ о£ хуіпє бочка вина.
ііегсеї [Та:8І] див. іегсеї.
ііе-гогі [ Таїгзд] п 1) авт. поперечна рульова тяга; 2) тех. розтяжка; 3) поперечка; 4) сполучна тяга.
Тіегга <1е1 Гие§о [іґего,де1£и: 'еідои] п геогр. н. острів Вогняна Земля.
ііе-$іюоіііі£ [ЧаїДиііід] п спорт, розіграш нічиєї (у стрільбі).
ііе-8Ігіп8 [ Таїзіпі] ] п шнурок; шворка; тасьма.
ііе-ир [Таї'лр] п 1) зупйнка, за-трймка (руху тощо); 2) припйнення праці; страйк; 3) розм. зв’язок; союз; 4) зв’язаність; пута; 5) розм. система широкої реклами товарів у пресі і шляхом організації вйставок; < ~ £огсе8 військ, сйли сковування.
ііє-уоіє [Чаїуоиі] п рівна кількість голосів.
гіе-і¥І8 ['іапуїд] п перука, перев’язана ззаду стрічкою.
ШГ [іі£] 1. п 1) незлагода; суперечка; сварка; іо йауе а - посварйтися; \ує Над а уіоієпі ~ ми дуже погйрка-лися; 2) прйступ гніву, поганий настрій; іо Ье іп а ~ гніватися; 3) пйво; слабке вино; 4) невелйкий ковток вина (пуншу); 5) амер. мін. кальцйт; ба-рйт; 2. у 1) сварйтися (з кимсь — ууііЬ); 2) гніватися, сердитися (на когось — аі); 3) пйти, попивати; 4) прикрашати (волосся, одяг); 5) снідати.
ТИГапу ['ііїапі] п ж. ім'я Тіффані.
іііїапу [ іі£апі] п 1) шовковий газ, флер; 2) річ із шовкового газу; ~ паіиге8 вйтончені натури.
ііПіп [ЧіГіп] 1. п інд. (другий) сніданок; іо іаке ~ снідати; аГіег ~ після сніданку; < ~ ііте час сніданку; 2. V 1) снідати; 2) годувати сніданком.
«8 [іід] 1. п 1) дотик; 2) гра у ква
ча; іо ріау аі ~ грати у квача; 2. V грати у квача.
ІІ£е [іі:з] п фр. 1) архт. стержень колони; 2) бот. стебло.
іі£ег ['іаіда] п 1) тигр; гед ~ пума, кугуар; ійе ~ оГ ійе 8еа перен. акула; іо \уогк Ііке а ~ працювати як одер-жймий; 2) перен. жорстока, підступна людйна; 3) перен. підступність; 4) значок із зображенням тйгра; 5) організація, емблемою якої є тигр; 6) спорт, розм. небезпечний протйвник, сйльний гравець (протилежне — гаЬЬіі); 7) безсоромний хвалько; задирака, забіяка; 8) амер. молодець; от так герой! (вигук схвалення); 9) (скор. від іі§ег--тоіЬ) метелик-ведмедйця; 10) (скор. від іі§ег-8Ііагк) акула; 11) ліврейний грум; < Ьііпд - амер. місце незаконного продажу спиртнйх напоїв; іо Ьиск ійе ~ ітй ва-банк.
Іі£ег-Ьееі1е [ 'іаідо,Ьі:і1] п зоол. жук--стрибун.
іі£ег-саі [ 'іаідакаеі] п зоол. сумчаста кунйця; оцелот, сервал.
ІІ£ег-еуе [ 'іаідо(г)аі] п тйгрове око (напівкоштовний камінь).
(І£ег-По5¥ег ['іаіда,£1аиа] п бот. ти-грйдія.
(І£ег-£га$8 [ 'іаідадга:з] п бот. ти-занолена.
іі£егі$1і ['іаідап/] аф 1) тйгрячий; ~ 8ігіре8 смуги, як у тйгра; 2) лютий, кровожерний; 3) багатий натйгрів; що кишйть тйграми; 4) яскравий, криклйвий.
іі£егі$т ['іаідапгт] п хвастощі; за-дерйкуватість.
іі£ег-тоіІі ['іаідатоО] п зоол. мете-ЛИК-ВЄДМЄДЙЦЯ.
іі£ег-ра1т ['іаідара:т] див. іі§ег--§га88.
іі£ег’8-еуе ['іаідагаї] див. іі§ег-еуе.
(І£ег-8Ііагк ['іаіда/а:к] п зоол. акула.
ІІ£ег-5¥аге ['іаідахуєа] п іст. гончарні вйроби, покрйті кольоровою полй-вою.
(І£ег-5¥0ІГ [ 'іаідахуиїї] п (рі іі§ег--\¥ОІУЄ8 [-\уиІУ2]) зоол. сумчастий вовк.
іівЬі [іаіі] 1. п (ійе ~) стовпище навколо м’яча (регбі); 2. аф 1) тугйй; туго натягнутий; ~ кпоі туго зав’язаний вузол; ~ Ьеіі туго затягнутий пасок; 2) щільний; непроникнйй; герметйч-ний; щільно прйгнаний; компактний; ~ Ьаггеї (сазк) барйло для рідинй; ~ сазе непромокальний чохол; ~ сіоій цупка тканйна; - соорег бондар, якйй виготовляє барйла для рідинй; ~ согк щільно прйгнана пробка; ~ де£еп8е військ, суцільна оборона; ~ Гоппаііоп ав. зімкнутий стрій; ~ 8Йір корабель без течі; ~ 8ОІ1 сухйй (ущільнений) ґрунт; іГ еуегуіЬіп§ гетаіп8 ~ якщо усе буде гаразд; 3) тіснйй, вузькйй; ~ соаі тісне пальто; ійе 8Йое І8 ~ черевйк муляє; ійе йаі І8 ~ капелюх малйй; іі’8
а - Ьіі тіснуватий (про одяг тощо); ~ аі ійе 8Ьои1дег8 вузькйй у плечах; 4) напружений; 5) щільно забйтий; туго напханий (заповнений, набйтий); 6) перен. стйслий, скутий (про мову); 7) перен. напідпйтку, під чаркою; аз ~ а8 а дгигп (а8 а Ьгіск) п’яний як ніч; 8) важкйй; тяжкйй; ~ 8Ііиаііоп тяжке становище; 9) суворий, жорсткйй; ~ ГЄ8ІГІСІІОП8 суворі обмеження; 10) розм. скнарий, скупйй; 11) чепурнйй, охайний, акуратний; 12) розм. жвавий, спрйтний, меткйй, вправний; 13) спорт, майже рівний (про шанси); ~ таісЬ змагання рівних; 3. аііч 1) щільно, тісно; туго; 2) амер. розм. міцно; глйбоко, грунтовно; іо Ье ~ азіеер міцно спати; іо 8Іі ~ міцно триматися за свої права; не здавати своїх позйцій; < ~ Ьаг^аіп амер. угода з не-велйкими шансами дістати прибуток; - согпег (ріасе) небезпечне (ризиковане, важке) становище.
іідіїіеп ['іаііп] у 1) (тж ~ ир) стискати; натягати; укріпляти; закріпляти; іо ~ опе’8 §гір стискати міцніше; іо ~ іЬе геіп8 натягувати віжки; іо ~ 8сгє\уз а) затягтй болтй; б) перен. закручувати гайкй; 2) натягуватися; наприскуватися; посйлюватися; ійе тагкеі ~ед сіау Ьу дау напруження на рйнку зростало з кожним днем; < іо ~ опе’8 Ьеіі тугіше затягтй пасок; іо - ійе поозе агоипсі ійе песк о£ 8гпЬ. тугіше затягтй петлю на чиїйсь шиї.
іідМепег ['іаііпо] п тех. натяжний прйстрій (ролик).
іІ£М-ії$іе<1 ['іаіі'йзікі] аф скупйй, скнарий.
іІ£Ііі-1асе<1 ['іаіі'іеіві] аф 1) затягнутий (у корсеті тощо); 2) перен. суворий; якйй додержує зовнішніх правил пристойності; ~ поііопз суворі поняття.
іі&1іі-1ірре<1 ['іаіі'іірі] аф мовчаз-нйй; потайливий.
іідіїііу [Чаїііі] асіу 1) міцно; 2) напружено; 3) суворо; 4) глйбоко, грунтовно; енергійно; 5) охайно; ~ дге88ес1 охайно одягнений.
іІ8Іііпе$$ ['іаіішз] п 1) напруженість; 2) щільність, непронйкність; герметйчність; 3) скупість; 4) жвавість; спрйтність; 5) розм. сп’яніння; 6) брак (грошей в обігу); 7) тех. натяг; < ~ іп ійе аіг напружена атмосфера.
<І£Ііігоре [ іаіігоир] п туго натягнутий канат (дріт).
іі£Іі<горе-<1аіісег ['іаіігоир'сіа:п8о] п канатоходець.
[іаііз] п рі 1) трико (одяг танцюристів тощо); 2) колготки.
іі^ііілуасі ['іаііхуосі] п амер. розм. скупій, скнара, скупердяга.
іі£ііс ['іідіік] аф хім. тиглйновий; ~ асід тиглйнова кислота.

525
ііт
ІІ&ІОП ['іаідіап] п помісь тигра з левом.
іі^гезз ['іаідпз] п 1) тигрйця; 2) жорстока, бездушна жінка.
іі§гіпе [їаідгаїп] асі) тигровий, тй-грячий; ~ с1а\¥8 тйгрячі пазурі; ~ азресі лютий вйгляд; ~ зпакез строкаті змії.
Ті&гі$ ['іаідпз] п геогр. н. р. Тигр. іі£гі$1і [Таїдп/] див. іі^егізк.
іі^гоід [ 'іаідгоїд] див. іі^гіпе. ііке [іаїк] див. іуке.
іі! [НІ] п бот. сезам, кунжут.
ііІЬигу ['ііІЬап] п іст. тильбюрі (двоколісний екіпаж).
Тіїда ['іііда] п ж. ім'я Тілда (зменш, від Маі(к)ііда).
іііде ['іііді] п 1) друк, тйльда; 2) значок над пом’якшеним п (й) (в іспанській мові).
Ше [іаіі] 1. п 1) черепйця; ~ гооГ черепйчна покрівля; черепйчний дах; 2) кахля; плйтка; Оиіск ~ кахля; ~ Поог кахельна (мозаїчна) підлога; 3) порожнйста цегла; ~ тазопгу мурування з порожнйстої цегли; 4) гончарний димар; 5) розм. циліндр (капелюх)', < іо кауе а ~ Іоозе бути несповна розуму; іо §о оп іке ~з розм. пиячити, бешкетувати; 2. у 1) вкривати черепйцею (кахлями); іо ~ іке \уаІІ8 опоряджати стіни кахлями; 2) забезпечити таємність (проведення зборів тощо)', 3) зв’язувати обітницею мовчання.
іііе-еагіїї ['іаі1о:0] п глйна для вй-готовлення черепйці.
Іііе-Гізк [ЧаїІТї/] п зоол. лофолатілус.
іііе-кіїп [4аі1кі1п] п піч для випалювання черепйці.
іііе-оге ['іаііо:] п черепйчна руда.
іііе-ріп [4аі1ріп] п дерев’яний кілочок для кріплення черепйці.
іііе-ріре [ Чаїїраїр] п гончарна труба.
іііег ['іаііа] п 1) покрівельник че-репйчних дахів; 2) піч для випалювання черепйці (кахлів); 3) сторож біля дверей масонської ложі.
іііе-гед ['іаіігесі] асі] черепйчного кольору; цегляно-червоний.
іііегу ['іаііап] п 1) черепйчний завод; 2) піч для випалювання черепйці.
іііе-іеа ['іаіііі:] п плитковйй чай.
ІІ1ІП& ['іаііід] п 1) покривання че-репйцею (плйтками); 2) збірн. черепйця; 3) архт. черепйчна покрівля; настил з плйток.
іііі [ііі] 1. п 1) шухляда для грошей; 2) каса; 3) шухляда (для коштовностей)', 4) геол. тиль; валунна глйна; 2. ргер 1) до; ~ по\у досі, до цього часу; ~ ікеп доти, до того часу; ~ тогпіп£ (єуєпіпе) до ранку (до вечора); £оод-Ьуе ~ Мопдау! до понеділка!; ~ Со-тогго\у до завтра; ~ іке епд до кінця; 2) не раніше, (тільки) після, до; ке жііі поі соте ~ аГіег діппег він прййде тільки після обіду; ке дід поі \угііє ~
Іазі \уеек до минулого тйжня він нічого не писав; І кауе пєуєг кеагд оГ іі ~ по\у уперше чую про це; 3. у 1) обробляти, орати (землю)', іо ~ а Гагт працювати на фермі; 2) розвивати; розробляти (галузь науки)', шліфувати (знання)', 3) розм. ставити (сітку)', 4) амер. займатися хліборобством; 5) класти гроші в шухляду (в касу); 4. соп] 1) доти, поки (не); до поі Іеауе ~ ке сотез не йдіть, поки він не прййде; 2) тільки після того, як; перш ніж; зке \¥І11 поі соте ~ уои іпуііє кег вона приїде (прййде) тільки після того, як ви гі запросите; 3) до*, поки (не); іо Іаи^к ~ опе сгіез сміятися до сліз; 4) амер. без; і\уо тіпиіез ~ Гіує без двох хвилйн п’ята (годйна); 5) розм. ніж; тоге ~ опе сап іаке більше, ніж можна взяти; 6) (для того,) щоб; соте кеге ~ І зее уои підійдіть, щоб я міг побачити вас; 7) до; іі зеетед 1оп£ ~ іке да\уп сате до світанку було далеко; < ~ іке со\уз соте коте дуже нескоро; невідомо колй; ніколи; колй рак свй-сне.
ііІІаЬІе ['ііІаЬІ] ад] с. г. орний; оброблюваний; придатний для дранки.
іі11а£е [Чііідз] п с. г. 1) підготовка ґрунту (для сівби)', обробіток ґрунту; дранка; розпушування; Гіі Гог ~ дрний, придатний для обробітку; іп ~ оброблюваний, під ріллею; 2) обрдблена земля, рілля; < ~ іооіз знаряддя для обробітку ґрунту.
Ш1е<1 [ііід] асЦ с. г. обрдблений; зораний; ~ сгорз просапні культури; ~ зоіі рілля.
Шіег ['іііа] 1. п 1) землердб, хлібороб; 2) фермер; орач; плугатар; 3) знаряддя для обробітку ґрунту; 4) амер. культиватор, підгортальник; 5) тех. рукоятка, держак; важіль; 6) мор. румпель; 7) розм. пагін; паросток (від кореня)', 8) молоде деревце; 2. V пускати паростки; давати пагінці; проростати; кушйтися (тж - оиі, ~ Гогік).
Іі11егіп£ ['іііапд] п с. г. кущіння (злаків).
ііііег-горе [іііагоир] п мор. штуртрос.
Шіеі [ііііі] п обгортка; цупка тканйна для пакування.
ТіІІіе [4111] п ж. ім'я Тіллі (зменш, від Маі(к)ііда).
іііііпз [Чііііз] п с. г. обробіток грунту, дранка, культивація.
ТШу ['іііі] п ж. ім'я Тіллі (зменш, від Маі(к)ііда).
ііПу [ 4111] п розм. 1) автомобіль загального призначення; 2) господарський автомобіль.
ііііу-уаііу [ іііі'ужіі] іпі нісенітниця!, дурнйця!
іік [іііі] 1. п 1) нахил; похйле положення; іо §іує зтік. а ~ нахилйти щось; 2) узвіз; спуск; іке ~ іохуагдз
іке сііу спуск до міста; 3) сутичка; сварка; дуель; спірка; іо кауе а ~ аі зтЬ. нападати на когось; 4) удар; аі а ~ однйм ударом; 5) іст. напад вершника із спйсом наперевіс; 6) амер. гойдалка; 7) тех. хвостовйй молот; 8) парусйновий навіс (над возом тощо); 9) тент; намет; < Гиіі ~ щосйли, повним ходом; 2. V 1) нахиляти; перекидати; відкидати; повертати; кантувати; 2) нахилятися, схилятися (тж ~ ир); 3) висипати; вивертати; спорожняти; 4) гойдатися; 5) робйти вйпад; піднімати, опускати (зброю перед випадом); 6) бйти, ударяти; кйдатися зі спйсом (на когось); 7) боротися, бйтися; сперечатися; стикатися; 8) іст. бйтися списами; боротися на турнірі; іо ~ іп а іоигпатепі брати участь у турнірі; 9) кувати (на хвостовому молоті); 10) кін. вертикально переміщати телекамеру (кінокамеру); 11) прилаштовувати парусйновий навіс.
іік-Ьоаі ['ііІіЬоиі] п іст. весловйй катер з навісом.
іік-Ьоппеі [ 4і1і, Ьоші] п жіночий капелюшок з широкими крйсами (від сонця).
іік-сагі [4і1іка:і] п віз з перекид-нйм кузовом.
іікег [Чіко] п 1) іст. учасник турніру; 2) перен. борець; 3) тех. канту-вальний прйстрій; 4) тех. перекидач; 5) робітнйк біля хвостового молота.
іікії [іі10] п с. г. 1) обробіток землі (ґрунту); дранка; іке ~ оГ іке §гоипд дранка; 2) якість обробітку; 3) структура ґрунту; 4) рілля, дрна земля; зіх асгез оГ ~ шість акрів ріллі; 5) верхній, здраний шар землі; 6) урожай; 7) утворення, рдзвиток; ~ зоіі дрний шар.
гік-каттег ['іі1і,каета] п тех. хвостовйй мдлот.
(І1ІІП8 [4і1іід] 1. п 1) нахиляння; перекидання; 2) парусйновий навіс; 3) тент; намет; 4) кінозйдмка вертикальною панорамою; 2. ай] повордт-ний; похйлий; шо хитається; ~ зеаі авт. відкидне сидіння.
іікіпз-ііеііп [4і1іід'кеїт] п іст. шо-лдм лйцаря, якйй бере участь у змаганні.
іікіпе-ііеііпеі ['ііііід ке1тіі| див. іік-іп£-ке1т.
Іікіп£-уап1 [4і1іід]а:д] див. іііі-уагд. іік-гооГ [4і1іги:Г] п дах у фдрмі навісу.
іік-ир ['іііілрі п 1) те, що спрямд-ване однйм кінцем угдру; 2) амер. орн. плямйстий уліт.
іік-уаг<1 [ іі1да:д| п місце для змагань; арена для турнірів.
Тіш [ііт] п ч. ім'я Тім (зменш, від Тітоіку).
іітЬаі [Чіткої] п 1) муз. литавра; 2) вібруюча мембрана звуковдго дрга-на (цикад).
ґіш
526
ііш
ііткег [Чітко] 1. п 1) лісоматеріал, пиломатеріал; іке ~ оГ іке оак деревина дуба; 2) будівельний ліс; а Гогезі оГ §гапд ~ чудовий будівельний ліс; 3) лі-сйста ділянка; лісйстий район; 4) юр. ліс, що росте на ділянці землі; 5) колода, брусок, балка; 6) мор. тймберс; шпангоут; 7) гірн. кріпйльний ліс; 8) статура; будова тіла; а тап оГ кіз ~ людйна такої статури; 9) особйста рйса, достоїнство; а тап оГ іке гі§кі зогі оГ ~ людйна високих достоїнств; 10) човен; корабель; 11) спорт, ворітця (у крикеті)} 12) мисл. огорожа; 13) пака хутра; < ~ сир дерев’яний кубок; ~ іпдизігу лісова промисловість; ~ тії! лісопйльний завод; ~ тіпіп§ безладне використання запасів лісу; ~ рагііііоп дерев’яна перегородка; ~ ге-зєгує заповідний ліс; ~ зііде лісоспуск; 2. V 1) обшивати деревом; зміцнювати балками; 2) давати будівельний ліс; 3) гірн. кріпйти; 4) будувати з дерева; 5) теслярувати, столярувати.
іітЬег-ЬееіІе [ Чітко 'Ьі :і1] п зоол. короїд.
іітЬег-<1оо<11е [ Чітко,ди.ді] п 1) амер. американський вальдшнеп; 2) розм. спиртне.
іітЬегеїі [Чіткод] асі] 1) дерев’яний; споруджений з дерева; ~ коизез дерев’яні будйнки; 2) лісйстий; ~ соипігу лісйста місцевість; 3) гірн. закріплений (про вибій)', 4) шо має певну статуру; ке із \ує11 ~ він людйна міцної статури.
гітЬегег [Чіткого] п кріпйльник.
іітЬег-^гоизе [Чітко'дгаиз] п амер. лісова куріпка.
<ітЬег-Ііеа<1 [Чіткокед] п мор. верхній кінець шпангоута.
ІітЬег-Ііеасіесі [ Чітко'кедід] асі] ту-пйй, дурнйй.
іітЬег-ІіИсІї [ЧіткокК/] п мор. зашморг.
ІітЬегіпз [Чіткогід] п 1) теслярство, столярство; 2) гірн. дерев’яне кріплення; 3) буд. дерев’яна конструкція; опалубка (для бетонних робіт)} 4) лісоматеріали.
гішЬег-їшпрег [ Чітко, дзлтро] п кінь, що добре долає перешкоди.
іітЬегіе$$ [Чіткоііз] асі] гірн. без кріплення.
ІітЬег-Ііпе [Чіткоіат] п межа поїв йрення лісу (над рівнем моря).
іітЬегІіпз [Чіткоіід] п молоде деревце.
іітЬеппап [Чіткотаеп] п (рі (іткег-теп [-теп]) 1) лісопромисловець; 2) кріпйльник.
іітЬег-іое [Чіткоіои] п розм. 1) дерев’яна нога; 2) людйна з дерев’яною ногою; 3) людйна з важкою ходою.
СітЬег-ууоод [Чіткомшд] п будівельний ліс.
іітЬег-ууогк [Чітко\уо:к| п І) дере
в’яні деталі; ~ оГ іке \уіпдо\уз дерев’яні віконні рами; 2) теслярство, столярство.
іїпіЬег-^огкз [ Чітко'\уо:кз] прІ(вжив. з дієсл. в зіп§ і рі) лісопйльний завод.
іішЬег-мюпп [Чітко\уо:т] п ент. 1) деревоточець; 2) личйнка деревоточця.
іітЬег-уапІ [Чітко)а:д] п 1) лісо-вйй склад; біржа пйляного лісу; 2) місце виконання теслярських робіт.
іітЬге [Чаетко] п муз. тембр.
ІітЬгеІ [Чіткгої] п 1) бубон, там-бурйн; 2) іст. тимпан.
ііте [Іаїт] 1. п 1) час; Ггот іке ке£Іппіп£ оГ ~ від створення світу; зрасе апсі ~ простір і час; іо іке епд оГ ~ до кінця світу (віку); аіі іке ~ весь час; аз оїд аз ~ старйй як світ; - йіез час летйть (спливає); ~ ргеззез (із зкогі) час не чекає; 2) час (міра тривалості)} Огеетуіск ~ час за Грйнвічем, середньоєвропейський час; теап ~ середній (сонячний) час; 3) період часу; а 1оп§ ~ тривалий час; а зкогі ~ короткий час; зоїле ~ деякий час; Гог а ~ а) на деякий час, тимчасово; б) протягом деякого часу; Гог уасаііоп ~ на час канікул; аГіег а ~ через деякий час; іп а зкогі ~ незабаром; іп по іп Іезз ікап по ~ дуже швйдко, умйть; аі ікаі ~ у той час; Гог іке ~ на цей час; Гог іке ~ кеіп§ поки що; до певного часу; аі опе ~ колйсь; опе ~ апсі апоікег іноді, час від часу; аі по ~ ніколи; ікеге із по ~ іо Іозе не можна гаяти ні хвилйни; ~ оГ огкіііп§ астр. час обертання штучного супутника; 4) сезон, пора; аі ікіз ~ оГ іке уеаг в цю пору року; 5) годйна, точний час; \укаі із іке -?, \укаі ~ із іі? котра годйна?; \укаі ~ до уои таке іі? котра годйна на вашому годйннику?; іо зко\у - показувати час (про годинник)} іо кеер §оод ~ добре йти, правильно показувати час (про годинник)} іо кеер касі ~ погано йти, неправильно показувати час (про годинник)} іо §аіп ~ поспішати (про годинник)} іо Іозе ~ відставати (про годинник)} 6) момент, мить; аі опе ~ одночасно; аі іке зате ~ у той же час, у ту ж мить, одночасно; зоте ~ (ог оікег) рано чи пізно, колй-небудь; 7) час прибуття (від’їзду); 8) строк, термін; іп (амер. оп) ~ у строк, вчасно; акеасі оГ ~, кеГоге опе’з ~ раніше строку; кекіпд ~ пізно, із запізненням; іп сіие ~ своєчасно; іо таке ~ амер. при-йтй вчасно (за розкладом); (іі із) кі§к ~ саме час, давно пора; іі’з акоиі ~ пора; іі із ~ іо §о іо кед пора (час) ітй спати; іке ~ із ир строк (термін) закінчйвся; ~ із дга\уіп§ оп залишається мало часу; термін наближається; зке із пеаг кег ~ вона скоро народить; кіз ~ каз соте настав час йому умирати; 9) доба, епоха, ера; аі аіі ~з (амер. аіі (ке -) завждй, в усі часй; реасе ~ мйр-
ний час; \уаг ~ воєнний час; Ггот ~ іттетогіаі споконвіку, з давніх-давен; іке - оГ Зкакезреаге епоха Шекспіра; іке ~ оГ ипіуегзаі реасе ера загального мйру; 10) вік; аі кіз ~ оГ ІіГе в його віці, в його рокй; 11) період життя; іі у/аз кеГоге кег ~ це було до її народження; 12) вільний час, дозвілля; іо кауе а §оод (а Гте) ~ гарно провестй час, повеселйтися; іо ке^иііе (іо \укі!е а\уау) іке ~ коротати час; (о у/азіе опе’з ~ марнувати час; (о зауе ~ заощаджувати час; І кауе по ~ іо зраге у мене немає вільного часу; 13) робочий час; (о \уогк Гиіі (рагі) ~ працювати повний (неповний) робочий день; іазк ~ час для виконання певної роботи (певного завдання); 14) плата за працю; доикіе ~ подвійна плата за понаднормову працю; 15) нагода, сприятливий момент; іо \уаіск опе’з ~ чекати слушного моменту; 16) спорт, інтервал між раундами (бокс)} тайм; період; половйна гри (футбол)} 17) швйдкість, темп; такт; розмір, ритм; іо кеер ~ витримувати такт (ритм); 18) бібл. рік; 19) раз; еуегу ~ щоразу, кожного разу; Іазі ~ минулого разу; ікіз ~ цього разу; пехі ~ наступного разу; аі а ~ разом, одночасно; ~ аГіег ~ повторно, тйсячу разів; ~ апсі а§аіп знову й знову; Ггот ~ іо ~ час від часу; піпе ~з оиі оГ іеп у дев’ятй вйпадках з десята, у більшості вйпадків; і\уо ~з Гіує із (аге) іеп двічі по п’ять — десять; тапу ~з аз 1аг£Є у багато разів більше; < ~ котЬ бомба сповільненої дії; ~ Гасіог фактор часу; ~ Гіге військ, а) дистанційна стрільба; б) стрільба з обмеженням у часі; ~ іп спорт, відновлення гри після взятого часу; ~ тагкег відмітчик часу; ~ оиі спорт, хвилйнна перерва; ~ зскедиіе розклад (руху поїздів тощо)} графік; ~ зійду хронометраж; ~ ігауеі подорож у часі (в науковій фантастиці)} ~ ігіаі гонки на час (велоспорт)} ~ (гоикіе шах. цейтнот; іо іаке (іо саіск) - ку (ке Гогеїоск діяти негайно; скористатися слушною нагодою; кеіхуееп ~з іноді; оп ~ амер. у розстрочку, на вйплат; а( (ке зате ~ проте; іо до ~ відбувати ув’язнення; (о зєгує опе’з ~ а) відслужйти свій строк; б) відбути строк (у в'язниці)} іо зеїі ~ амер. надавати за плату можлйвість вйступити по радіо (телебаченню); (каі’з (ке ~ ої дау! ось такі справи!; а^аіпзі ~ а) у межах вйзначеного часу; (о (аік а^аінзі ~ намагатися додержувати регламенту; (о июгк а§аіпз( ~ намагатися укластися в строк; б) з метою побйти рекорд; (о гип а^аіпзі ~ намагатися побйти попередній рекорд; в) щоб вйграти час; (о (аік а§аіпз( ~ говорйти, щоб вйграти час; іп §оод ~ а) вчасно; б) заздалегідь; в) з часом; аіі іп §оод ~ на все свій час; іп кад ~ невчасно; пізно, із запізненням; (о §о \уі(к (ке ~з а) ітй в
527
ііп
ногу з часом; б) пливти за течією; іо таке &оосі ~ швйдко подолати певну відстань; ~ сигез аіі Птіп^з час — найкращий лікар; іі Ьеаіз ту ~ амер. я цього не розумію, це понад моє розуміння; ~ із топеу присл. час — це гроші; 2. V 1) вибирати час; розраховувати за часом; ійе риЬІісаііоп оГ ійе Ьоок \уаз м/еіі -б кнйга була опублікована в слушний момент; 2) призначати (визначати) час; приурочувати; ійе ігаіп \¥аз ~б іо геасй Куіу аі 8 а. т. поїзд повйнен був прибути до Києва о 8 годйні ранку; 3) ставити (годинник); 4) регулювати, установлювати темп; 5) засікати час; хронометрувати; 6) визначати тривалість; 7) робйти щось у такт (з чимсь — іо, \уііЬ); іо ~ опе’з зіерз іо ійе тизіс танцювати в такт з музикою; 8) збігатися; бйтися в унісон (з чимсь — іо, хуіій); 9) тех. синхронізувати.
Ііше-аші-а-ІіаІГ [ТаїтапбУЬагї] п оплата понаднормової праці у полуторному розмірі.
Ііте-Ьаг£аіп [ іаіт,Ьа:діп] п угода на певний строк; строкова угода.
ііте-ЬШ [ЧаїтЬіІ] п 1) розклад (руху поїздів); 2) графік відходу поїзда із станцій (у провідника).
ііте-Ьоок [ТаїтЬик] п 1) табель (книга обліку приходу на роботу); 2) розклад (руху поїздів).
ііте-сапі ['іаїткаїсі] п хронометражна картка; робочий листок (про початок і закінчення роботи).
Шпе-сіоск [Чаїткіок] п 1) табельний годйнник; 2) тех. годйнник, якйй фіксує час, що витрачається на певну операцію.
іітеб [іаігпсі] аф 1) призначений на певний час; приурочений до певного часу; 2) синхронний, синхронізований; з вйтримкою часу.
<іте-<1еро$И [Таітбі,рогН] п строковйй вклад.
Ііте-<1еіесіог [ ТаїтбіДекіо] п го-дйнник-відмітчик (нічного сторожа).
ііте-ехрігес! [Таітікз,раіаб] аф військ, якйй відслужйв строк.
ііте-ехрозиге [іаітікз,роизз] п фот. вйдержка.
іітеГи! [ЧаїтГйІ] аф сучасний.
ііте-Гизе ['іаіт§и:г] п 1) дистанційна трубка; дистанційний детонатор; 2) вогнепровіднйй шнур.
(іте-Ьопоигес! ['іаїт.опаб] аф освячений віками (часом).
<іте-іп-£га(1е	[Чаїтіп'дгеїб]	п
військ, вйслуга в (певному) званні.
ііте-іп-$епісе	['іаітіп'зо:уіз]	п
військ, вйслуга років.
ііте-кеерег [Таїт,кі:ро] п 1) табельник; 2) хронометрйст; лічйльник часу; 3) годйнник; 4) хронометр.
ііше-кееріпз [ 'іаїт, кі:рід ] п 1) хро
нометрія, хронометраж; 2) табельний облік.
ііте-1а£ [Таїтіжд] п 1) відставання в часі; спізнення; 2) тех. вйтримка часу.
ііте1е$$ [Таїтіїз] аф 1) позачасовий, що не стосується певного часу; ~ агі мистецтво, непідвладне часу; 2) вічний, нескінченний; неминущий; ~ пініті вічна пітьма; 3) нестаріючий, немінлйвий; 4) позбавлений відчуття рйтму (про людину); 5) поет, передчасний; ~ беаіЬ передчасна смерть; 6) грам, що не має граматйчної категорії часу.
ііше-іітіі [ЧаїтДітіі] п крайній (останній) строк; регламент; час, що надається для здійснення операції (дії).
Ііте1іпе$$ [Чаїтіїтя] п своєчас-ність, вчасність.
ііше-іоск [Таїтіок] п замок з годинниковим механізмом.
іітеїу [Таїтії] 1. аф 1) своєчасний, вчасний; ~ аіб вчасна допомога; ~ Іоке доречний жарт; 2) ранній; завчасний; 2. адч 1) своєчасно, вчасно; 2) завчасно.
ііте-оіїісе [ТаїтоГіз] п відділ хронометражу на шахті.
іітеоиз [Таїтаз] див. гітеїу 1.
(ітеріесе [Чаїтрігв] п годйнник; хронометр.
іітергооГ [Чаїтргиїї] аф довговічний; довгочасний.
іітег [Таїта] п 1) хронометрйст; хронометражйст; 2) годйнник; 3) тех. регулятор вйтримки часу; реле часу; відмітчик часу; 4) регулятор запалювання (у двигунах внутрішнього згоряння).
ііте-$а¥Іп§ [ЧаїтлеіУП]] аф що заощаджує час; ~ беуісе тех. удосконалення, яке заощаджує час.
ііте-зегуег [їаіт,8з:Уа] п опортуніст; пристосованець.
<ііпе-8ЄГ¥Іп£ [ їаіт,8а:Уіт)] 1. п пристосовництво; опортунізм; 2. аф пристосовницький; опортуністйчний.
ііте-зіїееі [ Чаїт/і :і] п 1) розклад;
2) табель (обліку відпрацьованих годин).
<ііпе-8І£па1 [Таіт,зідп1] п рад. сигнал точного часу.
ііте-8І&паіиге [Чаіт,8ідпаЦа] п муз. тактовий розмір.
ііте-зрігіі [Таїт, зріпі] п дух часу.
ііте-іаЬІе [ЧаїтДеіЬІ] п 1) розклад (залізничний тощо); 2) графік (руху поїздів тощо).
ііте-уаіие [Чаїт, уавЦиг] п муз. відносна тривалість звука.
<іте-№ісІі [ЧаїтхуоЦ] п годйнник--відмітчик (нічного сторожа).
ііше-н'огк [Чаіт\уа:к] п погодйнна (поденна) праця.
ііте-^огп [Таіт\уо:п] аф 1) поношений, старйй; 2) застарілий, давній.
іішісі [Чіткі] аф 1) соромлйвий; невпевнений; 2) боязкйй, полохлй-вий; ~ ІПУЄ8ІОГ обережний інвестор; < аз ~ аз а йаге (аз а гаЬЬі!) боязкйй як заєць.
іітісіііу [іі'тібйі] п 1) сором’язлй-вість, соромлйвість; 2) боязкість, не-смілйвість.
іітісіпезз [Тітібпіз] див. йтібііу.
іітіп£ [Чаїтід] п 1) вйбір (певного) часу; 2) розрахунок часу; 3) хронометраж; 4) тех. регулювання моменту запалювання (у двигунах внутрішнього згоряння); 5) спорт. координація; 6) злагодженість (синхронність) у парному катанні на ковзанах; 7) вйзначення потрібного рйтму.
СІШІ8І [Чаїтізі] п людйна, яка має відчуття часу (рйтму тощо).
Тітшіе [Чити] п ч. ім’я Тім (зменш, від Тітобіу).
Тітту [Чіті] див. Тіттіе.
Тітоп [Таїтап] п 1) літ. Тімон Афінський; 2) перен. мізантроп; цйнік.
іітопеег [даїта'та] п стерновйй, керманич.
Тітог [п'то:] п геогр. н. острів Ті-мор; ~ 8еа Тімбрське море.
Сітогоиз ['іптюгаз] аф боязкйй, по-лохлйвий; - роїісу боягузлива політика.
іішогзоше [Тітаззт] аф боязкйй, полохлйвий.
ТітоіЬу [ЧітаОі] п ч. ім’я Тімбті.
іітоіЬу [ЧітаОі] п бот. тимофіївка (тж ~ §газз).
бтууЬізку [Пт'\уізкі] п кабріолет, двоколка.
Сіп [ііп] 1. п 1) олово; Ьіаск ~ олов’яна руда; соасеб \¥ЙЬ ~ луджений; 2) біла жерсть; 3) бляшанка, консервна банка; а ~ оГ загбіпез коробка сар-дйн; 4) амер. олов’яний посуд; форма для печива; деко; 5) розм. гроші, дзвінка монета; < ~ Ьох амер. розм. сумнівні доходи; темні джерела прибутків; ~ Ьаі а) сталевий шолом (солдата); б) за-хиснйй шолом (робітника); ~ Ііххіе амер. дешевий автомобіль, фбрдик; ~ гооГ бляшаний дах; ~ зоїсііег олов’яний солдатик; ~ \уеббіп§ десята річнйця весілля; ~ \уЬізі1є олов’яна дудка; зігаі£ІН Ггот іЬе ~ з перших рук; свіженький, незіпсбваний; 2. у 1) консервувати, закупорювати в бляшанки; 2) консервуватися; 3) лудйти, покривати оловом.
Тіпа [ Чі:па] п ж. ім’я Тіна (зменш, від АІЬеПіпа, СЬгізіі(а)па, СЬгізііпе, Сіететіпа, Е§1ап1іпа).
ііпсаі [ 'Гідкаі] п мін. природна бура.
ііп-сап [Чіпкаеп] п 1) консервна банка; 2) мор. розм. винищувач, мис-лйвець.
Гіпсі [Сідкг] 1. п 1) відтінок; домішка (якогось кольору)', 2) присмак;
ііп
528
ііп
3)	наліт; 4) фарба; 2. аф забарвлений; пофарбований.
ііпсіогіаі [іідкЧо.тюІ] асі] фарбувальний.
ііпсішге [Чідкі/о] 1. п 1) розчин; 2) відтінок; домішка (якогось кольору); 3) фарм. тинктура; настойка; 4) прйсмак; слід; 5) перен. наліт; а ~ оґ кпохуіед^е поверхові знання; 6) фарба; 7) особлйвість; колорйт; а ~ оГ тіпд склад розуму; 8) метали і кольорй, що використовуються в геральдиці; 2. V 1) фарбувати; надавати відтінку; забарвлювати; 2) просочувати (чимсь — \¥Іік); 3) надавати (запаху, смаку тощо).
ііпд [ішд] V 1) запалювати, розпалювати; підпалювати; іо ~ іке Гіге розпалювати багаття; 2) перен. збуджувати; надихати; запалювати; 3) перен. збуджуватися; надихатися; запалюватися.
ііпдаї [Чіпдої] п інд. 1) молодший офіцер; 2) бригадйр, десятник, старший у групі; 3) наглядач; 4) слуга.
ііікіег [Чшдо] п 1) трут; 2) сухе гниле (трухляве) дерево; 3) бот. тру-товйк; < іо Ьигп Ііке ~ згоріти як свічка.
іішіег-Ьох [ ЧіпдоЬокз] п 1) іст. трутниця (коробка з приладдям для висікання вогню); 2) легкозаймйстий предмет; 3) запальна людйна.
Ііп<1ег-Гип£іі8 [ЧшдоТлд доз] п (рі ііпдег-Гип^і [-Тлддаї] гриб, з якого виготовляють трут.
ііікіегу [Чіпдоп] асі) 1) легкозаймйстий; 2) перен. збудливий.
бпе [іаіп] 1. п 1) зубець (вил, борони); вістря; 2) гострі відростки (на рогах оленя); 2. V 1) губйти; 2) зазнавати (поразки); 3) витрачати, марнувати; 4) забувати; 5) випереджати; 6) гйнути; 7) розорятися.
ііпеа [ Чіпю] п 1) міль; 2) мед. кільцевий лишай.
ііпеісі [Чшпд] п ент. міль.
[Чіп Ті]] п мор. розм. торпеда.
ііпГоі! [ЧіпГзіі] 1. п олов’яна фольга, станіоль; 2. V покривати олов’яною фольгою.
<іп£ [іп]] 1. п дзвін; дзенькіт, дзеленчання; іке зкагр ~ оГ а капд-ЬеІІ пронйзливий звук дзвіночка; 2. V 1) дзвонйти дзвіночком; 2) дзвеніти; дзенькати.
€іпе-а-1іпв [Чідоііі]] п дзенькіт, брязкання.
<іп£-а-гіп£ [ Чпргід] див. ііп£-а-1іп£.
ііп£е [ііп(сі)з] 1. п 1) легке забарвлення, відтінок, тон; ичік а ~ оГ Ьіие з блакйтним відтінком; 2) домішка; наліт; слід; 3) прйсмак; 2. V 1) злегка підфарбувати (чимсь — хуіік); надати відтінку; 2) забарвлюватися; змінюватися в кольорі; 3) надавати запаху (прйсмаку) (чогось); 4) домішувати; впливати, змінювати.
ііп£епі [Чш(д)зопі] аф фарбувальний, красйльний.
ііп-£Іа$8 [Чтдіагз] п хім. вісмут.
ііп^іе [Чідді] 1. п 1) дзвін у вухах; 2) поколювання; пощйпування; колька; 3) дрож, тремтіння; 4) свербіж; 2. V 1) відчувати дзвін (шум) у вухах; відчувати кольки (у затерплих частинах тіла); відчувати біль (свербіж); кіз еагз ~д у нього дзвеніло у вухах; 2) спричйнювати шум (дзвін) у вухах; спричйнювати поколювання (пощйпування, свербіж, біль); 3) щипати, свербіти; 4) горіти, пашіти (від сорому, обурення — хуіік); 5) дрижати, тремтіти (від чогось — хуіік); 6) роздратовувати; збуджувати; 7) дзвонйти; 8) дзвеніти.
<іп£-іап£ [ Чідіаед ] див. ііп§-а-1іп§.
ііпЬогп [Чшко:п] п амер. розм. хвалько; < ~ §атЬ1ег хвалькуватий гравець без грошей.
ііпкег [Чідко] 1. п 1) лудйльник; мідник; бляхар; мандрівнйй реміснйк; аз дгипк аз а ~ п’яний як хлющ; 2) поганий працівнйк, реміснйк; 3) амер. майстер на всі руки; 4) спроба абйяк полагодити щось; халтурна робота; 5) розм. цйган; 6) розм. зоол. скат; 7) колючка (риба); 8) амер. розм. скумбрія; 9) амер. невелйка мортйра; І доп’і саге а ~’з дати мені цілком байдуже, мені наплювати; іі із поі \¥огік а ~’з датп це ламаного гроша не варте; 2. V 1) працювати лудйльником; мандрувати в пошуках паяльної (лудйль-ної) роботи; паяти; 2) ставитися несерйозно (до чогось — аі, \¥Іік); халтурити; 3) намагатися полагодити щось абйяк (нашвидку) (тж ~ ир); Ьіз досіог ~ед кіт ир лікар трохи підлікував його.
ііп-кеПІе [Чіп'кеіі] п бляшаний чайник.
ііпкіе [Чідкі] 1. п 1) дзенькіт дзвоника; брязкання, бряжчання, 2) дзвін-кйй звук; 2. V 1) дзвеніти; дзенькати; 2) дзвонйти; брязкати, бренькати; 3) бйти, пробйти; іке сіоск ~д оиі зєуєп годйнник пробйв сьому годйну; 4) дзвеніти (у вухах).
ііпкіег [ Чідкіо] п 1) розм. дзвоник; 2) розм. лудйльник (звич. циган), мідник.
ііпкіііщ [Чідкіїд] 1. п дзвін, дзенькіт, брязкіт, брязкання, побризкування; 2. аб#дзвінкйй; що брязкає (дзенькає).
ііпкіу [Чідкії] аф що дзвенйть, бряжчйть; а ~ ріапо розладнаний (де-ренчлйвий) рояль.
ііптап [Чіптоп] п (р/ііптеп [-тап]) бляхар, жерстяник.
ііп-топіапі [Чіп'то:допі] п олов’яна протрава.
ііппесі [ішд] аф 1) запаяний у бляшану коробочку; консервований; ~ Гоод (§оодз) консервовані продукти;
консерви; 2) вкрйтий шаром олова, луджений; < ~ тизіс амер. грамплатівка.
ііппег ['ііпа] п 1) бляхар, жерстяник; 2) робітнйк на олов’яних рудниках; 3) робітнйк консервного заводу.
ііппегу [Чіпоп] п 1) видобуток олова; 2) рі олов’яні рудникй.
ііппіп£ [Чішд] п 1) консервування; 2) лудіння, лудження; полуда, покриття оловом; 3) шар олова; 4) вйдобуток олова.
іішіііиз [іі'паїіоз] п мед. дзвін (шум) у вухах.
іішіу [Чіт] аф 1) геол. оловонбс-ний; що містить у собі олово; 2) що відгонить жерстю (про консерви); 3) металічний, металевий; ~ зоипд металічний (металевий) звук; 4) розм. багатий, грошовйтий; 5) жив. жорсткйй (про колорит).
ііп-орепег [Чіп,оирпо] п консервний ніж.
ііп-рап [Чіпраеп] аф бляшаний (про звук); різкйй, оглушливий (промузику).
Тіп Рап АІІеу [ Чіпраеп'аеі і] п 1) Тін Пен Елі, «провулок бляшаних каструль» (район магазинів грамплатівок і музичних видавництв); 2) творці і видавці легкої музики.
Нп-раппу [Чіп'раєш] див. ііп-рап.
ііп-ріаіе [Чіп'ріеіі] 1. п біла жерсть; 2. V лудйти.
ііп-роі [Чіп'роі] п 1) олов’яний (бляшаний) казанок; 2) тйгель з розплавленим оловом; < ~ роїііісіапз знев. дрібні продажні політикани.
ІІП8ЄІ [ І1П80І] 1. п 1) блйскітки; 2) мішура; показнйй блиск; іке ~ оҐ роїііепезз удавана ввічливість; іке - оГ гкеіогіс базікання; 3) блискуча тканйна; тканйна з блискучими нитками; 4) парча; ~ сіпета комерційні фільми; ~ тизіс ефектна, але не глибока музика; 2. V 1) прикрашати блйскіт-ками (мішурою); 2) надавати блйску; приховувати недоліки за зовнішнім лйском.
ііпзтйЬ [ЧіпзтіО] п лудйльник, бляхар.
ІІП-8ІОПЄ [Ч1П8І0Ш1] п МІН. КЗСИТЄ-рйт, олов’яний камінь.
. ііп-зіиГГ [ЧіпзіаГ] п гірн. розм. олов’яна руда.
ііпі [іші] 1. п 1) фарба, барва; відтінок; тон; аиіитп ~з осінні барви; 2) глибина тону; насйченість, інтен-сйвність кольору; 3) фон; тінь; 4) домішка; 2. V 1) підфарбовувати; відтіняти; тушувати; 2) забарвлюватися.
ііп-іаск [ішіаек] п короткий цвях, покрйтий оловом; < іо соте до\уп іо ~з підійтй до суті справи.
Сіпі-ЬІоск [ ЧшіЬІок] п друк, кліше (плашка) для друкування фону.
ііпіесі [Чшіїд] аф пофарбований; <
іїп
529
~ £Іа88Є8 темні окуляри; ~ рарег тоновий кольоровий папір.
Ііігіівв [Чіпіід] п фарбування.
ііпііппаЬиІа [,ііпй'паеЬ)иЬ] рі від ІіпйппаЬиІит.
ііпііппаЬиІаііоп ['ііпії,пжЬ]и'1еі/п] п дзвін дзвонів.
ііпііппаЬиІит [, ііпії'пжЬ]и1ат] п (рі ііпііппаЬиІа) лат. дзвіночок.
ііпіотеіег [іт'іотііа] п тех. колориметр.
ііп-іуре ['ііпіаїр] п фот. феротипія.
ііютаге [Чітуєо] п бляшані вироби; олов’яний посуд.
ііютеесі [Чіп\уі:сі] п бот. хвощ.
ііпу [Чаші] 1. п звич. рі маленька дитйна; \уйєп ікеу \уеге ііпіез колй вонй булй зовсім маленькими; 2. аф дуже маленький, крйхітний (тж ~ Іііііе); ~ Ьіі краплйнка, трішечки; ~ Гасі не-значнйй факт; ~ капб8 рученята; ~ Іііііе сЬіїсІ, ~ іоі карапуз; ~ Іііііе ріесе малюсінький шматочок; < Т. Тіш амер. реактйвний снаряд «Тайні Тім».
іір [іір] 1. п 1) верхній кінець; верхівка; кінчик; кінцівка; іке ~ оГ опе’8 іоп§ие кінчик язика; іо Ье оп ійе ~ оГ опе’8 іоп£ие крутйтися на язиці; іо Ьауе 8ґпіІт. аі ійе ~8 оГ опе’8 Гт&ег8 а) знати щось, як свої п’ять пальців; б) мати щось напоготові; іо \уа!к оп іЬе ~8 оГопе’8 іоев ходйти навшпйньки; ю іоиск \уіік ійе ~8 оГ опе’8 Гт&ег8 злегка доторкнутися; 2) наконечник; 3) мундштук; 4) приварнйй (припаяний) кінець ріжучого інструмента; 5) тонкйй пензлик (з верблюдячої вовни); 6) дотик, легкйй удар; а ~ оГ ійе хуііір легкйй удар батогом; 7) розм. чайові; невелйкий грошовйй подарунок; іо £Іує 8гпЬ. а ~ дати комусь на чай; 8) натяк, порада; відомості, одержані приватно (на перегонах, на біржі); іке 8ігаі§йі ~ надійна (добра) порада; іо §еі а ~ одержати відомості; іаке ту ~ послухайтеся мене; іо £іує а ~ натякнути; ікапкз Гог іке ~ дякую за пораду; 9) нахил; 10) естакада; 11) перекидна вугільна вагонетка; 12) звалище, смітнйк; 13) удар кеглі; < ~ Іопу самоскид; ІО ГПІ88 опе’8 ~ а) не досягтй успіху (метй); б) погано грати (про циркового артиста); 2. V 1) приставляти (надівати) наконечник; 2) зрізати верхівки (куща, дерева); підрізати; підстригати (волосся); 3) ходйти навшпйньки; 4) нахиляти (тж ~ ир); схиляти; іо ~ іке 8са1е схилйти чашу терезів; іо ~ іке Ьаіапсе вйрішити справу; 5) нахилятися (тж ~ ир); іке іаЬІе ~ред стіл нахилйвся; 6) перевертати, перекидати; 7) перевертатися, перекидатися; 8) звалювати, скидати; спорожняти; 9) вивалюватися; спорожнятися; 10) випивати, вихиляти (чарку); 11) усунути сйлою, убйти, пристукнути, уколошкати; 12) злегка торкатися (ударяти); 13) зрізати м’яч (крикет);
14) давати на чай; 15) давати приватну інформацію; 16) натякати; застерігати, попереджати; < іо ~ оуєг (ой) іке регск, іо ~ ир опе’8 кеек простяглі ноги, померти; іо ~ 8гпЬ. іке \уіпк (под) підморгнути комусь, подати нйшком знак.
іір-аші-піп ['іірап(сі)'глп] п раптовий (блискавйчний) наліт (тж ~ гаісі); ~ аііаск військ, раптова атака з швид-кйм наступним відходом.
іір-сагі [ 'іірка :і] п тех. перекиднйй візок.
іір-саі ['ііркаеі] п гра в чижа.
іір-іі [ ііріі] п гра «відгадай» (треба відгадати, що сховане в руці партнера).
іір-оГГ ['ііро:£] п 1) розм. порада; натяк; іо £Іує а ~ натякнути, вчасно попередити; 2) розігрування спірного м’яча (баскетбол).
іір-оуег ['іір'оиуа] аф перекиднйй.
іірресі [іірі] аф 1) з наконечником; ~ сі§агеііе8 сигарети з фільтром; 2) тех. наварений.
ііррег ['ііра] п 1) розм. самоскйд; 2) робітнйк біля самоскида; 3) ель (що виготовляється в СуссексІ).
іірреі ['ііріі] п 1) палантйн; 2) відлога, каптур; 3) кільце пір’я (вовни) навколо шиї (у птахів і тварин); < іо іигп опе’8 ~ відректйся від своїх поглядів, стати відступником; ТуЬигп ~ жарт, петля, вірьовка (на шибениці).
іірреі-дгеЬе ['ііріідгі:Ь] п різновид пірнйкози.
іірріпз ['ііргд] п 1) тех. армування; 2) мор. кільова хитавйця; < ~ сієуісє перекидач.
іірріе ['іірі] 1. п 1) жарт, напій, питво; 2) гірн. надшахтна споруда; 3) пристосування для розвантажування вагонів; 2. у 1) пйти; іо ~ Ьгапду пйти коньяк; 2) пиячити; 3) поет. попивати, пйти маленькими ковтками; 4) перекидатися, перевертатися; 5) кйдати, шпурляти.
іірріег [ ііріо] п п’янйця.
Іірр1іп£-Ьои8е ['ііріід'каиз] п іст. таверна, пивнйця.
іірру [ 'іірі] аф що має велйку кількість нерозпуканих бруньок (про чай).
іірзіїу ['іірзіГаї] у п’янйти.
іірзіаії [ іірзіа :ї] п (рі тж іірзіауез [-8іеіУ2]) 1) помічнйк шерйфа; прй-став (у суді); 2) жезл з металевим наконечником (у помічника шерифа).
іірзіег ['іірзіа] п 1) спорт, розм. жучок (на перегонах); 2) перен. особа, яка повідомляє важлйві відомості за вй-нагороду.
іірзу ['іірзі] аф 1) напідпйтку, під чаркою; 2) що призводить до сп’яніння; < ~ дапсе перен. запаморочливий танець.
іірзу-саке [ 'іірзікеїк] п бісквіт, просочений ромом (вином).
ііріапк ['ііріаедк] п ав. (скор. від
\уіп£іір іапк) паливний бак на кінці крила.
іір-ііііед ['іір'ііккі] аф кирпатий (/пс).
ііріое ['іір'іои] 1. п кінчики пальців ніг; іо 8іапсі (іо \уа!к) оп ~ стояти (ітй) навшпйньки; < ~ сигіозііу не-втрймна цікавість; іо Ье оп ~ \уіік еа£егпе88 згорати від нетерпіння; 2. асіу навшпйньки; іо 8іапд ~ стояти навшпйньки; 3. у 1) ставати навшпйньки; 2) ходйти навшпйньки.
іір-іор [Чір'іор] 1. п 1) (іке ~ ) найвйща точка; іо 8коиі аі іке уегу ~ оГ опе’8 уоісє кричати на весь голос, горлати; 2) межа, найвйщий ступінь; найкраще; 3) вершки суспільства; < ~ Піт першокласний фільм; 2. асіу чудово, надзвичайно; найвйщою мірою.
іір-іпіск ['ііріглк] п самоскйд.
іір-ир ['іір'лр] аф 1) перекиднйй; 2) відкиднйй; а ~ 8еаі відкидне крісло (в театрі, кіно).
іігасіе [іаі'геїд] п 1) тирада; 2) закінчений урйвок вірша.
іігаіііеиг [Дігаї'а:] п фр. снайпер.
Тігапа [іґгаїпа:] п геогр. н. м. Тирана.
'бге [Чаю] 1. п 1) обід колеса; 2) амер. шйна, покрйшка; іппег ~ камера; іо Ь1о\у а ~ проколоти шйну; 3) амер. фартух; 4) одяг; 5) жіночий головнйй убір; < ~ рипсіиге амер. прокол шйни; Паі ~ а) спущена шйна; б) амер. нудна людйна; 2. у 1) амер. надівати покрйшку; іо ~ а \укее! надіти покрйшку на колесо (автомобіля); 2) стомлювати; іо Ье стомйтися; 3) стомлюватися, зморюватися (від чогось — оГ); 4) набридати; надокучити, обрйднути; 5) втрачати інтерес (до чогось — оГ); уои \уі11 пєуєг ~ оГ 1оокіп§ аі іке рісіиге вам ніколи не набрйдне дивйтися на цю картйну.
ііге(1 ['іаіосі] аф 1) стомлений, зморений; І ат ~ я стомйвся; 2) пере-сйчений; якйй втратив інтерес (до чогось — оГ); ке І8 ~ оГ раіпііпз йому набрйд живопис; І ат ~ оГ доіп£ іке зате ікіп§ аіі іке ііте мені набрйдло весь час робйти одне й те ж; уои таке те ~! як ти набрйд мені!; 3) перен. вйчерпаний, вйкористаний; заяложений; а ~ ]оке заяложений анекдот; < ~ Тіш людйна, яка не бажає працювати; невиправний ледар.
ііге-£Іа$$ ['іаіадіа:8] п дзеркало на туалетному столику.
ііге1е$8 ['іаіаііз] аф невтомний.
ііге-гоот ['іаіагит] п туалетна кімната.
Ііге8оше [Чаїззат] аф 1) стомливий; нуднйй; 2) надокучливий; набридливий; ~ скіїсі надокучлива дитйна.
Ііге-і¥Оіпап |'іаіа,\уитап] п (рі ііге--у/отеп [-^ітт]) камерйстка.
ііг
530
ііі
іігіп£ [Чаїапі]] асі] стомливий, виснажливий.
<ігіп£-1юи$е ['іаізпі]Ьаи5] п артистична убиральня.
іігіп£-ігоп5 [ Чаіапі],аі9пг] п рі (вжив, як 5Іп%) головоломка.
<ігіп£-гоот [Чаіапі]гит] п 1) арти-стйчна убиральня; 2) туалетна кімната.
іігіп£-5¥отап ['іаі9гіт),\¥ит9п] див. ііге-\уотап.
ііго ['іаізгои] п (рі тж іігоез) новачок; < ~ сотреііііоп змагання новачків; ~ тетЬег новйй член (товариства тощо).
(ігосіпіа [Даіагои'віпіз] рі від Іігосі-піит.
іігосіпіит [даюгои'віпют] п (рі іі-госіпіа) лат. 1) учнівство; 2) недосвідченість; 3) група новачків.
йггіі [Чілі] п 1) спалах гніву; 2) прйступ страху.
’ІІ8 [112] розм. скор. від ІІ І8.
ТІ5Ііа ['іі/а] п ж. ім'я Тіша (зменш, від Ьеііііа).
іі$$ие 1. п ['іі5]и:, 'іірд:] 1) тонка дорога тканйна; 2) парча; 3) павутйна, сітка; сплетення; ~ оГ Ііез павутйна брехні; 4) біол. тканйна; ог^апіс ~ органічна тканйна; 5) китайський шовковий папір; 6) паперова носова хусточка; паперова серветка; 7) пігментний фотопапір; < ~ ге]есііоп мед. реакція відторгнення пересадженої тканйни; 2. V ['іі8]и:] 1) ткати, вплітати срібні й золоті ниткй; 2) прикрашати.
іі$$ие<1 [Чі8]и:сі] аф 1) зітканий, сплетений; 2) схожий на тканйну.
ІІ88ііе-рарег [Чі8)и:,реіро] п 1) китайський шовковий папір; 2) цигарковий папір; 3) косметйчний папір; 4) тонкйй обгортковий папір.
ТІ82Я [4189] п геогр. н. р. Тйса.
Ш [ііі] 1. п 1) розм. легкйй удар; ~ £ог іаі відплата, «зуб за зуб»; 2) орн. синйця; 3) розм. повія; 4) конячйна; 2. V легенько стукати.
Тііап [Чаїіп] п 1) міф. Титан; 2) поет. бог сонця; сонце; 3) (і.) титан, велетень, колос; іііапз о£ зсіепсе титани науки; 4) астр. Титан (супутник Сатурна)’, < ~ сгапе пересувнйй підйомний кран; - зігеп^ік титанічна сйла; іке \уеагу ~ стомлений титан (про велику державу, обтяжену численними зо-бов ’язаннями).
іііапездие [ Даііо'пезк] аф титанічний, колосальний, велетенський, гігантський.
Тііапе$$ [Чаїізпіз] п 1) міф. Тита-ніда; 2) (і.) велетка.
іііапіап [іаі'іеіпізп] аф титанічний, колосальний.
іііапіс [іаі'іаепік] аф 1) титанічний, колосальний; ~ епег§у титанічна енергія; ~ зкір корабель-велетень; 2) що
стосується титанів; 3) хім. титановий; ~ асід титанова кислота.
Шапізіп [Чаїізпігт] п 1) титанічна сйла (міць); 2) повстання проти порядку, що існує у світі.
іііапііе ['іаіізпаїі] п мін. титаніт, сфен.
іііапішп [іаі'іеіпізт] п хім. титан.
Іііапо-Геггіїе [іаі'ізепоиТегаїі] п мін. титанистий залізняк, ільменіт.
ііі-Ьіі ['ііі'Ьіі] п розм. 1) ласий шматочок; іо еаі опе’8 ~ Іазі приберегтй ласий шматочок на закуску; 2) пікантна новина.
іііЬе [іаід] 1. п 1) десята частйна; 2) невелйка частка; крйхта, крйхітка, крапелька, дещиця; 3) церк. іст. де-сятйна; іо рау - платйти десятйну; 2. V 1) обкладати церковною десятй-ною; 2) платйти церковну десятйну.
ІІН1ІП& ['іаібіі]] п 1) іст. обкладання церковною десятйною; стягування десятйни; 2) десятйна, округ.
Тіііа [ іі/ю] п ж. ім'я Тішія (зменш, від Ь(а)еііііа).
Тіііап [ іі/ізп] аф золотйсто-каштановий (особл. про волосся).
Тіііапе$чие [Ді/а'пезк] аф тиціанів-ський.
ііііііаіе [іііііеіі] V 1) лоскотати; 2) приємно збуджувати.
Шіііаііоп [Дііі'іеі/п] п 1) лоскотання; 2) лоскіт; 3) приємне збудження; задоволення.
ііііііаііуе ['ііііізііу] аф збудливий, збуджуючий.
ііііуаіе ['ііііуєіі] у розм. причепурюватися), наряджати(ся); прикрашатися).
ііііуаііоп [Дііґуєі/п] прозм. 1) причепурювання; 2) охайність, чепурність; франтівство.
ііііагк ['ііі!а:к] п орн. луговйй щеврик.
ііііе [ іаііі] 1. п 1) заголовок, назва; іке ~ о£ а Ьоок назва кнйги; 2) друк. тйтульна сторінка; 3) ім’я; іо Ье кпо\уп Ьу (ипдег) іке ~ оГ... бути відомим під ім’ям...; 4) тйтул, звання; іке ~ о£ а ргоГеззог звання професора; іо кауе а ~ бути титулованою особою; мати тйтул (звання); 5) спорт, звання чемпіона; іке ~ оГ тазіег о£ зрогіз звання майстра спорту; 6) право (на щось — іо); 7) підстава (для чогось — іо); ке каз а ~ іо а ріасе атоп§ іке §геаіезі роеіз є усі підстави вважати його однйм з найвидатніших поетів; 8) кін. напис, титр; 9) юр. правооснова; пра-вовйй тйтул; 10) юр. право власності; 11) документ, що дає право власності; 12) проба золота; 2. у 1) називати, давати заголовок, озаглавлювати; 2) величати, титулувати; 3) присвоювати (надавати) звання (тйтул); 4) кін. давати тйтри.
Ш1е<1 ['іаііїсі] п 1) титулований; якйй має звання; 2) названий.
Ш1е-<іее(і ['іаііі'дксі] п юр. документ, що підтверджує право власності.
ііііеіюісіег ['іаіі1,Ьои1сІ9] п спорт. чемпіон.
Ш1е1е8$ [ 'іаіііііз] аф 1) якйй не має звання (тйтулу); 2) що не має заголовка (назви); 3) юр. позбавлений правової (юридйчної) основи.
ііі1е-ра&е ['іаііі'реідз] п друк, тйтульна сторінка.
Шіег ['іаіііз] п кін. 1) титрувальна машйна; 2) прйстрій для знімання написів; 3) оператор, якйй знімає написи.
ііііе-гоіе ['іаііі'гоиі] п заголовна роль.
Ш1ІП& ['іаііііі]] п 1) титулування; величання; 2) присвоєння звання (тйтулу); 3) озаглавлювання.
[Чаїііізі] п титулована особа, ііішісе ['ііітаїз] рі від ііітоизе. ііітоизе ['ііітаиз] п (рі ііітісе) орн. синйця (звич. вжив. скор. ііі).
ііігаіе ['іаіігеїі] у хім. титрувати.
ііігаііоп [іаі'ігеї/п] п хім. титрування.
іііге [Чі.іа] п хім. титр.
ііігіїиеігіс [Дііп'теіпк] аф хім. ти-трометрйчний, об’ємний (про аналіз).
ііііег [ іііз] 1. п 1) хихйкання; 2) розм. дівчина, молодйця; 2. у 1) хи-хйкати; пйрхати від сміху; 2) ітй нетвердою ходою, хитатися.
іііііе ['іііі] п 1) найдрібніша частка; крйхітка; дрібнйця; іо а ~ точнісінько, достеменно; 2) крапка, рйска над літерою (фонетйчним знаком); діакри-тйчний знак.
ііііІеЬаі ['іііІЬаеі] п іхт. колючка.
Шііе-іаіііе ['іііІДаеіІ] 1. п 1) плітки, чуткй; базікання, балаканйна; 2) плі-ткар; пліткарка; 2. у базікати; розпускати пліткй.
ііііир ['іііар] 1. п 1) веселощі; пу-стотлйвість; 2) дріботлйва хода; 3) легкйй галоп; 2. у 1) бездумно (безтурботно) веселйтися; пустувати; 2) стрибати, скакати; гарцювати; 3) бігти легкйм галопом.
ііііирру [ііізрі] аф розм. 1) веселий, жвавий, пустотлйвий; 2) нетвер-дйй, хиткйй.
іііиЬаіе ['ііі]и:Ьеіі] у 1) спотикатися, ітй нетвердою ходою; 2) заїкатися, затинатися.
іііиЬаііоп [,ііі]и:'Ьеі/п] п 1) нетвердість (непевність) кроку; 2) заїкання.
Шиїаг ['ііі]иІ9] 1. п титулована особа; особа, яка має тйтул (звання); 2. аф 1) титулований; титулярний; 2) що стосується звання (тйтулу); 3) що належить за посадою; пов’язаний з тй-тулом (посадою); 4) номінальний; ~ ргоГеззог професор без кафедри; ~ заіпі
Тії
531
ТоЬ
святий покровйтель церкви; ~ зоуєг-еі^піу номінальний суверенітет.
Тііиз ['іаііаз] п ч. ім'я 1) Тайтус; 2) бібл. Тіт.
ііиу [Ч121] лі) розм. шестипенсова монета; 2) збуджений стан; тривога; хвилювання; іо §еі (іо \¥огк) опезеІГ іпіо а ~ схвилюватися, стривожитися.
Т-шап [Чі.тжп] п (р/Т-теп [-теп]) амер. розм. чиновник міністерства фінансів, який стягує податки з неплатників.
іо [Ги:, із] 1. асіу означає: 1) приведення до належного стану; передається дієслівними префіксами при-, за-; риіі ійе зйиііегз іо прикрий віконниці; риі іЬе йогзез іо запряжи коней; 2) початок дії — за, до; іо зеі іо зтій. братися за щось (до чогось); 3) опри-томнення; йе саше іо він опритомнів; 4) певний напрям, йіз йаі із оп \угоп§ зісіе іо він неправильно надів капелюх;
іо апд Гго, іо апд а§аіп, іо апд Ьаск туди й назад; сіозе іо поруч; 2. ргер вказує на: 1) напрям — до, в, у, на; ійе \уау іо §1огу шлях до слави; а йі^йі іо ійе Мооп політ на місяць; 2) рух до зіткнення з чимсь — на, за; іо Гаїї іо ійе £гоипд упасти на землю; 3) відстань — до; із іі Гаг іо Куіу? чи далеко до Кйєва?; 4) розташування відносно чогось — на, від; ійе \уіпдо\у Іоокз іо іке погій вікно виходить на північ; 5) тимчасове перебування — у, в; йе йаз Ьееп іо Ьопдоп і\уісє ійіз уеаг у цьому році він двічі побував у Лондоні; 6) відвідання чогось — до, в; іо §о іо зскооі ходйти до школи; 7) відношення до когось — до, для, з, за; іі \уаз тузіегу іо ійет для них це була загадка; іі зеетз іо те мені здається; зотеійіп§ каз йаррепед іо йіт з ним щось сталося; а іоазі іо уоиг зиссезз тост за ваш успіх; 8) призначення, право, підпорядкованість — на, в, у, про; іп апзхуег іо зтій. у відповідь на щось; 9) межу, ступінь — до; іо ійе епд до кінця; 10) мету — на, до, з; іо соте іо а сопсіизіоп прийтй до вйсновку; 11) музичний супровід — під; іо дапсе іо ійе ріапо танцювати під рояль; 12) належність, складову частину — від, до; а кеу іо а дезк ключ від письмового стола; зйе із ійе тоійег іо ійе сйіід вона мати цієї дитйни; 13) час — без; іеп (тіпиіез) іо і\уо без десятй (хвилйн) друга (годйна); 14) ціну — за, на; іеп іо а 8Йі11іп§ десять (штук) за шйлінг; 3. рагі вживається з інфінітивом (до або після нього); іеіі кіт іГ уои \уапі іо скажіть йому, якщо хочете (сказати); йе \уаз зееп іо епіег іке йоизе бачили, що він зайшов у будйнок.
іоа<1 [іоид] 1. п 1) зоол. жаба; 2) знев. гадина, огйдна людйна; 3) підлесник, підлабузник; 4) дитйнка; жабенятко; < ійе ЬІ£§Є8І ~ іп ійе риддіе
місцевий верховода; іо еаі зтЬ.’з ~з бути чиїмсь нахлібником; 2. аф жаб’ячий; ~’з тоиій розм. ротики (квіти).
іоагі-сйеезе ['іоиді/і:г] п поганка (гриб).
іоад-еаі [Чоиді:і] V лестйти, улещувати; підлабузнюватися.
іоад-еаіег ['іоид,і:іа] п 1) підлесник, підлабузник; 2) знев. нахлібник; нахлібниця; дармоїд.
Іоа<1-еаіш£ ['іоид,і:ііт)] 1. п лестощі; плазування, підлесливість; низькопоклонство; догоджання; 2. аф підлесливий, улесливий.
іоасі-ПзЬ ['іоидГі/] п зоол. опсанус. іоад-Лах ['іоидЯжкз] п бот. льонок. іоа<1-Ьеа<1 [ЧоидЬед] п орн. амер. сй-вка.
іоад-іп-а-йоїе ['іоидіпайоиі] п біфштекс, запечений у тісті.
іоадізЬ ['ЮидіД аф жаб’ячий; схожий на жабу.
іоасізіопе [Чоидзіоип] п 1) мін. кротячий камінь; 2) жаб’ячий камінь (прикраса).
іоадзіооі [Чоидзіи:!] п поганка (гриб).
іоаду ['іоиді] 1. п 1) нахлібник; блюдолйз; 2) підлесник, підлабузник; 2. аф жаб’ячий; що кишйть жабами; 3. V 1) лестйти; низькопоклонничати; 2) підлещуватися; висл^Ькуватися; підлабузнюватися; іо ~ іо зтЬ. підлещуватися до когось.
іоадуізт ['іоиднгт] п 1) раболіп-ство; прислужництво; низькопоклонство; підлабузництво; 2) паразитйчне існування; проживання за чужйй рахунок (на чужі кошти).
іо-аші-Гго ['ішапТгои] 1. п (рі іоз апд Ггоз) 1) качання; хитання; гойдання; коливання; ійе ~ оГ а репдиіит коливання маятника; 2) ходіння тудй й назад; 3) обмін репліками (запитаннями); суперечка, сварка; 2. аф що рухається то в одному, то в іншому напрямі; коливальний; ~ тоііоп коливальний рух; ~ уі8іііп§ Ьеі\уееп пеі§й-Ьоигз обмін візйтами між сусідами; 3. асіу з одного місця в інше: тудй й назад; з одного боку в інший; в різні сторони; угору і вниз; іо \уапдег ідіу ~ безцільно блукати; 4. ргер тудй й назад; з одного місця в інше.
іоазі [іоизі] 1. п 1) шматочок підсмаженого хліба; грінка; тост; ~ апд аіе грінкй з пйвом; 2) грінка у вині; 3) старйй п’янйця (тж оїд ~); 4) тост; вйголошення тосту; іо дгіпк а ~ іо зтЬ. пйти за чиєсь здоров’я; 5) особа (установа, подія), на честь (в пам’ять) якої пропонується тост; уои \уі11 Ье ту ~ п’ю за ваше здоров’я; 6) красуня, на честь якої проголошується тост; < аз \уагт аз а ~ дуже теплий, зігрітий; іо йауе зтЬ. оп ~ а) мати владу над кимсь; б) обдурювати когось; 2. у
1) підрум’янювати на вогні; іо ~ Ьгеад підсмажувати хліб; 2) підрум’янюватися, засмажуватися; 3) зігрівати; сушйти; іо ~ опе’з Гееі аі а Гіге гріти ноги біля вогню; 4) зігріватися; сушй-тися; іо ~ оп ійе Ьеасй загоряти на пляжі; 5) обпалювати; 6) проголошувати тост; іо ~ іо ргозрегііу пйти за процвітання; іо ~ зтЬ.’з йеаіій пйти за чиєсь здоров’я
іоазіег [Чоизіо] п 1) тостер (пристосування для підсмажування грінок); 2) той, хто проголошує тост; 3) хліб, сир тощо, які добре підрум’янюються.
Іоазішз-Гогк [ЧоизІп]Го:к] п 1) довга металева виделка для підсмажування хліба на вогні; 2) жарт, шпага.
іоа$1іп£-ігоп ['іоизііі],аі9п] п жарт. шпага.
іоазі-іізі [ Чоизіїїзі] п 1) спйсок тостів; 2) спйсок осіб, які проголошують тости.
іоазі-тазіег ['іоизі,та:зіа] п особа, яка проголошує тости (визначає порядок проголошення тостів); тамада.
іоазі-гаск ['іоизітжк] п підставка для грінок.
іоЬассо [іа'Ьжкои] п (рі тж іоЬас-сое«) 1) бот. тютюн; ~ Іеауез тютюнове лйстя; 2) сушене тютюнове лйстя; іо сйє\у (іо зпіГЕ) ~ жувати (нюхати) тютюн; 3) сорт тютюну; а тіхіиге оГ ійе Ьезі ~з суміш найкращих сортів тютюну; 4) тютюнові вйроби; іо зеїі ~ торгувати тютюновими вйробами; 5) паління (жування, нюхання) тютюну.
іоЬассо-Ьох [іа'ЬаекоиЬокз] п 1) табакерка; 2) зоол. скат.
ІоЬассо-сиїіег [іа'Ьаекои,кліа] п 1) різальник тютюну; 2) тютюнорізальна машйна.
іоЬассопізі [іа'Ьаекапізі] п 1) торговець тютюновими вйробами; аі ійе ~’з у тютюновій крамнйці; 2) власник тютюнової фабрики; 3) курець тютюну.
іоЬассо-ріре [іа'Ьаекоираїр] п люлька.
ІоЬассо-рІапі [іа'Ьаекоир1а:пі] п тютюн (рослина).
іоЬассо-роисй [іа'Ьаекоираиі/] п кисет.
ІоЬассо-зшоке [іа'Ьаекоизтоик] п тютюновий дим.
ТоЬа&о [іои'Ьеідои] п геогр. н. острів Тобаго.
іо-Ье [іа'Ьі:] 1. п майбутнє, майбуття; прийдешнє; 2. аф майбутній; а роеі ~ майбутній поет.
ТоЬе [іоиЬ] п ч. ім'я Тбуб (зменш, від ТоЬіай, ТоЬіаз).
ІоЬе [іоиЬ] п араб, кусок бавовняної тканйни, використовуваний як одяг.
ТоЬіай [іа'Ьаіа] п ч. ім'я 1) Тобоя; 2) бібл. Тобія.
ТоЬ
532
іоі
ТоЬіаз [іо'Ьаіаз] п ч. ім'я 1) Тоба-йас; 2) бібл. Товія.
іоЬов&ш [іо'Ьздап] 1. п 1) спорт. тобоган, сани; 2) санний спорт; 2. V 1) кататися на санях (з горй); 2) різко падати; ргісез -есі ціни різко упали.
іоЬо££ап-$ЬооС [іа'Ьздзп]и:і] див. іо-Ьо££ап-8Іісіе.
іоЬо&&ап-8Іі(1е [іа'ЬодапзІаісі] п спорт, гора для катання на тобогані.
ТоЬгисЬ ['іоиЬгик] п геогр. н. м. Тд-брук.
ТоЬу [ЧоиЬі] п 1) ч. ш’яТдубі, Тобі (зменш, від ТоЬіак, ТоЬіаз); 2) Тобі (учений собака в англійському ляльковому театрі)’, 3) кухоль для пйва; 4) амер. розм. сорт тонкйх дешевих сигар; < - соїіаг (Егіїї) гофрований комір.
іоЬу ['іоиЬі] 1. п 1) розм. бйтий шлях; 2) розм. грабіж на бйтому шляху; 3) розм. зад; 2. V грабувати на бйтому шляху.
іоЬушап ['іоиЬітап] п (рі іоЬутеп [-тап]) розм. грабіжник, розбійник.
іоссаіа [із'каїа] п муз. токата.
іосЬег ['іокз] п розм. посаг.
іосо ['іоикои] п розм. биття, шмагання, тілесне покарання.
іосоіо^Ьі [іа'коіасізізі] п акушер, іосоіозу [їа'коіасізі] п акушерство, іо-соте [іа'клт] п прийдешнє, майбутнє.
іосзіп [Тзк$іп] п 1) сполошнйй (на-батний) дзвін; 2) (іке ~) набат, сполох; сигнал тривоги.
іо<і [ізсі] 1. п 1) лисйця; 2) перен. хитрун, спрйтник; 3) густе лйстя; густйй плющ; 4) одинйця вагй вовни (—28 фунтам); 2. V одержувати 28 фунтів вовни з певної кількості овець.
ісміау, (о-(1ау [із'сіеі] 1. п 1) сьогоднішній день; - І8 ЗипсІау сьогодні неділя; ~’8 пе\¥8рарег сьогоднішня газета; 2) нйнішній час, сучасність; ійе \¥гйег8 оГ - сучасні письменники; опе ~ І8 \уотік і\¥о го-тогго\У8 присл. ліпше синйця в жмені, ніж журавель в небі; 2. аду 1) сьогодні; 2) у нйнішній час, у наші дні; за наших часів; 1:1тІ8 І8 по ргоЬІет - у наш час це не проблема.
То<1«1 [Сосі] п ч. ім 'я Тод.
іоддіе ['ізсії] 1. п 1) шкандибання; невпевнене пересування; 2) розм. не-кваплйва прогулянка; 3) розм. дитйна, яка починає ходйти; 2. V 1) шкутильгати, шкандибати; учйтися ходйти; 2) розм. прогулюватися; бродйти; 3) розм. ітй геть.
ІосМІег ['іосіїо] п дитйна, яка починає ходйти.
Ссмкіу [Чосії] п 1) тодді, пунш; 2) пальмовий сік.
Іо-сіо [із сій:] п розм. метушня, сум’яття, шум; (о таке а - зчиняти метушню.
іоду ['іоисії] п зоол. плоскодзьдб.
іое [Сой] 1. п 1) палець на нозі; &геаі (ЬІ£) - велйкий палець (ноги)’, Іііііе - мізйнець (ноги)’, 2) носок (чобота, панчохи); 3) передня частйна ко-пйта; 4) нйжня частйна, нйжній кінець (чогось); 5) закрут підкови; 6) розм. нога; 7) тех. п’ята, підп’ятник; < - Ьоагсі сегмент при штовханні (легка атлетика); ~ саіск підковний шип; - сігсіе оберт із зависанням носками (гімнастика); Ггот іор іо - з головй до п’ят; від головй до ніг; іо ігеасі оп 8тЬ.’8 ~8 наступйти комусь на мозолю; боляче образити когось; допектй комусь до живого; іо Ье оп опе’8 -8 бути життєрадісним (діяльним, рішучим); іо іигп ир опе’8 -8 простягтй ноги, померти; 2. V 1) торкатися (бйти) носком; іо - ійе Ііпе (іке тагк, іке 8сгаіск) а) спорт, стати на стартову лінію; б) стати в шеренгу; в) перен. суворо додержуватися правил; підкорятися вимогам; 2) ударяти кінчиком ключки (у гольфі); 3) надв’язувати носок (панчохи); 4) крйво забивати цвях; 5) набивати косячкй (рубчики) (на взуття); 6) шк. розм. штурхати; □ - Гопуапі ставити ноги носками вперед; - іп ставити ноги носками всередину; - оиі ставити ноги носками в сторони.
іое-сар ['іоикаер] п носок (взуття).
іое-<1апсе ['іоисіа.пз] V танцювати на пуантах.
іое-<1апсег ['іои,с1а:п8з] п балерйна, яка танцює на пуантах.
Іое-Ьоїс! ['іоикоиід] п 1) опора для пальців ніг (під час лазіння тощо); 2) точка опори; 3) певна підтрймка, зачіпка.
іое-іп ['іои'ш] п авт. збіжність передніх коліс.
іоеіезд ['іоиііз] ад] 1) безпалий, позбавлений пальців ніг; 2) з відкрйтим носком (про взуття); ~ 8кое8 босоніжки.
іое-паіі ['іоипеїі] п 1) ніготь на пальці ногй; 2) крйво забйтий цвях.
Іо-Гаїі ['іи:£о:1] п розм. 1) навіс, тент; 2) сарайчик; 3) кінець, завершення (чогось); ~ оЕ ійе сіау (оЕ ійе пі£йі) кінець дня (ночі).
іоЕГ [іо£] п розм. 1) джентльмен; ійе -8 верхй суспільства; 2) франт, дженджик.
іоЕГее [ 'іо£і] п тофі (цукерка на зразок ірису); < поі Еог - розм. ні за що, ні за що у світі; Не сап’і 8кооі Еог -стрілець він нікчемний.
іоПу ['іоЕі] див. іоЕЕее.
іоЇЇ [іо£і] п 1) розм. горбок, прйгі-рок; 2) садйба; ~ апсі сгоЕі садйба і нйва.
іо§ [ізд] 1. п 1) розм. пальто, верхній одяг; 2) рі розм. одяг; Гіпе пе\у ~8 гарний новйй одяг; 1оп£ ~8 мор.
цивільний одяг; 2. V розм. надівати (звич. ~ оиі, ~ ир); іо - опезеіЕ оиі (ир) вйшукано (елегантно) одягатися.
ОДа ['іоидз] п 1) іст. тога; 2) мантія (суддів тощо); 3) розм. офіційний одяг.
іо^аесі [Чоидзсі] а<Ц 1) одягнений у тогу; 2) велйчний.
іо^еіНег [із'дедз] асіу 1) разом, укупі, спільно; іо іаке а сіесі8іоп ~ ухва-лйти спільне рішення; 2) в одну групу, воєдйно; іо £еі ~ а) збирати(ся); б) домовитися; іо,(оіп ~ розм. об’єднати разом; 3) одйн з одним; іо Гі^кі ~ битися одйн з одним; 4) водночас, одночасно; іо соте (іо карреп, іо оссиг) ~ відбуватися одночасно; 5) розм. підряд, безперервно; Еог коигз ~ годйна-ми; < ~ \¥Іік разом з; поряд з.
іо£еікегпе8$ [із'дедзпіз] п 1) блйзь-кість, згуртованість (у сім 7); 2) духовне єднання; єдність душ; 3) стикання.
іо§8ег ['іодз] п спорт, розм. 1) човен, що бере участь у веснянйх університетських перегонах; 2) рі веслові перегони других команд в Оксфордському університеті.
іо££егу [їодап] п розм. 1) одяг (спеціальний, формений); убрання; а £епега1’8 ~ генеральська форма; 2) магазйн готового одягу.
іо&£Іе [Чаді] 1. п 1) тех. колінчастий важіль, коліно; 2) буд. костйль; загвіздок, клин; 3) мор. клевант; 2. V стягувати вірьовку за допомогою клй-на; підтягувати загвіздком; 3. ад] колінчастий.
іо^іе-іоіпі [ЧздІстоті] п тех. колінчасто-важільне з’єднання.
То§о [’іоидои] п геогр. н. Того.
Іоїш-Ьоїш ['іоики.'Ьоики:] п розм. хаос, гармидер.
Тоі [іоі] п ж. ім'я Той (зменш, від Апіоіпеііе).
іоіі [іоіі] 1. п 1) важка праця; іп-іеііесіиаі ~ напружена розумова праця; 2) рі сітка; сільце; тенета; іп іке а) у пастці; б) під владою; іп іке оЕ 8гпік. зачарований, захоплений чимсь; 2. V 1) посилено працювати, трудитися (над чимсь — аі, оп, ікгои^к); 2) досягати (чогось) важкою працею (тж ~ оиі); іо ~ опе’8 \уау насйлу пробйтися (кудись); 3) ітй через сйлу, плентатися; іо ~ а1оп§ іке гоасі ледь плентатися по дорозі; 4) просуватися повільно (з труднощами) (звич. ~ ир, ~ а1оп§, ~ ікгои^к); 5) примушувати посилено працювати; - оиі виснажувати важкою працею; іо ~ апсі тоіі виконувати важку стомливу роботу; 6) заганяти в пастку (дичину); 7) перен. обплутувати; 8) розм. улаштовувати пастку.
іоііе [Пуа:1] п фр. вуаль, тонка тканйна.
іоііег ['іоііз] п трудівнйк.
іоі
533
іош
іоііеі ['Юіііі] п 1) туалет, одягання; тогпіпЕ ~ ранковий туалет; іо таке опе’з ~ опоряджатися; 2) костюм, туалет; зиттег ~з оГ ійе Іадіез літні туалети дам; 3) туалетний столик; 4) амер. убиральня; 5) амер. ванна кімната; 6) туалетна (кімната)’, < ~ агіісіез предмети туалету; ~ рохудег пудра; тальк; ~ зоар туалетне мйло; ~ зіаіі кабіна в убиральні; ~ хуаіег туалетна вода.
іоііеі-сазе [ 'Юіііікеїз] п несесер.
(оіієі-соуєг [ 'Юі1іі,клуа] п скатерка на туалетному столику.
іоііеіед ['Юііііід] асі} одягнений; виряджений.
Іоі1еі-£Іа$$ ['Юіііідіа:$] п туалетне дзеркало.
іоііеі-рарег [ 'Юіііі, реіра] п туалетний папір.
іоііеі-гоош [ 'Юіііігит] п 1) туалетна кімната; 2) амер. убиральня; 3) амер. ванна кімната.
іоііеігу ['Юіііігі] п амер. предмети туалету.
іоііеі-зепісе [ 'Юі1іі,8з:уі8] див. іоііеі--зеі.
іоііеі-зеі [Юіііізеі] п туалетне приладдя.
ІоіІеі-іаЬІе [ 'Юі1іі,іеіЬ1] п туалетний столик.
іоііеі-уіпезаг ['Юіііі,уіпіда] «туалетний оцет.
іоііейуаге [ 'Юііііхуєз] п предмети туалету (щітки, гребінці тощо).
іоіІГиІ [їоіІГиІ] аф важкйй, трудомісткий.
іоіііпеіїе [,Юі1і'пеі] п текст, тулінет (тканина).
ІОІ1ІЄ88 [Чоі1і8] аф легкйй, неважкий.
ІОІІ5ОШЄ [ 'юіізат] аф важкйй, стомливий.
іоіі-хуогп [ 'Юііхуоіп] аф вйснажений тяжкою працею.
ТоіпеПе [Ю'пеі] п ж. ім'я Тонет (зменш, від Апіоіпеііе).
Токау [іои'кеї] п 1) токайське (вино); 2) сорт винограду для токайського вина (тж ~ §гаре).
іоке [Юик] п розм. їжа.
Токеїаи (йпіоп) Ізіашіз [Доика'Іаи (зи:п]ап) 'аііапсіх] п геогр. н. островй Токелау (Юніон).
іокеп [іоикп] 1. п 1) знак; сймвол; а ~ оГ гезресі знак поваги; іп ~ оГ на знак (чогось)’, 2) подарунок на згадку (на спомин); сувенір; 3) ознака, прикмета; 4) розпізнавальний знак; 5) талон, жетон; 6) знамення; < ~ соіп розмінна монета; ~ дезе^ге^аііоп амер. символічна десегрегація; ~ сотрііапсе ууііЬ дезе^ге^аііоп огдег амер. формальне підкорення наказу про десегрегацію; ~ §езіиге символічний (умовний) жест; ~ ітрогіз символічний імпорт; імпорт незначної кількості товару; -
оссираііоп військ, часткова окупація; ~ гезізіапсе вйдймість опору; ~ зтіїе подоба посмішки; ~ уоіє голосування щодо символічної суми з наступним її уточненням; Ьу іЬе зате ~, Ьу ійіз (Ьу іЬаі) ~ до того ж, крім того; ще одйн доказ того, що; тоге Ьу ~ розм. більш того.
іокеп-топеу [Чоикп'тлт] п фін. білонні гроші; розмінна монета.
іокеп-раутепі ['іоикп'реїтапі] п символічний внесок; номінальна сума, що вноситься в рахунок боргу.
іоко ['іоикои] див. іосо.
Токуо ['іоикюи] п геогр. н. м. Токіо.
іоІЬооій ['Ю1Ьи:0] п 1) міська в’я-знйця; 2) пост біля застави, де стягається мйто (дорожній збір).
іоігі [іоиід] разі і р. р. від іеіі.
Тоїедо І [ю'іеідои] п геогр. н. м. Толедо (в Іспанії)’, ~ Ьіаде (зхуогд) то-лєдський клинок; толедська зброя.
Тоїедо II [із 'Іі:дои] п геогр. н. м. Толідо (у США).
іоІегаЬІе [ 'ЮІагаЬІ] аф 1) терпймий, стерпний; 2) задовільний, досить добрий, пристойний; а уегу ~ ІипсЬ досить пристойний сніданок; 3) розм. якйй почуває себе цілком задовільно.
іоіегапсе ['Юіагапз] п 1) терпй-мість; стерпність; 2) фін. допустйме відхйлення від стандартного розміру і вагй монети; 3) тех. допуск, допустйме відхйлення; 4) мед. толерантність, витривалість.
іоіегапі ['Юіагапі] 1. п терпйма, толерантна людйна; 2. аф 1) терпймий, що ставиться терпймо; іо Ье ~ оГ зтій. ставитися терпймо до чогось; 2) здатний вйтримати (щось); 3) мед. толерантний.
іоіегаіе ['Юіагеїі] V 1) терпіти, зносити; 2) бути терпймим (толерантним); 3) дозволяти, допускати; 4) витрймувати; переносити; іо ~ ійе зеуегіііез оГ ійе погійет сіітаіе вйтримати жорстокий північний клімат; 5) мед. бути толерантним.
іоіегаііоп [,ЮІа'геі/п] п терпймість.
іоіегаііопізі [ДзІаТеї/пізі] п прихйльник (проповідник) терпймості.
іоіііе [Чоиіаіі] п військ, тринітротолуол, тол.
ІОІ1 [іоиі] 1. п 1) дзвін; благовіст; 2) похоронний дзвін; 3) мйто, збір; 4) перен. данйна; 5) додаткова плата за послуги (за міжміську телефонну розмову тощо); 6) право стягати мйто; 7) мірчук, плата зерном за помел; 8) утрймання частйни металу за переплавляння рудй; 9) військ, втрати; йеауу ~ велйкі втрати; < гоад ~ нещасні вйпадки в результаті дорожніх пригод; іо іаке ~ оГ завдавати велйких збйтків (чомусь); ~ саіі амер. міжміська телефонна розмова (за додаткову плату); - Ііпе амер. міжміська телефонна
лінія; 2. у 1) повільно і розмірено бйти у дзвони; 2) благовістйти; 3) дзво-нйти за небіжчиком; 4) відбивати годйни; 5) стягати мйто; 6) сплачувати мйто; 7) обкладати данйною; 8) амер. розм. заманювати, зваблювати; 9) амер. заманювати в пастку (диких звірів); 10) юр. позбавляти (права); 11) юр. анулювати; 12) платйти за міжміську телефонну розмову (за проїзд по шосе, по залізнйці, через міст тощо); 13) брати мірчук.
ІоІІаЬІе ['іоиЬЬІ] аф що обкладається мйтом.
ІоПаде ['іоиіідз] п 1) стягання мйта; 2) сплата мйта (збору); 3) розмір мйта (збору).
Іоіі-Ьаг ['іоиІЬа:] п застава, шлагбаум (де стягується збір).
іоН-ЬооЙї ['іоиІЬи.О] див. ЮІЬооій.
іоііег ['іоиіа] п 1) дзвонар; 2) дзвін; 3) збирач мйта.
іоіі-ігее ['іоиіігі:] аф 1) звільнений від мйта, безмйтний; 2) що не підлягає оплаті, безплатний.
іо11-£аіе [’іоиїдеіі] див. іоІІ-Ьаг.
іо11-£айіегег [Чоиідждага] п збирач податків.
іо11-йоіі8Є [Чоиїйаиз] див. іоІЬооій 2).
Тоїііе ['ЮІ1] п ч. ім'я Толлі (зменш, від ВагіЬоІотеху).
Іоіітап ['іоиїтжп] п (рі іоіітеп [-теп]) збирач мйта (податків); митник.
іоі-іоі [ЮІ'кЯ] аф розм. стерпний; так собі; нічого.
Тоїіу ['Юіі] див. Тоїііе.
іоііу ['Юіі] п шк. розм. свічка, іоіиепе ['Ю1)иі:п] п хім. толуол, іоіи-ігее [іои'іигігі:] п бот. бальзамове дерево.
Тот [Ют] 1. п 1) ч. ім'я Том (зменш, від Тйотаз); 2) проста, звичайна людйна; Оіск апд Наггу а) перший зустрічний; б) звичайні, прості люди; 3) Том (назва великого дзвону); 4) Том (назва великої гармати); 5) (і.) самець тварйн і птахів; ~ Ьоп& забарна людйна; ~ ТЬитЬ а) карлик, ліліпут; хло-пчик-мізйнчик; б) нйца людйна; Оїд ~ розм. міцнйй джин; ~ апд Іеггу гарячий пунш зі спеціями; 2. V амер. знев. бути дядьком Томом, підлабузнюватися перед білими (про негрів); зраджувати інтереси негрів.
Іот- [Ют] п компонент складних слів — назв самців тварин і птахів’. —саі кіт; —Сигкеу індйк.
1отаІіа\¥к ['ютаЬо:к) 1. «томагавк; їо Ьигу (іо Іау азіде) іЬе ~ припинйти воєнні дії, укласти мир; (о ді§ ир (іо іаке ир, іо гаізе) іЬе ~ розпочати воєнні дії (війну); 2. V 1) бйти (убивати) томагавком; 2) нещадно критикувати; 3) порізати вівцю під час стрйження.
іошаіо [ю'та:іои] « (рі іотаіоез) 1) томат, помідор; 2) розм. «персик»
іоні
534
іоп
(про жінку); < ~ .(иісе томатний сік; ~ заисе томатний соус.
іотЬ [Ш:т] 1. п 1) могила; Т. о£ іке 1}пкпо\уп Зоїдіег могйла Невідомого солдата; 2) надгробний пам’ятник; 3) гробнйця; склеп; мовзолей; < іке ~ смерть; фе ТотЬз міська в’язнйця (в Нью-Йорку); 2. V 1) ховати, класти в могйлу; 2) бути могйлою.
іотЬас [ЧотЬаек] п мет. томпак.
іотЬІезз [гШ:т1і$] асі] непохований.
ІотЬоІа [ЧотЬаІа] п італ. лотерея (у якій розігруються дрібнички).
іотЬоу [іотЬої] п дівчйсько-шйбе-ник, дівчинка з хлоп’ячими звйчками.
ІотЬзіопе [Чи:тзіоші] п надгробний камінь, надгробна плита.
іот-саі [Чоткаеі] п кіт.
іот-сод [Чот'код] п зоол. 1) морськйй окунь; 2) томкод.
Соте [іоит] п 1) том; 2) велйка старовйнна кнйга; фоліант.
іошепіозе [Чоитепіоиз] аф бот. покрйтий пушком, опушений.
іотепіоиз [іои'тепіаз] див. іотеп-ІО8Є.
Іотепіит [іои'тепіат] п бот. пов-стйна (на листі і стеблах).
іот-ГооІ [ЧотЧигІ] 1. п 1) блазень; 2) дурень; < ~ созіите блазенське убрання; 2. V строїти дурника, блазнювати.
іошГооІегу [ізт'Пі.Іап] п 1) дурощі, блазенство; пустощі; 2) дрібнйчки; витребеньки.
Топпшпз [Чотії]] п амер. знев. підлабузництво негра перед білими; зрада інтересів негрів.
Топппу [Чопи] п ч. ім'я Томмі (зменш, від Ткотаз).
іотту [Чоті] п 1) (тж Т.) Томмі, рядовйй (прізвисько англійського солдата; тж Т. Аікіпз); 2) розм. їжа, харч; 3) розм. хліб; зок ~ м’якйй (свіжий) хліб; Ьго\уп ~ чорний (жйтній) хліб; 4) іст. продукти, що їх видають робітникам замість заробітної плати; ~ зузіет система оплати праці продуктами; 5) розм. дурень, простак; 6) тех. ручка (корби); установочний штифт.
іошту-Ьаг [ЧотіЬа:] п тех. вороток.
іотту-£ііп [Чоті'длп] п амер. військ, розм. автомат, пістолет-кулемет Томпсона.
іоїшпу-зиппег [Чоті,длпа] п амер. військ, розм. автоматник.
іотшу-гоі [Чоті Тої] п розм. нісенітниця, дурнйця.
іотту-зїюр [Чоті/зр] п 1) крамнйця хазяїна підприємства; 2) продовольча крамнйця, в якій робітникам видають продукти замість зарплати.
іош-по<1<1у [Чзт'поді] п простак, дуфень.
іотоггоуу, іо-тогго^у [іо'тогои] 1. п 1) завтрашній день; ~ \уі11 Ье \¥едпездау
завтра середа; Гог ~ на завтра; іііі ~ до завтра; 2) майбутнє, майбуття; ~ із \уіік из за нами майбутнє; < ~ тогпіп^ завтра вранці; ~ \уеек через вісім днів; ~ із а пе\¥ дау ранок покаже; пєуєг риі ой* іііі ~ \укаі уои сап до іо-дау присл. не відкладай на завтра того, що можна зробйти сьогодні; 2. асіу завтра; іі \уі11 гаіп ~ завтра буде дощ; зее уои ~ до завтра.
(отій [Чот'ііі] п 1) синйця; 2) малюк (чоловік або хлопець низького зросту).
іот-іот ['іотіот] п муз. 1) тамтам; 2) гонг.
іоп [ілп] п 1) тонна (міра ваги, місткості, об'єму); дізріасетепі ~ мор. тонна водотоннажності (= 35 куб. футів води); £геі§кі ~ мор. фрахтова тонна (= 1,12 куб. м); £ГО8з ~, 1оп£ ~ довга тонна (= 1016 кг); теігіс ~ метрйчна тонна (= 1000 кг); ге^ізіег ~ реєстрова тонна (= 2,83 куб. м); зкогі (пеі) ~ коротка тонна (= 907,2 кг); 2) розм. безліч, сй-ла-силенна; ~з оГ топеу купа грошей; ~з оГ реоріе сйла-силенна народу; ~з оГ ііте безліч часу; 3) фр. мода, стиль; 4) перен. світські люди; вйщий світ; < ~ Ьигдеп тонна вантажопідйомності; тонна місткості.
іопаї [Чоипі] аф 1) мист. тональний; 2) лінгв. що використовує підвй-щення і понйження тону для розрізнення змісту.
іопаїііу [іои'пжіііі] п мист. тональність.
іопаїїу [Чоипоіі] асіу 1) з точки зору тональності; 2) інтонаційно.
іо-паше ['іишеїт] п розм. прізвисько.
іопе [іоип] 1. п 1) тон; 1о\у (кі§к, деер) ~ низькйй (високий) тон; ікіп ~ тонкйй (високий) тон; кагзк (вепііе, з\уєєі) ~ різкйй (м’якйй, ніжний) тон; кеагі ~з тонй серця; 2) емоційний відтінок; забарвлення голосу, тон, голос; ап§гу (1оуіп§) ~ гнівний (ласкавий) тон; а ~ оГ епігеаіу благальний голос; а ~ оГ сопіетрі зневажливий тон; 3) характер, стиль; іке ~ о£ а сопуегзаііоп характер розмови; іо зеі іке ~ задавати тон; 4) загальна атмосфера, обстановка; 5) елегантність, вйшуканість; 6) муз. звук, тон; \уко!е ~ цілий тон; до уои Ііке іке ~ о£ іке гадіо? вам подобається звук цього радіоприймача?; ~ сопігої регулятор тембру; 7) фон. інтонація, модуляція (голосу); наголос; 8) музйч-ний наголос, акцент; 9) мист. відтінок, тон, градація тонів; ікгее ~з о£ Ьіие три відтінки блакйтного кольору; 10) мед. тонус; іо £Іує ~ підняти тонус; іо гєсоуєг тепіаі ~ відновйти душевну рівновагу; 11) ек. настрій (ринку); тенденція; §оод ~ твердйй настрій; 2. V 1) надавати (бажаного) тону (звуку, кольору); 2) змінювати (колір, тон); 3) настроювати (музичний інструмент); 4) гармоніювати (з чимсь — іп, \уіік); іке сигіаіпз ~
(іп) хуіік іке сагреі завіси гармоніюють з кйлимом; □ ~ (І05¥п а) пом’якшувати; б) пом’якшуватися, слабнути; ~ ир а) тонізувати, піднімати тонус; б) посилюватися, зміцнюватися.
іопе-апп [Чоип'а:т] п звукознімач (програвача).
іопе-соїоиг [Чоип'кліо] п тембр.
. іопед [іоипд] аф 1) що перебуває в доброму стані; якйй має нормальний тонус; 2) злегка забарвлений; ~ рарег жовтуватий папір; 3) фот. тонований.
іопе-<1еаГ [Чоип'деГ] аф якйй не розрізняє відтінків звука (звуковйх тонів).
іопеїезз [Чоипііз] аф 1) монотонний, невиразний; ~ уоісє монотонний голос; 2) якйй перебуває у поганому стані, з понйженим тонусом.
іопе-раіпііпз [Чоип'реіпііг)] п муз. звукопис.
іопе-рісіиге [Чоип'рікі/о] п музйчна картйна.
іопе-роеш [Чоип'рошт] п муз. симфонічна поема.
іопе-зуІІаЬІе [Чоип'зіІоЬІ] п фон. наголошений склад.
іоп£ [ізд] 1. п 1) іст. політйчне угруповання (таємне товарйство); 2) амер. тонг, таємна організація китайців (часто злочинна); 2. V 1) хапати (тримати) щйпцями; 2) застосовувати щйпці.
іоп£а [Чодда] п інд. легка двоколка.
Топ&а Ізіашіз [Чодда'аііопдг] п геогр. н. островй Тонга.
іоп§з [ґоірх] п рі 1) щйпці; 2) тех. кліщі, обценьки; 3) військ, кліщі; 4) розм. штанй, спецівка, робочий комбінезон; < І \¥ои1дп’і іоиск кіт \¥іік а раіг оГ ~ я не хочу мати з ним ніякої справи.
іопвие [іаі]] 1. п 1) язйк; соаіед (дігіу, £ои1, Гиггед) - обкладений язйк (хворого); іо риі оиі опе’з ~ показувати язйк (лікареві або жартома); 2) мова; іке тоікег - рідна мова; іке апсіепі ~з стародавні мови; іке £ІЙ о£ ~з здібність до мов; 3) манера говорйти; гои§к ~ груба мова, брутальність; оііу ~ єлейність; зкагр ~ гострий язйк; зііуєг (зтооік) ~ красномовність, улесливість; 4) язйк (страва); зтокед ~ копчений язйк; 5) щось, що нагадує за формою язйк; ~з о£ Пате язикй полум’я; ~ о£ а зкое язйк черевйка; 6) геогр. коса; 7) стрілка терезів; 8) тех. шпунт, шип, гребінь; 9) дйшло; 10) зал. вістря стрілки; 11) тех. хво-стовйк; < оп іке ~з о£ шеп усі говорять про це; на устах у всіх; іо §іує (іо ікго\у) ~ а) гучно говорйти, репетувати; висловлюватися; б) подавати голос (про собаку); іо кауе (іо зреак \уіік) опе’з ~ іп опе’з скеек а) говорйти не-щйро; б) говорйти глузлйво (іронічно); іо кауе Іозі опе’з ~ мовчати; іо коїд
іоп
535
іоо
опе’8 ~, іо кеер опе’з ~ Ьєіауєєп опе’з іееік тримати язйк за зубами, мовчати; Ьіз ~ із іоо 1оп£ Гог кіз іееік у нього надто довгий язик; іо оіі опе’з ~ лестити; іо кеер а сіуіі ~ іп опе’з кеад бути ввічливим (чемним), уникати грубощів; іо ііе зтЬ.’з ~ примусити когось мовчати, не давати комусь говорйти; Ьіз ~ Гаііед Кіт йому відібрало мову, йому заціпило; іо \уа& опе’з ~ молоти язиком, просторікати; а зіііі ~ такез а \¥ізе кеаб розумний зайвого не скаже; Не кпоу/з тиск \¥ко кпоу/з ко\у іо коИ кіз ~ присл. хто мовчйть, той трьох навчйть; слово — срібло, мовчання — золото; 2. V 1) розмовляти, базікати; 2) говорйти, вимовляти; 3) лаяти, ганьбйти; 4) лизати; 5) буд. з’єднувати у шпунт.
іоп§ие-Гепсе [ ЧлдГепз] п суперечка; дебати.
іоп£ие-іп-скеек ['ілі]ш'і/і:к] асі] не-щйрий, насмішкуватий; ~ сапдоиг удавана відвертість.
ІОП£11ЄІЄ88 І'ілтдііз] асі] 1) якйй не має язика; без’язикий; 2) не здатний говорйти.
іопвиеіеі ['ілдіїі] п язичок.
іоп£ие-$каре<1 [ 'ілі] /еірі] асі] що має форму язика; у вйгляді язика.
іоп£ііе-иске(і	[ 'ілі]' іаекі]	див.
іоп§ие-ііед.
ІОП£11Є-ІІЄ ['ілдіаі] п 1) дефект мовного апарату; 2) дефект мовлення, недорікуватість.
іоп£ие-ііе<1 [ 'ілдіакі] асі] 1) недорікуватий; 2) якйй втратив дар мови.
ІОП£11Є-Ь¥І8ІЄГ ['ІЛ1],ІАУ18І9] П СКОрО-мбвка.
іоп£ііеу ['ілі] і]	аф 1) мовний;
2) амер. розм. говіркйй, балакучий.
Топі ['іоипі] п ж. ім’я Тоні (зменш, від Апіопіа).
Топіа ['іоипіз] п ж. ім’я Тонія, То-унія (зменш, від Апіопіа).
іопіс ['іопік] 1. п 1) мед. тонізуючий (зміцнюючий) засіб; 2) муз. тоні-ка; основнйй тон; 3) фон. наголошений склад; 2. аф 1) мед. тонізуючий, зміцнюючий; ~ дги§ ліки, що підвй-щують тонус; 2) муз. тонічний; 3) фон. тонічний; що стосується наголосу; ~ зігезз музйчний наголос; 4) жив. що стосується тонів (світлотіні); 3. V 1) тонізувати, стимулювати; зміцнювати; 2) давати тонізуючий засіб.
іопісііу [іои'пізііі] п мед. добрий тонус.
Топіе ['іоипі] п 1) ж. ім’я Тоні (зменш, від Апіопіа); 2) ч. ім’я Тоні (зменш, від Апікопу).
іопі^кі, іо-пі^кі [іа'паїі] 1. п сьогоднішній вечір; ніч, що настає; ~’з гадіо пе\¥3 вечірній вйпуск радіоновйн; 2. аду 1) сьогодні увечері (уночі); 2) минулої ночі.
ІопізЬ [Чопі/] аф модний, стйльний
іопііпіаі [іои'піґгизі] аф громовйй; гримлйвий.
іоп|оп ['іопфрп] п англо-інд. паланкін.
іопк [іоі]к] V розм. сйльно (дуже) ударити.
іопкіп ['іоп'кш] п міцнйй бамбук.
Топкіп, 6иІГ оГ ['длІГау'іоп'кш] п геогр. н. Тонкінська затока.
іоп-шіїеаве ['ілп'таїїкіз] п вантажоперевезення в тонно-мйлях.
іоппазе ['ілпісіз] п 1) тоннаж; вантажопідйомність (вантажність) у тоннах; саг^о ~ вантажний тоннаж; 2) корабельний збір, тоннажний збір (тж ~ диез); 3) вага (в тоннах); ~ оГ оге вага рудй; < ~ Ьоокіп^з фрахтові угоди; ~ ріап план вантажних приміщень.
іошіе [ілп] п метрйчна тонна (= 1000 кг).
іоппізк ['іопі/] див. іопізк.
Топпу ['іоипі] п ч. ім’я Тонні (зменш, від Апі(к)опу).
іопотеіег [іои'потііо] п 1) муз. камертон; 2) мед. тонометр (прилад для вимірювання кров’яного тиску).
іопошеігіс [Доипо'теіпк] аф тоно-метрйчний.
іопотеігу [іои'потіігі] п тонометрів.
іопзії ['іопзі] п анат. мигдалевйдна залоза, мигдалина; іо кауе опе’з ~з оиі вирізувати гланди.
іопзіїїаг ['іопзііо] аф анат. тонзи-лярний; що стосується мигдалевйдних залоз.
іопзіїїесіошу [Допзі'іекіоті] п мед. тонзилектомія, вирізування гланд.
іопзіПіііс [,іопзі'1ііік] аф мед. 1) тон-зилітний; 2) хворий на тонзиліт.
іопзіПіііз [Допзі'іаіііз] п мед. тонзиліт, запалення мигдалин.
іопзіїїоіоіпу [,іопзі'1оіоті] див. іоп-зіііесіоту.
(ОП8ОГ ['іопзо] п перукар, цирульник.
іопзогіаі [іоп'зогпої] аф жарт, перукарський; ~ агіізі перукар.
іопзиге ['іоп/о] 1. п тонзура; 2. у вйголити тонзуру.
іопзигесі ['іопрсі] аф 1) з вйголе-ною тонзурою; 2) перен. з лйсиною; голомозий.
іопііпе [іоп'ііт] п італ. фін. тон-тйна.
іоп-ир-Ьоу [ ілплр'Ьої] п мотоцик-ліст-лихач.
іопиз ['іоипоз] п мед. тонус.
Топу ['іоипі] п 1) ж. ім’я Тоні, Т6-уні (зменш, від Апіопіа); 2) ч. ім ’я Тоні, Тауні (зменш, від Апі(Ь)опу).
іопу ['іоипі] аф ірон. фешенебельний, вйшуканий, аристократйчний.
Топуа ['іоипіа, 'іошуо] п ж. ім’я Тонія, Тбунія (зменш, від Апіопіа).
іоо [іи:] аду 1) (за)надто; ~ §оод
іо Ье ігие надто добре, щоб можна було повірити; ~ Іііііе (тиск) надто мало (багато); ~ циіскіу занадто швйдко; уои’уе віуєп те ікгее ~ тапу ви далй мені на три більше; зке \уаз попе ~ еагіу Гог іке ігаіп вона ледь устйгла на поїзд; 2) дуже, конче, украй; опіу ~ безмежно; І зкаїї Ье опіу ~ ріеазед іо зее уои я буду безмежно радий побачитися з вами; іі’з циііе ~! чудово!; ікаі’з ~ Ьасі! як шкода!, якйй жаль!; 3) також, теж; І &о ікеге, ~ я теж іду тудй; 4) до того ж, крім того, більш того; аскіеуед, ~, аі зтаїї созі якйй дістався до того ж не дуже дорого; 5) справді, дійсно; І теап іо до іі, ~ я справді збираюся зробйти це; < іо §о ~ Гаг перебільшувати; заходити надто далеко; іі із ~ тиск оГ а §оод ікіп§ це вже занадто.
іоок [іик] разі від іаке II.
іооі [іи:1] 1. п 1) інструмент; саг-репіег’з ~ теслярський інструмент; 2) ріжучий інструмент; 3) різець; 4) рі знаряддя праці; 5) рі комплект штампу; 6) верстат; 7) тйснення (на оправі книги); 8) знаряддя (у чиїхось руках); маріонетка; < ~ Ьаг с. г. робочий брус; ~ еп£іпеегіп£ технологія виробнйцтва; ~ §гіпдег заточувальний верстат; ~ кіі набір інструментів; ~ гоот а) інструментальний цех; б) інструментальна комора; ~ зіееі інструментальна сталь; іо до\уп ~з припиняти роботу; страйкувати; іо ріау \уіік ед£ед ~з гратися з вогнем; 2. V 1) діяти, працювати, володіти (інструментом); 2) піддавати механічній обробці; 3) обтісувати (камінь); обробляти різцем (метал); 4) витискати візерунок (на шкірі тощо); 5) забезпечувати (інструментом, верстатами тощо); 6) розм. везтй (когось в екіпажі); 7) їхати (в екіпажі).
іооІ-Ьох ['ішІЬокз] п ящик для інструментів.
іооіесі [іи:1д] аф 1) механічно оброблений; 2) обладнаний інструментами (верстатами); 3) налагоджений (про верстат); 4) тйснений; що має тйснення (про оправу).
іоо1-Ьо1<1ег ['іи:1,коикід] п тех. різцетримач; держак.
іооііпз ['іи:1іі]] п 1) тех. механічна обробка; 2) обладнання інструментами (верстатами); 3) налагодження (верстата); 4) ручне тйснення (на оправі).
іооішакег ['іи:1,теіка] п інструментальник.
іооі-розі ['іиііроизі] п тех. різцетримач.
іоош [іи:т] 1. аф порожній; 2. V 1) спорожняти; 2) виливати (вміст).
іооп [іи:п] п індійське червоне дерево.
іооі [іи:і] 1. п 1) звук ріжка (сур-мй); гудок; свисток; 2) амер. гульня, веселощі; 2. V 1) трубити в ріг (ріжок);
іоо
536
іор
давати гудок, гудіти; 2) кричати, трубити (про тварину), видавати звуки; 3) стирчати; 4) висовуватися, виглядати; < іо ~ опе’з о\уп Ьогп амер. вихвалятися, займатися саморекламою.
іооік [іи:0] 1. п (рі іееік) 1) зуб; саІГз іееік молочні зуби; Гаїзе Тееіїт штучні (вставні) зуби; паіигаї іееік свої (природні) зуби; а Іоозе ~ зуб, що хитається; Ійе сго\¥п (іке песк) о£ а ~ коронка (шййка) зуба; іке гооі (іке Гап&) оГ а ~ корінь зуба; іо кауе опе’з іееік аііепбед іо лікувати зуби; іо кауе опе’з іееік ехатіпед побувати у зубного лікаря; іо ехігасі (іо риіі оиі) зтЬ.’з ~ виривати комусь зуб; іо Г111 (іо зіор) зтЬ.’з іееік пломбувати комусь зуби; іо сгохуп а ~ поставити коронку на зуб; іо §гіі іке іееік скреготіти зубами; 2) тех. зуб, зубець; іееік о£ а за\у зубці пйлки; < аппеб іо іке іееік озброєний до зубів; Гед іо іке іееік ситий донесхочу, набридло; остогидло; іп іке іееік оГ риЬІіс оріпіоп всупереч громадській думці; іп іке іееік оГ іке \уіп6 прямо проти вітру; іп іке іееік оГ беаік перед лицем смерті; іп іке іееік оГ зіагуаііоп під загрозою голоду; іо Ііе іп опе’з іееік зухвало брехати; брехати просто у вічі; іо зеі іке іееік оп егі^е кидати в дрож; 1оп£ іп іке іееік старйй; іо кауе а з\уєєі ~ бути ласуном, любйти ласощі; ~ апб паіі з усієї сйли, не шкодуючи сил; іо &о аі іі ~ апб паіі енергійно взятися до чогось; іо Гі^кі (іо зіги§8Іе) ~ апб паіі боротися не на життя, а на смерть; іо зко\у опе’з іееік показувати пазурі, говорйти погрозливим тоном; огризатися; іо ікго\у (іо сазі) зтік. іп зтЬ.’з іееік кйдати комусь в облйччя докір; 2. V 1) нарізувати зубці (зуби); 2) зачіпляти(ся); 3) грйзти.
іооіііасіїе ['іи:0еік] п зубнйй біль; І кауе а ~ у мене болять зуби.
Іооік-ЬШе<1 ['іи:0Ьікі] асі] із зубчастим дзьобом (про птахів).
Іооік-Ьпізії ['ПеОЬга/] п зубна щітка.
іооік-сошЬ ['іи.Окошп] п густйй гребінець; іо §о \уіік а ~ ретельно оглядати (обшукувати), нйшпорити.
іооік-(1га\¥ег ['іи:0,с1го:9] п знев. зубодер.
іооі*іе<і [іи:0і, іи:дд] асі] 1) якйй має зуби; 2) зубчастий.
іооійГиІ ['іи:0Ги1] п 1) ковток (спиртного); 2) крйхта, крапля.
іооііііпз ['іи:0ід] п 1) нарізання зубців; 2) тех. зубчасте зчеплення; 3) буд. штраба.
іооійіезз ['іи:01із] аф беззубий.
іооііі-разіе ['іи:0реізі] п зубна паста.
іооіііріск [ іи:0рік] п 1) зубочйстка; 2) розм. кийок; 3) амер. розм. сталевий мислйвський ніж; 4) розм. дуже вузь-кйй човен.
ІооіЬ-ро5¥(1ег ['іи:0,раисЬ] п зубнйй порошок.
іооій-§йе11 ['іи:0/е1] п лопатоногий молюск.
іооікзоше ['іи:0зат] асі] смачнйй, приємний на смак.
іооій-5¥Йее1 ['іи:0\уі:1] п тех. зубчасте колесо.
іооійіуогі ['іи:0\уа:і] п бот. петрів хрест.
іооіку ['іи:0і] асі] 1) зубчастий; 2) зубатий; 3) розм. кусючий, сердйтий, сварлйвий.
іооіку-ре£ ['іи:0іред] п дит. зубчик.
іооііе ['іиііі] 1. п 1) звук ріжка (трубй, сурмй, флейти); 2) базікання, теревені; 2. у 1) тйхо трубйти (сурмй-ти); 2) грати на флейті; 3) писати нісенітниці.
іооізіе ['іи:і8і] п розм. любка, любочка.
іооізу-^уооізу ['іи:і8і'\уи:і8і] п дит. ніжка.
іор [іор] 1. п 1) верхівка; вершйна (гори); маківка, верх; іке ~ оГ а тоип-іаіп вершйна горй; іке ~ оГ іке кеад маківка (голови); 2) верхня частйна, верхній кінець; іке ~ оГ а ра§е верхня частйна сторінки; 3) шпиль; купол, баня; іке ~ оГ а скигск церковний купол; 4) верхня поверхня; Ьох ~ крйшка ящика; 5) найвйщий ступінь; 6) найвйщий ранг; високе становище; перше місце; іо іаке іке ~ оГ іке іаЬІе сидіти на найпочеснішому місці; 7) людйна, яка займає високе становище (перше місце); іке ~ оГ іке сіазз перший учень у класі; 8) найкраща (відбірна) частйна; іке ~ оГ іке тіїк вершкй; 9) початок, ранній етап; іке - оГ іке уеаг початок року; 10) жмут (волосся); 11) волосся; 12) голова; 13) рі закоти (у чоботях); 14) високі чоботи з закотом; 15) рі бот. бадйлля; Ьееі ~з (бурякова) гйчка; 16) перо (цибулі); 17) гірн. покрівля (виробки); 18) мет. колошнйк; 19) мор. марс; 20) рі хім. дистиляти; 21) рі фіз. звуки верхніх частот; 22) дзйга; 2. аф 1) верхній; ~ сору перший примірник (тексту, надрукованого на машинці); ~ беаб сепіге авт. верхня мертва точка; - дга\¥ег верхня шухляда; ~ тап верхній борець (боротьба); іке ~ гі§кі капд сотег верхній правий кут; іке ~ зкеІГ верхня полйця; ~ \уаіег гідр, вода вйще від продуктйвного пласта; 2) найвйщий, максимальний; ~ §гаде найвйщий ґатунок (клас); ~ ієуєі найвйщий рівень; пе£Оііаііоп8 оп іке ~ ієуєі переговори на найвйщому рівні; ~ поіе найвйща нота (у співака); ~ ргісез найвйщі ціни; ~ зрееб найбільша (максимальна) швйдкість; 3) найголовніший; ~ теп люди, які посідають найвйще (керівне) становище (у суспільстві); < ~ апд Іор верховіття; ~ согд стропа (парашута); ~ СГО88ІП£ міжсортове (вНутрІВИДОВЄ)
схрещування; ~ бо£ розм. переможець; ~ бгаіпіп^ відкрйтий (поверхневий) дренаж; ~ £аз мет. колошниковий газ; ~ 8гайіп£ с. г. щеплення у крону; ~ кіск амер. військ, розм. старшина (роти тощо); ~ ієуєі сопГегепсе нарада на найвйщому рівні; ~ песгозіз с. г. відмирання бадйлля; ~ поіск найвйща точка; ~ оГ іке кеар амер. найвйгідніше становище; ~ зесгеі «цілком секретно» (гриф); Ггот ~ іо Ьоііот з верху до нйзу; Ггот ~ іо іое з головй до п’ят; оп ~ оГ ікаі а) понад усе, на додаток до усього; б) безпосередньо після чогось; іке - оГ іке тотіп£ іо уои! ірл. доброго ранку!; іо Ье аі іке ~ оГ іке ігее займати провідне становище, бути на чолі (чогось); іо соте оиі оГ іке -бгахуег бути добре вихованим; іо соте іо іке ~ відзначитися, добйтися успіху (слави); іо &о оуєг іке - а) військ, ітй в атаку (з траншей); б) зробйти рішучий крок, почати діяти; 3. V 1) приставляти верхівку; вкривати (зверху); іке шоипіаіп \уаз ~ред \уіік зпо\у вершйна горй була вкрйта снігом; 2) зрізати верхівку; іо ~ а ігее обрізати верхівку дерева; 3) досягати вершйни; іо ~ а кііі зійтй на гору; 4) перевалйти (через гору); перестрибнути (через щось); 5) бути вершйною; височіти; увінчувати; а скигск ~з іке кііі церква височйть на пагорбі; 6) бути на чолі (на першому місці); 7) досягати (певної величини); іке Гізк ~ред 70 роипдз рйба важила понад 70 фунтів; 8) переважати, бути першим; 9) покривати (новою фарбою); підфарбовувати; 10) с. г. під-жйвлювати (посіви); 11) с. г. вивершувати (стіг); 12) с. г. покривати; 13) розм. відтинати голову, обезглавлювати; 14) повісити (тж ~ ир); 15) спорт, бйти по м’ячу зверху; □ - оЯ* а) оздоблювати, прикрашати; б) закінчувати, завершувати; в) зрізати бадйлля (гйчку); г) дозаправляти, поповнювати запас до норми; ~ ир а) докладати, досипати (до краю); доливати (по вінця); б) увінчувати, завершувати; < іо ~ опе’з Ггиіі показувати товар лицем.
іорагсй ['іорагк] п іст. князьок. Торах [’іоираех] п ж. ім'я Тбупаз. іорах ['іоираег] п мін. топаз.
іор-Ьооі ['іор'Ьші] п ВИСОКИЙ чобіт з закотом.
Тор Саі ['іор'каеі] п Топ Кет (м 'ясні консерви для котів).
іор-соаі ['іор'коиі] п пальто.
Тор Е)о£ ['іор'сіод] п Топ Дог (м 'ясні консерви для собак).
іор-(ігаі¥ег ['ізр,сіго:о] аф розм. 1) що належить до вйщих верств суспільства; 2) прекрасний, першокласний.
іор-<1ге$8 ['іордгез] V с. г. піджйв-лювати (рослини).
іор-(1ге$$іп£ [ 'іор, дгезід ] п с. г. під-жйвлення (рослин).
іор
537
(ог
(оре [іоир] 1. п 1) сіра акула; 2) орн. волове очко; 3) інд. гай; 4) інд. ступа; 2. V 1) пиячити; 2) пйти багато; пйти велйкими ковтками.
(орег [Чоира] п п’янйця.
(ор-ПідМ [ ЧорЯаіі] асі] 1) розм. першокласний, найкращий; 2) амер. високопоставлений; найвйщий; керівнйй (про службову особу).
(ор-іїїП [ Чор'ГйІ] асі] повний по вінця (ущерть).
(ор£а11ап( [іор'джіапі] 1. п 1) мор. брамсель; 2) перен. верх; найвйща точка; зеніт; 2. аф 1) перен. піднесений; 2) найгалантніший; 3) найвйшукані-ший; найпишніший.
іор-катрег [Чор'йаетра] п мор. верхній рангоут і такелаж.
(ор-1іа( [Чор'Ьжі] п розм. циліндр (капелюх).
(ор-Ьеа( [Чор'Ьі:і] п с. г. парникове тепло.
(ор-Ьеауу [Чор'Ьеуі] аф 1) що переважує у верхній частйні; нестійкйй, хиткйй; 2) розм. напідпйтку, підхме-лений.
іоріїі [ЧоиГаї] рі від іоріїиз.
(ор-ЬоІе [Чор'ЬоиІ] аф розм. першокласний, чудовий.
(орішз [ЧоиГаз] п (рі іорйі) мед. 1) подагрйчні відкладення в суглобах; 2) відкладення виннокам’яної кислотй на зубах; камінь на зубах.
(орі [ Чоирі] п інд. тропічний шолом (від сонця).
(оріагу [Чоиріап] п с. г. 1) мистецтво фігурної стрйжки садових дерев; 2) сад з підстрйженими деревами; < ~ Еагсіеп формовйй сад.
(оріс [Чорік] п 1) тема; ~ оГ соп-уегзаііоп тема розмови; (Ье ~ оГ (Ье дау злободенна тема; 2) предмет обговорення (дискусії).
(орісаі [Чорікаї] 1. п документальний (хронікальний) фільм, кінорепортаж; 2. аф 1) актуальний; ~ циезііоп актуальне питання; 2) тематйчний; 3) мед. місцевий, топічний; ~ гетебу ліки місцевого застосування; 4) що має місцеве (тимчасове) значення.
(орісаіііу [Дорі'кжіііі] п актуальність.
(орісаііу [ іорікоіі] асіу 1) актуально; 2) тематйчно.
(оркпоі [Чорпоі] п 1) пучок пір’я (волосся, стрічок); 2) чуб, чубок; 3) розм. голова; 4) пучок лйстя на верхівці плода (у ананаса тощо); 5) іхт. камбала.
(ор-1ап(епі [Чор'їжпіап] п мор. топовий ліхтар.
(ор!е$$ [ Чоріїз] аф 1) височенний; безмежно високий; 2) без верхівки; ~ СІГЄ88 сукня без ліфа.
(ор-ІідМ [Чор'їаіі] п мор. топовий (флагманський) вогонь.
(ор-ііпег ['(зрДата] п амер. популярний актор, «зірка».
(Ор-1оГ(ІПЄ88 ['(зр'їойїшз] п розм. пихатість, бундючність, зарозумілість.
(ор-ІоЙу [Чор'їойї] аф розм. пихатий, бундючний, зарозумілий.
(орта$( [ Чорта :8і] п мор. стеньга.
(орто8( ['(зртои8(] аф 1) найвйщий; 2) найважлйвіший; ~ пе\У8 новина надзвичайної важлйвості; оГ ~ іт-рогіапсе надзвичайної важлйвості.
(оро^гарЬег [іо'родгоіа] п топограф.
(оро^гарЬіс(аІ) [,(зра'дгж£ік(а1)] аф топографічний; ~ тар топографічна карта; ~ зигуеу топографічне, знімання.
(оро&гарЬіса11у [Дзрз'дгжйкзіі] асіу топографічно; з точки зору топографії.
(оро&гарЬІ2е [(з'рздгзіаіг] V 1) давати топографічний опис; 2) проводити топографічне дослідження.
(оро^гарЬу [О'рздгзй] «топографія.
(ороіову [О'рзіздзі] п мат. топологія.
(оропушіс(аі) [Лорз'пітік(зі)] аф топонімічний.
(оропушу [іа'рошті] п лінгв. топонімія.
(орред [іорі] аф 1) зрізаний, утятий; 2) з обрізаною верхівкою (про дерево тощо); 3) що має верхівку (крй-шку).
(оррег [Чора] п 1) розм. циліндр (капелюх); 2) чудова людйна; 3) чудова річ; 4) добірні ягоди (фрукти), що лежать зверху в корзйні (ящику); 5) широке жіноче пальто.
(орріпз [Чорід] 1. п 1) верх, верхівка, верхня частйна; 2) зрізування верхівок (дерев); прищйпування (рослин); 3) рі зрізані з верхівки частйни (дерева тощо); 4) хім. відгонка легкйх фракцій; 5) спуск згорй унйз; 6) тех. покриття (дороги); 2. аф 1) чудовий, прекрасний; іі’8 ~ чудово!; 2) найперший, чільний, головнйй; 3) амер. зарозумілий, бундючний, пихатий; самовпевнений; хвалькуватий; 4) що здіймається (підноситься, височйть); < ~ сЬеаі розм. шйбениця; ~ соує (Геї-1о\у) розм. кат.
(орріп£Іу [Чорідії] асіу прекрасно, чудово.
(орріп£-ир [Чорід'лр] п заправлення, дозаправлення (пальним тощо).
(орріе [Чорі] 1. п гірн. вйробка після обвалу; 2. V 1) гірн. загрожувати падінням; загрозливо нависати; 2) ва-лйти; перевертати (тж ~ 6о\уп, ~ оуєг): 3) падати, перекидатися; звалюватися (тж ~ до\¥П, ~ оуєг); < іо ~ оГГ іЬе асіуегзагу спорт, повалйти (кйнути) протйвника.
(ор§ [ізрз] 1. п рі верхівка, верхй суспільства; 2. аф ргесі. розм. прекрасний, чудовий, відмінний.
(орзаіі [Чорзеїі] п мор. 1) топсель; 2) марсель.
(ор-зануег [Чор'8о:]а] п 1) верхній пйльщик; 2) розм. людйна, яка займає високе становище; 3) першокласний фахівець; видатна людйна.
(ор-«согег ['Ьр'8ко:га] п спорт. 1) команда, яка набрала більшу кількість очок; 2) спортсмен, якйй набрав більшу кількість очок.
(ор-зЬарес! [Чор/еірі] аф куполоподібний; грушовйдний.
(ор$і<1е [Чор'закі] 1. п звич. рі мор. надводний борт; 2. асіу 1) на палубі; 2) розм. у головній ролі; на передньому плані.
(ор$тап [Чорзтап] п (рі іорзтеп [-тап]) 1) розм. дворецький; 2) упра-вйтель (маєтку); 3) розм. кат.
(ор-$оі! [ Чорзаіі] п с. г. верхній шар ґрунту; орний шар землі.
(ор-$(опе [Чор'зіоип] п 1) буд. замковий камінь (склепіння); 2) перен. вер-шйна, завершення (чогось).
(ор$у-(иш [Чор8іЧа:п] у 1) перевертати угору дном; 2) учинйти безладдя (розгардіяш).
(ор$у-(игуу [Чор8іЧа:уі] 1. «безладдя, розгардіяш, гармйдер; 2. аф 1) перевернутий догорй дном; поставлений сторч; 2) безладний, хаотйчний; а ~ у/ау оГ геа8опіп£ плутаний хід міркувань; 3. асіу 1) догорй дном, шкереберть; 2) навпакй; (о іигп ~ а) робйти усе навпакй; перевертати догорй дном; б) перевертатися догорй дном; 4. у 1) перевертати догорй дном; 2) чинй-ти безладдя.
(орзуіигуугіот [Чар8і'іа:укіат] « безладдя, плутанйна, гармйдер, розгардіяш.
(ор-(еп [ЧорЧеп] « спорт, перший десяток кращих гравців.
(оцие [іоик] « фр. 1) ток (жіночий капелюх без крисів); 2) зоол. макака.
(ог [із:] « скеляста вершйна пагорба; пік.
(огаЬ [Чз:га] « рел. тора (частина Біблії).
(огЬапйе [Чо:Ьапаіі] « мін. торбаніт.
(огЬегпйе [Чз:Ьа:паіі] « мін. мідний ураніт.
(огсЬ [О:Ц] 1. « 1) смолоскйп, факел; 2) освітлювальний прйлад; еіесігіс ~ кишеньковий ліхтар; 3) світоч; світильник; (Йе ~ оГ рГО£ГЄ88 СВІТОЧ ПрО-гресу; 4) тех. паяльна лампа; паяль-'ник; 5) тех. зварювальний пальнйк; 6) тех. газовий різак; < ~ \ує1с!іП£ газове зварювання; іо саггу а ~ Гог розм. бути закоханим; іо Капе! оп іЬе ~ передавати знання (традйції); 2. у освітлювати смолоскйпами.
(огсЬ-Ьеагег [Чз:і/,Ьєага] « 1) смо-лоскйпник; 2) просвітйтель; натхненник.
(огсЬеге [іо:'ієа] п фр. торшер.
(огсіі-Гі8Іііп£ [ Чз:і/Тірд ] див. іогсЬ-іп§.
іог
538
Тог
іогсЬіпз (Чо:уіт)] п ловіння рйби з підсвічуванням.
ІогсЬ-Іі^Ьі [То:і[1аіі] п 1) світло смолоскипа (електрйчного ліхтаря); 2) сутінки; ~ ргосе88Іоп факельний похід.
іогсіюп [Чо:рп] п фр. 1) вузьке оздоблювальне бавовняне мереживо «торшон» (тж ~ Іасе); 2) торшон (цупкий крупнозернистий папір; тж ~ рарег).
іогсЬ-8ІП£ег [То:у'5іт)з] п амер. виконавиця сентиментальних пісеньок про нещаслйве кохання.
ІогсЬ-8ОП8 [То:Г['8от]] п амер. сентиментальна пісенька про нещаслйве кохання.
іогсії-ііі&ііе [То:у,0і8І] п бот. ца-рйця ночі.
(огсЬ-хуооіі [Чо:фуид] п 1) смолйсте дерево, з якого роблять смолоскйпи; 2) бот. бальзамник.
іоге [іо:] разі від іеаг II.
іогеайог [Топосіо:] п ісп. тореадор, іогего [іо'геогои] див. іогеасіог. іогеиііс [іо'гиіік] аф різьблений; карбований; вйбитий (про метал).
ІОГЄІЙІС8 [іо'пгіїкз] п рі різьблення, карбування (по металу).
іогі [Чоігаї] рі від 1оги8.
Іошіепі І [Чо:тепі] п 1) страждання, мука; іо Ье іп ~ мучитися, страждати; іо 8ийег ~ Ггот ап асЬіпв іооіЬ страждати від зубного болю; 2) катування, мордування; муки; іЬе ~ оґТа-піаіиз танталові муки; 3) джерело (причйна) страждань; іЬе ~ о£ опе’8 ІіГе жарт, те, що постійно роздратовує (отруює життя); іЬе сЬіИ І8 а розіііуе ~ ця дитйна — справжня кара божа.
іоппепі II [із:'тепі] V 1) мучити, завдавати болю (страждань); іо Ье ~ед Ьу іооіЬасЬе страждати від зубного болю; 2) докучати; роздратовувати, дратувати; 3) катувати, мордувати.
іогтепііі ['іо:тепіі1] п бот. горлянка, калган.
іогтепііпз [іоґтепііі]] аф 1) болісний; 2) прйкрий; дратівнйй.
іогтепііп^Іу [іо:'тепііі]1і] асіу 1) болісно; 2) дразлйво.
іогтепіог [із:'тепіо] п 1) мучйтель, кат; 2) колісна борона; 3) рі розм. шпори; 4) театр, перша куліса; 5) кін. звукопоглинальний щит.
іогтеп<ге$$ [іоґтепіпз] п мучйтель-ка.
іогтепігу [ іо:тепіп] п мучення, мордування, мука, біль.
іогтіпа ['іо:тіпо] п рі мед. різкйй біль у животі, кольки.
іогп [іо:п] р. р. від іеаг II.
іогпайіс [із:'паедік] аф ураганний, вихровйй, смерчовйй.
іогпасіо [ізґпекіои] п ісп. 1) грізний шквал, смерч, торнадо; 2) вйбух, ураган, буря; а £геаі ~ оГ арріаизе буря
оплесків; 3) спорт, яхта міжнародного класу тйпу «Торнадо».
Тогопіо [іоТзпіои] п геогр. н. м. Торонто.
ІОГО8Є [іоиТоиз] аф вузлуватий, гулястий; горбкуватий.
іогредо [іо:'рі:сіои] 1. п 1) торпеда; 2) перен. руйнівнйк; 3) амер. розм. гангстер-охоронець; 4) зал. сигнальна петарда; 5) зоол. електрйчний скат; < ~ Ьоаі торпедний катер; ~ ЬотЬег військ, бомбардувальник-торпедоно-сець; ~ зіаііоп амер. база торпедних катерів; 2. V 1) торпедувати; висаджувати у повітря торпедою; іо ~ а зЬір торпедувати корабель; 2) знйщувати, розбивати, паралізувати; іо ~ а ріап провал йти план.
іогре(1о-Ьеаг<1 [із:'рі:сіои'Ьіосі] п клиноподібна борідка.
Іогресіо-Ьоаі [іо:'рі:<ЗоиЬоиі] п міноносець; ~ сіезігоуег ескадрений міноносець.
іогре<1о-Ьо<1у [іо: 'рі:дои'Ьзсіі] п авт. сигароподібний кузов; кузов-торпедо.
іогредо-пеі [іо:'рі:<3оипеі] п протимінна сітка.
іогре<1о-пеНіп£	[іо: 'рі :дои, пеііі] ]
див. іогредо-пеі.
іогредо-ріапе [іо:'рі:сіоир1еіп] п лі-так-торпедоносець.
Іогредо-іиЬе [іо:'рі:сіоиі]и:Ь] п військ. 1) торпедний апарат; 2) труба торпедного апарата.
іогрісі ['іо.ркі] аф 1) онімілий, заціпенілий; 2) бездіяльний, млявий, апатйчний; 3) зоол. якйй перебуває у сплячці.
іогрніііу [іо: 'рісіїіі] п 1) оніміння, заціпеніння; 2) бездіяльність, млявість, апатія; 3) сплячка.
ІогріШу [ 'іо:рісі1і] аду 1) мляво, апа-тйчно, бездіяльно; 2) оніміло, заціпеніло.
іогрі<1$ ['іо:ркІ2] п рі веслові перегони других команд у Оксфордському університеті.
іогріїїе ['іо:рі1] п військ, саморушна міна.
іогріішіе [ 'із:ріі]и:сі] див. іогрідііу.
іогрог ['іо:ро] п 1) оніміння, заціпеніння; іо Ье іп а ~ бути у стані заціпеніння; 2) апатія, байдужість; 3) тупість, дурість.
ІогрогіЛс [,іо:ро'п£ік] 1. п те, що викликає заціпеніння (апатію, оніміння); 2. аф 1) якйй викликає апатію (заціпеніння, оніміння); 2) дурманний; що задурманює.
Тогрз [іо:рз] п мор. розм. торпедйст.
іогдиаіе ['іо:к\уеіі] аф зоол. що має на шиї пір’я (вовну) іншого забарвлення.
іогчиаіесі ['іо:к\уеііід| аф 1) що носить намйсто; 2) кручений; 3) що має на шиї пір’я (вовну) іншого забарвлення.
Тогдиау ['іо:кі:] п геогр. н. м. Тбркі.
іогцие [іо:к] п 1) архл. кручене металеве намйсто; кручений металевий браслет; 2) фіз. обертаючий момент; 3) рі пір’я (вовна) іншого кольору на шиї; < ~ сопуєгіог тех. гідравлічний редуктор; ~ гоб авт. реактйвна штанга; ~ уіЬгайоп крутйльні коливання; * хугєпсЬ тех. динамометрйчний гайко-вйй ключ.
іогдиед [іо:кс] аф 1) кручений; на-мистоподібний; 2) зігнутий у вйгляді літери 8.
ІоїтеГасііоп [Доп'£аек/п] п 1) підсушування, підсмажування (на вогні); 2) випалювання (руди).
Іоггеїу [ЧопГаї] у 1) сушйти, підсмажувати (на вогні); 2) обпалювати; 3) випарювати; прожарювати.
Іоггепі [Чогзпі] п 1) стрімкйй потік; а тоипіаіп ~ гірськйй потік; 2) потік (злйва) (слів тощо); 3) різлйва; 4) геол. сель; < ~ тоипіаіп-Ьгоок стрімкйй гірськйй ручай.
іоггепііаі [Іо'геп/аі] аф 1) швидко-плйнний; 2) заливнйй; ~ гаіп злйва; 3) ряснйй, густйй; 4) геол. селевий; ~ Поод селевий потік.
іоггепііаііу [Іо'геп/аіі] аду 1) стрімко, навально; 2) рясно, густо.
Тоггев 8ігаіі [Чотаз'зїгей] п геогр. н. Торресова протока.
ТоггісеПіап [ЛопЧ/еІіап] аф'. ~ уас-ишп торічелієва пустота.
іоній [Чопд] аф 1) пекучий, палючий, жаркйй, тропічний; ~ еаПЬ спалена сонцем земля; ~ хопе метеор. тропічний пояс; 2) гарячий, запальнйй, палкйй, прйстрасний.
Іоггійііу [іо'псіїП] п 1) спека; 2) запальність, прйстрасність, жагучість.
іогее [іо:8] п 1) гірлянда; 2) мат. торс.
іог$е1 [Чо:89І] п архт. кручений орнамент.
іогеіЬіІііу [До:8а'Ьі1йі] п гнучкість; здатність скручуватися.
іог$і1е [ Чо:8аі1] аф що скручується.
іогеіотеіег [До:8і'отйа] п тех. кру-тйльний динамометр, торсіометр.
Согеіоп [ Чо:/п] п 1) тех. скручування; сукання; 2) скрученість.
Іогзіоп-Ьаіапсе [ Чо:/п'Ьж1ап8] п тех. динамо-терезй, мотор-терезй.
іогеіуе [Чо:8іу] аф скручений у спіраль.
іогео [Чо:8ои] п італ. (рі Юг808 [-оиг]) 1) тулуб; 2) торс (статуї); 3) фрагмент (твору); 4) уламок (статуї); 5) архт. колона з крученим стержнем; < ~ тигдег амер. убйвство з розтином (трупа).
іогі [Ю:1] п юр. громадянське правопорушення, громадянсько-правовйй делікт.
ТоПе [Чо.іа] п (р/Топеп) нім. торт.
іог
539
ІОІ
іогіісоШб [До:іі'ко1і8] п мед. кривошия.
іогіііе [’іо:і(а)і1] ад] кручений, скручений, зсуканий.
іогііои8 ['іо:/98] асі] юр. 1) образливий; 2) збитковий; 3) деліктний.
іогііує ['іо:ііу] асі] звйвистий, зігнутий.
іогіоізе ['із:і98] п 1) черепаха; 2) малорухлива, забарна людйна; 3) панцир черепахи.
іогіоі§е-ЬееіІе [ 'Іо:і98,Ьі:і1] п ент. черепашка.
іогіоІ8е-1уге ['іо.їаз'їаіа] п ліра, зроблена з панцира черепахи.
іогіоІ8е-§Ііе11 [Чо:і98/е1] п 1) панцир черепахи; 2) черепаха (матеріал); ~ сотЬ черепаховий гребінець; < ~ саг рябйй кіт.
іогїгісе8 [іо:'ігаі8І:г] рі від іогігіх.
іогігіх ['іо:іпк8] п (рі іогігісез) ент. листовійка.
ІОГІиОЗІІу [ ДО:^Ц'38111] п 1) звйвис-тість; кривизна; 2) ухйльність, нещй-рість; 3) аморальність; 4) с. г. покру-ченість (вовни).
іогіиоиз [Чз:і]из8] асі] 1) покручений, звйвистий; кривйй; 2) ухйльний, нещйрий; ~ аг^итепі лицемірний аргумент; ~ роїісу ухйльна політика; 3) безчесний, аморальний; ~ роїііісіап брехлйвий політикан.
іогіигаЬІе ['іоіі/агаЬІ] асі] якйй зазнає катувань.
іогіиге [Чз:Цз] 1. п 1) катування, тортури; іо риі зтЬ. іо іке ~ катувати когось; 2) мука, агонія; іо зийег - мучитися; 3) причйна (джерело) страждань; 4) значне перекручення (слів тощо); 2. V 1) катувати; 2) мучити, мордувати; доп’і ~ те не мучте мене; 3) перекручувати, викривляти; спотворювати; нівечити; іо ~ \уогдз іо таке Шет Гіі опе’з аг^итепі перекручувати зміст слів для підтвердження сказаного; 4) одержувати за допомогою катувань (відомості тощо); випйтувати.
іогіигег ['із:і/згз] п мучйтель, кат.
іогіигоиз ['іо:і/згз8] асі] болісний, нестерпний; що завдає страждань.
іопіз ['іоігзз] п (рі іогі) 1) архт. торус, напівкруглий фриз; 2) мат. тор; 3) бот. квітколоже; 4) анат. вйступ.
іогує [із:у] асі] суворий; похмурий; лютий.
Тогу ['із:п] п 1) торі, консерватор; 2) амер. іст. протйвник відокремлення американських колоній від Англії; 3) іст. прихйльник партії, яка виступала проти англійської революції 1688 року; ~ рагіу консерватйвна партія.
Тогуізт ['ізіпіхт] п торизм, кон-серватйзм.
ІО8І1 [із/] п 1) розм. нісенітниця, дурнйця; 2) прогумована тканйна.
іозйег [ ізр] п розм. студент-екс-терн.
ІО88 І [ізз] п 1) кйдання; метання; підкидання; відкидання; а ~ оГ а Ьаіі кйдання м’яча; ійе ~ оГ а соіп жеребкування; 2) задирання головй; 3) поштовх; струс; 4) падіння (з коня); 5) підкидання монети; 6) метушня, сум’яття; < ~ ЬоґпЬіпе ав. бомбометання під час вйходу з піке; іо іаке а ~ а) звалйтися, упасти; б) бути скй-нутим з коня.
ІО88 II [ізз] V (разі і р. р. іоззед, іозі) 1) кйдати, метати; іо ~ а Ьаіі кйдати м’яч; 2) скидати (вершника); ііте когзе ~ед ііз гідег кінь скйнув вершника; 3) закидати, задирати (голову); 4) підкидати; 5) піднімати на роги (про бугая); 6) відкидати, шпурляти; кйдати угору і вниз (із сторонй в сторону); 7) стривожено кйдатися (уві сні тощо; тж іо ~ аЬоиі); 8) перен. ставити в різні життєві ситуації; 9) носйтися по хвилях; підніматися і опускатися (про судно); 10) майоріти; 11) турбувати, хвилювати; 12) гірн. промивати (руду); 13) ав. ковзати на хвіст; □ ~ азігіе відкидати; ~ оГГа) вйпити залпом; б) зробйти похапцем; ~ ир а) підкидати; б) кйдати жереб; в) нашвидку приготувати їжу; іо - а соіп а) грати в орлянку; б) вирішувати суперечку підкиданням монети (жеребкуванням).
іо$8ІП£ ['І38П]] п гірн. промивання (руди); ~ Ьоагб струшувальна дошка (у віялці, молотарці).
іоззроі ['іззрзі] п п’янйця.
іо§$-ир ['ізз'лр] п 1) підкидання монети (в орлянці); 2) жеребкування; іо Ьауе а ~ кйдати жереб; 3) рівні шанси; 4) неяснйй результат; щось непевне; іі із а ~ МіеіЬег Ье \уі11 §еі Ьеге іп ііте це ще невідомо, чи прййде він вчасно; 5) спорт, початковий кидок; 6) спорт, підкидання.
ІО88У [ І381] асі] розм. гордовйтий, пихатий, бундючний, зарозумілий.
іозі [іззі] разі і р. р. від іозз II.
іозіісаіе ['іззіїкеїі] V розм. 1) кйдати із сторонй в сторону; 2) відволікати.
іоі [іоі] 1. п 1) маля, малюк; 2) маленька чарка (вина); 3) маленький ковток (вина); 4) краплйна, дещиця; трішки; 5) (скор. від іоіаі) розм. сума; 2. Vрозм. складати; підсумовувати (тж ~ ир); іо - ир іо... становйти суму в..., дорівнювати (чомусь).
іоіаі ['іоиіі] 1. п ціле; сума; підсумок; іЬе £гапсі - загальний підсумок; іЬе ~ оГ іЬеіг §аіпз атоипіед іо тіїїіопз загальна сума їх прибутків становйла кілька мільйонів; 2. асі] 1) весь, цілий, загальний, сукупний, сумарний; іЬе ~ атоипі загальна сума; - апаіузіз вало-вйй аналіз; ~ сГГісіепсу загальний коефіцієнт корйсної дії; ~ роіпіз спорт. загальна сума очок; ~ рориіаііоп загальна чисельність населення; зігеп£іЬ військ, загальна чисельність
(кількість); ~ ууєі^Ьі загальна вага; вага брутто; 2) повний, абсолютний, ціл-ковйтий; ~ аЬзигдііу абсолютне безглуздя; - есіірзе астр. повне затемнення; ~ Гаііиге повний провал; ~ етіззіоп рад. повна емісія; 3) тотальний, загальний; ~ \уаг тотальна війна; 3. V 1) підраховувати, підбивати підсумки; підсумовувати; 2) дорівнювати, становйти; 3) досягати (певної суми).
іоіаіііагіап [Доиіжії'ієзпзп] асі] 1) тоталітарний; 2) тотальний.
іоіаіііу [іои'іжіїіі] п 1) уся сума цілком; уся кількість; іп ~ в цілому, разом; 2) всеосяжність, тотальність; 3) астр. час повного затемнення.
іоіаіігаііоп [Доиізіаі'геї/п] п 1) з’єднання докупи (воєдйно); 2) підсумовування, підбиття підсумків.
іоіаіігаіог [ 'іоиізіаігеїіз] п тоталізатор (апарат).
іоіаііге ['іоиіоіаіг] V 1) з’єднувати докупи (воєдйно); 2) підбивати підсумок, підсумовувати.
іоіаіігег [ 'іоиіоіаіго] п 1) тоталізатор; 2) підсумовуючий лічйльний прй-лад.
іоіаііу [Чоиіоіі] асіу 1) повністю, цілком, зовсім; - Ьііпд зовсім сліпйй; 2) у цілому; загалом.
іоіага ['іоиіого] п бот. червоне дерево.
іоіе [іоиі] 1. п 1) амер. розм. перевезення; перенесення; 2) розм. вантаж; 3) (скор. від іоіаіігаіог) тоталізатор; < ~ Ьох (рап) сталевий піддон; ~ гоад амер. під’їзнйй автошлях; 2. V амер. розм. 1) нестй (в руках, на спині); іо - а Іоаб нестй вантаж; 2) перевозити; 3) бути озброєним; іо ~ а §ип мати при собі зброю.
Іоіет ['іоиіот] п тотем.
іоіеш-еховату ['іоиіотекЧодоті] п звйчай брати дружйну з племені, що має інший тотем (у індіанців).
іоіешіс [іои'іетік] асі] тотемічний. іоіеті$ш ['іоиіотіхт] п тотемізм, іоіешізі ['іоиіаті8і] п 1) член тотемної групи (тотемного клану, племені); 2) дослідник тотемізму, тоте-міст.
ІоіетІ8ііс [,іоиіУті8іік] асі] тотемі-стйчний.
іоіет-роіе ['іоиіотроиі] п тотемний стовп (у північноамериканських індіанців).
іоіеш-ро$і ['іоиіотроизі] див. іо-іет-роіе.
іоіЬег ['ілда] розм. = іке оійег (див. оіїлег).
іоіо саеіо ['іоиіои'8І:1ои] асіу лат. повністю, цілком; іо діза^гее ~ повністю різнйтися думками.
Тоііепііат ['(оіпат] п геогр. н. м. Тотнем.
іоііег ['іоіа] І. п 1) хитка хода;
іоі
540
іои
2) хитання, вагання; 2. V 1) ітй непевною (хиткою) ходою; шкандибати; 2) трястися, хитатися, коливатися; майже падати; 3) гинути, руйнуватися, занепадати; іЬе &геаі етріге \уаз ~іп£ іо ііз Гаїї велйка імперія занепадала.
іоііегіп£ ['іоіопг)] аф нетвердйй, хиткйй (про ходу).
іоііегу ['іоіоп] аф хиткйй, нестій-кйй; що майже падає.
іоііу ['іоіі] аф 1) нетвердйй, хиткйй; 2) напідпйтку.
іоисап ['іи:кап] п орн. тукан.
іоиск [ілі(] 1. п 1) дотик; торкання; доторкання, дотикання; іо £Іує а ~ доторкнутися; 8оГі (Ьагд) іо ійе ~ м’якйй (твердйй) на дотик; іо кпо\у зтік. Ьу ~ розпізнати щось на дотйк; 2) зв’язок, спілкування, контакт; іо іп (іпіо) ~ \¥ІіЬ зтЬ. зв’язатися з кимсь; іо кеер іп ~ хуіііі 8шЬ. підтрймувати зв’язок з кимсь; 3) штрих; характерна рйса; ійе рег8опа! ~ характерна рйса людйни; 4) художня манера, художній стиль (прийом); 5) розм. особлйвий фасон; особлйва манера (мода); іЬе Іаіезі ~ останній крик моди; 6) муз. удар; 7) муз. туше; 8) прйсмак; відтінок, наліт; а ~ оГ §аг!іс прйсмак часнику; 9) легкйй прйступ (удар); а ~ оГ гйеитаіізт слабкйй прйступ ревма-тйзму; а ~ о£ ійе зип легкйй сонячний удар; 10) квач (дитяча гра); 11) моральний вплив; навіювання; 12) розм. сума; 13) гроші, одержані по-шахрайському; позйчені гроші; іо соте Гог а ~ прийтй, щоб поживитися; 14) проба на якість (золота тощо); 15) мітка, проба, клеймо, тавро (на золоті тощо); 16) пробний камінь; 17) мед. обмацування; 18) намагнічування (дотиком предмета до магніту); 19) спорт, площа за боковими лініями футбольного поля; 20) статевий контакт; < а ~ іо ійе сар вітання дотиком до кашкета; соттоп ~ відчуття ліктя; гит ~ а) дйвна людйна; б) дйвна справа; хуіійіп (іп) ~ блйзько, під рукою; іо риі іо ійе ~ піддати вйпробуванню; 2. V 1) торкатися, доторкатися; чіпати; іо ~ ійе ЬаІІ торкнутися м’яча; іо ~ а регзоп оп ійе агт (оп ійе зйоиШег) привернути чиюсь увагу, торкнувшись рукй (плеча); іо ~ опе’з йаі іо зтЬ. вітати когось дотиком до капелюха; 2) доторкатися (до їжі, вина тощо); їсти, пйти; йе йаз поі ~ед Гоод Гог і\уо дауз він два дні нічого не їв; 3) відчувати на дотик, сприймати дотиком; ійе Ьоагд ~ез гои^й дошка шерехата на дотик; 4) стикатися, прилягати, межувати; 5) досягати, діставати; іо ~ зйоге досягати берега; 6) зрівнятися (з чимсь); 7) впливати фізйчно; 8) мати відношення (до чогось), стосуватися (чогось); йо\у сіоез ійіз ~ те? яке це має до мене відношення?; 9) завдавати шкоди; злегка псувати; 10) діяти
(впливати) на псйхіку; йе із зіі^йііу ~еб він несповна розуму; у нього не всі дома; 11) зворушувати, хвилювати; 12) сердити, роздратовувати; зачіпати за живе; іо ~ зтЬ. оп ійе га\у уразйти когось до глибинй душі; 13) злегка забарвлювати; надавати відтінку; 14) незаконно привласнювати (щось); 15) натякати, згадувати; 16) мед. обмацувати; 17) мат. бути дотйчною; 18) зачіпати (тему); 19) ставити пробу (тавро, мітку); таврувати, мітити; 20) заштриховувати; лініювати; 21) змінювати, підправляти; перефарбовувати; 22) грати (на музичному інструменті); І йауеп’і ~ед ійе ріапо Гог а 1оп£ ііте я давно не грав на піаніно; 23) давати сигнал (дзвінком тощо); 24) одержувати (платню); йе ~ез 250 боїіагз а \уеек він одержує 250 доларів за тйждень; 25) позичати, канючити, видурювати (гроші); 26) амер. красти (з кишені); 27) намагнічувати (дотиком до магніту); □ ~ аі заходити в порт (про судно); ~ (Іомті приземлйтися, торкнутися землі; ~ іп закінчувати малюнок (олівцем тощо); ~ оГГ а) вй-кликати (суперечку); б) вйстрелити (з гармати); в) дати відбій (по телефону); ~ оп а) торкатися, зачіпати (питання тощо); б) межувати (з чимсь); в) стосуватися (чогось); ~ ир а) виправляти, закінчувати; б) підганяти (коня); в) нагадати, наштовхнути; < іо ~ Ьоііот а) дійтй до гранйчно низького рівня (про ціни); б) перен. опус-тйтися; в) дійтй до суті; в) ав. розм. розбйтися; іо ~ ріісй мати справу з сумнівним суб’єктом; іо ~ ійе зроі а) влучити в ціль; б) відповідати своєму призначенню; ~ \уооб! не наврочте!
іоисйаЬІе [ЧлірЬІ] аф відчутний; що сприймається дотиком; що відчувається на дотик.
іоисйаЬІепезз [ 'ілі/аЬІтз] п відчутність на дотик.
іоисй-ап<1-£о [ ілі/ап'дои] 1. п 1) швидке доторкання до предмета і миттєвий відхід від нього; 2) щось зроблене швйдко (кваплйво); 3) людйна, яка робить усе кваплйво; 4) ризикована (небезпечна) справа; ризиковане становище; іі у/аз ~ \уіій йіт він був на волосйну від смерті; 2. аф 1) ризикований; критйчний, небезпечний; ненадійний, непевний; ~ Ьизі-пезз ризикована справа; 2) побіжний, урйвчастий; швидкйй; ~ Ьаіііе військ. швидкоплйнний бій; короткочасна сутичка.
іопсй-Ьох [ 'ілі/Ьокз] п іст. металева коробка з порохом-запалом.
іоисй-(1омті [ ілі/даип] п 1) ав. посадка (літака); іо таке а ~ зробйти посадку; 2) гол (регбі).
іопсйеіі [іаі/і] аф 1) злегка схйб-лений, придуркуватий, причйнний (тж ~ іп ійе иррег зіогеу); 2) схви
льований, зворушений; < ~ іп ійе ууіпй хворий на задйшку.
іоисЬег ['ілір] п 1) той, хто доторкається; 2) тіснйй контакт; 3) точна пригонка; < пеаг ~ небезпечне (ризиковане) становище; аз пеаг аз а -на волосйну від; йе \уаз аз пеаг аз а ~ Гаїїіпз іпіо ійе ріі він мало не впав у яму; іо а пеаг ~ точно.
ІопсЬіІу [Чаі/ііі] аду роздратовано; образливо; сварлйво.
іоисйіпезз ['ілі|їпіз] п 1) дратівливість; образливість; запальність; 2) під-вйщена чутлйвість.
іоисіїіпз [Члі/п] ] 1. п 1) дотик, торкання, дотикання; 2) згадування (чогось), посилання (на щось); 3) заподіяння (болю тощо); 2. ^зворушливий; ~ зіогу зворушлива розповідь; 3. ргер щодо, відносно (тж аз ~); ~ ійе зиЬіесі оГ оиг сопуегзаііоп щодо теми нашої розмови.
іопсй-ііпе ['ілі/іаіп] п спорт, бокова лінія поля (майданчика) (футбол, регбі).
іоисй-те-поі ['ілі/ті'поі] п 1) недоторка; недоторканий; недоторкана; 2) заборонена тема; 3) бот. розрйв--трава, бальзамін.
іоисй-пееШе ['ілі/,пі:с11] п пробірна голка.
іоисйзіопе ['ілЦзіоип] п 1) пробірний камінь; 2) критерій; пробний камінь; 3) базальт (тж Ігізй ~).
іоисй-зігіп£ ['ілі/зіпі]] п запал, ґніт; бікфордів шнур.
іоисй-іурізі [Члі/Даїрізі] п друкарка, яка працює за сліпйм методом.
іоисЬ-5¥аісЬ [Члі/хузі/] п годйнник, час на якому визначається дотиком (у темряві тощо).
іопсЬуоосі ['ілфуисі] п 1) трут; 2) трухлявина (деревинй); 3) бот. плодоніжка гриба; 4) запальна (драз-лйва) людйна; 5) піжмурки (дитяча гра, коли ловлять того, хто не встиг доторкнутися до дерева).
іопсіїу [Члір] аф 1) образливий, уразлйвий; іо Ье ~ бути образливим; 2) надто чутлйвий; 3) ризикований, небезпечний; ~ зііиаііоп небезпечне становище; 4) легкозаймйстий.
іои§Ь [іл£] 1. п амер. небезпечний хуліган, головоріз, бандйт; 2. аф 1) твердйй, жорсткйй; щільний; цуп-кйй; ~ теаі тверде м’ясо; аз ~ аз ІеаіЬег твердйй, як підошва (про м'ясо тощо); 2) міцнйй; - \уоод міцна деревина; 3) в’язкйй, тягучий; 4) стійкйй, витривалий, затятий, наполегливий; 5) грубий, крутйй; 6) незговірливий, непоступливий; ~ роїісу жорсткйй курс; 7) запеклий, шалений, гарячий; ~ Гі^Ьі запеклий (гарячий) бій; 8) розм. важкйй, тяжкйй; суворий; ~ іоЬ тяжка праця; ~ ргорозіііоп важке завдання; 9) неймовірний, неправдоподібний; а - зіогу неймовірна історія; ~ уагпз не
іои
541
ІО^¥
правдоподібні чутки; 10) амер. розм. злочйнний, хуліганський, бандитський; 11) геол. міцнйй (про породу).
іои^Ь-саке ['ілГкеїк] п технічно чй-ста мідь у заготовках.
іои&кеп ['ілГп] V 1) робйти жорстким; 2) ставати жорсткйм (міцнйм, твердйм, щільним, цупкйм, пружнйм, в’язкйм, дужим, сйльним, непохйт-ним, стійкйм, витривалим, незговірливим, упертим, шаленим, гарячим, суворим, неправдоподібним, злочйн-ним, хуліганським).
ІО11£ЬІ8І1 [ 'ілії/] ОСІ] досить жорсткйй (твердйй, міцнйй, щільний, цупкйй, пружнйй, в’язкйй, дуокий, сйльний, непохитний, стійкйй, витривалий, незговірливий, упертий, шалений, гарячий, важкйй, тяжкйй, суворий, неправдоподібний, неймовірний).
іои^ЬІу [ЧлГІї] аіїї енергійно, ревно, старанно; шалено.
іоіі£Ііпе$$ [ЧлГпіз] п 1) міцність, твердість, жорсткість; 2) щільність, цупкість; 3) пружність, в’язкість; 4) непохитність, стійкість; витривалість; 5) упертість, незговірливість; 6) неправдоподібність.
Тоиіоп [іи'іоп] п геогр. н. м. Тулон.
Тоиіоизе [,іи:'1и:г] п геогр. н. м. Тулуза.
іоирее ['іи:реі] п 1) чуб, чубок; 2) невелйка перука, фальшйвий кучер; шиньйон.
іоиг [Шо] 1. п 1) подорож, мандрівка; поїздка; турне; сопбисіед ~ подорож з гідом; зоосКуіП - поїздка доброї волі; оі^апігед ~ організована поїздка; ~ гоипб іке хуогісі навколосвітня подорож; іке £гапс1 ~ іст. мандрівка по Франції, Італії, Швейцарії та інших країнах для завершення освіти; (о Ье оп а ~ подорожувати; То 8іаП оп а ~ вирушати у подорож; 2) прогулянка; екскурсія; зі£кі-8ееіп£ ~ екскурсія по визначнйх місцях; ^а1кіп£ ~ пішохідна екскурсія; 3) тур; об’їзд; рейс; ~ оГ іпзресііоп інспекційний об’їзд; 4) обхід варти; 5) обіг; цикл; 6) коло (обов'язків)} 7) зміна (на підприємстві)} 8) вахта; 9) накладне волосся; < ~ де Гогсе ['іиодо'£□:§] фр. прояв сйли (спрйтності, винахідливості); ~ оГ биіу а) перебування на посаді; строк сл^окби; б) чергування, наряд; 2. V 1) здійснювати подорож (екскурсію, турне); подорожувати, мандрувати; іо ~ ікгои^к (аЬоиі, іп) а соипігу подорожувати по країні; іо ~ аіі оуєг іке \уог1б здійснювати навколосвітню подорож; іо ~ Егапсе відвідати Францію; 2) здійснювати театральне турне (гастрольну поїздку); 3) робйти об’їзд (обхід); 4) театр, показувати спектакль на гастролях; ійеу ~ед «Оікеїіо» на гастролях вонй ставили «Отелло».
іоигасо ['іиагокои] п зоол. турако, бананоїд.
іоигег ['іиого] п 1) зал. вагон, пристосований для турйстів; 2) турйст-ський автомобіль (літак); 3) турйст; ~ рагіу група турйстів; < ~ сотрапу театральна трупа, яка здійснює турне.
Іоигіпз ['іиапі]] п турйзм.
іоигіп£-саг ['іиапі] 'ка:] п турйст-ський автомобіль.
іоигізт ['іиапгт] п турйзм.
іоіігізі ['іиапзі] п 1) турйст, ман-дрівнйк; £геаі ~ велйкий мандрівнйк; 2) знев. бродяга, волоцюга; < ~ а^епсу бюро подорожей; ~ сіазз другий клас (на пароплаві, літаку)} ~ ііскеі зворотний квиток без зазначення* дати; ~ ігаііег авт. прйчіп-дача, трейлер.
іоигізі-саг ['іиапзіка:] п зал. вагон, пристосований для турйстів.
іоштпаїіп ['іиатаїїп] п мін. турмалін.
іоиппаїше ['іиотоіі.п] див. іоигта-Ііп.
іоигпатепі ['іиапатапі] п 1) турнір; спортивні змагання; скезз ~ шаховий турнір; Гепсіп£ ~ змагання фехтувальників; 2) іст. турнір; змагання лйца-рів.
іоштіау ['іиапеї] п драпірувальна тканйна.
іоіігпеу ['іиапі] 1. п іст. турнір; змагання лйцарів; 2. у брати участь у турнірі.
іоигпеуег ['іиата] п іст. учасник турніру.
іоишіфіеі ['іиопікеї] п 1) мед. турнікет, джгут; 2) хрестовйна.
іоигпиге ['іиап]иа] п фр. 1) елегантна зовнішність; вйтончені манери; 2) вйшукана форма поведінки; 3) контур, обрис (фігури)} 4) мовний зворот; 5) іст. турнюр.
іои$1е [Чаигі] 1. п 1) патли; скуйовджене волосся; 2) бійка, боротьба; 2. у 1) куйовдити, кошлати (волосся)} 2) тягтй грубо (силоміць); 3) поводитися грубо (з жінкою)} 4) кйдатися, метатися; метушйтися.
іоизіесі [Чаигід] асі] скуйовджений; ~ йаіг закошлане волосся.
іои$у [Чаигі] асі] 1) неохайний; скуйовджений, розпатланий, кошлатий; 2) шерехатий.
іоні [іаиі] 1. п 1) особа, яка нас-тйрливо пропонує свій товар; комівояжер; Ьизіпезз ~ комісіонер, маклер; 2) закликальник; людйна, шо закликає клієнтів у готель (картярський дім тощо)} 3) людйна, що дістає і продає відомості про коней перед перегонами (тж гасіп£ ~); 4) розм. навіднйк; < ~ соиП [іи:'киа] фр. просто, коротко; ~ епзетЬІе ['іи:іа:і] 'за :і]Ь1] фр. загальне враження; 2. у 1) нав’язувати товар; (о ~ Гог сизіотегз нав’язувати товар покупцям; 2) зазивати покупців; 3) розм. настйрливо вихваляти (рекламувати); 4) амер. агітувати за канди
дата; 5) діставати (з корйсливою метою) відомості про скаковйх коней; 6) розм. шпигувати.
Соту [іои] 1. п 1) лйнва; буксйрний канат (трос); 2) мор. буксирування; іо іаке іп ~ а) брати на буксйр; б) брати під свою опіку; 3) буксйруване судно; 4) буксйрний караван; 5) с. г. кужіль; клоччя; кострйця; пачоси; < ~ саг буксйр, тягач; ~ зсиіскег с. г. терниця; кужільна машйна; іо Ьауе зтЬ. іп ~ а) піклуватися про когось, опікувати когось; б) мати когось серед своїх шанувальників; 2. у 1) мор. буксируватися); 2) тягтй (поламану автомашину)} 3) жарт, тягтй проти волі; 4) бути (ітй) на буксйрі.
іо^а^е [Чошдз] п мор. 1) буксирування; 2) плата за буксирування.
іо^уап ['іаиап] п розм. дюна.
Совані І ['іо(и)од] асі] 1) що відбувається; 2) наступний, що має відбутися; 3) слухняний; ґречний, добре вйхований; 4) здатний до навчання, здібний до науки.
Совані II [іа'\уо:д] ргер 1) (у напрямі) до; 2) на, до; оиг \уіпдо\у Іоокз ~ іке Гогезі наше вікно виходить на ліс; Т1І8 Ьаск \уаз ~ те він стояв до мене спйною; 3) до (якоїсь мети), для (чогось), щоб; еГГоПз - а реасеГи! зеіііетепі зусйлля, спрямовані на мйр-не врегулювання; 4) до, щодо, стосовно (когось, чогось)} аііііибе ~ 8іпЬ., зтік. ставлення до когось, чогось; 5) блйзько (якогось часу)} І £О іо Ьед ~ 11 о’сіоск я лягаю спати десь об 11 годйні (блйзько 11 годйни); ~ іке тісШІе оГ іке сепіигу приблйзно в середині століття; 6) майже, приблйзно, орієнтовно; ке касі зрокеп ~ ап коиг він про-говорйв майже годйну; 7) для, на; а Гипб ~ гезеагск у/огк фонд для науково-дослідної роботи; іо зауе ~ іке скіїбгеп’з едисаііоп збирати кошти на освіту дітей; < І Іоок ~ уои п’ю за ваше здоров’я.
іо^агШу ['іо(и)одк] асі] 1) сприятливий; підхожий; своєчасний; 2) зговірливий, поступливий; слухняний; 3) дружній, дружелюбний; 4) здібний, тямущий; а уегу ~ рирії дуже здібний учень.
іо^аггіпезз ['іо(и)адпіз] п 1) зговірливість, поступливість; 2) здібність.
іоууапіз [іа'\уз:с1г] ргер 1) (у напрямі) до; ке ед£ед - іке доог він простував до дверей; іке \уіпдо\у Іоокз ~ іке зеа вікно звернене до моря; 2) щодо, стосовно, до; аііііиде ~ ап ставлення до мистецтва; 3) для (чогось)} для того, щоб; іо зауе топеу -ап ебисаііоп відкладати гроші для здобуття освіти; іо таке еГГоПз - а гесопсіїіаііоп намагатися добйтися примйрення; 4) блйзько, під, на, до (указує на завершення дії до певного моменту)} ~ іке епд оГ МоуетЬег під кінець

542

листопада; ~ тогпіпв (єуєпіп§) до ранку (до вечора).
Іст-Ьоаі [ЧоиЬоиі] п 1) буксйрне судно, буксйр; 2) баржа (човен) для буксирування.
іоіуєі [Чаиоі] 1. п 1) рушнйк; сіеап ~ чйстий рушнйк; іо \уіре (іо гик, іо дгу) \¥ІіЬ а ~ а) витирати рушником; б) утиратися рушником; 2) серветка; 3) церк. престольний покрив; < Іеад ~ розм. куля; оакеп ~ розм. кийок; іо іЬгоау (іо іо88) іп ійе ~ здатися, вйзнати себе переможеним; 2. V 1) витирати рушником; 2) утиратися рушником; 3) розм. бйти, шмагати.
і<И¥еІ-Ііог$е [Чаио1ко:8] п вішалка для рушників.
іоі¥ЄІ1Ш£ [ Чаизіїї] ] п 1) тканйна для рушників; 2) витирання (утирання) рушником; 3) розм. шмагання, биття.
йотеї-гаск [Чаиоігзек] див. іо\ує1--ІЇОГ8Є.
іо5¥ег І ['іаиа] 1. п 1) вежа, башта; вйшка; Ьогіп£ ~ бурова вйшка; 8іа§еб ~ ступінчаста вежа; пагода; 2) укріплене місце, безпечне місце; цитадель; 3) перен. опора, оплот; а ~ оГ 8ігеп£ій надійна опора; захиснйк, на якого можна цілком покластися; 4) ширяючий політ (сокола тощо)', 5) зліт пораненого птаха (перед падінням)-, 6) тех. опора вежі; 7) архт. пілон; 8) хмарочос, висотний будйнок; < ~ апд іо\уп населений пункт, заселене місце; Тке Т., Т. оГ Ьопдоп, НІ8 Ма^е8іу’8 Т. Лондонський Тауер; Т. гауеп8 іст. ворони Тауера; 2. V 1) височіти, здійматися, підноситися; іке 8ку8сгарег8 ~ оуєг іке сііу хмарочоси височать над містом; 2) перен. тягтйся, прагнути; ке ~8 іо Гате він тягнеться до слави (він прагне слави); 3) злітати перед падінням (про пораненого птаха)-, 4) вйсоко ширяти (про сокола тощо)-, □ ~ аЬоуе а) бути вйщим від інших (на зріст)', б) перен. перевершувати інших.
іоіуєг II [Чо(и)о] п бурлак(а).
іо\¥еге(1 [Чаиод] аф що має вежі; з вежами.
<(Н¥егіп£ [Чаиапі]] аф 1) високий; що височйть; 2) що збільшується, зростає; 3) жахлйвий; несамовитий; надмірний; ~ га&е несамовйта лють; ~ ра88іоп шалена прйстрасть; 4) поет. піднесений, велйчний.
іоууегу [Чаиоп] аф 1) з вежами; за-хйщений вежами; 2) що височйть (підноситься); 3) перен. що перевершує (переважає).
йяу-йеад [Чоикед] п 1) світле волосся; 2) білява людйна; 3) скуйовджене волосся.
<(М¥ІП£-1І£М$ [ 'іоші] Іаііз] п рі бук-сйрні вогні.
іоу¥ІП£-1іпє [їоиітраіп] п буксйр, буксйрний трос.
і(И¥Іп£-раіІі [Чоші]ра:0] див. іо\у--раік.
йЛ¥ІП£-рО8і [ 'іоші]рои8і] п буксйрна стійка.
Іспу-Ііпе ['іоиіаш] див. іо\уіп£-1іпе.
іомп [іаип] 1. п 1) місто; містечко; Ьоот ~ амер. місто, що швйдко вй-никло (що швйдко розвивається); скіеГ ~ головне місто (округу, департаменту)’, соипіу ~ головне місто графства (у Великій Британії)-, 2) діловйй (торговельний) центр міста; І ат £оіп§ до\уп ~ іо до 8оте 8корріп§ я їду в центр (міста) за покупками; 3) адмі-ністратйвний центр (району, округу тощо)’, найбільше з навколишніх міст; най-блйжче місто; іп ~ у місті; іо ~ у місто; іо Іеауе ~ вйїхати з міста; 4) столйця (звич. про Лондон)’, оиі оГ ~ а) у селі; б) у від’їзді (звич. з Лондона)-, 5) (іке ~) мешканці міста (містечка); ке Ьесате іке іаїк оГ іке ~ про нього заговорйло усе місто; іке \уко!е ~ кпо\¥8 оГ іі усе місто знає про це; ~ апд §о\уп населення Оксфорда (Кембриджа) з професурою і студентами; 6) (іке ~) міське життя (на противагу сільському)', 7) амер. муніципалітет; міська громада; 8) село, в якому є базар (тж тагкеі ~); 9) світське товарйство (звич. Лондона)-, 10) ферма (будйнок) з приса-дйбними будівлями; 11) розм. група будйнків; село; 12) скупчення нір сте-повйх собак; 13) місце гніздування пінгвінів; < ~ §а8 газ побутового призначення; ~ каїї ратуша; ~ коизе міська квартйра; ~ таіп8 міські магістралі; ~ ге8Ідепсе міська квартйра; ~ \уаіег 8ирр1у міськйй водопровід; оп іке ~ а) якйй веде світський спосіб життя; б) якйй займається крадіжками (проституцією тощо)’, в) амер. якйй одержує допомогу як безробітний; г) амер. розм. якйй проводить багато часу в театрах (нічнйх клубах); іо соте іо ~ уперше з’явйтися у товарйстві; іо &о іо ~ розм. а) вправно працювати; б) пйти-гуляти; в) процвітати, гараздувати; іо раіпі іке ~ гед а) бешкетувати, скандалити; б) мазатися, фарбуватися; 2. V 1) забудовувати містами; 2) перетворювати на місто.
<(М¥П-Ьи11 [ іаипЬиІ] п 1) бугай, якого по черзі утрймують власники корів; 2) перен. людйна, яка кочує з будйнку в будйнок.
ймуп-сіегк | 'іаип'к1а:к] п секретар міської корпорації.
і(М¥п-сошісі1 ['іаип'каип8І] п міська (муніципальна) рада, муніципалітет.
ісиуп-соипсіїїог ['іаип'каипзііа] п член міської (муніципальної) ради.
іомп-сгіег ['іаиП'кгаїа] п іст. оповісник, глашатай.
і(М¥П-сго$$ ['іаип'кгоз] п знак у вйгляді хреста, що вказує, де розташований міськйй базар.
існуп-сШсіі ['іаипдіЦ] п іст. рів навколо міської стінй.
іо\¥П-дууе11ег [Чаип,д\уе1о] п мешканець міста; городянин; заст. міщанйн.
іочупее [іаи'пг] п 1) розм. мешканець Оксфорда (Кембриджа), якйй не має відношення до університету; 2) розм. городянин.
іо^п-еші [ 'іаипепд] п розм. околиця міста; кінець головної вулиці міста (села).
іоіу-пеі ['іоипеі] п волок, бредень, невід.
йнуп-Ьои$е ['іаипкаиз] п 1) амер. робітний дім; богадільня; 2) міська в’язнйця; 3) ратуша.
(онпізй [Чаиш/] аф міськйй. іоіупієі ['іаипііі] п містечко.
іо\¥П-1І¥Іп£ (ЧаипДіУїт)] п 1) життя міста; 2) церк. бенефіція; міська парафія.
іо^тііу [Чаипії] див. Ю\¥ПІ8к.
Йжп-піа]ог ['іаип'теїдзо] п військ, іст. комендант міста.
іо\¥П-тее(іп£ ['Гаші'тіїйт)] п 1) збори мешканців міста (містечка); 2) амер. збори вйборців для ухвалення рішення щодо міськйх справ.
і(М¥п-р1аппіп£ [Чаип'ріжпп]] п планування міст.
іомті-гєєує [Чаип'гіїу] п іст. упра-вйтель маєтку.
іоі¥іі$Го1к [ЧаипхГоик] п збірн. (вжив, як рІ) 1) (Іке ~) мешканці міста; 2) городяни.
іоі¥П$кір [Чаип/ір] п 1) амер. містечко; район (частина округу)-, 2) ділянка площею в 6 кв. миль (тж соп-£ГЄ88Іопа1 ~); 3) селище; селище міського тйпу; 4) ділянка, відведена під міське будівнйцтво (в Австралії)-, 5) частйна області (у Канаді)-, 6) са-дйба (ферма) у спільному володінні; 7) іст. церковна парафія, церковний маєток; село (містечко), що входить до складу велйкої парафії; 8) мешканці парафії (маєтку); 9) незалежне (самоврядне) місто (у стародавній Греції, Італії тощо).
іомтізшап ['іаипгтоп] п (рі іо\уп8-теп [-топ]) 1) городянин; 2) мешканець того ж міста; земляк; 3) мешканець університетського міста, якйй не має відношення до університету; 4) амер. член міського управління.
Іоі¥П$реор1е [ Чаип2,рі:р1] див. Кжп8-Гоїк.
іо^¥П85¥отап [Чаипг,\уитоп] п (рі іо\¥П8\уотеп [-,\¥ітт]) городянка, мешканка міста.
Ісмуп-іаїк [Чаип(о:к] п те, про що говорить усе місто; міська плітка.
іоіутуапі [Чаипхуод] 1. аф 1) спрямований до міста; 2) що вирушає в місто; 2. асіу у напрямі до міста.
йнутуапк [Чаитуодг] асіу у напрямі до міста.
С(И¥
543
іо\у-раіЬ [ЧоирагО] пмор. бечівнйк.
Іспу-горе [Чоигоир] п 1) мор. буксирний трос; 2) ав. буксирувальний трос.
Кж-го5¥ [Чаигаи] прозм. шум, гамір, гомін.
іо\¥$ег [Чаига] п розм. 1) велйкий пес; 2) здоровань; а ~ Гог \уогк роботяга, трудівнйк.
Іоууу [Чош] аф схожий на клоччя (на пачоси); як клоччя.
Іохаешіа [ГОк'зктіа] п мед. зараження крові.
іохіс [Чоквік] 1. п отрута; 2. аф 1) отруйний, токсйчний; ~ а^епі отруйна речовина; ~ ЬотЬ хімічна авіабомба; ~ зиЬзіапсе отруйна речовина; 2) спричйнений отруєнням; ~ іпзапйу сказ від отруєння.
іохісаі [Чоквікаї] див. іохіс.
іохісапі [Чоквікапі] 1. п отрута, отруйна речовина; 2. аф 1) отруйний, токсйчний; 2) спричйнений отруєнням; 3) що призводить до отруєння.
іохісаііоп [Докві'кеї/п] п отруєння.
іохісіїу [іок'8181П] п отруйність, ТОКСИЧНІСТЬ.
іохісо1о&іса1 [Док8ікд'1одзікд1] аф токсикологічний; що стосується ТОКСИКОЛОГІЇ.
ІОХІСОІО&І8І [Дзк81'кОІОСІ318і] П ТОКСИКОЛОГ.
ІОХІСОІО&У [Дзк81'кзІ0СІ31] П ТОКСИКОЛОГІЯ, учення про отрути і отруєння.
іохісо8Є8 [Дзк8і'кои8І:х] рі від іохіс-О8І8.
ІОХІСО8І8 [Дзк81'кои818] п (рі іохіс-О8Є8) мед. ТОКСИКОЗ.
іохіГегои$ [іок'8іГого8] аф що містить у собі отруту.
іохіп [Чокзіп] п токсйн, отрута.
іохорЬШіе [Іок'8оГі1аіі] п 1) любйтель стрільбй з лука; 2) стрілець з лука.
іохорЬіІу [гок'зоГіїї] п 1) стрільба з лука; 2) захоплення стрільбою з лука.
іохуі [ Чок8і1] п тринітроксилбн (вибухова речовина).
Тоу [Юі] п ж. ім'я Той (зменш, від Апіоіпеие).
іоу [іоі] 1. п 1) іграшка; 2) забава, розвага; іо таке а ~ оГ зтік. бавитися (захоплюватися) чимсь; 3) перен. безпомічна людйна; 4) дрібнйчка; 5) рі нісенітниця; дурнйця; 6) щось маленьке (лялькове, мініатюрне); а ~ оГ а зітір кораблик; а ~ оГ а до& песик; 7) розм. годйнник; ~ апд іаскіе годйн-ник з ланцюжком; 8) косйнка, хустка; 9) жарт; 10) флірт; приємне проведення часу; 11) гра; < ~ до§ маленький кімнатний песик; ~ Гізк акваріумна рйбка; ~ Гигпііиге мініатюрні меблі; ~ Ьоизе ляльковий будйночок; ~ топкеу іграшкова мавпочка; ~ зоїдіег а) олов’яний солдатик; б) перен. солдат недіючої армії; ~ 8іоуе маленька грубка; ~ ікеаіге ляльковий театр; театр марі
онеток; ~ \уіпієг дуже коротка зима; 2. V 1) гратися, бавитися; 2) несерйозно ставитися; іо ~ \¥Іік ап ідеа несерйозно ставитися до думки (про щось); 3) вертіти в руках (щось — \¥Іій); 4) фліртувати.
іо-уеаг [іа р:] асіу розм. цього року.
іоуіпз ['іоні]] аф 1) веселий, грай-лйвий; 2) що фліртує.
ІоуІ5Іі ['1011/] аф дріб’язковий, несерйозний (про щось).
іоутпап І'іоїтаеп] п (рі іоутеп [-теп]) 1) торговець іграшками; 2) іграшковий майстер.
іоу-$1юр ['І0і/0р] п 1) магазйн іграшок; 2) магазйн дрібнйчок.
іоге [іоиг] V тех. відокремлювати олово від пустої породи.
ІгаЬеаіесі ['ігеїЬіеііїсі] аф архт. збудований з балковим перекриттям.
ігаЬеаііоп [,ігеіЬі'еі/п] п архт. балкове перекриття.
ігаЬесиїа [іга'ЬекіиІа] п (рі ігаЬ-есиїае) анат. трабекула, поперечка.
ігаЬесиїае [іга'Ьек)и1і:] рі від ігаЬ-есиїа.
ігаЬесиїаіе [іга'Ье^иІіі] див. ігаЬ-есиїаіед.
ігаЬесиїаіеіІ [іга'Ьек]и1еііід] аф анат. що стосується поперечки (тра-бекули).
ігасаззегіез [ дга:ка гз'гі:] п рі фр. дрібні неприємності, сварки, чвари.
ігасе [ігеїз] 1. п 1) звич. рі слід, відбйток (ноги тощо); йоі оп іке ~8 оГ зтЬ. по чиїхось гарячих слідах; іо доиЬІе оп опе’з ~ заплутувати слідй (тж перен.); іо Гоїкж зтЬ.’з ~з ітй по чиїхось слідах; 2) звич. рі слідй, залишки (чогось); по ~з гетаіпед оГ іке оїд сазіїе нічого (й сліду) не лишйлося від старого замку; \уіікоиі а ~ безслідно; 3) відбйток, результат, наслідок (чогось); ікеге \уеге ~з оГ деер етоііоп оп кег Гасе відбйток глибоких переживань лежав на її облйччі; 4) незначна кількість (чогось); ікеге із по ~ оГ ігиік іп іке зіогу у цій розповіді нема й краплі правди; 5) хім. слідй в аналізі; дуже мала кількість речовинй; 6) амер. проторована стежка; 7) шлях, дорога; 8) рйса; 9) запис (якогось самописного приладу); 10) креслення на кальці; 11) траєкторія, траса; 12) трасування; 13) телеб. хід розгортки; 14) амер. військ, рівняння у потйлицю; 15) посторонок; 16) буд. підкіс; 17) спорт. лижня; 18) вудка; < ~ еіетепіз мікроелементи; ~ Гегііііхег мікродобриво; іо кеер ~ оГ зтік. стежити за чимсь; іо діє іп іке ~з померти на посту; іо Гогсе зтЬ. іпіо іке -з запрягтй когось у роботу; іо кіск оуєг іке ~з вййти з покори, збунтуватися; іо \уогк іп іке ~з амер. а) працювати за шаблоном, ітй протдреним шляхом; б) працювати регулярно; 2. у 1) креслити (діаграму);
накреслювати (план) (тж ~ оиі); 2) перен. намітити план дій (лінію поведінки); 3) копіювати; знімати копію (тж ~ оуєг); 4) калькувати (тж ~ оуєг); 5) старанно випйсувати (виводити) (слова, літери); 6) намічати, трасувати; провішувати лінію; 7) ітй по слідах; 8) вистежувати (когось); стежити (за кимсь, чимсь); 9) знайтй слідй (ознаки); іо ~ Іоп^-Іозі геїаііопз розшукати родичів, з якйми давно втрачено зв’язок; 10) простежити, з’ясувати; 11) простежуватися; брати початок; 12) вбачати, знаходити; І сап’і ~ апу соппесііоп іо іке єуєпі я не можу знайтй ніякого зв’язку з цією подією; 13) визначати розташування (розміри) (стародавніх споруд тощо за руїнами, що збереглися); 14) роздивйтися, розпізнати, розрізнйти; 15) фіксувати, запйсувати (про кардіограф тощо); 16) прикрашати візерунками.
ігасеаЬІе ['ігеїзаЬІ] аф простежуваний.
ігасе1е$$ ['ігеїзіїз] аф 1) що не має слідів (ліній) (про поверхню); 2) що не залишає слідів; 3) безслідний.
ігасег ['1ГЄ189] п 1) агент з розшукування загублених речей (особл. на залізниці); 2) запит про загублені речі (під час перевезення); 3) посадова особа, яка розслідує карну справу; 4) дослідник; 5) копіювальник; 6) креслярський прйлад; пантограф; 7) мічений атом (тж ~ еіетепі); 8) прйлад для відшукування пошкоджень; 9) тех. трейсер; 10) спостережний прйлад; 11) військ, трасуючий снаряд; 12) при-пряжнйй кінь; 13) форейтор на припряжному коні; < ~ аттипіііоп військ. трасуючі боєприпаси; ~ Ьиііеі військ. трасуюча куля; ~ сотрозіііоп військ. трасуюча суміш; ~ сопігої управління вогнем за допомогою трасуючих куль і снарядів.
ігасегу [ 'ігеі8(а)п] п 1) архт. ажурна кам’яна кладка; 2) узор, візерунок; малюнок; 3) сплетення, переплетення (напр., гілок і листя).
Тгасеу ['1ГЄ181] п ж. ім'я Трейсі.
ігаскеа [їта'кіга] п (рі ігаскеае) анат. трахея, дйхальне горло.
ігаскеае [Гга'кі:і:] рі від Сгаскеа.
ігаскеаі [1та'кі:а1] аф анат. трахе-альний; ~ Ьгеаскіп§ трахеальне дйхан-ня.
ігаскеіде [(га'кі:аід] п бот. трахеїда. ІгаскеИІ8 [Дгеікі'аНі8] п мед. трахеїт, ігаскеїаіе [Чгаекіїей] аф ент. шо має звужену шйю.
ігаскеїоіошу [Дгжкі'іоіаті] п мед. розтин шййки матки.
ігасЬепсІїута [іга'кеі]кіітю| п судйн-на тканйна (у рослин).
ігаскеоіошу [Дгжкі'зГОті] п мед. трахеотомія.
іга
544
іга
ігасіюта [іга'коита] п мед. трахома.
ігасйуіе ['ігаекаїі, 'ігеїкаїі] п геол. трахіт.
ігаскуііс [іга'кііік] аф геол. 1) трахітовий; 2) багатий на трахіт.
ігасіїуіоісі ['ігаекііоісі] аф геол. схожий на трахіт, трахітоідний.
ігасіпд ['ігеїзіт)] п 1) простежування, просліджування; 2) скальковане креслення; калька; 3) калькування; копіювання на кальці; 4) прокреслен-ня, нанесення (кривої); 5) запис (сейсмографа тощо); 6) трасування; 7) відшукування пошкоджень.
ігасіп&-с1оіІі ['Ітеі8іі]к1о:0] п полотняна калька.
ігасіп£-1іпеп [ 'ігеїзії] Діпш] див. ігас-ІП£-СІОІк.
ігасіпз-рарег ['ігеі8іі],реіра] п паперова калька, восківка.
ігасіїщ-^ЬееІ [ 'ігеїзії] \уі:1] п пунктирне коліщатко.
ігаск [ігаек] 1. п 1) слід; іке ~ оГ а \укее1 слід колеса; іо Ье оп іке ~ оГ а) натрапити на слід; б) переслідувати; іо Іозе ~ оГ а) загубити слід; б) втратити нйтку (розмови тощо); іо Ье іп іке ~ оГ зтЬ. ітй по стопах когось, наслідувати чийсь прйклад; 2) військ, траса; 3) зал. колія; зіпріє (доиЬІе) ~ одноколійна (двоколійна) залізнйця; 4) відбйток, ознака, слід; іо соуєг ир опе’8 ~з замітати свої слідй; 5) слід, по якому йде собака; 6) курс, шлях; іке ~ оГ а сотеі шлях комети; 7) ав. маршрут польоту (на карті); 8) життєвий шлях, спосіб життя; іо §о ой* іке ~ а) бути на хйбному шляху; б) зал. зійтй з рейок; 9) польова дорога; стежка; пагго\у ~ вузька стежка; іке Ьеаіеп ~ а) бйтий шлях; б) перен. уторований шлях; рутйна; 10) ланцюг, ряд, нйзка (думок); 11) хід, перебіг; розвиток; іо кеер ~ оГ стежити за (розвитком чогось); іо кеер ~ оГ єуєпіз бути в курсі подій; 12) вистежування, переслідування (злочинця тощо); 13) зал. ширина колії; 14) фонограма; звукова доріжка; 15) тех. гусениця (трактора, танка); 16) тех. напрямнйй прйстрій; 17) спорт, бігова доріжка; лижня; трек; доиЬІе ~ дві лижні; 18) спорт. легка атлетика; < ~ Ьогдег спорт, бровка бігової доріжки; ~ сепігез авт. ширина ходу; ~ скапає спорт, зміна доріжок; ~ сіеагег відводка (частина збиральної машини); ~ єуєпі змагання з бігу (на біговій доріжці); ~ £апз лю-бйтелі легкої атлетики; ~ §аи§е ширина колії; колійний шаблон; ~ гоїіег опорний коток гусениці; ~ \¥Ідік ширина гусениці; іо §о ой* іке ~ відхилйтися від теми; іп опе’з ~з на місці; негайно, відразу; іо таке ~з накивати п’ятами, ушйтися, утектй; іо таке ~з Гог зтік. відразу ж попрямувати кудйсь; оп іке іпзісіе ~ у вйгідному становищі; іо ]итр
іке ~ амер. опинйтися на хйбному шляху; 2. у 1) стежити; простежувати; вистежувати (звич. ~ оиі, ~ до\¥П, ~ ир); 2) ітй по слідах; 3) залишати слідй; наслідйти, набруднйти; ке -есі бігі оуєг іке йоог він наслідйв на підлозі; 4) прокладати шлях; намічати курс; 5) амер. розм. пройтй, подолати (відстань); іо ~ а сіезегі перетнути пустелю; 6) котйтися по колії (про колеса); 7) мати певну відстань між колесами; ікіз саг -з 46 іпскез у цієї машйни відстань між колесами дорівнює 46 дюймам; 8) прокладати колію; укладати рейки; 9) тягтй мотузком; 10) буксирувати; □ - (Іоіуп а) вйсте-жити і спіймати; б) дослідйти до кінця.
ігаска&е ['ігаеккіз] п 1) залізнйчна мережа; загальна довжина залізнйць; 2) дозвіл залізнйчній компанії корйс-туватися приватною залізнйцею; 3) мор. тяга лйнвою; < - скаг^е плата за корйстування приватною залізнйцею, стягувана з іншої компанії; -Іауіпз таскіпе зал. рейкоукладач.
ігаскег ['ігаека] п 1) мислйвець, якйй вистежує дйких звірів; 2) філер; Ьіаск ~ тубілець, найнятий урядом для вистежування злочйнців (у Австралії); 3) військ, радіолокаційна станція стеження за ціллю; 4) мор. буксйр.
ігаскіпз [Чгаекії]] п 1) залізнйчні колії; 2) укладання колій; 3) стеження; - зіаііоп станція стеження за космічними об’єктами.
ігаскіауег ['ігаек, Іеіа] п 1) робітнйк на укладанні залізнйчних колій; 2) тех. колієукладач.
ігаскіезз ['ігаекіїз] аф 1) бездоріжній; - Гогезі ліс без доріг; 2) неуторо-ваний; 3) що не залишає слідів; 4) безрейковий; - ігоііеу тролейбус.
ігаскіездіу ['ігаекіїзії] асіу безслідно, ігаскшап ['ігаектап] п (рі ігасктеп [-тап]) колійний робітнйк.
ігаск-гасег ['ігаек, геїза] п трековйк (велоспорт).
ігаск-гасіпз ['ігаек, геїзії]] п велосипедні гонки по треку.
ігаск-зіюе ['ігаек/и:] п ланка гусениці; башмак гусеничного полотна, трак.
ІгасЬуаІкег ['ігаек, \уо:ка] п амер. колійний обхідник.
ігасЬуау ['ігаек\уеі] п 1) стежка; 2) дорога з колією; 3) амер. залізнйчна колія; 4) трек.
ігасі |ігаекі] п 1) трактат; брошура; памфлет; іо риЬІізк ~з видавати брошури; Тгасіз Гог іке Тітез, ОхГогд Тгасіз ряд памфлетів на теологічні теми; 2) наукова праця; підручник; 3) частйна кнйги, що трактує окремий предмет; 4) ділянка, простір (землі, лісу, води); 5) анат. тракт; іке сіі^єзііує - травнйй тракт; 6) безперервний період часу.
ігасіаЬІе [ігаекіаЬІ] аф 1) слухня
ний; 2) зговірливий, згідливий; іо Ье оГ по ~ зрігіі бути незговірливим (непокірним); 3) що легко піддається обробці; ковкйй; £ОІСІ із - золото — ко-вкйй метал.
ігасіаіе ['ігаекіеіі] п трактат, наукова праця.
ігасіііе [ 'ігаекіаіі] аф 1) що розтягується (витягується) (у довжину); тягучий; 2) що підлягає вйдачі (про гроші з банку тощо).
ігасііШу [ігаек'іііііі] п витягування (у довжину).
ігасііоп ['ігаек/п] п 1) тяга; тягове зусйлля; еіесігіс - електрйчна тяга; 2) волочіння, тягання; 3) перен. притягальна сйла; 4) сйла зчеплення; 5) амер. міськйй транспорт; 6) мед. витягування, тракція; 7) фізл. скорочення м’яза.
ігасііоп-еіщіпе [ 'ігаек/ап,епсізіп] п 1) трактор-тягач; 2) тяговйй двигун.
ігасііоп-^ііееі ['ігаек/ап\уі:1] п ведуче колесо.
ігасііуе ['ігаекіїу] аф тягнучий; тяговйй; ~ еЙогі тягове зусйлля, сйла тяги.
ігасіог ['ігаекіа] п 1) трактор; тягач; 2) ав. літак з тягнучим гвинтом; 3) знаряддя космічного корабля для знйщення протйвника (у науково-фантастичній літературі); < - соиріег тракторне зчеплення; - сиіііуаіог про-сапнйй культиватор; - Іоггу тягач з напівпрйчепом; - ргореііег ав. тягнучий повітряний гвинт; ~ ігаск р1апііп§ посадка (сівба) трактором у борозну.
ігасіог-аігріапе [ 'ігаекіа'єаріеіп] п літак з тягнучим повітряним гвинтом.
ігасіог-сігатої [ 'ігаекіасігот] аф на тракторній тязі.
ігасіог-іігіуеп [ 'ігаекіа, сіпуп] див. ігасіог-дга\уп.
ігасіог-дгіуег [ 'ігаекіа, сігаїуа] п тракторйст.
ігасіог-орегаіог	[ 'ігаекіа, орагеїіа]
див. ігасіог-дгіуег.
ігасіогу ['ігаекіап] див. ігасігіх.
ігасігісез [ 'ігаекігізкх] рі від ігасігіх.
ігасігіх ['ігаекіпкз] п (рі ігасігісез) мат. трактрйса.
Тгасу [ ігеі8і] див. Тгасеу.
ігагі [ігаесі] аф (скор. від ігадіііопаї) традиційний; іо Ье ~ бути відсталим (несучасним); жйти по-старому.
ігаїіаЬІе ['ігекіаЬІ] аф 1) ходовйй (про товар); 2) товарний, рйнковий.
ігагіе [ігекі] 1. п 1) заняття, ремесло; професія, фах; іке ~ оГ зкоетакег професія шевця; а тазоп Ьу - каменяр за фахом; іке - оГ \уаг військова професія; іо риі зтЬ. іо а ~ учйти когось ремесла; \укаі’з уоиг ~? чим ви займаєтеся?, хто ви за фахом?; 2) галузь торгівлі (виробнйцтва, промисловості); промисловість; іке Ьиі1діп§ ~ будівельна промисловість; 3) торгівля;
545
(га
с1оте8ііс (коте, іпіапб) ~ внутрішня торгівля; Гогеі^п (оуегаеа) ~ зовнішня торгівля; Гаіг ~ а) торгівля на основі взаємної вигоди; б) розм. контрабанда; геіаіі (\уйо1е8а1е) ~ роздрібна (оптова) торгівля; ~ іп агтз торгівля зброєю; іо до а Іоі оГ ~ багато торгувати; іо риі а зіор іо ~ Ьеі\уееп і\уо соипігіе8 припинити торгівлю між двома країнами; 4) (ійе ~) збірн. торговці; підприємці; ііте іеа ~ торговці чаєм; 5) розм. ґуральники, пивовари; особи, які мають право продавати спиртні напої; 6) видавці, книготоргові; 7) мор. розм. підводний флот; 8) роздрібна торгівля; магазин, крамнйця; іо Ье іп * бути торговцем, мати крамницю; 9) роздрібні торговці; 10) покупці, клієнтура; І ікіпк оиг ргодисіз \уі11 ар-реаі іо уоиг ~ гадаю, що наші товари сподобаються вашим покупцям; 11) угода (тж політ.); обмін; 12) розм. спосіб життя; 13) лінія поведінки; 14) спосіб; 15) розм. звйчай; звйчка; 16) вхід і вйхід; 17) розм. мотлох; сміття; покидьки; < ~ а11о\уапсе знйжка роздрібнйм торговцям; ~ Ьаіапсе торговий баланс; Т. Воагд комісія з питань заробітної плати (у певній галузі промисловості); ~ ШІ88ІОП ТОрГОВЄ Пред-ставнйцтво, торгпредство; ~ ргісе фа-брйчна (оптова) ціна; ~ 8сЬоо1 професійна (виробнйча) школа; ремі-снйче учйлище; 2. у 1) торгувати (чимсь — іп; з кимсь — \уіій); іо ~ іп \уоо! торгувати вовною; іо ~ ууіій а Гогеі^п Гігт торгувати з іноземною фірмою; 2) міняти, обмінювати (на щось — Гог); 3) мінятися; хує ~д 8еаі8 \уіій іЬет ми помінялися з нйми місцями; 4) бути постійним покупцем (у певному магазині); 5) торгувати своїм політйчним вплйвом; продавати свої політйчні переконання; □ ~ іп віддавати стару річ в рахунок придбання нової; ~ оГГ а ) збувати; б) обмінювати; - оп мати вйгоду; використовувати в особйстих інтересах.
ігаїІеаЬІе ['ігекЬЬІ] див. ігадаЬІе.
ігаїІеГиІ ['ігеїдГйІ] а ф торговельний, торговий (про місто, квартал тощо).
Ігаде1е88 ['ігекіїїз] асі] позбавлений торгівлі.
іга<1е-піагк ['ігек1та:к] п 1) фабрична марка; 2) відмітний (розпізнавальний) знак.
ігаде-пате ['ігеїдпеїт] п 1) торгова назва товару; 2) назва фірми.
ігадег ['ігеїда] п 1) торговець, крамар; 2) торгове судно; 3) біржовйй маклер; спекулянт.
ігаЛе-гоиіе [ 'ігеїсі'гиіі] п торговий шлях.
Сга<1е$Го1к [ 'ігеїдгГоик] див. ігабе8-реоріе.
іга(1е-8Ікж ['ігеїд/ои] п закрйтий перегляд, комерційний перегляд (для покупців кінофільму).
Іга<1е$тап ['ігеїсігтоп] п (рі ігадез-теп [-топ]) 1) торговець, крамар; купець; 2) амер. розм. реміснйк; май-стровйй.
ігагіезреоріе [ 'ігекіг,рі:р1] п збірн. купці, крамарі; їх сім’ї і службовці; торговці.
ігаїїеетуопіап ['ігеїдг.тітоп] п (рі ігаде8\уотеп |-літт|) торговка, крамарка; купчйха.
ігасіез-ипіоп ['ігекіх'.іи.туоп] див. ігаде-ипіоп.
ігаде-ипіоп ['ігекі ]и:п)оп] 1. п тред-юніон; профспілка; 2. аф тред--юніоністський; профспілковий.
іга<1е-шііопі$іп ['ітеїд ]и:п)апі2т] п тред-юніонізм.
Ігасіе-шііотзі ['ігекГ]и:прпі8і] п тред-юніоніст; член профспілки.
іга<іе-ууіп<і [ 'ігеід\уіпд] п метеор, пасат; геіигп - антипасат.
іга<1іп£ ['ігеїдід] 1. п торгівля; комерція; 2. аф 1) якйй займається торгівлею; торговельний, торговий; ~ сгай торговельне ремесло; ~ йоизе торговий дім, торгова фірма; ~ розі (зіаііоп) торговий пост, факторія; ~ зіатр амер. купон, одержуваний покупцем разом з товаром як премія; ~ уеззеї торговельне судно; 2) продажний (про людину).
ігасііііоп [іга'ді/п] п 1) традйція; старйй звйчай; Ьу ~ за традйцією; іо кеер ир іке Гатіїу ~8 зберігати родйнні традйції; 2) переказ, легенда; 3) усна передача відомостей (інстр^псцій); 4) зрада; відмова (від чогось); 5) юр. передача (майна).
ігаШопаї [іга'ді/апі] аф традиційний; що передається з покоління у покоління; що ґрунтується на звйчаї.
іга<1і(іопа1І8Пі [іга'дііпаїїгт] п вірність традйція м.
іга<1Иіопа1і$і [іга'ді/паїїзі] п той, хто зберігає вірність традйціям.
ігадіііопаїїу [іга 'ді/паїї] асіу за традйцією.
ігаШНопагу [іга'сії/пагі] див. ігаді-ііопаї.
ігадіііопізі [іга'сії/апізі] див. ігаді-ііопаїізі.
ігагііііуе ['ігаедіііу] див. ігадіііопаї.
ігадііог [ ігждііа] п (рі тж ігадііогез [-пх]) церк. іст. християнйн, якйй зраджує своїх одновірців; зрадник.
(гайнеє [іга'д)и:8] у лихословити; зводити наклеп, обмовляти.
ігасіисепіепі [іга'д]и:8тапі] п лихослів’я; наклеп.
ігадисег [іга'сЦигза] п наклепник.
ігаїіисііоп [іга'длк/ап] п 1) передача з покоління у покоління; успадкування; 2) наклеп; наклепницькі вйгадки.
ТгаГаІ^аг, Саре ['кеірігаТжІда] п геогр. н. мис Трафальгар.
ігаїїіс І ['ігаеГік] п 1) рух (транспорту); транспорт; сполучення; гоад (зігееі) ~ дорожній (вуличний) рух;
тагіііте ~ морське судноплавство; ігипк ~ міжміське транспортне сполучення; Ье\уаге оГ ~! стережйся автомобіля!; 2) перевезення; вантажообіг; ~ іп ігапзіі транзйтні перевезення; тран-зйт; 3) торгівля; ~ іп агтз, агтз ~ торгівля зброєю; ~ іп уоіез торгівля голосами (на виборах); іо саггу оп ~ вестй торгівлю; іо еп^а^е (іо Ье еп^а^ед) іп ~ торгувати; 4) кількість перевезених пасажйрів (вантажів) за певний період; фрахт, вантажі; 5) кількість телеграм (телефонних переговорів) за певний період; 6) торговельні угоди; < ~ ас-сібепі нещасний вйпадок на транспорті; ~ Ьоіііепеск (соп£Є8ііоп, )ат) скупчення транспорту, затор, пробка; ~ сарасііу пропускна здатність (дороги); ~ сігсіе кільцева транспортна розв’язка; ~ сопігої регулювання руху; диспетчеризація; ~ сор поліцейський, якйй регулює рух; ~ І8Іапд острівець безпеки; ~ Іапе смуга вуличного руху; ~ 1і§кі світлофор; ~ Ііпе військ, рубіж регулювання руху; ~ ра88 дозвіл на проїзд (на переліт); ~ ге^иіаііоп регулювання руху транспорту; ~ гоуіп§ раігої військ, пересувнйй пост регулювання руху; ~ 8І£П8 дорожні знаки; ~ хуагдеп інспектор дорожнього руху.
ігаїїїс II ['ігаеГік] V (разі і р. р. ігаГ-Гіскед; ргез. р. ігаїїїскіп^) торгувати; іо ~ іп Ггиіі \¥Іік Іпдіа торгувати фруктами з Індією; іо ~ оп іке 8еа8 вестй морську торгівлю; іо ~ а\уау опе’8 копоиг продавати свою честь.
ігаіїісаЬІе [ 'ігаеГікаЬІ] аф 1) ходо-вйй (про товар); 2) товарний, рйнко-вий; 3) придатний для руху.
ігаіїісаіог [ 'ігаеГікеїіа] п покажчик повороту.
ігайїскег ['ігаеГіка] п 1) торговець; гендляр; ділок; ~ іп 8Іауе8 работорговець; 2) інтриган.
іга£е<1іап [іга 'сізігсЦзп] п 1) трагік, трагічний актор; 2) автор трагедій.
іга£е<1іеппе [іга,сізі:ді'еп] п фр. трагічна актрйса.
ігазеШге [ 'іггедзідаїг] у 1) інсценувати; надавати форми трагедії; 2) перен. перетворювати на трагедію; 3) говорйти трагічним голосом; 4) бути трагіком, грати у трагедіях.
іга£е<1у ['ігждзіді] п 1) трагедія; 2) трагічна ситуація; ійе ~ оГ ЬІ8 ІіГе трагедія його життя; 3) трагічна подія; 4 ~ кіп§ актор, якйй виконує у трагедії роль короля; головнйй трагік трупи; ~ циееп трагічна актрйса.
іга&іс ['ігждзік] 1. п (ійе ~) трагічне; 2. аф 1) трагічний, трагедійний; ~ асіог трагічний актор, трагік; ійе ~ агі мистецтво трагедії; іп а ~ уоісє трагічним голосом; 2) розм. жахлйвий, катастрофічний; 3) сумнйй, прйкрий; ~ 8іогу сумна історія.
ігазісаі [ 'ігаедзікаї] див. іга§іс. іга^ісаііу [ 'ігждзікаїї] асіу 1) трагі
Іга
546
іга
чно; як у трагедії; 2) сумно; 3) жахливо, катастрофічно.
ігавісаіпезз ['ігждзікаїшз] п 1) трагедійність; 2) трагічність.
іга^і-сошедіап ['ігждзіка'ті:д]ап] п трагікомічний актор.
іга^і-сотеду ['ігждзі'котіді] п 1) трагікомедія; 2) трагікомічна ситуація.
ігаві-сотіс(аі) [ ігждзі 'котік(оі)] аф трагікомічний.
ігаіі [ігеїі] 1. п 1) слід, відбйток; ~з оГ тисі оп а сагреі смуги бруду на килимі; а ~ оГ Ьіоод кривавий слід; 2) слід (людини, тварини)', іо Ье оп іке ~ оГ зтЬ. вистежувати когось; іо Гоиі іке ~ заплутувати слідй; іо оп (іо кіі) іке ~ натрапити на слід; іо Гоїкм іке ~ ітй по сліду; 3) стежка; Ьіахед ~ амер. проторована доріжка; уторований шлях; іо Ьіахе іке ~ а) прокладати шлях у лісі, роблячи зарубки; б) ітй новйми шляхами; бути новатором (піонером); 4) переслідування, полювання по сліду; 5) бот. сланкйй пагін; 6) військ. хобот лафета; 7) військ, положення з гвинтівкою наперевіс; амер. положення з гвинтівкою «в руці»; 8) ав. лінійне відставання бомби; < - Ьгід^е канатний пором; ~ горе буксйрний канат; ~ Ьіахег а) новатор, піонер; б) той, хто прокладає шлях (стежку) (в лісі); 2. V 1) ітй по сліду, вистежувати; 2) прокладати шлях, протоптувати стежку; 3) тяг-тй(ся), волоктй(ся); 4) наносити (бруд у хату); 5) плентатися, ітй позаду, відставати; 6) ітй безладно; 7) звисати; 8) стелйтися (про рослини); 9) розм. заманювати; обманювати; 10) тягтй, тралити (колоди); < іо ~ опе’з соаі триматися зухвало; лізти в бійку.
Ігаі1-Ьиі1<1ег [ 'ігеїІЬїкЬ] п дорожній бульдозер.
ігаііег ['ігеїіа] п 1) той, хто тягне (волочить, іде по сліду, прокладає шлях); 2) сланка рослйна; 3) авт. прйчіп, трейлер; 4) причіпне сільськогосподарське знаряддя; 5) кіноафіша, кіноплакат, анонс про кінофільм; < ~ сатр амер. а) автопрйчіп, придатний для житла; б) табір з автопрйчіпів для тимчасового житла.
ігаШп& ['ігеїііі]] 1. п тех. тертя; 2. асі] тех. 1) причіпнйй; 2) підтрй-муючий, не ведучий; 3) задній, замикаючий.
ігаіі-пеі ['ігеїіпеі] п мор. тралова сітка.
ігаіп [ігеїп] 1. п 1) поїзд, потяг; состав; Ьоаі ~ поїзд, узгоджений з розкладом пароплавів; Ьу ~ поїздом; до\¥П ~ поїзд, якйй іде з Лондона (з велйкого міста); ир ~ поїзд, що йде у Лондон (у велйке місто); Газі (ехргезз) ~ швидкйй поїзд; §оодз ~ товарний поїзд; 1оп£ ~ поїзд далекого прямування; тіхед ~ товарно-пасажйрський поїзд;
раззеп^ег ~ пасажйрський поїзд; іке тогпіпЕ (іке пі^кі) ~ ранковий (нічнйй) поїзд; \уі!д ~ поїзд, що йде не за розкладом; іке ~ із оГГ поїзд уже відійшов; іо скапає ~8 зробйти пересадку; іо Іозе (іо тізз) опе’з ~ спізнй-тися на поїзд; іо таке (іо саіск, іо піск) іке ~ устйгнути на поїзд; іо іаке іке ~ сісти у поїзд, поїхати поїздом; 2) процесія, кортеж; Типе гаї ~ похоронна процесія; 3) караван; 4) військ. обоз; 5) почет; натовп (шанувальників); 6) ланцюг, ряд, нйзка (подій); а ~ оГ ікои^кіз хід думок; Ьу ап ипіиску ~ оГ єуєпіз через нещаслйвий збіг обставин; 7) шлейф (сукні); 8) хвіст (павича); 9) наслідок, результат; 10) рі військ. тилй; 11) військ, азимут (гармати); 12) військ, наводка за азимутом; 13) серія (хвиль); 14) послідовний ряд; 15) мет. прокатний стан; 16) тех. зубчаста передача; 17) тех. система (важелів); < ~ ЬотЬіп£ військ, серійне бомбометання; ~ Ьиіскег амер. рознощик у поїзді; ~ оШсег військ, начальник ешелону; ~ зєгуісє зал. служба руху; ~ зіаГГ поїзна бригада; іп ~ напоготові; Егауу ~ амер. розм. тепленьке місце, «годівнйця»; 2. у 1) розм. їхати поїздом; 2) амер. розм. водйтися, зв’язатися (з кимсь — \уііЬ); 3) принаджувати, заманювати; 4) виховувати; учйти; привчати (до чогось); іо ~ а скіїд виховувати дитйну; 5) навчати (чогось); готувати (до чогось); 6) тренуватися); іо ~ Гог а Ьохіпе таіск тренувати(ся) перед матчем з боксу; 7) дресирувати (тварин); об’їжджати (коня); 8) формувати (дерева); спрямовувати (ріст рослин); 9) військ, наводити за азимутом; □ ~ йоіуп зменшувати вагу спеціальним тренуванням.
ігаіп-Ьеагег ['ігеїп, Ьєага] п паж.
ігаіпесі [ігешд] асі] 1) навчений, вйвчений; тренований; вйшколений; ~ когзе виїжджений кінь; ~ пигзе медсестра; 2) дресирований; 3) сформований (про дерева).
ігаіпее [ігеї'пі:] п 1) стажер, практикант; 2) військ, той, хто проходить бойову підготовку.
ігаіпег ['ігеїпа] п 1) тренер; інструктор; 2) дресирувальник; 3) ав. навчально-тренувальний літак; 4) тренажер; 5) військ, горизонтальний на-віднйк; 6) іст. ополченець.
ігаіп-Геггу ['ігеїп Теп] п залізнйч-ний пором.
ігаіпіп& ['ігешії]] п 1) виховання; 2) навчання; підготовка; оп-іке-іоЬ ~ навчання за місцем роботи; іке ~ оГ іеаскегз підготовка учителів; ~ оГ тіпд апд Ьоду розумове і фізйчне виховання; 3) тренування; ~ Гог а ГооіЬаІІ таіск тренування перед футбольним матчем; іо §о іпіо ~ почати тренуватися; 4) заняття (з фізичної підготовки); 5) дресирування; іо &о іп Гог іке
~ оГ до£8 займатися дресируванням собак; 6) натренованість, підготовленість; спортйвна форма; 7) бот. формування (плодових дерев); < ~ аідз навчальні посібники; ~ аігріапе навчальний літак; ~ аззетЬІу військ, навчальні збори; ~ сатр військ, навчальний табір; ~ ециіртепі військ, навчальне спорядження, навчальне майно і обладнання; ~ тапа^ег тренер; Т. Мап-иаі військ, посібник з бойової підготовки військ; ~ регіод навчальний збір; ~ 8ре1І8 спорт, а) тренувальні заняття; б) періоди тренування; ~ зіаЬІе стайня для тренування скаковйх коней; ~ зиіі тренувальний костюм.
ігаішп£-соие£е [ 'ігешії] 'коїідз] п 1) педагогічний інститут; 2) спеціальне училище; технікум.
ігаіпіпз-зсіюоі ['ігешії] зки.І] п 1) спеціальне учйлище; тедісаі ~ ме-дйчне учйлище; 2) реформаторій; виправно-трудова колонія.
ігаіпіп£-з1іір ['ігеіті]1ір] п мор. навчальне судно.
ігаіпіезз ['ігешіїз] аф 1) що не має залізнйчного сполучення; 2) без шлейфа; 3) без хвоста (про павича).
ігаіптап [ігештап] п (рі ігаіптеп [-топ]) амер. гальмовйй кондуктор; провіднйк.
ігаіптазіег ['ігеїп,та:зіо] п начальник поїзда; головнйй кондуктор.
ігаіп-оіі ['ігетоіі] п ворвань.
ігаіп-іаЬІе ['ігеїп'іеіЬІ] п зал. графік руху поїздів.
ігаіі [ігеї, амер. ігеїі] п 1) характерна рйса; особлйвість; властйвість; іке скіеГ ~8 оГ а регзоп’з скагасіег головні рйси характеру людйни; 2) рі рйси облйччя; 3) штрих.
ігаііог ['ігеїіа] п зрадник; іо іигп ~ стати зрадником.
ігаііогезз ['ігеїіапз] див. ігаіігезз.
ігаііогоиз ['ігеїіогаз] аф 1) зрадницький, віроломний; 2) зрадлйвий.
ігаііогоизіу ['ігеїізгазії] адч 1) по--зрадницькому, віроломно; 2) зрадлй-во.
ігаііогоизпезз ['ігеїіагозпіз] п зрада, віроломство.
ігаіігезз ['ігеїігіз] п зрадниця.
іга]есі ['ігаедзікі] п 1) переправа; пором; 2) переїзд (через ріку); перехід (через прірву тощо).
ігаіесііоп [іго'дзек/п] п 1) переправа; перекидання; перехід; 2) перестановка.
ігаіесіогу ['ігаедзікіап] п 1) траєкторія; 2) астр. орбітний шлях; < ~ скагі графічна таблйця стрільбй.
іга]еі [іга:'зеі] п фр. перехід; прохід.
ігаїаііііоиз [Дгаеіо'іі/аз] аф 1) переносний, метафорйчний, фігуральний (про вислів, слово); 2) що передається
іга
547
іга
з покоління в покоління; традиційний; 3) повторюваний з чужих слів.
ігаІаШіоизІу [.ігжіа'іі/азії] асіу метафорично.
Сталі [ігжт] 1. п 1) трамвай; 2) (скор. від ігат-ііпе) трамвайна лінія; 3) (скор. від ігат-саг) трамвайний вагон; 4) гірн. вагонетка; візок; 5) текст, шовковий кручений уток; 6) тех. розмічувальний штангенциркуль; іо Ьу ~ їхати трамваєм; іо іаке ійе ~ сісти у трамвай; їхати трамваєм; 2. V 1) їхати трамваєм; 2) гірн. відкочувати на вагонетках.
ігат-саг ['ігаетка:] п трамвайний вагон.
ігат-(1ґіуег ['ігает,сігаіуо] п вагоновод, водій трамвая.
ігат-ііле ['ігаетіат] п трамвайна лінія.
ігаттеї ['ігзеті] 1. п 1) невід; трал; 2) сітка для ловлі птахів; 3) рі перешкода; перепона; пута; 4) еліпсограф; 5) штангенцйркуль; 6) гачок для підвішування казанка над вогнем; 2. V 1) ловйти неводом (сіткою); 2) заважати, перешкоджати; стрймувати.
ігаттег ['ігжтз] п 1) трамвайчик; 2) гірн. відкатник; зчіплювач; 3) заст. кінь у конці.
ігашпііпз ['ігжтіі]] п гірн. відкатка.
ігашопіапе [ігае'топіеіп] 1. п 1) іноземець, чужоземець; 2) варвар; 2. асі] 1) іноземний, чужоземний; 2) заальпійський; 3) варварський.
ігатр [ігаетр] 1. п 1) бродяга, бурлака; іо ііує аз а ~ бурлакувати; іо Іоок Ііке а ~ мати вйгляд бродяги; бути обшарпаним (бруднйм); 2) довга і стомлива подорож пішки; 3) звук важкйх кроків, гупання, тупіт; 4) мор. трамп; вантажний пароплав; 5) розм. повія; < ~ пауі£аііоп (зйірріпз) мор. трампове судноплавство; 2. у 1) гупати, тупати; 2) подорожувати пішки; 3) розм. бродяжити; 4) топтати, утоптувати, утрамбовувати; 5) мор. розм. плавати на судні «дйкого» плавання.
ігатрег ['ігаетро] п 1) бродяга; 2) мандрівнйк.
ігатріе ['ігаетрі] 1. п 1) топтання; 2) тупання; 3) зневажання, нехтування; 2. у 1) топтати, витоптувати (траву тощо); розтоптувати; іо ~ (до\уп) ійе £го\уіП£ согп вйтоптати посіви; 2) давйти (виноград); 3) важко ступати; гупати; іо кеаг а регзоп ігатр1іп£ оуегйеад чути, як хтось гупає нагорі; 4) зневажати, нехтувати; гнітйти.
ігатроозе [ігжт'ршз] у амер. розм. бродйти, вештатися; бродяжити.
ігат-гоа<1 ['ігаетгоисі] п колія (трамвайна тощо).
ігат^ау ['ігаегтуеі] п трамвайна лінія; трамвай.
ігапсе [іга:пз] 1. п 1) мед. транс: 2) екстаз; 2. у 1) мед. непритомніти;
2) упадати в транс; 3) поет, доводити до екстазу.
ігапчиіі [ 'ігжі]к\уі1] асі] 1) спокійний, нерухомий; 2) урівноважений; мйрний; сумйрний; ~ ІіГе спокійне (мйрне) життя; 3) що не виявляє ознак хвилювання; ~ Гасе спокійне облйччя; ~ уоісе рівний голос.
ігапдиііііу [ігаетд 'кхуііііі] п 1) спокій, нерухомість; 2) урівноваженість.
ігаїкрііііівдііоп [,ігад]к\Уі1аі'2еі/п] п заспокоювання.
СгапциіШге [ 'ігает]к\Уі1аіг] у заспокоювати (ся).
ІгаїкріШіхег [ 'ігаеі]кууі1аіг9] п фарм. заспокійливий засіб, транквілізатор.
ігаїкрііііу [ 'ігаеі]к\Уі1і] асіу спокійно; рівно; нерухомо.
ігапзасі [ігжп'гаекі] у 1) вестй (справу); 2) укладати (угоду); 3) вестй переговори.
(гапзасііоп [ігжп'гаек/п] п 1) (іке ~) ведення (ділових операцій); 2) справа; угода; 3) юр. урегулювання суперечки шляхом компромісу (шляхом згоди сторін); мирова угода; іпіегпаііопаї ~ міжнародний акт; 4) рі праці, протоколи (наукового товариства); Тгапзас-ііопз оГ ійе Рітіїоіо^ісаі Зосіеіу праці Філологічного товарйства.
ігапзасііопаї [ігжп'гжк/апі] аф 1) діловйй; 2) пов’язаний з угодою.
ігапзасіог [ігаеп'гжкіа] п 1) посередник; 2) ділок.
ігапзаіріпе [ ігжпг'аеіраіп] аф трансальпійський; розташований на північ від Альп.
ігапзаііапііс [ ігжпгаі'іаепіік] 1. п 1) американець; 2) той, хто живе по той бік Атлантйчного океану; 3) транс-атлантйчний лайнер; 2. аф 1) транс-атлантйчний; ~ Ііпег трансатлантйчний лайнер; ~ уоуа§е трансатлантйчна подорож; 2) американський.
ігап$-Ьог<1ег [ігжп8'Ьо:сіа] аф закордонний.
ігапзсаіепсу [ігжпз'кеїІапБі] п фіз. теплопровідність.
ігапзсаіепі [ігжпз'кеїіапі] аф фіз. теплопровідний.
Тгап$-Саиса$іа [Дгаепгкоґкеїгіа] п геогр. н. Закавказзя.
ігапзсеіуег [ігжп'8І:уа] п (скор. від ігап8тіііег-гесеіуег) амер. приймач-пе-редавач; радіопередавач і радіоприймач в одному корпусі.
ІГаП8СЄП<1 [ІГЖП 8ЄПСІ] у 1) переходити (переступати) межі; іі ~8 ту ро\уег8 оГ сіезсгірііоп змалювати це я неспроможний; 2) перевершувати.
ігапзсешіепсе [ігаеп'зепдапз] п перевага; перевйшення.
ігапзсешіепсу [ігаеп'зепсіапзі] див. ігапзсепсіепсе.
ігапзсепдепі [ігжп'зепсіапі] 1. п хтось незвичайний; щось незвичайне; 2. аф 1) чудовий; видатнйй; незви
чайний; 2) незрівнянний; що перевершує; ~ Ьеаиіу незрівнянна (надзвичайна) краса; ~ Гоїіу неймовірне божевілля; 3) трансцендентальний.
ігапзсешіепіаі [,ігжпзеп'сіепі1] аф 1) філос. трансцендентальний; 2) мат. трансцендентний; 3) розм. неяснйй, туманний; абстрактний; 4) чудовий, незвичайний; видатнйй.
ігап$сеш1епіа1і$іп [,ігжп8еп'сіепі9-Іітт] п 1) трансцендентальна філософія; 2) ірон. заум, туман.
ігаіі$сеп(1епіа1і$і [, ігаепзеп 'сіепіа 1 ізі] п філософ-трансценденталіст.
ігапзсепдепіаііу [,ігжп8еп'сіепіа1і] асіу 1) філос. трансцендентально; 2) ірон. заумно.
ігапз-сопііпепіаі [ 'ігаепг, копії 'пепії] аф трансконтинентальний; що перетинає континент; ~ гаі!\уау трансконтинентальна залізнйця.
ігапБсгіЬе [ігжпз'кгаїЬ] у 1) пере-пйсувати; 2) розшифровувати стенографічний запис; 3) фон. транскрибувати; 4) муз. аранжувати; 5) рад. запйсувати на плівку (для передачі); передавати по радіо грамзапис.
ігапзсгірі ['ігжпзкпрі] п 1) копія; ’ 2) розшифровка (стенограми).
ігапзсгірііоп [ігаепз'кпр/п] п 1) пе-репйсування; а тізіаке іп ~ пбмйлка під час перепйсування; 2) копія; 3) фон. транскрйпція; транскрибування; 4) рад. запис; еіесігісаі ~ механічний запис; 5) муз. аранжування.
ігапзсгіргїуе [ігаеп8'кпрііу] аф 1) транскрибований; 2) перепйсаний; 3) розшифрований (про стенографічний запис); 4) муз. аранжований.
ігап$<1іа1есі [ігжпз'сіаіоіекі] у перекладати з одного діалекту на інший.
ігапзйисег [ігжп8'ф)и:8о] п ел. 1) перетворювач; 2) датчик; приймач.
ігап$<1исіог [ігаепз'сілкіо] п ел. магнітний підсйлювач.
ігапзесі [ігаеп'зекі] у робйти поперечний розріз; розтинати (розрізати) упоперек.
ігапзесгїоп [ігаеп'зек/п] п поперечний переріз.
ігапзеїетепі [ігаепз'еіітапі] у змінювати (переміщати) елементи (чогось).
Сгапзері [ ігзепзері] п архт. тран-септ, поперечний неф готйчного собору.
ігапзГазкіоп [ігаепзТае/п] у переробляти, перетворювати.
ігапзГег 1 ['ігаепзГа:] п 1) перенесення; переміщення; ~ оГ Гіге військ. перенесення вогню; 2) переведення (по службі); ~ іо іке гєзєгує військ, переведення у запас; 3) юр. поступка, передача (майна тощо); ~ оГ охупегзкір передача права власності; 4) документ про передачу; трансферт; 5) переказ (грошей); саЬІе (іеіе^гаркіс) ~ телеграфний переказ; 6) пересадочний квиток;
іга
548
іга
тау І кауе а ~, ріеазе? дайте мені, будь ласка, транзитний квиток; 7) перевезення вантажів; 8) амер. пересадка (на залізниці тощо); 9) рі перебивні картинки; 10) друк, дзеркальний відбйток; 11) тех. перемикання; 12) пором; ~ Ьоокз кнйги для реєстрації трансфертів; ~ сіеесі юр. акт про передачу; ~ Ііпе тех. автоматйчна верстатна лінія.
ігаіі$Гег II [ітжпзТа:] V 1) переносити, переміщати; переставляти; іо ~ а скік! іо апоійег 8скоо1 перевестй ди-тйну в іншу школу; 2) військ, переносити (вогонь)', 3) юр. передавати, уступати (майно тощо)', 4) переказувати (гроші)', перераховувати (суми)', 5) перевозити; 6) перебивати малюнок; 7) переходити, переводитися (на іншу роботу)', 8) робйти пересадку (на транспорті).
ігап$ГегаЬ1е [ігжпзТаїгаЬІ] аф 1) якйй може бути переданий (переміщений, перенесений, переставлений, переведений); поі ~ без права передачі; 2) замінюваний; 3) переказуваний (про гроші)', 4) перебивнйй (про малюнок).
ІгапзГегаІ [ігаепзТаїгаІ] п переведення, перенесення, переміщення.
ігапзГегее [,ігжп8£з'гі:] «особа, якій передається (майно, право на щось).
ІгапзГегепсе [ 'ІгжпзЕагапз] п 1) перенесення, переміщення, переведення; ~ Ггот опе зсйооі іо апоійег переведення з однієї школи в іншу; 2) юр. передача, поступка, віддавання (права тощо)', 3) переказ (грошей)', 4) передача; ~ о£ кеаі теплопередача.
ігап$Гег-іпк ['ігаеп$£з:іі)к] п друкарська фарба.
ігап$Гегог [ігжпв'Ьта] п 1) передавач; 2) юр. особа, яка передає право (річ, майно).
ІТаП5ГеГ-5ЄГ¥ІСЄ ['іГ2ЄП8Го,89:У18] п служба зв’язку.
ігап$П£игаіе [ігжпз'Еїздигеїі] див. ігапзйвиге.
ігапзГщигаііоп [.ігжпзй^и'геїіп] п 1) перетворення, видозміна; 2) церк. Спас.
ігап$П£иге [ігжпз'Еіда] у перетворювати; видозмінювати.
ігап$(к$іоп [ігаепз'Еі/п] п біол. поперечний поділ клітйни.
ігап8Йх [ігавпз'Еікз] у 1) простромлювати; проколювати; пронйзувати; 2) прикути до місця; приголомшити.
ігапзйхіоп [ігжпз'Еік/п] п 1) простромлювання, проколювання; 2) стан заціпеніння (приголомшення).
ігап$Лиепі ['ігжпзЛиапі] аф що протікає (ллється, переливається).
ігапзЛіліаІ [ігжпз'ЕІшуіаІ] аф зарічний; що знаходиться на протилежному боці рікй.
ігап$Гогт [ігжпз'Ео.тп] у 1) зміню
вати, перетворювати; 2) видозмінювати; 3) ел. перетворювати, трансформувати.
ігап$ГогтаЬ1е [ігжпз'ЕоїтаЬІ] аф якйй може бути змінений (перетворений).
ігапзГогтаііоп [.ігжпзЕа'теї/п] п 1) перетворення; зміна; іо ипсіег^о ~ змінйтися; бути перетвореним; 2) біол. метаморфоза; 3) ел. трансформація; 4) жіноча перука.
Ігап$ГоппаіІ¥Є [ігжпз'Еогтаііу] ай] здатний перетворюватися (змінюватися, трансформуватися).
ігапзГогтег [ігжпз'Ео.тпа] п 1) перетворювач; 2) ел. трансформатор.
ігапзГоппізт [ігжпз'Езгтігт] п біол. трансформізм.
ігапз-їгопііег [ігжп8'Еглпі]а] аф закордонний, зарубіжний.
ігапзйізе [ігжп8'Г)и:г] у 1) переливати (кудись — іпіо); 2) просочувати; пронйзувати; 3) мед. робйти переливання (крові)', 4) робйти внутрішньовенне вливання; 5) передавати (почуття тощо).
ігапзйізіоп [ігжпв'^игзп] п 1) переливання (крові тощо)', 2) передача (почуттів тощо)', 3) змішування, взаємо-пронйкнення; 4) внутрішньовенне вливання.
ігапзйізіуе [ігжпз'Зшгіу] аф 1) що переливається; 2) просочуваний; про-нйзуваний; 3) передаваний.
ігап$£ге$$ [ігжпз'дгез] у 1) переходити межі (терпіння тощо)', 2) порушувати, переступати (закон)', іо ~ іке 1а\¥ порушити закон; іо ~ а ігеаіу порушити договір; 3) грішйти.
ІГаП8£ГЄ88ІОП [ІГЖП8 ОГЄ/п] П 1) ПрО-вйна; 2) порушення (закону тощо)', правопорушення; 3) рел. гріх; 4) геол. трансгресія.
ігап$£ге$$іуе [ігжпз'дгезіу] ай] 1) що порушує (закон тощо)', 2) рел. грішний; 3) геол. невідповідний.
ігапздгеззог [ігжпз'дгеза] п 1) правопорушник; 2) рел. грішник.
ігапзЬір [ігжп'/ір] V 1) перевантажувати, перевідправляти, перевалювати (з одного судна на інше)', 2) пересідати (з одного корабля на інший)', 3) пересаджувати (з одного корабля на інший).
ігапзіштап [ігаеп8'кіи:тап] аф надлюдський.
ігапзіштапсе [ігаеп8'к]и:тап8] п сезонне переганяння худоби на нові па-совйща.
ігапзіепсе ['Ігаеп2іап8] п 1) швидко-плйнність, скороминущість; 2) щось швидкоплйнне, скороминуще.
ігапзіепсу ['ІГЖП2ЮП81] див. ігапзі-епсе.
ігапзіепі ['ІГЖП2ЮПІ] 1. п 1) щось випадкове (тимчасове, мінлйве); 2) амер. розм. тимчасовий постоялець
(у готелі, пансіоні)', 2. аф 1) швидко-плйнний, скороминущий; короткочасний; ~ 8иссе88 короткочасний успіх; 2) несталий, мінлйвий, перемінний; ~ іаг^еі військ, швйдко зникаюча ціль; 3) випадковий, тимчасовий; 4) амер. розм. тимчасовий (про мешканця готелю)', < ~ а^епі нестійка отруйна речовина.
ігапзіепііу [ ІГЗЄП219ПІІ1] айу 1) швидкоплйнно, побіжно; 2) тимчасово, випадково.
ігапзіїіепсе [ігаеп'зіііапз] п різкйй перехід від одного до іншого (стану тощо).
ігапзіїіепі [ігаеп'зіііапі] аф що різко переходить (перескакує) від одного до іншого.
ігапзіїїитіпаіе [Дгаеп8ҐЦи:тіпеіі] у просвічувати, робйти просвічування.
СгапзШшіїіпаііоп ['ігаеп8і,1]и:ті'пеі]п] п мед. просвічування.
ігапзіге [ігжп'гаюп] п юр. дозвіл мйтниці на провезення вантажів на судні каботажного плавання.
ігапзізСЬтіап [Ітжпз'їзОтіап] аф що перетинає перешййок; що проходить через перешййок; ~ сапаї канал через перешййок; ~ ігаїїіс рух транспорту через перешййок.
ігапзізіог [ітжп'зізіа] п рад. транзй-стор, кристалотріод.
ігапзіі [Чгзепзіі, 'Ггзепгіі] 1. п 1) проходження, проїзд; оуегіапсі ~ проїзд по суходолу; 2) перевезення; транзйт; іке ~ о£ еоосЕ перевезення вантажів; іп ~ у дорозі; 3) амер. мі-ськйй транспорт; 4) зміна; перехід (в інший стан)', 5) фіз. проліт (електронів)’, 6) астр. проходження планети (через меридіан)’, 7) теодоліт; Т. Аиікогііу управління міського транспорту (Нью-Йорка)', ~ £оод8 транзйтні товари; ~ роіпі фіз. точка переходу; ~ іагій* транзйтне мйто; ~ ігаїїіс тран-зйтний вантажообіг; 2. у 1) переходити; переїжджати; 2) відходити в інший світ, умирати; 3) астр. проходити через меридіан.
ігап$й-сігс1е ['Сгаеп8іҐ8а:к1] п астр. меридіанне коло.
ігап$іі-сотра$$ ['Сгаепзіґ'клтраз] п теодоліт.
ігап$й-<1иіу ['ігаеп8ііуфи:и] п транзйтне мйто.
ІгапзШоп [ігаеп'гііп, ігаеп'зізп] п 1) перехід, переміщення; 2) перехід-нйй період; Еагіу Т. ранній середньо-англійський період (історії англійської мови)’, Ьаіе Т. пізній середньоанглій-ський період (історії англійської мови); 3) слово (фраза, абзац), шо зв’язує попередню тему з наступною; 4) муз. модуляція; < ~ регіод перехіднйй період; ~ 8іа£е перехідна стадія.
Ігапзйіопаї [ґгаеп'гі/апі, ґггеп'зізапі]
549
іга
аф 1) перехід нйй; 2) проміжний; 3) нестійкий, несталий.
ігап$іііопа11у [ігаеп'гі/паїї, ігжп-'зізпзіі] асіу нестійко, нестало.
1гап8І(іопагу [ітжп'гірпап, ітгеп-ЧіЗапап] див. ігапзкіопаї.
ІГаП8ЙІУЄ ['ігжпвіііу] 1. п 1) перехідне (транзитивне) дієслово; 2) перехідна (транзитивна) конструкція; 2. аф 1) грам, перехідний, транзитивний; ~ уєгЬ перехідне дієслово; 2) проміжний; 3) нестійкий.
ігапзііІуНу [,ітжп5і'ііуііі] п грам, перехідність, транзитивність.
ігап8Йтап [ 'ігжпзіітжп] п (рі ігап-8Іітеп [-теп]) геод. нівелювальник.
ігапзкогіїу ['ітжпзііапії] асіу тимчасово; швидкоплйнно.
Ігапзііогу ['ігаепзііоп] асі] 1) минущий, скороминущий; тимчасовий; швидкоплйнний; 2) ефемерний; < ~ асііоп юр. справа, яка може бути порушена в будь-якому судовому окрузі.
ігапзіаіайіе [ітжпз'їеНаЬІ] асі] що перекладається; що можна перекласти (про слово тощо).
ігап$1аіе [ітжпз'їеіі] у 1) перекладати (з однієї мови на іншу)', іо ~ а поуєі Ггот Еп§1і8й іпіо ІЗкгаіпіап перекласти роман з англійської мови на українську; 2) перекладатися, піддаватися перекладу; роеігу дое8 поі ~ еа8і1у поезію важко перекладати; 3) пояснювати, тлумачити; 4) переміщувати; переводити (в інше місце)’, 5) переносити (останки)', 6) здійснювати, втілювати в життя; іо ~ рготі8Є8 іпіо асііоп8 виконувати обіцянки; 7) перетворювати, переводити в іншу систему; 8) розм. латати; перешивати із старого; 9) рад. транслювати.
ігап$1аііоп [ігжпз'їеі/п] п 1) переклад; перекладений твір; £оосі (ЬасІ) ~ гарний (поганий) переклад; 2) процес перекладу; перекладання з однієї мови на іншу; 8упсйгопои8 ~ синхронний переклад; 3) переміщення; пересування; 4) пояснення, тлумачення; 5) здійснення; втілення в життя; 6) рад. трансляція, радіопередача; 7) переведення (з одних одиниць в інші) ', 8) поступальний рух; 9) юр. передача майна.
ігапзіаііопаї [ігагпз'їеі/опі] асі] 1) пе-рекладнйй; що стосується перекладу; 2) рад. трансляційний; 3) поступальний.
<гап$1а<іуе [ігаепв'їеіііу] асі] 1) що позначає перехід (переміщення, переведення); 2) юр. зв’язаний з передачею майна.
ігап$1аіог [ігаепз'їеііо] п 1) перекладач; 2) гравірувальник (картин тощо)', 3) рад. транслятор; 4) розм. швець, якйй латає старе взуття.
ігапзіаіогейір [ігаеп8'Іеііо/ір] п праця перекладача (гравірувальника, шевця).
ігап$1аіге$$ [ігжпз'їеііпз] п перекладачка.
(гап8Іа(гіх [ігжпз'їеіігікз] див. ігап8-1аІГЄ88.
ІгапБІііегаіе [ігаепг'іііагеїі] V транслітерувати, передавати літерами іншого алфавіту.
ігапзіііегаііоп [.ігжпхіііа'геї/п] п 1) транслітерація; 2) транслітероване слово; транслітерований текст; транслітерована літера.
ігап$1осаіе [,Ітзеп8Іои'кеіі] V зміщати, переміщати.
ігап$1осаііоп [Дгаепзіои'кеї/п] п зміщення, переміщення.
ігап$1исепсе [ітаепг'ішзпз] п 1) просвічуваність; 2) напівпрозорість.
(гап8Іисепсу [ітжпг'іиїзпзі] п напівпрозорість.
ігап$1исепі [ітжпг'ішзпі] асі] 1) що просвічує; 2) напівпрозорий.
ігап$1исі<1 [їгаепг'Іигзід] див. ігап8-Іисепі.
ігап$1ипат [ітжпг'ішпа] асі] астр. розташований над Місяцем.
(гап8Іипагу [птепг'ішпоп] асі] 1) над-місячний; 2) примарний, ефемерний.
<гап$таке [Сгаепг'теїк] V переробй-ти, перетворйти (на щось).
ігап$тагіпе [,й*жпгта'гі:п] аф 1) заморський; ~ дотіпіопз заморські володіння; 2) що перетинає море; що простягається через море.
ігап$тегі<1іопа1 [Дгжпгто'гісіїопі] аф що перетинає меридіани; що рухається на схід і захід.
(гап8тел¥ [ітжпг'тіи:] див. ігап8-тиіе.
ігап$ті£гап< ['ітжпгтідгат] п іноземець, якйй перебуває у країні проїздом на нове місце проживання.
ігап$ті£гаіе [ 'Сгжпгт(а)ідгеіі] V переселятися).
ігап8ті&гаііоп [,їгжпгт(а)і'дгеі/п] п переселення; ~ оГ 8оиІ8 рел. переселення душ, метемпсихоз.
<гап$ті£гаіог ['ітжпгт(а)ідгеііа] п переселенець.
<гап$ті£гаіогу [їтаепг'таїдгаіап] асі] переселенський.
ігап$ті$$іЬі1ку [Сгжпг,ті89'Ьі1іП] п 1) здатність передаватися; 2) зараз-ність.
Ігап8тІ88ІЬІе [ігаепг'тізаЬІ] асі] 1) що передається; 2) заразний.
ігап$ті$$іоп [ігаепг'ті/п] п 1) передача; гадіо ~ радіопередача; рісіиге ~ телебачення; ійе ~ оГ пе\¥8 передача новйн; 2) пересйлка, пересилання; 3) проходження (радіохвиль тощо)', 4) пропускання (випромінювання)', 5) тех. передача; 6) тех. коробка передач; 7) тех. трансмісія, прйвод; < ~ Ііпе ел. лінія (високовольтної) передачі; ~ гаііо тех. передаточне число; ~ 8ЙаГі трансмісійний вал.
ігап$ті< [ігаепг'тіі] V 1) повідом
ляти, передавати; іо ~ пе\¥8 повідомляти (передавати) новйни; 2) передавати; іо ~ а ігабіііоп іо ійе уоип^ег вепегаііоп передавати традйцію молодому поколінню; 3) передавати у спадщину; 4) посилати, відправляти; 5) проводити; пропускати; ігоп ~8 йеаі залізо проводить тепло.
ігапмпіНаІ [ігжпг'тііі] див. ігап8-ШІ88ІОП.
ігапзтіііапсе [ігжпг'тііопз] п 1) прозорість; 2) коефіцієнт пропускання.
ігапзтіііег [ігжпг'тііа] п 1) той, хто повідомляє (передає); 2) радіопередавач; передавальна радіостанція; 3) тел. мікрофон.
ігапзшіНіпз [ігжпг'тіііі]] асі] передавальний; ~ 8еі радіопередавач.
ігап8то£гіїїсаііоп [, ігаепгтодпГі-'кеі/п] п жарт, дйвна (безглузда) зміна; нісенітне перетворення; метаморфоза.
ігап8то£гіїу [ігаепг'тодпГаї] у жарт, перетворювати, змінювати (дивним, безглуздим чином).
ігап8топіапе [ігжпг'топіеіп] асі] 1) іноземний, чужоземний; 2) заальпійський; 3) що знаходиться за горами.
ігапзпішміапе [ігжпг'тдпсіеіп] асі] 1) що перебуває (знаходиться) за межами світу; 2) несьогосвітній.
СгапзішііаЬіШу [ігжп2,пуи:іа'Ьі1ііі] п здатність перетворюватися; змінюваність.
ігапзшиіаЬІе [ігжп2'т]и:іаЬ1] асі] здатний перетворюватися.
ігапзшиіаЬІу [ігаепг'тіиііаЬІі] асіу шляхом перетворення.
ігап§тиіаііоп [Дгаепгтіиґіеі/п] п 1) перетворення, зміна; ~8 оГ Гогіипе мінлйвість долі; 2) трансмутація; 3) юр. зміна власника.
ігап$тиіаііопі$і [,ігаеп2гп)и:'іеі/-(а)пі8І] п прихйльник мутаційної теорії.
ігап$шиіаііуе [ігжпг'тішіаііу] асі] біол. трансмутантний.
ігап$тиіе [ігаепг'пуиі] V перетворювати.
ігапзпаіиге [ітаепг'пеїі/а] V змінювати природу (чогось).
ігапзпоппаї [ігжп2'по:тз1] асі] ненормальний; що відхиляється від норми.
ігап$-осеапіс ['ігжп2,ои]ї'жпік] асі] 1) заокеанський; ійе ~ июгід заокеанські країни; 2) трансокеанський; що перетинає океан; ~ госкеі міжконтинентальна балістйчна ракета.
ігапзош [ 'ігаепзат] п буд. 1) фрамуга;
2) поперечна перекладка; рйгель.
ігапзопіс [ігаеп'ззтк] п фіз. зона переходу від дозвукової до надзвукової швйдкості; < ~ 8реед навколозвукова швйд кість.
ігап8расіГіс [Дгаеп8ра'8іГік] аф
Іга
550
іга
1) що перетинає Тйхий океан; 2) по той бік Тихого океану.
ігапзрасіапе ['ігавпзродеш] асі] що знаходиться за рікою По.
ігапзрагепсе [ігаепз'рєогопз] п прозорість.
ігапзрагепсу [ігаепз'рєогопзі] п 1) прозорість; ійе ~ оГ \уаіег прозорість води; 2) транспарант; 3) фот. чорно--білий (кольоровий) діапозитив.
ітапзрагепі [ігжпз'рєагапі] аф 1) прозорий; що просвічується; ~ £Іа88 прозоре скло; ~ соїоиг а) прозора фарба; б) безбарвний лак; 2) ясний, зрозумілий; 3) очевйдний, явний; ~ Ііе очевидна брехня; 4) відвертий; ап8\¥ег відверта відповідь.
ітапзрагепііу [ігавпз'рєагапііі] асіу 1) прозоро; 2) ясно, зрозуміло; 3) очевидно, явно; 4) відверто.
ігапзресіаіе [ігаеп'зріг/іеіі] V перетворювати; змінювати.
ігапзрісиоиз [ігжпз'рікіиаз] аф 1) прозорий; що просвічується; 2) явний, очевйдний; 3) яснйй, зрозумілий.
ігапзріегсе [ігаепз'ріаз] V 1) проколювати наскрізь; 2) проникати (проходити) крізь.
ігапзрігаЬІе [ігаепз'раіагаЬІ] аф 1) що випаровується; 2) що просочується; 3) пористий.
ігапзрігаііоп [,ігаеп8ра'геі/п] п 1) піт; потіння; 2) просочування (рідини, газу)', 3) фіз. транспірація; 4) просочування відомостей; 5) убуток (втрата) інформації.
ігапзріге [ігзепв'раю] V 1) ставати відомим; виявлятися; 2) розм. траплятися, відбуватися; ітрогіапі єуєпі8 Іазі \уеек минулого тйжня відбулйся важлйві події; 3) просочуватися (про газ); 4) виступати у вйгляді крапель (поту тощо); 5) випаровуватися.
ігапзріасе [ігзепз'ріеіз] V 1) переміщати; зміщати; 2) заміщати, витісняти.
ігапзріапі І ['ігзеп8р1а:пі] п 1) с. г. пікірувана розсада; саджанець; пересаджена рослйна; 2) мед. трансплантація; пересадка органа (шкіри).
ігапзріапі II [ігжпз'ріаті] V 1) пересаджувати (рослини); іо ~ а ігее пересаджувати дерево; 2) бути пересадженим (про рослину); 3) переселяти (групи людей); 4) мед. робйти пересадку шкіри.
ігапзріапіаііоп [.ігжпзріагп'іеі/п] п 1) пересадка (рослин); 2) переселення; 3) пересаджена рослйна; 4) переселена група; 5) мед. трансплантація, пересадка органа (шкіри).
ігапзріапіег [ігаепз'ріаіпіа] п с. г. розсадосадйльна машйна.
ігапзріапііпз [ігжпз'ріаіпііі]] п с. г. висаджування розсади.
<гап$р1еп<1епі [ігаепв'рІепсЬпі] аф блискучий, чудовий, прекрасний.
ігапзрошіег [ігжпз'ропсіа] п рад. імпульсний повторювач.
<гап$ропііпе ['ігжпг'ропіаіп] аф 1) розташований за мостом (по той бік Лондонських мостів, на південь від Темзи); 2) театр, мелодраматйч-ний; ~ бгата дешева мелодрама; ~ Гіего герой мелодрами.
ігапзроії І ['ігжпзро.і] п 1) транспортування, перевезення; ійе ~ оГ £оос18 перевезення товарів; оуегіапсі (оуег8еа8) ~ сухопутне (морське) перевезення; 2) засоби сполучення; гпоіог ~ автомобільний транспорт; 3) транспортний літак; 4) мор. військовйй транспорт; 5) часто рі сильна емоція; вйбух почуття; а ~ оГ га&е спалах гніву; 6) каторжник; засланець; < ~ сот-тапсі транспортна авіація; ~ госкеі військ, транспортна ракета.
ігапзрогі II [ігжп8'ро:і] у 1) перевозити, транспортувати; переносити, переміщувати; 2) сповнювати жахом (радістю тощо); 3) висилати на каторгу, виганяти.
Ігап$роі1аЬі1і(у [ігагпз,рогіз'Ьііііі] п транспортабельність; рухомість.
ігапзрогіаЬІе [ігжпз'роііаЬІ] аф рухомий, переноснйй, пересувнйй; транспортабельний.
ігапзроіїаііоп [,ігаеп8ро:'іеі/п] п 1) перевезення, транспортування; теап8 оГ ~ транспортні засоби, засоби сполучення; 2) амер. транспортні засоби; 3) амер. вартість перевезення; 4) амер. квиток (на транспорті); 5) заслання (на каторгу тощо); ~ Гог ІіГе довічна каторга; < ~ сЬаг^ез видатки на перевезення; ~ Гасіїіііез засоби перевезення; Т. Согр8 амер. управління військовйх сполучень.
ігапзрогіед [ігжпз'роіікі] аф 1) перенесений, знесений; ~ 8ОІ1 наноснйй ґрунт; 2) схвильований, у нестямі; ~ ууіііг ап^ег у нестямі від гніву; 3) засланий, вйсланий.
ігапзрогіег [ігжп8'ро:іо] п 1) транспортувальник; перевізник; 2) тех. транспортер; конвеєр.
ігапзрозаЬІе [ігаепз'роихоЬІ] аф замінний; взаємозамінний.
ігапзрозаі [ігаепз'роигі] див. ігапз-РО8ІІІОП.
Ігап8ро8е [ігаепз'роиг] 1. п мат. транспозйція; 2. у 1) переміщувати, переставляти; міняти місцями; іо ~ ійе \уогсІ8 іп а зепіепсе переставляти слова у реченні; 2) мат. переносити до іншої частйни рівняння із зворотним знаком; 3) муз. транспонувати.
ігап$ро$іп£ [ігаепз'роигп]] аф муз. транспонуючий; ~ Іп8ігитепі8 транспонуючі інструменти.
ігапьрозШоп [,ігаеп8рз'хі/п] п 1) перестановка, переміщення; перегрупування; 2) мат. транспозйція; 3) муз. транспонування.
Ігап8рго8е [ігжпз'ргоиг] у жарт, вй-класти у прозі, передати прозою.
ігапзгЬепапе [ігжпз'ггпеш] аф 1) зарейнський; 2) німецький.
ігап8-8Ііаре [ігжпз'/еір] у змінйти форму; перетворйти.
ігап8-8Йір [ігаепз'/ір] див. ігапзЬір.
ігапз-зЬіртепі [ігжпз'/ірпюпі] п 1) перевантажування; перевідправка; 2) пересадка (на транспорті).
ігапзиЬзіапііаІ [,ігаепзаЬ'зіжп/аІ] аф 1) змінений; перевтілений; 2) безтілесний, нематеріальний.
ігапзиЬзіапііаіе [,ігжпзаЬ'зіжп/іеіі] у 1) перетворюватися; змінюватися (про речовину); 2) рел. перетворювати.
ігапзиЬзіапііаііоп ['ігзеп8аЬ,8ігепр-'еі/п] п 1) перетворення (однієї речовини на іншу); 2) рел. перетворення.
ігапзшіаііоп [,ігжп8Іи:'сіеі/п] п 1) просочування (у вигляді крапель); потіння; 2) піт; дрібні краплі.
ігап$ікІаіогу [ігжп'зішсіаіап] аф що просочується; у вйгляді поту (крапель).
ігапзшіе [Ггзеп'з_іи:сі] у 1) просочуватися; виступати у вйгляді крапель (поту); 2) пропускати крізь пористу поверхню.
ігапзішіе [ігаеп'8)и:т] у засвідчити копію документа.
ігапзишрі [ігжп'злтрі] п юр. засвідчена копія.
ігапзигапішп [,ітаеп8Іиа'геіп]ат] п хім. трансурановий елемент.
ігапзуаіие [ігжпз'ужііиі] у переоцінювати.
ігапзуазе [ігжпз'усиг] у переливати з однієї посудини в іншу.
Сгап$уег$а1 [ігжп2'уо:8і] 1. п мат. лінія, що пересікає; 2. аф поперечний.
ігапзуегее І ['ігжп2Уа:8] 1. п тех. траверс; поперечка; 2. аф поперечний; косий; ~ тетЬег тех. поперечне сполучення; ~ зесііоп поперечний розріз; мат. поперечний перетин, поперечний переріз.
ігап$уег$е II [ітжп2'уз:8] у 1) перетинати; лежати упоперек (чогось); 2) переробляти; перетворювати (на щось); 3) перекладати на вірші.
ігапзуегаеіу [ігаепг'уа:8Іі] асіу упоперек.
ігапзуегеіоп [ігжп2'уа:/п] п 1) віршований варіант; 2) перекладення у віршовану форму; 3) перетин; перехрещування; 4) перетворення.
ігапзуеуег [1гаеп2'уеіа| п транспортер.
ігапі [Цаепі] у розм. бути візником (рознощиком).
ігапіег ['ігаепіа] п розм. візнйк; рознощик.
(гар [ігжр] 1. п 1) капкан; сильце; іо зеі а ~ ставити капкан; іо Ьаіі а ~ а) класти принаду в капкан; б) перен. заманювати; 2) пастка, западня; іо Гаїї іпіо а ~, іо Ье саи§Ьі іп а ~ потрапити
іга
551
іга
в пастку; 3) люк; 4) розм. сйщик; поліцейський; 5) двоколка на ресорах; 6) тех. сифон; 7) рі розм. стендова стрільба; 8) рад. загороджувальний фільтр; 9) рі амер. ударні інструменти в оркестрі; 10) розм. рот, паща; 11) рі пожитки, особисті речі; багаж; раск ир уоиг ~8 збирай свої манатки; 12) розм. попона; 13) геол. трап, базальт, діабаз; 14) геол. складка, моно-кліналь; < - тіпе міна-пастка, міна--сюрпрйз; ~ пезі с. г. гніздо несучки, яке саме закривається; ~ ігепсЬ ловильна яма (канава); (о Ье ир іо ~ бути хйтрим (кмітлйвим); пронюхати, в чому справа; іо ипсіегзіапсі ~ бути обачним (пронйкливим); 2. V 1) ставити капкани (сйльця); 2) ловйти капканом (сильцем); 3) заманювати в пастку; обманювати; 4) тех. поглинати; уловлювати; відокремлювати; затрйму-вати; 5) військ, оточувати; 6) розм. наряджати, прикрашати.
ігар-<1оог ['ігжр'сіо:] п 1) люк; опускні двері; 2) гірн. вентиляційні двері.
ігарез [ігеїрз] 1. п 1) розм. стомлива прогулянка; 2) розм. нечеп^фа; 2. V 1) тинятися без діла (звич. про жінку, дитину); 2) плентатися, тягтйся; 3) волоктй (тягтй) по землі (про одяг).
ігареге [іга'рігг] п спорт, трапеція, ігарегіа [іга'рі:г]а] рі від ігарегіит. ігаретіГогт [іга'рі:гіГо:т] аф у вйгляді трапеції; що має форму трапеції.
ігареашп [іго'рі :239т] п (рі тж іга-регіа) мат. трапеція.
ігарегоЬесІга [іга,рі:гои'Ьі:с1га] рі від ігарегойесігоп.
ігаре2оЬе<1гоп [іга,рі:2ои'Ьі:сігап] п (рі тж ігарегойесіга) мат., мін. трапецоедр.
ігарегокі [ ігзерігоісі] п мат. трапецоїд.
ігарегоісіаі [Дгаері'гоісЬІ] ай] трапецеїдальний, трапецієподібний.
ІгарГаІІ [ЧгаерГо:!] п западня, ло-вйльна яма; вовківня, вовча яма.
Ігар-Ьоіе ['ігаерЬоиІ] див. ігарГаІІ.
ігар-ііпе [ 'ігаеріаіп] п мисл. система (лінія) капканів.
ігарреап ['ігжрюп] аф геол. траповий.
ігаррег ['ігаера] п 1) мислйвець, якйй ставить капкани; 2) попона.
ігарріпз ['ігаерп]] п 1) зупйнка; ~ \¥ІіЬ іЬе іпзісіе (\¥ІіЬ ійе оиізісіе) оГ іЬе Гооі зупйнка м’яча внутрішнім (зовнішнім) боком стопй (футбол); 2) рі прикраси; 3) рі амуніція; парадний мундйр; 4) рі збруя; попона.
ігаррі$і [Чгжрізі] п чернець, член ордену трапістів.
ігарру [Чгаері] аф розм. 1) з безліччю капканів; 2) зрадницький, небезпечний.
ігаргоск ['ігаергок] п геол. 1) трап,
базальт, діабаз; 2) складка, моноклі-наль.
ігар-зЬооііп^ ['ігаерДшіїї]] п спорт. стендова стрільба; стрільба по тарілочках.
ігар-ігее ['ігжрігі:] п бот. ловче дерево.
ігазЬ [ігаеЛ 1. п 1) пбкйдьки, мотлох; сміття; макулатура; 2) розм. дурнйця; нісенітниця; 3) літературний (художній) брак; халтура; 4) розм. нікчемні люди; погань; хуііііє ~ амер. знев. біднякй з білого населення південних штатів; 5) вйжата цукрова тростйна; 6) с. г. стерня; 7) собачий повідець (нашййник); 8) перешкода, завада; 2. V 1) очищати від сміття; 2) підрізувати верхівки дерев; 3) очищати цукрову тростйну від лйстя; 4) зневажливо ставитися; 5) тримати собаку на повідку; 6) стрймувати, притрймува-ти; 7) ледве йти; 8) стомйтися (від бігу тощо).
ігазЬ-ісе [Чгае/'аіз] п плавуча крйга (під час льодоходу).
ігазіїііу ['ігае/ііі] айу погано, кепсько.
іга$1ііпе$$ ['ігае/іпіз] п погана (низька) якість (чогось); низькопробність.
іга$ііу ['ігаер] аф поганий, паскудний, кепський; низької якості.
іга88 [іга:8] п мін. трас.
ігаиіізт [Чго:1і2гп] п заїкання.
ігашпа ['ігоїта] п (рі тж ігаитаіа) мед. травма.
ігаитаіа ['іго-.таіа] рі від ігаита.
ігаитаііс [ігоґтаеіік] аф мед. тра-вматйчний.
ігашпаііге ['ігоїтаіаіг] V мед. травмувати.
ігауаіі ['ігжуєіі] 1. п 1) пологові муки; іо Ье іп ~ народжувати; 2) важка праця; 3) гострий біль, страждання; 2. V 1) мучитися під час пологів; 2) виконувати важку роботу.
ігауаііоиз [іго'уєіізз] аф тяжкйй; болісний.
ігауе [ігєіу] п розм. прйстрій для підковування коней.
ігауеі [Чгжуі] 1. п 1) подорож, мандрівка; 2) рі (далекі) мандри; поїздки; ~8 аЬгоад закордонні поїздки; 3) опис мандрівок; 4) рух; просування; 5) амер. вуличний рух; 6) військ. переміщення цілі; 7) військ, рух (снаряда по каналу ствола); 8) тех. подача; хід; довжина ходу; < ~ Ьигеаи бюро подорожей; ~ Гііт фільм про подорожі; ~ ге8ігісііоп8 дипл. обмеження у пересуванні; 2. V 1) мандрувати, подорожувати, їздити; іо - ійе \¥Ію1е ууогісі об’їздити весь світ; 2) рухатися, пересуватися; 3) їздити комівояжером; 4) перемішатися, пошйрюватися; 1І£Йі -8 Га8іег іЬап зоипд швйдкість світла більша за швйдкість звуку; Ьаб пє\уз ~8 циіскіу погані вісті пошйрюються
швйдко; 5) перебирати (у пам'яті); 6) переходити від одного предмета до іншого (про погляд); 1іІ8 еуе8 ~1ед оуєг ійе рісіиге він розглядав картйну; 7) розм. їхати з велйкою швидкістю; 8) пастися, поступово просуваючись уперед (про тварин).
ігауе11е<1 ['ігжуїб] аф 1) якйй багато подорожував; ~ тап людйна, яка багато їздила; 2) проїжджий, жвавий (про шлях); 3) геол. ератйчний.
ігауеііег ['ігжуіз] п 1) мандрівнйк, подорожній; ~’8 сЬецие акредитйв; ~’з іаіез мислйвські оповідання, явна брехня; 2) комівояжер; 3) чек на всі покупки в різних відділах магазйну для оплати в одній касі; 4) тех. бігунок; 5) тех. мостовйй кран; 6) театр, завіса; < іо Іір 8тЬ. ійе ~ вводити в оману, обдурювати когось; ~’з фу бот. ломйніс.
ігауеШпз ('ігзєуііі)] п 1) подорож, мандрівка; 2) спорт, пробіжка з м’ячем; 3) спорт, гімнастйчне пересування; < ~ Ьа& несесер; ~ сар дорожній капелюх; ~ сгапе пересувнйй (мостовйй) кран; ~ бге88 дорожній одяг; ~ ехрепзез дорожні вйтрати; ~ кіісйеп похідна кухня; ~ ІіЬгагу пересувна бібліотека; ~ 8а1е8тап комівояжер; ~ 81аіг-сазе, ~ зіаігз ескалатор.
ігауеіовие ['ігжуоіош]] п 1) лекція про подорож з діапозитивами (з кінофільмом); 2) фільм про подорожі; географічний фільм.
ігауегзаЬІе ['ігжузззЬІ] аф юр. заперечний; ~ ріеа заперечення по суті справи.
ігауегааі ['ігжуззі] п перетинання, перетин.
ігауегее ['П-жуз-.б] 1. п 1) тех. поперечка, перекладка; траверса; 2) перешкода; 3) самбхід; подача; 4) ав. траверз; 5) мор. галс; 6) геол. поперечна жйла (тріщина); 7) геод. теодолітний хід; 8) військ, поворот у горизонтальній площині; 9) військ. кут горизонтальної наводки; 10) юр. суттєве заперечення відповідача; 2. аф поперечний; 3. V 1) перетинати; переїжджати (через щось); іо ~ ійе бЄ8ЄГІ (осеап) перетинати пустелю (океан); 2) лежати упоперек; 3) докладно обговорювати; іо ~ а 8иЬ]есі обговорювати питання з усіх боків; 4) заперечувати; 5) юр. спростовувати (твердження позивача); іо ~ ап іпбісітепі спростовувати пред’явлене обвинувачення; 6) військ, обертатися на вертикальній осі (в горизонтальній площині); 7) мор. робйти галс; < іо ~ опе’з ^гоипсі переступати з місця на місце (у фехтуванні).
ігауегае-сігсіе [ігжуа:8у83-к1] п військ, направляюча рейка лафета.
ігауегеег ['ігавуззо] п зал. пересувна платформа.
ігауег$іп£ ['ігжуз:8іі]] п 1) військ.
Іга
552
іге
горизонтальна наводка; 2) геод. горизонтальне знімання; > ~ тесйапізт військ, поворотний механізм; ~ гап§е військ, горизонтальний обстріл.
ігауеіііп(е) ['ігжуоііп] п мін. тра-вертйн; вапнистий туф.
ігауезіу ['ігжуізіі] 1. п 1) шарж; бурлеск; 2) пародія; перекручення; 3) театр, травесті; 2. V 1) пародіювати; 2) перекручувати; погано справлятися (з чимсь)', 3) змінювати зовнішність.
Тгаук ['ігжуіз] п ч. ім'я Травіс.
ігауоіз [ігз'узі] п амер. віз індіанців (з будкою).
Сгауоіаіог ['ігжуоиіеііа] п рухомий тротуар.
ігаїУІ [Гго:1] 1. п 1) трал; 2) донний невід; 2. V 1) тралити; ловити рибу траловими сітками; 2) тягтй по дну; іо ~ а пеі тягтй сіть по дну.
іга^УІег ['іго.із] п мор. траулер.
іга^УІ-пеі [Чго:1пеі] п 1) донний невід; 2) трал.
ігау [ігеї] п 1) піднос, таця; 2) вміст підноса; 3) кошик (канцелярський, дротянйй); 4) тех. лотік, жолоб; корйто; 5) тех. піддон; іо зєгує ЬгеаИазі (діппег) оп а ~ подавати сніданок (обід) у номер готелю.
ігау-сіойї ['ігеік1о:0] п серветка на підносі.
ігауйіі ['ігеїГиІ] п вміст підноса.
ігеасіїегоиз ['ігеіргаз] аф 1) віроломний, зрадницький; - асііоп віроломний вчйнок, зрада; 2) підступний; 3) ненадійний; ~ \уеаійег нестійка погода; - тетогу зрадлйва (ненадійна) пам’ять.
ігеасйегоизіу ['ігеі/агазії] ад\’ 1) віроломно, зрадлйво; 2) підступно; 3) ненадійно.
ігеас!іегои$пе$$ ['ігеіргазшз] п 1) віроломність; зрада; 2) ненадійність.
ігеаскегу ['ігеі/ап] п 1) віроломство; зрада; 2) звич. рі зрадницький вчйнок.
ігеасіе [ ігі:к1] 1. п 1) патока; 2) нудотність, єлейність (у поводженні); 3) протиотрута; 2. у 1) намазувати патокою; 2) давати дозу патоки і сірки (як ліки); 3) ловйти на патоку (комах).
ігеас1е-ро$$еі ['ігі.кі'розіі] п гарячий напій із сйдру, молока і патоки.
ігеасіу ['ігі.кіі] аф 1) патоковий; 2) намазаний патокою; 3) нудотний, єлейний; ~ зепіітепіз єлейність.
ігеагі І [ігед] п 1) хода; аігу (іігт) ~ легка (тверда) хода; 2) парування (про птахів); 3) слід; 4) буд. східець; 5) ширина ходу, колія; 6) тех. поверхня катання; 7) авт. протектор (покришки); 8) ланка (гусеничного ходу); ~ саіегріїїаг гусенична стрічка.
ігеагі II [ігеб] у (разі ігод; р. р. ігод, ігоддеп) 1) ступати, ітй; крокувати; іо
~ Іцфіїу (іп огдег поі іо \уаке 8іпЬ.) ступати тйхо (щоб не розбудйти когось); хуйєгє по Гооі тау ~ де не ступала нога людйни; 2) наступйти (на щось); розтоптати (щось); 3) топтати, давйти; іо ~ §гаре8 давйти виноград (для вина); 4) перен. ітй, прямувати; іо ~ а дап-£егоиз раій ітй небезпечним шляхом; 5) перен. топтати, пригноблювати; 6) протоптувати (стежку); 7) паруватися (про птахів); 8) ставити про-і тектори на шйни коліс автомобіля; І 9) танцювати; □ ~ (іохуп а) давйти, | топтати, затоптувати; б) пригнічувати;  ~ іп утоптувати; ~ іпіо а) утоптувати; | б) пригноблювати; ~ оиі а) давйти, видавлювати (виноград); б) витоптувати, затоптувати; в) придушувати; знйщувати; < іо ~ а теазиге поет, гарно (ритмічно) танцювати; іо ~ Іі^йііу діяти обережно (тактовно); іо ~ оп аіг радіти;
І ніг під собою не чути; іо ~ (аз) оп і е§£8 діяти обережно; іо ~ оп зтЬ.’з СОГП8 (іоез) наступйти комусь на лю-1 бйму мозолю; дійняти до живого, ура-зйти; іо ~ оп ійе Ьееіз оГ ітй слідом за; іо ~ оп ійе песк оГзтЬ. пригнічувати (придушувати) когось; іо ~ ійе Ьоагдз । (ійе зіа§е) бути актором; іо ~ ійе деск , бути моряком; іо ~ ійіз еагій (зйое--Іеаійег) жйти, бути живйм; іо ~ хуаіег пливтй навстоячки.
ігеа(1іп§ [Чгедії]] п відновлення протектора (шини).
ігеасіїе ['ігесії] 1. п 1) педаль (ве-। лосипеда); 2) підніжка (швейної машини); ножнйй прйвод; 2. V працювати ' педаллю, натискати на педаль.
ігеадшіїї ['ігедтії] п 1) тупчак;
; 2) одноманітна механічна праця.
ігеасЬуау ['ігедхуеі] аф військ, колійний; ~ Ьгід£е колійний міст.
ігеагі-хуйееі [ 'ігесЬуі:1] п тупчак.
<геа$оп [Чгі:2п] п 1) зрада; Ьі§Ь ~ державна зрада; 2) особлйво тяжкйй злочин; < реііу ~ іст. убйвство особи, якій убйвця повйнен бути вірним (сво-, єї дружини тощо).
ігеазопаЬІе ['ігіїгпаЬІ] аф зрадницький.
Сгеа$опаЬ1епе$$ [ 'ігіггпаЬІпіз] п зрада, зрадництво.
СгеазопаЬІу ['ігіггпаЬІі] адч по-зрадницькому.
ігеазоп-Геїопу ['ігі:2П,£е1апі] п державна зрада (що не карається стратою).
ігеа$опоиз [Чгі:2паз] див. ігеазоп-аЬІе.
ігеазиге ['ігеза] 1. п 1) скарб; 2) коштовність, цінна річ; 3) збірн. скарбй; ~з о£ агі скарбй мистецтва; 4) гроші, багатство; 5) рі короткотермінові казначейські векселі; < ~ ізіапд острів скарбів; 2. у 1) збирати і зберігати як скарб (тж ~ ир): іо ~ (ир) топеу накопйчувати гроші; іо ~ зтЬ.’з тетогу дбайлйво зберігати пам’ять
про когось; 2) вйсоко цінувати; іо * зтЬ.’з Ггіепбзйір вйсоко цінувати чиюсь дружбу.
ігеазиге-іюіізе ['ігезайаиз] п 1) скарбнйця; ~ о£ агі скарбнйця мистецтва; 2) державна скарбнйця, казначейство.
ігеазигег ['ігезага] п 1) скарбнйк; ~ о£ а сІиЬ скарбнйк клубу; Т. о£ ійе ипііеб Зіаіез скарбнйк США; ~’з оіїісе казначейство; каса; Ьогб Ні^й Т. іст. державний скарбнйк; 2) хоронйтель (коштовностей тощо); 3) амер. касир, завідувач каси; 4) завідувач фінансового відділу; 5) секретар (акціонерної компанії).
ігеазиге-ігоуе ['ігезаігоиу] п знайдені в землі коштовності; скарб.
ігеазигу ['ігезоп] п 1) скарбнйця; 2) збірник, антологія (пісень, віршів); 3) казна; 4) казначейство; 5) (ійе Т.) державна скарбнйця; міністерство фінансів; Оерагітепі о£ іЬе Т. міністерство фінансів США; Зесгеіагу іо (оі) іЬе Т. міністр фінансів США; Т. ЬепсЬ лава міністрів (у палаті громад); Т. Ьііі а) короткотерміновий казначейський вексель; б) амер. податковий сертифікат; Т. Ьопдз довготермінові казначейські зобов’язання; ~ сегіііі-саіез амер. казначейські сертифікати; Т. Зіаіешепі амер. щотижневий звіт міністерства фінансів США.
ігеазигу-поіез [Чгезоп'поиіз] п рі 1) казначейські білети; білети державної скарбнйці; 2) амер. податкові сертифікати.
ігеаі [ігі:і] І. п 1) частування, пригощання; іо зіапд ~ пригощати, частувати; платйти за частування; 2) задоволення, насолода; 3) шк. пікнік, екскурсія; 4) розм. черговість плати за пригощання; ійіз із ту ~ сьогодні я пригощаю; 2. у 1) поводитися, ставитися; іо ~ зтЬ. Ііке а до§ погано поводитися з кимсь; іо ~ зтЬ. ууйііє амер. чесно (справедлйво) поставитися до когось; 2) розглядати; трактувати; ійе Ьоок ~з о£ роеігу у цій кнйзі говориться про поезію; 3) лікувати; іо ~ хуіій репі-сіїїіп лікувати пеніциліном; 4) обробляти, піддавати дії (чогось); 5) протруювати (насіння); 6) пригощати, частувати (чимсь — іо); 7) оплачувати вйтрати; 8) запрошувати (кудись — іо); 9) давати задоволення, тішити; 10) вестй переговори; вступати уділові стосунки (з кимсь — \уіій); 11) гірн. збагачувати (руду тощо).
ігеаіаЬІе ['ігі.іаЬІ] аф 1) шо піддається обробці (лікуванню); 2) що піддається трактуванню.
ігеаіед ['ігі.іід] аф оброблений; ~ іітЬег просочена деревина.
ігеаіег [ 'ігі:іа| п 1) автор, письменник; 2) хазяїн; той, хто пригощає.
ігеаііпз ['ігі:іп]] п 1) частування, пригощання; 2) оплата вйтрат.
553
іге
ігеаіі$е [ігі’.іїх, 'ігг.ііз] п 1) трактат; 2) наукова праця; монографія; курс (підручник).
ігеаітепі ['ігі:ітапі] п 1) ставлення, поводження; гои^Ь (кіпд) ~ грубе (м’яке) поводження; тозі Гауоигеб па-ііоп ~ дипл. режйм найбільшого сприяння нації; іо ассогд ГауоигаЬІе ~ надавати сприятливого режиму; 2) трактування; 3) лікування, догляд; ~ Ьу ехегсізез лікувальна гімнастика; а пе\у ~ Гог сопзитрііоп новйй спосіб лікування туберкульозу; еагіу ~ своєчасне лікування; репісіПіп ~ лікування пеніциліном; іо Ье ипдег ~ проходити курс лікування, лікуватися; іо ігу тапу Гог рпеитопіа пробувати різні засоби від запалення легенів; іо ипдег-іаке ~8 проходити курс лікування; 4) обробка; іо ипдег^о ~ зазнати обробки; ~ оГ іЬе іаг£Єі військ, обробка цілі (обстріл, бомбардування)', 5) с. г. протруювання (зерна)', 6) просочування; 7) гірн. збагачення; 8) розробка кіносценарію; 9) розм. кіносценарій.
ігеаіу ['ігі:іі] п договір, угода; ~ оГ аіііапсе договір про союз; ~ оГ сеззіоп договір про цесію; ~ оГ соттегсе апд пауі^аііоп договір про торгівлю і навігацію; ~ оГ ГгіепдзЬір договір про дружбу; ~ оГ ^иагапіее договір про гарантію; ~ оГ таггіа^е шлюбний договір; - оГ тиіиаі аззізіапсе договір про взаємну допомогу; ~ оГ пеиігаїііу договір про нейтралітет; Ьоипдагу ~ договір про вйзначення кордонів; сопсіїіаііоп ~ договір про погоджувальну процедуру; ехесиіогу ~ договір, що підлягає виконанню в майбутньому; реасе ~, ~ оГ реасе мйрний договір; іо Ье іп ~ \¥ііЬ зтЬ. Гог зтіЬ. вестй переговори з кимсь про щось, домовлятися з кимсь про щось; іо епіег іпіо а ~ укласти договір; іо оЬзєгує а ~ додержувати договору; іо гепоипсе а ~ відмовитися від договору; < ~ соазі (зЬоге) узбережжя, на якому іноземна держава має певні права, гарантовані договором; ~ оЬІі^аііопз зобов’язання, взяті за договором.
ігеаіу-рогі ['ігі:іі'ро:і] п порт, відкрйтий за договором для зовнішньої торгівлі.
ігеЬІе ['ігеЬІ] 1. п 1) потрійна кількість; 2) муз. дискант; сопрано; 2. аф 1) потрійний; потроєний; іЬе епету Над ~ оиг питЬегз ворог угрйчі перевершував нас; 2) муз. дискантовий; ~ сІеГ скрипковйй (дискантовий) ключ; 3. гі) потроювати; іо ~ іЬе ргісе потроїти ціну; 2) потроюватися; ехрепзез Ьауе ~д вйтрати зрослй утрйчі; 3) муз. співати дискантом.
ігеЬІу ['ігеЬІі] аду утрйчі, потрійно.
ігесепіізі [іге(і)'Цепіі8і] п італ. художник (письменник) XIV ст. (в Італії).
ігесепіо [іге(і)'і/епіои] п італ. мист.
треченто; XIV століття в італійському мистецтві та літературі.
€ге<1<І1е ['ігеді] п розм. балабушка овечого (козячого) калу.
ігее [ігі:] 1. п 1) дерево; Ьоііоху ~ дуплйсте дерево; іо сІітЬ а ~ залізти на дерево; 2) родовід (тж Гашіїу ~, §епеа1О£Іса1 ~); 3) шйбениця (тж Ту-Ьигп ~); 4) копйл (шевський)', 5) буд. стояк, підпірка; 6) тех. вал; вісь; < ~ епіап£Іешепі військ, лісовйй завал; ~ Геїіег пила для валяння лісу; ~ пигзегу дендрарій, лісовйй розплідник; ~ ріап-іег а) лісосадильна машйна; б) лісова лопата; ~ ргор підпірка для дерева; ~ зіоск бот. дйчка, підщепа; ~ зиг^егу обрізання дерев для омолоджування; ~ \уагі раковий наріст на дереві; ~ \уах садовий клей; іо Ье ир а ~ амер. бути в дуже скрутному становищі; іо Ьагк ир іЬе \угоп£ ~ помилитися, натрапити на фальшйвий слід; обвинувачувати не того, кого слід; Ііке ~, Ііке Ггиіі присл. яке коріння, таке й насіння; 2. V 1) загнати на дерево; іЬе до§ ~д іЬе еаі собака загнав кота на дерево; 2) вй-лізти на дерево; 3) ставити у скрутне становище; 4) розтягувати, вирівнювати на копилі (взуття)', 5) виростати, перетворюватися на дерево.
ігее-ЬееіІе ['ігі:,Ьі:і1] п ент. хрущ.
ігее-еоіїіп ['ігіґкоГш] п іст. труна з видовбаного дерева.
ігее-сгеерег ['ігі:,кгі:ра] п 1) рослйна, що в’ється по дереву; 2) зоол. пищуха.
Ігеед [ігі:д] аф закріплений (про виробку в шахті).
ігее-Гегп ['ігі:Тз:п] п бот. деревоподібна папороть.
ігее-Ггов [ Ігі:Тгод] п деревна жаба, древесниця.
ігееіезз ['ігі:1із] асі] безлісий, голий, без рослйнності; ~ ріаіп безліса рів-нйна.
ігее-ііке ['ігі:1аік] аф деревоподібний.
ігее-ііпе ['ігі.іаш] п верхня межа росту лісу.
ігееп [ігі:п] аф розм. дерев’яний; зроблений з дерева.
ігеепаіі ['ігі:пеі1] п нагель; дерев’яна пробка, дерев’яний чіп.
Сгее-пушрЬ ['ігі:'піші] п міф. лісова німфа, дріада.
ігее-іі^ег ['ігі:іаіда] п леопард.
<гее-іоа<1 ['ігі: іоид] див. ігее-Гго§. ігее-іор [ 'ігг.іор] п верхівка дерева. ігее-5¥ООІ ['ігі:'\уи1] п деревне волокно.
ІгеГоіІ [ ігеГоіІ] 1. п 1) бот. коню-шйна; 2) трилйсник; 3) комплект з трьох предметів; 4) архт. орнамент у вйгляді трилйсника; 2. ай] 1) трилйс-тий; 2) що має форму конюшйни; 3) прикрашений трилйсником.
ігеГоіІес! ['ігеГоіІсі] аф архт. при
крашений орнаментом у вйгляді трилйсника.
іге£еіоиг ['ітедзііа] п 1) фокусник; 2) шахрай; обманщик.
ігеі11а£е [ 'ітеїікіз] п 1) підпірка (для плодових дерев)’, 2) ґрати (на вікні тощо).
ігек [ітек] півд.-афр. 1. п 1) переселення (у фургонах, запряжених волами)', 2) подорож; 3) військ, марш, похід; перехід; іо оп іЬе ~ виступати в похід; 2. V 1) переселятися; їхати у фургонах, запряжених волами; 2) відходити, від’їжджати; 3) мігрувати (про диких тварин)', 4) тягтй фургон; 5) військ, робйти перехід.
Тге1аі¥п(е)у [іп'1о:пі] п ч. ім'я Тре-лоні.
ігеїііз ['ітеїіз] 1. п 1) шпалера, шпалерна форма дерева; 2) підпірка (для плодових дерев)', 3) грати для ви-ткйх рослйн; 4) решітка (мінералу тощо)', 2. V 1) ставити підпірки (для плодових дерев)', 2) робйти ґрати (для витких рослин)', 3) закривати решіткою.
ІґеШ$іп2 ['ітеїізід] п с. г. підв’язування до кілочків.
ігеПіз-луогк [ 'іге1із\уа:к] п 1) підпірка (для плодових дерев)’, 2) ґратчаста конструкція.
ігешЬІе ['ітетЬІ] 1. п дрож, дрижання, тремтіння; аіі іп (оГ) а ~, оп іЬе ~ розм. тремтячй, дуже хвилюючись; 2. V 1) тремтіти, дрижати; 2) вібрувати; 3) тремтіти (перед кимсь, чимсь); страхатися, боятися, побоюватися; іо ~ Гог опе’8 ІіГе побоюватися (тремтіти) за своє життя; іо ~ аі іЬе іЬои£Ьї тремтіти, думаючи (про щось); 4) вселяти страх; 5) коливатися, майоріти (про прапор); < іо ~ іп іЬе Ьаі-апсе вйсіти на волоейні, бути у кри-тйчному становищі.
ігетЬІешепі [ігетЬІтапі] п 1) страх, побоювання; 2) щось жахлй-ве, що вселяє страх.
ігешЬІег ['ігетЬІа] п 1) ел. тремблер, перерйвник; 2) іст. квакер.
ігетЬ1іп£ ['ігетЬІід] 1. п 1) дрож, дрижання, тремтіння; 2) страх, побоювання; 2. аф 1) тремтячий; іп а ~ уоісє тремтячим голосом; \уііЬ ~ Ьапдз тремтячими руками; 2) тріпотлйвий.
ігешЬІіп^Іу ['ігетЬІідІї] айу 1) тремтячй; 2) хвилюючись; побоюючись, з острахом.
ігетЬ1іп£-рор1аг ['ігетЬІід'рорІз] п бот. оейка.
ігетЬІу ['ігетЬІі] аф розм. 1) тремтячий; нерівний (почерк тощо); 2) со-ромлйвий; боязкйй.
ігетеш1ои$ [іп'тепсЬз] 1. аф 1) жахлйвий, страшнйй; 2) величезний; приголомшливий; ~ арріаизе бурхлйві оплески; іо §еі а ~ ГгіеЬі страшенно злякатися; іі теапз а ~ Іоі іо Ьіт це
іге
554
ігі
надзвичайно важливо для нього; 2. асіу дуже, надзвичайно; ~ 1оп£ \уау дуже довгий шлях.
ігетепбоизіу [іп'тепловії] асії 1) страшно, жахливо; 2) дуже, надзвичайно; Гт ~ оЬІі^еб 1о уои я вам дуже вдячний.
ігетіе ['ігеті] п буд. труба для підводного бетонування.
ігешоїііе ['ігетаїаіі] пмін. тремоліт.
ігетоіо ['ігетаїои] п (рі ігетоіоз) муз. тремоло.
ігетог ['ігета] п 1) дрож, дрижання, здригання; 2) струс; поштовх; еапім}иаке ~8 поштовхи землетрусу.
ігешиїапі ['ігетіиЬпі] див. ігети-Іоиз.
й*ети1ои$ ['ігеїтуиіаз] аф 1) тремтячий; ~ капсі тремтяча рука; 2) нерівний (про почерк); 3) боязкий, тре-петлйвий.
ігеіші1оіі$1у ['ітет)иІ98Іі] асії 1) тремтячй; 2) боязко, несмілйво.
ігеши1ои$пе$5 ['ігетіиіазпіз] п 1) тремтіння; 2) боязкість, несмілй-вість.
ігепск [ігеп(і)/] 1. п 1) рів, канава; борозна; котлован; їо ді£ а ~ копати канаву (рів тощо); 2) звич. рі військ. окоп, траншея; іо орел ~Є8 рйти траншеї; 3) гірн. шурф; 4) шрам; глибока зморшка (на обличчі); поріз; 5) анат. порожнйна; < ~ ЬотЬ ручна граната; ~ СГО88ІП8 подолання рову; ~ бі§§ег тех. канавокопач; ~ ехсауаіог траншейний екскаватор; ~ йаге військ, освітлювальна ракета; - орепіп§ риття траншей (канав); ~ ріапііпв с. г. борозенний посів; ~ зкеїіег військ, бліндаж; щілйна; ніша; ~ 8І1о с. г. сйлосна траншея; ~ 8у8іет військ, система траншей; укріплена польова позйція; ~ ігасе військ, накреслення траншеї; ~ у/агГаге військ, позиційна (окопна) війна; 2. V 1) рйти, копати (канаву, окоп, траншею); 2) прорізувати (борозни, жолобки); 3) прорубувати (просіку); 4) скопувати; іо ~ ійе 8ОІ1 перекопувати землю; іо ~ ІапсІ осушувати землю за допомогою канав; □ ~ аЬоиі, ~ агоиші окопуватися; ~ оп, ~ ироп а) зазіхати; іо ~ ироп 8тЬ.’8 ііте забирати у когось час; б) удиратися, вторгатися; в) межувати (з чимсь), бути на межі (чогось); іо - (ир)оп уиі^агііу межувати з вульгарністю.
ігепсйапі ['ігеп(і)/апі] аф 1) різкйй, гострий; колючий; ущйпливий, уїдливий; ~ 8іу1е різка манера; 2) яснйй, чіткйй; ~ 8рееск чітка промова; 3) поет. гострий, ріжучий; ~ 8\¥огд гострий меч.
ігепсЬапІІу ['ігеп(і)/апі1і] асіу різко, гостро; колюче; ушйпливо, уїдливо.
ігепсЬ-соаі [ ігеп(і)/коиі] п військ. тепла шинель; ватянка.
ігепсЬ-(1і§£ІП£ [ 'ігеп(і)/, сіїд її] ] асі]
військ, траншейний; ~ таскіпе траншеєкопач.
ігепсЬег ['ігеп(і)/о] п 1) дошка, на якій ріжуть хліб; 2) солдат, що рйє траншеї; 3) тех. канавокопач, траншеєкопач; 4) (скор. від ігепскег-сар) головнйй убір з квадратним верхом; < іо Ііск іке ~ бути підлабузником.
СгепсЬег-сар ['ігеп(і)ркаер] п головнйй убір з квадратним верхом (у англійських студентів і професорів).
ІгепсЬег-шап ['ігеп(і)/атаеп] п (рі ігепскег-теп [-теп]) 1) їдок, їдець; £оод (8іоиі, уаііапі) ~ добрий їдок; роог ~ поганий їдок; 2) дармоїд, нахлібник.
ігепсй-Гооі [,ігеп(і)/'йіі] пмед. траншейна стопа.
Ігепсіїіпз ['ігеп(і)/іі]] п с. г. 1) глибока дранка, плантаж; 2) проведення канав; < ~ ріои^к плуг-канаво копач.
ігепсЬ-шогіаг ['ігеп(і)/'то.іа] п військ, міномет.
ігепсЬ-рІои^Ь ['ігеп(і)/'р1аи] 1. п 1) плуг для глибокої дранки; плантажний плуг; 2) борозновідкривач; 3) військ, плуговйй траншеєкопач; 2. у 1) глйбоко орати; орати плантажним плугом; 2) нарізувати глибдкі борозни.
ігепгі [ігепд] 1. п 1) напрям; 2) загальна спрямдваність; тенденція; а Іііегагу ~ літературна течія; 3) геол. простягання; 2. V 1) відхилятися; схилятися (у якомусь напрямі); 2) мати тенденцію; бути спрямдваним.
Тгепі [ігепі] п ч. ім'я Трент.
ігепіаі ['ігепіаі] п церк. 1) заупокійна служба з тридцята мес; 2) поминальна сл^Ькба на тридцятий день після похорону.
ігерап [іп'раеп] 1. п 1) мед. трепан; 2) тех. бур; 3) пастка; 4) шахрай, ошуканець; 2. у 1) мед. трепанувати; 2) тех. прорізувати велйкі отвори у тонкому матеріалі; 3) заманювати у пастку; 4) обманювати.
ігерапаііоп [Дгера'пеї/п] п мед. трепанація.
ігерап& [ігґраеі]] п зоол. трепанг, морськйй огірдк.
ігераппіп£ [ігґраепп]] п мед. трепанація.
ігерЬіпе [ігі'їкп] 1. п мед. трепан; 2. у робйти трепанацію.
ІгерМпіпз [ігіТгпп]] п мед. трепанація.
ігерід [ігерід] аф тремтячий; трі-потлйвий; боязкйй.
ігерідаіе [ ігерідеіі] у тремтіти; трепетати.
ігерісІаСіоп [Дгері 'деі/п) п 1) тривога, занепокдєння; 2) дрож, дрижання, тремтіння; трепет.
ігеріїіііу [іге рідііі] п хвилювання, тривдга; страх.
ігезаіеі [іге'8еіа1] п прапрадід.
ІГЄ8ра$8 [ ІГЄ8р98] 1. П 1) ЗЛОВЖИ
вання (чимсь — оп, ироп); 2) юр. порушення володіння; 3) юр. правопорушення, провйна; 4) рел. гріх, про-гріх; 2. у 1) зловживати (чимсь — оп, ироп); іо ~ ироп 8іпЬ.’8 козрііаіііу зловживати чиєюсь гостйнністю; 2) юр. порушувати чуже право володіння; 3) юр. учинйти правопорушення, про-винйтися; 4) церк. грішйти.
іге§ра88ег ['ігезраза] п 1) правопорушник; 2) юр. осдба, яка порушує право володіння; осдба, яка вторгається у чиїсь володіння.
ІГЄ58 [ігез] 1. п 1) ддвгий кучер; 2) коса (волосся); 3) рі розпущене жіноче волдсся; 4) гнучкйй пагін, гілочка; 5) торочкй (моху); 2. у 1) заплітати кдси; 2) завивати кучері.
іге8$е<1 [ігезі] аф 1) з косами; 2) заплетений у кдсу; 3) закручений у кучері, кучерявий.
Іге88иге ['іге/а] п головна пов’язка; стрічка.
ІГЄ88У [ ігезі] аф 1) прикрашений кучерями; 2) що нагадує кучері.
ігезіїе [ ігезі] п 1) естакада; міст на рамних опорах; 2) кдзла; риштування; ~ Гог 8а\УІП£ кдзла для пиляння дров.
ігезіїе-ігее ['ігезіігі:] п звич. рі мор. брус лонга-салінга.
Іге8і1е5¥огк ['іге81\уо:к] п буд. 1) естакада; 2) платформа; 3) опори моста; 4) риштування.
ігеі¥8 [іги:г] п рі картаті штанй (у шотландських горців).
ігеу [ігеї] п 1) трійка (в картах); 2) трдє очдк (на гральних костях); 3) розм. числд три; набір з трьох предметів; монета у три пенси.
ігіаЬІе [ 'ігаїаЬІ] аф 1) шо мдже бути вйпробуваним; випрдбуваний; 2) юр. підсудний.
ІгіасопіаЬеіігоп [ 'ІгаїаДзпіо'кіхігоп] п тридцятигранник.
ігіагі ['ігаїад] 1. п 1) те, що складається з трьох частйн (з трьох предметів); 2) група з трьох осіб; 3) мат. тріада; 4) муз. трйзвук; 2. аф хім. тривалентний.
ігіаЛіс [ігаї'аедік] аф мат. тріадій-ний, тримісний.
<гіа&е ['ігапдз] п 1) сортування; 2) кавові зерна нйжчого сорту.
ігіаі ['ігаїаі] п 1) випрдбування; прдба; дослід; іо Ье оп - прохддити випрдбнйй строк; іо Ьиу зтік. оп ~ купйти щось на прдбу; 2) переживання, вйпробування; лиха пригдда; спокуса; 3) причйна невдовдлення (роздратування); 4) юр. судове слідство; судовйй рдзгляд; суд, судовйй процес; 8іаіе ~ суд над державним злочйнцем; іо Ьгіп£ ир 8тЬ. Гог (іо) ~, іо риі §тЬ. іо (оп) ~ притягати когдсь до суду; іо зіапб опе’8 ~, іо соте ир Гог опе’§ -перебувати під суддм; іо §іує а Гаіг -
ігі
555
ігі
судити за законом (справедлйво); 5) спорт, спроба; ~ ,]итр пробний стрибок; - зйоі військ, контрольний постріл; 6) геол. розвідка; ~ Ьогіпе розвідувальне буріння; < ~ апсі еггог шеійод метод проб і помилок; ~ Ьаіапсе пробний баланс; ~ Ьигзі військ. контрольна черга; ~ соигі амер. суд першої інстанції; ~ йі^йі ав. пробний політ; ~ ]исІ£Є суддя, який бере участь у розгляді справи; ~ ІоасІ тех. пробне навантаження; ~ регіод випробнйй строк; ~ тип пробний забіг; ~ зреед швидкість при вйпробуваннях.
йіаїку [ігаґзеїііі] п троїстість.
ігіа1-1і$1 [ 'ігаїаііізі] п юр. 1) спйсок справ для наступного судового розгляду; 2) спйсок підсудних.
йгіаіозие ['ігаїаіод] п розмова між трьома особами.
ігіаі-ріесе [Чгаю1рі:$] п пробний зразок.
ігіаі-ігір ['ігаїаііпр] п пробна поїздка; пробний рейс; ходові вйпрббування.
ігіап£Іе ['ігаїждді] п 1) трикутник; едиііаіегаї ~ рівносторбнній трикутник; 2) косйнець; 3) те, що складається з трьох предметів (з трьох частин); 4) муз. трикутник (ударний інструмент); < ~ Гоппаііоп спорт, розташування гравців трикутником.
Ігіап£и1аг [ігаї'жддіиіа] асі] 1) трикутний; ~ сопіезі змагання по трикутній дистанції (вітрильний спорт); 2) тригранний; 3) тристоронній; що відбувається за участю трьох осіб (трьох груп тощо); ~ ігеаіу тристоронній договір; ~ а^геетепі тристороння угода; ~ Гі^йі боротьба трьох сторін між собою.
Ігіап£іі1аіе [ігаї'жддіиіеіі] V 1) геод. робйти тріангуляцію (тригонометрйч-не знімання); 2) мат. розбивати на трикутники; 3) надавати трикутної форми.
ігіап£іі1аііоп [ігаї, авт]д)и'1еі/п] п 1) геод. тріангуляція, тригонометрйчне знімання; 2) мат. розбивання на трикутники; ~ іо\уєг топ. тріангуляційний знак.
ігіагсй ['ігаїа.к] п 1) тріарх; 2) трі-умвір.
ігіагсйу [Чгаіа:кі] п 1) тріархія; 2) тріумвірат.
ігіаз ['ігаїаез] п 1) число три; 2) набір з трьох; тріада; 3) (Т.) геол. тріас; тріасові відкладення.
Тгіаздіс [ігаї'аезік] аф геол. тріасовий.
Сгіаііііоп [ігаї'геОІоп] п спорт, триборство.
ігіаіошіс [,ігаіа'іотік] ай] хім. трьохатомний.
ігіахіпе [Чгаюгіп] п хім. триазйн.
СгіЬаііівіп ['ігаїЬздігт] п лесбійське кохання.
ІгіЬаІ ['ігаїЬаІ] ай] племіннйй, ро-довйй; ~ Іоуаііу вірність роду; ~ \уаг війна між племенами.
ігіЬаІізш ['ігаїЬаІігт] п племіннйй лад.
ігіЬазіс [ігаї'Ьеїзік] аф хім. трьохосновний (про кислоту).
ІгіЬе [ігаїЬ] п 1) плем’я, рід; клан; 2) коліно, покоління; 3) розм. знев. компанія; гурт; шатія; 4) рі розм. безліч; ~з о£ сйіідгеп безліч дітей; 5) біол. трйба.
ігіЬезйір ['ігаїЬ/ір] п 1) члени племені (роду); 2) територія, яку займає плем’я (рід).
ігіЬе$тап ['ігаїЬгтап] п (рі ігіЬез-теп [-топ]) 1) родич; одноплемінник; 2) звич. рі член племені (роду).
ігіЬоІшпіпезсепсе ['ігаіЬои,1и:ті-'ПЄ8П8] П триболюмінесценція.
ігіЬгасй ['йтЬгзек] п вірш, трибрахій.
ігіЬгасЬіс [іп'Ьгжкік] аф вірш, три-брахійний.
ігіЬиІаіе ['ілЬ]и1еіі] V мучити; тривожити; завдавати горя.
ігіЬиІаііоп [,ілЬ]и'1еі/п] п 1) горе, страждання; іп §геаі ~ у велйкому горі; 2) нещастя, лйхо, біда; іо Ьеаг опе’з ~з Ьгауеіу мужньо зносити нещастя.
ігіЬипаї [ігаі'Ь)и:п1] п 1) суд, трибунал; іке ~ о£ риЬІіс оріпіоп суд громадської думки; 2) місце судді (на судовому засіданні); 3) комісія з питань звільнення від військової повйнності.
ігіЬішаіе ['ілЬ]ипіі] п старорим. трибунат, посада трибуна.
ігіЬипе ['іліуигп] п 1) старорим. трибун; 2) естрада; трибуна.
ігіЬишііап [,ігіЬ]и'ш/п] аф трибун-ський.
ігіЬиіагу ['ігіЬіиіап] 1. п 1) данник; держава, що сплачує данйну; 2) притока; 2. аф 1) що сплачує данйну; 2) підпорядкований; підлеглий; ~ зіаіез залежні держави; 3) що є притокою (про річку); 4) геол. підпорядкований, другорядний.
ігіЬиіе ['ігіЬ]и:і] 1. п 1) данйна; іо Іау ипдег ~, іо Іау а ~ оп накласти данйну; іо рау а ~ іо зтЬ. а) платйти данйну комусь; б) віддавати належне комусь, вихваляти когось; 2) нагорода, підношення; Потаї ~з підношення з квітів; < ~ \уогк гірн. праця на паях; 2. V гірн. працювати на паях.
ігіЬиіе-шопеу [ЧгіЬргі'тлпі] п грошова данйна.
Тгіс [ігік] п ж. ім'я Трік (зменш, від Раігісіа).
ігісаг ['ігаїка:] п триколісний велосипед (мотоцйкл).
ігісе [ігаїз] 1. п мить; іп а - мйттю, умйть; 2. V мор. 1) підтягувати; 2) підв’язувати (звич. ~ ир).
ігісепагу [ігаї'зкпап] аф тридцятиденний.
Сгісепіепагу [Лгаїзеп'іі пап] 1. п
трйста років; трьохсотріччя; 2. аф трьохсотрічний.
ігісерз ['ігаїзерз] п анат. триголовий м’яз, трйцепс.
ігісйіпа [іп'каїпа] п (рі ігісйіпае) зоол. трихіна, трихінела.
ігісЬіпае [ігі'каші:] рі від ігісйіпа.
ігісЬіпаІ [ігі'каїпаї] аф мед. трихінозний.
ігісЬіпіге ['іпкіпаїг] V мед. заражати трихінами.
Ігісйіпозіз [,ІГ1к1'пои818] п мед. трихіноз.
ігісйорйуіозіз [, ігаїкоий 'іоизіз] п мед. трихофітія.
йтсйопі ['ігаіко:д] п триструнний музйчний інструмент.
ігісйоіотіге [ігаї'коіатаїх] V ділйти на три частйни; розбивати на групи по три.
ігісйоіотоиз [ігаї'коіатаз] аф розділений (розділюваний) на три частйни; зібраний у групи по три.
Сгісйоіоту [ігаї'коіаті] п поділ на три частйни (на три елементи).
ігісйготаііс [,ігаікгаЧпжіік] ^ трикольоровий.
Тгісіа [іп|а] п ж. ім'я Тріша (зменш, від Раігісіа).
ігіск [іпк] 1. п 1) хйтрість, обман, обдурювання; Ьу ~ обманним шляхом; іо ріау зтЬ. а ~ обманути (ошукати) когось; пожартувати з когось; 2) омана, оптйчна ілюзія; а ~ о£ ійе зепзез омана почуттів; 3) жарт; вйхватка, вй-брик, вйтівка; ~з оГ Гогіипе мінлйвість (зрадлйвість) долі; 4) фокус, трюк; іо зйо\¥ ~з показувати фокуси; 5) уміння, вправність; (професіональна) спрйтність; вдалий прийом; аіі ійе ~з апд іигпз усі прийоми й викрутаси; І доп’і кпо\¥ ійе ~ о£ іі я не знаю, як це робиться; 6) характерна особлйвість; 7) звйчка, манера; 8) пишномовність; викрутаси; 9) амер. дрібнйчка, іграшка; забава; 10) амер. розм. дитйна, дівчинка; 11) карт, взятка; 12) мор. зміна (за штурвалом тощо); іо зіапд (іо іаке) опе’з ~ стояти на вахті; < ~ сатега камера для трюкової кінозйомки; ~ дерагітепі цех комбінованих кінозйомок; ~ Пуіп§ ав. вйщий (фігурний) пілотаж; ~ Іоск замок із секретом; ~ рйоіо^гарйу комбіновані кінозйомки; ~ \уі£ перука, на якій волосся може вставати дйбом; дігіу (до§’з, пазіу, зйаЬЬу) ~ підлота, капость; іо до ійе ~ досягтй метй; 2. г 1) обманювати, обдурювати, ошукувати; іо ~ а регзоп оиі о£ йіз топеу вйдурити у когось гроші; 2) підводити (когось); порушувати (плани тощо); 3) опоряджати, оздоблювати, прикрашати (звич. ~ оиі, ~ ир, ~ ой).
ігіскегу [ іпкап] п 1) обман, обдурювання, ошуканство, шахрайство; 2) хйтрість, спрйтна вйтівка.
ігі
557
ігі
2. V їздити на триколісному велосипеді (мотоциклі).
ігіїаіегаї ['ігаї'їжігаї] асі]тристоронній.
ігіІЬу ['ігіІЬі] п 1) чоловічий м’якйй фетровий капелюх; 2) рі (ігіІЬіез) розм. ноги.
ігіїіпеаг [ігаї'ішіа] асі] мат. трилінійний; ~ со-огсііпаіе8 трилінійні координати.
Ігі1іп£ііа1 ['ігаї'ііддхуаі] аф 1) тримовний; 2) який розмовляє (володіє) трьома мовами.
ігіїііегаї [ 'ігаї Іііогаї] 1. п слово (основа) з трьох літер; 2. аф що складається з трьох літер.
Ігіїійі [ЧгаїІіО] п архл. дольмен.
ігіїї [€гі1] 1. п 1) муз. трель; 2) фон. вібруюче «г»; 2. V 1) виводити трелі; 2) фон. вимовляти звук «г» з вібрацією; 3) розм. вертіти; перевертати; котйти; 4) лйтися, струменіти.
Ігі11іп£ ['їтііп]] п 1) одйн з трійнят; 2) мін. трійнйк (кристалів).
ігіПіоп ['ігіЦап] п, пит 1) квінтильйон; 2) амер. трильйон.
ігіїоЬаіе [ігаї'ІоиЬіі] аф бот. трилопатевий.
ІгіїоЬііе [ 'ігаїІаЬаіі] п палеонт. трилобіт.
ІГІІО8У [ їпіагізі] п трилогія.
ігіш [іпт] 1. п 1) порядок; готовність, стан готовності; іп Гі£Ііііп£ ~ у бойовій готовності; іп Пуіп§ ~ готовий до польоту; іо Ье оиі оГ ~ а) бути не у формі (про спортсмена)', б) бути в поганому стані; 2) підрізування, стрйжка, підрівнювання; 3) убрання; іп Ьгісіе£гоот ~ у весільному вбранні; 4) оздоблення; 5) амер. прикрашання вітрйни; 6) авт. внутрішнє опорядження; 7) характер; репутація (людини)', 8) мор., ав. крен, диферент; 9) мор. правильне розміщення баласту; 2. аф 1) чепурнйй, акуратний, охайний; приведений у порядок; 2) вйшуканий, елегантний; 3) у доброму стані; 4) чудовий, мйлий; 3. V 1) приводити в порядок; іо - опезеІГ ир приводити себе в порядок; 2) підрізати, підстригати, підрівнювати (тж ~ ир, ~ ой*, ~ а\уау); 3) (тж ~ ир) прикрашати; іо ~ а СЬгі8іта8 ігее прикрашати ялйнку; 4) оздоблювати; 5) розм. обманювати, ошукувати, обдурювати; 6) вйграти парі (заклад); 7) завдати поразки, розгромйти; 8) розм. лаяти, дорікати; 9) бйти, карати; 10) пристосовуватися, балансувати між протилежними партіями, лавірувати; 11) мор. урівноважувати; 12) тех. обтісувати; знімати задйрки; торцювати; 13) с. г. пінцирувати; обрізувати; пікірувати; 14) кін. підрізувати кадри (для монтажу).
<гітегои$ [ іг(а)ітого8] аф що складається з трьох частйн.
ігіте8іег [ігаї'тезіа] п 1) триместр; 2) тримісячний строк.
ігіте$ігіа1 [ігаї'тезіпаї] 1. п пері-одйчне видання, що виходить раз на квартал; 2. аф 1) тримісячний; 2) що повторюється через кожні три місяці.
ігітеіег ['ігітііо] п вірш, триметр.
ігішеігіс [іг(а)і'теіпк] аф 1) вірш. триметрйчний; 2) орторомбічний.
ігіїшпег ['іпгпа] п 1) упорядник; 2) підрізувач; 3) пристосованець; опортуніст; 4) кочегар; 5) мор. укладальник вантажу; 6) тех. обрізнйй верстат; 7) ав. трймер; 8) буд. підбалка.
ігіїшпіпз ['ігітіт)] 1. п 1) звич. рі оздоблення, прикраси; 2) прикрашання; 3) рі розм. приправа, гарнір; 4) рі обрізки; 5) заправка (лампи)', 6) підрізування (дерев)', 7) розм. догана; нагінка, прочухан; 8) розм. побої; 9) розм. обман; 10) тех. арматура; 11) тех. зняття задйрок; 12) рад. підстроювання, вирівнювання; 2. афрозм. вражаючий; приголомшливий; чудовий.
ігітогріїіс [ігаі'то:Гік] аф триморфний.
Тгіпасгіап [ігаї'пеїкпап] аф 1) си-цилійський; 2) перен. трикутний.
ігіпаї ['ігаїпаї] аф 1) потрійний; 2) троїстий.
ігіпШе ['Ггіпсії] 1. п розм. колесо (млина, візка)', 2. V розм. 1) обертати; котйти; 2) обертатися, котйтися.
ігіпе [Ігаіп] 1. п 1) тріада; трійка; 2) (Т.) рел. Трійця; 3) рі трійнята; 2. аф 1) потрійний; 2) сприятливий; доброзйчлйвий.
ігіп£Іе ['іггдді] п архт. вузька по-лйчка.
Ігіпі8соре ['ілшзкоир] п телеб. три-променева приймальна трубка.
Тгіпі<1а<1 ап<1 ТоЬа^о ['Гппісіжсіопсі-іо'Ьеідои] п геогр. н. Тринідад і Тобаго.
Тгіпйагіап [,іппі'ієагіап] п рел. віруючий у догмат трійці, триіпостасник.
ігіпіігоЬепгепе [ігаі'паіігои'Ьепгі:п] п хім. тринітробензол.
ігіпіігоіоіиепе [ігаі'паіігои'іо1)иі:п] див. ігіпіігоіоіиоі.
ігіпіігоіоіиоі [ігаґпаїігои'ізЦиоІ] п військ, тринітротолуол.
ігіпііу ['іншії] п 1) триєдність; 2) (Т.) рел. Трійця; < Т. 8ііііп§8 літня судова сесія; Т. Зипсіау зелена неділя, зелені свята; Т. іегт а) літній триместр (в університеті)', б) літня судова сесія.
ігіпкеі ['іпдкіі] п дрібнйчка; брелок; дешева прикраса.
ігіпкеігу ['індкііп] п збірн. дрібнйч-ки; прикраси.
ігіпотіаі [ігаї'поитрі] 1. п мат. тричлен; 2. аф 1) мат. тричленний; 2) біол. триноміальний; що вказує на рід, вид і різновид.
ігіо [Тгюи] п 1) муз. тріо; 2) троє,
трійця (людей)', три (предмети)', ~ оГ Ьаіуез спорт, лінія півзахисту; 3) ав. ланка з трьох літаків.
ігіосіе ['ігаюисі] п рад. тріод, ігіоіеі [ 'ігіюиіеі] п вірш, тріолет, ігіохіде ['ігаї'окзакі] пхім. триокис, ігір [іпр] 1. п 1) подорож, мандрівка; поїздка; екскурсія; рейс; Ьизіпезз ~ ділова поїздка, відрядження; гоипсі ~ поїздка тудй й назад; іо іаке а ~ з’їздити; 2) швидка легка хода; легкйй крок; 3) спотикання; падіння (зачепившись за щось) ', іо таке а - спіткнутися, упасти; 4) хйбний крок; помйлка; обмовка; помйлка на слові, ляпсус; 5) улов під час прямування судна до промислової ділянки; 6) спорт, підніжка; 7) спорт, заслін корпусом; 8) тех. засувка; 9) тех. розчіплюваль-ний прйстрій; перекидач; 10) гірн. состав (вагонеток)', 11) мор. галс; < ~ тар маршрутна карта; ~ ііскеі путівка, дорожній лист (водія автомобіля)', 2. V 1) ітй легко і швйдко; бігти вистрибом; 2) спотикатися, падати (спіткнувшись)’, 3) перекидати(ся) (тж ~ оуєг, ~ ир); 4) зробйти хйбний крок; обмовитися, помилйтися на слові; аіі аге арі іо ~ усім властйво помилятися; 5) збйти з пантелйку, заплутати; примусити зробйти хйбний крок (помйл-ку); 6) спіймати на брехні, викрити брехню (тж ~ ир); 7) спорт, підставити ногу (тж ~ ир); 8) танцювати легко й елегантно; 9) вирушати в подорож; робйти екскурсію (поїздку); 10) тех. розчіпляти; вимикати; 11) мор. вивертати з ґрунту (якір).
ігірагіііе ['ігаґрагіаіі] аф 1) тристоронній; троїстий; ~ сопГегепсе конференція трьох держав; ~ ігеаіу тристоронній договір; 2) що складається з трьох частйн.
ігірагііііоп [,ігаіра:'іі/п] п поділ на три частйни.
ігіре [ігаїр] 1. п 1) рубець, кендюх; 2) тельбухи; 3) перен. розм. погань, ка-зна-що; мотлох; ікаі’8 аіі ~ це все нісенітниці; 4) нікчема; 2. іпі дурнйця!, нісенітниця!
ігіредаї [ігаі'рі:с1І, 'іпркіаі] аф триногий.
ігі-рег$опа1 [ігаґра:8ПІ] афрел. єдйний у трьох особах.
ігіреіа1ои$ [ігаї'реіаіаз] аф бот. трипелюстковий.
ігір-Ьаттег ['інр.Ьаета] п тех. механічний МОЛОТ.
ігіріїазе ['ігаїГеїх] аф ел. трифазний.
ігірЬіЬіоиз [ігаї ТіЬіаз] аф що відбувається на землі, на морі і в повітрі; ~ \уаг£аге війна, що ведеться на землі, на морі і в повітрі.
ігірМІїопз ['іпЮод] п фон. трифтонг.
ігіріапе ['ігаїріеш] п ав. триплан.
ігіріе ['ґпрі] 1. п 1) потрійна кіль-
ігі
556
ігі
ігіскізії ['ігікі/] асі] хитрий; здатний обманути.
ігіскіе [ 'іпкі] 1. п струмочок, цівка; а ~ оГ Ьіоосі Ггот іЬе \уоипсі цівка крові з рани; 2. V 1) текти тонкою цівкою; сочйтися; крапати; Ьіоосі \¥а$ ігіскііп^ Ггот іЬе \уоипсі з рани сочйлася кров; ійе пе\У8 ~сі оиі новина просочилася; 2) лйти тонкою цівкою; Іо ~ іпк іпіо а Гоипіаіп-реп набирати чорнило в авторучку.
ігіскпіепі [ 'іпктопі] п прикраса, оздоба.
ігіск-8сепе ['ігікзі:п] п театр, зміна декорацій без опускання завіси.
йіскзіег ['ігікзіа] п 1) обманщик, ошуканець, шахрай; 2) хитрун, спрйт-ник.
Сгіскзу ['іпкзі] асі] 1) вйряджений, нарядний; 2) пустотлйвий, грайлйвий; 3) вередлйвий, примхлйвий; 4) ненадійний, обманливий.
ігіску ['ітікі] асі] 1) хйтрий; спрйт-ний; винахідливий, вправний; 2) складнйй, заплутаний; важкйй; ~ ргоЬІет складна проблема; 3) хйтрий, муарований; 4) ненадійний.
ігісііпіа [іг(а)і'к1іта] рі від ігісіі-піит.
ігісііпіс [іг(а)і'к1ітк] асі] триклйн-ний (про кристали).
ігісііпішп [іг(а)і'к1іпіот] п (рі ігісііпіа) іст. трикліній.
ігісоїонг ['ігікаїа] 1. п 1) трикольоровий прапор; ійе ЕгепсЬ ~ трикольоровий прапор Франції; 2) трикольорова кокарда; 2. асі] 1) трикольоровий; 2) перен. французький.
Сгі-соїгііпепіаі ['ігаї, копії'пепії] асі] що стосується трьох континентів; ~ зоїісіагііу сопГегепсе конференція солідарності трьох континентів.
ігісогп ['ігаіко:п] 1. п 1) трикутний капелюх; 2) міфічна тварйна з трьома рогами; 2. асі] 1) трикутний; 2) трирогий.
ігісозіаіе [ігаї'козіеіі] асі] триребро-вйй.
ігісоі ['ігікои] п 1) трико (тканина)’, 2) трикотажний вйріб.
ігісоііпе ['іпкоіі:п] п текст, три-котйн.
ігіс-ігас ['ілкігаек] п триктрак (гра).
ігіси$рі<1 [ігаї 'клзрісі] асі] 1) що має три вйступи (вістря); 2) анат. тристулковий; ~ уаіуе тристулковий клапан серця.
ігісусіе ['ігаїзікі] 1. п триколісний велосипед (мотоцйкл); 2. у їздити на триколісному велосипеді (мотоцйклі); 4 ~ 1апсііп£ §еаг ав. триколісне шасі.
ігісіепі ['ігаїсіопі] п тризуб(ець). ігісіепіаі [ігаї'депії] асі] тризубий.
ігі<1ітеп$юпа1 [,ігаісіі 'теп/опі] асі] тривймірний, об’ємний.
Ігкіиап ['ігаїфиоп] асі] 1) шо триває
три дні; 2) що відбувається кожного третього дня (через два дні на третій).
ігміуіпііе ['ігідітаїі] пмін. тридиміт.
ігіед [ігаїсі] асі] 1) вйпробуваний, перевірений; 2) надійний, вірний; ~ Ггіепсі вірний друг.
ігіеішіа [ігаі'еп]о] рі від ігіеппіит.
ігіешііаі [ігаі'еп]д1] 1. п 1) подія, що відбувається раз за три рокй (через кожні три рокй); 2) трирічний період; 3) триріччя; 2. асі] 1) що повторюється через три рокй; 2) що триває три рокй.
ігіеппішп [ігаі'еп]от] п (рі тж ігі-еппіа) трирічний період.
ігіепз ['ігаїепх] п (рі ігіепіез) лат. третина.
ІГІЄПІЄ8 [ігаї 'епіііг] рі від Ігіеп8.
ігіег ['ігаю] п 1) людйна, яка робить усе можлйве; 2) слідчий суддя; 3) с. г. пробовідбірник, щуп.
Тгіезіе [іп'езі] п геогр. н. м. Трієст.
ігіеіегіс [,ігап'іепк] п святкування, що влаштовується через рік (на честь Вакха).
ігіеиг [ігіґо:] п с. г. трієр.
ігіГасіа! [ігаі'Геі/1] п анат. трійчастий нерв.
ігіПс! ['ігаїГісі] асі] бот. трироздільний.
ІгіПе [ 'ігаїП] 1. п 1) дрібнйця, дріб-нйчка; доп’і хуазіе ііте оп ~8 не марнуйте час на дрібнйці; 2) невелйка кількість; риі а ~ оГ $и§аг іп ту іеа покладіть у мій чай трошки цукру; 3) невелйка сума; іі собі а теге ~ це коштувало зовсім недорого; 4) бісквіт, просочений вином і залйтий збйтими вершками; 5) муз. багатель; 6) сплав на олов’яній основі; 7) рі олов’яні вй-роби; 8) скромний подарунок; 9) чайові; 2. асіу трохи; а ~ диіі трохи нуднйй; Не 8еет8 а - аппоуед він, здається, трохи роздратований; 3. у 1) жартувати; ставитися несерйозно; йе І8 поі а тап іо ~ \уіій з ним не пожартуєш; 2) поводитися легковажно, займатися дрібнйцями; 3) гратися, крутйти в руках, смйкати; 4) витрачати марно (звич. ~ ау/ау); іо ~ ау/ау опе’8 ііте марнувати час.
ігіЛіпз ['ігаїЛід] 1. п 1) жартування, жартівлйва розмова; 2) марнування часу; 2. асі] 1) дріб’язковий, не-значнйй; ~ еггог дріб’язкова пбмйлка; 2) не вартий уваги, нікчемний; нецікавий; ~ гетагк банальне зауваження.
ігіГосаІ [ігаїТопкі] асі] трифокаль-ний.
ігіГосак [ігаіТоик(а)І2] п рі трифо-кальні окуляри.
ігіГоІіаіе [ігаїТоиІпі] асі] 1) бот. трилйстий; 2) архт. прикрашений трилйстим орнаментом.
ігіГоІіоІаіе [ігаї Тоиііаіеіі] асі] бот. трипелюстковий; трилйстий.
ігіГогш ['ігаі£о:т] асі] що має три форми (три вйди).
ігіїїігсаіе [ігаіТа:кеіі] асі] потрійний; що має три відгалуження.
ІгІ8 [іпд] 1. п 1) розм. вірна (надійна) людйна; 2) чепурун; джиґун; 3) тех. підкладка для гальмування колеса; 4) шк. розм. (скор. від ігі^опот-еігу) тригонометрія; 2. асі] 1) розм. охайний, ошатний, акуратний; 2) нарядний; модний; 3) здоровий, міцнйй; 4) точний, чіткйй; 3. у 1) тримати в порядку; 2) наряджати, убирати, прикрашати (тж ~ оиі); 3) набивати, наповнювати; 4) гальмувати; заклйню-вати; 5) підпирати, підтрймувати; підкладати під колесо для гальмування.
ігІ£ашІ8і ['ігідотіві] п троєженець.
ігі£атои8 ['птдотоз] асі] 1) одружений утретє; замужем утретє; 2) якйй має трьох дружйн; яка має трьох чоловіків; 3) бот. тригамний; що має три тйпи квітів.
ігщату ['ігідоті] п 1) троєженство; троємужжя; 2) третє одруження; третє заміжжя.
ігізешіпаї [ігаї дзетіпі] див. ігіГасіаІ. ігі£етіпи£ [ігаЕдзеттаз] п анат. трійчастий нерв.
<гі££ег ['ігідо] 1. п 1) військ, спус-ковйй гачок; собачка (рушниці)’, іо риіі ііле ~ а) спустйти курок; б) перен. пу-стйти в хід, надати руху; 2) тех. засувка; 3) рад. трйгер; 4) рад. пускова схема; < ~ Гш£ег вказівнйй палець правої рукй; ~ тоіог військ, спусковий механізм; ~ 8ууііс1т військ, гашетка; еа8у оп ійе ~ амер. запальнйй, легко збудливий; диіск оп ійе ~ імпульсйвний; якйй швйдко реагує; 2. у військ, приводити в дію спусковйй механізм (під-ривнйк, детонатор).
<гі£§ег-1іарру ['ігіда,Ьаері] асі] розм. войовнйчий; іо Ье ~ стріляти не цілячись.
ігі^іурії [ 'іг(а)ід1і£] п архт. тригліф. ігі£оп ['ігаїдоп] п 1) трикутник; 2) старовйнна ліра (арфа) трикутної форми; 3) (скор. від ігі£опотеігу) тригонометрія.
ігізопаі ['іпдопої] асі] трикутний, тригональний.
<гі£опотеігіс(а1) [,ігідопо'теіпк(а1)] асі] тригонометрйчний.
ігі£опотеігу [Дпдо'потііп] п тригонометрія.
ігі£опои8 ['іпдопо8| асі] тригональний, трикутний.
ігі£гат ( ігаїдгает] п сймвол (цифра, ієрогліф), що складається з трьох рйсочок.
ігі^гарЬ |'ігаідга:£] п комбінація з трьох літер, шо означає одйн звук.
ігіііесігаї [ігаї'Ьі.сігоІ] асі] тригранний, тристоронній.
ігіііесігоп [ігаї Ні:с!гзп] п мат. тригранник.
ігіке [ігаїк] 1. п (скор. від ігісусіе) триколісний велосипед (мотоцйкл);
ігі
558
іго
кість; 2) трійка, три (предмети)’, 3) триразове повторення шкільної програми; 4) триразове повторення обов’язкових фігур (фігурне катання)’, 2. ^ потрійний; потроєний; Т. аіііапсе іст. Троїстий союз; Т. епіепіе іст. Антанта, Троїста згода; ~ ішпр спорт. потрійний стрибок; ~ Не спорт, рівність трьох учасників; 3. асіу утрйчі; < - сго\¥П папська тіара; ~ ігее іст. шибениця; 4. V 1) потроювати; іо ~ опе’8 ейогіз потроювати зусилля; 2) потроюватися; ійе оиіриі оГ іехіііез ~сі вйпуск тканйн збільшився утрйчі.
ігіріеі ['ІгірІН] п 1) трійка, трійця (три предмети, три особи)’, 2) трійнята; близнюк з трійнят; 3) вірш, триплет; 4) опт. комбінація з трьох лінз; 5) муз. тріоль.
ігіріех ['іпріекз] 1. п 1) безосколкове скло, трйплекс; 2) муз. тричас-тковий (тридольний) розмір; 2. аф 1) потрійний; що складається з трьох частйн; 2) строєний; потрійної дії.
ігіріісаіе І [ 'іпріїкіі] 1. п 1) одна з трьох копій; іп ~ у трьох примірниках; 2) рі три абсолютно однакові предмети; 2. аф 1) потрійний; 2) складений у трьох примірниках.
ігіріісаіе II ['іпріїкеїі] V 1) потроювати; 2) складати у трьох примірниках.
ігіріісаііоп [,іпр1і'кеі/п] п потроєння.
ігіріісііу [іп ріїзіїї] п 1) троїстість; триєдність; 2) тріада, трійця, три.
ігірод ['ігаїросі] 1. п 1) триніжок, тринога; штатйв; 2) стіл (стілець) на трьох ніжках; 3) с. г. вішала (для сушіння сіна)’, 2. аф триногий.
Тгіроіі ['іпраіі] п геогр. н. м. Тріполі.
ігіроіі [ 'ітіраіі] п мін. трепел.
ігіроіііе ['Іпроиіаіі] п мін. інфузорна земля, трепел.
ігіроз [ 'ігаїроз] п екзамен для одержання відзнаки (у Кембриджі)’, < ~ Іізі спйсок тих, хто успішно склав екзамен; ~ рарег екзаменаційний запитальник для одержання відзнаки.
ігіррег [ ігіра] п 1) той, хто ходить швйдко і легко; 2) тж знев. екскурсант, турйст; 3) тех. прйстрій для розчеплення; 4) тех. перекидач; 5) тех. скидач.
ігірріпз [Тпрп]] І. п 1) легка хода; 2) тех. розчеплення; 3) тех. перекидання (вагонетки)’, 4) тех. відключення, вимикання; 2. аф 1) прудконогий; з легкою ходою; 2) якйй помиляється; грішний; 3) тех. що виключає (вимикає, відключає).
ігірріп£Іу [ Ігіріі]її] адч 1) швйдко, легко, спрйтно; 2) гладко, плавно; швйдко і легко (про манеру розмовляти)’, жваво.
ігір-ігаіп ['іпрігеїп] п екскурсійний поїзд.
ігіріусії ['Ігіріїк] п мист. трйптих.
ігіріудие [ІпрТіїк] п посвідчення для переїзду автомобіля через мйтни-цю.
ігіриШаіе [ігаі'р)и:с1іеіі] V танцювати від радості (від збудження); стрибати від захоплення.
ігідиеіга [ігаї'кхуеіга] п орнамент з трьох переплетених дуг (петель) у вйгляді трикутника.
ігідиеігои$ [ігаґкхуеігаз] аф 1) трикутний; 2) бот. тригранний (про стебло).
ТгІ8 [іпз] п ч. ім'я Тріс (зменш, від Тгізіат, Тгізігат, Тгізіап).
ігізесі [ігаї'зекі] V ділйти на три рівні частйни.
ігізесііоп [ігаї'зек/п] п поділ на три рівні частйни.
ТгізЬ [Іп/] п ж. ім'я Тріш (зменш, від Раігісіа).
ТгізЬ а ['ігі/о] п ж. ім'я Тріша (зменш, від Раігісіа).
ігізЬа^у [ іп/о:] п велорйкша.
ігізтиз ['ігіхтоз] п мед. тризм, судорожне стискання щелеп.
ТґІЗЗІЄ ['ІҐ181] П Ж. Ім'я ТрІССІ (зменш, від Веаігісе).
Тгізіат ['іпзіот] п ч. ім'я Трістам.
Тгізіап [іпзіаеп] п ч. ім'я Трістан.
ігізіГїіІ ['іпзіГиІ] аф сумнйй, похмурий, засмучений.
ігізіісЬ ['ігізіїк] п вірш, трйвірш.
Тгізігат ['іпзігзт] п ч. ім'я Тріс-трам.
ігізуІІаЬіс [ 'ігаїзі ЧаеЬік] аф трискладовий.
ігізуІІаЬІе ['ігаї'зіІоЬІ] п трискладове слово.
ігііе [ігаїі] аф 1) банальний, заяложений; ~ ідеа банальна ідея; ~ теіа-рйог заяложена метафора; 2) потертий, стертий; 3) уторований (про стежку тощо).
ігііісаі ['ігаїіікої] аф банальний, тривіальний.
ігііісаіе [Дпіі'кеїіі] п тритікале (гібрид жита і пшениці).
ігіііит ['іпііат] п хім. трйтій.
ігііоіо [ 'ігаїіаіои] п військ, тротйл, тол.
ігііоп ['ігаїіп] п 1) зоол. тритцн;
2)	перен. моряк, річковйк; 3) (Т.) міф. тритон; 4) амер. військ, розм. тротйл, тол; ~ Ьіоск толова шашка.
ігііопе ['ігаїіоип] п муз. тритон.
ігііигаіе [Чпі/игеїі] V розтирати на порошок.
ігііигаііоп [,іііі]и'геі/п] п 1) розтирання на порошок; 2) порошок.
ігішпрЬ ['ігаіатЛ 1. п 1) тріумф; перемога; іЬе ~ оГ §оод оуєг єуіі перемога добра над злом; іо асЬіеуе §геаі ~з мати велйкі досягнення; 2) радість
перемоги; 3) іст. тріумфальний похід; 4) ірон. втілення, сймвол; 2. у 1) перемагати, здобувати перемогу, брати верх (над кимсь — оуєг); 2) торжествувати; святкувати перемогу; радіти;
3)	іст. тріумфувати, святкувати тріумф.
ігіитрЬа! [ігаї'лтГаї] аф тріумфальний; ~ \угеаій лавровий вінок переможця.
ігіитрЬапі [ігаї'лтГапі] аф 1) переможний; Ііте ~ агту переможна армія; 2) тріумфуючий; радісний; ~ зйоиіз радісні вйгуки; 3) тріумфальний; 4) чудовий, блискучий.
ігіитуіг [ігаї'лтуо:] п (рі тжігі-итуігі) іст. тріумвір.
ігіитуігаіе [ігаї'лтуїпі] п 1) тріумвірат; 2) троє, трійця, група з трьох.
ігішпуігі [іп'итуїгі:, ігаґлтуїгаї] рі від ігіитуіг.
ігіипе ['ігау’ит] 1. п триєдність; трійця; 2. аф триєдйний.
ігіипііу [ігаі']и:пііі] п 1) триєдність;
2)	(Т.) рел. зелені свята, Трійця.
ігіуаіепсе [ігаі'уеііоп8, 'ігаїуоіопз] п хім. тривалентність.
ігіуаіепі [ігаї'уеііопі, ігаїуоіопі] сф 'хім. тривалентний.
ігіуєі ['ігіуіі] п 1) таган; 2) підставка (для каструлі тощо); 3) триніжок; < ~ іаЬІе стіл на трьох ніжках; аз гі§гіі аз а ~ усе гаразд, усе в порядку.
ігігіа ['ігіуіо] п 1) лат. рі дрібниці;
2) рі від ігіуіит.
ігіуіаі ['іпуіоі] аф 1) незначнйй, дрібнйй; пустйй; ~ ехрепзез дрібні витрати; 2) тривіальний, банальний; ~ гетагк банальне зауваження; 3) ненауковий, народний (про назви рослин і тварин); < ійе ~ гоипсі буденщина, рутйна.
ігіуіаіізт ['іпуюііхт] див. ігіуіаіііу.
ігіуіаіііу [,іпуі'ае1ііі] п 1) незначність; 2) дрібнйця; 3) тривіальність, банальність; іо зреак іп ігіуіаііііез говорйти загальними фразами.
ігіуіит ('ігіУіот] п (рі ігіуіа) 1) іст. трівіум (цикл навчальних дисциплін у середній школі); 2) зоол. трівіум.
ігпуеекіу [ігаі'\уі:к1і] І. п 1) періо-дйчне видання, що виходить через кожні три тйжні; 2) періодйчне видання, що виходить трйчі на тйждень; 2. еф 1) шо виходить (відбувається) через кожні три тйжні; 2) що виходить (відбувається) три разй на тйждень.
Тгіх [іпкз] п ж. ім'я Трікс (зменш, від Веаігісе, Веаігіх).
Тгіхіе [іпкзі] п ж. ім'я Тріксі (зменш, від Веаігісе, Веаігіх).
Тгіху ['іпкзі] див. Тгіхіе.
ігосаг [ ігоика:] п мед. троакар.
ігосЬаіс [ігои'кеїік] аф вірш, трохеїчний, хореїчний.
ігоскаісз [ігои'кепкз] п рі вірш, хорей, трохей.
(то
559
іго
ігоскапіег [ігои'кжпіа] п 1) анат. вертел; 2) ент. вертлюг.
ігоскапііп [ігои'кжпііп] п ент. малий вертлюг.
ігоске [€гои/] п таблетка.
ігоскее ['ігоикі:] п вірш, трохей, хорей.
ігод [їгосі] 1. п розм. стежка; 2. разі і р.р. від ігеад II.
іпмШеп І'їгосіп] р.р. від ігеасі II.
іго^кхіуіе [ 'ігодіадаїі] п 1) троглодит, печерна людйна; 2) самітник; 3) мешканець нетрів.
<го£Іо<1уііс [,ігод1ои'дііік] аф 1) троглодйтський; 2) занепадий; 3) допотопний; безнадійно застарілий.
Тгоіс [Чгошк] аф троянський.
Тгоіап ['їгоисізап] 1. п 1) троянець; 2) розм. хоробра, енергійна, витривала людйна; Ііке а ~ мужньо, по-геройському; 3) розм. веселий хлопець; горілчаний брат; < іо \уогк Ііке а ~ працювати старанно; 2. аф троянський; Ше ~ когзе троянський кінь; (ке ~ \¥аг Троянська війна.
ігоіі [Ггоиі] 1. п 1) міф. троль; 2) куплети, що виконуються співаками по черзі; 3) ловля рйби на блешню; 4) передача по колу; 2. V 1) виспівувати, наспівувати; 2) співати куплети по черзі; 3) котитися, обертатися; 4) ловйти рйбу на блешню; 5) передавати по колу; 6) швйдко говорйти; патякати.
ігоііеу ['ігоіі] 1. п 1) візок (рознощика)', 2) тех. вагонетка; дрезйна; візок; 3) кін. операторський візок; 4) ел. роликовий струмознімач; тролей; 5) амер. трамвай; < ~ саг амер. трамвай; ~ Ьоізі тех. тельфер; ~ Ііпе амер. трамвайна лінія; 2. V амер. 1) їхати на трамваї; 2) везтй на трамваї.
Ігоііеу-Ьиз ['ігоііЬаз] п тролейбус.
ігоііеу-роіе ['ігоііроиі] п ел. штанга тролейбуса.
іго11еу-і¥іге [ 'іго1і,\уаіа] п контактний (тролейний) дріт.
ігоШпв ['ігоиіід] п ловля рйби на блешню.
ігоііор ['ігоіар] 1. п 1) розм. нечепура, хвойда; 2) повія, проститутка; 2. V бути нечепурою.
ігоііу [ 'ігоіі] п англійське мереживо.
іготЬазк ['СготЬаеЛ п суданський бумеранг.
іготЬопе [ігот'Ьоип] п муз. тромбон.
іготЬопізі [ігзт'Ьоитзі] п тромбоніст.
іготтеї ['іготаї] п гірн. барабан; барабанне решето.
ігототеіег [ігои'тотіО] п мікро-сейсмометр.
ігоп [ігоп] п іст. 1) міські громадські ваги; 2) рйнок.
ігопа [Чгоипа] п мін. трона.
(топазе [Чгоипідз] п іст. 1) зважу
вання товарів на міськйх вагах; 2) плата за зважування товарів.
ігоор [ґгиір] 1. п 1) група людей, загін; 2) череда, отара, стадо; 3) рі війська; епету ~ війська протйвника; 4) амер. військ, ескадрон; 5) військ, батарея; 6) трупа акторів; 7) звич. рі велйка кількість, безліч; 8) збір (під барабанний бій); < ~ а§е військ, загальна вйслуга років; ~ аззетЬІу зосередження військ; ~ дгор викидання парашутного десанту; ~ диіу стройова служба (посада); служба у військах; ~ Іапдіпз вй-садка десанту; ~ Іеадіпз управління військами в бою; ~ тоуетепі пересування військ; ~ ойісег стройовйй офіцер; ~ рориіаііоп кількісний склад військ; ~ зскооі військова школа; ~ ігаіп військовйй (ешелон); ~ ігаіпіпз бойова підготовка військ; ~ ігапзрогі військовйй транспорт; ~ ипіі військова частйна; 2. V 1) збиратися натовпом; іо ~ іо^еікег збиратися разом; 2) рухатися натовпом (юрбою); 3) перевозити (перекидати) війська; 4) формувати загін (загони); 5) розм. проходити строєм; 6) об’єднуватися, з’єднуватися; □ ~ алуау, ~ оГГ а) розм. відходити, від’їздйти; б) військ, поспішно вирушати; ~ гоиші оточувати (когось); < іо ~ іке соїоигз урочйсто проносити прапор на параді.
ігоор-саггіег ['іги:р,кжгіа] п 1) транспортер для перевезення військ; 2) ав. транспортно-десантний літак; ~ ауіаііоп транспортно-десантна авіація.
ігоорег ['іги:ра] п 1) танкіст; 2) солдат мотострілецького підрозділу; 3) солдат парашутно-десантних військ; 4) кавалерйст; 5) кавалерійський кінь; 6) транспорт для перевезення військ; 7) австрал., амер. кінний поліцейський; 8) амер. розм. поліцейський; < іо Ііе Ііке а ~ безсоромно брехати; іо з\уеаг Ііке а ~ лаятися як візнйк.
ігоор-Ьогзе ['іги:рко:8] п кавалерійський кінь.
ігооріпз ['іпі:ріі]] п 1) перевезення військ за межі метрополії; 2) мор. перевезення військ.
ігоор-зЬір ['іги:р/ір] п військ, транспорт для перевезення військ.
ігоозйіе [ 'іги:8іаіі] п мет. тростйт. Ігоре [ігоир] п літ. троп.
СгорЬіс ['ігоГік] аф фізл. трофічний.
ігоріїіесі [ 'ігоиГкі] аф прикрашений трофеями (нагородами).
ігоріїу ['ігоий] п 1) трофей; здобич; ігоркіез оГ іке ска8е мислйвські трофеї; 2) приз, нагорода; 3) архт. живопйс-ний (скульптурний, ліпнйй) орнамент у вйгляді військовйх обладунків.
ігоріс ['ігорік] 1. п 1) геогр., астр. тропік; іке ~ оГ Сапсег тропік Рака; іке ~ оГ Саргісогп тропік Козерога; 2) геогр. (іке ~з) рі тропічна зона, тропіки; 2. аф тропічний.
ігорісаі ['ігорікаї] аф 1) тропічний; ~ сіішаіе тропічний клімат; ~ сіізеазез тропічні хвороби; ~ гі£ тропічне обмундирування; 2) жаркйй (про клімат); 3) перен. гарячий, прйстрасний, жагучий; 4) фігуральний.
ігорісаіі/е [ 'ігорікаїаіг] у 1) підготовляти до дій у тропіках; 2) надавати стійкості в тропічних умовах.
ігорісороіііап [Дгорікои'роіііоп] аф що мешкає у тропіках (про тварин).
ігорізт ['ігоиріхт] п біол. тропізм, ігороіову [ігои'роіосізі] п 1) образна мова; фігуральний спосіб вйраження; 2) тропологія.
ігорораизе ['ігороироїх] п метеор. тропопауза.
ігорозрйеге ['ігороизГіа] п тропосфера.
(тої [ігоі] 1. п 1) рись (алюр); аі а ~ рйссю; 2) швидка хода; швидкйй крок; 3) прогулянка швидким кроком; пробіжка; іо &о Гог а ~ пробігтися; 4) розм. дитйна, яка вчйться ходйти; 5) амер. підрядковий переклад, дослідник; шпаргалка; 6) знев. карга, стара відьма; 2. у 1) бігти рйссю; 2) пускати рйссю; іо ~ а когзе пустити коня рйссю; 3) ітй швидкйми кроками, квапитися; 4) колихати дитйну на коліні; □ ~ аЬоиі метушйтися; ~ а1оп& розм. а) швйдко братися до чогось; б) ітй геть; ~ оиі а) показувати рись (кінний спорт); б) розм. хизуватися; ~ гоиші водйти (когось по місту); показувати (місто тощо); іо ~ зтЬ. ой* кіз 1е§з загнати, заморйти когось.
ігоіЬ [ігои0] 1. п 1) вірність, відданість, чесність; 2) обіцянка, слово честі; Ьу ту ~ (даю) слово честі; іо р1і§кі опе’з ~ поклястйся у вірності; 3) істина, правда; іп - справді, насправді; 2. удавати слово; обіцяти од-ружйтися.
ігоіЬ-рІі^Ьі ['ігои0р1аіі] 1. п заручини; 2. аф заручений; 3. у давати обіцянку одружйтися.
ігоііег ['ігоіа] п 1) рисак (кінь); 2) рі ніжки (свинячі тощо — для страви); 3) рі жарт. ноги.
ігоіііп£-гасе ['ігоіідгеїз] п рисйсті вйпробування (кінний спорт).
ігоііоіг ['ігоі\уа:] п фр. тротуар.
ігоіуі ['ігоиііі] п хім. тротйл, тринітротолуол.
ігоиЬжіоиг ['ігиіЬасіиа] п фр. іст. трубадур.
ігоиЬІе ['іглЬІ] 1. п 1) неспокій, хвилювання; тривога; іо §іує зтЬ. ~ завдавати комусь клопоту, непокоїти когось; 2) утруднення; складність; І кад зоте ~ іп геасііп^ кіз капсі\угіііп§ мені було важко розібрати його почерк; 3) неприємність; горе, лйхо, біда; іо Ье іп ~ бути в біді; іо іпіо ~ потрапити в біду; іо таке ~ Гог зтЬ. завдати комусь неприємностей;
іго
560
4) турбота, клопіт, морока, рахуба; іо іаке (Іке) ~ узяти на себе турботу; Іо іаке тиск ~ старатися, клопотатися; по ~ аі аіі ніякого клопоту; це не важко (відповідь на прохання)} 5) перешкода; джерело неприємностей; причйна занепокоєння; 6) заворушення, безпорядки; 7) хвороба, недуга; кеагі ~ хвороба серця; тепіаі ~ психічний розлад; 8) розм. пологи; 9) тех. порушення (режиму роботи)} аварія, пошкодження; 10) геол. скид, дислокація; < ~ саг аварійний автомобіль; ~ сге\у аварійна бригада; ~ тап амер. аварійний монтер; ~ зроїв райони із загостреною обстановкою; райони безпорядків; ~ Ігиск автомобіль технічної допомоги; \укаі’8 іке ~? у чому справа?, що трапилося?; Іо авк Гог (Іо Іоок Гог, іо веек) ~ поводитися необережно, лізти на рожен; Іо Ье іп ~ а) бути вагітною (про незаміжню жінку)} б) сидіти у в’я-знйці; іо £ЄІ іпіо ~ а) завагітніти (про незаміжню жінку)} б) потрапити у в’я-знйцю; тап ів Ьогпе ипіо ~ бібл. людйна народжується для страждання; 2. V 1) тривожити, непокоїти, розстроювати; у/каї ~в те ів кег аЬвепсе мене непокоїть її відсутність; 2) турбуватися, хвилюватися; розстроюватися; боп’ї ~ аЬоиі іі не хвилюйтеся за це; 3) мучити, завдавати болю (страждань); ту 1е§ ~в те у мене болйть нога; 4) утруднювати; приставати, чіплятися; набридати; 5) просйти, турбувати (як ввічливе прохання)} тау І ~ уои іо вкиї Іке доог? зачиніть, будь ласка, двері; тау І ~ уои Гог іке ваіі? передайте, будь ласка, сіль; тау І ~ уои Гог а таїск? можна попросйти у вас сірнйк?; 6) даватися з труднощами; таїкетаїісв доевп’ї ~ те аі аіі математика дається мені легко; 7) старатися; робйти зусйлля; 8) розбурхувати; баламутити; Іо ~ \уаІегв каламутити воду; 9) тех. порушувати, пошкоджувати; < доп’І ~ ІгоиЬІе ипііі ІгоиЬІе ~в уои присл. не будй лйха, поки воно спить.
ІгоиЬІед ['ІглЬкІ] аф 1) неспокійний; стривожений; ~ Іоок стривожений погляд; 2) штормовйй; що провіщає бурю; ~ вку грозове небо; < ~ Гатіїіев неблагополучні сім’ї; ~ \уаіегв складне становище; хвилювання, занепокоєння; Іо Гівк іп ~ хуаіегв ловйти рйбку в каламутній воді.
ІгоиЬІе-Ггее ['іглЬІЇгі:] аф надійний, безвідмовний; безперебійний.
ІгоиЬІетакег ['ІглЬІ, теїка] п порушник спокою (порядку); баламут.
ігоиЬІег [ЧглЬІа] п 1) порушник спокою (порядку); 2) той, хто завдає клопоту(викликає занепокоєння,тривогу).
ігоиЬІе-вЬооіег	[ 'ІглЬІ ,/и:Іа]	п
1)	аварійний монтер; 2) спеціальний
уповноважений для улагодження конфліктів.
<гоиЬ1е-$коогіп£ ['ІглЬІ, /и:1іі]] п 1) тех. пошуки пошкоджень; вйявлення несправностей; 2) улагодження конфлікту; < ~ ШІ8ВІОП поїздка для улагодження конфлікту.
ІгоиЬІевоте ['іглЬІват] асі] 1) що завдає клопоту; 2) важкйй; клопітнйй, турботний; ~ таїїег клопітна справа; ~ ргоЬІет важке завдання; 3) недис-циплінований, неспокійний; - скіісі неспокійна дитйна; 4) нестерпний; ~ кеадаске нестерпний головнйй біль; 5) надокучливий; ~ Пу надокучлива (уїдлива) муха.
ІгоиЬІоив ['ІглЬІав] аф 1) неспокійний; тривожний; смутнйй; ~ іітев смутні часй; 2) хвилюючий, бентежний.
ігоидії [іго:£] п 1) корйто, годівнй-ця; 2) діжа; 3) жолоб, лотік (для стікання води)} 4) западина, улоговина; 5) підошва (хвилі)} 6) найглйбша точка (падіння виробництва, цін)} 7) геол. мульда; 8) гірн. риштак; < Іо \уа1к ир Іо Іке ~, ГосИег ог по Годдег амер. виконувати свої обов’язки; упокоритися своїй долі.
ігошісе [Ігаипв] V 1) бйти, шмагати; карати; 2) розм. завдати поразки, розбйти; 3) суворо вичйтувати (шпетити); 4) розм. переслідувати за законом.
Ігоире [Іги:р] п фр. трупа.
ігоирег ['Іги:ро] п 1) член трупи, актор; 2) досвідчений актор; < а §оод ~ сумлінна, працьовйта і витривала людйна.
ігоивег [ ігаига] V розм. привласнювати; прибирати до кишені.
ігоивег-ЬиКоп ['Ігаига.ЬлІп] п гудзик для штанів.
йгоивегіпз ['Ігаигагп]] п тканйна на штанй.
<гои$ег-1е£ ['Ігаихаїед] п колоша, штанйна.
Ігоивег-ргевв [ 'ігаигаргев] п прес для штанів.
Ігоивегв ['Ігаигаг] п рі 1) штанй, брюки; 2) шаровари.
Ігоивег-вігеісЬег ['Ігаига^вігеї/а] п тримач для штанів.
Ігоиввеаи ['Ігигвои] п (рі тж ігоив-веаих) фр. посаг, прйдане.
ігоиввеаих ['іги:вои] рі від ігоиввеаи.
ігоиі [Ігаиі] п (рі без змін) іхт. форель.
Ігоиі-Пу [ ІгаиіПаї] п штучна мушка для ловлі форелі.
ігоиііп£ [ Ігаиііі]] п ловля форелі.
ігоиіу [ Ігаиіі] асі] багатий на форель.
ігоиуаіііе [Дги.'уа.і] п фр. знахідка.
ігоуєг ['ігоиуа] п 1) юр. привласнення; незаконне заволодіння (чимсь)} 2) позов про повернення привласненого кимсь майна (тж асііоп оГ ~).
ігоіу [Ігои] 1. п розм. плоскодонка для ловлі оселедців; 2. у 1) вірити; 2) думати, гадати, вважати.
ігоіуєі ['Ігаиаі] 1. п 1) буд. лопаточка, кельма; 2) садовий совок; лопатка; < іо Іау іі оп \уіік а ~ а) грубо лестйти; б) перебільшувати; утрйрува-ти; 2. у 1) буд. накладати (розгладжувати) кельмою; 2) накладати густо (товстйм шаром); 3) перен. грубо лестйти; надмірно вихваляти.
Тгоу [Ігої] п 1) геогр. н. м. Троя; 2) ч. ім'я Трой.
Сгоу [Ігої] п тройська система мір і вагй; < ~ роипб тройський фунт; ~ \уеі§кі монетна (тройська) вага.
Ігоу-Гаіг ['ІгоіГєо] п розм. безладдя; метушня, сум’яття.
Сгоу-іо^уп ['ігоііаип] див. Ігоу-Гаіг.
Ігиапсу ['ігиюпві] п 1) прогул; 2) нехтування службою.
ігиапі ['Ігигопі] 1. п 1) прогульник; 2) школяр, якйй прогулює уроки; 3) ледащо; < Ю ріау ~ прогулювати (уроки)} 2. асі] 1) якйй прогулює уроки (про школяра)} 2) якйй нехтує своїми обов’язками; 3) лінйвий, бездіяльний; 3. V 1) прогулювати заняття; 2) нехтувати своїми обов’язками.
Іпісе [Іги:в] п 1) перемйр’я; а іхуєіує коигв’ ~ дванадцятигодйнне перемйр’я; Іке Па§ о£ ~ білий прапор (як знак перемир'я)} ~ оГ Оод іст. припйнення воєнних (ворожих) дій під час церковних свят (у середні віки)} 2) пере-почйнок, передйшка; затйшшя; ~ Ю опе’в раіп передйшка від болю; 3) кінець, припйнення; а ~ іоієвііпе? досить жартів!, годі жартувати!
ігиск [Іглк] 1. п 1) візок; вагонетка; ручнйй двоколісний візок; 2) вантажний автомобіль; 3) зал. відкрйта товарна платформа; 4) колесо, коток; 5) мор. клотик; 6) товарообмін; 7) оплата праці товарами (натурою); 8) дрібнйй товар; 9) зв’язок, відносини, стосунки; Іо кауе по ~ \уіік втЬ. не підтрймувати стосунків з кимсь; уникати когось; 10) мотлох, дрантя; 11) нісенітниця, дурнйця; 12) амер. овочі (для продажу)} ~ сгорв городні культури; < Т. Асів іст. закони, що обмежують систему оплати праці товарами; - £агт амер. овочівнйцьке господарство; ~ Гаппег фермер-овочів-нйк; ~ £агтегіп£ промислове городництво; - віапсііп£ місце стоянки вантажних автомобілів; ~ віаііоп військ. автомобільна радіостанція; ~ ігасіог трактор-тягач; ~ ігаііег а) вантажний автомобіль з прйчепом; б) прйчіп вантажівки; ~ ипіі кін. тонваген, автома-шйна із звукозаписною апаратурою; ~ \уа§ев заробітна плата, що видається товарами; 2. у 1) перевозити на вантажівках; 2) вантажити на вантажівки (платформи); 3) обмінювати; вестй бартерну торгівлю; 4) платйти нату
іги
561
іги
рою (товарами); 5) торгувати, розносячи товари; 6) проміняти; 7) амер. займатися овочівнйцтвом; 8) мати добрі стосунки (з кимсь).
(тискане ('іглккіз] п 1) перевезення на вантажівках; 2) плата за перевезення на вантажівках; 3) обмін.
ігискег ['іглка] п 1) транспортувальник вантажів; 2) водій вантажівки; 3) амер. фермер-овочівнйк.
ігиск-£аг(1епіп£ ['їглк'да.сіпії]] п амер. промислове городництво.
ігискЬеасі ['їглкЬесі] п пункт розвантажування автотранспорту.
ігискіпз ['іглкії]] п 1) перевезення на вантажівках; 2) промислове городництво; < ~ іпсіизігу автотранспортні компанії; ~ зігіке страйк водіїв вантажного транспорту.
ігискіе [ 'іглкі] 1. п 1) головка сйру циліндрйчної форми; 2) коліща; ролик; 3) візок; 4) розкладушка (тж —Ьед); 2. V 1) плазувати (перед кимсь — іо); боягузливо підкорятися; 2) рухатися на коліщатах.
Йтіскіе-Ьеіі ['іглкІ'Ьесі] п 1) розкладушка; 2) низеньке ліжко на коліщатах.
ігискіег [ 'іглкіа] п підлабузник, підлесник, догідник.
ігискшап [іглктап] п (рі ігисктеп |-тап]) 1) водій вантажівки; 2) транспортувальник вантажів.
йтіск-тошііе<1 ['іглк'таипікі] аф 1) установлений на автомобілі; 2) посаджений на автотранспорт; моторизований; 3) що перевозиться автотранспортом; 4) пересувнйй; 5) самохідний.
йтіск-$1іор ['іглк/ор] п іст. 1) підприємство, що видає заробітну плату товарами (замість грошей)’, 2) крамнйця, в якій по квитанціях видають товари замість заробітної плати.
іліск-зузіеш ['іглк'зізіїт] п іст. 1) система оплати праці товарами; 2) система, за якою робітнйк зобов’язаний купувати товари в крамнйці господаря.
гітісиїепсе ['іглк]иІ0П8] п 1) лютість, жорстокість; 2) грубість, різкість; дошкульність, ущйпливість.
ігисиїепі [ 'іглкіиіапі] асі] 1) лютий, жорстокий; 2) грубий, різкйй; дошкульний, ушйпливий; 3) нйций, продажний.
іпкІ£Є [іглсіз] 1. п 1) стомлива прогулянка; 2) довгий важкйй шлях; 2. V 1) ледве йти, стомлено плентатися; 2) вирушати, відходити.
йгіі(1£еп [ 'іглфрп] п треджен (стиль плавання’, тж ~ зігоке).
Тгшііе ['ігигсії] п ж. ім'я Труді (зменш, від Егтепігисі(е), Оегігисіе).
Тгшіу ['іги.сіі] див. Тгисііе.
ігие [Іги:] 1. п ((Ье ~) правда, істина; 2. ай] 1) вірний, правильний; із
іі ~ іЬаі уои аге £оіп§ а\уау? це правда, що ви від’їжджаєте?; а ~ зі£п оГ гаіп вірна ознака дощу; іо таке ~ тех. вйправити, відрихтувати; 2) відданий; а ~ Ггіеисі відданий друг; 3) справжній, правдйвий, істинний; 4) правильний, точний; 5) законний, дійсний, чйн-ний; ~ йеіг законний спадкоємець; 6) щйрий, неудаваний; правдйвий; 7) стійкйй, стабільний; 8) фіз. ідеальний (про середовище); 9) точний; ~ сору завірена копія; 10) тех. точно припасований; 11) чесний, доброчесний; < ~ Ьііі юр. затверджений обвинувальний акт; - тизЬгоот бот. шампіньйон звичайний; ~ оііег річкова вйдра; ~ зіоск махровий левкой; іо соте ~ збуватися (про мрії тощо); ~ аз І зіапсі йеге щоб мені з місця не зійтй; аз ~ аз зіееі відданий душею і тілом; 3. аду 1) правдйво, чесно; йіз \уогсі8 гіп£ - його слова звучать правдйво; 2) точно; відповідно до норми; 4. у (тж ~ ир) 1) вивіряти; правити; 2) припасовувати, приганяти; регулювати.
іпіе-ЬІие ['іги:'Ь1и:] 1. п 1) вірність, відданість; 2) вірний прихйльник (прибічник); 2. аф розм. 1) послідовний; стійкйй; ревний; 2) відданий, вірний, надійний; справжній.
іпіе-Ьогп ['іги:'Ьо:п] аф природжений; справжній.
іпіе-Ьге<1 ['ігиі'ЬгесІ] аф 1) добре вйхований; 2) чистокровний; ~ ЗсоісЬ іеггіег чистокровний шотландський тер’єр.
іпіе-1іеагіе<1 ['іги:'Ьа:ік1] аф щйрий; відданий, вірний, чесний.
іпіеіпз ['іти:ід] п тех. 1) вивірю-вання; точне регулювання; приганяння; 2) рихтування; 3) правка (шліфувального круга).
іпіє-іоує ['іги:1лу] п 1) коханий; кохана; любий; люба; 2) подвійний вузол (тж ~ кпоі) (символ відданості і любові).
іпіепе$$ ['іпгпіз] п 1) вірність, правдйвість; 2) лояльність, відданість; 3) точність, правильність.
іпіерешіу ['іги:,рет] п чесна, надійна людйна.
іпіЯ* [ігл£] у шотл. ошукувати; красти.
іпііїїе [ігл£1] п бот. трюфель.
іпііПесІ [ЧглНсі] аф приготований з трюфелями, приправлений трюфелями.
іпі£ [їглд] п розм. 1) дерев’яна мй-ска; 2) плетений кошик; 3) повія.
ІП1І8Ш ['іпігіхт] п трюїзм.
іпіП [їглі] п повія, проститутка.
іпііу ['іги: її] асіу 1) правдйво, щйро; І ат ~ §геаіГи! (о уои я вам щйро вдячний; 2) точно, правильно; 3) лояльно, вірно, віддано; іо зєґує зтЬ. ~ віддано служйти комусь; 4) справді,
дійсно, істинно; а ~ ЬеаиііГиІ рісіиге справді гарна картйна; іо Ье ~ йарру бути по-справжньому щаслйвим; 5) законно; 6) правду кажучи; < уоигз ~ а) щйро ваш; з пошаною (у кінці листа); б) жарт, ваш покірний слуга.
ігитр [іглтр] 1. п 1) козир, ко-зйрна карта; іо ріау а ~ козирнути; іо риі зтЬ. іо (Ьіз) ~з а) карт, примусити когось козиряти; б) поставити когось у скрутне становище; іо йауе аіі ~з іп опе’з йапсі а) мати на руках усі козирі; б) мати усі переваги, бути господарем становища; 2) розм. добрий хлопець; 3) поет, труба, сурма; < ~ асе козйр-ний туз; ~ зиіі козйрна масть; іо іигп ир ~з несподівано закінчйтися благополучно (щаслйво); 2. у 1) козиряти, бйти козирем; 2) перен. перевершити, побйти; 3) трубйти, сурмйти; роздзвонювати; О ~ ир вйгадати, сфабрикувати; іо ~ ир ап ехсизе вйгадати прйвід; іо ~ ир а сйаг£Є сфабрикувати обвинувачення.
йтшір-саг<1 ['іглтр'ка.сі] п 1) козир, козйрна карта; 2) перен. вірна (надійна) справа; іо ріау опе’з ~ а) викладати козир; б) пустйти в хід надійний ( останній) засіб.
ігшпрегу ['іглтрап] 1. п 1) мішура, дешевина; 2) дурнйці, казна-що; 2. аф 1) мішурний, показнйй; 2) непридатний, негодящий (для вжитку); неспроможний; ~ аг^итепіз неспроможні аргументи.
ігшпреі ['іглтріі] 1. п 1) муз. труба, сурма; 2) слухова трубка; 3) звук трубй (сурмй); трубний звук; 4) ревіння слона; 5) рупор, мегафон; 6) розтруб; 7) лійка; 8) трубач; < ~ Йу гедзь; ~ уаиіі архт. тромп; іо Ь1о\у опе’з о\уп ~ хвалйтися, хвастати, займатися саморекламою; 2. у 1) сурмйти, трубйти; 2) ревтй (про слона); 3) сповіщати (по радіо тощо) ; ійе гадіо ~ед ійе пєу/з аіі оуєг ійе \уог1сі радіо рознесло цю новину по всьому світу.
ігшпреі-саіі ['іглтрііко:!] п 1) звук трубй (сурмй); 2) заклик до дії.
іпітреіег ['іглтрііа] п 1) трубач, сурмач; 2) зоол. голуб-трубач; < іо Ье опе’з о\уп ~ хвастати, хвалйтися, займатися саморекламою.
ігшпреііпз ['іглтрііід] п 1) звук трубй (сурмй); 2) ревіння (слона).
ігитреі-та]ог ['іглтріі, теїсіза] п штаб-сурмач.
ігитреі-зЬаресІ ['іглтріі/еірі] аф лійкоподібний; у формі розтруба.
ігшісаіе [іглдкеїі] у 1) зрізувати верхівку; утинати; обрізувати; 2) урізувати, скорочувати (промову, статтю тощо); 3) спотворити, покалічити, понівечити.
іпіпсаіесі [ 'іглдкеїіїсі] аф 1) зрізаний, обрізаний; 2) скорочений (про промову, статтю тощо); 3) мат. усі
ЙТ1
562
*гу
чений, зрізаний; ~ ругатіб зрізана піраміда; 4) спотворений, покалічений.
іпшсаііоп [іглт) кеі/п] п 1) зрізання; усікання, утинання; 2) зріз; 3) скорочення; урізування; 4) каліцтво; нівечення.
іпшсйеоп [ іглп(і)/оп] 1. п 1) (маршальський) жезл; 2) кийок полісмена; 3) дрючок; 4) ратище спйса; 2. V бйти кийком (ціпком).
ігшніїе ['їглпсії] 1. п 1) коліщатко; ролик; 2) візок; 3) розкладушка; 4) гойдання; 2. V 1) котйти; везтй; іо ~ а \УЙее1Ьагго\¥ котйти тачку; 2) котитися; важко рухатися; 3) швйдко йти, тікати; 4) ітй нерівною ходою; 5) відсилати, відправляти.
<гаш11е-Ье(1 ['іглпсІІ'ЬесІ] п 1) розкладушка; 2) низеньке ліжко.
іпішііе-іаіі ['іглпсіїіеіі] п собака з хвостом у формі бублика; дворняжка.
іптк [Тглідк] 1. п 1) стовбур (дерева, нерва)', 2) тулуб; 3) магістраль; 4) хобот (слона)', 5) вентиляційна шахта; труба; жолоб; 6) архт. стержень (колони)', 7) розм. ніс; 8) дорожня скрйня; валіза; 9) багажник (автомобіля)’, 10) рі амер. трусй; 8\уіттіп£ -з плавки; 11) розм. йолоп, тупйця; 12) анат. головна артерія; 13) іст. короткі штанй; ~ сігсиіі магістральна лінія зв’язку; ~ Ііпе магістральна лінія; ~ Ііпе Ьоагб міжміськйй комутатор; ~ Ііпе зєгуісє а) міжміськйй зв’язок; б) магістральний рух; іо ііує іп опе’з ~з жйти як на бівуаках; іо раск опе’з ~з пакуватися, укладати речі (у валізу).
іпіпк-саіі ['іглі]к'ко:1] п вйклик по міжміському телефону.
іпшкґиі ['іглі]кГи1] п 1) повна скрйня (валіза); 2) велйка кількість.
ігапк-Ьозе ['іглі]к'йоиг] п іст. короткі штанй.
Ігапк-шакег ['іглі]к,теік9] п майстер, якйй виготовляє скрйні (валізи).
йтіпк-гоа<1 ['іглі]кгош1] п магістральний шлях.
іпшпіоп [Чгліцзп] п тех. цапфа.
іпттоп-саггіа£е ['іглпрп,к®псіз] п військ, верхній станок лафета.
ЙИ88 [іглз] 1. п 1) в’язка; жмут; оберемок; пучок; 2) суцвіття; китиця; гроно; кетяг; 3) буд. (кроквяна) ферма; в’язь; 4) мед. грижовйй бандаж; 2. V 1) зв’язувати в пучкй (оберемки) (тж ~ ир); 2) зв’язувати крйльця і ніжки птйці (для смаження)’, 3) зв’язувати, скручувати (руки); 4) буд. зміцнювати; скріпляти.
ігиззег ['іглза] п с. г. соломов’я-залка.
іпі£8іп£ ['іглзії]] п буд. наскрізна ферма; крокви; в’язь.
ІП18І [ігазі] 1. п 1) довір’я, віра; іо Ьауе (іо риі, іо герозе) опе’8 - іп зтЬ., 8тіІт. довіряти комусь, чомусь; іо іаке зтій. оп ~ приймати щось на віру;
2)	відповідальна посада; відповідальне становище; ке йокіз а розіііоп оГ $геаі ~ він займає дуже відповідальну посаду; 3) обов’язок; відповідальність; повйнність; Ьгеасй оГ ~ зловживання довір’ям; обманні дії; 4) надія; йе риіз ~ іп ійе Гиіиге він покладає надії на майбутнє; 5) довірене майно; 6) опіка (над чимсь); 7) кредйт; іо зирріу $оодз (ир)оп ~ постачати товари у кредйт; 8) ек. трест; концерн; 9) управління майном за дорученням; ійе ргорегіу із поі тіпе; іі із а ~ це не моє майно, я управляю ним за дорученням; 2. асі] 1) довірений, доручений; ~ ргорегіу довірена власність; 2) керований за дорученням; ~ іеггііогу підопічна територія; 3) що належить тресту; ~ сот-рапу трест-компанія; < ~ сіеесі юр. доручення; 3. у 1) довіряти, вірити; І ~ йіт аз І хуоиісі тузеіГ я вірю йому, як самому собі; 2) покладатися, довірятися; йе із поі а тап іо Ье ~ед цій людйні не можна довіряти; 3) доручати; 4) сподіватися, гадати, вважати; уои аге циііе \ує11, І - гадаю, ви цілком здорові; І ~ уои \уі11 Ье Ьеііег зооп сподіваюся, що ви незабаром одужаєте; 5) давати у кредйт.
іпізіее [іглз'іі:] 1. п 1) попечйтель, опікун; довірена особа; 2) держава, яка здійснює опікування; 3) член правління; < - зіаіе держава-опікун; ~ зіоск першокласні цінні папери; 2. V 1) передавати під опікування; 2) бути опікуном (попечйтелем); 3) амер. призначати опікуном (попечйтелем).
іпізіеезЬір [ігл8'іі:/ір] п 1) опіка, опікування, опікунство; 2) посада опікуна (попечйтеля, довірчого власника); < ~ а^геетепі угода про опіку; Т. Соипсії Рада опікування (ООН); ійе іпіегпаііопаї ~ зузіет міжнародна система опікування; ~ іеггііогу підопічна територія.
іпізіег ['іґАЗіа] п кредитор. іпізіГиІ ['іглзіГиІ] асі] довірливий. ігизіГиІІу ['іглзіГйІі] асіу довірливо. іпкііПсаііоп [,іглзііГі'кеі/п] п екон. трестування.
іпізііїу ['іглзіїГаї] V екон. трестувати.
іпізіііу і'ігазіііі] асіу 1) віддано; вірно; 2) надійно.
ІП15ІІПЄ88 [ іглзітіз] п 1) відданість, вірність, лояльність; 2) надійність.
ІП18ІІП& ['ІГА8І11]] асі] довірливий. іпізііп£]у [ 'іглзіп]її] асіу довірливо. ІП18ІІЄ88 [іглзіїїз] асі] 1) ненадій-ний; невірний; віроломний; 2) недовірливий.
ігизЬуогійу	['ігазі, \уа:ді]	асі]
1) якйй заслуговує довір’я; надійний; 2) точний; що відповідає дійсності (про заяву тощо); правдйвий.
іпізіу [іглзії] 1. п 1) надійна людйна; 2) амер. в’язень, якйй користу
ється привілеями за зразкову поведінку; 2. асі] вірний, відданий; надійний; ~ зегуапі відданий слуга; ту - зіеесі поет, мій вірний кінь.
ТпііЬ [іпі:0] п ж. ім'я Труд.
іпіій [іги:0] п (рі ігиіЬз [ілгдх]) 1) правда; істина; іо іеіі (іо зреак) ійе ~ а) говорйти правду; б) правду кажучи; іЬе ~ із іЬаі І ат уегу іігед правду кажучи, я дуже стомйвся; (Ііе йоте (Ьіііег) ~ гірка правда; ійе §геаі ~з оГ тогаїз велйкі моральні істини; ійе ~з оГ зсіепсе наукові істини; 2) правдйвість; щйрість; 3) точність, відповідність; ~ іо паіиге точність відтворення; реалізм; життєва правда; 4) тех. точність установки (пригонки); оиі оГ ~ неточно (неправильно) установлений; погано прйгнаний; < іп ~ справді, дійсно; ~ Ііез аі ійе Ьоііот ої а \ує11 присл. шукай вітру в полі, а правди в неволі.
іпііЬйіІ ['ігшОДіІ] асі] 1) правдйвий (про людину); 2) точний, правильний; ~ рогігаіі точний портрет.
іпііМиІІу ['іги:0Гй1і] асіу 1) правдй-во; 2) точно, правильно.
ігиіЬГиІпезз [ 'іги:0Гй1піз] п 1) правдйвість; 2) вірність, правильність, тб-чнГсть.
ІП1ІЙІЄ88 ['іги:01із] асі] 1) ненадійний (про людину); 2) помилковий; неправильний.
ігу [ігаї] 1. п 1) розм. спроба; іо йауе (іо таке) а ~ аі (Гог, іо до) зтій. спробувати зробйти щось; 2) випробування; проба; іо £іує зтій. а ~ вй-пробувати щось; іо £іує зтЬ. а ~ дати комусь змогу показати (вйпробувати) себе; 3) спорт, вйграш трьох очок (у регбі); 2. V 1) намагатися, старатися; йе дідп’і ~ іо бо іі він і не намагався зробйти це; ~ (о соте еагііег постарайся прийтй раніше; 2) затівати (щось), братися (до чогось); зйе ігіед ап ітроззіЬІе Геаі вона взялася за не-посйльну справу; 3) пробувати, перевіряти; ріеазе ~ те Гог ійіз ]оЬ дозвольте мені, будь ласка, перевірити себе на цій роботі; 4) випробовувати; іо ~ опе’з зігеп^ій випробовувати свою силу; 5) стомлювати, пригнічувати; роздратовувати; ійе зтаїї ргіпі ігіез ту еуез цей дрібнйй шрифт стомлює мої очі; 6) мучити; завдавати страждань; йе йаз Ьееп уегу зогеїу ігіеб йому довелося зазнати чимало страждань; 7) розслідувати; допйтувати; 8) судй-ти; притягати до судової відповідальності; іо ~ а сгітіпаї судйти злочйнця; йе із ЬеіП£ (гіед Гог тигдег його судять за убйвство; 9) очищати (метал); 10) витоплювати (сало); 11) відбирати; відокремлювати; 12) гладко вистругувати рубанком; прифуговувати; □ ~ Ьаск розпочати знову, помітивши помйлку; ~ Гог а) прагнути (до чогось); б) добиватися, шукати; ~ оп приміряти
*гу
563
іис
(одяг); ~ оиі а) випробовувати, старанно перевіряти; б) намагатися зробйти (щось); < іо ~ опе’з капд аі зтік. спробувати свої сйли в чомусь; іо ~ іі оп іке до£ а) перевіряти на собаці (їжу тощо) ; б) амер. театр, перевіряти спектакль на провінційному глядачеві.
ігу-соск ['ігаїкок] п тех. водопроб-ний кран.
ігу-£аи£е ['ігаїдеісіз] п контрольний калібр.
ігуіпй ['ігапд] асі] 1) важкий, тяжкий; стомливий; ~ іоигпеу стомлива подорож; ~ зііиаііоп тяжке становище; ~ дау важкйй день; 2) дратівнйй; надокучливий; нестерпний; ~ іо іке ЬеаІіЬ шкідлйвий для здоров’я.
ігуііі£-р1апе ['ігапдріеш] п рубанок, фуганок.
ігу-оп ['ігаї'оп] п 1) примірка; 2) розм. спроба обманути; 3) об’єкт обману.
ігу-оиі ['ігаї'аиі] п розм. 1) проба; репетйція; перевірка; навчальна тривога; 2) спорт, змагання.
ігурапозопюзіз [.іпрапазои'тоизіз] п вет. трипаносомоз.
Тгурйепа [ігаї'бгпо] п ж. ім'я Трай-фіна, Трифена.
Тгуріюза [ігаїТоизо] п ж. ім’яТ^гм-фбуса.
ігурзіп ['іпрзіп] п хім. трипсйн. ігузаіі ['ігаїзеїі] п мор. трйсель. ігу-здиаге ['ігаізкхуєа] п трикутник, ігузі [ігаїзі] 1. п 1) призначена зустріч; призначене побачення; іо Ьоісі (іо кеер) ~ прийтй на побачення; іо Ьгеак ~ не прийтй на побачення; іо таке ~ призначати зустріч; 2) місце зустрічі (побачення); 3) ярмарок, рй-нок; 2. V 1) призначати зустріч (побачення); 2) приходити на побачення.
ізаг [2а:] п цар.
і$аг<1оіп [ га.сЬт] п царство, ізагеуіісії ['гаггоУіЦ] п царевич. &агеупа [гаґгеупа] п царівна, ізагіпа [гаґгкпа] п царйця. ізагізт ['гатігт] п царйзм. ізагііга [гаґпіза] п царйця. ізеізе [ і(з)еі8і] п ент. муха цеце. Т-5І1ІГІ ['іі:/о:і] п теніска. Т-здиаге ['іі:зк\уєо] п рейсшйна. ізипаті [ізи:'па:ті] п яп. цунамі. Тзизкіта [ ізифта] п геогр. н. острів Цусіма.
Т-ііте |'іі:іаіт] п військ, тривалість польоту реактйвного снаряда (від моменту запуску).
іиЬ [ілЬ] 1. п 1) діжка; цебер; ша-плйк; кадіб; бочонок, барйло (тж як міра ємності = прибл. 4 галонам); 2) ба-лія; 3) розм. ванна; 4) миття у ванні; (о іаке (іо кауе) опе’з ~ прийняти ванну; 5) учбова шлюпка; 6) розм. незграбний широкий човен (корабель); 7) розм. товста невисока людйна; 8) гірн. шахтна вагонетка; ящик для
рудй; 9) гірн. водонепроникне кріплення; 10) ав. розм. літак; 11) амер. військ, розм. броньована розвідувальна машйна; < ~ £агсіепіп£ вирощування рослйн у діжках; ~ ріапі діжкова рослйна; еуегу - тизі зіапсі оп ііз оу/п Ьоііот кожен повйнен дбати сам про себе; іо ікго\у оиі а ~ іо іке \ука!е відвертати від себе увагу (противника); 2. у 1) розм. купати у ванні; 2) мйтися у ванні, приймати ванну; 3) саджати рослйну у діжку; 4) класти сало (масло) в діжку; 5) спорт, розм. тренуватися з веслування; 6) гірн. кріпйти тюбінгами.
іиЬа ['ди:Ьо] п (рі тж іиЬае) туба (музичний інструмент).
іиЬае ['і]и:Ьі:] рі від іиЬа.
ІиЬаІ ['ди:Ьа1] аф мед. трубний; ~ рге^папсу трубна вагітність.
іиЬарІюпе ['і]и:Ьа£оип] п тубафон (музичний інструмент).
іиЬЬег ['іаЬз] п гірн. обушок.
іиЬЬіп£ [ЧаЬіі]] п 1) розм. купання у ванні; 2) висаджування рослйни у діжку; 3) заповнення бочонка маслом; 4) спорт, тренування з веслування; 5) гірн. водонепроникне кріплення; 6) тюбінги; 7) кріплення тюбінгами.
іиЬ-ЬиКег ['іаЬ.Ьаіз] п масло в бочонках.
іиЬЬу ['іаЬі] аф 1) схожий на діжку; 2) коротконогий і товстйй (про людину); 3) що видає глухйй звук (про музичний інструмент).
іиЬе [і)и:Ь] 1. п 1) труба, трубка; Ьгопскіаі ~з дрібні бронхи; 2) тюбик; ~ оГ раіпі тюбик фарби; 3) тунель; 4) метрополітен (у Лондоні); 5) камера (шини); велокамера; 6) амер. рад. електронна лампа; електронно-променева трубка; 7) військ, ствол (міномета); 8) тубус (мікроскопа); < ~ тіїї а) трубний млин; б) трубопрокатний стан; ~ тоипі торпедний апарат; 2. V 1) вміщувати у трубу; 2) надавати трубчастої форми; 3) розм. їздити в метро; зке кад іо ~ іі їй довелося їхати в метро.
йіЬе-соїоиг [ і]и:Ь,кліа] п фарба в тюбиках.
ІиЬеІезз ['ди:Ь1із] аф 1) безкамерний; ~ іуге безкамерна шйна; 2) військ. безствольний; ~ агііііегу безствольна (реактйвна) артилерія.
ІиЬег ['і]и:Ьа] п 1) бот. бульба; 2) анат. горбок; 3) мед. опухання; 4) опуклість; < - сгор бульбоплід.
ІиЬегсІе ['ди:Ьа:к1] п 1) бот. бульбочка; 2) анат. вузлик, горбик, туберкул.
йіЬегсиїаг [і]и:'Ьа:к]и1а] аф 1) туберкульозний; 2) бот. бульбочковий.
іиЬегсиїагіге [і]и:'Ьа:к]и1агаі2] V заражати туберкульозом.
іиЬегсиїайоп [і]и:,Ьа:к]и'Іеі]п] п 1) мед. утворення горбків; 2) тех. точкова корозія.
ШЬегсиїіп [і]и: 'Ьа:к]и1іп] п фарм. туберкулін.
ШЬегсиїіп-іезіед [і]и: 'Ьа:к)и1іп'іе8-іід] аф туберкулінізований.
іиЬегсиїі/е [і^иґЬа^иІаіг] V 1) заражати туберкульозом; 2) захворіти на туберкульоз.
іиЬегсиїозез [і]и:,Ьа:к]и'1ои8І:2] рі від іиЬегсиїозіз.
іиЬегсиїозіз [і]и:,Ьа:к]и'1ои8і8] п (рі іиЬегсиїозез) мед. туберкульоз.
іиЬегсиїоиз [і]и:'ЬагІдиІаз] ^туберкульозний.
іиЬегіґегоиз [^шЬа'пГагаз] аф бот. бульбоносний.
іиЬегіґогт ['^и:ЬапГо:т] аф бот. бульбоподібний.
іиЬегігаііоп [,і]и:Ьагаі'2Єі/п] п бот. бульбоутворення.
іиЬегозе [ЧішЬагоиг] п бот. тубероза.
іиЬегозііу [ ,^и:Ьа'го8ііі] п мед. 1) горбок, вузлик; 2) кругле підвй-щення кістки; горбкуватість.
іиЬегоиз ['і]и:Ьаго8] аф 1) бот. бульбовий; ~ ріапі коренебульбоплід; 2) мед. горбкуватий, бугрйстий.
іиЬ-Ггоск ['ілЬГгок] п одяг з тканйни, що легко переться.
ШЬіпз ['і]и:Ьіі]] п 1) трубопровід; труби; 2) тюбінг; 3) монтаж (прокладання) труб.
іиЬ-раіг ['ілЬрєа] п спорт, учбовий човен.
ШЬ-ргеасІїег ['іАЬ,ргі:і/а] п знев. вуличний проповідник.
ШЬ-гіштрег ['ілЬ,0лтра] п знев. балакун; витія; красномовець; балаклй-вий проповідник.
ШЬ-іІіиіпріп£ [ ілЬ,0лтріі]] 1. п пишномовні промови, базікання; 2. аф пишномовний.
ШЬиІаг ['і)и:Ьіи1а] аф 1) трубчастий; порожнйстий; ~ Ьгіск порожнйста цегла; 2) обладнаний трубами; 3) трубний (про звук); < ~ гаікуау підземна залізнйця; ~ зіеекуогк трубчасті металеві конструкції.
ІиЬиІаіе [ 'і)и:Ь]и1еіі] V 1) надавати трубчастої форми; 2) припасовувати трубку.
ІиЬиІе ['ііи:Ь]и:1] п 1) трубочка; 2) судйна.
іиЬиІоиз [ 'і)и:Ьіи1аз] аф 1) трубчастий; порожнйстий; 2) обладнаний трубами.
ШЬиІиге ['ііи:Ь]иЦиа] п патрубок; штуцер.
іиск [ілк] 1. п 1) складка; зборка (на одязі); 2) шк. розм. їжа; ласощі; 3) мор. опукла підводна частйна кор-мй; 4) барабанний бій; 5) трубний звук; 6) рапіра; тонкйй гострий меч; < іо іаке іке ~ оиі оґ зтЬ. амер. а) збентежити когось; б) поставити когось на своє місце; 2. V 1) ховати, підгортати, підвертати під себе; іо зіі хуііЬ
іис
564
ішп
опе’з 1е£8 ~ед ипдег опе сидіти з підібганими під себе ногами; 2) засовувати; ховати (тж ~ а\уау); 3) дбайлйво укривати (ковдрою) (тж ~ іп, ~ ир); 4) підгинати, підкочувати, підсовувати; Іо ~ ир опе’з зкігі-зіееуез засукати рукава сорочки; 5) робйти складки (на одязі); збирати у складки; □ ~ а^ау жарт. їсти; уминати; ~ іп, ~ іпіо розм. жадібно їсти, давйтися; ~ ир а) підбирати, підсмйкувати; засукувати (рукава); б) розм. вішати (злочинця); < ~ед ир а) підтягнутий, худорлявий; б) стйснений; в) стомлений, вйснаже-ний.
ШскЬох [ЧлкЬокз] п розм. коробка для ласощів.
іискег ['ілка] 1. п 1) розм. їжа; 2) ласощі; 3) розм. денний раціон золотошукача; 4) харчі, провізія; іо еагп (іо таке) опе’з ~ ледь заробляти на харчі; 5) шемізетка; 6) амер. розм. знемога; < опе’з Ьезі ЬіЬ апд ~ найкращий одяг; 2. V 1) стомлювати до знемоги (тж ~ оиі); 2) військ, виснажувати, вимотувати.
іискеі [ 'ілкіі] п фанфари; похідний кавалерійський сигнал.
іиск-іп ['ілк'іп] п розм. сйтна їжа; добра закуска.
іиск-оиі ['ілк'аиі] див. іиск-іп.
іиск-зкор ['ілк/ор] п шк. розм. кон-дйтерська.
Тидог ['ди:да] ай] тюддрівський, епохи Тюддрів; ~ агсйііесіиге архітектура епохи Тюддрів.
Тиездау [ і]и:гді] п вівторок; оп ~ у вівторок.
іиГа ['і)и:Га] п мін. вапнйстий туф. іиЯ* [іл£] п вулканічний туф.
Шґі [ілГі] 1. п 1) пучок, жмуток;
2) зоол. чубок; 3) бот. розетка; 4) борідка клйном; 5) група дерев (кущів); 6) ряд стібків (на ковдрі); 7) розм. титулований студент; 2. V 1) прикрашати чубком; 2) стьобати (ковдру тощо); 3) ростй пучками.
іиІЇе<1 ['ілГіїд] асі] 1) з чубком; чубатий; 2) що росте пучками; 3) бот. кущовйй; < ~ уєісй бот. мйшачий горошок.
іиії-ішпіег [’ілїї'Ьлпіа] п прйхвос-тень титулованої знаті; посіпака.
іиГі-Ішпііп£ ['ілГі,йлпііі]] п плазування перед титулованою знаттю.
ШГіу [ ілГії] асі] 1) що росте жмутками (пучками); 2) прикрашений чубком; 3) кущйстий; врунйстий.
іи§ [ілд] 1. п 1) сіпання, смйкан-ня; ривок; іо §іує а ~ аі зтій. смикнути за щось; 2) зусйлля; напруження сил; 3) буксйр; 4) посторонок; лямка, гуж; 5) дужка (відра); 6) розм. стипендіат; 7) змагання; ~ оГ \уаг а) спорт, перетягування на канаті; б) військ, зміна бойової обстановки; бої з перемінним успіхом; в) рішуча боротьба (сутичка);
2. у 1) тягтй з зусйллями; 2) сіпати (смйкати) щосйли (за щось — аі); 3) буксирувати; < іо ~ аі ійе (ап) оаг виконувати чорну роботу, займатися важкою працею.
Ш&-Ьоаі ['ілдЬоиі] п буксйрне судно, буксйр; ~ диез плата за буксирування.
іи££Я£Є ['ілдідз] п 1) буксирування; 2) плата за буксирування.
іикіоп [і)и:'і/п] п 1) навчання; ~ оп ійе уіоііп навчання гри на скрйпці; 2) плата за навчання; іо рау опе’з ~ платйти за навчання; 3) опікування; < ~ гетіззіоп звільнення від плати за навчання.
Шкіопаї [і]и:'і/ап1] асі] що стосується навчання.
іиіііоп-Гее [і]и: 'і/п£і:] п плата за навчання.
Тиіа ['іи:Ь] п геогр. н. м. Тула.
іиіагаешіа [,іи:1а'гі:тю] п мед. туляремія.
Шіе ['іи.іе] п бот. очерет.
іиіір ['і]и:1ір] п 1) бот. тюльпан; 2) чудова людйна; 3) варта уваги річ; предмет захоплення.
Шіір-ігее ['ііи:1ір'ігі:] п бот. тюльпанове дерево.
іиііе [і]и:1] п тюль.
іийуаг ['іл!\уа:] п крива індійська шабля.
ішпЬІе ['ілтЬІ] 1. п 1) падіння (тж перен.); а ~ іп зіоск тагкеі ргісез різке падіння цін на біржі; 2) перекидання; акробатйчний стрибок; 3) безладдя; сум’яття; 4) безладно звалені речі; купа речей; < ~ £газз перекотйполе; іо іаке а ~ амер. розм. збагнути, здогадатися; іо §іуе зтЬ. а ~ звернути увагу на когось; 2. V 1) упасти; звалйтися; скотйтися; іо - оиі оГ ійе \уіпдо\у вй-валитися з вікна; 2) різко падати (про ціни, курс); 3) завалюватися, обрушуватися (тж ~ до\уп); 4) рухатися безладно (юрбою, незграбно); 5) валятися, кидатися, метатися (в ліжку); 6) перекидатися, робйти акробатйчні трюки; 7) кйдати, шпурляти; перекидати; зштовхувати; 8) кидатися (уліжко); 9) робйти безладдя; 10) м’яти (одяг); куйовдити (волосся); □ ~ іп а) ввалюватися; б) розм. лягати спати; ~ оуєг спотикатися і падати; ~ іо розм. зрозуміти, збагнути; догадатися; помітити.
ішпЬ1е-<кнуп ['іАґпЬІдаип] а^напів-зруйндваний, розвалений; ~ йоизе на-півзруйндваний будйнок.
ШтЬІег [ ілтЬІа] п 1) акробат; 2) іванець-киванець (іграшка); 3) гб-луб-вертун; 4) склянка для вина; 5) бокал вина; 6) тех. реверсйвний механізм; перекидач; 7) мет. барабан для очйщення литва; < ~ з\уіісй ел. вимикач з перекидною головкою.
ШтЬІегіііІ ['ілгпЬІаГиІ] п бокал вина; повна склянка.
іишЬІе^уеед ['ілтЬ1\УІ:д] п амер. пе-рекотйпдле.
ішпЬ1іп£ [ЧлтЬІід] п перекидання; акробатика; ~ таі мата для акробатичних вправ.
ШшЬІіпз-ЬаггеІ ['ілтЬ1іі],Ьжга1] п мет. галтувальний барабан.
ШшЬ1іп£-Ьох ['ілтЬІідЬокз] див. іитЬ1іп£-Ьагге1.
ШтЬгеї ['ілтЬгзІ] п 1) візок з пе-рекиднйм кузовом; 2) військ, крйта двоколка.
ШтЬгії ['ілтЬгії] див. іитЬгеї.
іитеГасііоп [,і]и:тіТаек/п] п мед. 1) опухання, розпухання; 2) опух, пу-хлйна.
іитеГу ['фктіїаі] у мед. 1) опухати, розпухати; 2) спричиняти опух.
ішпезсепсе [і]и:'тезпз] п мед. 1) опухання, розпухання; 2) схйль-ність до опухання; 3) опух, пухлйна.
іишезсепі [диґтезпі] асі] мед. 1) що опухає (розпухає); 2) розпухлий; набряклий.
Шші<1 ['дигтід] асі] 1) розпухлий, набряклий; 2) уражений опухом; 3) пихатий, бундючний; 4) вагітна.
Шшіїіііу [і]и:'тідііі] п 1) опухання; розпухання; 2) опух, пухлйна.
Штту ['ілті] п розм. черевце.
Штту-асйе ['ілтіеік] п розм. біль у животі.
Штогоиз ['і)и:тог9з] ай] мед. 1) пу-хлйнний, опуховий; 2) уражений опухом.
Штоиг ['і)и:то] п мед. опух, пухлйна; новоутворення; таїі^папі ~ злоякісна пухлйна.
Штр [ілтр] 1. п 1) горбок, пагорок; 2) група дерев (кущів); 2. V розм. обкопувати; підгортати, підсипати.
ішп-іиш ['ілтілт] 1. п 1) звучання струнного інструмента; 2) монотонний мотйв; 3) інд. легка двоколка; 2. V 1) бйти по струнах; 2) монотонно грати.
Штиіаг ['і]и:т]и!а] асі] схожий на пухлйну.
Штиіаіе ['^и:ігди1еіС] V ховати (небіжчика).
Штиіі ['гіиїтіиіаі] рі від іитиіиз.
Штик ['і)и:тл1і] п 1) шум, галас; метушня; 2) заколот, бунт; бешкет; 3) збентеження; сйльне душевне хвилювання.
ШшиіШагу [і]и:'тл1і]иоп] асі] 1) безладний, хаотйчний; 2) шумний, буйний; 3) недисциплінований, неорганізований.
ШтиІШоиз [ди/тлідиоз] асі] 1) шумний, буйний; ~ арріаизе бур-хлйві оплески; 2) неспокійний, схвильований; ~ сгсжд стривожений натовп; ~ гіуєг бурхлйва річка; 3) збуджений, тривожний; ~ дгеат тривожний сон, кошмар.
ішшііи$ ['і]и:пдиІ98] п (рі штиіі)
іип
565
Тиг
1) могильний пагорб; курган; 2) геол. лавовий купол.
Іші [ілп] 1. п 1) велйка бочка; 2) міра ємності (звич. — 252 галонам)', 2. V 1) наливати в бочку; 2) зберігати в бочці.
Шпа ['і]и:па] п іхт. тунець.
ІипаЬІе ['і]и:паЬ1] асі] 1) мелодійний; гармонійний; 2) настроєний; 3) рад. настроюваний, з підстроюванням.
Іип-Ье11іе(1 ['ілп'ЬеІід] асі] розм. череватий, пузатий; товстйй, як бочка.
ішкі [ілпсі] V розм. бйти (лупцювати) дрючком.
ііііміга ['ілпсіга] п рос. тундра.
ішіе [і)и:п] 1. п 1) мотйв, мелодія; саісЬу ~ мотйв, що легко запам’ятовується; 2) мелодійність; 3) тон; звук; тембр (голосу); 4) стрій, настроєність; іЬе ріапо із іп (оиі оГ) ~ фортепіано настроєне (розстроєне); іо риі іп ~ настроїти (музичний інструмент); 5) злагода, гармонія; іо Ье іп ~ \¥Іій зтЬ. бути у злагоді з кимсь; іо Ье іп ~ хуіій зтій. гармоніювати з чимсь; іо Ье оиі оГ ~ \¥Іій зтій. ітй врозріз з чимсь; < іо саіі ійе ~ задавати тон; іо скапає опе’з ~, іо зіп§ апоіЬег (а сііїїегепі) ~ змінити тон; заговорйти інакше; іо дапсе (іо ріре) іо зтЬ.’з ~ танцювати під чиюсь дудку; 2. V 1) настроювати (музичний інструмент); 2) звучати, грати; 3) поет, співати, наспівувати; 4) пристосовувати (до чогось); приводити у відповідність; 5) гармоніювати, бути у злагоді; □ ~ іп настроювати приймач; іо ~ іп іо а рго£гатте (оп а зіаііоп) настроюватися на програму (на радіостанцію); ~ ир а) настроювати інструменти (про музикантів); б) заспівати, заграти; в) жарт, заплакати (про дитину); г) настроювати (приймач); д) спорт, розм. розминатися.
Шпед [і)и:псі] асі] 1) настроєний (про музичний інструмент тощо) ; ~ аег-іаі настроєна антена; 2) тех. налагоджений; 3) з музйчним оформленням (про спектакль тощо).
Шпейіі [ і]и:пГи1] асі] 1) музикальний; ~ еаг музикальний слух; 2) мелодійний; гармонійний.
ішіе1е$$ ['іртіїз] асі] 1) немузи-кальний; 2) немелодійний; 3) глухйй (про голос); 4) беззвучний.
іипег ['і]и:па] п 1) настроювач; 2) музикант; співак; 3) рад. прйстрій для настроювання.
Шпе-ир ['і]и:плр] п 1) рад. настроювання; 2) тех. налагодження; регулювання.
Іші£-оі1 ['ілі] зіі] п тунгова олія.
іип£$іеп [ ілі]8і9п] 1. п хім. вольфрам; 2. асі] вольфрамовий.
іип§-ігее |'ілі]ігі:] п бот. тунгове дерево.
ішііс ['і]и:пік] п 1) блузка, жакет; 2) військ, кітель; мундйр; гімнастерка; 3) туніка; 4) бот., зоол. оболонка; покрив.
ішіісаіе [Ч]и:пікіі] асі] бот., зоол. що має оболонку; вкрйтий оболонкою; що має туніку.
ішіісіе ['іішткі] п бот., зоол. природний покрив.
іипіп£ ['і]и:ші]] п 1) рад. настроювання; 2) тех. регулювання (двигуна).
ішііп£-Гогк ['і]и:пп]Ь:к] п камертон.
ішііпз-ііапшіег [ Чд и:пгд, Ьзета] п ключ для настроювання струн.
йіпіп£-кеу [ 'і]и:піі]кі:] див. іипіп£--Ьаттег.
Типіз [ і]и:тз] п геогр. н. м. Туніс.
Типізіа [і]и:'тзіа] п геогр. н. Туніс (держава).
Типізіап [і]и:'піг]ап] 1. п тунісець; мешканець (уродженець) Тунісу; іке ~з збірн. тунісці; 2. асі] туніський.
ішіпазе і'іапісіз] див. іоппа^е.
іиппеї [ 'ілпі] 1. п 1) тунель; гаійуау ~ залізнйчний тунель; 2) гірн. штольня, квершлаг; 3) димар, комин; 4) тех. трубопровід; 5) військ, мінна галерея; 6) сильце для ловлі куріпок (водоплавної птйці); 2. V 1) прокладати тунель; іо ~ а КІП прокласти тунель у горі; 2) користуватися тунелем; 3) ловйти сйльцями (куріпок).
іиппу ['ілпі] п іхт. тунець.
ішюзсоре ['Ци.пазкоир] п рад. «магічне око».
Сипу ['і]и:пі] асі] 1) що легко запам’ятовується (про мелодію); 2) мелодійний.
(ир [ілр] 1. п 1) баран; 2) тех. ку-валда; молот; баба (молота); < ~ Ьо£ (ІатЬ) баранець до першої стрйжки; 2. V с. г. спаровувати (вівцю).
іиррепсе ['ілрапз] п два пенси.
іирреппу ['ілрпі] асі] двопенсовий.
іирріп£ [ 'ілріі]] п с. г. спаровування, злучання; < - гат баран-пліднйк.
іидие [і(])и:к] п плетена вовняна шапочка.
іи диодие ['і]и:'к\уоикд¥і] лат. ти теж!, ти також!, на себе подивйсь!
Тигапіап [циа'гешрп] 1. п збірн. урало-алтайські мови; 2. асі] урало-алтайський.
іигЬап ['іа:Ьап] п 1) тюрбан; чалма; 2) жіночий (дитячий) капелюх (некри-слатий).
іигЬапед ['іа:Ьапсі] асі] 1) якйй носить тюрбан (чалму); 2) увінчаний зображенням чалмй (про мусульманську гробницю).
іигЬагу ['іа:Ьап] п 1) торфовище, торфове болото; 2) юр. право вйдобу-тку торфу.
іигЬісі [іа:Ькі] асі] 1) мутнйй, каламутний; 2) щільний, густйй, темний; ~ сіоид темна хмара; ~ зтоке густйй дим; 3) туманний, неяснйй; за
плутаний; ~ іЬои^Ьіз неясні думкй; ~ иііегапсез туманні висловлювання.
ШгЬіШіу [іа:'Ьідііі] п 1) каламутність; 2) щільність, густота; 3) неясність, туманність; заплутаність; 4) фот. мутність емульсійного шару.
ШгЬіпе ['іа:Ьш] п турбіна; ~ еп§іпе тех. газотурбінний двигун; ~ Іосото-ііує зал. турбовоз.
ШгЬоЬіоіуєг ['іа:Ьои'Ь1оиа] п тех. турбоповітродувка; турбовентилятор.
ШгЬо-сігіи ['іа:Ьои'сігі1] п гірн. турбобур.
ШгЬо-<1упапіо ['іа:Ьои'сіаіпатои] п ел. турбогенератор постійного струму.
ШгЬо-зепегаіог ['іа:Ьои'сізепагеііа] п ел. турбогенератор.
іигЬо-]еі ['іа:Ьои'сізеі] аф турбореактивний; ~ еп^іпе турбореактйвний двигун.
іигЬо-ргор ['іа:Ьои'ргор] аф ав. тур-богвинтовйй (про двигун).
ШгЬо-зирегсІїап’ег ['іа:Ьои'з]и:ра-,і/а:сіза] п тех. турбонагнітач.
іигЬоі ['іа:Ьаі] п іхт. палтус.
СигЬиІепсе ['іа:Ь]и!апз] п 1) бурхлй-вість; 2) буйність, неспокій.
іигЬиІепі [ 'іа:Ь]и1апі] аф 1) бурхлйвий; буряний; 2) буйний; неспокійний; 3) турбулентний.
Тигсошап ['іа:катап] див. Тигко-тап.
Шгееп [іа:'гі:п] п супниця.
іигГ [іа:£| 1. п (рі іигуез) 1) дерен; 2) торф; 3) (ііте ~) бігова доріжка (на іподромі); 4) перегони, скачки; іо Ье оп ійе ~ грати на перегонах; < ~ Ьоііот с. г. напівгвинтовйй плуговйй корпус для задернілих ґрунтів; 2. V 1) вистилати дерном; 2) розм. вйкинути, вй-шпурнути (тж ~ оиі).
Шгї-Ьошкі ['іа:£Ьаипсі] аф покрйтий коротким дерном.
Шгї-с1а<1 [ 'із:Г, кіаесі] аф покрйтий торфом.
ішТііе ['іа:Гаіі] див. іиг£-тап.
(игґ-тап ['іа:Гтап] п (рі ішї-теп [-тап]) завсідник перегонів.
Шгіу ['іа:ії] аф 1) покрйтий дерном; дернйстий; 2) багатий на торф; торфовий; 3) що стосується перегонів.
(игдепі ['іа:сізапі] див. іиг§ісі.
іиг^езсепсе [іаґсізезпз] п 1) набухання, набрякання; припухлість; 2) пишномовність; 3) тургор.
іиг£е$сепсу [іаґсізезпзі] див. іиг£е-зсепсе.
(иг£езсепі [іаґсізезпі] аф набухлий, набряклий; що набухає (набрякає).
Шг£І(1 ['іа:сізісі] аф 1) опухлий; розпухлий; набряклий; 2) пишномовний (про стиль).
Шґ£і(1ку [іаґсізісіїіі] п 1) опухлість; припухлість; 2) пишномовність (про стиль); 3) пишномовний вйслів.
Тигіп [і]и:'пп] п геогр. н. м. Турін.
Тиг
566
іиг
Тигк [Ио:к] п 1) турок; туркеня; іке ~8 збірн. турки; ¥оип£ ~з іст. молодотурки; 2) мусульманин; 3) жарт. пустотлйва (неслухняна) дитйна (тж ІіШе ~); 4) жорстока, груба людйна; тиран; < іо Ьесоте (іо іит) ~ стати пихатим (жорстоким, дратівлйвим).
Тигкеу [ 'іа:кі] п геогр. н. Туреччина; < ~ сагреі турецький килим; ~ согп кукурудза; - гед яскраво-червоний колір; ~ зіопе брусок.
іигкеу ['іа:кі] п 1) індйк; індйчка; 2) провал, невдача; < іо іаїк ~ амер. говорйти відверто; іо \уа1к ~ амер. мор. зазнавати хитавйці.
іигкеу-Ьигхапі ['іаїкі'Ьлгад] п орн. індйчий гриф.
іигкеу-соск ['іа:кікок] п 1) індйк; 2) пихата, бундючна людйна; < іо 8ігиі (іо з\ує!1) Ііке а ~ надутися як індйк.
іигкеу-Ьеп [Чз:кікеп] п індйчка. іигкеу-роиіі ['іа:кірои!і] п індиченя. Тигкіс ['іа:кік] 1. п тюркські мови;
2. аф тюркський.
ТигкізЬ ['іа:кі/] 1. п турецька мова; 2. асі/ турецький; ~ Ьаік турецькі лазні; ~ деіі^кі рахат-лукум; ~ іоЬассо турецький тютюн; ~ іо\¥ЄІ махровий ру-шнйк.
іигкіхе [Ча.каїг] V отуречувати.
Тигкшап ['іа:ктап] 1. п (р/Тигктеп [-тап]) туркмен; іке Тигктеп збірн. туркмени; 2. аф туркменський.
Тигкшешап [іа:к'ті:п]ап] аф туркменський.
Тигктепізіап [,іа:ктет'8іа:п] п геогр. н. Туркменистан.
Тигкотап ['іа:катап] п (рі Тигко-тап8) 1) тюрк; 2) туркмен; 3) туркменська мова; < ~ сагреі (ги&) туркменський кйлим.
іиппегіс ['іа:тапк] п бот., хім. куркума; ~ рарег хім. куркумовий реак-тйвний папір.
іигшоіі ['іаїтоіі] п шум, метушня; безладдя, розгардіяш.
іигп [іа:п] 1. п 1) поворот; а - іо іке ІеГі (іо іке гі§кі) поворот ліворуч (праворуч); аЬоиі ~! кругом’; ІеГі ~! ліворуч’; гі&кі ~ ! праворуч’; 8іапдіп§ ~ поворот на місці; іо таке (іо іаке) а ~ повернути; 2) оберт; іке ~ оГ а хукееі оберт колеса; 3) обертання; обертальний рух; 4) вйгин, закрут, заворот (ріки, дороги); 5) зміна напряму; 6) поворотний пункт; 7) зміна (стану); а ~ Гог іке Ьеііег (Гог іке \уогзє) зміна на краще (на гірше); ~ оГ іке ііде помітна зміна на краще, поворотний момент у чиємусь житті; зміна долі; 8) виток; 9) черга; ~ апд ~ аЬоиі, іп ~(8), Ьу ~8 по черзі; іо іаке робйти щось по черзі, чергуватися, змінюватися; оиі оГ - поза чергою; 10) послуга; іо до 8гпЬ. а £оод (ап ііі) ~ зробйти комусь добру (погану) послугу; 11) черговйй номер програми; вйхід
(у концерті); сценка; інтермедія; 12) виконавець номера; 13) коротка прогулянка; поїздка; іо іаке а ~, іо §о Гог а ~ прогулятися; 14) короткий період діяльності; іо іаке а - аі £агдепіп£ трохи попрацювати в саду; 15) робоча зміна; 16) здібність; склад (характеру); зке Ьа8 а ~ Гог тизіс у неї є музйчні здібності; ке І8 оГ а китогоиз ~ у нього є почуття гумору; 17) стиль, манера; 18) форма, будова; 19) прйступ, припадок; спалах; а ~ оГ ап§ег спалах гніву; 20) потрясіння, шок; іо §іує 8ґпЬ. а ~ шокувати когось; 21) зворот, будова (фрази); 22) розм. робота; 23) рі менструації; 24) різнйця між курсом покупців і курсом продавців (на біржі); 25) друк, чорнйш; 26) зал. обхідна колія; 27) ав. розворот; 28) муз. групето; < ~ Ьиііоп віконна засувка; ~ іпдісаіог ав. покажчик повороту; ~ теіег ав. покажчик швйдкості повороту; ~8 рег зесопд кількість обертів за секунду; аі еуегу ~ на кожному кроці; всюди; постійно; ~ оГ ІіГе мед. клімактерій; іо а ~ ТОЧНО; ІО 8ЄГУЄ опе’8 ~ годйтися, бути придатним (для певної мети); опе §оод ~ дезегуез (а8к8) апоікег присл. послуга за послугу; поі іо до а капд’8 ~ сидіти, склавши руки; 2. у 1) повертати; іо ~ опе’8 кеад повернути голову, обернутися, оглянутися; 2) повертатися; а доог ~8 ироп ііз кіп§е8 двері повертаються на завісах; 3) обертати; іо ~ а \укее1 обертати колесо; 4) обертатися; іке еагік ~8 гоипд іке 8ип Земля обертається навколо Сонця; 5) наморочитися; ту кеад І8 ~іп§ у мене наморочиться голова; 6) перевертати, перегортати (сторінки); 1) перевертатися, крутйтися (в ліжку); 8) перевертати догорй дном, перекидати; 9) перевертатися догорй дном, перекидатися; іо ~ ирзіде до\уп перевернутися догорй дном; 10) загинати, закручувати, відгинати; 11) загинатися; закручуватися; відгинатися; 12) спрямовувати; іо ~ опе’8 когзе іо іке \уоод спрямувати коня в ліс; 13) прямувати; іо ~ іо іке ІеГі пітй наліво; 14) націлювати (зброю); 15) зосереджувати (увагу); іо ~ опе’з тіпд іо зтік. зосередитися на чомусь, звернути увагу на щось; 16) змінювати напрям; відхилятися; іке гіуєг ~8 кеге тут річка повертає; 17) повертати назад, у зворотному напрямі; 18) обходити, огинати; іо ~ а согпег завернути за ріг; 19) військ, охоплювати фланг; 20) змінювати; 21) змінюватися; зазнавати змін; 22) вивертати (навйворіт) (тж іо ~ шзіде оиі); 23) перелицьовувати (одяг); 24) точйти, обточувати (на токарному верстаті); 25) оброблятися (на верстаті); іо ~ еазіїу легко обточуватися; 26) обмірковувати (проблеми тощо); 27) змінювати (тему); переводити розмову; 28) перекладати (на ін
шу мову); 29) сформулювати інакше; ЗО) досягтй (певного віку, моменту тощо); 31) змінйти (колір, забарвлення); 32) змінйтися (про колір, забарвлення); 33) пускати в обіг (гроші); 34) бути в обігу; 35) псувати; 36) псуватися; прокисати, скисати (про молоко тощо); іЬе тіїк каз ~ед молоко скйсло; 37) зігнути; затупйти (лезо); 38) зігнутися; затупйтися; 39) виганяти (худобу); 40) зрізати шкіру смужкою; 41) орати; перевертати (шар); 42) виплітати (п'ятку панчохи тощо); 43) повстати (проти — а^аіпзі); 44) обертатися проти когось, чогось; кіз \уогдз ~ед а^аіпзі кітзеІГ його слова обернулися проти нього самого; 45) перетворювати (на — іпіо); іо ~ тіїк іпіо Ьиііег збивати масло; 46) перетворюватися на щось; \уаіег ~8 іо ісе вода перетворюється на лід; 47) робйтися, ставати; іо ~ гед почервоніти; іо ~ іеаскег стати учйтелем; □ ~ аЬоиі а) обертатися; б) повернутися на 180°; ~ а^аіпзі а) повстати (проти когось); б) підбурювати (проти когось); ~ азіде відхилятися), повертати вбік; ~ а^ау а) відвертатися); б) проганяти, не пускати; в) звільняти, виганяти з роботи; г) викликати відразу (огйду); д) виявляти відразу (огйду); е) збиватися з правильного шляху; ~ Ьаск а) прогнати; б) повернути назад; відступйти; в) обернутися; г) відігнути; ~ (Іоиті а) відкидати (пропозицію); відмовляти (комусь); б) зменшувати (газ, світло); в) зменшуватися (про газ, світло); г) відігнути, відгорнути (комір); д) відгорнутися, відігнутися; е) кантувати; - іп а) повертати усередину; б) згортатися усередину; в) зайтй мимохідь; г) розм. лягтй спати; д) с. г. заорювати; е) амер. вручати, здавати; є) повертати, віддавати; ~ іпзіде оиі а) вивертати навйворіт; б) вивертатися навйворіт; ~ оГГ а) вймкнути (радіо); б) закрйти (кран); в) погасйти (світло); г) вйгнати, звіль-нйти (з роботи); д) звертати (на інший шлях); е) відгалужуватися (про шлях); є) відвертати увагу; ж) псуватися (про їжу); з) в’янути і опадати (про листя); і) одружити; ї) розм. повіси- ти; ~ оп а) вмикати (радіо, світло);
б) відкривати (кран); іо ~ оп іке хуаіепуогкз розм. розплакатися; в) залежати (від чогось); тиск ~з оп кіз апз\¥ег багато чого залежить від його відповіді; ~ оиі а) гасйти (світло); б) вимикати (газ); в) вивертати (кишені); г) виганяти, проганяти, звільняти; д) припиняти роботу, страйкувати; е) випускати, виробляти; є) прикрашати; опоряджати; ж) прибувати, збиратися; з) розм. вставати (з ліжка); і) вйявитися (кимсь, якимсь); і) викликати; й) ітй геть; к) виганяти худобу; ~ оуєг а) перевертати, перегортати (сторінки); б) перевертатися; в) перетворювати; переробляти; г) пе-
Шг
567
іиг
редавати іншому; д) обмірковувати; е) відновлювати, поповнювати запаси (товарів)', є) тех. зривати (нарізку)', ~ гоїнні а) обертатися, повертатися; б) змінювати (політику тощо)', в) примушувати змінйти (думку тощо)', г) раптово напасти (на когось — оп, ироп); д) перевертати; ~ шкіег с. г. заорювати; ~ ир а) піднімати(ся) угору; загинатися); б) підшивати (сукню); в) копати, викопувати; г) посилювати (звук); д) додавати (світла, газу); е) збільшувати (швидкість); є) раптово приходити (приїжджати); ж) траплятися; виявлятися; з) шукати, знаходити (у книзі тощо); і) перевертати на спйну; ї) розм. спричйнювати блювання; й) юр. вй-правдати через брак звинувачень; < іо ~ оуєг а пе\у ІеаГ а) розпочати нове життя; б) вйправитися; іо ~ опе’з соаі змінйти свої переконання (погляди); перейтй на сторону протйвника; іо -іЬе дау а^аіпзі зтЬ. зменшити чиїсь шанси; змінйти співвідношення сил на чиюсь корйсть; Іо ~ зтЬ.’з Ьгаіп а) засмутити; б) звестй з розуму; Іо ~ зтЬ.’з кеад запаморочити комусь голову; іо - ІЬе согпег вййти із скрутного становища; Ю ~ Іке ІаЬІез оп помінятися ролями, бйти протйвника його ж зброєю; іо ~ і Ке ігіск добйтися бажаного ефекту, одержати бажаний результат; іо ~ іке Ьііпд еуе Іо зтіЬ. закривати очі на щось; Ю ~ а деаї еаг не слухати, не звертати уваги; Іо ~ іЬе оікег скеек бібл. не чинйти опору злу; іо ~ опе’з Ьаск, Іо ~ опе’з іаіі утектй; іо ~ опе’з Ьаск оп зтЬ., зтік. а) відвернутися від когось, чогось; покйнути когось, щось; ігнорувати когось, щось; б) відмовитися вйконати щось; іо ~ іке зсаіе (Іке Ьаіапсе) вй-рішити результат справи; іо ~ уеііоху злякатися; поі іо ~ а каіг навіть і оком не моргнути; іо ~ зтЬ. гоипсі опе’з ІіПІе Гіпвег обвестй когось навколо пальця; поі Ю кпо\у\укісЬ у/ау іо ~ не знати, що робйти; іо ~ ир опе’з кееіз (Іоез) розм. урізати дуба, простяглі ноги, умерти.
іигпаЬоиІ ['ІзтзЬаиІ] п 1) поворот; 2) зміна позйції (поглядів); перехід у протилежний табір; 3) амер. карусель; 4) той, хто любить усякі зміни.
йігпазаіп ['іа.*па,деп] п прйспів.
іигоЬаск ['іаіпЬаек] п 1) малодушна людйна; боягуз; 2) те, що відігнуте;
~ гасе перегони по кільцевій дистанції (велоспорт).
Шгп-Ьепсії ['ІагпЬепЦ] п токарний верстачок (годинникаря).
іигп-ЬискІе ['іа:п,Ьлк1] п стяжна (гвинтова) муфта.
Іигпсоаі ['1а:пкоиі] п 1) знев. ренегат; відступник; 2) військ, перебіжчик; військовополонений, якйй відмовився від репатріації.
іишсоск ['ізгпкок] п 1) стопорний
краник; 2) той, хто розподіляє воду по магістралях.
ішті-доми ['Іаіпдаип] 1. п 1) від-кладнйй комір; відкладна кишеня (манжета); 2) розм. відмова; відхйлення; невизнання, неприйняття; 2. асі] 1) відкладнйй (про комір тощо); 2) відкиднйй; ~ Ьед ліжко-розкладушка.
Іигпед [Іа:пд] аф 1) вйготовлений на верстаті; машйнного виробийцтва; 2) обточений; - \уогк токарна робота; 3) перелицьований; 4) прокйслий; 5) друк, перевернутий (про літеру); ~ сотта перевернута кома (вид лапок); < а тап ~ зіхіу людйна, якій за шістдесят.
іштіег ['Іа.па] п 1) токар; 2) гончар; 3) гімнаст; 4) голуб-вертун.
ішпегу ['іагпап] п 1) токарне ремесло; 2) токарний цех; 3) токарні вй-роби.
Іигп-іп ['Іагпш] п розм. повернений у касу квиток (театральний тощо).
іштііпз ['Іа:ті]] 1. п 1) поворот (вулиці, дороги); 2) перехрестя; зіор аі Іке пехі ~ зупиніться на наступному перехресті; 3) обертання; 4) закрут (ріки); 5) токарне ремесло; токарна праця; точіння; 6) рі токарна стружка; 7) обточування; 8) обробка (літературного твору); 9) перетворення; 10) зміна, відхйлення (напряму тощо); 11) військ, обхід (флангу); 12) гімнастика; 13) складка, зборка (на одязі); 14) с. г. дранка; ~ оГ зІиЬЬІе лущення стерні; 2. аф 1) токарний; ~ Іаіке токарний верстат; 2) що обертається; обертовий, поворотний; ~ тоуетепі військ, обхід; 3) що чергується; що змінює одйн одного.
іитіп£-роіпі [їа: ті] роті] п 1) поворотний пункт; вирішальний момент; Іііе ~ іп Іке пе^оііаііопз вирішальний момент у переговорах; 2) крйза, перелом; іке ~ оГ а дізеазе перелом у хворобі.
іштііп£-іаЬ1е ['Іа:пп]ДеіЬ1] див. Іигп--ІаЬІе.
іигпір ['Із:пір] п 1) бот. турнепс; ріпа; 2) страва з ріпи; 3) розм. велйкий старовйнний срібний кишеньковий годйнник; 4) дурень, бовдур; < ~ саЬ-Ьа§е бруква; ~ сиііег машйна для обрізання бадйлля турнепсу; ~ гаре олійна ріпа.
іишір-іорз ['1а:піріорз] п рі&мллля молодої ріпи.
іштікеу ['іа:пкі:] п тюремник; в’я-знйчний наглядач.
іигп-оиі |'1а:п'аиі] п 1) збори, збір; публіка, аудиторія; ікеге \уаз а §оод ~ було досить багато народу; 2) страйк; §епега1 ~ загальний страйк; 3) страйкар; 4) вйїзд; 5) вставання з ліжка, підйом; 6) вйклик на службу (під час відпочинку); 7) чйстка, прибирання; 8) манера одягатися; 9) обмундирування; 10) убрання, одяг (для особливої
нагоди); 11) оформлення (книги); 12) військ, зовнішній вйгляд і вйправка; 13) військ, вйпуск; 14) прогулянка; 15) зал. роз’їзд; переведення стрілок; 16) тупйк; 17) ек. вйпуск (продуктів виробництва); < Іо кауе іеа апд ~ пйти чай із солодощами і легкою закускою.
ішп-оуєг ['іо:п,оиуо] 1. п 1) перекидання; 2) газетна стаття, що переходить на наступну сторінку; 3) напівкруглий пиріг (торт) з начинкою; 4) підмайстер, що переходить від одного майстра до іншого для завершення навчання; 5) обіг (капіталу); 6) плйнність, розмір плйнності (робочої сили); ІаЬоиг ~ плйнність робочої сйли; 7) спорт, переворот; 8) передача голосів однієї партії іншій; 9) невелйка шаль; 2. аф відкладнйй (про комір).
Іигпреппу ['іа:п,репі] п користолюбець, здйрник.
Іигоріке ['Іатраїк] п 1) дорожня застава; 2) магістраль; шосе (тж ~ гоад); 3) кручені сходи.
Шт-гошкі ['Іа:пгаипд] п 1) поворот; 2) мор. оборот (від прибуття до виходу з порту).
Іиго-зсгелу ['іа:пзкги:] п вйкрутка; гайковйй ключ.
Шгп-$іск ['іагпзік] див. Іигп-зіскпезз. іигп-зіскпезз ['іа:п,зікпіз] п вет. вертячка овець.
іитзкіп [Чатзкіп] п перевертень.
іигпзоіе [їагпзоиі] п 1) бот. хрозо-фора фарбувальна; 2) хім. лакмус.
іигпзріі ['Іагпзрії] п 1) рожен; 2) той, хто смажить м’ясо на рожні; 3) такса (собака).
іигпзіііе [Чатзіаіі] п 1) турнікет; 2) хрестовйна.
Шгп-іаЬІе ['Із:пДеіЬ1] п 1) зал. поворотний круг; 2) диск (патефона); 3) програвач (для платівок).
Шш-ир ['іа:п'лр] 1. п 1) щось загнуте (відігнуте, закачане) (манжета тощо); 2) рі манжети (штанів); 3) шум, галас, бійка; 4) щаслйва нагода; удача; несподіванка; 5) карта, відкрита як козир; 2. аф 1) загнутий, відігнутий; закачаний; 2) несподіваний; щаслйвий.
Іигрепііпе ['іа:рапіаіп] 1. п 1) жи-вйця; 2) скипидар, терпентйн (тж -оіі); 2. у 1) натирати скипидаром; 2) амер. добувати живйцю, виживйчу-вати (дерево); < Т. 8іаіе «Скипидарний штат» (жартівлива назва Північної Ка-роліни).
іигрИшіе ['Іа:ріІ]и:д] п 1) порочність; розбещеність; 2) нйцість, нйзь-кість; підлість; ганебна поведінка.
іигрз [Іаірз] п розм. скипидар.
іштрюізе [Іа:к\уа:г] п 1) мін. бірюза; 2) бірюзовий колір.
Шггеі ['іапі] п 1) башточка; 2) військ, броньована башта; гарматна
іиг
568
С\¥Є
башта; 3) ав. турель; 4) тех. револьверна головка (верстата); < ~ агтоиг військ, баштова броня; ~ беск мор. баштова падуба.
Сиггеіед [Члпіід] аф 1) що має башточку (башточки); 2) що нагадує за формою башточку.
іштеі-іаіііе ['ілпііеїд] п револьверний верстат.
іиггісиїаіесі [іл'пк]и1еіікі] асі] зоол. що має башточку, баштоподібний (про черепашку).
іигіїе ['іа:і1] п 1) черепаха (морська); 2) м’ясо черепахи; 3) суп з черепахи; 4) дйкий голуб; 5) горлиця; < ~ ре£ гарпун для полювання на морських черепах; іо іигп ~ перекинутися (перевернутися) догорй дном (про судно, автомобіль).
ішїІе-Ьаск ['іа.іІЬаек] п мор. кара-пасна палуба.
ішіїе-сіеск [ Ча:і1сіек] див. іигіїе--Ьаск.
іигі!е-(1оуе [ Чо:ікілу] п 1) орн. дйкий голуб; 2) коханий, любий; 3) горлиця; 4) червонясто-сірий колір.
іигіїепеск [ 'ізіііпек] п 1) високий закачаний комір (светра); 2) светр з високим коміром (тж ~ 8\уеаіег).
іиїїіег ['іа:і1а] п мислйвець за черепахами.
ішї1е-$Ье11 ['іа:і1/е1] п щит черепахи, ішїііпз ['іаіііід] п ловля черепах. іиг¥е$ [іо:у2] рі від іиг£.
Тизсап ['ілзкап] 1. п 1) тосканець; 2) тосканський діалект; 2. асі] 1) тосканський; ~ огдег архт. тосканський ордер; ~ 8іга\у тосканська соломка (для капелюхів); 2) золотйсто-жовтий (про колір).
Тизсапу ['ілзкапі] п геогр. н. Тоскана.
Сизії [іл/] 1. п 1) ікло (коня тощо); 2) невелйкий бйвень (слона); 3) вйступ на лемеші; 2. V висловлювати зневагу; 3. іпі тьху!, фу!
Сизіїегу ['ілрп] п пишномовно-архаїчний стиль.
Сизк [ілзк] 1. п 1) ікло, бйвень (слона, моржа); 2) річ, що нагадує ікло (зуб борони тощо); 3) с. г. леміш (плуга); наральник; 2. V 1) поранити іклом; 2) рйти землю іклом.
іи$кег [ 'ілзка] п слон (кабан) з велйкими бйвнями (іклами); кабан-сі-кач.
Сизк-зкеї! ['ілзк/еі] п лопатоногий молюск.
Сизку ['ілзкі] асі] ікластий, з іклами.
Шззіує [Чабіу] аф мед. кашельний; вйкликаний (супроводжуваний) кашлем.
Сиззіе ['іазі] 1. п 1) боротьба; бійка; 2) суперечка; сутичка; уегЬаі ~ сварка; іо Ьауе а ~ ууіііг 8ґпЬ. Гог 8ґпіЬ. зчепйтися з кимсь через щось; 2. у боротися, бйтися (з кимсь — ууіій).
іиззоск [ іА8зк] п 1) трава, що росте пучком; 2) купина; дернйна; 3) бот. щучник; 4) чубок.
Сиззоск-дгазз ['ілзакдгагз] п бот. щучник.
Сиззоску ['іАзакі] асі] купинястий; грудкуватий (про ґрунт).
І1188ОГЄ [ТЛ89] П 1) ІНДІЙСЬКИЙ ШО-вкопряд; 2) тусор (міцний грубий шовк).
іиі [ілі] 1. п 1) розм. сидіння (подушечка) із соломи; 2) гірн. праця; 2. у висловлювати нетерпіння (досаду) вй-гуком; 3. іпі ах ти!, тьху! (виражає нетерпіння або роздратування).
іиіее [і)и:'іі:] п розм. студент, якйй входить до групи певного викладача і одержує у нього консультації.
СиСе1а&е ['і]п:іі1кіз] п 1) опікунство; опіка; опікування; 2) перебування під опікою; іо Ье іп ~ бути під опікою; 3) неповноліття; 4) навчання.
СиСеїаг [ 'і]и:іі1а] 1. ангел-охоро-нець; 2. аф 1) опікунський; 2) якйй охороняє (опікує).
СиСеїагу [Ч]и:СіЬп] див. іиіеіаг.
СиСог ['і]и:іо] 1. п 1) домашній учйтель; репетйтор; приватний учйтель; Гатіїу ~ учйтель, якйй живе в сім’ї свого учня; гувернер; 2) шк. наставник; вихователь; 3) особа, яка опікує учня у закордонній подорожі (тж Гогеі^п ~, 1гауе11іп£ ~); 4) керівнйк групи студентів (в англійських університетах); ргіуаіе - приватний репетйтор студентів; 5) амер. молодший викладач вйщого навчального закладу; 6) юр. опікун, піклувальник; 2. у 1) давати приватні уроки; 2) навчати; іо ~ а рирії іп Ьаііп навчати учня латйнської мови; 3) керувати; повчати, наставляти; 4) амер. розм. брати уроки; 5) поводитися суворо (з кимсь); 6) балувати; потурати; < іо ~ опезеІГ стрймуватися, приборкувати себе.
СиСога&е ['іргіопсіз] п 1) праця вчй-теля; 2) посада наставника; 3) плата за навчання; 4) опікування, опіка.
СиСог-аС-іа^у ['іішіагаі'іо:] п (рі іи-іог8-аі-1а\у) законний опікун.
СиСогіаІ [і]и: 'іо:па1] 1. п 1) консультація, зустріч з учйтелем (з керівником); 2) період навчання в коледжі; 3) урок (у класах для дорослих); 2. ай] 1) опікунський; 2) наставницький; ~ 8у8іет університетська система навчання, колй студентів прикріплюють до певних консультантів.
СиСогіаІІу [і]и:'іо:по1і] айу повчально, напутливо.
СиСогіхе ['ди.іогаїг] у 1) бути приватним учйтелем; 2) давати приватні уроки; учйти.
СиСогІу [ди.іоіі] ай] наставницький.
іиіогзїіір ['і]и:іа/ір] п 1) посада наставника (учйтеля); 2) обов’язки наставника (учйтеля); 3) юр. опікунство; опікування; статус опікуна.
СиСоуег ['іи:і\¥а: ]еі] у фр. 1) говорйти «ти», «тйкати»; 2) поводитися фамільярно (з кимсь).
І11і8ап [ІАІЗОП] п бот. звіробій.
СиССі ['іиіі] п муз. тугі (виконання усім складом оркестру, хору).
СиССі-ґгиССі ['іиіі,Ггиіі] п 1) морозиво з фруктами; 2) зацукровані фрукти.
СиСи [ 'Си:Си:] п фр. пачка (балерини).
СиС-жогк [ 'ілі\¥о:к] п відрядна праця, відрядність.
Си-луїііС [іи'\Уіі] п 1) крик сови; 2) імітація крйку совй.
Си-луїюо [іи'хуи:] 1. п 1) крик совй; 2) імітація крйку совй; 2. у наслідувати крик совй.
Сих [ілкз] п (скор. від іихедо) розм. смокінг.
Сихегіо [ілк'зіїсіои] п (рі іихесіоез, іихесіоз) амер. смокінг.
ТУ [' ііґуі:] п (скор. від ієієуізіоп) 1) телебачення; 2) телевізор; ТУ бгопе керований по радіо літак-роз-відник з телевізійною камерою.
Сууаддіе ['Ьуосіі] 1. п 1) базікання; нісенітниця; балаканйна; Іо ґаїк теге ~ молоти дурнйці; 2) малозрозуміла нисанйна; 2. у 1) базікати, теревенити; 2) писати нісенітниці.
№а<1<11ег ['Ьуосіїа] п базіка, пустомеля.
СотаМІу ['ПуосІіі] аф дурнйй, пус-тйй.
Ьуаіп [Ьуєш] 1. п 1) два (предмети); двоє; пара; 2) рі розм. близнята; 2. пит два; 3. аф 1) розділений навпіл; 2) подвійний; < іп ~ навпіл, пополам, надвоє.
№ап& [Пузед] 1. п 1) різкйй звук; звук натягнутої струнй; 2) гугнява вимова; Атегісап ~ гугнява вимова американців; іо 8реак ууіій а ~ гугнявити, говорйти в ніс; 3) розм. щипок; 4) різкйй біль; 5) дзвінкйй удар; 6) стійкйй запах (прйсмак) (неприємний); 7) наліт, відтінок, слід; 2. у 1) звучати (про струну); 2) перебирати струни; 3) розм. бренькати, трйнькати; 4) грати (на струнному інструменті); іо -(оп) а §иііаг грати на гітарі; 5) гугнявити; 6) натягувати тятиву; 7) випускати стрілу (з лука).
№ап&1е ['іхуаедді] 1. п дзенькіт, дзенькання; 2. у 1) звучати (про струну); 2) перебирати струни.
Тетапкау ['іхуаедкі] п зелений чай (тж ~ іеа).
’СіУаз |і\¥02, іауох] поет. скор. від іі \уа§.
й*ау [і\уєі] пит заст. два.
ідуеак [і\уі:к] 1. п 1) щипок; 2) розм. вйверт, вйкрут; 2. у ущипнути.
Сіуеакег [Пуі:ко] п розм. рогатка (для стрільби).
Ьуєє [і\уі:] аф розм. вйтончений, елегантний, шикарний.
Туує
569

Ті¥еегі [і\уі:д] п геогр. н. р. Твід.
№ее<і [і\уі:д] п 1) твід (тканина)', 2) рі одяг з твіду; ~ зиіі костюм з твіду.
№ее<Пе ['і\¥І:д1] 1. птерликання (на скрипці)', 2. V 1) терлйкати, цигикати; 2) перен. захоплювати (музикою тощо).
й¥ее<11е(іее [і\уі:сі1'сіі:] V терлйкати.
іууеедіесіит ['і\¥І:с11'с1лт] п: ~ апсі меесПесіее двійникй; дві речі, які важко відрізнйти; речі, які відрізняються лише за назвою.
№еек$ [і\уі:кз] п рі рад. атмосферні перешкоди.
’йуєєп [Ьуі.п] ргер (скор. від Ье-мееп) між, поміж; проміж; серед.
’№ееп-<1еск [ 'і\уі:псіек] п мор. між-палубний простір, твіндек.
йуеепу ['Ь¥І!П1] п розм. 1) служниця, яка допомагає куховарці (покоївці); 2) невелйка сигара.
Ьуєєі [і\уі:і] 1. п пташйне щебетання, цвірінькання; 2. V щебетати, цвірінькати.
Ьуєєієг ['і\уі:із] п рад. репродуктор для передачі високого тону.
йуеегег ['і\уі:го] V вищйпувати пінцетом (щйпчиками).
Ь¥еегег-са8е ['Пуіігакеїз] п футляр для щйпчиків.
Ьуеегега ['іхуіігаг] п рі щйпчики; пінцет (тж а раіг оГ ~).
№еИНі [ПуєіЮ] 1. п 1) (ійе ~) дванадцяте число; оп ійе ~ оГ Іипе дванадцятого червня; 2) дванадцята частйна; одна дванадцята; 3) муз. дуодецима; 2. пит дванадцятий; 3. асі/ 1) дванадцятий (числом); зйе із іп Ьег * їй дванадцятий рік; 2) що становить одну дванадцяту; 4. асіу дванадцятим; йе аггіуесі ~ він прибув дванадцятим; < ійе ~ дванадцяте серпня (початок полювання на куріпок)', Ьоиіз ійе Т. Лю-дбвик Дванадцятий.
ТотеІШі-саке ['ПуеІЮкеїк] п велйкий пиріг з монетою під цукровою глазур’ю, що подається напередодні Водохреща.
І>е1Ші-<1ау [ 'ЬуєіЮсієі] п церк. Водохреще.
ТотеІШі-пізМ ['іхуеІЮпаїі] п церк. переддень Водохреща.
Ьуєіує [Ьуєіу] 1. п 1) число дванадцять; ійеге аге ~ оГ ійет їх дванадцять; 2) номер дванадцять; Коот ~ кімната (номер) дванадцять; 3) дванадцять років (про вік); йе із ~ йому дванадцять років; аі ~ у дванадцятирічному віці; 4) дванадцята годйна; йе ууііі соте аі ~ він приїде о дванадцятій (годйні); 5) група з дванадцяти осіб; команда з дванадцяти гравців; 6) рі кнйги форматом у дванадцяту частку аркуша; 2. пит дванадцять; ~ теп дванадцять осіб; ~ ііте8 аз тисй у дванадцять разів більше; < ійе Т. церк. 12 апостолів.
№еІУеГо1<1 [ 'і\¥еІуГои1сі] 1. асі) 1) що складається з дванадцяти частйн; 2) дванадцятиразовий, дванадцяти-кратний; збільшений у дванадцять разів; 3) у дванадцять разів більший; 4) що налічує у дванадцять разів більше; 2. асіу у дванадцять разів більше; у дванадцятикратному розмірі.
Ьуєіуєгпо [ і\уе1угпои] п формат кнйги у дванадцяту частку аркуша (пишеться звич. 12то).
Ьуєіуєшопій ['і\уеІутлпО] п рік; ійіз дау ~ а) рівно через рік; б) рівно рік тому; Гог а ~ а) на рік; б) протягом року.
йуеіуерепсе ['і\¥ЄІУр0П8] п шилінг.
ііуеіуерешіу ['і\уе1урош] асі/ вартістю в одйн шйлінг.
І5УЄІУЄГ ['І\¥ЄІУ0] п розм. шйлінг.
йуєпсєіИ ['Ьуєпзєпі] асі/ розм. сучасний, двадцятого століття.
йуепсепіег |'Ь¥еп,8епіа] п розм. людйна XX століття.
І5УЄПІІЄ8 [І\¥ЄПІ12] п рі 1) (ІЙЄ ~) двадцяті рокй (століття); 2) чйсла від двадцятй до двадцята дев’ята; 3) вік від двадцятй до двадцятй дев’ятй; зйе із іп ійе Іаіе ~ їй понад двадцять п’ять років; зйе із іп ійе еагіу ~ їй трохи більше двадцятй років; 4) поділки шкалй від 20 до ЗО (у термометрі тощо).
І5¥ЄПІІЄІЙ |'І\¥ЄПІ110] 1. п 1) (ійе ~) двадцяте число; оп ійе - оГ Зипе двадцятого червня; 2) двадцята частйна, одна двадцята; і\уо ~з дві двадцятих; 2. пит двадцятий; 3. асі/ 1) двадцятий числом; йе із іп йіз ~ уеаг йому двадцятий рік; 2) що становить одну двадцяту.
Ьуеійу [ іхуєпіі] 1. п 1) число двадцять; 2) номер двадцять; Коот ~ кімната (номер) двадцять; 3) двадцять років (про вік); йе із ~ йому двадцять років; зйе із £еіііп§ оп Гог ~ їй незабаром буде двадцять років; 4) група з двадцятй осіб (предметів); 5) двадця-тифунтовий банкнот; 2. пит двадцять; ~ ііте8 аз тисй у двадцять разів більше; ~ Ьоокз двадцять книг; —опе двадцять одйн; —і\уо двадцять два.
Ь¥ЄпіуГо1(1 [ 'ПуепііГоиІсі] 1. асі/ у двадцять разів більший; помножений на двадцять; 2. асіу у двадцять разів більше; у двадцяти кратному розмірі.
ЬуепіуГоиппо ['і\уепііТо:тои] п формат кнйги у двадцять четверту частку аркуша (пишеться звич. 24то).
і\уепіуто ['імгепіітои] п формат кнйги у двадцяту частку аркуша (пишеться звич. 20то).
’ііуєгє [і\уо:, і\уо] поет. скор. від іі \УЄГЄ.
Ьуегр [і\уа:р] п розм. 1) грубіян, хам; 2) пройдйсвіт, пройда.
ілуіЬііі [ 'і\уаіЬі1] п 1) гірн. розм. кай
ло; 2) розм. серп для різання бобів і гороху; 3) поет, алебарда.
Ьуісє [Ьуаіз] асіу 1) двічі, два разй; ~ і\уо із Гоиг двічі по два — чотйри; 2) удвічі; у два разй; ~ аз §оод удвічі краще; ~ аз тисй удвічі більше; іо Ье ~ зтЬ.’з а&е бути у два разй старшим від когось; іо йауе ~ ійе топеу мати удвічі більше грошей; < іп ~ а) за два разй; б) за другим разом; іо зиссеесі іп ~ добйтися успіху за другим разом; ~ оуєг за два прийоми; іо ійіпк ~ ЬеГоге доіп£ зтій. добре обміркувати, перш ніж зробйти щось; поі іо ійіпк ~ аЬоиі зтій. а) не думати більше про щось; б) зробйти щось без вагань.
Ьуісє-Ьоґп ['і\уаі8'Ьо:п] асі/ 1) перевтілений; перероджений; 2) рел. відроджений духовно.
Ьгісе-ІаШ ['іууаїз'їекі] асі/ зроблений з відходів (з обрізків).
Ьуісєг ['і\уаі8о] п робітнйк, якйй є водночас складачем і друкарем.
№ісе-1о1<1 ['Ьуаїз'іоикі] асі/ 1) розказаний двічі; 2) порахований двічі; 3) відомий, заяложений; ~ іаіе стара історія.
Ьгісоїоигеїі ['і\уі,кдіосі] асі/ 1) двічі пофарбований; 2) різнобарвний.
№і<1(11е [і\уіс11] 1. п 1) вертіння, крутіння; 2) завйток, прикраса; 3) тремтіння голосу; трель; 2. у 1) вертіти, крутйти; 2) байдикувати, бйти байдики; 3) тремтіти (про голос); < іо ~ опе’з ійитЬз (опе’з Гіп^егз) байдикувати, ледарювати.
ЬуіМієг ['і\укі1о] п нероба.
Й¥І8 [і\¥ід] 1. п 1) гілочка, галузка; лозйнка; 2) рі різкй; 3) вербдва гілка для відшукування підгрунтової водй (металів); 4) розм. мода, стиль; 2. у 1) зрозуміти, розгадати; 2) спостерігати, помічати.
['і\¥іді] асі/ 1) тонкйй; слабкйй, неміцнйй; ~ 1е£8 тонкі ноги; 2) гіллястий; ~ ігее гіллясте дерево; 3) зарослий чагарником; ~ §го\уій чагар.
Ьуііі^йі [ 'і\уаі1аіі] п 1) сутінки, прй-смерк; напівтемрява; пітьма; єуєпіп§ ~ вечірні сутінки; 2) неточність уявлення (поняття); неясність (чогось); ійе ~ оГ ійе зііиаііоп неясність становища; 3) далеке маловідоме минуле; 4) період занепаду; ійе ~ оГ ійе Еотап Ет-ріге занепад Рймської імперії; < ~ ійои^йіз невиразні думкй; ~ зіеер мед. паморочний стан; напівсон.
Ьуіііі ['і\уаі!іі] асі/ присмерковий, сутінковий; тьмяно освітлений.
ЬуіН [імпі] 1. п текст. 1) твіл; саржа; 2) спосіб виробнйцтва твілу (саржі); 2. у 1) ткати твіл (саржу); 2) переплітати по діагоналі.
’іміїї [і\уі1] розм. скор. від іі \уі11.
Ьуіп [іхуш] 1. п 1) рі близнята, бли-знюкй; двійнята; а раіг оГ ~з розм. близнята; Зіатезе ~з сіамські близня
570
та; 2) близнюк; близня; 3) двійник; 4) парна річ; 5) (ійе Тауіпз) рі астр. Близнята (сузір'я і знак зодіаку); 2. аф' 1) який є близнюком; 2) подвійний, спарений, здвоєний; ~ Ьед8 два односпальні ліжка; 3) що складається з двох однорідних частин; що становить пару; ~ 8еі гарнітур з жакета і джемпера (однакового кольору або гармонуючих кольорів); 4) близький (за духом тощо); 5) однотйпний, однаковий, схожий; ~ Ьоизез однотипні будйнки; 3. V 1) на-родйти двійнят; 2) з’єднувати; 3) перен. розрізняти; 4) розлучатися.
№іп-Ьіі1Ь ['Ь¥іпЬз:0] п народження двійнят.
Ьуіп-Ьогп ['ПуіпЬоіп] аф народжений близнюком.
Іууіп-Ьгоійегз ['(луїп'Ьглдог] п рібра-тй-близнюкй.
Ьуіпє [1\¥аш]	1. п 1) мотузка,
шворка, шпагат; шнурок; шнур; 2) витка стеблйна; 3) рі кільця (змії); 4) вузол; 5) сплетення, скручування; 2. г 1) вйти, звивати; перевивати; 2) сукати; плестй; сплітати; скручувати; іо ~ ійіп ійгеадз іпіо а горе зсукувати тонкі ниткй у вірьовку; 3) обвивати(ся); 4) оперізувати, оточувати, обносити; 5) звиватися (про ріку, змію); 6) розм. корчитися (від болю).
№іп-еп£Іпе(<1) [ і\¥іп'еисізіп(сі)] аф двомоторний.
йуіпег ['і\уаша] п 1) витка рослйна; 2) текст, крутйльна машйна.
ІУУІП-ПЙІЄ8 ['Ьуш'іїйіх] п рі амер. військ, розм. спарена зенітна кулеметна установка.
Й¥ІП£Є [і\¥іп(сі)з] 1. п 1) прйступ різкого болю; а ~ оГ іооійасйе гострий зубнйй біль; а ~ іп ійе агт різкйй біль у руці; 2) муки (сумління); ійе ~8 оГ соп8сіепсе муки сумління; 2. V 1) відчувати прйступ болю; 2) викликати біль; завдавати болю.
№іп£Іе-й¥ап£Іе ['і\¥п]дґі\¥зеі]д1] п звук струнй.
іл¥Іпіп£ ['Пуатід] аф виткйй; що обвивається.
іууіпк [і\¥іі]к] 1. п 1) моргання, мигання; 2) перен. мить; іп а ~ умйть; 2. V моргати; блймати, блйскати.
йгіпкіе ['і\¥іі]к1] 1. п 1) мерехтіння, блймання, миготіння; ійе ~ оГ іке 8іагз мерехтіння зірок; 2) мигання, блйскан-ня; 3) моргання, кліпання; 4) мигтіння; 5) вогник (в очах); 6) мить; іп а ~ умйть; іп ійе ~ оГ ап еуе як оком змигнути; 2. V 1) мерехтіти, блймати, блйскати, виблйскувати; 2) мигтіти; 3) кліпати, моргати; 4) швйдко рухатися; промайнути; 5) випромінювати (нерівне світло); 6) передавати повідомлення світ-ловйми сигналами; 7) поет. освітлювати шлях.
йгіпкіег ['і^ідкіа] п те, що випромінює слабке миготлйве світло.
Й¥ІІ1к1ІП£ ['І^ідкІІТ)] п 1) мерехтіння (зірок); 2) мить; іп а ~ умйть; іп ійе ~ оГ ап еуе в одну мить, як оком змигнути.
ЙУІппед [і\¥іпд] аф 1) народжений близнюком; 2) з’єднаний, об’єднаний; 3) здвоєний.
№ішіііі£ ['іууішт)] п 1) с. г. тільність двійнятами; 2) з’єднання; об’єднання парами.
Ь¥Іп-8СГЄ5¥ ['і\¥іп'зкги:] аф мор. дво-гвинтовйй.
ЙУІП-8І8ІЄГ8 [ 'Пуш'зізізх] п рі сес-три-близнята.
Шіпіег ['і\¥1ПІ0] п с. г. вівця між другою і третьою стрйжкою.
Ьуігі [і\уз:1] 1. п 1) вертіння, крутіння; 2) розчерк, завйток; 3) вйхор; ди8і ~ вйхор пйлу; 2. V 1) вертіти, крутити; 2) вертітися, крутитися, кружляти (тж ~ гоипсі); < іо ~ опе’8 ійитЬз байдикувати, сидіти склавши руки.
іуиігіу ['і\¥а:1і] аф вихровйй; спіральний.
[і\¥ізі] 1. п 1) крутіння; скручування; сукання; іо §іує а - скручувати; іо £іує а ~ іо а горе сукати вірьовку; іо §іуе а ~ іо а регзоп’з агт викручувати комусь руку; 2) вйгин, згин; поворот; 3) вузол; петля; 4) кручена вірьовка; шнурок; кручена нйтка; джгут; 5) грубий сорт тютюну; 6) кручений хліб; 7) хвіст завйтком (у свині тощо); 8) поворот убік; відхйлення; 9) місце повороту; 10) перекручення, вйкривлення; 11) вйвих; 12) особлйвість (характеру тощо); 13) обман; 14) розм. змішаний напій; 15) розм. добрий апетйт; 16) вульг. жінка; 17) кручений м’яч (теніс); 18) твіст (танець); 19) тех. хід (витка); < ~ оГ ійе \угі8і спрйтність, умілість, вправність рук; а ~ оп ійе 8Йогі8 амер. розм. продаж цінних паперів (товарів) за високу ціну; 2. у 1) крутйти; сукати; скручувати, сплітати; 2) сплітатися, переплітатися, скручуватися; 3) вйти-ся, звиватися, згинатися; ійе гоад ~8 а §оод деаі дорога петляє; 4) викручувати (руки); стискати; давйти; ламати; іо ~ 8іпЬ.’8 агт а) викручувати комусь руку; б) примушувати; 5) пробиватися з труднощами; змінювати напрям; 6) завдавати болю; 7) викручувати (білизну); 8) кривйти (обличчя); 9) перекручувати; спотворювати; 10) обертати, крутйти, повертати; 11) обертатися, крутйтися, повертатися; 12) обвивати, обмотувати; 13) вплітати; 14) обдурювати; 15) розм. їсти з апетитом, уминати; □ ~ аЬоиі корчитися; ~ оЯ1 відкручувати, відламувати; ~ оиі вислизати, вириватися; ~ ир скручувати (у трубочку); іо ~ ійе 1іоп’8 іаіі амер. розм. обурювати (роздратовувати) англійців.
іі¥І8і-<1гі11 [ і\¥і8ідп1] п тех. спіральний свердел.
Ьп$іе<і ['Ьуїзіїд] аф 1) сплетений; переплетений; уплетений; кручений; 2) вйкривлений; пожолоблений; косошарий (про деревину); 3) звйвистий; спіральний; 4) заплутаний; переплутаний.
№і$іег ['і\¥і8іа] п 1) розм. обманщик; брехун; 2) розм. питання (завдання), що заганяє у безвйхідь; 3) сукальник; канатний майстер; 4) сукальна машйна; 5) шенкель; 6) амер. ураган, смерч; пилова буря; торнадо; 7) перекидання акробата в повітрі.
йгізііпз ['і\¥і8ііі]] п 1) крутіння; сукання; скручування; сплітання; переплітання; 2) звивання; згин; 3) викручування (білизни, рук); стискання, примушування; 4) перекручування; спотворення; 5) перевертання, обертання; 6) обмотування; 7) вплітання; 8) обдурювання, обман; 9) перекошування дощок під час сушіння; < ~ оГ ійе Ьоду спорт, обертання тулуба; ~ ійе ріпі8 викручування суглобів (больовий прийом).
ІІ¥І5Іу [І\¥18І1] аф 1) звйвистий; 2) нечесний; ~ роїііісіап безпринцйп-’ний політикан; 3) ухйльний, невловимий; спрйтний.
ітуіі [і\¥іі] 1. п 1) докір, дорікання; 2) глузування, дошкульне (уїдливе) зауваження; 2. V 1) дорікати, докоряти; 2) глузувати; дражнйти.
йгіісЬ [і\¥іі/] 1. п 1) сіпання; смикання; 2) судорога, судома; конвульсія; 3) петля, дужка; 4) гірн. раптове звуження жйли; 5) бот. повзучий пирій; 2. V 1) сіпати, тягтй (за — аі); шарпати, смйкати; 2) смйкатися, сіпатися; 3) стягати; висмйкувати; 4) щипати; ущипнути; 5) зав’язувати; закріпляти (вірьовкою).
Імііе [і\¥аіі] п зоол. гірська чечітка.
Ьуііієг ['іууііо] 1. п 1) щебетання, цвірінькання; 2) базікання; 3) збудження, хвилювання; іп а ~ тремтячи, у збудженні; 2. V 1) щебетати, цвірінькати; 2) базікати; 3) наспівувати; 4) розм. тремтіти, дрижати; іо ~ \уіій соїд тремтіти від холоду.
Ьуіііегаііоп [,і\уііо'геі/п] п розм. збудження, хвилювання.
Ьуііііе-йуаіііе [ 'і\¥іі1,іхуоіі] п 1) чуткй, пліткй, балачкй; 2) пліткар; плі-ткарка.
’Ьуіхі [ПУікві] ргер (скор. від Ьєіхуіхі) між, серед.
й¥О [іи:] 1. п 1) число два; ~ апсі ~ таке Гоиг два плюс два — чотйри; 2) двійка; цйфра два; 3) номер два (другий); Воот ~ кімната (номер) два; 4) двоє, пара; ~ апд Ьу ~8, ~ Ьу ~ по двоє, попарно; іо \уа!к іп гуляти парами; 5) два роки (про вік); йе і§ ~ йому два рокй; аі ~ у дворічному віці; а Ьоу оГ ~ дворічний хлопчик; 6) друга годйна; 8Йе \уі11 соте аі ~ вона прийде
іно
571
*УР
о другій годині; 2. пит два, двоє; опе ог * кілька; - теп дві особи; < іп ~ а) надвоє, навпіл; б) окремо, нарізно; їо сиі іп - розрізати навпіл; іп №о негайно, відразу; їо риі - апд ~ іо&еі!іег збагн\лги що до чого; ~ сап ріау аі іЬаі £ате подивимося ще, чия візьме; ' Ьії8 амер. розм. а) монета у 25 центів; б) щось незначне (нічого не варте); ~ іп 6І8іге$8 таке8 8огго\¥ 1е$$ поділене горе — це півгбря.
к¥О-Ьоі(1е [їи:,ЬоН] ^здатний вй-пити дві пляшки вина за одйн раз.
імо-Ьу-Гоиг [їи:Ьаі'Гз:] асі] амер. розм. 1) дрібнйй; 2) дріб’язковий; вузький; обмежений.
<5¥О-сус1е [Їи:,8аік1] асі] двотактний (про двигун).
Пуо-бескег [їй:'бека] п 1) двопалубне судно; 2) двоповерховий автобус (тролейбус).
(5¥О-еске1оп [Їи:'ер1зп] асі] військ. двоешелонний.
№о-е(І£Є(і ['іиґебзб] ай] 1) гострий з обох боків; 2) двозначний (комплімент тощо).
імо-еп£Іпеіі [їиґепбзіпб] ай] військ. двомоторний, з двома двигунами.
і5¥О-еуе<і [їиґаіб] ай] 1) двоокий; 2) призначений (пристосований) для двох очей.
іууо-ґасесі |'іи: Теі8і] асі] дволйчний, двоєдушний, лукавий, нещирий.
Пуо-йєШ ['іи.їі.їб] асі] двопільний (про сівозміну).
^¥О-Й8іе<і [ 'іи: Т18І16] асі] амер. розм. сйльний, енергійний, рішучий.
іууоГоІб [іи:Гои16] 1. асі] 1) подвійний, що складається з двох частйн; 2) здвоєний; що об’єднує два предмети (два елементи тощо)-, 3) що існує у двох варіантах; 4) збільшений у два разй, подвоєний; 5) зсуканий з двох ниток (про пряжу тощо); 6) дволйчний; нещйрий; лицемірний; 7) нерішучий; якйй вагається; 2. асіу 1) удвічі (більше); 2) у два згйни; 3) у три погибелі.
імо-Гооіеб ['іи:Диііб] асі] двоногий.
і\¥О-1іап(1 І'ішЬаепсі] див. і\уо- -Ьапбеб 3).
№о-1іап(іе(1 [ 'іи: 'Ьжпбіб] асі] 1) дворукий; шо має дві рукй (ручки); ~ $а\у дворучна пйлка; 2) для двох (про гру); 3) для обох рук; 4) якйй вільно володіє двома руками; спрйтний; 5) величезний; сйльний.
№о-Ьеа(іе(і [ іи: їіебіб] ай] 1) двоголовий; 2) якйй має двох начальників.
<5¥О-Іеауе(і ['іи:'Іі:усі] ай] 1) двостулковий (про двері тощо); 2) бот. двол йсти й; двопел юсткови й.
і\¥О-іе§§еб ['іи:'1ед(і)6] асі] двоногий.
імо-тап [іи:таеп] асі] 1) що складається з двох осіб; а ~ сотебу комедія
з двома дійовйми особами; а ~ соттіііее комісія з двох членів;
2) зроблений двома особами; а ~ ехЬіЬіііоп вйставка творів двох художників; 3) двомісний.
Ь¥О-та8іег [їй:,та:віз] п двощоглове судно.
йуо-тіїшіе [їиґтіті] асі] двохви-лйнний; ~ зііепсе двохвилйнне мовчання (в пам ять про полеглих на війні).
Ьуо-топіЬІу [Їи:'тлп01і] асі] що відбувається раз за два місяці.
ґууопє88 [Їи:пі8] п подвійність; здвоєність; парність.
йуо-оаг ['іи: з:] п двовесловий човен.
й¥О-раіг [їй: реа] а сі] розташований на третьому поверсі.
(мю-рагі [їи:'ра:і] асі] 1) що складається з двох частйн; ~ Піт двосерійний кінофільм; 2) муз. для двох голосів.
Ьуорепсе [їлрапз] п два пенси; < поі іо саге а ~ ставитися байдуже.
йуореппу [їлрпі] 1. п 1) розм. голова, макітра; іиск іп уоиг ~ нагніть голову; 2) малюк (звертання до дитини або підлітка); 3) дешеве пйво (тж ~ аіе); 2. ай] 1) двопенсбвий; ~ Ьип дво-пенсова булочка; ~ іиЬе лондонське метро; 2) дешевий; поганий, паскудний.
йУореппу-ЬаІГреппу [їлрпі'Ьеірш] ай] копійчаний, поганий; мізерний; ~ 8циаЬЬ1е сварка через дрібнйці.
Ьуо-ріесе [їи:рі:8] асі] що складається з двох частйн (шматків).
Сіуо-ріу [їи.ріаі] асі] подвійний; двошаровий.
й¥О-8еаіег [їи.'зі.іа] п двомісний автомобіль (літак).
іл¥О-8І(іе(і [їй:'8аібіб] ай] двосторонній.
ід¥О8оте ['іи:8ат] п 1) розм. тет-а--тет, віч-на-віч; 2) пара, парочка; 3) парний танець; 4) одиночна гра (гольф).
й¥О-8іаг ['іи:8іа:] асі] двозірковйй; ~ §епега1 амер. військ, розм. генерал--майбр.
Ь¥О-8іер ['іи:8іер] п 1) тустеп (танець); 2) двокрбковий хід на лйжах.
Ьуо-8іогеу ['іи:'8іо:п] див. і\уо--8іогеуе6.
Ь¥О-8іогеуе6, амер. №о-8іогіе(1 [їи:-'8із:п6] асі] двоповерховий.
ілуо-іішє [ їшіаігп] V амер. розм. зраджувати (чоловіка, дружину); бути зра-длйвим: обдурювати.
П¥о-іоп£ііе(1 [ іи:їлі]6] асі] двоєдушний, дволйчний; нешйрий.
’ілуоиіб [ілуиб, і\уз6] розм. скор. від іі \уои!6.
й¥О-^¥ау [ іи: хуєі] асі] 1) двосторонній, двобічний; ~ соттипісаііоп військ, двосторонній зв’язок; ~ беаі двостороння угода (домовленість); ~
габіо приймально-передавальна радіоустановка; ~ ігабе двостороння торгівля; ~ ігаГГіс двосторонній рух; 2) двоколійний.
&¥О-уеаг-о1<1 [ іи:іа:г'ои16] п дволіток (про тварину).
ТуЬак [їіЬаіі] п ч. ім'я Тібалт.
ТуЬіігп [їаіЬа:п] п іст. місце страти в Лондоні; < ~ іірреі петля, вірьовка (на шибениці); ~ ігее шйбениця.
ТуЬигпіа [іаі'Ьз:піа] п фешенебельний район Лондона.
іусооп [іаі'кшп] п амер. магнат; верховода.
іуіпв [їаитз] 1) п зав’язування, прив’язування; 2) ргез. р. від ііе.
(уке [іаїк] п 1) розм. дворняжка; 2) розм. грубіян; 3) розм. малюк.
іуіе [іаіі] V 1) охороняти від вторгнення; 2) зв’язувати обітницею мовчання; \¥е аге аіі ~6 ми всі зобов’язані мовчати.
іуіег [їаііа] п вартовйй біля дверей масонської ложі.
(утрап [їітрап] п архт. тимпан.
(ушрапа [їітрапа] рі від іутрапит. (утрапіс [ііт'раетк] асі] 1) архт. що стосується тимпана; 2) анат. що стосується барабанної перетинки; ~ тегпЬгапе барабанна перетинка.
(ушрапІ8( [Їітрзпі8і] п муз. барабанщик; ударник.
(ушрапИез [Дітра'паііі:х] п мед. метеорйзм, обдимання, здуття живота.
(ушрапі(іс [Дітра'тіїк] асі] мед. здутий газами.
(утрапі(і8 [Дітра'паїііз] п мед. 1) метеорйзм; 2) тимпаніт.
(утрапиш [їітрзпат] п (рі іутра-па) 1) анат. барабанна порожнйна; середнє вухо; 2) барабан, тамбурйн; 3) архт. тимпан; 4) водопідйомне колесо.
(ушрапу [їітрапі] п 1) мед. метеорйзм; 2) надмірна гордість, пиха, бундючність; 3) пишномовність стй-лю; 4) муз. литавра.
(ураї [їаіраї] асі] 1) типовий; 2) що стосується друкарського шрйфту.
(уре [іаїр] 1. п 1) тип, типовий зразок; типовий представнйк (чогось); ігие іо ~ типовий, характерний; 2) різновид; 3) рід; клас; група; Ьіооб ~ група крові; 4) сймвол; 5) модель, зразок, взірець; 6) зображення на монеті (на медалі); 7) характерний знак; 8) штамп; відбйток; 9) друк, літера; 10) шрифт; Ьіаск (Ьоіб, Гаі) ~ жйрний шрифт; Ііаііс ~ курсйв; Еотап ~ прямйй шрифт; < ~ Гоипбег шрифтоли-варник; ~ ра§е полоса набору; ~ ргіпіег телетайп; ~ 8Іи§ рядок, відлйтий на лінотйпі; ~ іаг£Єі військ, планова ціль; 2. г 1) друкувати на машйнці; іо ~ а Іеііег надрукувати листа на машйнці; 2) мед. визначати групу крові.
*УР
572
ІІІ8
іуре-Ьаг [ЧаїрЬа:] п 1) лінотипний рядок; 2) клавіша з літерою (символом) (на друкарській машинці}.
іуре-сазііпз [ Чаір,ка:8іід ] п кін. використання актора в однотипних ролях.
іуре-Гошмігу [Чаір,£аипсіп] п друк. словолйтня.
іуре-теіаі [Чаір,теі1] п друк. гарт.
<уре-$сгір< [Чаїрзкпрі] 1. п текст, надрукований на машинці; 2. аф машинописний.
<уре-8еііег [Чаір,8еіа] п друк.
1)	складач; 2) лінотип.
<уре-$еаіп& [ Чаір,8еіід ] п друк. складання; друкарський набір; ~ та-скіпе лінотйп.
іуремтііе [Чаїргаїі] V друкувати на машйнці.
іурентііег [Чаїрдаїіа] п 1) друкарська машйнка; 2) друкарка; 3) амер. військ, розм. кулемет.
іуреотіітв [Чаїрдаїііі]] п 1) друкування на машйнці; 2) машинопис.
іуремтіКеп ['іаірдііп] аф машино-пйсний; надрукований на машйнці.
іурЬІіііз [ііГ Іаіііз] п мед. тифліт, запалення сліпої кйшки.
іурйоіс! [ ЧаїЬкі] 1. п черевнйй тиф;
2. аф тифозний; ~ Гєуєг черевнйй тиф.
іурйошапіа [ДаіГои'теіп]а] п мед. марення під час тйфу.
ТурЬоп [ЧаїГоп] п міф. Тифон.
ІурЬоп [ЧаїГоп] п вйхор; ураган, смерч.
іурйопіс [іаїТопік] аф вихровйй; ураганний.
іуркооп [іаі'йгп] п тайфун.
ІурЬоиз [ЧаїГоз] аф мед. тифозний.
іурішз [ ЧаїГоз] п висипнйй тиф (тж ~ Гєуєг).
(урісаі [Чірікоі] аф 1) типовий; ~ сазе типовий вйпадок; іі із ~ оГ йк-гаіпіап тизіс це типово для української музики; 2) символічний.
(урісаііу [Чірікоіі] адч типово.
іуріЛсаііоп [ДіріГі'кеї/п] п уособлення; втілення тйпу (образу).
іурійег [ЧіріГаю] п типовий представнйк; типовий прйклад.
ґуріГу [ЧіріГаї] у 1) бути типовим представником; бути типовим прй-кладом (зразком); 2) символізувати; 3) уособлювати; бути прообразом; втілювати.
іуріпз [Чаїрід] п друкування, передрук на машйнці.
іурізі [Чаїрізі] п 1) друкарка (на машинці); 2) друкар.
Іуро [Чаїрои] п 1) друк. розм. (скор. від іуро§гаркег) друкар; 2) друкарська машйнка для сліпйх; 3) друк. розм. пб-мйлка.
іуро£гарк [Чаїродга:!] п 1) друкар; 2) друкарська машинка для сліпйх.
іуро^гаркег [іаі'родгоГо] п друкар.
<уро&гарІііс(а1) [Чаіро'дгаеГік(оІ)] аф друкарський.
ІурозгарЬісаІІу [Даіро'дгаеГікоіі] асії друкарським способом.
іурозгарйізі [іаі'родгоГізі] п 1) знавець історії і мистецтва книгодрукування; 2) той, хто вивчає книгодрукування.
іуро^гарку [іаі'родгоГі] п 1) книгодрукування, друкарство; 2) опорядження, оформлення (книги); 3) текст кнйги.
іугаппіс(аі) [і(а)і Чаепік(оі)] аф ти
ранічний; деспотичний; владний; ~ дупазіу тиранічна династія; ~ гиіег пра-вйтель-деспот.
іугаппісаііу [і(а)і'гжпіко1і] адк тиранічно; деспотйчно.
іугаппісіїіе [і(а)і'гаепі8аісі] п 1) ти-рановбйвство; 2) тирановбйвця.
іугаппіхе [Чігопаїг] V тиранити; бути тираном.
іугаппоиз [Чігопоз] див. іугаппіс(аі).
іугаппу [Чігопі] п 1) тиранія; дес-потйзм; 2) тиранство, жорстокість.
іугапі [Чаюгопі] п тиран; деспот.
Суте [Чаю] 1. п 1) обід колеса; 2) шйна; покрйшка; іиЬеІезз ~ безкамерна шйна; 3) інд. кйсле молоко, кисляк; < ~ іпПаіог насос для шин; ~ іиЬе камера шйни; 2. V надівати шйну на колесо.
Тугіап [Чіпоп] 1. п мешканець Тй-ра (стародавньої столиці Фінікії); 2. аф 1) що стосується міста Тйра; 2) пурпуровий, темно-червоний.
Суто [Чаюгои] див. ііго.
Тугоіеап [іі'гоиііоп] 1. п тіролець; 2. аф тірольський.
Тугоіезе [Чіга'іііг] 1. п (рі без змін) тіролець; 2. аф тірольський.
Туггкепе [Чігі:п] 1. п іст. етруск; 2. аф іст. етруський.
Туггііепіап [іі'гі:прп] див. Туггкепе.
Туїткепіап 8еа [іі'гіїпіап'зі:] п геогр. н. Тірренське море.
ТуїЧаеап [іаґііюп] аф у стйлі старогрецького поета Тіртея; войовнйчий. іхаг [га:] п цар.
Талане [і8Ґда:п] 1. п цйган; циганка (особл. з Угорщини); 2. аф циганський.
ц
II Ци:] п 21-ша літера англійського алфавіту.
иЬЬ1е-£иЬЬ1е [ 'лЬІ'длЬІ] п розм. безглузде базікання.
и-Ьеп<1 [']и:Ьепсі] п тех. подвійний згин.
иЬісаііоп [,]и:Ьі 'кеі/п] п присутність; місцеперебування.
иЬічиагіап [,)и:Ьі'к\УЄогюп] див. и-Ьіциііоиз.
иЬіциііоиз [іи:'Ьік\УііО8] аф повсюдний; всюдисущий; іке ~ Егепск іоигізіз всюдисущі французькі турйсти.
иЬічиііу Ци:'Ьік\¥ііі] п повсюдність.
ІІ-Ьоаі [']и:Ьоиі] п німецький підводний човен.
Ч-Ьоіі [ ]и:Ьои!і] п тех. підковоподібний болт.
ІІ-ЬотЬ [ ]и:Ьот] п військ, уранова бомба.
імкіег ['лсіо] п вйм’я.
ийотеіег 0и:'с1отііо] п метеор, дощомір.
иЛотозгарІї Ци/сіотодга:!] п метеор. самопйсний дощомір.
Удашіа [іиґдаепсіо] п геогр. н. Уганда.
ІІЗаїкіап [іиґдаепсізп] 1. иугандець;, угандка; іке збірн. угандці; 2. аф угандський.
и§Ь [ик, о:к] іпі тьху!; ай!, ой!, ох!; ~, іі’з соїсі! ну й холоднеча ж’
ІІ£Мге<1 ['и:ігед] п ч. ім'я Утред.
и£ІіГісаііоп [,лд1іГі'кеі]п] п 1) спотворення; ~ оГ зрокеп 1ап£иа§е калічення розмовної мови; 2) потворність.
іі£Ііґу ['лдІіГаї] V спотворювати, нівечити.
и£Ііпе$$ ['лдііпіз] п 1) потворність,
бридкість; погана зовнішність; 2) огидність; мерзенність; гидота.
и^іу [ лдії] 1. п 1) розм. некрасива людйна; потвора; 2) козирок дамського капелюшка; 3) розм. крислатий капелюх (від сон ця); 2. аф 1) потворний; огйдний; 2) неприємний, бридкйй, гидкйй, поганий, мерзенний; ~ пе\у$ неприємні новйни; 3) загрозливий; небезпечний; 4) розм. сварлйвий, за-дйрливий; дразлйвий; з поганим характером; ~ сизіотег неприємна людйна, грубіян; ап ~ іоп§ие злий язйк.
из$оте ['лдзат] аф розм. страш-нйй, жахлйвий; огйдний; гидкйй, бридкйй.
иШап [ и:1а:п] п іст. улан.
Уі£иг |'\уі:да] 1. п 1) уйгур; уйгурка; іке ~8 збірн. уйгури; 2) уйгурська мова; 2. ай] уйгурський.
ІІкг
573
шпк
Цкгаіпе Циґкгеш] п геогр. н. Україна.
Цкгаіпіап Ци:'кгеіпіап] 1. п 1) українець; українка; іке ~з збірн. українці; 2) українська мова; 2. аф український.
икиїеіе [^игкз'їеііі] п гавайська гітара.
ІЛап Ваіог ['и:1а:п'Ьа:іо:] п геогр. н. м. Улан-Батор.
иісег [лізз] п 1) мед. вйразка; 2) джерело зла (морального розкладу).
иісегаіе ['лізагеїі] у 1) мед. вкриватися вйразками; 2) перен. губйти, занапащати; псувати.
иісегаііоп [^лізо'геї/п] п мед. укривання вйразками.
иісегаііуе ['лізагаііу] аф мед. виразковий.
иісегед [ ліззсі] асі] укрйтий вйразками; виразковий.
и1сегои$ [ліззгзз] аф мед. виразковий, укрйтий вйразками; ~ регзоп хворий на вйразку; < ~ йаігесі перен. ненависть, що крає серце.
ІЛеша$ ['иііітаг] п рі улеми {мусульманські учені-богослови).
ІЛіск [']и:1ік] п ч. ім'я Юлик.
и1І£ІіЮ8Є Циґікізіпоиз] див. иіі^іп-0118.
и1І£Іпои$ Ци:'1к1зіпо8] асі] 1) болотистий; 2) мулистий, мулкий; 3) болотяний; що росте на болоті.
и11а£е ['аікіз] п 1) незаповнений об’єм (бочки, резервуара тощо); 2) фактйчна кількість рідинй (у неповній бочці тощо); 3) убуток, недостача, брак (рідини); 4) розм. осад на дні бочки (пляшки).
и1ти$ ['літаз] п бот. берест.
іііпа ['ліпа] п (рі иіпае) анат. ліктьова кістка.
иіпае ['ліпі:] рі від иіпа.
иіпаг І'ліпо] 1. п ліктьовйй нерв; 2. асі] ліктьовйй.
Цігіса ['ліпко] п ж. ім'я Алріка, Ульріка.
ЦІ8іег [лізіа] п геогр. н. Ольстер.
иізіег [ лізіа] п ульстер, довге просторе пальто з поясом.
икегіог [лі'ііапа] аф 1) прихований; непомітний, невиразний; неяснйй, невйдймий; ~ гпоііуєз приховані мотйви; 2) потойбічний; оп ійе ~ зісіе оГ ійе зігееі на тому боці вулиці; 3) подальший, наступний; майбутній.
икегіогіу [лі'ііапак] асіу потім, після; згодом; надалі.
ІЛііта ['лкіта] п ж. ім'я Алтіма.
икіта ['лкіта] 1. п кінець слова; 2. останній, остаточний; ~ гано останній довід, вирішальний аргумент.
икітаїа [,лкі'теііа] рі від икіта-іит.
икітаіе 1 ['лкітіі] 1. п 1) остаточний результат; межа; 2) основнйй прйнцип; 2. асі] 1) останній, остаточний; ~ гезик остаточний результат;
2)	крайній, кінцевий; ~ ригрозе кінцева мета; 3) основнйй, первйнний; ~ апаїузіз хім. елементарний аналіз; 4) найвіддаленіший; 5) критйчний;
6) максимальний; гранйчний; ~ оиіриі максимальна потужність; 7) лінгв. що припадає на останній склад слова (про наголос).
икітаіе II ['лкітеїі] у 1) завершувати; 2) (іп) завершуватися (чимсь); мати результатом (щось).
икітаіеіу ['лкітіСІї] асіу зрештою, кінець кінцем, у кінцевому підсумку.
икітаїіоп [,лкі'теі/п] п 1) прихід до остаточного результату; 2) результат, підсумок, наслідки (чогось).
икітаШт [лкі'теїіат] п 1) ультиматум; 2) кінцева (остаточна) мета.
икіто ['лкітои] асіу лат. минулого місяця; іке 20ік ~ (ик.) 20-го числа минулого місяця.
икітозепкшге [,лкітои'дзепіЦз] п юр. право молодшого сйна на успадкування.
икга ['ліґга] 1. п людйна крайніх поглядів; ультра; 2. асі] крайній; якйй дотрймується крайніх поглядів; < ~ уігез юр. поза компетенцією.
икгасгерісіагіап ['л1іга,кгері'сієагіап] п зарозумілий некомпетентний крй-тик.
икгасгерісіаіе ['лкга'кгерідеіі] V критикувати некомпетентно.
икгасіупе ['лкгасіат] п рад. ультра-дйн.
икга-ГазкіопаЬІе ['лІігаТафпаЬІ] аф ультрамодний.
икгаЛШап ['л1іга'£ісі)ап] асі] надто довірливий; якйй сліпо вірить.
икгаізт ['ліігаїгт] п крайні погляди.
икга-ІіЬегаї ['лІіга'ІіЬагаї] п крайній ліберал.
икгатагіпе [,л1ігата'гі:п] 1. п уль-трамарйн (фарба); 2. аф 1) ультрама-рйновий; 2) ясно-сйній, кольору уль-трамарйну; 3) заморський; - ігасіе торгівля з заморськими країнами.
икга-шісго$соре ['лкга'таїкга-зкоир] п ультрамікроскоп.
икга-шісго$соріс ['л1іта,таікгз8'ко-рік] аф ультрамікроскопічний; ~ уігиз біол. фільтрівнйй вірус.
икга-то<1еґп ['лііга'тосіап] асі] (тж икгатосіет) ультрасучасний, ультра-модерний.
икгашопіапе [.лііга'топіет] 1. п
1) заальпійський мешканець; 2) (V.) ультрамонтан, прихйльник абсолютного авторитету папи рймського; 2. аф 1) якйй живе за Альпами (про італійців); 2) (V.) якйй є прихйльником абсолютного авторитету папи.
икгапаііопаїізш ['лкга'пге/паїїгт] п крайній націоналізм.
икгагадаг [лкга'геїсіа] п військ, ра
діолокаційна станція наддалекого вйявлення.
икга-гау$ ['лііга'геїх] п рі астр. космічне проміння.
икга-ге<1 ['лкга'гесі] аф інфрачервоний (про проміння).
икга-гісії ['лііга'пі/] ^надзвичайно багатий.
икга-зіюгі ['л1іга7о:і] аф ультракороткий; ~ \уауез рад. ультракороткі хвйлі.
икгазопіс ['лііга'запік] аф надзву-ковйй, ультразвуковйй; ~ зреесі надзвукова швйдкість.
икгазопісз ['лііга'зопікз] п рі ультразвукова техніка.
икга$оип(і ['лкга'заипсі] п ультразвук.
икга-уіоіеі ['лкга'уаіаііі] аф ультрафіолетовий (про проміння); ~ Іатр ультрафіолетова (кварцова) лампа.
икгауіпіз ['лкга'уаюгаз] п біол. фільтрівнйй вірус.
икгопеоиз [лі'ігоипіаз] аф добровільний; ~ \укпезз добровільний свідок.
иіиіаіе []и:Ци1еіі] у вйти; завивати.
ІДуззез Циґіізі.г] п ч. ім'я 1) Юлі-сіс; 2) міф. Уліс.
шпЬеІ ['лтЬаІ] п бот. зонтик (суцвіття).
шпЬеІІаіе ['лтЬаІН] аф бот. зонтичний.
шпЬеІІаіеіі ['лтЬаІеііїсі] див. иткеї-Іаіе.
итЬеІІіГегоиз [лтЬе'ІіГагаз] аф бот. 1) що належить до зонтичних; ~ ріапі зонтична рослйна; 2) що утворює зонтик.
шпЬег ['лтЬа] І. п 1) умбра (фарба); Ьигпі ~ палена умбра; 2) розм. тінь; 2. аф темно-брунатний; 3. у фарбувати умброю.
итЬеійіпк [,лтЬа'Оіі]к] у (разі і р.р. итЬеікои^кі) розм. згадати; подумати.
ишЬіІісаІ [,лтЬі'Іаїкаї] аф 1) анат. пупковий; ~ согд пуповйна; 2) центральний; що знаходиться в центрі; іке ~ ріііаг центральна колона; 3) ро-дйнний по матерйнській лінії.
шпЬіІісаіе [лт'Ьіккеїі] аф анат. пу-повйдний; що має центральне заглйблення.
шпЬііісі [лт'ЬіІізаі] рі від иткіїісиз.
итЬПісиз [лт'ЬіІіказ] п (рі иткіїісі) анат. 1) пуп, пупок; 2) невелйке заглйблення, невелйка ямка; 3) рубчик.
итЬ1е$ ['лтЬІх] п рі заст. нутрощі (особл. оленя).
шпЬо ['лтЬои] п 1) опуклість (у щиті); 2) бот., зоол. опуклість, горбовина.
итЬга ['лтЬга] п (рі итЬгае) 1) тінь (дух) померлого; 2) непроханий гість, якйй супроводить запрошеного гостя; 3) астр. повна тінь.
шпЬгае ['лтЬгі:] рі від итЬга.
итЬ
574
ипа
итЬга&е ['лтЬгісіз] 1. п 1) образа, крйвда; іо §іує - іо 8тЬ. образити когось; іо іаке ~ аі 8тЬ. образитися на когось; 2) поет, тінь; покров; 2. V 1) покривати тінню; давати тінь; 2) затьмарити (когось); 3) ображати, крйвдити.
шпЬга£Єои$ [лт'Ьгеїсізаз] асі) 1) тінявий, тінйстий; затінений; 2) образливий, уразлйвий; підозріливий.
шпЬгеІІа [лт'ЬгеІо] п 1) парасолька, зонт, зонтик; іо риі ир опе’з ~ розкрйти парасольку; іо іаке бохуп (іо ібісі ир) опе’з ~ скласти (закрйти) парасольку; 2) перен. прикриття, шйрма; укриття; 3) розм. розкрйтий парашут; 4) авіаційне прикриття; < - апіеппа рад. зонтична антена; ~ Ьагга^е військ. суцільний зенітний загороджувальний вогонь над об’єктом; ~ тап розм. па-рашутйст; ~ 8ЬеаіЬ чохол для парасольки.
шпЬгеІІа-аегіаІ [лт'Ьгеїа'єагіоІ] п зонтична антена.
шпЬгеІІа-Іатр [лт'ЬгеїоІаетр] п лампа з абажуром у вйгляді парасольки.
шпЬгеІІа-зіаікі [лт'Ьгеїа'зіжпсі] п підставка для парасольок.
итЬгіГегоиз [лт'ЬпГзгаз] див. итЬга^еоиз.
итЬгії ['лтЬгії] п іст. забрало (шолома).
итЬгоиз ['лтЬгаз] аф тінйстий; затінений.
шпіак |'и:тіаек] п ескімоський човен із шкур.
шпіаиі ['итіаиі] п лінгв. умляут.
итрії [лт£] іпі хм!, гм! (виражає сумнів).
шпрігаве ['лтраіапсіз] п юр. 1) посада третейського судді; 2) рішення третейського судді.
шпріге ['лтраіа] 1. п 1) посередник; третейський суддя; суперарбітр; 2) спорт, суддя, рефері; іо Ье ап ~ аі а таіск судйти матч; ~’з зіапсі вйшка для судді; 2. V 1) бути третейським суддею; брати на себе роль суперар-бітра; 2) спорт, судйти (матч).
шпріееп ['лт(р)іі:п] асі) розм. численний, незліченний.
шпріеепІЇї ['лт(р)іі:п0] аф розм:. Гт іеіііпв уои зо Гог іЬе ~ ііте я говорю це вам сотий раз; ~ ипіі військ, енська частйна.
итріу [ лт(р)іі] див. итріееп.
’ип [лп] пит (скор. розм. опе) одйн. ІЗпа [\)и:па] п ж. ім'я Юна.
ипаЬа$ке(1 ['лпа'Ьае|і] аф 1) що не збентежився, не розгубйвся; 2) безсоромний; безсовісний; 3) незаляканий; якйй не втратив самовладання.
ипаЬаіей [ 'лпа'Ьеііід) асі) неослаб-лений; незменшений; хуііЬ ~ зреед не знйжуючи швйдкості.
ипаЬаііпв ['лпо'ЬеіПд] асі) неослаб
ний; хуііЬ - хеаі з неослабним старанням.
шіаЬЬгеуіаіеіі ['лпо'Ьгкуієіікі] асі) нескорбчений, повний.
ипаЬШіпв ['лпо'Ьаідн]] асі) минущий; непостійний.
шіаЬІе ['лп'еіЬІ] асі) 1) нездатний, неспроможний; - іо рау неплатоспроможний; 2) поет, слабкйй, немічний.
шіаЬо1і$Ііе<1 [ 'лпУЬоІі/і] асі) неска-сбваний, невідмінений; що залишається чйнним.
шіаЬгі<І£Є<1 [ 'лпУЬпсізсі] асі) нескорбчений, повний (про твір тощо).
шіаЬго£аіе<1 ['лп'аеЬгоидеіікі] асі) невідмінений, неанульбваний (про закон тощо).
ипаЬзоКес! ['лпаЬ'гоІУсі] асі) 1) не-прбщений; 2) незвільнений (від відповідальності тощо).
ипаЬзогЬаЬІе ['лпаЬ'зо:ЬаЬ1] асі) що не усмоктується, не абсорбується.
шіаЬзогЬес! ['лпаЬ'зо-.Ьсі] асі) непо-глйнений, неабсорббваний, неусмбк-таний.
ипаЬзогЬепі ['лпаЬ'8о:Ьапі] асі) що не абсорбує.
ипаЬизесі [ лпа'Ь]и:гсі] асі) 1) необ-ражений; 2) якйй не зазнав поганого ставлення до себе.
шіасагіетіс |'лп,аеко'сіетік] асі) неакадемічний; неуніверситетський.
ипассепіей ['лпжк'зепікі] асі) нена-голбшений (про звук, склад).
ипассепіиаіед ['лпаек'зепі]иеііісі] асі) неакцентбваний, невйділений, непід-креслений.
ипассеріаЬІе ['лпак'зеріаЬІ] асі) 1) неприйнятний; 2) неприємний, небажаний.
шіассеріесі ['лпзк'зерікі] асі) 1) не прййнятий, не допущений (кудись); 2) неакцептбваний.
ипассіішаіед [ лпо'кіаїтіііб] див. ипассіітаііхеб.
ипассіітаіі/ед ['лпа'кіаїтоіаїхсі] асі) 1) неакліматизбваний; 2) якйй не акліматизувався.
ипассоштойаіей [лпо'котасіеііід] асі) 1) непристосбваний; 2) не наділений (чимсь).
ипассоттосіаііпв [' лпа' котзбеїіід | асі) незговірливий, незгідливий; непіддатливий, непоступливий.
ипассошрапіеіі ['лпа'клтрапісі] асі) 1) не супроводжуваний (кимсь, чимсь — Ьу, хуііЬ); 2) муз. без супроводу, без акомпанементу.
ипассошр1із*іе(1 ['лпа'котрії/і] асі) 1) незавершений, незакінчений; 2) не-обдарбваний; невмілий; 3) позбавлений світського полиску.
шіассопіесі ['лпа'кохікі] асі) 1) не-узгбджений; 2) ненаданий.
шіассоипіаЬІе І'лпа'каипіаЬІ] асі) 1) нєпояснймий; незбагненний; 2) дйвний, чуднйй; ап ~ регзоп дйвна людйна;
3) безвідповідальний, невідповідаль-ний.
ипассоипіей ['лпо'каипіїсі] див. ипассоипіеб-Гог.
ипассоипіед-Гог ['лпа'каипіідЬ:] аф 1) нєяснйй, незрозумілий; 2) який пропав безвісти; 3) не згаданий у звіті.
шіассгеШіесІ [ 'лпа'кгебіііб] аф 1) неакредитбваний, неуповноваже-ний;,2) неофіційний; ап ~ зоигсе неофіційне джерело (інформації).
ипассизеїі ['лпа'кіиггсі] асі) необви-нувачений.
ипассизіотесі ['лпа'клвіотсі] аф 1) нєзвйклий (до чогось); 2) незвичайний, незвйчний.
ипасЬіеуаЬІе [ 'лпа 'і/і:узЬ1] аф недосяжний, нездійсненний (про план тощо).
шіас1ііе¥е<1 ['лпа'і/і:усі] аф недося-гнутий; незавершений.
шіаскпоху1е(І£Є<1 ['лпак'поіісізд] аф 1) невйзнаний; 2) залйшений без відповіді; ~ §гееііп£ вітання, що залйшй-лося без відповіді; 3) що не дістав підтвердження (лист тощо); < ~ Гаиіі вчйнок, у якому не зізнався його винуватець; - зіп таємний гріх.
шіасчиаіпіеіі ['лпо'кхуеіпіїсі] аф 1) незнайомий (з кимсь, чимсь); І ат ~ хуііЬ Ьіт я незнайомий з ним; Ье і$ - хуііЬ оиг сизіотз він незнайомий з нашими звйчаями; 2) необізнаний (у чомусь — хуііЬ); Ье І8 ~ хуііЬ Оегтап він не знає німецької мови.
шіасчиіге<1 [лпо'кхуаіосі] аф нена-бутий; природний; природжений.
ипасіаЬІе ['лп'аекіоЬІ] аф несцені-чний; не придатний для постановки на сцені; - ріау несценічна п’єса.
шіасіесі ['лп'аекікі] аф І) невйко-наний, незрбблений; 2) не поставлений на сцені (про п'єсу тощо); 3) що не зазнав (впливу тощо).
шіасііуе ['лп'авкіїу] аф 1) бездіяльний, інертний; 2) недіючий, непрацюючий.
ипаЛаріаЬІе [ 'лпо баеріоЬІ] аф не-пристосбвний; що не може бути пристосований (адаптований).
ипа(іаріе<1 [ 'лпо'баеріїсі] аф не пристосований (до чогось).
ипа<І<1ісіе<1 ['лпа'бікіїб] аф якйй не вдається (до чогось — (о).
шіа<1<1ге$$е<1 ['лпо'бгезі] аф неадре-сбваний, без адреси (про лист тощо); ~ епуеіоре конверт без адреси.
ипадері ['лп'аебері] 1. п людйна, яка не є знавцем (експертом); нефахівець, неспеціаліст; 2. аф необізнаний, недосвідчений, некомпетентний.
шіа(ІІіе$І¥Є [ 'лпзсі'Ьі :8іу] аф нелип-кйй, нелипучий, неклейкйй.
ипафоигпед ['лпо'бзотб] аф невід-кладений, невідстрбчений.
шіа(ііи$іе(і ['лпо'сізлзйсі] аф 1) не-
іша
575
ипа
улагоджений, неврегульбваний; 2) не-пристосований.
ипасІтігаЬІе ['лп'аесітогоЬІ] л^/якйй не викликає захоплення.
ипа(1тігіп§ ['лпосі'таюгід] асі] який не захоплюється, байдужий; ~ аибіепсе байдужа аудиторія.
ішасітіііесі [ 'лпасі'тіікі] асі] невй-знаний; непрййнятий.
ипаЛоріед ['лпз'доріїд] асі] 1) не-усиновлений; 2) невжйтий; 3) не підпорядкований місцевій владі (про шляхи тощо).
ішаїіопіесі ['лпа'сіоіпсі] асі] непри-крашений; ~ ігиій неприкрашена істина.
шіасіикегаіеіі [,лпа'длііагеїіїсі] асі] 1) справжній, непідроблений, ^фальсифікований; 2) чйстий, найчистіший; ~ ПОП8ЄП8Є чистісінька нісенітниця.
ішасіуапсесі ['лпасі'уагпзі] асі] непе-редовйй, недосконалий.
ипаїіуепіигоііз ['лпосГуєпі/згоз] асі] 1) несмілйвий, непідприємливий; 2) без (небезпечних) пригод; ап ~ ригпеу подорож без пригод.
шіа(І¥Єі1і$е<1 ['лп'жсіуаіаігсі] асі] не-оголошений; нерекламований.
ипагіуізаЬІе ['лпасі'уаігаЬІ] асі] 1) нерозсудливий, нерозважливий; необдуманий, необміркований; 2) нере-комендований.
ипайуізесі [ 'лпасі'уаігсі] асі] 1) непродуманий, необачний, нерозважливий, нерозумний, поспішний; 2) нерозсудливий, необережний (про людину); 3) якйй не одержав поради.
ипайуізедіу [,лпасі'уаігісі1і] асіу нерозсудливо, нерозважливо, необачно, непродумано.
ішаезіїїеііс ['лпгз'Оеіік] асі] неесте-тйчний.
шіаіїаЬІе ['лп'аеГаЬІ] асі] непривітний, нелюб’язний; стрйманий.
ипаіїесіегі [,лпаТекікі] асі] 1) про-стйй, невймушений; природний, позбавлений афектації; 2) щйрий, неуда-ваний; ~ ]оу щйра радість; ~ ^гіеГ неудаване горе; 3) байдужий; незво-рушений, несхвильований (чимсь — Ьу); 4) що не зазнав вплйву; 5) не уражений хворобою.
ипаїїіііаіед ['лпаТіІіеііїсі] асі] 1) самостійний; що не є філіалом; 2) що не є членом (товариства тощо).
ипаіїГЇ£Ме<1 ['лпо'£гаіікі] асі] нена-ляканий, незаляканий.
ипаіїгопіесі ['апоТгапікі] асі] 1) не-ображений; 2) якйй не стоїть перед лицем небезпеки.
ііпазеіпз [Чп'еідзії]] асі] нестаріючий.
шіа££ге8$іуе ['лпа'дге8іу] асі] неаг-ресйвний; мйрний; ~ деґепзе військ. пасйвна оборона.
ипаріаіед ['лп'ждзііеііїсі] асі] не-схвильдваний, незбуджений.
шіа£гееаЬ1е ['лпо'дпаЬІ] асі] неприємний.
ипаМесі ['лп'еідід] асі] 1) позбавлений допомоги; без (сторонньої) допомоги; 2) неозброєний (про очі).
шіаішеїі ['лп'еїтсі] асі] 1) безцільний; без метй; 2) військ, неприціль-ний; ~ Гіге неприцільний вогонь.
шіаіге<1 ['лп'єасі] асі] 1) непровіт-рений; ~ гоот непровітрена кімната; 2) невйсушений, вологий, сирйй.
ипаїагтед ['лпз'1а:тс1] асі] нестри-вджений, нестурбдваний; спокійний.
ііпаїаппіпз ['лпа'іаїтід] асі] якйй не турбує (не тривожить); якйй не б’є тривогу.
шіаІіепаЬІе ['лп'еіЦапаЬІ] асі] невід’ємний, невідчужуваний; ~ гі^Кі Іо ІіЬегіу невід’ємне право на свободу.
шіаііепаіеіі ['лп'еіЦапеїікі] асі] 1) невідхйлений; 2) юр. невідчужений.
ішаїіуе ['лпа'іаіу] асі] 1) неживйй; позбавлений життя; 2) нечутлйвий, нечуйний.
ипаїїауед ['лпа'іеісі] асі] 1) невтішний; 2) нелегований (метал); 3) чйстий; непідробний.
ипаїїеуіаіед [ 'лпз'1і:уієіікі] асі] не-пом’якшений, неполегшений; ~ де8-раіг глибокий відчай.
шіаіііесі ['лпо'іакі] асі] 1) неблизь-кйй; неспоріднений; 2) що не має спільника.
ипа11оПе<1 ['лпа'їзікі] асі] 1) нерозподілений; непризначений; ~ зйагез нерозподілені акції; 2) військ, непрй-даний, недоданий.
ипаїкжаЬІе ['лпа'ІаиаЬІ] асі] недо-пустймий, неприпустймий; недозволенний.
шіа11оі¥е<1 ['лпа'іаисі] асі] недозво-лений; заборонений.
шіа11оуе<1 ['лпа'іоїд] асі] 1) мет. не-легований; 2) чйстий, без домішок: непідробний; ~ Ьарріпе88 незатьмарене щастя.
шіаііигіпз ['лпа'ііизпт)] асі] непринадний; неспокусливий.
ипаІрйаЬеіеЛ ['лп'геІГоЬііїсІ] а# якйй не знає абетки; неписьменний.
ипаїіегаЬіІііу [лп, о: Ііага'Ьііііі] п незмінність, непорушність; стійкість, сталість.
ипаїіегаЬІе [лп'о:кагаЬ1] асі] незмінний, непорушний; що не допускає змін; стійкйй, сталий; ~ 1а\у непорушний закон; ~ Ьу ійе 8ігоп£Є8і Ьеаі що не змінюється під дією найвйщої температури.
шіаІіегаЬіу [лп'о:1іагаЬ1і] асіу незмінно, непорушно; стійко, стало.
ипакегед ['лп'оЧіасі] асі] незміне-ний; незмінний.
ипата/егі [лпа'теїхсі] асі] нездиво-ваний, невражений.
ипаліЬі£иои$ ['лпает'Ьцуиаз] асі] недвозначний, точно вйражений (сказаний); ~ ап8\¥ег недвозначна відповідь; ~ ІЄПИ8 ясно вйкладені умови.
ипатЬізиои$пе$$ ['лпжт'Ьідіиазтз] п недвозначність; ясність, точність; певність, вйзначеність.
ішатЬігїоп ['лпает'Ьі/п] п відсутність честолюбства; невибагливість, невимогливість.
шіатЬіііоііз ['лпжт'Ьі/аз] асі] нече-столюбний; невибагливий, невимогливий.
ішатепаЬІе ['лпа'ті:паЬ1] асі] непіддатливий; неслухняний.
ішатешіаМе ['лпа'тепсіаЬІ] асі] непоправний, невиправний.
шіатеїміеіі ['лпа'тепсіїсі] асі] невй-правлений; незмінений; іо ра88 а Ьііі ~ парл. схвалйти білль без поправок.
іш-Атегісап ['Апа'тепкап] асі] 1) неамериканський; чужйй американським звйчаям (поняттям); 2) амер. антиамериканський; 11 Асііуііієз Соттіііее комісія для розслідування антиамериканської діяльності.
шіатіаЬіШу [лп, еіпуа'ЬіІііі] п нелюб’язність, непривітність.
«ішашіаЬІе ['лп'ешуаЬІ] асі] нелюб’язний, непривітний; ~ арреагапсе похмурий вйгляд.
шіатіаЬІу ['лп'ептуаЬІі] асіу нелюб’язно, непривітно.
ипати$іп£ ['лпа'пушгп]] асі] неза-бавний, нецікавий.
ипапа1о£ои$ ['лпа'паеіадаз] асі] не-аналогічний, несхожий, неподібний.
шіапа1у$аЬ1е ['лп'жпаїаігаЬІ] асі] що не піддається аналізу.
ипапаїузесі ['лп'жпаїаігсі] асі] не-аналізований, непроаналізований; не-розглянутий, нерозібраний.
ітапаїуіісаі ['лп,аепа'1іііка1] асі] не-аналітйчний.
ипапішаіе Циґпжпітеїі] V приводити до одностайності.
ипапітаіед ['лп'жпітеїіїсі] асі] 1) неживйй; 2) млявий; 3) нуднйй.
ипапітйу Ци:па'пітііі] п одностайність; \¥Іік ~ одностайно.
шіапііпоиз Циґпжпітаз] асі] 1) одностайний; ~ оріпіоп одностайна думка; 2) одноголосний; йе \¥а8 еіесіесі Ьу а ~ уоіє він був обраний одноголосно.
ипапітои$1у (іиґпжпітазії] асіу Ч) одностайно; 2) одноголосно.
ипаппоіаіесі ['лп'аепоиіеіікі] асі] не-анотований.
ипаппоипсед [ Апо'паипві] асі] 1) без попереднього оголошення; без попередньої доповіді; 2) неоголошений; без повідомлення.
ішаппоуесі ['лпУпокі] асі] нероздра-тований; нерозсерджений.
шіалоіпіесі ['лпз'пзіпікіі асі] церк. не соборуваний; не помазаний (миром).
шіапздгегаЬІе [Ап'а:п83гзЬ1| асі]
ипа
576
ипа
1) на який неможливо відповістй; без відповіді; ~ циезііоп запитання, на яке неможливо відповістй; 2) неспростовний; незаперечний; 3) безвідповідальний.
ипап$іуеге<1 ['лп'агпзосі] асі] 1) що залйшйвся без відповіді; що не дістав відповіді; ~ Іеііег лист, на якйй не одержано відповіді; 2) неспростова-ний; ~ ассизаііопз неспростбвані обвинувачення.
ипапгісіраіесі ['лпаеп'іізіреіікі] асі] непередбачений, несподіваний.
шіапхіои$ ['лп'аеі](к)/а8] асі] спокійний, тйхий; безтурботний.
ипароіозеііс ['лпд,ро1о'сізеіік] асі] якйй не вибачається; якйй не виправдовується.
шіарра11е<1 ['лпз'ро:1сі] асі] незаля-каний, незляканий, непереляканий.
ипаррагепі ['лпа'раегопі] асі] неявний; прихований; неочевйдний.
ипарреаІаЬІе ['лпо'ріїіаЬІ] асі] 1) що не підлягає апеляції; незаперечний; безспірний; 2) остаточний.
ішарреазаЬІе ['лпа'рі.гзЬІ] асі] 1) непримиренний; невгамовний; 2) не-вситймий; ~ іїип£ег невситймий голод.
шіарреа$е<1 ['лпа'рі:2сі] асі] неуми-ротвбрений, неутихомйрений; неза-спокбєний.
ипарре(І7ІП£ ['лп'аерііаігіп] асі] 1) неапетитний; несмачнйй; 2) нецікавий, нуднйй; ~ уоіитез нудні кнйги.
шіарр1аи<1е<1 ['лпа'р1з:сіісі] асі] не-схвалений.
шіаррііес! ['лпз'ріакі] асі] незасто-сований; ~ Гипсіз ек. мертвий капітал.
шіарргесіаіесі [ 'лпз'ргі феїїісі] асі] недооцінений; якого не зрозуміли; ~ роеі невйзнаний поет.
ипарргеїіешіед ['лп,аерп'Ьепдкі] аф 1) незатрйманий, неарештований; іЬе сгітіпаї гетаіпз ~ злочйнець не за-трйманий; 2) незрозумілий (про зміст).
ипарргеЬепзІуе ['лп.аерп'Ьепзіу] асі] 1) нетямущий, некмітлйвий; 2) безстрашний; іо Ье ~ оГ бап^ег не боятися небезпеки.
шіарргі$е<1 ['лпз'ргаїгсі] асі] непові-дбмлений; непоінформбваний, необізнаний.
ипарргоасЬаЬІе [,лпз'ргош/зЬ1] асі] 1) недоступний, неприступний; іЬе іо\уп із ~ Ггот (Ье 8еа-зібе з боку моря місто неприступне; 2) незрівнянний; 3) незбагненний.
шіарргоргіаіесі ['лпо'ргоирпеїікі] асі] 1) не призначений (для певної мети); вільний; незарезервбваний; 2) неаси-гнбваний; < ~ Ь1е88іп§ жарт, а) дів-чина-наречена; б) стара дівка.
шіарргоуесі ['лпз'рги:усі] асі] неза-тверджений, несхвалений; несанкціонований.
шіарргоуіпз ['лпз'рпііУіі]] асі] несхвальний; осудливий.
ипарі ['лп'аері] асі] 1) невідповідний, непідхожий; 2) непридатний (для чогось — Гог); ~ Гог Гооб непридатний для їдй; 3) нездатний, нездібний, невмілий; неспроможний; 4) несхильний (до чогось — іо).
ипагсЬііесіигаї [ 'лп,а :кі 'іекі/згзі ] асі] 1) не за законами архітектури; 2) необізнаний в архітектурі.
шіаг£ие<1 ['лп'а:діи:сі] асі] прийнятий без заперечень.
шіагт ['лп'а:т] у 1) роззброювати; 2) роззброюватися; 3) поет, обеззброювати, знешкоджувати.
ипагтед ['лп'агтсі] асі] 1) неозброєний, беззбройний, роззброєний; 2) військ, поставлений на запобіжник; 3) зоол. безрогий; без іклів; 4) бот. без колючок, без голок, без шипів, без шпичаків (про рослини).
ипагтоигеїі ['лп'агтосі] аф небро-ньбваний, непанцербваний.
ипаггап£Є(1 ['лпа'геїпсізсі] асі] 1) не-упорядкбваний; некласифікбваний; 2) незапланбваний; непідготбвлений; не влаштований заздалегідь.
шіаггауесі ['лпУгеїд] асі] 1) не вй-шикуваний у бойовйй порядок; 2) не-прикрашений, невйряджений.
ипаггезіед ['лпо'гезікі] аф 1) не-арештбваний; 2) незатрйманий; триваючий (про рух тощо).
ипагіГи! ['лп'аііГіїї] асі] 1) природний, нештучний; 2) простйй; 3) невправний, неумілий.
ипагіісиїаіед ['лпаґіік]и1еіііб]
1)	невиразний, нечіткйй, нерозбірливий (про вимову); 2) анат. незв’яза-ний, нез’єднаний.
ипагііГісіа! ['лп,а:ііТі/а1| асі] нештучний, натуральний, природний.
шіаі!і$ііс ['лпа:'іі8іік] асі] 1) неху-дбжній; 2) позбавлений художнього смаку.
ипазсегіаіпесі ['лпаезо'іеіпсі] асі] 1) нез’ясований, невйзначений; ~ Гасі нез’ясований факт; 2) юр. неіндивіду-алізований.
ипазйашесі ['лпо7е1гпсМ асі] безсоромний, безсовісний; зухвалий; іо Ье ~ оГ боіп§ зтіЬ. не соромитися робйти щось.
ипазкегі |'лп'а:8кі] асі] 1) незапрб-шений; ~ §ие8і неклйканий гість; 2) непрошений, непроханий; ~ асіуісе непрохана порада.
шіа$рігаіе<1 ['лп'аезрогеїіїсі] асі] фон. непридиховий.
ипа$рігіп£ ['лпоз'раіопі]] аф нече-столюбний; що не претендує на щось.
шіа$$аі1аЬ1е [,лпо'зеїІоЬІ] аф 1) неприступний; Ьіз гериіаііоп І8 - його репутація бездоганна; 2) незаперечний; неспростовний; ~ аг^итепі неспростовний аргумент.
шіа$$ауе<1 ['лпа'зекі] аф невйпро-буваний, неперевірений.
шіаздеіііуе ['лпо'зогііу] аф 1) скромний; соромлйвий; 2) несамовпевне-ний.
ипа$$е$$аЬ1е ['лпУзезаЬІ] аф що не підлягає оподаткуванню.
шіа$$і£паЬ1е ['лпа'заіпаЬІ] аф 1) юр. що не може бути переданий (відданий); 2) що не може бути припйсаний (комусь, чомусь).
шіа$$і£пе<1 ['лпа'заіпсі] аф 1) не призначений (кудись), не вйзначений (для чогось); 2) військ, непрйданий; що не входить до складу.
шіа$$і$іе<1 [ 'лпо'зізіїсі] аф 1) позбавлений допомоги; без допомоги; \¥е сіісі іі ~ ми зробйли це самі (своїми сйлами); 2) неозброєний (про очі).
шіа$$оі1е(і ['лпа'зз.’ікі] аф несорти-рбваний; безсбртний.
ипа$$иа£е<1 ['лпо'8\уеісізсі] аф 1) не-заспокбєний, непом’якшений; 2) не-угамбваний.
ипа$$итіп£ ['лпа'зіигтії]] аф невибагливий, скромний.
шіа$$иге<і ['лпо'/иагі] аф 1) неупев-нений; 2) ненадійний, сумнівний; незабезпеченні ~ 8ЦССЄ88 сумнівний успіх.
шіаіопаЬІе ['лпо'іоипоЬІ] аф що не може бути спокутуваний.
ипаііасЬед [ 'лпо Чаеі/і] аф 1) не прив’язаний, не прикріплений (до чогось); 2) не прикріплений до певного коледжу (про студента університету); 3) неодружений; незаміжня; 4) не арештований, не затриманий (за борги); 5) військ, непрйданий; неприкрі-плений.
ипаііаскаЬІе [ 'лпо'іаекоЬІ] аф 1) неприступний; 2) тех. некорозійний; що не піддається корозії.
шіаКаіпаЬІе ['лпо'іеіпоЬІ] 1. п (іке ~) щось недосяжне; 2. аф недосяжний; ~ аіт недосяжна мета.
шіаКаіпіеіі ['лпа'іеіпікі] аф неза-плямбваний; ~ гериіаііоп незаплямб-вана репутація.
ипаиетріед ['лпо'іет(р)ікі] аф 1) неспрббуваний; 2) якйй не зазнав замаху.
ипаПешіе<1 ['лпо'іепсіїсі] аф 1) не супроводжуваний (кимсь); без слуг; 2) не зв’язаний (з чимсь); що не супроводиться; зрогі поі ~ Ьу бап§ег небезпечний вид спорту; 3) залйшений без догляду; ~ \уоипб необрбблена рана; 4) невідвідуваний; 5) тех. необ-слугбвуваний; 6) автоматйчно (дистанційно) керований.
шіаКешііпз ['лпо'іепдгд] аф бездоглядний; покйнутий напризволяще.
шіаЯепіІуе ['апо'ієпііу] аф неуважний.
шіаКезІесі ['лпа'іевіїсі] аф незасвід-чений.
іша
577
ипЬ
ішаііігесі ['лпа'іаіаб] асі] неодягне-ний, роздягнений.
ішаПгасіІУе [,лпа'ігаекііу] асі] непривабливий, непринадний.
ітаиікепііс ['лпо:'0епіік] асі] недостовірний; несправжній, неаутентйч-ний.
ипаиікогііаііуе ['лпз:'0опізііу] асі] 1) неавторитетний, некомпетентний; 2) не наділений владою (повноваженнями).
ипаиікогіхед ['лп'з:0агаігб] асі] 1) недозвблений; 2) неуповноваже-ний, неправомочний; 3) військ, нештатний; нетабельний.
шіауаіІаЬІе ['апз'уєіЬЬІ] асі] 1) відсутній; якого нема в наявності (у розпорядженні); 2) недійсний; 3) марний, даремний.
ішауаіііпз ['лпз'уєіііі]] асі] некорй-сний; марний, даремний; безплідний; ~ еіїбгіз марні зусйлля.
ипауеп£еб ['лпа'уепбзб] асі] неві-дбмщений.
ипауегіаЬІе [,лпз'уа:іаЬ1] асі] невідворотний; неминучий; ~ бе£еаі неминуча поразка.
шіауеііеіі ['лпз'узгіїб] асі] 1) невід-вернений; 2) невідведений (про погляд).
ипауегііЬІе [,лпз'уа:ізЬ1] див. ип-ауегіаЬІе.
ипауоідаЬІе [,лпа'уоібаЬ1] асі] 1) неминучий; 2) юр. незаперечний; неспростовний.
ипа^акепеб ['лпз'хуеікапб] асі] не-розбуджений, непробуджений.
шіа^аге ['лпз'хуєз] асі] ргесі. якйй не знає (не підозрює) (чогось — сії); І \уаз ~ оГ і! я не знав про це; ке із ~ оГ бап§ег він не підозрює про небезпеку.
ипаіуаге$ ['лпа'\уєзх] айу 1) несподівано, зненацька (тж аі ~); іо саіск (іо іаке) ~ захопйти зненацька; 2) не-навмйсно.
ипЬаскеб ['лп'Ьаекі] асі] 1) що не має підтрймки (прихйльників); 2) не-об’їжджений (про коня); 3) що не має спйнки (про лаву тощо); < ~ когзе кінь, на якого ніхто не ставить.
шіЬаііаЬІе [ 'лп'ЬеііаЬІ] асі] юр. 1) неправоздатний на поручйтельство; 2) що не допускає поручйтельства (застави).
шіЬаіІесІ ['лп'ЬеіІб] асі] без поручйтельства.
шіЬакесі ['лп'Ьеікі] асі] 1) невйпече-ний; глевкйй (про хліб); 2) невйпалений (про цеглу); 3) незрілий, зелений.
шіЬаІапсе ['ап'Ьжізпз] 1. п 1) відсутність рівноваги; ~ іп Гогеі^п ігабе невідповідність між експортом та імпортом; 2) неврівноваженість; душевний розлад; 3) тех. дисбаланс; 2. у 1) порушувати рівновагу; 2) виводити з рівноваги; 3) позбавляти душевного
спокою (душевної рівноваги); зводити з розуму.
ипЬаІапсеб ['лп'ЬжЬпзі] асі/ 1) не-врівноважений, незбалансований; 2) вйведений з рівноваги; позбавлений душевної рівноваги; 3) нестійкйй; 4) ек. незбалансований.
ппЬаІІазі ['лп'ЬаеІазі] у мор. вивантажувати баласт.
ипЬаІІазіеб ['лп'ЬжІазіїб] асі] 1) без баласту; що не має баласту (про судно тощо); 2) зал. незабаластбваний; 3) нестійкйй; ап ~ скагасіег неврівно-важений характер.
ішЬашіазе [ 'лп'Ьаепбібз] у розбинтовувати, знімати пов’язку.
ипЬапкеб ['лп'Ьаедкі] асі] не покладений у банк; ~ топеу не покладені у банк гроші.
ипЬаріІ2е<1 ['лпЬаер'іаігб] асі] нехре-щений.
ипЬаг ['лп'Ьа:] у 1) відсувати засув, відчиняти (двері тощо); 2) знімати заборону (ембарго); іке раік Іо кпохуіеб^е із по\у -гед шлях до знань тепер від-крйто.
ипЬагЬеб ['лп'Ьа:Ьсі] асі] 1) без об-ладунку, попони, зброї; обеззброєний; 2) без колючок.
шіЬагЬегесі ['лп'Ьа:Ьаб] асі] неголений; нечесаний.
шіЬагк ['лп'Ьа:к] у обдирати кору.
ипЬаггед ['лп'Ьа:б] асі] 1) вільний, відкрйтий; відчйнений; 2) юр. не вй-ключений з адвокатури; 3) муз. не розділений на такти.
ипЬа$Ми1 [лп'Ьае/ГиІ] асі] зухвалий; безсоромний.
шіЬаіесі ['лп'Ьепкі] асі] 1) поет, не-зменшений; 2) непритуплений (про зброю).
шіЬе ['лп'Ьі:] у припинйти існування (чиєсь).
шіЬеагаЬІе [лп'ЬєагаЬІ] асі] нестерпний.
шіЬеапІесі ['лп'Ьіабіб] асі] 1) безбородий; 2) перен. безвусий, юний, мо-лодйй; 3) бот. безостий; без остюків.
шіЬеаіеп ['лп'Ьі:іп] асі] 1) небйтий;
2)	якйй не зазнав поразки; неперемб-жений; ~ агту непереможна армія;
3)	неперевершений; ~ гесогб непере-вершений рекорд; 4) неуторбваний; ~ ігаск непроторбваний шлях; 5) недо-сліджений, невідомий (про галузь знань тощо); 6) нетбвчений.
ипЬеаиіійіІ ['лп'Ь]и:іа£и1] асі] некра-сйвий, непривабливий; потворний.
шіЬесоте ['лпЬі'клт] у не підходити; не лйчити.
ипЬесошіп§ ['лпЬі'клтії]] асі] 1) що не лйчить; не до лиця; 2) непідхожий', неналежний; невідповідний; непридатний; 3) непристойний; ~ сопбисі непристойна поведінка.
ипЬеГііііп£ ['лпЬі'£ііп]1 асі] непідхожий, невідповідний.
ипЬейіепсІеб [ 'лпЬі'ітепбіб] а^якйй не має друзів; самітнйй.
ішЬе£Оііеп ['лпЬі'доіп] асі] 1) неза-чатий; 2) непордджений, ненароджений; одвічний.
шіЬе£ші ['лпЬі'длп] асі] 1) ще не початий; 2) що не має початку; одвічний; що існує вічно.
шіЬеЬокІеп ['лпЬі'коиІбап] асі] 1) поет, невйдймий; 2) розм. якйй не має зобов’язань (перед кимсь); не зобов’язаний.
шіЬекшмуп ['лпЬі'поип] асі] розм. невідомий, незнаний; ке біб іі ~ іо те він зробйв це без мого відома.
ипЬеІіеГ ['лпЬі'1і:£] п невіра; недовіра.
ипЬеііеуаЬІе [,апЬі'1і:уоЬ1] асі] неймовірний.
шіЬєіієуєг ['лпЬі'ікуз] п 1) невіруючий; 2) скептик.
шіЬеІі ['лп'ЬеІі] у розстібати (знімати) пояс.
шіЬеікі ['лп'Ьепб] у (разі і р. р. ипЬепі) 1) випрямляти (ся), випробовуватися); розгинати(ся); 2) ослабляти напруження; давати відпочйнок (чомусь); 3) розслаблятися; 4) пом’якшуватися (про риси обличчя); 5) ставати прбстйм (привітним); позбуватися бундючності (манірності); 6) мор. відв’язувати; віддавати (снасті); 7) тех. рихтувати, правити.
шіЬеп<1іп£ ['лп'Ьепбід] асі] 1) негнучкйй; що не гнеться; 2) непохйт-ний, незламний; 3) ненапружений; 4) нецеремонний, простйй; позбавлений манірності (бундючності).
ипЬепеЛсіа! ['лп,Ьепі'£ір1] асі] невигідний; некорйсний; неблаготвбр-ний.
ипЬепі ['лп'Ьепі] разі і р. р. від ипЬепб.
ипЬепишЬ ['лпЬі'плт] у відігрівати, відтирати (занімілу частину тіла).
ипЬе$еетіп£ ['лпЬі'зі:тіі]] асі] шо не лйчить, неподобний; непідхожий; непридатний.
шіЬе$оіі£М |'лпЬі'зо:і] асі] непрбше-ний, непроханий; іо бо зтік. ~ зробйти щось добровільно.
шіЬезрокеп ['лпЬі'зроикп] асі] не замовлений заздалегідь, незарезервбва-ний; не обумовлений заздалегідь.
шіЬеІІііпк ['лпЬі'Оідк] у (разі і р. р. ипЬеікои^кі) див. итЬеікіпк.
ипЬеікои^кі І ['лпЬі'0о:і] асі] 1) не обдуманий заздалегідь, непродуманий; ненавмйсний; 2) забутий.
ипЬеікои^кі II ['лпЬі'0о:і] разі і р.р. від ипЬеікіпк.
ипЬеііегеб ['лп'Ьеіаб] асі] 1) неперевершений; 2) неполіпшений; невй-правлений.
ітЬіа$($)е<і [ лп'Ьаіазі] асі] безсторонній; неупереджений.
ипЬШеп І'лп'Ьібп] асі] 1) непрбше-
ипЬ
578
ипЬ
ний, непроханий; неклйканий; ~ §иезіз непрохані гості; 2) добровільний; іо до зтій. ~ зробйти щось добровільно; 3) мимовільний, безпосередній.
ипЬі^оіед ['лп'Ьідаіїсі] асі] якому не властйва нетерпймість (фанатйчність).
ипЬіпд ['лп'Ьаіпсі] V (разі і р. р. ип-Ьоипд) 1) розв’язувати; 2) ослабляти, розпускати; 3) звільняти з ув’язнення; іо ~ а ргізопег звільнйти в’язня; 4) звільняти від обов’язків; 5) знімати пов’язку (з рани тощо).
ипЬіііед ['лп'Ьіікі] асі] 1) розгнузданий; 2) перен. нестрйманий.
ипЬ1аш(е)аЬ1е ['лп'ЬІеїтаЬІ] асі] бездоганний.
шіЬІапкіпз [лп'ЬІждкід] п рад. відсування (сигналів).
шіЬІеасІїесі ['лп'Ь1і:ф] асі] небіле-ний, невйбілений (про тканину).
шіЬ1еті$Ііе<1 [лп'ЬІеті/І] асі] 1) не-заплямований; бездоганний; незгань-блений; ~ гериіаііоп бездоганна репутація; 2) що не має плям, чйстий.
ипЬ1еп(Іе<1 ['лп'ЬІепдісі] асі] незмі-шаний; без домішок; чйстий.
шіЬ1е$$е<і ['лп'ЬІезі] асі] 1) небла-гословенний; 2) проклятий; 3) нещасний, нещаслйвий.
ипЬІі^Ьіес! ['лп'ЬІаіііб] асі] 1) незайманий; незіпсований (дощем тощо); 2) незатьмарений, неотруєний (про задоволення тощо); ~ Ьарріпезз безхмарне щастя.
ішЬ1іп<1е<1 ['лп'ЬІаіпдіб] асі] 1) не-осліплений, незасліплений; зрячий; 2) не введений в оману, неошуканий, необдурений; 3) не завішений шторою; не закрйтий віконницями.
шіЬ1іпкіп£ [лп'ЬІідкії] ] асі] 1) неми-готлйвий; 2) якйй не соромиться (не бентежиться, не ніяковіє).
шіЬІоск ['лп'ЬІок] V усунути перешкоду; розблокувати.
ішЬ1оо(іе<і ['лп'ЬІлсікі] асі] 1) нечистокровний; ап ~ Ьогзе нечистокровний кінь; 2) незакривавлений.
ипЬІооШегі ['лп'ЬІлсікі] асі] поет, незакривавлений.
шіЬкмхіу ['лп'Ьілді] асі] 1) безкровний, некровопролйтний; 2) не заплямований кров’ю; 3) некровожерливий.
ипЬІоііед ['лп'ЬІоіїсі] асі] незабруднений; незаплямований; чйстий.
шіЬІомн ['лп'ЬІоип] асі] 1) нерозквітлий, нерозпуклий; 2) не надутий вітром; 3) незасапаний, незадйханий; 4) що не прозвучав.
шіЬіштесі ['лп'ЬІаісі] асі] 1) незабруднений, незамазаний; 2) незатума-нений; яснйй; чйстий, світлий; ійе 8ку із ~ небо чйсте (світле).
шіЬ1и$Іііп£ [лп'ЬІл/ід] асі] безсоромний; зухвалий.
шіЬоазІйіІ ['лп'ЬоизіГиІ] асі] не-хвалькуватий; скромний.
шіЬоШесі [ 'лп'Ьодід] асі] 1) безтілесний, безплотний; 2) безформний.
шіЬоіІесі ['лп'Ьойд] асі] некип’яче-ний.
ііпЬоІІ ['лп'ЬоиІІ] V 1) відсувати засув; відмикати; 2) розгвйнчувати, виймати болтй.
ипЬоІІесІ ['лп'Ьоиїйд] асі] 1) не замкнений на засув; відчйнений; 2) розгвйнчений, з вййнятими болтами; 3) непросіяний (про борошно).
шіЬопесі ['лп'Ьоипд] асі] 1) без кісток; 2) не очйщений від кісток (про м'ясо); 3) не удобрений кістковйм борошном.
ипЬоппеї ['лп'Ьопіі] V 1) скидати капелюх (як привітання); 2) зірвати капелюх (з когось).
ипЬоппеІед [ 'лп'ЬопіІід] асі] з непо-крйтою головою (на знак поваги).
шіЬоокесі ['лп'Ьикі] асі] 1) незаре-єстрований; не занесений до кнйги; 2) не замовлений заздалегідь; 3) неписьменний; малоосвічений; 4) не забезпечений кнйгами.
ипЬоокізЬ ['лп'Ьикі/] асі] 1) що не захоплюється читанням; 2) почерпнутий не з книжок; 3) неначйтаний; не-вчений.
ипЬого ['лп'Ьоіп] асі] 1) ще не народжений; 2) майбутній, прийдешній, наступний; ~ §епегаііоп8 майбутні (наступні) покоління.
ипЬогпжесі ['лп'Ьогоид] асі] 1) не взятий у борг; 2) незапозйчений, оригінальний; - аг^шпепі власний аргумент.
ипЬозош [лп'Ьигот] V відкривати (душу); повіряти, звіряти (таємницю); іо ~ опезеІГ розкривати душу.
ипЬоІіоте<1 ['лп'Ьоіотб] асі] 1) бездонний; безмежний; ~ \¥І8сіот безмежна мудрість; 2) необгрунтований.
ипЬошні ['лп'Ьаипд] 1. асі] 1) вільний; не обтяжений зобов’язаннями, не зв’язаний; 2) неоправлений (про книжку); 2. разі і р. р. від ипЬіпд.
ипЬоишіесі [лп'Ьаипсікі] асі] 1) необмежений; безмежний, безкраїй; ~ Іоу безмежна радість; 2) необмежений; безкраїй, безмежний; ~ 8расе безмежний простір.
ипЬсжесі ['лп'Ьаид] асі] 1) незігну-тий; 2) непідкорений.
ипЬох ['лп'Ьокз] V 1) розпаковувати; 2) виймати з ящика (коробки).
шіЬгасе ['лп'Ьгеїз] V 1) відпускати; розслабляти; 2) ослабляти, послабляти.
шіЬгаі<1 ['лп'Ьгеїб] V розплітати (косу).
шіЬгапсІіе<1 [лп'Ьга:пуі] асі] без гілок; ~ ігипк стовбур без гілок.
ипЬгаїкіесІ [ лп'Ьгаепдід] асі] без тавра; нетаврований; ~ саіііе нетаврова-на худоба.
шіЬгеакаЬІе ['лп'ЬгеїкаЬІ] асі) не-ламкйй, некрихкйй.
шіЬгеаіЬаЬІе ['лп'ЬгіїдзЬІ] асі] непридатний для дйхання.
шіЬгеаі1іе<1 ['лп'Ьгі:дд] асі] 1) захеканий, засапаний; 2) невймовлений; 3) не сказаний (навіть) пошепки.
ішЬгеаійіп£ [ 'лп 'Ьгі :дід ] асі] 1) якйй затамував подих; ійе аидіепсе 8аі іп -азіопізйтепі зачудовані глядачі сиділи, затамувавши подих; 2) бездиханний.
шіЬгесі ['лп'Ьгед] асі] 1) погано вй-хований; невйхований; 2) не навчений (чогось).
ипЬгіЬаЬІе ['лп'ЬгаїЬаЬІ] асі] непідкупний; непродажний.
ипЬгід^есі ['лп'Ьгкізд] асі] 1) не з’єднаний (не перекрйтий) мостом; 2) не-ліквідований (про розрив).
ішЬгіШе [лп'Ьгаїсії] V 1) розпрягати, розгнуздувати; знімати вуздечку; 2) перен. розпускати, розв’язувати.
ііпЬгі<11е<1 [лп'ЬгаїбІд] асі] 1) розгнузданий; без вуздечки; 2) перен. невгамовний, неприборкний, невтрймний.
ип-ВгііізЬ ['лп'Ьпії/] асі] що не відповідає англійському характеру (англійським звйчаям); що суперечить поняттям англійців.
шіЬгокеп ['лп'Ьгоикп] асі] 1) нероз-бйтий, цілий; ~ Ггопі непрорваний фронт; 2) непідкорений, незлбмле-ний; ~ зрігіі незламний дух; 3) непе-рерваний, безперервний; тривалий; ~ Ппе хуеаіЬег тривалий період гарної погоди; 4) необ’їжджений (про коня); 5) непіднятий, нерозораний; неосвоє-ний; ~ зоіі цілина; 6) непорушений; 7) неперевершений; ~ гесогд непобй-тий рекорд; 8) нерозсіяний, нерозіг-наний (про війська).
шіЬгоІІіегІіке ['лп'Ьглдаїаїк] див. ип-Ьгоікегіу.
ипЬгоіЬегІу ['лп'Ьглдок] асі] небра-терський.
ипЬгизЬед ['лп'Ьгл/і] асі] 1) нечй-щений щіткою; 2) непричесаний.
шіЬискІе ['лп'ЬлкІ] V 1) розстібати пряжку (застібку); іо ~ а Ьеіі розстебнути пояс; 2) слабшати; ослаблятися; 3) пом’якшуватися, зм’якшуватися.
ипЬи<І<1е<1 ['лп'Ьлдкі] асі] 1) з не-розпуканими бруньками; ~ гозе нерозквітла троянда; 2) неприщеплений (про троянду тощо).
ипЬиіІсі [лп'ЬіИ] V (разі і р. р. ип-Ьиііі) 1) зносити, руйнувати; 2) ел. розмагнічувати.
шіЬііііі ['лп'Ьііі] 1. асі] 1) ше не збудований; 2) незабудований; 2. разі і р. р. від ипЬиіІд.
ипЬигдеп [лп'Ьо:бп] V 1) полегшувати тягар (ношу); 2) перен. скинути тягар; розважити душу; іо ~ опе’з тіпсі вйсловити наболіле на душі; іо ~ опе-зеІГ відвестй душу.
шіЬ
579
ипс
ипЬигіе<1 ['лп'Ьегкі] аф 1) непохо-ваний; 2) вйкопаний із землі.
ітЬиті$Ііе<1 ['лп'Ьа;т/і] аф неполі-рбваний.
шіЬигпі ['лп'Ьа.пі] аф 1) неспале-ний, незгорілий; 2) невйпалений (про цеглу тощо).
шіЬигу ['лп'Ьеп] V 1) викопувати з могйли; ексгумувати; 2) виявляти, розкривати, викривати.
шіЬи$іпе$$1іке [лп'ЬіхпізІаїк] аф не-діловйй, непрактйчний.
шіЬи$у ['лп'Ьігі] аф незайнятий.
шіЬиКоп ['лп'ЬлГп] V 1) розстібати (гудзики); 2) розм. почувати себе невимушено (вільно).
шіЬиКопесі ['лп'ЬлГпсі] аф 1) розстебнутий; іо соте ~ розстебнутися (про гудзик); 2) невймушений; нестрй-маний; розв’язний.
шіЬіШопіп£ ['лп'ЬлГшт)] п тех. розбирання (конструкції тощо).
ипЬіШге$$е(і ['лп'Ьліпві] аф непід-трйманий, непідкріплений; ~ зіаіетепі непідтверджена заява.
шісазе ['лп'кекіз] V випускати з клітки.
шісаісиїаіесі ['лп'кге1к]и1еіпсі] аф 1) необчйслений, нескалькульований, непідрахований; 2) нерозрахований, непередбачений; ~ іпсісіепіз непередбачені події.
шіса11е<1 ['лп'ко:1сі] аф 1) непроше-ний, непроханий; іо соте ~ з’явйтися без запрошення; 2) невйтребуваний.
ипсаІІед-Гог [лп'ко:кіГо:] аф 1) непотрібний; безпричйнний, нічйм не вйкликаний; 2) недоречний; ~ гетагк недоречне зауваження.
шісапсе11е<1 [ 'лп'каепвакі] аф 1) не-анульований, нескасований; 2) непогашений (про марку).
ипсаіміоиг ['лп'кжпсіа] п нещйрість, удавання, прикидання.
ипсашіу [лп'каепі] аф 1) моторошний; 2) надприродний; 3) розм. небезпечний, ненадійний.
шісапопісаі ['лпка'попікаї] аф церк. неканонічний.
ипсапопі2е<1 ['лп'кжпапаїгсі] аф не-канонізований.
ипсар ['лп'каер] V 1) знімати капелюх (вітаючись); 2) знімати крйшку; відкривати; відкорковувати; 3) військ. виймати капсуль; 4) розпечатувати (стільники).
шісарасіоиз ['лпка'реі/ав] аф 1) не-простбрий, немісткйй; 2) обмежений, недалекий, вузький (про розум).
шісаге<1-Гог ['лп'кєасИо:] аф занедбаний, занехаяний.
ипсагейіі ['лп'кєайіі] аф 1) недбалий, необережний, необачний; 2) безтурботний.
ипсагреіесі ['лп'ка:рііісі] аф не устелений (не покрйтий) килимами.
шісагі ['лп'кагі] V розвантажувати візок.
ипсазе ['лп'кеїв] V 1) виймати із скрйньки (футляра, чохла, піхов тощо); 2) розпаковувати; 3) військ, розгортати.
шіса<аІ0£ие<1 [ лп'каеіаіодсі] аф не внесений до каталогу, некаталогізова-ний.
ипсаи^Ьі ['лп'ко:і] аф неспійма-ний; якйй перебуває на волі.
ипсаікесі ['лп'ко:2СІ] аф 1) безпричйнний; 2) одвічний, споконвічний.
ипсе [лпз] п шотл. унція.
шісеа$іп£ [лп'8І:8і]]] аф 1) безперервний, безупйнний, невпйнний; 2) безустанний; невгамовний.
ипсеІеЬгаіесі [ 'лп'веііЬгеїікі] аф 1) непрославлений; невідомий, безвісний; непопулярний; 2) невідсвятко-ваний, невідзначений.
ипсетепіеіі ['лпві'тепікі] аф неза-цементований.
иПСЄП8ОГЄ<1 [ АП 8ЄП89СІ] аф що не пройшов цензуру, нецензурований.
ипсепзигаЬІе ['лп'8Єп/агаЬ1] а^’якйй не заслуговує крйтики (осуду).
ипсегешопіоїк ['лп,$еп'тоип]д$] аф 1) простйй, неофіційний; 2) безцеремонний, фамільярний; ~ ігеаітепі фамільярне поводження.
ипсегїаіп [лп'заіп] аф 1) сумнівний, неяснйй; точно не відомий; 2) невйзначений, непевний; ійе тагкеі із ~ стан рйнку непевний; 3) мінлй-вий, ненадійний, примхлйвий; ~ \уеаі!іег мінлйва погода; ~ іетрег примхлйвий характер; ~ Ггіепсіз ненадійні друзі; 4) невпевнений, непевний; нерішучий, хиткйй; якйй вагається (сумнівається); І ат ~ оГ зиссезз я сумніваюся в успіху.
ипсегіаіпіу [лп'8о:іпіі] п 1) невпевненість; нерішучість; іо Ье іп а 8іаіе оГ ~ сумніватися, вагатися; 2) невідомість, непевність; невйзначеність; 3) мінлйвість.
ипсегііГісаіед [ 'лп8а 'іііїкеїіїсі] аф недипломований; якйй не має диплома (посвідчення) про закінчення навчального закладу.
шісегШіесі ['лп'89:(і£аі<і] аф неза-свідчений, незавірений.
ипсйаіп ['лп'і/еіп] V 1) спускати з ланцюга; 2) знімати кайдани, розковувати, звільняти (тж перен.).
шісІіа11еп£еаЬ1е ['лп'феііпсізаЬІ] аф 1) незаперечний, безперечний, без-спірний; 2) неспростовний.
шісііа11еп£е<1 ['лп'феїіпдзд] аф шо не викликає заперечень (сумнівів).
шісііапсу ['лп'і/а:п8і] аф 1) невдалий; 2) що трапився не до речі; 3) небезпечний.
ипсЬап^еаЬІе [лп'і]еіпсізаЬ1] аф незмінюваний; що не міняється; що не піддається зміні; незмінний.
ипсЬап^ед ['лп'і/еіпсізсі] аф незмі-нєний; що не змінйвся; що залишається без змін.
шісііарегопесі ['лп'/аерагоипсі] аф не супроводжуваний літньою дамою (дуеньєю); зйе \¥епі еуегухуЬеге ~ вона всюди ходйла сама.
шісИагасіегізгіс [ 'ап, каепкіа' гі 8іік ] аф нетиповий, нехарактерний.
шіс1іаг£Є(і ['лп'Ца:дзд] аф 1) нена-вантажений; 2) необтяжений; 3) не обвинувачений (у злочині); 4) не заряджений (електрикою); 5) не поставлений у рахунок.
шіскагііаЬІе [лп'фепіаЬІ] аф жорстокий; немилосердний.
шіскагт ['лп'і/а:т] V 1) звільняти від чарів; 2) позбавляти чарівності.
шісііаггеїі ['лп'і/а:сі] аф необвуглі-лий; необпалений.
ипсЬагіед ['лп'Цагікі] аф 1) не позначений на карті; 2) недосліджений (про море тощо).
шісііаііегеїі ['лп'уаіасі] аф 1) не-зафрахтований; 2) що не має патенту.
шісііагу ['лп'Цєап] аф 1) необережний; необачний; 2) нестриманий.
шісііазіе ['лп'уеі8І] аф 1) нецнот-лйвий; 2) непристойний; 3) нечйстий, несуворий (про стиль, смак тощо).
шісіїеаіеіі ['лп'Ціїкі] аф необдуре-ний, неошуканий.
ипсЬескед ['лп'Цекі] аф 1) безперешкодний; ~ асіуапсе безперешкодне просування; 2) нестрйманий; невгамовний, неприборкний, недисциплі-нбваний; 3) неперевірений (про рахунок тощо).
ипскеегіїїі [ 'лп'фаіиі] аф безрадісний, смутнйй; похмурий; сумнйй; ~ ріасе похмуре місце; ~ регзоп смутна людйна.
ипскіШ ['лпЧ/аїШ] V 1) позбавляти дитйнства; 2) відбирати дітей (у когось).
ипсіїіуаігоиз [лп/іуоігаз] аф нелй-царський, неблагородний.
шісіюке ['лпЧ/оик] V прочищати (трубу тощо).
ипскгі8іепе<1 ['лп'кгізпсі] аф 1) не-хрещений; 2) якйй не дістав імені (назви).
ипскгізііап ['лп'ктдап] аф 1) не-християнський; шо не лйчить хрис-тиянйну; протйвний християнству; 2) непідхожий; шо не лйчить.
ипскгопоіозісаі [' лп, кгопа' 1 осі з і ка 11 аф нехронологічний.
ипсішгсії ['лп'(/а:у] V відлучати від церкви.
шісі ['лп8аі] рі від ипсиз.
ипсіа ['лпзіа] п (рі ипсіае) лат. унція (монета).
ипсіае |'лп8іі:| рі від ипсіа.
шісіаі |'лп8іа1| 1. п 1) друк, унціальний шрифт; 2) рукопис, напйсаний
ипс
580
ипс
унціальним шрйфтом; 2. асі] унціальний.
ішсіпаіе ['лпзіпеїі] асі] бот., зоол. гачкуватий.
ипсігсшпсі$е<і ['лп'заїкатзаігсі] асі] рел. необрізаний; не підданий обряду обрізання.
ипсігсшпзсгіЬесІ ['лп'заїкатзкгаїЬсі] ^необмежений; з невйзначеними межами.
шісігсипкіапііаі [ 'лп,за:кат'зіжп/оі] асі] недокладний, не детальний.
шісіуіі [ 'ап'зіуі] аф 1) неввічливий, нечемний; грубий; 2) нецивілізова-ний.
ітсіуіііхед [ 'лп'зіуііаігсі] асі] 1) не-цивілізований; некультурний; грубий; 2) дйкий, варварський.
шісіагі ['лп'кіаесі] аф неодягнений; роздягнений.
шісіаітеїі ['лп'кіеїтсі] асі] незатре-буваний, незапйтаний.
' ипсіатр ['лп'кіжтр] V тех. ослабляти затискач, розтискати.
шісІагіПесі ['лп'кІжпГакі] асі] 1) не-очйщений; 2) нероз’яснений.
шісіазр ['лп'кіагзр] у 1) розстібати; відстібати; 2) розтискати; 3) випускати (з рук тощо).
ішсіаззесі ['лп'кІагзС] аф 1) не віднесений до якогось класу (розряду); 2) якйй не посів призового місця; якйй не одержав жодного з трьох перших місць.
шіс1а$$іса1 ['лп'кіжзікаї] асі] некла-сйчний.
шіс1а$$ііїаЬ1е ['лп'кІжзіГаїаЬІ] а^що не піддається класифікації; що не може бути класифікований.
шісІаздіПесі ['дп'кІжзіГакі] асі] 1) не-класифікований; 2) несекретний; не-грифований; відкрйтий; ~ соггезроп-депсе несекретне листування.
шісіе [ лі]к1] п 1) дядько; 2) розм. літня людйна, дядечко (особл. при звертанні)', 3) розм. лихвар; 4) жарт, дйк-тор, якйй веде дитячі радіопередачі; < 0. 8ат дядько Сем; збірн. американці; V. Тот дядько Том; амер. негр--підлабузник; ХУеїзк ~ двоюрідний брат батька (матері); іо ґаїк іо зтЬ. Ііке а Оиіск ~ по-батьківському напучувати когось.
шісіеап ['лп'к1і:п] аф 1) нечйстий, бруднйй; гидкйй; 2) неохайний, нече-пурнйй; 3) рел. нечйстий (про їжу); 4) аморальний, непристойний; неподобний; 5) обкладений (про язик); 4-~ зрігіі злий дух, демон.
шісіеапіу ['лп'кіепії] асі] неохайний, бруднйй; ~ ікои^кіз брудні думкй.
шіс1еап$е<1 [ лп'кіепгсі] асі] неочй-шений, невйчищений.
ипсіеаг ['лп'кіїа] асі] 1) неяснйй, незрозумілий; 2) невпевнений; якйй сумнівається.
шісіеагеїі ['лп'кіїасі] асі] 1) неочй-
щений, невйчищений; непрйбраний; іке іаЬІе із ~ зі стола не прйбрано; 2) невйправданий; 3) нез’ясований, нероз’яснений; 4) непогашений, нелі-квідований (про борг); 5) що не пройшов через мйтницю (про вантаж).
шісіепск ['лп'кіеп(і)/] у розтуляти (кулак тощо); розтискати.
ипсіегісаі ['лп'кіепкзі] асі] 1) не-церковний, світський; ~ сігезз світський (мирськйй) одяг; 2) непристойний для духовної особи.
ипсіе^у ['лп'кіи:] у 1) розмотувати; 2) перен. розоряти.
ипсіірред ['лп'кіірі] асі] 1) необ-стрйжений, необрізаний (про вовну тощо); 2) непробйтий (про квиток); 3) з необсіченими краями (про монету).
шісіоак ['лп'кіоик] у 1) скидати плащ; 2) перен. викривати; зривати машкару.
ипсіоізіег ['лп'кіоізіа] у 1) випускати з монастиря; 2) звільняти з ув’язнення.
шісіозе ['лп'кіоиг] у 1) відкриватися); відчиняти(ся); 2) розплющуватися); 3) викривати.
шіс1о$е<1 ['лп'кіоигсі] асі] 1) відкрйтий; відчйнений; розкрйтий; незакрй-тий; ~ доог відчйнені двері; 2) неза-хйщений, незагороджений; ~ уіє\у відкрйтий краєвид; 3) незакінчений, незавершений (про суперечку тощо); 4) незакрйтий, відкрйтий (про рахунок); 5) незагоєний (про рану).
ипсіойїе ['лп'кіоид] у 1) роздягатися); 2) розкривати, відкривати (таємницю).
ипсіоид ['лп'кіаид] у 1) розганяти (розвіювати) хмари; 2) розвіюватися (про хмари); 3) розвіювати, розмаювати (тугу тощо).
шісіошіесі [ 'лп'кіаисіїсі] асі] 1) безхмарний; незатьмарений; ~ зкіез безхмарне небо; ~ карріпезз незатьмарене щастя; 2) прозорий (про рідину).
ипсІиЬЬаЬІе ['лп'кІлЬаЬІ] асі] нето-варйський; відлюдний.
ипсіиіск ['лп'кілі/] у розтискати; звільняти.
шісо ['лі]кои] 1. п 1) незвичайна (дйвна) річ (історія); 2) незнайомець, незнайомий; 3) рі новйни; 2. асі] 1) дйвний, дивовйжний; незвичайний; 2) величезний; ке ікіпкз ап ~ Іоі оГ уои він дуже високої думки про вас; 3) таємнйчий; надприродний; 3. асіу дуже, надзвичайно, найвйщою мірою.
ипсоа£и1аіе<1 ['лпкои'гефиіеііїсі] асі] нєзсілий, нескипілий; некоагульова-ний.
ипсоаіед ['лп'коиікі] асі] 1) не в пальті, без пальта; 2) не покрйтий (фарбою тощо); 3) необлицьований; 4) необкладений (про язик).
ипсоск [ лп'кок] у військ, спускати з бойового зводу (про зброю).
шісоскегі ['лп'кокі] аф військ, зі спущеним ударником.
ипсоШПед [ 'лп'кзбіГакі] аф 1) не-кодифікований; 2) незашифрований.
шісоегсеб ['лпкои'а:8і] аф добровільний, без прймусу; непримусовий.
ипсоїїіпед ['лп'коІїпсі] аф 1) не покладений у труну; 2) вййнятий з тру-нй.
ипсоіі ['лп'коіі] у 1) розмотувати, розкручувати; іо ~ а горе розмотати вірьовку; 2) розмотуватися, розкручуватися.
ипсоіпе<1 ['лп'копкі] аф 1) некар-бований; 2) справжній; непідробле-ний.
ипсоПесіегі ['лпко'іекіїд] аф 1) незібраний; 2) неодержаний, нестягнений; ~ іахез нестягнені податки; 3) розсіяний; незібраний, розрізнений; ~ ікои§кі8 розрізнені думкй.
шісоїіочиіаі ['лпко'іоикхуюі] аф не-розмовний.
ішсоїоигед ['лп'кліосі] аф 1) безбарвний; непофарбований; незабарвле-ний; 2) неприкрашений; а ріаіп ~ іаіе проста неприкрашена історія.
ипсошЬеіі ['лп'коитд] аф непри-чесаний, незачесаний; розкошланий.
шісотЬіпеїІ ['лпкот'Ьатсі] аф не-комбінований.
ітсоте-аі-аЬІе ['лпклт'аеіоЬІ] аф розм. неприступний, недоступний.
ипсошеїу ['лп'клтії] аф 1) некра-сйвий, немиловйдний, непривабливий; 2) непристойний.
ипсошГогіаЬІе [лп'клтГоіоЬІ] аф 1) незручний, некомфортабельний; незатйшнйй; ~ скаіг незручний стілець; 2) що відчуває незручність (ніяковість); іо Гееі ~ \уіік 8ігап£ЄГ8 почувати себе ніяково з незнайомими людьмй; 3) тривожний.
ипсошГогіаЬІу [лп'клтіоіоЬІі] асіу 1) незручно; 2) ніяково; 3) тривожно.
ипсошГогіеіІ ['лп'клтЬіід] аф 1) незаспокоєний; 2) невтішний, безутішний, нерозважний.
ипсошшепіед ['лп'котопікі] аф не-коментований; непояснений, невйтлу-мачений.
ипсоттегсіаі ['лпко'то:/!] аф не-комерційний, неторговий; ап ~ ипдег-іакіп§ некомерційне підприємство.
шісоішпі$$іопе(1 [ лпко'ті/опсі] аф якйй не має повноважень; який не одержав доручення.
ипсоттіПесі ['лпко'тііосі] аф 1) який не взяв на себе зобов’язань; якйй не зв’язав себе (чимсь); 2) не переданий у комісію (парламенту); іке Ьііі гетаіп8 ~ законопроект не переданий у комісію; 3) військ, не введений у бій; невйтрачений; 4) невчйнений (про злочин); 5) якйй не перебуває в ув’язненні.
ипсопнпоп [лп'котоп] 1. аф 1) не
ипс
581
ипс
звичайний, незвичний; рідкісний; що рідко зустрічається; 2) надзвичайний; ап ~ асі оГ соига^е надзвичайно мужній вчйнок; 2. асіу розм. дивовижно, надзвичайно, напрочуд; ~ £оосі \уіпє напрочуд гарне вино.
шісоїшпопіу [лп'котапії] асіу 1) незвичайно, надзвичайно; 2) рідко, незвично.
шісоїшпшіісаЬІе ['лпка'ітуиїткаЬІ] аф непередаваний; що не може бути повідомлений.
шісоїшпшіісаііуе [' лпка' іту и :п ікаіі V ] аф нетовариський, некомпанійський, відлюдкуватий; мовчазний.
шісотрасіей ['лпкат'ржкіїд] асі] некомпактний, нещільний.
шісотрапіопаЬІе	[' лпкат 'ржп] а-
паЬІ] асі] некомпанійський.
шісотра$$іопаіе [ 'лпкат 'рзе/аті] асі] неспівчуглйвий; немилосердний.
шісотрепзаіесі [ 'лп 'котрепзеїіїсі] асі] некомпенсбваний, невідшкодований.
ипсотріаіїшіз ['лпкат'ріетії]] асі] покірливий, покірний; терплячий; якйй ніколи не скаржиться.
шісошріаізапі ['лпкат'ріеїхпі] асі] непослужливий, нешаноблйвий; нелюб’язний.
шісотріеіеіі ['лпкат'р1і:ікі] асі] незавершений, незакінчений.
ипсотрііапі ['лпкат'ріаіапі] асі] непоступливий, непіддатливий, незговірливий.
ипсошріісаіесі ['лп'котріїкеїіід] асі] нескладнйй; неускладнений; незаплу-таний; прбстйй.
шісотріішепіагу ['лп, котрії 'тепіа-п] асі] невтішний, непохвальний.
шісотріуіпз ['лпкат'ріапі]] асі] непіддатливий, непоступливий; твердйй; ~ ргіпсіріез тверді прйнципи.
шісошрозегі ['лпкат'роихсі] асі] 1) неспокійний, збуджений; 2) неузго-джений; неврегульований; 3) не складений.
ипсотроипдеЛ [' лпкат 'раипдід] аф 1) незмішаний; 2) нескладнйй, прос-тйй; ~ орегаііоп нескладна операція.
ітсотргеИешіесі [ 'лп, котрп 'Ьепдід] асі] незрозумілий, незбагненний; якого не зрозуміли.
ііпсотргеЬепзіуе [ лп, котрп 'Ьєпзіу] асі] 1) неширокий, невсеосяжний, невичерпний, обмежений; 2) нетямущий.
шісотрготізіпв [лп котргатаїхп] ] асі] 1) безкомпромісний; 2) якйй не йде на компроміси; невблаганний; не-похйтний.
ипсопсеаіесі ['лпкап'зі.ісі] асі] неприхований, явний; відкрйтий, відвертий.
ипсопсегп [лпкап'за.п] п 1) безтурботність; недбалість; 2) байдужість
шісопсегпесі ['лпкап'за:пд] асі] 1) безтурботний, безжурний; недбалий; іо Ье ~ аЬоиі ІЬе іиіиге не турбуватися про майбутнє; 2) байдужий; незацікавлений; 3) безсторонній; 4) не вплутаний (у щось — іп); Ье \уаз ~ іп іЬе сопзрігасу він не був уплутаний у змову.
ипсопсегіесі ['лпкап'загіїсі] асі] не-узгоджений, непогоджений.
ипсопсІиЛед ['лпкап'кішдкі] асі] 1) незакінчений, незавершений; 2) не-вйрішений; 3) неукладений.
ипсопсіетпед ['лпкап'детд] асі] 1) незасуджений; 2) якйй не зазнав осуду (осудження).
шісошІИіопаІ ['лпкап'ді/апі] аф безумовний, беззастережний; не обмежений умовами; ~ геГиза! повна відмова; ~ зиггепбег беззастережна капітуляція.
ипсошііііопеїі ['лпкап'ді/апд] асі] 1) необумовлений, не обмежений умовами; 2) безумовний, абсолютний; ~ гейех безумовний рефлекс.
ипсопГеззесі ['лпкап Тезі] асі] невй-сповіданий; якйй не розкаявся на сповіді; іо діє - померти без покаяння; ~ сгіте злочин, у вчйненні якого злочйнець не покаявся.
ипсопАдепі ['лп'копМапі] асі] 1) невпевнений; 2) несамовпевнений; скромний.
ипсопйпед ['лпкапТаїпд] асі] 1) необмежений; 2) нічйм не стрймуваний, вільний.
шісопіїппесі ['лпкап'£а:тд] асі] 1) непідтверджений; ~ гитоигз не-підтверджені чуткй; 2) церк. некон-фірмований.
ипсопГогшаЬІе ['лпкапТа: таЬ 1 ] асі] 1) невідповідний; що не відповідає (чомусь); 2) якйй не дотрймується догм англіканської церкви; 3) геол. неоднаково напластований.
ипсопГоппііу ['лпкапТо:тііі] п 1) невідповідність; 2) геол. невідповідне напластування.
ипсопГизес! ['лпкап'Г)и:2<і] асі] 1) не-збентежений; 2) непереплутаний; незмішаний.
шісопіїИаЬІе ['лпкап'£)и:іаЬ1] асі] неспростовний.
шісопзеаі [’лпкап'дзі:!] V розморожувати .
ипсоп£епіа1 [ 'лпкап 'дзі :гуз1 ] асі] 1) суперечний, чужйй духом; некон-геніальний; 2) неприємний; непідхожий; відразливий; ~ іазк неприємне завдання; 3) несприятливий; ~ сіітаіе несприятливий клімат.
ипсоппесіесі ['лпка'пекіїд] асі] 1) не зв’язаний; не з’єднаний (з чимсь); роз’єднаний; 2) незв’язний, безладний, недоладний; ~ паггаііуе безладна розповідь; 3) неспоріднений; що не має
родйнних зв’язків; а Іопеїу ~ регзоп самітна людйна, яка не має родичів.
ипсоїщиегаЬІе [лп'каі]кагаЬ1] асі] непереможний, нескорймий, незламний, нездоланний; ~ сііїїїсиїііез непереборні труднощі.
ипсопзсіепііоиз ['лп,коп/і'епрз] асі] 1) несумлінний; 2) недобросовісний; несвідомий.
ітсоп$сіопаЬ1е [лп'кап|паЬ1] асі] 1) безсовісний; 2) непомірний, надмірний; 3) несосвітенний, страшенний; ~ Ііаг страшенний брехун; ~ Ьаг^аіп юр. незаконна угода.
шісоп$сіои$ [лп'кап/аз] асі] 1) що не усвідомлює (не визнає) (чогось — оГ); іо Ье ~ оГ гіап^ег не усвідомлювати небезпеки; 2) непритомний; що втратив свідомість; 3) мимовільний, несвідомий; ~ асі несвідомий (неумйс-ний) вчйнок.
ипсоп$сіои$пе$5 ['лп'коп/азтз] п непритомність.
ипсопзесгаіед ['лп'капзікгеїіід] асі] неосвячений; непосвячений.
ипсопзідегед ['лпкап'зідад] асі] 1) нерозглянутий; 2) не взятий до уваги, залйшений поза увагою; 3) необдуманий, необміркований.
ипсопзоіед ['лпкап'зоиід] асі] невтішний, безутішний; нерозважний.
шісоп$о1і(1аІе(1 ['лпкап'зоіідеііід] асі] 1) необ’єднаний; роз’єднаний; 2) не-ущільнений, незатверділий; пухкйй, розпушений; ~ зоіі розпушений ґрунт; 3) фін. сконсолідований.
ипсопзопапі ['лп'копзапапі] аф 1) невідповідний, несумісний; 2) неспівзвучний.
шісопзрісиоиз ['лпкап'зрік)иаз] аф непомітний, невйдймий; шо не впадає в очі.
шісопзШиііопаІ [ 'лп,копзіі 'і)и: /апі ] аф неконституційний; що суперечить конституції.
шісопзігаіпесі [ 'лпкап'зігешд] аф 1) неприсйлуваний, добровільний; 2) невймушений, природний, вільний; \уііЬ ап ~ аіг з невймушеним вйглядом; 3) необмежений, без перешкод; безперешкодний; ~ Ггеедот необмежена свобода.
шісопіаіпаЬІе ['лпкап' іеі па Ь1] аф невтрймний, нестрймний; невпйнний; ~ Іащфіег нестрймний сміх; ~ Ьарріпезз безмежне щастя.
ипсопіаіпеїі ['лпкап'іеіпд] аф необмежений, нестрймний; - \уаг необмежена війна; Ье Геїі ~ іпді£паііоп він не міг стрймати обурення; його обурення було безмежним.
шісопіатіпаіе<1 [ 'лпкап' іаеті пе ііїсі | аф 1) незабруднений; незаражений; 2) неосквернений, неспаплюжений; 3) що не зазнав згубного вплйву.
ипсопіетріаіед [ ’лп'копіетріеііід) аф непередбачений; несподіваний.
ипс
582
ипс
ипсопіепіед ['лпкап'іепікі] асі] не-вдовблений, незадовблений.
шісопіезіаЬІе [.лпкап'іезіаЬІ] аф незаперечний, безперечний.
шісопіе$іе(і ['лпкап'іезіїсі] асі] незаперечний; очевйдний; ~ Гасе незаперечний факт; < - еіесііоп вйбори, на якйх балотується лише одйн кандидат.
ипсопігасіеб ['лпкап'ігаекікі] асі] 1) нескорбчений; нестйснутий; 2) лінгв. нескорочений, нестягнений (про слово).
ипсопігабісіед [ 'Ап,копігУсіікіісі] асі] неспростбваний, незаперечений; ~ єуі-бепсе неспростбване свідчення.
шісопігоІІаЬІе [,лпкап'ігои1аЬ1] асі] 1) неприббркний, нестрймний, невгамовний; ~ Іаи^кіег нестрймний сміх; 2) неспростовний; 3) тех. що не піддається регулюванню; нерегульбваний.
ипсопігоііесі ['лпкап'ігоикі] асі] не-контрольбваний, некербваний; ~ раз-зіопз невгамовні прйстрасті; ~ ІіЬегіу цілковйта свобода; - Гіге військ, безладна стрілянйна.
ипсопігоуегііЬІе [ 'лп'копітауаіаЬІ] асі] незаперечний; неспростовний; безсумнівний; ~ ргооГ неспростовний доказ.
шісопуепііопаї ['лпкап'уеп/апі] асі] нетрадиційний; позбавлений умовностей; нешаблонний; ~ Ьекауіоиг поведінка, що суперечить традйції; < іо Іеаб ап ~ ІіГе вестй безладне життя; ~ \уеаропз особлйві (незвичайні) вйди зброї; засоби масового ураження.
шісопуепііопаїїу ['лпкап'уепрпаїї] асіу всупереч традйції (звйчаю).
шісопуегеаЬІе ['лпкап'у^заЬІ] асі] 1) неговіркйй, небалакучий; мовчазнйй; 2) нетоварйський, некомпанійський.
шісопуегаапі ['лпкап'уа^апі] асі] незнайомий (з чимсь); незнаючий, нетямущий; необізнаний (з чимсь).
ипсопуегіесі ['лпкап'уаікі] асі] 1) незмінений; 2) якйй не змінйв своїх поглядів; 3) рел. ненавернений.
ипсопуегііЬІе ['лпкап'уаііаЬІ] асі] 1) неконвертбваний; нерозмінний; що не підлягає вільному обміну; ~ сштепсу неконвертбвана валюта; 2) що не можна змінювати (обмінювати, замінювати).
шісопуісієсі ['лпкзп'уїкіїсі] асі] юр. незасуджений; не вйзнаний вйнним.
ипсопуіпсед ['лпкап'уіпзі] асі] непе-рекбнаний; Не гетаіпеб ~ його так і не вдалося переконати.
шісопуіпсіпз ['лпкап'уіпзіі]] асі] непереконливий; ~ аг^шпепі непереконливий аргумент.
ипсоокед ['лп'кикі] асі] 1) неготовий, незварений, сирйй (про їжу); 2) розм. несфабрикбваний, нефальшй-вий, справжній.
шісооіесі ['лп'кшіб] асі] неохолб-джений.
ип-со-орегаііоп ['лпкои,ора'геі/п] п відсутність співробітництва; неузгодженість у діях.
ип-со-опііпаіесі [ 'лпкои'о:сііпеііісі] асі] неузгбджений, непогбджений; некоординований .
ипсогб ['лп'ко’.сі] у розв’язувати, відв’язувати.
ипсогШаІ ['лп'ко:д)9І] асі] нещйрий, несердечний, непривітний.
ипсогк ['лп'когк] у 1) відкорковувати, відкупорювати; іо - а Ьоіііе оГ \уіпє відкупорити пляшку вина; 2) розм. давати вйхід (волю) (почуттям тощо); 3) військ, розм. розшифровувати.
ипсоггесіеіі [ 'лпка 'гекікі] асі] 1) не-вйправлений, не коректований; без вйправлення, не усунений; ~ еггог не-вйправлена пбмйлка; 2) не покараний, якйй не дістав догани; 3) недис-циплінбваний; невйхований.
ипсоґгоЬогаіесі ['лпка'гоЬагеїікі] асі] не п ідтве рдже ни й.
ипсогпіріеб ['лпка'глрікі] асі] 1) не-продажний, непідкупний, некорумпб-ваний; 2) незіпсбваний, нерозбеще-ний; 3) незгнйлий.
ипсозіїу ['лп'козіїї] асі] недорогйй, дешевий.
ипсошііаЬІе ['лп'каипіаЬІ] асі] 1) незліченний, незчисленний; 2) безмежний, безмірний; ~ іоу безмежна радість.
шісоипіеіі ['лп'каипіїсі] асі] 1) не-порахбваний; 2) незліченний, незчисленний.
ипсоипіегГеіі(е<1) [ 'ап 'каипіаГі:і(іеі)] асі] непідробний, непідрбблений, не-фальшйвий; справжній, оригінальний; ~ зутраіку щйре співчуття.
ипсоиріе ['лп'клрі] у 1) тех. розчіпляти, роз’єднувати; іо ~ гаіігоасі сагз розчіпляти залізнйчні вагони; 2) спускати з швбри (собак).
ипсошіеоиз ['лп'кагірз] асі] неввічливий, нечемний, неґречний.
ипсошїіу ['лп'когік] асі] невйшука-ний, невйтончений.
ипсоиіЬ [лп'ки:0] асі] поет. 1) незграбний; 2) грубий, неотесаний; 3) занедбаний, дйкий (про місце); ~ безегі безлюдна пустеля; ~ раік заросла стежка; 4) дйвний, чуднйй; незвичайний; 5) невідшліфбваний (про мову).
шісоуепапіеіі ['лп'клуїпапіїсі] асі] не зв’язаний договором.
шісоуєг [лп'клуа] у 1) розкривати; 2) знімати (кришку тощо); 3) скидати головнйй убір (тж ~ опезеіГ); 4) виявляти, розкривати (причину тощо); викривати; іо ~ ійе геазоп оГ зтій. розкривати причйну чогось; 5) відкривати облйччя; 6) військ, залишати без
прикриття, оголяти (фланг); 7) військ. розмикатися.
ипсоуеге<1 [лп'клуасі] асі] 1) неза-крйтий, відкрйтий; 2) неприкрйтий; 3) з непокрйтою головою; 4) з відкритим облйччям; 5) амер. без учителя (про клас); 6) фін. незабезпечений, не-покрйтий; - рарег топеу незабезпечені паперові гроші; 7) гірн. розкрйтий, відкрйтий (про корисні копалини).
шісоуегіп£ ['лп'клуапі]] п геол. оголювання, розкривання, розкриття.
шісгеаіе ['лпкгі:'еіі] у знйщувати (створене).
ипсгеаіесі ['лпкгіґеііїсі] аф 1) ще не створений; 2) що існує одвічно.
ипсгеШіаЬІе ['лп'кгесіїіаЬІ] аф неправдоподібний; неймовірний.
шісгірріесі ['лп'кпркі] аф 1) непо-калічений; 2) непошкбджений; < ~ карріпезз незатьмарене щастя.
шісгігісаі ['лп'кпіікі] аф 1) некри-тйчний; що не ґрунтується на крйтиці; ~ арргесіаііоп некритйчна оцінка; 2) що сприймає без крйтики; Не \уаз акзоіиіеіу ~ у нього абсолютно не було критйчного підходу.
шісгігісігесі ['лп'кпіізаігсі] аф не підданий крйтиці.
ипсгорреЛ ['лп'кгорі] аф 1) непід-різаний; - каіг непідстрйжене волосся; іке бо£’8 ~ іаіі непідрізаний хвіст собаки; 2) нещйпаний (про траву тощо); 3) незасіяний (незайнятий) під культуру.
шісго$$е<1 ['лп'кгозі] аф 1) несхре-щений, не розташований навхрест; 2) безперешкодний; 3) фін. некросб-ваний; неперекреслений; ~ скецие не-кросбваний чек.
ипсгомчіесі ['лп'кгаибід] аф непере-пбвнений (публікою); ~ бізігісі малозаселений район; ~ каїї неперепбвне-ний зал.
шіспмуп ['лп'кгаип] у 1) позбавляти корони; скидати з престолу; 2) розвінчувати.
ипсгомтіеб ['лп'кгаипб] аф 1) не-коронбваний; 2) незавершений, неза-кінчений; невйконаний.
ипспішріе ['лп'кглтрі] у 1) розгладжувати, вирівнювати; 2) розгладжуватися, розправлятися, вирівнюватися.
ипсгузіаіііпе ['лп'кпзіаіаіп] аф не-кристалічний, аморфний; безструктурний.
ипсгузіаіікеб ['лп'кпзіаіаїхб] аф некристалізбваний.
ипсііоп ['лі]к/п] п 1) церк. помазання; Ехігете - церк. соборування, маслосвяття; 2) втирання мазі; 3) мазь; 4) єлей; 5) єлейність; 6) побожність; 7) смак, задоволення; а зіогу іоіб ууіік ~ оповідання, передане зі смаком; 8) благодать, утіха.
ипсіиозііу [,лі}кі]и'озііі] п 1) єлейність; 2) маслянистість, жйрність.
ипс
583
ипд
ипсіиоиз ['лтзкі^иоз] асі] 1) єлейний, улесливий; ~ уоісє улесливий голос; 2) маслянистий; маснйй; жирний; 3) жирний і липкий (про ґрунт).
ипсиїііуаіед [' лп 'кл ІііУеіііб ] асі] 1) необрбблений; необроблюваний (про землю); 2) некультивбваний, дйкий (про рослину); 3) некультурний; 4) нерозвй-нений (про здібності); 5) грубий; неотесаний.
ипсиїїигед ['лп'кліірб] асі] некультурний; невйхований.
шісшпЬегед ['лп'клтЬаб] асі] 1) вільний, безперешкодний; 2) не обтяжений (боргами); 3) незаставле-ний (про майно).
ипсигЬ ['лп'кагЬ] V 1) розгнуздувати (коня); 2) давати волю (почуттям).
ипсигЬед [’лп'каїЬд] асі] 1) розгнузданий; 2) невгамовний.
ипсигед ['лп'к]иод] асі] 1) невйлі-куваний; ~ у/оипсі незагоєна рана; 2) не заготовлений про запас; несу-шений; нев’ялений; - Ьасоп незасб-лений бекон.
шісигі ['лп'ка:!] V 1) розкручувати (кучері); розправляти; 2) розкручуватися (про кучері тощо); розпрямлятися.
ипсшіаііесі ['лпка: Чеіісі] асі] неско-рбчений, неутятий, повний; ~ ассоипі детальний рахунок.
шісшіаіп ['лп'ка:іп] V 1) розсунути (зняти) занавіски; 2) вйявити, вйкри-ти.
ипсигіаіпед ['лп'ка:іпд] асі] 1) не-завішений, без занавісок; 2) з розсунутими занавісками.
шіси$ ['лі]ка8] п (рі ипсі) ент. ун-кус, гачкоподібний відросток.
ипсизіошагу ['лп'клзіатагі] асі] не-звйчний, незвичайний; іі із ~ так не заведено.
шіси$іоте(і ['лп'клзіатсі] асі] 1) що не обкладається мйтом; ~ еоосіз товари, не обкладені мйтом; 2) не оплачений мйтом.
шісиі ['лп'клі] асі] 1) нерозрізаний; незрізаний; 2) не поранений гострою зброєю; 3) з нерозрізаними аркушами (про книгу); 4) з необрізаними полями (про книгу); 5) нескорбчений, повний (про текст); 6) нешліфбваний, негра-нбваний; 7) непідрізаний, непідстрй-жений (про дерево); 8) нескбшений.
ипдата^ед ['лп'баеткізд] асі] непо-шкбджений; ~ гериіаііоп незаплямб-вана репутація.
шкіатресі ['лп'скетрі] асі] 1) не-зволбжений, незмбчений; сухйй; 2) незбентежений; 3) рад. недемпфі-руваний.
ипсіапзегоиз [ 'лп'сіеіпсізгаз] асі] незагрозливий, безпечний.
шкіагіпз [ лп'сієапі]] асі] несмілй-вий, боязкйй.
ипсіаіесі [ 'лп'беїііб] асі] 1) недатб-
ваний; 2) не відзначений видатною подією.
шкіашПеїі [лп'дотіїд] асі] безстрашний, небоязкйй, відважний.
ипдеадіу ['лп'бебії] ж//несмертельний.
ипдеаіі ['лп'беїі] асі] 1) необговб-рений; невйрішений; 2) карт, незда-ний.
ипдеЬаіед ['лпді'Ьеііід] асі] необго-вбрений; іо ассері а тоііоп - ухвал йти пропозйцію без обговорення.
ипдеЬаискед ['лпді'Ьо:і/і] а^/нероз-бещений, нерозпусний; незіпсбваний.
шміесазоп ['лп'декодоп] п мат. одинадцятикутник.
ипдесауаЬІе ['лпді'кеюЬІ] асі] не-гниючий; що не розкладається (не руйнується, не гниє).
шміесеІуаЬІе ['лпбі'зіїуаЬІ] асі] якйй не піддається обману; якого немож-лйво обдурйти..
ипдесеіуе ['лпбі'зігу] урозкрйти очі (комусь на щось), вйявити істину; про-тверезйти (когось); іо ~ опезеІГ перестати помилятися.
ипдесідед ['лпді'заідід] асі] 1) невйрішений, нерозв’язаний; ~ циезііоп нерозв’язане питання; 2) нерішучий; якйй вагається; ~ сйагасіег нерішучий характер; 3) якйй не зважився (на щось); Не із ~ ууітєіітєг іо §о ог зіау він не вйрішив, ітй йому чи залишатися; 4) непевний, неяснйй; 5) що не вста-новйвся (про погоду).
ипдесіркегаЬІе [ 'лпді'заіГогоЬІ] асі] 1) що не піддається розшифруванню; 2) нерозбірливий, нечіткйй.
ипдесізіуе ['лпбі'заїзіу] асі] що не вирішує; невирішальний, неостаточний.
шкіеск ['лп'бек] у 1) зняти усі прикраси; 2) обідрати, оголйти.
ипдескед ['лп'бекі] асі] 1) непри-крашений, позбавлений прикрас; 2) безпалубний.
ипдесіагед ['лпдґкієад] асі] 1) не-оголбшений; непроголбшений; без оголошення; ~ \уаг неоголбшена війна, війна без оголошення; 2) не пред’явлений (під час митного огляду).
ипдесІіпаЬІе ['лпді'кІаіпаЬІ] асі] 1) що не може бути відхйлений; 2) неминучий, невідворотний; 3) грам, невідмінюваний.
шміесііпед ['лпді'кіашд] асі] грам. невідмінюваний.
ипдесотрозед ['лп.діїкат'роигд] асі] хім. нерозкладений; що не розпався.
ипдесогаіед ['лп'декагеїіід] асі] 1) позбавлений прикрас; 2) неприкра-шений; ~ Гасіз неприкрашені факти; 3) якйй не має відзнак (орденів).
ипдедісаіед [ 'лп'бебікеїііб] асі] 1) не присвячений (комусь); 2) церк. неосвячений.
ипдее ['лпді] асі] хвилястий (про лінію).
ипдеГасед ['лпдіТеїзі] асі] 1) не-стертий; 2) неперекручений; невйкри-влений, неспотвбрений; незіпсбваний; незнйщений.
ипдеГеаіед ['лпдіТпіід] асі] 1) непе-рембжений; 2) незруйнбваний (про надію тощо); 3) нерозладнаний, непола-маний (про план тощо).
ішдеГепдед ['лпдіТепдід] асі] 1) не-захйщений; що не обороняється; ~ іо\уп незахйщене місто; 2) не підкріплений доказами; необгрунтований; 3) юр. без захисту, без адвоката; ~ ргіз-опег в’язень, якйй не має захисника.
ипдейіед ['лпдіТаїїд] асі] 1) незабруднений, незамазаний; чйстий; іо зреак ~ Еп£ІІ8к розмовляти чйстою англійською мовою; 2) цнотлйвий, не-вйнний, чйстий; 3) неопоганений, не-спаплюжений; непрофанбваний.
ипдеЛпед ['лпдіТашд] асі] 1) непевний; 2) що не має вйзначення; ~ сгіте юр. злочин, склад якого не вйзначений у нормах права.
ішдеіауед [ 'лпді'іеїд] асі] 1) невід-стрбчений, невідкладений; 2) незатрй-маний.
ипдеіе^аіед [ 'лп'беїідеіііб] асі] не-передовірений, непереданий (про повноваження тощо).
шкіеІіЬегаІе ['лпді'ІіЬапі] асі] 1) не-навмйсний, неумйсний; 2) необережний, необачний; необдуманий; невй-важений.
ипдеІі^ііГиІ ['лпді'ІаііГиІ] асі] що не дає задоволення (насолоди); неприємний.
ипдеііуегед [ 'лпбі'ІіУзб] асі] 1) не-доставлений, невручений; ~ Іеііега не-доставлені листй; 2) невйголошений;
зреесй невйголошена промова; 3) незвільнений; ~ ргізопег не вйпу-щений з в’язнйці в’язень; 4) мед. яка ще не народйла; 5) незаподіяний (про удар); непроведений (про атаку).
шніеіпашііпз ['лпді'та.пдп]] асі] невимогливий.
ипдетосгаііс ['лп,дета'кгжіік] асі] недемократйчний, антидемократйч-ний.
ипдешопзігаііуе [ 'лпді 'топ8ігаііу] асі] стрйманий.
ипдепіаЬІе [,лпді'паіаЬ1] асі] 1) незаперечний, безперечний; безсумнівний; очевйдний, явний; 2) чудовий.
ипдепошіпаііопаї ['лпді,поті'пеі-5>п1] асі] неконфесійний; шо не належить до якогось віросповідання; ~ зсйооі мирська школа (на противагу церковній).
ипдепоипсед ['лпбі'паипзі] асі] не-денонсбваний; ійе ігеаіу із $іі11 ~ договір ще й досі не денонсований.
шмІерешіаЬІе І'лпдґрепдаЬІ] асі] ненадійний.
Ш1(1
584
ипд
шідергауед ['лпді'ргеїуд] аф нероз-бещений; незіпсований.
ипдерге$$ед ['лпді'ргезі] асі] 1) не-пригнічений, непригноблений; неза-смучений; 2) незігнутий, несхйлений; 3) твердйй, стійкйй (про ринок).
ипдег [ 'лпда] 1. п 1) те, що не відповідає стандарту (вйзначеному розміру, вйзначеній нормі); 2) радіопрограма (телепередача), яка зайняла менше часу, ніж було відведено; 3) військ, недоліт (снаряда тощо); 2. ай] 1) нйжчий; підлеглий; підкорений; підпорядкований; нижчестоя-щий; якйй займає нйжче становище; 2) нйжній; що перебуває внизу; що знаходиться під (чимсь); покрйтий (чимсь); ~ ]а\у нйжня щелепа; ійе ~ Іауег нйжній шар; 3) тйхий, приглушений (про звук); 4) менший; нйжчий за встановлену норму; що не відповідає стандарту (нормі); ап ~ дозе оГ тедісіпе зменшена доза ліків; 3. асіу 1) унйз; £еі ~ циіск! лізь швйдше унйз!; 2) унизу, нйжче; нйжче рівня водй; Ійе зкір \¥епі ~ судно потонуло; 3) далі; 4) під; 5) за обрій, за обрієм; за горизонтом); ійе зип \¥еп! ~ ап йоиг а§о сонце сховалося за обрієм годйну тому; сонце зайшло годйну тому; 6) менше; піпе сіоііагз ог ~ дев’ять доларів або менше; сйіідгеп оГ іеп уеагз апд ~ діти десятй років і менше; < іо Ьгіп§ ~ підпорядковувати; іо кеер ~ а) пригнічувати; б) не давати пошйрюватися; іо кпискіе ~ підкорятися, поступатися; 4. ргер 1) під; ~ ійе Ьед під ліжком; ~ ійе зип під сонцем, на цьому світі; 2) біля, коло; ійе УІПа^е Ііез ~ а тоипіаіп село лежйть біля підніжжя горй; 3) у, в, під; йе зіидіед ійе уіоііп - а Гатоиз уіоііпізі він учйвся грати на скрйпці у славетного скрипаля; 4) за, при, в епоху, за часів; ~ ійе Вотап Етріге в епоху Рймської імперії; ~ зиск сопдіііопз за такйх умов; 5) під, в, у (про становище); ~ §иагд під вартою; ~ Гіге під обстрілом; ~ ійе іпПиепсе під вплйвом; ~ гераіг у ремонті; 6) за (домовленістю, згодою); ~ а^геетепі за угодою; ~ ійе пє\у 1а\у за новйм законом; ~ йіз зі^паіиге за його підписом; 7) менш як, нйжче, до; ~ 50 реоріе \уеге ійеге там було менш як 50 осіб; Ьоокз Гог ~ іепз книжкй для дітей до десятй років; 8) під (ім'ям); ~ ап аззитед пате під вйгаданим ім’ям; ~ а реп-пате під псевдонімом; < іо Ье ~ а сіоид а) перебувати під підозрою; б) бути у скрутному становищі; іо кеер ~ опе’з йаі тримати в голові; іо ігеад ~ Еооі зневажати; ~ а§е неповнолітній; \¥Йу ~ ійе зип? заради чого?
ипдегасЬіеуег ['апсЬгз'і/ііуо] п шк. а) невстигаючий учень; б) учень, якйй навчається гірше, ніж дозволяють його здібності.
ипдегасі ['лпда(г)'жкі] у театр, виконувати роль невиразно (погано, слабо).
ипдег-асііоп ['лпда(г)'жк/п] п 1) слабка гра (про артиста); 2) побічна інтрйга (у п'єсі); 3) неенергійні дії.
ипдегасіог ['лпда(г)'жкіа] п актор на другорядних ролях.
ипдег-а^е ['лпда(г)'еідз] аф 1) неповнолітній; 2) перен. незрілий.
шідегЬаде [ 'лпда'Ьеїд] разі від ипдегЬід.
ипдегЬаке ['лпда'Ьеік] у кул. недопікати, непропікати.
ипдегЬеагег ['лпда,Ьєага] п амер. розм. осбЬь, яка несе труну (на похороні).
ипдегЬід ['лпда'Ьід] у (разі ипдег-Ьаде, ипдегЬід; р.р. ипдегЬіддеп, ипдегЬід) збивати (знйжувати) ціну (на аукціоні тощо).
ипдегЬіддеп ['лпда'Ьідп] р. р. від ипдегЬід.
ипдег-Ьоду ['лпда'Ьоді] п 1) основа кузова; 2) підводна частйна (корабля).
ипдегЬоизМ ['лпда'Ьоіі] разі і р.р. від ипдегЬиу.
ипдег-ЬгеаіЬ ['лпдУЬгеб] 1. п 1) шепіт; йе зроке іп ап ~ він говорйв пошепки; 2) чуткй, що передаються пошепки; 2. асі] переданий пошепки; 3. аду пошепки.
шідегЬгед ['лпда'Ьгед] 1. п нечистокровна (непорддиста) тварйна; помісь; 2. аф 1) погано вйхований; 2) нечистокровний; непорбдистий (про тварину).
шідегЬпізЬ ['лпдаЬгл/] п підлісок.
ипдегЬиу ['лпда'Ьаі] у (разі і р. р. ипдегЬои^йі) 1) купувати по ціні, нйж-чій від собівартості; 2) купувати по нйжчій ціні (від інших).
шідег-саггіазе ['лпда,кжпдз] п 1) ав., авт. шасі; 2) військ, нйжній станок лафета.
ипдегсагі ['лпдакаї] п шасі (літака).
ипдегсЬаг£е ['лпда'Ца:дз] 1. п 1) занадто низька ціна; 2) військ. зменшений заряд; 3) недовантаження; 2. у 1) брати (призначати) занадто низьку ціну; 2) військ, заряджати зменшеним зарядом; 3) недовантажувати.
шідегсіад ['лпда'кіжд] аф надто легко одягнений.
ипдегс1а$$ ['лпда'кіа.з] п (звич. рі) амер. розм. студенти першого (другого) курсу.
ипдегсіау ['лпдакіеі] п геол. підстильна глйна.
шідег-сіегк ['лпда'кіа.к] п молодший клерк.
шідегсІоіЬед ['лпда'кіоидд] аф надто легко одягнений.
шідегсІоіЬез ['лпдакіоидг] п рІ спідня білйзна.
ипдегсІоіЬіпз ['лпда,к1оидіі]] див. ипдегсіоїйез.
ипдегсоаі ['лпдакоиі] п 1) нйжній одяг, куртка (піджак) під іншим одягом; 2) підшерстя; 3) розм. нйжня спіднйця; 4) тех. ґрунтовка (під фарбу}.
ипдегсопзишрііоп [ 'лпдакап'злтр/п] п недостатнє споживання.
ипдегсооі ['лпда'ки:!] у 1) недостатньо охолоджувати; 2) хім., фіз. переохолоджувати .
ипдегсооііпз [ 'лпда 'ки:1іі] ] п 1) недостатнє охолодження; 2) фіз. переохолодження.
шідегсоуег ['лпд9,клУ9] аф таємний, секретний, прихований; ~ а§еп( таємний агент.
шідегсгеер ['лпда'кгіїр] у (разі і р.р. ипдегсгері) розм. 1) підкрадатися (крастися) нйшком; 2) перехитрйти.
ипдегсгері ['лпда'кгері] разі і р.р. від ипдегсгеер.
ипдегсгііісаі ['лпда'кпіікаї] аф фіз. докритйчний (про атомний реактор).
ипдегсгоІЇ ['лпдакгой] п 1) підземне склепіння; 2) церк. крйпта.
ипдег-сгоззіпй ['лпд9,кгозіі]] п підземний перехід (переїзд).
шідегспізі ['лпдакглзі] п с. г. низ борознй.
ипдегсиге ['лпда'к]ио] п недостатнє затвердіння (пластичних мас).
ипдегсиі І ['лпдаклі] п 1) вйрізка (частина туші); 2) спорт, підсікання; удар знйзу вверх; 3) тех. підрізання; 4) гірн. нйжній вруб; підрубка; 5) під-пйлювання; надріз; 6) тех. послаблення (зварного шва).
шідегсиі II ['лпдУклІ] у (разі і р.р. ипдегсш) 1) підрізувати; 2) спорт, підсікати; 3) збивати ціну; продавати по нйжчій ціні.
ипдегсиКег ['лпда.кліа] п врубова машйна.
ипдег-деск ['лпда'дек] п нйжня палуба.
ипдег-де$і£пед ['лпдоді'гаїпд] аф тех. з недостатнім запасом міцності (про конструкцію).
ипдег-деуеіоред [ лпдаді'уеізрі] аф 1) недорозвйнений, слаборозвйнений; - сЬіІд недорозвйнена дитина; - соип-(гіез (економічно) слаборозвйнені країни; 2) фот. недопроявлений.
ипдегдід [ 'лпда'дід] разі від ипдегдо. ипдегдо ['лпда'ди:] у (разі ипдегдід; р.р. ипдегдопе) 1) недоробляти; 2) робйти гірше, ніж слід; 3) недосмажу-вати.
ипдегдо^ ['лпдадод] п 1) собака, переможений у бійці; 2) розм. переможена сторона; невдаха; 3) знедолена людйна; бідолаха, сіромаха; жертва не-справедлйвості.
ипдегдопе І [ лпдадлп] аф недо-
ШІСІ
585
шкі
смажений, злегка підсмажений (про м'ясо).
шміепіопе II ['лпсЬ'длп] р.р. від ипсіепіо.
ишіег<1о$е ['лпсЬсіоиз] 1. п недостатня доза; 2. V давати недостатню дозу; іо ~ опезеіГ приймати недостатню дозу (чогось).
шпіег(1гаіпа£е ['лпсіа'сігеїпкіз] п с.г. закрйтий дренаж.
ші<1ег(1гаі¥ ['лпсіа'сіго:] V (разі шкіег-сігєу/; р. р. ипсіегс1га\¥п) 1) підкреслювати; 2) змальовувати блідо; не дати повного уявлення (про щось).
ишіепігатої [ 'лпсіо'сіго:п] р. р. від ипсіегсіга\¥.
шкіег<1ге$$ [ лпсіа'сігез] 1. п 1) спідня білйзна; 2) чохол під сукню; 2. V одягатися надто просто (надто скромно).
ип(1ег(1ге5¥ ['лпдо'сіги:] разі від ипсіегс1га\¥.
ші<1ег<1гіуе ['лпсіа'сігаїу] п тех. 1) понйжуюча передача; 2) нйжній прйвод.
ишІег-еаїїЬ ['лпсЬ(г)'а:0] 1. п гірн. підстильна вогнетривка глйна; 2. асі] підземний.
ишіегетріоушепі [лпсіа(г)іт'р1оі-топі] п 1) неповна зайнятість (робочої сили)', 2) неповний робочий день; 3) праця, що не відповідає (високій) кваліфікації (працівника).
ишіег-езіітаіе ['лпсіа(г)'е8іітеіґ| 1. п недооцінка; 2. V недооцінювати; (о ~ зтЬ.’з аЬіІіііез недооцінювати чиїсь здібності.
шміег-ехрозе [лпсіопкз'роиг] V фот. недодержувати.
шкіег-ехрозіїге ['лпсіогікз'роиза] п фот. недодержка.
шкіегГед [ лпсіаТесі] 1. асі] недогодований; 2. разі і р.р. від ипсІегГеед II.
ишіегїееіі І [ 'лпсіо'Гі:сі] п тех. подача жйвлення знйзу.
шкіегїееіі II [ 'лпсіо'Гі :сі] V (разі і р.р. ипдегГесі) 1) недогодовувати; іо ~ а сЬіісі недогодовувати дитйну; 2) недоїдати.
иіиіегґеИ [ 'лпсіаГеІі] п текст, ґрунт кйлима; тканйнна основа кйлима.
цпіієг-Гіуєз [ 'лпсіаГаїУг] п рі дошкільнята.
шк1ег-По5¥ [ лпсіаГІои] п підземний потік.
шміегГооі [ лпсіаТиі] 1. асі] 1) що лежйть під ногами (унизу); 2) огйдний, низькйй; 2. асії І) під ногами; 2) під землею; 3) під кораблем; зігоп§ сиггепі ~ сйльна течія під кораблем; 4) у підпорядкуванні, під контролем; іо кеер зтЬ. ~ тримати когось у покорі.
иіміегґгате [ лпсіаГгеїт] п 1) тех. підрамник, рама; 2) ав., авт. шасі.
шміег-загтепі ['лпсіа,да:тапі1 п предмет спідньої білйзни.
иш1ег£О ['Лпсіо'дои] V (разі ипдег-\уепі; р. р. ипдег£опе) 1) зазнавати; Не ипдепуепі а £геаі сЬап^е він дуже змі-нйвся; 2) зносити, переносити; йе ипсіепуепі тиск зиГГегіп^ він багато страждав.
ші(1ег£опе [,лпсІ9'доп] р.р. від ипдег-80.
ипі1ег£га(1 [,лпсЬ'дгжс1] п розм. 1) (скор. від ипдег£гас1иаіе) студент останнього курсу; 2) курс занять для студентів останнього курсу.
ип<1ег§га<1е ['лпсЬдгекі] асі] невисокої якості; - Ггиіі фрукти низької якості.
ші(1ег§га(1иа<е [.лпсіа'дгж^иіі] п 1) студент останнього курсу; 2) новачок; початківець; ненавчений.
ип(1ег£га(1иеііе ['лпсіа^гжфи'еі] п жарт, студентка останнього курсу.
шкіег£гоші<1 І ['лпсіздгаипсі] 1. п 1) підґрунтя, нйжні шарй ґрунту; 2) (ійе ~) метрополітен; іо ігауеі Ьу ійе ~ їздити в метро; 3) підпілля, підпільна організація; 2. асі] 1) підземний; ~ гаійуау підземна залізнйця; ~ сауе підземна печера; ~ тіпіп£ гірн. підземний видобуток; ~ ргоіесііоп військ, система підземних сховищ; 2) таємний, підпільний; нелегальний; ~ асііуіііез підпільна діяльність.
шкіегбгоиімі II клпсіа'дгаипсі] асії 1) під землею; 2) таємно, секретно, підпільно; іо §о ~ пітй у підпілля.
ші(1ег£гоі¥і1і ['лпсіадгоиО] п 1) підлісок, памолодь; 2) підшерстя.
шкіегіїаїкі ['лпсіайжпсі] 1. п спорт. 1) кидок (пас) знйзу; 2) удар передпліччям; 2. асі] 1) таємний, секретний; закулісний; ~ беаііп^ таємні махінації; 2) нещйрий, невідвертий, непрямйй; 3. асіу таємно; за спйною; нйшком.
ип<1егііап<1е<1 [, лпсіа'йжпсіїсі] асі] 1) таємний, секретний; 2) нещйрий; 3) неукомплектований; якйй потребує робочої сйли.
шкіегішпз ['апсЬ'йлі]] асі] 1) що виступає уперед (про нижню щелепу)', 2) з вйтягнутою уперед нйжньою щелепою; йе І8 8Іі§йі1у ~ у нього нйжня щелепа трохи вйтягнута уперед.
ип<1егіп$игапсе ['лпсіа(г)іп'/иагап8] п неповне страхування.
ип<1егіуе<1 [ 'лисії'гаіусі] асі] грам, не-похіднйй.
ші<1ег-]аі¥ [ 'лпсіз'сізо:] п нйжня щелепа.
ишіегіаісі [,лпсЬ'Іеісі] 1. асі] 1) підстелений; підкладений; 2) шо підпирається (підтрймується); підтрймува-ний; 2. разі і р. р. від ипдегіау II.
ишіегіаіп [,лп(іа'1ет] р. р. від ипдег-ііе II.
ишіегіау І ['лпсіаіеі] п І) тех. основа, підмурок; 2) підстйлка; 3) друк. приладження; 4) геол. падіння (спад) пласта (жйли).
ишіегіау II [.лпсіа'іеі] 1. у (разі і р.р. ипсіегіаісі) 1) підстилати; 2) лежати (під чимсь)', 3) підпирати; підтрймувати; 4) прокладати; 2. разі від ипбегііе II.
шкіегіауег ['лпсЬДеіа] п підстиль-нйй (підстилаючий) шар.
шміег-іеазе ['лпсіа1і:8] п суборенда, піднаймання.
ші<1ег-1е$8ее ['лпсіаіе'зі:] п суборендар, піднаймач.
шкіегіеі ['лпсіз'їеі] у (разі і р. р. ипбегіеі) 1) здавати в оренду по ціні, нйжчій від вартості; 2) здавати в оренду суборендареві.
шміегііе І [,лшЬ'1аі] п геол. падіння (спад) пласта (жйли).
шкіегііе II [,лпсіа'1аі] у (разі ипдег-Іау; рр. ипбегіаіп) 1) лежати (під чимсь); 2) лежати в основі (чогось); ІЙЄ8Є ргіпсір1е8 ~ оиг ГогеІ£П аГГаіг8 ці прйнципи лежать в основі нашої зовнішньої політики.
шкіегііпе І ['лпсіаіаіп] п 1) лінія, що підкреслює слово (у тексті); 2) рі транспарант (для письма); 3) пояснення під картйною (кресленням тощо).
шкіегііпе II [,лпсЬ'1аіп] у 1) підкреслювати (слова в тексті); 2) надавати особлйвого значення, підкреслювати (в розмові), наголошувати (на чомусь).
шніегііпеп ['лпсЬДіпт] п білйзна (лляна, бавовняна).
шкіегііпз ['лпсіаіід] І. п 1) знев. дрібнйй чиновник, молодший службовець, дрібнота; 2) слабенька (квола) дитйна; слабка (хирлява) тварйна (рослйна); 2. асі] 1) маленький; невелйкий, слабкйй, кволий; 2) низькорослий; 3) незначнйй; дрібнйй.
шміегітіпз ['лпсіо'іаіпід] п І) підкладка, підбійка; 2) утеплювальний шар (ватину тощо).
шніегіір ['лпсізіїр] п нйжня губа.
шніегіожі ['лпсіа 'іоисі] у недовантажувати, навантажувати неповністю (недостатньо).
шніег1оа<1іп£ ['лпсЬ'Іоисіїї]] п недовантаження, неповне навантаження.
шміегіоок ['лпсіа'іик] 1. п погляд крадькома, зйркання; 2. у 1) дивйтися крадькома; зйркати; дивйтися з-під лоба; 2) недоглянути, недобачити, проминути, пропустйти (щось).
шніегіуіпз [,лп<Ь'1апд] асі] 1) що лежйть (під чимсь); 2) шо лежйть в основі; основнйй; ~ ргіпсіріе^ основні прйнципи; 3) юр. переважний; ~ гі§Ь( переважне (привілеєве) право.
шкіегтаппесі ['лпда'тгепсі] асі] 1) що має потребу в робочій силі; не-укомплектований (про штат); ~ Іпс1и8-Ігіе8 галузі промисловості, у якйх не вистачає робочої сйли; 2) військ, що має некомплект особового складу, чи
иші
586
ипд
сельно слабкий; 3) військ, зайнятий недостатніми силами.
ишіеппазіег |'лпсІ9,та:8іо] п помічник учйтеля у школі.
шкіеппаісіїед ['лпдз'таеіД] а#якйй здійснйв мезальянс (нерівний шлюб).
шкіеппеапіпв ['лпда'ті.піі]] п прихований смисл.
ишіег-тепііопесі ['лпсіо'тепрпсі] аф нижчезгаданий, згаданий нйжче.
ишіегтіпе [,лпсіа'тат] V 1) підкопувати, робйти підкоп; Іо ~ а \уа11 робйти підкоп під стіною; 2) підмивати (береги); 3) мінувати; 4) підривати; таємно шкодити; 1о ~ зтЬ.’з аиікогііу підривати чийсь авторитет; 5) руйнувати, підточувати.
шкіеппозі ['лпсіатоизі] аф нйжчий, найнйжчий; іо Ье ~ зазнати поразки (у змаганні).
шкіеїті ['лпсіаіп] п розм. 1) час від полудня до заходу сонця; 2) легкйй обід після полудня.
ишіепіатед ['лпсіа'пеїтсі] аф ниж-чепойменований, названий нйжче.
ишіетеаііі І [,лпсіа'пі:0] 1. п нйжня частйна (сторона); іке ~ оГ іке §1а88 дно склянки; 2. аіїч 1) унизу; нйжче; ікеге І8 ап орепіп£ ~ унизу є отвір; 2) знйзу; іке Ьох оГ июод ~ ящик знйзу дерев’яний; у цього ящика дерев’яне дно; 3) під (поверхнею); 4) нйжче, далі (у тексті); 5) унйз; 3. ргер під (предметом, поверхнею, виглядом, владою тощо); іо 8Іі ~ іке ігее сидіти під деревом; ~ іке та8к під вйглядом, під машкарою; іо ііує ~ ап ипЬеагаЬІе іугаппу жйти під нестерпною тиранією.
шкІегпеаіЬ II ['лпсіа'пі:0] аф 1) нижній, що знаходиться (перебуває) нйжче (унизу); 2) прихований; ~ теапіп£ приховане значення, таємний зміст; 3) розм. секретний, таємнйчий; зроблений нйшком.
ипгіептоигізк ['лпсіа'плп/] V недогодовувати.
ші<1еґпоигі$Іітепі [ лпсіа плп/топі] п недоїдання, недостатнє харчування.
ишіетиігіСіоп ['лпсіапіиґігі/п] див. ипдегпоигІ8ктепі.
ишіег-оГГісег ['лпсіа(г)'оГі89] 1. п військ, молодший офіцер; 2. V недоукомплектовувати офіцерським складом.
ші<1еграі<1 [ лпсіа'реісі] 1. аф недостатньо оплачений; ~ \уогктеп низь-кооплачувані робітникй; 2. разі і р.р. від ипдеграу.
ишіеграп [лпсіараеп] п тех. піддон.
шкіеграіі ['лпсІ9ра:і] п 1) нйжня частйна; 2) театр, другорядна роль; 3) артйст на другорядних ролях, ста-тйст.
шкіеграу ['лпсЬ'реї] V (разі і р.р. ипдеграід) оплачувати (надто) нйзько.
ишіег-реііісоаі ['лпсіа'реіікоиі] п нйжня спіднйця; спіднйчка.
ишіегріп [,лп<І9'ріп] V 1) підводити фундамент (під споруду); 2) підпирати (стіну тощо); 3) підтрймувати, підкріпляти (доказ тощо).
шкіегріапііпз ['лпсіа'ріаіпііі]] п с. г. підсаджування рослйн.
ишіегріау ['лпда'ріеі] V 1) грати нйжче від своїх можлйвостей; 2) карт. навмйсно не брати взятку.
шміегріоі ['лпдаріоі] п 1) побічна (другорядна) інтрйга (у п'єсі, романі); 2) таємний задум.
шкіег-рориіаіесі [ 'лпсіа 'рор]и1 еііїсі ] аф малонаселений (про район).
шкіегргаі$е ['лпсЬ'ргеїг] V недостатньо хвалйти; хвалйти менше, ніж людйна заслуговує.
шміегрге$$иге ['лпсіа'рге/а] п фіз. розрідження; вакуумметрйчний тиск.
Ш1<ІЄГРГІ¥ІІЄ£Є ['лпсЬ'рпуіІкіз] п амер. (відносна) бідність.
ип<1егргі¥І1е£Є(1 ['лпда'рпуііідзд] аф 1) позбавлений привілеїв (прав); якйй користується меншими правами; 2) амер. бідний, позбавлений засобів для існування; ~ скіШгеп діти з бідних сімей; безпритульні діти нетрів; ~ агеа8 оГ іке сіїу квартали біднотй.
ипдег-ргодисе ['лпсіарга'сііи:8] V виробляти у недостатній кількості (щоб домогтися підвищення цін).
шкіег-ргосіїїсііоп ['лпсіарга'сілк/п] п ек. недовйроблення.
ишіегргооГ ['лпба'рпгЛ аф низько-градусний; нйжче від вйзначеного градуса (про спирт).
шкіегргор [улпда'ргор] V 1) підпирати; кріпити стояками; 2) підтрймувати; іо ~ а гериіаііоп підтрймати репутацію.
шкіегчиоіе ['лпсіо'кхуоиі] V призначати нйжчу ціну (ніж конкуренти).
шкіеїтап ['лпсЬ'гжп] разі від ипдег-гип.
ишіеггаіе [,лп<Ь'геіі] V 1) недооцінювати; іо ~ опе’8 орропепі недооцінювати свого протйвника; 2) тех. давати занйжені показання (про прилад).
шкіег-гіре ['лпдо'гаїр] аф недозрілий, недостйглий, недоспілий.
шкіеітші ['лпсіа'глп] V (разі ипдег-гап; р. р. ипбеггип) 1) протікати (проходити, проїжджати) (під чимсь); 2) мор. вибирати снасть вручну; 3) показувати відстань, меншу від фактйчно пройденої (про лаг).
ишіегасоге [, лпсіа'зко:] V 1) підкреслювати (олівцем тощо); 2) робйти наголос, наголошувати; підкреслювати (думку).
шміегаеа І [ лпсіозі:] аф підводний; ~ саЬІе підводний кабель.
шміегзеа II [,лп<іа'8І:] айу під водою.
шкіег$еа$ [, лпсіа'зі:г] айу під водою.
ип(1ег-8есгеіагу ['лпсЬ'зекгаіоп] п 1) заступник (помічнйк) міністра;
Рагііатепіагу Чпсіег-Зесгеіагу заступник міністра (член кабінету); Регша-пепі Чпсіег-Зесгеіагу незмінний помічнйк міністра; 2) заступник Генерального секретаря 00Н.
шпІегееИ ['лпда'зеІЛ п підсвідомість.
шкіегееіі ['лпсіо'зеї] V (разі і р.р. ипс1ег8о1с1) продавати по дешевій ціні; продавати дешевше від інших.
шк1ег$еі І ['лпдазеі] п 1) відкочування; зворотний прибійний потік; 2) геол. нйжня жйла; 3) комплект спідньої білйзни.
шкіегееі II ['лпсіо'зеі] V (разі і р.р. ипдегееі) 1) підпирати (стіну тощо); 2) підтрймувати, подавати допомогу; 3) передавати в суборенду.
ип<1ег-$1іегіГТ ['лпсіа'/епЛ п заступник шерйфа.
ШКІЄГ-8І1ІІІ [ 'лпсЬ/а:1] п спідня сорочка.
шкіегеїюоі І ['лпсіо/и:і] п 1) військ. недоліт; 2) ав. недотягування (під час посадки).
шк1ег$1іооі II ['лп<іо/и:і] V (разі і р.р. ипсіегзкоі) 1) військ, стріляти з недольотами; 2) ав. недотягати (під час посадки).
шк1ег$1юге ['лпсіо'рк] г О підпирати (підтрймувати) підпірками; 2) підтрймувати, подавати допомогу.
ипсіегзкоі ['лпсіо/оі] 1. аф 1) під-ливнйй (про колесо млина); 2) вйсуну-тий уперед (про нижню щелепу); 2. разі і р.р. від ипдегзкооі II.
шкіег$ІіпіЬ ['лпсЬ/глЬ] п бот. на-півчагарнйк.
шміегздці [,лп<Ь'8аіп] у 1) підпйсу-вати; 2) підпйсуватися; ставити свій підпис.
ші(1ег$І£пе(1 Ьлпдо'ваїпд] 1. п (іке ~) нижчепідпйсані; хує іке ~ ми, що підписалися нйжче; ми, нижчепідпйсані; 2. аф нижчепідпйсаний; що підписався нйжче.
ШМІЄГ5І2Є ['лпсіозаїх] п зерно (борошно, матеріал), що проходить крізь решето (сйто).
шкіегаігесі ['лпдо'заігсі] аф 1) маломірний, занйжений, менший від номінального (за розміром); 2) карликовий; низькорослий.
ші<1ег-$кі!1 ['лпсіозко.і] п нйжня спіднйця.
ші<1ег$1ші£ ['лпсЬЧІлі]] аф тех. під-віснйй; розташований нйжче від осей.
шміегаоіі ['лпсІ080і1] п підґрунтя.
ші<1ег$о1<1 ['лпсіаЧоикі] разі і р.р. від ППСІЄГ8ЄІ1.
ІПИІЄГ80П£ ['АПСІ0801]] П 1) ПрЙСПІВ, рефрен; супровідна мелодія; 2) перен. приховане значення.
ип(1ег80і¥ І [лпсіо'зои] п с. г. підсівання під прикриттям лісу.
ип(1ег8О5¥ II ['лпдо'зои] V (разі
587
Ш1(1
ипдег8о\¥ес1; р. р. ипсіег8о\¥п, ипдег-8о\ує6) с. г. підсівати.
шнієгзо^уп ['лпсіа'зоип] р. р. від ипдегзоуу II.
ишіегзіаїТесІ ['лпсіа'8іа:її] асі] 1) не-укомплектований (про штат); 2) військ. що має некомплект особового складу (штабу).
ишіегзіапсі [лпсІа'зіжпсі] V (разі ір.р. ипдегзіоод) 1) розуміти; І боп’і ~ уои я не розумію вас; І доп’і ~ \уЬаі йе зауз я не розумію, що він говорить; 2) усвідомлювати; 3) почути, довідатися, дізнатися; І - Ійаі уои аге £оіп£ аЬгоад я чув, що ви Ідете за кордон; 4) припускати; здогадуватися; робйти висновок; по опе соиід ~ ійаі Ггот ту ууогсіз ніхто не міг зробйти такого вй-сновку з моїх слів; 5) домовлятися, умовлятися; іі \уаз ипсіегзіоосі \ує ууєгє іо тееі аі діппег умовилися, що ми зустрінемося за обідом; 6) мати на увазі; розуміти; \уйаі до уои ~ Ьу іЬіз? що ви під цим маєте на увазі?; 7) знати, бути обізнаним; тямити; розумітися (на чомусь); іо ~ Гшапсе тямити у фінансах; 8) гадати, вважати; < іо £іує іо ~ дати зрозуміти; І \уаз §іуєп іо ~ Ійаі іі \уа8 поі ігие мені далй зрозуміти, що це неправда.
шкіегзІашІаЬІе [лпда'зігепдаЬІ] асі] зрозумілий.
ипі1ег8іап(1іп£ [лпда'зігепдп]] 1. п 1) розуміння; 2) розум; кмітлйвість; а тап оГ ~ людйна з головою; 3) згода, взаєморозуміння; іо соте іо (іо геасЬ) ап ~ порозумітися, дійтй згоди; 4) домовленість, угода; ргіуаіе ~ приватна угода; ійеу йауе а 8есгеі ~ \уіій оійег Іігтз вонй мають таємну домовленість з іншими фірмами; 2. асі] 1) розумний; якйй розуміє; ~ рагепіз розумні батькй; 2) чуйний, чулий, чутлйвий; ~ йеагі чуйне серце.
шкіегеїаіе ['лпсіа'зіеіі] у 1) применшувати; 2) висловлюватися стрймано; висловлюватися не до кінця.
шкіегзіаіетепі ['лпда'зіеіітапі] п 1) применшення, зменшення; 2) стрй-мане висловлювання.
шкіегзіоск ['лпда'зіок] у 1) постачати недостатню кількість товару, не-допостачати товар (магазину); 2) недостатньо забезпечувати худобою (ферму).
ипсіегзіоосі [.лпда'зіид] 1. асі] 1) зрозумілий; 2) домовлений, погоджений; 3) що мається на увазі; якйй домйслюється; 2. разі і р. р. від ипбег-зіапд.
ипдегзігаррег ['лпда.зіггера] п розм. молодший агент (службовець).
ишіегеігаіа ['лпсіа'зігаіа] рі від ипдегзігаіит.
ишіегзігаіит ['лпда'зґга:іат] п (рі ипдегзігаіа) геол. 1) субстрат; 2) нйжній шар.
ііп<1ег£»ігі<1(<1еп) ['лпда'зіпд(п)] р.р. від ипдегзігіде.
ипсіегзігісіе ['лпда'зігаїд] у (разі ипдегзігобе; р.р. ипдегзігід, ипбегзігідбеп) спорт, зменшувати довжину кроку.
шкіегзйчміе ['лпда'зігоид] разі від ипдегзігібе.
ишіегзіисіу ['лпда.зілді] 1. п театр. дублер; 2. у дублювати (роль).
ипїіегз^уіпз ['лпдаз\¥іі]] п спорт. розмахування у вйсі (гімнастика).
шміеіїаке І [лпда'іеік] у (разі ипдегіоок; р. р. ипдегіакеп) 1) починати, братися; 2) брати на себе (зобов ’-язання тощо); іо ~ гезропзіЬіІііу узяти на себе відповідальність; 3) ручатися, гарантувати; іо ~ Гог апоійег ручатися за іншого; 4) відважитися, насмілитися; 5) вступати в бій (у суперечку тощо).
шкіеііаке II ['лпдаіеік] у розм. бути власником похоронного бюро.
шкіеіїакеп [,лпда'іеікп] р. р. від ипдегіаке.
ипдегіакег І [.лпда'іеіка] п підприємець.
ишіеіїакег II ['лпдаДеіка] п власник похоронного бюро.
ишіеіїакіпз І [лпда'іеікіі]] п 1) підприємництво, справа; захід; 2) зобов’язання; гарантія, угода.
шкіеііакіпз II ['лпсіаДеікіі]] п похоронне бюро; крамнйця трунаря.
іішіег-іепапі ['лпда'іепапі] п суборендар.
ипсіег-іЬе-соипіег ['лпсіада'каипіа] асі] що продається нелегально (з-під полй).
ишіег-ійе-іаЬІе ['лпдада'іеіЬІ] асі] 1) таємний, незаконний (про угоду тощо); 2) розм. п’яний.
ипсіеі1Ьш£$ ['лікЬвіт)?] п рі жіноча спідня білйзна.
ипдегійпізі ['лпдаОглзі] п геол. посування.
шміеііііпе ['лпдаіаїт] п 1) обмеження в часі; стйслі строки; 2) неповний робочий день.
ишіег-іітед ['лпда'іаїтд] асі] фот. недодержаний.
ишіегіші ['лпдаііпі] п жив. півтон.
шміеіїопе ['лпдаіоип] п 1) півтон (звуку, кольору); іо зреак іп ~з говорйти напівголосно; 2) відтінок; 3) підтекст; прихований смисл; таїісіоиз ~з злісні натяки; 4) основнйй настрій (ринку).
ишіегіоок [лпдз'іик] разі від ипдег-іаке.
ипдегуаіиаііоп ['лпдалаеЦи'еі/п] п недооцінка, низька оцінка.
иікіегуаіие ['лпда'ужЦи:] у 1) недооцінювати; оцінювати надто нйзько; 2) знецінювати.
ипсіегуезі ['лпдауезі] п спідня сорочка.
ипгіепуаіег І ['лпсіа,\¥о:іа] І. п 1) підземна вода; 2) глибйнні води; 2. асі] підводний; ~ Гігіп£ військ, запуск снаряда з підводного положення (з підвод
ного човна); ~ заіеііііе військ, розм. підводний човен з велйким радіусом дії; атомний підводний човен; ~ зрогі підводний спорт; ~ зрогізтап спортсмен--підводник; ~ 8\уіттіп£ плавання під водою.
шісіепуаіег II ['лпсіа'\¥а.1а] асіу під водою; іо зіау ~ перебувати під водою.
ші(1еп¥ау ['лпда'хуеі] асі] дорожній, шляховйй; ~ с1оійіп£ дорожній одяг.
шкіепуеаг ['лпдахуєа] п спідня білйзна.
ші<1еп¥ЄІ£М ['лпда'хуеіі] п недоважування.
шкіепуепі [улпда'\¥епі] разі від ипдегдо.
ші(Іеп¥Ііі£ ['лпдахуп]] п ент. нйжнє (заднє) крило.
шісіег-иіпіег ['лпдау\утіа] асі] передзимовий; ~ р1ои§йіп£ зяблева дранка.
шкієпуіі [ 'лпда'хуіі] п слабоумна людйна, недоумок.
шкіепуооіі ['лпдахуид] п підлісок; другий ярус насаджень.
шкіепуогк І ['лпда\уа:к] п 1) мало-кваліфікована (гіршої якості) праця; 2) підпільна (таємна) праця.
шкіепуогк II ['лпда'\уа:к] у 1) мало (недостатньо) працювати; 2) працювати за нйжчу плату; 3) недостатньо завантажувати роботою; іо ~ а тасйіпе експлуатувати машйну не на повну потужність.
ші<1еп¥0ГІ<1 ['лпда\уа:1д] п 1) пекло;
2) покйдьки суспільства, «дно»; 3) поет. антиподи.
шкіептіе ['лпдагаїі] у (разі ипдег-\угоіє; р.р. ипдепугіііеп) 1) підпйсува-ти(ся); 2) приймати на страхування (судна, вантажі); підпйсувати поліс морського страхування; 3) гарантувати розміщення (позики тощо).
шкіептіег ['лпдЗ'Гаїіа] п 1) стра-ховйк; ~’з роїісу поліс морського страхування; 2) страхова компанія; 3) гарант розміщення (позики тощо).
ип<1еп¥гШп£ ['лпда.гаїііі]] п 1) страхування; ~ гаіе страховйй тарйф, розмір страхової премії; 2) гарантування розміщення (позики тощо).
шкіептКеп ['лікІ9,пт] 1. асі] 1) нижчевйкладений; 2) нижчепідпй-саний; іЬе ~ патез нижченазвані особи; нижчепідпйсані; 2. р.р. від ипдег-уугііє.
шкіепугоіе [ 'лпдагоиі] разі від ипдег-\¥ГІІЄ.
шкіезсгіЬаЬІе ['лпдіз'кгаїЬаЬІ] асі] неописанний; що важко описати.
шміезсгіеіі ['лпдіз'кгаїд] асі] непомічений.
шкіе$ег¥е<1 ['лисії'га:усі] асі] неза-служений; ~ десогаііоп незаслужена нагорода.
шкіезегуеШу ['апсіі 'ха:Уїдії] асіу не-заслужено.
шкіе$ег¥іп£ ['лпді'га:уіі]] асі] недо-
588
шмі
стбйний; якйй не заслуговує; ~ оГ ге-зресі що не заслуговує поваги.
ип<1е$ег¥іп£]у ['лисії'гагуїд її] асіу 1) незаслужено; ~ рипізкесі незаслуже-но покараний; 2) недостбйно, не по заслузі.
ші(1е$і£па<е<1 [ 'ли'сіехідпеїПсі] асі] непозичений, незазначений.
ші(1е$І£ііе<1 ['лисії'гашсі] асі] ненавмисний, неумйсний.
шк1е$і£ііе<11у ['лисії'гатсіїї] асіу не-навмйснс, неумйсно.
ип<1е$і£піп£ ['лиді'гаїтд] асі] якйй діє без заміру; нехйтрий, простйй; щйрий.
шкіе$ігаЬ1е ['лисії'хаюгаЬІ] 1. п небажана особа; 2. асі] 1) небажаний; неприємний; 2) непідхожий, незручний, непридатний.
ші<1е$іге(і ['лисії'гаюсі] асі] небажаний; непроханий.
шм1е$ігоіі£ [ 'лисії 'гаїагаз] асі] неба-жаючий.
ші(1е$ігоуаЬ1е [ 'лисіїв'ітоіаЬІ] асі] незламний; незруйнбвний.
ші<1е$ігоуе(і ['лисіїз'Тгоісі] асі] не-зруйнбваний, цілий.
шкіеіесіед ['лисії Чекіїсі] асі] незнай-дений, невідкрйтий.
шкіеіепіііпаЬІе [ 'лисіїЧа:тіпаЬ1] асі] 1) невизначний; якйй неможлйво вй-значити; 2) нерозв’язний.
шміеіеппіпей ['лисії'ізітіпсі] асі] 1) невйзначений; невйрішений, нерозв’язаний; 2) нерішучий; якйй вагається.
ишіеуеіоресі ['лисії'уеіарі] асі] 1) не-розвйнений; 2) необрбблений (про землю)', 3) незабудбваний.
иініе¥іаійі£ ['ли'сіі:Уіеіит)І асі] 1) що не відхиляється (від курсу тощо); не-ухйльний; постійний; 2) незмінний; ~ Іоуаііу незмінна відданість.
ші(ІЄ¥І$е<і ['лисії'уаігсі] асі] 1) нена-вмйсний, незапланбваний; 2) юр. не-заповіданий (про майно).
ип<1і<1 ['ли'сіїсі] разі від иисіо.
шкііез ['лисіїх] п рі розм. жіноча (дитяча) спідня білйзна.
шміііїегеїгііаіесі [ ли, сіїГа'геп/іеіпсі] асі] недиференційбваний.
ші<1і£е$іе<1 [ 'лпсі(а)і 'сізе8йсі] асі] 1) неперетравлений; 2) незасвбєний; 3) несистематизбваний; некласифікб-ваний; хаотйчний; 4) непослідовний.
ипсІі^Ьі І'ли'сіаіі] асі] неприкраше-ний; непрйбраний; не приведений у порядок.
ші<1І£пШе<1 ['ли'сіїдпіГаїсі] асі] 1) негідний, недостбйний (про вчинок тощо); 2) позбавлений шляхетності.
шкіі1і£еп< ['лп'дііібзапі] асі] недбалий, нестаранний.
шпііііііеіі [ 'лпд(а)і'1(і)и:иб] асі] не-розведений, нерозбавлений.
ип(1ітіпізЬе(1 |'лпбі'ттф] асі] не-зменшений; ту гезресі Гог уои гетаіпз
~ я ставлюся до вас з незмінною повагою.
ишііттед ['ли'сіїтсі] асі] незатума-нений; непотьмянілий; світлий; яснйй; чйстий; ~ іпіе11і£епсе яснйй розум.
Ііікііпа ['лпсіі:па, ии'сікпа] п ж. ім'я Андіна, Ундіна.
Іішііпе ['лпсіі:и, ип'бі:п] п ж. ім'я Андін, Ундін.
ипдіпе ['лпбі:п] п ундйна, русалка.
ишііріотаііс ['ли.біріа'таеик] асі] недипломатйчний, безтактний.
шкіірресі ['ли'бірС] асі] нехрещений.
шм1ігес<е<1 ['лисі(а)і'гекіісі] асі] 1) неспрямбваний, без керівнйцтва; 2) неадресбваний, без адреси; ~ ІеКегз листй без адреси.
шкІізЬашІесІ ['лисіїз'ЬаепсІїсі] асі] не-розпущений, нерозформбваний (про військо тощо).
ишіі$сепііп£ ['лисії'за тії]] асі] не-пронйкливий, непрозорлйвий.
ші(ІІ£СІіаг£Є(1 ['лисіїз' уа:бзб] асі] 1) невйконаний; 2) несплачений; 3) не відновлений у правах; 4) нерозрядже-ний; ~ £ии нерозряджена рушнйця; 5) невйвантажений.
шкіізсірІіпаЬІе ['ли'бізірІїиаЬІ] асі] якйй не додержується дисципліни, неслухняний, непокірний.
ші<1і$сір1іпе<1 [ли'сіїзіріїпсі] асі] 1) не-навчений, нетренбваний; ~ тіпсі не-розвйнений розум; 2) недисциплінб-ваний, неслухняний.
ип<1і$с1о$е<1 ['лисіїз'кіоигсі] асі] не-вйкритий, нерозкрйтий; таємний; -Ьиуег неназваний покупець (на біржі).
ші<1і$со1оиге(і ['лисіїз'кліас!] асі] не-знебарвлений; якйй не втратив забарвлення.
ші<1і$соіп(Ие(і ['лисіїз'клгиіїисі] асі] 1) нерозладнаний, нерозстрбєний (про плани тощо); 2) нерозгублений, не-збентежений; 3) якйй не зазнав поразки.
ші<1і$соига£е<1 ['лисіїз'клпсізсі] асі] незбентежений; нерозхолбджений.
ші<1і$со¥еге<1 ['лисіїз'клуасі] асі] 1) невідкрйтий, недосліджений; 2) не-знайдений, невідомий; нерозкрйтий, невйявлений; Ше тигбегег гетаіпз ~ убйвця не знайдений.
ишіізсгіїпіпаїесі [ 'лисіїз'кптіпеїіїсі] асі] 1) недискримінбваний, на рівних правах; 2) невйділений.
ишіізсиззесі ['либіз'клзі] асі] необ-говбрений; якйй не був предметом дебатів (дискусій); ійе ріаи гетаіпз ~ план ще не обговорювався.
ип<1і8ЇІ£иге(і ('лисіїз Тідасі] асі] не-спотвбрений, непонівечений, непере-кручений, невйкривлений.
ші<Іі$£иі$е(1 ['лпсіїз'даїгсі] асі] 1) неза-маскбваний; непереодягнений; 2) відкрйтий, явний, очевйдний; неудаваний; ~ Ьаігесі неприкрйта ненависть.
ишіізтауесі ['лисіїз'теїсі] асі] нена-
ляканий, незаляканий; незбентежений; якйй не занепав духом.
ишіізраісііесі ['либіз'раеф] асі] неві-дісланий, не відправлений, ненадісла-ний.
Ш1(1І$рЄІ1$Є(1 ['лисії 8'реп 81] асі] не звільнений (від зобов'язання тощо).
шкіізрозесі ['лисіїз'роигсі] асі] 1) не-схйльний, неохочий; 2) вільний; не-влаштбваний; сіаи^Ьіег зіііі ~ оГ ще незаміжня дочка; 3) юр. нерозподілений (про майно); 4) якйй відчуває нездужання.
ші<1і$рго¥Є(1 ['лисіїз'рпгусі] асі] не-спростбваний.
ші<1і$риіе(1 ['лисіі$'ріи:іісі] асі] без-спірний, безперечний, незаперечний; що не викликає сумнівів.
шкіі$$еіпЬ1е<1 [ 'лисії 'ветЬІсі] асі] 1) неудаваний, щйрий; ~ зіисегііу не-удавана щйрість; 2) неприхований; явний, очевйдний; \¥П1і ~ ріеазиге з очевидним задоволенням.
шиїіззіраіесі [лисіїзіреііїсі] асі] 1) не-розсіяний; 2) нерозтрачений (марно).
шкіі$$оІ¥Є(і ['лиді'гоМ] асі] 1) не-розчйнений, нерозталий; 2) нерозір-ваний (про договір); 3) нерозпущений (про парламент).
ишіізіетрегед ['лисіїз Четрасі] асі] 1) нехвороблйвий, здоровий; 2) спокійний, незасмучений; нерозстрбєний.
ші<1і$іі11е<1 ['лисіїз Чіісі] асі] недисти-льбваний, неочйщений.
шк1і$<іп§иі$1іе(1 ['лисіїз Чіі]д\¥і]ї] асі] 1) непомітний, непримітний, неви-значнйй, невидатнйй; якйй нічйм не відзначився; 2) неяснйй; невиразний; невйдймий; 3) посередній.
ші(іі$іоі1е<1 ['лпдізЧоїід] асі] 1) не-перекручений, невйкривлений; 2) не-спотвбрений.
шкіі$ігасіе<1 ['лпбіБЧгаекпб] асі] не-розпорбшений, нерозсіяний; зосереджений; ~ аиепііои зосереджена увага.
шкіі$ШгЬе<1 ['лисіі8Чо:Ьсі] асі] 1) не-стривбжений, нестурббваний; спокійний; безтурботний; ~ зіеер спокійний сон; 2) непорушений; 3) геол. недис-локбваний.
ип<1І¥ейе<1 ['лисі(а)і'у9:йсі] асі] 1) невідвернений, пйльний, зосереджений (про увагу); 2) якйй не має розваг; позбавлений розваг.
ип<1і¥і<1е<1	['лисії'уаісіїсі] асі]
1) нерозділений, неподілений; цілий; ~ ргорегіу неподілене майно; ~ оріпіоп одностайна думка, одноголосність; 2) нерозподілений; ~ ргоїїи нерозподілений прибуток; 3) нерозпо-рбшений, зосереджений; ~ аПепііоп зосередженість; 4) нерозлучний, невіддільний; ~ Ггіепсіз нерозлучні друзі.
иші
589
ііпе
иінііуиі^ед [ 'лпд(а)і 'улісізсі] асі] не-розголошений, таємний.
шкіо ['лп'сіи:] V (разі ипсіісі; р. р. ипсіопе) 1) розв’язувати; розстібати; іо ~ а Ьиііоп розстебнути ґудзик; 2) відкривати, знімати замок; 3) знйщувати зроблене; анулювати; іо ~ а ігеаіу анулювати (розірвати) договір; \ує саппоі ~ іке разі ми не можемо перекреслити минуле; \УІтаі із допе саппоі Ье ипсіопе зробленого не повернеш; 4) губити, занапащати, нівечити; 5) розоряти, руйнувати, доводити до розорення; 6) тех. розбирати (машину)', демонтувати.
шміоск ['лп'сіок] V 1) виводити з доку; 2) виходити з доку (про корабель)', 3) розстиковувати (космічні кораблі)', 4) розетиковуватися.
ишіоскіп£ ['лп'докід] п розстикування (космічних кораблів).
шкіосшпепіесі ['лп'сіок]итепіісі] асі] не обгрунтований документами, недо-кументований.
ипйо^шаііс ['лпсіод'тжіїк] асі] 1) недогматйчний; 2) некатегорйч-ний; що допускає заперечення.
шкіоіпз ['лп'сіип)] п 1) розв’язування; розстібання; 2) знйщення; анулювання; 3) загйбель, занепад; 4) причйна загйбелі (лйха).
шкіотезіісаіесі ['лпсЬ'тезіїкеїіїсі] асі] 1) неприручений (про тварин)', 2) неодомашнений; непридатний для сімейного життя.
шміопе ['лп'сілп] 1. асі] 1) розв’язаний, розстебнутий; 2) занапащений; знйщений, розорений; понівечений; у/еаге ~ ми пропали; 3) недороблений, незакінчений; іо Іеауе зтіЬ. ~ недо-робйти чогось; 2. р. р. від ипдо.
ишіоиЬІе ['ап'сілЬІ] V 1) розгортати (газету тощо)', 2) розкриватися), розтулятися).
ипЛоиЬіед [лп'даиікі] асі] 1) безсумнівний, безперечний; 2) справжній; ~ тазіегріесе справжній шедевр.
іішІоиМесіїу [лп'сіаиіїсіїї] асіу безсумнівно, безперечно.
ипдоиЬіГиІ [лп'даиіГиІ] асі] безсумнівний, очевйдний.
шн1оиЬііп£ [лп'даиіід] асі] якйй не сумнівається, упевнений.
ітйоїуегед ['лп'даиад] асі] 1) без посагу; 2) не наділений талантом, безталанний.
шкігаіпаЬІе ['лп'сІгеїпоЬІ] аф 1) не-осушуваний; 2) невичерпний.
ишігатаііс ['лпсіго'тжіїк] асі] 1) не-драматйчний; непридатний для театру; 2) позбавлений драматйзму.
ишігареіі [ 'лп'дгеїрі] асі] 1) неза-драпірований; 2) голий, оголений.
шкіга^ ['лп'сіго:] V (разі ипс!ге\у; р.р. ипсігахуп) відсувати, розсувати, відкривати (завісу).
шкігаиті ['лп'дгоіп) р. р. від ипдга\¥.
иш1геате<1-оГ [лп'с1гі:тс1оу] асі] що й (уві сні) не снйвся; неймовірний; несподіваний.
ишітеаті-оГ [лп'сігетіоу] див. ип-дгеатесі-оГ.
ишігезз ['лп'сігез] 1. п 1) домашнє вбрання; 2) військ, повсякденна форма одягу; 3) нагота, голйзна; 2. у 1) роздягатися); 2) розбинтовувати, знімати пов’язку.
шк!ге$$е(1 ['лп'дгезі] асі] 1) роздягнений; неодягнений, невбраний; 2) у домашньому вбранні; 3) необробле-ний, невйроблений; ~ ІеаіЬег невй-чинена шкіра; 4) необтесаний (про камінь)', 5) неперев’язЬний, незабин-тований; ~ хуоппсі неперев’язана рана; 6) непричесаний, незачесаний; 7) не-прйбраний; 8) неприправлений, не-присмачений (про страву)’, 9) без гарніру; 10) непідрізаний, необрізаний (про дерева)’, 11) незбагачений (про ру-ду).
ишіге^ ['лп'дги:] разі від ипйгаху.
ишігіесі ['лп'дгакі] аф невйсуше-ний.
ипсігіїїесі ['лп Чіпкі] асі] 1) військ. ненавчений; 2) ненатренований.
ишігіпкаЬІе ['лп'сктдкоЬІ] асі] непридатний для пиття, непитнйй.
ишігіуеп ['лп'сіпуп] асі] 1) негна-ний, непонукуваний; 2) не зметений у купу вітром (про сніг).
ишіго^пед ['лп'сігаипсі] асі] 1) не-потоплєний, незатоплений; 2) якйй не потонув; 3) незаглушений.
ишіпіпк ['лп'дглдк] асі] 1) невйпи-тий; 2) непроголошений (про тост)', 3) тверезий, неп’яний.
ишіиЬЬесІ ['лп'сілЬсі] асі] недубльо-ваний (про фільм).
шкіие ['лп'фи:] асі] 1) надмірний; ~ Гопдпе88 Гог \уЬі8ку надмірна прйстрасть до віскі; 2) непідхожий; несвоєчасний; ~ ЬеЬауіоиг непристойна поведінка; 3) незаконний, неправомірний; 4) не-прострочений; що не підлягає оплаті за строком (про вексель).
шкіиз ['лп'длд] асі] невйритий, не-розрйтий; невйкопаний.
ишіиіаіе ['лпд]и1еіі] 1. аф хвилястий, хвилеподібний; 2. у 1) рухатися (хитатися) хвилеподібно; 2) викликати хвилеподібний рух; 3) мати пагористу поверхню (про місцевість).
шміиіаіесі ['лпфиіеіґісі] аф хвилястий, хвилеподібний.
шніїїіаііоп [,лпфи'1еі/п] п 1) хвилястість; 2) нерівність поверхні; 3) хвилеподібний рух.
шкіиіаіогу ['лпсЦціоіоп] аф хвилеподібний; ~ іЬеогу (оГ 1і§Ьі) фіз. хвильова теорія (світла).
шміиіу [/лп'сЦи:1і] асіу 1) неправильно; несправедлйво; незаконно; 2) надмірно; ~ Ьі§Ь ргісез надзвичайно високі ціни.
шміигаЬІе [ 'лп 'сЦиагзЬІ] аф 1) неміцнйй; 2) нетривалий.
шкіи$іе<1 [ 'лп сілзіїсі] аф невйчищений; запйлений, запорошений.
шніїгіеоію ['лп'сЦиІіаз] аф 1) не-старанний; не пройнятий усвідомленням обов’язку; 2) непокірний, неслухняний.
шміу ['лисії] аф хвилястий.
ишіуесі ['лп'сіаісі] аф непофарбова-ний, нефарбований; ~ \уоо1 нефарбована вовна.
шміуіпз [лп'даид] аф 1) безсмертний; невмирущий; ~ £Іогу вічна слава; 2) нескінченний, безупйнний, постійний; ~ ІПІЄГЄ8І незгасний інтерес.
шіеагпесі ['лп'аіпсі] аф незаробле-ний, незаслужений; ~ іпсоте ек. не-виробнйчий дохід, рентний прибуток.
ипеагіЬ ['лп'о:0] у 1) викопувати (виривати) із землі; 2) виганяти з но-рй; 3) розкривати, виявляти, викривати; іо ~ а ріоі вйкрити змову.
ипеагіЬесі ['лп'о:0і] аф ел. незазе-млений.
ипеагіЬІу [лп'а:01і] аф 1) неземнйй, надприродний; ~ Ьеаиіу неземна (божественна) краса; ~ йіп пекельний шум; 2) таємнйчий; 3) розм. непідхожий; абсурдний; ~ Ьоиг вкрай непідхожий (недоречний) час.
шіеазіїу ['лп'іггііі] асіу 1) незручно; 2) неспокійно, тривожно; іо 8Іеер ~ спати неспокійно; 3) зніяковіло, со-ром’язлйво; незручно.
шіеа$іпе$$ [лп'і:хіпі8] п 1) незручність; 2) занепокоєння, тривога; уои Ьауе по саизе Гог ~ вам нема чого турбуватися; 3) ніяковість; зніяковілість; соромлйвість.
шіеа$у [лп'ііхі] аф 1) незручний; 2) неспокійний, тривожний, занепокоєний; 3) зніяковілий, соромлйвий; ніяковий, збентежений; ~ 8ІІЄПСЄ гнітюче мовчання; І Гееі ~ мені незручно, я соромлюся.
шіеаіаЬІе ['лп'і:іоЬ1] аф неїстівнйй.
ипеаіеп ['лп'і:іп] аф нез’їдений; ~ Гоод залишки їжі, недоїдки.
шіес1ір$е(і ['лш'кіірзі] аф 1) астр. незатемнений; 2) перен. неперевершений; ~ Гате немеркнуча слава.
шіесопотіс |'лп,і:ко 'потік] аф 1) неекономічний; 2) нерентабельний; 3) неекономний.
шіесопотісаі ['лп,і:ко'потіко1] аф 1) неекономний, неощадливий; 2) неекономічний.
шіе<І£Є ['лп'едз] у притупляти, затупляти.
ипе<1Иуіп£ ['лп'едіГапдІ аф 1) не-повчальний; 2) огйдний, аморальний; ~ сопдисі обурлива (огидна) поведінка.
ипе<1Ие<1 ['лп'ебііїсі] аф 1) невідре-дагований; 2) невиданий (про книгу).
ипе
590
ипе
ипесіисаіеіі ['лп'есЦикеїікі] асі] не-освічєний, невчений.
ипеїаЬогаїе ['лпі'ІаеЬопі] асі] 1) не розроблений детально; недеталізбва-ний; недокладний; 2) нескладнйй, простий.
ипеїаіед ['лпі'іеіікі] асі] пригнічений, сумнйй; у пригніченому (похмурому) настрої.
ипеїесіесі ['лпі'іекіїсі] асі] неббра-ний.
ипеїоциепі ['лп'еіакхуапі] асі] не-красномбвний, непромбвистий; невиразний.
шіетЬаіта$$е(1 ['лшт'Ьаегозі] асі] 1) невймушений, легкйй, вільний; 2) не обтяжений (боргами тощо).
ипетЬеІІізЬесІ ['лтт'ЬеІф] асі] 1) неприкрашений; правдйвий; 2) не-оздбблений.
ипетЬіКегед ['лтт'ЬКасі] асі] 1) не-озлбблений, нероздратбваний; 2) не-засмучений, незатьмарений.
ипетЬодіед ['лтт'Ьобкі] асі] 1) не-втілений, неуосбблений; 2) необ’єднаний; невключений; 3) військ, ^сформований, неорганізований.
шіетогіопаї ['лт'тоиїопі] асі] не-емоційний, безпрйстрасний, байдужий.
шіетріїаііс ['лпітТгейк] асі] невиразний, неемфатйчний; непідкресле-ний.
ітетріоуесі ['лтт'ріокі] 1. п (Оіе ~) збірн. безробітні; 2. асі] 1) безробітний; 2) незайнятий, невйкористаний.
ипешріоутепі [ лпіт'ріоїтапі] п безробіття; ~ ЬепеГіі (геїіеГ) допомога для безробітних; ~ іпзигапсе страхування по безробіттю; ~ 8ШІ8ПС8 статйстика безробіття.
шіешрііесі ['лп'етрікі] асі] неспо-рбжнений, невйпорожнений.
ипепсІ08Є(і [ лпіп'кіоигсі] асі] необ-горбджений, неотбчений.
ипепситЬегеїі ['лпт'клтЬосі] асі] 1) вільний; безперешкодний; без перешкод; 2) не обтяжений (боргами)', 3) незаставлений (про майно).
шіешііпз [лп'епсіп]] асі] 1) нескінченний, безкраїй; 2) вічний.
шіешіогеесі ['лпіп'догзі] асі] 1) непід-трйманий, несанкціонований; 2) ком. без передаточного напису; неіндосбва-ний.
ипешіо^еіі ['лпіп'сіаисі] асі] 1) матеріально не забезпечений; 2) бездотаційний; 3) без посагу; ~ Ьгібе безпосажна, безприданниця; 4) необдарбваний, не-над їдений.
шіешіигаЬІе [ лпіп 'сЦизгзЬІ] асі] нестерпний, незносний.
ипепГогсесІ ['лпіп'£о:5(] асі] 1) не-присйдуваний, незмушений; добровільний; 2) незаконний; що не має сйли закону; нечйнний.
ипепГгапсІіІ8Є(і |'лпіп'£гаепЦаіхсі] асі]
1) якйй не має вйборчого права; 2) якйй не має права представнйцтва у парламенті (про місто)-, 3) іст. відпущений на волю (про раба).
ипеп£а£Є(1 ['лшп'декізд] асі] 1) не-заручений, незасватана; 2) не зв’язаний зобов’язанням; 3) незайнятий.
шіеп£а£ІП£ ['лпіп'декізії]] асі] непривабливий, непринадний, нечарів-нйй.
іш-Еп£ІІ8іі ['лп'їддії/] асі] неанглій-ський, не типовий для англійців; ~ ргопипсіаііоп неанглійська вимова.
ипепіоуаЬІе ['лпш'сізоіаЬІ] асі] неприємний; що не дає задоволення.
ипеп1аг&е<і ['лпіп'Іа гсізсі] асі] не-збільшений, нерозшйрений; тап оГ ~ уіє\¥8 людйна з вузькйм кругозором.
ипепіідіїіепесі ['лпіп'ІаіПні] асі] 1) неосвічений; 2) необізнаний; непо-інформбваний; який не знає (чогось); ~ а8 іо ійе 1а\У8 якйй не знає законів; 3) неосвітлений.
ипепііуепесі ['лпіп'їаіупсі] асі] не прикрашений (чимсь), одноманітний.
шіепгісіїеіі [ 'лиш'гіф] асі] 1) незба-гачений; 2) незлобний; 3) невітаміні-збваний.
ипеп8Іауе(1 [ 'апіп'зієіусі] асі] 1) не-поневблений; 2) не схйльний до ра-боліпства; ап ~ 8рігіі гордий дух.
шіепіаііеіі ['лпіпЧеіІсі] асі] юр. не обмежений щодо успадкування (відчуження) (про майно).
шіеп<ап£Іе<1 [ 'лпіп'їзеїддіб] асі] 1) не-заплутаний; 2) незв’язаний; 3) вільний, без любовних зв’язків.
шіепіегеїі [ лп'ешод] асі] 1) не занесений до кнйги; незареєстрбваний; 2) не оголошений на мйтниці (про вантажі); 3) нікйм не відвідуваний.
шіепіегргі$іп£ [' лп' епїоргаїггд ] асі] 1) непідприємливий, неділовйтий; 2) безініціатйвний.
ипепіегіаіпіп£ ['лп.епіа'іетід] асі] нецікавий, незабавний, неутішний; нуднйй.
ипепі!ш$іа$<іс [ 'лтп,0]и:хі 'аезіїк] асі] незахбплений, позбавлений ентузіазму.
ипепШІед ['лпіп'іаіііб] асі] 1) якйй не має права (на щось); 2) неозаглав-лений; що не має назви; 3) нетиту-лбваний.
ипепуіаЬіе ['лп'епуіаЬІ] а^незавйд-ний, непринадний; ~ 8(апбагб оГ 1іуіп§ незавйдний рівень життя.
ипепуіоиз [ лп ЄПУЮ8] асі] незаздрі-сний.
иперІ8СораІ ['лпі'різкараї] асі] 1) не-єпископальний; 2) що не подобає єпйскопу.
ипедиаЬІе ['лп'екхузЬІ] асі] нестій-кйй; неврівноважений.
ипедиаі ['лп'і:к\уз1] 1. п звич. рі нерівня; 2. асі] 1) нерівний, нерівноцінний; ~ СЙаПСЄ8 ГОГ 8ПССЄ88 нерівні шан
си на успіх; 2) погано підібраний; ~ таіск нерівний шлюб; 3) нерівноправний, несправедлйвий; ~ ігеаіу нерівноправний договір; 4) неправильний, порушений (ритм); ~ рикаііопз неправильна пульсація, аритмія; 5) невідповідний, неадекватний (чомусь — 1о); ~ іо ійе \уогк непідхожий для певної праці.
шіедиаІаЬІе ['лп'і:к\¥9ІаЬ1] асі] незрівнянний, нерівний; Пуо ~ теп дві різні людйни.
шіедиаііесі ['лп'і:к\¥9Іб] асі] 1) незрівнянний; ~ Ьеаиіу незрівнянна краса; 2) неперевершений; 3) безпрйклад-ний, безпрецедентний.
шіедиірреіі ['лпі'к\уірі] асі] 1) непід-готбвлений, непристосбваний; 2) не-екіпірбваний; неоснащений.
шіециііаЬІе ['лп'екхуііоЬІ] асі] несправедлйвий.
шіедиіуосаі ['лпі'к\¥іУ9кз1] асі] 1) недвозначний, певний; яснйй; (о §іує ап ~ ап8\уег дати недвозначну відповідь; 2) явний, безсумнівний; 3) остаточний, твердйй; - геГиваї остаточна відмова.
ипегаШсаЬІе [ 'лпі'гаебікзЬІ] асі] невикорінний.
шіеггіпз ['лп'о:пд] асі] 1) правильний, безпомилковий, непогрішний; ~ іавіе бездоганний смак; 2) точний.
шіе$сараЬ1е ['лшз'кеїроЬІ] асі] неминучий; ~ СОПСІЦ8ІОП неминучий висновок.
шіе$соі1е<1 [ 'лпі8'ко:ііб) асі] несуп-ровбджуваний; неескортбваний.
шіе$ріе<1 ['лпіз'раіб] асі] непомічений; незнайдений, невйявлений.
ипе88ауед ['лпе'веїб] асі] невйпро-буваний, неспрббуваний.
ипе88епііа! ['лпі'зеп/І] 1. п щось неістотне; 2. асі] неістотний; незначнйй; ~ еггог неістотна (незначна) пб-мйлка.
шіе$іаЬ1і$Ііе<1 [ 'лпіз ЧаеЬІф] асі] 1) неустанбвлений; неутверджений, незакріплений; - ро8і позаштатна посада; 2) якйй не видається, не друкується (про письменника).
шіеіііісаі ['лп'еОікої] а^неетйчний.
шіеуасиаЬІе ['лпі'уаек]изЬ1] асі] нетранспортабельний; шо не евакуюється.
шіеуаііаЬІе ['лш'уекіаЬІ] асі] неминучий, невідворотний.
шієуєп ['лп'і:уп] асі] 1) нерівний; - 8игГасе нерівна поверхня; 2) неоднаковий, нерівноцінний; 3) неврівноважений; 4) нерегулярний, неправильний; - Ьгеаійіп§ нерівне дйхання; 5) мат. непарний.
шієуєпіЛіі ['лт'уепгїиі] асі] 1) не відзначений подіями; ~ ІіГе тйхе життя; життя, не багате на події; 2) звичайний, нормальний.
шієуііієпі ['лп'еукіапс] асі] неоче-вйдний, неяснйй.
ипе
591
шіГ
ішехасі ['лшд'гаекі] асі] 1) неточний; недбалий; 2) неакуратний.
шіехасііпз ['лпід'хжкіп]] асі] невимогливий; некритйчний.
ипех১егаіе(і ['лпід'гаедзагеїікІ] асі] неперебільшений; неприкрашений; ІЬе ~ ІгиСІт щйра правда.
ипехатіпед ['лтд'гжтіпсі] асі] 1) нерозглянугий, недосліджений; не-перевірений; 2) непроекзаменбваний; 3) недопйтаний.
ипехатіпіпз ['лтд'гжтіті]] асі] некритйчний, невдумливий; ~ риЬІіс невимоглива публіка.
шіехатріесі [,лтд'га:тркі] асі] без-прйкладний, безпрецедентний.
шіехсе11е<1 ['лпік'$еід] асі] непере-вершений.
ішехсерііопаЬІе [,лпік'8ер/паЬ1] асі] бездоганний, довершений, досконалий.
шіехсерііопаї ['лтк'зеррпі] асі] 1) звичайний, невиняткбвий; 2) точний, незмінний; незаперечний; ~ гиіе правило без вйнятків.
ішехсЬап£еаЬ1е ['лткз'ЦешсізаЬІ] асі) непридатний для обміну; незамінний.
шіехсііаЬІе [лпік'заііаЬІ] асі] незбудливий; ~ іетрегатепі спокійний характер.
шіехсіііпз ['лпікЧаїііі]] асі] нехви-люючий, незахбплюючий, незбудливий; ~ поуєі нуднйй роман.
ішехесиіед ['лп'ек$ік)и:Єісі] асі] 1) не-вйконаний; 2) неофбрмлений (про договір); 3) нездійснений (про вирок).
ітехетріагу ['лпід'гетріап] аф не-зразкбвий; що не може бути прйкла-дом.
ипехетрІіЛеЛ [ 'лтд'гетрІїГаїсі] асі] не підтверджений прикладом.
ішехегсі$е<і ['лп'екзазакі] асі] 1) не-вйкористаний, нездійснений (про право тощо); 2) нетренбваний; ненавче-ний; невмілий; 3) не звйчний до фізйчних вправ.
ішехЬаи$іе(і [ 'лпід'гогзґісі] асі] 1) не-вйснажений; невйсушений; 2) невйчер-паний.
шіехЬаи$ііЬ1е ['лпід'гоїзГаЬІ] аф невтомний, невиснажний, невичерпний.
шіехі$<іп£ ['лпід'гізйд] асі] неіснуючий.
ипехрашіед ['лшкз'ргепбіб] асі] 1) нерозшйрений; нерозгбрнутий; не-пошйрений; 2) бот. що не розкрйвся (не розпукався).
шіехрап$іуе [’лпікз'раепзіу] асі] 1) не здатний розшйрюватися; нероз-шйрюваний; 2) неекспансйвний, стрйманий.
шіехресіапі [ лпікв'рекіапі] асі] що не сподівається; іо Ье ~ оГ зтіЬ. не чекати чогось.
ипехресіед ['лпікз'рекйсі] асі] не
сподіваний, непередбачений, раптовий; ~ пе\У8 несподівана новина.
ипехреп<1е<1 ['лпікз'репдкІ] асі] не-вйтрачений.
ипехреп§іуе ['лпікз'репзгу] асі] не-дорогйй.
ипехрегіепсед ['лпікз'ріапапзі] асі] 1) недосвідчений; 2) невйпробуваний.
ипехрегітепіесі [ 'лткз 'рептепиб] асі] не перевірений експериментом (дослідом).
ипехрігеЛ ['лпікз'раіасі] асі] що не минув (не закінчйвся) (про строк); ~ іегт невідбугий строк (покарання).
ипехрІаіпаЬІе ['лткз'рІетаЬІ] асі] непояснймий; ~ Геаг непояснймий (загадковий) страх.
іиіехріаіпеїі ['лткз'ріетб] асі] не-пояснений; ~ еггог нез’ясбвана пбмйл-ка.
ипехріісіі [ 'лпікз'ріізіі] асі] неяснйй; неточний; невйзначений.
ипехріогіед ['лткз'ріоибіб] асі] що не вйбухнув; ~ зкеїі снаряд, що не вйбухнув.
ипехріоііед ['лткз'ріоііїсі] асі] не-розрбблений; що не експлуатується, неексплуатбваний; ~ паіигаї гезоигсез нерозрбблені природні багатства.
ипехріогед ['лпікз'ріогсі] асі] недосліджений, НЄВЙВЧЄНИЙ; ~ \¥ІІСІЄГПЄ88 недосліджена пустеля.
ипехро8е<1 ['лшкз'роигсі] асі] 1) не вйставлений (напоказ); 2) не підданий (ризику тощо); 3) нерозкрйтий, невй-критий; ~ сгіте нерозкрйтий злочин; 4) фот. неекспонбваний.
ипехрге88е<і ['лткз'ргезі] асі] невй-словлений, невйражений.
ипехргеззіЬІе [,лпік8'рге8аЬ1] аф невимовний, несказанний.
шіехрге$8іуе ['лшкз'ргезіу] асі] невиразний; - Гасе невиразне облйччя.
шіехрип’аіеіі [ 'лп'екзроідеііісі] аф опублікований повністю (без пропусків); ~ есііїіоп повне видання.
шіехіеіміеіі [ 'лшкз'їепсікі] аф 1) не-розтягнений; непростягнутий; 2) грам. непошйрений (про речення).
ипехіепиаіед ['лшкз'іепіиеіПсі] аф неослаблений, непом’якшений, не-зменшений.
ипехііпсі ['лпікз'їідкі] аф 1) непо-гаслий, незгаслий, непотухлий; ~ бе-зіге незгасле бажання; 2) невймерлий, збережений.
шіехііп§иІ8ІіаЬ1е [ 'лпікз'ііддхуі/аЬІ] аф незгасний, невтрймний; ~ іаи§Ьіег невтрймний сміх.
шіехііп§иі$ііе<1 ['лпік8'іідд\уф] аф 1) непогашений; ~ Гіге непогашений вогонь; 2) невйплачений, непогашений (про борг).
ипехііграіед ['лп'екзіаіреііїсі] аф невйкоренений, невйнищений.
ипехіогіеб ['лпікз'їогікі] аф невй-мушений, добровільний.
ішеуед ['лпаїд] аф небачений, непомітний, непомічений; що не розглядається.
ішГаЬІеб ['лпТеїЬкі] аф невйгада-ний, справжній, справді існуючий.
шіґжІаЬІе ['лпТеїдзЬІ] аф 1) нев’янучий; ~ асі оГ соига^е безсмертний подвиг; 2) нелинючий; ~ ЕаЬгіс нелинюча тканйна.
шіГасііпз [лпТеїбід] аф 1) нев’янучий, невмирущий; ~ §1огу невмируща слава; 2) нелинючий; що не марніє.
шіГаіІіпз [лпТеїІід] аф 1) незмінний, вірний; ~ Ггіепсі вірний друг; ~ £оод зрігііз незмінно гарний настрій; 2) надійний; вірний, певний; ~ сезі надійний дослід; 3) невичерпний; ~ соига^е безмежна мужність.
ипГаіп ['лпТеїп] аф невдовблений, нерадісний; якйй неохоче робить (щось).
шіГаіпііпз ['лпТешПд] аф 1) неослабний; наполегливий; 2) мужній.
ішґаіг ['лпТєа] аф 1) несправедлй-вий; несумлінний; ~ сотреійіоп недобросовісна конкуренція; 2) неправильний, недостатній, нйжчий від норми (про зарплату); 3) нечесний; ~ ріауег нечесний гравець; ~ теікобз нечесні методи; 4) несприятливий (про вітер); 5) тех. що викликає надмірне напруження; 6) тех. незбіжний (про отвори).
шіґаШійіі ['лпТеїОГиІ] аф 1) невірний, віроломний, зрадницький; ~ Ьиз-Ьапб невірний чоловік; ~ у/іГє невірна дружйна; ~ Ггіепсі віроломний друг; 2) неточний; що не відповідає дійсності; 3) невіруючий.
ипГаїїеп ['лпТо.Іп] аф неопалий; ~ Іеауез неопале лйстя.
шіГакегіпз [лпТз:капд] аф непо-хйтний, твердйй, рішучий; ~ соига^е непохйтна мужність; ~ беіегтіпаПоп тверде рішення; ~ уоісє твердйй голос; \¥ЙЬ ~ зіерз твердйм кроком.
шіГатесІ ['лпТеїтб] аф непросла-влений, невідомий.
ітГатіІіаг ['лпГУтіІр] аф 1) незнайомий, невідомий, чужйй; ~ Гасез незнайомі облйччя; 2) незвйчний, чужйй; ~ 1ап£иа£е чужа (незнайома) мова; 3) необізнаний, незнайомий (з чимсь — \уіїй); що не знає (чогось); ~ іке ЬаЬіІз о£ ійе соипігу незнайомий із звйчаями країни.
шіГапсіесі ['лпТаепзіб] ^‘неймовірний, неуявленний.
ипґапіа$ііс ['лпГжп'Саезіїк] аф реальний, звичайний, нефантастйчний; ~ ріап реальний план.
ипГазйіопаЬІе ['лп'Гае/паЬІ] аф немодний; ~ сіоійез немодний одяг.
шіГа$Іііопе(і ['лпТае/пд] аф безформний; шо не має форми; ~ ]є\ує! необрбблений коштовний камінь.
ипГазіеп ['лп'Гагзп] V 1) відстібати;
ипГ
592
Ш1Г
розстібати, відкріпляти; іо ~ а дге88 розстібати сукню; 2) послабляти, розв’язувати, розшморгувати; 3) відкривати, відчиняти.
шіГазІепеб ['лп'£а:$пд] аф 1) розстебнутий; розв’язаний; розшморгнутий; розпущений; ~ каіг розп^лцене волосся; 2) незамкнений, відкрйтий (про двері тощо).
шіГа$іі(1іои$ ['лпГаез'Ікіїаз] аф 1) нерозбірливий; недбалий; 2) невй-тончений, грубий; ~ іазіе невйтонче-ний смак.
ипГаіІіегесІ ['лп'Га.досі] аф 1) якйй не має батька; 2) незаконнонародже-ний; 3) невідомого походження; ~ ійе-огу теорія невідомого автора.
шіГаіІіегІу ['лп'Га:да1і] аф небать-ківський; суворий, жорстокий; ~ апі-Іиде небатьківське ставлення.
шіГаіЬотаЬІе [лпТаедатаЬІ] аф 1) незмірний, невимірний; 2) бездонний, непроникнйй; непроглядний; ~ сіагкпезз непроглядна пітьма; 3) незбагненний, непояснймий, незрозумілий; ~ тузіегу незбагненна таємнйця.
ипГаіІютед ['лпТаедотсі] аф 1) не-вйміряний, незмірений (про глибину); 2) невимірний, незмірний; величезний; 3) незбагненний, загадковий.
ші?аіі£иаЬ1е ['лп£о'гі:даЬ1] аф невтомний.
ипГаіІ£шп£ ['лпЬЧігдії]] аф несто-млюючий, нестомливий; ~ \уогк не-стомлива праця.
шіГаику ['лп'£о:кі] аф невинуватий, невйнний.
ипГаУоигаЬІе ['лп'ГеїУотоЬІ] аф 1) несприятливий; неприхйльний; неласкавий; недоброзйчлйвий; ~ сгійсізт недоброзйчлйва крйтика; 2) неприємний; ~ арреагапсе неприємна зовнішність; 3) пасйвний (про торговельний баланс).
ипГаУоигеї! ['апТєіуосі] аф 1) що не користується прихйльністю; що не має переваг; 2) непривілейований.
ипґеагіп£ ['лпТіапд] аф смілйвий, мужній, безстрашний.
шіГеа$іЬ1е І'лпТг.хаЬІ] аф нездійсненний, нездійснймий; незбутній (про план тощо).
шіГеаіІіеге<1['лп'Гедосі] аф 1) без пір’я; 2) неоперений, безперий; 3) обскубаний (про птаха).
ипГед ['лпТесі] аф 1) негоддваний, ненагоддваний; голодний; 2) не забезпечений кормом (їжею); якйй не має прйводу (підстави); безпідставний.
шіГее’сі ['лп'б:д] аф 1) якйй не одержав винагороди (гонорару); 2) якйй не одержав чайовйх.
ипГее1іп£ [лп'Гі:1іі]] аф 1) позбавлений почуттів; що не відчуває; ~ согр8е неживе (бездиханне) тіло; 2) нечутлйвий, бездушний, нечулий; ~ уіііаіп бездушний лиходій.
шіГеі£пе(і [лп'Геїпсі] аф 1) непід-роблений, непідробний; 2) справжній, щйрий; неудаваний.
ипГеі£пе<Пу [лп'ГеїпкПі] айу непідробно, невдавано, щйро; істинно, правдйво.
шіґе1І05¥Є(1 ['лп'Геїоисі] аф 1) одинокий; 2) якйй не має подібного до себе (рівного собі); непарний.
ипТешіпіпе ['лпТетітп] аф 1) нежіночий; не властйвий жінці; 2) нежіночний.
ипГепсед ['лпТепзі] аф 1) необго-роджений, відкрйтий; 2) незахйще-ний, беззахйсний.
ип/егтепіед ['лпГаґтепІкі] аф хім. неферменгований; що не зброджувався.
ітГегШе ['лп'ГЬіаіІ] аф неродючий, безплідний, неплодоносний; ~ Іапд неродюча земля.
ипГегіі1І2Є<1 ['лп'ГЬгГіІаїхсі] аф 1) не-удобрений (про грунт); 2) біол. неза-пліднений.
ипГе8Ііуе ['лпТєзііу] аф несвяткб-вий; невеселий.
ипГеПег ['лпТеїа] V 1) знімати кайдани; Іо ~ а ргі8опег зняти кайдани з в’язня; 2) розпутувати (коня); 3) звільняти (від чогось), розковувати.
ипГеПегеїі ['лп'Геїасі] аф 1) звільнений (від кайданів, пут); 2) необмежений; неутйснений; іо Іеауе 8гпЬ. ~ надати комусь свободу дій.
ипЛдМаЬІе [ 'лп'ГаїїоЬІ] аф військ. що вййшов з ладу; небоєздатний.
ипїі£иге<1 ['лп'Гїдосі] аф 1) неузбр-частий, невізерунчастий; 2) без зображення людйни; ~ раіпііп£ картйна, на якій немає зображення людйни; 3) безфіг)фний; без фігур.
ипЛІед ['лпТаїІб] аф не підшйтий до справи (про документ).
шіЛІіаІ ['лп'ГЇІрІ] аф 1) несинівсь-кий, недоччйн; 2) що не лйчить сйну (дочці).
ипЛПед ['лп'ГїІсі] аф 1) ненапбвне-ний, незапбвнений; порожній, пустйй; ~ сир порожня чашка; ~ 8еаі незайняте (вільне) місце; 2) невйконаний; ~ ог-бег8 невйконані замовлення.
ипЛІтед ['лп'ГіІтсі] аф кін. неек-ранізбваний.
ипЛшіаЬІе ['лп'ГатсіоЬІ] аф якйй неможлйво знайтй.
шіЛп£еге<1 ['лп'Гід досі] аф не зачеплений пальцем; до якого не доторкався палець.
ипїїпі$1іе(і ['лп'ГіпіД] аф 1) незакін-чений, незавершений; 2) грубий, не-обрбблений; невідшліфбваний; ~ §ооб8 напівфабрикати; 3) неопрацьбваний.
ипйгед [лпТаїосі] аф 1) непідпале-ний; незапалений; 2) шо не загорівся; 3) необпалений (про цеглу тощо); 4) не-натхненний; 5) нероздратбваний; 6) нестріляний.
ипГП ['лп'ГЙ] 1. аф 1) непридат
ний, непідхожий; ~ іо бгіпк непридатний для пиття; 2) нездатний; ~ Гог а іеасйег нездатний бути учйтелем; 3) нездоровий, недужий; кволий; 2. у 1) робйти непридатним (для — Гог); 2) дискваліфікувати.
шіЛіпе$$ ['лпТііпів] 1) недоречність; 2) непридатність; ~ Гог тіїііагу 8єгуісє непридатність для військової служби; 3) нездатність, некомпетентність.
шіЛііесІ ['лп'Гїікі] аф 1) непридатний, непідхожий; 2) погано припасований; ~ соаі пальто куплене без приміряння; 3) нездатний, неквалі-фікбваний; 4) дискваліфікований; 5) незабезпечений, необладнаний; арагітепі8 ~ \уіій Ьаіітз квартйри без ванн.
ііпЛИшз ['ап'Гїііі]] аф непідхожий; недоречний; ~ гетагк недоречне зауваження.
ипЛх ['лпТікз] у 1) відкріпляти, знімати; ~ Ьауопеіз! відімкнути багнети! (команда); 2) відкріплятися, зніматися, відв’язуватися; 3) розладнувати, робйти (чинйти) безладдя.
ипйхед ['лп'Гікзі] аф 1) відкріплений, неприкріплений, неприпасбва-ний; 2) нез’ясбваний, невйзначений; 3) нестійкйй, непостійний.
шіЛа££Іп£ ['лп'ГІаедід] ж# неослабний.
шіЛарраЬіІііу [ 'лп,Г1аеро'Ьііііі] п незворушність, спокійність; холоднокровність.
шіЛаКегіпз ['лп'Паеіоїтд] аф 1) не-улесливий, непіддесливий; правдйвий; 2) невтішний, несхвальний; ~ гетагк неприємне зауваження.
шіЛа^уесі ['лп'Яо:сі] аф 1) нетрісну-тий, без тріщин; 2) без плям, без дефектів; бездоганний; ап ~ 8ку чйсте небо.
ипЛескед ['лп'Яекі] аф 1) чйстий, без плям, незаплямбваний; 2) нелас-татий, без ластовйння.
ипЛе(І£Є(1 ['лп'Яебзб] аф 1) безперий, неоперений; 2) недосвідчений, незрілий, молодйй; ~ \угнєт незрілий письменник; 3) поет, неоперений (про стрілу).
шіЛе$ІіЄ(і [лп'ГІе/1] аф 1) недосвідчений, невйпробуваний; ~ поуісє недосвідчений новачок; 2) нерозлюче-ний (про собаку).
шіЛе$Іі1у ['лп'ГІе/Іі] аф безтілесний, безплотний.
шіЛіскегіпз ['лп'ГІїкопд] аф неми-готлйвий, нетремтячий.
ипЛіпсйіп£ ['лп'Ліпфд] аф рішучий, непохйтний, стійкйй, твердйй; ~ соига^е непохйтна мужність; ~ деіег-тіпаїіоп тверда рішучість.
ипЛіїсйіаііпв ['лп'ЛлкдиеіПд] аф нєхиткйй, стійкйй; ~ сиггепсу стійка валюта; ~ Ьеаііїт міцне здоров’я.
шіГ
593
шщ
ипЛштіеб ['лп'Лаосі] асі]спокійний, безтурботний.
ипГоіІеб ['лп'£оі!6] асі] 1) не покрйтий фольгою; 2) неперембжений, непобйтий; ~ агту неперембжена армія.
ітГоШ ['лпТопкі] V 1) розгортати, розстеляти; іо ~ а іаЬІе-сІоій розстелити скатертину; 2) розгортатися, розстелятися; 3) розкривати, відкривати (таємницю тощо); 4) розпускатися, розпукуватися (про бруньки); 5) пароститися; 6) розкриватися, розкручуватися; 7) випускати овець з кошари.
ішГооІеб ['лп'£и:16] асі] необдуре-ний, необманутий.
шіГооіесі [ 'лп'йіііб] асі] непротбпта-ний, неуторбваний.
ішГогЬі<1((1еп) ['лп£а'Ьі6(п)] асі] не-заборбнений.
ипГогсеб ['лп'£о:8і] асі] 1) неприму-сбвий, добровільний; 2) невимушений, природний; ~ 1аи£Й невимушений сміх.
ипГогбаЬІе ['лп'£о:6аЬ1] асі] непро-хіднйй убрід.
ипГогекпо^аЬІе ['лп£о:'поиаЬ1] асі] заздалегідь невідомий; ~ Шіиге невідоме майбутнє.
шгібге$ееп ['лп£о:'8І:п] асі] непередбачений; ~ еуепі8 непередбачені події.
шіГоге$іе<1 ['лп'£огі8іі6] асі] 1) не засаджений лісом; 2) очйщений від лісу.
ипГогеууагпеї! ['лп£о:'\уо:п6] асі] не-застережений, непопереджений; захоплений зненацька.
ипГог£Є(і ['лп'£0:636] асі] 1) невйку-ваний, некбваний; 2) непідрбблений, справжній.
ипГог£ЄііаЬ1е ['лп£о'деіоЬ1] асі] незабутній; ~ оссиггепсе незабутня пригода.
шіГог£ІуаЬ1е ['лп£о'діУоЬ1] асі] непрощенний, непробачний, непростймий.
ипГог£ІУІП£ ['лп£а'діУП]] асі] невблаганний, невмолймий.
ипґог£оііеп ['лп£о'дот] асі] незабутий; йе гетаіпз ~ він не забутий, про нього пам’ятають.
шіГоппе<1 ['лп'£о:т6] асі] 1) безформний; аморфний; 2) (ще) не сформований, не створений; ап аз уеі ~ §оуегптепі ще не сформований уряд; 3) нерозвйнений; що не сформувався; ~ тіпб нерозвйнений розум.
ипГогті<1аЬ1е ['лп'£о:ті6аЬ1] асі] 1) нестрашнйй, негрізний; 2) невра-жаючий; 3) легкопереббрний.
ипГогтиІаіед ['лп'£о:пуи1ешд] асі] несформул ьбван и Й.
ипГогііГіед ['лп'£о:іі£аі6] асі] 1) військ, неукріплений; незахйщений; ~ іо\уп відкрйте місто; 2) непідтрйму-ваний, слабкйй; 3) непідкріплений; 4) некріплений (про вино).
шгідгішіаіе [лп'£о:Цші] 1. п 1) невдаха, невдатниця; нещаслйвець; бідо
лаха, сіромаха; 2) повія, проститутка; 3) природжений ідіот; 2. асі] 1) нещасний, нещаслйвий; ~ регзоп нещасна людйна; Ко\у ~! яке нещастя!; 2) невдалий; ~ ]оке невдалий жарт.
шіГоіїшіаіеІу [лп'£о:і/піі1і] асіу на жаль, на біду, на нещастя; ~ £ог кіт на його біду.
ипГо8іеге6 ['лп'£з8іо6] асі] 1) невй-годуваний, невйходжений; 2) безза-хйсний; якйй не має підтрймки.
ипґои^кі ['лп'£о:і] асі] 1) якйй не боровся; що не бйвся; 2) що не мав місця, що не відбувся (про бій тощо).
шіГошкі ['лп'£апп6] асі] незнайде-ний, невйявлений.
ипГоипйеб ['лп'£аип6і6] асі] необгрунтований, безпідставний; ~ ассиза-ііопз необгрунтовані обвинувачення.
ипґгатеї! ['лп'£геіт6] асі] не вставлений у раму.
ипй*апскі$е<1 ['лп'£гаеп(і)/аіг6] асі] 1) непривілейбваний; 2) який не має права брати участь у вйборах.
ипГгаіегпаІ ['лпйз'ізгпі] асі] небрат-ній; що не лйчить братові.
ипГгееге ['лп'йтг] у (разі ип£го2е; р.р. ип£гогеп) 1) розморожувати; 2) розморозитися; розтанути; 3) припинйти заморожування (зарплати тощо); 4) зняти контроль з виробнйцтва (з продажу) продукції.
ипітечиепі [лп'£гі:к\уопі] асі] нечастий.
ипїгедиепіесі ['лп£п'к\уепіі6] асі] рідко відвідуваний.
шгігеКесі ['лп'£геіі6] асі] 1) нероз’-їдений, непідтбчений; 2) нероздратб-ваний; нестурббваний.
ішГгіепб ['лп'£геп6] п 1) недруг, ворог; 2) не член секти квакерів.
шіГгіеп<1е<1 ['лп'Лепбіб] асі] якйй не має друзів.
ип&іеп<11іпе$$ ['лп'ЛепбІїпіз] п недружелюбність, непрйязнь; ворожість.
ипГгіеіміІу ['лп'ЛепбІї] асі] 1) недружелюбний, непрйязний, непривітний; недружній; іо Ье ~ іо\уагб8 зтЬ. бути по-ворбжому настроєним до когось; 2) несприятливий.
шгігізМепесі [лп'£гаііп6] асі] незля-каний, непереляканий, неналяканий.
ипГгоск ['лп'£гок] у 1) позбавляти духовного сану; 2) позбавляти звання (привілеїв тощо); 3) викривати; розкривати; іо ~ Ьуросгізу викривати лицемірство.
ипГгоге ['лпТгоиг] разі від ип£геехе.
ипГгохеп ['лп'ітоигп] 1. асі] 1) не-заморбжений; 2) незамерзлий; 3) розталий, розмерзлий; 2. р. р. від ип£геехе.
ипґпі£а! ['лп'£ги:да1] асі] 1) неощадливий, марнотратний; 2) непоміркб-ваний; нескромний.
ипГпійГиІ ['лп'£ги:і£и1] асі] 1) неплідний, неплодоносний; ~ ігеез неплодоносні дерева; 2) неродючий; ~
Іапб неродюча земля; 3) безплідний; ~ таггіа^е бездітний шлюб; 4) марний, некорйсний, даремний; ~ ейбгіз марні зусйлля.
ітГпіііГиПу ['лп'£ги:і£и1і] асіу непродуктивно, марно, даремно, безплідно, некорйсно.
шіГиеІІеб ['лп'£)иа16] асі] не забезпечений пальнйм; не заправлений пальнйм.
шіГиІПІІеб [ 'лпйіі '£116] асі] невйко-наний, нездійснений; ~ рготізе невй-конана обіцянка; оиг Ьорез гетаіпеб ~ наші надії не здійснилися.
шіГипбеб ['лп'£лп6і6] асі] поточний;
~ беЬі поточний борг.
шійігі ['лп'£а:1] у 1) розгортати (прапор); 2) розпускати (вітрила); 3) розкривати (парасольку); 4) розпускатися, розпукуватися (про рослини).
ітйішізіїесі ['лп'£а:пі/і] асі] 1) необ-ладнаний; 2) неумебльбваний, необ-ставлений; 3) неспоряджений.
шіГштоу¥Є(1 ['дп'£лгои6] асі] 1) незораний, невйораний; ~ £іе!6 невй-оране поле; 2) незмбршкуватий, не-змбрщений.
ші£а£ ['лп'джд] у 1) вййняти кляп;
2) зняти цензурні обмеження.
ші&аіп1у [лп'дешії] 1. асі] незграбний, нескладний, неспрйтний; іаіі ~ £і§иге висока незграбна постать; 2. асіу незграбно, неспрйтно, невправно.
ші£аіп$ауаЬ1е ['лпдеіп'зеюЬІ] асі] несуперечливий.
ип£а11апі ['лп'даеіапі] 1) нелюб’язний, негалантний; 2) нехорббрий, не-дбблесний.
ип£а11е6 ['лп'до:16] асі] 1) що не має саден; 2) нероздратбваний; неураже-ний.
ип£агЬ1Є(1 ['лп'да:Ь16] асі] непере-кручений, невйкривлений; непідтасб-ваний; ~ герогі неперекручене повідомлення.
ші£агтепіе(1 ['лп'да:топіі6] асі] не-одягнений; роздягнений.
ші£аті$1іе<1 ['лп'да:т/і] асі] 1) без прикрас; 2) без гарніру.
ші£а<1іеге<1 ['лп'даедоб] асі] 1) незібраний; 2) незірваний (про квіти тощо); 3) незнятий (про урожай); 4) не зібраний (у складки, зборки).
ші£аіі£е<1 ['лп'деібзб] асі] невйміря-ний; незмірний, невимірний.
ІІпзауа Репіпзиіа [лд'деіуорі'тпз-]и1о] п геогр. н. півострів Унгава.
ип£еаг ['лп'дю] у 1) тех. вимикати, роз’єднувати; відокремлювати; 2) перен. виводити з ладу; 3) розм. розпрягати (коней).
ші£е1<1е(1 ['лп'деібіб] асі] некастрб-ваний.
ип£е1і ['лп'деіі] див. ип£ЄІ6е6.
ші£епегои8 ['лп'6зепаг98] асі] 1) не-великодушний, неблагородний, не
ип§
594
ипк
шляхетний; 2) нещедрий, скупий, скнарий.
ип£епіа1 ['лп'сізі:п)9І] асі] 1) недобрий; суворий; 2) нетовариський.
ші£епі1е ['лп'дзепії] асі] 1) неблагородний; 2) грубий; суворий; ~ зреесй груба промова.
ші£епі1етап1іке ['лп'бзепіітапіаїк] асі] неджентльменський, не властйвий джентльменові.
ші£ЄіИ1етап1у [лп'сізепіітапії] див. ип£епі1етап1іке.
іт£епі1епе$$ ['лп'сізепііпіз] п не-благорбдство, грубість; нечемність, неввічливість.
ші£еі ['лп'деС] V (разі ип^оі; р. р. ип§оі, амер. тж ип^оііеп) знищувати в зародку.
ип£Єі-аі-аЬІе ['лпдеі'аеіаЬІ] асі/ неприступний, недоступний.
ип£ЙО8і1у [ 'лп'доизіїї] асі] непри-марний, необлудний; реальний.
ип£ІГіе<1 ['лп'дійкі] асі] 1) необда-рбваний, неталановйтий; 2) якйй не одержав подарунків; іо §о ~ ау/ау пітй з порожніми руками.
ип£І1<1 ['лп'діісі] V (разі і р. р. ип-ЕІІсіесі і ип^ііі) усувати (знімати) позолоту.
ші£І1і ['лп'дііі] разі і р. р. від ип§і1б.
ші£Іг(1 ['лп'да:сі] V (разі і р. р. ип-^ігсіесі і ип^ігі) зняти пояс (пасок).
ші£Ігі ['лп'да:і] 1. асі] 1) із знятим (розстебнутим) поясом (паском); 2) необ’єднаний, незгуртдваний; 2. разі і р.р. від ші£ІГ(і.
ші£Іуєп ['лп'діуп] асі] 1) неданий, неподарбваний; 2) якйй не захоплюється (чимсь поганим).
ип^іад ['лп'діаеб] а^’невдовдлений, нерадісний.
ші^іахед ['лп'діеігб] асі] 1) негла-зурдваний; 2) незасклений; 3) недоїдений, неполірбваний.
ип£ІогіПе(1 ['лп'д1о:пГакі] асі] не-прославлений.
ип£Іо$$у ['лп'діозі] асі] неблискучий; без лйску; тьм’яний.
ші&І0УЄ(1 ['лп'ділусі] асі] без рука-вйчок.
ші£Іие ['лп'діи:] V 1) відклеювати; відривати; іо ~ сйіїсігеп Ггот а ТУ зеі відірвати дітей від телевізора; 2) відклеюватися; 3) розплющувати очі після сну; 4) розривати (союз тощо).
ші£0(11у [лп'досіїї] асі] 1) невіруючий, безбожний; нечестйвий; 2) розм. жахлйвий; обурливий.
ші£О< ['лп'доі] разі і р. р. від ип§еі.
іШ£Оііеп ['лп'доіп] 1. асі] 1) непо-роджений; 2) неодержаний, нездобу-тий, непрйдбаний; 2. амер. р. р. від ип£Єі.
ип£ОУЄгпаЬ1е [лп'длуапаЬІ] асі] 1) неслухняний, непокірний; 2) не-приббркний, невгамовний; ~ іетрег невгамовний норов.
ип^оіупед ['лп'даипсі] асі] 1) без одягу (убрання); 2) церк. позбавлений духовного сану.
ші£гасейіі ['лп'дгеїзйіі] асі] невйтон-чений, неграціозний, неелегантний; незграбний.
іні£гасіоіі$ ['лп'дгеї/аз] асі] 1) неввічливий, нелюб’язний; ~ гетагк нечемне зауваження; 2) якйй не викликає симпатій; 3) неприємний, відразливий, невдячний; ~ диіу неприємний обов’язок; 4) неелегантний, неграціозний.
іні£га<1е<1 ['лп'дгекікі] асі] 1) несор-тдваний; некласифікдваний; нестандартний; 2) низького ґатунку; < ~ зсйооі малокомплектна школа; сільська початкова школа, не поділена на класи; ~ іеаскег амер. учйтель мало-комплектної школи.
іні£га(іиа<е(і ['лп'дгаефиеіікі] асі] 1) якйй не закінчйв університету; 2) амер. якйй не закінчйв якогось навчального закладу; 3) неградуйбваний.
ип^гаґіед ['лп'дгаТікі) асі] непри-щеплений (про рослину).
іш^гатшаіісаі ['лпдга'таеіікаї] асі] 1) граматично неправильний; що не відповідає правилам граматики; 2) якйй не додержується правил граматики, неписьменний.
ші£га$раЬ1е ['лп'дгагзраЬІ] асі] незбагненний.
ип£га<еіїі1 ['лп'дгеїіГиІ] асі] 1) невдячний; ІО 8І1О\¥ ОПЄ8ЄІГ ~ ІО 8ГПЬ. ВЙ-явити невдячність до когось; 2) неприємний.
іні£гаШїе<1 ['лп'дгаеііГаїсі] асі] неза-довблений, невдоволений.
іиі£геа$е<1 ['лп'дгігхд] асі] незмаза-ний, незмащений; ~ \¥ІіееІ8 незмазані колеса.
ші£гееіе<1 ['лп'дгігіїсі] асі] не зустрінутий привітаннями.
інідгошкі ['лп'дгаипсі] асі] 1) незме-лений; непотбвчений; 2) невідшліфб-ваний.
шщгошміесі ['лп'дгаипсіїсі] асі] 1) необгрунтований, безпідставний; 2) нена-вчений, непроінструкгбваний; 3) амер. ел. незаземлений.
иіщппуп ['лп'дгоип] асі] невйрос-лий; якйй ще не вйріс.
ип£пі<1§іп£ ['лп'дглсізід] асі] щедрий, добрий; значний; ~ ргаізе щедра похвала.
ші£ііа1 ['лдд\уа1] асі] анат. нігтьо-вйй; пазурйстий.
ип£ііаг(іе(1 ['лп'даїсікі] асі] 1) недбалий, необачний, необережний; ~ гетагк необачне зауваження; 2) що не охороняється; незахйщений.
ші^иепі ['лдд\уапі] п мазь.
ип£ііег<іопе<і ['лп'дзгсіпсі] асі] поет. ненагорбджений, невіддячений.
іиі£ііЄ8 ['лдд\уі:2] рі від ип§иІ8.
іиі£ііе$$е(1 ['лп'дезі] асі] 1) нерозга
даний; 2) непередбачений, непередба-чуваний, негаданий.
іт£іііси1аіе [лп'а\уік]и1іі] асі] 1) бот. що має нігтики; 2) зоол. що має кігтики (пазурці).
ші£иі(1е(і ['лп'дакІїсі] асі] 1) неспря-мбвуваний, некербваний; ~ іоиг поїздка без керівника (без гіда); 2) не-контрольбваний; якйм не керують; ~ тІ88Ї1е некербвана ракета.
ші£иіку ['лп'діііі] асі] невинуватий, невйнний.
ші£иіпа1 ['лддичпаї] асі] анат. ніг-тьовйй.
ип£Ш8 ['лдд\уіз] п (рі ип§ие8) 1) ніготь; 2) кіготь; 3) копйто; 4) бот. нігтик (пелюстки).
ші£и1аіе [ 'лддіиіеіі] 1. п копйтна чотиринога тварина; 2. асі] 1) копитний; 2) копитоподібний.
шідшп ['лп'длт] V відклеювати.
шівууе ['лп'дзаіу] V поет, зняти кайдани, звільнйти від пут.
шйіаЬкіїаіеіІ ['лпЬУЬідиеіікі] асі] незвйчний, незвйклий; непризвичаєний; ~ іо ііте сіітаіе незвйклий до цього клімату.
ипкаскед ['лп'Ьаекі] асі] 1) якого не використовують як літературного поденника; 2) небанальний, незаялбже-ний.
ипйаскпеуед ['лп'Ьаекпкі] асі] неза-ялбжений, небанальний; свіжий, оригінальний; ~ бе8І£П оригінальний узор.
шіііаіг ['лп'Ьєа] V 1) втрачати волосся; 2) видаляти волосся.
ішІіа1І05¥ ['лп'ЬаеІои] V опоганювати, оскверняти.
ипйа11ол¥Є(1 ['лп'ЬаеІоисі] асі] 1) не-освячений; 2) грішний; аморальний.
ипйатрегед ['лп'Ьжтрасі] асі] безперешкодний; неугруднений; вільний.
ітііаїкі [лп'Ьаепсі] V випускати з рук; відпускати.
ипііаіміііу ['лп'йжпсіїїі] асіу незручно; незграбно; неспрйтно.
ип!іап<11е<1 ['лп'ЬзепсіІсі] асі] 1) не зачеплений рукою; 2) необ’їжджений (про коня).
шіЬаімізоіпе ['лп'Ьаеп8от] асі] 1) не-красйвий, потворний; 2) нелюб’язний, неласкавий, неделікатний; грубий; 3) неблагородний, невеликодушний, нещедрий.
шйіаїкіу [ 'лп'Ьаепсії] асі] 1) невправний, невмілий, неспрйтний; 2) незручний; 3) мор. що погано слухається керма (стерна); 4) важко керований.
шіііапз ['лп'Ьаед] V (разі і р. р. ип-йип£, ип1лап£ес1) 1) зняти (те, що висить)’, 2) зняти повішеного.
шіІіап£Є(і [ 'лп'Ьаедсі] асі] неповіше-ний; який уник повішення.
шйіарріїу ['лп'ЬаеріІі] асіу 1) неща-слйво; ійеу ііуєсі ~ вонй жилй неща-слйво; 2) на нещастя, на лйхо, на
ипЬ
595
Ші
жаль; ~ І ипіпіепііопаїїу оїїепсіесі кіт на жаль, я ненароком образив його.
іткарріпезд ['лп'Ьаерітз] п нещастя.
ітЬарру [лп'Ьжрі] асі] 1) нещасливий, нещасний; 2) сумнйй, пригнічений; 8Ье Іоокз - у неї сумнйй вйгляд; 3) невдалий; ~ ігапзіаііоп невдалий переклад; 4) недоречний; ~ гетагк недоречне зауваження.
ипЬагЬоиг ['лп'Ьа:Ьа] V вйгнати (звіра) із схованки.
шіЬаг<1епе<1 ['лп'Ьа: диб] асі] 1) не-затверділий; 2) незагартований (про метал).
шіЬагтесі ['лп'Ьа:тсі] асі] непо-шкоджений, неушкоджений, цілий.
ітЬагтйіІ ['лп'Ьа :т£и1] асі] нешкі-длйвий.
ітЬаппопіоиз ['лпЬаґтоипіаз] асі] 1) негармонійний; незлагоджений; ~ сЬогиз незлагоджений хор; 2) неузго-джений.
ішЬагпе$$ ['лп'Ьа.піз] V 1) розпрягати; знімати (скидати) упряж (з коня)', 2) іст. скидати воїнський обладунок.
ипЬагуе$іе<1 [лп'Ьа:уі8ікі] асі] с. г. незібраний (про урожай)', незжатий (про хліб).
ішЬазр ['лп'Ьагзр] V 1) відсувати засув; 2) розстібати (браслет тощо).
ипЬазііпз ['лп'Ьеїзіїї]] асі] неквап-лйвий, обережний, обачний.
шіЬазіу ['лп'Ьеїзії] асі] повільний; некваплйвий, неспішний.
ипЬашгіесі ['лп'Ьо.піиі] асі] 1) рідко відвідуваний; самітнйй, відлюдний, безлюдний; 2) якого не мучать (думки тощо).
ипЬагапіоиз ['лп'Ьаегасізз] асі] безпечний, надійний, неризикований.
ипЬеаІаЬІе ['лп'Ьі:1аЬ1] асі] невиліковний, незцілймий, незагойний.
шіЬеаШіу [лп'ЬеЮі] асі] 1) хвороб-лйвий, нездоровий; недужий, слабйй; 2) шкідлйвий, нездоровий; ~ сіітаіе нездоровий клімат; ~ ігасіез шкідлйві (для здоров’я) професії; 3) антисанітарний; 4) згубний; 5) військ, розм. небезпечний; обстрілюваний (про район).
шіЬеапі ['лп'Ьа:сі] асі] 1) непочу-тий, нечутний; 2) невйслуханий, позбавлений можлйвості вйсловитися; іо Ье сопдетпесі ~ бути засудженим заочно; 3) невідомий; 4) нечуваний.
шіЬеапі-оГ [ап'Ьз:сіоу] асі] нечуваний; ~ саіатііу нечуване лйхо.
ипЬеагІ ['лп'Ьа:!] V бентежити; позбавляти мужності; засмучувати.
ипЬеагі$оше ['лп'Ьа:і8зт] асі] сумнйй, невеселий; ~ іоигпеу невесела подорож.
ипЬеаіед [ 'лп'Ьі:іід] асі] 1) ненагрі-тий; 2) ненатоплений; 3) незбудже-ний; нерозпалений.
шіЬе(І£Є(1 ['лп'Ьедзсі] асі] 1) необго-
роджений, без огорожі; 2) незахйще-ний.
ипЬеесІесІ ['лп'Ьіхіїсі] асі] непомічений; не взятий до уваги; залйшений поза увагою; іо разз ~ пройтй непоміченим.
шіЬее<Ии1 ['лп'ЬіїсИйІ] асі] неуважний, недбалий.
шіЬее<1іп£ ['лп'Ьі:<ігд] асі] неуважний, недбалий; якйй не звертає уваги.
шіЬеігеїі ['лп'єасі] асі] якйй не має спадкоємців, без спадкоємців.
шіЬеІе [лп'Ьі:1] V розм. 1) розкривати, виявляти; знаходити; 2) зняти солому з даху; знестй солом’яну покрівлю.
ипЬеІш ['лп'ЬеІт] у скидати*шолом.
ипЬеІред ['лп'ЬеІрі] а# якйй не має допомоги (підтрймки).
ипЬеІрГи! [ 'лп'ЬеІрйіІ] асі] некорйс-ний; що не дає корйсті.
ипЬеттед ['лп'Ьетд] асі] непідруб-лений, необлямований.
ипйегаїдед ['лп'Ьегаїсікі] асі] 1) не-сповіщений, неоголошений; 2) несподіваний; ~ іе1е£гат несподівана телеграма.
ипЬегііаЬІе ['лп'ЬепіаЬІ] асі] юр. неправоздатний для успадкування.
ипЬегоіс ['лпЬі'гошк] асі] 1) неге-роїчний, негеройський; 2) боягузливий, полохлйвий; малодушний, легкодухий.
ипЬе8Ііаііп£ [лп'Ьегііеіііі]] асі] якйй не вагається; рішучий; ~ геріу рішуча відповідь; ~ оЬедіепсе безумовна покора.
шіЬе$ііаііп£Іу [лп'Ье2ііеіііі]1і] асіу рішуче, без вагань.
ішЬемті [лп'Ь]и:п] асі] 1) необроб-лений, неотесаний; 2) перен. грубий, невідшліфований.
ипЬШеп ['лп'Ькіп] асі] несхований, неприхований; відкрйтий.
ипЬішіегед ['лп'Ьшдад] асі] безперешкодний, вільний.
ипЬіп^е [лп'Ьіпсіз] у 1) знімати із завіс (двері тощо)', 2) розладнувати; 3) вносити безладдя; вибивати з колії.
ипЬігед ['лп'Ьаіасі] асі] ненайнятий, не взятий напрокат.
ипЬізіогіс ['лпЬіз'іопк] асі] неісто-рйчний; що не має історйчного значення.
шіЬізіогісаІ ['лпЬіз'іопкаІ] асі] 1) неісторйчний; що не стосується історії; історйчно недостовірний; 2) що не має історйчного значення.
ипЬйсЬ ['лп'Ьіі/] у 1) відв’язувати; розпрягати (коня)', 2) відчіпляти, відкріпляти.
ипЬіуе ['лп'Ьаіу] у виводити бджіл з вулика.
ипЬоапі ['лп'Ьо:сі] у розкрадати, красти (брати) із запасів.
шіЬоІу [лп'ЬоиІі] асі] 1) нечестйвий, нечйстий; ~ аіііапсе союз нечестйвих;
2) бісівський, диявольський; 3) злісний; порочний; іо іаке ~ ]оу іп зтіЬ. злорадіти з прйводу чогось; 4) жахлйвий, огйдний; ~ сіаііег жахлйвий шум.
ішЬотеІу ['лп'ЬоитІї] асі] незатй-шнйй; непривабливий, непринадний.
ітЬото£епеоіі8 ['лП'Ьотз'сІЗІяР8] асі] неоднорідний.
шіЬопезі [лп'опізі] асі] 1) нечесний;
2)	непристойний; непідхожий.
<шЬоо<1 ['лп'Ьисі] у знімати каптур (капюшон).
ішЬоок ['лп'Ьик] у 1) відчіпляти; знімати з гачка (крючка); 2) відчіплятися; 3) розстібати (гаплики на одязі)', 4) розстібатися.
ітЬореЛ ['лп'Ьоирі] асі] несподіваний; —Гог зиссезз несдодіваний успіх.
ітЬореГиІ ['лп'ЬоирйіІ] асі] 1) якйй не подає надії; безнадійний; 2) якйй не плекає надії.
шіЬогзе ['лп'Ьо:8] у 1) розпрягати (коня)', 2) скидати з коня; 3) тягтй скйнутого вершника (про коня).
шіЬозШе ['лп'ЬозіаіІ] асі] неворо-жий, привітний, дружелюбний.
ипЬоизед ['лп'Ьаигсі] асі] бездомний, вйгнаний з домівки; позбавлений притулку, безпритульний.
ицЬиІІед ['лп'Ьлкі] асі] с. г. неочй-щений; нелущений.
шіЬшпап ['лп'Ь)и:топ] асі] 1) нелюдський; не властйвий людйні;
2) надлюдський; 3) нелюдяний, жорстокий; бездушний.
ипЬшпапіге ['лп'Ь]и:топаі2] у робйти грубим (жорстоким); озлобляти.
шіЬшпЬ1е<1 ['лп'ЬлтЬІд] асі] непри-нйжений.
ітЬитогоиз ['лп'Ь)итаго8] асі] не-смішнйй, серйозний.
ітЬіШ£ [лп'Ьлі]] 1. асі] 1) (ще) не повішений; 2) невйвішений (на виставці)', 3) незадрапірований, без портьєр; 2. разі і р. р. від ипЬап£.
ипЬипіед ['лп'Ьлпікі] асі] 1) незаць-кований, незапольований; непереслі-дуваний; 2) не відведений для полювання (про район тощо).
шіЬштієіі ['лп'Ьлгкі] асі] некваплйвий, повільний, забарнйй.
ішЬигі ['лп'Ьа:і] асі] 1) неушкодже-ний; 2) непошкоджений, цілий.
ітІшіїГйІ ['лп'Ьа :і£й1] асі] нешкідлйвий.
ипЬизЬашіеіІ ['лп'ЬлгЬапдкі] асі] 1) необрбблений (про землю); 2) яка не має чоловіка.
ипЬизк ['лп'Ьлзк] у 1) с. г. лущити, злущувати; чйстити (кукурудзу); 2) перен. розкривати, виявляти.
шіііузіепіс ['лпЬаі'дзі:пік] асі] негігієнічний; нездоровий.
ипЬуроіЬесаіеіі [ 'лпЬаі 'роОікеїіиі] асі] юр. незаставдений (про нерухоме майно).
ІІпіаі(е) [')и:піаеі] п церк. уніат.
ипі
596
ипі
ипіахіаі [ зшпі'аекзіаі] аф одновіс-НИЙ, одноосьовий.
ішіса [']и:пікд] рі від ипісит.
ипісатегаї [ ]и:пґкаетага1] аф однопалатний {про парламент).
ітісарзиіаг [']и:пі 'каврз^иіз] аф бот. однокоробочний, однокапсульний.
ітісеїіаіе [ зиїт'зеІИ] див. ипісеїіи-Іаг.
ипісеїіиіаг [']и:пҐ5е1)'и1а] аф біол. ОДНОКЛІТЙННИЙ.
ітісіїу Ци:'пі8ііі] п 1) унікальність; 2) одинйчність.
шіісоїоигесі Пи:пі'кд1асі] див. ипі-соїоигоиз.
ипісоїоигоиз [ зигпі'кліагаз] аф однобарвний.
ішісот [ зи:шко:п] п 1) міф. єдиноріг; 2) (Ч.) астр. Єдиноріг {сузір'я}', 3) тройка, трійка {коней)', 4) зоол. єдиноріг, нарвал.
шіісогп-Л$Ь [ ]и:тко:пТі/] п зоол. єдиноріг, нарвал.
ипісит [ ]и:ткзт] п {рі ипіса) унікум.
ипісусіе [ ]и:пі'8аік1] п одноколісний велосипед.
ипі<1еа9<1 ['лпаї'дюд] аф безідейний.
іті<1еа1 ['лпаї'дюі] аф 1) неідеальний, недосконалий; 2) неідеалісгйчний.
іті(1епІійе<і [ 'лпаї'депігіакі] аф нерозпізнаний, неідентифікбваний.
ипіШотаЛс ['лп.ісіїо'тжіїк] аф не-ідіоматйчний.
ітійігесііопаї [ ]и:пиі(а)і'гек/9п1] аф однонаправлений.
ипіГасе [ ']и:пгіеі8] аф із зображенням лиця тільки на одній стороні {про монету тощо).
ипіЛс Ііиі'пгіік] аф що уніфікує (об’єднує); об’єднуючий.
шііЛсаііоп [ литій'кеі/п] п 1) уніфікація; 2) об’єднання.
ипіЛогоиз [ ]и:т'Лз:г98] аф бот. од-НОКВІТКОВЙЙ.
ітіЛют [ ]и:тЛои] аф тех. прямоточний; ~ ігаїїїс односторонній рух.
шііГоІіаіе [ ]и:пі'£ои1Ш] аф бот. од-нолйстий.
шііҐогсе [ ]и:ш£о:8] п військ, об’єднані збройні сйли союзників.
ипИопп [']и:шЬ:т] 1. п 1) формений одяг; форма; уніформа; зсйооі -шкільна форма; 2) військ, обмундирування; прййнята форма одягу; оиі о£ ~ одягнений не за формою; іо риі іпіо ~ призивати на військову службу; < ~ а1Іо\уапсе екіпірувальні гроші; 2. аф 1) одноманітний, однорідний, однаковий; ~ ІіГе одноманітне життя; 2) формений {про одяг)', 3) постійний, сталий, рівний; 4) тех. суцільний {про покриття)’, 5) рівномірний, розмірений (про рух)', 3. V 1) робйти одноманітним; 2) одягати у форму.
иﳥогтед [ ]и:пі£з:тсі] аф одягнений у форму.
ипіГогтіІу [,]и:пі'£о:тііі] п одноманітність; однорідність, однаковість.
ипІЇу []и:т£аі] V 1) уніфікувати; 2) об’єднувати.
шгізепііиге [ ]и:ш'сізеті/9] п 1) наявність у сім’ї однієї дитйни; 2) рел. єдинородність.
ипііаіегаї [ зигпґіжіагаї] аф односторонній, однобічний; ~ бесіагаїіоп одностороння декларація.
шіііаіегаїїу ['ішт'іаеіагаїї] асіу односторонньо, однобічно.
шііііпеаг [ ]и:пГ1іпіз] аф однолінійний.
шііііпвиаі [ ]и:пі'1п]д\У9І] аф одно-мовний.
ипііііегаї [^и:пі'1іІагз1] аф однолі-терний; що складається з однієї літери.
шііііиіігіпаіесі ['лпі'1(і)и:тіпеі1ід] аф 1) неосвітлений; 2) неосвічений; нерозвйнений.
ипШизігаіесІ [ 'лп'їіазігеїікі] аф не-ілюстрований.
ипііосиїаг [ ^и:пі'1зк]и1а] аф бот. од-ногніздовйй, однокамерний.
ипішазіпаЬІе [,лт'тжсіз(і)п9Ь1] аф неймовірний; неуявленний.
шіііпа£іпаіі¥е ['лт'таесіз(і)п9ііу] аф позбавлений уяви; прозаїчний.
ипіта^іпед ['лпі'тжсізіпсі] аф не створений уявою, невйгаданий.
иштііаіед [ 'лп'їтіїеіікі] аф 1) не-імітований, нескопійований; непідроб-лений; 2) непідробний; нештучний.
ипітраігед ['лпіт'рєасі] аф 1) не-ослаблений; непотерпілий; ~ Ітеаііїт добре здоров’я; 2) незачеплений, незайманий; непорушений; ~ гі^Ьіз не-порушені права.
шшпраздіопесі ['лпіт'рж/апсі] аф безпрйстрасний, спокійний, холодний; - зреесЬ спокійна промова.
ипітреасІїаЬІе [,лпіт'рі:1/аЬ1] аф 1) бездоганний; 2) безперечний; незаперечний.
шшпреасіїеіі [ 'лтт'рі:1/1] аф необ-винувачений.
ипітресіед ['лтт'рі:сікі] аф безперешкодний.
ипітрогіапі ['лпіт'ро:іапі] аф не-важлйвий, неістотний; незначнйй.
шіііпрозіпз ['лтт'роигії]] аф неім-позантний, непоказнйй, нестатечний.
шіітрге£паіе<1 ['лп'їтргедпеїікі] аф 1) незапліднений; 2) ненасйчений, непросочений.
ипітргеззегі ['лпіт'ргезі] аф 1) якйй не перебуває під враженням; невражений; І \уаз ~ Ьу Кіз зреесЬ його промова не справила на мене ніякого враження; 2) нештампований, невй-карбуваний.
ипітргеззіЬІе ['лтт'ргезаЬІ] аф не-вразлйвий, несприйнятливий.
шшпргеззіопаЬІе ['лтт'рге/паЬІ] аф невразлйвий, несприйнятливий, нечу-тлйвий.
шіітрге$$і¥е ['лпіт'ргезіу] аф не-вражаючий; що не справляє враження; невиразний.
шіітргізопесі ['лпіт'рпхпсі] аф не посаджений у в’язнйцю, неув’язнений.
ипітргоуаЬІе [ лтт'ргигуаЬІ] аф 1) непоправний, невиправний; 2) бездоганний.
ипітрго¥е<і ['лтт'рги:усі] аф 1) не-поліпшений, неудосконалений, не-вйправлений; 2) необроблений {про землю)', 3) невйкористаний; ~ оррог-іипіііез невйкористані можлйвості.
ипітри^паЬІе ['лтт'ріи:пзЬ1] аф безперечний, неспростовний (про право тощо)', незаперечний.
шіітриїзіуе ['лтт'рлізіу] аф неім-пульсйвний.
ипіпсіидед ['лпт'кіигсікі] аф не-ВКЛЮЧЄНИЙ.
ипіпсогрогаїед ['лпт'кз:рзгеіІкі] аф 1) некорпоратйвний; що не утворює корпорацію; ~ аззосіаііоп некорпора-тйвна асоціація; 2) якйй не одержав статусу міста {про населений пункт).
ипіпсгеа$е<1 ['лпіп'кгіїзі] аф не-збільшений.
ипіпдеЬіед ['лшп'деікі] аф 1) якйй не має боргів; 2) не вйнний (комусь), незаборгбваний.
ипіпдехед ['лп'їпсіекзі] аф 1) без покажчика; 2) не внесений до покажчика.
шшкІіПегепІ ['лпт'дгігзпі] аф небайдужий; зацікавлений.
ипіпгіизігіоиз ['лпт'сілзігізз] аф не-працелюбний, нестаранний, лінйвий.
ітіпГесІіоиз ['лтпТек/аз] аф неін-фекційний, незаразний.
ипіпЛатед ['лпт'Леїтсі] аф 1) не-збуджений, несхвильований; 2) мед. незапалений.
ітіпПаІес! ['апш'Яєііісі] аф ненаду-ТИЙ.
ипіпЛесІед ['лтп'Пекіні] аф лінгв. незмінюваний граматйчно.
ипіпЛиепсед ['лп'їпПиапзІ] аф не-упереджений; якйй не перебуває під вплйвом.
ипіпЛиепІіаІ ['лплпПи'еп/аі] аф невпливовий.
ипіпГогтед ['лпіп'£о:тсі] аф 1) не-поінформований; необізнаний; Ю Ье ~ оп зтій. нічого не знати про щось; 2) ненавчений; 3) безжиттєвий, неживйй.
ипіпйіп£Є(і [ 'лпіп'£пп(сі)зсі] аф непорушений {про обіцянку тощо).
шііп£епіои$ ['лпш'сізйпіоз] аф 1) невинахідливий; 2) недотепний.
ипіпЬаЬііаЬІе ['лпіп'ЬаеЬіІаЬІ] а^'не-житловйй, непридатний для проживання.
шііпйаЬйеіі ['апіп'ЬжЬіікі] аф неза-селений, безлюдний.
ипіпіііЬііе<1 ['лпіп'ЬіЬіікі] аф не-стрймуваний; вільний.
Ш1І
597
шіі
ипіпіііаіесі ['лпі'т/іеіікі] 1. п (ійе ~) необізнані, профани; 2. асі] невта-ємнйчений, необізнаний; недосвідчений.
шііпіигед ('лп'т(д)ззд] аф 1) не-потерпіяий; непошкбджений; 2) не-ображений, нескрйвджений.
шііпіигіои$ ['лтп'дзизпдв] асі] 1) нешкідлйвий; 2) необразливий; не-уразлйвий.
шііпошіпаї [311:111'пошті] аф 1) що має тільки одно прізвище; а ~ Ьаііоі виборчий бюлетень з однйм кандидатом; 2) що має тільки одну назву.
ішіпчиігіпз ['лпт'іораіопі]] аф нецікавий, недопйтливий.
ішіпдиізйіуе ['лшп'кіУїхШу] аф 1) недопйтливий, не жадібний до знань; 2) нецікавий.
ішіп$ресіе<1 [ 'лшп Чрекіиі] аф 1) неоглянутий; 2) необстежений, не-інспектбваний.
ипіпзрігесі ['лпіп'зраіосі] аф 1) не-натхнений, незапалений; 2) неінспі-рбваний.
шііпзіпісіесі ['лпіп'зіглкіїсі] аф 1) непоінформбваний; необізнаний; ненавчений; 2) непроінструкгбваний; якйй не одержав інструкцій.
ипіпзіпісііуе ['лпіп'зіглкіїу] аф не-повчальний.
ипіпзиіаіесі ['лп'їпзіиіеііїсі] аф не-ізольбваний.
ипіп$иге<1 ['лпіп'/иоб] аф незастра-хбваний.
ипіпіеііесіиаі [лп,іпіі'1екііиа1] аф неінтелектуальний.
шііпіе11І£епі ['лшп'іеіісізопі] аф 1) неосвічений, темний; неуцький; 2) нерозумний.
шііпіеШзіЬІе ['лпіп'іеІібзоЬІ] аф нерозбірливий, неяснйй, незрозумілий.
шііпіеп<1е<1 [ лпіпЧеибіб] аф 1) непередбачений (про результат тощо); 2) ненавмйсний, неумйсний.
шііпіепііопаї [лпіп'іепрпі] аф ненавмйсний, неумйсний.
шііпіепііопаїїу ['лпіп'іеп/апії] асіу ненавмйсно, неумйсно.
ипіпіегезіесі ['лп'їпігізйд] аф 1) не зацікавлений (у чомусь); якйй не цікавиться (чимсь); 2) байдужий.
ипіпіеге$ііп£ ['лп'тігізіїї]] аф нецікавий, нуднйй.
шііпіегтШіпз [лпдпіа'тіііі]] аф безперервний, невпйнний, безупйн-ний, безугавний.
ипіпіегргеіеіі ['лпіп'іа:рпікі] аф не-вйтлумачений, непояснений.
ипіпіеггед [ 'лпіпЧо:б] аф непохб-ваний, незахбваний.
ипіпіеїтиріесі [лп.іпіа'глрікі] аф 1) безперервний, невпйнний; 2) не-порушений.
ипіпіохісаііп£ [ лпіп'іокзікеїііі] ] аф неоп’яняючий, неп’янкйй, нехміль-
нйй; незбуджуючий; ~ бгіпкз безалкогольні напої.
ипіписіеаг [ зи:пі'п]и:к1іо] аф одно-ядерний.
ипіїшсіеаіе [ ']и:пі'п]и:к1пі] див. ипі-писіеаг.
ипіпуадесі ['лпт'уеідід] аф незахб-плений, неокупбваний.
цпіпуєпііує ['ашп'уєпііу] аф неви-нахідливий.
ипіпуезіесі ['лшп'уе$іід] аф неінве-стбваний, невкладений (про капітал).
ішіпуе$іі£а1е<1 ['лпт'уезіїдеіікі] аф нерозслідуваний; недосліджений.
ипіпуііесі ['лшп'уатд] аф незапрб-шений; незваний, непроханий; іо соте ~ прийтй без запрошення.
шііпуіїіпз ['лпіп'уаііїт)] аф 1) непривабливий, непринадний; 2) неапе-тйтний (про їжу).
шііпуоі¥є<1 ['апіп'уоіусі] аф неза-плутаний, простйй.
Чпіоп [ зи:п]оп] п геогр. н. м. і ос-тровй Юніон.
шііоп [ зи:п]оп] 1. п 1) з’єднання, злиття; 2) союз; ійе Ч. а) Сполучені Штати; б) Сполучене Королівство; 3) об’єднання, унія; ійе Ч. оГ Еп^іапсі апсі Зсоііапсі унія Англії з Шотландією; 4) професійна спілка; тред--юнібн (тж ігаде—); іо іоіп ійе ~ всту-пйти до професійної спілки; 5) шлюбний союз; ~ оГ йеагіз шлюб з кохання; а йарру ~ щаслйвий шлюб; 6) гармонія, згода; іп регїесі ~ у цілковйтій згоді; 7) об’єднання кількох парафій (для допомоги бідним); 8) робітний дім; іо §о іпіо ійе ~ жйти в робітному домі; 9) студентський клуб; 10) емблема (державного прапора); 11) тех. ніпель; штуцер; патрубок; муфта; < ~ сагб профспілковий квиток; ~ сіоік напівшерстяна тканйна; ~ сопігої профспілковий контроль; Ч. Па£, Ч. Заск державний прапор Сполученого Королівства; ~ ІаЬеІ амер. етикетка, яка засвідчує, що товар вйготовлений членами профспілки; ~ ІаЬоигег (тап) робітнйк — член профспілки; ~ зйор підприємство, де усі працівникй — члени профспілки; ~ зиіі амер. чоловічий натільний комбінезон; ~ \¥а§ез заробітна плата, затверджена профспілкою.
ипіопаїїз [']и:гцопо:1х] п рі амер. робочий комбінезон, спецодяг.
Чпіоп Сіїу [^шпрп'зііі] п геогр. н. м. Юніон-Сіті.
ипіопізт [ ]и:піапіхт] п 1) тред--юніонізм, профспілковий рух; 2) іст. уніонізм.
шііопізі [']и:п]апі8і] п 1) член профспілки (тред-юніону); 2) профспілковий діяч; 3) іст. уніоніст.
шііопіхе [ ]и:піапаі2] V 1) об’єднувати, 2) об’єднувати у профспілкй (тред-юніони).
Чпіоп оГ $О¥Іеі Зосіаіізі КериЬІісз Пигпіапзу 'зоиуіеі 'зои/аІізіл'рлЬІікз] геогр. н. іст. Союз Радянських Соціалістичних Республік.
ппіріапаг [ ^и:пГр1еіпо] аф що лежйть в одній площині.
ішіроіаг [']и:пГрои1з] аф однополюсний; ~ сопсіисііуііу одностороння провідність.
ипк]ие Ци:'т:к] 1. п унікум; 2. аф 1) унікальний, єдиний у своєму роді; 2) особлйвий; винятковий; ~ оррог-іипііу виняткова можлйвість; 3) розм. незвичайний, дйвний, дивовйжний.
шіігопеб ['лп'аіапсі] аф 1) невй-прасуваний, невідпрасований; 2) не закутий у кайдани.
шііггііаІіп§ ['лп'їпіеіііі)] аф недра-жлйвий; що не роздратовує.
ішізех [']и:ш$ек8] п однаковий зовнішній вйгляд юнаків і дівчат.
ііпізехиаі [ ]и:т'8ек8]иа1] аф біол. одностатевий.
ППІ8ОП [']и:пі2п] п 1) муз. унісон; 1о зіп£ іп ~ співати в унісон; 2) згода, гармонія, злагодженість, злагода; іп регґесі ~ у повній злагоді.
ППІ8ОПОП8 Ци/пізапаз] аф 1) муз. унісонний; 2) згодний.
ипіззиед ['лп'і8]и:сі] аф невйпуще-ний; ~ сарііаі невйпущений акціонерний капітал.
ипіі [']и:піі] п 1) одинйця; ціле; 2) одинйця (виміру); ~ оГ ассоипі розрахункова (грошова) одинйця; рег ~ на одинйцю; питомий; Вгііізй ійегтаї британська теплова одинйця;
3) амер. кількість годйн класної праці, потрібна для заліку; 4) кін. знімальна група; 5) військ, частйна, підрозділ, з’єднання; ~ оГ сотЬіпеб агт$ загальновійськове з’єднання; 6) корабель; 7) орган (управління тощо); 8) військ. комплект; ~ оГ Гіге боєкомплект;
9) тех. агрегат, секція; вузол, елемент; блок; 10) мат. одинйця; < ~ аззет-Ь1а§е військ, комплект спорядження; ~ соттапбег військ, командйр частйни; ~ сігіує індивідуальний прйвод; ~ тап-а^ег директор виробнйцтва; завідуючий виробнйчим відділом (кіностудії); ~ ргеззиге питомий тиск; ~ геріасетепі заміна агрегатів; ~ гєзєґуєз військ, недоторканний запас підрозділу; ~ гиіе амер. правило, за якйм уся делегація штату голосує за одного кандидата; ~ зесигйу військ, безпосередня охорона частйни; ~ зіаїГ військ, загальна частйна штабу (батальйону, бригади); ~ ігаіп військ, обоз частйни; ~ уаіие середня ціна товарної одинйці; ~ \уєі£йі об’ємна вага.
шіііаЬІе [)и:'паііаЬ1] аф шо може бути з’єднаний (об’єднаний).
ипііагіап Цитґієагюп] п рел. уні-тарій.
ипііагу |]и:пііогі] аф 1) одинйч-
ипі
598
ипі
ний; 2) унітарний; єдйний; що прагне до єднання (до об’єднання); ~ зіаіе унітарна держава.
ипііе І [']и:паіі, ]и:'паіі] п старо-вйнна англійська золота монета (20 шилінгів).
шіііе II Циґпаїі] V 1) з'єднуватися); сполучати(ся); 2) єднати(ся); об’єднувати(ся).
[]и'паііід] асі] 1) сполучений, з’єднаний, об’єднаний; 0. Кіп§дот оГ Огеаі Вгііаіп апд N01111601 Ігеїапд Сполучене Королівство Велйкої Британії і Північної Ірландії; Ше Ч. Зіаіез оГ Аше-гіса Сполучені Штати Америки; Ч. Иа-ііопз Організація Об’єднаних Націй; ~ йот єдйний фронт; 2) спільний; ~ ас-ііопз спільні дії; 3) дружний; ~ Еатіїу дружна сім’я; < Ч. Зєгуісє ВіЬЬоп амер. військ, стрічка «За службу у військах оон».
ипіііуе []и:піііу] аф сполучний, з’єднувальний.
Чпііу [']и:пііі] п ж. ім’я Юниті.
шіііу [ ]и:шіі] п 1) єдність; згуртованість; єднання; паііопаї ~ національна єдність; ~ оГ соштапд військ, єдиноначальність; 2) спільність, об’єднаність; 3) згода, злагода; дружба; іо ііує іп ~ жйти у злагоді (у дружбі); аі ~ ууіііг у згоді з; 4) юр. спільне володіння (майном); 5) мат. одинйця; ійе ргоЬаЬіІііу із ~ імовірність дорівнює одинйці.
ипіуаіепсе [,]и:пі'уеі1ап8] п хім. одновалентність.
ипіуегзаі [,]и:ш'уз:8І] ай] 1) загальний; ~ а§епі (торговий) представнйк з необмеженим дорученням; генеральний агент; ~ апд оуег-аіі дізагтатепі загальне і повне роззброєння; ~ £гауі-іаііоп фіз. закон загального тяжіння; ~ гиіе правило без вйнятків; ~ зєгуісє амер. військ, загальна військова повйн-ність; ~ зиїїга^е загальне вйборче право; 2) всесвітній; ~ ітрогіапсе світове значення; Ч. Розіаі Чпіоп Всесвітній поштовий союз; 3) універсальний; ~ допог універсальний донор; ~ ]оіпі тех. універсальний шарнір, кардан.
шііуегеаіімп [,іи:т'у9:з9Іігт] п універсальність, універсалізм.
шііуегааШу Ци'.шуаґзаеіііі] п 1) універсальність; 2) всесвітність.
ипіуегзаііге Ци:пі'уа:за1аіг] V робйти загальним (універсальним), узагальнювати.
шііуегзаііу Ци:пі'уо:89Іі] айу повсюдно, всюди, скрізь; іі із ~ аскпо\¥І-ед§ед ікаі... загальновідомо, що...; усіма вйзнано, що...
шііуегае [ ]и:піуа:8] п 1) світ, всесвіт; 2) земля; 3) космос; 4) населення земної кулі, весь світ.
шііуегеііагіап [ зи:пі,уа:5і'ієапап] аф університетський.
шііуегаіїу [^и:пі'уз:8ііі] п 1) університет; 2) збірн. викладачі і студенти
університету; 3) університетська спор-тйвна команда; ~ сйаіг університетська кафедра.
шііуоіііпе [']и:ш'уо1іаш] аф біол. що дає одно покоління за сезон.
ипіадед [ 'лп'дзеїдід] аф 1) незмд-рений, незмучений, свіжий, яснйй; І1І8 ~ тіпд його світлий розум; 2) непе-ресйчений.
иціаипдісед ['лп'дзотдізі] аф 1) мед. не уражений жовтянйцею; 2) неждвчний; безсторонній; неупере-джений; ~ тіпд неупереджена думка.
ип)еа1ои$ ['лп'дзеїаз] аф 1) нерев-нйвий; 2) незаздрісний.
ші)оіпі ['лп'дзоті] у 1) роз’єднувати; 2) розчленовувати.
ипіоуйіі ['лп'дзоііиі] аф невеселий, безрадісний.
ип]оуоиз ['лп'дзоюз] див. ипіоуГиІ.
иц)ид£ед ['лп'дзлдзд] аф 1) якйй (ще) не судйвся; 2) осуджений (засуджений) без суду.
ипіидісіаі ['лпдзи: 'дірі] аф 1) незаконний; 2) що не лйчить судді.
шіішіісіаііу [ 'лпдзи: 'дірії] айу не-судовйм порядком.
ипіизі ['лп'дзлзі] аф 1) несправе-длйвий; ~ зепіепсе несправедлйвий вй-рок; 2) невірний, неточний; 3) нечесний.
ищизііГіаЬІе [лп'дзлзіїГаїаЬІ] аф непрощенний, непростймий, непробач-ний; що не має вйправдання.
иціизШіед ['лп'дзлзіїГаїд] аф невй-правданий; неправомірний.
ипкед ('лі]кід] аф 1) невідомий; дйвний; 2) самітнйй; похмурий; 3) надприродний; жахлйвий.
шікешрі ['лп'кеш(р)і] аф 1) нечесаний, кошлатий; 2) неохайний, не-чепурнйй; ~ арреагапсе неохайний вйгляд; 3) занедбаний (про сад тощо).
ипкеппеї ['лп'кепі] у 1) виганяти з норй (лисицю); 2) виходити з норй; 3) мисл. спускати гончаків; 4) викривати; іо ~ сгішіпаїз викривати злочйн-ців.
ипкеппіпз ['лп'кепіт)] аф необізнаний; неосвічений.
ипкепі ['лп'кепі] аф невідомий, не-вйзнаний.
ипкері ['лп'кері] аф 1) занедбаний, занехаяний, покйнутий, без догляду; 2) беззахйсний; 3) недотрймуваний; нехтуваний, ігнорований.
ипкеу ['лп'кі:] у 1) тех. розклйню-вати; 2) геол. відірвати (породу).
ипкіпд [лп'кашд] аф 1) недобрий, злий; жорстокий; ~ £аіе зла доля; 2) не-м’якйй, суворий (про клімат); 3) розм. шкідлйвий, непідхожий (про грунт тощо).
ипкіпдіед ['лп'кшдід] аф 1) неза-палений; 2) нерозпалений; 3) що не зайнявся (не спалахнув).
ипкіпдіу ['лп'кашдіі] аф 1) недоб
рий; 2) недоброзйчлйвий, нелюб’язний; нечуйний.
шікіпз ['лп'кіі]] у 1) скйнути з престолу; 2) зректйся престолу.
ипкіпдіу [ 'лп'кп]1і] аф недостойний короля; нецарствений.
шікпІ£Ііі ['лп'паїі] V іст. позбавляти лйцарської гідності.
ішкшзМІу [ 'лп'паїііі] 1. аф нелй-царський, недостойний лицаря; 2. айу не по-лицарському; неблагородно.
шікпіі ['лп'ші] у (разі ипкпіііед; р.р. ипкпіі) 1) розсотувати (плетіння); 2) розсотуватися (про плетіння); 3) розпускати; розслабляти; розправляти; 4) поет, ослабляти, розривати (союз тощо); 5) розв’язувати (вузол тощо).
ипкпоі ['лп'поі] у розв’язувати вузол.
ипкпоууаЬІе ('лп'по(и)аЬІ] аф незбагненний, незрозумілий.
шікпоі¥Іп£ ['лп'по(и)іі]] аф 1) незнаючий; необізнаний; 2) незнайомий, невідомий.
шікпоіуп ['лп'поші] І. п 1) (іке ~) невідоме; 2) (іке ~) незнайомий, незнайомець; ііте Огеаі V. Велйкий Незнайомець (прізвисько В. Скотта до розкриття його псевдоніма); 3) мат. невідоме, невідома величина; 2. аф 1) невідомий; ііте 17. \уаггіог (зоїдіег) Невідомий солдат; аддге88 - адреса невідома; 2) незвіданий.
ші1аЬе11е<1 ['лп'ІеіЬІд] аф без ярлика, без етикетки.
ипІаЬоигед ['лп'їеіЬад] аф 1) досягнутий (добутий) без зусйль; легкйй, неважкйй; 2) природний; невймуче-ний (про стиль).
шііасе ['лп'їеіз] у розшнуровувати; розв’язувати.
ші1а<1<1егаЬ1е ['лп'ІаедагаЬІ] аф у якого не спускаються петлі (про панчоху).
ипіаде ['лп'їеїд] у (разі ипіадед; р. р. ипіадед, ипіадеп) 1) розвантажувати; вивантажувати; 2) звільняти від тягаря.
ипіадеп ['лп'їеідп] 1. аф 1) не об-тяжений; ~ \уіік апхіеііез не обтяжений турботами; 2) без вантажу; ~ \уеі§кі вага порожняком; 2. р. р. від ипіаде.
ипіадуїіке ['лп'їеідііаїк] аф 1) що не лйчить леді; не гідний леді; 2) вульгарний.
ипіаід ['лп'їеїд] 1. аф 1) непокла-дений; 2) ненакрйтий, незастелений; 3) неспокійний, тривожний; 4) без водянйх знаків (про папір); 2. разі і р. р. від ипіау.
ипіапдед ['лп'їжпдід] аф 1) що не вйсадився (на берег); що не пристав (до берега); 2) ав. що не приземлйвся; 3) безземельний; якйй не має землі.
ипіап^иазед [ 'лп 1жі]д\¥ідзд] аф 1) німйй; якйй не говорить; 2) невиразний, нечленороздільний.
ипі
599
ипі
ип1а$1і ['лп'їж/] V мор. відв’язувати.
ипІаісЬ ['лп'їжі/] V відсувати засув, звільняти защіпку.
ип1а\¥ ['лп'їо:] п юр. 1) правопорушення; незаконна дія; 2) грошовйй штраф.
шііачгіиі ['лп'1о:йі1] асі] 1) незаконний, протизаконний; ~ теазигез незаконні заходи; 2) позашлюбний; 3) неправильний.
шііау ['лп'їеі] V (разі і р. р. ипіаід) розкручувати на пасма (трос).
ішіеагп ['лп'Ьгп] V (разі і р. р. ип-Іеагпі, ипіеагпед) 1) розучуватися; забути те, що знав; 2) відучитися (від поганих звичок).
ішіеагпед І ['лп'їатід] асі] ненав-чений, невчений, неосвічений.
ипіеагпед II ['лп'їа.пі] асі] невйвче-ний; іо Іеауе а Іеззоп ~ не вйвчити урок.
шііеагпі ['лп'Ьіпі] разі і р. р. від ипіеагп.
ипіеазед ['лп'їі.зі] асі] не зданий (не взятий) в оренду, неорендований; не-найнятий.
ипІеазЬ ['лп'їі:/] V 1) спускати із твори (собак)', 2) розв’язувати, вивільняти; давати волю; іо ~ \уаг розв’язати війну; 3) військ, кйдати у бій.
шііеауепеїі ['лп'їеупд] асі] 1) неза-квашений, прісний; ~ Ьгеад церк. опріснок, проскура; маца; 2) не прикрашений; не пожвавлений (чимсь — Ьу, \уііЬ).
ипіед [ лп'їед] асі] некерований.
ип1е£а1І7Є(і [ 'лп'їігдзіаігд] аф не-узакднений, нелегаліздваний.
ипІеЕигед ['лп'їеззд] асі] небезді-яльний, зайнятий.
шііепі ['лп'їепі] асі] непозйчений.
шііезз [ап'їез] 1. п застереження; Іеі’з йауе по ~ез давайте без застережень; 2. ргер крім, за вйнятком; по оіЬег теіаі ~ ігоп сап Ье изед йеге тут не може бути вйкористаний ніякий інший метал, крім заліза; 3. соф якщо не, хіба тільки, поки не; уои аге йіз Гаійег ~ І ат тізіакеп ви його батько, якщо я не помиляюся; < ~ апд ипііі поки не, якщо не.
шііеі ['лп'іеі] асі] не зданий внаймй.
ипіеііегед ['лп'їеіад] асі] 1) неписьменний, неосвічений; 2) непідпйса-ний, без підпису.
ші1еуе11е(і ['лп'їеуїд] асі] невйрівня-ний.
ипІіаЬІе ['лп'ІаіаЬІ] асі] 1) незобо-в’язаний; 2) що не підлягає (чомусь)', 3) неймовірний, неможлйвий.
ипіісепзесі [ ап Іаіззпзі] асі] 1) що не має дозволу; 2) непатентований; 3) вільний від ліцензії.
ипііскед [ лп'їікі] асі] 1) необлйза-ний; 2) невйхований, неотесаний; ~ сиЬ незграбний підліток.
ііпіісі ['лп'Ікі] у відкривати, знімати крйшку.
ипіі^ііед ['лп'їаііід] асі] 1) неосві-тлений; 2) незапалений.
ипІі^Ьіепед ['дп'їаііпд] асі] 1) не-освітлений; 2) невиблйскуючий, не-блйскаючий.
шіііке ['лп'їаїк] 1. п 1) людйна, не схожа на іншу; 2) предмет, не схожий на інший; 2. асі] 1) несхожий; ~ (Іо) зтЬ., зтій. що відрізняється від когось, чогось; 2) не такйй, як; неоднаковий; ~ роїез фіз. різнойменні полюсй; ~ 8І£П8 мат. різні знаки, знаки плюс і мінус; 3. асіу навряд чи; іі’з ~ іо дгу ЬеГоге тогпіп£ навряд чи підсохне до ранку; 4. ргер 1) на відміну від; йе ~ йіз Гаійег із іаіі на відміну від свого батька він високого зросту; 2) не схожий, не властйвий; ійіз рйоіо§гарй із ~ йіт на цій фотографії він не схожий (на себе).
шііікеїіпезд ['дп'їаїкіітз] п неправдоподібність, неймовірність; ~ оГ зис-сезз малоймовірність успіху.
шііікеїу ['лп'їаїкії] 1. асі] 1) неправдоподібний, неймовірний, малоймовірний; ~ іаіе неправдоподібна історія; йе із ~ іо соте він, очевидно, не прййде; 2) що не подає надії; 3) непривабливий, непринадний; неприємний; 4) непристойний; якйй не лй-чить; 5) неприємної зовнішності; 2. асіу навряд чи, навряд щоб; поі ~ цілком можлйво.
ипіікепезз ['лп'їаїкпіз] п несхожість, відсутність подібності (схожості).
ипІішЬег ['лп'їітЬз] у військ, знімати гармату з передка.
ипіітед ['лп'їаїтд] аф не побілений вапном.
шііітііесі [ 'лп'їітііід] аф 1) необмежений; ~ топагсйу необмежена монархія; ~ сотрапу компанія з необмеженою відповідальністю її членів; 2) безмежний, безкраїй; 3) надмірний; йе дгіпкз ~ сойее він надто багато п’є кави; зйе йаз ~ аззигапсе вона надто самовпевнена.
ипііпед ['лп'їашд] асі] 1) нелінійо-ваний; 2) незморшкуватий; 3) без підкладки; непідбйтий; 4) тех. необли-цьований; без футеровки.
ипііпк ['лп'1іі]к] у 1) розчіпляти; роз’єднувати; 2) розмикати; іо ~ Ьапдз розімкнути руки.
ипіідиісі ['лп 1ік\уід] аф 1) нерід-кйй; 2) неліквідний; що нелегко реалізується.
ипііциідаіед [ 'лп'їііоуїдеііід] аф 1) неліквідований; неоплачений; 2) не-оцінений; не вйзначений у ціні.
[ 'лп'Ьзіїд] аф 1) не внесений до спйску; 2) не допущений до біржового обігу; що не котйрується на біржі (про цінні папери).
ипіізіепіпз ['лп'їізпп]] аф неуважний.
ішШ ['лп'їіі] аф 1) неосвітлений; темний; ійе ~ зігееіз неосвітлені вулиці; 2) незапалений, незасвічений; ійе ~ Іатр незасвічена лампа.
ітІіуаЬІе ['ап'ііузЬІ] аф непридатний для проживання.
Ш11І¥Є ['ап'ііу] V змінйти спосіб життя; жйти інакше.
ішІІуеаЬІе ['ап'ііузЬІ] див. ипІІуаЬІе.
ипііуеіу ['лп'ІаіУЙ] аф непожвавле-ний, невеселий, нуднйй; ~ деЬаіе нудні дебати.
шііоасі ['лп'їоид] у 1) розвантажуватися), вивантажувати (ся); 2) полегшувати (душу); 3) військ, розряджати; 4) ав. скидати (бомби); 5) викидати, збувати (акції); 6) мед. звільняти, очищати (кишечник); 7) карт, скидати непотрібні карти.
іш1оса1і2е<і ['лп'їоикаїаігд] аф не-локалізований; що не належить до певного місця.
ішіосаіесі ['лпіои'кеїіід] аф амер. нерозмежований.
ішіоск ['лп'їок] V 1) відмикати; відчиняти; 2) перен. відкривати; іо ~ опе’з йеагі відкрйти свою душу; 3) розмикати; роз’єднувати; розблоковувати.
ипіо^ісаі ['лп'їосізікаї] аф нелогічний, непослідовний.
ішіоокед-аі [лп'їикіжі] аф залйше-ний без уваги.
ші1ооке<і-ґог [лп'ІикіГо:] аф несподіваний, непередбачений; іо соте ~ прийтй несподівано.
ип1оо$е(п) [лп'1и:з(п)] V ослабляти, послабляти.
шііорред ['лпіорі] а4#необрубаний; з непідрізаними сучками (гілками).
ітіогд ['лп'іоісі] у позбавляти тй-тулу лорда.
ішіозі ['лп'іззі] аф незагублений, невтрачений.
ші1оу(е)аЬ1е ['ап'ілузЬІ] аф 1) не гідний любові (кохання, симпатії); 2) неприємний, непривабливий.
ипіоуесі ['лп'їлуд] аф нелюбймий, нелюбий, немйлий.
ипіоуеіу і'лп'іауіі] аф 1) неприємний, непривабливий, огйдний; 2) поганий, потворний.
Ш1І0УІП& ['лп'ілуп]] аф нелюбля-чий; якйй не кохає (не любить).
шііиск ['лпїлк] п невдача, неталан; невезіння.
ипіискіїу ['лп'їдкі її] асіу на нещастя, на біду, на лйхо; на жаль; ~ іі із ігие на жаль, це правда.
ипіиску [лп'їлкі] аф 1) невдалий, нещаслйвий; Ье із аЬуауз ~ аі сагдз йому завждй не везе в картах; Ье \уаз Ьогп ипдег ап ~ зіаг він народйвся під нещаслйвою зіркою; 2) гідний жалю; 3) розм. зловісний; шкідлйвий; згубний; ~ отеп зловісна прикмета.
ипі
600
інші
ипіисгаііуе ['лп'іфигкгМіу] ай] невйгідний, неприбутковий.
ип1и$ігои$ ['лп'1л8ІГ98] асі] 1) неблискучий; 2) неглянсуватий.
ішіііхигіоііз ['лпілд'гіиапаз] асі] не-розкішний.
ишпасйіпаЬІе ['лпта'/кпаЬІ] асі] тех. що не піддається обробці різанням.
иптаде ['лп'текі] 1. асі] 1) (ще) не зроблений (не вйготовлений); Ійе Ьебз \¥еге ~ ліжка не булй заслані; 2) не-тренбваний, ненавчений; 2. разі і р.р. від иптаке.
шшіа£папііпои$ [ 'лптжд 'паеттаз] асі] невеликодушний.
іттаШепІу ['лп'текіпії] аф недівб-чий, недівчачий; нескромний.
шшіаіІаЬІе ['лп'теїІаЬІ] асі] амер. що не підлягає пересиланню поштою.
іштаііед [лп'теїкі] асі] не зданий на пошту; не пересланий поштою.
иптаіте<1 ['лп'теїтсі] аф непока-лічений, незнівечений.
иптаіпіаіпаЬІе ['лптеп'іеіпаЬІ] асі] 1) неутрймуваний; 2) незахйщений; ~ оріпіоп думка, яку важко обстояти; 3) юр. необгрунтований; ~ асііоп необгрунтований (безнадійний) позов.
ишпаке ['лп'теїк] V (разі і р.р. ип-табе) 1) руйнувати, знйщувати (зроблене)’, анулювати; 2) переробляти, змінювати, міняти; 3) знйжувати (у чині, званні).
шшіаІісіои$ ['лінію'1і/з$] асі] незлобний, незлісний.
шшіаІІеаЬІе ['лп'тжІюЬІ] асі] 1) не-ковкйй (про метал)’, 2) перен. непіддатливий, непоступливий.
шшіап ['лп'тжп] V 1) позбавляти мужності; засмучувати; 2) каструвати; 3) позбавляти людської гідності; 4) залишати без людей.
ишпапа£еаЬ1е [лп'тжпібзаЬІ] асі] 1) що важко піддається контролю (обробці, опрацюванню); 2) неслухняний, важкйй (про дитину)’, 3) некерб-ваний.
шітапИезі ['лп'тзепіЕезі] асі] неявний, неочевидний, неяснйй.
шітаїїііке ['лп'тжпіаїк] аф 1) негідний чоловіка; боягузливий; легкодухий; 2) жінкуватий, зніжений; 3) недостойний людйни; низькйй, нй-ций.
шішапіу ['лп'таепії] аф 1) не гідний чоловіка; 2) немужній; боягузливий; 3) слабйй.
иптаппеб ['лп'таепб] асі] 1) неу-комплектбваний (штатом, людьми)', 2) безлюдний, без людей; незаселе-ний, ненаселений; 3) тех. без обслуги; керований автоматйчно; 4) ав. безпілотний.
шнпаппегеїі [лп'тжпаб] асі] 1) не-вйхований; позбавлений добрих ма
нер; 2) природний, простйй; позбавлений манірності.
ишпаппегіу [лп'таепаїї] асі] невйхо-ваний; грубий, брутальний; ~ сопбисі брутальна поведінка.
ишпапііе ['лп'таепії] V 1) знімати (оболонку тощо); 2) демонтувати.
шнпаїшГасіїїгесІ ['лп,таеп]иТаекі/аб] асі] необрбблений, невйроблений; не-вйчинений (про шкіру).
ишпапигеб ['лпта'піиоб] асі] неуг-ноєний, неудббрений (про землю).
іштарреб ['лп'таері] асі] не нанесений на карту.
шшіагкеб ['лп'таїкі] асі] 1) непомічений; 2) непозичений, немічений; без позначок.
ишпагкеіаЬІе ['лп'тагкіізЬІ] асі] 1) непридатний для рйнку (для продажу); 2) фін. неліквідний (про фонди).
шітаїтіеіі ['лп'таепб] аф 1) неодружений, нежонатий, холостйй; 2) неодружена, незаміжня.
шшіаїту ['лп'таеп] V 1) розривати шлюб, розлучати подружжя; 2) розлучатися.
шнпазк ['лп'та:$к] V 1) зривати маску (машкару); викривати; іо ~ а сопзрігасу розкрйти змову; 2) знімати протигаз (маску); 3) військ, демаскувати; 4) військ, виявляти.
ишпазіегеб ['лп'та:зЮб] аф 1) не-підпорядкбваний; непереббрений (про труднощі тощо); 2) без господаря, без власника.
іттаісіїей ['лп'таеі/і] аф 1) що не має рівного собі; незрівнянний, чудовий; 2) непарний, розрізнений; ~ сЬаігз розрізнені стільці.
шітаіегіаі ['лппю'іюгюі] аф нематеріальний.
иптаіЬетаіісаІ ['лп,тае0і'таеііка1] аф нематематйчний.
ишпеапіп£ [лп'тітії]] аф 1) безглуздий; 2) безцільний; 3) невиразний (про риси обличчя тощо).
иптеапі ['лп'тепі] аф 1) непри-значений; 2) ненавмйсний; мимовільний.
шітеа$іігаЬ1е [лп'тезогоЬІ] аф 1) безмірний, необмежений; 2) незмірний, невимірний.
іиітеа$игеб [лп'тезаб] аф 1) невй-міряний, незмірений; 2) невимірний, незмірний; 3) нескінченний, безкраїй; безмежний; надмірний; ~ ІіЬегаїііу безмежна щедрість; ~ аЬизе надмірне зловживання.
иптебііаіеб ['лп'тебііеіііб] аф 1) необдуманий; 2) неумйсний, ненавмйсний.
иптееі [лп'ті.і] аф непідхожий, невідповідний; що не підходить (не відповідає).
шітекмііоиз ['лпті'1оиб]а8] аф не-мелодійний.
иптекеб ['лп'текіб] аф 1) нероз-
плавлений, нерозтбплений; 2) нерозталий.
ишпепііопаЬІе [лп'теп/поЬІ] аф не-згадуваний; що не може бути згаданий.
шшіепіюпаЬІез [лп'теп/поЬІг] п рі жарт, штанй.
шшіегсІїаііІаЬІе ['лп'тогЦопІоЬІ] аф непридатний для торгівлі.
шшіегсіїиі [лп'то:війі1] аф безжалісний, немилосердий; жорстокий.
шнпепіеб ['лп'тепііб] аф незаслу-жений.
шітегііогіоиз ['лп,теп'іо:по8] аф непохвальний; недостойний.
шітеіаііед ['лп'теііб] аф непокрй-тий, без покриття; ~ гоаб ґрунтова дорога.
ишпеіаніогрІіо$ед [ 'лп, теіа 'то:-Еоихб] аф незмінний; що не зазнав метаморфози.
шшіеііюсіісаі ['лпті'0обіко1] аф 1) несистематйчний; хаотйчний, розкиданий; 2) неметодйчний.
ишпеігісаі ['лп'теіпкаї] аф поет. неметрйчний; що порушує закони метрики.
шнпііііагу ['лп'тііііоп] аф 1) невоєнний; 2) невійськбвйй, невбїнський.
иптіїїесі ['лп'тііб] аф 1) нембло-тий (про зерно); 2) неподрібнений (про руду).
ишпіікИиІ [лп'татбЕиІ] аф неуважний; забудькуватий; Іо Ье ~ оГ оійега бути неуважним до інших, забувати про інших; ~ оЕ опе’8 биііе8 неуважний до своїх обов’язків.
иптіп£Іе<1 [лп'тії]діб] аф незміша-ний, непідмішаний; чйстий; ~ \уіпє не-розведене вино.
іттігШіїІ ['лп'та:0£й1] аф невеселий, нерадісний.
ітті$£І¥Іп£ ['лптів'діуи]] аф що не вселяє побоювання; надійний, вірний.
ишпі$$еб ['лп'тві] аф 1) непро-пущений, неупущений; помічений; 2) що не викликає туги (за собою); Ье \¥І11 Ье ~ за ним не скучатимуть.
шііпі$іакаЬ1е ['лпті8'іеікаЬ1] аф 1) безпомилковий; 2) ясний, очевйдний; 3) якого легко пізнати; легко розпізнаваний.
ишпі$іпі$ііп£ ['лпті8'1тл8іід] аф довірливий, якйй не підозріває; ~ 8іт-ріісіїу довірлива простота.
шнпііі£аІе<1 [лп'тііідеіііб] аф 1) не-ослаблений, непом’якшений; Ійе Ьеаі із ~ спека не ослабла; 2) абсолютний, очевйдний, явний; ап ~ Ііаг страшенний брехуЬі.
ипшіхеб ['лп'тікзі] аф незміша-ний, чйстий.
шітіхіпз ['лп'тік8іг)] п розшаровування; розпадання суміші.
ишпобет ['лп'тобап] аф несучас-ний, старомодний.
иптобіГіаЬІе ['лп'тобіЕаюЬІ] аф не
ишп
601
Ш1О
змінюваний; що не може бути змінений; що не піддається зміні.
шшіоі$іепе(і ['лп'тоізпсі] асі] незво-лбжений, незмочений; сухий.
шіто1е$іе(1 ['лптои'іезікі] асі] залй-шений у безпеці (у спокої); непошко-джений, неушкоджений.
шшіопеуесі ['лп'тлпкі] асі] безгро-шовйй; якйй не має грошей; бідний.
шшюог ['лп'тиа] V мор. віддавати швартови; зніматися з якоря.
шшіогаї ['лп'тзгаї] асі]аморальний.
іштогіагед ['лп'тоііасі] асі] буд. не скріплений вапняним розчином.
ітіпо!1£а£е<1 ['лп'то:дісізсі] асі] не-заставлений; ~ езіаіе незаставлений маєток.
шшіогШіесі ['лп'то.ііГакі] асі] непо-давлений, непридушений, непригніче-ний; ~ зрігії невгамовний дух.
іштоікегіу ['лп'тддаїї] асі] немате-рйнський; що не лйчить матері.
іштоііуаіед ['лп'тоиііуеіікі] асі] не-вмотивдваний; що не має підстави.
иптоііуеіі ['лп'тоиііусі] див. ипто-ііуаіед.
іштоипіед ['лп'таипікі] асі] 1) піший; 2) неоправлений (про коштовний камінь); 3) неокантдваний (про картину)', 4) не наклеєний на картон (на паспарту); 5) неустандвлений; не на лафеті (про гармату).
іштоигоед ['лп'тоіпсі] асі] неопла-каний; неоплакуваний.
іттоуед ['лп'тигусі] асі] 1) нерухомий; 2) непорушений, незрушений, не-пересунугий; 3) незворушений, байдужий, несхвильдваний; 4) непохйтний, незламний.
шіішнуп ['лп'тоип] асі] нескдше-ний; ~ йау нескдшене сіно.
ішітііїїе ['лп'тлГІ] V 1) скидати (знімати) шарф; 2) розкутувати, відкривати (обличчя тощо); 3) знімати глушйтель.
шшіштішгіпз ['лп'та: гланд] асі] покірливий, покірний, безвідмовний.
шнтюісаі ['лп'пушгікаї] асі] 1) не-музикальний; 2) немелодійний.
іттиіііаіесі ['лп'т]и:(і1еіид] асі] 1) непокалічений; неспотворений; 2) неперекручений (про зміст).
иптиггіе ['лп'тлгі] V 1) знімати намордник (з собаки); 2) давати можлйвість вільно висловлюватися; знімати зобов’язання мовчати.
ипту$іегіои$ ['лптіз'ііапаз] асі] не-таємнйчий; зрозумілий, збагненний.
ішпаіі ['лп'пеїі] г виймати (витягати, висмйкувати) цвяхи.
ітпаш(е)аЬ1е [лп'пеїтаЬІ] не може бути названий (згаданий).
иппатед ['лп'пеїтсі] асі] 1) неназ-ваний, незгаданий; 2) безіменний, без імені; іке §гауе оГ ~ зоШіегз могйла невідомих солдатів.
ишіаііопаї ['лп'пае/апі] асі] не ха
рактерний для певної національності (країни).
шшаіигаї [лп'пжЦгаІ] асі] 1) протиприродний, неприродний, ненатуральний; 2) жахлйвий, страхітлйвий; ~ сгітез страхітлйві злочини; 3) безсердечний; злий; 4) незвичайний, дйвний, химерний.
ишіаіига1І2Є(і ['лп'пжі/гаїаігсі] асі] 1) ^натуралізований (про іноземця); 2) позбавлений громадянства.
ішпаУІ£аЬ1е ['лп'пжуїдаЬІ] асі] 1) несудноплавний; 2) нелітнйй, нельотний; непідхожий для польотів; 3) некерований (про аеростат).
ішпеаі ['лп'пі:і] асі] неохайний, неакуратний.
ішпесе$$агіе$ ['лп'пезізапг] п рі 1) непотрібні речі; Ше ~ оГ ІіГе те, без чого можна обійтйся; 2) надмірності.
ишіесе$$агу ['лп'пе8і8ап] асі] непотрібний, зайвий.
шшее<1е<1 ['лп'пі:сіісі] асі] непотрібний.
штееіИиІ ['лп'пі:сіГи1] асі] 1) непотрібний; даремний; зайвий; 2) якйй не потребує нічого; іо Ье ~ оГ зтік. не мати потреби в чомусь.
штеІ£ЬЬоиг1у ['лп'пеїЬаІі] ай] недо-бросусідський; недружній; непрйяз-ний.
иппегуе ['лп'пз:у] V 1) нервувати, позбавляти спокою; 2) розстроювати, бентежити; 3) позбавляти мужності (самовладання); 4) знесилювати, розслабляти.
шіпе$і ['лп'пезі] V виганяти із (свого) гнізда.
шіпоЬІе ['лп'поиЬІ] асі] неблагородного походження.
шшоіеіі ['лп'поиікі] асі] 1) непомічений; невідзначений; 2) непомітний.
шіпогісеїі ['лп'поиіізі] ай] непомічений, залйшений без уваги (поза увагою).
иппоШїе<1 ['лп'поиііГакі] асі] 1) не-сповіщєний, неповідомлений; 2) не доведений до відома.
ишюигі$1іііі£ ['лп'плп/ід] асі] непо-жйвний.
ипіштЬегесі ['лп'плтЬасі] асі] 1) не-порахований; 2) непронумербваний; без номера; ~ ра§ез непронумеровані сторінкй; 3) незліченний, незчисленний.
ишшіїигеїі ['лп'паїірсі] ай] невйхо-ваний; ненавчений.
ипоЬеШепі [ 'лпа'Ьі:сі)апі] асі] неслухняний; непокірний.
ипоЬеуесі ['лпа'Ьекі] асі] 1) якому не підкоряються, якого не слухаються; 2) невйконаний (про наказ тощо).
шіоЬіесіеіі ['лпаЬ дзекіїсі] асі] залйшений без заперечень.
ипоЬ]есііопаЬ1е ['лпоЬ'сІзек/пзЬІ] ай] 1) що не викликає заперечень; незаперечний; прийнятний; 2) шо не ви
кликає неприємного почуття; приємний.
шіоЬ1І£ІП£ [ 'лпа 'Ьіакізід ] асі] непо-служливий, нелюб’язний.
шюЬШегаіесі [ 'лпа 'Ьіііагеїікі] асі) 1) невйкреслений, нестертий, незнй-щений; ~ зіаіп невйведена пляма; 2) незгладимий; незабутній.
ипоЬпохіоиз ['лпаЬ'пак/аз] асі] 1) небридкйй, непротйвний; приємний; 2) не схйльний (до чогось).
шюЬ$сиге<І ['лпаЬ'запасі] асі] 1) не-затемнений; 2) яснйй.
шюЬзегуаЬІе ['лпаЬ'га:уаЬ1] ай] непомітний, невиразний.
ішоЬзегуапі ['лпаЬ'га:уапі] асі] неуважний, неспостережливий; іо Ье ~ оГ іЬе 1а\у не додержувати закону.
шюЬ$ег¥е<1 ['лпаЬ'2а:усі] асі] 1) непомічений; іо оиі ~ вййти непоміченим; 2) неспостережуваний.
ішоЬзігисіеі! ['лпаЬ'зіглкікі] ай] безперешкодний, вільний.
шюЬіаіпаЬІе ['лпаЬ'іеіпаЬІ] асі] недосяжний, недоступний; що не можна дістати (здобути).
ипоЬіаіпед ['лпаЬ'іеіпсі] асі] 1) не-досягнутий; 2) неодержаний, непрй-дбаний.
шюЬігизіуе ['лпаЬ'ігигзіу] асі] скромний; ненав’язливий, ненабрйд-ливий.
шюЬуіоиз ['лп'оЬуіаз] асі] неочевидний, неявний; невиразний.
ипоссиріед ['лп'ок)ираід] асі] 1) незайнятий; вільний; бездіяльний; іо Іеад ап ~ ІіГе вестй дозвільне (бездіяльне) життя; 2) пустйй, порожній, незасе-лений; ~ коизе незаселений будйнок; 3) військ, неокупований.
ипоГГепдед ['лпаТепсіїсі] асі] необра-жений, нескрйвджений.
шюГГеп(1іп£ ['лпзТепсіїд] асі] 1) необразливий, нездатний образити; 2) безневйнний, невйнний; нешкідлй-вий, сумйрний.
ипоГГісегеїі ['лп'зГізасі] асі] неуком-плектований офіцерським складом.
шюіїісіаі ['лпаТі/аІ] асі] 1) неофіційний; 2) не включений до фармакопеї.
шюІЇеп ('лп'огГп] айу нечасто, рідко.
ипоііед ['лп'оіісі] ай] 1) незмаше-ний; 2) не просочений мастйлом; 3) очйщений від мастйла (масла).
ипорепед ['лп'оирапсі] асі] 1) невід-крйтий, закрйтий; 2) нерозрізаний (про книгу).
шіорро$е<і ['лпа'роихсі] асі] якйй не зустрічає опору (опозйції); ~ сапсіісіаіе єдйний кандидат (на виборах).
шюррге$$е<1 ['лпа'ргезі] асі] непри-гнічений, непригноблений.
ипоррге88іуе ['лпз ргезіу] ай] 1) не-гнітючий, непригнічуючий, необтяжливий; 2) м’якйй.
ипо
602
ипр
ипогдаіпед ['лпоґбеїпсі] асі] 1) не посвячений у духовний сан; 2) неза-пропонбваний, ненаказаний, непри-пйсаний.
шіопіегед ['лп'о:сіасі] асі] 1) неупо-рядкбваний; не доведений до ладу; ~ ібеаз безладні думки; 2) незамбвле-ний; 3) незапропонбваний, ненаказаний; неприпйсаний.
ішогШпагу ['лп'огсіпп] ^незвичайний; незвйчний; неабйякий.
ипог£апІ7Є(1 ['лп'о.дапаїгсі] асі] 1) неорганізований; 2) якйй не є членом профспілки; 3) що не має органічної структури; ~ Гегтепї хім. ензйм.
ітогі£ІпаІ ['лпа'партії] асі] 1) не-оригінальний, банальний; 2) запозй-чений.
ипогі£Іпаіе ['лпа'гкізіп(е)іі] асі] не-зародкбвий; вічний.
ипотатепіед ['лп'отатепікі] асі] неприкрашений.
ипогіїюдох ['лп'оЮадокв] асі] неор-тодоксальний; неправовірний; неза-гал ьнопрййнятий.
шіо$іепІагіои$ ['лп,з$іепЧеі/95] асі] 1) ненав’язливий, непричепливий; 2) що не впадає в очі; непоказнйй.
ипоуегіЬгоіуп ['лп.оиуа'Огоип] асі] 1) неперекйнутий; 2) неповалений.
ипо^упед [’лп'оипсі] асі] 1) безгосподарний, безхазяйний; що не має господаря (хазяїна); нічййний; 2) невй-знаний.
ипрасіЛс ['лпра'віГік] асі] 1) немирний; немиролюбний; 2) неспокійний, нетйхий.
ипрасіГіед ['лп'ржвгіакі] асі] 1) не-умиротвбрений, неутихомйрений, не-заспокбєний; 2) неприборканий.
шіраск ['лп'ржк] V 1) розпаковувати; іо ~ а 8ші-са8Є вйкласти речі з чемодана; 2) розпаковуватися; 3) розвантажувати (віз тощо).
ипраскед ['лп'ржкі] асі] 1) неупа-кбваний; без упакування; 2) розпакований; 3) розвантажений.
шіра£е<1 ['лп'рекізсі] асі] з непро-нумербваними сторінками.
ипраід ['лп'рекі] асі] 1) доплачений, несплачений; саг ~ Гог машйна, взята у кредйт; 2) якйй не одержує платні; 3) безплатний; ~ \уогк безплатна праця; 4) даремний.
ипраіпеїі ['лп'реіпсі] асі] 1) якйй не відчуває болю; 2) незасмучений; не-ображений, нескрйвджений.
ипраіпГиІ ['лп'реіпГиІ] асі] 1) небб-лісний, неболючий; що не завдає болю; 2) необтяжливий, нетяжкйй.
ипраіпіед ['лп'решікі] асі] непофар-ббваний, незабарвлений.
шіраігегі ['лп'рєасі] асі] 1) непарний; що не має пари; 2) якйй не домовився з членом супротйвної партії про неучасть у голосуванні (у парламенті) .
шіраІаіаЬІе [лп'ргеїаіаЬІ] асі] 1) не-смачнйй, відразливий; ~ тебісіпе бридкі ліки; 2) неприємний.
ітратрегесі ['лп'ржтраб] аф не-розпещений, незніжений.
ипрарегеб ['лп'реірасі] аф не обклеєний шпалерами.
ипрага^опеб ['лп'раегадапсі] асі] поет. незрівнянний, що не має собі рівного.
шірагаїїеіесі [лп'раегаїеісі] асі] 1) незрівнянний; що не має собі рівного; 2) безпрйкладний, нечуваний, небувалий.
шірагаїугесі ['лп'ржгаїаїхсі] асі] не-паралізбваний.
ипрагдопаЬІе [лп'ра:сіпаЬ1] асі] не-простймий, непробачний; ~ зіп не-простймий гріх.
ипрагЛопед ['лп'ра:сіпсі] асі] непрб-щений; непомйлуваний.
ипраг(іопіп£ ['лп'ра:сіті]] асі] невблаганний; непробачливий.
ипрагед ['лп'рєасі] асі] 1) непідрі-заний (про нігті)', 2) нечйщений, з не-зрізаною шкіркою.
ипрагепіаі ['лпра'гепії] асі] невлас-тйвий батькам; небатьківський.
ипрагепіед ['лп'рєагапйсі] асі] 1) якйй не має батьків, осиротілий; 2) покйнутий батьками.
шірагк ['лп'ра.к] V забирати з місця стоянки (машину).
ішрагііатепіагу ['лп,ра:1а'тетап] асі] непарламентський; що суперечить парламентським правилам (звйчаям); ~ 1ап&иа§е непарламентські (різкі) висловлювання.
ипрагіеб ['лп'рагіїд] асі] 1) нероз-ділений, неподілений; 2) нерозлуче-ний; 3) без проділу.
ипрагіісіраіеб [ 'лпраґйзіреійд] асі] 1) якйй не бере участі (у чомусь); 2) якйй не має рівних; єдйний у своєму роді.
шіраздаЬІе ['лп'раїзаЬІ] асі] 1) не-прохіднйй; непроїжджий, непроїзнйй; 2) що не має обігу (про монету).
шіра$$іопаіе ['лп'рж/апн] асі] 1) безпрйстрасний, байдужий; 2) не-запальнйй, спокійний; стрйманий.
шіраіепіе<1 ['лп'реііаписі] асі] непа-тентбваний.
ипраіііед ['лп'рагОі] аф стежки, без доріжки; непротбптаний.
ипраігіоііс ['лп,рж1гі'оик] асі] непа-тріотйчний.
ипраігопІ2е<1 ['лп'раеігапаїхсі] асі] 1) якйй не має заступника; 2) розм. якйй не має приватної фінансової під-трймки (про установи тощо); 3) непопулярний, маловідвідуваний (про кіно тощо); що має мало покупців (замовників, клієнтів) (про магазин тощо).
ипраПегпесі ['лп'раеіапсі] асі] 1) не прикрашений малюнком; невізерунча-
стий; 2) що не має собі рівного, безпрйкладний.
шіраи$іп£ ['лп'рогхіт)] аф 1) шо не зупиняється, безупйнний; 2) незабар-нйй.
ішрауеб ['лп'реіусі] асі] нембщений, небрукбваний.
шіраі¥пе<1 ['лп'рогпд] асі] незастав-лений.
шірауаЬІе ['лп'реіаЬІ] асі] 1) неоплатний; 2) не вартий розробки, не-промислбвий (про родовище).
ішреасейіі [ 'лп'різзйіі] асі] немйр-ний, неспокійний.
шіресіапііс ['лпрі'сіжпйк] асі] непе-дантйчний.
ипребезіаі [ 'лп'редвії] V зняти з п’єдесталу.
шіре<іі£гее(1 ['лп'ребідгі:б] асі] не-порддистий (про тварину).
ішрееіесі ['лп'рі:кі] асі] неочйщений (про овочі, фрукти).
ііпред ['лп'ред] V 1) висмйкувати кілочки (дерев’яні цвяхи); 2) відкріпляти; 3) припинйти штучну підтрймку (цін, курсів).
ипреп ['лп'реп] V 1) випускати із загороди (обори, кошари); 2) звільняти з ув’язнення.
шірепеігаЬІе ['лп'репНгаЬІ] аф непроникнйй; непронйкливий.
ипреппед ['лп'репсі] аф ненапйса-ний.
шіреп$іопе<1 ['лп'реп/апб] аф 1) якйй не має права на пенсію; 2) якйй не одержує пенсії.
ипрепі ['лп'репі] аф 1) незачйне-ний, незамкнений; 2) не загнаний у загін (про худобу тощо).
ипреоріе ['лп'рі.рі] V збезлюдити; вйселити мешканців.
ішреоріеб ['лп'рі:рісі] аф ненаселе-ний, незаселений; безлюдний.
ипрегсеіуеб ['лпра:'8І:усі] аф 1) непомічений; 2) неспрййнятий, неусві-дбмлений.
шірегсерііуе ['лпра'зеріїу] аф 1) несприйнятливий; 2) якйй не сприймає.
шірегсії ['лп'ра:Ц] V зганяти з сідала.
ипрегГесіед ['лпра:Текйд] аф 1) не-удосконалений, неполіпшений; 2) незавершений, незакінчений.
шірегїоппесі ['лпра'£о:тсі] аф 1) невйконаний, нездійснений; 2) не-зіграний (про роль); не поставлений на сцені (про п'єсу).
ипрегіїоиз ['лп'репіаз] аф безпечний; неризикбваний.
шірегі$1іе<1 ['лп'репД] аф незагйб-лий, живйй.
шірегшапепі ['лп'ра:тапапГ] аф непостійний, тимчасовий.
ипрегшіПесі ['лпраі'тіскії а^/недоз-вблений; заборонений.
ітрегріехеїі ['лпра'ріекзі] аф 1) не-
шір
603
шір
розгублений; не збитий з пантелйку, неспантелйчений; 2) незаплутаний, нескладний, ясний, простий.
шірегзиасІаЬІе ['лпро'зхуекіоЬІ] асі) 1) який не піддається умовлянню; якого не можна переконати; 2) непохитний; невблаганний.
ипрегеиазіуе ['лпра'8\уеі8іу] асі] непереконливий (про доказ тощо).
ипрегіигЬеіІ ['лпра'іа:Ьсі] асі] незворушний; спокійний.
ішрЬі1о$орЬіса1 ['лп,£і1а'8о£іка1] асі] нефіл ософський.
ипріюпеііс ['лпГои'пеіік] асі] нефо-НЄТЙЧНИЙ.
ипрЬгазед ['лп'їгеїгсі] асі] не вйра-жений словами.
шірЬу8Іса1 ['лпТігікаї] асі] 1) нефі-зйчний; духовний; 2) що не відповідає законам фізики.
шіріск ['лп'рік] V розпорювати, пороти.
ішріскед ['лп'рікі] асі] 1) розпоротий; 2) недібраний, несортований; 3) незірваний (про квітку тощо).
шірісШгеедие ['лп,рікуа'ге8к] асі] 1) немальовнйчий; 2) неколорйтний.
ипріегсед [ 'лп'ріазі] асі] непроколо-тий, непростромлений.
ипріїе ['лп'раіі] V 1) брати з купи; 2) розбирати купу; < ~ аттз! військ. розібрати зброю! (команда).
ипріїоіед ['лп'раііаікі] асі] непіло-тований, некерований; ~ ші88І1е неке-рбвана ракета.
шіріп ['лп'ріп] V 1) відколювати, відшпйлювати; виймати шпилькй; 2) розстібати (одяг тощо).
шіріїшіпз ['лп'ріпн]] п розв’язування (шахи).
шірйіесі ['лп'рііід] асі] якйй не викликає жалю (співчуття).
шіріііїиі ['лп'ріііїіїї] асі/ безжалісний, немилосердний.
ипріасед ['лп'ріеїзі] асі] 1) не поставлений на (певне) місце; 2) не призначений на посаду (на місце); 3) спорт, якйй не зайняв жодного з перших трьох місць; 4) непроданий (про товар)', 5) нерозміщений (про позику тощо).
ипріаііесі ['лп'ріаеіід] асі] 1) розплетений, незаплетений (про косу)', 2) розпущений (про складки).
ипріаппед ['лп'ріаепсі] асі] 1) неза-планований; 2) позаплановий; несподіваний; ~ огдег позапланове замовлення.
шіріапі ['лп'р!а:пі] V виривати (з коренем).
шірІапіаЬІе ['лп'рІа.піаЬІ] асі] неродючий, безплідний (про землю).
ипріапіед ['лп'ріа:піні] асі] 1) не-посаджений, некультивований (про рослину)', 2) незаселений; 3) невстанов-лений, непоставлений.
ипріазіегед ['лп'р1а:8іасі] асі] неош-тукатурений; з відбйтою штукатуркою.
ипрІаизіЬІе ['лп'ркххаЬІ] асі] 1) неправдоподібний, неймовірний; 2) негожий, непорядний.
ипрІауаЬІе ['лп'рІеюЬІ] асі] 1) не підхожий для гри (про майданчик тощо)', 2) нездатний для гри на музйч-ному інструменті.
ипріеазапі [лп'ріегпі] асі] неприємний; огйдний; відворотний; ~ одоиг неприємний запах; ~ регзопаїіїу огйдна особа.
шір1еа5апіпе$$ [лп'ріегпішз] п 1) непривабливість, непринадність; 2) сварка; непорозуміння; - неприємність; < Ійе Іаіе ~ жарт, громадянська війна у США.
ипріеазапігу [лп'ріехпігі] п 1) неприємна подія; 2) ущипливе зауваження; уїдливість.
ипріеазіпз ['лп'р1і:гіт)] асі] неприємний, огидний; непривабливий, непринадний.
ипріеаіед ['лп'р1і:ікі] асі] непліси-рований; без складок; ~ зкігі непліси-рована спіднйця.
ипр1е<І£Є(1 ['лп'ріедзд] асі] 1) не зв’язаний обіцянкою, вільний; іо Ье ~ іо апу рагіу не належати до жодної партії; 2) незаставлений, не відданий у заставу.
ипрііапі ['лп'ріаюпі] асі] 1) негнуч-кйй; 2) непіддатливий, непоступливий; незговірливий; упертий.
ипрІои^Ьед ['лп'ріаисі] асі] 1) незораний; 2) з необрізаними краями (про книжку).
ипріискегі ['лп'рілкі] асі] 1) незірваний, незібраний (про квіти)’, 2) не-обскубаний (про птицю).
ипроскеі ['лп'рокіі] V виймати з кишені.
ипроегіс(аі) ['лпрои'еіік(зі)] асі] 1) непоетйчний; 2) прозаїчний, звичайний.
шіроіпіесі ['лп'рошіїд] асі] 1) неза-струганий, тупйй (про олівець)', 2) недотепний; банальний; заяложений; 3) без розділових знаків.
ипроІ8Є<1 ['лп'роігсі] асі] 1) неврів-новажений; 2) незбалансований.
ипроі8опе(1 ['лп'роігпсі] асі] неотру-єний.
ипро1І8Ііе<1 ['лп'роіі/і] асі] 1) невід-полірований; невідшліфований; необ-роблений; ~ зіопе невідшліфований камінь; 2) неелегантний, невйшука-ний; грубий; 3) без блйску; ~ зіїоез непочйщені черевйки.
ипроіііе [лпра'іаіі] асі] неввічливий, нечемний, нелюб’язний.
шіроіііісаі ['лпра'ЬіікаІ] асі] 1) що не стосується політики; 2) аполітйч-ний.
ипроііед ['лп'роиісі] асі] 1) не внесений до спйску вйборців; 2) якйй не
брав участі у голосуванні; якйй не голосував; 3) неопйтаний.
ипроШпаіед ['лп'роііпеїікі] асі] бот. незапйлений.
ипроііиіед ['лпра'1(і)и:ікі] асі] незабруднений.
ішрориіаг ['лп'роріиЬ] асі] 1) непопулярний; 2) неходовйй; що не користується попитом; 3) що не викликає симпатії (любові).
ішроріїїагіїу ['лп,рор)и'1аепіі] п непопулярність.
ішрориіаіесі [ 'лп'рор]иіеііід] асі] не-населений, незаселений.
ипро$$е$5Є(1 ['лпра'гезі] асі] 1) якйй не має власності; 2) що не перебуває у чиємусь володінні; що не має свого власника (господаря); незайнятий.
шіро$$іЬ1е ['лп'розаЬІ] асі] немож-лйвий, неймовірний.
шірозіесі ['лп'роиаіід] асі] 1) не надісланий поштою; 2) непоінформова-ний; якйй не одержав відомостей.
шір<И¥(1еге<1 ['лп'райрад] асі] 1) не посйпаний порошком; 2) не подрібнений на порошок; 3) ненапудрений.
ішргасіісаі ['лп'ргжкіїкаї] асі] 1) не-практйчний; 2) недоцільний; ~ ргоіесі недоцільний проект.
шіргасіі$е(і ['лп'ргжкіїзі] асі] 1) не-застосовуваний на практиці; 2) недосвідчений; невправний, невмілий; непрактйчний; ~ іп Ьизіпезз недосвідчений у справах (у бізнесі).
ішргаі$ед ['лп'ргеїгсі] асі] нерозхва-лений, невйхвалений, незвелйчений.
шіргесагіоиз ['лпрп'кєапаз] асі] 1) надійний, міцнйй; 2) безпечний, неризикований.
ипргеседепіед [лп'рге8ісіапіісі] асі] безпрецедентний; що не має прецеденту; безпрйкладний.
шіргесізе ['лпргҐ8аі8] асі] 1) неточний; 2) неакуратний, непунктуаль-ний; 3) нечіткйй.
ипргеШсіаЬІе [ 'лпрп'сіїкіаЬІ] асі] не-передбачуваний.
ішргеГасед ['лп'рге£і8і] асі] 1) без передмови; 2) без попередження.
ішргеііміісесі [лп'ргесізисіі8і1 асі] не-упереджений, безсторонній.
шіргете<Ша<е<1 [ ' лпргі' тесіїіе ііїсі ] асі] 1) ненавмйсний, неумйсний; необдуманий заздалегідь; 2) юр. ненавмйсний, випадковий.
шіргеоссиріе<1 ['лпрп обирані] асі] 1) не захоплений (не зайнятий, не окупований) раніше (від когось)', 2) не захоплений (думками)', незанепокбє-ний.
ипргерагед ['лпрп'рєасі] асі] непід-готовлений, неготовий; без підготовки; ~ ігапзіаііоп переклад з листа; І \уа8 поі ~ Гог іі я чекав цього, я був до цього готовий, для мене це не було несподіванкою.
шір
604
ипд
ипргеро88Є88ед ['лп,ргі:ра'ге8І] асі] неупереджений.
ипргеро88Є88Іп§ ['лп,ргі:ра'ге8іі]] асі] непривабливий, непринадний.
ипрге$сгіЬе(1 ['лпрп8'кгаіЬсі] асі] 1) непродиктований; добровільний; 2) непропйсаний (про ліки).
ипрге8Єп(аЬ1е ['лпрп'гепІаЬІ] асі] 1) непрезентабельний; непоказний: незугарний; 2) з поганою репутацією.
ипргезегуей ['лпрп'га:усі] асі] 1) не-збережений; 2) неконсервбваний.
шірге$ишіп£ ['лпрп'гіштіт)] асі] не-самовпевнений, скромний.
шірге$итрШои$ [ 'лпрп 'глт(р)^ио5] див. ипрге8итіп§.
шіргеіешііпз ['лпрпЧепдіі)] асі] невибагливий, скромний; без претензій, простий; (о ііує іп ап ~ \уау вестй скромний спосіб життя.
ітргеіепііоііБ ['лпрпЧеп/98] асі] не-претензійний; простйй, скромний.
ішргейу ['лп'рпії] асі] 1) некрасй-вий; неприємний; 2) негожий, непорядний; що заслуговує на осуд.
шіргеуаШіі£ ['лпрп'уеіііі]] асі] марний, безуспішний, безперспектйвний.
ипргеуепіаЬІе ['лпрп'уепіаЬІ] асі] невідворотний, неминучий.
ішргісесі [лп'ргаїзі] асі] 1) неоціне-ний; без певної цінй; без розцінки; 2) безцінний, неоціненний.
шіргіезі ['лп'ргігзі] V позбавляти священика сану.
шіргіезіїу [ 'лп'ргі:8і1і] асі] не гідний священика; що не лйчить духовній особі.
ипргіпсіріед [ 'лп'ргіпзарісі] асі] 1) безпринцйпний; безчесний; ~ го§ие безсоромний шахрай; ~ сопдисі без-принцйпна поведінка; 2) непринциповий, що не ґрунтується на певних прйнципах.
шіргіпіаЬІе ['лп'рппіаЬІ] ж//непридатний для друку, недрукований; нецензурний.
шіргіпіесі ['лп'рппйсі] асі] ненадру-кбваний; недрукований; рукопйсний.
шіргізоп ['лп'рпхп] V звільняти з в’язнйці.
ішргіуі1е£е<1 [ 'лп'рпуіікізсі] асі] не-привілейбваний; якйй не має привілеїв.
ипргігеб [лп'ргаїгсі] асі] неоціне-ний; не нагороджений призом.
шіргоЬе<1 ['лп'ргоиЬсі] асі] недослі-джений; нерозслідуваний.
ішргосіаітеїі ['лпрга'кіеїтсі] асі] не-проголбшений, неоголошений.
шіргосіисііуе ['лпрга'сілкйу] асі] непродуктивний, недоцільний; некорйсний; ~ саріґаі мертвий капітал.
шіргоГе$$іопа1 ['лпргаТе/апІ] асі] 1) непрофесіональний; - асіуісе порада нефахівця; 2) якйй не має професії; безфаховий; 3) що не відповідає етиці (правилам) професії.
шіргоіїіаЬІе [лп'ргоГіїаЬІ] асі] 1) неприбутковий, нерентабельний; невй-гідний; що не дає прибутку; 2) не-промислбвий; невйгідний для експлуатації (про родовище).
ипрго£ге$$іуе І'лпрга'дгевіу] асі] не-прогресйвний, непередовйй, відсталий.
ипрго1ііЬИе<1 ['лпрга'ЬіЬйкі] асі] не-заборбнений.
ипргоІіПс ['лпрга'ІіГік] асі] неродючий.
шірготІ8Іп£ ['лп'рготі8іі]] асі] 1) якйй не подає надії; що не дозволяє сподіватися на добрий результат; 2) безнадійний; невтішний.
ипрготріе<1 ['лп'ргот(р)Псі] асі] 1) спонтанний; мимовільний; 2) не-підказаний; зроблений з власної іні-ціатйви.
ипргошиїзаіесі ['лп'рготаїдеіікі] асі] неоголошений, непроголдшений; неоприлюднений.
шіргопоипсеаЬІе ['лпрго'паипвоЬІ] асі] 1) невимовний; важкйй для вимови; нелегковимбвний; 2) непристойний.
шіргор ['лп'ргор] у 1) забирати підпірку (підставку); 2) позбавляти опори.
шіргорег ['лп'ргора] асі] розм. непідхожий; недоречний.
шіргорігіои$ ['лпргз'рі/а8] асі] 1) несприятливий; 2) недоброзйчлйвий.
шіргороіііопаї ['лпрга'ро:/ап1] асі] непропорційний.
ІІПрГОвреГОІБ ['лп'рГ08р9Г98] ОСІ] 1) НЄ-процвітаючий; незаможний; 2) невдалий.
ипргоіесіед ['лпргаїекпсі] асі] 1) не-захйщений, відкрйтий; 2) беззахйс-ний; якйй не має підтрймки (захисту); 3) не покрйтий бронею (панциром).
шіргоіе$іе<1 ['лпргаЧевікі] асі] не-опротестбваний (про вексель).
шіргоуаЬІе ['лп'рги.уаЬІ] асі] недо-віднйй, недоказовий.
шіргоуе<1 ['лп'ргшусі] асі] недоведе-ний.
ипргоуіііеіі ['лпрга'уакіїсі] асі] 1) не-постачений; 2) не забезпечений (грошима тощо); ~ зсЬоо! приватна початкова школа; 3) не підготовлений (до чогось); іо Ье ~ а^аіпзі ап аНаск не бути готовим відбйти напад; 4) непередбачений; а сазе ~ Гог Ьу іЬе гиіез вйпадок, не передбачений правилами.
ипргоуокегі ['лпрга'уоикі] асі] не-спровокбваний, нічйм не вйкликаний; ~ аЬизе нічйм не вйкликана образа; іо гетаіп ~ не піддаватися на провокацію.
шіргшіеіі ['лп'рпЕПСІ] асі] непідріза-ний (про дерева тощо).
иприЬІізІїесі ['лп'рлЬ1і]ї] асі] 1) не-опублікбваний, невйданий; 2) неопри
люднений, необнарбдуваний; іЬе ~ Гасіз неоприлюднені факти.
шіршісШа! ['лп'рлі](к)ііи9І] асі] 1) непунктуальний, неточний, неакуратний; 2) якйй примушує чекати себе.
ипрішсйіаіед ['лп'рлд(к)диеііісі] асі] без розділових знаків.
шіршіі$1іаЬ1е ['лп'рлшрЬІ] асі] юр. некараний; що не карається.
шіріті$1іе(1 ['лп'рлт/і] асі] 1) непокараний; 2) безкарний.
ітригсІіа$(е)аЬ1е ['лп'ро^/озоЬІ] асі] 1) недоступний; якого не можна купйти (ні за які гроші); 2) непідкупний.
шіригс1іа$е(1 [ 'лп'ра:ір8і] асі] окуплений.
шіригШеЛ ['лп'ріиапГакі] асі] не-очйщєний, нерафінбваний.
ипригро8Є(1 ['лп'ра:ра8і] асі] 1) безцільний; 2) ненавмйсний, неумйсний.
ипригее ['лп'ра:8] у 1) виймати з гаманця (гроші); витрачати (гроші); 2) красти гаманець; 3) розгладжувати (зморшки).
шіриггіе ['лп'рлгі] у розгадувати; розв’язувати.
шм]иаі1ііі£ [ 'лп'кхуеііід] асі] небояз-кйй.
шкріаШіегі І [ 'лп'к\уз1іГаісі] асі] 1) не-підготбвлений, некваліфікбваний; 2) що не відповідає вимогам; 3) неправомочний; безправний; 4) беззастережний, безумовний; ~ зіаіетепі рішуча заява.
шкріаШіесі II [лп'к\¥ОІіГакі] асі] очевйдний, явний; страшенний; ~ Ііаг страшенний брехун.
шщиаііїу [ 'лп'к\¥ОІіГаі] у дискваліфікувати, позбавляти кваліфікації.
шщиееп ['лп'к\уі:п] у скйнути з престолу королеву.
шміиеепіу ['лп'к\уі:п1і] асі] не гідний королеви, нецарствений.
ипциеііед ['лп'кдуекі] асі] неприду-шений; незнйщений.
іпщііепсІїаЬІе [лп'к\уеп(і)рЬ1] асі] 1) невтоленний, невтолймий; 2) не-вгасймий, незгасний; 3) невичерпний (про ентузіазм).
шщиезііопаЬІе [лп'к\УЄ8ірпаЬ1] асі] безперечний, безсумнівний, незаперечний.
шщиезііопаЬІу [лп'к\УЄ8і/апаЬ1і] асіу безперечно.
ипчие8ііопе<1 [лп'к\¥Є8Српсі] асі] 1) неопйтаний, недопйтаний; 2) безсумнівний; незаперечний; безперечний; іЬе ~ піазіегріесез вйзнані шедеври.
шщиезііопіпв [лп'к\УЄ8ірпіі]] асі] 1) що не ставить запитань; 2) безсумнівний, безумовний; абсолютний; ~ оЬебіепсе сліпа покора.
шміиіеі ['лп'к\уаіаі] 1. п неспокій, занепокоєння; 2. асі] 1) неспокійний,
ипд
605
шіг
турботний; ~	тривожні ночі;
2) схвильований; стривожений.
шідиоіаЬІе ['лп'клуоиіаЬІ] асі] 1) нецензурний; 2) що не заслуговує цитування.
шідіюіе ['лп'їоуоиі] V грам, закривати лапки.
ипдіюіесі ['лп'клуоиіід] асі] 1) неци-тбваний, незгадуваний; 2) що не котирується; без оголошеного курсу (на біржі).
ипгапкед ['лп'гавтзкС] п військ, ря-довйй.
ипгаіед ['лп'геїіід] аф 1) неоціне-ний; нетаксований; 2) не обкладений (місцевим) податком; 3) не віднесений до певної категорії (до певного класу); 4) військ, некваліфікований; якйй не має спеціальної категорії.
ипгаііГіед ['лп'гжіїГаїд] аф нерати-фікований (про договір тощо).
шігауазесі ['лп'гзеуідзд] аф 1) неспу-стдшений, не сплюндрований; 2) неро-здрений, незруйндваний.
шігауеі [лп'гжуі] у 1) розплутувати (нитки тощо)’, 2) розплутуватися; 3) розгадувати, пояснювати (таємницю).
ітгагогед ['лп'геїгад] аф амер. неголений.
ішгеаскаЬІе ['лп'гкЦаЬІ] аф недосяжний.
шігеад ['лп'гесі] аф 1) непрочйта-ний; 2) неначйтаний; неосвічений; неписьменний, неграмотний.
шігеадаЬІе ['лп'гі:даЬ1] аф 1) нерозбірливий, нечіткйй (про почерк)’, 2) нечитабельний; нуднйй; непридатний для читання.
ипгеаду ['лп'гесії] аф 1) неготовий; 2) некмітлйвий; нетямущий; 3) нерішучий; 4) розм. у хатньому одязі.
ипгеаі ['лп'гюі] аф 1) нереальний; уявний, гаданий; 2) несправжній; недійсний, нечйнний, підроблений, фальшйвий.
шігеаІЕііс ['лппа'іізіїк] афнереальний; нереалістичний.
шігеаіііу ['лпп'жіііі] п 1) нереальність; 2) щось нереальне; 3) відірваність від життя.
шігеаІіхаЬІе ['лп'гіоІаігаЬІ] аф 1) нездійсненний; 2) якйй не може бути реалізований.
шігеаіігесі ['лп'паїаігд] аф нездійснений, невйконаний; нереалізований.
ипгеаред ['лп'гі.рі] аф незжатий, невйжатий; ійе сгорз аге зіііі ~ хліба ще не зжаті, урожай ще не зібрано.
шігеазоп ['лп'гіггп] п 1) нерозумність, дурість; 2) безрозсудність, нерозсудливість; нерезонність.
ипгеазопаЬІе [лп'гіїгпаЬІ] аф 1) нерозсудливий, нерозважливий; - соп-сіисі безглузда поведінка; 2) нерозумний; 3) надмірний; непомірний;
необгрунтований; ~ ргісе надмірно висока ціна.
ипгеазопед ['лп'гі:гпд] аф непродуманий; необгрунтований; неаргу-ментований.
шігеазопіпз ['лпТіїгпіт)] аф нерозумний, нерозсудливий.
ипгеЬіікаЬІе ['лпп'ЬіигкаЬІ] аф бездоганний.
шігесеіріе<1 ['лпп'зкіїд] аф не підтверджений розпйскою (про одержання).
шігесеіуаЬІе ['аип'зкузЬІ] аф 1) неприйнятний; 2) не придатний для приймання.
ипгесерііуе ['лпп'зерйу] аф несприйнятливий.
ипгесіргосаіед ['лпп'зіргакеїіід] аф який не має взаємності (відповіді).
ипгескопеїі ['лп'гекапд] аф недорахований, неперелічений; непідрахова-ний.
ипгесіаішед ['лпп'кіеїтд] аф 1) не-вйправлений; нерозкаяний; який не розкаявся (не виправився); 2) невй-требуваний, незатребуваний; 3) не-приручений; 4) с. г. необроблений; не-меліорований; неокультурений.
ипгесо§піхаЬ1е ['лп'гекадпаїгаЬІ] аф невпізнанний.
ипгесо£пІ2Є(1 ['лп'гекадпаїгд] аф 1) невпізнаний; 2) невйзнаний; що не дістав визнання.
шігесоїшпеїкіеіі ['лп,гека'тепдід] аф нерекоменддваний.
ипгесотрепзед ['лп'гекатрепзі] аф некомпенсдваний; невідплачений, не-віддячений; невідшкодований.
ітгесопсіІаЬІе ['лп'гекапзаіІаЬІ] аф непримиренний.
ітгесопзіпісіесі ['лп,гі:кзп8'іглкіід] аф не перебудований, переконструйований.
ипгесогдед ['лпп'когдід] аф неза-пйсаний, незафіксований; ^запротокольований.
ипгесоуегаЬІе ['лпп'клуогоЬІ] аф 1) непоправний; безповоротний; втрачений безповоротно; 2) невиліковний.
ипгеспіііед ['лпп'кги:іід] аф не-прйзваний, незавербований (про новобранця).
шігесіііїесі ['лп'гекіїГаїд] аф 1) не-вйправлений, невйвірений; 2) хім. не-очйщений; 3) ел. невйпрямлений.
ипгедеетед ['лпп'ді:тд] аф 1) не-вйконаний; недодержаний; ~ рготізе невйконана обіцянка; 2) невйкупле-ний (про заставу)’, 3) неоплачений; непогашений; 4) неспокугуваний.
ітгедгеззед [лпгґдгезі] аф 1) не-вйправлений; невідновлений; 2) невідшкодований, некомпенсдваний.
шіге<1іісе<1 ['лпп'д)и:8і] аф незмен-шений; неослаблений; незнйжений.
шігееі ['лп'гі:!] V 1) розмотувати
(котушку)', 2) розмотуватися (про котушку).
шігєєує ['лп'гііу] V (разі і р. р. ип-гоує, ипгееуед) мор. виймати з блока.
шігеПпед ['лпп Танід] аф 1) неочй-щений, нерафіндваний; ~ зи^аг нера-фіндваний цукор; 2) невйшуканий, невідшліфдваний, грубий; ~ таппегз грубі манери.
ітгеЛесііпз ['лпп'Лекіїд] аф 1) фіз. що не відбиває (світла)’, 2) бездумний, нерозсудливий; легковажний.
шігеГогтед ['лппТоїтд] аф переформований; невйправлений, незміне-ний, неперетвдрений.
шігейгасіед ['лпп'Ггаекіїд] аф опт. неперелдмлений.
ипгеігезЬед ['лппТге/і] аф неосві-жений; іо \уаке ~ прокйнутися стомленим.
шігезаі ['ли'гі:до1] аф некоролівсь-кий; нецарський; нецарствений.
ішге^апіед ['лпп'да:дід] аф якйй не користується увагою (повагою); не-хтуваний, ігнорований.
шігезапійіі ['лпп'дагдГйІ] аф 1) неуважний; недбайлйвий; 2) нешаноб-лйвий.-
шігезепегаіе ['лпп'дзепопі] аф К) не оновлений духовно; нерозкаяний; 2) не навернений (до християнства)', 3) якйй уперто відстоює свої помилкові погляди; грішний.
ипге^ізіегед ['лп'гедзізіад] аф 1) незареєстрдваний; - сііігепз громадяни, які не зареєстровані у спйску вйборців; 2) неіменнйй, вйданий на пред’явника.
шіге£геііед ['лпп'дгеіід] аф якйй не викликає жалю; неоплакуваний.
шігезиіаіед ['лп'гед)и1еііід] аф 1) нерегульдваний, ^контрольований; ~ ігаїїіс нерегульдваний вуличний рух; 2) безладний, хаотйчний; невпо-рядкдваний.
ішгеїіеагзед ['лпп'йогзі] аф 1) не-підготдвлений; несподіваний; непередбачений; ~ зреесй непідготдвлена промдва; ~ ейесі несподіваний ефект; 2) невідрепетйруваний, без репетйцій; ~ ріау п’єса, поставлена без репетйцій.
шігеіп ['лп'геїп] V 1) попустйти віжки (поводй); розгнуздати; 2) перен. звільнйти, попустйти; дати вдлю.
шігеіпед ['лп'геїпд] аф 1) некерд-ваний віжками; без віжок; 2) невга-мдвний, нестрймний; ~ раззіопз не-вгамдвні прйстрасті.
ипгеїаіед ['лпп'їеііід] аф 1) (іо) не пов’язаний (з чимсь)’, що не має від-ндшення (до чогось)’, 2) неродйнний; що не має родйнних зв’язків; 3) не-розказаний; іо Іеауе а Гасі ~ приховати факт.
ипгеїахед ['лпп'їжкзі] аф 1) нероз-слаблений, неослаблений; 2) непом’-якшений.
Ш1Г
606
ипг
ипгеїепііпз ['лпп'їепйі)] асі] 1) безжалісний, жорстокий; невблаганний; непохйтний, незламний; 2) неослабний.
шігеІіаЬІе ['лпп'ІаіаЬІ] аф ненадійний; недостовірний; що не заслуговує довір’я.
шігеїіеуед ('лпп'іігусі] аф 1) не звільнений (від обов’язків тощо); 2) що не одержав допомоги; 3) одноманітний, монотонний; 4) незмінний, незмінюваний (про вартового).
шіге1і§іои$ ['апп'іісізоз) аф 1) що не стосується релігії; не зв’язаний з релігією; світський, мирський; 2) не-релігійний.
ипгетагкаЬІе ['лтт'та:каЬ1] афнє-видатнйй, невизначнйй; звичайний; непримітний; не вартий уваги.
шігететЬегесі ['лпп'тетЬасі] аф забутий; що не залйшйвся в пам’яті.
шігетіПе<1 [,лпп'тіШі] аф 1) не-п рощений (про борг); 2) невідпущений (про гріх); 3) безупйнний, постійний; ~ айепііоп неослабна увага.
ітгетіКіпз [,апп'шіііі]] аф 1) неослабний; 2) невпйнний, безупйнний; ~ гаіп безупйнний дощ; 3) наполегливий, настійний; ~ Іоіі наполеглива праця.
ипгетогзеГиІ ['лпгґтзгзйіі] аф якйй не розкаюється; якйй не відчуває за собою винй.
шігетшіегаііуе ['лпп'т)и:пзгайу] аф неприбутковий, невйгідний; нйзь-ко оплачуваний; ~ оссирайоп невйгід-не заняття.
ипгеїкіегаЬІе ['лп'гепсіагаЬІ] аф не-передаваний, неперекладнйй (на іншу мову).
шігепе^уед ['лпп'п]и:сі] аф 1) невід-новлений, невідбудований, нерестав-рований; 2) непоновлений; 3) непро-довжений (про строк чинності угоди тощо).
шігеїкмупеїі ['лпп'паипсі] аф маловідомий, непомітний, нічйм не прославлений.
ішгепїаЬІе ['лп'гепїаЬІ] аф неорен-дований; якйй не підлягає здачі в оренду.
шігераігегі ['лпп'рєод] аф 1) невід-ремонтований; неполагоджений; непо-правлений, невйправлений; 2) невідшкодований.
шігереаіесі ['лпп'рі:кі] аф неану-льований; невідмінений, нескасова-ний; чйнний (про закон тощо).
ипгереаіаЬІе ['лпп'ріїоЬІ] аф 1) неповторний; 2) нецензурний, непристойний.
ипгерепіапі ['лпп'репїзпі] аф 1) нерозкаяний; якйй не розкаюється; ~ зіппег нерозкаяний грішник; 2) якйй уперто обстоює свою помилкову думку.
шігеріпіпз ['лип'ранні]] аф якйй не скаржиться, покірний.
ішгерІасеаЬІе ['лпп'рІеїзоЬІ] аф незамінний.
ипгерогіесі [ 'лпп'роіід] аф 1) не-повідомлений; не доведений до відома; 2) неподаний (про звіт); 3) не внесений до офіційної доповіді (парламенту); 4) не взятий на облік; незареєс-трований (про хворого).
шігерге$епіа1іуе [ 'ап, герп 'гепіаїїу] аф 1) нехарактерний, непоказовий; нетиповий; 2) непредставнйцький.
ипгерге8еп(е(і ['лп.герп'хепїкі] аф непредставлений, нерепрезентований.
ипгергіпіесі ['лпгі:'рппік1] аф непе-редрукований, неперевйданий.
ипгергоасЬГиІ ['лпп'ргоиЦГиІ] аф бездоганний.
ипгергосіисіЬІе [ 'лп.гіїрга'фи.зоЬІ] аф невідтворюваний.
ипгергоуаЬІе	['лпп'рпгуаЬІ]	аф
якйй не заслуговує догани.
ипгери^папі ['лпп'рлдпзпі] аф 1) несуперечливий; сумісний; 2) не-опірний, покірний, покірливий; 3) не-протйвний; якйй не викликає відрази.
ипгечиігеїі ['лпп'кхуаіасі] аф необов’язковий; непотрібний.
ітгечиііеіі ['лпп'кхуаіікі] аф 1) не-оплачений, некомпенсований; неви-нагороджений; ~ ІаЬоиг неоплачена праця; 2) якйй не користується взаємністю; ~ іоує кохання без взаємності; 3) невідомщений.
ипгезепіГиІ ['лпп'гепгїиі] аф 1) не-ображений; необурений; 2) незлопам’ятний, необразливий.
ипге$егуе ['лпп'га:у] п 1) нестрй-маність; 2) відвертість.
ипге$егуе<1 ['лпп'гагусі] аф 1) не-стрйманий; ~ сопГідепсе повне довір’я; 2) відвертий, неприхований; ~ паїиге відкрйта натура; відвертий характер; 3) не обмежений умовами, необумовлений (про договір); 4) незарезервова-ний, незаброньований, не замовлений заздалегідь; ~ зеаіз незарезервовані місця.
ипгезегуеШу [,лпгі'га:Уісі1і]	а сі у
1)	відверто; 2) без застережень.
шігезізіесі ['лпп'хізіїд] аф якйй не зустрів опору (протидії); без опору.
шіге$і$ііп£ ['лпп'хізіп]] аф якйй не чйнить опору; поступливий, піддатливий.
ипге$о1уе<і [лпп'гоіусі] аф 1) нерішучий; 2) якйй не прийняв рішення; якйй не наважився; 3) нерозв’язаний, невйрішений; ~ ргоЬІет невйрішена проблема; 4) нерозкладений; що не розпався (на складові частини).
шіге$ресІе<1 ['лппз'рекПд] а^неша-нований; якйй не користується повагою.
ипге$роп$іЬ1е ['лппз'ропзаЬІ] аф
1)	невідповідальний; 2) безвідповідальний.
шіге$роп$іуе ['лппз'ропзіу] аф 1) що не реагує (на щось — (о); 2) нечуйний; 3) несприйнятливий (до чогось — їо).
шіге8і ['лп'гезі] п 1) неспокій, занепокоєння; хвилювання; 2) заворушення, безпорядки.
шіге$ІЇи1 ['лп'гевіїіїї] аф неспокійний; невгамовний, неугавний; метуш-лйвий.
ипгезііпз ['лп'гезйі]] аф невтомний; ~ асііуіїу невтомна діяльність.
ипгезіогесі ['лппз'іо.’д] аф 1) нере-ставрований, невід но влений; 2) не повернений (на попереднє місце).
ипге8ігаіпе(1 [ 'лпп8 'сгетсі] аф 1) нестрйманий; непоміркований; невгамовний; ~ ргаізе надмірна похвала; 2) невймушений, природний; ~ 1аи§К-іег природний сміх; 3) необмежений.
шігезігісіесі ['лппзЧпкйд] аф необмежений; ~ аиїіїогіїу необмежені повноваження.
ипгеіепііуе ['лпп'ґепііу] аф що не зберігає (не утрймує); ~ тетогу слабка пам’ять.
Ш1ГЄ¥ЄП£Є<1 ['лпп'Уельсі] аф неві-домщений.
ипге¥егеп<1 ['лп'геуагапсі] аф не гідний поваги.
шіге¥ег$е<1 ['лпп'уа:8і] аф 1) непе-ревернутий, неперекйнутий; 2) незмі-нений; 3) неанульований, нескасова-ний, невідмінений.
шіге¥І8Є<і ['лпп'уаїхд] аф 1) непе-ревірений; невйправлений; 2) непере-глянутий.
ипгеуокед ['лпп'уоикі] аф невідмінений, нескасований.
шігеі¥аг<1е<1 ['лпп'А¥о:дід] аф нена-городжений.
ипгЬутегі ['лп'гаїтсі] аф неримб-ваний.
ипгЬуіЬтіса! ['лп'пдтікаї] аф неритмічний.
шігі<1(1еп ['лп'псіп] аф необ’їждже-ний; що не ходйв під сідлом (про коня).
ітгі<1<11е ['лп'пді] у 1) розгадувати (загадку); 2) пояснювати (таємницю).
шігі£ ['лп'пд] у 1) мор. розснащувати; роззброювати; 2) роздягати.
шігізМеоиз [лп'гаїуаз] 1. п (ііїе ~) збірн. нечестйвці; 2. аф 1) нечестйвий; неправедний; 2) несправедлйвий; не-засл^бкений; ~ зепіепсе несправедлйвий вйрок.
шігір ['лп'пр] у 1) розпорювати; розрізати; розривати; 2) розкривати, відкривати (план тощо); 3) знімати з даху черепйцю.
ипгіре ['лп'гаїр] аф неспілий, незрілий, нестйглий; недозрілий; зелений.
шігірріеіі ['лп'пркі] аф без брйжів, гладкий (про поверхню води).
ипг
607
Ш18
ипгізеп ['лп'пгп] асі] що не піднявся (не зійшов); іке ~ зип сонце, що ще не зійшло.
ипгіуа1(1)е<і [лп'гаїуакі] асі] що не має собі рівних; що не має суперників; неперевершений; незрівнянний; Ійезе §оосІ8 аге ~ ці товари найкращі (поза конкуренцією).
шігіуєі ['лп'пуіі] у 1) розклепувати; 2) відчіпляти; відокремлювати; відв’язувати.
ішгоЬе ['лп'гоиЬ] V знімати одяг (мантію).
шігоіі ['лп'гоиі] у 1) розгортати, розкочувати; 2) розгортатися.
ипгошапііс ['лпга'тжпик] аф неро-мантйчний.
шігооГ ['лп'пі:£] у розбирати дах (покрівлю).
шігооі ['лп'піі] у 1) викорчовувати; 2) викорінювати.
шігоКеп ['лп'гот] асі] непрогнйлий; незіпсбваний.
шігошкі ['лп'гаипсі] у фон. делабі-алізувати (голосний звук).
шігоує ['лп'гоиу] разі і р. р. від ип-ГЄЄУЄ.
ипгоуаі ['лп'гоюі] аф некоролівсь-кий; не гідний короля; нецарствений.
ипгиГПед ['лп'глГкі] аф 1) гладкий, рівний (про поверхню моря); 2) спокійний, тйхий; несхвильбваний.
иппііед І'лп'пгкі] аф 1) ^контрольований, некербваний; безконтрольний; 2) нелінійбваний (про папір).
шіпііу [ 'лп'ги.іі] аф 1) непокірний, непокірливий, неслухняний; 2) шалений, бурхлйвий, несамовйтий; тетЬег жарт, язйк; ~ зігеатз бурхлйві потоки.
шіпітріеіі ['лп'глтрісі] аф 1) не-м’ятий, непожмаканий; гладкий; 2) нескуйбвджений, непокбшланий (про волосся).
ітпізіегі ['лп'глзікі] аф незаіржа-вілий, незаржавілий.
ші$а<1<11е ['лп'згесії] у 1) розсідлати (коня)', 2) скйнути вершника (з сідла).
шкаґе ['лп'зеїі] аф 1) небезпечний, ризикований; ~ теііюсі ризикований метод; 2) ненадійний; 3) якйй наражається на небезпеку; якйй ризикує.
ші$аі<1 ['лп'зесі] 1. аф несказаний; невйсловлений; уои Над Ьеііег Кауе ІеГі іі ~ ви б краще мовчали про це; 2. разі і р. р. від ипзау.
ші$аіпіе<1 ['лп'зетіїд] аф некано-нізбваний.
шізаіагіесі ['лп'зжіапсі] аф якйй не одержує зарплату; якому не платять зарплату; неоплачуваний (про посаду).
шізаІеаЬІе ['лп'зеїІоЬІ] аф що не користується попитом, неходовйй (про товар).
ші$а1іе<1 ['лп'зо:1ікі] аф несолоний, непосблений.
ипзаіиіагу ['лп'зжііиіап] аф неко-рйсний, шкідлйвий (для здоров'я).
ші$апсІюпе<1 ['лп'заеі](к)рпсі] аф несанкціонований, незатверджений.
ипзапе ['лп'зеш] аф божевільний, ненормальний.
шізапііагу ['лп'зжпПап] аф антисанітарний; негігієнічний, нездоровий (про середовище).
ип$аіе<1 ['лп'зеїікі] аф ненагодбва-ний; ненасйчений; непересйчений; не-задовблений (про бажання, апетит тощо).
ипзаіізГасіогіїу [ 'лп,8жііз'£жкі9п1і] асіу незадовільно.
шізаіізґасіогу ['лп.зжіїз'йекіап] аф незадовільний; недостатній.
ипзаіізГіед ['лп'заеіізГаїсі] аф неза-довблений, невдовблений; незаспокб-єний; ~ бетапб незадовблений попит.
ип$агі$(уіп£ ['лп'зжіїзГапі]] аф незадовільний; що не задовольняє; що не насйчує; ~ теаі непожйвна (несйт-на) їжа.
ші$аШгаіе<1 ['лп'заеі/огеїікі] аф хім. ненасйчений.
ипзауоигу ['лп'зєіуоп] ай] 1) не-смачнйй; позбавлений смаку, без смаку; прісний; 2) неприємний, протйв-ний, огйдний; непривабливий; гериіаііоп погана репутація (слава); ~ гоїе непринадна роль; ~ зтеїі неприємний запах, сморід.
ітзау ['лп зеі] у (разі і р. р. ипзаіб) брати сказане назад, зрікатися своїх слів; відмовлятися (від сказаного).
шізсаІаЬІе ['лп'зкеїІзЬІ] аф неприступний (про скелю тощо).
шізсаіе ['лп'зкеїі] у 1) зіскоблювати (зчищати) луску (з риби)', 2) знімати (зіскрібати) накип.
ипзсагесі ['лп'зкєасі] аф неналяка-ний.
ип8сагге(1 [’лп'зка.б] аф не покрйтий рубцями (шрамами), без рубців (шрамів).
шізсаіііесі ['лп'зкеїдсі] аф непо-шкбджений, неушкбджений, цілий.
ші$сепіе<1 ['лп'зепікі] аф ненаду-шений; непахучий, незапашнйй; ~ зоар непахуче мйло.
ипзсіюіагіу ['лп'зкоіаіі] аф 1) не-властйвий ученому; 2) неерудбваний.
ипзскооІесі ['лп'зкшкі] аф 1) не-навчений, невчений; 2) природний, природжений; ~ іаіепі природжений талант; 3) недосвідчений; незвйклий; 4) що не має школи (про село тощо).
ипзсіепШіс ['лп,заіап'іі£ік] аф ненауковий, антинауковий.
ипзсогсіїесі ['лп'зкогф] аф неспале-ний; невйпалений; необпалений, не-обсмалений.
ипзсогед ['лп'8кз:б] аф 1) незаруб-лений, без позначок; 2) незарахбва-ний (про гру).
ипзсгатЬІе ['лп'зкгжтЬІ] у 1) роз
кладати на складові частйни; 2) розм. розшифровувати, роз’яснювати (написане).
шюсгаісіїесі ['лп'зкгжі/і] аф непо-дряпаний, нероздряпаний; нерозчесаний.
шізсгеепесі ['лп'зкгіїпсі] аф 1) не-захйщений екраном (шйрмою, гратами); незагороджений; 2) непросіяний; 3) військ, неприкрйтий, незахйщений; 4) військ, незамаскбваний.
ип8сгеі¥ ['лп'зкги:] у відгвйнчува-ти(ся); розгвйнчувати(ся).
ип$сгеч¥е<1 ['лп'зкпі:д] аф відгвйн-чений, незагвйнчений.
ипзсгіріигаї ['лп'зкпрЦагаї] аф не-біблійний; що не відповідає святому письму.
ипзспіЬЬед ['лп'зкглЬсі] аф не чй-щений (не тертий, не МЙТИЙ) ЩІТКОЮ.
шізспіриіоиз ['лп'$кги:р]иЬ5] аф 1) несумлінний; безсовісний; без-принцйпний; 2) неделікатний; нерозбірливий у засобах.
шізеаі ['лп'зі:!] у 1) розпечатувати; знімати печатку; 2) розкривати, виявляти.
шізеаш ['лп'зі:т] у розпорювати; розшивати; розривати (різким рухом).
ипзеагсЬаЬІе ['лп'за:і/аЬ1] аф 1) не-досліджуваний; що не піддається дослідженню; 2) незбагненний; таємнй-чий.
шізеагсЬес! ['лп'заІД] аф 1) недо-сліджений; 2) необшуканий, неогля-нутий; 1и^а§е раззеб ~ багаж пропустили без огляду.
ші$еа$опаЬ1е ['лп'зі:хпаЬ1] аф 1) несезонний, не по сезону; що не відповідає порі року; ~ соїб холод не по сезону; 2) несвоєчасний, непідхожий; недоречний, невчасний; ~ ]оке недоречний жарт; ~ гециезі несвоєчасне прохання.
ипзеазопеїі ['лп'зіггпб] аф 1) без приправи, неприсмачений (про страву)', 2) недостйглий; недоспілий; не-вйтриманий (про вино)', невйсушений; ~ \уооб невйсушена деревина; 3) не-прйвчений, незвйклий; нетренбваний; 4) військ, необстріляний; якйй не має бойового досвіду.
шізеаі ['лп'зі:!] у 1) зштовхувати з місця; 2) скидати вершника; скидати із сідла; 3) позбавляти місця (становища); 4) позбавляти парламентського мандата.
ипзеа^огіїїу ['лп'зі:,\уа:бі] аф непридатний для плавання; немореплав-ний.
ипзесопііеіі ['лп'зекапсіїсі] аф якйй не має підтрймки (допомоги); непід-трйманий; Ьіз тоііоп \уаз ~ його про-позйцію не підтрймали.
ипзесіагіап ['лпзек'ієапап] аф 1) несектантський; якйй не належить до секти; 2) якйй не належить до пев
ип8
608
Ш18
ної церкви (до певного віросповідання); 3) який не розрізняє віросповідань; 4) неконфесійний, світський (про школу).
ипзесиїаг ['лп'8ек)и1а] асі] немирсь-кйй, церковний.
шкесигесі ['лпзі'кіизд] асі] 1) неза-безпечений, негарантбваний; ~ іепапі незабезпечений орендар; 2) незамкне-ний (про двері)\ 3) незакріплений.
ші$е<1епіагу ['лп'зесіпіап] 1. п неосілий (кочовий) народ; 2. асі] неосілий, кочовйй.
ші$е<1исіі¥е ['лпзі'блкЦу] асі] неспо-кусливий.
ипзееаЬІе ['лп'зі:оЬ1] асі] невйдй-мий.
ші$ееіп£ ['лп'5І:іі]] асі] 1) невидющий, незрячий; 2) неспостережливий; якйй не помічає.
шізеешіу ['лп'8І:т1і] асі] неналежний; непристойний; неподобний.
ип$ееп ['лп'вігп] 1. п 1) урйвок для перекладу з листа; 2) переклад з листа (без підготовки); 3) (іке ~) духовний (внутрішній) світ; 2. асі] 1) невйдй-мий; невйдний; непомітний; 2) непо-бачений, непомічений; < ~ ігапзіаііоп переклад без підготовки (з листа).
ішзеігесі ['лп'зі:хсі] асі] 1) несхбпле-ний, упущений, пропущений, прогаяний; ~ оррогШпйіез прогаяні можлйво-сті; 2) незахбплений, сконфіскований.
ип$е1<1оіп ['лп'веїсіат] асіу нерідко.
шюеіесіесі ['лпві'іекікі] асі] невідіб-раний, взятий навмання.
шізеИізЬ ['лп'зеІГі/] асі] неегоїстйч-ний, безкорйсливий; ~ йеір безкорй-слива допомога.
ші$еп$аііопа1 ['лпзеп'веїрпі] асі] не-сенсаційний.
шізепзесі [лп'8ЄП8і] асі] безглуздий.
ші$еп$іііуе [лп'8ЄП8Шу] асі] 1) не-чутлйвий; 2) невразлйвий, несприйнятливий.
шізепі ['лп'зепі] асі] непбсланий, ненадісланий; ійе іеіе^гат гетаіпесі ~ телеграма залйшйлася невідісланою.
ітзепгітепіаі ['лп,8епіі'тепгі] асі] несентиментальний.
шюерагаіесі ['лп'зерагеїікі] асі] 1) невідділений, невідокремлений; 2) несортбваний.
Ш1$ЄГ¥Є<1 ['ап'89:усі] асі] 1) необслу-жений; 2) спорт, недоданий (про м'яч).
ипзепісеаЬІе ['лп'8а:Уі8аЬ1] асі] 1) непридатний для використання, ненадійний в експлуатації; якйй вййшов з ладу; іо §о ~ виходити з ладу, пошкоджуватися; ~ ецпіртепі непридатне обладнання; 2) неміцнйй.
Ш15ЄІ [лп'8еі] асі] 1) що не зайшов (про сонце); 2) не вставлений в оправу; 3) невправлений.
шкеїііе ['лп'зеїі] V 1) порушувати розпорядок; вибивати з колії; 2) розладнувати (здоров'я тощо); 3) засму
чувати, розстроювати; 4) зміщати, зсовувати, зрушувати; 5) зрушуватися, міняти положення (позйцію).
ші$еК1е(і ['лп'8еікі] асі] 1) нестій-кйй; неусталений; ргісез гетаіп ~ ціни залишаються нестійкйми; 2) неспокійний, неврівноважений; 3) неврегу-льбваний, невйрішений; 4) неоплаче-ний; ~ беЬіз нес плачені боргй; 5) незаселений; 6) хім. невідстбяний..
ип£егі1іїі£ ['лп'8еі1іі]] асі] тривожний; що турбує (непокоїть); ~ ПЄ\¥8 тривожні новйни.
ші5Є5¥ ['лп'зои] V (разі ип8е\уеб; р.р. ип8е\уп) розпорювати (пошите).
ипземті ['лп'зоип] р. р. від ип8Є\у.
ипзех ['лп'зекз] V 1) позбавляти ознак статі; робйти безстатевим; 2) позбавляти мужності; 3) позбавляти жіночності.
шкехиаі ['лп'зекзіиаі] асі] нестатевий.
ипзкаскіе ['лп'/аекі] V 1) скидати кайдани; 2) звільняти; давати волю.
ші8Ііа<1е<1 ['лп'/екіїсі] асі] 1) без тіні; незатінений; незахйщений від сонця; 2) контурний, лінійний; без тіней (про малюнок); 3) без абажура (про лампу); 4) амер. без штор, незаштбрений (про вікно).
ип8Ііа<1о^е<1 ['лп'/аесіоисі] асі] 1) не-затемнений; незатінений; 2) безхмарний, яснйй, світлий; незатьмарений.
ші8Ііак(е)аЬ1е ['лп'/еікаЬІ] асі] непохитний, непорушний; ~ ГаііЬ непохйт-на віра.
ші$1іакеп ['лп'/еікп] асі] непохйт-ний, стійкйй, твердйй; ~ гезоіигіоп тверде рішення.
ипзііатед ['лп'/еїтсі] асі] 1) безсоромний, безсовісний; 2) неприсорбм-лений.
ипзііаред	['лп'/еірі]	асі]	без-
формний.
ипзЬареІу ['лп'/еірії] асі] безформний; поганої статури; незграбний; потворний.
шізііареп ['лп'/еірп] асі] безформний.
ші$1іаге<1 ['лп'/єосі] асі] неподілений (з кимсь); ~ іоу неподілена радість.
іт$)іаКеге(і [ 'лп '/аеізсі] асі] 1) неподрібнений, нерозбйтий; 2) незруйнб-ваний (про надії тощо).
шюііауеп ['ап'/єіуп] асі] неголений.
ипзкеаіііе [ лп'/і:д] V виймати з піхов; іо ~ Ше 8\¥огб розпочати воєнні дії.
['лп'/есі] асі] непролйтий; ~ іеаг8 невйплакані сльози.
ип8ке11е(1 ['лп'/еісі] асі] 1) не очй-щений від шкаралупи (від лушпайок); 2) військ, не обстрілюваний артвогнем, непрострілюваний (про місцевість).
ипБІїеИегесІ ['лп'/екоб] асі] і) не-прикрйтий, незахйщений; 2) що не
має притулку (сховища); < ~ іпбизігіез непротекційні галузі промисловості.
іш$1ііе1<1е(1 ['лп'/і:Ібісі] асі] незахйщений; незакрйтий, незаслбнений.
шізЬір ['лп'/ір] V 1) вивантажувати (з судна); 2) висаджувати на берег (пасажирів); 3) знімати, прибирати (весла тощо).
шізйоскесі ['лп'/окі] асі] 1) непри-голбмшений, незворушений; 2) не-обурений, нешокбваний.
ип8ЙО(і ['лп'/об] 1. асі] 1) невзутий, босий; 2) непідкбваний, розкований (про коня); 2. разі і р. р. від ипзйое.
ипзЬое ['лп'/и:] V (разі і р. р. ипзйосі) 1) роззувати (когось); знімати взуття (з когось); 2) розковувати (коня).
ішзіюгп ['лп'/о:п] асі] нестрйжений, непідстрйжений; непідрізаний; ~ ЬеагсІ непідстрйжена борода.
ип$йоіїепе<1 ['лп'|о:тд] асі] 1) не-укорбчений, непідкорбчений; 2) не-скорбчений.
Ш18І1ОІ ['лп'/оі] асі] 1) нерозстріля-ний; 2) нерозряджений (про рушницю); 3) невйпущений (про снаряд); 4) що не дав паростків.
іт$1юі¥П ['лп'/оип] асі] непоказа-ний.
ітзйгіпкаЬІе ['лп'/гп]коЬ1] асі] текст, неусадочний; що не збігається (не зсідається) від прання.
ип$Ьгткіп£ [лп'/пт)кіі]] асі] непо-хйтний; твердйй; невідступний.
ші$ЬгІ¥Єп ['лп'/пуп] асі] якйй не сповідався; якйй не дістав відпущення гріхів; грішний.
шізЬішпаЬІе ['лп'/лпоЬІ] асі] неминучий; ~ боот неминуча доля.
шізЬиі ['лп'/лі] асі] незакрйтий, не-зачйнений; відкрйтий, відчйнений.
шізЬиЦег ['лп'/ліа] V відчиняти віконниці; знімати віконниці з вікон.
ипзіІЇесі ['лп'8ігііб] асі] 1) непросі-яний; 2) перен. нерозглянутий, непро-аналізбваний.
['лп'ааїї] V засліплювати.
ші$і£1ііе(і ['лп'заіііб] асі] 1) що не потрапив у поле зору; іке хуоосі із згіїї ~ лісу все ще не вйдно; 2) що не має прицілу (про рушницю); 3) неприціль-ний.
ші$І£Ііі1у [ 'лп'заіііі] асі] негарний, непривабливий, непринадний; потворний.
ші$і£пе<1 |'лп'8аіпб] асі] непідпйса-ний.
ип$іІ¥еге<1 ['лп'8і1уосі] асі] непосріб-лений.
Ш18ІП ['лп'8іп] V спокутувати гріх.
Ш15ІПСЄГЄ ['лп8іп'8іо] асі] нещйрий, нещиросердий.
ІШ8ІПЄ5У ['лп'8іп]и:] V ослабляти, розслабляти; іо ~ гііе епету вйснажити протйвника.
ші$іпйі1 [ лп'зіпГйі] асі] безгрішний, безгріховний.
Ш18
609
Ш18
іш$і$іег1у ['лп'8і8І9Іі] асі]несестрйн-ський; що не лйчить сестрі.
шкігеаЬІе ['лп'заігаЬІ] асі] що не досяг нормальної величинй (про рибу).
іш$іге<1 ['лп'заігб] асі] 1) нерозсор-тбваний за розміром; 2) непроклеє-ний.
ипзкШйІ ['лп'вкііїйі] асі] 1) невмілий, невправний, немайстерний; 2) незграбний, неспрйтний.
швкіїїеб ['лп'зкіїб] асі] 1) ненавче-ний; некваліфікбваний; ~ ІаЬоиг а) не-кваліфікбвана (чорна) праця; б) неква-ліфікбвана робоча сйла; 2) невмілий, недосвідчений.
шккіїшпеїі ['лп'зкітб] асі] з незня-тою піною (плівкою); ~ тіїк незбйране молоко.
іт$1аке<1 ['лп'зіеікс] асі] 1) невтоленний (про спрагу тощо); 2) негаше-ний (про вапно).
ші$1ееріп£ ['лп'8Іі:ріт) ] асі] невсипущий, недремний; ~ УІ£І1апсе невсипуща пйльність.
шізіері ['лп'віері] асі] 1) якйй не спав; якйй не лягав спати; 2) незім’-ятий (про постіль).
ип5Ііп£ ['лп'зігд] V (разі і р. р. ип-8Іип§) 1) відв’язувати; скидати, знімати; 2) військ, скидати з плеча; 3) мор. знімати із стропа.
шкіиісе ['лп'8Іи:8] V випускати (спускати) воду через шлюз.
шкІшпЬегшз ['лп'зІлтЬапт)] асі] недремний, невсипущий; пйльний.
['лп'8Ілі]] разі і р. р. від иП8ІІП£.
шкшіїіпз [ 'лп'зтаїїіі] ] асі] неусміх-нений.
ипзтігсіїеб ['лп'зтогф] асі] незабруднений; незаплямований.
ип8токе(1 ['лп'втоикі] асі] 1) неза-кбпчений, незадймлений, непрокбп-чений; 2) некбпчений; 3) необкуре-ний; 4) невйкурений.
ипзтооіЬ ['лп'8ти:д] асі] нерівний, негладкий; шерехатий, шорсткйй.
ші8ііар ['лп'8пжр] V розстібати (відстібати) застібку.
ипзпагі ['лп'8па:1] V розплутувати.
шгсоЬег ['лп'зоиЬз] асі] 1) нетверезий; 2) несерйозний; нестатечний; не-позитйвний; 3) непомірний у вживанні спиртнйх напоїв; якйй любить вйпити.
шізосіаЬІе ['лп'зои/аЬІ] асі] відлюдний, некомпанійський; стрйманий; ~ бетеапоиг стрйманість.
шкосіаі ['лп'зоирі] асі] 1) антигромадський; 2) відлюдний, нетоварйсь-кий.
ші$о<1<1еп ['лп'зобп] асі] непромбк-лий; не просочений вологою.
ип8ОІ1ед ['ап'8Оі1сі] асі] незабруднений, незамазаний; ~ пате незаплямб-ване ім’я.
ип$о1<1 ['лп'зоиіб] асі] непрбданий,
нерозпроданий; залежачий (про товар).
ітзоібег ['лп'воіба] V 1) розпаювати; 2) перен. розривати, руйнувати; поШіп8 сап ~ Ггаіегпаї Ьопбз ніщо не може розірвати братерських уз.
ипзоібіегііке ['лп'зоиібзоіаїк] див. ипзоібіегіу.
ип$о1(1іег1у ['лп'зоиіфрії] асі] несол-датський; не гідний солдата.
ипзоіешп ['лп'зоіат] асі] 1) неуро-чйстий; 2) неофіційний; ~ \уаг неого-лбшена війна.
ип$о1іске<1 ['лп89'1181116] асі] 1) наданий (переданий) добровільно (без прохання); 2) незатре.буваний.
Ш1$ОІІСІІОи$ ['ЛП83'1181198] асі] не-дбайлйвий, неуважний, нетурббтливий.
ип$о1і<1 ['ап'80116] асі] 1) нетвердйй; 2) неміцнйй; ~ Еитііиге неміцні меблі; 3) необгрунтований, безпідставний; -1юре8 безпідставні надії.
ітзоІуаЬІе ['ап'83іуоЬ1] асі] нерозв’язний; ~ ргоЬІетз нерозв’язні проблеми.
шізоіуєсі ['ап'80іу6] асі] нерозв’язаний, невйрішений.
ипзопііке ['лп'8лп1аік] асі] несинів-ський; що не лйчить сйнові.
іт$оп$у ['лп'80П8і] асі] розм. зловісний; недобрий, лихйй (про прикмету).
ип8оркі5іісаіе<1 ['АП8оТі8іікеі(і6] асі] 1) простйй; нештучний, природний; 2) простодушний, наївний; 3) чйстий, без домішок; 4) нефальсифікбваний.
ип80йед ['ап'8о:П6] асі] несортбва-ний; некласифікбваний; ~ §оо6з не-розсортбвані товари.
ип$ои§М ['лп'зої] асі] 1) одержаний без пошуків; несподіваний; ~ йеір несподівана допомога; 2) непроханий; 3) недосліджений.
ип8оипд ['лп'заипб] асі] 1) нездоровий, недужий; хворий, хвороблйвий; 2) ненормальний, психічно хворий; оГ ~ тіпб психічно хворий, божевільний; 3) зіпсований, гнилйй; ~ Ггиіі гнилі фрукти; 4) безпідставний, помилковий, хйбний; 5) ненадійний; непевний; 6) неглибокий (про сон); 7) тех. дефектний.
ші$оші<1е<1 ['Ап'8аип6і6] асі] 1) що не прозвучав; 2) важкйй для вимови (про літеру); 3) мед. необслуханий (про хворого); 4) недосліджений; незондб-ваний; невйміряний (про глибину).
ип$оиге(і ['лп'заизб] асі] непрокйс-лий, нескйслий.
ип8омп ['лп'зоип] асі] незасіяний.
ипзрагіпз [лп'зрєзпі]] асі] 1) марнотратний, неощадливий; щедрий (на щось — оГ, іп); 2) нещадний, безжалісний; 3) завзятий, старанний; якйй не шкодує сил; Не із ~ іп Віз еГГогіз він докладає усіх зусйль.
ипзреакаЬІе [лп'зрі:кзЬ1] асі] 1) невимовний; ~ іоу невимовна радість;
2)	дуже поганий, непривабливий; огйдний; ~ обоиг огйдний запах; ~ таппегБ погані манери.
швреакаЬІу [лп'8рі:каЬ1і] асіу невимовно.
швресіаііхесі ['лп'зреріаігб] асі] 1) неспеціалізбваний; 2) біол. непри-стосбваний, неадаптбваний.
ипзресіЛесі ['лп'зрезіГаїб] асі] точно не з’ясований; точно не вйзначений; неутбчнений.
швресіасіесі ['лп'зрекіакіб] асі] без окулярів; якйй не носить окулярів.
ип$ре11 ['лп'ареї] у звільняти від чарів.
ипзрепі ['лп'зрепі] асі] 1) невйтра-чений, нерозтрачений; 2) невйкорис-таний; невйчерпаний; 3) нестбмле-ний, незмбрений.
іш$рісе<1 ['лп'8раі8і] асі] без прянощів; не приправлений прянощами (спеціями).
шізріїшаЬІе ['лп'зршаЬІ] асі] текст. непридатний для прядіння; непря-дйльний.
шкрігкиаі ['лп'зріпциаі] асі] неду-ховний; матеріальний, речовйнний.
шкрііі ['лп'аріїі] асі] нерозкблотий; нерозщеплений.
шізроііеб 1'лп'8роі16] асі] 1) незіп-сбваний; 2) нерозпещений; 3) заст. непограббваний.
шкроііі ['лп'зроїк] див. ипзроііеб.
ипзрокеп ['лп'зроикап] асі] 1) не-вйсловлєний; невйражений словами; 2) якйй не удостоївся розмови.
ші$ропіапеои$ ['лп8роп'іеіп]98] асі] 1) неспонтанний, немимовільний; 2) примусовий.
іШ5рогііп§ ['лп'врогСп]] див. ип-зроіізтапііке.
ітзрогЬтапІіке ['лп'зроЧзтопІаїк) асі] 1) неспортйвний; негідний спортсмена; 2) несумісний з правилами спорту; 3) непорядний, нечесний.
ші$роііе<1 ['лп'8рой6] асі] 1) непля-мйстий, некрапчастий; 2) незабруднений, незаплямований; ~ Ьопоиг неза-плямбвана честь.
ип$ргші£ ['лп'8рглі]] асі] тех. без-пружйнний, безресорний; без пружйн, без ресор.
ипздиеегесі ['лп'8к\уі:х6] асі] невй-чавлений, невйжатий.
ипзіаЬІе ['лп'81еіЬ1] асі] 1) нетвердйй, нестійкйй; ~ реасе неміцнйй мир; 2) непостійний, мінлйвий, хиткйй; несталий; ~ сіітасе мінлйвий клімат; 3) сипкйй; сипучий; 4) хім. нестійкйй (про сполуку).
ітзіаіпеїі ['ап'8ієіп6| асі] 1) незабруднений, незаплямований, незама-щений; 2) непофарббваний.
иіьіашреб ['лп'81ает(р)і] асі] 1) без марки, не оплачений маркою; 2) без штемпеля, нештемпельбваний; 3) не-карббваний (про монету).
ип8
610

іш8(апсЬе(1 ['лп'8кх:п(і)Д] аф що кровоточить, кровоточивий (про рану).
ип$іагсЬед ['лп'зіаіф] аф 1) нена-крохмалений; 2) неманірний, природний, невимушений.
ші$іаіе<1 ['лп'зіеШд] аф 1) незаяв-лений; незгаданий; 2) не вйкладений, несформульбваний.
ип$іаіе$тап1іке [ 'лп 'зґензтапіаїк] аф що не подобає державному діячеві.
ип$іаіиіаЬ1е ['лп'зІаедигіаЬІ] аф що суперечить статуту (конституції, закону); нестатутний; неконституційний; незаконний.
ші$1ауе<1 ['лп'зіеіб] аф 1) нестрй-маний, непритрйманий; незупйнений; 2) якйй не зустрів перешкод; ~ Ьу оЬ-8іас1е8 якйй не зупиняється перед перешкодами; 3) непідтрйманий; без підтрймки; 4) не затягнутий у корсет.
ші$іеа<1Га$1 [ лп віебГзві] аф 1) не-твердйй, неміцнйй, нестійкйй; мінлй-вий; 2) нерішучий; що вагається; а тап оГ ~ Неаіі нерішуча людйна.
іт$іеа<1у ['лп'віебі] аф 1) нестійкйй, хиткйй, нетвердйй, несталий; Не \уа8 ~ оп ЬІ8 Гееі він нетвердо стояв на ногах; 2) непостійний, мінлйвий; 3) нерівний, нерівномірний, неправильний.
ші$іее1 ['лп'згі:!] V пом’якшувати; утихомйрювати.
ші$іегі1І2Є(і ['лп'8іеп1аі2СІ] аф не-стерилізбваний; ~ тіїк нестерилізбва-не молоко.
ипзііск ['лп'віїк] V (разі і р. р. ип-81иск) 1) відклеювати, віддирати; іо соте ип8іиск відклеюватися; 2) ав. розм. злетіти, відірватися від землі; 3) розм. провал йтися, зруйнуватися (про плани тощо).
ипзіііїеп [лп'віїїп] V 1) робйти гнучкйм (м’якйм); позбавляти жорсткості; 2) ставати гнучкйм (м’якйм).
ші$ііііш1аііп£ ['лп'зптдиіейіі]] аф нестимулюючий.
ипБііпіед [ лп 8І1ПІ1СІ] аф безмежний, безмірний.
шізііриіаіесі [ 'лп'8іір]и1еіікі] аф необумовлений.
ипзііггесі ['лп'8іа:сі] аф 1) незворушний, спокійний; 2) не зрушений з місця; 3) нерозмішаний, нерозколбче-ний.
ип8ійсЬ ['лп'зпу] V розпорювати (шви)\ (о соте ~еб розпоротися.
шюіоск ['лп'вГок] V 1) виснажувати (запаси)’, 2) збезлюдити; 3) мор. знімати зі стапеля; припиняти будів-нйцтво (судна).
ші$іор [ лп 8іор] V 1) усувати перешкоди; відкривати (шлях тощо); 2) відкупорювати; 3) видаляти пломбу (із зуба).
ші$іорре<1 [ лп'зіорі] аф 1) безперешкодний; незакрйтий, відкрйтий; 2) відкупорений; 3) незапломббваний
(про зуб); 4) фон. непроривнйй (про звук); 5) муз. відкрйтий, не притйсну-тий до грйфа (про струну).
шюіоррег ['лп'зіора] V відкупорювати.
ипзіон ['лп'зіои] V мор. 1) вивантажувати (вантаж з трюмів); 2) знімати похідне кріплення.
ші$ігаіпе<1 [ 'лп'зітеїпсі] аф 1) нена-тягнутий (про вірьовку тощо); 2) не-вймушений, природний; 3) непроці-джений, нефільтрбваний.
ипзігар ['лп'зігаер] Vвідстібати, розв’язувати: ослабляти, послабляти (пояс тощо).
ші$ігаііїїе(і ['лп'зігаеиГаїсі] аф 1) нешаруватий; 2) с. г. нестратифі-кбваний.
ип8ігеаке(1 ['лп'8ігі:кі] аф без смужок; без прожйлок.
иП8ІГЄП£ІІ1ЄП [ ЛП 8ІГЄ1]09П] V ослабляти, послабляти.
ші$1ге$$е<1 ['лп'зітезі] аф 1) нена-голбшений (звук, склад); 2) непідкре-слений, невйділений.
ип8ігіп£ ['лп'зіпі]] V (разі і р. р. ип8ігип§) 1) знімати (ослабляти) струни; 2) ослабляти тятиву (лука); 3) розпускати (намисто тощо); 4) розладнувати (нерви).
ші$ігіре<1 ['лп'зігаїрі] аф без смуг; непосмугбваний; ~ тизсіе анат. гладкий м’яз.
ші$ігірре(і ['лп'зіпрі] аф 1) неогб-лений; 2) не позбавлений лйстя (корй).
шізіпіск [лп'зїглк] аф 1) неураже-ний, незайманий; 2) незапалений (про сірник).
ші$іпіп£ ['лп'зіглі]] 1. аф 1) розладнаний (про нерви); 2) нервовий (про людину); 3) з ненатягнутою тятивою (про лук); з ненатягнутими струнами (про музичний інструмент); 2. разі і р.р. від ип8ігіп£.
ипзіиск ['лп'зілк] разі і р. р. від ипзііск.
ип$іи<1іе<1 ['лп'зілсіїсі] аф 1) невй-вчений; 2) що не знає (чогось); не обізнаний (з чимсь); Не із ~ іп Скіпезе він не знає китайської мови; 3) природний, невймушений.
ипзіидіоиз ['лп'зСіи.фаз] аф неста-ранний, неретельний, незаповзятий.
ип$іиіїе<1 ['лп'зілй] аф 1) незапбв-нений, неначйнений; нефарширбва-ний; 2) ненабйтий, ненатбптаний (про опудало).
['лп'зіаііі/] ай] немодний, неелегантний; нестйльний; нешикар-ний.
ипзиіміиед ['лпзаЬ'фігсі] аф 1) не-підпорядкбваний, непідкбрений; 2) нестрймний, незагнузданий (про коня); невгамовний.
ип$иЬті$$і¥Є ['лпзаЬ'тізіу] аф непокірний; якйй не бажає підкорятися.
ші$иЬ$іапііа1 ['лпзоЬ'зігеп/аІ] аф 1) неістотний, несуттєвий; 2) нематеріальний, безтілесний; 3) нереальний; ~ Ьорез нереальні надії; 4) неміцнйй; несолідний; 5) непожйвний; ~ Гоосі непожйвна їжа.
ші$иЬ$<апііаіе(і [ 'лпзаЬ 'вСаеп/іеіПб] аф недоведений, непідтверджений; ~ герой непідтверджене повідомлення.
ші$иссе$$ ['лпзак'зез] п невдача, неуспіх, неталан; провал.
ип$иссе$$іїі1 ['лпзак'зезГиІ] аф 1) безуспішний, невдалий; ~ еГГоПз безуспішні (марні) зусйлля; 2) невдачливий, безталанний, нещаслйвий.
ип8иссе88І¥е [ лпззк зєзіу] аф непослідовний; що не дотрймується порядку.
шізиіїегаЬІе ['лп'злГагаЬІ] аф нестерпний, незносний.
іш$іі£аге<1 ['лп'/идаб] аф 1) непідсо-лбджений; 2) незацукрбваний; 3) необ-цукрбваний.
ип$іі£§е$ііуе ['лпзо'дзезіїу] аф 1) що не наводить на думку; 2) що не натякає на щось (непристойне).
ші$иііаЬ1е ['лп'8]и:іаЬІ] аф непідхожий, невідповідний; непридатний; ап ~ агіісіе Гог заіе товар, не придатний для продажу.
ші$ііИе<1 [ 'лп^шіісі] аф 1) невідповідний, непідхожий; несумісний; 2) невдовблений, незадовблений; подобу Іеауез іде 8Іюр ~ ніхто не залишає цю крамнйцю без покупки.
ипзиіііед ['лп'зліід] аф незабруднений, незамазаний; незаплямдваний; ~ гериіапоп незаплямбвана репутація.
ші$шшпе(і ['лп'злтд] аф непідсу-мбваний; з непідбйтим підсумком.
ип$ип£ ['лп'злд] аф 1) незаспіва-ний; 2) поет, неоспіваний; ~ Ьего не-оспіваний поетом герой.
шюшіпесі ['лп'злпб] аф 1) не освітлений (не зігрітий) сонцем; 2) незагорілий, незасмаглий (на сонці); 3) не вйставлений на сонце; прихований від сонця; 4) перен. прихований від очей; невідомий.
ші$ирр1іе<1 [ ЛП89 'ріаіб] аф 1) не-задовблений; 2) незабезпечений, не-постачений.
іні8иррогіаЬ1е ['лпва'роіїаЬІ] аф нестерпний, незносний.
ші$ирроі1е<1 ['лп8а'ро:ііб] аф 1) непідтрйманий; без будь-якої допомоги; 2) без опори, без підпори, без підпірки.
ип$иррге$$е(1 ['лпва'ргезі] аф не-стрйманий, неугамбваний; неприду-шений, непригнічений.
ипзиге ['лп'/иа] аф 1) ненадійний; 2) невпевнений, непевний; нетвердйй; хиткйй; 3) не гарантований від небезпеки; небезпечний; 4) невйзначений; неточний.
ші$штпошііаЬ1е ['лпза'таигИаЬІІ аф
Ш18
611
ипі
непереборний, нездоланний; ~ оЬзіасІе нездоланна перешкода.
іш$игра$$е<і ['лп8а:'ра:8і] асі] непе-ревершений.
ип$иггеп<1еге<1 ['лпзо'гепсіосі] асі] якйй не здався (не капітулював).
ші$и$серііЬ1е ['лп8а'8ерІаЬ1] асі] не-чутлйвий, несприйнятливий (до чогось — Іо).
шізизресіесі ['лп898'рекікі] аф 1) непідозрюваний; що не викликає підозри; 2) несподіваний; непередбачений, негаданий; невідомий раніше.
ип$и$ресІШ£ ['лпзаз'рекіп]] аф якйй не підозрює; довірливий; Ійе ~ сЬіІдгеп довірливі діти.
Ш1$!1$рісіои$ ['лП898'рір8] аф 1) що не викликає підозри, непідозрілий; 2) якйй не підозрює; іо Ье ~ оГ зтій. не підозрювати чогось.
іш$и$іаіпе<1 ['лпзаз'іеіпсі] аф 1) не-підтрйманий (про зусилля тощо); 2) нетвердйй; що не залишається на одному рівні; ~ іпіегезі спадаючий інтерес.
ип8^¥а1І05¥Є(1 ['лп'зхуоіоисі] аф не-проковтнутий.
шіздуаіііе ['лп'зхуеїд] V 1) розповивати; 2) розбинтовувати, розмотувати.
ип$^ауе<1 ['лп'8\уєісі] аф 1) що не піддається вплйву; 2) неупереджений.
іш$і¥еаг ['лп'зхуєз] V (разі шізу/огє; р. р. ип8\¥огп) спростовувати під присягою; заперечувати під присягою (щось).
ішздуееіепесі ['лп'8\уі:тсі] аф непід-солоджений.
Ш1$1¥ЄрІ ]'лп'8\уері] аф 1) непідме-тений, невйметений; 2) незметений, незнесений; незмйтий.
ІШ8Л¥ЄПІП£ [ЛП'ЗХУЗІУП]] аф ПОСТІЙНИЙ, непохйтний; що не відхиляється від прямого шляху; ~ Іоуаііу непохйтна вірність.
ішздуоге ['лп'зхуо:] разі від ип8\уеаг.
ип8^¥огп ['ап'8\уо:п] 1. аф 1) якйй не давав присяги; якйй не присягався; 2) не зв’язаний клятвою; 3) не підтверджений клятвою; 2. р. р. від ип8\уеаг.
шізуІІаЬіс ['лп8Ґ1аеЬік] аф фон. не-складовйй, несилабічний.
іш$уттеігіса1 ['лпзі'теіпкаї] аф несиметрйчний, асиметрйчний.
ипзутраійеііс ['лп,8ітра'0еіік] аф 1) неспівчуваючий, неспівчутлйвий; черствйй; 2) несимпатйчний, антипа-тйчний, неприємний.
ші$у$іетаііс ['лплі8й'тжіік] аф несистематйчний.
ші$у$іетаіі2е<1 ['лп'зізіїтаіаігсі] аф несистематизований.
ипіаіпіед [ 'лпїешіїд] аф незіпсо-ваний, незаплямований, чйстий.
шііакеп ['лп'іеікап] аф невзятий; невйкористаний; ~ сііу невзяте місто.
ипіаіепіед ['лп'іжіапікі] аф нетала-новйтий, необдарований, бездарний.
ипіа!ке<і-оГ [лп'іо:кіоу] аф незгада-ний.
ипіаш(е)аЬ1е ['лп'іеїтаЬІ] аф неприборканий; якого неможлйво приборкати (приручйти).
ипіатей ['лп'іеткі] аф неприборканий, неприручений; дйкий.
ипіапдіе ['лп'іждді] V розплутувати.
ипіаппед ['лп'ізепсі] аф 1) недубле-ний (про шкіру); 2) незагорілий, неза-смаглий.
ипіарред ['лп'іаері] аф 1) непідсо-чений (про дерево); 2) непочатий (про бочку); 3) незайманий, невйкористаний.
ипіашІ8Ііе<1 ['лп'іа:пі/і] аф 1) не-потьмянілий; 2) незганьблений, неза-плямований; ~ гериіаііоп незаплямо-вана репутація.
ипіазіед [ЧпЧеїзіїд] аф нескушту-ваний, неспробуваний.
ипіаи£Йі ['ап'ізіі] 1. аф 1) ненавче-ний, невчений, неосвічений; 2) природний, природжений; ~ кіпсіпезз природжена доброта; 2. разі і р.р. від ипіеасй.
ипіахей ['лп'іаекзі] аф неоподаткований, звільнений від податку.
ипіеасЬ ['лп'іі:і/] V (разі і р. р. ип-іаи§йі) 1) примусити перевчйти (забути вйвчене); 2) навчати протилежного.
ипіеагаЬІе ['лп'ієагаЬІ] аф що не рветься.
ипіесЬпісаІ ['лп'іекпікаї] аф 1) не-технічний; 2) якйй не здобув технічної підготовки.
ипіетрегед ['лп'іетрасі] аф 1) надмірний, непом’якшений; ~ зеуегііу надмірна суворість; 2) незагартований (про сталь).
ипіешріеіі ('лп'іет(р)ікі] аф не-спокушений, незваблений.
ипіетрііпз ['лп'іет(р)ііі]] аф не-спокусливий, непринадний, непривабливий.
шііепаЬІе ['лп'іепаЬІ] аф 1) непридатний для проживання; нежитловйй; 2) неспроможний; необгрунтований, непереконливий; ~ аг^итепіз непереконливі докази; 3) військ, непридатний для оборони; ~ розіііоп невйгідна позйція.
ипіепапі ['лп Чепапі] V 1) вйселити орендаря (мешканця); 2) виїхати з бу-дйнку; виїхати (вйбратися) з квартйри
ипіепапіаЬІе І'лп'іепапіаЬІ] аф непридатний для проживання (для здавання внаймй); нежитловйй.
шііеп<1е<1 | 'лп Чепдкі] аф 1) не оточений піклуванням; занедбаний; 2) за-лйшений без нагляду.
шііеікіег ['лп'іепда] аф нем’якйй, жорсткйй; суворий.
шііеггіГіесі ['лпЧепіакі] ай] незаля-каний; безстрашний.
ипіезіеб [ лпіезіїсі] аф невйпробу-ваний, неперевірений; нерозвіданий; ~ ійеогу неперевірена теорія.
шіНіапкеїі ['лп'0ждкі] аф невіддя-чений.
ипіЬапкГи! ['лп'0аедк£й1] аф невдячний.
ипіЬаіуесІ ['лп'0о:сі] аф нерозталий.
шіійеаігісаі ['лп0і'жігіка1] аф нете-атральний; несценічний; ~ ріау не-сценічна п’єса.
шііЬіпк ['лп'0п]к] V (разі і р. р. ип-ійои^йі) передумати.
ипіЬіпкаЬІе [лп'0ідкаЬ1] аф 1) не-мйслимий, неуявленний; 2) розм. неправдоподібний, неймовірний, немо-жлйвий; ~ йарріпезз неймовірне щастя.
ипііііпкіпз ['лп'0 їдкії]] аф 1) бездумний, легковажний, необачний; 2) немйслячий, нерозумний; 3) без думки, пустйй (про погляд тощо).
шШюгоизІї ['лп'0лга] аф недбалий, неретельний.
ипікои^іі ['лп'0о:і] разі і р. р. від ипійіпк.
ішіЬои^ЬіГиІ ['лп'0о:і£й1] аф 1) недбалий, недбайлйвий, неуважний; 2) нерозсудливий, нерозважливий; ~ Ьейауіоиг безтурботність.
ипПюи^іі-оГ [лп'0з:і'оу] аф 1) неуявленний, неймовірний; несподіваний; 2) забутий.
шійігеа<1 ['лп'0гесі] V 1) виймати нитку (з голки); 2) розгадувати (таємницю); 3) знайтй вйхід; іо ~ а тахе вйбратися з лабірйнту.
шііЬге$Ііе<1 ['лп'0ге/і] аф необмо-лочений.
шііЬгіГіу ['лп'0пГіі] аф 1) неощадливий, марнотратний; 2) що погано росте (розвивається) (про рослину, тварину).
ипііігопе ['лп'0гоип] V скидати з престолу.
шііі<1іпе$$ ['лпЧакіїтз] п 1) неохайність, неакуратність; 2) безладдя, розгардіяш.
шіійіу ['лпЧакії] аф 1) неохайний, нечепурнйй, неакуратний; 2) безладний, непрйбраний, у безладді.
шіііе ['лп'іаі] V 1) розв’язувати; відв’язувати; 2) розв’язуватися; відв’язуватися; 3) звільняти; 4) розплутувати; 5) позбавлятися (сумнівів).
ипііесі ['лп'іакі] аф 1) розв’язаний; 2) незв’язаний; 3) не обмежений (умовами тощо).
шііі§Ьі ['лп'іаіі] аф нещільний; не-герметйчний.
шіііі [ап'ііі] 1. ргер 1) до; іі гаіпесі ~ Гіує о’сіоск дощ ішов до п’ятої годйни; 2) не раніше, як; до; іЬе Іеііег І8 поі ауаіІаЬІе ~ іо-тогпж лист можна одержати не раніше, як завтра; І Над Ьагеїу Ьеагд оГ Ьег ~ іо-дау до сьогоднішнього дня я майже не чув про неї; 2. соф доти, поки; ійеу июгкед ~ іі
ипі
612
ипи
багк вонй працювали, поки не смеркло.
шііііе ['лп'іаіі] V знімати черепйцю.
шііШесі ['лп'іікі] ^незораний, не-оброблений; ~ Іапб необрбблена земля.
ипіішЬегесі ['лп'іітЬасі] асі] гірн. не-закріплений, без кріплення.
ітіітеїу [лп'іаїтії] 1. асі] 1) передчасний; ~ беаік передчасна смерть; 2) несвоєчасний, невчасний; недоречний; ~ гетагк недоречне зауваження; 2. асіу 1) передчасно; 2) несвоєчасно, невчасно; недоречно.
ипіітеоііБ [лп'іаїтаз] асі/ 1) передчасний; 2) несвоєчасний, невчасний; недоречний.
шііїїісйігесі ['лп'іііз(к)і/ад] асі] 1) непофарббваний; 2) перен. без прй-смаку (чогось).
ипііп^есі ('лпЧт(д)зд] асі] непофарббваний, незабарвлений.
Ш1ІІГІП2 [лп'їаіапі]] асі] невтомний, безустанний; неослабний; \уіік ~ еп-еі^у з неослабною енергією.
шіііііесі ['лп'іаіікІ] асі] 1) нетитулб-ваний; 2) неназваний, неозаглавле-ний; 3) неправомочний; якйй не має права.
ііпіо ['лиш] ргер вказує на: 1) напрям до; раік \укіск гип8 ~ іке кі1І8 стежка, що веде до пагорбів; 2) наближення до когось, чогось; перебування поблизу когось, чогось', поруч, поблизу, до; іо Ье пі£й ~ 8тік. перебувати поблизу чогось; іо Іеап ~ 8тік. притулитися до чогось; 3) особу, на яку спрямовано дію; передається давальним відмінком’, І 8ау ~ уои я вам кажу; 4) порівняння з; іо Іікеп 8іпЬ. (зтік.) ~ 8тЬ. (зтік.) порівнювати когось (щось) з кимсь (чимсь); 5) межу, ступінь до; ~ іке 1а8і (ігор до останньої краплі; ~ ікіз бау до цього дня.
шііоМ ['лп'іоиіб] асі] 1) нерозказа-ний; ке ІеГі іке 8есгеі ~ він не розкрйв таємнйці; ~ зийегіпз невимовне страждання; 2) неполічений, недорахований; 3) незліченний; ~ \уеа!ік незліченні багатства.
шііотЬ ['лп'іи:т] V викопувати з могйли.
ішіотЬеб ['лп'іштб] асі] непохбва-ний.
ипіоискаЬІе ['лп'ілЦаЬІ] 1. п недоторканний, член касти недоторканних; 2. асі] 1) недоторканний; 2) якйй не підлягає крйтиці; священний; 3) недосяжний, недоступний; 4) неприємний на дотик.
ипіоисЬесІ ['апїаі/і] асі] 1) неторкнутий, незайманий; непочатий; ке ІеГі іке Гооб ~ він не доторкнувся до їжі; 2) незворушений, байдужий; 3) неперевершений, недосягнутий.
ипіо\¥ап1 ('лпЧо(и)од] асі] 1) несприятливий, невдалий; нещасний; ~ сопбіііопз несприятливі умови; іо таке
ап ~ скоісе зробйти невдалий вйбір; 2) непідхожий, недоречний; 3) непокірний, норовлйвий; 4) невлучний.
шіігасеаЬІе [ 'лп'ігеїзаЬІ] асі] непро-стежуваний; що не може бути про-стежений.
ипігаіпеб ['лп'ігешб] асі] 1) ненав-чений; непідготбвлений; нетренбва-ний; 2) некваліфікбваний; невмілий, невправний.
шіігапнпеией [лп'ігаетаїб] асі] безперешкодний; необмежений.
ітігаїщиіі ['лп'іггеі]к\¥і1] асі] неспокійний; ~ пі£кі тривожна ніч.
шіігап$ГегаЬ1е ['лпігзепз'ЬтаЬІ] асі] 1) непередаваний, непереміщуваний; що не може бути переданий (відданий); 2) без права передачі.
ітігапзІаіаЬІе ['лпігаепз'ІеііаЬІ] асі] неперекладнйй (про слово, вислів).
ітігауеііеб ['лп'ігаеуіб] асі] 1) якйй не подорожував; 2) невідвідуваний мандрівниками; незвіданий; недосліджений (про країну тощо).
ипігеаб ['лп'ігеб] V (разі ипігоб, ип-ігобе; р.р. ипігоббеп, ипігоб) повертатися по пройденому шляху.
ипігеазиге ['лп'ігеза] V 1) позбавляти скарбів; 2) перен. розкривати; показувати; розповідати.
ипігеаіеб [ 'лп'ігі:ііб] асі] 1) нелікб-ваний (про хворобу)', 2) необрбблений.
шііге$$е<1 ['лп'ігезі] асі] незаплете-ний (в коси)', розплетений.
шіігіеіі ['лп'ігаїб] асі] 1) непереві-рений, невйпробуваний; 2) що не розглядався в суді (про справу)’, 3) якого не судили; ~ ргІ8опег в’язень, справа якого не розглядалася в суді.
ип€гі11е<1 ['лп'іпіб] асі] невібруючий; без вібрації (про звук).
шіігіїшпеїі ['лп'ігітб] асі] 1) неупо-рядкбваний; неохайний; 2) неприкра-шений; неоздбблений (про одяг)’, 3) непідрізаний (про дерево тощо)', 4) непідстрйжений; 5) необрізаний; ~ сору необрізаний примірник кнйги.
ипігоб ['лп'ігзб] 1. асі] 1) непротб-птаний; несхбджений; ~ раік неуто-рбвана стежка; 2) невідвідуваний; ~ Гоге8і праліс, незайманий ліс; 2. разі і р. р. від ипігеаб.
ипігоде ['лп'ігоиб] разі від ипігеаб.
ипігоббеп ['лп'ігобп] 1. асі] 1) не-протбптаний; несхбджений; непрото-рбваний; 2) невідвідуваний; 2. р. р. від ипігеаб.
ипігоиЬІеб [ 'лп'іглЬІб] асі] 1) непо-турббваний, непотривбжений; 2) тйхий, спокійний.
шіігие ['лп'іги:] асі] 1) невірний (комусь — іо); 2) неправильний, не-правдйвий, фальшйвий; 3) що не відповідає чомусь; ~ іо іуре що не відповідає тйпу (взірцю); 4) нечесний; ~ теікобз нечесні методи.
шііпііу [ 'лп'іґи:1і] асіу 1) непра
вильно; 2) неправдйво, брехлйво; 3) неточно.
шііпі8і\¥огіку ['лп'ігл8і,\У9:ді] ад/ ненадійний; що не заслуговує на довіру.
шііпіік ['лп'ігиіО] п 1) неправда, брехня; 8ке пєуєг іоіб ап ~ іп кег ІіГе вона жодного разу в житті не збрехала; 2) невірність; 3) тех. неточність, не-. правильність.
шііпіікГиІ ['лп'іги:0Ги1] асі/ неправ-дйвий, брехлйвий; ~ герогі фальшйве донесення.
шііиск ['лп'ілк] V 1) розпускати складки (на одязі)’, 2) відгинати, розгинати; розгладжувати, розправляти (підігнуте).
шіішіе ['лп'і]и:п] V 1) розстроювати (музичний інструмент тощо)', 2) розладнувати, учиняти безладдя.
ипіипеб ['лп'і]и:пб] асі] розстроєний, ненастрбєний (про музичний інструмент тощо).
ипіигпеб ['лп'іотб] асі] неперевер-нутий, неперекйнутий; задйшений на місці; < іо Іеауе по 8іопе - спробувати усі засоби; ні перед чим не зупинятися.
ипіиіогеб ['лп'і]и:іаб] асі] 1) ненав-чєний; нетренбваний (слух); 2) простодушний, наївний; 3) природний, природжений (талант).
ипЬуіпе ['лп'іхуаіп] V 1) розплутуватися); 2) розплітати(ся); розкручуватися); 3) відокремлювати (ся); < іо ~ іке ііез оГ Ггіепб8кір порвати узи дружби.
['лп'Ьуізі] V 1) розкручуватися); 2) розплітати(ся); 3) розсуку-вати(ся).
шішібегаіапбаЬІе [ 'лп, лпба 'зізепбаЬІ] асі] незрозумілий; недоступний розумінню.
ипипіГогшеб ['лп ]и:тГо:тб] асі] не одягнений у форму; не у формі.
ипишіеб ['лп]и:'паіііб] асі] необ’єднаний, нез’єднаний; роз’єднаний.
ітигдеб [ 'лп'9:636] асі] непримуше-ний, неприсйлуваний; добровільний.
шшзаЬІе ['лп]и:гаЬ1] ^непридатний; непідхожий; якого не можна вй-користати.
шшзеб І ['лп']и:8і] асі] незвйклий (до чогось — іо); 8ке І8 ~ іо сііу \уау8 вона не звйкла до міського життя.
ипи$еб II ['лп']и:гб] асі] 1) невйко-ристаний; ~ аппиаі Іеауе невйкорис-тана щорічна відпустка; 2) невжйва-ний; 3) непогашений (про марку).
ипизейіі ['лп']и:зГи1] асі] некорйс-ний; непотрібний.
шшзиаі ['лп']и:зиа1] асі] 1) незвичайний, незвйчний; дйвний; рідкісний; ~ єуєпі незвичайна подія; 2) надзвичайний, винятковий, видатнйй, ви-значнйй; а тап оГ ~ аЬіІііу людйна виняткових здібностей.
шш
613
ШНУ
шшііііхесі ['лп зиіііаїхсі] асі] невикористаний; неутилізбваний.
шшПегаЬІе [лп'ліагаЬІ] 1. п 1) щось невимовне; 2) рі штани; 2. асі] 1) невимовний; що не вимовляється; 2) несказанний, неописанний; ~ ]оу несказанна радість; ~ зсоипсігеї страшенний негідник.
ішуаіиесі ['лп'уаеЦи:д] асі] 1) неоці-нєний; ~ 8Ьаге8 акції без номінальної вартості; - роїісу поліс без зазначення вартості предмета страхування; 2) не-поважаний; що не цінується.
ішуаш}ііі$1іаЬ1е ['лп'узедкхуі/оЬІ] асі] непереможний.
шіуапдиі$Ье<і ['лп'уает]клуі/1] асі] не-перембжений; непідкбрений, нескорений.
шіуагіесі [лп'уєапб] асі] 1) незмінний, постійний; ~ Ьозііііїу постійна ворожнеча; 2) одноманітний; монотонний, нуднйй; ~ £ооб одноманітна їжа.
шіуапіі$Ье<і І ['лп'уагшД] асі] нела-кбваний (про підлогу тощо).
ішуагпізЬед II [лп'уа:шД] асі] не-прикрашений, неоздбблений; простий; ~ ІгшЬ гола правда.
шіуагуіпз [лп'уєопп]] асі] незмінний, постійний.
Ш1УЄІ1 ['лп'уєіі] у 1) знімати покривало (вуаль); 2) урочисто відкривати (пам'ятник тощо); 3) розкривати, викривати (таємницю тощо); 4) опублікувати, оприлюднити; їо ~ а рго^гат опублікувати програму; 5) перен. від-крйти своє облйччя, показати себе; постати у справжньому світлі.
ипуепіііаіей ['ап'уєпїіієійсі] асі] 1) непровітрений, непровентильбва-ний; 2) необговбрений.
шіуегасіои8 ['лпуе'геірв] асі] невірний, неточний, недостовірний (про заяву тощо).
ішуегЬа1І2Є<І ['лп'уа:Ьо1аігб] асі] не вйражений словами.
ішуегійаЬІе ['лп'уепГаюЬІ] асі] якйй неможлйво перевірити; ~ герот повідомлення, які неможлйво перевірити.
ішуєгШііє ['лп'уепГаїб] асі] 1) непе-ревірений, непідтверджений; ~ іпГог-таііоп неперевірена інформація; 2) юр. незавірений, незасвідчений.
ипуег$е<1 ['ап'уо:8ї] асі] недосвідчений, нетямущий; невправний, невмілий (у чомусь — іп).
ішуєхєїі ['лп'уекзі] асі] 1) нерозгні-ваний, несердйтий; 2) нестривбже-ний, спокійний.
шіуіоіаіеіі ['лп'уаіоіеніб] асі] непо-рушений.
ипуііаі ['лп'уаїїі] асі] 1) нежиттєвий, безжиттєвий; 2) неістотний, маловажний.
ішуіігіГіесІ ['лп'уіґгіГаїб] асі] негла-зурбваний, неполйв’яний (про кераміку).
ішуоісє ['ап'уоів] у фон. оглушувати.
шіуоісесі ['ап'уоіві] асі] 1) невймо-влений; невйсловлений; 2) фон. глухйй.
ішуоіє ['ап'уоШ] у скасувати повторним голосуванням.
ипуоіуед ['лп'уаиб] аф не зв’язаний клятвою (обітницею).
шіУоуазеаЬІе ['лп'уоібзаЬІ] аф несудноплавний; незручний для плавання.
шпуакепед ['лп'у/еікопсі] аф нероз-буджений, незбуджений, непробудже-ний.
шнуапіесі ['лп'\¥ОпікГ| аф небажаний, нежаданий; непотрібний; зайвий.
шпуагіїу [лп'хуєапії] асіу необережно, необачно; нерозважливо.
шнуагііке ['лп'\уо:1аік] аф невойов-нйчий; мйрний, миролюбний.
шпуаппеїі ['лп'\уо:тд] аф ненагрі-тий, незігрітий, непідігрітий; ~ ГООШ8 неопалювані кімнати.
шпуагпесі ['лп'\уо:пб] аф непопере-джений; незастережений.
шпуагреіі ['лп'\уо:рї] аф 1) невй-кривлений; неперекбшений, недефор-мбваний; розігнутий; вйпрямлений; прямйй; некривйй; 2) неупереджений, безсторонній.
итуаггапіаЬІе [лп'\уогапІаЬ1] аф 1) протизаконний, недозвблений; не-припустймий; ~ сопбисі безвідповідальна поведінка; 2) непростймий, не-пробачний.
шпуаггапіеіі І ['лп'\уогап1ід] аф 1) довільний, самовільний; 2) незаконний, недозвблений; - ГЄ8ЇГІСІІОП безпідставне (свавільне) обмеження; ~ зеагсЬ обшук без ордера.
итуаггапїед II [лп'\уогап1ід] аф необгрунтований, невйправданий.
штату ['лп'хуєзп] аф необережний, необачний, нерозважливий.
штазЬед ['лп'хуоД] аф 1) немитий, невмйтий, невмйваний; 2) невйпра-ний; 3) неомйваний (про берег); Ше Етеаі ~ знев. натовп, голота.
шпуазіеіїїі ['лп'\УЄі8ГЇй1] аф немар-нотратний, ощадливий.
шпуаісіїеіі ['лп'хуоЦі] аф 1) що не охороняється; що не перебуває під наглядом; 2) тех. необслугбвуваний; ав-томатйчної дії.
шпуаісШїіІ ['лп'\уоц£и1| аф 1) не-* спостережливий; неуважний; 2) необережний; непйльний.
иютаіег ['лп'\уо:1а] V осушувати; видаляти воду; збезводнювати.
шпуаіегесі [ 'лп'\уо:іаб] аф 1) не забезпечений водою; 2) незрбшуваний; незволбжений; ~ бе8егї безводна пустеля; 3) не розведений водою; ~ аісо-Ьоі чйстий спирт; 4) гірн. осушений (про шахту).
шпуауесі ['лп'ууєіусі] аф нехвиляс-
тий, незакручений; ~ Ьаіг пряме волосся.
штауетіп^ [лп'хуєіуопіз] аф непохитний; твердйй, стійкйй; непорушний; ~ ЕаіШ непохитна віра.
шпуеаІШу ['лп'\ує10і] аф небагатий, незаможний.
иютеапеЛ ['лп'\уі:пб] аф невідлуче-ний від грудей.
шпуеагаЬІе ['лп'хуєатаЬІ] аф 1) непридатний для носіння; ~ 8іу1е немодний фасон; 2) зношений, поношений.
шпуеагіесі [лп'\¥іапд] аф 1) нестб-млений, незмбрений; 2) невтомний.
шпуеагуіпз [лп'ауізгпт)] аф 1) невтомний; наполегливий; ~ еЙбт наполегливі спроби; 2) нестбмливий; що не стомлює.
штеаІЬегед ['лп'\уедад] аф геол. погодостійкйй; що не потерпів від атмосферного вплйву.
швуеауе ['лп'\уі:у] у (разі шнуоує; р.р. ип\уоуеп) 1) розпускати (тканину); розіткати; 2) розплітати, розплутувати.
шпуе(!((1е<і) ['лп'\уеб(ід)] аф 1) невінчаний, невінчана; 2) неодружений, нежонатий, холостйй; незаміжня.
швуеесіесі ['лп'\уі:біб] аф непропб-лотий, не очйщений від бур’янів.
шлуєІ£ііє<1 ['лп'\уеіб] аф 1) незва-жений; 2) необдуманий, необміркбва-ний.
ШВ¥ЄІ&МЄ(1 [ ЛП'\¥Є111СІ] аф необтя-жений.
швуеісоте ['лп'хуеікат] аф 1) небажаний; непрбшений, непроханий; Ье І8 ~ він зайвий; 2) неприємний; ~ пе\¥8 неприємна звістка.
шпуєіі ['лп'хуєі] аф ргесі. нездоровий, хворий; 8іїе І8 ~ а) вона нездужає; б) у неї менструація.
шпуері ['лп'хуерї] аф поет. 1) не-оплаканий; 2) невиплаканий (про сльози).
шпуЬірресІ ['лп'\уірї] аф небитий, нешмаганий.
шпуііірі ['лп'\Уірї] див. итуЬірреб.
іш^Ьііе^азЬед ['лп'хуаіЬУЗ/ї] аф 1) непобілений; ~ ууа1І8 непобілені (не-помазані) стіни; 2) нереабілітбваний; 3) не відновлений у правах (про банкрута) .
швуЬоієбошє ['лп'Ьоиїзат] аф 1) нездоровий; некорйсний; шкідливий; ~ Ьоок шкідлйва кнйжка; 2) неміцнйй, слабйй; 3) огйдний, гидотний.
шпуіеісіу [ап'\уі:1сіі] аф 1) громізд-кйй, важкйй; 2) неповороткйй, незграбний.
ипууііі ['ап'\уі1] у змінювати думку (намір, погляд).
ишуіііед [ап'\уі16] аф мимовільний; ненавмйсний, неумйсний.
ШПУІ11ІП& [лп'ууіігд] аф 1) несхйль-
11ІН¥
614
ирЬ
ний (до чогось); який не бажає (чогось); 2) зроблений неохоче.
ипх¥І11іп£Іу [ап'хуііп] її] асіу неохоче, всупереч бажанню.
швуііні ['лп'хуашд] V (разі і р.р. ип-хуоипд) 1) розмотувати (ся); розкручуватися); 2) мор. попускати канат; 3) розвиватися, розгортатися (про сюжет).
Ш1Х¥ІП£Єд ['лп'хУ11]д] аф безкрилий.
шв¥Іпкіп£ [ 'лп'хуц]кіі] ] асі] 1) що не мигає (не кліпає очйма); немиготлй-вий; 2) пильний.
шпуіппаЬІе ['лп'ауіпоЬІ] асі] 1) непереможний, непоборний; 2) неприступний; ~ іогігезз неприступна фортеця.
шіхуіздот ['лп'хуігдат] п нерозсудливість, нерозумність, глупство.
шіі¥І$е ['лп'хуаїх] аф нерозсудливий, нерозумний, дурнйй.
шіхуізкед ['ап'хуі/і] асі] небажаний.
итуИІіегіпз ['лп'хуїдапт)] асі] нев’янучий.
ипхуііпеззед [ 'лп Чуііпізі] асі] 1) не підтверджений свідками; ~ Іе^аі доси-тепі незасвідчений правовйй документ; 2) непомітний, невйдймий; 3) непомічений.
ішх¥ІШп£ [ап'хуііп]] аф 1) якйй не знає (чогось); 2) мимовільний, ненав-мйсний; несподіваний; ~ тізіаке випадкова помилка.
шпуіііу [ап'хуііі] асі] недотепний.
шіхуіуед ['лп'хуаіуд] асі] 1) неодружений; 2) овдовілий.
шпуотапіу ['лп'хуитапії] асі] 1) нежіночий; що не лйчить жінці; 2) нежіночний.
шпуопіед [лп'хуоипіід] асі] 1) не-звйчний, незвичайний; рідкісний; -Еепегозііу незвйчна щедрість; 2) не-звйклий (до чогось — іо).
шіхуоосіед [ 'лп'хуидід] асі] нелісйс-тий; незалісений.
ішхуогдаЬІе [ 'лп'хуаідаЬІ] асі] невимовний, несказанний; що не може бути вйражений словами.
иютогкаЬІе ['лп'х¥9:каЬ1] асі] непридатний для праці.
ішхуогктапііке ['лп'хуаіктапіаїк] асі] зроблений немайстерно, по-аматорсь-кому.
ипхуогІШу [ лп'хуз'.ідіі] аф 1) незем-нйй, не з цього світу; 2) духовний; несвітський.
ппхуогп ['лп'хуо.п] асі] 1) неноше-ний; 2) незношений.
ипхуогіку ['лп'хуа:ді] аф 1) нікчемний, нйций; ~ регзоп нікчемна людйна; 2) недостбйний, негідний (чогось — оГ); 3) непідхожий; невідповідний (чомусь — оГ); 4) нічого не вартий; що не має ніякої цінності.
шпуошкі ['лп'хуаипд] 1. асі] 1) не-заведений; ~ сіоск незаведений годйн
ник; 2) розмотаний; що розмотався; 2. разі і р. р. від ипхуіпд.
ппхуоує ['лп'хуоиу] разі від ипхуеауе. ііпхуоуєп ['лп'хуоиуп] р.р. від ипхуеауе.
ипххтар ['лп'гаер] V 1) розгортати, знімати обгортку; іо ~ а раска^е розгорнути пакунок; 2) розгортатися.
ипхугеакед ['лп'гі:кі] асі] невідом-щений.
ипхугіпкіе ['лп'пт)к1] у розгладжувати зморшки.
итугіііеп [лп'піп] асі] 1) незапй-саний, усний; 2) непйсаний; ~ Іаху а) непйсаний закон; б) юр. преце-дентне право; 3) неспйсаний; ~ ра§е чйста сторінка.
шпугоизМ ['лп'гз:і] асі] 1) незроб-лений, незавершений; 2) тех. необ-роблений; 3) гірн. нерозроблюваний.
ШП¥П1П£ ['ап'гаі]] аф 1) нескруче-ний; 2) невйчавлений.
ипуіе1<1іп£ ['лп]і:1діі]] аф 1) непо-хйтний; упертий; твердйй; 2) тех. непіддатливий; 3) що не осідає (про фундамент тощо).
ипуоке ['лп'іоик] у і) випрягати з ярма; 2) знімати ярмо; визволяти від гніту; 3) роз’єднувати, відокремлювати.
ипуокед ['лп]оикі] аф І) не запряжений у ярмо; 2) вйзволений від гніту.
шігір ['лп'гір] у розстебнути блй-скавку; іо ~ а Ьа§ розстебнути сумку.
ир [Ар] 1. п І) поїзд (автобус), що йде у велйке місто (у столйцю, на північ); 2) високопоставлена особа; 3) предмет угорі; 4) підйом, піднесення; підвйщення (цін); ир апсі дохуп побіжний огляд; ирз апд дохупз мінлйвість долі; удачі й невдачі; різкі зміни; іо §іує зтЬ. ійе ир апд дохуп зміряти когось поглядом; іп іхуо ирз умйть, дуже швйдко; оп ійе ир що зростає; оп ійе ир апд ир а) чесний, відвертий; б) чесно, відверто; 2. аф 1) що йде у велйке місто (у столйцю, на північ) (про поїзд, автобус тощо); ап ир ігаіп поїзд, що йде в столйцю (у велйке місто); іке ир Ііпе залізнйця, що веде у столйцю; 2) що піднімається вгору; 3) зростаючий; що поліпшується; 4) шипучий (про напій); 5) жвавий, пожвавлений; 3. асіу 1) угору, нагору; іо гип а йа§ ир підняти прапор; Іоок ир гляньте угору; іке іетрегаіиге каз £опе ир температура піднялася; капдз ир! руки вгору!; 2) в, у, до, углйб; іо §о ир іо іохуп поїхати в місто (в центр); 3) нагорі, угорі; хукаі аге уои доіп£ ир ікеге? що ви робите там нагорі?; 4) вйще, над; ке ііуєз ікгее зіогеуз ир він живе трьома поверхами вйще; 5) верхи, в сідлі; 6) передається дієслівним префіксом під-; іке саг дгоуе ир автомобіль під’їхав; ргісез аге £ОІП£ ир ціни підвйщуються; 7) передається дієслів
ним префіксом роз-; іо Ьіоху ир іке Гіге роздмухати вогонь; 8) указує на інтенсивність дії; зіп£ ир! співайте гучніше!; зреак ир! говоріть голосніше!; кипу ир! поспішайте!; скеег ир! не журіться!; 9) указує на закінчення строку; кіз Іеауе хуаз ир Його відпустка закінчилася; 10) указує на завершеність дії; іке зігеат каз дгіед ир струмок зовсім пересох; іке хуоипд кеаіед ир рана загоїлася; 11) указує на наближення до чогось; ке саше ир він підійшов; 12) указує на виникнення чогось; тапу пєху сіііез кауе зргип£ ир іп оиг соипігу у нашій країні з’явилося багато новйх міст; < «гоад ир» «проїзд закрйтий» (напис); ир апд дохуп а) угору і вниз; б) тудй й назад; в) усюди; г) амер. прямо, відверто; іо Ье ир а^аіпзі зтЬ. мати справу з кимсь; іо гип ир а^аіпзі зтЬ. наштовхнутися на когось; іо Ье ир іп зтік. бути обізнаним з чимсь, знатися на чомусь; ир хуіік...! хай живе...!; іо кеер ир хуіік ійе іітез ітй в ногу з часом; хукаі із ир? що сталося?; хукаі із ир хуіік уои? що з вами?; зоте-ікіп£ із ир тут щось негаразд; іке £ате із ир! усе пропало!; 4. V 1) розм. піднімати; 2) підвйщувати (ціни тощо); 3) збільшувати (випуск продукції тощо); 4) розм. схопйтися, підскочити; іо ир апд дохуп вставати і сідати; 5. ргер 1) угору, по, на, в, у напрямі до; іо сІітЬ ир а ігее вйлізти на дерево; ир іке зіерз по драбйні (угору); 2) уздовж, по, до, углйб; іо хуаїк ир іке зігееі ітй уздовж вулиці; 3) проти (течії, вітру); іо заіі ир іке гіуєг пливтй угору річкою; ир іке хуіпд проти вітру; 4) скрізь, всюди.
ир-а-<1аі$у ['лра'деігі] іпі розм. гоп! ир-апсЬог ['лр'жі]к9] V мор. зніматися з якоря.
ир-аші-сопгіп§ ['лрап'клтії]] аф амер. розм. 1) енергійний, підприємливий, заповзятливий, наполегливий; 2) багатообіцяючий; що подає велйкі надії; 3) обережний, обачний; 4) найновіший, найостанніший.
ир-апд-(1оіп£ ['лрзп'ди.ті]] аф енергійний, заповзятливий.
ир-аші-сіохуп ['лрап'даип] аф 1) горбкуватий, пагористий; 2) шо рухається угору і вниз; 3) перпендикулярний, прямовйсний; 4) амер. пря-мйй, відвертий, щйрий; 5) безладний.
ира$ [ ]и:раз] п 1) бот. анчар (тж —ігее); 2) отрута анчарного дерева; 3) згубний вплив.
ирЬеаг [лр'Ьєа] V (разі ирЬоге; р. р. ирЬогпе, ирЬогп) поет. 1) підтрймувати; 2) (трохи) піднімати.
ирЬеаі ['лрЬі:і] п муз. рух рукй угору для позначення слабкої частки такту.
ирЬоге [лр'Ьо:] разі від ирЬеаг. ирЬогп [лр'Ьо.п] р. р. від ирЬеаг. ирЬогпе [лр'Ьо:п] 1. аф 1) підтрй-
ирЬ
615
ирг
маний; 2) (трохи) піднятий; 2. р. р. від ирЬеаг.
ирЬгаід [лр'Ьгеїсі] V 1) чіплятися; 2) докоряти, дорікати; гудити, ганити (за щось — Еог, \уіій).
ирЬгаі(1іп£ [лр'Ьгекіґд] асі] докірливий; ~ Іоокз докірливі погляди.
ирЬгіпзіпз ['лр,Ьпт)іі]] п виховання.
ирЬиіШ [лр'ЬіІд] V (разі ір. р. ирЬиіІі) збудувати, спорудйти.
ирЬиі1(1іп£ [лр'Ьіідіт).] п побудова.
ирЬиіІі [лр'ЬіІі] разі і р. р. від ир-Ьиіід.
ирсазі І ['лрка: зі] 1. п 1) геол. скид; 2) гірн. вентиляційна шахта; 2. аф 1) спрямований угору; 2) кйну-тий угору.
ирсазі II ['лрка.зі] V (разі і р.р. уреазі) кйдати угору.
ирсйиск [лр'Цлк] V розм. блювати.
ирсоте ['лрклт] п 1) зовнішність людйни; 2) результат.
ирсоштз ['лр,клтіі]] аф майбутній, прийдешній; що настає.
ир-соипігу І ['лр'клмп] 1. п внутрішні райони країни; 2. аф розташований усередині країни; внутрішній.
ир-сошгігу II [лр'клпігі] асіу 1) усередині країни; 2) усередину країни.
ир-(1аіе [лр'деіі] V модернізувати; приводити у відповідність до вимог сучасності.
ир-даіед [лр'деііід] див. ир-іо-даіе. ирсіііі [лр'дкі] разі від ирдо II.
ир<1о І ['лреіи:] п висока зачіска.
ирЛо II [лр'ди:] V (разі ирбіб; р. р. ирдопе) робйти високу зачіску.
ирсіопе [лр'длп] р. р. від ирдо.
ирдгамп ['лр'дгоіп] аф (трохи) піднятий; ~ еуеЬго\¥8 підняті брови.
ир-еп<1 [лр'епсі] V 1) поставити перпендикулярно; перевернути; 2) піднятися; стати вертикально.
ирегіхе Пигратаїг] V уперизувати (молоко).
цр-^гаде ['лр'дгекі] 1. п підйом; піднесення; оп ійе ~ а) на підйомі; б) виправляючись; покращуючись; 2. аду угору.
ирзгасіе [лр'дгекі] у 1) переводити на більш високооплачувану роботу; 2) продавати продукти нйжчого ґатунку по ціні вйщого ґатунку; 3) підвйщувати якість (продукції); 4) поліпшувати породу (худоби).
ирвгоууій ['лрдгоиО] п 1) ріст, зростання; розвиток; 2) те, що росте, тягнеться угору.
ирііеауаі [лр'йі.уаі] п 1) зрушення; 2) переворот; роїііісаі ~ політйчний переворот; 3) геол. зміщення пластів; вйтіснення.
црЬеауе [лр'йі;у] у (разі і р. р. ир-йеауед, ирйоуе) 1) піднімати(ся); 2) розладнувати; чинйти безладдя.
ирйеШ [лр'йеісі] разі і р. р. від ир-ЬоШ.
ирйііі ['лр'йіі] 1. п підйом; 2. аф 1) що йде (веде) вгору; 2) тяжкйй, важкйй; ~ Іазк важке завдання; 3. асіу на гору, вгору; іо &о ~ ітй вгору.
ирйоШ [лр'йоикі] V (разі ирйеїд; р.р. ирйеїд, ирйоїдеп) 1) підтрймувати; захищати; заохочувати; морально підтрймувати; підбадьорювати; 2) підтверджувати, затверджувати (рішення тощо); іо ~ а десізіоп затвердити рішення; 3) піднімати, підносити (руки тощо).
иркоШеп [лр'йоикіп] р. р. від ирйоїд.
ирйоШег [лр'йоикіа] п 1) прихйльник, прибічник; 2) підпірка, підставка; 3) власник похоронного бюро; 4) оббивальник.
иріюкіег [лр'йоиїзіа] V 1) вішати портьєри; 2) оббивати (меблі) (чимсь — \уіій, іп).
иріюкіегес! [лр'йоиїзіасі] аф 1) об-бйтий (тканиною тощо); ~ ууіііг (іп) уєіуєі оббйтий оксамйтом; ~ саггіа^е зал. м’якйй вагон; 2) розкішний; товстйй.
ирйокіегег [лр'йоиїзіага] п оббивальник; драпірувальник.
иріюкіегу [лр'йоиїзіап] п 1) ремесло оббивальника (драпірувальника); 2) оббйвка; оббивна тканйна; 3) збірн. дивани, стільці, килимй, портьєри.
иріюуе [др'йоиу] разі і р. р. від ир-Йеауе.
иркеер ['лркі:р] п 1) утрймання (в належному стані); 2) ремонт; догляд; обслуговування; 3) утрймання; іо соп-ігіЬиіе іо зтЬ.’з - (частково) утрйму-вати когось; 4) вартість утрймання.
иріапд ['дріапд] 1. п 1) звич. рі нагірна країна; нагір’я; 2) горйста частйна країни; 2. аф 1) нагірний, гір-ськйй; ~ гоасі гірська дорога; 2) віддалений від моря; що лежйть всередині країни; < ~ еоііоп бавовник «упланд»; ~ сгезз суріпиця звичайна; ~ псе рис суходільний.
иріій І [ 'лрйГі] п 1) підйом; 2) геол. скид; 3) амер. духовне піднесення; 4) жарт, порозумнішання.
ирІіГі II [лр'їіГі] V 1) піднімати; 2) підносити, підвйщувати (настрій); 3) розм. брати орендну плату.
иршозі ['лртоизі] аф 1) найвй-щий; 2) переважаючий.
ироп [а'роп] 1. асіу 1) на поверхні (чогось); на тілі (чиємусь); 2) потім, відтак; 2. ргер 1) на; 2) після дієслів іо Ье, іо соипі, іо дерепд, іо Іоок, іо зіапсі, іо зіау та ін. і після прикметника сопГідепі: іо Ье ~ зтЬ. а) наближатися; б) дуже впливати на когось; іо соипі ~ йеір розраховувати на допомогу; уои тау дерепд ~ іі можете бути у цьому впевнені; іо Іоок ~ вважати, розглядати (як); іо зіапсі ~ опе’з гі§йіз відстоювати свої права; їо Ье сопГісіепі ~ зтЬ.’з Гідеіііу не сумніватися у чиїйсь вірності; 3) указує на рух угору або на пе
ребування вгорі; іо §еі - а ігее залізти на дерево; іо ,]итр ~ ійе йогзе стрибнути на коня; 4) з; зйе \уаз таггіесі ~ ту Ьгоійег вона була одружена з моїм братом; < іо соте ~ зтій., зтЬ. натрапити на щось, на когось; \уйаі до уои іпзізі ~? на чому ви наполягаєте?; іо ГаП ~ зтЬ. застати когось зненацька; опсе ~ а ііте колйсь, одного разу; ~ ту \уогд (о£ йопоиг)!, ~ ту йопоиг! розм. слово честі!; ~ ту Гаіій! розм. клянуся честю!
иррег ['дра] 1. п 1) звич. рі передок (носок) черевйка; 2) рі гетри, гамаші; 3) розм. верхнє місце (у вагоні); 4) верхня щелепа; верхній зуб; < іо Ье (6о\уп) оп опе’з ~з бути без грошей, бути у скрутному матеріальному становищі; 2. аф 1) верхній; ~ Іід верхня повіка; - зіогеу верхній поверх; 2) вйщий (за чином, званням); ійе ~ зегуапіз старші слуги; 3) що належить до другої по-ловйни (десятиріччя тощо); йе із іп йіз - зеуепііе8 йому під вісімдесят; < ійе ~ іеп ійоизапд верхівка суспільства, аристократія; ІД. Ноизе верхня палата (палата лордів — у Великій Британії; сенат — у США); ~ \уогкз а) надводна частйна корабля; б) голова.
иррег-спізіег ['лра'кглзіа] п розм. людйна з вйщого суспільства.
иррегсиі ['лроклі] п аперкот, удар знйзу (бокс).
иррег-£гір ['лра'дпр] п звичайний затиск (гімнастика).
иррегтозі ['лратоизі] 1. аф 1) найвйщий; ійе ~ Поог найвйщий поверх; 2) переважний, переважаючий; іо Ье ~ переважати, панувати, бути панівнйм; 2. асіу 1) нагорі; 2) угору, догорй; 3) насамперед; йе заід \уйаіеуег сате - він сказав перше, що спало на думку.
ІІррег Уоііа ['лра'уоііа] п геогр. н. іст. Верхня Вольта (див. Вигкіпа Еа<;о).
иррізії ['лрі/] аф 1) зарозумілий, пихатий, бундючний; 2) зухвалий, нахабний; 3) розм. образливий; дразлй-вий.
иррііу [лрііі] п амер. розм. пихатість, зухвалість.
иргаізе [лр'геїх] V 1) піднімати, підносити; 2) підбадьорювати, підвйщувати настрій; 3) зводити, будувати.
иргеаг [лр'гю] V 1) піднімати, підводити; іо ~ опе’з йеад підняти голову; 2) підніматися; 3) споруджувати; 4) виховувати; вирощувати.
иргщіїї І ['лргаїі] 1. п 1) підпора, підпірка; стійка; колона; 2) піаніно (тж ~ ріапо); 3) розм. суміш пйва з джйном; 4) звич. рі спорт, опорні стійки; штанги; 2. у підняти у вертикальне положення, поставити сторч.
иргі£Ііі II ['лр'гаїі] 1. аф 1) вертикальний; прямйй; 2) прямовйсний, стрімкйй (про скелю тощо); 3) прямйй, чесний, справедлйвий; 4) якйй три
ирг
616
ирі
мається прямо; 2. асіу 1) прямо, вертикально, сторчака; їо 8іапЗ ~ стояти прямо; 2) чесно, справедлйво, відверто.
иргі$Ьі1у ['лрданії] асіу 1) чесно, справедлйво; 2) вертикально, прямо, прямовйсно.
иргі^Ьіпезз ['лр,гаійп$] п 1) чесність, прямота; 2) вертикальність, перпендикулярність; прямовйсність.
иргізаі [лр'гаїгі] див. иргі8ІП£.
иргізе І ['лргаїг] п 1) схід (сонця, місяця)', 2) поява, вйникнєння; 3) підняття; піднімання; 4) підняття махом (гімнастика)', 5) підвйщення; 6) тех. вертикальна труба, стояк.
иргізе II [лр'гаїх] V (разі иргозе; р.р. иргізеп) 1) сходити (про сонце)', 2) вставати (з ліжка тощо)', підніматися; 3) повставати; 4) виникати, з’являтися; 5) воскресати з мертвих.
иргізеп [лр'пхп] р. р. від иргізе II. иргі$іп£ [лр'гаїгіі]] п 1) схід (сонця); 2) уставання; 3) уставання з ліжка; 4) повстання; 5) піднесення; 6) поява, вйникнєння.
ир-гігег ['лр'пуа] асі] 1) розташований біля верхоріччя; 2) спрямований (що веде) до верхоріччя.
иргоаг ['лр,го:] п 1) шум, гамір, гомін; 2) хвилювання, безпорядки; 3) вйбух (сміху тощо).
иргоагіои$ [лр'гогпаз] асі] 1) шумний, бурхлйвий, гучнйй, галаслйвий, гомінкйй; ~ Іаи^йіег гучнйй сміх (регіт); 2) що викликає гучнйй сміх; дуже смішнйй.
иргооі [лр'ги.і] V 1) корчувати, виривати з коренем, викорінювати; 2) силоміць виселяти з місця проживання; іо ~ зтЬ. Ггот ІтІ8 йоте вйгнати когось з дому; 3) змінювати місце проживання і спосіб життя; 4) викорінювати; 5) викопувати рйлом (про свиню).
иргозе [лр'гоих] разі від иргізе II.
ирпізії І ['лргл/] п 1) стрімкйй рух угору; 2) накочування водй; 3) прорйв (газу); 4) раптове вйникнєння (чогось).
ирпізії II [лр'глЛ V мчати (кйдатися) угору.
ир$-а-<1аі$у ['лрзо'сіеігі] див. ир-а--сіаізу.
ирзеі І [лр'зеі] п 1) перекидання, перевертання; 2) падіння; 3) безладдя; 4) руйнування (планів); 5) сварка; непорозуміння; 6) нездужання; 7) прйк-рість, засмучення; 8) несподівана поразка (у змаганнях, на виборах тощо); 9) тех. вйсадка; осадка; 10) гірн. збійка, сполучний хід.
ирзеі II ['лрзеі] асі] 1) перекйну-тий, перевернутий; 2) стривожений, засмучений, розстроєний; 3) вйзначе-ний, твердйй; ~ ргісе найнйжча вихідна ціна (на аукціоні).
іірзеі III [лр'зеі] V (разі і р. р. ирзеі) 1) перекидати(ся), перевертати(ся);
2) розстроювати, розладнувати, порушувати (порядок тощо); 3) виводити з душевної рівноваги, засмучувати; іо Гееі ~ бути у пригніченому настрої; 4) розладнувати здоров’я (шлунок); 5) завдати несподіваної поразки (у змаганнях, на виборах); 6) тех. розковувати; осаджувати.
ирвЬоі ['лр/оі] п 1) (ійе ~) розв’язка, результат, вйсновок; іп іЬе ~ зрештою, кінець кінцем; іо соте іо іЬе ~ дійтй вйсновку; 2) святкування, бенкет.
ирвісіе ('лрзаісі] п верхня сторона (частйна); поверхня (чогось); < ~ Зо\уп а) догорй дном; догорй ногами; шкереберть, перевертом; б) у безладді.
ир5І(1е-<1(М¥П ['лрзакГсіаип] асі] 1) перевернутий догорй дном; ~ і де аз безглузді ідеї (думкй); 2) перекйнутий догорй ногами.
ирзШез І'лрзаідг] асіу розм.'. іо Ье (іо §еі) ~ \¥іій зтЬ. розквитатися з кимсь.
ир$ргап£ [лр'зргаеі]] разі від ир-8рґІП£.
ир8ргіп£ [лр'зрпі]] у (разі ирзргап^, ирзргип§; р. р. ир8ргип§) 1) проростати, сходити; 2) виникати, з’являтися; 3) підстрйбувати; 4) схоплюватися на ноги.
ирврпіпз [лр'зрглі]] разі і р. р. від ир8ргіп£.
ирзіа^е ['лр'зіекіз] 1. п задня частйна сцени; частйна сцени, віддалена від рампи; 2. асі] 1) що належить до задньої частйни сцени; 2) розм. зарозумілий, гордовйтий, пихатий, само-вдоволений; 3) розм. відсталий; 4) розм. боязкйй, нерішучий; 3. асіу у глибині сцени; 4. V розм. поводитися зарозуміло (гордовйто, манірно).
ирвіаіг ['лр'зієо] 1. асі] що знаходиться (перебуває) на верхньому поверсі (нагорі); 2. асіу нагорі, на верхньому поверсі.
ирзіаігз ['лр'зієох] 1. п 1) верхній поверх; 2) людйна, яка живе на верхньому поверсі; 3) (ІД.) панй, аристократія; 2. асі] що знаходиться (перебуває) на верхньому поверсі (нагорі); 3. асіу 1) на верхньому поверсі, нагорі; Ье (Еуєііз ~ він живе на верхньому поверсі; 2) вгору (по сходах); іо \уа!к (іо §о) ~ піднятися (ітй) по сходах нагору; 3) ав. розм. у повітрі; у польоті.
ирзіашііпз ['лр'зіаепсіїг)] асі] 1) стоячий; прямйй; вертикальний; ~ соїіаг стоячий комір; 2) гарної статури, міцнйй, кремезнйй; 3) чесний, відвертий; 4) фінансований, твердйй; ~ у/а§е тверда заробітна плата.
ирвіагі І [ лр8іа:і] 1. п знев. вй-скочка; 2. асі] знев. 1) новомодний; якйй щойно з’явйвся; 2) характерний для вйскочок; самовпевнений; з претензіями; 3) якйй несподівано здобув популярність.
ирзіагі II [лр'зіагі] V 1) схоплюватися; 2) з’являтися; 3) сполохати.
ирзіаіе ['лр'зіеіі] п амер. північна частйна штату.
ир-зііск$ ['лр'зіїкз] V військ, розм. зніматися з місця, вирушати.
ир-$ігеахп ['лр'8ігі:т] 1. асі] 1) розташований вйще за течією; ~ Гасе на-пірнйй бік (греблі); 2) що пливе (рухається) проти течії; 2. асіу 1) проти течії; 2) угору за течією.
ир-$ігоке ['лрзігоик] п 1) лінія, спрямована угору (у письмі); 2) тех. рух угору (поршня).
ир$ип ['лрзлп] п час між сходом і заходом сонця.
ир$иг£е І ['лрзо.дз] п швидке піднесення (підвйщення, зростання); ге-уоіиііопагу ~ революційне піднесення.
ирвигде II [лр'ззісіз] V підвйщува-тися, підніматися, підноситися.
ирстуеер ['лр'8\уі:р] 1. п висока зачіска; 2. V зачісувати волосся угору.
иретгіпз [ 'лрз\уіі] ] п раптовий стрибок; раптове піднесення.
иріаке ['лріеік] п 1) розуміння, кмітлйвість; іо Ье циіск (зкж) іп іЬе ~ швйдко (повільно) мізкувати; 2) по-глйнення; 3) піднімання, підіймання; 4) тех. вертикальний канал.
иріЬпму ['лрбгои] п 1) кйдання угору; 2) геол. скид; 3) геол. верхнє крило скйду.
иріїїгизі ['лрбглзі] п 1) тиск знйзу вгору; 2) геол. крутйй скид.
ир-іо-(1аіе ['лріа'сіеіі] асі] 1) сучасний, найновіший; що стоїть на рівні сучасних вимог; що відповідає сучасним вимогам; ~ тодеї найновіша модель; 2) якйй розуміється у справі; якйй у курсі останніх подій.
1)ріоп ['лріоп] п ч. ім'я Аптон.
ир-іор 1'лр'іор] п надводне положення (підводного човна).
ир-іомті ['лр'іаип] 1. п 1) верхня частйна міста; 2) амер. житлові квартали міста; 3) квартали, віддалені від центру міста; 2. асі] 1) розташований (якйй мешкає) у верхній частйні міста; 2) амер. розташований у житловйх кварталах міста; 3. асіу 1) у верхній частйні міста; в напрямі до верхньої частйни міста; 2) амер. у житловйх кварталах міста; у напрямі до житловйх кварталів міста.
ирігеші ['лр'ігепсі] п тенденція до підвйщення.
иріиш [лр'іо:п] 1. п 1) піднесення, підвйщення, поліпшення; ап ~ іп Ьизі-пе88 поліпшення у справах; 2) зростання, підвйщення (цін тощо); 3) розм. хаос, метушня, сум’яття; 4) рубець, рубчик (на сукні); 2. у 1) перевертати, перекидати; 2) піднімати угору (обличчя, очі тощо); 3) бентежити.
иріигоед ['лр'іагпсі] асі] 1) повернутий (спрямований) угору; 2) перевер
ирі¥
617
ІІГ8
нутий, перекинутий; 3) порйтий, перекопаний; 4) піднятий, задертий; ~ позе кирпатий ніс; 5) зігнутий.
іцпуапі ['лр\уад] 1. агі] спрямований угору; що рухається угору; ви-східнйй; < ~ іггі^аііоп підземне зрошення, зрошення інфільтрацією; 2. асіу 1) угору; 2) більше, вйще.
ир^агсіз ['лрхуасіг] асіу 1) угору; іо Го11о\у іке гіуєг ~ ітй вгору річкою; 2) більше, вйще; сЬіїсігеп о£ Гіує уеагз апсі ~ діти п’ятй років і старші; 3) починаючи з (якогось періоду часу в минулому); Ггот опе’з еагіу уоиік ~ з ранньої юності; < ~ оГ а) понад; б) приблйзно, блйзько; ~ оГ а кипбгед \¥ОГбЗ блйзько ста слів.
ир-іуіші ['лр'\¥іпсі] асіу проти вітру.
ііг [а:, а:] /лґе-е! (коли намагаються пригадати щось).
игаешіа Циз'гігтзз] п мед. уремія.
ІІгаІ [ зиагаї] п геогр. н. р. Урал.
УгаІ-АКаіс [ зиагаїжі'іепк] 1. п ура-ло-алтайська група мов; 2. асі] урало--алтайський.
игаїііе [ 'іиагаїаіі] п мін. ураліт.
Цігаїз [ зиагаїг] п (іке ~) геогр. н. Урай.
Бгапіа Циа'геїпр] п ж. ім'я 1) Юрейнья, Юрейнія; 2) міф. Уранія.
игапіа Циа'гешіа] п астр. астероїд, мала планета.
Угашай Циа'гешіап] аф 1) міф. що стосується музи Уранії; 2) небесний; 3) астрономічний; 4) що стосується планети Уран.
игапіс [іиа'гаетк] аф 1) астрономічний; 2) хім. урановий; 3) що містить у собі шестивалентний уран.
шгапіГегодо [Зиага'піГогаз] аф що містить у собі уран.
шгапіпііе Циа'гжпшаїі] п мін. уранініт.
игапізт [^иагатгт] п гомосексуалізм.
игапііе [ зиагапаїі] п мін. ураніт.
игапішп Циа'гетіат] п хім. уран;
~ Гатіїу ряд урану; ~ рііе (геасіог) фіз. урановий реактор.
игапо£гарЬу Циага'подгаГі] п уранографія.
игапоіову Циаго'поїзді] п астрономія.
игапоиз [ рагапаз] аф хім. що містить у собі чотиривалентний уран.
Угапиз ['іиагапаз] п міф., астр. Уран.
игагі Циа'гагп] п мед. кураре (отрута).
игаіе [ зиагеїі] п хім. урат, сіль сечової КИСЛОТЙ.
ІІгЬаіі ['а:Ьап] п ч. ім'я Ербан, Ур-бан.
игЬап ['а:Ьап] 1. п міськйй мешканець; мешканець міста, городянин, мі-шанйн; 2. аф міськйй; ~ сіізігісі а) міськйй район; б) селище міського тйпу;
~ ІіГе життя міста; ~ рориіаііоп міське населення.
игЬапе [аг'Ьеш] ввічливий, чемний, люб’язний; з вйшуканими манерами.
игЬапізі ['аіЬашзі] п містобудівнйк.
игЬапііу [аґЬжшії] п 1) ввічливість, чемність, люб’язність; вйшуканість манер; 2) рі мйлі речі, ввічливі фрази; 3) міське життя; 4) легка, невймушена світська розмова.
игЬапіге ['агЬапаїг] V 1) урбанізу-вати, перетворювати сільськйй район на місто; 2) привчати до міського способу життя; 3) робйти ввічливим (чемним).
игсеоіаіе ['а:8іа1(е)іі] аф бот. ла-таттєвий.
игскіп ['а:Цш] п 1) вуличний хло-пчйсько; 2) пустун; 3) розм. горбань; 4) домовйк; 5) їжак; 6) морськйй їжак.
Упій [з:'сій:] 1. п мова урду; 2. аф напйсаний мовою урду; що стосується мови урду.
игеа [ ]иапа] п хім. сечовйна; ~ гезіп карбамідна смола.
игетіа Циа'гі:т]а] п мед. уремія, игеіег [)иа'гі:іа] п анат. сечовід.
игеіегаї Циа'гіїагаї] аф анат. сечовідний.
іігеіегіс [лизпЧепк] див. игеіегаї.
игеіегіііз [)иа,гі:іа'гаііі8] п мед. запалення сечоводу, уретрйт.
игеікапе Циа'ге0еш] п хім. уретан.
игеШга Циа'гі:0га] п (рі тж игеікгае) анат. сечівнйк, уретра.
игеікгае Циа'гі:0гі:] рі від игеікга.
игеікгііідез Циап'0гаііісіі:2] рі від игеікгіііз.
игеікгіііз Циап'0гаііі8] п (рі игеік-гііідез) мед. запалення сечівника, уретрйт.
иг£е [а:дз] 1. п спонука, спонукальний мотйв; поштовх; 2. V 1) примушувати, гнати, підганяти (тж ~ оп); 2) спонукати, змушувати; 3) переконувати, наполягати; настійно прохати; 4) наполегливо радити, наводити (докази тощо); 5) доводити до відома; Іеі те ~ ироп уои іке ітроііапсе оГ ікіз аг^итепі дозвольте мені звернути вашу увагу на важлйвість цього аргументу; 6) набридати, надокучати; 7) тех. форсувати.
игдепсе ['а:сізап8] п 1) поспішність, поспіх, кваплйвість; 2) терміновість, невідкладність; 3) гостра потреба; 4) наполегливість, настйрливість.
иг^епсу ['з:фрП8і] п 1) терміновість, невідкладність; 2) гостра потреба; іп сазе оГ ~ у крайньому разі; 3) наполегливість, настйрливість; 4) рі настійні прохання; 5) парл. рішення про позачергове обговорення питання.
игдепі [ а:сізапі] аф 1) терміновий, невідкладний, негайний, нагальний; ~
Ьизіпезз невідкладна справа; ~ тезза^е військ, термінове донесення; ~ огдег термінове замовлення; ~ циезііоп нагальне питання; ~ зиг^егу невідкладна хірургія; 2) вкрай необхідний; іо Ье іп ~ пееб оГ кеір потребувати негайної допомоги; 3) наполегливий, настйр-ливий, надокучливий.
игі [ зиагаї] рі від игиз.
УгіаЬ [іиа'гаїа] п ч. ім'я 1) Юрайя; 2) бібл. Урія.
Угіаз Циа'гаїаз] п ч. ім'я Юрайас.
игіс [ з'иапк] аф сечовйй; ~ асід хім. сечова кислота.
ІІгіеІ [зиапаї] п ч. ім'я Юріел, Урі-ель.
Угіеп [']и:поп] п ч. ім'я Юріен.
игіпаї [ зиаппі] п 1) сечоприймач; 2) пісуар.
игіпагу [']иаппап] аф сечовйй; ~ дізеазе захворювання сечовйх шляхів.
игшаіе [ зиаппеїі] V мочйтися, виділяти сечу.
игіпаііоп [,]иагГпеі/п] п сечовипускання.
игіпе [ ]иапп] п сеча.
игіпіГегоиз Циап'тГагаз] аф анат. сечовйй; ~ іиЬиІе сечовйй канал.
игшоїову Циап'поіасізі] п урологія, «игіпоиз [ зиагшаз] аф сечовйй.
шп [а:п] п 1) урна; 2) перен. мо-гйла; гробнйця; 3) електрйчний самовар (кавник); 4) вйборча урна; 5) верхів’я (вйтік) рікй.
игпіп£ ['о:піі]] п гомосексуаліст.
шгозепііаі Циаго(и)'сізепіі1] аф анат. сечостатевий.
шго£гарІіу Циа'гздгаГі] п мед. уро-графія.
игоііікіазіз Циаго(и)1і'0аіа8із] п мед. сечокам’яна хвороба.
иго1о£іс ЦиагУІосізік] аф урологічний; що стосується сечовйх шляхів.
игоіову Циа'гоіадзі] п урологія.
игороіеііс [,іиаго(и)роі'еіік] аф що стосується утворення сечі.
иго$сору Цио'гозкорі] п мед. 1) дослідження сечі; 2) розпізнавання хвороби за аналізом сечі.
иіту ['лп] п вугленосна чорна глйна.
ІІгза ['а:за] п незграбна людйна, «ведмідь», «вайло»; < ~ Ма]ог (Міпог) астр. Велйка (Мала) Ведмедиця; Велйкий (Малйй) Віз.
игзаі ['а:89І] аф 1) схожий на ведмедя; 2) перен. ведмежий, грубий.
ІІгае [а:з] п ж. ім'я Ерс (зменш, від Огзиіа).
игаіе ['а:8і] п ж. ім'я Ерсі (зменш, від ЬІгзиіа).
игаіпе ['з:заіп] аф 1) ведмежий, ведмедячий; 2) схожий на ведмедя; ~ таппегз грубі манери.
Бгаиіа [ а^иіз] п ж. ім'я Ерсюла, Урсула.
ІІГ8
618
иіі
Іігеиііпа ['аізіиіаша] п ж. ім'я Ер-сюлайна, Урсуліна.
Іігеиііпе ['а:8]и1(а)ш] п 1) ж. ім'я Ерсюлайн, Урсуліна; 2) черниця ур-сулінського ордену.
игіісагіа [,а:іі'кєапа] п мед. кропй-в’янка.
игіісаііоп [,з:іі'кеі/п] п 1) жаління кропивою; 2) утворення кропив’яних пухирів.
ЕІпі§иау [ зшагадхуаі] п геогр. н. Уругвай.
13пі£иауап [,иги'д\уаіап] 1. п уругваєць; уругвайка; ійе ~з збірн. уругвайці; 2. аф уругвайський.
ііпі8 Пиагав] п (рі игі, игизез) тур, первісний бик.
ІІгу Пиагі] п ч. ім'я Юрі (зменш, від Огіаїт).
и$ [лз] ргоп регз. (непрямий відмінок від \ує) нас, нам, нами, -ся; себе, собі, собою; \ує іоок ійе Ьоокз а\уау у/ііЬ из ми забрали книжкй з собою.
изаЬІе [ ]и:гаЬ1] аф 1) придатний для вживання; 2) зручний, практйч-ний.
иза&е [ ]и:2ідз] п 1) уживання, ужй-ток; 2) поводження; ЬагзЬ ~ грубе поводження; 3) звйчай; ~ оГ ігаде торговий звйчай, узанс, узанція.
ивапсе Пиггапв] п фін. вйзначений торговим звйчаєм строк для оплати іноземних векселів.
іке І Ци:з] п 1) вживання, застосування; корйстування, використання; іо Ье іп ~ бути у вжитку; І8 іЬіз діс-ііопагу іп ~? чи корйстуються цим словником?; іо Гаїї оиі оГ ~ вййти з ужйтку; іо таке - оГ зтік. корйстуватися чимсь; 2) мета, призначення; 3) кбрйсть, вйгода; рація, сенс, смисл; іо Ье оГ ~ бути корйсним; іо Ье о£ по ~ бути некорйсним; іо Ье оГ Іііііе ~ бути малокорйсним; іі’з по ~ іаїкіп^ немає сенсу говорйти; \уЬаі’з ійе ~? якйй смисл?; І Ьауе по ~ Гог іі розм. це мені зовсім не потрібно; 4) здатність корйстуватися (чимсь); Ье Іозі іЬе ~ оГ Ьіз еуез він осліп; 5) право корйстування; зЬе §ауе Ьег Ггіепсі іЬе ~ о£ Ьег ІіЬгагу вона надала прйятельці право корйстуватися своєю бібліотекою; 6) звйчка, звйчай; ассогбіп§ іо ап апсіепі ~ за старйм звйчаєм; 7) ритуал церкви (єпархії); 8) тех. заготовка, болванка.
І18Є II [)и:г] V 1) уживати, корйстуватися, використовувати, застосовувати; іо ~ §аз корйстуватися газом; іо ~ а гі§Ьі вйкористати право; іо ~ опе’з еуез дивйтися; іо ~ опе’з Ьгаіпз мізкувати, метикувати; тау І ~ уоиг іеіе-рЬопе? можна скористатися вашим телефоном?; іо ~ 1ап£иа§е розм. лаятися; ~ уоиг бізсгеііоп дійте на свій розсуд; 2) вдаватися (до чогось); скористатися (чимсь); тау І ~ уоиг пате? чи можу
я послатися на вас?; 3) використовувати у своїх інтересах; 4) витрачати, використовувати, споживати; іЬеу - а іоп оГ оіі іп а топіЬ вонй щомісяця витрачають тонну нафти; 5) проводити, витрачати (час); 6) поводитися, обходитися (з кимсь); іо ~ зтЬ. Ііке а бо£ поводитися з кимсь, як з собакою; Ьо\у біб Ье ~ уои? як він з вами обійшовся?; 7) привчати; 8) мати звйчку (тільки в разі Ци:зі]); І ~б іо іаке іЬе Ьиз я звичайно їздив на автобусі; І ~б іо зее Ьіт оГіеп я, бувало, часто відвідував його; □ ~ ир а) витрачати, використовувати; б) виснажувати, зне-сйлювати; іо Гееі ~б ир почувати себе цілком знесйленим.
изеб І [)и:хб] аф 1) вйкористаний; 2) амер. старйй, ношений; 3) тех. відпрацьований, спрацьований.
изес! II Ци.зі] аф ргед. звйклий; уои’П зооп §еі ~ іо іі ви незабаром до цього звйкнете.
изеб-ир [ ]и:гб'лр] аф 1) розм. вйснажений, зморений, змучений; 2) амер. докладно обговорений; 3) військ, розм. убйтий.
изеГи! [']и:з£и1] аф 1) корйсний, придатний; ~ еїїесі тех. корйсна дія; віддача; ~ ІіГе тех. строк служби, довговічність (агрегату); 2) розм. здібний; успішний; дуже похвальний; Ье із а ~ сЬезз-рІауег він здібний шахіст.
изеїезз [ ]и:з1і8] аф 1) даремний, марний; ~ аііетріз марні спроби; 2) непридатний, нікудйшній; 3) розм. нездоровий, недужий; у поганому настрої.
изе-шопеу [ ]и:8,тлпі] п розм. відсотки.
Н8ег Пи:ха] п 1) споживач; 2) той, хто корйстується (чимсь); корйстувач; іеІерЬопе ~з корйстувачі телефоном; 3) алкоголік; 4) наркоман; 5) юр. право корйстування (чимсь); 6) корйстування (чимсь).
изЬ [а/] V розм. 1) проводжати, супроводити; 2) бути боярином (дружком).
изЬег ['а/з] 1. п 1) швейцар; 2) білетер; капельдйнер; 3) судовйй прй-став; 4) церемоніймейстер; 5) амер. боярин, дружко; 6) жарт, молодший учйтель (у школі для хлопчиків); 2. V ]) проводжати, супроводити; 2) амер. бути боярином (дружком); □ ~ іп а) оголошувати, сповіщати; б) бути передмовою.
изЬеге88 [ л/зпз] п капельдйнерка, білетерка.
изЬегеПе [,л]з'геі] див. изЬегезз.
изчиеЬаидІї [ дзкхуіЬо:] п 1) віскі;
2) ірландський міцнйй коньяк з прянощами.
изиаі [']и:зиа1] 1. п (іЬе ~) звичайне; те, що заведено говорйти (робйти); 2. аф звичайний, звйчний; іЬе ~ іегтз
звичайні умови; аз ~ як звичайно; іЬе ~ іЬіп£ те, що заведено (говорити, робити).
изиаііу [']и:зиз!і] аду звичайно.
изисаріоп Ци:гіи:'кеірізп] п юр. здобуття права власності за давністю володіння.
изисарі [ ]и:г]и:кжрі] V юр. здобути право власності за давністю володіння.
изиГгисі [ зшгдиГглкі] п юр. узуфрукт (право користуватися чужим майном і прибутками від нього).
ІІзитЬига [,и:зит'Ьигз] п геогр. н. м. У сум бура.
изигег [ ]и:ззгз] п лихвар.
изигіоиз Ци: 'г]иапаз] аф лихварський; а ~ гаіе оГ іпіегезі лихварський відсоток.
и$іігр []иҐ2з:р] V 1) узурпувати, незаконно захоплювати (владу тощо); 2) зазіхати (на щось); іо ~ оп (ироп) зтЬ.’з гі§Ьіз зазіхати на чиїсь права.
изиграііоп [,]и:2з:'реі/п] п узурпація, незаконне захоплення.
изиграііуе Ци'2а:рзііу] аф узурпаторський.
изиграіогу Ци'2а:раіап] див. изигра-ііує.
изиграіиге Ци'2а:раі/з] див. изигра-ііоп.
изигрег []и:'2а:рз] п узурпатор, загарбник.
изигу [ зи:зи(а)п] п 1) лихварство; 2) лихварський відсоток; < \уііЬ ~ з лйхвбю, з лйшком.
(Лай [ ]и:іа:] п геогр. н. Юта (штат США).
иіепзії Циґіепзі] п звич. рі 1) посуд; начйння; кіісЬеп ~з кухонний посуд; сЬатЬег ~ нічнйй горщик; 2) приладдя; \угіііп§ ~з письмове приладдя; 3) інструмент; £агтіп£ ~з сільськогосподарське знаряддя.
иіегі [ ]и:іагаі] рі від иіегиз.
иіегіпе [ зшіагат] аф 1) анат. матковий; що стосується матки; ~ ГіЬгоісі мед. фіброма матки; 2) єдиноутробний; ~ ЬгоіЬегз єдиноутробні братй.
иіегиз [ ]и:іаг98] п (рі иіегі) анат. матка.
иііШагіап [лшіїїі'ієапап] 1. п ути-літарйст; 2. аф утилітарний; Ггот іке тегеіу ~ роіпі о£ уіє\у вйключно з утилітарної точки зору.
иіііііагіапізш [лшіїїі'ієопапігт] п філос. утилітарйзм.
иіііііу Циґіііііі] 1. п 1) корйсність, практйчність, вйгідність; о£ по ~ не-корйсний; 2) корйсна річ; 3) рі (тж риЬІіс иііііііез) підприємства громадського корйстування; 4) рі комунальні споруди; 5) рі комунальні послуги; іЬе гепі о£ іЬе Ьоизе іпсіисіез аіі иііііііез до квартйрної плати входить вартість усіх комунальних послуг; 6) пристосування (до машини тощо); 7) рі акції (облігації) підприємств громадського ко-
иіі
619
уас
рйстування; 8) ек. суспільна корйс-ність; 2. асі] 1) допоміжнйй; ~ асіот актор допоміжного складу; - ауіаііоп військ, авіація допоміжного призначення; ~ тап а) спорт, запаснйй гравець; 6) мор. помічнйк кока; в) монтер, ремонтник; майстер на всі руки; ~ ріапе літак допоміжного призначення; ~ гоот підсобне приміщення; ~ \уогкет8 підсобні робітникй; 2) економічно вй-гідний, рентабельний; ~ 1іуе-8іоск комерційне тварйнництво; худоба для продажу на рйнку; 3) дешевий, невисокої якості; ~ Ьееґ яловичина нйж-чого сорту; 4) утилітарний; практйч-ний; ~ агі прикладне мистецтво; ~ сІоШез а) практйчний одяг; щоденний одяг; б) одяг, зшйтий за умови економного розкроювання; ~ Гитпііите практйчні меблі; 5) універсальний, загального призначення; ~ Ьа& господарська сумка; ~ Ьоаі робоча (корабельна) шлюпка; ~ кпіГе ножик з кількома лезами; ~ ігиск вантажний автомобіль загального призначення; 6) другорядний, епізодйчний (про персонаж); 7) громадського корйстуван-ня, комунальний; ~ Ьііі рахунок за комунальні послуги; ~ та^паіе амер. велйкий комерсант, капітали якого вкладені у підприємства громадського корйстування; < ~ геГизе утильсировина.
иіііігаііоп [^и:іі1(а)і'хеі/п] п утилізація, використання; < ~ іоиг військ. стажування.
иііііхе []и:іі1аіг] V утилізувати, використовувати.
иішозі ['літоизі] 1. п найбільше, найможлйвіше; \ує 8Йа11 Ье іхуепіу аі Ше ~ нас буде щонайбільше двадцятеро; ікаі І8 Ше ~ І сап до це все, що я можу зробйти; іо Ше ~ надзвичайно, гранйчно, максимально; 2. асі] 1) най-віддаленіший; 2) крайній, гранйчний; (Не ~ 1ітіі8 крайні межі; \уіШ Ше ~
ріеазиге з величезним задоволенням; 3) останній; ЬІ8 ~ ЬгеаШ його останній подих; 4) найбільший, величезний; ~ зесгесу величезна таємнйця.
ІІіоріа Циґіоир]а] п утопія.
ІЛоріап Циґіоиріап] 1. п утопіст; 2. асі] утопічний.
ІІігесЬі [']и:ітекі] п геогр. н. м. Ут-рехт; ~ уєіуєі утрехтський меблевий оксамйт.
иігісіе [ ]и:іпк1] п зоол., бот. мішечок.
иігісиїаг Ци'іпкіиіа] асі] 1) анат. що стосується матки, матковий; 2) подібний до пузиря.
іШег ['ліз] 1. асі] 1) повний, цілковитий, абсолютний; ~ дагкпе88 повна темрява; 8Ье І8 ап ~ 8ігап£ег іо те я її зовсім не знаю; 2) категорйчний, беззастережний; остаточний; ~ геЕизаІ категорйчна відмова; 3) явний, очевйдний; ~ 8соипдге1 страшенний негідник; - ЬаггІ8іег адвокат, якйй виступає в суді «за бар’єром» (не маючи звання королівського адвоката); 2. V 1) вимовляти, видавати (звук); іо ~ а £гоап простогнати; іо ~ а Ііе збрехати; іо ~ а 8І§Ь зітхнути; 2) виражати словами; викладати, передавати (думки тощо); іо ~ а десіагаііоп робйти заяву; іо ~ опе’8 Шои£Ііі8 висловлювати свої думкй; 3) пускати в обіг (фальшиві гроші); 4) заст. продавати.
иііегапсе ['лізгзпз] п 1) вимовляння, вйраження словами; іо &іує ~ іо вйразити словами; 2) вимова, дйкція; манера говорйти; сіеаг ~ чітка вимова (дйкція); деГесіІуе ~ дефектна (недосконала) вимова; 3) дар мови; 4) висловлювання; риЬІіс ~ публічний вйступ; прилюдна заява; 5) вйпуск в обіг; Ше ~ оГ Гаїзе соіпз вйпуск в обіг фальшйвих монет; 6) продаж; < іо Ше ~ до краю, украй; іо Гі^Ьі іо Ше ~ боротися до самого кінця; іо £іує ~ іо опе’8 га§е вйбухнути гнівом.
иПегіе88 ['ліаііз] аф 1) невимовний; 2) несказанний, неописанний; ~ дізйопоиг жахлйва ганьба.
ііМеїіу ['ліаіі] асіу зовсім, надзвичайно, вельми, цілком, абсолютно; І ат ~ ехЬаизіед я зовсім змучений.
иііегтозі ['ліатоизі] п межа, найвйщий ступінь чогось; Не дід Ше ~ оГ ЬІ8 ро\уег він зробйв усе, що було в його сйлах; він зробйв усе, що зміг.
иіи ['и:Пі:] п компенсація за заподіяну шкоду.
ІМиЬе [ ]и:і]и:Ь] п двоколінчаста (сифонна) труба; Ч-подібна трубка.
ііуя Пшуз] п (рі тж иуае) бот.
1) виноград, виноградне гроно; 2) ува (тип плоду).
иуае [ зиіуі:] рі від иуа.
иуеа [ ]и:уіа] п анат. судйнна оболонка ока.
ііуіоі [ ]и:уіа1] п увіолеве скло (тж ~ £Іа88).
иуиіа [']и:у]и1а] п (рі иуиіае) анат. ЯЗИЧОК.
итиіае [\|и:у|и1і:] рі від иуиіа.
иуиіаг [']и:у]и1з] аф 1) анат. язичковий; 2) лінгв. увулярний.
иуи1ііІ8 [,]и:у]и'1аііі8] п мед. запаленая язичка, увуліт.
ихогіаі [лк'зо:гю1] аф 1) що стосується дружйни (дружйн); характерний для дружйни; 2) якйй дуже кохає свою дружйну.
ихогісіде [лк'зогпзаід] п 1) жінко-вбйвця; 2) жінковбйвство.
ихогіоиз [лк'8о:па8] аф покірний дружйні; якйй дуже кохає свою дружйну.
ІІгЬек ['игЬек] 1. п 1) узбек; узбечка; Ше ~8 збірн. узбеки; 2) узбецька мова; 2. аф узбецький.
ІІгЬекІБІап [,игЬекҐ8іа:п] п геогр. н. Узбекистан.
V, V [уі:] п 1) 22-га літера англійського алфавіту; 2) амер. розм. п’яти-доларова асигнація.
V- [уі:-] як компонент складних слів'. 1) зв’язаний з перемогою (у другій світовій війні); У-Ьау день перемоги; У-8І£П знак перемоги (вітальний жест двома піднятими пальцями); 2) тех. що має форму літери V.
уас [уаек] розм. 1. п 1) (скор. від уа-саііоп) канікули; 2) (скор. від уасиит--сіеапег) пилосос; 2. V чйстити пилососом.
уаса ['уа:кз] п амер. розм. корова.
уасапсу ['уеікапзі] п 1) порожнеча,
пустота; 2) незайняте (вільне) місце; а ~ іп а \уагекои8е вільне місце на складі; 3) прогалина, пропуск; 4) с. г. огріх; 5) вакансія, вільне місце (про посаду); 6) байдужість, відсутність живої думки, тупість; неуважність; розгубленість; 7) амер. приміщення, що здається внаймй; “по уасапсіез” «кімнат немає» (оголошення в готелі тощо); 8) незайнятість; бездіяльність.
уасапі ['уеікзпі] аф 1) пустйй; 2) незайнятий, вільний; ~ 8еаі вільне місце; ~ аратітепі квартйра, що здається внаймй; йауе уои а гоот ~? чи є у вас вільні номерй? (* готелі тощо); ро88Є88іоп” «приміщення для негайного в’їзду» (ого
лошення); ~ Іоі амер. незабудбвана ділянка; 3) вакантний (про посаду); а ~ розіііоп незайнята (вакантна) посада; ~ ргоГе88ог-8йір вакантна посада професора; ~ ипіі військ, вакантна посада командйра підрозділу; 4) бездіяльний; ~ Ьоига годйни дозвілля; 5) байдужий, відсутній (про погляд тощо); неуважний; безглуздий; 6) позбавлений (чогось); що не має (чогось); іо Ье ~ оГ Ьи8іпе88 бути без діла; 7) тех. холостйй (хід); ~ тип холостйй пробіг; 8) юр. що не має претендентів; незайнятий, шо не використовується (про земельну власність тощо); ~ 1апд§ безгосподарні' землі.
уас
620

уасапііу ['уеікапііі] асіу байдуже, неуважно; безглуздо.
уасаіе [уо'кеїі] V 1) звільняти (квартиру тощо); залишати, покидати; іо ~ ап арайтепі вйїхати з квартири; іо ~ ргетІ8Є8 звільнити приміщення; 2) ітй у відставку, звільняти (посаду); іо ~ арроіпітепі військ, звільняти посаду; 3) відміняти, анулювати, скасовувати; 4) військ, евакуювати; 5) амер. розм. проводити відпустку (канікули).
уасаііоп ра'кеї/п] 1. п 1) залйшення, звільнення; ~ оГ а розіііоп відставка; 2) відпочйнок, свобода; ~ Ггот ІаЬоиг відпочйнок від праці; 3) канікули; відпустка; перерва (між сесіями тощо); 1оп£ (зиттег) ~ літні канікули; СЬгІ8іта8 ~ різдвяні (зимові) канікули; і\уо хуеекз’ ~ двотижнева відпустка; 4) відпочйнок (про ув'язнення); < ~ рау відпускні гроші; ~ ііте відпускнйй час; відпустка; ~ 8иЬ8сгірііоп амер. передплата на літні місяці (про періодику); 2. V амер. брати (проводити) відпустку; відпочивати (під час відпустки).
уасаііопізі [уз'кеї/ашзі] п амер. відпочиваючий, відпускнйк.
уассагу ['узвкап] п 1) корівник; 2) пасовйще; 3) молочна ферма.
уассіпаї ['узеквші] асі] мед. 1) вак-цйнний; 2) що стосується вакцинації, вакцинальний; ~ Гєуєг вакцинальна пропасниця.
уассіпаіе [ 'ужкзшеїі] V мед. 1) щепити віспу; 2) робйти щеплення; застосовувати вакцйну, вакцинувати.
уассіпаііоп [,ужкзі'пеї/п] п мед. 1) щеплення віспи; 2) вакцинація; ~ газй вакцинальний вйсип.
уассіпаііопізі [, ужкзі'пеї/апізі] див. уассіпізі.
уассіпаіог ['ужкзіпеїіа] п мед. 1) особа, що робить щеплення; 2) інструмент для щеплення; 3) прихйльник профілактйчних щеплень.
уассіпе ['ужкзіп] 1. п фарм. вакцй-на; 2. аф 1) вет. що стосується коров’ячої віспи; ~ сіізеазе коров’яча віспа; 2) що стосується щеплення віспи; ~ роіпі віспяне перо; 3) вакцйнний, вакцинальний; ~ іпосиїаііоп щеплення, вакцинація; ~ ігеаітепі вакцинотерапія; 4) коров’ячий.
уассіпз ['ужкід] п розм. чйщення пилососом.
уассіпіа [ужк'зшіа] п вет. коров’яча віспа.
уассіпкі ['ужкзшізі] п прихйльник віспощеплення; прихйльник профілактйчних щеплень.
уасіїїапсу ['уж8іі9П8і] див. уасіїїа-ііоп.
уасіїїапі [ужзіізпі] аф хиткйй; що вагається; нерішучий.
уасіїїаіе [ужзіієіі] у 1) вагатися; виявляти нерішучість; 2) коливатися,
хитатися; дрижати (про стіни тощо); іо * оп опе’з Гееі нетвердо триматися на ногах, похйтуватися.
уясШаііпз [ 'ужзіієііпз] аф 1) нерішучий, хиткйй; що вагається; ~ риїзе нерівний пульс; 2) що хитається, хи-тлйвий; що нетвердо стоїть (на ногах); ~ зіерз нетверда хода; 3) тремтячий, мигтючий (про світло).
уасі11аііп£Іу ['уаезіїеііідіі] асі? невпевнено, нетвердо; з ваганням.
уасіїїаііоп [,ужзі'іеі/п] п 1) хитання; непостійність; нестійкість; нерішучість; вагання; 2) коливання, тремтіння, дрижання (стін тощо); похйтування.
уасШаіогу ['узезіїаіап] аф 1) нері-ш^ий, що вагається; 2) непевний, невпевнений (про відповідь тощо).
уасиа ['ужк]иа] рі від уасиит 1.
уасиііу [уае'к]и:ііі] п 1) пустота, порожнеча; 2) відсутність думки, беззмістовність; ~ оГ тіпсі відсутність розуму; 3) марнослів’я; 4) пусте місце; прогалина; 5) незайнятість; неробство; 6) фіз. вакуум.
уасиоіе ['ужк]иои1] п біол. вакуоля, уасиошеіег [,уаекіи:'отііа] п тех. вакуумметр.
уасиоиз ['ужкіизз] аф 1) пустйй, беззмістовний; ~ гетагк безглузде зауваження; ~ 1аи§й дурнйй сміх; 2) бездіяльний, гультяйський; ~ ІіГе гультяйське життя; 3) порожній, не-заповнений; ~ зрасе пустота.
уасиоизіу ['уаек^иззії] асіу безглуздо; по-дурному; беззмістовно.
уасиит ['ужк]изт] 1. п (рі уасиа, уасиитз) 1) фіз. вакуум; розріджений простір; безповітряний простір; Тоггі-сеіііап ~ торічелієва пустота; 2) прогалина; пустота; 3) розм. пилосос; < ~ Ьоіііе термос; ~ сйатЬег тех. вакуумна камера; ~ Гап тех. витяжнйй вентилятор; ексгаустер; 2. у розм. чйстити пилососом.
уасшіш-Ьгаке ['уаек]иат'Ьгеік] п вакуумне (повітряне) гальмо.
уасшнп-сіеап ['уаек]изтк1і:п] у чйстити пилососом.
уасишп-сіеапег ['уаек]изт'к1і:па] п пилосос.
уасишп-сіеапіпз ['ужк]иат, кіі тії] ] п чйщення пилососом.
уасиит-Лазк ['ужк]иат'Г1а:8к] п невелйкий термос.
уасишп-£аи£е ['ужкіиат'декіз] п вакуумметр.
уасиит-ритр ['уаек]изт'рлтр] п вакуум-насос.
уасиит-іиЬе ['уаек]иот'і)и:Ь] п рад. електронна лампа.
уасиит-уаіуе ['ужкіизт'ужіу] п 1) вакуумний вентиль; 2) електронна лампа.
уа<1е-тесит [уеісй'тіїкат] п лат.
1)	кишеньковий довідник; путівнйк; 2) те, що завждй при собі.
уасіозе ['уекіоиз] аф геол. вадозний; ~ хуаіег верхня ґрунтова вода; ~ гопе зона верхніх ґрунтовйх вод.
Уасіих [Га/ди.із] п геогр. н. м. Вадуц.
уа§ [узед] п 1) (скор. від уа^гапі) амер. розм. бродяга; бурлака; 2) (скор. від уа^аЬопсі) амер. розм. бродяга, пройдйсвіт.
уазаЬош! ['уждаЬапсІ] 1. п 1) бродяга; блукач, бурлака; 2) пройдйсвіт; 3) розм. дармоїд, нероба; гультяй; 2. аф 1) бродячий, мандрівнйй; ~ Оірзіез кочові цигани; 2) перен. блукаючий; мінлйвий; ~ йеагі непокірне серце; 3) лінйвий; безцільний; що пливе за течією; ~ ійои^йіз безладні думкй; 3. у бродяжити, бурлакувати; блукати.
уазаЬошіазе ['уаедзЬопсіїсіз] п 1) бродяжництво; кочове (мандрівне) життя; 2) збірн. бродяги, бурлаки.
уа§аЬош1і$т ['уждаЬопсІїгт] п бродяжництво (тж уа^аЬопда^е).
уаваЬоімііге ['уждаЬзпсІаіг] у блукати, бродяжити.
уазаЬошігу ['уждаЬопсІгі] п бродяжництво; кочове (мандрівне) життя.
уа&а1 ['уеідаї] аф анат. що стосується блукаючого нерва.
уа^агіоиз [уа'дєапаз] аф 1) мінлйвий; химерний; вередлйвий, примхлй-вий; 2) блукаючий; мандрівнйй.
уа^агу ['уеідап] п прймха, химера, чудацтво; уа^агіез оГ Газйіоп прймхи (химери) моди.
уа§і ['уекізаі] рі від уа§из.
уа&іпа [уа'сізаіпа] п (рі уа^іпае, уа-ЕІпаз) анат., бот. піхва.
уазіпае [уз'сізаіпі.] рі від уа^іпа.
уа&іпа1 [уз'дзатзі] аф анат., бот. піхвовий.
уадгапсу ['уеідгзпзі] п 1) блукання, бурлакування; кочове життя; 2) юр. бродяжництво; іакеп ир Гог ~ арештований за бродяжництво; 3) блукання; нестійкість; мінлйвість; химерність; 4) відхід (від теми); плутанйна (у мові).
уазгапі ['уеідгапі] 1. п 1) бродяга, волоцюга, гультяй; особа без певних занять (про повію тощо); 2) блукач, мандрівнйк; 2. аф 1) бродячий, мандрівнйй; ~ тизісіапз мандрівні музиканти; ~ ігіЬез кочові племена; ~ Ьоуз безпритульні; 2) мінлйвий, нестійкйй; 3) мед. блукаючий (про клітину).
уазгош ['уеідгзт] аф поет, бродячий, мандрівнйй, мандруючий.
уа^ие [уеїд] аф 1) невйзначений, неяснйй; невиразний; ~ ап8\уег невиразна відповідь; ~ йоре непевна надія; ~ ісіеа неясна думка; ~ гезетЬІапсе далека (віддалена) схожість; ~ гитоигв непевні чуткй; ~ іегт неточний термін; І йауе поі ійе ~8і поііоп \уйаі іо сіо я не маю найменшого уявлення, шо ро-

621
таї
бйти; 2) нерішучий, неупевнений; 3) неуважний; відсутній (про погляд).
уа£іі$ ['уеідаз] п (річа^і) анат. блукаючий нерв.
УаізасЬ ['уаідаі/] п геогр. н. острів Вайгач.
уаіі [уєіі] 1. п 1) захід; 2) звич. рі чайові; 2. V поет. 1) схиляти (прапори тощо); 2) опускати (очі); 3) нахиляти, понурювати, похнюплювати (голову); 4) підгортати (хвіст); 5) скидати (капелюх); 6) робйти поступку, схилятися; поступатися (чимсь).
уаіп [уєш] аф 1) марний, даремний; - еПогїз марні зусйлля; ~ сіізсиз-зіоп безплідна суперечка; іі із ~ Гог уои іо ігу ви даремно стараєтеся; 2) пу-стйй; поверховий; показнйй; суєтний; ~ рготізе пуста обіцянка; 3) пихатий, самовдовблений, самозакоханий; зарозумілий; іо Ье ~ оГ зтік. хизуватися чимсь; 4) дурнйй; < іп ~ марно, даремно; аіі оиг \уогк \уаз іп ~ уся наша праця вйявилася марною.
уаіп£Іогіои$ [уеш'діогпаз] аф 1) пихатий, самозакоханий; 2) хвалькуватий, хвастовйтий.
уаіп£Іогу [уеш'д1о:п] п 1) пиха, самозакоханість; 2) хвалькуватість, хва-стовйтість; похвальба; хвастощі; 3) марність, марнота.
уаіпіу ['уєіпіі] асіу 1) даремно, марно, дарма; 2) пихато, самовдоволено.
уаіг [уєз] п 1) ласиця, ласка; 2) горностай; 3) біляче хутро.
уакееі [уж'кі.І] п інд. 1) представнйк, агент; 2) дипломатйчний представнйк; посол; 3) адвокат, представнйк сторонй (в суді).
Уаі [уаеі] п 1) ж. 'ім’я Вал, Вел (зменш, від Уаіепііпе, Уаіегіа); 2) ч. ім’я Вал, Вел (зменш, від Уаіепііпе).
уаіапсе ['ужізпз] п 1) облямівка (ліжка); 2) балдахін; 3) занавіска; оборка; 4) обшйвка, кайма, бордюр.
уаіапсед ['ужізпзі] аф 1) з обшй-вкою (оборкою, облямівкою); 2) бородатий.
Уаісіаі Ніік [улґсіаі'ЬіІг] п геогр. н. Валдайська височина.
уаіе І [уєіі] п 1) поет, діл, долйна; іке ~ оГ іеагз (\уоє, тізегу) юдоль (долйна) сліз (горя, журбй); іке ~ оГ уеагз похйлий вік, старість; 2) кювет, рівчак.
уаіе II і'уєііі] 1. п прощання; іо зау опе’з ~з прощатися; 2. іпі прощайте)!, прощавай(те)!
уаІеШсііоп [, ужії'дік/п] п 1) прощання; 2) прощальне слово.
уаІеШсіогіап [, ужксіік'іо:пап] п амер. випускнйк, що виголошує прощальну промову (в університеті, школі).
уаІеШсіогу [лаеіі бікіагі] 1. п 1) прощальна промова, прощальне
слово; 2) промова на вйпуску (учнів, студентів); 2. аф прощальний.
уаіепсе ['уєіізпз] див. уаіепсу.
Уаіепсіа [уУієп/із] п геогр. н. іст. м. Валенсія.
Уаіепсіеппез [,ужЬпзі'єп] п фр. ва-лансьєнське мереживо.
уаіепсу ['уєіізпзі] пхім. валентність.
-уаіепі [-уеііапі] у складних словах -валентний: Ьіуаіепі, сііуаіепі двовалентний (бівалентний); топоуаіепі одновалентний.
Уаіепііпа [,ужізп'іі:па] п ж. ім’я Ва-лентйна.
Уаіепііпе ['ужіапіаіп] п 1) ж. ім’я Валентайн, Валентйна; 2).ч. ім’я Ва-лентайн, Валентйн.
уаіепііпе ['ужіапіаш] п 1) коханий, кохана; любий, люба (обираються 14 лютого, у день св. Валентина); 2) жарт, любовне послання; 3) лист (листівка), що посилається в день св. Валентйна; 4) подарунок коханому (коханій) у день св. Валентйна; 5) ірон. розм. письмове попередження про наступне звільнення (вйключення) за неуспішність; 6) (У.) день св. Валентйна; 7) перен. початок шлюбного сезону (особ. у птахів).
Уаіегіа [уз'іітіз] п ж. ім’я Валірія, Валерія.
Уаіегіап [уз'іізпоп] п ч. ім’я Валеріан.
уаіегіап [уо'ііапап] п 1) бот. валеріана; 2) фарм. валеріанові краплі.
уаіегіапіс [уа'ііап'жшк] аф валеріановий.
уаіегіс [уа'іюпк] аф валеріановий; ~ асід хім. валеріанова кислота.
Уаіегіе ['узеЬп] п ж. ім’я Валері.
Уаіегіиз [уУіюгюз] п ч. ім’я Валі-ріус, Валерій.
Уаіегу ['ужіоп] п ж. ім’я Валері.
уаіеі і'ужііі] 1. п 1) слуга, камер-дйнер; 2) працівнйк готелю, якйй прасує, чйстить одяг тощо; 2. V 1) слу-жйти камердйнером; 2) обслуговувати постояльців прасуванням, чйшенням одягу (у готелі) ; 3) чйстити і прасувати (чоловічі костюми).
уаіеіаіііе [уаеі'іаі] п фр. челядь.
уа1еі-<1е-сІіаіпЬге [уж'Іекіа'/а^Ьг] п фр. камердйнер.
уаіеі-гіе-ріасе [уж'іекіа'ріоиз] п фр. гід, провіднйк.
уаіеііпз ['уаеіііід] аф прасувальний; ~ зєгуісє пункт термінового прасування чоловічих костюмів.
уаіеігу [ ужііігі] п збірн. слуги, челядь.
уаіеіікііпагіап [' ужіі ,ди:сіі 'пєапап] 1. п 1) хвороблйва (квола) людйна; 2) непрацездатний, інвалід; 3) помй-слива людйна, іпохондрик; 2. аф 1) хвороблйвий; кволий, слабйй; 2) помисливий; шо надмірно піклується про своє здоров’я.
уаіеіигііпагіапізт [ 'уаеіі,і]и:сіі'пеопз-тхт] п 1) хвороблйвість; кволість; 2) непрацездатність, інвалідність; 3) помйсливість, іпохондрія.
уаіеішішагу [, уав1і'і]и:сііП9п] 1. п 1) хвороблйва людйна; 2) непрацездатний; інвалід; 3) помйслива людйна; 2. аф 1) хвороблйвий, кволий; слабкйй; 2) помйсливий.
УаІЬаПа [узеї'кжіа] п 1) міф. Вал-галла; 2) перен. пантеон, усипальня ве-лйких людей.
уаііапсе ['ужірпз] п хоробрість, доблесть.
уаііапсу ['уаеЦапзі] див. уаііапсе.
уаііапі ['уж1]зпі] 1. п герой, хоробрий; хоробра людйна; іке ~ збірн. хоробрі люди, герої; 2. аф 1) хоробрий, доблесний (про людину); 2) геройський, героїчний (про вчинок).
уаїШ ['ужікі] аф 1) юр. дійсний, чйнний, справжній; ~ Ьаііоі рарегз дійсні бюлетені; ~ сопігасі чйнний договір; ііскеі ~ Гог Ьуо топікз квиток, дійсний два місяці; і Не таггіа§е \уаз кеісі іо Ье ~ шлюб був вйзнаний дійсним (законним); 2) вагомий, обґрунтований; переконливий; ~ сіаіт обгрунтована претензія; ~ ргооГ пере-койливий доказ; 3) дійовйй, ефектйв-ний, надійний; ~ теікод оГ іпуезіі§аііп§ зтік. надійний спосіб дослідження чогось; ~ іаг^еі військ, важлйва ціль; 4) здоровий, міцнйй; працездатний; іо Ье оГ ~ кеаіік мати міцне здоров’я; 5) спорт, заліковий, дійсний; ~ іоиск дійсний укол; поі ~! не рахувати!
уаїкіаіе ['ужікієіі] V 1) затверджувати; ратифікувати; стверджувати; 2) оголошувати обраним; 3) оголошувати дійсним; надавати юридйчної чйнності (законної сйли); іо ~ а разз-рогі легалізувати паспорт; 4) підтверджувати; іо ~ а герогі підтверджувати повідомлення; іо ~ а роїісу вйправдати політйчну лінію.
уа1і<1аііп£ ['ужікіеііід] аф стверджувальний; підтверджувальний; ~ асі амер. додаткове узаконення; ~ уоискег виправднйй документ.
уаїкіаііоп [,у®1і'сіеі1п] п юр. 1) затвердження; ратифікація; ствердження; 2) надання законної сйли; легалізація.
уаІШИу [уз'ікіііі] п 1) юр. законність; дійсність; чйнність; 2) вагомість, обгрунтованість; ~ оГ а сопсіи-зіоп обгрунтованість вйсновку; 3) вірність, правильність; надійність; ~ оГ Гогесазі метеор, надійність прогнозу; 4) придатність; 5) мат. справе-длйвість (формули).
уаіізе [узЧі:х] п 1) саквояж, чемодан, валіза; 2) військ, ранець.
Уаїкугіап [ужґкіпап] аф ставна, здорова, як валькірія (про жінку).
Уаїкугіе ['уаеікіп] п міф. валькірія, уаііа ['ужіа] рі від уаііит.
уаі
622
уап
уаііеу ['узєіі] п 1) долйна, низина; 6о\уп Іке ~ долиною вниз; їке V. амер. долйна рікй Міссісіпі; 2) підошва хвйлі; 3) прохід між машйнами (в цеху); 4) архт. розжолобок; 5) тех. жолоб; 6) (скор. від Іііу оГ іке уаііеу) розм. конвалія; < ~ Геп (тоог) низйнне болото; ~ §1асіег геол. долйнний (альпійський) льодовйк; ~ оГ іеагз юдоль сліз (про життя).
уаііеу-ііпе ['узеїііаш] п водозлйв; тальвег.
уаіішп [’узеїот] п (рі уаііа) військ. 1) фортечна стіна; 2) вал.
уаіог ['ужіа] див. уаіоиг.
уаіогіхаііоп [, узе!аг(а)і 'хеі/п] п 1) установлення цінй (шляхом державних заходів); 2) ревалоризація (валюти).
уаіогіге ['узеїагаїг] у 1) установлювати ціни (шляхом державних заходів); 2) ревалоризувати (валюту).
уаіогоиз ['ужіогзз] аф поет. 1) доблесний (про людину); 2) героїчний (про вчинок).
уаіоиг ['узєіз] п доблесть, героїзм; мужність; СІЄЄСІ8 оГ ~ подвиги; 4 уоиг ~ ваша честь (титул).
Уаірагаізо [,узе1р9'геіхои] п геогр. н. м. Вальпарайсо.
уаке [уа:1$] п фр. вальс.
уаІиаЬІе ['ужЦиоЬІ] 1. п звич. рі цінні речі; цінності; коштовності; 2. аф 1) цінний, дорогйй, коштовний; ~ діа-топд коштовний діамант; ~ ейесіз коштовності; 2) корйсний, важлйвий; ~ іпГогтаііоп важлйві відомості; ~ сіііхеп амер. корйсна для суспільства людйна; 3) необхідний (для чогось — іо); ~ іо іке соттипііу суспільно корйсний; 4) що піддається оцінці; 5) промисловий (про руду); < Гог а ~ сопзідегаііоп юр. за плату.
уаіиаііоп [лаеЦи'еі/п] п 1) оцінка; вйзначення вартості (цінності); сиз-іотз ~ мйтна оцінка; 2) с. г. таксація, бонітування.
уаіиаіог ['ужЦиеііа] п оцінювач.
уаіие ['узеЦи:] 1. п 1) цінність, ва-жлйвість; оГ ~ цінний; оГ по ~ що не має цінності, непридатний; іо зеі іоо кі§к а ~ ироп зтік. переоцінювати щось; 2) рі цінності; сиііигаї ~з культурні цінності; 3) висока оцінка (когось); симпатія (до когось); 4) вартість; іке Ьоок із циііе §оод ~ Гог Пує доііагз п’ять доларів за цю кнйгу — це недорого; 5) значення, смисл (слова); іке ргесізе ~ оГ а \уогд точний смисл слова; 6) ек. еквівалент, ціна; вартість; аі ~ за ціною дня; соттегсіаі ~ рйнкова вартість; сиггепі ~з існуючі рйнкові ціни; ехскап^е ~ мінова вартість; Іозз (Гаїї) іп ~ знйження цінй; тагкеі ~ курсова вартість; рйнкова вартість; потіпаї (Гасе) ~ номінальна вартість; зигріиз ~ додаткова вартість; ипдег ~
нйжче від вартості; 7) валюта; еквівалент; 8) мат. величина, значення; аЬ-зоїиіе (ауега^е) ~ абсолютна (середня) величина; гадіаііоп ~ коефіцієнт випромінювання; 9) муз. тривалість ноти (паузи); 10) мист. співвідношення тонів; соїоиг ~ інтенсйвність кольору; 11) фон. якість; < ~ Іеііег цінний лист; ~ рагсеї посйлка з оголошеною вартістю; 2. у 1) оцінювати; 2) дорожйти; цінйти, цінувати; І ~ уоиг Ггіепбзкір я ціную вашу дружбу; ке ~з кітзеІГ оп кіз кпо\¥Іед§е він пишається своїми знаннями; 3) фін. трасувати, виставляти вексель.
уаіиесі ['ужЦиісі] аф 1) цінний; що цінується; вйсоко оцінений; ~ оріпіоп цінна думка; 2) фін. з оголошеною вартістю (про поліс).
уа1ие1е$$ ['узе^иііз] аф нічого не вартий; некорйсний, непридатний.
уаіиег ['узе^иа] п оцінювач; експерт.
уаіиіа [уа'1и:іа] п рідк. валюта.
уаіуаіе ['узє1у(є)іі] аф бот. стулчастий.
уаїте [узєіу] п І) тех. клапан, вентиль; золотнйк; ЬиііегПу ~ дросельна заслінка; скеск ~ зворотний клапан; геїіеГ ~ запобіжний клапан; 2) анат. клапан (серця); 3) муз. клапан (на духових інструментах); 4) рад. електронна лампа; 5) бот. стулка; < ~ Ьазе рад. цоколь електронної лампи; ~ Ьох клапанна коробка; ~ сар ковпачок вентиля (шини); ~ сіеагапсе тех. клапанний зазор; ~ соск кран; - сопігої клапанний розподіл; ~ §еаг клапанний розподіл; ~ кеад головка (тарілка) клапана; ~ ІіГіег (іарреі) штовхач клапана; ~ гєсєіуєг ламповий радіоприймач; ~ зеаі тех. сідло клапана; ~ зеі рад. ламповий приймач; ~ зеіііп§ тех. регулювання клапанів.
уа|уе(1 [узєіусі] аф 1) стулковий; 2) що має клапани.
уя1уе1е$$ ['узєіуііз] аф тех. безкла-панний.
уаіуиіаг [ узєіуііз] аф 1) клапанний; 2) що відкривається за допомогою клапана; < ~ деГесі мед. порок клапанів (серця); ~ іпзиГГісіепсу недостатність клапанів серця.
¥аІ¥іі1е ['узе1у)и:1] п невелйчкий клапан.
уашоозе [уо'гпшз] у амер. розм. дременути, чкурнути, накивати п’ятами; < іо ~ іке сатр залишати табір; іо ~ іо\уп поспішно залйшйти місто.
уашозе [уо'тоиз] див. уатоозе.
¥атр [узетр] 1. п 1) передок (черевика); союзка; 2) латка; 3) коротка панчоха, шкарпетка; 4) щось полатане нашвидку; 5) халтурна робота; 6) муз. імпровізований акомпанемент; 7) (скор. від уатріге) розм. спокусниця, сирена; фатальна жінка, жінка-вамп; 2. у 1) ла
годити, ремонтувати, латати (звич. ~ ир); 2) ставити новйй передок (на черевик); 3) нашвидку збивати (компілювати); майструвати із старого; перешивати дрантя (лахміття); 4) перекроювати (мелодії тощо); іо ~ ир ап агіісіе спартолити статтю; 5) ітй (плентатися) пішки; 6) муз. імпровізувати акомпанемент; 7) спокушати, зваблювати (чоловіка); 8) грати роль спокусниці (фатальної жінки) (в кіно, театрі).
уатрегі [узетрі] аф 1) полагоджений; відремонтований; 2) перероблений з дрантя (старйзни, лахміття); не-оригінальний; 3) сфабрикований; ~ ріау халтурна п’єса.
уатріге ['ужтраіа] п 1) вампір, упйр; 2) вимагач, здйрник; кровопй-вця; 3) театр, люк, провал (тж ~ ігар); 4) спокусниця (тж уатр).
уатрігізт ['узетраіапхт] п 1) віра у вампірів; 2) кровожерність, крово-пйвство; 3) перен. ненасйтна жадоба кровопйвці (у вимагача тощо).
уашрізЬ ['ужтрі/] аф спокуслива, зваблива; здатна запаморочити голову (тільки про жінку).
Уап [узеп] п ж. ім'я Вен, Ван (зменш, від Уапезза).
уап [уаеп] 1. п 1) (скор. в/д уап^иагд) авангард; 2) (скор. від сагауап) фургон; товарний (багажний) вагон; 3) військ. головнйй загін; 4) в’язнйчна карета; 5) крйтий віз; Сірзу ~ циганська ки-бйтка; 6) кін., рад. пересувка; ліхтва-ген; ієієуізіоп герогііп§ ~ пересувна телевізійна станція; 7) с.г. віялка; 8) поет, крило (птаха, млина, ангела); 9) гірн. аналіз рудй промиванням; 10) амер. розм. ванільне морозиво; 2. у 1) перевозити у фургоні (у багажному вагоні); 2) гірн. відмивати руду від породи.
уапаїіаіе ['узепадеіі] п хім. сіль ванадієвої кислотй.
уапагііс [уа'пзедік] аф хім. ванадієвий; ~ асід ванадієва кислота.
уапаШшп [уа'пеїсірт] п хім. ванадій.
Уапсе [узєпз] п ч. ім'я Ване.
Уапсоиуег [узеп'кшуа] п геогр. н. м. Ванкувер.
уашіаі ['ужпсіаі] 1. п 1) вандал, варвар; 2) амер. хуліган, громйло; 3) (V.) іст. вандал; 2. аф 1) варварський; 2) амер. хуліганський; 3) (V.) іст. вандальський.
уашіаііс [узеп'даеіік] аф 1) варварський; 2) (V.) іст. вандальський; 3) хуліганський.
уашіаіізт [’узепдаїїгт] п 1) варварство, вандалізм; 2) варварське, безглузде руйнування (чогось); хуліганський вчйнок (про псування дерев тощо).
уап<1а1і$ііс [,узепда'іізіїк] аф варварський.
уап
623
уаг
уап<1а1І2Є ['ужпсіаіаіг] V 1) по-варварському ставитися (до творів мистецтва тощо); 2) нівечити, безглуздо руйнувати.
Уаіміуке [ужп'сіаїк] п 1) Ван Дейк (власне ім'я); а ~ картина Ван Дейка; 2) мереживний (полотняний) комір з зубцями (тж ~ соїіаг); 3) борідка клинком (тж ~ Ьеагд); 4) (у.) рі зубці (на мереживі тощо); 5) «ван-дейк» (брунатна фарба); ~ саре вандей-ківська пелерйна.
уапе [уєіп] п 1) флюгер; 2) крило (вентилятора); 3) лопать (пропелера, гвинта); 4) лопатка (турбіни); 5) повзун, візйрка (на нівелірній рейці); діоптр; 6) маркшейдерський знак; 7) стабілізатор (авіабомби).
¥апе$$а [уз'леза] п ж. ім'я Ванесса.
уап£иаг(і ['ужпдагсі] п 1) авангард, передовйй загін; І) військ, головнйй загін; 3) провідна ланка, керівнйцтво (руху тощо); < ~ агіі8і8 художники --авангардйсти; ~ іапк військ, розвідувальний танк.
уапіПа [уа'пііа] 1. п 1) бот. ваніль; 2) ванільна паличка (пряність); 3) розм. ванільне морозиво; 4) амер. розм. краля, красуня; 5) марні розмови, пліткй; безглуздя; < ~ §га88 бот. зубрівка; 2. іпі дурнйці!, брехня!
уапіііе [уз'піі] п ваніль (пряність).
уапііііс [уа'пііік] аф ванільний, ванілевий.
уапііііп [уз'піїт] п хім. ванілін.
уапізії ['ужпіЛ 1. п фон. ковзання; 2. г 1) зникати, щезати, пропадати; зизрісіопз ~ед підозри знйкли; 8ЙЄ ~ед іп іке сго\усі вона знйкла у натовпі; іо ~ іп (Не дагк щезнути у темряві; 2) усувати, видаляти; 3) мат. прагнути до нуля.
уапі$1іе<1 ['ужпі/і] аф пропалий, знйклий; ~ ҐГІЄПСІ8 померлі друзі; ~ коре8 втрачені надії.
уапі$1ііп£ [ ужпфі]] 1. изнйкнення; ~ роіпі крайня межа; 2. аф що зникає; ~ сгеат крем під пудру; ~ Ііпе лінія сходу (в перспективі); ~ 8ресіе8 вимираючий вид; ~ іаг§еі військ, зникаюча мішень.
уапііогу [ужпііап] п комбінований умивальник з туалетним столом.
уапііу ['ужпііі] п 1) суєта, суєтність; марність; іо Гогзаке іке уапіііез оГ іке ууогісі відмовитися від суєтного світу; 2) марнославство, пиха; іо ГеесІ 8тЬ.’8 ~ лестйти комусь, догоджати комусь; 3) дамська сумочка; 4) амер. трельяж; 5) бібл. язйчницький ідол; < ~ риЬ1І8кег видавець, що публікує кнйги на кошти авторів; V. Еаіг ярмарок марнославства; світ безділля і суєтй.
уапііу-Ьав ['ужпіііЬаед] п дамська сумочка.
уапііу-Ьох ['ужпіііЬокз] п пудрениця з люстерком.
уапііу-са8е ['ужшіїкеїз] див. уапііу--Ьох.
Уаппу ['уаепі] п ж. ім'я Ванні (зменш, від Уапе88а).
уапциІ8к ['уаеі]к\¥і/] V 1) перемагати; іо ~ іке епету перемагати ворога; 2) завоювати, підкорйти; іо ~ а соипігу підкорйти країну; 3) долати, переборювати; стрймувати, заглушати (почуття тощо); іо ~ Ееаг подолати страх.
уаіщиізіїесі ['узедкхуф] аф переможений; ~ агту армія, що зазнала поразки.
уаш]ш$Ііег ['уждк\¥і/з] п 1) переможець; 2) завойовник; підкорювач, покорйтель.
уапіа&е ['уагпіідз] п 1) перевага; іо кауе (іо саіск, іо коїд, іо іаке) 8тЬ. аі а (іке) ~ мати перевагу над кимсь; 2) вйгода, прибуток; ~ іп більше у того, що подає (теніс); ~ оиі більше у того, що приймає (про теніс); ~ ріасе вйгідна позйція; ~ роіпі військ, тактй-чно важлйвий пункт; командна (вйгідна) позйція.
уапіазе-згошкі ['уа:піісіз'дгаипсі] п 1) військ, командна висота; 2) перен. вйгідна позйція; зручне місце.
уатуапі ['ужпхузсі] 1. аф військ. авангардний, передовйй, головнйй; 2. адк уперед; у напрямі до фронту.
уарі(1 ['ужрісі] аф 1) несмачнйй, прісний; ~ Гоод несмачна їжа; 2) нуднйй, беззмістовний, млявий, банальний; ~ сопуег8аііоп пуста розмова; 3) вульгарний, непристойний.
уаріШіу [узе'ркіїіі] п 1) несмак; прісність (їжі тощо); 2) нудьга, нудота, скука; млявість, беззмістовність (розмови тощо); 3) банальність, заяложеність.
уаріШу ['узеркіїї] асіу 1) нудно, скучно; мляво; 2) беззмістовно; розплйв-часто.
уарог ['уеіра] амер. див. уароиг.
уарогаЬІе ['уеірагаЬІ] аф що випаровується; що може перетворюватися на пару.
уарогагішп [, уеіра'гєапат] п парова ванна (лазня); парйльня, парна.
уарогезсепсе [,уеіра'ге8П8] п пароутворення, паротворення.
уароге$сепі [,уеіра'ге8пі] аф що випаровується; що утворює пару.
уарогіГіс [,уеіра'п£ік] аф 1) що викликає випаровування; зв’язаний з пароутворенням; 2) пароподібний.
уарогіхаііоп [,¥еірагаі'хеі/п] п пароутворення; випаровування.
уарогіхе ['уеірагаїх] V 1) випаровуватися); перетвбрювати(ся) на пару; 2) розпиляти; 3) нудйтися, нудьгувати.
уарогігег ['уеірагаїха] п 1) випар-нйк; випарнйй апарат; 2) пульверизатор, атом і затор.
уарогозе ['уеірагоиз] див. уарогои8.
уарогои$ ['уеірагаз] аф 1) пароподібний; 2) туманний; наповнений парою; 3) нереальний, пустйй, марний; 4) невиразний, неяснйй; 5) прозорий (про тканину); ~ ЕаЬгіс серпанок.
уароиг ['уеіра] 1. п 1) пара; вйпар; водяна пара; 2) туман; іо сіізарреаг а8 ~ знйкнути як туман; 3) химера, фантазія; вйгадка; 4) хвастощі, похвальба; 5) рі іпохондрія, сплін; меланхолія; а Гіі оГ іке ~8 прйступ меланхолії; < ~ рге88иге тиск пари; ~ раік інверсійний слід (за літаком); 2. V 1) випаровуватися (тж ~ а\уау, ~ оиі, ~ ир); 2) викидати, випаровувати; перетворювати на пару; 3) базікати, теревенити, патякати; 4) хвастати(ся), хвалйтися; 5) наганяти нудьгу (меланхолію).
уароиг-ЬаіЬ ['уеіра'Ьа:0] п парова ванна (лазня); парйльня, парна.
уароигіпз ['уеірапд] 1. п (часто рі) 1) хвастощі, похвальба; 2) пусте базікання, патякання; марнослів’я; 3) пишномовність; 2. аф 1) хвалькуватий, хвастовйтий; 2) пустйй, беззмістовний; 3) пишномовний.
уароигі$1і ['уеіроп/] аф 1) туманний, затуманений; 2) хворий на іпохондрію; помйсливий; меланхолійний; 3) пригнічений (про настрій).
уароиг-1а<1еп ['уеіра'іекіп] ай] 1) насйчений парою; повний пари; 2) метеор, вологий (про атмосферу).
уароигу ['уеірап] аф 1) пароподібний; 2) туманний, затуманений; покрйтий серпанком; 3) неяснйй, непевний; 4) похмурий, меланхолійний; дратівлйвий; хворий на іпохондрію; помйсливий.
уарра ['ужра] п прокйсле (вйвітрі-ле) вино.
уариіаіе ['ужр]и:1еіі| V 1) шмагати, сіктй; 2) зазнавати биття; 3) побйти, ударити.
уариіаііоп [,ужр]и:'1еі/п] п 1) шмагання; 2) биття.
уагап [ужгзп] п зоол. варан.
Уатаїцрап [уо'гаепсізіап] іст. 1. п варяг; іке ~8 збірн. варяги; 2. аф варязький.
уагес [ ужгек] п бот. морська водорість.
уагіаЬіІИу [,уєапа'Ьііііі] п мінлй-вість, непостійність, несталість.
уагіаЬІе ['уєзгюЬІ] 1. п 1) мат. змінна величина; 2) астр. перемінна зоря; 3) рі вітрй змінних напрямків; 4) мор. нерівний вітер; 2. аф 1) мінлйвий; непостійний; несталий; нестійкйй; ~ Еогіипе (\уеаікег) мінлйва доля (погода); ~ Гі§кі боротьба з перемінним успіхом; ~ ехскап^е фін. нестійкйй курс; 2) змінний, перемінний; ~ циап-іііу змінна величина; ~ 8іаг астр. перемінна зоря; ~ хуіпсі метеор, вітер змінних напрямків; ~ сарііаі ек. змінний капітал; ~ агеа ігаек (ууіекк ігаек)
уаг
624
таз
кін. фонограма перемінної ширинй; ~ депзііу ігаск кін. фонограма перемінної щільності; ~ Госиз Іепз кін. об’єктив з перемінною фокусною відстанню; < V. 2опе геогр. помірний пояс; ~ ііте Гиге військ, радіопідривнйк.
уагіапсе ['уєогюпз] п 1) зміна; коливання; ~з іп іетрегаіиге коливання температури; Гогіипе’з ~ поет, мінлйвість долі; 2) розбіжність, розходження, невідповідність; суперечливість; зсйоїагз аге аі ~ оп ійіз роіпі думкй вчених у цьому питанні розходяться; 3) суперечка; сварка; іо Ье аі ~ по-сварйтися; іо 8еі аі ~ посварйти, вй-кликати конфлікт; 4) біол. відхйлення від вйду; 5) ступінь свободи.
уагіапі ['уєогюпі] 1. п 1) варіант; 2) різночитання; 3) фон. позиційний варіант; дивергент; 4) біол. мутант; змінена особйна; 2. аф 1) різний; ~ 8ре11іп£ орфографічний варіант; ~ геасііпЕ різночитання; ~ Гогтз оГ а хуогсі варіанти слова; 2) відмінний (від чогось), інший, ніж (щось); 3) мінлйвий, непостійний; 4) різноманітний.
уагіаііоп [,уєап'еі/п] п 1) зміна, переміна; відхйлення; коливання; ~ іп (оГ) ргісез коливання цін; ~з іп риЬІіс оріпіоп коливання (переміна) громадської думки; 2) різновид, різновйд-ність, варіант; ~ іп і\уо геадіп^з різночитання; 3) мат., муз. варіація; 4) ел. коливання; 5) фіз. схйлення магнітної стрілки; 6) відхйлення; регтіз-зіЬІе ~ допустйме відхйлення; 7) грам. флексія; 8) біол. генетйчна мінлйвість, мутація.
уагіаііопаї уєзгі'еі|ап1] аф варіантний; що стосується варіацій (коливань).
уагіаіог ['уєопєііо] п тех. регулятор швйд кості.
уагісеїіа [лаепЧеЬ] п мед. вітряна віспа.
уагі-соїоигесі ['уєопДлЬд] аф 1) багатобарвний, різнобарвний, різнокольоровий; строкатий; 2) перен. різноманітний.
уагісозе ['ужпкоиз] аф варикозний, розшйрений; ~ уєіпз розшйрення вен.
уагіе<1 ['уєапсі] аф 1) різний, різноманітний; ~ оріпіопз найрізноманітніші думкй; 2) мінлйвий, змінений; що змінюється; 3) строкатий; пістрявий; 4) нерівний; пересічений (про місцевість).
уагіезаіе ['уєопдеіі] V 1) робйти строкатим; розмальовувати різними кольорами; фарбувати (розфарбовувати) в різні кольорй; 2) вносити зміни, змінювати; різноманітити.
уагіе£аіе<1 [уєопдеіікі] аф 1) різнобарвний, різноколірний, різнокольоровий; строкатий; плямйстий, смугастий; 2) різноманітний, неоднорідний; 3) оздоблений (чимсь — ууііЬ).
уагіе£аііоп [,уєап'деі/п] п строкате забарвлення.
уагіеіаі [уо'гаюіі] аф с. г. сортовйй; < ~ тіпегаІ8 мінерали-супутники.
уагіеіу [уо'гаїаіі] п 1) різноманітність; уагіеііез оГ Гогіипе мінлйвість долі; 2) відмінність, розходження, розбіжність; ~ оГ оріпіопз розбіжність у думках; 3) (оГ) ряд, безліч, численність, нйзка; Гог а ~ оГ геазопз з цілого ряду причйн; іо деаі іп а ~ оГ ^оосіз мати у продажу широкий асортимент товарів; 4) біол. вид, різновид, різно-вйдність; 5) амер. галантерейний ма-газйн; універсальний магазйн (тж ~ зйор, ~ зіоге); 6) театр, вар’єте; естрадний концерт, естрада (тж ~ зйоуу, ~ епіегіаіптепі); 7) с. г. сорт; а ~ оГ реаг сорт груш; ~ агіізі артйст естради; ~ Іаійе універсальний токарний верстат; ~ Тезі ріоі с. г. сортоділянка; ~ ійеаіге мюзик-хол, театр-вар’єте; ~ іигпз естрадні номерй.
уагіГогт ['уєап£о:т] аф 1) що має різні форми; різноманітний за формою; 2) що відрізняється своєю формою.
уагіосоиріег [, уєопои'клріа] п рад. прйстрій змінного зв’язку.
уатіодгарії ['уєаподгаїї] п метеор. барограф.
уагіоіа [уа'гаюіа] п мед. віспа.
уагіоіаг [уо'гаюіо] п мед. віспянйй.
уагіоіаіе ['уєопаїеіі] у мед. щепйти віспу.
уагіоіііе [ уєопоіаіі] п геол. віспянйй камінь, варіоліт.
уагіошеіег [,уєзп'ошіід] п рад. варіометр.
уагіогшп [,УЄ9п'о:гат] п 1) з примітками різних редакторів (різних авторів, різних коментаторів); 2) видання з різними варіантами одного тексту.
уагіоиз ['уєопоз] 1. п розм. деякі (особи); дехто; 2. аф 1) різний; різноманітний; кпо\уп ипдег ~ патез відомий під різними назвами; Гог ~ геазопз з ряду міркувань; аі ~ іітез неодноразово; 2) різносторонній, різнобічний, багатосторонній; 3) поет. пістрявий, строкатий; барвйстий, різнобарвний; ~ йозі строкатий натовп; 4) нестійкйй; непостійний; мінлйвий; йіз Ьейауіоиг \уаз уегу ~ його поведінка різко змінювалася.
уагіоизіу ['уєогюзіі] аду 1) по-різному, різно; 2) окремо.
уагіеі ['уа:1іі] п 1) слуга, прислужник; паж; 2) шахрай; негідник; 3) іст. зброєносець.
уагіеігу ['уа.ІШт] п збірн. 1) челядь; 2) набрід; потолоч.
уаппепі ['уа.топі] див. уагтіпі.
уагтіпі ['уа:тті] п 1) розм. жарт. шйбеник; пустун; шалапут; 2): ійе ~ мисл. лисйця; 3) жарт, ошуканка (про лисицю).
Уагпа ['уаіпа:] п геогр. н. м. Варна.
уагпізй ['уагпіД 1. п 1) лак; 2) оліфа; 3) лакування; покриття лаком; 4) глянс, лиск, полиск; 5) прикриття, маскування; 6) полйва, глаз^ф; 7) розм. пасажйрський поїзд (автобус) прямого сполучення; 8) тех. наліт на робочих поверхнях двигуна; 9) друк. захиснйй кислототривкйй лак; < ~ раіпі емалева фарба; ~ гєшоуєг роз-чйнник лаку; розм. міцна кава; 2. V 1) лакувати, покривати лаком (тж ~ оуєг); 2) надавати блйску; 3) прикривати, прикрашати; лакувати (дійсність); наводити глянс.
уагпі$1іе<1 ['уа:піД] аф 1) лакований, покрйтий лаком; ~ Гигпііиге поліровані меблі; 2) прикрашений; підправлений; < ~ саг амер. розм. пасажйрський спальний вагон; кур’єрський поїзд.
уагшзйег ['у<х:пі|з] п лакувальник.
уагпі$1ші£ ['уаші/ід] п 1) лакування, покриття лаком; 2) глазурування; поливання; 3) жив. вернісаж; ~ дау день відкриття вйставки картйн.
уагпізй-ігее ['уа:пі/ігі:] п бот. лакове дерево.
уагааі ['уа:зо1] аф розм. цілий, загальний; іп ійе ~ \уог1д у цілому світі.
уагеііу ['уа:зііі] п (скор. від ипіуег-зііу) розм. 1) університет; 2) студентська (шкільна) спортйвна команда (тж ~ іеат).
уагу [ уєоп] 1. п варіант; 2. V 1) мінятися); змінювати(ся); ~ дігесіїу мат. змінюватися прямо пропорційно; 2) відрізнятися, різнйтися; розходитися; відхилятися; оріпіопз ~ оп ійіз роіпі думкй у цьому питанні розходяться; 3) різноманітити; 4) муз. писати (виконувати) варіації (на тему).
уагуіпв ['уєзпп]] аф 1) змінний; перемінний; ууіііт ~ зиссезз з перемінним успіхом; 2) пересічений; ~ іеггаіп пересічена місцевість.
уаз [уж8] п (рі уаза) 1) анат. су-дйна; протока; 2) бот. судйна.
уаза ['уєізо] рі від уаз.
уазаі [ уєіззі] аф анат., бот. су-дйнний.
уазсиїа ['уае8к)и1о] рі від уазсиїигп.
уазсиїаг ['ужзкіиіо] аф анат., бот. судйнний; ~ зузіет судйнна система.
уазсиїагіхаііоп [,уаезк]и1зг(а)і 'геї/п] п мед. проростання кровоносних су-дйн, васкуляризація.
уазсиїиш [ ужзк]и1от] п (рі уазсиїа) бот. кухлик, ловчий листок.
уазе [уа:г; амер. уеіг] п 1) ваза; 2) амфора; чаша; 3) чашечка квітки.
уазеїіпе ['уж8і1і:п] п вазелін.
уа$е-раіпііп£ ['уа:х,реіпііі]] п Базовий живопис.
уазіГопп ['уеі2іГо:т] аф шо має форму вази (амфори).
уазотоіог ['уеігои'тоиіо] 1. п
уа§
625
УЄЄ
анат. судиноруховий нерв; 2. асі] анат. судиноруховйй, вазомоторний; ~ рЬепотепа звуження і розшйрення судйн.
уаздаї ['ужззі] 1. п 1) іст. васал; §геаі ~ васал короля; 2) залежна (підлегла) особа; служнйк; 3) залежна країна, васальна держава; 4) слуга, посіпака; 2. асі] 1) васальний; що перебуває у васальній залежності; 2) залежний (про країну тощо); підлеглий (Іо); ~ зіаіе васальна держава; 3) знев. що беззаперечно підкоряється; рабський; підлабузницький; 3. V 1) іст. робйти васалом; ставити у васальну залежність; 2) підпорядковувати (комусь, чомусь — іо).
уа$$а1а£е ['уаезоіісіз] п 1) іст. васальна залежність; 2) збірн. васали; 3) залежність, рабство; рабська підлеглість.
уазі [уа:зі] 1. п 1) поет, простір; широчінь; іке ~ о£ Ьеауеп небесний простір; 2) розм. велйка кількість, безліч; а ~ оГ ігоиЬІе безліч неприємностей; 2. асі] 1) широкий, безкраїй, просторий, безмежний, величезний; ~ зрасе безмежний простір; ~ етріге величезна імперія; а тап оГ ~ зоиі людйна велйкої душі; ~ зсаіе велйкий масштаб; 2) численний; ~ іпіегезіз широке коло інтересів; а ~ пшпЬег (оГ) величезна кількість (чогось); 3) розм. велйкий, величезний; ~ кпо\¥Іед£Є величезна ерудйція; ~ 8шп8 оГ топеу велйкі суми грошей; Віз геадіп^ із ~ він дуже начйтана людйна; < ~ Ьеауіп§! мор. стоп вибирати! (команда).
уазШшіе ['уа:зііі]и:д] п 1) величезність; просторість; безкраїсть, безмежність; 2) простір, широчінь.
уазіііу [ 'уа:зіііі] п просторість; безмежність.
уазіїу ['уа:зі1і] асіу 1) розм. дуже, вельми, конче; Г11 Ье ~ оЬІі^ед іо уои я буду вам дуже вдячний; Не із ~ тізіакеп він глйбоко помиляється; 2) значною (велйкою) мірою; Гасіїіііез аге ~ дійегепі можлйвості абсолютно різні.
уа8іпе88 ['уаїзіпіз] п 1) величезність; 2) простір, широчінь.
уазіу ['уа:зіі] асі] поет, величезний; безмежний; - дерій бездонна (безодня) глибина.
уаі [уаеі] 1. п 1) чан, бак, цистерна; 2) бочка, діжка; цебер; діжа; 3) ванна, барка; ночви; 4) група кубових фарб; ~ соїоигз кубові барвникй; < ~ рарег папір ручної вйробки; 2. V 1) наливати в бочкй (чанй, цистерни, ванни, ночви тощо); 2) зберігати (видержувати) в бочках; 3) фарбувати кубовим барвником.
уаііс(аі) [ 'уаеіік(аі)] асі] 1) натхненний; 2) пророчий.
Уаіісап ['ужіїкап] п геогр. н. Вати-кан.
уаіісісіе ['ужіїзаід] п убйвця пророка.
уаіісіпаї [уж'іізшзі] асі] 1) пророчий; 2) натхненний.
уаіісіпаіе [уж'іізшєіі] у 1) пророкувати; бути пророком; 2) провіщати, передбачати, віщувати, передрікати.
уаіісіпаііоп [, ужіїзі'пеї/п] п 1) пророцтво, пророкування; віщування, провіщення; 2) пророчий дар (хист).
уаіісіпаіог [уж'іізшєііз] п пророк; віщун, провісник.
уаііегі ['ужіїд] асі] 1) бочковйй; 2) видержаний, вйтриманий (про вино тощо); 3) стрйманий.
уаіііпз ['ужіп]] п 1). хім. визолювання; 2) текст, кубове фарбування.
уашіе [уоид] п амер. розм. вар’єте; естрадна вистава.
уаїкіеуіііе ['уоидзуїі] п 1) водевіль; 2) амер. вар’єте; естрадна вистава; іо Ье іп ~ бути артйстом естради; 3) застільна пісня; 4) комічна (злободенна) пісня.
Уаи§Ьап [уо:п] п ж. і ч. ім'я Вон.
Уаи^Ьпіе ['уо:пі] п ж. і ч. ім'я Боні, уаик [уо:1і] 1. п 1) архт. склепіння; 2) поет, небозвід (тж іЬе ~ оГ Ьеауеп); 3) підвал, льох, склеп (винний тощо); \уіпе ~ вйнний підвал; Гатіїу ~ родйнний склеп; родйнна усипальниця; 4) сховище; (сталева) камера; сейф; заГеіу ~ сховище цінностей (у банку тощо); сазЬ іп ~ готівка, готові гроші (в касі банку); 5) фільмосховище; 6) печера; 7) стрибок (через перешкоду); ~ оуєг а §аіе стрибок через ворота; 8) спорт, опорний стрибок; стрибок з жердйною; Ггее ~ вільний стрибок; Когзе ~ стрибок через коня; 2. у 1) архт. будувати склепіння, надбудовувати склепіння (над чимсь); 2) височіти склепінням (над чимсь); накривати, як шатро; 3) згинатися; іо ~ Ііке іке гаіпЬоуу згинатися райдугою; 4) стрибати, перестрйбувати, перескакувати (через — оуєг); іо ~ (оуєг) а Гепсе перестрибнути (через) огорожу (паркан); 5) спорт, вольтижувати.
уаикед ['уо:1іі6] асі] 1) архт. скле-пйстий, склепінчастий; 2) банеподіб-ний; дугоподібний.
уаикег ['уо:1із| п стрибун.
уаикіпз |'уо:1ііі]] 1. п 1) спорудження склепіння; 2) склепіння; ~ та-зопгу мурування склепіння; 3) стрибання; стрибкй; 4) спорт, вольтижування; 5) опорні стрибкй; < ~ Ьиск гімнастй-чний козел; ~ Ьогзе гімнастйчний кінь; ~ роїе жердйна; 2. асі] 1) що стрибає (скаче); 2) шо перестрйбує (через — оуєг); 3) шо долає (перешкоду); що ні перед чим не зупиняється.
уаику і'угґ’іі] склепінчастий, скле-пйстий; що має форму склепіння.
уаііпі [уо:пі; амер. уа:пі] 1. п хвастощі; похвальба; іо таке а ~ вихва
лятися, хвалйтися; 2. у 1) хваста-ти(ся); хвалитися; чванитися; хизуватися; іо ~ оГ опе’з зиссезз хвастати успіхом; 2) вихваляти, звелйчу-вати.
уашіі-соигіег ['уо:пі,кигю] п 1) вісник; 2) перен. провісник; 3) розвідник.
уашііед |'уо:піід] ж# хвалений; зве-лйчуваний; Ьіз ~ ^оосіпезз його хвалена доброта.
уашііег ['уо:піз] п хвастун, хвалько. уашііГиІ ['уз:пі£й1] ж# хвалькуватий, уашііу ['уо:піі] асі] хвалькуватий, хвастовйтий; бундючний; пихатий, го-норйстий; чванькуватий.
уаигіеп [уои'джі]] п фр. ледащо, гультяй, гультіпака.
уауазоиг ['ужуазиа] п іст. підвасал.
у-ьек [ уі:Ье!і] п тех. клиновйй пас.
У-Иау [ уі:деі] п (V — скор. від уісіогу) день перемоги (у другій світовій війні).
’ує [у] у розм. скор. від Ьауе; іЬеу’уе = іЬеу Ьауе.
уеаі [уі:1] 1. п 1) телятина; ГіПеі оГ ~ теляче філе; 2) теля (відгодоване на заріз); 2. у амер. відгодовувати телят на заріз.
уеаіег ['уі:1з] п с. г. теля м’ясної породи; відгодований бичок.
уеаіу ['уі:1і] асі] 1) телячий; 2) перен. нерозвйнений; незрілий; зелений; неоперений (про молодика).
уєсіог ['уекіа] 1. п 1) мат. вектор; 2) військ, курс, напрям; 3) мед. переносник інфекції; 2. у спрямовувати, скеровувати; наводити, направляти; іо ~ а Гі^Ьіег наводити винйщувача.
уесіогіаі [уек'іо:гю1] асі] мат. векторний.
Уесіа ['уеісіа] п веда, веди (священні книги індусів).
У-Е Вау ['уі:'і:деі] п (У-Е — скор. від Уісіогу іп Еигоре) день перемоги у Європі (8 травня 1945 р.~ день капітуляції Німеччини).
УесМаз ['уесіаг] п рі веди (народність Цейлону).
уеііеке [уі'деі] п 1) кінний варто-вйй; 2) торпедний катер (тж ~ Ьоаі).
Уесііс ['уеідік] 1. п ведійська мова; 2. асі] 1) лінгв. ведійський (про мову); 2) філос., рел. ведйчний, що стосується вед.
Уее [уі:] аф шо стосується перемоги (у війні); - дау військ, день перемоги.
уее [уі:] 1. п 1) форма літери V; клин; кут, трикутник; 2) трикутний вйріз (сукні); декольте клйном; 3) клиноподібна вйточка; 4) амер. розм. банкнот у п’ять доларів; 2. аф тех. У-подібний.
уеепо ['уі:пои] п амер. розм. винце (дешеве червоне).
УЄЄ
626
УЄІ
уеер [уі:р] п амер. розм. віце-президент.
уеег [уіз] 1. п 1) зміна напряму; поворот; віраж; 2) перелом, поворот (у думках тощо); 2. V 1) змінювати напрям; робйти віраж; 2) змінювати (думку тощо); змінюватися (в чомусь); робйти поворот; змінювати курс; ійе \уог1д’8 оріпіоп ~ед сотріеіеіу гоипсі відбувся крутйй поворот у світовій громадській думці; 3) бути мінлйвим; коливатися; 4) мор. попускати (канат); іо - апсі каиі попускати і вибирати; < - а\уау (Ггот) відсахнутися, відмовитися (від чогось).
уєєгіпй ['уюгії]] п 1) поворот, від-хйлення праворуч; 2) перелом; зміна (у поглядах тощо); 3) коливання; мін-лйвість; 4) метеор, крутіння, вертіння (за годинниковою стрілкою).
ує§ [уєсіз] п розм. овочі (варені); теаі апсі ікгее - м’ясо з трьома вйдами овочів.
Уе^а ['уі:да] п астр. Вега.
уе£еіаЬі1ііу [,уедзііа'ЬіІііі] лрослйн-ний характер (чогось); належність до флори.
уевеіаЬІе [ ’уєсізіізЬІ] 1. п 1) звич. рі овочі; городина; §гееп - зелень, овочі; 2) рослйна; рослйнний організм; 3) р/рослйнність; 4) військ, розм. міна; Ф іо Ье а теге - животіти, нйдіти, скніти; 2. аф 1) рослйнний; - Ьиііег тверда олія; ~ ІіГе рослйнний світ; ро-слйнність; животіння; - таііег рос-лйнна речовина; - оіі олія; - ркузіоіо^у фізіологія рослйн; - рі^тепіз рослйнні пігменти; - зіік рослйнний шовк; -ікеогу геол. теорія рослйнного походження нафти; 2) овочевий; - Ьіп рундук для овочів; - дізк овочева страва; - Гагт овочеве господарство; - Гоод овочева (рослйнна) їжа; - §агдеп город; ~ £агсіепіп£ овочівнйцтво; городництво; - егоу/єг овочівнйк, городник; < - Гогсіп£ вйгонка овочів; - ЬегЬ пряна трава, пряність; - іуогу рослйнна «слонова кістка» (з насіння пальми); ~ таггоху кабачок, гарбуз мозковйй; ~ оузіег вівсяний корінь; - рагсктепі пергаментний папір; - 8оі1 перегній, рослйнний ґрунт; - зроп^е бот. люфа, гарбуз мачульний; - ііег с. г. прйлад для зв’язування овочів у пучкй; у/ах бот. рослйнний віск, восковйй наліт (на рослинах).
уе£еіа1 [ уєсізііі] 1. п рослйна; 2. асі) 1) рослйнний; апітаї апсі - ІіГе тварйнний і рослйнний світ; фауна і флора; 2) життєвий; - Гипсііопз життєві функції (розмноження тощо); 3) живйй; живучий; 4) біол. вегетатйв-ний.
уезеіапі ['уедзііапі] аф рослйнний.
уе£еіагіаіі [лед^Гіезпоп] 1. п вегетаріанець; 2. аф 1) вегетаріанський; 2) овочевий, рослйнний (про дієту тощо); 3) травоїдний (про тварину).
¥Є£еіагіапі$т (, уедзі'ієапапіхт] п вегетаріанство.
уезеїаіе [ 'уедзііеіі] у 1) ростй, виростати; 2) збільшуватися, розростатися; 3) животіти, нйдіти; 4) амер. озеленяти; охороняти зелені насадження.
уезеіаііоп [, уєсізі Чеі/п] п 1) зростання; вегетація; 2) рослйнне життя, животіння; 3) рослйнність; 4) мед. розростання; < - регіод вегетаційний період.
уе£еіаііопа1 [ледзі'іеі/апі] аф що належить до рослйнності.
уе£е1аііуе ['уєсізіЮПу] аф 1) бот. вегетаційний, вегетатйвний; рослйнний; - ргора^аііоп (гергодисііоп) веге-татйвне розмноження; - зіа^е фаза вегетації; - 8еа8оп вегетаційний період; 2) фізл. вегетатйвний; - пегуоиз зузіет вегетатйвна нервова система; - §епег-аііоп безстатеве покоління; 3) рослйнний; жалюгідний (про життя).
уевеіе [уі'сізі:!] аф 1) процвітаючий; 2) здоровий (про рослину).
УЄ8ЄІІУЄ [ уєсізіііу] аф рослйнний.
уеЬетепсе [Чіптопз] п 1) сйла; прйстрасність; запальність, гарячність, жагучість; - оГ іке \¥Іпд шаленість вітру; 2) шаленство, божевілля; 3) ін-тенсйвність, різкість, яскравість, сйла (запаху тощо).
уекешепсу ['уі:ітап8і] див. уеке-тепсе.
уеЬетепі ['уілтапі] аф 1) сйльний; прйстрасний; жагучий, гарячий, палкйй; - \уіпд сйльний вітер; ~ раіп8 нестерпний біль; 2) шалений; лютий; несамовйтий, нестямний; - 1ап§иа§е різкі вйслови; - іоує нестямна любов; шалене кохання; - ргоіезі бурхлйвий протест; ~ га§е шалений (лютий) гнів; 3) різкйй, надто інтенсйвний (про запах тощо).
уєЬісіє ['уі:ік1] 1. п 1) автомобіль; машйна (про автобус, трактор, транспортер тощо); 2) засіб пересування; екіпаж, карета; віз; коляска; вагон; велосипед тощо; ~ оГ (Не 8еа морськйй корабель; 3) рі транспорт, що рухається; вуличний рух; гаіЬуау -8 зал. рухомий состав; 4) літальний апарат; 8расе ~ космічний корабель; космічна ракета; 5) засіб, знаряддя; провіднйк (ідей); а ~ Гог (оГ) ргора^апда знаряддя пропаганди; 6) форма втілення; художній прийом; 7) поет, оболонка; 8) провіднйк (звуку, світла тощо); 9) хім. розчйнник; сполучна речовина; 10) мед. середовище для ліків; 11) мед. носій; ~ оГ сіізеазе носій інфекції; 12) військ, ракета; ракета-носій; лі-так-носій; - саг амер. вагон для перевезення автомобілів; - депзііу ін-тенсйвність руху автомобільного транспорту; ~ поп-гиппег несправна машйна; ~ рагк автомобільний парк; ~
\уеароп військ, пересувнйй вогневий засіб; 2. у перевозити; транспортувати.
уеЬісиїаг [уі'кйдиЬ] аф автомобільний; ~ іиппеї тунель на автомобільному шляху; ~ гадіо зеі військ, автомобільна радіостанція; ~ ігоорз військ, моторизовані війська; < ехіга ~ асііуііу вйхід у космос, праця за бортом космічного корабля.
уеЬіси1агіге(1 [уі'кікіиіагаїгд] аф амер. військ, моторизований, мотоме-ханізований; ~ іпГапігу мотопіхота.
уеЬісиїаіе [уі'кйдиіеіі] у 1) перевозити; транспортувати; 2) переїжджати; пересуватися за допомогою транспорту.
уеЬісиІаііоп [,уі:ік]и'1еі/п] п транспортування; перевезення.
уекісиїаіогу [уі'кікіиЬіап] аф пере-візнйй; гужовйй.
уєіі [уєіі] 1. п 1) покривало, чадра, паранджа; іке ~ покривало чернйці; іо іаке іке ~ пострйгтися у чернйці; іо гепоипсе іке ~ пітй з монастиря; розстрйгтися (про жінку); 2) вуаль; серпанок; Ьгідаї - фата; 3) завіса; покров, покрив; пелена; ипдег іке - оГ дагкпезз під покровом темряви; а ~ оГ тІ8і пелена туману; іо сазі (іо дга\у, іо ікго\у) а ~ оуєг зтік. опустйти завісу; обійтй щось мовчанням, замовчати щось; 4) прйвід; машкара; ипдег іке ~ оГ зтік. під прйводом (вйглядом) чогось; 5) хрипота (в голосі); < хуіікіп (Ьекіпд, Ьеуопд) іке ~ бібл. у святая святйх; на тому світі; 2. у 1) закривати покривалом (вуаллю); іо ~ опезеіГ закривати облйччя, носйти чадру (паранджу); 2) ховати, приховувати, прикривати, маскувати.
уеііеіі [уеіід] аф 1) закрйтий вуаллю (чадрою, покривалом); 2) прихований; замаскований; ~ козіііііу прихована (затаєна) ворожість; ~ кіпі завуальований натяк; 3) глухйй (голос); хриплуватий.
уеііесіїу ['уеііідіі] адч замасковано; нйшком; туманно, неясно.
уєіііпз ['уєіііі]] п 1) вуаль; 2) тканйна для вуалі (чадрй, фатй); 3) завіса; прикриття.
уеіп [уєш] 1. п 1) вена, кровоносна судйна; 2) жйла, жйлка; 3) перен. хід (думок); канал; джерело (інформації); 4) схйльність, нахил, жйлка; а китог-оиз ~ гумористйчна жйлка; 5) настрій; іо Ье іп іке ~ Гог доіп§ зтік. бути в настрої зробйти щось; 6) дух, рід; тон; стиль: іп іке зате ~ у тому ж дусі; 7) прожйлок, жйлка; 8) рі узор (деревини); 9) тонка щілйна, ущелина; 10) геол. жйла; 2. у 1) поет, покривати сіткою чогось; пошйрюватися (десь); 2) наводити узор; фарбувати під мармур (під дуб).
уєіпєіі [уеіпд] аф 1) жйлавий; з набряклими венами (про руки тощо); 2) з жилками (прджйлками); поцят
УЄІ
627
¥ЄП
кований; ~ \уіі!і Ьіие з прожилками блакитного кольору.
уєіпіпз ['уєіші]] п 1) бот. жилкування, розташування жилок; 2) текстура (узорчатість) деревини; 3) геол. утворення жил.
уеіпіеі ['уєіпііі] п геол. жилка, прожилок.
УЄІПО115 ['уеіпаз] аф 1) фізл. венозний; 2) жилавий; з набряклими венами; ~ йапсІБ жйлаві руки.
уеіп-зіопе ['уешзіоип] п 1) геол. руда з жили, жильна порода; 2) мед. фле-боліт.
уеіпу ['уєіпі] аф з жилками (прожилками); узорчастий (про мармур, деревину).
уеіа ['уі:1о] рі від уєішп.
уеіаг ['уі:1з] аф фон. велярний, задньопіднебінний (про звук).
уеіагіа [уґієапа] рі від уеіагіит.
уеіагіит [уі'ієапат] п (рі уеіагіа) навіс, тент.
уеіагітаііоп [,УІ’Ьг(а)і'геі/п] п фон. веляризація.
уе1<1(0 [уєіі] п степ; пасовисько; ~ £Га88Є8 СІНО.
уе1<1(0-8Ііое ['уеІЦи:] п черевик з сирйці.
уеіііаііоп [, уі:1і'ієі/п] п сутичка.
уеіііев ['уі:1аііі:х] п рі веліти (воїни у стародавньому Римі).
уеііеііу [ує'іігііі] п 1) пасйвне бажання; мрія, прагнення (не підкріплені діями)', зітхання; 2) рі добрі побажання.
уеііісаіе ['уеіікеїі] V 1) сіпатися; 2) роздратовувати (уколами тощо); 3) лоскотати.
уеііісаііоп [, уеіґкеї/п] п 1) смйкан-ня, сіпання; судорога; 2) роздратування (уколами тощо); 3) лоскотання, лоскіт.
уєіішп ['уеіат] п 1) тонкйй пергамент; 2) пергамен (шкіра); 3) рукопис на пергаменті (пергамені); 4) калька; восківка; 5) веленевий папір (тж ~ рарег); < ~ сіоій креслярська калька; ~ гоїі пергаментний згорток.
Уеїта ['уеїта] п ж. ім'я Велма.
уеіосітеіег [,уе1ои'8ітііа] п тех. прилад для вимірювання швйдкості.
уеіосіреііе [уі'І08ірі:сі] п 1) амер. дитячий триколісний велосипед; 2) безмоторна дрезйна (тж ~ ігоііеу); 3) заст. велосипед.
уеіосіііге [уі'Ьзііаіг] V мчати з не-дозволеною швйдкістю по вільній дорозі.
УЄІОСЙУ [VI І081І1] п 1) швйдкість; іпіііаі ~ початкова швйдкість; ійе ~ оГ 8оипд (оГ 1і§йі) швйдкість звуку (світла); 2) бистрота, швйдкість; < ~ ргез-зиге швйдкісний натиск; ~ §аи£Є тех. тахометр.
уеіосіготе [ уі:1асігоит] п спорт, ве
лодром; іпдоог ~ зимовий (крйтий) велодром.
уеіоиг(з) [уе'Іиа] п 1) текст, велюр; драп-велюр; плюш; 2) бавовняний цупкйй вельвет; 3) велюровий капелюх (тж ~ Каі).
уєішп ['уіііат] п (р/уеіа) анат. м’яке піднебіння.
уеіиге ['уеіиа] п 1) текст, оксамйт; вельвет; велюр; 2) подушечка для пригладжування ворсу капелюха.
уєіуєі ['уєіуіі] 1. п 1) текст, оксамйт, бархат (тж 8І1к ~); раппе ~ панбархат; гаізесі ~ оксамйт з узором; гіЬЬесі ~ оксамйт у рубчик; 8іатред ~ рйтий оксамйт; 2) бархатйстість; 3) текст, вельвет (тж соііоп ~); Пуіі-Іед ~ вельвет-рубчик; 4) плис; 5) розм. вйгода, корйсть, несподіваний прибуток, вйграш; гроші; оп ~ у вйграші; у розкоші; іо ійе ~ на чиюсь корйсть; у вйграші; іо Ье а ійоизапсі доііагз іо ійе ~ вйграти тйсячу доларів; < Ьіаск ~ суміш шампанського з портером; 2. аф 1) оксамйтовий; ~ ]аскеі8 окса-мйтові куртки; 2) перен. бархатйстий; як бархат; - зкіп бархатйста шкіра; 3) густйй, насйчений (про колір); ~ Ьіаск густо-чорний; < ~ §1оує зовні м’яка, але непохйтна людйна; ~ ра\¥8 Ніде зйагр с1а\¥8 присл. м’яко стеле, та твердо спати.
уеІуеі-Ьеап ['уєіуііЬі:п] п бот. оксамйтовий біб.
уєіуєієєп ['ує1уґіі:п] п 1) текст. вельветйн; вельвет; напівбархат; бавовняний оксамйт; ріизй ~ вельвет-плюш, бавовняний плюш; 2) рі перен. єгер; ліснйк (у заповіднику).
УЄІУЄІІП& ['уєіуііп]] п оксамйтові тканйни.
уеіуеіу ['уєіуііі] аф 1) оксамйтовий, бархатйстий; 2) густйй (про колір).
уепа [ 'уі:пз] п (річепае) анат. вена, уепае [ 'уі:пі:| рі від уепа.
уепаї ['уі:п1] аф 1) продажний, підкупний; підкуплений; ~ роїііісіапз продажні політикани; ~ уоієгз підкуплені вйборці; ~ ргасіісез корупція, продажність; 2) товарний, продаваний; 3) венозний.
уепаІИу [уіґпжіііі] п 1) продажність, корупція; хабарництво; 2) товарність (продукції).
уепаїіу ['уі:па1і] аду корйсливо, з корйсливих міркувань; за хабар.
уепаііс(аі) [уі : 'паеіік(аі)] аф мис-лйвський.
уєпаііоп [уіґпєі/п] п 1) полювання; 2) бот. жилкування, розташування жилок.
уепаіогіаі [,уі:па'іо:па1] аф 1) ми-слйвський; 2) що любить полювання.
уепаіогу ['уі:паіап| див. уепаіогіаі.
уєікі [уєпсі] 1. п 1) продаж; 2) рй-нок (для певного товару); 2. V 1) про
давати; торгувати (уроздріб); 2) продаватися, знаходити собі збут; 3) пошйрювати (погляди); розвивати (думку); рекламувати (ідею).
уешіасе ['уєпсієіз] п зоол. 1) ряпу-шка (балтійська, європейська); 2) сиг.
уешіее [уєп'сіі:] п юр. покупець.
уеікіег ['уєпсЬ] п 1) продавець, торговець (з лотка); рознощик; зігееі ~ вуличний торговець; 2) торговий автомат.
уеімІеКа [уеп'деіа] п італ. вендета, кривава помста.
уешііЬіЖу [,уєпсЬ'Ьііііі] п товарність; придатність для продажу; товарний вйгляд.
уешііЬІе ['уєпсЬЬІ] 1. п товар; предмет для продажу; 2. аф 1) придатний для продажу; товарний; 2) продажний, підкуплений; ~ та^ізігаіез продажні судді; ~ уоієз підкуплені вйборці; -йопоигз почесні звання, що роздаються за хабар (плату).
¥еп<1іп£ ['уєпсііт)] п 1) продавання за допомогою торгових автоматів; -тасйіпе торговий автомат; 2) торгівля, продаж.
уеіміійоп [уєп'сіі/п] п юр. продаж.
уєікіог ['уєпсіо:] п 1) продавець; 2) торговець (тж уєпсієг); 3) торговий автомат; < ~ сіеііуегу доставка засобами постачальника.
уешіие [уеп'сііи:] п аукціон; ~ тазіег аукціоніст.
уепеег [уі'піа] 1. п 1) шпон; одинарна фанера; 2) цегляне обличкування; захисне покриття; 3) зовнішній блиск (лиск); вйдймість (чогось); наліт показного; 4) геол. поверхневий шар відкладень; < ~ дгуег сушарка для фанерного шпону; ~ Іаійе лушйльний верстат; ~ §гаГііп§ щеплення черешком, аблактування; 2. V 1) обшивати фанерою; 2) обличковувати; 3) надавати зовнішнього блйску (лйску), надавати вйдймості; маскувати.
уепеегіпз [уі'піапі]] п 1) фанеру-вання; 2) надання вйдймості благополуччя; надання зовнішнього лйску; лакування, прикрашання; маскування.
уепепозе ['уепіпоиз] аф отруйний.
уепепои$ ['уєпіпзб] аф мед. отруйний.
уепегаЬіІИу [,уепага'ЬіІПі] п поважність.
уепегаЬІе ['уепагаЬІ] аф 1) шановний, поважний; ~ а§е поважний вік; 2) церк. преподобний (як титул); його велебність (про архієпископа); 3) стародавній; освячений віками.
уепегаіе ['уепагей] V 1) шаноблйво ставитися (до когось); шанувати, поважати; схилятися (перед кимсь); іо ~ §геаі теп схилятися перед великими людьмй; 2) поклонятися; схиляти голову.
уепегаііоп |,уепа'геі/п| п шануван
¥ЄП
628
¥ЄП
ня, шаноблйвість; благоговіння; схиляння.
уепегаіог ['уепагеїіа] п шанувальник; прихильник; ~ оГ Ігас1іііоп8 прихильник традицій.
уепегеаі [уі'пюпзі] аф 1) мед. венеричний; ~ бІ8еа8Є8 сіізрепзагу венерологічний диспансер; 2) статевий, любострасний; ~ <1е8іге статевий потяг.
УЄПЄГЄОІО£І$І [У1,П19П'0І9СІ318І] П ВЄ-неролог.
уепегег ['уєпзгз] п мисливець, єгер.
Уепегіап [уі'шапап] п венеріанець; мешканець планети Венера (у фантастиці).
уепегу ('уєпзгі] п 1) любострастя; похіть; статевий потяг; 2) розпуста; статеві надмірності; 3) полювання з собаками.
уепе$есі ['уепізекі] V пускати кров.
УЄПЄ8ЄСІІОП [,уепі'8ек/п] п мед. кровопускання.
Уепегіап [уі'пі:/п] 1. п 1) венеціанець; венеціанка; 2) розм. жалюзі; 3) текст, венеціан (тканина); 2. аф венеціанський; ~ ЬІіпсІ підйомні жалюзі; ~ £Іа88 венеціанське скло; ~ гед венеціанський кармін; ~ ичпдоху венеціанське вікно.
Уепехиеіа [,уєпз'хууі:і9] п геогр. н. Венесуела; ОиІГ оГ ~ Венесуельська затока.
Уепехиеіап [,уепе'2\¥еі1зп] 1. п венесуелець; венесуелка; іке ~8 збірн. венесуельці; 2. аф венесуельський.
УЄП&Є [уеп(сі)з] V поет, мстити.
уепдеаЬІе ['уєп(сі)з9Ь1] аф 1) мстивий; 2) жорстокий; страхітливий, жахлйвий; 3) страшенний.
уевдеапсе ['уєп(сі)з9П5] п помста; відплата; іо іаке (іо іпПісі, іо ехасі, іо \угеак) ~ оп (ироп) 8гпЬ. Гог зтік. по-мстйтися на комусь за щось; відо-мстйти комусь за щось; < ~ ууеароп військ, зброя помсти (відплати), засіб заподіяння удару у відповідь; ууіііг а ~ дуже сйльно; з лйшком; Не 1ау8 іі оп хуіік а ~ він дуже перебільшує.
уепзейіі ['уеп(гі)з£и1] аф 1) мстй-вий; 2) що мстить; ~ хуеароп зброя помсти (відплати); ~ \уаг реваншй-стська війна.
уеп£ег ['уеп(с!)за] п месник.
У-епвіпе ['уі:,еп(д)зіп] п тех. V--подібний двигун.
уепіаі ['уі:пр1] аф простймий; дрібнйй, незначнйй; - 8Іп простймий гріх.
уепіаіііу [,уі:пі'ж1ііі] п пробачність; незначність (помилки тощо).
Уепісе ['уєпіб] п геогр. н. м. Венеція; ОиІГ оГ - Венеціанська затока.
уєпізоп [уєпі2п] п оленйна; дичина.
уєпош ['уєпзгл] п 1) отрута (особл. зміїна); 2) перен. злість, злоба.
уепотед ['уепатсі] аф отруйний.
уепотозаііуагу [лепатои'зжііузп] аф що виділяє отруйну слйну.
уепотои$ ['уепатаз] аф 1) отруйний; - зпакез отруйні змії; 2) злісний, злобний; - СГІІІСІ8ГП злісна крйтика.
уепошои$1у ['уепатазії] асіу злісно, злобно; уїдливо, дошкульно; із злістю.
УЄПО8Є ['уі.поиз] аф бот. жилкуватий.
¥епоіі8 ['уі:поз] аф анат. венозний; ~ Ьіоод венозна кров; ~ риЕе венозний пульс.
УЄПІ [уєпі] 1. п 1) вхіднйй (вихіднйй) отвір; вентиляційний отвір; ду-шнйк; 2) повітряний клапан; 3) вйяв, вйхід (почуттів); іо &іує ~ іо опе’8 іпс1І£паііоп дати волю своєму гніву; 4) боковйй отвір (духового інструмента); 5) задній прохід (у риб, птахів); 6) полюсний отвір (парашута); 7) військ, запальний канал; 8) продаж; рйнок; збут; іо Гшд ~ знайтй покупця, знайтй збут; 2. V 1) зробйти отвір (у чомусь); 2) випускати (дим тощо); 3) давати вйхід; виявляти, виливати (злобу тощо на когось — ироп); іо ~ опезеІГ вйлити душу; 4) висловлювати, виражати (публічно); іо ~ ап оріпіоп уголос вйсловити думку; 5) розм. продавати, торгувати.
уепіа ['уєпіз] п шинок, заїжджий двір.
¥епіа&е ['уєпікіз] п 1) отвір; дірочка; 2) душнйк, віддушина; 3) муз. бі-чнйй (боковйй) отвір (у духовому інструменті); 4) перен. продуховина.
уепіег ['уєпіз] п 1) утроба матері; рідна мати; даи§кіег8 оГ іке 8ате ~ єдиноутробні дочки; скіїдгеп Ьу діГГег-епі ~8 діти (від) різних матерів; 2) анат. живіт; черевце.
уєпі-іюіє ['уепікоиі] п вхіднйй (вихіднйй) отвір (тж уєпі).
уепійіисі [ уепіїсілкі] п вентиляційна труба.
уепгії ['уєпііі] п муз. вентиль.
уепгіїаіе ['уєпііієіі] V 1) провітрювати, вентилювати; 2) прилаштовувати клапан (віддушину); 3) обговорювати, обмірковувати, з’ясовувати (питання); іо ~ сегіаіп роіпі8 з’ясовувати деякі моменти; 4) висловлювати (прилюдно); розголошувати; 5) віяти (зерно); 6) роздувати (вогонь); 7) мед. насйчувати кров кйснем.
уепгіїагіпз [ 'уєпііієііп]] аф тех. вентиляційний; ~ Гап вентилятор; ~ ріре витяжна (вентиляційна) труба.
уепгіїагіоп [, уепіі'1еі/п] п 1) вентиляція, провітрювання; рух повітря; 2) публічне обговорення; дискусія; іо епіег ироп іке ~ оГ а циезііоп присту-пйти до обговорення питання; відкрй-ти дебати з питання; 3) анат. насй-чення крові кйснем; 4) розрядка напруження (шляхом висловлювання).
уепгіїагіуе [ 'уєпііієіііу] аф 1) вентиляційний; 2) освіжуючий.
уепгіїаіог [ 'уєпііієііз] п вентилятор.
¥епгіп& ['уєпііі]] п 1) вентиляція; провітрювання; 2) вйкид у атмосферу (радіоактивних речовин тощо).
уепі-ре£ ['уепіред] п тех. втулка; затичка, заткало.
уепі-ріре ['уепіраїр] п витяжна труба.
уепігаї ['уєпігзі] аф анат., зоол. че-ревнйй, вентральний; ~ Гіп черевнйй плавець; ~ Іаи^кіег утробний сміх.
уепігісіе І'уепіпкі] п анат. шлуночок (серця).
¥епігісо8е ['уепіпкоиз] аф 1) жарт. череватий, пузатий; гладкйй, огряд-нйй; 2) роздутий; опуклий з одного боку.
уепігісои$ ['уепігікоз] див. уєпігі-СО8Є.
уепігісиїаг [уеп'іпк]и1а] аф 1) анат. шлуночковий; 2) черевнйй.
уепігісиїе ['уепіпіди:!] див. уєпігісіє.
уепігісиїі [уеп'ігік]и1аі] рі від уєпі-гіси1и8.
уепігісиїиз [уеп'іпкіиіаз] п (рі уепігісиїі) 1) анат. шлуночок (серця); 2) зоол. мускульний шлунок.
уепігіїояиіаі [,уепіп'1оик\уіа1] аф черевомовний.
уєпіпіояшбш [уеп'іл1ак\¥ігт] п черевомовлення, чревовіщання.
уепігіІ(Х|иІ8і [уеп'іп1ак\уі8і] п черевомовець, чревовіщатель.
уепігіІочиІ8ііс [уеп,ігіЬ'к\¥і8іік] див. уепігіїоциіаі.
уепігіїояиіге [уеп'іпіакхуаіг] V чре-вовіщати.
уепігі1ояиои$ [уеп'іп1ак\¥98] аф 1) черевомовний; 2) шо займається чревовіщанням.
уепігіїодиу [уеп'іп1ак\¥і] див. уєпі-гііоциізт.
уепігіроіепі [уеп'іпраіопі] аф 1) череватий, пузатий; огряднйй; 2) ненажерливий, жадібний до їжі.
уепіиге [уєпі/з] 1. п 1) ризикована, смілйва справа; небезпечна вйтів-ка, ризикований замір, авантюра; іо гип іке ~ ризикувати; геаду Гог апу ~ готовий ітй на будь-яку авантюру; іеі’з таке іке ~! давайте ризикнемо!; 2) спекуляція; комерційна справа; 3) об’єкт спекуляції; ризикована сума; 4) товари, що відправляються за кордон на рйзик відправника; відправка товарів за кордон з рйзиком для відправника; < аі а ~ навмання; іо 8кооі аі а ~ вйстрілити навмання; іоіпі ~ спільне підприємство; 2. V 1) ризикувати; ставити на карту; іо ~ опе’8 ІіГе ризикувати життям; іо ~ опе’8 Гогіипе іп ап епіегргі8е укласти у справу все своє майно (багатство); 2) наважуватися; зважуватися; насмілюватися, посміти; іо ~ оп ап оріпіоп зважитися
¥ЄП
629
¥ЄГ
висловити думку; х^ііі уои ~ оп а ріесе оЕ саке? чи не покуштуєте ви шматочок кексу?; 3) спекулювати; < поікіпз ~, поікіпз Ьауе присл. як нічим не ризикувати, то нічого й не мати.
уепііігег ['уєпі/згз] п 1) авантю-рйст, пройдйсвіт; 2) підприємець, що йде на рйзик; спекулянт; 3) купець, що здійснює заморську торгівлю.
уепІиге8оте ['уепі/азат] асі] 1) смі-лйвий, безстрашний; нерозсудливо відважний; 2) ризикований; небезпечний; ~ ]оитеу небезпечна подорож.
уеігіигои$ ['уєпі/згов] асі] 1) ризикований; небезпечний; 2) безстрашний; відважний; безрозсудно хоробрий; смі-лйвий; ~ Іезі-ріїоі безстрашний льбт-чик-випробувач; 3) заповзятливий; що шукає пригод (небезпек); 4) смілйвий, неординарний (про задум тощо)', ~ зскете зухвалий задум.
уетіе ['уеп]и:] п 1) місце зустрічі (збору); 2) юр. судова округа (де має слухатися справа)', іо скапає ІЬе ~ пе-ренестй розгляд справи в іншу округу; 3) місце вчйнення дії; 4) спорт, місце змагання; іо скапає іЬе ~ змінйти місце змагання.
Уепиз ['уі:пз8] п 1) ж. ім'я Вінус; 2) міф., астр. Венера; < ~’з Еіуігар бот. венерина мухоловка; ~’з 1оокіп§--£Іа88 бот. дівоче люстерко.
Уега ['уіага] п ж. ім'я Віра, уега ['уєго] розм. див. уегу. уегасіоіі8 [уе'геї/аз] асі] 1) правдй-вий; ~ зіогу правдйва розповідь; 2) достовірний, вірогідний, вірний; ~ 8іаіетепІ заява, що відповідає істині; 3) справедлйвий, безпомилковий.
уегасіїу [ує'гжвіП] п 1) правдйвість; оЕ ~ чесний, правдйвий; а хуііпєзз оЕ ипдиезііопесі ~ свідок, що заслуговує безумовного довір’я; 2) точність, достовірність; 3) правда; правдоподібна думка.
уегашіа(Ь) [уа'гжпсіа] п веранда, тераса.
уєгЬ [уз:Ь] п грам, дієслово.
уегЬаІ ['уз:Ь(з)1] 1. п грам, безособова форма дієслова (інфінітив, герундій, дієприкметник)', 2. асі] 1) словесний; ~ соггесііопз заміна окремих слів; ~ еггог помйлка у вживанні слова, лек-сйчна помйлка; ~ Ееіісіїіез вдалий вйбір слів; 2) мовний; ~ ехрге88Іоп мовне вйраження; 3) усний; ~ сопігасі усна домовленість (угода); ~ огдег військ. усний наказ; 4) буквальний, дослівний; ~ Ігап8Іаііоп дослівний переклад; ~ сору точна копія; 5) що обмежується словами; показнйй; кіз зутраїку із опіу ~ його співчуття тільки на словах; 6) дієслівний; віддієслівний; ~ поип віддієслівний іменник; 7) дипл. вербальний; ~ поіе вербальна нота.
уегЬаІ&т ['уз-.ЬоІіхт] п 1) педантйзм, буквоїдство; 2) пусті слова; 3) багатослівність, велемовність; 4) словесна форма; словесне вйраження.
уегЬаІізІ [ 'узіЬзіібі] п 1) педант, буквоїд; людйна, що чіпляється до слів; 2) знавець лексики.
уегЬаііїу [узґЬжіііі] п 1) пусті слова; чйсто словесне вйраження (співчуття тощо)', 2) рі фразеологія.
уегЬаііхаііоп [,У9*Ь9І(а)ґхеі/п] п 1) просторікування, багатослівність; 2) словесне вйраження (чогось)', 3) лінгв. вербалізація.
уегЬаІіге ['уаіЬаІаіг] у 1) просторікувати; бути багатослівним; 2) виражати словами; Іо ~ ап ібеа сформулювати думку; 3) лінгв. перетворювати на дієслово (іншу частину мови), вер-балізувати.
уегЬаІІу ['уа:Ьа1і] асіу 1) усно, словами; Іо ехріаіп зтік. ~ дати усне пояснення; 2) буквально, дослівно; Іо ігап8Іаіе зтік. ~ перекласти щось дослівно; 3) формально; тільки на словах; задля годйться.
уегЬагіап [узґЬєапап] п творець но-вйх слів; словотворець, поет-новатор.
уегЬагішп [уаґЬєапат] п амер. гра в слова (складання слів з певних літер).
уегЬаііт [уаґЬеіІїт] 1. п 1) дослівний переказ (чогось)-, 2) стенограма, стенографічний звіт; 2. ай] 1) дослівний (переклад тощо)', 2) стенографічний; ~ герой стенографічний звіт; ~ герогіег стенограф; 3. асіу 1) дослівно, слово в слово; іЬаі І8 ~ \укаі 8Ье заісі ось що вона сказала слово в слово; 2) стенографічно; Іо іаке 6о\уп ~ за-пйсувати стенографічно.
уегЬепа [уа:'Ьі:па] п бот. вербена.
уегЬегаіе ['уа:ЬагеіІ] у 1) бйти, стукати; 2) дрижати; вібрувати.
уегЬегаііоп Уз:Ьа'геі/п] п 1) удар (у дзвін тощо)', 2) заподіяння побоїв, побиття; 3) стусан.
уегЬіазе ['уз:Ьікіз] п 1) багатослівність; балаканйна, патякання; 2) вйраження, формулювання.
уегЬісіїіе [ 'уа:Ьі8аісі] п жарт, перекручення змісту слова.
уегЬИу ['уз:ЬіГаі] у перетворювати на дієслово; вербалізувати.
уегЬІ£ЄгаІе [уа:ЬкізагеіІ] у мед. повторювати безглузді слова (фрази) (про божевільних).
уегЬізегаііоп [,узЬкізУгеї/п] пмед. повторення безглуздих слів (фраз) (божевільними); вербігерація.
¥ЄгЬо8Є [уаґЬоиз] асі] багатослівний; ~ 8Іаіетепі багатослівна (розтягнута) заява.
уегЬозіїу [узґЬо8іП] п 1) багатослівність; 2) ріпусті фрази; патякання.
уєгЬшп 8ар [ уз:Ьат'8жр] лат. (скор. від уєгЬшп заріепіі 8аі Є8І) розумний розуміє з півслова.
уеггіапсу ['уа:дап8і] п 1) зелень; зелений колір; 2) перен. незрілість, недосвідченість.
уепіапі ['уз:сі9пі] асі] 1) зелений; що зеленіє; ~ Гіе1сі8 зелені поля; ~ ау-епие8 озеленені проспекти; 2) незрілий, недосвідчений, зелений (про людину); ~ уоиік зелена молодь.
уепі-апіміие ['уа:сіжп'іі:к] п мін. змійовйк.
уєпіісі ['уз:сіікІ] п 1) юр. вердйкт, рішення присяжних засідателів; агЬіігаї ~ арбітражне рішення; ореп ~ вердйкт присяжних засідателів про настання смерті від нещасного вйпадку; ~ оЕ асциіііаі вйправдання підсудного вер-дйктом присяжних; іо сієііуєг (іо §іує) а ~ ухвалити вердйкт; іо Ьгіп§ іп а ~ оЕ поі ^иііту вердйктом присяжних вй-знати підсудного невйнним; Ю геїигп а ~ оЕ поі виіііу вйправдати підсудного вердйктом присяжних; іо геїигп а ~ оЕ ^иіііу вердйктом присяжних вйзнати підсудного вйнним; 2) судження, вй-сновок, рішення; думка; Ійе досіог каз поі уеі £іуеп Ьіз ~ лікар ще не вйсловив своєї думки (про хворого).
УЄПІІ8ГІ5 [ 'уа:сіідгі8] п мідянка (фарба).
Уепіші ['уєасіап] п геогр. н. м. Верден.
¥ег(1иге [’уагсіза] п 1) зелень, зелений колір; 2) зелена рослйнність; зелене лйстя; 3) перен. свіжість (почуттів); пора розквіту; розквіт (життя тощо); 4) рі зелень, городина.
уепіигед ['узісізасі] асі] зелений; озеленений.
¥еп1іігоіі5 ['узгдзагаз] асі] порослий (зарослий) зеленню; зелений; соковйтий і свіжий (про рослинність); ~ кіііз покрйті зеленню пагорби; ~ разіигез зелені пасовйща.
Уеге [уіз] п ч. ім'я Вір.
уегесшкі ['уепклпсі] асі] скромний, сором’язлйвий.
Уегепа [уз'гепз] п ж. ім'я Веріна (зменш, від Уегопіса).
уег8е [уз:сіз] 1. п 1) край; оп ійе уегу ~ оЕ ійе гооЕ на самому краю даху; ~ оЕ а Еогезі узлісся; Іке ~ оі іке гіуєг берег річки; 2) перен. грань, межа; оп іке ~ оГ \уаг на грані (на порозі) війнй; ке І8 оп іке ~ оЕ ҐіЕіу йому незабаром буде п’ятдесят; 3) межі, коло; Ьеуопсі іке ~ оЕ соп8іііи1іопа! ро\уегз за межі конституційних повноважень; 4) бордюр (облямівка) з дерну; 5) горизонт, край неба; 6) стрйжень колони; 7) узбіччя (дороги); 8) іст. жезл, булава; 9) церк. патерйця, посох; 2. у 1) межувати (з чимсь — оп, ироп); прилягати (до чогось — оп); а раік ~з оп іке ед^е оЕ іке ргесірісе стежка проходить по краю прірви; 2) перен. наближатися (до чогось); іо ~ іо а сіозе наближатися до кінця; 3) переходити
УЄГ
630
УЄГ
(у щось — іпіо, оп); 4) схилятися, хи-лйтися; 5) заходити, закочуватися (про сонце).
уег8ег ['узібр] п 1) жезлоносець (на церемоніях); 2) прйстав (у суді); 3) церковний служйтель.
Уег&і1 ['уз.сізіі] п ч. ім'я Верджіл.
уегі(1іс(а1) [уе'псіік(аі)] аф ірон. 1) правдйвий; 2) справжній, істинний; 3) що відповідає дійсності, достовірний; 4) що відображає дійсні події.
уегіїіаЬІе ['уепГаїаЬІ] асі] що піддається перевірці; що може бути доведений; неголослівний.
уегііїсаііоп [, уепГі'кеї/п] п 1) перевірка, контроль; дослідження; 2) звіряння (тексту тощо); 3) підтвердження, вйзначення правильності (чогось); 4) затвердження, ратифікація; 5) юр. засвідчення, посвідчення; 6) доведення обгрунтованості (правильності); 7) тех. калібрування, градуювання, еталонування; < ~ Гіге військ, контрольна стрільба.
уегіЯсаІІуе ['уепГікеїііу] див. уєгіГі-саіогу.
уегійсаіогу [ 'уепїікеїізп] аф 1) контрольний, перевірочний; 2) підтверд-нйй; що засвідчує.
уегійег ['уепГаїа] п 1) свідчення, доказ; 2) контролер.
уегіїу ['уепГаї] у 1) перевіряти, контролювати; 2) вивіряти; звіряти (тексти); 3) підтверджувати, з’ясовувати істинність (правдйвість); 4) виконувати (обіцянку); 5) юр. свідчити, засвідчити, підтвердити, посвідчити; 6) скріпляти (присягою).
уегіїу ['уєпіі] аду заст. 1) справді, дійсно; 2) бібл. амінь.
уегізішіїаг [,уеп'8іті1з] аф 1) правдоподібний; 2) імовірний.
¥егі$іті1ііи<1е [, уеп8і'ті1іІ]и:д] п 1) правдоподібність; Ьеуопд Ійе Ьоипсіз оГ ~ абсолютно неправдоподібний; 2) імовірність; 3) достовірність, правдйвість, життєвість; 4) рі вйгадка; ~8 оГ Гісііоп літературна вйгадка.
¥егі$т ['уїзпхт] п літ., мист. ве-рйзм.
УЄГІ8І ['уізпзі] п літ., мист. верйст, прихйльник верйзму.
уегіїаЬІе ['уєпізЬІ] аф 1) справжній; 2) рел. істинний; іке ~ зоп оГ Оод істинний син божий; 3) правдйвий.
уегіїаЬІу ['уєпізЬіі] аду істинно, воістину.
Уегіїу ['уєпіі] п ж. ім'я Веріті.
уегіїу ['уєпіі] п 1) істина; правда, правдйвість, істинність; іп аіі ~ (заст. оГ а ~) справді; 2) щйрість.
уецпісе ['узісізшз] п 1) кйслий сік (неспілих фруктів); 2) непривітність; різкість; а Іоок оГ ~ непривітний (не-вдоволений) погляд; кйслий вйгляд облйччя.
уеппеіі ['уа:теі1] 1. п 1) позолота; 2) вйріб з позолоченого срібла (з позолоченої бронзи); 3) оранжево-червоний гранат (мінерал); 4) мін. кіновар; 2. аф поет, яскраво-червоний; червоногарячий, криваво-червоний, багряний; 3. у 1) золотйти, покривати позолотою; 2) заливати багрянцем.
уеппісеШ [лз.тіЧеІі] п італ. вермішель.
уегшісіїїе ['узгтізакі] п фарм. глистогінний засіб; антигельмінтозний засіб.
уегпгісиїаг [уз:'тік)иІз] аф червоподібний.
уегтісиїаіе [уз:'тік)и1еіі] 1. аф червоподібний; ~ диезііоп слизьке питання; 2. у 1) з’їдати червоточиною; 2) прикрашати узором (орнаментом) у вйгляді червоточини (звйвистих ліній).
уеппісиїаіеіі [уа:'тік]и1еіікі] аф 1) з червоточиною; поїдений черв’яками; 2) що має узор у вйгляді звйвистих ліній; 3) архт. з орнаментом під червоточину.
уегтісиїаііоп [,уа:тік]и'1еі/п] п 1) червоточина; 2) архт. орнамент під червоточину; 3) фізл. перистальтика.
уеппісиїііе [уаґтікіиіаіі] пмін. вермикуліт.
уегтісиїоиз [уз:'тік]и1з8] аф чер-ВЙВИЙ.
уегтіГогт ['уа:тіГо:т] аф червоподібний; ~ аррепдіх (аррепда§е) анат. червоподібний відросток.
уегтіГіі£а1 [уз/ті^идаї] аф фарм. глистогінний.
уегтіГи^е ['уа:тіГ)и:сіз] п фарм. глистогінний засіб.
уеппі£га<1е ['уо.-тідгеїд] аф зоол. плазуючий, повзучий.
УЄППІ1ІОП [уа'тіЦап] 1. п 1) кіновар, вермільйон; 2) яскраво-червоний (червоногарячий) колір; ійе ~ уапізкед Ггот Кег Гасе Гі рум’янець побляк; 2. аф яскраво-червоний, ясно-червоний, червоногарячий, багряний; 3. у 1) фарбувати кіновар’ю; фарбувати у яскраво-червоний колір; 2) поет, робйти червоним (яскраво-червоним); заливати рум’янцем (обличчя).
уегтіп [узітіп] п 1) збірн. паразй-ти (комахи); 2) с. г. шкідникй; 3) хи-жакй (про тварин, птахів); 4) збірн. пбкйдьки, набрід; 5) хуліган, покидь, пбкйдьок; паразйт.
уегшіпаїе ['узітіпеїі] V зачервйвіти.
уегшіпаїіоп [,уз:ті 'пеі/п] п червй-вість, зараження черв’яками.
уегтіп-іпГе$Іе<1 ['уз:тіпіп,Ге8йсі] аф що кишйть паразйтами.
уегтіпо$е$ [, уа:ті'пои8І:г] рі від УЄГГПІПО8І5.
уегтіпозіз [,уа:гпі'пои8і8] п (рі уєг-тіпозез) мед. гельмінтоз, глистове захворювання.
уегшіпоиз ['уа:тіп98] аф 1) що кишйть паразйтами; вошйвий; 2) с. г. наповнений шкідниками; 3) мед. що передається (розповсюджується) паразйтами (про хворобу); 4) огйдний, відразливий.
УЄППІУОГО115 [узґшіузгзз] а^’що жй-виться черв’яками (про птахів).
Уегшопі [уз:'топі] п геогр. н. Вер-монт (штат США).
Уеппопіег [узґтопіз] п вермон-тець; уродженець штату Вермонт.
Уегтоп1е8е [,У9:топ'іі:г] 1. п вер-монтець; 2. аф вермонтський; що стосується штату Вермонт.
уегтопік ['уз.гпзО] п вермут.
уегтиіЬ ['уо:то0] див. уегтоиік.
Ует [уо:п] п ч. ім'я Верн (зменш, від Уегпоп).
Уегпа ['уо:по] п ж. ім'я Верна (зменш, від Уегпаї).
уетасиїаг [уо'паек]и1о] 1. п 1) рідна мова; національна мова; оиг о\уп ~ наша рідна мова; 2) просторіччя; розмовна мова; 3) (іке ~) місцевий діалект; 4) (іке ~) професійний жаргон, професійна мова; іке ~ оГ іке зіа^е театральний жаргон; < іп іке ~ у мі-цнйх вйсловах, у лайці; іке ~ оГ Соуєпі Оагдеп базарна (брутальна) лайка; 2. аф 1) національний, народний, рідний (про мову); іке ~ патез Гог По\уєгз народні назви квітів; 2) тубільний, місцевий; ~ бізеазе місцева хвороба; 3) просторічний, розмовний; 4) діалектний; 5) напйсаний (переданий) рідною мовою; 6) напйсаний (переданий) місцевим діалектом.
уегпасиїагізіп [уз'пжк)и1зпгт] п ді-алектйзм; місцеве слово, місцевий вйслів.
уетасиїагіїу [уз,пжкіи'1аепіі] п 1) діалектний характер (слова, вислову); 2) вживання рідної мови (місцевого діалекту).
уегпасиїагіге [уз'паек]и1згаіг] V 1) перекладати на національні (місцеві) мови (особл. Біблію); 2) примусити прижйтися, акліматизувати.
Уегпаї ['уз:п1] п ж. ім'я Вернал.
уегпаї ['уз:п1] аф 1) поет, весня-нйй, весінній; ~ зеазоп весна; ~ Ьіоот (Ьіоззотз) веснянйй цвіт; ~ ециіпох (роіпі) весняне рівнодення; 2) перен. свіжий, юний, молодйй; < ~ Гєуєг мед. малярія.
уетаїіхе [ уз:пз1аіг] V с. г. ярові-зувати.
уета1І2Є<1 [ уз:пзіаі2СІ] аф с. г. яро-візований.
уетапі ['уз:пзпі] аф веснянйй, весінній, квітучий.
уетаїіоп [уз:'пєі/п] п бот. 1) листкорозміщення; утворення лйстя (у бруньці); 2) зародження листка (в бутоні) .
уегпісіе ['уз.пікі] п 1) жив. зобра
УЄГ
631
УЄГ
ження Христа на хустці; 2) церк. нерукотворний спас (ікона).
уешіег ['узіпр] п тех. ноніус, верньєр.
уеші$$а£е [,уа:пі'8а:з] п мист. вернісаж; перший день вйставки картин.
Уегопезе [,уега'пі:г] 1. п веронець, мешканець Верони; іЬе ~ збірн. вербиці; 2. аф веронський; що стосується Верони.
Уегопіса [уо'гопіка] пж. ім'я 1) Вероніка; 2) бібл. Вероніка.
уегопіса [уі'гошка] п бот. вероніка.
УЄГП1СО8Є [уе'гигкоив] аф мед. бородавчастий.
УегеаШез [уєз'заі] п геогр. н. м. Вередив.
уегеаі ['уз:89і] аф розм. 1) всесвітній; ~ \уог!д весь світ, всесвіт; 2) окремий, індивідуальний.
уегеапі [ узнані] 1. п 1) схил (гори); 2) спуск; 2. аф 1) зацікавлений (у чомусь — аЬоиі); зайнятий (чимсь — іп, ууіій); 2) добре знайомий (з чимсь — \уііЬ); обізнаний, досвідчений.
уегеаіііе ['уоізаіаіі] аф 1) різносто-рбнній, різнобічний; їо Ье ~ бути рі-зносторбнньою людйною; ~ іаіепі рі-зносторбнній талант; 2) гнучкйй; ~ тіпд гнучкйй розум; 3) непостійний, несталий, мінлйвий, хиткйй; 4) універсальний, багатоцільовйй; легко пристосовуваний; ~ тоЬіІііу військ. універсальна рухлйвість; ~ аігсгаГі ав. багатоцільовйй літак; 5) бот., зоол. ру-хлйвий, моторний.
уегеаііІИу [,уз:89'іі1ііі] п 1) різно-сторднність, різнобічність, багатосторонність; 2) непостійність, несталість; мінлйвість; 3) тех. універсальність, маневреність; 4) рухлйвість; < ~ ігаіп-іп£ навчання суміжних професій.
уегее [уз:8] 1. п 1) вірш; 2) форма вірша, розмір, вірш; Ьіапк ~ білий вірш; 3) строфа; а роет оГ Гіує ~8 вірш з п’ятй строф; 4) поезія, вірші; іп ~ ог ргозе у віршах або у прозі; Іугісаі ~ лірйчна поезія; 5) бібл. вірш; сіїаріег апд ~ розділ і вірш; < їо &іує сіїаріег апд ~ посилатися на джерело; 2. V 1) писати вірші; 2) висловлювати віршами; надавати віршованої форми; іо ~ опе’8 іоує виливати своє кохання у віршах.
уегаед [уз:8і] аф досвідчений; тямущий, обізнаний; Ье із ~ іп агі він знавець мистецтва.
уегее-йііег [ уа:8,Гі1а] п вірш, слб-во-вставка.
уегееіеі [ уа:8ІК] п віршик; віршики.
уегзетакег ['уа:8,теіка] п 1) віршотворець, віршопйсець; 2) версифікатор.
уегеешап ['уз:8гпжп] п (р/уег8етеп) 1) версифікатор; віршомаз; 2) віршотворець.
уег$етоп£ег ['уо:8,тлі]д9] п віршомаз.
УЄГ5ЄІ ['У9!8ЄІ] п 1) віршик, короткий вірш; віршики; 2) короткий вірш з Біблії; 3) церк. антифон; єктенія.
уеґ$іс1е ['уа:8ік1] п 1) короткий вірш; 2) вірш; віршовйй рядок; 3) церк. антифон; єктенія.
уег$ісо1оиг [ 'уа:8і,кл1а] 1. п текст. шанжан; 2. аф 1) різнобарвний; що грає різними барвами; райдужний; 2) текст, шанжан.
уег8Ісо1оиге<1 ['уа:8і,кл1ад] аф 1) різнобарвний, різноколірний, барвйс-тий; що грає різними барвами; райдужний; 2) текст, шанжан.
уегзісиїаг [уа:'8ік]и1а] аф віршований, віршовйй; що складається з віршів Біблії.
уегзіГісаііоп [, уз :8іГі'кеі/п] п 1) віршування; просодія; версифікація; 2) віршована форма; перекладання на вірші.
уегзіїїсаіог ['уз:8іГікеііз] див. уєгзі-Гіег.
уегеійег ['уз:8іГаіз] п 1) версифікатор; бездарний поет, віршомаз; 2) поет, віршопйсець.
уег8ІЇу ['уз:8іГаі] V 1) писати (складати) вірші; 2) передавати (змальовувати) у віршах (у віршованій формі); 3) перекладати на вірші (прозовий твір).
УЄҐ&ІОП [ 'уз:/п] 1. п 1) варіант (тексту); іЬе Еп£ІІ8Ь ~ оГ ЗЬеусЬепко Шевченко в англійському перекладі; іЬе Окгаіпіап ~ оГ іЬе ВіЬІе Біблія українською мовою; Гогеі^п ~ кін. кінофільм, дубльований іноземною мовою; іЬе огІ£Іпа1 ~ оригінальний текст, оригінал; іЬе Цкгаіпіап ~ оГ іЬе ігеаіу український текст договору; ЬоіЬ ~8 аге аиіЬепііс обйдва тексти аутентйчні (про договір тощо); 2) варіант; переказ, переробка; зсгееп ~ екранізація; зііепі ~ німйй (неозвучений) варіант (фільму); 8іа£е ~ інсценізація; 3) версія; інтерпретація; розповідь; і\уо ~8 оГ ап аГГаіг дві версії однієї події; 4) тех. видозмінена конструкція, модифікація; 5) мед. закрут; 2. V перекладати.
уегеіопізі ['уз:/зпі8і] п перекладач.
¥еге ІіЬге [уєз'1і:Ьг] вірш, верлібр; вільний вірш.
УЄГ8-1ІЬгІ8І [уєз'1і:Ьп8і] п поет, шо пйше верлібром (вільним віршем).
УЄГ8О ['уз:8ои] плат. 1) друк, парна сторінка; ліва сторінка розгорнутої кнйги; зворот аркуша; 2) зворотний бік (медалі, монети).
УЄГ8І18 ['уз:838] ргер лат. 1) (звич. скор. V.) юр., спорт, проти; Вго\уп у. 8тііЬ юр. справу порушив Браун проти Сміта; Оупато у. Тогредо спорт, матч між (командами) «Динамо» і «Торпедо»; 2) порівняно з, порівнюючи з; на противагу.
уегзіііе [узҐ8]и:і] аф хйтрий, хитромудрий; підступний.
уєії [уз:і] 1. п 1) (скор. від сопуєгі, регуегі) розм. навернений в іншу віру; іновірець; 2) кущі, чагарнйк; підлісок; 3) зелений колір (у геральдиці); 2. V переходити в іншу віру.
уеіїеЬга ['узгііЬгз] п (рі уегіеЬгае) анат. 1) хребець; 2) рі хребет, хребетний стовп.
уегіеЬгае ['уз.ііЬгі:] п (рі від уєгіє-Ьга).
уегіеЬгаї ['уз:ііЬгз1] аф хребетний; ~ соїитп хребетний стовп; спиннйй хребет.
уегіеЬгаіа [ла'й Ьгаїіз] п (іЬе ~) зоол. хребетні.
уегіеЬгаіе ['узіііЬгеїі] 1. п хребетна тварйна; 2. аф 1) зоол. хребетний; 2) перен. стійкйй, не безхребетний; 3) жвавий, енергійний (про стиль).
уегіеЬгаіед [ 'узгіїЬгеїіід] аф 1) хребетний (про тварину); 2) перен. схожий на хребет; що складається з ланок (колін).
уегіеЬгаііоп [,уз’Ь'Ьгєі/п] п 1) утворення хребців (спинного хребта); 2) перен. стійкість, сйла.
уегіех ['узііекз] п (рі УЄГІІСЄ8) 1) астр. зеніт; 2) вершйна, верх, верхівка; пік; 3) мат. вершйна (кута); 4) анат. тім’я, вертекс, маківка головй (в антропометрії).
уегіісаі ['узгіїкі] 1. п 1) вертикаль, вертикальна лінія; 2) (іЬе ~) перпендикуляр; 3) плановий аерофотозні-мок; 2. аф 1) вертикальний; стоячий; спрямований угору; ~ Гіп вертикальний стабілізатор; 2) мат. перпендикулярний; 3) прямовйсний; 4) анат. тім’я-нйй; 5) ек. організований по вертикалі; що об’єднує послідовні стадії виробнйчого процесу; ~ ігизі трест--комбінат; ~ ипіоп амер. виробнйча профспілка; < ~ аегіаі рЬоіо^гарЬ плановий аерофотознімок; ~ аззаиіі військ. повітряний десант; вйсадка десанту з вертольотів; ~ іпіегуаі висота перетину; ~ ІаіЬе токарно-карусельний верстат.
уегіісаіііу [,уоііі'каеіііі] п вертикальність, вертикальна позйція.
УЄГІІСЄ8 ['уа:іі8І:г] рі від уегіех.
УЄГІІСІ1 ['У9ГІ1811] п бот. кільце.
уегіісіїїаіе [узґіі8і1(е)іі] аф бот. кільчастий.
уегіі£іпаіе [узґіідзіпеіі| у 1) крутй-ти(ся); 2) мчати з запаморочливою швидкістю (як несамовйтий).
УЄГІІ£ІПЄ$ [У9ҐІ1дзіПІ:2] рі від УЄГІІ£О.
уегіщіпоиз [уа:'іідзіп98] аф 1) запаморочливий, запаморочний; ~ іїеі$Ьі запаморочлива висота; 2) шо відчуває запаморочення; 3) що крутиться (обертається, вирує); ~ сштепі вир.
УЄ!ІІ£ІПОи$ПЄ$8 [У9ҐІ1дзіП98П18] П 1) запаморочення; 2) запаморочливість.
УЄГ
632
УЄ8
уєгіі^о ['уа:іідои] п (рі уєгіі^оєз, уєгіі£іпє8) запаморочення.
уєгіцєі ['уа:іідзеі] п ав. реактивний літак з вертикальним зльотом.
уеіїіріапе ['уа:іір1ет] п ав. літак з вертикальним зльотом.
уегуаіп ['узіуєіп] п бот. вербена.
уєгує [уз:у] п 1) жвавість, ентузіазм, енергія; яскравість (зображення)’, іо ріау \уіік ~ грати з піднесенням; 2) здібність, талант.
уегу ['уєп] 1. асі] 1) справжній; сущий; чистісінький; повний, абсолютний; жахливий, страшенний; ійе ~ ігиік чистісінька правда; ійе уєгієзі со\уагд страшенний боягуз; 2) той самий, той же, саме той (як підсилення)’, Йе 1ІУЄ8 ІП 1ЙІ8 ~ ріасе (Ьоизе) він живе саме тут (у цьому будйнку); соте йеге ґЬІ8 ~ тіпше! ідй сюдй в цю ж мить (негайно)!; 3) самий; гранйчний; іі §гіеуе8 те іо ійе ~ кеагі це засмучує мене до (самої) глибинй душі; 4) сам по собі; простйй; ке соиід поі, Еог ~ 8кате, геГизе іо §іує зотеікіпв йому було просто соромно нічого не дати; 5) навіть, хоча б; аж до; іке ~ гаі8 циіі іке 8кір навіть пацюкй покйнули корабель; 6) істинний, законний; ~ Оод оГ ~ Сод рел. бога істина від бога істинна; іп ~ деед насправді, безумовно; іп ~ ігиік воістину; іке ~ ідеа! що ви кажете! (подив)’, іке ~ тап найбільш підхожа людйна; іке ~ ікіп& саме те, що потрібно; ікі8 І8 іке ~ ікіпв Гог кеадаске це найкращий засіб від головного болю; іо саіск іп іке ~ асі спіймати (застати) на місці злочину; 2. асіу 1) дуже, значно; а ~ ігуіп^ ііте дуже тяжкйй час; ~ тиск дуже, надзвичайно; І \уа8 ~ тиск зигргізед я був надзвичайно здивований; І Гееі ~ тиск Ьеііег мені значно краще; 2) після заперечень — дещо, доволі, досить; поі зо ~ 8та11 не такйй уже й маленький; поі ~ \уе11 досить погано; уои аге поі ~ роїііе а ви не досить ввічливі; І ат поі ~ Гопд оГ тизіс я не дуже люблю музику; 3) самий, най-; іке - Гіг8і (Ье8і) найперший, найкращий; аі 7, аі іке ~ 1аіе8і найпізніше о сьомій годйні; І дід іке ~ Ьезі І соиід я зробйв усе, що тільки міг; 4) точно, прямо; якраз, саме; іке ~ 8ате той же самий; іке ~ зате тап та ж сама людйна; ~ тиск іке оікег \уау якраз навпакй; < ~ §оод (\ує11) дуже добре, чудово; гарно; гаразд; ~ кеауу ЬотЬег військ, надважкйй бомбардувальник; ~ кеауу госкеі військ. надпотужна ракета; \ує ~ пеагіу діед ми мало не загйнули; тау І кауе іі Гог ту ~ о\уп? чи можна мені взяти це для себе особйсто?; ту ~ о\уп Скгізіу Крісті, рідна моя; ~ еагіу хуагпіп^ зузіет військ, система дуже раннього попередження; V. Іі^кі військ, сигнальна ракета Вері; V. різіоі військ, сигнальний
пістолет Вері; V. Веуегепд його превелебність (про настоятеля собору).
уезапіа [уі'зенуо] пмед. божевілля, психічне захворювання.
УЄ8Іса1 ['уезікаї] ай] анат. що стосується сечового міхура, міхуровий.
УЄ8Ісапі ['уезікапі] 1. п 1) мед. на-ривнйй засіб; 2) військ, отруйна речовина шкірно-наривної дії; 2. аі] що викликає утворення пухирів; нарив-нйй; ~ а§епі військ, шкірно-наривна отруйна речовина.
уезісаіе ['уезікеїі] у мед. наривати.
уезісаііоп [,уезі'кеі/п] п мед. 1) утворення пухирів; 2) пухйр.
уе8Ісаіогу [ УЄ8ікеіізгі] 1. п мед. на-ривнйй засіб; 2. аф мед. що викликає утворення пухирів; наривнйй.
уе$іс1е ['уезікі] п 1) анат., біол. пухирець; 2) геол. порожнйна; пухйрчик (у мінералі).
уезісиїаг [уҐ8ік)и1а] аф 1) пористий, ніздрюватий; пузйрчастий; 2) мед. пухйрчастий.
уе$ра ['уезра] п розм. моторолер.
уе§рег [ уезра] п 1) (V.) вечірня зоря; Веспер, Венера; 2) поет, вечір; 3) рі церк. вечерня; 4) рі поет, вечірня молйтва; 5) вечірній дзвін.
уе§рег-ЬеН ['уезраЬеІ] п вечірній дзвін.
уезрегіап [уез'ріапап] асі] вечірній. уе$регііте [уезраіаїт] асі] 1) поет. вечірній; вечоровий; 2) бот. що розпукується увечері; 3) зоол. нічнйй (про птаха).
уезріагу [ уезріап] п осйне гніздо. уе$ріГопп ['уезріГоїт] див. уезріпе. уезріпе ['уезраіп] асі] осйний.
УЄ88ЄІ [ УЄ8І] п 1) посудина; рге88иге ~ посудина високого тйску; 2) рі посуд; 3) судно, корабель; Гі8кіп£ (рііоі) ~ рибальське (лоцманське) судно; 8ЄІПЄ-ПЄІ Гі8кіп§ ~ сейнер; іапк ~ танкер; іітЬег саггуіп£ ~ лісовоз; \уаг ~ військовйй корабель; ~ іп дІ8іге88 судно, що зазнає катастрофи; 4) повітряний корабель; літак, дирижабль; 5) анат., бот. судйна; 6) камера, бак; геасіог ~ бак реактора; 7) барка; < ~ апскога^е якірна стоянка; ~ гаііп§ класифікація суден; ~8 оГ \угаік бібл. тирани, злі люди; злочйнці; Ьгокеп ~ бібл. пропаща людйна; ско8еп - бібл. божий обранець; Іеаку ~ базіка; \уеакег ~ бібл. немічна посудина (про жінку)’, слабка стать; іке хуеакег ~ бібл. тлінна істота; ненадійна людйна.
Уе88Іе [ уєбі] п ч. ім'я Вессі (зменш, від 8і1ує8ієг).
УЄ8І [УЄ8І] п ч. ім'я Вест (зменш, від 8і1ує8ієг).
УЄ8І [уєбі] 1. п 1) спідня сорочка; 2) амер. жилет, жилетка; 3) манйшка, вставка (у сукні)’, 4) натільна фуфайка; 5) дитяча сорочечка; 6) кофточка (нічна тощо); 7) халат (східний); 8) поет.
одяг, убрання; шати; 2. у 1) наділяти (владою); надавати, уповноважувати; іо ~ ро\уег іп 8тЬ. наділяти когось владою, надавати повноваження комусь; іо Ье ~ед \уііЬ а гі^кі мати право, корйстуватися правом; 2) переходити (комусь — іп, ироп); іке езіаіе ~8 іп іке кеіг аі 1а\у майно переходить законному спадкоємцю; 3) церк. обла-чати, прикрашати; іо ~ опезеіГ обла-чатися; 4) інвестувати, вкладати (капітал).
Уезіа ['уєзіо] п 1) міф. Веста; 2) астр. Веста (мала планета); 3) ж. ім'я Веста.
уезіа І'уезіа] п сірничок; \уах ~ во-сковйй сірнйк; Ги8ее ~ сірнйк, що не гасне на вітрі.
уе$іа! [ уєзіі] 1. п 1) весталка; 2) дівчина, незаймана; 3) стара дівка; 4) чернйця; 2. асі] 1) дівочий; непорочний; ~ уігеіп весталка; 2) ірон. ста-родівоцький; 3) присвячений Весті; ~ Гіге священний вогонь.
¥Є8іе<11'уезіїд] асі] 1) законний, обґрунтований; що належить по праву; ~ ІПІЄГЄ8І8 законне право на майно; велйкі підприємці; 2) церк., поет, одягнений, убраний; ~ ргіе8і8 священики в облаченні (в убранні)
УЄ8іее [уєб'іі:] п манйшка, вставка (у сукні).
Уезіег ['УЄ8І9] п ч. ім'я Вестер (зменш, від 8ІІУЄ8ІЄГ).
уе$ііагіап [,УЄ8іі'єапап] аф церк. що стосується облачення; рйзовий, рйз-ний.
УЄ8ііагу [ уєзіізп] див. уезігу.
уе$ііЬи1аг [уе8'ііЬ]и1а] аф анат. вестибулярний.
уевііЬиІе ['уезійуи:!] п 1) передпокій; передня; вестибюль; сіни; 2) зовнішнє подвір’я; 3) амер. розм. сіднйця; 4) тамбур вагона (з критим переходом); 5) анат. переддвер’я, вхід; < ~ ігаіп амер. поїзд з крйтими переходами між вагонами; ~ 8скоо1 професійна школа (при підприємстві).
Уе8ііе [ УЄ8І1] п ч. ім'я Весті (зменш, від 8і1ує8ієг).
УЄ8ІІ8Є [ 'уєбікІз] п 1) слід, залишок; 2) ознака; частка; поі а ~ оГ еуідепсе ані найменших доказів; 3) біол. залишок, рудимент; 4) поет, слід ногй.
уе£ІІ£Іа [уез'іідзіа] рі від УЄ8іІ£Іит.
уе$іІ£Іа1 [уез'іідзюі] аф 1) залишковий; що зникає; 2) біол. рудиментарний; ~ ог£ап8 рудиментарні органи.
УЄ8ІІЗІШП [уез'іідзют] п (р/уе8іі§іа) слід, залишок.
уе$ітепі [ уезітапі] п 1) одяг, одежа; 2) церк. облачення, рйзи.
УЄ8ІІП8 ['ує8ііі]] п текст. 1) жилетна тканйна; 2) тканйна для блузок.
уе8іііиге [ УЄ8ііі/а] п 1) одяг, убрання; 2) присвоєння (звання); вйсвячен-
УЄ8
633
уіа
ня (в духовний сан); прийняття (на посаду); 3) ент. покрив.
уе§ітепі ['уезітапі] п 1) убрання, одяг; 2) перен. наряд, шати, покрив; 3) церк. облачення, ризи.
уе$і-роске< ['уезі'рокіі] п кишеня жилета; < ~ сатега кишеньковий фотоапарат; ~ едіііоп о£ а Ьоок кишенькове видання кнйги; ~ тадіо мініатюрний радіоприймач.
уезігу ['уєзГгі] п 1) церк. рйзниця; 2) парафіяльне управління; церковна рада; 3) збори парафіян (членів церковної громади); 4) засідання парафіяльного управління (церковної ради); 5) приміщення для молитовних зборів; 6) гардеробна, комора для одягу.
¥Є8ігу-Ьоок ['уезіпЬик] п церк. 1) церковна кнйга; 2) інвентарна кнйга рйзниці.
уезігу-сіегк ['уе8іпк1а:к] п церк. парафіяльний скарбнйк.
уезігушап ['уезітітап] п (рі уезігу-теп) церк. член парафіяльного управління (церковної ради).
¥Є8ігу-гоот ['уєзітігшп] п рйзниця.
¥Є8іиагу ['уездиап] п 1) рйзниця; 2) гардероб.
уе$іиге ['уєзі/з] 1. п 1) поет, убрання, одяг; 2) покрив; ~ оГ уегдиге зелений покрив; 3) трава, сільськогосподарські культури; 2. V одягати, об-лачати.
уе§іиге<і ['уезірд] аф поет. 1) одягнений; в 'убранні; 2) укритий, покрйтий.
Уезиуіап [уі'8и:у)9п] аф характерний для Везувію; могутній; грізний, як Везувій.
уевдуіап [уі'8и:у)9п] п 1) сірнйк, що не гасне на вітрі; 2) мін. везувіан.
¥є8ііуііі8 [уҐ8и:уіз8] п геогр. н. Везувій (вулкан).
уєі [уєі] 1. п 1) (скор. від уеіетап) ветеран; 2) (скор. від уеіегіпагу) ветеринар, ветеринарний лікар; 3) жарт. лікар, коновая (про лікаря); 2. V 1) розм. лікувати тварйн; робйти ветеринарний огляд; 2) жарт, лікувати (людей); робйти медогляд; іо ~іед пройтй медогляд; 3) бути ветеринаром; 4) розм. досліджувати, випробовувати; перевіряти; іо ~ а тапивсгірі правити рукопис; ~іед едіііоп переглянуте і вйправлене видання.
уеісЬ [уєі/] п бот. вйка.
уєісіі1іп£ ['уєі/ііі]] п бот. горошок, чйна.
уеіегап ['уеіагап] 1. п 1) ветеран; бувалий солдат; вйпробуваний воїн; 2) досвідчений працівнйк; 3) амер. учасник війнй; фронтовйк; демобілізований; ~ о£ ХУогІд \¥аг II учасник (ветеран) другої світової війнй; Уеі-етапз’ Адтіпізігаііоп управління у справах учасників війнй; уеіегап8’ Ье-пеГііз (ргеГегепсе) допомога і пільги для
демобілізованих військовослужбовців; уеіегапз’ геафизітепі працевлаштування звільнених з військової служби; 2. аф 1) старйй, бувалий; вйпробуваний у боях; ~ ойісег бойовйй офіцер; ~ ігоорз військ, війська з бойовйм досвідом; 2) навчений досвідом; досвідчений, найстарший; що посйвів на роботі; а ~ тетЬег оГ Рагііатепі одйн з найстарших членів парламенту; 3) довголітній, багаторічний, тривалий; ~ зеїуісе іо іке паііоп довгорічне служіння країні; 4) амер. демобілізований; що брав участь у війні; що служйв у армії; ~ Ьепейіз пільги демобілізованим (учасникам війнй).
уеіегапіге [ 'уеіагапаїг] V амер. вступати на надстрокову службу; служйти надстроково.
уеіегіпагіап (, уеіап'пєапап] див. уєі-егіпагу.
уеіегіпагу ['уеіаппап] 1. п ветеринар; ветеринарний лікар; 2. аф ветеринарний; V. Согрз амер. військ, ветеринарна служба; ~ козрііаі лікарня для тварйн; військ, ветеринарний лазарет; ~ тедісіпе (зсіепсе) ветеринарія; ~ зиг-£еоп ветеринарний лікар.
уєіо ['уі:іои] 1. п (р/уеіоез ['уігіоих]) 1) вето; заборона; іо риі (іо ріасе, іо зеі) а ~ оп (ироп) зтік. накладати вето на щось; 2) (іке ~) право вето; іке Ргезі-депі каз іке ~ оп 1Є£І8Іаііоп президент має право накладати вето на законодавство; 3) амер. послання президента про накладення на законопроект вето (тж ~ тезза^е); < іке ~ ро\уег право вето; 2. у 1) накладати вето; 2) забороняти, накладати заборону; 3) відкидати, відводити (кандидатуру), відхиляти.
уеіоізі ['уігіошзі] п 1) особа, що накладає вето (що корйстується правом вето); 2) прихйльник права вето.
уєіііпй [ уєііі]] п розм. перевірка, обстеження; зесигііу ~ перевірка благонадійності.
уех [уекз] у 1) надокучати; дратувати, роздратовувати; сердити; іо Ье (іо £еі) ~ед аі зтік. гніватися через щось; іо Ье ~ед \уіік зтЬ. гніватися на когось; доп’і Ье ~ед \уіік те не гнівайтеся на мене; ко\у ~іп§! яка шкода!, яка досада!; 2) амер. роздратовуватися; гніватися; засмучуватися; 3) дражнйти, дратувати; мучити; виводити з себе; 4) без кінця обговорювати (дебатувати); пережовувати (тему тощо); 5) засмучувати, турбувати, непокоїти, тривожити; 6) поет, хвилювати (море); здіймати (хвилі).
уехаііоп [уек'зеї/п] п 1) досада; прйкрість; роздратування; 2) неприємність; 3) рі утиски, прйчіпки; 4) бібл., поет, жах; мука, знемога; ~ о£ тіпд душевні муси.
уехаііоиз [уек'зеї/аз] аф 1) прйк-рий, сумнйй, досадний; неприємний; дратівнйй, дражлйвий; 2) неспокій
ний, тривожний; ~ ІіГе неспокійне (тривожне) життя; ~ пеі^кЬоит докучливий сусід; 3) обтяжливий, незручний; ~ іах обтяжливий податок; 4) юр. сутяжницький.
уехаііоизіу [уек'зеїрзії] айу 1) прй-кро, досадно; дразлйво; 2) на зло, на злість.
уехегі [уекзі] аф 1) спірний; палко обговорюваний; ~ роіпі спірне питання; 2) роздратований; роздосадуваний; 3) стривожений; занепокоєний; 4) поет, що хвилюється (про море); скаламучений.
уехШа [уек'зііа] рі від уехіїїит.
уехіїїагу ['уекзііап] п іст. 1) прапороносець; 2) ветеран (у війську).
уєхШшп [уек'зііат] п (рі уехіііа) 1) іст. прапор; 2) церк. сулок (полотнище на архієрейській патериці); 3) бот. парус.
У-вігІ ['уі:да:1] п (скор. від уісіогу £Іг1) солдатська утішниця.
Уі [уаі] п ж. ім'я Вай (зменш, від Уіоіа, Уіоіеі).
уіа ['уаіа] 1. плат, шлях; V. Ьасіеа астр. Молочний Шлях, Чумацький Шлях; галактика; 2. ргер 1) через; за маршрутом через; із заходженням у (до>; іо §о іо Ьопдоп ~ Рагіз поїхати до Лондона через Парйж; 2) шляхом, за допомогою; ~ аіг(таіі) авіапоштою; 3. іпі 1) уперед!, в дорогу!; 2) геть звідси!; 3) годі!, досить!
уіаЬШіу [,уаіа'ЬіІііі] п 1) життєздатність; 2) с. г. схожість; енергія проростання (насіння).
уіаЬІе ['уаіаЬІ] аф 1) життєздатний, життєвий; ~ зіаіе життєздатна держава; 2) с. г. схожий ( про насіння).
уіасіисі ['уаіадлкі] п віадук, шляхопровід.
уіаі ['уаюі] п 1) пляшечка; баночка; флакон; 2) пробірка, скляна трубка; ампула; 3) поет, фіал; чаша; келих, кубок; іке ~з оГ Оод’з \угаік бібл. чаша гніву господнього.
уіатеіег [уаі'жтііа] п тех. 1) одометр; 2) вимірювач нерівності дорожнього покриття.
уіапд [ уаіапд] п 1) рі продукти, продовольство; 2) їжа, харчі; 3) страва, їство.
Уіашіа [уаґаепа] п ж. ім’я Вайана. уіаііса [уаґаеііка] рі від уіаіісит. уіаііс(аі) [уаі'аеіік(аі)] де#дорожній, шляховий.
уіаіісаіз [уаі'жіїкаїг] п рі дорожні речі; дорожнє приладдя; дорожній запас.
уіаіісит [уаі'аеіікат] п (рі уіаііса) 1) церк. передсмертне причастя; іо ад-тіпізіег іке ~ причащати умираючого; 2) гроші на дорожні вйтрати; дорожній запас (продовольства).
уіаіог [уаі'еііа] п (рі уіаіогез) мандрівнйк.
уіаіогез [, уаіа'іоигі.х] рі від уіаіог.
уіЬ
634
УІС
уіЬгапсу ['уаіЬгапзі] п вібрація; резонанс.
уіЬгапі ['уаіЬгопі] 1. п фон. дзвінкий звук; 2. аф 1) дрижачий, тремтячий (голос); вібруючий (про звук); 2) тріпотливий; 3) резонуючий (про звук); 4) живйй, сповнений життя; ~ зігееЬ пожвавлені вулиці; 5) фон. дзвінкий.
уіЬгаіе [уаі'Ьгей] V 1) вібрувати; дрижати, тремтіти (від — аі, іо, ууііЬ); іо ~ \уііЬ ]оу затремтіти від радості; 2) хитати(ся), розгойдувати(ся); гойдатися), колихати(ся); 3) перен. вагатися, виявляти нерішучість; 4) розмахувати; 5) викликати резонанс, резонувати; 6) поет, звучати; бриніти.
уіЬгаШе [ 'уаіЬгоіаіІ] аф 1) вібраційний; 2) біол. війковий, миготливий.
уіЬгаііпв [уаі'Ьгеїііі]] аф вібраційний, вібруючий.
уіЬгаііоп [уаґЬгеї/п] п 1) вібрація; дрижання, дрож; тремтіння; трясіння; 2) перен. трепет; 3) гойдання; коливання; 4) вагання, нерішучість; 5) резонанс; 6) звучання, бриніння, відзвук; 7) мед. вібраційний масаж; 4* ~ датрег тех. демпфер; ~ Ггедиепсу фіз. частота коливань; ~ теіге фіз. віброметр; ~ ге8І8іапсе вібростійкість; ~ 8сгееп тех. вібраційне решето; ~ іе8і випробування на трясіння (на тряску).
уіЬгаііопаї [уаі'ЬгеїрпІ] аф вібраційний.
уіЬгайоп-ргооГ [уаі'Ьгеї/прпкЛ аф тех. вібростійкий.
уіЬгаЙУе [уаі'Ьгеїііу] аф вібруючий; вібраційний.
уіЬгаіо [уі'Ьгаїои] п муз. вібрато.
уіЬгаіог [уаі'ЬгеКа] п 1) тех. вібратор; 2) перерйвник; 3) гірн. віброре-шето.
уіЬгаіогу ['уаіЬгаіап] аф 1) вібруючий; хиткйй, хитлйвий; що коливається, коливнйй; тремтячий, дрижачий; 2) що викликає вібрацію (хитання); коливальний; вібраційний; ~ та88а£е мед. вібраційний масаж.
уіЬґіо ('у(а)іЬпои] п (рі тж уіЬгіо-пе8) вібріон.
уіЬгіопез [,у(а)іЬп'оипі:г] рі від уі-Ьгіо.
уіЬго^гарЬ ['уаіЬгадга:£] п віброграф.
уіЬготеіег [уаі'ЬготНа] «віброметр.
уіЬгораск ['уаіЬгоираек] п ел. віброперетворювач.
уіЬгозсоре ['уаіЬгазкоир] п віброскоп.
уіЬ§ [уіЬх] п рі альпіністські чере-вйки (на рельєфній підошві).
уіЬигпіші [уаі'Ьаіпат] п бот. калйна.
¥іс [уїк] п 1) ж. ім'я Вік, Віка (зменш, від Уісіогіа); 2) ч. ім'я Вік (зменш, від Уісіог).
уіс [уїк] п амер. розм. (скор. від сопуісі) в’язень, засуджений.
уісаг ['уїка] п церк. 1) парафіяльний священик; сіегк (Іау, 8есиІаг) ~ дяк, півчий; - сйогаї регент; 2) вікарій; заступник; сагдіпаї ~ вікарій папи рймського; 3) (У.) намісник; Ше У. оГ Сйгізі намісник Христа (про папу римського); V. арозіоііс намісник папи; апостольський вікарій; < У. оГ Вгау ренегат, пристосованець, безпринцйпна особа.
уісагазе ['уїкапдз] п 1) будйнок священика; 2) посада парафіяльного священика.
УІСЯГЄ88 ['уїкапз] п церк. 1) помі-чнйця ігумені монастиря; 2) дружйна парафіяльного священика; матушка.
уісагіаі [у(а)і'кєапа1] аф 1) церк. пастирський; ~ дшіе8 пастирські обов’язки; 2) вікарний; намісницький; 3) що діє за уповноваженням; ~ ро\уег8 доручення, повноваження.
уісагіап [у(а)і'кєапап] ай] намісницький.
уісагіаіе [у(а)і'кєапіі] п церк. намісництво.
уісагіои$ [уаі'кєагюз] аф 1) що заміщає (діє за уповноваженням) (когось); що діє замість іншого; ~ аиікогну намісництво; ~ а§епі уповноважений, довірена особа; ~ гиіег намісник; 2) непрямйй, чужйй; не свій; теп \уЬо ііує Ьу ~ ІаЬоиг люди, що живуть чужою працею; 3) що діє на благо інших; що терпить за інших; ~ \уогк праця для блага інших; ~ рипізктепі покарання за чиюсь провйну; 4) рел. спокутний; ~ аіопетепі спокутування чужої винй; ~ 8асгіГісе спокутна жертва; Ше ~ 8ийегіпв8 оГ СйгІ8( страждання Христа для спокутування гріхів; 5) церк. вікарний, намісницький; 6) мед. вікарний; компенсаторний; що заміняє.
уісе І [уаіз] 1. п 1) порок; зло; 2) недолік, вада, дефект; слабість; 3) норов (у коня); 4) порок, слабкість; іпйегііед ~ успадкований порок; 5) блазень, клоун; 6) тех. лещата; кліщі; затискнйй патрон; захват; 7) розм. (скор. від уісє--ргезідепі) віце-президент; 8) розм. (скор. від уісе-сйапсеїіог) віце-канцлер; 9) заступник; намісник; виконуючий обов’язки; < ~ 8диад загін (поліції) для боротьбй з проституцією тощо; ог^ап-ігед ~ підпільні концерни к^бел розпусти; 2. V 1) затискати в лещата; 2) військ, брати протйвника в кліщі.
уісе II ['уаїзі] ргер замість, натомість.
уісе- [уаіз] рге/ віце-; заступник; —сЬаігтап заступник головй; —сЬап-сеііог віце-канцлер.
уісе-а<1іпіга1 [уаїз'аедтагаї] п віце-- адмірал.
уісе-агітігаку ['уаїз'аедтаткі] п ві-це-адміральський чин.
уісе-а£епі ['уаїз'екізот] «довірена особа; уповноважений, довірений.
уісе-сйаігтап ['уаїз'Цєатап] « (рі УІсе-сЬаігтеп) заступник головй.
уісе-сЬапсеІІог ['уаїз'уаіпзаіа] « віце-канцлер.
УІсе-сМеГ ['уаі8'уі:Г| « перший заступник начальника; V. оГ ЗіаЯ* амер. перший заступник начальника штабу.
уісе-соп$и1 ['уаіа'копзаі] « віце--консул.
уісе-сопзиіаг ['уаїз'кзпзіиіа] аф ві-це-консульський.
уісе-соїкіїїаіе ['уаїз'копззиііі] « ві-це-консульство.
уісе-сошіїу ['уаїз'каипй] « територіальний підрозділ графства (у Великій Британії); район.
уісе-<1еап [ 'уаїз'дігп] « заступник декана.
уіседегаї ['уаіз'дзеті] аф намісницький.
уісе^егепсу ['уаїз'дзетпзі] « намісництво.
уісезегепі ['уаїз'дзетпі] 1. « намісник; 2. аф намісницький.
уісе-£оуепюг ['уаїз'длуапа] « віце-- губернатор.
уісе-кіп& ['уаїз'кід] « віце-король.
уісе-1е&аСе [ 'уаїз'їедей] « радник папського нунція.
Исе-шіпізіег ['уаїз'тіпізіа] « заступник міністра.
уісепагу ['уїзапап] аф що складається з двадцятй.
уісеппіаі [уаі'зешаї] аф 1) двадцятирічний (про строк); 2) що відбувається раз за 20 років.
уісе-рге$і<1епсу ['уаїз'ргегідапзі] « 1) віце-президентство; посада віце--президента; 2) строк перебування на посаді віце-президента.
уісе-рге$і<1еп< ['уаїз'ргегідапі] « 1) віце-президент; 2) заступник головй (акціонерного товариства тощо).
уісе-рге$і<1епііа1 [ 'уаі8,рге2і 'деп/1 ] аф віце-президентський.
уісе-рге8І(1епІ8Ьір [ 'уаїз'ргегідапЦір] див. УІсе-рге8Ідепсу.
уісе-ргіпсіраї [уаїз'рппзараї] « 1) проректор (університету); 2) заступник директора (школи).
уісечріееп [’уаїз'клуі.п] див. уісегеіпе.
уісе-геваї ['уаі8'гі:д1] аф віце-королівський; що стосується королівського намісника; ~ Ьаіі бал у віце-короля; ІЬе ~ раїасе палац віце-короля.
уісе-ге^епі [ 'уаїз'гі :<ірпі] « віце-ре-гент.
уісегеіпе ['уаїз'геїп] « 1) дружйна намісника короля; 2) намісниця королеви.
уісегоу ['уаізгої] « намісник короля; віце-король.
уісегоуаі ['уаїз'гоіаі] див. уісе-ге§а1.
уісе уегза ['уаі8і'уз:8а] асії лат. навпакй; І ді8Ііке кіт апд ~ я не люблю його, а він — мене.
Уіе
Уіе
УісЬу ['уі/і] п геогр. н. м. Віші.
уісіпа&е ['уїзіпкіз] п поет. 1) сусідство; 2) околиці; іке теігороііз апсі ііз ~ столйця з її околицями; 3) округа, район.
уісіпаї ['уізіпоі] аф 1) сусідній; 2) місцевий; ~ гоасі польова дорога; дорога місцевого значення.
уісіпіСу [уі зіпііі] п 1) сусідство; блйзькість; ~ іо ійе сарііаі сусідство із столйцею; 2) округа, район; околиці; певна місцевість; < іп ійе ~ оГ приблйзно, блйзько; Не із іп ійе ~ оГ ГіГіу незабаром йому буде п’ятдесят.
уісіоів ['уі/оз] аф 1) порочний; розпутний; ~ сотрапіопз погана компанія; ~ ІіГе порочне життя; ~ регзоп розпусник; ~ ргасіісез розпуста; 2) розбещуючий; що розбещує; шкідлйвий; ~ Ьоок непристойна кнйга; 3) злий, злісний, злобний; зловмйсний; жорстокий; ~ зіапсіег злісний наклеп; 4) но-ровйстий (про коня); 5) поганий, кепський; ~ іазіе поганий (зіпсований) смак; 6) дефектний, помилковий, неправильний; ~ агвшпепі неспроможний аргумент; 7) жахлйвий, огйдний; страшенний; ~ ЬеабасЬе страшенний головнйй біль; 8) зіпсований, перекручений (про текст); 9) бруднйй, забруднений (про воду тощо); < ~ сігсіе порочне коло.
уісіои$пе$$ [уі/ззшз] п 1) порочність, розбещеність; зіпсованість; 2) злість; недоброзйчлйвість; погана вдача; 3) неправильність, помилковість; дефектність.
УІСІ55ІІШІЄ [У1'8151ґ[и:с1] п 1) мінлйвість, зраддйвість; лихі пригоди; ~з оГ ІіГе зра-длйвість долі; 2) зміна, чергування; іЬе ~ оГ іЬе зеазопз зміна пір року.
уісіззііиіііпагу [уїлі^ЧІиідтап] амер. 1) змінюваний; що чергується (змінюється); 2) мінлйвий, несталий.
уісіззііиіііпоиз [Уі,8і8і'і)и:сііп98] аф мінлйвий, несталий.
Уіск [уїк] п 1) ж. ім'я Вік (зменш, від Уісіогіа); 2) ч. ім'я Вік (зменш, від Уісіог).
Уіскіе [Уїкі] п 1) ж. ім'я Віккі (зменш, від Уісіогіа); 2) ч. ім'я Віккі (зменш, від Уісіог).
Уіску ['уїкі] п 1) ж. ім'я Віккі (зменш, від Уісіогіа); 2) ч. ім'я Віккі (зменш, від Уісіог).
уісііш [уїкіїт] п жертва; ~ оГ ап ассідепі жертва нещасного вйпадку; іо Гаїї а ~ іо зтЬ., зтіЬ. стати жертвою когось, чогось.
уісіішігаЬІе [ЧткіїтаїгзЬІ] аф легковірний; беззахйсний; уразлйвий.
уісіітігаііоп [,уікіітаі'геі/п] п 1) обман, обдурювання; 2) знущання, глум; 3) принесення в жертву; 4) переслідування; звільнення (як репресія).
уісііті/е [Чікіїтаїг] у 1) робйти своєю жертвою; мучити; глумйтися;
2)	обманювати, ошукувати, обдурювати; 3) приносити в жертву; 4) переслідувати; звільняти; 5) знйщувати (рослинність); вирубувати (ліс).
Уісіог [Чікіо] п ч. ім'я Віктор.
уісіог [Чікіа] п переможець; іЬе ~ держава-переможець; армія-перемож-ниця; іо сгохуп зтЬ. ~ увінчати когось лаврами переможця; < ~ соипігіез кра-їни-переможниці; ~ ігоорз переможні війська.
Уісіогіа [уік'іо:па] п 1) ж. ім'я Вікторія; 2) геогр. н. м. Вікторія (тж штат США); 3) вікторія, перемога; < ~ Сгозз (звич. V. С.) Хрест Вікторії (найвища військова нагорода у Великій Британії); ~ Оау іст. день народження королеви Вікторії.
уісіогіа [уік'іо:гю] п 1) вікторія (легкий двоколісний екіпаж); 2) легкова автомашйна з відкрйтим верхом; < ~ Іііу бот. віктбрія-регія.
Уісіогіа Ізіаші [уїк'ізггю'аііапсі] п геогр. н. острів Вікторія.
Уісіогіа, Ьаке [1еікуік'іо:па] п геогр. н. озеро Вікторія.
Уісіогіап [уїк'іотіап] 1. п діяч епохи королеви Вікторії (особл. письменник); вікторіанець; 2. аф 1) що належить до епохи королеви Вікторії; вікторіанський; 2) старомодний, застарілий; святенницький; міщанський (про смаки тощо); 3) що стосується австралійського штату Вікторія.
Уісіогіапізт [уїк'Югпапігт] п 1) стиль (характер, погляди) епохи королеви Вікторії; 2) перен. міщанська обмеженість; старомодність; святенництво.
Уісіогіпе [Чікіагіт] п ж. ім'я Вікторій (зменш, від Уісіогіа).
уісіогіпе [Чікіагіїп] горжетка.
уісіогіопз [уік'іо:гі98] аф переможний, що переміг; ~ зігаіе^у стратегія перемоги; ~ іеат команда-перемож-ниця; ~ ігоорз переможні війська; війська, що здобулй перемогу; < ~ раїтз поет, лаври переможця.
уісіогіоизіу [Уік'іо:гі98Іі] адч 1) переможно; звитяжно; 2) тоном переможця.
уісіогу [ Чікіап] п 1) перемога; (о §еі (іо Ьауе, іо \уіп) іЬе ~ здобути перемогу, перемогтй; ~ іп Ьаіііе перемога в бою; ~ Ьу Гаїї чйста перемога (боротьба); ~ оп роіпіз перемога за очками; 2) (V.) міф. Вікторія, Перемога; 3) (V.) міф. Ніка, Ніке; < V. Оау День Перемоги; V. §агдеп грядкй на подвір’ї (під час другої світової війни); V. §іг1 солдатська утішниця; V. Медаї медаль Перемоги (англійська).
уісіге88 [ уїкіпз] п переможниця, уісігісев ( Чікіпзі.-г] рі від уісігіх.
уісігіх [ уїкігікз] п (рі уісігісєз) переможниця
уісіпаї [Чиї] 1. п 1) звич. рі продовольство, їстівні (харчові) припаси;
провізія; провіант; харчі; 2) поет. їжа; пожйва; 2. V 1) постачати продовольство (харчові припаси, провіант); 2) запасатися продовольством (харчо-вйми припасами, провіантом); 3) харчуватися; годуватися; живйтися; 4) пастися.
уісіиаііег [Чіііа] п 1) постачальник продовольства (провіанту) (для армії і флоту); 2) ресторатор, шинкар; Іісепзесі ~ власник ресторану з подаванням спиртнйх напоїв; 3) мор. судно постачання; транспорт з продовольством.
уісіиаіііпз [Чіііп]] п 1) постачання продовольства (харчовйх припасів); забезпечення провіантом; 2) запас продовольства (харчовйх припасів, провіанту); ~ зЬір мор. транспорт з продовольством.
уісіиа11іп£-Ьі11 [Чіі1іі]Ьі1] п мор. дозвіл на безмйтне вантаження продовольства.
уісіиа11іп£-ііоіі$е [ 'уііііі] Ьаиз] п мор. харчевня; шинок; заїжджий двір.
уісіиаШп£-уаг<1 [ Чіі1іі]іа.сі] п мор. продовольчий склад (при доках).
уісипа [уі'к]и:па] п 1) зоол. лама--вігонь, вікунья; 2) текст, вігонь; 3) вікунья (вовна з лами-вігонї).
Уіііа [Чігсіа, Чакіа] п ж. ім'я Віда, Вайда.
гіде [Чакіі:] V лат. (наказовий спосіб) дивйсь, поглянь; ~ зирга (іпГга) дивйсь вйще (нйжче); ~ иі зирга дивйся сказане вйще.
уісіеіісеі [уґсіі:1і8єі] адк лат. (скор.
УІ2, звич. читається пагпеїу) а саме.
уісіео [Чідюи] 1. п телеб. розм. 1) телебачення; відео; 2) зображення; 2. аф телевізійний; зв’язаний з телебаченням; ~ зі£па! сигнал зображення, відеосигнал; ~ іаре гесогсііп^ запис зображення і звуку на магнітну стрічку.
уі<1ео1о£і$і [, укії'зіасізізі] п жарт. заядлий телеглядач.
уміліш [ЧкіГіІт] п розм. телевізійний фільм.
уіШшиз [Чаїсіїтоз] п 1) офіційна перевірка документів; 2) завірена копія; 3) вйписка з документа.
уісіріс [Чідрік] п телефільм.
уі<1иа£е ['уіфшсіз] п 1) удівство;
2) збірн. удови.
уіе [уаі] у 1) суперничати, змагатися; іо ~ ууііЬ зтЬ. Гог зтіЬ. суперничати з кимсь за щось; 2) ітй на парі.
Уіеппе [уі'єпз] п геогр. н. м. Відень.
Уіешіеве [,Уіе'пі:г] 1. п віденець, віденка; іЬе ~ збірн. віденці, населення Відня; 2. аф віденський.
Уіепііапе [Ч]аеі]'і]а:п] п геогр. н. м. В’єнтьян.
Уіейіат ['у]еі'па:т] п геогр. н. В’єтнам.
Уіеіпатезе [,уіеіиз'ті:2] 1. п в’єтнамець; в’єтнамка; іЬе ~ збірн. в’єтнамці; 2. аф в’єтнамський.
¥ІЄ
636
УІ1
уієху [у)и:] 1. п 1) вид; вйгляд; пейзаж; зображення; краєвид; а Ьоизе хуііЬ а ~ оГ іЬе зеа будйнок з вйдом на море; 2) поле зору, кругозір, круговйд; вйдймість; іо Ье іп ~ бути вйдймим; передбачатися; хує саше іп ~ оГ іЬе Ьгісі^е ми побачили міст; нас стало вйдно з мосту; іо Ьауе (іо кеер) іп ~ не спускати з очей, тримати в полі зору; мати на увазі; оиі оГ ~ поза полем зору; іо іЬе ~ у всіх на виду, відкрйто; іо разз Ггот зтЬ.’з ~ зникати з чиїхось очей; 3) погляд, думка, точка зору; судження; іп ту ~ на мій погляд, на мою думку; іо Ьокі ехігете ~з додержуватися крайніх поглядів; іЬе зсіеп-ііЙс - оГ іЬе хуогісі науковий світогляд; 4) намір, мета; задум, план; іп ~ з метою, з наміром; хуііі іЬіз тееі уоиг ~з? чи відповідає це вашим намірам?; іо Ьауе оіЬег ~з Гог зтіЬ. мати інші плани щодо чогось; іо Ьауе ~з оп зтіЬ. розраховувати на щось; хуііЬ іЬе ~ оГ (іо) з наміром, з метою; 5) огляд, перегляд; оп ~ вйставлений для огляду; іо Ьауе а ~ оГ оглядати, обдивлятися; ргіуаіе ~ закрйтий перегляд; 6) юр. огляд присяжними місця злочину; 7) аспект, сторона, вид; іор ~ вид згорй; регзресііуе ~ перспектива; 8) резюме, огляд, вйсновок; 9) зовнішність, зовнішній вйгляд; < іп ~ оГ зважаючи на щось, через щось; іп ~ оГ гесепі беуеіортепіз у зв’язку з останніми подіями; хуііЬ а ~ іо з наміром; хуііЬ а ~ іо ргеуепііп£ (іо ргеуепі) а саіазігорЬе щоб відвернути катастрофу; ~ дау попередній (закрйтий) перегляд (кінофільму, виставки тощо); ~ зііі військ. оглядова щілйна (в танку тощо); 2. V 1) оглядати, обдивлятися; дивитися; іо ~ рісіигез оглядати картйни; іо ~ іЬе Ьосіу юр. зробйти огляд трупа; 2) поет. бачити, побачити; 3) розглядати; оцінювати; судйти, мати судження; Ье ~з іЬе таііег іп а діГГегепі Іі^Ьі він інакше дйвиться на це; 4) дивйтися (телевізор).
уіехуаЬІе ['уіиіаЬІ] аф вйдймий, зрй-мий.
уієхуєг ['у]и:а] п 1) глядач; телеглядач; кіноглядач; 2) оглядач; доглядач.
уієху-їїшієг ['у]и.\ГаіпсЬ] п фот. видошукач, візйр.
уіеху-ЬаІкю ['у]и:Ьо'1и:] /иґату!, улюлю! (мисливський вигук).
уієхуіпй ['у)и:іі]] п кін. 1) перегляд кінофільму; 2) контроль зображення;
~ сієуісє військ, прйлад нічного бачення.
уіех¥ІЄ88 [*у|и:1і5] аф 1) поет, не-вйдймий, незрймий; 2) незрячий, слі-пйй; 3) позбавлений переконань; без-принцйпний; що не висловлює певної точки зору; 4) що не відкриває гарного вйду (гарної перспектйви) (про вікно тощо).
уіехуіеззіу ['у)и:1із1і] аду поет, не-зрймо.
уіеху-роіпі ['уішроіпі] п (тж уієху-роіпі) 1) точка зору, погляд; 2) точка знімання (фотографування).
уіехуу [*у|и:і] аф 1) розм. чудакуватий, чуднйй; дйвний, дивовйжний (у своїх поглядах); 2) розм. ефектний, яскравий; шикарний.
уі£е$іша1 [у(а)і'сізе8іт9І] аф 1) двадцятий; 2) що складається з двадцята (частин); поділений на двадцять (частин).
ущезіпю-чиагіо [у(а)і'<ізе8ітои-'кдуо:іои] п друк, формат в 1/24 аркуша (про книгу).
уі§іа ['уідзю] п мор. умовний знак небезпеки (на карті).
уі§і1 ['укізіі] п 1) нічне чергування; неспання, пильнування; іо кеер ~ оуєг а зіск сЬіісі не спати (чергувати) біля ліжка хворої дитйни; 2) поет, безсоння, нічнйці; 3) поет, чати, варта; 4) церк. переддень свята; день посту; 5) рі нічна відправа, всеношна; іЬе Еазіег ~ великодня утреня; 6) заупокійна молйтва.
уі§і1апсе ['укізіізпз] п 1) пильність; настороженість; зіркість; 2) мед. безсоння, безсонниця; < ~ соттіііее амер. комітет пйльності.
уі£І1апі ['укізіїапі] аф 1) пйльний; іо Ье ~ а^аіпзі зтіЬ. бути пйльним щодо чогось; невсипуще стежити за чимсь; 2) невсипущий, невсйпний; що не спить; безсонний.
уі&і1апіе [лігіз1 іжпії] п амер. лін-чувач; член «комітету пйльності».
уідпегоп [,уі п]з'го:і]] п фр. виноградар; винороб.
уідпеКе [уі'п]єі] фр. 1. п 1) віньєтка; 2) маленьке оповідання; літературний портрет; 3) кін. маска; 2. у виготовляти (малювати) віньєтки.
¥І£ПеНег [уі'п]еіа] п кін., фот. діафрагма.
УІ&ПЄІІІ8І [У1'п]еІ18І] п 1) ХуДОЖНИК--віньєтйст; 2) автор маленьких оповідань (літературних портретів).
¥І£О£пе [уі'доип] п 1) зоол. лама--вігднь; 2) тканйна з вікуньї; 3) вігднь (суміш вовни з бавовною); ~ уат вігонева пряжа.
уізопіа [уі'доипр] п 1) лама-вігднь; 2) тканйна з вікуньї.
уі^ог ['Уїда] амер. див. уі§оиг.
уі^огоиз ['уїдагаз] аф 1) сйльний, енергійний, бадьорий; ~ оГ Ьоду фі-зйчно здоровий (сйльний, бадьорий); ~ оГ Ггате могутньої статури; ~ оГ тіпд з живйм (жвавим) розумом; - ріапі сйльна рослйна; 2) рішучий; ~ ргоіезі рішучий протест.
уі£ошг [ Уїда] п 1) сйла, міць; могутність; бадьорість; хуапііп^ іп ~ без-сйлий, слабкйй, кволий; блідйй, тьмяний; 2) жвавість; енергія; Гиіі оГ ~
сповнений енергії, енергійний; 3) рішучість, енергійність; 4) юр. законність, дійсність, чйнність; а Іаху зіііі іп ~ закон, що зберігає чйнність.
уікіпз [Чаїкід, 'уігкід] п іст. вікінг.
Уіккі ['уїкі] п ж. ім'я Віккі (зменш, від Уісіогіа).
Уііа [ 'уі:1з] п геогр. н. м. Порт Віла.
УІ1(1 [уаїкі] розм. див. уііє.
уііє [уаіі] аф 1) підлий; огйдний, мерзенний; низькйй; ~ іпзіпиаііоп огйдна інсинуація; ~ Іап^иа^е лихослів’я; ~ зіп тяжкйй гріх; 2) відворотний, відразливий; бридкйй; гидкйй; ~ га£8 гидке лахміття; 3) жахлйвий; паскудний; - хуеаіЬег осоружна (паскудна) погода; уегу ~ рЬгазе безглуздий вйслів; 4) поет, грішний; ~ Ьосіу грішне тіло; і1тІ8 ~ Ьосіу бібл. принйжене тіло наше; 5) амер. дешевий; некош-товний.
уіІіГісаііоп [лііїй'кеї/п] п 1) ганьблення, паплюження; обливання брудом (помйями); 2) дифамація.
уіііЛєг ['уііііаіа] п 1) ганьбйтель, обмовник; наклепник; 2) дифаматор.
уіііїу ['уііііді] у 1) ганьбити; паплюжити, обмовляти; гудити; чорнйти; обливати брудом (помйями); 2) при-нйжувати.
уііірепсі ['уііірепсі] у 1) зневажати; зневажливо ставитися до когось; нехтувати (когось, щось); не цінйти; при-нйжувати; 2) чорнйти, ганьбйти, паплюжити.
уііііу [ 'уаііііі] п розм. підлість, нйзь-кість.
уііі [уіі] п поет, село, селище.
уіііа і'уііз] п 1) окремий будйнок; невелйкий особняк; 2) вілла; 3) маєток.
уіііаііоіп ['уіізсЬгп] п 1) знев. мешканці передмість; 2) перен. нудне міщанське товарйство; сйта посередність.
уіііазе ['уііідз] п 1) село; селище; 2) амер. селище міського тйпу; містечко; 3) збірн. мешканці села; 4) колонія (тварин); < ~ соттипе сільська громада; ~ зЬорз сільські крамнйці; V. оГ Ма^пійсепі Оізіапсез амер. Безкрайнє село (жарт, назва м. Вашингтона).
уіііавег ['уііідзо] п мешканець села; селянйн; селюк; аіі іЬе ~з сате зібралося все село.
уіііавегу ['уііідзап] п збірн. села.
уіііаіп ['уііап] п 1) лиходій; негідник; запеклий злочйнець; 2) жарт. шйбеник; пустун; 3) негатйвний герой, вража душа (в романі тощо); 4) амплуа лиходія; актор на ролі не-гатйвних героїв; 5) селюк; неотесаний йолоп; 6) іст. кріпак.
уіііаіпазе [ Уіііпідз] див. уі!1еіпа§е.
уіііаіпезз [ уіізпіз] п лиходійка; зло-чйнниця.
уіііаіпоиз ['уііапаз] аф 1) мерзен
УІ1
637
УІП
ний, підлий; низькйй; страхітлйвий (про злочин); 2) лиходійський, злочйн-ницький; звірячий; ~ соипіепапсе звіряча фізіономія; 3) огйдний, паскудний; Ійе \уеаі1іег у/аз ~ погода була огйдна.
уіііаіпу ['уііапі] п 1) лиходійство; звірячість; тяжкйй злочин; 2) підлість, підлота; нйцість; 3) злочйнність; 4) неотесаність, грубість; 5) низьке походження; 6) кріпацька залежність; кріпацтво; рабство.
уіііакіп [ 'уііакіп] п жарт, дачка; будйночок; особнячок.
уіііап ['уіізп] див. уіііеіп.
уШапа&е ['уііопідз] див. уіііеіпа^е.
уіііаііс [уі'ІаеСік] аф 1) сільськйй;
2) дачний, заміськйй.
уШе££іаіига [уїДедзю'іиага] п італ.
1) дача, вілла; 2) перебування на дачі; літній відпочйнок за містом.
уіііеіп ['уіііп] п 1) іст. вілан, кріпак; феодальний селянйн; 2) простолюдин; селюк.
уіііеіпаве ['уіішісіз] п іст. 1) кріпо-снйй стан, кріпацтво; кріпосна залежність; 2) феодальна (кріпоснйцька) залежність; оренда за повйнності (відробіток); 3) рабство, рабська залежність; повна підлеглість.
уіШ ['уііаі] рі від уіііиз.
¥І1І0$Иу [уі'і08ііі] п 1) бот., зоол. ворсйстість; 2) ворсйнка.
уіііоиз [ уіізз] аф бот., зоол. вор-сйстий; волосйстий; волохатий.
уі!1и$ [ уіізз] п (рі уіПі) бот., зоол. ворсйнка.
УІІШ118 ['У1ІП155] п геогр. н. м. Вільнюс.
УІШ [уігп] п розм. енергія, сйла; натиск; наполегливість; Гиіі оГ ~ енергійний, наполегливий; іо до зтій. ууіііг - робйти щось наполегливо (енергійно).
уішЬа ['уітЬа] п іхт. рибець.
уітеп ['уаїтап] п (рі уітіпа) бот. довгий гнучкйй пагін.
уітіпа ['уітіпа] рі від уітеп.
уітіпеопз [уі'тіпіаз] аф плетений (з комишу тощо).
Уіп [уіп] п ч. ім'я Він (зменш, від Уіпсепі).
Уіпа ['уі:па] п ж. ім'я Віна (зменш, від Аіуепа, АІУІпа, Ьауіпа).
уіпасеопз [у(а)і'пеір8] аф 1) вйн-ний, виноградний; 2) бордо, бордовий.
уіпаі^геііе [,Уіпеґдгеі] п 1) приправа (з оцту, олії і прянощів) (тж ~ заисе); 2) флакон дія нюхальної солі (для ароматного оцту).
уіпаї ['уаіпаї] аф вйнний.
уіпса ['угдка] п бот. барвінок.
Уіпсе [уіпз] п ч. ім'я Вінс (зменш, від Уіпсепі).
Уіпсепі ['уіпзапі) п ч. ім'я Вінсент. уіпсіЬІе [ уіпзоЬІ] аф 1) переборний
(про перешкоду тощо); 2) що може бути подоланий (переможений).
уіпспіа ['уц]к]и1а] рі від уіпсиїит.
уіпсиїит ['угдк)иІ9т] плат, (р/уіп-сиіа) зв’язок, узи; ~ таігітопіі узи шлюбу, шлюбний союз.
уішіетіаіе [ут'ді:тіеіі] V збирати виноград (фрукти).
х уішіісаЬІе [ 'уіпдікаЬІ] аф 1) доказовий, довіднйй; 2) вйправданий; що може бути вйправданий; поясненний, пояснймий.
уішіісаіе ['ушдікеїі] V 1) довестй; підтвердити; 2) обстоювати; захищати; підтрймувати; 3) реабілітувати; виправдувати; 4) помстйтися; 5) покарати; 6) увільнйти, звільнйти (від чогось — Ггот); 7) юр. стягувати, справляти.
уішіісаііоп [,Уіпсії кеі/п] п 1) доказ; підтвердження; 2) захист, підтрймка; 3) вйправдання, реабілітація; 4) помста; 5) відплата, кара; 6) юр. стягування, справляння.
уішіісаііуе [ уіпдікаііу] аф 1) мстй-вий; 2) каральний, караючий; ~ рипізії-тепі відплата; 3) захиснйй; ~ дата^ез юр. грошове відшкодування.
уішіісаіог [уіпдікеїіз] п 1) захиснйк, оборонець; 2) поборник; 3) месник.
уішіісаіогіїу [утдікаіапії] асії 1) на захист (вйправдання); 2) щоб відомс-тйти; як відплата (покарання).
уішіісаіогу [ уіпдікаіап] аф 1) захиснйй, виправдувальний, виправд-нйй; що підтрймує; реабілітуючий; 2) каральний, караючий; ~ рипізктепі відплата; 3) юр. що визначає.
уіп<1ісаіге$8 ['ушдікеїігга] п 1) захи-снйця, поборниця; 2) месниця.
уішіісііує [уш'дікіїу] аф 1) мстй-вий; 2) каральний, караючий.
уіпе [уаш] п 1) бот. виноградна лоза; 2) повзуча (сланка) рослйна; 3) лоза, огудина (рослини); 4) поет, виноградина; 5) амер. розм. костюм (чоловічий); 6) рі модний (спільний) одяг; < ~ сгор лозова (сланка) культура (про виноград тощо); ~ сиііиге виноградарство; ипдег опе’з ~ апд Гі^-ігее у рідному домі, у безпеці.
уіпеаі ['уіпіаі] аф вйнний.
уіпе-дге88ег |'уаіп,дге89] п виноградар.
уіпе-ГгеИег [ ’уаіп,Ггеіа] див. уіпе--Іоизе.
уіпе&аг [ уіпідз] 1. п 1) оцет; доиЬІе ~ оцтова есенція; 2) щось неприємне (дратівне); 3) погана вдача; поганий настрій; 4) ущйпливе зауваження; 2. аф 1) оцтовий; 2) кйслий, невдо-волений; ~ соипіепапсе кйсла фізіономія; 3. V 1) маринувати; 2) обтирати оцтом.
уіпеваг-спіеі ['уіпіда'кпі:п] п карафка для оцту.
уіпе£аг-Гасе<1 [ 'уішдаГегаі] аф з кй-слою фізіономією.
уіпе£агі$1і ['ушідап/] аф дошкульний; ущйпливий; різкйй; ідкйй; з поганим характером.
уіпе^агу ['уішдап] аф 1) оцтовий; 2) кйслий, гострий; 3) ядучий, неприємний.
уіпе-ІеаГ ['уаіпіііі] п (рі уіпе-іеауез) виноградний листок.
уіпе-1ои$е ['уаіпіаиз] п ент. філоксера.
уіпе-ре§і ['уаіпре8і] див. уіпе-іоизе.
уіпе-ргор ['уашргор] п підпора для виноградної лозй.
уіпег ['уаіпа] п горохозбиральний комбайн.
уіпегу ['уашап] п 1) виноградна теплйця; 2) виноградник.
уіпеуапі ['уігцад] п виноградник.
уіпеуагдізі ['уіп^адгаі] п виноградар. уіп£І-еі-ип ['ужпієі'з:і]] п фр. карт. двадцять одно очко.
уіпіс ['у(а)іпік] аф хім. вйнний.
уіпісикигаї [,Уіпі'клкргаї] аф виноградарський, виноградний.
уіпісикиге ['уішкліір] п виноградарство, культура винограду (для виноробства) .
Уіппіе ['уші] п 1) ж. ім'я Війні (зменш, від Аіуепа, АІУІпа, Ьауіпа); 2) ч. ім'я Війні (зменш, від Уіпсепі).
Уіппу ['уші] див. Уіппіе.
уіпоіепсе ['у(а)іпа1ап8] п пияцтво.
уіпоіепсу ['у(а)іпаІ9П8і] див. уіпоі-епсе.
уіпоіепі ['у(а)іпа1апі] аф питущий; що любить вйпити.
уіп огдіпаіге ['угеі],о:ді'пє0] п фр. дешеве (ординарне) столове вино.
уіпозку [у(а)і'по8ііі] п 1) сп’яніння; 2) пияцтво; 3) алкогольність.
УІПОП8 руаіпаз] аф 1) вйнний; 2) питущий; що п’є (випиває); 3) п’яний; іп а зотехуііаі ~ сопдіііоп напідпйтку; 4) вйкликаний сп’янінням; 5) бордо, бордовий.
уіпі [уші] 1. п карт, вінт; 2. V виготовляти вино.
уіпіа&е ['уіпіідз] 1. п 1) збирання винограду; 2) річна продукція винограду (вина); 3) вино врожаю певного року; ~ оГ 1990 вино врожаю 1990 року; 4) марочне вино, вино найвйщого гатунку (тж ~ \уіпє); гаге ~з рідкісні вйна; 5) дата виробнйцтва (вйпуску) (продукції); сага оГ апсіеш ~ автомобілі старйх марок; 2. аф 1) марочний; вй-триманий, вйдержаний; ~ иіпе марочне вино; 2) старовйнний; 3) застарілий, старомодний; ~ зиііз костюми, що вййшли з моди; ~ сага автомобілі старйх марок; 4) зрілий; 3. V 1) збирати виноград; 2) виготовляти виноградне вино.
уіпіазег ['уіпіідр] п збирач винограду.
¥ІП
638
¥ІГ
¥Іпіа£ІП£ [ 'уіпіїсізгд ] п збирання винограду.
уіпіпег ['ушіиз] п виноторгбвець. уіпігу ['уіпігі] п винний погріб.
уіпу [ 'уаїш] асі] 1) що належить до виноградних лоз; 2) виткий; сланкий; 3) обвитий лозами.
уіпуі ['у(а)ші1] п хім. вініл; ~ сйіо-гісіе хлористий вініл.
уіоі ['уаіаі] п муз. віола.
Уіоіа ['уаіаіа, 'уюіз] ж. ім'я Ва-йбла, Віола.
уіоіа І [уґопіо] п альт (музичний інструмент).
уіоіа II ['уаіаіа] п бот. фіалка.
уіоіасеоїв [,уаю'іеірз] асі] 1) бот. фіалковий; 2) фіолетовий.
уіоіаіе ['уаіаіеіі] V 1) порушувати, зневажати, ламати, переступати; їо ~ ійе 1а\у порушити (зневажити) закон; 2) оскверняти, поганити; ображати (святиню, могилу тощо)', іо ~ а іотЬ оскверняти могилу; 3) спорт, порушувати правила; 4) тривожити; вторгатися, вдиратися; 5) силувати, застосовувати насильство; 6) ґвалтувати; 7) кривдити.
уіоіаіег ('уаіаіеііа] див. уіоіаіог.
уіоіаііоп [,уаіа'1еі/п] п 1) осквернення, опоганення; ображання, скрйв-дження; ійе ~ оГ а засгед ріасе осквернення святого місця; 2) порушення, ламання, зневажання; ійе ~ о£ а ігеаіу грубе порушення договору; 3) спорт. порушення правил; 4) насильство, застосування сйли; 5) зґвалтування; 6) погане поводження.
уіоіаііуе [ 'уаіаіеіііу] асі] амер. що порушує (щось — оГ); що чйниться всупереч (чомусь — оГ); ~ оГ ійе 5ій Атепдшепі що суперечить п’ятій поправці (конституції США).
уіоіаіог ['уаіаіеііа] п 1) порушник; 2) ґвалтівнйк; 3) осквернйтель; 4) образник; крйвдник.
уіоіепсе ['уаіаіапз] п 1) сйла; неса-мовйтість; нестямність; шаленість, лють; жорстокість; іо аііаск ап епету ууіій ~ запекло атакувати протйвника; 2) насильство; прймус, примушування; 3) фізйчне насйльство; биття; бешкетування; хуліганські дії; іо діє Ьу ~ померти не своєю смертю; гоЬЬегу ууіій ~ збройне пограбування; 4) зґвалтування; іо ойег ~ юр. зґвалтувати; 5) ображення, скрйвдження; < іо до ~ іо Іап^иа^е спотворювати мову; іо до ~ іо а іехі перекручувати (спотворювати) текст; іо до ~ іо ігиій викривляти істину.
уіоіеігі ['уаіаіапі] асі] 1) несамовй-тий, шалений, нестямний; лютий; відчайдушний; ~ ЄЙОГІ8 відчайдушні зусйлля; ~ аЬизе шалені нападки; 2) сйльний, різкйй, гострий, інтенсйв-ний; ~ со1оиг8 різкі (криклйві) кольо-рй; ~ соп£Й сйльний кашель; ~ раіп
гострий (нестерпний) біль; 3) насйль-ний; насйльницький; ~ деаій насйль-ницька смерть; іо ге8огі іо ~ теап8 вдаватися до насильства; іо Іау ~ йапд8 оп зтій. захоплювати щось сйлою; 4) невйтриманий; нестрйманий; запальнйй, гарячий; палкйй; ~ тап запальна людйна; 5) буйний; 6) перекручений, неправильний; довільний; а ~ СОП8ІШСІІОП о£ ійе іехі довільне тлумачення тексту.
уіоіепііу ['уаіаіапііі] асіу сйльно, дуже.
Уіоіеі [ уаюііі] п ж. ім'я Вайолет, Віолета.
уіоіеі ['уаіаііі] 1. п 1) фіалка; 2) фіолетовий (ліловий, бузковий) колір; 3) рі розм. запашні фіалки (про капусту — в США, про цибулю — у Великій Британії)', > іо ріау ійе 8Ітгіпк-іп§ ~ прикйнутися невйнним ягням; 2. асі] 1) фіалковий; ~ Гаптіїу бот. фіалкові; 2) фіолетовий, ліловий, бузковий; ~ гау8 ультрафіолетове проміння; 3. V 1) забарвлювати у фіолетовий колір; 2) збирати фіалки.
уіоіеі-соїоигесі [ 'уаіаііі'кліад] асі] фіолетовий; ліловий, бузковий.
уіоііп [,уаіа'1т] п 1) скрйпка; іо ріау ійе (оп а) ~ грати на скрйпці; іо іеасй ійе ~ учйти грати на скрйпці; вестй клас скрйпки; 2) скрипаль, скрипач; < ~ сазе футляр для скрйпки; ~ 8ігіп£ скрипкова струна; іо ріау Гігзі ~ грати першу скрйпку; відігравати провідну роль; посідати провідне становище.
уіо1іпі$і [ 'уаіа1іпі8і] п скрипаль.
уюїт-шакег [,уаіа'1іп,теіка] п скрип-ковйй майстер.
уіоіопсеїіізі [,уаіа1ап'і/е1і8і] п віолончеліст.
уіоіопсєііо [,уаюіап'і/еіои] п віолончель (скор. сеііо).
уіре [уаїр] V розм. палйти марихуану, уірег ['уаіра] п 1) зоол. гадюка;
2) перен. змія, гадина (про людину)', іо сіїегізіт а ~ іп опе’8 Ьо8от пригріти гадюку в пазусі; 3) військ, розм. начальство; 4) розм. курець марихуани.
уірег-Лзй [ 'уаіраії/] п зоол. рйба-га-дюка.
уірегізії [ уаірап/] асі] злісний, злобний; єхйдний; ущйпливий.
уірегоиз ['уаірагаз] асі] 1) зміїний, гадючий; ~ Ьгоод гадючий вйводок; бібл. вйродок єхйдни; 2) перен. злісний, злобний; єхйдний; ущйпливий.
Уіга ['уаіага] п ж. ім'я Вайра (зменш, від ЕІУІга).
уіга^іпіап [,уіга'дзшіап] а^сварлйва.
¥Іга£Іпои8 [уі'гагдзіпаз] див. уіга^іп-іап.
уіга§о [уі'га:дои] п 1) сварлйва, груба жінка; мегера; 2) героїня; воячка; амазонка; чоловікоподібна жінка.
уігаї [ уаюгаї] асі] мед. вірусний.
уігепі ['уаіагапі] асі] зелений, зеленого кольору.
уігев ['уаігігх] рі від уі8.
уігевсепі [уі'гезпі] асі] 1) зеленуватий; 2) що зеленіє; що стає зеленим.
уігеег ['уз.дзз] див. уег£ег.
УІГ8ІЄ ['узідр] п ж. ім'я Верджі (зменш, від Уіг£Іпіа).
Уіг§Н [ уо.дзії] п ч. ім'я Верджіл, Вергілій.
Уіґ£І1іа [уа'дзіїїа] п ж. ім'я Верджіл ія, Вергілія.
Уіг§і1іап [уаґдзіїюп] 1. п вергіліє-знавець; 2. асі] що стосується Вергілія.
уігдіп ['уа:дзіп] 1. п 1) діва, дівчина; незаймана; ійе V., ійе V. Магу рел. Богородиця, діва Марія; а V. мист. мадонна (картина); 2) перен. цілина; щось незаймане; 3) дівич, незайманий; 4) (V.) астр. Діва (сузір'я і знак зодіаку); 2. асі] 1) дівочий, дівчачий; непорочний, незайманий; цнотлйвий; ~ тодезіу дівоча скромність; 2) чйстий (тж перен.); непорушений; ~ і’огезі одвічний ліс, праліс; ~ реак пік, на якйй не ступала нога людйни; ~ зпо\у чйстий сніг; 3) перший; ~ сгиізе перший рейс; 4) біол. незапліднений; непорочний; незрілий; 5) натуральний, самородний, найчистіший (про метал тощо); 6) цілйнний, необрбблений; ~ Іапд, ~ 8ОІ1 цілина; 7) що не був у вжйтку; ~ \уоо1 натуральна вовна (до переробки); 8) гірн. що не розроблявся (про родовище); 9) непрйвчений, непризвичаєний; а іеат ~ іо йагпезз коні (волй), не прйвчені до запрягання; < ійе V. Моійег рел. Богородиця; ійе V. риееп іст. королева-діва (Єлизавета І).
уіґ£Іііа1 ['уа:дзіп1] асі] 1) невйнний, непорочний; незайманий; 2) дівочий; ~ тодезіу дівоча скромність; 3) чйстий.
¥ІГ£іп1іоо<1 ['узідзшйид] п незайманість; непорочність.
Уігзіпіа [уа'дзіпр] п 1) ж. ім'я Вір-джінія, Верджінія; 2) геогр. н. Віргінія (штат США); < ~ седаг бот. червоний кедр; ~ сгеерег бот. дйкий виноград; ~ Оупазіу амер. іст. віргінська династія (президенти — уродженці Віргінії: Джефферсон, Медісон, Монрое).
Уіг§іпіап [уа'дзіпрп] 1. п 1) віргі-нець; мешканець (уродженець) Віргінії; 2) індіанець з віргінського племені алгонкінів; 2. асі] віргінський; що стосується Віргінії; ~ йетр бот. віргінські коноплі.
Уігбіп І8ІапіІ8 ['уа:дзіп'аі1апдг] п геогр. н. Віргінські островй.
уігвіпИу [уаґдзшііі] п 1) незайманість, невйнність, непорочність; 2) чистота; 3) дівоцтво, дівування.
Уіг&іши$ [уз'дзіпіаз] п ч. ім'я Вір-джініус, Віргіній.
Уіг^о ['уо.дои] п астр. Діва (сузір'я і знак зодіаку).
уігдиіе ['уа:д]и:1] п друк. кома.
УІГ
639
УІ8
уігі(1е$сепі [,уіп сіезпі] аф зеленуватий.
уігісііап [уі'псіюп] п блакитнувато--зелений колір.
уігісіііу [уі'гкіііі] п 1) зелень; 2) перен. свіжість; незрілість.
уігіїе ['уігаїї] аф 1) чоловічий; ~ зігеп^ік чоловіча сйла; ~ соига$е мужність; ~ тетЬег чоловічий статевий орган; 2) змужнілий, зрілий; статево зрілий; 3) здатний до статевого акту і дітородіння; 4) мужній, сйльний; ~ скагасіег мужній характер; ~ тіпд гострий розум; ~ £оуегптепі сйльний уряд.
уігіїезсепі [, уіп ' Іезпі] аф що набуває рис чоловіка (про жінку); що набуває рис самця (про самку).
уігії&т ['уіпіігт] п розвиток чоловічих рис у жінки.
уігіїііу [уі'піііі] п 1) належність до чоловічої статі; 2) змужнілість; статева зрілість (у чоловіка); 3) статева потенція; 4) мужність; енергія; сйла характеру.
уігосгасу [,уаіа'гокг98і] п влада чоловіків.
уігоіову [,уаіа'го1асізі] п вірусологія.
УІГО8Є ['уаіагоиз] аф отруйний, шкідлйвий; нездоровий; хвороботворний.
уігіи [уз: Чи:] п італ. 1) любов до мистецтва; художній смак; 2) колекціонування предметів мистецтва; 3) збірн. предмети мистецтва (рідкісні, старовйнні); раритети; старожйтності.
уіііиаі ['уа:і]иа1] аф 1) фактичний; дійсний; 2) можлйвий, віртуальний; гаданий; передбачуваний; 3) уявний; 4) ефективний.
уіїїиаіііу [ла^и'аеіій] п 1) суть, сутність; 2) можлйвість; потенційність; віртуальність.
уігіиаііу ['уа:і]иа1і] асіу фактйчно, реально, по суті, насправді; ~ ро\уег1е88 фактйчно безсйлий; що не має реальної влади.
уігіие ['уз:і]и:] п 1) доброчесність; чесність, чеснота; моральність; - апд уісє доброчесність і порок; 2) цнот-лйвість, невйнність; 3) якість; пози-тйвна рйса; достоїнство; перевага; 4) сйла; дія, ефектйвність; ііте ~ оГ а тедісіпе ефектйвність ліків; 5) мужність, доблесть; 6) досягнення; заслуга; < Ьу (іп) ~ оГ зтік. завдякй чомусь, через щось; на підставі чогось.
уігіиеіі ['уз:ііи:д] аф 1) доброчесний; 2) сйльний, ефектйвний; дійо-вйй, діючий.
уігіиеіезз ['уз:і]и:1і8] аф 1) некорй-сний (про ліки тощо); недійовйй, недіючий, неефектйвний; 2) порочний; аморальний; нецнотлйвий; розбещений.
уігіиозі [,уаЧ]и'оихі:] рі від уіїїиово.
уігіиозку [,уаЧ]и'08Кі] п 1) віртуо
зність; 2) любов до мистецтва; художній смак; 3) збірн. цінителі мистецтва; колекціонери предметів мистецтва (старожйтностей).
уігйюбо [,У9Ч]и'оихои] п (р/уігіиозі) 1) віртуоз; 2) цінйтель мистецтва; знавець (колекціонер) предметів мистецтва (старожйтностей, раритетів); 3) учений.
уіґіиоиз ['уз:і]из8] аф 1) доброчесний, чеснотлйвий; 2) цнотлйвий (про жінку); 3) сйльний, дійовйй, ефектйвний; ~ кегЬз цілющі трави; 4) магічний, наділений чарівною силою; 5) високоповажний, високошановний.
уіпііепсе ['уішізпз] п 1) отруйність, сйла (отрути); 2) мед. вірулентність; 3) злість, злоба, злостйвість.
уігиіепі ['уігиіапі] аф 1) небезпечний, страшнйй (про хворобу тощо); смертельний; ~ роізоп смертельна отрута; 2) злісний, озлоблений; жорстокий; лютий, шалений; 3) отруйний, ущйпливий; 4) мед. заразний, вірулентний.
уіпі8 ['уаізгз8] п 1) вірус; заразна основа; 2) отрута; іке ~ оГ ап азр зміїна отрута; 3) зараза, трута; згубність; ~ оГ ргеіидісе згубний вплив забобонів; < ~ дізеазе вірусне захворювання; ~ \уагїаге бактеріологічна війна.
уіз [уіз] п (рі уігєз) лат. сйла, міць, могутність; енергія; ~ уіуя фіз. кіне-тйчна енергія; ~ уііае життєва сйла.
уіза ['уі:20] 1. п 1) віза; епігу (ехіі) ~ віза на в’їзд (на вйїзд); іо £ґапі а ~ видати візу; 2) резолюція про затвердження (про дозвіл); віза; < ~ арріісапі особа, що просить візу; 2. V 1) видавати візу; 2) ставити візу на паспорті; візувати; 3) затверджувати, дозволяти (захід).
уі$а£е [уігідз] п 1) облйччя, лице; вйраз облйччя; 2) лицьовйй бік; вй-дйма сторона (Місяця).
-уІ8а§Є(1 [-Уігідзд] аф у складних словах указує на характер лиця або вигляду: дагк— смаглолйций; 1оп§— довгообразий.
уі$аг<1 [уігад] п личйна, машкара.
УІ8-Й-УІ8 ['уі:га:'уі:] фр. 1. п 1) візаві; 2) зустріч без свідків, зустріч віч--на-віч; 3) двоколісна коляска з місцями навпроти; 4) козетка; 2. асіу навпроти, одйн проти одного, віч-на-віч, візаві; 3. ргер 1) навпроти, лицем в лице (з кимсь); візаві; 2) порівняно з; 3) перед, щодо; Ч. 8. роїісу ~ Сапада американська політика щодо Канади.
уізсега [уїзага] п рі лат. 1) нутрощі; тельбухи; кишкй; 2) перен. нутро; 3) анат. внутрішні органи.
уі$сега1 ['У189Г9І] аф анат. що стосується нутрощів; ~ сауііу порожнйна тіла.
уіхсегаіе [уіззгєіі] у потрошйти, патрати.
¥І$СІ<1 ['У181СІ] аф клейкйй, липкйй, липучий; в’язкйй, густйй; тягучий.
уізсідііу [уі'зідііі] п 1) в’язкість; клейкість; 2) клейка (липка, в’язка) речовина.
УІ8СО8Є ['уізкоиз] п текст, віскоза; ~ зіік віскозний шовк.
УІ$со8Ітеіег [,Уі5кои'8ітііа] п тех. віскозиметр.
уізсовііу [уїз'козііі] п 1) в’язкість, лйпкість, тягучість; 2) внутрішнє тертя.
уізсошіі ['уаїкаипі] п 1) віконт; 2) іст. графський намісник.
уізсоїшісу ['уаїкаипізі] п віконство; тйтул віконта.
уі$сошііЄ8$ [ 'уаїкаипііз] п віконтеса, уізсошііу ['уаїкаипії] див. уізсоппі-су-
УІ8СП8 ['уізказ] п (рі уізсега) анат. внутрішній орган.
уізе [уаіз] п амер. лещата.
УІ8Є ['уі:геі] фр. 1. п віза; 2. V (разі і р. р. уізед, уізеед) візувати.
уізіЬіІііу [,уі2і Ьііііі] п 1) вйдймість; роог ~ погана (обмежена) вйдймість; 2) вйдймий предмет.
¥І$іЬ1е [ уігзЬІ] 1. п 1) звич. рі вйдймий предмет; 2) (іке ~) вйдймий світ, усе вйдйме; 2. аф 1) вйдймий, зрймий; 2) явний, очевйдний; 3) візуальний; 4) що приймає відвідувачів; із іке тапа^ег ~? чи управляючий приймає?; 5) наявний, реальний; < ~ іурехугііег друкарська машйнка з відкрйтим шрйфтом.
УІ8ІЬІЄПЄ88 ['У12ОЬІП18] П 1) ВЙДЙМІСТЬ, зрймість; 2) явність, очевидність.
уібіЬІу [ уігзЬІі] асіу явно, вйдймо; помітно, очевйдно.
Уі$і&оіІі ['уігідоО] п 1) іст. вестгбт; іке ~з збірн. вестготи; 2) перен. вандал, варвар.
Уізіеоііііс [,УігґдоОїк] аф вестгот-СЬКИЙ.
¥І8І1е ['уігаїї] аф зіркйй.
¥І8Іоп ['уіз(з)п] 1. п 1) зір; бачення; іке Гіеїд оГ ~ поле зору; Ьеуопд оиг ~ поза нашим полем зору; Ьу - по телебаченню; еіесігіс ~ телебачення; 2) про-нйкнення; пронйкливість; передбачливість; а тап оГ ~ далекоглядна (прозорлйва) людйна; людйна з широким кругозором; 3) образ, картйна; мрія; ~8 оГ Гате мрії про славу; 4) уява; іке ~ оГ а роеі уява поета; 5) галюцинація; видіння, марево; 6) примара, прйвид, мана; 7) уявлення; 8) вид, видовище; І кад опіу а тотепіагу ~ оГ іке зеа я побачив море лише на мить; 9) огляд; ~ 8Ііі військ, оглядова щілйна; 2. V 1) виникати в уяві; 2) бачити уявно; уявляти собі у думці.
уізіопаї [ уїзапі] аф 1) уявлюваний; 2) що постав в уяві (як прйвид); 3) примарний, уявний; 4) зоровйй.
¥І8Іопа11у ['уїзпаїї] айу 1) уявно;
¥18
640
УІІ
тільки в уяві; 2) у мріях; 3) вйдймо, зримо.
уізіопагу ['уїзпап] 1. п 1) візионер, містик; духовидець; 2) мрійник; 3) знев. фантазер; 4) пророк, віщун, провидець; 2. асі/ 1) уявний, уявлюва-ний, примарний, нереальний, фантастичний; ~ \уог16 фантастйчний світ; 2) мрійний, мрійлйвий, схйльний до фантазування; 3) непрактйчний, не-здійснймий, нездійсненний; химерний; 4) візионерський.
¥І8ІОПЄ(1 ['уірпб] асі] 1) що вйник в уяві; уявлений; 2) наділений даром духовидця (провйдця); 3) сповнений фантазій.
уізіопізі ['уїзапівС] п містик, духовидець; провйдець.
УІ8ІОПІЄ88 ['уїзапііз] асі] 1) незрячий, сліпйй; 2) що має вузькйй кругозір; недалекоглядний, короткозорий; обмежений.
уізіі [уі2іі] 1. п 1) візйт, відвідання; соигіезу ~ візйт ввічливості; іо ге-іигп а ~ зробйти візйт у відповідь; іо таке (іо рау) а ~ відвідати; іо таке а ~ іо а пеі^ЬЬоиг зайтй до сусіда; іо таке а ~ іо а раііепі відвідати хворого; \ує каб а ~ Ггот оиг рагепіз у нас у гостях булй батькй; іо §о оиі оп а ~ пітй в гості; 2) огляд, відвідання; а ~ іо а ікеаіге відвідання театру; 3) тимчасове перебування, поїздка; іо Ье оп а ~ іо зтЬ. гостювати у когось; 4) амер. розм. дружня розмова; І йауе тиск еп-Іоуесі ійіз р1еа8апі ~ дуже приємно було поговорйти з вами; 5) юр. обшук, огляд (корабля); 6) військ, перевірка (караулу); 2. V 1) відвідувати (когось); заходити, навідувати (когось); приходити в гості; іо ~ а 8Іск регзоп провідати хворого; 2) бувати, ходйти, їздити (кудись); іо ~ Гогеі^п соипігіе8 їздити в зарубіжні країни (за кордон); 3) гостювати, бути чиїмсь гостем; зупинятися, тимчасово перебувати; іо ~ іп іЬе соипігу гостювати в селі; 4) бути постійним відвідувачем; 5) спіткати, уражати (про хворобу тощо); 6) оглядати; інспектувати; іо ~ іЬе 8сепе оГ а сгігпе оглядати місце злочину; 7) обшукувати; 8) амер. балакати, розмовляти; іо ~ оуєг іЬе іеіерйопе поговорйти по телефону; 9) бібл. карати, мстйтися; насилати (щось); іо ~ іЬе 8ІП8 оГ ійе Гаїйегз ироп ійе скіїбгеп карати дітей за гріхй батьків; 10) благословляти, винагороджувати; розраджувати.
уізііаЬІе ['уі2іізЬ1] асі] 1) відкрйтий для відвідувачів (для відвідування); 2) що приваблює відвідувачів; цікавий (для огляду).
уізііапі ['У121І9ПІ] 1. п 1) поет, (високий) гість; захожий; 2) небесний гість; пришелець з іншого світу; 3) перелітний птах; 2. асі] 1) перелітний (про птаха); 2) приїжджий, заїжджий; що гостює.
уізііаііоп [,Уі2Ґіеі/п] п 1) офіційний візйт; 2) розм. тривалий (затяжнйй) візйт; 3) відвідання, обхід; об’їзд; ~ оГ ійе 8Іск відвідання хворих вдома; 4) право відвідання (дитини за рішенням суду); 5) рел. вйпробування, кара; божа кара; а ~ оГ Соб Гог ійе реоріе’8 8ІП8 кара божа за гріхй; 6) юр. огляд, обшук (кораблів); 7) переліт (приліт) птахів не в сезон; 8) поет, гість з іншого світу; небесний пришелець.
уізііаіогіаі [,Уігііа'іогпаї] асі] 1) відвідувацький; 2) інспекторський; інспекційний.
уізііе [уҐ2І:і] п накйдка, пелерйна (жіноча).
УІ8ІІЄЄ [,уі2і іі:] п господар (що приймає гостей).
уізііег ['уігііа] див. уі8ііог.
уІ8Іііп§ ['уігіігд] 1. п відвідування, здійснення візйтів; 2. асі] приїжджий; що відвідує (гостює); < ~ бау прийомний день; ~ Гігетап амер. розм. приїжджа персона; важна особа з іншого міста; військ, інспектор; ~ йоигз прийомні годйни; ~ Іесіигег запрошений лектор; ~ пигзе медйчна сестра, що відвідує пацієнтів вдома; ~ раігої військ, дозір для перевірки постів; ~ гоипб обхід (пацієнтів, вартових); ~ іеасйег учйтель, що навчає вдома ді-тей-інвалідів; ~ іеат команда гостей (спортивна).
уізіііпз-Ьоок [ 'уі2іііі]Ьик] п кнйга запису відвідувачів.
¥І$іііп£-саг<1 ['Уі2іііі]'ка:б] п візйтна картка.
уі$йіп£-<1ау ['уі2іііт)'6єі] п 1) день прийому гостей; 2) прийомний день (в установі).
УІ$ІІІІ1£-1І$І ['У121ІП] '118І] п спйсок візйтів.
уізііог [ Уігііа] п 1) відвідувач, гість; ~8 іо а тизеит відвідувачі музею; \ує йауе ~8 у нас гості; 2) приїжджий; тимчасовий мешканець (готелю тощо); приїжджий турйст (екскурсант); зит-тег ~8 курортники, дачники; іо іаке іп ~8 здавати кімнати приїжджим; 3) (тж V.) інспектор, ревізор; контролер; обслідувач; йеаіій ~ мед. сестра допомоги вдома; < ~з’ Ьоок реєстраційна кнйга (в готелі).
уізііогіаі [,Уігі'*о:по1] див. уізііаіогі-аі.
УІ8ЙГЄ88 [ У121ІП8] п 1) філантропка, що відвідує бідних; 2) відвідувачка.
уізпе ['уі:пі] п юр., іст. округ.
уізпошу ['уігпаті] п розм. фізіономія.
УІ8ОГ ['уаіга] 1. п 1) козирок (кашкета); 2) маска, машкара, личйна; 3) кін. директор, художній керівнйк; 4) іст. забрало (шолома); 2. V 1) надівати маску (машкару, личйну); 2) приховувати, маскувати.
уізогеб ['уаігаб] асі] 1) з опущеним
забралом; 2) перен. замаскований; прихований під машкарою.
уізог-тазк ['уаігатаїзк] п іст. маска, доміно.
¥І5іа ['увіз] п 1) перспектйва, вид (в кінці алеї тощо); 2) алея, просіка; 3) перен. нйзка (спогадів); ~8 оГ тетогу нйзка спогадів; 4) рі перен. перспективи, можлйвості, вйди (на майбутнє); іо ореп ир пе\у відкривати нові перспективи (нові горизонти); ~ боте зал. салон-вагон з прозорим дахом.
уізіаесі ['уїзіаб] асі] що виникає (постає) в уяві (у мріях); омріяний.
Уізіїїіа [ 'уїзі^иіо] п геогр. н. р. Вісла.
уізиаі ['уі2]иа1] 1. п 1) людйна з розвйненою зоровою пам’яттю; 2) військ, розм. візуальне розпізнавання (літаків); 3) рі кін. зображення (фільму); 2. асі] 1) зоровйй; що стосується зору; ійе ~ пєіує зоровйй нерв; ~ ог§ап (асиііу) орган (гострота) зору; 2) візуальний; що сприймається зором; ~ соттипісаііоп (сопіасі) військ, візуальний зв’язок; ~ оЬзегуаііоп візуальне спостереження; 3) наочний; ~ аіб8 наочні посібники; ~ іп8ігисііоп наочне навчання; 4) оптйчний; ~ ап^іе кут зору, ^оптйчний кут; ~ 8І£паі оптйчний сигнал; 5) побіжний, зовнішній (огляд); 6) безпосередній; ~ зко\у телеб., рад. пряма передача зі студії.
уізиаіііу [,Уі2]и'ав1ііі] п 1) мйслене уявлення (про щось); образ у думці; 2) вйдймість, зрймість.
¥І8иаІІ2аііоп [,уі2)иа1аі'2еі/п] п 1) зоровйй образ, мйслене уявлення; 2) образність; втілення в образи; 3) надання вйдймої форми, відчутність; втілення.
уізиаііге [ 'Уі2]иа1аі2] V 1) мйслено уявляти собі; бачити в уяві; малювати в думці; 2) робйти вйдймим (зрймим, відчутним).
уізиаіігег ['уігіиаіаіга] п 1) спостерігач; 2) прйлад для спостереження.
уііа ['уаііа] п короткий (стйслий) автобіографічний нарис; < ~ §1а88 скло, що пропускає ультрафіолетове проміння, віта-глас.
уііаі ['уаііі] 1. п життєво важлйвий орган; 2. асі] 1) життєвий; ~ Ьіооб поет. кров серця; ~ сарасііу життєва ємність (легенів); ~ Гогсе життєва сйла; ~ Гипсііопз життєві функції, життєдіяльність; ~ рагі8 анат. життєво важливі органи; ~ ро\уег життєва енергія; ~ ргіпсіріе життєва основа; ~ 8рагк іскра божа, життя; 2) біол. вітальний; 3) насущний; істотний, суттєвий; дуже важлйвий, вкрай необхідний; ~ іпіегезіз найважлйвіші інтереси; ~ циезііоп насущне питання; ~ роіпі важлйвий пункт; військ, життєво важлйвий об’єкт; 4) необхідний (для чогось — іо); кіз зиррогі із ~ іо из його підтрймка нам необхідна; 5) енергійний; спов
УІІ
641
Уіу
нений життя; жвавий; ~ регзопаїйу людйна, сповнена життя (енергії); 6) згубний (для життя); фатальний; ~ >уоип(і смертельна рана; 7) поет, живйй; одухотворений; 8) життєздатний; < ~ еггог непоправна (фатальна) по-мйлка; ~ 8іаіІ8ііс8 демографічна статй-стика.
уііа1і$т ['уаііаіігт] п біол. віталізм. уііа1і$< [ 'уаііаіізі] 1. п біол. віталіст;
2. асі] віталістйчний.
уііа1І8ііс [, уаііа'іізіїк] асі] біол. віталістйчний.
уііаіііу [уаіЧаеІііі] п 1) життєвість, життєздатність; 2) живучість; 3) життєва сйла; життєва основа; 4) енергія, енергійність; жвавість.
уііаіігаііоп [л^іОІаґгеї/п] п ожйв-лення; надання жвавості (енергії, життя).
уііаііхе ['уаііаіаіг] V 1) оживляти; вдихнути (нове) життя; 2) зробйти життєвим (правдйвим).
уііак [ уайіг] п рі 1) мед. життєво важлйві органи; 2) найважлйвіші частйни (механізму); центри; 3) військ. важлйві об’єкти (цілі); 4) мор. підводна частйна корабля.
уііашіп ['уііатіп] п вітамін; ~ де-Гісіепсу авітаміноз.
уііашіпе ['уііатіїп] див. уііатіп.
уііатіпіс [,уіід'ттік] асі] вітамінний, вітамінозний.
уііашіпіге ['уііатіпаїг] у вітамінізувати, додавати вітаміни.
уііашіпігеїі ['уііотіпаїхсі] аф вітамінізований.
уііаітпоію [уі'іаетіпаз] аф вітамінний, вітамінозний.
уііа$соре ['уаііазкоир] п кінопроекційний апарат.
уігіаіе ['уфеїі] у 1) псувати; іо ~ Іііегагу \уогк8 перекручувати текст літературних творів; 2) розбещувати; розкладати; 3) юр. робйти недійсним; позбавляти юридйчної сйли; 4) фальсифікувати; 5) зґвалтувати.
уіііаіед ['уфеїікі] асі] 1) зіпсований; ~ іисІ£етепі неправильне судження; ~ Іа8іе зіпсований смак; 2) юр. що втратив законну сйлу.
уіііаііоп [лф еї/п] п 1) псування; перекручення; вйкривлення; 2) юр. ганьблення, ославляння; 3) розбещення; 4) юр. позбавлення юридйчної сйли (чйнності); визнання недійсним.
уііісісіе ['уі1і8аісі] п с. г. шкіднйк виноградної лозй.
уііісиїіиге [ уіикліі/а] п виноградарство.
уііісиИигег [,уііі 'кліі/ага] п виноградар.
уііісикигі$і [,Уй/кліі/агізі] див. уііі-сиііигег.
уійозку [,уі/і'38111] п порочність.
УІІІ8 [ уаіііз] п бот. виноград, ро-слйни родйни виноградних.
уііга&е ['уіігсг.з] п гардйнний тюль (тж ~ сіоік, ~ пеі).
уіігеоиз ['уіігізз] асі] 1) склянйй; 2) перен. осклянілий (про погляд); 3) склоподібний, склуватий; ~ Ьоду склоподібне тіло (ока); ~ §гаіп с. г. склоподібне зерно; ~ 8і1уєг мін. арген-тйт.
, УІІГЄО118ПЄ88 [ У1ІП38П18] П С. г. СКЛОПОДІБНІСТЬ.
¥ііге8сепсе [уГігєзпв] п склоподібність.
уііге8сепі [уі'ігезпі] аф 1) що перетворюється на скло (на склоподібну речовину); 2) осклянілий.
уііге8СІЬ1е [уі'ігеззЬІ] див. УІігіГіаЬІе.
уіігіс8 ['уіігікз] п 1) техніка скляного виробнйцтва; 2) скляні вйроби.
уіігіГасііоп [, уіігі'Гжк/п] див. уіігіГі-саііоп.
УІігіГіаЬІе [ уіігіГаїзЬІ] асі] що може перетворйтися на скло (на склоподібну речовину); здатний осклятися.
уіїгііїсаііоп [,УіґгіГі'кеї/п] п 1) перетворення на скло (на склоподібну речовину); 2) оплавлення; 3) склоподібна речовина.
уіігіГіесі ['уііпГакі] аф 1) що пере-творйвся на скло (на склоподібну речовину); 2) глазурований; полйтий; ~ Ьгіск глянсована цегла.
уіігіГопп ['уіігіГо:т] аф склоподібний.
уіігіїу ['уііпГаї] у перетворюватися) на скло (на склоподібну речовину).
уіігіпе ['уіігігп] п фр. 1) засклена шафка; засклений стенд; гірка (для фарфору); 2) вітрйна.
уіігіоі ['уііпзі] 1. п 1) купорос; Ьіие (§гееп) ~ мідний (залізний) купорос; 8рігіі(8) оГ ~ сірчана кислота; іо і!іго\у ~ аі (оуєг) 8ґпЬ. облйти когось сірчаною кислотою; 2) купоросна олія (тж оіі оГ ~); 3) отрута; уїдливий сарказм; < ~ ріалі сірчанокислотний завод; 2. V 1) облйти (спотворити) сірчаною кислотою; 2) хім. обробляти сірчаною кислотою; розчиняти у сірчаній кислоті.
уіігіоііс [, уіігґоіік] аф 1) купоросний; 2) сірчанокислотний; 3) їдкйй, уїдливий; дошкульний; саркастйчний; злісний.
уіігіоіігаііоп [, Уіігізіаі'геї/п] п обробка сірчаною кислотою; розчйнення у сірчаній кислоті.
уіігіоііхе ['уііпаїаїх] у 1) облйти (спотворити) сірчаною кислотою; 2) хім. обробляти сірчаною кислотою; розчиняти у сірчаній кислоті.
¥Іігои8 [ У1ІГ38] див. уіігеоиз.
уііиііпе ['Уіі]и1аш] аф телячий.
уііирегаЬІе [уґі]и:рзгзЬ1] аф 1) що заслуговує осудження (догани); 2) негожий; вартий осуду; ганебний.
укирегаіе [уі'ііігрзгеїі] V 1) гань-
бйти; сварйти, ганити, картати; злісно нападати; 2) злостйтися; рвати й метати; іо ~ а§аіп8і 8тЬ. обливати когось брудом.
уіШрегагїоп [Уі,і]и:рз'геі/п] п 1) ганьблення; паплюження; огуда; злісні нападки; обливання брудом; 2) лайка; Іап^иа^е оГ ~ лихослів’я.
уіііірегаііуе [уі'і]и:рзгзііу] аф 1) лайлйвий; образливий; 2) злісний, злобний; зломовний.
уіііірегаіог [уі'і]и:рзгеііз] п ганьбй-тель; огудник.
уіШрегаіогу [уі'і]и:рзгзізп] див. уі-іирегаііуе.
уіуа І ['уаіуз] 1. п розм. усний екзамен; 2. V 1) складати усний екзамен; 2) екзаменувати усно.
уіуя II ['уігуз] 1. п 1) вітальний вй-гук; вйгук «ура»; 2) рі вітання; Іоид ~8 гучні вітання; 2. іпі віват!, ура!; хай живе!
уіуасе [уі'уа:і/і] асіу муз. віваче, дуже швйдко.
уіуасіоіі8 [уі'уеі/98] аф 1) живйй, жвавий; веселий, бадьорий; життєрадісний; 2) живучий; 3) бот. багаторічний; 4) зимуючий.
уіуасііу [уі'ужзііі] п 1) жвавість, пожвавлення; бадьорість; веселість; життєрадісність; 2) веселощі; збудження; 3) яскравість (кольору, світла); 4) живучість, довголіття; 5) життєва сйла, енергія.
уіуагіа [у(а)і'уєапа] рі від уіуагіит.
уіуагіит [у(а)і'уєапат] п (рі уіуагіа) 1) віварій; 2) сажалка (для риби).
уіуагу ['уаіуап] див. уіуагіит.
уіуаі ['уаіуаеі, 'уі:ужі] іпілат. віват!; ~ гех! хай живе король!
уіуа-уосе ['уаіуа'уоизі] 1. п усний екзамен; 2. асіу 1) усно; 2) уголос, голосно; іо 8реак ~ говорйти голосно; 3. V екзаменувати усно; ~ ехатіпаііоп усний екзамен; ~ уоііп§ голосування шляхом опйтування.
уіує [уаіу] аф 1) схожий; як живйй (про портрет); 2) яскравий (про колір); 3) жвавий, бадьорий.
уіуепсу ['уаіузпзі] п життєздатність; життєвість.
уіуегга [уі'уєгз] п зоол. вівера.
уіуега ['уаіуаг] п рГіжа, продовольство.
Уіуіап ('уіуіап] п ж. і ч. ім'я Вівіан, Вів’ян.
уіуі(1 і'уіуісі] аф 1) яскравий; оГ а ~ Ьіие яскраво-блакйтного кольору; 2) жвавий; палкйй; ~ іта^іпаііоп палка уява; ~ рег8опа1ііу енергійна (жвава) людйна; яскрава особйстість; 3) чіткий, яснйй.
уіУІйИу [уі'уїдііі] п 1) яскравість;
2) жвавість, палкість.
Уіуієп [ уіуюп] п ж. ім'я Вівієн, Вів’єн, Вів’єна.
Уіу
642
УОІ
Уіуієшіє ['уіуізп, уіуі'єп] п ж. ім'я Вівієн.
уіуіЯс [уі'уійк] асі] животворний; животворчий; оживляючий.
уіуійсаіе [уі'уіГікей] у оживотворяти; оживляти, воскрешати; животворйти.
уіУІГісаііоп [, уіУіГі'кеї/п] п 1) ожи-вотвбрення; відродження; воскрешен-ня; 2) оновлення; пожвавлення; надання жвавості (бадьорості); внесення життя (у щось); 3) одухотворення, надання життєвості (літературним образам).
уіуіГієг ['уіУіГаїа] п 1) обновник; 2) той, що оживляє (пожвавлює, воскрешає).
уіуіГу [ УІУіГаї] у 1) оживляти, вносити життя; оновлювати; 2) животворйти; оживотворяти; воскрешати; 3) надавати яскравості (кольору тощо); 4) здобути життя, стати живйм, ожйти, воскреснути; 5) пожвавитися.
уіуірагііу [ліУі'ржпй] п біол. живородіння.
уіуірагои$ [уі'уїрагав] аф біол. живородний, живородящий.
уіуібєсі [,УіУҐ8екі] у 1) піддавати вівісекції; розтинати; 2) займатися вівісекцією.
уі¥і$єсііоп [,УіУі'8ек/п] п мед. вівісекція, розтин.
уіуізесііопаї [,УіУі'8ек{ап1] аф 1) вівісекційний; що стосується вівісекції; 2) що займається вівісекцією.
УІУІ8ЄСІІОПІ8І [,У1У1 8ек/ОП18і] П 1) ВІ-вісекціоніст; 2) протйвник заборони вівісекції.
УІУІ8ЄСІОГ [,У1У1'8Єкіа] п вівісекціо-ніст; вівісектор.
уіугез ['уі:уз2] див. уіуєгз.
уіхєп ['уїкзп] п 1) лисйця (самка); 2) сварлйва жінка; мегера; відьма.
уіхепізЬ [уїкззпі/] аф сварлйва; зла, як відьма.
уіхепіу [ уїкззпії] 1. аф сварлйва; зла, як відьма; 2. асіу сварлйво; злісно; по-відьбмському.
уіхаггі ['уігзд] 1. п личйна, машкара; 2. у 1) надівати машкару; 2) приховувати, маскувати.
¥І2аг<1-іпа$к ['уігабта.зк] п маска.
уігіег [уі'2іа] п іст. візйр.
У-Л Оау ['уіґдзекіеі] п (V-5 скор. від Уісіогу іп Дарап) День перемоги над Японією.
УІасЬ [уіаек] п іст. волох, волошин; волошка.
Уіаскіап ['уіаекіап] аф волоський.
У-таіІ ['уі:теі1] п кореспонденція на мікроплівці.
У-песк [ уі:пек] п вйріз мйсиком (на сукні); декольте у вйгляді літери V.
уоЬІа І'уоЬІа] п зоол. вобла.
уосаЬІе ['уоикзЬІ] 1. п лінгв. вокабула; 2. асі] вимбвлюваний; що піддається вйсловленню.
уосаЬиІаг [уз'каеЬіиЬ] асі] що стосується слів, лєксйчний.
уосаЬиІагу [уа'кжЬ]иІ9п] п 1) слов-нйк; спйсок слів і фраз, розташованих у алфавітному порядку з перекладами (поясненнями); 2) словниковий запас; словнйк (письменника, твору тощо); 3) словниковий склад (мови); лексика; 4) термінологія; номенклатура; зсіеп-ІіПс ~ наукова термінологія; ~ оГ зіогез військ, номенклатурний довідник; < ~ епігу словникова стаття; ~ іезі перевірка запасу слів (учня тощо).
уосаі ['уоикзі] 1. п фон. 1) голоснйй звук; 2) дзвінкйй звук; 2. аф 1) го-лосовйй, мовний; ~ согд (Ьапб) голосова зв’язка; ~ ог§апз органи мовлення; 2) усний, словесний; ~ соттипісаііоп усний зв’язок; усне спілкування; 3) розмовний; красномовний; виразний; 4) гучнйй; шумний; голоснйй, голосйстий; криклй-вий; - регзопз галаслйві люди; 5) прилюдний, гласний; 6) поет, звучний; наповнений звуками; 7) муз. вокальний, для голосу; 8) фон. голоснйй; 9) фон. дзвінкйй.
уосаііс [уои'каеіік] аф фон. 1) голоснйй (про звук); 2) багатий на голосні звуки (про мову, слово); 3) вокальний; ~ Ьагтопу гармонія голоснйх.
уосаіізе [,уоик9'1і:г] п муз. вокаліз.
уосаікт ['уоикаїїгт] п 1) лінгв. вокалізм; система голоснйх; 2) фон. ог-ласбвка; 3) муз. вокалізм.
уосаіізі ['уоикаїїзі] п вокаліст; співак, співачка.
уосаііїу [уои'каеіііі] п 1) хист до слова; мовна здібність; 2) мовне (звукове) вйраження; 3) муз. вокальна майстерність; 4) фон. вокалізація.
уосаіігаііоп [лоикоіаі'геї/п] 1) застосування голосу; вйраження голосом (мовою); 2) фон. вокалізація, огласб-вка; позначення голоснйх; 3) муз. вокалізація.
уосаііге ['уоикзіаіг] V 1) вимовляти (слово); виражати мовою (голосом); артикулювати (звук); видавати звуки; 2) висловлювати, кричати (про щось); 3) співати, наспівувати; 4) муз. виконувати вокалізи; 5) фон. вокалізувати; вимовляти дзвінко; 6) позначати голосні звуки.
уосаііу [ уоикаїї] асіу 1) усно, словесно; 2) вокально, співом; 3) гучно, голосно; голосйсто; криклйво.
уосаііоп [уои'кеї/п] п 1) поклйкан-ня, схйльність (до чогось — Гог, іо); ~ Гог тизіс схйльність до музики; 2) професія; Не тізіоок Ьіз ~ він помилйвся у вйборі професії; зіїе тіззесі Ьег ~ вона не знайшла свого поклйкання.
уосаііопаї [уои'кеї/апі] аф професійний; ~ ебисаііоп (ігаіпіп§) професійне навчання; ~ §иібапсе консуль
тація щодо вйбору професії; ~ зсЬоо! реміснйче учйлище.
уосаііопаїїу [уои'кеї/паїї] асіу 1) професійно, з професійної точки зору; 2) щодо вйбору професії (фаху).
уосаііуе ['уокаііу] грам. 1. п клйч-ний відмінок; 2. аф 1) клйчний (про відмінок); 2) що стосується звертання (титулування).
УОСЄ8 ['УОЦ8І!2] рі від УОХ.
уосіїегапсе [уои'зіГагзпз] п 1) крик, галас, гамір (натовпу); 2) гучність, голосність; громовйй характер (звуку).
уосіГегапі [уои'зіГагапі] аф 1) гучнйй, голоснйй; горлатий, криклйвий; 2) що кричйть, галасує; 3) оглушливий, громовйй.
уосіГегаіе [уои'зіГогеїі] у кричати; горлати, репетувати; зіпати.
уосіГегаііоп [уои,8іГа'геі/п] п крик, галас, гамір, лемент; ~ а^аіпзі зтЬ. ворожі вйгуки проти когось.
уосіГегоиз [уои'зіГагаз] аф 1) гучнйй, шумний; ~ сіїеегз гучні вітання; 2) багатоголосий; криклйвий; 3) горлатий, криклйвий, гучноголосий, голосйстий.
уосиїаг ['уок]и!а] аф 1) голоснйй (про звук); 2) гучнйй.
уосіка [ уосіка] п рос. вбдка, горілка.
уоє [уои] п розм. затока, бухта; річечка; струмок.
уо§іе ['уоиді] аф 1) гордий, пихатий; 2) збуджений; веселий.
уо£ііє [уоид] п 1) мода; іп Гиіі ~ дуже модно; оиі оГ ~ не в моді; аіі іЬе ~ останній крик моди; іЬе ~ оГ 1аг£е Ьаіз мода на велйкі капелюхи; 2) популярність; іо асциіге ~ набути популярності; 3) звйчай.
уоісе [уоі8] 1. п 1) голос; 8\¥ЄЄІ ~ ніжний голос; іп а Іоиб - гучнйм голосом, голосно; іп а §епі1е ~ м’якйм голосом, м’яко; іо гаізе опе’з ~ підвй-щувати голос; іЬе ~ оГ опе сгуіп§ іп іЬе \¥І1сіете88 голос волаючого в пустелі; 2) звук; іЬе ~з оГ іЬе пі§Ьі нічні звуки; 3) думка, голос; іо §іує ~ іо іЬе £епега! оріпіоп вйсловити загальну думку; 4) рупор, виразник думки; 5) чутка; 6) репутація, слава; 7) муз. голос, вокальна партія; 8) співак; співачка; 9) військ, радіотелефонний зв’язок; 10) грам, стан; асііуе (раззіуе) ~ актйвний (пасйвний) стан; < ~ саіі зІ£П рад. мікрофонний позивнйй сигнал; ~ сЬаппеї лінія телефонного зв’язку; ~ Ггециепсу фіз. звукова частота; ~ гадіо військ, радіотелефон; ~ гесогбег звукозаписнйй апарат, магнітофон; ~ гесогсііп£ запис голосу, на плівку; ~ ігіаі проба голосів, прослухбвування співаків; ~ уоіє амер. голосування шляхом опйтування; іЬе - оГ іЬе іигіїе бібл. голос горлиці; а зіііі зтаїї ~ бібл. голос сумління; іЬе ~ оГ іЬе реоріе із іЬе ~ оГ Ооб голос народу — голос
УОІ
643
Уоі
божий; 2. V 1) висловлювати, виражати (словами); 2) бути виразником (думки); іо ~ ійе оррозіііоп бути рупором опозйції; 3) вимовляти (слово тощо); 4) фон. вимовляти дзвінко; 5) поет. наділяти голосом; 6) муз. настроювати.
уоісєіі [уоізі] аф фон. дзвінкйй, го-лосовйй (про приголосний звук).
-уоісед [-уоізі] у складних словах: зу/єєі— з мелодійним (приємним) голосом; Ьопд— гучноголосий.
уоісєйіі ['уоізПіІ] аф 1) гучноголосий; що дзвенйть голосами; 2) що шу-мйть (про щось — хуіій); 3) що виражає (щось — о£); 4) голосовйй.
уоісе1е88 ['уоізііз] аф 1) безголо-сий, безмовний, мовчазнйй; 2) німйй; 3) безголосий (про співака); 4) фон. глухйй (про звук); 5) що не має права голосу.
УОІСЄІЄ88ПЄ83 [ 'У018І18П18] П 1) без-мовність; 2) німота; 3) безголосся (про співаків); 4) фон. глухість.
уоісе-рагі ['уоіз'раіі] п муз. вокальна партія.
уоісе-ріре ['уоізраїр] п рупор; переговорна труба.
уоісег ['уоізо] п виразник; рупор (чужих думок).
уоісе-іеіі [уоізієі] V (разі і р. р. уоісє-іоісі) військ, передавати по радіотелефону.
уоісе-іокі ['уоіз'іоикі] разі і р. р. від уоісє-ієіі.
уоісе-ігаіпіпй ['уоі8,ігєіші]] п постановка голосу; навчання вокалу.
уоісе-ШЬе ['уоі8і]и:Ь] див. уоісе-ріре.
уоШ [уоісі] 1. п 1) (ійе ~) пустота, порожнеча; вакуум; 2) пусте місце; пропуск, прогалина; іо ГіП ійе ~ заповнити прогалину (пусте місце); 3) військ, неприкрйта (незайнята) ділянка; 4) юр. вільне (незайняте) приміщення; 5) геол. пора; 2. аф 1) пустий, вільний, незайнятий; порожній; ~ зрасе пустота, вакуум; 2) вакантний; 3) позбавлений (чогось — оГ); ~ о£ геа-8оп (о£ 8ЄП8Є) безглуздий; 4) безкорй-сний, марний, недійовйй; 5) нікчемний, пустйй (про людину); 6) юр. недійсний; нечйнний; ~ сопігасі недійсний договір; 7) дозвільний (про час); ~ йоигз годйни дозвілля; 3. V 1) фізл. спорожняти (кишки, сечовий міхур); мочйтися; 2) залишати, покидати (місце); звільняти (приміщення); 3) юр. робйти недійсним (нечйнним), анулювати; 4) зводити нанівець, знйщувати.
уоіііаЬІе ['уоісЬЬІ] аф 1) юр. що може бути анульований; заперечний; 2) фізл. спорожнюваний.
уоісіапсе ['уокЬпб] п 1) юр. анулювання, визнання недійсним; 2) церк. вакансія; 3) спорожнення.
уоШее ['уокіі:] п іст. 1) останній
келих (перед відбуттям гостей); 2) закуска перед сном.
уоідег ['уокіо] п 1) розм. кошик (ящик) для сміття; 2) плетена корзйна (для білизни тощо).
уоід-Ггее ['уоідГгі:] аф тех. щільний, без пустот.
УОІ<1ІП£ ['узкііі]] п фізл. 1) спорожнення (кишечника); вйділення (сечі тощо); 2) рі екскременти, кал.
уоі<1пє$$ ['уокіпіз] п 1) пустота; спустошеність; 2) позбавленість (чогось).
уоііє [уоіі] п тонка прозора тканйна.
уо1а&е [уо'1а:з] аф легковажний, нестатечний.
уоіапі [уоиіопі] 1. п волан, оборка; 2. аф 1) літаючий, летючий; крилатий; 2) ширяючий, з розпростертими крйлами; 3) моторний, жвавий, рух-лйвий, спрйтний.
Уоіарик [ 'узізрик] п лінгв. волапюк (штучна мова).
уоіаг ['уоиіз] аф анат. 1) долонний; 2) підошовний.
уоіагу ['уоиїзп] п пташнйк.
уоіаііс [уз'їжйк] 1. п крилата істота; птах; метелик; 2. аф летючий, летучий; що літає (пурхає).
уоіаіііе ['уоіоіаіі] 1. п 1) літаюча істота; 2) рі крилаті; птахй, метелики, бджоли тощо; 3) летка речовина; 2. аф 1) непостійний; мінлйвий; 2) легковажний; примхлйвий; невло-вймий; 3) літаючий, крилатий; 4) хім. леткйй; що швйдко випаровується; ~ Ііпітепі фарм. летка мазь.
уоіаШу [,узізЧііш] п 1) непостійність, мінлйвість, несталість; легковажність; 2) невловймість; 3) хім. леткість; випаровуваність.
уоІаііІіхаЬІе [уо'ІжіїІаїхоЬІ] аф здатний випаровуватися; леткйй.
уоіаіііігаііоп [уо,1жіі1аі'геі/п] п випаровування, звітрювання.
уоіаііііге [уо'іаеіііаіг] V 1) випаровувати; 2) звітрюватися, випаровуватися.
уоісапіс [узі'каешк] аф 1) вулканічний; ~ асііуііу вулканічна діяльність; ~ егирііоп вйверження вулкана; ~ госк вулканічна порода; 2) бурхлйвий, не-самовйтий, шалений, нестрймний (про характер тощо).
уоісапісаііу [узі'каепікзіі] асіу 1) вулканічно; в результаті вулканічної діяльності; 2) бурхлйво, шалено, не-самовйто, руйнівно.
уоісапісйу [,уоіко'пізііі] див. уоі-сапізт.
уоісапізт [ узікзпігт] п геол. вулканізм, вулканічні явища.
уоісапізі [ 'уоікопізі] п 1) вулканолог; 2) іст. плутоніст, прихйльник школи плутоністів (у геології).
уоісапо [узі'кешои] п (рі уоісапоез)
вулкан, вогнедйшна гора (сопка); ас-ііує ~ діючий вулкан; догтапі ~ недіючий вулкан; ехііпсі ~ згаслий вулкан.
уо1сапо1о£іса1 [,уоікопо'іосізікої] аф вулканологічний.
уо1сапо1о£і$і [, узікз'пзізсізізі] п вулканолог.
уо1сапо1о£у [,узіка'пзізсізі] п вулканологія.
уоіє [уоиі] 1. п 1) зоол. польова мй-ша; 2) карт, вйграш усіх взяток; іо \уіп ійе ~ забрати усі взятки; іо §о ійе - перен. поставити усе на карту; ітй ва-банк; 2. у карт, взяти усі взятки.
уоієпз ПОІЄП8 ['уоиіепг'поиіепг] лат. хочеш не хочеш, волею-неволею.
уоієпі ['уоиїзпі] аф вольовйй. уоіегу ['уоиііп] п пташнйк.
уоієі [ 'узієі] п фр. жив. крило, стулка (триптиха).
Уо1§а |'уз:1дз] п геогр. н. р. Волга.
УоІ£О£га<1 [узгідз'дга:сі] п геогр. н. м. Волгоград.
уоіііапі ['узіїізпі] аф літаючий; що пурхає.
уоІИаіе 1'узііієіі] у п^фхати.
уоіііаііоп ['УОІіЧеі/п] п політ, пурхання.
уоііііоп [уои'1і/п] п 1) воля, бажання, вольовйй акт; йе \уєпі а\уау Ьу йіз о\уп ~ він пішов за власним бажанням; 2) сйла волі.
уоііііопаї [уои'іі/зпі] аф вольовйй.
уоііііує ['узііііу] аф 1) вольовйй; 2) дезидератйвний (про дієслово).
уоійогіаі [,уой'із:пз1] долітаючий.
Уо1к$5¥а£еп [Тз1к8,у<х:дзп] п нім. фольксваген (малолітражний автомобіль).
уоііеу [УЗІ1] 1. п 1) залп; 2) поет. град, злйва; 3) амер. черга; 4) потік (глузувань); 5) удар на льоту (теніс); < ~ Гіге військ, швидкйй вогонь; -разз передача без зупйнки (футбол); 2. у 1) стріляти залпами; давати чергу (залп); 2) військ, вестй швидкйй вогонь; 3) засипати градом (стріл, каміння); 4) сйпатися градом (про докори тощо); 5) бйти на льоту (теніс).
Уоііеу-Ьаіі ['уоііЬо:!] п волейбол.
уоііеуіпз ['уоіпд] п удар на льоту (теніс).
уоіріцие [ 'уоірі :к] п ав. пікірування.
уоіріапе ['уоіріеш] 1. п ав. планерування; 2. у планерувати.
уоіі І [уоиіі] п ел. вольт.
уоіі II [уоіі] 1. п ухиляння від удару протйвника (фехтування); 2. у ухилятися від удару протйвника.
уоііазе ['уоиііідз] п ел. вольтаж, електрйчна напруга.
уоііаіс [узі'іепк] аф ел. гальванічний; ~ аге електрйчна (вольтова) дуга.
УоИаігіап [уоґієопоп] 1. п вольтер’янець; 2. аф 1) вольтерівський; 2) вольтер’янський.
Уоі
644
УОГ
Уоііаігіапкт [уоі'ієапотхт] п вольтер’янство.
¥окаігі$ш [уоі'ієапгт] див. Уоііаіг-іапізт.
уокатеіег [уоі'іжтііа] п вольтаметр (в електрохімії).
уок-аттеіег ['уоик'®т,ті:із] п ел. ватметр.
уокатреге ['уоик'жтрєа] п ел. вольт-ампер.
уоііє ['уоііі] п 1) вольт, поворот (кінний спорт); 2) ухиляння від удару противника (фехтування).
уоке-Гасе [ уок'£а:8] п 1) спорт., військ, поворот кругом; 2) перен. знев. крутий поворот, повна (різка) зміна (позиції тощо).
уоктеіег ['уоик,ті:іа] п ел. вольтметр.
уоІиЬіІку [, уоЦи'ЬіІііі] п 1) балакучість; багатослівність; просторікування; 2) гладкість, невимушеність, легкість (розмови).
УоІиЬІе ['уоЦиЬІ] аф 1) балакучий; велемовний; багатослівний; 2) гладкий, легкий, невймушений (про розмову); 3) мінлйвий, непостійний; змінний; 4) рухлйвий; обертовий; 5) бот. виткйй (про рослину).
уоІиЬІу ['уоЦиЬІі] 1) багатослівно; 2) легко, гладко, без запйнки.
уоішпє ['уоЦит] 1. п 1) том, кнйга; спйнка (бібліотечний термін); а \уогк іп 5 ~8 праця в п’ятй томах; (ке засгед ~ рел. святе письмо; 2) об’єм; кількість, маса (речовини); 3) ємність, місткість; 4) значна кількість; (о ргодисе іп ~ виробляти у велйких кількостях; 5) сйла, інтенсйвність, повнота; ~ оГ зіогт інтенсйвність бурі (шторму); ~ о£ зоипд фіз. гучність звуку; 6) клуб; ~8 оГ 8іпоке клубй дйму; 7) кільце; переплетення (рослин); 8) р/звйвини, закрути, вйгини; < - гап^е діапазон гучності (радіо); ~ заіез продаж велйких кількостей; ~ ііііе заголовок тому; 2. у 1) вивергати клубй (диму); 2) видавати (звук); 3) оправляти в том (напр., журнали); збирати в одній кнйзі.
уоїшпепотеіег [уаД]и:ті'потііа] п волюмінометр (прилад для визначення об'єму твердих тіл).
уоіитеіег [уо'Цигтііа] п волюметр (прилад для визначення об'єму рідких та газоподібних тіл).
уоіитеігіс [.УзЦи'теігік] аф об’ємний; ~ сарасйу ємність, місткість; ~ Пазе фіз. мірча колба.
уоїшпшозку [У9,Ци:ті'по8ій] п 1) багатотемність; 2) плідність (про письменника); 3) звйвистість.
уоішпіпоік [уа'1]и:тіП98] аф 1) багатотомний (про видання); товстйй, важкйй (про книгу); 2) плодовйтий (про письменника); 3) широкий (про листування); тривалий; 4) об’ємистий,
неосяжний; маейвний; розбухлий; 5) виткйй, звйвистий; вйтий.
уоїшііагіаіе [,уо1ап'і£9піі] п добровільна служба (в армії).
уоїшііагіїу ['уоіапіапії] асіу 1) добровільно, за власним бажанням (вйбо-ром); 2) навмйсно, свідомо, нарочйто, з заміром; 3) свавільно; 4) природно, стихійно, спонтанно.
уо1ипіагіпе8$ ['уоіапіаппіз] п 1) добровільність; добре бажання; вільний вйбір; 2) умйсність, навмйсність.
уоїшііагізт [ 'уоіапіапгт] п 1) філос. волюнтарйзм; 2) прйнцип добровільності (служби в армії тощо).
уо1шііагІ8і ['уоізпізпзі] п 1) філос. волюнтарйст; 2) прихйльник прйнци-пу добровільності (служби в армії).
уоїшііагу ['уоіапіап] 1. п 1) добровільна праця; добровільний акт; 2) прихйльник прйнципу добровільності; 3) соло на органі (в церковній службі); 4) довільна програма (на змаганні); номер за вйбором виконавця; 5) експромт, імпровізація; 6) факуль-татйвний екзамен; 2. аф 1) добровільний, добровольчий; ~ агту добровольча армія; ~ сопігіЬиііопз добровільні пожертвування (внески); 2) що має свободу волі; що корйстується свободою вйбору; 3) свідомий, навмйсний, умйсний; ~ тап8Іаи§1ііег навмйсне убйветво; ~ \уазіе умйсне псування (майна); 4) довільний; ~ тизсіе анат. вольовйй м’яз; ~ ехегсізез спорт, довільні вправи; 5) що підтрймує прйнцип добровільності (служби в армії); 6) що обстоює прйнцип відокремлення церкви і школи від держави; 7) не-оплачуваний, безоплатний (про працю); громадський, добровільний; благодійний; ~ ог^апігаііоп благодійна (громадська) організація; 8) що ут-рймується на добровільні внески (на приватні кошти); - зсйооіз приватні школи, що утрймуються на кошти благодійників; 9) стихійний, спонтанний; що виникає несподівано; 10) що бажає (готовий) (щось зробити); 11) дикорослий; < ~ езсаре юр. незаконне звільнення ув’язненого з-під варти в результаті потурання посадових осіб.
уоїшііагувт ['уоізпіапіхт] п 1) прйнцип добровільності (служби в армії); 2) прйнцип відокремлення церкви і школи від держави.
УОІШЙагуІЗІ ['У0І9ПІ9Г118І] п 1) прихйльник прйнципу добровільності (служби в армії); 2) прихйльник відокремлення церкви і школи від держави.
уоїшйеег [,уоіап'ііа] 1. п 1) доброволець, волонтер; 2) людйна, що добровільно йде на щось; 3) людйна, що безплатно виконує певну роботу (благодійну тощо); 4) юр. особа, що добровільно укладає угоду; 5) особа, якій
передається майно безплатно; 2. аф 1) добровільний, добровольчий;
агту добровольча армія; 2) громадський, безоплатний, благодійний; ~ \уогк громадська праця; робота на громадських засадах; 3) с. г. самосійний; ~ ріапі самосійна рослйна; 3. V 1) пропонувати (свою допомогу тощо); 2) зробйти зі своєї ініціатйви; 3) вступйти добровольцем (волонтером) (до армії).
уоіиріиагу [уа'їлрСіиап] 1. п ласолюб, ласолюбець, 2. аф ласолюбний, сласнйй.
уоіиріїюиз [уа'їлр^иаз] аф 1) чуттєвий; ласолюбний; любострасний; 2) розкішний, пйшний (про форми тіла тощо).
уоіиріиошіу [уУІлр^иазІї] асіу 1) любострасно, хтйво; млосно; у млості; 2) розкішно, пйшно.
уоіиіе [уа'1)и:і] 1. п 1) архт. волюта; спіраль; закруток; 2) виток (спіральний); 2. аф спіральний; вйтий.
уоіпііоп [уо'Цш/п] п 1) обертання; качання; 2) оберт, виток (спіральний).
уошіса ['уотіка] пмед. 1) каверна; 2) абсцес (внутрішнього органа).
уотіі ['уотіі] 1. п 1) блювота, блювання; 2) блювотний засіб; 3) перен. вйверження; бруднйй потік (лайки тощо); 2. у 1) блювати; 2) вивергати, викидати; 3) давати блювотний засіб; викликати блювоту.
уоткіпз ['уоткії]] аф блювотний; ~ §аз блювотний газ, хлорпікрйн.
уоткіоп [уо'ті/п] п блювота; блювання.
уоткіуе ['уотіііу] 1. п мед. блювотний засіб; 2. аф блювотний; що викликає блювання.
уошкогу ['уотііоп] аф блювотний, уоткигкіоп [,уотіі]иа'п/п] п мед. позйв до блювоти.
уотки$ ['уогпііО8] пмед. блювання, уоодоо ['уціди:] 1. п 1) чаклунство; шаманство; іо риі а ~ оп зтЬ. зачарувати когось; зурочити когось; 2) чаклун; шаман; знахар; 3) амулет, талісман; < ~ досіогзнахар-шаман; ~ ргіезі шаман, жрець-чародій; 2. V зачаровувати; шаманити; наврочити.
уоодооізіп ['уи:ди:і2т] п 1) чарів-нйцтво, чаклунство, чаклування; шаманство; чародійство; магія; 2) віра в чародійство (чаклунство).
уогасюиз [уз'гєі/зз] аф ненажерливий, зажерливий; ненаситний; жадібний; ~ еаіег обжера, ненажера; ~ ар-реіііе вовчий апетйт; ~ геадег ненаейтний читач.
уогаску [уз'гж8ііі] п ненажерливість; ненасйтність; жадібність.
уогіех ['уо:іек8] п (рі уогіісєз, уог-іехез) вйхор; вир; коловорот; ~ оГ роїі-ііез політйчний коловорот; ~ тоііоп фіз. вихровйй рух.
УОГ
645
уоу
уогіісаі ['уо:іік1] асі] вихровйй; обертальний (про рух).
УОГІІСЄ8 ['уо:іі8І:г] рі від уогієх.
УОГІІСІ5І ['УО!І1818І] п прихильник вихрової теорії (походження всесвіту).
УОГІІСО5Є ['уо:іікои$] див. уогіісаі.
уогіісиїаг [уо:'йк)и1а] асі] вихровйй, обертальний.
уоіаі ['уоиіаі} асі] 1) клятвений; урочйстий; 2) даний (вйконаний) за обітницею.
уоіагезд [уоиіапз] п (ж. р. від уоіагу) 1) прихйльниця, прибічниця; 2) чернйця; монахиня.
уоіагу ['уоиіап] п 1) особа, що дала чернечу обітницю; монах; чернець; чернйця; 2) жрець; служйтель (святого)', 3) прихйльник, прибічник (релігії тощо); а ~ оГ реасе борець за мир; а ~ оГ Ьипііпз завзятий мислйвець.
уоіаііоп [уои'іеі/п] п голосування.
уоіє [уоиі] 1. п 1) голосування; балотування; ореп ~ відкрйте голосування; гоїі-саіі ~ поіменне голосування; зесгеі ~ таємне голосування; ~ Ьу ргоху голосування за дорученням; ~ Ьу зЬо\у о£ Ьапбз голосування підняттям рук; іо ргосееб іо а ~ приступати до голосування; іо риі іо іЬе ~ ставити на голосування; іо іаке а ~ оп а циехііоп поставити питання на голосування; іо ехріаіп опе’8 ~ вйступити щодо мотйвів голосування; 2) вирішальний (вйборчий) голос; іо сазі а ~ проголосувати; 3) право голосу; вйборче право; 4) збірн. кількість поданих голосів; кількість тих, що голосували; голосй; іо соипі іЬе ~з підраховувати голосй; 5) вотум; рішення, резолюція; ~ о£ сопГібепсе (оЕ поп-сопГібепсе) вотум довір’я (недовір’я); 6) вйборчий бюлетень; 7) парл. асигнування, кредйти; агту ~ асигнування на армію; 8) вй-борець; іо $еі оиі іЬе ~ амер. добйтися актйвної участі вйборців у голосуванні; 9) обітниця; молйтва; мрія, прйстрасне бажання; 2. V 1) голосувати (за — Гог, проти — а^аіпзі); балотувати; 2) обирати (іпіо); 3) збирати голосй; 4) ухвалювати (вирішувати) більшістю голосів; одностайно визнавати; іЬе ріау у/аз ~б а Еаііиге п’єса була вйзнана невдалою; 5) парл. асигнувати, виділяти (кошти); 6) розм. висловлювати думку; пропонувати; вносити пропо-зйцію; обстоювати, відстоювати (щось); 7) присвячувати Богу; віддавати за обітницею; □ ~ бомп провалйти, відхилйти (при голосуванні); ~ іп обрати, вйбрати (голосуванням); ~ іЬгои^Ь провестй шляхом голосування; іо ~ а Ьііі іЬгои^Ь провестй закон голосуванням.
уоієє [уои'іі:] п амер. кандидат (на виборах).
уоіеіезд [ уоиіііз] асі] що не має права голосу; позбавлений вйборчого права.
уоієг ['уоиіо] п 1) вйборець; 2) учасник голосування.
уоііп§ ['уоиііі]] п 1) голосування; балотування; участь у голосуванні (у вйборах); іо аЬзіаіп Ггот ~ утрйматися від голосування; 2) участь у загальних зборах акціонерів; < ~ сііігеп громадянин, що корйстується вйборчим правом; ~ тасЬіпе машйна для підрахунку голосів (на виборах); перен. машйна голосування; ~ тетЬегз о£ а соттіііее члени комітету з правом ухвального голосу; ~ ргесіпсі амер. пункт голосування; ~ гі^Ьі (ро\уег) вйборче право; - зіір вйборчий бюлетень; ~ ігизі компанія, що розпоряджається голосами по акціях своїх клієнтів; Еиіі ~ зіаіиз право ухвального голосу.
уойпз-рарег ['уоиіііЗ'реіра] п вйборчий бюлетень.
уоііує ['уоиііу] асі] вйконаний за обітницею.
уойуеіу ['уоиііуіі] а^/у за обітницею.
уоіопіеіег [уои ізтііо] п автомат для підрахунку вйборчих бюлетенів (голосів).
уоігезз ['уоиіпз] п 1) чернйця; 2) прихйльниця певної релігії; 3) прибічниця; шалена захиснйця.
уопсЬ [уаиі/] 1. п 1) заява, твердження; 2) свідчення; 2. V 1) ручйти-ся, поручйтися (за — Гог); \уі!1 уои ~ Кіт Ьопезі? ви ручаєтеся за його чесність?; 2) твердити, заявляти; 3) підтверджувати, підкріпляти (документами тощо); 4) підтрймувати, подавати підтрймку; 5) юр. представляти суду свідка (поручйтеля); 6) давати свідчення, свідчити; < ~ а^аіпзі спростовувати, заперечувати; свідчити проти (когось).
уоисЬее [уаи'Ці:] п 1) юр. особа, вйкликана в суд як поручйтель (для підтвердження права на нерухоме майно); 2) авторитет, авторитетне джерело; автор, що цитується (згадується) для підтвердження (чогось); < соттоп ~ глашатай (оповісник) суду.
уоисЬег ['уаиі/а] п 1) поручйтель; 2) юр. свідок; 3) письмове свідчення (поручйтельство); письмова гарантія (рекомендація); порука, запорука; засвідчення, посвідчення (факту); зіск ~ посвідка про хворобу; лікарняний листок; 4) грошовйй виправднйй документ; розпйска; ваучер; сазЬ ~ касовий чек; 5) контрольний талон, корінець (квитка, чека); 6) авторитет; авторитетне джерело; цитований ав-* тор; доказ, довід; 7) юр. вйклик свідка (поручйтеля) (в суд); 8) театр, контрамарка; < ~ сору друк, сигнальний примірник.
уопсЬог ['уаиі/а] п сторона, що викликає в суд свідка (поручйтеля).
уоисЬваГе [уаиі/'зеїї] у 1) удостоювати; зводити; ставитися поблажливо; Ье ~б те по апз\¥ег він не зволив відповістй мені; Ье ~б те а уізіі він
удостоїв мене своїм візйтом; 2) бути готовим (до чогось); зносити, переносити, витерплювати, витрймувати.
уоисЬ$аГетепі [уаиі/'веїйпапі] п 1) зволення; 2) наділення; мйлість, ласка (божа тощо); 3) дар; благодійність.
усну [уаи] 1. п 1) обітниця; клятва; урочйста обіцянка; зарікання, зарок; іоуєгз’ ~8 присягання у вірності (закоханих); іЬе таггіа^е ~ шлюбна обітниця; іо таке а ~ дати клятву, поклястйся, заприсягтйся; заректйся; іЬеу ехсЬап^еб ~8 вонй поклялйся одне одному у вірності; 2) чернеча обітниця; іо іаке іЬе ~з пострйгтися в ченці; 3) благання, молйтва; 4) мрія, прйстрасне бажання; 5) жертвування; 2. у 1) давати обітницю (клятву); клястйся, присягатися; урочйсто обіцяти; іо ~ уеп^еапсе а^аіпзі зтЬ. поклястйся помстйтися на комусь; 2) урочйсто обіцяти; 3) присвячувати (комусь, чомусь); прирікати; 4) проголошувати; урочйсто заявляти; іо ~ апб ргоіезі клятвено запевняти; іо ~ апб бесіаге урочйсто обіцяти; урочйсто проголосйти.
уоіуєі ['уаиаі] 1. п лінгв. голоснйй звук; 2. асі] голоснйй; 3. у позначати голосні позначками.
' уоууєіізш ['уаиаіігт] п лінгв. вокалізм.
уснуеіітаііоп [лаиаіаі'геї/п] п 1) перехід від прйголосного до голосного, вокалізація; 2) огласовка; 3) позначення голоснйх позначками (у семітських мовах).
уоіуеііте ['уаиаіаїх] у лінгв. 1) вокал ізуватися, перетворюватися на голоснйй; 2) вокалізувати; 3) позначати голосні позначками.
уоіуеііеб ['уаиаіб] асі] багатий на голосні (про мову).
уоіуеі-роіпі ['уаиаіроіпі] п діакри-тйчний знак огласовки (у семітських мовах).
[ 'уаиіз] п 1) жінка, що дала обітницю не одружуватися (особл. про вдову); 2) чернйця.
уох [уокз] п (рі уосєз) лат. голос; ~ рориіі громадська думка; ~ рориіі, ~ беі голос народу — голос божий.
уоуа^е ['уопбз] 1. п 1) подорож (морська, повітряна); плавання, морськйй перехід; переліт; рейс (корабля, літака); оиіхуагб ~ рейс за кордон; 2) кнйга (оповідання) про дорожні (мандрівні) враження; 3) сухопутна подорож; поїздка; 2. у 1) подорожувати (поморю, в літаку); плавати; перебувати в плаванні; літати, робйти переліт; 2) блукати, бродити (про думки тощо); 3) їздити, мандрувати (по суші); ходйти.
уоуавег ['уоюбза] п 1) мореплавець; 2) мандрівнйк; 3) пасажйр, па-сажйрка; 4) подорожній.
уоуавепг [,у^а:р'за:] п канад. ко
уоу
646
хуад
мівояжер; маклер; працівнйк хутряної факторії.
уоуеиг [у\уа: р:] п 1) людйна із статевою ненормальністю; 2) надмірно цікава людйна; спостережник; 3) пасйвний спостерігач.
уоуеигкпі [у\уа: р:пхт] п 1) статева ненормальність, що проявляється у прагненні спостерігати еротйчні сцени; 2) хвороблйва цікавість до чужйх справ; прйстрасть до підглядання (підслуховування); 3) пасйвне спостереження.
угаі$етЬ1апсе [,угеіза:т'Ь1а:пз] п фр. правдоподібність.
угіїїе [упі] п ав. розм. штопор.
угоху [угай, Ггаи] п заміжня жінка, дама.
У-зщп ['уі:заш] п 1) сймвол перемоги (V — скор. від уісіогу); 2) груб. дуля.
¥-зроі ['уі:зро1] п амер. розм. п’я-тидбларовий банкнот.
У-іЬгеад ['уііОгеб] п тех. трикутна нарізка.
У-іуре ['уілаїр] аф клиноподібний; трикутний; у формі мйсу (літери V).
уіі£ [улд] п геол. западина, каверна, пустота в породі, жеода.
Уиісап ['улікап] п 1) міф. Вулкан; 2) коваль; 3) (у.) поет, пожежа; полум’я; вулканічний вогонь; 4) (у.) вулкан.
Уиісапіап [улі'кеїшап] аф 1) міф. що стосується Вулкана (вулканів); 2) (у.) ковальський; що стосується металу; 3) (у.) вулканічний.
уиісапіс [улі'кжпік] аф 1) вулканічний; 2) перен. вогненний, полум’яний; вогневий.
уиісапісіїу [,уліка'тзій] п 1) вулканологія; 2) вулканізм.
уиісапізіп ['улікапігт] п вулканізм.
уи1сапі$і ['улікапізі] п прихйльник школи плутоністів.
уиісапііе ['улікапай] п вулканізована гума; ебоніт.
уиісапігаііоп кулікапаї'геї/п] п вулканізація (гуми).
уиісапіге ['улікапаїг] V вулканізувати (гуму).
уііісапігесі ['улікапаїгб] аф 1) вулканізований; 2) амер. розм. п’яний.
уиісапігег ['улікапаїга] п вулканізатор; вулканізаційний апарат.
Уіі1сапо1о§іса1 [,улікапа'іосізікаї] аф вулканологічний.
укісапоіодоі (, уліка'поіасізізі] п вулканолог.
уиісапоіозу [,ул1ка'поїзді] п вулканологія.
уііізаг [ улкр] 1. п (іке ~) простолюд; сіромашшя; 2. аф 1) грубий, брутальний; вульгарний; ~ іазіез грубі (міщанські) смакй; ~ Геаіигез грубі рйси облйччя; ~ Гєііоуу вйскочка; вульгарний тип; ~ тіпсі вульгарний розум; 2) простонародний, плебейський; іо Ье ~ оГ зреесЬ висловлюватися грубо; ~ Непі знев. чернь, сіромашшя; 3) народний, загальнонародний; національний; рідний (промову)’, ~ пате народна назва; V. Ьаііп народна латйнська мова; вульгарна латйнь; 4) пошйрений; ~ еггогз звичайні (пошйрені) пбмилкй; < ~ Ггасііоп мат. прбстйй дріб.
уііізагіап [улі'дєапап] 1. п 1) пар-веню; вйскочка; 2) хам, вульгарний тип; 2. аф вульгарний; грубий.
уііІ£агі$іп ['улідапгт] п 1) вульга-рйзм; вульгарний (грубий) вйраз; просторічний зворот; 2) вульгарність; вульгарний (непристойний) вчйнок.
уиїзагііу [улґдаепії] п 1) вульгарність; грубість; невйхованість; 2) грубий вчйнок; 3) рі непристойності, банальності, грубощі.
уііізагігаііоп [>ул1дзг(а)Ґ2еі/п] п 1) вульгаризація; опошлення; 2) спрощення; популяризація.
уііізагіге ['улідагаїг] V 1) вульгаризувати, опошляти; 2) спрощувати; популяризувати.
уііІ£аг1у ['улідаїї] асіу 1) вульгарно, грубо; непристойно; 2) звичайно; по-шйрено.
УиІ£аіе ['ул!д(е)іі] 1. п 1) (ійе ~) Вульгата (латинський переклад Біблії, IV ст.); 2) (у.) загальнопрййнятий варіант (тексту); загальновідомий текст;
3) (у.) розмовна мова; 2. аф 1) що стосується Вульгати; що зустрічається у Вульгаті; 2) (у.) загальновйзнаний, загальновідомий.
¥ііІ£и$ ['улкрз] плат, прбстйй народ; простолюд; натовп; чернь.
уііІпегаЬіІИу [, УАІпага'ЬіІіП] п 1) уразлйвість; ранймість; 2) військ. міра захйщеності; < ~ Гасіог військ. коефіцієнт ймовірності влучання.
уиІпегаЬІе ['улІпагаЬІ] аф уразлй-вий; ранймий; ~ гап§е військ, дальність дійового вогню; ~ зрої уразлйве (слабке) місце; ~ іо аіг аііаскз не захйщений від нападу з повітря.
уиіпегагу ['уліпагап] 1. п засіб для лікування ран; 2. аф 1) цілющий; що виліковує рани; ~ ріапіз лікарські рослини, цілющі трави; 2) що ранить (уражає).
уііірісісіе ['улірізакі] п 1) полювання на лисйцю без гончаків; 2) мис-лйвець, що убйв лисйцю не за правилами полювання.
уиіріпе ['уліраіп] аф 1) лйсячий; 2) перен. хйтрий (як лисйця); підступний.
уиіріпігш ['улІрітгт] п лйсяча хйтрість; хитромудрість; підступність.
уиіріпііе ['УАІршаїі] п мін. вульпі-ніт.
уиііиге ['уаіЦо] п 1) орн. яструб; 2) хижак, стерв’ятник (про людину); < ~ Гатіїу орн. родйна грйфових.
уиііигіпе ['уліЦигаїп] аф 1) орн. грйфовий; що належить до родйни грйфових; 2) яструбйний (про ніс тощо); 3) хйжий; жадібний; що відчуває падло (пожйву).
уиііигізії ['уліірп/] аф схожий на яструба (на стерв’ятника); хйжий; жадібний.
уийигоиз ['уліі/агаз] аф 1) хйжий; 2) що жйвиться падлом.
уіііуа ['уаіуз] п анат. вульва, зовнішні жіночі статеві органи.
УШП [уагп] V амер. розм. клястйся, присягатися, божйтися.
XV
XV, IV ['длЬЦи:] п 23-тя літера англійського алфавіту.
\Уаас [\ужк] п (скор. від \¥отеп’з Аллу Аихіїіагу Согрз) розм. жінка-вій-ськовослужбдвець.
\¥ааГ [хуаеї] п (скор. від \¥отеп’з Аихіїіагу Аіг Еогсе) розм. жінка, яка служить у військово-повітряних сйлах.
хуаЬЬІе ['хуоЬІ] див. хуоЬЬІє.
х¥аЬЬ1іп£ ['хуоЬІід] див. хуоЬЬ1іп§.
хуаЬЬІу 1'хуоЬіі] див. хуоЬЬІу.
хуаск [хузек] п амер. розм. псих, ненормальний.
хуаску [хужкі] аф амер. розм. 1) ексцентрйчний; нерозумний; з дивацтвом; 2) ненадійний; ~ пєхуз непе-ревірене (сумнівне) повідомлення.
хуагі [хуоб] 1. п 1) жмуток (вовни тощо); тампон; 2) кусок, шматок; кусочок, шматочок; 3) пиж, клейтух; 4) амер. розм. пачка (паперових) грошей; 5) амер. розм. гроші, грошенята; багатство; 6) розм. жмут (соломи то
що); 7) підбивка; вата, вовна, волосся (для підбивки); ватйн; 8) чорна вохра; 9) графіт; 2. V 1) жмакати, м’яти; стискати в жмуток; 2) туго згортати (паперові гроші тощо); 3) підбивати ватою (вовною тощо); 4) затикати, набивати (ватою тощо); 5) уставляти, забивати клейтух (пиж); 6) шотл. скор. в/дхуоикі (разі від хуіП).
хуадаЬІе [ 'хуєісЬЬІ] аф якйй можна перейтй вбрід.
хуа(1(1е<1 [ хузбісі] аф підбйтий ватою
5¥а<1
647

(ватином); ватний, стьобаний (про ковдру тощо).
Л¥ас1(1іпз ['\уосііі]] п 1) набивка; (ватна) підбивка; 2) вата, ватйн; вовна, волосся (для підбивки).
Л¥а<1<11е ['\уосі1] 1. п хода перевальцем; 2. V ходйти перевалюючись; шкандибати, шкутильгати.
жасісіу [ 'хуосіі] п 1) дрючок, ломака, кийок; 2) ціпок, палиця.
^аде [хуєісі] 1. п 1) перехід убрід; 2) брід; 2. V 1) переходити вбрід; Іо ~ (асгозз) а гіуєг перейтй річку вбрід; 2) насйлу просуватися, пробиратися (по багну, снігу тощо); 3) переборювати щось важке (нудне) (тж ~ ікгои^к); 4) амер. розм. накйнутися, взятися за щось (тж ~ іп, ~ іпіо); 5) вступати (в суперечку, боротьбу) (тж ~ іп, ~ іпіо).
^адеаЬІе ['\уекЬЬ1] див. \уадаЬ1е.
і¥а<1ег [ '\уекіа] п 1) болотяний птах;
2)	орн. чапля; 3) рі болотяні чоботи.
і¥а<І£Є [\уосіз] п розм. грудка, грудочка.
і¥а<1іп£ [ 'хуєкііі] ] аф що бродить (по болоту); ~ Ьігд болотяний птах.
яуаіітаї ['\уодта1] п грубе сукно.
і¥а<1$еі [ хуосізеі] п шотл. юр. іпотека; застава.
і¥а<1у ['\уєісіі] п амер. розм. нелегальний іммігрант.
іуаГег ['\уєіГз] 1. п 1) вафля; 2) облатка; 2. V запечатувати облаткою.
м'аГегег [ЛуєііЬгз] п вафельник.
іуаГег-ігоп [ '\уеі£а,аюп] п вафельниця.
^¥аГегі$*і ['\уеі£ап/] див. \уа£егу 2.
іуаГегу ['\уеі£ап| 1. п вафельний заклад; пекарня, де випікають вафлі; 2. аф вйтончений; крихкйй, як вафля.
яуаЯ* [ла/оГ] 1. п 1) розм. помах, змах (руки); махання; 2) порйв, подув (вітру); 3) побіжний погляд; 4) прйвид, примара; 5) шотл. волоцюга, бурлака; 2. аф’ шотл. 1) непридатний; невартий; 2) самітнйй; 3. V розм. 1) гойдатися), розгойдувати (ся); 2) обдувати; обмахувати (віялом); махати (рукою).
яуаїїіе ['\уоЛ]	1. п 1) вафля;
2) амер. розм. загадкова, незрозуміла розмова; двозначна заява; 3) важке завдання; небезпечна справа; 4) базікання, патякання; 5) тип; (неприємна) особа; 2. V амер. розм. базікати, патякати.
і¥аП)е-ігоп ['\уо£1,аіап] п 1) вафельниця; 2) амер. розм. решітка на тротуарі.
тГі [\уа:£і, \уо:£і] 1. п 1) помах, змах; розмахування; 2) подув, порйв (вітру); подих; потік, струмінь (повітря); 3) струмінь запаху; 4) віддалений відгомін (відзвук); 5) клуб (кільце) дйму; 6) прйсмак (неприємний); 7) швидкоплйнне відчуття; 8) тіло, що плаває; 2. V 1) нестй, доносити (звук тощо); 2) мчати, пливтй (по воді, у
повітрі); 3) поет, переносити, перевозити, переправляти (по воді — асгозз, оуєг); 4) гнати хмари (про вітер); 5) дути (про вітерець).
5¥аГіа§е ['\¥<х:£іідз, '\уо:£ікіз] п 1) перенесення (у повітрі); 2) переправа (через ріку); 3) подув, порйв (вітру); 4) струмінь, потік (повітря).
^аІЇиге ['\уа:й/а, '\уо:£і/з] п 1) помах, махання (рукою); розмахування (чимсь); 2) змахи (крил); 3) перенесення (у повітрі).
^а§ [\ужд] 1. п 1) дотепник; жар-тівнйк; 2) пустун, штукар; 3) шйбеник; 4) розм. прогульник; ледар; іо ріау (іке) ~ прогулювати (особл. уроки); 5) помах, змах; \¥Іік а ~ оГ іке іаіі махнувши хвостом; 2. у 1) махати, розмахувати; гойдати; іо ~ опе’з Кеад хитати головою, кивати; 2) гойдатися; 3) базікати, молоти (язиком); іо ~ опе’з скіп (іа\уз, Ьеагд) плескати язиком, розпускати пліткй; 4) крутйти, вертіти, виляти (хвостом); 5) ходйти перевалюючись; 6) рухатися, просуватися; ко\у ~з іке \уог13? як ідуть справи?; 7) розм. прогулювати (особл. уроки).
і¥а£-аІ-Йіе-і¥а11 ['\¥ждаіда'\¥о:1] див. у/а^-оп-Ше-у/аІІ (сіоск).
5¥а§е [хуєісіз] 1. п 1) звич. рі заробітна плата; ~з апд заіагіез заробітна плата робітників і службовців; ~ раскеі конверт з заробітною платою; тижнева заробітна плата; 2) рі (вжив, як зіп%) поет, відплата, розплата; іке ~з о£ зіп із деаік бібл. відплата за гріх — смерть; < ~ сиі (іпсгеазе) знйження (підвйщення) заробітної плати; ~ ІаЬоиг наймана праця; ~ сеі1іп§ (Поог) ек. максимум (мінімум) заробітної плати (установлений законом); потіпаї (геаі) ~з номінальна (реальна) заробітна плата; ~ гаіе тарйфна ставка; розцінки; ~ гезігаіпі обмеження росту заробітної плати; 2. у 1) наймати (працівника); 2) платйти платню (жалування); 3) вестй, проводити, здійснювати; іо ~ а сатраі^п проводити кампанію; іо ~ \уаг оп (а^аіпзі) зтЬ. вестй війну з кимсь (проти когось); 4) бйтися об заклад, пітй на парі; 5) ставити на карту, ризикувати (життям); 6) складати, приносити (присягу); давати (зарік).
5¥а§е-сиі [ '\уеідзклі] п знйження заробітної плати.
і¥а£е-еагпег ['\уекіз,9:п9] п 1) (найманий) робітнйк; 2) годувальник; глава сім’ї.
^а^е-Ггееге [Г\уеідз£гі:г] п ек. заморожування заробітної плати.
^а£Є-Гші<1 [ \уеідз£лпб] п ек. фонд заробітної плати.
\¥а£ег |'\уеідза] 1. п 1) заклад, парі; ставка; іо Іау а ~ бйтися об заклад; 2) зарік; присяга; 2. у 1) пітй на парі, бйтися об заклад; 2) ставити (на щось);
3) ставити на карту (життя тощо); піддавати рйзику, ризикувати (чимсь).
5¥а£е-гаіе [ хуєкізгєіі] п ек. ставка, тарйф заробітної плати.
5¥а§ег-Ьоаі ['хуеідзаЬоиі] п спорт. гоночна двійка.
луавег-іпзигапсе [ '\уеідзапп^изгзпз] п азартний поліс.
\¥а£ег-ро1ісу ['хуеідзороіізі] див. \уа§ег-іп8игапсе.
\¥а£Є8-ґип(1	[ хуеідзіхГлпд]	див.
\¥а§е-Гипд.
5¥а£е-§кееі ['\уеідз/і:і] п відомість на заробітну плату.
№£е$-$1іееі [ '\уеідзіг/і:і] див. хуа^е--зкееі.
5¥а£е-\¥огк ['\уеідз\уа:к] п наймана праця.
\¥а£е-5¥огкег ['\уеідз,\¥а:ка] п (найманий) робітнйк (тж хуа^е-еагпег).
5¥а§§егу ['хуждзп] п 1) жарти; кепкування; 2) рі жартівлйві зауваження; 3) рі висміювання, розіграш; пустощі.
^а§£І$1і ['\уаеді/] ай] 1) що любить пожартувати; пустотлйвий; дотепний; 2) жартівлйвий, жартівнйй; зроблений жартома.
^а£&і$Ь1у [ЧуаедіДі] айу жартома; глузлйво; грайлйво.
['\уаед1] 1. п помахування; погойдування; 2. у 1) помахувати; погойдувати; 2) гойдатися; розгойдуватися; 3) шкандибати, шкутильгати; ходйти перевальцем.
^а&£Іу [ ^аедії] аф що гойдається, хиткйй; що хитається; нестійкйй.
і¥а£§оп ['хуждзп] 1. п 1) фургон; автофургон; 2) віз, візок; тачка; 3) розм. дитяча коляска; 4) екіпаж; 5) іст. поет, коліснйця; 6) кибйтка; 7) зал. вагон-платформа; товарний вагон; 8) гірн. вагонетка; 9) столик на колесах (тж іеа-\уа§оп); 10)	(XV.)
астр. Велйкий Віз (сузір'я); ~ \уогк$ вагонобудівнйй завод; іо Ье оп іке (\уа(ег) ~ розм. кйнути пйти (пиячити); 2. у 1) перевозити у вагоні (в автофургоні); 2) вантажити у вагони (в автофургони, на возй).
5¥а£§опа£е ['\уждапідз] п 1) перевезення у вагонах (в автофургонах); 2) плата за перевезення; 3) состав (поїзда), вагони.
^а£§опег ['хуаедзпа] п 1) возій; 2) візнйк; кучер; 3) (XV.) астр. Візнй-чий (сузір'я).
тоа£§опеііе [,¥уаедз'пеі] п 1) невелйкий фургон; 2) лінійка (екіпаж з двома поздовжніми сидіннями).
і¥а£§оп-ііеа(і [хуждапкесі] п архт. циліндрйчне склепіння.
^а£§оп-1оа(і ['хуждапіоид] п вагон (вантажу).
мга££оп-гоа<і ['хуждапгоид] п 1) гужова дорога; 2) гірн. відкаточна вй-робка.

648
хуаі
х¥а£§оп-ігаіп [’хуждап'ігеїп] п військ. обоз.
л¥а£§оп-уаик ['хуаедапуогіі] див. хуа^-Воп-кеасі.
х¥а§§оп-х¥ау ['хуждопхуеі] див. у/а§-Воп-гоасі.
л¥а£§от¥ГІ£Ь( ['хуждапгаїі] п каретник; майстер, що виготовляє карети.
ХУа^пегіап [уа.д'пюпап] 1. п прихильник (послідовник) Вагнера, ваг-неріанець; 2. аф вагнерівський.
\уа£оп ['хуждап] п амер. 1) фургон; віз, візок; тачка (див. тж хуа&£оп 1.); 2) (іке ~) поліцейська карета (автома-шйна) (тж роїісе ~, раігої ~); 3) розм. корабель; < ~ Ьоу їздовий, кучер; ~ Ьозз іст. начальник каравану переселенців; ~ Ьед кузов (фургона тощо); ~ гоасі амер. гужова дорога; ~ ІаЬІе столик на коліщатах.
\уа£опа£е ['хуждашсіз] амер. див. хуа§-£опа£е.
хуа^опег ['хуждапа] амер. див. хуа§-£ОПЄГ.
хуа^опеНе [,хужда'пеі] амер. див. Х¥а££ОПЄІІЄ.
хуа£оп-Ьеа(1 [ 'хуждапкесі] амер. див. \уа££оп-кеасі.
хуа£оп-1іі [уждо.д'їі:] п (рі хуа^опз--Іііз ['уждо-.д'їі:]) фр. спальний вагон.
хуазопіоасі ['хуждапіоисі] амер. див. \уа§8оп-1оас1.
хуа&оп зоШіег ['хуждап'зоиИза] п амер. розм. артилерист.
хуа£-оп-іЬе-хуа11 (сіоск) ['хуждопба-'\уо:1 (кіак)] п ходики (годинник).
хуазоп-ігаіп ['хузедап'ігеш] амер. див. \¥а§£оп-ігаіп.
хуа^опхуау [хуждапхуеі] амер. див. у/а^оп-у/ау.
хуа^іаіі ['хужаіеіі] п 1) орн. трясогузка, плиска; 2) знев. повія, шльон-дра.
Х¥аЬоо ['хуа:ки:, хуа/ки:] п амер. розм. Гаваї, Гавайські островй.
хуакоо ['хуа:ки:,хуа:'ки:] п бот. бру-слйна.
хуаіГ [хуєіі] 1. п 1) бездомна людйна; бродяга; безпритульна дитйна; 2) нічия річ (викинута морем тощо); безгосподарне майно; 3) приблудна тварйна; 4) випадкова знахідка; 5) клуб (диму тощо); < ~8 апсі зігауз безпритульні діти; розрізнені предмети; 2. аф' 1) бездомний; безпритульний (про дитину); 2) покйнутий, ні-чййний (про річ); 3) приблудний (про тварину); 4) юр. безгосподарний.
хуаіі [хуєіі] 1. п 1) зойк; лемент; виття; 2) завивання; ~ оГ іке хуіпсі завивання вітру; 3) голоснйй плач, голосіння, ридання; стогін; 2. V 1) волати; лементувати; вйти; стогнати; 2) завивати (про вітер); 3) ремствувати, скаржитися; нарікати, бідкатися; 4) амер. розм. грати на джазовому інструменті.
хуаііег ['хуеііа] п 1) той, що лементує (волає, вйє, стогне); 2) плакальниця (за небіжчиком); 3) гірн. поро-довідбірнйк.
хуаіІГиІ ['хуеіііиі] аф поет, сумнйй, смутнйй; журлйвий; тоскний, тужлй-вий; жалібнйй.
хуаіііпз ['хуєіі ід] аф плачучий, ту-жлйвий; - уоісє стогін; < XV. ХУіппіе розм. сигнал повітряної тривоги; сирена; XV. XVа11 Стіна плачу (в Єрусалимі).
хуаікоте ['хуєііззґп] аф 1) жалібнйй; тужний, тужлйвий; 2) плачевний; сумнйй; журлйвий.
хуаіп [хуєш] п 1) поет, віз; коліс-нйця; 2) діал. віз, хура; 3) астр. (іке XV.) Велйкий Віз, Велйка Ведмедиця (тж Скаг1е8’8 XV.); іке Ьеззег XV. Малйй Віз, Мала Ведмедиця.
хуаіпег ['хуєіпз] п поет, візнйк, ві-знйчий.
хуаішпап [ 'хуештаеп] п (рі хуаіптеп [-теп]) див. хуаіпег.
хуаіпзсоі ['хуетзкаі] 1. п 1) стінна панель; 2) панельна обшйвка; 3) дубовий брус; 2. у обшивати панелями (стіни).
хуаіпзсоііпз [ 'хуешзкаіід ] п 1) обшйвка стін панелями; 2) матеріал для обшйвки стін, ванчес (дубовий брус).
хуаіп$соНіп£ ['хуешзкаіід] див. хуаіп-8СОІІП£.
хуаіпхугі^кі ['хуешгаїі] п стельмах, возороб; каретник.
хуаізі [хуєізі] п 1) талія; стан; 2) ліф; корсаж; 3) амер. кофточка, блузка; 4) амер. дитяча (спідня) сорочечка, льоля; 5) перехват, вузька частйна (скрипки тощо); 6) тех. звужена частйна; 7) мор. шкафут (тж ~ деск).
хуаі$і-Ьап<1 ['хуєізіЬжпсі] п пояс; корсаж; пасок (штанів тощо).
хуаі$і-Ьек ['хуєізіЬєіі] п пояс; пасок; пояснйй ремінь.
хуаі$і-Ьоаі ['хуеїзіЬоиі] п мор. шлюпка, що ховається на шкафут.
хуаізі-сІоіЬ [ 'хуеізік1о:0] п набедреник, набедрена пов’язка.
хуаізісоаі ['хуеізкоиі] п 1) жилет; 8ієєуєс1 ~ робоча куртка; в’язаний жилет з рукавами; 2) жилетка, вставка (в сукні); 3) ліф; корсаж; 4) іст. камзол.
хуаізісоаіеег [,\уеізікои'ііа] заст. вулична дівка.
хуаізі-сіеер ['хуеі8іді:р] 1. аф що доходить до пояса; по пояс; 2. адч до пояса, по пояс.
-хуаізіесі [- хуєізікі] як компонент складних слів з талією; а зтаїї-хуаізіесі £Ігі дівчина з тонкою талією; а кі§к--хуаізіесі сігезз сиченя з високою талією.
хуаізіег ['хуеїзіа] п мор. матрос, що працює на шкафугі.
хузізі-Ьі^Ь ['хуєізі'каї] 1. аф що до
ходить до пояса; по пояс; 2. асіу до пояса, по пояс.
хуаізііпз ['хуєізііі]] п тканйна для блузок.
хуаі$і-1іпе ['хуеїзіїаіп] п талія, лінія талії; іоху ~ занйжена талія (на сукні).
хуаіі [хуєіі] 1. п 1) очікування, чекання; іхуо-коиг ~ двогодйнне чекання; 2) театр, антракт; перерва; 3) засідка, засада, підстерігання; іо Іау ~ Еог зтЬ. влаштувати комусь засідку (пастку); іо Ііе іп ~ бути в засідці; 4) заст. сторож; 5) рі колядники; 2. V 1) чекати, очікувати, дожидати (когось, чогось; на когось, на щось — Гог); іо ~ Гог а ігаіп (Гог а геріу) чекати поїзда (відповіді); ~ а тіпиіе! (почекайте) хвилйнку!; іо кеер 8ґпЬ. хуаіііп£ примушувати когось чекати; 2) зачекати; чатувати, підстерігати; іо ~ опе’з оррогіипііу вйждати (підстерегтй) нагоду (зручний момент); 3) прислуговувати, служйти; іо ~ аі (оп, ироп) іаЬІе прислуговувати за столом; обслуговувати відвідувачів ресторану; 4) обслуговувати (покупців тощо); працювати офіціантом; 5) відкладати (обід тощо); доп’і ~ діппег Гог те не чекайте мене до обіду; 6) супроводжувати; проводжати; брати участь (у церемонії); □ ~ аЬоиі, ~ агоиші розм. очікувати; тинятися, вештатися; ~ ЬеЬіші затрйматися, залйшйтися; ~ оГГ спорт, приберігати сйли на кінець змагання; ~ оп прислужувати; залицятися; приходити (до когось), робйти візйт; ~ ир (Гог) не лягати спати (до чийогось приходу); ~ ироп прислуговувати, обслуговувати; залицятися; представлятися (комусь); з’являтися (до когось), робйти візйт; < тау зиссезз ~ ироп уои! бажаю вам успіху!
хуаіі-а-Ьіі ['хуєіізЬіі] п 1) розм. колючий кущ; лопух; 2) рослйна з реп’яхами.
хуаіі-аші-зее ['хуеііап'зі:] аф очікувальний, вичікувальний (про політику).
хуаііег ['хуеііа] п 1) офіціант; 2) відвідувач, що чекає прийому; 3) піднос, таця; 4) рі розм. фрак; каІГ ~з смокінг; 5) заст. сторож; 6) заст. слуга, ка-мердйнер; 7) іст. придворний.
хуаіііп& ['хуеііід] 1. п 1) чекання; 2) обслуговування (когось — ироп); 3) придворна служба; іп - при дворі; < по ~ стоянка заборонена (напис); 2. аф 1) що чекає; ~ Іізі спйсок кандидатів (на посаду); іо риі зтЬ. оп іке ~ Іізі записати когось на чергу; 2) вичікувальний; 3) придворний; 4) що обслуговує, що прислуговує; < ~ £иагсі військ, запасна варта.
х¥аіііп£-1а<1у ['хуеіігд,1ек1і] п фрейліна, придворна дама.
х¥аіііп£-таі<1 [ хуеііідтекі] п каме-рйстка; покоївка (дами).
х¥аіііп£-гоот [ 'хуеііідгит] п 1) приймальня, прийомна (лікаря тощо); 2) зал чекання (на вокзалі)
ууаі
649
ууаі
5¥аіііп£-5¥отап ['\уеііп],\уитап] п (рі \уаіііп£-\¥отеп [-,\уітіп]) служниця; наймичка.
5¥аііге88 [Чуєііпз] п офіціантка; подавальниця; служнйця (на заїжджому дворі).
5¥аІУЄ [\УЄ1У] V 1) юр. відмовлятися (від права, вимоги)', 2) утрймуватися (від чогось)', 3) уникати, ухилятися; 4) відкладати на невйзначений час; 5) покйнути; відкйнути (тж ~ азіде, ~ а\¥ау, ~ ой).
іузіуєг ['хуєіуз] п юр. 1) відмова (від права тощо); 2) документ про відмову; 3) вйняток (з правила тощо).
ууаке [\уеік] 1. п 1) поет, неспання; 2) пильнування (біля трунй); 3) ірл. поминки; 4) рел. переддень свята; всеношна напередодні свята; 5) звич. рі храмове свято, храм; 6) поет, святкування; 7) мор. кільватер; попутна течія; 8) слід (чогось); 2. V (разі \уоке, \уакесі; р.р. \уакед, \уокеп, \уоке) 1) прокидатися (тж ~ ир); ке ~з (ир) еагіу він прокидається рано; 2) будити (тж ~ ир); \уйаі Сіте до уои \уапі іо Ье ~д? колй вас розбудйти?; 3) збуджувати, викликати; оживляти, воскрешати; іо ~ етоііоп пробуджувати почуття; іо ~ ир \уаг розв’язувати війну; 4) пробуджуватися; оживати; воскресати; паіиге ~з іп зргіп£ природа оживає навесні; 5) отямитися, опам’ятатися, прийтй до пам’яті (часто ~ ир); 6) усвідомити (щось — іо); 7) пильнувати, не спати; 8) ірл. справляти поминки; 9) пйти--гуляти всю ніч; 10) вартувати (того, що спить); охороняти, сторожйти; 11) чергувати вночі; 12) пильнувати, проводити ніч (у церкві, над небіжчиком); < іо ~ зпакез амер. розм. розво-рушйти осйне гніздо.
ХУакеГіеШ [ '\уеікГІ:1д] п геогр. н. м. Уейкфілд.
5¥акеГи1 ['\уеікГи1] асі] 1) невсипущий; що не спйть; 2) безсонний; ~ пі^йіз безсонні ночі; 3) перен. недремний; пйльний; 4) що страждає від безсоння; 5) поет, легкйй, чуткйй, сто-рожкйй (про сон); ~ дохе дрімота; 6) що пробуджує.
\уаке1е88 ['\уеік1і8] асі] міцнйй, непробудний, безпробудний (про сон).
отакешап [хуеіктап] п (рі \уакетеп [-тап]) сторож.
ууакеп [ хуеікап] V поет. 1) пробуджуватися, прокидатися (тж ~ ир); 2) будйти; пробуджувати; розбудйти (тж ~ ир); іо ~ йорез породжувати (пробуджувати) надії; 3) піднімати; розпалювати; роздмухувати; іо ~ \уаг розпалйти війну; 4) шотл. сторожйти, вартувати; 5) пильнувати; 6) шотл. юр. відновйти (судову справу).
ууакепегі ['\уеікапд] асі] поет, пробуджений, розбуджений.
ууакепег ['\уеікапа] п 1) збудник;
2) розм. стусан, штурхан; 3) розм. неприємний сюрпрйз; несподіваний удар.
л¥акепіп£ [ Чуеікаші] ] 1. п пробудження (тж перен.); ійе ~ оГ зргіп£ пробудження веснй; 2. асі] що пробуджується (тж перен.).
^акегіґе ['хуеікгаїї] асі] 1) що не спить; що пильнує; 2) перен. невсипущий; пйльний.
^аке-гоЬіп [ '\уеік, гоЬіп] п бот. трй-ліум.
іуакеу [ '^еікі] іпі розм. (часто ~ !) 1) пора (час) вставати!; 2) військ, підйом! (команда).
5¥акіп£ ['¥Уеікіт)] 1. п 1) пробудження; 2) поет, неспання; пильнування; пІ£Йіз оГ ~ безсонні ночі; 2. асі] 1) безсонний; що не спить; 2) перен. невсипущий, недремний; пйльний; 3) що відбувається наяву (не уві сні).
У¥а1 [хузі] п ч. ім'я Уол (зменш, від \¥а11асе, \¥а!іег).
ХУаІасй ['хузізк] п іст. волох, волошин; волошка; іке ~з збірн. волохи.
\¥а1асйіап [хуз'їеікізп] 1. іст. п волох, волошин; волошка; мешканець (уродженець) Волощини (Валахії); 2. асі] іст. волоський; що стосується Волощини.
УУаШо ['\уз:1дои] п ч. ім'я Уолдо.
хуаіе [хуєіі] 1. п 1) смуга, рубець (від удару батогом); 2) текст, рубчик; тканйна в рубчик; 3) мор. вельс; 4) вйбір; 5) щось відбірне (краще); 2. V 1) шмагати (батогом); залишати рубці; 2) ткати (в’язати) в рубчик; прикрашати опуклими смугами; 3) вибирати, відбирати (тж ~ оиі); 4) перебирати (тж ~ ійгои^й); 5) зробйти вйбір; 6) гірн. вибирати породу.
хуаіе-ріесе ['\уеі1рі:8] п тех. відбій-нйй брус.
\¥а!ег ['хуєііз] п уельсець (австралійська порода коней).
\Уа1е$ [хуєііх] п геогр. н. Уельс.
хуаііпз І'хуєіііі]] п гірн. ручне вибирання породи.
хуаїк [\уз:к] 1. п 1) ходьба; зйагр ~ швидка ходьба; 2) прогулянка пішки; іо §о Гог а ~ пітй погуляти; вййти на прогулянку; іо іаке а ~ прогулятися; 3) крок; іо §о аі а ~ ітй кроком; аі а ~! військ, кроком!; 4) хода; іо кпоху зтЬ. Ьу йіз ~ упізнавати когось за ходою; 5) місце для прогулянок; ІЙІЗ І8 ту Гауоигііе ~ це моє улюблене місце для прогулянок; 6) стежка, доріжка, алея; 7) тротуар; 8) галерея; колонада; портик; прохід (між рядами крісел тощо); 9) обхід дільнйці (листоношею); 10) об’їзд (лісника); звичайний маршрут; 11) життєвий шлях; сфера діяльності; громадське становище; заняття, фах, професія; 12) плантація (дерев); 13) міжряддя; 14) процесія; 15) заст., рел. поведінка; життєві правила; мо
ральні підвалини; 16) парк; громадський сад; 17) спорт, спортйвна ходьба; 2. V 1) ходйти; ітй (пішки); зйаіі \уе Ьу саг ог ~? ми поїдемо (на машйні) чи підемо (пішки)?; іо ~ іп зіер ітй в ногу; 2) гуляти, прогулюватися; походжати; 3) ітй (їхати) кроком; пускати кроком (коня); 4) виводити на прогулянку; виводити гуляти; прогулювати (когось); іо ~ опе’8 до£ вигулювати собаку, гуляти з собакою; 5) супроводити на прогулянці; проводжати пішки; 6) доходйтися; 7) робйти обхід, обходити (дільницю тощо); ходйти дозором; 8) патрулювати вулиці; 9) блукати; 10) з’являтися (про привид); 11) розм. змагатися в ходьбі; 12) марширувати; проходити урочйс-тим маршем; 13) військ, здійснювати марш пішки; 14) розм. пітй не з власної волі; умирати; зникати; 15) поет. поводитися, жйти; іо ~ аГіег ійе зрігіі жйти духовним життям; 16) рухатися, пересуватися; бути в русі; переходити з рук у руки; 17) театр, бути статй-стом, виконувати роль без слів; 18) мор. ходйти по шпилю; 19) валяти (вовну); 20) декатйрувати (тканину); □ ~ аіюиі прогулюватися, походжати; ~ аЬгоагі бродйти; ~ агоипд блукати, бро-дйти; ходйти околясом; ~ аууау пітй геть; відходити, відводити; обігнати; залйшйти позаду; поцупити, украсти; ~ Ьаск прийтй назад; розм. відмовлятися (від своїх слів тощо); задкувати; ~ ЬасЬуапЦз) відступати; задкувати; ~ (Іомті спускатися, сходити; - іп входити, заходити; ріеазе ~ іп будь ласка, заходьте; ~ іпіо розм. накидатися з жадобою (на їжу); розм. лаяти; ~ оГГ ітй геть; відходити; відводити; поцупити, украсти; ~ оп ітй вперед; продовжувати йти (ходйти); ~ оиі виходити; розм. страйкувати; вййти на знак протесту (з організації тощо); демонстратйвно залйшйти (збори тощо); ушйтися; ~ оуєг перейтй, переступйти; обійтй; пройтй наскрізь; здобути легку перемогу; зневажати, третйрувати; зношувати з одного боку (взуття); амер. ошукати; ~ гоиші розм. легко перемог-тй, перевершити, побйти (когось); ~ ир підійтй (впритул); ходйти (гуляти) по; ітй вгору, підніматися; сходити, видиратися; < іо ~ ійе Ьоагдз виступати на сцені; бути актором; іо ~ ійе йозрііаіз проходити практику в лікарні; іо ~ ійе Поог ходйти тудй й сюдй; іо ~ ійе ііез розм. ітй по шпалах; іо ~ оп аіг ніг під собою не чути (від радості); зйаіі \ує ~ іі? підемо пішки?
ууаїкаЬІе ['\уо:каЬ1] асі] прохіднйй; доступний пішоходу; ~ дізіапсе відстань, яку можна пройтй пішки.
^уаІкаЬоиі ['\¥0:каЬаиі] п 1) австрал. періодйчне бродяжництво (бурлакування); 2) піший турйзм.
5¥а1
650
хуаі
хуаїк-агоиші ['\уз:кзгаипс1] п амер. танок, хоровод.
хуаїкахуау ['хуз.кзхуеі] п легка перемога (особл. у змаганні).
ХУаІкег [ ’\уз:кз] іпі розм. не може бути!, не бреши! (тж Ноокеу ~).
хуаікег ['\уз:кз] п 1) той, що походжає (гуляє); гулящий; 2) ходак; І ат по! тиск оГ а ~ я поганий ходак; 3) спорт, скороход; 1оп§-дізіапсе ~ скороход на довгі дистанції; 4) розм. сукновал; валютник, валяльник; ша-повал.
хуаїкіе-кеагіе ['\уз:кі'кізп] п амер. розм. апарат для відтворення промови ораторів будь-якою заданою мовою.
хуаїкіе-іоокіе ['\уз:кі'1икі] п рад. розм. переносний (портативний) телевізор; «убкі-лукі».
хуаїкіе-реекіе ['\уз:кі'рі:кі] див. хуаїкіе-іоокіе.
хуаїкіе-ризкіе [ '\уз:кі'ри/і] п амер. розм. пересувна телевізійна установка для спортивних передач.
хуаїкіе-іаїкіе ['\уз:кі'1з:кі] п розм. переносна рація, «уокі-токі».
5¥а1к-іп ['\уз:к'іп] аф 1) що дозволяє увійти в нього; - геГгі^егаіог камерний холодильник; 2) що має окремий вхід (про квартиру)', 3) прихожий, нахожий; що зайшов випадково; ~ ігасіе випадкові покупці.
луаїкіпз ['вогкії]] 1. п 1) ходіння, ходьба; іо Ье Гопд оГ ~ любйти ходйти пішки; 2) спортйвна ходьба; 3) хода; 4) (пішохідна) дорога; 5) поведінка; манера поводитися; 2. аф 1) ходячий; ~ сазе мед. ходячий хворий; військ. легкопоранений; 2) що гуляє (походжає, іде пішки); іі із хуйкіп ~ дізіапсе тудй можна дійтй пішки; 3) тех. хо-довйй; крокуючий; ~ ехсауаіог крокуючий екскаватор; 4) кін., театр, ні-мйй; ~ Іаду статйстка; ~ §епі!етап статйст; ~ рагі роль без слів; 5) амер. розм. що купується на вйнесення (у ресторані тощо); 6) що з’являється (про привид); < ~ Ьеат тех. балансйр; ~ де1е§аіе страховйй делегат; ~ §оЬу зоол. стрибун; ~ іид^е суддя з спор-тйвної ходьбй; ~ огдегз розм. звільнення з роботи; ~ расе авт. швйдкість пішохода.
і¥а1кіп£-<1ге$$ [ '\уо:кіі]сіге8] п вуличний костюм (жіночий); сукня, в якій можна виходити на вулицю.
У¥а1кіп§-шаісІі [ \уо:кіі]тжі/] п змагання з спортйвної ходьбй.
\уаІкіп£-оп ['\уз:кіі]'зп] див. \уа!к-оп 2.
У¥а1кіп£-оиі |'\уз:кіі]'аиі] п вйхід (на прогулянку); ~ дгезз вихіднйй одяг; ~ ипіГогт військ, розм. вихідна форма одягу.
У¥аікіп£-рарегз [ '\уз:кіі],реірег] п рі розм. звільнення з роботи; іо §еі іке
~ бути звільненим; одержати відставку (у нареченої).
5¥а1кіп£-гасе ['\уз:кп]геі8] п змагання з спортйвної ходьбй.
хуаїкіпз-зкоез [ '\уо:кіі]/и:х] п р/взуття для ходьбй.
5¥а1кіп£-з(іск [ '\уо:кіі]8іік] п ціпок, палиця.
і?а1кіп£-<іскеі ['\уз:кі:і] іікіі] див. \уа1кіп£-рарег8.
5¥а1кіп§-іоиг ['\уз:кіі]іиа] п турис-тйчний похід.
хуаїк-тіїї ['\уз:кті1] п валяльно--повстяна фабрика.
хуаїк-оп ['\уз:кзп] 1. п театр. 1) статйст; статйстка; 2) німа роль; участь у масовій сцені; 2. ай] театр. німйй, без слів (про роль).
хуаїк-оиі ['хуз.каиі] п розм. 1) страйк; паііопаї ~ загальний страйк; 2) військ, дезертйрство; 3) самовільна відсутність (відлучка); 4) демонстра-тйвне залйшення (зборів тощо); 5) вйхід з організації (на знак протесту); 6) амер. покупець, що пішов з магазйну, нічого не купйвши.
5¥а1к-оуег ['\уо:к'оиуз] п 1) легка перемога (особл. у змаганні); 2) перен. легке завдання; проста справа.
хуаікзшап ['хуз:к8тзп] п (рі хуаїкз-теп [-тап]) обхідник (на каналі).
хуаїк-ир ['\уо:клр] 1. п амер. розм. квартйра в будйнку без ліфта; 2. ай] амер. розм. без ліфта (про будинок).
хуаїкхуау ['\уз:к\уеі] п 1) широка пішохідна доріжка; алея; 2) мор. прохід.
хуаїку-іаїку ['\уо:кі'іо:кі] див. хуаїкіе--іаїкіе.
Л¥а11	1. п 1) стіна; Ьіапк
(деад) ~ глуха стіна; 2) іст. міська стіна; хуііЬіп іке ~8 у місті; у лоні церкви; хуйкоиі іке ~8 за міськйми стінами; 3) дамба (насип) для захисту від повені; 4) бар’єр, перешкода; 5) оплот, захист; 6) стінка; іке ~з оГ іке кеагі анат. стінки серця; заГеіу ~ захисна стінка; 7) с. г. обріз борознй; шпалера; 8) звич. рі військ, вал; укріплення; Аііапііс XV. іст. Атлантйчний вал; < ~ ріег архт. пілястр; ~ зсгєху тех. анкерний болт; ~ зкеїіег військ, наземне сховище; - іиЬе ел. прохіднйй ізолятор; іо £іує зтЬ. іке ~ посторонйтися, давати дорогу; поступйтися; іо §о іо іке ~ зазнати невдачі (поразки); збанкрутувати; іо гип опе’з кеад а^аіпзі а ~ намагатися зробйти неможлйве; іо §о оуєг іке ~ розм. утектй з в’язнйці; іо зее ікгои^к а Ьгіск (ікгои^к а зіопе, ікгои^к а глиб) ~ мати виняткову про-нйкливість; іо іаке (іо кауе) іке ~ оГ зтЬ. не давати комусь дороги, не поступйтися комусь кращим місцем; перешкоджати комусь; \уіікіп Гоиг ~з конфіденційно, секретно; капс1\угіііп£ (\угіііп§) оп іке ~ зловісна ознака (прикмета); іке \уеакезі §оез іо іке ~ присл.
найслабшого затирають; іо іигп опе’з Гасе іо іке ~ приготуватися до смерті; 2. у 1) обгороджувати стіною (тж ~ аЬоиі, ~ агоипд, ~ гоипсі, ~ ир); огороджувати (високим парканом); 2) розділяти стіною; 3) будувати перегородки (бар’єри); розділяти як стіною (про недовір'я тощо); 4) іст. обносити валом (фортечною стіною); 5) розм. варйти сіль, займатися солеварінням; 6) амер. закочувати (очі); □ ~ ир замуровувати, забивати (двері, вікно).
луаІІаЬу ['хузізЬі] п 1) зоол. кенгу-ру-валабі; 2) рі жарт, австралійці; < оп іке ~ (ігаск) австрал. бездомний, бродяжницький; мандрівнйй; безробітний.
ХУаІІасе ['хузііз] п ч. ім'я Убллес.
ХУаІІаск ['хузізк] див. ХУаІаск.
ХУаІІаскіап [хуз'їеікізп] див. ХУаІа-скіап.
хуаііак [ 'хузіа] п 1) інд. людйна; хлопець; іип£Іе ~ мешканець джунглів; 2) розм. фахівець; 3) розм. хазяїн; начальник; важна персона; кеад ~ оГ а діппег тамада.
хуаІІ-Ьага ['\¥з:1Ьа:х] п рі спорт, гім-настйчна стінка.
хуаШюапі [ '\уз:1Ьз:д] п буд. суха штукатурка, стінова плита.
хуаіі-сгеерег [ '\уз:1,кгі:рз] п орн. пищуха.
Х¥а11-сге$$ ['хузЛкгез] п бот. гусй-мець.
хуаііед [\уз:1д] аф 1) оточений (обнесений) стіною; 2) перен. оточений як стіною; 3) іст. оточений фортечною стіною; ~ іохуп місто-фортеця.
5¥а11е<1-іп [ \уз:кі'іп] ай] 1) оточений (обнесений) стіною; а 1аг§е ~ §агдеп велйкий сад, оточений стіною (високою) огорожею; 2) замурований.
Х¥а11е<1-ир [ '\уз:1сі'лр] аф 1) закладений, замазаний (про двері, вікно); 2) замурований.
хуаііег ['\уз:1з] п муляр, каменяр.
луяіієі [ 'хузііі] п 1) гаманець; 2) гаман для паперів; 3) сумка; футляр; 4) дорожній мішок; клунок; 5) торба, торбйна.
хуаіі-еуе ['\уз:1аі] п 1) мед. більмо; око з більмом; 2) мед. косоокість; 3) витрішкуватість; 4) рі витрішкуваті очі.
і¥а11-еуе<1 [ \уз:1ак1] аф 1) з більмом на оці; 2) розм. косоокий, кривоокий, косий; 3) розм. сп’янілий, п’яний; 4) витрішкуватий, вирячкуватий; 5) з застйглим поглядом; 6) важкйй, лютий (про погляд).
хуаП-Гего |'\уз:1£з:п] п бот. багатоніжка.
хуаІІЛохуег ['\уз:1, Лаиз] п 1) бот. жовтофіоль; 2) жарт, дама, що залй-шйлася без кавалера (на балу); дівчина, що не користується успіхом;
ууаі
651
№п
3) мор. корабель, що довго стоїть біля стінй.
луаП-^ате [\уо:1'деіт] п спорт. пристінний футбол.
луаіііе ['\уо:1і] п 1) шотл. камердинер; лакей; 2) амер. розм. альфонс.
луаіііпз ['\уо:1іі]] п 1) спорудження стін; 2) буд. стіновий матеріал; стіни.
\¥а11і$ І$1апсі$ 'аііапдх] п рі геогр. н. островй Елліс.
ХУаІІооп [\уо'1и:п] 1. п 1) валлон; валлонка; ійе ~8 збірн. валлони; 2) валлонська мова; 2. асі] валлонський.
№І1ор ['хуоіар] 1. п 1) сйльний удар (ціпком тощо); іо зігіке (іо Іапд) а ~ сйльно ударити; ке раскз а ~ у нього сйльний удар (про боксера); 2) шум, гуркіт (падіння, удару); іо Гаїї (іо §о до\¥п) ллчіїт а ~ гепнути, бебехнути; іо ІапсІ ууіій а ~ плюхнутися, шубовснути; 3) шотл. тупіт; шумне падіння; незграбний стрибок; 4) розм. пйво; 5) сйльний вплив; шок; а тоуіе \уіій а ~ хвилюючий кінофільм; 6) (приємне) збудження; 2. асіу з шумом, з гуркотом; важко; 3. V розм. 1) сйльно ударити; побйти; відлупцювати, віддубасити; 2) завдати сйльного удару (противникові тощо); 3) розбйти вщент; завдати нищівної поразки; розгромйти (противника); 4) важко ступати, гупати; ходйти перевальцем; 5) мчати з шумом і грюкотом; 6) плюхнутися, шубовснути; 7) рідк. вирувати; клекотіти.
ууаііорег ['хуоізра] п розм. щось величезне (велетенське); громадина.
№І1оріп& ['хуоіарід] 1. п розм. 1) побої; прочуханка; 2) цілковйта поразка, розгром; 2. асі] розм. 1) велйкий, величезний; 2) видатнйй; 3) важкйй, незграбний.
ууаііолу |'\уо1ои] 1. п 1) калюжа; болітце; місце, де валяються тварйни (свині тощо); 2) валяння, качання; 3) яма, заглйблення; вибоїна; 4) поет. хвйлі; морська пучйна; < ~ соигзе військ, дегазаційний рів; 2. гі) валятися, качатися, борсатися; рі§8 ~ іп глиб свйні валяються в грязі; 2) перен. купатися (в славі); насолоджуватися; 3) перен. загрузати, утопати (в чомусь — іп); 4) хитатися на хвйлях (про судно); 5) накочуватися (про хвилі); 6) дути порйвами (про вітер); 7) підніматися, здійматися, вириватися (про дим тощо); 8) ітй хитаючись (перевальцем); шкандибати.
№І1-раіпііп& [ '\уо:1,реіпігд ] настінний живопис; фреска, фрески.
№І1-рарег ['\уо:1,реіра] п 1) шпалери; 2) стінна газета.
Л¥а11-р1аіе [ '\уо:1р!еіі] п буд. мауер-лат; сволок.
№І1-піе |'\уо:1ги:| п бот. рута стінна.
№І1-$іопе ['\уо:І8іоип] п будівельний камінь.
\Уа11 8ігееі ['\уо:1'8ігі:і] п 1) Уолл--стрит (діловий центр Нью-Йорка); 2) перен. американський фінансовий світ; фінансова олігархія.
\Уа11 8ігееіег ['хузгЕзйтііо] п амер. фінансйст (з Ублл-стриту).
ХУаІІу ['хуоіі] п ч. ім'я Уоллі (зменш, від ХУаІІасе, \¥а!іег).
№Пу ['хуоіі, 'хуєііі] 1. п шотл. 1) іграшка; дрібнйчка; брязкальце; 2) рі жіночі прикраси; 2. асі] шотл. 1) відбірний, добірний; відмінний; 2) велйкий, чималий; 3) сйльний, міцнйй; 4) приємний.
л¥ЯІ1у<1га£ ['\уо:1ідгаед] п шотл. зди-хля, хирлява істота; вйшкребок (про порося тощо).
№Іпиі ['\уо:1поі] п 1), бот. волоський горіх; горіхове дерево; 2) деревина горіхового дерева; ~ 8иііе (оГ Гигпііиге) горіховий гарнітур (меблів); < оуєг ійе ~8 апд ійе \уіпе за десертом (коли за столом лишаються самі чоловіки).
№Іпиі-Гіпі$йе(1 [ '^зііпаі'їїпі/і] асі] зроблений під горіх (про деревину).
№Іпиі-$йе11 ['\уо:1паі[е1] п 1) шкаралупа волоського горіха; 2) перен. шкаралупина (про човен).
5¥а1піИ-8І7Є(1 ['\уо:1паІ8аігсі] асі] тех. портатйвний.
№Ішіі-ігее ['\уо:1паі,ігі:] п горіхове дерево.
\Уа1риг£І$ [ужі'риадіз'пай] п іст. вальпургієва ніч.
№Іпі$ ['\уо:1гз8] п 1) зоол. морж; 2) розм. довгі звйслі вуса, як у моржа.
ХУаІзаіІ [ \уо:І8о:1] п геогр. н. м. Убл-солл.
ХУаІі [моїй] п ч. ім'я Ублт (зменш, від ХУаІіег).
УУаІіег ('\уо:ка] п ч. ім’я Ублтер.
№Ііх [\¥о:І8] 1. п вальс; іо а8к 8гпЬ. Гог а ~ запросйти когось на вальс; 2. у 1) вальсувати, танцювати вальс; \уі11 уои ~ \¥кк те? дозвольте запросйти вас на вальс; 2) кружляти, пританцьовувати (від радощів тощо); 3) амер. жарт, тягтй, волоктй (щось важке); □ ~ іпіо розм. напасти, накйнутися (на когось, щось); ~ оГГ (\уіій) завоювати без особлйвих труднощів (медаль тощо).
№Іу [ Чуєііі] іп( розм. на жаль.
№тЬ1е ['\уотЬ1] 1. п діал. 1) нетверда хода, похйтування; 2) перевертання; звивання; корчі; 3) нудота; 4) бурчання в животі; 2. у діал. 1) ітй нетвердою ходою; похйтуватися на ходу; 2) хитатися, гойдатися, перекидатися (про речі); 3) вертітися, крутй-тися; перевертатися; корчитися; звиватися; 4) відчувати (викликати) нудоту; 5) бурчати (в животі).
№тЬ1у ['\уотЬ1і] асі] розм. 1) не-стійкйй, хиткйй; хитнйй; шо гойда
ється; 2) що відчуває (викликає) нудоту.
^¥ате [\уеіт] п розм. 1) черево, пузо; 2) матка; матерйнська утроба.
^атро ['хуотрои] п розм. алкогольні напої.
^атрит розтрат] п 1) іст. на-мйсто з черепашок (у індіанців); 2) розм. гроші, монети.
№три$ ['хуотраз] п розм. 1) тупйця; упертий йолоп; неприємний тип; 2) щось неприємне, гидота; 3) амер. в’язаний жакет (без коміра).
^аши$ ['хуоїтаз] п амер. 1) в’язаний жакет; 2) куртка з грубошерстої тканйни.
№П [\уоп] 1. асі] 1) блідйй, вйсна-жений; хвороблйвий; 2) перен. сірий, тьмяний; слабкйй; ~ йоте слабка (згасаюча) надія; 3) сумнйй; 2. у 1) бліднути; тьмяніти; танути, зникати; 2) покривати блідістю; робйти тьмяним (сірим).
№псйапсу [\уоп'Ца:п8і] асі] розм. 1) нещаслйвий, небезпечний; 2) дйвний, таємнйчий.
№п<1 [\уопд] п 1) тонка паличка; 2) диригентська паличка; 3) чарівна паличка; \уіій а у/ауе оГ а ~ ніби помахом чарівної палички; 4) поет., іст. жезл; булава; скіпетр; 5) шотл. вудлище; 6) тонка гілка; пагін; лозйна; 7) маркувальна паличка, тйчка (тж ~ тагкег).
ууаші-Ьеагег ['\уопд,Ьєога] п жезло-нбсець (у процесії).
№ШІег ['\уопда] 1. п мандрівка, мандри; 2. у 1) блукати, бродйти; мандрувати; іо ~ ир апд до\¥П аіт1е88Іу блукати без метй; 2) заблукати, за-блудйти; іо ~ оиі оГ опе’8 \уау (оГГ ійе ігаск, Ггот а раій) збйтися з шляху; іо ~ Ггот а соигзе збйтися з курсу; 3) відхилйтися (від теми); 4) помилятися; заплутатися; збочити; 5) плутатися), говорйти безладно (непослідовно); 6) жарт, збивати з пантелйку; 7) звиватися (про дорогу тощо); 8) марити, заговорюватися; □ ~ аЬоиі блукати без метй; ~ а^ау пітй і заблукати, відстати (від когось, чогось); ~ Гогій пітй світ заочі; ~ іп забрестй, випадково зайтй; ~ оГГ пітй і загубйтися.
ууапдегед [Чузпдад] асі] 1) заблудлий, заблукалий; 2) перен. заблудний, заплутаний; що збйвся з дороги.
№п<1егег [Чуопдага] п 1) поет, ман-дрівнйк, подорожній; 2) поет, мандрівна зірка, комета.
№ШІегіп£ ['м/опдапді 1. п 1) безцільне блукання (ходіння); 2) рі мандри, тиняння; блукання по світу; 3) рі марення; безладні розмови; 2. асі) 1) мандрівнйй, блукаючий; ~ 8іаг8 мандрівні зіркй; ~ кідпеу мед. блукаюча нйрка; 2) кочовйй (про народ); 3) повзучий (про рослину); 4) звйвис-
хуап
652
хуаг
тий, кривйй (про дорогу тощо); < УМ. ієху фольк. Вічний жид, Агасфер; вічний мандрівник.
хуашіегіизі [ 'хузпсЬілзГІ п книжн. любов до подорожей; охота до зміни місць.
хуашіег-уеаг [ '\уопсІ9І9:] аф іст. рік подорожей (після закінчення коледжу).
хуап&тап [хуопсігтап] п (р/хуапсіз-теп [-тап]) 1) жезлоносець; 2) церк. служитель собору.
хуапе [\¥еіп] 1. п 1) астр. ущерб (Місяця); іо Ье оп (ироп) іке ~ бути на ущербі (про Місяць); 2) спад, спадання, зменшення; послаблення; кіз рохуег із оп іке ~ його влада слабшає; 2. V 1) убувати (про Місяць); бути на ущербі; 2) слабшати, зменшуватися; сходити, вичерпуватися, згасати; 3) підходити до кінця, закінчуватися; іке бау ~з день згасає.
хуапеу ['хуєіш] див. \уапу.
хуап^іе ['хуаедді] 1. п розм. 1) хйт-рощі; викрутас, вйверт; 2) одержання по знайомству (обманом, по блату); 2. V 1) добйтися по знайомству (по блату); вйпросити, роздобути; 2) при-мудрйтися дістати, хйтрощами вйву-дити (умовити); утягтй (у щось); 3) підтасовувати (факти); фальсифікувати; 4) звиватися; вертітися, крутйтися; 5) викручуватися, вивертатися.
хуапЬоре ['хуопкоир] п безнадійність; відчай.
хуапіпз ['хуеїшд] 1. п 1) затухання; відступ (льодовика тощо); 2) астр. ущерб (Місяця); 2. аф убуваючий, зменшуваний, спадаючий; згасаючий, затухаючий; ~ дау згасаючий день; ~ ісе геол. відступаючий льодовйк.
хуяпіоп ['х¥ОП)ап] п заст. прокляття; лиха доля; а (хуіісі) ~ оп уои!, а ~ іо уои! будь ти проклятий!
хуапк$ [хуаедкз] п рі розм. спиртні напої.
хуапіу [ 'хуопіі] асіу блідо; слабо; не-смілйво; іо зтіїе - посміхнутися через сйлу.
хуашііоп ['хуопіап] див. хуапіоп.
хуапі [хуопі] 1. п 1) недостача, брак; відсутність (чогось — оГ); Гог (Ггот) ~ оГ зтік. через брак чогось, через відсутність чогось; ~ оГ соттоп зепзе відсутність (брак) здорового глузду; легковажність; ~ оГ^исі^етепі необачне (необміркбване) рішення; ~ оГ арреіііе відсутність апетйту; 2) необхідність, потреба (у чомусь — оО; ке із іп ~ оГ а £оосі дісііопагу йому потрібний гарний словнйк; І ат іп ~ оГ топеу мені потрібні гроші; аге уои іп ~ оГ апуікіп§? вам щось потрібне?; 3) звич. рі потреби, бажання; ту ~з аге Гєху мої потреби невелйкі; 4) нужда, бідність; іо ііує іп ~ жйти в бідності; іо Ье гедисед іо (іо Гаїї іпіо) ~ зубожіти, дійтй до убозтва; < ~ ад амер. розм. оголошення
у відділі попиту і пропозйції (особл. робочої сили); 2. V 1) хотіти, бажати; І ~ уои іо соте я хочу, щоб ви при-йшлй; І ~ іо зее кіт я хочу побачити його; 2) не вистачати, бракувати, зазнавати нестачі (чогось); Іеі кіт ~ Гог поікіп§ нехай він ні в чому не знає нестатків; іі ~з іхуепіу тіпиіез іо Гіує за двадцять (хвилйн) до п’ятої (годй-ни); 3) потребувати (чогось), мати потребу (в чомусь); бути потрібним (необхідним); ту зкоез ~ гераігіпЕ мої черевйки необхідно полагодити; 4) бідувати; жйти в нужді; 5) вимагати, викликати; хотіти бачити (когось); іке скіеГ ~з уои начальник викликає вас; □ ~ іп розм. хотіти зайтй; просйтися у приміщення; ~ оиі розм. хотіти вй-йти; < ~ іо таке зотеікіпв оГ іі? розм. ну і що з того?, а тобі яке діло?
хуапіа^е ['хуопікіз] п 0 недостача, нестача, брак; 2) ком. утруска, убуток.
хуапіесі ['хуопікі] 1. п людйна, яку розшукує поліція; а Іізі оГ ~з спйсок осіб, розшукуваних поліцією; 2. аф 1) розм. розшукуваний (поліцією); ~ Гог тигдег розшукується (поліцією) як убйвця; іо Ье оп іке ~ Іізі бути у спйску розшукуваних поліцією; 2) потрібний.
хуапіег ['хуопіз] п 1) розм. та, що ганяється за женихами; 2) той, що ганяється за нареченими.
хуап-ііігіуеп ['хуоп'Опуп] аф розм. недорозвйнутий.
хуапііпз ['хуоппд] 1. аф 1) якому не вистачає (чогось — оГ); ~ іп іпіііаііуе безініціатйвний; ~ іп гезресі нешаноб-лйвий; ~ іп соигіезу нечемний; 2) відсутній; якого не вистачає; ікеге із а уоіите ~ іо сотріеіе іке зеі у комплекті не вистачає одного тому; 3) недостатній, неповноцінний; - іп зоїле гезресіз неповноцінний у деяких відношеннях; 4) придуркуватий, ненормальний; ке із а ІіііІе ~ у нього не всі дома; 2. ргер без; ~ епегзу поікіпз сап Ье допе без енергії нічого не можна зробйти; а топік ~ опе бау без одного дня місяць.
хуапіоп ['хуопізп] 1. п 1) розпусниця; рідк. розпусник; 2) пустунчик (про дитину); < іо ріау іке ~ поводитися легковажно; пустувати; гратися (чимсь); 2. аф 1) довільний; безвідповідальний; безглуздий; безпричйнний; ~ ігіскз недоречні (жорстокі) жарти; іке ~ ехегсізе оГ рохуег зловживання владою; 2) розбещений, розпусний; ~ хуотап розпусниця; ~ ікои^кіз брудні помисли; 3) мінлйвий, непостійний (про вітер тощо); 4) буйний, бурхлйвий; 5) перен. багатий, щедрий; надмірний; 6) поет. пустотлйвий; норовлйвий; 7) грайлйвий, жвавий, моторний; 8) недисциплінований, розпущений; 3. V 1) розпусничати; 2) буйно розростатися; 3) поет, пустувати,
гратися; 4) поводитися по-звірячому; насйльничати.
хуапіопіхе ['хуопіапаїг] V легковажно ставитися (до чогось); гратися (чимсь).
хуапіопіу ['хуопізпіі] асіу 1) безглуздо; безцільно, без метй; ~ хуазііп§ ііте безглуздо марнуючи час; 2) без упйну; 3) без будь-якої причйни, безпричйн-но.
хуапіоппезз [ 'хузпізптз] п 1) пустощі, вйтівка; прймха; 2) розпуста; іо хуаїк іп ~ бібл. поринати у розпусту.
хуапі-хуіі [хуопіхуіі] п розм. лобур; кретйн.
хуапу [хуєіпі] аф 1) неоднакової товщинй (ширинй); 2) обзольний (про пиломатеріал).
хуапхе [хуопг] V розм. марнувати, марнотратити.
хуар [хужр,хуор] 1. п 1) удар; 2) ривок, порйв; штовхан, стусан; 3) шотл. раптова гроза (буря); 2. V 1) кйнути, відкйнути; відштовхнути; шпурнути, жбурнути; 2) стукати (по чомусь — ироп); 3) проламати (щось — ікгои^к).
хуарепіаке [ 'хужропіеік] п 1) округ (адміністративний); 2) окружнйй суд.
хуарііі ['хуорііі] п зоол. канадський олень, вапіті.
хуаг [хуо:] 1. п 1) війна; бойові дії; а£геззіуе ~ агресйвна війна; аіотіс ~ атомна війна; аі ~ у стані війнй; соїд ~ холодна війна; іп іке ~ на війні; зкооііп^ ~ гаряча (справжня) війна; ~ оГ аіігіііоп війна на вйснаження; ~ оГ ехіегтіпаііоп війна на знйщення; ~ оГ тоуетепі маневрена війна; ~ оГ розі-ііоп позиційна війна; ~ оГ зіе§е блокада; позиційна війна; іо §о іо ~ (а^аіпзі) вдаватися до зброї (проти когось); починати війну (з кимсь); ітй на фронт (на війну); іо хуа§е (іо таке, іо Іеуу) ~ оп (а^аіпзі) зтЬ. вестй війну (воювати) з кимсь; Ггот ЬеГоге іке ~ з довоєнного часу; 2) боротьба; ворожнеча; ворожість; ~ оГ іке еіетепіз боротьба стихій, стихійне лйхо; іо кауе ~ іп опе’з кеагі затаїти в серці ворожість; 3) поет, зброя; війська; 4) поет. бйтва; < ~ Ьопсіз фін. облігації воєнних позик; ~ Ьгісіез амер. дружйни американських військовослужбовців, що од-ружйлися під час служби за межами США; XV. Воок військ, мобілізаційний розклад; ~ Ьид§еі воєнний бюджет; -ЬиіїсІ-ир військ, розм. воєнні приготування; зосередження військ; ~ саЬіпеі військовйй кабінет; уряд воєнного часу; ~ сараЬіІііу (роіепііаі) воєнний потенціал; XV. Со11е£е військовйй коледж; ~ сопсііііопз умови воєнного часу; ~ сгігпез (сгітіпаїз) воєнні злочини (зло-чйнці); ~ сгірріе інвалід війнй; ~ сіеЬїз воєнні боргй; XV. Оерагітепі військове міністерство (у США); ~ еа§1е орн. беркут; ~ еГГогі мобілізація усіх сил на оборону країни; робота для потреб фронту; - Гєуєг мед. висипнйй («во-
5Уаг
653
5Уаг
енний») тиф; ~ Гооііп£ воєнне становище; бойова готовність; ~ §а$ бойова отруйна речовина; ~ виік відповідальність (вина) за розв’язування війнй; ~ кахук амер. палій війнй; ~ копоигз бойові відзнаки; XV. Ноизе військ, розм. військове міністерство; ~ йузіегіа воєнна істерія; ~ 1088 військ, воєнні втрати; корабель, що потонув під час воєнних дій; XV. ОГГісе військове міністерство (у Великій Британії)’, ~ оиіГй військове майно; бойова техніка; озброєння і обмундирування воєнного часу; ~ регії воєнна загроза; - ргізопег військовополонений; ~ гоот мор. командний пункт; ~ 8еаі театр воєнних дій; ~ 8ігеп£їй бойовйй склад; чисельність за штатами воєнного часу; ~ 8иг-£егу воєнно-польова хірургія; ~ 8игр1и8 надлйшки воєнних матеріалів; ~ іо іЬе кпИе військ, війна на вйнищення; ~ П8а£е юр. звйчай війнй; ргіуаіе ~ кровна помста; самочйнні воєнні дії.
^аг-ЬаЬу [ \уо:,ЬєіЬі] п 1) дитя війнй; дитйна, що народйлася під час війнй (особл. позашлюбна)', 2) військ, розм. офіцер воєнного часу; 3) розм. новобранець.
№ігЬіг<1 [ \Уо:Ьа:сі] п військ, розм. 1) військовйй літак; 2) член екіпажу військового літака.
хуагЬІе ['\уо:Ь1] 1. п 1) трель (солов'я тощо); 2) спів, щебетання (пташок); 3) пісня; мелодія; 2. V 1) виводити трелі, заливатися трелями; 2) співати, щебетати (про пташок); 3) поет, дзюрчати (про струмок).
хуагЬІег ['\уо:Ь1з] п 1) співочий птах; 2) рад. модулятор з реактйвною лампою.
№Г-с1ои<1 [ '\уо:к!аисі] п грозова передвоєнна атмосфера; передвісник війнй.
\¥аг-согге8роп(1епі [\уо:,когі8-'ропсіопі] п військовйй кореспондент.
хуаг-сгаП [ \уо:кга:Гі] п 1) бойова майстерність; 2) військовйй літак; військові літакй; 3) військовйй корабель; військові кораблі.
^аг-сгу ['\уо:кгаі] п 1) бойовйй клич; 2) перен. гасло.
іуапі [\уо:с1] 1. п 1) опіка; опікування; а сйіїсі іп ~ підопічна дитйна; соті оГ ~8 суд у справах опіки; 2) підопічна особа; йе І8 ПОІ ЬІ8 8ОП ЬШ ЬІ8 ~ він йому не батько, а опікун; 3) пол. мандатна (підопічна) територія; 4) ад-міністратйвний район міста; 5) (місь-кйй) вйборчий округ; 6) лікарняна палата; 7) відділення лікарні (госпіталю); таіегпііу ~ пологове відділення; І8о1аііоп ~ ізолятор (приміщення); 8) камера (в'язнична); сопдетпесі ~ камера смертників; 9) місце ув’язнення; в’язнйця, тюрма; 10) охорона; захист; догляд; зберігання; 11) ув’язнення; 12) варта; караул; патруль; іо риі 8тЬ. іп ~ віддати когось під варту; іо кеер
(іо коїд) ~ стояти на варті; 13) шотл. загороджене місце (для худоби); 14) оборонне положення (фехтування); 15) вйступ, виїмка (в замку тощо); < ~ Ітееіег амер. знев. дрібнйй політикан; ~ гоипсі обхід палат (лікарем); ~ ігеаітепі госпітальне лікування; 2. V 1) відвертати, відбивати, парйрувати (удар тощо) (звич. ~ ой); 2) класти в лікарняну палату; 3) ставати в оборонну позйцію (у фехтуванні); 4) охороняти, захищати; вартувати; □ ~ іп обгороджувати, оточувати; ~ оЯ* відгороджувати; відбивати удари (бокс).
хуаг-сіапсе ['\уо:сіа:п8] п войовнй-чий танець; танець воїнів перед походом.
хуапіеп ['\уо:сіп] п 1) наглядач; хо-ронйтель (музею тощо); уповноважений з охорони; аіг-гаісі ~ військ, уповноважений цивільної оборони; 2) директор (школи); ректор (коледжу); декан; 3) начальник в’язнйці; XV. о£ ійе Тохуєг іст. начальник охорони державних злочйнців у Тауері; 4) тюремник, в’язнйчний наглядач; 5) губернатор (колонії тощо); правйтель (провінції, міста); 6) сторож; вартовйй; воротар; 7) іст. регент, віце-король (при неповнолітньому монарху); 8) церковний староста; < XV. оГ ійе Міпі іст. доглядач монетного двора (в Англії).
хуаггіег ['\уо:сіа] 1. п 1) в’язнйчний наглядач; тюремник; 2) хоронйтель (музею тощо); 3) сторож; вартовйй; воротар; 4) жезл (як емблема влади); 5) ціпок, палиця; патерйця, посох.
^аггіегег ['\уо:сіого] п жезл (як емблема влади).
л¥яг(ііп£ [	п 1) охорона; вар-
та; караул; сторожа; 2) шотл. ув’язнення; 3) нарізування (ключів).
^¥аг-<І0£ ['хуо.сіод] п 1) військ, службовий собака; 2) перен. загартований воїн; бувалий солдат; вояка; 3) амер. палій війнй; мілітарйст.
\Уаг<1оііг-8ігееІ ['\уо:сіа8ігі:і] аф застарілий, архаїчний (за назвою лондонської вулиці — центру антикварних магазинів); < XV. Еп£іі8іі англійська мова, насйчена архаїзмами.
\¥апіге$8 ['\уо:сігі8] п наглядачка (у в'язниці); тюремниця.
№г<1гоЬе [ \уо:сігоиЬ] п 1) гардероб, шафа для одягу; 2) запас одягу, гардероб; 3) гардеробна; < ~ деаіег торговець ношеним одягом; комісіонер, що перепродує одяг: ~ ті8іге88 гардеробниця, одягальниця (в театрі); кастелянка; (придворна) дама, що відає гардеробом (королеви).
№Г(1гоЬег ['\Уо:сігоиЬо] п 1) хоронйтель гардероба (короля); 2) церк. ключар, ключник.
хуагіїгоЬе-ігипк ['\уо:сігоиЬ'іглі]к] п велйкий сундук, що розкривається як шафа; довгий чемодан для одягу.
хуаггі-гоот ['хуо.сігит] п 1) мор. офіцерська кают-компанія; 2) (ійе ~) збірн. офіцери корабля; 3) караульне приміщення, караульня.
Л¥аг<і^ііір ['\уо:сі/ір] п юр. 1) опіка, опікування; 2) статус підопічної особи; перебування під опікою.
хуаге [\уєз] 1. п 1) р/товар(и); продукти виробнйцтва; £огеі&п ~8 імпортні товари; предмети іноземного виробнйцтва; 8ой ~8 текстйль; Іііегагу ~8 жарт, літературні твори; 2) вйроби (особл. гончарні); Ьгохуп ~ череп’яний посуд; сйіпа ~ фарфор, порцеляна; Оеій ~ делфтський фаянс; Оиісії ~ фаянс; роііег’8 ~ гончарні вйроби; 3) шотл. морські водорості; 4) шотл. юр. право збирати морські водорості (на добриво); 2. аф поет. 1) пйльний, обережний; обачний; 2) свідомий; що усвідомлює (щось); 3. V 1) розм. остерігатися; ~ ЙОІЄ8? мисл. обережно, ями!; 2) витрачати, викладати (гроші) (на щось — іп, оп, ироп); 3) розкладати (товар).
-хуаге [-хуєо] у складних словах означає вйріб, посуд; &1а88-у/аге склянйй посуд; 8іопе\¥аге череп’яний посуд, керамічні вйроби; зііуепуаге вйроби з срібла; столове срібло.
хуагеЬо«8Є І ['хуєокаиз] 1. п 1) товарний склад; пакгауз; сховище; ам-бар; си8Сот8 ~ мйтний склад; 2) оптовий магазйн; велйкий (роздрібнйй) магазйн; 2. а^складськйй, складовйй; ~ Гогетап старший комірнйк; ~ гесеірі складська розпйска; амер. складське свідоцтво.
5¥агеЬои8Є II ['хуєоЬаих] V 1) зберігати на складі; залишати на складі; складувати; 2) здавати на зберігання (особл. меблі).
5¥аге1юи8е-кеерег ['\уєайаи8,кі:ра] п 1) власник складу; 2) завідувач (упра-вйтель) складу; ~’8 огдег ком. дозвіл мйтниці на вйдачу вантажу зі складу.
і¥агеІюи$еіпап ['хуєоЬаизгпоп] п (рі \уагейои8етеп [-топ]) 1) комірнйк; робітнйк (службовець) складу; 2) завідувач (управйтель) складу; 3) власник складу; 4) оптовий торговець (особл. текстильними виробами).
^¥агеіюи$іп£ ['хуєоііаигії]] п 1) зберігання на складах; складування; складська справа; 2) плата за зберігання на складі (за складування); ~ ипіі сховище.
5¥аге1е88 [ хуєоііз] аф 1) необережний; необачний; 2) що не усвідомлює (чогось).
хуагеїу ['хуєоіі] асіу пйльно; обережно; обачно; розсудливо.
^агегоот ['хуєагит] п 1) склад, складське приміщення; 2) вйставоч-ний зал.
^агГаге ['\уо:£єо] п 1) військ, війна; бойові дії; прийоми ведення вій-
ууаг
654
5Уаг
нй; Ьасіегіаі (&егт)~ бактеріологічна війна; §иеггі11а ~ партизанська війна; іке зсіепсе оГ ~ воєнна наука; іо сопдисі ~ вестй бойові дії; 2) боротьба, сутичка; <	~ а§епІ військ, бойова
отруйна речовина.
^аг-дате ['хуо.деїт] п військ, воєнна гра.
^¥аг-£О<1 ['\уо:досі] п бог війнй; Марс, Арес.
\уаг-Ьеа(1 ['хуо.ЬесІ] п військ, бойова головка, бойова частйна; головна частйна з зарядом.
\уаг-Ьог5е ['\уо:Ьо!8] п 1) іст. бойовйй кінь; 2) розм. ветеран війнй; бувалий солдат; старйй воїн; 3) розм. досвідчений політикан, особл. учасник вйборчих кампаній.
5¥агі1у [ 'хуєзпіі] асіу обережно; обачно.
^¥агіпе$$ ['хуєзппіз] п обережність; обачність.
^аг-ЯПегу ['\¥О.\сізіІзгі] асі] 1) знев. хворий на воєнний психоз; 2) перен. що таїть у собі війну; що стоїть на грані війнй; ~ 8ІІиаІіоп військ, розм. обстановка, що загрожує війною.
5¥агк [\уа:к] п 1) розм. біль; 2) (тяжка) праця.
луагііке ['\уо:1аік] асі] 1) войовнй-чий; ~ £Є8іиге брязкання зброєю; во-йовнйча демонстрація; 2) воєнний; що стосується війнй; ~ ециіртепі воєнне майно; бойова техніка; ~ ргерагаїіопз воєнні приготування, підготовка до війнй; ~ 8іоге8 військ, матеріальна частйна і бойова техніка.
ууагіоск ['\уз:1ок] п 1) чарівнйк, маг, чаклун; віщун; 2) фокусник.
ууагіоскгу ['\уо:1окп] п чаклунство, відьомство; знахарство.
5¥аг-1ог(і ['\уо:1о:с1] п 1) полководець; воєначальник; 2) іст. головнокомандуючий {про німецького імператора)', 3) військовйй диктатор; велйкий мілі-тарйст.
5¥агт [\уо:т] 1. п розм. зігрівання; іо Кауе а - погрітися; іо £Іує а ~ погріти, зігріти; І гпи8І £Іує Ііте тіїк а ~ мені треба підігріти молоко; < Вгііі8Іт (ЗеїУІсе) ~ коротка зимова шинель; 2. ай] 1) теплий; зігрітий; підігрітий; ~ сойее тепла кава; ~ іо Ііте Юиск теплий на дотик; 2) жаркйй; ~ соип-Ігіе8 жаркі країни; 3) палкйй; сердечний, щйрий; а ~ \уе!соте щйрий (теплий) прийом; ~ Ікапк8 щйра (сердечна) вдячність; палка подяка; 4) розпалений, розгарячілий; збуджений; ЬеаП ~ \уіій іоує серце, зігріте коханням; 5) прйстрасний, гарячий, запальнйй; ~ зиррогі гаряча підтрймка; Іо до 8ГПІІТ. іп ~ Ьіоод зробйти щось згарячу (зопалу); 6) дратівлйвий, дра-злйвий; ~ іетрег гарячність; дратівлй-вість; 7) нескромний; хтйвий, похітлйвий; ~ іетрегатепі влюбливість:
8) розм. добре влаштований; 9) розм. слабоактйвний {про радіоактивні речовини)', 10) жив. теплий {про колір)', 11) мисл. свіжий, гарячий {про слід)', 12) перен. близькйй до метй; що стоїть на правильному шляху; а ~ согпег небезпечна (гаряча) ділянка {бою тощо)', ~ Ьеагі добре серце; ~ 1ап§иа£е (\уогд8) амер. розм. лайка; ~ \уіій розм. з окропом і цукром, розведений {про спиртні напої)', ~ \уогк напружена фі-зйчна праця; небезпечне заняття; гостра боротьба (сутичка); Іо £еІ ~ зігрітися, погрітися; Іо кеер а Ьи8іпе88 рго8ресІ ~ амер. розм. обробляти мо-жлйвого покупця, не прогавити клієнта; іо таке ікіп§8 (іі) ~ Гог зтЬ. насолйти (допектй) комусь; вйжити когось; 3. у 1) гріти; нагрівати; зігрівати; підігрівати; 2) грітися; нагріватися; зігріватися; підігріватися; Іке соГ-Гее І8 ~іп§ (ир) оп 8іоує кава підігрівається на плиті; 3) розпалювати, надихати; пожвавлювати; 4) пожвавлюватися; 5) відчувати інтерес (симпатію, прихйльність, ласку); співчувати; ту кеаП ~8 іо Кег я їй співчуваю; 6) розм. відшмагати, відлупцювати; віддубасити; □ ~ оуєг амер. підігрівати, розігрівати {їжу); ~ ир спорт, розминатися; Іо ~ іке Ьепск спорт, сидіти на лаві для запаснйх гравців, бути в запасі.
№г-такіп£ ['\уо:,теікіі]] п ведення війнй; ~ сарасіїу воєнний потенціал; боєздатність.
5¥аг-тап ['\уо:тзеп] п {рі у/аг-теп [-теп]) воїн.
№гт-Ь1оо<1е<1 ['\¥0:т'Ь1лсіісІ] ай] 1) зоол. теплокровний; 2) гарячий, палкйй {про темперамент); з гарячою кров’ю.
іуаппесі-оуег [Чуоїтсі'оиуа] аф підігрітий, розігрітий; < Ікаі І8 ~ саЬЬа^е це стара історія.
^агтег ['\уо:та] п 1) грілка; 2) підігрівальний (нагрівальний) прйлад; підігрівнйк.
ууагтег-иррег ['\¥о:таг,лра] п розм. щось гарячлйве (зігріваюче) {перев. про спиртні напої).
луапп-йеагіеіі ['\уо:т'ка:1к1] ай] сердечний; співчуглйвий; добрий; душевний; щиросердний.
5¥агт-коіі8е ['\уо:ткаи8] п теплйця; оранжерея.
5¥агтіп£ ['\уо:тіі]] п 1) зігрівання; підігрівання; розігрівання; обігрівання; 2) розм. побої, биття, шмагання.
і¥аппіп£-<1оі¥іі ['\уо:тіі]'с1аип] п спорт, приведення організму спеціальними вправами до норми {після тренування); розслаблення.
№гтіп£-рап ['\уо:тіі]ржп] п 1) грілка {металева з вугіллям); 2) розм. тимчасово виконуючий обов’язки; тимчасовий заміснйк (заступник).
^аппіпз-ир ['\¥о:тіт) 'лр] п 1) тех. прогрівання {двигуна тощо); 2) спорт. розмйнка.
^уаппізЬ ['\уо:ті/] аф теплуватий; ледь теплий.
^уаппіу ['\уз:т1і] асіу 1) тепло; 2) гаряче; сердечно; дружньо, прйязно.
5¥аг-топ£ег ['\уз:,тлдда] 1. п 1) палій війнй; мілітарйст; 2) іст. найманий воїн; 3) рі наймані війська; 2. V підбурювати до війнй.
вартій [\уо:т0] п 1) тепло; теплота; іке ~ оГ Іке 8ип сонячне тепло; 2) сердечність; душевне (сердечне) тепло; 3) тепле ставлення {до когось, чогось); запал, ентузіазм; 4) гарячність, запальність; Ю геріу хуіік 8оте ~ відповідати дещо запально (збуджено); 5) жив. теплий колорйт.
5¥агт-ир ['\уз:тлр] п амер. спорт. розмйнка {тж \уагтіп£-ир).
^уагп [\¥о:п] V 1) попереджати {про щось — о0; уои кауе Ьееп \уатед а£аіп8І 8токіп£ кеге вас попереджали, що тут палйти не можна; 2) застерігати {від чогось — а§аіп8І); 3) заздалегідь повідомляти (оповіщати); упереджати; робйти офіційне попере-.цження; 4) військ, викликати; сповіщати про необхідність прибуття; 5) амер. розм. провіщати, передвіщати (шумом).
ууагпег ['\уо:пз] п 1) той, що попереджає (застерігає); 2) гірн. індикатор метану.
5¥агпіп£ ['\уо:під] 1. п 1) попередження, застереження; Іо §іує а ~ попередити, застерегтй; Іо іаке ~ Ьу 8ґпЬ.’8 ехашріе зробйти (для себе) вйсновок з чийогось (гіркого) досвіду; іі ти8І Ье а ~ іо уои хай це буде вам застереженням; 2) знак, ознака, провісник {чогось); сигнал; 3) попередження про звільнення з роботи (про залйшення служби, про звільнення приміщення тощо); 4) військ, попереднє оповіщення; 5) попереджувальний сигнал; 6) огороджувальний знак; 7) хрипіння {в годиннику перед боєм); 2. аф 1) попереджувальний, застережний; 2) військ, попереджуючий; попередній; сигнальний; огороджувальний; ~ саіі попередження про загрозу нападу; ~ гадаг радіолокаційна станція вйявлення; ~ 8йоі попереджувальний постріл; - 8І£П застережний знак, знак огородження; ~ 8іаііоп пост сповіщення; радіолокаційна станція вйявлення; < ~ агеа амер. військ, прибережна зона, обмежена для польотів; ~ соїоиг бот., зоол. остерігаюче забарвлення.
\уагпіп£-Ье11 ['\уо:під'Ье1] п 1) спо-лошнйй дзвін, набат; вістовйй дзвін; 2) мор. сигнальний дзвін; 3) мор. дзвінок про відплиття.
^агпіпв-вші ['\уо:пп]'длп] п мор. сигнальна гармата.
5¥аг
655
ууа$
5¥агпіп£-ріесе ['\уз:піі]'рі:з] див. \уагпіп£-£ип.
5¥агр [\уо:р] 1. п 1) викривлення, деформація (деревини); жолоблення; 2) перен. зіпсованість (характеру тощо); відхйлення (від норми); 3) текст. основа (тканини); 4) мор. перлінь; 5) геол. наноснйй мул; 6) с. г. вйки-день (у тварин); 2. V 1) жолобитися; деформуватися; викривлятися; 2) перекручувати; викривляти; спотворювати; псувати (слова, погляди тощо); 3) поет, промайнути у повітрі; 4) по-взтй; ходйти рачки; 5) збйти з шляху; 6) мор. верпуватися; 7) текст, снувати; 8) с. г. удобрювати мулом (алювієм); 9) с. г. викидати, абортувати (про тварин); □ ~ а$і<1е відволіктй вбік; зве-стй з правильного шляху; ~ Ггот відволіктй (від чогось); збйти (з шляху тощо); ~ іпіо вплітати; ~ іо^еіНег зв’язувати, сплітати; ~ ир забивати(ся) мулом (алювієм).
^аг-раіпі [ '\уо:реіпі] п 1) іст. розмальовування тіла перед походом (у індіанців); 2) розм. парадна форма одягу, парадний костюм; 3) розм. косметика; пудра; рум’яна.
№іг-райі ['\уо:ра:9] п іст. стежка (дорога) війнй; (о Ье (іо §о) оп ійе -вестй війну (боротьбу) (перев. перен.); бути у войовнйчому настрої.
загреб [\уо:рі] асі] 1) пожолоблений; деформований, покрйвлений; 2) перекручений, вйкривлений, спотворений; ~ іиб^етепі перекручене судження; упередження, упередженість.
^агрег ['\уо:ра] п текст. 1) снувальник; 2) снувальна машйна; витушка.
№гріп£ ['\уо:рід] п 1) жолоблення; скручування; 2) текст, снування; 3) с. г. удобрювання мулом; 4) мор. підтягування.
іуаг-ріапе |'\уо:р1еіп] п військовйй літак; бойовйй літак.
^аг-ргооГ ['\уо:рги:Г] асі] здатний вйтримати війну; незламний у війні.
^аггапі ['\уогзпі] 1. п 1) юр. ордер; судове розпорядження; ордер на арешт (тж ~ оГ аггезі); наказ; ~ оГ бізігезз наказ про вйлучення (майна); виконавчий лист; ~ оГ сарііоп наказ про спіймання злочйнця (втікача); ~ оГ сіеаік розпорядження про виконання смертного вйроку (тж ~ оГ ехесиііоп); Зепегаї ~ ордер на затрймання; а ~ із оиі а^аіпзі йіт підпйсано наказ про його арешт; 2) юр. повноваження, правомочність; доручення; 3) вйправдання (дій); (моральне) право; уои йауе по ~ Гог зиск а зіаіетепі ви не маєте підстав для такого твердження; 4) свідчення, гарантія; доказ; підтвердження; 5) відповідальна особа; особа, що дає наказ; 6) захиснйк, заступник; 7) шотл. порука, поручйтельство; гарантія, запевнення; 8) шотл. поручй
тель, гарант; 9) фін. посвідчення; купон (акції тощо); сііуісієпсі ~ процентний (відсотковий) купон; свідоцтво на одержання дивіденду; 10) патент; 11) військ, дозвіл; наказ; < ~ оїїісег убрент-офіцер; мор. мічман; 2. у 1) виправдувати, бути (служйти) вйправданням; 2) ручйтися; гарантувати; підтверджувати (щось); 1’11 ~ Ніш ап йопезі Ге11о\у ручуся, що він чесна людйна; 3) юр. дозволяти, давати право; уповноважувати; 4) розм. висловлювати упевненість; запевняти; 1’11 ~ уои ійаі... запевняю вас, що...; 5) юр. забезпечувати, гарантувати (комусь щось); 6) передвіщати, провіщати; іо ~ сіеаік передвіщати смерть.
луаггапіаЬІе [ЧуогапіаЬІ] 1) законний, дозволений; допустймий; 2) надійний; позитйвний; прийнятний.
іуаггапіее [,\узгап'іі:] п юр. особа, якій дається гарантія (поручительство); довірена особа.
5¥аггапіег ['\узгапіа] див. \уаггапіог. луаггапіізе ['\узгапіаіг] п 1) умова; застереження; 2) особа, що дає наказ; 3) (офіційний) дозвіл, санкція.
ууаггапіог ['уузгзпіо:] п юр. особа, що дає поручйтельство (гарантію); поручйтель, гарант.
^аггапіу ['хуогапії] п 1) вйправдання, підстава; 2) дозвіл; офіційна санкція; 3) юр. гарантія; поручйтельство; порука; 4) ком. гарантія якості; 5) юр. умова, застереження (в контракті тощо); 6) тех. приймальне технічне вйпрббування (тж ~ іезі).
ХУаггеп ['хуопп] п ч. ім'я Убррен.
5УЗГГЄП ['\УОГ1П] п 1) кролятник; 2) заст. мислйвський заповідник; < раскеб Ііке гаЬЬііз іп а ~ набйто, як оселедців у бочці.
^аггепег ['\уоппо] п 1) кролівнйк, кролятник; 2) доглядач заповідника.
і¥аггі£а1 ['\уопда1] 1. павстр. 1) зоол. дйнго, дйкий собака; 2) знев. дикун (про аборигена); 3) дйкий австралійський кінь; 2. аф австрал. дйкий.
^¥аітіп£ ['\уо:гп]] аф 1) воюючий; що перебуває у стані війнй; ~ паііоп воююча держава; 2) суперечливий; непримиренний; що бореться.
^аггіог ['\уогіз] п поет, воїн; боєць; вояк; іке Опкпо\уп >¥. Невідомий солдат; соїб ~8 ірон. прихйльники холодної війнй.
5¥аггіоге88 [ '\¥опап8] п поет, войов-нйця; воячка; жінка-воїн.
5¥аггіог-Ьо8і ['\¥огюйоизі] п поет. військо; воїнство, вояцтво; рать.
5¥аґГІОГ-8ІЄЄ(1 ['\¥0П98ІІ:СІ] п поет. ратний кінь.
ХУагза^у ['\уо:зо:] п геогр. н. м. Варшава.
луаг-зкір, 5¥аг8Ііір ['\уо:/ір] п військб-вйй корабель.
5¥аг-8оп§ ['хуоізод] п 1) войовнйча пісня; 2)похідна пісня.
5¥аг-8Іпіск ['\уз:8іглк] аф охоплений війною (про країну).
5¥агі [\уо:і] п 1) бородавка; 2) наростень, наплйв (на дереві); 3) знев. «прищ» (про людину); 4) військ., мор. новоспечений офіцер (мічман); < ~ бізеазе оГ роіаіоез рак картоплі.
5¥агі-Ьо8 ['\уо:ійод] п зоол. африканський кабан.
^аг-ііше ['\уо:іаіт] п воєнний час; іп ~ під час війнй; < ~ тетоігз (ге-соїіесііопз) воєнні мемуари; ~ ргобис-ііоп промислове виробнйцтво воєнного часу.
уузгіууогі ['\уз:Пуз:і] п бот. молочай.
^агіу ['\уо:іі] аф 1) бородавчастий, покрйтий бородавками; 2) покрйтий наростами; 3) перен. Гулястий.
5¥аг-5¥еагіе(1 ['\уз:,\уюпб] ай] змучений війною.
^аг-^йоор ['\уз:йи:р] п бойовйй клич; сигнал до нападу.
ХУапуіскзйіге ['\¥опк/іа] п геогр. н. Убрікшир (графство у Великій Британії).
5¥аг-5¥ОІГ [ \уо:\уи!Г] п (рі уузг-ууоіуєз [-\уиІУ2]) 1) іст. облогова гармата; 2) відважний воїн.
5¥аг-\¥ого ['\уо:\уо:п] аф 1) вйсна-жений (змучений) війною; 2) зношений (потерпілий) у боях (про техніку тощо);- ге^іоп район, спустошений війною.
5¥агу ['\уєогі] аф 1) обережний; обачний; Ье ~ ! будьте напоготові!; 2) підозрілий, недовірливий; насторожений; ~ Іоок підозрілий погляд; 3) скупенький; іо Іеаб а ~ ІіГе жйти ощадливо.
5¥аз [\уог, \У92] разі зіп§ від дієслова іо Ье (1-ша і 3-тя особи).
^а$-Ьіг<1 ['\УогЬа:б] п розм. 1) занепала людйна; ходячі мощі; 2) людйна «з колйшніх».
ууазй [\уо/] 1. п 1) (а ~) миття, умивання; іо йауе а - помйтися, умйтися; іо £іує а ~ помйти, вймити; 2) (ійе ~) прання; іо зепб іо ійе ~ віддати у прання; аі ійе ~ у пранні; 3) розм. вйпрана білйзна; білйзна у пранні; іо йап§ оиі ійе ~ іо бгу повісити білйзну сушйтися; 4) помйї; кухонні відходи; бурда; ійіз зоир із теге ~ це не суп, а бурда; 5) прибій; накочування хвйлі; шум прибою; 6) струмінь за кормою; кільватер; попутний струмінь; 7) ав. повітряний потік (за літаком); 8) фіз. завйхрення (потоку); 9) примочка; полоскання, туалетна вода; 10) заливна смуга берега; 11) болото; 12) калюжа; мілкйй ставок; 13) струмок; 14) вимивання; ерозія від хвиль; 15) яр, балка, байрак; 16) амер. каньйон; 17) старе річище; 18) амер. розм. ковток водй (пйва); 19) тонкйй шар (фарби тощо);
ХУЯ8
656
хуаз
20) рідина; розчин (для обприскування дерев тощо)’, 21)мййний (миючий) засіб; засіб для миття; 22) рідка фарба; 23) акварель (картини)} 24) геол. наноси; алювій; рослйнна земля; 25) геол. золотоносний пісок; 26) пісок; гравій; 27) муст (молоде вино)} < Ьаіг ~ засіб для зміцнення волосся; іі’П аіі соте оиі іп ійе ~ коли-небудь усе роз-крйється (влаштується); 2. асі] 1) що мйється, що переться; ~ §ооб8 нелинючі тканйни; 2) пральний, мййний, мйючий; ~ Ііциог розчин для миття; 3) промивальний; ~ рап лоток для промивання (золота)} < ~ заіе бірж. фіктйвна угода; 3. V 1) мйти; обмивати, умивати; промивати; іо ~ опе’з Гасе умйтися; іо ~ опе’з еуез промйти очі; іо - опе’з тоиій полоскати рот; іо ~ опе’з йапсіз помйти руки; перен. умйти руки; 2) мйтися; вмиватися; 3) прати; 4) змйти, відмйти; очйстити (морально)} іо ~ Ггот зіп очйстити від гріха; 5) пратися (про тканину тощо)} ви-трймувати прання; не линяти (під час прання)} 6) перен. витрймувати крйти-ку (вйпробування); 7) поет, змочувати; кропйти, окропйти; 8) омивати (про море)} орошувати; розмивати; обмивати; 9) розбиватися (про хвилі)} хлюпатися; 10) нестй; зносити, змивати (водою)} 11) заливати (чимсь)} покривати тонкйм шаром; 12) білйти (стіну)} 13) гірн. промивати (руду)} іо ~ £гауе! Гог £ОІд промивати золотоносний пісок; 14) гірн. збагачувати (мокрим способом)} 15) тасувати (карти)} □ ~ ахуау змивати; відмивати; ~ (іохуп вймити, змйти; заливати; запивати; Не —есі сіохуп ійе ЬееГ хуйй а ріпі оГ Ьеег він запйв м’ясо кухлем пйва; ~ оГГ змйти; відлйти; ~ оиі змивати(ся); розм. анулювати, скасовувати; покй-нути; розм. провалйти(ся) (на екзамені)} линяти, втрачати яскравість (свіжість); ~ ир умиватися; мйти посуд; викидати на берег; амер. розм. довестй справу до кінця; амер. розм. провалй-тися, зазнати невдачі.
^азйаЬіІііу [,хуз/з'Ьі1іП] п стійкість до миття (прання) (тканини).
хуазкаЬіе ['хуз/зЬІ] аф 1) що мйється, що переться; ~ іоуз іграшки, що мйються; 2) текст, що витрймує прання; Каші ~ прати руками; тасйіпе - можна прати в машйні.
хуазії-аші-хуеаг ['хуз/зп'хуєз] асі] що переться, швйдко сохне і не мнеться (про тканину)} - зиіі костюм із син-тетйчної тканйни, що легко переться.
хуазЬахуау ['хуз/зхуєі] п розм. 1) роз-мйв (шляху)} 2) вимоїна.
хуа$1і-Ьа$іп ['хузДЬєізп] п мйска (таз, раковина) для умивання; умивальна раковина.
^азй-Ьазкеі ['хуз/,Ьа :зкіі] п кошик для білйзни.
хуазЬ-Ьеаг ['хуз/Ьєз] п амер. зоол. єнот.
хуазкЬоап! ['х¥з/Ьз:с1] п 1) дошка для прання, тара; 2) буд. плінтус; 3) колія (на дорозі)} 4) промоїна; 5) мор. планшйр.
хуазЬ-ЬоіІег ['х¥з/,Ьзі1з] п вйварка, бак для кип’ятіння білйзни.
хуазІї-ЬоШе [ 'хуз/, Ьзії] п хім. промивна пляшка.
хуазк-ЬохуІ ['хуз/ЬоиІ] п мйска (таз) для умивання.
хуазЬЬгеху ['хуз/Ьги:] п розм. густйй вівсяний кисіль.
Л¥а$1іс1оі1і ['хуз/кізб] п 1) амер. салфетка з махрової тканйни (вживається як мочалка)} 2) ганчірка для миття посуду.
хуа$Ь-<1ау ['хуз/сієі] п день прання (білизни)} Мопдау із ту ~ я завжди перу у понеділок.
хуа$1і-<1іі1 [ 'хуз/с1з:і] п гірн. золотоносний матеріал для промивання.
хуа5Іі-(1гахуіп£ [ 'хуз/, бгз.іі]] п жив. 1) акварель (малюнок)} 2) малюнок тушшю розмйвкою.
хуазіїеіі [хузр] асі] 1) вймитий; про-мйтий; 2) вйпраний.
хуазЬегі-оиі ['хузр'аиі] 1. п 1) військ, розм. розжалуваний офіцер; 2) звільнений курсант льотної школи; 2. ай] 1) злинялий, линялий; 2) перен. блідйй; стомлений; вйснажений; знесй-лений; 3) військ, розм. розжалуваний, позбавлений офіцерського звання.
хуа$1іе<1-ир ['хуо/і'лр] аф 1) вймитий; 2) перен. блідйй; стомлений; вйснажений; 3) розм. нікому не потрібний; < іі із аіі ~ усе це давно вййшло з моди.
хуазЬег ['хуз/з] п 1) промивач; мйй-ка; 2) мййник; 3) пральна машйна; 4) мййна машйна; 5) гірн. промивнйй прйстрій; 6) тех. шайба, прокладка; 7) спорт, шайба.
хуазіїеппап ['хуз/згпзп] п (рі хуазйег-теп [-тзп]) 1) робітнйк у пральні; 2) чоловік-прачка; 3) мййник.
хуазЬег-хуіГе [ 'хуз/зхуаіГ] п (рі хуазйег--хуіуєз [-хуаіуг]) шотл. прачка, праля.
хуазіїепуотап ['хуз]з,хуитзп] п (рі хуазйепуотеп [-,хуітіп]) прачка, праля.
хуазйегу ['хуз/зп] п гірн. вуглемййка; < ~ геГизе відходи збагачення.
хуа$1і-£оиг<1 [ 'хуз/дизсі] п бот. люфа.
хуазії-ііаші [ 'хузрзаепсі] аф умивальний; ~ Ьазіп мйска для умивання; умивальна раковина; ~ зіапсі умивальник; - іаЬІе умивальний столик (з глечиком тощо).
хуазЬ-Ьоизе ['хуз/йаиз] п 1) пральня; 2) душова; лазня; 3) гірн. вуглемййка; збагачувальна фабрика.
хуазіїіпезз ['хуз/іпіз] п 1) водянйс-тість; рідкість (супу тощо)} 2) слабість; кволість; недолугість; 3) блідість, блі
дота; бляклість (кольору)} 4) в’ялість, безбарвність (стилю тощо).
хуа$Ьіп£ ['хуз/ід] 1. п 1) миття; прання; 2) обмивання; 3) розмивання; 4) білйзна (для прання, випрана)} 5) рі змйлки; 6) тонкйй шар (фарби тощо)} 1) гірн. збагачення; продукт збагачення; 8) промивання; 2. аф 1) що мйється; 2) мййний, мйючий, пральний; ~ рохусіег пральний порошок; 3) що служить для миття; ~ ііліп^з мйло, зубна щітка тощо} < ~ Ьеаг зоол. єнот; ~ іаЬІе гірн. концентраційний стіл; ~ рап мйска для миття посуду.
хуа$1іііі£-Ьі11 [ 'хуз/ідЬіІ] п рахунок від пральні (пралі).
хуазЬт^-Ьоок ['хуз/ідЬик] п кнйжка запису білйзни (у пральні).
хуазЬіпз-сгузіаІз ['хузрі],кгі8і1г] п рі пральна сода.
і¥а$Ьіп£-<1ау [ 'хуз/ідсіеі] див. хуазк--дау.
хуазкіп^-коизе ['хузрдЬаиз] див. хуазк-ілоизе.
х¥азЬіп§-тасЬіпе [ 'хуз/ідтзДі :п] п 1) пральна машйна; 2) мййна машйна.
х¥а$1ші£-$іап(і [ 'хузрдзіаепсі] див. хуазк-зіапсі.
ХУазкйщіоп ['хуз/ідізп] п геогр. н. м. Вашингтон (місто і штат США).
ХУазЬіп^опіап ['хузрд'іои^зп] 1. п вашингтонець; мешканець (мешканка) Вашингтона (міста або штату)} 2. аф вашингтонський, що стосується Вашингтона (міста або штату).
х¥а8Іші£-ир ['хуз/ідлр] п миття посуду.
хуазЬ-кіісІїеп ['хузіДіірп] п пральня (у приватному будинку).
хуа5Іі-1ап<1 ['хузраепсі] п заливна смуга (берега річки).
хуазк-іеаіііег [ 'хуз/, Іедз] п замша, що мйється.
хуа$1і-1іпеп |'хуз£1іпіп] п білйзна у пранні.
хуазк-тап ['хуз/тзп] див. хуазкег-тап.
хуазк-оиі ['хуз/аиі] п 1) промивання; споліскування; 2) розм. відміна, скасування, анулювання; 3) розм. провал, невдача; 4) розм. невдаха; 5) ав. розм. аварія літака; розбйтий літак; 6) військ, розм. зняття з озброєння; 7) ав. розм. звільнення з авіації; 8) геол. ерозія; змив, розмйв.
хуазії-роі ['хуз/рзі] п 1) мйска (таз) для умивання (миття посуду); 2) посудниця; мййник посуду.
хуазіїїаз ['хуз/гаед] п ганчірка для миття посуду (тж хуазксіоік).
хуазЬ-гоот ['хуз/гит] п амер. 1) умивальня; 2) убиральня, туалет (у громадському місці).
хуазІі-8іап(1 [ 'хуз/зіжпсі] п умивальник.

657
ууаі
5¥а8Ь-8ігаке [ '\уо/8ігеік] п мор. план-шйр.
5¥а$іЬ-іиЬ ['\уо/ілЬ] п 1) балія, ночви (для прання)} 2) раковина для прання.
^¥а$Ь-ир ['\уо/'лр] п 1) розм. миття посуду; 2) розм. умивання, миття; 3) вй-кинуте морем; < ~ Ііте амер. час на умивання (що надається робітникові в обідню перерву).
^азії-^аіег ['\уо/,\уо:із] п 1) мйльна вода з содою (для прання)} 2) змйлки; 3) промивна вода.
луаьЬ-^отап ['\уз/,\уитап] див. \уа8Ьепуотап.
5¥а8Ііу ['\уо/і] аф 1) рідкйй; водя-нйстий; розведений; 2) в’ялий, безбарвний (про мову тощо)} 3) кволий, хирлявий; немічний; 4) блідйй, бляклий (про колір).
^¥а§пЧ ['\уохпі] розм. скор. від у/аз поі.
\¥А8Р, \¥а§р [\УО8р] п амер. (скор. від \¥ЬіІе Ап^іо-Захоп Ргоіезіапі) розм. американець англо-саксонського походження і протестантського віросповідання; стопроцентний американець.
5¥а8р [\У08р] п ент. оса; пезі оГ ~8 осйне гніздо; стовпище ворогів.
^¥а$рі$1і ['\У08рі/] аф 1) дошкульний; уїдливий; дратівлйвий; їдкйй; ~ соттепіз уїдливі зауваження; 2) осй-ний (про талію)} з осйною талією.
і?а$р-і¥аі$і [ '\У08р\¥Єі8і] п осйна талія.
м'а$р-і¥аі$іе<1 [ \У08р,\уеі8Іісі] аф з осйною талією.
мдару |'\¥08рі] асі) 1) уїдливий, їдкйй; дошкульний; дразлйвий; 2) осй-ний; заповнений осами.
^аздаіі [ \У08еі1] 1. п 1) тост за здоров’я; заздоровне слово; 2) гулянка, пиятйка; 3) відзначення святок; зустріч Нового року; 4) пйво (вино) з прянощами і цукром; 2. V 1) бенкетувати, гультяювати; 2) пйти за чиєсь здоров’я; проголошувати заздоровне слово.
і¥а$$аі1-Ьоі¥І [ ЧуозеїІЬоиІ] п заздоровний келих, заздоровна чаша.
№5$аі1-сир [ \У08Єі1клр] див. у/аз-8аі1-Ьо\¥І.
^аззаііег ['\У083Іа] п 1) п’янйця; гуляка, гультяй; 2) колядник.
1¥а5$аІ1ІП£ |'\У089І11]] п 1) пияцтво, бенкетування; 2) колядування.
5¥а8і [\¥08І, \У98І] заст. редукована форма 2-ї особи зіп$ разі дієслова Ю Ье.
ууа8Іа§е ['\уєі8ііс1з] п 1) зношування; 2) усушка; утруска; знецінення; 3) втрати, збиток.
\уа8Іе [\уєі8і] 1. п 1) розтрачання; зайва вйтрата; марнотратство; ~ оГ ііте марнування (гайнування) часу; ~ оГ Гиеі перевйтрата пального; іо §о (іо гип) іо ~ марнотратитися, витрачатися даремно; іо сиі, іо ~ кроїти тканйну
неощадливо; розм. марнувати (гайнувати) час; 2) втрата, убуток; шкода, збйток; 3) юр. псування; недбале ставлення (до чужого майна), розорення, спустошення; 4) відходи, пбкйдьки; обрізки, обрйвки; вйчавки; ~ иііііхаїіоп використання відходів; аіотіс (писіеаг) ~ відходи атомної промисловості; 5) текст, пачбси; рвань; ганчір’я; соїіоп ~ клоччя; ~ оГ Пах кострйця; 6) металобрухт; 7) макулатура; утйль; 8) сміття; бруд; нечистоти; 9) фізл. вй-ділення (організму)} 10) зношування; 11) схуднення; втрата вагй; 12) занепад (сил тощо)} 13) пустеля; пустйр; ~ оГ \¥аіег8 морськйй простір; 14) юр. безгосподарна земля; 15) гірн. пуста порода; 16) геол. матеріал, що змивається потоком у море; < ~ бІ8ро8аі знйщення відходів (сміття тощо)} скидання радіоактйвних відходів; реалізація утйлю; ~ бшпр склад утйлю; 2. аф 1) пустельний; незаселений; не-обрбблений; непродуктйвний; неродючий; безплідний; Іо Ііе - бути не-обрббленим (про землю)} ~ ІіГе безплідно прожйте життя; 2) спустошений; іо Ье ~ амер. розм. промотатися; 3) зайвий, непотрібний; марний; ~ еГГогїз марні зусйлля; 4) непридатний; бракований; ~ ігоп залізний брухт; ~ \уаіег стічні води; ~ \уоосі відходи деревинй; 5) тех. відпрацьований; < ~ Ьо\у1 полоскальниця; ~ §а1е гідр, скиднйй затвор; ~ рііе гірн. відвал породи, терикон; 3. V 1) марнувати, гайнувати, марнотратити; гаяти (час)} марно витрачати; 2) пропадати марно; витрачатися без кбрйсті; 3) пропускати; прогавити; іо ~ ап орроПипііу про-пустйти нагоду; 4) спустошувати; розоряти; псувати; руйнувати; 5) юр. псувати чуже майно (про орендаря)} 6) виснажувати; вичерпувати; зморювати; 7) виснажуватися; вичерпуватися; закінчуватися; 8) чахнути; вмирати; 9) минати, збігати (про час)} 10) амер. розм. розбйти вщент; побйти мало не до смерті; 11) витрачати, тратити (гроші тощо)} 12) спорт, втрачати у вазі; скидати вагу.
^¥а$іе-Ьа$кеі [ '\уєі8і,Ьа:8кіІ] п кошик для непотрібного паперу (тж \уа8іе-рарег Ьа8кеі).
5¥а8іегі [\уеі8(ісі] аф амер. розм. звй-клий (призвичаєний) до наркотиків.
мгазіеГи! |'\уеі8іГи1] аф 1) марнотратний; неощадливий; ~ оГ ііте шо вимагає багато часу; ~ оГ у/оґсіз багатослівний; 2) спустошливий, руйнів-нйй (про війну тощо)} 3) поет, пустельний; глухйй; необжйтий; 4) поет. виснажливий; вйснажений; зморений.
іуазіеі [ \У08І1] п хліб з крупчатки (питлівки) (з пшеничного борошна тонкого помелу).
У¥а8іе-1ап(і ['у/еїзііжпсі] п пустище, пустйр: занедбана земля.
5¥а$ІЄІЄ88 ['\¥Є18ІІ18] аф НЄВИЧЄр-пний, невиснажний.
^¥а$ІЄПЄ$$ ['\УЄ18Ш18] п 1) запустіння, запущеність; занедбаність; занехаяність; 2) глушина; необжйте (незасе-лене) місце.
і?а$іе-рарег ['\уеі8І,реіра] п макулатура; непотрібний папір; канцелярське сміття; ~ Ьазкеї кошик для непотрібного паперу; Гіі Гог Ійе ~ Ьазкеї нікчемний, нікудйшній (про роман тощо).
5¥а8іе-ріре [ '\уеі8іраір] п зливальна труба; водопровідна труба.
^азіег [ \уєі8іо] п 1) марнотратник, розтратник; марнотратник життя; 2) розм. нероба, ледащо; нікчема; 3) те, що викликає недоцільні вйтра-ти; 4) тварйна, що втрачає у вазі; 5) людйна, що худне; 6) брак; бракований вйріб; 7) шотл. гарпун; острога; остень.
5¥а8іе-5¥ау [ \¥єі8і\уєі] п амер. водо-скиднйй канал.
['\уєі8ііі]] 1. п 1) слабість; занепад сил; похудіння; 2) перен. занепад; деградація; 3) мед. атрофія; 2. аф 1) спустошливий; руйнівнйй; -\уаг спустошлива війна; 2) виснажливий (про хворобу тощо).
^уазігеї ['\уеі8іга1] 1. п 1) марнотратник життя; марнотрат; 2) нікчемна людйна, нікчема; 3) вуличний хлопчйна; 4) розм. бракований вйріб; 5) захляла (нездорова) тварйна; 2. аф 1) бракований; неповноцінний; 2) марнотратний.
5¥а8Ігіе ['\уеі8Іп] див. \уа8Ігу.
\¥а8Ігу ['\уеі8Іп] п шотл. марнотратство.
Т¥Я8Іу [ '\УЄ18І1] аф 1) нестійкйй, неміцнйй; швидкопсувний; 2) засмічений, смітнйй, нечйстий; з домішками; 3) величезний і порожній.
\Уа< [\уоі] п ч. ім "я У 6т (зменш, від \Ма1Іег).
\уаі І [\уа:1] п заст., діал. заєць.
\уаі II [\ужі] шотл. див. \уєі.
луаісії [\уоі|] 1. п 1) годйнник (кишеньковий, наручний)} ту ~ Ьаз гип до\¥П мій годйнник зупинйвся, у мого годинника кінчйвся завод; Ьу ту ~ за моїм годйнником; 2) мор. корабельний хронометр; 3) спостереження; нагляд; догляд (за — оуєг); іо кеер ~ оуєг зтіЬ. (зтЬ.) стежити за чимсь (кимсь); сторожйти щось (когось); 4) стеження, назирання; 5) мор. вахта; іо Ье оп ~, іо кеер ~ нестй вахту; ~ Гаїї іп! черговій зміні вйшикуватись! (команда)} 6) шотл. спостережний пункт на горі; сторожовйй пагорб; 7) вартування, чергування; 8) іст. сторожа, варта, караул; (нічнйй) дозір; 9) сторож, вартовйй; 10) неспання; пильнування; 11) пйльність; < ~ апсі \уагсі суворий нагляд; невсипуща пйль-

658
>уаі
ність; нагляд (спостереження) вдень і вночі; ~ сгузіаі годинникове скло; ~ соттіііее комітет (міського самоврядування); той, що відає освітленням і охороною порядку; ~ сотразз (круглий) кишеньковий компас; ~ Іаіке прецизійний верстат для точного приладобудування; 2. V 1) спостерігати, стежити; наглядати; іо ~ опе’з сііеі додержувати дієти; 2) розм. дивйтися; іо ~ іеіеуізіоп дивйтися телевізор; ~ те, тоікег! мамо, подивйсь (глянь) на мене!; 3) стереггй, сторожити; вартувати; охороняти; 4) очікувати, чатувати; виглядати; підстерігати, вистерігати (щось, когось — Гог); 5) бути насторожі; бути обачним; 6) чергувати (особл. вночі)', 1) стояти на варті; бути в караулі (дозорі); 8) пильнувати; ~ апд ргау бібл. пильнуйте і моліться; □ ~ оиі розм. остерігатися, бути насторожі; < іо ~ опе’з зіер ступати обережно, діяти обачно; ~ уоиг зіер! не спіткніться!; іо ~ ійе сіоск розм. відсиджувати годйни (на роботі)', без інтересу ставитися до роботи.
5¥аісЬ-ЬеІ1 ['хуоі/Ьєі] п 1) мор. рйн-да, судновйй дзвін; 2) іст. вістовйй дзвін.
іуаіск-Ьоаі [Г\уоі/Ьоиі] п мор. дозорна шлюпка.
5¥аісЬ-Ьох ['хуоі/Ьокз] п сторожова (караульна) будка.
іуаісІї-Ьгасеїеі [ 'хузі^Ьгєізііі] п браслет для годйнника.
5¥аісЬ-сап(1Іе ['\уоі/,кзепді] п свічка біля трунй.
5¥аісЬ-сазе ['\уоі/кеіз] п 1) корпус годйнника; 2) футляр для (кишенькового) годйнника.
іуаісії-сііаіп [ '\уоі/і/еш] п ланцюжок для годйнника.
5¥аісЬ-сгу ['\уоі/кгаі] п 1) іст. крик нічного дозорного (чатового); 2) рі перегукування (переклйчка) вартовйх (дозорних); 3) гасло; девіз.
отаісініоз ['\уоі/сізд] п 1) сторожовйй пес; 2) амер. спостерігач; контролер; наглядач; охоронець; 3) розм. цензор; < ~ соттіііее контрольна (ревізійна) комісія; дипл. розм. контрольно-спостережний комітет; ~ ге-рогі доповідь комітету з нагляду (перевірки).
5¥аісЬег ['\уоі/а] п 1) сторож; вар-товйй; дозорець; караульний; 2) спостерігач (за правильністю проведення виборів)', 3) поет., рел. охоронець; ан-гел-хранйтель; 4) військ, черговйй ра-дйст (телеграфіст).
ууаіскеі ['\уоі/іі] п 1) (небесно-)бла-кйтний колір; 2) тканйна блакйтного кольору.
іуаісії-йге [’\УОі£Гаю] п 1) бівачне вогнище; 2) сигнальне вогнище.
ууаісЬГиІ ['\уоі/Гй1] аф 1) обережний; насторожений; пйльний; іо кеер
~ §иагд пйльно охороняти; 2) уважний, спостережливий; кмітлйвий; 3) недовірливий; іо Ье ~ оГзтЬ. (зтій.) недовірливо ставитися до когось (чогось); 4) поет, безсонний; що не спить; ~ пі§Ьі8 безсонні ночі.
№ісІі-£Іа$$ [ \уоі/д1а:з] п 1) годинникове скло; 2) мор. склянкй, піско-вйй годйнник.
5¥аісЬ-£иаг(і [ '\уоі|да :д] п ланцюжок (ремінець) для кишенькового годйнника.
5¥аісЬ-Ьоизе ['\узі/йаиз] п 1) військ. караульне приміщення; 2) поліцейська дільнйця.
5¥аісЬіп§ ['\узі]їд] п 1) спостереження; нагляд; 2) охорона; < ~ сапсіїе свічка біля трунй.
\¥аіск-кеу ['\уоі/кі:] п ключ для заведення годйнника.
^аіскіезз [ \уоі/1із] аф 1) бездоглядний; 2) що не охороняється; 3) безтурботний, недбалий; що втратив пйльність.
ууаіск-іщкі ['\узу1аіі] п мор. сигнальний вогонь; сторожовйй вогонь.
5¥аісІітакег ['\¥Оі[,теіка] п годинникар.
5¥аісІітакіп£ [ 'хузі/, теїкії]] п вироб-НЙЦТВО ГОДЙННИКІВ.
ууаісктап ['^оі/топ] п (р/\уаісктеп [-тап]) 1) (нічнйй) сторож; вахтер; вартівнйк; 2) військ, караульний, вар-товйй; 3) мор. вахтовий; 4) бібл. страж; дозорний, чатовйй; хранйтель.
^аіск-пі^Ьі ['хузі/паїі] п 1) церк. всеношна; - зєгуісє новорічна всеношна; 2) ніч під Новйй рік.
5¥аіс11-роскеі ['\¥0І/, рокіі] п 1) кишеня для годйнника (в жилеті); 2) кишенька для годйнника (на стіні тощо).
5¥аісЬ-зргіп£ ['\узі/зргп]] п годинникова пружина.
5¥аісЬ-(О5¥ЄГ ['\узу,іаиа] п 1) сторожова вежа (башта); 2) пожежна вйшка; каланча; 3) маяк.
5¥аіс1в¥ог(1 ['\¥Офуа:сі] п 1) пароль; 2) гасло; девіз; заклик, клич; 3) сигнал (до наступу); 4) рі переклик (перегукування) (вартових).
^аісіпуогк [ \уофуа:к] п годинниковий механізм; ходовйй механізм (годинника).
5¥аіег ['\уо:із] 1. п 1) вода; соїсі (Ьоі) - холодна (гаряча) вода; Ггезіт (з\¥ееі) ~ прісна вода; іо сиі оіТ іке ~ відключйти воду; іо коїд ~ не пропускати воду; іо іигп оп ійе ~ пустйти воду (у ванну тощо); відкрйти кран; 2) часто рі води; водна стихія; море, океан; іеггііогіаі ~з територіальні води; асгозз (оуєг) ійе ~ за морем, за океаном; за море, за океан; Ьу ~ водним шляхом; 3) рі поет, хвйлі; 4) рі мінеральні води; лікувальна вода; іо дгіпк ійе ~з побувати на водах, пйти лікувальні води (на курорті); 5) рі паводок,
повінь; 6) рівень водй; 7) перев. розм. водойма; озеро; ріка; ставок; 8) рідкі вйділення (організму); слйна; піт; сеча; сльози; іо разз (іо таке) - мочйтися; 9) вода (якість самоцвіту); діатопд оГ іке Гігзі ~ діамант чйстої водй; 10) перен. надзвичайний; чистісінький; §епіиз оГ іке Гігзі ~ винятковий талант; ап агіізі оГ іке Гігзі ~ видатнйй художник; зсоипдгеї оГ іке Гігзі ~ несосвітенний негідник; Ьіипдег о£ іке Гігзі надзвичайно груба пбмйлка;
11) жив. акварель; 12) муаровий візерунок (малюнок) (на тканині); < іп деер ~8 у біді; у небезпечному (скрутному) становищі; зігоп§ ~8 міцні напої; іо дга\у ~ іп а зієує носйти воду решетом; переливати з пустого в порожнє; іо §еі іпіо коі ~ потрапити в біду (в халепу); заплутатися; іо таке а коїе іп іке ~ розм. утопйтися; іо зкед Ьіоод Ііке ~ пролйти море крові; іо зрепд топеу Ііке ~ розтрйнькати гроші; іо іаке (іке) ~ зайтй у воду; сісти на корабель; бути спущеним на воду (про судно); амер. розм. задкувати, відступитися; ~ Ье\уііскед «водйчка» (про слабкий чай, дуже розведений напій); переливання з пустого в порожнє; марнослів’я, теревені; - оГ ІіГе духовне оновлення; «жива вода»; жарт, живодайний напій (про спиртні напої); 2. аф 1) водний, водянйй; морськйй; річко-вйй; ~ агеа водний район, акваторія; ~ ЄГО8ІОП водна ерозія; ~ ехскап^е фізл. водний обмін; ~ оЬзіасІе військ, водний рубіж; ~ ойєпзіує військ, наступ з форсуванням водного рубежу; ~ ра^еапі спортйвне свято на воді; карнавал на воді; ~ зрогіз водний спорт; вйди водного спорту; 2) водянйй; що стосується водй; призначений для водй; шо живе на воді (у воді); ~ раіі відро для водй; ~ ріапі водяна рослйна; ~ геесі водянйй (річковйй) очерет; 3) водянйй, гідравлічний; гідросиловйй; гідротехнічний; ~ еп^іпеег інженер--гідрблог; ~ гетоуаі водовідвід; обезводнювання; 4) водопровіднйй; що стосується водопостачання; ~ аиікогііу відділ водопостачання (муніципалітету); XV. Воагд управління водопостачання; ~ розі водорозбірна колонка; < ~ аегодготе ав. гідроаеродром; ~ Ьаск амер. бак для нагрівання водй (у плиті); Х¥. Веагег астр. Водолій; ~ Ьоаі мор. водоналивне судно; водоналивнйй бот, водолій; ~ Ьоіііе графйн (карафа) для водй; фляга; бурдюк; мед. грілка; ~ соїитп водорозбірна колонка; водомірне скло; ~ сусіе спорт, водянйй велосипел; ~ дгір гірн. капіж; ~ Гипк розм. людйна, що боїться купатися; ~ £ап§ канава, рів; ~ §ар амер. ущелина; міжгір’я; ~ йагдепіп£ мет. гартування у воді; ~ Ьетіоск бот. цикута, віха; ~ тоссазіп зоол. водяна змія; водянйй щитомордник; ~ тоиід бот. водяна

659
5¥аґ
пліснява; ~ ораї мін. безбарвний опал; ~ роіпі пункт водопостачання; ~ роїо спорт, водне поло; ватерполо; ~ роїо ріауег ватерполіст; ~ гаііо вміст водй у відсотках; ~ гезізіапсе водостійкість; вологонепронйкність; ~ зйооі бот. водянйй пагін; ~ зргауег водорозпйлю-вач; ~ іапк резервуар; чан; бак для водй; водоцистерна; ~ іиппеї гідродинамічна труба; 3. V 1) мочйти, змочувати; зволожувати; оббрйзкувати; 2) напувати (тварин)-, водйти на водопій; 3) пйти; ходйти на водопій; 4) поливати (дерева тощо); 5) зрошувати; обводнювати; 6) розводити (водою) (тж перен.); 7) перен. ослабляти, пом’якшувати; згладжувати; 8) забезпечувати водою; 9) набирати воду; робйти запас водй (про корабель тощо); 10) виділяти воду (вологу) (про організм); потіти; сльозйтися; іі такез Ьіз тоиіЬ ~ у нього слйна потекла; 11) текст, муарувати; 12) фін. номінально збільшувати капітал; < іо ~ опе’з сіау промочйти горло.
5¥аіега£е ['\¥о:і9псіз] п 1) перевезення вантажів по воді; 2) плата за перевезення вантажів по воді.
5¥аіег-апсІіог ['\уз:іа,аеі]ка] п мор. плавучий якір.
^аіег-Ьа§ [ \уо:іаЬаед] п бурдюк; мішок (м’яка тара) для водй.
5¥аіег-Ьаі1а£е |'\уо:іа'Ьеі1ісіз] п ком. місцеве портове мйто.
іуаіег-ЬаіШГ ['\уз:іа'Ьеі!і£] п І) співробітник річкової поліції; 2) інспектор рибнагляду; 3) чиновник портової мйтниці.
5¥аіег-ЬаіЬ [ '\уо:іаЬа .0] п водяна лазня.
^аіег-Ьеагег ['\узТауЬєагз] п водонос; водовоз.
5¥аіег-Ьеагіп£ [ '\¥з:іа,Ьєапі] ] аф геол. водоносний.
5¥аіег-Ьед [ '\уз:(зЬєсі] п 1) гумовий матрац, наповнений водою (для хворих); 2) геол. водоносний пласт (шар).
мгаіег-Ьіп! [ '\¥31зЬз:с1] п водоплавний птах.
5¥аіег-ЬІ8сиіі [ 'хуз.чз,Ьізкіі] п коржик на воді.
луаІег-ЬІіпк [ уузізЬІідк] п водянйй відблиск.
>¥аіег-Ь1ізіег [ '\\з:із,Ь1і8із] п водянйй пухйр, водяна булька (бульбашка).
\¥аіег-Ьооіз ['\уо:іаЬи із] п рі гумові чоботи; болотяні чоботи.
ууаіег-Ьогпе ['\уз:(зЬз:п] аф 1) транспортований по воді (по морю) (про товари); 2) мор. на плаву; плаваючий; 3) мед. шо передається через воду (про інфекцію).
ууаіег-Ьоипд ['\уз:іаЬаипсі] аф во-дозв’язний.
ууаіегЬоу [ЧузТзЬзі] п амер. 1) хло-пець-водонос; 2) розм. підлабузник, прислужник.
5¥аіег-ЬгазІі ['\¥з:їз'Ьгае/] п мед. печія.
5¥аіег-Ьискеі ['\уо:іо,Ьлкіі] п 1) відро для водй; 2) гірн. цебер для відкачування водй.
ууаіег-ЬиГГаїо ['\уз:із'Ьл£з1ои] п зоол. буй вол.
\¥аіег-Ьіі£ ['\уо:іаЬлд] п ент. водянйй клоп.
5¥аіег-Ьиз ['ууоізЬлз] п річковйй трамвай; катер.
луаіег-Ьиіі ]'\уз:ізЬлі] п 1) діжка для дощової водй; 2) знев. непитущий.
і¥аіег-сап ['\уз.1зкаеп] п 1) бідон для водй; фляга; 2) розм. водяна лілія, латаття.
5¥аіег-саггіа§е [ '\уз:Гзу каегісіз] п 1) водний транспорт; 2) каналізація; ~ зузіет каналізаційна система.
луаіег-саггіег ['хуз^кжпа] п 1) водонос; водовоз; 2) мор. водоналивне судно; 3) бак для водй; 4) (\¥.) астр. Водолій (сузір'я і знак зодіаку).
луаіег-сагі ['\уз:1зка:і] п 1) бочка водовоза; 2) цистерна (машйна) для поливання (вулиць).
5¥аіег-сазіег ['\уз:іа,ка:8іо] п знахар.
ууаіег-сетепі ['\¥з:іазі,тепі] п буд. гідравлічний цемент.
5¥аіег-сйиіе ['хуо.чз/т] п водяні гори (атракціон).
ууаіег-сіоск [ '\¥0:іак1зк] п водянйй годйнник.
ууаіег-сіозеї [ \¥з:іа,кіохіі] п ватерклозет, туалет.
ууаіег-соїоиг [ '\¥о:іоукліз] п 1) звич. рі акварель, акварельні фарби; 2) акварель (картина; тж. ~ дгаичп£, ~ раіпііп§).
ууаіег-соіоигізі ['\уз:іаЛл1апзі] п аквареліст (художник).
ууаіег-сошрапу [' : із, клтрзпі] п компанія водопостачання; водопровідне товарйство (фірма).
^аіег-сооі ['\уа:іаки:1] V тех. застосовувати водяне охолодження.
5¥аіег-соо1е(1 [ '\уа:іаки:Ід] аф тех. з водянйм охолодженням; охолоджуваний водою.
ц'аіег-сооіег ['\¥з:іа,ки:1а] п тех. водоохолоджувач; радіатор.
\¥аіегсоііг8е ['\¥а:іако:з] п 1) ріка; річка; струмок; потічок; 2) канал; річище, русло.
и'аіег-сгаскег ['\уз:ізукгаека] п сухе печиво (на воді); галета.
ууаіегсгаГі ['\уз:(зкга:Й] п (рі без змін) мор. судно; судна.
ууаіег-сгезз ['\¥0:іакге8] п бот. водянйй крес.
ууаіег-сиге ['\уз:Гзк)из] п 1) мед. водолікування; 2) амер. розм. накачування (людйни) водою (вид катування).
^аіег-гііуіпег ['\уо:саді,уаіпа] п шукач водй (за допомогою гілки верби).
У¥аіег-(1о§ |'\уа:іабад] п 1) водолаз
(порода собак); 2) жарт, бувалий моряк; добрий плавець.
\¥аіег-(1гаіпа£е ['\уоТз,дгеіпісіз] п відведення водй; дренаж.
і¥аіег-(ігаи£М ['\уо:Іадга.ЇЇ] п мор. осадка, заглйблення (судна).
і¥аіег-<1гіпкег [ 'хуз.Ча, дггдкз] п жарт. 1) непитущий; 2) той, що лікується мінеральними водами; курортник.
^аіег-йгор ['\уо:іасігор] п 1) крапля водй (дощу); 2) сльоза, сльозйна.
^аіегесі ['\уз:іад] аф 1) розведений (водою); 2) полйтий; окроплений (водою); вологий; 3) обводнений; 4) текст, муаровий.
^аіег-еп£іпе ['\уа:о,епсізіп] п 1) водопіднімальна машйна; водокачка; 2) пожежна машйна; 3) тех. гідравлічна машйна.
ууаіегТаїї [ '\уо:1а£о:1] п 1) водоспад; каскад; 2) пйшний шиньйон; каскад кучерів.
5¥аіег-їїп(1ег ['\уо:ізу£аіпсіа] п 1) шукач водй; 2) розвідник джерел водопостачання; 3) гірн. прйлад для вйзначення водй в нафті.
ууаіег-Поогі ['хуаізЛлд] п 1) повінь; потоп; наводнення; 2) бурхлйве море; ~ орегайоп заводнення.
\¥аіегГо5¥І [ '\уз:(а£аи1] п (рі тж без змін) збірн. водоплавна птйця; водяна дичина.
ууаіег-ГгопІ ['\уо:1а£глп(] п 1) (звич. ійе ~) район порту; порт; 2) міськйй район, що прилягає до берега; 3) берегова лінія, берег; 4) амер. бак для нагрівання водй.
і¥аіег-Гигпи¥ ['\уа:(а'£лгоіі] 1. «дренажна канава; 2. у рйти дренажні канави.
5¥аіег-£а8 ['\уз:Сз'дае8] п 1) хім. водянйй газ; 2) пара.
У¥аіег-§аіе [ '\уз:(адеі(] п 1) затвор (шлюзу); 2) іст. ворота, що ведуть до берега (в замку тощо).
і¥аіег-£аіі£е ['\уа:іадеіс1з] п 1) водомір; 2) водомірне скло; 3) водомірна рейка.
і¥аіег-§1а88 [ \уо:іад1а:8] п 1) склянка (склянйй посуд) для водй; 2) скляна ваза (для квітів); 3) водянйй годйнник; 4) водомірне скло; 5) хім. розчйнне скло; силікат натрію.
5¥аІег-£ітіе1 [’\уз:Га'дгиз1] п 1) каша на воді; 2) щось несмачне (прісне); < ~ £іг! нудна дівчина.
ууаіег-йаттег ['\уз:Сзу1іжтз] п тех. гідравлічний удар (молот); ~ риїзе мед. стрибкуватий пульс.
луаіег-Ьеасі ['хузізйесі] п 1) верхів’я, вйтік (ріки); 2) військ, прйстань постачання; розвантажувальна прйстань.
ууаіег-Ііеаіег ] '\¥а:іа, Ні із] п кип’я-тйльник.

660
5¥аі
луаіег-Ьеп ['\уз:ізЬеп] п орн. водяна курочка, очеретянка.
^аіег-ііоіе ['хузііаЬоиІ] п 1) ставок; загачене місце; ковбаня; вйрва, чор-торйй; 2) озерце; ставочок; 3) джерело (в пустелі); 4) ополонка; 5) геол. мокра свердловина.
^аіег-ісе [ '\уз:ізгаі8] п 1) фруктове морозиво (на воді); шербет; 2) річкова (морська) крига.
Л¥а(егіпе$$ ['хуз.Чзппіз] п водянистість, водявість.
У¥а(егіп£ ['дузгіапт)] п 1) поливання; дощування; зрошення; 2) розведення (водою); 3) водопій; 4) текст, муару-вання.
5¥аіегіп£-сап [Чузіапдкжп] п поливальниця, лійка.
№іегіп£-саі1 ['хузіапдкаї] п цистерна для поливання вулиць.
У¥аіегіп£-Ьоіі8е ['\уз:ізпі]Ьаи8] п (віз-нйцький) заїжджий двір.
^аіегшз-ріасе [ '\уз:І9пг)р1еі8] п 1) водопій; 2) мінеральні води (курорт); іо &о іо а ~ поїхати на води; 3) морськйй курорт; 4) пункт заправки водою; пункт набирання водй.
луаіегіїщ-роі [ 'хузіапдрзі] п поливальниця, лійка.
Л¥аіегі$1і ['\уз.1ап/] аф 1) водянйс-тий, водявий; 2) перен. беззмістовний; 3) вологий, вогкий, сирйй (про повітря тощо); 4) тьмяний, блідйй (про світло).
№іег-]аскеі ['\¥о:1а,сізжкіі] п тех. водяна сорочка; кожух водяного охолодження.
^аСег-1аі(1 ['ауз.Чоієкі] аф мор. кабельної роботи, кабельного спуску (про трос).
ууаіег-іа^ууег ['хузІаДзуз] п жарт. акула.
і¥аіег-1еа<1 [ '\уз:іа1і:сі] п прохід серед крйги; розводдя.
№іег-1еаГ ['\уо:іа1і:Л п (р/\¥аіег--Іеауез [-іі:ух] архт. листоподібний орнамент.
і¥аІег-1еп5 ['\уо:іа'1епх] п телеб. лінза, заповнена водою.
5¥аіег1е88 [ '\уз:і9Іі8] аф безводний; ~ іоііеі хімічний клозет.
^аіег-іеуеі ['\уо:із,1еу1] п 1) рівень водй; рівень ґрунтових вод; 2) ватерпас; 3) гірн. водовідлйвнйй горизонт.
^аіег-іііу [ '\уо:із,1і1і] п 1) бот. водяна лілія, латаття; 2) амер. розм. пожежник.
^аіег-ііпе [ '\уо:і9Іаіп] п 1) мор. ватерлінія; 2) рівень водй.
5¥аіегІ0£ ['\¥о:іа1од] V 1) затопляти; затопйти водою (корабель тощо); 2) заболочувати; 3) просочувати(ся) водою; вимочувати; 4) просякати водою; намокнути.
5¥аіег1о§£е(і [ \уо:із1одсі] аф 1) затоплений; напівзатдплений; 2) заболочений; 3) просочений водою; мок
рий; розкйслий (відводи); 4) розм. п’яний як хлющ.
УУаіегІоо [,\уо:1з'1иі] п 1) геогр. н. м. Ватерлоо; 2) бйтва біля Ватерлоо; 3) перен. остання, вирішальна бйтва; 4) перен. розгром; іо тееі опе’з XV. зазнати поразки.
отаіег-шаіп ['\уо:іатеіп] п водопровідна магістраль.
^аіегтап ['\уз:ізтзп] п (рі^^т^п [-тап]) 1) човняр; перевізник; 2) любйтель водного спорту; весляр; яхтсмен; 3) водник; 4) водонос; водовоз; 5) працівнйк водопостачання; 6) пожежник; 7) амер. розм. підлабузник, прислужник.
ууаіегліапзйір ['\уо:іатап/ір] п 1) професія човняра (перевізника); 2) майстерне веслування; уміння управляти човном.
ууаіег-тагк ['\уо:іата:к] 1. п 1) позначка рівня водй; 2) мор. марка заглйблення; 3) водянйй знак, філігрань (на папері); 2. V робйти водяні знаки (на папері).
^аіег-тагкесі [ \уо:іата:кі] аф'. ~ рарег папір з водянйми знаками; філігранний папір.
5¥аіег-теа(кж ['\уо:іа,тедои] п заливна лука.
^аіег-теїоп [\уз:(з,те1зп] п бот. кавун.
^аіег-теіег ['\уз:із,ті:із] п водомір.
^аіег-тіїї ['\уз:іаті1] п 1) водянйй млин; 2) водопіднімальне колесо.
луаіег-топкеу ['\уз:1з,тлдкі] п глечик для водй з довгою вузькою шйй-кою.
5¥аіег-тои§е ['\уз:ізтаи8] п (рі \уаіег-тісе [-таїз]) зоол. водянйй щур (пацюк).
луаіег-тоиіЬ [ЧузгіатаиО] п шотл. гйрло рікй.
№іег-путрІі ['\уо.1а'піт£] п 1) міф. русалка, наяда; 2) бот. водяна лілія, латаття.
^аіег-рагііп£ [ \уз:іа,ра:Сід ] п вододіл.
^аіег-ріїїаг ['\уз:із,рі1з| п зал. гідравлічна колонка.
^аіег-ріре [ \уо:іараір] п 1) водопровідна труба; 2) кальян.
^аіег-ріапе |'\уз:1зр!еіп] п 1) гідроплан; гідролітак; 2) мор. площина ватерлінії; 3) геол. рівень ґрунтових вод’ водне дзеркало.
^аіег-ріапі [ \уо:Ор1а:пї] п водорість.
і¥аіег-роі ['\¥з:Орог| п 1) горщик (глечик) для водй; 2) поливальниця, лійка.
\¥аіег-ро5¥ег [\уз:1з,раиз] п гідроенергія; < ~ ріапі гідроелектрйчна станція.
іуаіег-рох ['\уз:Юрок8| п мед. вітряна віспа.
^аіегргооГ [ '\¥о:іарги:Л 1. п 1) непромокальний плащ; дощовйк; 2) водонепроникна тканйна; 2. аф водо-непроникнйй; непромокальний; водо-тривкйй; ~ зііскег непромокальний плащ; 3. V надавати водонепронйкності (непромокальності).
^аіег-ршпр ['хуоіарлтр] п водянйй насос, водяна помпа.
5¥аіег-диаке ['\уо:1ак\¥еік] п підводний землетрус.
^аіег-гаш ['\уз:ізгает] п тех. 1) гідравлічний удар; 2) водопіднімальний таран.
^аіег-гаі ['хузізгжС] п 1) зоол. водянйй щур (пацюк); 2) зоол. амер. хохуля; ондатра; 3) знев. корабельний пацюк (про моряка); 4) розм. портовйй босяк; 5) розм. морськйй розбійник; пірат.
^аіег-гаіе ['хуо.ЧагеїІ] п 1) плата за воду; тарйф водопостачання; 2) муніципальний податок на воду.
^аіег-гереііепі ['\¥3:1ап'ре1апі] аф 1) водонепроникнйй (про тканину тощо); 2) що не сполучається з водою (про речовину); гідрофобний.
^аіег-гере11іп£ ['\уз:іап,ре1ід] аф водонепроникнйй (тж \¥аіегргооГ).
^аіег-геіаіпіп£ [ '\уз:ізпЧешід ] аф водоспйнний; гідрофільний.
5¥аіег-8аі1 ['\уо:І98Єі1] п мор. водяне вітрйло.
У¥а(ег8саре [ '\уз:138кеір] п 1) вид на ріку (на море); морськйй пейзаж; 2) жив. марйна, морськйй краєвйд.
5¥аіег-8согріоп ['\¥о:іа'8ко:ріап] п ент. водянйй скорпіон.
^¥аіег-$еа1 ['\¥о:І98І:11 п тех. гідравлічна заслінка.
5¥аІег-8егрепі ['\уз:Сз,8з:рзпі] п водяна змія.
^аіег$1іе<1 ['\уз:із/єсі] п геол. 1) вододіл; 2) водозбірна площа; 3) басейн (ріки).
^аіегеїюоі ['\¥з:Со]и:С] п 1) водостічна труба; рйнва; стічна канава; 2) водяні гори (атракціон).
5¥аіег-8Іск [ '\уз:і38ік] аф заболочений (про грунт); неродючий через надмірну зволоженість.
^аіегайіе ['\уо:іа8аісі] 1. п 1) бік, обернений до водй; 2) (іке ~) берег, узбережжя; 2. аф 1) береговйй; прибережний; розташований на березі (вздовж узбережжя); 2) портовйй, береговйй (про робітника тощо).
5¥аіег-8кіег ['\уз:із,8кі:з| п водно-ЛЙЖНИК.
\¥аіег-8кііп§ ['\уз:із,8кі:ід] п водно-лйжний спорт.
^¥аіег-$кіп ['\уз:і38кіп| п шкірянйй мішок для водй; міх, бурдюк для водй.
Т¥аіег-8кі8 |'\уз:(38кі:г] п рі спорт. водні лйжі.
5¥аіег-8паке [ '\уз:і38пеік] п водяна змія (гадюка).

661
\уау
\уа(ег-8оак [Чузіззоик] V вимочувати у воді; просочувати водою.
^уаіег-зоІиЬІе ['\¥01з,зз1іиЬ1] асі] розчйнний у воді.
іуаіег-воисйу ['\уз:1з,8и:р] п кул. рй-ба, зварена у власному соку.
№іег-$роиі ['хуогіззраиі] п 1) водостічна труба; 2) метеор, водянйй смерч; 3) злйва.
іуаіег-зргіпз [ 'хуо.Чззрпд] п поет. джерело, ключ; струмок.
^уаіег-зргііе [ '\уз:138ргаі1] п водя-нйк, водянйй; дух водй; русалка.
5¥аіег-8ирр1у [ '\уо:1383,р1аі] п 1) водопостачання; 2) запас водй; < - тар гідрогеологічна карта; карта вододже-рел; ~ роіпі військ, пункт водопостачання.
луаіег-зузіет ['\уз:із,8і8йт] п 1) ріка з притоками; 2) водопостачання; водомережа.
5¥аіег-іаЬ1е [ \уз:іздєіЬ1] п 1) водяне дзеркало; водяна поверхня; 2) рівень ґрунтових вод; 3) архт. зливна плита; 4) придорожня канава.
^уаіег-іар ['\¥з:ізіаер] п водопровід-нйй кран.
^уаіеі!і§1іі ['\уо:ізіай] асі] 1) во-донепроникнйй; непромокальний; герметйчний; ~ Ьооіз непромокальні чоботи; ~ сотрагітепі мор. водоне-проникнйй (герметйчний) відсік; - іп-іе£гйу водонепронйкність; 2) перен. стійкйй до крйтики; що витрймує крй-тику; неспростовний; цілком обгрунтований; ~ аІіЬі незаперечне алібі; 3) яснйй, недвозначний.
іуаіегіі§Ьі$ ['\уз:ізіаіі8] п рі непромокальні (гумові) чоботи.
5¥аіег-іо5¥ег [ '\уз:ізДаиз] п 1) водонапірна башта; 2) амер. вогнегасник, шо використовується на велйкій висоті.
і¥аіег-<гоіі£Іі ['\уз:ізітзі] п поїлка (для худоби).
^уаіег-ШгЬіпе ['\уз:ізЧз:Ь(а)іп] п гідротурбіна, водяна турбіна.
іуаіег-уоіе |'\уз:ізуои1] п зоол. 1) водянйй щур (пацюк); 2) амер. ондатра.
^¥аіег-^¥а£(з)оп ['\уз:із,\уждзп] п 1) амер. бочка водовоза (тж \уаіег--сагі); 2) залізнйчна водоцистерна; < іо Ье оп ійе ~ жарт, кйнути пйти; заректйся (не) пйти.
^уаіег-ууауе [ \уо:і9\уєіу] п 1) (морська) хвйля; вал; 2) холодна завйвка.
іуаіег-іуау [ '\уз:із\уєі] п 1) водний шлях; іпіегпаііопаї ~з юр. міжнародні водні шляхй; 2) судноплавне русло; фарватер.
іуаіег-^уеед [ '\уз:(з\уі:б] п водорість.
^уаіег-^уііееі |'\¥з:із\уі:1] п водяне колесо.
іуаіег-іУІпзБ ['\¥о:іа\¥іі]х] п рі надув-нйй матрац (прйстрій) для плавання.
іуаіег-іуИсії ['\уо:із\¥іу] п 1) русал
ка; 2) амер. шукач водй (за допомогою гілки верби).
ууаіепуогк ['\уз.із\¥з:к] п 1) рі система водопостачання; 2) водоочисна (водопровідна) станція; 3) рі гідротехнічні споруди; водні споруди; фон-тан(и); 4) жарт, сльози, плач; 5) рі анат. провідні судйни; 6) рі мед. розм. нйрки; < іо іигп оп ійе ~ зал йтися сльозами, заплакати.
\уаіег-5¥огп ['\¥о:іо\¥о:п] асі] розмй-тий; зношений від вплйву водй; відполірований хвйлями (про камінь).
^уаіегу ['\уз:іап] асі] 1) водянйстий, водяний, водявий; рідкйй; ~ іеа слабкйй чай; а ~ Ьіие водянйсто-блакйтний колір; 2) перен. блідйй, безбарвний (про мову тощо); 3) поет, водний, водянйй; ~ \уа8іе морськйй простір; водна гладінь; 4) дощовйй; що показує на дощ; ~ сіоиб дощова хмара; 5) мокрий; повний сліз (про очі); ~ §агтепіз промоклий одяг; ~ еуез мокрі від сліз очі; ~ зкіп спітніла шкіра; 6) заболочений; 7) геол. водоносний (про шар грунту); < ~ §гауе (деаіЬ) смерть від утбплення; загйбель у морі.
ХУаП [хузі] п ч. ім'я Уотт (зменш, від \Уа1іег).
хуаіі [хузі] п ел. ват.
хуаПа^е ['хузікіз] п ел. потужність у ватах.
хуаіі-Ьоиг ['хузі,аиз] п ел. ват-годйна.
хуаПІе ['хузіЇ] 1. п 1) пліт, тин; 2) лозйна, хворостйна, прут; 3) збірн. лозняк, лоза, хворост; 4) сережка (у птахів); борідка (у півня); 5) жарт. подвійне підборіддя; 6) вус (у риби); 7) бот. австралійська акація (мімоза); 2. у 1) плестй (пліт, тин); 2) переплітати, сплітати (лозу); робйти з лозй.
хуаіііегі ['хузіісі] аф плетений; ~ Гепсе пліт, плетений тин.
хуаК1е$8 [ хузіііз] асі] ел. реактйвний, «безватний».
хуаіі1іп§ ['хузііп]] п 1) лоза, лозняк; 2) пліт, плетений тин.
хуаШпеіег ['хузі,ті:із] п ел. ватметр.
\¥аИу ['хузіі] п ч. ім'я Убтті (зменш, від ХУаІіег).
хуаиі [хуз:1] у розм. кричати; волати; репетувати, лементувати.
худує [хуєіу] 1. п 1) хвйля; вал; 2) рі (ійе ~з) поет, море, морська стихія; 3) перен. піднесення, хвйля; а ~ оГ епійизіазт (оГ іпбі^паііоп) хвйля ентузіазму (обурення); Ьеаі ~ спека; 4) махання, помах, змах (рукою); а ~ оГ ійе йапб змах рукй; сигнал рукою; 5) хвилястість, нерівність; паіигаї ~ кучеряве волосся; 6) завйвка: регтапепі ~ перманент; електрозавйвка; 7) фіз. хвйля; зеізтіс (ехріозіоп) ~ сейсмічна (вибухова) хвйля; габіо ~з радіохвйлі; созтіс габіо ~з космічне радіовипромінювання; 8) фіз. коливання; 9) рад. сигнал;
10) військ, атакуюча колона; ешелон, хвйля (десанту); іо аііаск іп -з наступати ешелонами; 11) текст, звйвис-тість, покрученість (волокна); < ~ сгезі гребінь хвйлі; ~ Гогт рад., телеб. форма сигналу (коливань); ~ тагкз мор. знаки прибою; ~ тесйапісз хвильова механіка; ~ гаи^е фіз. діапазон хвиль; ~ гау сейсмічний промінь; ~ зеїесіог рад. регулятор настроювання; іо Іазй ійе ~з марно боротися; 2. у 1) майоріти (про прапор); 2) колихатися, коливатися; хвилюватися (про хліб на полі тощо); гойдатися (про гілку); 3) махати, подавати знак (рукою); іо ~ а Гагехуеіі помахати рукою на прощання; 4) вй-тися, кучерявитися (про волосся); 5) завивати, закручувати (волосся); □ ~ аз іде, ~ ахуау відхилйти (рукою); відмахнутися (від чогось), відкидати; дати знак знйкнути (вййти).
іуауед [хуєіусі] аф хвилястий; завй-тий, кучерявий (про волосся).
хуауеЛгопі ['хуєіуігапі] п і) телеб. фронт хвйлі (сигналу); 2) військ, фронт ударної хвйлі ядерного вйбуху.
х¥ауе-8иі<1е ['хуеіудаїб] п рад. хвилевід.
^¥ауе-1еп£йі ['\уеіУІеі]0] п фіз. довжина хвйлі; < іо Ье оп ійе зате ~ розуміти одйн одного (з півслова); однаково дивйтися на речі.
5¥ауе1е88 [ хуєіуііз] аф гладкий, гладенький (про поверхню води); спокійний, без хвиль.
^уауеіеі ['\уєіу1іі] п 1) хвйлька; 2) рі брйжі.
^уауе-ііке ['\уеіУІаік] 1. ай] хвилеподібний; схожий на хвйлю; 2. асіу хвилеподібно; як хвйля.
іуауе-ііпе ['\¥ЄіУІаіп] п 1) мор. лінія хвиль; хвилеподібний відвід; 2) напрям пошйрення хвйлі.
іуауетеіег ['\уєіу,ґпі:із] п рад. хвилемір.
тузує-оЯ* [ \уєіу'з:£| п ав. заборона посадки.
уузуєг [Чуєіуз] 1. п 1) поодиноке дерево (після вирубки лісу); 2) вагання; нерішучість; 3) щйпці для завивання волосся; бігуді; 2. у 1) колихатися (про полум'я тощо); дрижати; 2) військ, похитнутися, податися; 3) майоріти (про прапор); 4) вагатися; виявляти нерішучість; 5) коливатися, хитатися.
хуауегег |'\уєіузгз] п нерішуча людйна.
У¥ауегіп£ |'\¥Єіузпі]] п вагання; нерішучість.
^уауегу [Чуєіузп] асі] 1) тремтлй-вий, мигтючий (про полум'я тощо); тремтячий (про голос); 2) що майорйть (про прапор); 3) нерішучий; хиткйй; нестійкйй; що вагається.
1УЯУЄ8ОП [ \уєіу8зп] п вантажі, що плавають на воді після загйбелі судна.

662
\уау
5¥аУе-ігои&Ь [\¥єіуіго:Л п мор. підошва хвйлі.
іуауііу ['хуєіуііі] асіу хвилеподібно, хвилясто.
5¥ауіпе$8 ['хуєіуіпіз] п 1) хвилястість; 2) звйвистість, рйфленість.
іуауу ['хуєіуі] аф 1) хвилястий; ~ ипдегііпіп^ підкреслювання хвилястою лінією; 2) хвилястий, кучерявий (про волосся)', 3) буремний, бурхлйвий (про море)', 4) мінлйвий; нестійкйй; хиткйй; 5) тех. рйфлений; 6) текст, гофрований, звйвистий (про волокно)', < ~ Ьгеаік мед. урйвчасте дйхання.
5У35УІ [\уо:1] 1. п розм. виття; зойк; 2. V вйти; лементувати; репетувати.
^уах [\уаекз] 1. п 1) (бджолйний) віск; тіпегаї - мінеральний віск, озо-керйт; 2) парафін; 3) вушна сірка; 4) мазь; зкі ~ лйжна мазь; зііску ~ липуча мазь (для лиж)’, 5) розм. воскова фігура; 6) розм. воскова свічка; 7) сургуч; 8) розм. грамофонна платівка; 9) садовий вар; садова замазка; 10) розм. прйступ гніву; іп а ~ в люті; їо §еі іпіо а ~ розлютуватися; 2. аф восковйй, вощений; < ~ сапдіе (іарег) воскова свічка; ~ доіі воскова лялька (тж про гарненьку жінку)’, ~ рарег вощений папір; вощанка; < ~ доііз бот. рутка; 3. V вощйти; іо ~ ікгеад вощйти нйтку (дратву); 4. V (разі \уахед; р. р. \уахед, \уахеп) 1) збільшуватися (про Місяць)', 2) ростй (про дитину)', збільшуватися; іо ~ іп 8І2Є апсі зігеп^ік ростй і міцнішати; 3) ітй (про час)’, ііте ~ед оп час ішов; 4) як дієслово-зв ’язка ставати, робйтися (звич. жарт.)’, іо ~ ап§гу розгніватися; іо ~ Гаі розжиріти; іо ~ деаГ оглухнути; іо - теггу розвеселй-тися; іо ~ іпді^папі обуритися; іо ~ оїд апсі ГееЬІе постаріти і одряхліти; ІО ~ 8ІГОП£ іп зрігіі бібл. зміцніти духом.
^уах-Ьеггу ['хужкзЬап] п бот. вощанка.
5¥ах-скапд1ег ['\уаек8,і/а:пд1а] п свічковйй фабрикант (торговець).
іуах-сіогії ['хужкзкІоО] п 1) клейонка, церата; 2) лінолеум.
^ахед [\ужк8і] аф вощений; ~ рарег вощений папір, вощанка; ~ Поогз навощена (натерта воском) підлога.
5¥ахеп ['хужкззп] 1. аф 1) схожий на віск; м’якйй (як віск); пластйчний; безбарвний; блідйй; ~ сотріехіоп восковйй колір облйччя; 2) піддатливий; що піддається вплйвові; 3) восковйй; навощений; 4) покрйтий воском; 2. р.р. від у/ах 4.
ууах-епгі [Лужкзепд] п дратва.
5¥ах-По\¥ег [хуаекз.ГІаиа] п воскова квітка (штучна).
№х-1і§Ь< [ уужкзіаіі] п воскова свічка.
ууах-тугіїе |'\ужкз,та:і1] п бот. вощанка.
^¥ах-раіпііп£ [ \уаек8,реіпііі]] п ен
каустика, живопис восковйми фарбами.
5¥ах-ра1т [’хужкз'раїт] п бот. воскова пальма.
5¥ах-8Іюі [ хужкз/оі] п церк. іст. свічковйй збір.
5¥ах-ігее ['\узекзігі:] п бот. сумах гумоносний.
5¥аХУ¥ІП£ [ '\УЖкз\У11] ] п орн. омелюх.
^ахіуогк ['\узекз\уа:к] п 1) ліплення з воску; 2) воскова фігура; 3) вйріб з воску; муляж; 4) рі паноптикум; галерея восковйх фігур.
^аху ['\узекзі] аф 1) схожий на віск; ~ раїїог воскова блідість; 2) перен. м’якйй, піддатливий; ~ регзоп м’яка (поступлива, вразлйва) людйна; 3) во-скоподібний; ~ согп воскоподібна кукурудза; ~ Гиеі парафінисте нафтопаль-не; 4) восковйй; 5) мед. амілоідний; ~ де^епегаііоп амілоідне переродження; 6) розм. розлючений; шалений; запальнйй, гарячий.
^уау [\уєі] 1. п 1) шлях; дорога; а ~ асгозз перехід; а ~ до\уп спуск; а ~ ир підйом; а ~ оиі вйхід; а ~ оиі оГ ійе \уоод вйхід із скрутного становища; а ~ ікгои^к прохід; ~ зі^паї шляховйй (колійний) знак; §еі оиі оГ ту ~ ! не заважайте мені!, геть з дороги!, Ьу ійе ~ на шляху; в дорозі; &оіп§ ту ~ ? нам по дорозі?; оиі оГ ійе ~ не по дорозі, осторонь; іо Іеад ійе ~ показувати дорогу, ітй попереду; подавати прйклад; іо §о (іо іаке) опе’з о\уп ~ перен. ітй своїм шляхом, діяти незалежно (самостійно); ікеге Ііез уоиг ~ ірон. з богом, Парасю; скатеркою дорога; 2) бік, сторона; напрям, напрямок; ікіз ~, ріеазе пройдіть, будь ласка, сюдй; іо Іоок іке оікег ~ дивйтися в інший бік; удавати, що не впізнаєш; 3) (амер. розм. тж рі) віддаль, відстань; а §геаі ~ велйка відстань; а Іііііе ~(з) недалеко; а 1оп§ ~(з) далеко; іі із а 1оп§ ~ Ггот кеге (ой) це далеко звідси; а 1оп§ ~з Ггот коте далеко від бать-ківщйни; аіі іке ~ Ггот іке Аііапііс іо іке Расійс від берегів Атлантики до самого Тйхого океану; аіі іке ~ Ггот А іо X амер. від (самого) початку до (самого) кінця; перен. повністю, до самісінького кінця; 4) рух уперед; хід; ипдег ~ мор. на ходу (тж перен.)’, іо §еі ипдег ~ відпливати, відходити; вй-їхати, вйрушити; здійснювати; пускати в хід; іо §аікег ~ набирати швйдкість; іо Іозе ~ знйжувати швйдкість; відставати; іо таке ~ просуватися уперед; іо кауе ~ оп рухатися уперед (про автомобіль, корабель)', 5) метод, засіб, спосіб; спосіб дії; І \уі11 Гшд (таке) а ~ іо до ікіз я знайду спосіб (як) зробйти це; уои \уі11 пєуєг тапа§е іі ікаі ~ так у вас нічого не вййде; іп опе ~ ог апоікег тим чи іншим способом, так чи інакше; іп іке зате ~ такйм же чйном; 6) звйчай, звйчка; особлй-
вість, характерна рйса; іі із поі кіз ~ іо Ье соттипісаііуе товарйськість не властйва йому; 7) спосіб (життя); іке Атегісап ~ оГ ІіГе американський спосіб життя; іо ііує іп а зтаїї ~ жйти скромно; 8) розм. галузь, сфера; заняття; іо Ье іп іке геіаіі ~ займатися роздрібною торгівлею; 9) відношення, аспект; Ьад іп еуегу ~ погано у всіх відношеннях; апу ~ в будь-якому вй-падку; іп еуегу ~ у всіх відношеннях; 10) стан, становище; \ує аге аіі іп іке зате ~ ми всі перебуваємо в однаковому становищі; іке Ьизіпезз із іп а Гіпе ~ фірма процвітає; іп іке Гатіїу ~ у цікавому стані, вагітна; зке із іп а іеггіЬІе ~ вона страшенно схвильована; 11) рі тех. полозкй, стапелі (на верфі)', 12) юр. право проходу (проїзду) (тж іке гі§кі оГ ~); < Ьу іке ~ до речі, між іншим; попутно; Ьу ~ оГ]окіп§ жартома; щоб пожартувати; Ьу ~ оГ Ьопдоп через Лондон; іп іке ~ іо Гаїї іп іоує готовий закохатися; іп іке ~ оГ таггіа^е з метою одружйтися; оиі оГ іке ~ незвичайний, неабйякий; іке оікег ~ гоипд (амер. агоипд) навпакй; іке ~з оГ Оод рел. шляхй Господні; іке XV. оГ іке Сгозз рел. хресний шлях; іо таке ~ Гог уступйти місце (дорогу); розступйтися; іо риі опезеіГ оиі оГ іке ~ старатися щосйли (що є духу), зробйти все можлйве; 2. аду амер. далеко; на деякій відстані; ~ Ьекіпд далеко позаду; ікеу аге ~ акеад оГ из вони набагато вйпередили нас; - Ьє1о\у значно нйжче; ~ Ьаск досить давно; ~ до\уп 8оиік далеко на півдні; ~ ир іп Сапада на півночі, в Канаді; 3. іпі тпру!
и'ау-ЬіІІ ['\уєіЬі1] п 1) спйсок паса-жйрів; 2) маршрут (туристичний тощо); 3) амер. (транспортна) накладна; 4) подорожня, подорожній лист.
5¥ау-Ьоагд [ '\уеіЬо:д| п гірн. тонкйй прошарок.
^ауГаге [ЧуєіГєз] п подорож, мандрівка.
ууауГагег ['\уеі,Гєага] п книжн. подорожній; мандрівнйк.
ууауГагіпй ['\уеі,Гєапі]] 1. книжн. п 1) мандрівка, мандри; 2) бібл. дорога, шлях; 2. книжн. аф мандрівнйй, мандруючий; ~ тап подорожанин, подорожній.
і?ау£оіп£ ['\уеі,доші]] аф що від’їжджає (відходить, відбуває).
5¥ау§оозе |'\уеіди:з] див. \¥ауг§оозе.
ууауіаід [\уеі'1еід] разі і р. р. від \уау1ау.
^уауіау [\уеі'1еі] у (разі ір. р. \уау!аід) 1) підстерігати, улаштовувати засідку (на когось); 2) розм. перехопйти по дорозі; зупинйти (для розмови); 3) блокувати, перепинйти (шлях); забарикадувати.
ц'ау-іеауе |'\уєі1і:у) п юр. 1) право проходу (проїзду) (по чужій землі);
\уау
663
ууеа
2) право прокладати труби (кабель тощо); 3) дозвіл на політ над територією; 4) плата за право проходу (проїзду, польоту тощо); 5) гірн. оплата транзиту по чужих вйробках.
5¥Зу1Є88 ['\¥Є1118] аф непрохіднйй, важкйй через бездоріжжя.
^ау-шакег [\уеі,теіко] п піонер; першовідкривач; першопрохбдець.
^ау-тап ['\¥еітоп] п (рі хуау-теп [-топ]) зал. колійний обхідник.
^ау-тагк ['\уеіта:к] п вказівнйй стовп (на дорозі); віха; орієнтйр.
^аутепі [ \¥еітопї] V 1) горювати, ремствувати, побиватися; 2) ридати; лементувати.
ууау-оиі |'\¥еґаиі] 1. аф амер. розм. 1) чудовий, надзвичайний, приголомшливий; 2) відірваний від життя; 3) задурманений наркотиками; 2. асіу амер. розм. самовіддано, від щйрого серця.
^ау-ра$$еп£ег ( '\уєі, раезіпдзз] п амер. попутний пасажир, попутник; пасажйр, що входить (виходить) за вимогою.
^ау-розі ['\¥еіроизІ] п дорожній вказівнйй стовп.
і¥ау-8ІіаЛ [Л¥Єі/а:Гі] п гірн. сліпйй стовбур.
ууау-зісіе [ Чуеїзаід] 1. п (ійе ~) 1) узбіччя дороги; придорожня смуга; обочина, край; 2) обріз дороги; 2. аф придорожній; ~ іпп постоялий (заїжджий) двір; ~ ігеез придорожні дерева; ~ \¥ЄЄд придорожній бур’ян.
^¥ау-8іаііоп [ '\уєі 'зіеі/п] п амер. проміжна станція; полустанок; зупйнка «на вимогу».
ууауїЬот ['\¥еі0о:п] п бот. жостір.
^ау-ігаіп ['\уєіігєіп] п амер. поїзд, що зупиняється на всіх станціях; при-міськйй поїзд; розм. електрйчка.
і¥ау-іір ['\уеі'лр] ад] амер. розм. 1) відмінний, чудовий; шикарний; вй-шуканий; розкішний; 2) високий (про громадське становище).
туауіуапі ['\¥епуод] аф Г) норовлй-вий; свавільний; непокірний; капрйз-ний; ~ тоод прймхи, капрйзи; ~ зоп непокірний син; 2) мінлйвий, непостійний; ~ Гаїе зрадлйвість долі; ~ оріпіопз несталість (мінлйвість) поглядів (думок); 3) заблудлий, заблудний; зло-чйнний; ~ §іг1 неповнолітня повія; ~ тіпог неповнолітній злочйнець.
ууау^агдеп [ '\уеі,\уо:дп] п шляховйй (дорожній) інспектор; доглядач шосейних доріг.
5¥ау-^¥І8Є ['\уеі\¥аіх] аф амер. розм. 1) що знає дорогу (про коня); 2) перен. що знає всі входи і вйходи.
5¥ау-5¥І8Єг [ \уеі,\уаіга] п одометр, вимірювач відстані.
і¥ауі¥О<1е [\уеі\уоид] п іст. воєвода.
і¥аумч>де8Йір |'\уеі\уоид/ір] п іст. воєводство.
^ау-^ош ['\¥Єі\уз:п] аф стомлений подорожжю (про мандрівника).
^ау-^огі [ '\уєі\уо:і] п розм. бот. очний цвіт.
ууауг^оозе ['\уеіхди:8] п свято друкарів (відзначається обідом, пікніком).
Х¥-<1ау ['длЬЦшдеї] п військ, день вйсадки десанту.
уие [\уі:] ргоп регз. ми; хує оГіеп єуєп до пог кпо\у \¥Йаі \ує \уап( часто буває, що ми навіть самі не знаємо, чого хочемо; \ує аге оГ Ійе оріпіоп ійаі... на нашу думку; аз \ує зау... як кажуть...
ц^еак [\уі:к] аф 1) слабкйй, слабйй, кволий; тендітний; а ~ іеат слабка команда; іо §го\у ~ слабшати; 2) поганий, недостатній; ~ роіпі (зрої) ура-злйве (слабке) місце; ~ іп зреіііп^ слабкйй в орфографії; ~ іп іпіеііесі (іп ійе йеад) розумово неповноцінний; придуркуватий; 3) нерішучий; безвільний; ~ сйагасіег слабохарактерний; ~ тап безвільна (нерішуча) людйна; ~ геГизаІ нерішуча відмова; - зиггепдег здача по-зйцій через нерішучість; ~ \уі11 слабка воля; безвілля; ~ іп зрігіі слабкйй духом; 4) непереконливий, необгрунтований, хиткйй; ~ ехсизе непереконливе вйправдання; ~ 1о§іс слабка логіка, нелогічне міркування; 5) рідкйй, водя-нйстий; неміцнйй; ~ іеа слабкйй (неміцнйй) чай; ~ \уіпє легке (неміцне) вино; 6) в’ялий, невиразний (про стиль тощо); 7) збіднений (про горючу суміш); 8) фон. ненаголошений, редукований (про звук); другорядний (про наголос); 9) бірж, знйжуваний (про ціни тощо); ргісез аге ~ ціни продовжують знйжуватися; ~ детапд Гог §оодз слабкйй попит на товари; < ~ соаі гірн. крихке вугілля; ~ йапд карт, слабка рука, погані карти; ~ кпеез безхребетність; легкодухість; - рісіиге фот. блідйй знімок; ~ геГгасііоп фіз. низьке променезаломлення; ~ зізіег амер. розм. боягуз; ~ аз а саі слабосйлий; ~ аз \уаіег слабенький; слабохарактерний; ійе ~ег зех слабка (прекрасна) стать (про жінок).
^¥еак-Ьгаіпе(і ['\УІ:к'Ьгешд] аф придуркуватий.
^еакеп ['\уі:кп] V 1) ослабляти; іо ~ \¥іпе \¥іій \¥аіег розводити вино водою; 2) слабшати, слабішати; 3) розм. піддаватися, здаватися (на умовляння тощо); вагатися; не витрймувати (характеру); 4) бірж, знйжуватися, зменшуватися (про ціну, курс).
^¥еакепіп£ ['\уі:кпіі]] аф що ослабляє; що слабшає.
^еак-еуед [ '\уі:к'аід] аф підсліпуватий; із слабкйм (поганим) зором; слабозбрий.
луеак-йеадед [ Чуі:к'йедід] аф 1) придуркуватий; 2) безвільний; 3) що легко п’яніє.
^¥еак-*іеагіе<1	[ '\уі:к'йа:1ід]	аф
1)	м’якосердий; 2) легкодухий, малодушний.
^¥еак-кпее(1 [ '\уі:кпі:д] аф легкодухий, малодушний; нерішучий.
і¥еак1іпе8$ [ '\уі кііпіз] п кволість, недолугість; хвороблйвість; тендітність (будови).
5¥еак1іп£ ['\уі:к1іі]] п 1) слабка (квола) істота; 2) слабовільна (легкодуха) людйна, квач.
^еакіу ['\уі:кіі] 1. аф 1) кволий, хвороблйвий; тендітний; 2) слабкйй, нестійкйй (морально); 2. слабко, слабо.
У¥еак-тіп(іе(1 |'\¥І:к'татдід] аф 1) слабовільний, безхарактерний; легкодухий; нерішучий; 2) слабоутиний, недоумкуватий, придуркуватий; розумово неповноцінний.
ууеакпе88 ['\уі:кпіз] п 1) слабкість, слабість, кволість; тендітність; ~ оГ тетогу мед. ослаблення пам’яті; ійе ~ оГ оїд а§е стареча неміч; ~ оГ Ьгаіп-ро\уег придуркуватість, недоумкуватість, пришелепкуватість, обмеженість; ~ оГ тіпд мед. слабоумство; 2) недостатність; ~ іп зсйоїагзйір слабка ерудйція, недостача вченості; 3) нерішучість; в’ялість; безвілля; 4) непереконливість, необгрунтованість; 5) уразлйве місце; недолік, вада; 6) прйстрасть, схйльність (до чогось — Гог); 7) бірж, знйження (цін); бездіяльний настрій (про стан ринку, ціни).
^¥еак-8І£ІНе(і ['\уі:к'8аііід] див. \уеак--еуед.
ууеак-зрігіїед [.к'зріпіід] аф легкодухий, малодушний.
^¥еак-і¥І11е(і ['\¥І:к'\¥і1д] аф слабовільний.
ц^еаі [\уі:1] 1. п 1) добробут; достатки; 2) благо, добро; благоденство, розкошування; ійе риЬІіс (ійе §епега1) ~ загальне добро (благо); Гог ійе ~ оГ зтЬ.’з зоиі заради чийогось добра (блага); іп ~ апд июе і в щасті і в біді; 3) багатство, володіння; 4) смуга, рубець (від удару батогом); 2. V посмугувати, пошмагати.
Л¥еа1(і [\уі:1д] п 1) поет, ліс, хаща; 2) поля і луки; 3) (Ійе XV.) Уїлд (район Південної Англії).
^еаіііі [\ує10] п 1) багатство; а тап оГ ~ багатій, багач; іпіеііесіиаі ~ духовне багатство; Іо роззезз ~ бути багатим; 2) сйла; безліч; велйка кількість; а ~ оГ деіаііз велйка кількість подробиць; а ~ оГ ідеаз безліч думок; а ~ оГ \уіі невичерпна дотепність; а ~ оГ деер йаіг розкішне волосся; а дісііопагу \¥іій а ~ оГ ехатріез словнйк з безліччю прйкладів; 3) процвітання, достаток; щастя; благополуччя; 4) збірн. матеріальні цінності; багатства; Ійе - оГ Ійе осеапз багатства океанів, скарбй морів; 5) особйсті
і¥еа
664
\уеа
властйвості працівника (тж регзопаї
5¥еакЬу ['хуєіОі] 1. п (Ше ~) збірн. багатії, багачі; 2. асі] 1) багатий, заможний; - соипігу багата країна; ~ тап багатій, людйна з велйким статком; 2) ряснйй, велйкий, багатий (на щось — іп); Іап^иа^е ~ іп ргоуегЬз мова, багата на прислів’я; 3) цінний.
5¥еап [\уі:п] 1. п діал. дитйна; немовля; 2. V 1) відлучати від грудей (дитину); відлучати від матері (теля тощо); 2) відучувати (від чогось — Ггот, а\уау Ггот, оГ); іо ~ зтЬ. Ггот а каЬіі відучйти когось від звйчки.
5¥еапег ['\уі:пз] п відлучене теля (лоша тощо).
5¥еап1іп£ ['\уі:п1іі]] п 1) дитйна, щойно відлучена від грудей; 2) відлучене теля (лоша тощо).
ууеароп ['хуерап] 1. п 1) зброя; Ше аіотіс ~ атомна зброя; ~з оГ тазз дезігисііоп зброя масового знйщення; 2) військ, бойовйй засіб; засіб ураження (ракета тощо); 3) (Ше XV.) військ. атомна бомба; 4) знаряддя, засіб; Ше зігіке аз а роїііісаі ~ страйк як полі-тйчне знаряддя; 5) біол. засіб самозахисту (у тварин, комах); < ~ етріа-сетепі військ, вогнева точка; позйція вогневого засобу; - ріі амер. військ. одиночний окоп; ~ ігаіпіп§ військ, стрілецька підготовка; 2. V озброювати.
5¥еаропе(1 ['хуерапд] асі] озброєний, ^еаропеег [,\уера'та] п військ. 1) зброяр; 2) інженер, що готує атомну бомбу до скидання.
іуеаропігаіюп [,\уерап(а)і'геі1п] п озброєння; оснащення зброєю.
5¥еароп1е$з ['хуерапііз] ай} 1) беззбройний; неозброєний; 2) беззахйс-ний, безборонний; що не має засобів самозахисту (про тварину).
іуеаропгу ['\уеропп] п військ, озброєння, бойова техніка.
ууеаг І [\уєз] 1. п 1) носіння (одягу); іп ~ що носиться; модний; ікіз із по\¥ іп §епега1 ~ це тепер усі носять; сіоікез Гог еуегудау ~ повсякденний (буденний) одяг; а дгезз Гог зиттег ~ літня сукня; Гог зеазіде ~ для пляжу (про одяг); 2) зношування; іо зко\у ~ зносйтися, пошарпатися; 3) носкість; міцність; ікеге із зіііі тиск ~ іп ікезе зкоез ці черевйки ще довго носйти-муться; 4) одяг, одежа; хуогкіп^ ~ робочий одяг, спецодяг; Ьеаск ~ пляжний одяг; зіиткег ~ нічні сорочкй (піжами); < ~ ГаЬгісз тканйни для одягу; ~ ІіГе військ, строк носіння (обмундирування); ~ регГогтапсе носкість; ~ гезізіапсе зносостійкість; ~ апд іеаг знос, зношення; амортизація; ек. зношення основного капіталу; ~ апд іеаг оГ ІіГе боротьба за існування; 2. у (разі у/огє; р. р. \уогп) 1) бути одягненим (у щось); носйти (одяг тощо); І кауе поікіп§ іо ~ мені нема чого надіти; \укаі до ікеу
~ іп Рагіз ікіз зиттег? що цього літа носять у Парйжі?; 2) перен. тримати, носйти; іо ~ опе’з кеад кі$к вйсоко тримати голову; задирати голову; іо ~ а Гашоиз пате носйти славетне ім’я; 3) мати (вигляд); ке \уогє а ігоиЬІед Іоок у нього був схвильований вйгляд; іо — а Гасе оГ ру сяяти від радощів; 4) зношувати; протирати; стирати; пробивати; розмивати; іке \уаіег каз \уогп а скаппеї вода промйла канаву; іо ~ а ігаск асгозз а Гіеїд протоптати стежку через поле; 5) зношуватися; стиратися, протиратися; розмиватися; 6) носйтися; витрймувати носіння; бути міцнйм; §оод Іеаікег \уі11 ~ Гог уеагз гарна шкіра носиться роками; 7) перен. зберігатися; 8) ставати якймсь (при зношуванні); іо ~ зтооік згладжуватися); іо ~ ікіп стоншуватися; 9) стомлювати; виснажувати; 10) наближатися, ітй (про час); іке дау ~з іо\уагдз ііз сіозе день закінчується; 11) проводити, коротати (час); 12) шотл. просуватися, пробиратися (кудись); 13) шотл. заганяти (овець тощо); 14) привчати; підводити (до чогось); 15) геол. вивітрюватися; зазнавати ерозії; 16) тех. спрацьовуватися; □ ~ а\уау стирати(ся); зникати; повільно тягтйся (про час тощо); ~ йо^уп стирати; зношувати; переборювати, долати (опір тощо); ~ оГГ стирати (ся); знйщувати; пом’якшуватися; проходити, минати (про горе тощо); ~ оп повільно тягтйся (про час); роздратовувати, діяти на нерви; - оиі знбшувати(ся); вичерпуватися (про терпіння тощо); зістаріти(ся); постаріти; вйснажити; < іо ~ опе’з кеагі оп опе’з зієєує не вміти приховувати своїх почуттів; іо ~ іке Кіп§’з (іке <?иееп’з) соаі служйти в (англійській) армії; іо ~ іке сгауаі розм. бути повішеним; 3. V (разі і р. р. \уогє) мор. робйти поворот через фордевінд.
^уеаг II [\ую] п гребля; загата (тж \уєіг).
ууеагаЬІе ['\УєагаЬ1] 1. п звич. рі предмет одягу; 2. асі] придатний для носіння (надівання).
іуеагег ['\уєага| п власник (одягу); той, що вдягнений (що носить одяг).
іуеагіе$ ['шіапх] п розм. нудьга.
5¥еагіГиі ['\уіапГи1] асі] 1) нуднйй, скучнйй; стомливий; 2) нудьгуючий, знуджений; 3) стомлений, вйснажений.
і¥еагііе$$ [ хуізпііз] асі] поет, невтомний.
^еагііу [ пізнії] асіу 1) стомливо; нудно, скучно; 2) стомлено, втомлено; іо зау зтік. ~ сказати щось стомлено.
іуеаг-іп [ \уєапп] п тех. припрацю-вання.
ууеагіпезз [Чуізппіз] п 1) втома, стомленість; 2) стомливість; нудьга.
мгеагіпз [ ууєагп]] 1. п 1) носіння (одягу); (іке) июгзе Гог ~ зношений,
поношений; 2) знос; зношення; < ~ аррагеї одяг; готовий одяг; ~ сарасііу зношуваність, спрацьовуваність; ~ предмети одягу; ~ циаіііу зносостійкість; ~ іезі вйпробування на зношення; 2. асі] 1) стомливий; ~ іоигпеу стомлива подорож; ~ оссираііоп виснажлива робота; 2) нуднйй, скучнйй; ~ сотрапіоп набрйдливий супутник; 3) зношуваний (про дорожнє покриття тощо).
5¥еагізоте ['\уіапзат] асі] 1) стомливий; стомлюючий; виснажливий; 2) набрйдливий; нуднйй; одноманітний; надокучливий; нестерпний (про біль тощо).
^еаг-ргооГ ['\уєарги:Г] асі] 1) зносо-стійкйй; стійкйй проти спрацювання; 2) довговічний.
5¥еагу ['\уіап] 1. асі] 1) стомлений, натруджений, натомлений; ~ іп коду апд тіпд стомлений фізйчно і духовно; ~ \уіШ гезізіапсе стомлений від опору; 2) знемагаючий від нудьгй, знуджений, нудьгуючий; іо таке ~ набридати; І ат ~ оГ іі мені це набрйдло; 3) стомливий, набрйдливий; нуднйй; ~ \уаіі стомливе чекання; 4) що втратив терпіння, зморений (від чогось — оГ); 5) невеселий, нерадісний, ~ ІіГе безрадісне життя; 6) бібл. трудящий, тру-джений; XV. ХУіІІіе розм. нероба, гуль-тяй, ледацюга; 2. V 1) стомлювати; набридати; іо - зтЬ. \уіШ ідіе скаііег набридати комусь пустйм базіканням; 2) стомлюватися; знемагати від нудьгй; □ ~ Гог сумувати; прагнути, жадати; іо ~ Гог циіеі жадати спокою.
іуеагуіпз ['пізнії]] асі] 1) стомливий, стомлюючий; 2) нуднйй, скучнйй.
^уеазапд [ \уі:2зпд] п розм. глотка, горлянка.
^¥еа$е! ['\уі:х1] 1. п 1) зоол. горностай; ласиця, ласка; 2) проноза, пролаза, пройда; 3) розм. донощик; підглядач; підлабузник, підлесник, догідник; ~ июгдз амер. навмйсна двозначність (неясність) у вйсловах; 2. V 1) амер. розм. виляти, крутйти; ухилятися, уникати; відмежовуватися (тж ~ оиі); 2) розм. доносити; бути інформатором.
5¥еазе1-Гасе<1 ['\уі:х1Гєізі] асі] з гострими і неприємними рйсами облйччя; носатий.
мгеаШег |'\¥еда] І. п 1) погода; Гіпе (диіі) ~ гарна (хмарна) погода; Ьгокеп ~ нестійка (мінлйва) погода; гои§к ~ непогода; негода; буря; іка\уіп§ -відлйга; &геазу ~ мор. туманна погода, туман; 2) шторм; буря; негода; ипдег зігезз оГ ~ через несприятливу погоду; через шторми; ргоіесііоп а^аіпзі іке ~ захист від негоди (холоду тощо); 3) мор. навітряний бік; іо кауе іке ~ (о() мор. ітй з навітряного боку; перен. мати перевагу (перед кимсь); обійтй,
іуеа
665
ууеЬ
обдурити (когось); 4) нахил площини крила вітряка; < Аргії ~ нестійка (перемінна) погода; мінлйвий настрій; Кіп^’з (риееп’з) ~ чудова погода; сонячний день; іп ійе ~ під відкритим небом; ипдег іЬе ~ нездоровий, хворий; у біді; без грошей; амер. напідпйтку; 2. аф 1) що стосується погоди; ~ а^е-іп£ старіння під впливом атмосферних умов; ~ $І£П прикмета погоди; 2) метеорологічний; синоптйчний; ~ тез-за^е (герогі) метеозведення; ~ оЬзегуа-ііоп метеорологічне спостереження; ~ оїїісег військ, офіцер метеослужби; 3) мор. навітряний; ~ гоїі крен на навітряний борт; < ~ деск мор. верхня відкрйта палуба; ~ Ьеїт мор. прагнення приводитися до вітру; ~ зігір прокладка у вікні (у дверях) (для тепла); буд. налйчник, лйштва; ~ уапе флюгер; ~ \уіздот знання прикмет погоди; 3. V 1) витрймувати, зносити, переносити (тж ~ оиі, ~ іЬгои^Ь); 2) мор. проходити на вітрі; обходити з навітряного боку; 3) піддавати атмосферному вплйву; 4) зазнавати атмосферного вплйву; 5) геол. вивітрюватися).
^уеаіЬег-Ьеаіеп ['\¥еба,Ьі:Гп] 1) пошкоджений бурею (штормом, негодою); 2) бувалий, пошарпаний; 3) що побував у біді; загартований (про людину); 4) обвітрений; засмаглий.
^уеаіЬегЬоапі ['хуедаЬзісі] п 1) мор. навітряний борт; 2) буд. шалівка.
5¥еаіЬегЬоаг(ііп£ [\уеда,Ьо:сііі]] п буд. 1) шалювання; 2) шалівка.
^¥еайіег-Ьоші<1 [ '\уедоЬаипд] аф за-трйманий негодою (штормом).
іуеаІІіег-Ьгаіпесі ['\уедаЬгеіпд] аф легковажний.
^¥еаІІіег-Ьгее<1ег [ \уеда,Ьгі:сіо] п за-тйшшя перед грозою.
іуеаІІіег-Ьигеаи ['\уедзЬ]иа'гои] п бюро погоди; метеорологічна служба.
^уеаіЬег-сЬагі ['\уеда'Ца:і] п сино-птйчна (метеорологічна) карта.
і¥еа<*іег-с1оі*і [ \уедак1о:0] п мор. обвіс; захиснйй брезент.
^уеаіЬегсоск ['\уедакзк] 1. п 1) флюгер; 2) непостійна, безпринцй-пна людйна; 3) розм. метеоролог; 2. аф 1) схожий на флюгер; 2) нестійкйй; непостійний; безпринцйпний; 3. V 1) установлювати флюгер; 2) бути флюгером (покажчиком) (чогось).
м'еайіег-гігіуеп [\¥еда,сіп¥п] аф гнаний бурею (вітром, негодою).
іуеаі1іеге<1 [\¥едад] аф 1) що вй-тримав шторм (про корабель); 2) перен. загартований; бувалий (про людину); 3) шо зазнав атмосферного вплйву; 4) геол. вйвітрений; 5) буд. з рйнвою для дощової водй.
іуеаікег-еуе [ хуедагаї] п 1) здатність передбачати погоду; 2) пйль-ність; настороженість; (о кеер опе’з ~ ореп бути обережним.
М'еаіііег-Геші ['\¥едаГепб] у заст. ховатися від негоди.
луеаіЬег-Гогесазі ['\¥едаТо:ка:8і] п метеор, прогноз погоди.
^¥еаі1іег-£а£е ['\уедодеідз] див. \¥еаіЬег-£аи£Є.
5¥еаіЬег-£аіі£Є [ 'хуедадеісіз] п 1) мор. положення з навітряного боку; 2) перен. перевага; іо Ьауе іЬе ~ оГ мати перевагу (перед чимсь); ітй з навітряного боку.
5¥еа(Ьег-£Іазз ['\¥едад1а:з] п барометр.
5УеаіЬег-Ьеа(1е(1 ['\¥еда'Ьесіісі] аф легковажний; «вітер у голові (свйше)».
5УеаіЬегіп£ ['хуедапі]] п 1) буд. скіс для стікання дощової водй; зливнйк; 2) геол. вивітрювання, ерозія; 3) дефляція; 4) витрймування (деревини); 5) військ, самодегазація.
5¥еа(ЬегІ2Є [Чуедагаїг] у 1) робйти непромокальним (вітронепроникнйм, погодостійкйм); 2) герметизувати (ізолювати) від атмосферного вплйву.
^уеаіЬегІу ['\уеба1і] аф мор. здатний тримати круто до вітру без знесення під вітер.
^уеаіЬегшап ['\уедатаеп] п (рі \уеаіЬегтеп [-теп]) розм. метеоролог, синоптик.
5¥еаЙіег-тар ['\уедатжр] п синоп-тйчна карта (тж \¥еаіЬег-сЬагі).
5¥еаіЬег-тои1(1іп£ ['\уедзутои1дп]] п архт. слізнйця.
5¥еа(Ьего1О£у [,\¥едУго1асізі] п рідк. метеорологія.
5¥еа(Ьег-ргооГ ['\уедорги:Л 1. ай] 1) захйщений від негоди; що захищає від атмосферного вплйву; ~ Ьоизе добре утеплений будйнок; ~ іаскеі непромокальна тепла куртка; ~ зиіі спецодяг для особлйво несприятливих по-гбдних умов; 2) стійкйй проти атмосферного вплйву; погодостійкйй; < ~ сопіаіпег герметйчна тара; 2. у 1) захищати від негоди (від атмосферного вплйву); 2) зробйти непромокальним (вітронепроникнйм); 3) герметизувати; ізолювати.
^еаікег-ргорЬеі ['\¥еда,ргоГіі] п синоптик, завбачник погоди.
туеаіЬег-героії [ 'шебап, ро:і] п метеорологічне зведення.
5¥еаЙіег-зег¥Ісе ['\уедо, ззіуіз] п служба погоди.
^¥еа<1іег-$і(іе ['ууебазакі] п мор. навітряний бік; навітряний борт (судна).
^уеаіЬег-зіаіп ['хуедазіеіп] п 1) вй-цвіле місце; 2) патьок (на стіні).
^еаіііег-зіаіпесі ['ууедазГешд] аф 1) вйцвілий (від сонця); 2) з плямами, з патьоками (від дощу).
іуеаікег-зіаііоп ['\¥еда,8іефі] п метеорологічна станція.
і¥еаікег-$1гір ['\уедазіпр] у 1) ущільняти двері (вікна) (повстю тощо);
2)	ізолювати; герметизувати (оббивкою тощо).
^уеаіЬепуеаг ['хуедохуєа] п збірн. одяг від негоди; плащі; захисні (вітрові) куртки.
5¥еаОіег-5¥І8Є ['\¥еда\¥аіг] аф 1) що знає прикмети погоди; що вміє передбачати погоду; 2) перен. що вловлює зміни в громадській думці; що відчуває, кудй вітер віє.
іуеаіЬег-ууогп ['\¥еда\¥О.п] ай] що потерпів від негоди (непогоди); пошарпаний (порваний) бурею.
5¥еауе [\¥І.у] 1. п 1) текст, ткацьке сплетіння; 2) розм. узор, візерунок, вй-робка (тканини); 2. у 1) хитатися; гойдатися, погойдуватися; 2) махати, розмахувати; сигналізувати (прапорцем тощо); З.у (разі хуоує; р. р. \уоуєп) 1) ткати; 2) плестй; сплітати; уплітати; іо ~ а Ьазкеі плестй кошик; 3) перен. розм. вигадувати, плестй, торочити (язиком); 4) сплітатися, переплітатися; зливатися, з’єднуватися; 5) снувати, шастати; ітй звйвистим шляхом; 6) плестй узор (у танці); 7) військ, розм. ухилятися, викручуватися.
^уеауег ['\уі:уз] п 1) ткач; ткаля; 2) військ, винйщувач супроводу.
^уеауііщ ['\уі:уіі]] п 1) ткацтво; ткання; соііоп ~ вйготовлення бавовняних тканйн; 2) плетіння; Ьазкеі ~ плетіння кошиків; \уігє ~ вйготовлення дротяної сітки; 3) кін. нестійкість зображення (тж ~ оГ іта§е).
5Уеахеп(е(і) ['\уі:гп(сі)] а^вйсохлий; зморщений (тж \уі2еп(ед)).
^уеЬ [\уєЬ] 1. п 1) павутйна, паву-тйння; 2) тканйна; сувій (штука) тканйни; 3) текст, тканий вйріб; 4) текст, трикотажне полотно; 5) перен. сплетіння, сітка, мережа; ~ оГ гаіігоадз мережа залізнйць; іЬе ~ оГ ІіГе поет, нйтка життя; доля лю-дйни; 6) тасьма; шнур; 7) рулон (паперу); 8) перетинка (у качки тощо); 9) анат. сполучна тканйна; 10) радіомережа, телемережа; 11) буд. пере-мйчка, простінок; 12) тех. стержень (рейки); 13) тех. ребро (балки); 14) тех. диск (колеса); 15) тех. полотно (пилки); 16) тех. щока (кривошипа); 17) с. г. лезо лемеша; 2. у 1) обплітати павутйнням; плестй павутйну; 2) перен. заманювати в сітку, втягувати, затягувати (в тенета); обплутувати тенетами (брехні тощо).
\УеЬЬ [\уєЬ] п ч. ім ’я Уеб (зменш, від ХУеЬзіег).
\уеЬЬе(1 [\уеЬб] аф 1) зоол. перетинчастий, лапчастий; 2) затягнутий па-вутйною; 3)анат. що має сполучну оболонку.
ууеЬЬе(і-Гіп£ЄГ8[ Ч\еЬфГп]д92] п мед. синдактилія.
^УеЬЬе<1-іое8 ['\УеЬбДои2| див. \уєЬ-ЬЄСІ-Г1П£ЄГ8.
5УеЬЬіп£ ['\уеЬіі]| п 1) текст, ткана
ууєЬ
666
\¥ЄЄ
стрічка; тасьма; тканий пояс; еіазііс ~ резйнка; тасьма з гумовою жилкою; 2) текст, тканйна; 3) вшськ. розм. спорядження; 4) мед. синдактилія, зрощення пальців; < ~ тоік ент. меблева (кімнатна) міль.
5¥еЬЬу ['\уєЬі] ай] 1) павутйнний; що нагадує павутйну; 2) зоол. перетинчастий, лапчастий.
5¥еЬ-еуе ['\уеЬаі] п мед. птерйгій.
5¥еЬ-еуе(1 І'АУеЬаід] аф мед. хворий на птерйгій.
У¥еЬ-Гіп£еге(і ['ууеЬ'Гіддасі] аф мед. хворий на синдактилію (зрощення пальців).
ууєЬ-Гооі ['\¥еЬ£иі] п (рі \уеЬ-£ееі [-Гі:і] 1) перетинчастоногий птах; водоплавний птах; 2) амер. орегонець, «водоплавець» (жарт, прізвисько мешканця Орегону); < \¥. 8іаіе амер. «Водоплавний штат» (жарт, назва штату Орегон).
>уеЬ-Гоо<Є(1 ['\уеЬу£иікі] асі] з перетинчастими лапами; ~ Ьігсіз орн. пе-ретинчастоногі.
ууеЬ-тасЬіпе ['\уєЬґпзДі:п] див. \уєЬ--рГЄ88.
уиеЬ-рге88 ['\уеЬрге8] п друк, рулонна друкарська машйна.
і¥еЬ-ргіпііп£ [ЧуеЬ'Ргтіїр] п друк. друк на рулонній друкарській машйні.
\¥еЬ-$а\¥ ['\уеЬ80:] п лісопйльна рама; рамна (лучкова) пйлка.
ууєЬбієг [Ла/єЬбіз] п ткач; ткаля.
ууєЬ-іоєсі ['\¥еЬ'іоид] аф 1) зоол. з перетинчастими ногами, лапчастий; 2) мед. хворий на синдактилію.
У¥ЄЬ-\¥ЙЄЄІ [ '\уєЬ\уі:1] п дйскове колесо.
уиеЬ-уиогш ['\УеЬ\Уо:т] п гусінь, що випускає павутйну.
^¥Є<1 [\уесі] 1. п розм. 1) застава; 2) ставка (у грі); 3) заклад (у парі)', 4) рідк. заручник; заложник; 2. V бйтися об заклад, закладатися; 3. V (разі хуєсісієсі; р. р. \уес1с1ес1, \уєсі) 1) одружуватися, женйтися (на комусь)', вййти заміж (за когось)', вступйти в шлюб; брати шлюб; 2) вінчати; видавати заміж; одружувати, женйти; (о ~ опе’8 сіаи^кіег іо а іеаскег віддавати дочку заміж за вчйтеля; 3) сполучати, поєднувати (з чимсь — іо).
і¥е’(і [\уі:сі] розм. скор. від \ує Над, \ує зкоиід, у/є \¥ои1д.
¥УЄ<і<іе<і [ Чуєсіісі] аф 1) подружній; ~ раіг подружжя; ~ іоує кохання між чоловіком і дружйною; ту ~ \уі£є моя законна дружйна; 2) відданий (чомусь — іо), прихйльний (до чогось — іо); ~ іо кіз \¥огк закоханий у свою працю; іо Ье ~ іо саіатііу бути вічним невдахою; 3) нерозрйвно зв’язаний; ~ Ьу соттоп іпіегезіз зв’язані спільними інтересами.
Л¥Є(І<ІІП£ [’\УЄСІ11]] п 1) весілля, одруження; скигск ~ вінчання; теткегз
о£ іке - гості на весіллі; 2) річнйця весілля (одруження); \уоосієп ~ дерев’яне весілля (5-та річниця)', ііп ~ олов’яне весілля (10-та річниця)', сгузіаі ~ кришталеве весілля (15-та річниця)', скіпа ~ фарфорове весілля (20-та річниця)', зііуєг ~ срібне весілля (25-та річниця)', §о1деп ~ золоте весілля (50-та річниця)’, діатопд ~ брильянтове (діамантове) весілля (60-та або 75-та річниця)’, 3) шлюб, одруження; < ~ аппоипсетепі оголошення про одруження; ~ сегетогу церемонія одруження; весільна церемонія; ~ Гіхіп^з (Гіх) амер. розм. весільне (вінчальне) вбрання (нареченої)’, ~ іпуііаііоп запрошення на весілля; ~ іоитеу весільна подорож; ~ ргезепі (§іГі) весільний подарунок; ~ 8ЄГУІСЄ церк. обряд вінчання.
\¥Є(і(ііп§-ЬеІІ8 [ 'хуесіїдЬеіх] п рі весільні дзвони.
5¥Є(і(ііп£-ЬгеакГа8і [ '\уебп] , ЬгекГззі] п весільне поштування; прийом гостей після шлюбу (в будь-який час дня).
\¥Є(Мпі£-саке ['\уес!ідкеік] п коровай; весільний пиріг.
мге(і(ііп£-саг(і ['\уедіі]ка:д] п повідомлення про шлюб (що розсилають знайомим).
№(і(ііп§-(іау ['\¥е<йі]сіеі] п 1) день весілля; 2) річнйця одруження.
^Є<1(ІІП£-(ІГЄ8$ ['\¥Є<І11]СІГЄ8] п весіль-на (вінчальна) сукня.
5¥Є(кПп£-ґа¥оиг ['\уєс!іі]у£єіу9] п бант дружка (боярина).
і¥Є(і(ііп£-Геа$і [ '\уебп]£і:8(] п весільний бенкет; весільне гуляння; весілля.
5¥е<1(ііп£-£агтепі ['\уес1п]уда:т9пі] п 1) бібл. шлюбне вбрання; 2) перен. готовність до участі (в чомусь).
і¥е<1<1іп£-тагс*і ['\уедіі]та:і/] п весільний марш (звич. Мендельсона).
5¥еіі(ііп£-гіп£ ['хуедідпді п обручка, обручальний перстень.
^¥Є<І£Є [\¥едз] 1. п 1) клин; (о сігіує (іо Гогсе) а - забивати клин; епіепп& ~ перен. початок важлйвих подій; 2) щось клиноподібне; а ~ о£ саке трикутний шматочок торта; 3) військ, бойовйй порядок кутом уперед; 4) метеор. гребінь, язйк; а соїсі ~ язйк холодного повітря; а ~ о£ кі§к ргеззиге гребінь високого тйску; 5) мат. трикутна прйзма; ~ кеу тех. шпонка, загвіздок; ~ зкоез танкетки (черевики)', іке (кіп епсі о£ (ке ~ перший крок (до чогось)’, ~ \¥гіііп£ клинопис; 2. у 1) закріпляти клйном; 2) розколювати за допомогою клинка (тж ~ арап, ~ азипсіег, ~ орел); 3) утйскувати; заганяти ( в тісне приміщення)’, уклйню-вати; протйснутися (кудись); 4) двоїти шкіру; □ ~ іп уклйнювати(ся); іо ~ опезеІГ іп утискатися; влізати; ук-лйнюватися; ~ оії розштовхувати; ~ ир гірн. заклйнювати, забивати клинкй.
^¥Є<І£е-8Ііаре<1 [ '\уесіз/еірі] аф клиноподібний, клинчастий.
^¥Є(І£еі¥І8Є [ '\уесіз\¥аіг] айу клиноподібно; клйном.
іує(І£іє8 і'хуєсізіх] прірозм. танкетки (черевики).
і¥Є<І£Іп£ [ '\уес!зід ] п тех. заклйню-вання, заплішування; ~ оиі геол. вйхід на поверхню.
\Уе(І£І¥ОО(1 [ '\¥ЄСІЗ\¥иСІ] п веджвуд (вид фарфору; тж ~ \уаге).
не(І£у ['\уес1зі] аф клиноподібний.
^еШоск [хуесіїок] п книжн.
1)	шлюб; скіїдгеп Ьогп іп ~ діти, народжені в шлюбі; скіїсігеп Ьогп оиі оГ ~ позашлюбні діти; 2) подружнє життя; 3) шлюбна обітниця; пута Гіменея.
\¥е<іпе§<іау [ Чуєп2с1і] п середа; оп ~ у середу; Ооод (Но1у)~ середа на страсному тйжні.
уиее [\уі :] 1. п шотл. невелйка кількість; \уаіі а ~ почекайте хвилйнку; 2. аф (сотр \уєєг; зир \уєєзі) малесенький, крйхітний; а ~ Ьіі трошки; ~ Іад малюк; а ~ дгор оГ \укізку ковточок віскі; іке ~ Гоїк гноми.
[\уі:с1] 1. п 1) бур’ян; 2) водорість; 3) дикоросла рослйна; 4) (іке ~) тютюн (тж Іпдіап ~, 8ооікіп§ ~); іо дга§ іке ~ палйти, затягуватися; 5) (іке ~) розм. сигара; 6) (іке ~) амер. розм. марихуана; 7) розм. худюща і довготелеса людйна; 8) розм. шкапа; 9) рі жалоба, траур; 10) траурна пов’язка, креп на рукаві; 11) поет, одяг, вбрання; 12) рі амер. розм. стиляжний чоловічий костюм; < ~ Гі^кіег с. г. культура, що глушить бур’ян; 2. у 1) полоти; знйщувати бур’ян; 2) очищати; позбавляти; 3) вибраковувати; 4) розм. очищати кишеню; вйтягти (гроші); іо ~ а ригзе вйтягти гаманець з сумки; □ ~ а^уау виполювати, ви-смйкувати (бур'ян); - оГГ амер. розм. відраховувати (гроші); витягувати (гроші з чужої кишені); ~ оиі виполювати (бур'ян); проріджувати, проривати (рослини); перен. очищати, усувати, виривати; ~ іо амер. розм. давати гроші (особл. друзям); розщедрюватися.
і¥ее<1ег ['\уі:сіа] п 1) полільник, сапальник; 2) с. г. розпушувач; культиватор.
1¥ЄЄ(ІЄГУ ['\УІ:СІ9Г1] п 1) збірн. бу-р’янй; 2) поле, заросле бур’яном.
и'ее<1-£гоигп ['\¥І:с1дгоип] аф зарослий бур’яном; забур’янений; бур’янй-стий; засмічений (про землю).
^¥ее<11іеа<1 [ '\уі :сікесі] п амер. розм. курець марихуани.
^¥ее<1-1іоок ['\уі:сікик] див. \уєєс!іп£--коок.
У¥ее(1т£ [ \уі:сіід] п 1) с. г. полоття, поління; прополювання (бур 'яну); проріджування, проривання (рослин); 2) перен. очйстка; викорінювання; усування (непотрібного); 3) амер. розм.
УУЄЄ
667
\¥ЄІ
дрібна крадіжка; < ~ Гогк с. г. полільна вилка; ~ йаггоу/ с. г. прополювальна борона.
^ее<1іп£-Ьоок [ '\уі:сііі]Ьик] п с. г. полільна мотика, сапа.
Л¥ее<і-кі11ег [ '\уі:сі,кіІ9] п гербіцйд.
5¥ЄЄ(1ІЄ88 ['\УІ:СІ118] асі] вільний від бур’яну, незабур’янений.
5¥ЄЄ(11ІП£ ['\УІ:СІІП]] п 1) бур’янець, бур’янина; 2) заморений, здихля.
5¥ее(1у ['\¥І:сіі] асі] 1) зарослий бур’яном; засмічений (про землю); 2) кволий, слабйй, недолугий (про людину, тварину); вйснажений і довготелесий; 3) одягнений у траур (особл. про вдову).
іуеек [\уі:к] п 1) тйждень; іп а ~ через тйждень, за тйждень; ~ аГіег ~ тйждень за тйжнем; Ьуо іітез а - двічі на тйждень; ~ Ьу ~ щотйжня; іо-дау ~ рівно через тйждень; рівно тйждень тому; іо-тогго\у ~ через тйждень із завтрашнього дня; уезіегсіау ~ тйждень тому від учорашнього дня; - іп, ~ оиі цілими тйжнями, безперервно; ке саше Ьаск Заіигсіау ~ в суботу буде (був) тйждень, як він повернувся; МопЗау ~ у понеділок на тому тйжні; 2) робочий тйждень, \ує \уогк а 40-йоиг ~ у нас сорокагодйнний робочий тйждень; •> іоо Іаіе а ~ жарт, надто пізно.
5¥еек<1ау, ^еек-гіау [\уі:ксіеі] п будень, буденний день; ~ зєгуісє церк. денна відправа у будні; зал. розклад поїздів на робочі дні.
і¥еек-еп<1 [ \уі:к'епсі] 1. п 1) уїк--енд, кінець тйжня, дні відпочйнку з п’ятниці (суботи) до понеділка; 1оп§ ~ тривалий уїк-енд (з п ’ятниці до вівторка); 2) прийом гостей, що приїжджають на уїк-енд; ~ уізііогз ті, що приїжджають на уїк-енд (на дачу, до моря тощо); < ~ агіізі (раіпіег) худо-жник-аматор; ~ Ьа§ (сазе) невелйкий саквояж; ~ ііскеіз пільгові квиткй для відпочиваючих (на поїзд тощо); ~ \уаг-гіог військ, розм. резервіст, що проходить військову підготовку одйн день напрйкінці кожного тйжня; 2. V відпочивати в дні уїк-бнду; проводити дні відпочйнку (уїк-£нд); іо ~ аі зеа-- зісіе виїжджати на уїк-е'нд на морське узбережжя.
і¥еек-еіі(іег [Чуігк'епсЬ] п 1) відпочиваючий в уїк-енд; \ує йауе тапу ~з йеге на уїк-енд сюдй приїжджає багато людей; 2) невелйкий саквояж (чемодан).
ууеек-1оп§ ['\уі:к'1оі]] асі] що триває цілий тйждень; ~ йоіідау тижнева відпустка.
^уеекіу [ \¥І:к1і] 1. п тижневик; щотижневе періодйчне видання; 2. асі] 1) щотижневий; ~ риЬІісаііоп щотижневе видання; тижневик; 2) тижневий; - \уа&ез зарплата за тйждень, тижневий
заробіток; 3. асіу щотйжня; раз на тйждень.
5¥еек-пі£кі [ '\уі:кпаіі] п буденний вечір; ніч (вечір) будь-якого дня, крім неділі.
^¥еек-о1<1 [ \уі:к'ои1с1] асі] тижневий (про строк); а ~ сйіїсі дитйна, що на-родйлася тйждень тому; ~ пє\уз звістка, одержана на минулому тйжні.
5¥еек-5¥огк ['\уі:к\уа:к] п іст. праця орендаря на поміщика; відробіток.
^¥ее! [\уі:1] п 1) розм. вир; чорторйй, водоверть; 2) риб. верша.
5¥ееш [\уі:т] п шотл. печера.
5¥ееп [\уі:п] у поет. 1) думати, вважати; уявляти; І ~ я вважаю; по-моєму; 2) очікувати; сподіватися; 3) мріяти (про щось — оГ, Гог).
5¥еепіе ['\уі:ш] п амер. 1) копчена сосйска; 2) розм. перепона; 3) груб. негідник, сволота.
^¥еепу	п амер. копчена со-
сйска.
уиеер [\уі:р] 1. п 1) (часто рі) плач; ридання; іо іигп оп ійе ~з розм. роз-ревтйся, зайтйся плачем; 2) вологість; вйділення вологи; запотівання; 2. у (разі і р. р. \уері) 1) плакати; іо ~ Гог Іоу заплакати від радості; іо ~ \уіій раіп плакати від болю; іо ~ опезеІГ іо зіеер заснути в сльозах; 2) ридати; 3) вкриватися краплями; запотівати; запітніти; тектй; крапати; виділяти вологу; просочуватися; 4) мед. мокнути (про екзему); 5) оплакувати (когось — Гог); □ ~ а\уау проплакати; вйплакати (горе); ~ Ьаск вйплакати (прощення); ~ гіомп плакати до вечора; ~ оиі вйплакати; іо ~ опезеІГ ош вйплакатися; ~ оуєг оплакувати; плакати, тужйти (за кимсь).
ууеерег ['\¥І:ра] п І) плакса, плакун; 2) плакальник; плакальниця; 3) траурна пов’язка, креп на рукаві (на капелюсі); 4) рі крепова вуаль (вдови); 5) рі білі траурні манжети; плерези; 6) амер. розм. жалісливий твір (про роман тощо); 7) церк. той, що кається; спокутник; 8) водостік; рйнва; 9) рі довгі бакенбарди.
^еер-ЬоІе ['\уі:рйои1] п водовідвід -нйй отвір.
іуееріе ['\уі:рі:] п розм. жалісливий твір (про роман тощо).
^уееріпз ['\уі:ріі]] 1. п 1) плач; сльози; 2) запотівання; покриття краплями; 3) просочування водй; 2. асі] 1) плачучий; що проливає сльози; ~ зкіез поет, плачлйве небо, дощ; 2) покрйтий вологою (краплями); запітнілий, запотілий; що крапає; що протікає; 3) мед. мокнучий; ~ ес/егпа мокнуча екзема; 4) бот. плакучий; ~ Ьігсй плакуча береза; ~ \уі11о\у плакуча верба; Сгозз церк. іст. хрест покаяння (каяття); іо соте йоте Ьу \¥.
Сгозз гірко покаятися, пошкодувати про вчйнене.
5¥ееріп£-£аз [ \уі ;ріі]дж8] п сльозо-точйвий газ.
^¥ееріп£]у [ '\уі;ріі] її] аду із сльозами (на очах); крізь сльози; плачлйвим голосом.
^уееріп£-гіре ['\уі:ріі]'гаір] асі] готовий заплакати; на грані сліз.
^уееру ['\уі:рі] 1. п жалісливий твір (про п’єсу тощо); 2. асі] 1) слізлйвий, плаксйвий; сльозоточйвий; 2) розм. мокрий; що крапає; що протікає (просочується).
^уеезЬу [ асі] ірл. крйхітний.
5¥ееі [\уі:і] V 1) заст. знати, відати; 2) щебетати; цвірінькати.
^уееі1е85 ['\уі;і1із] асі] заст. незнаючий; що не знає (не відає).
^ееі-^ееі [\уі:Ьуі:і] п розм. наждачний папір.
^уєєуєг ['\уі:уз] п зоол. морськйй дракон.
^уєєуіі ['\уІ:уі1] п ент. довгоносик.
Л¥ееуі11е<1 ['\уі;уі1с1] асі] пошкоджений довгоносиком (про зерно).
^уееуііу ['\уі:уі1і] асі] с. г. заражений довгоносиком (про зерно тощо).
ууєГі [\уєГі] п 1) текст, утік, піткання; 2) розм. тканйна; 3) хмарка; серпанок; імла.
ауєГієй 1'\уєГїіс1] асі] текст, тканий. іуєЬєє ['\уі:йі:] п розм. іржання.
\¥еЬгшасЬі ['уєата;кі] п нім. вермахт.
^уеі§Ь [\уєі] у 1) зважувати; іо ~ §гаіп зважувати зерно; іо ~ опезеІГ зважуватися; 2) обдумувати, обмірковувати; оцінювати; іо ~ а ргорозаі обміркувати (обговорйти) пропозйцію; 3) важити; іі ~з Гоиг іопз це важить чотйри тонни; 4) мати вагу (значення); впливати; 5) порівнювати; зіставляти (з чимсь — \уіій, а§аіпзі); 6) вйсоко цінувати; поважати; 7) рідк. піднімати з дна моря (судно тощо); іо ~ зйір піднімати затонуле судно; □ ~ (іомті обтяжувати; переважувати; гні-тйти; ~ іп спорт, зважувати (боксера) до змагання; зважувати (жокея) після змагання; ~ оиі відважувати, розважувати; спорт, зважувати (жокея) до змагання; ~ ир зрівноважувати; піднімати (важелем); розм. оцінювати (людину); ~ ироп обтяжувати; гнітйти; ~ ууіііі впливати (на рішення).
і¥ЄІ£ЬаЬ1е [ '\уеіаЬ1] асі] шо піддається зважуванню; що може бути зважений.
ц^еі^Ьа^е ['хуєікіз] п плата за зважування; ваговйй збір.
мгецЦі-Ьеат |'\уеіЬі:т] п коромисло терезів; безмін.
ууеІ£Й-Ьох ['\уеіЬзкз| п вагарня.
У¥ЄІ£Й-Ьгі(і§Є [\¥Є1ЬгіСІЗ] п мостові ваги; ваги-платформа.
^еі^Ьесі [у/еїд] асі] І) зважений; ~
5¥ЄІ
668
5УЄІ
апсі \¥гарресі теаї фасоване м’ясо; 2) обтяжений, пригнічений; ~ сіохуп Ьу §гіе£ пригнічений горем.
х¥ЄІ&Ьег ['\уеіа] п 1) той, що зважує, вагар; вагарка; 2) ваги.
№І£Іі-1іои$е ['хуеіЬаиз] п вагарня.
\¥ЄІ£И-іп ['хуєі'ш] п 1) зважування (боксера) до змагання; 2) зважування (жокея) після змагання.
5¥ЄІ£Іііп£ ['\уепі]] п 1) зважування; сопїгої ~ повторне зважування; 2) мор. знімання з якоря.
х¥ЄІ£Ьіп£-еп£Іпе [ '5¥ент), епсізіп] п ваги для важких вантажів.
і¥ЄІ£Іііп£-іпас1іте ['\¥Єііг)тдДі:п] п 1) ваги для важких вантажів; 2) авто-матйчні ваги.
5¥ЄІ£Іі1оск ['хуеііок] п амер. шлюз для зважування.
і¥ЄІ£к-іпап ['хуєішжп] п (рі \уєі§Ь--теп ['теп]) гірн. вагар.
і¥ЄІ§Ь-та$іег ['\уеі,та:8їа] п вагар; старший вагар.
^¥ЄІ§Ь-оиі ['хуеі'аиї] п зважування (жокея) до змагання.
Х¥ЄІ§Ь8 [\уеіг] п рі (вжив, з дієсловом в зіп& і рі) розм. ваги.
№І£Іі-$са1е ['\уеі8кеі1] п 1) шалька терезів; 2) рі терези.
хуєі^Ьї [хуєії] 1. п 1) вага; зресійс ~ питома вага; Ье із їхуісє ту ~ він удвічі важчий від мене; ипіі оГ ~ одинйця вагй; іо риі оп ~ поправлятися, набирати вагу; товстіти; іо Іозе ~ втрачати вагу; худнути; іо зеїі Ьу ~ продавати на вагу; 2) одинйця вагй; міра вагй; ароїЬесагіез ~ аптекарська вага; 3) правильна (повна, потрібна) вага; 4) вантаж; навантаження; тиск; вага; деасі ~ тех. власна вага; ~ рег ахіе навантаження на вісь; 5) перен. тягар (турбот тощо); 6) значення, важлй-вість; сйла; 7) вплив, авторитет; теп оГ ~ впливові люди; 8) тяжкість (обвинувачення тощо); 9) гйря; а кііо^гат ~ кілограмова гйря; 10) штанга (важка атлетика); 11) спорт, вагова категорія (тж ~ саіе^огу); 12) текст, вага тканйни; < ~ а11о\¥апсе ком. скйдка на недовагу; ~ гаііо вагове співвідношення; іо іЬго\¥ опе’з ~ аЬоиі триматися зарозуміло; задаватися; 2. V 1) робйти важчим; навантажувати, збільшувати вагу, обважнювати; підвішувати гйрю (грузйло); 2) обтяжувати (чимсь — хуіїЬ); 3) підмішувати, домішувати (для ваги); 4) надавати вагй (сйли); 5) надавати певного напряму; 6) зважувати, важити; визначати вагу; 7) перен. оцінювати (результати); □ ~ (Іомп тягтй вниз, відтягувати; пригинати; обтяжувати (турботами тощо).
^¥ЄІ§Ьі-с1оск ['хуеіїкіок] п годйнник з гйрями; ходики.
л¥ЄІ£Іііе<1 ['хуєіікі] асі] 1) обтяжений; з вантажем; з грузйлом; 2) середньозважений (у статистиці).
х¥ЄІ§Ьіі1у ['\уєііі1і] асіу 1) важко; відчутно; 2) ваговйто; важлйво; авторитетно.
х¥ЄІ&Ьііп£ ['\уєіііі]] п 1) вантаж, навантаження; 2) грузйло; 3) обважнен-ня; обважнювання; 4) текст, привісна речовина для поважчання шовку.
^еі§М1е$$ ['\¥Єіі1і8] асі] невагомий.
Х¥ЄІ&ЬЇІЄ88ПЄ88 ['\УЄ1ІІ18П18] П НЄВЗГО-мість; зіаіе о£ ~ стан невагомості.
отеі§М-1іІЇег ['\уєіі,1і£Ь] п спорт. важкоатлет; штангіст, гирьовйк.
х¥ЄІ&Ьї-1іГїіп£ ['\уєіі,1ійіт)] п спорт. важка атлетика.
5¥ЄІ&Ьі-р1аіе [ '\уеіір!еіі] п платформа вагів.
\¥ЄІ&Ьіу ['хуєііі] асі] 1) вагомий; ва-жлйвий; ~ геазоп вагома причйна; ~ аг^итепі переконливий доказ (аргумент); ~ оріпіоп авторитетна думка; 2) обтяжливий, тяжкйй; ~ гезропзіЬі-Ііііез обтяжливі обов’язки; ~ ргоЬІет складне питання; 3) важкйй, громізд-кйй; здоровенний; ~ зіерз важкі кроки, важка хода.
ХУеішаг ['уаїта:] п геогр. н. м. Вей-мар.
ууєіг [\уіз] 1. п гребля; загата; водозлйв; 2. V загачувати; будувати греблю.
л¥еіг(і [хуізсі] 1. п шотл. 1) доля; фатум; приречення; 2) фатальний вйпадок; таємнйча (надприродна) подія; 3) страшна помста; фатальна відплата; 4) провіщання; передвістка; завбачення; прикмета; 5) замовляння, заклинання; 6) чаклун; віщун; 7) (XV.) відьма; богйня долі, парка; 2. асі] шотл. 1) фатальний, згубний; 2) таємнйчий, надприродний; потойбічний; 3) розм. дйвний; химерний, чудернацький; фантастйчний; незрозумілий; < їЬе
8І8ІЄГ8 відьми, богйні долі, парки; 3. V шотл. зумовлювати, обумовлювати, визначати (наперед); ~ед їо приречений (на щось), призначений долею.
^¥еіг<11у ['уд/ізсііі] асі] шотл. 1) щаслйвий, удачливий; доленосний; 2) чаклунський; таємнйчий, надприродний.
ууеіг(іу ['\уіасіі] п амер. розм. 1) дивак, чудна людйна; 2) дйвна (дйка) річ; маячня.
м^еізепЬеііпег ['\уаі2пЬаіта| п амер. розм. 1) всезнайко, всезнайка; 2) ірон. розумаха.
ХУеізтаппіап ['уаізтаепюп] асі] біол. вейсманістський; ~ їЬеогу теорія Вейс-мана, вейсманізм.
\¥еІ8таппі8Ш ['уаізтатгт] п біол. вейсманізм.
Х¥е1сЬ [\¥ЄІ/] див. ХУеІзЬ.
хуєісЬ |\ує1(] див. \ує1$Ь.
хуеісоте ['ууеікат] 1. п 1) прийом (гостя); гостйнність; гостйнний (шй-рий) прийом; (о Гіпсі а геаду ~ бути гостйнно прййнятим; їо §іує а хуапп
~ щйро приймати (привітати); 2) привітання; їо Ьід ~ вітати (гостя); 2. асі] 1) бажаний, приємний; довгожданий, довгоочікуваний; ~ §иезї бажаний (до-рогйй) гість; ~ пе\¥8 приємна (довгождана) звістка (новина); їо таке а регБоп ~ гостйнно прийняти когось; 2) ргесі. що має право (дозвіл) корйстуватися (розпоряджатися) (чимсь); уои аге ~ їо апу Ьоок іп ту ІіЬгагу можете взяти будь-яку кнйжку з моєї бібліотеки; < уои аге аЬуауз ~ аї оиг Ьоизе ми завждй раді бачити вас (у себе); уои аге ~ ласкаво просимо; будь ласка; не варто подяки (у відповідь на подяку); ~ Ьоте з приїздом; поздоровлення з приїздом; 3. V 1) вітати (гостя); гостйнно (щйро) приймати; їо ~ зтЬ. аї опе’8 Ьоте щйро (гостйнно) приймати когось у себе (вдома); їо ~ а Ггіепсі Ьоте поздоровити друга з поверненням додому; 2) вітати, схвалювати; їо ~ а ріап схвалювати план; 4. іпі ласкаво просимо; просимо завітати (тж уои аге ~).
хуєШ [\ує1с1] 1. п тех. 1) зварювання; 2) зварнйй шов, зварне з’єднання; 2. у 1) тех. зварювати(ся) (про з'єднання металу); 2) перен. згуртовувати, об’єднувати; їо ~ а паїіоп згуртувати країну (народ).
хуеШаЬіІіїу [,\ує1сЬ'Ьі1іїі] п тех. зварюваність.
Л¥е1<1е<1 [ \уе1сіісі] асі] тех. зварений, зварнйй.
ууе!(іег ['\уе!сіа] п 1) зварник, зварювач; 2) зварювальний агрегат.
і¥е1<1іп§ ['\уе1с1іі]] п тех. зварювання; зварка; ~ госі присаднйй прутик.
Л¥еі<11е£$ ['\¥ЄІс11і8] асі] тех. безшовний; ~ їиЬе безшовна труба.
5¥е1(1тепі ['\уе1с1т9Пї] п зварнйй вй-ріб.
ХУеІгіоп ['\уе1сіап] п ч. ім’я Уелдон. ууеІГаге [ЧуєіГєо] п 1) благополуччя, добробут; достаток; Гог їЬе ~ оГ їЬе реоріе для блага народу; 2) благодійність; праця для поліпшення побуту (бідних, бездомних тощо); < XV. 8їаїе пол. держава загального достатку; ~ ойїсег уповноважений для нагляду за колйшніми неповнолітніми злочйнця-ми.
\¥ЄІГагІ8т ['хуеІГєапгт] п пол. лінія на створення держави загального достатку; політика запровадження соціального забезпечення, безкоштовної медйчної допомоги (освіти тощо).
Л¥е1к [\уе!к] V діал. 1) нйкнути, хи-лйтися; блякнути (про квітку); 2) нй-шити, псувати (рослину).
і¥ЄІкіп |'\уе1кш] п поет, небо, небозвід; їо гепд їЬе ~ зчиняти неймовірний гамір (галас).
^¥е11 [\ує1] 1. п 1) колодязь; 2) кри-нйця; джерело, ключ; струмок; 3) водойма, водоймище; 4) рі мінеральні води (курорт); 5) перен. джерело, кла-
іує’1
669
5¥ЄІ
дезь (знань тощо); 6) сходова клітка, сходи; 7) шахта ліфта; 8) гірн. свер-дловйна; 9) тех. відстійник, зумпф; 10) місця адвокатів (в англійському суді)', 11) добро; благо; усе добре; І \¥Ізк уои ~ я бажаю вам добра; 12) (Іке ~) збірн. здорові; 2. аф (сотр ЬеПег; зир Ьезі) 1) звич. ргед. здоровий; іо Гееі ~ почувати себе здоровим (добре); із ке ~ ог ііі? він здоровий чи хворий?; ~ ЬаЬіез здорові діти; І ат ргасіісаііу а ~ тап я практично здоровий; 2) ргесі. добрий, гарний, хороший; іі із ~ \уйк кіт у нього все гаразд; іі \уои!д Ье ~ іо азк регтіззіоп слід було б попросйти дозволу; іі июиід Ье ~ іо іпциіге добре було б довідатися; < ~ апд §оод ну й чудово; тим краще; 3. адч (сотр Ьеііег; зир Ьезі) 1) добре; гарно; відмінно; вдало; благополучно; іо зреак Еп^іізк ~ добре розмовляти по-англій-ському; іо ікіпк ~ оГ зтЬ. бути гарної думки про когось; ргеііу ~ досить добре; іо ііує ~ жйти в достатку; іо соте оП* ~ добйтися успіху; іо іигп оиі ~ закінчйтися благополучно; іо §о ~ іо-£еійег гармоніювати; підходити одйн до одного; іо Ье доіп§ ~ видужувати; ~ заід! гарно сказано!; 2) гарненько, як слід, як годйться; ехатіпе ійе ас-соипі ~ перевірте рахунок як слід; 3) дуже, вельми; І Ііке кіт ~ він мені дуже подобається; 4) значно, далеко; ~ Ьаск далеко назад; далеко позаду; 5) цілком, повністю; 6) розумно; справедлйво; ґрунтовно; < аз ~ крім того, на додаток; також; аз ~ аз так само, як; ~ апд ігиіу ґрунтовно, сумлінно; ~ а\уау на ходу; розм. напідпйтку, ледь стоячи на ногах; ~ ипдег розм. п’яний; ~ теі! яка приємна зустріч!; іо до опезеІГ ~ ні в чому собі не відмовляти; аіі’з ~ ійаі епдз ~ присл. усе добре, що добрий кінець має; кінець — ділу вінець; 4. V 1) підніматися (про воду; тж ~ ир); 2) закипати (тж ~ ир); 3) бйти ключем, хлйнути джерелом; брйзками (тж ~ оиі, ~ Гогій); □ ~ оуєг переповнюватися; лй-тися через край; 5. іпі ну!; \уйаі пехі? ну, й що далі?; по\у іеіі те аіі аЬоиі іі ну, а тепер розкажіть мені все про це; ~, \уйаі пє\уз? ну, що нового?; ~ ійеп? ну й що?; ~ ійеп ну так!
іує’П [\уі:1] розм. скор. від \ує зкаїї, \ує \уі11.
ууеіі-асяиаіпіед ['\уе1а'к\уеіпіід] аф 1) добре знайомий (з кимсь, чимсь — \уіій); 2) обізнаний.
ууеііасіау [ \уе1а'деі] іпі на жаль!; та ба!; лелечко!
'¥ЄІІ-а<ІУІ$е(і ['\уе1ад'уаі2д] аф 1) розважливий, розсудливий; розумний; ~ тап обачна (розсудлива) людйна; ~ асііоп обміркований (вйваже-ний) вчйнок; 2) при своєму (повному) розумі.
луеІІ-аПесіед [ хуеІаТекіїд] аф 1) до-брозйчлйвий; прихйльний; 2) надійний, благонадійний; добромйсний, з добрими намірами; 3) удаваний, облудний.
5¥е11-аіте(1 ['хуеі'еїтд] аф влучний; що влучив у ціль.
\¥е11аш1 [хуеіапд] п ч. ім'я Уеленд.
ууе11-араі(і [Чуеіа'реїд] аф задоволений, вдоволений.
5¥е11-арроіпіе(1 [ '\уе1Уроіпіід] аф добре споряджений; добре устаткований (обладнаний).
5¥е11-агтед [Чуе1'а:тд] аф добре озброєний.
^уе11-а$$огіе<1 ['\¥е1а'зо:іід] аф добре підібраний.
^еііа^ау ['\ує1з'\уєі] іпг на жаль!; яка шкода!
5¥ЄІ1-Ьа1апсе(1 ['\уе1'Ьж1апзі] аф 1) урівноважений, стійкйй; сталий; 2) спокійний; урівноважений; стрйманий, вйтриманий; 3) пропорційний; гармонійний; збалансований.
л¥ЄІ1-Ьесоіпіп£ [' \ує 1 Ьі 'клтії] ] аф підхожий, правильний; що відповідає (чомусь).
Л¥е11-Ье1іауе<1 [ '\уе1Ьі'кеіуд] аф добре вйхований, ґречний, бездоганної поведінки.
^¥ЄІ1-Ьеіп£ [ '\уе1'Ьі:іі] ] п 1) здоров’я; 2) добробут (матеріальне) благополуччя; благоденство; процвітання, розквіт; іке ~ оГ іке паііоп процвітання усієї країни; ~ оГ ігоорз військ, матеріальна забезпеченість військ.
5¥ЄІ1-Ье1оуе<1 ['\уе1Ьі'1лу(і)д] аф 1) палко коханий (любймий); 2) поет. улюблений; коханий.
л^еІІЬіке ['\уе!Ьаік] п військ, розм. мотоцйкл десантних військ.
^¥ЄІ1-Ьогіп£ ['\уе1'Ьо:пі]] п гірн. буріння свердловйн.
5¥ЄІ1-Ьогп ['\уе!'Ьз:п] аф 1) з родо-вйтої (знатної) сім’ї; родовйтий; 2) благородного походження, з гарної сім’ї.
Л¥е11-Ьгеаіііе<1 ['\¥ЄІ'Ьгі:дд] аф з добрим дйханням (про бігуна тощо); що не задихається; без задйшки.
5¥ЄІ1-Ьгед ['\уе!'Ьгед] аф 1) добре вйхований, ґречний; ~ Ьекауіоиг тактовна поведінка; чемність; - зрееск культурна (чйста) мова; 2) породистий (про тварину); гарного заводу (про коня).
Л¥е11-Ьиі1і |'\уе!'Ьі1і] аф 1) ставнйй, гарної статури; 2) добре збудований.
і¥ЄІ1-с*ю$еп [ \уе1'і/ои2п] аф добре підібраний; вдало вйбраний.
5¥е11-сопдіііопед ['\уе1кап'ді/пд] аф 1) морально стійкйй; вйтриманий; урівноважений; 2) у доброму стані; у гарній формі; здоровий, міцнйй; 3) вйхований, культурний; з гарної сім’ї; 4) укладений на добрих умовах;
створений у добрих (сприятливих) умовах.
^еіі-сошіисіесі [ '\уе!кап длкіїд] аф 1) вйхований, тактовний; 2) добре поставлений (про справу тощо); добре керований.
^¥е11-сошіесіе<1 [ '\уе!ка'пекіід] аф 1) що має родйнні зв’язкй в суспільстві (у вйщому світі); 2) з гарної сім’ї, благородного походження; 3) зв’язний, складний; логічний.
^¥ЄІ1-сопіепі ['\уе1кап'іепі] див. \ує11--сопіепіед.
5¥е11-сопіепіед ['\уе1капЧепІід] аф цілком задоволений (вдоволений).
5¥е11-сооке<1 ['\уе1'кикІ] аф 1) добре приготовлений (про їжу); ~ діппегсма-чнйй обід; 2) добре засмажений (просмажений).
^¥ЄІ1-сиі ['\уе!'клі] аф добре покроєний (скроєний).
5¥ЄІ1-дау ['хуеідеї] п мед. день доброго самопочуття (хворого).
луеіі-сіеск ['хуеідек] п мор. колодязна палуба.
^¥ЄІ1-(1еАпе(1 [ '\¥ЄІді Таїпд] аф чіт-кйй, виразний; цілком певний.
ууеіі-дезегуед [ 'хуеіді'га.’уд] аф заслужений.
Л¥е11-дігесіед ['\уе1ді'гекіід] аф 1) влучний, точний (про постріл тощо); 2) перен. точно спрямований; цілеспрямований; ~ еГГоп цілеспрямоване зусйлля.
5¥ЄІ1-гіізк ['\уе1'ді/] п блюдо для соусу (з заглибленням).
^¥ЄІ1-<1і$ро$е(і ['\уе1діз'роигд] аф до-брозйчлйвий, прихйльний (до — іо, (о\уагдз).
5¥е11-доег ['\уе1'диа] п 1) доброчесна (порядна) людйна; 2) людйна обов’язку; 3) добродійник, доброчйнець.
Л¥ЄІ1-(ІОІП£ ['\УЄІ'дші]] 1. п 1) порядність; добропорядність; доброчесність; 2) добродійність, благодійність, доброчйнність; 3) процвітання, благополуччя; 4) добре здоров’я; добре самопочуття; 2. аф 1) порядний; добропорядний; доброчесний; 2) що займається благодійністю (доброчйн-ністю).
\¥ЄІ1-(іопе ['хуеі'длп] аф 1) добре (вдало) зроблений; 2) добре просмажений.
Л¥е11-<1ге$$е<1 ['\уе1'дгезі] аф гарно вдягнений (вбраний); нарядний; елегантний.
5¥е11-еагпе(1 [ЧуеҐа.’пд] аф заслрке-ний; чесно зароблений.
і¥е11-е(1исаіе<1 [\уеґед_іи:кеііід] аф високоосвічений; освічений; дуже грамотний.
^еІІ-Гауоигед [ ууєі Теїуад] аф гарний; привабливий; красйвий.
5¥ЄІ1-Гегі |'\Уе!Тед] аф відгодований, угодований; гладкйй, розжирілий.
І¥ЄІ
670
І¥ЄІ
5¥ЄІ1-Гіхе(і [ЧуеІ'Гікзі] асі] розм. заможний, добре влаштований.
Л¥е11-Гогта(іоп ['\уе1Го:'теі/п] п 1) лінгв., лог. правильність; 2) лінгв. граматйчність.
іУЄІ1-Гогте(1 [Л\уе1'£о:тд] асі] 1) лінгв., лог. правильний; 2) лінгв. граматичний; - зепіепсе правильно побудоване речення.
луеІІ-Гоипгі ['хуеІ'Гаипсі] асі] 1) добре обладнаний; 2) військ, добре споряджений (забезпечений); 3) вйпробува-ний; заслужений; що довів свої достоїнства (свою цінність).
5¥ЄІ1-Гоип(1е(1 ['\уе1Таипсйсі] ай] 1) обґрунтований; оснований на фактах; - сбаг§е обґрунтоване звинувачення; ~ зіаіетепі: аргументована заява; 2) з міцнйм фундаментом.
і¥ЄІ1-£гасе(1 [ '\уе1'дгеі8і] аф принадний, гарний.
5¥еП-£ГОоте(1 ['\уе1'дги:тсі] ай] 1) вйпестуваний; добре почйщений (про коня)', 2) пещений (про людину)', гарно зачесаний (підстрйжений); підтягнений; що стежить за собою.
5¥еП-£гоип(1Є(1 ['хуеґдгаипсіїсі] аф 1) обґрунтований; ~ Геагз обґрунтовані побоювання; 2) що має добру підготовку; обізнаний (з чимсь — іп).
уиеіі-^гомчі ['хуеі'дгоип] аф рослий; розвйнений; високий і стрункйй.
У¥е11-Ьаіи11е(1 [ ^еГбаепдід] аф 1) добре організований (проведений); вйгід-но влаштований; 2) уміло керований; шо перебуває в надійних (добрих) руках; ~ Гйпсі доцільно використовуваний фонд; 3) несвіжий; захватаний; ~ §ообз залежані товари.
^¥е11-*іеа<1 ['\уе1беб] п 1) джерело, ключ, кринйця; 2) піддашок над колодязем; зруб колодязя; облицювання фонтана.
^е!1-Ьее1Є(1 [ '\¥ЄІ'бі:1сі] аф амер. розм. 1) багатий, заможний, забезпечений; 2) добре озброєний.
^¥ЄІІ-коІе ['\уе1бои1] п буд. 1) сходова клітка; 2) отвір між сходовйми маршами.
і¥еі1-ішп£ ['\уеґблд] аф 1) добре підвішений (про язик)', 2) гарно припасований (про одяг тощо); 3) витриманий, з присмаком, з душком (про дичину); 4) оббйтий (завішений) гобеленом (дорогими тканинами).
мгеП-іпГоппеїІ ['\Уе1іпТо:тсі] аф 1) обізнаний, знаючий; шйроко освічений, ерудбваний; 2) добре поінформований; Ггот ~ 8оигсе8 з надійних джерел.
\¥е11іп£іоп [ '\уе!ідіап] п геогр. н. м. Веллінгтон.
^еНіп^Іопіа [,\¥е1ід іоипр] п бот. секвбя гігантська.
\¥е1ііп£іоп$ ['м/еіідгапг] п рі вел-лінгтбни, високі чоботи.
уиеіі-іпіепііопеїі ['\уе1іп'іеп/апсі] аф
що діє з найкращих міркувань (мотй-вів).
^еіі-дмізеїі [ '\ує1'сізлсізсі] а# продуманий; доречний; підхожий; своєчасний; ~ асііоп своєчасний крок; - Ькж удар, що влучив у ціль; - геріу влучна відповідь.
луеіі-кері ['\уеі'кері] аф що утрй-мується в порядку (в доброму стані).
Л¥е11-кпіі ['\уе1'пн] аф 1) міцно збй-тий; міцнйй; надійний; 2) перен. згуртований; стрункйй; ~ гезізіапсе військ. добре підготовлена оборона; 3) міцної статури.
5¥ЄІ1-кпомп [Чуеі'поип] аф 1) відомий, знаменйтий; популярний, славетний; 2) добре відомий (знайомий); іі із а ~ Гасі про цей факт усі знають, це відомий факт.
і¥ЄІ1-1ікіп£ ['\уеґ1аікід] аф квітучий; соковйтий; свіжий.
№І1-1оокіп£ ['\уе!'1икп]] аф 1) здоровий на вйгляд; що має гарний вйгляд; 2) привабливий.
5¥ЄІІ-та(1е [ЧуеГтеїсі] ай] 1) добре збудований; гарної статури; пропорційний; 2) добре побудований (про фабулу тощо); майстерно складений (скомпонований) (про композицію тощо); а ~ ріау п’єса на професіональному рівні.
^¥е11-таппеге<1 ['>уе1'тжпас1] аф вй-хований, ґречний.
і¥е11-тагке(1 ['\уе!'та:кі] аф чіткий, виразний; помітний; ~ біГГегепсез помітні відмінності.
^¥ЄІ1-таісІіЄ(1 ['\¥ЄІ'таві/і] ай] підхожий, підходящий; що лйчить (гармонує); ~ соиріе підхожа (пригожа) пара.
і¥е11-теапіп£ ['\уе1'ті:під] аф що діє з найкращих міркувань; що має добрі наміри; благонамірений.
\¥е11-теапі [Чуеі'тепі] аф зроблений (сказаний) з найкращих міркувань; доброзйчлйвий, прихйльний (тж \¥е11-іпіепііопесІ).
5¥е11-теі ['\уеі'теі] /иг яка приємна зустріч! (форма привітання).
і¥ЄІ1-тіпйе(і [ \уе!'таїпсбсі] аф доброзйчлйвий; ПрИХЙЛЬНИЙ (тЖ \¥ЄІ1-бІ8-розеб).
У¥е11-паіигеіі [ '\ує! 'пеіі/ад] аф добродушний (тж §оосІ-паіиге(і).
\¥ЄІ1-пеаг [хуеіпіа] айу розм. майже.
\¥ЄІІПЄ88 ['\УЄІП18] П рідк. дббре ЗДО-рбв’я.
У¥ЄІ1-пІ£Ь ['\уе!паі] айу поет, майже.
і¥ЄІ1-оїГ ['\ує1'о:Г| аф 1) багатий, заможний; 2) забезпечений (чимсь — Гог); що має в достатку; Не із ~ Гог Ьоокз він повністю забезпечений книжками; \ує аге уегу ~ Гог По\уєгз Кеге у нас тут безліч квітів; 3) удачливий; Не із ~ йому везе.
^еіі-оііесі ['\уе1'зі1б] аф 1) добре змащений; 2) підлесливий, улесливий; 3) обтічнйй (про формулювання);
4) розм. напідпйтку, під чаркою, п’яненький.
Л¥е11-ог<1еге<1 ['\уеі'о:сІ9сі] аф дббре упорядкований; дббре організований.
5¥е11-ра(1(1е(1 ['хуеі'ржбіб] аф 1) м’якйй, пухкйй, пйшний (про подушку тощо); 2) жарт, угодований, сйтий, в тілі; повний; ~ біопсіє пйшна блон-дйнка.
л¥е11-раі<1 ['\уеґреіб] аф дббре (вйсоко) оплачуваний.
^¥е11-р1еа$е(1 ['\уе1'р1І!хсі] аф дуже задоволений.
Л¥е11-р1еа$іп£ ['\уе1'р1і:2ід] аф приємний; привабливий, принадний.
5¥ЄІ1-рГЄ8ЄГУЄ(і [Чуе1рп'29:уд] аф дббре збережений; що дббре зберігся.
^¥ЄІ1-ргорог1іопе<1 ['\уе1рга'ро:/9псі] аф пропорційний; відповідний; про-порціонально збудований, гарної статури.
5¥е11-геа(1 ['\уе!'гесі] аф 1) начйта-ний; ерудбваний; 2) дббре обізнаний; знаючий; збе із ~ іп ібе Нізіогу оГ АгГз вона добре знає історію мистецтв; 3) уважно прочйтаний (простудійований).
Л¥е11-гееіі1аіе<1 ['ууеґгед^иіеійд] аф дббре упорядкований (урегульований); що перебуває під належним контролем.
і¥еИ-гететЬеге<1 ['\уе1п'тетЬас1] аф незабутній; пам’ятний.
Л¥е11-гери1е<1 ['\уе1п'р]и:Псі] аф що корйстується доброю славою; шо має незаплямбвану репутацію.
ууєП-гоош ['\уе1гит] п бювет.
і¥ЄІ1-гоип<1е(і ['\уеґгаипбіб] аф 1) округлий; круглястий; 2) плавно закруглений; 3) закінчений і гармонійний; 4) плавний (про мову); 5) огрядний, кругленький (про людину).
>¥е11-8еетіп£ ['\¥е1'8І:тід] аф гарний на вйгляд.
5¥е11-зееп ['\уєҐ8І:п] аф 1) обізнаний; знаючий; тямущий; ~ іп Ьаііп що дббре знає латинь; 2) умілий.
5УЄІ1-8ЄІ ['\уеҐ8Єі] ай] 1) міцнйй; добротно зроблений; гарно збйтий (прй-гнаний, припасований); 2) кремезний (і дужий), міцної статури.
5¥еІ1-8ЄІ-ир ['\уе1,8е('лр1 аф став-нйй, гарної статури.
ууеіі-зіпкег [ '\уе1, зід ка] п бурйль-НИК.
^¥ЄІ1-8Іпкіп§ ['\уеҐ8ідкід] п 1) копання колодязя; 2) буріння свердловйни.
ууеіі-зрепі ['\¥ЄҐ8репі] аф вйтраче-ний розумно (раціонально, не марно); іг \уаз гітс ~ ми не даремно вйтратили час, ми не змарнували час; а ~ ІіГе доцільно прожйте життя.
ууеіі-зрокеп |'\¥еҐ8роикап] аф 1) що розмовляє правильно; що володіє літературною мовою; 2) чемний, ввічливий; поштйвий; 3) балакучий;
5УЄІ
671
¥ИЄ8
язикатий; 4) сказаний доречно; ~ \уогсі8 доречне зауваження.
1¥ЄІ1-$рГІП£ [ \¥ЄІ8рГ11] ] П струмок, джерело, ключ; кринйня (тж \ує11--кеад).
5¥еП-8іаігса8Є ['\уе1у8ієакеі8] п кручені сходи.
Л¥е11-іаі1оге(1 ['\уе1'іеі1асі] асі] 1) гарно вдягнений; елегантний (про чоловіка)', 2) гарно пошйтий.
5¥е1Метрегеіі ['\уе1'іетрасі] асі] 1) добре загартований (про сталь тощо); 2) міцнйй, загартований (про людину); 3) урівноважений; добродушний.
У¥ЄІ1-(Ьои§Ьі-оГ ['\ує1'0о:іоу] асі] 1) поважаний, шанований; 2) що ко-рйстується доброю репутацією (славою).
^¥ЄІ1-іІюи£М-оиі ['\уе1'0о:і'аиі] асі] добре продуманий (обміркований); обґрунтований (про план тощо).
ууеІІ-іітЬегегі ['хуеІ'іітЬасі] асі] добре (міцно) збудований.
Л¥е11-ііте<1 [Чуеі'іаїтсі] аф вчасний, своєчасний; доречний.
У¥ЄІ1-іо-(1о [Чуеііа'сіи:] 1. п (ійе ~) багаті (заможні, забезпечені) верстви суспільства; 2. асі] 1) багатий, заможний; сйеу аге ~ іп ійе \уог1сі їм добре живеться; 2) шо перебуває в доброму стані; процвітаючий, квітучий.
^¥ЄІ1-ігіе<і ['\уе1'ігакі] асі] вйпробу-ваний, старанно перевірений; ~ гет-ес1іе8 вйпробувані ліки.
Л¥е11-іго<і<іеп [ 'хуєі'ігзсіп] асі] 1) уторований; протоптаний; сходжений; часто відвідуваний; 2) перен. заяложений.
луеіі-іигпегі ['хуєі'із.псі] асі] 1) відточений (про фразу тощо); 2) струн-кйй, вйтончений; точений (про ноги тощо).
\¥ЄІ1-5¥аггапІе(1 ['\уе1'\¥згапікі] асі] 1) дозволений, законний; 2) забезпечений, підтверджений; обґрунтований.
\¥е11-\¥аіег ['\¥е1,\уо:іа] п джерельна вода; вода з кринйці (з колодязя).
5¥е11-^і11е(1 [Чуєі'хуіісі] аф розм. при-хйльний, доброзйчлйвий (до — іо); що бажає добра (комусь — іо).
\¥ЄІ1-5¥І8Йег ['\ує1'\уі/з] п доброзйч-лйвець.
1¥ЄІ1-І¥І$11ІП£ ['\¥ЄІ'\¥1/11]] п доброзй-члйвість.
і¥ЄІ1-ягогп [\¥ЄІ'\уз:п] аф 1) дуже зношений, поношений; пошарпаний, порваний; 2) заяложений, затасканий (про сюжет тощо); 3) заслужений, достойний; ~ йопоиг8 заслужені почесті.
У¥ЄІ1-У¥ГОіі£Ьі [ '\уеГгз:і] аф 1) добротно зроблений; 2) гарно побудований (про фабулу тощо).
\УеІ8Й [\уєі{] 1. п 1) (ійе ~) збірн. валлійці, уельсці; 2) валлійська (уельська) мова; 3) розм. кардйфське вугілля (тж ~ соаі); 2. аф валлійський,
уельський; - саіііе уельська порода худоби; < ~ тіїе мйля з гаком; ~ піесе двоюрідна сестра; ~ гаЬЬіі грінка з сиром; ~ опіоп бот. цибуля батун; ~ \уі§ грубошерстий кашкет.
5УЄІ8І1 [\ує1{] V розм. 1) не віддати гроші (програні в заклад); утектй, не сплатйвши (боргу, програшу); 2) не до-трймати обіцянки (зобов’язання).
Х¥е1$1шіап [ хуеірпап] п (рі ХУеЕйтеп [-тап]) валлієць, уельсець; мешканець Уельсу.
\УеІ8Ііроо1 ['\уеі/ри:1] п геогр. н. м. Уелшпул.
ХУекйгу ['\уеі]п] п 1) частйна міста, населена переважно валлійцями (в Уельсі або Англії); 2) уельська (валлійська) національність; походження з Уельсу.
ХУеїзІпуоіпап ['АУЄІ/,тітап] п (рі \УеІ8Й\¥отеп [-,\¥ітіп]) валлійка, мешканка Уельсу.
\уе1і [\уе!і] 1. п 1) рант (на взутті); облямівка, оторочка (на одягу); кайма; бейка; 2) лйштва, пружок (на одягу); борт, бортик; 3) текст, рубчик; тканйна в рубчик; піке; репс; 4) тех. фальц; бордюр; 5) розм. слід, рубець (від батога); шрам; шов (рани); 6) розм. сйльний удар (особл. батогом); 2. V 1) шйти на рантах (взуття); 2) обшивати, облямовувати, оторочувати; 3) розм. шмагати, смугувати; дубасити, лупцювати.
Х¥е1іап$сІіаиші£ ['уеііап'/аиш]] п нім. філос. світогляд.
^екегі [ \¥е1іісі] аф на рантах (про взуття).
5¥е1іег ['\уе1із] 1. п 1) стовпотворіння; плутанйна; безладдя, сумбур, хаос; 2) розбурхана стихія; ійе ~ оГ ійе \уауе8 бурхлйві хвйлі; 3) вантаж, тягар; щось важке; важка річ; 4) борець (боксер) другої півсередньої вагй; ~ \уєі§йі спорт, друга півсередня вага; 2. V 1) валятися; борсатися; потопати, утопати; іо ~ іп опе’8 Ьіоосі лежати в калюжі крові; 2) перен. загрузнути; іо ~ іп ріеазиге віддаватися утіхам; 3) поет. накочуватися, здійматися (про хвилі); 4) гойдатися на хвйлях (про корабель тощо); 5) перен. хвилюватися; 6) розм. ходйти перевальцем (перевалюючись); перевалюватися.
5¥е1іег-гасе [\УЄІІ9ГЄ18] п скачки (перегони) з додатковим вантажем на конях.
^¥ЄІІІП£ ['\¥ЄІІ11]] п 1) обшйвка, оторочка, облямівка; 2) кайма; бордюр; 3) текст, бортівка.
5¥еш [\ует] п розм. 1) порок, вада; пляма; дефект; 2) шрам, рубець.
ХУетЬІеу [ЧуетЬІі] п геогр. н. м. Уемблі.
5¥ЄП [\¥ЄП] п 1) мед. жировйк; 2) мед. розростання щитовйдної залози; 3) перен. велйке перенаселене мі
сто; < ійе Огеаі XV. «Велетенський наріст» (про Лондон).
пенсії [\уеп(і)|] 1. п 1) дівчина, молода жінка; 2) дівка, повія; 3) сільська дівка; наймичка; служнйця; 2. V роз-путничати, жйти розпусно.
5¥епсйег ['\уеп(і)/а] п розпусник; бабій.
• іуєікі [\уєпсі] V поет, ітй, прямувати; вирушати; рухатися; іо ~ опе’8 \уау Ьоте прямувати додому.
ХУешіеІІ ['\уепс11] п ч. ім'я Уендл.
ХУеікіу ['\уепсіі] п ж. ім'я Уенді (зменш, від Слуєпсіоієп, Снуєпсіоііпє).
5¥ЄПІ [\¥ЄПІ] разі від §0.
\уері [\уері] разі і р.р. від \уеер 2.
5¥еге [\уа:; \уз] 2-га особа зіп% та 1-ша і 3-тя особи рі разі від іо Ье.
5¥е’ге [\ую] розм. скор. від хує аге.
іуеге-Ьеаг ['\¥а:Ьєа] п людйна-ведмідь; перевертень (у казках тощо).
іуєгєпЧ [\¥а:пі] розм. скор. від \уєгє поі.
>¥Єгел¥ОІГ [ '\¥з:\уи1Г] п (рі \уєгє\уо1ує8 [-\уцІУ2]) людйна-вовк; перевертень (у казках тощо).
ХУегпег ['\уа:па] п ч. ім'я Уернер.
5УЄПУОІГ ['\¥9:\УЦІ£| п (рі \¥ЄГ\УОІУЄ8 [-\уиІУ2]) див. \уєгє\уо1Г.
ХУезІеу [ ХУЄ2І1, \УЄ8І1] П Ч. ІМ'Я Уе-злі, Уеслі, Веслі.
5¥Є8І [\¥Є8І] 1. п 1) захід; іо оуегіоок іЬе ~ виходити на захід (про вікно тощо); 2) мор. вест; 3) західна частйна (область); західна околиця (міста); західний край (острова); 4) (ійе XV.) амер. західні штати, Захід, західна частйна США; ХУіїсІ XV. «дйкий захід»; 5) поет, західний вітер; 2. аф 1) західний; ~ \уіпд західний вітер; ~ соипігу західна частйна країни; 2) мор. вестовий; 3) що виходить на захід; звернений (повернений) на захід; ~ \уіпсіо\¥ вікно, що виходить на захід; < XV. Іпсііап мешканець (уродженець) Вест--Їндії; 3. асіу 1) на захід; у західному напрямку; ~ оГ Ьопсіоп на захід від Лондона; 2) із заходу (про вітер); ійе \¥Іпд Ь1о\¥8 ~ вітер дме із заходу; < іо §о ~ заходити (про сонце); померти; загйнути; знйкнути; 4. у 1) рухатися (прямувати) на захід; набирати західного напрямку; 2) задувати з заходу (про вітер); 3) заходити, сідати (про сонце).
і¥Є$і-Ьоип<1 [ '\¥Є8іЬаипсі] аф що йде (рухається) на захід (про поїзд тощо).
\Уе8і ВгошууісЬ ['\УЄ8і'Ьглтісіз] п геогр. н. м. Уест-Бромідж.
\Уе8і Еікі [ \уе8і'епсі] п Уест-Енд; західна частйна Лондона (аристократична).
Х¥е8і-Еп<1ег [ \¥Є8і епсіз] п 1) мешканець Уест-Енда; 2) перен. багата людйна.
^¥Є8іег [ '\¥Є8іа] у 1) рухатися на захід (у західному напрямку); 2) мор.
5¥Є8
672
ХУеу
змінювати напрямок на захід; 3) переміщатися на захід (про небесні світила)', заходити (про сонце).
і¥Є8іегіп£ ['девізні]] аф 1) що рухається на захід; спрямований на захід; 2) що заходить (про сонце).
і¥Є8іег1іе8 [ '\уе8іа1іг] прімор. західні вітрй, вести.
5¥Є8іег1у [Чуєзізіі] 1. аф 1) західний; а ~ зиЬигЬ західне передмістя; ~ \уіпс1 західний вітер; 2) мор. вестовий; 2. асіу 1) на захід, у західному напрямку; 2) із заходу (про вітер).
^¥Є8іеппо$і ['хуезіатоизі] див. \уєз-іегптозі.
5¥Є8іет ['\УЄ8іап] 1. п (часто XV.) 1) мешканець заходу; 2) роїм, вестерн, ковбойський фільм (роман); 3) прихильник західної (рймсько-католйць-кої) церкви; 4) амер. розм. грінка з яйцем, шйнкою, цибулею і зеленим перцем; 2. аф (часто XV.) 1) західний; що належить до заходу; ійе XV. Неті-зрйеге західна півкуля; 2) що знаходиться на заході; 3) що виходить (обернений) на захід; 4) що дме із заходу (про вітер)', 5) мор. вестовий; 6) амер. що належить до західних штатів; 7) амер. ковбойський (про фільм, роман тощо)', 8) що хилиться до заходу; 9) задній; < XV. Воіі спорт, стрибок перекатом; XV. Опіоп пол. Західний союз; амер. «Уестерн Юніон» (телеграфна компанія)', XV. Скигск західна (рймсько-католйцька) церква.
Х¥е8іегп Аизігаїіа ['\УЄ8іапо:8'ігеіЦа] п геогр. н. Західна Австралія (штат в Австралії).
УУЄ8ІЄГПЄГ ['\УЄ8І9ПЗ] П 1) МЄШКВ-нець заходу; 2) (XV.) уродженець (мешканець) західних штатів США.
5УЄ8ІЄГПІ8ЇЇ1 ['\УЄ8І9П12т] п амер. ковбойське слівце, вестернізм (діалектизм західних штатів США).
і¥Є8ієґшпо8і ['\уе8іаптои8і] аф крайній західний.
Х¥е8і-Іп(ііатап ['дуезі'іпсіртап] п торговельне судно, що здійснює рейси у Вест-Індію.
ХУезі ІІНІІЄ8 [ 'хуезі'іпсііаг] п геогр. н. іст. острови Вест-Індія.
^Є8ІІПб ['\УЄ8І11]] п 1) мор. рух (дрейф) на вест; 2) відхйлення на захід; курс на захід.
ХУезі Ігіап ['\уе8і'і:па:п] п геогр. н. Західний Іріан.
ХУе8і1ап(1 [ \ує8і!зпс1] п геогр. н. Уест-ленд (округ Нової Зеландії).
і¥е§і1ап<1 [ \уе8і1зепс1] п західна частйна країни.
1УЄ8І1ІП8 [ '\УЄ8і1іпг] асіу шотл. на захід, у західному напрямку.
Х¥е8Ішіп8іег ['\уе8і,тіП8іа] п 1) Ве-стмінстер (район Лондона)', 2) англійський парламент; < XV. АЬЬеу Вестмін-стерське абатство; перен. вічна слава
(поховання у Вестмінстерському абатстві) .
Х¥е8ітог1аші ['\уе8ітаІ9Псі] п геогр. н. Уестморленд (графство Великої Британії).
5¥Є§І-ПОГІЬ-5¥Є8І [ '\УЄ8ІПО.’0 '\УЄ8І] П мор. вест-норд-вест.
ХУезірЬаІіа [\УЄ8і'£еі1р] п геогр. н. Вестфалія.
ХУезірЬаІіап [хуезіТеїЦап] 1. п вест-фалець; уродженець (уродженка) Вест-фалії; 2. аф вестфальський.
ХУезі Роіпі [ \уезі роіпі] п 1) геогр. н. м. Вест-Пойнт; 2) Уест-Пбйнт (військове училище в США).
5¥Є8І-8ОПІЬ-5¥Є8І [ '\УЄ8І8аи0 '\УЄ8і] П мор. вест-зюйд-вест.
ХУезі Уігзіпіа [ 'хуєзіуо 'дзіпр] п геогр. н. Західна Віргінія (штат США).
ХУезі^аІІ ['хуєзЬуо:!] п іст. лінія Зіг-фріда.
5¥Є8Ь¥аГ(1 [\УЄ8І¥УОСІ] 1. п 1) захід, західний напрямок; іо ійе ~ на захід; 2) мор. вест; 2. аф 1) західний (про напрямок)', спрямований на захід; обернений (повернений) на захід; ~ оГзтій. розташований на захід від чогось; 2) що рухається на захід; 3) мор. вестовий; 3. асіу на захід, у західному напрямку.
5¥Є8Ь¥аг(11у [ \ує8і\уосі1і] 1. аф 1) західний; 2) мор. вестовий; 2. асіу на захід.
ууєзЬузпіз і'\ує8і\уосІ2] аду на захід, у західному напрямку (тж \¥Є8і\уагсі).
5¥ЄІ [\уєі] 1. п 1) ВОЛОГІСТЬ, вогкість, сйрість; 2) дощова погода; соте іп оиі оГ ійе ~ заходьте, не стійте під дощем; 3) розм. спиртні напої; вйпивка; 4) амер. прихйльник вільного продажу алкогольних напоїв; 5) розм. нікчемна людйна, нікчема; 2. аф 1) мокрий, вологий; сирйй; ~ сіоійез мокрий одяг; ~ Ггот ійе рге88 свіжий, щойно надрукований (про газету тощо)', ~ раск мед. вологе обгортання; «XV. Раіпі» «Обережно, пофарбовано» (напис)', ~ 8іеат волога пара; ~ іо ійе 8кіп, -ійгои^й промоклий до рубця, мокрий як хлющ; ~ іітЬег сира деревина; ~ ууііІт гаіп (ууйй з\уеаі) мокрий від дощу (від поту); Йе І8 СІГІррІП£ ~ він промок наскрізь; на ньому нема сухого рубця; іо §еі ~ промокнути, змокнути; \угіп£-іп§ ~ мокрий, хоч вйкрути; 2) дощовйй, дошовйтий; сирйй; ~ сіау дощовйй день; ~ зреіі період дощів; Зсоііапсі §ауе и8 а ~ \уе1соте Шотландія зустріла нас дощем; 3) рідкйй; ~ Гиеі рідке пальне; ~ §аз зріджений газ; 4) сліз-лйвий, плаксйвий; тонкосльозий; 5) амер. що обстоює вільний продаж алкогольних напоїв; «мокрий»; ~ зіаіе (іохуп) штат (місто), де дозволено вільно продавати алкогольні напої; ~ сап-іееп військовйй магазйн, що продає алкогольні напої; 6) розм. п’яний, напідпйтку; 7) розм. що пиячить, ураже
ний алкоголізмом; 8) розм. дурнйй, безглуздий; іо іаїк ~ верзтй дурнйці; уои’ге аіі ~ ви дуже помиляєтесь; 9) юр. мокрий (про процес)', 10) мед. мокнучий; < ~ Ьіапкеі розм. нудотна особа; людйна, що псує іншим задоволення; ~ ЬоЬ весляр; учень (студент), що займається водним спортом; ~ сир мед. кровососна банка; ~ Гізй свіжа рйба; ~ пигзе годівнйця, мамка; ~ 8гпаск амер. розм. нуднйй тип, зануда; ~ 8оск амер. розм. в’яле рукостискання; ~ 8ресітеп8 заспиртовані препарати (зразки тощо)', ~ \уазй прання; невй-сушена білйзна; ~ Ьейіпд ійе еаг8 розм. молоко на губах не обсохло; іо соте \уіій а ~ заіі летіти під усіма вітрйлами, мчати щосйли; 2. V (разі і р.р. \уєі, \уеііесі) 1) мочйти; змочувати; зволожувати; іо ~ \уіій \уаіег змочйти (об-лйти) водою; іо ~ іо ійе 8кіп промочйти до рубця; іо ~ опе’8 Ьед хворіти на нічне нетримання сечі; 2) розм. спрй-скувати, примочувати, обмивати; іо ~ а Ьаг^аіп примочйти угоду; іо ~ опе’8 \уйізі1є промочйти (прополоскати) горло, вйпити; іо ~ ійе оійег еуе вйпити другу чарку; □ ~ (Іомп заливати водою (багаття тощо)’, ~ оиі розмочувати; промивати.
^уеіЬаск [ '\уеіЬзек] п амер. розм. нелегальний іммігрант з Мексики (що перепливає річку Ріо-Гранде).
5¥Єі-Ь1апкеі ['\уеі'Ь1аеі]кіі] V розм. псувати (отруювати) задоволення; наводити нудьгу; бентежити.
^¥Єі-Ьеа<1 ['хуєійєсі] п амер. розм. 1) зелений парубійко; 2) селюк; тютя, роззява.
5¥ЄіЬег ['\уедо] п 1) с. г. кастрований баран; 2) перен. євнух, кастрат.
5¥ЄіЬег-£аттоп ['\уедо,даетоп] п кул. бараняча ніжка.
^¥еі*іег-*іеа<1 |'\уедойес1] п 1) бараняча голова; 2) розм. бовдур, телепень.
^¥ЄІПЄ88 ['\УЄІП18] П ВОЛОГІСТЬ, СЙ-рість.
5УЄІ-ПО8Є ['\уеіпоих] див. \уеі-йеасІ.
5¥Єі-пиг5Є |'\¥еіпа:8] 1. п годівнйця, мамка; 2. у 1) бути годівнйцею; годувати груддю; 2) перен. знев. няньчитися, панькатися, цяцькатися (з кимсь).
\¥ЄІ-8І1О<1 [ \уеі/осі] аф розм. що промочив ноги; з промоченими ногами.
мгеИаЬіІИу [,\¥еіа'Ьі1ііі] п змбчува-ність.
У¥ЄІІЄ(1 ['\¥ЄІ1СІ] аф змочений.
>¥еі-ііте |'\уеііаіт] п розм. простій через негоду (в будівництві тощо)', ~ рау оплата за простій через негоду.
\¥ЄііІ8*і ['\уеіі/] аф сируватий; непросохлий.
^ує’ує [\уі:V] розм. скор. від уує йауе.
ХУехГопі |'\уек8Гасі] п геогр. н. Уекс-форд (графство і місто Ірландії).
ХУеуліоиіЬ ріпе ['\уеітз0'раіп] п бот. сосна веймутова.
ууЬа
673
ууЬа
яііаск [\ужк] 1. п розм. 1) сйльний лункйй удар; звук удару; 2) законна (належна) частка; пайка; Іо Ьауе опе’з ~ оГ зтіЬ. одержати своє сповна; 3) спроба, проба; іо Ьауе а ~ аі зтіЬ. спробувати зробйти щось; 4) розм. справність; іЬе тоіог із оиі оГ ~ мотор несправний; мотор вййшов з ладу; 5) амер. розм. псих, ненормальний; 2. у розм. 1) бйти, калатати; 2) перен. спорт, побйти, розгром йти (у змаганні)', 3) ділйти, виділяти частку (тж ~ ир); □ ~ іп з запалом братися (за щось)', ~ оиі програтися дощенту.
^уЬаскед [\ужкі] асі) розм. вймота-ний, вйснажений, стомлений, розбйтий.
іуЬаскег [Чужка] п розм. 1) громадище; здоровйло; 2) зухвала брехня; 3) важкйй удар.
^Ьаскіпз ['хужкії]] асі] розм. величезний.
^Ьаску ['\ужкі] асі] 1) ексцентрйч-ний; нерозумний; 2) ненадійний.
^уЬаІе [\уеі1] 1. п 1) зоол. кит; Ьиіі ~ кит-самець; со\у ~ самйця кита; 2) розм. щось велетенське; щось численне; щось визначне; а ~ оГ а зіогу чудова розповідь; 3) розм. майстер (своєї справи), знавець; мастак; Ье із а ~ аі (оп) Ьізіогу він знавець історії; а ~ аі іеппіз майстер тенісу; 4) (XV.) астр. Кит (сузір'я); < ~ саісЬег китобійне судно; ~ Гасіогу зЬір плавуча китобійна база; уегу Ііке а ~ ірон. ну, звичайно!, як може бути інакше! (вираз недовір'я до почутого); 2. у 1) бйти китів; 2) сіктй, шмагати; 3) розбйти протйвника.
м4іа!еЬаск ['хуеіІЬаек] 1. пмор. судно з черепаховою палубою; 2. асі] горбатий; зігнутий, як спйна кита.
іуЬаІеЬаскед [ '\уеі1Ьаекі] див. \уЬа!е-Ьаск 2.
^Ьаіе-Ьоаі ['хуеіІЬоиі] п мор. 1) китобійне судно; 2) вельбот.
луЬаІеЬопе ['\уеі!Ьоип] 1. п 1) китовий вус; 2) пластйнки з китового вуса; 3) моржове ікло; 2. асі] 1) на китовому вусі (про корсет); 2) перен. манірний.
іуЬаІеЬопесІ ['хуеіІЬоипб] див. \уЬа!е-Ьопе 2.
^ЬаІе-саІГ [Чуеіі'каїі] п (рі \уЬаіе--саіуез [-'ка:У2]) дитинча кита.
5¥Ьа1е-Гіп ['\уеі1£ш] заст. див. \уЬа!еЬопе 1.
5¥Ьа1е-Гі5Ьег [ '\уеі1,Гі/а] п китолов; китобій.
^ЬаІе-ПзЬегу [ '\уеі1,Гі/ап] п китобійний промисел.
5¥Ьа1е-Гі§Ьіп£ [ \уеікГі/іі]] див. у/Ьа1е--ПзЬегу.
ууЬаІешап ['\уеі1тап] п (рі \уЬа1етеп [-топ]) 1) китолов; китобій; 2) китобоєць; китобійне судно.
іуЬаІе-оі! ['\уєі1оі1] п ворвань, китовий жир.
^Ьаіег [ хуєііо] п 1) китобоєць, китобійне судно; 2) мор. вельбот; 3) китолов; китобій; 4) амер. розм. громадище.
луЬаІегу ['хуєііоп] п китобійний промисел.
м4іа1іп£ ['хуеііід] 1. п 1) полювання на китів; китобійний промисел; 2) амер. розм. биття, шмагання; 2. асі] 1) китобійний; ~ Пееі китобійний флот; 2) розм. величезний, незвичайний; а ~ зшп величезна сума грошей.
і¥ка1іп£-£ші ['\уеі1іі]длп] п гарпунна гармата.
^¥ка1іп£-та$іег ['\уеі1п],та:зіо] п капітан китобійного судна.
ууЬаш [\ужт] у амер. розм. бйти, вдаряти.
АуЬат-Ьаш ['у/аетЬзет] амер. розм. швйдко, стрімко, навально; однйм махом.
іуЬате [\уеіт] п ент. гедзь, сліпень.
Міатту ['\ужті] п розм. лихе око, пристріт; іо риі а (іЬе) ~ оп наврочити; заворожйти (когось).
м4іап£ [\уаед] розм. 1. п 1) гучнйй удар; звук удару; 2) ремінь; 3) велйкий шматок; окраєць (хліба); кусень (сиру тощо); 2. у розм. 1) ударити; ляпнути; 2) загриміти; гримотіти (про грім, вибух); бйти (про барабан); 3) шмагати ременем; бйти, лупцювати.
^Ьап£ее [\уаед'ді:] п бамбукова (очеретяна) паличка.
іуЬаге ['\¥оп, '\уа:геі] п хатйна тубільця мабрі (у Новій Зеландії).
ууЬагГ [\уо:ї] 1. п (рі тж \уЬагуез) 1) верф; 2) прйстань, причал; 3) набережна; ~ розі швартдвйй пал; 2. у 1) причалювати; швартуватися до причалу; 2) вивантажувати на прйстань; складати на прйстані (товари).
\уЬагГа§е ['\уо:£ідз] п мор. 1) причальний збір; 2) зберігання вантажів на прйстані; 3) обладнання прйстані.
5¥ЬагГ-Ьоаі ['\Уо:ГЬоиі] п мор. плавуча прйстань.
і¥Ьагііп£ег [ '\уо:Гіпсіза] п мор. 1) власник прйстані; управйтель прйстані; 2) представнйк судновласника на причалі.
5¥ЬагГ-гаі ['\¥о:Ггаеі] п портовйй пацюк (про злодіїв, босяків тощо).
^уЬагуе [\уо:у] п текст, блок веретена.
ууЬзґуєз [\уо:у2] рі від \уЬаг£.
5¥Ьаі [\уо:і] 1. асі] 1) якйй, якого тйпу (у прямих запитаннях); ~ рарегз до уои геад? які газети ви читаєте?; 2) якйй (у вигуках); ~ попзепзе! яка нісенітниця!; 3) скільки; котрйй; ~ ііте із іі? котра годйна?; 2. асіу навіщо; чому; якою мірою; Ьиі аіаз, ~ сап І Ьеір уои? але, на жаль, чим я можу допомогтй вам?; 3. ргоп 1) що; ~ із іі? що це?; ~ до уои теап? що ви
маєте на увазі?, що ви хочете сказати?; ~ дід уои зау? що ви сказали?; ~ із Ьег пате? як Гі звуть?, як ЇЇ прізвище?; 2) хто; ~ із Ье? хто він такйй (за фахом)?, чим він займається?; 3) скільки; ~ дід уои рау Гог іЬіз Ьоок? скільки ви заплатили за цю кнйжку?; ~ аге роіаіоез іо-дау? почім нйні картопля?; 4) емоційне підсилення; зо ~? ну й що?; ~ Пехі? ну, а далі що?; Ьауе уои зир-розед те деад ог ~? ви що, думали, що я помер, чи як?; 4. соп] 1) що; те, що; Ье доез поі кпо\у ~ Ье \уапіз він (сам) не знає, чого він хоче; 2) хто; І кпо\у ~ Ье зЬаІІ Ье я знаю, ким йому бути; 3) скільки; Г11 азк Ьіт ~ Ье раід я запитаю його, скільки він заплатйв; 4) той, якйй; той самий; всілякий; якйй; іЬе сору-Ьоок ~ І Іепі уои зошит, якйй я тобі позйчив; < ~ із ~ що до чого; Ье іоїд те ~ \уаз ~ він розтлумачив мені, що до чого; ~ іп іЬе \уог!д до уои теап? даруйте (чорт заберй), що ви хочете цим сказати?; - іЬе Ьеіі! от чорт!, що за чортовйння!; ~’з пе\у? амер. розм. як справи? (привітання); зЬе Ьаз ~ іі іакез у неї є все, що потрібно; ~ еіуєз! що я бачу!; ~ поі і так далі, і тому подібне; ~ а рііу! якйй жаль!; \ує11, ~ аЬоиі іі? ну, так що?
мііаісЬатасаІІй [ '\¥Оі/(а)та,ко:Ьі] амер. розм. як же його звуть?, як пак воно називається?
5¥Ьаі-(Гуе-са11-’еш [' \уоід] и:, ко: Іат ] п жарт, як пак їх там?
5¥Ьаі-д’уе-са1І-й [ '\узід]и,ко:1іі] п жарт, як пак його там?
5¥Ьаіе’ег [хуоі'єз] поет. скор. від \уЬаіеуег.
5¥Ьаіеуег [хуоі'єуз] 1. асі] якйй би не; будь-якйй; 2. ргоп, соп] 1) усе, що; що б не; іаке ~ уои Ііке беріть усе, що вам подобається; 2) якйй-небудь, будь-якйй; Ьаз Ье апу сЬапсе ~? чи є у нього хоч якась можлйвість?; чи є у нього якйй-небудь шанс?; 3) у заперечних реченнях ніякий, зовсім ні; поіЬіп£ ~ абсолютно нічого; іЬеге із по доиЬі ~ нема ніякого сумніву; І ат поі іп пеед оГ апуіЬіп§ ~ мені абсолютно нічого не потрібно; 4) розм. що; ~ сап уои \уапі іо еті^гаіе Гог? що може вас змусити залйшйти країну?
5¥Ьаі-Гог ['\уоіГо:] п розм. прочуханка, нагінка; покарання.
^ЬаЬІіке ['\уоі!аік] асі] розм. якйй із себе?; що являє собою?
УУЬаішап ['хуоітап] п ватманський папір (тж ~ рарег).
^Ьаіпе$$ ['\уоішз] п рідк. суть, сутність.
^уЬаі-поі ['хуоіпоі] п 1) етажерка для дрібнйчок; 2) щось, хтось; 3) знев. всяка всячина, дрібнйчки; Ьитап ~ набрід.
^уЬаізепате ['\уоізапеіт] п розм. як його (її, вас, їх) звуть?; як це називається?
ууЬа
674
5уЬє
^каі’з-Ьів-пате	[ '\¥0і8ігпеіт]	п
розм. як його там звуть?; як пак його?
\¥Ііаі8О ['\уоі8ои] заст., поет. див. \УкаІ8ОЄУЄГ.
к ^Ьаізое’ег [,\уоі8ои'єа] поет. скор. від хукаізоеуег.
5¥ЬаЬоеуег [,\уоі8ои'еуа] емфатична форма див. \укаіеуег.
ууЬаҐ8-уоиг-пате ['хуоізрпеїт] п знев. ей ви!, як вас там (звуть)?
м4іаі2І8 ['\уоігі8] п амер. розм. оте, як його там.
^Ьеаі [\уі:1] п 1) рубець; смуга, 2) мед. пухир.
иііеаі [\уі:і] п 1) бот. пшениця; \уіпіег ~ озима пшениця; зиттег ~ яра пшенйця; Тигкеу ~ заст. кукурудза, маїс; 2) рі амер. розм. оладки; < ~ Ьгап пшеничні вйсівки; ~ Ьгеес1іп§ селекція пшенйці.
і¥Ііеаі-Ьгеа<1 ['\уі:і'Ьгєсі] п пшенйч-ний хліб; білий хліб.
і¥Ьеаі-сот ['\уі:і'кз:п] п зерно пшенйці, пшенйця.
тукеаіеаг ['\¥І:Ііа] п 1) колосок пшенйці; 2) орн. кам’янка звичайна.
^Ьеаіеп ['\уі:іп] аф 1) пшенйчний; 2) кольору стйглої пшенйці.
іукеаі-Лоиг ['\¥І:і,Лаиа] п пшенйчне борошно.
^Ьеаі-£га88 ['\уі:ідга:8] п бот. пирій.
^Ьеаі-Іаші ['\уі:і1жпсі] п лан (поле) пшенйці; < ~ р!о\у с. г. вертикально--дйсковий плуг.
уукеаішеаі ['\¥І:іті:1] п пшенйчне борошно грубого помелу.
^¥Ііеаі-8саЬ ['\УІ:і8кжЬ] п с. г. п’яний хліб (хвороба пшениці і кукурудзи).
^ЬееШе ['\уі:сі1] 1. п 1) улесливі слова, лестощі; 2) догідливість, улесливість; 2. у 1) підлещуватися (до когось); ублажати, догоджати; улещувати (когось); плазувати (перед кимсь); 2) виманювати лестощами; іо ~ зтЬ. іпіо доіп8 зтік. умовити (за допомогою лестощів) когось зробйти щось.
і¥Ііее(Шп£ ['\уі:сі1іі]] аф підлесливий, улесливий; скрадливий; ~ зрееск улесливі речі.
ууйєєі [\уі:1] 1. п 1) колесо; коліща; Ьаск (Ггопі) ~ заднє (переднє) колесо; \уаіск\уогк ~8 коліщата годинникового механізму; іо &о оп ітй як по маслу; \уіік ~8 до\уп (ир) ав. з вйпущеними (піднятими) шасі; 2) стернове (рульове) колесо; штурвал; тап аі іке ~ стер-новйй, рульовйй; водій; перен. керманич, керівнйк; 3) тех. зубчасте колесо; шестірня, триб; 4) кружляння, крутіння; коло, оберт; 5) рі перен. механізм; рушійні сйли; іке ~8 оГ зіаіе державна машйна;іке ~8 оГ ІіГе життєдіяльність; 6) колесо фортуни (тж Еогіипе’з ~); фортуна, щастя; 7) прядка; 8) гончарний круг; 9) амер. велосипед; 10) дитяча коляска; 11) рі амер. розм. авто
мобіль; 12) розм. важна персона, ве-лйке цабе (тж Ьі& ~); 13) військ, заходження флангом; ІеГі (гі§кі) ~! ліве (праве) плече уперед! (команда); < ~ апсі ахіе тех. коловорот, корба; ~ аз-зетЬІу ав. колісне шасі; ~ Ьапд бандаж (колеса); ~ Ьагга^е військ, пересувнйй загороджувальний вогонь; ~ Ьгаке колісне гальмо; ~ сар авт. ковпак маточини колеса; ~ сігіує тех. прйвод коліс; ~ £еагіп£ тех. зубчаста передача; ~ кеад тех. шліфувальна головка; ~ Іоад тиск коліс; тиск на колесо; ~ зіір тех. пробуксовка коліс; ~ ігаек слід коліс; колія; ~ \уаЬЬ1е виляння коліс; < іо Ьгеак оп ійе ~ іст. колесувати; іо Ьгеак а ЬиііегПу оп іке ~ попасти пальцем у небо; ~8 \уіійіп ~8 складнйй взаємозв’язок (інтересів тощо); бібл. колесо в колесі; 2. V 1) котйти, везтй (тачку тощо); 2) котйтися, рухатися на колесах; 3) кружляти; повертатися; обертатися; крутйтися; 4) крутйти; обертати; вертіти (щось); 5) їхати на велосипеді; 6) іст. колесувати; 7) військ, заходити з флангу; □ ~ аЬоиі зробйти повний оберт; повністю змінити свою позйцію; ~ іп вкотйти; ~ гоиші повертатися; крутйтися; кружляти; < іо ~ апсі деаі амер. розм. орудувати (чимсь); верш йти (справи тощо); чинйти махінації.
^Ьееіа^е ['\¥І:1к1з] п іст. дорожнє мйто з екіпажів.
5¥Йее1Ьагго5¥ [\уі:1,Ьаегои] п тачка.
^Ьееі-Ьазе [ \уі:1Ьєі8] п авт. колісна база.
^ЬееІЬох ['\УІ:1Ьок8] п мор. коробка штурвала.
^Ьееі-скаіг [ '\уі:1'і1єа] п крісло на колесах (для перевезення хворого); ка-талка.
і¥Ьее1е<1 [Чуі.ісі] аф коліснйй; на колесах; що має колеса.
^Ьееіег ['\уі:1з] п 1) тачечник; тач-кар; відкатник; 2) коліснйк, стельмах (тж \укее!тап, \укее1\угі§кі); 3) корін-нйй кінь, коріннйк.
луйееіег-ііеаіег ['\уі:1з'сіі:1о] п амер. розм. 1) верховод, ватажок; 2) махінатор; спрйтна людйна, ловкач; < ~ Гіпапсе фінансові махінації.
^¥Йее1-йог$е ['\уі:1йо:8] п коріннйй кінь, коріннйк (тж иілееіег).
5¥ЙееІ-йои8Є [ '\уі:1каи8] п мор. рубка стернового (рульового).
5¥Йее1іп£ [\уі:1ід] п 1) їзда на велосипеді; 2) поворот, оберт; 3) стан дороги (шосе); §оод ~ гарна дорога; 4) гірн. відкатка тачками.
отЬееїтап [\уі:1тап] п (рі ийееїтеп [-тап]) 1) коліснйк, стельмах; 2) стер-новйй; штурвальний; водій; 3) розм. велосипедйст.
5¥ЙееІ-тоипіе(1 [Чуііі'таипікі] аф на колісному ходу.
^Ьееізтап [\УІ:І2тзп] п (рі \укее!$-
теп [-тап]) стерновйй, рульовйй; штурвальний.
5¥ЙееІ8-ир ['\уі:І2лр] п ав. посадка з піднятим шасі.
5¥Йее1-5¥Іпі1ол¥ ['\¥І:1'\¥іпсіои] п архт. кругле вікно.
\¥Йее1-5¥Огк ['\¥І:1\уз:к] п тех. зубчаста передача.
л¥Йеек¥ГІ£Йі ['\уі:1гаіі] п 1) коліснйк, стельмах, коліснйй майстер; 2) майстер по ремонту коліс і кузовів.
5¥Йее1у ['\уі:1і] аф коліснйй.
мііееп [\уі:п] аф шотл. деякі, декотрі; декілька, кілька; небагато.
\Иіеер [\уі:р] п амер. розм. кухоль пйва (після спиртного).
^Ьееге [\уі:г] 1. п 1) важке дйхан-ня, задйшка; хрипіння; 2) театр, розм. дотеп, жарт (коміка, клоуна); 3) розм. анекдот, жарт; а §оос1 ~ дотепний анекдот; 4) заяложена фраза; заяложений трюк; усім відомий викрутас; 2. V 1) дйхати з прйсвистом; важко дйхати; пйхкати; сопіти; хрипіти; 2) прохрипіти (слова; тж ~ оиі).
^Ьееху ['\уі:хі] аф 1) хрйплий, хрипкйй; 2) хворий на задйшку (астму, ядуху).
^Ьеік [\уе!к] п 1) прищ; 2) розм. рубець, шрам.
^Ьеікед [хуеікі] аф 1) звйвистий; гвинтовйй; 2) розм. укрйтий рубцями, порубцьований (про шкіру).
5¥ке1ш [\УЄІП1] 1. п 1) розм. дерев’яний жолоб; 2) поет, потік; при-плйв; рбзлйв водй, повінь; 2. V 1) поет. заливати (водою); засипати (піском, снігом); 2) перен. поглинати, охоплювати; 3) розм. накривати, придавлювати; накидати (на щось — оуєг, ироп).
^Ьеір [\уе!р] 1. п 1) щеня, цуценя; 2) дитинча (дикого звіра); 3) знев. вй-родок, вйплодок; кодло; 4) рі мор. вельпси; 2. у 1) щенйтися, приводити цуценят (про звірів); 2) знев. вйплоди-ти.
^Ьеп [\уєп] 1. п (якйй) час; дата; ке іоШ те іке ~ апсі іке \уку оГ іі він розповів мені, колй і чому це сталося; ипііі ~ сап уои 8іау? до якого часу ви можете залйшйтися?; 2. асіу колй; ~ сап уои соте? колй ви зможете при-йтй?; ~ єуєг \уі11 ке соте? колй ж він прййде?; < зау ~ скажіть, колй досить (при наливанні вина тощо); 3. соф 1) колй; в той час як; тоді як; як тільки; І сіоп’і кпо\у ~ І зкаїї соте я не знаю, колй прийду; ~ аі 8скоо1 колй я вчйвея у школі; І зкаїї зее уои ~ І геіит я побачуся з вами, як тільки повернуся; 2) хоч, хоча; тоді як; незважаючи на те, що; 3) якщо, колй, раз; < ~ 8реакіп§ розмовляючи.
іукепаз [\уеп'аег] соф 1) колй; колй б не; 2) тому що; оскільки; 3) хоч; тоді як.
и4іепсе [\уєп8] 1. п джерело; похо
УиЬе
675
Ч¥І1І
дження; місце вйникнення; 2. аду 1) звідки; з якого місця (джерела); 2) як, якйм чйном; з якої причйни; ~ соте!» іі? як це трапляється?; < Ггот - звідки; на підставі чого, внаслідок чого; 3. соп] звідки; з якого джерела; §о Ьаск ~ уои сагпе Ггот повертайтеся тудй, звідки ви прийшлй.
^Ьепсевое’ег [,\уеп55ои'єа] див. \УЙЄПСЄ8ОЄУЄГ.
5¥ЙЄПСЄ8ОЄУЄГ [,\УЄП88Ои'ЄУЗ] 1. а(ІУ звідки б не; 2. соп] звідки б не.
^Ьепе’ег [хуєп'єо] див. хуйєпєуєг.
^уіієпєуєг [хуєп'єуз] 1. аду розм. колй ж; - \¥І11 уои соте? колй ж ви прй-йдете?; 2. соп] колй б не; кожного разу, колй; щоразу; як тільки; Не \уі11 Ье аі йоте ~ 8йе аггіуе8 колй б вона не приїхала, він буде вдома.
^¥Ьеп$ое’ег [,\УЄП8ои'єз] поет. див. \¥ЙЄП8ОЄУЄГ.
^уЬєпзоєуєг [У\уеп8ои'еуа] емфатична форма від хуйєпєуєг.
^уЬеге [\уєа] 1. п місце (пригоди); ійе ~ апд \уйеп оГ йег Ьігій аге ипкпо\уп місце і дата її народження невідомі; ійе ~8 апд \уйєп8 аге ітрогіапі важлйво, де і колй це сталося; 2. асіу 1) де; -аге уои? де ви?; ~ І8 ійе пеагезі розі оГГісе? де найблйжче поштове відділення?; 2) звідки, з якого джерела; 3) на якому етапі, де; 4) кудй; ~ аге уои §оіп§? кудй ви йдете?; 5) у якому становищі; 6) як, якйм чйном, у якому відношенні; - до І соте іпіо ійе таііег? яке відношення це має до мене?; 3. соп] 1) де; з якого джерела; йе кпо\¥8 ~ ійеу аге він знає, де вонй; 2) кудй; І кпо\у ~ йе йа8 §опе я знаю, кудй він пішов; 3) тудй, де; там, де; кудй б не; І ат ~ І 8йои1д Ье я там, де повйнен бути; ~ Ггот звідки (родом); - дое8 йе соте Ггот? звідки він родом?
іУЙегеаЬоиі ['\УєагаЬаиі] див. \уйєгє-аЬоиі8 І, II.
і¥ЙегеаЬоиІ$ І ['хуєагаЬаиізІ п місцеперебування; (приблйзне) місцезнаходження; сап уои іеіі те ЙІ8 ~? чи можете ви сказати мені, де його можна знайтй?
і¥ІіегеаІюиі$ II ['\уєага'Ьаиі8] 1. аду де; біля якого місця; кудй; - аге уои? де ж ви?; 2. соп] де, кудй.
іуйегеаіїег [\уєаг'а:Гіа] соп] після чого.
м4іегеапепі [\уєага'пепі] аду шотл. з прйводу чого, стосовно чого.
м1іегеа$ |\уєаг'жх] 1. п звич. рі 1) (ійе ~Є8) декларатйвна частйна (міжнародного договору тощо); 2) речення (абзац), що починається з «\уйє-геа8»; а 8іаіетепі діїиіед \уіій уагіои8 —Є8 заява, що рясніє численними застереженнями; 2. аду л.е; 3. соп] 1) тоді як; у той час як; а; 8Йе І8 айуауз аі1іп§, - йе І8 пєуєг ІП вона завждй хворіє, а він не хворіє ніколи; 2) хоч; незважа
ючи на те, що; 3) беручй до уваги; через те, що; оскільки.
5¥Йегеаі [\уєаг'жі] 1. аду 1) (там) де; 2) чим, на що; - аге уои оГГепдед? чим вас скрйвдили?, на що ви образились?; 2. соп] потім, після того (цього).
\¥Йегеа5¥ау ['\уєага,\уеі] аду кудй, в якому напрямі.
5¥ЙегеЬу [\уєа'Ьаі] аду 1) тим, чим; за допомогою чого: 2) як; якйм чйном; - 8Йа11 \ує кпо\у йіт? якйм чйном (як) ми його упізнаємо?
іуііеге’ег [хуєаг'єз] поет. див. \уйєг-єуєг.
5¥ЙегеГог [\уєзТо:] заст. див. \уйєгє-Гоге.
5¥ЙегеГоге ['ууєзГо:] 1. п причйна; 2. аду 1) чому; з якої причйни; 2) для чого; з якою метою; 3. соп] з цієї причйни; після чого.
мііегеіп [\уєзг'іп] аду 1) у чому; де; ~ \УВ8 І \¥ГОП£? у чому я помилявся?; 2) там, де; ійе гоот - 8йе Іау кімната, у якій вона лежала.
і¥ііегеіп$ое¥ег [\уєаг,іп8ои'еуа] аду де б то не було; у чому б то не було.
\¥Ііегеіпіо [\уєаг'іпіи] аду кудй, у що.
У¥Йегепе88 ['\уєапі8] п місцеперебування; розташування у просторі.
5¥ЙегеоГ [\уєаг'оу] аду 1) з якого; звідки; 2) про кого; про що; про якого; 8Йе кпо\¥8 ~ 8йе 8реак8 вона знає, про що говорить.
5¥Йегеоп [\уєаг'оп] аду 1) на що, кудй; -до уои Іоок? на що ви дйвитеся?; 2) там, де; на чому.
ууйегеоиі [\уєаг'аиі] аду звідки, з чого.
У¥Йеге80 |\уєа'8ои] заст. див. \уйєг-ЄУЄГ.
5¥Йеге80е’ег [,\¥Є98ои'єа] поет. див. \¥ЙЄГЄ8ОЄУЄГ.
м4іеге8оеуег [,\¥Є98ои'еуа] емфатична форма від \уйегеуег.
ууйегеійгои^й |\у£а'0ги:] аду 1) через що; через якйй; 2) тому що; через те, шо.
ууйегеіо [\уєо'іи:] аду 1) кудй, в якому напрямі; 2) навіщо, чому.
ууйегеипгіег [\уєаг'лпда] аду під (чим).
ууйегеипіо [у\У£9ґлп'іи:] див. \уйєгєіо.
ууйегеироп [,\¥єага'роп] 1. аду на чому; де; 2. соп] після чого, внаслідок чого; тоді.
ууйєгєуєг [\уєаг'еУ9] 1. асіу 1) де; -І8 8йе де ж вона?; 2) кудй; - аге уои §оіп§ аі ійІ8 ііте оГ пі§йі? кудй це ви йдете у такйй пізній час?; 2. соп] 1) де б (то) не; 2) кудй б (то) не; 3) де (кудй) тільки.
ууйєгєууіій [\уєз'\уі0] аду 1) чим, за допомогою чого; 2) як, чим.
У¥ЙегеУ¥ЙЬа1 ['\уєа\уідз:1] 1. п (ійе ~) необхідні засоби; кошти, гроші; І йауеп’і ійе - іо сопііпие ту едисаііоп
у мене немає коштів, щоб продовжувати освіту; 2. аду чим, за допомогою чого.
5¥Йеггеі ['\¥епі] у дати у вухо; дати ляпаса.
5¥Йеггу ['\уеп] 1. п човен, ялик; 2. V 1) перевозити на човні (ялику); 2) правити човном (яликом).
ууйеггутап ['хуептап] п (рі у/йеггу-теп [-топ]) човняр.
5¥Йеі [\уєі] 1. п 1) гостріння, точіння; 2) стймул; те, що викликає інтерес (що спонукає до дії); 3) підбадьорюючий засіб; ковток спиртного для апетйту; 4) слушна нагода; 2. V 1) гострйти, точйти; 2) загострювати (почуття тощо); 3) викликати, збуджувати (апетит тощо).
^уйеіііег [ '\уеда] 1. п вказує на вибір (з двох можливостей): соп8ідегіп£ аіі ійе \¥Йу8 апд -8 беручй до уваги всі запитання і сумніви; 2. ргоп 1) котрйй з двох; котрйй з кількох; - І8 йеауіег, \уаіег ог оіі? що важче — вода чи олія?; 2) будь-якйй з двох; 3. соп] чи; І доп’і кпо\у - йе І8 йеге я не знаю, чи він тут; йе І8 іп доиЬі - йе 8Йои1д \уаіі він сумнівається, чи потрібно йому чекати; ІЙІ8 І8 \¥йаі І ійіпк, ~ ГІ£ЙІ ОГ \¥Г0П§ правильна чи ні, але така моя думка; - 8йа11 \ує 8іау ог §о? (чи) залйшимдся ми чи підемо?
^¥І1ЄІ8ІОПЄ ['\УЄІ8ІОип] п брусок; то-чйльний камінь; іо Ііе Гог ійе - бути безсоромним брехуном.
5¥ЙЄ5¥ [Й\У0)и:] 1. п свист (кулі, птаха); 2. V свйснути; просвистіти; 3. іпі оце так так!
м4іеу [\уєі] п сироватка.
ууйеуеу ['\уєп] ай] сироватковий.
5¥Йеу-Гасе ['\уєіГєі8] п людйна з блі-дйм (безкровним) облйччям.
5¥Йеу-Гасед [ \уєіГєі8і] ай] блідйй, з безкровним облйччям (особл. з переляку); блідолйций.
і¥ІіеуІ8Іі ['\уєіі/] ай] сироватковий; схожий на сироватку.
луііісіі [\уііЛ 1. ай] 1) якйй; котрйй; - Ьоок дід уои іаке? яку кнйжку ви взялй?; - \уау І8 ійе идпд? якйй напрям вітру?; 8Йе кпе\у - ууєгє ійе Ье8і 8Йор8 вона знала, які магазйни найкращі; 2) будь-якйй; той, якйй; іаке - оГійезе Ьоок8 уои ріеазе візьміть будь-яку кнйжку, яка вам подобається; 2. ргоп 1) що (у прямих запитаннях); ~ \уі11 уои іаке, тіїк ог сгеат? що ви візьмете (що вам дати) — молоко чи вершкй?; 2) якйй з; котрйй з (оГ — про речі); хто з (оГ — про людей); - оГ уои 8аід ійаі? хто з вас це сказав?; - \уои!д уои Ііке Ье8і? якйй (з них) вам подобається більше?; 3. соп] що, хто; якйй, котрйй; \уі11 уои адуізе те - іо іаке? чи ви не порадите мені, якйй (з них) узяти?; іаке ійе Ьоок - І8 оп ійе іаЬІе візьміть кнйжку, яка лежйть на столі; йе Іозі
ууЬі
676
Л¥І1І
кіз \уау, ~ деіауед кіт сопзідегаЬІу він заблукав, що його значно затримало; < аГіег ~, ироп ~ після чого; ~ із ~? хто з них (є) хто?; ікеу аге зо аііке, І сап пєуєг Іеіі ~ із ~ вони так схожі, що я не можу їх розрізнити.
^уЬісЬєуєг [\¥іу'ЄУ9] 1. ргоп якйй (би не); будь-якйй; якйй завгодно; іаке ~ Ьоок уои ріеазе візьміть будь-яку кнйжку, яка вам подобається; 2. соп] якйй би не; що б не; - уои тау іаке уои \¥І11 Ье заіізГіед що б ви не взялй, ви будете задоволені.
^уЬісЬзоєуєг [,\¥іі/зои'еУ9] емфатична форма від \уЙісЬєуєг.
^уЬісЬєг ['\уіка] п амер. розм. 1) пйрхання; чмйхання (від сміху); хи-хйкання; 2) іржання.
5¥Ьі(1 [\уід] 1. п 1) шотл. брехня; вйгадка; 2) розм. слово; 3) у шотл. спрйтно (швйдко) бігати; хутко повертатися; шмигнути, прошмигнути.
ууЬЙГ [\уії] 1. п 1) подув, струмінь; а - оГ Ггезк аіг подув свіжого повітря; 2) тютюновий димок; затяжка; ікеу зіорред \уогк іо кауе а £е\у ~з вонй влаштували перекур; 3) розм. коротка сигара; 4) запах (неприємний); а ~ оГ §аг!іс запах часнику; 5) свист (кулі, вітру); 6) вймпел; прапорець; 7) навчальний гоночний човен-клінкер; ялик; 8) розм. мить; 9) плоска рйба (з камбалових); 2. у 1) віяти, повівати; злегка дути; 2) пускати кільця дйму; попйхкувати (люлькою); 3) нюхати, принюхуватися; учувати запах; 4) свистіти (про кулю, вітер); □ ~ а^ау, ~ оЯ* здувати, розвівати; немов вітром здувати.
іуііііїєі ['\уіГіі] п амер. 1) димок; 2) песик, цуцик; 3) знев. нікчема (про людину).
5¥кіД1е [ \уіЯ] 1. п порйв (вітру); струмінь (повітря); 2. у 1) дуги слабко; дути порйвами (про вітер); 2) розвіювати розсіювати; розганяти порйвами вітру; 3) свистіти, посвйстувати; 4) амер. вагатися; виявляти нерішучість; ухилятися, уникати; □ ~ аЬоиі змінйти напрям (про вітер, судно); зробйти поворот.
іуЬіЯієг ['хуіЛз] п 1) нестійка (ненадійна) людйна; вітрогон, шалапут; флюгер; 2) хвалько, хвастун; 3) нікчема, пусте місце; 4) курець.
\¥Ьі§ [\Уід] 1. п 1) іст. віг; 2) (тж \у. перен.) ліберал; 3) (тж \у.) знев. ханжа; нудна людйна; 2. аф 1) іст. що стосується вігів; 2) (тж \у.) перен. ліберальний.
[\¥ід] п розм. 1) кйсле молоко, кисляк; 2) сметана; 3) сироватка; сколотини.
\¥ЬІ£§егу [ \Уідап] перев. знев. див. \Укі§£І8т.
['\Уіді|] аф перев. знев. 1) іст. вігівський, характерний для ві
гів; 2) перен. ліберальний; широкий (про погляди).
\¥Ьі££Ізт ['хуїдігт] п 1) іст. теорія і практика вігів; належність до вігів; 2) перен. (поміркований) лібералізм.
5¥кі&піа1еегіе [,\уідта'1і:п] п шотл. 1) дрібнйчка; 2) примха; вйгадка.
луЬііє [\уаіі] 1. п 1) час; проміжок часу; а 1оп§ ~ довго; а зкогі ~ недовго; іп а Іііііе ~ скоро, ось-ось; а ~ а§о щойно, недавно; а 1оп§ ~ а^о давнйм--давно; аГіег а Іііііе ~ незабаром, через деякий час; Гог а ~ на деякий час; аі ~з іноді, часом; опсе іп а ~ час від часу, колй-не-колй; циііе а ~ розм. досить довго; Ьеі\¥ееп ~з у проміжках часу; під час перерв; ікаі із епои§к Гог опе - цього досить на деякий час; 2) (іке ~) перев. поет, (весь) цей час; 2. у 1) проводити (коротати) (час); 2) тривати (про час); 3) відволікатися; забуватися за якймсь заняттям; іо ~ 8ОГГО\У відволіктйся від сумнйх думок; 3. ргер до; ~ ікеп доти (поки), до тих пір (поки); 4. соф 1) доки, у той час як; ~ геадіп§ ке Геїі азіеер читаючи, він заснув; 2) у той же час; тоді як; а; 3) поки, колй; 4) хоч; незважаючи на те, що; ~ І доп’і Ііке іі 1’11 до іі хоч мені це й не подобається, я це зроблю; 5) а також; до того ж; не тільки..., а й.
^Ьііеге [хуаіі'єа] айу заст. нещодавно.
і¥Ьі1е$ [\уаі!г] заст. див. \укі!е 4.
і¥кі11р¥ка [ '\уі1і\уа:] п шотл. 1) підлесник, підлйза; підлабузник; 2) лестощі; улесливі слова.
іуЬііоіп ['\уаі1ат] 1. аф колйшній; 2. айу раніше, колйсь.
[\уаі!зі] див. Міііе 4.
5¥кіт [\уіт] 1. п 1) прймха; капрйз; 2) непостійність; мінлйвість; 3) фан-тастйчна істота; щось небачене (химерне); 4) гірн. кінний прйвод; коловорот; 2. у 1) жадати; жадібно прагнути (чогось); 2) розм. наморочитися.
^ЬішЬеггу ['ууігпЬзп] п діал. бот. чорнйця.
^ЬітЬгеІ ['\УітЬга1] п зоол. кроншнеп.
іуіііїшпу ['\уіті] ай] капрйзний, ве-редлйвий; химерний; примхлйвий, чудернацький.
^Ьітрег ['мчтра] 1. п 1) пхйкання, скімлення; 2) виття, вищання, вереск; 2. у 1) пхйкати, нйти; скімлити; 2) скавучати (про собаку); 3) завивати (про вітер); дзюрчати (про воду).
іуЬітрегег ['\уітрзга1 п плакса; скиглій.
^¥Ьіт$еу ['хуітгі] див. хукітзу.
уукітзісаі ['\уігп2іка1] ай] 1) химерний; примхлйвий; фантастйчний; 2) ексцентрйчний, капрйзний; іо Ье ~
іп опе’з таппег поводитися дуже дйвно.
лукітзісаіііу [,\уітгі'кж1ііі] п химерність; примхлйвість; фантастйчність.
5¥Йітзу ['хуітгі] 1. п 1) прймха; химера; чудацтво; 2) капрйз; 3) фантазія; уява; 2. аф примхлйвий.
ууЬітзу-Міатзу ['\уітхі,\ужтгі] п 1) химера; вйгадка; 2) фантастйчне уявлення.
5¥Йіт-5¥кат ['\уіт\угет] п 1) химера; (дйка) вйгадка; 2) дйвне (фантастйчне) уявлення; 3) дрібнйця, дрібнйчка; 4) брязкальце (про прикрасу).
^Ьіп [\уіп] п 1) бот. дрік; 2) геол. тверда компактна порода.
^уЬіпє [\¥аш] 1. п 1) жалібне виття; скйглення; скавучання; іо иііег а ~ заскйглити; 2) перен. пхйкання; ниття; 2. у 1) скйглити, підвивати (про собаку); 2) перен. нйти; пхйкати; скйглити; бідкатися.
м4ііпег ['\уаіпа] п скиглій.
м41ІП£ [\¥ід] 1. п свист (кулі); дзенькіт (розбитого скла); різкйй, високий звук; 2. у пролетіти зі свйстом; промайнути.
^Ьіп^ег ['мір] п кинджал, короткий меч.
^Ьіппег [ \уіпа] у діал. 1) підвивати, скавучати; 2) тйхо іржати.
м^Ьіппу ['\уіпі] 1. п тйхе (радісне) іржання; 2. у тйхо іржати.
^¥Ьіп$іопе ['\уіпзіоип] п геол. дуже тверда компактна порода (базальт тощо).
іукіпу ['\¥аіпі] ай] плаксйвий; що вічно пхйкає (скйглить); нйючий.
5¥кіпуагд ['\уіп]ад] п іст. кинджал; кортик.
^Ьір [\¥ір] 1. п 1) батіг, канчук, пуга; хлист, прут; лозйна, різка; хво-ростйна; 2) кучер, фурман; І ат поі а §оод ~ я не вмію добре правити (кіньми); 3) пол. парламентський партійний організатор; 4) мисл. псар; доїжджачий; 5) обметування (петель тощо); 6) крем; збйті вершкй (яєчні білкй); 7) віничок; 8) кінний коловорот; 9) крило вітряка; 10) мор. піднімальний гордень; < деііуегу ~ спорт. кидок; 2. у 1) шмагати, хльостати; сік-тй; батожити; лупцювати; 2) перен. бичувати; карати; мучити; шпигати; гостро критикувати; картати, лаяти; 3) підганяти; підхльостувати; 4) амер. розм. розбйти (противника); перемог-тй, перевершити; іо ~ сгеаііоп перевершити всіх суперників; 5) збуджувати; роздувати; розпалювати; розворушйти, пожвавити (тж ~ ир); 6) зганяти докупи (в одне місце); збирати докупи; 7) пол. викликати на засідання (члена парламенту); 8) тріпотіти, полоскатися; лопотіти; 9) кйдатися, пориватися; 10) обметувати: зшивати через край; 11) робйти
\укі
677
иііі
зборки; 12) збивати (вершки, яйця); 13) тех. піднімати вантажі коловоротом; 14) молотйти ціпом; 15) вудити рибу на мушку; 16) мор. обмотувати, замотувати; 17) спорт, кинути (противника); 18) хильнути (чарочку); □ ~ а^ау утектй, дременути; схопйти, вй-рвати; вйгнати (відігнати) батогом; ~ іп зганяти; заганяти; ~ оЯ* скйнути; стягтй; зірвати; відігнати (вйгнати) батогом; ~ оп підганяти, підхльостувати; ~ оиі вйхопити (зброю); вйскочити; тікати; вйслизнути; вйгукнути; вйгнати батогом; іо ~ оиі а геріу різко відповістй, огризнутися; ~ гоиші швйдко повернутися; обмотувати; ~ іЬгои§Ь проколоти, простромйти; ~ ир вихоплювати (зброю); робйти нашвидкуруч; підганяти; збирати (натовп); іо ~ ир а дге88 сяк-так пошйти сукню; < ~ Ьекіпд! бережйся!; іо ~ іке саі розіграти (когось); скнарити; прогуляти понеділок; бути п’яним.
^йір-ЬеІІу ['\¥ір,Ье1і] п розм. бурда (про розведене пиво тощо).
5¥Ьір-саі ['\уіркаеі] п розм. майстер, що працює поденно у приватних бу-дйнках (про кравця, тесляра тощо).
5¥Ьірсог<1 [\уірко:д] п 1) шнур, мотузка (для батога); 2) текст, важкйй габардйн.
5¥Ііір-сгапе ['\¥іркгеіп] п кран зі стрілою, що гойдається.
і¥Ііір-£гаКіп£ ['\уір,дга:£іп]] п с. г. щеплення копулюванням з язичками.
м4іір-Ьап(1 [ 'хуір'каепд] п 1) (права) рука, що тримає батіг; рука з батогом; 2) перен. влада; перевага сил; іо йауе ійе ~ о£ (оуєг) зтЬ. тримати когось у покорі.
л¥Ііір-ііап<11е [ 'м/ір,кгепд1] п пужално. і¥Ііір-1а$Іі ['\Уір1ае/] п ремінь батога; іо \уогк ипдег іке ~ працювати з-під палиці (з прймусу).
і¥Ііір-1іпе [ '\Уір1аіп] п шнур, мотузка (для батога).
^¥Ііір-піа$іег ['\уір,та:8іа] п 1) кат; 2) хазяїн (наглядач) з батогом; погонич.
і¥Ііірре(1-ир ['\уірі'лр] асі] розм. 1) що зазнав поразки; розчарований; 2) вйснажений, стомлений.
луїііррег ['\уіро] п 1) кат; 2) погонич на кінному коловороті; робітнйк на лебідці.
5¥Йіррег-іп [Чуїраг'іп] п 1) розм. кінь, що прийшов останнім (на перегонах); 2) мисл. псар, доїжджачий; 3) парл. парламентський організатор партії (в Англії).
уукіррег-8паррег |'\уіра,8пжра] п знев. нікчема; самовпевнений хлопчй-сько; молокосос.
іуііірреі [ \¥іріі] п 1) мисл. гончак; 2) розм. кицюня (про дівчину); 3) розм. маля, крйхітка; недолугий чоловічок; 4) (XV.) військ, іст. «Уїпет» (танк).
1¥І1ІррІП£ [ \Уірі1]] 1. п 1) побої, биття, шмагання; 2) поразка; 3) обметування; підшивання через край (на край); 4) збірн. вірьовки, шнурй, мотузки, ремені; 5) тех. прогйн; провисання; 2. ай] 1) швидкйй, моторний, меткий, спрйтний; блискавйчний; 2) що б’є батогом; ~ Тот кат; фла-гелант.
Міірріп£-Ьоу ['\уірп]Ьоі] п 1) іст. хлопчик, що виховується разом з прйнцом і якого б’ють за провйни прйнца; 2) перен. «хлопчик для биття»; козел відпущення.
и4іірріп£-сагі ['\уіріі]ка:і] п іст. віз, до якого прив’язували караного батогом.
л¥Ііірріп£-ро$€ [ \уірії]роизі] п іст. ганебний стовп.
Міірріп£-іор ['\уіріі]іор] п дзйга (що крутиться від підстьобування батогом).
луііірріеігее ['хуїріігі:] п с. г. стель-вага.
іУЙір-роог-і¥І11 [ '\уірриа,\уі1] п орн. дрімлюга.
іуііірру [ \¥ірі] асі] гнучкйй як ло-зйна; пружнйй.
Міір-гоиші ['\уіргаипд] п збирання грошей (на благодійність).
іуйір-заіу ['\уір8з:] 1. п лучкова пйлка; 2. у 1) пиляти лучковою пйл-кою; 2) амер. розм. двічі обдурйти (особл. в карти); одержати подвійну вйгоду.
откірзіаії ['\Уірзіа:£] п пужално.
іукір-зіаїк [ \Уір8іо:к] п діал. пужално, батожйлно.
іУІіірзіег ['\Уір8іа] п 1) знев. нікчема; пусте місце; молокосос, хлопчйсько; 2) розм. крутій; забіяка; 3) розм. розпусник; 4) кучер, фурман; 5) жорстока людйна.
л¥Ііір-$ііск ['\Уір8іік] див. \уірзіа££.
уукір-зійск [ '\уірзііі/] 1. п 1) на-кладнйй шов; 2) обмотувальний сті-бок; стіббк через край; 3) друк, брошурне зшивання; < (аі) еуегу ~ амер. розм. щохвилйни, безперестанку, раз у раз; 2. у обметувати (петлі); зшивати через край.
м4іір-$іоск ['\Уірзіок] див. \укірзіа££.
У¥кІр-¥ЄП£ЄаПСЄ [\Уір,УЄПСІ39П8] п бурда (про розведений напій).
туЬіг [\уз:] 1. п 1) стугін; шум, гудіння (машин); 2) дзижчання; 2. у 1) дзижчати, сюрчати; стрекотати; 2) шуміти; пролітати з шумом (свйс-том, дзижчанням); 3) розм. ричати; гарчати; 4) розм. муркотати.
^йігі [\уз:1] 1. п 1) кружіння, кружляння; швидкйй оберт; 2) вйхор; ви-хровйй рух, завйхрення; вир; коловорот; 3) метушня; вир (життя, подій); 4) розбрід; плутанйна; 5) сум’яття (почуттів); 6) виток (спіралі); 7) тех. блок для шнура; 2. у 1) крутйти, вертіти; обертати; 2) кружляти; вертітися,
крутйтися; обертатися; 3) бентежитися; 4) наморочитися; □ ~ аууау відносити (вітром тощо); мчати щосйли (щодуху).
м4ііг1аЬоиі ['\уо:1оЬаиі] п 1) обертання; кружляння, вертіння; 2) дзйга.
і¥Ііііі-Ь1а$і ['\уа:1Ь1а:зі] п розм., поет. вйхор; ураган.
5¥ЬігІ-Ьопе ['хуз.ІЬоип] п анат. 1) колінна чашечка; 2) головка стегна.
л¥Іііг1ег [хуоііо] п центрифуга.
л^ііігіеу ['\уз:1і] п військ, розм. керована авіаційна бомба.
луііігіісоїе [ \уа:1ікоиі] п іст. карета; коляска.
і¥Іііг1І8І£ ['\уо:1ідід] 1. п 1) дзйга; 2) іграшковий млинок, вертушка; 3) карусель; 4) колоподібний рух; кружляння; обертання; завйхрення, вйхор; вир, коловорот; 5) вир (життя, подій); швидка зміна (вражень тощо); іке - о£ ііте зрадлйвість долі; 6) химера, дивацтво; 7) вітрогон; 2. у вертітися, крутйтися (ніби дзйга).
л¥Іііг1іп£ ['\уа:1ід] 1. п 1) кружляння; обертання; 2) вихровйй (турбулентний) рух; 2. ай] 1) обертовий; що кружляє (крутиться, обертається); колоподібний; 2) вихровйй, завйхрений; 3) ротаційний; < ~ 8реед критйчна швйдкість; ~ \уогд8 необдумані слова.
л¥Іііг1роо1 ['\уа:1ри:1] п водоверть, чорторйй, коловорот, вир.
і¥Ііігк¥Іп(1 ['\¥а:1\¥іпд] п вйхор; ураган, смерч; < ~ аііаск військ, навальний наступ; ~ Гіге військ, ураганний вогонь; ~ о£ ра88Іоп ураган прйстрасті; іо гіде іке ~ бути на висоті у важкйх обставинах; бути господарем становища.
і¥Іііг1уЬіг<1 ['\уа:1іЬа:д] п розм. вертоліт.
луЬігг [\уз:] див. \укіг.
5¥кігі1е ['\уз:і1] п тех. волочйльна дошка.
[\уі/] 1. п свист (кулі тощо); 2. 1) говорйти «тсс!», шйкати; 2) ошй-кати (когось); 3) свистіти (про кулю, вітер); 3. іпі розм. тсс!, цить!
Л¥І1І$11І [\¥1/і] 1. п вйгук «тсс!»; шй-кання; < іо коїд опе’8 ~ мовчати; 2. аф розм. німйй, мовчазнйй, безмовний; 3. у розм. 1) мовчати; 2) говорйти «тсс!»; шйкати; 4. іпі розм. тсс!, цить1
\¥ІіІ8к [\уі8к] 1. п 1) віничок; мітелочка (з волосся, пір'я); 2) бот. волоть; 3) колотівка, збивачка (для вершків тощо); 4) легкйй, швидкйй рух; 5) шарф; шййна косйнка; 6) с. г. підбирач; 7) віст (гра в карти); 2. у 1) змахувати; зганяти (тж ~ а\¥ау, ~ оГГ); іо ~ ПІЄ8 а\уау відігнати мух; 2) швйдко відносити (утягувати); 3) швйдко віддалятися; шмигнути, шурхнути; іке тои8е ~ед іпіо іі8 коїе мйша шурхнула в нірку; 4) помахувати, змахувати; іке
хуЬі
678
іуЬі
соху ~еб кег іаіі корова махнула хвостом; 5) збивати (білки тощо).
хуЬЕкег [Чуізка] п 1) рі бакенбарди, баки; 2) рі вуса, вусики (у тварин); 3) рі вуса; борода; волосся на облйччі; 4) рі амер. розм. накладні вії; 5) рі амер. розм. стаж (робочий); 6) перебільшення; кричуща брехня; 7) розм. мітелочка з пір’я; 8) віяло; 9) тех. контактна пружина, вусик; 10) рі розм. небажані шуми, гудіння, дзижчання (при звукозапису тощо).
і¥Ііі$кеге<1 ['хуізкасі] асі] 1) з бакенбардами; 2) вусатий, з вусами (про тварин).
л¥Ш$кіе<1 ['хуізкісі] аф просочений (кріплений, що пахне) віскі.
хуІіізкіЛед [ 'хуізкіГакІ] аф просочений віскі, проспиртований (про п ’яни-цю).
хуЬЕку ['хуізкі] 1. п 1) віскі; 2) іст. двоколісний екіпаж; < ~ зоиг коктейль з віскі з лимонним соком і фруктами; фужер; XV. Іпзиггесііоп амер. іст. «горілчаний бунт»; 2. аф 1) жвавий, пожвавлений; 2) пустотливий.
отЬізрег ['хуізро] 1. п 1) шепіт; (о зреак іп а ~ (іп ~з) говорйти пошепки; 2) чутка, поголос; нашіптування; 3) слово, натяк; іо §іує Ше ~ натякнути; 4) мізерна кількість; 5) шерех, шелест, шарудіння; 2. у 1) шепотіти, говорйти пошепки; 2) шептатися, шу-шукатися; 3) нашіптувати; повідомляти по секрету (на вухо); 4) шелестіти, шарудіти.
ууйізрегег ['ху і зр ого] п 1) нашіптувач; шептун; 2) таємний інформатор.
луїіізрегіпе [ 'хуізрапі]] п 1) шепіт; розмова пошепки; 2) перешіптування, шушукання; 3) нашіптування; плітка; лихослів’я; чутка, поголос; < - сатрапи наклепницька кампанія, пошйрення брехлйвих чуток.
і¥Ііі$регіп£-£а11егу [ 'хуізропт) 'даеіоп ] п акустйчне склепіння.
мііі$регои$ ['хуізрагаз] аф 1) схожий на шепіт, шепітний; 2) наповнений шелестом (шарудінням).
хуйізрегу ['хуізрап] див. хуЬізрегоиз.
хуйізі [\¥і8і] 1. п 1) віст (гра в карти); 2) розм. мовчання; Ітоісі уоиг -замовкніть; 2. аф розм. 1) німйй, мов-чазнйй; безмовний; 2) що тримає язик за зубами; 3. у (разі і р. р. хуЬізієсі, хуіїізі) розм. мовчати; 4. іпі розм. тсс’, цить!
Л¥І1І$Не ['\У18І] 1. п 1) свист; ІО §ІУЄ а ~ свйснути, дати свисток; 2) свисток; реппу (ііп) ~ свйщик, свистунець; Ьоаізхуаіп’з ~ боцманська дудка; 3) розм. горло, горлянка; іо хуєі опе’з ~ промочйти горло, вйпити; < ~ Ьаії амер. розм. красуня; аз сіеап (аз сіеаг, аз Згу) аз а ~ першокласний, відмінний; поі хуогіЬ а ~ нічого не вартий; іо рау Гог опе’з ~ розплачуватися за
свою прймху; 2. у 1) свистіти; іо ~ а іипе насвйстувати мотйв; 2) свйснути, поклйкати свистком; іо ~ Гог а іахі свистком поклйкати таксі; 3) пролітати зі свйстом; 4) свистати на знак схвалення; іо ~ аі а §іг! розм. при-свйснути від захоплення, побачивши дівчину; 5) амер. розм. марно домагатися (чогось — Гог); 6) нашіптувати; таємно викривати; іо ~ ігеазоп доносити про зраду; □ ~ а^ау насвйстувати; відкидати, не зважати; ~ оЯ* звільнятися (від когось); не рахуватися; ретй-руватися; ~ ир викликати; підкликати; < іо - Гог а хуіпсі чекати коло моря погоди; іо ~ ир ійе 1а\у звертатися до суду.
л¥Ііі$€1ег ['хуізіо] п 1) розм. таємний інформатор (поліції); 2) поліцейська автомашйна; 3) постачальник спиртного; 4) розм. вйюча бомба; 5) розпалений кінь; 6) флейтйст; волйнщик; сурмач.
м41І$ІІЄ-$ІОр ['\У18І8ІЗр] П амер. ПО-лустанок; < ~ сатраі^п роз’їзна агітаційна кампанія кандидата на вйбо-рах.
5¥І1І8ІІІП£ ['\У18І11]] 1. П СВИСТ; < ~ ІП ійе сіагк показнйй оптимізм; 2. аф свистячий; < ~ ЬотЬ розм. вйюча бомба.
[\уіі] аф церк. що стосується свята Трійці (Зелених свят); ~ 8ипдау Трійця; ~ хуеек тйждень після Трійці.
5¥Йіі [\уіі] 1. п крйхта, йота; по ~, поі а ~, пєуєг а - (а)ніскільки, ні (ані) крапельки, ні на йоту; поі а - Ьеііег (а)нітрохи не краще; еуегу ~ цілком і повністю; еуегу - аз §оод аз ійіз (анітрохи не гірший від цього; І доп’і саге а ~ мені абсолютно байдуже; 2. іпї фіть-фіть! (свист птахів).
туйііе [\уаіі] 1. п 1) білий колір; білість; білизна; 2) біла фарба; білйло; 3) білок (яйця); 4) білок (ока; тж ~ оГ ійе еуе); 5) біла людйна; білошкірий; і\уо №§гоез апд ійгее ~з двоє негрів і троє білих; 6) (часто XV.) іст. білий; білогвардієць; 7) біла тканйна; білий одяг; хуотап іп ~ жінка у білому; 8) рі білі штанй; 9) рі мор. біле літнє обмундирування; 10) текст, білий товар; білйзняний товар; 11) білі (фігури в шахах, шашки); 12) гравець, що грає білими (у шахах, шашках); 13) біле м’ясо (курки тощо); 14) біле вино; 15) розм. білий метелик; 16) друк, пробіл; 17) бот. заболонь; 18) рі мед. білі; 19) с. г. біла порода (свиней); 20) рі с.г. вйщі сортй пшенйчного борошна; 21) перен. чистота, непорочність, не-вйнність; го саіі ~ Ьіаск називати біле чорним, стверджувати щось всупереч очевйдному; 2. аф 1) білий; аз - аз зпоху білосніжний; іо раіпї ~ побілити; пофарбувати в білий колір; ~ сгоху біла ворона; ~ Ла§ білий прапор; - йапсіз білі (чйсті) руки, білоручка; ~ йеа( мет. білий жар; ~ рарег білий
(чйстий) папір; ~ зциасігоп іст. біла ескадра (англійського флоту); ~ ує§-еіаЬІез біле коріння; 2) сйвий; сріблястий; 3) прозорий; безбарвний; 4) блідйй; іо Піт ~ збліднути; ~ аз а зйееі блідйй, як полотно; ~ Ггот раіп зблідлий від болю; 5) чйстий; незаплямо-ваний; невйнний, непорочний; 6) не-шкідлйвий, невйнний; без лихого наміру; ~ хуіїсГі добра чаклунка; воро-жбйтка; ~ \уаг економічна війна; війна без кровопролиття; 7) розм. чесний; прямйй; порядний; благородний; ~ ргора^апсіа військ, розм. відкрйта пропаганда; 8) білошкірий, білий; ~ зи-ргетасу панування білих; 9) призначений для білих; ~ зсЬооіз школи для білих дітей; ~ ргітагу амер. первйнні вйбори, до якйх не допускаються негри; 10) (часто XV.) іст. білий; білогвардійський; білоемігрантський; 11) щаслй-вий, сприятливий; 12) улюблений, лю-бймий; дорогйй; 13) пристойний, правдоподібний; < ~ аіегі амер. військ. відбій повітряної тривоги; ~ апі ент. терміт, біла мурашка; ~ азН бот. білий ясен; розм. весло; ~ Ьгеад білий хліб; - Ьид «біла брунька» (захворювання кукурудзи); ~ себаг бот. туя; XV. СЬгізітаз Різдво із снігопадом; ~ сіоуєг бот. біла конюшйна; ~ соаі гідроенергія, біле вугілля; мін. тасманіт; ~ согризсіе фізл. лейкоцйт; ~ соху амер. розм. ванільне морозиво з молоком; ~ датр хім. окис вуглецю; ~ сІЇуагГ астр. білий карлик (тип зірки); ~ епзі^п військово-морський прапор (Великої Британії); ~ ГеаШег боягуз; боягузтво; XV. Ргіаг кармеліт (чернець); ~ Ггозі іній, паморозь; ~ Гіагуезі запізніле збирання врожаю (після заморозків); - Ьаі амер. розм. вій-ськовйй моряк; ~ Ьахеї ігее бот. ка-лйна; ~ Ьоре амер. ірон. людйна, що подає велйкі надії; ~ Ьогзез баранці, гребені хвиль; ~ ігоп мет. білий чавун; ~ Іасіу «дама в білому» (коктейль); ~ Іеад свинцеве білйло; ~ Іеад оге це-русйт; ~ ІеаіЬег шкіра галунового чй-нення; ~ Іеиег друк, антйква; прямйй шрифт; латйнський шрифт; ~ 1і§Ьг природне освітлення; перен. неупере-джене судження; ~ 1і§Ь(піп§ (Ііпе, тиіе) амер. розм. низькосортне віскі; ~ Іізі амер. рекомендаційний спйсок; ~ теаї біле м’ясо (курки тощо); ~ теіаі мет. бабіт; ~ пі§Ьі безсонна ніч; ~ поіе муз. ціла нота; половйнна нота; ~ оак бот. білий дуб; ~ опе амер. розм. чоловіча сорочка (будь-якого кольору); ~ реаг геол. діатоміт; ~ р1а§ие туберкульоз легенів, «біла чума»; ~ роїаг Ьеаг зоол. білий полярний ведмідь; ~ роріаг бот. біла тополя; ~ роїаіо бот. картопля (біла); ~ гісе шліфований рис; XV. Киззіап білорус; білоруська мова; російський білоемігрант; білогвардієць; ~ заіе розпродаж постільної і столової білйзни; ~ заіі столова сіль; ~ зЬееі
¥¥І1І
679
луЬі
заст. покаянний (покутний) одяг; ~ 8Ісіе\уа11 амер. розм. коротка стрижка; ~ зіауе повія, «біла рабйня»; XV. 81ауе Асі амер. закон про заборону вйвезен-ня жінок з одного штату в інший з аморальною метою; ~ 8Іауегу торгівля жінками; присилування до проституції; (вймушена) проституція; ~ 8рігіі хім. уайт-спірит; ~ 8іаії, ~ 81іск білий жезл (символ придворної посади); камергер; ~ 8іга\у сгорз с. г. зернові культури; ~ 8іи1Т амер. розм. кокаїн, морфін; ~ Ііе біла краватка; перен. фрак; ~ Ііе діппег урочйстий обід; ~ \уаіег Іііу бот. біле латаття; ~ \уЬа!е зоол. білуха; ~ \уйеаі білозерна пшенйця; білоколбса пшенйця; ~ \¥І11о\у бот. (біла) верба; ~ \уіП£8 розм. вітрйла; амер. людйна у білому спецодязі; підмітальник вулиць; двірнйк; 3. у білйти (стіни); вибілювати (білизну); □ ~ оиі друк, розганяти (рядки); робйти розрядку; знімати; ~ оиі ійі8 Ііпе зніміть цей рядок.
^уІіііеЬаіі ['хуаііЬеіі] п 1) мальок; дрібна (молода) рйба; молодь; 2) тюлька.
^ЬііеЬеат ['\уаііЬі:т] п бот. горобйна арія (тж ~ ігее).
^Ьііе-Ьеаг ['хуаіі'Ьдо] п зоол. білий (полярний) ведмідь.
^ШіеЬеапі ['хуаііЬіасі] п розм. сйвий дід; бородань; старйй.
луЬііе-ЬІообес! [ 'хуаіі'ЬІлсіїсі] асі] анемічний.
5¥Ьііе-Ьоок ['хуаіі'Ьик] п Біла кнйга (збірник офіційних документів).
^ЬііеЬоу ['хуаііЬої] п 1) любймчик, мазун; фаворйт; 2) (XV.) іст. член таємної селянської асоціації (в Ірландії).
луїіііе-сар, луЬііесар [ хуаіікаер] п 1) баранець, білий гребінь на хвйлі; 2) рі білянки (гриби).
ХУЬііесІїареї ['\уаіі,фер1] п Уайтче-пел (район Лондона); < ~ сагі двоколісний візок для доставки товарів.
луїіііе-соїіаг ['\уаіі'ко1а] асі] розм. канцелярський, конторський, «чйстий» (про роботу); ~ \уогкег службовець; - ]оЬ8 конторські посади; служба в установі; «чйста» робота.
луЬіієсі ['\уаіікі] ай] 1) побілений; 2) побілілий, пополотнілий; < ~ 8ери1сйге лицемір; ханжа, святенник.
і¥Ііі<е-Гасе<1 ['\уаііТеі8і] асі] 1) блі-дйй, блідолйций; 2) з білою цяткою (плямою) на морді (про коня).
л¥ІіііеЛ$іі ['\уаіі£і/] п 1) біла рйба; рйба з білим м’ясом; 2) іхт. сиг.
^уІїйеГооі ['\уаіі£иі] п (рі \¥Йііе£ееі [-її:і]) 1) біла панчоха (у коня); 2) рі іст. білоногі (терористичний союз в Ірландії).
л¥Ііі€ееиаг<1 [ '\уаііда:сі] 1. п іст. білогвардієць; 2. асі] іст. білогвардійський.
^¥*іііе-Ьаіге(І ['\уан'Ьєасі] ай] 1) сй
вий; 2) світловолосий, білявий; < ~ Ьоу любймчик, мазунчик; фаворйт.
ХУЬііеІіаІІ ['\у೥Ьо:1] п 1) Уайтхолл (вулиця в Лондоні, де розташовані урядові установи); 2) перен. британський уряд.
5¥Ііііе-1іап(1е(1 ['\у೥Ьгепсіісі] асі] 1) білорукий; 2) перен. що має чйсті руки; чесний; незаплямований.
ууііііе-кеасіесі ['хуаіі'Ьесікі] асі] 1) білоголовий, сйвий; 2) світловолосий, білявий; 3) пінйстий, покрйтий баранцями (про море); < - Ьоу ірл. любймчик, мазунчик, фаворйт.
5¥Ьііе-Ьоі ['\уаіі'Ьоі] асі] 1) розжарений до білого; 2) перен. розлючений; доведений до нестями; 3) амер. розм. розшукуваний поліцією за тяжкйй злочин.
ХУЬііе Нои8е ['ууаіі'Ьаиз] п 1) Білий дім (резиденція президента США); 2) перен. уряд США; < ~ Оіїісе осо-бйста канцелярія президента США.
іуііііе-іаші ['хуаіііжпсі] п геол. крейдяна земля.
^Ьііе-Ііте [Чуаіі'іаїт] п вапняний розчин.
м4іііе-1іпе ['\уаіі'1аіп] п 1) біла (сигнальна) смуга (на дорозі); 2) друк. пробільний рядок; 3) анат. біла лінія (живота).
л¥Ііііе-1ірре<1 [ '\уаіі'1ірі] асі] білогу-бий; блідогубий; ~ \уіій £гі§йі з пополотнілими від страху губами.
^Ьііе-1іуеге<1 [ '\уаііДіУ9<3] асі] 1) боягузливий; малодушний; легкодухий; 2) кволий; дохлий.
л^ііііеіу ['\уаіі!і] асі] блідйй; білий; білявий; світлий (про шкіру); білястий, білуватий.
лфііИєп ['хуаііп] V 1) білйти; 2) перен. обіляти; 3) біліти; 4) бліднути; збліднути; побіліти (про людину); 5) вибілювати.
м4іііепе88 ['\уаі!пі8] п 1) білизна; 2) перен. чистота; незаплямованість; 3) блідість.
ХУЬііе ТЧіїе ['хуаіі'паїї] п геогр. н. р. Білий Ніл.
лИіііепіпв [Чуаїтії]] п 1) побілка, побілення; 2) вапняний розчин для побілки; 3) мет. лудіння; 4) вибілювання.
^Шіеоиі ['\уаііаиі] п стан вйдймості, коли лід, небо і горизонт зливаються (тж Агсііс ~).
5¥Ііііе-роі ['\уаііроі] п розм. молочний пудинг.
ХУЬііе 8еа ['\у೥8І:] п геогр. н. Біле море.
і¥Ііііе-$кіп ['\¥ай$кіп| п білий; білошкірий; блідолйций.
^¥1іі1е-$1а¥ег |'\у೥8ІеіУа] п торговець живйм товаром; постачальник у домй розпусти (жінок).
['хуаіізтіО] п бляхар, жерстяник.
іуЬіієіЬогп ['\уаіЮо:п] п бот. глід колючий.
откііе-ІІігоаі ['хуаіЮгош] п орн. славка, кропйв’янка.
яИікауазІї ['хуаіЬуо/] 1. п 1) побілка, білення; 2) вапняний розчин для білення; 3) перен. обілення; лакування; око-замйлювання; 4) реабілітація; вйправдання; відновлення в правах (банкрута); 5) чарка хересу (після інших вин); 6) натирання для білизнй шкіри; 7) спорт, розм. «сухйй рахунок» (про виграш); 2. V 1) білйти; 2) обіляти; прикрашати; приховувати недоліки; 3) реабілітувати; відновлювати (поновлювати) в правах (банкрута); 4) спорт, розм. вигравати з «сухйм рахунком».
5¥І1ЙЄ5¥а8І1ІП£ ['\¥аі£\¥ЗЇП]] п 1) побілка, білення; 2) обілювання; окоза-мйлювання; лакування.
л¥Ііііе-^¥Іп£Є<і ['\уаіЬ¥іі]с1] асі] білокрилий.
5¥Ьйе-5¥ОО(1 ['\уаіЬ¥исі] п дерева з білою деревиною.
ууЬііеу [ 'ууайї] 1. п амер. знев. білий (у мові негрів); 2. асі] білястий, білуватий.
луЬіііієг ['\уіда] 1. п місце призначення; по ~ нікуди; 2. асіу кудй; ~ аге \ує сігіЙіпЕ? кудй нас відносить?; 3. соп] (тудй) кудй; Іеі ійет §о ~ ійеу ууііі хай ідуть, кудй хочуть.
5¥іііїЬєг8ОЄуєг [,\уіда8ои'еуа] асіу кудй б не; кудй б то не було; кудй-небудь.
ууЬіікегіо [\¥іда'Пг] асіу кудй.
^ЬИЬепуапі [ '\¥іда\уасі] див. \уйіійєг.
\уіііііп£ ['\уаіігд] п 1) крейда (для білення); 2) білйло; вапняний розчин; 3) текст. вибілювання, біління; 4) іхт. хек; мерлан.
л¥Ьііі$1і ['\уапії] асі] 1) білястий, білуватий; 2) блідйй, світлий (про колір); ~ Ьіие блідо-блакйтний; ~ §гееп ясно-- зелений.
ууЬііІеаіЬег ['\уп,1еда] п шкіра галунового чйнення.
^уЬіііоуу ['\¥И1ои] п мед. нігтьоїда, панарйцій.
ХУііпеу ['\У1ІП1] п ч. ім'я Уїтні.
Х¥Ьіі$ші [\уіі8п| п рел. Трійця, Зелені свята; < ~ єує переддень Трійці; - \уеек тйждень після Трійці.
Х¥Иіі$ип<1ау ['ичі'злпді] п 1) Трійця, Зелені свята; 2) церк. П’ятидесятниця.
\¥кіі$ипіі(1е ['\уіі8Піакі] п свято Трійці і Дня Духа; тйждень після Трійці.
^уІііПа^ег ['\¥ііо:а] п 1) розм. лймар; сідельний майстер; 2) чинбар.
лфііііНє ['\уНІ] 1. п 1) тепла пелюшка; 2) фланелева сукенка (немовляти); 3) шаль; теплий платбк; накйдка; 4) велйкий ніж; ніж м’ясника; 5) складаний ніж; 2. V 1) стругати ножем (дерево); обстругувати; іо ~ а репсії застругати олівець; іо ~ а 8Йооі £ог а год обстругати гілку для вудлища; 2) вйрізати ножем (з дерева); 3) змар
Л¥І1І
680
хуЬо
ніти від турбот; □ ~ ахуау, ~ ііоіуіі сточувати; зістругувати; перен. зменшувати, зводити нанівець; іо ~ бохуп а зіаіетепі пом’якшити заяву; ~ оГГ зістругувати.
яШіііпз ['хуіііпз] п 1) трісочка; маленька стружка; 2) рі стружки (олівця).
ууЬііу ['хуаііі] асі] 1) білястий, білуватий; 2) розм. білявий.
хуЬііу- [ 'хуаііі] асі] у складних словах білувато-; ясно-; світло-; блідо-; \уЬііу-Ьго\¥П світло-брунатний; хуЬііу--ріпк блідо-рожевий.
хуЬііу-Ьгохуп ['хуаііі'Ьгаип] 1. п 1) світло-брунатний колір; 2) розм. обгортковий папір; 3) перен. ні те ні се; 2. аф 1) світло-брунатний; 2) обгортковий (про папір)’, 3) половинчастий; розпливчастий; невиразний, непевний.
5УІ1І2 [\¥іг] див. хуЬігг.
5¥ІіІ2Ьап£ ['хуігЬжд] див. хугігг-Ьап^.
^¥ІіІ2£І£ [Чуігдід] п амер. тріскачка, торохкало.
хуЬіхх [\¥іг] 1. п 1) свист (від розсікання повітря)’, ~ оГЬиІІеіз свист куль; іо ^ііЬ а ~ пролетіти зі свйстом; 2) амер. розм. молодець, майстер; спрйтна людйна; дока, ловкач; йе із а ~ аі ГооіЬаІІ він чудово грає у футбол; 3) щось чудове; чудо, дйво; краса; а ~ оГ а саг не автомобіль, а чудо; 4) амер. розм. домовленість, угода; іі із а ~! домовилися!; 5) амер. розм. свято; гулянка, гульня; пиятйка; 6) амер. розм. енергія, жвавість; натиск; 2. V 1) свистіти (розсікаючи повітря)', пролітати зі свйстом (про кулю тощо)', 2) розм. летіти, мчати, нестйся (про автомобіль тощо)’, 3) перен. наморочитися; іЬаі такез ту Ьеаб ~ від цього у мене голова наморочиться.
У¥ЬІ22-Ьап£ ['хуігЬжд] п 1) військ, розм. снаряд, граната; керована авіаційна бомба; 2) амер. розм. щось чудове; чудо, дйво; краса; 3) смішнйй анекдот.
хуЬіггег ['хуіга] п 1) тріскачка, торохкало; вертушка (іграшка)’, 2) розм. щось швидкісне (про автомобіль тощо)’, 3) відцентрова сушарка.
хуЬо [Ьи:] 1. ргоп іпіег., геі. (непрямий відмінок хуЬоіп) 1) хто; той, що; якйй, котрйй; ~ іоіб уои іЬаі? хто вам це сказав? ~ із іЬеге? хто там? ; ійе регзоп ~ іоіб те ікіз людйна, яка мені це сказала; 2) (замість хуЬогп) розм. -бо уои \уапі? кого вам треба?; 3) замість недочутого імені’. Мг. ~ біб уои зау? як, ви сказали, його прізвище?; < \¥. із XV. «Хто є хто» (назва біографічного довідника)’, йе кпохуз ~ із ~ він знає всіх; він знає становище кожного; ~’з ~ Ьаііоі амер. вйборчий бюлетень з короткими біографічними відомостями про кандидатів; ~ оп еагій із іі? і хто б це міг бути?; ~ ійе беуіі іоіб уои ійаі? хто, чорт його берй, сказав
вам це?; аз ~ зйоиіб зау... якщо можна так сказати...; 2. соп] у непрямих запитаннях і підрядних реченнях хто; біб йе кпоху ~ І хуаз? чи він знав, хто я?; азк йіт ~ Гоипб ійіз Ьоок запитайте його, хто знайшов цю кнйжку.
хуЬоа [хуои] іпі тпру! (тж хуо).
ууйобипіі ['йи:блші] п (хуЬо + бопе + іі) розм. детектйвний роман (фільм тощо).
хуЬобиппіі ['Ьи.блші] див. хуЬобипіі. хукое’ег [Ьиг'єа] поет. див. хуЬоєуєг. хуЬоєуєг [йш'єуз] ргоп іпсіе/., (непрямий відмінок хуйотеуег), соп] хто б не, якйй би не; ~ сотез зйаіі Ье хуеісоте хто б не прийшов, він буде бажаним гостем; ~ Гіпбз ту реп тау кеер іі той, хто знайде мою ручку, може залйшйти її собі.
хуЬоіє [йоиі] 1. п 1) ціле; 2) загальна сума; 3) підсумок; < аз а ~ разом, в сукупності; оп (ироп) ійе ~ в цілому, загалом, кінець кінцем; врешті-решт; іп (ійе) ~ повністю, цілком; у підсумку; 2. аф 1) цілий, повний; ~ питЬег мат. ціле число; ~ поіе амер. муз. ціла нота; ~ оиійі повний комплект спорядження; 2) весь, цілий; ійе ~ хуогіб весь (цілий) світ; ійе - соипігу вся країна; а ~ Іоі безліч, сйла-силенна; 3) непо-шкоджений; неподрібнений; І йоре йе хуііі соте Ьаск ~ сподіваюсь, що він повернеться непошкодженим; 4) не-просіяний; неподрібнений; - хуЬеаі Ьгеаб пшенйчний хліб з вйсівками; ~ £гаіп сегеаі каша з цілої крупй; 5) не-розведений; ~ тіїк незбйране молоко; 6) рідний (не зведений)’, ту ~ Ьгоійег мій рідний брат; йіз ~ зізіег його рідна сестра; ~ Ьіооб походження від однйх батьків; чистокровність (про тварин)’, < ~ ІіГе аззигапсе (іпзигапсе) страхування на вйпадок смерті.
хуЬоіє-Ьгєіі ['ЬоиІ'Ьгеб] аф чистокровний; породистий.
хуЬоіє-сіоіЬ [ 'Ьои1к1о:0] аф що є чистісінькою вйгадкою; неправдйвий, вйгаданий; а ~ Ііе зухвала брехня.
хуЬо1е-со1оиг(е<і) ['ЬоиІ'клІа(б)] аф однобарвний, одноколірний.
хуЬоІе-Ьеаїїєб ['Ьои1'Ьа:ііб] аф щйрий, беззавітний; що йде від усього серця (від усієї душі); ~ іп опе’з бе-уоііоп беззавітно відданий; ~ герепі-апсе щиросерде каяття.
хуЬоіє-Ьо^ ['ЬоиІ'Ьод] асіу розм. повністю, до кінця, не зупиняючись ні перед чим, нічого не шкодуючи; від усієї душі.
хуЬо1є-Ьо£§єг [ЬоиІ'ЬодаІ п людйна, що не зупиняється ні перед чим (що нічого не шкодує, що йде до кінця).
хуЬоіє-ЬооГєО [ 'Ьои1'Ьи:Гі] аф зоол. ОДНОКОПЙТНИЙ.
хуИоіє-ієп^іЬ [ Ьои11ед0] 1. п портрет на весь зріст; 2. аф 1) на весь зріст (про портрет)’, 2) на всю довжину.
хуЬоієпєзз ['Ьоиішз] п цілісність; цільність; повнота.
хуЬоІезаІе ['Ьоиїзеїі] 1. п 1) оптова торгівля; Ьу (амер. аі) ~ оптом; 2) у масовому масштабі; огульно; 2. аф 1) оптовий, масовий; ~ Ьизіпезз (ігабе) оптова торгівля; ~ беаіег (тегсЬапі) оптовий торговець, оптовйк; ~ ргісез оптові ціни; ~ тапиГасіиге масове ви-робнйцтво; 2) огульний, у масових (велйких) розмірах; ~ зІаи^Ьіег масове вйнищення, різанйна; 3. асіу 1) оптом, за оптовою ціною; іо Ьиу ~ купувати оптом; іо зеїі ~ продавати оптом; 2) у масовому масштабі, не розбираючись; іо кііі реоріе ~ убивати кого попало; масово знйщувати людей; 4. V 1) провадити оптову торгівлю; купувати (продавати) оптом; 2) продаватися оптом.
хуЬо1е$а1ег ['Ьои1,зеі1а] п оптовий торговець, оптовйк.
хуЬо1е-$кішіе<1 ['Ьоиі'зкіпб] аф 1) неушкоджений; цілий і здоровий; 2) з незаплямованою репутацією.
хуЬо1є$ошє ['Ьоиїзат] аф 1) корйсний, здоровий; благотворний, благодійний, добродійний; ~ сіітаіе благотворний клімат; 2) розсудливий; 'моральний, чйстий; ійе поуєі із поі -це аморальний роман; 3) квітучий, міцнйй, здоровий; ~ £Іг1 квітуча дівчина; 4) розм. безпечний.
хуЬо1е-$ои1е<1 ['Ьоиі'зоиіб] аф 1) щйрий; 2) благородний, великодушний; душевно щедрий, щиросердий.
хуЬоІе-ііте ['Ьоиі'іаїт] аф 1) розрахований на повний робочий день; що забирає весь час (про працю)’, 2) зайнятий повний робочий день (тйждень) (про працівника).
хуЬоІе-іітег ['Ьоиі'іаїта] п робітнйк, що працює повний робочий день (тйждень); постійний працівнйк.
хуЬоІІу ['Ьоиіі] асіу повністю, цілком; зовсім; І бо поі ~ а£гее хуііЬ уои я не зовсім згодний з вами; (тап) ~ £іуєп іо зтіЬ. (людйна) що з головою порйнула у щось; І зЬаІІ поі ~ біе поет, ні, весь я не умру.
хуЬош [Ьи:т] ргоп (непрямий відмінок від хуЬо) кого, кому; іЬіз із іЬе хуотап аЬоиі ~ І хуаз зреакіпз ось та жінка, про яку я говорйв; ~ біб уои зее? кого ви бачили?
хуЬошє’єг [Ьи.т'єа] поет. див. хуЬогпєуєг.
хуЬошєуєг [Ьи:т'еуа] ргоп (непрямий відмінок від хуЬоєуєг) кого б не; кому б не.
хуЬотр [хуа:тр] у амер. розм. розбйти наголову (вщент).
хуЬошзо ['Ьигтзои] поет. див. хуЬогпзоєуєг.
хуЬошзоє’єг [,Ьи:тзои'єа| див. хуЬогп-8ОЄУЄГ.
хуЬошзоєуєг |,Ии:тзои'еуа] ргоп (не-
ууЬо
681

прямий відмінок від \¥Ьо8оєуєг) кого б не, якого б не; кому б не, якому б не.
іуЬоо [Ви:] /лґого!, ух!, ох? (виражає подив і прикрість).
МюоГ [Ьи:і] 1. V гавкати; хрйпко кричати; 2. іпі гав-гав!
5¥Ііоор [Ьи:р] 1. п 1) вйгук; зойк; ~8 оГ ]оу радісні вйгуки; 2) гйкання (мисливця); 3) ухкання (пугача); 4) коклюшний кашель; 5) схованки (гра); < пої хуогїЬ а ~ ламаного гроша не вартий; І допЧ саге а ~ мені наплювати; 2. V 1) кричати, викрйкувати, вигукувати; галасувати, лементувати; 2) гйкати, тюкати; 3) ухкати (про пугача); 4) закашлятися; < іо ~ іі ир, іо ~ ійіп£8 ир зчиняти галас; бешкетувати, буянити.
ууЬоор-де-до ['Ьи:рсіі:сіи:] п розм. 1) шумна гулянка; бешкетування; 2) нестрймний вйяв (почуттів); 3) виставляння напоказ (багатства); афішування; метушня.
ууЬоор-де-доосіїе ['Ьи:рді:'ди:д1] п розм. метушня; роздування (слави тощо); грубі лестощі.
откоорее І ['\уирі:] п розм. 1) вйгуки, крйки (захоплення тощо); 2) пия-тйка, гулянка; іо таке ~ бенкетувати, пиячити; шумно розважатися; < ~ \уаіег розм. горілка, вино (особл. шампанське).
^Ьоорее II ['\¥и'рі:] іпі розм. ого--го-го! (виражає захоплення).
ууЬоорег ['Ьи:ра] п орн. лебідь-кли-кун.
откооріп£-соіі£Іі ['Ьшрідкоі] п мед. коклюш, кашлюк.
\уЬоо8Ь [\уи:/] 1. п свист (у повітрі); 2. V 1) пролетіти зі свйстом (про стрілу тощо); 2) розм. мчати, летіти, нестйся.
5УІЮО8ІЄ8 ['Ьи:гіз] рі від \уЬоо8І8.
5¥Ьоо8І8 [ 'Ьиігіз] п (рі тж \уЬоо8ІЄ8) розм. як його там, оця штукенція (замість забутого слова).
^Ьоо-і¥Ьоор ['Ьи:'Ьи:р] 1. п мисл. гйкання; 2. V гйкати.
^Ьор [\¥ор] 1. розм. п 1) важкйй удар; 2) звук важкого удару; 2. V розм. 1) бйти, калатати; 2) шльопнути; 3) розбйти в пух і прах (дощенту); подолати, здолати, перемогтй; перевершити; 4) амер. гепнутися, плюхнутися); 5) кйнутися, метнутися; круто повернути; 6) вйхопити, вйрвати, зірвати; шпурнути; закйнути; 3. асіу з розмаху; з розгону; з нальоту; з сйлою (про зіткнення тощо).
^Ьоррег ['\¥ора] п розм. 1) громадище; страхіття; чудовисько; 2) зухвала (безсоромна) брехня.
Л¥І10ррІП£ [ \¥0рі1] ] 1. П рОЗМ. 1) ПрО-чуханка, биття; 2) поразка (у спорті тощо); 2. асі] розм. 1) непереверше-ний; переможний; 2) величезний;
страхітлйвий, страшенний; ~ Ііе зухвала (безсоромна) брехня.
Мюге [Ьо:] 1. п 1) груб, шльондра, повія; 2) бібл. блудниця; ~’8 Ьігд груб, сучий син; 2. V груб. 1) займатися проституцією; 2) ходйти до проституток; 3) розпусничати, жйти розпусно; перелюбствувати; 4) спокусйти, розбестити; збезчестити, зганьбйти.
^Ьогедот ['Ьо:дат] п 1) проституція; 2) ходіння до проституток; 3) розпуста, блуд; 4) рел. єресь, відхід від справжньої віри.
^¥Іюге-Ііои$е ['Ьо:Ьаиз] п груб, дім розпусти.
Мюге-тазіег ['Ьо:,та:8іа] п груб. 1) розпусник; 2) звідник; сутенер.
м4іоге-іпоп£ег ['Ьз:,тлт)дз] п блуд-нйк, розпусник.
м4югетоп£ІП£ ['Ьо:,тлі]діі]] п блуд, розпуста.
^Ьогезоп [ Ьо:8п] 1. п 1) груб, сучий син; падлюка; 2) незаконнонародже-ний; байстрюк; 2. ай] підлий.
л¥ііогі$іі ['Ьо:гіЛ асі] 1) блудлйва, розпусна; гуляща; 2) перен. рел. заблудний.
лфііогі [\уз:1] п 1) виток (спіралі); завитушка; 2) завиток, закруток (черепашки, слимака); 3) вйгин (стебла); 4) бот. кільце лйстя (цвіту) на кінці стебла; 5) тех. ролик веретена.
л¥Ііог1е<1 [\уа:1д] асі] бот. кільчастий (про розташування квіток).
^Ьоіїіе ['\¥9:і1] розм. скор. від \уЬоП1еЬеггу.
МюгіІеЬеїту ['\уа:і1,Ьеп] п бот. чор-нйця; Ьо\у ~ лохйна; гед ~ бруснйця.
5УІЮ8Є [Ьи:г] ргоп розз. 1) чий, чия, чиє, чиї; ~ Ьоок І8 іЬІ8? чия це кнйжка?; ~ 8оп аге уои? чий ви син?; 2) якого, якої, якйх; ійі8 І8 ійе регзоп Гог ~ 8аке Ье дід іі ось людйна, заради якої він зробйв це; іЬІ8 із іЬе рирії ~ \уогк І 8Ьо\¥ед уои це той учень, твір якого я вам показував; І \уопдег ~ саг іЬаі із цікаво, чий це автомобіль.
5уЬо8Є8ОЄуєг [,Ьи:880и'еуа] ргоп розз. чий би не; якйй би не.
^Ьозо ['Ьи:8ои] ргоп хто б не; будь--якйй.
5уЬо8Оє’єг [,Ьи:8ои'єа] поет. див. \уЬО8ОЄУЄГ.
5уЬо8ОЄуєг [,Ьи:8ои'еуа] ргоп хто б не; якйй би не.
^уЬііГГ [\уаГ] у пихтіти; пропихтіти.
^Ьу [\уаі] І. п 1) підстава, причйна; еуегу ~ Ьаз а ууЬєгєГогє на все є свої причйни; 2) загадка, задача; 2. аду чому; ~ \уєгє уои Іаіе? чому ви спізнйлися?; Аге уои ііі? — N0, ~? Ви хворі? — Ні, а що таке?; іЬІ8 із іЬе геазоп - І сагпе зо еагіу ось чому я прийшов так рано; 3. соп] чому; І доп’і кпо\у - Ье із Іаіе я не знаю, чому він спізнюється; 4. іпі виражає'. 1) здивування: ~ іі із Ье! та це ж він!; 2) не
терпіння’. оГ соигзе І до ну, звісно, так; 3) вагання'. І8 іі ігие? — XV., уез, І іЬіпк 80. Це правда? — Та як вам сказати? Мабуть, так; 4) заперечення’.
\уЬаі із іЬе Ьапп? то що з того?; 5) висновок'. 8Іпсе \ує дід поі зиссеед, ~, \ує тизі ігу а^аіп раз ми зазнали невдачі — що ж, спробуємо знову.
ууЬуеуег [\уаі'еуа] асіу з якої б то не було причйни.
іуЬу-поі ['\уаіпоі] п спроба залйшйти за собою останнє слово; аргумент «а чому б «і ні».
тоЬЬІе-^оЬЬІе ['\уіЬ1'\¥оЬ1] у розм. хитатися, сновигати.
тоЬЬІу-^УоЬЬІу [ \¥іЬ1Т\узЬ1і] асі]розм. хиткйй, хитлйвий, нестійкйй; що хитається, що коливається.
5¥ІсЬ [\уіЦ] п розм. солоне джерело.
іуіск [\¥ік] п 1) гніт; 2) мед. тампон; 3) містечко; селище; село; 4) розм. молочна ферма.
іуіскед ['\уікід] 1. п (іЬе ~) бібл. нечестйвці; 2. асі] 1) злий, злісний; злобний; порочний; аморальний; ~ де-зі^пз підступні задуми; тап - іп Ьіз ЬеЬауіоиг людйна аморальної поведінки; 2) часто жарт, поганий, недобрий, лихйй; 3) небезпечний; заподіяний навмйсно (про удар тощо); 4) рел. грішний; нечестйвий; ~ \уог!д грішний світ; іЬе ~ опе нечйстий, диявол, сатана; 5) огйдний, відразливий, гидкйй; неприємний (про запах тощо); 6) злий, лютий (про звіра); 7) пусто-тлйвий; лукавий; задерйкуватий; ~ \уіі насмішкуватість; 3. аб/удуже; жахлйво; страшенно; а ~ Ьоі дау страшенно жар-кйй день.
іуіскесіпезд ['\Уікідпі8] п 1) злість, злостйвість; порок; 2) лихйй вчйнок; провйна; злісна вйхватка; 3) злочин, лиходійство; 4) рел. гріх, гріхй; гріховність.
іуіскег ['хуїко] І. п 1) збірн. лоза для плетіння; верболіз; 2) плетіння, плетиво; 3) тин; 4) плетений кошик; плетінка; < ~ сЬаіг плетений стілець; 2. у плестй; обплітати (лозою).
тоскегед ['\¥ікад] а сі] плетений; обплетений лозою.
і¥іскеп¥огк ['\¥іка\¥9.’к] п 1) плетіння, плетиво; 2) збірн. плетені вйроби (кошики тощо).
яіскеі ['\¥ікй| п 1) хвіртка; 2) ворітця (у крикеті); 3) турнікет; 4) засувне віконце (каси).
яіскеі-£аіе ['\уікіґдеіі] п 1) хвіртка; 2) турнікет.
яіскеі-кеер ['\¥ікіікі:р] у розм. охороняти ворітця (у крикеті).
яіскеі-кеерег |'\¥ікп,кі:ра] п гравець, що охороняє ворітця (у крикеті).
^¥Іскіп§ ['\уікід] п збірн. гніт (матеріал) .
міскіир [ '\¥ікілр] п амер. курінь; халабуда, халупка.
\¥іс
682

ХУіскІоху ['хуїкіои] п геогр. н. Уїклоу (графство і місто Ірландії).
хуіддег ['хуїда] див. хуідоху.
^¥І<1<1у ['хуїді] п шотл. 1) вірьовка; канат з верболозу; 2) петля; 3) нашийник; хомут; 4) розм. удова.
Х¥Іде [хуаід] 1. п 1) поет, простір; широчінь; 2) (іке ~) розм. увесь світ, всесвіт; < Ьгоке іо іке ~ без копійки в кишені; 2. аф 1) широкий; ~ гіуєг широка ріка; ~ заїдає зал. широка колія; 2) що має (якусь) ширину; завширшки; іу/о ґееі ~ два фуги за-вшйршки; 3) велйкий, обшйрний, просторий; ~ уагіеіу велйка різноманітність, широкий вйбір; ~ діПегепсе велйка різнйця; 4) просторий (про одяг); 5) шйроко розплющений (про очі); 6) шйроко розчйнений (про двері); 7) далекий (від чогось — оГ); віддалений; 8) що відхиляється; невдалий; 9) розм. хйтрий; спрйтний; 10) розм. розпусний; непристойний; 11) розм. непомірний; що виходить за допустймі межі; 12) фон. широкий (про голосний звук); 13) що значно відрізняється (про ціни на біржі); 3. айу 1) поет, шйроко, всюди, скрізь; 2) навстіж; іо орел ~ відчинйти навстіж (двері); 3) мймо цілі, невлад; іо зреак ~ говорйти невлад (не по суті); 4) далеко; рідко; ~ арагі далеко одйн від одного.
х¥І<1е-ап£]е [хуаід'аедді] аф широ-кокутовйй (про об'єктив).
ххіде-ахуаке ['хуаідзхуеік] 1. п крислатий фетровий капелюх; 2. аф 1) що не спить; 2) пйльний, зіркйй; завждй напоготові; обережний; обачний; 3) розм. хйтрий; спрйтний; пронозливий.
ххігіе-ахуакепезз ['хуаіда'хуеікпіз] п 1) неспання; пильнування; 2) пйль-ність; обережність; обачність; 3) хйт-рість, спрйтність; пронозливість.
яі(1е-Ьгітте<1 ['хуаід'Ьптд] аф крислатий (про капелюх).
хуіде-сиі ['хуаідклі] аф широкозахватний (про сільськогосподарські машини).
х¥і<1е-еуе<1 [ 'хуаід'аід] аф з шйроко розплющеними очйма; вирячкуватий.
хуідеіу ['хуаідіі] айу 1) шйроко; ~ кпохуп шйроко відомий; ке ігауеііед ~ він багато подорожував, він побував у багатьох країнах; 2) далеко, на ве-лйкій відстані; з велйкими проміжками; ~ зсаііегед рідко розкидані; роз-кйдані на велйкій площі; 3) дуже, сйльно, надзвичайно; - діНегепі абсолютно різні; іо Ье ~ тізіакеп глйбоко помилятися.
і¥І<1е-іпоіШіе<1 ['хуаід'таибд] аф 1) великоротий, ротатий; 2) з шйроко роззяааеним ротом; 3) горлатий; 4) ненажерливий; 5) з широкою шйй-кою (про пляшку тощо).
хуііієп [ хуаиіп] у розшйрювати(ся);
пошйрювати(ся); іо ~ опе’з оиііоок розшйрювати свій кругозір.
і¥І<1еіііп£ ['хуаідпід] п розшйрення; пошйрення.
Х¥Іде-ореп ['хуаід'оирп] аф 1) розчйнений навстіж; шйроко розкритий (відкрйтий, відчйнений); 2) амер. відкрйтий для необмеженого продажу спиртнйх напоїв (для картярських домів і домів розпусти); 3) розм. неза-хйщений.
хуі(1е-гап£е ['хуаід'геїпдз] аф широкодіапазонний.
х¥І(1е-гох¥ ['хуаісі'гои] аф с. г. широкорядний (про посів).
хуі(1е-8сгееп ['хуакІ8кгі:п] аф широкоекранний; ~ Піт широкоекранний (кіно)фільм.
х¥І<1е-$ргеа<1 ['хуаідзргед] аф 1) шйроко розповсюджений, дуже пошйре-ний; 2) що розлігся, що простягся.
хуі(1£еоп ['хуідзоп] 1. п 1) дйка качка; 2) заст. йолоп, телепень; 2. у ду-рйти, обдурювати.
і¥І<І£Є< [хукізіі] п амер. жарт. 1) штучка, штукенція; щось непотрібне; прикраса (на одягу); неістотне пристосування (на автомобілі); 2) перен. принада для дурнів; засіб обдурювання.
['хуаісії/] афдосить широкий, широкуватий.
і¥І(1оху ['хукіои] 1. п 1) удова; іо Ье-соте а ~ овдовіти; §газз ~ солом’яна вдова; ~’з хуеедз удовйний траур; 2) заст. удівець; 3) розм. те, що не має пари; зайве; 4) (іке ~) шампанське; 5) карт, прйкуп; 6) розм. шйбе-ниця; < а ~ Ьехуііскед розм. покйнута (розлучена) дружйна; солом’яна вдова; ~ Іаду (хуотап) удова; ~ гі§кі удовйна частка (майна небіжчика); ~’з сгизе бібл. діжка вдовй; невичерпний запас; ~’з Іоск непокірний кучер (прикмета, що провіщає раннє удівство); ~’з тііе бібл. лепта удовйці; ~’з реак волосся, що росте трикутним вйступом на лобі (прикмета, що провіщає раннє удівство); 2. V 1) робйти удовою (удівцем); зке хуаз ~ед Ьу іке хуаг війна відняла в неї чоловіка; 2) поет, знедолювати; 3) поет, відбирати, позбавляти (чогось — оГ); 4) пережйти (чоловіка, дружину); овдовіти; 5) наділ йти удовйною частйною (майна).
х¥І(1ох¥Є<1 [хуїдоид] аф 1) овдовілий, вдовий (звич. про жінку); 2) самітнйй, одинокий; позбавлений пари.
х¥і(іох¥ег [хуїдоиа] п удівець.
хуігіохуегйоод [хуїдоиакид] п удівство (чоловіка).
хуі(1ох¥Ііоо<1 І'хуїдоикид] п 1) удівство (жінки); 2) удовйна частка (майна небіжчика).
х¥І<1ох¥-такег [хуідои,теіка] п розм. небезпечна справа; те, що загрожує життю (море тощо).
хуі(Ші [хуїдО] п 1) ширина; широта; іп ~ у ширину, завшйршки; ~ оГ сиі ширина захвату (коси тощо); 2) перен. широта, широчінь (поглядів тощо); 3) полотнище, смуга; 4) тех. проліт; прогін; 5) гірн. потужність (жили, шару)', 6) рад. широта (тривалість) імпульсу.
хуідікхуау ['хукЮхуєі] айу завшйршки.
х¥Іе1<1 [хуііід] V 1) володіти, тримати в руках (зброю тощо); іо ~ іке реп володіти пером, бути письменником; іо ~ іке зсеріге бути на престолі, царювати; іо ~ рохуег тримати в своїх руках владу; 2) перен. панувати; 3) ко-рйстуватися; іо ~ іпПиепсе корйстува-тися вплйвом, мати вплив.
хуіеШу ['хуі:1ді] аф 1) легко керований; слухняний; 2) діал. рухлйвий, моторний, проворний.
хуіепег ['хуі.пз] п нім. (скор. від ХУіепегхуигзі) кул. копчена сосйска; XV. Зскпііхеї кул. шніцель по-віденськи.
ХУіепепуигеі [ хуііпахуоізі] п нім. кул. копчена сосйска.
Х¥іе$Ьа<1еп ['уі:8,Ьа:сЬп] п геогр. н. м. Вісбаден.
і¥ІГе [хуаіГ] п (рі хуіуєз) 1) дружйна, жінка; іо іаке а - одружитися; іо іаке іо ~ взяти дружйною (за дружйну); 2) жінка; ап оїд ~ баба, стара; < оїд хуіуєз’ іаіез баб’ячі казкй; аіі іке хуогід апд кіз ~ жарт, увесь світ, усі.
хуіГедот ['хуаіГдат] п 1) заміжжя; 2) шлюбні чесноти (жінки); 3) збірн. жінкй; заміжні жінкй.
хуіГеїезз ['хуаїйіз] аф 1) овдовілий, удівець; 2) холостйй, неодружений.
хуіГеїіке [хуаіїїаїк] аф властйвий дружйні (жінці).
хуіГеїу ['хуаіїїі] аф що лйчить дружйні; властйвий дружйні; хуіік ~ саге з властйвим дружйні піклуванням.
хуіГіє ['хуаіГі] п пестл. дружйнонька. хуі£ [хуїд] 1. п 1) перука, парйк; 2) жарт, волосся, шевелюра, чупрйна; чубок; 3) посадова особа в перуці (суддя тощо); сановник, вельможа; велйке цабе; 4) розм. прочухан; 5) амер. розм. голова, мозок; іо Ьіоху опе’з ~ шаленіти від злості; 6) амер. розм. інтелігент; розумаха; 7) амер. розм. білий (у мові негрів); < ту ~з! Боже мій’; дазк ту ~з! чорт візьмй! 2. V 1) надівати перуку; 2) розм. дати прочухана; посва-рйти; 3) амер. розм. набридати (комусь), чіплятися; 4) амер. розм. утішатися, зазнавати насолоди; блаженствувати.
х¥І£-Ь1оск ['хУїдЬІок] п перукарський бовван.
х¥І££е<1 [хуїдд] аф у перуці.
Х¥І8§еп-ігее [ хуїдіпігі: ] п бот. горобйна (звичайна).
ні§£егу [ 'хуідзп] п 1) збірн. перуки;
^І8
683
\¥іі
2)	звйчай носйти перуки; 3) перен. судова тяганйна.
^88>п8 [ ^ідід] п розм. прочухан.
иі££ІпЧгее [ '\уідіпігі:] див. \уі§£еп--ігее.
і¥І££Іе [ \уід1] 1. п розм. 1) погойдування, гойдання; похйтування; 2) крутіння, вертіння; виляння; совання; < іо §еі а ~ оп квапитися; 2. V розм. 1) гойдати(ся), погойдувати (ся); хитати(ся), похйтувати(ся); 2) звиватися; совати(ся), вертіти(ся); бопЧ ~! не совайся!
то&£Іег ['\уід1а] п 1) непосйдько; вертун, вертуха; 2) ент. личйнка комара.
то££Іе-^¥а££Іе ['\¥ід1,\¥авд1] 1. аф розм. 1) хитнйй, хиткйй; що хитається; 2) перен. хитлйвий, нестійкйй; 2. V розм. 1) виляти (вертіти) тудй-сюдй; 2) хитатися; гойдатися; розгойдуватися; 3) амер. розм. плескати язиком, розпускати пліткй, базікати.
^88ІУ Ґ^ідіі] аф розм. хвилястий (про лінію)} з завитушками.
^>88У [ ^іді] аф в перуці.
тодМ [\уаіі] 1. п 1) істота; тварйна; 2) особа, людйна; 2. аф розм. 1) бойовйй; відважний, безстрашний; 2) сйльний, міцнйй; могутній; 3) ру-хлйвий, моторний, меткйй, проворний; спрйтний; швидкйй, прудкйй; 3. асіу розм. 1) сйльно, могутньо; 2) швйдко, моторно, прудко, проворно.
Ізіе оГ ['аііау'\уаіі] п геогр. н. 1) острів Уайт; 2) Айл-оф-Уайт (графство Великої Британії).
5¥І£-такег ['\¥ідутеіка] п перукар (що виготовляє перуки).
ХУщгат ['\уідгат] п ч. ім'я Уїграм. 5¥І£-8іап(1 ['\уідзіаепсі] див. \¥І£-Ь1оск. Х¥і£іомті [ '\уідіап] п геогр. н. Уїггаун (місто і графство Шотландії).
\¥і£їомті8ііігє ['\уідіап/ю] п геогр. н. Уїгтауншир (графство Шотландії)
['\уід\ужд] 1. п сигналізація прапорцями (ліхтарями); 2. V 1) махати (чимсь)} 2) сигналізувати прапорцями (ліхтарями); семафорити.
^8_^88ег [ ^ід,\уаеда] п зал. розм. сигнальник.
іуі^уаш ['\¥ід\уает] п 1) вігвам; 2) жарт, будйнок, дім, приміщення; 3) амер. тимчасове приміщення для політйчних зборів.
ХУіІЬег [ЧуііЬз] п ч. ім'я Уїлбер.
ХУПЬегі ['\уі!Ьаі] п ч. ім'я Уїлберт.
ХУіІЬііг [ '\¥і1Ьа] п ч. ім 'я Уїлбур, Уїлбер.
іуіісо [Чуіікои] (скор. від ууііі сот-ріу) буде вйконано.
ціід [\¥аі1с1] 1. п 1) рі ((Не ~$) нетрі, хащі; 2) поет, незаймана природа, лоно природи; пустеля; < іо ріау ійе ~ амер. поводитися нестрймано (нерозсудливо); ійе саіі оГ іЬе - поклик при
роди, прагнення на лоно природи; 2. аф 1) дйкий; ~ апітаїз дйкі звірі; ~ По\¥ег$ польові квіти; - Ьау с. г. сіно з дйких трав; ~ ріапіз дикорослі рос-лйни; 2) нецивілізований; ~ тап дикун; перен. людйна крайніх переконань; 3) ляклйвий, полохлйвий (про коня тощо)} 4) необрбблений, цілйн-ний; ~ Іапб цілина; 5) пустельний, незаселений; незайманий; ~ Гогезі одвічний ліс, праліс; 6) бурхлйвий, буйний; невгамовний; шалений, нестямний, несамовйтий, скажений, божевільний; ~ арріаизе бурхлйві оплески; іо Ье ~ аЬоиі (оуєг) зтіЬ. (зтЬ.) бути в нестямі від чогось (когось); іі бгіуез те ~ це приводить мене до нестями; 7) гучнйй; ~ Іаи^Ьіег гучнйй сміх, регіт; 8) необдуманий; безглуздий, навіжений; фантастйчний; ~ еха^-Еегаііоп фантастйчне перебільшення; ~ ассизаііоп безглузде обвинувачення; ~ зіаіетепі необдумана заява; 9) штормовйй; бурхлйвий (про море, погоду)} ~ \уіпб ураган, шторм; 10) розм. розпусний, розбещений, розгульний; ~ Ге11о\у гульвіса; а - рагіу оргія; 11) нехйтрий, простйй; самобутній; < ~ арріе дйка яблуня, кислйця, лісова яблуня; ~ Ьоаг зоол. дйка свиня, дйкий кабан; ~ сатотіїе бот. дйка ромашка, аптечна (лікарська) ромашка; ~ саі зоол. дйкий кіт; запальна людйна; ризикована справа; неофіційний страйк; поїзд, що йде не за розкладом; ~ сЬеггу дйка вйшня; ~ соііоп бот. ваточник; ~ Ьіує дуплянка (колодка з видовбаною діркою для бджіл)} - Іеек бот. дйка цибуля, левурда, черемша; - тіпе не-зареєстрбвана, по-хижацькому розроблювана шахта; ~ оаі бот. вівсюг; ~ реаг дйка груша; - рі§ зоол. дйкий кабан; ~ ріапіаіп бот. банан текстйль-ний (прядйльний); ~ габізЬ бот. редька дйка (польова); ~ гозе бот. шипшйна собача; ~ зеебііп^з бокові пагінці дерева; ~ зо\у дйка свиня; ~ 8іга\уЬеггу бот. лісові сунйці; ~ іітез грозові рб-кй; смутні часй; ~ іигпір бот. суріпиця; ~ уєісЬ бот. мйшачий горошок; XV. ХУезі дйкий захід (про захід США)} XV. ХУезі зЬо\у вистава циркового тйпу (з ковбоями, індіанцями тощо)} XV. XVе8і Піт (поуєі) ковбойський фільм (роман); іо гип ~ здичавіти; заростати (бур'янами тощо)} ростй без нагляду (про дітей).
Х¥і1<1а ['\уі!с1а] п ж. ім'я Уїлда.
міШ-саі ['\уаі1бкжі] аф 1) ризикований, рискований; ~ уепіиге ризикована справа, афера; 2) незаконний, недозвблений; несанкціонований; шо не відповідає договорові; ~ зігіке страйк без санкції профспілки; 3) фантастйчний; нездійсненний; авантюрний; 4) розм. навіжений; легковажний; що любить побавитися (про
дівчину)} 5) амер. що йде не за розкладом; додатковий (про поїзд).
міїсІ-саКег ['\уаік1,кжі9] п розм. 1) спекулянт (на біржі тощо)} 2) організатор (учасник) ризикованих справ; авантюрйст; аферйст; 3) підприємець, що розвідує нафту навмання.
^¥І1<1еЬее$і [ '\¥і1д'Ьі:зі] п зоол. гну.
і¥І1<1ег ['хуіісіа] у поет. 1) збиватися) з шляху; заблудйти(ся); заблукати; 2) збивати з пантелйку; вводити в оману; плутати; 3) помилятися; заплутатися; не знати, що робйти.
і¥І1<1еге<1 ['хуіібаб] аф поет. 1) за-блудлий, заблукалий; що збйвся з шляху; 2) збйтий з пантелйку; введений в оману; 3) непрохіднйй, непролазний; бездорожній.
5¥І1(ІЄГТ1Є88 ['\¥11бапі8] п 1) пустеля, пустйня; а уоісє іп іЬе ~ бібл. голос волаючого в пустелі; 2) дйка місцевість; незаймана природа; 3) занедбана частйна саду (парку); 4) цілина, переліг; 5) купа, безліч (чогось — оГ); 6) невгамовний характер.
5¥І1(1-еуе<1 [Чуаіібаїб] аф 1) з божевільним поглядом; 2) безумний, нерозважний (про план тощо)} екстремістський.
ууіІсіЛге, ^іШ-Яге [Чуаікі, Гаю] п 1) метеор, зірнйця; спалах блйскавки; 2) блукаючий вогник; 3) грецький вогонь; запалювальна суміш; 4) перен. пожежа; іо зргеаб Ііке ~ пошйрюватися з блискавйчною швйдкістю (з швйд-кістю вогню); 5) мед. бешйха.
5¥І1(1-Го5¥І ['\уаі1бГаи1] п дичина (перната).
і¥І1<1іп£ [ '\уаі1бід ] п 1) бот. дйчка; підщепа; 2) розм. дйка яблуня, кислйця; 3) щось дикувате; 4) дйка (здичавіла) рослйна; 5) дйка тварйна.
>¥І1(1і$Ь ['хуаіібі/і аф дикуватий, не-приручений.
^іШІіГе [ '\уаі1б1аіГ] п амер. жива природа; тварйни (птахй, рйби) у природному стані; < ~ сопзегуаііоп охорона природи.
і¥І1<11іп£ ['^аіідіід ] п 1) дикоросла рослйна; 2) дйка тварйна.
¥ИІ1<1^оо<1 ['\уаі1б\уиб] п поет, одвічний ліс, праліс; лісова хаща (гущавина); природний ліс (ненасаджений).
5¥І1е [\уаі1] 1. п 1) звич. рі хйтрощі, хитрування; вйверти, викрутаси; 2) брехлйвість; брехня, обман, облуда; лукавство, підступність; 3) хйтре пристосування; метка вйгадка; 4) мисл. петляння (зайця)} 2. V 1) заманювати; зваблювати; вдаватися до хитрощів; 2) проводити, коротати (час).
ХУіІеу ['\уаі1і| п ч. ім'я Уайлі.
ХУіІГ [\¥11Г] п ч. ім 'я Уїлф (зменш, від ХУіІГгесі, ХУіІГгісі).
Х¥і1ґге<1 [ ЧуііГпсі, \уи1Гпс1] п ч. ім'я Уїлфред, Вулфред.
\¥І1
684
5¥Іт
ХУіІГгШ ['\Уі1Гпд, 'хуиїїпсі] п ч. ім'я УІлфрід, Вулфрід.
5¥ІІГи1 ['хуіійіі] аф 1) упертий, свавільний, норовливий; незговірливий; ~ сЬіїсі примхлива (неслухняна) дитйна; ~ йогзе норовлйвий кінь; 2) нав-мйсний, умйсний; ~ тигдег навмйсне вбйвство; 3) заст. добровільний; зговірливий.
ууіІГиПу ['хуііГїііі] аду 1) свавільно, норовлйво; уперто; 2) навмйсно, умй-сно; нарочйто; 3) добровільно.
ХУіНіеІшіпа [,\¥і1Ье1'ті:па] п ж. ім'я Уїлгелміна, Вільгельміна.
уиіііпєзз ['хуаііітз] п хйтрість, лукавство; підступність.
\¥Ї11 [хуіі] п ч. ім 'я Уїлл, Вілл (зменш, від \¥і!1іат).
ууііі [XVII] 1. п 1) воля, сйла волі; зігоп^ (\уеак) ~ сйльна (слабка) воля; Іаск оГ ~ відсутність волі, безвільність; 2) бажання, воля; хотіння; твердйй намір; аі ~ за бажанням, як завгодно; а^аіпзі опе’з - всупереч бажанню; оГ опе’з о\уп Ггее ~ за власним бажанням, з доброї волі; ОосГз ~ воля Божа; іо зЬо\у £оод (ііі) ~ вйявити доброзй-члйвість (недоброзйчлйвість); 3) енергія, ентузіазм; \уіій а ~ енергійно; 4) заповіт, духівнйця; іо таке (іо сіга^ ир) опе’з ~ скласти заповіт; 5) похіть; статевий потяг; < аі ~ ! військ, одиночний вогонь! (команда)', іепапі аі ~ орендар, що може бути вйселений без попередження; \уЬєгє ійеге із а ~ ійеге із а \уау присл. де хотіння, там і вміння; була б охота, а можлйвість буде; 2. аф 1) заблудлий, заблукалий; що збйвся з шляху; 2) розгублений; заплутаний; 3. (разіір.р. ичііесі) 1) проявляти волю (бажання); хотіти, бажати, жадати; Оод йаз ~ед іі зо на те була воля Божа; йе \уЬо ~з зиссезз із йаІГ-^ау іо іі сйльне бажання є запорукою успіху; 2) примушувати, змушувати, веліти, наказувати; вселяти, викликати; іо ~ опезеІГ іо ГаП азіеер примусити себе заснути; 3) заповідати; 4. V (разі >уои1(і) 1) допоміжне дієслово для утворення майбутнього часу, зйе ~ соте аі Гоиг о’сіоск вона прййде о четвертій годйні; уои ~ зее йіт зооп ви незабаром побачите його; 2) у сполученні з іншими дієсловами виражає звичайну дію; часто не перекладається', ассісіепіз - йарреп нещасні вйпадки завждй трапляються; Ьоуз - Ье Ьоуз хлопці завждй є хлопці; ійеу ~ іаке ійеіг зичттіп§ ігаіпіп§ ЬеГоге ійе зиррег вонй звичайно тренуються у плаванні перед вечерею; 3) модальне дієслово, що виражає', а) намір, бажання, рішимість, обіцянку (особл. у 1-й особі однини і множини)'. І ~ Іеі уои кпо\у я неодмінно дам вам знати; б) прохання, запрошення, пропозицію у ввічливій формі'. XVIII уои йауе а сир оГ іеа? чи не бажаєте чашку чаю?; ууііі уои іеіі те ійе ііте? скажіть, будь ла
ска, котра годйна?; в) припущення, ймовірність, можливість', уои ~ Ье Мгз Вґо\уп ви, мабуть, місіс Браун; < іГ уои ~ з вашого дозволу; соте \уЬаі ~ що буде, те й буде.
\¥і!1а ['хуііа] п ж. ім'я Уїлла (зменш, від \¥і!йе1тіпа).
\Уі11аг<1 ['\Уі1а:сі] п ч. ім'я Уїлард.
і¥І11-са11 ['\¥іі'ко;1] п амер. відділ вй-дачі покупок, залйшених під завдаток (в універмазі).
х¥І11е<1 [\¥і1д] ай] 1) заповіданий; 2) вольовйй; що залежить від сйли волі; 3) що визначається чужою волею; 4) добровільний.
-5¥І11ед [-\уікі] аф як компонент складних слів'. зе1Г-\¥І11есі свавільний; \уеак-\¥І11есі слабовільний.
\¥іНіат ['\¥і1рт] п ч. ім'я 1) Уїль-ям, Вільям; 2) іст. Вільгельм.
УУіІІіатіпа [,¥Уі1)9'ті:па] п ж. ім'я Уільяміна.
ХУіІІіатзрогі ['хуііртгро.і] п геогр. н. м. Вільямспорт.
ХУіІІіе ['\уі!і] п ч. ім'я Уїллі, Віллі (зменш, від \Уі11іат).
5¥ІШез [ хуіііх] п рі (звич. ійе ~) розм. переляк; нервова дрож; нервове збудження; іо §іує ійе ~ вйкликати нервову дрож.
то11іе-^аи§1іі 1'хуі1іхуз:і] п шотл. розм. велйкий ковток (пива тощо).
ТОІ1ІП& [ \уі1іі]] аф 1) готовий, радий, ладний; схйльний; охочий; згідний (зробити щось)', що не заперечує (проти чогось)’, І ат циііе ~ я згоден, я готовий, я не заперечую; 2) добровільний; невймушений; ~ засгійсе добровільна жертва; ~ йеір добровільно подана допомога; 3) старанний, ретельний; запопадливий; ~ \уогкег старанний працівнйк; ~ йапсіз ревна праця, ретельність; 4) що бажає, що прагне; І ат ~ іо Ьєіієує охоче вірю; 5) філос. вольовйй; < Оод ~ якщо воля Божа, з Божою допомогою; ~ йогзе роботяга.
1¥І11ІП£Іу ['\¥1ІП]11] асіу 1) охоче, з готовністю; 2) добровільно, без прй-мусу.
^¥ІШп£-шіп(1е(і і'ууііп] 'ташсіїсі] аф старанний, ретельний, завзятий.
5¥І11ІП£ПЄ88 [ \¥1ІП]П18] п ГОТОВНІСТЬ. \¥і11і$ [ хуіііз] п ч. ім 'я Уїлліс, Вілліс. 5¥І11і\¥а\¥ ['\уі1і\уо:] п мор. шквал.
5УІ11-О’-ІЙЄ-5¥І8р	|'хуііадхуїзр] п
1) блукаючий вогник; 2) перен. щось оманне (невловйме).
\¥і11оіі£ІіЬу [ хуіізЬі] п ч. ім'я Уїл-лобі.
\УІ1ІОХ¥ [ XVііои] п ж. ім 'я Уїллоу.
5¥І11оу¥ ['\уі!ои] 1. п 1) бот. верба; верболіз; 2) лоза; 3) спорт, бйтка (у крикеті)', іо ххіеісі ійе ~ грати в крикет; 4) текст, відпадковоочйшувальна машйна; пиловибивна машйна; ~ Гатіїу бот. родйна вербових; іо \уеаг ійе
(§гееп) ~ тужйти за чоловіком (коханим); 2. у текст, усувати пил (з вовни).
Х¥І11ох¥Є(і ['\уі!оис1] аф зарослий (обсаджений) верболозом.
5¥І1І05¥-йегЬ ['\Уі1оийа:Ь] п бот. зніт, іван-чай.
мі1І05¥-ігее ['хуііоиігі:] п бот. верба.
5¥І1І05¥-5¥агЬ1ЄГ [ '\¥11ои,\уо:Ь1о] п орн. вівчарик.
5¥І1ІО5¥-\¥ГЄП ['\¥1І0и'гЄП] див. \¥І1ІО\¥--\уагЬ1ег.
тоїіомгу ['хуііош] аф 1) зарослий (обсаджений) верболозом; 2) тонкйй і гнучкйй (як тростйнка).
5¥І11-рО5¥ЄГ ['\уі!,раиа] п сйла волі.
ТОІ1-^¥ОГ$11Ір ['\¥11,\¥9:/ір] п рел. са-мовільна відправа.
\Уі11у ['\¥111] п ч. ім'я Уїллі, Віллі (зменш, від \¥і!1іат).
і¥І11у ['\уі1і] п 1) розм. кошик; 2) розм. верша; 3) текст, відпадково-очйщувальна машйна.
іуіііуаггі ['хуіірсі] аф розм. 1) норовлйвий; 2) соромлйвий, засоромлений.
і¥І11у-піІ1у |'\уі1і'пі1і] 1. аф вймуше-ний; 2. асіу хоч-не-хоч; волею-неволею.
І¥І11у-І¥І11у	П 1) ТРОПІЧ-
НИЙ шторм; ураган; тайфун; циклон; 2) австрал. «віллі-віллі» (циклон).
\¥і1ша ['\Уі1та] п ж. ім'я Уілма, Відьма (зменш, від \¥і1йе1тіпа).
\¥і1тег ['\¥і1та] п ч. ім'я Уїлмер.
ХУіІтеіі [ Чуііґпзі] п ж. ім 'я Уілмет, Вілмет (зменш, від ХУіІйеІтіпа).
\¥і1тіп£іоп ['\¥і1тіі]іап] п геогр. н. м. УЇЛМІНГТОН.
ХУіІтоі ['хуіітзі] п 1) ж. ім'я Уіл-мот, Вілмот (зменш, від ХУіїйеїтіпа); 2) ч. ім'я Уїлмот, Вілмот (зменш, від ХУіІІіат).
ХУіІзоп [ хуіізп] п ч. ім'я Уїлсон. [\уі1і] 1. п в’янення; в’ялість;
2. V 1) в’янути, поникати (про рослини)', 2) губйти, ронйти, опадати (про квіти тощо)', 3) перен. занепадати духом; нйкнути.
ууіИєсі [ ууіііісі] ай} зів’ялий; понй-клий.
\¥і1іоп [ хуііізп] п 1) ч. ім'я Уїлтон; 2) текст, вільтон (вид килима’, тж -сагреі).
ХУіІЬйіге [\уі1і/ю| п геогр. н. Уілтшир (графство Великої Британії).
иііу ['у/аііі] аф хйтрий, лукавий; підступний; < ~ Ье§иі1е хитрун; підступна вйтівка.
иішЬІе ['ууїтЬІ] 1. п свердел; бурав; 2. аф спрйтний, моторний; прудкйй; 3. V свердлйти; бурйти, буравити.
\¥ітЬіе(іоп ['хуїтЬКЬп] п геогр. н. м. Уїмблдон.
ууітріе |'хуітр1| 1. п 1) жіночий головнйй убір; мантйлья; покривало; 2) церк. апостольник (на голові черниці)', 3) складка; 4) згин, поворот;
тош
685
топ
5) брйжі (на воді); 6) шотл. вйверт; 2. V 1) закривати (покривалом); 2) перен. завуалювати; 3) спадати складками; 4) вйтися (про струмок); 5) покриватися брйжами (про воду); 6) виляти; 7) обдурювати, задурювати (голову).
тошріесі ['тотрід] асі] 1) закрйтий покривалом (мантйльєю, вуаллю); 2) що носить апостольник (про черницю); 3) із зав’язаними очйма; 4) що спадає складками; 5) покрйтий брйжами; 6) заплутаний, складнйй.
\Уіп [топ] п 1) ж. ім'я Уїн, Він (зменш, від Едтопа, \УіпіГгесі); 2) ч. ім'я Уїн, Він (зменш, від \¥іпГгесі).
топ [\уіп] 1. п і) вйграш; перемога (у грі); 2) рі вйграні гроші; 3) розм. пенс; 2. V (разі і р. р. \уоп) 1) вигравати; перемагати, здобувати перемогу (тж іо ~ а уісіогу); іо ~ а Ьаіііе (а СОПІЄ8І) перемогтй у бйтві (у змаганні); іо ~ ап еіесііоп здобути перемогу на вйборах; іо ~ а ргіхе одержати приз; іо ~ Ше дау (Ше Гіеїд) здобути перемогу; іо ~ скатріоп8кір спорт, завоювати першість; іо ~ оп роіпіз спорт. вйграти за кількістю очок; іо ~ Ьу зсоге спорт, вйграти з перевагою в рахунку; іо ~ і\уо §оаІ8 іо піі спорт, вйграти з рахунком 2:0; 2) заслужйти, здобути, дістати; досягтй, добйтися, домогтйся; завоювати; іо ~ сопГкіепсе заслужйти довір’я; іо ~ 8ГПЬ.’8 СОП8ЄПІ дістати чиюсь згоду; іо ~ ро\уег завоювати (захопйти) владу; іо ~ а кизЬапсі знайтй собі чоловіка; 3) заробляти; іо ~ опе’8 ііуєіійоосі (опе’8 сіаііу Ьгеасі) заробляти собі на життя (на хліб); 4) переконати, умовити; схил йти на свій бік; уои Ьауе \уои те ви переконали мене; 5) добратися, дістатися; досягтй, дотягтйся; 6) захопйти (полоненого тощо); 7) роздобути, забрати; поцупити; 8) збирати (урожай); 9) зуміти; примудрйтися, ухитрйтися (зробити щось); 10) гірн. видобувати (вугілля, руду); 11) карт, взяти (взятку); побйти (карту); □ ~ асго88 перебратися (через річку); ~ а^ау відібрати, відбйти; вйрватися; відбйтися; ~ Ьаск повернути собі, відбйти; відіграти (гроші); ~ Ьу унйкнути; вйкрутитися; ~ (Іотої з труднощами спустйтися (зі скелі тощо); ~ Гопуагсі пробиватися (уперед); ~ оиі здобути перемогу; досягтй успіху; ~ оуєг умовити; схилйти на свій бік; ~ Шгои§Ь пробйтися, подолати (перешкоди); ~ ир через сйлу (насйлу) встати; залізти (на коня); вйдертися; ~ ироп поступово завойовувати визнання (співчуття); < еіШег іо ~ Ше ког8Є ог ІО8Є і Не 8ас!с1Іе або пан, або пропав.
топсе [топз] 1. п 1) здригання; 2) брикання, хвицання; удар ногою; 2. у 1) здригатися; відсахнутися; морщитися, кривйтися (від болю тощо); 2) брикатися, хвицатися.
топсеу [ \уіП8і] п текст, напівшерстяна легка фланель.
топсеуеііе [,топ$і'е(] п текст, фланелет.
топсії [топе/] 1. п 1) тех. лебідка; коловорот; 2) колінчаста рукоятка; 3) текст, мотовйло; 2. у підіймати за допомогою лебідки.
\¥іпс!іе$іег [ 'топфзіа] п вінчестер (тж ~ гіПе).
топ<1 І [топд] 1. п 1) вітер; асіуегзе (сопігагу, Іоиі) ~ зустрічний (супро-тйвний) вітер; сагдіпаї топсіз вітрй чотирьох головнйх напрямів; вітрй, що дмуть зі сходу, півдня, заходу, півночі; деад ~ лобовйй (зустрічний) вітер; Ше ~ у/аз деад а§аіп8і и8 вітер дув нам просто (прямо) в облйччя; Гаіг (Гауоиг-аЬІе) ~ попутний (сприятливий) вітер; кі§к (8ігоп§) ~ сйльний вітер; \¥ЄІ -вологий вітер; вітер, що провіщає дощ; оеГоге (с!о\уп, тоШ) Ше ~ з попутним вітром, за вітром; іп Ше еуе оГ Ше ~ прямо проти вітру; іпіо Ше ~ проти вітру; оГГ Ше ~ спйною до вітру; оп Ше ~ на вітрі; ир Ше ~ проти вітру; а §и8С (а Ьіазс) оГ ~ порйв вітру; (о Ьауе Ше ~ іп опе’8 Гасе ітй проти вітру; ітй важкйм шляхом; ~ Гаїїз (гі8Є8) вітер вщухає (посйлюється); ~ апд \уеаШег регтіШп£ якщо дозволить погода; за сприятливих метеорологічних умов; 2) повітряний струмінь; потік повітря; 3) запах, дух; іо §еі Ше ~ оГ зтЬ.’з ріапз пронюхати про чиїсь плани; 4) перен. чутка, натяк; \уйаі’з іп Ше ~? що чути?; 5) дйхання; іо ІО8Є опе’8 ~ захекатися; Ьгокеп ~ задйшка; зесопд ~ спорт, друге дйхання; 6) пусті слова; базікання; похвальба; 7) мед. кишкові гази; метеорйзм; 8) (Ше ~) муз. духові інструменти; Ше Ьга88 ~ мідні духові інструменти; 9) тех. дуття; 10) вет. тимпаніт; запал; < ~ Ьоагд с. г. вітровйй щит (сівалки); ~ Ьигп запал (хвороба рослин); ~ еп§іпе вітряк; ~ егозіоп вітрова ерозія; ~ кагр еолова арфа; ~ тоіог вітровйй двигун; - роїііпаііоп бот. вітрове запйлення; ~ гезізіапсе опір повітря; ~ гозе метеор, роза вітрів; ~ 8са1е метеор, шкала Бофорта; ~ 8ієєує метеор, вітровйй конус; ~ 8ргіпі спорт. ривок у бігу; ~ Т ав. посадочний знак Т; Ше Гоиг ~8 сторони світу; Ггот Ше Гоиг ~8 з усіх сторін, з усього світу; іо Ье іп Ше ~ бути напідпйтку; іо §еі Ше ~ ир розм. перелякатися, здрейфи-ти; іо £іує 8гпЬ. Ше ~ розм. відшйти (прогнати) когось; дати відставку комусь; іо кап§ іп Ше ~ вагатися; іо риі Ше ~ ир 8гпЬ. налякати когось; іо іаке іке ~ оиі оГ зтЬ.’з заііз вйбити у когось ґрунт з-під ніг; іо іаїк (іо ргеасЬ) іо іке ~(з) кйдати слова на вітер; 2. V 1) почути, учути; ітй по сліду; 2) принюхуватися; 3) примусити захекатися; вйкликати задйшку; 4) дати перевестй
дух; 5) сушйти на повітрі; провітрювати; 6) віяти зерно.
тош! II [\уатсі] 1. п 1) виток; 2) поворот; згин, вйгин; закрут; звйвина; 3) оберт; 4) текст, намотування, на-мотка; 2. V (разі і р. р. у/оипсі) 1) вйтися, звиватися; 2) мотати, намотувати, обмотувати; іо ~ а ЬаЬу іп а зка\¥І закутати дитйну в хустку (хусткою); іо ~ уагп мотати пряжу; іо ~ Шгеад оп а гееі намотувати ниткй на котушку; 3) намотуватися, обмотуватися; 4) обнімати; обвивати; 5) обвиватися; 6) петляти (про зайця); 7) заводити (годинник; тж ~ ир); 8) підтягувати (струни); 9) вертіти, крутйти (ручку тощо); 10) піднімати лебідкою (кор-бою); іо ~ а Ьискеі Ггот а \ує11 підняти (вййняти) корбою відро з колодязя; 11) жолобитися; 12) трубйти, сурмй-ти; грати на духовому інструменті; □ ~ іп: іо ~ іп іке Ііпе змотати вудку; ~ іпіо вплітати; перен. утиратися: ~ оЯ* розмотувати; розкручувати; - оп текст, намотувати; ~ ир змотувати (в клубок); збуджувати, накручувати; закінчувати, завершувати; ком. ліквідуватися); іо ~ ир а сотрапу ліквідувати компанію; іке сотрапу ~8 ир компанія ліквідується; < іо ~ 8гпЬ. гоипсі опе’8 ГіП£ег обкрутйти когось навколо пальця.
тошіазе ['топШсіз] п 1) опір повітря; 2) знесення вітром; 3) надводна частйна судна; 4) контузія; 5) тех. зазор.
тоші-Ьаз ('топдЬаед] п 1) знев. базікало, пустомеля, трепло; 2) жарт. грудна клітка; 3) р/міхй (органа тощо).
тоші-ЬаІІ ['топсіЬо:!] п надувнйй м’яч.
тоші-ЬашІ ['топдЬаепсі] п духовйй оркестр.
тоші-ЬеН [ 'топдЬек] п лісозахисна смуга.
топ<1-ЬІотоі [ 'топдЬІоип] асі] 1) надутий, роздутий; 2) гнаний вітром; що летйть за вітром; що майорйть на вітрі; ~ роїііпаііоп бот. запйлювання вітром; 3) овіюваний вітрами; відкрйтий вітрам; 4) скуйовджений (про волосся); 5) геол. вйвітрений; обвітрений.
тоші-Ьогое ['топс1Ьо:п] асі] 1) гнаний (переношуваний) вітром; що летйть (мчить) за вітром; 2) геол. еоловий (про грунт).
тоші-ЬоипсІ ['топсіЬаипсі] асі] мор. за-трйманий зустрічним вітром.
тоші-Ьгеак [ 'топсіЬгеїк] п амер. 1) захисна лісосмуга; 2) щит (для захисту від вітру); 3) вітролом, бурелом.
тошіЬгеакег [ \уіпсі, Ьгеїка] п 1) віт-ронепродувна куртка; штормівка; 2) захисна лісосмуга; 3) щит (для захисту від вітру).
тоші-сіїаппеї [ '\¥іпсі,і/жп1] п ав. аеродинамічна труба.

686
УУІП
5УІпгісЬеаіег ['хушсЩігіз] п вітрозахисна (вітронепроникна) куртка; штормівка з капюшоном (каптуром).
іуіші-сопє [ 'хушсікоип] п метеор, ві-тровйй конус.
і¥Іш1-(1гі¥еп ['ауіпсі,сіпуп] аф 1) гна-ний вітром.
^¥іп<1е<1 ['хуіпсіісі] аф 1) захеканий, задиханий, засапаний; 2) овіюваний вітром; 3) обвітрений; вйвітрений.
тоїкі-е&г ['\ушсі,ед] п розбовток, бовтюк (яйце).
5¥Іп(1ег ['хуаіпда] п 1) витка рослйна; 2) пружйна; ключ (від годинника, заводної іграшки)’, 3) щабель кручених сходів; 4) текст, мотовйло; мотальна машйна; 5) текст, мотальник; 6) гірн. шахтна піднімальна машйна; 7) трубач, сурмач, флейтйст; виконавець на духовому інструменті; 8) спорт, сйльний удар (в сонячне сплетіння); 9) те, що захоплює дух; 10) спорт, ривок у бігу.
яішіег-иррег ['\уаіпсІ9г'лра] п рад. телеб. мелодія (пісня), що завершує передачу; музйчна кінцівка.
л¥Іп<1Га1і [ '\¥іпсіГо:1] п 1) падалиця; плід, збйтий вітром; 2) вітролом, бурелом; 3) несподіване щастя; непередбачений прибуток; несподівана спадщина; ~ гесеіріз випадкові доходи (сім 7).
ууіпсІГаїїеп [ '\Уіпсі,Го:І9п] аф збйтий (повалений) вітром.
міп<1-Гаппег ['\уіпсіуГжп9] п орн. бо-рйвітер.
5¥Іп(1Па5¥ [’\уіпсіЯо:] п порйв вітру; шквал.
5¥ІП(1-По5¥ег ['^тпсі.Яаиз] п бот. анемона.
5¥Іп(1-£а£е ['хушсідекіз] див. \уіпд--£аи§е.
і¥Іп<1-£ар ['ууіпсідаер] п геол. вйвіт-рена ущелина.
^¥Іп<1-£аи£Є [ хушсідекіз] п метеор. анемометр.
міш1-£ип ['\уіпсідлп] п 1) духова ру-шнйця; 2) пневматйчна гармата.
^іші-ііоіе [ 'хушсіЬоиІ] п 1) вентиляційний отвір; 2) гірн. вентиляційна вй-робка.
5¥Іп(1Ьоуєг ['\уіпсккзуз] див. \уіпд--Гаппег.
ціп<1іпе$$ [ \уіпсііпі8] п 1) вітряна погода; вітрй; 2) перен. пустота, беззмістовність; марнослів’я, базікання; гучні слова (фрази); мед. метеорйзм, гази в кишечнику.
уиіп(1іп£ ['\уашсіід] 1. п 1) звйвина, згин; поворот; 2) намотування, перемотування; іп ~ скручений; 3) ел. обмотування, обмотка; 4) гірн. вйдача на-гора; 2. аф 1) звйвистий; виткйй; зигзагоподібний; 2) вйтий, спіральний, кручений; ~ $іаігз кручені сходи;
~ еп£Іпе гірн. піднімальна машйна, підйомник.
5¥Іш1іП£-8Ііееі ['хуашсіїд/і:і] п саван.
^іп<1-іп$іпітепі [Чуіпсі,іп8ігитзпі] п духовйй інструмент.
^іпфаш ['хуіпсісізжт] V амер. розм. базікати, патякати.
іУІшЦаттег ['\утсі,сізжта] п амер. 1) вітрйльник, вітрйльне судно; 2) базіка, пустомеля; 3) розм. оркестрант духового оркестру; 4) військ, сигналіст, трубач, сурмач; 5) військ, розм. інспекторський начальник; начальство.
иішіїазд ['хуіпсіїаз] п 1) тех. лебідка, корба, коловорот; 2) мор. брашпиль; 3) облава (на звіра); 4) перен. обхідна (кружна) дорога.
топШе ['хуіпсіі] п розм. 1) кошик, кошіль; 2) міра об’єму (пшениці, близько трьох бушелів).
тошПезд ['\уіпсі1і8] аф 1) безвітряний; 2) рідк. задйханий, захеканий, засапаний; 3) гірн. непровітрюваний.
5¥Іп(1ті11 [ \Уіп(сі)ті1] п 1) вітряк; 2) вітрянйй двигун; 3) ав. розм. вертоліт; 4) ком. розм. дружній вексель; < їо йауе ~8 іп опе’8 кеад бути фантазером; іо Гі§кі (іо іііі аі) ~8 боротися з вітряками, донкіхотствувати.
У¥ІП(ІО5¥ [Чуіпсіои] 1. п 1) вікно, віконце; іо Іоок оиі оГ іке ~ виглядати з вікна; іо Іоок іп аі іке ~ заглядати у вікно; 2) віконна рама (тж ~ сгозз); 3) вітрйна; іо риі зтій. іп іке ~ вй-ставити напоказ; 4) отвір; 5) анат. отвір у перетинці; 6) прозорий прямокутник (на конверті); 7) рі поет, очі; 8) рі розм. окуляри; 9) військ, пасйвні перешкоди радіолокаційним засобам; < ~ саіск (Газіепег) віконна засувка, шпінгалет; ~ зкиііегз віконниці; ~ £агдепіп£ кімнатне квітникарство; ~ гаізег авт. склопідіймач; оиі іке ~ амер. розм. загублений, знйклий; розбйтий (про сім'ю); ходовйй (про товар); 2. V рідк. пробивати вікно (вікна).
тошкиу-Ьох ['\Уіп(іоиЬок8] п ящик для рослйн на вікні; зовнішній ящик (для квітів).
іуіімкму-сазе [Чуіпсіоикеїз] п вітрйна.
тошкиу-сіеапег ['\¥іпдои,к1і’-пз] п мййник вікон.
¥ПП<1(Л¥-<ІГЄ88ЄГ	[ \¥1ПСІОи,СІГЄ83] П
1) декоратор (оформлювач) вітрйн; 2) майстер показати товар лицем; 3) око-замйлювач.
^¥ІП(ІОУ¥-(ІГЄ88ІП£ [ \У1ПСІОи, СІГЄ811] ] П 1) оформлення (оздоблення) вітрйн; 2) уміння показати товар лицем; 3) окозамйлювання; прикрашання дійсності; 4) фін. розм вуалювання (причісування) балансу.
^уіпгіоуу-епуеіоре [м/іпдои'епуііоир] п конверт з прозорим прямокутником.
міткну-Грате [ЧуіпдоиГгеїт] п віконна рама.
¥ИІП(ІОУИ-ІЄ(І£Є [ Чушсіоиіесізі п підвіконня (зовнішнє).
5¥ІпіІ05¥ІІ£кі [ 'хуіпсіоиіаіі] п амер. розм. око.
тошкну-рапе ['хуіпсіоиреіп] п шйбка, віконне скло.
5¥Іп(І05¥-8а8к ['игтсіоизае/] п 1) віконна рама; 2) с. г. скляна парникова рама.
^¥ІпіІ05¥-8еаі [ \¥іпсіои8І:і] п диван біля вікна.
тп(1о5¥-8кор ['хутбои/ор] V розм. розглядати вітрйни; придивлятися до товарів.
5¥Іш1О5¥-8коррег [ 'хуіпсіои, /зрз] п розм. той, що розглядає вйставлені у вітрйнах товари (без наміру купити їх).
У¥Іш1ол¥-8корріп£ [ '\уіпдои,/зрід ] п розм. розглядання вітрйн.
У¥ІП(ІО5¥-8І11 [ '\¥1ПСІОи811] П ПІДВІКОННЯ, лутка.
іуііміріре [ '\¥іпсіраір] п анат. дйхаль-не горло; трахея.
тоїкі-роШпаіесі ['хуіпсі'рзіїпеїікі] аф бот. запйлюваний вітром; вітроза-пйльний.
5¥ІП(1-рогск ['\¥іпсірз:і/] п тамбур вхіднйх дверей; ганок.
міімІргооГ |'\¥іпсірги:Г] аф вітроне-проникнйй; що захищає від вітру; ~ зиіі вітрозахиснйй одяг.
5¥Іш1-ритр [ Чушсірлтр] п насос, шо працює від вітряного двигуна.
иіп<1-го<1е ['\¥іпсігоисі] аф мор. носом до вітру (на якорі).
іуіікігоіу ['\уіпсігои] 1. п с. г. покіс; смуга скошеного хліба (скошеної тра-вй); 2. у с. г. складати хліб у валкй.
5¥іп(1го5¥ег ['хуіпскгоиа] п с. г. рядкова жатка (жниварка).
міікізаіі [ \УіпсІ8еі1] п 1) крило вітряка; 2) мор. віндзейль.
іуіімі-зсгееп ['\УіпсІ8кгі:п] п 1) авт. вітрове скло, переднє скло; 2) ав. козирок; ~ \уірег склоочйсник, «двірнйк».
5¥ІП(І8ЄіТіп£ ['\¥іпсІ8а:Гід] п спорт. віндсерфінг.
міїні-зііаке [ 'мчпфеїк] п ліс. вітровал, вітролом.
иіші-зііакеп [ '\¥іпсі,/еікп] аф 1) що хитається (згинається) від вітру; 2) шо зазнав вітролому.
і¥ІП(1$Іііе1(1 [ '\уіпсі]ї:1сі] п 1) щит від вітру; 2) авт. вітрове скло (тж \уіпс1--$сгееп); < ~ сІеГгозіег авт. обігрівач вітрового скла.
міп(1-8оск [ \¥іпсІ8зк] див. \уіпсі-сопє \Уіп(І8ОГ [ М/1П23] п 1) ч. ім'я Уїнзор;
2) геогр. н. м. Віндзор (у Великій Британії); м. Уїнсор (у Канаді); 3) дешеве туалетне мйло (тж ~ зоар); 4) червона вогнетривка цегла (тж ~ Ьгіск); 5) він-дзорське крісло, різьблене дерев’яне крісло (тж ~ скаіг); < ~ Ьеап бот. кінський біб; - Са$(1е Віндзорський замок.
\¥Іп<1-8роиі ['\УіпсІ8раи(| п метеор. пиловий вйхор; водянйй смерч.

687
мін
>¥Іп(1-8Ііск [ 'хущдзіїк] п ав. розм. гвинт, пропелер.
тошізіопп ['\Уіпд8іо:т] п буря, ураган; хуртовина, метелиця.
5¥ІП(1-ет¥ер( ['\УіпсІ8\Уері] аф 1) незахйщений від вітру; спустошуваний вітром; 2) закошланий, розпатланий, скуйовджений (про волосся); ~ йаіг-до розпущене на плечі волосся.
['инпскаїі] аф 1) вітронепроникний; 2) повітронепроникний; герметичний.
иіші-ШшіеІ і'хуіпсіДлпі] п аеродинамічна труба.
тоші-ир ['хуашсілр] 1. п 1) кінець, завершення; 2) розм. страх, переляк; нервове збудження; (о §еі (іо йауе) (йе ~ злякатися; 2. аф 1) заключний, завершальний; 2) заводнйй.
^іікі-уапе [ '\уіпсіуеіп] п флюгер.
тошйуапі ['\ушс1\¥9с1] 1. п навітря-ний бік; іо ійе ~ у навітряний бік; 2. аф навітряний, спрямований проти вітру; ~ зіде навітряний бік; навітряний борт; < іо §еі іо ~ оГ зтЬ. обійти когось, мати перевагу над кимсь; іо кеер іо ~ (оГ) триматися якомога далі (від когось — оО; 3. аду з навітряного боку; у навітряний бік; проти вітру; на вітрі.
\¥ішЬ¥аг(1 І$1аш!$ [ '\уіпсі\¥9сі'аі1апсіг] п рі геогр. н. Навітряні островй.
^уішЬуагШу [ 'хушсіхуасіїї] аф навітряний; спрямований проти вітру.
иіік№аг(І5 [ '\¥іпсі\¥асіг] п навітряний бік.
іуішйуау ['\¥іпс1\¥еі] п гірн. вентиляційний штрек.
ууіікі-уукееі [ Чуіпсіхуі :1] п тех. колесо вітряного двигуна.
яіікіу ['хуіпсіі] 1. п розм. 1) базіка; брехун; 2) вйгадка, брехня; 3) обман, розіграш; 2. аф 1) вітряний; ~ \уеаійег вітряна погода; 2) що обдувається вітром; 3) балакучий; багатослівний; 4) пустйй, несерйозний; беззмістовний; 5) розм. зляканий, наляканий; боязкйй; 6) ірон. бурхлйвий; ~ ап§ег вйбух гніву; 7) шотл. розм. пихатий; хвалькуватий; 8) мед. що викликає гази (в кишечнику); ~ Гоод їжа, від якої здуває живіт; 9) гірн. невйбухлий; ~ зйоі невйбухлий заряд; 10) заст. навітряний; XV. Сііу амер. Місто вітрів (про Чикаго); оп ійе ~ зісіе за межами досяжності; іо кеер оп іке ~ зісіе оГ ійе 1а\у триматися якнайдалі від поліції (властей тощо).
5¥Іпе [\уаіп] 1. п 1) вино; виноградне вино; Абат’з ~ жарт, вода; £гееп (пе\у) ~ молоде вино; ійе ~ оГ ійе соипігу місцеве вино; ійіп ~ погане вино, кислятина; іо іаке ~ хуіій зтЬ. обмінятися тостами з кимсь; вйпити за чиєсь здоров’я; \уагт ууіій ~ напідпйтку; 2) налйвка; сиггапі ~ смородинова налйвка; таде ~ домашня налй
вка; 3) сп’яніння; іп ~ п’яний, захмелілий; 4) (скор. від \¥Іпе-£Іа88) келих; 5) темно-червоний колір, бордо; 6) розм. студентська гулянка; < ійе ~ ігабе виноградарство і винарство (виноробство); ~ бізігісі (соипігу) район виноградарства і винарства (виноробства); ~ уіпе^аг виноградний оцет; воосі ~ пеедз по іуу Ьизй добрий товар сам себе хвалить; добрий товар не потребує реклами; іо риі пе\у ~ іпіо оісі Ьоіііез бібл. вливати молоде вино у старі міхй; утйскувати новйй зміст у стару форму; 2. V розм. 1) випивати, бенкетувати; 2) поїти, частувати вином; < ~ апсі діпе зтЬ. частувати (пригощати) когось на славу.
іУІпеЬа^ ['\¥аіпЬаед] п 1) бурдюк (міх) для вина; 2) розм. п’янйця, п’я-нйчка.
іУІпеЬеггу ['\уаш,Ьеп] п діал. 1) смородина, порічки; 2) агрус; 3) заст. чорнйця.
5¥Іпе-ЬіЬЬег ['\уаш,ЬіЬа] п 1) бібл. винопйвець; 2) книжн. п’янйця.
иіпе-ЬіЬЬіп£ ['\уаш,ЬіЬгд] 1. п пияцтво; 2. аф що пиячить.
иіпе-Ьі$сиіі$ [ '^аш^Ьізкііз] п рі сухе печиво (до вина).
5¥ІпеЬоі(1е [ '\уаіп,Ьоі1] п 1) вйнна пляшка; 2) вйнний бурдюк (міх).
міпеЬо^І [ ЧуашЬоиІ] п книжн. келих (для вина), чаша.
^іпе-ЬиіІег [ '\уаш, Ьлііа] п буфетник; метрдотель.
5¥Іпе-сапі [гАУаіпка:д] п карта вин (у ресторані).
яіпе-сеїіаг ['\¥аіп,8еЬ] п вйнний погріб.
яіпе-соїоигесі ['^аіП'кдІасі] аф темно-червоний; вишневий; кольору червоного вйна, бордо.
іуіпє-сооієг [ \уаіп,ки:1о] п вино-охолоджувач (відерце з льодом для охолодження напоїв).
іуіпесир |'\уаіпклр] п чаша; келих. ^¥іпе-(1агк [ \уаіп да :к] аф 1) темно-червоний; 2) поет, кольору вина (про море).
іУІпеГаі [ \¥аіп£аеі] п бібл. давйльний прес ( для винограду).
иіпе-£Іа$$ ['\уашд1а:8] п 1) вйнна чарка; келих; бокал; фужер; 2) чотйри столові ложки (міра ліків).
5¥іпе-£пм¥ег ['\уаіп,дгоид] п 1) виноградар; 2) винороб.
і¥ше-1іоіі$е [ \уашйаи8] п 1) вйнний торговий дім (магазйн); виноторгівля; 2) шинок; пивна.
иіпе-1і$< [и/ашіїзі] п карта вин (у ресторані).
міпе-шегсіїапі ['\уат,та:і/апі] п ви-ноторговець, торговець вйнами.
иіпе-рагіу ['драні, раїі] п пиятйка. иіпе-рге&з ['хуаіпргез] п виноград-ний прес, давйльний прес (для винограду); точйло.
дуіпегу ('драіпагі] п вйнний завод, виноробня.
дуіпезкіп [Чраіпзкіп] п вйнний бурдюк (міх).
5УІПЄ-8ІОПЄ ['драіпзіоип] п вйнний камінь.
дріпе-іазіег ['\уаіпДеі8іа] п дегустатор вин.
дуіпе-уаі ['дуашужі] див. дуіпе-ргезз. дуіпе-уаиіі ['\¥аіпуо:к] п 1) вйнний погріб; 2) винарня, шиночок.
дуіпе-дуаііег [ 'дуаш, дрєііз] п буфетник; метрдотель.
\¥іпГге<1 [ '\ріп£псі] п ч. ім "я Уїнфред, Вінфред.
дуіп^ [\Уід] 1. п 1) крило; ~ оГ Ьігсіз крйла птахів; а ~ оГ ап аиіотойііе крило автомобіля; ~ оГ а гаЬЬіі кул. кроляча передня ніжка; оп ійе ~ у польоті; перен. у дорозі; іо іаке ~ злетіти, полетіти, перен. утектй; 2) жарт, рука; а іоисй іп ійе ~ поранення в руку; 3) військ, спорт, фланг, край; ІеГі (гІ£Йі) ~ лівий (правий) фланг; 4) флігель, крило (будинку); 5) угруповання, крило (політичне); 6) амер. філіал, місцеве відділення (організації тощо); 7) стулка (дверей); 8) рі театр, лаштунки, куліси; іп ійе ~з за лаштунками, за кулісами; 9) рі підкладні плечики (на одязі); 10) бот. крилатка (насіння); 11) анат. крилоподібний придаток; 12) спорт, нападаючий гравець; ІеГі (гІ£Йі) ~ лівий (правий) нападаючий; 13) авіакрило (тактична одиниця); ес-кадрйлья; амер. авіабригада; 14) рІ гірн. кулакй, підхвати; 15) мор. бортовйй коридор; < §геу-£ОО8Є ~ стріла; йег ~з аге 8ргоиііп§ жарт, вона справжній ангел; топеу іакез іо іізеІГ ~з гроші так і тануть; іо дуаіі іп ійе ~8 чекати за кулісами вйходу на сцену; очікувати зручного моменту; ~ сйаіг крісло з підголів’ям; ~ Пар ав. закрйлок; ~ пиі тех. гайка-баранчик; бот. крилатий горішок; ~ рееіег військ, розм. військо-вйй льотчик; ~ зрап ав. розмах крила; ~ зраг ав. лонжерон крила; 2. V 1) прилаштовувати крйла; 2) окрйлювати; підганяти, прискорювати; Геаг ~ед йіз зіерз страх підганяв його; 3) летіти, здійснювати політ; а Ьігд ~8 ійе 8ку птах летйть у піднебессі; іо ~ іі (іо) дістатися літаком (до); 4) поранити в крило (в р)йсу); іо ~ а Ьігд підстрелити птаха; 5) пускати (стрілу); 6) прибудовувати крило (флігель) (до будинку).
У¥Іп£-Ьеагіп£ [ \¥іі],Ьєагіі]] ай] крилатий, літаючий (про комаху).
яіп£-ЬеаІ ['\¥ідЬі:і] п змах крил.
5¥Іп£-са5Є [ 'кеіз] п ент. над-крйлля.
5¥Іп£-соттап(1ег [ '\уідка,та:псіа] п командйр авіагрупи (ескадрильї); підполковник авіації.
і¥ІП£-соуєі1$ ['\уід клузіз] п рі пір’я, що прикриває крйла (птаха).
Х¥1П
688
ХУІр
Х¥ІП£-(1ІП£ ['хугц'діт]] 1. п амер. розм. 1) припадок (особл. епілепсії)', 2) прйступ гніву; 3) шум і гам; скандал; гучна сварка; галаслива гулянка; 4) штучка, штукенція; 2. аф амер. розм. шумний, галасливий; буйний; збудливий; 3. V амер. розм. поспішати, квапитися; летіти, мчати.
і¥Іпве<1 [хуїдсі] аф 1) крилатий; літаючий; ~ агт військ, військово-повітряні сйли; ~ ЬотЬ військ, літак-снаряд (тж ~ тІ88І1е); ~ ^ате перната дичина; іке ~ когзе міф. крилатий кінь, Пегас; XV. Уісіогу мист. Крилата Перемога, Ніка Самофракійська; 2) поет, окрй-лений, швидкокрйлий; прудкйй; 3) поет, швидкоплйнний; 4) поет, з розгорнутими вітрйлами.
і¥ІП8-Ґооіе<І ['хуіі],Гйіісі] аф поет. прудконогий, прудкйй; крилоногий (про Гермеса).
х¥Іп£-£ате ['хуіддеїт] п перната дичина.
Х¥ІП£Іе$$ 118] аф безкрйлий.
Х¥ІП£ІЄІ ['XVII] Ііі] п крйльце, крйлеч-ко.
Х¥Іп£тап ['хуідтап] п (рі хуіп^теп [-тап]) ведений, льотчик веденого літака.
хуіп^-оуєг [ XVII] оиуа] п ав. бочка, перевертання через крило.
х¥іп&-$1іеа<1і ['хуіі]'/і:0] п ент. над-крйлля.
Х¥Іп£-$ргеа<1 [ 'хуідзргесі] п розмах крила.
х¥іп£-$ігоке ['хуідзігоик] п змах крил.
х¥Іп£-х¥еагу ['хуп],хуіагі] аф 1) стомлений від польоту (про птаха); 2) перен. стомлений подорожжю.
х¥Іп§у ['хуїді] аф поет, крилатий; окрйлений.
\УіпіГге(1 ['хуіпіГпсі] п ж. ім'я Уїні-фред, Вініфред.
хуіпк [хуіт]к] 1. п 1) моргання, кліпання; підморгування; 2) мруження очей; 3) мить; іп а ~ умйть; < Гогіу ~8 короткий сон (після обіду); І соиЙ поі зее а ~ я абсолютно нічого не бачив; поі іо §еі а ~ оГ 8Іеер, поі іо зіеер а ~ не зімкнути очей; 2. V 1) моргати, кліпати; 2) миготіти, блймати, мерехтіти; 3) мружитися; □ ~ аі підморгувати; переморгуватися; дивйтися крізь пальці на щось; іо ~ аі аЬизе покривати зловживання.
ххіпкег ['хуїдка] п 1) моргун; 2) око; 3) вія; 4) р/шори; 5) рі жарт. окуляри; очі; вії.
іуіпкіпз ['хуїдкід] 1. п 1) моргання; кліпання; 2) підморгування; переморгування; 3) мерехтіння; < Ііке ~ розм. мйттю, умйть; а8 еа8у аз - раз плюнути; 2. аф 1) мигтючий, миготлйвий; що моргає; 2) мерехтлйвий, блймаючий.
хуіпкіе [ 'хуіт]к1] 1. п зоол. морськйй
слимак; береговичок; 2. V розм. вй-гнати; вйтіснити; вйтягти.
уиіпкіїз ['хуїдказ] п амер. розм. сигнал; попередження, застереження (підморгуванням тощо).
ххіппег ['хушз] п 1) переможець; (перший) призер; лауреат (конкурсу тощо); 2) розм. відмінна штука, «вй-щий клас».
ХУіппіе ['хуші] п ж. ім "яУїнні, Війні (зменш, від Есіхуіпа, ХУіпіГгесі).
Х¥ІШ1ІП£ ['ХУШІІ]] 1. п 1) перемога, вйграш; 2) рі вйграні гроші, вйграш; 3) завоювання (відданості тощо; тж ~ оуєг); 4) с. г. збирання (врожаю); 5) гірн. вйдобуток (вугілля тощо); проходка; виймання; 2. аф 1) що виграє (перемагає); що вйграв (переміг); ~ питЬег номер, на якйй вйпав вйграш; ~ іеат команда-переможниця; 2) привабливий, чарівнйй (про посмішку); 3) вирішальний (про удар).
х¥Іппіп£-ро$і ['хуіпп]роизі] п спорт. фінішний стовп.
ХУішіірез ['хуітред] п геогр. н. м. Вінніпег.
хуіппоху ['хушои] 1. п віялка (тж ~ тії!); 2. у 1) віяти (зерно); відвіювати (полову); 2) відсівати (тж ~ ахуау, ~ оиі); просівати, перевіряти; іо ~ єуі-депсе старанно перевіряти свідчення; 3) відбирати, добирати; 4) поет, змахувати (крилами); 5) розвівати (про вітер).
хуіппохуєг ['хуіпоиа] див. хуіппохуіп§--таскіпе.
хуіппохуіп£-тасІііпе [ хутоиід та-,р:п] п віялка.
хуіпо ['хуаіпои] п (рі хуіпоз [-оих]) амер. розм. 1) дешеве червоне вино; 2) п’янйця.
ХУіпзоте ['хуіпзат] п ж. ім'я Уїн-сом.
хуіпзоте ['хушзат] аф приємний, привабливий, чарівнйй; принадний, приваблюючий; ~ Гасе привабливе облйччя.
ХУіпзіоп ['хушзіап] п ч. ім'яУїнстон, Вінстон.
хуіпієг ['хуіпіз] 1. п 1) зима; §гееп ~ безсніжна зима; іп ~ взймку; іі хуаз ~ це було взймку; 2) поет, рік життя; а тап оГ зеуепіу ~з сімдесятирічний дід; ~ арріе яблуко зимового сорту; ~ скеггу бот. фізаліс, марунка; ~ сгор с.г. озимина; ~ дау (сіоікез, гезОгі, зеазоп) зимовий день (одяг, курорт, сезон); ~ Ггозіз зимові морози; ~ §агдеп зимовий сад; ~ циагіегз місця зимівлі (тварин); військ, зимові квартйри; ~ зіеер зоол. зимова сплячка; ~ зоїзіісе астр. зимове сонцестояння; ~ зрогіз зимові вйди спорту; 2. у 1) зимувати; проводити зйму (де — аі, іп, оп); 2) перезимувати (про рослини); 3) утрйму-вати взймку (худобу тощо); 4) охолоджувати, заморожувати.
Х¥ШІЄГ-СГЄ88 ['хуіпіз'кгез] п бот. суріпиця.
хуіпіегед ['хушіасі] аф 1) промерзлий, замерзлий; поморожений, побй-тий морозом; 2) зимовий, пристосований до зимй.
хуіпіегег ['хуіпізга] п зимівник.
хуіпієг-Гєєіі [ 'хуіпіаГЇ:сі] п зимове годування, зимова годівля.
х¥іпіег£гееп ['хушіадгкп] п бот. зи-молюбка, гаултерія.
х¥Іпіегіп£ ['хуіпіапд] п 1) зимівля; 2) с. г. зимове утрймання (худоби).
яіпіегігагїоп [,хуіпіагаі'геі/п] п підготовка до зимй; утеплення, пристосування для експлуатації взймку.
хуіпієгіхє [ 'хуіпіагаїх] у 1) підготувати до зимй (будинок тощо); пристосувати (привчйти) до зимових умов; утепляти; 2) пристосувати для експлуатації взймку.
хуіпіегкіїї ['хуіпіакії] ус. г. 1) побивати морозом (рослини); 2) гйнути в зимових умовах; вимерзати (про рослини).
ууіпіегкіШпз ['хуіпіа'кіііт)] п с. г. вимерзання; морозоббїна, морозовина.
х¥Іпіег-1оп£ ['хушіа'їзд] аф тривалий і нуднйй, як зима; томлйвий, млосний.
хуіпіегіу ['хуіпіак] див. хуіпігу.
х¥Іпіег-іі(1е ['хуіпіоіаісі] п поет, зима, зимова пора.
хуіпіег-йпіе [ 'хуіпіаіаїт] п зима; іп ~ взймку, в зимовий час.
ніпіегу [хуіпізп] див. хуіпігу.
ХУіпікгор ['хушОгар] п ч. ім'я Уїн-троп.
ХУіпіоп ['хуіпіоп] п ч. ім'я Уїнтон. хуіпігіїу ['хуіпігік] айу холодно, хуіпігу ['хушігі] аф 1) зимовий; морозний; холодний; 2) льодянйй, кри-жанйй, зймний; замерзлий, закляклий; ~ зтіїе непривітна посмішка; ~ хуєі-соте холодний прийом; 3) старйй, старезний; сйвий.
хуіпу ['хуаші] аф 1) вйнний; п’ян-кйй, п’янлйвий, шо п’янйть; 2) п’яний, напідпйтку.
хуіпхе [хушг] п гірн. підземна вй-робка.
хуіре [хуаїр] 1. п 1) розм. витирання; іо £іує зтік. а ~ вйтерти щось; 2) розм. носова хусточка; 3) удар з розмаху; іо іаке а ~ аі зтЬ. ударити когось з розмаху; 4) саркастйчне зауваження; глузування, знущання; 5) розм. синець; 6) кін., телеб. наплйв; зміна одного зображення іншим; 7) склоочйсник; 2. у 1) витирати, обтирати ; утирати; іо ~ капсіз вйтерти руки; іо ~ а саг обтерти автомашйну; іо ~ хуіпсіох^ протерти вікна; іо ~ зтік. дгу вйтерти щось насухо; 2) розм. замахнутися, ударити; □ ~ ахуау стирати, витирати; іо ~ ахуау іеагз утерти сльози; ~ оЯ* стерти; іо ~ оГГ а деЬі ліквідувати
5¥Ір
689

заборгованість, погасйти борг; ~ іі оГП амер. розм. перестаньте сміятися!, облиште жарти!; ~ оиі витирати, обтирати (всередині)', примусити забути; іо ~ оиі (ап) іпзиіі змйти образу; ~ ир підтирати; витирати.
\¥Іре-оиі ['хуаір'аиі] п рад. поглинання звуку.
мчрег ['хуаіра] п 1) обтирач; чис-тйльник; 2) рушнйк; 3) ганчірка; обтиральний матеріал; 4) розм. носова хусточка; 5) пристосування для чй-щення; скребачка; склоочйсник; 6) розм. найманий убйвця; < ~ сат тех. плоский кулачок.
иіріп£-го<1 [ 'хуаірідгод] п військ. шомпол.
иіріп£-$ііск [ 'хуаірідзіїк] див. \уіріп§--год.
іуігє ['\¥аіа] 1. п 1) дріт; еіазііс ~ дротяна пружйна; 2) провід (телефонний тощо)', 3) розм. телеграф; Ьу ~ по телеграфу; телеграмою; 4) телеграма; іо зепд а ~ послати телеграму, телеграфувати; 5) розм. попередження; таємний сигнал; 6) військ, дротяне загородження; 7) розм. трос; 8) струна; 9) дротяна сітка; 10) розм. жорстоко-шерстий тер’єр; 11) спрйтний кишеньковий злодій; < ~ Ьед пружйнний матрац; ~ сЬаппеї (сігсиіі) військ, лінія дротяного зв’язку; ~ сііу розм. «місто за дротом» (в'язниця у жаргоні в'язнів); ~ соаі жорстка шерсть (собаки); ~ Іау-іп§ військ, прокладання ліній дротяного зв’язку; ~ гоїі військ, протитанкова дротяна спіраль; - зєгуісє (соттипісаііоп) військ, дротянйй зв’язок; ~ ігипк магістральна лінія зв’язку; іо §еі ипдег іЬе ~ амер. мало не спі-знйтися, зробйти щось в останню хви-лйну; 2. V 1) зв’язувати (скріпляти) дротом; 2) прокладати (монтувати) проводку; 3) військ, прокладати лінію дротяного зв’язку; 4) телеграфувати; іо ~ іо 8тЬ. телеграфувати комусь; іо ~ Гог 8тЬ. вйкликати когось телеграмою; 5) військ, установлювати дротяні загородження; □ ~ іп оточувати (колючим) дротом; розм. старатися що-сйли; - іпіо накидатися; угризатися; ~ оГГ відокремити дротяною огорожею, огородйти колючим дротом.
^¥Іге-с1оЙі ['\уаіак1о0] п дротяна (металева) сітка.
^¥Іге-сиПег [ \уаіа,кліа] п тех. кусачки; ножиці для різання дроту.
5¥Іге-(1апсег [ \¥аіа,сіа:п89] п еквілі-брйст на дроті; канатоходець; канатна танцюрйстка.
5¥Іге-(1апсіп£ |'\уаіа,да:п8іі]] п екві-лібрйстика на дроті.
^ге-(1га\¥ |'\¥аіадго:] V (разі \уігє--дге\у; р.р. \уіге-дга\¥п) 1) волочйти (дріт); витягувати у довжину; 2) перен. розтягувати, затягувати.
5¥Іге-(1га5¥ег ['\¥аіа,дго:а] п воло-чйльник.
5¥Іге-(1га5¥Іп£ [ '\уаіа, дго:ід ] 1. п тех. волочіння дроту; 2. аф тех. волочильний; ~ ЬепсЬ волочйльний верстат; ~ тіїї (зЬор) волочйльний завод.
і¥Іге-Іга^¥п ['хуаіадго.п] 1. аф 1) тонкйй, найтонший; 2) надуманий, натягнутий; 2. р.р. від \уіге-дга\у.
5¥Іге-(1ге5¥ ['\уаюдги:] разі від \уігє--дга\¥.
міге-^аи^е ['хуаіадеідз] п 1) нормальний сортамент дротів; 2) калібр дроту.
міге-§1а5§ ['\уаіад1а:8] п тех. армоване скло.
і¥Іге-£иі(1е<1 ['\уаюудаідід] аф керований по дротах; ~ тІ88і1е військ, снаряд, керований по дротах.
ууіге-Ьаіг ['\уаіаЬєа] п розм. жорс-ткошерстий тер’єр.
яіге-1іаіге<1 [ хуаіаЬєад] ас^жорстко-шерстий, з жорсткою шерстю.
^¥Іге1Є8§ ['хуаіаііз] 1. п 1) радіо; Ьу ~ по радіо; 2) радіограма; 3) радіоприймач; 2. аф 1) бездротовий; 2) радіо-: ~ зеі радіоприймач; ~ Гап завзятий радіослухач; ~ іепдег автомобільна радіостанція; ~ дігесііоп Гіпдег радіопеленгатор; 3. V передавати по радіо; посилати радіограму.
яігетап ['\уаіатап] п (рі \уігетеп [-тап] лінійний монтер.
5¥Іге-тагк ['\уаіата:к] п водяна лінія (на папері верже).
5¥Іге-ті11 [Чуаіатії] п тех. дротянйй стан.
іуіге-ркоіо ['\уаіа,Гоиіои] п 1) фототелеграф; 2) фототелеграфія; 3) фототелеграма.
иіге-риііег ['\уаіа,ри!а] п 1) театр. лялькар; 2) майстер залаштункових ін-трйг; 3) політйчний інтриган.
ігіге-ри11іп£ [ \уаіа,ри1іі] ] п залаштунковий тиск; використання зв’язків (знайомств) (особл. для махінацій).
туігег ['хуаіага] п 1) лінійний монтер; 2) мислйвець з дротянйми сйль-цями.
иігезрші ['\уаіа8рлп] аф 1) вйтяг-нутий у тонкйй дріт; 2) перен. надто вйтончений.
яіге-зіет ['\уаіа8іет] п чорна ніжка (хвороба рослин).
іуігє-зШсЬ ['и'аіазіїі/] V скріпляти (зшивати) дротом.
і¥Іге-8ІИсІіег ['\уаіа,8ііі/а] п друк. дроте зшивальна машйна; дротозши-вач.
цігеіар ['\уаіаіаер] V перехоплювати телефонні повідомлення; підслуховувати телефонні розмови.
иігеіарріпз [ЧуаіаДаерід] п 1) перехоплювання телефонних повідомлень; підслуховування телефонних розмов; 2) шпигунство (стеження) шляхом перехоплювання телефонних розмов (телеграм).
5¥Іге-5¥а1кег [ \¥аіа,\уо:ка] п еквілі-
брйст на дроті; канатоходець; канатна танцюрйстка.
\¥Іге5¥огк ['\уаю\уа:к] п 1) електропроводка; 2) дротяна сітка; дротяні вйроби; 3) акробатйчні вправи на канаті.
5¥Ігел¥огт ['\уаіа\уа:т] п ент. дро-ТЯНЙК.
5¥ІГЄ-5¥ОУЄ ['и/аюи/оиу] аф 1) веленевий, верже (про папір); 2) дротянйй.
\¥Ігіп£ ['хуаіапд] п 1) прокладання електрйчних дротів; електропроводка; 2) військ, дротяні загородження; 3) спорудження дротянйх загороджень; < ~ діа^гат ел. монтажна схема.
іуігга ['\Уіга] іпі ірл. на жаль!
іуігу ['\уаіап] аф 1) гнучкйй і міцнйй (як дріт); 2) жйлавий; витривалий; стійкйй; 3) жорсткйй (особл. про волосся); 4) металевий (про голос); 5) дротянйй; дротовйй; 6) мед. напружений (про пульс).
і¥І8 [\¥18] V поет, знати, відати; І ~ мені відомо; зЬе ~ез по! їй невідомо.
Х¥і$соп$іп [хуїз'копзіп] п геогр. н. Ві-сконсін (ріка і штат США).
ХУіздот ['хуїхдзт] п ж. ім'я Уїздом.
5¥І8(1от [Чуігдат] п 1) мудрість, премудрість; іЬе XV. оГ Зоїотоп, ійе Воок оГ XV. бібл. Кнйга премудрості Соломона; 2) розм. розсудливість; здоровий глузд; життєва мудрість; 3) книжн. знання, ученість; ійе ~ оГ ійе а§е8 віковйй досвід людства; 4) філософія, любомудрість; 5) рі жарт. мудреці, розумники, розумахи; 6) жарт, мудре слово; а ~ сентенція, вйслів; < ~ іооіЬ зуб мудрості; по ~ Ііке 8і1епсе мовчання — золото.
5¥І8Є [\уаіх] 1. п спосіб; оп іЬі8 ~ такйм чйном, у такйй спосіб; іп по ~ ні в якому разі, ніяким чйном; іп Ііке ~ такйм же способом, подібним чйном; 2. аф 1) мудрий; велемудрий, умудрений; ~ соип8ЄІ мудра порада; ~ зау/ сентенція; 2) розумний, розсудливий; іо £еі (іо §го\у) ~г порозумнішати; набратися життєвого досвіду; уои \уеге ~ ПОІ ІО £О ви розумно зробйли, що не поїхали; іі \уои1д поі Ье ~ іо до іі я не раджу вам це робйти; 3) амер. розм. обізнаний, знаючий, поінформований; тямущий; І ат ~ іо уои! я роз-кусйв вас!; іо риі 8тЬ. ~ іо (аЬоиі, сопсетіп£, оГ) 8тіЬ. поінформувати когось про щось; напоумити когось щодо чогось; 4) амер. розм. зарозумілий; зухвалий, нахабний; ~ §иу нахаба; іо §еі ~ поводитися нахабно; 5) хйтрий; обачний, спрйтний, пронйкливий; 6) ірон. глибокодумний; ~ Іоок заклопотаний (задумливий) вйгляд; 7) чаклунський, знахарський; ~ тап чаклун, знахар; ~ \уотап чаклунка, знахарка, ворожка; баба-повитуха; 8) із здоровим розумом, поміркований; 3. V показати дорогу; направити; напутити;
-¥П8
690
Мі
□ ~ ир поінформувати; напоумити; збагнути, зрозуміти.
-М$е [-\уаіг] зи$у сполученні з іменником утворює прислівник'. сго88\¥І8Є хрестоподібно; 1іке\¥І8е подібно, такйм чйном; також.
Мзеасге ['\уаіг,еіка] п ірон. мудрець; розумаха; всезнайко.
Мзесгаск ['хуаігкгжк] 1. п амер. розм. дотеп; жарт; шпйлька; саркастй-чне зауваження; 2. V амер. розм. говорйти дотепи; глузувати (з когось)', шпигати.
М$ейеа<1 ['хуаігйесі] п ірон. розумаха, розумна голова.
М$еІіеіпіег ['\¥аіг,йаіта] п всезнайко, розумаха.
М$епі ['\уі:гапі] п зоол. зубр.
Мзй [\уі|] 1. п 1) бажання, побажання; Мій Ье8і ~Є8 Гог а йарру Иє\у Уеаг з найкращими побажаннями щастя у Новому році; 2) воля; наказ; Ьу ту Гаійег’8 ~ з волі мого батька; іі у/а$ допе а^аіпзі ЙІ8 ~Є8 це було зроблено всупереч його наказу; 3) прохання; іо сотріу Мій 8тЬ.’8 ~ задовольнйти чиєсь прохання; 4) бажане, предмет бажання; Не £ОІ ЙІ8 ~ він домігся, чого хотів; 5) проклін; накликання бідй; < ІГ ~Є8 \¥ЄГЄ ЙОГ8Є8, Ье§£аг8 ГПІ£ЙІ ГІСІЄ присл. якбй та в роті вйросли грибй; 2. V 1) бажати, висловлювати побажання; хотіти; І ~ уои ру я бажаю вам щастя; І ~ уои \уои1д Ье циіеі прошу вас не шуміти; І ~ І \уєгє деад просто жйти не хочеться; І ~ уои іо ипдегзіапд я хочу, щоб ви зрозуміли; І ~ іі іо Ье допе я хочу, щоб це було зроблено; до уои ~ те іо Іеауе? ви хочете, щоб я пішов?; Не ~Є8 те \ує11 він бажає мені добра; 2) накликати (лихо); 3) насилати (проклін); 4) розм. рекомендувати; □ ~ Гог прагнути, жадати; іо ~ Гог реасе прагнути мйру; 1оп§ ~ед Гог давно жаданий; ~ оп нав’язувати, покладати; апоійег диіу \уа8 ~ед оп Кіт на нього поклали ще одйн обов’язок.
МзЬ-Ьопе ['\¥і/Ьоип] п вйлочка, дужка (грудна кістка птаха); < - ієуєг тех. вйлочний важіль; ~ 8и8реп8Іоп авт. незалежна підвіска важільного тй-пу.
Мзй-Ьоок ['\Уі/Ьик] п амер. розм. каталог магазйну «товари — поштою».
МзЬйіІ ['\Уі/Ги1] асі] 1) бажаний, жаданий; іі’8 опіу ~ ійіпкіп§ оп ійеіг рагі вонй так думають тому, що їм так хочеться; 2) бажаючий, жадаючий.
Мзіііпз ['\уі/п]| п бажання, побажання.
М$Ьіп£-Ьопе [ '\уі/іі]Ьоип] див. М8Й--Ьопе.
М$1ііп£-сар |'\уі/іі]кжр] п чарівна шапочка (казкова).
М§11ІП§-^¥ЄІ1 ['\¥1/11]\¥ЄІ] П КОЛОДЯЗЬ (джерело), біля якого загадують бажання.
М8ЙІ [\У1/і] аф розм. 1) нуднйй, скучнйй; тоскний, сумнйй; 2) дйвний, таємнйчий; 3) кволий, хирлявий; хво-роблйвий; 4) тьмяний.
М$й-^а8Іі ['\уі/\уо/] п 1) знев. бурда; пійло (про поганий чай тощо); 2) перен. базікання, патякання.
5¥І8Ьу-5¥а8Йу [аф 1) знев. рідкйй, слабкйй; водянйстий, водявий (про напій); 2) перен. блідйй, невиразний; розплйвчастий; 3) кволий, хво-роблйвий.
М$р [хуівр] 1. п 1) жмуток; віхоть; джгут; скрутень (соломи тощо); 2) паперова кулька; 3) серпанок; димок; 4) мітелка; віник; 5) поет, блукаючий вогник; 2. у 1) обтирати соломою (сіном) (тж ~ до\уп, ~ оуєг); 2) скручувати у джгут; 3) жмакати, жужмити; 4) розсіюватися, зникати, щезати (тж ~ а\уау).
яі$рІ8Ь [ \Уі8рі|] див. \¥І8ру.
М§ру ['\¥18рі] аф 1) легкйй (тонкйй) як серпанок; 2) клоччастий, клочкуватий; ~ йаіг рідке скуйовджене волосся.
М§І [\¥18І] разі і р.р. від Мі 2.
Мхіагіа [хуїз'ієапа] п бот. гліцйнія.
М8іГи1 ['\¥і8іГи1] ай] 1) тоскний, тужний; томлйвий; сумнйй; 2) задумливий, мрійний, мрійлйвий (про погляд).
МзіГиПу ['\Уі8іГй1і] аду 1) тоскно, тужно; з жалем; сумно; 2) задумливо, мрійно, мрійлйво.
Мі [\уіі] п 1) часто рі розум, ум; циіск ~8 кмітлйвість; 8іо\у ~8 нетямущість; диіі ~8 тупоумство; іо Ье оиі оГ опе’8 ~8 здуріти; аге уои оиі оГ уоиг ~8? чи ти при своєму розумі?; іо кеер опе’8 ~8 аЬоиі опе не розгубйтися; 2) дотепність; дотеп; 3) дотепник; дотепна людйна; < Гіує ~8 п’ять чуттів; розумові здібності; іо ііує Ьу опе’8 ~8 жйти на сумнівні доходи; сяк-так викручуватися; 2. V (ргез. 1-ша і 3-тя особи зіп% \¥Оі: разі і р. р. \уі8і) заст. знати, відати; < іо ~ тобто, а саме; Оод \уоі Бог знає, Бог відає.
Місії [\уіі|] 1. п 1) чаклун; чаклунка; ворожка; відьма; 2) знахар, знахарка; 3) розм. чарівнйця, чародійка; 4) амер. повія, шльондра; 5) орн. буревісник; < а8 пегуоиз а8 а ~ амер. ні хвилйни спокою не знає; ~ Ьгоот, Місйез’ Ьгоот, Місйез’ Ье8от помело відьми; ~ йахеї бот. ліщйна, горішина; ~ кпоі скуйовджене пасмо волосся; ~ М11о\у бот. плакуча верба; 2. V зачарувати, заворожйти; наврочити.
МісйсгаГі ['\¥іі/кга:Гі] п 1) чарів-нйцтво, чаклунство; відьомство; чорна магія; 2) знахарство; 3) чари, чарівність, очарування.
Місй-<1осіог ['\¥іі/удокіа| п чаклун, чарівник, чародій; знахар; знахарка.
луіісії-еіїп [ '\уіі/є1ґп] п бот. гірськйй в’яз.
Місйегу ['\уіі/ап] п 1) чарівнйцтво, чаклунство; чорна магія; 2) рі чари, очарування; 3) наврочення; зачарування.
Місй-Гішіег ['\¥іі[,Гатда] п іст. слідчий у справах осіб, обвинувачених у відьомстві.
Місй-йаі ['\¥іі/йаеі] п іст. відьмин ковпак.
Місй-йипі [ \уіі{йлпі] п 1) іст. переслідування осіб, підозрюваних у стосунках з нечйстою сйлою; 2) пол. «полювання на відьом»; переслідування політйчних протйвників.
Місй-йипіег [Чуіі/.йапіз] п пол. організатор переслідування політйчних протйвників; запеклий реакціонер.
Місйіп£ [ \¥іфі]] аф поет, чаклунський; магічний; ~ Ьоиг чаклунська годйна, північ.
Місй-Іоск ['\¥іі/1ок] п сплутане пасмо волосся.
Місй-шагк ['\уіі/та:к] п родимка (фізйчна вада) як ознака відьми.
Місй-топ£ег ['\¥іЦ,тлі]да] п 1) людйна, що спілкується з чаклунами; 2) той, що вірить у чаклунство (замовляння).
'Міе [\уаіі] 1. п 1) розм. вина, про-вйна; вйнність, винуватість; 2) іст. вй-куп; штраф; пеня; 2. V розм. обвинувачувати; покладати вину (на когось).
Міегедеп ['у/аііагедп] п іст. пеня; штраф.
Мій [\¥ід] ргер вказує на: 1) зв ’язок, узгодженість, сумісність, взаємність, відповідність з, за, у; іо деаі ~ 8ґпЬ. мати справу з кимсь; іо йауе діппег ~ а Ггіепд пообідати з прйятелем; іо таке Ггіепд ~ 8гпЬ. потоваришувати з кимсь; іо 8іау ~ рагепі8 жйти у батьків; ~ ійе 8ип за сонцем, за годинниковою стрілкою; 2) предмет дії або знаряддя, за допомогою якого відбувається дія; перекладається орудним відмінком; (о сш ~ а кпіГе розрізати ножем; іо іаке 8гпій. ~ Ьоій йапб8 взяти щось обома руками; 3) характер або характерну особливість дії, разом з іменником передається тж. прислівником або дієприслівником ~ а 8гпі1е з посмішкою, посміхаючись; іо \уа!к ~ а Іітр ходйти шкутильгаючи; ~ ійапкз з вдячністю; 4) причинний зв ’язок, одночасність подій від, з; іо ігетЬІе ~ Геаг тремтіти від страху; ~ ійозе \уогсі8 8Йе \уепі а\уау з цйми словами вона пішла; ~ ЙІ8 деаій ійе \уогк саше іо ап епд після його смерті робота припинйлася; 5) особу, думку, про які йде мова з; ійіп§8 аге діПегепі ~ те зі мною справа інша; іо діза^гее ~ 8тЬ. не погоджуватися з кимсь; І ійіпк ~ уои я з вами згодний; я думаю так само, як і ви; 6) вміст або зміст чогось з; 8іиПед ~ зіга\у набйтий соломою; а іеіе^гат ~ Ьад пе\¥8 телеграма з поганою звісткою; десогаіед ~ По\уєг§ прикрашений квітами; 7) предмет занять,

691
Х¥ІІ
турбот, уваги з, для; зке хуаз сопсегпед ~ Еп^іізк роеігу вона займалася англійською поезією; ікіз Гііт із таде ~ скіїдгеп іп тіпд цей фільм для (розрахований на) дітей; 8) порівняння з; іо сотраге опе ікіп§ ~ апоікег порівнювати одну річ з іншою; 9) допустове значення незважаючи на; ~ аіі кіз Гаиііз хує Іікед кіт незважаючи на всі його вади, ми любили його; 10) наказовий спосіб у сполученні з прислівниками’, ахуау ~ до^! заберіть собаку!; дохуп ~ іке доог! вйламайте двері!; < ~ ге§агд іо щодо, з прйводу; ~ а Гєху ехсерііопз за деякими вйнятками; іо Ье§іп ~ насамперед, по-перше; іо Ье - скіїд бути вагітною; іі із роигіп§ ~ гаіп ллє як з відра; І зкаїї Ье ~ уои! я з тобою поквитаюся!; хукаі до уои хуапі ~ те? що вам від мене потрібно?
хуііЬ- [хуїд-] рге/ в утворених дієсловах та похідних від них іменниках має значення віддалення від чогось або протидії’, іо хуіікдгаху виводити, брати назад; хуіікдгахуаі відсмйкування; відхід; іо хуіікзіапд протистояти, вйтри-мати.
яііііаі [хуі'до:!] 1. аду 1) до того ж, на додаток, крім того; більше того; ке із ап копезі тап - до того ж він чесна людйна; 2) цим, такйм чйном; 3) незважаючи на (все), все-таки; 4) слідом за; 2. ргер з; передається тж орудним відмінком’, іке соипігу із деГепдед, ~ а зігоп£ пауу країна захищається могутнім військдво-морськйм флотом.
хуіііідгаи^іі [хуід'дга:Гі] п 1) відсмйкування; 2) відклйкання; 3) відмова; 4) розм. відхоже місце.
хуіікіїгаху [хуід'дго:] V (разі хуіікдгеху; р.р. хуіікдгахуп) 1) відкликати; виводити; брати назад; іо ~ епуоуз відклйкати дипломатйчних представників; іо ~ а скіїд Ггот а кіпдег§агіеп забрати дитйну з дитячого садка; 2) відмовлятися; скасовувати, відміняти; анулювати; знімати (пропозицію)’, іо ~ а тоііоп зняти проект резолюції; іо ~ ап асііоп юр. припинйти справу; іо ~ а ргМІе^е позбавити привілею; іо ~ Ггот а ігеаіу денонсувати договір; 3) відводити (очі); відсмйкувати (руку); іо ~ опе’з еуез відводити очі (погляд); 4) вилучати; іо ~ соіпз Ггот сігсиїаііоп вилучати монети з обігу; 5) взяти свої слова назад; відступйтися; ке геГизед іо ~ він відмовився взяти свої слова назад; ~! парл. візьміть назад свої слова!; 6) відходити; пітй; відсуватися; ретируватися; іо ~ Ггот Ьизіпезз відійтй від комерційної діяльності; 7) відтуляти, відпинати (завіску); 8) відсунути (засув); 9) с. г. виполювати, висмйкувати; 10) військ, відводити (війська); іо ~ ігоорз Ггот відвестй війська від; 11) усувати, знімати; іо ~ оиірозіз знімати постй; 12) військ, відволікати.
хуіікдгахуаЬІе [хуід'дго:аЬ1] асі] тех. знімнйй; висувнйй.
хуіікдгахуаі [\уід'дго:а1] п 1) відсмйкування, забирання (руки); 2) відклйкання; вйлучення, вйведення; 3) взяття назад; відмовляння, відмова (від обіцянки); 4) скасування, відміна, анулювання; знімання, зняття; 5) відхід, вйхід; 6) усунення; ~ оГ хуеедз виполювання бур’яну; 7) військ, вйхід з бою (тж ~ Ггот асііоп); 8) тех. відведення (газу); вйпуск (шлаку).
хуійі<1гах¥Іп£-скатЬег [хуід'дгогії]-,ЦеітЬа] п вітальня.
хуіік<1гах¥Іп£-гоот [хуід'дго: її], гит] див. хуіікдгахуіп^-скатЬег.
хуіікдгахуп [хуід'дго.п] 1. аф 1) замкнений, відлюдний; 2) ізольований, усамітнений; 2. р.р. від хуіік-дгаху.
хуііМгєху [хуід'дги:] разі від хуіікдгаху.
хуіЛіє [хуі0] 1. п 1) скрутень (джгут) з лозй; 2) (вербова) лозйна; прут; різка; 3) діал. верба; 2. V амер. розм. 1) в’язати лозові віники; 2) скручувати у джгутй (лозу, прути).
хуШієг ['хуїда] 1. аф розм. ворожий; злісний; лютий; 2. V 1) в’янути, сохнути; блякнути, марніти; Похуєгз ~ квіти в’януть; кег Ьеаиіу ~ед її краса змарніла; кіз кеагі ~ед його серце зачерствіло; 2) висушувати; позбавляти свіжості (сйли); занапащати; 3) чахнути; меншати, спадати; знйжувати-ся; кіз аіїесііоп ~ед його любов згасла; 4) звич. жарт, знйщувати; іо ~ зтЬ. хуіік а Іоок спопелйти когось поглядом; □ ~ ахуау перев. перен. відпасти; відмерти; військ, захлинутися (про атаку).
хуііііегеїі ['хуїдад] аф 1) вйсохлий, посохлий; зів’ялий; 2) зморщений, морхлий; 3) зморшкуватий (про шкіру); 4) збляклий, зблідлий; змарнілий, вйснажений; 5) сухйй, паралізований; ~ агт суха (засохла) рука; < ~ кеагі черстве серце.
хуШієґіпз ['хуїдапт)] аф 1) згубний; що висушує; 2) звич. жарт, що спопеляє (про погляд).
хуійіегіп&1у [ хуїдапі] її] айу нищівно, згубно; гнівно.
хуіійега ['хуїдаг] п рі 1) холка, за-грйвок (у коня); 2) шййний ремінь; ремінь на холці; < оиг ~ аге ипхугип§ це нас не стосується (про докір тощо).
хуііЬегзйіпз ['хуїда/іпг] айу розм. проти руху сонця (погана прикмета).
угїіііііеісі [хуід'кеїд] разі і р.р. від хуііккоід.
хуііккоїд [хуід'коиід] у (ра$Гхуіікке1д; р. р. хуііккеїд, хуііккоідеп) 1) відмовляти (в чомусь); утрймуватися (від чогось); іо ~ соттепі утрйматися від коментарів; 2) затрймувати, не давати (зробити щось); зупиняти; іо ~ раутепі затрймати оплату; іо ~ опе’з сопзепі не давати згоди; хукаі хуііккеїд кіт Ггот
такіп£ іке аііетрі? що перешкодило йому зробйти цю спробу?; 3) замовчувати, не повідомляти; приховувати; діза^гееаЬІе Гасіз хуєгє хуііккеїд Ггот ікет від них приховали неприємні факти; 4) вираховувати, відраховувати, утрймувати (від зарплати тощо).
хуйШюІдеп [хуід'коиїдап] заст. р. р. від хуііккоід.
хуіікіп [\уі 'дш] 1. п внутрішня частйна, внутрішній бік (чогось); іке ~ оГ іке Ьох із уеііоху внутрішній бік ящика жовтий; ящик усередині жовтий; 2. аф внутрішній; що знаходиться всередині; 3. аду 1) всередині; з внутрішнього боку; 2) вдома; у приміщенні; із зке ~? вона вдома?; «Воотз Гог гепі. Іпциіге ~» «Здаються кімнати. Довідуватися у приміщенні» (оголошення); 3) всередину; 4) в душі, в думці, на думці; іо кеер опе’з ікои^кіз ~ приховувати в собі свої думкй; 5) театр. за сценою; за лаштунками; < Ггот ~ зсередини; 4. ргер 1) у, в, у межах, всередині; ~ іке сііу у межах міста; ~ Гоиг хуаііз у чотирьох стінах; перен. таємно; коре 8ргап§ ~ кіт у нього з’я-вйлась надія; ~ опезеІГ в душі; 2) на відстані, у межах; не далі, ніж; ~ іхуо тіїез оГ Ьопдоп на відстані двох миль від Лондона; ~ §ип-зкоі на відстані рушнйчного пострілу; ~ кеагіп§ у межах чутності; ~ геаск у межах досяжності; ~ 8І§кі у межах вйдймості; 3) у рамках, у межах, за (законом); ~ іке Іаху в рамках закону; іке іазк із ~ кіз рохуегз завдання йому під сйлу; 4) протягом, не пізніше (як); за; ~ а уеаг протягом року; ~ іхуо дауз не пізніше, як через два дні; за дводенний строк; 5) з точністю до, майже; ке хуііі іеіі уои уоиг а§е ~ а уеаг він вйзначить ваш вік з точністю до року; < Іеі’з зеіііе ікіз ~ оигзеїуез давайте уладнаємо це самі (між собою); іо гип хуєіі ~ опезеІГ бігти без сторонньої допомоги (без напруги); ке хуаз ~ ап асе оГ деаік він мало не вмер; ~ ап іпск оГ деаік на волоску від смерті.
хуіііііп<1оог($) [хуі'діпдо:(2)] аду заст. вдома.
хуШііп$і<1є($) [хуі 'дшзаід(2)] аду заст. розм. 1) всередині; з внутрішнього боку; 2) всередину.
хуіііі-И ['хуїдіі] аф 1) розм. модний; сучасний, модерний; 2) властйвий вузькому колу; доступний лише обізнаним; < іо Гееі ~ почувати себе своїм (у певному товаристві).
хуШюііі [хуґбаиі] 1. п зовнішній бік; оп іке ~ із зовнішнього боку; на вулиці; 2. айу 1) зовні; із зовнішнього боку; за межами; Ггот ~ ззовні; 2) на вулиці, на відкрйтому повітрі, не в приміщенні; 3) на вйгляд, з вйду, зовні; ке хуаз аі еазе ~ з вйду він був спокійний; 4) назовні, надвір; 3. ргер 1) без; іо до (іо §о) ~ зтік. обходитися

692
ХУОІ
без чогось; ~ діїїїсиїіу без труднощів; ~ боиЬі без сумніву, безсумнівно; ~ епб без кінця, безконечно; ~ Гаіі неодмінно; ~ Геаг без страху; безстрашний; ~ зиссезз безуспішно; ~ ІЬаі без того, щоб (не); 2) зовні, за (межами); йе теі Ц8 ~ Ійе §аіе він зустрів нас за ворітьми (воротами); ~ ійе сйу за межами міста; ійіп£8 ~ опезеіГ зовнішній світ; 3) крім, без, не рахуючи; уои аге Іоо тапу ~ те вас і без мене надто багато; < ~ герані іо не беручй до уваги; поі ~ дійїсиїіу не без труднощів; ~ ехсерііоп без винятку; ~ сіоогз на вулиці, надворі; 4. соп] колй не, якщо не, без того щоб (не); І зйап’і £0 ~ І £ЄІ Ійе Х¥ІГЄ Я не ПОЇДУ, ЯКЩО не одержу телеграми.
\¥Іійоиі(1оог8 [\уі'даиі'сіо:г] асіу зовні; на вулиці; надворі.
яііІюиі$і(1е [хуі'даиїзакі] асіу 1) зовні, із зовнішнього боку; 2) назовні.
>¥ІіЙ8іап(1 [хуід'зїжпсі] V (разі і р. р. \¥Іій8іоосі) 1) встояти, вйстояти, вйтримати; іо ~ а зіе^е вйтримати облогу; іо ~ іетріаііоп встояти перед спокусою; 2) протистояти, чинйти опір; давати відсіч.
х¥Іі1і$Іоо<1 [хуід'зШсі] разі і р. р. від \¥Іій8іапд.
іуіійу [ 'хуїді] 1. п лозйна; прут (тж \¥Іійе); 2. асі] 1) міцнйй і гнучкйй, як лозйна; 2) жйлавий (про людину).
хуііієзз [Чуііііз] асі] 1) безмозкий, дурнйй; 2) безглуздий, нерозумний (про вчинок)', 3) недоумкуватий, сла-боумний; несповна розуму, схйблений; 4) що не знає, що не відає; ~ оГ ійе сгіте що нічого не знає про цей злочин; 5) нуднйй.
тоіііпз ['хуйігд] п знев. дотепник.
хуііпезз [Чуііпів] 1. п 1) очевидець (тж еуе—); 2) свідок (особл. в суді)', ~ Гог ійе сгохуп (а§аіп8і ійе ассизеб) свідок обвинувачення; 8иЬзсгіЬіп£ ~ юр. свідок при складанні документа (заповіту); ~ Гог ійе беГепсе (Гог ійе ргіз-опег) свідок захисту; Гаїзе ~ лжесвідок; іо саіі (іо іаке) іо ~ викликати як свідка; брати за свідка; 3) свідчення, показання; іо §іує ~ свідчити, давати показання; іо Ьеаг ~ оГ (іо) засвідчувати, свідчити; бути свідком, доводити (щось); 4) доказ; 5) прйклад; 6) заст. хрещений батько; хрещена мати; < Ооб із ту ~ бачить Бог; 2. V 1) бути свідком (очевидцем) (чогось); 2) свідчити; бути доказом; 3) засвідчувати, завіряти (підпис тощо); 4) юр. давати свідчення (показання); виступати свідком (в суді тощо); іо ~ а^аіпзі (Гог) зтЬ. давати свідчення (показання) проти (на захист) когось.
5УІІПЄ88-ЙОХ ['хУіГПІзЬокз] П МІСЦЄ ДЛЯ свідків (у суді).
Х¥ІІПЄ$$ЄГ ['хУіГПІЗЗ] п 1) свідок; 2) очевйдець.
5¥ІІПЄ88-8ІаП(1 [ '\У1ІП188І2ЄПСІ] див. ХУІІ-пезз-Ьох.
-хуійед [-хуйкі] у складних словах указує на розумові здібності’. йа1Г-\¥Іііесі слабоумний; диіск-ууіііесі кмітлйвий.
ууіііісізт [Чуііізігт] п 1) дотеп; дотепне зауваження; жарт; 2) знев. шпйлька, глузування.
¥ИІІІІСІ2Є ['\У1І18аіг] V говорйти дотепи, сйпати дотепами.
хуіКіїу ['хуііііі] асіу 1) дотепно; вдало, влучно; 2) розумно, розсудливо.
ХУІНІПЄ88 ['хуПіПіз] п дотепність; жвавий (гострий) розум.
уиііііп^ ['\уіііі]] 1. прозм. 1) знання, обізнаність; аі (Ьу) опе’з ~ -з чийогось відома; 2) відомості; вісті; іо £еі (іо йауе) ~ дістати (мати) відомості; 2. асі] 1) що знає, що відає; 2) наперед відомий; навмйсний; свідомий; 3. асіу свідомо; умйсно, навмйсно.
х¥ІКіп£Іу ['хуйгдії] асіу свідомо, умйсно, навмйсно.
хуіііоі [Чуііоі] п 1) знев. м’якосердий рогоносець; поступливий чоловік; 2) перен. кретйн, ідіот.
хуііїу [Чуііі] асі] 1) дотепний; 2) розм. розумний; здібний; 3) хйтрий, підступний.
хуіує [\уаіу] у 1) одружуватися; брати за дружйну; 2) вййти заміж (за когось); зйе із іо Заск 8тіій вона вйй-шла заміж за Джека Сміта.
хуіуєго ['\уаіуа:п] п крилатий дракон (у геральдиці).
хуіуєз [\уаіух] рі від хуіГє.
у¥І-ууі	п (рі без змін) авс-
трал. розм. француз.
хуігапі ['хуігаб] 1. п 1) чарівнйк, чародій, чаклун; маг; ійе XV. оГ ійе ТЧогій північний чародій (про Вальтера Скотта); еіесігопіс ~ електронний маг (обчислювальна машина); 2) шаман, знахар; 3) фокусник; 2. асі] 1) чаклунський, чарівнйцький; 2) розм. чудовий; 3. у зачарувати.
У¥Ігаг<11у ['хуігасіїї] асі] чаклунський, чарівнйцький.
хуігапігу ['хуігабп] п чарівнйцтво, чаклунство; чари.
ХУІ2ЄП [ХУ12П] 1. асі] вйсохлий; худйй і зморшкуватий; 2. у 1) в’янути, сохнути (про рослини); 2) висихати; зморщуватися; покриватися зморшками (про людей).
хуігепесі [ \¥і2псі] асі] 1) засохлий (про рослину); 2) зморщений, поморхлий (про плоди); 3) вйсохлий; худйй і зморшкуватий (про людину).
хуо [хуои] 1. у кричати «тпру!»; зупиняти коня; 2. іпі тпру!
хуоагі [хуоисі] п 1) бот. вайда, си-нйльник; 2) барвнйк з вайди.
хуоЬЬІє [ЧузЬІ] 1. п 1) хитання, гойдання; похйтування; 2) перен. коливання, вагання; 2. у 1) хитатися, гойдатися; 2) перен. коливатися, вагатися;
3) розм. розгойдувати; хитати; розмахувати; 4) дрижати; тремтіти (про голос тощо).
хуоЬЬІєг ['хуоЬЬ] п 1) нестійка (ненадійна) людйна; 2) опортуніст; 3) тех. ексцентрик.
ууоЬЬ1іп£ ['хуоЬііі]] п тех. нерівний хід; рух поштовхами.
хуоЬЬІу і'ууоЬіі] 1. п (звич. XV.) амер. іст. член профспілкової організації «Індустріальні робітникй світу» (ІХХЛУ — Іпсіизігіаі ХУогкегз оГ іЬе ХУогІсі); 2. асі] хиткйй; хитлйвий; вихлястий.
хуоЬЬІу-хуЬее! ['хуоЬііхуі:!] п «вісімка» (велосипедний спорт).
хуоЬЬиІайоп [,хуоЬ]и'1еі/п] п рад. коливання частотй.
хуо<і£Є [хуосіз] п розм. грудка.
хуо<І£у [ 'хуосізі] асі] розм. грудкуватий; безформний.
хуоє [хуои] 1. п поет., жарт. 1) горе, лйхо; скорбота; нещастя; ~ із те! горе мені!; ~ із Кіт! будь він проклятий!; ~ Ьеіісіе уои у вас можуть бути неприємності; будьте ви прокляті!; 2) рі неприємності; халепа; іо іеіі аіі опе’з ~з розповістй про всі свої неприємності; 2. асі] ргесі. сумнйй; скорботний; 3. іпі горе мені!, лйшенько!, гай-гай!
хуоеЬе^опе ['хуоиЬі,доп] асі] 1) пригнічений, засмучений, сумнйй, тужний; скорботний; 2) невтішний, зне-сйлений горем; 3) що перебуває у тяжкому становищі; що бідує.
хуоеГиІ ['хуоиГиІ] асі] 1) скорботний, сумнйй; тужлйвий; ~ пєхуз сумна звістка; 2) пригнічений; нещасний; 3) жалюгідний; жахлйвий; прйкрий; ~ зресіасіе жалюгідне видовище; ~ хуапі жахлйві злйдні.
хуоеГиІІу ['хуоиїйіі] асіу 1) жахлйво, страхітлйво, страшенно; гнітюче; прй-кро; 2) скорботно, гірко, болісно.
хуоєзошє ['хуоизат] див. хуоеГиІ.
хуоГпі ['хуоиГиІ] див. хуоеГиІ.
ХУо§, хуо£ [хуод] п розм. знев. східняк; місцевий робітнйк (про араба тощо).
ХУовиїз [ уоидиіг] п рі вогули (народність); мансійці.
хуоке [хуоик] разі і р. р. від хуаке. хуокеп ['хуоикап] р. р. від хуаке.
і¥ОІ(і [хуоиісі] п 1) пустельне нагір’я; 2) пустище; 3) низина; 4) топ. відкрйта місцевість.
і¥ОІГ [хуиіі] 1. п (рі хуоіуєз) 1) зоол. вовк; 2) жорстока (безжалісна, жадібна) людйна; хижак; 3) амер. розм. бабій; гульвіса, залицяльник, серцеїд; 4) мед. розм. вовчак; 5) амер. військ, розм. старшина (роти); < Со сгу ~ здіймати фальшйву тривогу; а ~ іп а ІатЬ’з зкіп вовк у овечій шкурі; ~ хуЬізїіє амер. розм. свист при зустрічі з врод-лйвою дівчиною (на знак захоплення);
Ж)1
693
У¥ОП
2. V 1) пожирати з жадобою; 2) амер. розм. бігати за дівчатами (жінками); 3) відбивати дівчину (у когось); 4) здіймати фальшйву тривогу.
жйГ-сиЬ [ хуиІГклЬ] п 1) вовченя; 2) рі вовчата (бойскаути від 8 до 10 років).
5¥ОІГ-(ІО£ ['\уи!Гдод] п вовкодав.
ууоіґ-їїзй ['хуиІГГі/] п іхт. смугаста зубатка.
5¥ОІГ-Ьоип(1 ['\уи1ГИаипд] див. июІГ--дО£.
5¥ОІҐ-Ьипіег ['\уи!Г,йлпіа] п мислй-вець на вовків.
і¥ОІГі5Іі ['тіІГі/] асі] вовчий; хйжий; ~ арреіііе вовчий апетйт.
^¥ОІЛіп£ [ '\уи!Г1ід] п вовченя, вовча.
5¥ОІГ-раск [ЧуиІГраек] п 1) зграя вовків; 2) амер. розм. банда підлітків; вулична ватага; 3) мор., ав. розм. «вовча зграя» (про групу підводних човнів або літаків).
ууоІГгат ['\уи1Ггат] п 1) хім. вольфрам; 2) мін. вольфраміт.
луоІГгатііе ['хуиІГгатаїі] пмін. вольфраміт.
жйГз-Ьапе [ ЧуиІГзЬет] п бот. аконіт, борець.
5¥ОІГ8-с1а\¥ [ '\уи1Гзк1о:] п бот. плаун, п’ядич.
мчйГзкіп ['тіІГзкт] п 1) вовча шкура; 2) одяг з вовчих шкур; одяг на вовчому хутрі.
^¥ОІГ8-ті1к [ЧуиІГзтіїк] п бот. молочай.
^уоіуєг ['хупіуз] п 1) жорстока (жадібна, безжалісна) людйна; 2) мислй-вець на вовків.
іуоіуєгєпє ['\уиІУ9гі:п] див. \уо1уєгіпє.
УУоКегЬатріоп ['\уиІУ9,йжт(р)іап] п геогр. н. м. Вулвергемптон.
іуоіуєгіпє ['\уи1уагі:п] п 1) зоол. росомаха; 2) хутро росомахи; - сар шапка з (хутра) росомахи; < \¥. 8іаіе амер. «Росомашачий штат» (жартівлива назва штату Мічиган).
^уоіуєз [\уиІУ2] рі від \уо1Г.
5УОІУІ8І1 ['\уиІУі/] див. \уо1Гізй.
ууошап ['\уитап] п (рі у/отеп) 1) жінка; Іііііе ~ маленька жінка, жіночка; дружйнонька; зіпріє ~ незаміжня жінка; уоип£ ~ молода жінка, дівчина; а ~ оГ Газйіоп модниця, а ~ оГ ійе йоизе господйня дому; а ~ оГ ійе \уог!д умудрена досвідом жінка; світська жінка; заміжня жінка; а ~ оГ ріеазиге продажна жінка, куртизанка; а ~ оГ циаіііу вельможна дама; а ~ оГ (йе іо\уп (оГ ійе зігееі) вулична жінка, повія; таке-ир ~ гримерка; ійе пе\у ~ сучасна жінка; іст. емансипована жінка; ійеге із а ~ іп іі тут замішана жінка, «шукайте жінку»; ійе зігап^е ~ бібл. блуднйця, розпусниця; ~’з тап дамський догідник, зальотник; ~’з геазоп ірон. жіноче міркування, жіноча логіка; ~’з гІ£Йіз жіноча рівноправність; -’з
\уіі жіночий інстйнкт, жіноча інтуїція; 2) збірн. жінкй, жіноча стать; 3) през. баба (про чоловіка); 4) (ійе ~) типова жінка, втілення жіночності; 5) бібл., поет, дружйна; 6) служнйця; камерй-стка; ійе Оиееп апд йег \уотеп королева зі своїми фрейлінами; 7) утрй-манка; коханка; < оїд ~ баба, стара, старуха; ~ агіізі художниця; ~ сйазег амер. розм. бабій; ~ досіог лікарка; ~ Ггіепд прйятелька; ~ тоуетепі жіночий рух; ~ циезііоп жіноче питання; ~ зійде пі студентка; ~ іеасйег учйтелька; \уотеп’з соигзез менструація; \уотеп’з йозрііаі гінекологічна лікарня.
ууотап-сіііїсі ['хуитопі/аіід] п (рі \уотап-сйі!дгеп [-,і/і1дгап] дитйна жіночої статі; дівчинка; дочка.
5¥отап-£НИ¥П [ 'хуитопдгоип] асі] дозріла, сформована, доросла (про дівчину).
^уотап-ііаіег [ЧуитаП'йеііо] п жін-коненавйсник.
луотапйеад [хуитапйед] див. \уотапйоод.
луотапйоод ['у/итопйид] п 1) жіноча зрілість; зйе йаз по\у §го\уп іо ~ вона вже дозріла; 2) жіночі властйвості (рйси); жіночність; 3) збірн. жінкй, жіноча стать.
луотапізй ['\уитапі/] асі] жінкопо-дібний; жіночний, жіночий; бабський, баб’ячий.
^уотапізт ['хуитатгт] п фемінізм, ууотапіге ['\уитапаіг] у 1) розм. розпусничати; жйти розпусно; тягатися з бабами; 2) надати жіночих рис; обабити.
5¥отапі7ег ['хуитапаїга] п розм. бабій; жінколюб.
^отапкіші ['хушпап'катд] п 1) збірн. жінкй, жіноцтво; жіноча стать; опе’з ~ жіноча половйна сім’ї; 2) заст. жінка.
^уотапііке [ 'хуитапіаїк] асі] 1) жіночний, жіночий, властйвий жінці; 2) знев. жінкуватий, баб’ячий.
5¥отап1іпе88 [Чушпапііпіз] п жіночність, жіночість.
ууотапіу ['хуитапії] асі] жіночний, жіночий; властйвий (дорослій) жінці; що лйчить жінці; ~ Гі§иге жіноча фігура; ~ зеІГ-засгіГісе самовідданість, властйва жінці; ~ уігіиез жіночі чесноти.
^отапро^ег ['\уитап,раиа] п жіноча робоча сйла; трудівнйці, робітнйці.
ЖИЇїаП-ЗеГУаПІ ['\УШП9П,89:У9ПІ] п служнйця; наймичка.
\¥отап-8иПга£е ['\¥итоп,8лГпдз] п вйборче право для жінок.
ууотЬ [\уи:т] п 1) анат. матка; 2) бібл. утроба (матері); черево; ійе ~ зйаіі Гог§еі йіт бібл. забуде його утроба матері; 3) поет, морок, пітьма; ійгои^й ійе ~ оГ пі^йі крізь пітьму ночі; 4) ко-лйска; початок, джерело; Ггот ~ іо
іотЬ від колйски до могйли; іп еагій’з ~ у надрах землі; іі зіііі Ііез іп ійе ~ оГ ііте майбутнє ще покрйте мороком невідомості.
ууотеп ['\¥ітіп] рі від \уотап.
ууотепГоІк [ 'хуїттГоик] п 1) збірн. розм. жінкй, жіноцтво, жіноча стать; 2) жіноча частйна (половйна) (родини тощо); 3) розм. наймичкй, жіноча прислуга.
^отепкіші ['\¥ітіп'каіпд] див. \уотапкіпд.
5¥отр [\уотр] у амер. розм. побйти (когось); розбйти (противника).
Ж)п [ч'лп] разі і р. р. від \уіп 2.
5¥опдег ['\улпда] 1. п 1) чудо, дивина; щось дивовйжне (несподіване, чудове); іо \уогк ~з творйти чудеса; іі із по ~ (ійаі) не дйвно, (що); Гог а ~ як не дйвно; \уйаі ~? чого тут дивуватися?; \уйаі а ~! дивовйжно!; зєуєп ~з оГ ійе \уог!д сім чудес світу; 2) здивування, подив; трепет; 2. асіу чудово, дивовйжно; надзвичайно, дуже; 3. у 1) цікавитися, бажати знати; запйту-вати себе; І ~ \¥Йу зйе із Іаіе цікаво, чому вона спізнйлася; І ~ \уйо іі \уаз цікаво знати, хто це міг бути; 2) дивуватися, чудуватися; уражатися; І ~ед аі йег зауіп§ я був уражений її словами; І ~ аі уои! я від вас цього не чекав!; І ~! не знаю (виражає сумнів або недовір "я).
ж)П(1ег-Ьоок ['хулпдаЬик] п цікаві оповідання для дітей; кнйга цікавих оповідань.
№>шіег-сІіі1(1 ['\улпдаі/аі1д] п (рі \уопдег-сйі1дгеп [-Д/іІдгап]) вундеркінд; надзвичайно талановйта (не за віком розвйнена) дитйна.
5¥ОпдегГиІ ['хулпдайіі] асі] 1) дйвний, дивовйжний; вражаючий; ійеге із а ~ Іікепезз дивовйжна схожість; 2) розм. чудовий, чудесний; \ує йад ~ \уеаійег погода була чудова; йо\у ~! як чудово!; зйе \уаз ~ іо те вона ставилася до мене чудово.
^¥оп<1егіп£1у ['хулпдоппії] асіу 1) здивовано, зачудовано; 2) зпанте-лйчено, розгублено.
^ошіегіаші ['хулпдаїжпд] п країна чудес; ійе ~з оГзсіепсе світ чудес науки.
^ошіегтепі ['хулпдатапі] п 1) подив, здивування; 2) щось дивовйжне; дйво, чудо.
5¥опдег-8іогу ['\улпда,зіо:п] п чарівна казка.
і¥оп<1ег-8(гіскеп [ 'хулпда, зіпкп] асі] здивований, вражений, приголомшений; захоплений.
і¥оп(1ег-8іпіск [ 'хулпдазіглк] див. \уопдег-зігіскеп.
л¥опдег-л¥огк ['\улпда\уа:к] п чудо, дйво.
5¥опдег-5¥огкег [ \улпда,\уа:ка] п 1) рел. чудотворець; 2) перен. людйна,
ХУОП
694
ХУОО
що творить чудеса (про лікаря, вченого тощо).
х¥опдег-х¥огкіп£ [ 'худпда, \уа:кід ] асі] 1) рел. чудотворний; 2) перен. що творить чудеса.
Х¥ОШІЄГ-Х¥ОГІ(1 [ 'хулпдахуагід] див. хуопдегіапд.
хуопдгоиз ['хулпдгаз] 1. аф поет. дйвний, чудовий; ~ ЬеаШу дйвна краса; 2. асіу (тільки з прикметником) дуже, надзвичайно, напрочуд; ~ кіпд напрочуд добрий; ~ ЬеаигіГиІ надзвичайно гарний.
хуопку [хуодкі] асі]розм. 1) кволий, хирлявий (про людей); 2) хиткйй, ненадійний (про речі).
хуоппа ['худпа] шотл. хуііі поС. хуошієг ['хулпз] розм. див. хуопдег. Х¥ОППІП£ ['хУЛПід, 'ХУОШІП]] п розм. 1) проживання, прожиття; місцеперебування; 2) житло, дім.
хуопі [хуоипі] 1. п звйчай, звйчка; ІІ І8 ЙІ8 ~ (О гізе аі 8ЄУЄП він звик вставати о сьомій годйні; 2. асі] ргесі. що має звйчку; І ат ~ іо §еі ир еагіу я маю звйчку вставати рано; 3. V (разі хуопі; р. р. хуош, хуопіед) 1) мати звйчку; 2) привчати (до чогось — іо).
хуопЧ [хуоипі] розм. скор. від хуііі поі.
хуопіед ['хуоипіід] аф амер. 1) звй-чний; звичайний; 2) звйклий (до чогось); що прижйвся.
хуоо [хуи:] V жарт. 1) залицятися; добиватися рукй (дівчини); свататися; 2) домагатися, добиватися; шукати (чогось); іо - Гате гнатися за славою; іо ~ деаік шукати смерті; 3) умовляти, благати; іо ~ іке аидіепсе намагатися схил йти до себе аудиторію.
хуоод [хуид] 1. п 1) часто рі ліс, гай; а ~ оГ Гіг-ігеез смерековий гай; 2) деревина, лісоматеріал, дерево (матеріал); 8ОЙ ~ хвойна деревина; а коизе таде оГ ~ дерев’яний будйнок; 3) дрова; зтаїї ~ хмиз; 4) (іке ~) збірн. муз. дерев’яні духові інструменти; 5) (іке ~) бочка, бочонок, барйло (для вина); хуіпє Ггот іке ~ бочкове (розливне) вино; 6) куля (для кегельбану); 7) дерев’яна ключка (для гольфу); 8) амер. розм. прилавок (у барі); 2. асі] 1) дерев’яний; ~ Поогз дерев’яна підлога; 2) лісовйй, дйкий; ~ Похуєгз лісові квіти; ~ арріе-ігее дйка яблуня; 3) дерев-нйй; 4) деревообробний; що належить до лісового господарства; ~ іпдизігу лісова (деревообробна) промисловість; 5) дров’янйй; ~ Гіге багаття; 6) розм. божевільний; скажений (про собаку); 7) шалений, лютий; < ~ асід деревнйй оцет; ~ апетопе бот. анемона лісова; ~ скеггу бот. черешня; ~ скізеї стамеска; ~ скоррег сокйра; колун; дроворуб; ~ тоизе лісова мйша; ~ риззу зоол. скунс; ~ гау стрижневий промінь (в деревині); ~ зсгеху шуруп; іп іке ~з амер. військ, розм. на маневрах; оиі оГ
іке ~ поза небезпекою; іо іаке іо іке ~8 утектй, ушйтися, знйкнути; ухилятися від обов’язків; сховатися в кущі; 3. V 1) засаджувати деревами; озеленяти (ділянку); саджати ліс; 2) запасатися дровами; 3) забезпечувати дровами; 4) навантажувати лісом (судно).
Х¥оо<1-а1со1іо1 ['хуид'жікакої] п ме-тйловий (деревнйй) спирт.
хуоо(1-а$1і(е$) ['хуид'ае{(іг)] п деревнйй попіл.
хуоод-ЬіІІ ['хуидкії] п сікач (ніж).
хуоодЬіп ['хуидЬш] п ящик для дров (нарубаних).
хуоодЬіпс! ['хуидЬашд] п 1) витка рослйна; 2) бот. жймолость/деревйк.
хуоодЬіпе ['хуидЬаш] п розм. 1) дешева сигарета; 2) амер. англійський солдат.
хуоод-ЬІоск ['хуидкіок] п 1) дерев’яна колода; чурбак; 2) гравюра на дереві; 3) друк, ксилографічне кліше; 4) тех. торець; дерев’яна шашка; < ~ рауетепі торцева бруківка.
хуоод-Ьогег ['хуид,Ьо:га] п ент. чер-вйця, шашіль.
хуоод-Ьигпег ['хуид,Ьа:па] п вугляр.
хуоод-сагуег ['хуид,ка:уа] п різьбяр по дереву.
хуоод-сагуіпй ['хуид,ка:уіі]] п різьблення по дереву.
хуоодсішск ['хуиді/лк] п зоол. лісовйй бабак.
хуооіі-соаі ['хуидкоиі] п 1) деревне вугілля; 2) буре вугілля, лігніт.
хуоодсоск ['хуидкок] п 1) орн. вальдшнеп; лісовйй кулйк; 2) розм. йолоп, телепень; простак.
хуоодсгаЙ ['хуидкга:Гі] п 1) знання лісу; уміння орієнтуватися (жйти) в лісі; 2) ремесло деревообробника (столяра, тесляра, різьбяра по дереву); уміння майструвати з дерева; 3) мис-лйвська майстерність.
і¥оо<1сиі ['хуидклі] п 1) гравюра на дереві, дереворйт; 2) друк, ксилографія; ~ кіоск ксилографічне кліше; ~ ргіпгіпЕ ксилографія.
хуооіі-сііКег ['хуид.клО] п 1) дроворуб; лісоруб; рубач (лісу); 2) гравер по дереву; 3) друк, ксилограф.
хуоод-сіШіпз ['хуид,кл(ід] п ксилографія.
хуоод-гіероі ['хуид'дерои] див. хуоод--уагд.
хуоодед ['хуидід] ай] лісйстий; ~ іег-гаіп лісйста місцевість.
хуоодеп ['хуидп] аф 1) дерев’яний; ~ хуаге дерев’яні вйроби; ~ хуаііз іст. бойові кораблі; 2) перен. позбавлений життя, дерев’яний; ~ Гасе задубілий вйраз облйччя; 3) незграбний (про стиль); 4) тупйй, безглуздий; ~ когзе троянський кінь; кобйла, кінь (гімнастика); розм. шйбениця; іо §еі (іо іаке) іке ~ зрооп прийтй останнім, зайняти
останнє місце; гравець (учень), що зайняв останнє місце.
хуоосІеп-Гасесі ['хуидпГеїзі] аф з ту-пйм вйразом облйччя.
хуоосі-епзгауег ['хуидіп,дгеіуа] п 1) різьбяр по дереву; 2) ент. червйця, шашіль.
х¥оо<і-еп£гауіп£ ['хуидіп,дгеіУіі]] аф 1) різьблення по дереву; 2) гравюра на дереві.
х¥оо<1еп-1іеа<1 ['хуидпкед] п йолоп, бовдур, тупак.
хуоодеп-кеадед [ хуидп, кедід] аф тупий, дурнйй.
хуоодепіу ['хуидпк] айу тупо; без будь-якого вйразу (обличчя).
хуоодепхуаге ['хуидпхуєа] п дерев’яний посуд; дерев’яні відра (ночви тощо).
хуоодег ['хуида] п гірн. кріпйльник.
хуоод-ГіЬге ['хуид,ГаіЬа| п деревне волокно.
хуоод-ГгеПег ['хуид,Ггеіа| п ент. червйця, шашіль; жук-точйльник.
хуоод-^гоизе ['хуиддгаиз] п орн. тетерук-глухар.
хуоо<і-8гох¥ег ['хуид,дгоиа] п лісів-нйк.
хуоод-Ьеп ['хуидкеп] п орн. новозеландський вівчарик.
•х¥оо<і-1іои$е ['хуидкаиз] п дровітня, дровнйк; сарай для дров.
хуоодіпезз ['хуидішз] п 1) безжиттєвість (посмішки тощо); скутість (рухів тощо); 2) лісйстість.
хуоо(1-кеґп(е) ['хуидка.п] п ірл. іст. 1) лісовйй розбійник; 2) збірн. розбійницька банда.
хуоод-кпіГе ['хуидпаїГ] п (рі хуоод--кпіуез [-паїуг]) мислйвський ніж.
хуоодіапд ['хуидіапд] п ліс; лісйста місцевість; ~ скоіг співочі птахи; ~ зсепагу лісовйй пейзаж.
хуооШашіег ['хуидіопда] п лісовйй мешканець.
хуоодіезз ['хуидіїз] аф безлісий.
хуооШеі ['хуидіїі] п лісок; гайок.
хуоод-іііу ['хуид'їііі] п 1) розм. конвалія; 2) бот. філадельфійська лілія.
х¥оо<1-1ои$е ['хуидіаиз] п (р/хуоод-іісе [-Іаіз]) ент. стонога, мокрйця.
хуоодтап ['хуидтап] п (рі хуоодтеп [-тап]) 1) ліснйк, 2) лісоруб; дроворуб; 3) дров’янйк, торговець дровами; 4) деревообробник; столяр; 5) лісовйй мешканець, лісовйк; 6) заст. мислй-вець.
\¥оо(1-топ£ег ['хуид,тлдда] п 1) торговець лісом (дровами); дров’янйк; 2) лісопромисловець.
Х¥оо(1-поіе ['хуидпош] п рі І) поет. голос лісу, спів птахів; 2) перен. наївна поезія.
і¥оо<1-пупір1і ['хуид'штГ] п міф. дріада; лісова німфа.
і¥ОО(1-оі1 ['хуид'зіі] п 1) деревна
І¥ОО
695
УУОО
олія; 2) тунгова олія; 3) сухоперегін-ний скипидар.
і¥оо(1-рарег [ 'місі, реіра] п папір з деревної маси.
^ооЛрескег ['\уисі,река] п 1) орн. дятел; 2) розм. недосвідчений лісоруб.
томмі-рц’еоп [ 'місі, рісізіп] п орн. дйкий (лісовий) голуб, горлиця.
^ооЛріІе [ мкіраіі] п штабель лісоматеріалу; стіс дров.
иооііргіпі [ Чуисіргіпі] п гравюра на дереві, дереворит.
і¥оо(1-ри1р [ мкірлір] п деревна маса, пульпа.
жю(1-гап£ег ['\уисідеіпдз9] п амер.
1) об’їждчик (лісу); 2) розм. розвідник; влучний стрілець; снайпер.
5¥ОО(1-гєєує ['\уцсігі:у] п лісник; об’їждчик (лісу).
ХУоосіпж [Чуидгои] п ч. ім'я Вудроу.
^оогігиГГ [ЧуисіглГ] п бот. маренка пахуча.
?уоо<!-$а5¥ [Чгис1$з:] п поперечна пилка.
^оосксгаП [Чуидхкга.Тї] амер. див. \уоодсгаГї.
\¥ОО(І8Ье(1 [ Чуисі/зсі] п сарай для дров; дровітня.
і¥ОО(і$і<1е [Чуидзаід] п узлісся; Ьу іке ~, ипсіег (Ье - на узліссі, поблизу лісу.
жимізшап |Чуидхтап] п (рі у/оосі8-теп [-топ] амер. мешканець лісу (про лісника, лісоруба тощо).
\¥ОО<І8Огге1 [ ЧуисіЧогаї] п бот. кислиця звичайна.
і¥ОО<і-$рігИ [ Чмнсі'зрігіі] п 1) метй-ловий (деревнйй) спирт (тж ууоосі--аІсоЬоІ); 2) лісовйк; лісовйй дух; лі-совйй цар (казкові персонажі).
мчю<і$рИе [ \¥ЦСІ8раіІ] п розм. орн. дятел.
і¥оо<1-8іаск [Чуисізіаек] див. \уоод-рііе.
ууоо(1-8и£аг ['мкіДида] п хім. гідролізна глюкоза.
ууооску ['мідгі] аф амер. лісовйй.
ууоо(1-іаг [ '\уисііа:] п деревнйй дьоготь.
і¥ОО<Мііґпєг ['місі Дата] п токар по дереву.
ж>о(і-іипііп£ ['місЦа:під] «точіння по дереву; ~ ІаіЬе токарний верстат по дереву.
мюо<1-¥Іпе£аг [ 'місі, Уішда] п деревнйй оцет.
і¥ОО<1-'¥агЬ1ег [ 'місІ'мхЬІа] орн. вівчарик.
\¥0О(І5¥аГ(1 ['\УПСІ\УОСІ] п ліснйчий.
ичю<1-і¥а8р [Чуис1м)8р] п ент. жук--рогохвіст.
жкмЬуазіе [ місіхуєізі] п деревні відходи.
¥УОО(1-^¥ІП(І5 [ УУиСІМПСІх] п рі збірн. муз. дерев’яні духові інструменти.
5¥ОО(1-5¥ООІ [ 'мід'міі] п тех. деревна вовна; тонка пакувальна стружка.
жммЬуогк ['місіхуа.к] п 1) дерев’яні вйроби; 2) столярна робота; 3) дерев’яні частйни (будівлі).
5¥ОО(І5¥Огкег ['\уид,\уа:ка] п 1) тесляр; тесля, стельмах; столяр; 2) токар по дереву; 3) деревообробний верстат.
жинЬуогкіпй ['\уид,\уа:кід] 1. п обробка деревинй; 2. аф деревообробний; ~ іпсіи8ігу деревообробна промисловість.
і¥оо(1-і¥опп ['місіхуа.т] п ент. ли-чйнка червйці.
\уоо(Ь¥О8Є ['місімліз] п 1) мешканець лісу; дикун; 2) міф. сатйр; фавн.
мюоііу ['\уиді] аф 1) деревнйй; ~ ріапг деревна рослйна; 2) дерев’яний; 3) лісовйй; ~ пі£й(8кас1е бот. паслін гірко-солодкий.
жмлі-уагсі [Чуисі ]<х:сі] п лісовйй склад; дров’янйй склад.
жюег ['мі:а] п поклонник, залицяльник; наречений, женйх.
жюГ [\уи:£| 1. п 1) текст, утік, піткання; 2) тканйна; 3) гавкання; 2. V 1) гавкати; 2) амер. розм. базікати, патякати; 3. іпі гав-гав!
5¥ОоГе(1 [\уи:й] аф 1) тканий, вй-тканий, зітканий; 2) перен. хитросплетений; складнйй.
жюГег ['мі:Га] п 1) рад. репродуктор низького тону; 2) амер. розм. ох-рйплий співак.
жюГііз ['мгїїіз] п рІ розм. нервове збудження; тремтіння; дрож; переляк.
5¥ОоГ-5¥ОоГ ['мі:Гмі:£| п 1) розм. гавкання; 2) військ, розм. сержант; старшина; 3) розм. брехун, брехач.
^ооіпв ['мгід] 1. п залицяння (до дівчини)’, 2. аф 1) що залицяється, що домагається рукй; 2) перен. спокусливий, зваблйвий; привабливий, принадний.
5¥оо1 [у/иі] 1. п 1) вовна, шерсть; р>л<о; апітаї ~ натуральна вовна (шерсть); спіде ~ немйта (сирова) вовна; деад ~ заводська вовна, підпар; до\¥пу ~ підшерстя; оиі оГ (Ье - стрй-жений (про вівцю); 2) вовняна (шерстяна) пряжа; вовняні (шерстяні) ниткй; Вегііп ~ кольоровий гарус; вовняна в’язальна пряжа (яскравих кольорів); 3) вовняна (шерстяна) тканйна; вовняний (шерстянйй) одяг; іо \уеаг ~ носйти вовняний одяг; сіоіЬ ~ сукно; 4) вата (тж соііоп ~); тіпегаї ~ шлакова (мінеральна) вата; 5) волокно; аг-ііГісіаї ~ штапельне волокно; м!1о\у ~ лйко; 6) жарт, волосся; 7) пух; роріаг ~ тополевий пух; < ~ саіііе с. г. вов-нйста худоба; ~ с1а88ег (§гадег) класифікатор вовни; ~ сіір с. г. річнйй настриг вовни; ~ £оод8 текст, вовняний товар; шерстяні речі; ~ §гадиаііп§ с.г. бонітування вовни; ~ §геа8е вовняний жир; - ]исІ£ІП£ с. г. експертйза вовни;
~ тегсЬапі торговець вовною; ~ 8Ьеер вовнйста вівця; вовнйсті вівці; ~ \¥а8іе пачоси від вовни; ~ уагп (\уєїї) вовняна пряжа; аіі ~ апсі уагсі х^ісіе амер. справжній; відмінний, чудовий; іо §о Гог ~ апсі соте Ьоте 8Ьот пітй по вовну, а повернутися стрйженим; нічого не здобути, а тільки своє втратити; іо ІО8Є опе’8 ~ розсердитися; розгніватися; тисЬ сгу апсі іііііе ~ багато галасу даремно; 2. V амер. розм. сіпати (тягтй) за волосся.
жюІ-Ьеагег [Чуи1,Ьєага] п с. г. вовнйста тварйна (особл. вівця).
^¥ООІ-Ьеагіп£ ['\уиі,Ьєапд] аф вов-нйстий (про тварину).
жюі-сапі ['міікаїсі] п текст, чесальна машйна для вовни.
5¥оо1-(1уе(1 [ '\уи!с1аіс1] аф пофарбований у волокні (про вовну).
-ууооіесі [-\уи!д] у складних словах означає -шерстий; 1оп£-\уоо1єсі довгошерстий.
жюІ-Гаі ['міІГжі] п І) ланолін; 2) вовняний жир.
\¥ООІ-Ге11 ['хуиІГеї] п овеча шкура, овчйна.
жм)1-£аіЬегіп£ ['\уи1,дгед9пд] 1. п 1) неуважність, мрійність; 2) домисли; дозвільні (пусті) фантазії; 3) с. г. збирання вовни на кошарах і вйгонах; 2. аф неуважний, мрійний; що витає у хмарах.
\¥ООІ-£ПМ¥ег ['\¥и1,дгоиа] п вівчар.
і¥ООІ-£Г(Н¥Іп£ (Чуи1,дгошт)] п вівчарство.
і¥ООІ-Ьа11 ['\уи!Ьо:1] п 1) рйнок, де торгують вовною; 2) вовняна біржа.
№ЮІ1еп ['хуиііп] 1. п звич. рі І) вовняна (шерстяна) тканйна; Гапсу ~ фасонна тонкосуконна тканйна; 2) вовняний (шерстянйй) вйріб; 8оар Гог ~8 мйло для вовняних речей; 2. аф вовняний, шерстянйй; ~ 8іоскіп§8 вовняні панчохи; ~ сіоіЬ сукно; ~ £оосІ8 текст. вовняний (суконний) товар; вйроби з вовни.
^¥оо11еп-<1гарег [ '\уи1ш,сігеір9] п 1) сукнар, сукнороб; 2) торговець сукном.
1¥ООІ1ІПЄ8$ ['\Уи11П18] п 1) волохатість, пухнатість; 2) перен. неясність, плутанйна; розплйвчастість; нечіткість.
5¥ООІ1у ['\уи!і] 1. п 1) розм. вовняний светр; 2) звич. рі вовняна трикотажна білйзна; 3) амер. розм. вівця; 4) амер. розм. знев. негр; 2. аф 1) вкрйтий вовною (шерстю); вовнй-стий; 2) шерстйстий, волохатий, пухнастий, пухнатий, пушйстий; ~ с1оид8 пухнасті хмари; ~ роосіїе волохатий пудель; 3) густйй і кучерявий (про волосся); 4) неяснйй, розплйвчастий; невиразний, нечіткйй; ~ тіпсі плутанйна в голові; ~ уоісє хрипкий голос; 5) амер. грубий, неотесаний; 6) бот.
ІУОО
696
УУОГ
опушений; ~ Ьеаг дит. волохата гусінь.
ягооііу-ііеасі ['хуиІіЬед] п знев. 1) негр; 2) амер. іст. прихильник звільнення негрів.
іуооїтап ['тіітаеп] п (рі \уоо!теп [-теп]) іст. торговець вовною, шерстяник.
і¥оо1-раск ['хуиіржк] п 1) пака вовни; 2) метеор, купчаста хмара (тж ~ сіоид).
луоокаск ['\уиІ8жк] п 1) пака (тюк) вовни; 2) перен. вайло, тюхтій; 3) подушка з вовною (червона подушка, на якій сидить лорд-канцлер у палаті лордів); 4) перен. посада лорда-канцлера; іо геасЬ Ііте ~ стати лордом-канцлером; іо аддгезз іЬе ~ звернутися до головй (у палаті лордів).
5¥ООІ5еу ['міігі] 1. п текст, груба напіввовняна (напівшерстяна) тканйна; 2. аф напіввовняний, напівшерс-тянйй.
5¥ООІ-8кіп [ 'хуцізкш] п овеча шкура, овчйна.
5¥оо1-8огіег ['ті1,8о:іа] п сортувальник вовни; ~з дізеазе хвороба сортувальників вовни.
^¥ООІ-8іар1е ['\уи1,8іеір1] п 1) текст. штапель вовни, штапель вовняного волокна; 2) вовняний рйнок.
5¥оо1-8іар1ег ['\уи1,8іеір1а] п 1) сортувальник вовни; 2) штапелевимірю-вач для вовни; 3) торговець вовною, шерстянйк.
5¥ОоКуаг(1 ['\уц1\уад] асі] що носить шерсть на голому тілі; що носить во-лосянйцю.
5¥ООІ-5¥а5Ііег ['\уи1,\уо/а] п вовно-мййна машйна (тж \¥ООІ-\уазЬіп£ та-сЬіпе).
5¥оо1-5¥огк ['\уи1\уа:к] п 1) вйшивка гарусом; 2) вовняний (шерстянйй) трикотаж (особл. ручного в'язання).
жютега [Чуштага] п австрал. бумеранг.
^оотегапз ['\уи:тагаед] див. хуоо-тега.
ууоогаїі [\уи:'га:1і] п кураре (рослинна отрута).
^оогу [\уи:гі] аф амер. розм. 1) п’яний; задурманений алкоголем; 2) очманілий; одурілий.
5¥ор [\уор] п амер. розм. знев. італієць.
\Уогсе8іеґ8Іііге ['\уи8іа/іа] п 1) геогр. н. Вустершир (графство Великої Британії); 2): ~ заисе гостра соєва приправа.
л¥ОГ(і [\уа:д] 1. п 1) слово; іп а ~, іп опе ~ однйм словом, коротше кажучи; іо а ~, ~ Гог ~ дослівно; слово в слово; а тап оГ Гє\у -з небагатослівна людйна; а тап оГ тапу ~з велеречйва (балакуча) людйна; базіка; поі а ~ ! розм. нічичйрк!, ні слова!; 2) часто рі мова, розмова; слова; (о Ьауе а ~ \уііЬ
зтЬ. поговорити з кимсь; іо риі (іо £еі) іп а ~ закйнути слово; устрявати в розмову; Ьоісі іп ~ опіу смілйвий тільки на словах; 3) рі сварка, суперечка, лайка; 4) зауваження, порада; 5) тільки зіп§ звістка, повідомлення: іо гєсєіує ~ оГ зтЬ.’з сотіп£ одержати звістку про чийсь приїзд; ріеазе зепд те ~ аз зооп аз роззіЬІе будь ласка, повідомте мене якомога швйдше; 6) тільки зіп& обіцянка, запевнення; ~ оГ Ьопоиг слово честі; іо §іує (іо ра\уп, іо ріед^е) опе’з ~ дати (чесне) слово; іо кеер опе’з ~ додержати слова; іаке ту ~ Гог іі розм. запевняю вас, повірте мені; 7) тільки зіп% наказ, розпорядження; іо £Іує іЬе ~ (від)дати розпорядження (наказ); ~ іо Ье раззед! військ., мор. слухайте всі!; іо зау іЬе ~ дати команду; зЬагр’з іЬе ~! поспішайте!, жвавіше!; тит’з іЬе ~! тйхо!, ні слова про це!; 8) пароль, перепустка; гасло; іо &іує ~ назвати пароль; 9) прислів’я; сентенція, вйслів; 10) чутка, поговір; 11) рел. (іЬе XV.) слово господнє (тж XV. оГ Оод. Оод’з XV.); іо ргеасЬ іЬе XV. проповідувати Євангеліє (християнство); 12) рі муз., театр. текст, слова (пісні, ролі); лібрето (опери); 13) друк, слово (умовна одиниця обсягу, = 5 друкованим знакам); 8 000 ~з 1 друкований аркуш; 14) мат. елемент інформації; < - зігезз словесний наголос; Ьі§ ~з хвастощі; іо еаі (іо 8\уа11о\у) опе’з ~з брати свої слова назад, вибачатися за сказане; Гаіг ~з компліменти; іЬе Іазі - іп зтік. найновіше досягнення в чомусь; ироп ту ~ даю чесне слово; ту ~ ироп іі! слово честі!; 2. у 1) виражати словами; добирати вйслови (вйрази); формулювати; 2) говорйти, розмовляти; висловлюватися; 3) умовляти.
^¥ог<1а£е |'\уа:дідз] п амер. друк, обсяг (літературного твору); кількість аркушів.
^уогд-ЬІіпд ['\уа:д'Ь1ашд] аф мед. хворий на словесну сліпоту.
^¥ог(1-Ь1іп<1пе8$ [ 'уд/з-.сі, Ьіаіпдпіз] п мед. словесна сліпота.
У¥ог<1-Ьоок ['\уа:дЬик] п 1) словнйк; спйсок слів; 2) лібретто (опери); 3) пісенник.
іуопі-іюшкі [ \уа:дЬаипд] асі] 1) шо насйлу підшукує слова; 2) перен. недорікуватий, соромлйвий і мовчазнйй.
У¥ог(1-Ьиі1<1іп£ [ '\уа:д,Ьіісіпд ] п лінгв. словотворення, словотвір.
ууопі-сепіге [ '\уа:д,8епіа| п фізл. мозковйй нервовий центр, шо контролює розуміння і вживання слів.
У¥ОГ(1-с1а88 ['\уа:дк1а:8| п лінгв. розряд слів; частйна мови.
і¥ог<1-(1еаґ [ \уа:д'сіеГ] аф мед. хворий на словесну глухоту.
і¥0г<1-<1еаГпе$8 [ '\уа:д,деГпіз] п мед. словесна глухота.
ууопІ-Гоппаііоп ['\уа:дГо:,теі/п] п лінгв. словотворення, словотвір.
іуопі-дгоіір |'\уа:ддги:р] п словосполучення.
У¥ог<1-Ьоаг(1 ['\уа:дЬо:д] п запас слів; скарбй мови.
ууогдіїу ['\уа:ді!і] асіу багатослівно.
ууопііпезз ['\уа:дші8] п багатослівність, багатослів’я.
ууопітз ['\уа:дід] п 1) редакція, формулювання; форма вйслову; 2) мова, розмова.
отопііезд [Чуагдіїз] аф 1) мовчазнйй, безсловесний; 2) не вимовний словами; несказанний; якйй неможлйво передати словами; якйй важко описати; неописанний; 3) театр, ні-мйй, без слів (про сцену тощо).
іуоїчі-іоге ['\уа:д!о:] п 1) лексикологія; наука про слова; 2) морфологія.
ууопі-тап ['\уа:дтжп] п (рі у/огд-теп [-теп]) майстер слова.
ууопі-іпопзег ['\уа:д,тлі]да] п знев. фразер; любйтель високопарних слів.
У¥ог<1-ог<1ег [ '\уа:д, о:да] п лінгв. порядок слів.
луопі-раіпі [ '\уа:дреті] у живописати словами; створювати пластйчний образ; яскраво змальовувати.
ууогіі-раііііег [ '\уа:д, решіа] п художник слова.
У¥ог<1-раіпііп£ ['\уа:д,реіпіґд] п образне змалювання.
ууопі-регґесі [ '\уа:д 'ра:Гікі] аф що знає напам’ять (назубок).
ууопі-рісіиге ['\уа:д,рікі/а] п образне змалювання; художній образ.
ууопі-ріау ['\уа:др!еі] п 1) гра слів, каламбур; 2) словесна гра; обмін жартами (ущйпливими словами).
5¥оп1-8р1іііш§ ['\уа:д,8р1іііі] ] п суперечка через дрібнйці; прйчіпки до слів; софістика, основана на словесних тонкощах.
У¥ог<1-8іоск [ \уа:д8іок] п словниковий склад; словнйк, запас слів.
ууопіу ['\уа:ді] аф 1) багатослівний; 2) словесний; ~ \уагГаге словесна війна.
ууоге [\уо: ] 1. разі від \уеаг 2; 2. разі і р. р. від \уеаг 3.
ууогк [\уа:к] 1. п 1) робота, праця; труд; справа, діло; еазу (капі) ~ легка (важка) праця; ріесе ~ відрядна праця; гі§Ь( (о ~ право на працю; го Ье а( ~ ироп зтіЬ. бути зайнятим чимсь; працювати над чимсь; Гасіогу аг ~ діючий завод; іо Ье Гопд оГ опе’$ ~ любйти свою справу (свою працю); Ье і$ поі Гопд оГ ~ він не любить працювати; іо до по ~ не працювати; нічого не робйти; іо §еі (іо зеі) іо ~ розпочати працювати; взятися за діло; іо §о (іо зеі) аЬоиі (іо) опе’з ~ приступати до праці; братися за діло; І Ьауе зоте ~ іо до іп іЬе §агдеп мені потрібно дещо зробйти в саду; І Ьауе ~ іо до мені
УУОГ
697
У¥ОГ
ніколи; я зайнятий; а іоЬ оГ ~ вироб-нйче завдання; а ~ оГ ііте довгочасна праця; іке ~ оГ а тотемі хвилйнна справа; \укаі а ЬеаиііГиІ ріесе оГ ~! яка чудова річ!; 2) місце робота; посада; заняття; аі ~ на роботі; іп ~ зайнятий; що має місце робота; оиі оГ ~ безробітний; іо ікго\¥ зтЬ. оиі оГ ~ звільнйти когось з роботи; хукаі ііте сіо уои £еі іо (уоиг) ~ іп іке тотіп§? колй ви вранці приходите на роботу?; кіз ~ із 8е11іп£ він працює продавцем; 3) дія; вчйнок; Ьіооду ~ злодіяння; крово-пролйття; дігіу ~ підлота, брудна справа; \¥І1д ~ дйкий вчйнок; ікіз із іке ~ оГ ап епету це справа рук ворога; 4) рі вчйнки; діяння; ^оод ~з добрі діяння; ~ оГ тегсу добродійність; а регзоп оГ §оод ~з добродійник, благодійник; іке ~з оГ іке сієуіі підступи диявола; ті§кіу ~з чудеса; 5) вйріб; вйроби; продукція; касі (Гайку) ~ брак; ~ іп ргосезз напівфабрикат; 6) твір, вйтвір, творіння; праця; а Іеагпесі (а кізіогісаі) ~ наукова (історйчна) праця; а ~ оГ агі твір мистецтва; соїіесіед ~з зібрання творів; зеїесіед ~з вйбрані твори; іке ~ оГ Оод рел., поет, боже творіння (про людину)', іке ~з оГ Оод поет, світ божий; 7) рукоділля; шитво; вйшивка, вишивання; Гапсу ~ художня вйшивка; ріаіп ~ шиття; 8) обробка; коі ~ тех. гаряча обробка; 9) біда; лйхо, нещастя; турбота; біль; 10) бродіння; піна при бродінні; < ~ сарасііу працездатність; - сіоікез робочий одяг; спецодяг; ~ Гагт виправно-трудова колонія (для неповнолітніх)', ~ Гогсе робоча сйла; робітникй, працівникй; ~ §ап£ робоча бригада; робітнйча команда; амер. зал. колійна бригада; ~ кагдепіп§ тех. механічне зміцнення; ~ когзе робочий кінь; ~ Іоад тех. корйсне навантаження; обсяг роботи; завантаження; ~ зкееі аркуш обліку роботи; завдання (шкільне)', військ, розм. робочий документ штабу, робочий бланк; ~ зітрійісаііоп раціоналізація методів праці; ~ іазк робоче завдання; кеаіік ~ санітарія і гігієна; санітарне обслуговування; дозиметрія; іо таке а ріесе оГ ~ аЬоиі зтік. перебільшувати труднощі чогось; іо таке зкогі ~ оГ зтЬ. умйть розправитися з кимсь; 2. V 1) працювати, робйти, тру-дйтися; іо ~ аі а циезііоп опрацьовувати питання; 2) служйти, мати роботу (місце, посаду); ке із ~іп§ Гог а Гагтег він працює у фермера; 3) примушувати працювати; іо ~ зтЬ. (опезеІГ) іо деаік загнати когось (себе) в могйлу непосйльною працею; 4) діяти, працювати; бути справним, не мати пошкоджень; кіз кеагі із \уогкіп§ Ьадіу у нього погано працює серце; іке ІіГі XVIII поі ~ ліфт не працює; 5) приводити в рух (в дію); іо ~ а зкір керувати кораблем; іо ~ а іуре\угііег друкувати на машйнці; 6) рухатися, бути в русі;
ворушйтися; 7) відпрацьовувати, відробляти; платйти працею; 8) розм. використовувати; іо - опе’з соппесііопз використовувати свої зв’язкй; 9) розм. добиватися (домагатися) обманом; вимагати, виманювати; 10) займатися рукоділлям; шйти; вишивати; в’язати; зке із ~іп& а 8\¥еаіег вона в’яже светр; 3. V (разі і р.р тж итои^кі) 1) діяти, справляти вплив (оп, ироп); іке теді-сіпе дід поі - ліки не допомоглй (не подіяли); 2) обробляти; розробляти; піддавати(ся) обробці; іо - іке зоіі обробляти землю; іо - Ьиііег колотйти масло; 3) викликати, завдавати; спричиняти; 4) творйти, створювати; 5) бродйти (про напій)', викликати бродіння; турбувати; 6) вираховувати (суму)’, розв’язувати, вирішувати; іо - а ргоЬІет іп аІ^еЬга розв’язувати алгебраїчну задачу; □ - а^аіпзі (зтЬ., зтік.) боротися проти (когось, чогось); -агоипд військ, обходити, робйти обхід; - а^ау продовжувати (наполегливо) працювати; - до^ті поступово спускатися (про панчоху тощо); зрізати; зношувати; сточувати; ~ іп уставляти, утискати; проникати, пролізати; узгоджуватися; - оЯ* позбутися, звільнй-тися; збути, розпродати; зганяти (зло); ~ оп див. ~ а\¥ау; - оиі вйрахувати, обчйслити; розробйти (план); скласти (документ); виснажувати; добиватися, домагатися; вййти, удатися; розм. за-кінчйтися; іі ~ед оиі уегу \ує11 Гог те усе закінчйлося для мене дуже добре; - оуєг переробляти; розм. взяти у стоси (в роботу); побйти (когось); ~ гоипд повернуги(ся); обігнути; ~ ир обробляти; оздоблювати; збуджувати, розпалювати; провокувати; добиватися; завойовувати; наближатися; доходити; лізти вгору; < іо ~ опе’з \уі11 домагатися свого; іо - іі розм. досягтй метй; іо - іо гиіе проводити італійський страйк; працювати сповільненим темпом з додержанням правил (норм).
хуогкаЬіІііу [,\уа:ка'Ьі1ііі] п оброблюваність; здатність піддаватися обробці (про матеріал).
^огкаЬІе ['\уа:каЬ1] аф 1) рентабельний; що виправдовує розробку; 2) підхожий для роботи; придатний для обробки; 3) гірн. робочий (про пласт); 4) здійснймий, здійсненний; реальний; - ргозресіз здійснймі надії (плани).
^уогкжіау ['\уа:кздеі] 1. п 1) робочий день; будній (буденний) день; 2) рі будні; 2. асі] 1) будній, буденний, повсякденний; - сіоікез буденний одяг; одяг на кожний день; 2) перен. сірий, нуднйй; - ІіГе скучне (нудне) життя.
іуогка^уау ['\уа:ка,\уеі] п амер. особа, що відробляє свій проїзд (на пароплаві).
і¥Огк-Ьа£ [ \уо:кЬаед] п робоча сумка; мішечок (торбйнка) з рукоділлям.
^уогк-Ьазеїі [ 'хузікЬеїзі] асі] оснований на праці; ~ зіидепі студент-робіт-нйк (той, що поєднує навчання з працею).
луогк-Ьазкеі ['\уа:к,Ьа:зкіі] п робочий КОШИК, КОШИК з рукоділлям.
5¥Огк-Ьепск ['\¥з:кЬепі/] п верстат.
^огк-Ьоок |'\уа:кЬик] п 1) збірник вправ; 2) робдчий зошит; конспект (курс лекцій тощо); 3) інструкція (до машини тощо).
^уогк-Ьох ['\¥о:кЬзкз] п робдчий ящик; робоча скрйнька (шкатулка) (для рукоділля).
^уогк-дау, ^огксіау ['\уа:кдеі] п 1) буденний день; робочий день; 2) рі будні; - сіоікез робдчий (буденний) одяг.
5¥огкег ['\уа:кз] п 1) робітнйк; -з апд реазапіз робітникй й селяни; -рагіу робітнйча партія; 2) працівнйк; співробітник; діїі^епі - старанний працівнйк; Х-гау ~ рентгендлог; 3) тру-дівнйк; роботяга; 4) творець; \уогкегз оГ тігасіез чудотвдрці.
5¥огкег-апі ['\уа:ка'жпі] п робдча мурашка.
5¥Оґкег-Ьее ['хуа.ка'Ьі:] п робдча бджола.
^огкГоІк ['\уз:кГоик] п збірн. сільськогосподарські робітникй; наймита.
^уогкйіі ['\Уз:кГи1] асі] трудовйй, робдчий, працюючий.
^огк-каші ['\¥з:ккаепд] п найманий робітнйк; працівнйк; наймит.
^огкЬоизе ['\уа:ккаиз] п 1) робітний дім; 2) амер. виправна в’язнйця; виправно-трудовйй табір; 3) мор. розм. корабель; 4) іст. майстерня; мануфактура.
5¥огкіп£ ['\уа:кіі]] 1. п 1) робдта; дія; 2) експлуатація; розрдбка; 3) обробка; 4) часто рі гірн. вйробки; 5) проведення плавлення (плавки); 6) система обслугдвування; 7) військ. результат операцій; 8) рух (води); 9) сіпання (м'язів тощо); 10) бродіння (пива тощо); 2. асі] 1) працюючий; трудовйй; шо працює; ~ \уотап (§іг1) робітнйця; працівнйця; ~ реоріе трудящі; 2) робдчий (про худобу); ~ когзе робдчий кінь; 3) придатний для ро-бдти; пов’язаний з робдтою (працею); ~ сарасііу працездатність; ~ сопдіііопз умдви праці; ~ дга\¥іп§ робдче креслення; ~ еїїісіепсу продуктйвність праці; ~ ехрепсез виробнйчі вйтрати; ~ коигз робдчий час; годйни праці; ~ кпо\у1ед£е оГ а Гогеі^п Іап^иа^е прак-тйчне знання іноземної мдви; ~ Іап-§иа§ез робдчі мдви (в міжнародних організаціях); ~ тар робдча карта; ~ ріасе робдчий прдстір; гірн. робдчий вйбій; ~ ргіпі робдчий позитйв, студійна кд-пія (кінофільму); 4) діючий; робдчий; ~ соїіесііоп діючий фонд (бібліотеки); ~ Іоад тех. корйсне навантаження; ~
У¥ОГ
698
Ж)Г
огдег готовність до роботи; робдчий стан; 5) експлуатаційний; ~ сопдіііопз експлуатаційний режим; ~ созіз (ех-репсез) експлуатаційні витрати; 6) поет. бурхлйвий (про море)', < ~ Ьее робдча бджола; ~ сарііаі ек. обігдвий капітал; ~ скигп маслордбна машйна, маслордб; ~ таргйу достатня більшість голосів; ~ рарег пам’ятна запй-ска; робдчий документ; ~ рарегз амер. ддзвіл на робдту, (що видається неповнолітнім)’, - рагїу робдча група, комісія (в ООН тощо), ~ зіапдагд технічна оди-нйця; загальнопрййнятий стандарт; ~ зіеат тех. свіжа пара; ~ уеаг вироб-нйчий (господарський) рік.
№>гкіп£-с1а$$	['\уа:кп]'к1а:8] п
1) робітнйчий клас; 2) рітрудящі; трудові верстви населення; знев. нйжчі класи, простолюд; < ~ Гатіїу робітнйча сім’я; ~ уоіє голосй трудящих на вйборах.
5¥огкіп£-(1ау [ \уа:кіі]деі] п робдчий день.
5¥огкіп£-тап ['\уа:кіі]тжп] п (рі \уогкіп£-теп [-теп]) робітнйк, працівнйк.
5¥огкіп£-оій [ \уа:кп]'аш] п 1) детальна розробка (плану тощо)’, 2) підрахунок, обчйслення.
5¥огк1е88 ['\У9:к118] 1. п (Іке ~ ) збірн. безробітні; 2. ад] 1) безробітний; без роботи; 2) бездіяльний; що нічдго не рдбить.
5¥огктап [\уа:ктап] п (рі \уогктеп [-тап]) 1) робітнйк; найманий робітнйк; \уогктеп’8 іпзигапсе страхування робітників; \уогктеп’8 ргоіесііоп охорона праці; 2) працівнйк; §оод ~ майстер своєї справи; 3) майстер; май-стровйй; 4) досвідчений вершник; 5) кінь, що добре долає перешкоди.
^огкшапііке ['\уа:ктап1аік] 1. аф 1) майстерний; умілий; 2) властйвий (належний) робітникові; 2. асіу майстерно; уміло.
^огкшапіу [ \уа:ктап1і] див. \уогк-тапііке.
5¥огктап8кір [\уа:ктап/ір] п 1) майстерність; мистецтво; кваліфікація; а ріесе оГ ~ майстерний вйріб; 2) оздоблення, вйробка; 3) тех. якість роботи.
5¥огк-та8іег ['\уа:к,та;8їа] п 1) наглядач (за робітниками)’, майстер; десятник; 2) творець (про Бога).
і¥огк-та1е |'\уа:ктей] п співробітник; товариш по роботі.
луогкоиі ['\уа:каи1] п 1) важка праця; напруження сил; 2) перен. розмйн-ка; проба сил; 3) спорт, тренування; 4) амер. розм. биття, побиття.
^уогкреоріе ['\¥а:к,рі:р1] п збірн. робітникй, трудящі; трудові люди; люди праці.
ууогкріесе ['\уа:крі:з] п тех. оброблюваний вйріб.
5¥огк-р1асе [ '\уа:кр1еі8] п місце роботи; фабрика; майстерня.
луогк-гоот ['\уа:кгит] п робдча кімната; приміщення для робдти; майстерня (художника тощо).
іуогкз [\уа;к8] п рі 1) механізм (особл. годинника)’, ійе ~ оГ а сіоск го-динникдвий механізм; зотеікіп§ \угоп§ \¥Іік іке ~ механізм зіпсувався; 2) жарт, машйна (про організм людини)’, 3) тех. конструкція; 4) громадські робдти (тж риЬІіс ~); Ойїсе оГ XV. департамент громадських робіт; 5) технічна споруда; будівельні робдти; 6) військ, укріплення, споруди; деГеп-8іує ~ оборднні споруди; 7) (іке ~) амер. розм. усе, що належить; пдвний комплект; пдвне обслугдвування; 8) (іке ~) амер. розм. побиття; убйв-ство; іо £Іує 8гпЬ. іке ~ побйти (убйти) когдсь; 9) вжив, тж як зіп& завдд, фабрика, майстерні; іке Ьгіск ~ цегельний завдд; 10) вйробки, розрдбки.
5¥огк5йор ['\уа:к/ор] п 1) майстерня; цех; 2) гуртдк; група; студія; семінар; 3) театр, студія; < ~ соттіііее це-ховйй комітет.
5¥Огк-8Йу ['\уа:к/аі] 1. п ледар, не-рдба; 2. аф ледачий до праці; що ухиляється від робдти.
5¥Огк-іаЬ1е ['\уа:к,іеіЬ1] п 1) стдлик для рукоділля; 2) робдчий стіл; верстат.
5¥огк-іо-ги1е ['\уа:кіа'ґи:1] п італійський страйк; сповільнення праці при додержанні правил (норм).
5¥огк\уеек [ '\уа:к\уі:к] п робдчий тйждень.
^огЬуотап ['\уа:к,\уитап] п (рі хуогкхуотеп [-,\¥ітт]) робітнйця; пра-цівнйця.
5¥огк-5¥от ['\уз:к,\уо:п] аф вйсна-жений важкою працею.
луогісі [\уа:1д] п 1) світ, всесвіт; іке \уко1е ~ весь світ; аіі іке ~ оуєг, аіі оуєг іке - в усьдму світі, по всьдму світу; а іоигпеу гоипд іке ~ кругосвітня (навколосвітня) пддорож; 2) сфера, галузь; кдла; іке ~ оГ соттегсе комерційні кдла, торговельний світ; 3) період історії; іке апсіепі ~ стародавній світ; 4) життя (людини)’, іо Ье§іп іке ~ вступати в життя; ко\у §ое8 іке ~ \уіік уои? як поживаєте?, як ваші справи?; 80 §ое8 іке - розм. отаке життя; 5) світ, царство; іке апітаї ~ тва-рйнний світ; 6) світ, кругозір; кіз ~ І8 пагго\у йогд кругозір вузькйй (обмежений); 7) товарйство, середовище, суспільство; 8) розм. безліч, багато; купа, сйла-силенна; а ~ оГ Ґаи1і8 безліч неддліків; а ~ оГ топеу шалені гроші; < XV. Вапк Міжнародний (Світовйй) банк; ~ скатріоп чемпіон світу; ~ скатріопзкір першість світу; ~ гесогд світовйй рекорд; ~ гесогд-Ьгеакег рекордсмен світу; ~ задпезз філос. світова скорбота; ~ 8егіе8 спорт, щорічний
чемпіонат з бейсболу (у США)’, ~ зрігіі філос. світовйй дух; ~ уіє\у світогляд; ~ \уаг світова війна; XV. XVаг І (II) перша (друга) світова війна; < поі Гог іке ~ ні за що в світі; оп іор оГ іке ~ на вершйні щастя; оиі оГ ікіз ~ божественний, чуддвий, прекрасний; іке Оїд (іке №\у) XV. Старйй (Новйй) світ; іо Ьгіпв іпіо іке ~ народйти; іо соте іпіо іке ~ народйтися, з’явйтися на світ; іо кпо\у іке ~ мати досвід; \укаі іп іке ~ доез ке теап? що він, власне, хдче сказати?; ~ хуіікоиі епд на віки вічні; навіки-віків.
^¥Ог1(1-Ьеаіег [ '\уз:Ід, Ьі :іа] п розм. 1) чемпідн світу; 2) артйст (музикант, співак тощо) світового класу; 3) щось чуддве.
5¥Ог1гі-Гатоіі5 ['\уа:1дТеітоз] асі] всесвітньо відомий; славетний на весь світ; відомий в усьдму світі.
5¥ОГІд-ЙІ8ІОГу ['\УЗ:1д'к18І9Г1] п всесвітня істдрія.
5¥0г1дІ8к ['\уа:1ді/] див. \уог!д!у.
\уог1д1іпе88 [ '^о:1д1іпі8] п захдплен-ня земнйми інтересами; відсутність ду-хдвних інтересів; суєтність.
Л¥ог1<11іп£ ['\уа:1д1іі]] п практйчна людйна; людйна, захдплена земнйми інтересами (турбдтами).
5¥ог1д1у ['Ауз:1д1і] аф 1) земнйй; мирськйй; суєтний; 2) що любить життєві блага; 3) життєвий, житейський, практйчний; ~ \уіздот практй-чний розум; житейська мудрість.
л¥ог1<11у-іпіп<1е<1 ['\уа:1д1і'таіпдід] аф захоплений земнйми (практйчними) інтересами (справами); що любить життєві блага.
5¥Оґ1д1у-5¥І8Є [ 'хузіїдії \уаіх] аф умудрений, навчений; наділений життєвою мудрістю; досвідчений.
^огШ-оШ ['\уа:1д'ои1д] аф старйй як світ.
5¥ог1д-ро1ісу ['\уа:1д'ро1і8і] п світова політика.
\¥ог1(1-ро5¥ег ['\уа:1д,раиа] п 1) могутня держава, наддержава; 2) рел. влада світу цього (земного).
і¥ог1<1-гепоі¥ііе<1 ['\У9.1дп'паипд] див. хуогІд-Гатоиз.
\¥Оґ1(1-пі1ег ['\уо:1д,ги:1а] п володар світу, владйка.
5¥ог1(1-8какіп£ ['\уа:1д,{еікіі]] аф що потрясає весь світ; ~ єуєпі подія, що приголдмшила весь світ.
^¥ог1<1-8ои1 [ \уа:1д8ои1] п філос. світова душа.
\¥ог1<1-5¥еагу ['\уа:1д'\уіап] аф розчарований; зневірений; що втратив віру в себе; стдмлений від життя.
^¥Ог1<1-^¥І<1е [ '\уа:1д\уаід] аф світовйй, всесвітній; пошйрений по всьдму світу; ~ Гате світова слава.
і¥Ог1(1-і¥І8Є [ '\уа:1д\уаіг] аф навчений (умудрений) життєвим ддсвідом.
5¥ОПП [\У9.т] 1. п 1) черв’як; 2) гу
Х¥ОГ
699
Х¥ОГ
сінь, гусениця; личинка; 3) глист, гельмінт; ійе сйіід йаз ~8 у дитини глисти; 4) жалюгідна (нікчемна) істота; а роог ~ Ііке кіт така жалюгідна істота, як він; 5) тех. черв’ячний гвинт; шнек; 6) змія; гад; плазун; змій, дракон; < ійе ~ оГ сопзсіепсе докори (муки) сумління; І ат а ~ іо-дау мені сьогодні кепсько (не по собі); іо йауе а ~ іп опе’з іоп^ие бути сварливим (уїдливим); 2. у 1) повзти; пробиратися поповзом; уповзати (тж іо ~ опе’з \уау); у/є ~ед оиг у/ау ійгои^й ійе Ьизйез ми проповзли між кущами; 2) перен. проникати, пробиратися; примазуватися; втиратися; іо ~ опезеіГ іпіо зтЬ.’з сопГідепсе втертися у чиєсь довір’я; іо ~ опезеіГ іпіо а рагіу примазатися до партії; іо ~ опезеіГ іпіо а сопуегзаііоп устряти в розмову; 3) очищати від черв’яків; 4) гнати глистів; 5) копати черв’яків; □ ~ оиі вивідати, випитати; розвідати, довідатися про щось; відкараскатися, відчепитися; вижити, витіснити; зіпхнути; йе ~ед йіз рагіпег оиі оГ ійе Ьизіпезз він примусив свого партнера залйшйти фірму; він витіснив свого партнера з комерційного підприємства; йе ігіед іо - йег оиі оГ йег топеу він намагався видурити в неї гроші.
жмтп-сазі ['\уо:тка:зі] п земля, вй-рита черв’яком.
хуопп-еаіеп ['\уо:т,і:іп] асі] 1) поточений черв’яками; червйвий, з червоточиною; 2) перен. застарілий; замшілий; пліснявий, запліснявілий, зацвілий.
\¥0ППЄ(1 ['хуа.гпд] аф поточений черв’яками; з червоточиною.
і¥Опп-П$йіп£ [ '\¥з:т, Гі/іі] ] п ловля рйби на черв’яка.
5¥огт-£еаг ['\уа:тдіа] п тех. черв’ячна передача.
хуогт-йоїе ['\уо:тйои1] п червоточина.
хуопп-йоїесі ['\уа:тйои!д] асі] поточений черв’яками; з червоточиною.
іуопіііі ['\уа:ті1] п личйнка ґедзя під шкірою тварйни.
хропп-ііке ['хуз.тіаїк] асі] 1) червоподібний; схожий на черв’яка; 2) що плазує, підлабузливий.
хроппііпз [ 'хуз.тііі]] п 1) черв’ячок, хробачок; 2) перен. нікчемна (жалюгідна) істота, черв’як.
хропи-рохудег ['\¥о:т,раисЬ] п фарм. глистогінний засіб.
хропп-зеед, хрогтзеесі [ 'хузітзі:д] п 1) фарм. цитварне сім’я; ~ оіі цитварна олія; 2) бот. полйн; 3) бот. лобода.
хуопи-хуйєєі [ \уа:т\¥І:1] п тех. черв’ячне колесо.
хуопихуоод ['\¥о:т\уисі] п 1) бот. полйн; 2) перен. прйкрість, гіркота; іі із ~ іо те мені дуже прйкро; < ~ хуіпє (хуаіег) полйнна настойка.
хуоппу ['\¥з:ті] аф 1) поточений черв’яками; з червоточиною, червйвий (про плід); 2) червоподібний; схожий на черв’яка; 3) плазуючий, що плазує на черевці; улесливий, підлабузницький; 4) обхіднйй, кружнйй (про шлях); 5) низькйй, нйций, підлий (про засіб).
хуоги [\уо:п] 1. аф 1) поношений, потертий; зношений; ~ сіоійез поношений одяг; 2) перен. старйй, шаблонний, заяложений; неоригінальний; банальний (про жарт); 3) вйснажений; 4) минулий (про час); 2. р. р. від \уеаг 2.
хуоґп-іп ['хуо.п'ш] аф 1) що в’ївся; 2) тех. припрацьований.
хуогп-оиі ['\уо:п'аиі] аф 1) поношений, ношений, зношений; потертий; ~ сагреіз потерті килимй; 2) стомлений, вйснажений; змучений; 3) перен. старйй, шаблонний; заяложений, неоригінальний; застарілий; 4) що відійшов у минуле; ~ а§е минулий вік; 5) тех. спрацьований.
хуоггісоху ['хулпкаи] п шотл. городнє опудало; страховище (тж про людину).
хуоггіед [хулпд] аф занепокоєний, стурбований; тривожний.
хуоггієг ['хуапз] п 1) неспокійна (стурбована) людйна; 2) злий пес; 3) мучйтель, гнобйтель; 4) людйна, яку мучать сумніви (побоювання тощо).
хуогґіієзз ['хуапііз] аф спокійний, безтурботний.
хроггііпєпі ['хулптапі] п амер. 1) тривога, занепокоєння; нервовий стан; 2) біда, неприємність.
хуоггізоте ['хулпзат] аф розм. 1) неспокійний, занепокоєний, стривожений; 2) помйсливий; боязкйй; 3) набридливий; що завдає турбот (клопоту), турботний.
хуогтй ['храпі] 1. п розм. хвилювання, тривога; 2. V 1) турбувати; хвилювати; тривожити; викликати побоювання; 2) непокоїтися; турбуватися; хвилюватися; тривожитися.
хуоггу ['храп] 1. п 1) неспокій, занепокоєння; тривога; занепокоєність, заклопотаність; турбота; 2) рі неприємності; причйна тривоги; клопоти; хрйаі’з уоиг ~? розм. що вас хвилює?, що з вами?; \¥Йаі а ~ ійаі сйіід із! розм. справжня кара божа ця дитйна!; 3) розтерзання (особл. собаками на полюванні); < ~ хуагі амер. розм. неспокійна людйна; 2. V 1) набридати, чіплятися; доп’і ~ йіт! дайте йому спокій!, не набридайте йому!; 2) турбувати; хвилювати; мучити, терзати; хуйаі із ~іп§ уои? що вас турбує?; 3) тривожитися; журйтися; хвилюватися; мучитися, терзатися; і о ~ аЬоиі поійіп£ марно хвилюватися; доп’і ~! розм. будьте спокійні!, не хвилюйтеся!; доп’і ~ аЬоиі (оуєг) те розм. за мною не журіться!; про мене не турбуйтеся!;
4) терзати, рвати (зубами); а до& ~іп§ а Ьопе собака, що гризе кістку; □ ~ а1оп£ долати труднощі (перешкоди); вйжити; ~ оиі переборювати (труднощі); вгризатися (в роботу); набридати; ~ ійгои^й пробйтися, прокласти собі шлях.
хуогзє [хрзіз] 1. п гірше; іо §о Ггот Ьасі іо ~ неухильно погіршуватися; ~ саппоі йарреп нічого гіршого трапитися не може; 2. аф (сотр від Ьад) (ще) гірший; ійе раііепі із ~ іо-дау хворому сьогодні гірше; 3. асіу (сотр від Ьадіу) (ще) гірше; сильніше; більше; ійе гетесіу із ~ ійап изеїезз ці ліки не тільки некорйсні, а й небезпечні; < ~ Іиск хоч як це неприємно; попе ійе ~ аж ніяк не менше; ще сильніше; уои тІ£Йі до ~ розм. що ж, це непогано.
хуогзеп ['хрз:зп] у 1) погіршуватися); 2) чорнйти, гудити, показувати у невйгідному світлі; 3): іо ~ опезеіГ розм. ставити себе у невйгідне становище.
хуогзйір ['хра./ір] 1. п 1) поважання, шанування; поклоніння; глибока пошана; обожнювання; схиляння; ~ оГ іпіеііесі схиляння перед розумом; 2) рел. культ; віросповідання; богослужіння, відправа; Ггеедот оГ ~ свобода віросповідання; риЬІіс ~ богослужіння; ріасе оГ ~ церква; храм; ~ оГ іта^ез шанування ікон, поклоніння іконам; асі оГ ~ богослужіння, служба божа; 3) пошана, шана; а, тап оГ §геаі ~ дуже шанована (поважана) людйна; іо хріп ~ корйстуватися шаною; < ¥оиг (Ніз) XV. ваша (його) мйлість (звертання); 2. у 1) поклонятися; схилятися; шанувати; 2) обожнювати, бого-творйти; палко кохати; 3) рел. брати участь у богослужінні; мол йтися (особл. у церкві); хрйєгє до уои ~? до якої церкви ви ходите?
хрогейіріїїі ['хуа:/ірїи1] аф 1) що бо-готворйть; що схиляється; 2) шанований, поважаний; гідний; ~ зіг вельмишановний добродій (пан).
хрогзйіррег ['хуз:/іра] п 1) поклонник, шанувальник; 2) рел. парафіянин; той, що молиться.
хрогзі [хрз:зі] 1. п найгірше; уои тизі Ье ргерагед Гог ійе ~ ви повйнні бути готові до найгіршого; аі опе’з ~ з найгіршого боку; іо таке ійе ~ оГ зтій. дивйтися на щось песимістйчно; 2. аф (зир від Ьад) 1) найгірший; ійе ~ хреаійег іп уеагз найгірша погода за останні рокй; ійе ~ діппег 1 єуєг аіе так погано я ще ніколи не обідав; ійе ~ оГ аіі єуііз найбільше зло; 2) запеклий, найлютіший, найсильніший; йіз ~ епету його найлютіший ворог; ійе ~ кіпд оГ Гооі рідкісний дурень; іо §еі ійе ~ оГ іі зазнати нищівної поразки; іо риі іо ійе ~ завдати поразки; розгромйти (противника); до уоиг ~! робіть, шо хочете, я вас не боюся!;
ХУОГ
700
^та
3.	асіу (зир від Ьадіу) 1) найгірше; хує хуєгє іке ~ ігеаіед з нами поводилися найгірше; 2) найбільше; найсильніше; ікаі Ггі^кіепед те ~ оГ аіі це налякало мене найбільше; 3) найменше, менш за все; іке ~ едисаіед найменш освічені; 4. V 1) перемогти; розбити, розгромити (когось); завдати поразки; іо Ье ~ед зазнати поразки; 2) погіршувати.
хуогзіед ['хуизіїд] 1. п 1) текст. камвольна тканйна; 2) розм. вовняна тканйна; 3) вовна (шерсть) для ручного в’язання (вишивання); 2. асі] 1) текст, камвольний; гребінний (про вовну); ~ уагп камвольна пряжа; вовняна гребінна пряжа; 2) вовняний, шерстянйй: - зоскз вовняні шкарпетки.
хуогі [хуз:і] п 1) їстівна (лікарська) рослйна; цілюща трава; 2) затір, сусло.
\¥ог€іі [хуз:0] п ч. ім’я Уерт.
хуогііі [хуа:0] 1. п 1) цінність, значення; важлйвість; гідність; іо Ье оГ по - не мати ніякої цінності; а тап оГ - гідна поваги людйна; 2) ціна, вартість; ке аіхуауз §еіз кіз топеу’8 ~ він ніколи не переплачує; 3) багатство, майно; 4) садйба, маєток; обгороджена ділянка; < іо іаке аі (іп, оГ, іо) -правильно оцінювати; цінувати; 2. асі] ргед. 1) вартий; що має вартість (ціну); хукаі із іі ~? скільки це коштує?; 2) що заслуговує; що має цінність (важлйвість); - аііепііоп що заслуговує на увагу; іо Ье ~ Іііііе мати малу цінність; іо Ье - поікіпв не бути вартим нічого; ні для чого не годйтися; 3) заможний, багатий; прибутковий; ке І8 - топеу він багатий; ке діед ~ а тіїїіоп він залйшйв (спадкоємцям) мільйон; ікаі із аіі І ат ~ от і все моє багатство; < іі хуаз - іі я за цим не шкодую; іо Ье - опе’8 заіі (опе’8 кеер) добре працювати; іо Ье - іке хукізіїе розм. заслуговувати уваги (на увагу); поі ~ а дати (а кап§, а Ьеап, а Ьиііоп, а сигее, а Гі§, а ріп, а зігаху) нікчемний, ніку-дйшній, ламаного гроша не вартий; 3. V траплятися, відбуватися.
хуоіНііїіі ['хуа:0Ги1] асі] 1) гідний, достойний; шановний, шанований; 2) цінний.
хуогіШІу [хуоідііі] асіу 1) гідно, з гідністю; 2) належно, по достоїнству; 3) заслужено.
хуогіїїіезз ['хуа:01із] асі] 1) нічого не вартий; шо не має ніякої вартості; 2) нікчемний, нікудйшній; паскудний; поганий; - Гєііоху нікчемний тип; -аг£итепі8 непереконливі докази; 3) що не заслуговує; ~ оГ зиск копоиг що не заслуговує такої честі.
хуогііі-хуІіііє ['хуа:0'хуаі1] асі] вартий, гідний; що має рацію; ~ ехрегітепі корйсний досвід; іо Ье ~ мати рацію.
хуогіїїу [хуа:ді] 1. п 1) гідна (поважана) людйна; іменйта особа; зна-
менйтість; славнозвісна людйна; 2) герой; іке ТЧіпе \¥огікіе8 дев’ять героїв стародавності; 2. асі] 1) гідний, достойний; що заслуговує; ~ адуегзагу гідний протйвник; ~ ІіГе чесно (достойно) прожйте життя; ~ оГ рипізктепі (оГ Ьеіпв рипізкед) що заслуговує (на) покарання; іі із - оГ поіе ікаі ... варто зауважити, що ...; іке ріап із ~ оГ сопзідегаііоп цей план варто розглянути; 2) відповідний, належний; 3) ірон. шанований, гідний; - тап шанована людйна; 4) заслужений; -Ьіате справедлйве (заслужене) осудження; 3. асіу гідно, з гідністю.
-хуогіку [-хуо:0і] у складних словах означає що заслуговує, вартий; поіе-хуогіку вартий уваги; Ьіашехуогіку що заслуговує на догану; ргаізехуогіку похвальний.
хуоі [хузі] V 1) заст. знати; 2) ргез. 1-ша і 3-тя особи зіп% від ууіі 2.
хуоіскег ['хуоі/з] іпі (скор. від хукаі скеег) розм. здоров!, здоров був!
хуоиЬіі [ 'хушЬіі] п розм. волохата гусінь.
хуои^к І [хуои] п розм. стіна; перегородка.
х¥ои&1і II [хуиГ] іпі гав-гав!
хуоиід І [\уид] п 1) потяг, невиразне бажання (прагнення); 2) (іке ~) бажане; воля.
хуоиід II [хуид (повна форма); хуад, зсі, д (редуковані форми)] V 1) допоміжне дієслово для утворення майбутнього часу, узгодженого з минулим часом у головному реченні: зке іоісі из зке - соте аі Гіує вона сказала нам, що прййде о п’ятій (годйні); 2) допоміжне дієслово для утворення умовного способу: іі - Ье Ьеііег було б краще; 3) службове дієслово, що виражає звичну або повторювану дію в минулому: ке - зіапд Гог коигз хуаіскіп^ іке таскіпе хуогк він, бувало, цілими годйнами спостерігав за роботою машйни; ке - оГіеп саіі оп из він, бувало, часто заходив до нас; 4) модальне дієслово, що виражає: а) упертість, наполегливість; І хуагпед уои, Ьиі уои - до іі я застерігав вас, але ви неодмінно стояли на своєму; б) бажання; 1-І хуєгє а скіїд а§аіп хотів би я знову стати дитйною; І -кауе зіауед ікеге Гогєуєг я з задоволенням лишйвся б там назавждй; в) імовірність; ікаі - Ье кіз коизе це, мабуть, його дім; 5) ввічливе прохання; - уои кеір те, ріеазе будьте (такі) ласкаві, допоможіть мені; < - іо Оод іі хуєге а тізіаке о, Боже, як би я хотів, щоб це вйявилося пдмйлкою!
хуоиїд-Ье ['хуидЬі:] аф 1) що претендує (на щось); що мріє (про щось); з претензією (на щось); ~ сапдідаіе претендент на вйборну посаду; 2) удаваний; облудний.
І хуоиІгі-Ьауе-Ьееп ['хуидзуЬі:п] аф
невдалий; що не вдався; а - роеі особа, з якої не вййшов поет.
хуоиМпЧ ['хуидпі] розм. скор. від хуоиід поі.
хуоипд І [хуи:пд] 1. п 1) рана; поранення; - іп іке апп поранення в руку; 2) перен. образа; крйвда; душевна рана; шкода; іоуєг’з -з муки кохання; 3) поріз, розріз, насічка, зарубка (на дереві); < - скеугоп нашйвка за поранення; -дгеззіпЕ мед. перев’язування рани; -Гєуєг мед. ранова гарячка; - кее1іп§ загоювання рани; - зиіиге мед. шов на рану; - ігеаітепі мед. лікування ран; 2. у 1) поранити; 2) перен. завдати болю; уразити; образити; ке хуаз ~ед іп кіз деерезі аїїесііопз він був ображений у своїх найкращих почуттях; 3) с. г. скарифікувати (грунт).
хуоипд II [хуаипд] разі і р. р. від хуіпд II, 2.
хуоипдаЬІе ['хушпдзЬІ] аф уразлй-вий.
хуоипдед ['хушпдід] аф 1) поранений; 2) перен. ображений; уражений; - ргіде уражена гордість.
хуоипдедіу [ 'хушпдідіі] асіу ображено; скрйвдженим тоном.
хуоипдіїу ['хушпдііі] асіу надзвичайно; надто, конче; іо Ье - аГгаід до смерті боятися.
хуоиімііпз ['хушпдіі]] п с. г. скарифікація ґрунту; - рохуег військ, нищівна сйла.
хуоипдз [хуаипдг] іпі їй-богу!; клянусь!
хуошкі-зігіре ['хушпдзігаїр] п військ. нашйвка за поранення.
хуошкі-ир ['хуаипд'лр] аф заведений (про годинник тощо).
Х¥ошкі-Х¥ее<1 ['\уи:пдхуі:д] див. хуоипдхуогі.
хуоипдхуогі ['хуи:пдхуз:і] п бот. чистець.
хуоипду ['хуи.пді] 1. аф надзвичайний, страшенний; 2. асіу надзвичайно, страшенно.
хуоує [хуоиу] 1. п веленевий папір; 2. аф веленевий; 3. разі від хуеауе 3.
хуоує п ['хуоиуап] р. р. від хуеауе 3.
хуоху [хуаи] 1. п 1) шотл., амер. розм. щось надзвичайне (неабйяке, незвичайне); 2) театр, величезний успіх (п’єси тощо); 3) розм. гавкіт; ко-шачий вереск; 2. у 1) амер. розм. вразити, приголомшити; , 2) гавкати; 3) кричати, вищати (про кота); 3. іпі шотл., амер. розм. 1) здорово!, чудово!; 2) неподобство!; яка гидбта!; 3) от лй-хо!
хуохузєг ['хуаихз] п австрал. 1) запеклий пуританин; святенник, ханжа; 2) войовнйчий непитущий; прихйль-ник заборони спиртнйх напоїв.
хугаск [гаек] 1. п Г) водорість, вй-кинута на берег моря; 2) вйкинуте на берег (ріки, моря); 3) уламки корабля
ота
701
ОТЄ
{після аварії)’, 4) поет, руйнування, розорення; ~ апд гиіп цілковита руйнація; загибель; іо &о (іо піп) іо ~ зруйнуватися, загинути; іо Ьгіп^ (іо риі) іо ~ зруйнувати; занапастити; 5) поет, відплата; помста; ворожнеча; переслідування; 6) розвалище; 7) сміття, мотлох; погань; 2. V 1) руйнувати; занапащати; 2) руйнуватися, гйнути.
отакії [геі0] п привид, примара, мара; марево.
отап&1е ['гаедді] 1. п сперечання; запекла суперечка; сутичка; сварка; 2. V 1) сперечатися; запекло спорити; посваритися; 2) пасти череду; доглядати гурт (табун); □ ~ оиі з’ясовувати в суперечці; довести суперечку до кінця.
отап^іег ['гжддіа] п 1) сперечальник, крикун; незговірлива людйна; 2) розм. студент, що особлйво відзначився на екзамені з математики {у Кембриджському університеті)', 3) розм. череднйк, пастух, гуртівнйк; амер. розм. ковбой.
отар [гаер] 1. п 1) обгортка; обгортковий папір; 2) звич. рі тепла хустка; шаль; палантйн; накйдка; пелерйна {хутряна)', 3) звич. рі плед; ковдра; 4) рі верхній одяг; 5) рі покров таєм-нйці; секретність; 2. V (разі і р. р. \угарресі, \угарі) 1) загортати; закутувати; обгортати; обкутувати; іо ~ а скіїд іп а Ьіапкеі закутати дитйну в ковдру; іо ~ опезеіГ (ир) закутуватися; тепло вдягатися; 2) огортати; оповивати; охоплювати; поглинати; іке аїїаіг І8 ~ред іп ту8іету справа оповйта та-ємнйцею; ~ред іп Йате8 охоплений полум’ям; ке \уа8 ~ред іп 8Іиткет він міцно заснув; □ ~ аЬоиі намотувати {на щось)', ~ агоиші обвивати(ся); вй-тися {навколо); ~ оп намотувати {на щось); ~ оуєг перекривати; частково покривати; - гоипд оповивати; обвивати; намотуватися {на щось); ~ ир обкутувати; обгортати; закутувати; загортати; іо ~ ир а Ьоок обгорнути (загорнути) кнйгу; < іо Ье ~ресі ир іп 8тік. з головою порйнути в щось.
отароуег ['гжр,оиуз] п широке пальто; пальто вільного крою.
отарра&е ['гаерідз] п 1) обгортка; упаковка; 2) згорток; пакунок; упакований предмет.
отаррег [гаера] п 1) пакувальник; 2) обгортка; обгортковий папір; 3) суперобкладинка {книги); обкладинка {брошури); 4) бандероль {тж ро8іа! ~); 5) чохол {від пилу); 6) амер. жіночий халат, капот; пеньюар; 7) довга дитяча сукня; 8) розм. робочий халат {чоловічий); комбінезон; роба; 9) амер. сигара; 10) чалма; тюрбан.
отаррегіп& ['гаерапд] п мішковйна, рогожа.
отарріп& ['гаерід] п 1) звич. рі об
гортка; упаковка; 2) обгортковий (пакувальний) матеріал.
отарріп&-рарег ['гжрід.реіра] п обгортковий (пакувальний) папір.
отар-газсаі ['гжр,га:8ка1] п розм. просторе пальто.
отарі [гжрі] разі і р. р. від отар 2. отар-ир ['гаер'лр] п амер. ком. розм. 1) вйгідний покупець; 2) легкйй збут, продаж без труднощів; 3) поганий товар у гарній упаковці; 4) будь-якйй товар, проданий заочно {по пошті тощо); 5) вірна справа; 6) рад. добірка (вйпуск) останніх новйн.
отазве [гзез] п іхт. губань.
отаіЬ [го:0] п 1) гнів; лють; глибоке обурення; Ооі’8 ~ божий гнів; ійе дау оГ ~ рел. день гніву, страшнйй суд; 2) заст. запал.
отаіЬГиІ [ 'го:0£и1] аф гнівний, розгніваний, сердйтий; розлючений, лютий.
отаійііу ['го:0і1і] асіу амер. розм. гнівно; сердйто; злісно, злобно.
отаіЬу ['го:0і] аф амер. розм. злісний, злобний; розлючений, розсерджений; сердйтий; гнівний.
отеак [гі:к] 1. п помста, відомщення; відплата; 2. V 1) виливати {гнів); давати вйхід (волю) {почуттю); 2) мстйтися, помстйтися {за когось); іо ~ уеп^еапсе оп (ироп) 8іпЬ. помстйтися комусь.
отеакег ['гі:ка] п заст. месник.
отеакйіі ['гі:к£и1] аф поет. 1) мстй-вий; 2) караючий.
отеаік [гі:0] п {рі отеаіЙ8 [гі:дг]) 1) вінок; гірлянда; ~ о£ ГО8Є8 вінок з троянд; Гипегаї ~ похоронний вінок; Іаигеї ~ лавровий вінок; 2) вінець, віночок, вінчик; 3) закруток; кільце {диму); виток {спіралі); 4) шотл. замет.
отеаіЬе [гі:д] V {разі отеаійесі; р.р. отеаікед, отеаійеп) 1) сплітати, звивати {вінок); 2) обвивати {чимсь); 3) вй-тися, обвиватися; 4) вкривати {зморшками тощо); 5) клубочйтися, вйтися {про дим тощо); 6) корчитися.
отеаіЬесі [гі:дсі] аф 1) сплетений {про вінок тощо); 2) покрйтий; перекошений; ~ іп отіпкіез покрйтий зморшками, зморшкуватий; Гасе ~ іп 8гпі1е8 облйччя, що розпливлося в усмішці; 1ір8 ~ отік (еаг рот, перекошений від жаху; 3) що клубочйться {про дим).
отеаіЬеп ['гі:дап] 1. аф 1) вйтий; що звйвся кільцем; 2) сплетений, переплетений; 3) що звивається; 2. р. р. від отеаіке.
отеаіЬу |'гі:ді] аф 1) сплетений, переплетений; схожий на вінок; 2) увінчаний квітами.
отеск [гек] 1. п 1) катастрофа; аварія; іо 8иПег ~ зазнати аварії; іо §о іо ~ загйнути, зруйнуватися; 2) перен. за-гйбель; крах {надій тощо); 3) рештки затонулого корабля; уламки {літака)'.
4) перен. руїна; кишап ~8 люди за бортом життя, пропащі люди; < ~ деггіск аварійний піднімальний кран; ~ тагк мор. знак, що вказує на місце затонулого судна; 2. V 1) спричинйти аварію (катастрофу, руйнування, загйбель); потопйти (судно); виводити з ладу {танк тощо); 2) перен. руйнувати, занапащати {здоров'я тощо); 3) зазнати катастрофи (аварії); загйнути; зруйнуватися; 4) перен. пропасти; зазнати краху {про надії тощо); 5) зносити (будинок); демонтувати; 6) збирати уламки затонулого корабля; розшукувати щось на березі; 7) амер. розм. розміняти (гроші); іо ~ а Ьиск розміняти долар.
отеска&е ['гекідз] п 1) уламки корабля (літака); 2) крах, загйбель {корабля, літака); 3) збірн. пропащі люди.
отескед [гекі] аф що зазнав (корабельної) аварії (катастрофи); ~ 8аі1ог моряк з затонулого корабля.
отескег ['гека] п 1) зловмйсник, що спричиняє аварію корабля; 2) грабіжник розбйтих суден; 3) іст. руй-нівнйк машйн; 4) пол. шкіднйк; 5) аварійний поїзд (автомобіль); машйна технічної допомоги; 6) амер. мор. аварійно-рятувальне судно; 7) робітнйк, що працює на знесенні будйн-ків; 8) рі фірма, що займається знесенням будйнків; 9) амер. рятівнйк.
отескіпз ['гекід] 1. п 1) руйнування, зруйнування; руйнація; 2) перен. зрив {планів тощо); 3) тех. знесення; демонтаж; 4) амер. аварійно-рятувальні роботи; 2. аф 1) аварійний; рятувальний; рятівнйй; ~ саг машйна технічної допомоги; ~ сгапе аварійний кран; ~ сгє\у військ, аварійна команда; 2) перен. руйнівнйй, згубний; атепдтепі парл. поправка, що має на меті зірвати прийняття законопроекту.
\¥геп [геп] п {скор. від \Уотеп’8 Воуаі Кауаі Зєгуісє) розм. військова службовка жіночої допоміжної служби вмс.
отеп [геп] п орн. волове очко.
отепск [гепі/] 1. п 1) сіпання, смй-кання; закручування; викручування; 2) вйвих, звих; іо £іує опе’8 апкіе а -вйвихнути ногу; 3) перекручення, вй-кривлення (тексту тощо); натяжка (у тлумаченні); 4) перен. щемлйва туга, серцевий біль {при розлученні); 5) тех. гайковйй ключ; 2. V 1) сіпати, смйка-ти, рвати, виривати; іо ~ іке сіоог ореп вйламати двері; 2) викручувати {тж ~ ау/ау), висмйкувати; 3) закручувати, підтягувати {гайки тощо); 4) мед. вйвихнути; 5) перекручувати, викривляти {текст тощо); давати натягнуте тлумачення.
оте8і [ге8і] 1. п 1) ривок, сіпання; закручування; викручування; 2) ключ настроювача; 3) тех. розводка (пилки); 4) с. г. вйкрутка полйці; 2. у 1) ви
ОТЄ
702
оті
ривати (силою)} висмикувати; вивертати; ке ~ед іке доог ореп він виламав двері; 2) перен. здобувати ціною великих зусиль; виривати (перемогу)} 3) перекручувати, викривляти (факти, текст)} давати невірне (натягнуте) тлумачення; □ ~ оЯ* відкрутити, відірвати, зірвати; ~ оиі вйрвати (силоміць) .
отезіїе [ 'тезі] 1. п 1) боротьба; змагання з боротьбй; 2) перен. наполеглива (уперта) боротьба (з труднощами тощо)} а ~ Гог НГе ог деаік боротьба не на життя, а на смерть; 2. V 1) часто спорт, боротися; займатися боротьбою; іо ~ Гог а ргіхе боротися за приз; 2) перен. вестй наполегливу боротьбу (з кимсь, чимсь — отік, а^аіпзі); боротися (проти когось, чогось — отік, а^аіпзі); іо ~ отік іетріаііоп (адуегеііу) боротися із спокусою (з негодами); 3) амер. розм. звиватися, корчитися; бйтися; 4) амер. розм. притйснути до землі; □ ~ дооті притйснути до землі (противника)} справитися (з кимсь, чимсь)} ~ оиі вйрватися (звідкись)} до-могтйся (чогось)} справитися, упоратися (з чимсь)} ~ іЬгои^к пробитися (крізь щось)} ~ іо^еіЬег боротьба одйн з одним; < іо ~ отік Оод палко мо-лйтися; бібл. боротися з Богом.
і¥ге8і1ег [ге8Іо] п спорт, борець; Ггее-8іу1е ~ борець з вільної боротьбй (тж Огесо-Еотап ~).
оте$і1іп£ [ 'гезігд ] п спорт, боротьба; Ггее-8іу1е (саіск-аз-саіск-сап) ~ вільна боротьба; Сгесо-Вотап ~ класйчна боротьба; ~ Ьоиі зустріч з боротьбй; ~ зскооі іст. палестра (школа кулачних бійців у стародавній Греції та стародавньому Римі).
ОТЄ8І-рІП ['геЗІріП] П КІЛОЧОК (струнного інструмента).
отеісЬ [геі/] п 1) нещасна (жалюгідна) людйна; роог ~ бідолаха; 2) негідник; падлюка; безсоромний (безсовісний) тип; 3) жарт, безстидник; гультяй; 4) заст. малятко, крйхітка; ргеііу ~ красуня, красунька.
отеісЬед ['геі/ід] аф 1) нещасний, жалюгідний; іо Гееі ~ почувати себе нещасним; іо Іоок ~ мати пригнічений (жалюгідний) вйгляд; 2) злиденний, убогий; ~ коуеі убога халупа; ~ роу/егіу крайні злйдні; 3) розм. мерзенний, огйдний; нікудйшній; ~ Гоод огйдна їжа; ~ кеаіік нікудйшнє здоров’я; ~ Іок нікчемна праця; ~ у/еаікег мерзенна погода; ~ іпігі^иез мерзенні інтрйги; 4) поганий, кепський, ні для чого не придатний; ~ 8іаіе оГ ікіп§8 погані (кепські) справи; 5) сйльний; жахлй-вий, нестерпний; крайній; ~ іпзиГїісі-епсу крайня недостатність; ~ зіирідііу жахлйва дурість; ~ іооікаске нестерпний зубнйй біль; 6) розм. протйвний; нещасний.
отеіскоск ['геі/зк] п розм. здихля.
отіск [гік] 1. «розтягнення (м'яза)} 2. у розтягтй (м'яз).
отієї! [гаїд] аф скручений, звйтий.
оті§£Іе ['пді] 1. п 1) згин, вйгин; звив; 2) закрут, звйвина; 3) згинання, вигинання (тіла)} 2. V 1) звиватися (про черв'яка, змію)} згинатися; корчитися; смйкатися, сіпатися; 2) згинати, махати, виляти; іо ~ іке іаіі махати хвостом; 3) пробиратися поповзом; 4) перен. утертися, примазатися; іо ~ іпіо Гауоиг утертися в довіру; 5) ухилятися, уникати; вйслизнути; відкручуватися (від чогось — Ггот); іо ~ оиі оГап еп§а§етепі ухилятися від зобов’язання; □ ~ а]оп& повзтй звиваючись.
оті§£Іег [ гідіа] п 1) підлесник; підлабузник; проноза, пролаза; інтриган; 2) людйна, що ухиляється від своїх обов’язків; слизькйй тип; 3) личйнка комара.
оті§§1у [ пд1і] аФ 0 шо звивається, що в’ється; 2) що сіпається, що корчиться.
ОТІ&111 [гаїі] п розм. майстер.
-ОТІ&ЙІ [-гаїі] у складних словах у назвах професій', ріаухугі^кі драматург; \¥кеек¥ГІ£кі коліснйк.
отіп& [ гід] 1. п 1) скручування; викручування; віджимання; 2) потиск (руки)} стиснення; 3) гострий біль; схватка; 4) розм. прес (виноробний тощо)} 5) вимагання, здйрство; 2. у (разі і р. р. \угип£) 1) скручувати; іо ~ опе’8 капдз перен. ламати руки (від розпуки)} 2) муляти (про взуття)} 3) терзати; 4) віджимати, викручувати (тж ~ оиі); отіп£іп£ оті мокрий, хоч вйкрути; мокрий як хлющ; 5) потйснути, стйсну-ти; іо ~ зтЬ.’з капд міцно потйснути комусь руку; 6) вимагати, здирати (з когось — Ггот); іо ~ сопзепі змусити дати згоду (погодитися); 7) корчитися, звиватися; бйтися; 8) перекручувати; іо ~ \¥огдз Ггот ікеіг ігие теапіп^ перекручувати справжній смисл слів; □ ~ аЬоиі, ~ гоипд вивертати; вйвихнути; ~ гіооті притискати, придавлювати; видавлювати; ~ Гог терпіти муки (за щось)} ~ оГГ відкрутйти, скрутйти; ~ оиі викручувати (білизну)} виривати (обіцянку)} ~ ир загорнути, закрутйти; < іо кпо\¥ \¥кеге іке зкое ~з (опе) знати, в чому біда.
отіп^ег ['гіда] п 1) вимагач, здйр-ник; павук; кровопйвця; 2) прес для викручування (віджимання) білйзни; < іо рШ зтЬ. ікгои^к іке ~ жорстоко поводитися з кимсь; вимагати у когось гроші; шантажувати когось.
отіпкіе ['пдкі] 1. п 1) зморшка; ~з оп іке Гасе зморшки на облйччі; 2) складка, зборка (на одязі)} 3) недолік; хуііконі зрої ог ~ незаплямований, бездоганний; 4) розм. корйсна порада; корйсний натяк; доречно сказане слово; 5) розм. нова ідея; новина; іке Іаіезі ~ останній крик моди; ікаі’з а пе\¥ ~
це щось цілком нове; 6) вйгадка, трюк; 2. V 1) морщити(ся); покриватися) зморшками (складками, зборками); 2) м’яти, зім’яти; іо ~ а дгезз пом’яти сукню; 3) м’ятися, пом’ятися.
отіпкіед ['пдкід] аф 1) зморшкуватий; зморщений; 2) м’ятий, зім’ятий, пожмаканий (про одяг тощо)} 3) бот., зоол. складчастий, зморшкуватий.
отіпкІе-ргооГ ['пдкІрппЛ див. хугіпкіе-гезізіапі.
отіпк1е-ге$і$іапі ['пдкіп'гізіапі] аф що не мнеться, що не жмакається (про тканину).
отіпкііпз ['пдккд] п 1) зморщування; покривання зморшками (складками); 2) сітка зморшок; складки.
отіпкіу ['пдкії] аф 1) зморшкуватий, зморщений; покрйтий зморшками (складками); 2) м’ятий, зім’ятий, пожмаканий.
отІ8і [пзі] п 1) зап’ясток; 2) манжета, вилога, обшлаг; 3) тех. цапфа; < ~ )егк фізл. рефлекс зап’ястка; ~ оГ іке Гооі розм. кісточка, щйколотка.
отізіЬаші ['пзіЬжпд] п 1) манжета, вилога, обшлаг; 2) браслет; 3) рі наручники; 4) спорт, пов’язка на зап’ястку.
отІ8і1еі [ гізіїїі] п 1) ремінець для наручного годйнника; 2) браслет; 3) рі розм. наручники; 4) пов’язка на зап’ястку (у гімнаста тощо)} отоііеп ~8 напульсники.
отізіїоск ['гі8і1ок] п спорт, захват кйсті (боротьба).
отізі-ріп [ гі8іріп] п тех. 1) цапфа; вісь; 2) поршневий палець.
отІ8і-^аісЬ ['гі8і\¥0Ц] п наручний годйнник.
отіі [пі] 1. п 1) юр. повістка; розпорядження; наказ; позовна заява; судовйй документ; постанова суду (судді); ~ оГ аііасктепі ордер на арешт (на затрймання); ~ оГ ехесиііоп виконавчий лист; іо іззие а ~ а^аіпзі зтЬ. вйдати ордер на чийсь арешт; іо зєгує а ~ вйконати судовйй наказ; вручйти комусь повістку суду; 2) рел. писання, письмо; Ноіу (Засгед) XV. святе письмо; 2. разі і р. р. від отііе 2; < ~ 1аг§е ясно вйражений; ще гірший; ~ зтаїї у меншому масштабі, зменшений.
отііаЬІе | гаїіаЬІ] аф що піддається запису.
отііе [гаїі] 1. п 1) рел. писання, письмо; 2) розм. почерк (тж капд оГ ~); 2. V (разі отоіе, отіі; р. р. отіііеп, отіі) 1) писати; іо ~ іп іпк (іп репсії) писати чорнйлом (олівцем); ю ~ отік а реп писати пером (ручкою); іо ~ а §оод (а Іе^іЬІе, ап і1ІЄ£ІЬ1е) капд мати гарний (чіткйй, нерозбірливий) почерк; іо ~ Еп&іізк (уміти) писати по-англійському; іо ~ Ггот дісіаііоп писати під диктовку; іо ~ 8йопкапд стенографувати;
МТІ
703
5¥ГО
знати стенографію; ке ~з кітзеІГ «ЗисІ£Є» він називає себе суддею; 2) написати, виписати; іо ~ ап арріісаііоп написати заяву; іо ~ а скецие вйписати чек; ко\у із ікіз у/огд \угііієп?, коу/ до уои ~ ікіз \уогд? як пишеться це слово?; 3) послати листа; повідомити листом; ~ те іке гезиіі про результат повідомте мене листом; 4) скласти, написати; іо ~ роетз складати вірші; іо ~ Гог «Тке Тітез» бути кореспондентом газети «Тайме»; іо ~ Гог іке зіа§е писати п’єси, бути драматургом; іо ~ Гог іке зсгееп писати сценарії, бути сценаристом; іо ~ Гог а 1іуіп£ бути професіональним письменником; 5) виражати, показувати; Геаг із \угііієп оп кіз Гасе на його облйччі вйражений страх; 6) бути пе-репйсувачем (діловодом, клерком); 7) страхувати (життя); □ ~ Ьаск відповісте на лист (листом); ~ (іомті запйсувати; викладати письмово; ~ Гог вйписати; вйкликати листом (когось); ~ іп упйсувати, уставляти (слово); заповнювати (анкету); амер. подавати начальству заяву (скаргу); ~ оГГ писати з легкістю; ~ оиі випйсувати (з тексту); перепйсувати; ~ оуєг переписати наново; переробйти напйсане; спйсу-вати; ~ ир допйсувати; доводити до нйнішнього дня (щоденник); рекламувати; вихваляти у пресі.
мтііе-до^уп ['гаїі'даип] п ком. знйження номінальної цінй, уцінка.
мтііе-іп ['гаїі'ш] 1. п пол. 1) подача голосу за кандидата, прізвище якого вйборець впйсує в бюлетень; 2) кандидат, додатково внесений у вйборчий бюлетень; 2. аф пол. впйсаний у бюлетень, додатково внесений вйборцем (про кандидата); ~ Ьаііоіз бюлетені з додатково впйсаними прізвищами кандидатів; ~ уоієз голосй, подані за кандидатів, якйх не було в спйску.
нтііе-оЛ’['гаїі'о.Г] п 1) анулювання; письмова відмова; 2) списання (майна); 3) рі спйсані з рахунку суми; 4) ком. знйження цінй, уцінка.
мтііег ['гаїіа] п 1) письменник; автор; 2) сценарйст (кіно); 3) (іке ~) нижчепідпйсаний; 4) писець; клерк; 5) юр. юрйст; адвокат; стряпчий.
іугіїег-іп-гезігіепсе [ гаїіопп 'гехідопз] п амер. письменник, що викладає літературу у вузі.
отііе-ир ['гаїі'лр] п амер. 1) вихваляння у пресі; 2) роздування, рекламування; 3) докладний газетний звіт (опис).
итійіе [гаїб] 1. п 1) судома, судорога; 2) вінок; 2. г 1) корчитися (від болю); звиватися; іо ~ іп а&опу корчитися в муках; 2) перен. мучитися, терзатися (від чогось — аі, ипдег, \¥Іік); іо ~ ичік зкате мучитися від сорому; 3) скрутйти, перекрутйти (щось); 4) судомити (м'язи); 5) вйвернути; <
~ опезеІГ Ггее вйвернутися, вйкрутитися (з чиїхось рук).
отііЬеп [ пбап] аф 1) що б’ється в корчах; зведений судомою (судорогою); 2) сплетений, заплетений; скручений, кручений; 3) покрйвлений, кривйй (про дерево).
іугіікіегі ['пдід] аф зморшкуватий; зморщений; вйсохлий.
і¥ґйіп§ ['гаїііі]] п 1) писання, письмо; іп ~ у письмовій формі; 2) писемність; письмо; система письма; 3) лист; запйска; 4) документ; письмова угода; контракт; 5) (літературний) твір; 6) стиль, мова (літературного твору); 7) професія літератора; 8) книжн. письмена; напис; 9) почерк; < іке ~ ргоГеззіоп письменники, журналісти; літературна братія.
отШп£-ЬІоск [ 'гаїііі]Ьіок] п блокнот. і¥гіІіп§-Ьоаг(і ['гаїігдЬогд] пюпітр.
отШп£-Ьоок ['гаіііі]Ьик] п 1) загальний зошит; 2) кнйга з чйстими аркушами.
уугіііп^-саЬіпеі ['гаііп],каеЬіпіі] п бюро; конторка; секретер.
5¥гіііп§-са$е | 'гаііп]кеі8] п скрйнька (несесер) для письмового приладдя; шухляда-секретер.
\¥гіііп§-(іезк ['гапп]де8к] п 1) письмовий стіл; бюро; секретер; конторка; 2) див. \угіііп£-сазе.
\¥гіііп§-іпк ['гаїіііз Гіг)к] п чорнйло.
і¥гіііп£-тазіег |'гаііп],та:зі9] п учйтель краснопису (чистописання).
отіїіпз-шаіегіаіз [' гаїііг, то Діопаїг] п рі письмове приладдя.
і¥гіііп§-раіі ['гаїігдрзвд] п 1) блокнот; 2) бювар.
отіїіп£-рарег [ гаїіп], реіро] п 1) поштовий папір, папір для листів; 2) письмовий папір, папір для писання.
5¥гкіп§-8сйооі ['гаіііт)8ки:1] п аудиторія для письмових екзаменів (в Оксфорді).
^тШп§-8Єі ['гаїіітдзеі] п письмовий прйлад; приладдя для писання.
отШп£-іаЬ1е ['гаїіп], іеіЬІ] п і) письмовий стіл; бюро; 2) дощечка для писання.
іУГІНеп ['піп] 1. аф 1) письмовий; писемний; пйсаний; ~ геріу письмова відповідь; ~ огдег військ, письмовий наказ; іо риі а ~ циезііоп поставити запитання у письмовій формі; 2) ру-копйсний; іо геад ~ капд читати чийсь почерк; 3) напйсаний; Ьадіу (\ує11) ~ погано (гарно) напйсаний; ~ іп тагЬІе довговічний; немин^лций (про славу, пам'ять); 2. р. р. від ^гііе 2.
5¥ГІ22Іе(і ['гіхід] аф розм. зморшкуватий; зморщений.
5¥гоп§ [готд] 1. п 1) неправда; зло; гі^кі апд ~ правда і крйвда; добро і зло; іо таке ~ гі§кі називати чорне білим; іо гі§кі а ~ виправляти зло (не-справедлйвість); 2) неправильність;
помилковість; хйбний погляд; неспра-веддйвість; образа; іо до ~ помилятися; вдаватися до непорядних вчйнків; іо до ~ іо зтЬ. бути несправедлйвим до когось, образити когось; 3) юр. порушення законних прав; правопорушення; ргіуаіе ~з порушення законних прав та інтересів приватних осіб; риЬІіс ~з порушення державних (громадських) прав та інтересів; 4) розм. інформатор; < іо Ье іп іке ~ помилятися; бути винуватим; іо аскпо\¥Іед§е опезеІГ іп іке ~ вйзнати свою пдмйлку (вину); іке деад аге а!\уауз ~ присл. мертві зав-ждй винуваті; на мертвих усе можна звалйти; 2. аф 1) неправильний; помилковий; фальшйвий; непідходящий, непідхожий; не той, що потрібен; ~ ап8\уег неправильна відповідь; ~ зіаіе-гпепі помилкова заява; ~ поіе муз. фальшйва нота; уои іоок іке ~ Ьоок ви взялй не ту кнйгу; ке §оі іпіо іке ~ ігаіп він сів не в той поїзд; уои аге доіп§ іі іп іке ~ йду ви робите це не так, як треба; аі іке ~ ііте у непідхожий час; не в призначений час; іо §еі іке ~ питЬег не тудй потрапити, неправильно набрати номер телефону; зоггу, ~ питЬег! вйбачте, ви не тудй потрапили; вйбачте, я не тудй потрапив; іо 1аи§к іп іке ~ ріасе засміятися недоречно; іо Ье ~ помилятися; уои аге ~ ви помиляєтесь, ви неправі, ви не маєте рації; І сап ргоуе уои ~ я можу довестй, що ви помиляєтесь; ту \уаіск із ~ мій годйнник іде неточно; іо дгіуе оп іке ~ зіде їхати не по тому боці вулиці; їхати по лівому боці (по правому боці — в Англії); 2) юр. не-справедлйвий; 3) порочний; грішний; зіпсований; поганий; ікаі’з уегу - оГ уои з вашого боку це надзвичайно непорядно; 4) розм. що стався, що трапився (особл. про погане); \укаі із ~? що сталося?; у/каі’з ~ хуіік уои? що з вами?; 5) несправний; зотеікіп£ із -\уіік кіз \уаіск його годйнник несправний; ікеге із зотеікіп§ ~ \уіік те мені нездоровиться, я нездужаю; ~ іп іке кеад розм. придуркуватий, пришелепуватий; 6) розм. ненадійний; нечесний; злочйнний; 7) розм. зрадницький; 8) лівий; виворітнйй; ~ зіде оиі навйворіт; 9) друк. чужйй (про шрифт); < поі Гаг ~ майже вірний (правильний); уои аге поі Гаг ~ ви більш-менш праві; ~ зіде ир догорй дном, перевертом; оп іке ~ зіде оГ ГіГіу за п’ятдесят років; іо Ье Ьогп оп іке ~ зіде оГ іке ігаекз амер. народйтися в бідній сім’ї; іо &еі оГГ оп іке ~ Гооі невдало розпочати; справити погане враження; іо §еі оиі оГ Ьед оп іке -зіде вставати на ліву ногу; іо Ье іп іЬе ~ Ьох бути у скрутному становищі; іо кауе коїд оГ іке ~ епд оГ іке зііск неправильно зрозуміти (тлумачити); перекрутйти (щось); ікаі’з ~ \уіій іі9
ДУГО
704
хег
чим це погано?, чому це не підходить?; \¥Йаі’8 ~ \уіій а сир оГ сойее? чому б не вйпити чашечку кави?; 3. асіу 1) неправильно, невірно, помилково, не так; недоречно; їо ап8\уег ~ відповістй неправильно (не так); іо §ие88 ~ не відгадати; сіоп’і те ~ розм. зрозумійте мене правильно; уои Іеб те ~ ви ввелй мене в оману; ви далй мені неправильну вказівку; уои’уе £оі іі ~ ви не так зрозуміли; ви прорахувалися; 2) порочно, несправедлйво; погано; уои аге ігеаііп£ кіт аіі ~ у вас несправедлйвий підхід до нього; ви погано до нього ставитеся; < аіі оиг ріапз \уєпі ~ усі наші задуми провалйлися; еуегуікіп£ \уепі ~ усе вййшло не так, як гадалося; іо §еі зтЬ. іп ~ підвестй когось, поставити когось під удар; 4. у 1) бути несправедлйвим (до когось); припйсувати погані наміри (комусь); 2) шкодити; завдавати лйха; ображати; 3) ганьбйти, безчестити; зводити наклеп; 4) спокусйти, розбестити; збезчестити (жінку); 5) відбирати (щось — оі).
іугоп£-<1оег ['гоі]'с1иа] п 1) крйвд-ник, образник; 2) грішник; 3) юр. правопорушник.
отоп£-<1оіп£ ['гоі]'(іиіі]] п 1) гріх; провйна; 2) рі погана поведінка; про-гріхи; 3) юр. правопорушення; вчй-нення правопорушення.
іугоп£Їїі1 ['годійі] асі] 1) неправильний; несправедлйвий; образливий; ~ ассизаііоп (сйаг^е) несправедлйве (бре-хлйве) обвинувачення; 2) шкідлйвий; 3) юр. злочйнний; незаконний; неправомірний; ~ ді8ті88а! незаконне звільнення (з посади); ~ асі неправомірна дія.
ятоп£Ьеа<1 ['годЬесі] п плутаник; той, що помиляється.
отоп£-Ьеа(1е(1 ['год'йесіїсі] асу 1) що помиляється; що вперто тримається своїх помилок; 2) помилковий; неправильний, невірний; плутаний (про уявлення, думки).
іугоп£1у ['годії] асіу 1) неправильно, невірно; помилково, недоречно; 2) через непорозуміння (помйлку).
і¥гоп£о ['готздои] п амер. розм. шахрай, крутій; ненадійна людйна; Ке І8 а ~ йому не можна довіряти.
отоп£ои$ ['гадав] аф розм. 1) несправедлйвий; 2) непідхожий; 3) юр. незаконний, неправомірний.
отоп£-гоиіе<1 ['год'пгікі] ай] зал. що пройшов за неправильним маршрутом.
отопз’ші [гадай] п розм. негідник; темний тип.
оторі [ горі] ай] оповйтий; - іп тузіегу оповйтий таємнйцею.
іугоіє [гоиі] разі від \угііє 2.
тогойї [гои0, га:0] аф ргесі. 1) поет., жарт, розгніваний, гнівний; іо \уах ~ розгніватися; 2) перен. бурхлйвий, розбурханий (про море тощо).
іугоіку ['гои0і] аф гнівний, розгніваний.
отоидМ [го:і] 1. аф 1) вйроблений; вйтончений; Гшеїу ~ Геаіигез вйтончені рйси облйччя; 2) оброблений, опоряджений, оздоблений; 3) збуджений; < ~ ігоп §аіе ковані залізні ворота; ~ ігоп м’яка (ковка) сталь; 2. поет., заст. разі і р. р. від \уогк 3.
^угои^Ьі-ир [гаїі'лр] ай] збуджений; напружений; ~ пегуе8 напружені нерви; іп а йі^ЬІу ~ 8іаіе у надто збудженому стані.
мтші£ [глід] разі і р. р. від \угіП£ 2.
ятгу [гаї] 1. аф 1) кривйй; перекошений; ~ по8е кривйй (вйкривлений) ніс; ~ Іоок погляд скоса; іо таке а ~ Гасе скривйтися (з огидою); іо таке а ~ тоиік скривйти губи; 2) неправильний; перекручений, вйкривлений; бре-хлйвий; плутаний (про думки); суперечливий; 2. V 1) кривйти (обличчя, губи); 2) корчитися; 3) розм. покривати; приховувати, таїти.
тугупеск [гаїпек] п 1) орн. крутиголовка; дубоніс; 2) мед. кривошйя.
[\уаї] п тйхе гавкання; дзявкання.
\¥и1Г$Іап ['\уи1Г8іап] п ч. ім'я Вулфстан.
ХУуашІоііе ['хуаіапсіаі] п с. г. віандбт (порода курей).
ХУуаіі [хуаіаі] п ч. ім'я Уайят.
мусЬ-еІт [ЧуіЦ'єіш] п бот. ільм, гірський в’яз.
іууе [\уаі] 1. п 1) ел. зірка; з’єднання зіркою; 2) зал. поворотний трикутник; 3) тех. трійнйк; 4) рогатка; 2. аф 1) зіркоподібний; 2) ¥-подіб-ний.
\УукеЬатІ8і ['\уікаті8і] п вихованець Вінчестерського коледжу.
ХУуііе ['хуаііі] п ч. ім'я Уайлі.
ХУуІта ['\Уі1та] п ж. ім'я Уілма, Вілма (зменш, від \¥П1іе1тіпа).
\Ууп [мп] п ж. ім 'я Уїн, Він (зменш, від \¥іпіГгесі).
муті [\уаіпсі] п розм. провулок.
ХУупеНе ['хушіі] п ж. ім'я Уїнет, Вінет (зменш, від Охуепсіоіеп, О\уєпсіо-Ііпе).
ХУуппе [\уш] п ж. ім'я Уїн, Він (зменш, від Снуєпсіоієп, О\уєпсіо1іпє).
\Ууошіп£ [хуаі'оитід] п геогр. н. Вайомінг (штат США).
X, х [екз] п 1) 24-та літера англійського алфавіту; 2) мат. ікс, невідома величина; 3) щось таємнйче (невідоме, загадкове); загадка; 4) хрест, хрестик; 5) поцілунок (в кінці листа); іоує апд ххх... кохаю і цілую багато разів; 6) (X.) амер. десятидоларовий банкнот; 7) рі розм. видатки.
ХапіЬірре [гаеп'іірі] п 1) іст. Ксан-тіппа (дружина Сократа); 2) перен. сварлйва дружйна (жінка).
хапВюиз ['гжпОаз] ай] жовтий, жовтуватий.
Х-ахі$ ['екз'жкзіз] п мат. вісь абсцйс.
Х-ЬИ [ 'екзЬіі] п гірн. хрестоподібна головка бура.
Х-Ьгасіп£ [ 'ек8,Ьгеі8іі] ] п тех. хрестові в’язі.
Х-сегШісаіе [ 'екзза'ііГікіі] п посвід
чення «X» (дозвіл на показ кінофільму з елементами еротики і насильства).
хеЬес ['хі:Ьек] п іст. шебека (тип вітрильного судна).
хепеїавіа [,хепі'1еі2за] п іст. вигнання чужоземців (із Спарти).
Х-еп£Іпе ['ек8,епдзіп] п тех. двигун з Х-подібним розташуванням циліндрів.
хепіа ['хітіа] п 1) біол. Ксенія; 2) рі подарунки гостям, ксенії (у стародавніх Греції і Римі).
хепіаі [ 2І:пю1] ай] що стосується гостйнності; що привітно приймає прочан; ~ сизіотв закони гостйнності.
хепіит І'гітют] п {зіп% від хепіа) подарунок гостю.
хепо^ату [хі: податі] п біол. ксеногамія; перехресне запліднення.
хепоііііі [ хепои1і0] п геол. ксеноліт.
хепотапіа [,гепои'теіта] п прй-страсть до всього іноземного.
хепошогріїіс [,гепои'та:Гік] аф геол. ксеноморфний.
хепоп ['гепоп] п хім. ксенон.
хепоркоЬе ['гепаГоиЬ] п ксенофоб; людйна, що ненавидить іноземців.
хепорІюЬіа [,гепаТоиЬр] п ксенофобія, ненависть до іноземців.
Хеге§ ('гепз, 'хіапз] п херес {тж ~ \уіпе, ~ 8аск).
хегогіегта [,хіага'сіа:та| пмед. ксе-родермія.
хегор*іа£у [хіа'гаГасізі] п сухоїдіння, сухом’ятка.
хегоріїііоив [хіа гоГіІ98] аф бот. ксе-рофільний, сухолюбний.
хегорйуіе [ хюгаГаїі] п бот. ксерофіт, рослйна посушливих областей (безводних ґрунтів).
Хег
705
уаг
Хегхе8 ['2а:к8І:2] п іст. Ксеркс.
Хіпа [ 2І:па] п ж. ім'я Зіна (зменш, від СЬгізііапа, Сйгізйпа, СЬгізііпе).
хіріїоісі ['гіГзкі] аф' анат. мечовидний.
Х-Ііпе ['екзіаіп] п мат. вісь іксів, вісь абсцйс.
Хтав ['кпзтаз] п (скор. від Скгізі-таз) розм. Різдво.
хоапа ['гоиапа] рі від хоапоп.
хоапоп ['гоиапоп] п (рі хоапа) різьблена фігура; дерев’яний кумир.
х-оііі ['екз'аиі] V 1) закреслити; за-бйти (літерою X); 2) розм. анулювати, відмінйти.
Х-гаШаііоп ['ек8,геісіі'еі/п] п 1) опромінювання рентгенівським промінням; 2) рентгенівське випромінювання.
Х-гау ['екз'геї] 1. п 1) рі рентгенівське проміння, ікс-промені; 2) рентгенівський знімок; рентгенограма; 2. асі]
рентгенівський; рентгенологічний; ~ ехатіпайоп рентгенологічне дослідження; ~ рісіиге рентгенівський знімок; ~ гоот рентгенівський кабінет; ~ ійег-ару (ігеаітепі) рентгенотерапія; ~ піЬе рентгенівська трубка; 3. V 1) робйти рентгенівський знімок; просвічувати рентгенівським промінням; проходити рентгенівське обстеження; 2) опромінювати рентгенівським промінням.
Х-ГІП& ['екзпг)] п контрольний кружок всередині десятки (мішені).
XX [ екзіг] п 1) амер. двадцять доларів (паперових); 2) скор. від доиЬІе--СГО88) розм. обдурювання (спільника тощо); зрада; І кпо\у уои §ауе те (ке ~ я знаю, ти мене ошукав (продав).
хуіапікгах [гаї'ІжпОгаекз] п деревне вугілля.
хуіет ['гаїЬт] п бот. ксилема. хуіепе ['гаїїігп] п хім. ксилол.
хуІо^гарЬ ['гаїїздпх:?] п гравюра на дереві, дереворйт.
хуіо^гарЬег [гаї'ІодгаГа] п гравер (по дереву); ксилограф.
хуіовгарЬу [гаї іодгаГі] п ксилографія.
хуіоісі ['гаїїоісі] аф деревнйй.
хуіоі ['гаїїзі] див. хуіепе.
хуіоіііе ['гаїїзіаіі] п ксилоліт, дере-во-камінь.
хуіошеїег [гаї'ізтйз] п ксилометр, хуіопііе ['гаїїзпаїі] п целулоїд.
ху1ор1іа£ои$ [гаї'ІзГздзз] аф що живиться деревиною (про личинки тощо).
хуіоріюпе ['гаїїзГоип] п ксилофон, хуіозе ['гаїїоиз] п хім. ксилоза. хузіег ['гі8(з] п мед. распатор.
хузіі ['гізіаі] рі від хузШз.
ХУ8І118 ['21808] П (рі Ху8(І) КрЙТИЙ портик; відкрйта колонада (у стародавньому Римі).
V, у [\уаі] п 1) 25-та літера англійського алфавіту; 2) мат. ігрек, невідома величина; 3) розвйлка, роздоріжжя; < ¥-ріре вилоподібна труба.
уаЬЬег [']аеЬа] розм. 1. п тарабарщина; 2. V базікати; пащекувати; торохтіти.
уасігі 1. п яхта; сгиізег ~ крейсерська яхта; 8іаг-с1а88 ~ яхта зіркового класу; 2. V плавати на яхті.
уасМ-сІиЬ [рікІлЬ] п яхт-клуб.
уаскііпз [рид] 1. п плавання на яхті; яхтовий спорт; 2. аф яхтовий.
уасйі-гасе [ рігеїз] п гонки вітрйль-них яхт.
уасЬізшап [різтап] п (рі уасйіз-теп) 1) спорт, яхтсмен; спортсмен-ві-трйльник; 2) власник яхти.
уаДії [']«£!] п зелений дятел.
уаЛІе ПжЯ] див. уаїїіі.
уа&ег [ріда] п 1) мислйвець; єгер; 2) солдат єгерської частйни; стрілець.
уаЬ Ца:] іпііл ну?, ось як! (виражає глузування, зневагу).
уаЬоо Ца'Ьи:] п 1) огйдна істота, тварюка (про людину); 2) амер. знев. селюк, мужлай.
уак Цаек] 1. п 1) зоол. як, тибетський бик; довгошерстий бик; 2) регіт; 3) смішнйй анекдот; дотеп; 4) рад. реакція слухачів на дотепи; 5) розм. селюк; йолоп; роззява; простак; 6) розм. нерозлучний друг; 2. V розм. 1) жартувати; 2) базікати, патякати.
¥акиі Цае'киі] 1. п 1) якут; якутка; (Не ~(з) збірн. якути; 2) якутська мова; 2. аф якутський.
уак-уак [ ]зек]жк] 1. п базікання;
переливання з пустого в порожнє; 2. V базікати, пащекувати.
¥а!е Цеіі] п Ієльський університет (тж ~ ІІпіуегзііу); ~ Ьіие яскраво-сйній колір.
уаіе Цей] п автоматйчний «американський» замок (тж ~ Іоск).
уаііег Паеіа] див. уеікж.
уат Цает] п 1) бот. ямс; 2) шотл. картопля.
уаттег [ ']жта] 1. п 1) амер. розм. ниття; ремствування, скарги; 2) лемент; стогін; 2. у 1) амер. розм. скаржитися, нйти; 2) ремствувати, стогнати; лементувати; оплакувати.
уаш-зііск [']жт8іік] п загострений ціпок (знаряддя австралійських аборигенів).
¥ап&іге [ ]геі]і8І:] п геогр. н. Янцзй.
¥апк [іаедк] п розм. янкі.
уапк Цает]к] 1. п 1) амер. ривок; сіпання, смйкання; 2) різкйй удар; 2. у амер. розм. 1) смйкати, сіпати; 2) перен. налягати (на роботу); виявляти актйвність; діяти з розмаху; 3) схопйти, арештувати; 4) розм. вй-гнати з роботи (за провину).
¥апкее [']аедкі] 1. п 1) янкі, американець; 2) амер. мешканець Нової Англії; 3) іст. янкі, солдат армії пів-ничан; 4) англійська мова американців; 5) р/ розм. американські цінні па-пери; 4 ~ Ооосіїе американець; «Янкі Дудл» (пісня); 2. аф 1) американський, що стосується янкі; 2) амер. що належить до Нової Англії; 3) північний; що належить до північних штатів; < ~ 8(аіе «Штат янкі» (жарт, назва
штату Огайо); ~ поііопз дріб’язковий товар.
¥апкее<1оіп [']ждкісізт] п жарт, збірн. янкі.
¥апкееПе<1 [ ЗждкіГакІ] аф знев. американізований.
¥апкееі$к [ ]ждкп{] аф знев. 1) американізований; 2) властйвий янкі.
¥апкееі$ш [']ждкіігт] п розм. аме-риканізм (у англійській мові).
¥апкееіге [']ждкіаі2] V знев. 1) американізувати; 2) перебудовувати на зразок північних штатів (про південь США).
¥апкее1аші [']ждкі!жпсі] п жарт. 1) Нова Англія; 2) США; 3) північні штати США.
уар Цжр] 1. п 1) гавкання, дзявкання; 2) розм. брехня, базікання; 3) розм. горлань; 4) розм. хуліган, хамло; 5) розм. рот, пелька; (о ореп опе’8 ~ роззявити пельку; 2. у 1) гавкати, дзявкати; 2) перен. огризатися, бурчати; 3) розм. брехати, лаятися.
уарр []жр] п палітурка з м’якої шкіри.
¥агЬогоіі£Іі [']а:Ьзгз] п карт. розм. погані карти.
уагд []а:сі] п 1) ярд (= 3 футам, близько 91,4 см); іо 8е11 Ьу іЬе ~ продавати на ярди (тканину тощо); 2) мор. рея; 3) поет, п’ядь; 4) подвір’я; двір; 5) амер. сад; Ггопі ~ палісадник; 6) город; 7) кладовйше; 8) скотний двір; 9) склад; 10) ліснйй склад, ліснйй двір, лісна біржа; 11) обора, загін (для худоби); 12) морськйй арсенал; суднобудівна верф; 13) портові майстерні і склади;
уаг
706
уеа
14) зал. сортувальна станція; парк; 15) розм. висока вузька склянка; ~ оГ аіе кухоль пива; ~ оГ хуіпє келих вина; 16) амер. розм. тйсяча доларів; < іке ¥. Скотленд-ярд (тж Зсоііапд ¥агд); ~ Ьігсі розм. новобранець; амер. піхотинець; солдат; розм. в’язень; ~ Ьиіі розм. охоронець, сторож (на залізниці, у в'язниці)', ~ сгаГі мор. портові плавучі засоби і судна; ~ дгуіп§ природне сушіння (лісоматеріалів)’, ~ ІитЬег біржові пиломатеріали; ~ тапиге стійловий гній; ~ оГ ршпр \¥аіег розм. худюща людйна, худйй як тріска; ~ раігої розм. в’язні; в’язнйчна охорона; - гераіг мор. заводськйй ремонт (суден)’, ~ зрасе зал. пропускна спроможність станції; іо іаїк Ьу іке ~ говорйти без угаву; 2. V 1) заганяти худобу (у двір); 2) трелювати (ліс); 3) переходити на зимове па-совйсько.
уаг<1а£е [']а:сіісіз] п 1) довжина (площа, обсяг) у ярдах; 2) складування, зберігання (відкрйте); 3) плата за корйстування портовйм складом (двором).
уані-аші []а:да:т] пмор. нок-рея. уагдтап [']а:дтоп] п (рі уагдтеп) 1) робітнйк парку (складу); 2) завідувач парку (складу).
уапі-тазіег [ ^а:д,та:8іа] п зал. складач поїздів; диспетчер станції; завідувач маневрами.
уапі-теазиге [']<х:д,тезо] п вимірювальна рулетка (лінійка, стрічка); дерев’яний (металічний, складаний) ярд.
уапізшап Па:дгтап] див. уагдтап.
уапкііск [^а:дзіік] п 1) вимірювальна лінійка довжиною в одйн ярд; дерев’яний (металічний) ярд; 2) перен. мірка, мірйло; критерій; масштаб.
уагд-^апд [']а:д\уопд] п мірка, мірйло; критерій; масштаб (тж уагд-зііск).
уаге Цєа] аф розм. 1) готовий, підготовлений; 2) жвавий, моторний; 3) що слухається керма (про судно).
УаппоїШі [']а:тоО] п геогр. н. м. Ярмут; < ~ Ьіоаіег копчений оселедець; жарт, уродженець Ярмута; ~ са-роп копчений оселедець.
уаш Ца:п] 1. п 1) пряжа; нйтка, ни-ткй; Ьау ~ гарус; 2) розм. довге оповідання; історія; казка, вйгадка; анекдот; чутка; іо зріп ~з пошйрювати чуткй; 3) шпагат; геарег ~ снопов’язальний шпагат; 2. V розповідати казки (історії, небилйці); базікати, гомоніти.
уагп-Ьеат [']а:пЬі:т] п текст. ткацький навій з пряжею.
уагп-(1уе<1 [ ]а:пдаід] аф фарбований у пряжі; зроблений з фарбованої пряжі.
уагп-зріппег [']а:п,зріпа] п 1) пря-дйльник; 2) перен. розповідач; любйтель розповідати різні історії.
уаш-^іпШе []а:п,\уіпс11] п текст. мотовйло.
уагго\¥ [ 'і ге гой] п бот. деревій.
уазктак [^ае/тзек] п яшмак (плашок); чадра, паранджа.
уаіадіїап [^геіадап] п тур. ятаган, уаіаіа-уаіаіа [^жіаіо^жіаіо] п амер. розм. базікання, патякання, балачкй.
уаіїег [ ]аеіо] V амер. розм. базікати, патякати.
уаімі Цо:д, :д] п розм. шкапа, уаиід [)агід] аф меткйй, спрйтний. уа^¥ Цо:] 1. п 1) мор., ав. відхйлен-ня від курсу; рйскання; 2) відхйлення снаряда від курсу; 2. V відхилятися від курсу; рйскати.
уа^-Ьа^ [рґко:] п грубий регіт, реготня.
уа^І Цо:1] 1. п 1) мор. ял; 2) крик, зойк; лемент; 3) виття (собаки); 4) котяча музика; 2. V 1) кричати; репетувати; лементувати; 2) вйти (про собаку); 3) горлати, зіпати.
уамп Цо:п] 1. п 1) позіх; позіхання; 2) тех. зазор; нещільне з’єднання; 3) зяючий отвір; 4) поет, безодня; іке ~ оГкеІІ прірва пекла; 2. V 1) позіхати; ке ~ед воод пі§кі «на добраніч»,— сказав він, позіхаючи; 2) зяяти; 3) роз-верзати(ся), розкривати (ся).
уампег [ р:па] п яма, широка канава.
уатоііпз [ртід] аф 1) що позіхає; 2) зяючий; 3) заколйсливий, усипнйй.
уампу [р:ш] аф 1) що позіхає; сонний; сонлйвий; 2) що викликає позіхання; заколйсливий.
уатур [)о:р, ]а:р] V 1) розм. скрйк-нути, зойкнути; вищати; пищати, запищати; 2) горланити; базікати; 3) роззявляти рот; витріщатися.
уа^у-уа^у [ р:р:] V знев. розмовляти згорда; бундючитися.
¥-ахіз ['\уаі'аек8і8] п мат. вісь ординат.
У-ахітиік ['ті'аегітаО] п дирек-ційний кут.
усіад [і'кігед] аф поет, одягнений, прйбраний, причепурений.
усіері [і'кіері] аф жарт, званий, наречений, назйваний; що іменується.
уе ІІі\]1] Ргоп Рег8- заст. поет, ви; ко\у д’уе до? здрастуйте!; як ся маєте?; як поживаєте?
уеа Цеі] 1. п 1) ствердна відповідь; згода; 2) амер. голос «за»; ~з апд пауз поіменне голосування; (ке ~з \уєгє 50, (ке пауз ЗО «за» голосували 50 чоловік, «проти» — ЗО; 3) особа, що голосувала «за»; 2. адч 1) так; 2) заст. більше того; навіть (більше); І \уі11 §іує уои а доііаг, ~ іию доііагз я дам вам долар, навіть більше — два долари; 3) хіба; справді; 3. V відповідати ствердно; погоджуватися; 4. іпі ура; ~, іеат! ура нашій команді!
уеак Це, _ІЖ1 Рагі амер. розм. так.
уеап Ці:п] V ягнйтися, котйтися. уеапііпз [']і:п1іі]] п козеня; ягня, уеаг [)а:, ]іа] п 1) рік; асадетіс ~ навчальний рік; Ьизіпезз ~ господарський рік; Гізсаі ~ бюджетний (фіскальний) рік; Іазі (пехі, ікіз) ~ у минулому (у наступному, у цьому) році; 2) рі вік, рокй; а тап іп ~з літня людйна; (о £ґо\у іп ~з старіти; зке із і\уепіу ~8 оїд їй двадцять років; 3) довгий період часу; ~з а&о дуже давно; іп -з іо соте у майбутньому; І кауеп’і зееп уои Гог ~з апд ~з я не бачив вас цілу вічність; іп іке ~ опе за давніх-давен; < ~ Ьу ~ аГіег ~ щороку; ~ іп (апд) ~ оиі рік у рік; Ггот ~ іо ~ з кожним роком, рік у рік, щороку; іп а ~’з ііте через рік; іп іке ~ 1941 у 1941 році; іп іке ~ оГ §гасе (оГ оиг Ьогд) 1861 у 1861 році від Різдва Христова; іп ікіз ~ оГ £гасе ірон. в наші дні, у наш вік; опсе а ~ раз на рік; іеп ~з а§о десять років тому; іке ~ гоипд цілий рік; ікіз дау ~ рівно рік тому.
уеаг-Ьоок [ р.Ьик] п щорічник, рі-чнйк.
уеагііпй [р:1ід] 1. п 1) одноліток, річняк; однорічна тварйна; 2) саджанець, однорічне деревце; 3) юнак, підліток; 4) військ, розм. призбвнйк, новобранець; 5) амер. військ, розм. курсант першого курсу (військового училища); 2. аф однорічний.
уеаг-1оп£ [ р:'1од] аф 1) що триває цілий рік; річний; 2) тривалий; шо триває рокй; ~ аіііапсе віковйй (віковічний) союз.
уеагіу [ р:1і] 1. аф 1) щорічний; ~ регіодісаі щорічник; 2) річнйй; ~ іп-соте річнйй прибуток; 2. асіу щороку, кожного року; раз на рік.
уеаг-тіп<1 [ р:таіпд] п церк. поминальна панахйда (в річницю смерті).
уеат Ца:п] 1. п 1) туга; нудьга; 2) жадоба, прагнення; 2. V 1) тужйти; томйтися; нудьгувати, знемагати; сумувати; іо ~ Гог коте сумувати за батьківщйною; 2) жадати, прагнути; іо ~ іо Ье Ггее жадати свободи (волі); 3) співчувати; 4) діал. зсідатися, скипатися, скисати (про молоко тощо).
уеагпГиІ [р.пГиІ] аф тоскний, тужний; млосний.
уеашіпз [р:під] 1. п 1) туга; нудьга; 2) прйстрасне бажання (чогось — Гог); жадоба (чогось — Гог); 2. аф 1) тоскний; нудьгуючий; 2) що прагне (жадає) (чогось — Гог).
уеашіп£Іу [ ]а:пгд1і| асіу з тугою; із заздрістю.
уеа8і Ці:8і] п дріжджі; закваска, розчин; ~ сеіі бот. дріжджова клі-тйна; ~ Гип§из дріжджовйй гриб.
уеазЬсаке |']і:зікеік| п 1) таблетка сухйх дріжджів; 2) здоба з кйслого тіста.
уеа
707
уеі
уеазі-ріапі [ ]і:8ір1а:пі] п дріжджова клітина.
уеазіу [ Ці.’зії] асі] 1) дріжджовий; що бродить (шумує); 2) перен. пустйй, порожній; ~ \¥огдз пусті слова; 3) пінистий.
уеде Ці:д] див. уоде.
у姧 ІІед] п амер. розм. зломщик сейфів, «ведмежатник»; бандит, гангстер.
уеззшаїї [ Цедтап] п (рі у姧теп) зломщик сейфів; гангстер, бандит (тж Уе88)-
уеМ Цеісі] асі] розм. безплідний, неплідний; яловий; - со\у ялова корова.
уеік Цеік] див. уоік.
уєіі Цеі] 1. п 1) пронйзливий крик; зойк, вереск; 2) амер. клич коледжу; схвальні вйгуки; 2. V 1) кричати, зіпати, волати; 2) вйти, вищати, верещати (про тварин).
уе11<п¥ [ ]е!ои] 1. п 1) жовтий колір; жовтйзна; 2) жовта фарба; 3) жовток (яйця); 4) рі знев. жовта раса; 5) (а ~) жовта (бульварна) газета; 6) розм. боягузтво; підлість; 7) амер. розм. мулатка; квартеронка, негритянка із світлою шкірою; 8) мулат; 2. аф 1) жовтий; ійе ~ гасе жовта раса; ~ гірепезз воскова стйглість (зерна); ~ Ге-уег мед. жовта гарячка, ~ ріа^ие (зіск-ПЄ88) мед. жовтянйця; ~ зоар господарське мйло; 2) боягузливий; підлий, легкодухий; 3) бульварний, жовтий (про пресу); ~ ргезз жовта преса; ~ га§ (зйееі) бульварна газетка; 4) амер. світлошкірий (про мулата); 5) ревнйвий; заздрісний; ~ агпЬег янтар, бурштйн; ~ сіІ8сЬаг£е амер. звільнення з армії (за провину); ~ до£ амер. вйродок; мерзотник; паршйвий пес; ~ Гєуєг мед. жовта гарячка; ~ Па§ карантйнний (жовтий) прапор; ¥. Даск карантйнний прапор; розм. жовта гарячка; ~ ^аскеі амер. розм. оса; шершень; ~ оге мідний колчедан; - роріаг бот. тюльпанне дерево; ~ госкеі бот. польова капуста, свиріпа; ~ зйеіі амер. військ, запалювальний снаряд; ~ зоіі жовтозем; ~ ііскеі жовтий білет (повії); амер. військ, розм. звільнення з армії (без пільг); ~ \уаге череп’яний посуд; гончарні вйроби; (о \уеаг ~ зіоскіп^з (йозе) ревнувати; 3. у 1) жовтіти; пожовкнути; 2) покривати жовтйзною; жовтйти.
уе1І05¥-Ьаск [ЦеІоиЬаек] п 1) (дешевий) бульварний роман; 2) амер. розм. золотйй сертифікат.
уеПолу-Ьаші [ ЦеІоиЬаепсІ] п'. - зігееі вулиця, на якій заборонена стоянка.
уеІІ(Н¥-Ьагк [ ]е!оиЬа:к] п\ ~ оак бот. оксамйтовий дуб.
уе11(И¥-Ье11іе(і [ ]е!ои,Ье1кі] асі] розм. боягузливий, боязкйй.
уе11оі¥-Ьеі1у [Це1ои,ЬеІі] п розм. боягуз (тж ~ сохуагсі).
уеПо^у-Ьоок [ЦеІоиЬик] п (тж ¥е1-
1о\у Воок) «Жовта кнйга» (збірник офіційних документів французького уряду).
уе1І05¥-Ьоу [ зеїоиЬої] п золота монета, соверен.
уе11о*¥-сир [ Цеіоиклр] п бот. жовтець.
уе1кн¥-<ІО£ [Цеіоисізд] аф амер. 1) підлий, низькйй; 2) антиробітнй-чий (про закон тощо); спрямований проти профспілок; < ~ Типі фонд для підкупу (для хабарів тощо).
уеіісну-ііаїшпег [ ]е1ои,йаета] п орн. вівсянка (звичайна).
уе11оі¥Іп£ [ Цеіоиід] п пожовтіння (хвороба рослин).
уе11оі¥І$Ь [Цеіош/] аф жовтуватий.
УЄІІО5¥-1ІУЄГЄ(І [ ]ЄІОи,11У9СІ] аф розм. боягузливий, полохлйвий.
уе11омпе88 [ ]е1оипі8] п 1) жовтйзна; 2) жовте забарвлення (обличчя тощо); 3) жовтушність.
уе11о\ур1и§Ь [Цеіоиріл/] п 1) жовтий ліврейний плюш; 2) жарт, ліврейний лакей.
уЄІ1(И¥8 []ЄІОЦ2] п 1) ЖОВТЯНЙЦЯ, жовтуха; 2) ревнощі, заздрість.
¥е11ол¥ 8еа [Цеіои 'зі:] п геогр. н. Жовте море.
уе1І05¥-5¥ЄЄ(1 [Це1ои\уі:сі] п бот. свиріпа.
уеіклуу [ Зеїоиі] ж//жовтуватий (тж ^е11О\¥І8Й).
уеір Цеір] 1. п 1) гавкання; скавучання; скйглення; 2) скрйкування; зойкання (від болю); вйкрик; 3) рі ниття, скарги; 2. у 1) гавкати; скавучати; скйглити; дзявкати; 2) скрйкнути, зойкнути; залементувати; 3) нйти, скімлити.
уеірег [ Це1ра] п І) нйтик; скиглій; 2) скаржнйк.
уєіі Цей] п розм. молода свиня, підсвинок.
¥етеп [ Цетап] п геогр. н. Ємен.
УетепИе [Цетапаїі] 1. п єменець; єменка; ійе ~8 збірн. єменці; 2. аф єменський.
уеп Цеп] 1. п 1) єна (грошова одиниця Японії); 2) прйстрасть; нестрймне бажання, жага; а ~ Гог дги§з наркоманія; 2. у розм. жадати; нестрймно прагнути (чогось — Гог).
Уепізеі [Цепі'зеі] п геогр. н. р. Єнісей.
уеп-зйее [Цеп/і:] п амер. розм. опіум; героїн.
уеотап [Цоитап] п (рі уеотеп) 1) іст. йомен; 2) фермер середнього достатку, дрібнйй землевласник; селя-нйн; 3) придворний страж; ¥. оГ ійе Оиагд англійський лейб-гвардієць; охоронець короля; 4) амер. мор. пйсар;
~ оГ ійе сеііаг доглядач вйнного погреба; ~ оГ Ійе согд жарт, кат; ~ оГ (Не 8І£паІ8 мор. старшина-сигналь-ник; ~(’з) зєгуісє допомога в скруті (нужді); добра послуга (служба).
уеотапіу [ зоитапії] аф 1) іст. йоменський; 2) перен. стійкйй, надійний.
уеотапгу [Цоитопп] п 1) іст. йб-мени; стан йоменів; 2) іст. територіальна кіннота; 3) військ, територіальна добровольча частйна (в Англії).
уер Цер] іпі амер. розм. так.
. Уегеуап Цеге'уа:п] п геогр. н. м. Єреван.
уегк Ца:к] 1. п 1) розм. удар (батогом тощо); стусан; 2) штурхан, штовхан; 2. у розм. 1) хльоскати; 2) брикатися, вихати; штовхати, штурхати; 3) ображати, уражати (словами); 4) сіпати; смйкати; 5) налягати (на роботу); палко братися (за діло).
уе§ Цез] 1. п 1) ствердна відповідь, підтвердження; згода; 2) голос «за»; 3) рі прихйльники (пропозиції); 2. асіу 1) так; ~ зіг! військ, слухаюсь!, так точно!, єсть!; 2) мабуть; більше того; 3. у підтакувати; погоджуватися; давати ствердну відповідь; іо ~ зтЬ. підтакувати комусь.
уе§-§іг1 [ ]Є8да:1] п амер. розм. дівчина, що нікому не відмовляє.
уезк []езк] див. уех.
уез-тап [Цезтаеп] п (рі уез-теп) амер. підлабузник; підспівувач.
уезіег [ Цезіа] аф поет, учорашній.
уезіегсіау [ Цезіасії] 1. п 1) учорашній день; іке Зау ЬеГоге ~ позавчора; ~’з пехузрарег учорашня газета; 2) недавнє минуле; ап іпуєпііоп оГ ~ вйнахід останнього часу; 3) рі минуле; < ~ єуєпіпе учорашній вечір; учора увечері: ~ тогпіп£ учорашній ранок; учора вранці; 2. асіу 1) учора; 2) тільки вчора, недавно.
уе8іег-еуеп [']е8іаг'і:уп] див. уезіег--ЄУЄПІП£.
уе8іег-еуепіп8 [ Це8іаг'і:упід] 1. п учорашній вечір; 2. асіу учора увечері.
уезіеппогп [Цезіа'тогп] поет. див. уЄ8ІЄГ-тОГПІП£.
уе8іег-тогпіп£ []Є8іа'то:під] 1. п учорашній ранок; 2. асіу учора вранці.
уезіегп [Цезіа.п] аф учорашній.
уе$<етІ£Ь< [Цезіа'паїі] 1. п 1) минула ніч; ніч на сьогодні; 2) учорашній вечір; 2. асіу 1) минулої ночі; учора вночі; 2) учора увечері.
уезіег-уеаг [Цезіа Ца:] 1. п поет. 1) минулий рік; 2) минуле, колйшнє; 2. асіу торік.
уезігееп Це8'ігі:п] див. уезіег-еуеп-ІП£.
уеі Цеі] 1. аф теперішній; нйніш-ній; якйй поки що існує; ійе ~ гиіег нйнішній правйтель; 2. асіу 1) ще, все ще; із зйе ~ йеге? вона ще тут?; йе ІОУЄ8 йег ~ він все ще кохає її; 2) уже; іі із ііте іо §о ~ уже пора йти; із йе Ьаск ~? він уже повернувся?; 3) досі, до цього часу; І йауеп’і сіопе іі — я поки що цього ще не зробив; 4) до
¥еі
708
уои
того часу, до того моменту; ще; 5) коли-небудь ще; все-таки; 6) ще (крім того, додатково); ~ опе ще одйн; ікеге із тиск ~ іо сіо ще багато треба зробйти; аі а ~ Газіег зреед з ще більшою швйдкістю; 7) навіть; навіть більше; ікіз циезііоп із тоге ітрогіапі ~ це питання навіть важлйвіше; ке хуііі поі ассері кеір пог ~ асМсе він не прййме ні допомоги, ні навіть поради; 8) проте, все ж; іі зеетз ргоуесі, апд ~ І доиЬі це, здається, доведено, але все ж я сумніваюся; іі із зігап^е апд ~ ігие це дйвно, проте правильно; 3. соп] але, проте, однак; все ж, все-таки; незважаючи на це; ке із оїд, ~ епег^еііс він старйй, проте енергійний.
¥еКа [ Цеіа] п ж. ім'я Єтга.
уеик Ци:к] п свербіж, сверблячка.
уеху Ци:] п 1) бот. тис; тйсове дерево (тж —ігее); 2) деревина тйсового дерева; 3) гілкй тйса (знак трауру); 4) поет, лук з тйсового дерева.
уеху-ігее [Циіігі:] п бот. тис, тйсове дерево.
уех Цекз] V 1) гикати; 2) виригати; вивергати.	,
Уіддіе [ Ціді] п ч. ім'я їдді (зменш, від Адат, Едот).
¥і<1<1і$к [ Ціді/] 1. п їдиш; новоєв-рейська мова; іо зреак ~ говорйти мовою Їдиш, говорйти по-єврейському; 2. асі] мовою їдиш, єврейською мовою; ~ пе\узрарег газета мовою їдиш.
уіеїд Ці:1д] 1. п 1) урожай, плодй; 2) вйробіток; вйхід (продукції); видобуток; тіїк - надій молока; 3) дебіт (води); 4) улов (риби); 5) гірн. осідання (покрівлі); 6) текучість (матеріалу); 7) ек. дохід; дохідність; відсотковий дохід; 8) кількість вироблюваної продукції; 9) амер. сума зібраного податку з вйрахуванням вйтрат на його збір; 10) військ, потужність (атомного боє-припасу); тротйловий еквівалент; калібр; 11) тех. корйсна робота; 2. V 1) виробляти; давати (плоди, урожай, доходи); іке гезеагск ~ед по гезиіі дослідження вйявилися безрезультатними; 2) перен. віддавати (належне); 3) відходити; здавати (позицію тощо); здаватися; іо ~ іо зирегіог Гогсе від-ступйти перед переважаючими сйла-ми; іо ~ опезеІГ іо апоікег тап’з тегсу здатися на чиюсь мйлість; 4) поступатися; погоджуватися; іо ~ іке раз спорт, відмовитися від переваги; 5) передати слово іншому промовцю; уступйти трибуну; 6) дати згоду (дозвіл); 7) піддаватися; не витрймувати; 8) пружйнити; прогинатися; осідати; 9) розтягуватися (про тканину тощо); 10) відплачувати, віддячувати; < ~ ир здаватися; іо ~ ир іке §козі віддати богу душу, померти.
уіекі-сарасііу [Ці:1дко,раезііі] п урожайність.
уіеідег |Ці:1да] п плодоносна рос
лйна; а уагіеіу оГ согп ікаі із а §оод ~ високоврожайний сорт кукурудзи.
уіеМіпз [ Ці:1дід] 1. п 1) вироб-нйцтво (чогось); вйдача; 2) кількість продукції; вйхід; 3) піддатливість; 4) деформація, осідання; ~ акіїііу (сарасііу) урожайність; 2. асі] 1) поступливий, покладливий; 2) м’якйй, піддатливий (про матеріал); 3) пруж-нйй, пружинистий; 4) нестійкйй; що осідає.
уіеід-роіпі [Ці:1дроіпі] п межа текучості.
уііі 011] п шотл. пйво.
уіп Ціп] пит шотл. одйн.
уір Цір] амер. розм. див. уеір.
уіре Цаїр] іпі ой! (виражає біль, страх).
уіїт Ца:] V ричати, гарчати.
у1ап£-у1ап£ ['і:1аеі]'і:1жі]] п 1) бот. іланг-іланг; 2) духй «іланг-іланг».
¥-1іпе [ хуаііаш] п мат. вісь ігреків, вісь ординат.
уо Цои] іпі ей!, гей!; бережйся!
уоск Цок] п 1) регіт; 2) простак; селюк; йолоп.
уоде Цоид] заст. разі від §о II.
уогіеі [Цоиді] 1. п йодль (манера співу тірольців); 2. V співати йддлем.
¥о§а [Цоиср] п (тж уо§а) йога, релігійна система йогів.
уо^кигі [Цоида:і] п йогурт, югурт (кисле молоко).
¥о§і [Цоиді] п інд. (рі без змін; тж уО£І) ЙОГ.
уо^игі [ Цоида:і] див. уо^кигі.
уо-кеауе-ко [Цои'кі:у'кои] /игнумо, взялй!, дружно!
уо-ко Цои'кой] іпі гей-гд!, взялй!, дружно! (вигук при колективній праці).
уоі Цоі] іпі мисл. улюлю!, ату!
уоіск Цоїк] 1. г мисл. улюлюкати; нацьковувати; 2. іпі мисл. ~з улюлю!; отакої!
уок Цок] п амер. розм. 1) регіт; ре-гітня; 2) анекдот; дотеп.
уоке Цоик] 1. п 1) ярмо; хомут; на-шййник; 2) перен. ярмо, неволя, кор-мйга, іго; рабство; іо епдиге іке ~ жйти в неволі; іо зкаке оГГ іке ~ скйнути ярмо (гніт); 3) іст. дерев’яна колода (на шиї злочинця); 4) жарт, узи, союз; 5) пара запряжених волів; 6) коромисло; 7) кокетка (на сукні); 8) невелйкий маєток; 9) тех. скоба, бугель, обойма; 10) поперечка; траверса; 11) ав. штурвальна колонка; 2. V 1) запрягати (в ярмо); 2) перен. з’єднувати, сполучати; 3) підходити одйн одному; 4) пригнічувати, поневолювати; тримати в неволі (в ярмі).
уоке-Ьопе ЩоикЬоип] п анат. вй-лична кістка.
уоке-ГеІіоху [ Цоик,Ее1ои] п жарт. 1) «товариш по ярму»; чоловік; дру
жйна; 2) напарник; товариш (по роботі).
уокеї [Цоикі] п селюк; мужлай.
уоке-таіе [ Цоиктеїі] див. уоке-ГеІ-ІО\¥.
Уококата [ЦоикУка:та] п геогр. н. м. Йокогама.
уоїк Цоик] п 1) жовток (яйця); 2) жиропіт.
уо1к-Ьа£ [ ЦоикЬаед] п жовтковий мішечок (зародка).
уоік-зас [Цоикзаек] див. уо1к-Ьа§.
уоік-зіаїк [ Цоикзіо:к] п біол. жовткова протока.
уоіку [Цоикі] ай] 1) жовтковий; що містить у собі багато яєчного жовтка; 2) жйрний (про вовну); що виділяє багато жиропоту (ланоліну).
уоп Цоп] 1. асіу розм. он там; ось тудй; кіікег апд ~ тудй і сюдй; 2. ргоп розм. ось той.
уошіег [Цопда] 1. асіу розм. он там; ось тудй; хукаі до уои зее ~? що ти там бачиш?; 2. ргоп розм. 1) он той; 2) (іке ~) той, інший; оп іке ~ зіде на тому боці.
уошітозі [рпдтоизі] асі] найдальший; самий крайній.
уопзіде [рпзаід] асіу позаду, ззаду; удалині; на тому боці.
уоор Ци:р] п схлйпування.
уооі Ци:і] амер. розм. хуліган-під-літок; шпана.
уоге Цог] п поет, минуле (тільки у виразах); оГ ~ колйсь, давнйм-давнб; старйй, стародавній; іп дауз оГ ~ дуже й дуже давно.
Уогкег [р:ка] п 1) мешканець Йорка (Йоркширу); 2) іст. мешканець Нью-Йорка.
УогкізЬ [ р:кі/] асі] іст. шо стоїть за Йбркську династію (за «Білу троянду»).
Уогкізі [ р:кізі] іст. 1. п прибічник Йбркської династії («Білої троянди»); 2. асі] що стоїть за Йбркську династію (за «Білу троянду»).
УогкзЬіге [р:к/а] п 1) геогр. н. Йоркшир; 2) с. г. йоркшйрська порода білих свиней; 3) перен. хйтроші; спрйтність рук; уміння торгувати і торгуватися; іо риі (іо соте) ~ оп зтЬ. обдурйти когось; 4) лінгв. йоркширський діалект; < ~ риддіп§ пиріг з рідкого тіста (як приправа до м’яса); -їеггіег йоркшйрський тер’єр.
¥огк$йігетап [р:к]бтап] п (рі Уогкзкігетеп) йоркшйрець.
уои Ци: (повна форма); ]и, із (редуковані форми)] 1. ргоп регз. 1) ви, вас, вам, вами (при звертанні до кількох осіб); Гт ріеазед ичік аіі оГ ~ я задоволений усіма вами; 2) ви (при звертанні до певного кола осіб); ~ ісаскегз ви, вчителі; 3) ти, тебе, тобі, тобою; аге - карру? ти щасливий?, ви шас-лйві?; хуіїо зепі ~? хто тебе (вас) по
уои
709
¥ик
слав?; пєуєг ~ тіпд це тебе (вас) не обходить; ~ дагііп^! моя дорогенька!; 4) у безособових зворотах; ~ пєуєг сап іеіі ніколи не знаєш, що буде; заздалегідь ніколи не здогадаєшся; зіі ~ до\уп сідайте; 2. у звертатися на ви; викати.
уои-аіі Ци/о:1] ргоп регз. рі амер. розм. ви (у звертанні до кількох осіб); ко\у аге ~ іо-дау? як ви і ваша сім’я сьогодні?
уои-Ье-<1атпе<1 []и:Ьі'даетд] асі] грубо-зневажливий; бундючний, пихатий; байдужий до присутніх.
уои’с! Ци:д] розм. скор. від уои хуоиід, уои Над.
уои-Ьоо Циі'ки:] іпі ей ти!, послухай!
уои-кпоху-хукаі Циґпои'хузі] п ось це саме ( евфімістична форма замість незгадуваного предмета, чогось непристойного тощо).
уои’П []и:1] розм. скор. від уои хуііі.
уоші£ Цлі]] 1. п 1) (тпжіке ~) збірн. молодь; рориіаг хуіік іке ~ популярний серед молоді; оїд апд ~ старйй і малйй; Ьоокз Гог іке ~ кнйги для дітей та юнацтва; 2) молодняк; малята; іо Ье хуіік ~ бути поросною (тільною, кітною тощо); 2. аф 1) молодйй; юний; юнацький; ~ §іг! молода дівчина; ~ тап юнак, молодйй чоловік; -хуотап молода жінка; ~ Іаду молодйця, дівйця; ~ опез діти; потомство; молодняк; ~ реоріе молодь; іп ту ~ дауз у дні моєї юності; ~ зіоск с. г. молодняк (худоби); 2) новйй, недавній; ~ соипігу нова (новоутворена) держава; ~ ісе тонкйй лід; ~ ііде початок приплйву; іке пі^кі із уеі ~ ще не пізно; 3) недосвідчений; ~ іп сгіте недосвідчений у злочинах; якйй ще не набув досвіду злочйнця; 4) молодший (у сім’ї); ~ Не-пгу Допез Генрі Джонс-молодший (син); 5) маленький, невелйкий; ~ Гог-іипе невелйка маєтність; ~ ЬаЬу новонароджений, немовля; < ~ іоує перше кохання; ту ~ тап (хуотап) розм. мій любий (моя люба); ~ Ьіоод квітуча юність; світський франт, денді; а ~ тап іп а киггу гаряча голова; ~ Ггиіі зав’язь (плоду); ~ когзе ростбіф; ¥. Тигкз іст. молодотурки.
уоші£ег [ ІАїзда] 1. п (іке ~) молоді, молоде покоління; іке ~ зкоиід оЬеу іке еідег молодші повйнні слухатися старших; 2. аф (сотр від уоип§) 1) молодший; ~ Ьгоікег молодший брат; ~ зоп молодший син; ~ скіїдгеп діти молодшого віку; молодші діти (усі, крім старшого сина); 2) карт, другий по колу гравців.
уоші£е$< []Аі]ді8і] аф (зир від уоип§) наймолодший; ~ капд остання рука (про гравців у карти).
уоші£-еуе<1 [ ]лдаід] аф 1) з моло-дйми очйма; 2) із свіжим поглядом на речі.
уоші£і$1і [ ]лі]і/] аф моложавий; не-старйй.
уоші&-1іке [ ]лд!аік] аф моложавий; схожий на молодого.
уоип£Ііп£ [ ]ддкд] 1. п поет. 1) юнак; молодйк; парубійко; 2) дитйна; дитинча; маля; звіреня; 3) новачок; недосвідчена людйна; 4) молоде деревце; 2. аф молодйй; юний; властйвий юності.
уошщ-оГ-ІЇїе-уеаг [ ]лі]зудз р:] п цьоголіток (про рибу).
уоші£-о1<1 []лд'ои!д] аф молодйй душею; бадьорий не за віком.
уоип£$іег []лдзіа] п 1) хлопець, хлопчик, хлопчак; юнак; парубча; іке ~8 молодь, підлітки; підростаюче покоління; аге іке ~8 аіі гі§кі? чи ваші дітки здорові?; 2) розм. курсант другого курсу військово-морського учй-лища; 3) с. г. маля (про тварину); 4) рі молодь; молодняк.
уоипкег []лдка] п 1) молодйй джентльмен; 2) світський юнак; 3) юнак, молода людйна; 4) іст. юнкер (у Німеччині).
уоиг Цо: (повна форма); ]и, ]'з (редуковані форми)] ргоп розз. (вжив, тж атрибутивно; пор. уоигз) 1) ваш, ваша, ваше, ваші; що належить вам; свій; свої; уои сап іаке ~ Ьоокз можете забрати свої книжкй; 2) твій, твоя, твоє, твої; що належить тобі; свій, своя, своє, свої; зкоху те ~ капдз покажй мені свої руки; хуазк ~ капдз помйй руки; 3) знев. цей ваш, цей твій; < ¥. Маіезіу ваша велйчність; ¥. Ні^кпезз ваша високість; ікапк уои Гог ~ кіпдпезз дякую вам за вашу люб’язність.
уои’ге Циз] розм. скор. від уои аге.
уоигп Цо:п] діал. див. уоигз.
уоигз [)о:х] ргоп регз. (абсолютна форма; пор. уоиг) 1) ваш, ваша, ваше, ваші; що належить вам; кеге із ту ріасе апд ікеге із ~ тут моє місце, а там — ваше; 2) твій, твоя, твоє, твої; що належить тобі; І заху а Ггіепд оГ ~ я бачив (одного) твого прйятеля; ~ оГ іке 5ік ваш (твій) лист від 5-го числа; 3) свій, своя, своє, свої; < ~ ігиіу відданий Вам, щйро Ваш (наприкінці листа); хукаі’з ~? що ви будете пйти?
уоигзеІГ []0:'зе1Г] ргоп (рі уоигзеїуез) 1) себе, собі, собою; -ся; кауе уои кигі ~? чи ви не забйлися?, чи ти не вда-рйвся?; Іоок аі ~ подивіться на себе; 2) сам, сама, самі; ти сам, ви самі; коху’з ~? як ти поживаєш; як ви поживаєте?, як ся маєте?; уои іоїд те зо ~ ви самі мені це сказали; < аіі Ьу ~ сам, сама, самі, без сторонньої допомоги; уои аге поі циііе ~ іо-дау сьогодні ти якййсь сам не свій; Ье ~ очуняйтеся.
уоигзеїуез [іоґзєіух] ргоп (рі від уоигзеІГ) себе, собі, собою; -ся; Ьауе
уои допе іі Ьу ~? ви зробйли це самі (своїми сйлами)?; аге уои аіі Ьу ~? ви одні (у вас сторонніх нема)?
уоигі Цизі] п юрта.
уоиік [)и:0] п 1) молодість, юність; ікеу кпеху еаск оікег іп ікеіг ~ у молодості вонй булй знайомі; 2) перен. зоря, початок, ранній період, світанок; іке ~ оГ іке хуогід юність світу; 3) юнак; молода істота; а ~ оГ рготізе багато-обіцяючий юнак; 4) молодь, юнацтво; іке ~ оГ іке соипігу молодь країни; < ~ сепіге молодіжний центр, клуб для дітей і підлітків; ~ козіеі молодіжний турйстський табір (готель); ~ тоуетепі молодіжний рух; ~ ог^апіхаііоп молодіжна організація.
уоиіЬГиІ [ ']и:0Гй1] аф 1) юний; молодйй; 2) юнацький; молодіжний; властйвий молодості; ~ зрогіз види спорту, популярні серед молоді; 3) новйй, ранній; іке ~ зеазоп оГ іке уеаг початок року; 4) жвавий, енергійний; ~ зрігііз бадьорий настрій; пожвавлення.
уоиіЬГиІІу [ ]и:0Гй1і] айу по-молодому; по-юнацькому; молодо, по-молодечому.
уоиіЬГиІпезз [ ]и:0Ги1шз] п 1) молодість; 2) моложавість.
уоиіЬЬеад [ ]и:0кед] п 1) молодість; юність; 2) молодь; юнацтво.
уоиіккоод [ ]и:0кид] див. уоиік-кеад.
уоиікіу [ ]и:01і] аф молодйй, юний; юнацький.
уоийіу []и:0і] аф 1) молодйй; 2) моложавий.
уои’уе Ци:у] розм. скор. від уои кауе.
уоихуапЦз) [ ]и:\узд(2)] асії до вас.
уохуі Цаиі] 1. п виття; 2. V вйти. уоху-уоху [ ]аи ]аи] п няв-няв.
уо-уо [ ]оц)ои] п амер. розм. флюгер; безпринцйпна людйна.
урегііе ['і:рзгаіі] п хім. іпрйт.
Учиеш [і:'кет] п шато-ікем (вино).
¥-з!іаре<1 ['хуаі/еірі] аф вилоподібний, вилкастий; У-подібний.
У-зузіеш Ґ\уаі,8ізііт] п ел. з’єднання зіркою.
уиегЬішп [і'із:Ьрт] п хім. ітербій, уйгіит ['ііпзт] п хім. ітрій.
уиап []'и:'а:п] п юань (грошова одиниця Китаю).
уис(с)а [ ]лкз] п бот. їдка.
уиГі ЦлГі] п юхта.
Уизозіау [')и:дои'з1а:у] 1. п юго-слав; югославка; іке ~з збірн. югослави; 2. аф югославський.
Уизозіауіа [ ]и:дои'з1а:у]з] п геогр. н. Югославія.
Уизозіауіап [ ]и:дои'з!а:урп] див. ¥и§оз1ау.
уике Ци:к] п свербіж, сверблячка.
¥икоп [ ]и:коп] п геогр. н. р. Юкон.
уик
710
2ЄГ
уику Пиікі] асі] сверблячий; що свербйть.
уиіе Ци:1] 1. п (тж ¥.) Різдво; святки; 2. V святкувати Різдво.
уиіе-сіау []и:1сіеі] п (тж ¥.) Різдво; перший день Різдва.
уиіе-еуеп [ ]и:1,і:уп] п (тж ¥.) святйй вечір.
уи1е-І0£ [ ]и:11од] п (звич. ¥.) різдвяне поліно.
уи1е-$оп£ [ ]и:І80і]] п (тж ¥.) розм. різдвяна пісня.
уи1е-іі<Іе [ зиіііаісі] п Різдво (тжуиіе).
¥иша [ ]и:та] п (тжрі) юма (плем "я північноамериканських індіанців).
ушпту [ ]лті] асі]розм. 1) смачнйй,
апетйтний; 2) приємний; що милує зір (про колір тощо).
ушп-ушп [ ]лт злт] 1. п дит. цукерка, ласощі; 2. аф 1) смачнйй; 2) приємний; гарний.
¥уоппє [і'уоп] п ж. ім'я Івон, Івонна.
умтоидМ [і'го:і] аф здійснений, учйнений.
2
X, 2 [гесі, амер. гі:] п 1) 26-та літера англійського алфавіту; 2) мат. зет, невідома величина; < Ггот А іо 2 від альфи до омеги; від а до я; з самого початку до кінця.
ХасЬ [гжк] п ч. ім'я Зак (зменш, від Хаскагіак, Хаскагу).
Хаск [гаек] п ч. ім'я Зак (зменш, від Хаскагіак, Хаскагу).
Хаску ['гаекі] п ч. ім'я Заккі (зменш, від Хаскагіак, Хаскагу).
гаіїге ['хжГа] п кобальтова синь.
Хаіге [2о'і:г] п геогр. н. Заїр.
Ха^геЬ ['га:дгеЬ] п геогр. н. м. Загреб.
ХашЬеті [2жт'Ьі:гі] п геогр. н. р. Замбезі.
ХатЬіа ['гаетЬю] п геогр. н. Замбія, хашіег ['гаепсіо] п іхт. судак.
гапу ['хеті] 1. п 1) розм. дурень; йолоп; роззява; 2) блазень; штукар; клоун; 3) підлабузник, лакуза; поплічник; 2. аф амер. 1) смішнйй, кумедний, потішний; 2) блазенський; штукарський, фіглярський; грубо комічний; 3. у імітувати; невдало наслідувати; передражнювати.
гапуізш ['гетпгш] п блазенство.
ХапгіЬаг ['гаепгіЬа:] п геогр. н. острів Занзібар.
гар [гжр] прозм. 1. енергія; життєва сйла; 2. конфронтація.
гароп [29 роп] п хім. цаплак.
Харогігіца [гдро'гі^д] п геогр. н. м. Запоріжжя.
2аге(е)Ьа [га'гйЬа] див. гагіЬа.
гагіЬа [хз'гі:Ьо] п живопліт; палісад; ~ сатр табір, оточений колючим дротом.
Хаг [гаег] п ч. ім'я Заз (зменш, від Егекіеі).
гагоо [29'ги:] п амер. розм. парубок, хлопець, чоловік.
гаггіе [ гжгі] п амер. розм. принадність, привабливість (для протилежної статі).
Х-Ьаг [ 'гесіЬа:] п 1) мет. зетове залізо; 2) буд. стержень Х-подібного профілю.
Х-<1ау [ 'гесі,беї] п вирішальний день.
геаі [2І:1] п старанність, запопадливість; ентузіазм, запал.
Хеаіаікі ['2І:І9Псі] п геогр. н. острів Зеландія.
/еаіоі ['геІ9і] п 1) фанатик; фана-тйчний прихйльник (чогось); ентузіаст, поборник; 2) (X.) іст. зілот.
геаіоігу ['геїдїгі] п фанатйзм; бузувірство.
геаіоиз [ 2ЄІ98] аф 1) палкйй, завзятий; ревний, старанний; 2) жадаючий (чогось — Гог); іо Ье ~ Гог ІіЬегіу прйстрасно прагнути до свободи.
ХеЬесіее ['геЬкіі:] п бібл. Зеведей.
геЬга ['2І:Ьг9, 'геЬгд] п 1) зоол. зебра; 2) перехід тйпу «зебра» (тж ~ сгоззіп^); 3) військ, розм. молодший командйр, сержант.
геЬгазз ['гі:Ьгаез] п зоол. гібрйд зе-бри-самця і ослйці.
геЬгіпе ['гі.Ьгаїп] аф що стосується зебр; смугастий.
геЬпіІа [ 'гі:ЬгиІ9] п зоол. гібрйд зе-бри-самця і кобйли.
геЬи ['гі:Ьи:] п зоол. зебу.
гей [гесі] п назва літери X.
гее [гі:] п амер. назва літери X.
геіп ['2І:іп] п зеїн (білок кукурудзяного зерна).
Хеіі£еі$< [ 'ізаіідаїзі] п нім. дух часу.
Хеке [гі:к] п ч. ім'я Зік (зменш, від Егекіеі).
Хеіапіап [гі'іешюп] аф новозеландський.
ХеШа ['2ЄІСІ9І п ж. ім'я Зелда (зменш, від <ЗгІ8ЄІсіа).
геїоііс [гі'іоіік] а^/фанатйчний; бузувірський.
гешішіаг ['гетіпсіа:] п англо-інд. землевласник.
гетіїкіагу ['гетт,сіа:гі] п 1) система збирання податків через землевласників; 2) територія у віданні землевласника.
Хеп [геп] п рел. буддійська секта «дзен» (у Японії) («чань» — у Китаї); споглядачі, шо шукають істину у мізкуванні; ~ кірзіег амер. розм. шукач істини (за допомогою наркотиків) .
гепапа [2е'па:п9] п 1) англо-інд. зе-нана, жіноча половйна (дому); гарем; тонка тканйна, вуаль.
Хеікі [гепсі] п мова Авести.
2ЄПІІІ1 ['гепіО] п 1) (іке ~) астр. зеніт; 2) перен. найвйща точка; розквіт, зеніт; аі іке - оГ Гате у зеніті слави; < ~ сіізіапсе астр. зенітна відстань.
гепііііаі ['гепі09І] аф астр. зенітний.
геоіііе ['гі:9Іаіі] п мін. цеоліт.
Херкапіак [,геГ9'паі9] п бібл. Софб-нія.
геркуг ['геГз] п 1) (X.) західний вітер; 2) поет, зефір, ніжний вітерець; 3) текст, зефір (тканина); 4) прозора блузка; майка; легкйй шарф; 5) щось прозоре, невагоме; серпанок.
герЬугоиз ['геГ9Г98] аф зефірний; подібний до вітерця; легкйй, невагомий.
ХерЬуПІЗ [ 2ЄГ9Г98] П МІф. Зефір. Хер(р) [гер] розм. скор. від Херреііп. Херреііп [ 2ер9Ііп] п ав. цепелін, гего ['гідгои] п (рі гегоез, гегоз) 1) нуль; і\¥О ~ез два нулі; 2) нульова точка; початок координат; ііте ~ початок відліку часу; 3) ніщо; іо гедисе іо - звестй нанівець; 4) нікчема, нуль (про людину); < - аііііиде ав. висота брйючого польоту; ~ сіе^гее (роіпі) абсолютний нуль шкалй; ~ епдіп§ лінгв. нульове закінчення; ~ згауііу невагомість; ~ коиг військ, час початку наступу; час вйсадки десанту; ~ ієуєі ну-льовйй (вихіднйй) рівень; ~ Ііпе військ. основнйй напрям стрільбй; ~ тагк нульова поділка шкалй; ~. зеіііп& установка на нуль (приладу); ~ УІзіЬііііу нульова вйдймість; Ье1о\¥ ~ нйжче нуля; 2. V установлювати на нуль (прилад тощо); □ ~ іп військ, амер. пристрілюватися; військ, приводити до нормального бою.
2ЄГОІП& ['2і9гоиіт]] п І) установлю-вання на нуль (приладу); 2) військ. приведення до нормального бою.
2его-гего ['2і9гои'2і9гои| п ав. розм. дуже низька хмарність з повною відсутністю вйдймості.
7Є8
711
Хоп
ге§1 [ге8і] 1. п І) запал, розпал, завзяття, жар; інтерес; ке епіегед іпіо Же §ате \уіЖ ~ він почав гру з запалом; 2) енергія, жвавість; Гиіі оГ ~ сповнений енергії; життєлюбний; 3) пікантність, живчик; те, що надає смаку; 4) приправа (до м'яса); лимонна цедра; 2. V 1) надавати смаку (пікантності); 2) перен. надавати інтересу (енергії); вносити життя.
2Є$іГи1 ['гезіГиІ] асі] пікантний, гострий (тж перен.).
2Є$ІЇЇі11у ['гезЖиІі] асії жваво; охоче; з запалом, з жаром.
геіеііс [гі'іеіік] 1. п 1) дослідження; 2) шукач правди; шукаючий розум; 3) філос. послідовник скептицизму Піррона; 2. аф 1) допйтливий; шукаючий (про розум, людину); 2) філос. скептйчний; ~ рйііозорйу філософія Піррона.
Хеііаші ['геіЬпсі] п геогр. н. Шет-ланд (графство Шотландії).
Хеиз [г]и:8] п міф. Зевс.
гех [гекз] іпі розм. тікай!
Х-коиг ['гесі'аиа] п (від гего йоиг) військ, годйна «ч»; час початку наступу; час вйсадки десанту.
2ЇЬе1(1)іпе ['гіЬаІаіп] п 1) соболь (хутро); 2) текст, зибелін (ворсиста тканина).
гіЬеі ['гіЬіі] п 1) цібет (мускусна речовина); 2) зоол. цібетова вівера.
гіЬеЖ [ 2іЬе0] див. 2ІЬеІ.
2І&га£ ['гідгаед] 1. п 1) зигзаг; ламана лінія; 2) мор. протичовновйй маневр «зигзаг»; 2. аф 1) зигзагоподібний; - Ьаггоху с. г. зубова борона «зигзаг»; ~ гиіе складаний метр; скла-дана лінійка; 2) розм. п’яний; що ледь тримається на ногах; 3. асії зигзагоподібно; 4. V робйти зигзаги; ітй зигзагом.
2ІШоп [ гіЦоп] п амер. розм. 1) величезна кількість, сйла-силенна; а ~ тозциііоз тьма-тьмуща москітів; 2) незліченне багатство; мільйони.
гШіопаіге [,211)9 пєа] п амер. розм. багатій, грошовйй туз.
гіпк [гідк] 1. п цинк; < ~ оіпітепі фарм. цйнкова мазь; ~ ріаіе листовйй цинк; друк, цйнкове кліше; ~ р1аііп§ оцинкування; ~ зраг мін. смітсоніт; ~ уЖііє цйнкове білйло; 2. V мет. оцинковувати.
Хіпсаіа ['гідкаїа] п (рі Хіпсаіе) гі-тана, іспанська циганка.
Хіпсаіо [ гідкаїои] п (рі Хіпсаіі) гі-тано, іспанський цйган.
2Іпс-Ь1еп(1е ['гідк'ЬІепб] п мін. цйнкова обманка, сфалерйт.
гіпсіГегоиз [гід 'кіГагзз] аф 1) що містить у собі цинк; 2) геол. цинконосний.
гіпсіїу ['гідкіГаї] V оцинковувати, гіпсйе ['гідкаїї] п мін. цинкіт.
гіпсо ['гідкои] п друк. розм. цйнкове кліше.
гіпсодгарії ['гідкоидга:!] п друк. 1) цйнкове кліше; 2) відбйток з цйн-кового кліше.
2іпсо£гарІіег [гід кодгаГа] п друк. цинкограф.
2іпсо&гарІііс [, гідкои'дгжйк] ай] друк, цинкографічний; ~ ріаіе (Ьіоск) цйнкове кліше.
2Іпсо£гарІіу [ггд'кодгаГі] п друк. цинкографія.
гіпсоїуре [ 'гідкоиіаїр] п друк, цйнкове кліше.
2іпсоіі8 ['гідказ] аф хім. цйнковий.
гіпв [хід] 1. п розм. 1) свист (кулі тощо); високий різкйй звук; 2) пожвавлення; життя; енергія; 2. афрозм. вйтончений; принадний; 3. V розм. свистіти (про кулю), пролітати зі свйстом; різко звучати.
Хіп&апа ['гіддапа] п (рі Хіп^апе) див. Хіп^ага.
Хіп^апо ['гіддапои] п (рі Хіп^апі) див. Хіп^аго.
Хіп^ага ['гіддага] п (ріХіп^аге [-гі]) італ. циганка.
2іп£аге$са [.гідда'гезка] п цингаре-ска (циганські пісня і танець).
Хіп^аго ['гіддагои] п (рі Хіп^агі [-гі(:)]) італ. цйган.
гіпку ['гідкі] аф цйнковий; що містить у собі цинк.
гішііа ['гііда] п бот. цйнія, майорці. гіпгіЬег ['гшгіЬа] п бот. імбйр.
Хіопізш ['гаїашгт] п сіонізм.
Хіопізі ['гаїатзі] 1. п сіоніст; 2. аф сіоністський.
гір [гір] 1. п 1) свист (кулі); різкйй звук; 2) тріск (тканини при розриванні); 3) перен. енергія, темперамент, порйв-частість; 4) застібка-блйскавка (тж гіррег); < X. Соде (скор. від Хопе Іт-ргоуетепі Рго^гат Соде) поштовий індекс; ~ §ип розм. саморобний пістолет; ~ Гиеі військ, розм. висококалорійне пальне; 2. V розм. 1) застібати(ся) на блйскавку; 2) пролетіти (промайнути) зі свйстом; 3) мчати як куля; 4) бути енергійним (повним завзяття); діяти швйдко (енергійно); кипіти (життям).
гір-Газіепег |'2ір,Еа:8па] п застібка--блйскавка (тж гіррег).
гіррег І'гіра] п 1) застібка-блйскавка; змійка; 2) рі черевйки (боти) з застібкою-блйскавкою; < ~ Пееі амер. мор. розм. законсервовані кораблі; резервний флот.
гіррегесі [ 'гіросі] аф шо застібається на блйскавку; застебнутий на змійку.
гірру ['гірі] аф розм. 1) жвавий, спрйтний, моторний; швидкйй; 2) енергійний, сповнений сил.
гігсоп ['га.коп] п мін. циркон.
гігсопіиш [гоґкоипізт] п хім. цирконій.
гіЖег(п) [гі9о(:п)] п муз. цйтра.
гіоіу [ 2І0І1] п злотий (грошова одиниця Польщі).
гоа [ 'гоиа] рі від гооп.
годіас ['гоидігек] п 1) астр. зодіак, сонячний шлях; зі§пз оГ Же ~ знаки зодіаку; 2) життєвий шлях; круг; коловорот; 3) масштаб; охоплення; 4) дюжина.
гоШасаІ [гои'сіаіакаї] аф астр. зодіакальний.
гоіс ['гошк] аф геол. шо містить у собі окам’янілості.
гойііоріїііоїк [гоидЖ'оГіїаз] аф бот. запйлюваний тварйнами.
гоі1І8іп [гошіїгт] п зоїльство; не-справедлйва (недоброзйчлйва, причеплива) крйтика; огуда.
Хоі1и$ ['2ОШІ98] п 1) іст. Зоїл; 2) причепливий, недоброзйчлйвий крйтик; огудник.
2отЬі(е) [’готЬі] п 1) зомбі, ожй-лий мертвяк; прйвид; перевертень; 2) розм. кретйн, тупак; 3) розм. чудй-ло; 4) коктейль (з рому із фруктовим соком); 5) військ, новобранець; 6) рел. священний пітон.
гопа ['гоипа] п (р/гопає) мед. оперізуючий лишай.
гопає ['гоипі:] рі від гопа.
гопаї ['гоипаї] аф зональний, по-яснйй; ~ Гіпаї спорт, зональний фінал.
гопаїііу [гои'паеіііі] п зональність.
гопаїїу ['гоипаїї] асіу по зонах, по поясах.
гопагу ['гоипоп] аф зонарний; по-ясоподібний.
гопаіе ['гоипеїі] аф 1) поділений на зони (на поясй); 2) оперезаний (оточений) кільцями різних кольорів; смугастий.
гопаіеіі ['гоипеїікі] див. гопаїе.
гопаііоп [гои'пеї/п] п 1) розподіл по зонах (поясах); 2) районування.
гопе [гоип] 1. п 1) зона; пояс; район; деГепсе ~ спорт, зона захисту; сіетіїііагігесі ~ демілітаризована зона; доііаг ~ доларова зона; Ггее ~ вільна гавань, порто-франко; Ггі§іс1 ~ метеор. арктйчний пояс; іетрегаіе ~ помірний пояс; іоггісі ~ метеор, тропічний пояс; ~ ої сопуег^епсе зона конвергенції; ~ оГ Жуег£епсе зона дивергенції; ~ оГ Гіге військ, сектор (пояс) вогню; ~ ііте пояснйй час; 2) амер. район відділення зв’язку; 3) пасок, пояс, пас; 4) мат. пояс; 2. у 1) розділяти на зони (на поясй); районувати; 2) установлювати зональний тарйф (поясні ціни тощо); 3) оперізувати, оточувати.
2опес1 [гоипсі] аф 1) районований; розділений на зони (на поясй); зональний; 2) смугастий (про кулю); 3) підперезаний, обперезаний; 4) перен. незайманий, непорочний.
гопе-ІагіїГ ['гоипДаеггі] п зональний тарйф.
Хопіап І'гоипрп] п амер. америка
гоп
712
/уш
нець, що живе в зоні Панамського каналу.
хопіпз ['гоиші)] п районування; розподіл по поясах (по зонах); зональність.
хопиіе ['гошуші] п мікрозона.
гоо [ги:] п розм. зоопарк.
гоосикигаГ [,гоиа'клкрГ9І] аф зоотехнічний.
гоосикиге ['гоиаклк/а] п зоотехніка.
гоозепе ['гоиадзкп] аф геол. зоо-гєнний.
2оо£епіс [,гоиа'сізепік] аф тварйн-ного походження.
хоозеовгаріїег [.гоиодзі'одгаГа] п зоогеограф.
гоовео^гарЬісаІ ['гоиасізіа'дгжіїкаї] аф зоогеографічний.
гоо£ео£гар1іу [.гоиадзГздгай] п зоогеографія.
хоо^гарку [гои'одгай] п зоографія, описова зоологія.
2ооі(1 ['хоиоісі] п біол. 1) зооїд, особень (колонії)} 2) зооспора.
гоокегз ['ги:каг] див. гоокз.
гоокз [ги:кз] іпі розм. а щоб тебе!, ну от!
гооі [ги:1] п амер. розм. краса; чудо, диво.
гооіаігу [гои'оіаіп] п зоолатрія, культ тварйн.
гооіііе ['гоиаіай] п геол. зооліт, викопна тварйна; окам’яніла тварйна.
гооІИІі ['гоиаІіО] див. хооіке.
2ООІО£Іс(а1) [,гоиа'1осізік(9І)] аф 1) зоологічний; ~ вагсіеп(8) зоологічний сад, зоопарк; 2) перен. тварйнний.
200І0&ІЗІ [2Ои'0І9СІ318І] п зоолог.
200І0£І2Є [гои'оіасізаіг] V 1) займатися зоологією; 2) вивчати фауну (району тощо).
гоо1о£у [гои'оіадзі] п зоологія.
гооіу ['ги:1і] аф амер. розм. відмінний, чудовий.
гоот [ги:т] 1. п 1) гудіння (предмета в русі)} дзижчання, сюрчання; 2) ав. розм. різкйй зліт угору, «гірка», «свічка»; 3) телеб. електронне збільшення зображення; ~ Іепз об’єктйв із змінною фокусною відстанню; 2. аф амер. розм. безплатний; 3. V 1) гудіти; дзижчати, сюрчати; 2) ав. розм. різко набирати висоту, різко злітати угору; робйти «гірку» («свічку»); 3) амер. розм. одержати безплатно (щось).
2оота£пеіі8іп [,гоиа'тждпііігт] п біол. тварйнний магнетйзм.
гоошапсу ['хоиотаепзі] п ворожіння на основі поведінки тварйн.
гоотогрії ['гоиато:!] п рел. зображення тварйни.
гоотогрйіс [,гоиа'то:£ік] аф рел. 1) зооморфічний; 2) мист. що зображує тварйн.
гоотогріїізіїї Ьгоиа'тогйгт] п
1) рел. зооморфізм; 2) мист. зображення тварйн.
гооп ['гоиоп] п (рі хоа) біол. зоон; повністю розвйнутий особень складного організму.
гоопозез [,гоиа'пои8І:г] рі від хоо-ПО8І8.
700ПОЗ ІЗ [,гоиа'пои818] п (рі 200-позез) зооноз (хвороба тварин).
2оопо$о1о£у [,2оиапа'80І9сізі] п ветеринарія.
гоорЬадоиз [гои'оГадаз] аф м’ясоїдний; що жйвиться тварйнною їжею.
гооріїііе [ гоиаГаїІ] п 1) друг тварйн; 2) бот. рослйна, що запйлюється тварйнами.
гооріїііізі [гои'оіїїізі] п друг тварйн.
гооріїііоиз [гои'ойїаз] аф 1) що любить тварйн, тваринолюбний; 2) бот. запйлюваний тварйнами.
2оор1іу$іо1о£у [ 'гоиа,Гігі'оІ9<ізі] п фізіологія тварйн.
гоорЬуІе ['хоиаГаїі] п біол. зоофіт.
гооріапкіоп [,2оиа'р1геі]кі9п] п зоол. зоопланктон.
гоозорку [гой дай] п заст. зоологія.
гоозрепп ['гоиазрогт] п 1) фізл. сперматозоїд; 2) бот. зооспора.
гоозроге ['гоиозро:] п бот. зооспора.
гооіаху ['гоизіаекзі] п систематика тварйн.
гооіесЬпіс [,2оиа'іекпік] аф зоотехнічний.
гооіесіїпісіап [,2оиаіек'пі/п] п зоотехнік.
гооіесЬпісз [,2оиа'іектк8] п рі (вжив, як 8Іп%) зоотехніка, зоотехнія.
гооіесЬпу [гоиаіекпі] див. гоо-ІЄСЙПІС8.
гооіег [ ги:іа] п (скор. від гооі зик) костюм фасону «зут».
гооіЬеізт [гои'збпгт] «обожнення тварйн; культ тварйн.
гооіЬеізііс [,хоиа0і'і8йк] аф що схиляється перед тварйнами; що обожнює тварйн.
2ОО1-8І1ІІЄГ ['хи:1,$іи:із] п амер. ху-ліган-стиляга.
гооіу [ 'ги:іі] 1. п амер. розм. франт, піжон; 2. аф амер. розм. стальний (про одяг).
гооіуріс [.гоиа'Прік] аф типовий, характерний (про тварину).
Хогоазіег [,гзгои'ж8іа] п Заратуш-тра, Зороастр.
205іег ['гозіа] п 1) дзостер, шкірянйй пояс; 2) мед. оперізуючий лишай.
2ошм1$ [гаипдг] іпі заст. чорт його берй!
го^уіе ['гош] іпі амер. розм. оце так!
2 ііте ['гескаїт] п час за Грйнві-чем.
гисскеПо [ізиґкеіои] п церк. кругла шапочка без крйсів (у католицького духівництва).
гисЬ [гиЬ] п амер. розм. інформатор, донощик.
Хиіи ['ги:1и:] 1. п 1) зулус; зулуска; 2) зулуська мова; 2. аф зулуський.
Хигісії ['гдиапк] п геогр. н. м. Цюріх.
гміеЬаск ['г\УІ:Ьжк] п нім. здобний сухар.
7\¥Іп§1іап ['І8\уід1іап] 1. п рел. цвін-гліанець; послідовник учення Цвінглі; 2. аф рел. цвінгліанський.
75¥Іп£ІіапІ5т ['ізхуїдііатгт] п рел. цвінгліанство.
ту^ота [гаї'доито] п (рі гузотаіа) анат. вйлична кістка.
гузотаіа [гаї'доитаіо] рі від гу&о-та.
гу§отогрЬіс [,2аідои'то:£ік] аф бот. зигоморфний; ~ По\¥ег неправильна квітка.
гузотогріюііз [,гаідои'то:£а8] див. гуЕотогрйіс.
гу^орЬуІе ['гаїдоиіїі] п бот. зигофіт.
2у§08Є8 [хаі'доизкг] рі від гумозі з.
2у8О8І§ [гаї'доизіз] п (р/гу^озез) біол. об’єднання гамет, кон’югація.
2у£0іе ['хаідоиі] п біол. зигота.
гутазе ['гаїтеїз] пхім. дріжджовйй фермент бродіння, зимаза.
хуток)£Іса1 [, гаїтои'іосізікаї] аф хім. зимологічний.
гутоіову [гаї'тоЬдзі] п зимологія, гутозез [хаі'тои8І:г] рі від гутозіз. хуто8І8 [гаї'тоизіз] п (рі хутозез) 1) бродіння, ферментація; 2) зараза, заразна основа.
гутоііс [гаї'тоіік] аф 1) бродйль-ний, ферментатйвний; 2) заразний; ~ кізеазез інфекційні (заразні) захворювання.
гупшгву ['хаіта:сізі] п технологія бродйльних виробнйцтв.