Теги: китайский язык   языкознание  

ISBN: 7-100—04160—0

Год: 2005

Текст
                    РУССКО-КИТАЙСКИЙ
СЛОВАРЬ ПОСЛОВИЦ И ПОГОВОРОК
а % 4?

ТуиІетІБЗОУ Масі і ІтасІі1@дтаіІ.сот
РУССКО-КИТАЙСКИЙ СЛОВАРЬ пословиц и ПОГОВОРОК Й % бр 4$ « 2005
ВВ4*&№МЗ(сір)&« ДМЯЖ». <ІЕЖ = Й£Ер 4Ш, 2005 І8ВИ 7-100—04160—0 і. а... п. іц-... пі. IV. Н353.3-61 ФРШФИ45Ш СІР ЙЙ^?(2004)Ж 043463 » £ НАМ ¥АИ ¥Сі 80 ¥й СІ СІАМ Й'ЛІ5®Й«ЙЛ М-^Ж Я Й # Ф =8 « Ш в (4І;ЖІЙ#Л®36^ МЙШН 100710) Й‘ # єр 15 ЇЙ £ ?т ЇЇ £ Й * й Ф ЕР И Г Ер 18ІМ 7-100 - 04160 - 0/Н-1031 2005 ?-4)Ш1Ж Яф 850x1168 1/32 2005 лад адігц 9» 5 000 в ЙІЙ-: 25.00 5£
.............................................................................. 1 ................................................... 9 ........................................... 12 ІЕЖ ................................................ 1—312 ............................................. 313 ......................................... 373 @ ......................................... 374 .............................. 375
.шйчг . А^Ж.^ЙТОЛгКІвІЖайЖ^. 3?^»-ФВЖЮ®1Г, . М> ,«Яі^Ос« А,5Ш--------------- іе£,л¥&<пгі&. вд,аятд*£*»йд>а*млдю. * н тммоймо <П#ЙТЖ№? ЖіЯіі1,і£і§Я1^і§^ЙТЙ®. «ЙЙЙ2ЙАШЙ& £Ж,і££ЙЖШ»ДїШ«МЙИйЖЖ. ЖК.ЖІДЖШаИДЯїЛ дамйд.ймл^ш^^й.^мйзсвгиїм^» $г.,мй 50^^Й^#^®^ЖАЙЙ,ЯІШП^»^-ЙР^|5ІЙ. «Лї мійьаям^»* Ж»іі-ЙИШВЖЮі»йД. Д^ДЙШ^ЖЙЇ-^^ЙЙДЙ? ^«о 01ЇЙЙІІЯЖ *й діем а&й : Ж-,®ТОІйА0гікй«ЛШЖ»^®Й*^ГЯ» ЇЙД«-#9і^#< *й. <йт^йЙФйД»^іВсА,теі8РФйЛіВсЛТ,^,^ ймал®м£й<гйд. иіп ,лтшт<»«ййтд»<мй<яф Й Д X В&А8? Д ж М Ж Йі, 1951 , ЖЖ#)&< Ій А$П Т Ш>ЙН!с#Нп :Бйтая посуда два вбка живет(Й&ІЙЙІЯЇ) ;И у стен єсть уши(Рй ;Лбом стенм не прошибешь(|&М^^Й^ІЙ)о ХІП 196О^,^Ж)«МЙ1^^І&ЖЙД«ШЖ^ШЙ<^ЙІ^ЛМ^ і
ЄР4Ш ,1985 Ф,:1ЬЖ)И&<А$МАМШТЮ(Ж#ЄР4Ш,2001 ф, Л^Ж) 0 Ф51 Хороша веревка длинная,а речь короткая ( її ^,тй її $Й); Держи голову в холоде,живот в голоде, а ноги в тепле(3^^^,ІЙ1^® ,КМШ) ;Без труда не вьшешь рмбку из пруда (Ф#Ж^,Ц-А»*1йФ^)0 ДФДЖ-ФіОіШйАіШДША® ййлт^тж? <-*й#ййЛ0 жідідшйшйі^джйй鱫шм^й<і» •Й Т — ОЙ Ш ід Ж, $П Берегйсь бед, пока их нет (^ & Ш Т і Молодец против овец,а против молодца сам овца(^Ф®1ЇДІЇЙІ ,ЙР?Х.Вц|ї ;Не єдиним хлебом жив человйк( « {йДїі^ЧЙ Ф&ЙФ1У, Богатьій в будни пирует,а бедньїй и в праздник горюет( Ж А Йі Т Н 'ЙіЖАІЙ Ж, А В Ж. їй й Ж Й&); Не давній слова, крепйсь, а давши слово, держйсь ( А ЇЙ Ж Ж її,ЛЙ М Н , ВІЙ Йі Ж /п > ДО !& Ш 51]) ? На сійрьш хмель хоть водьі взлей(ЖВ£ІА,5сЙсІЙІ5І)о ЙЙ,ЇЕІ:йК А'ІЙЙІ'ЙД)) йіиїой^йї^дфій. Фй,й#-*,аЕ$#шй«То та®. ДОТзШЖФМ-і^йїД0^Фй,-ШдаЛЗДі&і?Ші£,іі1ЖФ А^і§ф о М^^Ж-ЯйЖИЕФ^ А-ЬФ »®і-^»^ж,®{пйВбг*іЕй №? Щ1ШП&А0ИЧЇЇІІЙУШ? ЙЦі^Ш :Куй жел6зо,покй горячо()І£ЗДЖІ&) Ш А&2ХІЙ) Д ))^#|, йж-ФіЗ ковйтьйїдвфдвйя. ®д,іпдщ*й54ж-фт І1з#й:0] ,Я|5££$) Т ,^0ІП,^ія Толкуй больной с подлекарем($іФЖ# А 2
^«ЙНі—ЙЖЯ^В^ЧЙ.^ЖЙІт'^ІП,І^Ж Черного кобеля не отмбешь добелй(Мйй^й)»а<](^ід<^«а^д>А«Ч)й«й коббльюд @ ФВРВ#йі!]о ШД »Й'Ф>^'Д'Н*АЖШ>йІ^Ж Хоть вйдит 6ко»да зуб неймбт(чгй^жйР)Ф,®т«^«5йт,г«я хотьтґйе&їі]. & іВЖ±,#Я’»ЖЖАЙД,й!»ДіЙАйШЖЙ^®^АДФ®Фййі £0ФЙ-ІЧШ:,&<-£ЙЖІМ,#ЙйЙ« ІШДИФЙШЙШЙ л::£—№>ІПІ^Ж Знйет к6шка,чье мясо сь6ла( Й ,<ЯтА#ДЖЯЯІА чей і Ф .ШЛІЯ тшюяяАкбшкаю&йФ. <0Є,и--^і&^і§,и*тАй ф,хмая-жй$м£^)ія&й ф.шпм Цьшлят по бсени считают(їЦТ^С/нХ^§®/І*|Й^^) ,« А^ЙІІ^Д а по 0 ф .хюмяі а осень а ф » йя£аь»тд йзь-йджй дФоджж,-О5йі#<жж,--гіп#0 жжяжш®яіоьтє @«&А,Й*1ЕЙ£Г^ДЯЙо -ФІ№О»,ЯТЛФГЙ± Л^Ж0Г<ЙЯ®^Д^0Г^,ЙШ:1#ЖТ,ЯЙР^ЙТ«®^Ж ^дт« м,й$і§їи?ядф-лт*^м,вр&«їіь®ФФ^ 0!ІЙЬІ£Ж Скрипучеє дерево два века стойт(ЙЖФ^£Й£) ї'і&Іо 9х-ма,кабьі дйнег тьма(І*£,ІІ «Й^ЖЙ«1Й»Т)Д®аА»Д>ЖЛт^А>і&*іЛА,Л^ а^^й^Й>^А±ЖЙ<ЖЄШ«^Дккрипучий -ЙЯ ЗХ йа а фйїу !цо»**. ід±яфй!д #ЙйА*іадгаЯЖ;О£г&ЖФ&&«АЮМ^і£,ЙД- #ЕАйт#о ^{Ппй.Й«Й#£іїОД±;ніїп-Х0тШ,Ж£ШіІИП з
ІЧЙ»Мй*«ПЯД^Іч1^^«»,т*^Д^Д9ї№Ш ЗЖОЖ ^±^,ВР1®*ТМ^ІД±МЙ,^<ПШ<^»ЖЖЙ!І-^<® ММЖіїОЮ. ^й^ЛД^-.М^А^-^М^іВсЖвІ! ®,а&^«,-ітй. І5іа,^ід^,аягиіш^яі^®ій9ж®ж і» ^Я#ЙЯЯМЖЙ9ЙЙІ Ф, вг®г^Ш4Шда®»«) 2000 >, # +Д^І&№МЯгЯ-Я.£О В. П. Жукові ЙИФ^Яг ж«»^жяа>. йжл^^#йй^й»«жзейж»мж»«#а -,*<ЛДШЖ^ЖЯД>*^ГЖЯІ». ТД,«£'І>&А&£ЙШІВ1Я »л,лжж##-аж«±л. ом^л,йтм$, іш д ж явйж^ ® ікг ю&*< т д». йФ^дйР^ій^іаіш^і^^^іЛФИйж^івиіійвд. Ж-,*т«ВсАі£і§*ШШ£й*0 ИЖЦІ.І. Я-АД^^АД ®®, £«1 ю к»ж#? , 4ежаяазт ф . ййй№я^±й5т^,яй№Ф^й<і^лдм«ф-яїиті¥« ,-ши>=т д жа±»#йш , 맱< ю^д-Фйв^юзжж^яіажтяйтстд-Фй»» ^^фо ^ІІД ,Что пос6ешь,то и пожнешь(^Д^Д,^§^Й) ДШЖ (_й @ пожать2) > ЇЇЦ Из огня да в п6льімя(^Ж^Ж>ХА^7\і) Д'Р&іп (|^_Ь?0 огонь)о ©Д,Й.Ж шжіона ,^йтж,оаойойй {!ОП »Седина в бороду,а бес в ребр6(Л^^Л^^)«^Ж седина),ЖШаА^Д»МЙ^^®(й^
0 бес)о Х#П,Покй гром не грянет, мужик не перекрбститсяС^В^ АіЙ <,ИЙй>ГЙЯЯ)<Я®^Я^Д>аА^®(Л^0 громАШАЯЖі^ 0 гром)о ф,*ІІ-»Й>0ФаЛШШ,іЙ«Я“Ийі*0ФЯ^Я». я ЙЬЯзьікбм болтйй,а рукйм вбли не давйй(?& Д А5&^-)Й«Я®І^Я8^ д>Ф,кал«»(я*0-рук4),хйА«»(л*а язйк). хйь Берегй честь с м6лоду(М.ІІ?^0^®ЙЬ^З^ЖАІ&)ЇЯ Брань на вороту не вйснет(«ЖйА^,Я^Й>і>±),І&#й<ЯЖАЯА>Ф,каЛЯ» (Я>0 бербчь),Х$ЗН&Ж(Д>0 честь),Ж#й<АЯЖЯД>(ЯЙ‘ юф-ойошкмв вброт),ха^^®(іа^0 вйснуть). ж<-й’Я&,^»*А'і?,йр-ФЯД!»маля®Я(«гЯД)Яі&, Ю-Ф^АДОЖМЙАЗ^Ф. ЯЙЬДва сапогй п4ра(#Гг АЮ, шіі^яй5ДЖЖй^я®(йЯ0 п&ра),жляжяд>і»тмя А-9І«Ф(]Й>^0 пара). ХІП, Дальше ехать н6куда(#Ш®Д) Л Я® ШЯ^ДЖЖйАІ&^(М^0 бхатьАШЯЖА^ДШіАЯЖІ^ Д» ДО] $3 Ж ЯІ А І# Ф (5У М 0 бхать дйльше) о М ІП, Кружйться,как бблка в колес6(ЖЖіЙ‘КЖ) А^Д Ж(_Я.&0 колес6),ІВ<ШІ§^ЯЯД>М^М^ІЛ^І&Ф(ЛВ.^0 колесб) (Брать бмкй за рогХЖМЗЬЖІ) ЛЯЖАЇІ5 Д шАтял>ііі^х?аА^яФ(^ял.^0 брать), й-ФІЙІЙ&0 0 ФХ^ЙЙА^ЖФЙ'ІЙЙйШШЛї!]. ЯІП,Будет и на нбшей улице прбздникСат&ЯЙЖИі-ЧЮ Н ї1) ЛАЯЖЯДКЯШй)# И2 й Д0Ф^ЙаА^Ж,Жй прйздник Й&0 ФДО)»ХЙАЗЖФ»Мал золотнйк,да д6рог(ЖИФ «ІЛ'^Ж) ЛЯЖзолотнйк ЙД0 Ф ^ййа^ж.їїоймілнй1 ю£0ФдатяйАз®Ф,яЯ‘Х*ьа:Д ашж. $тамййАзжй^ию,0Азм&маг,{а <Я»^Й^Д>»<Я&АЯД>й!»ХВА^^,^^йіаМЛЯ
<,&жіті£т. Я±ЖШЯЙ<Мв*&ЖЛЙЯК#Ю,*Шй*ДТ“- ^^4#ЙьЖЙ^ІЧ®-“ИЖ» $1 #П Конь о четьірех ногйх.да спотьїкйется (л#ій.аівхй)(^яіа(й®^»л»в спотикаться лят А#Д»І о2 ШАШ^ДХШТЮ&0 о1),Путаная (стріляная) ворона кустй бойтся(^^^^г Д) (^•ЗіИЙХІЙї&І^Й?^Д»Д 0 путаний.0 ворбна ШАЯШДОЯ)(Ю) А 0 стреляньїй) , Дйльние проводи—лйшние слезьіСйІЖФЖ ,^-Й —ДО) (^ ДОМІДІ^ДОЛЮД 0 пр6водьі),ЙРД± = #АІД!ДФіШЯІі£Ж = ХХШ ,Ко всякой бочке затьічка('Н'АШ □ ІіРІІіЖ) (^ДО-РПіІ-ЕН^ІЙ) Д Й Д 0 затьічка) ,Комйр носа не подт6чит( іЖЖЛГ'йт ) (5)" ДО ДЕ ІД Н Н^ІД) ДЙ&0 комар),На всякую потребу не напасеться— — $£)(#ДОЯІД±НЙ'ІДІДіЯ&0 потреба),М±.= #ІДІДФФ&й УХ Ш ЇУ & Фіні й, М й Ф ід| Д И Ш Ж ДО . ВР # # $ 0 ЙГ Й ХЗН6± Ф де&йіЙРР-Зс, ІД 2Ш^®г АЙ й4оатш{$м£йю,я£ід±нядодф<-ядод&іошж ^^#,ФІШД®^Д1ЙА,=#ІДІД^^0ЛДОЙЖЙЛІІЖ^^І® <,ДОФ^&Ао Ді|і^фіВ[А,ХШ Счастлйвие часбв не наблюдйют(^ШЙАііТФ^’^1}1)(14 ^Ж,ЖЙ4&ЖвЙЯ5КАй«іШВДій »)» Дорога в тисячу миль начиніется с одногб шага(гРЖ^1^Т»ІЙ:Р^Т)(1Н2>^?ХІ?^) 0 Д^!І. Ж5<:ЯВпІІВ,«--ф^®Й^«#5^^ИЙ5С№«ЙЛД б
АЙААМШг&«^^№»%!3. Й&:Й#М£&ЙШ4(М£®Я® м^тладшом-гшил ж^^йгів іп^йтт>%іяйя^«:>йх'гжжіп«л®я^жй<&®+^ Ж5?і5. #^і?^:І^-«Й^Ж^^Иде±ТХФ^ЖЖШйГ№ і§ я яохшмф птошш%я, ийя^йш , Ф^Д^ІЛЗЙІ'ЙЬ?. ^Ш^:АТ^#ТЖ^дей^,ФіШЛШ «м^де#±,®жх-ая^жй^жж»8. млжшб ®,ЖТІСТй,М№КЖ®Ж^^ЯЖ,-йаВДМ?9. Ф^ДЯ«ХФ*^жде-#Ж^А^@,ГО^М»^(^йФ^і *ІН^.Ан^И®Й^^деЖ^)^АШ^@де$^Ф« И±ЛЖ, $Ші2. <Х^-5йТИо «,МЙМВЛ-Т:А^ДФЙ#ФЙ ^.^Ж^ИШі&^Ж^^ФАйШ. ЖН.Ж^ЙіМо МД*М-Ф^ІІЙН1Ші£®®і&ЯД>. ®*,^*»А.ж«>тіЕ«.А^»*0Ж<й^мжшія.«гіи Ж^Ж^^ЖЖЛЛЖ^МЯТ^ЖЖ. ^,'£«А^#£«М ОМЙ. ОьйЯВ##Ш-Ф«Й«НМІЖ*И'И(&<'£і8 ШіЬЯ^ШЇШП). ^Й,-^Идет^ІЛдеЖЙ,Ж5?Д#і^ іт&#: емтв £ а м Айятжігйшя. Ю Ш Ж Я в«ш й Й ф- Ф Ж Ж Й - № 7е і£ Й < Й & Ж Й Ж я,^. -*^м«ітажж^жял,^йт=^А№жажі».® 5Ж«£йШін1. ЖД,ЙР^^№ГД^МЙ<І,МЦ8г№Шйт&,'£ХЧ ІВ$^А^И,Ж^^Я^ІЙЯМ. Ий’тсЗІДЙХШ.ИД^ІПАй !?МЙЯЙ. Я^Ш&Ж^£ЇШ&Г*ЮА#ФЙ^;ЗЙ®Ж, ЯЙ^ЗМЛЗіОіЖМАЗтіІ:Й^Ш^ШПВ&ЖТ-£йШ&, «<П В Й вї ІШ де # # ІП В Т - Я; й Зк £ Т Ю Ж « 7
Ж Ф ® ФЙ^ 51 ї ЙМ£ Я, ЇЙ Д Ж^ІП К Й , ЯРЙ Ш 31Ж Т Й В Й -ЙИ'ЖТ. Й Ф Я * Ж Ж Ж Ж Ю Й Ж Ф,Й & ЗІ Т 31 й Ж Я ЛЯ Й9 Ж Й Ж І #: ±шаг+^ ф ж, жй&®іа« й яй»з8й5#жі&іш , ±й І'№Й5Я>ЙЖЯі Марж&н Мусина.Шевелева Светлана,Шбпелева Анна Сергбевна Ж&Й1Й&— & # 2004 9 Я 8
л до ат. ^«йя,й^йФ,^«йй<а№йй,?«йй#а№^щ, ЙІ: СТАРАЯ ЛЮБОВЕ НЕ РЖАВЕЕТ(£ЛЙ^1^£Ш)Й№1!ІГЩ, ТЕРПЕНИЕ И ТРУД ВСЕ ПЕРЕТРУДСМЕ'^Й^^Й®- ^®, ХІП :ХОРОШИЕ речи приятно И СЛУШАТЬС^Й^ДФг ХОРОШИЙ ТОВАР САМ СЕБЕ ХВАЛИТШ Ю^аа^вв^М®. -^ф,^-®йшг<а^й®^<й^^а^^®,йі:НА боре ШАПКА ГОРЙТ(ЙШ^)Й№1ІГЙ ,НА ВСЕХ И СОЛНЬШІКО НЕ УСВЕТИТ(ЖР0^^^^Й0Г^ЙА)а№/Н®о яяі&±^.шжаіФ«ійаіяій«яж,шж5№^жз!км. а>, ЕИ/НМ. ±М<й,1ГіШ9І$ша,-&ВДтаЯІ. Й£0Ф,<В^ІО1£^< )о ^#ІП^аЬ#П:<А> ВОЗ И НЬІНЕ ТАМ (пГЖИГ&^ГйЮ<А>Й Й^ІЙ-ЙйАЙ.Й ВСЯКОМУ (каждому) СВОЯ БОЛЯЧКА ВОЛЬНА (ЙВ^ЙВЮФИ каждому всякому свое счастьеса^-^^)^^» £Й^1ІШЙША^,ЙЯ&9^-&*^Ж>Ш#1ЇЖЖ^ЖЙЇТЖ 9
ШМ&ЗШ £&&, Т&0 Мй И й# й й ВД0, іп і ларчик ПРОСТО ОТКРЬІВАЛСЯ(X$ ЖІ# 1ЙЖЖ =®) (й А ларчик прбсто открьівался) ;СТРЕЛЯНАЯ ВОРОНА И КУСТА БОЙТСЖШ^Д , Д) ( Я, Пуганая ворбна куста бойтся) ; ЗНАЙКА ДОРОЖКОЙ БЕЖЙТ, НЕЗНАЙКА НА ПЕЧЙ ЛЕЖЙТ ( Я Ж А Й М ± ЇЙ #, Ж № 11ЇЙ АЙ!Й А ЇЙ#) (ДЕ Незнайка на печке лежйт,а знайка по дорбжке бежйт) о 0. Ф -5 й й & М ® Ф й Ж, & 1Г Ж Я х Ж < 0іГ & Ж » тсяшйтт,-#лт- ШП: БОГАТЬІЙ МУЖИК БЕРЕЖЕТ РОЖУ, А БЕДНЬІЙ ОДЕЖУ ‘-5 БОГАТЬІЙ БЕРЕЖЕТ РОЖУ, А БЕДНЬІЙ ОДЕЖУ КТО СЕЕТ ВЕТЕР,ТОТ ПОЖНЕТ БУРЮ -5 КТО ПОСЕЕТ ВЕТЕР,ПОЖНЕТ БУРЮ (Ж^ДМ^Ж,Ж®ШЙ#ТЮ,ОТДЕЛЙТЬ ПЛЕВЕЛЬІ ОТ ПШЕНЙЦЬІ ОТДЕЛЙТЬ ПШЕНЙЦУ ОТ ПЛЕВЕЛОВ ( /Ь ^), БОГ ТРОИЦУ ЛЮБИТ БОГ ЛЮБИТ ТРОИЦУ 0£й 0, Ф , 10 ШРїЯйт,йй,-$>5Яй&0о г, йіг,^0Ф^й«і^»<йй^^,йдл5Н'<іа^^ф ОД-#, “ФЙ”Ф^ЙЙ<І-Я>^ЙЛЯ>^,^^*ІНЖ,^Ж^ ИЙ^ЙЙЖ^0 ,®Й^ЖЙ± 10
з 4И * № 4 о 4а В? І я Єч Н- $ І? > -Н е* •ч ж к ж 4? Ж 0 4 «ч *ч ж № Ж ДО « -В- о і :Ф В & ти

(#зз4^#) Аа Бб Вв Гг Дд Ее Ее Жж Зз Ии Йй Кк Лл Мм Нн Оо Пп Рр Сс Тт У у Фф Хх Цц Чч Шш Щіц Туб Ьіьі Ьь 9з Юю Яя Аа Б б Вв Гг Дд Цц Чч Шш Щщ Рр Сс Тт Ее Жж Зз Ии Кк (Ее) (Йй) Лл Мм Нн Оо Пп У у Фф Хх Ьіьі 9з Юю Яя (Ьь) (Ьь) 33^##Т*Р±Ю<, Й,ЬІ 12
< А>ВОЗ И НЬШЕ ТАМ. «ХіаТЖИїаЖйЕМ. ІЯЯ1- Ужб нбсколько лет я до- биваюсь улучшбния св&та в школе. А воз и ньіне там. В результате у детей мбжет испбртиться зрбние. ОИММ. ЙЛЬїГНПЙШЛ РГІВ££і!ІЯЖг воз и поньїне ни с мбста. < А>ЛАРЧИК ПРОСТО ОТКРЬШАЛСЯ илю. Г^^І™ Что с нйми со студентами, не отвЄтившими на один и тог же во- прбс? Заговор? — расстрбенно спрашивает он [Заболотний] меня• *• Ларчик, однако, открьівался прбсто. ЙЖ 'М5) й? ГОЯ..ШД.Ж&ЙЙЯШМо ГЖ^ЖЖЙ^Й^ЖЙЖЖ^МЖЇ АВОСЬ ДА КАК-НИБУДЬ ДО ДОБРА НЕ ДОВЕДУТ. Зря вш нас, Осип Егбрьіч, даю благороднеє слово... Уж вьі не оби- жайтесь, авбсь скотйну пригбним в ерб- дней упйтанности. — Прбтив ожидания, Веревкин отвбтил бчень спокбйно, даже коротко:—Авбсь и как-нибудь до добра не доведут. -ми» • ..... Авбсь до добра не доведет; Авбсь да неббсь к добру не доведут. АВбСЬ ДА НЕБбСЬ. ж. І1И^11Тр6йка[оц6нка] — бто облбмо- вщина,перестраховка,авбсь да неббсь! — горячо сказала она,и все засмеялись. “З Авбсь,неббсь да (и) кбк-нибудь АВбСЮ ВЕРБ НЕ ВбВСЕ. [»т*ж*«я{йж. АЛМАЗ СОХРАНЙЕТ СВОЙ БЛЕСК И В МУСОРНОЙ ЯМЕ. АМЙНЕМ БЕСА НЕ ИЗБЬІТЬ. ГЙ М П ф”, >5&Ж*. (І£&]ВР Язьікбм масла не собьешь. І^ІГГШШЙЖо і
ій^і Но < амйнем ббса не из- бнть> » — говорйт послбвица» и слово за- щищало все же» навбрное»вкупе с другим оружием.. Произнося заклинання» чело- вбк укреплял вбру в успбх начатого дб- ла»будйл в себб духбвньїе сйльї. ... х^жшжййШ'Ь ,&& а а йш#л*в Амйнем ббса не избудешь* Амйнем лихбго не избудеіиь. АППЕТЙТ ПРИХОДИТ ВОВРЕМЯ ЛШЙ*Й1 ЙІ^вгЙІЙ «ІЙК. Ж ц Г; □ Й& ЙА.ЙЕЙЙіЬіЙЮЙЙЙЬІЗ^ЙК.Ш 10т- мне не хбчется єсть. Нет аппетйта. — Ешьте. Аппетйт прихбдит во врбмя едьі. ОПЇ.” А традйции? Славньїе традй- ции русской армии,вм про них забьіли? Но ничегб. Вьі тблько начнйте по при- казу тех,кто думает за вас»а там ... А там — аппетйт прихбдит во врбмя едьі! Надеюсь вйдеть вас»господйн есаул»еще генерал- майором. «р^івт? ........................... АРТЕЛЬ АТАМАНОМ КРЕПКА. АРТІЛЬНАЯ КАП ПП [А ГУЩЕ ЖИ- ВЙТ. (ДЕ Артільний горшок гуще ки- пйт) ГЙ5Ш:ЖЯИ£ЙШЯО АРТЕЛЬНЬІЙ (общий) ГОРШОК ГУ- ЩЕ КИІІЙТ. гьтв полплеча раббта тяжела, а бба подставишь лбгче справить, [##іт&А^А*ЙЙо Скблько, говорйт»— нас наберется»а раббтать коллектйвно будем: общин горшок гуще кипйт. Артільная кашица гуще жи- вет. Б БАБА С ВОЗУ - КОБМЛЕ ЛЕГЧЕ. Я£ЖЯМЙ\ ІШ&ІКума пбша — куму легче. і1 ЮйШо І^У^іТак прошлй недбли ее заму- 2
жества, похожего на сурбвое заключбнье в тюрьмб.но она не здавалась ... — Ни- кйта, глядй, утоплюсь! — пригрозйлась Мата. — Баба с возу — кобьіле легче! — отвйтил Никйта. — Каб я тебя из во- ди не волбк.и давнб бьі женйлся на дбб- рой девйце. детбй нарожал.дьі покбй бьі вбдал! Повдовбю — женїбсь. ... й. ДЖ№»МЖЖЙІгЖЖ^Д^Т-^»Й ЕЗЕ^СІБаба с вбза.кобьіле легче;Баба с возу — коню легче*. БАБА С ПЕЧИ ЛЕТЙТ. СЕМЬДЕСЯТ СЕМЬ ДУМ ПЕРЕДУМАЕТ. (Ж Пока баба с печй летйт,сбмьдесят семь дум пе- редумает) БАБКА НАДВОЕ СКАЗАЛА. (Ж Бабу піка н&двое сказала) БАБУШКА (б&бка) <ЕЩЕ> НАДВОЕ СКАЗАЛА (гадала) (ЛИБО ДОЖДИК, ЛИБО СНЕГ. ЛИБО БУДЕТ, ЛИБО НЕТ). пшп Зто вйлами на воде пйсано. Писання свой корреспондбнтн отправляют в газети для напечатания, но бабушка еще надвоє сказала, увйдят ли онй свет. ІЯА12) на. ГЯ*Л - Что ж? Мьі пбсле оббда за- сядем в ералаш.и я егб обиграю. — Хе-хе- хе. посмотрим! Бабушка надвоє сказала. БАБЬИ ГОРОДА НЕДОЛГО СТОДТ. Й. ІБьіли, конбчно. случаи* когда с топорбм на угол при рубке дома садйлись женщиньї, но §то спиталось ненор- мальним. что и отраженб в послбвице: СБабьи города недблго стоят). ГФ^СІБабьи города недблго стоят<а без баб города не стоят). БАНЬКА - НЕ НЯНЬКА, А ХОТЬ КОГО УБЛАЖЙТ. ЖГЯЙ. [00^1— Пар костей не лбмит. — Зто справедлйво, Степаньїч,— пробасил Полосухин. — У нас говорятЛСнбгом да паром,так не будешь старим). — Здбро- во! — А еще говорят так :< Банька — не нянька,а хоть когб ублажйт). “ЗШЙЖЙА БАРН ДЕРУТСЯ. А У ХЛОПОВ ЧУБИ БОЛЯТ. (й Панн дерутся,а у хлбпов МХї?, й Ш*=4: Т й—й?®. З
чубьі трещат) БАРЬШІ^ НАКЛАД БОЛЬШбЙ (род- 6*, старший) БРАТ. іжхіа^л-хіГйчаояв. ІЯЯІ- Не променяю я,—гово- рйт,—своегб житья на твоє. Даром что сіро живім, да стріху не знаєм. Ви и по- чйще живете, да лйбо мнбго наторгуєте, лйбо вбвсе проторгуєте. И послбвица жи- вет; баришу наклад— большбй брат. Бмвает и тогньїне богат,а завтра под 6к- нами нахбдишься. А наше мужйцкое дб- ло вернбе. Ж,ВДА^пГЖ№йАЖй9ШЖТо Ют БАХВАЛИЛАСЬ СИНЙЦА - ОБЕ- ЩАЛА МОРЕ СЖЕЧЬ. (Я Надблала синйца славььа мбре не зажгла) БЕДА БЕД^ РОДЙК ТРЕТЬЯ СА- МА ПРИБЕЖЙТ). гжя.]-«£_#і<н«йаю. БЕДА ВЬІМУЧИТ, ДА БЕДА И ВЬІУ- ЧИТ. (ЇЙ, Біди мучат,уму учат) ГЙЯЖФгиЧА^ІЙ.Ш&ЛАЩад. БЕДА,КОЛБ ПИРОГЙ НАЧНЙТ ПЕЧИ САПОЖНИК-А САПОГЙ ТАЧАТЬ ПИ- рбжник. [ЖЯМп , ЖіЯЯЮ АЖ» Й.ЖЙМТ. Ий^йЖЧГ. СЯЗ&ІВ^ЧНЯМАііКЖФііШ. Б , Ж « Я№ і Я-?т 10*1 1Беда,коль пирогй начнет печй сап6жник,А сапогй тачать пирбжник: И діло не пойдбт на лад, и примічено стократ, Что кто за ремеслб чужбе браться любит,Тот завсегда другйх упря- мей и вздорн6й:Он лучше дбло все погу- бит И рад скорбй Посмішищем стать свет,Чем у чесних и знаюіцих Спросйть иль вйіслушать разумного совбта. й а &я й ПАікЖ»»,ік^іРгЯА^йЙ^о БЕДА НА СЕЛЕ, КОЛБ ЛЕБЕДА НА столк ЙЯТ. Е^Ц^ІПошлй в пищу и тбщий фура- жний овес,и бтруби,и колючая мякйна, и даже давним-давно забитая лебеда. <Беда на селб, коль лебеда на столі >,— вспбмннлась старйнная поговірка. ♦ БЕДА (напрАслннж) НЕ ПО ЛЕСУ ХОДИТ.А ПО ЛЮДЯМ. Т А .ЯЮЖДЖ Й ТЖ#. йи*Ж Й Т А. ШЖ<Й#,И*АЙЖЙ9. ГЖ^1Й#ЖпГ1й,яІ1ЙЙ*А. [М»14ЖАЯИЖ^.Ж«*4Мій. К0*І^Ї1 [ Архйп:] Не захотбл ти подождать суда ббжьего, так и сам ступай тепбрь на суд человіческий! Вя- жйте егб! [Курицин:] Не ждал, не гадал.а в беду попал! Беда не по лісу хбдит,а по людям. й,тюж® 4
*! ЖйАйЖчИЙ.йПЙЙЙА. БЕДА <НИКОГДА> НЕ ПРИХбДИТ (не хбдат) ОДНА. [ЖЯЛЙЖ4ЙТ. С£&1Пришла беда, отворяй ворота. ІЖ^ІДодбнОВ ПЛбХО кбнЧИЛ:Єгб ПО~ губйло освобождбние крестьян, а потом цбльїй ряд процбссов. Капельмейстер, за- вбдовавший додбновским оркестром, от- морбзил пАльцьі, игрАя зимбй на открм- том вбздухе; одйн из мєдвЄдєй оборвАл цепь и загриз двух баб и т. д. БедА не прихбдит однА. ЖйГДМтій. БЕДА УМ РОДЙТ. ГЖЯ1«»в4,1Яаві. БЕДНОМУ ЖЕНИТЬСЯ И НОЧЬ КО- РОТКА. ГЖАІ^А^ЖЖіЬй. ІЖЯ1ЖАЙЖ# АЙйШ Агї А* ЖЖЖ. АЖ»», В ® . ПЯ^ІСМатрйна:] А у нас,дЄвушка, свАдьба. [КумА:] Что ж так, веснбй? [Матрена:] Да, вйдно, послбвица недА- ром мблвитсяї ббдному женйться и ночь іМПЙЖЛ. БЙДНОМУ КУЗЕНЬКЕ БЙДНАЯ И ПЕСЕНКА. (10) ГЙЯ1Ж»^£А<Ь«а#*«,(ЖА) [Крутйцкий:] Кому счАстье, Елбся. А нам нет счАстья । ббдному Кузе- ньке ббдная и пбсенка. Терять—терял, а находйть — не находйл. А1ЙГ&, И-ЯШК йЦМг*»ЦЇ. Гбрькому Кузеньке гбрькая дблюшка. БЙДНОМУ СОБРАТЬСЯ - <ТбЛЬКО> ПОДПОЯСАТЬСЯ «Т. ІВКИЯЙЖЯ-АчТіК&й). ІЖ^ІБбдному собрАться — подпоя- саться. И чАса не мйнуло, как ушлА от них бАбка ВарвАра. ^А«Ж>Х№------МІКМїїТ. /Ж. БЙДНОСТЬ НЕ ПОРбК. ГЙЯ1ЖФ». ІЯ*Л- Пблноте, ббдность не порбк Ї и в ббдности дббрьіе люди живут хоро- “ШТ»Е.ЙЙ^ДФЙ.»АВР®Й^* ваті.” АІБЄдность не СТЬІД. БЕДУ СКОРО НАЖИВЙШЬ, ДА НЕ СКОРО ВЬІЖИВЕШЬ. БЙДЬІ М^ЧАТ,<ДА> УМ£ УЧАТ. ГЖ^іа^пЧА^ІЙ.т&вАїВВД. ГЕЕ&1 НуждА научит калачй єсть. ^^ЖАФШКВДЖТїВ нуждА и кулйк соловьем свйщет. ІЖ'ФІ— ДавАйте по-хорбшему,— сказАл он. — Мьі не смоглй подготбвить помещбние потому, что нет у нас своббд- ньіх людбй для Атого дйла. Вот чбрез два-три дня все налАдится.. БАдьі му- чат, да уму у чат. Зачбм же шум под- нимАть. 5
». ЯЙИНА,—ЙЙ&«»ІЙ.....&- 8.К-®. ТЧЖА^АЙК.” ІЗЕ^СІБедА внмучит, да беда и вьіу- читіБедб мучит, да уму учит. БЕДЬІНИЦОГДА НЕ ПРИХОДЯТ ПО- ОДИНОЧКЕ. (]£ БедА не прихбдит од- нА) без бьічкА не ПОЙШЬ МОЛОЧКА. (ІЙ.ІД) ГЯЮІ-На селб поговАривают, что придется опять веснбй бьічкА в стАдо у Мирбна ГАрнца брать. Все мирскйе кося- ки соглАсньїе отдАть ему на укбс. Не нрйвится мне Ато, а другого бьічкА в селе нет. — Без бьічка не поешь молочка,— вмешалась в разговбр Демьяниха. БЕЗ ДЕНЕГ В ГОРОД - САМ СЕБЕ ВОРОГ. ГЖЯЕЕвЙИ, ЙЛЖ1Й. мтяяяйя^алй-ія. —Какоб тут весблье,—отвечАл печально Антбн, рассеянно глядя в пб- ле. —Что ж, опять неббсь алтьін не хва- тАет?.. ЗнАмо, без денег в гброд — сам себб вброг; жаль, брат, прохарчйлись мьі ббльно,а то бьі.. помоглй. .............. ..ШгНШ” БЕЗ ДЕТЕЙ ГОРЕ, А С ДЕТЬМЙ ВДВОЕ. «г. ІЙ^І-Зки собйки, прости гбсподи! И супонь-то кой-как затянули,и гужй-то к оглбблям не пристегнули. Все бш кой- кйк да как-нибудк Да,Герйсим Сйльїч, прАвда в людях мблвится: < Без детбй гб- ре,а с детьмй вдвоє>. БЕЗ ДРУГА на сйрдце т£го. [ЖЯ,НПГЙ8££'ЖЯ. БЕЗ З АДОРИНКИ. (й Ни сучкА, ни за- доринки) [ШИК. (&ЯЖЙАШ) [ДО'&І ІЗаказ идет прямо как по мАс- лу,без задбринки. ІФ^ІБез сучка, без задбринки» Без сучкА и задбринки. БЕЗ ЗАПАСУ НЕ СТАНЕТ ПРИПАСУ. ап —Как величАть-то тебя? — спросйл егб Кузьма,в пбрвьій раз зайдя в шкблу. Солдат при щури лея, по дума л. — Без ймени и овцА — барАн,— сказАл он, наконбц,не спешА. ±ДІК&#ЙЙВГ&Т$О “Я Йо БЕЗ КОПЕЙКИ РУБЛЯ НЕ ЖИВ£Т (не бьівает). ІЬЕ^ІВР Копейка рубль бережет. Ш 6
ІЯ^ІИ копейку тьі умбешь бербчь, знйешь, что без копбйки рубля не бьівйет. Рублем же мьі и бьем и жалуєм. Велй- кая сила — дбньги,но нйдо умбть управ- лять йми. &*£<>**, і® ЗШКЯ/** СЗЕ^СІБез копбйки не рубль; Без ко- пійки рубля нет. БЕЗ КОРНЯ И ПОЛИНЬ НЕ РАСТЙТ. БЕЗ МАТКИ ПЧЕЛКИ - ПРОПАЩИЕ ДЕТКИ. І^І^ІПрйвду люди говорят,что пче- лки без мйтки — пропйщие детки. Гбрько бьівало безрбдной сирбтке глядбть» как другйе ребятйшки отцбм, матерью при- грати > обутьь одбтьі, накбрмленьь приго- лубленььа ее [Даленку] кто приласкйет, ей кто дбброе словбчко хоть в світло Христбво воскресбнье ВЬІМОЛВИТ? БЕЗ МЕНЙ МЕНЯ ЖЕНИЛИ. (ій,«) [ЖЯ]®Ж4И#а£»Т 5 ГЖ. *.9ІАЯГ»ЖА#Л®'Л>ТЖЖ,ЖЙЖА Ж£Шп±Т(Ж»)^. [«&]£* й вж й вартій. [095]] Решіние бьіло прйнято без председітеля, так как Бубенцбв в іто врбмя пьянствовал... Одніко іто не по- летіло Федору Васйльевичу йскренне возмутйться:(Нет> іто что же получіет- ся?.. Опять без мені мені женйли! > ЙЖФЙЖ^ІЕйЯІЯІ..... • КДЖДШ^ЖІЕЙЮ®*: .. ІПТЙ!” БЕЗ МУКИ НЕТ И НАУКИ. БЕЗ ОТЦА — ПОЛСИРОТИ, А БЕЗ МАТЕРИ И ВСЯ СИРОТА. ЖіЕДМЛТ. БЕЗ ПАСТУХА ОВЦМ НЕ СТАДО. БЕЗ РОКУ НЕ УМЕРЕТЬ. (& Без смбр- ти не умрешь) БЕЗ СМЕРТИ НЕ УМРЕШЬ. [«ХІД^ЯІТй^йНа.^^Я ж. [ЙЙ]Ріньше смбрти не умрешь. 5Е [^*»Х1?ЕЖ*ї9 .МІЖ®. [095]] Старикй, до конці исчірпав- шиє свой физйческие сйлььне теряли сил духбвньїх; однй призмвйли смерть, дру- гйе терпелйво ждйли ее. Но как говорйт- ся в послбвицеЛБез смбрти не умрешь). Самоубййство считйлось позбром. ®АіИ'Зй^#Я±в {ВД.іЕітОгіЙ 1ЕЙ«Іо І$^1Без рбку не умербть; Ббйся не ббйся»а без рбку нет смбрти. БЕЗ СбЛИ, БЕЗ ХЛЕБА ХУДАЯ БЕ- 7
.ЖШЙЙЛ. (МЗД—Ббртенька! а ну. дай нам. мітушка.чтб-нибудь такбе позабйвиться. И из кбмнатьі Бйртьі Ивйновньї тбтчас же появляется поднбс с холбдной заку- скою, графйнчиком ЮорреІ-согпФ, бутьіл- кой хересу и бугьиікой пбртеру. —Без сб- ли,без хлббв — худДя бесбда. Я*Я»ЙЖЖ-ЛЛ1Гій.“Ф^*,-КЯ *«ж“ж«’йікі4.-ййів а««ж ,- ЖІІЙЯ. БЕЗ СОЛИ СТОЛ КРИВОЙ. [ЖЯРГЙЙЛ.ЙЖДВЯЙ. ІЯ8;1<*±36ЙТШЙЖЮ. ІЙ^ІЗа обедом понадобилась соль Плетневу; глядь, а сбли нет. < Что же ато,Николйй Иванович,стол у тебя кри- вди сказйл он (извбстная русская по- говбркаЛбез сбли стол кривди»). Плет- нев вспбмнил русскую»но забьіл француз- скую поговдрку: < не надобно говорить о вербвке в доме повбшенногоХГнбдич бьіл Й.Й?Ж«*ЙЙ»*Ч)ІЙ«»ІІгЖ*ЯіЙ йШйг^в&Й.йЖййй*’). ЄЯ# ям*®ят«ї'жю«й,®^іетй&а БЕЗ СПОТЬІЧКИ И КОНЬ НЕ ПРО- БЕЖЙТ. Г#£15ФА»£ЗЕ«й.«ФАа5вГ№ ЙАЯ®,ЖИ:Й«Й. І£$Й1Конь о четьірех ногах, да спо- тьїкйется. И на старуху бьівйет проруха. ^^АШ на добрй коня спотьічка живет. —Ошйбку я понес, Яша... Как подумаю» что под горячую руку хо- тбл сдблать»волбсья на голові вздьімйют- ся... —Забудь про бто... Без спотьгчки и конь не пробежйт. ЙЗШ#Т»£8>.....а-ШЗШ&Га ...................АЗ(£Ш,3#А айе ” М|| о БЕЗ СТЬІДА ЛИЦА НЕ ИЗНОСИШЬ. ГЙЯ.]«1ї£5ЇІІ1ЕЩЙА,Я&*&$ о Галактибна вдруг сдолалось скучное лицб» и он нахмурился. Пйсарь пднял»откуда нанеслд тучу,и рассказйл» что давеча болтала попадья с гостями. — Откуда тдлько вьізнают йти б&бьі! — удивлялся пйсарь и,хлбпнул Галактибна по плечу» приб&вил;—А тьі не сумлевай- ся. Без стьідА лицб не износишь»как скй- зьівали старйнньїе люди»а перемблется - мукй будет. юл БЕЗ СУЧКА, БЕЗ ЗАДОРИНКИ. (Я. Ни сучкй,ни задбринки) “яг. йжя- й. 8
БЕЗ СЧАСТЬЯ И В ЛЕС ПО ГРИБН НЕ ХОДЙ. (Л Со счАстьем хорошб и по грибй ходйть) БЕЗ ТбЛКУ МОЛЙТЬСЯ — БЕЗ ЧИС- ЛА СОГРЕШЙТЬ. ІЧИ. БЕЗ ТРбИЦН ДОМ НЕ СТРбИТСЯ <ВЕЗ ЧЕТЬГРЙХ УГЛбВ ИЗБА НЕ СТАНОВИТСЯ). И)К*ЖЖ». ІЬЕ&ІБог любит трбицу. [^^ІВмкушали по однбй. По мА- лом врбмени повторйли, а потбм Седов слАденьким голосом пропищАл, что без трбицн дом не стрбится. Л«ТЇ-#. ЙТ-^Л,ХТТ- , а ЮНК. БЕЗ ТРУДА НЕ ВЬШЕІПЬ <И> РИБКУ ИЗ ПРУДА. Ж. [І£&]Гриб6в йщут,пб лесу рьпцут. Селб бмло большбе, нарбду встречАлось мнбго, И все ГОВОрЙЛИ:—Ка- кбе счАстье, как же тьі ее [щуку] вмта- щил? РьібАк спокбйно и чуть-чуть насмб- шливо всем отвечАлБез трудА не вй- нешь рьібку из прудА! Скблько лет про- тло с тех порт не пбмню,но рьібАк не тб- лько не вьіхбдит из пАмяти, а, напрбтив, все яснбет,и бьівАет,что я дАже сам себя понимАю тепбрь по тому рьібаку и на по- хвалу <талАнту> повторяю про себя і — Без трудА не вьінешь рьібку из прудА! йМЖЖЮЙіМГКЖЖЙ Ч.£Ж#ЖЙЙШ»*Ш*ЮГ (3£^С1Без трудА не вмтащишь и рьі- бку из прудА. БЕЗ ТРУДА НЕТ И ПЛОДА. БЕЗ ХОЗЯИНА ДВОР И СИР И ВДОВ. (ДЕ Без хозяина дом сирові) ІЙЯ1-Ж5Е±,«*ТЖ. ІЖХЖЖЯ ± А . [«чед—Ни чегб живете, хорошб. ДАже приемничек єсть. Вбсело, знАчит. —ЗнАмо! ИзворАчиваюсь кбе-кАк. Мбж- но бьі и лучше жить, да извбстное дбло: Без хозяина дом — сиротА. А насчет ве- сблья ... И вбсело вдовб и тбшно. жтит.....»е БЕЗДНА БЙЗДНУ ПРИЗЬІВАЕТ. АМ^Ж(ЖЧ^). СЖ^ЛВелйк я В пьянстве: ЧЄМ ббль- ше пьешь, тем ббльше жАжда — ббздна ббздну призьівАет! АОД#'А№£>«! 42 Ж. БЕЙ ГАЛКУ И ВОРбНУ: Р$Т(У НА- БЬЕШЬ, СОКОЛА УБЬЕШЬ. (Ж Бей сорбку и ворбну, добьешься и до бблого лббедя)
ЙЧГЕШЯЖТ. БЕЙ СОРбКУ И ВОРбНУ, ДОБЬЕШЬ- СЯ И ДО БЕЛОГО ЛЕБЕДЯ гжяілп»і»»4»і»вбггйзет. гяяжуї/Ьйтт,«важкая ЙЇ5 Протйвник.. предвйдел ужА удАр Атот,но все-таки.. мблча сходйл пА- пікой. — По гриби не час и по ягоди нет — так хоть по елбвие шйшки,— про- должАл тот спокбйно, поглАдив бороду, и убйл пАшку. — Бей ворбну и сорбку, до- бьеіпься и до бАлого лббедя. *№......................... С^^СІБей гАлку и ворону: руку на- бьешь,сбкола убьешь»Бей сорбку и воро- ну, добьешься и до ясного сокола и до бе- лой лебедки. БЕЛЬІЙ СВЕТ НЕ КЛИНОМ СТАЛ. (й Свет не клйном сошелся) БЕРЕГЙ (хранй, откладьіваи) ДЕНЕЖ" КУ (чтб-нибудь) ПРО (на) ЧЕРНЬІЙ ДЕНЬ. іжх»^«®елйгИЖй& вїііік Н Н і І^^ІСрАдняя [рьібацкая] семья из четирех взрбслмх душ моглА поймАть стблько риби, что.. не тблько вполнА обеспйчивала себя до нового улбва, но дА- же отклАднвала значйтельную сумму на черннй день. Ягіт&йт..... Г^^СІПасй дАнежку про черньгй день БЕРЕГИ <ПЛАТНЕ СНОБУ, А> ЧЕСТЬ (здорбвье) СМОЛОДУ. .[ЖЯ1<ЖЖ®Я*г!ГВ=Г*1вг >.«»(« І®^0]Родйтели мой благословйли ме- ня. Батюшка сказал мне;< ПрощАй, Петр. Служй вбрно, кому присягнАшь; слушайся начАльников; за их лАской не гоняйсяі на службу не напрАшивайсяіот служби не от- говАривайся;и пбмни послбвицу;берегй плА- тье снбву,а честь смблоду). БЕРЕГЙСЬ БЕД,ПОКА ИХ НЕТ. < БЕРЕЖЕНАЯ) КОПЕЙКА РУБЛЬ БЕ- РЕЖЕТ. [і£&]Без копбйки рубля не живет. І1И^]У нас в доме чАсто повторяли: (дбньги счет любят>,<копбйка рубль бе- режет) и тому подббное, и сестрА, подАв- ленная Атими пбшлостями, старАлась тб- лько о том, как би сократйть расхбдк,и оттогб питАлись ми дурно. БЕРЕЖЕНОГО<И>БОГ БЕРЕЖЙТ. ГЖЯ1<Ж>±Ф<*>«46/Ь£.'ИЖЙ9А. 10*1^1 Судьба любит осторбжность, оттогб и говорят: береженого бог бережет. 10
(ЗЕЇО Береженого (ббрежного) бог бережет. БЕРЕЖЕНОГО КОНЯ ЗВЕРЬ НЕ БЕ- РЕТ. ГЖЯ.1Ф*»«Й Д БЕРИСЬ ДРУЖНО, НЕ Б^ДЕТ ГРІЗНО. іжяі^€'»йт.йла^ж. [Жйгезліп#£'»я-йїтавш. Г#*і$±1А*#,ЖШВ(Д*ЖМ. С^І^ІМАло тогб, Елисйй почему-то оказался дйже атамАном всей ватаги, ко- торая волоклб пушку. —Ну, брйтцьі,— сказал он, отдьішАвшись на останбвке,— берись дружно—не будет грузно. -зшаямаілю^о БЙТАЯ ПОСУДА ДВА ВЕКА ЖИВЕТ. ШЙИ#ЙЙЙ^ВАВ<»о гя*л—Сонь,Сонь, тьі чего? —Рбни- ли! Васяту моегб рйнили! —Тьфу на те- бя! Зазря испугала. Не убили, и лйдна — В гбспиталь егб свезлй! --надрива- лась Софья. —В полевбй. —Так Ато же хорошб дура! Вон Матвій Крюченкбв в гбспитале лежйт. Жан Петричбнков из госпиталя не вшлазит. И уж никогб не трбгало мйлое Сбфьино гбре, ведь тблько похоронная страшнй бьілй в те лихйе гб- дьі. А рйнен, что ж, отлежйтся, крйпче стйнет, бйтая посуда два вйка живет. ЙЖ^&Тї^Є^ЯТИЕ! ЯіФЙАЇ. &АЯЙ*. “ММітТГИ ЄЙЖ. ІЕ • Ж^Ж^Я-АйЕЙЖ^^ЖЖ То * 1ЙЮо Надбитая ( чиненая) посуда два вйка жив&г. БЛАГЙМИ НАМЕРЕНИЯМИ ДД ВЬІ- МОЩЕН. гж5і]й»ай)й»дзй*$яй9а йжй .я ймілюшики# ййжйяій й&. й южад^йг т» ю. а г#^±і»а«іЖй&а^ЖА5іА АТЖ«7Г®Й<Й»Ж---- ПИЛУ нас постоянно дблают ату ошйбку,что оцбнивают лозунги, тактику извбстной партии йли группьі, ее напра- влбние вообще,по намбрениям йли моти- вам, котбрьіе самй зта группа вьідвигает. Такая оценка никуда не годйтся. Благй- ми намйрениями— ато давно ужй сказано — вммощен ад. А«о втя нйсколько десятилйтий ви- дал йти пйртии,я ужй ЗО лет нахожусь в революцибнном движении. Поатому я мйньше всегб склонен сомнев&ться в их дббрьіх намбрениях. Но дйло не в том, дбло не в дббрьіх на мареннях. Добрими намбрениями вммощен ад. ОіШВЗо #МЙШ&а#£ЙіАЗІА ІД#о (0ИЗД— Да почему вш знйете? Вм не вйрите в намбрения? .. — Как не вйрить: йми,говорят,вьімощен ад. Нет,вм ниче- гб не сделаете,и не вьійдет из вас ничегб, крбме того, что вьішло,то єсть очень мй- ло. 11
.. Ж»Ж—~Я£Л&. ЖЯ-4Ш*£ЖЮ,1йї £>#£Є£ЯШ*Ю*?ЗДЙ$~&'£ йЖ*Ж#4£ЙЖоя К$^1 Благйми намірениями вимо- щена дорбга в ад;Дббрьіми намбрениями вьімощен ад. БЛЙЖНЯЯ КОІЙЕЧКА ДОРОЖЕ ДА- ЛЬНЕГО РУБЛЯ- ГЖ5ОДЙЙ*ІІН;ййй5^*МяІЯ. [#5£Л № Блйжняя солбмка лучше дАльнего сенцА. ЇЇ. ІЬЕ^ІНе сулй журавля в небе,а дай синйцу в руки. Д ±®і^ті£<. ЗАработки брАта и сестренки били небольшйе,но мать рассуждала по- свбему. —9» дбгки,—говорйла онА,—не гонйтесь за длйнньїм рублем. Блйжняя копійка дорбже дальнего рубля. Бон твой отіц, Петруша, хорбшее жАлованье в Москві получАл,а все прАхом пролеті- ло, копійки я от негб не видАла. А тепірь нам тужіть нічего, все у нас будет. «6. >ЙЮ*ЙШйЯ:й9^*ЯйГЯ. ^жлт.авзгдйл-я-а. гоя*. «ІПЖМЖЖТ БЛИЖНЯЯ СОЛОМКА Л^ЧШЕ ДАЛЬ- НЕГО СЕНЦ А. тоййюяййййттьйй: НШГЯ «,ГО^¥Я-Яй9йГ№*®ЛйіКЛ. ІЙЙІБлйжняя копієчка дорбже ді- льнего рублі. >й Й9 А Н: £ Й й Й Р * Я чГЯїНе сулй журавля в нйбе.а дай си- нйцу в руки. Ж»Й=»Я±ЮШІ,‘РЖЧ± 8Р£Ю«. ПЯВД Одніче блйжняя-то солбмка лучше дДльнего сенцД. Студіньїй торг мьі’знАем.а вот как тім-то.кудй пльшйм? Почем там тьі спрбсишь.Фідор Игнйтье- вич.за ббличий міх-то? ®Д,ЙЙЙТ¥*Йій&ЙЯй. »? »ЯЯРЙ,ЙМ^^ • ОДМЖФЖФ, БЛИЗ ЦАРЯ - БЛИЗ СМЙРТИ. (10) ГЙХ)*Й>ЯИ#, . Г4Ч-6Л—Не верь госудАревой друж- бе! Близ царя — близ сміртиі.. Всегб три десятка с четьірьмя годбв ему,а зверь — звірем! Вот какбв он! “а£М£1ГКйШ! А2Ґ Н+И^,йІД^іЙіЙй9! БЛЙЗОК (блйзко) ЛбКОТЬ, ДА. НЕ УК^СИШЬ. тошшлшй. яг д «ж#. [ЕЕ&ІВйдит 6ко,да зуб неймет. №91 ; Вйдит собАка молокб, да рьіло короткі пГД^ЇВ пті) Отряд вмуровАлся в лесную зілень*и хотя летчики навернякА знАли, что гдб-то здесь скрьівАются ненавйстньїе партизАнььно (блйзок лбкоть, да не уку- сить). Фашйстьі пбпусту трАтили бензйн и ббмбьі. йжйьадгрмг. яжжйшіша^лі»). ($І^І]ВспоминАется ему, как он по- кбйно и тихо жил с сестрйцами, как ни- ктб тогдА не шуміл, не гаміл, и всякий 12
дблал своє дбло не торопясь.. И нужно же бьіло [жениться].. СБлйзок лбкоть, да не укусить! мельк&ет в умб егб послб- & а 4-ЙЙІ*Ж,Жі<«=<Ь*і»»*Я,#АДМ §$Ж«#АЙЖ...... ... <ЙЙФМ«#. БЛУДЛЙВ КАК КОТ (кАшжа), <А> ТРУСЛЙВ КАК ЗАЯЦ. ІЖХМВЙ# ,И/МИА. БОГ ДА г6род,чйрт да деревня. (ІВ) ГЙОИЖ»,##*». ВШИЙ АЙ КЖШНйЗИгЙШ ^йжв,»«,аійсйиж^іввв). [^И^ІЗавбтной егб [Антбншча] меч- тбй бьіло попасть в збмские глАснме и в члбньї упр6вьі,чтббьі бтим путем развязй- ться с дерев&нской < темнотбй). В подтвер- ждбние свойх мечтйний он любйл при- водйть характерную поговбрку: < Бог да город, черг да дербвня). ’ “ЛШГ. *Г. Е$^С1Бог да гброд,что за деревня. БОГ ДАЛ.БОГ И ВЗЯЛ. ІЙЯ1±#£Т,±ФЯ1КІ5І£ТФ. АЙИЙЯВАМ-Я’даЗ. ($Я|£]]У меня умрет сьін,отЄц,женй, сгорйт дом, пропадет имЄньє, я обнишДю — и у меня,вслед за бедбю,родйтся сми- р6ние;бог дал>бог и взял,говорю я... по- плачу. .. погрущу... и приступлю вновь к смирбнной жйзни свобй! Я* в*................. Т»..«й.ЙХ^ЖЖЯ^ЙЙВФг АЙ^ЙІЙ! БОГ ДАСТ (дал) ДЕНЬ, ДАСТ И ПИЩУ. В#. ЙЖЛЙ. гд&юавюяАйя.а-йіМї# АЧІІ6ЙВВЙ9АШ. [ЬЕЯЕІБудет день— будет пйща. -АЙШН,«<-АЮЖ<. 10^11—Горевіть, тйтка, н&чего. МА- рья молчАла. — НАчего,— повторйл стрАнник. —Бог даст день, бог даст пй- щу. У меня,брат,ни крбва.ни дома,про- бирАюсь бережками и лужкАми, рубежА- ми я межАми да по задворкам — и ничегб себб. “»«Я-^«ГВЙЙ,А*.”ЯИї^«[ “а*#А,’Й^ЖІт#ХЖЖТ-Т. а^»^.жжйтм#»««.й#йшв (ЗЕ^СІДал бог день, даст и пйіцу. БОГ ДАСТ <И> В ОКНб (окбшко) ПОДАСТ. (10) ГЖ^.1<ЙІЖ>±«®Й.^МЯ/’ВЙЖ й. отйіЖзйіЕ, »їе з ЖЯ-АЖЖ. ж а й тм, 7 # й. 10'41—По-нАшему,бАют старикй,— замбтил молодбй ряббй Дмйтрий ГАню- шев,— бог даст.и в окнб подАст.. — Ну — Посмотрй.мнбго ли у тебй уродйт. “вЙ<ПЙЖ!а,£А<Ш,”*РЄЙЖ» «*#ж • іиа£Ажж,“йі*±Ф»м,£ МЙЯЯЖЖЙ......Я5Й Ф ВР«»Й£Ж»^,ЖЖЙШДЖ’№ ЙІ ,4 ІГНВ^Ж, . 13
БОГ ДУРАКА, ПОВАЛЯ. КОРМИГ. (») [ЙЯ1±ФЖ«#«ЖТ. Г#Х1»ЖзЄйТ»»ДА«±«ЖШ [ЬЕ&ІДурйк спит,а счастье у негб в головах стойт. Д Иіо Й #&АШ »ЖА Й ЗШ А«в І^К^ІДругбй красйвікартйнка — за- тб отпАтьій дурйк! Вот Балакин:ни одна умная дАвушка нейдет за негб, а заглядА- нье! Не зев&й,и он будет счастлив. Бог дуракй, поваля, кбрмит,— приводила онА и послбвицу в подкреплениеінайдет дуру с богйтством. АЛЛО5Д-Ф+ДЙ9ЛЖ! Д-ФйАШГйШ&ІШВ! &АЙ£&А«---- БОГ ЛЮБИТ ТРОИЦУФ Г»Я1±Ф*£(НЖ). [#Я1Ж»5Г»®&«*Я=Л. [ЕЕ&ІБез трбицш дом не стрбитря. К 04^1 Пбдали суп жульАн. ПАред жульеном мьі вьіпили по две рюмки и за- кусйли. — Не вшпить ли нам по трАтьей? —предложйл Механйзмов. — Бог трби- цу любит. ±ТЙ£йо _Ь»ЖГ,®П»«ТІЯЯ, [Ж*Ь1Ж Й * О. ООМ£ФА----------ЖДЙА т, БОГ мил остив. ЇЖЖ1±^>С«й. . [#ХМ±«*ЖЖЖ.Ж±«»46<Ж аажий&З). (&&1ВР Бог не без мйлости,каз&к не без счастья. —Бог с ними! • а я,бог мйло- стив, найду себе кусок хлбба... не так ли, Николйй? “ІЖІМ0Е! .. Й 3«Я-ЙШЙ«І... Мйлостив бог, а я, по егб мйлости,не уббг. БОГ НАПИТАЛ, НИКТО НЕ ВИДАЛ < А КТО И ВЙДЕЛ,ТОТ НЕ ОБЙДЕЛ) . ГЖЯ1±Ф1ЕАІЄЖТ,Ж1ЬЙ«1Й.» <&Д<А«Й,М1*£1Й&О> Ї1И- Ну,слава ббгу,бог напитйл, никтб не видал,—проговорйл Лука, об- лйзьівая в послбдний раз своїд лбжку. — тепАрь чай будем пить,бАрин. г®й БОГ НЕ БЕЗ МИЛОСТИ < КАЗАХ НЕ БЕЗ СЧАСТЬЯ). ш>. ІІ£&]Бог мйлостив. ±ФДСЗКЙо ійіЮ, [$!£]]—Пблно, родная, перестань убиваться,.. — мблвил он ей.. — Бог не без МЙЛОСТИ, “ не уньївАй. ... Иі... ІЗЕ^ІБог не без мйлости, человАк не без счйстья. ф трбица Н&- 14
БОГ < госпбдь) НЕ ВМДАСТ, СВИНЬЯ НЕ СЬЕСТ. №. гд йіж § «я-яіивхшйі .-я . ля ж ЙВШ. а < ай » . ІДО^ЇІ—И, мАтушка! —отвечал Йван ИгнАтьич. —Бог мйлостив: солдат у нас довбльно, пороху мнбго, пушку я вьічистил. Авось дадйм отпбр Пугачеву. Госпбдь не вьідаст, свинья не сьест. 13^1 Бог не даст, свинья не .сьест. БОГ ПЛУТА МЕТИТ. (ДІ Бог шельму метит) ГЖХІ±Ф^ЖА«±ІВ^в БОГ ПОСЛАЛ (пошлет). ИШМОІТ, ИИ^ІВорбне гдб-то бог послАл кусб- чек сьіру. БОГ ( госпбдь, Христбс) ТЕРПЕЛ И НАМ ВЕЛЕЛ. гж54]±Фйа^й«.^пчаіпшяа ЙШЙАІЙ, [ —Потерпйте,— сказАл мне бьівший старьевщикі— бог терпбл и нам велел. Лишь не занимАйтесь никакйм худбжеством,так все будет лАдно... Ни чегб,сударь. Я£*Яї «Я£*,И-ЯІИ?»ЙЖЙ9. .....»£«- А.^4.” БОГ ТРУДИ ЛЮБИТ. ГЖА1±Ф£#Я. ЛОІЖВШ. Г#^Л1АЙМЙ. ІЯЯ1—МАменька, шбйка от Атой раббтьі болйт,а пАльцьі все спйцами отбй- ла; < потрудйсь,— говорю,— бог трудьі любит к БОГ ШЕЛЬМУ (плутА) МЙТИТ. ІЙЯ1±Ф»ЖА*±іЄ^(Й1йїтЯ:. Я'«Й±Я<«£ЮА). ГЯЯМТА^МЖЧМЙ. ІЬЕ&ІНа вбре іійпка горйт. ЙЬЗнает кбшка,чье мясо сьбла. Ж^ЗНЙ'& <&І&ТЖЙ^О [0Ї^1С Селиваном трббовалась осто- рбжность, потому что у негб на лицб бьі- лй крАсная мбтинка, как огбнь,— а Ато никогдй дАром не стАвится. Бшли такйе люди, котбрьіе знали на ато и осббенную послбвицу: < Бог плута мбтит >.. Если мбтка на егб лицб положена,то Ато ймен- но для тог6,чтббьі все слйшком доверчи- вьіе люди егб остерегАлись. Ж:а±^ЖА1й±ІЄ#я.... *Ьо БОГАТА МИЛОСТИНЯ В СКУДОС- ТИ. (й ДорогА мйлостьіня в скудости) БОГАТОМУ ВСЕ ВПРОК. МЯК^АЖЖІРЖ. БОГАТОМУ НЕ СПИТСЯ: БОГАТЬІЙ ВОРА БОЙТСЯ. ГЖЯ1ЖА«*«Й:ЖАІЙИ. Ж® о БОГАТОМУ ТЕЛЯТА, БЕДНОМУ 15
РЕБЯТА (Я У богітого телйта, у бід- ного ребята) богАтство рАзум рождАет. СЬЕ®Е1Убшток уму прибуток. «А«ВД. І#1 1< БогАтство рАзум рождАет), — говорйт однА послбвица- Нет» Ато < убьі- ток уму прибуток),— утверждАет дру- гая. Котброй же из них вбрить? А все дб- ло в том, что онй не противорбчат друг дружка Прбсто кАждая из них годйтся в определенньїх обстоятельствах. Мбжет бшть, пбрвая слбжена для филбсофов, вторА я для купцбв. А рАзве нельзя допу- стйть, что нормАльному человбку добав- ляет умА как прибуток,так и убьгток,что тблько на дуракА не дбйствует ни то ни другбе. Я-*] *ОШ0ТЙА. С$^1Богйтсгво ум рождАет (дает). БОГАТМ, ТАК ЗДРАВСТВУЙТЕ, А УБОГИ.ТАК ПРОЩАЙТЕ! ІЖ Я1 £ Я Т Я ій Ж »,« 7е Т Ю Ш. Ж Ж! богАтьій бйдному не брат. ГЖЯ1ЖАЯЯА*Ж#Я. ГЖА1ЖЖ^Ж-ЖА. богАтьій бережйт рожу, а БЕДНЬШ ОДЕЖУ, (в) ІЖХІЖАМЖЖЖЙИ-------ЖЙП& №Г).$А«ітк. когдА сьін ужб нАчал попра- вляться , в ЛенингрАд.. прйбьіл.. егб пА- пенька в лаптях,с мешкбм за спинбй и с пАлкой. ПрАвда, потом оказАлось у ста- рикА в мешкб били сапогй, но он их іфинципиАльно не ноейл, говори об Атом: (БогАтьій бережет рбжу,а ббдньїй—одй- жу>. .............................. ...я? ЯНЙ. “ЖАЖ»ЛЛ,ЯА*®*тЛ ІЗЕ^СІБогАтьій мужйк бережет рбжу (в дрАке) ,а ббдньїй одежу. богАтьій <и> в б^дни пирУет.а БЕДНЬШ И В ПРАЗДНИК ГОРЮЕТ. ГЖЯ1Ж А£¥ В НФ8ЯЗД. БбГОВИ БОГУ, А КЕСАРЕВО КЙСАРЕ- ВИ. (М Богу ббгово,а кбсарю кбсарево) БОГ-ТО БОГ» ДА <И) САМ НЕ БУДЬ ПЛОХ. гй^і±фя±ф, ні а [&&]На ббга надбйся,а сам не пло- інАЙ. Жену свою и ребятйшек лїо- бишь? —ЗнАмо, люблю---А то бьі и не ве- рнулея... —Так... Ну,а как же будешь с нйми жить? — КАк-нибудь, бог даст, проживу. — Проживешь ли? Бот-то бог, а сам не будь плох. 9то давнб всем извб- стно. НАдо подумать... ...З?* ......... БОГУ БОГОВО, А КЕСАРЮ® КЕСА- РЕВО. (ІН) ГЖЛ]±ФИЄ±Ф,®ійЙв±>± ф кбсарь ЖВ!РДЖФ<аШЙ9«¥. 16
—Не дрожй. Ббгу ббгово, а кесарю кбсарево. От тогб,что на роду на- пйсано.не убежйшь. [$^1Ббгови ббгу, а кбсарево кбсаре- виїБбжье ббгу,а цАрево царю. БОДЛЙВОЙ КОРОВЕ БОГ РОГ НЕ ДАЙТ. ГЖХ1±Ф*іШЖАй9*&Й і»«А ЮФ##£5ЕЙЙ. ГИО®ШІ£гїАй9А,чҐІЄ#й;ЯЯЗ йаш4ИААй$яйяа)^#,і®#А №АЖЙ£ЯКЖа. ІЬЕ&ІНе дал бог свиньб рогбв,а бо- дуща бьілА бьі. & Л9 $. & £ Та 1г ®| А Й А Не дай бог свиньб рога, а мужику бАрства. Я]іЕЯі, «ГЗО 1Е& А£Я1±О СФІ^ІЕВасилйса Перегрйновна: ] Не смбешь тьі так со мной разговАривать! Тьі помни, кто я. Я самА бьілА помбщица» у меня такйе-то,как тьі,пйкнуть не смбли, по нйточке ходили. Не давАла я вашей сестрА зазнаваться. [Гаврйловна:] Били, да сплмли. То-то вот бодлйвой корове бог рог не дает. «КЖІЕЖПЙЙШ» ш±, Ейіжжж^ж8]^іі>жжа^>ії Жо БОЖЕ УПАСИ (оборони, сохранй). Г1Ш±ОМ&. гіт птляу............. (Тблько, боже упасй, никому не говорй! Я>&ТЯЗт<НЦАійт Не ушйблись ли вьі, не сло- мАли ли еще, ббже оборони, шби. £&а<&ЯЕ,йШЙТІН1! — ВиновА та, — Перебила онА, подавАя ему руку, — Ато не упрбк, — боже сохранй! ПАмять подсказАла мне кстАти. Мне лбгче бтим однйм слбвом виразить, а вам понять, чегб я желАю и чегб не желАла бьі в Атом свидАнии... ігігіЕ^Жй». кйй яи'ЖЖФ&т.....” ГЖ5С] 2),&&&&жЙІІІЙ гяйі вжитій.. - Вьі, кАжется, в КрЬІМ їз- дили? — Ббже упасй, сидбл все лбто в гброде. айЖЖ&Т-МЕАЛ мт — Тебя там и напойли! — Б6- же сохранй! “ШГЖ&Ж® ТНЕ Г Упасй бог (боже, госпбдь, го- споди, царйца неббсная). БОЖЬЕ БОГУ,А ЦАРЕВО ЦАРЮ. Ш Ббгу ббгово,а кбсарю кбсарево) БОЙСЯ НЕ БОЙСЯ, А БЕЗ РОКУ НЕТ СМЕРТИ. (Л Без смбрти не умрепіь) БОЛЕЗНЬ ВХОДИТ ПУДАМИ, А УХОДИТС вьіхбдит) ЗОЛОТНИКАМИ. БОЛЬШАЯ СМТЬ БРЮХУ ВРЕДЙТ. [ЖЯЖШхІТЖ, ЙЙ2* т. БОЛЬШОМУ КОРАБЛЮ - БОЛЬ- ШОЕ(И>ПЛАВАНИЕ. 17
ИИ^ІИзвбстием о том* что Зах&рова командйруют учиться, Григбрьев бьіл и огорчен, и обрйдован. Огорчен, что при- хбдится расстав&ться с хорбшим, нуж- ним раббтником, обрбдован, что йтому хорбшему раббтнику помогйют растй.. он повернулся и .. проговорйл: большбму кораблі — большбе пл&вание. ЮЖЯЖЧРАФгЯ^ЖЛ®^ , 4>Ж-ПО Й&а^йХ№АЖ^РД*Й®....... .. (ЗЕ Великому кораблю велйко и плавание. БОРОДА В ЧЕСТЬ, А УСЬІ И У КОШКИ ЕСТЬ. , їїо® . —Тьь Степйн Тимофбевич, с бород6й,а у меня,вишь усьі однй вирос- ли-•• Как ус ни велйк, а все бороди не вшкроешь! У кого борода, тог и батька. — И то! — поддержйл Черноярец. — Бороді честь,а усьі и у котй єсть* ! ... “і5Ш£А» БОРОДА С ПОМЕЛО, А БРЮХО ГОЛО. (10) гжойшаяі?. > Й^®ККЙ5,пІЙ:^ЖД$ФЙс ГДЖ13ЖА^И*й;й1,її#ій&ТЙ Й-^ЙВЄШ. 1 Закрьівйя ворота, стброж за- кричйл: — Зй, нищебрбдьі, чегб сглядьі- ваете? Сердйтвій и бстрьій на язик Лутб- ня сразу нашел ответ;— У твоегб бояри- на сглядйшь! У негб каждая дбньга алтннним гвоздем прибйта! Побежден- ннй в острослбвии привратник скрился, буркнув:— Проходй, проходй! Ти тбже молодбцї бородД с помел6, а брюхо гбло. НЕ! Борода помело, а бріЬхо гбло. БОРОДА — ТРАВА, СКОСИТЬ МОЖ- НО. [ДЯ1ЙЯ*-ДЖ,ЖИІ«*Й. Капит&н дбма? — спросйла Анечка, поздоровавшись. Для вбрности она добавила:— Високий такбй, с боро- дбй. —Високий, верно,— отвбтил стари- чок лук&во,— но насчет бороди не знаю, не видал. Нет на ем никакбй бороди. Конбчно,бородА — трава,скосйть можна “Й £ ЯЦ ?” РйГ ® П й <й ВТ ІчІ і. мш,язе «іідм» Й9,” БбЧКА МЕДУ, ДА ЛбЖКА ДЕГТЮ. (Ж Лбжка дйгтю в ббчку мбду) [ЖЯІ-^ЖЯІЙІЯТ-И». БОЯТЬСЯ НЕСЧАСТЬЯ - и СЧАСТЬЯ НЕ ВИДАТЬ. [ДЯІ#1Й*М,ИЖ£Я:Й. БРАНЙТЬ ЕСТЬ КОМ^, А КОРМИТЬ НЕКОМУ. ГІДІ# АЧ,ЗЄА*. БРАНЬ НА БОРОТІ НЕ ВЙСНЕТ. ГЖД1ЧАИЙ^^Й*««(ЛП)±. ГЯАІЧАЙЙ.-ЧАЮЙ.Ж^АЙЙ 1#*»£1ЧЖЙА,ЖіВ«Ж>Л«й 18
Вьі с Алексбем ИвАннчем по- бранйлись? ВеликА бедА! Брань на вороту не вйснет. Он вас побранйл,а вьі егб вьі- ругайте? он вас в рьіло,а вьі егб в ухо, в другеє,в трбтье - и разойдетесь?а мьі вас уж помирим. тіінмпяжл БРАТ ЗА БРАТА НЕ ОТВЕТЧИК. ГЖХ1&ЯТЛЯЯЙЛЙ. Ш*Л- Нас три бріта,— бормбчет Денис, когдА два дюжих солдйта берут и ведут егб из камери. — Брат за брата не отвАтчик... Кузьмі не платит.а ти.Де- нйс.отвечай_НАдо судить уміючи. Й. ... ^а.«яч«яж»гай.....яяйяйш Ж!” ГЗЕЙІБрат за брАта не платАльщик. БРАТЬ (взять) БЬІКА ЗА РОГА. ГЖЯ1(4ФіЮЯ£+й ,*&**?. [ЯЯИЙ&ЙЙЙФ Я «КД5». («№] Ви. конечно, читАли статью СахАнова? Вот Ато назьівАется взять бьїкА за рогА. И как напйсана! БРЕМЯ СВАЛЙЛОСЬ С ПЛЕД (Л Словно горА свалйлась с плеч) гжоіг±®ттжа. БРЕХАТЬ - НЕ ЦЕПбМ МОТАТЬ. (Я) ІЖЯШікТЛЖЙ»®. ІЯХІЯ-^Ш^Т.ЙЖ.ЖФЛТЖЙ. І і£ & ] ХвАстать — не косйть, спинА не болйт. ЧХФТЖМЖ.ЖТЙ. [Й|£]]Акйм молчАл, постукивая лб- жкой по столу и глядя на лАмпочку. Он ужА на Алея, утйрея и тепАрь чтб-то ду- мал. — БрехАть, мАлий, не пахАть* ,— сказал он,накойАц. ижйяз^тяейлт.ііййййд-,» Й. ІЗЕІСІВрать не цепом мотАть. БРЙШЕТ, КАК СЙВНЙ МЙРИН. (Л Врет.как сйвьій мАрин) птмююжй. БУДЕТ ДЕНЬ - БУДЕТ ПИЩА. сж хмг - М вега, ж ж - зе й ж ж. Г#Я1-<ЛЯ£5(ШЙІЙ.-ЙІИ?Ж ЯЖ&Й. СЬЕ&ІВр Бог даст день,даст и пйщу. І^У^ІТак русский человбк отдьіхает — весь, дуінбй и тйлом. Завтра будут иньїе соображбния. Будет день — будет “^УЯгАйДй^^ЛЙ---------- М. ЩАЖЙАЙ^Й. *й. БУДЕТ И НА НАШЕЙ (на моій.на тво- Ай) УЛИЦЕ ПРАЗДНИК. йж,ж<й)>»т^ж*жйнт»йіп іЬ^жжжй н т.яігліі^іжжалй в * (яягатян&яйвйвй.здпй — Ничегб,— сказАл я ем£. — Имбй терпбние, брат! И на твобй у лице будет прАздник. І^^ЛЕЕвгйнияі] Вам лйбо жаль ру- бля, лйбо у вас нет егб. [ГрунцбВ: ЗБудет и на нАшей улице прАздник. [ Евгбния: ] ф їтяю&д. 19
КогдД бто? [Грунцбв*.] А вот побду в Уфу,так вам пять фунтов куплю. [Евгб- ния:] Ви давно собир&етесь, а все ни с [ ІН-£ Ш ® Й * £ * $ —Л‘ вш? ЖЕ». [іИ-^Ш/евхІЙіДЇЙіЙТ, ЯГЖ> Й<ЇТЙ. БУДЕТ ТВОЯ ДУША В РАЮ, ПО- МИНИ И МОК). [ЙЯВКЙ , іЬ® й&® їй (Ж^Юо І#ХИ) Г#Х12) П£&1КудА игблка,туда и нитка. И* ЙЯШ,£ШЙІЙРЖо — То-то и вид£ть,что ВЬІ с ни- ми друг другу по душам пришлись! Ну, где вн,там будем и мьі — нйтка за игбл- кой... Как говорят, будет твоя душа в раю — помянй и мою. #...тшаоївіш ячтл БУДЕШЬ ЛУКАВИТЬ, ТАК ЧОРТ ЗА- ДАВИТ. й. БУДТОТЯП,ЛЯП,АН ИЗБА. (Я Тяп- ляп — и корйбль) ГЖ^ІНТ^Т. БУДЬ БЕЗ ХВОСТА, ДА НЕ КАЖИСЬ КУРГУЗ. (Л(И> будь без хвоста, да не кажйсь кургуз) ІЖХИ Д&ЖЖВ МйЖВо БУДЬ ЖЕНА ХОТЬ КОЗА (коса), ЛИШЬ БМ ЗОЛОТЬІЕ РОГА. гйхитрад#ш^<т),я£д ^ЯІЮМЙЙП. 1 Хорбшей жйзни Алексбю все хочется,дов6льства,обйлья во ВСЄМ; будь жена хоть коза, тблько б с золотими ро- гами* , да смирная, поклйдистая, чтоб не смбла вьіше мужа голові поднимать. Н Т ,&£О1Ж» І Будь женб хоть козй (косй), тблько б золотіле рога (с богйтством). БУДЬ ЛИШЬ МЕД,МУХ МНОГО НА- ЛЬНЕТ. (ЇЙ. Где мед,там и мухи) ГЖЯМ»Й<««ігГ. БУМАГА ВСЕ ТЕРПИТ. Гй ІИЙ5. г»;т±і®®жїї*ят®^ж«й- Ю Ж й, * Шй Ж Ю Ж », * & § & Й9 й Я. $ ^)ії<гї£3|!^,ЕіЕЖЛ*£ІШй<і. ($1^1 А по веснб можно наводнбние прописать:снеслб,дбскать, мост волею бб- жиею. Бумага все тбрпит. ШІЇ. І$^1БумАга тбрпит, перо пйшеп Бумага < не краснбет > все тбрпит < перб пйшет). БУРЯ В СТАКАНЕ ВОДН. Что случйлось? — Да ниче- гб осббенного, -сказала Ольга ужб с усмешкой. - Буря в стакане водьі. “яд^лктмал ї #0^11 Кто чбрез двадцать-трйдцать лет будет пбмнить обо всех бтих бурях в 20
стакане водьі и о моем ймени? БЬІЛ БЬІ ЛЕС.А ДРОВА БУДУТ. [ЖЯ1Я»#*Г#,ІМНЇ*Я. БЬІЛ,ДА СПЛМЛ. (ДЕ Бьіло,да спльї- [ЖЯ.НГЙ,ЧГ*3№ВЙЯЯТ. БЬІЛ КОНЬ, ДА ЗАЕЗЖЕН.БЬІЛ МО- ЛОДЕЦ, ДА ПОДЕРЖАН. (ДЬ Бил конь, да из'ьбздился) ї АЧ ^11А родйтель мой батюшка полб- сник! Я и сам полбсник бьіл. Зх, Бьіл конь,да забзжен,бьгл молодбц,да подбр- жан. Хвастать не будуча еще и тепбрь на пятьдесят сйжен в копбйку попаду. -Ф»А. рГЯЙЖгЯТ, БЬІЛ ДОНЬ, ДА ИЗЬЕЗДИЛСЯС у&да- лея). і*хіі±ійка^,йгзяйії^тв #Ж**ЙА. ІЬЕ&ІУкатАли ейвку крутьіе гбрки. ІАЧ'ФІ— Да»— товари вал, бьівало, Алексій Сергбич,— прошлА моя порАї бьіл конь, да изьбздилея.. До всегб-то я бьіл охбч.. Рьяньїй бьіл я,неукротймьій. МЛЧтТ.....Й*^Н*АЖ«ЖЖТ....... 8>-4ЧЙ#ЙА,£*£ЮАо" Бьіл Атот конь, да забзжен; Бьіл конь,да Ажжан,бьіл молодец,да дб- ржан. БЬІЛ МУЖ, ДА ОБЬЕЛСЯ ГРУШ. А, Т (#Т). ідат£0#|51й<Где муж?>вш. [^^ЗІВбрке ВАнька опас&лся отда- вбть на хранение дбньги,уж бчень баба в егб глазйх и понятий бьілй веретенб, не- належна і сегбдня вбрная жен&, а завтра мбжет сказать: ( Бьіл муж, да обьблея груш>. С мешкбм-то денег, я и без негб буду бйрьіней. БЬІЛА БЬІ СПИНА — НАЙДЙТСЯ <И> ВИНА. гжя)я®я##,«чшаяй«. [»яія£йажю«л.йжй£.я йадчшяяй. ,-ИВ5Е^. І^И^ІНа нбеколько секунд станкй в мастерскбй примблкли. Раббчие как один глядбли вслед мастеру,уводйвшему пйрня в контбру. —Ест человбка... Пбе- дом... Ни за что! — БнлА бьі спинА — найдетея винА! ^ІІШЙ&^Ш^ТЛЛНК ІАІПШ- ЙШс. ...ЖХЖЯ!" БЬІЛА БЬІ ІЕЙЯ. <А> ХОМ^Т НАЙ- ДЕТСЯ. Гйяія®#з<»т.«іеая4». гяяіяяижі№,і№А*чгиая й. [ДО^]Глядь,уж опять утро и опять пошел на раббту... бмлА бьі шбя, хомут найдетея! ......................Я5?Ж Жі^,І^йі>йГіай®!й9о [$^С1Бмли бьі плбчи, хомут будет; 21
Бьілй бьі шбя (плечй), а хомут найдем. БЬІЛА, ДА СПЛЬІЛА. ( & Бмло, да спльїло) БЬІЛИ Б ДЙНЕЖКИ В КАРМАНЕ, БУДЕТ И ТЕТУШКА В ТОРГУ. я. — Пьянне напились, как у прбз- дника,и,ч£рти,чег6 накуролбсили. — Гос- поди! — всплеснула рук&ми стйрая Марфа, качая головбй. — Д а где ж онй вина-то до- стали? — Свинья грязи найдет. Бьіли б дб- нежки в кармйне — будет и тетушка в тор- гу. Вино из гброда никуда не уводили. Где онб било, там егб и брали. Л#Я»Й9?Я“^£ «Ж СЗЕ^ІДбнежка в кармане,тетушка в торгу. БЬІЛИ БЬІ КОСТИ, А МЙСО НАРАС- ТЕТ (будет). (ІЙ.ІК) МЙг1Ж*ЛЛТЙ^«»І®^-ФЛ «ЖЖЙАій.ЙіЬЛйЯ'АіО. СЛЮ1- Усох тьі,Андр6н,а бьіл-то какбй,— говорйт Арйна.. — Говорят, бьіли бьі к6сти,а мясо нарастет,— груст- но смеется в отвбт ей дядя Андрон. ИЯВІЙ.... юг$жлйй®£»02йій. ІЗ£А1Бмли бьі кбсти, а на костях мясо будет. БЬІЛИ, ДА СПЛМЛИ. ( КЬ Бьіло, да сплмло) БЬІЛО БЬІ БОЛОТО, < А ) ЧЕРГИ НАЙДУТСЯ (б^дут). ігЛ!ЯЗ?»^,.Й.^»А#Ж^ЙЙ». (№&]Бнло бьі корьіто,а свйньи най- дутся. І^^ІБшю бьі болбто, а чбрти най- дутся. Бьілй бьі шйткая, колбблющаяся, бояіцаяся развйтия револйшни мйлкая буржуазйя ♦ —появлбние Кйвеньяков обеспбчено. [$^1Бшло бьі болото,а черт будет. БЬІЛО БЬІ КОРйТО, < А > СВЙНЬИ НАЙДУТСЯ (будут). [ЖЯ1Я**ЖЖ,Я®# »ж,*ій«тж. геяіяжжчшадяюжн.а&жй ЙЯЮА. [&&1Бмло бьі болото, а чйрти най- дутся. ЯЙЯЙІЙГЛ. тблько тебй, но и Праскб- вье Петрбвне легкб за соббй приучйть 66- гать холостих шароммжниковістбит раз- гласйть,что-де я большая охбтница. Вот вся тайна кокетства. Било бьі корьіто,а свйньи будут. Л^йГЗ?ЙЖ-Т,«>-ФФЖ№ТЙ«ї^ І^^ІБьіло б кормто,да бьіло б в ко- ритце, а свйньи най дутся і Б&ло бьі в ко- рьіте,а свйньи найдутся. БЬІЛО ДА БЬІЛЬЙМ ПОРОСЛб(Я Ф £(1802-1837), І&Т В «І А ІЙїШ, АЖ&&І А г і?® 8 22
Бнло и прошлб и бмльем порослб) [ЙЯ] БНЛО ( бил, бмла, бмли ), ДА СПЛЬІЛО (спльїл ,сплнл&,сплшп). т; в » [0*1^11 Все Ато бнло да спльїло. Есть дбньги? — Бмли да сплмли. Д В£:О;Т Л [01 ^11 Перестанем про негб вспоми- нАть.. Госпбдь с ним! Бьіл у нас Петр СтепАньїч да спльїл. .. «Йїо БЬІЛО И ПРОШЛО И БМЛЬЕМ ПО- РОСЛО. [О1ІШ ,Й£Т . г»лг.іж«>вй* і [0*1 Все бьіло и прошлб и бмльем порослб. -ЖВІІ^То [0*1^1—То в дербвне, —зло обрьі- вАл Родибн. —Б&ло да бьільем порослб. Не для того революцию дблали, чтббьі скАзки расскАзмвать. Й«Ш,-В££ЯТ. ж«о” [$^С1 Бьіло да бмльем порослб; Прошлб и бмльем порослб; Бмльем по- рослб. БЬІЛЬ МОЛОДЦУ НЕ УКОР (не укбра). [0*1^1— Мбжет бьіть, и не всем по- нрАвится повмшбние Давидова в чйне, затб сбвесть моя чистА будет... Офицбр боевбй» хрАбрмй... За отбчество жйзни не щадйт... А бьіль молодцу не укбр! ..................... &МЙ9ЖЖ. ............. .. БЬІЛЬ ЧТО СМОЛА, А НЙБЬІЛЬ ЧТО ВОДА. [ЖЯКіійЖШ^ЙЙ^^йЖШЖо «ЯЛ) [№&]Как с гуся водА, небнвАлме СЛОВА. «Я12) ід. [04Бьшь, что смолй, а нббьіль что водй. Пошлй МАрья с Мишуткой гулять.. Шли по улице, потом повернули в пбле и вишли к клйдбнщу. Чйхнул Мишутка. — Будь здорбв, май мйльчик... — Ваг адесь твой пйпа спит,— тихо сказйла МАрья.. — Скажи,Мишутка, пАпке: в тебя, мол.. Ше- велйт губАми Мишутка, не понимАет, чегб от негб мать хбчет. .. І. ... .. .. [$^С1 Бьіль, как смолА; нббьіль как водА (о клеветб). БНЛЬЕМ ПОРОСЛО. (& Било и про- шлб и бмльем порослб) [ЖЯ1 БНТЬ БЬІЧКУ НА ВЕРЙВОЧКЕ. ГЖО&!»ЙЯЖЯ£й9а*. ЯЯ**«Й9»-£££Я1«ЖЙ>-Й«Я «Юі-ВЯЖЯ. [04^1[СтАрЬШ:] Мне-то вот уж и не нАдо бьі игрАть, не нАдо бм. ПроигрАю навбрное, уж я Ато знАю: бьгть бмчку на веревочке. 23
БМТЬ У ПРАЗДНИКА. (Ю ІЯ'бІІНу, вот у пр&здникаї ну вот вам и потбха! <,»ЯЯЖЮ»ЛТіЧ5.Й;-Т»чГЖ ! в В АПРЕЛЕ ЗЕМЛЯ ПРЕЕТ < СПЕПІЙ ПАХАТЬ И СЕЯТЬ>. »>. Подобрбл кузнбд и к свойм односельчанам. Он пбрвьім здорбвался при встрбче с нйми на улице йли в пбле, вбсело пригов&ривая; — В апрбле земля прбет» спешй пахбть и сбять. ИЬй»±ЇПШЙЖійіО№{П^^Д±ЙЯ'Я Если в апрбле земля перепрб- ет» знйчит» вбвремя май посбет. В БОЧКУ М£ДА ДА ЛбЖКУ ДЕГТЯ НЕ КЛАДУТ. (ЇЙ, Ложка дегтю в ббчку меду) В БОЯРСКИЙ ДВОР ВОРбТА ШИ- РОКІЇ, ДА ВОН УЗКЙ. (жая) ЖЖЖ. В ВбРЕ, ЧТО В МОРЕ, А В ДУРАКЕ, ЧТО В ПРЕСНОМ МОЛОДЕ. гжлсі -ШЙ5.М;. Он [Крьілов] знал» что с ум- ньім человбком все можно сдблать и не трудно обратйть егб к хорбшему поведб- нью» бели сумбешь умно говорйть с ним» но дурака трудно сдблать умньїм» как ни говорй с ним. (В вбре — что в море» а в дуракб — что в прбсном молокб)— гово- рйт нбніа послбвица. В ГОЛОВІ КАКбЙ-ТО (одвбй) КЛЕП- ЦИ НЕ ХВАТАЕТ (нехватйет» недоста- ет). (@) ІЖЯ1 (ЖА)Й£Ж«-“&Іі#ї(Ж А)Й£ЖІШЙи №Я1 Ж&ЖЮ^Д«МОЙЮА* ЇЖ 1 — Прйвда, у негб Спйна] не- достает однбй клепки в головб; ну» да что ж дблать? йЮ<Й»Ж±А1®ТЖІ*ШЙв Недостает однбй клепки в го- ловб. В ГбРОДЕ СУЕТА, В ДЕРЕВНЕ МА- ЕТА. ГЖЯ1 [|Ш 4НГ&ЙШ&О ] Вездб несла дко. В городе — суетб, в дербвне — маетб. Прйвду искйл. С самим графом Львом Толстьім разговб- ривал... Ха! Тьфу! ~ злббно плйнул 24
он. — Живй не скулй — вот тебб и вся «т. <#йжя. ниа • «&ЖШЙИ ФАЙЙ....“®! ®!”-ЙЖ®ЖЛЙТ-П Й». Й5ЖЯ.” В ГОРОДЕ (в Москві) ТОЛСТО ЗВОНЯТ, ДА ТОНКО ЕДЯТ. (10) гюи мж«»гя-)*я«й»и.жй («Ж»>ЖЖіЄ»Ж. итяж4йдл(яжя-АЖйИ5 ж. Ї$І^1 — ПонрАвилось тебй в гброде? — спрАшивал АлексАндр ИвАньїч. — Ни- чегб, хорошб... Обернувшись к нам и тряхнув шапкой, ОН ПрибАвИЛ: — Тблько поговбрка єсть не совсбм хорбшая про го- род атот сАмьій, будто в гброде тблсто звонят > да тонко едят... Мьі не моглй не согласйться с такбй поговбркой, котб- рую испьітали на себб. И. ... .. І$^С1На Москвб тблсто (густо) зво- нят, да тбнко (жйдко) едйт (все доро- го) । В Москвб тблсто (густо, часто) зво- нят, да тбнко (жйдко, рбдко) едят (т. е. все дброго). в гостйх вбля ХОЗЯЙСКАЯ. [ЖЖ1 Ж«ІИМ±А ЙЗг®, й¥ве № ±АЙФ#. — Что же Ато вш, Анйка Панкратьіч? — удивилась Ляхбвская. — Да уж , так-с , Сбфия ИгнАтьевна. Ни- кйк не могу-с... КАк-нибудь в друтбй раз, Ажели мйлость будет. — Отчегб же не теперь? Мбжет бьіть, у вас дела? — Нет, делбв осббенньїх нет... -~А сльїха- ли послбвицу, Анйка ПанкрАтьіч:<в гос- тях воля хозяйскаяк — Как не сльїхА- ли, Сбфия ИгнАтьевна, — отвечАл Лепе- шкин, щуря глазА. — ДругАя еще єсть послбвица-то... — КакАя? — Гм. . . СтАрьіе люди так говорйли: (гбсти — лю- ди подневбльньїе,— где посадйли, там и сидят, а хозйин, что чйрей:где захбчет, там и сядеті. жф» • ..й ... ^,&ЧГг&ФгіЙ;іГ £Й6±®’й- ................. ;Ьо’” В ГОСТЯХ ХОРОШО, А ДОМА ЛУЧШЕ £Т0»,ЖП-ВШ. — Скоро ж, батюшка, верну- лись, — сказйла Агйфья Михайловна. — Соску чи лея, АгАфья МихАйловна. В гос- тях хорошб, а дбма лучше, — отвечАл он ей и прошел в кабинбт. Г^^ІХорошб в гостях, а дбма луч- ше. В ДОБРЬШ ЧАС МОЛВИТЬ, В ХУДОЙ ПОМОЛЧАТЬ. ГЙЯ] В ДОЖДЬ ИЗБН НЕ КРОЮТ, А В ВЕ- ДРО И САМА НЕ КАПЛЕТ. ГЙЯ.1 ИНИ гдйі аяііга&®і55?®йжтій. 25
Какую-то осббенную вбтхость замбтил он [Чйчиков] на всех деревбн- СКИХ стробниях: брЄВНО НН ЙзбйХ бьіЛО темно и стйро» мнбгие криши сквозйли, как решетб... Кйжется, сами хозяева снеслй с них дранье и тес, рассуждйя, и, конбчно, справедливо, что в дождь избн не крбют,а в ведро и сама не кйплет,бй- биться же в ней нбзачем, когдй єсть про- стер и в кабакб,и на большбй дороге. ..........1И¥« в ая® д ,И Д ,Ж = Ж5Є5Е Ж. ,МійЯ, КЯМ'Я ®ЖЯ*Й±^іИДій^,Мгй'Й®Гі;ЬйЙ «•ЙТВЖІЙЯ. В ДОЖДЬ КОСИ, < А > В ВЙДРО ГРЕБИ. ГЖА1ТійМЯ»,А*н=Г»Ж. [ДЙІЙВШЙЕ. СІИ^ІТут тблько он [Лбвин] пбнял, что не угадйл погбду,и дождь мочйл егб сбно.— Испбртит сбно,— сказйл он.— Ничегб, бйрин, в дождь коси, в погбду гребй* ! — сказйл старик. В ДОЛГ^, КАК в ШЕЛКУ. пт-я>«ьаяжж»вї&жа:. (Я^ІІФрбнция победила, но онй в долгу, как в шелку, у нее безвмходное положбние, мбжду тем как Англия обогатйлась. &аммйят,®<й«жж,£&я В ДбМЕ ПОВЙШЕННОГО НЕ ГО- ВОРЯТ О ВЕРЕВКЕ. ЙЯЖ.ЙМШЖТ. [0И^1— Скажйте, вьі в какбм клйс- се учитесь? — В доме повбшенного не го- ворЬт о веревке, — отвбтил вмбсто Олбси Воронбц. — Та перестаньте, Вйктор,— сказйла Олбся. — А почему о веревке? — Не дружит с матемйтикой, — сказйл Во- ронбц,— и каждьш раз остается на вто- рбй год. угаяне#. В ЗДОРОВОМ ТЕЛЕ - ЗДОРбВЬІЙ ДУХ. [»А1Д^МЖИААй*Ж®. ІІИ'&ІІ— Пойдем пообідаєм. В здо- ровом тбле — здоровий дух. МАрья Сер- геевна заходила сюда, жд&г тебя обі- дать, получйла телегрймму. «ЖЙ5Ж#ЖТ®Ж ймм*. • ш&ЖЕятвйигяаж ЗІЬ , »&ЙІ Т ’ ГЖЙ1*ЙТ1ЙТ». В ЗОЛУ, ДА В ПОРУ, &ве. шш мобй пймяти ещб нб бьіло такого сбва, чтббьі сохй не доставйла до влйжной землй... С Пбрвого спйса вьіе- хали сбять лить немнбгие из дербвни, дворй три-два, котбрьіе придбрживались послбвицьі: <В зблу, да в пбру >. Абьі брбсить семенй в збмлю, а там — что бог уродйт. Остальньїе тянули врбмя. ... іймгжя^йГо Жг^йіІгТ. Рожь сей, хоть в зблу (супіь), да в пбру. 26
В КАМЕНЬ СТРЕЛЯТЬ - ТОЛЬКО СТРЕЛЬ! ТЕРЯТЬ. Е. ( ЬЕ & ] Воду толбчь — водй в буде?. * ШШ Д Й Ш. ІІИ^ІСестрб относйлась к слабостям бтого человека с полупрезрйтельньїм сни- схождбнйемі как жйнщина неглупая, онй пбнимйла,что <в кймень стрелять — тб- лько-стрбльї терять). ЙД-фВДЙ^А,ЙкВДЙ,“ШШМЙШ"о В КАРМАН ЗА слбвом НЕ ПО- ЛЕЗЕТ. (їй За слбвом в кармйн не полб- зет) ГЖЯ1 ИЯП&ЖШи. В КЙЕВЕ дяДЕНЬКА, В ОГОРОДЕ БУЗИНА. (їй В огорбде бузина,а в Кйе- ве дядька) Ао В МОСКВЕ ТОЛСТО ЗВОНЯТ, ДА ТОНКО ЕДЯТ. (ДЕ В гброде тблсто зво- нят,да тбнко едят.) В МУТНОЙ ВОДЕ РИБУ ЛОВИТЬ. ГЖ^1®*ЖЙ. птя Я * ВД Й й 1» Ж > Я А Й9 Н Шк Ж»Ф«Ж»Й:. ш-шів бтом профессиональном дви- жбнии осббенно широкб пьітались ловйть рмбу в мутной водб идеолбги буржуазйи. Онй старались зкономйческую борьбу,яв- ляющуюся основой профессионйльного движбния, сделать незавйсимой от поли- ти ческой борьбьі. ШЙіX № & «Й-- 4^о (ШЛЕ В НАШЕМ ПОЛКУ НЕТ ТОЛКУ: КТО РАНЬШЕ ВСТАЛ ДА ПАЛКУ ВЗЯЛ, ТОТ И КАПРАЛ. (їй Кто палку взял, тот и капрйл) геяіжйжжа. В НАШЕМ ПОЛКУ ПРЙБЬІЛО. (їй Нашего полку прйбьіло) ГЖЯІЖШОіГАТ. В НОГАХ ПРАВДИ НЕТ®. ГЖ^1ЖЯЛ<ЙИ±!ЙП±ТЖЖЙ. ’ [Я&М#йі»А&ВШ. СДО'ЬіІ— Ну садись, Савельюшка,— проговорйл старик из фальшивой люббз- ности. - В ногах прйвдьі нет. В НУЖДЙ И КУЛЙК СОЛОВЬЕМ СВЙЩЕТ. ІЖХ1іИ1Л^ТіЬ^^»«Ж»Ч. ІЬЕ&ІНуждД научит калачй есть. #йШ&^А<№ЙЙ&»Ббдьі мучат,уму учат. ШРЧЛ®1Й,Ш1І1«А®ІЯ. їм -бої- Что говорйть! В нуждб и кулик соловьем свйщет. И святне в ну- ждб согрешали,не то что мььгрбшньїе. Й^ЖФЙАо* в огорОде ВУЗИНА, а в кйеве ДЯДЬКА®. Ф *ЙЙ»^ЙАа««-А®ЙНіЯ га—в®*яш«йй#гми.яж»жж 1Й,ЖЗЖЙІЙЙ,ЛП®ІЙ:“»И^Т5ЕЖ Й”. ® ЙЖ'ВДДФАЛДЙЙЙ:#-® ««АЙ9Ж»®а,ЯЖІ&Л. 27
[><і*х:ія.я**4вл. І^^ІПроф, Збмбарт (говорйт г. П. Скворцбв) покАзьівает, что вьівоз ГермА- нии отстает от развйтия гермАнской про- мьііпленности. <9ти дАнньїе,— поясняет г. П. Скворцбв»— как раз и подтверж- дАют моє понимАние рьінковк Не прАвда ли, хорошб? Г-н Скворцбв иллюстрйрует свойми рассуждбниями извбстное изречб- ние:В гброде бузинА,а в Києве дядька. Кйеве дяденька,в огорбде бузина. В ОДНО г РОДИТСЯ- И ПТЙЦА НЕ [і£&1В семьб не без урбда. ЗЗЛ^^І ; Не все сбснм в лесу кораббльньїе. & Е^У^ІДенйс тут же передАл фельд- мАршалу спйсок магилевскнх дворян и чинбвников, присягавших и помогАвших неприятелю. ПрочитАв егб, Кутузов тя- желб вздохнул . — Вйдно,вбрно в послб- вице говорйтся, что в одно перо и птйца не родйтся... Согласен с тоббй, голуб- чик, щадйть негодяев сих нельзя. Т хДО. ... птйца бьівАет перо не в пе- рб. * В ОДНО УХО ВОШЛО (вхбдит), В ДРУГОЕ ВЬІШЛО (вьіхбдат). •ГЖ^1ЙЯ?*9гааТ ,ХО ЯД£ ЖЙТ ^^ДАЧІгТ Т Г^І^ЯКАЖіЙйй.^&ЖІЯвг (®Ж)АЖЙ«Ж. ННПНу. все равнб, у меня в однб ухо вошлб,в другбе ВЬІІШЮ. В ОДНбМ КАРМАНЕ СМЕРКАЕТСЯ- < А> В ДРУГОМ ЗАРЯ ЗАНИМАЕТСЯ- ГО.1-ФП®ЯАІ®ТЖТ,Я-4'П ЙЖЙЛЖЯТ. І^^ІЕНеуеденов:] А мнбго ли жА- лованья по свойм трудАм получАете? [Ба- льзамйнов: ] Сто двАдцать рублбй-с. [Неуеденов:] Зто по-нАшему ЗнАчИТ: в однбм кармАне смеркАется, а в другбм за- ря занимАется; по-татАрски... а по-рус- ски — нет ничегб. ЕВЙЛЖ»А:]і20^фв .. В ПОДПЕЧЬЕ И ПОМЕЛО - БОЛЬ- ШАК- Й9. итйФАй § в ютми (&&]Не велйк голйк,а в бАне и он царь. #<ФЖ&/Ь#£Ж'£ДЖв [ДО^Л— Про тебя ЕФому] так и го- воряТїОтот не уньївАет... ХошА и рутА- тель,но свят человбк>.— Свят? ! Тьі,дй- дя, не брешй! Кой к ббсу свят —всем ві- домо, станйшник я. ЗнАют, говорйшь, меня? Вестймо! Как не знать! Я и жи- 28
вьім и мертвим в&дом. вот мор [чумА] минует> тогдА забудут. а покА в подпб- чье> и помелб — большАк. = ‘ЙФА* ...ашрзл.шршгй. ’”“«»?! япі,ад£»а. ярз «! £А£*ЙіШ! ®ЙЙА£®ЯІЖ.«Й -я*,АЖЛ£«#ай,*йж&л..аа В ПОЛЕ ДВЕ ВбЛИ: ЧЬЯ СИЛЬНЕЕ (чья возьмет). іВЖ^ЗОЖЙо пшШ'ОлггО'М® ІШШИЙЙМї. 10*16] 1— Я думаю, вам бчень скучно в кабакб? — спросйла барьіня,— д&же стрйшно, мне кажется... живете од- нй... в пбле... — Дбло наше привьіч- ное, ведь с малолбтства йтим ремеслом занимаемся. Конбчно, бьівают тбже рбз- ньіе случаи, не без того;говорит послбви- ца ЛДурнбму человбку в пбле — две вб- ли * >. ...~ФА£й...... Й©#.... Ю. ><> [Ф^ІВ поле две ВОЛИ; кому Бог по- мбжет (чья правбе, та и снльнбе). В ПОЛЕ ЗА ВЕТРОМ НЕ УГОНИШЬ- СЯ- (Я. Ищй вбтра в поле) ГЙ5С1ВКШЙ.,^ЙВЖЙ. В ПОЛЕ И ЖУК мясо. ГЛА1ЙШ»Ж.Ф***Я. На безрьібье и рак рьіба. %. ЙВ^ІЛ^ДЙ^В темнотб и гнилушка свб- тит. — &І5АШ&^їНа безлю- дне и Фома дворянйн. з£^1г іШіЙЙАік##ьї£іЗа неимбнием гербовбй пйшут на простбй. [0$ ]— Ведь Павлуша... добрйк и друг мне,— да ведь он тюфяк, ну, как же егб сравнйть с мойм рбтмистром, то єсть с Сбней? — Ну да, разумбется, ха, ха, ха! Я ведь и говорю, что в поле и жук мясо, а на безлюдне и Фомб дворя- .................ЙФ»А,Д«Й<І М* .-йГЇЙЙ^ЖЙв,..ІДЙ&&ЗД Пйя&»&! ЯгИШй.ЙВКЖФАіЬйИ.й: В ПОЛЕ ПШЕНИЦА ГОДОМ РОДЙТСЯ. А ДОБРИЙ ЧЕЛОВЕК ВСЕГДА ПРИГОДЙТСЯ Ж-Ф&А£ВШЙ#ЙЇ. [03^1 Копй не дбньги, друзбй ко- пй!.. — Не держй сто рублбй, держй сто друзбй... В полб пшенйца гбдом ро- дйтся, а дббрьій человбк всегдй пригодй- тся,— поддержбла мужа мельничйха. .. ... В ПОЛЕ ЧЕТЬІРЕ ВОЛИ. (Я. В <чйс- том> пбле четьіре вбли) ГЖ5С1ЙВГ^ЖИЙЙД Й ЙЙ. В ПОЛПЛЕЧА РАБОТА ТЯЖЕЛА, А ОБА ПОДСТАВИШЬ - ЛЕГЧЕ СПРА- ВНІШ». ІЬЕ&І Артбльньїй горшок гуще ки- пйт. 10*1^1— Хорошб пораббтали. . . Вот что знйчит мйром-то!.. В полплечй ра- ббта тяжела, а бба подстбвишь—лбгче справить. ................ &! ... 29
В ПУСТОЙ БОЧКЕ ЗВОНУ БОЛЬШЕ. ГЖЯ1£Й«Я-*С (№&]ВР Пустбй кблос гблову квбр- ху нбсит. ІЯЮ1- В пустбй бочке всегдй мнбго звбна! —мбльком сказ&л Куприянов. пустбй ббчке грому ббльше; Пустая ббчка пуще <зря) гремйт. В РЕЧАХ ПО-СОЛОВЬЙНОМУ. А В делАх по змейному. -ЙНКЖ. В СЕМЬЕ НЕ БЕЗ УРОДА. «Я.М--ФЖ&Ф ЇЛ&ІНе все сосни в лесу корабель- неє. однб перб и птйца не родйтся. — Да, мбжду тАмошним свя- щбнством есть люди недостбйнне, — продолж&л Чубалов. — Но ведь в семьб не без урбда. За то немйло и таких, что душу свою готбвм положйть за последне- го из пастви. “*Й9.Й5ЖЙ^««®АД*ШЗЬ”.Е СФ^СІВ хлббе не без ухвбстья, а в семьб не без урбда. В СИРОТСТВЕ жить - <ТОЛЬКО) слезм лить. ГЖЯ]М^£ГЙІ*»ЯЙЙ»Ж^{Г Шйй. С^О^ІВот уж йстина-то правда, что в сирбтстве жить тблько слезм лить, все-то обйдеть сироту хотят, поклепи не- сут на нее да напрйслиньї, а напрбслина- то ведь,что угольїне обожжет, так запА- ££Ж»іЖ.М?ННТЙЙЙ.А$аі№ «Ж:^Й8«№ЙЇЙ?5» . в соглАсном стАде волк не СТРАШЕН. (Л Соглйсного стйда и волк не берет) > В СОРОК ДВА ГОДА БАБА ЯГОДА, В СОРОК пять - бАба ягодка ОПДТЬ. (ДІ Сброк лет — бйбий век) В СТЕНЕ ЛИШНИЕ СУЧКИ ЕСТЬ (глаза,уши, соглядйтай). (]& <И)у стен есть уши) О. В СУД ногой—в кармАн рукой. ГЖЯ1 пт в сук попАсть. ҐЙАІИЖЮЮЙїЙТ. В СУПРЯДКАХ® < в супрадхе) НЕ ПРЯЖА, <А> В СКЛАДЧИНЕ НЕ ТОРГ (не барьшш). СІВ) В супрядках не пряжа, в склйдчине не торг,— отозв&лся Васйлий Борйсьіч. — Зто так точна. — Сам тех же мислей держусь. Складчина послбд- нее дбло. ..”“ї№£-зр#&й«іє зо
В ТАКУЮ ПОГОДУ ХОРОШИЙ ХОЗЙИН СОБАКУ Йз ДОМУ НЕ ВЬІГО- НИТ. ЖПЙ. [09^1— Ну что, я пойду к Анд- рію,— сказАл я. — Ишь, какбй прйт- кий, “ улмбнулся Леснйчий. — А посо- шбк-то на дорбжку? Глядй, мокрбть ка- кАя, в такую погоду хороший хозяин со- баки на улицу не вьігонит. Как же я те- бя без посошка отпуіцу?.. ...” В ТЕМНОТЕ И ГНИЛУШКА СВЕТИТ. (£&]ВР На безрьібье и рак риба. пбле и жук мяоо. ЙВВІРЖ» ФШікДЛ (На безлюдне и ФомА дворянйн. &ЖА#В^£<ЖЙЖЙ9АйЯЖ&(За яеимАнием гербовбй пйшут на простбй. Й Т (09^1— РАзве в нАшем купбцком бьі- ту родйтся чтб-нибудь хорбшее? А тьі вралА мне:Тар&с — такбй,ТарАс — сякбй! КупАц, как купАц... На порбге кбмнатьі онА [ Лю- ббвь] обернула к нему гнбвное лицб и впоіь голоса кйнула:— У, ненавистник!... ФомА засмеялся.. —В темнотА и гнилушка свб- тит, — злбстно думал он. ... ............ І^^ІВпотьмАх и гнилушка свбтит. В ТЕСНОТЕ.ДА НЕ В ОБЙДЕ, 109^1— На берегу мбста мАла — Ничег6,родитель( в теснот6,да не в обй- де. ІЗ^ІЛучше жить в теснот6,чем в обйде (чем в лихотб). В ТЙХОМ ОМУТЕ (болбте) ЧЕРТИ вбдятся. [<Я]Г»№№Я£«Я. І&^ІТйхиевбдьіглуббки. йЖЯ^ШЖЛЙ. 109^11— Девйцу Ату я вйдел в биб- лиотбке, у приказчиков,— говорйл Анй- симов ДжафАру. — ТакАя тихбня,— вот уж пбдлинно в тихом бмуте чбрти вбдя- тся, « а # вв 45 ж м «зо ф я іі г [09^1 Одинцбва очень милА — бес- сп6рно,но онА так хблодно и стрбго себя д6ржит,что... — В тйхом бмуте... тш знАешь! — подхватйл БазАров. йт^іЕЯРАФ#.......“ШЇЖЗГ-... 109^11 Зьібун] врбмя от врбмени ин- тересовАлся, расспрашивал РубАшкина: Ну как там нбвенький живет? Что дбла- ет? Уж бчень тих. В тйхом-то болбте, скАзьівают, чбрти вбдятся. ,&|5|> В я-й* А&&Т. АЖй^ШЖЖЖо*’ тйхом бзере чбрти вбдятся. В ТУЛУ СО СВОЙМ САМОВАРОМ НЕ ЕЗДЯТ. Г Я # 9й £ Л Я Ю 31
ІЯ^)1ЧеЙ-Т0 бас спросйл:— Тьі Ато хбдишь с жйнкой? Огонькй пересеклй аллбю.шагй стйли удаляться. — В Тулу со свойм самоваром не бздят.. — отвбтил ббйкий тенорбк. Донесся смех. - 4-В їй > Й5 » й а > “ Й й > Я * £ Т. ...”-ФйКй*АИй5 В хвАсти НЕТ СЛАСТИ. іят- а тьі, Иванбв, жив йли убйт? — виезАпно обратйлся он [Сувбров] к капрАлу.. — Никак нет, вАше сиятель- ство, жив-здоров. Верно, упАл! А упАл, так целуй мать-сьіру збмлю да становись нА ноги!.. — В хвАсти нет слАсти! — построжАл Сувбров. — А за провбрство и честность хвалю. ..‘ММ,* йГЯаїТЛ ...” Т. в ХЛЕБЕ НЕ БЕЗ УХВОСТЬЯ. А В СЕМЬЕ НЕ БЕЗ УРОДА (Л В семьб не без урода) В ЧАС СКАЗАТЬ, В ДРУГОЙ ПР< МОЛЧАТЬ. В<ЧИСЛОМ) ПбЛЕ ЧЕТЬІРЕ ВОЛИ <ХОТЬ ТУДА, ХОТЬ СЮДА, ХОТЬ ИНАКОВО). ГЖЯМГКЖ .ИЙ#Й В й аярй.а&й й ,а®-й«?т>. ІЯЯ14ЙЯАЙЛ2Г.4ЯИЙМЙГ, «ФАЛвГВЛИЖ^». 1 Припіл й мьі тогда в К. , а би- ло нас двбе, я да другбй, тбже бродяга, Ефйм без прбзвища. По дороге мьі у од- ногб мужика.. разжйлись малАнько.. Ну? вошлй, да и поглядьіваем: разжйться бьі здесь, да и дрАло. В пбле четнре вб- ли, а в гброде жутко — извбстно. й±... .. В ЧУЖИХ РУКАХ ломбть ВЕЛИК. ІЇХ1ЙІА¥ВИ-/Ь#ЛЖИіі1Д® АЙ. [»Я1ЙАЙ9ЖИ<Й¥«И».Я*. Г^^ІАЖЖЖЙЙВ.аШЙ»» ШЙ. ІДО'БПЕСват;} Нарбд болтАет, дбнег ббльїие за ней прикАзано. МАльїй-то тб- же провбр. [Матрена:] И... голубчики ббльїе. В чужйх руках ломбть велйк; что бьіло,то и дают. ..................а .................. ЕФ^ІВ чужйх рукАх ломбть (кро- мА) велйкіВ чужйх руках всегдА ломбть велйк * В чужйх руках ломбть ббльше кА- жетсяїВ чужбй рукб ломбть велйк * і В чужбм рте кусок велйк ’ . В ЧУЖОЙ МОНАСТНРЬ со свойм УСТАВОМ НЕ хбдят®. й а ЙГЙІ(ЙІТА*ЙЖ,Й»^АЖЙ9«Ж>ЙІ ГЇ4ЙЖ&ГЇАЙ. мтоійш^.^ждзшеййш «ЛИЙ.ЗФЗ. £.ЛДИ<8. йайШЖ,ЕР“йВ£И£Яійіжяйвй А.ШДЯШІІЕЙ&ЛЯ1&ЙЖ&Я'”. 32
а ТвбА, мой друг» не слАдо- вало не в свой дбло вмАшиваться. В чу- жбй монастьірь со свойм устАвом не хб- дят. Девчбнка провинйлась»и я ее нака- зала. ОнА моя» и я что хочу, то с ней и дАлаю. шат. ті.” чужбй монастшрь со свойм уставом не ходи* В чужбм монастьіре свойх закбнов не устанавливают ’. В ЧУЖбМ ГЛАЗУ СУЧОК вадим, А В СВОЕМ < И > БРЕВНА НЕ ЗА- МЕЧАЕМ. вжв#ж*>яя.яол№ж«и,^іайа «яцмлвр®»в а [^1^1 Судить- то о чужих грехйх мьі все мастера. В чужбм глазу сучбк вй- дим,а в своем и бревна не замечАем. Я*О1 чужбм глазу сучбк вйдишь (соломинку вйдит) ,а в своем и бревнА не вйдишь (не замечАет). В ЧУЖУЮ ЖЕН^ ЧЕРТ ЛОЖКУ МЕ- ДУ КЛАДЕТ (положйл). ГЖХ1ЖЖйЯЛ^Ж^±ЙіТ-^«. І#Х1ЯАЮЖЖЖ««Л. Г#^£]£®*ЯАИЙЧ [ІИ^ІНиктб так лйхо не плясАл в дворянском собрании,не метАл так отчА- янно банк» не кружйл гбловьі жАнщи- нам»как Аполлбн Аполлбнович. <В чу- жую жену черг ложку меду кла- дет.. К — смеялся ЛихосАев. .. ВАЛЙ НА СЙРОГО, СЙРЬІЙ ВСЕ СВЕ- ЗЕТ. ІЖХІЖ^ЯА.ЯА^Й— ®ЙЙЙА>±. гязйМ--®Ажя«®йИ»жтяа &Я-ЙАНШ. ІЯЮІ- Насчет хлббньїх очередбй — Ато на большевикбв зря возвбдят.. ~ Хвости за хлАбом еще при дарА появй- лись. Из коридбра отозвалйсь:— Валй на сАрого,он все вьівезет * ! На фрбнте на- ступление провалйлось — и там хотАли большевикбв обвинйть. ... ЖЛТ!ЙГ^ГЙЄ|Й^^»Т»1ІРЙ^А^Ж ВАРВАРА МНЕ ТЕТКА, А ПРАВДА СЕСТРА. Г#Я1ЖЯЖ(Ж)Т--'Ш. [ЕЕ&ІХлеб-сбль ешь, а прйвду режь. І1И ^01 ПрАвдш не бойюь. Хлеб-сбль ешь, а прйвду режь,— говорйт русская послбвица. И еще: Варвара мне тетка, а прйвда мне мать*. дай^ійо ЯнЖЯЯДїШо ВАШИ БЬІ СЛОВА да б6гу в уши. (й ВАшими бьі устАми<да> мйд пить) ІЙЯЖЖ±«ІВі1Гг®І®ІЙ9Йо ВАШИМИ (твойми) БЬІ УСТАМИ <ДА>МЕД ПИТЬ. ОТ. ІЙо 33
— ДАйте-ка ему вблкьон.. вот какйх чудбс надблает: нахватйет там чи- нбв! — ВАшими бьі устами да мед пить! .. вмг ВДОВА - МИРСКбЙ ЧЕЛОВЕК. Ф ГЖЯ1»Й«Щ±ЙА. ГЖХ1»Й*ЙЙЙ.Й*Й±ЙА. [^^ІРазмАхивая полотбнцем замбс- то платбчка, попі лА онА [Мирбновна] се- менйть вдоль и поперек по избб. 9х,бьіл бьі десятник жив, ужб как бьі накостьі- лял он шАю своАй сожйтельнице, но те- пАрь онА вдовА — знАчит, мирскбй чело- ВбК;ЄЄ пбле — ЄЄ И ВблЯ. ,ЩЙ>ІЙ,Й!Д 3 й Ю ВДОВЙЦ ДЙТКАМ НЕ ОТЙЦ, САМ КРУГЛИЙ СИРОТА. Г *ій. «А* > £, ТО ЇЙ авяжтфя«5ктїйамлт. (ІИ'ВДНа ту пбру овдовАл ИвАн Гри- гбрьич. Покйнула ему женА тройх мал малА мбньше. Бедбвое ему настАло врб- мя іизвбстно, вдовАц дАткам не отАц,сам круглий сиротА. Нет за мАльїми детьмй ни ухбду ни призбру. т. ^,^Айй«в ВДРУГ ГУСТО, В ДРУГ ПУСТО, («а То густо, то пусто) «Я1-£Д«£,— ВЕЗДЙ ХОРОШО, ГДЕ НАС НЕТ. (Я. Там хорошб, где нас нет) ІЙ5ШШ*1ЇЯЖ,ЯЖй#о ВЕК ЖИВИ, ВЕК УЧИСЬ <А ДУ- РАКОМ ПОМРЕШЬХ ІЙЯ1ЙЯ£,^Я£<ЯЙ5ВШЯІЙЙ яя. І 1ЙГ < №, Я ТО в. А і < ®,*тод«. ГЙЯ1- Но неужто вам еще нАдобно учйться.брАтец? — удивляется НатАша. - Век живй.век учись! - отвечіет брат, пересмАтривая зАписи Дбна. Й$*«ВЙ9£іЙ,-Й®#ІЙо І^^ІВек живй, век учйсь, а помрй дуракбм. ВЕЛИКА ФЕОДбРА, ДА ДУРА. ТОМ. ГЗЕ^ІВеликА фигура да дура. ВЕЛИКА ЧЕСТЬ, кбли НЙЧЕГО ЕСТЬ. (ДІ Что за чбсть, кбли нбчего єсть) ВЕЛИКОМУ КОРАБЛЮ ВЕЛИКб И ПЛАВАНИЕ. (ДЕ Большбму кораблю— большбе плАвание) [ЖЯІАЙДЯІТЙ^ІШЮ. ВЕНИК В БАНЕ ГОСПОДЙН. (Я Не велйк голйк,а в б&не и он царь) ВЕРЕВКА ХОРОША ДЛЙННАЯ, А РЕЧЬ— КОРОТКАЯ Ф *Й,*Ш®Д<»»ЖТО,ТОФ4 ® Л&Й2ТОІЙ®. жжтожлтоя.» 34
[#1^1]—Ладно,— сказіл Хаджй- Муріт. — За трудьі получишь три,— сказіл он, вьіставлйя три пільца. Біта кивнул головбй в знак тогб, что он пб- нял, но прибавил,что ему дброги не ді- ньги, а он из чісти готов служйть Хад- жй-МурАту... —Хорошб, —сказАл Хад- жй-МурАт. —Веревка хороші длйнная, а речь короткая. — Ну, молчАть буду, — сказіл Біта. ...*»г ЙТЛВЖШіІ. Хороші веревка длйнная, а речь короткая. ВЕРНОМУ служйтелю сугУбьій ДАР. [ЙЯІЖХ'Ю # Й А ЙШ Й ® м. ВЕРТЙТЬСЯ(жружйться). КАК БЙЛКА ВКОЛЕСЕ. гжя№»й.в&?шьісшаая. Я=«» Йо Пружйнкин в пьілу усбрдия не за мечі л, что, исполняя поручіния ге- неральній, он без бтдьіха віртится, как білка в колесі. янтіиш». Ж>о [$х£1Как білка в колесі вертіться (кружйться). ВЕСНА КРАСНІ ЦВЕТАМИ, А ОСЕНЬ СНОПАМИ (пирогАми). ВЕСНОЙ ДНИ ДОЛГИЕ, ДА НИТКА КОРОТКА. Ф(ІВ) ГЖЯ1#ЗЄВ?£,Ш8®. - НедІром и послбвица русская говорйт: веснбй дни дблгие, да нйтка ко* роткі. — Не понимАю смьісла атой по- слбвицьі. —Понять немудренб — речь идет о ленйвой пряха ікій 0 яГ (3£^С]Весн6ю день дблог, да нйтка короткії Веснбю дни дблгие,да нйтка ко- роткая (лінно прясть); Дблог день, да нйтка короткі (веснбй). ВЕТРОМ МОРЕ КОЛЬШІЕТ, МОЛ- ВОЮ НАРОД. [ І XІА Я. вт ® Я ». Ж н № Ж Й А ’ Г#Х1ЖКМ»4А1ПФіаЖ#Я:,«’А 1ПЙІЙЖ&. Г>Жі* А1А йГВЇ«, А □ «Ж. вам, сударь, без лісти буду говоріть: настоящий вьі человік!.. С му- жиком ли, с купцбм ли — вьі все свой.. . Об вас ведь иньїх и речій нет,крбме как великатньїх. . . Гундриков уподобляется коту, котброго щекбчут за ушіми. — Ну, нельзя того сказіть... Зто тьі, ЛА- зарь, мбжет бьіть, и преувелйчиваешь,— для прилйчия возразйл он. — Вітром мб- ре колмшет,молвбю народ,— подхватйла Устйнья Спиридбновна. ФЖіШЛ! ..... «ейрдйва.... ... ££*%..... 35
ВЕЩЬ ХОРОША, ПОКА НОВАЯ, А ДРУГ - КОГДА СТАРИЙ. ВЗАЙМИ НЕ БРАВ, ХОТЬ ГОЛ, ДА ПРАВ. (ДЕ Хоть гол, да прав) СЖ5С1 *АА,>&^,{ВіЕЖв ВЗЯЛ (взяв) ЛИЧКО, ОТДАЙ РЕ- МЕШОК. <фв ІЯ^ЛЕЮлия Филйпповна:] Да. по- том меня просвещбли замужньїе подру- ги. .. Но ббльше всех — я обязана му- жу. Зто он изурбдовал моє воображе- ние... он привйл мне чувство любопьіт- ства к мужчйне. (Смеется. От группьі мужчин отделяется Шалймов и мбдленно идет к жбнщинам) А я урбдую ему жизнь. Есть такАя пословица: взявши льічко, отдбй ремешбк. Е Шалймов (под- ходя):] СлАвная послбвица! Несомнбн- но, ее сбздал щбдрьій и дббрьій чело- ..та,® ..Л#ЙТ®»ЗІАЙ»<£'. (ЇЙ) ЙіЙі*)йГ*»*»і!;т«ій94й. ЕЙ>>И£А(£Й):]£4І? 4>й#айА»й.... СФ^СІВзял льічко,а отдай ремешбк. ВЗДЛСЯ ЗА ГУЖ, НЕ ГОВОРИ, ЧТО НЕ ДЮЖ. ,кмж±*,а© ййй. тагйл^та»і№кят@ж®ж,а* ЖЯЖЙК.ЙВЯЙ.ИЖїШіе. 36 [&&]Назв£лся груздем, полезай в кузов. в кЬни пошел,тот и вбду возй. Д Пош&і в польї, служй и панихйдьь тТІН.ОІШМ.. І^І^Жабьі не стидно бнло,воротй- лся бм прямо к тебб,ни стрбчки не напи- сав. Да нельзя, мой Ангел. Взялся за гуж, не говори, ЧТО не ДЮЖ — ТО ЄСТЬ; убхал писать, так пиши же ромби за ро- маном, поаму за позмой. Взявшись за гуж, не говори, что не ДЮЖ. ВИДАТЬ ПТЙЦУ ПО ПОЛЕТУ. (Л Виднб птйца по полету) ВИДАТЬ СОВУ ПО ПОЛЕТУ. ( & Видна птйца по полету) ГЖХИ^(Ж^Ж)>>^О ВЙДИТ ОКО, ДА ЗУБ НЕЙМЕТ. (Я <Хоть> вйдит 6ко,да зуб неймет) ГЖЯІЙКЖ^Т^Д^й^Яо ВЙДИТ бко ДАЛЕКО, А УМ ДАЛЬ- ШЕ. Г*^1КЙ#«Й,®М#«ЖЙ. ВЙДИТ СОБАКА молокб, ДА РМЛО КОРОТКО. ит®®«яжаь«ій>»та(» та>. [ЬЕ&ІВйдит 6ко,да зуб неймет. 81 НІ іБлйзок л6коть,да не укусишь. АШММЖШйь «ГД
ПИ'бЛЕБальзамйнов:] Если б я бьіл царь.я бьі издАл такбй закбн,чтббьі богА- тьій женйлся на ббдной,а ббдньїй — на богАтой; а кто не послу шается, тому сме- ртная казнь. [КрасАвина:] Ну вот когдА такбй закбн от тебя вьійдет, тогда мьі и будем жить по-твбему?а до сих пор, уж тьі не взьпцй, все будет по стАрому рус- скому заведбнию: < По Сбньке шАпка, по Еремке кафтАн! А то вот тебб еще дру- гая послбвица :< Вйдит собАка молокб, да рьіло короткб). Ф-ФЙ#,и|ЖАЖЯА*^#,*АЖЖ АШ«і»Д<А^Фг,^ЖТЛ. [ЙШЇ* Ш,— [Ф^СІСльшіит собАка молоко, да рьі- ло короткб (да в кувшйне глубокб). ВИДНА ПТЙЦА ПО ПОЛЙТУ. ГШ (ЕЕ&Жак ни вертись собАка, а хвост позад*. Х4,Я*ПШЙЖА» (ІИ^ІЯ сам вшгнал Атого проща лм- гу, а тьі принимаешь. ВиднА птйца по полету. Негодям, отьявленньїй негодяй. 5^1 Видно птйцу (сокола,сову) по полету।Знать (видать) птйцу (сову) по полету. ВИДНО ПТЙЦУ (сову,сбкола) ПО ПО- ЛЕТУ. (ДЕ ВиднА птйца по полету) ВИЛАМИ НА ВОДЕ (по воді) ПИСА- НО. (ДЕ 9-го еще вйлами на воді пйсано) [ЖХ1МХТ«*±«Й. ВЛАДЕЙ. ФАДДЙЙ, МОЕЙ ( своій) МАЛАНЬЕЙ. Г«*Л- Вишь,какбй муж вмискал- ся!.. Мнбго у меня такйх мужьев-то бн- вАло!.. И знать тебя не хочу.. Нбчего тут взять, кбли бАба и от попА отчурй- лась. — Ну,— крйкнул Микйшка [обми- нутий муж] с гбрьким чувством целова- льнику,— так вйдно, дблу и бить. Вла- дЄй,Фаддйй,мойй Малйньей! А! ...ОЙ ЙШЙЯЙ9ЯА£ЖЯ! ...... &..........^Д*А^Й±Ж^Й,»»ЙЕ№Й Фг^»Е!” [$^1Влад6й, Фадбй, нАшей ПарА- шей(пусть так будет). ВМЕСТЕ ТЙСНО.А ВРОЗЬ СКУЧНО. [ЬЕ&ІНе вйжу — душА мрет,увйжу — с дупій прет. І^У^}][Пес] Еремка все врбмя стоял бколо зАйца и лАсково помАхивал хвос- тбм. КогдА Черное Упіко сьел все, что бьіло в чАшке,Еремка облизАл ему мбрду и нАчал искАть блох. — Ах ви, озорни- кй! — смеялся БогАч,уклАдьіваясь на пе- чй. — Вйдно, прАвда послбвица говорйт: вмбсте т6сно,а врозь скучно. яьйгЖйЕо СЗЕ^СТРозно скучно (тбшно),а вміс- те тбсно. ВОДА кАМЕНЬ тбчит. (£ Кйпля кй- мень дблбит) 37
ВОДОЙ МЕЛЬНИЦА СТОЙТ. С*Я1*»Ж*Т*. ВОДУ <В СТУЛЮ ТОЛОЧЬ - ВОДА И БУДЕТ. С&&1В камень стрелять — только стрбльї терять. ЯШ#&ЙЖ>£ ЖГОВо Й і11гШТ*-Ж£ ійлй. Д Йй. [#1^1— Имбй в виду і воду ТОЛОЧЬ — вода и будет. Слбво моє есть свято во вбки векбв. Раз я сказ&л — сделаю. -------------------ЙЯГЛЧо аю йШаДіЕїШ. ЇШ&ІЙТ»&- ВОЗ И НЬШЕ ТАМ. (Л<А> воз и ньіне ВОЛА В ГОСТИ ЗОВУТ НЕ МЕД ПИТЬ, А ВОДУ ВОЗИТЬ. (л Волй зо- вут не пйво пить» хотят на нем вбду возйть) ГЖ5С1 ВОЛА ЗОВУТ НЕ ПЙВО ПИТЬ, А ХОТЯТ НА НЕМ вбду ВОЗЙТЬ. ГЖЯ.1* Ж "Ч * «В *Я, Й* *& К^И Просьіпаясь под полуночньїм незаходящим сблнцем сбверньгх ширбт, он будил измученнмх в трудб людбй и в отвбг на недовбльное их ворч&ние отшу- чивалея:(Не зовут вола пйво пить»зовут вола вбду возйть * >. Г&Л1 Волй в гбсти зовут не мед пить, а вбду возйть. ВОЛК В ОВЙЧЬЕЙ ШКУРЕ. І#хмюійкінй9ла^ім*ж#й9 йЖДЖ-й'^Я^ИАіПЖЯЙЙІЙТЖТ *«£|ЗЙА. £#^«1 П«ИЙЬАИ#4>.«« Всякая стачка всегда однйм ударом разрушйет весь бтот обмйн,пок&- зьівая раббчим,что их <благодбтельї есть волк в овбчьей шкуре. Волк < напялил> на себя овб- чью шкуру “. ВОЛК КОНЮ НЕ ТОВАРИЩ. ГЖХ1ЖЯЗ*!#. Гусь свиньб не товариш,. Ж ^Л$^|йЦЙНП6піий кбнному не товбрищ. 2ИтЙ<іЯІІ4Й$*Д#о — Я-то бьіла молбже их всех. Ну, а Гервбська с папйшей в&іпим почтй однолбтки бьіли и,значит,пбрвьіе друзья- приятели-с. Только, правда говорйтея,— волк конїЬ не свбйственник *. Подружй- лись онй бто, поклялйсь в дружбе на веч- ньіе времен£»поменялись дйже крестами, а Гервбська вскбрости же и начередй: чуть бьіло вйшего папашу в прудб не уто- П™Ч№ШП0г1ЇЮАЯ^Й. маяки ^Я®>Л?-ЖЙ»А,іЙ.а*іЙ,'№<П*Л адт. —ляд* а$*&т+=?яв. чгш&хи-мктїж^ ВОЛК по УТРбБЕ ВОР, А ЧЕЛОВЕК ПО ЗАВИСТИ. ЯКА 1» й Т Ж £ Ж Л М, А£р й Т&У Ж®Й!Й. ВбЛКА БОЯТЬСЯ - В ЛЕС НЕ ХОДЙТЬ. (й Волкбв бояться — в лес не ходйть) 38
ВбЛКА В ОВЙЧКУ НЕ ОБРАТЙШЬ. ГЖХИМВЙМЖД*. ДОШИЯМИ ВбЛКА НбГИ КбРМЯТ. ГЖ^ОЙЯК&Ю&ЯЙЛ^ЖІЙК^Я №№. . Г#А1* Т іЄІЙК? . Ж*і «. ГО * Ж (£&]Что потбпаешь, то и полбпа- ешь. ІЖ^ІІ— А хорошб у нас,— говорйт он мне чАсто. — ГлАвное дбло — лбсу много. Пр&вда, хлббушка, случАется, не хватАет,Али чегб пр6чего,да ведь на 66га жаловаться нбкуда:есть лес — в лесу за- рабАтьівай. Мне, мбжет, еще труднбй другбго, у меня одних детбй скблько, а я все-таки йду да йду! Вблка нбги кбр- “#<ПЯ5Л^*.’№*ЖМ«ій. і. ВОЛКбВ (вблка) БОЇТЬСЯ — В ЛЕС НЕ ХОДИТЬ. ГЖЯШМ1ЙМ,8ГЕЖЙ«#. <Н-А»ВГ«Т. [♦*ЖЖЖЙ»Т*.Я*ЖА#,* Та#Ж,«»&«Ж>*АЙА.ЖЖА?. Пбрстень провожАл к леснбй дороге Хлопушу и все изумлялся:— Да как же тьі одйн не бойшься! Кругбм вра- гй! — Волкбв бояться — в лес не ходйть! ЛесА да глухйе угльї я получше их знАю! Не поймАть воробью сбкола! <ЙА!*“^АЙА,Ж»Й^! ФйШ- ВОЛКУ ВЕРЬ УБИТОМУ. ІЖХЖЖ^ІЄЇй>®їаЖИй,Л®Н ВбЛКУ ЗИМА ЗА ОБЬІЧАЙ. (Я Не пбрвая зимі вблку зимовіть) ІЖХ1**Я-ЛЙ4Е-Й9М. Вблос дблог, А УМ КбРОТОК. (Ж <У бібьі> вблос дблог, да ум кброток) гжяі^жк.жінж. (івиаешй £ЙШЮ ВбЛЧЬИМ СЛЕЗАМ НЕ ВЙРЯТ. ГЙЯ№Шй«Й<)Ів?В 1В. ВбЛЬНОМУ вбля < СПАСЕННОМУ РАЙ>®. ГЖА1«ЛНТЙЙЙА<АЖЖТ» 8ЙИА>. [Шййїйв^О. ГйЙ1^ФгА^,«ЙВЖ*-*»Й АІЙ.дїі&Дйй'АЖЙ. ЕЖ^ЗІЛАбедев брбсил на стбл сберк- нйжку. — утром сберкАсса открбется,мб- жешь получйть. Хбчешь уезжАть, вбль- ному воля, но я бьі тебб совбтовал остАть- ся. -ЯЧЬЯЖяГЩЖЖЯ. Вбльному вбля, спасенному рай,ббшеному п6ле,чбрту болбто. вбля бАтюшкина, нега матуш- КИНА. [ЖЯ1£ЗЙЮЖ*,«£Й«ІІЙ»ГВ:£Ж о ВОН ПОРбГ НА СЕМЬ ДОРбГ. ГЙА13ВДЖЙ-Е&ЙЮП#. [ЬЕ&ІЙР Вот бог, вот порбг. ЖЛД П^^ЧІо — СамА, без тебя, погАной Ф *Й»ЙЙА(ФЙЖ)Ж*ГЙ£В ЙЙШЯ. 39
шлюхи, уберусь» без твобй пбмочи! Сту- пАй к своєму коту Свйрину, там и убирАйся. Зто било скАзано в прямбм смисле слбва,что тьі тут ббльше не нуж- нА и нАчего тебА бколо нас увиваться со свойми у слугами, вон порбг на семь до- рбг. А, Я Й В ж^жж^&т ,&ій*яйатжт£т ВОР ВОРУЕТ, <А> МИР ГОРЮЕТ. (ІН) > йіММ®. щ АЖЙ. Вор ворует, мир горюет. Кто ему» вбру-то,рад! миішм! ВОР, НА ЧТО ВЗГЛЯНЕТ, ТО И ТЯНЕТ ГЖХ1 ВОР ОБШАРИТ, ХОТЬ СТЕНЬІ ОСТАВИТ, А ОГОНЬ И ТЕ ПРИБЕ- РЕТ. ГЖХЖЯйЕчГИЙТИЯ.ій^А®® -ЙіИЯ. ВОР У ВбРА ДУБЙНКУ УКРАЛ. ГЖ5С1МШТМЙ«Т;МЙТМИ« Й. гітвтят»2?. 1 По-вйдимому, егб как будто бчень занимАли птйцььно когдА Друкарт досказАл ему истбрию как помАщик об манул своегб нанимАтеля, он тихбнько ульїбнулся и проговорйл: Ишь тььвор у вбра дубйнку укрАл, — и, покачАв голо- вбй, опять продолжАл смотрАть на птй- — ійійтштньй*® 40 ВОРАМ ТЕРПЕТЬ ( потакАть) , СА- МОМУ ВОРОВАТЬ. ГЖЯ.Ж&Й 0, % Т В В % Й > ХГМ Й ІІ^ІВбру потакйть, что самому во- ровіть. ВОРОБЬЙ ТОРОПЙЛИСЬ, ДА МАЛЕ- НЬКИМИ УРОДИЛИСЬ. (їй) [ДЯШЙ^Ш«,£Ж*ір/.ЬТ(!б #Ж'Й5Й«Й4ЖЖ/Ь. [№&]Что скоро,то не спбро. Поспешйшь — людАй насме- шйшь. & ВГІҐ,ЯА£#гКі Тйше Адешь, дальше будешь. Ж Ш Й •№;Вскачь не напАшешься. 1С К Д ГМ^І- А тьі не торопйсь» воробьй торопйлись, да мАленькими уродйлись! — ДАдушка мАлость струхнул.но хоро- хбрился. — Слушай вот. Ж Й9*« & Ж Ж атт. “мж” [3£з^]Воробей торопйлся, да мАлень- кий уродйлся. ВОРОБЬЯ НА МЯКЙНЕ НЕ ПРОВЕ- ДЙШЬ. (ДКСтАрого) воробьй на мякйне не проведешь) ВбРОН ВОРОНУ ГЛАЗ НЕ ВЬІКЛЮ- ЕТ. ШЯ1- А вАши-то суди ИЗвАсТНЬІЄ: ворон вброну глаз не внклюет..— Не те временА.. Ньшче своегб-то ббйся пуще чужого. ......................
Вброн вброну не вьіклюнет глазА. ВОРОНА В ПАВЛЙНЬИХ ПЕРЬЯХ. іжхлдяжад^ а йіійай мчи. га*# аіж ж «* > я ні > ж я « І^І^ІАнна Акймовна всегда боя- лась, чтббьі не подумали про нее,что онА гордая, вьіскочка йли ворона в павлйньих Пбрь#ш. ЯЖЖ£»й<а4>9ІАЯ!И# 4-й»»»®/* ,Д- ° гжлі ж ажн^жяжйАйЖй <ЯЯ>. ВОРОНА ЗА МОРЕ ЛЕТАЛА, А УМА НЕСТАЛО. ГЖХ1 ЯЯТШ*,ЖЛЧ£Ш«. [ Я & ІЯ Я & Й « £. ® * « Я Й А И й. ВОТ В ЧЕМ СОБАКА ЗАРЬІТА. (Л Вот где соб&ка зарйта) гжяіжа*яж«я м* а . ВОТ ГДЕ (в чем) СОБАКА ЗАРЬІТА ГІАІЙЙДЯЖ^ЙЙЛА. Г»А1Ж±ЖЙЖй,ЖіЕИЖЙ,Ж« й*®іЕ<жатіж. І # їй М№ Ж Л «Ж £Ж! ЖЖ ГЧ ЙІЙЖЙЖ. ІМ^ІДбло в том,что ст&вши ликви- датором, вві разучйлись применять рево- люцибнную тбчку зрбния к оцбнке общб- ственнмх собьітий. Вот где зарита собй- ЖЯЖ ТЖЙЯЖЖЙОГРИВ.ВЙ* ЖІчІЯЙЙЙЯгй! ВОТ ТЕБЕ, БАБУШКА, И ЮРЬЕВ ДЕНЬ®. гжяіял.дя.хлляж. Г»Я1М-ЛЙ#®,ЯШЖ8Є£Я. ГЯ&1ИЖЖЖЖЯ.ЖЙШИЗІ8ІЙ ГЖА»А1Ю,Х«гГ>Я«ЙН^Й ЖТіЖ*Ж®ай>4-АЖ«±Ж. К^К^ІКогдА камердйнер вбежАл в спАльню на сильний звон колокбльчика, он нашйл ИвАна Матвбевича не на кровА- ти,а в двух шагАх от нее.. Он сидбл на полу,скбрчившись,и два рАза срйду [пб- ред смбртью] повторйл: Вот тебб, бАбуш- ка,и Юрьев день! ЖЕШІНаМіО.... Т! ВОТ <ТЕБЕ> БОГ,<А>ВОТ<И>ПОРбГ. [ЖЯ1ЖД>-ЕЖ,ЯМІАП£. ГЯХІЙЖПДЖАЖЯ1. [ЯІЙІВон порбг на семь дорбг. ЖД ЙЙ-ЕЖИМП#:. ІЯЙ1Ж«ПіЕЖАЖ*,ЙвИЖЖ< ®МА«яй£^Ж1ШЙ.. Г#**Ж1ЖЛЖП,«5Ж«Е. 1— Что тьі такбе мне гово- рйпіь? — спросйл значйтельно Наум. — Пошел вон отсі&да; вот что я тебб говорю. Вот бог, а вот порбг... понимАешь? а то худо будет! пш. чтт—йядзш&ійю «о жлдп,»^чі...з* ІЗЕ^ІВот тебб бог,а вот тебб двбриї Тут бог, там двбри. ВОТ ТЕБЙ, БбЖЕ, ЧТО НАМ НЕГбЖЕ. (Л Ні тебе, Ббже, что нам негоже) ГЖХ.ШЖАВЕ,#А.ШП&Ай. Ф ХЖТї---ІВ«5Ї 11 Я 26 НЯй: ІЙГебргийЖЮрийЙЙ^ТЇН. ЖЙІ8 ® 1497 ЯІчЬ* ЙЖ«Й-<МЖійіЯйІЯ-ФМ«ій± Ж*. £й. 41
ВОТ ТЕБЕ ХОМУТ И (да) ДУГА, А Я ТЕБЕ НЕ СЛУГА. ,Шт ЖЯХЯ^йШ. — Чему тьі рАдуешься-то? — спросйла онА. — А рАдуюсь, потому что вАсело. .. хе-хе!.. Придумал одну весе- ленькую штучку... Тблько я к Атому фо- рсуну, ПАвлу ИнйбкАнтичу, не пойду. Шалйшь... Вот тебА хомут и уздА, а я тебА не слугА ". ...««!.... ж... & . ..і&Фг {йй<ьапІ*Фг&йо*’ ІФ^СІВот тебе хомут и дугА,а я тебА ббльше не слутА. ВОЩИНА - НЕ СбТЬІ, БОЛТОВНЯ НЕ ТОЛК. шлаках, мтямиал^й. ^ІНачалйсь сомнАния. — НАдо сенокбс спрАвить,а потом ужА решАть. — ЗнАю, бсенью, когдА в огорбдах всА убе- рем. — Ну,вот что;решАют 6Абьі,а я по- шел. ~ Антбн поднялся, подАл руку председАтелю.. — Посидй, — попьітАлась остановйть егб Анна. — Что тут внси- дишь? Вощйна — не сбтьі, болтовня — не толк. Я своА слбво сказАл. ... яий айшагй^т.” ІФ 1 Вощйна не сбтьі, голдовня (болтовня) не толк. ВПЕРЕДЙ СТОЯЛА ЗАТРЙЩИНА, А СЗАДИ - ТНЧОК. [ЖЯ1ЖИ&-Е».йй«й-Т. . ій*№ все-таки онй не стблько уходйлн от однбй бедм, скблько спешйли навстрАчу другбй, несравнАнно бблее опА- сной.. По послбвице: впередй стояла за- трАщина»а сзАди — тьічбк. хй±тя- ..ВЖ.йЖМ Ж-Та ВПЕРЙД БАТЬКИ В ГЙКЛО НЕ ЛЕЗЬ. (ДІ ПрАжде отцА в пАкло не суй- ВПЕРЙД НЕ СУЙСЯ-НАЗАДЙ НЕ ОС- ТАВАЙСЯ. жя*,ля«й. <іЕт-&ія««>йШ) ВПОТЬМАХ И ГНИЛУШКА СВЕТИТ. (й В темнотА и гнилушка свАтит) БРАТЬ НЕ ЦЕПОМ МОТАТЬ. (£ Бре- хАть не цепом мотАть) ВРАЧУФ.ИСЦЕЛЙСЯ САМ! тиЕ£.£ій#йвле! Й В Й^ЛЕ! ит»АіїчішяА.ж««а в. Фа В ЙЙІІЕК9с 1ЕВ. [^^]< Врачу, исцелйся сам). Аксе- льрбд так хорошб разьяснйл раббчим необходймость ясньїх и тбчньїх отвАтов на < больньїе вопрбсьі), что литерАторьі < НАшей Зарй) и (НАвского ГблосаХа мб- (1) врачуД*Ж&*ЖЙШ^а,ЙР ^ГГІПІ’’ ,исцелйся ВР исцелйсь $ 1*ГІВ исце- лйсь сам! 42
жет бьіть, и не тблько Нбвского...) до- лжнй прислушаться к словам Аксельрб- да. а В®."РЇЙЖЖУФЙ ^ЖХШ^КТЯК.......)Й*№£1ПЖЙ ю-й'йпя-ійІЖЯЖЖУЯЮй. ВРЕМЯ ГУБЙТЬ.НЕ ВОРОТЙТЬ. ІЖЯЖЛ-*^ЖЖ. ВРЕМЯ - ДЕНЬГИ. [ Он бьістро вернулся, позвонйл и довбльно сердито попросйл вислать Лозйнского, потому что ему нбкогда ждать: Время — дбньги. імюд&а. ВРЕМЯ ДЕНЬГН ДАЙТ, А НА ДЕНЬГИ ВРЕМЯ НЕ КУПИШЬ. ми м ил & & а. ® & я ж * ти. (>**£] + + ВРЕМЯ< ЕЩЙ> ТЕРПИТ. [0*1^1— Не торопйсь, Сережа, врбмя еще тбрпит. (ЗЕ^ІДбло тбрпит. ВРЕМЯ КРАСИТ, БЕЗВРЙМЕНЬЕ СТАРИТ. МЯ1 ЮЖА£«.й*АШЄ. 6. ВРЕТ (брйпет) ,КАК СЙВЬІЙ МЕРИН. ГІ5С1ШКЛМАЙ9МЧ1ЙЙЖЙ. тлІЖШвИЯВЬЖАЖЙ. І#Ї^Л— Ах, Ип&т, Ипйт, практйче- ский филбсоф Ипат! Заткнй свой фонтан краснорбчия и не ври как сйвьгй мбрин> Я»«^»«:Ж*йТЛ І^^31 Хоть тьі и старйк,а брбшешь как сйвьій мбрин. , «г*ж««ж»й «ге. ВСЕ ДОРОГИ ВЕДУТ В РИМ. ... Зту фактйческую связь мбжно начйть создавйть тблько на ббщей газбте, как едйнственном регулярном об- щерусском предприятии, суммйрующем итоги самих разнообразньїх вйдов дбяте- льности и тем подтблкивающем людбй идтй неустанно вперед по всем многочйс- ленншм путйм, ведущим к революции, как все дорбги ведут в Рим. .. ЇЖЙ:1Фій:«»®ФййЖ^й«і®^в ВСЕ ЕДЙТ' ДА НИ ОДЙН НЕ ТЯНЕТ. ІЖЯІАЖЖЖШ^.чГЖЖ-ФАЖЖ й. ВСЕ ЗА ОДНОГб.ОДЙН ЗА ВСЕХ. (Ж Одйн за всех,все за одногб) ВСЕ < МЬІ > ЛЮДИ, ВСЕ < МЬІ > ЧЕ- ЛОВЕКИ. ГЙЯЖ1Л^*А(Ж^Т<«ДЙ) і АЖ£-Ж^ж^йШШ£АйШ«). г#яг»фаі№ й а » ІЬЕ^ІКто богу не грбшен, царю не винові. 43
ЙЙо Все мм люди , все человбки, и все за свою шкуру трясемся! Я откро- вбнно скажу про себя — боюсь, но жду. Думаю, что и вьі испмтьіваете то же чув- “«<]»*А.Й В 5 та.«£ш>а&«ійй9.®а-й»*. а ВСЕ<МЬІ>ПОД БОГОМ ХОДИМ. ГЖЯ1АЖ«Й±Ф«І**Т4®. «ЯШЙАЛчГИЖіЖ^Я.^И А<ПЖ*Л«®Й». Ж Ь,#іЖЛЯ,ФгАй*. [$|'5]][Серебряк6в:]Все мьі под бо- гом хбдимі я стар.бблен и потому нахо- жу своеврбменньїм регулйровать свой имущественньїе отношйния постбльку, поскбльку онй касйются мойй семьй. Й. .ХЖЙ.ЯгИЖікЯЙЮШй ВСЕМ СЕСТРАМ ПО СЕРЬГАМ. [»Я1» ^АЖ#АЙ*. ШЛЮ «фАЛЯЗЯІЙЯіЙФА [ДО*Х] ААЖЖ£®*»Й9»>. Ш'й]!— Каждому воздйстся! — па- тетйчески восклйкнул Юрий Петрбвич, внслушав сообщение Ивйна. — Всем сес- трам по серьгйм. “®^А»!»5йі®Я!’’ФгТ^Л’Й»Й Й,ЯЖ-Й»3?М<ЖЙЙЬЖМ»ІЙ. “А АЖ».” ВСЕМУ СВОЕ ВРЕМЯ гжзш^зиг й вйШ0ьл»#<я ГШ&ІВсякому бвощу своє врбмя. # Й В $741 Всякое сбмя знйет своє врбмя. —Й В &Ш 4» К^^І— Всему своє врбмя, АлЄпіа. Кабин&ту — свое,трассе — своє. ІЙ^ІВсякой вбіци время. ВСЕ БУДЕШЬ ЗНАТЬ, СКОРО СО- СТАРИШЬСЯ* (ЇЙ* Мнбго будешь знать, скбро состйришься) ВСЕ ЕДЙНО, ЧТО ХЛЕБ, ЧТО МЯКЙНА®. гжлі Ат&л® ааі-шж, я-#. «ЗЕ^ГІЯ. [$1^31— Дряблов не солдат, а в&х- мистр бьіл. — Все равнб, что хлеб, что мякйна. Не бйрин же! ВСЕ МИНЕТСЯ, ОДНА ПРАВДА ОС- ТАНЕТСЯ. ж. [&&1Прйвда в огнб не горйт и в во- дб не тбнет. ЖЛ®Е^1йЛ^,ік^1йлІсЖв Пбмните, у Андерсена сказа- но: < Позолбта-то сотрется, свиная кбжа остйнетсяЬа у нас мужикй говорятЛВсе минется,однй правда останетсяХ ““ад^^і*й5,ЯЖЖз^^йТ^о>, [3£^1Все минется,однй тблько пра- вда ос танете я. <ВС£> ПЕРЕМЕЛЕТСЯ. МУКА Б#- ДЕТ. гжлійтя®,®«тж&т. шхі-йтіей .титюжгезти ж в* га ж ж ж, » £ й і —Й «5 ж я * Ф *іМіГЯУЖЙ»ЙК,А1П®іИИ йлйгжт. а*ауж;іь:жмя*кжж ж Й Ж £ Я Ж1Е «іОІ И «ї* £ Й ® . 44
ЛЙ<Ь— ШЙ^&^АЖЙ. 1>*#±1Ж*Д«Ш£±Н. С^І^ЗІНикогдА не нАдо предаваться отчАянию: перем Алется, мук А будет. *&ЗР*£АМй:- [^АІПеремблется крупА, всА будет му кА; ПеремАлется — все мукА будет. ВСІ ХОРОШО, что хорошб КОНЧАЕТСЯ ЙІ№. І^^ІІЛеля сказала:— Бели бьі мьі вчерА потонули, то мьі бьі не моглй от- прАвиться в кругосвАтное путешАствие. МАма восклйкнула:— что я сльїшу! Их нАдо наказАть. ПАпа сказАл:— Все хоро- шб, что хорошб кончАется. ВСКАЧЬ НЕ НАПАШЕШЬСЯ Й. ІІ£&]Что скбро,то не спбро. МО» і Поспешишь— людАй насме- шйшь. Ж Ж 1С 1С, Ж А £ Вг №» Тише Адешь, дАльше будешь. Ж Ж Ш Й Воробьй торопйлись, да мАленькими уродйлись. ІИЧЙ1— А тепАрь вот,зачАтьій велй- кими трудами тех люд Ай, от кбих дАже прАха не остАлось, разрбсся значйтельньїй гброд, котброму и в красотА не откА- жешь. ВмещАет бколо семй десятков ти- сяч русских людАй и все растет, растет тихбнько. В тйхом-то трудолюбии ббль- ше геройства, чем в ббйких наскоках. ПовАрьте слову:землю вскачь не пАшут * , - повторйл Козлбв, очевйдно, любймую свою поговбрку. гР69А1П^Я'^іЯІ&<ЙТ, «ГХЙ1ПЙШ тт^я&в<й-ьла^жА,#няа ВШЬА,ЖШШЬА. &&ЖЖЯЙЙЙ# ж#. *йа**Мк*»±й й. ВСТАНЕШЬ РАНЬШЕ,ШАГНЙШЬ ДА- ЛЬШЕ. (І£&]Кто р&но встает,кому бог да- ет. Дблго спать, с дблгом встать. Й^ТЙі^Я-А^^ЬіРАн- няя птйчка носбк прочищАет, пбздняя глазА продирАет. ЙІВ&, І'М^ЛОн с дАтства бьіл раностАвом. БьівАло,еще покбйник дед говАривал го- лоштАнному внуку! < ВстАнешь рАньше, шагнешь дАльше). И прАвда вся, что тб- лку, спать пбсле втормх потухбв?.. — так думал Йван АфрикАнович. .. Встать порАньше, да шагнуть подАльше. ВСЯК ЕРЕМЙЙ ПРО СЕБЙ РАЗУМІЙ. (ІН) а в ю й^йз^шасівйб л і в),л я^жїажій!“ін-лл»в,й вЯ',жл№Л4'И-лтв:(&івй)і я 14 В ,2 Д 16 В ,4 Я 6 В ч5 Я 31 В ,9 Я 28 ВЯ10Я15В. ф и- яле да & ж а в и »=іч ю ж », я м ййі.тг*».” 45
[ЖІ^ІІВедь бурлакй мбгут простудй- ться в ледянбй водб? — Зто уж йхнее де- лоівсяк Ерембй про себя разумбй. НАше дбло снять барку,а там*как зиАешь. ^п^ЖхЖФаір^^йвйж. апи» И^ІВсяк Ерембй про себя разу- мйй:когдй сбять, когдА жать,когдА в скй- рдьі метіть. ВСЯК (всім*) КУЛИК В (на) СВОЕМ ВОЛОТЕ ВЕЛИК. гжАі«яж4йайй»жйд^А й. я«й*ягдітьжх. ІЯ45)]- Нет,смнбк,тепбрь уж,вйд- но, пйчка — мой трон,на ней мне тепбрь и КНЯЖИТЬ: однб дбло — теплб, друтбе -- всех вас хорошо вйдно. — Ну что ж, зна- чит, всяк кулйк в своем болбте велйк. Раз тебб хорошо,а нам и подАвненько. ^Ш,ЖФАЖ4»^г^ЖЙЖ*а№Ж«М І&^ДВсяк кулйк на свобй кбчке ве- лйк. ВСЯК (всім*) КУЛЙК СВОЙ БОЛОТО ХВАЛИТ. ГЯЯІвФАЙ^ЯІЬЖййЖВіШФ А А Д « Й В Й № > А А Ж й § В й Ж £ ». АЙ-^ЯЯЙ^. [і£&] Кіждая курищі свой насест хвйлит. 4}Я#Я|іВ^ЙвЙ«ІЙ. а вйжя. ГЙЗД- Тьі, ИвАн Григбрьевич, вй- жу, неплохбй человбк .. И специаль- ность у тебя хорошая, благородная. Хи- рург! Но, Полуянов пбднял узлова- тмй,слАбо гнущнйся пАлец,— скажу те- 66 :с шахтбром не сравнйшься! ИвАн Гри- гбрьевич с улшбкой развел рукАми, а Фео- ктйстов сказАл: — Чегб, Дмйтрий,расхвА- стался? Тьі прямо по послбвицеївсяк ку- лйк своє болбто хвйлит. ..^Якік#*ЖЙЙ. * і? * ВСЯК МОЛОДЙЦ НА СВОЙ ОБ- РАЗЙЦ. (ДІ Всякий молодбц на свой об- разйц) ГЖ5С -ФЙ й < ВСЯК (всякий, кіждьі*) ПО-СВОЕМУ С УМА схбдит. а®* й в й«/й ІЬЕЙЕІВсякий молодбц на свой обра- збц. Й всякой пташки свой замАшки. Ш— ІР^ Й В Й9;У всякого скоті своя пес- тротА. Ж-^ЙЖІЯї^йа^^^їУ вся- кой пичужки свой голосбк. ф—ЯФДІР < Й Й * У всйкой избушки свой по- скрипушки. Ж—Й йФЙЙЙ гяжі- Єсть старйнная русская по- слбвица ЛКАждьій по-свбему с умі схб- дит>. Я с юности сльїву чудакбм, оттогб что имбю вот Ату слАбость. ‘ ЖФ АЖ£ зшлзтїФаАл ВСЯК ПРАВДУ ЙЩЕТ, ДА НЕ ВСЯК ЕЕТВОРЙТ. ГЖЛ1«ФА«#ЙЖЯ(^И».ЖИ). 46
Яій&ійо (#1^11— Мьі, большевикй, всегдА и во всем йщем первопричйну. В дАнном случае, почему нет води? Почему в Рос- сйи гблод? Почему стблько бездбмннх детАй? — Есть бчень хорбшая послбвица; (Какбв поп, такбв и прихбд)... — Но дАло в том, что в нАшем прихбде... пбп- то нбвьійтвсегб пять мбсяцев, и принять ему Пришлбсь совсбм раавалй вшийся прихбд. Для тогб народ и постАвил, чтб- бьі все виправить. — Зто по послбвицв: СХоть гол,да прав?>— ОтвАчу и вам от- лйчной русской ПОСЛОВИЦЄЙ: < Всяк прАв- ду йщет,да не всяк ее творйт>. ... ЬШіт.........а±Д®г*й«ь--#;1 [ЗЕз^ІВсяк прАвду знАет,да не всяк прАвду бает. ВСЯК ПРАВДУ ТРУБЙТ, ДА НЕ ВСЯК ЕЕ ЛЮБИТ. ГЙЯ1ЛЛЖій£Й<йЖЯ,{В*ЙАЛ «5ЖЛЖЯ. ВСЯК СВЕРЧбК ЗНАЙ СВОЙ ШЕСТбК. (й Знай сверчбк свой шестбк) ГЯйІЛЛІРЙЙ^ФЯ-. ВСЯК СВОЕГО СЧАСТЬЯ КУЗНЕЦ. іжяіллж* а взйййШїЖ. [###Ж1ЖЖЖЖ й вй > й в ЙЗМв ЖЙВІЖЙ. ІФ^СІКАждшй — сам кузнАц своегб счастья; ЧеловАк — сам своегб счАстья кузнбц. ВСЯК СПЛЙШЕТ, ДА НЕ ТАК. КАК СКОМОРОХ. ГЙА]ААЙ5ММ,^ЙМЯАЙЙ!Й£ ВСЯК СТРАХ ИЗГОНЙЕТ ЛЮБбВЬ. гжяі*йвт-й®«. ВСЯК УМЙІ. КТО СПЕРВА, КТО опосля. КЖЯ1 ААЖЖ№№: всяк человйк ложь.и МЬІ то ж. (И Люди ложь,и ми то ж) ВСЯКАЯ ВИНА ВИНОВАТА. [ БулЙНОВ:] Я тебя прошу, Карп, исполнять мой приказйния хорошб- нько. я беспорядков в дбме не потерплю. Я вам не Рейса П&вловна? у меня все по струнке будете ходйть,а то марш со дво- рй! У менй всякая винй виновйта. А! мйт. й а йй-и- гітшФ аі№* й а йяй . Г^Я^ІЙЖАЙЯЙІСАо ГМ^І- По писйнию нАдо любйть друг друга,— обйженно сказАл Мат- вій. . — МАло ли чегб напйсано! — А ти егб любишь? — допрАшивал Матвбй. — Зк тебя! — сказАл солдАт,усмехАясь. — И вбрно, что всякая соснА своєму ббру шумйт. Я СавАлья уважАю, ничегб! Он 47
люд&й зря не обижйет.ітого нет за ним. “МОЙ>Й9ІЙ».АЯЙ®2Й«Ж.” Я»Ж£ИЛ«..... «!’“йГ>»ЖЛЛЧ?’4«?ЖіаіЧЖ. іЯ:І’’±«Ш«.£Т£. “«йій»М.ЙЖА й»йжа. ЗЕШ ЗЕ»»Ж»А .№*Й А«.” [$А1Всякая сосні своєму лйсу весть подает. ВСЯКИЙ КУЛИК в (на) СВОЙМ ВОЛОТЕ ВЕЛЙК. (& Всяк кулйк в своем болбте велйк) шіжяіій й а й?в&жжяїа ЯК ВСЯКИЙ КУЛЙК СВОЙ БОЛОТО ХВАЛИТ. (Ж Всяк кулйк своє болото хвілит) ГЖ*1 ЖЯІШВЮТО?. ВСЯКИЙ (всяк) МОЛОДЕЦ НА СВОЙ ОБРАЗЕЦ. І Ж* ЇЖ-В ВІШЖ. (&&1У всякой птішки свой замаш- ки. Ж-ЯФЖЖЖЙВЙ^^іУ всякой пичужки свой голосок. Ж—ЯД^ЖЖЖ Й Й ПЦ І У всякого скоті своя пестроті. в аюж^іВсяк по-своє- му с умі схбдит. ЖФАЙ5#£ШіЙХІ!&) всякой избушки свой поскри- пушки. Ж—Й А^.Й.ЛА^8Ї#Ж#ЙШ#Ї#В^Й<. СІИ'ЧІІ — Кіждьій пйшущий в Рос- сйи руковбдствуется своЄю сббственною граматикою і нововведенням» зтимологйче- ским» синтаксйческим и орфографйче- ским,нет числі и мбрьі: всякий молодЄц на свой образЄц! “ж-шк^о^жж й віеаіяяш йтдг ВСЯКИЙ ПО-СВОЕМУ С УМА СХОДИТ. (Ж Всяк по-своєму с умі схбдит) гж5аж-ФАй#®<ааіт)Я* ВСЯКОГО НЕТА ПРИПАСЕНО С ЛЕТА. К^І^ЛЗапйсов всяких мнбгое мнбже- ство»а пуще всегб всякого нбта запасенб с сімого літа. ВСЙКОЕ ДАЙНИЕ БЛАГО. ГЙЯ1ЄЙЖВЖЙЗІ»Й9. (»£« Ж) ййюжи^шмяімаяійі.^й-^. ЇЙІ^Л Конічно» [пбвесть] княжні Знай иміет бблее йстиньї и занимітель- ности» нежели Сильфйда — Но всякое даяние Ваше бліго. ^ЖЖ^.М^ІААЙ-----*кЬЖЮв<яГ- ВСЙКОЕ (кіждое) ЛЬІКО В СТРОКУ. (ЇЙ, Не всякое ЛЬІКО в стрбку) [^0^11 Нельзя при дітях говоріть что попало. Онй слушают, запоминіют. Потом стівят тебі кіждое слбво в стрб- йаЕТ®«Г,^*ШЯЯ-Д«ійЯ-А,№ (П4Д»,ліП£іа«ю. £.№ШІ5£ІЇЗІЙІЙ.. І^^СІКіждое слбво в стрбку . ВСЯКОЕ СЕМЯ ЗНАЕТ СВОЙ ВРЕМЯ. ГІЯЖД-ЛЯ'Т»# Й ВЮВЄ4-. І&&1 Всякому бвощу своє время. # ВЙ^^іВсему своє время. тяяи. Мьі за себя не боймся»Кб- ля» — сердйто сказала Анна Михійловна напослЄдок. — Мьі спрівимся... Вот тб- лько ра... ранові то» кажись. Послушай- ся нарбда. Всякое семя» как говорйтся, зніет своє врбмя. — Старі» послбвица* 48
МихАйловиа. У меня на сегбдняшиий день поновбй есть:рАнний сев к пбзднему в закромА не хбдит. »т...яд....<й¥*тжл. &Й9Й«Е. 1=1 ВЙШ ^."“ЖМ^ЖЖЯі.МЙФЗЄ.ЛЖ-ФЖЙ ВСЯКОЙ ВЕЩИ ВРЕМЯ (Я Всему свой врбмя) ГЖ Я1Я- А Ж® ЖЖ Ш В ЮВШ. ВСЯКОЙ СКОТЙНКЕ (скоіівушке) СВОЙ ХЛЕВУПЮК. 4-впятг4-ял. ВСЯКОМУ бвощу СВОЕ ВРЕМЯ- гжхібїшоіжа вйшз-.жяй ІЕЕ&ІВсякое сбмя знАет своє врбмя. Ш—Й В Й Й=Г 4-ї Всему своє врбмя. 7ї&£-<Й$їо ГЙ^ІІ- Что же,всякому бвощу своє врбмя. Прбжде-то и мьі бьівАли нужньї, а тепбрь на вАшей улице прАздник. 1Каждому бвощу своє врбмя. ВСЯКОМУ СВОЕ. (Я КАждому своє) ГЖЯ1Ж-АЖЖ-АЙ9Ж. ВСЯКОМУ СВОЕ СЧАСТЬЕ. [ЇШ1АМЙ В№^Й!А#Ж ВСЯКОМУ (кАждому) СВОЯ БОЛЯЧ- КА ВОЛЬНА. [ЖА]®ФА®Й1®ЙВ«5ПЙ^Л. Г»Я1«ФА#«НЕ*ЙВ*ЙЙА» Я-ЬІПЖЮ». гжжятавж^йвяі. КогдА Лапшйнову.. предло- жйли покйнуть дом.в толпб.. послнша- лись шепот,тйхий разговбр. — А то чегб же! НаживАл, наживАл, а зарАз идй на кургАн. — СкушновАтая пбсня... — То- го ему, неббсь* жАлко! А? — Всякому своя боль ббльная *. ЖЙЖЙ9АЙ...... “#! ........... І^^ІКбждому своя болбзнь тяжкА 1 КАждому своя болбзнь тяжелА. ВЬІЕДЕННОГО ЯЙЦА НЕ СТОИТ. <Я Не стбит вьіеденного ЯЙцА) ГЖЯ1-Ф85Є**®. ВВІЙТИ СУХИМ ИЗ ВОДН. [ЖЯ1МСЖЖЖЯ±*ЙГ*. [«ЯІЖвйЖЙ.ІЙЖЙЙ-. ІЙ^ПІ— ТАллинские товАрищи,. го- ворят, что дбло расслбдуется успбпіно и ввійти сухйм из водьі никому не удАстся. ... ВЬІМЕНИТЬ КУКЙИКУ НА ПОТРЕ- БА. окмти. ВИСОКО ЛЕТАЕТ.ГДЕ-ТО СЙДЕТ? ГЖ^]ЛШЖЖ.^Ййй-^ійігЗ?ЖТ *ЛЕ! ІФ^ІВьісокб летАет,да нйзко садйт- сяїВшсокб летйшь,гдб-то сядешь. ВЬШІЕ ГОЛОВИ НЕ ПРМГНЕШЬ. гжяі(^)И*хійай^. [ЯЯ1ЙІІ Й еіЕЯЮЖДіМчЯЮ їй (Ж&ІВьіше мбрьі и конь не скАчет. Зто не для меня — вперед не лезть. Я и в атАку пбрвьім ходйл. Ни- чегб, живбй вернулся. — Дбхлая Ага фи- 49
лосбфия,— сказіл и Бусьірин. — В сто- рбнке держіться, вперед бітьки в підло не лезть,тйше іхать — діявше бьіть.моя хіта с крію.своя рубішка блйже к тілу, вйше головй не прйгнешь. И так ділее. жйг®й9. а «ь ?» Вйше своегб нбса не прйг- нешь. ВЬІШЕ ЛБА УШИ (глазі) НЕ РАС- ТУТ. *<ЖВЙ)#Д1Й.Д^Й«(А. (ЙАЙ5і®«, їтЛ^ЙЙЙЙЖ.^ЙЙЙ) [Я&1&&КЖК7 цІКЗЯб'ї ЙЙ#«йт&АМА№7и ,&ЯЧґйШй. КМ^91 Е Настісья Панкрітьевна: З Что тьі, умній отці с мітерью хбчешь бьіть! Вйшіе лба глазі не растут, яйцьг курицу не учат. ЕЙЖЙИ» * КЙ#Й*Й^ ЙЙП,Й®>Й«ІЖТ#ЯЙ5. [ЖЙ1Ж Й й№ій<Я.ТЯЙ>. ІФЛІУши (глазі) вйше лба не рас- ВЬІШЕ МЕРЬІ (через силу) И КОНЬ нескачет. гйаіййй айлй»дшда«й. К £&]Вьшіе голови не прйгнешь. Тб-то»вм — мужчйни и не понимАете, што нАшему брАту трудно дб- ньги достаются. — Ну мАтушка... Што ж д6лать;ч6рез силу и конь не скАчет. ... ІЗЕ^ІЧбрез сйлу и конь не ступиті Вйше мбрьі и конь не прянетіЧбрез сйлу и конь не скбчит. ВЬЮГИ ДА МЕТЕЛИ ПОД ФЕВРАЛЬ ПОЛЕТЕЛИ. ГЖ.ОЙЙХЯ .ІШЖЯЛЙЙЖТ. І^І^ІІЗимА. Под большйми шАпка- ми согнулнсь вбтви деревьев. Небольшйе кустьі превратйлись в ббльїе холмики. НедАром говорйтся; < Вьюги да метйли под феврАль полетбли). Надули метбли сугрббьі по опушкам. Снег,снег,и снег. Т”о Ж-#й. Вьюги да метйлн под феврАль налетіли. ГДЕ ГНЕВ,ТАМ И МЙЛОСТЬ. Г#5И1КМ<»®ТїІЙ<і»ЖЙІЬіЙЙ^<М К Где гнев, тут и мйлость *. Старйк прогниваєте я, да простйт и за не- вблю. А мьі своє возьмем. 50
Г^^ІГде гнев,тут и мйлость *. ГДЕ ГбРЕ.ТАМ И РАДОСТЬ. гжхинь^жж.яльа^гвій. ГДЕ ДРОВА РУБЯТ, ТАМ И ЩЕПКИ ЛЕТЯТ. (Л Лес рубят — щбпки летят) гж5аажй:«*«.яжй£ії»* я. ГДЕ заб6р, там и двор, где ЩЕЛЬ,ТАМ И ПОСТЕЛЬ. (ІВ) ГІХ1»ЛЖЖЄ,!ВЛМДЖ.»ЛЖ &®,0ГЛ.Й£Й;. #<£ЙЙА&ВІЙ. Г^І^ІГГнусова:] А каковб-то нам, грбшньїм? Бедняк, сударь, что муха: где забор, там двор, где щель, там постбль! Намбднись вот чуть со дворА меня Еку- пбц Хрептюгин] не СОГНЯЛ: ( Хочу, гово- рйт, чтоб у меня нбмка в зконбмках бьі- лА!> далася А#яі*а&]л*та д&ійшжт гю ІЙ,^(Н|МВВ^АЖ^Ж!” ГДЕ КТО РОДЙЛСЯ, ТАМ И ПРИ- ГОДЙЛСЯ (го дійся). ^Ґо »#і«ІААЖЯЖі>». Ї^^ІЛатйнская послбвица говорйт: (Где хорошб,там и рбдина>. Я тогдА от- вбтил ему,что русские живут не по латйн- ским.но по свойм сббственньїм послбви- ца м. А наша русская послбвица гласйт: (Кто где родйлся, тог там и пригодйл- ся>. Для нас на чужбй стороні и мед гб- рек,а на свобй и полинь сладкА. Й9,ЇШЙ££,Ж1ЮІЙГЙ. ГДЕ ЛАСКОЙ, ГДЕ ТАСКОИ (Ж То лАской, то тйской) ГДЕ ЛЮБОВЕ ДА СОВЕТ, ТАМ И ГОРЯ НЕТ. вмілая® Ж. Е0!^)1Буров и СкурАтов нАчали про- щаться. — Мир и согласие вам, аж до бриллийнтовой свАдьбьі. Где люббвь да совбт,там и гбря нет.. А Татьяна у тебя — зблото. С такою век днем однйм пока- жется, — промблвил Леонйд Кирйлло- ...ЙЙЙ-Й.Й- ¥?ЙШЙ-ЗЄ-#.’’ЯДЖ« • ЖЖЖ« ^ІЙо С^^ІКак люббвь да совбт,так и гб- ря нет. ГДЕ МЙД.ТАМ И М^ХИ. ятйжимА., [^І^ІСБедонбгова:] Придйное єсть за ней? ЕПирамидйлов:] Будет придйное богАтое. Е БедонАгова:] А будет придА- ное, будут и женихй,— где мед, там и Ї[М#І8*Й.]ЙЖ««СІЧ? [&а*й ---Ж«8МГ«И. [ЗЕ^СІБудь лить мед,мух мнбго на- льнет. ГДЕ НАБОЛЕЛО, ТАМ НЕ ТРОНЬ. ІЖЯІ^МАЙЖЙ. ГДЕ НАМ. ДУРАКАМ, ЧАЙ ПИТЬ С ГОСПОДАМИ! 51
нт- Тьі,говорят,$ти дни ужАсно волочйлся за моАй княжной? — сказАл он довільно небрйжно и не глядя на меня. — Где нам дуракАм чай пить! — отвечАл я ему. вжито ГДЕ НАШЕ (вАше) НЕ ПРОПАДАЛО. ІЖЯЛ) іііт#. [£&1Двум смертям не бьівАть,а од- нбй не миновАть. &ЙйіСемь бед — одйн от- вАт. — ТІЙ, Риск - благороднеє дАло. ІК Ж * Т ; ЇЇ Ж ЛЄ ®! 101 По временАм раз давались вос- клицАния игрокбв: < пас! >, < а ну, где наше не пропадало!) Й ПЧ “ № ЖІЛ “Ші, ЇЇ&&Т'” І0И^1— Под Нбвьій год вьі разбйли чАйную чАшку с блюдечком. Долбй два рубля... ЧАшка стбит дор6же,она фамй- льная, но... бог с вАми! Где нАше не про- падАло! 'МНЙЯ-Ф/ЬШ Тч ... іш.лчі....±#ша&! СЗЕ^ІГде нАїпа не пропадАла *. ГДЕ ПЬЙТСЯ. ТАМ И ЛЬЕТСЯ. (Я. Где пьют,там и льют) ИЯ1«РЖ^т,в|ЇЖ^Ж«П0о ГДЕ ПЬЮТ,ТАМ И ЛЬЮТ. , да (О) ?0о ЮХМЩ^ЖШйЯМ.ИЖМШй ^ЖВМЙЙіШЗШо вШ« 101 ^11 Не привикли у нас на сибйр- ских лесозавбдах к чистотА. А почему? РазобрАться, так шевелйтея еще мьіслй- шка такАя:Мьі-де край изобйльньій,а где пьется,там и льетея. Лбсу невпроворбт у нас,знАчит,и корА,и щепА,и всякий му- сор на бйрже должньї валяться. дажж®£,ижй<тя. атжйш* [0И^)]Праск6вья б росилась освобож- дАть для подАрка м6ста»убирАть рймки и бутьілки с вбдкой. Но Тйхон ИвАнович ужА достйл корббку. — Ничегб» где пьюТ'Там и льют. » лашййл ІФ^СІГде пьют,тут и льют. ГДЕ РУКА, ТАМ И ГОЛОВА. То КЯИ^««Л»й«!»ЖЛЖво [ДО'&ІІ— Боярин, не в женке тут дб- ло,— сурбво и мАдленно проговорйл Ар- сАний, — а в твоем боярском слбве! Вспо- мин : будучи в гброде на ПАнзе,тм Семе- ну Алтухову при всем народе своє боярс- кое слово дал, чАстью своАй запору- чйлея... Аль позабьіл, боярин, что где рукА,там и головА? Я! ^жгв+г^&^мжв^жл^ ............ ІЗ£з£1Где п6дпись,там и головА?Где 52
рук£,тут и головй. ГДЕ ТбНКО.ТАМ И РВЙТСЯ. [ Ж XI Яї Ю й Я X ®г Т»* Ж М Я. Я Ж ХвгТо ,ШЗ№Х ££ТМ*1Й&й<гЯ«Ю»1«іЛЖВЛ^ ЙЖЙ. [&&1 Мерзлой рбже да метйль в глазА. &&ХЖЖЗЖ. 3№МЯ. ИИ^Юн чувствовал припадки одьі- шки и нАчал припад&ть на одну нбгу... А сверх того и обьганьїе петербургские НЄНАсТЬЯ. . . В сйлу ПОСлбвицьі ї < где тбн- ко,там и рвется).. предстйли пйред ним во всей безрассвбтности. У, - ....................ШАЛІВ® ГДЕ УМ,ТАМ И ТОЛК. ГЖА10Ш<<1ЬВЖШі^ЖЯо Г#Я1ЯЗ£Ж,1Й<Ж5С ГДЕ ХВОСТ НАЧАЛО, ТАМ ГОЛОВА мочАло. (ДЬ КогдА в хвостй начАло, то в головй мочАло) ГЖ5П ЖАШЖЯЙТ,Й£Ж#£> ГДЕ ХОЗЯИН ХбДИТ, ТАМ ЗЕМЛЯ (хлеб) РОДИТ. гж^]±ажшю,*й<іг^^±ай ДббрЬіЙ ХОЗЯИН все В ХОЗЯЙ- стве учйтьівает, все обращАет на пользу. Сейчас нам все предоставлено для тогб, чтббьі мьі по-хозяйски оглядбли всю на- шу зймлю и показали, как мьі умйем ра- ббтать... Так говорят колхбзники, под- тверждАя мудрую нарбдную поговбрку: (Где хозяин хбдит — хлеб рбдит). Я,» ...” “±Ай»Л1Г»ЯЛВ£Я'*Г. ГДЕ ЧЙРТ НЕ СУМЕЕТ (не слАджт.не помбжет), ТУДА БАБУ ПОШЛЕТ (по- 1—~ Лйдно,МАврин,пойдешь за стйршего комйндьі. Фамйлия твоя мне подскйзьівает успйх:бйбья фамйлия. А на йто укйзьівает мудрое и правдйвое изречй- ниеЛГде черг не сумйет,тудй бабу посьі- ЯТЙ-. Ж-'Ьз^ВДііВіЕЙ Й9« В Ей Ж.‘АЯЯ»Т»ЙЛЖ.«Ж*А*’.’’ ГИГАНТСКИМИ (семимйльньїми) ША- ГАМИ. ГЖЯ1ИЕХЙ«ІЖ«(®Г»). 1#Я1ЖЙЖ(®ГЙ.Ж®.ЙЖ). Ї#^Х]-0ЖЖ,*ТЖЙ. С^И^ІВьі сйми вйдите,что и город- ское и сельское населбние, культурний рост которого идет ГИГАНТСКИМИ шагами, ПреДТіЯВЛЯеТ ббльшие культурньїе запрб- СЬІ. ГЛАДКО БЙЛО НА БУМАГЕ, ДА ЗАБИЛИ ПРО ОБРАТИ <А ПО НИМ ХОДЙТЬХ [ДО'я)ІСтАлкиваясь с проблемами, ко- тбрьіе когда-то.. на ученнях.. представ- лялись легко разрешймьіми, Лукйн ду- ма л:< Глйдко бьіло на бумйге,да забмли 53
про оврйги»а по ним ходить.., >. И вспо- миніл не тблько чужйе»но и свой ошйб- ки и просчетьі. .......... ...’Ш Айьііі&Я й В ГЛАЖЕНОЕ (гляженое) ЛУЧШЕ ХВА- ЛЕНОГО. (.!Е Гляженое лучше хваленого) ГЛАЗ ВЙДИТ ДА ЗУБ НЕЙМЕТ. (Д. <Хоть> вйдит бко.да зуб неймет) гж^.]вйм*»іг.,чгдя;йій^їік ГЛАЗА БОЯТСЯ. А РУКИ ДЙЛАЮТ. (й ГлазА страшйтся.а руки дблают) ГЖЯИ#ЧГ«Ь ГЛАЗА ВЬІШЕ ЛБА НЕ РАСТУТ. (й Вьшіе лба уїли не растут) ГЖЯЛЄІЙЖ^К:®ІІВПЖ. ГЛАЗА - ЗЕРКАЛО ДУШЙ. ГЛАЗА ПО ЛОЖКЕ, А НЕ ВЙДЯТ НИ КРОШКИ. [жяі»и«^?а5**,ір-жжиіь жжж. [ДЙЯЖЖАЖЖЛ.Ж&ЖЖЖЖ»* М.яйівй^Ж^йій. І А набалдашник у трбсточки серббрянмй. Вйдели? — стрйшньїм шепо- том спросйл Колька. — Змея»и жало ви- сунула. — Зк,- кивнул Яшка. — Тбль- ко не змея, а рука. И фйгу кажет. — Змея! Змея! — настаивал Кблька, вьіта- ращив глазй и давись пряником. — Гово- рят тебе — рукй! — рассердйлся Яшка Петух. — Фйгу кажет... тебб, дураку. - Глазй по лбжке,а не вйдят ни крбш- “Я^ЙЖ**Й.®Д-Д^. ЖД&ІЙ -ІШТ. 'ШОІМ’М* • «щ# 4-ЧТ. ........”“®ИШ^?ЯРАА.ЇР-ЛЖЙ іЙ.ЖЖ'а’’. ІЗЕ^СІГлазй, что плошки» а не вйдят ни крбшки. ГЛАЗА СТРАШАТСЯ ( боятся ), А РУКИ ДЕЛАЮТ. ГЖЯИЖчГІЙ, Мій. С^^іКГлазй страшйтся,а руки дбла- ЮТ». Припбмнит ее [посл6вицу],скАжет вбвремя ктб-нибудь из старших — глядь» уж и не так стрйшно начиніть ра- ббту.котброй конца не вйдно. Вот вам и материальная сйла слова. «І <й, ІЗЕ^СІГлазй страїціют, а руки дбла- ют. ГЛАЗА СТРАЩАЮТ. А Р^КИ ДЕЛА- ЮТ. (& Глаза страшйтся, а руки дблают) ГЖХ1 ГЛАЗА, ЧТО плбшки, А НЕ ВЙДЯТ НИ КРбШКИ. (Л Глазй по лбжке» а не вйдят ни крбшки) ГЖЯ1 ГЛАЗОМ ОКЙНЕШЬ, А КАМЕНЬ НЕ ДОКИНЕШЬ. ГЖЯ1 чійіЯЖйГйР. ГЛАС НАРОДА - ГЛАС БбЖИЙ. (ІН) ГЖЯ1АВЙЖЛЙЖяГ^»Й.ЙЕЗ< Ж. 54
Обстой тельства таковььчто го- сударі) придется,очевидно*согласйться с общим мнАнием. Глас нарбда — глас 66- жий! Кутузов — едйнственньїй человбк, кому мбжно довірить судьбу отбчества. &4>йр^4>! --- 3#івЯ1Ш®ЮА. ГЛУБЖЕ ПАХАТЬ, БОЛЬШЕ ХЛЕБА ЖЕВАТЬ. ,£П~ Й®. ГЛУП, КАК СИВИЙ МЙРИН. [КЯИНІ®КівМ£й9»3. г»хі®жа® чгйй. [ДО'&ІІ Городничий глуп, как сйвьій мАрин. МногоуважАемьій Цемш... глуп как сйвьій мбрин, но он для нас с вАми человАк пригодньїй. ............... ГЛУПА ТА ПТИЦА, КОТОРОЙ СВОЕ ГНЕЗДО НЕ МИЛО. іжхіжзйажюдеод. ГЛУПИЙ КЙСНЕТ, А УМННЙ ВСЕ ПРОМНСЛИТ. ШХМЖЙ АЙ»5Е® 69 В ? ,Ї5ЮЯ Й9АГЇА»®®Я.В<® В НДЖЖ,»* £&ВЯ№№. От бездАлья извелАсь со- всАм! Издавна говорйтсяхглупьій кйснет, а умньїй все проммслит! — капрал мно- гозначйтельно посмотрАл на старого офи- цАра. ГЛУХОМУ ПОП ДВЕ ОБЙДНИ (двух оббдеї) НЕ СЛУЖИТ. (ЇХНІ±Ж£»Я:НЙИ& В Я. (лт&язжжАвзгжжвшяб') ЙЯЖЖМВШ. 1^^1ПоликАрп,предложйвший мне раздеваться,бьіл ни за что ни про что об- руган чйртом. — Сам — черг,— провор- чАл Поликарп,отходя то кровАти. — Что тьі сказйл? Что тьі сказАл? — вскочйл я. — Глухому попід две обАдни не служат. — Ааа... тьі еще смйешь говорйть мне дбрзости!... Вон! Чтоб и духу твоегб здесь нА бьіло,негодяй! ................шч?! Г^^ІДля глухбго поп две обАдни (двух обАден) не служитї Глухбму попу две обАдни не служат. ГЛЯЖЕНОЕ ЛУЧШЕ ХВАЛЕНОГО. №Х1 Й В # Т ІИ Єї іОї Й Я Я А 69 іОї». ІЬЕЮНе верь ушАм,верь очАм. ^3? Ю Ж &» ® Й; Лучше одйн раз увйдеть,чем сто раз услшшать. -Я. 101^1— Ну» уж хвалйться,— гово- рю, — вам, сударь, не стАну, потому что, кАжется, извблите знать, что пбпусту врать на вАтер не охбтница,а вьі, когдА вам угбдно, извбльте,— говорі»,— пожА- ловать. Гляженое лучпйв хваленого. тг. 1 ГлАженое (гляженое) лучше хваленого. ГНЕТ < ДУГИ >- НЕ пАрит, пе- РЕЛбМИТ - НЕ ТУЖИТ. іжхіаадшжжж.жажтжі» я. 55
І^^ІІЦарь йгот царствовал, как ме- ДВбдЬ В ЛЄСУ ДУГИ ГНЄТ:ГНЄТ — не пірит, перелбмит — не тужит! Он.. приказіл немідленно отобріть от Ивіна Молодбго Сержінта.. все докумінтьі цірские, чи- нні, ордені, златочекінньїе меділи.и по- шлб ему опять жілованье солдітское, прост6е,житье плохбе. &О8! №.... Е^^СІКак медвбдь дуги гнет;гнет не піритна перелбмит, не тужит» Гнет — не пірит, сломіет — не тужит * Ї Гнул не пірил,сломіл не тужйл * . ГОВОРИТЬ ПРАВДУ - ТЕРЯТЬ ДРУ- ЖБУ. ПИ Что делать; говорить правду — терять дружбу — іто послбвица не нб- вая,но тем не мінее все-таки ні до гово- рить прівду. й. ГОВОРЙТ, <ЧТО>КУР дбят. («) ГЖХМАій.^ЛЙТ. Ж. ГЯЙІ&ХШ£<ЙЯай говорйть й ниоь А говорйт, человік не тбль- ко для себя на свет родйтся.. — Говорйт — кур дбят. Тьі курйное молоко прббо- вал? — отрбзал Тйхонов. “<А&,АШ&*&ДйТЙ Є.........” ІЗ£^С1Говорйт,что в Москві кур дб- ят < а к нам привезут, онй тблько ййца несут>. ГОД ПРОЖЙЛ, ТАК и РОГ НАЖИЛ, ДРУГОЙ ПРОЖИВУ - И ВТОРбЙ НАЖИВУ. іжяі«т-^,а»т-ф*й.в«- К^И^ЛТьі ведь, Варвіра Ондріевна, пості рше менй, так зніеіпь послбвицу: год прожилі, так и рог нажилі, другбй проживу - и вторбй наживу. • С рогй- ми-то повойчій буду. С$^1Мужйк год проживет — рог наживет» два проживет, два наживет, а три проживет и хозяина сбодет. ГОДЙТСЯ - МОЛЙТЬСЯ.А НЕ ГОДЙ- ТСЯ - ГОРШКЙ ПОКРИВАТЬ. СІВ) [дяііїйшзгЯ,аятжк®(ЯЕ® ю. ІЯЙЯі&й£«<в>Ю. [ДО^ІПо-вапіемутрусский нарбд сі- мьій религибзньїй в мире і ложь! Основні религибзности єсть пизтйзм, бла готові- ниє, страх ббжий. А русский человбк произнбсит ймя ббжие, почесьівая себя кбе-где. Он говорйт об ббразе: ГОДЙТСЯ — молиться,а не годйтся — горшкй покрьі- ЙЖ15ігій.««'ЯгА®й#±*т±Ф«І А:Ий! Ції Я £ «Ш № {П ій * = < Я Й #г Я. й Я « Жй к. [35^1 Не годйтся ббгу молйться,так годйтся горшкй покрьівіть. ГОЛЕНЬКИЙ ОХ, А ЗА ГбЛЕНЬКИМ БОГ. (18) ГЖЯ1ЯАЯІ-Я“!Ш’’,±«®йЖ8(і №($А-Я“в”,±ФЖШЙ. [#У'яЛ Е Гольцбв:] Да вьі говорйте! 56
Достали [дбнег],что ЛИ? [ОбрбшеНОВ:] Гбленький ох,а за гбленьким бог! Нико гдД не отч&ивайся! Пбмни: гбленький ох, а за гбленьким бог. ГГольц6в:] Знбчит достали? ЕОбрбшенов:Ц Еще бьі! Я-то не достйну! Ах тьі, Сйша, Сйша! Кто ж и достйнет,как не я! йШ! ] Гбленький ох, а за голенького бопБбдненький ох,а за ббдненьким бог *. ГОЛОД МУЧИТ, ДОЛГ КРУШЙТ. ЖА®г.Х®АЖА. ГОЛОД НЕ ТЕТКА < ПИРОЖКА НЕ ПОДСУНЕТ>. ПИ^ІПо правд е говорй,казакй голо- дали. Почему голодали? Да потому, что из Енисбйска доставка продуктов и жй- лованья длйлась бчень дблго. Голод не тетка... Нарбд взбунтовйлся и утопйл в Кйче... своегб атамйна, крйвшего проду- д&Жо .. ••••«« СЗ£^С1Г6лод не теща (не кумй),пи- рожка не подсунет. ГОЛОДНОЙ КУМЕ < ВСЕ > ХЛЕБ НА УМЕ. (ЇЙ, У голбдной кумб хлеб на умб) голбдной КУРИЦЕ < ВСЕ > ПРОСО снйтся &£Я^Й#ЯРФ»(&). [ЬЕ&ДУ голбдной кумб хлеб на умб. Что у когб болйт, тот о том и говорйт. ШООДШЯ. кйк-то так получ&лось, что мнбгие колхбзники сочувствовали Григб- рию. А тут не терялись Бутнлкин,Мусй Амонжблов,Егбр Тушкбв. При удббном случае кйждьій из них говорйл:- Голб- дной курице все просо снйтся,.. А Ракй- тину — председ&тельское мбсто. Ж....ЮіЙ&ЛШЗіЖо’’ ГОЛОЙ ОВЦМ НЕ СТРИГУТ. (Й&1С голого, как со святбго. А Немцьі в станйце есть? — спросйла девупіка. — Нема. Жить — па- ртизйнов боятся, а грабить ужб нбчего. Гол ой овцьі не стригут. *#^м#а^А®ия£еі5іїШо “ж. гблой овцьі шбрсти не стри- гут *. ГОЛУБЕ И ВОРОБЕЙ - МИРСКЙЕ ЗАХРЕБЕТНИКИ. ГОЛЬІЙ, ЧТО СВЯТОЙ < БЕДМ НЕ БОЙТСЯ).(ІВ) Г»^1й^іЯ-АйГ^^М,й^Я-АйНй (^І^ІІНищетА, бедность крайняя... Нигдб,что назьівйется, ни крбхи,ни зер- нй, вездб гольїм-голб, везде хоть шаром 57
покатй.. Двор раскрнт без пбвети стойт, у ворбт ни запора,ни подворбтни.. — гб- ЛЬІЙ ЧТО СВЯТОЙ;НИ разббя,ни ворбв не бо- тс ........ -360гЯ.. ... СЗЕ^ІГбльїй святойїНе бойтся бедн. ГОЛЬ НА ВИДУМКИ ХИТРА (горбзда). ишм^Ат. ІЯФЮдйн ббрин не имбл дбнег, а бчень хотблось ему дбньги имбть. Гово- рят,голь на видумки хитра. Наш ббрин запасся двумя йли тремя подорбжньїми для разьбзда по дбльним губбрниям и на §тих подорбжньїх оснбвивал он свой дб- нежньїе надбждн. ІЗЕ^ІХитрй голь на видумки. ГОНИ ПРИРОДУ В ДВЕРЬ.ОНА ВОЙ- ДЕТ (мепт) В ОКНО. ГВЯтВЖІГЖЖШМт*. > а ш а й. ° <жатевйажж»А#іншж^ <£л££Аі#4т>о ГОРА РОДИЛА МЬШІЬ. ГЖЯ1АШ£Т-Я/Ь£Ж. Г«/Ь йШЖо Ж£/ЬЯАА.&&ФО С^Ч^ІРостопчйн хвбстался,что <мо- скбвская воєнная сйла> составляет сбмь- десят пять тисяч человбк,но по спйскам же значилось лить двадцять пять, а в на- лйчии,гот6вих к отпрбвке в брмию,всегб семь тисяч! И йти семь тисяч били без ру5кей и в лаптях. Горб родйла мишь. А! КМіІ4:ТАаЖЖІІ^ЖЖйЛМЖ «о ХДЖ)»Л,1О/Ь. ГЖаїШЙг^ВЖЖ^Ж^ЖЙЖІГ ГОРА С ГОРОЙ НЕ СХОДИТСЯ, А ЧЕ- ЛОВЕК С ЧЕЛОВЙДОМ СОЙДЙТСД ГЖЯ1ШЙШ5Е&Л^,АЙАЙ.^« Я. 9Ь«££Ш№Юг.№ІіШ. Ш Т Я Я, й А Й а Ж. А ІЙ^ІІКогдй он ЕКольцбв] впервше увйдел вбзле свойй постбли Мйлншева и узнйл егб,тог засмейлся и сказйл:— Вот, сударь, правильно старикй говйривали, что гора с горби не схбдится,а человйк с человбком всегдй сойдется. МЗЖ£А#иЖ№в*,Я5А£ЙЖШ:“& ІЗ^ІГорб с горби не схбдится.а го- ршок с горшкбм СТОЛКНеТСЯїГорб с горбй не схбдится,а человбк с человбком (гор- шок с горшкбм) соткнется» Горб с горби не схбдится, а человбк с человбком — бчень можно сойтйсь “ ; Горб с горбй не схбдится, а пьяница с пьяницей всегдб сойдутся * । Горб с горбй не схбдится, а бес с ббсом легкб вездб сойтйся " * . ГОРА < СВАЛЙЛАСЬ > С ПЛЕЧ. ( Л Слбвно горб свалйлась с плеч) ІЖА1Ш$ДЖ±4дТТ--Йі1к ГОРБАТОГО < ОДНА > МОГИЛА ИС- ПРАВИТ. ЗЖЛ* пШйїЕ&о ІЬЕ&] Чйрного кобеля не отмбешь 58
добелА. І&ЗЙ&Л'Й »Как6в в кольїббльку» такбв й в могйлку. ЙСЙЕЖЖН’ НЙІ'ЗДПью за вАше здорбвье, дружи- ще» а вн вьшейте за здорбвье стАрого ду- ралбя-идеалйста и пожелбйте ему,чтббьі он так идеалйстом и умер. ГорбАтого мо- гйла исправит. Горбатого испрАвит могйла, а упрямого дубйна. ГОРЕ ДА БЕДА С КЕМ НЕ БЬІЛА. ГОРЕ ЖЕНИТСЯг НУЖДА ЗАМУЖ ИДЕТ. ГЖ;Ш№А5£.Й#АЖ®. [ЙЇ»Ж#ЙА,ЯА«#В>НЙ. Мать сам А подьіскАла ему не- вбсту.в чужбЙ дербвне и в такбй же»как и сАми, бедняцкой семьб, так что корить их и судйть никому нб бьіло никакбй ну- жди. . < Гбре жбнится — нужда зАмуж идет. Нйщий на нйщем ничегб не взьі- щет>. ж&жіялшійнши...... тій». [$^1 НуждА женится, горе зАмуж идет. ГбРЕ НЕ КРАСИТ. »Я1»в«А«. ГОИ ОДНОГО ТОЛЬКО РАКА КРАСИТ. [#ш£ія>га.&івт. ЙіЖЙЙЙА. (ІИ'иШ Взглянйте,— говорйт»— сА- ми,какАя я? На что я стАла похбжаї. ^Вйжу»— отвечАю ей»— вйжу»мой друг» и нимАло не удивляюсь, потому гбре тб- лько одногб рАка крАсит, но помбчь те- 66»— говорю,— ничбм не могу). згвтммчт .’ан*лй,‘«»ят, а*я.т,ай9И*.шд«-^лжжі»й к.” ГОРЬКОМУ К^ЗЕНЬКЕ ГОРЬКАЯ ДОЛЮШКА. (ЇЙ* Ббдному Кузеньке 66- дная и пбсенка) ГОСПОДЬ НЕ ВЬІДАСТ, СВИНЬЯ НЕ СЬЕСТ. (Бог не вьідаст, свинья не сьест) ГОСПОДЬ ТЕРПЕЛ И НАМ ВЕЛЕЛ. (& Бог терпбл и нам велел) ГОСТЕЙ - СО ВСЕХ ВОЛОСТЙЙ. (й Набралось гостбй со всех волостбй) ГОСТЬ < И > НЕ ДблГО ( немнбго ) ГОСТИТ, ДА МНОГО ВЙДИТ. Да Мйша остАвил Голомя- нйновьіх на моем попеч6нии,так я сегбд- ня утром, помолйвшись ббгу, забхал к ним,порасспросйл их кой о чем и узнАл кой-чтб. Гость и недблго гостйт,да мнбго —^*гМЕЯЖ*®ЖЖ*ЖЙ9ДФАЙ& ЙЛЙЯ ,№ ИЙ4- А ±-Г И й. «і Ж. ®«Й9В1|В)ТК.#ЛЙЖЙ^ІІ-'.’’ Гость мАло гостйт, да мнбго вйдит. ГОСТЬ МАЛО ГОСТЙТ, ДА МНОГО ВЙДИТ. ( ДІ Гость недблго гостйт, да 59
мнбго вйпит) иеяі /1? о ГОСГЬ НА ПОРОГ - СЧАСТЬЕ В ДОМ [ЖХ1ЖАЖТЖЙП. Мйлости прбсим, мйлости просим. СтАрьіе ЛЮДИ ГОВОрИЛИ; < Гость на порбг — счастье в домк ЖТЖИЙГГ.” ГОСУДАРЕВА ЗЕМЛЯ НЕ КЛИНОМ СОШЛАСЬ. (ДЕ Свет не клйном соїиел- СЯ> ІЖХ1ій:##*Ш«7£.ОРАА. ГОТОВЕ ЛЕТОМ САНИ, А ЗИМОЙ ТЕЛЕГУ. ИД.АЖЯ®. ГРАМОТЕ УЧИТЬСЯ ВСЕГДА ПРИ- ГОДЙТСЯ- з ял. . ГРЕХ ВОРОВАТЬ, ДА НЕЛЬЗЯ МИ- НОВАТЬ. ЕЕЕ&ІКрйво рак внступАет,да инАче не знйет. ЖЮАяІіЬЗШЯАвШо Ах, нет! — говорит,— ах» нет» я лгать не хочу>. < МАло,— гово- рю,— чегб не хбчешь! СкАзьівается: грех воровАть,да нельзя миноватьХ Негоже воровАть, да нельзя миновАть*. ГРЕХ ДА БЕДА НА КОГО НЕ ЖИ- ВВТ. г»я.іж»йтіішшй. ІЖ&1ВР На грех мАстера нет. АІГЯЗ' ад адо [ДО^ЮднАко грех да бедА на когб не живет. Спал однАждьі нАкоторьій 6А- рин и увйдел сон. Должнб бьіТЬіНе одну месятку во сне вйдел, потому что просну- лся тревбжньїи и дблго глазАми чтб-то іО&ия.жаитФ#. ійАЖЖіат* Я-ФЯЖ.ИЛЛЯЖВ|®«(«.ЛІНИЦ!с ГРЕЧНЕВАЯ КАША САМА СЕБЯ ХВА- ЛИТ. ГРИБОВ ЙЩУТ.ПО ЛЕСУ РШЩУТ. ж. (&&1ЕШ Без трудА не вьінешь рнбку из прудА. Жо — Ежели не заплАтите ньін- че,— сурбво заключйл унтер,— тогдА из- вбльте ослобонйть помещбние. У меня ужб нбвьій постоялец на примбте. — Ку- дА же мне? На улицу? — с отчАянием восклйкнул Некрасов. — А Ато меня не касАемо. Хоть на улицу. Гриббв йщут,по лбсу рьіщут. Ж- ГРОЗА, ГРОЗЙСЬ, А МЬІ ДРУГ ЗА ДРУГА ДЕРЖЙСЬ. [жяіАЖж.жлів.аіпягжжл 60
гшаяїАіЖй-й.вяж»# ЖИТІЙ. [ВЧ'бЛСкурйтов обнял Швла. — 9х, и заживем мьі тепбрь, родной... — сказйл он мечтйтельно. — Такйе дела закрутим, что Ахнешь... ЗнАешь ведь. Дружно — не грузно, а врозь — хоть брось. Грозй грозйсь.а мьі друг за друга держись. .. “ЖЯ*МЖЯ5®і«і«?іЖ^іЯПЙ »л...#*®ж«й .-єт.йжж 1Й.” [ЗЕІОТьі, гроза,грозйсь.а мьі друг за друга держйсь. ГРОЗЕН СОН. ДА МЙЛОСТИВ БОГ. (Я Страшен сон. да мйлостив бог) ГЖХ1 ^*^1ЙЙ,±Ф*£ЙЙ. ГРОМ ГРЕМЙТ НЕ ИЗ ТУЧИ, А ИЗ НАВОЗНОЙ КУЧМ. (Ж а .Во* жа^*. г»жіж».жш»«іж^^жатж® МАЙ. іірій-ійй^ и. *» Г#^£](®Ж*Й)Ж£Я;Ж*Ж ЕУстйнья Наумовнй:] Уж я вас, золотне, распечйтаю: будете знать! Я вас так по Москвб-то расслйвлю,что сти- дно будет в люди глазй показать! Ах я дура, дура, с кем связйлась! ДДме-то с звАнием, с чйном... Тьфу! Тьфу! Тьфу! Е ПодьхаліЬзин:] Ишь тьі расходйлась дворянская-то кровь! Ах тьі, господи! Туда же чинбвница! Вот послбвица-то говорйтся; гром-то гремйт не из тучи, а из навбзной кучи! Ах тььгбсподи! Вот и смотрй на нее,д£ма какая! ЕАЯг^ЙЕ • :ЖЯМЙ ЯШАОЛОЛ! 0*0$. МШЙ&1ФАЖШ ^Й9АА...ЕШ8ОП*:]Ж <Й1Й«І,Ш®Ж^АЙЖМ*Т,ІЯ! АЯИ ^'ГАА! ^ААП£! [^^□Грбм-то гремйт, да не из тучи, а из навбзной кучи. ГРОМ НЕ ГРЯНЕТ, МУЖИК НЕ ПЕ- РЕКРЕСТИТСЯ. (*<Покй>гром не грй- нет.мужйк не перекрйстится) ІЖЯ13ЄЖ1ТЖ.АЖ** Й в«г*. ГРОМ СРЕДЙ ЯСНОГО НЕБА (* Как гром средй ясного нйба) ГЙХІЖАЯ*. ГУСЬ СВИНЬЕ НЕ ТОВАРИЩ. [йхжя£.ж*#.мздй,?тн. Ж{^ИЖ«ИЙА»а-®Ж(ЙЙЖАЖ« НЙА). ІЬЕ&ІВолк коню не товйриіц. Д, Д # і Пбший кбнному не товариш,. СЯ^ІВ глазй кйждому могу смот- реть: все-таки никогб не вьідал и не ви- дам! А вот что Артбмий Николйевич с нами не бдет — Ато умнб. Что умнб, то умнб,— гусь свиньб не товйрищ, — нет, нет! Вьіпьем за егб здорбвье. ^^А^^^Ж^^^А! 61
ДАВАЛИ ДУРАКУ ХОЛСТ, А ОН ГО- ВОРЙТ. «ТОЛСТї. 99 °ГЯЙ1 С созкалбнием и призрением Пахом Никйтич посмотрел на В&гина, на штанах и руббхе котброго бьіло мнб- жество рйзньїх и по величинб и по цвбту заплат, покачал головбй и пошел к лоша- дям, осужд&я безрассудное Степйново упрямство: -Давали дураку холст, а он говорйт і СТолстк Вйдно, совсем от- 1)6 9»£*,Й>ЖШ»Ф«5Б»зай9ЙІМй. Дают холст, так толст. ДАВШИ СЛОВО. ДЕРЖЙСЬ, А НЕ ДАВШИ, КРЕПЙСЬ. (ЇЙ* Не дйвпіи сло- ва, крепйсь, а дДвши, держйсь) гжхі ДАЙ БОГ ПАМЯТИ (память). гяті САстров: 3 Нянька, скблько прошлб, как мьі знакбмьі? СМарина(раз- думьівая): 3 Скблько? Дай бог п&мять. І®? [4#ШЖ^#):]£Лп£? Шо ДАЙ ВЗАЙМЬІ, ДА НАЗАД НЕ ПРО- 62 СЙ. И[Л1^(Я)®^в ДАЙ - ТАК НЕ СЛЬШІИТ, А НА ТАК СЛЬІХАЛ. ГЖЯ1 -------ЙРЛ ій.,»*ВЕ- ИтДІТ. ДАД БОГ ДЕНЬ, ДАСТ И ПИЩУ. (& Бог даст день, даст и пищу) ДАЛЕКО КУЛИКУ ДО ПЕТРОВА ДНЯ гйд.1 Ийа&®Е«^®й»я. і*ЯтЕМйй#і!ІЄ>ЖА5ЙІ!І£М&£+Л’ АТЖ. КЯ&] ЙгХЖАЖ8В^ЖА(ЙЖ«0Й йЄев^ій. [$1^1 На другбй день явйлся к нам дебютант с необьїкновенно гбрдьім видом и передДл отцу, что егб игру нашлй луч- ше игрм К А. Каратйгина. — Далеко кулику до Петрбва дня! “ отвечАл отбц — Скачала пораббтай над соббй, как ра- ббтал Каратьіґин, да и то, брат, не с тво- йми мозгами бьіть хорошим актером! ® Я 29 а*О7я 12 н)-жіешшж^івяі/ь О
С$^Л Далекб кулику до Петрбва дни. ДАЛЬНИЕ (дблгие) ПРОВОДИ — ЛИ- ЦІННЕ СЛЕЗЬІ. КЇХ) ^©йй.Жйй^. Г#Х1КАЙ9ЙПЯ^Й1ЖЖЯЙЖ %. ГЯЙ1 ^ЛЖІЙА^^ЙЙАЙЖ^т ЙА*9?Й£ЮІ. (ИІК1 йШТЖ.^-ИііЕіН* й^.і&тй^ї. Я сейчйс уезжйю на фабрику месяца на три; вйдеться нам нбзачем-С: ДДльние прбводьі — лйшние слезьі. Да и некстйти: меня старикй провожают, так пристбйно ли будет глядить на нас? За- тбм прошДйте. ДАЛЬШЕ В ЛЕС - БОЛЬШЕ ДРОВ. та ИШ ЙАЙЖ.ЯсййА. Дальше в лес, ббльше дров. К^ждьій шаг ан&лиза показьівает нбвьіе ббздньї путаницьі у г-на ПлехДнова. ЯЧТгЙ^А ДАЛЬШЕ ЕХАТЬ (ждти) НЙКУДА. та жшйвжйчг^т. гехі&якймішт.жяйт іш. ІІИ'Ї’ІІ С точки зрбния буржуазно-де- мократйческой, революцибнному кресть- янству в Россйи дДльше идтй нбкуда. Дальше нбкуда. ДАРЕНОМУ КОНЮ В ЗУБЬІ НЕ СМОТРЯТ. (Я. Даровбму коню в зубьі не смбтрят) та ДАРОВОМУ (жареному) КОНЮ В ЗУБЬІ НЕ СМОТРЯТ. [іяшввдт. сіт м«^(яййш)ижд^®^^ *жй,й»й5жи*зтяі. 1 Прибежйл.. и свойм дядин подДрок, часьь пок&зьіваю. Міменька посмотрбла и говорйт: — Что ж... бчень хорошй, — и повбсь их у себя над кровб- тью.. А тетенька отнеслйсь еще с крйти- кой:— Зачбм же бто, — говорйт, — часьі серббрянме, а ободбк желтьій? — Зто, — отвечаю, — самое мбдное в Ельцб. — Пустякй какйе, — говорйт, — у них в Ельцб вьідумьівают .. Но мйменька по- мирйла, что даровбму коню в зубьі не ... АЖ. «ЖТЖійіЧт»....«».»&« ..” тойішажяійІ<‘ж» а0Жй!“а*іи^«*в«й‘і.'вяж,,’и йгди-лйАййй.....ягояйжж»» ДАЮТ - БЕРЙ, БЬЮТ - БЕГЙ. мяі «ттячкал. А{ПЙ#£*&Й£»ЙШІіЙ Й. ] Нйна, не обрашДя вниміния на подДрок, прйстально смотрбла на брй- та .. — Чегб смбтришь? — грубо прикрй- кнул он. — Дают — бери, — бьют бегй. .. ДАЮТ ХОЛСТ, ТАК ТОЛСТ. (Я Да вйли дураку холст, а он говорйт: < Толст)) гжхі о ДВА МЕДВЕДЯ В ОДНОЙ БЕРЛОГЕ НЕ ЖИВУТ (не уживутсн). та 63
пні <?). І#*#*] мжж#а. ГІИ^І [Василйса:] Так нет же, стА- рьій грбшник! Уж бели мне судьба и дб- ля вьшіла Царйцей бьіть, я сяду и сама. Потбм подумаю, не лучше ль будет Дер- жать тебя подальше. Два медвбдя В од- нбй берлбге не живут. [КЙЖР:] А! “ЗЖЙЮк Два медвбдя в однбй берлбге не уЖИВ&ЮТСЯї Двум медвбдям в однбй берлбге не жить. ДВА САПОГА ПАРА, Г#Я1 ішїїїШ) ¥ГгАМі-І&Й£. — Как мой, как мой! Два са- погА — пАра. - - Все онй такйе, мужчи- ни, Ольга Петрбвна, — тбном большбй житбйской умудренности произнеслА Жб- нечка. ^<йма«дй#ю , • «т ДВЕ СОБАКИ ГРМЗУТСЯ (дерутея), ТРЕТЬЯ НЕ ПРИСТАВАЙ. (Л Свой со- баки грьізутся, чужАя не приставай) гжяі тчгоняят. ДВОРЙНСКАЯ КРОВЬ И В ПЕТРбВКИ МЕРЗНЕТ. мхі «]Кйй.0і:лй®ш^фій.^« [»яі ДВУМ МЕДВЕДЯМ В ОДНОЙ БЕРЛО- ГЕ НЕ ЖИТЬ. (ЇЙ* Два медвбдя в однбй берлбге не живут) [ЖЯ1 ДВУМ СМЕРТЯМ (двух смертйй) НЕ БЬІВАТЬ < А ОДНОЙ НЕ МИНО- ВАТЬ). ГЙЯ1 ЯИ£,*йГ№,?Е-Й,*йТ£. [»Я1 О —Яі, А£ЙАЖ:ЕЯ. Ездят в бурю и кбнчат тем, что утбнут в своем мбре. — Яв атом от- ношбнии фаталйст, — сказал отбц, исче- зАя в клубах дьіма, — Двум смертям не бьівать, а однбй — как ни вертйсь, все равнб не миновАть. За дблом-то, пожА- луй,и приятнее умербть, чем так сидбть да дожидаться ембрти. і. “А£ЙА»ХЯ,* г#хі 2) ж«жи&ічь»£Аі ІЬЕ&І Семь бед — один отвбт. — 'Г $£,^АЙ^;Где наше не пропадАло. Ю $$ Ж А Т; Риск — благороднеє дело. 1Ю&Ю. - - Смотрй, как бьі тебб башку с плеч не сорвАли! — отозвАлся фейервбр- кер. — Зтого бьіть не должнб! — убеж- денно отвбтил солдАт. — Кто еще хб- чет.. поигрАть? — обратйлея он к солдА- там. Вьізвался только один ГайдАй. — Двум смертям не бьівАть, а однбй не ми- новАть! — тряхнул он головбй. “5?/Ь^,ЯЯ»1ї®^йЖТ!”А^±Ж ..5с-Й ^ЖАТо” Двух смертбй не будет, а од- нбй не миновАтьї Семй смертям не бьі- Юо 64
вАть, а однбй не миновать*. ДВУХ СМЕРТЕЙ НЕ БЬІВАТЬ <А ОДНОЙ НЕ МИНОВАТЬ). ( Л Двум смертям не бьівйть) ДЕВЙЦА В ТЕРЕМІ, ЧТО ЯБЛОКО В РАЮ. іжяі ж. ДЕВЙЦА ПЛАЧЕТ, ЧТО РОСА ПАДА- ЕТ: ВЗОЙДЕТ СОЛНЦЕ, РОСУ ВЬІСУШИТ. ГЖЯ1 ІПЯМсЯЯ.ЖИ-Я • ДЕВЙЧИЙ СТЬІД ДО ПОРОГА < А ПЕ- РЕСТУПИЛА. ТАК И ЗАБЬІЛА). [Воєвода:] От глазу и от пбр- чи Мьі слово знйем. Мблодо-стьідлйво. Глазйм-то стидно, а д у той-то рада. Де- вйчий стьдд до мужнина порбга. ЛихА бедй порбг перестулйть. ,й. То ДЕЛА ИДУТ, КОНТОРА ПЙШЕТ. [ДЯ] І№£ЙЇТ, Ф.АІТ. [»Я1 «®-ЯІ№4іЕ*Йїп»1» -ЯіЕ#. [ІИ'БЛ Кто-то прикатйл и постАвил на попй ббчку из-под бензйна. Приволок- лй три нембцкие канйстрьі. Уложйв их однА на другую* Слбсарев устрбился вбз- ле бочки, извлек из полевбй сумки 66- щую тетрадь, развернул ее пбред соббй, надел очкй.. Он ужб раббтал, бгот квад- ратний человбк. — Дела идут, контора пйшет, — подмйгивали в егб стброну стАрьіе ткАцкие подмастбрья. лтжтжжАюнФжяиь ..&ФИ ДЕЛА КАК САЖА БЕЛА. (ІЙ) мяіжжшюядаа. (йй) г#яі жй* я зкі «іо [^Й] #ЯЖ®£<Как делй?ШЙ — Как делй? — Делй как сй- жа бела, и сам чист, как трубочйст. ^йдай^зр^тФо’’ Дела, дела, как сажа белй. ДЙЛА НЕ ДЕЛАЙ, А ОТ ДЙЛА НЕ БЕГАЙ. ГЖЯ1 Т ,16.^3?», от ЖЗЕХ». Ни поговорйть по душб нб с кем, ни посовбтоваться. Как ни прбсто дбржит себя священник, все же он не свой брат — без нужди мужйк к нему не пойдет. Сидй дбма, думай думу, дбла не дблай, а от дбла не ббгай. Зймние дблгие вечерй напблнить нбчем: нет у негб реме- сла. ДЕЛА ПЬІТАЕШЬ АЛЬ ОТ ДЕЛА ЛЬІТАЕШЬ? (ІВ) ГЖЯ1 £ТйЖ*ШТТ? гіт 65
ЯйЯЙЛЖШЮІїШо 101^1 — Откбль будешь, девйца? — спросйла ей та жйнщина. — Из Комаро- ва, тетушка, — рббко отвбтила ТАня.. — Что рАненько таковб?.. КудА идешь-про- бирАешься? Дйла пьітАешь аль от дбла льітАешь? — спросйла онА. — По своєму дйлу. ............... ££Ш£?я&|її1зЙо ‘ЧГЖ.” ДЙЛАТЬ ИЗ М^ХИ СЛОНА. ГЙА1 ’ ідеюи ЙЯЯЖИ'ИАвЬ^АЯ Не придавайте большбго зна- чення егб словАм* он ліобит дблать из мухи слонА. [ШЯЯЯЙ*Я#М. **№.Й*ДЯ ^*Л#ЖЙЯ:№«Ж#»Ж±««ЦИ. ДЕЛЙТЬ ПІКЕТУ НЕУБЙТОГО МЕД- ВЕДЯ. ГЖЯ1 Й(Ч]«*Т. тої И когдА тепбрь началАсь вой- нА» ФрАнция, Польща и ВрАнгель соеди- нйлись мбжду соббй, то и их союз разва- лйлся потому» что онй стАвят друг другу поднбжку. Онй стАли делйть шкуру ме- двЄдя, котброго еще не убйли» да и не у6 ,ПТ*.ЙЖИЛ2«Й Й.&9ШКЖТ. ЖЙІЧТ.ИЗтіІЖ. [ЖЙІЛЖЙЙЯЖЖЙА&МЛ-ЙЖ ЖЙЖ<ЖЯИФЛ#>. ДЕЛО МАСТЕРА БОЙТСЯ ІЖЯ1 *<ЙїтЖ. Г»Я]®№ії5Е¥Ф*«ГЙ>«*1 Й. («ІЗД - Да пблно, знАешь ли ТЬІ Ату, свет, раббту? — Стал щуке ВАська говорйть. — Смотрй, кумА, чтббьі не ос- рамйться: Недйром говорйтся» Что дбло мАстера бойтся. Дбло мйстера бойтся < а инбй мАстер дбла бойтся). ДЕЛО НЕ МЕДВЙДЬ ( не волк)» В ЛЕС НЕ УЙДЙТ Сне убежит). [ЬЕ&І Над нами не кАплет. ШП_ЬїШ ГЯЙЯ [ІИ'ЬЛ — ЗдрАвствуйте, — хблодно говорйл зоолог. — Где бшли? — На прйс- тани бьічкбв ловйл. — Ну, конечно... По-вйдимому, дьякон, вьі никогдА не будете занимАться дблом. — Отчегб же? Дбло не медвбдь, в лес не уйдет, —гово- рйл дьякон.. — Бить вас нікому! — вздьіхАл зоолог. ...Шг ...“мла ДЕЛО С БЕЗДЕЛЬЕМ МЕШАЙ - НИ- КОГДА НИЧЕГО НЕ ИСПОРТИШЬ. (Іб. Мешай дело с бездбльем» проживешь век с весбльем) ГЖЯ1 ДЕЛО ТЕРПИТ. (]£ Врбмя терпит) ГЖЯ.1 ДЙЛУ ВРЙМЯ. <А> ПОТЙХЕ ЧАС 66
ДТІ#,ЯЗГЯ«В1|В]ЯТЯІ£. — Ну, ділу врбмя, потбхе час! — сказ&л воспитітель. — Порі и за урбки браться. Все стйли усйживаться за піртьі, доставать тетрйди и кнйги. шян’алш,“я*»±шт.’’*жя:*&й Самб соббй разумбется, что я не прбтив развлечбний, но по услбвиям нішей действйтельности развлечбния ну- ждіются в ограничбниях: (дбду — врб- мя, а потбхе — час>. Д®вф|8іж««”. ДЕНЕЖКА В КАРМАНЕ, ТЕТУШКА В ТОРГУ. (ДЕ Бьіли б дінежки в кармі- не, будет и тетушка в торгу) [ЖЯ1 Йіо ДЕНЕЖКА (дбнежки) СЧЕТ ЛЮБИТ (любят). (Л Дбньги счет любят) ГЙЯЛ «ЛЕЯ». ДЕНЬ ГОД КОРМИТ. іжя.1 й<. Уббрка хліба бьілі в пблном разгіре. Жіли рожь, пшенйцу, поспевАл овес । все дружно поспевАло, почтй рА- зом, и нАдо бьіло спешйть убрАть, поль- зоваться стоявшей жАркой сухбй пого- дой... [Отбціріно, до сблнца» уезжіл из дбму и возвраіцА лея, когді уж бьіло темнб, нарбд кончіл раббту. Про такбе время ГОВОрЯТ: (день год кбрмит). яіїхч.... £Ж»ЛЙТ,^$>ВЙ<ЬА1Пй«В(ХТ. АІЛійД :м- День лбтний год кбрмиті Одйн день год кбрмит. ДЕНЬ ДА НОЧЬ - < И > СУТКИ ПРОЧЬ, гйх] т. от сет а я вот что скажу: прожйл тьі в Узлб три недбли и еще проживешь тщп Одні канитель । день да ночь — и сутки прочь, а вновь ничегб. Ведь ти совсбм в Узлб остінешься? Т Я.їй. ЖЯЙ5Е»ЯіЖЙВЄІІ|, й^йіай, -в«Й^Т. Г«т Как поживй ете? — спросйл послбдний. — ничегб-с. День да ночь — сутки прочь» к ембрти блйже. День да ночь и сутки прочь» так и отвйливаем. ДЕНЬГИ ДЕЛО НАЖИВНОЕ. ІЖХ1 І#Я.І ГДругйе голосі:] Что дбньги! Дбньги діло наживнбе; Как живи бу- дем» наживем опять. Дбньги не голові» наживнбе діла ДЕНЬГИ <НЕ ГОЛОВА)—ДЕЛО НА- ЖИВНОЕ. (Я. Дбньги діло наживнбе) гжхі «<**жа>двш»жю. ДЕНЬГИ — СКЛОКА, А БЕЗ НИХ ПЛОХО. (ЮІ) 67
ДЕНЬГИ (дбнежки) СЧЕТ ЛЮБЯТ. плі Будьте добрьі пересчитйть. В бтой п&чке рбвно тисяча. Нет» нет» вьі уж потрудитесь послюнйть пальчики. Дбньги счет любят. Дбнежка счет любит. ДЙНЬГИ <ЧТО> ВОДА. [ЖЯ1 ШИЙ*. [Ел£ся:] Деньги вода» Ми- хбй Михбич, так сквозь пАльци и пльї- вут. Дбнежка-то без ног» а весь свет обойдет. ДЕРЕВО УЗНАЮТ ПО ПЛОДАМ» А ЧЕЛОВЕДА - ПО ДЕЛАМ. иш ДЕРЖЙ ГОЛОВУ В ХбЛОДЕ, ЖИВОТ В ГОЛОДЕ, А НОГИ В ТЕПЛЕ. гжяі ^5?®,мз?®,№з?т. гет — И скажи: онй [Французи] все с теплой сторони» а как хорбнят го- лову! — Да» одежка у них вбтром под- бйта» а голові накутана» как у стйрой ба- бн. — У мине люди бйют: держй гблову в хблоде, а нбги в теплб. А у них все на- вьіворот: гблову кутают, а нбги — боси. : ШП № 8 АЖ Д Я ЙШ Держй гблову в хблоде» же- лудок в голоде» а ноги в тепле. ДЕРЖИ КАРМАН <ШИРЕ>. (®) ВВ»і®. длті [Дбчка:] Ви и свой) [шубу] мне отдАйте... [Старуха:] Так я и отда- ла. Держй карман шйре! ШШ ЙЇ&й^ЙА#іі1#^ВЕ... [^Лг]^т®. шив®. ДЕТИШКАМ ( ребятишкам ) НА МОЛОЧИШКО. ІЖХ1 4=#5Й9Л^«Ь<Я«*М^яв—>&#5Й9«. «XI ДЕТОК РОДЙТЬ - НЕ ВЕТКИ ЛО- МИТЬ. вні ДЕШЕВЛЕ ПАРЕНОЙ РЕПЬІ. ГЖ5С1 ЕЕІЙЗГ На». ВИ] — Дешевле пареной рбпьі ку- пйть желАете! .. Ведь тбже какйе ни на єсть кнйги. .. ДЕШЕВО, ДА ГНИЛО, ДОРОГО, ДА МИЛО. Дброго, да мйло, дешево, да гнйло) ІЖЯ1 ОМ>ОЙ». ДЕШЕВО И СЕРДЙТО. (ІЙ*<И> дешево и сердйто) ті ДИК ДА ГЛУП, ТАК БОЛЬШЕ БЬЮТ. (І0> ДИТЯ НЕ ПЛАЧЕТ, МАТЬ НЕ РАЗУ- МЕЕТ. 68
Шь ЖЙЯ^Ній. ИИ'ФІ Тьі попрббуй [просйть дАнег] — без просьби нельзя же: дитя не плА- чет, мать не разумАет... Ну-ка тш[££<гі— .................£ВД,да£іЄ. Дитя не плАчет, мать не сльї- шит. ДИТЯ ХОТЬ ГНИЛО, А ОТЦУ С МА- ТЕРЬЮ ВСЕ МИЛО. ІЖЯ1 ДЛЯ ГЛУХОГО ПОП ДВЕ ОБЕДНИ НЕ СЛУЖИТ. (Л Глухому поп две обАдни не служит) ГЙ*1 ДЛЯ ДРУГА (для милого дружка) <И> СЕМЬ ВЕРСТ НЕ ОКОЛИЦА. СЖЯ1 йТ* (№) ®ж,££-е«жж от, * т і , £ я -е ж й* [«Ш ЛТ*ЖЯййА,ЯіЙ£йМ от. Й^Й^ЙЙА-ЙЙЙЙ. Вдруг отворйлась дверь егб [Чйчикова] кбмнатьі» и предстАл Нбзд- рев никАк неожйданньїм ббразом.. — Вот говорйт послбвица: <Для друга семь верст не окблица! > — говорйт он, снимАя картуз. ..“Й для милого дружка и (сережку) ИЗ УШКА. ЛЕЖКА ГЖХ1 ЛТ»ЯЯЖ,^Й*ЙДЯ:ійпІ №^1 ЯТ£ЙЙА,*©Й,#ЖЙ$И йййг Л Т»ЯЯ£й<Ц . («№ — Чем же вм егб [сина куче- ра ] вьілечили, МАрья Петрбвна? — ОбьїкновАнно чем.. сначала мьішья- кбм.. , а потбм давАла ему пить.. подо- рбжникова листочка.. — Если хотйте, я вам скажу другбе срАдство... и горАздо дешАвле.. уж так и бьіть, не утаю от вас, для милого дружкА и серАжка из ушкА. ОФ • .. ЯЛМЯІ....£ЖІЕЛ1(£...«Ж......п ...йШ ... ДЛЯ МИЛОГО ДРУЖКА СЕМЬ ВЕРСТ НЕ ОКОЛИЦА. (& Для друга семь верст не окблица) [ЙЯ1 дн£м С ОГН&М НЕ ейЩЕШЬ. ГЖЛС1 Прорбков нет — не сьпцешь днем с огнем, — Уіплй и Магомбт, и За- ратустра. Прорбков нет в отАчестве сво- ем, Да и в другйх отАчествах не густо. ДО БбГА ВИСОКО, ДО ЦАРЯ ДА- ЛЕКО. [ЖЯ.1 Ж?еХЙ,ЖЖФ*й. глт ївнй. ПЧАА*®,«ЧІ± АЖЯ.АійЗЕП. Пблно сидАть на кбрточках, — сказАл Роговбльд. До ббга вьісокб, до царя далекб, нам просйть о пбмощи нА- 69
Ж. “Ж*±^5ЕЙ.ЛЛЛП. ЖЛйГ^®.” ДО ПЕТРбВА ВСПАХАТЬ, ДО ИЛЬ- ИНА ЗАБОРОНИТЬ. ДО СВАДЬБЬІ ЗАЖИВЕТ. [ЖХ1 йі««Лчгел »й. Н»Я1 ®Ж«. : ГДЙ1 ЙЙЙТ.ЗТЖ&ЮЛЙГІЙЙ $®«(Х=ГЙТ«5ЙВ>ГЙ-Й-5с^И$ЖЯ І #1^1 — Лбшадь испутАлась... по- несла. .. — обьяснял ВАся, тбчно изви- няясь за причиненное всем беспокбйство. — Вьішибла из седлА, и я в стрАме верс- тві две без пАмяти тащйлся. К удивлА- нию, голові ВАси пострадАла незначйте- льно. — Ну, а как тепАрь себя чувству- ешь? — спрАшивал Петр Елисбич, — Ничегб? до свАдьбьі заживет, — отвАтила за негб Тайсья. ..ЙЯТ..... ^,«в»ДЙ^ЖЖЛМЖТМажг< ДО СЕДЬІХ волос дбжил, А УМА НЕНАЖИЛ®. ГЖХІ ІЙЧ^І Я бьіл в гостях у одного ста рожйла нижегорбдекого, котбрьій родйл- ся и дбжил до седьіх вол6с, не внезжАя за дбеять верст из своегб гброда. — Вблосьі у вас чуть не в сне- гу, а до сих пор ума не нАжили. ВДДЛ.” ДОБРАЯ СЛАВА ЛЕЖЙТ, А ХУДАЯ БЕЖЇ1Т їжії Худне вАсти не лежАт на мАс- те. »»*ШГЬ*МИ^Ж. [0^1 [Бор6дкин:]Говорйтся послб- вица: дббрая слАва лежйт, а худАя бе- жйт. ЗачАм тепАрь я скажу про человАка худо? Лучше я дблжен сказАть про чело- вбка хорошо. [Маломальский:] Зто тьі прАвильно говорить. ЕБор6дкин;] Вся- кий по чужим словАм судит. її. ЯДІЙІЙЛ^Й^*. ййлто Дббрая слАва в углу сидйт, худАя слАва по дорбжке бежйті Дббрая слАва лежйт, а дурнАя по дорбжке бе- жйт; Дббрая слАва лежйт, а дурная мол- вА далеко бежйт. ДОБРОЕ НАЧАЛО - ПОЛОВИНА УС- ПЕХА. СОЇ &й9Д«ЗТ»1ітїЙТ-¥. ІЬЕ^] Хорошеє начАло полдАла от- качАло. Я1 , Ж »Почйн дорб- же дАла. ♦ Ж £ Я & і Зачйн дАло крА- сит. ДОБРОЕ СЛОВО И КбШКЕ ПРИЙТНО. МХ1 «ЙЙЖІЙ.ЖЧІГ. ЛЯЯЖЙІЙТ. — Что дАлать, придетея мне не послушаться тебя тепАрь. Тьі руковбд- ствовалась здрАвьім смислом. Но, как вйдишь, мне Ато не принеслб счАстья. Мбжет бьіть, тебА принеслб? Не знаю. КогдА тебя брАли учйться, тьі не пошлА, 70
решйла, что Ато неблагоразумно. А те- пбрь? Если бьі тебб бьіло двАдцать лет, смазлйвая мбрдочка, мбжно бьі кАк-ни- будь пробхать. А бели бтого нет? Дбброе слово и кбшке приятно? 9то твой идеАл? <&>,іЕЙЮг №? А Я Ж Ж № Т? ООЙ1 £?” Дббрьій привбт и кбшке люб. ДбБРОЮ ЖЕНбЮ И МУЖ ЧЕСТЕН. МЯІ *^ЙЖ.ААШ5М«>^^Й ДбБРОМУ САВВЕ ДбБРАЯ И СЛАВА. НЛ Яла#»**. С Атой пори, как уничтбжена дбдом нАшего государя боярщина на Двинскбй землб, возрослб благодбнетвие сих мест. Рвбние к торгбвле в Примбрье возьімбли не тблько новгорбдекие гбсти и купцьі, но и чужезбмньїе торговеє лю- ди. .. Вйдно — молву повбтрием нбсит. Ну. что ж ! Дбброму САвве и добрая слйва. Мйлорти прбсим! Р&дьі гостям. АЙ*£Ю»ЙЕШ,ЙЙЛ2гАЛЮ н ТЯ» ЙТ. А...ЗБІЙ.*»*! & АЙ<»«)*. ЖШЬЙі! ДОБРЬІЕ ЖЕРНОВА ВСЕ МЕЛЮТ. [««мі яаяАЯ.аттйет. ДОБРИЙ ПРИВЕТ И КОШКЕ ЛЮБ. (& Дбброе слбво и кбшке приятно) Ш] ДОБРИМИ НАМЕРЕНИЯМИ ВММО- ЩЕН АД. (І& Благйми намбрениями вм- мощен ад) [ЖА1 МЙЙ. ДОВбДЧИКУ ПЕРВЬІЙ КНУТ. (Я. Док&зчику пбрвьій кнут) ИА1 ДОГОВбР ЛУЧШЕ ДЙНЕГ. С ДЕ Уговбр дорбже дбнег) ДОГОНЙЙ ВЕТРА В ПбЛЕ. (й Иіцй вбтра в пбле) та врі&я.. дождичек вьімочит, сблньїш- КОВЬІСУІПИТ. паї жжжа.вжит. <#яі ДОКАЗЧИКУ (донбечику , довбдчику) ПЕРВЬІЙ КНУТ. ИОО [#Х1 СІЧ1 Станцибннкй пйсарь.. сооб- щйл нам, что генерАл-губернАтор дейст- вйтельно сменйлся, что с тем вмбете ме- нялись все мбстньїе отношбния, и тепбрь СтепАну Осиповичу не сдобровАть.. Он прибАвил, что, по егб мнбнию, шушмйн- ский писарйшка Замяткин — большбй дурАк. Кто бьі егб ни победйл в бтой вой- нб, — ему все равнб придетея плбхо. - Извбстної докАзчику пбрвмй кнут. $#£45.... Т, й В*, ІЙ.Я5Ф Т, ЯЙЖ ... 1 ДокАзчику пбрвая мука (пбр- вьій кнут) < кбли обмАнет (не докАжет донбса)). ДОЛГ ПЛАТЕЖбМ КРАСЕН. [Ж*] 71
««;»«»«,ж®жл,нйа*. ІЙІ'ФІ Я увйдел необходймость пере- менйть разговбр.. и, обратись к Пугаче- ву, сказал ему с весельїм видом: (Ах! я бьіло и забьіл благодарйть тебя за лбшадь и за тулуп. Без тебя я не добрАлся бьі до гброда и замерз бьі на дорбге). Улбвка моя удалАсь. Пугачев развеселйлся. (Долг шіатежбм крАсен, — сказАл он» мигАя и прищуриваясь... >. ...тдзшат ...” ДбЛГИЕ ПРОВОДИ - ЛЙШНИЕ СЛЕЗЬІ. (Я ДАльние прбводьі — лйш- ние слезьі) ГЖЯ] дблго СПАТЬ - ДОЛГ НАСПАТЬ. (ДЕ Дблго спать, с дблгом встать) ГЙЗОЙ£Т£ЙЖ®*Ю. дблго СПАТЬ, С дблгом ВСТАТЬ. ГЖЯ.]И£Т£ИЖ«ЖМ. ®*й. Кто рАно встает, тому бог да- ет. А» Встанешь рАнь- ше, шагнешь дАльше. Й Д, її Й? РАнняя птйчка носбк прочищАет, пбзд- няя глазА продирает. зй вьі, крещеньїе!... Будет вам дрнхнуть-то!.. Дблго спать — дбл- гу наспать... Вставать пора - кричАл дядя Онуфрий на всю зймницу артбль- ньім товаришам. “і£,ШГЬ«НШ£П..... ................. 1ЛЖШ. • (01'ВД Невбстка раббтала лйхо; тря- слА мепікй, готовила ведра, обстригала ветвйньь И кричбла: — Спать дблго — встать с дблгом! юьг Дблго спать — долг(дблгу) наспАтьі Спать дблго, встать (жить) с дблгом і Спать дблго — жить дблгом. дблго ХОДЙТЬ - МЕРТВОГО РО- ДИТЬ. ІЖЯ1 «Я1 ДОЛОГ ДЕНЬ, ДА НИТКА КОРОТКА. (ДЕ Веснбй дни дблгие, да нйтка корот- кі) ГЖХ1 ДОМ НЕ ВЕЛШС ДА (а) ЛЕЖАТЬ НЕ ВЕЛИТ. І&Ф&ЗЛ ЖЙЙ/Ь,»ЛТ^. І^0^1 Издавна он бьіл испрАвньїм лесникбм и не любйл шатАться без дбла. Всякий раз, как тблько закбнчит леснбй обхбд, принимАлся колбть дрова, косйть траву, ухАживать за лбшадью, чинйть сбрую. У негб и послбвицьі бьіли такйе: <Дом не велйк, а лежАть не велйт) йли (Под лежачий кАмень и водА не течет). ЖЗЛИХД. «Й: Дом не велйк, да стоять не велйт. ДбМА И СОЛОМА СЬЕДбМА (едб- ма). 72
ГЖ5ІС1 *ЖЖ ЕЕЬ&І Дбма стбньї помогйют. £ Ж [01^] Откровбнно говори, я предпо- читАю хворАть дбма. Конбчно, слов нет, в больнйце, мбжет бьіть, светлбй и куль- турней. И клорййность ПЙІЦИ, мбжет бьіть, у них бблее предусмбтрена. Но, как говорйтся, дбма и солбма едбма. ^т^мж*,«ті**шямияв ® Д,іЕІПАШШЙ9,*ЖЖ,« ДІЄВІЙ ДЙ ДОМА <И> СТЙНЬІ ПОМОГАЮТ. [ДЯІ ЙЖЖ,Яв*»»»». (&&1 Дбма и солбма сьедбма. Ж,£ї1М1ДйШі£Й<и [НіШтВ». Кормиться бмло ужб нб на что, стйло скучно без дбла, и он [Чики- льдбев] решйл, что, должнб бьіть, нйдо бхать к себб домбй, в дербвню. Дбма и хворАть лбгче, и жить дешбвле» и неда- ром говорйтся: дбма стбньї помогйют. й^»,тд№ ййініЯ£Тй£Ж£. й«ж,ар®4зй^ И стбньї в доме помогйют. ДОМАШНЕГО (своегб) ВбРА НЕ УБЕ- РЕЖЕШЬСЯ. 08, От домйшнего вбра не убережеться) іжяі жалю. ДОМАШНЯЯ ДУМА В ДОРОГУ НЕ годйтся КЖХ1 &ЖЙШЄЯШПЖ5И. ияі жжяжпджжй^гій. жпжжж. Сльїшал я, товйрищи, такую хорбшую послбвицу: домАпіняя дума в дорбгу не годйтся. Вбрно сказано? А ваш вьіезд в пбле на всю весну — ато же все равнб, что отпрАвиться в дальнюю дорб- &*. йямт? ДОНбСЧИКУ ПЕРВЬІЙ КНУТ. (Л ДокАзчику пбрвьій кнут) ГІД] П&ЖЖІГ&Ж#. ДОРОГА ЛбЖКА К ОБЙДУ. то ВР Дброго яйчко к велйкому дню. ї Дорогй мйлос- тьшя в скудости. Госудйрь вьпіил анйсовки, крякнул: — Ну, скйзьівай, Демйдьіч, мнбго пушек отлйл да ядер? .. Никйта спокбйно отвбтил царю: — Мбжет, и мй- ло, госудйрь Петр Алексбевич, да дорогі ложка к оббду. Акйнфка сплавом гбнит. ... аX,й Дорогй лбжка за оббдом; До- рогі лбжка к оббду, а там хоть под лйв- ку. ДОРОГА (богбта) МЙЛОСТЬІНЯ В СКУДОСТИ (во врбмя скудости). (ІН) [ЖЯ1 £авїйй-&Яі>£Лй. ВР Дброго яйчко к велйкому дню. Дорога лбжка коббду. Дорога, сударь, мйлостьіня в скудостиІ вьі меня, больнбго человбка, в минуту душбвной и телбсной скбрби не утбшили менй.. . ДОРОГО, ДА МИЛО, ДЕШЕВО, ДА ГНИЛО. 73
10*1^1 Исстари ведбтся послбвица: (Дброго да мйло, дешево да гнилок — послбвица справедливая» но для нАшего брата» торговця, не всегдА-то вьігодная. Народ-то ньінче стал мудрйн. ПокупАте- лю подавАй товАр пбрвьій сорт, а берй что ему хбчется, чтоб бьіло, дбекать, дешево и хорошо, — а чуть мАленький изгьян, так и несй убьіток. ІЗЕ^І Дешево, да гнйло, дброго, да мйло. ДОРОГО ЯЙЧКО к ВЕЛИКОМУ (к світлому, к Христбву) ДНЮ (празднн- »У>- ГЖ5О г»яі ♦«. ДЯИГ0НЙМ. !Й'«ДВ}>ЙА^ЙН4. Дорогй лбжка к обіду. ^<ІЇ Дорогі мйлостьіня в скудости. (>**£] ЖФЖЖ.ЖФй*. сет а покушцик-то у меня пова- жнеє твобй мйлости. Не ухмьіляйся, по- чтбннейший! Чай, тьі сльїхАл, что дбро- го яйчко к велйкому дню, богАта мйлос- тьіня во врбмя скудости, — и кбли вьій- дет такАя окАзия, что приспйчит тебб не- льзя ступйть ни взад, ни вперед, а кто ни на есть поможет тебе.. , цбльїй век стАнешь пбмнить [егб добрбЦ. £,£ЯЛ ят.... Дброго яйчко к світлому дню, а сьір молодбй к Петрову дню; Дб- рого яйчко к Велйкодню; Дброго яйчко к велйку дню. ДОРбЖКА СКАТЕРТЬЮ. (Д, СкАтер- тью дорбга) мтшяїв^тя». ДОСТАВАТЬ КАШТАНЬІ ИЗ ОГН& (Л Таскать каштйньї из огня) СШ АФЖЖ. ДОСТАЛОСЬ ПО КУСК#. А КТО СМЕЛ,И ДВА СЬЕЛ. (Я Кто смел, тот два сьел) ІЖЯ1 ДРОВА РУБЯТ, ЩЕПКИ ЛЕТЯТ. (Я, Лес рубят — щіпки летйт) ГЖА1 ДРОЖЙТ ( трясется), КАК ОСЙНО- ВЬІЙ ЛИСТ. тії шшйли— Матрена вся дрожАла, как осйновьій листі ей-то какбе дбло дро- жАть? А как же прикажете ей не дро- жАть, когдА чбрез нее сочинйлась вся Ага бедА? ЯВ#? , ДРУГ ТЬІ МОЙ СЕРДЕЧНИЙ, ТА- РАКАН ЗАПЕЧНЬІИ. ГЖЯ.1 й5*#й9й4>І0*,#*Тйіай ДРУЖБА ВМІСТЕ, А ТАБАЧбК ВРОЗЬ. ти йв5йй8х. птдбАЯ&Ай ЯЗ. Ф ®^#(ібій:£)ЖМ1П#ЖйПїій: 74
«.зЙЯЖ.ИЖЖ. ДРУЖБА ДРУЖБОЙ, А СЛУЖБА СЛУЖБОЙ. ГЖЯ.1 [Щ] ПЯ^ІЕсли он бьівАл в осббенно хо- рбшем расположбнии духа, то... расскА- зьівал.. , как покбйник граф егб любйл, как ему доверялїно притбм дружба дру- жбой, а служба службой. ... Дружба дружбой, дело дб- лом*. ДРУЖНО - НЕ ГРУЗНО, А ВРОЗЬ ХОТЬ БРОСЬ. ІЖХ1-ЙТ .ЙЖЖ ГЖХ1ЛЙ -Й-ДЙТ ,йЛй*Ж .ЯВ# [$$'«)] Помочи — однй из древнбй- ших принадлбжностей русского бьіта.. Послбвица < дружно не грузно, а врозь хоть брось) отражАет зкономйческое, хо- зяйственное значбние обьічая. -... ДР^ЖНЬІЙ ТАБУН ВОЛКА НЕ БОЙТ- СЯ ГЙХ1 Ж<6»ЛЙ«#Ж1ЙЖ. і###*] з»*ійж. а^жлж. ДРУЗЬЯ ПОЗНАЮТСЯ (узнаются) В ВЕДЕ. СЙЯ1 ЙЖЯЖИІ іЖЖійЯВ. (£&) Конь узнается при горб, а друг при бедб. [ #1^) (Друзья позиаются в бедб!) — прАвильньїе Ати словА, но, к сожале нию, далекб не все люди вбрно их толку- ют. Мнбгие, напримбр, не понимАют то- го, что настояіций друг, как бьі он тебб ни сочувствовал, не будет кривйть ду- шбй и потакАть твойм слАбостям. “ома!”— [$5^1 Друг познается в несчАстии. ДУМКОЮ Д^РНИ БОГАТЕЮТ. (Я Дурни и думкой богатбют) [ЖЯ1 & ДУМЬІ ЗА горами, а беда (смерть) ЗА ПЛЕЧАМИ. (^ЕИійбЗк)- Смерть не за горАми, а за пле- чАми. Чем бьі бога благодарйть, кб- локол бьі вьілить аль иконостас постА- вить... согрешйл, окаянньш, возгордйл- ся — бармшй стал считАть да сином хва лйться!.. — Думьі-то бмли за морями, а гбре за плечАми*. ............ іншу— Дума за горАми, а смерть за плечАми. ДУРА СПИТ, А СЧАСТЬЕ У НЕЙ В ГОЛОВАХ СТОЙТ. (Л. ДурАк спит, а счАстье у негб в головАх стойт) ДУРАК НЕ ДУРАК- А СРОДУ ТАК. КЖС5С1 ІЙЇ&1 £ІаІІЯцІЙСЧто я (тьі, он), дурйк?> ВДО — Кто Ато такую дребедбнь нам на роду написАл? — Ти, Рбгов, Ато 75
го не поймепіь. — Да что я» дурАк? — ДурАк не дурАк, а србду так» ситий го- лодному не товАрищ. ЯМО* ДУРАК (дура) СПИТ, А СЧАСТЬЕ У НЕГО (у ней) В ГОЛОВАХ СТОЙТ (сн- дйт). гжял <о СЕЕ&1 Бог дурака, нова ля, кбрмит. ЗШОАЙ. ДосАлева бнлА ПалАшка — рвана рубашка, тепАрь стАла Пелагеей Филйппьевной! Пустьіе іци.. хлебАла, а тепАрь, глядйка-сь, в какйе богачйхи по- пала! Вот дурам-то счАстье! Правда мбл- вится, что дура сііит, а счАстье у ней в головах сидйт! ... ЛЙТІИ^^Т! Жй^Ж^йТ! ЖЖ&4І #,ЖАЙ<ЖАШ! 1^5^] ДурАк спит, а счАстье в голо- вах лєжйті Дура спит, а счАстье у ней в голові сидйт. ДУРАКА И В АЛТАРЕ БЬЮТ. (£ Ду- ракбв и в алтарА бьют) ГЖЯ1 ДУРАКА (дуракбв) УЧЙТЬ, ЧТО МЕР- ТВОГО ЛЕЧЙТЬ. ГЯЙЛ йі&ДЙ*Л«#Ж*«ЗЕЙ л.ЖЖййЖій. — Вот у ж йстинно: дуракА учить, что мертвого лечйть. Ти ему своє, а он тебА свой. ДуракА виучить — что мерт- вого вйлечить. ДУРАКАМ (дураку) ЗАКОН НЕ ПЙ- САН. ^ХШ&АЙ^Й^Я^ЯїВіЙАдаа; »Д&«ИЙ.ЖЙ?АД^«?»ЖЙ9. ГВЧ^Л [Он на ней жбнится!] Что ж, дуракйм закбн не пйсан... КогдД же бу- дет бта их Малйньина свйдьба? «г&ач»..лт#*і»«жйі»йяж гїАЮЗМт? ДУРАКбВ (дуракй) И В АЛТАРЙ БЬЮТ. ГЖ5С1 «ТЧ£Ж:£Ф±1І1£&Ж. іжхі вр«йт«*і»<й.а^іь^ж — Говорят, наш флот в три рАза сильнАе япбнского. А вот, подй ж тьі, колошмАтят нас. — Дуракбв и в ал- тарА бьют, — вставил опять Сьічев. Дурам и в алтарА не спускА- ют; Дураку и в алтарА нет спуску (не спускА ют). ДУРАКбВ НЕ ОР#Т, НЕ СЕЮТ, А САМИ РОДЯТСЯ ІЖХ1 ШЖИ, Ж Д й в [Константан! З ПрАвда послб- вица-то: дуракбв не орут, не сАют, а сА- ми родятся. — ПолучАешь тьі трйста ру- блАй в год, значит, обязан тьі воровАть, хотят тебя осчастлйвить, дают тебА пять тисяч, а ти физионбмию в стброну отво- рачиваешь! Мозгй! НАчего сказать! Постучй-ка себя в лбб-то да вон в стАну попрббуй, будет ли рАзница? МІШТ:] 76
Ж*! ЖїїАчШЮЯ! »»»ИЙП, ЖЯЖ ±£ШГ Ж&ЯгїАЮИ ІЗЕЇ^І Дуракбв не сбют, не жнут, сАми родятся. ДУРАКОВ УЧИТЬ, ЧТО МЕРТВОГО ЛЕЧЙТЬ. (Л ДуракА учить, что мерт- вого лечйть) ГЖ5С1 ДУРАКУ ЗАКОН НЕ ПЙСАН. (Я. Ду- ракАм закбн не пйсан) МЯ1 ІІШ^ЙЛЖЛІТЙ. ДУРАКУ И В АЛТАРЕ НЕТ СПУСКА. (ЇЙ. Дуракбв и в алтарб бьют) ГІЯ] ДУРАКУ НЕ УМ ПОМЕШАЛ. гжяі *дяж«ат»лй9и?. (ЖАЮй). ®Ж«^Й>Ж^Я. ДУРАМ И В АЛТАРЕ НЕ СПУ- СКАЮТ. (.& Дуракбв и в алтарб бьют) ГЖЯ] ДУРНАЯ (непутевая) ГОЛОВА НОГАМ ПОКОЯ НЕ ДАЙТ. [ДА1 яя.йизтг1?. М&] § В Йїт ЙііШЯМСИАВШ. Я бчень мало спал.. Прихо- дйлось занимАться свойми баталбрскими обязанностями.. А тут еще нужно бьг ло.. бежАть во врбмя тревбги и занимАть своє мбсто. Все Ато я исполнял по необ- ходймости. Помймо всегб, я вполнб оп- равдьівал русскую послбвицу: < Непуте- вая голова ногам покбя не даетк Меня интересовАло, что дблается и внизу, под броневбй пАлубой, и в бАшнях, и в мйн- ньіх отделбниях, и на вбрхней пАлубе. ... Й9ЙІЇ..®йв^йЖ®....ЙЖЖ.ІЖЙ ваш». ля-, Й!“ІЙ£*ЯЯ,ММ«*І'Р’’. ЙЙЯ Т®ЩЕр®Т®,ііиШ«Ж,*ЖЙ,Ф®± [ЗЕ^С] За дурАцкой головбй и ногАм неупокбй. ДУРНАЯ РАБОТА ХУЖЕ ВОРОВСТВА. ІЖ5С1 ДУРНАЯ ТРАВА ИЗ ПбЛЯ ВОН. (Я Худую траву из пбля вон) ІЖЯ1 ДУРНИ <И> ДУМКОЙ БОГАТЕЮТ. ГЙЯ1®? <Ш> <Ш> «АФ^іЛТ <*> #Я£Й. ГЛЙ]^ДЖАИЖАЖЖЙЯЖФЖ ШШ. Я рад, что могу дать ей [По- лйне Николйевне] приют и покбй и воз- мбжность не раббтать в случае, бели она заболбет, ей же кбжетея, что оттогб, что онА сошлАсь со мной, в мобй жйзни будет ббльше порядка и что под еб влиянием я сдблаюсь велйким ученьїм. Так онА ду- мает. И пускАй себб думает. У южАн єсть поговбрка: дурень думкой богатб- ет*. №. М1Е*кМ««РЕв Думкою дурни богатбют. ДУРНОЙ МИР ЛУЧШЕ ДОБРОЙ ССО- РЬЕ (ДЬ Худбй мир лучше дбброй ссбрьі) [ЖХ1 ДУРНУЮ ТРАВУ из пбля ВОН. ( й Худую траву из пбля вон) [ЖЯ1 77
ДУРНМЕ ПРИМЕРК ЗАРАЗЙТЕЛЬ- НЬІ. [ЖЯ1 Игуменья за чАрочку, сестрьі за кбвши. Й. Грйша громко и сердито ска- ЗЙЛ: — Вообще мне надобла гимнйзия, я хочу с головбй уйтй в революцибнное движйние. — Конечно, дурнбй при мер заразйтелен * , — сказала Анна Михай- ловна, с ульїбкой переводи глаза с сьіна на мужа. ДУША МЙРУ ЗНАЕТ. гжаі йейййаяпа (Ш)< * £А,£'Ж£». Ит*вЖ£і£ (Ч). ДУША (сбрдце) РАЗРМВАЕТСЯ. ГЖ541 £'#Т. ВИ!ЯЙШЙ1ЛЙШ* Душа разрьівается, глядя на ихстрадания. ГГ. ДММА.(дмму) БЕЗ ОГНЯ НЕ БЬІВАЕТ. ГЖЯ1 ЙІчІ» Й о [$1^11 — Анна федоровна вознена- вйдела дбвочку.. — А кто ее довел до бтого, Анну Федоровну? Вн ее довелй.. Ведь дьімА без огн&не бьівает, и Анна Федоровна в первое врбмя относйлась к девочке замечйтельно хорошб. ... #й9? ... - Давйй, бйтька, расскйзьі- вай про свою жизнь. Дошлй до нас слу- хи, что тьі болбл. — Нет дьіма без огня. Побьівал я, брат, и на том свбте. Нет (нбту) дмму без огня. Е ЕДЕШЬ НА ДЕНЬ, ХЛЕБА БЕРИ НА НЕДЕЛЮ. ГЖХ1 Ж?гй-А,®ф-ЄН®. Г»Х1 ±МВФйф»іЄйо — Хлеб не помешйет. Знйешь послбвицу: <Едешь нй день — хлбба бери на неділю).. — Вшхбдит, Алена, хлеб печь надо. НШ В-А,®#-Ь0М.... Поезжйй нй день, а хлбба бе- рй на неделюї Едешь нй день, а припасов берй на неділю*. ЕЗДИТЬ В ТУЛУ СО СВОЙМ САМО- ВАРОМ. (ЇЙ. В Тулу со свойм самоваром не бздят) ГЖЯ1 78
ЕЛ БЬІ БОГАЧ ДЕНЬГИ, КАБЬІ УБО- ГИЙ ЕГОХ/ і аг» М НЕ КОРМЙЛ. (1Я1 АИЖДМІТ. ЕЛЕ-ЕЛЕ ДУША В ТЙЛЕ. (»Я11) ,&«,ЯЯ-ПЧТ. (Я^І — Понесем егб [рйненого] в санбат.. — уже бле-бле душі в тбле. “««іЕЛСйазвялівічі-....’ “Икяжт-п^т.” ІІХ12) ®*®ЙЙ (ЖИ), ж. («т Что тьі нбсишь зти сапогй» смотрй, Але-Але душА в тАле» купйл би #?Т,Я?5Я»Ю"В. ЕМ ДА СВОЙ, А ТЬІ РЯДОМ ПОСТОЙ (жяі ататш.-ййііжйлйі. КЯ261 Ж*МЙЮ5с£і8,0ЖАЖ1» ІчЛ^ШХлеб да сольШій. готі — Хлеб-соль вам! Не успбл Акйм рта раскрьіть, чтббьь не пригла- шАя к столу* проронйть скупбе (спасйбо! йли отдАлаться грубовАто-шутлйвмм: <Ем» да свой» а ти рядом достбй!» как Найденов тороплйво продолжАет: — Да вьі не беспокбйтесь! Не нАдо!.. №”о ЙГЙАЯЖЖП ...... ** воевАть с БонапАртом? — сказАл Шйн- шин.. — ЗнАете послбвицу: < ЕрЕма» Ерема» сидбл би ти дбма» точйл бьі свой веретена!> — сказАл Шйншин» мбрщась и ульїбАясь. — Зто к нам идет удивйте- льно. Уж на что Сувброва — и тогб рас- колотйли вдрббезги» а где у нас Сувбро- вьі тепАрь? ЙЖВЯ’&Я?’’# ФійЖ... Ерема» Ерема! сидАл бьі тьі дома» да точйл веретена. ЕСЛИ БЬІ МбЛОДОСТЬ ЗНАЛА, ЕСЛИ БЬІ СТАРОСТЕ МОГЛА. (ЖЯ11Й£*РЄІЙЙІЙЙЇ»Т,Й^ Знатбк прбіилого, он [Сапіа Оснбвский] заблудйлся в настоящем» он потАрянно метАлся мАжду рьщарской вА- рностью (бАлой идАе) и традицибннмм либералйзмом россййского интеллигАн- та.. Ему бьі тогдА подсказАть» напрАвить» но Ато хорошб говорйть тепАрь. А тогдА все било по-другбму. Если би мблодость Ія» • МЯгЙ*,« ЙІЯ.2ІВ].. »Т,®ЙЙ-ЖЯйій®Ж$®. ГОЗЙ-Й ЕРЕМА, ЕРЕМА, СИДЕЛ БЬІ ТЬІ ДОМА, ТОЧИЛ БЬІ СВОЙ ВЕРЕТЕ- НА. ГО1 ІИЙД »«ШЯПЛЙ5АШ,ЙЙ:ДЛЯ'АЯ«. — и зачАм нас нелегкая песет Ф £(1729/30—1800), »ЯЖ 1799 ^ЖЖ6ЙЙ ЙЖ£ЯЙЯЙ±Й®Й,«ЯЙМЙІЄЖІІ;Я № Ні №«Ж ± Ж В Й9 « Ж їй, - Ж М А Я Ж, йаоійгжтжіг.чтяж йіЯеГ. 79
ЕСЛИ В АПРЕЛЕ ЗЕМЛЯ ПЕ- РЕПРЙЕТ, ЗНАЧИТ, ВОВРЕМЯ МАЙ ПОСЙЕТ. (Л В апрбле землй прбет) ІЖЯ1 ІПДйЯЖійійіЙ.ФЙДіЯ., ЕСЛИ НЕ ПОП, НЕ СУЙСЯ В РЙЗЬІ. (Ж Не суйся в рйзьі, коль не поп) Ю.І ЙСЛИ МАХАТЬ ПЛУГОМ, ЗЕМЛЯ СТАНЕТ ЛУГОМ. ЖЙ«. МІЮ1В то врбмя в дербвне еще дер- жались мАтушки-сбшки. Старики считА- ли, что по нашим местам плуг не годйт- ся. <Если пахАть плугом — земля станет лугом), — говорйли онй. Но мой отец предпочитАл все же плуг. ЕСЛИ ХбЧЕІИЬ ИЗУЧЙТЬ ВЕЛИКУЮ ЙСТИНУ, НАЧИНАЙ С АЗБУКИ. ІЖХ.1 »ЯЯ*ЖЯ,ЙШМ**Й. ЕСТЬ ДЬЕРА, Б^ДЕТ И ПРОРЕХА. мяі жяйжзтйшзг. ЛихА бедА начАло. 5® і Пйрвмй блин кбмом. —* ф М Ш; Труден тблько пбрвьій шаг. С грббня ббрега Александр Аввакумович следйл за движбнием вра- гбв. Кбнники покружйли мйлость меж сбсен и повернули обрАтно. Ушкуйники зачйкали им вслед, пока атаман на них не прикрйкнул: — Чегб орете, вражьи дбти? ЛихА бедА почйн, есть дьірА , будет и прорбха. Дбло сквбрное, настйгли нас» уходйть нАдо! 80 жж^&т--£лхійі£т. яшяа ашат игж^»,й<п«іа±т” [ІЯ] ,йРКД££ЯЗЙ<Іо ІЕЕ^І ВР Есть-то есть, да не про вА- шу честь. В закбне так пйсано, что бже- ли котбрьій мужйк найдет клад, то что- бьі к начАльству егб представить. Ну, Ато погоди — не дождйшься! Есть квас, да не про вас. ЕСТЬ НЕЧЕГО, ДА ЖИТЬ ВЕСЕЛО. Хоть есть нбчего, да жить вбсело) ЕСТЬ, ЧТОБЬІ ЖИТЬ, А НЕ ЖИТЬ, ЧТОБЬІ ЕСТЬ. та ЕСТЬ -ТО ЕСТЬ, ДА НЕ ПРО ВАШУ ЧЕСТЬ. та [ЙЙ1 Есть квас, да не про вас. ЖЖ $ й Ж Есть ли что-л. ? > Й Ш Ж й 0 Я, й ХФ й < І»# Й9 Й £. с«т — Мьі восставАли против 66- лого царя, а тепбрь — свобода. Есть онй йли нет? — Есть-то есть, да не про вАшу честь. Есть, да не про вашу честь. ЕШЬ КАЛАЧЙ, ДА НЕ МНбГО ЛЕ- ПЕЧИ. ГЖЯ.1
ЕШЬ ПИРОГ С ГРИБАМИ, А (да) ЯЗЬІК ДЕРЖИ ЗА ГУБАМИ. [ЙЯ1 *#і£Ю *ЧГВЖЖ! [#Я1 ї^іГЧо [ЯКІ иЦАЙ^Ш£лЦА««йШ. [ДО^І Людям пожильїм и степен- ям м, людям положйтельньїм и осмотрй- тельньїм, котбрьіе придбрживались пра- вила? (ешь пирог с грибйми, а язик дер- жй за губймиЬ такйм лїЬдям Ларька.. не совсбм нрбвился. ЕШЬ ПИРОГИ, ХЛЕБ БЕРЕГИ. [ЖА] [ДО ^11 Рожь — §то прбжде всего хлеб* а о хлббе в числб тисяч другйх сложена и такія послбвица: < Ешь пиро- гй* хлеб берегй). Н о [3£з£] Ешь пироги, а хлеб вперед бе- регй (т. е. ешь так* чтоб на хлеб стіно). ЖАЛУЕТ ЦАРЬ* ДА НЕ ЖАЛУЕТ ПСАРЬ. (ІН) [ЖЯ1 №Я] [£&1 Царские мйлости в боярское решетб сбются. іц в [ДО^І Пишу губернатору. Недб- ли две — никакбго отвбта. Что дблать? Решаюсь писйть минйстру.. Закбнчил прошение так: (Хотбл бн надбиться* ва- ше вьісокопревосходйтельство, что хоть теперь будет усльїшан мой справедлйвьій вопль, но боюсь русской ПОСлбвИЦЬІ; “жйлует царь* да не мйлует псарь” >. ЯФЖЯЧТ*^їрі<о ... АА,яій>яй$т*т [3£д£1 Жйлует царь, да не мйлует псарь. ЖДАТЬ ДА доганять НЕТ ХУЖЕ. ІЇХ1 [ДО^І Не зря люди придумали пого- вбрку: < Ждать да доганять — нет того хуже>. В течбние всего дня Ольга не имбла ни минутьі покоя. ЖДАТЬ У МОРЯ ПОґбДЬІ. (й Си- дить у мбря, ждать погбдьі) ІЖЯ1 ЖЕЛЕЗО УВАРИШЬ, А ЗЛОЙ ЖЕНЙ НЕ УВАРИШЬ. [Й*1 ЖЕНА БЕЗ МУЖА - ВДОВИ ХУЖЕ. [Й5<] [ДО^51 — О женб думаешь? — О ней, конечно, — со вздохом отвбтил Ан- 81
дрбй. -- Старики, сльїхАл, так говорят: вбин воюет, а женй дома горюет. Как не думать? Но дбло не тблько в Атом... — Бойшься, чегб бьі не случйлось с ней? — Понятно. Жена без мужа — вдовьі ху- ~ “»***?’•*»,««влзгаяіікп ЧИЯ». “®пЛ£Л1ПЙ:4.ій:±Д£Я-«:, ... ЖЕНА - НЕ РУКАВЙЦА, С РУКИ НЕ СБРОСИШЬ (не стряхнешь), ЗА ПОЯС НЕ ЗАТКНЕШЬ. ііштат: йр ЖенА — не сапбг, с ноги не скйнешь. І ІЯІ'&Л Лббедь бблая молчйт И, подумав, говорйт: <Да! такая есть девй- ца. Но женА не рукавйца: С бблой ручки не стряхнешь Да за пояс не заткнешь>. Не рукавйца, за пбяс не за- ткнешь (женА) । Не рукавйца (не ло- поть), с рукй (с ногй) не скйнешь (же- нА) і ЖенА не рукавйца, за пбяс не зат- кнешь. ЖЕНА - НЕ САПОГ, С НОГИ НЕ СКЙНЕШЬ. та нт ЇЬЕЖенА не рукавйца: с рукй не сбросишь,за пбяс не заткнешь. — ЖенА есть? — спросйл К6- четов кучера.. — А где же бАбе даться? — ухмьільнулся вознйца.. Жена не са- пбг; не разуешь да не кйнешь*. ...иш ... ЖенА не лАпоть, с ногй не скйнешь; Жена не сапбг, намулит, так с ногй не соймешь; ЖенА — не сапбг, не скйнешь с ног. ЖЕНА ПРИЛАСКАЕТ, А МАТЬ ПО- ЖАЛЕЕТ. ГІЯ1 — Вот придет врбмя, жбни- шься ти, БольшАк. Возьмешь себб хорб- шую дбвку, а о мАтери не забьівАй. ЖенА приласкАет, а мать пожалбет. ЖЕНАТМЙ ~ НЕ ПРОКЛЯТИЙ. та ГЯЙД - на зтот раз она серьезного мужикй ввібрала. — Серьезньїй-то серьезньїй, да опять женАтьій. — ЖенА- тьій — не проклятий. Где онй нбнче, хо- лостяки-то валяются? +ЖЖай«іАв ІІШЙЙЯРЛЗЕ?” ЖЕНЙЛСЯ НА СКОРУЮ РУКУ. ДА НА ДОЛГУЮ МУКУ. ЖЕНЙЛСЯ - ОСТЕПЕНЙЛСЯ ЖЕНИТСЯ - ПЕРЕМЕНИТСЯ- ГЙЯ1®ТИЙ«££»І». У СамоквАсова на умб тблько смешкй да шуточки. Какбй он муж Ду- няшке?.. — сказАла ДАрья Сергбевна.. — Жбнится перембнится, — мблвил По- тап Максймьіч. — А он уж и тепбрь со- всбм переменйлся. Нельзя узнАть супро- 82
тйв прбішіого гбда. жм#-^а#&^±а?......"ЙЖ» • ШКМЦ5£ЯІЙІІ.. • ЗзШШЗНЙ. -АДЙЯВ& *ЙЛ1£^Юа*<ЙрАЛ Жениться — перемінить- ся' . ЖЕНИТЬСЯ НЕ НАПАСТЬ, ДА КАК БЬІ, ЖЕНИВШИСЬ, НЕ ПРОПАСТЬ. гж5сі ажямвлж. [#Я1 і^£ож ІЯ*П — И то ведь думаю посвататься; но боюсь, Сидбр Семеньїч: моєму-то тятеньке до меня діла нет* я кажинную материю дблжен сам сообра- зйть. Женйться, говорйт послбвица, не напйсть, да чтоб женйвшись — не про- пасть... — Я понимйю. Но помекать дів- ку-то мбжно. ....................... ЖЙНСДИЙ УМ ЛУЧШЕ всяких ДУМ. ІЙЯ1 Є*й9&МІ*#<їїЛіИ*в® ». [ІИ'бЛ [Кбринкина:] Нрівится вам моя мьісль?.. С Дудукин: ].. Вот бто идія, идія! Мегзі, моє сокрбвище! Как ІТОї жінский ум... жінский ум? .. [Ми- ловзбров:] Жінский ум лучше всяких дум . [Дудукин:3 Вот что правда, то правда! И как зто мне в гблову не при- шлб! Я» Пітя, полагію, что мьі неблаго- дДрнн, что міло мм у жінщин ручки це У ....................... [И:й£:] . Мегеі®, ЙЙ$Д! ЖМ.'ЕАійКьейМ Мй...Й*Й^в? ..... [ЖЖЖвЕ^ Ж=] Й£М^»Н;<ЇЙАЙі&М®». [й Я! М{£,ЙікА.ЙІПЙ^Й1®Й.ЙА,®Г] іЙЙ*Й^ій»*'і>Т. Жінский ум лучше мнбгих дум. ЖИВ ЧЕЛОВЕЮ СМЕРТИ БОЙТСЯ. ГЖ5Ї.1 АІМЙ5Е. І~~ Подневбльньїе мьі люди, и більше ничегб. Скажй-ка поперічное слово Павлу Степановичу, а он в бараний рог согнет, как Евгрйфа Огибінина. Жив человік смірти бойтея. лаийял Живбт смірти бойтея. ЖИВА (живая) ДУША КАЛАЧИКА ХОЧЕТ. [жяіллятйшй. [#Я1 ААЯ5Ш£ЯАЖ&Й^ІКА ЙЗШ. ГЙІ^] Со всей вблости баб да дівок нагоняет.. Знічит тут без грехі невозмб- жно, потому что всяка жива душа калй- чика хбчет. ... ААЖШЗтіАЙЖЖ. Жива душа калачика чает. ЖИВЕМ, <ДА> ХЛЕБ ЖУЕМ. [ЙЯ1 іБШіІВТо мт йш-іа» яд йЛ; (ПЙЮо [ЯІ&] ЙЖЙ®4£|и1ЙІ (Как живешь (живете)? > А—Ф 1^1^11 — Здрйвствуй, дідушка, как живешь-мбжешь? Зеленими лесбвьгми глазіми ембтрит на меня сйвьій дед. -— Живем, хлеб жуєм! Заходй, обогрійся. “4т "ЖЖЗЙЙ 83
І3£^1 Живем хлеб жубм, а ино и поспливаєм । Живет — хлеб жует; спит— НЙбО КОПТЙТї Живу— хлеб жую. ЖИВЕТ МЕДВЕДЬ И НЕ УМНВ- ШИСЬ. (їй Медвйдь не умьівается, да здорбв живет) [Ж5С1$*Ш&ЙІ#0££ЖЙ<І0 ЖИВИ, НЕ СКУПИСЬ, с друзьями ВЕСЕЛИСЬ. ЖИВОТ СМЕРТИ БОЙТСЯ (їй Жив человек смерти бойтся) ІЙ^ІАіМЙЯо ЖИВОТИНУ ВОДИТЬ - НЕ РАЗЙНЯ РОТ ХОДЙТЬ. (ЇЙ. Скотину водить— не разиня рот ходить) ГЙ5(1Й^£»,*ІЕЗйв ЖИЗНЬ НЕ ПО МОЛОДОСТИ, СМЕРТЬ НЕ ПО СТАРОСТИ. ^Ео №5(11) №5(12) №^1 < Жизнь не по мблодости, смерть не по старости- говорйт послб вида, не вполнб понятная современному человбку. Мнбгое можно сказать, рас- шифрбвьівая ату послбвицу. Например, то, что нельзя считать мблодость перйо- дом, монопольно владйющим счйстьем и рад ост ью. С$^1 Ни по старости мрут, ни по мблодости живут. ЖИЗНЬ ПРОЖЙТЬ (пережить) - НЕ ПОЛЕ ПЕРЕЙТЙ. [ЖЯ1«Й-£*Л£Й-Я-В»»ЖЯ ЇЙ&ІНа веку,как на дблгом воло- ку. Д^4ій:^Ш^іі»Кй9^7ІсйМв №^*1А£ЯШ& і . [^1^11—Жизнь прожйть— не поле пройти... Встречалось в жйзни и хорб- шее и плохбе. “А£:£ЙЖ... ІФ^СІВек пережить, не поле перей- X * » ти ЖИТЬ ПОД СТЕКЛЯННКМ КОЛ- ПАКОМ. ГЙЯ1Ж&&ЙЙЯЖЖ. №5СИ) -ф-ЗШЙА^ІйіІЇАй ЙіШ. (ФІ'&ЗІ Извбстно, что в провйнции живешь как под стеклянньїм колпа- ком,— все знйют о тебе, знают, о чем тьі думал в срйду около двух часов и в суб- боту пйред всенбщной. #А<. №*12) 109^11 Она поставила себя под стек лянньїй колпйк и обязала себя простоять под зтим колпакбм в течение всей своей 84
ЗА БИТОГО ДВУХ НЕБЙТЬІХ ДАЮТ. (ДЕ За одного битого двух небйтьіх дают) ЗА ВКУС НЕ БЕРУСЬ, А ГОРЯЧЕНЬ- КО(горячо) ДА МОКРЕНЬКО БУДЕТ. ІЖ Я1 Й * »їй »<&, <0 № £ Я а й. % йФхКЮ. ІЯЙ1АШ*Г5»Й9Ж®(««^)Й* І^Ч^ІСтаруха моя, кбли похлебйть чегб хбчешь, сварит тебе іцец— за вкус не берусь, а горячб да мокренько будет. К^СІЗа вкус не ручаюсь, а гаряченько сделаюїЗа вкус не берусь, а горячб сварю. ЗА ДВУМЯ ЗАЙДАМИ ПОГОНИШЬ- ся.ни ОДНОГО НЕ ПОЙМАЕШЬ. іЖАій8Фіая^.-Дій.^д. »ЙВШМ#» ,-Ж5ЕЖ. ГМ-6Л- Ну, уж тьі сам езди на сво- йх парохбдах,- ворчйл он, размахивая иалкой,— а мьі на берегу посидйм.— Однб другому не мешйет, родйтель. -- А вот и мешйет! За двумя зайцами погбни- шься,ни одного не поймаешь! ГЗЕ^СІЗа двумя зайцами поганить- ся, и одного не поймйешь» Не гонйсь за двумя зййцами- ни одного не пойма- єіпьї За двумя зайцами погнавшись, не поймаешь ни одногб" і За двумя зайцами погбнишься, ни одногб не убьешь*. ЗА ДЕРЕВЬЯМИ( из-за деревьев) ЛЕСА НЕ ВЙДЕТЬ. Гй Я1Я ЛЯ »ЯЯ.Я*. * АЙ ІА /)' $ А > - И-» В, * А Ж І Позвольте вам сказать, что за деревьями не вйдите леса. Вьі берете одйн случай и обобщаете егб. аЖ®&,®ЙДЯДЕ#*,*ДЕ£#<> ЗА ДУРАЦКОЙ ГОЛОВбЙ И НОГАМ НЕУПОКОЙ. (ДЕ Дурная голова ногам покбя не дает) ЗА ЕГО ЯЗИКОМ НЕ ПОСПЕЕШЬ БО- сиком. (ДЕ За твойм язьікбм не поспе- ешь босикбм) ЗА МОРЕМ ТЕЛУШКА - ПОЛУШКА, ДА РУБЛЬ ПЕРЕВОЗ( перевозу). й яш-пї , Петербурга апельсйньї и ли- монні дешевш, а в тепльїх землях совсбм нипочем... Правду послбвица говорйт: за морем телушка — полушка,да рубль пе- Е5—йя®йе?»й=шя®,й:,іі5йаяій КИМЗЧ1ЛФ& ґ.....ЙЇМІЙЯЯЬЯ®* ««.ЙТЙЙЙЖ. 85
морем телушка по полуш- ке, да рубль перевбзу. ЗА НЕИМЙНИЕМ ГЕРБОВОЙ, ПИ- ШУТ НА ПРОСТОЙ. ЯНМІт. ї&ІЙІНа безрьібье и рак рьіба. На безлюдье и ФомА дворя- Ш іВ поле и жук мясо. %£ Е0 ЙРШ, Ф А Ш МЙїВ темноте и гнилушка свАтит. В ^фугвАе бнл по делАм,— сказАл Полунин. —ЗдрАвствуйте, Агеев. Как у них сегбдня вбдка? — ОтврАтная. Но что делать? За неимАнием гербовой пйшут на простой. ЗА < ОДНОГО > БЙТОГО ( ученого ) ДВУХ НЕБЙТЬІХ (неученьїх) ДАЮТ <ДА И ТО НЕ БЕРУТ>, [#Х]-Ф®йГ*іІІІ»й9АчШЯИ юті—Но и вас я правильно пору- гАл. —Я не в обйде. САми знаєте,за бйто- го двух небитих дают. Ньінешнее проис- шествие запомню надблго. За бйтого семь небитих да- ют* । За бйтьіх двух побйтнх Дают* (За бйтого два небитих дают* *. ЗА ОДНОГб УЧЕНОГО ДВУХ НЕУ- ЧЕНЬІХ ДАЮТ. (Л За бйтого двух не- бйтьіх дают) ЗА ПОСУЛ ДЕНЕГ НЕ БЕРУТ. ЗА ПРАВДУ-МАТКУ И УМЕРЕТЬ СЛАДКО. [^Ц^ІПравйтели окаянньіе,чтоб вам сдбхнуть,кудА правите? Терпелйв нарбд, да ведь и у нарбда лбпнет когдА-нибудь терпАнье, дождетесь!.. И не стращай, не из пужлйвьіх! За прАвду-мАтку и уме- ^#йіт!....т*ША,зип*<ш/ьж! За правду-мАтку и помереть слАдко. ЗА ПРАВОЕ ДЕЛО СТОЙ СМЕЛО. ГЙ5С1® Я «Ж#2ЕіЕ А И*. ЗА СВОЙ ГРОШ ВЕЗДЕ ХОРОШ. ІДОЛІВ цбрковь приходит [Соловбй ГринчАрЗ под конАц служби—ничегб, за егб деньги ему бог простйт, а люди— подАвно. Ухмиляется :< За свой грош ве~ здб хорбш... ДАло не в лйчности, а в на- лйчностиі. ----------&Ж£Ж,Й&ЛЙ!ТЖ,± #£ЖШйй,&А$М*ЯШТо ИкШЖій ...|5|«*£ТА,й Е^^СІЗа свой грош везде хорбш:ку- дА ни зайду,вездб водки попью. ЗА СЕМЬ ВЕРСТ КИСЕЛЯ ХЛЕБАТЬ. ГЖЯ1ЯЙЧ;® ЖЙІЕ-Д «,^-ЬЖИ ІЧ-ПЖ, 86
—Какбй прок от твобй стАн- ции? —говорйла женА. —Хбдишь за семь верст киселя хлебАть—и все без тблку. шо»и ЗА СЛбВОМ В КАРМАН НЕ ПО- ЛЕЗЕТ (пойдет, хбднт). [жяі*яяп®ж*айл»ійй* &а*яю. вий «ЖАййтйянка. «ЕЖЯьятпііе» ийЖ ж. — Ну, ну, постбй: на какбм услбвии тьі хотбл отдАть мне библиоте- ку? Не хбчешь ли из жАлованья вичи- тать, я все продАм, заложу себя и же- ну... — ПожАлуйста, талько не меня... — вступила онА, — я и самА сумбю зале- жить йли продать себя, если захочу! РАй- ский поглядАл на Лебнтья, Лебнтий на Райского. — За словом в кармАн не пойдет! - сказіл Козлбв. — На какбм же услб- вии? Говорі! — обретйлся он к Рійскому. .. ..’ШННйгаіпжшЕй «жа.аеа^йі’їмігжййил^. “«вж«К!”йййа й. “«я-а*я:? шюгійхтж«й. В кармін за слбвом не полб- зет । Не лезть за слбвом в кармін. ЗА СПРОС ДЕНЕГ НЕ БЕРУТ. їі£4£13апрбс в кармАн не лбзет. ІЙ^І-Ну, так думаю, что ль, ло- ша дк у-то вам купить у нас? “Что ж, пожАлуй, а ценА какАя? — Уж и не знаю... Две кАтеньки не обйдно? —Что тьі, что тьі! —закричАл на негб Кузь- мА,—язьїк-то как поворАчивается? Хозя- ин опять насупился, покраснАл и отвА- тил:— Так говорйтся, за спрос дАнег не берут... ВАшу цбну скажйте. ...-•& ...&&Ф0НЄЛ ЗА ТВОЙМ (за егб, за е£) ЯЗЬІКбМ НЕ ПОСПЙЕШЬ <И> БОСИКОМ. Ю (Ж Й9 »ЙЙ9)іг ’ [ЯЙІЯЯ^ЖЯИЯ-ЛІЙЙЮЛІЙІЙ Й^ЙЙ-АЮ. ІІИ^ІХитрАц и краснобАй,он ЕЕрмо- лАй Квасников ] умудрялся втрйдорога продАть сАмьій негодиьій товАр. Болтйть язьікбм, нахвАливать, клясться, божить- ся умАл он необьїкновбнно. <3а егб язн- кбм не поспбешь и босикбм >,—говорили в селй,—врет с утрА до оббда, да еіце к ужину остАвит. (3£^С13а твойм язьікбм не поспАешь и с помелбм*. ЗА ТЬІЧКбМ НЕ ГОНИСЬ. (ІЗ) іжяжаєйт-т.^яіійя. ш. ї^^][Елеся:] У тебя, говорят, ха- рАктер хорбш, ЛЄГОК; бели тебя когдА ече- тами по затьілку,тьі не обйдишься. [Пет- рбвич: ] Что тут обйдного? [Ел6ся:]Са- мб соббй. Русская послбвица: за тьічкбм не гонйсь! Так-то, Петрбвич, за тьічкбм 87
не гонйсь! АЯЯЙП Т » И й® , ЙЧЙ * 4 Ч о и«>зиажайжл-АЧМ4йі? [и-яй »:]»*. «У»ГЙЕІ§ІЙ:/Ь*О!!ЙІАШ! дй.алул^.^їИлі'іи^А. ІЗЕ^ІХбчешь дерйсь.а за тьічкбм не гонись. ЗА УЧЕНОГО ДВУХ НЕУЧЕНЬІХ ДАЮТ. (Л За одногб битого двух неби- тих дают) ЗА УШКО ДА НА СОЛННШКО. мяж»(жлй)^*»яжгалт і. ІЛт^5 вивести ..»і&5£..ЙЙЮ. Затесавшихся в наши рядьі шкурников нужно вьіводйть за ушкб да на сблньїшко.а не покрьівйть. • їШ^ІЕ&ЛЕо” ЗА ЧЕМ ПОИДЕШЬ. ТО И НАЙ- ДЕНІЙ ІІХІЖЙ'Д А .«ЕІВЙЯ# А. Г Бальзамйнова: 0 Говорйт; за чем пойдешь, то и найдешь! Вйдно» не всегдй так бьівйет. Вот Миша хбдит-хб- дит»а все не нахбдит ничегб. Другбй бьі брбсил давнб»а мой все не унимйется. Жовтій А.ДМ^Т.РГ^Ф-Ж*Я#±о ЗА ЧТО КУПЙЛ.ЗА ТО И ПРОДАЮ. АЖ. Г#Я1 а »Л Я я- А їй # А, Я А 4 А % ю.аижАтя*#.*»»). ІЙЙ1ЛЙДИ ЛОЖЬ.И МЬІ то ж. АїКЖ таЕ.ашшж^т. гяйімшйютітгжвтжйвш. ІЯ’ФІНо отпечітан он [том],йли печ&тается, йли даже приготовлйется к пе4йтанию>за верность йтого Вам не дору- чу сь,а за что купйл.за то и продаїЬ. ,ЙЕ<Е«ЕР,® £ *ІЕ«#Ю$.Я-1ФІЙ&іЕа.аТйЙЖ аЙЬі®£»ІА«АіЙ,а«£А«. [$Й;1Продаі&, за что купйліПочем купйл.потбм и продаю*. ЗА ЧУЖОЙ ГОЛОВОЙ СПОЛАГОРЯ ЖИТЬ. ГЮС1ЖЯ АЙ9ВЯ4Й А ЙЙ. [#яіжйв**и',д«»іА. ЗАБЛУДИТЬСЯ В ТРЕХ СОСНАХ. (іМчів) 1»А1ЙЙ-4-/ЬГч1й±^Ж^*Ш^ г«т- Сначйла научись уму-разу- му,тогда и гордйсь. А тьі еще в трех сбс- нах заблудиться. ЙГ& гжйі*жа«а*Лйіи^йв ЗАБОТ ПОЛОН РОТ. (Л Хлопбт пблон рот) ЗАБРАЛ СЯ. КАК МЕДВЕДЬ НА ПАСЕКУ. ГЖХ1Й1ІИІ±Л#*Ш. Г#^І1ІПА$Ш. ЗАВЙЙ ГОРЕ ВЕРЙВОЧКОЙ. ( ДЕ За вьем гбре веревочкой) ГЙХІДЯТЧЕЯ&ЯвЖ. ЗАВЕТНМИ ПЕРСТЕНЕК И ПОНО- ШЕНИМИ ХОРОШ Пойдем, пойдем, батюш- ка. .. Весь век свой ждала тебя. А тьі вон 88
какбй стал— совсем никудА. Износйлся. Да завАтннй перстенек и понбшеннмй хорбш. ....................... ЖЯійЖ#.’’ ЗАВЬЕМ( завей, завяжи) ГОРЕ вере- вочкой. мто. С^І^ІСДуня:] Что ато я, как дура» расплАкалась, в самом дАле! О! махнем рукбй, ПАша» завьем гбре веревочкой. ЯЛ! ґ. ЗАВЯЖИ ГОРЕ ВЕРЕВОЧКОЙ. (£ За- вьем гбре веревочкой) [ЖЯ1 ЯтїЧеЮШй&Ж. ЗАГРЕБАТЬ ЖАР ЧУЖИМИ РУКАМИ. (ЛІ Чужими рукями жар загребать) [»ХХ«ЗЧЙА)АФЖМ. ЗАКОН НЕ ГЛЯДЙТ НА ПОКЛбН. ГЖА1 М»Я1 ГМІШ ЗАКОН, ЧТО ДЬШІЛО: КУДА ПО- ВЕРНУ Л (повертань), ТУДА И ВН- ШЛО. ІЖ А їй *« Ж Я1 і № £ Я Й Й, 'Є ЗІ ® ІЯРІЙ^О І^І^ІРабочий всегдА виновАт, а хо- зяин прав... Ну» за Ато минйстрьі не в отвАте...—А кто же? Ведь ато онй так закбньї пйшут, что их по-любому повер- нуть можно. В Атом, брат,вся загвбздка: закон— что дьпіїло: кудА повернешь,тудА и вьішло. Не для нашей пбльзьі онй пй- шутся,а для хозййской. ..............“*Г .............. ЛІ Закон ДЬШІКО: кудА хбчешь, тудА и ворбтишь (туда и вьпшю); Закон как дьшіко: кудА сунь»тудА и вьшіло*. ЗАЛАДИЛА ( затвердила ) < КАК > СОРОКА ЯКОВА < ОДНб ПРО ВСЯКОГО). тсізт«ійіиі<£*£-*>. [#Я14-АйЯЖЖЯЕІ-<НИШЄ* ІЙЖІЙ£;Й>Я5-*. ЙАЙ.даі&ЛДЯІ'АВШ. Г#*»ї1«®!И!Я»®53фаЯ.йЯ атипій. І^0^1— Вот заладила сорока Якова! Я ж тебя серьезно спрашиваю. Тьі мне прямо скажй: Побдешь? ^пГДиЖій іїшйп ЗАЛЕТЕЛА ВОРОНА В ВЬІСбКИЕ (в боярские, царские) ХОРОМЬІ. (ІН) ГЖЯ14Я^ТЖ^(ЙЙ.ЖЙ)о ИЛІЙ»5£І&Д^#ЛВШ» Отойдй,—сурово отвбтила брАту Аксйнья ЗахАровна. -Как бьі воля моя, в жизнь бьі тебя не пустйла сюда. Вот залетбла ворона в вьісбкие хорбмьі. На, пей, что ли! — прибАвила онА, пода- вАя ему чАшку чАю. “^^»”РйГЖЙ^ЙЕ • Г^ЛЗНе летАть бьіло вороне в вьісб- кие (боярские) хорбмьі; ЗалетАла ворона (боярьіня) в вьісбкие (царские) хорбмьи Залетела ворона в бАрские (чужйе) хорб- мьі# ; ЗалетАли ворбньї в большйе хорб- мьі*. 89
ЗАМУЖ ВЬІХОДЙ- В ОБА ГЛЯДИ. >А*. о ЗАПАС КАРМАНА (менпгі) НЕ ТРЕТ Сне дерет). ІЯІ^ІСГоловбнченко] не понимал, о какбм обмйне государства мбжет идтй речь»—рйзве < Державний > не госудйрст- венньїй корйбрь? Легко сказать: < Сдай излйшки). Головенченко копил имущес- тво годДми,чтббьі бьггь гарантйрованньїм от переббев в снабжбнии. Правда, их в послбднее врбмя не стйло» но» как гово- рйтся »запас кармйна не трет. ЙШ? Ші. СЗЕ^ІЗапйс мешку не порча; Запас бедьі не чннйт. ЗАПРЙТНЬІЙ ПЛОД СЛАДОК. иянт». ЗАПРОС В КАРМАН НЕ ЛЙЗЕТ. ІЖХИНИЙ^ЙПЙ. імнй#*ійія ІЬЕ$£]За спрос дбнег не берут. ВШ. [#Ч^1Наконбц,Ся] спрйвился о це- нб. Запрбс бьіл такбй бессбвестньїй, что я брбсил товйр на прилавок и поворотйлся к лбстнице. Куда же» сударь? —закри- чи л, по-вйдимому, сам хозяин. —Иль не по нрйву пришлись покупка? Да ви за- прашиваете вчбтверохтак нельзя сторгова- ться.—3» бйтюшка, запрос в карман не лбзет! Пожйлуйте-ка» авбсь, столкуемся с вами. ггаої. вйжжжіи і. ЗАРЬІТЬ ТАЛАНТ® (спосббностж, 3&- виа)В ЗЕМЛЮ. [ЙОЙІШ <ВР*ИС»Ш)Я4ЛШ. ГЯЯ1^*Л-№(Л^)Й9ЖМ.ІЬКЙ 4 Й Вд/Г№ >А*)ЯЙійа*Д. г##^*жа^ав(яалл-. За сироту» как говорйтся» господь сторйцей воздаст и прйбьіль приумнбжит,— сказал отбц Константйн нараспбв. — Отрок сей талйнт имбет»а та- лант, как говорйтся, грешнб в збмлю за- Е— гжаьіж ЗАСВАТАННАЯ ДЕВКА ВСЕМ МИ- ЛА. ГЖЯ1 ЗАСВАТАНО, ЧТО ЗАПРОДАНО — НЕ НАШЕ. ВДЙАЖЙТ. ®Ж£ЙШШ»Ж£Ю*. ЗАСТАВЬ ДУРАЦА БОГУ МОЛИТЬ- СЯ, ОН И ЛОБ РАЗОБЬЕТ (расшябет). І^^ІЗачбм понадобилось Минитрй- еву так сгруппировйть причастников,он и сам толком не мог понять. —Я думал,— Ф талант іаіапїоп (Ш Ж). 90
об'ьяснйл он Протбнскому,—так лучше будет,—сначйла Ивбньї, потбм Петрьі, потом Николаи и все остальнше. — За- стйвь дуракй ббгу молйться,он и лоб рас- шибет, — заключйл протопбп и сам не мог удержаться от смбха. ЗастАвь < умника > ббгу молиться, он и лоб расшибет*. ЗАТВЕРДИЛА СОРОКА ЯКОВА. (51 Заладила как сорбка Якова) ЗАХОЧЕШЬ ПАПЬіФ ПОТЯНЕШЬ ЛА- ПЬЕ [іоіоййй*. ГЯ^ІНо ведь хорошб тблько псу да кбшке, не нАдо ни обувки,ни одежки, но и те зАйцев, крбтов, мьішбй давят: ну- жда, гблод заставляет. Как говорйтся: за- хбчешь пАпн— протянешь лАпьі. ОіЩ^т. ЗАЧИН ДЙЛО КРАСИТ. ишмтятжя. ЕЬЕЇЙЕ1 Хорошеє начАло полдбла отка- чало. ¥ї Дбброе начало половйна успАха. Т — і Почйн дорбже дАла. Ж 1їі Ж £ # & о ЗАШЕЛ К КУМЕ. ДА ЗАСЕЛ В ТЮРЬМЕ. (Я. Пошел к кумй. да зас&л в тюрьмА) ГМо Йо юхь Далеко сльішно,как проскачет по сухим лйстьям леснбй зАяц-беляк. Ой как ббязно косбму,все чудится ему, что, беспрерьівно шуршА, ктб-то крадйтся к нему. И в толк не возьмешь, кто когб тут опасАется, говорят жеЛЗАяц от лисй- цьі,а лягушка от зАйца бежйт), ЙНІ. йса^»м,йвілй>*ій тМАІПЮ: Ж®, ---- звонки б£бньі за горАми. (я. Славньї бубньї за горами) м ш тш оі я, # ма іуш д ям. ЗДОРОВ НА ЕДУ, ДА ХИЛ НА РАБОТУ. [Ж швяа Т й Й ®; ІЄЖ д * л 'Ч.тйлйжй. ЗЙЛЕН ВИНОГРАД НЕ ВКУСЕН, МЛАД ЧЕЛОВЕК НЕ ИСКУСЕН. І^^ІІМблод, дурь еще в голові хб- дит—похулйть грех,да и похвйлишь,так бог убьет. Все бьі еще рядйться да на рьі- сакйх. Извбстно, зблен виногрйд не вку сен,млад человбк не искусен. І^^ІНезрбл виногрйд не вкусен, и млад человбк не искусен. ЗЕМЛЯ НЕ КЛИНОМ СОШЛАСЬ. (Л Свет не клйнбм сошелся) зАяц ОТ ЛИСЙЦЬІ, А ЛЯГУШКА ОТ ЗАЙДА БЕЖЙТ. Ф папа*Л-Я,ВД®&. 91
ЗЕРШЯШКО К ЗЕРНЬІШКУ-БУДЕТ МЕШОК. ІЖЯІ-в-ШіШЖ. ЙС ЧШ «Ж- П ЗМЕЮ ОТОГРЕЛИ У СЕБЯ НА ГРУДИ, (й Приграли змійку, а онй тебя за шййку) ЗНАЕТ(чует) КОШКА, ЧЬЕ МЯСО СЬЕЛА тг.іжяж'еіетіййя .«петви я ,ж § вяж. іжявяжж (йиіяжйж. [ЬЕ&ІНа вбре шДпка горйт. ЙїБог шельму мбтит. ±$г^ЖАІЙ-кі£ ^-о [ Устрашймові] Отдййте ему ато письмб. Я егб написйл на случай, бе- ли не застану. Он поймет: знает кбшка, чьб мясо сьбла 4Й1£ВДЙЮ:Ж«[ [$^1Сльііиит( почуяла) кбшка, чье мясо сьбла *. ЗНАЙ КРАЙ, Д А НЕ ПАДАЙ. гешикоттеж Минути три п ро до л жалось ато. Вдруг раздалея голос надзирателя: - Зй, вьь чбрти! Знай край, да не пй- дай! Арестантм прекратйли истязание не вдруг. їИ!”йт- ЗНАЙ НАШИХ< ПОСЛЕ ДНЯЯ КОПЕЙ- КА РЕБРОМ). ІЖ5г.1Ж"0ІПЙ(«^ Й Й ! ія»і«* й ж. § акжві юж ж. 04-6)1 я невбсте куплю шелковьіх матбрий на дбеять платьев; людям йхним тбже куплю по платну... знай нйших! Х№ЮАШ$А£-&АФ.........ШИНИ И! І ^1^31—Молодбц, молодбц! —за- кричали ему со всех сторбн. —Знай нб- ших! —произнес он самодовбльно. О. ЗНАЙ СВЕРЧОК СВОЙ ШЕСТОК. ГЖ54И»^ЯііІйа(^айг)й<і¥^; «ІЙ^іМІЙВЙШАо Й ЙЙШ&Ї ААЯЙ&# гяі&і#йа0№йлгйейш&*# Й і&А Й ЙҐЖ Ж,М<ИкАХ±®о ФЗІ—Агб, покорйлась, стйрая вб- дьма! —Виновйта, отбц мой, виновй- та! —То-то, виновйта! Знай сверчбк свой шестбк. “т,ЖТРЕ,:£К#!”“ЗШТ,£А ^,ЖТ!^МТ,«Ї! АА®£& ІФАІЗнай (всяк) сверчбк свой шес- тбк ; Всяк сверчбк знай свой шестбк. ЗНАЙКА ДОРОЖКОЙ БЕЖЙТ, НЕ- ЗНАЙКА НА ПЕЧИ ЛЕЖЙТ. (£ Не- знайка на пбчке лежйт,а знайка по дорб- жке бежйт) &±ій<в ЗНАЙКУ В СУД ВЕДУТ, А НЕ- ЗНАЙКА ДОМА СИДЙТ. (& Незнайка на пбчке лежйт, а знййка по дорбжке бе- жйт) 92
ЗНАЛ БЬІ, ГДЕ УПАСТЬ, <ТАК> СО- ЛОМКИ БЬІ ПОДОСТЛАЛ. (£ Кабьі знал, где упйсть,<так) солбмки бш подо- .ЕЖЙТ. ЗНАНИЕ— СИЛА. МЯІЙІЙЯЙЛЖ. Кнйги помогйют нам лучше раОбтать, лучше понимйть окружаюшую жизнь ... Книги дают знйния, а знйния — большая сйла. яй&й..... юж (Ж&1 ЗНАТЬ, КАК <где) РАКИ ЗИМУЮТ. &ІЙ;Жо М!Ид1К тому же,он [Даевский] не- дурнбй актер и ловкий лицемйр, и отлй- чно знает,где раки зимуют. ГЖ^ІВ плйне блока виднй рукй Ле- нина,—он мужйк умньїй и знйет,где рй- ки зимуют. -------------------------- ЗНАТЬ КАК СВОЙ ПЯТЬ ПАЛЬЦЕВ. (МА^Ж^)о Свою специальность он знает как свой пять пйльцев. ЗНАТЬ ПТЙЦУ ПО ПОЛЕТУ. (£ Вид нй птйца по полету) [ІОШЗН. ЗНАТЬ СОВУ ПО ПОЛЕТУ. (Я Виднй птйца по политу) ЗНАЮТ МОЙ ГОРЕ ТбЛЬКО ГРУДЬ ДА ПОДОПЛЕКА. ЗОВУТ ЗОВУТКОЙ, А ВЕЛИЧАЮТ УТКОЙ. Пй&М*Віа«<Как зовут?>ййа не, Л — Кажйсь,тебя Алексйем звй- ли? — Там звйли Алексеем,а тебя Сус- ликом... — Спрашивай, все-все по чйс- той правде отвйчу, мне скрьівйть нбчего тепбрь. — И кто и что, и где и как— зо- вут, мол, зовуткой, а величйют уткой. * ПЦ Р"Г Я Й Ж?” “ * ЗР Ж .............." Зовут зовуткой, а прознвйют обуткой. ЗОЛОТО И В ГРЯЗЙ БЛЕСТЙТ. ГЖЯ1Й&Ю«£ЙЙФ<І1ИЯ. Г#Я1Я#Е*«:»Й9АЙ£ВШ#« ЖЖй. Капитйн Озеров изгьявйл же- лание немйдленно прибить для обстояте- льного доклйда, но генерйл Бородйн ска- зал на зто, что он сам прийдет в полк... и стрбго наказйл не беспокбить солдйт и не проводйть никакйх приготовлений для егб встрйчи. Золото и в грязй блес- тйт,— сказйл он. ®ІЙЖ£... ЗОЛОТО МОЕМ, <А САМИ) ГОЛО- 93
СОМВОЕМ. (ІН) ^,ЛЙИ. г#;а#яжіваямх#,ішйаір# 10*1^1 Демйдовьі скупали крепост- ншх у россййских помбщиков и перево- дили на Урал. Зти на хозяйских проми- слах МЙЯЛИСЬ: ЗблОТО ММЛИ, ОТ НИХ И ПО- говбрка пошла: < Зблото мбем, голосом вбемП Зблото мьіть — гблосом ВЬІТЬ. ЗУБ ЗА ЗУБ. (ІИ^ЛТьі слово, а он десять, да зуб за Зуб. ^,№»ІЙ+4д,- [Я^Юн ему слбво, тог ему в отвбт, так зуб за зуб и поругйлись. , № 0 № - # Ш * ІЕЖЛЯЯТ. зУбн есть, да нечего есть. , чГ»«-АйЙ. [^^ІВолк всегдй душегуб. А мйш- ка на мясо зйрится лишь с голодухи, ко- гдй неурож&йное на ягодье лбто. В такую йменно невзгбду—“зубьі есть, да нбчего есть**— мбжет набедокурить медвбдь. ---ІШтГ&гаЖЯ*. и <И> БУДЬ БЕЗ ХВОСТА, ДА НЕ КАЖИСЬ КУРГУЗ. ф'ЖЙВо щи£,®#т£ли»«Ера. ИН01- Тьі норовй по-нйшему; будь без хвості, да не кажйсь кургуз — вот бто,знйчит,человбк есть! ...&>&,£ФА!” и волки СЬІТМ.И ОВЦЬІ ЦЕЛМ. «яішїЯАа^іе.ліїя.жнл £ Й > Й * й Я А Ж ЇВ 7= £ їй Ж И,*§>£ЯЙИ£ЗМІЙ'Л>&. [{И^ІНе лучше ли сдблать так.чтб- бьі и вблки бьіли сьітьі и бвцьі цблььт. а 1000 зкземпляров напечатать с виньбт- кой.а 1000 без виньбтки? юооюоо бвцьі цбльі,и вблки сьітьцИ вблки сьітьіе и ОВЦЬІ цбльїе’. И ВИСОКАЯ ГОРА РУХНЕТ, ЕСЛИ ПОДКАПЬІВАТЬ КАЖДЬІЙ. ГЙ^АІВЙЯ Ж.ЖШчіЖ. <И> ДЕШЕВО И СЕРДЙТО. ГЖЯІХЙЙ.ЯЖЙ. ГЙХІХЙЙ.Х». ГЯЙІЙіДЖіЙЖЖ®-».®#*»»» Ю/ЯІЙЙШ^И-НЙ. А1ІЙ-ЖЙЙ > . 1^0^ІЯ спросйл себб оббд [в Дбрп- 94
те], бчень порядочньїй и стбящий всегб 35 коп.. і— дешево и сердйто. 35 ти....яежх». И ДРУГУ И НЕДРУГУ ЗАКАЖУ. И ДУРЕН.ДА ФИГУРЕН. И ДИМ ОТЕЧЕСТВА НАМ СЛАДОК ИПРИЙТЕН. [Ж:и&»£ййй®1П»«1#*йЬйі Н&ЙШ. [£*$£]»£ КогдА ж пострАнствуешь, во- рбтишься домбй, И дьім Отбчества нам слАдок и приятен! йшяа И КОЗЕЛ СЕБЯ НЕ ХУЛЙТ, ДАРОМ ЧТОВОНЯЕТ. <ЖХ1Я#ДЙОЙ. Й в. і# & й «їй а в . ГЯЮ1- Не обижАл я намбренно ни- кого. Не хотбл обйдеть... Сами себя на- казні вали, нарушАя дисциплйну... Без соглАсия профсоюза никогб не уволь- нял... Шатйлов замАтил цАпкие глазА Корнева, пбнял, что говорйт не тб, за- молк. В тишинА посльїшался гблос Кор- нева: -- Виталий Ант6нович,не обессудь- те, бели грубо. ЗнАете, как ГОВОрЯТ: < И козел себя не хулит, дАром что воняетк й...а ... ... а а И КОМАР ЛОШАДЬ СВАЛИТ (повілит), КбЛИ ВОЛК < медвб дь) ПО- СОБЙТ (подсобит). — Один зти купчйшки как нА- до мнбй надругАлись: тАк бьь кАжется, и перегриз им гбрло! так нет«сударь,не пе- регризете! ЖелАнье-то єсть, а ейльї, брат,не хватАет! Ну,и вмх6дит,что онй над тоббй свою мужйцкую фантАзию разьігрьівают.а тьі стой да молчй... Г6- рько! Свйньи, брат, онй все! Тогб и не поймет, подлбц, что и комАр лбшадь по- вАлит,к6ли медвбдь подсобйт. ЯШП! «І ...«^®! £Я,^1ГЖ®А и концн В ВОДУ. [їм мяйЖФ. І0&Й»). ІЙЛЯЙ. [М^ОІКудй же идтй? Зто бьіло дав- нб решен6:(бросить все в канаву, и концьі в вбду и дбло с концбм). [Ній! [ЗЕЙ1 Концьі в вбду. И КРАСНО СОЛННШКО НА ВСЕХ НЕ УГОЖДАЕТ. (Я. На всех и еблнншко йш?±й-Л;*::в^,йлф59і:л*ф, Й# ««• #ЙЯ&Я5ІЯ4 * к, Й ж ЖІЙ.» 95
не усвбтит) <И> КРУТА ГОРА, ДА ЗАБЬІВЧИВА <И ЛИХА БЕДА, ДА ИЗБЙВЧИВА). пТ¥&>о крутА горА,говорйтся, да за- бьівчиваї беда миновАлась, и страх про- шел. ^ажшйт. [$^С1КрутА гбрка, да забьівчива;И крутА горА,да забшвчива,и лиха бедА,да сбьівчива. И ЛАСКОЙ, И ТАСКОЙ. (Л То лА- ской, то тАской) И МАЛ (стар), ДА УДАЛ. Мал, да удАл. <И> МОСКВА НЕ СРАЗУ СТРОИ- ЛАСЬ. (ДІ Москва не срАзу стрбилась) И МОЙ ДЙНЕЖКА НЕ ЩЕРБАТА. (Я И нАша копбечка не щербАта) И мой КОПЕЕЧКА НЕ ЩЕРБАТА. (Д!> И нАша копбечка не щербата) И НА ДОБРА КОНЯ СПОТЙЧКА ЖИ- ВЕТ (бьівает). 11) ЙР и на старуху бьівает проруха. ГЖ>Шв ІЬЕ&ІБез спотьічки и конь не пробе- жйт. ДЛ<££хІ1&І£Ш^^И1їКонь и о че- тьірех ногАх, да спотьїкАется. ХЖХ12) * ГЙ^І- Идет игумен бесстрАшно, напрямйк, лесами, а врбмя зимнеє, вбл- чье. — Конбчно,человек свят6й,а все-та- ки и на добрй коня спотьічка живет. ІЗ£і£1И на дбброго коня бьівйет спо- тшчка. И НА ПОґбСТЕ БЬІВАЮТ ГбСГИ. [ЙХМЛІЬІІИГЗА*. гят яи я й я жмі ю я# ін й. Знйчит,человбк состоятель- ньій, — продолжйла Патрикбевна. — Ну. скончался. Конечно, отпбли чин чй- ном, а на клйдбище ужб гражданскую сдблали панихйду,рбчи там - <спи спо- кбйно, дорогбй товариші,и всякое такбе прбчее,однйм слбвом,как говорйтся,и на погбсте бьівают гости, зти гости ночу- ют. И НА СОЛНЦЕ ЕСТЬ ПЯТНА. (Ж^1АРН±Ш^ГЖ^О Г#^Х1&^£,А^АіЮЕЖ И,А2Ь-Н£О И НА СТАРУХУ (старушку) БЬІВАЕТ ПРОРУХА (прорушка). !&&1Конь о четьірех ногйх,да спо- тьїкается. Без спотьічки и конь не пробежйт. на добра коня спотшч- ка живет. — ^)#^г^ї‘йї№#с®!о 96
Кто дурАк? — Да ЕрмолАев твой. Все егб умньїм человеком просла- вили, а по-мбему он прбсто дурАк. Дает тисячу рублбй за лес* а кому он нужен? — И на старуху бьівАет проруха. Я- ЙЗЕ^СІУ всякой старушки (старухи) свой прорушки (прорухи). И НАША (моя) КОПЕЕЧКА (денежжа) НЕ ЩЕРБАТА. гж;шгі](а)Ю£Ниь*и-£. Г»Я]Й€НЬ)БЙ»ІЛЙ. гятіа^йж.й^йіії. І^Ц^ІЕБобьілйха, пбтчуя МурашА:3 Пожалуйте! И наша не щербата копАеч- ка- имьі поразжйлись. [Мурйш:] От- кАзу нет. Да мужа-то попбтчуй! НамАя- лся,хоть душу отведет. ] ЙНШ! ЖПШ^ЮІА^І-------^{ПШЖТ! [ШП Я-:]»®. ЯїШЖ^ІА^ВЕ! №«ЖЙ<Ь И НЕ ГРАМОТЕН,ДА ПАМДТЕН. И НИКАКЙХ ГВОЗДЕЙ. «сайт ^йТіЙОїТ! [{^^іОтдАй мне вещь об ратно и ни- какйх гвоздАй! ґ о И ОВЦЬІ ЦЕЛЬІ* и вблки снтн. (й И вблки сьітьь и бвцьі цАлм) гіт <И> РАД БЬІ В РАЙ, ДА ГРЕХЙ НЕ ПУСКАЮТ. ІЯХ1ШШШ5» *ШД* йШо [ЖМЗМА*&*£ТЯЙШІЙ. [ЙІ^ЛЕАнна ПАвловна:] А каковб смотрАть-то на вас! [Обрбшенов:] Ну, ' что ж делать-то! И рад бьі в рай,да гре- хй не пускАют. Тьі, мбжет, ду маешь, что я всегдА такбй бьіл? Ну, нет, брат. Смб- лоду я сам бьіл горд. Т! ШШ ЙДЙ^ВЕ? *,«тїо И СКОМОРОХ ИНУ ПОРУ ПЛАНЕТ. ГЖЯИАШ<5ЄЙШ«. <И> СМЕХ И ГРЕХ (гбре). СЖ^1ЖоГ^,йГДХ>БЙЗ^іХйГ^, ХвТОо МЙіаМ*8і^Я»ОВ’Нй. мт- Зто мне стбило почтй бй- тьіх сорок вбсемь часбв не ложйться спать! И смех и грех. Й! И СОБАКА СВОЮ СТОРОНУ ЗНАЕТ. И СГАР, ДА УДАЛ. (& И мал, да удал) гжаі И СТЕНИ В ДОМЕ ПОМОГАЮТ. (Я. Дома и стбньї помогАют) И СИРНЕ ДРОВА ЗАТОРАЮТСЯ і#я.ійРа>аж^#й«іАш^мжш ю. І Против жАра и кАмень трбс- нет. ІА^^ІІТьі оскорбленА и срмваешь на мне своє сбрдце. Мне тебя так жаль, что я и сказАть не умбю, но все-тАки я с то- 97
ббй * для твоегб удовбльствия, не поссб- рюсь. Тебб ньінче не удАстся внтянуть у меня дбрзость» но вспбмни, Лиза, нянину пословицу,что ведь<и сьірьіе дровА заго- р&ются). сьірйе дровА загорятся. И ТО БЬІВАЕТ, ЧТО ОВЦА ВОЛКА СЬЕДАЕТ. [Ж ШІ . ЇЖХ1Ф#ЙАЯЙ«іЖ&®««4,Й& ЙЖАЖЯЮЖ®. < И > ТОЛК-ТО ЕСТЬ, ДА НЕ ВТОЛКАН ВЕСЬ. ІДЖЛ&ХЖАвМ^ІИ.ЯЖЛа,® ІЙ5Є£»,^«А»и-НЙ. — ПАрень молодбй,— сказАл он про снна:“ мАло еще тблку в нем... Онб толк-то есть, да не втблкан весь... М6лод,дурь ещй в голові хбдит. ................. <И> У СТЕН ЕСТЬ (бьівйют) УШИ. ГЖЯІИЖЙД:. НВЯ1М1ВЖАЖЖ. [ЯИЛГЙЙМ А® Й9АЙЖЮЖ®. ЖЖ, ГВЧ^ІІ— я знАю, что мне тепАрь до- лать! — говорилось в письме.. Я жестб- ко отплачу вам. Мбжет бьіть, вьі думає- те, что никтб не знАет,где вьі бьівАете ка- ждьій вбчер? Слепбц! И у стен есть уши. Мне извбстен кАждьій ваш шаг. ..ШШ.М Л? Я СФЙІСтбньї имбют уши і В стенд лй- шние сучкй есть (глазА, уши, соглядА- тай). <И> ХОЧЕТСЯ И КОЛЕТСЯ <И МАТУ- ШКА (мімжа) НЕ ВЕЛЙТ) . [ ЙХ1ХЯТ, X® НТ < X «ЙЯ А Д т>. ідітмАйжій дл & # а <». й * » вй и - & а л ® ж ж я * * &»Нй. І^І^ЛЕТарблкин:] Что дблать! Ис- тинное мучбние:и дбчь-то любит и дбнь- ги-то любит; и хбчется и кблется. ЖЖЗйХІМЛ, Х*«|Х&Т,ХІЙЯЛЧ <И> ЧЕРЕЗ ЗОЛОТО СЛЕЗЬІ ЛЬЮТСЯ (тек^т). (ІВ) ГЖХ.1МІВ*’£И&«Ї®Ж*Ь&«** жа. ГЖЯ1А€І«<«ЙШ«,іі1£ЙЯЖ КЙ^ІІА иногдД тьі вйдишь.что и чб- рез зблото СЛЙЗЬІ ЛЬЮТСЯ, мой друг... вй- дишь плачйвньїй примбрівот онб как.мй- ЛЬІЙ мой. ІГШЖ&чІ ИЖЯ., А# ЮЖ Н.ЯЙШ*....ЖЖЯ.ЖЖЖЖМММЖ <Є,Ж*££#,&££Ю. <И> ШВЕД, И ЖНЕЦ, И В ДУДУ ИГРЕЦ. ГЖЯ1Я&Й №, X ®с Ж Й Ж, 2 « й ІВ¥ > £«ШЙ, £ & Д Ж, Ч*в® 7* ІтЖ. (ЯХ1ЖЖАЖЖ&Ж. ЙВАН КИВАЕТ НА ПЕТРА < А ПЕТР НА СИДОРА). [ЖХ1ЖН®^Ш,^И®її. г#хіг«®«. ИГРА НЕ СТОИТ СВЕЧ (свечб*). ГЙ ХШЖЮЖИА^±®й«. 98
Овчинка вьіделки не стбит. І^І^ІСначАла платя какую-то бездб- лицу за небольшую квартиру,я по-прбж- нему держАл сббственную кухню, но по- тбм убедйлся, что игрА не стбит свеч, и стал нанимАть квартиру со столбм. тин#, й СДО^ЛКтб-то шепнул царіЬ.будто за пбдпись на Атом договбре он получйл от Вйтте миллибн.. А бели миллибн уплнл — бог с ним,игрА стбит свеч! ................ --------------- І$^СІИгрА стбит свеч. [НЮЙЙІо ИГУМЕНЬЯ ЗА ЧАРОЧКУ (з* чіржу), СЕСТРИ ЗА КОВШИ. ляй ,££іпяі в І*5ОТЖЙ^«?ЙСЙ ВК'ЙГЙЖ^Й. (1£&]Дурньіе примбрьі заразйтель- ньі. #Й9ЯМ£Ж£Ж«Й#1АЙ, ІІИ^ІИмперАтор АлексАндр І уде- лял в Вйльне приемам и балам мнбго врбмени.. Глядя на негб, и офицбрство велб себя по послбвице: игуменья за чАр- ку, сестрьі — за кбвши. Офицбрьі волочй- лись за кокбтливьіми пбльками, пйли и и грАли в кАртьі. ... ІЗ, Г^ЗІИгумен за чАрку,а братья за кбвши. ИЗ ВОДЬІ СУХИМ ВЬІИДЕТ. (й Ввій- ти сухйм из ВОДЬІ) ИЗ ДРУГОЙ ОПЕРИ. і#яі£*жж,жж*аі*я-и». Не угбдно ли вам побесбдо- вать с Лускутовьім тбже на воєнную тб- му,— прАвда,тблько из другбй бперьі. В,--- [#тв § П начйло Архинепопуляр- но. И по сути ни к чему бто в тбзисах. Не из той бперьі. СЗ£ї£]Не из той бперьі. ИЗ ЙСКРМ МОЖЕТ РАЗГОРЕТЬСЯ ПОЖАР. ЖЖ±А,пШШВ>ЖА№ ЙТзЖШ, і«*аі Раббчий народ тепбрь легкб мбжет разгорбться, ужб все тлбет внизу, нужнб тблько йскра и будет пожйр. Ах, как Ато вбрно скАзано, что из йскрьі воз- горйтея плАмя! £ШЮ,ЯЗ£“ААЖ,а£*ЖАА. Ж Ж± А, «ШЙЖ ! [ЖЯЯШВЯа^А,+-Л#АФ • & • Из йскрьі возгорйтея плАмя. ИЗ КУЛЬКА ВРОГбЖКУ. [»54] жжяья&жж. поправиться,испрАвиться К^І^ЗІОн попрАвилея из кулькА в ро- гожку. онйш«й,£йатяд;юйм. ИЗ МУХИ ДЕЛАЮТ СЛОНА. (Я Д6- лать из мухи слона) 99
ИЗ НИЧЕГб НЕ ВЬІЙДЕТ (не будет) НИЧЕГО. Ж®. ИЗ ОПІ& ДА в пбльїмя ГЖЛ]МДЛ.ЯЙЙ>ТДА*§ФЙЖ Ж,ХЙЯА«Ф*Т. ГЯЯ1М-КЯЙФЙЖЖ.ХЙЯЯ- Г£^£]й£-5®Я-ііВ(йЖйЯ Й.ЙЙІІ-Л.Х&Т-ІйіТЖЙЖ.ХА Е^^ІНа вопр6с:кто Адет? — яміцйк отвечАл громоглАснО: < ГосудАрев кум со своєю хозяюшкою>. Вдруг толпА гусаров окружйла нас с ужАсной бранью. (Вьіхо- дй бАсов кум!>— сказАл мне усАтьій вАх~ мистр.. ВАхмистр новел меня к майору. СавАльич от меня не отставал, поговАри- вая про себя:< Вот тебб и госудАрев кум! Из огня да в пбльїмя... Господи влади- ко ! Чем Ато все кбнчится? > ЖАГС :«? ій..е ^,ХАЙА...^И! ” ИЗ ОКНА ВСЕГО СВЕТА НЕ ОГЛЯ' НЕШЬ. ГЖ5С1 ИЗ ПЕСНИ СЛОВА (слов) НЕ ВЬЇКИ- НЕШЬ. [ФЇ^ІДругбе подспбрье [деревАнско- му попу] - поминАльньїе пирогй и бли- ньі. От них уделяется часть свящбннику и церкбвному прйчту. НедАром сложй- лась послбвица іпопбвское брюхо,что бед- рб, все мнет. Гбрькая бта послбвица* обйдная,а дблать нбчего: из пбсни слова не вьїкинешь. ШШІЙШо ЖФ- ±<По йЕШО^ій, К^З^ІИз скАзки слбва не вьїкинешь. ИЗ (с) ПЯТОГО В (на) ДЕСЯТОЕ. ІЙА11) (-^5 говорить,рассказьівать ДО&ЇІХЖЙ, ж&иал, ЙГЙТ ЙЖЛ. ІІИ^ІОн расскАзьівает из пятого в десятое. Г#Я12) И Игорь, от нАчего дАлать, слушал ее лАкцию — прАвда ♦ невнимАте- льно*как говорйтся*с пятого на десятое. о Г^^ІЗ) ( сльїшать» знать» пони- мАть ЙЖЛ&с ИИ^ї] Анфуса Гаврйловна все Ато сльїшала из пятого в десятое. ИЗ СКАЗКИ СЛОВА НЕ ВЙКИНЕШЬ. (]Й* Из пАсни слова не вйкинешь) ИЗ СПАСЙБА ШУБУ НЕ СОШЬЕШЬ. Г Я & 1 ІШ.«ІІШ Ж & Ю й ^спасйбо^ЙїНЙо 100
ГЛ^Л— На пал дбсок я тебб не дам,— отрезал Захйр Петрович.. — А горбьілбй прикажу отпустйть скблько на- до.. — Спасйбо, Захйр Петрович. — Со спасйба шубу не сошьешь хйтро подмигнул Колбсников. ......... ............ Е^^ІИз спасйба шубьі не шить. ИЗ-ЗА ДЕРЕВЬЕВ ЛЕСА НЕ ВЙДЕТЬ. (Л За дербвьями лбса не вйдеть) ГЖ^1Я^А,Т&Ш#О ИЗ-ЗА ЧЕГО СБІР БОР ЗАГОРЕЛСЯ. (ДІ Откуда сьір бор загорелся) ЙЛИ ГРУДЬ В КРЕСТАХ, ЙЛИ ГО- ЛОВА В КУСТАХ. (л Лйбо грудь в крестйх,лйбо голова в кустйх) ЯЛОМ. ЙЛИ ПАН, ЙЛИ ПРОПАЛ. (Я. Лйбо пан,лйбо пропйл) [ЖХ1Л<^±А,їОЙЖ. иной молчок - ОТВЕТ. ИСКРУ ТУШИ ДО ПОЖАРА, ВЕДУ ОТВОДЙ ДО У ДАР А. І^У^ІСами знаєте, каковб настробние яицких казаков и всех жйтелей в гброде, население при всякой в наших ряд&х за- мйнке прймет сторону самозвйнца. — Искру тушй до пожйра, беду отводй до удара, господйн полковник, - сказал Крьілбв. мі а Искру тушй до пожйра, на- Шість отводй до удДра. ИСКУССТВО ДОЛГОВЕЧНО (вбчно), ЖИЗНЬ КОРОТКА. ИЩЙ (догоняй) ВЕТРА В ПОЛЕ. ташїнамо [0*1^1— Нужно ее отьіскйть! Зто положйтельно ненормальний ЧЄЛОВЄК:ДЄ- вушка,нбчью,однй идет с пьяньїм незна- кбмьім человбком, самй не знйет куда! Сергбй засмеялся:— Ищй ветра в поле! ііш, а [^1^1 Викрали бегунца-то у баш- кир. Не умбли ухранйть лошйдку,а те- пбрь догоняй вбтра в пбле. £А&>йак»длагїжжжА^ жж£т* Т,^ЖМ£ЩО С^^СІИщй вбтру в поле; Лови ветер в пбле; В пбле за ветром не угбнишься; Ищй вйхря в пбле*. ИЩЙ - НЕ СКАЗМВАЙ, НАШЕЛ НЕ ПОКАЗМВАЙ. гдяія®д,^иій,аяг,мжж. гяйкжлаясжзптжтяй 1^1^11 Карагбдов нагнулся, чтббьі подобрать гранату,—клестьі сорвалйсь с вбток. — Тащйте к нам в кучу,Дмйтрий Николйевич! — крйкнул Ланговбй, он 101
йздали наблюдал за Карагбдовьім. — Ищй — не сказьівай,нашйл — не покйзьі- вай,— с дбброй ульїбкой сказала как&я- то старуха в черном платбчке, тбже бро- дившая по холму. а» “я««,^тій,®ят,яжжл-& 9 1Ищй,не скйзшвай,а найдешь, не показьівай. ИЩЙТЕ ДА ОБРЯЩЕТЕ. ІЖ5С1ЯЗ?Й«®,Ж№ЙЙ.*«<ВР ЙВ»±. к к ВЕДЕ ЕЩЕ БЕДА. ІЯЯІЯЖІМт. К ОБЕДНЕ ХОДЯТ ПО ЗВОНУ, А К ОБЕДУ (в гбсти) ПО ЗбВУ. ГІ ХЖ В ІЯ*Л- Что же тьі нас-то с Ермй- льічем не пригласйшь в гбсти? — обйдел- ся пйсарь, наблюдА я попй Макйра. — Че- гб вас звать? Сами прийдете. — Все-таки в цбрковь хбдят по зв6ну,а в гбсти по зо- ду * “т*»отт? “«мм» КАБЬІ ЗНАЛ, ГДЕ У НАСТЬ, ТАЮ СОЛОМКИ БЬІ ПОДОСТЛАЛ. ЕЖ&Тв [ДОбЦПрибхав сюдД,в Петербург,на половйне масленицьь я на другбй же день отпрйвился на бал к г-же Воронцб- вой, и зто нашлй неприлйчньїм и дерз- ким. Что дблать? Кабьі знал, где упасть, соломки бьі подостлал. ІФ^СІЗнал бьі, где упасть, < так> со- лбмки бьі подостлйл; Кабьі знал, где у пал, то б соломку подостлал. КАБЬІ НЕ КЛИН ДА НЕ МОХ, ТАК БЬІ плотник издох. (ЇЙ, Не клин бьі да не мох,и плбтник бьі сдох) КАДКА МЕДУ, ЛОЖКА ДЕГТЮ. ВСЙ ИСПОРТИТ. (Й, Лбжка дегтю в ббчку меду) КАЖДАЯ КОРИДА СВОЙ НАСЙСТ ХВАЛИТ. ІЙЯ.]® Є(»«)« «ж. ( Й & ] ЙР Всяк кулйк своє болото хвалит. 102
— Ну и клймат у вас в Сибй- ри. Вторбй день вАлит снег с дождем» будь он прбклят! — Гляди, какбй самок- рйтик! Сибйрь ему не с рукй.. — 9х тьь челдбн,— вздохнул бобц с кости- лем. — Пожйл бьі у нас под Владими- ром , тогдА бьі инбе запбл. — КАждая ку- рица, мйльїе, свой насест хвалит,— ска- зала старуха в огрбмньїх вАленках. — По мне* лучше Алтая нет землй ни в ка кйх госудАрствах. йа«^. л^ййшйяф... і^і^т-пчіййо “тяжім “££И,АА^ІЙЙ А£И:й9£ААй. Ж *&Ж#й .” КАЖДОЕ ЛЬІКО В СТРОКУ. (Я Вся кое ЛЬІКО в стрбку) КАЖДОМУ ОВОЩУ СВОЙ ВРЙМЯ. (ЇЙ, Всякому бвощу своє врбмя) КАЖДОМУ (вашому) СВОЙ. ГЖЯ1#А:1Г#АЮ».#А##АЙ аа в С1И 1 Е Фбдяї ] А я думаю; отчегб мьі ничегб не умбем дблать,а онй всй для нас дблают? ЕОтбц: ] КАждому свой. ЕЯ&:] л«? # АЖ#АЙЖ. [ Й 1 Знать, всякому СВОЙ; кому наука,а кому и не дблается она. ,<Й$ АІР^*ЙА. ІЗЕ^ІУ кАждого (всякого) своє. (& Всякому своя болячка больнА) ГЖ^ІШФА^Ш Й П о КАЖДЬІЙ МОЛОДЕД НА СВОЙ ОБ- РАЗЕЦ. (Л Всякий молодбц на свой об- разбц) [1Я] «-Й В ЙШ КАЖДЬІЙ ПО-СВбЕМУ С УМА СХО- ДИ!. (& Всяк по свбему с умі схбдит) ІЖХ1«^АЙ#ОНЯ.Й*-#. КАЖДЬІЙ - САМ КУЗНЕЦ СВОЕГб СЧАСТЬЯ» <Л Всяк своегб счйстья куз- нбц) ГЖЯ1ААЖ Й Є о КАЗЕННОГО КОЗЛА < ХОТЬ) ЗА ХВОСТ ПОДЕРЖАТЬ --- МОЖНО ШУБУ СШИТЬ (ськкать). (ІН) гжякиа) Л&&Жіи*Ю«Е,* ПГИ»Й(ШЯ)— ЙА). К^І^ІКак би то нй било, но я ду- маю, что в отношбнии воровствб мужикй отнюдь не хуже людбй из образбванного клйсса. Суіцествует поговбркаЛКазенно- го козла за хвост подержать — мбжно шубу сшить>*и уж, конбчно, не мужикй сбздали бту поговбрку. КАЗНА — ПЕРВЬІЙ ОБЙДЧИК от КАК АУКНЕТСЯ ТАК И ОТКЛЙКНЕ- ТСЯ. [ЬС&ІКто посбет вбтер, пожнет бу рю. 103
Чтбб нам держаться русской пословицьі : как аукнется, так и отклйк- нется! .. Как нас в чужйх землях при- нимйют,так и нам бьі чужезбмцев прини- МаТІіі:ЙЯвЕ®У»гЙі9Л'»"ЕІЙ;ГЛ<г ^А! ....4Я‘ИА»ЙДЖЙ««(аіП* шітшеЯ'Вл. [^^ІКаковб аукнется, таковб и от- клйкнетсяїКак клйкнешь,так и отклйк- нется* *. КАК БЕЛКА В КОЛЕСЕ ВЕРТЕТЬСЯ (кружнться). (ДЕ Вертбться (кружйть- ся), как 66л ка в колесе) КАК ВЕРЕВОЧКА НИ ВЙЙСЯ.А КОН- ЦУ БЬІТЬ. ( Д Скблько веревку ни вить .а концу бьіть) «о КАК (скблько) ВбЛКА НИ КОРМИ, <А> ОН ВСЕ В ЛЕС ГЛЯДЙТ (смбт- рит). ЖЖЖйо ж. [^0^1 Ведь и у разббйника бьівйег подчйс сбвесть,бояриніа что б он бьіл дб- брьій человбк — не вбрю! Нет, Юрий Дмйтрич,как вблка ни кормй,а он все в лес ГЛЯДЙТ. СЗЕ^СІКак вблка ни кормй,он все в лес норовйт? Скблько вблка ни кормй, улизнет в лес" । Вблка скблько ни кормй, он всегда к лбсу смбтрит* *. КАК ГОРА (СВАЛИЛАСЬ) С ПЛЕЧ. (Л Слбвно горб свалйлась с плеч) КАК ГРИБЙ ПбСЛЕ ДОЖДЙ. вштішж ГЯ&1-ЇЗ растй нас овцевбдческие хозяйства начинйют бьістро множиться и растй,как грибьі после дождя. <КАК> ГРОМ СРЕДЙ ЯСНОГО НЕБА і». І^^31 Фронт за Лбйщенском колшх- нулся. Новоузенский и Мусульмйнский полкй бьіли растрепаньї... Цблая катаст- рбфа. И все так неожйданно. Как гром средй ясного н&ба. ияішкайтшжяйлк....... КАК ДУРАК (дурень) С ПЙСАНОЙ ТОРБОЙ НОСИТЬСЯ. К^У^ІІВсе посадили плодбвьіе дерб- вья,тблько он как дурень с пйсаной тбр- бой нбсится с какйм-то декоратйвньїм дб- ревцом. КАК ДУША ЧЕРНА,ТАК И МЙЛОМ НЕСМОЕШЬ. КАК ЗА КАМЕННОЙ СТЕНОЙ. [ЯЇЙгІЯі бнть.находйться 104
КАК ЛЮБбВЬ ДА СОВЕТ. ТАК И ГОРЯ НЕТ. (ДЕ Где люббвь да совбт,там и гбря нет) ГЖХ1Ж КАК МЕДВЕДЬ ДУГИ ГНЙТ: ГНЙТ, НЕ ПАРИТ, А ПЕРЕЛОМИТ, НЕ ТУЖИТ. (Л Гнет<дуги> — не п&рит, пе- релбмит — не тужит) ишйь*внймгр, КАК МОЛОДОЙ МЕСЯЦ. ГМ^ІОн у нас* как молодбй мбсяц чуть покйжется*тут и закйтится. &*я«-ж®, тт. КАК НИ ВЕРТИСЬ СОБАКА* А ХВОСТ ПОЗАД Й. Й* Фй,йіЕД- ЮАо ЇЬЕЮВиднй птйца по полету. [{ЯІ'&ІІ— А вот что скажйте мне: по- чему вьт величйете меня большевикбм? Я даже во сне никогдй большевикбм не бьіл. — Расскйзьівайте! Хо-хб. Сову вй- дно по полету,а молодцй — по мьіслям. Он подумал немнбго и добавилі— Скб- лько собйка ни крутйсь,а сзади все хвост останется *. 1^1$. КАК НИ ГНЕСТЙ ДЕРЕВО, ОНО ВСЕ ВВЕРХ РАСТЕТ. кжяі КАК НИ КИНЬ,ВСЕ КЛИН. (Л Куд& ни кинь*все клин) КАК ОТ КОЗЛА МОЛОКА. ГЖЯМп®М^^±Ж^о ЖЯЯЯЬаШШЙА. т*іі- Мьі остйвили тебя тут бйбу- шке помогйть*а от тебя пбмоши — что от козлй молокй. * КАК (что) ПЕСОК МОРСКОЙ. ит#я»*йГй». Г>#^^1ЙИв?ВГЙ-'»; £ІПФ €. [$т- Да, показання умножились как песбк морскбй! [#*|6]]Лекар6й ньінче в Москве* как песку морскбго. [ЗЕ^СІКак (что)песбк морскбйі Как (что) песку морскбго;Паче песка морскб- го. КАК ПЕСТ В ЛбЖКАХ. й. КАК РЬІБА В ВОДЕ, [ЙЯМПЙ®*. [^У^ІНужно бьіло потерять всякий вкус,чтббьі находить какбй-нибудь инте рбс в атом отребье. А мбжду тем Антбн Ивйньїч чувствовать себя,как рьіба в во- Ж# о С^Ч^ІМне бьіло хороню* как рьібе в 105
водб.и я бм век не упіел из §той кбмна- тьі.не покйнул бьі йтого мбста. КАК С БЬІКбМ НИ БИТЬСЯ. А ВСЕ МОЛОКА ОТ НЕГО НЕ ДОБИТЬСЯ дд т ЖЙЖЙ. [#ЯМї*ЯІА *ЖЛ*ІЄДЙ9»ЯД ИИ^ІПопрббовали било замкнуться о Наполеоне, но и сіми бьіли не рідььчто попрббовали, потому что Нбздрев понес такую околйсицу, котбрая не тблько не имбла никаного подббия правдьі, но да- же, просто, ни на что не имбла подб- бия... И все согласйлись на том, что как с бьікбм ни биться, а все молокі от негб не добйться. жая»лтжж<£ ,шмп й ......... Скблько с бьжбм не бйться,а молокі от негб не добйться. КАК С ГУСЯ ВОДА, НЕБЬІВАЛНЕ СЛОВА. (ІВ) [і£&1Бнль что смолі,а нйбьіль что воді. ИИ^ЗІСтарорусская послбвица (как с гуся воді, небьіві льіе слові) иміла узкое применйние, когді речь шла о лжйвой молвб, клеветб, навйте. Ее превращбние во фразеологізм (как с гуся вода) в резу- льтате зллйпсиса придалб оборбту расши- рйтельньїй смьісл: случйвшееся легкб, бистро забивіется. [^Е^ЇЧто с гуся воді, небшл&е сло- ві. » КАК СОБАКА НА СЕНЕ< ЛЕЖЙТ>,<И> САМА НЕ ЕСТ И ДРУГЙМ НЕ ДАЕТ. [ЙЯ1К«ЙМ«Т*±: Й В^іе.іЬ ^іЕЙАй. ІЯ&1І&ЯЖА Й а*аязжш.<*іі ЖАЛЯЧІЙ. імюалттаж. І^У^ІЕму хорошб, так и другйм ті- кже нідо... Как собака лежйт на с6не; самі не ест и другйм не дает. ....................... (*ЖФЮЯ>. Е^^ІСобака на сбне лежйт, самі не ест и другйм не дает ї Как собйки на сбне: ни себб ни людям*. КАК ХОЧУ,ТАК И ВОРОЧУ. (Я Что хочу,то и ворочу) йтяіл КАКбВ В КОЛНБЕЛЬКУ <в кош- ббше) .ТАКС» И В МОГИЛКУ <в могів- ке). Г « Я- 4 # [ЬЬЙІГорбітого могйла испрівит. Я Черного кобеля не отмбешь добелі. Не пбрвнй год я знію Обрбниша. Моє исчідье! Оседліет он ату бабенку-несмьшіленку и начнет, как пр6жда,с утрі гадать,чем день занять.. Каков в колмббльку — такбв и в могйл- Л ад «и-фжд! Д£Д«а'Ь*»»Ю'і>й 106
МЙЙЙ-Зс.... КАКбВ ЕДЕТ.ТАКОВ И ПОГОН^ЕТ. (Я Кто бдет.тот и прйвит) ПтЖ£$.ЧІгіВЙ. Я£#££Я«ЙІ-ЯЙ<І.’ КАКОВА ЗАГАДКА, ТАКОВА И ОТГАД- КА. КАКОВ ПОІЬТАКОВ И ПРИХОД. ГЛ^ЗІ— Есть народная поговбрка,— говорйл Дрбйлинг,— мььрусские люди, все ее знаємї какбв поп,такбв и прихбд. Лабунский — талАнтливьгй руководй- тель, но он чрезвьіч&йно хаотйчен. Зти свбйства отзьіваются на аппарйте, котб- рьій тбже хаотйчен. іямтлій.’ КАКОВ ПРИВЕТ,ТАКОВ И ОТВЕТ. 1У0«. -я. КАКОВА БЕРЕЗКА,ТАКОВА И СТРОС- ТКА. Е&4Й1Яблоко от яблони недалеко пй- дает. ¥Ж«ЯьЖШ*й. Г«Н01— Нет, хоть и сказано у лю- дбй:каковй березка, такова и отрбстка, — а не бйньїй отрбсток бта дбвка. Онй,Пе- лагбя,разве посмбла бьт так отвбтить сво- ей мйтери? Да покбйница прибила бьі ее. ---5№И КАКОВА ПОГУДКА, ТАКОВА И ПЛЯ~ КАКОВб АУКНЕТСЯ. ТАКОВО И ОТ- КЛЙКНЕТСЯ. (Л Как аукнется, так и отклйкнется) Юо КАКОВб ЖИВЕТСЯ. ТАКОВО И СПЙ- ТСЯ ІЙЯЇЇЙФЙЯЯ-^ ,И#:вШ£» Я. Н-4,. СІЯ^іІСньї нехорбшие вйжу. То во- рон кАркает на крьіше — к покбйнику в бтом дбме,петух головбй трясет - к бе- дб,пербдний угол трещйт — несдобровйть хозяину... Впрбчем, какбй я теперь хо- зяин и что снам удивляться: каковб жи- вется,таковб и спйтся. ««Т-ФО. - ЯР>ійіА£ЯЖ... зт. [$^1Каковб живется, мбжется, та- ковб и спйтся. КАКОВО ПОСЕЕШЬ, ТАКОВО И ПО- ЖНЕШЬ. (ІЛ Что посеешь, то и по- жнешь) КАКОВМ САМИ,ТАКОВМ И САНИ. 107
КІ£®>]ЙР По САньке шАпка. #А#Й9 бАрину и говяди- на. [^І^ІСоберемся на раббту,ну и ся- дем» обсуждАем, как наш председАтель плохо руководйт. Ну, а мьі, знАчит, ему помогАем. ПокА обсудйли — обАд.. А после обеда и принимАться некогда.. А раббтать-то хбчется.. Не трудиться — не жить! ~ Вот государство и дожидАется! — вздохнула Марья. — Каковьі сАми, таковьі и сАни,— поддакнула ей Зйна. «іт±й. тй т...иоі# .. 1,”ОтИЙ. КАКбЙ НИ ОТРУБЙ ПАЛЕЦ, ВСЕ ВОЛЬНО. (ДІ Котбрьій пАлец ни укуси, все ббльно) КАКОЙ ПАЛЕЦ НИ УКУСИ, ВСЕ ВОЛЬНО. (ЇЙ, Котбрьій пАлец нй укусй, все ббльно) ФЗЧ&ЗНЯИІ. КАЛАЧбМ НЕ ЗАМАНИШЬ (не вмма- К*ЗД£] ЖЯ*ЙЕ®. Астров:] УАхали. ПрофАссор рад, неббсь. Егб тепАрь сюдА и кала чом не заманить. гият^А:] шп^т. КАМЕНЬ СВАЛЙЛСЯ С ПЛЕЧ. ( № 108 Слбвно горА свалйлась с плеч) КАПЛЯ (воді) <И> КАМЕНЬ ДОЛБЙТ (тбчит). [Я^ІСегбдня же я пошлю ВодомА- рову телегрАмму, в котброй предложу включйть вас в состАв зкспедйции консу- льтантом. . — НеужАли вьі надАетесь на положйтельньїй отвАт? — спросйл он [КраюхинТ — ЧАстно сказАть, не надА- юсь. — ТогдА к чему расхбдовать госу- дАрственньїе дАньги на телегрАммьі? — КАпля кАмень долбйт. — Если так, дАйствуйте! ................. їй ес- ІЗ^^ІКапля по кАпле и кАмень дол- бйт. КАРМАННЬІИ БОГ ПОМИЛУЕТ. [ЙЯ1 [ЯШМН. (ШтИНЬШ) КАШИ НЕ СВАРИШЬ. (& Пйва не свА ришь) [#Я](^ЖА)ШЛІЙЖ^о КАШУ (кАши) МАСЛОМ НЕ ИСПОР- ТИШЬ. Г#54Л) (^1^1 Мужйк глАвное значАние в пйще придает жйру. Чем жирнАе пйіца, тем лучше: < мАслом кашу не испбр- тишь>.. Пйіца хороша, Асли онА жирнА, сдббна,мАсляна. ...Я^Д?Й^Й5.
#^1Й.^^ЖЙ9О А*Й,іЙ£#Л^о [ДО^ЗІЕГлумов:] Я»кажется,в разго- вбре с ним пересолйл немнбго... Еще мблод,увлекйюсь... Ну» да ато не меіиА- ет»кашу м&слом не испбртишь. Е#^МА:] Т.................... К&ши не перемаслить; Мас- лом к&шу (кйши) не испбртишь; КАши мАслом не пбртят*. КЕСАРЮ КЙСАРЕВО.А БОЖИЕ БОГУ. (Л Богу ббгово»а кйсарю кбсарево) [Й*И±МЙВ±.±ФЙ9И±#О КИШКА КИШКЕ КУКИШ КАЖЕТ (показьівает). Мо ГФІ'иІІ - Чаю хотйте? — спросйла Зйна. — Могу лепешек йсп6чь»немнбже- чко мукй есть. - Сдблай,3инайда»лепе шечек! — жАлобно протянул Дймка. — Давеча так плохо пообідали! КишкА ки- шке кукиш кАжет. КЛАДИ НАВОЗ ГУСТО, В АМБАРЕ НЕ БУДЕТ ПУСТО. "&О ІЬЕ&ІНавбз бога обмАнет. ІІ±^О І^^ІЕсли сейчас десятйна дает от сйльї трйдцать пудбв»а удббри ее — она дает полтораста. Навбзу земля трйбовает» а не дележки. Вот у батюшки какйе уро- жаи. Почему? Клади навбз густо, не бу- дет пусто. КЛАСТЬ В РОТ. КЛАСТЬ (положить) ЗУБЬІ НА ПбЛКУ. КЛИН КЛЙНОМ ВМБИВАЕТСЯ (ш- бив&й» вьібивают» вьішибаетея» вьшш- бай). (]& Клин клйном вьішибают) КЛИН КЛИНОМ ВЬІШИБАЮТ. [Й&ІЧем ушйбея.тем и лечйсь. й ІФІ^ІСтала у всех голова болить... опойл их Тюря бесбвским збльем! а черг И ГОВОрЙТ: ничегб, говорйт, ребята, не пе- чи л у йся, клин клйном вьішибают. ...Ж І^^ІКлин клйном вьіживйй; Клин клйном вьїколачивай; Клин клйном вьі- живается,вор вбром губитея. КНЙГА В СЧАСТЬЕ УКРАШАЕТ, А В НЕСЧАСТЬЕ УТЕШАЕТ. ко ВСЯКОЙ БОЧКЕ ЗАТИЧКА. АіЯ-АйЛЗРІІ^А. 109
КОБЬІЛА ЗА ДЕЛОМ, А ЖЕРЕБЕНОК И ТАК. КОБЬІЛА (кобилка) С ВбЛКОМ (е медвбдем ) ТЯГАЛАСЬ, ТОЛЬКО ХВОСТ ДА ГРИВА ОСТАЛАСЬ. [ДЯІДЙМЗМВ.ЯЖЯЗЖЙЧМ. Й#. ЕЬЕ&ІС сйльньїм не борйсь, с богА- тнм не судйсь. ,50-^ЖАі^ На грбзньїй хозяйский зов прибежАли послушньїе холуй и стащйли непокбрную в допрбсную. На скамьб под рбзгой дбвка не сдалАсь, кричАла; — Се- кй,пес! Без закбну не пойду. Горемьгч- ную дАвку отстегйли крепко. Пересйли- вая боль, онй Але поднялАсь. Никйта ульїбнулся:— Кобилка с вблком тяга- лась» тблько хвост да грйва у ней остА- Фгя±лй9*«ж.-й9гйй<і>лаи ЗЛЮ'»**»й ЙЙЙШЙйТЙ*. Й4ШЙЙ." Кобила с медвАдем тягАлась, одйн хвост да грйва остАлась! когдА бУдем помирАть. тогдА БУДЕМ ГОРЕВАТЬ. Так и живу» бояре хорб- шие»— сказАл он» легбнько вздьіхАя. — КогдА будем помирАть, тогдА будем горе- вйть. А покА вот по садам сижу,а зйму хожу.волну бью по сосбдским дворАм. КОГДА БУДЕШЬ ВО ВРЕМЕНИ, И 110 НАС ВСПОМИНИ. Г*Я1^^Ж<Т»1ЬК,чГЗ?®*« <Пл когдА В ХВОСТЕ НАЧАЛО, ТО В ГО- ЛОВІ МОЧАЛО. ГЖЯ.1ЙДЙ®4ІЙТ,»®®#ЙЙ- СіЯІ'&Л— Однй хотят»— сказАл я,— начАть дАло с начАла, другйе с конца,во- прекй извАстной русской поговбркеЛКог- дй в хвостА начало»то в головА мочАло>. 13£тС1Где хвост начАло, там голова мочАло. КОГДА ЖЕЛЕЗО КИПЙТ, ТОГДА ЕГО И КОВАТЬ. (ЇЙ* Куй желбзо,покА горя- чб) когдА ДЕНЬ, ВСЕ ИДЕТ ЧЕРЕЗ ПЕНЬ. ІЯ5С]А-Ж,®:Я-^Я4Й.А-*,Я- АЙИЙ*». когдА НА ОХОТУ ЕХАТЬ, ТОГДА И СОБАК КОРМИТЬ. (ДЕ На охбту Ахать — соббк кормйть) КОГО ЛЮБЛЮ. ТОГО И БЬЮ. гжяіажівіайя-ж. [>*ЯХ«Т*£. І ^1^1—ОнА [НастАсья Филйпповна] убежденА,что я ее люблю до сумасшАст- вия» клянусь вам» и» знАете ли» я крАпко подозревАю, что и она меня любит,по-сво- єму то єсть,знАете поговбркуД Когб люб- лю, тогб и бью>. ОнА всю жизнь будет
меня за валАта бубнбвого считать.. и все- таки любйть по-своєму. »*»*«*» .®»ЙС*И .ІЕЙЙ&ЙЯНЙ: ‘ітйя.з**’*. й-ж^л^іпла* Ф#Ж4>А....* а В Й« коготбк УВЯЗ - ВСЕЙ ПТЙЧКЕ ПРОПАСТЬ. ГЖ5ОД?М*«Т,»Ф47Ь1ЬЙ^® То ПтЯТО-іЕ^.ЯЧЙЖЖЯЙТОЗеЯ ЖЙЮЖ.ЖАІвЙ*ИТО.ЛЖіЬЯ«*# Т . ТОЙ: ®ш. мно- Но ведь Ато ужА не СТОЛЬ значйтельное нарушбние. — ВсегдА начи- нается с мАленького... ЗамАтьте себА, и врагй начинАют с маленького. Поговбрка есть: коготбк увяз — ВСЄЙ ПТЙЧКЄ про- пАсть. ВсегдА с мАленького, всегдА с мА- ленького, — нАсколько раз повторйл Су- хожйлин.. »намекАя на большйе делА — врАдньїе и опАсньїе, творймьіе Акймом Мбревьім. ...................£пГ58:Ж, ................... ---• ЖЯ*0г*іЖЮ АїїШо 13£з£] Нбготь (ноготбк) увяз, всей птйчке пропАсть; Увязила птАшка ного- тбк — всей пропадАть (пропАсть) ; Кого- тбк увяз — вся птйчка в силкАх *. КОЗЛА БбЙСЯ СПЕРЕДИ, КОНЯ СЗАДИ, А ЧЕЛОВЙКА СО ВСЕХ СТОРОН. Г Ж £ 1 Л вї И Ж. Д .Я й ю ». ТО АИМИИЛЛгф. І№&1От черга крестбм, от свиньй пестбм,а от лихбго человАка ничбм. ЗКЖ д .айш*± #Й»^Міт&>ДК£Ш»,АДИЖііп *5т.ДЮ£,АЙЖН*Ш. [ДО Козел ковАрен: чуть что “ (дает козлА), т. а начинАет скакАть и пускАть в ход рогА. Побтому егб нАдо опасАться, прАвда, не ббльше,чем человб- ка:< КозлА ббйся спбреди, коня сзАди, а человАка со всех стор6н>. *«^ЙД^ЖВг,А^*^Й\ [&з£]КозлА спАреди ббйся, коня сзА- ди, а злбго человАка со всех сторбн. КОЛОС ОТ КбЛОСА (от жблосу) - НЕ СЛМХАТЬ <И> ГбЛОСА (гблосу). ІЖЛЖЛТО^ЯТОЛЙ^Ж. отжіш. — ДерАвня опустАла, обеднА- ла,~ продолжАл Вешнякбв. — В сАреду бьіл я в Мазйлове, спрАпшваю одногб ста- рнкАДКак делА,дед?> — а он зуби оска- ЛЙЛ, смеется: < Живем ХОрОшб: кблОС ОТ колосу — не слмхАть гблосу >копнА от ко- пни — три дня ездьі!>. ЖШЯГ. “ЖЖНЖЯІД»Ж«*Т-ЙІ,Й КОЛОТИСЬ ДА ББЙСЯ. А ВСЕ ЖЕ НАДАЙСЯ. «яіжжеи. гяоож»і*&й;».£ййаій. ИИ^ЗІВодА-то в здАшних озерах со- леная. В них,бАют, дАже рьібьі нАту. — А Асли не найдем води? — боязлйво спросйла КсАния, заглядьгвая ему [АрсА- нию] в глазА. — ЗнАешь: колотйсь да ббй ся,а все же надАйся! А так на некбрм- ленной да не пбенной лбшади недалАче уАдешь. £Ж-®І8Жй<Р!к>*ЙЙ9о ШЬйи» ш
жгая. “»йіай:^лій.м^*®! ж жжжльжчійчм^йй.’’ [ФЙДКолотйся, ббйся, а все надай- ся. КОЛЬ НАЙДЕТ ВОРОНА РОЗУ, МНИТ СЕБЯ УЖ СОЛОВЬЙМ. гйяі4«-®ятйжй.ажв в з КОМАР НОСА (ибсу) НЕ ПОДТОЧИТ. Га^^ІЗЕЖВГІ.ЗЕчГМЖ^ЛЗЕ йо Смотрбть,— так вертушка бта самая генеральша, а со старьім мужем цб- льіх десять лет прожилй, и комар носу не подтбчит. ---ШШ^ААД-Ф&#Ю КОМ^ ЕСТЬ ТАЛАН, ТОТ БУДЕТ АТАМАН. КОМУ КАКбЕ ДЕЛО, ЧТО КУМА С КУМОМ СИДЕЛА. ЯЯЙ. [ДЙ14ЖЛЙИ№»«жЙ^&ГН ЙЯШ. И, . нравах дймьі города N бьіли стрбги.. Если же мбжду йми и происхо- дйло какбе-нибудь то, что назнвают дру- где-третье, то онб происходйло втбйне, так что нб бьіло подавйемо никакого вй да,что происходйло» сохранялось все до- ст6инство,и сймьій муж так бьіл пригото- влен,что бели и вйдел другбе-третье йли сльшіал о нем,то отвечйл коротко и бла- горазумно послбвицею: < Кому какбе де ло,что кумй с кумом сидбла). ...ІП ДЙШ1 В В ТД5Я0Г КОМУ МНОГО ДАНО.С ТОГО БОЛЬ- ШЕ И СПРАШИВАЕТСЯ- ЖЙД ЇФІЇїй, ШЙЙ # Ж . (^О^ІНаскблько нам извбстно,столь богбтьіе евбдения опубликбвьіваютея в нйшей литературе едва ли не впервьіе. Но кому много дан6,с того много и спрб- сится. Богатство материала дает нам прй- во пред'являть к исследователям трббо- вание обстоятельной разработки бтого ма- терийла, а зтим трббованиям < Очерк> удовлетворяет далекб не вполне. ГЖЙЖЖТСД^ • • ЙМ #>о [Ф^ІКому мнбго дано,с того мнбго и спрбсится. КОМУ НА ком ЖЕНИТЬСЯ, ТОТ В ТОГО И РОДЙТСЯ. ГЖ5г.1Ж5»ИЛД>^»йп4М. ГЬЕ$£1Суженого конем не об'ьедешь. < Суженого конем не обьб дешьікто в кого родйтея, тому на том и жениться), - говорйт русские послбви- цьі. Так вот, когда на жйзненном путй сойдутся вещества, котбрьім сужденб со- стави ть из себя чету, завбдитея, по обьі- 112
чаю пр&дков.сватовствб. ® 3? #г» Ж Й: “ & Ф й Й 4 Й- Й”. «Й1ІЙ,^^44ЙЙЖЙ±ЯЙ^Ф ^.йкжтшійжт. [ЗЕ^ІКто в когб родйтся, тому на том и женйться. КОМУ ПИРОГИ И пишки, ком£ СИНЯКИ И ШИШКИ. [ЖА1#ЙЖА^«»Й^»,ЖЙЖЖ Ж<ЙЯ£«&. ит<лі£їй* . КОМУ ПОП, КОМУ ПОПАДЬЯ- А КОМУ ПОПОВА ДОЧКА. [ЖЯ1ЖАЖй®Я>.ЖАвЙ№йЖ Т,*ЖАЖЛЛЙ*Д. ГЖЯІЖЖШЬ КОНЙЦ —<ВСЕМУ> ДЕЛУ ВЕНЕЦ. ГЖЯЖЙЙІИЙЙИЙ£Я. ткоггліті. ЯЬЙЖАЖ. дйже куцьіе цифри не пор- тили ббщего впечатл6ния:<Кон6ц — все- му дблу венбці. А общин итбг вьіглядел весьмй внушйтельно. План по всему ко- лхбзу внполнен на сто двенйдцать про- ар«>^й^й»^іййж»й;й.й^ йДЖй”. я8Д«ДФ#е Ай. ЖФЖ&££ЙН-й£йЕТЖ#£- 5-+-. І^^СІКонбц дело венчаетСкрасит)» Конец венчйет дбло. КОНЕЦ ДЕЛО ВЕНЧАЕТ. (& Конйц— < всему > делу вен&ц) ГЙЯ1 КОНЧИЛ ДЕЛО ГУЛЯЙ СМЕЛО. [ЖА] Ґ ]ЙМ1?;йо Фельдшер смачивает одеколо- ном носовбй плагбк, надевает фурйжку. «Кончил дело -- гуляй смелоХ На кора- бле больньїх нет, ужин прошел хорошо, санитарное состояние кймбуза отлйчное. К£Й’ЗМйЖ±§*,Я±А?&ІІо “І конь < И> О ЧЕТЬІРЙХ НОГАХ, ДА <И ТОТ> СПОТМКАЕТСЯ ГЖ^ЗДИФВН^ЯЖЯЙЙвШ. І#А1АА®ві86Ж«®,ААІ|іпГ№Й Ай«. [ЬЕ&ІБез спотьічки и конь не пробе- жйт. на старуху бьівает проруха. на добрб коня спотьічка живет. ДрД&і? — 9то,батюшка, извблишь вй- деть,реєстр барскому добру, раскраденно- му злодбями... — Какйми злодйями? ~ спросйл грбзно Пугачев. — Виновйт:об- мблвился,— отвечйл Савйльич. — Зло- дби не злодби, а твой ребята такй поши- рили да порастаскали. Не гневйсь:конь и о четьірех ногах,да спотьїкается. ... ЩІННІЙ. КОНЬ УЗНАЕТСЯ ПРИ ГОРЕ, А ДРУГ ПРИ ВЕДЕ. ІЖЯІШЖЯіДЛ ,«ФШ*«Г. ГЙ^ІДрузья познаются в бедй. ДЯ, 0 АЯА^о 1— Конь в езде, друг в нуж- де* , говорила Александра Васйльевна. - Я так испьітала на себй смьісл йтой по- слбвицьі... Скачала мне хотйлось уме- рбть,так бьіло темно кругом, а потбм ни- чегб, привикла. И знйете, кто мой луч- ший друг? Отец Андроник... Да,6то та- 113
кбй удивйтельньїй старйк, добрбйшая ду- іий. Он прбсто нй ноги меня пбднял,и ес- ли бьі не он»я»кйжется,с ума сошла бьі от горя. .. ...ДЙ, 'ГЙ^ЖЖ»ЖЖй5о” ЇФ^ІКоня в рйти узнйешь»а друга в бедбїКонь познается при горб» а друг — при бедб. концй в вбду. (ЛІ И КОНЦЬІ в вбду) ГЖЯ] КОНЯ В РАТИ УЗНАЕШЬ, А ДРУГА В ВЕДЕ. ( 51 Конь узнается при горб» а друг при бедб) ГЖ^М4и4^,«Ф’Й.&1#в КОПЕЙКА РУБЛЬ БЕРЕЖЕТ. (Я. Бе- реженная копбйка рубль бережет) вни'Ю. КбРЕНЬ УЧЙНИЯ - г6рек> плод ЕГб - СЛАДОК- МїЯКбрень учбния — г6рек»а пло- дьі егб слйдки. КОРОВА НА ДВОРЕ, <И> ХАРЧ НА СТОЛЕ. ІДО^ІІСьін ворбнежского крестьяни- на»он еіце с дбтства привьік слмшать: “Корова на дворб, и харч на столб”, — и знал цбну скоту. КОСА - ДЕВИЧЬЯ КРАСА. ІіИ — С какйм бьі я удовбльстви- ем обрбзала йти протйвньїе кбсьі. С нйми одЙй тблько морбка,— сердйлась онб. — Косй — дбвичья красй,— замбтила Ма- рйя Фомйнишна. КОСИ»КОСА,ПОКА РОСА;РОСА ДО- лбй.и мн домбй. пана. * вг . кг т ж *, а т а КОСО СКРбЕНО, ДА КРАПКО СТА- ЧАНО. [ЖЯ1 КОТОРМЙ (какбй) ПАЛЕЦ НИ УКУ- СИ. ВСЕ < ОДНО > ( все, кДждьій ) БОЛЬНО. Старьій дурачбкіда что тьі понимйешь в жйзни-то? Что их, детбй- то, у нас поле насбяно? Почему тьі йми швьіряеіпься? Ну, шестерьіх мьі вьїкор- мили. Да ведь у меня их два десятка — все дбти. Какбй пблец укусй,кбждьій бб “«Ж», ТЯ-^Т,®Ю«ІШЖЖЖ1ФТ? «««№<]? вгз?» ЛШИЇ.’ [^^ІКотбрьій пйлец ни укусй, все равнб; Какбй ни отрубй палец, все ббль- но; Котбрьій пйлец ни отрбжь,все ббльно; Котбрьій пйлец ни укусй, все едйна боль’. КОШКЕ ИГРУШКИ А МШНКЕ СЛЕЗ- КИ. 114
^о ° Г>^*1£ЖЙ/ЬЯ,-ФЯВ--Ф Жо Ї^^ІПодумал малбнечко,да и гово- рйт ЛСем» штуку вьікину>,— и зажег ей хвост. Как тьі думаешь?.. извбстно,лб- шадь со всех ног Оросилась кудй глазй глядят. Вор за ней, кричйт: « Бере- гйсь!.. > — а огбнь так и развевается. — Царь неббсньїй!.. - Да-а-а! .. вот что делают озорникй. Говорйт послбвица: «Кбшке игрушки,а мьішке слезки). л«т- лши?..... Го ...”ЯР “АІИ! ............. ІФ^ІКбїПКе СМЄХ,МЬЇШКЄ слезьґ . КРАСНА ПАВА ПЕРЬЕМ, А ЖЕНА МУЖЕМ. КРАСНА ПТЙЦА ПЕРОМ, А ЧЕ- ЛОВЕК УМОМ. (ЇЙ. Красна птйца пбрь- ем,а человек учбньем) КРАСНА ПТЙЦА ПЕРЬЕМ, А ЧЕ- ЛОВЕК УЧЕНЬЕМ. [й^і- Не говорите про ато [ про ученье], ваше вьісокорбдие... Мне-то не говорите!.. Говорят люди: красна птйца перьем, человек ученьем.. Врут люди!.. Учбнье прямо мученье. Ж Е* -Т¥ У ЮЖ], £ ...зшйійяж......А<п«Рій:^ж^ад Ь>А^£^..........&ЛІЮ! ..ЗМЖЙ Красна птйца пером,а человек умбм. КРАСОТА ДО ВЕНЦА, А УМ ДО КОНЦА. Ладно, тблько запбмни: дбв- ка онй хоть и видная и на лицб краси- вая^ толку не будет. Красота до венца,а ум до концй. Я не говорю, что она глу- пая, да ум-то у нее наизнанку вьіверну тьій. КРАШЕ В ГРОБ КЛАДУТ. і»х:ін;яайж< ; аж п глт#й£#й^зіі*«й<іАо [ лд] 1 Боже мой, боже мой! У знать ее [Сольную] нельзй: КрЙШв В Гроб КЛЗ- дут. АЗЖТхййН^АйяМо КРЕПКА НЕДЕЛЯ СЕРЕДОЮ. (Я Не дбля крепкй середбй) КРИВО РАК вмету ПАЕТ, ДА ИНАЧЕ НЕ ЗНАЕТ. ЇЕЕ&]Грех воровать,да нельзя ми но- ва ть. говорЮї<Крйво рак вьіступй- ет, да ин&че не знйет>. Не стесняюсь, возьму [от соседа пашню] сйлой,6сли до- бром не уступит,но лучше,бели добром. КРИКОМ ИЗБА НЕ РУБИТСЯ < ДЕЛО НЕ СПОРИТСЯ). 115
ІЙІ^ІКогдй узнАли, что вся беда ог- ранйчивалась уничтожбнием Мйтиной голубятни.. , то страх и ужас миновАлся, роковбй удДр пронесся мимо.. [Василькб и майбр] красно рассуждйли об обязанно- сти всякого прйниматься в такбм случае за дбло свойми руками, а не кричАть и комАндовать, потому-де, что крйком избА не рубится. ... ...[зш КРУГЛОЕ КАТАТЬ, ПЛОСЦОЕ ТАС- КАТЬ. (Ш.ІК) [ЖЯ1ИйтЖ>¥ЙШЯ. Беда, какой неужйвчивьій Атот, стАло бьіть, Ббндарев, чисто бу- рАн... Ну,а Мйтрию он что за работбнку назначает? — Как, мол, вам: круглое — катать, плбское — таскАть. ................. ЇЇ Ай ‘ ® ЙШЙ, ¥ ЙШ& ’ Й КРУЖЙТЬСЯ, КАК БЕЛКА В КО- ЛЕСЕ. (& Вертаться как бАлка в колесб) КРУПИНКА ЗА КРУПИНКОЙ ГОНИТ- СЯ (гоняется) С ДУБИНКОЙ. г#т- Вот сразу видать, что даль- ше столйчной тюрьми не ходйл чело- вАк,— покровйтельственно замАтил Берг. - Сибйрская тюрАмная похлебка. Кру- пйнка за крупйнкой гбнится с дубйнкой. “-Т^Й#ШЖЖ.йА&ЇЇ£ШЬЕ1Г зрій&мййш^г^&ти&і^Фїїм “Яїдшйямшйтй. жзш КРУТА горка,да ЗАБМВЧИВА. <И> крутй гора,да забьівчива) КР^ТО ДА СКОРО - НЕ СПбРО. (Я Что скоро, то не споро) КТО БОГУ НЕ ГРЕШЕН, ЦАРЮ НЕ ВИНОВАТ? (ІБ) Яій? Г іт 0г £ И А ЗР Д ЇЇ II ії й$о [І£&1Все люди,все человбки. ДА,Є'ГАЗРЇЇЙВйШДо ІІо Ах, Васйлий Николаевич, вьі поймйте, что женб зто ужасно будет узнать. — Да кто же ей ск&жет? — Да как же жить под бтим стрйхом? Да и вообщб 5то тяжелб? — И чегб вьі бес по- койтесь, право? Кто старое помянет,тому глаз вон. А кто ббгу не гр£шен,царю не виновАт? ААЙ1і®Т^^Ті®о”“йТЇЇЖ^&№І№ №?иийГДЙ>6^ЙЙЙ, 0 &ІШ Ш^^^й^.^ійЖйсі^^їїАйАЖ Г^^СІКто пбред ббгом не грбшен.кто пбред царем не виновйт* *. КТО БОЛЬШЕ СПИТ, ТОТ МЕНЬШЕ ГРЕШЙТ. (їй Спишь — мАньше гре- кто В КОНИ ПОШЕЛ, ТОТ И ВОДУ ВОЗИ. [ЖЯіеша Г4,®Г££1й*(-РЖй). 116
НазвАлся груздем, полезай в кузов. шел в попьі, служи и панихйдьі. Т1£±»$^ІЙ£Ж&ЙЬВзялся за гуж,не говори,что не ДЮЖ. НАчал, нАдобно кбнчить. Кто в кбни пошел,тот и вбду вози।не дочитАв скАзки,не кидАй указки! КТО В ЛЕС, кто ПО ДРОВА. Й ; - 'ТА - ФіЯ і % ХМММЇ, ИИ^ЗІЗапАли молодцьі, кто в лес, кто по дровА. («РІЖГР. КТО В МОРЕ (на море) НЕ БЬІВАЛ, ТОТ (ДОСИТА) БОГУ НЕ МАЛИ- ВАЛСЯ Т±Ф(^^ІЙТЖ^±Ф)»ЯЖЖЖ±»3 А(ПЯ№Й±^т,№Ю^1ІШН-^М ЖЖЙШІЙ. — Мбжет,оттогб мне и вАра не дается, что я, Ажели не считАть ЛамАн- ша.зьіби морскбй не вйдьівал,— сказАл однАждьі Петр ЕвсАич с обьічньїм смеш- кбм. — При чем же тут зьібь? — спросйл Струков. “ <Кто в море не бьівАл,тот 66- гу не мАливался >, — говорйт послбвица. - А,вот вві о какбй вАре! — насмАшливо протянул АлексАй Васйльевич. -А,ШІ • жо !”ИЯ Ж [01^1— ОднАко вьі нйбожньї, капи- тАн. — Рмбников развел рукАми, комйчно ушел головбй в пбднятьіе плбчи и захри- пАл:-- Ничегб не подблаешь, бАтенька. Привьік в боях. Кто на войнА не бмл,бб- гу не мАливался *. ЗнАете? ПрекрАсная русская поговбрка. Там, голубчик, поне- вбле научиться молйться. [Ф^ІКто в мбре не бнвАл,тот гбря не видАл. кто ВЕЗЕТ,ТОГО И ПОГОНДЕТ. $), Ш=&ЖА»< РЧ<Й П;Ш^.ЖЙЖАЖ«вЧ{Ік«в ТяжелАнько будет тебА. 9то,как пить дать. Но не напрАсно,вйд- но,говорят:кто везет,на того и наклАдьі- вают*. —'Во-пАрвьіх, я не лбшадь,а во- вторьіх — никтб на меня не наклАдьіва- ет. — Да тьі что взбеленйлся,СергАй Па- влович? Я ведь тебА в похвалу. <ЖАІП кто ВСЕГДА бережйтся. тот ни- КОГДА НЕ ОБОЖЖЕТСЯ. Йо КТО ВЧЕРА СОЛГАЛ.ТОМУ И ЗАВТ- РА НЕ ПОВЕРЯТ. Гй^І«^^ЖЙЙЕ.вВД^й!й«Л 117
кто ГРАМОТИ ГОРАЗД, ТОМУ НЕ ПРОПАСТИ. , ж&вд вд й й . ІЬЬ&І Учбнье — свет, неучбнье — тьма. ^ЛЙВЛ,^И®в — Чем тебб зря болтАться да шалопайничать,— мблвил однАждьі ста- рик лентяю Герасиму,— хоть бьі грамо- та, что ли, учйлся. Мбжет, вперед приго- дйтся,слнхАл чать подй,что люди гово- рят про учбнье? Кто грамота горАзд,тому не пропАсть... Хбчешь, посажу тебя за Азбуку? А, І&^ЙИЕ? М^##,МВДВДЙЙ .. КТО ДО ДЕНЕГ ОХОЧ,ТОТ НЕ СПИТ ИНОЧЬ. кто ДРУГОМУ ЯМУ РОЕТ (копает), ТОТ САМ В НЕЕ ПОПАДЕТ (попада- ет). (й Не рой другбму яму, сам в нее попадепіь) кто ДУМАЕТ ТРИ ДНИ,ТОТ ВЬІБЕ- РЕТ ЗЛЬІДНИ. (10). ИМ1Ж «,& ГМІ*Т Ждать бьіло невозмбжно, и онй помблвленьї. — Да и прекрасно, - говорю, - незачем бьіло меня и ждать.. Есть такая послбвица : < Кто думает три дни,тот вьіберет зльїдниХ Не вьібирАть — вернбе. То “ятш г ... КТО ЙДЕТ.ТОТ и ПРАВИТ. [ЙЯ.1Ж&ЗМОЙ. [$1^1А вот в хозяйстве да в сембй ном дбле он [муж] верх держал: кто едет,тот и правит. ІЗЕ^ІКакбв едет.такбв и погоняет. КТО ЕСТ СКОРО, ТОТ И РАБОТАЕТ СПОРО. ІІИ^ЇІІОтбц ГОВОрЙЛ: — КТО ЄСТ Мнбго да скоро - тот и раббтает споро! Все бли из однбй деревянной чаппьширбкой и уе- мистой,сйдя за столом чйнно. КТО ЖИТЬ НЕ УМЕЛ, ТОМУ И ПО- МИРАТЬ НЕ ВИУЧИТЬСЯ. [#1^1 Рядом взвьіл, прикйнувшись поврежденньїм в умб, поручик Мехонб- шин;визжАл,скребясь в дверь и вьімали- вая хоть захудАлого попйшку — исповб- даться, боярин Прозорбвский, ругАлись караульщики. Рябов.. тблько головою качАл; Ну и ну! НедАром говорйтся, кто жить не умбл,тому помирАть не вьіу- Й « Й «, - й Я В Я к N М » Ж * Шй Ж Ж£;»Г1ійЛ4ЧИ?, ..........ЯДЖ Тйвт*£Я)Е.” Г^^ІКто как живет,так и умирАет. ф $&дап(й)о 118
КТО КАК ЖИВЕТ,ТАК И УМИРАЕТ. (Л Кто жить не умбл, тому и помирАть не виучиться) кто ЛЮБИТ ПОПА,КТО ПОПАДЬЮ, КТО ПОПОВУ ДОЧКУ. [ЬЕ«1» На вкус на цвет товариша нет. Нет, в жбнском пбле не ну- ждАкюь. — Ну,когдА не нуждАетесь,так нбчего и говорить. На вкусьі нет закбна: кто любит попА,а кто попадью,— говорйт послбвица. £Ю,ЯРШ^Я-£пШіЯГ0 ЙЖй:#АЖ£Й±,<АЖ#а кто МАЛ НЕ БМВАЛ, КТО ПЕЛЕ- НОК НЕ МАРАЛ. ^0 [йтіяжА^тй>ж&#тійо СЖ*І *ПИ какйх бн огорчАний мьі ни доставляли ей ЕбАбке],онА всегда жалАла нас,никогдА не жАловалась на нас нАшим матерям, вьігораживала нас пАред нйми, повторяй свой) любимую послбвицу: < Кто мал не бьівАл,кто пеленок не марАл>. ЙІ(Г^>У>^1П.^>ІЙІЙЖ^ІЙЙ«іЯР^^ КТО мнбго СУЛЙТ.ТОТ МАЛО ДА- ЕТ. [ЖЯЖЖЙШМ.^ЖЙ»®. е«<жи. Мнбго сулйт, да мало дайт. КТО НЕ РАБбТАЕТ.ТОТ НЕ ЕСТ. ['&)] <Кто не раббтает. тот не ест)) — йто понятно всякому трудящемуся. яиіфй. інші Й45>. ІЗЕЇС1 Кто не трудится, тот пусть и не ест. КТО (что) НИ ПОП,ТОТ (то) (И> БА- ТЬКА. ГЖЯ1«*в± [ИЯРКЯДЖ.&ІЕ-#(ЯХ0гіЯ). НШИ- Так тьі не вАришь,— сказАл он [Пугачівчтоб я бьіл госудАрь Петр Федорович? Ну, добра А разве нет удАчи удАлому? РАзве в старину Грйшка ОтрАпьев не цАрствовал? Думай про меня что хбчешь,а от меня не отставай. Какбе тебб дАло до инбго-прбчего? Кто ни поп, тот бАтька. Послужи мне вАрой и прАв- дой,и я тебя пожАлую и в фельдмАрша- льі и в князья. Как тьі думаешь? “ЯРА, аа#^? «г>яі [{И^ЛЕМйрья ВлАсьевна:] Ей что ни поп, то бАтька, все равнбіЕй лишь бьі зА- муж, разбирАть не стАнет. [Праскбвья Власьевна:2 Самб соббй. Да рАзве наша вбля Себб мужьев по сбрдцу вьібирАть. ЕЯЯ03Е • ^ЙЙЧРЖЯР:] хтжш,* £ДІШ,Я^0ГІІ!,£1Е-#О ЙМР^ЯР:] ЯРЗй, ЙЄЙМЧК&#ЄР£и9о С$т^1У нас,что ни поп,то и бАтька. КТО ПАЛКУ ВЗЯЛ,ТОТ И КАПРАЛ. (ІН) [фі'чііВйдят люди: большбго мнбния 119
о себА человАк, верит в себя, приказьівает — глАвное, прикАзивает; стАло бить, он прав и спушаться егб нАдо. Все нАши раскблш, нАши Онуфриевщинн да Аку- линовщинш йменно так и основАлись. Кто пАлку взял,тот и капрАл. Я Ю А, № Ж®» Г$£1В нАшем полку нет тблку: кто рАньше встал да пАлку взял, тот и кап- рАл. КТО ПОСЕЕТ ВбТЕР, ПОЖН&Т БУРЮ. ІШ&ІКак аукнется,так и отклйкне- тся. £ ДО 1— СкАзано: кто посеет вАтер — пожнет бурю,— замАтил високий, горби- вшийся старик.. НАша дерАвня сгорАла.а тепАрь горят йхние [вражеские] городА и села. Долг платежем крАсен. »г-&ЖФ?&*#М£Аій........шпю ЕЙА] ЙШЖ т ГШЯЛ(Т<££ • • 1нШИ 45Х [$^1Кто сАет вАтер, тот пожнет бу- рю. КТО ПРАЗДНИКУ РАД, ТОТ ДО СВЕ- ТУ (до света) ПЬЯН. (10) ГЖ5иЖЖ#іО(^Ю,Ш№ЗОА& ІП&о [ДО^ЇІКогдА Тайсья с Нюрочкой ужА подходйли к.. дому, им попалея Никй- тич,которьій вел свою Оленку за руку. Никйтич бьіл роднбй брат Тайсье. - Се- стрйца, родимая моя.. — бормотАл Ни- кйтич, снимАя свой цилйндр. — Кто прА- зднику рад — тот до свету пьян, — я до- вито замАтила Тайсья.. — Ах ти, святАя душА на костилях!.. Да Ажели, напри- мАрно,я загулял? ...£П аА*а,«й#А*й... “15ГНЖЯЙ& гагагжшжш&іожліій.....“«я^, ... нзсіїюшде?” < кто ) ПЬЯН ДА УМЕН, ДВА УГОДЬЯ в НЕМ. Й9о ШВЖйо СДО'Й) ІЗто, друг, ничегб, пьян я йли не пьян — Ато моє дАлої пьян да умен, два угбдья в нем. Е^^ІКто умен,все угбдья в нем*. КТО РАНО ВСТАЕТ, ТОМУ БОГ ДА- ЕТ. [ЖХ1±ФЯ«І®Ш>ІВА. [НіЙ!1 Дблго спать, с дблгом встать. Й£Т Й Ж Ж Ж і ВстАнешь рАньше, шагнешь дАльше. &Ш-^»>£ФіаїРАнняя птйчка носок прочишАет, пбздняя глазА продирает. ЕДО^1~ РанАнько,ранАнько ви вста- єте! — Кто рАно встает,кому бог дает,— тряхнул Долгушин свойм запАсом дере- вАнских послбвиц. флз- кто С ЯРЬІЖКОЙ ПОВОДИТСЯ’БЕЗ РУБАХИ НАХОДИТСЯ 120
И» КТО СКАЗАЛ А, <ТОТ> ДОЛЖЕН СКАЗАТЬ И Б. гої кто СМЕЛ,ТОТ ДВА СЬЕЛ. ГЖЯІШАЮАіБТїШ. вв±ЯгятА. 1^0^]] Крестьянским общинам» то єсть мирскбй землй, значйлось тблько тридцять два процента. ~ А в миру опять же: кто смел, тот два сьел, а кто подтянумши живбт сидйт да на свой пуп глядйт»— замбтил мужйк, интересовйв- шийся землей. іШЬ%±тИ. Досталось по куску» а кто смел»и два сьел; Кто смел,два сьел. кто СТАРОЕ ПОМЯНЕТ.ТОМУ ГЛАЗ ВОН. ГЖЯ1ЖіЄІва,8ШЙЙ»Я. [ ЯЗЙ]ЗА{П*ЙШ®Й*ЙФИ ,*«( Жіаївяі»* Ш#?ЛІ о — Как вьі злопймятньї, не стьідно ли? Да и зтот болтун все расска- зал,бкой мужчйна! Ну»слава богу»слава богу,что я сослйл? прошу ЗЯбьіТЬїКТО ста- рое помянет.тому глаз вон. &! #РВ,Ж^іЙ^Т»<&^ЙШііЕ0 Ж 1$ Кто старое вспомянет, тому глаз вон? Кто старое вспомянет, глаз ему долбй *. КУДА ИГОЛКА,ТУДА НИТКА. ГЖ54ШйІ0РЖ,^1к^0РЖ;#® ©Р Ж «ХІ-Ф^вРЖ^^-Фій^ІРЖ Іо [ЬЕ&ІБудет твоя душй в раїЬ,помя- нй и мою. “50—ІРЖ,Я “Фій ІЯРЖ, — Что же мне,— говорйт,— против мужа идтй? Кудй игблка, туда и й? я-а-яж^.^ша-яж*.” Е^^СІГде иглй — там и нитка*. КУДА КОНЬ С КОПЙТОМ, ТУДА И РАК С КЛЕШНЕЙ. ия]Дйа»лй,*і=«ЕіЬ&»лй. £ > Ж «) Ш £, ® £ ІЙ ,Й [#1^1“ Кто ато? — спросйл я Ермо- лая — Зто? Недошбскин, Тйхон Ива- ньіч. У Чертопханова живет. — Что он, ббдньїй человек? — Небогатьій; да ведь и у Чертопх&нова-то гроша нет медного. — Так зачбм же он у негб поселйлся? — А, вишь, подружйлись. Друг без дружки никудй... Вот уж пбДЛИННО; кудй конь с копьітом»тудй и рак с клешней. Жо А&ЖЙЯА-ЯЧтий.. КУДА МАКАР ТЕЛЯТ НЕ ГОНЯЛ. Ас Г#ЯК®й.ПЖЯ)>#ЖйіЙЖЙ-> А8ШЙ»^Й(Й»ЕЙІЖ). [И&1± І Ф # ЙІ 40 Й) загнать, отпра- вить, послать, вьіслать, услать, упбчь, уп- рятать,попасть т*]]Да известно ли вам, что я вас 121
тудА упеку,кудА МакАр телят не гонял. Жййій'Аіо — КудА увезли Йвана? — Ку- дА МакАр телят не гонял. иЙ1^ФЙі8ІЛ*Т?”“^І>1АійЛ^ То” КУДА (как) НИ КИНЬ,ВСЕ КЛИН. (ІШМКЕОЙЙЯі. І^У^ІНеужАли вьі не знАете, что в жйзни бьівают такне положення* в котб- ршх решйтельно ничем нельзя помбчь и решйтельно ничегб нельзя сдблать путно- го? КудА ни кинь, все клин. ЇКОЙ. [$і£1КудА НИ кинь,вездА КЛИНїКу- дА ни кинь,так клин;Куда ни кинь,а все клин. КУЙ ЖЕЛЕЗО.ПОКА ГОРЯНО. ЙЖШНЬЗ?ШЙвШ. (£&]Лови ПетрА с утрА,а ободня- ет.так провоняет. — А ЙЙЬМТ»Не дброг час врбменем,а дброг улучкой. Ж і Час упустить, гб дом не наверстАешь. «ЙТ^Ш,-^»#^0^;Упустишь огбнь — не потушить. АТ >(ЙО) Час минешь,век живешь. Н о ЗачАм же вьі так торопй- лись начинАть лекции? подготбвились бьі хорошбнько! замАтил я Слепцбву. - НА до бьіло торопйться,— отвАтил он. — Если бьі отложйть начАло лАкций, то одушевлАние прошлб бьі, и тогдА, пожа луй,онй не удались бьвесть послбвица: куй желбзо, пока горячб! Главное дАло сдАлано — дан толчбк. Куй железб, поколе горячб (покуда кипйт). КУМА ПЙША< К^МУ ЛЕГЧЕ! ( й <Шла> кума пбша — куму лбгче) КУПИЛА Б Я. НАКУПИЛА, ДА КУ- ПИЛО-ТО ПРИТУПИЛО. (Я, Купило притупйло) КУПИЛО® ПРИТУПИЛО. І^І^ІІУвйдел я однАждн куклу и пристаю к мАтери. — МАма,купи! — Ку- пйла бььда купйло притупйло,— отвечА- ет мать. ПІ ДІЙ КЗ£^С1Купйла б я, накупила, да купй- ло-то притупйло» Купйло притупйлось*. КУРЙНАЯ (птйчья) ПАМЯТЬ. ІЖ5ШШІЄЙ. Забьіл , что я тебА в Фомйно в воскресАнье говорйла? — А что? — То- го заколбдило! ПАмять-то у тебя птйчья. кУрица по зерньшіку клюйт, ДА СЬІТА БЬІВАЕТ. (Д. Курочка по зерньїшку клюет,да сьітА бьівАет) [йхмтіб&й-# -*їй«,пТ'Ей ф купйло (ІН)----- 122
КУРИЦЕ НЕ ТЕТКА. СВИНЬЕ НЕ СЕСТРА. (ІН) ПЙЙЖ&М АЙ5> а А.ШНИКвШ. ІДО ^11— Не чванься, ч^рез мбру не ва- жничай!.. На что ато похбже?.. Приступу к человеку не стало, рбвно воєвода какбй — курице не тетка, свиньб не сестра! .. .. 4-Ж ЙАТТЖ^Г КУРОЧКА (курица) ПО ЗЕРНЬШІКУ КЛЮЕТ, ДА СЬІТА БЬІВАЕТ. ЖЖЙАЙ9«(^)О [ДО£]1 [ ЮсОВ:] Что за большйм-то гоняться! Курочка по зерньїшку клюет, да сьіта бьівает. ЕХЖ*;] ІЗЕ^ІКурица по крупйце клюет, да сьіта живет. л ЛАДИЛ МУЖИЧОК ЧЕЛНОЧОК. А СВЕЛ НА УХОВЕРТКУ. ГЖАІ^АЖ&ІЙДІЙ.іРЖ'ь'ЙЙТ- ЯА («»). отя^и-шйівйт-# аж .@ж ЯИД-ЮХЯЖЇЮ.&ЯІШЙМ'Ж. [язтя*:ли®«£твш. 1**і* А1І8ЖЙЛ, £р>£ А. ГМ^Н Агнесса Алексеевна] из та- ких, что с прекрасного дивана да от ла- комого стола не пойдет на гбльїе дбски.. Обижать онА егб [мужа3будет скблько тблько сйльї ее и держаться за негб тбже будет.. И &тим вьі, Мйрья Григбрьевна, опечалились? — Совсбм не то, казйлось, будет, совсем не того я ожиддла, — про- говорйла Маша. — Вьі атому не извбльте удивляться, Марья Григбрьевна, сплошь да рядом ато на свете бьівйет; ладит му- жичок на челночбк, а сведет на уховерт- *У *• ±£й«Я>А .. ...Явд® • ІМПОІЗгШ,Я№Ф • ЛАРЧИК ПРОСТО ОТКРЬІВАЛСЯ (Я <А>лйрчик просто открнвйлся) ЛАСКОВОЕ слово и кость ломит. ЛАСКОВОЕ ТЕЛЯ (телятко, те лейок) ДВУХ МАТОК (две матки) СОСЕТ. [#1^] “Мблод тьі еще! — сердйто брбсил Вострбв. - Поучйться тебб надо у бьівальїх людей и послбвицу не забьі- вйтьЛ Ласковое теля двух маток сосет». гіа 123
Лйсковое телйтко две матки сосет, а упрямое ни однбй; Ласковьі те- лятки сосут по две мйтки; ЛАсковое теля двух маток сосет, а бодлйвое и однбй не увйдит; Лйсковьій теленок двух мйток сосет < а бодлйвому и одна не дается >; Ласковьій теленок двух маток сосет, а худбе теля и одну потерял. ЛБОМ СТЕНЬІ ( стену , стенку ) НЕ ПРОШИБЕШЬ. ІН1&1ВР Плетью обуха не переїди бешь. ШТ ІТ Я*; Против рожна не попрешь. Прбтив ветра не надується. Ї^І^ІЯ дблго отнбкивался, а теперь вйжу, что стену лбом не прошибешь. Я АЖ Стбну лбом нельзя проколе- тйть; Стбнку головбй не прошибешь * ; Лбом стену не пролбмишь * * . ЛЕГЧЕ (полбгче) НА ПОВОРбїАХ. (Ш) И>Я1 ЙЙ («*) Ї^І^ІСтарйк шагнул к нему и пбд- нял кулйк. Прокоп схватйл егб руку, и у негб задрожйли веки. — Смирно, пала- ша. Легче на поворотах! ЛЕЖАЧЕГО НЕ БЬЮТ®. ГЙ5С1ЖТ Й А і Ай« Я Т, й Ж І#Я1А<П®ЙІ®ЯЯЖ^Й«іА,®ІЬЖ іЕРиСПОЛОЖЄНСКИЙ:] Вот, МЙ- тушка А гра фен а Кон дрйтьевна, хотели меня суду предйть за бто сймое[потерю документа из судйЗ. Я сейчйс к генерйлу к нйшему. Ваше, говорю, превосходйте- льство! Не погубйте! Женй, говорю, дб- ти мйленькие! Ну, говорйт, бог с тоббй, лежйчего не бьют, подавай, говорйт, в отстйвку, чтоб я и не вйдел тебя здесь. ®&,#ЖАА! Т^ИЙ! Я ЛЕЗ В ОВЧАРНЮ, А ПОПАЛ В ПСАР- НЮ. ЛЕЗЕТ В ВОЛКИ, А ХВОСТ СОБАЧИЙ. ГЖА]^®®АЖда,йТй№*ЙЯо (—Отец-то опять без дела? Теперь без дела. — Теперь! ~ передраз- нйл Тйхон Ильйч. — Дербвня стоербсо- вая! А еще революционбр. Лезешь в вбл- ки, а хвост собачий. • #ЖЗгі«іІШіЙо ФЖ’ І^^СІНе суйся в вблки и с собйчьим (песьим) хвостом. ЛЕНИВ, КАК СЙВЬІЙ МЕРИН. ЛЕС ПО ДЕРЕВУ НЕ ПЛАЧЕТ (не ту- жит). І$|£]1 На дербвне умер мйльчик; мать егб плакала, а на улице пели пбсни. 124
Лес по дереву не плйчет. ЖАІГВИЙі'іИо ФЯАйт*^ша« ЛЕС РУБЯТ - ЩЕПКИ ЛЕТЯТ. .«ЙЙ у хлбба не без крох. (^ “ 50 Г##^1^^АЖ,Ф^Н^Ф1У;А 1«я|^]- А ВОТ ТЬІ скажи МНЄ: что ато за комиссар в Бунакбвской? — Он там одно врбмя пересаливал. Парень-то он хороший* но не осббенно ра збираєте я в политйческой обстанбвке. Да ведь лес ру- бят — щепки летят. Й^ВФЯ-^^ЙА?^1йЙЯРЖ^-й^|йІ ФЛ-йЛо” СЗЕ^СІГде дровб рубят, там и щбпки летят; Где дрова рубят, там не без щб- пок; Дровй рубят, щбпки летят; Дрова рубят на поленйще, а щепй далекб ле- тйт; Где дровб, там и щепа; Где дровй рубят* там и щепй вйлитея (там не без щбпок). ЛЕСТНИЦУ нАдо МЕСТИ СВЕРХУ, А НЕ СНЙЗУ. гжл!.і®т®А±иа®.шт*^ти й®. ІІИ'цІІ— Я никогдД не прошу за негб [Четвертакова3 Паскбвичу.. — Боюсь* что дбло не тблько в Паскбвиче, — ска- зал Морозов. — Паскевич, вероятно, дбйствует по приказу свьіше. Народная послбвица говорйтЛЕсли уж мести лест- ницу* то нбдо начинать мести ее евбр- ху* ). За помни зто! ... -дг [Ф^СІЛбстницу метут евбрху. ЛЕТНИЙ ДЕНЬ ГОД КОРМИТ. (Л День год кбрмит) тС]Ж£-^2Ш-*ГЙШ. ЛЕТО НЕ БЕЗ ГРОЗЬІ* Г БЕЗСЛЕЗМ. І^Ц^ІСобрбли отбц с матерью своє дбтище на чужую стброну. Ну, поплйка- ли, уж как вбдитея, — лбто не без гро- зьі* прбводьі не без слезьі. ЛЕТО ПРИПАСЙХА. ЗИМА ПРИБЕ- РИХА (подберйха). [ЖЯІЖ^ШЬ^АШй, ІЙ&ІЛбто раббтает на зйму* а зимб на лбто. ЖА^^А^,^А^ЖАФ;Что лбтом приволбчишь ногами * то зимбй подберешь губбми. Ж Ж Г>^£]ЖА£ЙЯ^Аі£№&;Ж [ФІ'&Л Зимбй, когдб продавалея за- лйшний хлеб и рйзньїй деревбнекий про- дукт* дбнег в обращбнии бьіло ббльше* и их < транжйрили); лбтом дрожали над каждой копбйкой, потому что в рукбх оставалась тблько слепая мблочь. < Лбто — припасуха* зима — прибируха* ), гла- сила послбвица и вполнб оправдьівала своє содержание на прйктике. Поатому зимьі ждйли с нетерпбнием* а летом уе- динялись. 125
Й^Ж^ЙЙІЖ.ШЖ^ММЙ^Й^Ж. [Ф^ІЛбто сбирйет, а зима поед&ет; Лето собирбха, а зима прибирбха; Лбто припаси-ка, а зима приберй-ка; Лбто приносйха, зима — подберйха. ЛЕТО РАБОТАЕТ НА ЗИМУ, А ЗИМА НА ЛЕТО. ГШ^Ж^^АК^АйЖА^. [ЬЬ&ІЛбто — припасйха, зима — приберйха. МА^&^А^ЯЬЧто летом приволбчишь ногами, то зимбй подбе- решь губбми. ПЖ 6) 1 Крестьянская пословица гово- рйт і < Лбто работает на зиму, а зима на летоХ И точно: лбтом с утра до нбчи без передишки бьются с косьббй, с жнйвом, а зимбй скотйна сьест сбно, а люди хлеб, весну и бсень идут хлбпотьі приготбвить пашню для людей и живбтних, летом соберут, что дает пйшня, а зимбй сье- дят. ^І^/ЖА^АК^А^ЖАТ”. ЛЕТОМ ДВА ДНЯ ЛЬЕТ ЧАС СОХНЕТ, ОСЕНЬЮ -• ЧАС ЛЬЕТ. ДВЕ НЕДЕЛИ СОХНЕТ. СФІ^ІІПрйвильно говорйт пословица: (Летом два дня льет — час сбхнет, бсень — час льет, две недели сбхнет ». Теперь било лето, и, пока ми шли до Кабелй- хи, тропйнка обветрилась, траву обдуло, тблько земля била черная и рихлая. Г,^^Т-/ЬВ<Ж.^ЖЙ0Л-|ВТ,’о ЛЕГ - СВЕРНУЛСЯ* ВСТАЛ - ВСТРЯХНУЛСЯ. ° геяи) [^Ц^ЛІоутру, вставйя, Платбн все- гда одинаково пожимйя плечЙми, гово- рйлЛЛег — свернулся, встал — встрях- нулся >. И действйтельно, стбило ему лечь, чтббш тбтчас же заснуть кймнем, и стбило встряхнуться, чтобн тбтчас же, без секунди промедления, взяться за ка- кбе-нибудь дбло, как дети, вставши, бе~ рутся за игрушки. г»5<12) [ЬЕ&Юдна голові не бедна, а и бед- на, так одна. — ЯД-ФАО О девке чегб жалковать! Их будет скблько хошь всегдй. Зйто сей- час ти ни о чем не знаешь. Однй голова не бедна: лег свернулся, встал встряхнулся. За тоббй плйкущих нет, крбме как мать, если живй. ВДЙ« а,і$т 1 Лег свернулся, а встал встрелену лея. ЛЕГОК (легка) НА ПОМИНЕ. ті ю (шю шмвюгг, І ^11 Ти легок на помйне. [00^1 А! легка на помйне! Где ато ви пропадали? 126
“СТ! ІЙЯ «ЛІТ?” ЛЕД РАЗБЙТ (сдбман). ійлілиелд <йедйжл,е [#У^1Но как би то нй било, а лед бьіл разбйт, и о князе вдруг стало возмб- жньїм говорить вслух. Ійі ,ГШтОї. ЛИБО В СТРЕМЯ НОГОЙ, ЛЙБО В ПЕНЬ ГОЛОВУЙ. ГЖХ.1ТЙЮ1ИЙ А Д® ,ЙЛІЕ*®± ШЖ. ІІ&&1ЙР Пан лйбо пропіл. Лйбо грудь в хрес- тах, лйбо голова в кустіх. +^йЬЖ,^##^ЖАЖААФїЛйбо се- на клок, лйбо вйльї в бок. 95ДЖТЖ.® Лйбо со сковородні отвбдать, лйбо сковородника. Лйбо рьібку сьесть, лйбо на мель сесть. — В судьбу свою зашлй мьі, как в темний лес, — перебйв егб, задум- чиво отклйкнулся Пугачев. — И конца- краю тому лбсу не видно.. Пристукнув о стол кулаком, он, не таясь, повиси л гб- ЛОС:— 9х, лйбо в стрбмя ногбй, лйбо в пень головбй! .. ЛЙБО ( йли) ГРУДЬ В КРЕСТАХ, ЛЙБО (йли) ГОЛОВА В КУСТАХ. «АЖАДФ» ІЙ&1ВД Пан лйбо пропіл. і Лйбо в стремя ногбй, лйбо в пень головбй. ^ДЙЛЙіЖАДгЙЬаЙ ДіЬ&ЙЙ±#Ш»Лйбо сбна клок, лйбо вй- льї в бок. ^^Ш^Д,^ЛШЖХ,Лйбосо сковороди отвбдать, лйбо сковородника. Лйбо рьібку сьесть, лйбо на мель сесть. ГЯ^І- Я за комсомбльским билб- том плилЕв холодной воді]... Потерять боялся. Уж та кой отчіянньїй уродйл- ся. .. Лйбо грудь в крестах, лйбо голова в кустах. ..Й11Г1Й£ ......... (Ф^ІГрудь в крестах, іли голова в кустйх *. (ЛЙБО (или)> ПАН, ЛЙБО (шш) ПРОПАЛ. [ЬЕ&ІЙР Лйбо грудь в крестах, лйбо голові в кустйх. $» і Лйбо в стрбмя но- гбй, лйбо в пень головбй. ^ДЙЙЖАД Лйбо сбна клок, лйбо вйльї в бок. Лйбо со сковороди отвбдать, лйбо сково- рбдника. М Й ЙІі Лйбо рибку сьесть, лйбо на мель сесть. [ФІ^ІІЗахйр и порешйл идтй на два ббга;лйбо пан, лйбо пропіл. [$1^1 Врагй собирают сйльї и рас- счйтьівают нанестй нам последний удар. Сейчіс онй дбйствуют очертя голову - <пан лйбо пропілі. &АіЕ£ЖЖЯ*#ПМ£ШПЖ£-- 127
літ*, <нш*і-іят — *«** ЛЙБО РИБКУ СЬЕСТЬ, ЛЙБО НА МЕЛЬ СЕСТЬ К £&]ЙР Лйбо сбна клок, лйбо вйльї в бок. Лйбо со сковороди отвбдать, лйбо сковорбдника. Пан лйбо пропал. ^п;Лйбо грудь в крестйх, лйбо голова вкустйх. ЖАЖА^ФїЛйбо в стрймя ногбй, лйбо в пень головбй. — Ох, бйрин, берегйсь,— гсь ворйли ему егб хозяева;— дбло берешь трудное? с ним лйбо рьібку сьесть, лйбо на мель сесть. ЛЙБО СЕНА КЛОК. ЛЙБО ВЙЛЬЇ В БОК. [ЖЯЖ*»ТЖ.»**ЖХ. ІЬЕ&ІЙР Лйбо рьібку сьесть, лйбо на мель сесть. Лйбо со сковороди отвбдать, лйбо сковорбдника. «««МЯЖЮ*«'«ЗДМЯй&ЗЧЄі Пан лйбо пропал. ^г&гЛйбо грудь в крестйх, лйбо голова в кустб х. ЖАЖААФїЛйбо в стрбмя ногбй, лйбо в пень головбй. [ДО'ЙП — Сбрдце хбчешь сорвйть, Андрбн Евстрйтнч? — А уж бто, как бог пошлет: лйбо сбна клок, лйбо вйльї в бок. ДІЇ» » ЧК. о ЛЙБО СО СКОВОРОДИ ОТВЕДАТЬ, ЛЙБО СКОВОРОДНИКА. ЙШЗЧЕ, [ЕЬ&ТЙР Лйбо рьібку сьесть, лйбо на мель сесть. Лйбо сбна клок, лйбо вйльї в бок. А ІЙ^ХіПан лйбо пропйл. п і Лйбо грудь в кресійх, лйбо голові в кустйх. + 1Е#^&ЖАЖА&ФїЛйбо в стрбмя но- гбй, лйбо в пень головбй. ^ДОРЙАЗ — Я не боюсь. Одйн раз по- мирать. — Ну, глядй. —Лйбо,как гово- рйтся, со сковороди отвбдать, лйбо ско- ворбдника. »Е. Л [$*1Лйбо со сковороди отвбдать, не то сковорбдника. ЛИХА БЕДА НАЧАЛО (нач&ть, по- чин). ГЖЯІТТЖЯ^#, ІЬЕ^ІПбрвий блин кбмом. ж—Ф# Й; Труден тблько первнй шаг. —*ЛІ*їЕсть днрй, будет и прорбха. титшюшг. Е^І^ІІСНу, вот ми и создадйм пар- торганизйцию, — думал Дорбнин. — Не- богйто, конбчно, три человбка, но все та- ки организация... Пбред егб глазбми вознйкло полковбе партййное собрб ниє... Да, в полку дйже заседания бюро били многолюднее, чем здесь ббщее собрб- ние... Ну что ж, лихй бедй — начйлоі. *Я,НФА, ................................ .. ЛИХО СПОРО - ИЗБМВАЕТСЯ НЕ СКОРО. 128
ЛОВИ ВЕТЕР В ПОЛЕ. (ДЕ Иіцй вбтра в пбле) мхішядаи,. ЛОВИ ПЕТРАФС УТРА, А ОБОД- НЯЕТ, ТАК ПРОВОНЯЕТ. (їй) гжді- т. ЇЬЬ&ІКуй желАзо, покА горячб. ІТ ФЬ Не дброг час врАменем, а дброг улучкой. ІЙ і Час упустить, гбдом не наверстАеіпь. Упус- тить огбнь — не потушить. Л* 2с Т »(2кЖ5О Час минешь, век живешь. Н І Я ^11 Пбдлинно вьісшее правило ЖЙЗНИїЛОВЙТЬ тбчку. Ловй Петра с утрА, а ободняет, так провоняет. А£Ж£ЮЖЖЖИ>:Й&ВШ. #1* ЛОВИТЬ РЬІБУ В МУТНОЙ ВОДЕ. (ДЕ В мутной водА рьібу ловйть) ЛОЖКА ДЕГПО В БОЧКУ МЕДУ. гжя.іа-і«*нкяй-АШ}й »-чя ЙЖ,»Т-«Й. Г^ІНе хотАлось бьі мне пбртить прАздничного настроАния собрАвшихся, - начал Рбгов. — Так сказАть, ложка дегтя в бочку меда! — насторбженно по- кривйл губьг Дрббот. Бочка меду, да лбжка дегтю» Кадка меду, ложка дегтю» Все испбртит» Одна ложка дегтя пбртит бочку меда» В ббчку меда да лбжку дАгтя не кладут» Лбжка дегтю испбртит ббчку меду; Лб- жка дегтя в бочке меда; Лбжка дегтю испбртит ббчку меду. Лбжкой КбРМИТ, СТЕБЛбМ ГЛАЗ КОЛЕГ (ІН) (жд]яя««« ИОШМАМ Й В-ЛЖ& ЙА№ І Я^ІОткрилась послбвица: лбжкой кбрмит, стАблем глаз колег. — Вот, вообразй себА, — сказАл я, — что мужйк взял к себА какбго-нибудь нйщего, а по- тбм, за своє добрб егб попрекАть стал, — и вьійдет к тому, что< лбжкой кбрмит, стАблем глаз колег!. ав\” ложки кбрмит, а чивьем® глазА кблет. лбжкой МбРД НЕ ВЬІЧЕРПНЕШЬ. ЛУЧШЕ БНТЬ ПЕРВЬІМ В ДЕРЕВНЕ, ЧЕМ ПОСЛЕДНИМ В ГОРОДЕ. ІЧЙКЖ- ,*ВЙИЖ« ГЯИ01А живет он вторбе лАто в Атом вонючем городйшке, потому что лучше бьіть пАрвьім в дерАвне, чем в гброде вто- рьім. Он здесь король и орел» он дАржит всех жйтелей в ежАх и гнетет их свойм авторитАтом. Ф &£ЬЯ Т Петр ЙЖ И ® чивье ВД стеблбо 129
а ай&ммяо. ЛУЧШЕ ЖИТЬ В ЗАВИСТИ, ЧЕМ В ЖАЛОСТИ. (ІН) ГЖЯГ?#МАЖЖ.*££АІ$1Яв ПИ^ІТепірь однб, Парамбннч, де- ржй свой порядок к ріпко, на користь не підай... СтАрьіе люди говАривали: мамбн гнетет, так и сон неймет... И опять я тебб скажу і лучше жить в жАлости, чем В ЗІВИСТИ * Ф. Ж-Й а йтМт»,*3?ДМ.....£А1П#ій:Ж^ Й&ИМ6&Й*»......<?ЙГ 1ЕА1НЬ*®4>А«Жв ЛУЧШЕ ЖИТЬ В ТЕСНОТЙ, ЧЕМ В ОБЙДЕ. (ЇЙ, В теснотб, да не в обйде) гжяггзаг,*^. ЛУЧШЕ МАЛЕНЬКАЯ РМБКА, ЧЕМ БОЛЬШОЙ ТАРАКАН. [ЙЯІ'РК/І'ЙЛ, ШТІН?Й<І5Е#ІЙ£И. ГіИ^][Станов6йІ] отозвілся, что хо~ тя он и міленький человбк в служібной иерірхии, но что и на мАленькой мбсте мбжно небольшую пбльзу госудАрству принестй, как Ато ужб и предусмбтрено мудрой русской послбвицей, гласящей: (Лучше міленькая рибка, чем большбй таракін). ЯГ. І^^ІМАлая (міленькая) рьібка лу- чше большбго таракана. ЛУЧШЕ НЕДОСКАЗАТЬ, ЧЕМ ПЕРЕ- СКАЗАТЬ. ЛУЧШЕ ОДЙН РАЗ УВЙДЕТЬ, ЧЕМ СТО (десять) РАЗ УСЛЬШІАТЬ. ІН1&1 Гляженое лучше хваленого. Ж@№М£Ц£Ш$І&»Не верь ушАм, а верь глазАм. ИИ— Дорогбй Раф! Вьі баснос- лбвний богач. Не скупитесь» раз давайте свой русский бпьіт молод&м развбдчи- кам. ПросвещАйте! Зто чудісно, что вьі свойми глазами вйдели Россйю. < Лучше одйн раз увйдеть, чем сто раз усльї- ‘Ййй*| £Й-{Й*Й±. ‘^ДТІП-їв.’.” Л^ЧШЕ ПОЗ ДНО, ЧЕМ НИКОГДА. [ЖЯ1ЙШйІ£**Я.ЖЯі£*ЯІ». УМЙ». Я1Й №, . * СМ^ІЗкая досАда. что рйньше не пришлб в гблову. Что дблать? Лучше пбздно» чем никогда. ж*ш,іадаж^иа<«я. ждй>? ІЖЙ1 ЛУЧШЕ СЕМЬ ТОПОРбВ, ЧЕМ СЕМЬ КОПЬІЛОВ. (ІН) СЖЯГР«4;ЖЯ7,*«-Є'ЬЖ1ІІ [± Й] /Ь£Й. ИИ^] Дбверьями жбнщинн звіли мужниньїх брітьев, а сестер мужа — зо- лбвками. По Атому пбводу сбздана по- слбвица : < Лучше семь топорбв, чем семь копилові. То єсть лучше семь брітьев у мужа, чем семь сестер. 130
ЛУЧШЕ СИНЙЦА В РУКИ, ЧЕМ ЖУРАВЛЬ В НЕБЕ. (& Не сулй жура- вля в нббе, дай синйцу в руки) ЛУЧШЕ СЛАВА БОГУ, НЙЖЕЛЬ ДАЙ БОГ. ФОї». ЖИЗНЬ. (ЇЙ. Лучше умербть стбя, чем жить на колбнях) гж*] ЛУЧШЕ УМЕРЕТЬ В ПОЛЕ, ЧЕМ В БАБЬЕМ ПОДОЛЕ. ГЖЛ1!гйТі®їЕ4Й>®,й’^®?Е4^« £)] - Вот тьі дезертйровал из йр- мии, не захотбл воевйть за народ* смйрти испугйлся, прибежйл к бйбе... А в нарб- де, Ефйм, так говорят; лучше умербть в поле* чем в бйбьем подоле. ...ЯГ (3£^С]Лучше умирать в пбле* чем в бйбьем подбле. ЛУЧШЕ УМЕРЕТЬ СТбД. ЧЕМ ЖИТЬ НА КОЛЕНЯХ. ' ІЖЯ1 ?>їй»Я,*ЖЖ«4. И .?*£*«,**«*£. При жйзни Олбг чйсто любйл говорйть: < Лучше умербть стбя, чем жить на колбнях). И слову своєму он не изменйл. Лучше умербть героєм, чем жить рабом» Лучше смерть в бою, чем жизнь раба» Лучше смерть, чем жить рабйми» Лучше смерть, чем позбрная жизнь* Лучше умербть в борьбб с вра- гбм, чем жить в рйбстве • і Достойная смерть лучше постьідной жйзни * * . ЛУЧШЕ ХЛЕБ С ВОД ОЙ, ЧЕМ ПИРбГ С БЕДОЙ. ^16^4* □ .Ж*ЖЯШ. 1«В01 - у тебя, гляжу, не густо на стол6-то. Да лучше хлеб с водбй, чем пирбг с бедбй.. . ...” ЛЮБИ БРАТЬ, ЛЮБИ И ОТДАТЬ. ІЖ5С1 ЛЮБИ КАТАТЬСЯ, ЛЮБИ И САНОЧ- КИ ВОЗЙТЬ. (ДІ Любишь кататься, лю- бй и сйночки возйть) ЛЮБЙ НЕ ЛЮБЙ. ДА ПОЧАЩЕ ВЗГЛЯДЬІВАЙ. ІЖХ1ЖЖЖЖ*, ЧВН?. «ямн#^жм,ж»йіджияа. [Кбршуновї] Онй [ покбйная женй]не стбила того, чтоб ее любйть-то. Я ее взял ббдную, нйщую, за красоту тб- лько за одну.. , онй у меня в зблоте хо- дйла. Г Люббвь Гордеевна;] Любвй збло- ТОМ не купишь. С КбршуНОВ; ] ЛюбЙ НЄ любй, да почйіце взглядьівай. Им, вй- дишь тьі, деньги нужньї бьіли, нбчем бьіло жить: я давал, не отказьівал, а мне вот нужно, чтоб меня любйли. Что ж, я вблен зтого трйбовать йли нет? Я ведь за то дйньги платня. а» %%... 131
«ЧГЙЛЙЯТ&Й. ІЗЕЛІЛюбйть, хоть не люби, да по- ч&ще взглядьівай. ЛЮБЙ СЕНО В СТОГУ, А БАРИНА В ГРОБУ. (Л Хвали рожь в стогу, а ббри- на в гробу) Й±А». ЛЮБИТЬ, ХОТЬ НЕ ЛЮБЙ, ДА ПО- ЧАЩЕ ВЗГЛЯДЬІВАЙ. (Л Люби не любй, да почйще взглядьівай) іклі ттяжіййт. ЛЮБИШЬ КАТАТЬСЯ. ЛЮБЙ И СА- НОЧКИ ВОЗИТЬ. »^І№ § Й9 ,ЯЇ І^^ІГригбрий піагнул и встал ря- дом со мной. Вениамйн бьістро отступйл. Тбтчас сказбл Круглбву;— Ліббишь ка- таться — любй и саночки возйть. В суд еще не вьізьівали? — У Круглбва даже приоткрьілся рот:— За что? Тьі не пугай меня. ІЗЕ^ІЛюбй катйться, любй и сйноч- ки возйть; Любй бздить, любй и пово- зйть і Любй кататься, любй и салазки возйть. ЛЮБЛЮ МОЛОДЦА ЗА ОБМЧАЙ. ІЛюббзньїй сьін мой, Миша!.. Спасйбо» что тьі мне» отцу» поручйл Го- ломяниновьіх? люблю молодца за обьі- чай. Я навещбл их, ознакбмился с их дел^ми и.. беру делй их на себА ,Ж»...ШЖ4МЕЛ»* мст. аі*йт«<і,т«тляйжи» ...ЖІЄ*Й№1ПЙ9і№. ЛЮБОВЕ БЕЗ ССбРЬІ - ЧТО СУП БЕЗ СОЛИ. ж». ЛЮБбВЬ ЗЛА - ПОЛЮБИШЬ И КОЗ- ЛА. ІЖ^ІЖЖйЖ----Я5*Й^Ш* (Ж Ж) »Ж.ШЖ±ЖЖ,ЯЖЖ£ (ЖЖ) [ЖЯТКІПЙЖЖЖ. С&ІЙІПолюбится сатанй пуще ясно- го сокола. — Говоря йскренне, по обвес- ти, я еще не так стар и плох, чтббьі в меня нельзя бмло влюбйться.. Любит же меня женй! И к тому же люббвь зла — полюбить и козла. <Й*ШІіЕА#....В5 ЛЮБОВЕ НЕ КАРТОШКА <НЕ ВЬІБРО- СИШЬ В (за) ОКОШКО). гйяі«и*>±а<*ввтвя-*>. — Еще не извбстно» о чем я думал! — Думали о Рйвочке, котбрая вам натянула нос. Жаль мне вас» мйльїй мальчик! Неразделенная люббвь всегдй тяготйт. Постарайтесь ее забьіть. Я вам помогу, бели тблько сумбю бто едблать. Хоть люббвь не картбшка, не вьгбросишь за окбшко! —посочувствовала Вбря. &! М*0Ж^Ж&<^А^1Йй<|е 132
ШШ. Люббвь не картбшка, не вьї- кинешь за окбшко. ЛЮБОВЕ НЕ ТЮРЕМ А, А СВЕДЙТ С УМА. ЛЮДИ ЛОЖЕ, И МБІ ТО Ж. [ЖяіАЖ«тш,атж*т. [ЬЬ&ІЕР За что купйл, за то и про- дай. («ОЙЮ, [#0 'ЬЦ [ Хорькбва: ] Что я не знаю, про то говорйть не стАну» а что знаю, про то напрямки отпечАтаю. Люди ложь, и мьі то ж. [Анна Петрбвна:]Язмк-то без костбй, говорйть все можно, тблько слу- шать-то нбчего. шайтім^іш. аж^айюзш І^^СІВсяк человек ложь, И МЬІ то ж. ЛЮДИ ПАХАТЬ, А МЬІ (тьі, вьі, он, она, онй) РУКАМИ МАХАТБ. ГЖЯІАІГШйь П5Ж1П <Ж»(ГЬ№- »,№«]) №«?-. Г*Я1-«Ай^Й.Ї®Я-®АЯ*й [#•1^1 К полевбй раббте Герасим тб- же не прилагАл старйнья — люди пашню пахАть, а он рукАми махАть. ЛЮДСКАЯ МОЛВА, ЧТО МОРСКАЯ ВОЛНА. (Л МирскАя молвА, что мор- скАя волнА) гжяіАіпюжжжжітіж-#. ЛЮДСКЙХ ПЕРЕСУДОВ НЕ ПЕРЕС- ЛУШАЕШЬ. ЛЮДСКОЕ СЧАСТЬЕ, ЧТО ВОДА В БРЕДНЕ. гжяіаййч«*й±№*. все тогда казАлось мне такси вб сбйточно, как вот тепбрь стакан пун- шу вьшить... Ан нет... людскбе счАс- тье, что вода в брбдне! .. ..АШє^*ГС±Ю*ЛйЯ [ЗЕ^ІНАше счАстье — водА в брбд- не. ЛЯСН ТОЧАТ. ЛЮДЙЙ МОРОЧАТ. ГЖ5ОМйій^*»А. м МАВР СДЕЛАЛ СВОЕ ДЕЛО, МАВР МОЖЕТ УХОДЙТЬ. &АТ£Г,Ж&А«ШЖ$о т. 133
МАЛ ГОРШОК > ДА МЯСО ВАРИТ. МАЛ>ДА УДАЛ. (Л И мал.да удйл) СЖЯ1АФЯ1В*. МАЛ ЗОЛОТНЙК- ДА ДбРОГ < ВЕ- ЛИКА ФЕДОРА. ДА ДУРА). гжхіжий/Мйійж.жваФ.чг* ЖЖ<«£ЙДА,<&*«>. [ЬЕ&]Мала птйчка, да ноготок вос- тер. Л Ж Ф Ж йр &; Неказйста кличка ♦ да бежь хороша. МД ШВо [$| £] 1У любого дуракй, Феденька, дурости на весь мир хватит. А ум — как золото... Талан не всякому дан. Мал зо- лотий к, да дброг. А^ЖИГ. ... ЛИ£1йГАЖ£й9. МАЛА (невелика) ПТЙЧКА, ДА НО- ГОТОК ВОСТЕР (Остер). гютлжФ.лнчіг. ГітХ^ЖАзШЯ-®.©ФА< « з и а а изша ж.лд * аяй . (&&]Мал золотнйк, да дброг. ЖЙ МЖ > й ® Й; Неказйста кляча, да ббжь хороша. [^О^ІЗтот Лукй Кузьмйч бьіл тот самьій маленький, тоненький, с вбстре- ньким носиком, молоденький арест&нтик нашей казармьі,.. В нем действйтельно бьіло что-то вбстрое, занбсчивое: £ Мала птйчка, да ноготок востер>. ..... ЛЖФ,ЖТ4ГО МАЛАЯ (маленькая) РЬІБКА ЛУЧШЕ БОЛЬШОГО ТАРАКАНА. ( й Лучше мйленькая рьібка, чем большбй таракйн) ГЖЯІТЗМ'ЙЛ, МАЛАЯ СОБАЧКА ДО СТАРОСТИ ЩЕНбК. X & Мйленькая собйчка до ста- рости щенбк) МАЛЕНЬКАЯ (малая) СОБАЧКА ДО СТАРОСТИ ІДЕЙОК. Ш їй Я а! А Ф -/Ь, Я £ А £ їй. ♦ & З/Ь (^ЙХ/ЬХЖЙ*А). Крбшечного рбста, худень- кий, живбй, вертлявьій, Зьїков казйлся очень молодьі м человеком, хотя ему б БІ- ЛО тогдй далекб за сорок лет. Поатому он говаривал сам о себе: Маленькая собачка до старости щенбк. МАЛЬІЕ ДЕТИ, МАЛАЯ ПЕЧАЛЬ, БОЛЬШЙЕ ДЕТИ, БОЛЬШАЯ ПЕЧАЛЬ. (ІЙ. С мйльїми дбтками горе, с большйми — вдвоє) МАЛЬІЕ ДЕТКИ. МАЛО ХЛОПОТ, А ВОЗМУЖАЮТ.ТАК ОТЦА ИСПУЖА- ЮТ. (ІЙ. С мйльїми дбтками гбре,с боль- шйми—вдвоє ) То МАСЛОМ КАШУ (кати) НЕ ИСПОР- ТИШЬ. (ІЙ. Кйшу мйслом не испбртишь) МАТУШКА РОЖЬ КОРМИГ ВСЕХ СПЛОШЬ, А ПШЕНИЧКА - ПО ВИБО- РУ. (ІН) латиш [^1^10 пшенйчном хлббе у Андрбя 134
Андрбевича и думать не думали; гдб-ни- будь раздобмтая отцбм барйнка бьілі для ребятйшек редчййшим лАкомством. Из- вбстно, матушка рожь кбрмит всех сплошь, а пшенйчка по вибору. аж» й,іїй/Ь*ІИ>^й«іАЙ^Ий«|в Е^^СІМАтушка рожь кбрмит всех дуракбв сплошь, а пшенйчка — по вйбо- РУ* МАТЬ ВЬІСбКО РУКУ ПОДЙМЕТ, ДА НЕ БбЛЬНО ОПУСТИТ. шлю. І» ^11— На родймой сторбнке и кА- мень — брат, а на чужбй стороні люди жестче камнбй, — изливАла своє горе Афймья. — Кто там приветит, кто при- грбет сиротйнушку? .. Я хоть и бивала Андрюшеньку, да без нбнависти. От ста- рих люд Ай сказано! < Мать вьісбко руку подимет, да не ббльно опустит). л?.... Е$^1Мать и високо подьімяет, да не ббльно опустит руку. МЕДВЕДЬ <И> НЕ УМЬІВАЕТСЯ, ДА ЗДОРОВ ЖИВЕТ. С^И^ІЕЕлбся^Умьіться-то недблго; да ведь скблько ни умивайся, белбй во- ди не будешь. МедвАдь и не умивАется, да здоров живет. ЖЮ. [ 1 Живет медведь и не умив- шись. - ’ ' мвдвйдь НА ухо НАСТУПЙЛ. МЯМІЖЖЧЛТ. А)о - Г ’ ‘ Вбткин дирижйровал пенй ем... — Штабс-капитАн ЛАщенко, вьі Фальшивите! Вам медвАдь на ухо насту- пйл. Замолчйте! За мол чй те! — крйкнул Опйпітий ...................“ЛЛ»±Ш. «іЧтЄМТ! ®Я«Т!®Я«Т!”ЯГ«Яі8. МЕЖА НЕ СТЕНА, А ПЕРЕЛЕЗТЬ НЕ- ЛЬЗЯ (Й) ІЖЯЛНВЖ Д* .ЙЙЧІЖП. ГЯЯШЛЯЯЯ АЙ9 Ш Ж£ = СЯЇ^ІЕсли свбрху смотрбть на крес- тьянское поле — онб похбже на старую полосатую рубйху: все разделенб на у> кие полбски. Мбжду атими полбсками остйвленьї непйханьїе дорбжки- меж и. < Межі не стен А, а перелбзть нельзя >,— говорили тогдй. Ведь каждая полоса принадлежйла отдбльной крестьянской семьб. ЗКГА#] &&ШЖЯДЖТЖФЛРЮ. МЕЖДУ МбЛОТОМ И НАКОВАЛЬ- НЕЙ. ГДХ1ШЙ2ІН]. Я:«. , м. ($1 1 Русская интеллигенция [90 х гг. X 1Х в. Зрассмйтриваемого типа ска- залась между молотом и наковальней. С однбй сторонні, стояла дрбвняя сила, всегдй пугйвшая и удручавшая интелли гбнцию, с другбй сторонні — виросла нб- 135
вая сйла, реббчий класе. «СТЙЙЙІФ [19 Ійй 90 «Ш ЙІЯ^.ДЯ^ЗЄПЙЗ. -#ИД-ЖіЕЯ «#ТШИ»1ЙІ»*ЯЙЯЮЯ»Я..Л-:ЙГ И,ДЙК®*Й»»Л-—ХАВШ. МЕЛЕВА МНОГО. ДА (а) ПОМОЛУ НЕТ. 1££]$«бт#№£.й№й<іЗ-&£|1» ГЯЙІйКАЛЖі&.ПібЖЖЙІЙ. [^|^] Три часе галдйм, а ни с мбе- та... Кончать порА. —Правильно, — отозвалея Копнбв, — мелева мнбго, а по- молу нет. ^П^^««ЖйТНФ/ЬнїГ,йі»1»* хй®.... МЕЛИ®, ЕМЕЛЯ. ТВОЯ НЕДЕЛЯ®. ГЖХ1вЦ»Я®,ЙФи»^йй:»®. мтятягжйль я а . яііййлж , »Я*Яій^й«Е,&іЕ»<А9г^й. [&®Е1Побхала кумА невідомо кудА. ійшлж. А&о ГЙ*Л™ Мели, Ембля, твоя неді- ля. По-вашему, знАчит, тот и убййца, кто Акульку знал? 9х, вш, горячка! С6- ску бьі вам сосАть, а не дела разбирАть! Вьі тбже за Акулькой ухАживали, — значит, и вьі участник в зтом дбле? СЗЕ^СІМелй, мелй, Ембля, твоя не- деля. МЕНЯТЬ КУКУШКУ НА ЙСТРЕБА. (й Променять кукушку на нетреба) МЕТИЛ < ц&пл ) В ВОРОНУ. А ПОПАЛ В КОРОВУ. ІЙЯ.1«*^Й,НФТ«*. ГЯА1ІОЙЙНШФ0ЙІ. . & т+лл^а. чегб взялась поговбрка йли, правильнеє, насмішка: < ИсАй-гулеб- щик>— неизвестно. Во всяком случае по- лягать нАдо, что какбй-нибудь старйн- ньій гулебщик, по ймени ИсАй, не слйш- ком-то лбвко отличйлея на охбте. Есть послбвица: < мбтил в ворбну, а попАл в коровук Моглб стАться, послбвица Ага какйм ни на Асть ббразом сбьілАсь в ста- рину над ббдньїм ИсАем-гулебщиком. [ДО^Юн [Дивулин] как раз в корму самому адмирАлу Тогб целил, — шутлй- во возражали матрбсьі прАвого орудия. Бил в ворбну, а попАл в корбву* ! — Д6- лжен бьіл попАсть в <МикАсу>, а попАл в < Хашидйте), — смеялись сторбнники Зйнченко. Д<П£#ійо (3£^С]Бил в ворбну, а попАл в корб- а ву . мешАй дйло с бездельем, про- ЖИВЕШЬ ВЕК с ВЕСЕЛЬЕМ. гм^аі - 9-го с какбй рАдости у вас гулянка? — стрбжась, спросйл Мрмхин. — Врбде утро на дворб, дббрьіе лїдди на- раббтались до пбта, а вьі, вьіхбдит, для Ф мелй (молоть) Із XX Ж і 1) Ж (Ю,2) М, 136
раббтм еще и не вставАли? — Дбло не ма- лина» в день не опадет! — ПодтАлкивая Мрихина в спину, твердйла хозяйка. — Метай дело с бездбльем» проживешь век с весбльем! ж*# ж »ЖЯКМ1ї,£ЖійІЙо &о” ІФ^СІМешай дело с бездбльем» с ума не сойдешь» ДАло с бездбльем мешАй — никогдА ничего не испбртишь*. МЕРЗЛОЙ РОЖЕ ДА МЕТЕЛЬ В ГЛАЗ А. [£&1Где тонко» там и рвется. АЖ &Ш,3№Х»гТ. Ох» что-то тепбрь с ним станется? .. Ведь лбшадь, тьі, брат» го- ворить, у негб бьіла последняя? .. — Послбдняя... —Вот тб-то... Мерзлой рбже да метбль в глаза... Плбхо ему... и вряд ли ему найти Елошадь]. ... £ ...” ...”“Я&ДД... &МЖ..............ЕЙ Р5Д] й...” МЕРЗЛИМ ТЕЛОМ ХОТЬ ЗАБОР подпирАй. (Я. Мертвим тблом хоть заббр подпирйй ) МЕРТВЬІЕ СРАМУ НЕ ЙМУТ. (ІН) ГЙЯ.1-ЯЙ1ЇІЇ. пнілвят.ішде. МЕРТВИМ (мерзлим) ТЕЛОМ ХОТЬ забор подпирАй. ГІХРЕАй<іГЯ;Й£4»ЯЙіііЯ*±., ПбтЯАЙ£ЖЯШ«Ь?ЕАТ®®. 5ЕА*Ж,^?ЕАЖіЙ.Я-Аі?*-^Й. Г>««:ЖА#*Ж1Ів.^ИЯ. С«*И- Но позвбльте, — сказАл на- конбц Чйчиков, изумленннй такйм обй- льньїм наводнбнием речбй, котбрмм, ка- залось, и концА нб бьіло, — зачбм вьі ис- числяете все их кАчества, ведь в них тб- лку теперь нет никакбго, ведь Ато все на- род мертвий. Мертвим тблом хоть заббр подпирАй, говорйт послбвица. ------------------------ ШЖВЄ? К^ІМертвьім да мерзлим хоть за- ббр (тин) подпирАй. МЕРТВИХ С ПОГОСТА НЕ НбСЯТ. [ЖА]?ЕАД^№ДЖЖВЙНЖЙ. [ЖЯІЙІТЮЖЖДЗЕЙЙІнІЙ.И* [£&] Прблитую вбду не соберешь ЖЖЖЙ/КД&Л'ІеІЖЙіЧто с возу упА- ло, то пропАло. ЖЖЙ*І#1/&»Ж йШ|йї* [Я^ЗІКак нб било у меня ничегб до- рбже вас на свбте в ту пору, так и потом нб била Оттогб-то и простйть мне вас нельзя. Ну да чтб вспоминАть, мертвих с погбста не нбсят. І^^СІМертвнх с погбсту (домбй) не нбсят. МЙЛОСТИ ПРОШУ к нАшему ша- ЛАШУ. £Я-Ж*?±Жв С1И 'ї’11Е Анна Ивановна: ] Мир чест- нбй компАнии! [ Разлюляев^І Мйлости прошу к нАшему шалашу. [Мити:]НАше почтбние-с! Мйлости прбсим!.. Какйми судьбами! 137
ЖА&! [&ОтФвРЖ:Дії#ЙіЯ«(ГІЙ -ЛЖ. ......Й-4ЙЛЕЙ тжюі ІЗЕЖТМйлости прошу к нйшему ша- лашу: и пирогбв покрошу и откушать по- прошу. МЙЛОСТИВ БОГ. А Я. ПО ЕГО МЙ- ЛОСТИ, НЕ УБОГ. (ДЕ Бог мйлостив) [ШШ£ій<ь йтм. я#*#. МЙЛЬІЕ БРАНЯТСЯ ТОЛЬКО ТЕ- ШАТСЯ- »Й. [ОД'&ІІ-- Ведь он [Никол&йЗу меня как свой! Наградйл бог вас сьінкбм... Помилуйте, он мне житья не дает: ни шагу без спора и без ссбрьі не ступит... — Мйльте бранятся -- тблько тбшатся! — Вот вьі егб избаловали, Татьяна Мар- ковна, он и забрал себб в гблову.. а ВА-ИИ ...”“^ТИЕ^ ...” £•••••• ” 1£;£]Молодьіе дерутся — тешатся; стйрьге дерутся - - ббсятся. МИР ДУНЕТ - ВЕТЕР БУДЕТ, МИР ПЛЮНЕТ — МОРЕ БУДЕТ. ЇЙ Я. ІА АЙ—®, Я. □ М., Й п Ж Ж®. і»я.іт^®жл*А. Гнев нарбда сильнеє стено- бйтьіх орудий. Мир дунет вбтер бу- дет, мир плюнет — мбре будет. Мирскйя сила стрйшное и велйкое дело совершйть “АКИ1ЙЗККЙЙЖЙ. ААЙ-®, ЙПЧЖЯ..ЙД*®». АКААЙЛ** ЙТЙЮ.ЙЙИЙШЯАЙ»*.’ МИР НЕ БЕЗ ДОБРЬІХ ЛЮДЕЙ. (Я Свет не без добрих людей) ІЖ^Ж±>Б^^Ав МИР ОСВЕЩАЕТСЯ СОЛИЦЕМ, А ЧЕЛОВЕК ЗНАНИЕМ. ГЙА1ЙЛЖЙЙЙ,Й1«&А®Щ. МИРСКАЯ (людедія) МОЛВА. ЧТО МОРСКАЯ ВОЛНА. ГЖЙІЙЬЙІЯЙ— -»±ЙЙЖ|ЙЙ £1А Й й «і А Ш вг«, А П ® МИРСКАЯ ПРАВДА КРЕПКО ЖИ- ВЕТ. ІйЖІ АЙЖАЙГЧЙЖЯЙШІ'*» Ю. МИРСКАЯ СЛАВА СИЛЬНА (звонкй). ІЙЯ.1 ЯАЮЯ&ЛЇЙЙЇЙВЙЛ (Ій Ж) їй. МНОЮ (все) БУДЕШЬ ЗНАТЬ, СКОРО СОСТАРИШЬСЯ (состареешься). ІШтйо 1 Булйнин зазвйл за клйссную дбеку Сбльского.. и стал просить умоля- ющим тоном: — Послушай, Сбльский, голубчик, что такбе во вторбм клйссе дб- лаетея? Ну, миленький, ну, расскажй, пожйлуйста... — Мнбго будешь знать — скоро состйришься, - сухо отвбтил Сбль- ...®ЖТікій:“т,ЖВ»г«,Ж«Ю,-^& «ТН-А? Ж«ІЙ,ІМЙІЙ,.....”“Й» Й. І^^ІМнбго знать — скоро состйри- шься ( состйреешься ); Мнбго будешь знать — обльтебешь* 138
МНОГО СПАТЬ - ДОБРА НЕ ВИДАТЬ [жхпдет ,ля.*я«т. Г » Х1И £ Т Ші-Й. И £ т ж ІіИ'ФІ Дядя Онуфрий пошел вдоль нар и зачал таскать кулаком под бока ле- сникбв» кричй во все горло: - 9х! грбму на вас нет!.. Спят рбвно убйтьіе!.. Вста- вай, вставйй» ребятушки!.. Мнбго спать — добра не видйть!.. Топорьі по вас дав- нб встосковались. “®! .. ИШйіЯА-! ..ЙЖ,ЙЖ»&тН]! ..... ................... То” ІЗЕ^ІМнбго спать — дела не знать (добра не видать). МНОГО СУЛИТ» ДА МАЛО ДАЕТ. (£ Кто мнбго сулйт»тот мйло дает) МОЖНО ТОПОР ВЕШАТЬ. ( 5Е Хоть топбр вбшай) [ЙЯ1 (#£^) МОКРОГО МЕСТА НЕ ОСТАНЕТСЯ- ятми» оішмо. Я упеку ее! Жбшцин не бьют» но ее я изувечу... мокрого места не останется! ..«Ц Что» дрожйшь, шкура! Тблько пйкни — от тебя мбкрое место ос- ганется. ІЗЕ^СІМбкрое мбсто останется» (Тб- лько) мокро < не) останется. МОКРОЕ МЕСТО ОСТАНЕТСЯ» (Л Мбкрого мбста не остйнется) ГЙЯ1Ж£ШТвМЖЙ. МОЛОД БНЛ - КОНЕМ СЛЬІЛ. СТАР СТАЛ ОДРОМСТАЛ. *т. галі- Моє дело тепбрь рядовбе» а делйми правління вбдает тепбрь вон он» председатель, — Кбнаїпев указал на Яшку... — Смена смбне идет... А про меня однб сказать: мапод бьіл - конем сльїл» стар стал - одрбм стал. ...“ЖШЯ&В*..... МОЛОДА» В САКСОНИИ НЕ БЬІЛА®. (ІВ) # 4 м А ій, Д лей» А Ві й. Ничегб не понимаешь, не дорбс еще. Я велю вьівести тебя вон! вскричйл Аристйрх Федорович.. — Ме ня! меня вивести! нет» брат» молода ещй» в Саксбнии не бьдлй! — запйльчиво крйкнул Карачаев. АЙЙСЙЖ*!”ИЖ»Г^^Й • ...........“М! Й^ЙЖІ! Ж, % ^ФА^ЇФїФій^іМ. ІФ^СІМолодй» зелена» в Саксбнии не бьіла. МОЛОДЕЦ ПРОТИВ ( средн, на) ОВЕЦ» А ПРОТИВ (на) МОЛОДЦА (И)САМ ОВЦА. 'Й.Т*£Ж£і8 + 1756- 1763 Т ±ДЛГН]Й9^ й. 139
Є<й9АФ2ГАЙВ.£Шй9АВШо [>^*іж£яаж,«жюжй»ж Ж1ЙЙ. І^И^]— Неужіли рассчйтьіваете убежіть? — Зх... убежіть! — сказі л шпибн. Он сжал руку в кулйк так, что захрустіли суставьь и йтим немдбго ус- покбил себя. Трусите, трусите,— со сміхом сказал опять майор. — Я вйшу натуру немнбго знію. < Молодій прбтив овіц>... Сльппали такую послбвицу? .. ЖЖГйЖійШ. а й еівш “ш^т,яа^т,я^йх^«ійо ...'«ОШіН?" [^^ІМолодіц — средй овіц, а вбз- ле молодці и сам овці. МОЛОДО - ЗЕЛЕНО) ПОГУЛЯТЬ ВЕ- ЛЕНО). [ЯХНМбйї1, Й5ЙЯ д /ЮІ. [^Ц^][1-й бирюч: ] Молодьіе молод- ий, Удальїе удальцьі, Мблодо — зіле- но, погулять велена Люди за діло, Вьі за безділье. Ваше діло по теремім погля- дьівать, Дівок вьімінивать. [Ж-&ЙійЖ:]^£йМ^^1ГЬ1М ААП МОЛОДИ ОПЕНКИ, ДА ЧЕРВИ В НИХ. (10) ГЖЯ]®^®Д»й®гі£Ж^Й,{0ЖШ 'йг.їк о ІДО — То-ТО И ЄСТЬ: МОЛОДЬіе-ТО- люди, что нбвьі горшкй, — ТО и діло бьются, а наш-то стірьій горшок, хоть берестой повйт, да три віка живет. М6- лодьі опенки, да чірви в них, а стар дуб, да корень свеж. : ^вАЖФЙКв «Ж, Ї^^ІМблодьі опенки, да черт ли в них? МОЛОДНЕ ДЕРУТСЯ — ТЕШАТСЯ- (Л Мйльхе бранятся — тблько тбшатся) »Й. МОЛОКО У КОРОВИ НА ЯЗНКЙ. ГЖХ1ФЙ (й^й) пшмт. Фюлал. Молоко у корбвьі на язьїкі. Пірвое хозяйственное правило: вьігоднее хорошо кормйть скот, чем худо, вьігод- нее удобрять зімлю, чем сіять на пус- ФзЮ^вЖ. Ж-*®»» мД:йп«к^»й;ж«ті?м<®й.±* ±№н:*±івіішг£. І$д£1У корбвьі молоко на язьікб. МОЛЧАНИЕ — ЗНАК СОГЛАСИЯ. ^ЖчТйе^ЯЙЙІаІІШіЙ. НЇЖ1- у тебя тепірь діньги будут, я знйю, но все-таки позвбль мне пожірт- вовать хотя мйлость на ббщее діло! Ни- чім другйм не могу, так хоть карміном! Смотрй; я кладу на стол десятирублевую буміжку! Приниміется? Неждінов ни- чегб не отвечіл и не пошевельнулся. — Молчание — знак соглісия! Спасйбо! — вісело восклйкнул Піклин и исчіз. ♦-ЛЛЛЙЖ*! То МОРЕ ВЕТРОМ, НАРОД СЛУХОМ 140
ВОЛНУЕТ. МОСКВА НЕ СРАЗУ ( не вдруг) СТРОИЛАСЬ. ЯВ'Ш. [0*1^]— ПисАть сейчАс нАдо так, чтббьі и литература и жйвопись — люббе из искусств — исправляли стиль. — Не понимаю, — сказАл обйженньїй Вита- лий. ЛитерАтор, вйдимо, принимйл егб за сугубого провинциАла. — КогдА-ни- будь поймете, — отвбтил он ВитАлию. — И Москва не срАзу стрбилась. *ЖЮйій. &т. ж МосквА не срАзу стрбилась. МОСКВА ОТ КОПЕЕЧНОЙ СВЕЧКИ (свечй) СГОРЕЛА. Й9о [#•1^1— В большбм-то все умньї, а мьі на маленьком подцбпим, благодбте- льница. Москва от копбечной свбчки сго- рбла. Москва от дбнежной свбчки сгорбла» От копбечной свечй МосквА за- горалась. МОСКВА СЛИЗАМ НЕ ВЕРИТ. ЕЖХМ«т*«®йй?0. Взглянйте, — говорйт, — на мой слезьі. — Что ж, ~ говорю, дружок, слезьі? — слезьі слезАми, и мне даже самбй бчень тебя жаль, да тблько Москва слезАм не вбрит, говорйт послб- вица. лйА ? — яйштга,а*лм^к т.яішдатя—ИН&Й4 Е^^ІМосквА слезАм не потакАет. МОШНА ТУГА - ВСЯК ЕЙ СЛУГА. (10) [$^І]Как умбл, я обт>яснйл мАтери, за что ббрются раббчие. — Ох, прАвда, прАвда! — вздьіхала мать. — Да что с нйми подблаешь! Кругом все одно ібед- някй жйльї из себя тянут, а толстобрю- хие богатбют. Тблько сдается мне — не будет по-вАшему. У них и мошнА боль- шая, и казахи, и пушки. МошнА тугА — всяк ей слугА. “«Й,ХФМ,ЯГЙ9! Айа«й9АА*ЖЖ. МОЙ ХАТА (изб*) с КРАЮ <Я> <НИ- ЧЕГО НЕ ЗНАЮ>. тиаюатйЯйнал-***» ж>. ІЕЬ&ІНе мой воз, не мне егб и вез- тй. НАше дАло теля чье. гя&іййііч й а&тю» Г>#і$^^АЙйПЙІГЖ,^ІікАК ХЖо [ІИ^ІРаз вьі читаєте по-шведски (и говорйте тбже), на Вас лбжится большАя доза отвбтственности, бели мьі понимАем < интернационалйзм > не в смьісле моя хАта с крАю». 141
П®Ж”,ЯР^®АЙ«їШ^Жй^й5М±То МУДРЕНО СОТВОРЕНО. ГЖ^ЖШЙВДо Г#5С]ШШ4Вї5^^Йі Й1ЙЮА1І* #>*ЗДй. К^І^І] Е Аксюша:] Продала Райса ПАвловна лес? Е КарпПродали Йвану Петрову. Всб продаем-с, а чегб рйди? ЕАксюша;]Не хбчет, чтоб наслбдникам осталось* а дбньги можно и чужйм от- дйть. [Карп:] Надо полагйть-с. Мудре- нб сотворенб. В«®,^£Д*ТГЇ4ИЯ:? ЕИЙЯ?^:] Е^&«:]ЛШМіо Ж^ЖВДРЙ- МУЖ ВОЗОМ НЕ НАВбЗИТ, ЧТО ЖЕНА ГОРШКОМ НАНОСИТ. Щ й*і£— ИЙІ'Ь)] Семен Пунчиков не стблько торговйл, скблько брйжничал и завещйл сину в наслбдство однй долгй, из котб- рьіх молодйя четй вибралась не ср&зу. Не даром говорйтся: Что муж вбзом не навбзит, то женй горшкбм нанбсит. Ж®• ЮЯ&ЮІЙШ#. Ж^^А І^^ІЧто муж вбзом не навбзит, то жена горшкбм нанбсит* Муж вбзом не навбзит, что женй рукавом растрясет. МУЖ ЗАДУРЙТ - ПОЛОВИНА ДВО- РА СГОРЙТ, А ЖЕНА ЗАДУРЙТ ВЕСЬ ДОМ СГОРЙТ. МУЖ И (да) ЖЕНА - ОДНА СА- ТАНА. г* х і ± * « $ т кв а « « й & - # Ю,ПЙВ-»«І. [£&] Муж с женбй бранйтся, да под одну шубу ложйтся. — Помйлуйте, — плйчет ста- ру піка. — да я егбЕ должника] всйкий день на улице вйжу — он в своем дбме живет. — Ото вбвсе и не егб дом. У негб нет дбма: ато дом егб женьї. — Ведь бто все равнб:муж и жена — одна сатана. МУЖ КАК ЧЕМОДАН: ТЯЖЕЛО НЕ- СТИ И ЖАЛКО ВМБРОСИТЬ. МУЖ ЛЮБИТ ЖЕНУ ЗДОРОВУЮ, А БРАТ СЕСТРУ БОГАТУЮ. й. СІИ'ЬіІ— Бариню ббльно жаль, си- дйт да плачет... — Что плакать-то. Не сегбдня у них соглйсия нет: все друг дружке наперекбр идут. Он-то Е муж ] вишь какбй облбм, а онй хвбрая. — Что ж, хвбрая? — возразйла гбрничная. — Что хвбрая? Извбстно: муж любит жену здоровую, а брат сестру богатую. ...ІЙИГШйЯАЛ-А ИЮЕ£АМ,ЙІЬ вЙ?”#4ЬйГОЯ. ААО МУЖ С ЖЕНОЮ БРАНЙТСЯ, ДА ПОД ОДНУ ШУБУ ложйтся 142
ІШ&ІМуж и женА — однА сатанА. ПокуролАсили, побесйлись, подурили по маломьіслию, и довбльно. Пора за ум браться! Муж с женбю бра- нятся, да под одну шубу ложйтся — по- слбвица старйнная. МУЖИК БОГАТЕЕТ - В БАРЕ ИДЕТ, БАРИН БЕДНЙЕТ - К МУ- ЖИКУ ИДЕТ. (ІН) ГЙХ1* к&и. . ЙЙЛЛК. І^І^І— Есть господА, — заговорила мать, вспбмнив знакбмьіе лйца, — котб- рьіе убивают себя за иарбд, всю жизнь в тюрьмах мучаются... — Им и счет осб- бьій и почЄт другбй! — сказал Рьібин. - - Мужйк богатбет — в бАре идет, барин бе- днАет — к мужику идет*. ШЬЯйЙШгЯ А^Ж«5&,- ........... Ж^ійо “£К£!И,йЯ-й МУЖЙК В СЕМЬЕ, ЧТО МАТИЦА В ИЗБЕ. Г#Я.1££>-ЖЮ£й. Повезлб тебА, Дуня,— скА- жут бабьі мАтери. — Хоть калека, а все же верну лея. Мужйк в семьА, что мАти- ца в избА, — все на себА дАржит. А нам так и куковАть век свой. Да он у тебя и терпелйв вон как, пьет не шйбко, и черного слова не усльшіишь. іШ'ЖПДв®—Ж ^«^АйШ^чйг МУЖЙК ГОД НЕ ПЬЕТ, И ДВА НЕ ПЬЕТ, А КАК ЧЕРТ ПРОРВЕТ, ТАК И ВСЕ ПРОПЬЕТ. (ІВ) гвямга-^жмя.я^жчя.чі. О том, что пйшете, — что < воздАрживаешься от брАнньїх слов, да вдруг и разбранйшься >, — Ато прАвда. (Мужйк год не пьет, а как черг прорвйт, так он все пропьет). Ну, а все-таки гбд- то он прбжил трАзво, а то бьі и гбда не жил. Себя совсАм передАлать, мбжет бьіть, и нельзя, но несомнАнно, что на- мАрения произвбдят решймость, а от ре- шймости уейлия, а от уейлия привьічка, и так образуетея то, что назьівАется < по- ведАнием). 5^1 Мужйк год не пьет, два не пьет, а как запьешь (а как егб прорвет), все пропьет. МУЖЙК год ПРОЖИВЕТ - РОГ НА- ЖИВЕТ; ДВА ПРОЖИВЕТ, ДВА НА- ЖИВЕТ, А ТРИ ПРОЖИВЕТ И ХОЗЯИНА СБОДЕТ. (ІЙ. Год прожйл, так и рог нажйл, другбй проживу — и вторбй наживу) мужйк да собАка на дворе, а БАБА ДА КбШКА В ИЗБЕ (дбма). (ІВ) ТМо [ БабАев:] Как же вьі врАмя провбдите? НеужАли все дбма сидйте? [ Краснбва ї ] Ббльшею чАстью. [ Крас- нбв:] Да онб так и слАдует в нАшем звА- нии. По-нАшему, по-русски: мужйк да собАка на дворА, а бАба да кбшка дбма. 143
«Д^4^Ж? [ЯЙЖЖЙ.З ЛЖЯ-ЯІв] Я«£Ж. Е£&Жйг£:]ШЙ{ПЙ#>®й Л,Н^ЙЙІІ4Й«. »<П«ЖЖЛ#&: ЖЛ»ЙйЙ^Ж,^»ЯЙ«ЖТЖ. ІЗЕЙ1 Мужйк да соб&ка всегд& на дворб. а б&ба да кошка всегда (завсегда) в избб. мужик зАдним УМОМ КРЕПОК. (& Русский человАк зАдним умбм крА- І1Л]»»ЖЛЙ»Й7|-ЮЯ. мужйк тонУл - ТОПбР СУЛЙЛ, ВНТАЩИЛИ - ТОПОРИЩА ЖАЛЬ. ГЖЯ.1-Ф* ТЛЯ4ЙЖ Ж & Ж £ Ж - Ж # 7.5Т Д Ж № & Ж * £, № птаатв.яйжш. іиішіяію#. МУЖЙК УМИРАТЬ собирайся. а ЗЕМЕЛЬКУ ПАЛІЙ. (ІН) гаягйайОіїят .шшіюи . И>Я1»*»,ШйЛа«Т. 10*1 "Ці 1С рАннего утрА до пбздной нб- чи раббтали рембсленники: плбтники, кАменіцики* кузнецм, кожевники. Не лучше жилбсь и крестьянам: цАльїй день* обливАясь потом* трудились онй в поле. Трудно раббтать* а раббтать нАдо. НедАрОМ В народе ГОВОрЙЛИ: < Мужйк умирАть собирАйся* а земАльку пашй!>. МУЖЙК<ХОТЬ И)СЕР, ДА (а) УМ У НЕГО НЕ ЧЕРТ (не волк) СЬЕЛ. (10) То Й. [Я*3]Я сльїшу голос Михайльї. — Неббсь» не надуешь! - кричйт он* раз- мАхивая кулакАми и уничтожАя меня звероподббньїм взглядом. — Мужйк-то, бі&т, сер, а ум-то у негб не черт сьел.. Мьі тбже понимАем... Нбне тбже не хвАлят вАшего брАта! ^5Й А Аютвйіш#Яо ОІММТ.........ЖИИВДЙ..... С^^СІМужйк, хоть сер, да ум-то у негб не кто (не черг, не волк) сьел» На мужикА кафтАн хоть сер* да ум у негб не черт (не волк) сьел» Хоть кафтАн у му- жикА и сер, да ум у негб волк не сьел. МУХА НЕ ПРОКУСИТ БРЮХА. (Д ОднА муха не пробст брюха) МН к ОБЕДУ - АН ОТЬЙЛИ! ГЖЯ1®ті£^«,їїГЛі£ііТ0 (№ ЖЙ!£) [ДО^ІГИгнАт: ] А вот мьі.. как раз к самовАру поспАли. Мьі к обАдне* ан отпА- ли, мьі к обАду, ан отьАли, мьі в кабАк, ан тблько так. ....................ІЕ®Й±«« То «,пт>і^літ,шпт/Ь^*птяр;ь^-^о МЬПНЬ КОПНН НЕ БОЙТСЯ. І#Х1Ф»Ві8ЙЖВ^йГ1Й. [0И^1ЖивАт [ИпАт] на дАдовском помАстье, в голом пбле.. Ворбв ни в грош не стАвит — < мьішь копньї не бойт- ся>— говорйт он насмАшливо* он дАржит цАльїх семь штук ужАсньїх собАк. ... ^ЙЖД>БйИй’,»№й#Т'ЬЯА«^о [З^ІМьішь копнбй не задАвишь. МЯГКО СТЕЛЕТ, ДА ЖЕСТКО СПАТЬ 144
н НА БЕДНОГО МАКАРА ВСЕ ШИШКИ ВАЛЯТСЯ. ^>±т. [#Х1Я«Й9»-Ф»-ФЖЖЯ*£ &ЙИ.Т^ИА>±>(ЖА) йв^й^.Я 4X5^0 Народ справедливо говорйт: на ббдного Макйра все шишки в&лятся. Все зти собьітия могли действйтельно од- но за другйм навалиться на Шбшина. «ГІВЖ^-ФЙ-ФйЖ«®!^Ф>±Тв На ббдного Макара шйшки вАлятся; На ббдного Макйра и шйшки валятся; На ббдного Мак&ра все шйшки валятся — и с сосен и с елок. НА БЕЗЛЮДЬЕ И ФОМА ДВО- РЯНИН. [ЖХ1Й^ГАЛ-^,Й«>Й»ИА*Ж ^Г#Я1й»<Й&ЙАЙ^,Я5?ЖФА (№&]На безрмбье и рак рьіба. МЖ Ш Ж»В поле и жук мясо. £ Щ 5? Ж»ф Й Ф Д Й ; В темнотб и гнилушка свбтит. За неи- мйнием гербовбй, пйшут на простбй. ЙТ ^±о Такйе, как я, в Москвб найдутся, а там [в убздном городкб] — другбе дбло. На безлюдье и Фомй дворя- нйн. [*Ф#Ж],МДЯ-Й»в ят.я НА БЕЗРМБЬЕ (на безрмбьи) И РАК РМБА ГЖЯИЙ±М1 % А і ЗІ Й Ю Г#Я1ЙЙЖ«»ЙАЙ (Й«ГЙ) ЯЗ?ЖІШо ІЬЕ^ІВ пбле и жук мясо. £ЩІ?Ж, Ф А Д Й і В темнотй и гнилушка свб- тит. ЙЕ&В&Ф —АШ^^іНа безлю- дне и Фомй дворянйн. Й&^А^В^^Ж >і$іЙЙ*іАіЙ>ЖЗ£і£Т ;3а неимбнием гер- бовбй, пйшут на простбй. й ШЙШ (ЕРЯЖ) Вспбмнил [ Дмйтрий Петрб- вич], что в нбмере у негб едвй пбчатая бутьілка рейнвбйна. И то хорошб» на безрьібье и рак рьіба. Г^^ІВам смешнб, я думаю» что та- кую дрянь я сую в дрймьі» на безрнбье и рак рмба; так как у меня нет ббльших» ну и маленькую тудД же»— все как-то лучше, чем нет ничегб. МЖ^Й*Н1Ж;Н^&<А Л. На безрьібье и рак рьіба, на безлюдье и сидень человек. НА БЙТОЙ ( на тбрной) ДОРОГЕ ТРАВА НЕ РАСТЕТ. 145
(ПА£) ЇІИ^ІЕму [ Северьянову] вспбмни- лись чьй-то слова; < Пусть жбнщина до самих послбдних дней свойх будет в чем-то небпьітна. 9то ее украшАет. И дб- вушку ведь то и крАсит, чегб она не знА- ет. А на тбрной дорбге травА не растет). № &ЙТ0ІАІЙЙШ: «*№№№. [$^С1На бйтой дороге травА не рас- тет<а в растет, да спбрнш). НА БбГА НАДЕЙСЯ, А САМ НЕ ПЛОШАЙ. іжяі»д»«±Ф,пгааіьйілж. ЕЬЕ&ІБбг-то бог, да сам не будь плох. А;^АЛ^ІП^В о гятчай, мьі не хуже старикбв-то. Нам труднбе — на свой сйльї надейся. Трудйсь, да оглядьівайся, как бьі тебя за горло не схватйли. На бога надайся, а сам не плота й. Не стонать нАдо, тятень- ка, а рукава с умом засучивать. пЙ<П!И-£*££-¥Й<іАВЄ. ИЙІПМ —в*— чі^-ййтойА£т ЛЧа®±#««ЬйБ£ЙВЯЙ^ АЖТ. ^в?п?в& ІЗЕ^СІНа дядю надайся, а сам не плошАй* । На кАк-нибудь надбйся, а сам не плошАй*. на брі6хе<-то>ш£лк, а в брюхе <-ТО)ЩЕЛК. Г Ж Я. ] й Т Я- И » Я «. й т ж И * Чї «й. Все сядут на твою, дядюшка, шбю, коли брАтец-то на ней [Зубйхе] жйнитсяі у ней придАного однй ПЛАТЬЯ* на брюхе-то шелк, а в брюхе-то щелк. «АЙ^ЙіЖ^йАШо О. НА ВЕКУ. КАК НА ДОЛГОМ ВОЛО- КУ (РАЗНОЕ ПЕРЕЖИТЬ ПРИДЕТ- ся>. (ІВ) ЖФ<Й^«ЖЯ^МЯ>. ІІ£4Й1Жизнь прожйть — не пбле пе- рейти. ІАнфйм под полоз ногбй уго- ди л, и грудь ему сйльно помяло... Нога кривбй срослась. Не зря моя мать, по- кбйница, скАзьівала: на веку, как на дбл- гом вблоку, рАзное пережйть придется. юшйфдгж...... А££1й, Ж [$з£1На веку, что на дблгом вбло- ку. НА ВЕСЬ МИР И СОЛНЬІШКУ НЕ УГРЕТЬ. На всех сблньшіко не усвб- ті] Айіі1*£ЛЯЯ0гЖИА. НА ВКУС<И> НА ЦВЕТ ТОВАРИЩА (образцй) НЕТ. Д^о ІЬЕ^ІКто любит попА, кто попадью, кто попову дочку. <АЖ&&±>:<АЖ& а±Й«Т,<АЖЖ»±Й9*Ло Ларйса:] Мьі, Сергбй Сергб- ич, скоро йдем в дербвню. [ПарАтов:]От 146
прекрйснмх здбшних мест? [ Карйндьі- шев:] Что же вьі нахбдите здесь прекра- сного? [Парйтов.-З Ведь йто как кому; на вкус, на цвет образца нет. ЙЗГИИ Е1Є а #?[*т^:]&їШйліїї£То #а^ ЕЗЕ^ІНа вкус, на люббвь, на цвет спбра нет; На вкус и на цвет мйстера нет. НА ВОЖЖАХ И ЛОШАДЬ УМНА. НА ВбРЕ ШАПКА ГОРЙТ. ГІЯІ/ЬЙЮИ^ЛТФ. г»аій й«й ІІІЙВЙШМИЯВЙЙ. [£&]Бог шельму метит. ±$г&$ЇА Знает кбшка, чье мясо сьела. ; Й Й Ж Ж ЗД; * Я"й^в СДО'чЛМбжет бить, Семен и не ду- мает того, о чем думает онй? Ведь он все- гдй такбй: неулнба. И, обмблвись онй слбвом оправдйния, ОН СКЙЖЄТ; < Что? Или на вбре шапка горйт?> А в чем мог- ла онй упрекнуть себя? Д#4-ФДФЯЖ£»ЙА. я*»-,лл£й;*л-4? ад ВЕ? СФ^СІНа злодбе шйпка горйт. НА ВСЕХ И СОЛНЬШІКО НЕ УСВЕТИТ. Г»Х1*ЮШ*£)Я«0г1їЙА. ІІЕ&ІНа всех не угодйшь. А&®А АЙЖЖ. ІЖ401— Да с чегб тьі так к сбрдцу принимйешь? — говорйл женб Зинбвий Алексйич. — Жили без негб и вперед бу- дем жить... На всех, мать моя, не уго- дйшь, на всех и сблньїшко не усвбгит. ЬФШШЙП.......... Л» о (3£^£]На весь мир и сблньшіку не угрбть (не упбчь); И крйсно сблньїшко на всех не угождйет; На всех и сблньїш- ку не угрбть НА ВСЕХ НЕ УГОДЙШЬ. ГЖХК&АААЛЖЖ. [&&]На всех и сблньїшко не усвб- тит. АРН&^ЙКД^Й9А. А«£^ АЙ; А □ «И. іЕНиколйй:] Вьі, поручйя мне зто нечйстое дбло, желйли испитать, стою ли я любвй вйшей.. Ну, предстйвь- те себб, что и я, доверяясь вам, тбже желал испьітйть, стбите ли вьі мобй люб- вй. [Лебедкина:] И ©казалось, что не стою. Очень жаль! Но что ж дблать, на всех не угодйшь .. АД^ПАІСо НА ВСЯКИЙ РОТбК НЕ НАКЙНЕШЬ ПЛАТОК. (ЇЙ, На чужбй ротбк не накй- нешь платбк) ІЖЯМ¥«Ж^^ЯАЙ«. НА ВСЯКИЙ ЧАС НЕ ОБЕРЕЖбШЬ- СЯ (ІВ> [ЖЯ1[А&«1й]##«1іїГВШЯї№® й в. їв « Т £.- А. № 58 - ІіЯ'ЧІНо недіром слбжена послбвв- ца, что на всякий час не обережеться. Ф Ф*ФгЯА»*<АА«‘‘*ЙГЮ* ?«АТ !”«*й Й ІЯІЖЯТ.АШ»» ТЙВЙ/ЬШ. 147
Как ни тшДтельно и люббвно береглй Ахйллу® от егб увлечбний, все-таки егб не моглй совсбм убербчь от них, И ОН СА- МИМ разйтельньїм образом оправдал на себб теоретйческое положбние, что <тому нет спасбния, кто в самбм себб нбсит вра- гА>. МИ-Ж^ЖИй9іЕ»й,ВР“-ФАЙ С^^ІНа всяк час не обережеться. НА ВСЯКИЙ ЧОХ НЕ НАЗДРАВСТВУ- УІІІ їСЯ. (.52, На всякое чиханье не на- здрАвствуешься) МЖО НА ВСЯКОГО (на каждого) МУД- РЕЦА ДОВОЛЬНО ПРОСТОТИ. ГЖ^]в<вг-^№ВДЛій.^й(Н}1И^* , [ЯІ^ІЕГлумоВї]Ничегб ви не заму- тили. Вас возмутйл мой дневнйк. Как он попАл к вам в руки — я не знАю. На вся- кого мудрецА довбльно простоти. ЖЙ9НІЄЖЖЙ^О Довбльно простоти на кАжда мудрецА* *. НА ВСЯКОЕ ХОТЕНЬЕ ЕСТЬ ТЕРПЕ- НЬЕ. (ДЕ На хот&нье есть терпбнье) ійяіятаііїяйя»#й4>. НА ВСЯКОЕ ЧИХАНЬЕ (на всякий чох) НЕ НАЗДРАВСТВУЕШЬСЯ- А П - «Й® ЖЖ - ГЖХІЖГЙІАЙЯЙ.^^ЖНЙ (Я «)>#АІЙЙІЙ,*&ЖЖЙ*±І5Б&®Л АфО. гл»]злп^ил«з?йжжли« [ДО^ІІЕсть люди, котбрие.. старАю- тся очернйть и запятнАть хотя словАми; гневаться на Ато я даже не имбю прАва, потому что.. на всякое чихАнье не на- здравствуешься. <^А...М&ДЛШіГЯІЛйШіО ..я НА ВСЯКУЮ ПОТРЕБУ НЕ НАПАСЕ- ШЬСЯ- 3-Ж5ЖЙ------•ТІДІЙЙ. НА ГОЛОВЕ-ТО ГУСТО. А В ГО- ЛОВЕ-ТО ПУСТО. (ІЕ У баби волос дб- лог, да ум корбток) НА ГОЛОМ, ЧТО НА СВЯТбМ, НЕЧЕГО ВЗЯТЬ. (ДЕ С гблого, как со святого) ГЖЯ1Д»ЛЯРВИ«М>ЙІРЖ-«, НА ГРЕХ МАСТЕРА НЕТ. ЕЬЕ^ІГрех да бедА на когб не жи- вет. Я. [^^ІОн [ШвАбрин], извблишь вй- 0) ИЮ---------------- 148
деть, побхал за город с одним поручи- ком, да взяли с соббй шпіги, да и ну друг в друга пирять» а Алексій Ивіньїч и заколбл поручика, да еще при двух свидбтелях! Что прикіжешь делать? На грех мястера нет. і-т. К^СІНа грех містера нет<а на беду и курица петухбм поет). НА ДВОРЕ — ТЕПЛО — И У НАС ТЕПЛО) НА ДВОРЕ ХОЛОДНО -НУ НАС ХбЛОДНО. (Л Щша горница с богом не спбрится) ійЖ НА ЗИРКАЛО НЕЧА ПЕНДТЬ, КОЛИ РОЖА КРИВА если наши махйстьі отреку- тся от Блбя (а онй, навбрное, отрекутся от негб), то мьі скіжем им: нбча на збр- кало пенять, коли... и т. д. йҐ<«ТЯЖТ>. ІЗЕ^ІНбчего (нбча) на збркало пе- нять, кбли рбжа криві. НА ЗЛОДЕЕ ШАПКА ГОРЙТ. (Ш. На вбре шіпка горйт) ГЖ^ІЯАЮЖ^ЖАТ. НА КАЖДОГО МУДРЕЦА ДОВОЛЬНО ПРОСТОТИ. (ДЬ На всякого мудреці довбльно простоти) НА КОґб БОГ, НА ТОГб И ДОБРЬІЕ ЛЮДИ. (ІН) ГЯХ1йЧ*»,Х2АЖ. ІЯЙ1^ЖА*ЖМ>Б#»)Гійй®Х» АИЙвШ. (£^ІЗД:]Ж±ЙІЯ. ПИ'Ь]!— Зй, Петр Лукйч! Уж вот на кого бог-то, на того и дббрьіе люди.. — Где іто вас сегбдня разобйдели? — спросйл смотрйтель. — Вездб, Петр Лу- кйч, вездб, батюшка. ..."“^А*ІЯРЛЙА^^Т?’,^ЯА|5]О НА КРЕПКИЙ СУК - бСТРШЙ ТО- ПОР. <а#>ажйа.ш^йяіА) ил (йй) №і. от- Тьі обо мне не печілься, не сломлюсь. Я сук от крбпкого дбрева. — На крепкий сук — бстрьій топбр! ад НА ЛОВЦА И ЗВЕРЬ БЕЖЙТ. [дхіоддакя^Авівїювш. І#Х1ЙЙНЬ^ЖЯ1& п ±, йвш£ба®±пж;йайА (ЖЖїй Й) £»ЙЯХ1Д«)Ч®Й<1А. С^^КНа ловці и зверь бежйт> — говорйт русская послбвица. Стбит тблько пожелать — случай всегді найдется. ІЗ£^С1Набежйт на ловці зверь*. НА ЛЮДЯХ И СМЕРТЬ КРАСНА ( й 149
На миру и смерть красні) НА МУЖИК? КАФТАН ХОТЬ НА МЕДНЬІЕ ГРОШИ УЧЕН. яієярь [ОД]ЯЯЯІМкЯ«А&* ж>. ІЯ^ІІЯ сам на мбдньїе грбши учен, но понимію. ®йаяяяй«іи££й>,<й® я й. НА МЙЛОСТЬ ОБРАЗЦА НЕТ. ГЖ*Иг#Й^«;£#»Ж.Жт&£ [«4^1 В поясненне великодушной вьіходки Лйрина кунакй, мбжно сказать еще то» что на мйлость образцй нет. Во всяком случае» какйя бьі причйна ни по- будйла киргйза оказйть добрб Ларе» но онб действйтельно бьіло оказано. НА МИР? (на людях» с людьми) И СМЕРТЬ КРАСНА. £,&£Ятїіі^йИЙ<> (і£&]С мйром и бедА не убьіток. [£*Н$*1А£ЯШ. Вйдно бьіло» что несмотря на то» что он бьіл бчень трусовйт» — на миру и смерть красна і он совершбнно стал спо- коєм с тех пор» как нас бнло мнбго. КТ. Ш1ИА-£,«й-Аік>МЙТ. НА МОСКВЕ ТОЛСТО ЗВОНЯТ, ДА тбнко ЕДЯТ. (ЇЙ. В гброде тблсто ЗВО- НЯТ» да тбнко едят) Оо ДА УМ У НЕГО НЕ ЧЕРТ СЬЕЛ. (Я. Мужйк сер, да ум у негб не черт сьел) гй^і*ййК;>±«ймжиг!*,т ятатт. НА НАШ ВЕК ДУРАКОВ ХВАТИТ. никлій. С&^ІА утром босяк встал и заявйл, что у негб укрйли портмонб с деньгйми. Поругйлся с хозяевами и ушел. ( Таковьі все онй» — пйшет Гаврйлов. — Бсльшюь ствб из них говорйт про благотворйтельс- твующих им: На наш век дуракбв хвб- тит). йт^шйт. ля±Атт-яш^и ^То “^ЛЛИПЖ&ЖЙА.ЖФ^ЙАвій.ЛД НА НЕЗВАННОГО ГОСТЯ НЕ ПРИПА- СЕНА И ЛОЖКА. НА НЕТ И СУДА НЕТ. гжяіаяшкайЛйт .»=&&«& Т ;ШЖ«ЛГ, І» Х1ЛЖ#И*Я мжнжіе»я ,«ж &І&ЖТ (&<1ШЯЙ«<Т >»^ГЙЖТ о «&Т (Я«-ЙЙІвІ«“й<,’9Г) НШПЖ.А <ПЖ:&ЖЖІЙНШ. [#І^ІІСКочкарев:] Да ведь вьі слм- шали, у ней приданого ничегб нет. [Же- ВЙКИН: ]На нет и судй нет. НА ОДНбМ КОНЦЕ ЧЕРВЯК, НА ДРУГОМ - ДУРАК. ИИ'Б)! Вряд ли и любйтели-рьіба- 150
лови видумали злую послбвицу на од- нбм концб червяк, на другбм — дур&к. НА ОДНбМ МЕСТЕ <И> КАМЕНЬ МОХОМ ОБРАСТАЕТ. Лйбит нагбрний крестьянин постранствовать, любит посмотрйть, себя показать. (Дома сидбть, ни гроша не ви- сидить, — он говорйт, — под лежАчий кймень и вода не течет, на однбм мбсте и кАмень мбхом обрастает). л,Аі££тят,«£**йжл На однбм мбсте и кАмень мхом обрастеп На однбм мбсте лежа и кАмень мбхом обрастает. НА ОХОТУ ЕХАТЬ - СОБАК КОР- МИТЬ. зважнів) [ЬЕ&ІГром не грянет, мужик не пе- рекрбстится. А^КІГЖ>А>К#гЖ ит, * тямжвш о [ІИІ'&Л— Увйдев щетки и швАбрш, генерал срАзу же догадался, что мьі до- лали приббрку к егб прибзду, — совсбм жАлобннм тоном проговорйл капитан. — На охоту Ахать — собАк кормить! РАнь- ше надо било прибирАть. ІФ^СІКогдА на лбвлю Ахать, тогдА собАк не кормйть; Когда на охбту (на по- лАшню, в пбле) Ахать, тогдА и собАк кор- мить; На охбту Аздить, собАк кормйть*. НА ПЛЕЧАХ ГОЛОВА ЛЮБА. ГЯ^ІКому не любй на плечах голо- ві? НА ПОГОСТИ ЖИТЬ, ВСЕХ НЕ ОП- ЛАЧЕШЬ. Й&ЯйтАШЖЯ. [Й'&ПА впрбчем, и что же мне такбе в сАмом дбле Мйничка Норк? На погбсте жить, всех не оплйчешь, — рассуждал я снбва, насилу добравшись до своей посте- ЯШТЯ-А5Й? ££#ЖМ1ЙШЙЖ>5Б&* »ЖЙЛЖЙЗ?.”®Й;^$8№ЯТ Й ВЙ ^±,Ж®г»ЖТ^Й:о [$^1При погбсте жить, всех мерт- вих не оплакать; У погбста (при, на по- гбсте) жйвучи, всех не оплАчешь (не оп- лакать). НА ПОМЙН, БУДТО СНОП НА ОВЙН. І» Я.1ЙІ-ЇЙЯ Ж. Ж1Е&й;вШ8І Т. Г£^яіійі!]«а,»жйя. — Тьі, Данйло Семенович, не осудй, и тьі, ПАвел Данилович, извинй, а я свою кобилу привязАл к вАшим са- ням, а в гости пойду к отцу Иринбю. — Да што ти, НиколАй ИвАнович! Мбста хвйтит, ну-ко, стбпочку! — Не отка- жусь. Не откажусь, йбо ещ£ в Шибанй- хе сподббились совокупно с НиколАем НиколАевичем... а вот и сам владико. Владико и Дбва!.. — На помйн будто сноп на овйн! — засмеялась Катерйна. “ Раздевайтесь. 151
♦ЙЖ& ♦ йГДЖЙЙ чжяйнпюжігет .аяяаяжрж® • 0>ЛЖ й^а4#в®і^аій<^й®*й: • ®* йжвж-яжяїв....шя4® й а в > ІЖ. ..•“<«»*,жшж ЯГ-ЄЖЖВ£#Й. ЧЙТЯ>««.’’ НА ПОСУЛЕ, ЧТО НА СТ^ЛЕ, ПО- СИДЙШЬ ДА И ВСТАНЕШЬ. (ІВ) ЛХ&ЙЙ&Й. гжяіжжжжй^яжйт-авея. [ НійЕІОббщанного три гбда ждут. Ж ^^іУлйта бдет, когдА-то будет. Г^ЙІЗЖА^ТЖЖ^^иїЙА К*МЙ. І$*!£)]— Смазнбй, да затягивай хоть тьі сдуру песню свою про червяка черем- хбвого! “ Погоди, — отвечал Смаз- нбй. .. — Чегб тут годить? на посуле, что на стуле: посидить да и встанешь, — сказал опять пбрвьій. — Встанешь, пройдеться, да и опять присядешь, — отвечйл тот, — посуленное ЖДЄТСЯ; что я тебб за пбсенник дался? те!и“^-^лг^й<ііні^ій.“Зї# Г#£1На посуле, как на стуле; На посуле ~ как на стуле: посидйшь да и пойдешь. НА ПРИВЙЧКУ ЕСТЬ ОТВМЧКА. >Б»й<ї^«о НА ПРОИЗВОЛ СУДЬБЬІ. ГЙЧГЛ^й^іПЛЖЙЙо птжжлатчга в,** 152 ост&вить, покйнуть, от- дйть Впр&ве ли он остАвить егб на произвбл судьбм? НА РОГОЖЕ СЙДЯ, О СОБОЛЯХ НЕ РАССУЖДАЮТ. (ІВ) ГЖХ]£4«Ж±.*ЖЯЧ&ЇВЙНЖ. геямажжжіьяш и Я'ЙЖЙЙШ^ТЖА. С^^ІВ дбтстве довелбсь ему [Тимо- фію Ив&новичу] поббгать в мальчйшках у роднбго дяди Евстбфия, котбрьій дер- жйл в Манмчской станйце корчму и гос- тйницу. Бесцерембнно обращАлся Евстй- фий с племяшбм, и ужб тогдА крбпко ус- вбил семнадцатилбтний рьгжий Тимбш- ка, усльїша от дяди обйдную йстину: <На рогбже сйдя, о соболях не рассуж- дйют). ЖЙЯТо НА СВАДЬБЕ ВСЕ БОЯРЕ. гжяі#іп»ийяя*жлф. НА СВЕТЕ НЕ БЕЗ ДбБРЬІХ ЛЮДЕЙ. (ІЙ* Свет не без дббрьіх людбй) Г*Я1Ш±*^»4>А. НА СЕРДИТИХ ВОДУ ВОЗЯТ. ГЙАПЕ^Ч^А^ЙлІСїік^^Ч^А ІТЖЖЙШ №^№^й«іАіЙ»ІЙт&^*І»А8>Гійв Ф Ш>Ж»ЮАМЯЖЖ. князь, княгйня,?І£^^Ж41М А^іЖЖЖї^Г боя- рин»
Бйбушка.. сердито сказйла, поглядьівая на Лелю;— Глядйте, вмбсто тогбт чтббьі раск&яться в своем поведб- нии, — Ага осбба снбва принялйсь за еду. Глядйте, онй дйже аппетйт не потеряла - - кушает за двойх... Леля не посмАла грбмко возразйть бабушке. Но тихо про- шептйла:—На сердйтьіх вбду вбзят. ЯМ... ---....... СЗЕ^СІНа дуракйх вбду вбзят*. НА СЛОВАХ МЕДОК. А НА СЙРДЦЕ ЛЕДОК. (Л На язьїкб мед, а в сАрдце лед) НА СТАРИЙ ХМЕЛЬ ХОТЬ ВОДИ ВЗЛЕЙ. г. НА СЧЙТ АНГЛЙЙСКОГО КОРОЛЯ. (ІН,Ів) іяшжв.б [$А1На счет китййского имперйто- ра? На піеремАтьевскии счет. НА ТЕБЕ, БбЖЕ®, ЧТО НАМ НЕ ГОЖЕ. ит#**іЕ ,#а ,ж<п«тз. НЯЙІЗАІПиїЖТЛЯп вин- Вот чем удружйл, значит, Горчакбв! Зйвалью! Гнйлью! На тебе, ббже, что нам не гоже! А мьі за ато бла- го да рили!.. И вот бтой гнйлью, знйчит, должнм мьі кормить солдат? #$! &ТЖЮЖВ! $*£ИЖ№£А! Ж «ПйЖШТ —»! ..... ГЗ£Л1НА тебе небожА, что мне не го- же? Вот тебА, Ббже, что нам негоже (что нам не мйло, то попу в кадйло). НА ТО И ЩУКА в м6ре, чтбвьі (ЧТОБ) КАРАСЬ НЕ ДРЕМАЛ. ,йй А ТЯ Й«<ЯЙ(АЮ,ЯА(ФЙ)Ж*ІЕПИ (МЮШ) АЙ, /ЬАЯЧЛ. [ЯтиЖЖ£»#А,{НЙЙ1АЙЗ « й> Й Й <) Й І& » а Я 2. 8г и ж ж, ж * ік А3?ят«ш, А ЖЯЙ ВЯ. Й З АЗ& я»«. ГЯЙІЙ'ЖЙЙЖАААЯЙМЙЙІЙ. [0!|ЗДНо Володймирьіч никогдй не говорйл плохбго слбва о брйте.. Дйже Мйтрия Степйньїча не рутйл грубо, как другйе. Он тблько усмехйлся, умненько и скупо замечйл:—На то и щука в мбре, чтббьі карйсь не дремал. На всякую му- ху есть свой паук. Нет мужикй без миро- Ада-кулака. «... ЗГЕЮЙІЛ. КЯДНа то рьіба щука < в море), чтоб карась не дремйл. НА ТОРНОЙ ДОРбґЕ ТРАВА НЕ РАСТЕТ. (Ж На бйтой дорбге травй не растет) ГЖЯ1ТтА£ЙЙ±*&». НА ХОТЙНЬЕ ЕСТЬ ТЕРПЙНЬЕ. гжо&тшчжйшанїіи.'. [$'Б]1Желйя всем сбрдцем рефбрм в моем отбчестве, я однйко же понимйю, что на хотбнье есть терпбнье. Ж § ЙЙ Ф неббже. Небоже неббгий (ІН)чНеббга (ІН^ 153
ІЗ£^С1На всякое хотбнье есть терпб- нье. НА ЧАС УМА НЕ СТАЛО, НАВЙК (ло- вйку) ДУРАКбМ ПРОСЛНЛ (прослм- ГЯ*Л И бели мне срАзу удалбсь стать свойм человбком в колхозе, не бьіть похожим на того злополучного аг- ронбма, которому мужикй за гужй за- вожжАлн коня, — я знал, что обязан атим Демьяну Сидоровичу. Я не раз по- вторял себб егб любймую поговбрку: ( На час умА не стАнет, довбку дуракбм про- сльївеїпь). (ЗЕ5£]На час умА не стАло, навбк в дуракй попАл. НА ЧТО И КЛАД, КОГДА У МУЖА С ЖЕНОЙЛАД. ГЖА]А«ЙЙЙ*-^±« . А>ЯЙ НА ЧУЖбЙ КАРАВАН РОТ (рта) НЕ РАЗЕВАЙ <А ПОРАНЬШЕ ВСТАВАЙ ДА СВОЙ ЗАТЕВАЙ>Ф. [ЙЯТОАЙ9АИ®&*»ЙШ<£Д Г#Я№?®»,*3?ЙШИАіЙЖН; #91АИЖ№*Й. ЦЙЙЛЯШШЙЖЖТ Й В ЙЖДЙАЇЙ. гят- Отчегб тьі мне дозволяешь есть, а другйх ругАешь? готбва глазА вьт- царапать. — Ну, ну, учен ббльно!.. Тьі мне брат, а те чужйе, кАждьій вблен своє сьесть, а на чужбй каравАй рот не разе- вАй. Побшь, прАво. шажйшіл“*і8и ... »Д»»».і®й5*АД^А,<ФАЖйШ М. ($ 1 На чужбй каравАй губ не надувАй, а порАньше вставАй, да свой за- тирАй (затевАй, приспевАй, наживАй); На чужбй каравАй глазА не подьімАй» На чужбй каравАй очбй не порьівАй*. НА ЧУЖбЙ РОТ П^ГОВИЦМ НЕ НА- ШЬЕШЬ. (Л На чужбй ротбк не накй- нешь платбк) МЯІЙ^РК&ІМАЮ». НА ЧУЖОЙ (ва всякий) РОТбК НЕ НАКЙНЕШЬ ПЛАТОК. ГЖ^ІЙ^ЙівЖвМАЙЯ^ІАЙЧІ [#Я1Й«Я<Й9А*«Й**М1ІЙ. ГЖ&13Ж1$«£ТЖАЙ9ЖЙЖ®«- й. П ЙШЙ, А П . Е^^ІКузьма Васйльевич свойми ру- кАми отремонтйровал всю мбльницу. С тех пор, как он стал мбльником, мбльни- ца наша началА раббтать без полбмок и с дохбдом.. Вторбго такбго специалйста нет в колхбзе. А что касАемо оговорбв, то на чужбй ротбк не накинешь платбк. .. Я5>ІАЙ<І«Ж#^Й5в І$^1На чужбй рот пуговицьі не на- шьешь; На чужбй рот пуговицу не при- шьешь. НА ЧУЖОЙ СТОРОНИ И ВЕСНА не КРАСНА. 154
НА ЧУЖбЙ СТОРбНУШКЕ РАД СВОЕЙ ВОРОНУШКЕ. НА ШЕРЕМЙТЬЕВСКИЙ СЧЕТ. (£ На счйт англййкого короля) (Д.ІЄ8). НА ЯЗЬІКЙ МЙД, А В СЙРДЦЕ ЛЕД. іжяі«±®йіж,*ф^іпйк>«±® м,*ф&исис. Г#**±1пЖИЙ. (3£^С]На словАх медбк, а на сбрдце ледбк. НАБРАЛбСЬ ГОСТЙЙ СО ВСЕХ ВО- ЛОСТЕЙ. мями#«ж«*ж*. Г»5С1*Т»^А>ЖЙА®^. ГЯЙІІТ&ХАЛЖЖЙЖВШ. ЇФІ^ІЕПавлйн, Чугунбв ~ у двбри в переднюю, подрядчик, маляр, столяр, староста, потом Корнйлий. З [Чугунбв (укйзьівая глазйми на толлу),] Набра- лось гостбй со всех ВОЛОСТЙЙ. ЕПаВЛЙН:] КомйссиЯ) сударь. (ЯЯЙИІЙЙ АА) їй:] ЖТЙЕ^А. Е«Й^#>]*ЯТ, [ЗЕАІГостйй — со всех волостйй. НАВбЗ БбГА ОБМАНЕТ. Г Ж й ЯВ Ю ± й ± Ю М * А Яс 8 І£&1Кладй навбз густо, в амбйре не пусто. ІіИ Про навбз когдА-то крестьяне сложили поговори у: < Навбз 66га обмА- нет). КудА ужб вьіше оцбнка — дАже са- мого бога, бели он накАзьгвает недорб- дом, и то благодаря навбзу перехитрйть мбжно! НАВИК м АСТЕРА СТАВИТ. ГЖ5ОЙТЖЇ5К. НАД НАМИ НЕ КАПЛЕТ. ГЖХ]ЙІ1±Ш&1ЇЖ*. ЙІФАИШ. ІЬЕ^ІДбло не медвбдь, в лес не уй- Дбт. С^^1[ФелицАта;]Беспок6ить не ве- лбли. Да, авбсь, над н&ми не кйплет, подождАть-то мбжно. (3£^С]Над ним не каплет* ; На нас не кАплет* » Не кАплет евбрху*. НАДБИТАЯ ПОСУДА ДВА ВЕКА ЖИВЕТ. (ДЕ Бйтая посуда два вбка жи- (йяжздтшяк*?. НАДЙЛАЛА СИНЙЦА СЛАВЬІ, А МОРЕ НЕ ЗАЖГЛА. Г#Я1ЖАі*Ф«№ЙЄ«й:£»11» .пі* К ЬЕ&ІХвалйлся черг всем мйром ов- ладбть, а бог ему и над свиньбй не дал влАсти. Г І* *і ЙШ 9г Я. СначАла синйца® судила за- жбчь мбре* , т. е. пострбить физйческие алемАнтьі из психйческих, а потбм оказА- -45Ф&ДІІШШЇ-ЖЖ&ЖФЙШ4Е,* 155
лось, что физйческие алембнтьі лежйт вне гранйцм психйческих злембнтов, (лежйщих внутрй нйшего тбла>! Филосб- фия, нбчего сказ&ть! 4>ЗМ?ЖЛЙЙЯІ£Ж ,»нЖ*РШШ5?Ж (Ш [ЗЕ^ІНадблала синйца слйвьі, а мб- ря не зажглйі Надблала синйца шуму, а море не зажглй; Синйца за море летбла и мбре зажигбть хотбла; Синйца мнбго на- шумбла, да нб бьіло из шума дела; Си- нйца сулйла зажбчь мбре* і Хвалйлась синйца мбре спалйть; Хвалйлась синйца* что мбре зажжет; Хвалйлась синйца мо- ре зажечь; Ба хвалилась синйца —обешд- ла мбре сжечь. НАДЛЕЖАЩИЙ ЧЕЛОВЕК НА НАД- ЛЕЖАЩЕМ МЕСТЕ. ГЖЯ1АИ1МЖ. НАДОЕЛ ХУЖЕ (пуще) ГОРБКОМ РЕДЬКИ. ГЖХ1£Я£ ЮК. МтФИШК і ІЄЯ іШ. «Ч АіШЖ Т>{ЙАЙК®Т. — Я бчень рад, что он не прибхал. Мне бтот юрбдивьій надобл пу- ще гбрькой рбдьки. Й.” [^^ІНадобл как гбрькая рбдька. НАДУЛСЯ- КАК ИНДЮК. Я. [^1^1 [Штшркин] непомбрно наду- тий, как индюк, вошел в контору. НАЗВАЛСЯ < назвавшись) ГРУЗДЕМ (гриббм), ПО ЛЕЗАЙ В КУЗОВ. (£&1Кто в кбни пошбл, тот и вбду возй. Пошел в папьг, служй и панйхидьі. &ЗШ:ЙЖ&1ЬВзялся за гуж, не гово- рй, что не дюж. ш аягжій юж&зтнш. — Нельзя, ббтюшка! — сказйл мой патрбн по ухбде стйростьі: — назвбл- ся груздем, полезбй в кузові.. Ничегб не подблаешь! Уж вн молчйте! ...«жйймті ІЗ^ІСказйлся гриббм — полезйй в кузов’. НАКАЗАЛ БОГ НАРбД. НАСЛАЛ ВОЕВОД. (ІВ) ГЙЯ]±Ф®ЯАК:«£Т-®ЙІ4> (Ж). С^О^ЛЧто за человек бьіл Пашкбв — ясної приказнйя душа, загрббистая лйпа, госудйрева прйбьіль, татйрская зйпись, московская служба, да и сам прбмаху не дает. Воєвода! (Наказал бог нарбд: на- слал воєвод!»— говорйли москбвские черньїе люди. ^ЙІ^ЙАЙ ,Д®«^ЖЖ,>ЯЇЙ«І*ЛЙ, ФАД^^Шо “±#&ЯАЙ: НАЛЕТЕЛ ОСТРЬІЙ ТОПОР ДА НА КРЕПКИЙ СУК. (Л Остер топбр,да сук зубйст) НАПЙСАНО ПЕРОМ, НЕ ВЙРУБИШЬ И ТОПОРОМ. (& Что напйсано пербм, тогб не вшрубишь топорбм) 156
НАПРАСЛИНА НЕ ПО ЛЕСУ ХОДИТ, А ПО ЛЮДЯМ. (£ Бедб не по лбсу хб- дит, а по лі&дям) ТА. НАРОД БЕЗ ГРОЗМ, ЧТО КОНЬ БЕЗ УЗДН. (10) [ЖЯ1АК*£#Ж.й>4;ійЖ£ І^Ц^ІВ <воззвАнии> хотя и призива- ют все сослбвия < не злоупотреблять сво- ббдой), поддбрживать порядок и спокбй- ствие впредь до Учредйтельного собрА- ния,но на одно тблько людскбе смирбние и крбтость надбжда плохая: народ без грози — что конь без узди. Зко НАРУЖНОСТЬ ОБМАНЛИВА й. внбшней сторони вся пост- рбйка по вкусу не оставляет желать ни- чегб ббльшего. Но наружность обмАнчи- ваївнутрй грязно и неуютно. НАРЯДИ ПЕНЬ, И ПЕНЬ БУДЕТ ХО- РОШ. ИИ^1[ОлЙна:] КудА красйво! И по- смотреть так любо. Красавица, как есть. [Ульяна:] Чему дивйіпься! И пень хо- рбш в уббре* ! [Олена:] Не похАять Те- бя и без уббра. Всем пригбжа. [Ж«ЙМ£ЖЖ! ЖДФЛА ІЗЕ^СІНарядй пня и пень хорбш бу- дете Нарядй пень в вбшний день, и тот будет красйв. НАСИЛЬНО МИЛ НЕ БУДЕШЬ. Г#Я]*1ЙЙМА«Ж*йс»ЙНаАЖЖ [0ИВД Волйгнский не ліббит женьї своей, а мобй ббдной сестри ібто ясно: что дблать? насильно мил не будешь! ГЗ£^]Сйлой милому не бьітьі Сйлой мил не будеиіЬі Сильно мил не будешь; Насйльно люб не будешь. НАСТУПЙТЬ НА НОГУ ІЖ£Ш4(ЖА)»±. ГДО'&ІІ— Конбчно, никому не позво- лю наступать себб нй ногу, бели я знАю, что я в чем-нибудь прав. ІЗЕ^СІНаступйть на хвост. НАТУРА— ДУРА, СУДЬБА- ИНДЕЙКА А ЖИЗНЬ- КОПЕЙКА. ИГ&Т А£І£»ШЙШЙ91ЙВШ. (0*1^11— Ну, брат Грушнйцкий, жаль, что промахнулея— сказйл капи- тАн,— тепбрь твоя бчередь, становйсь!.. не ббйся,— прибАвил он, хйтро взглянул на Грушнйцкого,— все вздор на евбте!.. Натура— дура,судьбА— индбйка,а жизнь— 157
копАйка. Т,”ЛШій,“®4»Я^Т,йЯЯЖ! .... Яій(“1ї#г*,ЛЖШ®! ...АйЖй ---В^ЗЕЯі.АЙ^й ЇІПЖЙ, Ш А Й£і$г-- [$А1Нйтура дура, судьба злодійка (судьбй индійка). НАЧАЛ ЗА ЗДРАВИЕСо зрівші), А СВЕЛ(к6нчил)ЗА УПОКОЙ. (ЖЯІЛйШ й, й ійЯ й; Я & ІЙ® А жа»,^жійя-±^«. («*«.»««) я#»®» ® ® > я »ій*«,йжя®*ія:»яшіь£Жя« С^І^ІЧерт знйет,из-за чегб мьі спор подн яли! НАчали о здрАвии, а кбнчили за упокбй! жяшаляя^^йжт! ттіш »»ю,жтімтЕШ! ( #И ] НачАв писАть Ату статью, я имйл в предмете позубоскалить над со- времАнною нАшею литературою, и сам не знАю,как зашел в такую даль НАчал за здрАвие, а свел за упокбй. Зто нерАдко случАется в делАх жйзни. та Т&Я. ЙЯЙ-“^Ф,лІ»»Д#<ЙЄ|о НАШ АТЛАС® НЕ УЙДЙТ ОТ НАС ГЖЯІЯІПЙЯЯйКІНЖ^^Ж^ЯІП №. Ф»ЙЙЙ. ГД&1ЙйадЖй«ЮМ«іЙ. [0И^] Жиленкбв, обйженньїи тем, что вСосббьій вагбн) попАл не он, а Май- кбпскнй, грубо пошутйл:—Наш атлАс не уйдет от нас! НАШ ПОСТРЕЛ ВЕЗДЕ ПОСПЕЛ. [жяіат*ЧА4ШіИ8й± >а<п ЙЯПЯОДЬЯОДЙФ. ГЯЯ1Й1Я.ЙЙ.ЖТ1ЙЖЙ.ЖЖЖІВ Й±ЙА. ИтАлия— зимний сад... — И Россйя? — прозвучал сзАди рАзкий во- прбс. Князь Федор.. встрАти^ся с возму- щенньїм взглядом Пушки на.—А, наш пострАл вездА поспАл! — оглядьівая поб- та с головьі до ног, недовбльно прогово- рйл он. ~ Извбль,и об Россйи скажу. .. а»...йяіт>е&ій£Ю0*. а та^л,т^ійій:“^іе,аікЖійій^^ ЕФ^СІНаш пострАл вездА поспАл: к кАждой ббчке гвоздь НАШ ЧИН НЕ ЛЮБИТ ОВЧИН. (10) гж^іапйжйтж^ж^о геяіат'&мжтй^нй. ВШо ИИ'&ІІ — Тятенька всю святую про- хворАл,—опрАвдьівался АлексАй. — Опя- ть же такбй одежи нет у негб,чтббьі гос- тйть у вАшей мйлости.. — НАшто тьі, пА- рень, думаешь,что наш чин не лйбит ов- чйн? — добродушно ульїбАясь, сказАл ПатАп Максймьіч. — Пблно-ка тьі. СА- ми-то мьі какйх велйких боярских ро- дбв? — Все однбй глйньї горшкй! .....”МЧКТ^Ші<ЯаіП^'Гй9а тй^йи^иіж» • дятмгжям ж^#ійо аіпйашт>н- КЗ£^СІНаш чин не любит овчйн <а и тех нет>. ф && атлйсЙ$ЖЯ#ТМ,Я'£> 158
НАША ГбРНИЦА С БОГОМ НЕ СПО- РИТСЯ- [Й^ІІДьім донимАет однако же му- жикбв, и онй,кряхтя,лбзут с печйідверь и волбвое окнб растворйли,и наша гбрни- ца с ббгом не спбрится: однА погбдка,что в избе, что на дворб. ІФ^ІНАша гбрница ббгу угбдницаї Нйша гбрница с богом не спбрница: на дворб — тепло— и у нас тепло; на дворб хблодно— и у нас хблодно. НАША ХАТА С КРАЮ. (& Моя хАта с крбю) НАШЕ ДЕЛО ТЕЛЯЧЬЕ<ПОЕЛ ДА В ЗАКУТ). ІЖХ1»ПЙІ№ЖЙ!»Ф«<ЧМ8ТЙ й+ат^т). И»ЯММЯ»^ЖЖЗБ*.Ж*ЖЯМІ. [£&]Моя хАта с крАю. Й---і Не мой воз,не мне егб и везтй. о Л*А^ЙАй^і&ЛЛ1ФАИЄіЙ. — Где вві бАзу заложйли? — В Почбпском районе. - А в вйшем райо- не рАзве нет лбса? — Хоть отбавляй. Так начальству взду малось, а нйше дбло теля- чье. НАШЕ СЧАСТЬЕ - ВОДА В БРЙДНЕ. (ЇЙ, Людскбе счАстье,что водй в брбдне) К Ж XIА йй П ШК Я ± Й *. НАШЕГО ГОРЯ И ТОПОРН НЕ СЕКУТ. (ІВ) ГЙХіа«й9«Й£#?&Л*1*. Ж. — Извбстное дбло, скблько ни раббтай, а доля у мужикй однА. НАшего гбря и топорьі не секут! — встйвил ям- “ЇЙ Ж ЯАВЯі ЙЖ ВЙ^®»*-^Й. «{ПЙЖЗгЖ^ій. НАШЕГО ПОЛКУ ПРИБИЛО. [ЖХ1ЙЯЙЛШГАТ .аШЙЖАЖ ХЖТ4ЛЖ.81ПЙАЖТ.ЖЙ1ПЙЯЙ АЧЖТ. ГЛ1Й14:Ж#£а£,Ж£ЙЖЯґ«М »Ж.«#^ЖЙАвШ. Когдй я женйлся, женатьіе товйрищи привбтствовали меня, говори; < нашего полку прйбьіло! > ІЙ:и^1ПЙ^АЖХ^Т-^ЛЖ!” нйшем полку прйбьіло. НАШЛА КОСА НА КАМЕНЬ. [ Ж'й]!— Тьі нбровом крут, Никйта Ром&ньїч, да и я крбпко держусь свобй мьісли: видно уж ндіплА косй на кАмень, “Ж,&ЙИЧЖ«,®ІІ1 Ж#айЯА,#ЖіІД#&ЯЖ£Т,& В!” К^^СІПопадйет косй на кАмень. НЕ БЕРЙЧЬ ПОРОСЛИ, НЕ ВИДАТЬ И ДЕРЕВА ,£*£«**. НЕ БОГАТ.ДА ТОРОВАТ. ГДЯ1ЖИ^Ж,{Н*1КАЛ. НЕ БОГИ ГОРШКЙ ОБЖИГАЮТ. 159
(Я&М#Й4»ЙАЙ^ЕЖ^®® &ЯШІЙ9ЖВШ. .<*<»* О [ДО'Ь]!— Почему в самом діле не на- чать издав&ть журні ла! Не ббги горшкй обжигіют,те же люди! —думал Порфй- рий Петрбвич. ІЗЕ^СІНе боги горшкй обжигают,а те же ліддиі Не ббги горшкй обжигіют, а человік. НЕ БОЙСЯ СОБАКИ,ЧТО ЛАЕТ.А БО- ЙСЯ ТОЙ,ЧТО МОЛЧИТ ДА ХВОСТОМ ВИЛЙЕТ. [ЖЯ1пЧЙЯ¥ЧНЙ.Ж*»ЖЕ*лЧй їтЯЮАгН’ИЙ. Бугрбв приезжіл, вьікладьі- вал гостйнцьі и, сказів нісколько слов, уезжіл. И говорйл йти нісколько слов не с Лйзой, а с Грохбльским. С Лйзой он молчіл. И Грохбльский бьіл покбен... Но существует русская пословица, котб- рую не мешйло бьі пбмнить Грохбльско- МУ: Не ббйся собіки, что ліет, а ббйся той, что молчйт >.. Одніждн, гуляя по саду, Грохбльский услшшал гбвор двух голосів... Пірвмй принадлежйл Бугрбву, вторбй Лйзе . Грохбльский прислушался и побледнів, как смерть, тйхо зашагіл к бесідовавшим. £т. Ш£ЖЯ»гмійЮо ом-адж .................... .. ЙО..... » ± £, & ге ііш і«т сі £ £ о ЇФ^СІНе ббйся той соб&ки, котбрая лает, а ббйся той, котбрая исподтипікй ку&етїНе той собіки ббйся, что грбмко ліет,а той, что исподтишкі хватіет; Не та собака кусіет,что ліет,а та, что мол- чйт да хвостбм виляетіНе ббйся собіки, котбрая ліет? Не ббйся собіки брехлй- вой,а ббйся молчалйвой. НЕ БбЙСЯ СУДА, <А> БОЙСЯ СУ- ДЬЙ. (ІН) ГЖ_О£Й*чГ«і ,йГ1ЙЙ9®йґЯ. ІДО'&І 1 [ Лариса: ] Их совсбм засудят йли не совсбм? [Фетйнья:3 Никому неві- домо. Какбв судьяі сердйт, так засудит, а мйлостив, так простйт. [Мигачева:] Ох,да,даї Не ббйся суда,а ббйся судьй. ЕЙ Е«пті:М> НЕ БОЙСЯ УБЬІТКА.ТАК ПРИДУТ И БАРЬІШЙ. гїяткійій? ,»м НЕ БОЮСЬ СУДА, А БОЮСЬ СТЬІДА. ійяїяйяілй'ій.яій а а<і*. НЕ БУДЕТ ПАХОТНИКА,НЕ СТАНЕТ бархатника ГЙХ1«« ДВА НЕ БУДЬ В ЛЮДЯХ ПРИМЙТЛИВ, БУДЬ ДОМА ПРИВЕТЛИВ. [Ж^ійЯА&ж^>ЯййіЯ,ййа ЖЖ®ІМ»ЙА. Игорь решйл все стерпіть, лишь бьі не оказйться чужакбм средй не- знакбмьіх людйй, с котбрьіми ему пред- стояло жить и раббтать. Стбит немнбго приневолить себя— и на все будешь смот- рбть спокбйно, издалекі. В чужбм доме не будь примбтлив,а будь привіт лив*. 160
Я®ЙЙЙЙЙВ,«®^Н¥»* ЖЯй®ій*Й-«Й. йЖА.ЖВ*5Я ЙЯ.5,46 ВЙЖЯЙИїтА. І5Ез£1Не будь в людях примбтлив, будь у себя привбтлив. НЕ БУДЬ ГОСТЮ ЗАЛА (запіслив), < А) БУДЬ ЕМУ РАД. [ЖЯ1*£*£АЖ#і£й,®£Ж)Ш (ЯїШ [^^ІИзвекбвньїй прадАдовский за- кбн велйт всякого пришАдшего в дом, хотя бьі и незвАньїм, посадйть и за честь дорогйм гостем.. ЗапАсливость, впрбчем, не обязАтельна»трАбуется лить радушие, ласковое слово, дббрая бесАда: <Не будь гостю запАслив,будь ему рад >. ... #,іййяі^,і£шюі£вр [$^1Не будь запАслив, будь гбстю рад. НЕ БУДЬ ЛАПОТНИКА, НЕ БЬІЛО БЬІ БАРХАТНИКА Г#Я1»1ГЗЄ*ЙА(«*£<Ж»Й9А («івк&йотж)' НЕ БЬІЛО Б ПАХОТНИКА, НЕ БЬІЛО Б И БАРХАТНИКА (ДЕ Не будет пйхот- ника, не стАнет бАрхатника) іжяжж^жл.а^ж^жмж ш±. НЙ БЬІЛО БЬІ СЧАСТЬЯ, ДА НЕ- СЧАСТЬЕ ПОМОГЛО. 1ґ. І &&]Нет худа без добрА. Теля умерло, хлева прйбьіло. , ІЙо — Рад вас вйдеть здорбвмм и ббдрьім. — И я давно собирАлся пови- дАть вас, — хмуро сказАл ИгнАтьев, — да никАк не мог собрАться, Фбка Петрб- вич. Затб сегбдня встрАтились... Войсти- ну,нА бьіло бьі счАстья, да несчАстье по- моглб. ЛЧІ«1ПФ^Ж#±Г..... (3£^С1Не бьіть( бьівАть) бьі счАстью, да несчАстье помоглб. НЕ БЬІЛО НИ ГРОША, ДА(я) ВДРУГ АЛТЬІН. /ЬИо ЕЬЕ^ІНе светйЛо,не горАло,да вдруг припеклб. ДЕ£Г ,Т^.!Й.А,йГ!Й&#ЖЖТо [Елбся:] Вот тепАрь мьі как миллибніцики жить будем. [Мигачйваї] Есть-таки рАзница. [Елбся:] Никакбй, те же двАдцать четмре часА в сутки. [Мига- чева: ] Золотбй тьі мой! Как я рАда-то! [Фетйнья:]Ну, как не обрАдоваться! НА бнло ни грошА, да вдруг алтьін! Е(Н*^ІЙ»:]^«ПпГДЗ?хїЖЛЖ^ и/МФо ЖЖ-ФІШ&Ж Т-£/МЛ [$т£1НА бьіло ни деньгй, да вдруг алтйн. НЕ БЬІЛО ПЕНАЛИ, < ТАКС да)>Ч&РТИ НАКАЧАЛИ. мли*»* »»т. ЧЖ.ваМЖЯЙ^АЯІЙЮЖ^Л** Г^#^І1Ж£ЙМ.^ІХЖ«1ЖЙІЖ. 161
А££Ф£,«ЮЄ±*іЖДАМ. ах, какбе дАло, какбе дб- ло! — бормотАл Мйшка, качАя голо- вбй. —Вот нб бьіло печАли, так чАрти на- качАли. “ЖДіО.Я.’’ НЙ БМЛО у БАБЬІ ХЛОПОТ, КУПИЛА ПОРОС& (й Не знйла баба гбря,купила бйба порося) иптйїй, з? т. НЕ БЬІТЬ(бьівать) БН СЧАСТЬЮ, ДА НЕСЧАСТЬЕ ПОМОГЛО. (Я. Н6 бмло бьі счастья , да несчАстье помогло) 1С. НЕ В БРОВЬ.А (ПРЯМО) В ГЛАЗ. [ЙЯ.1 * Д Н £ Ж ±. ЙВ й П Ф Ж Ж ’ ит<ЕГі&)ЖФ#. ГЙ^ХІІЕ Ф 0 «і * Ф 5? »। - я- я. ни. ГЯ*]1 Тьі ему, прбсто, попАл не в бровь,а в сАмьіе глазА залбз. (ЗЕ^ІНе в бровь,а в сАмьій глаз. НЕ В ДЕНЬГАХ СЧАСТЬЕ. 0 І^И^Д— ЗарплАта, прАвда, неболь- шАя. Да я за зарплАтой и не гонюсь... -- И не нАдо гнАться,— одббрила Данія. — Не в деньгАх счАстье. Зто и рАньше гово- ...“зйй* НЕ В ЛОБ,ТАК ПО ЛБУ. гжяііЕшчт.зтіш. [ЬЕ&ІЧто в лоб, что пб лбу. Й1Е — Я* ЇЯ'БП— Вот, вот! — Опенкин заер- зал на тяжелб скрйпнувшем под ним сту- ле. — Я же говорю, чтб-нибудь да приду- майте. Не в лоб,так пб лбу! ж^яї-ий.л^йл^^ат. НЕ В ОБЙДУ БУДЬ СКАЗАНО. яй. [ ЛАбедев: І Ньінешняя моло- дежь, не в обйду будь скАзано, какАя- то,.. кйслая,перевАренная. ... НЕ В ПОРУ ГОСТЬ ХУЖЕ ТАТАРИ- НА. (ЇЙ* НезвАньїй гость хуже татАрина) Я. НЕ В СВОЙ САНИ НЕ САДИСЬ. ГЖХГК* В а . І»ЯЛ) (ІВ) #£Й9ЛІІ£Й«;. [#^1А нарбд-то над ним насмейл- ся: — Иоделбм тебА, стАрьій невбжа! Впредь тебб, невбжа, наука: Не садйсь не в свой сАни! АПЖ*^Лх“^«І*.ЖД^Ж! иіь * гітг) шетт. [&&1Не суйся в рйзььколь не поп. НЕ В СЛУЖБУ, А В ДРУЖБУ. І ВЖ&» вш. [1ИД—Не в службу, а в дружбу. Умоляю, голубчик. Во-пбрвьіх, покло- нись Ольге ПА вловне , а во-втормх, све- зй ей одну вещйцу. ОнА поручйла мне 162
купйть ручную швбйную машину, а до- стАвитїь ей нбкому. Свезй,мйльтй! . «й. м&.йдтв • ж ЙЙЙКТ-ЙМ ЙВЛ.чТЖЙА^ЙЙІ. НЕ!” НЕ В ТОМ СИЛА, ЧТО КОБЬІЛА СЙВА, А В ТОМ,ЧТО НЕ ВЕЗЕТ. ,п№т-еа* ЙТ. НЕ ВЕЛИ КАЗНЙТЬ, ВЕЛИ СЛбВО ВММОЛВИТЬ(мблвить). [іжитйл , ікажйій^. [ЯХІЖЯ^ИЮАЖЯяйкТИЯЗ, оо&йфяиеїтдші:. І #4^1— Анна Филйпповна! — ска- зАл он, всхлйпьівая и кладя младйнца на пол. —Не велй казнйть, велй слово вьімо- лвить... Грбшен! Зто моє дитя... Тьі Аг- нюшку п6мнишь,так вот... нечистий по- ута^ш • Флат* і ...жзгжнян .. ...дж^^тай4>й ПУЛ спешй казнйть, дай слбво внмолвить; Не спешй казнйть, дай ви- говорить; Не торопйсь казнйть, дай (слб- во) вммолвить; Не прикажйте казнйть (гблову рубйть), прикажйте речь гово- ріть. НЕ ВЕЛЙК ГОЛЙК®, А В БАНЕ И ОН ЦАРЬ. , ЖЙЖ-ЙЙЗЕ. ІН1&1ЙР В подпбчье и помелб — бо- льшАк.«^Т^^,Ж^»^*ФЗЖЙ«ї. ($!'£]] Пйтершик совбтовал вязАть прйтья в метлу, тогда не обломйется. ~ - Нбту лучше берйзовой крйпкой метльї,— говорйл он,— все внметает нАчисто. Ска- зано : НЄ ВЄЛЙК ГОЛЙК, 8 В 6ЙНЄ И ОН царь. — Обойдемся без голика, Ажели он царь,— бормотіли мужикй, злббясь.— ПожАлуй, метлА нам сподручнее... ОсАн- ние-то метлн ббльно хорошй... Сейчіс сімое врймя вязАть метльї. ^ЙТ,’№іЙ,“Я-А1|!йГВІЙШТТ^Й. *ї,я5аіпа«-е*їгл*віп##л«« »». ...йаюй ...Я№іЕД»Й*ЙШ«.” [ЗЕїСІВбник в б&не господіін (йли нйбальший) < Вйник в бйне всем начіль- ник. НЕ ВЕЛИЧКА МйШКА, ДА ЗУБбК ОСТЙР. Невелйчка мишка, да зубок остер. НЕ ВЕЛИЧКА ПТЙЧКА СИНИЧКА. НЕ ВЕРИТЬ НИ В СОН, НИ В ЧОХ <НИ В ПТИЧИЙ ГРАИ>. Так ,знйчит, проповідуй — не вірует [стірец]?... Ни в ЧОХ, ни в сон, ни в птйчий грай? М»? ...4Й»ЧШ НЕ ВЕРЬ КОЗЛ^ В КАПОСТЕ, А ВбЛКУ ВОВЧАРНИКЕ. ВГ«М#£.Ж»Ч«7І# Ж.ЇНЯ^^.ЙЇЙЖ. НЕ ВЕРЬ РЕЧАМ, ВЕРЬ СВОЙМ ОЧАМ Ф ««(*♦) «ШЙЛД. 163
(Ж Не верь ушАм,верь очам) АіЙДО Й в# НЕ ВЕРЬ УШАМ, ВЕРЬ < СВОЙМ > ОЧАМ. й ай>і Що Гляженое лучше хваленого. * ДО69 ЬЕ $ ДО Я? і Лучше одйн раз увй- деть, чем сто раз усльппать. Ж ДО ІП — До Д; вдягав Д^&о ГДО^І- А тем, кто вас назАд тянет, на ушко всякне пакости про колхбз шАп- чет, ви, вйжу, все-таки не бчень доверяе- те,— с ульїбкой заключйл Жигулев..— Так онб ж как... товАрищ Жигулев... по пословицє: не верь ушйм, а верь свойм очам. ДОА^Ж,ЖйЖ^Ж1ї«ДОгН*ЖЖ> .....................в йй... Ш.” Е^^СІНе верь (чужйм) речАм, верь свойм очАм (глазАм); Не верь пустим ре- чАм,верь свойм очАм*. НЕ ВЙЖУ — ДУША МРЙТ.УВЙЖУ - С ДУШИ ПРЕТ. [ЬЕЮВмАсте тАсно,а врозь скучна [ДО На другбй день я уАхала. И как уАхала— опйть растревбжилась. Все- гдА у меня так с мойм Обрбнншем: не вй- жу - душА мрет, увйжу - с душй прет. Ж, ЯЯаДОД^Йгї£Д&#:&^Д 4>ЖШ,<ДТХ4>ЖЯ(. НЕ ВОВРЕМЯ ГОСТЬ ХУЖЕ ТАТАРИ- НА. (ІЙ* НезвАний гость хуже татАрина) ГЖЯ1*1ШЖДО£А,ІШІЙАЯЯ. НЕ ВОЛЧИЙ ЗУБ. ТАК ЛИСИЙ ХВОСТ. <ІВ> І# Я1* Д й Л. ЙД Л6 й- > Я Й * їт Ж ЙЙ. ІДО^ ]С дивилися подьячие, Позеле- нАл Алтинников, Как он ЕЕрмйл]сполнА всю тисячу Им виложил на стол!.. Не волчий зуб, так лйсий хвост,— Пошлй юлйть подьячие, С покупкой поздрав- лять. Й?,/^ЖІ1ВКВІ^ТЖ,/^ІП^рГЖЙ9^^/ ...........тЯ^ТЯЖЖБ,/— ^ЖЮ$1ГЖВ^,/«ЖЛ£!И-...../ф НЕ ВСЕ сосни В ЛЕС^ КОРАБ&ЛЬНЬІЕ ,#Ф0г<й9АЯД [£&1В семье не без урода. ЛДЖЖ ; В однб перб и птйца не родйтся. Д Л [ДО^ІІКогдА речь зашлА о Гусенйци- не.Григбрьев махнул рукбй и по стАрой привнчке вйразил свою мисль послбви- цей:— Не все сосни в лесу — кораббль- нме. Увблить — жалко, у негб семья, а сдАлать из негб настоящего раббтника — трудно. ЗакостенАл он, снзмальства за- квАсили на плохих дрожжАх. СтарАется, а не вихбдит. Й9Т^АЙХ«, НЕ ВСЕ КОТУ МАСЛ (БМВАЕТ И ВЕЛИКИЙ ПОСТ). $ЖЙ9^>;ДО#0ЙГАІ&АЧІ<^ЖАЖЙ9 164
-А). ГДЙ13*«!Й,А«;ХШй<)4й,5с* [^«ШЙ^^.ЙЕЙЯ^ЛТ ЖЯ.ЙЛЖ»#. К«№1- А посуду сегбдня твоя бче- редь мьггь,— обьявйл он [Володя] отцу. — Не всй коту мАсленица. ПопрАздно- вал, ПАвел АфанАсьевич. ХвАтит! 1Ї0ЙЙТ,(Й«^-І»ГЙЙЙІ5Ж«- ШЬ #ТГ [0>І^1[Ахов:]Отчег6 вм не лежйте тепбрь в ногАх у меня по-стАрому; а я же стою пАред вАми весь обруганньїй, без всякой мобй винм? [Круглбва:] Оттогб, Ермйл Збтьіч, говорйт русская послбви- ца, что не всА коту мАсленица, бьівАет и велйкий пост. До [Ф^СІНе все коту мАсленица, будет (придет) и велйкий ПОСТ; СбьілАсь коту своя мАсленица; Не все коту мАсленица, бьівАет и пластАница; ОтопілА (прошлА) коту мАсленица <настал велйкий пост>. НЕ ВСЙ ТО Зблото,ЧТО БЛЕСТЙТ. Г»Х1#$0г<£«й«і ЛІ Ай 0 ЙЖИ яжжїЕйімї. [0^1 [КарАндьппев:] Да-с, Ларйса Дмйтриевна знАет, что не все то зблото, что блестйт. ОнА умеет отличАть зблото от мишурьі. [^Я£*:]>Й<Ь&Ж# • ЙЖТЖЯЖ&ЯЯ&. І^^ЇНе все то зблото, ЧТО СВЙТИТ; Не все то зблото, что блйщет* *. НЕ ВСЕ ЦЕПЛЯЙ, ЧТО МИМО ПЛМ- ВЕТ. ійх№ажл>«жй*и-®. Я-АЙЖ^їїА. НЕ ВСПОЯ (не поя), НЕ ВСКОРМЯ(не корма), ВОРОГА НЕ НАЖИВЙШЬ (не увйдншь). ІЙо [0Н'й]] ПрАвда ГОВОрЙТСЯ; не рожден — не сьш,не куплен — не Х0лбП:НЄ вско- рмя,не вспоя,вброга не увйдиціь. [3£^С]Не воспоя.не воскормя,не ви- дАть вброга; Не вскормя,не вспоя,вброга не увйдишь. НЕ ВСЯКОЕ(не всяко) ЛЬІКО В СТРОКУ. , вічі- [ Я й] £ * ІГ & Ж Я № А # Я ££®Л»АВШ. гет- Не стАнешь почитАть му- жа, — путй не будет. Что он скАжет йли сдАлает не так, не по-твоєму,— промол- чй,не всяко льеко в стрбку,не всяка винА виновА та. [Ф^СІНе всякое слбво в стрбку. НЕ ВСЯКОМУ СЛУХУ ВЕРЬ. Г ЙЯЖЙ йШ; ЙЕ н Ж ПІ т. [011^1— ВидАл гуся? — мрАчно спросйл взводний. — Зачем тьі егб дбр- 165
жить?.. По слухам.егб самого за крйжу с института вйгнали. — Не всйкому слу- ху верь,— сказйл Левинсбн. ЧЖ»ЇЙ?”.. йжшжжй. НЕ ВМУЧИТ ШКОЛА.ВЙУЧИТ ОХбТА гжлі*>¥«№»£,й*«¥йа;і- І*##А1ЯК«ЙП -ІНтйФА. НЕ ГЛЯДИ НА ЛИЦО, ГЛЯДИ НА ОБЬІЧАЙ. НЕ ГОВОРИ ГОП, ПОКА НЕ ПЕ- РЕПРЬП'НЕШЬ(не перескбчшпь). (ЬЕ&]Не хвалйсь, идучи, на рать. £ Л &Й94і ї Не хвальнА похвала до дела. хвали пи- ва в сусле,а ржи в бзими. Цьшлят по бсени считАют.Л|^5?ЙІ^А^№Ж»іХвалй ут- ро в6чером.-^>И»5?«Ж>Ж<^е Й ІГЙАШ. ^п. мм не прбсто арестАнтьі, мьі — плбнники, котбрьіх рАно йли пбздно освободйт революция. Так я думал, ша- гАя рйдом со свойм дружкбм Алешей! Он бьіл настрбен не так рАдужно:— Не говорй гоп,покА не перепрйгнепіь. СкАжешь гоп, как перескб- чишь! Не прАжде. НЕ ГОВОРЙ ХУДО О СЕБЕ, ТВОЙ ДРУЗЬЯ ОБ ЗТОМ ПОЗАБОТЯТСЯ ГЖ£1ЯШЙВЙ5»А(*^®Я:).-Й £«нкюдажяяй9. ИИ^ІТургАнев чйсто не щадйл себя в свойх бесАдах, забьівАя стйрое прйвило житййской мудрости:<Не говорй худо о себб, твой друзья об йгом позаббтятся). НЕ годйтся вбгу молиться, так ГОДЙТСЯ ГОРШКЙ ПОКРИВАТЬ. (Л Годйтся — молйться .а не годйтся —’ гор- шкй покривіть) іія.і(>*и)«г«а^яйжйік(и А£). НЕ ГОНЙСЬ ЗА ДВУМЙ ЗАЙДАМИ- НИ ОДНОГО НЕ ПОЙМАЕШЬ. тоошжїч & ,-яій.ж*£ . НЕ ГбНКОЙ вбЛКА БЬЮТ, УЛбВКОЙ гйя«тжт«аіа,т»ж. І» Я. РМ? Я Є Д Й9, ® » Ю, й £ Я15 Горячйться тут нбчего. Не сйлой дерутся* а умбнием! — сказДл он стрбго. — Атамйн справедливо говорйт, и слушать егб нАдо! Умбй бьіть солдатом! Не прАвда ли,брАтцьі? — И то вбрно! ~ раздалйсь голосі. — прАвильно, Федор, не гбнкой вблка бьют, улбвкой! “зІЯтГЖА. ійД вллю! НЕ ГРЕБЕЛЬ ЧЕШЕТ ГОЛОВУ, А ВРЙМЯ Г»Я.]ЙІВ]**В8АЙ. шедн Не нАдо дблать вид, что гб- дм тебб непочем. Не грббень чбшет гбло- ву,а врбмя. 04ІЄІЙ НЕ ГРЕШНб, ЧТО ДАНб, А ЧТО СЙЛОЙ ВЗЯТО,ТО НЕ СВЯТО. (« Что « 166
сйлой взято» то не свято) НЕ ДАВАЙ ПОВАДКИ, ЧТОБЬІ НЕ БЬІЛО ОГЛЯДКИ. ГЙЖ1Ж® ДЛ(ЙЖ). И АйЮ. Люббвь ГордАевна*] Ах, Ан- нушка,как я егб любліб-то, кабьі тьг знА- ла!.. [ Анна ИвАяовна:] А ти, дбвка, любй,да умА не теряй. Не давай повАд- ки, чтббьі нб бьіло оглядки. Посмотрй прбжде хорошбнько, какбв пАрень-то. ££31^0 НЕ ДАВШИ СЛОВА, КРЕПИСЬ, А ДАВШИ,ДЕРЖИСЬ. ГЖ % йг. й м н Ж, В йі® ж©.дюнна. ГИ^ІМьг обещАлись взаймно напо- минАть друг другу, как скбро заговорйм о подббньїх предметах, и я дблжен испбл- нить своє обеїцАние. Прошу вас, однАко, на Атот тблько раз, сдАлать исключАние из прАвила. “ Нет, люббзньїй Антб- ний! — отвечАл Двойнйк.— Вьі знАете русскую послбвицуі не дАвши слбва,кре- пйсь, а дАвши, держйсь< и потому никАк на то не могу согласйться. А чтоб вьі 66- лее меня не просйли,я тепАрь же вам от- клАняюсь... ПрощАйте! ,Ж^ЯіЄШІ8Ит .............мяг ДАвши слово, держйсь, а не дАвши, крепйсь; Не дав слбва, крепйсь, а дав слбво(а за слбво) держйсь. НЕ ДАЙ БОГ СВИНЬЙ РОГА (рог), А МУЖИКУ БАРСТВА. (ІВ) ±. [І£&1Не дал бог свиньб рогбв,а бо- душа бьілА бьі. Я&АТ їБодлйвой корбве бог рог не дает. *,#ХІЙЄА№Ж№ШЙ9А^ійо [#И^] И рядовому крестьянству, и тисячникам, всем равнб насолйл Карп Алексбевич. Не дай бог свиньб рога,а му- жику бАрства. Не легкб крестьянам начА- льство брйтое, не в примбр тяжелбй — бо- ро дАтое. їй © пі т.® дай бог мужику бАрство,а свиньА рогА. НЕ ДАЛ БОГ СВИНЬЕ РОГбВ(рог), А БОДУІЦА БЬІЛА БЬІ ти ІЙ & іЕ » & А, Ж « Ж З? Ж А ЖЙЙІЛЙАЙЖЯЖЯРеа». (£&1Не дай бог свиньА рога, а му- жику бАрства. пПМіЕЖКЖЛ їБодлйвой корбве бог рог не дает. — Все на зоотАхника, все на зоотбхника! — Накйнулась Рйта на Анну. — А кто тебА мепіАет свойми корб- вами распоряжАться? ДалА бьі однбй по- ббле, другбй помбнее. Рйта кипятйлась. 167
Презрйтельно поглядів на нее, Анна подумала:<Н6 дал бог свинье рогбв,а бо- дуща бьілй бьі! > ЙШФ? ^о”И^^То Ш;“^А&ІI:ЙКЛ,^£^АТв,, НЕ ДЕЛАЙ СВОЕГО ХОРОШЕГО, < А) ДЕЛАЙ МОЕ ПЛОХОЕ. №. ГЛі&ІЯ^ШіОп&Й ВЮЖШк,#І ^6с1ййа®й9Н:^М^«й^М»й«іА ж. [#^]і , и й ішвд о Часто прихбдится говорйть в отвбт на умничанье исполнйтеля приказа- ний;не дблай своегб хорбшего, а делай моє плохбе. І^^СІНе дблай своегб хорбшего, дб- лай моє худбе. НЕ ДЕРЖИ СТО РУБЛЕЙ, ДЕРЖИ СТО ДРУЗЕЙ. (Л Не им&й сто рублбй. имбй сто друзки) ГЖХ1'?«-йФйв*,Ж®-йФ^ Ф. НЕ ДО ЖЙРУФ.БЬІТЬ БЬІ ЖИВУ. ГЙ5С1Ж#ЖИ,ЯЙЙ^. П¥£1Ж*«И.ЖЖЖФ.Я£ІЕй,Я! ІЙЯФв-ИЖЙЖИ. ГІЖ^ІЕАнна ПАвловна:]Вььпйпень- ка,в таких летах! Мьі вас так любим. Нам с сестрбй хотелось бьі, чтббьі вас все уважали. [Обр6шенов;] Мало ль чегб нет! Где уж нам! Какбе уважбние! Би- ли бьі сьітьі и то слава богу. Не до жйру» дбчка,не до жйру,бить бьі жйву! лто. І^^ІНе до жйру,а хоть бьі до жй- а ву . НЕ ДОРОГ КВАС. ДОРОГА ИЗЮМИН- КА В КВАСУ. ійхіяк#гж$й,яажФй<і««т НЕ ДбРОГ ЧАС ВРЕМЕНЕМ, А ДбРОГ УЛУЧКОЙ ГЖЛІНІЧйгйЖЙТ^й.ЖФТЇП. а. зйвш. [ЕЕ^ІКуй железо,пока горячб. ІГІ^їЛовй Петра с утра,а ободняет,так провоняет. Т і Час упустить, гбдом не наверстаешь. Жї Упус- тить огбнь— не потушить. Л* А Г Час минешь, век жи- вешь. й . (Я и раньте замечал в егб ха- рактере такую черту: любит Николйй Се- менович слущать всякне истбрии о лю- дях. — Что же вьі мне рйньше не расска- зйли! — напустйлся тепбрь на меня Лу- збнин. — Нб било пбвода. — А-а! Но те- пбрь вьі ужб не отвбртитесь. — Дблго рас- сказьівать, Николай Семенович. — Ниче- гб. Недйром же говорйт,не дброг час врб- менем,а дброг улучкой. Улучйли минуту — знбчит,расскйзьівайте. Ж. ф жир ІЙ &Р нажйва, добш- ча, богйтство. 168
й$ж^«тк®.іів4тшя. аіпат шт,я5»:і»і#іе.’’ НЕ ДУБЬЕМ, ТАК РУБЛЕМ. От*®®#, йй Ж»Т п, 0С Ж^аДіЗЧВйЛМЙ.МЖйИгЯМ. Г#ХМ#»^г»ТИ®Й. (І£&]Не рублем,так дубьем. ^й.ШВІГРІЕ І>#»ХЖ«і^ІтЖЖЙ. [ФЙІНе рублем, так дубьем. НЕ ЕДЙНЬІМ ХЛЕБОМ<БУДЕТ> ЖИВ ЧЕЛОВЕК. ГЖЯІА^ЛЯЖВайІ^Ай»*^ {ЯйЖ^И&>Ай»^ЛЛ®іЄ«. «яівижжжячАаямиїїіж. СЯ^ІСекретарь Чугуевского райко- ми Александр Ильйч Якина, пймятуя о том,что не едйньїм хлйбом жив человек, с большйм увлечйнием, не в ущбрб хо- зяйственньїм делам, занимается вопрбса- ми культурного стройтельства и улучше- ния бьіта сбльского населення. Й*ЖАК^45ІЄЯЕШША • #ЖЗг • гшялшт<£& • ФЛіашдж, СЗЕАІНе о хлебе едйном жив(бу- дет) человек І Не о хлббе едйном жив бу- деши * Не о едйном хлббе світ будет чело- вбк’. НЕ ЗА БНЛЬЮ И СКАЗКА ГОНДЕТ- СЯ НЕ ЗА ТО ВОЛКА БЬЮТ, ЧТО СЕР, А ЗА ТО, ЧТО ОВЦУ СЬЕЛ. ,жймй ГЯЯІТЛНЯ-Я.ЖЛВЖШіїйіИ® я. НЕ ЗНАЕШЬ, ГДЕ НАЙДбШЬ, ГДЕ ПОТЕРЯЕШЬ. К^И^ІВнручил старикй из затруднй- ний неожйданньїй и стрйнньїй случай. — Вот уж пойстине,что не знйешь,где поте- ряешь, где найдешь,—удивлялся он сам. Дбло вьішло как-то само соббй. Повйдил- ся к Лукбвникову бздить Ечкин. ТМ. Ж» ЇФАІНе знйешь>где найтй.где поте- рять?Не знйешь, где потеряешь; Не знй- ешь, что найдешь, а что потеряешь? Не угадйешь,где найдешь,где потеряешь*. НЕ ЗНАЕШЬ ШИТЬ ЗОЛОТОМ, ТАК БЬЕШЬ И МОЛОТОМ. (Я Не умеешь шить золотом,бей мблотом) НЕ ЗНАЛА БАБА ГОРЯ, КУПИЛА БАБА ПОРОСЯ Г^І^ЖАЖЖ^КійкЙЖ.ЙЙЖ * АТФЯЖ .ЖА Й СЯ^01 Есть посл6вица; < Н6 бьдло у бабьі хлоп6т,так купйла порося). Нй бьі- ло у Луганбвичей хлопот, подружились онй со мной. Если я дблго не приезжйл в город, то значит, я бьгл бблен, йли чтб- нибудь случйлось со мной, и онй 66а сй- льно беспокбились. 169
[$^ДНе знйла бйба гбря,родйла бй- ба порося ;Нб било у бйбьі хлопбт, купи- ла порося; Нб бьіло на бйбу хлопбт» так купила шелудйвое порося. НЕ ЗНАя БРбДУ, НЕ СУЙСЯ В вбду. (Л Не спросясь брбду,не суйся в воду) НЕ ИЗ ТОЙ ОПЕРЬІ. (й, Из другбй бпе- рьі) не избьівАй посталого, прибе- р6т бог милого. [ЙХ1*Ж»£*«5КЙ9А,ЖЛЙ9А± ГЯЙ1£<А«!іа^в#ІЙАї«№ ти»®». —На том свете тебя давно с фо- на рем йщут! — Не избьівай посталого, при- берет бог мйлого,— огризалась Галактиопо- вна.. ,— бог дает» тебя еще похороню. ... ґ НЕ ИМЕЙ ДРУГА ПОТАТЧИКА, А ИМЕЙ ДРУГА ПОПЕРЕЧНИКА. НЕ ИМЙЙ(не держи) СТО РУБЛЬЙ, <А> ИМЕЙ( держи) СТО ДРУЗЕЙ ГЖ^ТГЖ-'0ФЯН£,Т5?-^Т)аФ. ГИЛІЖїЕййвААй^ЖЙ^.ЙЙ®? [&&]Не с деньгами жить» а с доб- рими людьмй. У отцй—мнбжество знакб- мьїх. <Не имбй сто рублбй, а имбй сто друзбй?,— любйл он говорйть. І$^С1Не имбй сто друзбй,а имбй сто нужньїх людбй*. НЕ ИСКАЛ БЬІ В СЕЛЕ,А ИСКАЛ БЬІ В СЕБЕ. (& Не ищй в селб,а ищй в себб) НЕ В НІ Й В СЕЛЬ, А ИЩЙ В СЕБЕ. ГЖ5ОТ5й^ТЖЙ ,Й>4 й а>± »»Й9А». [^^ІВбшу маму я уважбю и пеню. Но бто не знйчит, что дочь... Ви свойми поведбнием... —Но я же не виновбта! — Знйете, Исакбва, бто про вас скйзано: не ищй в селб,а ищй в себб. Вьі пбняли? — Понялб,—пропіептбла онй. У нас кто по- смирній, тот и виновйт. А я буду добивй- А.................. &ВДЙЧ?” “ВДЙ,”ЙІК^»Ш. “«ІГШЖЙЙЧЙЙЙ (3£ї£]Не искбл бьі в селі,а искал бьі в себб. НЕ КЛАДИ В УХО, А ПОЛОЖИ В РУКУ. НЕ КЛАДЙ ПЛбХО.НЕ ВВОДЙ ВбРА В ГРЕХ. ГД^1«йі&Ж&,й?І4'«ї±П. Плохо не клади, вбра в грех не вводи. НЕ КЛИН БЬІ ДА НЕ МОХ, < ТАК> И ПЛОТНИК БЬІ СДОХ. 170
І'М^ІОлеша сдержйл слбво: после оббда он пришел ремонтйровать б&ню. Мьі не спешА стукали топор&ми. Погбда зй полдень потепліла. Сблнце бьіло огрб- мньїм и ярким, снегб искрйлись вокруг. (Не клин бн д а не мох, так и плбтник бьі сдох),—сказ&л старйк, вьітесьівая клин. І$^С1Кабм не клин да не мох, так бьі плбтник издбх. НЕ КОПАЙ ДРУГУ ЯМЬІ.САМ В НЕЕ ВВАЛИШЬСЯ- (Я. Не рой другому яму, сам в нее попадешь) [ДЯГМИ&ЯАйММ.£4>Ва«Я жи*. НЕ КРАСНА ИЗБА УГЛАМИ, А КРАСНА ПИРОГАМИ. ш.ф ЯЯМ«,їййТ±А*фЙ»ЯА^. ЯМ. ± АК»ЯЯ ,№ТФ>^«. ПЯ'йПДом у нас небольшбйістарйнньїе люди не любйли стрбиться, мАтушка, бьгвА по, скАжет отцу, < Тьі бьі нбвую гбрницу постАвил.у тебя дочь—невбста!) Оібц тбль- ко засме&тсяі он держАлся послбвицн: ( Не краснА избА углАми, а краснА пирогАми). За дворбм у нас бьіл сад,котбрьій приносйл бо- льшбй дохбд) верстах в двух от селА стойла нАша пйсека.. КАждьш двунадесйтьій и осб- бенно хрймовьій прАздник наш дом напбл- нен бил гостями. Я,ЖйТ±АЙ»»ЯАЛг”. йяфмя,а,жнтяаж я-йф#*»...а йж-мї н, Н .ЙШЖЙЙЙЙЖПЙ. НЕ КУПИ ДВОРА, < А > КУПИ СОСЕДА. («№] Сбсть-то поселком МЬІ сбли, стрбим жйлья, нарили колбдезей и насі- яли хлбба до вбпшето теплого дня. А со- сбдей-то и не почбствовали. Не купй дно- рй,купй сосйда! С сосйдом жить в миру, все к добру. Е^^СІНе купй дом,купй сосбда*. НЕ ЛАДНО (не красиво) СКРОЕН, ДА ПЛОТНОС крапко) СШИТ. (ЙЯЖЯЖМ7&» . ІЯ'йЗІЕПАльцев] бьіл небольшбго рб- ста,некрасиво скрбен,да плотво сшит. т*. [ЗЕЙІНелйдно (некрасйво) скрбен, да крбпко сшит. НЕ ЛАПОТЬ, С РУКИ НЕ СКЙНЕШЬ. (Л Женй—не рукавйца:С рукй не сбрб- сишь,за пбяс не заткнешь) НЕ ЛЕЗТЬ ЗА СЛОВОМ В КАРМАн. (Я. За слбвом в кармйн не полбзет) я. 171
НЕ ЛЕТАТЬ БНЛО ВОРОНЕ В ВЬІООКИЕ ХОРбМЬІ ( Я, Залетела ворбна в вьісб- кие хорбмьі) НЕ ЛЬІКОМ ШИТ. [ЛЮЖЖ1ЄШЛЗ«ЖЛ®ВЛ,* ФійВВ. ПИ^ЛМш тбже не лйком шйтьі. НЕ ЛЮБО - НЕ СЛУШАЙ, А БРАТЬ НЕМЕШАЙ. Р№*. ийткш.айяяшн ЙШЙ^ЙАІЙ. ІЄ^їКй£Ж±.й£0г;2л*. Г«т- Онй бьіла так велика, ата чаша, что четьіре человАка могли из нее напиться досвіта... Чуднб! А глйвное — монбтьі те золотьіе никтб не воровал... Дуда вбсело рассмеялся. — Вр&ки все! Но,как говорйтся,не любо—не слушай, а врать не мешйй. “ЙФЙЯЖА.М&ИФАЯІЙ.....Ж ЗН&! ..” ГМ^І Г МЙНИН:] Не хбчепіь СЛу- шать,я не неволю; не лідбо-не слушай; А замолчАть меня застАвить трудно. >е ІФ^ІНе любо,не слушай,а лгать не мешййї Не любо, не слушай, а вбрить не мешййїНе любо—не слушай, а врать не мешАй. НЕ МЕСТО КРАСИТ ЧЕЛОВЕКА, А ЧЕЛОВЕК МЕСТО. Г ЖХ1* А« Л. Во £ А1ЇМ& ІФІ'&ІІВот какйе люди служат в здА- шней полйции! НиколАй Петрбвич Ак- сенов тАкже бьіл здесь нАсколько лет, еще пр» Зртеле, чАстньїм приставом; а какбй человАк,что за душа и обращАние и как вообщА уважйем всбми,несмотря на недо- стАточнеє состояние! ПрАвду говорят, что не мбето крАсит человбка, а человбк Д-Ф^ЙАИ! ЖИ А^»ЙЙ5««,>«№ЖЙАЖ! #йіШ »!*ДіЙ{ШАіІА,ВпДА«Й&4&. ЇФз^ІНе мбето человбка просвещД- ет,а человбк мбстоїНе биогрбфия дблает человбка,а человбк—биогр&фию*. НЕ МНбГО НАПОЛЕОН ГОСТЙЛ В МОСКВЙ.А НАГОСТЙЛСЯ. НЕ МОЙ(не твой,не наш,не ваш)ВОЗ, НЕ МНЕ (не тебб,не нам,не вам)ЕГО И ВЕЗТИ. СЬЕ&ІМоя х&та с крйю. й;Наше дбло телячье. Что тьі ко мне пристаешь с ней? Кудй ни пойдешь, тблько и разговб- ру. Какбе мне до нее дбло? Не мой воз, не мне егб и везтй. НЕ МЬІТЬЕМ.ТАК КАТАНЬЕМ. Г»А1 Ж й-й. Я (3 «. й* 9). донять,нанестй,допбчь Я. І^^01 Он, что назьіваетея, допекйл ее не мьітьем,так кйтаньем. 172
НЕ НАМ ПОПОВ СУДИТЬ, НА ТО ЧЕРГИ ЕСТЬ. мімо, 10*1'631— Не нАше дбло с рудникбм связнваться,там без нас обойдутся,— го- рячйлся Пихтачев. — Не нам попбв су- дйть,на то чбрти єсть,—ехйдно поддак- нул Дьімов. [3^1 Не нАше дбло попі учйть, пусть егб черт учит. НЕ НАМИ НАЧАЛОСЬ, НЕ НАМИ И кончится ^пЖо № іят не свой речи говорю, дошлй онй до нас от дедбв,от прАдедов... А как при них бнвАло,так, вйдно, и до нас до- шлб. Тблько в том и рАзница.что тепАрь берут поискуснее— не подтбчишь игблоч- ки. Затб мибго дорбже. К тому говорю, что надо будет подмАслить когб нуж- но... Что д6лать-то?Не нАми началбсь,не нами и кбнчится. ..АЖ,ЗнЄД£4ійй<ьЯ4 ОШЙТ.ЯЙШЗЖХ5» —ммм^т, й .. НЕ НАШ ВОЗ.НЕ НАМ ЕГО И ВЕЗТИ. (Я, Не мой воз,не мне егб и везтй) НЕ НАШЕ ДЕЛО ПОПА УЧИТЬ, ПУСТЬ ЕГО ЧЕРТ УЧИТ. (Л Не нам попбв судйть.на то чірти єсть) ГЖЯ1ЙЖЙ±Й*^ЙЙЙ1П*«Й, №£#«Й£І*М. НЕ О ХЛЕБЕ ЕДЙНОМ ЖИВ ЧЕ- ЛОВ£ц. (ІВ)(Л Не едйннм хлібом жив человАк) ГЙЯ1АЙ**Я^і£Ш. НЕ ОБМАНЕШЬ - НЕ ПРО Д АШЬ. (0*1 ^31 Старомодний купАц.. жил об- міном, богАтство приходило к нему тем- ними путями,и словАС темний богАч) так же справедлйви по отношбнию к старо- модному купцу.как поговбркаЛне обмА- нешь— не продАшь>— справедлйва отно- сйтельно егб дбятельности. 1ВЙА... «наягівй Ай$й^Жій>Ш£іЕй9--#о [3£^С1Не солгАгь,<так и>не продАть* Не обмануть—не продАть. НЕ ОБМОЧАСЬ,РНБКИ НЕ ПОЙМА- ЕШЬ. НЕ ОТВАЛИТСЯ ГОЛОВА, ВМРАС- ТЕТ И БОРОДА. ГЖХШ»*#Т* о НЕ ОТВЙДАВ.ВК^СУ НЕ УЗНАЕШЬ. НЕ ОТВЕДАВ ГОРЯ- НЕ ПОЗНАЕШЬ И СЧАСТЬЯ її. не отклАдьівай.на завтра то, ЧТО мбжно СДЕЛАТЬ СЕГОДНЯ Г>*і*±14-ВЖ4-Н^,ЖЯЯ5Є^В Ф. 173
НЕ ОТКЛАДЬІВАЙ РАБОТУ НА СУБ- БОТУ.А ЖЕНЙТЬБУ НА СТАРОСТЕ. НЕ ПЕРВАЯ ЗИМА ВбЛКУ ЗИМОВАТЬ. ІЯ&1ШЕЯ«ТЖ*®Й.®ЗгЙЯИ* ЙШ*А. [яед—У стал я, хозяюшка, с дорб- ги-то. Прилбчь охота. — Приляг,мйльій, приляг,я тебб сейчйс соломки принесу,— сказала хозяйка и вьішла. Но когда онй вернулась с охйпкой солбмьі,дед Фйшка ужб спал, растянув пійсь на гблой лйвке. Неудббства никогда не огорчйли старого охбтника. < Не первая вблку1 зимй >, — го- ворйл он в такйх случаях. іш* а.” ІЗЕ^іВблку зима за обьгчай»Не пбр- вую зйму вблку зимовать;Не первая вбл- ку зима. НЕ ГЙРВУЮ ЗЙМУ ВОЛКУ ЗИМОВАТЬ. (ЇЙ* Не пбрвая зима вблку зимовйть) НЕ ПЕРВЬІЙ СНЕГ НА ГОЛОВУ. йЛФАвШо —Ну вот, надблал, брат, тьі де- лбв,—сказал дядя Юфйм, обращаясь к Культяпке,—пойдет тепбрича скандйл, драка. 9х, нехоропіб!.. Культяпка засме- ялся.—Все одно,— сказйл он,— и без меня бмло бьі. Не пбрвьій снег на гбло- ву... Ну что ж,—переменйл он речь,— допивйть,что ли,а? Й*Ш^й9о в£.ЖЖ«! . дж-................. К^^СІУж не первьій снег на голову (мнбго пожйл). НЕ ПИТО НЕ ЙДЕНО. ГЯЯІ^ЯЙА^.ЖШЯЙА'К ЙЖ. НЕ ПЛЮЙ В КОЛОДЕЦ (в колбдезь), ІІРИГОДЙТСЯ ВОДЬІ НАПИТЬСЯ ГЖЯ1Ж35Й#ЖйЯ.і»*1й^"ВЖ ЙЙ*. АТ1Й&ЙЖ МА.ИЯ'ЄМ№«^Ю*&*ЯА*ШЮЯ Г^^^ІЖЯАІИЖЙІЙСЕ) .-№СЕ) южйтнмїяі. І#І'чІ1ЕКлим]почувствовал,что в су- ждбниях о раббчем классе потрібна осто- рбжность,котбрая предусмбтрена старйн- ной моральюДНе плюй в колбдезь, при- годйтся водьі напиться>. Он понимйл,что в бтой послбвице пропущено слбво< само- му>и что онй не запрешДет плевйть в ко- лбдезь, из котброго будут пить другйе. ЖЙЙ----□ЖЙВЄ®3?^ЯЙ«І’’в &ЯЙ, І^іСІНе плюй в чужбй колбдезь, случйтся в НЙМ ВОДИ ИСПЙТЬї Не плюй в черную вбду, случйтся напйться в слід- кую погоду»Не плюй в колбдезь,случйт- ся напйться» Не плюй в колбдезь, приве- дется водьі напиться» Не плюй в колб- дец,как бьі самому же напйться не при- шлбсь* » Не плюй в пог&ной колбдец, случйтся ВОДЙЦЬІ испйть* * » Не плюй в колбдец: испйть ведь довєдєтся* * . 174
НЕ ПО ХОРОШУ МИЛ. А ПО МИЛУ ХОРОШ. [#ЯЖЖЮ#*ЖіЕ*£МЙ'ьИЖЖ дадзеюй. Г^^ХШАМЖЖДМіМАІЙЖЖ ЙА. —А хорошА бьіла ага Глафй- ра? спросйл я. — Как кому,а для меня лучше нб бьіло, вашескобрбдие®! Сами извбльте знать: не пб хорошу мил, а пб милу хорбш. & $ нш іт?и а га ш. йт,*АЛ ! &&ЖЮ:И£АйВЖЖІ§ ^о” ІЖ РодиАя природа, как родная мать, бьівает талько в едйнственом чис- лб. Все чудеса и красбтм мйра не мбгут заменйть какбй-нибудь невзрАчньтй пригброк с речнбй излучиной, где растет береза йли верба. Пословица по атому случаю говорйт краткоЛНе по хорошему мил,а по милу хорбшк НЕ ПОГЛЯДІВ В СВЯТЦМ, ДА <И> БУХ В < БОЛЬІПОЙ > КОЛОКОЛ ( в колоколй). вїічштж». й. Хорошо сдблал, спасйбо... Ин у пбру, не поглядів в святцььда и бух в к6локол,он6 и некстАти. ^шіжаьжж..... ІФ^СІНе посмотря(посмотрбв) в СВЯ- ТИМ, да бух в колокол: Не спрАвясь со святцами — бух в большбй кблокол* »Не взглянув в святцн, в колоколА бухну- ли* (Бухнул в колоколА, не заглянув в святцьі*. НЕ ПОДМАЖЕШЬ—НЕ ПОЙДЕШЬ. ГЬЕЮСухАя лбжка рот дерет. Й«. —Я говорила, что насухую в такйе места не хбдят. ЗнАю я атих юрйс- тов. Не подмАжешь—не побдешь,—шеп- тала в коридбре Долйнская Фетйсовой. — Да,но как ато сдблать? И потом—скбль- ко дать? А вдруг... Ведь он ясно предуп- редйл,что за Ато судят. —Что-о? Как бто сдблать? НуждА застАвит—сделаешь, и сделаешь не хуже другйх,—нараспбв при чи тала Долйнская. ЙДЙ<І,^ ...... А? і^А^? ііо ЇЗЕ^СІНе подмазано,не кйтится. НЕ ПбЙМАН- НЕ ВОР. Г Ж «т ® £ 5Е ПІ Ф т Й «І і£ ЇЕІЯ ж я АЮТЖЖЯШ. йзіюжмт. [#9^І1[Вмшн6вский: З У нас общбст- венного мнения нет, мой друг, и бьіть не мбжет,в том сммсле,в какбм тьі понимй- еш ь. Вот тебб общбственное мнбниє; не поймай—не вор. Какбе дбло ббществу,на какйе доходи тьі живйшь, лишь бм тм жил прилйчно и вел себя, как следует порядочному человбку. ф Вашескобрбдие % вАше вьісокоб- лагорбдией^ Ж о 175
йсЖЯ-^ЛАІй^И^Т. НЕ ПО ЛОЖ А, НЕ ЙЩУТ. ГДХ)««#Й.4А4Й.4М4ІЄ. Г»Х]4£А-»ЙША .Д^ЖЯгїА »Ж ДЙ9 »£5Е-Й,ЗМИВІВ. «тШ1 .Ї5ЯЯЯЗЕ* 2». СІЯ^ІПриладит дядя Ося ату тесй- ну,где провал йлся пол,оглядйт,іцурясь, ее,узкую, похбжую на лйтку,и швьірнет топбр, плюнет с досідьі.— Зкая дрянь, гниль... Как ни строгій» гнйлью и ості- нется. Тбшно смотрбть! И сам себя со злбстью упрекіет:—Из худбго не сділа- ешь хорбшего» мьітарь. Такйх чудбс не бьівйет на світе. Как говорйтся» не поло- жене йщут. ...#*ЖЖ НЕ ПОСМОТРЯ < посмотрев ) В СВЯТЦН.ДА БУХ В КОЛОКОЛ. (й Не поглядбв в святцььда бух в кблокол) НЕ ПОЯ.НЕ КОРМ Я. Вб РОГА НЕ НА- ЖИВЕШЬ. (ІЙ, Не вспоя,не вскормя, во- рога не наживешь) НЕ ПРИГОЖ. ДА ВО ХМЕЛЮ УГОЖ. [ЖЯЖТЖіВ.ЯІЗЕЖЯ. ГЯЙЯЛНЯЖЙІЙ. НЕ ПРИКАЖЙТЕ КАЗНЙТЬ, ПРИ- КАЖЙТЕ РЕЧЬ ГОВОРИТЬ. (Д Не ве- лй казнйть.велй слбво вьімолвить) ГІХ1Ж.5ЖТ(Т4-)йЛ,ік»ЯійіЙ НЕ ПРИШЕЙ КОБЬІЛЕ ХВОСТ. ІЖХЇЖ» £» Д ФЖ±МВ. ^^ИАЙЙ. НЕ ПИТАЙ СТАРОГО, А ПИТАЙ БН- ВАЛОГО. СЖХ1А-й'«й«А,®т#Ж^і®»№ НЕ РАДУЙСЯ ЧУЖОЙ БЕДЙ, СВОЯ НА ГРЯДЕ. (Л. Не смбйся чужбй бедб, своя на грядб) таж»»*АЖйж#. а в НЕ РИСКНЙШЬ—НЕ ВНИГРАЕШЬ. ГЖХІЖІ-ТІЙ.ЙЖ^ЖЙ. НЕ РОБЙЙ, ВОРОБЕЙ < ДЕРИСЬ С ВОРОНОЙ). Ай. [^1^1—Поглядйіпь кругбм» стріхов МНОГО,а смерть ОДНІ! Тьі, МИЛ-друг, ПОМ- НИ: счастью не верь, сліпо оно, бедьі не пугійся,на ласку бірскую не сдавійся! Не робій,воробій,дерйсь с ворбной! 4!” НЕ РОДЙЛ МАК - ПЕРЕБУДЕМ И ТАК- гжяіиааїт&яйчЕйвжїьй інйвгитій*. НЕ РОДЙСЬ КРАСЙВ(красшшм), А РОДЙСЬ СЧАСТЛЙВ(счастлжвмм). ЯВ4Ж1М?. Ф ййЗ»й. 176
А вьі красивий, Леонйд АлексАевич! Злббин осекся на полуслб- ве»глянул из-под свАтльїх бровАй чАрньї- ми глазАми.. — Да? Но не зря говорйт: не родйсь красив, а родись счастлйв. —А вьі рАзве счАстливьі нА бьіли? —Да как ска- зать?. . СейчАс все минувшие неприятнос- ти кажу тс я такими пустякАми. ..................“Д^? .................. ДЙТЛ І^^СІНе родйсь ни умен,ни красив (ни хорбш, ни пригбж), а родйсь счаст- лйвїНє родйсь красньш,а родйсь щаст- ньій;Не родйсь красйвьій,а родйсь счаст лйвьійі Не родйсь пригбж, родйсь удач- лив. НЕ РОДЙСЬ НИ УМЕН.НИ КРАСИВ, А РОДЙСЬ СЧАСТЛЙВ. (Д Не родйсь красив,а родйсь счастлив) НЕ РОДЙСЬ НИ ХОРОШ, НИ ПРИ- ГОЖ, А РОДЙСЬ СЧАСТЛЙВ. (Я. Не родйсь красйв,а родйсь счастлйв) НЕ РОДЙСЬ ПРИГОЖ» РОДЙСЬ УДА- ЧЛИВ. (Л Не родйсь красйв, а родйсь счастлйв) НЕ РОДЙТСЯ ОТ СВИНЬЙ БОБРЕ- НОК-ВСЕГДА ПОРОСЕНОК- ЖІИ. НЕ РОЙ ДРУГОМУ ЯМУ(пш), САМ В НЕЕ ПОПАДЕШЬ. [»Х1Ж«»ЯАЙЙК, З* Й ВВЯ жи*. Не вАришь мне, Федор? — прищурясь, тйхо спросйл Корнйла.—Не вАрю, Корнйла! ЛисА тьі и есть лисА.. А я,брат Корнйла, лисятник, ямьі на ваше- го брАта копать искусник.. —Тьі яму другому не рой, сам в нее попадешь! — огрмзнулся Корнйла. д-ямі.... .. ЙЙМШ. І^^СІКто другому яму роет(копА- ет),тот сам в ней попа дет( попа дАет);Не копай другу ямьі, сам в нее ввАлиться; Кто другому яму рбет,сам в нее вАлится; Не рой другу ямььсам попадешь. НЕ РУБЛЕМ, ТАК ДУБЬЕМ. (ДЕ Не дубьем,так рублем) НЕ РУКАВЙЦА, ЗА ПбЯС НЕ ЗА- ТКНЕШЬ. (& Жена--не рукавйца: с ру- кй не сбрбсишь,за пояс не заткнешь) НЕ С БОГАТСТВОМ ЖИТЬ, А С ЧЕ- ЛОВЕКОМ. ти*дяййн?,іШййАй в Да рАзве Ато жалованье—вб семь рублбй в мбсяц? — ПрекрАсно! Од- нако вьі ни в чем нуждьі не т6рпите:од6- тьі, обутьі... А когда женитесь, у вас ка ждьш кусбчек будет цел... Вьі знаєте по- слбвицу: не с богАтством жить,а с человб- ком. 177
“«Я »Т! ...Ж«Ж£»Т ,ЖЙ9-Й#^«#« &&АМ...«яай^пйввд=* л я«ш нт,жала в ?.” НЕ С ДЕНЬГАМИ ЖИТЬ, А С ДОБРИ- МИ ЛЮДЬМЙ. ГЖЯ1ЖЖ1МІІГ-іВіІ В 7,«ОДА -®ЙВ7. ІЬЕ&ІНе имбй сто рублбй, а имбй сто друзбй. — ГЯЯЙ&. [^]-Будет тебе огорода-то горо- дйть,- обрбзал БАшка. Я вот тебб хо- рошего человбка привел. — Что же? Мьі хорошим людям завсегда рйда... Не с деньгйми жить,а с дббрими людьми. “^й^^яйгБЯ-^ітвнікй&й ша? ад««А........ й ^,ЖЯ»А-ЙЙ й 5^1 Не с одбждой жить, а с доб- рими ЛЮДЬМЙ* . НЕ С ЛИЦАВОДУ ПИТЬ. « С лица не АУг» . НЕ С ТОЙ НОГЙ, КУМА, ПЛЯСАТЬ ПОШЛА. ИХ1Т^Ж«,<М»Г>ЛЖЯРЯИ. ГЯ»ЇЯВ®£Т®Т#ТЙ[ЖЖ, йй (й.!|»ЖЯ^»ЙАй,ві6ХЛ#Л8НЙ. от Бйбка §та жаднйнцая, средь зими леду у ней не випросить... И при- думала онй.. отнестй свой барншй в коо- ператив на сохранбние. Что тут с ней сдб- лаешь? —Постбй,—думаю,—кумй, не с той ногй плясйть пошлй... Тьі хйтрая,а я еще хитрбе. ............ ..................... аиікмйям НЙ С ЧЕГО< ХОДИТЬ > ,ТАК С БУБЙН. [»ХЛ> ЙТ»«»*,ЯШЖДТЯ [Й&НТКВШ. 1£*І* ХПКМ! Г^Ч'й]1ИногдД при ударе карт по сто- лу вьірьівйлись вьіражбния:—А! бьіл& не бьілй.нб с чего.так с буббн! «ГОЖЖМЖ-^«.ве&кв! І#Я12)*АчІЙ#.5Е»пГЖв^,АГі #*#»ЙТЯЛ(Ж-^^Я'Ж). НЕ СВЕТЙЛО, НЕ ГОРЕЛО, ДА ВДРУГ ПРИПЕКЛО. ІЖЯРМЬІТ,Т!аА,пШЖ$ЖЖТ. ПЕ&ІНб било ни грошА, да вдруг алтмн. Какбго дорогого гбстя, судй- риня моя, дождалась!.. Вот у ж, как мол- вится,не светйло,не горбло,да вдруг при- пеклб.. Какую рйдость-то тебб бог по- а^ЖТ-&£А«ЙЙ«А,АЛ! ..аждлтйй іЖдай......«ч лж ^^.ЖХІИ. Ни светйло, ни горбло, да вдруг припеклб. НЕ СКЛАДНО СЛбЖЕН.ДА КРЙПКО ОПИТ. С^І^ЛОн не складно сл6жен,да крб- лаія, . НЕ СЛНТЬ,А БИТЬ. ГЖХРКДЙЖЯ£ .йїДа&то Е^^ІВн тблько вслушайтесь, как 178
ато хорошб, и стрбго, и вбрно скАзана. (Не сльїть, а бьіть>. То єсть не прбсто слАвиться, не тблько считАться.а на сА- мом дАле бить такйм, какйм тебя считА- ют. СоотвАтствовать славе своАй. ПрАвда, хорошб ведь* ребята? < Не сльїть, а бмть). ... ІПЛГ, ¥&Ж£А НЕ СМЕЙСЯ, ГОРОХ, НАД БОБАМИ, САМ БУДЕШЬ ВАЛЯТЬСЯ ПОД НОГАМИ. МЙЯМТЙ. Г»Я№^ЯА,^ЙВ*цГІВ«АЯІ [ЙЙІНе смАйся, горох, не лучше бо- ббв. йа,о ІЙо А ведь, йстинньїй бог, прав- ду говорйт послбвица: Не смАйся горбх над бобАми, сам будешь валяться под но- гами. .. — задум чи во проговорйла онА САнна]. ~ Я про ИвАн ЗасипАтьіча вспбм- нила. Или забудешь, как он напер на Пантйску да на тебя за муку?.. —Отлй- лись ему вАши слезьі. ..."жзш] знттй?..........— ГФ^СІНе смАйся, горбх, над нАми (над бобАми): будешь И ТЬІ под ногАми (под зубАми) »Не чвАнься горбх пАред бо- бАми,будешь сам под ногАми. НЕ СМЙЙСЯ, ГОРОХ, НЕ ЛУЧШЕ БОБОВ. (№&]Не смАйся, горбх, над бобАми, сам будепіь валяться под ногАми. Ц®, [ФІ'кіІГолосА у них у прАчек охрйп- ли,пАсня вмходйла несклАдно, стАли над нйми гбсти смеяться:—Ай да певйцьі! Ай да хор!.. —Не смАйся,горбх,не бблее боббв* ! —огризнулись прАчки. ... аг*хт*жіні«іа. ІЗЕ^СІНе смАйся,горбх:не лучше бо- ббв — намбкнешь и сам лбпнешь. НЕ СМЕЙСЯ (не рідуіся) ЧУЖбЙ ВЕДЕ,СВОЯ НА ГРЯДЕ®. ГЖ5г.РЕ££Л£Й9Ж^, Й ВЙЖ^Ш ^йт,®ілй2«гййЧі^,йвй^«вж ®!о Зайчиха дблго сидАла мблча, не сводя глаз с курйвшегося огонькАїна- конбц проговорила : —Сльіиіал про (губе- рнАтора Хто? Не рАдуйся чужбй бедА, своя на грядА. кц? 1 Чужбй бедА не рАдуЙСЯ: своя близкА. НЕ СОЛГАТЬ, НЕ ПРОДАТЬ. (Я Не обмАнешь—не продАшь) НЕ СОЛОНО ХЛЕБАВШИ. 1»Я1й<ШЯЯгЖй9ЖИ,«5. [^^ІОнй вернулись не сблоно хле- бАвши. НЕ СПЕЦІЙ КАЗНЙТЬ, ДАЙ СЛОВО ВЬІМОЛВИТЬ. (й Не вели казнйть, ве- Ф на грядА ШР грядАТо 179
лй слбво вммолвить) СЖЯ№ЖТ&Л ,ІЕ® о НЕ СПЕШЙ ЯЗИКОМ, СПЕШЙ (торо- пись) ДЕЛОМ. ІЖХМЇГЖій ,Шп ЖТ > КМ431 —А тьі, Швел, не піумй... Не спешй язьікбм,торопйсь дблом. ..Я Ббгльїй и бомбардйр присб- ли. —Как звать? —в упор спросйл черно- глазьій казак. Ивйнко опустйл глаза и не- хотя отозвался:—Прохбжие мьі. С сибй- рской сторонні! Солдат строго встйвил своє слово:—Не спешй язьіком, спешй делом! —он ласково посмотрел на зеле- ний штоф и придвйнулся к нему. Г$^С1Не спешй язьіком,а не ленйсь дблом. НЕ СПРАШИВАЙ: ПЬЕТ ЛИ, СПРА- ШИВАЙ; КАДОВ ВО ХМЕЛЮ. ГЖЯ1ЯйАвВг"ВИЖ,ЖИІіЬЙТЖ НЕ СПРАШИВАЙ СТАРОГО, СПРА- ШИВАЙ БЬІВАЛОГО. ГЖЯІЖІЙ^^А.ЖЙЙЖА. НЕ СПРОСЯСЬ (не зная, не знавши) БРОДУ,НЕ СУЙСЯ В ВбДУ. ІЖЯ1ЖЙ ГЧ X □ я а, Я £ І * Т лК» ^151^0 Жо й. 1 Кюхельбекер сидйл.. с дйким вьіражбнием в глазах. Взглядьі всех на негб обратйлись. На внісший род бессммс- лицьі[бездарньіе стихй]бьіл спосббен тб- лькб он... Не связьівая еще слов, он сло- мя гблову лез в позтьі. Не спросясь брб- ду,не суйся в вбду. Надлежало наказать упрямство. ... шиті. ......................... С$з£1Не спросясь броду, не соваться бьі в воду; Не спросясь броду, лєзєшь в воду* ! Лучше бьі не ступать в воду, не спросясь броду* і Не испьітавши брбду, не суюсь в воду* * ;Не спросясь брбду, для че- гбЕтьіЗсовйлся в вбду* * . НЕ СТАВИТЬ <НИ> В ГРОШ < НИ В ДЕНЕЖКУ). І#0^1—Товйрищ Смолокуров, Кб- жух вас в грош не ставит, прет себе и прет,—говорйли командйрьі,—и в ус не дует на все прикйзьі. НЕ СТОИТ ВЬІЕДЕННОГО ЯЙЦА. Ло [^Ц^ЛДбло яйцй вьіеденного не стб- ит,а я стйну из-за негб сердйться. НЕ СТРАШЕН МОРОЗ, КОГДА ЗА спинбй колхбз. Г Й 5ШГ £ £ & Й, лш. НЕ стадно МОЛЧАТЬ, коли НЕЧЕГО СКАЗАТЬ. 180
НЕ СТНДНО НЕ ЗНАТЬ,СТЬІДНО НЕ УЧИТЬСЯ. НЕ СУЙСЯ В вблки И С СОБАЧЬИМ ХВОСТОМ. (ДЕ ЛАзет в вблки» а хвост собачий) НЕ СУЙСЯ В КАЛАЧНИЙ РЯД С СУ- КОННИМ РНЛОМ. ( ДЕ С сукбнньїм рьілом в калАчньїй ряд) НЕ СУЙСЯ в РЙЗЬІ.КОЛЬ НЕ ПОП. Не в свой сани не садйсь. І^^ІОсел рьічйт:—Летаю как ор- лйха! Но не хочу! —Пожалуй, захо- тй,—Так мудро заяц отвечает. Осел бе- жйт — скакАет И в яму — хлоп! Не суйся в рйзььколь не поп! СЗ£з£1Если не поп,не суйся в рйзьі. НЕ СУЛИ ЖУРАВЛЯ В НЕБЕ, < А> ДАЙ СИНЙЦУ В РУКИ. иярммкзгйш й- я ± м {шй.дзтк4£й-я/ьша. І».ХГ?ВЯ4ШЯИ'Ж Д «ЯЛЖД,‘?5Яй№Я?й4'ЖД,ї®* [Й;^1 Блйжняя копАечка дорбже дА- льнего рубля. дГ ; Блйжняя солбмка лучше дальнего сенцй. [ІИ'&Л—Я на дАюсь получйть кафед- ру профАссора. —Как же, то есть вас сей- чАс и сдАлают профАссором после зкзйме- на? —Нет еще... но большАя надАжда получйть. — Так, стАло бьіть, Ато пустя- кй—однй тблько надбждьі. Нет, ПАвел Васйльевич, на жизнь нельзя так смот- рбть: жизнь серьезное дАло* послбвица го- ворйтся:< Не сулй журавля в нАбе,а дай синйцу в руки). ... ІЙ,ЗРЙЙ5Д^®Й9^------ В. ІЗЕ^ІЛучіпе синйца (синйцу) в ру- ки, чем журАвль (журавля) в нАбе;Синй- ца в рукАх лучше соловья в лАсе (в ле- су) ;Не сулй журавля в н6бе,давАй синй- цу в руки» Лучше держать синйцу в ру- кАх,чем журавля в нАбе* ; ИмАть синйцу лучше, чем грустйть по журавля/ ; Луч- ше синичка в руки, чем мурАвьевский журавль в нАбе* (Не сулй журавля в мб- ре,дай синйцу в руки* *. НЕ СЧИТАЙ УТЯТ, ПОКА НЕ ВИЛУ- ПИЛИСЬ. НЕ ТА СОБАКА КУСАЕТ,ЧТО ЛАЕТ, А ТА, ЧТО МОЛЧЙТ ДА ХВОСТбМ ВИЛЯЕТ. (ДЕ Не ббйся собАки, что лАет, а ббйся той,что молчйт да хвостбм виля- ет) НЕ ТА ШИНЕЛЬ, ЧТО ПУГОВИЦАМИ БЛЕСТЙТ, А ТА,ЧТО ГРЕЕТ. С&ІЙІПо плАтью встречАют, по уму провожАют. , —Не та шинАль,что пуговица- 181
ми блестйт,а та,что грбет. Вот хоть тебя, Денйс Ивйнович, взять. Образовйния у тебя почтй что никакбго. На живбм дбле да на людях сам себй образбвьівал. А ха- зяйством пр&вишь кудй с добрбм. НЕ ТАК ЖИВИ, КАК ХОЧЕТСЯ, А ТАК* КАК БОГ ВЕЛИТ. (ІВ) ,ІШ^ЙС± І^'ЕгЦА Насте кріпко-кріпко хоті- лось не бьгть тепірь тута. Да, говорят у нас,во-пірвьіх:<Не так живй,как хбчет- ся,а так,как бог велйтКа во вторьіх... ,... І^^СІНе так живй, как хбчется, а как бог укйжет*. НЕ ТАК СТРАШЕН ЧЙРТ, КАК ЕГО МАЛЮЮТ. ГЖЯ1Я#Ж«А1ПЯ»£Й«|ЯР#Ч1Й. Ш»Ж®.®ШЮАЙ,їЙ4ІвІ«ЯАЮЙ»» аіфвш. І^И^ЛТьі вся переволнбвана извісти- ями о развйтии холірьі в Пйтере; по- зволь тебя увірить тблько, что не так страшен черг, как егб малюют; нам с то- ббй нет резбну бчень бояться. ^т^гзайіітжійо ІФ^СІНе так черен черт, как егб ма- люют* »Не так страшен черт, как егб ма- лйтки *. НЕ ТВОЙ ВОЗ, НЕ ТЕБЕ ЕГО И ВЕЗТИ. (& Не мой воз, не мне егб и вез- 5 НЕ ТЕМ БУДЬ ПОМЙНУТ. Г«Й]ЖЖА®«Й»И. І #1 ^11 На діла л он мне хлопбт,не тем будь домянут! ІІИ^ІПр&вда ли, что Шиночка, не тем будь поминута,зналась с нечйстьім? £—жяя<#ії»,жжйт? НЕ ТО ЗАБОТА.ЧТО МНОГО РАБОТЬІ, А ТО З АБО ТА, КАК ЕЕ НЕТ. «іі^ТТЙЇ.&^і^Йй Конічно, тут раббтьг мнбго, но она опрйвдьівает себя,—раздйлся чій- то голос. —Не то заббта, что мнбго рабо- тьі, а то заббта,как ее нет,—отвітила за всех Христйня Теплбва. АіЙТ-^о Йь”#Ж»г£Ж • ««ЖЙЖАЖ0Ж». НЕ ТОЙ СОБАКИ БОЙСЯ» ЧТО ГРОМКО ЛАЕТ.А ТОЙ, ЧТО ИСІЮД- ТИШКА ХВАТАЕТ. ( И. Не ббйся собй- ки,что ліет, а ббйся той,что молчйт да хвостом виляет) ГЖ^ «Ч й «Г«, ЬИЙ. НЕ ТОРОПЙСЬ КАЗНЙТЬ, ДАИ< СЛОВО) ВЬІМОЛВИТЬ. (^ Не вели казнйть, ве- лй слово ВЬІМОЛВИТЬ) НЕ ТОТ ЖИВЕТ БбЛЬШЕ, ЧЕЙ ВЕК ДОЛЬШЕ. ГЖЯ1#$£»ЮА;ГваМЕ<ЖЯ. Г»5СІЖ®Й*^Й9І№,ЖЖДЖЙ Я о іЯИЛВШо 182
короткА у ней жизнь по- лучйлась. Но ведь как говорйт, не тот живет ббльше,чей век дбльше. тот живет ббльше,кто жи- вет дбльше. НЕ ТЯП.ЛЯП, ДА КОРАБЛЬ. (Я, Тяп- ляп—и корббль) гяхінтит.ажзшжт. НЕ УГАДМВАЙ ПИВА НА СУСЛЕ, РЖИ НА бЗИМИ. (Я, Не хвали піша в сусле.а ржи—в бзими) ЖЯЙШЖ. НЕ УМЕЕШЬ ШИТЬ ЗОЛОТОМ, БЕЙ МОЛОТОМ. Г ; 9 Т! Ш^ІЧеловАк трудА и дерзАния ни- когдА не пропадет. Не умАешь шить золо том—бей молотом. ішли аай&* С$^1Не умАл шить золотом .так бей мблотом» Не знАешь шить золотом, так бьешь и мблотом. НЕ УМЕЮЧИ, И ЛАПТЯ НЕ СПЛЕ- ТЕШЬ. (ЇЙ. Не учАсь и лаптя не спле- тешь) НЕ УСПЙЕТ СТРИЖЕНАЯ ДЕВДА КОСЬІ ЗАПЛЕСТИ. (ЇЙ. Стриженая дйвка косьі не заплетет) НЕ УЧАСЬ И ЛАПТЯ НЕ СПЛЕТЕШЬ. ІІИ'бЛ—ЧичАгов-то хоть в сражАни- ях на сухбм путй когдА-нибудь бьі- вАл? —Нет. — Ну, знАешь: не учАсь и лА- птя не сплетйшь... —А зачАм тогдА лезть в комАндование Армией? —Всякому лАст- но! ... Ж?"“<АЖЖЖГ ІФ^СІНе учАсь (умбючи),и лАптя не сплетешь. НЕ УЧИ РЬІБУ ПЛАВАТЬ ІН5&1 Ученого учйть—тблько пбр- тить. [ИЯ:ШЙГ1^. І^^ІІКалйнина мАстер боялся заде- вАтЬїЛучший тбкарь в мастерскбй.. Ког- да вьіполнялись модАльньїе закАзьі, Гай- дАш,ск6лько ни стоял вбзле калйнинско- го станкА, придрАться не мог. —Лбвок, лАший! Не учй рьібу плАвать. Т... зтпяят. НЕ УЧИЛИ, ПОЦУДА ПОПЕРЕК ЛАВКИ (лАвочки) УКЛАДЬІВАЛСЯС ложился), А ВО ВСЮ ВЙТЯНУЛСЯ-НЕ НАУ- ЧИШЬ. «Я1ІЕВТІМІ4£ЗІ±ЙІІ>Г«*Й, АТХЙ^Т. ЕіИ^ІКоль вьЕрастил я тебя такого, что перербс тьі и меня—так учйть тебя пбздно. СтупАй с ббгом. Не учйли,покуда поперек лавочки ложился,а во всю вьітя- нулся — не научить. ІФ^1Учй< дитя) > покА поперек лАв- ки (лАвочки) уклАдьівается (ложйтся), а во всю внтянется—не научить» Учй ди- тя, покА поперек лАвочки лежйт, а как в доль лАвочки ляжет, тогдА пбздно учйть;Учй,покбле поперАк лйвки ложйт- 183
ся* Не учйли поперек лАвочки, а во всю внтянулся, не научить* Не учйли, когдА поперек лАвки ложйлся,а во всю вьітяну- лся,так не научить* Учй, покА поперек лАвки уклАднвается, а как вдоль стАнет дожиться—не виучить *. ПЕ возими. (ЖЯ1Я Ф Й ШЖ, ЙІ % № £ ' «Ж * ЖЙЯІ # 9. * £ Й ІЕЕ&ІВР Не говорй гоп,покА не пере- пршгнешь. Ж * Я * Ж * 5 Ж Ж»Цьшлят по бсени считйют. ^язя^тгівя»* Хвалй утро вбчером. ^4£;Не хвальнА похвалА до дбла. ЖЙЙ Ф Ш ЯІ Я? * Не хвалйсь, идучи на рать.£#&ЙШО1#Ф0 І Я "ЧІ1 Благодать-то какАя, КузьмА, благо дАть,—Не вьідержал Йван Григбрь- евич. —С хлАбом нарбд будет. А? Кузьма попридержАл лошадАй и, обернувшись к нему, сказАл:—Старикй говорят: погоди хвалить пйво в сусле, а жито в бзи- ми*.—Что так? — ИзвАстно что. Обна- дАйчива веснА, да обмАнчива.. Наше му- жйцкое дАло такбе—как все в закромА со- веренів, тогдА и хвалйсь, что год бил хо- 1)6 “ЙЕЖ^АВАЖ.^ЙД.^АВАїЯ,” ФИ ♦ “&ЖА ЖХШШ.“ЖА1Пій>і*ЖЖЖДЯіа;».Ж Ж * К Ж Й % *. ” “ Ж А Й А % ? ” “ Й Ж » Й Ж. ЖАЖпІЖ.ХТпТЙ...ЙШіЕШАЙ »Ж*ЙЖЙ. Т й. ГЗЕ^ІНе угАдьівай пива на сусле, ржи на озимиїНє хвалй пйва в сусле. НЕ ХВАЛИСЬ, ИДУЧИ ( едучи) НА РАТЬ<А ХВАЛЙСЬ, ИДУЧИ(едучи) С РАТИ>. [ЬЕ&Ійр Не говорй гоп,покА не пере- прьігнешь.$^іі£^^«&,Не хваль- нА похвалА до дАла. #*Не хвалй пйва в сусле, а ржи—в бзи- Цьшлят по бсени считАют. ^ЖЖЖіХвалй утро вбчером. ^ЖЙЖЖ Я*»£П. ІЙ^ІМинйев саркастйчески засмея- лся:—Не хвалйсь, идучи на рать! По- глядйм ещб.у когб сйла! АЙВДАі^^Й :“£ІГ&Й№Г£тФ! «ІЛаЯЖЖЖЖЛ*!’ НЕ ХВАЛЬНА ПОХВАЛА ДО ДЕЛА [ЬЕ^ІНе говорй гоп,покА не переп- рьігнешь. & ^КіІ-£Й£Я'1?!Йй!*Не хва- лйсь, идучи на рать. Не хвалй пйва в сусле, а ржи—в бзими. плят по бсени считАют. Хвалй утро вбчером. ДЖЙ^Ж^ЯЙ Тут же положйл [ ГерАсим ] крАпкий завАт в обновленном своем сбрд- це:жить с брАтом и с егб семьей за едй- но, что есть—вмАсте, чегб нет—пополАм. Но ни брАту,ни невАстке покА того не по- вАдал. <Не хвальнА, ~ думал он,—похва- лА до д6ла>. НЕ ХОЧУ В ВОРОТА, РАЗБИРАЙ ЗАБОР. ГЖЯ.]«ТШЄ;*:ПЙ,ЖИ«т#Т. йШїЛЕй,жи«аж#й«й>. - Старйк до бАшенства стал доходйть... мать ревет. Ей-ббгу, ВАря, как хбчешь,я егб вигоню из дбму йли... йли сам от вас уйду.. —НАдо имАть снис- хождбние,—пробормотАла ВАря. —К че- му снисхождАние? К кому? —вспмхнул ГАня,—к егб мАрзостям? Нет, у ж как 184
хбчешь.бтак нельзя! Нельзя.нельзя.не- льзя! И как&я манера:сам виновіт и ещй пуще ку рйжится. < Не хочу в ворота, раз- бир&й забор!) ..Ж .................®^«ЙЙ.Ж ЙЖЗН&ІП.ЙВЖЖ*....”“й^ййй є.’кжиюпї. “й«л-4? ЖЖ-і!Іт&й,Л«ТП-#Ж.“ДШЬйЖ ІИтЙ? ^,Я!йс®^ЙІ»пГИ.йіЕй;ЖТ **їт! Т^т.ТР.ЙЛ^Їт! л.йвшт.йиюіф. ‘йжждапй ж.^йжажйТ!” НЕ ЧВАНЬСЯ ГОРОХ ПЕРЕД БОБАМИ. БУДЕШЬ САМ ПОД НОГАМИ. (Я Не смійся, горбх, над бобі ми, сам будешь ва- ляться под ногіми) ЙЄ*^«9ШАИИТ. НЕ ЧВАНЬСЯ ОТЦОМ, ХВАЛИСЬ сьшом -молодцом. ГЖЯ1Й)ИЛбг«йп®ЇЖЙА.5?И»Л ?іШ. НЕ ШТУКА ДЕЛО. ШТУКА РАЗУМ. (ІВ) іжяі, ршжжз-я, ж *Я,і®4Т«Я-йЯ. ІІЯ^ІНастояіцие благодеяния будут принадлежАть вам,бблее всегб теб^, пото- му что все здесь завйсит от умньїх распо- ряжАний. Послбвица говорйт:(Не штука дбло, штука р&зум). НЕБО С ОВЧИНКУ ПОКАЗАЛОСЬ. Т. итіфшятиі* .«ж а . [ #ї ]—Струсил ТЬІ, признАйся, ког- да молодцьі мой накинули тебА веревку на шАю? Я чаю, нАбо с овчйнку показа- лось. тт/ НЕВЕЛИКА ПТЙЧКА. ДА НОГОТОК ВОСТЕР. ( ДЕ МалА птйчка, да ноготбк востер) невеличка мьшіка, да зубок ОСТЕР. (Д, Не велйчка мьішка.да зуббк остер) ИЕЯ1« НТ А. >£ИаФ, НЕВЕСТКЕ НА(В)ОТМЕСТКУ. глтзмАжажяіА.яиввжи яй9е*аяАжм«*жжтій. —Из дому захватйл я учббник про трактор < ЧТЗ>.. так вот хотбл бмло списйть из бтого учббника странйцьі две и послАть ей,чтббьі вьішло невбстке в отмАстку,а потбм раздумал. “ЯДЖЖЖТ-**ІЯ#8ГФЖШЯ.і» Ф.... «ЖЯДЙТЯФЖ&-ЕИЖТЖ Ж.” ІЗЕ^ІЗто невбстке на отмбстку. НЕВЕЯННЬІЙ ХЛЕБ НЕ ГОЛОД, А ПОСКОННАЯ РУБАХА НЕ НАГОТА. (Д, Поскбнная рубйха не наготі, хлеб с полбвой не голодня) НЕВЙННОСТЬ СОБЛЮСТИ И ДИТЯ ПРИОБРЕСТИ. ГЖЯ1КЖЖЖЖД.ХЖ4Л»*. НЕДЕЛЯ КРЕПКА СЕРЕДОЙ. [ЙЯ1»»!=£-ИЙІ8. ГЖЯ1ЖЖ=Л~ЙЙ±£І№ в. Ф “-Ю1Є®”М!ЖЙ1Я.*$ЖЖЙЯґ# 185
К#И^0]Вт6рник все же считАется удА- чливей понедАльника в смисле результа- те трудА* так как раббтник успевАл войтй во вкус* а средА считАлась глАвним тру- довим днАм. (НедАля крепкА середбй).— говорйтся на Атот счет в послбвице. &*шж$нимийд±£т№н. йй* НедАля середбю крепкА. а век (а жизнь) половйноюі КрепкА недАля се- редбю<а Велйкий пост средокрАстною). НЕДОВЕРНЙШЬСЯ-БЬЮТ, И ПЕРЕ- ВЕРНЕШЬСЯБЬЮТ. НЕДОЛГА ОГЛОВЛЯ- А ДО МОСКВИ ДОЕДЕТ. ЖМ®,чШ$й. НЕДбРОГО ДОСТАЛОСЬ, НЕ ВОЛЬНО ИЖАЛЬ. НЕДОСОЛ НА СТОЛЕ, А ПЕРЕСбЛ НА СПИНЕ®. ЙТ,(ЙЖ)4#±. («ЯМШЖ т, чшйй . яшя т,« ТДГЙ&&НТ. ІД й]± Й яК . іет щи у тебя несоленне, хозяй- ка. Или недосбл на столА* а пересбл на НЕЗВАНИЙ ГОСТЬ ХУЖЕ ТАТАРИ- НА®. ЧГЖ). —Здесь я хозяин и сьемки не допущу. <Иностр6нцн>сердйто заговорй- ли * трАбуя возвращАния свойх фотоаппа- рАтов. САхаров смущенно извинялся пА- ред нйми. — Уезжайте-ка отсюда подоб- ру-поздорбву,—посовАтовал им БорАй- ко. —Знаєте, незваний гость хуже татА- рина.осббенно в воАнное врАмя. К^^СІНе вовремя(не в пору) гость хуже татАрина. НЕЗНАЙКА НА ПЕЧКЕ ЛЕЖЙТ, А ЗНАЙКА ПО ДОРОЖКЕ БЕЖЙТ. [Ж£1ЖШІИ«Я±«Й^,ЯИіІЛ4Й} лиш. [#1^1 Так и весь послАдующий раз- говбр КлАвдия с отцбм ни к чему не при- вели КузьмА Гаврйлович КлАвдия отговА- ривал от какйх бьі то нй бьіло свидА- тельств, могущих пролйть какбй-то свет на темное дАло. повторяй, как заученную молйтву, свою непрелбжную Йстину: не- знАйка на пАчке лежйт*а знАйка по дорб- жке бежйт. НЕДОСТАЕТ ОДНбЙ КЛЕПКИ В ГО- ЛОВІ. (& В головА какбй-то клепки не хватАет) ГЖЯКЖА)№£££«#. 1Ой*йй)*&Т£ФВЖ. ф й^»і&ж#ійів«*АА»аа &шз—ібій^^&й^ 186
Знійка дорбжкой бежйт, не- знійка на печй лежйт» Незнййка на печй лежйт, а змійку в судведут(о свидбте- ле)»Незнійка дбма сидйт, змійку (свидй- теля)в суд ведут; Змійку в суд ведут.а незнійка дбма сидйт. НЕЗРЙЛ ВИНОГРАД НЕ ВКУСЕН, И МЛАД ЧЕЛОВЙК НЕ ИСКУСЕН. (Й. Зблен виногрід не вкусен, млад человбк не искусен) НЕКАЗЙСТА КЛЙЧА.ДА БЕЖЬ®ХО- РОНІА. ЇЬЕ&ІМал золотийк, да дброг. Ж15 Ж /Ь, іії Ж і Малі ггтйчка, да ноготбк востер. [^1^1 Понравился он [ председа- тель]. Неказйста лошідка,да бежь хоро- ші! Углядйт в каждом человеке дбброе зерно и ухвітит. ШЙЧ Л«ЖЖФА*±»ЙЖ^,#ЯМ ЯЖЯ. НЕЛАДНО СКРОЕН, ДА КРЕДКО СШИТ. (Л Не лідно скрбен, да крапко сшит) НЕЛЕГКАЯ УГОРАЗДИЛА МЕНЯ. (Л Угоріздила меня нелегкая) НЕЛЬЗЯ ВЛИВАТЬ НОВОЕ ВИНО В СТАРЬКЕ МЕХИ. НЕЛЮБО-НЕ СЛУШАЙ,А ВРАТЬ НЕ МЕШАЙ. (Л Не любо—не слушай, а врать не мешій) ЙШЙ. НЕОХОЧА КОБЬІЛА ДО ХОМУТА. Ш&ІІИЙЙАВШ» НЕПРАВДОЮ не проживешь. НЕПРИґбЖЕ ЕСТЬ ЛЕЖА. НЕПУТЕВАЯ ГОЛОВА ногАм ПОКОЯ НЕ ДАЕТ. (]Й. ДурнАя голові ногАм покбя не дает) НЕПУТбМ НАЧАТО И НЕПУТЕМ КОНЧИТСЯ галі® я НЕСТЬ ПРОРбК В ОТЙЧЕСТВЕ СВО- ЙМ. (Л Нет прорбка в отбчестве своем) гжяі*ажмг«. НЕТ ДММУ БЕЗ ОГНЯ (Л Дьіма без огня не бьгвіет) #*ІЯЗО НЕТ МИЛЕЕ ДРУЖКА, КАК РОДНАЯ (родимая) МАТУШКА. & а в ж&юдей т. І^І^ІВбрно скізаноінет милбе дру- жкі,как родймая мітушка! И слбво ее бьіло мне закбн. Провинюсь в чйм—сам приду и скажу, ни різу не пбмню, чтббьі совріл ей! Накричйт, побьет, потбм—об- ласкіет. ЙЯ&! ІЗЕз^іНет такбго дружкі.как родй- ф бежь , ВР бего 187
мая мАтушка да родйммй бАтюшка»Нет такбго дружкА, как роднАя матушка. НЕТ НИ ЖАРЕВА.НИ ВАРЕВА. НЕТ НИ ЖАРЕНОГО,НИ ПАРЕНОГО. [іиіо^темші. НЕТ Г РОКА В СВОЕМ ОТЕЧЕСТ- ВЕ. ИЕХ1»#*#*±ЙИШЖі*ЯЗЕ» жж.фнж&я. ІітйЛІГЖй^йІвґ*^ *±й ,ж [{^^ІЗападноевропАйское бернштей- ниАнство било нбвой струей, подкрепйв- шей и в то же врбмя видоизменйвшей от- меченное течбние. Недаром говорйтся» ве- рне , —(несть пророк в отбчестве своем >. Бернштбйну не посчастлй вилось на егб Р6дине»но за то егб идби< взяли всерьез^и применйли на дбле нбкоторьіе социалйс- тьі ФрАнции, Италии, Россйи» бистро продблавшие зволюцию в представйтелей буржуазного реформйзма. їй яжя**яа*£±»й,вгв&я.ж* й®а,йан^»йіийЯ,№іПФ>іЬй:® ГЖЙ11ЛЖ ЧАЙ »>ж+=ж. Несть пророк в отбчестве сво- люблю, уверяю васікапрйзна онА немнбж- ко,но ведь нет рбзьі без шипбв. ГЖ4ОЯЙ&І&. [ЗЕ^СІНет рбзьі без шипбв,нет рАдо- сти без печАли. НЕТ ТАКОВА ДРУЖКА, КАК РОДЙ- МАЯ МАТУШКА ДА РОДИМИЙ БА- ТЮШКА. (ДІ Нет милбе дружкА,как ро- днАя матушка) НЕТ ТАКбГО ДРУЖКА, КАК РОДНАЯ МАТУШКА. (Я, Нет милеє дружка,как роднАя мАтушка) НЕТ ХУДА БЕЗ ДОБРА [&&1НА бьіло бьі счастья,да несчАс- тье помогло. Теля умерло, хлбва прйбьіло. Ф & Т > То ю. РомАн ( Проселочньге дорбги > не имбл успбха.. Но нет худа без добрА. Неудача возбудйла во мне неодолймое желАние написАть новий ромАн. ... НЕТ ЦЕННОСТИ СУПРОТЙВ ЛЮБВЙ. ем. НЕТ РОЗЬІ БЕЗ ШИПбВ. пт— Ну, а что касАется до атой дбвушки, то право, я ее уважАю, дАже НЕЧА НА ЗЕРКАЛО ПЕНЯТЬ, КОЛИ РОЖА КРИВА. (й На збркало нбча пе- нять, кбли рбжа кривА) НЕЧЕГО НА ЗИРКАЛО ПЕНЙТЬ, КбЛИ 188
РОЖА КРИВА. НЕЧЕМ ПЛАТЙТЬ ДОЛГУ, ДАЙ ПОЙДУ ЗА(на) ВОЛГУ. М Я15Е « а а, а їв Я Я ІП Я Я? Й І (Ж±{££ЙШ). [01^1 Смути и вбйни семнйдцатого вбка в кбрень расшатбли нарбдное хозяй- ство: неизббжним послбдствием явйлось мнбжество людей, за должавших в казну и частньїм людям. Им грозйли правеж йли вековбчное холопство; избегая тогб и другого, онй тбже стремйлись в завблж- ские лесй. Тогда-то и сложйлась послбви- ца;( Нечем платить дблгу,дай пойду за Вблгу >. атлй«, [Ф^СІНбчем платить дблгу,так ид- тй на Вблгу (прбжде о разббе,нине о бу- рлйчестве). НЕЧЕСТНО НАЖИТОЕ ВПРОК НЕЙ- ДЕТ. [ЙЯ,1*Я2И*вВЯ»й. НЕЧИСТАЯ УГОРАЗДИЛА МЕНЯ- (Я, Угорйздила меня нелегкая) гжялтеа^ю* НИ БОГУ СВЕЧА(свбчка), НИ ЧЕРГУ КОЧЕРГА. ¥¥ЖЖЮА,¥ЖЙ9А. [ 0*1'6]] А я для кого и для чегб жи- ву? Для чегб я вообщб живу? И что из меня вьійдет? Ни ббгу свбчка ни чергу кочергй,как говорйл дед Макйр. ^ІЙІІЙЯР^^ДМІЙГ^Й«|АО НИ БРАТ, НИ СВАТ. (£ Ни кум, ни сват) ГЖХ1Ф&Ф». НИ В МАТЬ, НИ В ОТЦА, А В ПРО- ЕЗЖЕГО МОЛОДЦА. ГЖЯ1ЖЖЖ.***.««-ФЙЙИ НИ В СКАЗКЕ СКАЗАТЬ, НИ ПЕРОМ ОПИСАТЬ. ГЖХІЙСЖЖЙЖ^ІІ^+ЖЙЖЯІ (йННЖМввЮА) [0*1'6]] Е Няня] нашептьівает ему о какбй-то невбдомой стороні, где... гуля- ют все добриє молодци, такйе, как Илья Ильйч,да красйвицн,что ни в скй- зке сказать, ни пербм опис&ть. ..ЙЦ5ЖЙ1НЙЖЙЙЙ НИ ЗА ПОНЮШКУ ТАБАК^ мт(£¥ял) а йй««-м»йяг± Й».айій(ЙА,5ЕЙ). Жизнь прошла без пбльзи,без всякого удовбльствия, пропала зря, ни за понюшку табаку. £ ЙШІІТ НИ КОЛА НИ ДВОРА. №. (ІИ^ІІНи землй,ни хозяйства я ни- когдй не имбл, земледелием не занимйл- ся,и в Кандалах у меня нб било ни ко- лй,ни дворй и ни однбй знакбмой душй. 189
Г#Я12)±«>±]0г(ЗЕЙ5Е-&. — Грйшка, скорбе рассказьі- вай. Ти же на Брйтскую бхал! —А ну ее! Приїхали ми, понимйешь, в лес, зі- перли в дббрю—ни колі.ни дворі,рубй! 1ПЙТЖЖ,ЙТЙ#,®іЧ,ЙП®й®йв НИ КУМ.НИ СВАТ. ГЖХ1Ф*ФЙ. г«тон мне ни кум,ни сват. ІФ^ІНи сват, ни брат; Ни брат, ни сват. НИ ОТВЙТА.НИ ПРИВЙТА гязшгзтг , (—Вам что, не пйшут? —Поте- рялись,товйрищ генерал. Я пишу, а мне ни отвбта,ни привбта. Мбжет, авакуйро- вались,а мбжет... <ЙШ#МЖТ,1ЙІ*..* ІФІ^ІІДорофбя постучйлась: ни отвб- та,ни привбта. ЗастучАлась сильнбе. £^»йжтлтп:*^т. ййя ни отмолйться.ни отлаяться ГЖА15Еі&Ю£іО5£53|5А£4ЙЛ . ЙЧЙ^іЙ®*їт. НИ ПАВА.НИ ВОРбНА с» я. і и * я т £ а , л * я т г, & А.И^ЖТй^А.Ш^ЙІТЖ^А. Г£^Я1Ж*)®,<й*йїі«*!й.в* Нбвая родня ей кблет глаз Попреком,что онй мещанкой родилАсь «А стАрая за то, что к знАтньїм приплелась; И сдблалась моя Матрена,ни пАва,ни во- рбна. НИ ПО СТАРОСТИ МРУТ, ни по мблодости ЖИВУТ. (Я. Жизнь не по мблодости,смерть не по старости) й. НИ РШБА,НИ МЯСО. МЯІФЙФЯо И;И^«о Ларйсин избрбнник оказйлся так себе,ни рнба,ии мясо—срйзу не отга- дать.что за человбк. НИ СВАТ, НИ БРАТ. (Я Ни кум, ни сват) НЕ СВЕТЙЛО, НИ ГОРЕЛО, ДА ВДРУГ И ПРИПЕКЛО. (ЇЙ* Не светйло, не горбло, да вдруг припекло) НИ СКЛАДУ,НИ ЛАДУ. -ЬДИїЖ^ЯІ. ІДО^ІЧитйтель говорйт,—тут нет ни складу, ни лйду. ПускАй бьг стбречи уж двор; Да вйдано ль, чтббьі где собйки хлеб пекйли Йли рассАду поливАли? ПГІДЯ*, пГШЯ: НИ СУЧКА.НИ ЗАДОРИНКИ. 190
АШ) ІЖОШБ® «І ЯИ »»ЖЖ 3 ± #ЖЯ;-ЖЖЖ;ФЖ^Жо ЕЙ^ІЕДочь богйтого купцА]думала, что жизнь ее в замужестве будет хорб- шая, что в ней онй не встрйтит ни сучкй, ни задбринки. #-ШХЖо [{И 6)1 На вопрбсьі екзаменатора сту- дент отвечйл без сучкй без задбринки. Л^£+#ЖЯЖ@»Т±^АІИга«в ЕЗЕ^ІБез сучкй,без задбринки; Без сучкй и задбринки; Без сучкй без задбри- нки; Без задбринки. НИ ТО.НИ СЕ.НИ БОГУ СВЕЧКА.НИ ЧЕРТУ КОЧЕРГА. (& Ни богу свеча.ни черту кочерга) НИ 1ПАТКО, НИ ВАЛКО < НИ НА СТбРОНУ). ЇМ^ІРабдіать ни щітко,ни вАлко. І^'йЛЖить ни щітко, ни валко. НИ ШЬЕТ.НИ ПОРЕТ. гжяж^й.хтй.аж—ч. ®ЖЛРШ*«ЙА. ї 0*1 6) 1—Ладно,—говорйт началь- ник,—подождй. Прохбдит день, прохб- дит два,начальство ни шьет,ни пбрет. ІІ-МА,± никтб ПРОТИВ СВАХИ НЕ СОВРЙТ. МЯ.]ЖіііаЯШ®£ій0ї. НбВАЯ МЕТЛА ЧИСТО (хорошб) МЕ- Іжаі»й»й»ж»ітф. гмяійжжзгавжіяжй'іАЖ»» ГЯЙМ*КЖ»г«#.МЯЯЙЯ-йШ ЖЖАвНЯ А. (0|6)1—Вьі секретйрь директора? — Не знйю,— отвбтила онй с ульїбкой. — Мбжет бьіть, ужі нет. Мбжет бьіть, ВЬІ меня уволите.—Почему же? —Нбвая метлй чйсто метет. И вообщб нбвне начй- льники любят приводить с соббй свойх прбжних секретарів, помбщников, рефе- рбнтов. Йо Тв”“^^А?яаЖ<±^НЙіА« їїпЯ-Ж ЇЗЕ^СІНбвьій віник чйсто метет; Нб- вая метла хлестко метет. НбВАЯ ТРУБА ГЛАСНО. А СТА- РАЯ— СОГЛАСНО. їж яі ж т іп я ж ж «. ін ж чи я» ж » ж. НОВИЙ ВЕНИК ЧИСТО МЕТЕТ. (Я. Нбвая метлй чйсто мет&т) [ЖЯ1*гЙ*Й»ЯЯІТі». НОГИ носят,РУКИ КбРМЯТ. ІЖЯ1ЙІЙКМЙ. ІІЙЖХХТ. НОГОТбК(нбготь)УВЙЗ—ВСЕЙ ПТЙЧ- КЕ ПРОПАСТЬ. (ЇЙ* Коготбк увяз—всей птйчке пропйсть) Т ,«И^ ЛйЖЯЖ Та НОГОТЬ (ноготбк) УВЯЗ, ВСЕЙ ПТЙЧ- КЕ ПРОПАСТЬ. (ЗЙ* Коготбк увяз — всей птйчке пропйсть) НОС ВНТАЩИТ - ХВОСТ УВЯЗИТ (завязят), ХВОСТ ВШТАЩИТ — НОС УВЯЗИТ (завязят). 191
ЯЕЙЖЖТ.#^Х»*®Т. «Я1-*ЛЖ»ЖЖЯ.-^ЛЖЖЖ га®.ж*йЖйї£Яі5ЖЖШ0. [яітлжАЯИт-Фяжхая я -4-а ж.« а шя»* т я « вш . »ад*ию. Г«Ч^1 Он весь в долгах, как жу- рАвль в тине» нос вьітащит — хвост завя- зит» хвост вві та щит — нос завязит. Нос вьітащил — хвост увя- зил» хвост вьітащил — нос увязил*. НОСИ ПЛАТЬЕ НЕ СМЕТЬІВАЙ, ТЕРПИ ГОРЕ - НЕ СЦАЗЬІВАЙ. [жх»±*іш&т [#У^1Свою жизнь он [муж] на пол- вАка раньше меня прбжил» а меня к нему идтй тбже жизнь заставила. Ну* а раз вьішла, носй платье — не сметьівай, тер- пй гбре — не скАзьдвай. Любо не лйбо» а ж«і[£ т а в й -4,И»К«№&Й4ЙЙЙ. ЙВЖТ ДШЙНЕ. НОСЙТЬ Вбду РЕШЕТбМ. (Я. Чер- пать вбду решетбм) НОЧНАЯ КУКУШКА ДЕННУЮ (днев- ную) ПЕРЕКУКУЕТ. ІЖ^&ЖйШІІІНіЙАйШЖпЧ ЙШ пв. А&Я&Ж&Ж. І^^ІПраскбвья Ильйнична день и ночь стАла докучАть стАрому, чтббьі от- прАвил он в учАнье Никйтушку.. Пра- скбвья Ильйнична на своем постАвила. ПрАвду пословица говорйт: ночная куку- шка денную перекукует. Решйл Федор Меркулнч отпрАвить сьіна в Пйтер» от- дАть егб там в коммАрческое учйлище. ..> й^йийлч^іїйжй&ййів аж [3£д£1Ночная кокушка денную пере- конуєте Ночная кукушка перекукует за- всегдА*. НОЧЬЮ ВСЕ кбшки СЕРН. ГЖХ1ЙЖЖ-ЙЖИЖЖЙЙ (й Я-»*»). НУЖДА ЖЕНИТСЯ, ГбРЕ ЗАМУЖ ИДЕТ, (ДЕ Горе жбнится, нуждй зАмуж идет) гі^іа»А«а,м^лжшв нужда зАставит калачй есть. (ДЕ Нужда научит калачй есть) НУЖДА НАУЧИТ КАЛАЧЙ ЕСТЬ®. гйяіаяю&^лтйт&^ия ^А^ЙЖ^То [і£&1Б6дьі мучат, уму учат. Й#ГПЧ А^ІЙьФШ&АШВДіВ нуждй и кулйк соловьем свйщет. пЧо ТаковА мблкая промьііплен- ность в МосквА.. Я хотАл изобразйть.. тех людАй» котбрьіх < нуждА научАет и калачй есть* X ..ЗШЙ ..“а^и»£Атйй&июяв# о 3^1 НуждА научит есть калачй и научит лежАть на холбдной печй; НуждА застАвит калачй есть. 192
НУЖДА—ОТЕЦ ДОГАДКИ. НУЖДА СКАЧЕТ, НУЖДА ПЛЯШЕТ (плічет), НУЖДА ПЕСЕНКИ ПОЕТ. (10) Г#*#ІШТАЖЙЛ,ЖТШШТ. —Да ведь тьі тепбрь писйтель! Рбзве тебб не платят за защйту цйрской Россйи? Тьі ведь поешь такне панегйри- ки! — Ну! Ну! — остановйл Тол- стбй. —Нужда скбчет, нужда пляшет, нужді пбсенки побт. тне! "«та [3£^1Нужда скічет и пляшет, нуж- ді и пбсенки поет. НУЖДА УМ ОСТРЙТ. < ножної есть, чтбвьі жить, а НЕ ЖИТЬ.ЧТОБЬІ ЕСТЬ. (їй, Есть, чтббьі жить,а не жить,чтббьі есть) #о о О ВКУСАХ НЕ СПОРЯТ. ГЖ£1 ЯтиЯс&ЖН-АЧИН&Ю. На вкус и на цвет товірищей нет. 9 А£ О ПРИСУТСТВУЮЩИХ НЕ ГОВО- [йяі тййл.мйлт. ОБЕЩАННОГО ТРИ ГбДА ЖДУТ. ГЖЖ] г#хі пжто^жг. [і±»1 На посуле, что на стуле: по- сидйшь да и встанешь. 4§гЙ£— ±: £ * А X £ Ж Йї Улйта бдет, когдб-то будет. — с гблоду умру, а к нему не пойду, — категорйчески отрбзал Васют- ка, — Мйша обеїцДл устрбить меня на раббту. — Ну, мой мйльїй, — продол- жала упорствовать Авдбтья, — оббщан- ного три гбда ждут. 9то покуда вмбсте в больнйце лежйли, а доведешь до дбла, так пожблуй, и в кустм со свойми посу- лами. я>іМ^»ійа#£#й9т.” Оббшанное ждется. ОБЕЩАННОЕ ЖДЕТСЯ. (Ж Оббщан ного три гбда ждут) гйяї#йтю»шітгв ОБЖЕГСЯ НА МОЛОДЕ, -ДУЕТ И НА ВОДУ. 193
ит Й^ЖМ. [£$£] Путаная ворбна кустй бойтея. Ж#Йь ІМ^ОІ — У негб сАрдце предбброе. И он далекб не глуп. Какйе он мне давйл полАзньїе совАтьі... осббенно... осббенно насчАт отношАний к жАнщинам. — Ага! На свойм молоке обжйгея, на чужую вб- ду дует*. Зн&ем мьі Ато! .......................... ЙОМтА^ИІ^М! - Обжегшись (ожегшись) на молокА, стйнешь (будешь) дуть и на во- ду ; Обожжешься на молокА, будешь дуть и на вбду; Обожжешься на < чу- жбм) молокА, станешь (будешь) и на (свою) воду дуть. ОБЖЕГШИСЬ (ожегшись) НА МО- ЛОКЙ, СТАНЕШЬ ДУТЬ И НА ВОДУ. (Я. Обжегся на молокб» дует и на вбду) ГЖА1 "5 Ф И » Т «, # ® * & З? Я -К' ОБРЕЧЙННАЯ СКОТЙНА (НА ДВОРЙ) НЕ ЖИВОТИНА®. ІйХ] <йа»ж> ййїйййа^ *Юй»п. гят І&Я.ЖА-ВІ1Ж» £й) [МіИЗ ^ФЙЙ.їЄЙЕЙо ІМ^П ПАвлику онй СневАста] прямо сказала: — Ти, ряббй кобАль, на мою красу не зАрься. Рйдости тебА от нее бу- дет мАло. Пйвлик, вероятно, и сам чувс- твовал Аго» но вьіходйть из отцбвской вб- ли и он не осмАливался. — Что ж дА- лать» — отвАтил он невАсте. — Я» как и тьі, врбде обреченной скотйньї, а обре- чАнная скотйна на дворА не животйна. 194 ЖЖй*.* бБІЦИЙ ГОРШбК ГІТЦЕ КИПЙТ. (Я АртАльньїй горшбк гуще кипйт) ОБУЛИ ФЙЛЮ В ЧЕРТОВЬІ ЛАПТИ. ;йхі №А1 Й »МЖМ. ОБЬІЧАЙ СТАРШЕ (сильнеє) ЗАКОНА. ияі ОВЕС ЗА ЛбШАДЬЮ НЕ ХбДИТ. І Хлеб за брюхом не хбдит. й ІМ^І Он пригласйл и Елочку на ярмарку, на что та отвечала: (Ждйте нас с ЕлАной СергАевной обАих, сльїшите — обАих! И иіцйте нас сАми — овес за лб- шадью не хбдит). ФА,ФгЯТИВ----МФА! ОВЧИНКА ВЬІДЕЛКИ НЕ СТОИТ, І#Я1 ГЙЙЕ1 Игра не стбит свеч. «кеш ш*±**н$. їм ^11 Я исписАл почтй всю бум&- гу.. , а по колйчеству напйсанньїх мною сцен не уступлй) трем больїпйм др&мам. Боюсь одногб, что овчинка не стбит ви- делки. ......................... йШо
ІЗЕ^І Овчйнка виделки стойт. ОВЧИНКА ВИДЕЛКИ СТОЙТ. ( Л Ов- чйнка вйделки не стбит) [ЙХ1 Ж¥Й*««»ЯЙ1І. ОДИН В ПОЛЕ НЕ ВОИН (не ратннк). 11X1 -ФАйй»±Ж*»Л±.- Однбй рукбй узлА не завя- жешь. — Я^ЇТ^&Ш^іОдному и у ка ши неспоро. — А ІЙ & ;Один и дома горібет, а двбе и в пбле воюют. — ф Одні муха не проест брібха. ДолгАй вьійгрмвал все став- ки» никому не давбя дохнуть» сгреббл с доскй гроти и пятакй — и за каждьім рАзом вся толпа хохотАла» всем бмло вб- село от поговброк егб» крбме рбзве одногб проигрАвшего; но одйн в пбле не вбині одйн отходйл грустно в стброну, мбсто егб занимАл другбй» а с толпбй ДолгАй оставАлся в ладу. Т,Л^І1:А«п^»аЯ’Л^ЩЖ*Н;й«іЯ --------------№ШД-*»А£Жт «і&,АМЯ<*вЙА*ЖК. Одйн в пбле не рАтник (рА- тай). ОДИН ДЕНЬ ГОД КОРМИТ. (Л День год кбрмит) ГЖХ1 -Зс5Я-^Й®. ОДЙН ЗА ВСЕХ, ВСЕ ЗА ОДНОГО. ГЖЯ1 -АЯА«.АЖ*-А>»*А А.ААЛ®. ІЯаі - Вот, сьінкй» тепбрь поду- май-ка, ребятушки мой желАнньке» когб вьі да что ньіне защищаете? ДомА свой защшцАете, роднмх» знакбмьіх и весь народ совбтский! Тут уж одйн за всех» все за одногб. п,»тт«мт<н? £Й£#»«АЙ! »МД-А*АЖ.А« ^-Ао” Все за одногб» одйн за всех. ОДИН И ДбМА ГОРЮЕТ, А ДВбЕ И В ПбЛЕ ВОЮЮТ. [ДЛ1 -ФАйЖЯікЛ^.га^АЙ Ж® ±й№ЯИ > - А * £ Ж, И А ± (!£&] Ер Одному и у кАпш неспоро. —^Ая£®&Л'1НОдйн в пбле не вбин. —^АЙЙЕ^&іЖ^ИШіїОднбй рукбй узлА не завяжешь. —ЯЇ-Л^ЛЇ^ШіОд- нА муха не пробст брюха. — Не будешь людям вбрать» однА и останеться... ЗнАешь поговбрку: (Одйн и дбма горюет, а двбе и в поле воюют). ж... ОДЙН И У КАШИ ЗАГЙНЕТ. (Л Од- йому и у каши неспбро) гіт ОДЙН КАРАСЬ СОРВЕТСЯ. ДРУГОЙ СОРВЕТСЯ, ТРЕТИН. БОГ ДАСТ, И ПОПАДЕТСЯ ІЙЯ) -*«АЙ«іТ, Г,Жі-:^в»йЛ№й4Ж. ГЯА1 [Дй] № — А ббльно тебб хотблось поддбть нас с Меркуловьім? — усмехну- 195
лея Зинбвий Алексіевич. — Еіце би! — смеясь, отвечіл Мірко Данйлович. — На плохбй бьі коніц тисяч сброк в кар- мін положйл.. — Ан вот тебі и шипі, — добродушно захохотіл Дорбнин.. — Ни- чегб! — отшутйлея Мірко Данйлнч. — Дней у гбспода мнбго впередй: один ка- рАсь сорвется, другбй сорвется, трітий, бог даст» и попадетея. X? “Ж иаа«м»тро,іШ7ї-....... ..."З&Я- • ЯЯЖЗШ ОДИН РОТ И ТОТ ДЕРЕТ. ГЖХ1 ЛЙІР&ХЮАо ГЯКІА не НрІВИЛОСЬ В нем ей ОДНО: простовіт бьіл мужйк» в жілости к чоло- віку посліднюю рубАху мог отдіть. — Простоті хуже воровстві, — согласйлась Анна и широко зевнула. — О господи. Одйн рот и тот дерет. ОДЙН С сбшкой, <А> СЕМЕРО С ЛОЖКОЙ. [йіі -АЖВ,-ЕА«Ші-А!№№, -ЬА^. -ФАТіїЯйі^А. І#*# А] ТйЮА4>,і£®Й9А£і4 Преступно сидіть на шіе му- жикі, а нідобно ділать все для тогб» чтббьі мужику лігче жилось.. — П6- нял» брат? ВнхбдИТ: (Одйн с сбшкой» сімеро — с лбжкой >. Знічит: он [му- жик] работает, а мьі — шарлатіним. А®....“Вдй^,я#? яййш&дгт йЮА<І>,і£ШЮА£\ ЯДій.ЖААЗТ й»жа«адяж^5с<>* СЬІН. [ЖЯ1 -Д^^Л,1йЛЯЖ¥>ГЛ»^ Л4-ДЛ. 10^1 Большія» многолюдная семья пбльзовалась в дерівне и вблости всебб- щим почтінием. (Одйн СЬІН — не СЬІН» два енна — поденна» Три енна — сьін > — говорйт древнійшая послбвица.. Три енна нужнн».. чтббьі двоє заменйли от- ці и мать» а трітий подстраховіл свойх брітьев. ««Ю* ... ... ЯЖ*Тй*£В"Й. [5^1 Одйн сьін — не енн, два енна — полемна» три енна - цілий сьін. ОДНА ГОЛОВА НЕ БЕДНА» А <И> БЕДНА» ТАК ОДНА. ші Д-ФА. Лег — свернулся, встал — встряхнулся. (»-Я) Появліние парнйіпки с солб- менннми волосами доставило неміло хлопбт Арсінию Курову. Как говорйтея» одна голові не бедні, а бедні, так одні. Раньше можно бнло спокбйно» ни о чем не заббтясь» проводіть весь день на завб- де и дбма появляться лишь для тогб, чтббн поспіть да набйть кисіт самосі- дом. Одні голові не бедні, а и бе- дні, да однії Одні голові не бедні. 196
ОДНА ЛАСТОЧКА НЕ ДЕЛАЕТ ВЕС- НИ. Є. ВН1 «Й'ЯЖЮ'ГЗтїЕ, ИіЙіЯіМїавЖ1ЕЖЯ.#йЗ. г$*йт-яййдаї#. Извбстно, что однА лАсточка весни не дблает, одйн алембнт нбвого кА- чества не представляет еще начАла скач- кА, бели он не открьівАет соббй начАла мАссового накоплбния алембнтов нбвого кАчества и отмирания алементов старого кАчества. ОДНА ЛОЖКА ДЕГТЯ ПОРТИТ БОЧКУ МЕДА. (Л Ложка дегтю в ббчку меду) ГЖХІ-^ЙІЙІЙ^Т-ІІЖо ОДНА МУХА НЕ ПРОЕСТ <И> БРЮХА. ІЬЕЙІ Одному и у кАши не споро. — ЛИ£Ш&^1НОдйн в пбле не вони. — ф АйАЙ^В±Ж^ШАЙ±їОдйн и дома горю- ет, а двбе и в поле воюют. — ФАЙЖЖ ШЯ£,МФА*ДЙ«±ШШі!іЙ4їОдн6й рукбй узлА не завяжепіь. — Я^£Г^$£І ^0 ІІИ'Ї’ІІ ОднА муха не пробст и брюха — вот уж прАвда так прАвда! Двбе нас стАло, и какАя жизнь другАя пошлА! Муха не прокусит брюха. < ОДНА > ПАРШИВАЯ ОВЦА ВСЕ СТАДО ПОРТИТ (испбртнт). ГЖЯ1-Я£Лй^іО2Ш£#ЯЖ Я, ит ї0*1^1 ] [ ГубАнині] Тьі скупостью свобй и нас позбриіиь! Паршйвая овцА все стАдо пбртит. ИТЕ?:] ОДНА ПЧЕЛА НЕ МНОГО МЕДУ НА- СТ АКАЕТ. ХЖ5С1 -ЯЖЙВ^Ш^Ж*. ОДНА РЕЧЬ НЕ ПОСЛОВИЦА. ГЖХ1 ІЖЯ1 Послбвица не єсть какбе-ни- будь вперед пбданное мнбние йли предпо- ложбние о дбле, но ужб подведбнньїй итбг дйлу, отебд, отстбй ужб перєбродйв- ших и кбнчивіпихся собштий, окончАте- льное извлечбние ейльї дбла из всех сто- рбн егб, а не из однбй. Зто вьіражается и в поговбркв: (ОднА речь не послбвица^. ОДНА У ПОПА ЖЕНА, ДА И ТА ПО- СЛЕДНЯЯ* (Я. Послбдняя у попа женА) ОДНИМ ВЬІСТРЕЛОМ < УБИТЬ ) ДВУХ ЗАЙЦЕВ. гжяі -тяя*?. Другйми словАми, однйм пропагандйстским вьіетрелом хотят убйть двух зАЙЦЄВ :. . . ятя ОДНОГО (нашего, тогб же, своегб в т. п. ) ПОЛЯ ЯГОДА (ягодка. ягодьі). КЖ5£1 197
Г#5а #ЮА (Я ^11 — бба вьі с генералом,.. од- ногб пбля йгода. Вам нбчего стесняться друг с другом. ..Д-#й$А,&{ПШІ>К [ЛупачеВ:] Побсть, ВБІЛИТЬ умбет и лйбит, вот и нАпіего пбля ягода. ОДНОЙ РУКОЙ <И> УЗЛА НЕ ЗА- ВЯЖЕШЬ. та-ЯХ-ГФЖІШ. гіт іш**жж** ІЬЕЙІ Одйн в пбле не вони. — ФА Й6ЙІЙ±1І^ШАЙ±їОдному и у кАши не спора — ФАЦ^1ЙШФ#і Один и дбма горюет, а двбе и в поле воіоют. — ФА1£ ЖЖ*Ж^,ЯФАЙЖ#&±ШЯі®4»ОднА муха не проАст брюха. — Я^ІЙ^Л^ЙЙ: -Я¥Ж*Й8и-А&* Трудно мне одному дАло под- вйнуть... НикАк не найду зацАпку. В ббщем, кАжется мне, что одйн я кругом, а однбй рукбй, говорят, и узлй не завя- жешь. а-ФАШВ£3&Х№..... ЯПМ. а±,аі&ШИЯЯ<а-ФА,ІЇЇ ОДНОМУ ЕХАТЬ - и ДОРОГА ДОЛ- ГА. ГЖХ1 -ФА^ЯЯікКо ОДНОМУ И У КАШИ НЕСПОРО. ГЖЯ1 -ФАі£Шіі1Ф>. 1#Я1 МЙ“ФАД®«Й;^^РЕ^ Одйн в поле не вбив. — ФА ЙЕі&£&±#ФШДЙ±їОдйн и дбма горюет, а двоє и в пбле воюют. — фАй^Ж’ЙЬЛІ ^,МФАйДЙ^6±ШЯЖ41Однбй рукбй узлА не завяжешь. “^Я4ҐГФй££&^ї »Од- нА муха не прбест <и> брюха. — Я&М& хам#.; Но вот умер старйк.. И ваг, несмотря на то, что (одйн в пбле не вб- ин>, что (одному и у кАши неспбро), что (на миру и смерть краснА), двор начинА- ет делйться. ВмАсто одногб дворА является, напримАр, три. ... &ФЙНФТ* Одйн и у кАши загйнет; Одйн и у кАши не спброк» Одйн и у кАши загй- непіь. око ВЙДИТ, ДА ЗУБ НЕЙМЙТ. (Я Хотя вйдит бко, да зуб неймет) гжяі бко ЗА бко, ЗУБ ЗА ЗУБ. ІЖЯ1 Ийеяк.иячгяч ®А#А£'Й£. ЙМА£>. (Око за бко, зуб за зуб) — онА хотбла отплатйть тою же монбтой, какбй получйла оскорблбние. [Ж&1ЯЙ (££• ІН^45)о ОКОЛО ВОДМ, ДА НЕ ЗАМОЧИТЬ- СЯ та ОКОРОТЙШЬ (укорбтишь) - НЕ ВО- РОТИШЬ. та та Из простбрного убАвить мбж- ноі набрАть из сббрника цветнйк по своє- му вкусу, немудренбі а что пропустить, то воротйть труднбе. Окоротйшь — не 198
ворбтишь. ВЗДЖНЯк/МІ чГ И Й .МЙІЙФЖЖ #ЙЙ»«Д>Б)вЙ .ШЙЯІТЮЖИ5& ІШЖДШЙ*». «ЙЙЖ^ДЗЕЙНЙІО. І$Л1 Окбротйшь, так <и> не ворб- ТИПІЬ. ОН НИ ПЛУГ, НИ КАРТЙЖНИК. А НОЧНбЙ ПОДОРОЖНИК- та яййтййайі. ОПбСЛЕ НАС ХОТЬ ТРАВА НЕ РАС- ТЙ, ХОТЬ ВОЛК ТРАВУ ЕШЬ®. ГЖЯ1 <ЕЖіЄ$! ВШ СЛишь бьі я бьіл цел, да не дурно мне бнло* а там — хоть вблк траву ешь! > — такбв девйз бнл у россйй- ского шляхетства. &ЗРМГ! — А ему» Аспиду, хоть травА не растй! Хоть умрй я, ему все равнб! ЯДЯТ»М1^пІ!ЙГ ОПУСТИТЬ хвост. ( й. Поджать хвост) ХЖ^І ^МЕ. опять двАдцать пять, [ВД] [±®!] Опять за рьібу дбньги. Х>ЯР й*«йа«яйлвш. *ЯЖ». НН|] - Да, но вн должнм стоять на стрАже закбна!.. — горячб сказАла я. — Опять двАдцать пять! Я еще раз по- вторяю» Галйна ИвАновна, вьі ребенок. Я хочу дораббтать до пбнсии, понимАете! *ДИ»Ш£ЙШИЙ;#! .... Й^ВДЙТЧИ” ОПЯТЬ ЗА РЬІБУ ДЕНЬГИ ГЯЯ.1 ХДЖ-*.йД«-*. (№&] ВР Опять двАдцать пять. К ЦЧ'ФІ — Вообразй, рйнется такАя желбзная кбнница в нАшу мАтушку степь и раздблает все под орбх. Ни бьілмх до- рбг не остАнется, ни дАдовских могйл не найдешь на стертом с лицА землй погбс- те. — А погбстьі при чем? — Опять за рьібу дбньги! — с досАдой сказАл брівший игумен. — Тьі» я вйжу» брАтец» вконец отупбл. Никакбй политгрАмотой тебя не образумишь. -ЬАЖ. ОСЕНЬ ВСКЛОЧЕТ, ДА (а) КАК ВЕСНА ЗАХОЧЕТ. ГЙЛ1 ВИ1 ‘ЧІПМ&£||ШЙ11»Г. [#1^1 Он [мужйк] хбдит в пбле и любуется на рост бзими. Но тут уж ме- лькАет в егб головб предАтельская мьісль: бсень всклбчет» да как-то веснА захбчет! Что, Ажели веснА придет бездбждная йли сплошь перепблненная дождями? Осень ГОВОрЙТ: уклону» веснА ГОВОрЙТ: как я хочу. ОСЕНЬ ГОВОРЙТ: УКЛОЧУ; ВЕСНА ГОВОРЙТ: КАК Я ХОЧУ. (Я. бсень всклбчет,да как веснА захбчет) ят#^ій:йе 199
ШЙЙЖЙ. ОСЕРДЯСЬ НА БЛОХ, ДА И ШУБУ В ПЕЧЬ. (ЇЙ* Рассердясь на блох, да и шу- бу в печь) ГОЛ ОСЛА ПО УЩАМ, МЕД ВЕДИ ПО КОГТЯМ, ДУРАКА ПО РЕЧАМ < УЗ- НАВШЕ). ГЖЛС1 ІВИЕІП/Й пі І*#**] ЙИЯІКЙЗ.ФГ іїЖікЯ ОСТАТКИ СЛАДКИ. (їй) ГЖХЛЬІИЙЖИЖЙГП .ЖТЙ«Й« мт-ну, кому СТЬІДЛЙВЬІЙ кусб- чек? —Остатки слАдки,я беру. ЖЙЧБ.аЗ?.’’ ОСТЕР ТОПОР, ДА < И > СУК ЗУБАСТ. гжяі [#Я] й. Й**ЖІЕВШ. Приходйли пйсьма от бабуш- ки. <Ничегб, — писАла онй, — придбт сблньїшко и к нАшему окбшечку. Остер топбр, да и сук зубАст). БАбушка умуд- рялась кАк-то помогАть свойм... ОнА стбйко перенеслА гибель стАршего внука. ... Налетел бстрьій топбр да на крбпкий сук* Остер топбр, да сук зубА- тьій*. ОТ АВОСЯ ДОБРА НЕ ЖДИ. СЖ5С1 ОТ ВЕЛИКОГО ДО СМЕШНОГО ОДШІ ШАГ. ОТ ВОЛКА УШЕЛ, ДА НА МЕДВЕДЯ НАПАЛ. [жяі тпдой. ОТ ВОРОН ОТСТАЛА, И К ПАВАМ НЕ ПРИСТАЛА. [Ш&1 Ни пАва, ни ворбна. ОТ ДОБРА ДОБРА НЕ ЙЩУТ. гяті ЙЧо [ДО Вйдел я трех царбй: пбрвьій велбл снять с меня картуз и пожурйл за меня мою няньку» вторбй меня не жАло- вал» трбгий хоть и упек меня в камерпа- жй под стАрость лет, но переменять егб на четвертого не желАю; от добрА добрА не йщут. От добрА худа (добрА) не йщут. ОТ ДОБРОГО СЕМЕНИ - ДбБРЬІЙ ВСХОД. ИХ1 ОТ ДОМАШНЕГО (от своегб) ВОРА НЕ УБЕРЕЖЙШЬСД ГЖЯ.1 жм«к. [^0^1 — Публика у вас не ворует, а Ажели котбрьій из ваших нйжних чинбв захбчет посягнуть, так он и на печАти не 200
посмбтрит. САми знаєте, печіть снять и опять к місту приложйть — раз пли- нуть! — Зто вірно.. . “ вздохнул Сембн Алексіич. — От свойх ворбв не убереже- ЙЯ5* А* * ЙЬ И ® Й т аЖЯИЖ£А®<й,Я5№іі1«*±ЄРЖй9. ”“ЙЙЖЙ.....• И (&^С1 ДомАшнего (своегб) вбра не убережеться. ОТ ЖАРУ И КАМЕНЬ ТРЕСНЕТ. Прбтив жАра и камень трбснет) [ЙЯ1 (ДЕ ОТ ЗЛОГО ЯЗЬІКА НЕ УБЕРЕЖЕІПЬ- ГЖ541 ЖЖЖЖДЛЙЯЯМ.» [Щ] ЖАЯ^Ай. ОТ КОПЕЕЧНОЙ СВЕЧЙ МОСКВА ЗА- ГОРЕЛАСЬ. (ДЕ Москві от копеечной свбчки сгорела) ГЖА1 ОТ ЛЙХА НЕ УЙДЕШЬ. ти ях. (в) [**«£] £Й«Й. ОТ МАЛА ДО ВЕЛИКА, ти ... і«т Опять наступАли дни томйте- льного ожидания, и опять все волновА- лись от мала до велика. ІДО6Ц Мьі победйли потому, что сражАлись все, от мала до велика. #£'ІНтпТЙ 4. ОТ МИЛОГО СУХОТА, от поста- лого ТОШНОТА. іжяі 4> о ОТ РАВбТЬІ <И> ЛбіИАДИ ДбХНУТ. ГЖХ1 ЗІЙ.-&ЖЯЮ. ІШ&1 ВД Раббта дуракбв лйзбит. X [ДО 6) 1 КАк-то улучил бригадйр ми- ну тку, остановйл у плетня Улйту: — Тьі что же, нагрузкой, что ли, в бригАде-то бьіть удумала? — Не мбньше другйх в поле бьівАю. — БьівАепіь, не спбрю, а тб- лку? — От раббтьі и лбшади дбхнут. - Вот онб как. ""ЯЙАШЖйШІйї* %? Дії Тт с ОТ СВИНЬЙ ВЙЗГУ мнбго. А ШЕРС- ТИ НЕТ. (ДЕ От сердйтой свиньй вйзгу мнбго, а іпбрсти нет) ГЖЯ1 ОТ СВОЕГО ВОРА НЕ УБЕРЕЖЙШЬ- СЯ. (ДЕ От домішнего вбра не убереже- ться) Ш] ЖИЛйГе ОТ СВОЕЙ СУДЬБН НЕ УЙДЙІПЬ. (ДЕ От судьбьі не уйдешь) ГЖЯ1 ОТ < СЕРДЙТОЙ) СВИНЬЙ ВЙЗГУ МНОГО, А ШЕРСТИ НЕТ. гади <®> гайная. їдай а ,а>*£ ж*» м Ай'Ж ГДО6)1 - Хо-хо, какбй тьі, окАзнва- ется, злой! — перестАвил свой) папАху ВордАк. — Тблько в народе ГОВОрЯТ: от сердйтой свиньй вйзгу мнбго, а шбрсти нет. 201
ЖЖЙ9Й,^ііЧ)*^»г.йГ*ЯЙ9%а*." [Ф Л1 От свиньй вйзгу мнбго. а шйрсти нет. ОТ СЛОВА НЕ СТАНЕТСЯ ГО.1 ЙІЙ^ТА.Й^&ЗІЙ*^. ОТ СМЕРТИ НЕ ОТМОЛИШЬСЯ ІЖЯ1 ОТ СУДЬБН НЕ УЙДЙШЬ. ГЖЯ1 ^Й*ЯЛЙ^#Й(*4Г»ТЙ. ДЖ*ЙЖ,Ж1ЯЯ*Й<Л >«««». Но, вйдно, от судьбьі не уй- дешь. Тблько Арбфа попрАвился и спус- тйлся в свою шахту, а там ужА все гото- во: смАна, в котброй он раббтал, сговорй- лась бежать в пблном составе. Й. ОТ СУМИ ДА ОТ ТЮРЬМН НЕ ОТ- КАЗЬІВАИСЯ (отрекАйся). ГЙ*1 фо Г»Я1 # з*. ЇІИ'йЗІ [Елбся:] Что дАлать-то, Ис- тукАрий Лупьіч! Русская послбвица: от сумьі да от тюрьмьі не откАзьіваися! Так я говорю? [Лютові] Ну, марш, без раз- говбров! [Мигачева;] БАтюшки! кудА их повелй-то? [Петрбвич:] Да сначАла.. в острбг. Посидят там гбда два, ну, а по- том уж вдаль по Владймирской. ЗН «3?ОН§ій: зт£#ійй№? :Ж Т! ЯИЙ1П ...........................ЇЙ Я. От тюрьмьі да от суми не от- рекАйся; От суми да от тюрьмьі не открб- стишься (не отрекАйся)। От тюрьмьі да от фмьі не зарекАйся. ОТ ТРУДбВ ПРАВЕДНИХ НЕ НАЖИ- ВЕШЬ (не нажить) ПАЛАТ КАМЕН- НЬЇХ. ГЖ5О ГЙЯ1 **ЙгЙгТ».Ж^Т*И. — Почему Лаченбвм богА- тьіе, а мьі бАдньїе? — От трудбв прАвед- ньіх не наживешь палАт кАменньїх, — отвечАла мать поговбркой. — А завйдо- вать им нбчего. У их дбда большбй грех щипайте?” 0#й. “^ЙЛІ1Ж<ЬЙЯЯ-АЧГ«ВЙ9. От трудбв прАведньїх не стя- жАть палАт кАменньїх. ОТ ПОРЬМЙ ДА ОТ СУМИ НЕ ОТ- РЕКАЙСЯ. (Л От сумьі да от тюрьмй не откАзьівайся) гйяі ОТ ЧЕРГА КРВСТбМ, ОТ СВИНЬЙ ПЕСТбМ, А ОТ ЛИХОГО ЧЕЛОВЕКА НИЧЕМ. ГЖЯ] ЖЯД+?.ЙЙЯ®^.ЖЙІ# КозлА ббйся спбреди, коня сзАди, а человбка со всех сторбн. 34?^ — Вот, скАжем, топбр. В Н6- вом гброде ему краснАя ценА однА наго- тА... А на ДвинА — берй, что хошь! — Истинно! Истинно! — поддАкивал Васй- лию Данйльїчу Прокбпий. — Уж мьі и брАли! Скблько чАрез дьіру топорА собб- льих шкурок зарАз пролАзет, все нАше! — ПрАвду говорйт: от черга крестбм, от свиньй пестбм, а от лихбго человбка — ничАм! ТорговАли! Да мьі не стблько то- 202
порй на соболбй меняли, скблько йтими сймьіми топоріми людбй рубйли! Аль ні бмло йтого? Аль мм двинян не грйбили? ... ЙННГШ! "“ЛЙ9! ЖЙ9І »кяж • йвжзнй. “Ягаашлгтж «Н а«Ж-Я!»ТЖТ»®йЕ«Й! «й й®».®*я+^,ййяіа-ьі®ю>>?« араатГ! ЛЧ? ” ОТВАГА ГОРОДА БЕРЙТ. <Я Сме лость городі берет) гжяі ля»». ОТДЕЛЙТЬ КОЗЛИЩ ОТ ЯГНЯТ. (Я. Отделйть овец от козлищ) [1Я] ОТДЕЛЙТЬ ( отделять) ОВЕЦ ОТ козлищ. ГЖ5С1 — Вам надо бьіть немнбжко пострбже. Отделять овбц от козлищ. 10*1^1 — Отделйте козлищ от ягнят, — продолж&л пбрвмй брат. ГЖЯЛШЙ СФ^ІОтделйть козлйщ от ягнят. отделйть пшенйцу от плеве- лов. И[Я1 Я-Д. І»50 Я-Й&Я. ІІИІ'Ї’Л Но делать все бто — вбвсе не знйчит забьівйть о том, что в концб кон- цов легализация раббчего движбния при- несет пбльзу йменно нам, а отнюдь не Зубйтовьім. Напрбтив, как раз свобй об- личйтельной камп&нией мьі и отделяем плбвельї от пшенйцьі. Отделйть плйвельї от ішіенй- цьі; Отделйть пшенйцу от плйвел. ГіН^ЬІ МЙ ОТЗВОНИЛ - <ДА> И С КОЛОКОЛЬ- ни долбй ш. №Я1 -ет. (®ЙЙГЙЖ»Й©Ж5Е0ГІЯ) ЯЙЯ-5Є4*. — Ив&н Петрбвич! — спрб- шивал я почтйнного нашего профбссора: -- зачбм же нам передавать чужйе пло- дьі, бели у нас єсть свой собственньїе? — Коли у тебя єсть, так никто тебе не пре- пятствует! — отвечйл Йван Петрбвич с тєм равнодушием.. , котброе, казалось, так и говорйло: < Что тьі пристаешь ко мне за разьяснбниями? Я своє дбло еде- лал: отзвонйл — не колокбльни долбй! > зг! Й! Й®##..... ОТЗОВУТСЯ ВОЛКУ ОВЕЧЬИ СЛЕЗ- КИ. (й Отольются вблку овічьи слізки) ОТЗОВУТСЯ кошке мьппкинм СЛЕЗКИ. (ЇЙ* Отольются вблку овбчьи слезки) №541 ОТКЛАДЬІВАЙ ДЕНЕЖКУ ПРО ЧЕР- НЬІЙ ДЕНЬ (й Береги дбнежку про вер- ни й день) 203
ОТКУДА ВЕТЕР, ОТТУДА И ДОЖДЬ. «ж^жтіетжжіжвтж. ОТКУДА ОСТУДА, ОТТУДА И НЕ- ЛЮБОВЕ. гжхі ЖЖо [»А] ОТКУДА СЬІР БОР (сьір-бор) ЗА- ГОРЙЛСЯ (горйт). [ЖЯ1 ««АЯЛйтйЙЖій? [»хі й®я.йто® ж й? ж Ц»*Ж#£4Ю? 1$!^] Вйжу я, откуда снр-бор го- аяіі,*«йЖ4££й. Из-за чегб сир бор загорблся» Сьір-бор загорблся. * ОТКУДА ХУДО, ТУДА И ОСТУДА. іжяі жяаїш [#Я1 ОТОЛЬЮТСЯ ( отзов£тся ) ВОЛКУ ОВЕЧЬИ СЛЕЗКИ (слеш). [ІШ ЖДАЮА^ЯЯП^ЖЛ 0Ї. зішмй^ий. ,^ЙЬІДЙІШ, 1 — Ничегб, ничегб, дбтушки! Отольются вблку овбчьи слезки! Мьі им за все сполнА отплйтим — и за пожАр, и за насйлия, и за грабежі — убежденно сказАл фельдмаршал. ЖЛЖЖ! ”7СЙ16Л^ЖЖ«в [$□£1 Отольются (отзовутся) кбшке мьішкиньї слезки > ОтзьівАются кбшке мьшікиньї слезки. отольются кошке мьішкиньї СЛЕЗКИ. (ДЕ Отольются вблку овбчьи слезки) шпш ОТОШЛА КОТУ МАСЛІ все коту мйслеиица) ИХ1 ЖЛЙЖЙЖГ^ЖТ (ДЕ Не ОТРЕЗАННЬІЙ ЛОМОТЬ К ХЛЕБУ НЕ ПРИСТАВИЛИ» (не пристйнет). от йтйи^жій^ній. ІЖХ1 ЖЖЖ^ЙАДН^ІШЖЙ. — НужнА я ему, как лбтош- ньій снег на дворб, со свойми уважання- ми 1 Отрбзанньш ломбть снбва к хлббу не прилбпишь*. Кто я ему есть? Какая род- ня? ЖЛШЇАА? * ОТСЮДА НЕ ВИДАТЬ. (Откуда рб- дом? Где бьіл? Куда идешь? Где жи- вешь» ВІіЙо ІЖ ^11 — По-русски здброво болтА- ешь. Русский йли надрессировали язи- ку? — РусАк. Чистокровний. — Откуда рбдом? — Отсюда не видать, Сьісбй, ти чересчур любопнтен! — ЧерепАнов уко- рйзненно покачал головбй. 4АЖ&ІЙЙ9?” “Д^Й^^^ЙІгАо ЖЖЙ а^ЖАо^ЛйвЮІА?”^"!*^. оттогб кот ГЛАДОК, что ПОЕЛ, ДА И НА БОК. гжлі й;ь2^ияе,*ийл£тйй. бХАНЬЕМ В БЕДЙ НЕ ПОСОБЙТЬ, ГЙЯ1 ЙЯЯЮЯЖЧЖЯЇ. ОХАНЬЕМ ПОЛЯ НЕ ПЕРЕЕДЕШЬ. 204
ОХОТА ПОХВАЛЬБУ ЛЮБИТ. [ЖЯ1 ШЮ&і9Л№№. ОХбТА ПУЩЕ НЕВбЛИ. ИЯ) Ї4>Ж*,ЙТ5Ж.ЯЖТЖЙ Ж&Т. ІЖЯ1 (*ЖЖ) ££(й.# -її'. ГЖ&1 ЗАІПЖЖИЛіВЯьГОЖИ* ЖЯІТЖЮЖа.НЖ^йЖЖвШ. гж^ят *ітж. 10т — Тебя кто толкйл из дбма? Вот — охота пуще невбли! ИВ! ” ОХОТА СМЕРТНАЯ» ДА УЧАСТЬ ГОРЬКАЯ. ГЖЯ) #ШЛйА,іОг®0 мш Вьіхбдит: (охота смбртная, да участь гбрькая». Охбта смбртная у правьіх с. -д. идтй вкупе и влюбе с каде- тами, да участь гбрькая, йбо кадетьі от- хбдят от боевьіх соглашбний, диктуемьіх хбдом собьітий. &£йШ4ит. охбту (охбтку) ТІШИТЬ - НЕ БЕДУ (не беда) ПЛАТИТЬ. (ІВ) [ЮСІ *ТЖЙЖЛЙЙЖ.ИЖ-£ СЖЯ1 ЯТЙЖЛЙЙЖ.ЯТЖК.Ж и&гінтітйж. Ничегб не пожалбю, чтббьі себб удовбльствие сдблать. Охбтку тб- шить — не беда платйть. Охбта тбшить — не беда пла- тйть. ОХбЧА ЖАБА ДО ОРЕХОВ, ДА ЗУБОВ НЕТ. [>*^*мі»жвй^т я. ОЦЕЖИВАТЬ КОМАРА. [Ж5С1ЖЖЖА. [*Х1 Я8ЖЯІ»/ЬЖ,ЮІ*ЖЖЙ Ж© о £ФЖ£Аі£оі«. ХЖ£Ь1 ВВ <£Ю:“»£$ШН1Ж»& зтвял ОШИБЦА В ФАЛЬШЬ НЕ СТАВИТСЯ [ЖЯ] Нбдо бшло бойкотйровать Де- мократйческое совещбние, мьі все ошйб- лись, не сдблав зтого, ошйбка в фальшь не станбвится*. Ошйбку мьі поправим, бьіло бьі йскреннее желание стать за ре- волюцибнную борьбу масс, бьіло бьі серь- езное размьішлбние об об’ьектйвньїх осно- вах тактики. (П№ЖМй^Йг^Ай9Ж^4Ф»иЖій*Ш 205
ПАЛЕЦ О ПАЛЕЦ НЕ УДАРИТЬ. гжяі м * иш &*^*ОіЙШтЗ&в ПАлец о пАлец для тебя не ударю, бАтюшка. *Я,ІГ*£)НММН;Жй. [Чебутьікин;] Как вьішел из университбта, так не ударил пальцем о палец, дАже ни однбй книжки не про~ чел, а читал тблько однй газетьі... ... ПАльцем (пальна) о палец не удАрить. ПАЛКА О ДВУХ КОНЦАХ. І#Я1 РаспрАвившись с инозбмньїми грабйтелями, вооруженньїй нарбд мог восстАть внутрй страньї. ПАлка о двух концАх. ПАЛО т£ля. ПРИБИЛО ХЛЙВА. ( И. Тбля умерло, хлйва прйбьіло) ГЙЯ1 ПАН ЛЙБО (йли) ПРОПАЛ. (Я, Лйбо пан.лйбо пропйл) [ЙА1 ПАНИ БРАНЯТСЯ. А У МИРЯН ЧУБМ ТРЕЩАТ. (ІЙ, ПАньг дерутся,а у холбпов чубн трещат) ІЖЯІА^^Щ^Ж./ЬАІПЖЛ, ПАНЬІ ДЕРУТСЯ, А У ХОЛОПОВ (у хлбпов, у хлбпцев) ЧУБМ ТРЕЩАТ (легат). ГЖЯ1 А«^ПЯ'*,/ЬА1ПЖ*в [>^£1 [ $1^)1 — Я помбщник завбдующего мастерскбй, потрудитесь ответить на мой вопрбс. — Вьі мне не начальник, и я прошу вас нембдленно уйтй отсюда. Вьі мешАете. Перебранка продолжАлась еще несколько минут.. Мастеровьте ожив- ленно загудбли: — Так ему и нАдо, ббль- но он уж зазнАлся. — Паньї дерутся, а у хлбпов чубьі трещАт, — отозвАлся одйн из раббчих. ..ХАШгіЯЛ^ІйЮ^Т....... ПАньї бранятся, а у мирян чубн трещат} БАрьі дерутся, а у холбпов чубьі болят; ПАньї дерутся, а у холбпов чубьі трясутся* » Паньї дерутся — с хо- лбпов шАпки летят*. ПАР КОСТЕЙ НЕ ЛбМИТ. ГЯ^Ї («XIІЮ [»»] аЯА^МВЯІ (ЖЙ.Я-ИЗ^) АйЯЙ-АТШКвШ. ($1^1 Четьіре пбчки, сАми посудй 206
те. В кухне русская, да и сблньшіко грб- ет прймо в окбшки. Жйли инострАнцьі какйе-то, и не понрАвилось, а нам, рус- ским, пар костбй не лбмит. Довбльньї будете. явім #,їазшлалл^т-£л^і$. ПАРШЙВАЯ ОВЦА ВСЕ СТАДО ПбР- ТИТ. (ДІ Одна паршйвая овцА все стАдо ртГНХ] Я. ПАСЙ ДЙНЕЖКУ ПРО ЧЙРНЬШ ДЕНЬ. (ІЙ, Береги денежку про черньїй день) гт таїимо. ПАЧЕ ПЕСКА МОРСКОГО. (Д. Как пе- сбк морскбй) ПАШНЮ ПАШУТ, РУКАМИ НЕ МА- ШУТ. [ЖЯ1 То І#Я1 - 4>* пі “Я- ПЕЙ, ДА ДЕЛО РАЗУМЙЙ. та (шшя, пгтячитт. ІФІ'6]] По мне уж лучше пей, да дб- ло разумбй. відаи*.кіавіла#я-^^ж.я їіВЮЖЯій'Й1. <««ВЖЯ>. ПЕЙ ЗА СТОЛбМ, < ДА> НЕ ПЕЙ ЗА СТОЛБОМ. гжя.1 ТЙЙЧ. — Пустй! — Пбля терпбть не моглА сивушного перегАра. — Скблько раз плАкал, клялся! — Клялся? — уди- вйлся Пров Кузьмйч. — У Атого бродяги вмбсто сбвести лопух растйт. Говорйл: Пей за столбм, да не пей за столббм! а#ЙТ&ІЄ! ПЙРВАЯ БРАНЬ ЛУЧШЕ ПОСЛЙД- НЕЙ. ГІДІ ®-ЛЛАИ;*®-ЛЧА». йй-КТ. [1И ^11 Враждб бтой и взаймной мбс- ти концА не будет» бели ббе сторони стй- нут продолжйть подббную распрАву, са- моупрАвство бьіло тут обоюдное и, по рус- ской послбвице, пбрвая брань лучше по- слбдней, на до Ато брбсить и покбнчить. ПЕРВАЯ (РЮМКА (чірка)> КОЛОМ, ВТОРАЯ СОКОЛОМ, ТРЕТЬЯ (а по- том) МИЛКИМИ ПТАШЕЧКАМИ. та ж ти <я> яйч. гдй] зіїа££і®тлй;«иш,£ ХЄТ®ВЧ5ЙАіЙо [$1^31 — ГосподА, мьі сегбдня ку- тим! — приглашАла онА компАникх — Да вьі не стесняйтесь» пожАлуйста... Ха-хА !.. Ну, пбрвая колом, вторАя соколбм, а потбм мблкими птАшечками. ........................Р&Р& пй! .................... ТЕМ поют. 207
шед И всегдй пбрвую пбсенку за- рдбвшись поют! Какбе дбло вначйле не прихрбмивает. Пбрвую пбсенку зардевшись спеть» Пбрвую пбсенку не стидно спеть и зардбвшись*. ПЙРВЬШ ПЕРВЙНКИ, НОВЬІЕ НО- ВИНКИ. ГЖЯ.1 **Ж-««ВСІЙ; ПЙРВЬІЙ БЛИН < ВСЕГДА) кбМОМ. ІЖЯ1 Ж-Ф««Н»Я0ЬЖ-'М»К# [ЬЕЙЇ ЛихА бедй начало. ЛЖЯі 5®>Труден тблько пбрвьій шаг. ДЖДЖ 5® іЕсть дьірА.будет и прорбха. ЖЛЙК птеш#. ГЯ&1 ВШ. ЖЖ. Билбтьі на праздник разос- лбли не тблько трактористам, комбайне- рам, мехйникам, но и их женам. При- глашени били тйкже председДтели кол- хбзов и бригадири полевбдческих бри- гад. Но — пбрвьій блин кбмом. Дбльше попілб не совсбм так, как било задума- но. Помешйл дождь. тжт,т^£ ІЗЕА1 Пбрвьій блин, дд кбмом ; Пер- вин блин всегдА бивйет кбмом *. ПЕРВНЙ СНЕГ - НЕ ЗИМА, ПЙРВАЯ ЗАЗНбБА — НЕ НЕВЕСТА. гжяі т-гггж#*№ійій4-^я и как би пбздно я ни возвра- ідблся со свойх ночних прогулок, я бил увбрен, что Демьян Сйдорович не вмдаст меня, дйже заступйтся, бели сестрб на- сплбтничает ктб-нибудь из сосбдских ма- льчйпіек.. Сам он меня ни о чем не рас- спрйпіивал, тблько порбй подембивалея: — Пбрвнй снег не зимй, пбрвая зазнбба — не невбста. Однйко зазймок зйму при- вбдит, а за зазнббой люббвь прихбдит. Всему своє врбмя, свой черед. ЕЮЯ&ЛФІГАхтйсійа ..........№ 4"4>±й№А#*й ПЕРЕВЕРНИСЯ В ГРОБУ. (і£) [ЖЯ1 (?ЕА) І#Я1 Г«Я|^1 — Я вам скажу тблько однб: я знал и вашего, и мужа вбіпего отцбві бели би онй увйдели, что дблают их дбт- ки, онй в гробу би перевернулись*. Й9о” ПЕРЕД СМЕРТНО НЕ НАДЬШІИШЬ- СЯ ГЖЯ1 ЙЇЕЙШ«,:£І£'»Й£'І>£П > йЯйвШ , [»т Ж4ЙІДшгж Ж^ЕДТс — Когдй побдешь? — Думаю завтра. — Да ти побудь денькбв нбеко- лько. Флот не убежйт, мбре не внеох- 208
нет. Мьі тебА бумАжку дадйм, что задер- жали.— ПАред смАртью не надьішишь- ся. — Зто вАрно. ПАред смАртью нАкогда уж разживАться. ПЕРЕДНІЙ ЗАДНЕМУ МОСТ. ГЖЯ1 [#Я1 зиКЖЖЮАчШЖбйЖЖЮ І <Во всяком случае, дополнять и исправлять [ словАрь] полАгче, чем со- ставлять вновь. ПерАдний зАднему мост >. ПерАдний заднему мост( при- мАр и помощь). ПЕРЕЛИВАТЬ (пересипать) ИЗ ПУС- ТОГО В ПОРОЖНЕЕ. ГЙ5<] (»Ж«О ДФ» Я) «ІА£й (ЙКШ«Ж«Й) ф. [#Л ЮЕВШЖ.®;Е£їЖЙ».й5Е •йш.йзва йй^й>йж>ййж. [#1^11 [Глумов:] Переливать из пу- стбго в порбжнее, считать Ато службой и получАть отлйчия — я не соглАсен. Нбвого ему сказАть решйтель- но нАчего, и стАнет он часА два-три пере- ливАть из пустого в порбжнее. ПЕРЕМЕЛЕТСЯ, МУКА БУДЕТ. (Я. (Все) перемблется. мука будет) (ЖЯ1 ЙТ#Ж,И»»Ж*Т. ПЕРЕПЬЕШЬ — УМ ЗАЛЬЕШЬ. ГДЯ1 (££«£). ПЕРЕРОД ХУЖЕ НЕДОРОДУ (недо- роде). (ІВ) ИЕЯ1 ЗДЖЙІШ. Е»Я] ЙЛЙ1Й1ІЙ.Н^|К,МІЙ'£Т Й. ТепАрь, брАтцьі мой, сошлйсь мьі на том, что в торгбвом дбле два дура- кА и у кАждого свой вьігодьп одйн гово- рЙТ: перербд хуже НЄДОр6ДУ> ПОТОМУ ЧТО ему нужно мАло в привбзе, мнбго в за- прбсе» другбй хбчет, чтоб бАїло ХОТЬ в мошнА пусто, да в привбзе густо. МИД: ПЕРЕСЙВ ХУЖЕ НЕДОСЕВА. ГЖЯ1 ТЙ-ЙВ^ІПОТ®. ПЕРЕСИПАТЬ ИЗ ПУСТОГО В ПО- РОЖНЕЕ. (Я, Переливать из пустбго в порбжнее) (£Я1 («Ж») (££№$$£ ») Ф. ПЕСТ, ЗНАЙ СВОЮ СТУПУ. (ЇЯ1 гйяі йлайшайй«>. ПЕІПИЙ КОННОМУ НЕ ТОВАРИЩ. ІЖЯ12МЇЙЙМЗЮЖЖЛ#. ЕЕЕІЙІ ВР Гусь свиньА не товАрищ. & ,^^Й»Волк конй) не товАрищ. Егб практйческий ум решйл, что < пАший кбнному не товАрищ ), граф — осбба вьісшего полета, мАжду тем как КАрпов пбред ним человАк мАленький, скрбмньїй землевладАлец,.. ........................./Ь ±й0г«. ПЕШКбМ ходить - дблго жить ГЖЯ1 К**ЯІЯ] МШ®*^.І»ЯЛ+Л. 209
нної Никакйе лекйрственньїе србд- ства не успокАивают так бистро и стбйко устАвший от дневнбй умственной раббтьі мозг, как вечАрние пАшие прогулки. Не- даром существует нарбдная поговбрка: (Пешкбм ходйть — дблго жить). Я. ПИВА НЕ СВАРИШЬ. (ЯМА) КЯ^І] Видно* с вАми пйва не свА- ришь, поАду одйн. в&. Каши не свАришь. ПИВО ВАРИТ НЕ КТО БОГАТ, А КТО ТАРОВАТ. ГЙЯ1 ШВШИАЗГЙ9А. иш Г Я ] Про катАнье потолковАли. Вспомянула дббрим словом Татьяна Ан дрАевна Самоквасова с ВеденАевим и при- мблвила, что, должнб бьіть, 66а онй бо- льшйе достатки имАют... С усмАшкой отвАтил ей МАрко Данйлнч: — Пиво вА- рит не кто богАт, а кто таровАт. Так стА- рьі люди говАривали. -^й,{йтААЖ&йШйЖШ.........3& Я- • £А{ПІ|ї£Аійг ПИСАЛ ПИСАчКА, А ЙМЯ ЕМУ СОБАЧКА. <ІВ) 11*1 <#Х1 ЖаЛЙ'КЯЯ&Йг^й^Х. ЧАсто удивляются, как та- кбй-то человАк, будучи всегдА умньїм че- ловбком, мог випустить преглупую бумА- гу, а в ней он и душбй не ВИНОВАТ: бумА- га Ььішла из такого углА [из-под перА се- кретаря-посрбдника], откуда и подозре- вйть никтб не мог, по послбвице: <ПисАл писйчка, а ймя ему собАчка). 13^1 ПисАл писАка, а звать егб — собАка *. ПИСАЛИ НЕ ГУЛЯЛИ. Иі^ЙАШіЙо Приїхали нАши позолбтчики, рбзчики. НаступАли холодА; ми устрби- лись на теплой квартйре в некоем боль- шбм доме, где для мастерскбй заняли бо- льшбй зал: СПисАли — не гуляли! ДА- же вечерйми и рйнним утром при све- чйх.. все писАли и писАли образА. ЗШЙ$«£ХК1ГКЖЯО1*Т. ... ПИШИ ПРОПАЛО. Ї»Я1 Т ,«««37. І Я же без седлА бздил плбхо.. Как начнешь качАться с одногб ббка на другбй, так пишй пропАло — чбрез мину- ту лежйшь в пьілй. ...Я®-Ж Ж------------------ ПЛЕТЬЮ ОБУХА НЕ ПЕРЕШИБЕШЬ. ГЖ5С1 Г»Я1 ( Лбом стени не прошибешь. № ^Ж^^ЖЖіПрбтив рожнА не попрешь. 210
Прбтив вбтра не надується. ЖДЯКЧЙ&Ло ГЯЙ1 [**?&£] ~ Неужто в сАмом дАле вся Москва целовАла крест Атому иновбрцу? — РАзве тьі не сльініиіпь? — сказАл зем- ский. — И чему дивйться? Плетью обу- ха не перешибешь; да и что нам, мблким людям, до Атого за дбло? &? ЙМЕ ££?” ПлАтью ббуха не перебить? Плеть ббуха не перебьет ; Плетью обуха не перебьешь*. ПЛОХ ( плохой ) ТОТ СОЛДАТ, КОТОРЬШ НЕ НАДЕЕТСЯ БЬІТЬ ГЕ- НЕРАЛОМ. ГЖА1 [Ж] — Хотйте бшть ДАрвином? Конечно, нет, голубчик, но зачАм же вьі сконфузились, я смешлйва... иногда. И потбм, отчегб не хотАть? Плохбй тот со- лдАт, кто не надеется бьіть генерАлом. Вот вьі брбсили свою диссертАцию, за- чАм? ............................ Плох тот солдАт, которьш не думает бшть генералом? Худбй солдАт, котбрьій не надАется бьіть генерАлом. ПЛОХЙЕ ВЕСТИ НЕ ЛЕЖАТ НА МЙСТЕ. (Л Худьге вАсти не лежАт на мАсте) іжяі ПЛОХО НЕ КЛАДИ, ВОРА В ГРЕХ НЕ ВВОДИ. (Не кладй плбхо, не вводй вбра в грех) ГЖЯ1 ЖМі&Ж&.Я5І/М1Г±По ПЛОХО НЕ КЛАДИ, НЕ ВВОДЙ ВОРА В ГРЕХ. (ЛІ Не кладй плохо, не вводй вбра в грех) Ш] ♦ плохо сердиться» когдА ницто НЕБОЙТСЯ ИШКДЙІГЛІЙ ПЛЯСАТЬ ПОД (чью) ДУДКУ. ГЖ5ОИ»ЯАЙ®ЯЙЙ. [#*Я*1К»ЯАЙЖЯ»К(«......... ($|'п]1Правйтельство,хотя бьі и цар- ское,будет.. плясАть под дудку крупних землевладАльцев. ...Ш'ЙШ&Д ПО БАРИНУ (барьше) И ГОВЯДИНА. [ ЬЕ&ІЙР По САньке и шАпка. Каковй сАми,таковш исАни. Ї^І^ІАлексАй поднял потертий, ис- царАпанншй баул. — Получше не мог ку- пйть? — А на какйе піишй? По бАрину и говядина... АлексАй затолкАл баул под свою кбйку. #£&? ................ й аюяс&т. ІФ^СІПо боярьіне говядина, по харчА- вне едбк; По бАрьше говядина, по харчевне едбк» По бАрину и говядина, а по говя дине и вилка. 211
ній ЙЙЮ,Я#«Й1*А«ЖСЖЯ). «^і?І1А»»АЖ,Ч#®АЙ. ПО БОЯРИНЕ ГОВЯДИНА.ПО ХАРЧЕ- ВНЕ ЕДОК. (Я, По бйрину и говядина) ГЖЯ1#А*А±гїА£.£АйШІ# ПО ГРИБИ НЕ ЧАС, И ПО ЯГОДИ НЕТ, ТАК ХОТЬ ПО СОСНОВН (по елбвне) ШИШКИ. «,И5КЖ-ЖЛ»«ІЕ. Ш 50 іп Ж Я й * № Ш Я Ж » « «НІ.« йижя.я^яяяктяяяйжвл Противник предвйдел ужА удйр атот, но, все-таки, немнбго прикусйл губу и мблча сходйл пАшкой. — По гри- бьі не час,и по ягодьі нет — так хоть по елбвьіе шишки! — продолжАл тот спо- кбйно,поглАдив бороду,и убйл пбшку: — Бей ворону и сорбку — добьешься и до бАлого лАбедя. — Худо! — замбтил про- тйвник. зояишійо ПО ДЕЛАМ ВОРУ И МУКА (Я. Поде- лбм вбру и мука) ПО ЗАСЛУГЕ И ПОЧЙТ. ««. ПО КАПЕЛЬКЕ - МбРЕ.ПО ЗЕРНИ- ШКУ ВОРОХ. гжяжижш.квя*. ПО ОДЕЖКЕ ВСТРЕЧАЮТ, ПО УМУ ПРОВОЖАЮТ. (ЛІ По плАтью встречА- ют Лю уму провожАют) ПО ОДЕЖКЕ ПРОТЯГИВАЙ НОЖКИ. Й аЙША, Й а н **А^Ж о чинбвньїх люд Ай, что покру- пнАе,бьіли свой домА,а мблкая сбшка® перебивАлась на мАленьках квартйрках мещАнских домбв — тбсно там,и хблод- но,и угарно, да дблать нАчего — по одеж- ке протягивай нбжки. я? ® «ж ю ж й «р < й а й ж ?, ш --йА^ЖЖо ПО ПЛАТЬЮ (по одежке) ВСТРЕЧАЮТ, ПО УМУ ПРОВОЖАЮТ. АЙ®, АЙ ЕНі&ІНе та шин6ль,что луговинами блестйт,а та,что грбет. [#!І^ІІДАло не в плАтье,а в рассудке и в сбвести,— по плАтью встречАют, по уму провожАют. [Ф^ЇПо плАтью встречАют, а по уму в шАю толкАют. ПО СЕБЕ ДЙРЕВО РУБИ, ПО СЕБЙ ЖЕНУ БЕРИ. (їй, Рубй дбрево по себб) ГЙЯМ6 Й ВЙШЯЙ#,» Й ВЙ5ЯЯ >КЕ <И> ШАПКА <ПО ЕРЕМЕ Ф мАлкая сбшка Уз & 212
КОЛПАК (кафтйн)>. ЖЯ1®4АЖ«ТЙЛШЙШЖШЙ,ЛК ІБЖ£ТілЕ£Ж* ІІ£&1По б&рину и говядина. ^-ЕЯ'А^їКаковй сйми,таковш и сйни. #А#ЮАІЄЯ-А#ЙЖШ. г^^яжаязк [^Ц^ІЕСбфья:] Евлалия Андревна,я вйжу, что мьі сопбрницьь Послушайте, уступйте мне егб [Артбмия Васйльича] бесспбрно. Вам нужно людбй идеаль- ньіх,с возвмшенньїми чувствами, а мне он такбвский,мне и §тот годйтся. По Се- ньке и шйпка. І®• ЯЖЖ^ітаяЕ. & >іігат й й а, їм® я^ А^РГ ЇХ Т» І^'&ІІДбмик капитана стоял на при- гбрке.. Везде проглядьівала мбрзость за- пустіння: колбнньї покосйлись, кршпа прогнйла, мезонйн стоял с вьібитьіми сте- клами. — По Сіньке и шапка, — гово- рйл Лекан дра, подниміясь по шатйвшим- ся ступінькам развалйвшегося крьільца. АЙЙМ'ЙЖ&ЙЖ -ЙІ&ЯЖ ПО СЬІТОМУ БРЮХУ хоть 6бу- ХОМ <БЕЙ>. ГЖ£]|£ІЙИЙТЙ№Д # . птонетл-4 вя&^ій. Уж не поотдохнуть ли нам здесь? Кбни-то заморились* да и нам-то, поімши, веселіє будет іхать. По сьітому брюху, батюшка, сам знйешь, хоть обу- хом бей 1 *?тг,йтжвш£йжіьмійа. % ПО УСАМ ТЕКЛО, А В РОТ НЕ ПОПАЛО. ГЖЯЖ»Я?Й,йГ£іЄ*ЯІІЖ. в ; ЯЯМ» Й5Ь®£Й.ЯІ. [Счастлйвцеві] Бнли дбньги, да взять не сумбли: по усйм теклб, да в рот не поп&ло. [ЖЖ»5И^Ж^.] «ШйіТЗЧй,®»: ПО ШОРСТКЕ И КЛИЧКА. <ЖЯ1 №Х1 ПОБЕДЙТЕЛЕЙ НЕ СУДЯТ. ГЖЯ1 М»Я1 йМЕ^ШЙ.И^іВЙЯІТ.К [♦адявт. ПОВАДИЛСЯ КУВШЙН ПО ВОДУ хо- дить, ТАМ ЕМУ И ГОЛОВУ СЛО- мить ГЖА1 >£ЖІЕ. Ж А; #Й Й2Йій.«№ о Мнбгих ужб отпрйвил он на тот свет* а сам вьіходйл цел и невредим. Но, наконбц, и подпал под послбвицу Спов&дился кувшйн пб воду ходйть... На дуали с поручиком NN он пал мерт- вьій. ЛВ№^АЙ!ЙТІРМй^,іШ№йа Повйдился кувшйн по воду — сломйть ему гблову. Ф £і!г^*ЛЖйтУ8Й^&1£ 213
ПОВЕРИЛИ ВОЛКУ, ДА НЕ ВНШЛО ТОЛКУ. ПОВИННУЮ ГбЛОВУ <И> МЕЧ НЕ СЕЧЕТ ті овал злт&ЖАй«йяажл тй. Г#^#Х1ЙйМЙо Он прекрАсно понимАет, ка- кбв мбжет бить финАл. Но ведь не зря говорйтся, что повинную голову и меч не сечет. Вот он и рассчйтьівает на гумАн- ность нАшего судА. Хбчет имбть хоть одйн шанс, хотя бьі одйн, чтббьі сохра- нйть жизнь. Покбрной голови и меч не се- чет * ВиновАтую гблову меч не сечет*. ПОВТОРЙНИЕ - МАТЬ УЧЕННЯ. ДОН**] ПОГЛАДИТЬ ПО ГОЛОВІ (по голбв- ке). ГЖЯ1 («№1 За Ато не поглАдят тебя по го- лбвке. ПОД Гблову КУЛАК- А ПОД БОКА - И ТАК. ГЖЯ1 ЯФЖ&ІЙЙ&.КІВІН-*** гяті И#ИА. ККогдА нараббтаешься, до кбй- ки добереться — скорбй пасть да про- пАсть. Тут уж не с постблью разбирАешь- ся: под гблову кулАк, а под бокА и так. ПОД КАБЛУКОМ. тії 4КЙЖТ.4ИТ. ВИ і) Я.... ЛіТЇ'йсВ'Жіпод каблуком у женм (1Й35 Ж)> держать мужа под каблукбм <ІЕІ £««№№№№). Он у женм под каблукбм. І»*]2) 5.......... Ж&. ПОД ЛЕЖАЧИМ (под лежач) КА- МЕНЬ <И> ВОДА НЕ ТЕЧЕТ. [1X1 М»Х1 ІПДН-4*И1ЖЗЙ?-І1Й,Я|54 й. [0*1^1 Что дАром то так сидбть? ДА- ром никтб не накбрмит. Под лежАчий кАмень и водА не течет. ж**&а#*а ІПЙо (35^1 Под лежачую колбду и водА не течет; Под лежАчий кАмень и водА не бежйт. подальше положить, поблй- ЖЕ ВОЗЬМЕШЬ. ГЖ5С1 Ж®Жй,Ж®Жйп#йс&ГЯЖ й-^л,жж«а^ж-АД. («Я] кет — Ах, как вьі дблго копАе- тесь! — не вьітерпела Вбра НикАндровна. — Не инАче так, — мйрно согласйлся старйк. — ПодАльше полбжишь, поблй- же возьмешь. яа*шЕйіао ПОДЕЛОМ ВОРУ И МУКА. 214
ГЖЯ] ті «кітшйжявш. «^»ж» й а . І $1^1 Кто-то схватйл вбра за вблосьі и вьітаїцил за ворота.. — Поделбм вбру “^аш&ф*й*ж,й<ямжжжж ...—йла#й£. По делАм вбру и мука. ПОДЖАТЬ ( подвернуть, опустить ) ХВОСТ. гжза^&жв. ВШ *Зт#^;х1Ж£Ж. І #1^1 Профинтйл дорбгою дінеж- ки, голубчик, тепірь сидит и хвост под- вернул, и не горячйтся. МЙіММт Г, й, зй& ПОДЛЕ ПЧЕЛКИ В МЕДОК. А ПОДЛЕ ЖУКА В НАВОЗ. (!А С пчел кой водйться в медку находиться» а с жуком связАться—в навбзе оказАться) ПОДЛЙТЬ МАСЛА (лить мАсло) В огбнь. ГЖХ1 А±іш (Й) ій. Аннинька хотіла бьіло возра- зйть, однАко понялА, что Ато знАчило бьі тблько подливать мАсла в огонь» и смол- чАла. Чтббьі самолйчно подлйть мА~ сло в огонь» разжигаемьій у Бранденбур- ских ворбт, кйнцлер вознамерился в на- чАле слідующей неділя вновь навідаться в Западньїй Берлйн. ПОЕЗЖАЙ НА ДЕНЬ, А ХЛЕБА БЕРЙ НА НЕДЕЛЮ. (Ж Едешь на день» хлі- ба берй на неділю) ПЯ1 НШй-А.йФ-ЕЕШ. ПОЕЛ ПЙС ТОЛОКНА, ДА НЕ ХВА- ЛИТ. ІЖХ1 ЯіЙТЖЙВ.Ж^ІЙ». [#яі/ЬАйй£№Жй;йтя.Жій. ^£ІЙ.ЙЧ ПОЕХАЛА КУМА НЕВЕДОМО КУДА. КЖЯ] «ялийійшла. СЬЕ&Ї Мелй, Ембля, твоя неділя. ~ Говорйл он [Шуров] тАкже насчет труді... все, говорйт, машйньї ра- ббтают, а люди от атого балуются... — Поіхала кумА невідомо кудА! — Прене- брежйтельно махнул рукбй Маякин. — Удивйтельно мне — какбй у тебя аппетйт на всякую пустякбвину! Машина! Он бььстйрьій пень, подумал — какАя онА, машйна-то? Железная! — стАло бьіть, ее не жАлко, завел — онА и кует тебі руб- .. .. Ж! Й! ШІ! —Ой ПОЖАЛЕЛ ВОЛК КОБИЛУ, ОСТАВИЛ ХВОСТ ДА ГРЙВУ. мяі €®ЖЕ. и»яі втя#й£п*±,&йі±® ££ЯТ®*ЙМ5»,і1ЯТ*£. [$1^1 ПодошлА большАя толпА му- жиків. Все бьіли взволнбваньї и кричали кАждьій своє. — Как онА [бАрьіня] уле- щала- то: мужичкй, мужичкй! ОпАмя- 215
туйтесь! Беду на себя наклйчете... Мне вас жАлко. .. — ПожалАл волк кобилу, остйвил хвост да грйву. 5Іь=а-АЯЖА>»ЛійЙЄЮй. “ИЕЙІА А]ШГЖ®,£А£й,‘£і>Г).££<Г1! Й ВДЙ/ОЛЕ! ЙЧП£#ЙВ«ЖЯЖЙ..... ачННМі...”“ЖЦГ*«4,ЯЖ*ЯИ ТТЖФЯЯВ.’ ПожалАл волк овцу*. ПОЖИВЕМ - УВЙДИМ. (<£]« (4) *•«. мт ІЯ&] ^АП^ШійЖЗаі^ + 4)-Ж Й,ЯЙЖЖ^»ЯЙ»1»№ГЙ. — Вмсшее начальство не за- било моегб поббга. — Тепбрь забудет, — увбренно сказАл Юра. — Должнб будет забить, и не в унтер-офицбрн, а в офицб- рьі произвестй. — Не знАю, — задумливо проговорйл Четвертаков. — Поживем — увйдим. ПОЗАВЙДОВАЛ ПЛЕШЙВЬІЙ (шелу- дйвьіі) ЛЙСОМУ. от (ЖГ) нт — Что ти мне, Петру ха, за- вйдуешь? — говорйл кузнйц, сйдя на пе- реклад ине, свесив ноги. — Ти обсевок в пбле, а я совсбм, мбжет, не пАхатнмй. Вот и вьіхбдит, плешйвмй позавйдовал лисому. “йс#±ШЖ»ЛІЙІ* Позавйдовал лисий плешйво- му. ПОЙДЕТ БЕДА, ОТВОРЯЙ ВОРОТА. (& ПришлА бедА, отворяй воротА) ГЖЯЛ <ПОКА> БАБА С ПЕЧЙ ЛЕТЙТ, СЙМЬ- ДЕСЯТ СЕМЬ ДУМ ПЕРЕД^МАЕТ. ЇЖЯ.1 ААТА0ї2ІіГ.Ж*й:А + А Ф±*. пш й*А<»л»^т-йтж,^ дли-лйФааЕйжж-іЕйЛййЖл. Семь раз отмбрь, одйн раз от- рбжь. ІЙІ^І Есть у Льва НиколАевича То- лстбго, средй мнбжества алмАзов нарбд- ной рбчи, в однбм из произведбний такАя поговбрка: БАба с печй летйт, сбмьдесят семь дум передумает. Скблько там с той печй летбть? И то — сАмьдесят семь дум. «Я* • ПОКА) ГРОМ НЕ ГРЯНЕТ < МУЖИК НЕ ПЕРЕКРЕСТИТСЯ>. ІЖА1 А*ЯЖ.АА£Яйа#М§>Ж На охбту Ахать — собАк кор- мйть. Гром не грянет, мужйк не пе- рекрбстится, Ату послбвицу сбздали не ми, а сам же нарбд. аадаю. ПОКА (покуда) СОЛНЦЕ Е ЙДЕТ. РОСА ОЧИ (глазА) ВЬІЕСТ. ІЙЯ1 вт А И £ Я * Ж * ® А Йї # Я Ю М Т (ЙРАДЖ5ИЛЖИ-РЯЖТ). г»яі ЖШЙТ. -- Чую я, Федбт ИвАнович, 216
явится тот человбк и возвьісит нбшу страну и вбльньїми тружениками будут люди! — Ох, мйльїй, тюка сблнце взой- дет, роса бчи вьіест!.. — опечйленно сказйл Шубин. ... Покй сблньїшко взойдет, а росй глазй вьіест; Покй заря займется, роса бчи вьіест*. покАжется сова лучше ясного СОКОЛА. (]Е Полюбится сатанй пуще ясного сокола) ПОКЛОНИТЬСЯ - ГОЛОВА НЕ от- ВАЛИТСЯ. [ЖА1 (ІЧЮ І^І^Ї ] Все поклонились в нбги. Мо- лодая бьілй изумленй, не знала, кудД де- вйться и что начать: онй не привикла к подббньїм явлбниям. Вйдя ее смущбние, свекор сказйл: (Ничегб! Поклониться — голова не отвйлится). яж. »р Поклонйться — голові не отдб- литсяі С поклбну (с поклбна) голова не за- болйті С поклбну головй не отвйлится*. ПОКбРНОЙ ГОЛОВИ И МЕЧ НЕ СЕ- ЧЕТ. (ЛЬ Повйнную гблову меч не сечйт) гжаіл*$г®яй<іа. ПОКРИТО МРАКОМ НЕИЗВЕСТНОС- ТИ. (Я£] ААЙІІ.ААШЙ^АЙЖ. [0И^] Все бто покрито мрйком неиз- вестности. ПОКУДА СОЛНЦЕ ВЗОЙДЕТ. РОСА бЧИ ВНЕСТ. (Я, Покі сблнце взойд&т, росб бчи вшест) МТ. ПОЛЕГЧЕ НА ПОВОРОТАХ. (Я. Лбгче на поворбтах) Г»А] ЙЙ (»•) ІЮЛНО НАЛИВАТЬ - - БОГАТО ЖИТЬ ІЖЯ] ЙШадМЙЮ---- ПОЛОГ БРАНИЙ. ДА ВЕСЬ ДРАНИЙ. ПОЛОЖИТЬ ЗУБИ НА ПбЛКУ. І»А] ПОЛОТНО ПОЛОТНОМ. Т»АТ (ИЙ.) &£Й. ОнА стАла полотно полотном. ЙЙШЙ.$«ЙЙ#ЙТ. ПОЛУВЕЙННЙ ХЛЕБ НЕ ґбЛОД. (Я. Поскбнная рубйха не нагота, хлеб с по- лбвой не голодня) ІЖХ1 ІЮЛЮБЙТЕ НАС ЧЙРНЕНЬКИМИ. А БЕЛЕНЬКИМИ НАС ВСЯК ПОЛЮБИТ. ГЖЯ1 Я1ПЖ«ЙН«.АА1И>*ЙІ. ПОЛЮБИТСЯ < понрАвнтся) САТАНА ПУІЦЕ (^фіше) ЙСНОГО СОКОЛА. й в . Люббвь зла поліббишь и козлй. ІІГАКЖШШ6. Попадья не сводйла глаз с Нйкона, точно хотбла прочисть в нем тййньїе думьі Натйши. (Вот понравится сатана пуще ясного соколй), — невбльно 217
подумала оні, легбнько вздьіхія. Ж£І±ЖД,ЖН1Й±#4ЖЯЯ^»» Лйї*й Й ±ж«ш ,тт. ЕФ^ІПоліЬбится (покіжется) сові лучше йсного соколі; Полюбйлась ворбна пуще ясного соколі * . ПОМИНАЙ, КАК ЗВАЛИ. ишп Костій не соберешь, ежели с такбй вьісотн о палубу тріснеться. А в море попадешь ~ тбже поминай как зва- ішддт^>яяіФ®±.яі5й#^ тітат. ®*#тжт,я№±іУЕй5Т. помянй (поманите) МОЕ СЛОВО. їй ямнг&ямйіе (їо^ієє»я Й&ЙЙВЕ. гвчял— Бьіть, сударь, беді! Помя- нйте моє слово! ій^ВЕ!” ПОНРАВИТСЯ САТАНА ПУЩЕ ЯСНО- ГО СОКОЛА. (й Полйбится сатані пу- ще ясного соколі) І Ж ± Ж Я « Ш І ± # 4 Ж Й Я Т ПОП РУКИ СВЯЖЕТ, А СЕРДЦА НЕ СВЯЖЕТ. ГЙЯІИЙвВЯ# (®«®) ПОПА И В РОГОЖЕ УЗНАЕШЬ. «Х1Л ЖМ Ж. Й Ж Й А Я Й. № № ІД Здрівствуй, тістюшка, — проговорйл Полуянов, протягивая руку. — Попі и в рогбжке узнают * , а тьі род- нбго зятя не узніл. “Я тл [Ф^ІПопі и в рогбже знать: у б&ть- ки свой ухвйтки. ПОПАДАЕТ КОСА НА КАМЕНЬ. (£ Нашлі косі на кімень) ГЙХ.ЖЛЙЯ5АА. ПОПАЛ В СТАЮ. ЛАЙ НЕ ЛАЙ. А ХВОСТОМ ВИЛЯЙ. "Ч 1«А]іпЖЙАЖФ»^.і№А^ЯгЖЙ *вй.»»жй.й!#ліилйя«лт? Ї&&1С волкіми жить — по-вблчьи ВЬІТЬ. Стало, народ тьг пожалбл? - Серьіе, хйтрьіе, глубокб посаженньїе глаза Творогова ухмьільнулись, — А мне сдается,на вольную жизнь потянуло те- бя, как осу на мед.. Вот тн из голбдного Оренбурга-то и метнулся в нішу шій- ку... А тепірь вот... — Что? — Попіл в стаю, лай не лай,а хвостом виляй! Горбі- тов неприязненно прищурился на Твбро- гова. ...... АЖЖ...шзш..... ж,*ввж*вжшйпч,а£¥«яім ПОПАЛ СЯ, ДА ОТОЛГАЛСЯ. [ЖЯ1*ВВН,^««Й*Т. [»ЯИЖЖ0^ЖІ5ІЙ^ЯІКТЩ і*. попАсть КАК СОМ В ВЙРШУ. Г#*»Х1Й»3?Я. ПОПОВСКИЕ РУКИ ЗАГРЕБУЩИЕ, 218
ГЛАЗА ЗАВИДУІЦИЕ. Й. ПОПбВСКОЕ БРЮХО, ЧТО БЕР ДО, ВСЙМНЕТ. (10) о [01^11 Другбе подспбрье — поминА- льньїе пирогй и блиньї. И от них уделяе- тся часть священику и церкбвному прйч- ту. НедАром сложйлась пословица ;попб- вское брюхо что бер до, все мнет. Гбрькая ага пословица, обйдная, а дблать нбчего: из песни слова не вьїкинешь. й. [«ІПопбвское брюхо из семи ов- чин сшйто. ПОПОВУ СОБАКУ НЕ БАТЬКОЙ ЗВАТЬ. (й СтАрую собаку не бйтькой звать) ПОПЙТКА НЕ ПЬІТКА (не шутка) <А СПРОС НЕ БЕДА>. , їв) V. овйізжай«»«ж»і®я!ГйїШ «нтіїмш)вш. Федор взялся хоть немнбго осветйть,помбчь ему и вьівести на дорб- гу. . . Пусть не УДЙСТСЯгНЄ вйсйдет,— ни- чегб: попьітка не пьітка, хуже все равнб от бтого не будет. ...8Р«?;от,± ОІ1ЙМТ. Попьгтка не штука, спрос не беда. ПОРА ДА ВРЕМЯ ДОРбЖЕ ЗОЛО- ТА. ГЙЯИЄІЧ 1***Х1- ІЛЙ- ПОРАБОТАЕШЬ ДО ПОТУ, ТАК И ПОЕШЬ В ОХОТУ. ГИ^ПІУвйдев, как он упйсьівает за ббе щекй грбчневую кАшу,отбц петрепАл егб рукбй по головб и, засмеявшись, ска- зАл: — Пораббтйепіь до пбту,так и побшь в охоту! Не так ли, сьінбк? — Конбчно, так, — согласйлся Гена. юн ,л^? Раббтай до поту, так и побшь в охоту (в охбтку); Раббтай до пбту, по- кушаешь в охоту; Раббтай до поту — побшь в охбту. ПОРОЗНУ ДУМАТЬ - ВМЕСТЕ НЕ ЖИТЬ. ПОРОХА (пброху) НЕ ВШДУМАЕТ. мт [Петр Игнйтьевич] пброха не вьідумает. Для пброха нужнй фантазия, изобретАтельность, умбние угадьівать, а у ПетрА ИгнАтьевича нет ничегб подббно- го. Я,ШШ • Ло Сакса улов неплохбй произвб- дственник: он знАєт, что к чему. Но пб- роха не вьідумает. 219
ПОСАДЙ СВИНЬЮ ЗА СТОЛ. ОНА И НОГИ НА СТО Л. КЇЯ1 ік»«« ,-Є4?ЙМ*Ж±*й9. НИ1 ЙА. і ПОСКбННАЯ РУБАХА НЕ НАГОТА, ХЛЕБ С ПОЛбВОЙ НЕ ГОЛОДНІ ГЙЯ.1 [«4^1 Всй, что мбжно, из имбния вижимАл сам управитель, а мужикй рА- довелись ужб и тому, что их за кАждий пустяк не таскАли на конюшню. Зто в нАших местАх сложйлась послбвица: (Поскбнная рубаха не нагота, хлеб с по- ловйной не голодня* >. АЬ» ЯВ о Невбянний хлеб не гблод» а поскбнная рубАха не наготй; Полувбй- ньій хлеб не гблод. ПОСЛЕ ДРАкИ КУЛАКАМИ НЕ МАШУТ. ПГЯ1 Н»Я1 (і£&1 Спустя лбто в лес по малйну. Сяявши голову, по волосАм не плАчут. — Так ведь люди-то скАзмва- ли, что онй Слбшадь] у негб одно время хромАла. — МАло ли что скАзьівали. Пбсле дрАки кулакАми не мАшут. "ЖЯЖ.АЛЯЙЛЙЮМГ- Пбсле дрАки кулакАми нбча махАть”. ПОСЛЕ СВАДЬБЬІ ВСЯКИЙ (веж) ТЬІСЯЦКИЙ. (1Н) •ГЙЯ.1 в^Аа«Ий»яГв*ЛЖ и®. ГЯА1 “ Вам би, АркАдий Евгб- ньіч, хошь бьі разбк обьбхать бйло имб- нье-то, — сожалбл Ахмбтов, хрустя за- плившими пАльцами.. — Пбсле свАдь- бьі-то всяк тьісяцкий... Черг егб знал, что тут цблая дербвня стойт. ..“«шю ....... ПОСЛЕ УЖИНА ГОРЧЙЦА < ЧТО ПОСЛЕ СКОБЕЛЯ ТОПОРОМ. > Г»Л«8ЕЙЙВіГ.^«І»»ЙЖ®. . *£аиі . Е^Ч^ПНо суд над мертвим — точно тожь,Что пбсле ужина горчйца. ІЮСЛДЦНЯЯ СПЙЦА В КОЛЕСНЙЦЕ. ГЙ5О^ЄЖЙЛ^®!ЙІ(йЖЯ’® 104^11 СтрАнное тепбрь установйлось отношбние к композйторам: режнссер и декорАтор все,а композйтор — послбдняя спйца на колеснйце. Ю. ПОСЛЕДНЯЯ У ПОПА ЖЕНА. ІЙХШ±Ю*й-«±. ГЯЙ1#й0^Яде±Й®®<Дай бог не послбднюю!>(“пГ^ДЖ^Й5 ( — ЙО ТГ)ВШ. 220
[0ИЗДА когдА, усбвшись за стол,хо- зяин предложйл випить за здорбвье но- вобрАчньїх и в ознаменовАние трАтьей го- довщйньї совітской влАсти, АкАтников пбднял чАшку и произнес уважАемьій пьяницами лбзунгї— Дай бог — не по- слАдняя. — ПослАдняя у попА женА,— отвАтила Спиридбниха. Ій:йй**^-*ГГЛ ІЗ^ЗПослАдняя у попА женА,да и та попадьяіОднА у попА женА,да и та по- слАдняя (остАтная,остАнная). ПОСЛбВИЦА ВОВЙК < ввек) НЕ СЛОМИТСЯ. С^И^ІВсе велйкие люди,от Пушки- на до Сувброва и ПетрА, благоговіли пА- ред нАшими послбвицами. УважАнье к ним виразилось мнбгими поговірками: < Послбвица недАром мблвится ), йли {Послбвица вовік не слбмится>. І Послбвица в вАке не слбмит- ся іСтАрая послбвица вовік не слбмится» Послбвица век не слбмится*. , ПОСЛбВИЦА НЕДАРОМ (не мимо) мблвится. ИИ'ФІВсе велйкие люди, от Пушки- на до Сувброва и ПетрА, благоговіли пА- ред нАшими послбвицами. УважАнье к ним виразилось мнбгими поговірками.- < Послбвица недАром мблвится ), йли (Послбвица вовік не слбмится). ІФ^СІСтАрая послбвица не мймо мб- лвится. ІЮСМОТРИМ, СКАЗАЛ СЛЕПбЙ, КАК БУДЕТ ПЛЯСАТЬ ХРОМбЙ. (Ж Слепбй сказ&Лі<Посм6трим>.) И[яівтій>а«ж***тл®^и ЯЙВЕ. посблом щи СЛАДКИ. ПОСПЕШЙШЬ - ЛЮДЙЙ НАСМЕ- ШЙШК Хій-фгй* ІЕЕ&ІТйше ідешь, дйльше будешь. Что скбро.то не спб- ро. Вскачь не напАше- шься. Воробьй то- І ропйлись* да маленькими уродйлись. Е^^ІОпнтнне, пожилме и старикй предупреждАли молодежь: < Не торопй- тесь, у спієте, поспешйшь — людій насме- шйпіь и еще хуже — жизнь лишіться). <Ш&ЙА.Й^А#£^АІ1И*^А [$^1Поспешйть,людбй насмешйть. ПОТЕРДВШИ гблову, ПО ВОЛО- САМ НЕ ПЛАЧУТ. (Ж Снивши гблову, по волосАм не плАчут) ПОТЧЕВАТЬ МОЖНО, НЕВОЛИТЬ ГРЕХ. [ЖЯ1«#яШ,»ІЙ*П. ГЯЙ1£А1П£А6&£Ж»т(ЙЖІ» 221
— Прошу к столу. Сейчйс яй- чницу сочинйм. —Спасйбо,— отозвблся Федор Федорович. — Тблько что пообб- дал. — Пбтчевать мбжно, неволить грех,— согласйлся Кравчук. “»±*іЕв 8Т. ЕЗЕ^1Пбтчевать,пбтчуй,а неволить, не неволь. ПОХВАЛЬБОЙ НЕ ГОРОДА БРАТЬ. ГЖЯІЖ^Д^ЖТМ*. ПОХОЖА СВИНЬЯ НА БЬІКА,ТОЛЬ КО ШЕРСТЬ НЕ ТАКА. ГЯІ^ІМм с ним [Егбршей] похбжи. Егбрша мне сам лонйсь® говорйл. Анд- рбн усмехнулся с грустью. — Похбжа свинья на бьїкй, тблько шерсть не так&. ЛИ£Й.” ПОЧИН ВСЕГб ДОРбЖЕ. (Я. Почин дорбже дбла) Г*Я1Я=*ЙТН;Я-^»И. ПОЧЙН ДОРбЖЕ ДЙЛА (дбнег). ГЖ^1я:йх№(й:»)№і^(»іії)Ф> І Дбброе начйло — половйна ус- пбха. Й^Я^ТЖІОї&Т-ФїХорб- шее начйло полдбла откачбло. , Ж$^Ф;Зачйн дбло крйсит. ФЯЙШЯЯ. | І< Почйн дорбже дбла>, — вспо- минается другая,не мбнее вйжная послб- вица, за тбм (Бьіло бьі начало, а конбц бу- дете и т. д. Бели же взялея чтб-либо до- лать, то мбжно и посмотрбть на то,скбль- ко едблано, увйдеть, как потихбнечку прЛйьівАеТ и прибьів&ет. ЗЖЙіо Почйн всегб дорбже* Почйн дорбже рубля(Почйн дорбже всегб. ПОШбЛ В ПОЇШ, < ТАК> СЛУЖИ И ПАНИХЙДЬІ. ЙІ. ІВЕ&1 ЙР На звал ся груздам, полезйй в кузов. Кто в кбни пошел, тот и вбду возй. 0Е$ Т Д Взялея за гуж, не го- ворй, что не дюж. ІДО'ЬП Кому худо, Ивйн Савватбе- вич, так худо Прозорбвскому. И Ржбв- скому ньше будет неслйдкое житье. Ху~ дбе не бьівает. — Пошел в попьь служй и панихйдн! — отозвалея Рябов. — Каждому своє. ІПМЖйТо п ПОШЙЛ (зашел) к КУМЙ, ДА ЗАСЙЛ ВТЮРЬМЙ. (ІН) МЯ1 ія&і^джАим^дагатія,® — Сержусь-то я на самого се- бя । сам я кругбм виновйт. Как мне бйіло оставлять тебя одногб в трактйре! Что ф лонйсь ЯЗГВ 222
дблать? Грех попуталівздумал забрестй к дьячйхе, пови дАться с кумбй. ТАк-ТО: зашел к кумб, да засбл в тюрьмб. БедА да и тблько. Й Є Й В ЙШ. ж* ЖЛ£ШТ»Л. £ДЯ««Яг! * ПОШЛА ИЗБА ПО ГОРНИЦЕ, СЙНИ ПО ПОДАТЯМ. гяяіялям.ісай*. КАждьій пляшет, каждьій го- лосйт развеселую. ПошлА изба по горни- це, сбни по полАтям — настоящий содбм. ---------------------Ж1Е&& яжмйптбт. ПРАВДА В ВОДЕ НЕ ТОНЕТ И В ОГ- НЕ НЕ ГОРЙТ. (ДЕ Правда в огнб не го- рйт и в водб не тонет) СЖЯ1Ж31й^1ЙЖЖ,ІЙ.^1ЙАЙв ПРАВДА В (на) ОГНЕ НЕ ГОРЙТ И В ВОДЕ НЕ ТОНЕТ. ІЖЯ1 ЖЯЙ*<ЙЛЙ,<МЧЙ*&. [#Я1 ЖЖ£ЖЯ*£Й9. Все минется, однА правда ос- танется. -Ю£ії£$ЬЯЖЖЯ£ЙТ Ж, ГЛШ ^АП#ЯТ*£іЕЙ<іЖ,ШЯ ЖЗОАИ.¥ЖЙ*&. ГАлка, та чуть не подралАсь с девчбнками, позволившими сказАть о се- стрб чтб-то обйдное. Дед лАсково глАдил по голові: (Потерпй, Бблочка, прАвда — онА в огнб не горйт и в водб не тонет, пе- ремблется, мукА будет! > <ППЙЖ. Ж^*ЙЙЖ»Й!№^ІЙ:“/М& ПрАвда в водб не тонет и в ог- нб не горйт. ПРАВДА ГЛАЗА КОЛЕТ. СЖЖ1 ДЯЙМВКЙ. ІЯХ1 ФгЯ^АЙ^ЙЖЯЙ^ЖЛ Ю. ЖЙЯЖ.ЖЙвгП. - Да уж я думаю, ДАрья МихАйловна, — возразйл с досАдой Пи- гАсов, — что вам во всяком случае лбгче бьіло бьі жить без йстиньї, чем без вАше- го повара СтепАна.. — Шутка не возра- жбние, — замбтила ДАрья МихАйловна, - осббенно, когдА сбивАется на клеве- ту.. — Не знАю, как йстина, а прАвда, видно, глазА кблет, — пробормотАл Пи- гАсов и с сбрдцем отошел в стброну. "жаяіаьйжйЕ • ,и ЯТ-Я#ЖЯ,&Й:&Ж£Я|5&...Ж0ЇШ йвш... ПрАвда глазА рбжет. ПРАВДА КРЙВДУ БЬЕТ. ГЙА1 ЙЯ^ЖйЯ^іЯйійЖЯ.. ПРАВДА СВЕТЛЙЕ СбЛНЦА. ГЖЯІЖЯЙАИЖВДЙ. прАвда - хорошо, а счАстье лучше. ГЖЯ1ЖЯ«»,*ЖМ£. Е^^ІЕПлАтон] Вот онА прАвда-то, бАбушка! ОнА своє возьмет. [МАвра Та- рАсовна:] Ну, мйленький,не бчень уж тьі на прАвду-то надбйся! Кабьі не случай тут одйн, так плАкался бьі тьі со свобй прАвдой всю жизнь. А тьі вот как гово- рй : не родйсь умен, а родйсь счастлйв... Вот Ато, миленький, вернбе. ПрАвда — хорош6,а счАстье лучше! ^пГ/ГЗШТй<»Ж£Т! 223
Т. Я»...жяж», #ЯЗШ! ПРАЗДНОСТЬ - НАЧАЛО ВСЕХ ЗОЛ (бед). гйхім «ти & - -я * * < я я > йй .ям®. ПРЕЖДЕ ОТЦА (прожде бітькя) В ПЕТЛЮ НЕ СУЙСЯ (не лезь). ЇЖЯ1йс#ЙА±Й,^Ж<!їА^Йо ті^тОітМА* С^І^ІОбижать вас я не хотбл, но и знакбмства продолжйть не намерен. — Молодбй человбк,— сказАл с внезапной нАглостью Коцебу, переходи на русский язик,— в вАшем хорбіием русском язьїкб єсть поговбрка: < Насильно мил не бу- ДЄШЬ> ♦ И ЄІЦЄ: < Прбжде ОТЦА В ПЄТЛЮ НЄ суйся >. Вам со мной знакбмство имбть придется, даже бели вьі Атого не захотй- Я." ІФ^СІПрбжде бАтьки в пбтлю не по- спевАй, Вперед бАтьки в пбкло не лезь. ПРЕЖДЕ СМЙРТИ НЕ УМРЙТ. (Ж Рй- ньше ембртн не умрет) ПРИ ПОГбСТЕ ЖИТЬ, ВСЕХ МЙРТ- ВЬІХ НЕ ОПЛАКАТЬ. ( Я. На погбсте жить, всех не оплАчешь) ГЖА1^й«ЖЯЙ)^^»«Ж,5Е» ПРИБУТКИ С УБУТКАМИ РДЦОМ ЖИВУТ. іжяіжяжж##» ПРИВНЧКА— ВТОРАЯ НАТУРА (прн- рбда). • ГЖЯ]^«й«-^й, [£&]Привьічка не рукавйчка,ее не повбсишь на спйчку. &#ВЯ±. ІВйдите, какйе огромньїе пйсь- ма пишу... Привьгчка — вторйя натура, — вся жизнь моя в пйсьмах. .. й,«-«ттй. [ЗЕ^ІПривьічка та же прирбда. ПРИВЬІЧКА НЕ ОТбПОК.С НОГЙ НЕ ГЖЛ1Ч«^>®Є,ДМІ±ЯЙ^ТЖ! • «ЗЯЙ? о ПРИВУЧКА - НЕ РУКАВИЧКА, <ЕЕ> НЕ ПОВЕСИШЬ НА СПЙЧКУ. ІШЮЙР Привьічка— вторбя натура. — Как же не любить мне ле- с6в,болбзньій тьі мой,как мне не любйть их?.. Ведь онй родньїе мой. — Конбчно, привьічка,— замбтил Патйп Максй- мьіч.—Да, каейтик мой, йстинное слбво тн мблвил,—отвечйл отбц Михайл.— 9то,как у вас в миру говорйтсяДПривьі- чка не рукавйчка, на спйчку еб не повб- “ЯЛЖвЖМЯЛ.ЖаЯЙ-йІРЖДІ, ............ЯЙЖ.Й#Й*« ЙШЇЦЙЯ. “ЙЙ,Й^«Й,^іЙЙ*Х КІШЯгШЙ.ЧШЖЖХЗЄв.ж Привьічку не рукавйчку, не повбсишь на спйчку. ПРИГРЕЛИ ЗМЙЙКУ, А ОНА ТЕБЯ ЗА ШЕЙКУ. 224
Ж«і#ЙЙЙ. ІЯ'&ІІ—' Отстінь от меня> змея ши- пучая! — огризнулась от чулйна свек- рбвь. — Я твойх делбв не злію. Прийдет Вйня — он тебяСотделит). И одежу СВОЙ) отд&ст и еще чбм-нибудь наградйт^- за всі ему отвбт дашь... Пригріли змійку — а онй тебя за шййку. ЯТ&ЙЖ,...............Ж&ВЮ01 Ж.” ІЗЕЛІЗмеїЬ отогріли у себя на гру- дй. ПРИДЕТ ОСЕНЬ, ЗА ВСЕ СПРОСИТ. ІЙ^ІОсенью вшявятся все недоста- тки и просч&тьі сельскохозяйственного гбда. ЛАто — вершйна гбда,порА трудо- вбго взлета. СПридет бсень, за все спрб- СИТ>»— говорят лАтом. йш£. #^а«й(5ій«ігл<п ПРИЗНАНИЕ ПОЛОВЙНА НАКАЗА- НИЯ- ГЖЯ1ЯЙ«ТЖІ-¥®ЯіайМчГ Ж*-¥®Я. (###£№ЙМ£. ПРИКАЗАЛ ДОЛГО ЖИТЬ. ІЙ^ІІ” НАту Кузьмьі Ибньїча... , приказАл дблго жить. ...,£1ЙТЛ ПРИШЛА БЕДА, ОТВОРІВ (раство- ряй.открьівйй) ВОРОТА. ГІЯ1ЖЖ-Ж .ят-»ж, -®й). Г#ЯВ««Ж4ТЛ-4.**ЙЖ.ЯИМІ ІШЯЛБедй не прихбдит одні. Ж7Ф їй ^11 Кбмната НАсти пустА. Окнб н&стежь.— Ах» ах» ах» ах І — за&хала ПАвла Андрбевна. — Ну» пришлА бед&» отворяй воротА [ ~ сказАл ЗрАст Антбно- вич.. ~ Что случйлось? — вскрйкнул Данйло Самбйловйч и побледнбл, как мертвбц. — НАсти нет І НАстю укрАли! » • .......... •&&&&<& А-#, ШЖ#»АЙ£ тг І^^ІПойдет бедА»отворяй воротА; Налетйт бедА— растворяй воротА *. ПРО ВОЛКА РЕЧЬ.И ОН НАВСТРЕЧЬ. ГЖЯ.ШЯЖ.ЖЖТ. ПРО ОДИН ДРбЖЖИ НЕ ГОВОРЯТ двождьі (І& Про стйрьіе дрбжжи не говорят двбждьі) ПРО СТАРНЕ(про одні) дрбжжи НЕ ГОВОРЙТ ДВОЖДМ(трбждм). шялвйжват. (Я&]^АЛШг&*,-МХЖЯВЯ ІЙ^ІВечбр узнАл я о твоем гбре и получйл твой два письмА. Что тебА ска- жу? Про стАрьіе дрбжжи не говорят трб- ждьі} не рАдуйся нашАд» не плачь поте- ряв— посьілАю тебА мой) налйчность» остальньте 2500 получ і ни > вслед. вн^»±а^-яятй!й<і^*,іжят^ ІНй^ЖЙТ. 225
юатда 2500 СЗЕз£1<Про> стАрие дрбжжи поми- нать двбждн;Про однй дрбжди не гово- рят трбждьь < ПРО > СТАРШЕ дрбжжи ПО- МИНАТЬ двбждш. (ЇЙ* Про стАрие дрбжжи не говорят двбждьі) ГЖЯЖ^В^ЖійЯЛ. ПРО ТО ЗНАЕТ ВСЯ УЛИЦА Й»І Ж*/* їйю ПРОГОЛОДАВШЕСЯ - ТАК ХЛЕБА ДОСТАТЬ ДОГАДАВШЕСЯ [ЙХ1ШТ«££ЯІШЮв ПРОДАЮ,ЗА ЧТО КУПИЛ. (£ За что купйл,за то и продай)) ПРОДЕШЕВИТЬ - С ПРОТбРЖКОЙ БШТЬ. НГКТЯ. Продешевить — бариша не нажить. ПРОЙТИ (СКВОЗЬ) ОГОНЬ И ВОДУ И МЙДНШЕ ТРУБШ. ЛЇ о ІЯ^ІОн прошел огбнь и вбду и мб- дние труби. ЕЖЙ9ЖЮ ІЯКнязь, прошбдший огбнь и вб- ду и мАднне труби в разлйчнмх внісших чинбвничьих <сфАрах> Петербурга, про- повАдует в Атом журнАльчике обмкновАн- но сАмие реакцибннне вАщи. ЮЖИ. ПРОЛИТОГО НЕ ПОДБЕРЕШЬ. ( !€ ПрЛштую вбду не соберешь) ГЖЯ1ЙЖЙ**«С*НЖЙ. ПРбЛИТОЕ ПбЛНО НЕ ЖИВЙТСбмвА- »). Вдумаємся в такую.. послбви- цу: < Прблитое пблно не живАт>. Какйе ширбкие ассоциатйвние возмбжности всегб в четьірех Атих словАх! КонАчно, пословица ничегб не говорйт человбку, не спосббному мислить образно. Не вспбм- нится она ему при вйде послегрозовбй ту- чи, израненного на войне человбка, не придет в гблову при вйде разоренного до- ма йли кабацкой стбйки, плйвающей в народних слезйх. Послбвица годйтся дА- же для нас и в сию минуту, когдА ми разммінляем о фбрме и содержАнии... ..Й9 .. ПРОЛИТУЮ вбду НЕ СОБЕРЙШЬ. ГЖЯ1ЯЖ*Й*>іВс*0Жй9. Мертвих с погбста не нбсят. ЯА>Ж£>ЯЖЯіВй0ЖЙ$іЧто с вбву упало,то пропАло. »***»***. ІЯ^ЛДбвичья-то сбвесть извбстная: до порога, а ти с чегб проклинАть взду- мал? Ну,пожурйл,пострашАл, отвбл ду- шу и довбльно... — Что уж тепАрь гово- рй ть, бабушка: прблнтую вбду не собе- решь. ^®^й9а^*АЖЯііЙй«і:Я5Я>- 226
..........................“Я £ШЙИ-£ % >Яі№: й Ж лк ДВ ж й.” [$^]Прблитого не подбереїшн Раз- лйтую вбду не соберешь. ПРОМЕНІТЬ (сменять.менять) КУКЙП- КУНАЯСГРББА. ГЖЯ.1Л9#®4Л*-ЯвІЖ. ЖИїЙ^ЮШЖїИИ. Г#*і*ЯМ»¥н>И1В«£ЖіівШй ЕЙ^ІІНеладія мбжду отцбм и сьіном [Акймом] начались ужй давнб» почтй со врймени отдАчи Петра в солдАтьі. Ужі тогдА старйк почувствовал, что он проме- нял кукушку на нетреба. ПрАвда, что по закбну, как разумбл егб старйк»надо бьі ло бездітному идтй за семійного. У Акй- ма бьіло четверо детей,у Петра— никогб, но раббтник Петр бьіл такбй же» как и отйц: лбвкий» сметлйвьій, ейльньгй» вьї- нбсливьій и»глйвное,трудолюбйвьій. т. мт-ям, ПРОПАДАЙ мой телйга. все ЧЕТМРЕ КОЛЕСА. ПЙП) -ь. [ І£$Й 1ВР Где нАше не пропадало. -Ю»|£,»Ж£ІЙ. Г#54]2) (Й'ФІ— Моє ДІЛО И ТОГО прбще; С людьмй разговбрьі разговаривать, развле- кАть их понемножку» чтббш не скучА- ли,— отозвАлся ЗАлкннд. Берйдзе обре- ченно похлбпал себя по іпбе: — Оста- льнбе» знйчит» взвАливаю сюдА, пропадйй моя телбга! йо ЯЖ»±йТ«^іЙЙТЙЗВЙЯ7ІЙ: “йвнлй,ж«»»л»#яа&лжт; ааітгядакт!” ПРОПАЛ , КАК ШВЕД ПОД ПОЛТА- ВОЙФ. 5^Т. Йван Иванбв» отьіскАв взгля- дом агронбма Кбрнева, сказАл: < ПропАл как швед под ПолтАвой!) - Г ПРОПАЛ(пропадвт)МЕХ И(а)НА БА- ТЬКУ ГРЕХ. впаїкжйЯА (ЙМВ^ЙЙА). ГЙЙИЖЙ0«^ІЕЙЖЙВ?ГІЙ. Пришлбсь хозяину прощб- нья просить у меня за напрАсное беспо- кбйство. А я отвечАю: что ж» пропАл мех и на бАтьку грех. РАзве за Ато мбжно оби- жАться. Ж1§СібСо £Л.” ПРОСТОТА хУже ВОРОВСГВА. £а£.яя*йтіа*»и«пійій. —Что у меня получитея.и не знАю,ббльно прямАя я* мамАша.— Пря- моті — Ато партййному раббтнику как раз в пбру. БАтя твой говорйтЛОт чйсто- (І) 227
го сбрдца чйсто бчи зрят... > А вот про- стов&та тьі бьівйешь — йто плбхо. Про бто у отці твоегб другій поговбржа. тбже под- ходіщая: < Простоті хуже вороестві). Й1ЙМ4Й. втгя».... ±ю,‘в*2.*«»тзмг.” ПРбТИВ ВЙТРА НЕ НАДУеШЬСЯ ГЖЯІЖЖ^^ЙЙЛ. ИШйМЙЛЖЖЇтЮ. ЕЙЙІПлбтью ббуха не перешибепіь. Й3? Я* Вг # ЇЇ і Прбтив рожні не по- прешь.Ці*ВІ^сЖІВ^>ГШ* Лбом стени не прошибешь. Е1И 1 Прбтив вбтра не надується, солбминкой ббуха не перешибешь, — го- ворйл Федот, когдА в жйзни происходй- ли собьітия , гранйчившие с бессердбч- ньім произвблом и безрассудством. ЕФ^ІПрбтив вбтра не подуешь. ПРбТИВ ЖАРА (от жйру) И КАМЕНЬ ®п Л^*¥».ЄР»ДЛ<Й^Й«І>ЖЙ;»Й«|А ЕІ£&]И сирне дровА загорАются. 81 ЕЙІ^ІІЕ Никйта] тік-таки совсбм и разорйл егб, довел дотблева, что не оста- лось у негб в дбме ни полщАпки,.. —-ЗнА- мо, какбе уж тут житье! Прбтив жАра и кАмень трАснет. Ж-^0гЖ.....н ЕФ 1 Прбтив огня и кАмень трАс- нет» От жАра и кАмень же трбскается* » На жару и кАмень лбпнет * » Прбтив жА- ру*и котбл трАснет*. против огня и кАмень трйс (Я, Прбтив жіра и кАмень трбснет) ПРОТИВ РОЖНА НЕ ПОПРЕШЬ. ЙІ5ЄЖЙЖЙІ15ЙЛ Й ВЯ2М. Плбгью ббуха не перепій- бешь. Ж^Л^Вг^ЙїЛбом стени не про- шибепіь. і Прбтив вбтра не надується. о ЕЙІ^Л— Клянусь вам, что я ничбм не виновАт... САми знАете, я человбк подначАльньїй... прбтив рожнА трудно прать. .......................&а а я ж,®д^а^*й...... ЕФ Трудно прбтив рожнА прАтиі Трудно прбтив рожна прать» Трудно прб- тиву рожнА прАти і Прбтив рожнА прАти бблее не охбта *. ПРОШЕЛ сквозь ОГОНЬ, ВОДУ и МЙДНМЕ ТРУБЬЕ (& Пройтй огбнь и вбду,и мбдньїе труби) ЕЖЯШ«ЙГ*.А»Я8ЖЙ*>в ПРОШЛА КОТУ МАСЛЕНИЦА (ДІ Не все коту мАсленица) ЕЖЯШ Н ійЛ цдаіААбй. ПРОШЛб И БЬІЛЬЙМ ПОРОСЛО. (я Било и прошлб и бильем порослб) ЕЖХБ1£Т,ОІЖТв ПРЯМО < тблько) ВОРОНИ (ворбна) ЛЕТАЮТ (летАет). ЕЙЯКЯОДЯЛЖ^о 228
ІЖ^11Он[Ег6р] осторбжно нАчал пе- тлйть, как зАяц, уходяїций от гбнчйх. Офицбр взглянул на кбмпас. Стрбго спро- сйл:— Восьмерки вьшйсьіваешь, стАрьій хрнч? Егбр поверну лея, посмотрйв в гла- зА офицйру:—Прямо, вАше благородне, ворбньї летАют. Тьі ведь меня по головА не поглАдишь, кбли в бурелбм да в оврАги заведу. МИ-ЯКИ^ЖЖЖЯ^ЖЖЙ^ІЙ Ж. 8 5^1 Прямо ворбна летает,да и та на кукАн попадАет (о прямбй ездб, просе- лками) Щрямо тблько сорбка летАет,да и та на кукАн попадАет (о проселочной ез- дбіо прАвде) । Прямо тблько ворбньї ле- тАют, да и то кршлья ломАют. ПТЙЧЬЯ ПАМЯТЬ. (Л Курйная пй- мять) ГЖЯ1ЯЙІЙЙО ПУТАНАЯ ( стреляная) ВОРОНА < И > КУСТА БОЙТСЯ Ж1Й. СНіЮОбжегся на молокб, дует и на вбду. —К чему Ато я повез с соббй < Кблокол >! — в отчАянии проговорйл КостомАров. Егб стАли успокАивать, дАже посмбивались над егб испугом,но он ска- зА л: — Ах, господа, пуга на я ворбна кустА бойтея. Если бьі вам пришлбсь испмтАть то, что я испьітАл, так вьі бьі тепАрь не смеялись. Я по бпьіту убедйлея, как, по- вй димом у, из пустякА мбжет человбк мнбго вьіетрадать. ЗДММ. ІЗЕ^ІПуганая ворбна и хвостА своє- гб бойтея І Путаная ворбна сучкй бойтея* ПУСТАЯ БбЧЦА ПУЩЕ ГРЕМЙТ. (Л В пустбй ббчке звбну ббльше) ГЛЯ12ЯНМ-ЧІ. ПУСТЙ козлА В ОГОРбД-ДБЛОНЬ СТРАХОМ НЕ ОГОРОДИШЬ. В£¥ЖЙ9. ПУСТИЛИ козлА В ОГОРбД итяижАйлли § % а юїе» ж. 9 (#1 І Ермблов прислАл адьютАнта, проейл подкреплбния. < Все онй думают од- нб: как бьі завязАть генеральнеє сраж&іие,а слбдует тблько не пустйть козлА в огорбд* ! Не пустйть Наполебна в Калугу! > Й5ІЖАЖ! ^ЖікЖЖ^ЖА^ЙП!” [^^□Пустйть козлА в огорбд*. ПУСТЙТЬ САВРАСА БЕЗ УЗДЬІ ІЯ^1Пустй-ка саврАса без уздьі—он в одйн момбнт тогб наку рал бейт, что го- дАми потбм не попрАвишь. пустбй кблос гблову квйрху нбсит. гйх]^ал-®±. 229
ЙЙЮ. І&4Й1В пустбй ббчке звбну ббльше. ІІИ^І— Пустбй кблос гблову квАр- ху нбсит, Ангел мой,— лукАво заговорйл ПАльцев, Подмйгивая в стброну Заверткина. — СовсАм на чердакА-то пус- ЙЯ:»ШіЙ>И№ЦйіаійЖ^»^ЯРЙіа*І« й. иййЖй££йньл ІЖ^ІПустбй кблос гбрдо стойт. ПЧЕЛКА (пчелА) И ТА ВЗЙТКУ БЕ- РЕТ. (ІН) ЙРЙ® 10*1^1— Где ато покАзано, чтббьі с попбв взятки-то брАли? —Ах, тьі ка- кбй!.. —удивйлся пйсарь. — Да ежели разобрАться прАвильно, так все мьт у 6А- тюшти-то царя вбрьі и взяточники. Прав- ду нАдо говорйть... ПчелА и та взятку ЯГ Л Ш Т » ± Й № № чГ М «£ ? ” “ «,» &АЖ*! ........”^*п£Т-1Й. “ЙЖФ ... сянп- Мьі ему деликАтно подсу- нем подАрочек. — Зто пАхнет взяткой. — ДАже пчельї и те взятки берут. 'нт ияежад.п“ж5»% оя ПЧЙЛКИ БЕЗ МАТКИ ПРОПАЩИЕ ДЕТКИ. №. пьян ДА УМЕН, ДВА УТОДЬЯ В НЕМ (Ж<Ктр>ньян да умен,два угбдья ПЬЯН ХРАБРЙТСЯ. А ПРОСПЙТСЯ И СВЬНЬЙ БОЙТСЯ ід^]«8»т*ла^я-Аік^ій .ж* Й*^Й»1Й»Ж№«^«:ЙІФ,аИйИШ 1ЙЖ. ПЬЯНИЦА ПРОСПЙТСЯ. < А) ДУРАК НИКОГДА. [ЙХ1ВЯ«--Й«&»И.ЖА*Й1Ь ГіИ^ІФомА посмотрбл на отцА и ши- рокб ульїбнулся. И отАц отвАтил ему до- бродушной ульїбкой. — Ах, ти... черг! Пей... да смотрй,—дАло разумАй... Что подблаешь?.. пьяница проспйтся,а дурАк никогдА... будем хоть ато пбмнить... для своегб утешАНия. «*ПГЕХ..—тж»т.............. .......... ............ ............ пьяного РЕЧИ.ТРЕЗВОГО МЬІСЛИ. Что у трАзвого на умА, у пьяного на язьїкА) ПЬЙНОМУ(И) МОРЕ ПО КОЛЕНО (по колбна). —МолчАть! — Не замолчу! —Я ужА не боялся егб. ОтчАяние, гнев, обйда, годАми копйвшиеся во мне, рва- лйсь наружу. Вьшитьій спирт тблько придАл хрАбрости— вАрно, что пьяному море по колАна .. *т. —ж ... С^^ІІПьяному мбре по колАно,а лу- 230
жа по уши (а проспйтся—свиньй бойт- ся). р РАБОТА ДУРАКОВ ЛЮБИТ. ЇЖ [ЬВ&ІОт раббтьі лбшади дбхнут. Д (ІИ^ІЗтот не скйжет.что ему сбвес- тно,когдй он»ложась спать, не чувствует боли в рукйх и ногах, атот, напрбтив, го ворйт: (Раббта дуракбв любит). ж\ РАБОТАЙ ДО ПОТУ, ТАК И ПОЕШЬ В ОХОТУ. (& Пораббтаешь до поту,так и побшь в охоту) РАД БМ В РАЙ, ДА ГРЕХЙ НЕ ПУСКАЮТ. (й<И>рад бм в рай.да гре- хй не пускйют) РАДИ КРАСНОГО СЛОВЦА НЕ ПО- ЖАЛЙЕТ РОДНбГО ОТЦА. >«^ЖЙ9А» РАЗБбЙНИК — живбй ПОКОЙНИК. (ІН) [ЙЯМЙДЙЯА. г#т- Что ж пбсни петь брбсили? Давайте гуляйте, гулять дбло дбброе, нм- нче-то жйвььа чегб завтра будет — кому вбдомо? Разббйник — живбй покбй- ник... Урквйт не пбнял, УДИВЙЛСЯ:— А р&зве мбжет бить живбй ПОКОЙНИК? — То — послбвица! — отвбтил кбрмщик. — А в послбвице еще не то бьівает. дяЧ'йж ,5№іт<,ВДАЛАЯ,Ж &Ж9Е? ... “Я5ЛЙІ2ГЯ^ІШ1£ійо “ІІЖЖИ'АЙ РАЗДбРНАЯ СЕМЬЯ - ЧТО ТРЕСНУТАЯ ТАРЕЛКА: ЗВОНКОГО ЗВУКА НЕ ИЗДАЕТ. 7 = ®ТЖЙ1ЙІЯ^ІЙ;*3-. РАЗЛЙТУЮ ВОДУ НЕ СОВЕРЕНІВ. (!Л Пролйтую вбду не соберешь) рАзом гУсто, рАзом пУсто. (я. То густо, то пусто) РАННИЙ СЕВ к ПбЗДНЕМУ в АМБАР (в закромі) НЕ ХОДИТ. М-&Ж*. [#|^Л—Мн за себя не боймся, Кб- ля,— сердйто сказйла Анна Михййловна напослбдок. — Мьі справимся... Вот тб- лько ра... рановйто, кажйсь. Послушай- ся нарбда. Всякое сбмя, как говорйтся, знйет своє врбмя. — Старй послбвица, Михййловна. — У меня на сегбдняшний 231
день поновбй есть :рАн ний сен к пбзднему в закромА не хбдит, — вбсело и твердо сказАл Семенов. а а , ШТ....ЯЛ...ФтФг£& РАнниЙ посбв к пбзднему в амбар не хбдит । РАнний к пбзднему не хбдит. РАННЯЯ ПТЙЧЦА носбк ПРО- ЧИЩАЕТ (очнщіет), <А> ПОЗДНЯЯ ГЛАЗА (глАзкн) ПРОДИРАЕТ. ІЖЯ1ДЕ іо «Я1®^Й9АВТТ-№Т,*ПІЙА л-йіій. ЇЬЕ&І:Кто рАно встает,тому бог да- ет. ±^&{Й&ШДОДАї Дблго спать, с дблгом встать. И££Т?£<Я*'А#?£ЬВстй- нешь рбньше, шагнешь дальша іЄІВД, ВНИ- Тш,бАтя,србду так... Ну, рАзи ато пАхота? 9то увбчье,а не раббта! Скотину поріжем начисто... Тм поглядй кругбм:окромя нас,пАшет хоть однА ду- шА? Яков Алексбевич пАлочкой скреб ле- МЄШЙ, гундбсил:—РАННЯЯ ПТЙШКЯ нбСИК очшцАет, а пбздняя глАзки протирАет *. ТАк-то говорят стАрьіе люди, а тььмоло- дбй.разумбй. ...ЙІЙЛЯЖ? Й £®ПЙ5»Т«-пй ... «Ц?”Я=Я-А • £АІГШЙАІЙ,Д£А,^Й &ВДЙ.” С^^ІРАнняя птйца зубки теребйт, пбздняя глАзки продирАет. РАНО ПТАШЕЧКА ЗАПЕЛА.КАК БЬІ КОШЕЧКА НЕ СЬЕЛА. 1А5ЕЙЙ, ЙІЙ. — УмнА тн.судАрьшяіВСя ок- руга вАша не надивуется,как тьі себя хо- рошб устрбить сумбла! — Погоди еще го- ворить! РАно птАшечка запбла, как бьі кбшечка не сьбла. — Тебя не сьест.. Крестьянин — он не вьідаст. ЯРА^,^ЛЯІВійК]йЖЙА«^1«ЯХ^В й!^й^тШАД^йій.,/Ь^иН^АД, ... ЕФ^ІРАно птАшечка (птАшка) запб- ла,чт6бьі кбшечка не сьбла. РАНЬШЕ (прбжде) СМЕРТИ НЕ УМ- РЕТ. ІЬЬ^ІБез смбрти не умрешь. Что вььРуфйна Анемподй- стовна,— поспешйл я успокбить старуш- ку,— зачбм умирАть. Еще жить нуж- но... Старушка тблько махнула рукбй,а потбм, ульїбнувшись сквозь слезьі, прибА- вила:— Извбстно, рАньше смбрти не ум- ЕЧКШЛ-*‘Я:.*#Ж • »,в®ЙЖФВ^АА.“ЛЯ--й.5?Е!й. З .......... ЖЖЖЯ.ЙІ*».’’ Прбжде смбрти не умербтьі Раньше смбрти не умирАют. РАСПРАВА КОРбТКАЯ (короткі). ГЙХ]£ВРІМт(ЯЮ>Д±й:*(Ж А)1аайжжйл))ж»й«йжж. МЖ.ЯШ4ЯЖАЯЖНЙ. нАми распрАва короткА. РАССЕРДЯСЬ НА БЛОХ (на вше*), 232
ДА И ШУБУ (одеяло) В ПЕЧЬ. Ж ІЯ^ІТак как вообщб на свбте єсть мнбго охбтников дбйствовать сгорячА,по послбвице: (Рассердясь на війн, да шубу в печь>, то чАрез Ато уничтожАется мнбго тогб,что послужило бм всем на пбльзу. ІФ^Юсердясь на блох,да и шубу в печь. РАСТЙ БОЛЬШбЙ, ДА НЕ БУДЬ ЛАПШОЙ СТДНЙСЬ ВЕРСТОЙ, ДА НЕ БУДЬ ПРОСТОЮ. ГЖЯЇЙ?*ЛТ*вЄЖЯЯЖЙЕ,ЯФ &КТ*Й«ІИ®І§. [Я-6І1- Есть хорбшая русская пого- вбрка;< Растй большбй, да не будь лап- шбй, тянйсь верстбй, да не будь про- стбй!) Улнбка мелькнула на егб лицб. — Не понимйешь, к чему я говорю Ато? А вот к чему; вот я — неизвАстньїй тебб че- ловАк,а тьі рассказал мне такйе вАщи,что стбит мне зАвтра шепнуть словАчко мАс- теру и твоя пАсенка спАта! “&ВДЙЙ& ЛШФ2Л? ®ІЙЙ9Д: РЕБЯТЙШКАМ НА МОЛОЧЙШДО, СТАРИКУ НА ТАБАЧЙШКО. Й. РЕДКО ДА МЕТКО. ЙФ. РЕМЕСЛО ЗА ПЛЕЧАМИ НЕ ЛЙ- СНЕТ. ГЯА1Ф-£*ЙЖЙі;Р£*£«’А«Я К#9^71Нар6дньіе худбжники в боль- шинствб своем чйсто владАли нАсхольки- ми ремеслами, рассуждАя так: < Ремеслб за плечАми не вйснет). ,Л1П ІФ^ІРемеслб за шіечйми не висйт (не тяготйт); Ремеслб не коромьісло — плеч не оттянет. РЕШЕННОГО ДЙЛА СОВЙТОМ НЕ ПОПРАВИШЬ. ТЙ»*^Й>ЙЙ. РЕШЙТЕЛЬНОГО ЧЕЛОВЕКА РАБОТА БОЙТСЯ РИСК - БЛАГОРОДНОЕ ДЕЛО. тож » ндеод. ж>. (І£&1Где нАше не пропадАло. (г£ — 5С) Ш & М Ж»Двум смертям не бьівать, а однбй не миновАть. А»,Ж£*ІЙЯіаіСемь бед - одйн отвбт. (ІИ'бЛ— Поймй ТЬІ, Чергова ГОЛОВА: если запорем корАбль, что тогдА дблать станешь? ЗахАров замолчАл. - А что бу- дешь дблать, бели не в&полним прикАз Совбта?.. Так вьіхбдит, риск — благорб- дное дАло... Да тьі не дрбйфь, Шурка. Рулевьіх я лучших постйвил. ..................^5И1Й, 233
РОДЙТЕЛИ БЕРЕГУТ ДОЧЬ ДО ВЕНЦА.А МУЖ ЖЕНУ ДО КОНЦА- РОДЙТЬСЯ В РУБАШКЕ (в сорбчке). (ЖЙЖ* «&Ж»Ш4-ЙА.ЖЩІ1ШЖМ,»#Ш4 ЙА^ЙЙ^ЙЙ) І#в^1С мальчйшеских лет терпелйв и умен, МожАйский не вбдал,что знАчит устАлость, хотя простакАм-сослужйвцам казА лось, что пбпросту бьіл он в руббшке РОЖЬ СЕЙ, ХОТЬ В ЗОЛУ ДА В ПОРУ. (*Й. В зблу.да в пбру) РОЗНО СКУЧНО (тбшно), А ВМЕСТЕ ТЕСНО. (Л Вмбсте тбсно, а врозь скуч- [жза#я*й««,й-й«н&т. РОТ ДО УШЙЙ.ХОТЬ ЗАВЙЗКИ ПРИ- шйй. ля». Г#О«Ж«Е*АЙА. РОТ НЕ ВОРбТА.ЗАПбРОМ (клйном) НЕ З АПРЕШЬ. ГЖХ1ЖЕ*ДЛП.ЖПНЛН*£ й(«Еждп.«*жжа. РУБИ ДЕРЕВО ПО СЕБЙ. [дяжйайжжл#. вші)й#яйа«ЕКйА. (# т> [^•1^1— Что же,— и женйтьба вещь добрая,онй от бога показана: бели трббуе- тея — я женібсь. — Но тблько тьі руби дбрево по себб. — По себб вшрублю. #|£Й1ЮА.”й^£ії#ЯЙВ#ІШКЙ9А Й/ [#•1'6)1— Вот,— забормотАл он,р6ясь в пАчке какйх-то истершихся бумАг и вьірезок из газбт. — Вот тут, друг, куча добрА. . . Я веб почйтьівал, да вьірбзм- вал, да запйсмвал... Помру,— годйтся тебб,матерьйл о русской жйзни дьйволь- ской. Да вот пост6й,я тебб найду сейчАс одну истбрийку... Но рьілся, рьглся — и не нашел.. и махнув, насупился и замо- тАл головбй іДа нет, нет,— бтого тн покА и касаться не смей. Тьі еще нбуч слабоу- мньїй. Рубй дбрево по себе. На Анту тб- му, что давАл-то я тебб, про Сухонбсова- то,написАл? Нет ещб. яж ,«жчічітій:й&^ ,йй& Щ..................... ФФЙЖ&&##...... іоо......т>,#тя^,»зтж, «<АІЙ:М»Т,»ТО ЇЇ4^|5ША. 5Ш&Л0Ґ&АЙ». « По себб дерево рубй, по себб жену берйіСвалйл деревцб себб по рбсту *. РУБЙ СТОЛБМ, ЗАБОРИ САМИ ПО- ВАЛЯТСЯ ® ж й а т ।» рука рУку м6ет < и 6бе бельі БМВАЮТ). [#Я1(«ЖЯЯЗФ)2Й4д«Ь2«& л£ о 234
Е#І^1— ЗнАмо дАло так, что и тол- ковАть>рукА руку мбет, — проговорйл со вздбхом КузьмА Семенмч, котброму хо- рошб бьілй извАстна связь атамАна с есау- «З -«ЙЖіЯТ-ПЧій. ЖФЖТМ ЕФ Рукй руку мбет, а ббе хотят бьіть бАльї; Рукй руку мбет,— ббе бАльї живут. руки в боки, глазА в потолбки. иншт й в юа. РУСАК ЗАДНИМ УМОМ ЖИВЕТ. (Я Русский человАк зАдним умбм крАпок) ЕЖ5Ш^ЯгАМШШВД0 РУССКИЙ АІШЕТЙТ—ПОКА ШАПКА НЕ СЛЕТЙТ. Г Ж А їй 9 Ж А Ж я П Д: Ж ? Ж Ж, £ чж±. РУССКИЙ ЧЕЛОВЕК ЗАДНИМ УМбМ КРЕПОК. (ІН) ГІА1«^»гА>»йШВД. Й4В®ЖІ8#ійДВЄЖв®Ж. шед- Тблько позвбль, Йван Ан- дрАевич,— сказАл вдруг, прервАвши егб, полицеймАйстер,— ведь капитАн Копбй- кин,тьі сам сказал, без рукй и ногй, а у Чйчикова... Здесь почтмАйстер вскрйк- нул и хлбпнул со всегб размАха рукбй по своєму лбу, назвавши себя публйчно при всех телятиной. Он не мог понять, как подббное обстоятельство не пришлб ему в самом начАле рассказа,и сознАлся,что со- вершАнно справедлива поговбрка: русский человАк зАдним умбм крАпок. “Я*®,ЮТ • га м лінь ю й їй ,* & а а * А... ЖТ-ТЙВЙВП,ЗЯА»Й9ЖІЙЙВЙ *Ф. ІЗЕАІМужйк зАдним умбм крбпок; РусАк зАдним умбм живет. РЬІБА ЗАГНИВАеТ(всєгдА) С ГОЛО- ВИ. (Я. Рьіба с голови гниет) РЬІБА ЙЩЕТ.ГДЕ ГЛУБЖЕ,<А> ЧЕ- ЛОВЕК - ГДЕ ЛУЧШЕ. гйяійа»й».Аа»й^. ГЖЙ]і&ДЖА&Й&$ Й ВИ4Ж, М Я8ЙЯЖ»ЙЖ«Й« ,«в=ГД*ТііЕВД Й В [^О^ІГПолйнаї] Я не понимАю, что вам за охота жить с безнрАвственною жбнщиной. ПрощАйте! [ЖАдов;] Бог с тоббй, проіцАй! Кбли тьі мбжешь брбсить равнодушно мужа, так прощАй! [Полй- на:] А что же такбе! Рьіба йщет, где глубже,а человбк — где лучше. МРЕ! ЕФ І Рьіба йщет глубже, человбк лучшеіРьіба йщет, где глубже, а человбк где рьіба *. рмба начинАет ПбРТИТЬСЯ с го- лови. (Я Рьіба с голови гниет) РЬІБА ПОСУХУ НЕ ХбДИТ. РМБА С ГОЛОВИ ГНИЙТ (воняет). Е^І^ІССолдАтьі] самовбльно ухбдят 235
с позйций, грАбят и убивАют жйтелей, убивАют офицбров, мародерствуют... Не- вьшолнбние боевбго прикАза — тепАрь обачная вещь. — Рнба с голова гниет, — вмбсте с дамом вьітолкнул стАрай Листнйцкий фрАзу. — Я ба не сказАл бтого. .. — Снйзу гниет Армия. В,® .. .. СФ^СІР&ба начинАет пбртиться с го- ловні; Раба загнивАет всегдА с головй. рьібАк РЬІБАКА вйдит изда- ЛЕКА. ІЖД1ПЙЙЖПЙЙ П»Я1Ж*И(#ЙЖ«^Й.ій®)« інй9А*®лж«аижх!Г^г.#яйй« йГ. й «в»* И^І-АНВ». —Уж ва предостАвьте все мне, господА... все. Я уж знАю, как с ним вестй дело,— хйтро подмйгивая од- нйм ГЛАЗОМ, об'ЬЯСНЯЛ ЯнвАрЬ Якймач: — РабАк рабакА вйдит издалекА. “ЙіШІ-#«££«41, Яз £ П ...-Й. Ж • ЖЖЖ«ОГЖЕТІЕ--ЯК«Ь## РабАк рьібакА далеко в плесе вйдит; РьібАк рьібакА чует(сльшіит) из- далекА. РЬІБАК РЬІБАКА ДАЛЕКО В ПЛЕСЕ ВЙДИТ. (Ж РьібАк рьібакА вйдит изда- лакА) ГЖХ1»ЯсйМ± Й ШВ. РЬІБКА ДА РЯБКЙ - ПОТЕРЙЙ ДЕНЬКИ. - Зтак та и учбнье забрб- сишь,— встревбжилась мать и в Августе наложила запрбт:— Рьібка да рябкй — потеряй денькй. Удйть будешь тблько по прАздникам и — Асли учйться стАнешь отлйчно. [^^ІРьібки да рябкй,прощай день- кй !; Рабки да рябкй, потерять уповадкй (т. е. охота убивАет врбмя) ;Рйбка да ра- бкй — прощАй денькй. РИБОЛОВА ОДНА ТОНА КОРМИТ. ІЕсли рабное врбмя подойдет, он [муж] бдет ловйть,на другйх не смбт- рит. — Раболбва, — говорйт,— однА тб- на кбрмит, не нАдо дбсять забрАснвать, кбли во пбру да вбвремя. ЯІАІЖ. С БЕШЕНОЙ СОБАКИ ХОТЬ ШЕРСТИ клок) КЛОК. (ИС лихбй собАки хоть шбрсти 236
С БОГАТЬІМ НЕ ТЯНЙСЬ, С СЙЛЬ- НЬІМ НЕ ДЕРИСЬ. (Я С СЙЛЬНЬІМ не борйсь.с богАтьім не судйсь) С нбку ПРИПЙКА (щммЕку). ГНЯ1»£Ий$«ІЙ*1їїй<І»Я5 т м Ж ,Г ««<« ЛЮ). І^^ЗІОн дблго молчАл,да вдруг с боку припека сказйл чтб-то,и все рассме- «ИІА.АЖЯЗШЯТ. І#А12)£&Ю,Я*»Ю,Ж«*Й№ ЯЙ.«56^ЖЙ(АЙ*). №)Я в Атом дАле с ббку припека. Сббкуприпеку? Сббку припе- ку. С БОРУ ДА С СОСЕНКИ. Г#Х1(* АЙ*. А») ТЙІЙ# № И®Ж7г,-Е»А&. СЯ^ЗІУрАльские заводскйе управля- ющие — нарбд с бору да с сбсенки, воАн- ньіе писаря,гардемарйньї, кантонйстьі. ббру по сбсенке. С ВОЛКАМИ жить - по-вблчьи вьггь. . «та« > мя шей . ПНІ-ГАЖЖ^ЯТЯ^ИИЙЯА йай.«^<йЯгйАйт£Фй5А-#п Й.Й546П (Я#>Й£Я»Л) Ю&й* й. Сі£&] ПопАл в стАю, лай не лай. а хвостбм виляй. і® ЯЯД Ж > Л' ЖЖ Ж1»Лі Я А А Ж,« & И Ж £ й > йА«#.іаВ<Ж.А^Й«. вно- Тьі вбвсе не человАческого рбду. Тебя все люди боятся. У тебя, го- ворят, в темнотА глазА,рбвно у вблка. — Ну и черт с нйми, с людьмй.. Волк, волк! САми-то каковш? С волкАми жить — по-вблчьи вьіть. ^В^^^АТо АІПЙИЙ^о № ..............а,аі йіпйвх шїа? ^жяйж,ая*жшіл волкйми нАдо внть по-вбл- чьи •. С ГЛАЗ ДОЛОЙ - ИЗ СЕРДЦА ВОН. ГЇЯ1ВА^Ж,ЙЙ#Т. пшдеж ай*) ,йй^т . Ж Н й, В й ВЙ> АЯИ» Л > жне#» .9ШЙЙІ > КТЯХ'^Й. К0Ч Пбутру сапбжники расстА- лись, и бба, кАжется, не пожалбли об атом. — Будешь на Вольїни — передАй привбт, — сказйл на прощАние Мйшка. А Магомбт и не спросйл кому. Не до при- вАтов! С глаз долбй — из сбрдца вон. ££Я|йШо ^Ґчіо 0 ґ о С глаз долбй — из пАмяти вон । С глаз долбй — из думьі вон *. С ГОЛОГО, КАК со СВЯТОГО СВЗЙТКИ ГЛАДКИ). (ІВ) ГЖА1АІ»АЯ5ЖЙЖЛЖЙЖЖ-^ (Д-АіИГБЯ). ОЕЯ1ЯР Гблой ОВЦЬІ не стригут. М. КМ«01 [ М6Л0Х0В:] ВОТ И СМЄШНб: чист я,ВАня,нАчего с мені взять. С гбло- го, видно, как со святбго взятки глАдки. ^А>±,>^, К$^]На голом, что на святбм, взят- ки глАдки। На гблом,что на святбм,нАче- го взять. С ГОРН ВИДНЕЙ. 237
««ЙАЙ.Й^&ЙІФА^Й. Г>*і*±1МІНЬ<Ш®. ІЯ^ОІ— Ему, губернатору-то, с горьі виднбй, — как всегдй,с ужймками, двус- мьісленно брбсил Мйтька Льісов. гбрки виднбе. С ДбЛЕЮ В ЛЕС ПО ГРИБМ. (Я. Со сч&стьем хорошо и по грибьі ходйть) [ЯОбЙЙАЙМ»-*»»*». С ДУРАКбМ ПЙВА НЕ СВАРИШЬ. ГЖЯІЇП«Л-ЙЖ*»і*Ж. СЙ^ІЕКраснова:] Шел бьі тьі в кух- ню. [АфОНЯ:] Мне и здесь хорошо. [Красн6ва:3 Чужйе люди придут,а тш тут тоску навбдишь. ЕАфбнЯ:] Не пойду я. СКраснбвв:] Вот правда послбвица-то: <С дуракбм пйва не свйришь). Ведь к нам не наш брат лйвочник какбй-нибудь Р Тййжжйь:ій*»я»»ж*. си #Я'АЗ?Ж,&#ЙЖ£<£АКЙІЙ. [ИЯ *®ПЙ9ЯЙ.^*ЖФ/ЬЖ^Й9ЛН-. С ЖИРУ БЕСЙТЬСЯ [*ЯВЙвТ««^й(іЄ1ЙТЯЯЮ М'ЙЯЯЯЯ*. ГЯ^ЯЯМІ^ЯЯ. ІЙ^ІІИнбй человбк.. хандрйт и ка- прйзничает дбма,когдД нбчего дблать,не ест что подают, бранйтся и ругается,все не по нем, все ему досаждйют, все ему грубят,все егб мучают,— однйм слбвом, с жйру ббсится, как говорят иногда о та- кйх господйх. Я-Я>А.. ---&±,ЖШтОИЯ’АЖйЄ£« С КЕМ ІЮВЕДЙШЬСЯ. от тогб и НАБЕРЕШЬСЯ. ГЖ Я. ТЧ Ж« Й. Ж £ й Я Ж й № X (ч Ч). ЙАЮЯЖ,Яіт?ЙА. [ЬЕ££1С собйкой ляжешь,с блбхами встанешь. пчелкой водйться — в медку находйть- ся, а с жуком связйться — в навбзе ска- заться. #>±Ж С^І^ІУвлеченм бшли жйвописью не тблько блйзкие Пйвла Михайловича, но егб прислуга и служащие. Недаром по- словица говорйт: кем поведешься, от тогб и набереться >. кем поведешься, от тогб и займеться?С кем поведеться, тогб и на- береться * *. С ЛИХОЙ (с паршивой) СОБАКИ ХОТЬ ШЕРСТИ клок. ’ І»Я1ІПЖ^№^МАЯРЖШЯШ^»Я5 ІЯ^ІХоть башкйрская долговязая кляча да овчйнньш тулуп не стбят и по- ловйньї тогб, что онй, мошбнники, у нас украли, и тогб, что тьі ему сам извблил пожйловатьі да все же пригодйтся, а с лихбй соб&ки хоть шерсти клок. МІЙЙИХЖХЖЮВГЇІІ&ЯЗЯа 238
паршйвой овцьі хоть шАрсти КЛОК; С бАшеной собАки хоть шАрсти клок. С ЛИЦА НЕ ВОДУ ПИТЬ. ІЖЯ.1»в*>Я!ЖіВ*Й. (^Д#АА*^). О8&ІЙЙ»^^ЗІЙЙД»Й®^« «ЖТЙІЙ. [іЙІ^ІОнА ГТйна] непуганно и коке- тливо засмеялась:— Он же урод по срав- нению с тоббй! — С лицА не вбду пить. І^І^ІІНам с лица не воду пить, и с корявой мбжно жить. С^^СІНе с лицА воду пить; С лица не вбду пить, умела бьі пироги печь. С ЛОЖКИ КОРМИГ. А ЧИВЬЕМ ГЛАЗА КОЛЕТ. (Л Лбжкой кбрмит, стеблбм глаз колег) гжяілз&тж£,йі&ііт». С ЛЮДЬМЙ И СМЕРТЬ КРАСНА. (й На миру и смерть краснА) С МАЛИМИ ДЕТКАМИ ГОРЕ. С БОЛЬШЙМИ - ВДВОЕ. (ІШ)Й. — Ой, Михаил Иванович, у кого дАтки — у того и заббта. У Ахала — и как в вбду канула. Ведь ато мбжно — за два мАсяца тблько однб письмо! — Да,что и говорить,— сочувственно под- держАл Михайл ИвАнович,— с мАльїми дАтками гбре,с большйми — вдвоє. аи>. те ІЗЕ^ІМАльїе дАти, мАлая печАль; Большйе дАти, большАя печАль; МАльїе дАтки,мАло хлопбт,а возмужАют,так от- цА испужАют. С МИЛЬІМ РАЙ И В ШАЛАШЕ. [ЙХ1К££ЙА&-Й,ЦЖа№*^ ж. КИ'ФІСМбрИЧ:] Что же ВЬІ не ЖЙНН- тесь на МАрье АндрАевне? ЕМилАшии:] Я-с? По сАмой простбй причйне. Нам бу- дет жить нАчем: у меня нет состояния, у нее тАкже. [МАрич:] А люббвь? С мй- льім рай и в шалашА. Мне кАжется, что она вас ліЬбит. ешж й н. м. я ЬЇШЖАИ# С МИРОМ И БЕДАНЕ УБНТОК. (ІН) ІЙОйЛЮ№-®.ИЯЯЙіЬ*£ 5ЯЖА. Г#І1Й«Т-Я)ЛЙАП4:-®,вЯЙ Іі£Й1На миру и смерть красні. АЖ [ВЧ'ЧІМАленькие рідости и большйе огорчйния мьі переживали с товірищами по раббте. НедАром русские послбвицьі говорйт І <С мйром и беді не в убйток * >. АЙ®Й. “АЮЬЖЖА .ЧЛІЙ АЙ". С МЙРУ по нитке - гблому РУБАШКА (рубаха). ШІМАЯМ .Й А«Я=Ж. «яіАжа-дл.жажая-Ф* а й лофф ажйчяй» а. ГЯ&1^АЖЙЙ«ЙЖ*ФАЙЛЙ СтрАнное дАло,” говорйл 239
он [Слепцбв],— на всякий пустяк люди брасйют дбньги,а чуть коснйтся чегб-ни- будь полбзного,так не уломйешь их при- нять учйстье.. Ну* да обойдймся и без них* с мйру по нйтке — гблому рубйшка. “Ж*в."ЛЕЖЛ*{£*]«Й',“А1ПЧ ......................... * -ітю .аіплаяш мйру по нйтке — ббдному рубйха (руб&шка). С МЯКЙННЬІМ РМЛОМ ДА В КАЛА- ЧНИЙ РЯД. (Л С сукбнньїм рйлом в кал&чньїй ряд) с ноготок. ГЖЯЖЙФЖаМ'Ю. гітФЖЛ'М. С^Ц^ІМужичбк... в большйх сапо- г&х* в полушубке овчйнном» в большйх рукавйцах*а сам с ноготок. ... С ОГЛбБЛЮ ВМРОС, А УМА НЕ ВЬШЕС С одногб ВОЛА ДВЕ (три) ШКУРЬІ ДРАТЬ. ГЙЯ1Я-ЯФ>±ЙТИ(Н)ЖЙЖ. явш. ІЛ401— ВАши управляющие... , йти пбдльїе шпибньї, все йти Казимйрьі да Казтйньї рьнцут от утрб до нбчи по деся- ткам тьісяч десятйн и в угбду вам старй- ются содр&ть с одногб волй три шкурьі. “МІ.. .. Л^Ж«±*±-АЯІ»ій^1Г,АТі^П С одногб ВОЛА ДВЕ ШКУРЬІ (двух шкур) НЕ ДЕРУТ. . [*5Шк-ЯФЯ±ЖІ*ТИЙЕЙЖ. іниржтх ІЛ^ІСШут*] Есть винов&тому про- щбнье? [Воевбда*] Есть. [ШутСп&дая на колбни):] Помйлуй, дйденька! Вперед не буду. [Воевбда*] Встав&й, соб&ка! С одногб волй две шкурьі не дерут. Да тб- лько пбмни, шутйть с оглядкой, как бьі не заплакать! [Шут*] Всем закажу,и не- другу и другу,шутйть с тоббй! И.А*]5СФ<ЯЖИАІЙ*ІЕЯ&? [Я ФЖ*Ж [НЛ(ДЖЖТ>:]»Я»«Ч5, ай! ! ! И.£:]а#£іЕ0г 5с£! одногб волй по две кбжи не деруТїС одногб волй две шкурьі не дерут <а с одногб тягла по две дДни не берут>. С ПАРШИВОЙ ОВЦШ ХОТЬ ШЕРСТИ КЛОК* С лихбй собйки хоть шбрсти ГЖЯ1МІ!с«Й<)¥>±ЖЙ-же*». С ПАРШИВОЙ СОБАКИ ХОТЬ 11ЙРС- ТИ КЛОК* (ЇЙ. С лихбй собаки хоть шб- рсти клок) С ПОГЛЯДЙНЬЯ СЬІТ НЕ БУДЕШЬ. С ПОКЛОНУ ГОЛОВА НЕ ЗАБОЛЙТ. (ДІ Поклонйться — голові не отвйлится) с посконнмм РМЛОМ ДА в су- конний РЯД* (Л С сукбнньїм рьілом в калйчнмй ряд) [Ж 240
С ПЧЕЛКОЙ ВОДЙТЬСЯ - в МЕДКУ НАХОДИТЬСЯ-А С ЖУКОМ СВЯЗАТЬ- СЯ - В НАВОЗЕ СКАЗАТЬСЯ £*І±Й. ІЬЬ&ІЩІ С кем поведешься,от тогб и набереться. С собакой ляжешь,с блохами встйнешь. [«45)1- А честь с вбми потеряю — и гадать нбчего. — Почему бто, Захарьіч? — А потому,что с пчелкой водиться — в медку находиться, а с жуком связаться — в навбзе оказ&ться. V ІЗЕ^СІПбдле пчелки в мед6к,а пбдле жука в навоз. С ПЯТОГО НА ДЕСЯТОЕ. (їй Из пято- го в десятеє) ит&йЦсжль. С РОДНОЙ ЗЕМЛИ - УМРИ, НЕ сходи ІЯОИЙШ. С РОДНОЙ СТОРОННІ И ВОРОНА МИЛА, С РУК (С плеч) ДОЛОЙ. рГЙ»Т. й. НИ 1 Ну, наконбц, еще одна обуза с рук долбй! С СЙЛЬНЬЇМ НЕ БОРЙСЬ. <А> С БОГАТММ НЕ СУДЙСЬ. (ІВ) .М^ЖАі^й. [ЕЕ&ІКобьіла с волкбм тягалась, тб- лько хвост да грйва осталась. Д ф- На другбй день мьі узнали, что Илью забрали в учйсток.. Раббчие, осббенно механйческого цбха,где мнбгие хорошо пбмнили веселого, ста ретельного пйрня,бьіли возмущеньї. — Вот и цйр- ск ие крестьі не помогли, когда дбло каснулось мйстера... Ни за что ни про что засудят мЄлого. Не-е-ет, стйрая по- слбвица ГОВОрЙТ: С СЙЛЬНЬІМ не борйсь, с богатьім не судйсь. .. А ІШ Я ХА1П Шї. ...#/ЬА&ХШЛЙЙРШ МАО. сйльньїм не борйсь, а с богЄ- тьім не тяжйсьі С богатьім не тянйсь, с сйльньїм не дерись;С сйльньїм не борйсь, а с богатьім не тягййся * . С СОБАКОЙ ЛЯЖЕШЬ, С БЛОХАМИ ВСТАНЕШЬ. ГЖЯРзЙИЙ- І&&1ЙР С кем поведешься, от тогб и набереться. С пчелкой водйться — в медку находйть- ся,а с жуком связ&ться — в навбзе сказа- ться. Г«*і**1йг*<*. ІЕЯЖЖ, [^11^1— С тоббн, Алексйндр Сергбе- вич, поведешься, мнбгим фигурйльностям и весельїм тбрминам научиться. — Да, мйтушка, зто прйвда... С собйкой ля- жешь,с блохйми встйнеиіь, как говорйт- .....................ЙЇЙЙгіЯ® ‘ій£^,йв#ЛІ’.” С СУКОННИМ РМЛОМ <ДА> В КА- ЛАЧНИЙ (калашимй) РЯД < НЕ СУЙ- СЯ (не лезь)>. 241
[»А1*®&В0 Ай^ій-й- Й В Й Д&! т®йв*»,«її-а.*®®т^йв* ®йж. [>*#Х]7£Я£«аі£^ЯІЙ. ІІГОІЗа год пАред войнбй отйц ку- пйл мне скрйпку»и я ходйл в музикаль- ную шкблу. КашкалдАк по д тру нива л: <Т6же с сукбнннм рилом в калАчний ряд). АЙІІГ-^»^Ж^^^Т-Й/ЬШЖ»Й тл СФ^ІС мякйнним рилом да в калА- чньїй ряд; С поскбнним рилом да в су- кбнннй ряд; Не суйся в калачний ряд с сукбнним рилом. С СЬШОМ БРАНЙСЬ - ЗА ПЕЧКУ ДЕРЖЙСЬ, С ЗЯТЕМ БРАНЙСЬ - ЗА ДВЕРЬ ДЕРЖЙСЬ. (ІН) ---Й4П». ИГХ1» ДТ & <*, № чг И № * (й? ЇЇ і» ДЖФЙ±А),Я*Жі!!і>«.ЙЙ»»Й(№йі йвзтгйо ,№йг»»й?й Ж£П. [«ЮІІШи хоть и неплохбй зять»да стАрие лібди ГОВОрЯТ: с синкбм бранйсь — за пбчку держйсь» с зятькбм бранйсь — за дверь держйсь. * С сином бранйсь» на печь ло- жйсь» с зятем бранйсь» за скббку дер- жйсь. С ТВОЙМ СЧАСТЬЕМ ТОЛЬКО В БОР ПО ГРИБН. (]Й* Со счАстьем хоро- шб и по гриби ходйть) С ЧУЖбґО КОНЯ СРЕДЙ (посердь, сер^дь) ГРЙЗИ ДОЛбЙ. ГД^1«АЙ4М.Й**ЯіЄЙгФ(ВЦЙ. ШТЖВ2. Г # 5О»І А Ю Ж И, ЗД А ® , ВД «! й « а .І&ЙИИ Ай«® ,0 А® не, ЙЙЙ^АЙ&»04іЙ. [#1^1 Он [Зябрев] піагнул к столу» протянул над ним руку и легбнько ладб- нью смахнул Волбдю с егб мАста. — А ну- ка»герби» с чужбго коня средй грязй долбй! Не справлйетесь» вйжу. ДавАйте уж ми сАми кАк-ннбудь будем без вас разбирАться да решАть. ШІ1 САДЙТЬСЯ МЕЖ ДВУХ СТУЛЬЕВ. г^ітивтяі». САМ КАШУ ЗАВАРЙЛ, САМ И РАС- ХЛЕБЬІВАЙ. ;жАі§а^й«®,йая!Л5тге. І#Х1ЙЙВвШ*5*Ж«=ЖЯЙ,^ Й В*®«ІК»; Й ВЖШЙШЙ, й в ійюів , й в аш й®. ж®» й в я ж. ЖА^ИЖЙВШ. г#*жхій вмймяй ач. й*к [^Й^ІНо Константйн никудА из Ва- ршАвм не двйгался и тблько присилАл непристбйние пйсьма» огласйть котбрме било невозмбжно. Сйдя в ВаршАве» Кон- стантйн злорАдствовал: сАми кАшу зава- рили, сами и расхлебивайте! й> і « ж ж, [ФІ'Б])— ДАлай» как сам знАешь, а 242
меня избАвь!.. Тн заварйл кАшу* тн и расхлйбнвай! ! .. ІСІСАми заварйли, сАми и расхле- бнвайтеїСам заварйл кАшу,сам и расхле- бАепСам заварйл*сам и расхлебьівай. <САМ> ЧОРТ <ЕМУ> НЕ БРАТ. (Л Чорт не брат) * <САМ> ЧОРТ НОГУ слбмит. ( И Чорт нбгу слбмит) «Нг. САМА себя раба БЬЕТ, КОЛИ (колб* что) НЕЧИСТО ЖНЕТ. § ап з в. йвжшлчежм-. а<^«. 10*1^1 Тьі* Егбр ПармАнов* извбль сдать все счетн и отчетьі рукАми* а тьі, П&гр Иванбв* примй аккурАтнее? на себя ничегб не принимАй: сам пбсле отвечАть будешь.. ПрощАй* Егбр ПармАнов! Не пеняй на меня:самА себя рабА бьет*кбли нечйсто жнет. ...*И-££ • САПОЖНИК БЕЗ САПОГ. ГЖХ1ЙЕАЄ#. [#Л1АЯАЙ{ГМЙЙЙАЙЙА№ ЯЙВМ^Ж»®. Л#А>АЕ«Ж&Ж^. І0І^ІМн на четверАньках забирАем- ся в крбхотную, как собАчья конурА ,Ли- сагброву землянку. — Вйдишь* как жи- вем. Сапбжник — без сапбг. Сам [коман- дйр саперного взвбда] рьіл. Й9Л СБОКУ ПРИПЕКУ' (ДЬ С ббку припеку) птпхаашй. гіт2)£&й. СБЬІЛАСЬ кот£ СВОЯ МАСЛЕНИ- ЦА. (Л Не все коту місленица) ГЖЛМЛЙШЛ1ЇЖЯТ. СВАТУ ПЕРВАЯ ЧАРКА И ПЙРВАЯ ПАЛКА (ІВ) 10*1^1— Интербсно, что Ато будет за комАдия,— посмбивался дбктор. — А вот увйдите... Будьте смелАе. Ведь дАвушка еще ничегб не понимАет* всегб стесняет- ся,— пояимАете? — Хорошб*хорошб. . . ЗнАете русскую поговірку: свАту пАрвая пАлка. “Я^±»йШ*ЗІ ...жліа-лЛо И*#Ю....&ЯЖтз?Яг1Ві&іЄ:Д:Т-ВГ &ПША.” СВЕСТЙ КОНЦМ С КОНЦАМИ. (0^1 ПАрвьій раз пишу большую кнйгу и еще не умАю свестй концьі с кон- цАми. [іт2)й®Ж Н *ЖК 10И^1ЕСемейство] едвА-едвА сводйло • концьі с концАми *должАя в овощную лА- вочку и частбнько сйдя без дров и без свеч по зймам. *Ш® 243
ІЗЕ^ІСвязать концьі с концами. СВЕТ (мир) НЕ БЕЗ ДОБРИХ ЛЮДЕЙ. Айвам. І**#*. 1ІЙ ±*5ЕЙЧ' Аі Щ ±І? А І #1^11— Понавйдьівался кто в йзбу? — Вестймо,—ворчАла онА,суетйсь у пйч- ки,— свет не без дббрьіх людйй. Лий.” ІФ^СІНа свйте не без дббрьіх людйй. СВЕТ НЕ КЛИНОМ СОШЕЛСЯ. Й,Й^(А.І^^)ЙЖЙ,ЖД^ЙЙ^. 5Е£А2.в&ІЄ®ЖАЙ«Ж. І #1511 Свет не клйном сошелся. Я найду такбго человйка. [ЗЕ^СІЗемля не клйном сошлАсь» Б6- льій свет не клйном стал;Государева зем- ля не клйном сошлАсь. СВИНЬЙ НЕ ДО ПОРОСЙТ, кбли ЕЙ ПАЛЯТ. Йг'ЕРТ ВМ*Ж*±в1іїЯАЮ»Т. Генерал повернул лбшадь и, пригнувшись в седлб,пустйл ее в пблньїй мах к Дону.. — Ну и рванул генерАл,— продолжАл он [бойц], пристрАиваясь к Дйрпе и вклАдьівая клинбк в нбжнм. —- Так рванул, что, видно, и комАндьі не пб- дал,все брбсил! — Свиньй не до поросят, когдА ее палят, — отвечАл Дбрпа,нахму- рившись. ...-лжжжал Т,-ЙЖДШАЙФв • [^^1 Свиньй не до поросят, кбли свиньй) палят» Свиньй не до поросят, кбли самое на огбнь таїцАт (кбли самое смо- лят) і Свиньй не до поросят, как на огбнь тащАт. СВИНЬЙ ГРЯЗИ НАЙДЙТ. ГЖЯ1«Й8ВЙЯІ1ІНІЄЙ. ФІ о Пьяньїе напились, как у прАз- дника, и, чйрти, чегб накуролйсили. — Гбсподи! — всплеснула рукАми стАрая МАрфа,качАя головбй. — Да где ж онй винА-то достАли? — Свинья грязи най- де^ іптйя. “адМЙЖЙЙ?!.’’ [^^СІСвинья найдет грязь. СВИНЬЯ < СКАЖЕТ > БОРОВУ, А БОРОВ ВСЕМУ ГОРОДУ. (ЇАгеШШЯ».№%£££«. [*т-'М$-Ф,жігаій®лвм$я: т. [^Ч^ІНикому ни слова насчет тогб, что онй [мертвіле] шевйлятся — онй все так. А то свинья борову,а ббров — всему городу, ну и бунт вмшел — живьіх хорб- нят. *£й£^Аій№1П[ЯА]£Зі----& т —а«^^^«ляй А№! СВОЕГО ВОРА НЕ УБЕРЕЖЙШЬСД (їй От домАшнего вбра не убережеться) шітй. СВОЙ ЛЮДИ - СОЧТЕМСЯ (сочтут- ся). 244
ЙВЛ.ЙЧЙ. №][ Большбв:] Берй все» тблько нас со старухой кормй да кредитбрам за- платй копбек по десятй. [Подхалюзин:[| Стбит ли» тятенька» об Атом говорйть-с. Нбшто я не чувствую? Свой люди — со- чтемся! Я. ДФ£ВДЯЙА*4? Й£А#ЯЖШ І$^С1Свой люди,неббсь,сочтутся. СВОЙ СОБАКИ ГРЬІЗУТСЯ» ЧУЖАЯ НЕ ПРИСТАВАЙ. ІЖЯІЯТ^АЖИЖ, Й В Аі£Ж,^ ГЛт^МФ#АТ»А££А£|ВШ ^»#айврйА^шлй«і*мі8>гйо ИтСПибнова:] Онй поссбрились» онй и помирйлись. Зто уж их дбло. [Ба- льзамйнов:] А как же я-то тепбрь-с? При чем же-с? [ПибновахЗ А вьі знаєте русс- кую послбвицу: свой собАки грьізутся, чу- жАя не приставАй? &? Й-53МГЯ-^Ж? [*Ж*Й:]ЙВА КЕз^ІДве собАки грьізутся (дерут- ся), трбтья не приставАй; Свой собАки де- рутся, чужАя не приставАй; Свой собАки грьізутся, чужАя не лезь (не мешАйся»не ввязьгааися); Две собАки дерутся, трбтья не суйся ; Свой собАки дерутся, чужАя не вмбінивайся. СВОЙ ГЛАЗ - АЛМАЗ <А ЧУЖбЙ СТЕКЛб>. [ЖЯ.]йай9КЙД&й5<Л£ЮД 5^^>о гяя.1 й а як» А£йг$ * мі? 35 й ш аі—-іл ] й а йт#ж рг* . ИИ^ІКстАти, вьі и за раббтой при- смбтрите, потому как свой глаз — алмАз. йаШШ«ООАЖпГЖ. Свой глаз — смотрбк; Свой глаз — алмАз» а чужбй стекльшіко. СВОЙ ГЛАЗ - СМОТРОК. (Я Свой глаз — алм&з) гж^ійеййййій»«гпій). СВОЙ СВОЕМУ ПОНЕВОЛЕ ДРУГ (брат). гжяій ва&мжішй аАй. [ ЯЯ] Й В А&Ш&»Й Ж А#'Ж о [#*#*]Й£А£МЙЖАЇ*Ш« І^Ч^ЛЕРодйтели] говорйли, что, ко- нечно, он [Мирбнмч] потакАет и потвбр- ствует свобй роднб и богАтьім мужикАм, котбрьіе нахбдятся в мйлости у глАвного управйтеля, МихАйльї Максймьіча» но что как же бьіть? свой своєму поневбле друг. ЙВА ЙЧЙЙ^. СВОЙ УМ - ЦАРЬ В ТОЛОВЕ. ИИ^ЇІИ что бьі,кАжется,жить поти- хбньку да полегбньку»смйрненько да лА- дненько,— так нет! Фу-тьі,ну-тьі! У нас свой царь в голові єсть * ! свойм умбм проживем! Вот и ум твой! МЖЖ.ЙЯІЙЙЙ&Й------Т! Ж»&! а 1ПЙ<±£! ЗМІВШІЙВШій<ї£й! СВОЯ ВОЛЯ СТРАШНЕЙ НЕВОЛИ. (ІВ) 245
[ДО^ІНепривьгчно Корнйле Егбрьічу ходйть по мелкоштучному паркАту, не умАет он ни сесть ни стать в кбмнатах, стрбенньЕК не на житьб, а лібдям напо- каз. . Душно ему в свобм доме, сбшлАсь над ним послбвица:(Своя вбля страшній невбли). ..ЛЙВВЖЖ«ЯЙШШ,&Й^ііЕТШ Огійй :*вй СВОЙ ЗЕМЛЙ и В ГбРСТИ МИЛА. ГЖХ1-Ж^±ШЙ*«Й. 1“ ВАрно говорйтся, что роднАя земля и в гбрсти милі *... Неужто до- пустим, чтоб басурмАнам онА достАлась? Нет,.. жйзни свобй не пожалеем, а не хозяйничать им у нас! ±-&М£іЯй... *...ат «ГІД^.іії/КЙіЕАЛЙ^ЛЙЖЖ^тЖ Ж!* СВОЙ НОША НЕ ТЙНЕТ. [жаійвйш^ія. з е Я#,ЙВЖ**Ю»1ГМ£Л. [#1^1 [Анна Петрбвнаї] Ох, захло- потАлась я нмнче совсбм, мбченьки моАй нет. Отдохнуть присАсть. [Добротвбр- ский:] Что ж, свой ведь, судАрмня, хлб- потьі. Своя нбша не тянет, говорйт по- слбвица. БлАго, все устрбили. [&* • АВ:]««,»* ЖЯТ,&<ЛЧТ. #,АА. ЖЖйЬ В ВИШНІЙ. <їШ~ мтт. ІФ^СІСвоя ноша не тяжкА *. СВОЙ РУБАШКА (рубАха) БЛЙЖЕ К ТЕЛУ. гвяій вймжмт й амм и. #Й9ЖИ£Й> Й ВЙМ«ЙДМЮ>. ГЖ^1ЙВ(5Е«А)ЮЯ#±Я1Лійад ЙЇЖ®) АА*ЛЖЯ Й В ЮЯЧЙ. • ЇЖЙЯСовА о совА,а всяк о себб. НА Ббкетова невозмбжно бьіло уломіть, чтббьі он пропустйл вещь,котб- рую он находйл для себя опАсной. Он на Ато отвечАл: ( Нет-с, своя рубАшка блйже к тблу!) • ЯЙ&АЯЯ- Е^^СІСвоя шкура блйже к тблу. СВОЙ РУКА ВЛАДИКА ІЖЯ1ЙВЙ?-Д±$. гдйіій х % » тю» й.' Г^І^ІВ бАрской усАдьбе не действо- вала зАповедь (да убойтся мужа). ЖенА во всем бьілА своя рукА владика. СВОЙ СВОЙХ НЕ ПОЗНАША ГЖЯ]ЙВА*іШЙВА. МтШЙЙВАЗЙТЙА. КЛтіЖВйІДШЯЙ ВАЖЖТЙА а+ій. -ЖА. Поступок Артбмия ПАвловича окончАтельно обьявйли бестАктньїм: (своя свойх не познАша). г В ЖАЛЦК В ЖА”о ГЖ&1ДЖ В<Ж& • ^Хйі«)а ІЗЕ^ІСвоя свойх познАша. СВОЙ ШКУРА БЛЙЖЕ К ТЙЛУ. (й Своя рубАшка блйже к тАлу) ІЙ54ІЙВЮ*»сММ£о СВОЙК СВОЯКА ВЙДИТ ИЗДАЛЕКА ГЖЯ1Й В АЖ Й В А.ЖЛ^ЙЙЯЯ 246
СВЯЗАЛСЯ ЧОРТ С МЛАДЕНЦЕМ. ІЖ^]ЖАЯ«Л.іЙЙ. [#ЯМ*£ЖЮА±Я.И*НЬВЯ± *ЙЙА2.ЙЮ£Й. СВЯЗАТЬ КОНЦЬІ С КОНЦАМИ. (Л Свестй концй с концйми) гжаішйш-й СВЙТО (святбе) МЙСТО П^СТО НЕ БЬІВАЕТ®. [ЖЯ1£ЙЙШ?**££«Ю. Г»Х1ШФ*ЙАЙ.®««. МЧ^ПІЖил ИвАн Васйльевич на трб- тьем атажб и занимАл в ббщей квартйре одну большую кбмнату, котбрую сосбди звАли кбмнатой для приезжАющих. Все деревбнские знакбмьіе ИвАна Васйльеви- ча.., попадАя в город, останА вливались у негб и нербдко заживались по нбскольку дней,а то и недбль. И тепбрь никтб не удивлялся, что Йван Васйльевич прие- хал не одйн. < Свято мбсто пусто не бьівАет),— вспбмнила егб женА словА од- нбй старушки сосбдки. ТЮВА.... &ааддА,мждмяь 7з • ГЗЕ^СІСвято (святбе) мбсто не будет пусто. СЕґбДНЯ ГУСТО, А ЗАВТРА ПУСТО. ІЖХ14-А«,ЩХ®. Г#£1ЯЖ4-А^£,*«іЯА«а. ітж н <«4- н в,« в гй*>АіЄА«ЖЙГ»»Ш-Ж.І&-Ж. СЕДИНА В БОРОДУ (в гблову), <А> БЕС (черт) В РЕБРО. [ЖХ1ЯЖЕЙ,ївшася А. (ЙЛЯ #*А«А®Й±Т^£ІВА) — ЗнАчит,вАпіе превосходйте- льство, сегбдня и получйть мбжно? — спросйл тот [старйк]. — Мбжете-с, и прокутйть дАже мбжете сегбдня,— при- бАвил директор.. Старйк оскАлился свойм огрбмньїм ртом. — Чегб дбброго, вАше превосходйтельство! Дбло моб молодбе? по послбвице:<сединА в бброду,а бес в ре- брб>. ^[^АЗІННІе .......................^А тотмт. К^^ІСединА в бороду,а бес под реб- рбіС сединбй в бброду — черт в ребрб *. СЕМЕРО ОДНОГО НЕ ЖДУТ. ГЖАН^А^№^-^Ао [»^*ЙІЕ£»А^-ФА, И?Гій,Й#йзЙ^А««йай9АШо (#Ц£і]Необходймо снбва напбмнить партййньїе ДИСЦИПЛЙНЬІ: 1 /подчинбние члбна пАртии партййной организАцииі 2/ семеро одногб не ждут,.. ........ СЕМИ ПЯДЙЙ ВО ЛБУ. ГЖХШ«-ЬЖ»ИПЧ;-ФЖ. І #1^11 Будь тьі хоть семй пядбй во лбу, а учйсь,учйсь с Азбуки. СЕМЬ БЕД - ОДЙН ОТВЕТ. 247
ГЬЕ^ІДвум смертям не бьтвАть.а од- нбй не миновАть. (Я — ) $ Ж А Т*Где нАше не пропадАло. ( Ж 50 18 Ж А Т і Риск — благорбдное дАло. ій. [^Ц^ІБАтюшка.. подбежАл к БопрА* разбудйл егб бчень неосторбжно и стал осьшАть укорйзнами. БопрА в смятбнии хотАл бьіло привстАть и не мог: несчАст- ньій француз бьіл мертво пьян. Семь бед — одйн отвАт, БАтюшка за вброт припод- нял егб с кровати,вктолкал из дверАй и в тот же день прогнАл со дворА* к неопй- санной рАдости СавАльича. ... ХВИЛЯХ. -Ж«Ь-ЛЧ*:. йштап. йж І$^С1В6семь бед — одйн отвАт *. СЕМЬ ВЙРСТ ДО НЕБЕС <И ВСЙ ЛЕСОМ). П¥ 5а<ійй) К Д&ЖЛН& Ю * Й,» = Я И Й » й. г^^АіАяа&.ййй». С^І^ІІСАмое глАвное для нас.дАвоч- ки»~ Аго срАзу схватйть суть. Люди пй- шут длйнно, отвлеченно» семь верст до небАс и все лАсом. 9ти акивбки, девочки, нАдо отбрАсьівать беспощАдно. а то утб- нете в подрббностях, но так и не схвАтите суть. 248 СЕМЬ ПЯТНИЦ НА<ОДНОЙ>НЕДЕЛЕ. .[ЖЯІ-Л^-ЕФНЯЕ. Г#*]*»#-ЙЙ9±«>£ДЗ[±«. Г^^1® = »И>£ДЖ# (=*Г «.а^йс. НИВДУ негб семь пятниц на неділе. й.ф СЕМЬ РАЗ ПРИМЙРЬ (отмбрь) ,ОДЙН <РАЗ> ОТРЕЖЬ. гж^и-ьл.да-йс-ьшй^.-л» Я' г»^ійхеж-«ежлй<і,гжижй ЖИЇШЖ&Й2.ЙГ .5ИНИ . ШЬ Я-И^іВ. Г^И^ІТерапйя — наука осторбжная. Семь раз отмАрь»одйн раз отрАжь. Семь раз (семью) примАрь, одйн раз (а одновА) отрАжь;Семь раз об- мозгуй, а одйн раз решй *. СЕМЬ ТОПОРОВ ВМЕСТЕ ЛЕЖАТ, А ДВЕ ПРЯДКИ ВРОЗЬ (врознь). (ІН) ІЖ5С1-Е}Е^ТйіиіЙ4-®,іШД®« Не давАй снбхам ссбриться, так не из чегб будет расходйтьсяі мужи- кй-то полйдяті семь топорбв вмбсте под лйвкой лежйт.а две прядки врознь. жйлшйл^.аж^жл». ял Пйгівшмй. -ьіе#?йш-й#№& ф -&тсіоій:еида,ЯгйАА4ії»£ тн(изтаа*Нйгж«’\“йй£’), а^££й- Аімттяяяій ,ж ЇШ~А,ЖНА.... Ж-ЕФЙЯїТ.
(3£^]Семь топорбв лежАт вмАсте, а два веретенА врозь *. СЕРДЦЕ ВЕЩУН < ЧУЕТ ДОБРО И ХУДО>. [»ХМй-4-Л#58Я-4‘АйіШ1ІІЯ ®®ЙЖЯ,®Л. І^И— Разлюбйл тьі меня!.. Вот что!.. — стйснув зубьі и отстраняясь от негб, мблвила НАстя. — Что тьі, что тьі?.. — НАстенька... Мйлая!.. Поду- май, какбе слбво тьі мблвила! — говорйл АлексАй,взяв ее за руку. — НАчего ду- мать! — нахмуря брови, отрмвисто сказа- ла НАстя, вьідергивая руку. — Вйжу я, все вйжу. . . Меня не провАдешь! САрд- це вещун — онб говорйт. ................«Ю! ................ ...................... ш....гт» .. СЕРДЦЕ НЕ КАМЕНЬ. ГЖЯГМНЯЗк» ІЖ^1^ЖАІ^1»]МА,^ЙАЙ«*Т аіитій. І^^ІВАше благорбдие,не откушаете ли винцА? БАбьі, тащйте драченьї егб бла- горбдию. ПожАлуй те, вйше благорбдие, вьїкушайте! САрдце не кАмень, ведь и он человАк. ВьшивАет,закусьівает,смягчАет- Я.&'йГ.ШВЧЇ! АЯ. №іЄТ.Ч8Т,£'*йї«Т. СЙРДЦЕ НЕ ЛУКОШКО.НЕ ПРОШИ- БЕШЬ ОКОШКО. ЛЖіА^ЙЯЄНИ.пГИЯФЯЙЯЯЯ. Йк#ЯЙЙ. С!£®1Чужая душА потемки. &А& (#4 1 Невідомо, какйе мАїсли зани- мАл и тогдА Акулйну;сбрдце не лукбшко, не прошибешь окбшко, говорйт русская послбвица. [^^СІСАрдце не лукбшко, не прорб- жешь окбшко. СЙРДЦЕ РАЗРЬІВАЕТСЯ (й Душ$ разрнвАется) СЕРДЦЕ СЕРДЦУ ВЕСТЬ ПОДАЕТ. С^І^ІВплоть до зарй ббльше поло- вйньї нбчи продумал про ней Никйтуш- ка і встал по утру — а на умА опять та же сестрйца. САрдце сАрдцу весть подает. И у Лйзьі нбвьій брАтец с мьіслей не схб- дит. ЙІПЖЖ'б'ЬЯЯ. СЙРДЦУ НЕ ПРИКАЖЕШЬ. ІЖХ](ЯЯТА,)Я^Т-й. №^]йЖАЖ«ЯЛЙВй1ШЖИа. *£А. ГЯ-6І1- МАло ли кто когб лідбит, — прибАвила онА тайнственно?— сАрдцу не прикАжешь. ДЕНЕК. г ж хіж ± ишй; , АЧ. 249
СИДЕТЬ У МОРЯ. ЖДАТЬ ПОібДЬІ ІЙ'ЧЛЕМйшка] в берлбгу тйплую за- брАлся.И лАпу с медом там сосет» Да у моря погбдн ждет. [*#+]ЖЙТавЙ9ЯЯВ,»»Ж7 _ЕЙ»в»«5ЕйаЛ^?$#Е-гкЙ»й ч. гжйіжііійя^жйжжаюжжш жжю. ІЗЕ^ІЖдать у моря погбди. СИЕ ОТ НАС НЕ ЗАВЙСИТ. ГЖД1ЙФДФЖЖ±Й»ЙЙ®1ПЖ *»Й. СИЛА В ЕДИНЕНИИ. ГЙХ1ИЙ8ЇДДЯ. СИЛА ЕСТЬ - УМА НЕ НАДО. [жяіячжий.йффжж. ГйШ1іі#йЙ:А&ЛЖ»ЮЛФЙ ЙАЙФЙ>ЙПЧЙ.ЖЙ(Ж#ДДЙ^ й)#і&хшямфя*яжт#лайлі5і ЙЙАШЙ. АТИШ£Й,£Й®Ж. НИ"®]!— Согнуть МОЖНО ЧТО угбдноі сйла есть — умА не нАда •*ЙЖГЇ4#ФШцШ.ЛЧЖЙ9Л,й СИЛА солбму лбмит. ГйДІШі ЖЙ^ЙЛАЖД ЛІК жд. <Ю. [ЙІ^І— Что ж дблать, тов&риіЦ: сй- ла солбму лбмит. Сам гбтман нагрянул на нас со всем войскбм. ИЛФ Ї^^СІСйла лбмит и солбмуіпку *. СИЛЙНКА.ЧТО У ЦЬШЛЙНКА. ГЖЯ1Й/МИ54АЙЛЧ. СЙЛОЙ МИЛОМУ НЕ БМТЬ. (Л На- сйльно мил не будешь) ТЖХРБІЙЙЙАЖЖ*#. СИНЙЦА В РУКАХ ЛУЧШЕ СО- ЛОВЬЙ В ЛЙСЕ. (Я» Не сулй журавлй в нббе.дай синйцу в р^ки) ГЖЯ.1# Ф Й9««*ЙІ ¥ Ф М Ш *. СИНЙЦА ЗА МбРЕ ЛЕТІЛА И МОРЕ зажигАть ХОТЕЛА; СИНЙЦА МНОГО НАШУМЕЛА, ДА НЕ БМЛО ИЗШУМАДЕЛА. (Л Надйлала синйца слйвььа мбре не зажглА) І ЖЛ1Ш ® Л Я». > Я! І» ЙФ. № Т - Айм&жаамй. СИНЙЦА СУДИЛА ЗАЖЕЧЬ МОРЕ. (ДІ Надблала синйца славььа море не за- жглб) СКАЖЕНІВ ГОП, КАК ПЕРЕСКО- ЧИШЬ! НЕ ПРЕЖДЕ. (Л Не говорй гоп» покА не перепрйгнешь) ГЖЛ1ЖЙІТЖІЙЙ-.Ф5Й.ІЙЛТ. СКАЖЕШЬ С НОГОТОК, А ПЕРЕ- СКАЖУТ С ЛОКОТбК- (Ж Д1ЙНЙЖЙ Ф яр А А»Т ЙЙИЯРАА. [ЯХіЙЙ^аЕі:: СКАЗАЛ БМ СЛОВЕЧКО, ДА ВОЛК НЕДАЛЕЧКО. ГЖА1Ф£Жійй,иШйЙФйЛ. ЖЙ.ШЙА^ФгЛ^Ж. г«т- Сказал бьі словбчко,да волк недалечко,— сказ&л, нахмурясь, Гаврйла Афанйсьевич;— а признаюсь — ассамблби и мне не ПО Нр&ву: ТОГб И ГЛЯДЙ, ЧТО НЯ пьяного натолкнешься, аль и самогб на смех пьянмм напоят. вт,*ят* 250
СКАЗАННОЕ СЛОВО СЕРЙБРЯНОЕ, <А> НЕСКАЗАННОЕ - ЗОЛОТбЕ. (ІВ) £ 1 ’ п ДШ, Я п >£*£»* (М^]Говорят,будто скАзанное слбво серібряное» нескАзанное золотбе, да вйд- но» ину пбру сказанное и мідного гроші не стбит. 4Чй<8№*<1и ІФз^їСкізанное словцб — серібря- ное» нескАзанное — золотбе* Слбво — серебрб,<а> молчАние — зблото. СКАЗАНО - СДЙЛАНО. ЖАІЙМ.ЙЖ^.Й'Т, ЕЯЙ13ЖАИЯЖЖйі«г4-і£ЖВ* ЯЯМ. 5 £ ИіМт. Ж З АП «Гїт-аиш. [Є###)іЙЙЙЯ . ЖйГт. П£Ж. СкАзано — сділано. МАрья Гаврйловна,котбрая не любйла отклАдьі- вать чтб-нибудь в дблгий ящик» на дру- гбй же день поутру.. отпрівилась прямо к Голомяни новим. »Жг А-Д.... СКАЗКА ПРО БЙЛОГО БЬІЧКА. ЕЖХ1Й*ЯА-ІЙТХЙЙ»Ж;^«Ж й. Г#Я1£ДійТХійй<і- ТХКЮ-ЖЖЙ. СКАЗКА СКЛАДКА, < А > ПЙСНЯ БЬІЛЬ. ІЖХМЙЙЯЙ9, К«£Ж». — Лиза, ведь ато моя пісенка, мне поют ее. Лизавіта Зинбвьевна тблько улнбнулась, оправила на сестрі взбйвшийся кисейньїй рукав» но в отвбг ничегб не промб- лвила. — Говоряті < Снізка — склАдка, а пісня бьіль>,— усмехнулся.. Мірко Дднй- льіч. — ПожАлуй, скбро и в сімом дйле сбудется»про что в пісне по&гся. т-т,вмй*±*«йіі»і«ам • йяжіїжж- СКАНДАЛ В БЛАГОРбДНОМ СЕ- МЙЙСТВЕ. ГЖЯ.]«*®®ЮА£®ЖТ$К&»і ЖЙЖКЖЙШ». СКАТЕРТИН) ДОРбГА. ГДАІЙйтай.УЙЙАіІ.ЖгАа. ОвМЯМ^авЮАШ.ЛіЬЛйЯА вш. в. £ тя». ИИ^ЗЮдйн за другйм поткнулись за свойм коновбдом богатіи. ТолпА угрюмо молчала. — СкАтертью дорбга» — прого- ворйл вслед уходйвшим Петр Белякбв. — Добрі мАло вйдели от них. &£ІІ£ТО (ЗЕ^СІДорбжка скАтертью. скблько ВЕРЕВКУ (вербвочку) НИ ВИТЬ, А КОНЦУ БЬІТЬ. Й£ЙШІВ1*£&, А*®«АЖЙЯЙ, А (£&] Скблько вбру ни норовіть, а кнута не миновіть. КЯ^]]В брйчке, понурив гблову, си- діл Прокбп Денйсенко, рядом с ним — милиционір. Дмитро посмотріл на при- 251
смирбвшего Прокбпа и все пбнял: (Скб- лько веревочку ни вить,а концу бнть>. ^.тг, [$^1Как веревочка ни вбйся,а кон- цу бьітьїКак веревочке ни вйться,а кон- цу бьітьі Скблько веревочке ни виться, а кбнчику бнть. скблько ВОЛКА НИ КОРМЙ, он ВСЕ В ЛЕС ГЛЯДИТ. (_£Е Как вблка ни кормй, он все в лес глядйт) скблько ВбРУ НИ ВОРОВАТЬ, <А> КНУТА НЕ МИНОВАТЬ І Скблько веревку ни вить,а кон- цу бьіть. С#И^1[Царь:].. Не думай тм, что бели нет убййства И воровствА... [ Бер- мята:] Воруют понемнбжку. ГЦарЬ:] И лбвите? ЕБермята;] Зачбм же их ловйть, Трудьі терять? ПускАй себб воруют, Ког- дА-нибудь да попадутеяїв ейлу послбви- цьі нарбдной? < Скблько вбру Ни воро- вАть, кнутА не МИНОВАТЬІ. ... ... Скблько вбру ни воровАть, а вйселицьі не МИНОВАТЬ; Скблько вбру ни воровАть, а пбтли не миновАть; Скблько вор ни ворует,а тюрьмм не минует *. скблько голбв, стблько < и > УМОВ. #АЙ5±£. А.+*<£.'. 101^1“ Неужбль у вас завседА та- кбе^галдбнье бьівАет? — Артбль! — мбл- вил Артбмий. — Без тогб нельзя, чтоб не погалдбть... Скблько голбв, стблько умбв... Да еще кАждьій норовйт по-евбе- му. Й...А£±Ж£...... СФ^ІСто голбв, сто умбв. скблько лет,скблько ЗИМ. Якйм Прохбрьіч!.. Дру- жище!. . Да неужАли Ато тьі?.. — вскрйкнул ПотАп Максймьїч.. —А мьі думали,что тебя и в живьіх-то давньїм- давнб нет... Откудова?.. Какйми су- дьбАми?..—Якйм Прохбрьіч! — подхо- дя к нему, сказАла Аксйнья ЗахАровна. — Скблько лет,скблько зим! И я не чАя- ла тебя на сем евбте. ....................... ...«ЖЖДіт? ..... ............................. МЯЛЖ? .................. & • -&А&Л.ЙТ! Скблько лет, скблько зим не видАлись. скблько НИ ЖИТЬ, А СМЕРТИ НЕ ОТБМТЬ. Ж—^Ео скблько С вьікбм НЕ БЙТЬСЯ, А МОЛОКА ОТ НЕГО НЕ ДОБЙТЬСЯ (їй Как с бьікбм ни бйться,а все молокА от негб не добйться) 252
СКОМОРОХ ИНУ ПОРУ ПЛАЧЕТ. СКОРЕЙ ВЕРБЛЮД ПРОЙДЕТ СКВОЗЬ ( чбрез) ИГОЛЬНОЕ УХО (ушко) ,ЧЕМ... то...... Скорбй верблюд пройдет сквозь игбльное ухо, чем он пройдет в члАньї правління. СКОРО ДА НЕСПОРО. І — Скорей, скорАй! — торопйл я Кравчиненого. — Ведь в такйх делАх кАждьій проербченньїй день прбтив нас и в пбльзу нАших врагбв! — СдАлаешь скбро, вмйдет неспбро! — отвАтил он ГЗ£^1Ск6ро, да не споро. СКбРО - НЕ СПОРО. (& Что екбро»то не спбро) гжяіаіс,ажш^»о СКбРО СКАЗКА СКАЗЬІВАЕТСЯ. ДА (а) НЕ СКбРО ДЕЛО ДЕЛАЕТСД ГЖЯ1Й»ІЙЙ*І&,ЙГД»1ІЇЖ®Ж (ГКулйгин:] Судятся-судятся здесь,да в губАрнию поАдут,а там уж их и ждут да от рАдости рукАми плАщут. Скбро скАзка сказьівается, да не екбро дА- ло дАлается; вбдят их» вбдят, волбчат их»волочать а онй еще и рАдьі Атому во- лочАнью,тогб тблько им нАдобна <Я» го- ворйт» потрачусь» да уж и ему стАнет в копАйку>. <АЯій:“ай£# СКОТИНУ (животину) ВОДИТЬ - НЕ РАЗЙНЯ РОТ ХОДИТЬ. Ну» вот и пришел,— сказАл риженький Аитбну»— веди лбшадь в во- рбта.. — Послушай» добрий человек,— произнес Антбн».. — нА бьіло бьі лиха.. не увели бьі лоїиаденки.. — Ведь здесь двбрник есть.. — Онб так,— отвечйл му- жик, продолжйя озираться на стброньї, вестймо так,а все слбвно думаетея... — Что говорйть,— нАчал рьіжий,переменйв вдруг насмбшливьій тон на серьезньїй,— кто прбтив тогб? Животйну водйть, не разйней ходить * , ато всякий знАет... пблно,земляк,пблно;а тьі взапрйвду опа- сАешься,что ли? ....................... АЛФЖЙЖ...... .............................” ............................. ............................. т?и ІЗЕ^СІСкотйнку водйть, не разйня рот ходйть. СКОТЙНУ ГЛАДЬ НЕ РУКбЙ, А МУКОЙ. іжяійж^жлчеяїзчигя®». С^И^ІА вАжному [бьічкуЗ дополнй- тельньїй рацибн бчень полбзен. Знаєте поговбрку:скотйну гладь не рукбй, а му- кбй? Пбсле болбзни органйзм трАбует восстановлбния потАрянньїх сил. 253
69 Ф 3 » Ж ІЯ Я* * Ж * «69. а-адвч? лй.>^«®»ж^і69Иіл. СКРИПЛИВЕ ДЕРЕВО ДВА ВЙКА СТОЙТ. ГЖД1«ЙМ69Ш,ІВЖпИ^. йвНМІіЛ«Т®». скУпосгь НЕ ГЛУПОСТЬ. ГЙХ1«Ж^>ЖЖ. [Гурмнжская:] Ти не пова- рить» мой друг» как я не любліб дбнег от- давйть. [БулАнов»] Я не знйю,я еще мб- лод-с; а умнне люди говорят, Райса ПАв- ловна,что скупость не глупость. [Гурммж- СХЯЯ: 3 Да я не скупА? когб я полюблю, тому я все отдйм. й,аж^®,*й«ВДАЖій,«йр£ • *йай <ь. СЗ^ІСкупость не глубость<себя бе- режет)». СКУЧЕН ДЕНЬ ДО ВЕЧЕРА, КОЛИ ДЕЛАТЬ НЙЧЕГО. ГЖА1ЯЖЖ»Ж*. Н ?«ФЖ*И (5ЄВ). МосквА бйшено, мблодо хбчет жить. (Скучен день до вбчера,к6ли дй- лать нбчего) — говорйт послбвица. Жить для посйдского человбка Москви — знй- чит раббтать. Как раббтают посйдн всех москбвских городбв, так же раббтает и ЖЖ»АЖЙЯЯШЯ!ЛйЛ69£й. ЖЖЙ.'ЙЖЖЖйНЙ. ВТЛФЖЛЙ”. #МЖЯЗЯЯ««69ЛЖіЙ,£вИ:*і№. ЛЕЖ»ЙИЯгЖМШ69АЙИЯі№.ДЖЯА ІЗЕ з£1 Скучен день до вбчера, когдА дблать нбчега СЛАВА НА ВОЛКА, А ІНАЛЯТ ПА- стухи. МОСИЇ4ЯЙ**. 1®іЙ№**69Ж» ПШШ» ±. Ж Ж 69 *ЙФА. Ш £Ійі±ЖШІ69*Я-ФА. слАвен обйд едоками, ДОРОГА ЕЗДОКАМИ. Ч. СЛАВНЬІ (звбнки) бУбньі ЗА ГОРА- МИ < а к НАМ ПРИДУТ, КАК лук6шко>. [ Ж Я.1 Ш Я- 69 (#ЯІ«) < Я [#Л11АЖ»Ж69*іай69«И®^й МЙ А 69. йй 69 « И»»1 Й4 Ж іа * Я.Й 69ЖД*»69. Г#Ж»Л1ЙДйЧІгЙ.>»69 .ЙЖ69Я КІИ^ІАнну вмбсте с другйми дояр- ками недавно возили в знаменитий кол- хоз,но фбрми не произвелй на нее впеча- тлбния.. Онй вйло отвйтила:— Возйли нас. — Что ти нАхотя отвечйешь? Иль не понрйвилось тебб? — сказйл председй- тель.. Она отвбтила не глядя»не подняв голови»— Звбнки бубни за горйми. ..ш*жпжжіні^й:“аіп**й[* ж±*«.... шй/ш^йтіт««л К^^ІСлйвнн бубни за горйми, а к нам придут, что лукбшкої Звбнки бубни за горйми*а к нам придут,как лукбшки. СЛАДОК м£д, ДА НЕ ПО ДВЕ ложки В РОТ. гжлг.]*жж*ж.®^яд»ж«ій Л£. ГД«тййА£й9ЖЖ,ЙЙА£і6® <«б^.і»да)взій. — Бивйло, не видереться с атого пйру, бесбдИ: тблько поднялся*— ну» мол» спасйбо» сосбдушка, слйдок мед» 254
да не по две ложки в рот, ко двору по- р&! — опять силкбм на л&вку ВЙЛЯТ: стой,сват, давйй еще по едйной.по стре- мйнной вьшьем! і “йОтЖ ,ШМЯЙ?± ЛкйЧП Ф СЛЕЗАМИ ГбРЮ НЕ ПОМбЖЕШЬ. гя»к«ї*-іФ£®йі»шйжжій +^ЙЗЙ^*Й^ЙЙЛІЙ. КІИ^ІМимо шел старик Асймов,ос- тановйлся, тряхнул головбй и прогово- рйл,идя дАльше:— СлезАми гбрю не по- мбжешь. — И то,— согласилась Драче- на,— йдем,милая,— потянула онй Аку- лйну, - йдем в избу,что при нарбде пла- кать? «ашия?* СЛЕЗАМИ ОТ СМЙРТИ НЕ ОТПЛА- ЧЕШЬСЯ ГЖЯЖЛЛЖТ-ЇЕ. СЛЕПбЙ СКАЗАЛ ЛПОСМбТРИМ). гж^.ШФій:“а{п»#»ійі|Ес’’: ит*й«Шї, янш^ія й и. [Н»1ЯГЖА®1»ЙГ»Є«*Ж«1Га ї#ї^]Устйн поравнялся с Давидо- вим. — Ну, председАтель, держйсь за зб- млю! ЗарАз устрбят тебА бАбьі вторую вй- волочку!.. — Слепбй сказал: ( Посмбт- рим!) — ббдро отвбтил Давмдов,погоняя лошадбй вожжАми. гккггт!... 1Посмбтрим,сказАл слепбй,как будет плясАть хромбй. СЛОВА БАРХАТННЕ, ДЕЛА ЕЖбВЬІЕ. ГЖЯ]й>«?й,Ж*®«й. «>«£№«> □«»£!. П£^1Устй медбвьіе, делА ежбвьіе. <СЛбВНО> ГОРА (брймя, тяжесть, кА- мень) СВАЛЙЛАСЬ (упйла) С ПЛЕЧ ІЖЯШЖ^Ж±ЙРТТ-®Ш. ЖТЙо У негб слбвно тяжесть сва- лйлась с плеч. ШПЯЖЙ. — Бандит расстрблян,— ска- зАл БатмАнов. Серегин откйнулся на подушки. — Прямо кАмень с душй сва- лйлся!— облегченно вздохнул он. І^И^ІЗакбнчил перевбд Атой кнйги — как горб с плеч- ІФ^СІКак гора (тяжесть,бр6мя,кА- мень)<свалйлась> с плеч (груди, душй, сбрдца). слбво ВОРОБЕЙ, ВНЛЕТИТ—НЕ ПОЙМАЕШЬ. (Ж Слбво не вороббй,вй- летит— не поймАешь) слбво НЕ ВОРОБЙЙ, ВМЛЕТИТ (вй- пустить)— НЕ ПОЙМАЕШЬ. [{И^ІІГруздев пожалбл про себя,что не вбвремя развязАл язик с испрАвником, но уж ничегб не подблаешь. СкАзанное слбво не вороббй: вмлєтит — не поймА- 255
*ЙШ*£Ж«.^Ж*Т«Ж*». (3£^С1 Слбво вороббй, вмлетит — не пойм&ешь» Слбво* что вороббй, вьілетит* не поймйешь।Слбво не вороббй, вьілетит, назйд не поймаешь і Слбво не вороббй, вм- летело — обратно не ворбтишь *. слбво - СЕРЕБРО, МОЛЧАНИЕ - ЗОЛОТО. їй. [£&)В0 Сказанное слбво серббряное, несказанное — золотбе. іЙ Ж Ж Й Д Ш, Ж&ЖЙЙД&. І Слово — серебрб, молчание — золото; так гласйт стародавняя муд- рості». -----------------ЙЙЙЖІДЖЙ Не СЛОВО. ЧТО ВОРОБЕЙ, ВМЛЕТИТ, НЕ ПОЙМАЕШЬ. (ДЬ Слово не вороббй, вшлетит—не поймаешь) СЛОНА-ТО Я И НЕ ПРИМЙТИЛ. гжхіА&ачг&жзяя. №^Ж^И^«ЙЖЙ*Ш^АЙ^ я.#. [^^ІТепбрь, когдй ужб я покбнчил с каторгою, у меня такбе чувство,как бу- дто я вйдел все, но слонй-то и не примб- «ЙЖЙ<Ш&ЯЖТО [жяіджйяш^жяжжжйжш <Н#). І$^С1Слонй-то я и не замбтил. СЛУХОМ ЗЕМЛЙ пблнится. ІЖ&1#ЯЖ№ЛЖНОткуда тьі знй- ешь*?),(Кто тебб сказбл?>^|5ІЙЙ9й!(Ж^ — Как же вьі-то об бтом узна- ли, Васйлий Петрбвич? — спросйл ув- лекйемьій любопьітством Меркулов. — Слухом земля пблнится* Никйта Федо- рьіч. КАІСлухом земля пблнится <а при- чудами свет>; Слухами земля полий *. СЛУШАЙ Ухом, А НЕ БРЮХОМ. ЇЖХ»Я?*і!»г.^5?ЯЙ?Фг. Г»5С1^№ій^«»ійпЧа«іУг»^й # ® Фг Й А 8 £ ПЛ. [ЯЙІЯЖЛЙІШЯЖЖЖ-ТЙГІ&Й ЕМ*31— А тьі, оболдуй * слушай ухом*а не брюхом!.. Япіка-то всех ум- нбе себя обозначил. Да!.. Он уж бто дб- ло знает. “й:ЖЖ, £Я31&РЛ* Ж^ЯШї^Л! ...> Й! ... СЛЬІШАЛ ЗВОН*ДА НЕ ЗНАЕШЬ (не знает),ГДЕ (откуда) ОН. ГЖ Х1Я »О*> Я*«.* $й & я, Й ви» аж * йіллчігж, о ГЯЙ1МЙ Й В0ГІЙЖ — Вздор! бшть не мбжет! Тьь братец, вбчно все перепутаешь... Сльї- шал звон*да не знйеіпь*где он. “ЙІЙЛЙ! .......... ЕФ^ІСлмшу звон, да где оніСльї- шал звон, да не пбнял*откуда он *. слмшит собака молокб, ДА РМЛО КОРОТКО. (Я Вйдит собйка мо- 256
локб.да рьіло коротко) ГЖ5ШШЯІ тт. Ж Д «Є®. СМЕЛОГО П^ЛЯ БОЙТСЯ гттйийіі. смелому горбх хлебАть, а не- СМЕЛОМУ (рббкому) И < ПУСТИХ) ІДЕЙ (рбдьки) НЕ ВИДАТЬ. ЬЙ)1ЙЯ*». [ ЖСмільїй там найдет, где рбб- кий потеряет. ІЖІАЬ— ^ГЯІгЯЬСмілость городі берет. ЦйТФ^о — Боюсь, Потіп Максймьіч, бченно мне ббязно за непривьічное дело приняться.. — Не тьі пірвьій,не тш бу- дешь и посліди ий.. Зніешь послбвицу: (Смілому горох хлебать, рббкому пустьіх щей не видать>? Бойться на до отпітому дураку да непостоянному человіку,а тьі не из такбвских. У тебя діло из рук не вьівалится. .. -Ф...ЯЯГЯ* Д^Ао СМЕЛОСТЬ ГОРОДА БЕРЕТ. ГіАІДпТ^Ш.ЯІЄЖ®. І#ЛИТЯЧ.Й№ЖЙІЖТЯ'Ч,Ж іЕ^Ж. І І Смілому горбх хлебать, а не- смілому и щей не видать. И # йу &,ЇЇЇІ£#£ЖййЯ*«іСм6лнй там найдет,где рббкий потеряет. |н1£Ь— ГЯ*Л~ Смел бчень! — крикнул он, когді Сережа приблйзился. — Помни: Не всегді смблость города берет, осббен- но на службе. Мбжно и головні не сно- ®. “3?йв:^,й.ДЖТЯЧЖ№ЖЙИ, ЮГ*«ЖЙ&Г. 1ЙЛІІ8£|£А^Й<)!’ І^АІОтвага городі береті Сміл ость городі берет <и кандальї трет>. СМЕЛЬІЙ ТАМ НАЙДЕТ, ГДЕ РОБКИЙ ПОТЕРЯЕТ. [ЖЯ.М#вВйї!І«#£*Й9ЖВ > й# ±0гЖвВ. ІШ&]См6лому горбх хлебіть, а не- смілому й щей не видіть. В П( Щ И Я. І&ЛШ^ЖШІ&Ф&^ІНСмілость горо- ді берет. В чТФйи нт- А мбжно турка в Измайле взять? — Смільїй там найдет, где рббкий потеряет! — увіренно отвітил вбин и вдруг оживйлся. — Нам бьі сюді коман- дйра-бітюшку нашего Александра Васй- льевича Сувброва, враз порешйли б с су- постатом ! ТГ Смільїй там найдет, где рбб- кий потерял. СМЕНЯТЬ КУКУШКУ НА ЯСТРЕБА. (ДІ Менять кукушку на ястреба) СМЕРТЬ ВСЕХ РАВНЯЕТ. ГЖЯ1£й±®«ААД~#й«Б ПШЯА81ГЯ. СМЕРТЬ НЕ ЗА ГОРАМИ, А ЗА ПЛЕЧАМИ. (ІВ) [ЕЕ&ІДумьі за горами,а беді за пле- чами. &ЙДЯЯ1Й:# о [ЯИОЯ ж им [дочерям] недблго 257
глазА мозблить буду. Не за горАми смерть-то — за плечАми. мм. яя*®т—лт. СМЕРТЬ НИ НА ЧТО НЕ ГЛЯДЙТ. ГЯХРЕЯйН-,««««« і. СМЕРТЬ ПО ГРЕХАМ СТРАШНА. (10) [*£]««** дают*. (ЯВДВ другбй послбвице говорйтся, что (Смерть по грехАм страшна). Я- З^А”. СМЕРТЬ ПРИЧИНУ НАЙДЕТ. ГЖЯ.]Ятї£&Я®ЙЙ9.. Й9. [Д&РЙЯЛ®®ІЕЯ Й Є.Д1ЕЯЙА їй. [«Ш Зимбй говорйли — нельзя гнать [лошадбй] по снбгу, померзнут. А веснА пришлА — опять никтб в ус не ду- ет. — Зимбй нельзя бьіло гнать пото- му,— пояснйл Недочет, — что лбшади снег не к^шают.. А овсецА, чтббн наси- пать лошАдкам,у нас с тоббй нбту. — Да у ж смерть причйну найдет! Й*,^А1П#ІЙ:®ІЯ!ДЙЙІЖЖЖ ..... ЙЖЖЗЯЙ!” СМЕХ И ГРЕХ. (ЇЙ, <И> смех и грех) СМЕШНб СКАЗАТЬ, А ГРЕХ УТА- йть ІНЯ1ІЙЖ*»Я,И»Х>МЙ»ІЙЖ ЗТДХ*®®ТІЙ. СМЙРЕН ТОПОР, ДА ВЕРЕТЕНО 258 БОДЛЙВО. ЇДЯМРТЯМ.Я^ЖА. <ЯА1ЯАІ»»,*Я£АЖ4чИЛ. ІЯ^ОІДемьян слАбо отмАхивался от бАбьі рукавйцей. — Да» бьівАет,— сказАл вдруг досбле молчАвший монАх. — Смй- рен топбр,да веретено бодлйво! — Зто я бодлйво веретенб? Ах тьі! ті. СМИРЕННЕ ПАЧЕ ГОРДОСТИ. (ІН) гжяіжйййвй». СМОЛА К ДУБУ НЕ ПРИСТАНЕТ. І*ЯЖ№Д#і*.ЕШЯЙ. ГЯХІМ^АД^^ЯЯЙЯЙЙ. ЇЙ^ІЧто же касается Ирйнььто я совершенно спокбен. Кто мал-мальски знает ее, тот не повбрит никакйм сплат- ним. — И то прАвда,— решйла Серафима ИвАновна. — А что онА [Люда] стАнет болтАть.так пусть болтАет; смолА к дубу не пристАнет. ІЙ. СМОЛОДУ ПРОРЙХА ( прорбшка ), ПОД СТАРОСТЕ ДЬІРА. І Д ФФЙЯ., Я Т АЯЙ. мт^е&Г(#ж.®»^зг®)йм СМ'6)1Обр6ньіш мой [сьін] прбвит службу мАло-помйлу. Ни задбра.ии ата- мінской повйдки.. Однб < И т. д. > идет сплошь, без перембжки... Где смблоду прорбха.под стйрость —дмрб. ЯЕЛЛЧЖФУ ЙН-*>®»Ж»««ЕЙ9. ..ЯЯЯ-4- ..
СМОРЧКОМ ГЛЯДЙТ, А БОГАТИ- РЕМ кашу уплетАет. СНЕГ ГЛУБОК — ГОД ХОРбШ. іжяївячча». СНЙГОМ ДА ПАРОМ, ТАК НЕ БУ- ДЕШЬ СТАРИМ. — Ну и силен же тьі [пАрить- сяЦ,Вавйла Ильйч! — Чегб ему,— усме- хнулся Андрбй. — Пар костйй не лбмит. — Зто справедливо, СтепАнмч,— пробА- сил Полосухин. — У нас говорят: <Снб- гом да пАром, так не будешь старьім). н^«#5к»«йл“ж^жй,жш»й ^г»оиклзосй;мнй5й. СНОП БЕЗ ПЕРЕВИСЛА - СОЛОМА. ГЙХ]»й-®*ЯЙ«іЖЙ2ВШЕЙь [#ямитяй«».<я,лліі* ПН'бЛГлядй , что с войскбм сотворйл наш бАтюшка ГСувбров]! Бьіли на пбле солдАтушки, а войскА нб бьіло. Явйлся роднбй наш — и войскб стАло!.. — Разу- мбй всегдА так: сноп без перевисла — со- ЯЯ>£»! ИІ.ЮЖДЯЯЛД.ЙЯШ. ат*дйж«ж-ж,»к.йжят! .."“*ЙК«©Й^івЯ:«й-®*ЯЮ снйвши ГОЛОВУ, ПО ВОЛОСАМ НЕ ПЛАЧУТ. ГЖЛ1&В&#,18ГЖЛЖ*£. да«ж^,ажАЖх. [ДЙ1 Пбсле дрйки кулак&ми не мА- шут. ІТЯВ^І&.^ЯЖ&іСпустіі літо в лес по малйну. ЙТДА«^йЯЯ#Ді І>#»Л1ЖЖЗЕЖг«гЙ. [ Я ] Есть меткая послбвица снйв- ши гблову — по волосйм не плічут. ф *: т, я® ВЕЛІПбтерйвши гблову.по волос&м не плйчут. СО СВОЕЙ КОЛОКОЛЬНИ СМОТ- РЕТЬ. ГЖАІДЙВМ’ЖЙЙЖ*..... [»Х1ЖКЛ»Е«,0)ЬЖа. [ # ]£ # я 5Є, #*{й± А. І^^ЇІ— Тьі смбтришь на жизнь с колокбльни свобй, Усть-Невйнской,а ко- локольня Ага невьісбкая,и ничегб, крбме свобй станйцььтьі не вйдишь. “ЙС Д Й4 » А Ж & Ж Ж Й № * ± СО СКРЕЖЕТОМ ЗУБОВНЬІМ. (ІВ) (кягг&водод’гмя. і»хи»^ж**,я*м,вям. Е^І^ІПротйвники революцій, кто с нбнавистью и скрежетбм зуббвньїм, кто с гбрестью и уньшием, признают < рефбр- мьі> 61-го и 1907—1910 годбв неудАчньї- ми, потому что онй не предупреждАют ре- во люции. 1861 1907-1910 &£№#Й1ЕФйг. СО СЧАСТЬЕМ ХОРОНЮ И ПО ГРИБИ ХОДИТЬ. ГИАІАйИАЖЯАЖФМЯ. Я дАже готбв отдАть преиму- щество грибАм, потому что их нбдобно 259
отнскивать, слАдовательно, мбжно и не находить । тут примАшивается нАкоторое умАнье* знАние месторождАния гриббв, знАние мбстности и счАстье. НедАром то- ворйт послбвица: < Со счАстьем хорошб и по гриби ходить!. ЖіеЧШЯ. #ЖШШ»:й£і5ЮА&Я- £Ж»Ж4Г. ІЗЕ^СІБез счАстья и в лес по гриби не ходй; С твойм счАстьем тблько в бор по гриби ;Счастлйвому по Гриби ХОДЙТЬІ С дблею в лес по гриби. СОБАКА БРЕШЕТ.ВЕТЕР НбСИТ. (Я. СобАка лАет*вАтер нбсит) собАка лает.ветер нбсит. Ю®»^В1ЙЙ^. ІДЙ1#ЖАЮЖЯ.«й:Шл«Й»й9£ ЖЙЙ. [#^ітжййар'і, ж — МАло ль чегб наврет Анйсь- ка КрасноглАзиха — всегб от нее» паску- ди» не переслушаешь. Плюнь на нее — собАка лАет,вАтер нбсит. К чйстому сра- мотА не пристАнет. ---ЙЖФ«5,^^ЙіІКо 4Е [3£^С]СобАка брАшет,вАтер нбсит. СОБАКА НА СЕНЕ ЛЕЖЙТ, САМА НЕ ЕСТ И ДРУГИМ НЕ ДАЙТ. (й Как со- бАка на сАне лежйт :самА не ест и другим не дает) ГЖ.ОЙЖЙТЖ±, Й ВІЕ ЯІАі£. СОБАКЕ СОБАЧЬЯ<И> СМЕРТЬ. [ІШІЛЛЮЯ. ГЯЙЯІЬДЯА(МШЙ<ЙЖА#) РТ 4ЕЙ9Т^(?Еії)^,і|їЖіШЖЖЖій. ***& і Ж&Ж о Г^И^ІІМнбгие еще вбвсе не знАли об атом внезАпном апизбде самоубййства. Но что осббенно поразйл — Ато внезапная вьіходка Мйти: тблько что донесли о Смердякове, как вдруг он со своегб мАста восклйкнул на всю зАлу:— СобАке собА- чья смерть! СОВА О СОВЕ, А ВСЯК О СЕБЕ. ЇКХ1Ж^Ж»»*ЖЮ»,«ФА»Ж йаиж. [ЙЙ1ВР Своя руб&шка блйже к тб- лУ. г«т- Ти чегб задумался? — хлб- пнул по плечу вздрбгнувшего от неожй- данности КоробАйникова седовлАснй, ви- сокого рбста гость ИвАн ТимофАев. — О бАтюшке и мАтушке тоскую... На когб их покйнул! — Вот уж пбдлинно:СовА о совА»а всяк о себА, — насмАшливо фирк- ну л ТимофАев. &Ю&А0Г5Г • й^т-тч ...йї іО- СОВАТЬ СВОЙ СВИНОЕ РЬІЛО В(чей) ОГОРОД. таж в е ю » « & я (ж а ю > $ а птт».....ю». 260
СОВОК. ДА НЕ ЛОВОК. [жхмшт».яглій*». СОГЛАСНОГО СТАДА И ВОЛК НЕ БЕРЕТ. гжхіа лчік** й9 « #їй ж, яяяял. Г#Х1ЙЙ4ЙЙАЖ1ЙвМЙА. Мир и соглйсие вам»аж до бриллийнтовой свйдьбьі. Где люббвь да совбт,там и гбря нет. Соглйсного стйда и волк не берет, Пбмни, Григбрий.. А Та- тьяна у тебя золота £іЄ#,ЮЖ£Ж.... гсЬ *> Де НЕ о Соглйсному стаду и волк не страшен;В соглйсном ста де волк не стрй- іпен. СОГЛАСНОМУ СТАДУ И ВОЛК НЕ СТРАШЕН. (1Й> Согласного стйда и волк не берет) СОЗДАТЬ СЕБЕ КУМИР. (Я Творйть себб кумйр) ГЙЯ1»ЙЄШ^-МИ«. СОКОЛ С МЕСТА, А ВОРОНА НА МЕСТО. гя&іаяййю .а з йаж¥Жй5 , СЯ ^31— Вьі считйете меня незнакб- мьім? — произнес Картель, лукаво потуп- ляй пбред ней глазй. — Соверпібнно не- знакбмьім! — повторйла онй и ушлй по- тбм к Вйхрову. — Фу, ворбна с мбста»а сбкол на мбсто,— проговорилась онй.. — Вьі, однйко, себя-то соколом считйете, а тасіетоІ8е11е®К)лик> ворбной! — замб- тил ей Вйхров. — Тьфя,что я! — отплю- нулась онй. — Сбкол с мбста,а ворбна на мбсто! — Затбм онй замолчйла и началй грустно-насмбшливо смотрбть на Вйхро- ва. “Я»^Я^Т»Жв*Т—»яйЯ!ЖЖій1В ят,.... 3?£. СОЛДАТ В ОТПУСКУ - РУБАХА ИЗ портбк. Жо [^^ІПопйв в плен и обрбсши боро- дою, он СПлатбн], видимо, отбрбсил от себя все напущенное на негб» чуждое, со- лдйтское и невбльно возвратйлся к прбж- нему,крестьянскому, нарбдному склйду. — Є°ЛД&Т в отпуску — рубйха из портбк» — говйривал он. Он неохбтно говорйл про своє солдйтское врбмя.хотя не жйло- В ±Ж0ЇО йтгій! “ЖїШБК пТ § й т .’ЧЙТАЖЙі* СОЛДАТ СПИТ,<А> СЛУЖБА ИД£Т. [Ж5П±Д«*,®»№«. [Я^ЗПроводйв начйльство, Кривен- ко [новоиспеченньїй капитйнЦ вернулся и прогпел прймо к стблику. Полунин» не вставйя, ленйво протянул руку. — Ну что ж, гйуптман®, поздравляю. Солдйт, как говорйтся, спит, а служба идет? И Ф 0 Наирітапп ^,ЙР капитйн. 261
тайн набегйют. Так.глядй.и до генерала ЖЖМ&Ий.ЙЖХЖЕЖв*»*»] ВШЖЖвЖЖЯЖ^#. Й®Ж.*Й»*#Ж--ЯТЖЙ..“»И,А ж.«жк. ЖЖЛЖВгЖ». Ш*Й1К&3±< ПОДЬЯЧЕСКИЙ - ЗАВТРА. ГЖЯ1±ДЙН«А*“^±”.^Жй<)Ів1 СОЛОВЬЯ БАСНЯМИ НЕ КОРМЯТ. [ЖЖІЯЖйГЧт&ЖЖ.ЖііГЧГБТЖ * КЯЯ13Ж7ШЯЛА. ІЯ»1йЖА±ЖЄ®^Й(і4Ж>4К няжй±£)«,ж<&^)й«т*ж£ж. ШЖіМІОДЖЖЮ. [#ЛІ»АІ»Й*8ЕЧ®|£І5ПЙ.Й й.ЖЖЙТШ. [«СД- Да что Ато я 6олтАю: соло- вья бАснями не кбрмят! Василйса! Васи- лйса! Что Ж МЬІ СИДЙМ: скорбй велй со- бирАть на стол,до оббда дблго,он позАв- тракает. ?! Ш?! КЖ5НГ! яйП5»І^^<: ®иЧА®«,іЄ?®ЙД,Л*^«Л Соловья бАснями кормйть не слбдует *; Соловья музьїкой будущего не кбрмят * . СОРНУЮ ТРАВУ ИЗ поля вон. (я Худую траву из пбля вон) ІЖХІЙЖЖ^Ж Д Ш ЛЖЖ*. СОРОК ЛЕТ - БАБИН ВЕК< СОРОК ПЯТЬ - БАБА ЯГОДКА ОПЯТЬ). ІЖЯ]£А-±И+^Ф<И1+Ж2,Х оши+* я* Аттжжжіе. І>**±іжлг+-йж,и+жйж ЙЙ. СіИ^ЗІ— Тбчно что» какйе уж тебб вмездьц вьіезжАть хорошб молбденьким, а то, как на пятмй десйток перевАлит,так дАже нейд&г Ато к жбнщииам» по послб- ВИїф: < Сброк лет — бАбий век>! Д4М5АЙШЙ. Й*,К?£~ЙЬ*Г*А <І1>г*АН+“Й гьд+аашмгл оброк два гбда ббба йгода,в сброк пять — ббба ягодка опйть. СОРбКА НА ХВОСТЙ ПРИНЕСЛА. (ЖХНИКЖВДЖЖй'і. . ЕЯЯ17&ОДШІ(№'ТЯ^Ж)£ Ю. ЦЙ&ІЖДЖЯИІІІОткуда тн зні- ешь об бгом?>^ ДЙЖЙЙЖЖЖЖЙ0 Ж. СіИО, я знйю,на какую вм охб- ту ходите и для кого вьі стреляете рябчи- ков... — Да откуда же вьі мбжете все знать? — Сорбка на хвостб принеслй. .. Ж^?И“А±^Т^Й9О” (3£^]Сорбка на хвостб принесетеСо- рбка нам на хвосту весть принеслй; Сорб- ка на хвостб весть принеслй. СПАЛ И ВЕДУ НАСПАЛ. гжяівжижжжт. СПАСЙБО ВАіПЕМУ дбму, ПОЙДУ К ДРУГОМУ. гжяішш#тж.авшАЖ*т. [Я8Л«ЖАЖІ,>®|І!Ш. (ЛВД— Поцелуй ее,— сказ&ла Де- мьяновна, — мьі отхбдчивьіе. Пошлй я. ПошлА» пошлй. Спасйбо вАшему дбму, пойду к другбму. Я бчень довбльна,как день прошел. Незамбтно. ЗАвтра прихо- дйте ко мне. Ф <А^АЙ9^М^НФ^Й,ЙР 262
ЖЖ4*1П££, ЙЙЙАЖІТ. Й-АЯЙЯФЖЖЖ. *я*яий*т. «Ажяажжжїс.” І$А1 Спасйбо здбшиему дбму.идтй бьіло к другбму (к инбму). СПАСЙБО ЗДЙШНЕМУ ДбМУ, ИДТЙ БЬІЛО К ДРУГОМУ. ( Я Спасйбо вйше- му дбму.пойду к другбму) [жяіжжжіп£ж,аяяАЖ*т. СПАСЙБОМ СЬІТ НЕ БУДЕШЬ. ІЙЯГЖЖ'Й^ЯКТҐЖЖ’^ЖЛ ш. ІЕЕ&ІИз спасйба шубу не сошьешь. [ІИ^ІНатаскАв водьі пблньїй ушАт, вьіслушав благодарАния и всякне поже- лАния по части здорбвья, умА, красйвой невбстьі (бАбка не скупилась* болтАла мнбго лйшнего,так что у женихА зардб- ли уши),Шурка прямо подступйл к дб- лу. — Бабка» — сказАл он,насупясь,чув- ствуя,как горят уши, — мне надоАло та- скать тебА вбду за дАром. Спасйбом сьіт не будешь. СПАТЬ ДбЛГО - ВСТАТЬ (жить) С дблгом. (ЇЙ. Дблго спать, с дблгом встать) СПЕРВА АЗЬІ И Б^КИ, А ТАМ И НАУКИ. СПИТ - НЕБО КОПТЙТ. (Я Живем, хлеб жу&м) геяійш-міддлй. СПИШЬ - МЙНЬШЕ ГРЕШЙШЬ. [ #1^1 Все разошлйсь и принялись за свой обмчнне делА, а отАц ДамАскин опять скрьшся в свою каюту: — Спишь — мбньше грешйпіь! — постойнно гово- Р ЛЖЯЖТ,#АЯіЖ&АВа¥*Й • Т,®££ЙДЖ&ЯХ0Я1іЬВВЮІЙ1& Ж*Т. І^^ІКто ббльше спит, тот меньше грешйт. спряглись слбвно БЬЩ с клйчей. СПУСТЯ ЛІТО <ДА> В ЛЕС ПО МА- ЛИНУ <НЕ хбдят>. ( »5£14»М^ И вш В іі І южж а [±&]Пбсле дрбки кулакАми не мА- шут. (Снивши гблову, по волосАм не плАчут. — Послушайте, Сбнечка, — ульїбнется, бнвАло, мать в отвАт на егб жАлобьі, — уж тепАрь дАло сдблано — не ворбтишь. НАчего и тужить по-пустб- му... Спустя лАто в лес по малйну не хб- дят. 0ЖТ. йй.... [$^С1Упустй лАто,да в лес по малй- ну. СТАРА ШТУКА. 263
СТАРАЯ КОБИЛА БОРОЗДН НЕ ИС- ПбРТИТ. (ДЕ Стйрьій конь бороздм не испбртит) СТАРАЯ ЛЮБОВЕ ДОЛГО ПОМНИТ- СЯ ГЖЯ.1ІНИІЖ®:. СТАРАЯ ЛЮБОВЕ НЕ РЖАВЕЕТ. ГЙА1І1ЯЙ АЯЖА і ЙШЙАЙЖ й, [^^ІС&мгин.. сказал, что Иноков влюблен в жбшцину» старше егб лет на десять» влюблен безнадежно.. -* Что? (Стірая люббвь не ржйвеет?) ... ...‘ІВ^^\ДПЦ?Л І^АІСтарая люббвь не забьів&ется. СТАРАЯ ПОГУДКА ( пбсня ) НА НОВИЙ ЛАД. СЖЯЛНМЖЧ >«»»*. [ЖЯіайЖЖйЖИ.ЯЖЙЙТФ® А. №іи не диво, бели стихотворбц, ошйбочно провозглашенньїй побтом,скбро вьшишется,всем надоест стбрьіми погуд- ками на новий лад. іп Ж»ЙЙЛЖЙ:*І£АЙ<І$№Ж -ЖХ ШЙ&ШЙЧТ, СТАРАЯ ПОСЛбВИЦА ВОВЕК НЕ СЛОМИТСЯ. й. СТАРЙННАЯ ПОСЛбВИЦА НЕ МИМО МОЛВИТСЯ [ЖХ1Ж ЖЖЖДЖЖйіШйІ * ЙЕ» (СТАРОГО) ВОРОББЯ НА МЯКЙНЕ НЕ ПРОВЕДЕШЬ (ве обмАиешь). ГЖАІЖ^Й®* »£Й«Ж± [#И^1 Злоумьішлял, англййская со- бйка! Но Григбрий Шблихов. — стйрого воробья на мякйне не проведешь, — раз- гадал нелйдное«не дДлся в обмйн. — отад,м±^. К^^ІСтйрого воробья на мякйне не надуєте *. СТАРОЕ БЛЮДО ПОД НОВИМ СОУ- СОМ. СТАРОЕ СТАРИТСЯ (старбется), <А> МОЛОДОЕ РАСТЕТ. 1$^]]Инсп6ктор жАдно впивйл ду- шйстьій вбздух и,замбтив слезьі на гла- зйх юноши, полушутя сказйл ему;— А мнбгие считйют вас зльїм... слепме! Не плйчьте»юньїй друг. Стйрое стйрится,мо- лодбе растет. Будьте чбстньї, глядйте в глазй прйвде, золотбму тельцу не покло- ...ішждйі"! яя. ГФ^ІСтбрьій стйрится, <а> молодбй растет* Сійрой стйрится, а молодбй рас- тет. СТАРОСТЕ НЕ РАДОСТЕ (НЕ КРАС- 264
НЬІЕ ДНИ>. [*Я1£^АЙ£ЙДШ«ЙГ. ЕЯ^ІА мой бйбупіка чАсто повторя- ет,что ст&рость не рАдость. іііїаібЖіЙ^іеАТйЖ^АпГЖ^ Ю. СЗЕ^ІСтАрость не рАдость, а мбло- дость (горб) не користь. СТАРУЮ СОБАКУ НЕ БАТЬКОЙ ЗВАТЬ. (ІВ) [ЖЯУК№Я!;ЄЯЙС*#. Г#ЯРЯ65Ет&гї4#й£ЛІ|!Ж®< ЯЛ*ЛФ«ІПвї01Шв ГЯ^ІТйхон Ильйч постучАл ему в голову костяшками. — Хоть бьі дурь-то свою не вшскАзьівал! Кто ж так-то про отцА говорйт? — Стар ко66ль,да не бАть- кой звать * , — отв&тил Денйска спокбй- но. — отбц — так кормй. А он дюже ме- ня кормйл? и«ГЯЖ*ЙЖ»^йЖ*! Попову собАку не бАтькой звать. СТАРНЕ ДЕРУТСЯ - БЙСЯТСЯ. (Д Мйльїе бра ня тс я — тблько тбшатся) СТАРНЕ ДРбЖЖИ ПОМИНАТЬ ДВб- ЖДЬІ. (КЕ Про старше дрбжжи не гово- рят двбждьі) СТАРИЙ ДРУГ ЛУЧШЕ НОВИХ ДВУХ. ІПЙо СДульчин:] Я дАже рад, что дбло так кбнчилось, на сбвести спокбй- нее. Да и по русской послбвнце: < СтАрьій друг лучше нбвьіх двух). ОнА хоть и го- ворйт, что ббльше у нее дбнег нет,да как- то ПЛОХО вАрИТСЯ: поглядйшь, и найдет- ся. жд,а^»гвіашй: то, «ЧАПЛІЙ і СТАРИЙ КАК МАЛИЙ. (КЕ СтАршй что малий) ГЖХ1£А*Ф»« СТАРИЙ КОНЬ (стірая кобила) БО- РОЗДН НЕ ИСПОРТИТ (не пбртит). НедАром говорйтся < стАрьій конь бороздьі не испбртит). Вот и ми — старухи-колхбзницн себя не хуже моло- дих показАли. А^а Ст&рнй конь бороадьі не испбр- тит,да и не вспАшет. СТАРИЙ СТАРИТСЯ- МОЛОДбЙ РАСТЕТ. (КЕ СтАрое стАрится, молодбе РаСТГЖЛІ^ЙЙ«*,^ЄйЙЙ-І£і« йййій.оттк. СТАРИЙ ЧТО (как) МАЛЬШ. ІЙЯ1*А«/МІЕ. Фбдька! перестань бАбушку дразнйть! что тн? — крйкнул на негб Клембнтий. — ОнА сам А начинАет. — Я тебб дамісамА начинАет!.. Вот уж послб- вица справедлйва: стйрнй, что мАлнй, цб- 265
льій день у них йтакие батйлии идут. ......................”#шїй» ».£А«/Ьй. *ЛА.........й. И^Юійрой.что мАлойїСтйрьгй.что мйльїйіа мйльгй.что глупий. СТЙНУ ЛБОМ НЕ ПРОШИБЕШЬ. (Я Лбом стбну не прошибешь) ІЖХІМЙЖ^^Жв. СТЙНН ИМЙЮТ У1ІІИ. (Я <И> у стен єсть упш) ГЖЯ1ИЖЖЖ. ПЛДІ. ПЯ^ІСпАндель сообщйл члАнам ко- нгрАсса,что сейчАс в ход пущеньї приспо- соблАния для алектрбиного подслушива- ния * котбрьіе фактйчески мбгут бьіть скрьітьі буквАльно вездА. РАньше говорй- ли;<стбньі имАют уши>. ТепАрь уши мб- жет имбть ваш стол».. трость» котброй вьі так небрАжно помАхиваете. «^^тйі»я*т»й;»В9г#^і^±«і:пг Ж”. Я*»ЯЕ«іЖ^»..£И«£«£І№ СТЙРПИТСЯ, СЛЮБИТСЯ- ІЖЯ.1ЙМ Т, Ч « Т, Й. пштм. яямяй.к з а йжжі ЙЖ»(*ЙЖ»»«,«ЙйЖ-ВгЙЖ^ ЖЙЖЮЙАВШ. Вбля вАша, Лйза Муром- ская мне вбвсе не нрАвится. — После по- нрАвится. СтАрпится,слгіЬбится. “И£И«ЯВ»І&Л • Т»Й£*±ЙЛ гяад- А тьі» мой бАтюшка, — про- должАла онА,обращАясь ко мне» — не пе- чАлься,что тебя упеклй в нАше захолус- тье. Не тьі пАрвьій» не тьі послАдний. СтАрпится»слйбится. сто голбв. сто умбв. (ІЙ» Скблько голбв,стблько умбв) [#£1А£±Ж£іА£4>*#о сто друз&й-мАло, ОДЙН ВРАГ— мнбго. СТОЛКРИВбЙ. (Іі ) (Я. Без сбли стол кривбй) [іхкйдаиА. СТРАШЕН СОН, ДА МЙЛОСТИВ БОГ. (ІН) ГЙХІ^Й ЧНЙЙ ,±ФЛЄЖЙ. І#ЯЛ)»«Я-4;ЧГ1ЙЙЖв.-«## ЙІЙ. [УланбАкова:] Не поспАлось что-то! Дурнбй сон вйдела. [Василйса Перегрйновна:] Что сон, благодбтельни- ца! И стрАшен сон,да мйлостив бог. Не сон,а наяву-то что дАлается,расстрАивает вас, благодАтельницу. т-ф», [квжр • ютвятв*] ЯШД#,А#А! ^ДйгіЙЙ«ї,±^йЄМ ІЕ«4>«^,А#А. Г#Я12) ^01— А в буду щем-то нА к ко- му. . будет и при Ахать,— грустно примб- лвила мать Тайсея. — Как нА к кому? Опять к вам же. Авбсь не прогбните? — сказАл СамоквАсов. — Самйх-то нас к то- му врАмени разгбнят на все четьіре сторо- нні,— тйхо промблвила мать Тайсея.. — 9, мАтушка, стрАшен сон, да мйлостив 266
бог, — сказіл Самокв&сов. “даидеиажжжж...чг*т,’« ЖЯЖЖЖЖЖ. «АМА&йЛі’Е?" “яяївш.зтйаій гж^йййіш ЯИЙЙ..“«,ЛЙ,ИЇЖЖ!ЄЯПЛ«.’ГЖ ЙКЖАЙЖ. (ЗЕ^ІГрбзен сон.да мйлостив бог. СТРІЛЯНАЯ ВОРбНА И КУСТА БОЙГ- СЯ. (Ж Путаная,ворбна кустА бойтея) ГЖ5С1ЖЙ»*Й^ЙЖЖ*2І*Ж1Й. СТРЕЛИТЬ ИЗ ПУШКИ ПО ВОРОБЬ- ЯМ. ГЖА1ЯА®Й««. пшижшй. Конбчно, официАльньїй путь кудА прбще, и мбжет бить показаться, что ми стреляем из пушки по воробьям. Подумаешь, какбй-то там пАрень в бблой рубАшке! Стбит ли затевАть рАди негб та- кую слбжную комбинАцию? А-& СФ^СІСтрельбА из пушки по воробь- ям* . ПЛЕТЙТ. ІАЯ ДЕВКА КОСЬІ НЕ ЗА- [ЖХ1М®ЖЙ4'*Ж*)ЙЙ7. ГВАМІ». -£Л(«ЖЯЖЖ»). [Я^ІГПодхалюзин:] Купй полштб- фа»а сдАчу возьмй себА на пряники. Тб- лько тш,смотрй,провбрней,чтббм не хва- тйлись! ЕТйпіка:] Стрйженая дбвка коси не заплетбт. Так начну порхАть — жи- вим манбром. Я>/Ь4>ДЛ,?тЗ&5? (1 Не успбет стрйженая дбвка косьі заплестй (заплбеть). стмд не дьім, глазА не вьіест гжяіде**де,*дежжжж зьде^де ,*£»&#ж. птде»г дегде. КЙ^ЛЕЛйпочка:] Тятенька! [Боль- їпбв:] Что тебб? [Лйпочка:] Стйдно ска- зать, тятенька! [Аграфбна КондрАтьев- на:1 Что за стьід, дурочка! Говорй, кбли что нужно. [Устйнья Наумовна:] Стьід не дим,глазА не вьіест. [Лйпочка13 Нет» бй-богу стидно! »? ЕЯ»*^:]ІЙШЖ£*1ІЙ«Ь#! ЕИЮ «ЛИ ЕАЖ^Й- і. ІЗЕ^СІСмеХ не ДЬІМ: глазА не ест *. СТЬІДЛЙВЬІЙ КУСбК СО СТОЛА ЦЕЛ СХОДИТ. ГЖ^1ЖФЙЖ-ІИЖЖД*±ШТІ пш*й-м жаж аією . суд прАвду найдйт. Г#Я1&ЙД£іЕЮ>Й;Й£іЕЖ»>. СУЖЕНОГО <И> КОНЕМ (на жон« НЕ ОБЬЕДЕШЬ. ІЖЖ.1*Фа®Ж^«Е®ЙА,НгД ЖЖТЙІМ. ІЬЕ$^1Кому на ком женйться,тот в тогб и родйтея. А&Й9—М. В В#івй№ І^^ІІЕдиноглАсно все решйли, что, вйдно,таковА бьілА судьбА МАрьи Гаврй- ловнььчто сужеиого конем не об’ьбдешь, что ббдность не порбк,что жить не с бо- гАтством, а с человбком»и тому подббное. НрАвственньїе поговбрки бьівАют удивй- тельно полбзнн в тех случаях, когдА мьі от себя мАло что мбжем видумать себб в 267
оправдАние. **-£&*,ЯШЖ • ЖАЙШЛ. [$^1Суженого конем не обьбдешь, и водбй не обойдепіь;Суженого и на кри- вих оглбблях (и кривими оглбблями) не об'ьбдешь. сУженого И НА КРИВйХ ОГЛбБ- ЛЯХ НЕ ОБЬЕДЕШЬ. (Л Суженого конбм не об'ьбдешь) СУЛЙНОГО ТРИ ГбДА ЖДУТ. (Л Оббщанного три гбда ждут) ГЙХ1ЖД«ЙТЙ»,*4И?=^. СУХАЯ ЛбЖКА РОТ ДЕРЙТ. (ЖА1Т «> а & А ій Я» «; Т [ ял мпджтж ая-я «МАЙ»®, Ж *^ЯЯ#ЙЯЯ ЙЖЙ. Кі£&]Не подмАжешь — не побдешь. **±ІЙ*£. ІДО^ІІСухАя ложка рот дерет, а как смАжешь ее,то встречАть и провожать вас стАнут с поклбнами и прислуживать бу- дут вдвбе усбрднее. сучбк в ЧУЖбМ ГЛАЗУ ВЙДИТ, А В СВОЙМ БРЕВНА НЕ ЗАМЕЧАЕТ. ІЖЯ1Я*ЯЯАКЯЖЙ4'Я«,#Ж ЛЙВЖЮЙААА.ЯЛЯАКЖЇЯ, ЖЛЙВ«Ж«Ж>#»ЯЯАІвЖй-^, #ЖЯЙВЖЖЙ-Д. г#*# , й алжшжл Ж>ИЙЖ^Ж,®Й«Ж«:. гшй]»й<£ш. СЧАСТЛЙВОМУ ПО ГРИБЬІ ходить. (Л Со счАстьем хорошб и по гриби хо- дйть) І#Я1£ієЙАЖгї4»»ЖЯ. СЧАСТЛЙВЬІМ БЬІТЬ - ВСЕМ ДО- САДИТЬ. ГЙЯІ-АіЄй.АЖІЙА.-АФй.А «ка. І »Я)Я А ййї&з-АЙЖ1ІНЙ, ІДО Еще с середини зими у негб ни заббт.ни хлопбт,на все путйнн клйди готбвьі и услбвия подпйсанн. Как же па- рохбдчикам не завйдовать Кблишкину* как не стараться ему нбжку подстйвить? . . Дбло ИЗВЙСТНОЄ: счястлйвнм бить — всем досадйть. Й ІД* &ІГТ. ..*ЖДте®*Й:-А *й,А*«Ао счАстье без умА - дшрявАя сума. . ЗЕ Й й А. В Ж й А* Ж Я № «^ЙВЙЙ^,№ЙЙЧ*^ЧІЖЙ. ІДО^)1— Помйлуй бог, ну уж и враз! Вихбдит,счйстлнв Сувбров! — усумнйл- ся офнцбр. Капрбл обйделся и сурбвнм гблосом отвбтил;— Сч&стьє без умА — днряв&я сумй,вйше благородне! Худй та мипіь,котбрая одну тблько лазбйку знА- ет. Сувбровское бко вйдит далекб, а ум — еще подАльше! ЙЖТЧ5,Я-Т?%! Е^^СІЩАстье без умА днрявАя сумА: где найдешь, там и сгубишьі СчАстье без умА — дирявАя сумА <что найдуть, и то потеряешь) ।СчАстье без умА,что дирйвАя сумА. 268
СЧАСТЬЕ НА МОСТУ С ЧАШКОЙ. (ІН) иьялкїя. [ДО^ПЕКрутйцкий: ЦПойдут по гбро- ду,по лАвкам,что дбнег-то наберут! Ка- кбй дохбд! СчАстье ведь Ато, сч&стье! [Фетйнья:]Да,счйстье ... на мосту с чА- [«*««>] ЙИЇ.в^--»±8ФЛЙ9#^. СФ^ІЗто счастье — на мосту с чАш- кой;Так6е нАше счАстье, что на мосту с ча^цкой. СЧАСТЬЕ ПЬІТАТЬ, ЛИШЬ ДЙНЬГИ ТЕРЯТЬ. СЬШЬ, МАТВЙЙ, НЕ ЖАЛЙЙ ЛАПТЕЙ. [жят.зяя.жаажяе?. ЙЯй№йАій.ай:Хй«'А^ій. ГИ^1“ Дуй вбвсю,Жук! — вскрй- кивал НечАй, ббшено округляй весельїе глазА и учАшая пляс. — Сьшь, Матвбй, не жалбй лаптей! — отбивАл он присядку под гул,хбхот и крик толпьь СБІР БОР ЗАГОРЙЛСЯ (ЛІ Откуда смр бор загорАлся) СЬІТОЕ БРЮХО К УЧЕННЮ ГЛУХО, (нюшми . СЬҐПЯЙ ГОЛбДНОГО НЕ РАЗУМЕЕТ (поннмаег). гжяжаягяшіш. ГІЙЯІ» Й ІН^&ЯЖШЮА. кАждом большбм гброде, в люббм деревбнском захолустье нет-нет да и<откроют> Сбогачй] ужАсную» отвратй- тельнукьнедостбйную человбка грязь, ни- щету, запущенность <Открбют), оповбс- тят публику чАрез < большйе) газбтьі, по- говорят денек-другбй и забудут. Сьітьій голодного не разумйет... Ж, ГЖ А]££*Г£Я"пІ<Й Й ^А^ЖЙК йА«*тйжи.а$я£тткЕй<ї ш... СЙДЕМ РЯДКбМ ДА ПОГОВОРЙМ (потолкуем) ЛАДКОМ. гюагіж^®-® .итшкае. лйтт*»»жміЕ. [#^1“ Ну, гостенбк дорогбй, про- ходй в гбрницу,— приглашАла бАбуїпка ЛукАрья. — Сядем рядкбм да поговорйм ладкбм. “»,жж,«йвжг^яж»»йж« ЖАШо ТА ЖЕ ЩУКА, ДА ПОД ХРЕНОМ. (1ЯК ЯЙ, Д Д №. Т £ «. 269
(І£&1Тот же блин, да на друтбм бліЬде. Ж; Тех же щей, да пожйже влей. |в| Й9 [^І^ЛДа крбме безумних,кто же не агойст? Тблько однй прбсто, а друтйе, знАете,по послбвице: та же щука,да под хрАном. ТА НЕ ОВЦА, ЧТО С ВОЛЦОМ ПО- шла. №Я1Ж»И£Ж,АЕІ«Я-. ТАК» НЕ ТАК» НЕ ПЕРЕТАКИВАТЬ СТАТЬ. такое наше счАстье, что на мосту с чАшкой. (ІЙ. СчАстье на мо- сту с чАшкой) ТАМСвезді)ХОРОШО,ГДЕ НАС НЕТ. [ЖЯ1»й5ЕІК»,ЯЛ»*а<]Й№ л,а<]*4»в.»жл#. Г«Ю1- Вьі из какбй губАрнии? Я? Дальняя... Из Чернйговской. — Хо- рбшая губАрния. Там хорошб. — Там хо- рошо, где нас нет. .. іо^я>&£яіпй^лг ТАСКАТЬ КАШТАНИ ИЗ ОГНЯ ГЙЯ1АФЖЖ. [ЖЯЖЖ»ИЖЮ>КІЙІ»»,ЖЯЖ ЮАЖД. СМ^ІНас спаслб то,что Япбния,ку- тая КитАй, не моглй двйгаться на зАпад, чАрез всю Сибйрь,имАя в тьілу АмАрику, и не хотАла таскАть каштАнов из огня ДЛ5? АмАрики. з а фжж т а<п. І$^1ДоставАть каштАньї из огня. ТВОЙМИ БЬІ устАми МЕД пить. (Л, Вашими бьі устйми мед пить) г^*і*Аі<ажіпй. ТВОРЙТЬ СЕБЙ КУМИР (кумйр*). ^11 Няньки, кормилИЦЬІ, и те тво- рят себб кумйра из ребенка, за котбрьім хбдятіа женА! а мать! І^^ІСоздАть себА кумир. ТЕЛЯ УМЕРЛО, ХЛЕВА ПРИБИЛО. (ІВ) ГЖЯ1Ф»?ЕТ,ФЄ^Т(йР^Яв Т). ИЙЙЖГСЙКИ. [±«Е1Нет худа без добрі. НА бьіло бьі счАстья, да несчАстье по- могло. 1^1 ^|К Теля умерло, хлАва прйбьілої (то есть худа без добрА не бьівАет). “4^ят,£££тя(^арщ±&<іь от [Ф^СІПАло телй, прйбьіло хлАва;Те- ля умерло — кбрму прйбьіла ТЕРПЕНИЕ (терпАнье) И ТРУД ВСЕ ПЕРЕТРУТ. ГДЯ1И*Я»ЯгІВ£Ж-«. я а «ж.жіїп^ йгж. («Н01-А вн потерпйте,потерпйте, 270
Николдй Николаевич... Терпбние и труд — все перетрут. ....Я.” ТЕРПИ, КАЗАХ. АТАМАНОМ (ата- мАн)БУДЕШЬ. [ИХІЙМЖМ.ЖРЯ.Й^Я-Ж&ЇГ й. (*5аЯ¥ЖЙ'Ь.&£«Н«'ЗД.Ю ®ж»ж»йжй. ІЯ&1(#ЖДДй£Яі)ЯЙ®И«.& »Ж«.«ЯЧМ*ЙАІЙ. Г#ЖИХ18*£Л.*ІЙЖЛ£*ЕЖ» ю,ж¥*±-ал.&яежд£ж<і£»аг Ф^,*»А±А. ПИ^ІЕАндрбй ТЙТЬІЧ:] Прихожу я домбй-с.. > а тятенька вдруг ко мне: <Что, говорйт, тьі шляється, как савр&с без уздьі! Собирайся, говорйт, ехать невб- сту смотрйгь!) Как тут жить! ЕДосу- жев:]Что дблать-то! Терпй,казйк,атамА- ном будешь! Е&ЖЯІ • ЗЯІИЯІЖ.... ІФ^СІТерпй, казйк,г6ре! атамйн бу- дешь. ТЕХ ЖЕ ІДЕЙ, ДА ПОЖЙЖЕ ВЛЕЙ. ІЖХ1й®И»йй.®Ж«^. [*ХЛВІЯЙЖв.®М®®»й#ЙЖ. ШЕЯ®. (І£&]Та же щука,да под хреном. £ДЯМФЯЙ»ЯД&Т£І^Тот же блин, да на другбм блюде. ГФІ^ІОн говорйл в том же духе, как и Гранбвский... <Тех же щей, да пожй- же влей). .. ТЕШЬ МОЙ ОБЬІЧАЙ.САДЙСЬ В ГО- ЛОВАХ. (ЖХ]ЙХІСЙЙ^«,ЯРЙЇ^Й^*±. (№&)!$ Не хочу в ворота, разбирАй заббр. (09^]Вьшяливать глазА и забиваться в угол для бтих людбй, очевйдно, их ПрЙХОТЬ; им, вероятно, и самйм нелегкб служйть дтой прйхоти,но онй непреклбн- НЬІ; девйз их русская послбвица Ї < тешь мой обйчай,пляшй в головах* ). ммто ТИХА ВОДА ДА ОМУТН ГЛУБОКИ. (2*1 Тйхие вбдьі глуббки) ТЙХИЕ ВбдЬІ ГЛУБОКИ. ГЖХ1*Ж».®®Я,Ж»*Я. от Й Й. й Й Ю А ¥ » Я-Ж Й )§ ®. АЖЙЖЖЖв? ЙїтЙ. ІІ&&1В тйхом бмуте чбрти вбдятся. Е^^1[Глафйра:]Я дбвушка со вко- сом и могу полюбйть тблько порйдочного человбка;а порядочньїе люди йщут богй- тьіх. Вот отчегб я прячусь и убегйю от ббщества — я боїбсь полюбйть Вьі не смбтрите,что я скромні,тйхие вбдьі глу- ббки, и я чувствую.что бели полюблйк.. [ЛьіняевіЦОй, стрбшно! не говорйте,по- жйлуйста,не продолжййте. £ЮЖЙ----а*ЙЖ±Ао ..[<ЖЖЯ5А:Ж.А«ПЙТ! ЯЙТ,« СЗ£^1ТихА воді да бмутьі глуббки. ТИШЕ ВОДШ,НИЖЕ ТРАВНІ. [#Х1(ЖА)Х£»Х£М,ФЖЖМ. [0Ц£]ІСтарйк ненавйдел Анну, хотя бьіл пбред ней тйше водььнйже травй. 271
«линва» . ТИШЕ ЙДЕШЬ, ДАЛЬШЕ БУДЕШЬ. ГЛ&1ЛЖ А«»®Ш® ,ЙЙк»^ї?ЯВ і ш я®, <р»жйй . Г^И^І — НикогдА не нАдо торопйть- ся,— замбтил америкАнец. — Тйше Адешь, дАльше будешь. “«ХЖЗШЛ ІЗЕ^ІТйше йдепіь» дАльше будешь (от тогб мбста, кудА едешь); Тйше 6дешь,дАле будешь* *. ТИШКОМ ДА ЛАДКОМ. (Ж Я1М Л ШЧЧйЬ (Й«), Не умйешь тьі тишком да ладкбм делА дйлать — все на крик! «! ТЛЯ ОДЙЖДУ ТЛИТ, А ХУДНЕ ОБМЧАИ ДУШУ. *>ЖАЙ«Й,И®КА*. ТО ГУСТО, ТО П^СТО < ТО НЕТ ни- ЧЕГО). Г ЖОГ вш £, < ін $ $ іп їй < < вї я- АЛЙ*>. (ЯЯЛ) -£ЛЖ,—£Л.Ж-£ЛИ жж. НШ2) КІИ^ЛОн [начальник] забьівАл, что перевьіполнять нбрму постоянно нельзя. Чйсто Ато не завйсело от самогб раббтаю- щего дАже:ведь содержАние золота в жй- ле непостоянно и неравномбрно (то гус- ЯМ. .. Вдруг густо, вдруг пустої ЧА- со!к густо,а часом (порою) пусто. ТО <И> ЗНАЧИТ,ЧТО ПРИСТЯЖНАЯ СКАЧЕТ.А КОРЕННАЯ НЕ ВЕЗЕТ. ЙЗЖІЙ. ІШ^ІчїЖЧто бто знйчит?) (йЖ$*А#тШ)8Шо — В чем дбло,граждАне! Что все Ато знАчит? — А то и знйчит,что при- стяжнйя скйчет,а коренная не везет. “£ВЇЇЬІїШ$№£Ж! ТО (где, ) ЛАСКОЙ, ТО (где, и) ТАСКОЙ. &ЙШЙІХЯ-ЯШ. ТОВАР ЧОХОМ,А ДЕНЕЖКИ СЧЕ- ТОМ. тблки И ПЕРЕТОЛКИ ІЖЯІй&ЖЯьВДЯМ. [^^ІПошлй тблки и перетолки. Ж ТОЛК-ТО ЕСТЬ, ДА НЕ ВТОЛКАН ВЕСЬ. (ЇЙ. <И> толк-то єсть, да не втблкан ТОЛКУЙ БОЛЬНОЙ С ПОДЛЙКА- РЕМ. (ІН) [ЖЯЖАЙЙЕЖІЙІІ». ш»і)Нш**тйтш)найАій, £3&ж,іч&йж#ж8В«гям»гій. Е^Ч^ЛБедняге [вдовб] все казАлось, что она еще что-то должна растолковАть судьбі вероятно, ато все бьіли ненужньїе пустякй,на котбрьіе отбц тблько отмАхи- 272
вался и произносйл обьічную у негб в та- ких случаях фразу:— А! Толкуй боль- нбй с подлбкарем!.. Все будет сдблано по закону. ШОіЙЙгіГЖЖЙ. - 0г #ІЙТ- ЖЖЮ ! .. МИ. ТОЛОЧЬ вбду<в СТУПЕ). ГЖЯІЙЙШ*. @ Й9Й9 о І Ні Носить решетбм воду. восхищаемся Гоголем, не хотйм знать о других писйтелях.. , ко- тбрьіе толкут воду и занимаются пересьі- панием из пустого в порожнєє. зшжж д * & т й .. ШИхГИо ТОЛЬКО И СВЕТУ (ЧТО) В ОКОШ- КЕ. ГЖЯ1Й<ЗГГ/ЬШЯШ-£ЛЛ;О Г^МЯ<Й-ФА^-ЇФЖй,^Ш ЮЖЯ о Онй все врбмя одна, без под- руг , тблько и свбту в окбшке, что ста ра я тетушка. ТОЛЬКО КУРОЧКА ОТ СЕБЯ ГРЕБЕТ. ГЖ^ЯЖ^хШ^ИИо ІЯШіШ&Ійа. [ІИ^ЛТепбрь Любйша слбдовала за- поведи своегб крестного Савелия Назйрьі- чаЛСебя не обижай. Тблько курочка от себя гребет). (ТОЛЬКО) МОКРО (НЕ) ОСТАНЕТ- СЯ. (ІЙ* Мбкрого мбста не останется) Ж! і'ЇШ/йізчіЖ о ТОНУЛ - ТОПОР СУЛЙЛ, А КАК ВЬІТАЩИЛИ - И ТОПОРЙЩА ЖАЛЬ < СТАЛО. ГЙА1АЙ-ЙІ. 3±МЖТ Й ВЮЖ т » & > т « їїїе ж і а Я’ГЙЧВ.ЙЙЙІ». ІФІ'йІІ — О чем, напримбр, говорйт зта послбвица: < Тонул — топбр сулйл, а вьітащили — и топорйща жаль). О чем ато? — Зто вот если неблагодарньїй чело- век,— торбпится ответить Мьшіка. — Вот, например, Алйнина Клепенйцер. Она бчень боялась акзаменов, и, когда Алйна с ней занималась, онй все-все обе- щала! А как видержала акзймен,так ни- чегб не дала. 1ЙД->Г^ВЙХй4|АгШЯ-к*^ійІ«І^ Шо “»тия‘г& • йш «ТИП- ТОТ ЖЕ БЛИН, ДА НА ДРУГОМ БЛЮДЕ. в, Г^І^ДЯРЯ’ЖЖ.Я^ІІЖ^^І^О [Ні&ІТа же щука, да под хрбном. й>ад^Й,ЯД^Т^^іТех же щей, да пожйже влей. ІЗ^^ІТот же блин,да на блюде;Тот же блин,да подмйзан. ТОТ ЖЕ САВКА НА ТЕХ ЖЕ САН- КАХ. (ІН) йо 273
С 0*1^1 — Так чем же вам коллектйв плох? Ведь Ато однб и їо же. — Нет,— говорят,— не однб и то же. Тот же Сав- ка,да не на тех сАнках. * У нас неводА- то у кАждого на рукАх, а тут ббщий нб- вод нАдо составлять. «1ЛЯРЖ^4- ТОТ КОЛХОЗ БОГАТ, В КОТОРОМ ЛАД. Й, ТРУД ЧЕЛОВЕКА КОРМИТ, А ДЕНЬ ПОРТИТ. [ # й А, «Ж * 5Е А >Я а # »А,ЖЖИЯА. . «в®» ,««« Ж.Н^ЛіІ. ТРУДЕН ТОЛЬКО ПЕРВЬІЙ ШАГ. ҐЙХ]®-^«£. СНіІЙІПбрвьій блин комом. — фіШ Лиха беда начало. । Есть дьірА, будет и прорбха. Я ТРУДНО ПРОТИВ РОЖНА ПРАТИ. (Я. Против рожні не попрешь) VI4 йй# і Ж И«ЇЙ®й. ТРЯСЕТСЯ, КАК ОСЙНОВНИ ЛИСТ. (Я. Дрожйт.как осйновьій лист) ТУТ БОГ, ТАМ ДВЕРИ. (Я. Вот бог, вот порбг) ій^юїді.йиідПо ТЬІ БЛЙЖЕ К ДЕЛУ, А ОН ПРО КОЗУ БЕЛУ. , ЖЛЖФіІІ *. мт-'гжж.я-фжж. .(Я&]Я7££7№ЯІІЖ*Й9А%,£ £*ПвЄ^ЖАЖ®ЖИІГВШ. — Зтак мьі, пожалуй, до смб- рти не столкуемся.. — Нет, так пйва не свАришь! — сказАл он [ПатАп Максй- мьіч. ] — Тш блйже к д6лу,а он про козу б6лу>.. .. #]Й. ..” [$^]Тш — как бьі блйже к д6лу,а он — про козу бблу. <ТЬІ> ГРОЗА, ГРОЗЙСЬ, А МЬІ ДРУГ ЗА ДРУГА ДЕРЖЙСЬ. (Я. Грозі, гро- зйсь,а мм друг за друга держйсь) гжя]лжж,^^жч5,^іпйгжж ЙОЙ. ТЬІ КАК БЬІ БЛЙЖЕ К ДЕЛУ- А ОН—ПРО КОЗУ БЕЛУ. ( Я. Тьі блйже к ділу, а он про козу білу) ГЙЯ1 , яГ№«/ЬШ¥. ТЬІ НА ГОРУ,<А>ЧЕРТ ЗА НОГУ. ті1^£і1ь ВТ^АЙ». итяоіііїїіїйвгг т иш ГЯП£]ЗЖА*£й,ТІШ5И;іг®«* вжитій. ІвЧ,5]1 — Говорйте.— прошептала Віря. -- Что же говоріть? — грустно сказйл Илья Петрбвич. -- Стірая истб- рия, тьі на гору — черт за нбгу. “®ІЙІ!Ї,”КЖ«®^ІЙЖ. гж< • “««ввд, Ж®АЄІЙ^ТИ««.’’ ТЯЖЕСТЬ СВАЛЙЛ АСЬ С ПЛЕЧ. (Я. Слбвно горб свалйлась с плеч) тжйт. тянй ЛЯМКУ, ПОКА НЕ ВЬІРОЮТ ЯМКУ- й»). 274
ТЯІЬЛЯП ( тяп да ляп )—< ДА > И КОРАБЛЬ. ПНТИТ.^МЙЙЙЖТ. ишшш«. я л с ісл т л т, м «т. ід йійажи . ІМ^11 — Да тьі не торопйсь... Ишь какбй провбрньїй, — тебе бьі тяп-ляп ,да и корАбль. Скбро, друг, тблько блинн пе- ку т, а дбло спбхом творйть тблько людбй смешйть. Так не подобАет. ... ГМТШ&Й-ИАІ&Ж#. ЛїЬЖМШ ІФ^ІТяп, ляп, да и клАтка» сел в угол,да и пбчка;Будто тяп, ляп,ан избА (ан и клбтка);Не тяп, ляп, да корАбль» Будто тяп да ляп, вот те и корабль» Тяп да ляп не вьійдет корАбль. <У БАБЬ1>ВОЛОС ДОЛОГ, ДА(а) УМ КОРОТОК. (ІВ) о ІМ^ІВасилйсса Мирбновна подня- лАсь со своегб мбста и, попрАвив платбк, проговорйля:— А я схожу тут недалекб в сосбди... У бАбьі волос дблог, да ум кб- роток: позвалА я тебя, а вьіхбдит, понап- рАсну,— пожАлуй, и подумаешь неладно обо мне. .. иН Т,-- І$^1Вблос дблог,а ум кброток. У БОГАТОГО (богатому) ТЕЛЯТА, <А> У БЕДНОГО ((Одному) РЕБЯТА. (|0) * г#*ітжАЖФж^ш/мк. ІМ^І1Ну,кудй податься? А в дому полньїм-полнб ребят, мал мала мбньше. Онб вбрно сказано: бога тому — телята, 66- дному — ребята. &Ж/МГ. У ВСЯКОГО ( каждого) БАРОНА СВОЯ ФАНТАЗИЯ. Ій&]ЯШіЛ,ій,£А4ННв<іА. [£^£](#и*йЖ)£ій£ЯЯ,®ій У ВСЯКОГО ПАВЛА СВОЯ ПРАВДА ГІЯ.1«4-А(Й«Ю®#йЄйЖЯі «4-АЯ&Я&ЙЯЯ. [>#і»£1ЖЯЯ*. ІМ^І — До ббга вмсокб,до царя да- леко! Где тепбрича нйшему брйту искйть прАвдьі? В наше врбмечко у всякого ПАв- ла своя прАвда. Вот и ищй ее. У нас так: ни прАведнику венцА, ни грбшнику кон цА. МьїкАемся-мьїкАемся, а дальше пле- тбй никАк не уйдешь! “±#аж,ж#ай! ттпчяіпм# яяямь^ахя!? а^*«ФАЯ#ж# 275
У ВСЯКОГО ПЛУТА СВОЙ РАСЧЕТ. гюашФійічмг й йй-«ійа. [Орбст:] прАвда, послбвица-то говорйтся* <У всякого плутА свой рас- чет! >. Вот хоть бьі нАшего бАрина взять! УмА у негб нет.. А вот с просйтелями так он своє дбло знАет,— такбй тон дбр- жит,что любо на негб смотрбть. .. І^^СІУ всякого плутА свой расчетьі. У ВСЯКОГО СВОЕ. (*Й. КАждому своє) ГЖ)тА<#АЮ». у всякого свой вкус. ІЖХ1АЙП^»#<>ГИї#А<#А #о Г&31У ВСЯКОГО СВОЙ вкус; КТО ЛК> бит дьіню, кто арбузї У всякого свой вкус:кто ліЬбит дьшю,кто арбуз,а кто — свинбй хрящик. У ВСЯКОГО СКОТА СВОЯ ПЕСТ- РОТА. й е о птшФАЗБЖйаишх. ІЬЕ^ІУ вся кой пташки свой замаш- ки. — Я /Ь4 ІБ^ Й З Й Я Чі Всякий молодбц на свой образбц. — <Р Ж Й іЮ $ і Всяк по-свбему с ума схбдит. ^^АЙ^^^ЙІ^^-^їУ всякой избушки свой поскрипушки. — Йй^^ЙїЙЯїУ всякой пи- чужки свой голосок. —я Йі2 йиЦ^о І^І^ІИзбт бчень хвалйл Кукушки- на:— Вот, приглядйсь к мужику,— хо- рбшей душй бтот! Не любят егб, ну — напрАсно! Болтун,конбчно, так ведь — у всякого скотА своя пестротА. ^ІІФА---Ато. ЙБДЙ^Я#! &Ж,ЄФАЯ#ЙВй#£о” у всякой ИЗБУШКИ свой ПО- СКРИПУШКИ. Й Зайвая. (ЯЯ1«ИЙ£Й>Й£Й. [&&1У всякой птАшки свой замаш- ки. ЯФ-^ЯБ^ Й ЙЙ^^їУ всякого скотА своя пестротА. & Ж £Б # Й В Й4^^ і Всякий молодбц на свой образбц. ф —Й вЙ^^їВсяк по- свбему с умА схбдит. ^^АЙ^Ф^ШйІІБ ^;У всякой пичужки свой голосок. ^Я/ЬМЗИїйай^о — На свбте,ребятушки,ниче- гбшеньки одинАкового не бьівАет... У всякой избушки,как поглядйшь,свой по- скрипушки. й^{П,-Й#±«^ЙЖЙЛ«<Й ..&А^,пЙЯіИД^Йо” У всякой избушки свой по- скрипушки<а у инбй и двби). У ВСЯКОЙ ПИЧУЖКИ свой го- лосок. [Й Я1«-Я Ф 4 И5< Й а Ю "Ч о Г&&1У всякой птАшки свой замАш- ки. Я'№1®< Й 6 Й^Ч;У всякого скотА своя пестротА. Ш Й Ж ІБ Й СІ Й4$&; Всякий молодбц на свой образбц. ^-^Ж/Ь{К^«ЙЄЙЯг£;Всяк по- свбему с умА схбдит. ШФАЙЙ^ШЇІІБ /р — ЯЛУ всякой избушки свой поскрипу- шки. ^-£А£ЗБ#ЙВ^МЇЙІЙ^. У кАждой птйчки свой го- лосок. У ВСЯКОЙ ПТАШКИ СВОЙ ЗАМАШКИ ГЙЯІШ-Я/Ь^ЖЯЙВЙ^. [ЯЯіе^АЗБ# Й а ЙЗ«,£Й\Я [Й&1Всякий молодбц на свой обра- 276
збц. всякой пичужки свой голосбк. Ш— ЯФ Й В Й*І ИН Я І У всякого скотА своя пестротА. $-#«:1г&#ЙВЙШ£їУ всякой избуїнки свой поскрипушки. Ш— Й В їй Я» Всяк по-свбе- му с умА схбдит. ЗІФАЙФ&ШЙІІР'Г— гм^і - Нет, Васйлий Борйсьіч, не знАешь тьі наших со66ров,да и людбй-то здешних мало, как вйжу я* знАешь... Тут.сударь,у всякой птАшки свой замА- шки,у каждой птйчки свой голосбк. Ум на ум не прихбдится, да и друг дружке покорйться не хбчется. ... -яф^жйвтч^. У ВСЯКОЙ СТАРУШКИ СВОЙ ПРО- РУШКИ. ( & И на ста руху бьівает про- руха) ГЖЯІ^АША^ТЖ^о У ГОЛОДНОЙ КУМЕ ХЛЕБ НА УМЕ. ІІ£4#1Что у когб болйт,тот о том и говорйт. їГолбд- ной курице прбсо снйтся. ЇХ, — НАдо, чтббьі нАши пАхари бли на чйстом... — Аби бмло чегб єсть, — сказАла грбмко Степанйда Шкуропйто- ва. — Как говорйтся, У голбдной кумб хлеб на уме, - печально добАвил Евдо- кйм Ербхин. ...”“Я£ я#. »• Голбдной кумб <все> хлеб на умб. У ГОРЯ НЕКУДА ДАТЬСЯ- ГЖЯ1ЖЯЛ5Е&ШВІМ. У ДЕЛА БИТЬ ДЕЛО ЗНАТЬ. ГЖ . «««•А»*. У ДОБРИХ ВЕСТЙЙ - ЛЕГКИЕ крмлья. ІЙХ1»їГіМКЖ®ЙЙЯЮ. Г#Д]»іЙЖ^ЛІВ№і»іЙЖ^Еїі8 У ЗЛОЙ (у кривбй) НАТАЛЬИ ВСЕ ЛЮДИ канальи. ГЖ ОКА Ж а, й А * Д Я А. Г#Я1ВА.4'Аи.*0г£ЙА»*Й;. Если подстрбил гйбель са- молета,так кто же он єсть? САмьій пбд- льій преступник. Тблько сначАла до- казАть нАдо,а потом судить. А ЧерепАно- ву чегб не рассуждАть? У кривбй НатА- льи все люди канАльи. Д ІЙ Д В£ Ф & Л ЯЛ #, ЯВ А Й АМШпя? ^А^И'А^ійіЙЙВйЖ'й? ЯАЖВ0Г Ж»А«*«АЛ У КАЖДОГО БАРОНА СВОЯ ФАН- ТАЗИЯ. (ІЙ. У всякого барбна своя фан- тАзия) У КАЖДОГО СВОЕ. (Я КАждому своє) ІЙО&АЙ&АЮЖ. У КАЖДОЙ птйчки СВОЙ ГО- ЛОСОК. (ДЕ У всякой пичужки свой го- лосбк) ГЙХІ^-ЯФАІРЙЙВЙпЧ^о у кого ГУСТО, А у кого ПУСТО. ГЖЛКйАЖЖ.ЖМАіІіДАЛа Ж.ЖАвЯ.ЖА®^. 277
У КОГО МНОГО ДЕЛ ВПЕРЕДЙ, ТОТ НАЗАД НЕ ОГЛЯДЬКВАЕТСЯ. ПИ^ЗІИвАн Васйльевич пошел свобй дорбгой,а Владймир Николйевич.. оста- новйлся и стоял, покб Косачев не скрьіл- ся за поворбтом в ближййший переулок. Косачев ни разу не оглянулся. Он,вероя- тно,думал ужб о другбм. И Владимиру НиколАевичу вспбмнилась стйрая послб- вица :<У когб мнбго дел впередй, тот на- зйд не оглядьівается>. ют • ЙНІ5ЛЙЖЖ& • ...ЙЯ-Й* То у кого ЧТО БОЛЙТ, ТОТ о том и ГОВОРЙТ. (ДЕ Что у кого болйт, тот о том и говорйт) У КОРОВИ МОЛОКО НА ЯЗЬІКЕ. Ш Молокб у корбвьі на язьпсй) гжяі*й(й9і**)й^_е. У КРИВОЙ НАТАЛЬИ ВСЕ ЛЮДИ КАНАЛЬИ. (ДЕ У злой Натйльи все лю- ди канйльи) ГЖ5а#АЖЖ,^<й9А«Р>^А. У НАС, ЧТО НИ ПОП, ТО И БАТЬКА (ЇЙ, Кто ни поп,тот бйтька) У ПОГОСТА ЖИВУЧИ, ВСЕХ НЕ ОП- ЛАЧЕІПЬ. (ДЕ На погбсте жить,всех не опл&чешь) &0г<ИАїіШ^о У ПЬЯНОГО ЧТО НА УМЕ, ТО И НА ЯЗЬІКЕ. У РАЗБЙТОГО КОРИТА. ( сидбть, сказіться остіться) я. [ЯЗЙс]“ї сидіть, оказйться, остАться 10*1^11 Не ясно ли, что хваленое пра- вйтельственное < устрбйствої переселінцев оказалось пуфом? Не ясно ли, что всегб чірез шесть лет пбсле революции правй- тельство снбва возврашДется к разбйтому <йЖ-5>ЙйШ*>. ( возвраіцаться) к разбйтому коршту. У СЕМЙ НЯНЕК ДИТЯ БЕЗ ГЛАЗУ (без глаза). Г#Я1«ЙА£Т,»1»а^*». — Если бьі русские литерйто- рьі надумали издавйть на паях журнйл, — прибйвил он [НекрйсовЗ, — то оправ- дали бн послбвицу: у семй нянек всегді дитя без глйзу .. Осуществйть нішу за- вітную мечту, к несчістью, невозмбжно без дбнег. .. «ІЯІЙІ,Ж» У СТЕН ЕСТЬ УШИ. (Я<И>у стен есть уши) 278
У СТРАХА ГЛАЗА ВЕЛИКЙ. ІЖХ1ЯИ&ІЙ ЙШ»**. ««&№ й Ж Л*иЛ-й^&1Щ/ЬЮА«ЙЯ#в^Й; №. ІЗЯЙ^Й, Ж * № £ > Ж * № Й.Ж-Ь&ВЙЯ.КЗІ&Г. СД^ІТак как тогдА госпбдствовала общая пАника, то Слепцбву совбтовали бьіть осторбжннм с незнакбмкой, котб- рая всем казалась подозрйтельной. Но вьіішіо, что у стрАха глазА великй. Все лбто онА бьівАла у Слеіщбва, и все обош- лбсь благополучно. А ХФЯ'Г Ж Й ® 4 * А Я £ ШГ£#»гЯ<{ЕА,-Ж¥£**. [$^1У стрАха глазА великй <да ни- чегб не вйдят>. У т£щи ЗЯТЕК ЛЮБИМИЙ СИНОК- Г£##£1£«1вЖ*Йї.і»ЯЙ)Кві У ФЙЛИ ПЙЛИ, ДА ФЙЛЮ ЖЕ И БЙЛИ. ГДХІЖЖЯЖЖЙТ.айЖЙЖП Т.йТАЖЙ.аіГАЖ. ІЯй13А1ПИ«ИЖ»«ЛМтіЙій. [^4^11 Что ж»— говорй)»— тььмАту- шка»за моє же добро да на меня же фьір- каешь? Тбже» говорю,— нбвости:<У Фйли пйли, да Фйлю ж и бйли!) ТШ'ШШЯШЩ іЙЖД І$^1У Фйли бьіли, у Фйли пйли, да Фйлю побйли; У Фйли били, Фйлю и бйли. У ХЛЕБА НЕ БЕЗ КРОХ. І#ХЛ) ^М#<Яй<К<&АЙ<і£1# ти. ГД^ІБудут дбньги, будет и торгбв- ля. НАдо же и купцу чбм-нибудь жить. Вот и тебб,отбц МакАр,за трббьі прибАвка вьійдет, и мне, пйсарю. У хлбба не без ^««шнигіг&а. йліьжжяейй в. ГЙЯ12) 4-#АЖФ, ЕЙ&ІЛес рубят, іц&іки летят. Назадй, куда шел Мокбев, крбме свойх живих и убйтьіх никогб нй бьіло.. — Мм-то жйвьі, Волбцкого с Че- рноярцем уходйли.. - У хлАба, брат, не без крох! Й«ЮЯЖ»ЯЮА±^,ЯЯЄгаА........ ЛЯТ... ІФ^СІУ хлбба и крбхи (о пожйве). УБЙТАЯ СОРОКА РУЖЬб КРАСИТ. мяитятжіі.швла;». ЕЖ*«8)й:»А»Я®іЙій. — ДАльше не пойдбм,— ска- зАл Матвбенко. — НедАром говорйт, что убйтая сорбка ружье крАсит. Пошлй на- зАд. РЕО” УБОГИЙ МУЖЙК и ХЛЕБА НЕ ЕСТ, БОГАТЬІЙ - И МУЖИКА СЬЕСТ. УБМТОК УМУ ПРИБУТОК. 279
[Ш&ІБогйтство рйзум рождйет. І^^ШБогбтство разум рождйетК — говорйт одна послбвица. Нет, зто < убьі- ток уму прибуток), — утверждает дру- гая. Котброй же из них вбрить? А все дб- ло в том, что онй не противорбчат друг дружке. Прбсто каждая из них годйтся в определенньїх обстоятельствах. Мбжет бьіть, пбрвая слбжена для филбсофов, вторая для купцбв. А разве нельзя допу- стйть, что нормальному человбку добав- ляет ума как прибуток, так и убнток, что тблько на дурака не дбйствует ни то ни другеє. йми. Убнток учит нажить прибу- ток. УБНТОК УЧИТ НАЖИТЬ ПРИБУ- ТОК- (ДЕ Убьіток уму прибьіток) УВЯЗЙЛА ПТАШКА НОГОТОК - ВСЕЙ ПРОПАДАТЬС пропасть). (ДЕ Ко- готбк увяз — всей птйчке пропасть) УГОВОР ДОРбЖЕ (л^чше) ДЕНЕГ. ГДЙІЗАЛйИгй'ЯІ^ЙЖАЮй? й. [#^Я^Гг «№ V, * пГйїГ. І Дебети семьдесят ТЬІ- сяч! — сказйл он наконбц,— конечно, ато дбньги большйе, но имбнье стбит ато- го, бесспбрно. — Хорошб, тблько уговбр лучше денег? какбй куртаж вьі мне полб- жите? +^7ЇГ«1ЛМІЙ,‘‘Й змю ЯЖ^чПБ^^йГЖїГ. %?” Уговбр лучше дбнег, будь на слбве лишь добрбнек? Уговбр лучше, до- рбже денег? Уговбр крбпче дбнег; Дого- вбр лучше дбнег. УГОРАЗДИЛА МЕНЯ (тебя, егб) НЕ- ЛЕГКАЯ ГЖ5С1ЯЖ®Й*Й»®ЖЯ®,^Йг® І(ЙЖ»)»ЖЯЖ,Ж^ЙЕЙЕІ(«Ж»). ИИ ІНелегкая опять угорйздила егб свалйться с лбшади. ІНелегкая ( нечйстая, черт) угораздила меня. УЖ НЕ ПЕРВЬІЙ СНЕГ НА ГОЛОВУ. (ДІ Не пбрвьій снег нй голову) УЖ ПЕНКИ снятьі. ГЖХІШсФВШТЖТе УКАТАЛИ (уходили, умьїкйли) СЙВ- КУ (бурку) КРУТНЕ ГОРКИ. [ЕЬ&ІБьіл конь, да изьбздилея. і± [^И^ІЕМьїкин:] Посмотрй тьі на се- бя, такбй ли тьі бьіл прбжде. Что, брат, вйдно, укатали ейвку крутьіе гбрки? т ІВ? 280
УКОРбТИШЬ - НЕ ВОРОТИШЬ. (Л Окоротйшь — не ворбтишь) УЛИТА ЕДЕТ, < ДА> КОГДАТО БУ- ДЕТ®. ІН1ЙЕЮбешанного три гбда ждут. посуле, что на стуле: посидйшь да встйнешь. — С#*і*£]ЖЖ^Йв [^І^ІУходя из кабинета, Алпатов сльїшал, как директор сообіцйл Астахо ву вйжное извбстие, что скбро в Сибйрь побдет путешествовать наслбдник и с атим будет связана закладка железнодо- рбжного путй через всю Сибйрь. — Ули- та бдет, когдй-то будет,— ответил Аста- яиж««а-^жяйіійж,іййж&#® ЛЖЯИ{ЙЯЯЖЙ«,ійвФ®<ЙЯЯЮ& ^ЯЯ,’ИЖЖЖ*0»й. [ЗЕ^ІУлйта бдет,кбли-то будет. УМ БЕЗ КНИГ, КАК ПТЙЦА БЕЗ КРЬІЛ. УМ БОРОДИ НЕ ЖДЕТ. ІІИ^ІЛюди говорят тайно, а я вот брякнул явно. Потому как и действйте- льно я глупбй всех. Картельно того, как говорйт товариш, Овсбв, что большевикй — одна молодежь безборбдая, скажу на- прбтивїум бородьі не ждет! Вот и все! ~ Емельян осторбжннм шагом вошел обра- тно в толпу. Й*&ЖЙ№ЯІА#. Т^АФ. УМ ЗА РАЗУМ ЗАХбДИТ (зашел). І^^ІПрбсто у меня с гбря ум за рй- зум зашел. зшж&жштто УМ ПРАВДУ РОДЙТ. (ттвж)*&ля. УМ ХОРОШО. <А> ДВА ЛУЧШЕ <ТОГб>. гжхіиф&йй-^мйжя®#;- АТДГА®. Г^^ІІА^вГ.ЛЖГй.НФЛ ЙЕ.Й4-ЯЖЛ. 1— Но пока мьі должньї ду- мать вместе, -- сказйл он ГОзеровЦ. ~ Го- ворят, что ум хорошб, а два лучше. Осббенно в такбе тяжелое врбмя. Й®ЖЙ< (^^ІУм хорошб, два лучше тогб <а три — хоть брось>» Ум хорошб, а два — еще хуже* ? УМЕЛ ОШИБЙТЬСЯ -- УМЕЙ И ПО- ПРАВИТЬСЯ І>#і*5:1ЯіЙВР0сЖ^Й. УМИРАТЬ НЕ НАДО. Ф *»»ФЖ-Я*Я.улйта («4=) » Улита (&АЗГ4ИІІ»). ЙИКМЙЙ 7 Я 14 В)“*” В4!Й<^Ж,®ЙІ-ЗЄЯ*#ЖИ. ЯЙЯ)4^ 281
(ЙІЗД Служба у негб бьілА лег- кая*. .. хорошб оплАченная, однА из тех служб* по пбводу котбрьіх говорят: уми- рАть не нАдо. ...жашаьмА УМНАЯ ГОЛОВА. ДА (а) ДУРАКУ ДОСТАЛАСЬ. гжятеіїш»*р&4®лш±в ЮА. <й,Ж^«ЖАіВВДИЯ:5с^Яі0вй.а ІДО^ЛПрбтив Наполеоне у нас, дАс- кать* и полководцев нет. Зто ему все, отцу ПоликАрпу-то, зять егб, учитель казенною гимнАзии НиколАй Ефрбмов обьясняет. Он им не нахвАлится. Ум- ная, говорйт, головА.— Голова то она, мбжет* и умная, да дураку достАлось, - отрбзал Морбзов. УМННЕ (хорбшие) РЕЧИ ПРИШИЮ И СЛУШАТЬ. ГЖ^ІКЗДййЛФгЙЖ^да. [ Я Й1 Фт 81Ж Фг й й, № й Ж й й. Фг «^АШКййиШ. [^И^І— Так позвбльте <холбднень- ким> вас угостйть, — сказАл Петр СтепА- ньіч. — Умньїе рАчи приятно и слу- шать,— мблвил Чапурин. “ЯРЙЖЛі*«Я ‘ і« £ Ш ЧЙІЙ ’ Ж # ИЛІУмную (хорошую) речь хоро- шб и слушать. УМУ (ума) ПОМРАЧЕНИЕ. 282 ЖЖЖ>Л^ШпЧА^»<ЖжЖЖЖЛчЖ ПИ^ІЗто бдюдо — уму помрачбнне. йФ«ЖД#*цГіГ. ПИ'ФіСтерляди били уму помрачб- ~яййЖйюат. — Сидйм такйм манАром у ней в гостйной, — кругом, знАете* рбскош* умА помрачбние. іе, а&* в вг УМИКАЛИ СИВКУ КРУТНЕ ГЙРКИ. (Л УкатАли сйвку крутне гбрки) ГЖ^ІЙШЖЯЙЗ.» УНИЧИЖЕНИЕ ПАЧЕ ГОРДОСТИ. ТІШ Й А» УПАСИ БОГ. (Д Ббже упаси) ГЙХ1±Ф«{6. упустить огбнь - не поту- шить. &жязяа*йіа,зг®&йжв.«в*ж ®ЯМ»й»Т. СЕЕЮКуй желАзо, покА горячб. ІГЗЬЛовй ПетрА с утрА, а ободняет, так провоняет. Т »Не дброг час врАменем, а дброг улуч- кой. Час упустить, гбдом не наверстАешь. Ж ЙТ-/ЬВ^“^Я#Й*І5|ЖЇ(ЙЖЮ Час минеіпь, век живйшь. яшвнгю. Однйми лекАрствами впидб- мию не поббрешь, а бели ее не заглу- шйшь в начАле, то пбсле с ней не спрАви- шься. Упустить огбнь — не потушить.
УПУСТЯ ЛЕТО, ДА В ЖС ПО МА- ЛИНУ. (ДЬ Спустя лбто в лес по малй- УС В ЧЕСТЬ, А БОРОДА И У КОЗЛА ЕСТЬ. ті і« я £ а « «, в?« я а ш & [ЬЕЙІБороді в честь, а усй и у ко- ні ки єсть. Никйта .. сказбл строго-. — Борода дорбже голови. Досмбтрщик не унялся, захохотаЛї— Ус в честь, а боро- да и у козлй єсть. .. УСТА МЕДОВЬІЕ, ДЕЛА ЕЖОВЬІЕ. (ЛІ Слові бархатньїе, Делі ежбвьіе) УСТАМИ МЛАДЕНЦА ГЛАГОЛЕТ ЙСТИНА. тШЛЙЖЖІГ,/Ь«ій&й. УТАЙЩИК ТОТ ЖЕ ВОР. ІЙІЙ. УТОПАЮЩИЙ < И> ЗА СОЛОМИНКУ ХВАТАЕТСЯ. іжят*лйАй-*«ж#ж. мтлодя ф , ж Ийй. [МИЛИМО. Е^И^ЛАнна Васйльевна, за неимбни- ем солйдного кавалбра, ужб готбва бьіла отказйться от рагііе Не ріаізіг [от увесе- лйтельной прогулки], да вспбмнила об Увйре Ивйновиче и с горя послала за ним в егб кбмнатку, говори •. < Утопйющий и за соломинку хватбется). жп^Атвж^ал^дйв-лж^й К^^СІУтопбюіции хватйется и за ма- ленькую щбпку*. УТРО ВЕЧЕРА МУДРЕНЙЕ. [>А1¥±К*±«іЯ(Ж-±#Л5гіШ ИВ Й9Л&Я ДЕЙ гяйіалтжжйлй ЙГЯВДЙВ^ІЙ. Полно грустйть зарінее, хозяин, утро вічера мудренбе. авбсь все пройдет ладно. “Я*&«&Т,ЖМі,іЯАЖ±И»«Є. Ж±»?ї»Й®,*й:--ІЯЖ£ЖіРША Ю.” ІЛЕАІДень нбчи мудреніе'' . УХОДИЛИ СИВКУ КРУТЬИЕ ГбРКИ. (ДЕ Укатйли сйвку крутше гбрки) УЧЕНЬЕ СВЕТ. < А > НЕУЧЕНЬЕ ТЬМА. Кто грймоте горбзд, тому не пропйсть. ««^ЖЯ,ЖаВДВДЙЙ. С^1^31 Учбнье свет, а неучбнье тьма. Учйсь! Онб, конбчно, тяжелб: в тепбре- шнее врбмя учбнье дброго обхбдится. (З^тСІУчбнье свет, а не учбнье тьма. У УЧЕНОГО УЧИТЬ - ТОЛЬКО ПОР- тить. [ЬЕ&ІНе учй рибу плавать. ЙІІЯі ЙЙ. 283
ГДО'б]! А впрбчем, что мне тебя учйть, ученого учйть — тблько пбртить. ДогадАешься и самА. ЙЄ«ЖЖЖЙ«вЖ*Т. І $ ^Ученого учйть, лишь пбртить. УЧИ ДИТД, ПОКА ПОПЕРЙК ЛАВКИ уклАдьівается. а во всю внтя- НЕТСЯ - НЕ НАУЧИШЬ. (Я. Не учи ли.покуда поперйк лівки уклйдьівался, а во всю вьітянулся — не научить) УЧИТЬСЯ НИКОГДА НЕ ПОЗДНО. УШИ ВШШЕ ЛБА НЕ РАСТУТ. (£ Вьіше лба уши не растут) Ушки НА МАКУШКЕ. (9г»К & Д * 9т (» Й Й 8 ®*Р£9г-#). Г#^](ЙА)+4>»Я:!+^1!®. [ДО ^11— Пострбили редут. У нАших ушки на макушке! Чуть утро освАтило пушки ... французи тут как тут. мж-шбаж.....йтляжятл ф ФЕДОТ, ДА НЕ ТОТ. Лй9Аі<н>Г-»ійШ^-ФА,ї®^Л^гЖ ЙЙАо [ДО ] ВообщА про казакА, не рож- денного от природного казакА и, глАвное, не вьіросшего в сфАре казАчьей жйзни, мбжно безошйбочно сказАть; С Федот, да не тот> йли: < Тех же щей, да пожйже влей). [ДО^ІУгловбй дом. Однб окнб — на улицу, другбе — в переулок, то сАмое, кудА нАдо постучАться. Опять окнб! Онб без стАвней, занавАшено бАлой занавб- ской. Свет есть, — знАчит, хозяин дбма. А вдруг Федбт, да не тот? «д-ййлйнч -ФвР’вАаья Йо ЖМЯ\МДШ±А&£. пГМ&ЖЯ -ФА,№Д^*»ФА? ФЕ ДУЛ, Г^БЬІ НАД^Л. ІІЯІЙІіЯ.ЙЛЙЧМЕТ. Г*тй#И/МГ®£ЧЙ9А. [ДО^ІЯ напбмнил Грйше:~ Тьі обе- щАл мне сдАлать самокАт. — Вернусь — сдАлаю ... Ну чегб, Федул, губн надул? НАмцев нАдо прогнАть. Никтб за нас Ато- го не сдАлает. ..ЙЙІЯаАЙЖ*. 284
ХВАЛИ РОЖЬ В СТОГУ, А БАРИНА В ГРОБУ. (10) гжлійййтяійікж&.йтйги» »±А#. І^Ц^ПСвой протАст против негб [гне- та] нарбд прекрасно вмразил во мнбжест- ве метких* лукАвьіх и разяїцих свобй на- СМАпіКОЙ, а ПОДЧбС И ГОрЬКИХ ПОСЛОВИЦ: (Ел бьі богач дбньги, кабьі уббгий егб хлАбом не кормйл < Хвалй рожь в стогу* а бАрина в гробу). й аом ІІ]«І^,ІП:*ЖД^А^ІЙ*#ЖА,3|5 ЖАЙЗ№вТ*..... ЙТШ^М«±А#\ І^^СІЛюбй сАно в стогу, а бАрина в гробу. ХВАЛЙ УТРО ВЕЧЕРОМ. «йіхЯЕіїтїйшт іп м. ІЙЙІЦьіплят по бсени счиїйют. Я» і Не говорй гоп* покА не перепрйгнешь. Не хвалй пйва в сусле, а ржи — в бзи- ми. Не хвАльна похвалА до дАла. Ж Й № ; Не хвалйсь идучи на рать. П&ЙйШтФ, ІЗЕ^ІХвалй утро вАчером* днем не сеченьї! (т. е. коли пройдет благополуч- но)» Хвалй утро вАчером* днем несече- ньій. ХВАЛЙЛАСЬ СИНЙЦА МОРЕ ЗАЖЕЧЬ. (]& НадАлала синйца слАвьі, а море не зажглА) ХВАЛИЛСЯ ЧЕРТ ВСЕМ МИРОМ ОВ- ЛАДЕТЬ* А БОГ ЕМУ И НАД СВИНЬ- ЙЙ НЕ ДАЛ ВЛАСТИ. «і. [ЕЕ^іНадАлала синйца слАвьь а мо- ре не зажглА. І^И^ІВАше волнАние есть просто дб- ло черга. Вьі Ату скотйну ббйте по мбрде и не смущайтесь ничбм .. Мьі сйми дб- лаем из негб великана * а в самом дбле он черг знАет что. Послбвица не бнвйет да- ром* а послбвица говорйт: Хвалйлея черг всем мйром овладАть* а бог ему и над свиньей не дал влйсти. К$^С]Хвалйлся черг всем овладАть* а бог ему не дал воли и над свиньей. ХВАЛЙСЬ* ДА НЕ ПОПЕРХНИСЬ. ({И^ІВот онй вати хваленьїе резАр- вьі! хвалйсь* да не поперхнйсь! А тьі не послушал и» не визнав брбду, — да в вб- ду. А что вьппло? &ТлКТо 285
ХВАСТАТЬ, НЕ КОЛЕСА МАЗАТЬ. (И ХвастАть не косйть, спина не болйт) ХВАСТАТЬ НЕ КОСИТЬ» СПИНА НЕ БОЛИТ ГН1Ж1ЙР Брехать — не цепбм мо- тать. ІНШІЇ- Уж ббльно ТЬІ оптимйст, — с сбрдцем сказал Скуратов. — Тблько лй- па все ато — и твой оптимйзм и все ваши обещания. Хвастать — не косйть, спина не заболйт* ♦ Тблько судят-то не по сло- вам» а по делйм. “ЯгЖЙ— Ж,іШ1:ЖМ?тЛ ІЖзСІХвастать, не колеса мазать. ХВАСТЛЙВОЕ СЛОВО ГНИЛО. Рбдриков:]Хвастлйвое-то слово гнйло. Утром Хвалйлись нам па- нн» что монастнрь Возьмут онй взятьем; что мн недблго Под Трбицей в окбпах простойм И двйнемся к Переяславлю ра~ тью. [М. д тйаш£,т^ода*&*. ХВОСТ ГОЛОВЕ НЕ УКАЗКА. ІЬЕЙІЯйца курицу не учат. Ж&ОД. ют- Тьі другйх сюда не путай. Не бчень-то другими распоряжайся. Хвост голові не указчик *. “Й^^ЙЛЯ^А. &'>£ЮІА. СЖ^ІХвост голова не укйз. хвостбм НАКРИТЬСЯ [ІШН її в (£ Ж» й Й)» В Я 0 3.1Й1ЙЖМ4-Й. ХИТРА ГОЛЬ НА ВИДУМКИ. (Щ Голь на видумки хитрі) ХЛЕБ ВСЕМУ ГОЛОВА. гжяіи&(м*тл-4Жій«*±® їй. ІВ іа її Л , А Ж » Я. 4 Ж І«Ю1- Тьі, Япіка, все мудростно бьешь, мол» отцьі так говорйли. Говорй лиххлеб всему голова? — Как же! Хлеб — хозяин, закуска — гость. ІГЖ^АіЙо ЖАіЙ:ШШГ#4*О5>± А®»” ХЛЕБ ДА ВОДА - СОЛДАТСКАЯ ЕДА. ГЖ*ІШ&Я*>±ЛйМґЙ. ХЛЕБ ЗА БРЮХОМ НЕ ХОДИТ < А БРЮХО ЗА ХЛЕБОМ). (ЬЕ^ІОвес за лбшадью не хбдит. & Юй|£]1ЕКрасйвина:] Уж я к теба 66- льше не пойдуі потому, мой друг, что хлеб за брюхом не хбдит. Однаждьі Бучйнский идет мймо машйньї, а я кричу ему: < Фома 286
Осипьіч» зайдете ко мне на минутку... > А он мнеЛСтратбник ЕромолАич,хлеб за брюхом не хбдит). А я емуЛИзвинйте, ФомА Осипьеч, я не знал, что вьі хлеб, а я брюхо). ... ХЛЕБ ПИТАЕТ ТЕЛО, А КНИГА - РАЗУМ. ХЛЕБ С СОЛЬЮ, ДА ВОДЙЦА ГО- ЛЬЮ. ХЛЕБ-СОЛЬ ЕШЬ, А ПРАВДУ РЕЖЬ. ІЬЕ&ІВарвАра мне тбтка, а прАвда сестрА Й&£#ДїШ,їШЖЯД&Мо ПрАвдм не боюсь, Хлеб-соль ешь, а прАвду режь, говорйт русская по- слбвица. И еще: ВарвАра мне тетка, а правда мне мать. й&жа>мй. &ая,жжзімзш. (Хлеб-соль ешь, а правду мАт- ку режь. ХЛЕБЕЦ РЖАНбЙ - ОТЕЦ НАШ РОДНОЙ. ГЖЯМІ*®&®аЯЙ9£#. ХЛОПбТ (заббт) ПОЛОН РОТ. ФТ.ІСФ^пТЯ1#. ] Октябрина стирАть откАзьіва- ется: у нее свойх заббт полон рот. йвйтнмг^ют. КЯ^ІЗамбтно бьіло ужб по одному вйду господйна Голядкина, что у негб хлопбт пблон рот и делА стрАшная куча. ХОДЙЛ ТРИ ДНИ, А ПРИНЕС ЗЛШ- ДНИ. ХОРОШ КУС, ДА НЕ ДЛЯ НАШИХ УСТ. ГЙХ1Й-^>^,йГ^Дік^П^М0 ІЖ^ІЕУльяна:] Дворяне по дворя- нам । а не по нас. А нАши-то дворяне Не родйлись. [Олена:] Как знать, чегб не знаешь. [Ульяна:]Да нбчего и знать-то! По одежке Протягивай нбжки. А дворя- не Хороший кус,да не для нАших уст. £<> ! йсВ атг&.Шйай»*. ХОРОША ВЕРЙВКА ДЛЙННАЯ. А РЕЧЬ КОРОТКАЯ. (]АІ Веревка хорошА длйнная, а речь корбткая) ХОРОША ДОЧЬ (дочка) АННУШКА, КОЛИ (когдА )> ХВАЛИТ МАТЬ ДА БАБУШКА. ГЖЯ1Я й. (ЙА*«Ж) ІЯ401- Уж бчень №<Йпе® вАша нос квбрху задирАет. Не великА в пАрьях птйца:хорошА дбчка Аннушка, да хвА- Ф &£,ар«ЯНйдя (£&£:&£)<> 287
лит тблько мать да бАбушка! Конбчно, Ляхбвский гордец и кащбй, а если взять Збсю, — вот ага, по-мбему,так действй- тельно невбста: всем взялА... Да-сї Не четі гордячке Масііпе. ЯЛ. + ..О! Й." ХОРОША МАША, ДА НЕ НАША. £<«Г£Ж. ГЯт*Йі&Д^£*АвШо І£^£МШїї5*чГИі. [^І^ІПочтй вся дербвня знала о мо- бй дружбе с Надей, и мне казалось, что при встрбчах со мной жбнщиньї смбтрят на меня с какбй-то обйдной жалостью. Дбскать, обжегся пАрень. Хороша МА- ша, да не наша. Ну, не горюй. Если за- ду мал жениться, так в дербвне есть дбв- ки не хуже. За тебй любАя пойдет. ХОРОШЕЕ НАЧАЛО ПОЛДЕЛА ОТ- КАЧАЛО. ГЙХ1ЛШКЯ, [Й&ІПочйн дорбже дбла. Я^ЬЗачйн дбло крАсит. ЯМИО КЙ^ЬДбброе начАло - половина ус- пбха. ХОРОІІ ЬКОГО (хорбшего) ПОНЕМ- ш І НОЖКУ (понемнбгу). & £ Ж # і & & & & ПІ ше. ПИ^ІЕ НАстя:} Нет, уж зАвтра я не пойду. Хорбшенького понемнбжку. іЕРЕо ХОРОШИЕ РЕЧИ ПРИЯТНО И СЛУ- ШАТЬ. (М Умньїе речи приятно и слу- шать) ХОРОШИЙ ТОВАР САМ СЕБЯ ХВА- ЛИТ. в ай о НИ^Т- Будьте добрьі, полюбуй- тесь, — обратйлся приказчик к подошбд- шему Шубину, — бели вам нужен чело век, то лучше здесь сегбдня не найдете. Зто же настоящий бпьітньїй кузнбц! Он вам и коней подкует, замки испрАвит .. А ейлища! Медвбдя с ног свАлит. Да за- чем хвалйть? Хороший товар сам себя хвАлит. Ну-ка, Афбня, подтянйсь. Е! .. »Й! ^я^.'Ейа^Лйайтй. ЙШЯ.” Хороший повар сам себя хвА- лит. ХОРОШО В ГОСТЯХ, А ДОМА ЛУЧШЕ В гостях хорошо, а дома лучше) ХОРОШО ТОМУ ЖИТЬ, КОМУ БА- БУШКА ВОРОЖЙТ. ііттяжжяюА^жжАйГ' ПИ^ІІ “ Хорошб тому жить, кому 288
бйбуїпка ворожйт, — замутила гбстья со вздбхом, — ишь вьі какйе счастлйвьіе: вьішли за муж по желанию! А!” ІЗ£з£1Хороіпб тому жить, у когб 66- бушка ворожйт. ХОРОШУЮ КНИГУ ЧИТАТЬ НЕ В ТЯГОСТЬ, А В РАДОСТЬ. < ХОТЬ > В ПЕТЛЮ ЛЕЗЬ ( полезАй. лезть)! ГЖЯ1ЖЙ£±ЯШ. С^І^ІМне в пбтлю лезть, а ей смеш- В в. ЙТ£. Начну с того, что я бблен,.. боль, зуд, напряжбние, ни сидбть, ни ходйть, а во всем теле такре раздраже- ние, что хоть в петлю полезай. .................... <ХОТЬ> ВЙДИТ ОКО (глаз), ДА ЗУБ НЕЙМЕТ. [ОітМШОЛІШЙ ІБлйзок лбкоть, да не уку- сить. Вйдит собака молоко, да рьіло коротко. І^У^ІБрбсилась в глаза пятидесятй- миллиметрбвая мйна, валявшаяся вбзле тропйнки.. [Магомбт] заглянул в узкое отвбрстие стальнбго корпуса. Вот она взрьівчатка. Вйдит бко, да зуб неймет. Вьідблбливать? Слйшком уж йто каните- льно. Да, пожблуй, и не вьідолбишь чб- рез такую узкую горловйну. ...т. ІЙ^ІОко (глаз) вйдит, да зуб ней- мет. ХОТЬ ГЛАЗ виколи. гжхі»»тйімжжт4ій<і;»«й [0*1^1 Тьма такбя, хоть глаз вико- ли. (®^01Ночь бьіла безлунная. В казб- рменном дворе, хоть глаз виколи, тбль- ко у самого вхбда висбл небольшбй фо- нарь. ХОТЬ ГОЛ, ДА ПРАВ. Есть хорбшая послбвица: (Какбв поп, такбв и приході Так, кб- жется. — Совершбнно вбрно. Но дбло в том, что в нашем прихбде, как вьі извб- лили виразиться, поп-то нбвьій, всегб пять мбсяцев, а принять ему пришлбсь совсем развалйвшийся прихбд. Для того народ егб и поставил, чтббьі все попра- вить. - Зто по пословицє:<Хоть гол, да прав>? И^ІВзаймьі не брав, хоть гол, да прав; Хоть гол, да испрйвен. 289
<ХОТЬ> ЕСТЬ НЕЧЕГО, ДА (зат6,так) ЖИТЬ ВЙСЕЛО. (ІВ) ,*Г В ТіШ ІЙМШ. , в Чугуєве жилось вбсело: дАже в сАмьіх ббдньїх и многочйсленньїх (как же инйче?) пом&цичьих двбрнях чйсто сльїпіалась повторйемая крепост- ньіми на рйзньїе ладьі послбвица: < Хоть єсть нбчего, так жить весело). аїпч’ґш ФіЙЯГо ХОТЬ КАФТАН У МУЖИКА И СЕР, ДА УМ У НЕГО ВОЛК НЕ СЬЕЛ. (М Мужйк <хоть и> сер, да ум у негб не черг сьел) ХОТЬ ОТБАВЛЯЙ. КИ 1 Самолюбия у негб бмло хоть отбавляй. (Й^ЗІСюдД к нам народу сьбхалось хоть отбавляй. 2ШШЖЖЙ9Арі£Т. ХОТЬ СВЯТИХ <ВОН> ВЬШОСЙ (не- сй). ЙІ) о Г#^*!*тАЯ(Ж)*ІгЛ*ЖА І^І^ЛПоднялся такбй шум и крик, что хоть святьіх вон неси. І^И^ЛУмннй человбк — йли пьяни- ца, йли рбжу такую сострбит, что хоть святих ВЬІНОСЙ. <ХОТЬ> топбр Стопори) ВЙШАЙ. о АМ5. І^І^ТВн так накурйли в кбмнате, что хоть топбр вбшай. ^{ПЙ^ЯВйй»ШЛЖ>ЖАіій?Ев и что Ато онй тут дблают? Я думала, в шйхмати игрАют ... Госпо- ди, топбр мбжно ветать! Наднмйли! ТШ...АШ ЙЛЖ^ЙЯАН! *й£И І^^ІМбжно топбр вбшать. ХОТЬ ТЬІ МНЕ ЯЛОВА, ДА ТЕ- ЛИСЬ. (*Й. Хоть яловая, а телйсь) ГЖ5О ХОТЬ ТЯЖЕЛАЯ ДОЛЯ. ДА ВСЕ СВОЯ ВОЛЯ (ІВ) ГІЯ1й«^й^».®^Г»Й ВЙ*Ж п». ГЯЯИЖВ7ЙШЖЛВ#,{ВЙГЙВ аж. мбжду тем все-таки, в цб- лом, леснйя, бродячая жизнь — рай пб- ред острбжной. Зто так понятно.. Хоть тяжелая доля, да все своя вбля. ..й ХОТЬ ЯЛОВАЯ. А (да) ТЕЛЙСЬ. ГЖЯ1*і*«ИФ**ІІГвв. ишянт ж. жж ІЯЙІЗИЖЙЖАІПІЖ^ЧГІВЙІ» «шш. ] Что мьі лйчно можем атому [ изощренной агентуре ] противопостй- вить? .. Примитйв полевбго контршпио- 290
нАжа; осмбтрьі лбса, визуАльное наблю- дбние, бесбдьі с мбстньїми жйтелями и засАдьі. Убййственнмй примитйв! И хоть яловая» а телись! Возьмй их всех! ЙШййЗЙЙІІгЯ? ...йШйИШЮзт маявшая**! [Ф^СІХоть тш мне ялова, да телйсь. ХОЧЕТСЯ И КОЛЕТСЯ ( й <И> хбчет ся и кблется) ХОЧЕШЬ ДЕРИСЬ, А ЗА ТЬЕЧКОМ НЕ ГОНИСЬ. (Л За тьгчкбм не гонйсь) ХОЧУ С КАШЕЙ ЕМ (сьем), ХОЧУ МАСЛО ПАХТАЮ. ЛЙ5АІЙО Нет, Никашка-то как стро- го себя оказАл ... Ха-ха!.. ТудА же, ам- бйцию свой) соблюдАет_А тогб не знй- ет, што он у меня весь в рукАх. Хочу с кАшей ем, хочу масло пахтаю ... Все науки произошел, а начальства не пони- + ........»&»&! .............................йі ЙТЯ-Д.....№гї4^ЙИІ,иТЛ*1»±Я й*а.” Хочу так ем — хочу мАслом пАхтаю*. ХРАНИ ДЕНЕЖКУ ПРО ЧЄРНЬКЙ ДЕНЬ. (Я Берегй дбнежку про черньїй день) ХРЕН РЕДЬКИ НЕ СЛАЩЕ. ьа. £№ЙА<®Й)Ж»іМЛ(Ж»)Я^ЛЯі£ ІИіН1ї+«О І ¥ЯА Д. Е'М'&ІІ— Хрен рбдьки не слйще! Вй- хров плох, а Митрбшка Шеломбн еще хуже. МЮ] Хотя антидемократйческие идби Ибсена как будто ужб пришлись, но мбсто егб в тейтре заступйл Гамсун, а ведь хрен рбдьки не слАще. м&й №й&й±тлш,л ХРИСТОС ТЕРПЕЛ И НАМ ВЕЛЙЛ. (51 Бог терпбл и нам велбл) ХУДАЯ ТА ПТЙЦА, КОТОРАЯ СВОЕ ГНЕЗДО МАРАЕТ. ХУДАЯ ТРАВА из пбля ВОН. (Л Худую траву из пбля вон) ХУДАЯ ХАРЯ ЗЕРКАЛА НЕ ЛЮБИТ. ХУДАЯ ЧЕСТЬ, КбЛИ НЕЧЕГО ЕСТЬ. (Л Что за честь, кбли нбчего есть) ХУДОЕ ДЕРЕВО В СУК РАСТЕТ. ХУДОЙ МИР ЛУЧШЕ ДОБРОЙ ССО- РШ. Мьі услбвились дрйться за скирдАми, что находйлись пбдле крбпос- 291
ти .. Мьі разговаривали, по-вйдимому, так дружелюбно, что ИвАн Игнйтьич от рАдости проболтАлся. (Давнб бьі так, — сказАл он мне с довбльньїм вйдом, — ху- дбй мир лучше дбброй ссбрьі, а и нечАс- тен, так здорбвк от/ Е^^СІХудбй мир лучше дбброй брА- ни (дрАки); Дурнбй мир лучше дбброй ссбрьі; Худбй спор лучше дббрОЙ Сс6“ рьґ. ХУДОЙ СЕТЬЮ РЬІБЬІ НЕ НАЛО- ВИШЬ. ХУДбЙ СОЛДАТ, КОТОРЬІЙ НЕ НАДЕЕТСЯ БИТЬ ГЕНЕРАЛОМ. (Я. Плох тот солдАт, котбрьій не надАется бьіть генерАлом) ХУДУЮ (дурную, сорную) ТРАВУ ИЗ ПОЛЯ БОН. [ЙХІЙЖЖаЖЯИЖЙ#. [#Х1Ж#Лк£Ф&#*КАй№»,* £ Я4К « & Ж №. — Дурную траву из пбля вон! Что ему дАлать у нас на завбде? — грбм- ко сказАл кто-та — Еще дверями хлопа- “ІЙЖЙШІВЖ®»! тя-^?я^аж>*ійя. “аяїгш**?» Пй.” ІЗЕ^ІХудАя (дурная) травА из пбля (с кбренем) вон* ХУДНЕ (плохйе) ВЕСТИ НЕ ЛЕЖАТ НА МЕСТЕ. (Я ХИ- Ж Я. ГЬЕ&ІДобрая слАва лежйт, а худая бежйт. ІФІ'ріі Мнбго передумал Галактибн за йти часьі, пока не перешел к сАмому блйзкому. Да, теперь уж, вероятно, цА- льій город знАет, что женА ушлА от негб. Худьіе вАсти не лежАт на мАсте. £Те ЦАРСКИЕ МИЛОСТИ В БОЯРСДОЕ РЕШЕТО СЕЮТСЯ- (ІН) ?а. (ЕЕ&ЛР ЖАлует царь, да не жАлует псарь. Что вздьіхаешь? — Того вздмхАю, что опасАюсь — длйнному бьіть дАлу. Петр АлексАевич-то тебя знА- ет? — ЗнАет мАлость, — не срАзу отвАтил Иевлев. ~ ЖАлует? - ЖАлует царь, да не жАлует псарь ... А то еще говорят на Руси — цАрские мйлости в боярское ре- шетб сАются. 292
й.. ЕЛЯ.” ДАНО ДА КИСЕЛЮ МЙСТА ВСЕГДА ХВАТИТ. (ІН) [#Х1Ж»Й8>*-Я,Я*Л#2Л ИН^ЛОвсяньїй кисбль — любимбй- шая русская еда. Зто о нем слбжена по- слбвица : < Царю да киселю мбста всегдй хвйтит). £”о ЦЙЛИЛ В ВОРбНУ. А ПОПАЛ В КОРОВУ. (Ж Мбтил в ворбну, а попАл в корбву) ЦЕЛОВАТЬ В УСТА НЕТ ПОСТА. ЦЬШЛЯТ ПО ОСЕНИ СЧИТАЮТ. [ЖЯ1ЯЯЯТ»^^ЯЖ«. (І£&]Хвалй утро вбчером. Не говорй гоп, покА не перепрьггнешь. ,ЖЖіНе хвалй пйва в сусле, а ржи — в бзими. Ф хвАльна похвалА до дбла. »Не хвалйсь, йдучи на рать. &Й9ЖОІ&4Ч Я не прочь, как всегдА, раз рйскнуть, но тблько прошу, господ#, не сердйться на меня, бели я вас обьіг- рАю... — Цьшлят по бсени считАют, — встАвил ктб-то. ..... [Ф^СІПо бсени гусбй считАют". ч ЧАЙ ПИТЬ - НЕ ДРОВА РУБИТЬ. [»Х1ЧЖЙЄ®Ш^Й». гя&и##»жяятівтій. [«т а тут старушка сердечная, моя хозяйка: < Гоеподйн прйстав, чййку идйте вьїкушайте!)—<Чай пить,— гово- рйт, — не дровй рубйть). Сел и я с ним. -Й. ЧАС МИНЕШЬ, ВЕК ЖИВЕШЬ. [£&1(1хК.Я.»ТН) Час упустить, гбдом не наверстйешь. ШіІТИЯІ, — ІЬ&^0ЖіКуй желбзо, покй горячб. & #^£Г&іЛовй Петра с утра, а ободняет, так провоняет. — 81 АЙ «*Т і Не дброг час врбменем, а дброг улучкой. іМ і Упустить огбнь — не потушить. ЛЙ®*ЯНМ^сТо [ЯІ^ІОн [Клйвдий] всю трбтью не- ділю, изо дня в день, думал и не решйл- ся обьявйть о дне отьбзда ни родйтелям, 293
ни женб, будто сзАди егб ктб-то и тянул, за шйворот и будто в глубинб душй ка- кбй-то чужбй гблос ему нашбптнвал и подзуживал повременйть с отьбздом, на скблько бьі то нй бнло отложйть» на день, на два, — тблько бьі не сегбдня. Не зря же послбвица говорйт: (Час ми- неній — век живбпіь>. А миновАть бтот ... роковбй час ему неодолймо хотАлось, потому что войнА .. должна вот-вот кбн- .«*•«** ..* ..ч±й«ажт. ЧАС ОТ ЧАСУ НЕ ЛЕГЧЕ. [#ХНЕЙІ1-ЖЯІФЙХ-Ф*1ЙЛ .«лат. Г«т- Час от часу не лАгче! — подумал я про себя, — к чему послужй- ло мне то, что еще в утрббе мАтери я бьіл ужА гвАрдии сержАнтом. т гзи'жшшгж#» ЧАС ТЕРПЙТЬ, < А) ВЕК ЖИТЬ. ГЖЯ1£»-ИШ.£>5ЕЯій. вни* йтижйа.йй А. [Я<и- Тятенька, вьі покА поживй- те в сарАйной, а я с женбй перебьюсь кАк-вибудь у тАстя ПАвла Егбрьіча. Онб тяжелАнько по чужйм углАм таскАться, а прихбдится потерпАть... Час терпАть, век жить. ж*... час упустить, гбдом НЕ НА стАешь. Гіза«йт-/ьн,-^ж#«*н ІІ£&1Куй желАзо, покА горячб. && Л^їЛовй ПетрА с утрА, а ободняет, так провонйет. Т і Не дброг час врАменем, а дброг улуч- кой. Упустить огбнь — не потушить. ФАіЙ »(ЙЖ5ОЧас минбшь, век живешь. І — Утречком побхали бьі, раз- люббзное дбло, — подтверждАл старйк. — Нельзя, брат, делА! — сказАл Васйлий Андрбич. — Час упустить, гбдом не на- верстАешь, - - добАвил он, вспоминАя о рбще и о куіщах, котбрьіе моглй пере- бить у негб Агу покупку. ІЙ. Й«ЙТ-ФЮ,- ЙАІГЬЛХНЯТ-^. ЧАСОМ ГУСТО, А ЧАСОМ (порбю) ПУСТО. (ДІ То густо, то пусто) ЧАСОМ С КВАСОМ, ПОРОЙ С ВО- ДОЙ. (ІН) ИЕЯ1«Й«ЙКЖ,^Я#ЖЛ*. [Д&І&а^ЙЯГІчІЖКак живешь?» [^І^ІМихайл Васйльевич осведом- ляется, как поживАет сосбд. < ЧАсом с квАсом, порбй с водбй), — отвечАет Але- ксАндр Иванович. В свой) бчередь и он спрАшивает, каковьі делА у Михайла Ва- сильовича. • ХЙЖДР«^ШК514РЖН^ ЙШІПІЙГ. 294
ЧАсом с квАсом, а порбю и с водбю» Порбй с квАсом, порбй с водбю*. ЧАЩЕ СЧЕТ, КРЕПЧЕ ( дбльше) ДРУЖБА. ГЙХІЖЖЙв.ЖЙЙЖ. [И«] ЖЯЯЬ»(!Я)ЯЖ,ЙЛ£ (*ІП)»ЖЖ. ЧЕГб ТРЙЗВМЙ НЕ СКЛЖЕТ, ТО ПЬЯНЬІЙ РАЗВЯЖЕТ. (Л Что у трбз- вого на умб, у пьяного на язьїкб) ГІЯ]ЙЖВ1;Н)ШЙ<Ж) й. ЧЕГО ХбЧЕТСЯ. ТОГО И ПРОСИТСЯ [^І^ІИзвбстное ДблО; чегб хочется, тому вАрится* , а г. Л. и прйсннм егб бчень» бчень хочется, чтббьі социАл-де- мократи не отделяли себя от либерАлов. ЧЕЙ ВЕРХ, ТОГО И ВбЛЯ [ЖЯЖВМЯФгЖЮ. ЧЕЛОВЙК ПРЕДПОЛАГАЕТ, А БОГ РАСПОЛАГАЕТ. ІЖЯ]А<]№Н-Я.±«№£#. [МЖ13ЖАЙ£й#Ж*Ш1к0гЖШ Человбк предполагАет, а бог располагАет. Я думал убхать из Москви навсегдА, а лет через пять случйлось опять в нее вернуться на житье. ЧЕЛОВЙК - САМ СВОЕГО СЧАСТЬЯ КУЗНЕЦ. (ІЙ, Всяк своегб счастья куз- Ц[*Л]АА«ЙЙВ^»№«!ІЙЖ. ЧЕЛОВЕКА УЗНАЕШЬ, КОГДА С НИМ ПУД СОЛИ < ЛОЖКОЮ СЬЕШЬ (рас- хлебйешь). (& Чтббн узнАть человбка, нА- до с ним пуд соли сьесть) ФА&- ЧЕМ БОГ ПОСЛАЛ. (10) Попадья стАла угощАть меня чем бог послАл. ОЙ. (іИ^ІХозяйка поставила на стул бу- тилку и сказАл:— ВмпивАйте и закуси- вайте чем бог послАл. Вбдочка крбпкая. ЙЙМв^й.” ЧЕМ БОГАТМ (богАт), ТЕМ И РАДЬІ (рад). ГЖЙ1^А1П(іі#^^#ті'Й9А)» —ПожАлуйте к столу, дорогйе гости! — Тербнтий поклонйлся всем с порбга гбренки, оглядивая рассвбченние улибками лйца людбй. Не обессудьте: чем богАтьь тем и рАди! “ЙМ8Ш ЧЕМ БЬІ ДИТЯ НИ ТЕШИЛОС1 ЛИШЬ БМ НЕ ПЛАКАЛО. [#5Шк£їЧЇ4 . Гті^А<]ІД1ЙЖЙ&^ЖМЙгМА^ ВШ. Что тн все пйшешь там? — спрАшивала Татьяна Маркбвна, — дрАму 295
йли все ромАн» что ли? — Не знАю, бАбу- шка, пишу жизнь — вьіхбдит жизнь. А что будет окончАтельно — не знАю. — Чем бьі дитя ни теши лось» тблько бьі не плАкало, — замАтила онА и почтй вАрно определйла бтой послбвицей значАние пи- сАнья Райского. --— І^^ІІОн размьішлял о суетб, нену- жности, о пбшлой фАльши всегб человб- ческого. Все вбзрастьі постепАнно прохо- дйли пАред егб мьісленншм взбром .. — и ни одйн не находйл пощадьі пАред ним. ВездА все то же вАчное переливАние из пустого в порбжнее» то же толчАние во- дьі, то же наполовину добросбвестное, наполовину сознАтельное самообольщА- ние» чем бьі дитя ни тбшилось, лишь бьі не плАкало. «ІЙЛтОООО. ... »Й5----- ЧЕМ (что) ДАЛЬШЕ В ЛЕС» ТЕМ (то) БОЛЬШЕ ДРОВ. «.ажда.даждайж^даададаяь** СІИ^ІДо сих пор он твердо вАрил, что всегдА и мбжно так устрбить свою жизнь» чтббн убербчь себя от бтой грязй. ТепАрь ата вАра пошатнулась, и инстйнкт подскАзмвал ему, что чем дАльше в лес» тем ббльше дров будет. &Ш. [^0^1 Что дАльше в лес, то ббльше дров! ИтАк, в Россйи нет (внутренних противорбчий)?, т. а , говоря прямо, нет аксЯілуатАции массьі нарбда кучкой капи- талйстов? нет разорАния громАдного боль- шинствА населення и обогащАния кучки лиц? ЖЙЙЙЙЖ! ЙИООГЙ «Р^Ш”пЦ? ЖЖТЗЙ»»ЙЖ-/М*«* ЖЖЖАКААЮЯаиИ женбй истАрика. Дочь заяв- ляет, что онА не в состоянии жить с та- кйми буйньїми родйтелями, и одевАется, чтббьі уйтй йз дому. Чем дАльше в лес, тем ббльше дров. Кончается тем, что вА- жньїй гость застает на сцАне дбктора, приклАдьівающего к головА мужа свин~ цбвьіе примочки. ^Й®І±Ай9А±в ЧЕМ ДАРЯТ, ТЕМ НЕ КОРЯТ. ГЖАІ^Ж^АЙЖйЖ^А. — Не корйте меня вАшим до- бром, сказАла онА мне на Ато, — я ни- чегб вАшего за соббй не остАвлю, — тбт- час же подскочйла к шкАфу, отмахнула егб и началА вьїкйдьівать все плАтья .. СтАло мне ее жаль непомАрно, забьіл я всю свою досАду! .. — Не горячйтесь, — говорю, — Пагагбя ИвАновна, ничегб я из зтого не возьму, по послбвице: дАрят, так не корят*. юетжж... аямгжитйЖ!..... Ж£ЖЙ$,#ЖЖ:Ж$ЖАЮЖЖ1^АЛ ЧЕМ УШИВСЯ’ ТЕМ И ЛЕЧЙСЬ. [ І£&1ЙР Клин клином вьішибАют. ЦІ 296
—Ну, Яшенька, как вйдишь, я совсбм здорова:чем ушйбся, тем и ле- «М«ЙЙ.” ЧЕМ ЧЙРТ НЕ ШУТИТ < ПОКА БОГ СПИТ). <ж^і<±Фівймяш>жжя-4а5йг й. м аят&я * * йШ ю, <а ?! іе ж 4 (л тйвтз£4)ю»ійвш. Г£5іт#4ЯЧЇйТІ8іЯЯ-А*йТЙ Й! ІІИ^ІЕГбвор мбжду боярами:] Он чист, как день! Не он, не он нас прб- дал! — Не мбжет бьіть! — А почему ж и нет? Чем черт не шутит! [ЖЖЛЙ«Й^:]№>Ф#ЖЙЙ! * ^йГ№? ЖЯ-А^пГШйГ І^^ІЧем черг не шутит <из дубин- ки вьшалит). ЧЕМУ БЬІТЬ, ТОГО (том^) НЕ МИ- НОВАТЬ. [яйі(*#лйиж»#^йі#ш ведшаяя. ОднА цьігАнка мне предска- зАла насйльственную смерть — но Ато вздор. Я Атому не вбрю. Представите вн себб Ипполйта Сйдорьіча с кинжАлом?! — Мбжно умербть и не от кинжАла, — замбтил САнин. — Все ато вздор! Вьі суевбрньї? — Я — нискблько. А чему биїть, тогб не миновАть. х±і£ЛВДійазі:о тт. ШЙШЙ ^лтм. “йЖіЮійл Ж! АЖ&ік'Е££РЕо” ЧЕРЕЗ ЗОЛОТО СЛЕЗЬІЛЬЮТСЯ (Л <И> чбрез зблото слбзьі льются) ЧЕРЕЗ СИЛУ И КОНЬ НЕ СКАЧЕТ. (М Вшиє мбрм и конь не скАчет) ЧЕРЕЗ СНОП НЕ МОЛбТЯТ. Ю?Й>. ІДбчери, взрослбя, тбже поки- дали отцбвский дом. При атом кАждая старАлась не вьіходйть зАмуж раньше стАршей сестри. < Чбрез сноп не молб- тят), — говорйлось о непйсаном закбне атой очередности. К*Й9£ Л Л £ Ж Я £ % Й £ И. ---ЙВЙШЛШК ч£РЕЗ ЧАС ПО <ЧАЙНОЙ (столбм»)> ЛОЖКЕ. [ІЯ]-гМЯ-й;. ^Л»(»ЖЖ). [«№1- А вьь молодше писАтели, до сих пор писАли слйшком мАло — чбрез час по лбжке, и знАют вас тблько интел- лигбнтьі-подпйсчики журнАлов. “ЇМШП ЙЖП»ЙІ 0 ± ЧЕРПАТЬ (носить) ВОДУ РЕШЕТОМ. П * - і ЯгІЕ Я* *, — Ну, мАтушка, с тоббй гово- рйть, что вбду решетбм носйть. ---ЙО.” ЧЕРТЯМ (чергу) ТбШНО. ГЖХ1Ж<й£*Т. 297
ІЖ'бїІНакурйли так, что чертям тб- ««МЗДЙЖЗДЯ, «ЖФ А£*Т. ЧЕСТЬ ЛУЧШЕ БЕСЧЙСТЬЯ іжяжжіт»». МАмьінька, ФАня, обряжАйте закусочку да чегб-набудь потеплее для рбдственников. Честь лучше бесчАстья завсегдА!.. Так ведь, ТарАс? Ю. И£А*Й*! ..... ж? ЧЕРНОГО КОБЕЛЯ НЕ ОТМОЕШЬ ДОВЕЛА. ІЙХІЖЗШ^Й. [&&]ВР ГорбАтого могйла исправит. ЯЖ^Ж^ЙВ^^ЗЕЯ'їКакбв в кольїбель- ку, такбв и в могилку. й Ж ЇЙ Я*!’ й Я* Г І » — А майбр-то .. ведь с утрА пьян .. — Черного кобелй не отмбешь добелА. Впервбй что ль он пьян? “оя*...«^д-дичніями .. ^Черного кобеля не вьімоешь до белА. Ч£РТ УГОРАЗДИЛ МЕНД (Д Угор&з- дила меня нелегкая) ЧЕРГУ ТОШНО. (Л Чертям тбшно) ГЖЯІЖійІ^Т. ЧИН ЧИНА ПОЧИТАЙ. «Я1ФЙ®«Ж±Д. ІДО'б)]— Что тебА пришлб в гблову писАть бперу и подчинйть побга музьлкАн- ту? Чин чина почитАй. Я бм и для Рос- сйни® не пошевелйлся. шпа ЕНАЯ ПОСУДА ДВА ВЕКА ЖИ- ВЕТ. (]& Битая посуда два вбка жив&г) ЧИГАЙ, КНИГОЧЕЙ, НЕ ЖАЛЙЙ ОЧЕЙ И[^«Й^Й&А,«іЄ,ЯЖЖЖІЇо ЧитАй, книгочбй, не жалбй очбй... Я и до сих пор пбмню йти чтб- ния, ту торжбственную тишину, котбрая водворялась в избб срАзу, как тблько отбц произносйл пбрвьіе словА (Раздумья селянйнак И«Й45ЙА^ВЕ,И«1&®Й...ЯМ <-(тгАиж^ьжжжжвріШйГі® ^о” ЧОРТ <ЕМУ> НЕ БРАТ. ГЖЯ1ЖИ&ЯИ. ЧОРТ ногу слбмит. [Ж£іа±лжяяжжжт<й.&яіи геяі-ияж.жшя-яжя. г«т- Зтого дбла, кАжется, никтб не мбжет распутать. Тут чорт нбгу слб- мит. ЧОРТ ПОП^ТАЛ. ГЖХ]іЕЖ£Йі£Т. ГІИІ^Л В одйн из таких дней меня черт попутал взять тайкбм три, четьіре куска сахара. ЧТО БНЛО, ТО ПРОШЛО <И БЬІЛЬ- 298
ЕМ ПОРОСЛО). І^^ІМихайл не стал вияснять от- ношбний с Антбном, а хлбпнул егб по плечу и мйрно сказ&Лї— Что било* то прошлб* да и бьільем поросло. ІТ.” ЧТО В ЛОБ, ЧТО пб ЛБУ. гжаім#йп«и*йнпд-0Жо ШШ ДЕ-# К ®|, & І - #,¥/гАЖ. КЯВД— Трудовбе обучіние мн не будем вводйть. В нішей шкбле ми ввб- дим труд. Производйтельньїй труд* а не урбки труді. — Позвольте, а разве бто не однб и то же? Что в лоб* что по лбу. Ж*Ж]й№#іЙ. ЙД-0ЖЙ.” ЧТО ВЗЯТО* ТО СВЯТО. (10) [ІИ^ІПрик&зчик вошел в амбйрьі .. и вйдит* разумбется* что над егб хозяи- ном совершінно стрйшное надувітельство .. Пбрвая мисль у растерявшегося при- кізчика явйлась такія* что лучше бьі всегб отказйться и получйть задаток* но услбвие так написано* что спасіння нет: и урожій. и годи, и амбйрьі — все обоз- ні чено* и задаток ни в какбм случае не возвращіется. У нас извбстно: < что взя- то* то свято). Сунулся прикЙзчик туді- сюдй* к законовідам, — те говорят* — ничегб не поділаешь; надо принимйть зе- рнб» какбе єсть* и остальньїе діньги вьі- плйчивать. .............. ....................... «ивйг. «жж*йй*йшяі«гйі,йгліп ЧТО ГбРОД, ТО НбРОВ, ЧТО ДЕРЙ- ВНЯ> ТО ОБЬІЧАЙ. (Л Что ни гброд, то нбров, что ни дербвня, то обйчай) таяжіїЯФйшй я®. АЮЧ«. ЧТО ДАЛЬШЕ В ЛЕС, ТО БбЛЬШЕ ДРОВ. (& Чем дДльше в лес* тем ббль- ше дров) ЧТО ЕСТЬ В ПЕЧИ, ВСб НА СТОЛ МЕЧИ. ±А(£®Ю&85АЮІ. [^И^І— Сбня! — кричйла онй. — Что єсть в печй* все на стол мечй. Для такбго пйрня ничегб не жаль. ±Ж«#ИЕ. 4^ п ЧТО ЗА ЧЕСТЬ (что ніша честь) * КОЛИ НЕЧЕГО ЕСТЬ. (ІВ) гіАіатгл- а я, «ІЄЙ9,ЖМ«Г. Г £^#£1А Я 5Е & Я., А А1У . ЇЙ ї1ИІ^1~Что дблать! Били Бремені* да прошлй. Вот и я — сиятельная* — прибавила онй с неприятнмм сміхом* — да что за честь* кбли нйчего єсть. Великі честь* кбли нічего ЄСТЬ; Худія честь* кбли нбчего ЄСТЬ; ЧтО и честь* кбли нбчего ЄСТЬ. 299
ЧТО ЗА ШУМ, А ДРАЦИ НЕТ? , д т ? ЙЖЮАЮШг* [0ї*Л— Что за шум, а дрАки нет? — спросйла КАтя с озорнбй беззаббтнос- тью, подходя к монтажникам. Никтб не решйлся пбрвьім сообщйть ей о несчАс- тье. Онй обвела тревожньїм взглядом знакбмьіе лйца — все отводйли глазА, все смотрбли на отьезжАющую машйну (Скброй пбмощиі. ---АЖЖК## ЧТО И ЧЕСТЬ, КОЛИ НЕЧЕГО ЕСТЬ. (й Что за честь, кбли нбчего есть) ГЖЛ]^«=^Я-^Д,®Й1«<іЄЙ0 ЧТО ИМЕЕМ, НЕ ХРАНЙМ, ПО- ТЕРЯВШИ, ПЛАЧЕМ. Наш отбц, когдА мьі, ребята, пожйтки какйе-нибудь свой раскидАем, а потом и не найтй их никАк, говАривал: < Что имбем, не хранйм, потерявши, плАчем>. Чбрез самоуспокбенность, чбрез благодушне мбжно так мнбго потерять, что потбм слезАми умбешься, пАльцьі грьізть будешь. ЧТО ЛІТОМ ПРИВОЛбЧИШЬ НОГА- МИ, ТО ЗИМОЙ ПОДБЕРЕШЬ ГУБА- МИ [ІЯ1Ж*ИЛй,^ЧІ£й»Ж*И (ЕЕ&ІЛето работает на зйму, а зимА на лбто. ХА^АК^А^ХАТіЛбто — «ірипасйха, зима — подберйха. ЖАІЙ І А дни замбтно убьівАют. Тем- нбет срАзу пбсле захбда сблнца,без суме- рек, но сельскому люду дблго спать все равнб нбкогда. По стАрой нарбдной по- слбвице: кто в Августе дблго спит, тот спит на свой) гблову ... Июль наполняет сарАй, Август — закрому. Что лбтом при- волбчишь ногАми, то зимбй подберешь губАми. АШ- -Й-^ЙШЙ Й^ІЙ:АЛЙАЖ,Й#Й1Й-.... ЧТО ЛІТОМ РОДИТСЯ. ВСЕ зимбй ПРИГОДЙТСЯ. ЧТО МЙРУ, ТО И БАБИНУ СМНУ. (И) іяті ж >, й є іп я, № < # ІДО'яІІ— Как он [обмАнутьій муж] смел!? — вспьілйл Демйдов. — Свисту- нбв столбовбй дворянин! ОфицАр рассме- ялся. — В такйх случаях, сударь, в зва- ннях и сослбвиях не разбирАются! < Что мйру, то и бйбину сьіну>, — скАзьівается в русской послбвице. ЧТО МЕНЬШЕ ВРЕТСЯ, ТО СПОКбЙ- НЕЙ ЖИВЕТСЯ. ЧТО МУЖ ВОЗОМ НЕ НАВбЗИТ, ТО 300
ЖЕНА ГОРШКОМ НАНбСИТ. ( !А Муж вбзом не навбзит, что женА горш- кбм нанбсит) ЧТО НА УМЕ, ТО И НА ЯЗМК& ГЖЯК'ЖЯВ.ІОІИІ*. ЧТО НАПИСАНО ПЕРОМ, ТОГО НЕ ВМРУБИШЬ ТОПОРбМ. Г#Я1Й*^ТЙ*ИВ , в ЖФ.мя,виж**т.*Ж:а*. Е^^ІПокуда я прикАзчик, никтб у меня прислуги не отшмет, а с бтой дблж- ности вьі меня не имбете права сместйть. — Имбю. — А должбк-то, двАдцать-то тисяч? — Возьмй вексель. — Нет-с! что напйсано пером, то не вьірубишь топо- я»аа«ж,я<ьяяі^»ииі‘Л. ^НЧМИсЖ#." К^СІНапйсано пером, не вьірубишь и топорбм; Пйсано пербм, не вьірубишь и топорбм *. ЧТО НАША ЧЕСТЬ, КОЛИ НЕЧЕГО ЕСТЬ. (Л Что за честь, кбли нбчего есть) ГЙЛ]&^ЙЙ,Ш»ІМ7“. ЧТО НАЯВУ БРЕДИТСЯ, ТО И ВО СНЕ ГРЕЗИТСЯ ЧТО <НИ> ГОРОД, ТО НОРОВ <что <НИ> ДЕРЕВНЯ, ТО ОБйЧАИ). ГЖЯ1МіїЖМі|і«іЯ».^ИЖ»«Й5 ^#АЙМ«. Так ведь я, Катюша, жизнь на однбм мбсте прожилА. А Россйято — онй вон какАя! Ведь как в старину гово- рй ли*что ни гброд, то нбров, что ни де- рбвня, то обьгаай. ПІЙМАЙ#! ЖЙШ Й Л ІФ^ІЧто гброд, то нбров (то гб- вор), что дерАвня, то повАрье (порядня), что изба, то обьічай (стрепня). что ни поп, то бАтька. <л к™ ни поп, тот батька) ЧТО ПЕСбК МОРСКОЙ (песку мор- ского). (Л Как песбк морскбй) ІЖЯ1 ЧТО ПОСЕЕШЬ, ТО И ПОЖНЕШЬ. г#ліі) Я’ддд.й'ждаа. [«*п- Что же вьі молчйте, товА- рищи? — А чегб разговАривать по-пусто- му? Ведь чужбй дйдя за нас не посбет? — Вбрньїе словА. КАк-нибудь осилим, — за- звучАли в ответ не бчень увбренньїе голо- сА .. — < КАк-нибудь > — словА копбеч- ньіе. < Что посеешь, то и пожнешь) — хорбшая поговбрка, но и ее мбжно допблнитьЛА хорошб посбешь — ббльше возьмешь!> аюяйхш*®,”- ........ (Тьі пренебрег мойми совбтами ЗОЇ
и с упбрством продолжАл держаться сво- ЙХ ЛОЖНЬІХ взглядов, мАло того, в свой заблуждбния тьі вовлек тАкже сестру и застАвил ее потерять нравственность и стид. Тепбрь вам обіїим прихіїдится не- хорошії. Что ж? Что посіїешь, то и по- йлв а в «««я СФ^СІКаковб посіїешь, таковб и по жнбшь. ЧТО ПОТОПАЕШЬ. ТО И ПОЛОПА- ЕШЬ. Вблка ноги кбрмят. Кому и не спалбсь, так и те старались переждАть изнуряюще жаркий час бтднха гдії-нибудь в прохлАдном ме- сте. ДАже нйщие, о котіїрьіх обнчно го- ворятЛВблка нбги кбрМЯТ>ЙЛИ:<Что по- тбпаешь, то и полбпаешь),— и онй на- шли разумнмм не слоняться по пустим безлюдним йзбам .., а предпочлй поле- жАть, посидіїть под тбнью — на ветеркії, на край) дербвни. ... ЧТО ПРАВДА, ТО ПРАВДА. [»Я)®іЕ0»ТЖЛЯ.ЛЛ&&.й9й «н». ИН^ІГертруда: Очень ви осмеліїли, господйн профіїссор. ВчерА о таких сло- вАх ви и думать боялись. Збнненбах; Вот что прАвда, то прАвда. #:Ж>ТЖ7НІЙ<І. ЧТО РУССКОМУ ЗДОРОВО, ТО НЕМЦУ СМЕРТЬ. . [ЖА1ХФ»ЯАЖЙЙ»И«Й(»«), Х'НЙЯАЖіЙДЖтї. [#*$£1«ЯАійЙ4І®,«ЯАій* ЖТ. внп- Что русскому здіїрово, то нбмцу смерть. Так вот, в отношбнии япіїнца поговбрка Подходящя в внсшей стіїпени. м«ИАЙ»ШШ,«аАШЖЙТ. V Тю о ЧТО С ВОЗУ (с вбза) УПАЛО, ТО <И> ПРОПАЛО. ГЖЯ.1МА$±£Шй9Жй,а*0Ж *ПГ»0. [ЙЙІПрблитую вбду не соберешь. ЯЖійАй<Ік^'@*й*ІіМбртвьіх с погб- ста не нбсят. ЖА>*ІЄМЖйа»0Ж И. Й. [«т- ВАше вьісокоблагоріїдие! — продолжАл старйк, — что с возу упАло, то пропАло। отдАйте мне, по крАйней мб- ре, біїдную мой) Душо. “Кіт [^^СІЧто в пасть попАло, то пропА- ло*. ЧТО С ГУСЯ ВОДА, НЕБЬІЛЬІЕ СЛОВА. (& Как с гуся вода, небьівАлне словА) что сйлой взято, ТО НЕ свято. (^І^ІІБмло би справедлйво, бели би Улуповн [поміїщики] хоть часть землй 302
бтдали бездАнно мужикАм .. Тогда все разрешйтся прбсто и без кровопролйтия. Но революционбрьі хотят насйльственно- го отторжбния земля. Бблее того» онй хотят ниспровержения госу дА ря! Зто возмущало Внкбнтия. (Что сйлой взято, то не свято), — повторял он. ...зр ІЙІТ. Іії £Шйо Е^^СІНе грешнб, что дано, а что силою взято, то не свято. ЧТО СКОРО, ТО <И> НЕ СПбРО. гжяіак.ижш*». (&&]Вскачь не нап&шешься. І£Д$^Шй^їПоспешйшь — людйй на- смешйшь. А Шг Ійн Тйше бдешь, дальше будешь. Я) Ш Ш Йї ЙН Воробьй торопйлись, да мАленькими уродйлись. ІВЧ^ІЕМАрфа Борйсовна: ] Зачбм же дбло ОтклАдьівать? Благословись, да с ббгом. Не мбшкая! [ Аксенов:] Отлб- жишь неповбле. Что скбро, то не споро, говорят. ЕМйннн:] .. А все-таки Аксе- ньіч Нам прАвду мблвил. Не такбе дбло, Чтоб торопйться. ЕД^Й • «ЖЖ£В: Т&Я1ПІЙТЖЙ. Круто да скбро — не спбро* Скоро — не спбро. ЧТО У ВОЛКА В ЗУБАХ, ТО ЕГОРИЙ® ПОСЛАЛ®(дал). М). ІЯІ^ІТм, к примбру, СВОЙ) шубу не отдАпіь Тбрехе Духу? Ну, так нбчего об Атом и говорить. Что у вблка в зубАх, то Егбрий послАл. ЧТО У кого БОЛЙТ, ТОТ о том и ГОВОРЙТ. ГЖЯ) У голбдной кумб хлеб на умб. Голбдной ку- рице все просо снйтся. й Д Л ЗІ Ж. йШИвШо І^0^1 ЕОльга Алексбевна:] Вам, ко- нечно, смешнб слушать все Ато... вам скучно... я понимАю! Но что же! У кого что болйт,тот о том и говорйт. ЕЖ» • ИЯЙШДР£»М ЙїІПФтЇ0 .................... ...ЗШЯ! «5НУ когб что болйт,тот о том и говорйт. ЧТО У ТРЕЗВОГО НА УМЙ, <ТО> У ПЬЯНОГО НА ЯЗЬІКЕ. ГЖЯ.І «0-4. [«^1 На днях определбнно что-то будет... Неизвбстно по какбй лйнии и когб коснется... Но в ббіцем нАдо все по- купать.. СкрипАч, попрАвив складку на брюках, сказАл: — Я тбже сльїшал, что... ожидАется. У нас вторАя скрйпка ф ЕгбрИЙ(іН‘^Ж) ГебрГИЙ(&:ЙЯ' ® (Гебргий)(4 я 303
говорйла. Прйвда, он вьшивши говорйл, но ведь что у трйзвого на умб.то у пьйно- го на язнкйі ... ... йййж.... ййі'ЖЬіОІ...>»«] юж-/ьа^зцйй. яя.ялмяийш Й,^Я®»аі,»И0К'Ж®#4,ЧїйШЯ ЖОІЦ-4!” (££] Чегб трбзвьій не скАжет, то пьянмй развяжет; Пьяного рбчи, трезвого МИСЛИ. ЧТО (как) ХОЧУ, ТО (так) И ВО- РОЧ& ти №£ АЙ. [»£] (ЖМЯЙЯЙА) имнне хочу в ворбта,разбирай за- бор. ^^Ш^АПй.ЙІІЙ^ЙТіТепіь мой обьічай, садйсь в головах. & Ш & А Полбщут б&бьі белье,.. опять [барині заорет;(Не сметь мобй водбй по- льзоватьсяі.. Такбй озорнйк бьіл, царство ему неббсное. А еще вздумал перегоро- дить дорбги: (На моей земле, знАчит мой. Что хочу, то и ворочуи Ну прямо хоть по нббушку летАй. ... Й9**.. ТГ&ТІМЙ±^ЛйЕ. Как хочу,так и кручу. ЧТОБЬІ ДРУГИХ УЧИТЬ, НАДО СВОЙ РАЗУМ НАТОЧИТЬ. ГЙЯ1 ЗЯИЙЙА.&&Я& Й Вй/Г 9. ($1^1 — Неббсь все думаешь, как акзАмен свой видержать? — Думаю. И правильно делаешь, парень. Тебе мнб- го думать нАдо,6сли задумал стать учй- телем. Старики говорйли; чтббьі других учйть, нАдо свой рАзум наточйть. ТОШтМОЗМГІ ЧТОБЬІ УЗНАТЬ человека.надо с НИМ ПУД СОЛИ СЬЕСТЬ. оті ®ЙТМ-ФА,!Й'ай№ЙЙ ЯЯІЧІ&ЯЕ-'»ЙЙ. ГЯЯ1 ЯТТМ-ФА.ЖЗШЮНІШ. янмічл,0юг.А<>'. [^^11 Вйдя бессмисленность спора, отец отмАлчивался врбде того, что бн-де вообщб скбптик, что для тогб, чтббьі уз- нАть человбка, нАдо с ним пуд сбли ІЯЖіМОЕЖЯ.ЯЖЙІЙ*».»* Человбка узнаешь, когда с ним пуд соли сьешь. ЧУЕТ КОШКА, ЧЬЕ МЯСО СЬЕЛА. (ІЙ. ЗнАет кбшка,чье мясо сьбла) ЧУЖАЯ ДУША - ПОТЕМКИ. ГЖХ1 іНо К Ні$Е] Сбрдце не лукбшко, не про- шибешь окбшко. А 4? Ж'М'ЯЯ*. А4>ИЙЙ(ЯАЙИ*Й І#1^1 ДержА в рукАх бтот билбт, Федор задумался: С.. Три мбсяца с ней [женбйЗ живу, а ведь мнбго еще, пожа- луй, не знАю про нее... Вбрно говорйт: Чужая душа — потемки>. 14.жж^з-й&йвнфл ... ЧужАя душа — темньїй лес* ЧужАя душА темнАї ЧужАя душА темен боріЧужАя душА,что темний лесіЧужАя 304
голова — темний лес*. ЧУЖАЯ ДУША ТЕМНИЙ ЛЕС. (Л Чуж&я душй — потемки) (ЖХ1 А4>«й. ЧУЖАЯ ИЗБА ЗАСЙДЧИВА. [іШАмад^, То ЕВоевбда:] С тоббй начнй,до завтра протолкуешь. А мне пора. Беесуд- ньій, собирбйся! Чужа изба засйдчива. Прошййте! ШК*®. ЗОАЖЖЖЖ ^Йо ЖЖ®! ЧУЖАЯ СТОРОНА ПРИБАВИТ УМА. ^Ф&ШФАвШо г#т - ну,что же тьі разьіскал на чужбй стороне серед городскбго люду? На атот раз Флегонт уловйл в тоне отца интербс к егб жйзни.. — Пока, батя, я узнал однб: нйше счастье в наших ру- ках. . — Против начальства встал? Лад- но! А на чем же мйру держаться? Над мйром — бог,над землею — царь, над се- мьей — Я. •. ~ Насчет атого,батя, у ка- ждого своє соображение.. — Соображе- ние! — фьіркнул Петр. — А что,Пбтя®, чужйя-то стороні прибавит и умй. — Т6- то,вйжу, ббльно тьі умен стал,— пьіта- ясь сурбвостью скрьіть восхиіцение, про- говорйл Лукй Лукйч. .. .. М.ЙШШ'.... #АЙШЙ...“ЯР т^во^мт,’^ • ЧУЖИМ УМОМ НЕ І 1-І ЖИВЕШЬ. ІЖХ1 «®ІАЙЗкЙй^ТІ. ЧУЖИМИ РУКАМИ ЖАР ЗАГРЕБАТЬ. С»^](®^№А)АФ®Жі«АІ!іа. ^11 Не привик я чужими руками жар загребуть. я*£(*здат)йтА^ай«і». Загребуть жар чужйми рука- ми. ЧУЖОЕ ГОРЕ НЕ БОЛЙТ. ЧУЖОЕ ДОБРб ВИРОК НЕЙДЕТ. МЯІЯОАЙІЙЙ^^Й В Йо С^^ІЖИ^ЖА. Слбвом, кусбк, отнятьій у блйжнего, тунеядец схватит себе на по- гйбель. Вьі сльїхали крестьянскую по- слбвицу, что чужбе добрб впрок нейдет; ата послбвица справедлива бблее, чем ду- мают. Чужбе добрб впрок не идет; Чужбе добрб не впрок. ЧУЖОЕ ДОБРО СТРАХОМ ОГОРО- ЖЕНО. ті ЧУЖОЙ БЕДЕ НЕ РАДУЙСЯ: СВОЯ БЛИЗКА. (ІЙ. Не смейся чужбй беде, своя на грядб) ф Пбтя % Петр (®Ш) ЙШ 305
ЧУЖОЙ ХЛЕБ ГОРЕН. имии»*діг £й. ЧУЖУЮ БЕДУ И НЕ ПОСОЛИ УП- ииг.шл^пжзи^ж*й«ійЕ*і>»едй*пж=йґ5т ля. ЧУЖУЮ БЕДУ РУКАМИ РАЗВЕДУ, А К СВОЕЙ УМА НЕ ПРИЛОЖУ. ійяімяі аййлм^-ж ,я а а м мтиАмил.^ійч1**»® й,^а#^й,йаайй5®^^яш?-д АЙМ&Ю. ЗачАм же, Акули на, довелА тьі себя до такбго стесненного положе- ння, зачАм сошлА с насйженного мАста? МАло ли (резонові найдет онА в ответ на Ати вопроси» то сошлется на посл6вицу; рьіба» дАскать, йіцет глубже, а человАк где лучше; то скАжет, чужую беду рукА- ми розведу, а к своАй ума не приложу. Чужую беду бобАми (на бо- бах) разведу, к своАй беде умА не прило- жу. ЧЬЯ БЬІ КОРОВА МЬІЧАЛА. А ТВОЯ БН МОЛЧАЛА. ІЙ ЯІЖЙЙШФЖчГ И «4 Ф*«яЧ. І»Я]»*Я&ЖІЙ(ЙЧ&)Й#». іягтішиікйаїві&йжйіішз 4Е«ЙА.ЙЙЙ«ІАЙ9ЙЙ.Є№ЙЙЙВІГ й. й. [И^Шридет [Егбр ТрапАзников] в бригАду и стАнет разьяснять колхозни- кам решАния плАнума, убеждАть их чАс- тно и добросбвестно трудйться. А им тб- шно смотрАть на негб, противно слу- шать! Чья бьі мьічАла, а твоя молчАла. У самого за прбшльїй год пятиАдцать трудоднАй, и у жйнки всегб трудоднАй дАсять. Такйе агитаторьі тблько на нАрвьі дАйствуют. #319. С^^ІЧья бьілй мнчАла, а твоя бьі молчАла; Чья бьі корова ревАла, а твоя бьі дрАная онемела? Чья бьі ни рьічАла, да своя-то бм молчАла. ЧЬЯ БЬІЛА МЬІЧАЛА, А ТВОЯ БЬІ МОЛЧАЛА. (ЇЙ, Чья бьі корова мьічА- ла, а твоя бьі молчАла) ГЖ5С] Ж«Ю^ФйРйГихвЧ,»^Жй«І тім. ш ШВЕД, И ЖНЕЦ, И В ДУДУ ИГРЕЦ. (ЇЙ. <И> швец, и жнец, и в дуду игрАц) 306
ШЕЙ, ВДОВА, ШИРОКІЇ РУКАВА, БЬІЛО Б КУДА КЛАСИ» НЕБЬІЛЬІЕ СЛОВА (10) гашмітмож. Федбсья Прокбпьевна дблго сидбла одна у постбли, сжав руки, гбрь- кая молодая вдовА. Шей, вдова, широкй рукава, бьіло б прятать куда небьівальїе словб * йійя • й а -АА.ЖЛ-ФЖйар е»й. »йп«г®фмя». ІФйЛШей, вдові, широкй рукава, бьіло б во что класть небьільїе слові. ШЕЙ ШУБУ ТЕПЛЕЕ, А ЖЕНУ ВИ- БИРАЙ ДОБРЕЕ. ШИЛА (шило) В МЕШКЕ НЕ УТАЙШЬ. тяій е^аижжйжийХйВі *й. ІЖЛЕ ЗоЛОТИЛОВ:] Взглянй ТЬІ на себя, на что тьі стал похбж. Тьі изнурен, тьі кйшляешь и кАшляешь нехорошо. Наконец, мйльїй друг, по послбвице; шила в мешке не утайіш»,— к нам отов- сюду дохбдят слухи, что тьі пьешь. Я к тебб прибхал в одйннадцатом часу, а у тебя уж вбдка на столб стойт; тьі вот при мне пьешь трбтью рідмку. ЕЗЕ^ІПІйло в мешкб не утайтся**. ШИЛО НА МИЛО СМЕНЯТЬ. [ЖЯ1 ЙШ^&ІВЖ. [ЯХ1 ШИЛОМ МОРЯ НЕ НАГРЕЕШЬ. ГЖА1Я«ТЗЕ&Й»*ЖІИ. [ЯЯДОЯ-5&9ІЖ- 0 ЙГЙЙЙЙ [^^][Вершйнский:] Где нам общб- ственньїе вопрбсьь акономйческие задачи решать, сьбдемся об дбле говорйть, а начнем об ландшафтах. Ведь нельзя ж мне одному все взвалйть на плбчи! Шй лом моря не нагреешь. Ведь если мьі хо- тйм себе добра, ми должньї всю свою знбргию употребйть. То І^^ІІМбжно казаха-новобранца ви- школить на кой-какйе ладьі и манерьі; но попробуйте-ка настрбить егб на тот тон, котбрьім звучйт настоящее казйчест- во - вьі убедйтесь, что шилом мбря не нагрбеніь, из глйньї хлбба не испечешь. ШШШЖЯРЙАІЙЙЇ СЗЕ^ЛПйлом мбре не нагрбешь. ШКОДЛЙВ, КАК КОШКА, ТРУСЛЙВ, КАКЗАЯЦ. ШКУРА ОВЕЧЬЯ, ДА ДУША ЧЕЛО- ВЕЧЬЯ. ,ВЬС.'*А<С.'. <ШЛА> КУМА ПЕША КУМУ ЛЕГЧЕ. Г£«]» Біба с возу — кобьіле лбг- че.£ШТТ^#^ШШ£Т = 307
І — В случае чегб ВАне нельзя будет в скбром врбмени прийтй домбй йли Вбрка задумает от нас на свою усадь- бу ... — Уйдет и скАтертью дорога, — подовтбрила Агафбновна .. — КумА пб- ша — куму лбгче. .... ЙсЯІ^Жій.. • КЗ£^С]Кумй пйша: куму лбгче! ШУМЙТ ДУБРОВУШКА К ПОГОДУ- ШКЕ. [ЖХ1Жв##й>Є>*,«іЯ^£* ЩАСТЬЕ БЕЗ УМА, ДЬІРДВАЯ СУМА: ГДЕ НАЙДбШЬ, ТАМ И СГУБИШЬ. (10. Счастье без умА — днрявАя сумА) ЩЕЙ ГОРШОК ДА САМ БОЛЬШОЙ. (ІВ) ГЙЯІЙ-Ж^Й.ЙД Й вю±. [*тіЙВШ£іЙВ№і. &ЙАЯШ. НИ^ІМой иде&л тепбрь — хозяйка, мой желйния — покбй, Да щей горшбк, да сам большбй. іп^®йя®>«Ф±й,®йяад» я$'г,й^4йж»дйа*±. ІДИ ДА КАША - ПЙЩА НАША. ГЙЯ1«ЙЙ«Й®ЛЙЖ>Й. [#ои£ж®>аіп й . К4№1 В кбмнате ужб бьіл накрьіт стол на две персбньї, стояли миски с бор- том и кАшей. — Прошу садиться, — подстАвил стул капитАн. — ПитАюсь я из солдАтского котлА. < Щи да кАша — пйща наша», — как говорйт нАша русская по- слбвица. їчоїлй. м«аіпа #ГІЙ: ‘ОМИ П ШЧ” да кАша — мать нАша» Щи да кАша -- жизнь нАша. ЩИ ПОПРЕЛИ, к ОБЕДУ ПОСПЕЛИ. ГЙ Яіййдат ,ЙШР£Л®Т з ЗТА ВОРОНА НАМ НЕ ОБОРОНА. ГЙХ1ЙЯ4ЙТДЖ1ЛЙО’». гяяійяапайяй ЙЛ*. (Й^ЙЙШЯЯЯЖИЙАЙ*) 308
ЗТО - ДЕЛО ДЕСЯТОЕ. ІЖХ1й>Ж+№*. г £ гї * £ £ й » і й-*з ^.ЙЙШЙЯТ^Ж^. СЙІ Мбжно» конечно» придумать хйтрость. Зто — дбло десятое ... Но раз фельдмаршал Огильвй здесь голові, — пусть он уж по кнйгам и разбирйет — что к чему... ЗйЛИШт. .... .. (ЙТО ЕЩЕ> ВИЛАМИ НА ВОДЙ (по водб) ПИСАНО. (ЙЖЖЖ.ТйГЖ.» ГЬЕ Бйбушка нАдвое сказала. А АіЙ^їІЇо (^1^1 Какбй повелйтельньїй тон! СейчАс вйдно» что говорйт будущая зна- менйтость! — подшучивал Антбпин. — Зто еще на воде вйлами пйсано, буду ли я знаменйтостью. “Й^'М&г^ЙПЧ! ЗТО ЕЩЙ (тблько) ЦВЕТбЧКИ, А ЯГОДКИ (БУДУТ) ВПЕРЕДЙ. ГЖХ1й;^ИЖЖЛ.Ж^!»*^і?Ж. &(&Я*ЙЖЯ:Й.±®Й&ЙЙ&Я. К #1^11 Наступает апбха желбзного гблода самйх завбдчиков, то есть на Ура- ле. ПокА мьі не сбздали себб счастлйвьіх конкурбнтов на юге, мьі бьіли в ценб» как едйнственньїе производйтели железа, а тепбрь роль переменйлась. Но зто еще цветбчки» а ягодки впередй» — нашим конкурентом явится вся Сибйрь» котбрая до сих пор служила для нас ринком. шн. ІЗЕ^ІЗто еще цветкй, а вот погодй, ягодки будут*. ЗТО НЕВЕСТКЕ НА ОТМЙСТКУ. (Я. Невбстке на отмбстку) нт ИКА±ШЖ?&ЙА±>0 йто счАстье - на мост£ с чаш- КОИ. (ЇЙ. СчАстье на мосту с чйшкой) ЗТОТ НОМЕР НЕ ПРОЙДЕТ. [ДО^ІІЗа оббдом употребйли вьіражб- ниеЛЗтот нбмер не пройдет>. Лев Нико- лйевич сказал: — Зтим испбрченньїм язьікбм удивйтельно владбет Купрйн! Прекрасно знает егб и употребляет бчень точно. И вообще он пйшет прекрАсньїм язьікбм. [Ф^іЗтот твой нбмер не пляшет*. ЗХ-МА, КАБЬІ ДЕНЕГ ТЬМА, (ій) 309
я я НЕ я. <и> ЛОШАДЬ (хіта) НЕ МОЯ И Я НЕ ИЗВбЗЧИК). <Ш£і££гиаа^ж»й9£жіНій. А. ^ажзЕдж. [ІИ^ІНе вздумает ли онб [(Раббчее Дбло>2 наконАц изложйть перед всАми прямо и без уверток своє понимАние набо- лАвших вопрбсов междунарбдной и рус- ской социАл-демокрйтии? - О нет» .. онб твердо дАржится тогб приема, котб- рьій мбжно назвать приемом (скАзьівать- ся в нАтях>. Я не я» лбшадь не моя» я не извбзчик. ЖГТА^ЧД^ЙАЖМА4^ *£Й«Ь. й*Л£Л**т*-я---------------т&лг ЯБЛОКО (яблочко) ОТ ЯБЛОНИ (от бжжьи) НЕДАЛЕКО ПАДАЕТ. ІЖЯ1¥Ж«М,ЛИ*Й.¥*«£¥ (£&]Какова березка» таковА и отрб- стка. [^^ІІСьінкй по стопім родйтеля по- ні лй, яблочко недалеко от яблони пада- сет Меня здесь все оскорбляют. Сегбдня еще зта глупая Анна ЗахАровна при Коле сказАла мне» намекАя на моегб отці, что яблоко от яблони недалекб пА- дает! Кбля дйже удивйлся и спросйл» что зто знАчит? ІФАІЯблочко от яблоньки недалекб откатьівается; Яблочко-та от яблоньки недалекб пало* *. язик БЕЗ КОСТЕЙ. ЙА.»ІЙ«ЙЙА) [Яітзт&.йш^зжайАій, яЕЙгДЙІФАЮ. Г> »ЙЖЙІ®. — Ну» что вьі с ним тут подо- лаєте? Фи лосбфствует! Я» знйете л и» молчу» терплю ... БолтАй, думаю» бол- тАй ... Язмк без костбй. №...аЯЬШЧЬЙЯ:®.......ШіЙЯ-АйІ [ Хорькбвв:] Что я не знАю» про то говорйть не стАну» а что знАю» про то напрямкй отпечАтаю. Лйди ложь, и мьі то ж. [Анна Петрбвна:] Язйк-то без костбй» говорйть все можно, тблько слу- шать-то нбчего. ЧІг. 310
[ЗЕЙЛЯзЙК без костбй, мблеті Язнк без костбй. что хбчет. то лопбчет. ЯЗЬІК ДО КЙЕВА (Рима) ДОВЕДЕТ. Я # 4 « № Я £.» № «яьячтіАТ. (Ж^йжйяійцтчіг) ><«*«!* ий.ГгИЙЕЯи.^ТМв^іЙйЯЙ.Й дпфй.я«®ігі&і#?тййдй.»і5і #АЙЙЬ ПЙ'&ІІПошел я одйн без провож&того — не боясь заблудиться в лабирйнте мо- скбвских улиц и переулков, знАя послб- вицу, что язмк до Кйева доведет. а-4'Л£т.»яй^:»*іййяж »«««*« АЖгЬ#ЖЙ£;йгй ,»ЙІЙІЙ і8*«£ів*ТЙ*Я. (ЗЕйЛЯзьік до Кйева доведет <и до кйя> > Язьік и до Кйева довбдит* *. ЯЗМК МОЙ - ВРАГ МОЙ (ПРЕЖДЕ УМА ГЛАГОЛЕТ). [йяіаю«Ей*аі»йА<«иїж» ЛЙЖЖТ>. П»Я1Й®*£«ІЙЖЖ.»*ЙЖ*. ЙЯТІЙ#«&ВЙ#ІЙЙЙ. Г^ЯЯІЖДпЖіДФЯЯ^ЯПо СМ 1 [ ПульхАрия Андрбевна:] Хоть мне и не хотблось с ней ссбриться, ну да что дблать? язмк мой — враг мой. ЕІНІШЖЖ • ійЖЖо Г^^СІЯзьгк враг, прбжде умА глагб- леті Язмк наш враг наші Язмк мой — враг мой, прбжде умА моегб роди лея*. ЯЗМК НЕ ЛОПАТКА, ЗНАЕТ ЧТО СЛАДКО. ЯЗМК ХОРОШО (веплбхо) ПОДВЕШЕН (прнвАшея). І^І^ІЕКочеткбва] виступила красо- чно, умно и дАльно. Неплбхо бмл подвА- шен язмк у Атой жАнщинм. &Ф*АР*Ш». ЯЗЬІКОМ БОЛТАЙ, А РУКАМ ВбЛИ НЕ ДАВАЙ. язьікбм МАСЛА НЕ СОБЬЕШЬ. МД1ФЗМГБЖЙЙЖ. *<Й. ІЖ Ш ] Амйнем ббса не избнть. ЗЧбій “ИП’.^ІВЖЖ. ііт- У нас, у русских, єсть по- говоркаЛ Язьікбм масла не собьешь>, - сказйл он. — Ваш Гйтлер тбже говорйт, что желает нам добрй, тблько мм от того добра в кровй захлебьіваемся. ЯЙЦА КУРИЦУ НЕ УЧАТ. ГЖ&ІХвост голові не укйзка. й віе^Ай&ЛМЛігйіНій- ЇІИ^ІУ молодежи мйло жйзненного бпьіта, онй не имбет права в чем-лйбо учйть старшеє поколбние, как говорйтся, яйца курицу не учат. ИИ'ФІ— Знйчит, решйл меня уму- рйзуму учйть? — Зачбм учйть? Я тблько хотбл поделйться, Захйр ЗахАрьіч. — Мблод еще со мной делйться. Яйца ку- 311
рицу не учат. %? аяіиі**,#.*# - ЯЙП##Є.” 312
£ В & ЗІ <А)ВОЗ И НЬІНЕ ТАМ. < А > ЛАРЧИК. ПРОСТО ОТКРЬІ- ВАЛСЯ- АВОСЬ ДА КАК-НИБУДЬ ДО ДО БРА НЕ ДОВЕДУТ. АВОСЬ ДА НЕБОСЬ. АВОСЮ ВЕРЬ НЕ ВОВСЕ. АЛМАЗ СОХРАНЯЕТ СВОЙ БЛЕСК И В МУСОРНОЙ ЯМЕ. АМЙНЕМ БЕСА НЕ ИЗБЬІТЬ. АППЕТЙТ ПРИХОДИТ ВО ВРЕМЯ ЕДЬІ АРТЕЛЬ АТАМАНОМ КРЕПКА. АРТІЛЬНАЯ КАШИЦА ГУЩЕ ЖИ- ВЕТ. (Л Артільний горшбк гуще ки- пйт) АРТЕЛЬНЬІЙ ( обший ) ГОРШОК ГУЩЕ КИПЙТ. Б БАБА С ВОЗУ - КОБЬІЛЕ ЛЕГЧЕ. БАБА С ПЕЧИ ЛЕТЙТ,СЕМЬДЕСЯТ СЕМЬ ДУМ ПЕРЕДУМАЕТ. (й Покй бйба с печй летйт,сбмьдесят семь дум передумает) БАБКА НАДВОЕ СКАЗАЛА. (Д Бй- бупгка нйдвое сказйла) БАБУШКА (бйбка) <ЕЩЕ> НАДВОЕ СКАЗАЛА (гадйла) < ЛИБО ДОЖ- ДИК,ЛЙБО СНЕГ, ЛЙБО БУДЕТ, ЛЙБО НЕТ>. БАБЬИ ГОРОДА НЕДОЛГО СТОЯТ. БАНЬКА - НЕ НЯНЬКА, А ХОТЬ КОГО УБЛАЖИТ. БАРЬІ ДЕРУТСЯ, А У ХЛОПОВ ЧУБЙ БОЛЯТ. (ДІ Панн дерутся,а у хлбпов чубн треіцйт) БАРЬІШУ НАКЛАД БОЛЬШОЙ (род- нбй,стйрший) БРАТ. БАХВАЛИЛАСЬ СИНЙЦА-ОБЕ- ЩАЛА МОРЕ СЖЕЧЬ. (£ Надбла- ла синйца слйвн,а мбре не зажгла) БЕДА БЕДУ РОДЙТ <-ТРЕТЬЯ САМА ПРИБЕЖЙТ>. БЕДА ВЬІМУЧИТ, ДА БЕДА И ВЬІУ- ЧИТ. (ДІ Ббдн му чат, уму учат) БЕДА, КОЛБ ПИРОГИ НАЧНЕТ ПЕЧИ САПОЖНИК, А САПОГИ ТАЧАТЬ ПИРОЖНИК. БЕДА НА СЕЛЕ.КОЛЬ ЛЕБЕДА НА СТОЛЕ. БЕДА (напрйслина) НЕ ПО ЛЕСУ ХОДИТ, А ПО людям БЕДА <НИКОГДА> НЕ ПРИХОДИТ (не хбдит) ОДНА. БЕДА УМ РОДЙТ. БЕДНОМУ ЖЕНЙТЬСЯ И НОЧЬ КОРОТКА. 313
БЕДНОМУ КУЗЕНЬКЕ БЕДНАЯ И ПЕСЕНКА. БЕДНОМУ СОБРАТЬСЯ -(ТОЛЬКО) ПОДПОЯСАТЬСЯ. БЕДНОСТЬ НЕ ПОРОК. БЕДУ СКОРО НАЖИВЕШЬ, ДА НЕ СКОРО ВЬІЖИВЕШЬ. БЕДЬІ МУЧАТ,(ДА) УМУ УЧАТ. БЕДЬІ НИКОГДА НЕ ПРИХОДЯТ ПООДИНОЧКЕ. (їй. БедА не прихід дит одна) БЕЗ БЬІЧКА НЕ ПОЕПІЬ МО- ЛОЧКА. БЕЗ ДЕНЕГ В ГОРОД - САМ СЕБЕ ВОРОГ. БЕЗ ДЕТЕЙ ГОРЕ, А С ДЕТЬМЙ ВДВОЕ. БЕЗ ДРУГА НА СЕРДЦЕ ТУГО. БЕЗ ЗАДОРИНКИ. (Ж Ни сучка, ни задбринки) БЕЗ ЗАПАСУ НЕ СТАНЕТ ПРИ- ПАСУ. БЕЗ ЙМЕНИ <И> ОВЦА БАРАН. БЕЗ КОПЕЙКИ РУБЛЯ НЕ ЖИВЕТ (не бьів&ет). БЕЗ КОРНЯ И ПОЛЬШЬ НЕ РАС- ТЕТ. БЕЗ МАТКИ ПЧЕЛКИ - ПРО- ПАЩИЕ ДЕТКИ БЕЗ МЕНЯ МЕНЯ ЖЕНИЛИ БЕЗ МУКИ НЕТ И НАУКИ БЕЗ ОТЦА - ПОЛСИРОТЬІ, А БЕЗ МАТЕРИ И ВСЯ СИРОТА. БЕЗ ПАСТУХА ОВЦЬІ НЕ СТАДО. БЕЗ РОКУ НЕ УМЕРЕТЬ. (ДІ Без смбрти не умрбшь) БЕЗ СМЕРТИ НЕ УМРЕШЬ. БЕЗ СОЛИ, БЕЗ ХЛЕБА ХУДАЯ БЕСЕДА. БЕЗ СОЛИ СТОЛ КРИВОЙ БЕЗ СПОТЬІЧКИ И КОНЬ НЕ ПРО- БЕЖЙТ. БЙ СТНДА ЛИЦА НЕ ИЗНОСИШЬ. БЕЗ СУЧКА, БЕЗ ЗАДОРИНКИ. (й Ни сучкА, ни задбринки) БЕЗ СЧАСТЬЯ И В ЛЕС ПО ГРИБЬІ НЕ ХОДИ. (ДІ Со счАстьем хороіиб и по гриби ходйть) БЕЗ ТОЛКУ МОЛИТЬСЯ - БЕЗ ЧИСЛА СОГРЕШЙТЬ. БЕЗ ТРОИЦЬІ ДОМ НЕ СТРОИТСЯ (БЕЗ ЧЕТЬІРЕХ УГЛОВ ИЗБА НЕ СТАНОВИТСЯ). БЕЗ ТРУДА НЕ ВЬІНЕШЬ < И > РЬІБКУ ИЗ ПРУДА. БЕЗ ТРУДА НЕТ И ПЛОДА. БЕЗ ХОЗЯИНА ДВОР И СИР И ВДОВ. (ДІ Без хозяина дом сиротй) БЕЗ ХОЗЯИНА ДОМ СИРОТА. БЕЗДНА БЕЗДНУ ПРИЗЬІВАЕТ. БЕЙ ГАЛКУ И ВОРОНУ, РУКУ НА- БЬЕШЬ, СОКОЛА УБЬЕШЬ. ( ДІ Бей сорбку и ворбну, добьешься и до бблого лббедя) БЕЙ СОРОКУ И ВОРОНУ, ДОБЬЕ- ШЬСЯ и ДО БЕЛОГО ЛЕБЕДЯ. БЕЛЬІЙ СВЕТ НЕ КЛЙНОМ СТАЛ. ( ДЕ Свет не клйном сошелся) БЕРЕГЙ (хранй,отклйдьшай) ДЕНЕЖ~ КУ (чтб-нибудь) ПРО (на) ЧЕРНЬІЙ ДЕНЬ. БЕРЕГИ < ПЛАТЬЕ СНбВУ, А > ЧЕСТЬ (здорбвье) СМОЛОДУ. БЕРЕГЙСЬ БЕД,ПОКА ИХ НЕТ. (БЕРЕЖЕНАЯ) КОПЕЙКА РУБЛЬ БЕРЕЖЕТ. БЕРЕЖЕНОГО <И> БОГ БЕРЕЖЕТ. БЕРЕЖЕНОГО КОНЯ ЗВЕРЬ НЕ БЕ- РЕТ. БЕРЙСЬ ДРУЖНО, НЕ БУДЕТ 314
ГРУЗНО. БЙТАЯ ПОСУДА ДВА ВЕКА ЖИ- ВЕТ. БЛАГИМИ НАМЕРЕНИЯМИ АД ВММОЩЕН. БЛИЖНЯЯ КОПЕЕЧКА ДОРОЖЕ ДАЛЬНЕГО РУБЛЯ. БЛИЖНЯЯ СОЛОМКА ЛУЧШЕ ДА- ЛЬНЕГО СЕНЦА. БЛИЗ ЦАРЯ - БЛИЗ СМЕРТИ БЛЙЗОК (блйзко) ЛОКОТЬ, ДА НЕ укусишь. БЛУДЛЙВ КАК КОТ ( кбшка), < А > ТРУСЛЙВ КАК ЗАЯЦ. БОГ ДА ГОРОД, ЧЕРТ ДА ДЕ- РЕВНЯ. БОГ ДАЛ, БОГ И ВЗЯЛ. БОГ ДАСТ (дал) ДЕНЬ, ДАСТ И ПИЩУ. БОГ ДАСТ <И> В ОКНО (окбшко) ПОДАСТ. БОГ ДУРАКА,ПОВАЛЯ,КОРМИТ. БОГ ЛЮБИТ ТРОИЦУ. БОГ МЙЛОСТИВ. БОГ НАПИТАЛ,НИКТО НЕ ВИДАЛ < А КТО И ВЙДЕЛ, ТОТ НЕ ОБЙДЕЛ). БОГ НЕ БЕЗ'МЙЛОСТИ (КАЗАК НЕ БЕЗ СЧАСТЬЯ). БОГ (господь) НЕ ВЬІДАСТ, СВИНЬЯ НЕ СЬЕСТ. БОГ ПЛУТА МЕТИТ. (ЇЙ. Бог шбльму мбтит) БОГ ПОСЛАЛ (пошлет). БОГ (господь, Христбс) ТЕРПЕЛ И НАМ ВЕЛЕЛ. БОГ ТРУ ДЬІ ЛЮБИТ. БОГ ШЕЛЬМУ (плутй) МЕТИТ. БОГАТА МЙЛОСТЬІНЯ В СКУДОС- ТИ. (ЇЙ* Дорогі МЙЛОСТЬІНЯ в скудости) БОГАТОМУ ВСЕ ВПРОК. БОГАТОМУ НЕ СПЙТСЯ: БОГАТЬІЙ ВОРА БОЙТСЯ. БОГАТОМУ ТЕЛЯТА, БЕДНОМУ РЕБЯТА. (2Й* У богйтого телята,у бід- ного ребята) БОГАТСТВО РАЗУМ РОЖДАЕТ. БОГАТЬІ, ТАК ЗДРАВСТВУЙТЕ, А У БОГИ, ТАК ПРОЩАЙТЕ! БОГАТЬІЙ БЕДНОМУ НЕ БРАТ. БОГАТЬІЙ БЕРЕЖЕТ РОЖУ, А БЕДНЬІЙ ОДЕЖУ. БОГАТЬІЙ <И> В БУДНИ ПИРУЕТ, А БЕДНЬІЙ И В ПРАЗДНИК ГОРЮЕТ. БОГОВИ БОГУ, А КЕСАРЕВО КЕСА- РЕВИ. (Й Богу ббгово,а кбсарю кбса- рево) БОГ ТО БОГ,ДА <И> САМ НЕ БУДЬ ПЛОХ. БОГУ БОГОВО,А КЕСАРЮ КЕСАРЕ- ВО. БОДЛЙВОЙ КОРОВЕ БОГ РОГ НЕ ДАЕТ. БОЖЕ УПАСЙ (оборонй, сохранй). БОЖЬЕ БОГУ, А ЦАРЕВО ЦАРЮ. (ЇЙ* Богу ббгово,а кбсарю кбсарево) БОЙСЯ НЕ БОЙСЯ, А БЕЗ РОКУ НЕТ СМЕРТИ. (ЇЙ. Без смбрти не ум- решь) БОЛЕЗНЬ ВХОДИТ ПУДАМИ, А УХОДИТ ( в ьі хбдит ) ЗОЛОТНИ КАМИ БОЛЬШАЯ СЬІТЬ БРЮХУ ВРЕДЙТ. БОЛЬШбМУ КОРАБЛЮ- БОЛЬШОЕ <И> ПЛАВАНИЕ. БОРОДА В ЧЕСТЬ, А УСЬІ И У КОШКИ ЕСТЬ. БОРОДА С ПОМЕЛО, А БРЮХО 315
голо. БОРОДА - ТРАВА, СКОСИТЬ МОЖ- НО. БОЧКА МЕДУ,ДА ЛОЖКА ДЕГТЮ. (їй Лбжка дегтю в бочку меду) БОЯТЬСЯ НЕСЧАСТЬЯ - И СЧАС- ТЬЯ НЕ ВИДАТЬ. БРАНЙТЬ ЕСТЬ КОМУ, А КОРМИТЬ НЕКОМУ. БРАНЬ НА БОРОТУ НЕ ВЙСНЕТ. БРАТ ЗА БРАТА НЕ ОТВЕТЧИК. БРАТЬ (взять) БЬІКА ЗА РОГА. БРЕМЯ СВАЛЙЛОСЬ С ПЛЕЧ (їй Слбвно горб свалйлась с плеч) БРЕХАТЬ - НЕ ЦЕПОМ МОТАТЬ. БРЕШЕТ,КАК СЙВЬІЙ МЕРИН. (їй Врет,как сйвьій мбрин) БУДЕТ ДЕНЬ - БУДЕТ ПЙЩА. БУДЕТ И НА НАШЕЙ (на мобй, на твобй) УЛИЦЕ ПРАЗДНИК. БУДЕТ ТВОЯ ДУША В РАЮ, ПО- МЯНЙ И МОЮ. БУДЕШЬ ЛУКАВИТЬ, ТАК ЧОРТ ЗАДАВИТ. БУДТО ТЯП, ЛЯП, АН ИЗБА. (їй Тяп-ляп — и корйбль) БУДЬ БЕЗ ХВОСТА, ДА НЕ КАЖЙСЬ КУРГУЗ. (Ій<И> будь без хвостб,да не кажйсь кургуз) БУДЬ ЖЕНА ХОТЬ КОЗА ( коса), ЛИШЬ БЬІ ЗОЛОТЬІЕ РОГА. БУДЬ ЛИШЬ МЕД, МУХ МНОГО НАЛЬНЕТ. (їй Где мед,там и мухи) БУМАГА ВСЕ ТЕРПИТ. БУРЯ В СТАКАНЕ ВОДЬІ БЬІЛ БЬІ ЛЕС, А ДРОВА БУДУТ. БЬІЛ,ДА СПЛЬІЛ. (їй Бьгло,да спльї- ло) БЬІЛ КОНЬ, ДА ЗАЕЗЖЕН, БЬІЛ ЙОЛОДЕЦ.ДА ПОДЕРЖАВ. (Я Бьіл конь, да изьбздился) БЬІЛ КОНЬ,ДА ИЗЬЕЗДИЛСЯ. БЬІЛ МУЖ,ДА ОБЬЕЛСЯ ГРУШ. БЬІЛА БЬІ СПИНА - НАЙДЕТСЯ <И> ВИНА. БЬІЛА БЬІ ШЕЯ, <А> ХОМУТ НАЙ- ДЕТСЯ. БЬІЛА, ДА СПЛЬІЛА. (їй Бмло, да сплмло) БЬІЛИ Б ДЕНЕЖКИ В КАРМАНЕ, БУДЕТ И ТЕТУШКА В ТОРГУ. БЬІЛИ БЬІ КОСТИ, А МЯСО НАРАС- ТЕТ (будет). БЬІЛИ, ДА СПЛЬІЛИ. (їй Бмло, да сплмло) БЬІЛО БЬІ БОЛОТО, < А > ЧЕРТИ НАЙДУТСЯ (будут). БЬІЛО БЬІ КОРЬІТО, <А> СВЙНЬИ НАЙДУТСЯ (будут). БЬІЛО ДА БЬІЛЬЕМ ПОРОСЛО. (їй Бмло и прошлб и бнльем порослб) БЬІЛО ( бмл, бьілй, бмли ), ДА СПЛЬІЛО (спльіл,спльілй,сплмли). БЬІЛО И ПРОШЛО И БЬІЛЬЕМ ПО- РОСЛО. БЬІЛЬ МОЛОДЦУ НЕ УКОР (не укб- ра). БЬІЛЬ ЧТО СМОЛА, А НЕБЬІЛЬ ЧТО ВОДА. БЬІЛЬЕМ ПОРОСЛО. (їй Било и про- пілб и бмльем порослб) БЬІТЬ БЬІЧКУ НА ВЕРЕВОЧКЕ. БЬІТЬ У ПРАЗДНИКА. 316
в В АПРЕЛЕ ЗЕМЛЯ ПРЕЕТ < СПЕШЙ ПАХАТЬ И СЕЯТЬ). В БОЧКУ МЕДА ДА ЛОЖКУ ДЕГТЯ НЕ КЛАДУТ. (ДЕ Лбжка дегтю в бо- чку меду) В БОЯРСКИЙ ДВОР ВОРОТА ШИ- РОКЙ,ДА ВОН УЗКЙ. В ВОРЕ,ЧТО В МОРЕ, А В ДУРАКЕ, ЧТО В ПРЕСНОМ МОЛОКЕ. В ТОЛОВЕ КАКОЙ-ТО (однбй) КЛЕ- ПКИ НЕ ХВАТАЕТ (нехватйет,недо- стает). В ГОРОДЕ СУЕТА,В ДЕРЕВНЕ МА- ЕТА. В ГОРОДЕ ( в Москвб) ТОЛСТО ЗВОНЯТ, ДА ТОНКО ЕДЯТ. в гостях воля хозяйская. В ГОСТЯХ ХОРОШО, А ДОМА ЛУЧШЕ. В ДОБРИЙ ЧАС МОЛВИТЬ, В ХУДОЙ ПОМОЛЧАТЬ. В ДОЖДЬ ИЗБЬІ НЕ КРОЮТ, А В ВЕДРО И САМА НЕ КАПЛЕТ. В ДОЖДЬ КОСЙ, < А > В ВЕДРО ГРЕБЙ. В ДОЛГУ,КАК В ШЕЛКУ. В ДОМЕ ПОВЕШЕННОГО НЕ ГО- ВОРЯТ О ВЕРЕВКЕ. В ЗДОРОВОМ ТЕЛЕ - ЗДОРОВИЙ ДУХ. В ЗбЛУ,ДА В ПОРУ. В КАМЕНЬ СТРЕЛЯТЬ - ТОЛЬКО СТРЕЛЬ! ТЕРЯТЬ. В КАРМАН ЗА СЛОВОМ НЕ ПО- ЛЕЗЕТ. (ДЕ За слбвом в карм&н не по- лбзет) В КЙЕВЕ даДЕНЬКА, В ОГОРОДЕ БУЗИНА. (ДІ В огорбде бузинй,а в Кйеве дядька) В МОСКВЕ ТОЛСТО ЗВОНЯТ, ДА ТОНКО ЕДЯТ. (ДЕ В городе тблсто звонят, да тбнко едят) В МУТНОЙ ВОД Е РИБУ ЛОВЙТЬ. В НАШЕМ ПОЛКУ НЕТ ТОЛКУ: КТО РАНЬШЕ ВСТАЛ ДА ПАЛКУ ВЗЯЛ,ТОТ И КАПРАЛ (ДЕ Кто па- лку взял,тот и капрал) В НАШЕМ ПОЛКУ ПРЙБЬІЛО. (ДЕ Нашего полку прйбьіло) В НОГАХ ПРАВДИ НЕТ. В НУЖДЕ И КУЛЙК СОЛОВЬЕМ СВЙЩЕТ. В ОГОРОДЕ БУЗИНА, А В КЙЕВЕ ДЯДЬКА В ОДНО ПЕРО И ПТЙЦА НЕ РОДЙТСЯ. В ОДНО УХО ВОШЛО ( вхбдит), В ДРУГОЕ ВЬШІЛО (вьіхбдит). В ОДНОМ КАРМАНЕ СМЕРКАЕТ- СЯ, < А > В ДРУГОМ ЗАРЯ ЗА НИМАЕТСЯ. В ПОДПЕЧЬЕ И ПОМЕЛО - БОЛЬШАК. В ПОЛЕ ДВЕ ВОЛИ:ЧЬЯ СИЛЬНЕЕ (чья возьмет). В ПОЛЕ ЗА ВЕТРОМ НЕ УГОНИ ШЬСЯ. (ДЕ Ищй вбтра в пбле) В ПОЛЕ И ЖУК МЯСО. В ПОЛЕ ПШЕНЙЦА ГОДОМ РОДЙТСЯ, А ДОБРИЙ ЧЕЛОВЕК ВСЕГДА ПРИГОДЙТСЯ. В ПОЛЕ ЧЕТНРЕ ВОЛИ. (ДЕ В (чйс- 317
том) пбле четьіре вбли) В ПОЛПЛЕЧА РАБОТА ТЯЖЕЛА, А ОБА ПОДСТАВИШЬ - ЛЕГЧЕ СПРАВИШЬ. В ПУСТОЙ БОЧКЕ ЗВОНУ БОЛЬШЕ. В РЕЧАХ ПОХОЛОВЬЙНОМУ, А В ДЕЛАХ ПО ЗМЕЙНОМУ. В СЕМЬЕ НЕ БЕЗ УРОДА. В СИРОТСТВЕ ЖИТЬ - < ТбЛЬКО) СЛЕЗЬІ ЛИТЬ. В СОГЛАСНОМ СТАДЕ ВОЛК НЕ СТРАШЕН (ЛІ Соглйсного стада и волк не берет) В СОРОК ДВА ГОДА БАБА ЯГОДА,В СОРОК ПЯТЬ - БАБА ЯГОДКА ОПЯТЬ. СЛЕ Сброк лет - бйбий век) В СТЕНЕ ЛЙШНИЕ СУЧКЙ ЕСТЬ (глаза, уши, соглядйтай). ( & < И > у стен єсть уши) В СУД ногбй - В КАРМАН РУКОЙ. В СУК ПОПАСТЬ. В СУПРЯДКАХ ( в супрядке) НЕ ПРЯЖА, < А) В СКЛАДЧИНЕ НЕ ТОРГ (не барьішй). В ТАКУЮ ПОГОДУ ХОРОШИЙ ХОЗЯИН СОБАКУ ЙЗ ДОМУ НЕ ВЬІГОНИТ. В ТЕМНОТЕ И ГНИЛУШКА СВЕТИТ. В ТЕСНОТЕ, ДА НЕ В ОБЙДЕ. В ТЙХОМ ОМУТЕ (болбте) ЧЕРГИ вбдятея. В ТУЛУ СО СВОЙМ САМОВАРОМ НЕЕЗДЯТ. В ХВАСТИ НЕТ СЛАСТИ В ХЛЕБЕ НЕ БЕЗ УХВОСТЬЯ, А В СЕМЬЕ НЕ БЕЗ УРОДА. (Лі В се мье не без урода) В ЧАС СКАЗАТЬ, В ДРУГОЙ ПРО- МОЛЧАТЬ. В (ЧИСТОМ) ПОЛЕ ЧЕТЬІРЕ ВОЛИ (ХОТЬ ТУДА, ХОТЬ СЮДА, ХОТЬ ИНАКОВО) . В ЧУЖИХ РУКАХ ЛОМбГЬ ВЕЛИК. В ЧУЖОЙ МОНАСТЬІРЬ СО СВОЙМ УСТАВОМ НЕ ХОДЯТ. В ЧУЖОМ ГЛАЗУ СУЧОК видам, А В СВОЕМ <И) БРЕВНА НЕ ЗА- МЕЧАЕМ. В ЧУЖУЮ ЖЕНУ ЧЕРГ ЛОЖКУ МЕДУ КЛАДЕТ (положйл). ВАЛИ НА СЕРОГО, СЕРЬІЙ ВСЕ СВЕЗЕТ. ВАРВАРА МНЕ ТЕТКА, А ПРАВДА СЕСТРА. ВАШИ БЬІ СЛОВА ДА БОГУ В УШИ. (ЛІ Вашими бм устйми (да) мед пить) ВАШИМИ ( твойми) БЬІ УСТАМИ (ДА) МЕД ПИТЬ. ВДОВА - МИРСКОЙ ЧЕЛОВЕК. ВДОВЕЦ ДЕТКАМ НЕ ОТЕЦ, САМ КРУГЛЬШ СИРОТА. ВДРУГ ГУСТО, ВДРУГ ПУСТО. ( ЛІ То густо, то пусто) ВЕЗДЕ ХОРОШб,ГДЕ НАС НЕТ. (Я. Там хорошб, где нас нет) ВЕК ЖИВЙ, ВЕК УЧИСЬ ( А ДУ- РАКОМ ПОМРЕШЬ). ВЕЛИКА ФЕОДОРА,ДА ДУРА. ВЕЛИКА ЧЕСТЬ, КОЛИ НЕЧЕГО ЕСТЬ (ЛІ Что за чбсть,кбли нбчето єсть) ВЕЛЙКОМУ КОРАБЛЮ ВЕЛИКО И ПЛАВАНИЕ. (ЛІ Большбму корабліЬ — большбе пла ванне) ВЕНИК В БАНЕ ГОСПОДЙН (5і Не велйк голйк,а в бйне и он царь) ВЕРЕВКА ХОРОША ДЛЙННАЯ, А РЕЧЬ^КОРОТКАЯ. 318
ВЕРНОМУ СЛУЖИТЕЛЮ СУГУБИЙ ДАР. ВЕРТЕТЬСЯ (кружйться), КАК БЕЛ- КАВКОЛЕСЕ. ВЕСНА КРАСНА ЦВЕТАМИ, А ОСЕНЬ СНОПАМИ (пирогйми). ВЕСНОЙ ДНИ ДОЛГИЕ,ДА НИТКА КОРОТКА. ВЕТРОМ МОРЕ КОЛИШЕТ, МОЛВОЮ НАРОД. ВЕЩЬ ХОРОША, ПОКА НОВАЯ» А ДРУГ - КОГДА СТАРИЙ. ВЗАЙМЬІ НЕ БРАВ, ХОТЬ ГОЛ, ДА ПРАВ. (й Хоть гол, да прав) ВЗЯЛ (взяв) ЛИЧКО, ОТ ДАЙ РЕ- МЕПібК. ВЗЯЛСЯ ЗА ГУЖ, НЕ ГОВОРЙ, ЧТО НЕ ДЮЖ. ВИДАТЬ ПТЙЦУ ПО ПОЛЕТУ. (й ВиднА птйца по полету) ВИДАТЬ СОВУ ПО ПОЛЕТУ. (й Видна птйца по полету) ВЙДИТ ОКО, ДА ЗУБ НЕЙМЕТ. (й (Хоть) вйдит бко,да зуб неймет) ВЙДИТ ОКО ДАЛЕКО, А УМ ДА- ЛЬШЕ. ВЙДИТ СОБАКА МОЛОКО, ДА РИЛО КОРОТКО. ВИДНА ПТЙЦА ПО ПОЛЕТУ. ВЙДНО ПТЙЦУ (сову, сбкола) ПО ПОЛЕТУ. (Й Видна птйца по поле- ту) ВЙЛАМИ НА ВОДЕ (по водб) ПЙСА НО. (й Зто ещй вйлами на водб пйса- но) ВЛАДЕЙ, ФАДДЕЙ, МОЕЙ (своАй) МАЛАНЬЕЙ. ВМЕСТЕ ТЕСНО,А ВРОЗЬ СКУЧНО. ВОДА КАМЕНЬ ТОЧИТ. (й КАпля кАмень дблбит) ВОДОЙ МЕЛЬНИЦА СТОЙТ. ВОДУ (В СТУПЕ) ТОЛОЧЬ — ВОДА И БУДЕТ. ВОЗ И НИНЕ ТАМ. (й (А) воз и ньі- не там) ВОЛА В ГОСТИ ЗОВУТ НЕ МЕД ПИТЬ, А ВОДУ ВОЗЙТЬ. (й ВолА зовут не пйво пить, а хотят на нем вб- ду возйть) ВОЛА ЗОВУТ НЕ ПЙВО ПИТЬ, А ХОТЯТ НА НЕМ ВОДУ ВОЗЙТЬ. ВОЛК В ОВЕЧЬЕЙ ШКУРЕ. ВОЛК КОНЮ НЕ ТОВАРИШ. ВОЛК ПО УТРОБЕ ВОР, А ЧЕ- ЛОВЕК ПО ЗАВИСТИ. ВОЛКА БОЯТЬСЯ “ В ЛЕС НЕ ХОДИТЬ, (й Волкбв бояться — в лес не ходйть) ВОЛКА В ОВЕЧКУ НЕ ОБРАТЙШЬ. ВОЛКА НОГИ кбрмят. ВОЛКОВ (вблка) БОЯТЬСЯ — В ЛЕС НЕ ХОДЙТЬ. ВОЛКУ ВЕРЬ УБЙТОМУ. ВОЛКУ ЗИМА ЗА ОБЬІЧАЙ. (й Не пАрвая зимА вблку зимовАть) ВОЛОС ДОЛОГ,А УМ КОРОТОК. (й (У бабьі) волос дблог,да ум кброток) ВОЛЧЬИМ СЛЕЗАМ НЕ ВЕРЯТ. ВОЛЬНОМУ ВОЛЯ (СПАСЕННОМУ РАЙ). ВОЛЯ БАТЮШКИНА, НЕГА МАТУ- ШКИНА. ВОН ПОРОГ НА СЕМЬ ДОРОГ. ВОР ВОРУЕТ,(А) МИР ГОРЮЕТ. ВОР, НА ЧТО ВЗГЛЯНЕТ, ТО И ТЯНЕТ. ВОР ОБПІАРИТ, ХОТЬ СТЕНИ ОСТАВИТ.А ОГОНЬ И ТЕ ПРИБЕ РЕТ. ВОР У ВОРА ДУБИНКУ УКРАЛ. 319
ВОРАМ ТЕРПЕТЬ ( потакйть), СА- МОМУ ВОРОВАТЬ. ВОРОБЬЙ ТОРОПЙЛИСЬ, ДА МА- ЛЕНЬКИМИ УРОДИЛИСЬ. ВОРОБЬЯ НА МЯКЙНЕ НЕ ПРОВЕ ДЕШЬ. (ДЕ (Старого) воробья на мя- кйне не проведешь) ВОРОН ВОРОНУ ГЛАЗ НЕ ВЬІКЛЮ- ВОРОНА В ПАВЛЙНЬИХ ПЕРЬЯХ. ВОРОНА ЗА МОРЕ ЛЕТАЛА, А УМА НЕ СТАЛО. ВОТ В ЧЕМ СОБАКА ЗАРЬІТА. (ДЕ Вот где собйка зарита) ВОТ ГДЕ (в чем) СОБАКА ЗАРЬІТА. ВОТ ТЕБЕ» БАБУ ПІК А, И ЮРЬЕВ ДЕНЬ ВОТ < ТЕБЕ) БОГ, < А > ВОТ < И > ПОРОГ. ВОТ ТЕБЕ, БОЖЕ, ЧТО НАМ НЕГОЖЕ. (ДЕ НА тебе, ббже, что нам негбже) ВОТ ТЕБЕ ХОМУТ И (да) ДУГА, А Я ТЕБЕ НЕ СЛУГА. ВОЩЙНА — НЕ СОТЬІ, БОЛТОВНЯ НЕ ТОЛК. ВПЕРЕДЙ СТОЯЛА ЗАТРЕЩИНА, А СЗАДИ - ТЬІЧОК. ВПЕРЕД БАТЬКИ В ПЕКЛО НЕ ЛЕЗЬ ( ДЕ Прбжде отца в пбкло не суйся) ВПЕРЕД НЕ СУЙСЯ» НАЗАДЙ НЕ ОСТАВАЙСЯ. ВПОТЬМАХ И ГНИЛУШКА СВЕТИТ. (ДЕ В темнота и гнилушка свбтит) ВРАТЬ НЕ ЦЕПОМ МОТАТЬ. (ДЕ Брехйть не цепбм мотйть) ВРАЧУ,ИСЦЕЛЙСЯ САМ! ВРЕМЯ ГУБИТЬ, НЕ ВОРОТЙТЬ. ВРЕМЯ- ДЕНЬГИ ВРЕМЯ ДЕНЬГИ ДАЕТ, А НА Деньги время не купишь. ВРЕМЯ <ЕЩЕ> ТЕРПИТ. ВРЕМЯ КРАСИТ, БЕЗВРЕМЕНЬЕ СТАРИТ. ВРЕТ ( брбшет ), КАК СЙВЬІЙ МЕРИН. ВСЕ ДОРОГИ ВЕДУТ В РИМ ВСЕ ЕДЯТ, ДА НИ ОДЙН НЕ ТЯНЕТ. ВСЕ ЗА ОДНОГО, ОДЙН ЗА ВСЕХ. (ДЕ Одйн за всех,все за одногб) ВСЕ <МЬІ) ЛЮДИ, ВСЕ <МЬІ> ЧЕ- ЛОВЕКИ. ВСЕ <МЬІ> ПОД БОГОМ ХОДИМ ВСЕМ СЕСТРАМ ПО СЕРЬГАМ ВСЕМУ СВОЕ ВРЕМЯ. ВСЕ БУДЕШЬ ЗНАТЬ, СКОРО СО- СТАРИШЬСЯ. ( ДЕ Мнбго будешь знать,скбро состйришься) ВСЕ ЕДЙНО, ЧТО ХЛЕБ, ЧТО МЯКЙНА. ВСЕ МИНЕТСЯ.ОДНА ПРАВДА ОС- ТАНЕТСЯ. (ВСЕ) ПЕРЕМЕЛЕТСЯ, МУКА БУДЕТ. ВСЕ ХОРОШО, ЧТО ХОРОШО КОНЧАЕТСЯ. ВСКАЧЬ НЕ НАПАШЕШЬСЯ. ВСТАНЕШЬ РАНЬШЕ, ШАГНЕШЬ ДАЛЬШЕ. ВСЯК ЕРЕМЕЙ ПРО СЕБЯ РАЗУМЕЙ. ВСЯК (всякий) КУЛЙК в (на) СВОЕМ БОЛОТЕ ВЕЛЙК. ВСЯК ( всякий ) КУЛЙК СВОЕ БОЛОТО ХВАЛИТ. ВСЯК МОЛОДБЦ НА СВОЙ ОБ РАЗЕЦ. (ДЕ Всякий молодбц на свой образбц) 320
ВСЯК (всякий, кйждьій) ПО-СВОЕМУ С УМА СХОДИТ. ВСЯК ПРАВДУ ЙЩЕТ, ДА НЕ ВСЯК ЕЕ ТВОРЙТ. ВСЯК ПРАВДУ ТРУБЙТ, ДА НЕ ВСЯК ЕЕ ЛЮБИТ. ВСЯК СВЕРЧОК ЗНАЙ СВОЙ ШЕСТОК- (& Знай сверчбк свой шес- тбк) всяк своего Счастья кузнец. ВСЯК СПЛЯШЕТ, ДА НЕ ТАК, КАК СКОМОРОХ. ВСЯК СТРАХ ИЗГОНЯЕТ ЛЮБОВЕ. ВСЯК УМЕН: КТО СПЕРВА, КТО ОПОСЛЯ. ВСЯК ЧЕЛОВЕК ЛОЖЬ, И МЬІ ТО Ж. (ЇЙ* Люди ложь,и мьі то ж) ВСЯКАЯ ВИНА ВИНОВАТА. ВСЯКАЯ СОСНА СВОЕМУ БОРУ ШУМЙТ. ВСЯКИЙ КУЛЙК В ( на) СВОЕМ БОЛОГЕ ВЕЛЙК- (ЇЙ. Всяк кулйк в своем болбте велйк) ВСЯКИЙ КУЛИК СВОЕ БОЛОТО ХВАЛИТ. (ЇЙ. Всяк кулйк своє болбто хвйлит) ВСЯКИЙ ( всяк) МОЛОДЕЦ НА СВОЙ ОБРАЗЕЦ. ВСЯКИЙ ПО-СВОЕМУ С УМА СХОДИТ. (ІЙ. Всяк по-своєму с ума схбдит) ВСЯКОГО НЕТА ПРИПАСЕНО С ЛЕТА. ВСЯКОЕ ДАЯНИЕ БЛАГО. ВСЯКОЕ (кйждое) ЛЬІКО В СТРОКУ- (Ж Не всякое ЛЬІКО в стрбку) ВСЯКОЕ СЕМЯ ЗНАЕТ СВОЕ ВРЕМЯ- ВСЯКОЙ ВЕЩИ ВРЕМЯ- Всему своє врбмя) ВСЯКОЙ СКОТИНКЕ ( скотйнушке) СВОЙ ХЛЕВУШОК. ВСЯКОМУ ОВОЩУ СВОЕ ВРЕМЯ. ВСЯКОМУ СВОЕ. (ДІ Кйждому своє) ВСЯКОМУ СВОЕ СЧАСТЬЕ ВСЯКОМУ ( кйждому) СВОЯ БО- ЛЯЧКА ВОЛЬНА. ВЬІЕДЕННОГО ЯЙЦА НЕ СТОЙТ. (ЇЙ* Не стбит вьіеденного яйца) ВЬІЙТИ СУХИМ ИЗ ВОДЬІ. ВЬІМЕНИТЬ КУКУШКУ НА ЯСТРЕ- БА. ВЬІСОКО ЛЕТАЕТ,ГДЕ-ТО СЯДЕТ? ВЬІІПЕ ГОЛОВЬІ НЕ ПРЬІГНЕШЬ. ВЬІІПЕ ЛБА УШИ (глазй) НЕ РАС- ТУТ. ВЬІІПЕ МЕРЬІ (чбрез сйлу) И КОНЬ НЕ СКАЧЕТ. ВЬЮГИ ДА МЕТЕЛИ ПОД ФЕВРАЛЬ ПОЛЕТЕЛИ. Г ГДЕ ГНЕВ,ТАМ И МЙЛОСТЬ. ГДЕ ГОРЕ,ТАМ И РАДОСТЬ. ГДЕ ДРОВА РУБЯТ, ТАМ И ЩЕПКИ ЛЕТЯТ. (ЇЙ. Лес рубят — щбпки ле- тят) ГДЕ ЗАБОР, ТАМ И ДВОР, ГДЕ ЩЕЛЬ, ТАМ И ПОСТЕЛЬ. ГДЕ КТО РОДЙЛСЯ, ТАМ И ПРИ- ГОДЙЛСЯ (годйлся). ГДЕ ЛАСКОЙ, ГДЕ ТАСКОЙ. (ЇЙ* То лйской, то тйской) ГДЕ ЛЮБОВЬ ДА СОВЕТ, ТАМ И 321
ГОРЯ НЕТ. ГДЕ МЕД, ТАМ И МУХИ. ГДЕ НАБОЛЕЛО,ТАМ НЕ ТРОНЬ. ГДЕ НАМ, ДУРАКАМ,ЧАЙ ПИТЬ С ГОСПОДАМИ! ГДЕ НАШЕ (вйпіе) НЕ ПРОПА- ДАЛО. ГДЕ ПЬЕТСЯ, ТАМ И ЛЬЕТСЯ. (Я Где пьют.там и льют) ГДЕ ПЬЮТ,ТАМ И ЛЬЮТ. ГДЕ РУКА,ТАМ И ГОЛОВА, ГДЕ ТОНКО, ТАМ И РВЕТСЯ. ГДЕ УМ,ТАМ И ТОЛК. ГДЕ ХВОСТ НАЧАЛО, ТАМ ГОЛО- ВА МОЧАЛО. < Я КогдА в хвостА на- чАло, то в голові мочало) ГДЕ ХОЗЯИН ХОДИТ, ТАМ ЗЕМЛЯ (хлеб) РОДИТ. ГДЕ ЧЕРГ НЕ СУМЕЕТ (не сладит,не помбжет), ТУДА БАБУ ПОШЛЕТ (посмлАет). ГИГАНТСКИМИ ( семимильними ) ШАГАМИ. ГЛАДКО БЬІЛО НА БУМАГЕ, ДА ЗАБИЛИ ПРО ОВРАГИ <А ПО НИМ ХОДИТЬ). ГЛАЖЕНОЕ ( гляженое ) ЛУЧШЕ ХВАЛЕНОГО. (ІЙ. Гляженое лучше хваленого) ГЛАЗ ВЙДИТ ДА ЗУБ НЕЙМЕТ. (їй. (Хоть) вйдит 6ко,да зуб неймет) ГЛАЗА БОЯТСЯ, А РУКИ ДЕЛАЮТ. (ІЙ, ГлазА страшите я, а руки дАлают) ГЛАЗА ВЬІШЕ ЛБА НЕ РАСТУТ. (ІЙ. Вшше лба уши не растут) ГЛАЗА - ЗЕРКАЛО ДУШЙ. ГЛАЗА ПО ЛОЖКЕ, А НЕ ВЙДЯТ НИ КРОШКИ. ГЛАЗА СТРАШАТСЯ ( боятея ), А РУКИ ДЕЛАЮТ. ГЛАЗА СТРАЩАЮТ, А РУКИ ДЕЛАЮТ. (ІЙ. ГлазА страшАтся, а руки дАлают) ГЛАЗА, ЧТО ПЛОШКИ, А НЕ ВЙ- ДЯТ НИ КРОШКИ. (ЛГлазА по лб- жке, а не вйдят ни крбшки) ГЛАЗОМ ОКЙНЕШЬ, А КАМЕНЬ НЕ ДОКЙНЕШЬ. ГЛАС НАРОДА - ГЛАС БОЖИЙ. ГЛУБЖЕ ПАХАТЬ, БОЛЬШЕ ХЛЕБА ЖЕВАТЬ. ГЛУП,КАК СЙВЬІЙ МЕРИН. ГЛУПА ТА ПТЙЦА, КОТОРОЙ СВОЕ ГНЕЗДО НЕ МИЛО. ГЛУПИЙ КЙСНЕТ, А УМНЬІЙ ВСЕ ПРОМЬІСЛИТ. ГЛУХОМУ ПОП ДВЕ ОБЕДНИ (двух обАден) НЕ СЛУЖИТ. ГЛЯЖЕНОЕ ЛУЧШЕ ХВАЛЕНОГО. ГНЕТ < ДУГИ > НЕ ПАРИТ, ПЕ- РЕЛОМИТ - НЕ ТУЖИТ. ГОВОРИТЬ ПРАВДУ - ТЕРЯТЬ ДРУЖБУ. ГОВОРЯТЬ ЧТО) кур дбят. ГОД ПРОЖЙЛ, ТАК и РОГ НАЖЙЛ,ДРУГОЙ ПРОЖИВУ - и ВТОРОЙ НАЖИВУ. ГОДЙТСЯ - МОЛИТЬСЯ, А НЕ ГОДЙТСЯ - горшки покри- вать. ГОЛЕНЬКИЙ ОХ, А ЗА ГОЛЕНЬ- КИМ БОГ. ГОЛОД МУЧИТ, ДОЛГ КРУШЙТ. ГОЛОД НЕ ТЕТКА < ПИРОЖКА НЕ ПОДСУНЕТ). ГОЛОДНОЙ КУМЕ (ВСЕ) ХЛЕБ НА УМЕ. (ІЙ. У голбдной кумб хлеб на умА) ГОЛОДНОЙ КУРИЦЕ (ВСЕ) ПРОСО СНЙТСЯ. 322
ГОЛОЙ ОВЦЬІ НЕ СТРИГУТ. ГОЛУБЬ И ВОРОБЕЙ - МИРСКЙЕ ЗАХРЕБЕТНИКИ ГОЛЬІЙ, ЧТО СВЯТОЙ < БЕДЬІ НЕ БОЙТСЯ>. ТОЛЬ НА ВЬІДУМКИ ХИТРА (горйз- да). ГОНИ ПРИРОДУ В ДВЕРЬ, ОНА ВОЙДЕТ (влетйт) В ОКНО. ГОРА РОДИЛА МЬІШЬ. ГОРА С ГОРОЙ НЕ СХОДИТСЯ, А ЧЕЛОВЕК С ЧЕЛОВЕКОМ СОЙ- ДЕТСЯ. ГОРА <СВАЛЙЛАСЬ> С ПЛЕЧ. (ДЕ Слбвно гора свалйлась с плеч) ГОРБАТОГО (ОДНА) МОГИЛА ИС- ПРАВИТ. ГОРЕ ДА БЕДА С КЕМ НЕ БЬІЛА. ГОРЕ ЖЕНИТСЯ, НУЖДА ЗАМУЖ ИДЕТ. ГОРЕ НЕ КРАСИТ. ГОРЕ ОДНОГО ТОЛЬКО РАКА КРАСИТ. ГОРЬКОМУ КУЗЕНЬКЕ ГОРЬКАЯ ДОЛЮШКА. (& Ббдному Кузеньке ббдная и пбсенка) ГОСПОДЬ НЕ ВЬІДАСТ,СВИНЬЯ НЕ С'ЬЕСТ. (Я* Бог не вьгдаст, свинья не А сьест) ГОСПОДЬ ТЕРПЕЛ И НАМ ВЕЛЕЛ. (ДІ Бог терпбл и нам велбл) ГОСТЕЙ - СО ВСЕХ ВОЛОСТЕЙ. (ДІ Набралось гостбй со всех волостбй) ГОСТЬ < И > НЕДОЛГО ( немнбго) ГОСТЙТ, ДА МНОГО ВЙДИТ. ГОСТЬ МАЛО ГОСТЙТ, ДА МНОГО ВИДИТ. (ДЕ Гость недблго гостйт, да мнбго вйдит) ГОСТЬ НА ПОРОГ - СЧАСТЬЕ В ДОМ. ГОСУДАРЕВА ЗЕМЛЯ НЕ КЛЙНОМ СОШЛАСЬ. ( ДЕ Свет не клйном сошелся) ГОТОВЬ ЛЕТОМ САНИ, А ЗИМОЙ їм ГРАМОТЕ УЧЙТЬСЯ ВСЕГДА ПРИ ГОДЙТСЯ. ГРЕХ ВОРОВАТЬ, ДА НЕЛЬЗЯ МИ НОВАТЬ. ГРЕХ ДА БЕДА НА КОГО НЕ ЖИ- ВЕТ. ГРЕЧНЕВАЯ КАША САМА СЕБЯ ХВАЛИТ. ГРИБОВ ЙЩУТ.ПО ЛЕСУ РЬІЩУТ. ГРОЗА, ГРОЗЙСЬ, А МЬІ ДРУГ ЗА ДРУГА ДЕРЖЙСЬ. ГРОЗЕН СОН, ДА МЙЛОСТИВ БОГ. (ДЕ Стр&шен сон, да мйлостив бог) ГРОМ ГРЕМЙТ НЕ ИЗ ТУЧИ, А ИЗ НАВОЗНОЙ КУЧИ. ГРОМ НЕ ГРЯНЕТ,МУЖЙК НЕ ПЕ- РЕКРЕСТИТСЯ. (ДЕ < Покй > гром не грянет, мужйк не перекрбстится) ГРОМ СРЕДЙ ЯСНОГО НЕБА. (Я Как гром средй ясного нбба) ГУСЬ СВИНЬЕ НЕ ТОВАРИЩ. д ДАВАЛИ ДУРАКУ ХОЛСТ, А ОН ГОВОРЙТ :<ТОЛСТ>. ДАВШИ слбво, ДЕРЖЙСЬ, А НЕ ДАВШИ,КРЕПЙСЬ. (ДЕ Не дйвпіи слова,крепйсь,а дйвши,держйсь) ДАЙ БОГ ПАМЯТИ (пймять). 323
•ДАЙ ВЗАЙМН, ДА НАЗАД НЕ ПРОСИ. ДАЙ - ТАК НЕ СЛЬШІИТ, А НА - ТАК СЛНХАЛ. ДАЛ БОГ ДЕНЬ, ДАСТ И ПИЩУ. (ДІ Бог дает день, дает и пйщу) ДАЛЕКО КУЛИКУ ДО ПЕТРОВА ДНЯ. ДАЛЬНИЕ (дблгие) ПРОВОДЬ! — ЛЙПІНИЕ СЛЕЗЬІ. ДАЛЬШЕ В ЛЕС - БОЛЬШЕ ДРОВ. ДАЛЬШЕ ЕХАТЬ (идтй) НЕКУДА. ДАРЕНОМУ КОНЮ В ЗУБЬІ НЕ СМОТРЯТ. (ДЬ Даровбму коніб в зу- бьі не ембтрят) ДАРОВОМУ ( дареному) КОНЮ В ЗУБЬІ НЕ СМОТРЯТ. ДАЮТ - БЕРИ,БЬЮТ - БЕГЙ. ДАЮТ ХОЛСТ,ТАК ТОЛСТ. (ДЕ Да- вали дураку холст, а он говорйт: ( Толст))) ДВА МЕДВЕДЯ В ОДНОЙ БЕРЛО- ГЕ НЕ ЖИВУТ (не уживутея). ДВА САПОГА ПАРА. ДВЕ СОБАКИ ГРЬІЗУТСЯ (дерутея), ТРЕТЬЯ НЕ ПРИСТАВАЙ ( ДЕ Свой собіки грьізутся, чужая не при- ставай) ДВОРЯНСКАЯ кровь и в ПЕТРОВКИ МЕРЗНЕТ. ДВУМ МЕДВЕДЯМ В ОДНОЙ БЕРЛОГЕ НЕ ЖИТЬ. (ДЕ Два мед- вбдя в однбй берлбге не живут) ДВУМ СМЕРТЯМ (двух смертей) НЕ БЬІВАТЬ (А ОДНОЙ НЕ МИНО ВАТЬ). ДВУХ СМЕРТЕЙ НЕ БЬІВАТЬ (А ОДНОЙ НЕ МИНОВАТЬ >. (ДЕ Двум смертям не бьівАть) ДЕВЙЦА В ТЕРЕМУ, ЧТО ЯБЛОКО ВРАЮ. ДЕВЙЦА ПЛАНЕТ, ЧТО РОСА ПАДАЕТ: ВЗОЙДЕТ СОЛНЦЕ, РОСУ ВЬІСУШИТ. ДЕВЙЧИЙ СТИД ДО ПОРОГА (А ПЕРЕСТУПИЛА, ТАК И ЗАБИЛА). ДЕЛА ИДУТ, КОНТОРА ПЙШЕТ. ДЕЛА КАК САЖА БЕЛА. ДЕЛА НЕ ДЕЛАЙ, А ОТ ДЕЛА НЕ БЕГАЙ. ДЕЛА ПЬІТАЕШЬ АЛЬ ОТ ДЕЛА ЛЬІТАЕШЬ? ДЕЛАТЬ ИЗ МУХИ СЛОНА. ДЕЛЙТЬ ШКУРУ НЕУБЙТОГО МЕДВЕДЯ. ДЕЛО МАСТЕРА БОЙТСЯ. ДЕЛО НЕ МЕДВЕДЬ (не волк), В ЛЕС НЕ УЙДЕТ (не убежйт). ДЕЛО С БЕЗДЕЛЬЕМ МЕШАЙ - НИКОГДА НИЧЕГО НЕ ИС- ПОРТИІИЬ (ДЕ Мешай дбло с бездб- льем,проживешь век с весельем) ДЕЛО ТЕРПИТ. (ІЙ* Врбмя тбрпит) ДЕЛУ ВРЕМЯ,(А) ПОТЕХЕ ЧАС. ДЕНЕЖКА В КАРМАНЕ, ТЕТУШКА В ТОРГУ. (ДІ Били б дбнежки в кар- міне, будет и тетушка в торгу) ДЕНЕЖКА (дбнежки) СЧЕТ ЛЮБИТ (лйбят). (ДІ Дбньги ечет любят) ДЕНЬ ГОД КОРМИГ ДЕНЬ ДА НОЧЬ -< И > СУТКИ ПРОЧЬ. ДЕНЬГИ ДЕЛО НАЖИВНОЕ. ДЕНЬГИ (НЕ ГОЛОВА) - ДЕЛО НА- ЖИВНОЕ. (ДІ Дбньги діло наживнбе) ДЕНЬГИ—СКЛОКА, А БЕЗ НИХ ПЛОХО. ДЕНЬГИ (дбнежки) СЧЕТ ЛЮБЯТ. ДЕНЬГИ (ЧТО) ВОДА. 324
ДЕРЕВО УЗНАЮТ ПО ПЛОДАМ, А ЧЕЛОВЕКА — ПО ДЕЛАМ ДЕРЖИ ГОЛОВУ В ХОЛОДЕ, ЖИВОГ В ГОЛОДЕ, А НОГИ В ТЕПЛЕ. ДЕРЖЙ КАРМАН (ІПЙРЕ). ДЕТИШКАМ ( ребятйпікам) НА МО- лочйшко. ДЕТОК РОДИТЬ — НЕ ВЕТКИ ЛО- МИТЬ. ДЕШЕВЛЕ ПАРЕНОЙ РЕПЬЕ ДЕШЕВО, ДА ГНИЛО, ДОРОГО, ДА МЙЛО. (Ж Дброго, да мило, дешево, да гнйло) ДЕШЕВО И СЕРДЙТО. (Ж<И> дешево и сердйто) ДИК ДА ГЛУП, ТАК БОЛЬШЕ БЬЮТ. ДИТЯ НЕ ПЛАЧЕТ, МАТЬ НЕ РАЗУМЕЕТ. ДИТЯ ХОТЬ ГНЙЛО, А ОТЦУ С МА- ТЕРЬЮ ВСЕ МЙЛО. ДЛЯ ГЛУХОГО ПОП ДВЕ ОБЕДНИ НЕ СЛУЖИТ. (Ж Глухбму поп две оббдни не служит) ДЛЯ ДРУГА (для мйлого дружкй) <И> СЕМЬ ВЕРСТ НЕ ОКОЛИЦА. ДЛЯ МЙЛОГО ДРУЖКА И СЕРЕЖ- КА (сережку) ИЗ УШКА. ДЛЯ МЙЛОГО ДРУЖКА СЕМЬ ВЕРСТ НЕ ОКОЛИЦА. (Ж Для друга семь верст не окблица) ДНЕМ С ОГНЕМ НЕ СЬПЦЕШЬ. ДО БОГА ВЬІСОКО, ДО ЦАРЯ ДА- ЛЕКО. ДО ПЕТРОВА ВСПАХАТЬ, ДО ИЛЬ- ИНА ЗАБОРОНИТЬ. ДО СВАДЬБЬІ ЗАЖИВЕТ. ДО СЕДЬІХ ВОЛОС ДОЖИЛ, А УМА НЕ НАЖИЛ. ДОБРАЯ СЛАВА ЛЕЖЙТ, А ХУДАЯ БЕЖЙТ. ДОБРОЕ НАЧАЛО - ПОЛОВЙНА УСПЕХА. ДОБРОЕ СЛОВО И КОПІКЕ ПРИЯТНО. ДОБРОЮ ЖЕНОЮ И МУЖ ЧЕСТЕН. ДОБРОМУ САВВЕ ДОБРАЯ И СЛАВА. ДОБРЬІЕ ЖЕРНОВА ВСЕ МЕЛЮТ. ДОБРЬІЙ ПРИВЕТ И КОШКЕ ЛЮБ. (Ж Дбброе слбво и кбіпке приятно) ДОБРЬІМИ НАМЕРЕНИЯМИ ВЬІМОЩЕН АД. (Ж Благйми намб- рениями вьімощен ад.) ДОВОДЧИКУ ПЕРВЬІЙ КНУТ. (Ж Докбзчику пбрвьій кнут) ДОГОВОР ЛУЧШЕ ДЕНЕГ. (Ж Уго- вбр дорбже дбнег) ДОГОНЯЙ ВЕТРА В ПОЛЕ. (Ж Ищй вбтра в пбле) ДОЖДИЧЕК ВЬІМОЧИТ, СОЛНЬІ- ШКО ВЙСУШИТ. ДОКАЗЧИКУ (донбсчику, довбдчику) ПЕРВЬІЙ КНУТ. ДОЛГ ПЛАТЕЖОМ КРАСЕН ДОЛГИЕ ПРОВОДЬ! - ЛЙШНИЕ СЛЕЗЬТ (Ж ДДльние прбводьі — лиш ниє слезьі) ДОЛГО СПАТЬ - ДОЛГ НАСПАТЬ. (Ж Дблго спать,с дблгом встать) дблго СПАТЬ, с дблгом ВСТАТЬ. дблго ХОДИТЬ - МЕРТВОГО РОДИТЬ. ДОЛОГ ДЕНЬ, ДА НЙТКА КО- РОТКА. (Ж Веснбй дни дблгие, да ни- тка короткі) 325
ДОМ НЕ ВЕЛЙК, ДА (а) ЛЕЖАТЬ НЕ ВЕЛЙТ. ДОМА И СОЛОМА СЬЕДОМА (едб- ма). ДОМА <И> СТЕНИ ПОМОГАЮТ. ДОМАШНЕГО ( своегб) ВОРА НЕ УБЕРЕЖЕШЬСЯ. (Л От дбмйшнего вбра не убережеться) ДОМАШНЯЯ ДУМА В ДОРОГУ НЕ годйтся. ДОНОСЧИКУ ПЕРВЬІИ КНУТ. (Л Доказчику пбрвьій кнут) ДОРОГА ЛОЖКА К ОБЕДУ. ДОРОГА (богата) МЙЛОСТЬІНЯ В СКУДОСТИ (во время скудости). ДОРОГО, ДА МИЛО, ДЕШЕВО, ДА ГНЙЛО. ДОРОГО ЯЙЧКО К ВЕЛЙКОМУ (к світлому,к Христбву) ДНЮ (праздни- ку). ДОРОЖКА СКАТЕРТЬЮ. (Я. СкАтер- тью дорога) ДОСТАВАТЬ КАШТАНИ ИЗ ОГНЯ. (Л ТаскАть каштйнн из огня) ДОСТАЛОСЬ ПО КУСКУ, А КТО СМЕЛ,И ДВА СЬЕЛ. (Л Кто смел, тот два сьел) ДРОВА РУБЯТ, ЩЕПКИ ЛЕТЯТ. (Л Лес рубят — щбпки летят) ДРОЖЙТ ( трясется), КАК ОСИНО ВЬІЙ ЛИСТ. ДРУГ ТЬІ МОЙ СЕРДЕЧНИЙ, ТА- РАКАН ЗАПЕЧНЬІЙ. ДРУЖБА ВМЕСТЕ, А ТАБАЧОК ВРОЗЬ. ДРУЖБА ДРУЖБОЙ, А СЛУЖБА СЛУЖБОЙ. ДРУЖНО - НЕ ГРУЗНО, А ВРОЗЬ - ХОТЬ БРОСЬ. ДРУЖНИЙ ТАБУН ВОЛКА НЕ БОЙТСЯ. ДРУЗЬЯ ПОЗНАЮТСЯ (узнаются) В ДУМКОЮ ДУРНИ БОГАТЕЮТ. (Л Дурни и думкой богатбют) ДУМИ ЗА ГОРАМИ, А БЕДА (смерть) ЗА ПЛЕЧАМИ. ДУРА СПИТ, А СЧАСТЬЕ У НЕЙ В ГОЛОВАХ СТОЙТ. (Л ДурАк спит,а счАстье у негб в головах стойт) ДУРАК НЕ ДУРАК, А СРОДУ ТАК. ДУРАК (дура) СПИТ, А СЧАСТЬЕ У НЕГО (у ней) В ГОЛОВАХ СТОЙТ (сидйт). ДУРАКА И В АЛТАРЕ БЬЮТ. (Л Дуракбв и в алтаре бьют) ДУРАКА (дуракбв) УЧЙТЬ,ЧТО МЕ- РТНОГО ЛЕЧЙТЬ. ДУРАКАМ ( дураку) ЗАКОН НЕ ПЙСАН. ДУРАКОВ (дурака) И В АЛТАРЕ БЬЮТ. ДУРАКОВ НЕ ОРУТ, НЕ СЕЮТ, А САМИ РОДЯТСЯ. ДУРАКОВ УЧЙТЬ, ЧТО МЕРТВОГО ЛЕЧЙТЬ (Л ДуракА учйть, что мер- твого лечйть) ДУРАКУ ЗАКОН НЕ ПЙСАН. (Л ДуракАм закбн не пйсан) ДУРАКУ И В АЛТАРЕ НЕТ СПУСКА. (Л Дуракбв и в ал тарб бьют) ДУРАКУ НЕ УМ ПОМЕШАЛ. ДУРАМ И В АЛТАРЕ НЕ СПУСКАЮТ. (Л Дуракбв и в алтарб бьют) ДУРНАЯ ( непутевая ) ГОЛОВА НОГАМ ПОКОЯ НЕ ДАЕТ. ДУРНАЯ РАБОТА ХУЖЕ ВОРО- ВСТВА. 326
ДУРНАЯ ТРАВА ИЗ ПОЛЯ ВОН (ДІ Худую траву из пбля вон) ДУРНИ <И> ДУМКОЙ БОГАТЕЮТ. ДУРНОЙ МИР ЛУЧШЕ ДОБРОЙ ССОРЬІ. (Д[ Худбй мир лучше дбброй ссбрьі) ДУРНУЮ ТРАВУ ИЗ ПОЛЯ ВОН (ДІ Худую траву из пбля вон) ДУРННЕ ПРИМЕРК ЗАРАЗЙТЕ- ЛЬНК. ДУША МЕРУ ЗНАЕТ. ДУША (сбрдце) РАЗРКВАЕТСЯ. ДЬІМА ( дмму ) БЕЗ ОГНЯ НЕ БЬІВАЕТ. Е ЕДЕІПЬ НА ДЕНЬ, ХЛЕБА БЕРИ НА НЕДЕЛЮ. ЕЗДИТЬ В ТУЛУ СО СВОЙМ СА- МОВАРОМ. (ДІ В Тулу со свойм са- моваром не бздят) ЕЛ БЬІ БОГ АЧ ДЕНЬГИ, КАБЬІ УБОГИЙ ЕГО ХЛЕБОМ НЕ КОРМИЛ. ЕЛЕ-ЕЛЕ ДУША В ТЕЛЕ ЕМ ДА СВОЙ, А ТЬІ РЯДОМ ПОСТОЙ. ЕРЕМА, ЕРЕМА, СИДЕЛ БЬІ ТЬІ ДОМА, ТОЧИЛ БЬІ СВОЙ ВЕРЕ- ТЕНА. ЕСЛИ БЬІ МОЛОДОСТЕ ЗНАЛА, ЕСЛИ БЬІ СТАРОСТЕ МОГЛА. ЕСЛИ В АПРЕЛЕ ЗЕМЛЯ ПЕ- РЕПРЕЕТ, ЗНАЧИТ, ВОВРЕМЯ МАЙ ПОСЕЕТ. (£ В апрбле земля прбет) ЕСЛИ НЕ ПОП,НЕ СУЙСЯ В РЙЗК. (ДІ Не суйся в рйзььколь не поп) ЕСЛИ ПАХАТЬ ПЛУГОМ, ЗЕМЛЯ СТАНЕТ ЛУГОМ. ЕСЛИ ХОЧЕШЬ ИЗУЧЙТЬ ВЕЛИКУЮ ЙСГИНУ,НАЧИНАЙ С АЗБУКИ ЕСТЬ ДЬІРА,БУДЕТ И ПРОРЕХА. ЕСТЬ <И> КВАС,ДА НЕ ПРО ВАС ЕСТЬ НЕЧЕГО, ДА ЖИТЬ ВЕСЕЛО. (ДІ Хоть есть нечего,да жить весело) ЕСТЬ, ЧТОБЬІ ЖИТЬ, А НЕ ЖИТЬ, ЧТОБЬІ ЕСТЬ ЕСТЬ-ТО ЕСТЬ, ДА НЕ ПРО ВАШУ ЧЕСТЬ ЕШЬ КАЛАЧЙ, ДА НЕ МНОГО ЛЕ- ПЕЧИ ЕШЬ ПИРОГ С ГРИБАМИ, А (да) ЕШЬ ПИРОГИ, ХТ ж ЖАЛУЕТ ЦАРЬ, ДА НЕ ЖАЛУЕТ ПСАРЬ ЖДАТЬ ДА ДОГОНЯТЬ - НЕТ ХУЖЕ ЖДАТЬ У МОРЯ ПОГОДЬ! (Я Сидйгь у мбря, ждать погодьі) ЖЕЛЕЗО УВАРИШЬ, А ЗЛОЙ ЖЕНЬІ НЕ УВАРИШЬ ЖЕНА БЕЗ МУЖА - ВДОВЬІ ХУЖЕ ЖЕНА - НЕ РУКАВЙЦА* С РУКИ НЕ 327
СБРОСИШЬ (не стряхнешь) ,ЗА ПОЯС НЕЗАТКНЕШЬ ЖЕНА - НЕ САПОГ, С НОГИ НЕ СКЙНЕШЬ ЖЕНА ПРИЛАСКАЕТ, А МАТЬ ПО- ЖАЛЕЕТ. ЖЕНАТЬШ - НЕ ПРОКЛЯТИЙ. ЖЕНЙЛСЯ НА СКОРУЮ РУКУ» ДА НА ДОЛГУЮ МУКУ. ЖЕНЙЛСЯ - ОСТЕПЕНЙЛСЯ ЖЕНИТСЯ — ПЕРЕМЕНИТСЯ ЖЕНИТЬСЯ НЕ НАПАСТЬ, ДА КАК БЬІ,ЖЕНИВШИСЬ, НЕ ПРОПАСТЬ ЖЕНСКИЙ УМ ЛУЧШЕ ВСЯКИХ ДУМ ЖИВ (ЧЕЛОВЕК) СМЕРТИ БОЙТСЯ. ЖИВА (живйя) ДУША КАЛАЧИКА ХОЧЕТ. ЖИВЕМ, <ДА> ХЛЕБ ЖУЕМ ЖИВЕТ МЕДВЕДЬ И НЕ УМЬІВ ІІИСЬ. (10. Медвйдь не умьшбется, да здорбв живет) ЖИВЙ,НЕ СКУПЙСЬ,С ДРУЗЬЯМИ ВЕСЕЛЙСЬ ЖИВОТ СМЕРТИ БОЙТСЯ (Я Жив человйк смбрти бойтея) ЖИВОТЙНУ ВОДЙТЬ - НЕ РАЗЙНЯ РОТ ХОДЙТЬ. (ДІ Скотй- ну водйть — не разйня рот ходйть) ЖИЗНЬ НЕ ПО МОЛОДОСТИ, СМЕРТЬ НЕ ПО СТАРОСТИ. ЖИЗНЬ ПРОЖЙТЬ (пережйть) - НЕ ПОЛЕ ПЕРЕЙТИ ЖИТЬ ПОД СТЕКЛЯННЬІМ кол- ПАКОМ. з ЗА БИТОГО ДВУХ НЕБЙТЬІХ ДАЮТ. За одного бйтого двух не- бйтьіх дают) ЗА ВКУС НЕ БЕРУСЬ, А ГОРЯЧЕНЬ- КО ( горячо) ДА МОКРЕНЬКО БУДЕТ. ЗА ДВУМЯ ЗАЙЦАМИ ПОГбНИ- ШЬСЯ» НИ ОДНОГО НЕ пой- МАЕШЬ. ЗА ДЕРЕВЬЯМИ ( из-за дербвьев) ЛЕСА НЕ ВЙДЕТЬ. ЗА ДУРАЦКОЙ ГОЛОВОЙ И НОГАМ НЕУПОКОЙ. (Д Дурная голова ногйм покбя не дает) ЗА ЕГО ЯЗЬІКОМ НЕ ПОСПЕЕШЬ БОСИКОМ (АЬ За твойм язьікбм не поспбешь босиком) ЗА МОРЕМ ТЕЛйШКА - ПО- ДУШКА, ДА РУБЛЬ ПЕРЕВОЗ (перевбзу). ЗА НЕИМЕНИЕМ ГЕРБОВОЙ, ПЙІПУТ НА ПРОСТОЙ. ЗА < ОДНОГО > БЙТОГО ( ученого) ДВУХ НЕБЙТЬІХ ( неученьїх ) ДАЮТ <ДА И ТО НЕ БЕРУТ). ЗА ОДНОГО УЧЕНОГО ДВУХ НЕУ- ЧЕНЬЇХ ДАЮТ. (& За бйтого двух небйтьіх дают) ЗА ПОСУЛ ДЕНЕГ НЕ БЕРУТ. ЗА ПРАВДУ-МАТКУ И УМЕРЕТЬ СЛАДКО. ЗА ГЕРАВОЕ ДЕЛО СТОЙ СМЕЛО. ЗА СВОЙ ГРОШ ВЕЗДЕ ХОРОПІ ЗА СЕМЬ ВЕРСТ КИСЕЛЯ ХЛЕБАТЬ. ЗА СЛОВОМ В КАРМАН НЕ ПО- 328
ЛЕЗЕТ (пойдет, хбдит). ЗА СПРОС ДЕНЕГ НЕ БЕРУТ. ЗА ТВОЙМ (за егб, за ее) ЯЗНКОМ НЕ ПОСПЕЕШЬ <И> БОСИКОМ. ЗА ТНЧКОМ НЕ ГОНИСЬ. ЗА УЧЕНОГО ДВУХ НЕУЧЕНЬІХ ДАЮТ. (ЇЙ* За одногб битого двух не- битих дают) ЗА УШКО ДА НА СОЛНЬППКО. ЗА ЧЕМ ПОЙДЕШЬ, ТО И НАЙ- ЛЕТІТЬ. ЗА ЧТО КУПЙЛ, З А ТО И ПРОДАЮ. ЗА ЧУЖОЙ ГОЛОВОЙ СПОЛАГОРЯ ЖИТЬ ЗАБЛУДИТЬСЯ В ТРЕХ СОСНАХ ЗАБОТ ПОЛОН РОТ. (ЇЙ* Хлопбт по- лон рот) ЗАБРАЛ СЯ, КАК МЕДВЕДЬ НА ПА- СЕКУ. ЗАВЕЙ ГОРЕ ВЕРЕВОЧКОЙ. («й* За- вьем гбре веревочкой) ЗАВЕТНЬІЙ ПЕРСТЕНЕК И ПО НОШЕННЬІЙ ХОРОШ. ЗАВЬЕМ (завбй, завяжй) ГОРЕ ВЕРЕ- ВОЧКОЙ. ЗАВЯЖЙ ГОРЕ ВЕРЕВОЧКОЙ. (Л Завьем гбре веревочкой) ЗАГРЕБАТЬ ЖАР ЧУЖИМИ РУКАМИ. (ДІ Чужйми рук&ми жар загреббть) ЗАКОН НЕ ГЛЯДЙТ НА ПОКЛОН. ЗАКОН, ЧТО ДЬПИЛО: КУДА по- ВЕРНУЛ ( повернешь ), ТУДА И ВМЛІЛО. ЗАЛАДИЛА ( затвердйла ) < КАК > СОРбКА ЯКОВА < ОДНО ПРО ВСЯКОГО). ЗАЛЕТЕЛА ВОРОНА В ВЬІСОКИЕ (в боярские, цАрские) ХОРбМЬЬ ЗАМУЖ ВЬІХОДЙ - В ОБА ГЛЯДИ. ЗАПАС КАРМАНА (мепікА) НЕ ТРЕТ (не дерет). ЗАПРЕТНЬІЙ ПЛОД СЛАДОК. ЗАПРОС В КАРМАН НЕ ЛЕЗЕТ. ЗАРЬІТЬ ТАЛАНТ (спосббности, зна- ння) В ЗЕМЛЮ. ЗАСВАТАННАЯ ДЕВКА ВСЕМ МИ- ЛА. ЗАСВАТАНО, ЧТО ЗАПРОДАНО — НЕ НАШЕ. ЗАСТАВЬ ДУРАКА БОГУ МОЛИТЬ- СЯ, ОН И ЛОБ РАЗОБЬЕТ (расши бет). ЗАТВЕРДИЛА СОРОКА ЯКОВА. ( й Залудила как сорока Якова) ЗАХбЧЕШЬ ПАПЬІ - ПРОТЯНЕШЬ ЛАПЬІ. ЗАЧИН ДЕЛО КРАСИТ. ЗАШЕЛ К КУМЕ, ДА ЗАСЕЛ В ТЮРЬМЕ. (Л Пошел к кумб, да за сел в тюрьмб) ЗАЯЦ ОТ ЛИСЙЦЬІ, А ЛЯГУШКА ОТ ЗАЙДА БЕЖЙТ. ЗВОНКИ БУБНЬІ ЗА ГОРАМИ. (£ Славньї бубньї за горАми) ЗДОРОВ НА ЕДУ, ДА ХИЛ НА РАБОТУ. ЗЕЛЕН ВИНОГРАД НЕ ВКУСЕН, МЛАД ЧЕЛОВЕК НЕ ИСКУСЕН. ЗЕМЛЯ НЕ КЛЙНОМ СОШЛАСЬ. (ІЙ* Свет не клйном сошелся) ЗЕРНЬПИКО К ЗЕРНЬШІКУ - БУДЕТ МЕШОК. ЗМЕЮ ОТОГРЕЛИ У СЕБЯ НА ГРУДИ. (ЇЙ. Пригрбли змбйку, а онй тебя за шбйку) ЗНАЕТ (чует) КОШКА, ЧЬЕ МЯСО СЬЕЛА. ЗНАЙ КРАЙ.ДА НЕ ПАДАЙ. ЗНАЙ НАШИХ < ПОСЛЕДНЯЯ 329
КОПЕЙКА РЕБРОМ). ЗНАЙ СВЕРЧОК СВОЙ ІПЕСТОК. ЗНАЙКА ДОРОЖКОЙ БЕЖЙТ, НЕ- ЗНАЙКА НА ПЕЧИ ЛЕЖЙТ. (ДЕ НезнАйка на пбчке лежйт, а знАйка по дорбжке бежйт) ЗНАЙКУ В СУД ВЕДУТ, А НЕ- ЗНАЙКА ДОМА СИДЙТ. (ДЕ Не- знАйка на пбчке лежйт,а знАйка по до- рбжке бежйт) ЗНАЛ БЬІ, ГДЕ УПАСТЬ, < ТАК) СО- ЛОМКИ БЬІ ПОДОСТЛАЛ (ДЕ Ка- бм знал,где упАсть,<так) солбмки бьі подостлАл.) ЗНАНИЕ - СЙЛА. ЗНАТЬ,КАК (где) РАКИ ЗИМУЮТ. ЗНАТЬ КАК СВОЙ ПЯТЬ ПА ЛЬЦЕВ. ЗНАТЬ ПТЙЦУ ПО ПОЛЕТУ. (ДЕ ВнднА птйца по полбту) ЗНАТЬ СОВУ ПО ПОЛЕТУ. (ДЕ ВнднА птйца по полету) ЗНАЮТ МОЕ ГОРЕ ТОЛЬКО ГРУДЬ ДА ПОДОПЛЕКА. ЗОВУТ ЗОВУТКОЙ, А ВЕЛИЧАЮТ уткой. ЗОЛОТО И В ГРЯЗЙ БЛЕСТЙТ. ЗОЛОТО МОЕМ»<А САМИ) голо- сом воем ЗУБ ЗА ЗУБ. ЗУБЬІ ЕСТЬ,ДА НЕЧЕГО ЕСТЬ. И < И > БУДЬ БЕЗ ХВОСТА, ДА НЕ КАЖЙСЬ КУРГУЗ. И ВОЛКИ СЬІТЬІ.И ОВЦЬІ ЦЕЛЬІ. И ВИСОКАЯ ГОРА РУХНЕТ, ЕСЛИ ПОДКАПЬІВАТЬ КАЖДЬІЙ. < И> ДЕШЕВО И СЕРДЙТО. И ДРУГУ И НЕДРУГУ ЗАКАЖУ. И ДУРЕН,ДА ФИГУРЕН И ДЬІМ ОТЕЧЕСТВА НАМ СЛАДОК И ПРИЯТЕН. И КОЗЕЛ СЕБЯ НЕ ХУЛЙТ, ДАРОМ ЧТО ВОНЯЕТ. И КОМАР ЛОПІАДЬ СВАЛИТ (повА лит),КОЛИ ВОЛК (медвАдь) ПО- СОБЙТ (подсобйт). И КОНЦЬІ В ВОДУ. И КРАСНО СОЛНЬІШКО НА ВСЕХ НЕ УГОЖДАЕТ. (ДЕ На всех сблньї- шко не усвбтит) < И> КРУТА ГОРА, ДА ЗАБЬІВЧИВА <И ЛИХА БЕДА, ДА ИЗБЬІВЧИ- ВА>. И ЛАСКОЙ, И ТАСКОЙ. (ДЕ То лА ской, то тАской) И МАЛ (стар), ДА УДАЛ. <И) МОСКВА НЕ СРАЗУ СТРОИ- ЛАСЬ. (ДЕ МосквА не срАзу стрбилась) И МОЯ ДЕНЕЖКА НЕ ЩЕРБАТА. (ДЕ И нАша копбечка не щербАта) И МОЯ КОПЕЕЧКА НЕ ЩЕРБАТА (ДЕ И нАша копбечка не щербАта) И НА ДОБРА КОНЯ СПОТЬІЧКА ЖИВЕТ (бьівАет). И НА ПОГОСТЕ БЬІВАЮТ ГОСТИ. И НА СОЛНЦЕ ЕСТЬ ПЯТНА И НА СТАРУХУ (старушку) БЬІВАЕТ ПРОРУХА (прорушка). И НАША (моя) КОПЕЕЧКА (дбнеж- ка) НЕ ЩЕРБАТА И НЕ ГРАМОТЕН.ДА ПАМЯТЕН. 330
И НИКАКЙХ ГВОЗДЕЙ И ОВЦЬІ ЦЕЛЬІ, И ВОЛКИ СЬІТЬІ. (Ж И вблки сьітьь и ОВЦЬІ цільї) <И> РАД БЬІ В РАЙ,ДА ГРЕХЙ НЕ ПУСКАЮТ. И СКОМОРОХ ИНУ ПОРУ ПЛАЧЕТ. <И> СМЕХ И ГРЕХ (гбре). И СОБАКА СВОЮ СТОРОНУ ЗНАЕТ. И СТАР, ДА УДАЛ. (Ж И мал, да уділ) И СТЕНЬІ В ДОМЕ ПОМОГАЮТ. (Ж Дбма и стіньї помогают) И СЬІРЬІЕ ДРОВА ЗАТОРАЮТСЯ. И ТО БЬІВАЕТ, ЧТО ОВЦА ВОЛКА СЬЕДАЕТ. <И> ТОЛК-ТО ЕСТЬ,ДА НЕ ВТОЛКАН ВЕСЬ. < И> У СТЕН ЕСТЬ (бьівйют) УШИ. < И> ХОЧЕТСЯ И КОЛЕТСЯ <И МА- ТУШКА (мімка) НЕ ВЕЛЙТ). < И ) ЧЕРЕЗ ЗОЛОТО СЛЕЗЬІ ЛЬЮТСЯ (текут). < И> ШВЕД, И ЖНЕЦ, И В ДУДУ ИГРЕЦ ИВАН КИВАЕТ НА ПЕТРА <А ПЕТР НА СЙДОРА). ИГРА НЕ СТОИТ СВЕЧ (свечйй). ИГУМЕНЬЯ ЗА ЧАРОЧКУ (за чір- ку) ,СЕСТРЬІ ЗА КОВПІИ. ИЗ ВОДЬІ СУХИМ ВЬІЙДЕТ. (Ж Вийти сухим ИЗ ВОДЬі) ИЗ ДРУТбЙ ОПЕРЬІ. ИЗ ЙСКРЬІ МОЖЕТ РАЗГОРЕТЬСЯ ПОЖАР. ИЗ КУЛЬКА В РОГОЖКУ. ИЗ МУХИ ДЕЛАЮТ СЛОНА. (Ж До- лать из мухи слоні) ИЗ НИЧЕГО НЕ ВЬІЙДЕТ (не будет) НИЧЕГО. ИЗ ОГНЯ ДА В ПОЛНМЯ. ИЗ ОКНА ВСЕГО СВЕТА НЕ ОГЛЯ- НЕШЬ. ИЗ ПЕСНИ СЛОВА (слов) НЕ ВЬЩИ НЕШЬ. ИЗ (с) ПЯТОГО В (на) ДЕСЯТОК ИЗ СКАЗКИ СЛОВА НЕ ВЬІКИ НЕШЬ. (Ж Из піски слбва не внки- нешь) ИЗ СПАСЙБА ШУБУ НЕ СОШЬЕШЬ. ИЗ-ЗА ДЕРЕВЬЕВ ЛЕСА НЕ ВЙ- ДЕТЬ. (Ж За деревьями ліса не вй- деть) ИЗ-ЗА ЧЕГб СЬІР БОР ЗАГОРЕЛСЯ. (Ж Откуда сьір бор загорілся) ЙЛИ ГРУДЬ В КРЕСТАХ, ЙЛИ ГО- ЛОВА В КУСТАХ. (Ж Лйбо грудь в крестіх,лйбо голові в кустах) ЙЛИ ПАН,ЙЛИ ПРОПАЛ. (Ж Лйбо пан,лйбо пропіл) ИНОЙ МОЛЧОК - ОТВЕТ. ЙСКРУ ТУПІЙ ДО ПОЖАР А, БЕДУ ОТВОДЙ ДО УДАРА. ИСКУССТВО ДОЛГОВЕЧНО (вічно), ЖИЗНЬ КОРОТКА. ИЩЙ (догоняй) ВЕТРА В ПОЛЕ. ИЩЙ - НЕ СКАЗЬІВАЙ.НАШЕЛ - НЕ ПОКАЗЬІВАЙ. ИЩЙТЕ ДА ОБРЯЩЕТЕ к К БЕДЕ ЕЩЕ БЕДА. К ОБЕДНЕ ХОДЯТ ПО ЗВОНУ, А К 331
ОБЕДУ (в гости) ПО ЗОВУ. КАБЙ ЗНАЛ, ГДЕ УПАСТЬ, (ТАК) СОЛОМКИ БЬІ ПОДОСТЛАЛ. КАБЙ НЕ КЛИН ДА НЕ МОХ, ТАК БЬІ ПЛОТНИК ИЗДОХ. (їй* Не клин бьі да не мох, и плбтник бьі сдох.) КАДКА МЕДУ,ЛОЖКА ДЕГТЮ,ВСЕ ИСПОРТИТ. (ЇЙ. Ложка дегтю в 66ч- ку меду) КАЖДАЯ КУРИЦА СВОЙ НАСЕСТ ХВАЛИТ. КАЖДОЕ ЛЬІКО В СТРОКУ. (ЇЙ* Вся- кое льїко в стрбку) КАЖДОМУ ОВОЩУ СВОЕ ВРЕМЯ. (М Всякому бвоіцу своє врбмя) КАЖДОМУ (всякому) СВОЕ. КАЖДОМУ СВОЯ БОЛЯЧКА ВОЛЬ- НА. (ЇЙ* Всякому свой болячка больнй) КАЖДЬІЙ МОЛОДЕЦ НА СВОЙ ОБ РАЗЕЦ. (ДЕ Всякий молодбц на свой образец) КАЖДЬІЙ ПО-СВОЕМУ С УМА СХОДИТ. (ЇЙ. Всяк по свбему с умй схбдит) КАЖДЬІЙ - САМ КУЗНЕЦ СВОЕГО СЧАСТЬЯ. (ЇЙ* Всяк своегб счйстья кузнец) КАЗЕННОГО КОЗЛА < ХОТЬ > ЗА ХВОСТ ПОДЕРЖАТЬ - МОЖНО ШУБУ СІПИТЬ (сьіскйть). КАЗНА—ПЕРВЬІЙ ОБЙДЧИК. КАК АУКНЕТСЯ, ТАК И ОТКЛЙК- НЕТСЯ. КАК БЕЛКА В КОЛЕСЕ ВЕРТЕТЬСЯ (кружйться). (ЇЙ* Вертаться (кружйть- ся), как бблка в колесй) КАК ВЕРЕВОЧКА НИ ВЕЙСЯ, А КОНЦУ БЬІТЬ. (ЇЙ. Скблько веревку ни вить,а концу бьіть) КАК (скблько) ВОЛКА НИ КОРМИ, <^> ОН ВСЕ В ЛЕС ГЛЯДЙТ (смбг- рит). КАК ГОРА (СВАЛЙЛАСЬ) С ПЛЕЧ (ЇЙ. Слбвно горб свалйлась с плеч) КАК ГРИБЬІ ПОСЛЕ ДОЖДЯ. < КАК > ГРОМ СРЕДЙ ЯСНОГО НЕБА. КАК ДУРАК (дурень) С ПЙСАНОЙ ТОРБОЙ носиться. КАК ДУША ЧЕРНА, ТАК И МЙЛОМ НЕ СМОЕШЬ. КАК ЗА КАМЕННОЙ СТЕНОЙ. КАК ЛЮБОВЬ ДА СОВЕТ, ТАК И ГОРЯ НЕТ. (ЇЙ* Где люббвь да совбт, там и гбря нет) КАК МЕДВЕДЬ ДУГИ ГНЕТїГНЕТ, НЕ ПАРИТ, А ПЕРЕЛОМИТ, НЕ ТУЖИТ. (ЇЙ. Гнет (дуги) — не пйрит, перелбмит — не тужит) КАК МОЛОДОЙ МЕСЯЦ. КАК НИ ВЕРТИСЬ СОБАКА, А ХВОСТ ПОЗАДЙ. КАК НИ ГНЕСТЙ ДЕРЕВО, ОНО ВСЕ ВВЕРХ РАСТЕТ. КАК НИ КИНЬ,ВСЕ КЛИН (їй* Кудй ни кинь, все клин) КАК ОТ КОЗЛА МОЛОКА. КАК (что) ПЕСОК МОРСКОЙ. КАК ПЕСТ В ЛОЖКАХ. КАК РЬІБА В ВОДЕ. КАК С БЬІКОМ НИ БИТЬСЯ» А ВСЕ МОЛОКА ОТ НЕГО НЕ ДОБИТЬ- СЯ. КАК С ГУСЯ ВОДА, НЕБЬІВАЛЬІЕ СЛОВА. КАК СОБАКА НА СЕНЕ (ЛЕЖЙТ): (И) САМА НЕ ЕСТ И ДРУГЙМ НЕ ДАЕТ. 332
КАК ХОЧУ,ТАК И ВОРОЧУ. (ДЕ Что хочу, то и ворочу) КАКОВ В КОЛЬІБЕЛЬКУ (в колмбб- льке) ,ТАКОВ И В МОГИЛКУ (в мо- гйлке). КАКОВ ЕДЕТ, ТАКОВ И ПОГОНЯЕТ. (ДЕ Кто 6дет,тот и прйвит) КАКОВ ПОП,ТАКОВ И ПРИХОД. КАКОВ ПРИВЕТ, ТАКОВ И ОТВЕТ. КАКОВА БЕРЕЗКА, ТАКОВА И СТРОСТКА. КАКОВА ЗАГАДКА, ТАКОВА И ОТГАДКА. КАКОВА ПОГУДКА, ТАКОВА И ПЛЯСКА. КАКОВО АУКНЕТСЯ,ТАКОВО И ОТ- КЛЙКНЕТСЯ. (ДЕ Как аукнется,так и отклйкнется) КАКОВО ЖИВЕТСЯ, ТАКОВО И СПЙТСЯ. КАКОВО ПОСЕЕШЬ,ТАКОВО И ПО- ЖНЕШЬ. (ДЕ Что посбешь, то и по- жнешь) КАКОВЬІ САМИ,ТАКОВЬІ И САНИ. КАКОЙ НИ ОТРУБЙ ПАЛЕЦ, ВСЕ БбЛЬНО. (ДЕ Которьш палец ни уку- сй, все бально) КАКОЙ ПАЛЕЦ НИ УКУСЙ, ВСЕ БбЛЬНО. (ДЕ Которьш пйлец ни уку- си, все ббльно) КАЛАЧОМ НЕ ЗАМАНИШЬ (не ви- манить) . КАМЕНЬ СВАЛЙЛСЯ С ПЛЕЧ. (ДЕ Слбвно горб свалйлась с плеч) КАПЛЯ (водй) <И> КАМЕНЬ ДОЛ- БЙТ (тбчит). КАРМАННЬІЙ БОГ ПОМЙЛУЕТ. КАШИ НЕ СВАРИШЬ. (ДЕ Пйва не свйришь) КАШУ ( к&ши) МАСЛОМ НЕ ИС- ПбРТИШЬ. КЕСАРЮ КЕСАРЕВО, А БОЖИЕ БбГУ. (ДЕ Богу 66гово,а кбсарю кбса- рево) КИШКА КИШКЕ КУКИШ КАЖЕТ (покйзьівает). КЛАДЙ НАВОЗ ГУСТО, В АМБАРЕ НЕ БУДЕТ ПУСТО. КЛАСТЬ В РОТ. КЛАСТЬ (іюложйть) ЗУБЬІ НА ПОЛ- КУ. КЛИН КЛЙНОМ ВЬІБИВАЕТСЯ (вьібивйй, вьібивйют, вьішиббется, вьі- шибйй). (ДЕ Клин клйном вьішибйют) КЛИН КЛЙНОМ ВЬІШИБАЮТ. КНЙГА В СЧАСТЬЕ УКРАШАЕТ,А В НЕСЧАСТЬЕ УТЕПІАЕТ. КО ВСЯКОЙ БОЧКЕ ЗАТЬІЧКА. КОБЬІЛА ЗА ДЕЛОМ, А ЖЕРЕБЕ- НОК И ТАК. КОБЬІЛА ( кобилка) С ВОЛКОМ (с медвбдем ) ТЯГАЛАСЬ, ТОЛЬКО ХВОСТ ДА ГРЙВА ОСТАЛАСЬ. КОГДА БУДЕМ ПОМИРАТЬ, ТОГДА БУДЕМ ГОРЕВАТЬ. КОГДА БУДЕШЬ ВО ВРЕМЕНИ, И НАС ВСПОМЯНЙ. КОГДА В ХВОСТЕ НАЧАЛО, ТО В ТОЛОВЕ МОЧАЛО. КОГДА ЖЕЛЕЗО КИПЙТ, ТОГДА ЕГО И КОВАТЬ. (ДЕ Куй желбзо,по- кй горячб) КОГДА ЛЕНЬ, ВСЕ ИДЕТ ЧЕРЕЗ ПЕНЬ. КОГДА НА ОХОТУ ЕХАТЬ, ТОГДА И СОБАК КОРМЙТЬ (Ж На охбгу бхать — собйк кормйть) КОГО ЛЮБЛЮ,тогб И БЬЮ. коготбк УВЯЗ - ВСЕЙ ПТЙЧКЕ 333
ПРОПАСТИ КОЗЛА БОЙСЯ СПЕРЕДИ, КОНЯ СЗАДИ, А ЧЕЛОВЕКА СО ВСЕХ СТОРОН. КОЛОС ОТ КОЛОСА (от кблосу) — НЕ СЛЬІХАТЬ <И> ГОЛОСА (голо- су). КОЛОТИСЬ ДА ББЙСЯ* А ВСЕ ЖЕ НАДЕЙСЯ. КОЛЬ НАЙДЕТ ВОРОНА РОЗУ, МНИТ СЕБЯ УЖ СОЛОВЬЕМ. КОМАР НОСА (нбсу) НЕ ПОДТОЧИТ. КОМУ ЕСТЬ ТАЛАН, ТОТ БУДЕТ АТАМАН. КОМУ КАКОЕ ДЕЛО, ЧТО КУМА С КУМОМ СИДЕЛА. КОМУ МНОГО ДАНО, с того БОЛЬШЕ И СПРАШИВАЕТСЯ. КОМУ НА КОМ ЖЕНИТЬСЯ, ТОТ В ТОГО И РОДЙТСЯ. КОМУ ПИРОГИ И ПЬШІКИ, КОМУ синяки и шишки. КОМУ ПОП, КОМУ ПОПАДЬЯ, А КОМУ ПОПОВА ДОЧКА. КОНЕЦ -(ВСЕМУ) ДЕЛУ ВЕНЕЦ КОНЕЦ ДЕЛО ВЕНЧАЕГ. (Я Конбц — (всему) дблу венбц) КОНЧИЛ ДЕЛО - ГУЛЯЙ СМЕЛО. КОНЬ (И> О ЧЕТЬІРЕХ НОГАХ, ДА (И ТОТ> СПОТНКАЕТСЯ. КОНЬ УЗНАЙСЯ ПРИ ГОРЕ, А ДРУГ ПРИ ВЕДЕ. КОНЦЬІ В ВОДУ. (МИ концьі в воду) КОНЯ в РАТИ УЗНАЕШЬ,А ДРУГА В БЕДЕ. (Л Конь узнается при горе,а друг при бедб) КОПЕЙКА РУБЛЬ БЕРЕЖЕТ. (& Береженная копбйка рубль бережет) КОРЕНЬ УЧЕННЯ - ГОРЕК,ПЛОД ЕГО - СЛАДОК. КОРОВА НА ДВОРЕ, < И> ХАРЧ НА СТОЛЕ. КОСА - ДЕВИЧЬЯ КРАСА. КОСЙ, КОСА, ПОКА РОСА, РОСА долбй, И МЬІ домбй. КОСО СКРОЕНО, ДА КРЕПКО СТА- ЧАНО. КОТОРЬІЙ ( какбй ) ПАЛЕЦ НИ УКУСИ,ВСЕ (ОДНО) (все, кАждьій) ВОЛЬНО. КОШКЕ ИГРУШКИ, А МЬІШКЕ СЛЕЗКИ. КРАСНА ПАВА ПЕРЬЕМ, А ЖЕНА МУЖЕМ. КРАСНА ПТЙЦА ПЕРОМ, А ЧЕЛО- ВЕК УМОМ. (Л Красна птйца перь- ем, а человбк учбньем) КРАСНА ПТЙЦА ПЕРЬЕМ, А ЧЕ- ЛОВЕК УЧЕНЬЕМ. КРАСОТА ДО ВЕНЦА, А УМ ДО КОНЦА. КРАШЕ В ГРОБ КЛАДУТ. КРЕПКА НЕДЕЛЯ СЕРЕДОЮ. ( й Неділя крепка середбй) КРИВО РАК ВЬІСТУПАЕТ, ДА ИНАЧЕ НЕ ЗНАЕТ. КРЙКОМ ИЗБА НЕ РУБИТСЯ (ДЕЛО НЕ СПОРИТСЯ). КРУГЛОЕ КАТАТЬ, ПЛОСКОЕ ТАСКАТЬ. КРУЖЙТЬСЯ, КАК БЕЛКА В КО- ЛЕСЕ. (Л Вертаться как бблка в ко- лесі) КРУПЙНКА ЗА КРУПИНКОЙ ГОНИТСЯ ( гоняется) С ДУБЙН- КОЙ. КРУТА ГОРКА, ДА ЗАБЬІВЧИВА. (Л (И> крутй горй,да забьівчива) КРУТО ДА СКОРО ” НЕ СПОРО. (ДІ Что скбро,то не споро) 334
КТО БОГУ НЕ ГРЕШЕН, ЦАРЮ НЕ ВИНОВАТ? КТО БОЛЬШЕ СПИТ,ТОТ МЕНЬШЕ ГРЕШЙТ. (ДІ Спишь — мбньше гре- шйшь) кто в кони ПОШЕЛ,ТОТ И ВОДУ вози. КТО в ЛЕС,КТО ПО ДРОВА. КТО В МОРЕ (на море) НЕ БЬІВАЛ, ТОТ (ДОСВІТА) БОГУ НЕ МАЛИ- ВАЛСЯ. КТО ВЕЗЕТ,ТОГО И ПОГОНЯЕТ. КТО ВСЕГДА БЕРЕЖІТЕСЯ, ТОТ НИ- КОГДА НЕ ОБОЖЖЕТСЯ КТО ВЧЕРА СОЛГАЛ,ТОМУ И ЗАВ- ТРА НЕ ПОВЕРЯТ. КТО ГРАМОТЕ ГОРАЗД, ТОМУ НЕ ПРОПАСТЬ. КТО ДО ДЕНЕГ ОХОЧ, ТОТ НЕ СПИТ и ночь. КТО ДРУГОМУ ЯМУ РОЕТ (копйет), ТОТ САМ В НЕЕ ПОПАДЕТ (попа- дДет). (ДЕ Не рой другбму яму, сам в нее попадешь) КТО ДУМАЕТ ТРИ ДНИ, ТОТ ВЙБЕРЕТ ЗЛЬІДНИ. КТО ЕДЕТ,ТОТ И ПРАВИТ. КТО ЕСТ СКОРО, ТОТ И РАБОТАЕТ СПОРО. КТО ЖИТЬ НЕ УМЕЛ,ТОМУ И ПО- МИРАТЬ НЕ ВИУЧИТЬСЯ. КТО КАК ЖИВЕТ, ТАК И УМИРАЕТ. (ДЕ Кто жить не умбл, тому и помирАть не виучиться) КТО ЛЮБИТ ПОПА, КТО ПО ПАДЬЮ,КТО ПОПОВУ ДОЧКУ. КТО МАЛ НЕ БЬІВАЛ, КТО ПЕЛЕ- НОК НЕ МАРАЛ. кто мнбго СУЛИТ, ТОТ МАЛО ДАЕТ. КТО НЕ РАБОТАЕТ,ТОТ НЕ ЕСТ. КТО (что) НИ ПОП,ТОТ (то) <И> БА- ТЬКА. КТО ПАЛКУ БЗЯЛ, ТОТ И КАПРАЛ. КТО ПОСЕЕТ ВЕГЕР, ПОЖНЕТ БУРЮ. КТО ПРАЗДНИКУ РАД, ТОТ ДО СВЕТУ (до света) ПЬЯН. < КТО > ПЬЯН ДА УМЕН, ДВА УТО ДЬЯ В НЕМ. КТО РАНО ВСТАЕТ,ТОМУ БОГ ДА- ЕТ. КТО С ЯРЬІЖКОЙ ПОВОДИТСЯ, БЕЗ РУБАХИ НАХОДИТСЯ. КТО СКАЗАЛ А, (ТОТ) ДОЛЖЕН СКАЗАТЬ И Б. КТО СМЕЛ,ТОТ ДВА СЬЕЛ КТО СТАРОЕ ПОМЯНЕТ, ТОМУ ГЛАЗ ВОН. КУДА ИГОЛКА,ТУДА НИТКА. КУДА конь с копитом, ТУДА и РАК С КЛЕШНЕЙ. КУДА МАКАР ТЕЛЯТ НЕ ГОНЯЛ КУДА (как) НИ КИНЬ,ВСЕ КЛИН. КУЙ ЖЕЛЕЗО,ПОКА ГОРЯЧО. КУМА ПЕША: КУМУ ЛЕГЧЕ! ( ДЕ (Шла> кумй пбша — куму лбгче) КУПИЛА Б Я, НАКУПИЛА, ДА КУПЙЛО-ТО ПРИТУПИЛО. (ДЕ Купйло притупйло) КУПИЛО ПРИТУПИЛО. КУРЙНАЯ (птйчья) ПАМЯТЬ. КУРИЦА ПО ЗЕРНЬППКУ КЛЮЕТ, ДА СЬІТА БЬІВАЕТ. (£ Курочка по зерньшіку клю&г,да сьітй бьшйет) КУРИЦЕ НЕ ТЕТКА, СВИНЬЕ НЕ СЕСТРА. КУРОЧКА (курица) ПО ЗЕРНЬШІКУ КЛЮЕТ, ДА СЬІТА БЬІВАЕТ. 335
ЛАДИЛ МУЖИЧОК ЧЕЛНОЧОК» А СВЕЛ НА УХОВЕРТКУ. ЛАРЧИК ПРОСТО ОТКРЬІВАЛСЯ. (& <А> лйрчик прбсто открьівАлся) ЛАСКОВОЕ СЛОВО И КОСТЬ лбмит. ЛАСКОВОЕ ТЕЛЯ (телятко, телВнок) ДВУХ МАТОК (две мАтки) СОСЕТ. ЛБОМ СТЕНЬІ ( стбну, стбнку) НЕ ПРОШИБЕШЬ. ЛЕГЧЕ (полбгче) НА ПОВОРОТАХ. ЛЕЖАЧЕГО НЕ БЬЮТ. ЛЕЗ В ОВЧАРНЮ, А ПОПАЛ В ПСАРНЮ. ЛЕЗЕТ В ВОЛКИ, А ХВОСТ СОБАЧИЙ. ЛЕНЙВ,КАК СЙВЬІЙ МЕРИН ЛЕС ПО ДЕРЕВУ НЕ ПЛАЧЕТ (не тужит). ЛЕС РУБЯТ - ЩЕПКИ ЛЕТЯТ. ЛЕСТНИЦУ НАДО МЕСТИ СВЕРХУ, А НЕ СНЙЗУ. ЛЕТНИЙ ДЕНЬ ГОД КбРМИТ. (Л День год кбрмит) ЛЕТО НЕ БЕЗ ГРОЗЬІ, ПРОВОДЬ! НЕ БЕЗ СЛЕЗЬІ. ЛЕТО - ПРИПАСЙХА, ЗИМА ПРИ- БЕРЙХА (подберйха). ЛЕТО РАБОТАЕТ НА ЗИМУ, А ЗИМА НА ЛЕТО. ЛЕТОМ ДВА ДНЯ ЛЬЕТ - ЧАС СОХНЕТ, ОСЕНЬЮ - ЧАС ЛЬЕТ, ДВЕ НЕДЕЛИ СОХНЕТ. ЛЕГ - СВЕРНУЛСЯ, ВСТАЛ - встряхнулся. ЛЕГОК (легкА) НА ПОМИНЕ. ЛЕД РАЗБЙТ (слбман). ЛЙБО В СТРЕМЯ НОГОЙ, ЛЙБО В ПЕНЬ ГОЛОВОЙ ЛЙБО (йли) ГРУДЬ В КРЕСТАХ, ЛЙБО (йли) ГОЛОВА В КУСТАХ. < ЛЙБО ( йли) > ПАН, ЛЙБО ( йли) ПРОПАЛ. ЛЙБО РНБКУ СЬЕСТЬ, ЛЙБО НА МЕЛЬСЕСТЬ. ЛЙБО СЕНА КЛОК» ЛЙБО ВЙЛЬІ В БОК. ЛЙБО СО СКОВОРОДЬІ ОТВЕДАТЬ, ЛЙБО СКОВОРОДНИКА. ЛИХА БЕДА НАЧАЛО (начАть, по- чин). ЛЙХО СПОРО - ИЗБЬІВАЕТСЯ НЕ СКОРО. ЛОВЙ ВЕТЕР В ПОЛЕ. (ДІ Ищй вбтра в пбле) ЛОВЙ ПЕТРА С УТРА, А ОБОД НЯЕТ,ТАК ПРОВОНЯЕТ. ЛОВЙТЬ РЬІБУ В МУТНОЙ ВОДЕ. (й В мутной водб рьібу ловйть) ЛОЖКА ДЕГТЮ В БОЧКУ МЕДУ, лбжкой КОРМИТ, СТЕБЛОМ ГЛАЗ КОЛЕТ. ЛОЖКОЙ МОРЯ НЕ ВЬІЧЕРП- НЕШЬ. ЛУЧШЕ БЬІТЬ ПЕРВЬІМ В ДЕРЕВНЕ, ЧЕМ ПОСЛЕДНИМ В ГОРОДЕ ЛУЧШЕ ЖИТЬ В ЗАВИСТИ,ЧЕМ В ЖАЛОСТИ. ЛУЧШЕ ЖИТЬ В ТЕСНОТЕ, ЧЕМ В ОБЙДЕ (ЯВ теснотб,да не в обйде) ЛУЧШЕ МАЛЕНЬКАЯ РЬІБК А, 336
ЧЕМ БОЛЬШОЙ ТАРАКАН. ЛУЧШЕ НЕДОСКАЗАТЬ, ЧЕМ ПЕ- РЕСКАЗАТЬ. ЛУЧШЕ ОДИН РАЗ УВЙДЕТЬ,ЧЕМ СТО (десять) РАЗ УСЛЬШІАТЬ. ЛУЧШЕ ПОЗ ДНО, ЧЕМ НИКОГДА. ЛУЧШЕ СЕМЬ ТОПОРОВ, ЧЕМ СЕМЬ КОПЬІЛОВ. ЛУЧШЕ СИНЙЦА В РУКИ, ЧЕМ ЖУРАВЛЬ В.НЕБЕ. (Ж Не сулй журавля в небе,дай синйцу в руки) ЛУЧШЕ СЛАВА БОГУ, НЕЖЕЛЬ ДАЙ БОГ. ЛУЧШЕ СМЕРТЬ, ЧЕМ ПОЗОРНАЯ ЖИЗНЬ. (ДІ Лучше умербгь стбя, чем жить на колбнях) ЛУЧШЕ УМЕРЕТЬ В ПОЛЕ, ЧЕМ В БАБЬЕМ ПОДОЛЕ. ЛУЧШЕ УМЕРЕТЬ СТОЯ* ЧЕМ ЖИТЬ НА КОЛЕНЯХ. ЛУЧШЕ ХЛЕБ С ВОДОЙ, ЧЕМ ПИРОГ С БЕДОЙ. ЛЮБЙ БРАТЬ, ЛЮБЙ И ОТ ДАТЬ. ЛЮБЙ КАТАТЬСЯ, ЛЮБЙ И САНО- ЧКИ ВОЗИТЬ. (ДІ Любишь катать- ся, любй и сАночки возйть) ЛЮБЙ НЕ ЛЮБЙ, ДА ПОЧАЩЕ ВЗГЛЯДЬІВАЙ. ЛЮБЙ СЕНО В СТОГУ,А БАРИНА В ГРОБУ. (ДІ Хвалй рожь в стогу,а 66- рина в гробу) ЛЮБЙТЬ, ХОТЬ НЕ ЛЮБЙ, ДА ПОЧАЩЕ ВЗГЛЯДЬІВАЙ. (Я Лю- бй не любй,да почАще взглядьівай) ЛЮБИШЬ КАТАТЬСЯ, ЛЮБЙ И СА НОЧКИ ВОЗЙТЬ. ЛЮБЛЮ МОЛОДЦА ЗА ОБЬІЧАЙ. ЛЮБОВЬ БЕЗ ССОРЬІ - ЧТО СУП БЕЗ СОЛИ. ЛЮБОВЬ ЗЛА - ПОЛЮБИШЬ И КОЗЛА. ЛЮБОВЬ НЕ КАРТОШКА < НЕ ВЬІБРОСИШЬ В (за) ОКОПІКО). ЛЮБОВЬ НЕ ТЮРЬМА,А СВЕДЕТ С УМА. ЛЮДИ ЛОЖЬ,И МЬІ ТО Ж. ЛЮДИ ПАХАТЬ, А МЬІ (тм, вм, он, онй,онй) РУКАМИ МАХАТЬ. ЛЮДСКАЯ МОЛВА, ЧТО МОРСКАЯ ВОЛНА. (ДЕ Мирскбя молва,что мор- скАя волнА) ЛЮДСКЙХ ПЕРЕСУДОВ НЕ ПЕРЕ- СЛУШАЕШЬ. ЛЮДСКОЕ СЧАСТЬЕ, ЧТО ВОДА В БРЕДНЕ. ЛЯСЬІ ТОЧАТ, ЛЮДЕЙ МОРОЧАТ. М МАВР СДЕЛАЛ СВОЕ ДЕЛО, МАВР МОЖЕТ УХОДИТЬ. МАЛ ГОРШОК, ДА МЯСО ВАРИТ. МАЛ, ДА УДАЛ. (ДЕ И мал, да удал) МАЛ ЗОЛОТНЙК, ДА ДОРОГ < ВЕ- ЛИКА ФЕДОРА,ДА ДУРА) . МАЛА (невелика) ПТЙЧКА, ДА НО ГОТОК ВОСТЕР (остер). МАЛАЯ (мАленькая) РЬІБКА ЛУЧШЕ БОЛЬШОГО ТАРАКАНА. (£ Луч- ше мАленькая рьібка,чем большбй та- ра кйн) МАЛАЯ СОБАЧКА ДО СТАРОСТИ ЩЕНОК. (ДЕ МАленькая собАчка до 337
стАрости щенбк) МАЛЕНЬКАЯ (мАлая) СОБАЧКА ДО СТАРОСТИ ЩЕНОК. МАЛЬІЕ ДЕТИ, МАЛАЯ ПЕЧАЛЬ; БОЛЬШЙЕ дати, БОЛЬШАЯ ПЕЧАЛЬ. (ДЕ С мАльїми дбгками гб- ре,с большйми — вдвбе) МАЛЬІЕ датки, МАЛО хлопбт, А ВОЗМУЖАЮТ, ТАК ОТЦА ИС ПУЖАЮТ. (ДЕ С мАльїми дбтками гбре, с большйми — вдвбе) МАСЛОМ КАШУ (кАши) НЕ ИС- ПОРТИШЬ. (ДЕ КАшу маслом не ис- пбртишь) МАТУШКА РОЖЬ КОРМИТ ВСЕХ СПЛОШЬ, А ПШЕНИЧКА ПО ВИБОРУ. МАТЬ ВИСОКО РУКУ ПОДЬІМЕТ, ДА НЕ ВОЛЬНО ОПУСТИТ. МЕДВЕДЬ <И> НЕ УМЬІВАЕТСЯ, ДА ЗДОРОВ ЖИВЕТ. МЕДВЕДЬ НА УХО НАСТУПЙЛ. МЕЖА НЕ СТЕНА, А ПЕРЕЛЕЗТЬ НЕЛЬЗЯ. МЕЖДУ МОЛОТОМ И НАКОВАЛЬ- НЕЙ МЕЛЕВА МНОГО, ДА (а) ПОМОЛУ НЕТ. МЕЛИ,ЕМЕЛЯ,ТВОЯ НЕДЕЛЯ. МЕНЯТЬ КУКУШКУ НА ЯСТРЕБА. (ДЕ Променять кукушку на ястреба) МЕТИЛ ( цблил) В ВОРОНУ, А ПОПАЛ В КОРОВУ. МЕШАЙ дало С БЕЗДЕЛЬЕМ, ЦРОЖИВЕШЬ ВЕК С ВЕСЕЛЬЕМ МЕРЗЛОЙ РОЖЕ ДА МЕТЕЛЬ В ГЛАЗА. МЕРЗЛИМ ТЕЛОМ ХОТЬ ЗАБОР ПОДПИРАЙ. (ДЬ Мертвим тблом хоть заббр подпирАй) МЕРТВИЕ СРАМУ НЕ ЙМУТ. МЕРТВИМ (мерзлим) ТЕЛОМ ХОТЬ ЗАБОР ПОДПИРАЙ. МЕРТВИХ С ПОГОСТА НЕ НОСЯТ. МЙЛОСТИ ПРОШУ К НАШЕМУ ШАЛАШУ. МЙЛОСТИВ БОГ, А Я, ПО ЕГО МЙ- ЛОСТИ,НЕ УБОГ. (ДЕ Бог мйлостив) МЙЛЬІЕ БРАНЯТСЯ * ТОЛЬКО ТЕШАТСЯ. МИР ДУНЕТ — ВЕТЕР БУДЕТ,МИР ПЛЮНЕТ - МОРЕ БУДЕТ. МИР НЕ БЕЗ ДОБРИХ ЛЮДЕЙ (ДЕ Свет не без добрих людАй) МИР ОСВЕЩАЕТСЯ СОЛНЦЕМ, А ЧЕЛОВЕК ЗНАНИЕМ. МИРСКАЯ (людскАя) МОЛВА, ЧТО МОРСКАЯ ВОЛНА. МИРСКАЯ ПРАВДА КРЕПКО ЖИ- ВЕТ. МИРСКАЯ СЛАВА СИЛЬНА (звон- кА). МНОГО ( все) БУДЕШЬ ЗНАТЬ, СКОРО СОСТАРИШЬСЯ (состАрее- шься). МНОГО СПАТЬ - ДОБРА НЕ ВИДАТЬ. МНОГО СУЛЙТ, ДА МАЛО ДАЕТ. (ДІ Кто мнбго сулйт, тот мАло дает) МОЖНО ТОПОР ВЕШАТЬ. (ДІ Хоть топбр вАшай) МОКРОГО МЕСТА НЕ ОСТАНЕТСЯ. МОКРОЕ МЕСТО ОСТАНЕТСЯ. (ДЕ Мбкрого мАста не остАнется) МОЛОД БЬІЛ - КОНЕМ СЛЬІЛ, СТАР СТАЛ - ОДРОМ СТАЛ МОЛОДА,В САКСОНИИ НЕ БИЛА. МОЛОДЕЦ ПРОТИВ ( средй, на) ОВЕЦ, А ПРОТИВ (на) МОЛОДЦА 338
<И> САМ ОВЦА. МОЛОДО - ЗЕЛЕНО < ПОГУЛЯТЬ ВЕЛЕНО). МОЛОДЬ! ОПЕНКИ, ДА ЧЕРВИ В НИХ МОЛОДЬІЕ ДЕРУТСЯ - ТЕШАТСЯ. (ЇЙ» Мйльїе бранятся — тблько тбшат- ся) МОЛОКО У КОРОВЬІ НА ЯЗЬІКЕ. МОЛЧАНИЕ — ЗНАК СОГЛАСИЯ. МОРЕ ВЕТРОМ, НАРОД СЛУХОМ ВОЛНУЕТ. МОСКВА НЕ СРАЗУ ( не вдруг) СТРОИЛАСЬ МОСКВА ОТ КОПЕЕЧНОЙ СВЕЧКИ (свечй) СГОРЕЛА. МОСКВА СЛЕЗАМ НЕ ВЕРИТ. МОШНА ТУГА - ВСЯК ЕЙ СЛУГА. МОЯ ХАТА (избй) С КРАЮ <Я> (НИ- ЧЕГО НЕ ЗНАЮ). МУ ДРЕНО СОТВОРЕНО. МУЖ ВОЗОМ НЕ НАВОЗИТ, ЧТО ЖЕНА ГОРШКОМ НАНОСИТ. МУЖ ЗАДУРЙТ - ПОЛОВИНА ДВОРА СГОРЙТ, А ЖЕНА ЗА- ДУРЙТ - ВЕСЬ ДОМ СГОРЙТ. МУЖ И (да) ЖЕНА - ОДНА СА- ТАНА. МУЖ КАК ЧЕМОДАН: ТЯЖЕЛО НЕСТЙ И ЖАЛКО ВЬІБРОСИТЬ. МУЖ ЛЮБИТ ЖЕНУ ЗДОРОВУЮ, А БРАТ СЕСТРУ БОГ АТУЮ. МУЖ С ЖЕНОЮ БРАНЙТСЯ, ДА ПОД ОДНУ ШУБУ ложйтся. МУЖЙК БОГАТЕЕТ - В БАРЕ ИДЕТ,БАРИН БЕДНЕЕТ - К МУ- ЖИКУ ИДЕТ. МУЖЙК В СЕМЬЕ,ЧТО МАТИЦА В ИЗБЕ. МУЖЙК ГОД НЕ ПЬЕТ,И ДВА НЕ ПЬЕТ, А КАК ЧЕРТ ПРОРВЕТ, ТАК И ВСЕ ПРОПЬЕТ. МУЖЙК ГОД ПРОЖИВЕТ - РОГ НАЖИВЕТіДВА ПРОЖИВЕТ, ДВА НАЖИВЕТ,А ТРИ ПРОЖИВЕТ И ХОЗЯИНА СБОДЕТ. (£ Год про- жйл,так и рог нажйл,другбй проживу — и вторбй наживу) МУЖЙК ДА СОБАКА НА ДВОРЕ, А БАБА ДА КОШКА В ИЗБЕ (дома). МУЖЙК ЗАДНИМ УМОМ КРЕПОК- (& Русский человек зад- ним умбм крбпок) МУЖЙК ТОНУЛ - ТОПОР СУЛЙЛ, ВЬГГАЩИЛИ - ТОПОРЙЩА ЖАЛЬ МУЖЙК УМИРАТЬ СОБИРАЙСЯ, А ЗЕМЕЛЬКУ ПАШИ МУЖЙК (ХОТЬ И) СЕР,ДА (а) УМ У НЕГО НЕ ЧЕРТ (не волк) СЬЕЛ. МУХА НЕ ПРОКУСИТ БРЮХА. (Д Одн& муха не пробст брюха) МЬІ К ОБЕДУ - АН ОТЬЕЛИ! МЬІШЬ КОПНЬІ НЕ БОЙТСЯ. МЯГКО СТЕЛЕТ, ДА ЖЕСТКО СПАТЬ Н НА БЕДНОГО МАКАРА ВСЕ РЯНЙН. ШЙШКИ ВАЛЯТСЯ. НА БЕЗРЬІБЬЕ (на безршбьи) И РАК НА БЕЗЛЮДЬЕ И ФОМА ДВО- РЬІБА. 339
НА БИТОЙ ( на тбрной) ДОРОГЕ ТРАВА НЕ РАСТЕТ. НА БОГА НАДЕЙСЯ, А САМ НЕ ПЛОШАЙ. НА БРЮХЕ(-ТО> ШЕЛК, А В БРК> ХЕС-ТО) ЩЕЛК. НА ВЕКУ.КАК НА ДОЛГОМ ВОЛО- КУ < РАЗНОЕ ПЕРЕЖИТЬ ПРИ ДЕТСЯ>. НА ВЕСЬ МИР И СбЛНЬІШКУ НЕ УТРЕТЬ. (ДЕ На всех сблньїшко не усвбтит) НА ВКУС <И> НА ЦВЕТ ТОВАРИША (образцй) НЕТ. НА ВОЖЖАХ И ЛОШАДЬ УМНА. НА ВОРЕ ШАПКА ГОРЙТ. НА ВСЕХ И СбЛНЬШІКО НЕ УС- ВЕТИТ. НА ВСЕХ НЕ УГОДИШЬ. НА ВСЯКИЙ РОТОК НЕ НАКЙ НЕШЬ ПЛАТОК. < ДЕ На чужбй ро- тбк не накйнешь платбк) НА ВСЯКИЙ ЧАС НЕ ОБЕРЕЖЕШЬ- ся. НА ВСЯИЙ ЧОХ НЕ НАЗДРАВСТВУ- ЕІПЬСЯ. (ДЕ На всякое чиханье не на- здрйвствуешься) НА ВСЯКОГО (на каждого) МУД- РЕЦА ДОВОЛЬНО ПРОСТОТЬІ. НА ВСЯКОЕ ХОТЕНЬЕ ЕСТЬ ТЕРПЕНЬЕ. (ДЕ На хотенье есть тер- пбнье) НА ВСЯКОЕ ЧИХАНЬЕ (на всякий чох) НЕ НАЗДРАВСТВУЕШЬСЯ. НА ВСЯКУЮ ПОТРЕБУ НЕ НАПА- СЕІПЬСЯ. НА ГОЛОВЕ ТО ГУСТО, А В ГО- ЛОВЕ-ТО ПУСТО. (ДЕ У бйбьі волос дблог,да ум корбток) НА ГОЛОМ, ЧТО НА СВЯТОМ, НЕЧЕГО ВЗЯТЬ. (Л С голого,как со святбго) НА ГРЕХ МАСТЕРА НЕТ. НА ДВОРЕ - ТЕПЛО - И У НАС ТЕПЛО, НА ДВОРЕ ХОЛОДНО - И У НАС ХОЛОДНО, (ДЕ Нйіиа гбр- ница с ббгом не спбрится) НА ЗЕРКАЛО НЕЧА ПЕНЯТЬ, КОЛИ РОЖА КРИВА. НА ЗЛОДЕЕ ШАПКА ГОРЙТ. (М На вбре шйпка горйт) НА КАЖДОГО МУДРЕЦА ДО- ВОЛЬНО ПРОСТОТЬІ. (& На вся- кого мудреца довбльно простотьі) НА КОГО БОГ, НА ТОГО И ДОБРЬІЕ ЛЮДИ. НА КРЕПКИЙ СУК " ОСТРЬІЙ ТОПОР. НА ЛОВЦА И ЗВЕРЬ БЕЖЙТ. НА ЛЮДЯХ И СМЕРТЬ КРАСНА. (ДЕ На миру и смерть красна) НА МЕДНЬІЕ ГРОПІИ УЧЕН. НА МЙЛОСТЬ ОБРАЗЦА НЕТ. НА МИРУ ( на людях, с людьмй) И СМЕРТЬ КРАСНА. НА МОСКВЕ ТОЛСТО ЗВОНЯТ, ДА ТОНКО ЕДЯТ. (& В гброде тблсто звонят, да тбнко едят) НА МУЖИКЕ КАФТАН ХОТЬ СЕР, ДА УМ У НЕГО НЕ ЧЕРТ СЬЕЛ (51 Мужйк сер,да ум у негб не черг сьел) НА НАШ ВЕК ДУРАКОВ ХВАТИТ. НА НЕЗВАННОГО ГОСТЯ НЕ ПРИ- ПАСЕНА И ЛОЖКА. НА НЕТ И СУДА НЕТ. НА ОДНОМ КОНЦЕ ЧЕРВЯК, НА ДРУГОМ - ДУРАК. НА ОДНОМ МЕСТЕ <И> КАМЕНЬ МОХОМ ОБРАСТАЕТ. 340
НА ОХОТУ ЕХАТЬ - СОБАК КОРМИТЬ. НА ПЛЕЧАХ ГОЛОВА ЛЮБА. НА ПОГОСТЕ ЖИТЬ, ВСЕХ НЕ ОП- ЛАЧЕНІЙ НА ПОМЙН, БУДТО СНОП НА ОВЙН. НА ПОСУЛЕ, ЧТО НА СТУЛЕ: ПО- СИДЙПІЬ ДА И ВСТАНЕШЬ. НА ПРИВЬІЧКУ ЕСТЬ ОТВЬІЧКА. НА ПРОИЗВОЛ СУДЬБЬІ. НА РОГОЖЕ СЙДЯ,О СОБОЛЯХ НЕ РАССУЖДАЮТ. НА СВАДЬБЕ ВСЕ БОЯРЕ. НА СВЕТЕ НЕ БЕЗ ДОБРЬІХ ЛЮДЕЙ. (ДЕ Свет не без добрих лю- Д,6й) НА СЕРДЙТЬІХ ВОДУ ВОЗЯТ. НА СЛОВАХ МЕДОК, А НА СЕРДЦЕ ЛЕДОК- (& На язьїкб мед,а в сбрдце лед) НА СТАРЬІЙ ХМЕЛЬ ХОТЬ ВОДЬІ ВЗЛЕЙ. НА СЧЕТ АНГЛЙЙСКОГО КОРОЛЯ. НА ТЕБЕ, БОЖЕ, ЧТО НАМ НЕГОЖЕ. НА ТО И ЩУКА В МОРЕ, ЧТОБЬІ (чтоб) КАРАСЬ НЕ ДРЕМАЛ. НА ТОРНОЙ ДОРОГЕ ТРАВА НЕ РАСТЕТ. (ІАЕ На бйтой дорбге трава не растет) НА ХОТЕНЬЕ ЕСТЬ ТЕРПЕНЬЕ. НА ЧАС УМА НЕ СТАЛО, НАВЕК (довбку) ДУРАКОМ ПРОСЛЬІЛ (просльївешь). НА ЧТО И КЛАД, КОГДА У МУЖА С ЖЕНОЙ ЛАД. НА ЧУЖОЙ КАРАВАН РОТ (рга) НЕ РАЗЕВАЙ < А ПОРАНЬШЕ ВСТА- ВАЙ ДА СВОЙ ЗАТЕВАЙ). НА ЧУЖОЙ РОТ ПУГОВИЦЬІ НЕ НАШЬЕШЬ. (& На чужбй ротбк не накйнешь платок) НА ЧУЖОЙ (на всякий) РОТОК НЕ НАКЙНЕШЬ ПЛАТОК. НА ЧУЖОЙ СТОРОНЕ И ВЕСНА НЕ КРАСНА. НА ЧУЖОЙ СТОРОНУШКЕ РАД СВОЕЙ ВОРОНУШКЕ. НА ШЕРЕМЕТЬЕВСКИЙ СЧЕТ. (Я На счет англййкого королй) НА ЯЗЬІКЕ МЕД, А В СЕРДЦЕ ЛЕД. НАБРАЛОСЬ ГОСТЕЙ СО ВСЕХ ВО- ЛОСТЕЙ. НАВОЗ БОГА ОБМАНЕТ. НАВЬІК МАСТЕРА СТАВИТ. НАД НАМИ НЕ КАПЛЕТ. НАДБЙТАЯ ПОСУДА ДВА ВЕКА ЖИВЕТ. (ДЕ Бйтая посуда два вбка живет) НА ДЕЛАЛА СИНЙЦА СЛАВЬІ, А МОРЕ НЕ ЗАЖГЛА. НАДЛЕЖАЩИЙ ЧЕЛОВЕК НА НАДЛЕЖАЩЕМ МЕСТЕ. НАДОЕЛ ХУЖЕ (пуще) ГОРЬКОЙ РЕДЬКИ. НАДУЛСЯ,КАК ИНДЮК. НАЗВАЛСЯ ( назвавшись) ГРУЗДЙМ (гриббм), ПОЛЕЗАЙ В КУЗОВ. НАКАЗАЛ БОГ НАРОД: НАСЛАЛ ВОЕВОД. НАЛЕТЕЛ ОСТРЬІЙ ТОПОР ДА НА КРЕПКИЙ СУК. (й Остер топбр, да сук зубйст) НАПИСАНО ПЕРОМ, НЕ ВЬІРУ- БИШЬ И ТОПОРОМ. (Ж Что напй- сано пером,тогб не вмрубишь топорбм) НАПРАСЛИНА НЕ ПО ЛЕСУ ХОДИТ, А ПО ЛЮДЯМ, (й Бедй не 341
по лбсу хбдит,а по людям) НАРОД БЕЗ ГРОЗН,ЧТО КОНЬ БЕЗ УЗДН. НАРУЖНОСТЬ ОБМАНЧИВА. НАРЯДИ ПЕНЬ, И ПЕНЬ БУДЕТ ХОРОШ. НАСИЛЬНО МИЛ НЕ БУДЕШЬ. НАСТУПИТЬ НА НОГУ. НАТУРА - ДУРА,СУДЬБА - ИНДЕЙ- КА, А ЖИЗНЬ - КОПЕЙКА. НАЧАЛ ЗА ЗДРАВИЕ (о зравии), А СВЕЛ (кбнчил) ЗА УПОКОЙ. НАШ АТЛАС НЕ УЙДЕТ ОТ НАС. НАШ ПОСТРЕЛ ВЕЗДЕ ПОСПЕЛ. НАШ ЧИН НЕ ЛЮБИТ ОВЧИН. НАША ГОРНИЦА С БОГОМ НЕ СПОРИТСЯ. НАША ХАТА С КРАЮ. (Я Моя хбта с крАю) НАШЕ ДЕЛО ТЕЛЯЧЬЕ < ПОЕЛ ДА В ЗАКУТ). НАШЕ СЧАСТЬЕ - ВОДА В БРЕДНЕ. (ІЙ. Людское счАстье, что вода в брбдне) НАШЕГО ГОРЯ И ТОПОРЬІ НЕ СЕКУТ. НАШЕГО ПОЛКУ ПРИБИЛО. НАШЛА КОСА НА КАМЕНЬ. НЕ БЕРЕЧЬ ПОРОСЛИ, НЕ ВИДАТЬ И ДЕРЕВА. НЕ БОГАТ ДА ТОРОВАТ. НЕ БОГИ ГОРШКЙ ОБЖИГАЮТ. НЕ БОЙСЯ СОБАКИ, ЧТО ЛАЕТ, А БОЙСЯ ТОЙ, ЧТО МОЛЧЙТ ДА ХВОСТОМ ВИЛЯЕТ. НЕ БОЙСЯ СУДА, < А) БОЙСЯ СУ- ДЬЙ. НЕ БОЙСЯ У БИТКА, ТАК ПРИДУТ И БАРНШЙ. НЕ БОЮСЬ СУДА, А БОЮСЬ СТЬІ- НЕ# БУДЕТ ПАХОТНИКА, НЕ СТАНЕТ БАРХАТНИКА. НЕ БУДЬ В ЛЮДЯХ ПРИМЕТЛИВ, БУДЬ ДОМА ПРИВЕТЛИВ. НЕ БУДЬ ГОСТЮ ЗАПАСЕН (запйс- лив), < А) БУДЬ ЕМУ РАД. НЕ БУДЬ ЛАПОТНИКА, НЕ БНЛО БН БАРХАТНИКА. НЕ БНЛО Б ПАХОТНИКА, НЕ БН- ЛО Б И БАРХАТНИКА. (% Не бу- дет п&хотника.не станет бйрхатника) НЕ БНЛО БЬІ СЧАСТЬЯ, ДА НЕ- СЧАСТЬЕ ПОМОГЛО. НЕ БНЛО НИ ГРОША, ДА ( и) ВДРУГ АЛТНН. НЕ БНЛО ПЕЧАЛИ, < ТАК (да» ЧЕРТИ НАКАЧАЛИ. НЕ БНЛО У БАБН ХЛОПОТ, КУПИЛА ПОРОСЯ. (Я Не знйла баба горя,купйла бйба порося) НЕ БИТЬ (бьівАть) БН СЧАСТЬЮ, ДА НЕСЧАСТЬЕ ПОМОГЛО. (Ж Н6 бнло бн счастья, да несчАстье по- моглб) НЕ В БРОВЬ,А < ПРЯМО) В ГЛАЗ НЕ В ДЕНЬГАХ СЧАСТЬЕ. НЕ В ЛОБ,ТАК ПО ЛБУ. НЕ В ОБЙДУ БУДЬ СКАЗАНО. НЕ В ПОРУ ГОСТЬ ХУЖЕ ТАТАРИ- НА. (Л Незвйньїй гость хуже татари- на) НЕ В СВОЙ САНИ НЕ САДИСЬ. НЕ В СЛУЖБУ,А В ДРУЖБУ. НЕ В ТОМ СИЛА, ЧТО КОБЬІЛА СЙВА.А В ТОМ,ЧТО НЕ ВЕЗЕТ. НЕ ВЕЛИ КАЗНЙТЬ, ВЕЛЙ СЛОВО ВНМОЛВИТЬ (мблвить). НЕ ВЕЛЙК ГОЛЙК,А В БАНЕ И ОН 342
ЦАРЬ. НЕ ВЕЛИЧКА МЬІШКА, ДА ЗУБОК ОСТЕР. НЕ ВЕЛИЧКА ПТИЧКА СИНИЧКА. НЕ ВЕРИТЬ НИ В СОН, НИ В ЧОХ (НИ В ПТИЧИЙ ГРАЙ) . НЕ ВЕРЬ КОЗЛУ В КАПУСТЕ, А ВбЛКУ В ОВЧАРНИКЕ. НЕ ВЕРЬ РЕЧАМ, ВЕРЬ СВОЙМ ОЧАМ (Л Неверь ушйм,верь очйм) НЕ ВЕРЬ УПІАМ, ВЕРЬ < СВОЙМ > ОЧАМ НЕ ВЙЖУ - ДУША МРЕТ, УВЙЖУ - С ДУШЙ ПРЕТ. НЕ ВОВРЕМЯ ГОСТЬ ХУЖЕ ТАТА РИНА. (ДЕ Незвйньїй гость хуже та- тарина) НЕ ВОЛЧИЙ ЗУБ, ТАК ЛЙСИЙ ХВОСТ. НЕ ВСЕ СОСНЬІ В ЛЕСУ КОРА БЕЛЬНЬІЕ. НЕ ВСЕ КОТУ МАСЛЕНИЦА (БЬІВАЕТ И ВЕЛЙКИЙ ПОСТ) . НЕ ВСЕ ТО ЗОЛОТО, ЧТО БЛЕСТЙТ. НЕ ВСЕ ЦЕПЛЯЙ, ЧТО МЙМО ПЛЬІВЕТ. НЕ ВСПОЯ (не пой), НЕ ВСКОРМЯ (не кормя), ВОРОГА НЕ НАЖИ- ВЕШЬ (не увйдишь). НЕ ВСЯКОЕ (не всяко) ЛЬІКО В СТРОКУ. НЕ ВСЯКОМУ СЛУХУ ВЕРЬ. НЕ ВЬІУЧИТ ШКОЛА, ВЬІУЧИТ ОХОТА. НЕ ГЛЯДЙ НА ЛИЦО, ГЛЯДЙ НА ОБЬІЧАЙ. НЕ ГОВОРЙ ГОП, ПОКА НЕ ПЕ- РЕПРЬІГНЕШЬ (не перескочить). НЕ ГОВОРЙ ХУДО О СЕБЕ, ТВОЙ ДРУЗЬЯ ОБ ЗТОМ ПОЗАБОТЯТ- СЯ. НЕ ГОДЙТСЯ БбГУ МОЛЙТЬСЯ, ТАК ГОДЙТСЯ ГОРШКЙ ПО- КРЬІВАТЬ. (ДІ Годйтся — молйться, а не годйтся — горшкй покрьівйть) НЕ ГОНЙСЬ ЗА ДВУМЯ ЗАЙЦАМИ - НИ ОДНОГб НЕ ПОЙМАЕШЬ НЕ ГОНКОЙ ВОЛКА БЬЮТ, УЛОВ- КОЙ. НЕ ГРЕБЕНЬ ЧЕШЕТ ГОЛОВУ, А ВРЕМЯ НЕ ГРЕПІНО, ЧТО ДАНО, А ЧТО СЙЛОЙ ВЗЯТО,ТО НЕ СВЯТО. (Л Что СЙЛОЙ взято, то не свято) НЕ ДАВАЙ ПОВАДКИ, ЧТОБЬІ НЕ БЬІЛО ОГЛЯДКИ. НЕ ДАВШИ СЛОВА, КРЕПЙСЬ, А ДАВШИ, ДЕРЖЙСЬ НЕ ДАЙ БОГ СВИНЬЕ РОГА (рог), А МУЖИКУ БАРСТВА. НЕ ДАЛ БОГ СВИНЬЕ РОГОВ (рог), А БОДУЩА БЬІЛА БЬІ НЕ ДЕЛАЙ СВОЕГО ХОРОШЕГО, (А) ДЕЛАЙ МОЕ ПЛОХОЕ НЕ ДЕРЖЙ СТО РУБЛЕЙ, ДЕРЖЙ СТО ДРУЗЕЙ (Л Не имбй сто руб- лбй,имбй сто друзбй) НЕ ДО ЖЙРУ,БЬІТЬ БМ ЖЙВУ. НЕ ДОРОГ КВАС, ДОРОГА ИЗЮМИН- КА В КВАСУ. НЕ ДОРОГ ЧАС ВРЕМЕНЕМ, А ДОРОГ УЛУЧКОЙ НЕ ДУБЬЕМ,ТАК РУБЛЕМ НЕ ЕДЙНЬІМ ХЛЕБОМ (БУДЕТ) ЖИВ ЧЕЛОВЕК. НЕ ЗА БЬІЛЬЮ И СКАЗКА ГОНЯЕТ ся НЕ ЗА ТО ВОЛКА БЬЮТ,ЧТО СЕР, А ЗА ТО, ЧТО ОВЦУ СЬЕЛ. 343
НЕ ЗНАЕШЬ, ГДЕ НАЙДЕШЬ, ГДЕ ПОТЕРЯЕШЬ. НЕ ЗНАЕШЬ ШИТЬ ЗОЛОТОМ, ТАК БЬЕШЬ И МОЛОТОМ. (Я Не ум^ ешь шить зблотом,бей мблотом) НЕ ЗНАЛА БАБА ГОРЯ» КУПИЛА БАБА ПОРОСЯ. НЕ ЗНАЯ БРОДУ, НЕ СУЙСЯ В ВОДУ, (й Не спросясь брбду, не суй- ся в вбду) НЕ ИЗ ТОЙ ОПЕРЬІ. (ДІ Из другбй бперьі) НЕ ИЗБЬІВАЙ ПОСТЬІЛОГО, ПРИ- БЕРЕ! БОГ МЙЛОГО. НЕ ИМЕЙ ДРУГА ПОТАТЧИКА, А ИМЕЙ ДРУГА ПОПЕРЕЧНИКА. НЕ ИМЕИ (не держй) СТО РУБЛЕЙ, <А> ИМЕЙ (держй) СТО ДРУЗЕЙ. НЕ ИСКАЛ БЬІ В СЕЛЕ, А ИСКАЛ БЬІ В СЕБЕ. (20* Не ищй в селб, а ищй в себе) НЕ ИЩЙ В СЕЛЕ, А ИЩЙ В СЕБЕ. НЕ КЛАДЙ В УХО, А ПОЛОЖЙ В РУКУ. НЕ КЛАДЙ ПЛОХО, НЕ ВВОДЙ БОРА В ГРЕХ. НЕ КЛИН БЬІ ДА НЕ МОХ,(ТАК) И ПЛОТНИК БЬІ СДОХ. НЕ КОПАЙ ДРІТУ ЯМЬІ, САМ В НЕЕ ВВАЛИШЬСЯ. (Я Не рой дру- гбму яму,сам в нее попадешь) НЕ КРАСНА ИЗБА УГЛАМИ, А КРАСНА ПИРОГАМИ НЕ КУПЙ ДВОРА, < А ) КУПЙ СОСЕДА. НЕ ЛАДНО (не красйво) СКРОЕН, ДА ПЛОТНО (крбпко) СШИТ. НЕ ЛАПОТЬ, С РУКЙ НЕ СКЙ- НЕШЬ. (20* Жена — не рукавйца:С ру- кй не сбрбсишь,за пбяс не заткнешь) НЕ ЛЕЗТЬ ЗА СЛОВОМ В КАРМАН. •(ДІ За слбвом в кармйн не полбзет) НЕ ЛЕТАТЬ БЬІЛО ВОРОНЕ В ВЬІСОКИЕ ХОРОМЬІ. (Я Залетіла ворбна в вьісбкие хорбмьі) НЕ ЛЬІКОМ ШИТ. НЕ ЛЮБО - НЕ СЛУШАЙ,А БРАТЬ НЕМЕШАЙ НЕ МЕСТО КРАСИТ ЧЕЛОВЕКА, А ЧЕЛОВЕК МЕСТО. НЕ МНОГО НАПОЛЕОН ГОСТЙЛ В МОСКВЕ,А НАГОСТЙЛСЯ. НЕ МОЙ (не твой, не наш, не ваш) ВОЗ, НЕ МНЕ (не тебб, не нам, не вам) ЕГО И ВЕЗТИ НЕ МЬІТЬЕМ,ТАК КАТАНЬЕМ. НЕ НАМ ПОПОВ СУДИТЬ, НА ТО ЧЕРГИ ЕСТЬ. НЕ НАМИ НАЧАЛОСЬ, НЕ НАМИ И кончится. НЕ НАШ ВОЗ, НЕ НАМ ЕГО И ВЕЗТИ. (ДІ Не мой воз,не мне егб и везтй) НЕ НАШЕ ДЕЛО ПОПА УЧЙТЬ, ПУСТЬ ЕГО ЧЕРТ УЧИТ. (ДІ Не нам попбв судйть,на то чбрти єсть) НЕ О ХЛЕБЕ ЕДЙНОМ ЖИВ ЧЕ- ЛОВЕК. (ДІ Не едйньїм хлббом жив человбк) НЕ ОБМАНЕШЬ - НЕ ПРОДАШЬ. НЕ ОБМОЧАСЬ, РЬІБКИ НЕ ПОЙ- МАЕІПЬ. НЕ ОТВАЛИТСЯ ГОЛОВА, ВЬІРАС- ХЕТ И БОРОДА. НЕ ОТВЕДАВ, ВКУСУ НЕ У ЗНАЕШЬ. НЕ ОТВЕДАВ ГОРЯ»НЕ ПОЗНАЕШЬ И СЧАСТЬЯ- НЕ ОТКЛАДЬІВАЙ НА ЗАВТРА ТО» 344
ЧТО МОЖНО СДЕЛАТЬ СЕГОД- ня. НЕ ОТКЛАДЬІВАИ РАБОТУ НА СУББОТУ,А ЖЕНЙТЬБУ НА СТА- РОСТЕ. НЕ ПЕРВАЯ ЗИМА ВОЛКУ ЗИ МОВАТЬ. НЕ ПЕРВУЮ ЗИМУ ВОЛКУ ЗИ МОВАТЬ. (ДЕ Не пбрвая зимА вблку зимова ть) ПЕРВЬІЙ СНЕГ НА ГОЛОВУ. ПИТО НЕ ЕДЕНО. ПЛЮЙ В КОЛОДЕЦ (в колб- дезь), ПРИГОДИТСЯ ВОДЬІ НА- ПИТЬСЯ. НЕ ПО ХОРОШУ МИЛ,А ПО МИЛУ ХОРОШ. НЕ поглядав В СВЯТЦЬЬДА <и> БУХ В < БОЛЬШОЙ) КОЛОКОЛ (в колокола). НЕ ПОДМАЖЕШЬ - НЕ ПОЕДЕШЬ. НЕ ПОЙМАН - НЕ ВОР. НЕ ПОЛОЖА,НЕ ЙШУТ. НЕ ПОСМОТРЯ ( посмотрев ) В СВЯТЦЬІ, ДА БУХ В КОЛОКОЛ. (ДЕ Не поглядев в святцьі,да бух в кб- локол) НЕ ПОЯ, НЕ КОРМЯ, ВОРОГА НЕ НАЖИВЕШЬ. (ДЕ Не вспоя,не вскор- мя,вброга не наживешь) НЕ ПРИГОЖ, ДА ВО ХМЕЛЮ УГОЖ. НЕ ПРИКАЖИТЕ КАЗНЙТЬ, ПРИ- КАЖЙТЕ РЕЧЬ ГОВОРЙТЬ. (-ДЕ Не велй казнйть, велй слово вить) НЕ ПРИШЕЙ КОБЬІЛЕ ХВОСТ. НЕ ПЬГГАЙ СТАРОГО, А ПЬІТАЙ БЬІВАЛОГО. НЕ РАДУЙСЯ ЧУЖОЙ БЕДЕ,СВОЯ НА ГРЯДЕ. (ДЕ Не смбйся чужбй бе- дб,своя на грядб) НЕ РИСКНЕШЬ - НЕ ВЬІИГРА- ЕШЬ. НЕ РОБЕЙ, ВОРОБЕЙ < ДЕРЙСЬ С ВОРОНОЙ). НЕ РОДЙЛ МАК - ПЕРЕБУДЕМ И ТАК. НЕ РОДЙСЬ КРАСЙВ (красйвьім), А РОДЙСЬ СЧАСТЛЙВ (счастлйвнм). НЕ РОДЙСЬ НИ УМЕН, НИ КРАСЙВ, А РОДЙСЬ СЧАСТЛЙВ. (ДЕ Не родйсь красйв,а родйсь счаст- лйв) НЕ РОДЙСЬ НИ ХОРОШ, НИ ПРИ- ГОЖ, А РОДЙСЬ СЧАСТЛЙВ. (ДЕ Не родйсь красйв,а родйсь счастлйв) НЕ РОДЙСЬ ПРИГОЖ» РОДЙСЬ УДАЧЛИВ. (ДЕ Не родйсь красйв, а родйсь счастлйв) НЕ РОДЙТСЯ ОТ СВИНЬЙ БОБРЕ- НОК,ВСЕГДА ПОРОСЕНОК НЕ РОЙ ДРУГОМУ ЯМУ (ямьі), САМ В НЕЕ ПОПАДЕШЬ. НЕ РУБЛЕМ,ТАК ДУБЬЕМ. (ДЕ Не дубьем,так рублем) НЕ РУКАВЙЦА, ЗА ПОЯС НЕ ЗА- ТКНЕШЬ. (ДЕ Женй — не рукавйца:С рукй не сбрбсишь,за пояс не заткнешь) НЕ С БОГАТСТВОМ ЖИТЬ, А С ЧЕ- ЛОВЕКОМ. НЕ С ДЕНЬГАМИ ЖИТЬ, А С ДОБРЬІМИ ЛЮДЬМЙ. НЕ С ЛИЦА ВОДУ ПИТЬ. (ДЕ С лицй не вбду пить) НЕ С ТОЙ НОГЙ, КУМА, ПЛЯСАТЬ ПОШЛА. НЕ С ЧЕГО < ХОДЙТЬ), ТАК С БУ БЕН. 345
НЕ СВЕТЙЛО, НЕ ГОРЕЛО, ДА ВДРУГ ПРИПЕКЛО. НЕ СКЛАДНО СЛОЖЕН, ДА КРЕПКО СШИТ. НЕ СЛЬІТЬ,А БЬІТЬ. НЕ СМЕЙСЯ, ГОРОХ, НАД БОБАМИ, САМ БУДЕШЬ ВАЛЯ ТЬСЯ ПОД НОГАМИ. НЕ СМЕЙСЯ, ГОРОХ, НЕ ЛУЧШЕ БОБОВ. НЕ СМЕЙСЯ (не радуйся) ЧУЖОЙ БЕДЕ, СВОЯ НА ГРЯДЕ. НЕ СОЛГАТЬ,НЕ ПРОДАТЬ. (Я Не обмАнешь — не продйшь) НЕ СОЛОНО ХЛЕБАВШИ. НЕ СПЕШЙ КАЗНЙТЬ, ДАЙ СЛОВО ВЬІМОЛВИТЬ. (*Й. Не вели казнйть, вели слово вммолвить) НЕ СПЕШЙ ЯЗЬІКОМ,СПЕШЙ (торо- пйсь) ДЕЛОМ. НЕ СПРАШИВАЙ: ПЬЕТ ЛИ, СПРА- ШИВАЙ хКАКОВ ВО ХМЕЛЮ. НЕ СПРАШИВАЙ СТАРОГО, СПРА ШИВАЙ БЬІВАЛОГО. НЕ СПРОСЯСЬ (не зн£я, не знбвши) БРОДУ,НЕ СУЙСЯ В ВОДУ. НЕ СТАВИТЬ <НИ> В ГРОШ <НИ В ДЕНЕЖКУ). НЕ СТОЙТ ВЬІЕДЕННОГО ЯЙЦА. НЕ СТРАШЕН МОРОЗ, КОГДА ЗА спиной колхоз. НЕ СТЬІДНО МОЛЧАТЬ, КОЛИ НЕЧЕГО СКАЗАТЬ. НЕ СТЬІДНО НЕ ЗНАТЬ, СТЬІДНО НЕ УЧИТЬСЯ. НЕ СУЙСЯ В ВОЛКИ И С СОБА ЧЬ ИМ ХВОСТОМ (ІЙ. Лбзет в вблки, а хвост собйчий) НЕ СУЙСЯ В КАЛАЧНИЙ РЯД С СУКОННЬІМ РИЛОМ. (ДЕ С су- кбнньїм рьілом в калйчньїй ряд) НЕ СУЙСЯ В РЙЗЬІ,КОЛЬ НЕ ПОП. НЕ.СУЛЙ ЖУРАВЛЯ В НЕБЕ, <А> ДАЙ СИНЙЦУ В РУКИ. НЕ СЧИТАЙ УТЯТ, ПОКА НЕ ВИЛУПИЛИСЬ. НЕ ТА СОБАКА КУСАЕТ, ЧТО ЛА- ЕТ, А ТА, ЧТО МОЛЧЙТ ДА ХВОСТОМ ВИЛЯЕТ. (Я Не ббйся собаки, что лйет, а ббйся той, что мо- лчйт да хвостбм виляет) НЕ ТА ШИНЕЛЬ, ЧТО ПУГОВИЦА МИ БЛЕСТЙТ, А ТА,ЧТО ГРЕЕТ. НЕ ТАК ЖИВЙ, КАК ХОЧЕТСЯ, А ТАК,КАК БОГ ВЕЛЙТ. НЕ ТАК СТРАШЕН ЧЕРТ,КАК ЕГО МАЛЮЮТ. НЕ ТВОЙ ВОЗ, НЕ ТЕБЕ ЕГО И ВЕЗТЙ. (ДЕ Не мой воз, не мне егб и везтй) НЕ ТЕМ БУДЬ ПОМЯНУТ. НЕ ТО ЗАБОТА, ЧТО МНОГО РАБОТЬІ, А ТО ЗАБОТА, КАК ЕЕ НЕТ. НЕ ТОЙ СОБАКИ БОЙСЯ, ЧТО ГРОМКО ЛАЕТ, А ТОЙ, ЧТО ИС- ПОДТИШКА ХВАТАЕТ. < Я Не ббйся соббки, что лйет, а ббйся той, что молчйт да хвостбм виляет) НЕ ТОРОПЙСЬ КАЗНЙТЬ, ДАЙ (СЛОВО) ВЬІМОЛВИТЬ. (Я Не ве- лй казнйть, велй слбво вьімолвить) НЕ ТОТ ЖИВЕТ б6льше,чей век ДОЛЬШЕ. НЕ тяп, ляп, да корабль. (Я Тяп-ляп — и корабль) НЕ УГАДЬІВАЙ ПЙВА НА СУСЛЕ, РЖИ НА ОЗИМИ. (Я Не хвалй пй- ва в сусле, а ржи — в бзими) 346
НЕ УМЕЕШЬ ШИТЬ ЗОЛОТОМ, БЕЙ МОЛОТОМ. НЕ УМЕЮЧИ, И ЛАПТЯ НЕ СПЛЕ- ТЕШЬ. (ДЕ Не учйсь и лАптя не спле- тешь) НЕ УСПЕЕТ СТРИЖЕНАЯ ДЕВКА КОСЙ ЗАПЛЕСТИ. (ДЕ Стрйженая дбвка косн не заплетет) НЕ УЧАСЬ И ЛАПТЯ НЕ СПЛЕ- ТЕШЬ. НЕ УЧИ РЬІБУ ПЛАВАТЬ. НЕ УЧИЛИ, ПОКУДА ПОПЕРЕК ЛАВКИ (лавочки) УКЛАДЬІВАЛСЯ (ложйлся),А ВО ВСЮ ВЬІТЯНУЛ СЯ - НЕ НАУЧИШЬ. НЕ ХВАЛИ ПИВА В СУСЛЕ, А РЖИ - В ОЗИМИ. НЕ ХВАЛИСЬ, ИДУЧИ (едучк) НА РАТЬ (А ХВАЛИСЬ, ИДУЧИ (еду- чи) С РАТИ). НЕ ХВАЛЬНА ПОХВАЛА ДО ДЕЛА. НЕ ХОЧУ В ВОРОТА, РАЗБИРАЙ ЗАБОР. НЕ ЧВАНЬСЯ ГОРОХ ПЕРЕД БОБАМИ, БУДЕШЬ САМ ПОД НОГАМИ, (й Не смбйся, горох, над бобами, сам будешь валяться под нога- ми) НЕ ЧВАНЬСЯ ОТЦОМ, ХВАЛИСЬ СЬІНОМ-МОЛОДЦОМ. НЕ ШТУКА ДЕЛО, ШТУКА РАЗУМ НЕБО С ОВЧИНКУ ПОКАЗАЛОСЬ. НЕВЕЛИКА ПТЙЧКА, ДА НО- ГОТОК ВОСТЕР. (ДЕ Мала птйчка, да ноготок востер) НЕВЕЛИЧКА МЬІШКА, ДА ЗУБОК ОСТЕР. (ДЕ Не велйчка мшшка,да зу- бок Остер) НЕВЕСТКЕ НА (в) ОТМЕСТКУ. НЕВЕЯННЬІЙ ХЛЕБ НЕ ГОЛОД, А ПОСКОННАЯ РУБАХА НЕ НА- ГОТА. (ДЕ Поскбнная рубйха не наго- тй,хлеб с половой не голодня) НЕВИННОСТЕ СОБЛЮСТЙ И ДИТЯ ПРИОБРЕСТЙ. НЕДЕЛЯ КРЕПКА СЕРЕДОЙ. НЕДОВЕРНЕШЬСЯ - БЬЮТ, И ПЕ- РЕВЕРНЕШЬСЯ - БЬЮТ. НЕДОЛГА ОГЛОВЛЯ, А ДО МОСКВЬІ ДОЕДЕТ. НЕДОРОГО ДОСТАЛОСЬ, НЕ ВОЛЬНО И ЖАЛЬ. НЕДОСОЛ НА СТОЛЕ, А ПЕРЕСОЛ НА СПИНЕ. НЕДОСТАЕТ ОДНОЙ КЛЕПКИ В ГОЛОВЕ. (ДЕ В голове какои-то клеп- ки не хватйет) НЕЗВАНЬІЙ ГОСТЬ ХУЖЕ ТАТАРИ НА. НЕЗНАЙКА НА ПЕЧКЕ ЛЕЖЙТ, А ЗНАЙКА ПО ДОРОЖКЕ БЕЖЙТ. НЕЗРЕЛ ВИНОГРАД НЕ ВКУСЕН,И МЛАД ЧЕЛОВЕК НЕ ИСКУСЕН. (ДЕ Зелен виноград не вкусен, млад че- ловйк не искусен) НЕКАЗЙСТА КЛЯЧА.ДА БЕЖЬ ХО- РОША. НЕЛАДНО СКРОЕН, ДА КРЕПКО СШИТ. (ДЕ Не л&дно скроен,да крап- ко сшит) НЕЛЕГКАЯ УГОРАЗДИЛА МЕНЯ. (ДЕ Угораздила меня нелегкая) НЕЛЬЗЯ ВЛИВАТЬ НОВОЕ ВИНО В СТАРЬІЕ МЕХЙ. НЕЛЮБО - НЕ СЛУШАЙ, А БРАТЬ НЕ МЕШАЙ. (ДЕ Не лйбо — не слу- шай,а врать не мешйй) 347
НЕОХОЧА КОБЬІЛА ДО ХОМУТА. НЕПРАВДОЮ НЕ ПРОЖИВЕШЬ. НЕПРИГОЖЕ ЕСТЬ ЛЕЖА. НЕПУТЕВАЯ ГОЛОВА НОГАМ ПОКОЯ НЕ ДАЕТ. (ДЕ ДурнАя голо- ві ногАм покоя не дает) НЕПУТЕМ НАЧАТО И НЕПУТЕМ кбнчится. НЕСТЬ ПРОРОК В ОТЕЧЕСТВЕ СВОЕМ. (ДЕ Нет прорбка в отечестве своем) НЕТ ДЬІМУ БЕЗ ОГНЯ. (ДІ Дмма без огня не бьівАет) НЕТ МИЛЕЕ ДРУЖКА, КАК РОДНАЯ (родймая) МАТУШКА. НЕТ НИ ЖАРЕВА,НИ ВАРЕВА. НЕТ НИ ЖАРЕНОГО, НИ ПАРЕНО ГО. НЕТ ПРОРОКА В СВОЕМ ОТЕЧЕСТ- ВЕ. НЕТ РОЗЬІ БЕЗ ШИПОВ. НЕТ ТАКОВА ДРУЖКА, КАК РО- ДИМАЯ МАТУШКА ДА РОДИ- МЬІЙ БАТЮШКА. (ДЕ Нет милбе дружка,как роднАя мАтушка) НЕТ ТАКОГО ДРУЖКА, КАК РОДНАЯ МАТУШКА. (ДЕ Нет ми лбе дружкА, как роднАя мАтушка) НЕТ ХУДА БЕЗ ДОБРА. НЕТ ЦЕННОСТИ СУПРОТЙВ ЛЮБВЙ. НЕЧА НА ЗЕРКАЛО ПЕНЯТЬ, КОЛИ РОЖА КРИВА. (ДЕ На зир- кало нбча пенять,кбли рожа кривА) НЕЧЕГО НА ЗЕРКАЛО ПЕНЯТЬ, КОЛИ РОЖА КРИВА. НЕЧЕМ ПЛАТЙТЬ ДОЛГУ, ДАЙ ПОЙДУ ЗА (на) ВОЛГУ. НЕЧЕСТНО НАЖИТОЕ ВПРОК НЕЙДЕТ. НЕЧЙСТАЯ УГОРАЗДИЛА МЕНЯ. (4Й. УгорАздила меня нелегкая) НИ БОГУ СВЕЧА (свбчка), НИ ЧЕР- ТУ КОЧЕРГА. НИ БРАТ, НИ СВАТ. (ДЕ Ни кум,ни сват) НИ В МАТЬ,НИ В ОТЦА,А В ПРО- ЕЗЖЕГО МОЛОДЦА. НИ В СКАЗКЕ СКАЗАТЬ, НИ ПЕРОМ ОПИСАТЬ. НИ ЗА ПОНЮШКУ ТАБАКУ. НИ КОЛА НИ ДВОРА. НИ КУМ,НИ СВАТ. НИ ОТВЕТА,НИ ПРИВЕТА. НИ ОТМОЛЙТЬСЯ, НИ ОТ ЛАЯТЬ- СЯ. НИ ПАВА,НИ ВОРОНА. НИ ПО СТАРОСТИ МРУТ, НИ ПО МОЛОДОСТИ ЖИВУТ. (ДЕ Жизнь не по молодости,смерть не по стАрости) НИ РЬІБА,НИ МЯСО. НИ СВАТ, НИ БРАТ. (ДЕ Ни кум, ни сват) НИ СВЕТЙЛО, НИ ГОРЕЛО, ДА ВДРУГ И ПРИПЕКЛО. (ДЕ Не све- тйло,не горбло,да вдруг припеклб) НИ СКЛАДУ,НИ ЛАДУ. НИ СУЧКА,НИ ЗАДОРИНКИ. НИ ТО, НИ СЕ, НИ БОГУ СВЕЧКА, НИ ЧЕРТУ КОЧЕРГА. (ДІ Ни ббгу свечА,ни черту кочергА) НИ ШАТКО, НИ ВАЛКО < НИ НА СТОРОНУ). НИ ШЬЕТ,НИ ПОРЕТ. НИКТО ПРОТИВ СВАХИ НЕ СО- ВРЕТ. НОВАЯ МЕТЛА ЧЙСТО МЕТЕТ. НОВАЯ ТРУБА ГЛАСНО, А СТАРАЯ — СОГЛАСНО. 348
НОВЬІЙ ВЕНИК ЧИСТО МЕТЕТ. (Я Нбвая метлА чисто метет) ноги нбсят, РУКИ кормят. НОГОТОК (нбготь) УВЯЗ - ВСЕЙ ПТЙЧКЕ ПРОПАСТЬ. (Я Коготбк увяз — всей птйчке пропАсть) НбГОТЬ ( ноготбк ) УВЯЗ, ВСЕЙ ПТЙЧКЕ ПРОПАСТЬ. (Я Коготбк увйз — всей птйчке пропйсть) НОС ВЬІТАЩИТ - ХВОСТ УВЯЗИТ (завязит), ХВОСТ ВЬІТАЩИТ - НОС УВЯЗИТ (завязит). НОСИ ПЛАТЬЕ - НЕ СМЕТЬІВАЙ, ТЕРПИ ГОРЕ - НЕ СКАЗЬЇВАЙ. НОСИТЬ ВОДУ РЕШЕТОМ, (Я Чер- пать воду решетом) НОЧНАЯ КУКУШКА ДЕННУЮ (дне- вн^ю) ПЕРЕКУКУЕТ. НОЧЬЮ ВСЕ КОШКИ СЕРБІ НУЖДА ЖЕНИТСЯ, ГОРЕ ЗАМУЖ ИДЕТ. (Я Гбре жбнится, нуждА зА- муж идет) НУЖДА ЗАСТАВИТ КАЛАЧЙ ЕСТЬ. (Я НуждА научит калачй есть) НУЖДА НАУЧИТ КАЛАЧЙ ЕСТЬ. НУЖДА - ОТЕЦ ДОГАДКИ. НУЖДА СКАЧЕТ,НУЖДА ПЛЯШЕТ (плАчет), НУЖДА ПЕСЕНКИ ПОЕТ. НУЖДА УМ ОСТРЙТ. <НУЖНО> ЕСТЬ, ЧТОБЬІ ЖИТЬ, А НЕ ЖИТЬ, ЧТОБЬІ ЕСТЬ (Я Есть, чтббьі жить,а не жить,чтббьі есть) О О ВКУСАХ НЕ СПОРЯТ. О ПРИСУТСТВУЮЩИХ НЕ ГОВОРЯТ. ОБЕІЦАННОГО ТРИ ГОДА ЖДУТ. ОБЕЩАННОЕ ЖДЕТСЯ. (Я. Оббщан- ного три гбда ждут) ОБЖЕГСЯ НА МОЛОКЕ, ДУЕТ И НА ВОДУ. ОБЖЕГШИСЬ (ожегшись) НА МО- ЛОКЕ, СТАНЕШЬ ДУТЬ И НА ВОДУ. (ДЬ Обжегся на молокб,дует и на вбду) ОБРЕЧЕННАЯ СКОТЙНА < НА ДВОРЕ) НЕ ЖИВОТЙНА. ОБЩИЙ ГОРШОК ГУЩЕ КИПЙТ. (Я Артільний горшбк гуще кипйт) ОБУЛИ ФЙЛЮ В ЧЕРТОВЬІ ЛАПТИ. ОБЬІЧАЙ СТАРШЕ ( сильнбе ) ЗАКОНА. ОВЕС ЗА ЛОШАДЬЮ НЕ ХОДИТ. ОВЧИНКА ВЬІДЕЛКИ НЕ СТОЙТ. ОВЧЙНКА ВЬІДЕЛКИ СТОЙТ. (Я Овчйнка вьіделки не стбит) ОДЙН В ПОЛЕ НЕ ВОИН (не рАт- ник). ОДЙН ДЕНЬ ГОД КОРМИГ, (Я День год кбрмит) ОДЙН ЗА ВСЕХ,ВСЕ ЗА ОДНОГО. ОДЙН И ДОМА ГОРЮЕТ, А ДВОЕ И В ПОЛЕ ВОЮЮТ. ОДЙН И У КАШИ ЗАГЙНЕТ. (Я Од- ному и у кАши неспоро) ОДЙН КАРАСЬ СОРВЕТСЯ, ДРУГОЙ СОРВЕТСЯ, ТРЕТИЙ, БОГ ДАСТ,И ПОПАДЕТСЯ. ОДЙН РОТ И ТОТ ДЕРЕТ. ОДЙН С СОШКОЙ, А СЕМЕРО С ЛОЖКОЙ. 349
ОДЙН СЬІН - НЕ СЬІН, ДВА СЬІНА - ПОЛСЬІНА,(А> ТРИ СЬІНА - СЬІН. ОДНА ГОЛОВА НЕ БЕДНА, А <И> БЕДНА,ТАК ОДНА. ОДНА ЛАСТОЧКА НЕ ДЕЛАЕТ ВЕСНЬІ ОДНА ЛОЖКА ДЕГТЯ ПОРТИТ БОЧКУ МЕДА. (ДІ Лбжка дегтю в бочку меду) ОДНА МУХА НЕ ПРОЕСТ < И > БРЮХА. (ОДНА) ПАРШИВАЯ ОВЦА ВСЕ СТАДО ПОРТИТ (испбртит). ОДНА ПЧЕЛА НЕ МНОГО МЕДУ НАСТАКАЕТ. ОДНА РЕЧЬ НЕ ПОСЛОВИЦА. ОДНА У ПОПА ЖЕНА, ДА И ТА ПОСЛЕДНЯЯ- (& Послбдняя у попа женй) ОДНИМ ВЬІСТРЕЛОМ < УБИТЬ ) ДВУХ ЗАЙЦЕВ. ОДНОГО (нйшего, тогб же, своегб и т. д.) ПОЛЯ ЯГОДА (ягодка,ягодьі). ОДНОЙ РУКОЙ <И> УЗЛА НЕ ЗА ВЯЖЕШЬ. ОДНОМУ ЕХАТЬ - И ДОРОГА ДО ЛГА. ОДНОМУ И У КАШИ НЕСПОРО. око ВЙДИТ, ДА ЗУБ НЕЙМЕТ. (й Хотя вйдит бко,да зуб неймет) ОКО ЗА ОКО,ЗУБ ЗА ЗУБ. ОКОЛО ВОДЬІ, ДА НЕ ЗАМОЧИТЬ- СЯ. ОКОРОТЙІПЬ (укорбтишь) ~~ НЕ ВО РОТИІПЬ. ОН НИ ПЛУГ, НИ КАРТЕЖНИК, А НОЧНОЙ ПОДОРОЖНИК. ОПОСЛЕ НАС ХОТЬ ТРАВА НЕ РАСТЙ,ХОТЬ ВОЛК ТРАВУ ЕШЬ. ОПУСТЙТЬ ХВОСТ. ( ДІ Поджіть хвост) ОПЯТЬ ДВАДЦАТЬ ПЯТЬ ОПЯТЬ ЗА РЬІБУ ДЕНЬГИ ОСЕНЬ ВСКЛОЧЕТ, ДА (а) КАК ВЕСНА ЗАХОЧЕТ. ОСЕНЬ ГОВОРЙТ: УКЛОЧУ; ВЕС- НА ГОВОРЙТ: КАК Я ХОЧУ, Осень всклбчет, да как весні захбчет) ОСЕРДЯСЬ НА БЛОХ, ДА И ШУБУ В ПЕЧЬ. Рассердясь на блох,да и шубу в печь) ОСЛА ПО УШАМ, МЕДВЕДЯ ПО КОГТЯМ, ДУРАКА ПО РЕЧАМ (УЗНАЕШЬ). ОСТАТКИ СЛАДКИ. ОСТЕР ТОПОР, ДА < И > СУК ЗУБАСТ. ОТ АВОСЯ ДОБРА НЕ ЖДИ ОТ ВЕЛИКОГО ДО СМЕІПНбгО ОДЙН ШАГ. ОТ ВОЛКА УШЕЛ, ДА НА МЕДВЕДЯ НАПАЛ. ОТ ВОРОН ОТСТАЛА, И К ПАВАМ НЕ ПРИСТАЛА. ОТ ДОБРА ДОБРА НЕ ЙЩУТ. ОТ ДОБРОГО СЕМЕНИ - ДОБРЬІЙ всход ОТ ДОМАШНЕГО (от своегб) ВОРА НЕ УБЕРЕЖЕШЬСЯ ОТ ЖАРУ И КАМЕНЬ ТРЕСНЕТ. (Я Против жара и кАмень трбснет) ОТ ЗЛОГО ЯЗЬІКА НЕ УБЕРЕЖЕ- ШЬСЯ. ОТ КОПЕЕЧНОЙ СВЕЧЙ МОСКВА ЗАГОРЕЛАСЬ. (ДІ Москва от копбе- чной свічки сгоріла) ОТ ЛЙХА НЕ УЙДЕШЬ. ОТ МАЛА ДО ВЕЛЙКА. ОТ МЙЛОГО СУХОТА, ОТ ПОСТЬІ- 350
ЛОТО ТОПІНОТА. ОТ РАБСТВІ <И) лбіПАДИ ДОХНУТ. ОТ СВИНЬЙ ВЙЗГУ МНОГО, А ШЕРСТИ НЕТ. (КЕ От сердйтой сви- ньй вйзгу мнбго,а шбрсти нет) ОТ СВОЕГб ВОРА НЕ УБЕРЕЖЕШЬ СЯ. (ЇЙ* От домйшнего вбра не убере- жеться) ОТ СВОЕЙ СУДЬБЬІ НЕ УЙДЕШЬ. (КЕ От судьбьі не уйдйшь) ОТ (СЕРДЙТОЙ) СВИНЬЙ ВЙЗГУ МНОГО, А ШЕРСТИ НЕТ. ОТ СЛОВА НЕ СТАНЕТСЯ. ОТ СМЕРТИ НЕ ОТМОЛИШЬСЯ. ОТ СУДЬБЬІ НЕ УЙДЕШЬ. ОТ СУМЬІ ДА ОТ ТЮРЬМЬІ НЕ ОТ- КАЗЬІВАЙСЯ (отрекайся). ОТ ТРУДОВ ПРАВЕДНЬІХ НЕ НА- ЖИВЕШЬ (не нажйть) ПАЛАТ КА- МЕННЬІХ. ОТ ТЮРЬМЬІ ДА ОТ СУМЬІ НЕ ОТ- РЕКАЙСЯ. (ДІ От сумьі да от тюрь- мьі не откйзьівайся) ОТ ЧЕРТА КРЕСТОМ, ОТ СВИНЬЙ ПЕСТОМ, А ОТ ЛИХОГО ЧЕ- ЛОВЕКА НИЧЕМ. ОТВАГА ГОРОДА БЕРЕТ, (£ Смб- лость города берет) ОТДЕЛЙТЬ козлйщ ОТ ягнят. (КЕ Отделйть овбц от козлйщ) ОТДЕЛЙТЬ ( отделйть) ОВЕЦ ОТ КОЗЛЙЩ. ОТДЕЛЙТЬ ПШЕНЙЦУ ОТ ПЛЕВЕ- лов. отзвонйл - < ДА > и с коло кольни долой. ОТЗОВУТСЯ ВОЛКУ ОВЕЧЬИ слез- ки. (КЕ Отольются вблку овбчьи слез- ки) ОТЗОВУТСЯ КОШКЕ мьішкиньї СЛЕЗКИ. (КЕ Отольются вблку овб- чьи слезки) ОТКЛАДЬІВАЙ ДЕНЕЖКУ ПРО ЧЕРНЬЙ ДЕНЬ. (КЕ Берегй дбнеж- ку про черньїй день) ОТКУДА ВЕТЕР, ОТТУДА И ДОЖДЬ. ОТКУДА ОСТУДА, ОТТУДА И НЕ- ЛЮБОВЬ ОТКУДА СБІР БОР (сьір-бор) ЗА- ГОРЕЛСЯ (горйт). ОТКУДА ХУДО, ТУДА И ОСТУДА. ОТОЛЬЮТСЯ ( отзовутся ) ВОЛКУ ОВЕЧЬИ СЛЕЗКИ (слезьі). ОТОЛЬЮТСЯ КОШКЕ мьішкиньї СЛЕЗКИ. (КЕ Отольются вблку овб чьи слезки) ОТОШЛА КОТУ МАСЛЕНИЦА. ( КЕ Не все коту масленица) ОТРЕЗАННЬІЙ ЛОМОТЬ К ХЛЕБУ НЕ ПРИСТАВИШЬ (не пристйнет). ОТСЮДА НЕ ВИДАТЬ. ОТТОГО КОТ ГЛАДОК,ЧТО ПОЕЛ, ДА И НА БОК. ОХАНЬЕМ В БЕДЕ НЕ ПОСОБЙТЬ. ОХАНЬЕМ ПОЛЯ НЕ ПЕРЕЕДЕШЬ. ОХОТА ПОХВАЛЬБУ ЛЮБИТ. ОХОТА ПУЩЕ НЕВОЛИ. ОХОТА СМЕРТНАЯ» ДА УЧАСТЬ ГОРЬКАЯ. ОХОТУ (охбтку) ТЕШИТЬ - НЕ БЕДУ (не беда) ПЛАТИТЬ. ОХОЧА ЖАБА ДО ОРЕХОВ, ДА ЗУБОВ НЕТ. ОЦЕЖИВАТЬ КОМАРА. ОШЙБКА В ФАЛЬШЬ НЕ СТАВИТ- СЯ. 351
п ПАЛЕЦ О ПАЛЕЦ НЕ УДАРИТЬ. ПАЛКА О ДВУХ КОНЦАХ. ПАЛО ТЕЛЯ. ПРИБИЛО ХЛЕВА. (ДЕ Тбля умерло, хліва прйбьіло) ПАН ЛИБО (йли) ПРОПАЛ. (ДІ Лйбо пан, лйбо пропіл) ПАНЬІ БРАНЯТСЯ» А У МИРЯН ЧУБЬІ ТРЕЩАТ. (ДЕ Шньї дерутся, а у холбпов чубьі трещіт) ПАНЬІ ДЕРУТСЯ,А У ХОЛОПОВ (у хлбпов, у хлбпцев) ЧУБЬІ ТРЕЩАТ (летят). ПАР КОСТЕЙ НЕ ЛОМИТ. ПАРШИВАЯ ОВЦА ВСЕ СТАДО ПОРТИТ. (ДІ Одні паршйвая овца все стадо портит) ПАСИ ДЕНЕЖКУ ПРО ЧЕРНЬІЙ ДЕНЬ. (ДЕ Берегй дбнежку про чер- ньій день) ПАЧЕ ПЕСКА МОРСКОГО. (ДІ Как песбк морскбй) ПАШНЮ ПАШУТ, РУКАМИ НЕ МАШУТ. ПЕЙ,ДА ДЕЛО РАЗУМЕЙ. ПЕЙ ЗА СТОЛОМ, <ДА) НЕ ПЕЙ ЗА СТОЛБОМ. ПЕРВАЯ БРАНЬ ЛУЧШЕ ПО- СЛЕДНЕЙ. ПЕРВАЯ (РЮМКА (чарка)) КОЛОМ, ВТОРАЯ СОКОЛОМ, ТРЕТЬЯ (а потбм) МЕЛКИМИ ПТАШЕЧКА- МИ. ПЕРВУЮ ПЕСЕНКУ ЗАРДЕВШИСЬ ПОЮТ. ПЕРВЬІЕ ПЕРВИНКИ, НОВЬІЕ НОВИНКИ. ПЕРВЬІЙ БЛИН (ВСЕГДА) КОМОМ. ПЕРВЬІЙ СНЕГ - НЕ ЗИМА, ПЕРВАЯ ЗАЗНОБА - НЕ НЕ ВЕСТА ПЕРЕВЕРНЕМСЯ В ГРОБУ. ПЕРЕД СМЕРТЬЮ НЕ НАДЬШІИШЬ- СЯ. ПЕРЕДНИЙ ЗАДНЕМУ МОСТ. ПЕРЕЛИВАТЬ ( перескліть ) ИЗ ПУСТОГО В ПОРОЖНЕЕ ПЕРЕМЕЛЕМСЯ, МУКА БУДЕМ. (Д (Все) перемілется, мука будет) ПЕРЕПЬЕШЬ - УМ ЗАЛЬЕШЬ ПЕРЕРОД ХУЖЕ НЕДОРОДУ (недорб- дд). ПЕРЕСЕВ ХУЖЕ НЕДОСЕВА ПЕРЕСЬШАТЬ ИЗ ПУСТОГО В ПО- РОЖНЕЕ. (ДЕ Переливать из пустого в порожнєє) ПЕСТ,ЗНАЙ СВОЮ СТІТГУ. ГГЕШИЙ КОННОМУ НЕ ТОВАРИШ . ПЕШКОМ ХОДИТЬ - ДОЛЮ ЖИТЬ ПИВА НЕ СВАРИШЬ ПИВО ВАРИТ НЕ КТО БОГАТ, А КТО ТАРОВАТ. ПИСАЛ ПИСАЧКА, А ЙМЯ ЕМУ СОБАЧКА ПИСАЛИ НЕ ГУЛЯЛИ ПІШІЙ ПРОПАЛО. ПЛЕТЬЮ ОБУХА НЕ Г ІЗ! ’ЕШИБЕШЬ ПЛОХ ( плохій ) ТОТ СОЛДАТ, КОТОРЬШ НЕ НАДЕЕТСЯ БЬІТЬ ГЕНЕРАЛОМ ПЛОХЙЕ ВЕСТИ НЕ ЛЕЖАТ НА МЕСТЕ. (ДЕ Худьіе вбсти не лежіт на месте) 352
ПЛОХО НЕ КЛАДЙ, ВОРА В ГРЕХ НЕ ВВОДИ (1 Не кладй плохо, не вводй вбра в грех) ПЛОХО НЕ КЛАДЙ, НЕ ВВОДЙ ВОРА В ГРЕХ (51 Не кладй плбхо, не вводй вбра в грех) ПЛОХО СЕРДИТЬСЯ, КОГДА никто НЕБОЙТСЯ ПЛЯСАТЬ ПОД (чью) ДУДКУ. ПО БАРИНУ (барине) И ГОВЯДИНА. ПО БЕДНОМУ ЗАХАРУ И ЩЕПА БЬЕГ. ПО БОЯРЬІНЕ ГОВЯДИНА, ПО ХАРЧЕВНЕ ЕДОК. < 51 По бйрину и говядина) ПО ГРИБЬІ НЕ ЧАС, И ПО ЯГОДЬІ НЕТ,ТАК ХОТЬ ПО СОСНОВЬІ (по елбвьіе) ШИШКИ ПО ДЕЛАМ ВОРУ И МУКА. (51 Поде- лбм вбру и мука) ПО ЗАСЛУГЕ И ПОЧЕТ. ПО КАПЕЛЬКЕ - МОРЕ,ПО ЗЕРНЬІ- ШКУ- ВОРОХ ПО ОДЕЖКЕ ВСТРЕЧАЮТ, ПО УМУ ПРОВОЖАЮТ. (й По плйтью встречй- ют,по уму провожают) ПО ОДЕЖКЕ ПРОТЯГИВАЙ НОЖ- КИ ПО ПЛАТЬЮ ( по одвжке ) ВСТРЕЧАЮТ, ПО УМУ ПРОВО- ЖАЮТ. ПО СЕБЕ ДЕРЕВО РУБЙ, ПО СЕБЕ ЖЕНУ БЕРИ (51 Рубй д&рево по се- 66) ПО СЕНЬКЕ <И> ШАПКА <ПО ЕРЕ- МЕ КОЛПАК (кафтАн)). ПО СЬІТОМУ БРЮХУ ХОТЬ ОБУ- ХОМ <БЕЙ>. ПО УСАМ ТЕКЛО, А В РОТ НЕ ПОПАЛО. ПО ШОРСТКЕ И КЛИЧКА. ПОБЕДЙТЕЛЕЙ НЕ СУДЯТ. ПОВАДИЛСЯ КУВШЙН ПО ВОДУ ХОДЙТЬ, ТАМ ЕМУ И ГОЛОВУ сломйть. ПОВЕРИЛИ ВОЛКУ» ДА НЕ ВЬШІЛО ТОЛКУ. ПОВЙННУЮ ГОЛОВУ <И> МЕЧ НЕ СЕЧЕТ. ПОВТОРЕНИЕ - МАТЬ УЧЕННЯ ПОГЛАДИТЬ ПО ГОЛОВЕ (по голбв- ке). ПОД ГОЛОВУ КУЛАК* А ПОД БОКА - И ТАК. ПОД КАБЛУКОМ. ПОД ЛЕЖАЧИЙ (под лежйч) КА- МЕНЬ <И> ВОДА НЕ ТЕЧЕТ. подальше положить, ПОБ- ЛЙЖЕ ВОЗЬМЕШЬ. ПОДЕЛОМ ВОРУ И МУКА. ПОДЖАТЬ ( подвернуть, опустйть ) ХВОСТ. ПОДЛЕ ПЧЕЛКИ В МЕДОК» А ПОДЛЕ ЖУКА В НАВОЗ. (51 С пчелкой водйться—в медку находить- ся, а с жуком связ&ться — в навбзе сказіться) ПОДЛЙТЬ МАСЛА (лить мАсло) В ОГОНЬ. ПОЕЗЖАЙ НА ДЕНЬ, А ХЛЕБА БЕРЙ НА НЕДЕЛЮ. (Л Едешь на день,хл66а берй на неділю) ПОЕЛ ПЕС ТОЛОКНА, ДА НЕ ХВАЛИТ. ПОЕХАЛА КУМА НЕВЕДОМО КУДА. ПОЖАЛЕЛ ВОЛК КОБЬІЛУ, ОСТАВИЛ ХВОСТ ДА ГРЙВУ. ПОЖИВЕМ - УВЙДИМ. ПОЗАВЙДОВАЛ ПЛЕШЙВЬІЙ (ше- 353
лудйвьій) ЛЬІСОМУ. ПОЙДЕТ БЕДА,ОТВОРЯЙ ВОРОТА. (ІЙ. ПриішіА бедА,отворяй воротА) (ПОКА) БАБА С ПЕЧИ ЛЕТЙТ, СЕМЬДЕСЯТ СЕМЬ ДУМ ПЕРЕ- ДУМАЕТ. < ПОКА > ГРОМ НЕ ГРЯНЕТ < МУЖИК НЕ ПЕРЕКРЕСТИТСЯ). ПОКА (покуда) СОЛНЦЕ ВЗОЙДЕТ, РОСА ОЧИ (глаза) ВЬІЕСТ. ПОКАЖЕТСЯ СОВА ЛУЧШЕ ЯСНО- ГО СОКОЛА. (ІЙ. Полюбится сатана пуще ясного соколА) ПОКЛОНИТЬСЯ ГОЛОВА НЕ ОТ ВАЛИТСЯ. ПОКОРНОЙ ГОЛОВИ И МЕЧ НЕ СЕЧЕТ. (Ж Повйнную гблову меч не сечет) ПОКРЬГГО МРАКОМ НЕИЗВЕСТ- НОСТИ. ПОКУДА СОЛНЦЕ ВЗОЙДЕТ, РОСА ОЧИ ВЬІЕСТ. (ІЙ. Пока сблнце взой- дет,росА бчи вьіест) ПОЛЕГЧЕ НА ПОВОРОТАХ (їй. Лйгче на поворотах) ПОЛНО НАЛИВАТЬ - БОГАТО ЖИТЬ. ПОЛОГ БРАНИЙ, ДА ВЕСЬ ДРАНИЙ. ПОЛОЖИТЬ ЗУБИ НА ПОЛКУ. ПОЛОТНО полотном. ПОЛУВЕЙНЬІЙ ХЛЕБ НЕ ГОЛОД (ІЙ, Поскбнная рубАха не на гота, хлеб с полбвой не голодня) ПОЛЮБИТЕ НАС ЧЕРНЕНЬКИМИ, А БЕЛЕНЬКИМИ НАС ВСЯК ПОЛЮБИТ. ПОЛЮБИТСЯ (понрАвится) САТАНА ПУЩЕ (лучше) ЯСНОГО СОКОЛА. ПОМИНАЙ,КАК ЗВАЛИ. ПОМЯНЙ (помянйте) МОЕ СЛОВО. ПОНРАВИТСЯ САТАНА ПУЩЕ ЯСНОГО СОКОЛА. (ІЙ. Полюбится сатанА пуще ясного соколА) ПОП РУКИ СВЯЖЕТ, А СЕРДЦА НЕ СВЯЖЕТ. ПОПА И В РОГОЖЕ УЗНАЕШЬ. ПОПАДАЕТ КОСА НА КАМЕНЬ. (їй. Нашла косй на кАмень) ПОПАЛ В СТАЮ, ЛАЙ НЕ ЛАЙ, А ХВОСТОМ ВИЛЯЙ. ПОП А лея, ДА ОТОЛГАЛСЯ. ПОПАСТЬ КАК СОМ В ВЕРШУ. ПОПОВСКИЕ РУКИ ЗАГРЕБУ ЩИЕ, ГЛАЗА ЗАВИДУЩИЕ. ПОПОВСКОЕ БРЮХО, ЧТО БЕРДО, ВСЕ МНЕТ. ПОПОВУ СОБАКУ НЕ БАТЬКОЙ ЗВАТЬ. (ІЙ. СтАрую собАку не бАтькой звать) ПОПЬІТКА НЕ ПЬІТКА (не шутка) (А СПРОС НЕ БЕДА). ПОРА ДА ВРЕМЯ ДОРОЖЕ ЗОЛО- ТА. ПОРАБОТАЕШЬ ДО ПОТУ, ТАК И ПОЕШЬ В ОХОТУ. ПОРОЗНУ ДУМАТЬ - ВМЕСТЕ НЕ ЖИТЬ. ПОРОХА (пброху) НЕ ВЬІДУМАЕТ. ПОСАДИ СВИНЬЮ ЗА СТОЛ,ОНА И НОГИ НА СТОЛ. ПОСКОННАЯ РУБАХА НЕ НА- ГОТА, ХЛЕБ С ПОЛОВОЙ НЕ го- лодня. ПОСЛЕ ДРАКИ КУЛАКАМИ НЕ МАШУТ. ПОСЛЕ СВАДЬБЬІ ВСЯКИЙ (всяк) ТЬІСЯЦКИЙ. ПОСЛЕ УЖИЛА ГОРЧЙЦА - ЧТО ПОСЛЕ СКОБЕЛЯ ТОПОРОМ. 354
ПОСЛВДНЯЯ СПЙЦА В КОЛЕС НИЦЕ. ПОСЛЕДНЯЯ У ПОПА ЖЕНА. ПОСЛОВИЦА ВОВЕК ( ввек ) НЕ слбмится. ПОСЛОВИЦА НЕДАРОМ (не мймо) МОЛВИТСЯ ПОСМОТРИМ, СКАЗАЛ СЛЕПОЙ, КАК БУДЕТ ПЛЯСАТЬ ХРОМОЙ. (Я Слепбй СКДЗЙЛ:< Посмбтрим» ПОСОЛОМ ЩИ СЛАДКИ ПОСПЕШЙШЬ—ЛЮДЕЙ НАСМЕ- ШИШЬ. ПОТЕРЯВШИ ГОЛОВУ, ПО ВОЛО- САМ НЕ ПЛАЧУТ. (Я Снявши гб- лову,по волосам не плачут) ПОТЧЕВАТЬ МОЖНО, НЕВОЛИТЬ ГРЕХ. ПОХВАЛЬБОЙ НЕ ГОРОДА БРАТЬ. ПОХОЖА СВИНЬЯ НА БЬІКА, ТОЛЬКО ШЕРСТЬ НЕ ТАКА. ПОЧИН ВСЕГО ДОРОЖЕ. (Я Почйн дорбже дбла) ПОЧИН ДОРОЖЕ ДЕЛА (дбнег). ПОШЕЛ В ПОПЙ, (ТАК) СЛУЖИ И ПАНИХЙДЬЬ ПОШЕЛ (зашел) К КУМЕ, ДА ЗАСЕЛ В ТЮРЬМЕ. ПОШЛА ИЗБА ПО ГОРНИЦЕ,СЕНИ ПО ПОДАТЯМ. ПРАВДА В ВОДЕ НЕ ТОНЕТ И В ОГНЕ НЕ ГОРЙТ. (ЇЙ, Правда в огнй не горйт и в водй не тонет) ПРАВДА В (на) ОГНЕ НЕ ГОРЙТ И В ВОДЕ НЕ ТОНЕТ. ПРАВДА ГЛАЗА КОЛЕГ ПРАВДА КРЙВДУ БЬЕТ. ПРАВДА СВЕТЛЕЕ СОЛНЦА. ПРАВДА - ХОРОШО, А СЧАСТЬЕ ЛУЧШЕ. ПРАЗДНОСТЬ - НАЧАЛО ВСЕХ ЗОЛ (бед). ПРЕЖДЕ ОТЦА (прбжде бйтьки) В ПЕТЛЮ НЕ СУЙСЯ (не лезь). ПРЕЖДЕ СМЕРТИ НЕ УМРЕТ. (Я Рйньше смбрти не умрет) ПРИ ПОГОСТЕ ЖИТЬ, ВСЕХ МЕРТ- ВЬІХ НЕ ОПЛАКАТЬ. (Я На погбс- те жить, всех не оплйчешь) ПРИБЬІТКИ С УБЬІТКАМИ РЯДОМ ЖИВУТ. ПРИВЬІЧКА - ВТОРАЯ НАТУРА (прирбда). ПРИВЬІЧКА НЕ ОТОПОК: С НОГЙ НЕ СКЙНЕШЬ. ПРИВЬІЧКА - НЕ РУКАВЙЧКА, < ЕЕ > НЕ ПОВЕСИШЬ НА спйчку. ПРИГРЕЛИ ЗМЕЙКУ,А ОНА ТЕБЯ ЗА ШЕЙКУ. ПРИДЕТ ОСЕНЬ,ЗА ВСЕ СПРОСИТ. ПРИЗНАНИЕ - ПОЛОВЙНА НА- КАЗАНИЙ ПРИКАЗАЛ ДОЛГО ЖИТЬ. ПРИШЛА БЕДА, ОТВОРЯЙ ( раство- ряй,открьівай) ВОРОТА. ПРО ВОЛКА РЕЧЬ, И ОН НА ВСТРЕЧЬ. ПРО однй дрбжжи НЕ говорят ДВОЖДЬІ (Я Про стйрьіе дрбжжи не говорят двбждьі) ПРО СТАРЬІЕ (про однй) ДРОЖЖИ НЕ ГОВОРЯТ ДВОЖДЬІ (трбждьі). < ПРО > СТАРЬІЕ ДРОЖЖИ ПО- МИНАТЬ ДВОЖДЬІ. (Я Про стй- рьіе дрбжжи не говорят двбждьі) ПРО ТО ЗНАЕТ ВСЯ УЛИЦА ПРОГОЛОДАЕШЬСЯ - ТАК ХЛЕБА ДОСТАТЬ ДОГАДАЕШЬСЯ. 355
ПРОДАЮ, ЗА ЧТО КУПЙЛ. (£ За что купйл, за то и продаю) ПРОДЕШЕВИТЬ - С ПРОТОРЖКОЙ БЬІТЬ. ПРОЙТИ (СКВОЗЬ) ОГОНЬ И ВОДУ И МЕДНЬІЕ ТРУБЬІ. ПРОЛИТОГО НЕ ПОДБЕРЕШЬ. (ДІ Прблитую вбду не соберешь) ПРОЛИТОЕ ПОЛНО НЕ ЖИВЕТ (бьівбет). ПРОЛИТУЮ ВОДУ НЕ СОБЕРЕШЬ. ПРОМЕНЯТЬ ( сменять, менять ) КУКУШКУ НА ЯСТРЕБА. ПРОПАДАЙ МОЯ ТЕЛЕГА, ВСЕ ЧЕТЬІРЕ КОЛЕСА. ПРОПАЛ, КАК ШВЕД ПОД ПО- ЛТАВОЙ. ПРОПАЛ (пропадет) МЕХ И (а) НА БАТЬКУ ГРЕХ ПРОСТОТА ХУЖЕ ВОРОВСТВА. ПРОТИВ ВЕТРА НЕ НАДУЕШЬСЯ. ПРОТИВ ЖАРА (от жару) И КА- МЕНЬ ТРЕСНЕТ. ПРОТИВ ОГНЯ И КАМЕНЬ ТРЕСНЕТ. (Я Прбтив жйра и камень трбснет) ПРОТИВ РОЖНА НЕ ПОПРЕШЬ. ПРОШЕЛ СКВОЗЬ ОГОНЬ, ВОДУ И МЕДНЬІЕ ТРУБЬІ. ( Я Пройти огбнь и вбду, и мбднше трубьі) ПРОШЛА КОТУ МАСЛЕНИЦА. (Я Не все коту мйсленица) ПРОПІЛО И БЬІЛЬЕМ ПОРОСЛО. (Я Бнло и прошлб и бмльем порослб) ПРЯМО (ТОЛЬКО) ВОРОНЬІ (ворси йа) ЛЕТАЮТ (летает). ПТЙЧЬЯ ПАМЯТЬ. (Я Курйная пй- мять) ПУТАНАЯ (стріляная) ВОРОНА <И> КУСТА БОЙТСЯ. ПУСТАЯ БОЧКА ПУЩЕ ГРЕМЙТ. (ЯВ пустбй ббчке звбну ббльше) ПУСТЙ КОЗЛА В ОГОРОД— ЯБЛОНЬ СТРАХОМ НЕ ОГОРО- ДИШЬ. ПУСТЙЛИ КОЗЛА В ОГОРОД ПУСТЙТЬ САВРАСА БЕЗ УЗДЬІ. ПУСТОЙ КОЛОС ГОЛОВУ КВЕРХУ НОСИТ. ПЧЕЛКА (пчелй) И ТА ВЗЯТКУ БЕ- РЕТ. ПЧЕЛКИ БЕЗ МАТКИ ПРОПАЩИЕ ДЕТКИ. ПЬЯН ДА УМЕН, ДВА УГОДЬЯ В НЕМ. (Я (Кто) пьян да умен, два угбдья в нем) ПЬЯН - ХРАБРЙТСЯ,А ПРОСПЙТСЯ И СВЬНЬЙ БОЙТСЯ. ПЬЯНИЦА ПРОСПЙТСЯ, < А > ДУРАК НИКОГДА. ПЬЯНОГО РЕЧИ, ТРЕЗВОГО МЬІСЛИ. (Я Что у трбзвого на умб,у пьяного на язьїкб) ПЬЯНОМУ <И> МОРЕ ПО КОЛЕНО (по колбна). р РАБОТА ДУРАКОВ ЛЮБИТ. так и поешь в охоту) РАБОТАЙ ДО ПОТУ,ТАК И ПОЕШЬ РАД БЬІ В РАЙ, ДА ГРЕХЙ НЕ В ОХОТУ. (Я Пораббтаешь до поту, ПУСКАЮТ. (Я<И) рад бн в рай,да 356
грехй не пускйют) РАДИ КРАСНОГО СЛОВЦА НЕ ПО- ЖАЛЕЕТ РОДНОГО ОТЦА. РАЗБОЙНИК - ЖИВОЙ ПОКОЙ ник. РАЗДОРНАЯ СЕМЬЯ - ЧТО ТРЕСНУТАЯ ТАРЕЛКА: ЗВОНКО ГО ЗВУКА НЕ ИЗДАЕТ. РАЗЛЙТУЮ ВОДУ НЕ СОБЕРЕШЬ. (ДЕ Пролйтую .вбду не соберешь) РАЗОМ ГУСТО, РАЗОМ ПУСТО. (ДЕ То густо, то пусто) РАННИЙ СЕВ К ПОЗДНЕМУ В АМБАР (в закрома) НЕ ХОДИТ. РАННЯЯ ПТЙЧКА НОСОК ПРО- ЧИЩАЕТ (очишает), <А> ПОЗДНЯЯ ГЛАЗА (глбзки) ПРОДИРАЕТ. РАНО ПТАШЕЧКА ЗАПЕЛА, КАК БЬІ КОШЕЧКА НЕ СЬЕЛА. РАНЬШЕ (прбжде) СМЕРТИ НЕ УМ- РЕТ. РАСПРАВА КОРОТКАЯ (короткі). РАССЕРДЯСЬ НА БЛОХ (на вшей), ДА И ШУБУ (одеяло) В ПЕЧЬ. РАСТЙ БОЛЬШОЙ, ДА НЕ БУДЬ ЛАПШОЙ<ТЯНЙСЬ ВЕРСТОЙ.ДА НЕ БУДЬ ПРОСТОЮ. РЕБЯТЙШКАМ НА МОЛОЧЙШКО, СТАРИКУ НА ТАБАЧЙШКО. РЕДКО ДА МЕТКО. РЕМЕСЛО ЗА ПЛЕЧАМИ НЕ ВЙ- СНЕТ. РЕШЕННОГО ДЕЛА СОВЕТОМ НЕ ПОПРАВИШЬ. РЕШЙТЕЛЬНОГО ЧЕЛОВЕКА РА БОТА БОЙТСЯ. РИСК - БЛАГОРОДНОЕ ДЕЛО. РОДЙТЕЛИ БЕРЕГУТ ДОЧЬ ДО ВЕНЦА, А МУЖ ЖЕНУ ДО КОНЦА. РОДЙТЬСЯ В РУБАШКЕ (в сорбчке). РОЖЬ СЕЙ, ХОТЬ В ЗОЛУ ДА В ПОРУ. (ДЕ В з6лу,да в пбру) РОЗНО СКУЧНО (тбшно), А ВМЕСТЕ ТЕСНО. (ДЕ Вмбсте тбсно.а врозь ску- чно) РОТ ДО УШЕЙ, ХОТЬ ЗАВЯЗКИ ПРИШЕЙ. РОТ НЕ ВОРОТА, ЗАПОРОМ (клй- ном) НЕ ЗАПРЕШЬ. РУБЙ ДЕРЕВО ПО СЕБЕ. РУБЙ СТОЛБЬІ, ЗАБОРИ САМИ ПОВАЛЯТСЯ. РУКА РУКУ МОЕТ < И ОБЕ БЕЛЬІ БЬІВАЮТ). РУКИ В БОКИ, ГЛАЗА В ПОТО- лбки. РУСАК ЗАДНИМ УМОМ ЖИВЕТ. (ЇЙ. Русский человек зйдним умбм кра- пок) РУССКИЙ АППЕТЙТ - ПОКА ШАПКА НЕ СЛЕТЙТ. РУССКИЙ ЧЕЛОВЕК ЗАДНИМ УМОМ КРЕПОК. РЬІБА ЗАГНИВАЕТ (всегдА) С ГО- ЛОВИ. (їй Рьіба с головні гниет) РЬІБА Й1ЦЕТ,ГДЕ ГЛУБЖЕЛА) ЧЕ- ЛОВЕК - ГДЕ ЛУЧШЕ. РЬІБА НАЧИНАЕТ ПОРТИТЬСЯ С ГОЛОВИ. (ДІ Рьіба с головні гниет) РЬІБА ПОСУХУ НЕ ХОДИТ. РЬІБА С ГОЛОВИ ГНИЕТ (воняет). РЬІБАК РЬІБАКА ВЙДИТ ИЗДА- ЛЕКА. РЬІБАК РЬІБАКА ДАЛЕКО В ПЛЕ СЕ ВИДИТ. (їй Рьібйк рьібакА вйдит издалекА) РЬІБКА ДА РЯБКЙ - ПОТЕРЯЙ ДЕНЬКЙ. РИБОЛОВА ОДНА ТОНА КОРМИТ. 357
С БЕШЕНОЙ СОБАКИ ХОТЬ ШЕРСТИ КЛОК. (ДЕ С лихбй собаки хоть шбрсти клок) С БОГАТЬІМ НЕ ТЯНЙСЬ,С СЙЛЬ- НЬЇМ НЕ ДЕРИСЬ. (ДЕ С сйльньїм не борйсь,с богйтьім не судйсь) С БОКУ ПРИПЕКА (припеку). С БОРУ ДА С СОСЕНКИ. С ВОЯКАМИ ЖИТЬ - ПО-ВОЛЧЬИ ВЬІТЬ. С ГЛАЗ ДОЛОЙ - ИЗ СЕРДЦА ВОН. С голого, как со святого (ВЗЯТКИ ГЛАДКИ). С ГОРН ВИДНЕЙ. С ДОЛЕЮ В ЛЕС ПО ГРИБИ (ДЕ Со счйстьем хорошб и по гриби ходйть) С ДУРАКОМ ПЙВА НЕ СВАРИШЬ. С ЖИРУ БЕСЙТЬСЯ. С КЕМ ПОВЕДЕШЬСЯ, ОТ ТОГО И НАБЕРЕШЬСЯ. С ЛИХОЙ (с паршйвой) СОБАКИ ХОТЬ ШЕРСТИ КЛОК. С ЛИЦА НЕ ВОДУ ПИТЬ. С ЛОЖКИ КОРМИТ, А ЧИВЬЕМ ГЛАЗА КОЛЕТ. ( ДІ Лбжкой кбр- мит, стеблбм глаз кблет) С ЛЮДЬМИ И СМЕРТЬ КРАСНА. (ДІ На миру и смерть красні) С МАЛИМИ ДЕТКАМИ ГОРЕ, С БОЛЬШЙМИ - ВДВОЕ. С МЙЛЬІМ РАЙ И В ІПАЛАШЕ. С МИРОМ И БЕДА НЕ УБЬІТОК. С МИРУ ПО НЙТКЕ - ГОЛОМУ РУБАШКА (рубйха). С МЯКЙННЬІМ РЬІЛОМ ДА В КА- ЛАЧНИЙ РЯД. (Я* С сукбнньїм рм лом в калачний ряд) с ноготбк. С ОГЛОБЛЮ ВЬІРОС, А УМА НЕ ВЬІНЕС. С ОДНОГО ВОЛА ДВЕ (три) ШКУРИ ДРАТЬ. С ОДНОГО ВОЛА ДВЕ ШКУРЬІ (двух шкур) НЕ ДЕРУТ. С ПАРШЙВОЙ ОВЦЬІ ХОТЬ ШЕРСТИ КЛОК. (ДЕ С лихбй собйки хоть шбрсти клок) С ПАРШЙВОЙ СОБАКИ ХОТЬ ШЕРСТИ КЛОК. (ДЕ С лихбй собйки хоть пібрсти клок) С ПОГЛЯДЕНЬЯ СЬІТ НЕ БУДЕШЬ. С ПОКЛОНУ ГОЛОВА НЕ ЗАБО ЛЙТ. (ДЕ Поклонйться — голова не от- вйлится) С ПОСКОННЬІМ РЬІЛОМ ДА В СУ- КОННИЙ РЯД. (ДЕ С сукбнньїм ри- лом в калйчньїй ряд) с пчелкой водйться - в МЕДКУ Н АХО ДЙТЬСЯ, А С ЖУКОМ СВЯЗАТЬСЯ - В НАВОЗЕ ОКАЗАТЬСЯ. С ПЯТОГО НА ДЕСЯТОЕ. (ДЕ Из пя- того в десятеє) С РОДНОЙ ЗЕМЛЙ - УМРЙ, НЕ СХОДЙ. С РОДНОЙ СТОРОНИ И ВОРОНА МИЛА. С РУК (С плеч) ДОЛОЙ. С СЙЛЬНЬЇМ НЕ БОРЙСЬ, <А> С БОГАТЬІМ НЕ СУДЙСЬ. 358
С СОБАКОЙ ЛЯЖЕШЬ.С БЛОХАМИ ВСТАНЕШЬ. С СУКОННИМ РЬІЛОМ <ДА) В КА- ЛА ЧНЬІЙ ( калашньїй ) РЯД < НЕ СУЙСЯ (не лезь)>. С СИНОМ БРАЛИСЬ - ЗА ПЕЧКУ ДЕРЖИСЬ, С ЗЯТЕМ БРАЛИСЬ - ЗА ДВЕРЬ ДЕРЖИСЬ С ТВОЙМ СЧАСТЬЕМ ТОЛЬКО В БОР ПО ГРИБИ (1 Со счастьем хорошб и по грибьі ходить) С ЧУЖОГО КОНЯ СРЕДЙ (посербдь, сербдь) ГРЯЗИ ДОЛОЙ. САДИТЬСЯ МЕЖ ДВУХ СТУЛЬЕВ. САМ КАШУ ЗАВАРЙЛ,САМ И РАС- ХЛЕБИВАЙ. (САМ) ЧОРТ (ЕМУ) НЕ БРАТ. (й Чорт не брат) (САМ) ЧОРТ НОГУ СЛОМИТ. (й Чорт ногу слбмит) САМА СЕБЯ РАБА БЬЕТ, КОЛИ (коль,что) НЕЧИСТО ЖНЕТ. САПОЖНИК БЕЗ САПОГ. СБОКУ ПРИПЕКУ. (й С ббку припе- ку) СБИЛАСЬ КОТУ СВОЯ МАСЛЕНИ- ЦА. (й Не все коту масленица) СВАТУ ПЕРВАЯ ЧАРКА И ПЕРВАЯ ПАЛКА. СВЕСТЙ КОНЦЬІ С КОНЦАМИ. СВЕТ ( мир ) НЕ БЕЗ ДОБРИХ ЛЮДЕЙ. СВЕТ НЕ КЛЙНОМ СОШЕЛСЯ. СВИНЬЕ НЕ ДО ПОРОСЯТ, КОЛИ ЕЕПАЛЯТ. СВИНЬЯ ГРЯЗИ НАЙДЕТ. СВИНЬЯ < СКАЖЕТ > БОРОВУ, А БОРОВ ВСЕМУ ГОРОДУ. СВОЕГО ВОРА НЕ УБЕРЕЖЕШЬСЯ. (й От домашнего вбра не убережеть- ся) СВОЙ ЛЮДИ - СОЧТЕМСЯ (сочтут- ся). СВОЙ СОБАКИ ГРИЗУТСЯ, ЧУЖАЯ НЕ ПРИСТАВАЙ. СВОЙ ГЛАЗ - АЛМАЗ < А ЧУЖОЙ СТЕКЛО). СВОЙ ГЛАЗ - СМОТРОК. (й Свой глаз - алмаз) СВОЙ СВОЕМУ ПОНЕВОЛЕ ДРУГ (брат). СВОЙ УМ ~ ЦАРЬ В ТОЛОВЕ. СВОЯ ВОЛЯ СТРАШНЕЙ НЕВОЛИ. СВОЯ ЗЕМЛЯ И В ГОРСТИ МИЛА. СВОЯ НОША НЕ ТЯНЕТ. СВОЯ РУБАШКА (рубаха) БЛЙЖЕ К ТЕЛУ. СВОЯ РУКА ВЛАДИКА. СВОЯ СВОЙХ НЕ ПОЗНАША. СВОЯ ШКУРА БЛЙЖЕ К ТЕЛУ. (й Своя рубАшка блйже к телу) СВОЯК СВОЯКА ВЙДИТ ИЗДАЛЕ- КА. СВЯЗАЛСЯ ЧОРТ С МЛАДЕНЦЕМ. СВЯЗАТЬ КОНЦЬІ С КОНЦАМИ (й Свестй концьі с концАми) СВЯТО (святбе) МЕСТО ПУСТО НЕ БЬІВАЕТ. СЕГОДНЯ ГУСТО, А ЗАВТРА ПУСТО. СЕДИНА В БОРОДУ (в голову), < А) БЕС (черг) В РЕБРО. СЕМЕРО ОДНОГО НЕ ЖДУТ. СЕМЙ ПЯДЕЙ ВО ЛБУ. СЕМЬ БЕД - ОДЙН ОТВЕТ. СЕМЬ ВЕРСТ ДО НЕБЕС <И ВСЕ ЛЕСОМ). СЕМЬ ПЯТНИЦ НА < ОДНОЙ ) НЕДЕЛЕ. СЕМЬ РАЗ ПРИМЕРЬ ( отмбрь), 359
ОДЙН (РАЗ) ОТРЕЖЬ. СЕМЬ ТОПОРОВ ВМЕСТЕ ЛЕЖАТ, А ДВЕ ПРЯЛКИ ВРОЗЬ (врознь). СЕРДЦЕ ВЕЩУН < ЧУЕТ ДОБРО И ХУДО). СЕРДЦЕ НЕ КАМЕНЬ. СЕРДЦЕ НЕ ЛУКОІПКО, НЕ ПРО- ШИБЕШЬ ОКОШКО. СЕРДЦЕ РАЗРЬІВАЕТСЯ. (й Дуиїй разрьівйется) СЕРДЦЕ СЕРДЦУ ВЕСТЬ ПОДАЕТ. СЕРДЦУ НЕ ПРИКАЖЕШЬ. СЕРЕНЬКОЕ УТРО - КРАСНЕНЬ- КИЙ ДЕНЕК. СИДЕТЬ У МОРЯ,ЖДАТЬ ПОГОДЬ! СИЕ ОТ НАС НЕ ЗАВЙСИТ. СИЛА В ЕДИНЕНИИ. СИЛА ЕСТЬ - УМА НЕ НАДО. СИЛА СОЛОМУ ЛОМИТ. СИЛЕНКА.ЧТО У ЦЬШЛЕНКА. СЙЛОЙ МИЛОМУ НЕ БЬІТЬ. (& Насйльно мил не будешь) СИНЙЦА В РУКАХ ЛУЧШЕ СО ЛОВЬЯВЛЕСЕ. Не сулй журав- ля в нббе, дай синйцу в руки) СИНИЦА ЗА МОРЕ ЛЕТЕЛА И МОРЕ ЗАЖИГАТЬ ХОТЕЛА» СИНИЦА МНОГО НАШУ МЕЛА, ДА НЕ БЬІЛО ИЗ ШУМА ДЕЛА. (& Надблала синйца слйвьі, а мбре не зажглй) СИНИЦА СУЛЙЛА ЗАЖЕЧЬ МОРЕ. (ЛЕ Надблала синйца слйвььа мбре не зажгла) СКАЖЕШЬ ГОП, КАК ПЕРЕСКО- ЧИШЬ! НЕ ПРЕЖДЕ. (А Не гово- рй гоп, пока не перепрьігнешь) СКАЖЕШЬ С НОГОТОК, А ПЕ- РЕСКАЖУТ С ЛОКОТОК. СКАЗАЛ БЬІ СЛОВЕЧКО, ДА ВОЛК НЕДАЛЕЧКО. СКАЗАННОЕ СЛОВО СЕРЕБРЯНОЕ, !А> НЕСКАЗАННОЕ - ЗОЛОТОЕ. СКАЗАНО - СДЕЛАНО. СКАЗКА ПРО БЕЛОГО БЬІЧКА. СКАЗКА СКЛАДКА, < А > ПЕСНЯ БЬІЛЬ. СКАНДАЛ В БЛАГОРОДНОМ СЕ- МЕЙСТВЕ. СКАТЕРТЬЮ ДОРОГА. СКОЛЬКО ВЕРЕВКУ (веревочку) НИ ВИТЬ, А КОНЦУ БЬІТЬ. скблько ВОЛКА НИ КОРМЙ, ОН ВСЕ В ЛЕС ГЛЯДЙТ. (& Как вблка ни кормй,он все в лес глядйт) СКОЛЬКО ВОРУ НИ ВОРОВАТЬ,(А> КНУТА НЕ МИНОВАТЬ. скблько голбв, стблько <и> умбв. скблько лет, скблько зим. СКОЛЬКО НИ ЖИТЬ, А СМЕРТИ НЕ ОТБЬІТЬ. СКОЛЬКО С БЬЩОМ НЕ БЙТЬСЯ, А МОЛОКА ОТ НЕГО НЕ ДОБЙТЬ- СЯ. (ДІ Как с бьікбм ни бйться,а все молокА от негб не добйться) СКОМОРОХ ИНУ ПОРУ ПЛАЧЕТ. СКОРЕЙ ВЕРБЛЮД ПРОЙДЕТ СКВОЗЬ (чбрез) ИГОЛЬНОЕ УХО (ушко) ,ЧЕМ.. СКОРО ДА НЕСПОРО. СКОРО - НЕ СПОРО. (£ Что скоро, то не спбро) СКОРО СКАЗКА СКАЗЬІВАЕТСЯ, ДА (а) НЕ СКОРО ДЕЛО ДЕЛАЕТСЯ. СКОТЙНУ (животйну) ВОДЙТЬ — НЕ РАЗЙНЯ РОТ ХОДЙТЬ. СКОТЙНУ ГЛАДЬ НЕ РУКОЙ, А МУКОЙ. СКРИПУЧЕЕ ДЕРЕВО ДВА ВЕКА 360
стойт. СКУПОСТЕ НЕ ГЛУПОСТЬ. СКУЧЕН ДЕНЬ ДО ВЕЧЕРА,КОЛИ ДЕЛАТЬ НЕЧЕГО. СЛАВА НА ВОЛКА, А ШАЛЯТ ПА- СТУХИ. СЛАВЕН ОБЕД ЕДОКАМИ, ДОРОГА ЕЗДОКАМИ. СЛАВНЬІ ( звбнки ) БУБНИ ЗА ГОРАМИ (А К НАМ ПРИДУТ, КАК ЛУКбіПКО>. СЛАДОК МЕД, ДА НЕ ПО ДВЕ ЛОЖКИ В РОТ. СЛЕЗАМИ ГОРЮ НЕ ПОМбЖЕШЬ. СЛЕЗАМИ ОТ СМЕРТИ НЕ ОТ ПЛАЧЕІПЬСЯ. СЛЕПОЙ СКАЗАЛЛПОСМОТРИМк СЛОВА БАРХАТННЕ, ДЕЛА ЕЖО- ВЬІЕ. <СЛОВНО> ГОРА (бремя, тяжесть, кй- мень) СВАЛЙЛАСЬ ( упйла ) С ПЛЕЧ. СЛОВО ВОРОБЕЙ, ВЬІЛЕТИТ — НЕ ПОЙМАЕШЬ. (М Слбво не вороббй, вьілетит — не поймйешь) СЛОВО НЕ ВОРОБЕЙ, ВЬІЛЕТИТ (вьптустишь) — НЕ ПОЙМАЕШЬ. СЛОВО - СЕРЕБРО,МОЛЧАНИЕ - золото. СЛОВО, ЧТО ВОРОБЕЙ, ВЙЛЕ- ТИТ, НЕ ПОЙМАЕШЬ. (й Слбво не вороббй, вьілетит — не поймАешь) СЛОНА-ТО Я И НЕ ПРИМЕТИЛ. СЛУХОМ ЗЕМЛЯ ПОЛНИТСЯ. СЛУШАЙ УХОМ,А НЕ БРЮХОМ. СЛЬІШАЛ ЗВОН, ДА НЕ ЗНАЕШЬ (не знйет),ГДЕ (откуда) ОН. СЛЬШІИТ СОБАКА МОЛОКО, ДА РЬІЛО КОРОТКО. (£ Вйдит собйка молокб,да ршло короткб) СМЕЛОГО ПУЛЯ БОЙТСЯ. СМЕЛОМУ ГОРОХ ХЛЕБАТЬ,А НЕ- СМЕЛОМУ ( рббкому) И < ПУС- ТИХ) ЩЕЙ (рбдьки) НЕ ВИДАТЬ. СМЕЛОСТЬ ГОРОДА БЕРЕТ. СМЕЛЬІЙ ТАМ НАЙДЕТ, ГДЕ РОБКИЙ ПОТЕРЯЕТ. СМЕНЯТЬ КУКУШКУ НА ЯСТРЕ- БА. (Л Менять кукушку на нетреба) СМЕРТЬ ВСЕХ РАВНЯЕТ. СМЕРТЬ НЕ ЗА ГОРАМИ, А ЗА ПЛЕЧАМИ. СМЕРТЬ НИ НА ЧТО НЕ ГЛЯДЙТ. СМЕРТЬ ПО ГРЕХАМ СТРАШНА. СМЕРТЬ ПРИЧЙНУ НАЙДЕТ. СМЕХ И ГРЕХ (& <И> смех и грех) СМЕШНО СКАЗАТЬ, А ГРЕХ УТАЙТЬ. СМЙРЕН ТОПОР, ДА ВЕРЕТЕНО БОДЛЙВО. СМИРЕННЕ ПАЧЕ ГОРДОСТИ. СМОЛА К ДУБУ НЕ ПРИСТАНЕТ. СМОЛОДУ ПРОРЕХА ( прорбшка ), ПОД СТАРОСТЕ ДЬІРА. СМОРЧКОМ ГЛЯДЙТ, А БОГАТИ- РЕМ КАШУ УПЛЕТАЕТ. СНЕГ ГЛУБОК - ГОД ХОРОШ СНЕГОМ ДА ПАРОМ, ТАК НЕ БУ- ДЕШЬ СТАРИМ. СНОП БЕЗ ПЕРЕВЯСЛА - СОЛОМА. СНЯВШИ ГОЛОВУ, ПО ВОЛОСАМ НЕ ПЛАЧУТ. СО СВОЕЙ КОЛОКОЛЬНИ смот РЕТЬ. СО СКРЕЖЕТОМ ЗУБОВНЬІМ. СО СЧАСТЬЕМ ХОРОШО И ПО ГРИБИ ХОДЙТЬ. СОБАКА БРЕШЕТ, ВЕТЕР НОСИТ. (Я Собйка ліет.вбтер нбсит) 361
СОБАКА ЛАЕТ,ВЕТЕР НОСИТ. СОБАКА НА СЕНЕ ЛЕЖЙТ, САМА НЕ ЕСТ И ДРУГЙМ НЕ ДАЕТ. (£ Как собака на сене лежйт?сама не ест и другйм не дает) СОБАКЕ СОБАЧЬЯ <И> СМЕРТЬ. СОВА О СОВЕ, А ВСЯК О СЕБЕ. СОВАТЬ СВОЕ СВИНОЕ РЬІЛО В (чей) ОГОРОД. СОВОК, ДА НЕ ЛОВОК. СОГЛАСНОГО СТАДА И ВОЛК НЕ БЕРЕТ. СОГЛАСНОМУ СТАДУ И ВОЛК НЕ СТРАШЕН. (ІЙ. Соглйсного стада и волк не берет) СОЗДАТЬ СЕБЕ КУМЙР. (& Творить себб кумир) СОКОЛ С МЕСТА, А ВОРОНА НА МЕСТО. СОЛДАТ В ОТПУСКУ - РУБАХА ИЗ ПОРТОК. СОЛДАТ СПИТ, < А > СЛУЖБА ИДЕТ. СОЛДАТСКИЙ ОТВЕТ - СЕЙЧАС, ПОДЬЯЧЕСКИЙ - ЗАВТРА. СОЛОВЬЯ БАСНЯМИ НЕ КОРМЯТ. СОРНУЮ ТРАВУ ИЗ ПОЛЯ ВОН. (Я Худую траву из пбля вон) СОРОК ЛЕТ - БАБИЙ ВЕК (СОРОК ПЯТЬ - БАБА ЯГОДКА ОПЯТЬ). СОРОКА НА ХВОСТЕ ПРИНЕСЛА. СПАЛ И БЕДУ НАСПАЛ. СПАСЙБО ВАШЕМУ ДОМУ,ПОЙДУ К ДРУГОМУ. СПАСЙБО ЗДЕШНЕМУ ДОМУ, ИДТЙ БЬІЛО К ДРУГОМУ. ( £ Спасйбо вбшему дбму, пойду к друго- му) СПАСЙБОМ СЬІТ НЕ БУДЕШЬ. СПАТЬ ДОЛГО - ВСТАТЬ (жить) С ДОЛГОМ. (ІЙ. Дблго спать, с дблгом встать) СПЕРВА АЗЬІ И БУКИ, А ТАМ И НАУКИ. СПИТ - НЕБО КОПТЙТ. (ІЙ. Живем, хлеб жуєм) СПИШЬ - МЕНЬШЕ ГРЕШЙШЬ. СПРЯГЛЙСЬ СЛОВНО БЬІК С КЛЯЧЕЙ. СПУСТЯ ЛЕТО < ДА > В ЛЕС ПО МАЛЙНУ (НЕ ХОДЯТ). СТАРА ШТУКА. СТАРАЯ КОБЬІЛА БОРОЗДЬІ НЕ ИСПОРТИТ. (їй. Стйрьій конь бороз- дьі не испбртит) СТАРАЯ ЛЮБОВЬ ДОЛГО ПОМНИ- тся. СТАРАЯ ЛЮБОВЬ НЕ РЖАВЕЕТ. СТАРАЯ ПОГУДКА ( пбсня ) НА НОВЬІЙ ЛАД СТАРАЯ ПОСЛОВИЦА ВОВЕК НЕ СЛОМИТСЯ. СТАРЙННАЯ ПОСЛОВИЦА НЕ МЙМО молвится. (СТАРОГО) ВОРОБЬЯ НА МЯКЙНЕ НЕ ПРОВЕДЕШЬ (не обмйнешь). СТАРОЕ БЛЮДО ПОД НОВЬІМ СОУСОМ. СТАРОЕ СТАРИТСЯ (старбется), (А) МОЛОДОЕ РАСТЕТ. СТАРОСТЕ НЕ РАДОСТЬ (НЕ КРАС- НЬІЕ ДНИ). СТАРУЮ СОБАКУ НЕ БАТЬКОЙ ЗВАТЬ. СТАРЬІЕ ДЕРУТСЯ - БЕСЯТСЯ. <Я Мйльїе бранятся — тблько тбшатся) СТАРЬІЕ ДРОЖЖИ ПОМИНАТЬ ДВОЖДЬЬ (ІЙ. Про старьіе дрбжжи не говорят ДВОЖДЬІ) СТАРЬІЙ ДРУГ ЛУЧШЕ НОВЬІХ 362
ДВУХ СТАРЬІЙ КАК МАЛЬШ. (£ Старий что мАльїй) СТАРЬІЙ КОНЬ (старая кобила) БО РОЗДЬІ НЕ ИСПОРТИТ (не пбр- тит). СТАРЬІЙ СТАРИТСЯ, МОЛОДОЙ РАСТЕТ. (ДІ Старое стбрится, моло- деє растет) СТАРЬІЙ ЧТО (как) МАЛЬІЙ. СТЕНУ ЛБОМ НЕ ПРОШИБЕШЬ. (ДЕ Лбом стбну не прошибешь) СТЕНЬІ ИМЕЮТ УШИ. (& <И>у стен єсть уши) СТЕРПИТСЯ, СЛЮБИТСЯ- СТО ГОЛОВ, СТО УМОВ. (ДЕ Скблько голбв, стблько умбв) СТО ДРУЗЕЙ - МАЛО, ОДЙН ВРАГ - МНОГО. СТОЛ КРИВОЙ. (їй Без соли стол кри- вбй) СТРАШЕН СОН, ДА МЙЛОСТИВ БОГ. СТРЕЛЯНАЯ ВОРОНА И КУСТА БОЙТСЯ- (ДЕ Пуганая ворбна куста бойтея) СТРЕЛЯТЬ ИЗ ПУШКИ ПО ВО- РОБЬЯМ. СТРИЖЕНАЯ ДЕВКА КОСЬІ НЕ ЗА- ПЛЕТЕТ. СТЬІД НЕ ДЬІМ, ГЛАЗА НЕ ВЬІЕСТ (не ест). СТЬІДЛЙВЬІЙ КУСОК СО СТОЛА ЦЕЛ СХОДИТ. СУД ПРАВДУ НАЙДЕТ. СУЖЕНОГО <И> КОНЕМ (на конб) НЕ ОБ'ЬЕДЕШЬ. СУЖЕНОГО И НА КРИВЬІХ ОГЛОБ ЛЯХ НЕ ОБ'ЬЕДЕШЬ. (ДЕ Суженого конем не обьедешь) СУЛЕНОГО ТРИ ГОДА ЖДУТ. (їй Об&цанного три гбда ждут) СУХАЯ ЛОЖКА РОТ ДЕРЕТ. СУЧОК В ЧУЖОМ ГЛАЗУ ВЙДИТ, А В СВОЕМ БРЕВНА НЕ ЗАМЕ ЧАЕТ. СЧАСТЛИВОМУ ПО ГРИБЬІ ХСЬ ДЙТЬ (ДЕ Со счастьем хорошб и по гриби ходйть) СЧАСТЛЙВЬІМ БЬІТЬ - ВСЕМ ДО САДИТЬ. СЧАСТЬЕ БЕЗ УМА - ДЬІРЯВАЯ СУМА. СЧАСТЬЕ НА МОСТУ С ЧАШКОЙ. СЧАСТЬЕ ПЬІТАТЬ,ЛИШЬ ДЕНЬГИ ТЕРЯТЬ. СЬІПЬ, МАТВЕЙ, НЕ ЖАЛЕЙ ЛАПТЕЙ. СБІР БОР ЗАГОРЕЛСЯ- (їй Откуда сир бор загорблея) СЬІТОЕ БРЮХО К УЧЕННЮ ГЛУХО. СЬІТЬІЙ ГОЛОДНОГО НЕ РАЗУМЕЕТ (понимбет). СЯДЕМ РЯДКОМ ДА ПОГОВОРЙМ (потолкуем) ЛАДКОМ. т ТА ЖЕ ЩУКА,ДА ПОД ХРЕНОМ. ТА НЕ ОВЦА,ЧТО С ВОЛКОМ ПО ШЛА. ТАК» НЕ ТАК» НЕ ПЕРЕТАКИВАТЬ СТАТЬ. ТАКОЕ НАШЕ СЧАСТЬЕ, ЧТО НА 363
МОСТУ С ЧАШКОЙ. (ДІ СчАстье на мосту с чАшкой) ТАМ (вездб) ХОРОШО, ГДЕ НАС НЕТ. ТАСКАТЬ КАШТАНИ ИЗ ОГНЯ. ТВОЙМИ БЬІ УСТАМИ МЕД ПИТЬ. < 2Й. ВАшими бьі устАми мед пить) ТВОРИТЬ СЕБЕ КУМИР (кумира). ТЕЛЯ УМЕРЛО, ХЛЕВА ПРИБИ- ЛО. ТЕРПЕНИЕ (терпбнье) И ТРУД ВСЕ ПЕРЕТРУТ. ТЕРПИ, КАЗАК, АТАМАНОМ (ата- мАн) БУДЕШЬ. ТЕХ ЖЕ ІДЕЙ, ДА ПОЖЙЖЕ ВЛЕЙ. ТЕШЬ МОЙ ОБЬІЧАЙ, САДИСЬ В ГОЛОВАХ. ТИХА ВОДА ДА ОМУТЬІ ГЛУБОКИ. (.ЙІ Тйхие вбдьі глуббки) ТЙХИЕ ВОДЬІ ГЛУБОКИ. ТЙШЕ ВОДЬІ,НЙЖЕ ТРАВИ. ТЙШЕ ЕДЕШЬ, ДАЛЬШЕ БУДЕШЬ. ТИШКОМ ДА ЛАДКОМ. ТЛЯ ОДЕЖДУ ТЛИТ, А ХУДНЕ ОБЬІЧАЙ ДУШУ. ТО ГУСТО,ТО ПУСТО (ТО НЕТ ни- ЧЕГО). ТО < И > ЗНАЧИТ, ЧТО ПРИ- СТЯЖНАЯ СКАЧЕТ, А КОРЕННАЯ НЕ ВЕЗЕТ. ТО (где,и) ЛАСКОЙ, ТО (где, и) ТА- ской. ТОВАР ЧОХОМ, А ДЕНЕЖКИ СЧЕ- том. ТОЛКИ И ПЕРЕТОЛКИ. ТОЛК-ТО ЕСТЬ, ДА НЕ ВТОЛКАН ВЕСЬ. (& <И) толк-то есть,да не втб- лкан весь) ТОЛКУЙ БОЛЬНОЙ С ПОДЛЕКА- РЕМ ТОЛОЧЬ ВОДУ <В СТУПЕ). тблько И СВЕТУ < что > в ОКОШКЕ. ТОЛЬКО КУРОЧКА ОТ СЕБЯ ГРЕ- БЕТ. < ТОЛЬКО) МОКРО (НЕ) ОСТАНЕТ- СЯ. (Я Мокрого мбста не остАнется) ТОНУЛ - ТОПОР СУЛЙЛ, А КАК ВЬІТАЩИЛИ - И ТОПОРЙЩА ЖАЛЬ (СТАЛО). ТОТ ЖЕ БЛИН, ДА НА ДРУГОМ БЛЮДЕ. ТОТ ЖЕ САВКА НА ТЕХ ЖЕ САН- КАХ. ТОТ КОЛХОЗ БОГАТ, В КОТОРОМ ЛАД. ТРУД ЧЕЛОВЕК А КОРМИТ, А ЛЕНЬ ПОРТИТ. ТРУ ДЕН ТОЛЬКО ПЕРВЬІЙ ШАГ. ТРУДНО ПРОТИВ РОЖНА ПРАТИ. (їй Против рожнА не попрешь) ТРЯСЕТСЯ, КАК ОСЙНОВЬІЙ ЛИСТ. (ДІ Дрожйт, как осйновьій лист) ТУТ БОГ, ТАМ ДВЕРИ. (& Вот бог', вот порбг) ТЬІ БЛЙЖЕ К ДЕЛУ, А ОН ПРО КОЗУ БЕЛУ. (ТЬІ) ГРОЗА, ГРОЗЙСЬ, А МЬІ ДРУГ ЗА ДРУГА ДЕРЖЙСЬ. (ДІ ГрозА, грозйсь,а мьі друг за друга держйсь) ТЬІ — КАК БЬІ БЛЙЖЕ К ДЕЛУ, А ОН — ПРО КОЗУ БЕЛУ. (й Тьі Блйже к делу, а он про козу бблу) ТЬІ НА ГОРУ,(А) ЧЕРТ ЗА НОГУ. ТЯЖЕСТЬ СВАЛЙЛАСЬ С ПЛЕЧ. (ДЕ Слбвно горА свалйлась с плеч) ТЯНЙ ЛЯМКУ, ПОКА НЕ ВЬІРОЮТ ЯМКУ. 364
ТЯП-ЛЯП (тяп да ляп) —<ДА> И КОРАБЛЬ. У <У БАБЬІ) ВОЛОС ДОЛОГ, ДА (а) УМ короток. У БОГАТОГО (богатому) ТЕЛЯТА, <А> У БЕДНОГО (ббдному) РЕБЯТА. У ВСЯКОГО ( кйждого) БАРОНА СВОЯ ФАНТАЗИЯ. У ВСЯКОГО ПАВЛА СВОЯ ПРАВДА. У ВСЯКОГО ПЛУТА СВОЙ РАСЧЕТ. У ВСЯКОГО СВОЕ. (ДІ КАждому своє) У ВСЯКОГО СВОЙ ВКУС. У ВСЯКОГО СКОТА СВОЯ ПЕСТ- РОТА. у всякой ИЗБУШКИ СВОЙ ПО СКРИПУШКИ. У всякой ПИЧУЖКИ свой го- лосок. У ВСЯКОЙ ПТАШКИ свой ЗАМАШКИ. у всякой СТАРУШКИ свой ПРОРУШКИ. (йИна старуху бьівй- ет проруха) У ГОЛОДНОЙ КУМЕ ХЛЕБ НА УМЕ. У ГОРЯ НЕКУДА даться. У ДЕЛА БЬІТЬ — ДЕЛО ЗНАТЬ. У ДОБРЬІХ ВЕСТЕЙ - ЛЕГКИЕ крьілья. У ЗЛОЙ (у кривбй) НАТАЛЬИ ВСЕ ЛЮДИ КАНАЛЬИ. У КАЖДОГО БАРОНА СВОЯ ФАНТАЗИЯ. (ІЙ. У всякого барбна своя фантйзия) У КАЖДОГО СВОЕ. ( їй. Каждому своє) У КАЖДОЙ птйчки СВОЙ го ЛОСОК. (ДЕ У всякой пичужки свой голосбк) У КОГО ГУСТО, А У КОГО ПУСТО. у кого мнбго дал впередй, ТОТ НАЗАД НЕ ОГЛЯДЬІВАЕТСЯ. у когб ЧТО БОЛИТ,ТОТ о том и ГОВОРЙТ. (ДЕ Что у кого болйт,тот о том и говорйт) У КОРОВЬІ МОЛОКО НА ЯЗЬІКЕ. (10* Молокб у корбвьі на язьїкб) У КРИВОЙ НАТАЛЬИ ВСЕ ЛЮДИ КАНАЛЬИ. (ІЙ* У злой Натальи все люди канйльи) У НАС, ЧТО НИ ПОП, ТО И БАТЬ- КА. (Ж Кто ни поп,тот бйтька) У ПОГОСТА ЖИВУЧИ, ВСЕХ НЕ ОПЛАЧЕШЬ. (ДІ На погбсте жить, всех не оплйчешь) У ПЬЯНОГО ЧТО НА УМЕ,ТО И НА ЯЗЬІКЕ. У РАЗБЙТОГО КОРЬІТА. (сидбть, оказйться, остаться) У СЕМИ НЯНЕК ДИТЯ БЕЗ ГЛАЗУ (без глйза). У СТЕН ЕСТЬ УШИ. (Д <И> у стен есть упій) У СТРАХА ГЛАЗА ВЕЛИКЙ. У ТЕЩИ ЗЯТЕК ЛЮБЙМЬІЙ СЬІНОК. У ФЙЛИ ПЙЛИ, ДА ФЙЛЮ ЖЕ И БЙЛИ У ХЛЕБА НЕ БЕЗ КРОХ. УБЙТАЯ СОРОКА РУЖЬЕ КРАСИТ. УБОГИЙ МУЖЙК и ХЛЕБА НЕ ЕСТ, БОГАТНЙ - И МУЖИКА 365
СЬЕСТ. УБНТОК УМУ ПРИБЬІТОК. УБЬІТОК УЧИТ НАЖИТЬ ПРИ- БЙТОК. (ІЙ. Убьіток уму прибшток) УВЯЗЙЛА ПТАШКА НОГОТОК ~ ВСЕЙ ПРОПАДАТЬ (пропйсть). (ІЙ, Коготбк увяз — всей птйчке пропйсть) УГОВОР ДОРОЖЕ (лучше) ДЕНЕГ. УГОРАЗДИЛА МЕНЯ (тебя,еп5) НЕ- ЛЕГКАЯ. УЖ НЕ ПЕРВЬІЙ СНЕГ НА ГОЛО- ВУ. (ДІ Не пбрвьій снег нй голову) УЖ ПЕНКИ СНЯТЬІ. УКАТАЛИ ( уходйли, умикали ) СИВКУ (бурку) КРУТНЕ ГОРКИ. УКОРОТИШЬ - НЕ ВОРОТИШЬ. (ІЙ. Окоротйшь — не ворбтишь) УЛИТА ЕДЕТ, < ДА > КОГДА-ТО БУДЕТ. УМ БЕЗ КНИГ, КАК ПТЙЦА БЕЗ КРЬІЛ. УМ БОРОДИ НЕ ЖДЕТ. УМ ЗА РАЗУМ ЗАХОДИТ (зашел). УМ ПРАВДУ РОДЙТ. УМ ХОРОШО, < А > ДВА ЛУЧШЕ (ТОГО). УМЕЛ ОШИБЙТЬСЯ - УМЕЙ И ПОПРАВИТЬСЯ. УМИРАТЬ НЕ НАДО. УМНАЯ ГОЛОВА, ДА (а) ДУРАКУ ДОСТАЛАСЬ. У МИНЕ (хорбшие) РЕЧИ ПРИЯТНО И СЛУШАТЬ. УМУ (ума) ПОМРАЧЕНИЕ. УМИКАЛИ СЙВКУ КРУТНЕ ГОРКИ. (ІЙ. Укатйли сйвку крутьіе гб- рки) УНИЧИЖЕНИЕ ПАЧЕ ГОРДОСТИ. УНАСЙ БОГ. (ІЙ, Ббже упасй) упустить огонь - не поту- шить. УПУСТЯ ЛЕТО, ДА В ЛЕС ПО МАЛЙНУ. (ІЙ, Спустя лбто в лес по малину) УС В ЧЕСТЬ, А БОРОДА И У КОЗЛА ЕСТЬ. УСТА МЕДОВЬІЕ, ДЕЛА ЕЖбвНЕ. (ІЙ. Словй бйрхатнме, делй ежбвьіе) УСТАМИ МЛАДЕНЦА ГЛАГОЛЕТ ЙСТИНА. УТАЙЩИК ТОТ ЖЕ ВОР. УТОПАЮЩИЙ <И> ЗА СОЛОМИН- КУ ХВАТАЕТСЯ. УТРО ВЕЧЕРА МУДРЕНЕЕ. УХОДЙЛИ СЙВКУ КРУТНЕ ГбРКИ. (ІЙ. Укатйли сйвку крутне гб- рки) УЧЕНЬЕ СВЕТ, ( А > НЕУЧЕНЬЕ ТЬМА. УЧЕНОГО УЧЙТЬ - тблько ПОРТИТЬ. УЧЙ ДИТЯ, ПОКА ПОПЕРЕК ЛАВКИ УКЛАДЬІВАЕТСЯ* А ВО ВСЮ ВНТЯНЕТСЯ - НЕ НАУ ЧИШЬ. (ІЙ, Не учйли,покуда поперек лйвки уклйдмвался, а во всю внтянул- ся — не научишь) УЧЙТЬСЯ НИКОГДА НЕ ПОЗДНО. УШИ ВЬПІІЕ ЛБА НЕ РАСТУТ. (ІЙ. Вьіше лба уши не растут) УШКИ НА МАКУШКЕ. 366
ФЕДОТ, ДА НЕ ТОТ. ФЕДУЛ.ГУБЬІ НАДУЛ. X ХВАЛИ РОЖЬ В СТОГУ, А БАРИНА В ГРОБУ. ХВАЛИ УТРО ВЕЧЕРОМ. ХВАЛИЛАСЬ СИНЙЦА МбРЕ ЗАЖЕЧЬ. (ДІ Наделала синйца сла- вььа море не зажгла) ХВАЛЙЛСЯ ЧЕРТ ВСЕМ МИРОМ ОВЛАДЕТЬ, А БОГ ЕМУ И НАД СВИНЬЕЙ НЕ ДАЛ ВЛАСТИ. ХВАЛЙСЬ, ДА НЕ ПОПЕРХНЙСЬ. ХВАСТАТЬ, НЕ КОЛЕСА МАЗАТЬ. (ДЕ Хвастать не косить, спинА не бо- лйт) ХВАСТАТЬ НЕ КОСЙТЬ,СПИНА НЕ БОЛЙТ. ХВАСТЛЙВОЕ СЛОВО ГНЙЛО. ХВОСТ ГОЛОВЕ НЕ УКАЗКА. ХВОСТОМ НАКРИТЬСЯ. ХИТРА ТОЛЬ НА ВИДУМКИ. (ДІ Голь на видумки хитрй) ХЛЕБ ВСЕМУ ГОЛОВА. ХЛЕБ ДА ВОДА - СОЛДАТСКАЯ ЕДА. ХЛЕБ ЗА БРЮХОМ НЕ ХОДИТ < А БРЮХО ЗА ХЛЕБОМ). ХЛЕБ ПИТАЕТ ТЕЛО, А КНЙГА - РАЗУМ. ХЛЕБ С СОЛЬЮ, ДА ВОДЙЦА ГОЛЬЮ. ХЛЕБ-СОЛЬ ЕШЬ, А ПРАВДУ РЕЖЬ. ХЛЕБЕЦ РЖАНОЙ - ОТЕЦ НАШ РОДНОЙ. ХЛОПОТ (забот) ПОЛОН РОТ. ХОДЙЛ ТРИ ДНИ, А ПРИНЕС ЗЛЬІДНИ. ХОРОШ КУС, ДА НЕ ДЛЯ НАШИХ УСТ. ХОРОША ВЕРЕВКА ДЛЙННАЯ, А РЕЧЬ КОРОТКАЯ. (И Веревка хо- роші длйнная,а речь короткая) ХОРОША ДОЧЬ (дбчка) АННУШКА, <КОЛИ (когдй)> ХВАЛИТ МАТЬ ДА БАБУШКА. ХОРОША МАША,ДА НЕ НАША. ХОРОШЕЕ НАЧАЛО ПОЛДЕЛА ОТ- КАЧАЛО. ХОРОШЕНЬКОГО ( хорбшего) ПО- НЕМНОЖКУ (понемнбгу). ХОРОШИЕ РЕЧИ ПРИЯТНО И СЛУШАТЬ. (ДІ Умньїе рбчи приятно и слушать) ХОРОШИЙ ТОВАР САМ СЕБЯ ХВАЛИТ. ХОРОШО В ГОСТЯХ, А ДОМА ЛУЧШЕ. (Я В гостйх хорошб.а дбма лучше) ХОРОШО ТОМУ ЖИТЬ, КОМУ БА- БУШКА ВОРОЖЙТ. ХОРОШУЮ КНИГУ ЧИТАТЬ НЕ В ТЯГОСТЬ.А В РАДОСТЬ. <ХОТЬ> В ПЕТЛЮ ЛЕЗЬ (полезйй. 367
лезть)! (ХОТЬ) ВЙДИТ бко (глаз),ДА ЗУБ НЕЙМЕТ. ХОТЬ ГЛАЗ ВЬІКОЛИ. ХОТЬ ГОЛ,ДА ПРАВ. (ХОТЬ) ЕСТЬ НЕЧЕГО,ДА (затб,так) ЖИТЬ ВЕСЕЛО. ХОТЬ КАФТАН У МУЖИКА И СЕР, ДА УМ У НЕГО ВОЛК НЕ СЬЕЛ. (ЇЙ* Мужик (хоть и> середа ум у негб не черт сьел) ХОТЬ ОТБАБЛЯЙ. ХОТЬ СВЯТИХ <ВОН> ВЬІНОСЙ (не- сй). (ХОТЬ) ТОПОР (топорьі) ВЕШАЙ. ХОТЬ ТЬІ МНЕ ЯЛОВА, ДА ТЕ- ЛЙСЬ. (ДЕ Хоть яловая, а телись) ХОТЬ ТЯЖЕЛАЯ ДОЛЯ, ДА ВСЕ СВОЯ ВОЛЯ. ХОТЬ ЯЛОВАЯ,А (да) ТЕЛЙСЬ. ХОЧЕТСЯ И КОЛЕГСЯ (ДЕ <И> хбчегся и колется) ХбЧЕПІЬ ДЕРЙСЬ, А ЗА ТЬІЧКОМ НЕ ГОНЙСЬ. (ЕЙ* За тьічкбм не го- нись) ХОЧУ С КАШЕЙ ЕМ (сьем), ХОЧУ МАСЛО ПАХТАЮ. ХРАНЙ ДЕНЕЖКУ ПРО ЧЕРНЬІЙ ДЕНЬ. (ДЕ Берегй дбнежку про чер- ньій день) ХЙЗН РЕДЬКИ НЕ СЛАЩЕ. ХРИСТОС ТЕРПЕЛ И НАМ ВЕЛІЛ. (ДЕ Бог терпбл и нам велбл) ХУДАЯ ТА ПТЙЦА,КОТОРАЯ СВОЕ ГНЕЗДО МАРАЕТ. ХУДАЯ ТРАВА ИЗ ПОЛЯ ВОН (ДЕ Худую траву из пбля вон) ХУДАЯ ХАРЯ ЗЕРКАЛА НЕ ЛЮБИТ. ХУДАЯ ЧЕСТЬ, КОЛИ НЕЧЕГО ЕСТЬ. (ДЕ Что за честь, коли нбчего есть) ХУДОЕ ДЕРЕВО В СУК РАСТЕТ. ХУДОЙ МИР ЛУЧШЕ ДОБРОЙ ССОРЬІ. ХУДОЙ СЕТЬЮ РЬІБЬІ НЕ НА- ЛОВИПІЬ. ХУДОЙ СОЛДАТ, КОТОРЬІЙ НЕ НАДЕЕТСЯ БЬІТЬ ГЕНЕРАЛОМ. (ДЕ Плох тот солдат,котбрьій не надб- ется бьіть генералом) ХУДУЮ (дурную, сбрную) ТРАВУ ИЗ ПОЛЯ ВОН ХУДЬІЕ (плохйе) ВЕСТИ НЕ ЛЕЖАТ НА МЕСТЕ ц ЦАРСКИЕ МИЛОСТИ В БОЯРСКОЕ РЕШЕТО СЕЮТСЯ. ЦАРЮ ДА КИСЕЛЮ МЕСТА ВСЕГДА ХВАТИТ. ЦЕЛИЛ В ВОРОНУ, А ПОПАЛ В КОРОВУ. (ДЕ Мбтил в ворбну,а по- пйл в корбву) ЦЕЛОВАТЬ В УСТА НЕТ ПОСТА. ЦЬШЛЯТ ПО ОСЕНИ СЧИТАЮТ. 368
ч ЧАЙ ПИТЬ - НЕ ДРОВА РУБИТЬ. ЧАС МИНЕШЬ,ВЕК ЖИВЕШЬ. ЧАС ОТ ЧАСУ НЕ ЛЕГЧЕ. ЧАС ТЕРПЕТЬ,<А> ВЕК ЖИТЬ. ЧАС УПУСТИШЬ, ГОДОМ НЕ НА ВЕРСТАЕШЬ. ЧАСОМ ГУСТО, А ЧАСОМ (порою) ПУСТО. (їй То густо,то пусто) ЧАСОМ С КВАСОМ, ПОРОЙ С ВОДОЙ. ЧАЩЕ СЧЕТ, КРЕПЧЕ ( дбльше) ДРУЖБА. ЧЕГО ТРЕЗВЬІЙ НЕ СКАЖЕТ, ТО ПЬЯНЬІЙ РАЗВЯЖЕТ. (1 Что у трбзвого на умб,у пьяного на язьїкб) ЧЕГО ХОЧЕТСЯ, ТОГО И ПРОСИТ- СЯ. ЧЕЙ ВЕРХ,ТОГО И ВОЛЯ. ЧЕЛОВЕК ПРЕДПОЛАГАЕТ, А БОГ РАСПОЛАГАЕТ. ЧЕЛОВЕК - САМ СВОЕГО СЧАС- ТЬЯ КУЗНЕЦ. (їй Всяк своегб счас- тья кузнбц) ЧЕЛОВЕКА УЗНАЕШЬ, КОГДА С НИМ ПУД СОЛИ <ЛОЖКОЙ> СЬЕІПЬ ( расхлебйешь). (їй Чтббьі узнать человбка, нйдо с ним пуд соли сьесть) ЧЕМ БОГ ПОСЛАЛ. ЧЕМ БОГАТЬІ (богйт).ТЕМ И РАДЬІ (рад). ЧЕМ БЬІ ДИТЯ НИ ТЕШИЛОСЬ, ЛИШЬ БЬІ НЕ ПЛАКАЛО. ЧЕМ (что) ДАЛЬШЕ В ЛЕС, ТЕМ (то) БОЛЬШЕ ДРОВ. ЧЕМ ДАРЯТ, ТЕМ НЕ КОРЯТ. ЧЕМ УШИВСЯ,ТЕМ И ЛЕЧЙСЬ. ЧЕМ ЧЕРТ НЕ ШУТИТ (ПОКА БОГ СПИТ). ЧЕМУ БЬІТЬ, ТОГО (тому) НЕ МИ- НОВАТЬ. ЧЕРЕЗ ЗОЛОТО СЛЕЗЬІ ЛЬЮТСЯ. (Ій<И> чбрез зблото слезьі льются) ЧЕРЕЗ СИЛУ И КОНЬ НЕ СКАЧЕТ. (КЕ Вмше мбрьі и конь не ск&чет) ЧЕРЕЗ СНОП НЕ МОЛОТЯТ. ЧЕРЕЗ ЧАС ПО (ЧАЙНОЙ (столб- вой)> ЛОЖКЕ. ЧЕРПАТЬ (носить) ВОДУ РЕШЕ- ТОМ ЧЕРТЯМ (чергу) ТОПІНО. ЧЕСТЬ ЛУЧШЕ БЕСЧЕСТЬЯ. ЧЕРНОГО КОБЕЛЯ НЕ ОТМОЕШЬ ДОВЕЛА. ЧЕРТ УГОРАЗДИЛ МЕНЯ. (ДІ Уго раздила меня нелегкая) ЧЕРТУ ТОПІНО. (їй Чертям тбліно) ЧИН ЧИНА ПОЧИТАЙ. ЧИНЕНАЯ ПОСУДА ДВА ВЕКА ЖИВЕТ. (їй Бйтая посуда два вбка ЧИТАЙ, КНИГОЧЕЙ, НЕ ЖАЛЕЙ ОЧЕЙ. ЧОРТ(ЕМУ) НЕ БРАТ. ЧОРТ НОГУ СЛОМИТ. ЧОРТ ПОПУТАЛ ЧТО БЬІЛО,ТО ПРОПІЛО <И БЬІЛЬ- ЕМ ПОРОСЛО). ЧТО В ЛОБ, ЧТО ПО ЛБУ. что взято,то свято. ЧТО ГОРОД, ТО НОРОВ, что ДЕРЕВНЯ, ТО ОБЬІЧАЙ. (їй Что 369
ни гброд, то норов, что ни дербвня, то обшчай) ЧТО ДАЛЬШЕ В ЛЕС, ТО БОЛЬШЕ ДРОВ. (Л Чем дальше в лес, тем 66- льше дров) ЧТО ЕСТЬ В ПЕЧИ, ВСЕ НА СТОЛ МЕЧЙ. ЧТО ЗА ЧЕСТЬ ( что нАша честь), КОЛИ НЕЧЕГО ЕСТЬ. ЧТО ЗА ШУМ,А ДРАКИ НЕТ? ЧТО И ЧЕСТЬ, КОЛИ НЕЧЕГО ЕСТЬ. (Л Что за честь, кбли нбчего есть) ЧТО ИМЕЕМ, НЕ ХРАНЙМ, ПО- ТЕРЯВШИ, ПЛАЧЕМ. ЧТО ЛЕТОМ ПРИВОЛОЧИШЬ НОГАМИ, ТО ЗИМОЙ ПОДБЕ- РЕШЬ ГУБАМИ. ЧТО ЛЕТОМ РОДЙТСЯ, ВСЕ ЗИМОЙ ПРИГОДЙТСЯ. ЧТО МЙРУ,ТО И БАБИНУ СЬІНУ. ЧТО МЕНЬШЕ ВРЕТСЯ» ТО СПОКОЙНЕЙ ЖИВЕТСЯ. ЧТО МУЖ ВОЗОМ НЕ НАВОЗИТ,ТО ЖЕНА ГОРШКОМ НАНОСИТ. ( й Муж вбзом не нав6зит,что жена горш- ком нанбсит) ЧТО НА УМЕ,ТО И НА ЯЗЬІКЕ. ЧТО НАПЙСАНО ПЕРОМ, ТОГО НЕ ВЬІРУБИШЬ ТОПОРОМ. ЧТО НАША ЧЕСТЬ, КОЛИ НЕЧЕГО ЕСТЬ. (ІЙ, Что за честь, кбли нбчего есть) ЧТО НАЯВУ БРЕДИТСЯ, ТО И ВО СНЕ ГРЕЗИТСЯ. ЧТО <НИ> ГОРОД,ТО НОРОВ <что <НИ> ДЕРЕВНЯ.ТО ОБЬІЧАЙХ ЧТО НИ ПОП, ТО БАТЬКА. (£ Кто ни поп, тот б&тька) ЧТО ПЕСОК МОРСКОЙ (песку мор- скбго). (ІЙ, Как песбк морскбй) ЧТО ПОСЕЕШЬ,ТО И ПОЖНЕШЬ. ЧТО ПОТОПАЕШЬ.ТО И ПОЛОПА- ЕШЬ. ЧТО ПРАВДА,ТО ПРАВДА. ЧТО РУССКОМУ ЗДОРОВО, ТО НЕМЦУ СМЕРТЬ. ЧТО С ВОЗУ (с воза) УПАЛО,ТО <И> ПРОПАЛО. ЧТО С ГУСЯ ВОДА, НЕБЬІЛЬІЕ СЛОВА. (М Как с гуся водА, небьгвй- лне СЛОВА) что сйлой взято,ТО НЕ свято. ЧТО СКОРО,ТО <И> НЕ СПОРО. ЧТО У ВОЛКА В ЗУБАХ, ТО ЕГОРИЙ ПОСЛАЛ (дал). ЧТО У КОГО БОЛЙТ,ТОТ О ТОМ И ГОВОРЙТ. ЧТО У ТРЕЗВОГО НА УМЕ, <ТО> У ПЬЯНОГО НА ЯЗЬІКЕ. ЧТО (как) ХОЧУ, ТО (так) И ВО- РОЧУ. ЧТОБЬІ ДРУГЙХ УЧЙТЬ, НАДО СВОЙ РАЗУМ НАТОЧЙТЬ. ЧТОБЬІ УЗНАТЬ ЧЕЛОВЕКА, НАДО С НИМ ПУД СОЛИ СЬЕСТЬ. ЧУЕТ КОШКА, ЧЬЕ МЯСО СЬЕЛА. (ІЙ. Знает кбшка, чье мясо сьбла) ЧУЖАЯ ДУША - ПОТЕМКИ ЧУЖАЯ ДУША - ТЕМНИЙ ЛЕС (ІЙ* ЧужАя душа — потемки) ЧУЖАЯ ИЗБА ЗАСЙДЧИВА. ЧУЖАЯ СТОРОНА ПРИБАВИТ УМА. ЧУЖЙМ УМОМ НЕ ПРОЖИВЕШЬ. ЧУЖЙМИ РУКАМИ ЖАР ЗАГРЕ- БАТЬ. ЧУЖОЕ ГОРЕ НЕ БОЛЙТ. ЧУЖОЕ ДОБРО ВПРОК НЕЙДЕТ. ЧУЖОЕ ДОБРО СТРАХОМ ОГОРО- 370
ЖЕНО. ЧУЖОЙ ВЕДЕ НЕ РАДУЙСЯ: СВОЯ БЛИЗКА. (ІЙ. Не смейся чужбй бедб» своя на гряде) ЧУЖОЙ ХЛЕБ ГОРЕК. ЧУЖУЮ БЕДУ И НЕ ПОСОЛЯ УП- ЛЕТУ. ЧУЖУЮ БЕДУ РУКАМИ РАЗВЕДУ, А К СВОЕЙ УМА НЕ ПРИЛОЖУ. ЧЬЯ БЬІ КОРОВА МЬІЧАЛА, А ТВОЯ БЬІ МОЛЧАЛА. ЧЬЯ БЬІЛА МЬІЧАЛА, А ТВОЯ БЬІ МОЛЧАЛА. (ЇЙ, Чья бьі корбва мьі- чАла, а твоя бн молчАла) ш ШВЕД, И ЖНЕЦ, И В ДУДУ ИГРЕЦ. (&<И) швед, и жнец, и в дуду игрбц) ІДЕЙ, ВДОВА, ШИРОКЙ РУКАВА, БЬІЛО Б КУДА КЛАСТЬ НЕ- БЬІЛЬІЕ СЛОВА. ШЕЙ ШУБУ ТЕПЛЕЕ, А ЖЕНУ ВЬІ- БИРАЙ ДОБРЕЕ. ПІЙЛА ( шило ) В МЕШКЕ НЕ УТАЙПІЬ. ШИЛО НА МЬІЛО СМЕНЯТЬ. ПІЙЛОМ МОРЯ НЕ НАГРЕЕШЬ. ШКОДЛИВ, КАК КОШКА, ТРУСЛЙВ, КАК ЗАЯЦ. ШКУРА ОВЕЧЬЯ, ДА ДУША ЧЕ- ЛОВЕЧЬЯ. < ШЛА ) КУМА ПЕША - КУМУ ЛЕГЧЕ. ШУМЙТ ДУБРОВУШКА К ПОГОДУ- ШКЕ. щ ЩАСТЬЕ БЕЗ УМА, ДЬІРЯВАЯ ЩЕЙ ГОРШОК ДА САМ БОЛЬШОЙ. СУМА: ГДЕ НАЙДЕШЬ, ТАМ И ЩИ ДА КАША - ПЙЩА НАША. СГУБИШЬ. (ЇЙ. СчАстье без умА — ЩИ ПОПРЕЛИ, К ОБЕДУ ПОС- дьірявая сумА) ПЕЛИ. З ЗТА ВОРОНА НАМ НЕ ОБОРОНА. ЗТО — дало ДЕСЯТОЕ. (ЗТО ЕЩЕ) ВЙЛАМИ НА ВОДЕ (по водб) ПИСАНО. ЗТО ЕЩЕ (только) ЦВЕТОЧКИ, А ЯГОДКИ (БУДУТ) ВПЕРЕДЙ. ЗТО НЕВЕСТКЕ НА ОТМЕСТКУ. (їй. Невбстке на отмбстку) ЗТО СЧАСТЬЕ - НА МОСТУ С ЧАШ- КОЙ. (& СчАстье на мосту с чАшкой) ЗТОТ НОМЕР НЕ ПРОЙДЕТ. ЗХ-МА, КАБЬІ ДЕНЕГ ТЬМА. 371
я Я НЕ Я» <И> ЛбіПАДЬ (хіта) НЕ МОЯ <И Я НЕ ИЗВОЗЧИК). ЯБЛОКО (яблочко) ОТ ЯБЛОНИ (от яблоньки) НЕДАЛЕКО ПАДАЕТ. ЯЗЬІК БЕЗ КОСТЕЙ. ЯЗМК ДО КЙЕВА (Рйма) ДОВЕДЕТ. ЯЗЬІК МОЙ - ВРАГ МОЙ < ПРЕЖДЕ УМА ГЛАГОЛЕТ). ЯЗЬІК НЕ ЛОПАТКА, ЗНАЕТ ЧТО СЛАДКО. ЯЗЬІК ХОРОШО ( неплохо) ПОД- ВЕШЕН (привбшен). ЯЗЬІКбМ БОЛТАЙ, А РУКАМ ВОЛИ НЕ ДАВАЙ. ЯЗЬІКОМ МАСЛА НЕ СОБЬЕПІЬ. ЯЙЦА КУРИЦУ НЕ УЧАТ. 372
Ашукин Н. С. » Ашукина М. Г. Крьілатьіе слова. М. , 1960. Даль В. И. Пословицьі русского народа. М. , 1957. Даль В. И. Толковмй словарь живого великорусского язика в 4-х тт. М. , 1955. Словарь современного русского литературного язика/АН СССР. Ин-т рус. яз. м.; Л, 1950- 1964. Т. 1—17. Толковьій словарь русского язмка/Под ред. Д. Н. Ушакова. М. , 1935—1940. Т. 1—4. Жуков В. П. Словарь русских пословиц и поговорок. М. , 1991. Чистяков А. Ф. Пословица не зря молвится. М. , 1998. Островская Е. С. Словарь русских пословиц и поговорок. М. » 2002. Луговая Т. М. Русские пословицьі и поговорки. М. , 2002. Крьілов И. А. Басни. М. , 1959. 18,2001. (Я Н Ж £ & Й іШ ЖАЯ ЙТ) ЛІШШЯШМЬяС, ЙХ4кЙШІЬ2002. ЇЙ^Л1Й#Ж©ДЙСЙ*>,±?В,ІГЖЖ1±,1989. 373
я ж ж ж а» .3 1. ЙЇОгЯР&Л’ііШ 2. Ленин В. И. Полное собрание сочинений. М.» 1956—1965. з. ятжаїїшш сйи» Гладков Ф. В. Собрание сочинений в восьми томах. М. , 1958—1959. Гоголь Н. В. Сочинения в двух томах. М. , 1962. Гончаров Н. А. Собрание сочинений в шести томах. М. , 1959 — 1960. Горький А. М. Собрание сочинений в тридцяти томах. М. * 1949 -1955. Достоевский Ф. М. Повести и рассказьі в двух томах. М. , 1957. Лєрмонтов М. Ю. Герой нашего времени. М. , 1950. Мамин-Сибиряк Д. Н. Собрание сочинений в десяти томах. М. , 1958. Мельников П. И. (Андрей Печерский) Собрание сочинений в шести томах. 1963. Островский А. Н. Полное собрание сочинений. М. , 1950. Пушкин А. С. Сочинения. М. » 1957. Салтьїков-Щедрин М. Е. Собрание сочинений в двадцяти томах. М. , 1966. Степанов А. Н. Порт-Артур. М. , 1947. Толстой Л. Н. Собрание сочинений. М. , 1952. Тургенев И. С. Собрание сочинений в десяти томах. М. * 1961—1962. Чехов А. П. Избранньїе произведения в трех томах. М. , 1960. Шолохов М. А. Собрание сочинений в восьми томах. М. » 1962. 374
ф'т,«ФтФ®Й/ЬіЙ.Й»,»а^Л:ж,^ЯІ^ЖЖП.,1981. РШЖА,<ЖЮ,ЯАй£>±»,±Йі¥:£ЖЖП,1983. ЖЙІМЖ^ЖІШ.ЖІОі^Ж.АКЯ^ЖЖН, 1981 -1985. ¥&»И£,<Ж^ЙШЮ,^$4>Ж,4ЬЖ,АК£*ЖЖІЬ1960. Я*Я,<ЖД>,>аі»,4І;Ж,АйЛ:*ЖЖИ:.1958. *#*,<»±Я>,»ЙЖІ$,±Ж.±»І$ЛЖЖНЛ979. ЯЯЯ£.<і»ЇЯЖ*ЯЖ>,ЖЖ.ЖЙЯі* ,4ЬЖ, Я«Я£*ЖЖН, 1982. ЖЯ№^.<Ж^Ж>.Ж*&^Я1.4І;Ж,АКЛ*ЖЖЙ,1978. ЯЯЙ'ЖА.<іІйЖ¥'ЖЖй±Й: Н ?>, 4:»#£ЖЖН. ,1979. «##.<±ШЙ9*Л>.»«^,4БЖ,АКЛ:*ЖЖЙ,1981. ЯИ^ЛЯИ^ЬійЙЖІ.ЙсЛЙЬ.іів.ійН^ЖЖЖЙ.ідвг. ИгШйЖА,ШЖпм^ВЙ^,4Ьм.№ЖЖЖІі,і954. &&»гЖ,<ЯІА • «^ЖЖЖЖ>,И<Л«?»,4і;Ж,АК±*ЖЖИ,1987-1988. Е®о!*жамла?-Й>,»ЖЙГІ»АІ$,4ЬЖ,АКЯ¥ЖЖИ..1981. Й%8А,<Я:*Я>,Е^,4ЕЖ,АКЖ^ЖЖМ:.1978. ИйЖА,<»»ЙЯЮ.&А#,4кЖ,АК£^Ж®й,1980. ййЖА1шат,^®#,-й-ж,£ЖАйЖ®&,і984. ЮН, < ЙЙЖЕ ® ІЙИ Ь ЯгЖ #. ± », ±»і£Х Ж ЖН, 1981.

РУССКО-КИТАЙСКИЙ СЛОВАРЬ ПОСЛОВИЦ И ПОГОВОРОК М 111: .ср.<п І8ВМ 7-100-04160-0 І8ВМ 7з 100-04160-0/Н* 1031 25.(Юте