/
Теги: історичний документ
Год: 1922
Текст
ПІ, ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ
УКРАЇНСЬКОГО ЧЕРВОНОГО ХРЕСТА
КАПА, Ц.
28. II. 1822 р.
ВІННІПЕГ.
1022.
III. ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ
УКРАЇНСЬКОГО ЧЕРВОНОГО ХРЕСТА В КАНАДІ-
В І Н Н 1 П Е Ґ.
28. II. 1922.
Дня 28 лютого, 1922, відбули ся
треті Загальні Зборі і Українсько-
го Червоного Хреста в Канаді в
салі „‘Читальні -Просвіти*, при ву;і.
Флора, у Вінніпегу. Збори тревалн
в'ід 8.45 до 2.45 в но чи, отже 6 год.
Збори отворів і олова, п. Я, В..
Арсе-нич і попросім о вибір пре-
зидії до перепроніаджеііія зборів.
Прадсїднпіком зборЬ .вибрали при
•сутнії, числом понад 80 осіб, о. Г1.
О-лежіва, а сей покликав на секре-
тарів гтп. В. Купчелка і Климкова.
Ншіїшянй звіт зі зборів подасть
ся після записок В. Куиченка.
Тіредсиатедь уділив голос у го-
лові Українського Черзоіюго Хре-
ста.
Промова голови Я. В. Арсеннча про
роботу Укр. Черв. Хреста в Канаді.
Отче Иреід-сїдннку, Пані і Панове:
Отке зібрались ми па треті зага-
льні збори „Українського Черво-
ного Хреста". Цілю товариства бу-
ло згуртувати всі відтінки до по-
мочі рідному краєши. Тягнули ся
о--------------
усобиці і люди ділилися на табо
ри. Такий розділ сип не виходив
ніколи -на коржть. Укр. Червоний
Хрест сгреміпь до сеї цїли, щоби
вєднати сноднй без ріяданці їх по
ГЛЯДІВ ІНОДІ пічних і релігійних до
спільної роботи. Ходить о поміч
ТНІМ, які потерпіли ВІГІ СІЛІТО.ВОЇ
ібйіни, від наїзду на їх хати, їжі
ГіКЮііУ, ХОЛОДУ І ви ПОШЄіСПгЙ.
Зуіснля, щоб]। зєдцапт людній до
спільної робіни, були до певної
міри усігіїнні і сьогодіві, як і на
минулих зборах видимо людий рі-
жиих відтінків і -з ріжннх орґаіії
зацін.
Робота Ук-рп-їнсьїкого Червоного
Хрсісга це може нерсісгавати, бо
поміч е постійно потрібна, Як доїв-
го у лаїс є пі.ра, що нарід україїц-
сь|:<н.й мусить розпивати ся, гак
довго ся ціра мусить піддержувати
роботу і охоту до роботи.
Дійсність доказала, що потреби
в Бвропй є більші як наша поміч.
Ми дивиши ся і ди виїмо ся на сю
поміч все іце $гк на зли-шню спра-
ву. Не маємо охоти цастружати ся.
Там віддали українські громадяни
сеіої найкращі ліга і сили. Тисячі
з них без рук, без ніг. Десятки
тісяч за порогом чекають, .вики-
неш з власної хати, чи прийде хни
ля, щоби можна вернути. Але Ка
нада не скора до жерИв.
Мусимо люлий зеднати, лучити
до арПіНЇз.'піії, збудити до коопе
раюй щоби робота в будучім році
принесла погрібну поміч.
За два роки, від марта 1920 до
і естер, у.спіл и мп зібрати пягкдеюять
тисяч долярін на поміІч соїрок мі
лїонам на Ве.ипкій Україні і чопі
ром мілїояам па Буковині і в Гл-ли
нині. Се кашя, якої не можна від-
чути, Пранідщ їло і каш я ліку про
донжіїть умираючому жиге, Щоби
населене відчуло пашу поміч, по-
їш епі і би МИ ЗЛОЖИТИ ї могли би
МИ ЗЛОЖИЛИ хоть сто тисяч доля-
рів в осінім році, наколи би
Ж:інй розумів і СИоІЛіИз овій обо-
вязок.
Українські товарне пш в Каїніті
відносили ся зГЛЯДОЩ Укр. Черз.
Хреста ціїлшлм льояльїяо. Часописи
відносили ся до роботи ОКОЛо ПО*
мочі Рідному Крає ви з найбільшою
ігри хильнішстю, іцо тут вигразио
за ти пі чуємо. Жйюігпао у Вінніпегу
у ладило в хосен Укр, Черв. Хреста
кілька базад>Ь; се стало ся під про-
водом панї д-рової Йонікеро'вої.
Але деякі місце вости не працю-
ють так, як належало би. Що ро-
бить Торонто, Сіиней, Саскатуїі,
Принс Алберт?
Зрозуміня для справі і еиергію
виказали в теперішній збірці від
15 грудня, 1921, до 15 лютого» 1922,
Веґревіл, Форт Віллїям, Едмонтон,
Шіго, ЇШя-ЇП'Єґ. Особливо Монтер
треба покласти другим як взсирець.
БІЛЬШІ МІСЦЄВОСТИ повніші розви-
нути діяльність у себе і в сей спо
сіб дати п рігміір і за ох оту всїм до-
ожолкчииім місцевостям.
Головний Комітет видав з<віг про
збирані датки І дав осібними кру-
ками всякі вказівки до улад же ця
роботи, а навіть оповістив, &іо
кишле, де жадають чоловіка, який
на місці у ладить роботу. Але Укра
їгіЦІ в Канаді не надуживали своїх
сил і не коріЕСтали із поданих їм
жазівчж, так, як би се повинно
бути.
Ті, що дали свої датки, а ще ча-
стійте, ті, що до роботи нічим а
нічим не причинили ся, думали,
що за зібрані гроші дістане кож*
ний Українець в Бароні по 20 до-
ларів І веди кий мішок муки, Нераз
ітриїхіжають люди й оповідають,
|ЦО В їх селі їх родина нічого не
дістала. Нераз мішають роботу з
роботою осіб і товарне пв якоїсь
другої народності!, не посту-
пають безсторонно ЗГ.1ШМ ухра«і-
сьікого інаселеня.
Не раз роблять невнір.озумії.іі лю-
ди невмістві уваги про висилки гро
ший, однак Головний Коміїтет ро-
зуміє свою вЬЛталь'Ніїїсть І посту-
ггає як пайрегорожнїще. Нехай кз-
жннй загляне у Звіт, де є поміщені
навіть посвідки на пересланії суми.
На підставі тих посвідок може ко-
жний переконати ся, що 75 про-
цаиг зібраного гроша пішло до Га-
лейчиші на помііч наседепю, калікам,
вдоінам, сиротам, 25 процент на
ітЦмогу воякам, що опиннли ся
поза межами Галичини І взяли ся
5
др науки в школах иа Чехосло-
ва^чи'ні, АіВ’Стргї» Нимеччині і Юго-
сліжії. В сей спосіб находять ся
сотки сгодеиШ поза границями
України, Я|КІ не мають найменитої
помочі з Рідного Краю. П'ять, а
наїаііть чотири долари вистарчає, що
би покрити на цілий місяць удер-
жав є для одного вояка-студента.
Є крики, що помагаєгь ся па-
нам, бо СЄ'ЛіЯНСЬіКІ сини до інколи
ходять! Находять ся люди, шо
кричать: Не дати, я не ходив до
піиолн, то і воші не погребують.
Таких нерозумних що ртз менше.
Український Червоний Хрест за
жадав жи гепне н студентів і сту-
денток, Від комітету у Відні І Пра
зї прийшли описи кождого разом
з світлинами, Розберім в опіку по
одпшіу, по діва, щоби скінчили па-
ні І молоді вояки науку і придали
ся українській землі до .війни із
темпі отою. Окол0 500 студентів по-
требує помочі. ЇХ треба 1ЮЗМССТИ-
1И. Нек;й 31'О.ЕОСЯІЬ СЯ ОХОЧІ, ЩО
хотять дати їм поміч. В З.іуі, Де<р
жзшах і в Канаді повпчпіо тгайпг ся
ТІЛЬКИ щирих (Унікум В, Ніобії по
пить доларів що місяця ітрис,та.т!1
на иііібралого собі студента чи
студентку. Така поміч тривала би
через один сбо два роки. Опікун
був би гордий, що випровадить од
ного чоловіка в люде І поможе
в той спосіб українській землі.
Уіфаїисукий Черізаний Хрест пзн
ьає суспіль*гість вишукані опікунів
для тих, що хіситдть учити ся.
Тимчасом чуєть ся неолравдаїгі
докори, лідозріня. А прецїіиь паші
жертви в парівнаню із жерпвами
Рідного Краю підчас боротьби аа
ґвішбоду е далеко менші.
Ще гірше, наколи люди роблять
доікори поза плечима, місто відне-
сти ся впрост до Укр. Черв. Хреста.
На послЬних загальних зборах
ухвалено, щоби написати Уісг.тн
для нашого уладу. Сей Устав го-
тов. Після того уставу маємо ви
тепер пере вести нашу роботу.
ііасл'іхйі загліііьні збори рішцл-н
улхтиги збірку збгж.т Переведене
сеї збірки натрапило на рьдаїі те-
х'еіїчіііі труллгости, які поки що не
дали ся усунути. Будимо старити
ся сю справ.? полагодити пізнїйнге.
Через брак часу не полагоджена
і цс сирова з базаром мла пре їжі їх
праць з Евро.пя, —- се ухвалили
ТіЖож посліді ні збори. З розпрода-
жі малюнки і риїсуіпікін прийшла
би ппіигч для малярш, а також для
о каліч Ьі їх воіякЬ. Се дасть ся -ви>-
КОЧІ'ЗТИ по усу неню ргжних тру-
лнпегий, а може придбати дохід
іЩ найііпгршпх верств.
Укр. Черв, Хрест рішцп ся на
збірки іюмедеи англійською і фран-
цузькою публикою при ПОМОЧІ злу
ченнх хорів українських товариств
у Взнппіїієі у. Сей відступ має при
нести збірку па поміч Рідному Крд
єви, о також їм з є запізнати іікґлїй*
ську публіку з українською пі-
снею, Учасники хорів усік україн-
ських товаріісїї з розуміють сю ва-
жку задачу і приготовляють ся
пильно до ляісггу.пів, щоби 'Чужинці
пізнали нас з найкращої сто рони.
Однак при кожній робогї погрі-
бне довіре, Треба мати добру волю.
Сама старшина не маже нічого
зробити, як нема доброї іволі у
всіх і зрозумічя, 5#ку ціль маємо
6
осяігнути. Коли є яке Наз.ДОТ'ОПене,
треба віднести; ся впрост до стар
шини а скорше вийдемо на до-
брий шлях, скрйпігмо себе і помо-
жемо Україні*. (Оплески).
Слравоздання скарбника.
Опісля предсідник зборі» покли-
кав скарбника У* Ч. X., п, С. Ков-
бл-я, і сей — заки приступи© до
подраного касового ззйгу — ска-
зав:
Нині рік, як я зданззв звіт перед
загальними зборами- нашого това-
риства* Однм -мій звіт на минуло-
річних зборах представляв ся кра-
ще як лині, Сьогодні не можу по-
хвалитися тим успиогм. Причин до
тої обстав Ніни склалося бога то, та
мабуть найбільшою причиною е
— брак з розумій я у нашого гро-
мадянстзга ваги хівшлі, як у пере-
живаємо, Старшина маючи на у-
вазі допомо'іу всім клясам україн-
ської суспільності! її Рідному Краю,
приготовила була незвичайно ши-
рокий пля’і двомісячних за ход ;ів о-
коло збірки фондів на річ У. Ч.
X, Управа товариства мала вели-
ку надію на дсбрії'й успіх тої кам-
панії, то вона однак не принесла
сподіваного результату- Многі ко-
льонії до Коірих .м:і «вислали, всякі
погрібні для загальної збірки і«*
формації і друки — до тепер те
не відізвалися. Чекаємо на їх від-
повідь і присипку датків.
Нам не вільно тратити Терпе.и;-
вости. Мусимо працювати невпинно
далі, бо пас ждуть — ггжі1 голод-
ні, каліки і а ішкгкіугі ворогам з
рідної землі наші брати і сестри.
Опісля скарбник прочитав по*
дрібний рахунок, який представ-
ляється як слідує:
Касовий зіВ'їт за перших 7 мі-
сяців після загальних зборів, та
є від дня 1-го марта, 1921 ро дня
ЗО. вересня, 1922, провІоеннй прго-
вірною комікією, і оголошений в
книжечці „Перший Звіт У. Ч- X."
на стороні 21, не був п реал оже ний
загальним річним зборам, т?му
ТО НИНІ Я прсдложу 5ВІГ за ЦІЛИЙ
фіскальний рік, включаючи рахунки
оголошені в 'Першім ЗПіПІ ВИД іЧІїМ
Головним. Комітетом У. Ч. X.
4 так:
ПРИХОДИ:
Приходи за місяць —
морг ................... 1,436.98
шліте нь ................ 252,61
май ................... 1,18404
червень ............... 936.83
липень .................... 1000
серпеш.................... 49.00
вересень ...........*.. 60.00
жовтень .................. 64.28
падолист .................. 5.88
грудень .........-........ 593 05
січень, 1922 ......... 2,884.07
лютий ................. 2,26124
Разом .................... $9,737,98
Готівка з днем 1 марта 230.51
Сума ................... $9,968.49
РОЗХОДИ:
На адміністрацію —
•в марті . ..<............. 76.99
в цвітні ......-. г г * < * > і ' 7-20
в маю ...................... 34.65
в червні ............... - 6-30
іВ лірпіні ................. 36.81
в серпні .... і . -90
ія вересні ................ 26.22
в жовтні ................... 7*65
7
в падолисті ............... 77-40
•в грудні ................. 548.54
іа січні, 1922 ............ 571,34
в лютім ................. - 59-43
Разом ...................... $1 Д53.43
ВИСЛАНО ДО ЕВРОіПИ:^
22. марта, 1922, через Пра*
ігу для Буїкоаини 1,000.00
10. цілйшя до Праги для
укр, вояків-студентів 10 цвіт-н я до Відня на ту-,;к 120.00
ЦІдь. „ , 60.00
18. цвігн.я до Галицького
бидносо населенні я 27. мая, для уійр. вояків у 500.00
Чехослоначчині 27. <мая, для студентів в о- 1,000-00
яків в Празі , 27. мад, для студентів во- 50.00
яків у Відні 10. се-рцня, для студентів 50.00
вояків -в Чехословіаччині 23, грудня, для студ, вояків 547.00
у Чехословаччнні * 23, грудня, для студ, ВОЯКІВ 250.00
У Відні 23. грудня для сот. Буцма- нюка за проданий образ 250.00
„Скидальніи його роботи 5. річм-я, 1922. для табору 21-05
в йозефові, Ч.С.Р, .... 5. січня, для Шигля, студ- 'скульптури в Римі на 200.00
академії мнстешв 20. січня, до Галичини для 25.00
воєнних калік ........ 20. січня, до Галичини для 200.00
сиріт по укр, вазках 20. січня, до Галичини для 200-00
івдійв по укр. -вовках .. 27. січня, до Галичини для Ком. Правії, Оборони Пе- 200-00
100.00
реслідуваних Українців
27. сі чия, Кшт, пом- жер-
твам Війни у Відні .... 200.00
27, січня, до Львова для іПедагагйчіного Тнва на підмогу шк. молоді ... 100-00
27. січіяя до Відня для сту- дентів ВОЯКІВ . -. - -. - 100.00
10. лютого до Галичини- для Сир, Зсіхіктів 500-00
10. лютого до Чехосло- ваччики для таборів .. 500.00
Разом вислано $9,173.05
Готівка в касі 28. лютою 1922 року ... 2,342-01
Разом сума .....г...... $9,968.49
ЗІСТАВЛЕННЯ: Пои-ХіЦ за фіскальний рік 1921*1922 9,737.98
Готівка з попер, року ,. 230.51
Разом сума $9,968.49
л РОЗХОДИ:
Адміністрація . .. 1,453.43
Ви:С-л ан о в і дім от 6,173-05
Готівка в косі 2,342.01
$9,968.49
Загальний рахунок від часу залу-
ження У Ч.Х. а Канаді до 28 11. 1922
ПРИХОДИ;
На руки Гол. Коїм. У,Ч.Х.
у Вшшпеґу вплинуло 42,081.11
Сума •вміслана тюод. Від-
. ділами У.4-Х. і людьми
впрост до Европи і по-
відомлено Гол- Компет 7,990,23
Разом збірка в Канаді І
Злуч, Державах ......... $50,071-34
РОЗХОДИ:
Видатки на адміністрацію 4,25255
Вислано до Европи ... 43,476,78
Готівка в касі дня 28. лю-
того, 1922 .............. 2,342.0]
Разам .................... $50,071.34
З ТОГО ВИСЛАНО:
До Галичини ............ 33,715.23
Чеїослшаччинн ..... 8,10155
іВаідия ............... 1,660.00
$43,476,78
Вис лід Головної Збірки на „Поміч
Рідній Землі** за час від 15. XIЕ,
1921, до 15. ІІ 1922.
Тут подаємо висл'цд збірки після
пляну, який був розі Сланий до всіх
'меншостей їв Канаді. І так:
Округ Ціль Дійсна
збірка
БР1ТІШ КОЛЮМБ1Я: —
1. Округ Івана Ґонті,
ціла Бр. Кол. 2000-00 61.00
АЛБЕРТА:—
2. Округ Ярослава Мудрого,
Веґревіїл і др. 2000 00 340.20
З, Округ короля Данила,
'Вермілїон ІООООО 192,21
4. Округ княгині Ольги,
Шандро і др. 1000.00 57-75
5. Округ князя Ігоря,
іМоцдер і др, 2000-00 620,90
6. Округ Володимира Вел.,
Ддмонтон і др. 2000-00 7.75
7. Округ князя Льва,
Рйзвотер 1000.00 ----
8. Округ князя Святослава,
Калґари і др, 1000-00 100.35
9- Округ князя Олега,
Гілкрест і др. 500.00 ----
САСКАЧЕВАН:—
10. Округ Б. Хмельницького,
Йорктои і др- 5000.00 354.83
II- Округ Івана Богуна,
Ме.тв-ил, І др- 2000.00 118,90
12, Округ Се-вернна Наливайка,
іШН’о і др- 500.00 299-53
ІЗ- Округ Івана Мазепи,
Саскатун І др. 1000.00 102.95
14- Округ Петра Сагайдачного,
Мінам і др, 3000-00 140.90
15, Округ Іза.на Ви томського,
Принс Алберт 1500.00 20-50
16. Округ Петра Дорошенка,
Кридор і др- 1500.00 48.15
17* Округ Пзола Полуботка,
Н. Бетлефорд 1000.00 8.00
18- Округ Д. Вишневенького Байди,
Реюкайяа і др. 1500.00 198.85
МАНІТОБА:—
19. Округ Тараса Шевченка,
Вінніпег 20. Округ і др. 4000,00 1360-36 Юрія Федьковнча,
Стюартбури І др. 1500 21. Округ їв- Котляревського, 115,59
ЯнЬ і 22- Округ дрг 1500.09 Бориса Грінчен-кз, 25.47
І'і-млї і 23. Округ Портедж др, 1000.00 Лесі Українки, ,тя Прері 74.87
і ДРУГІ 24, Округ 1000-00 Мих- Драігоманова, 17.50
Бремдо-н, 25. Округ і др. 500 00 Марк ІПапікевкча, 21-20
Ольга і 26, Округ др. 2500.00 Івана Франка, 100.10
Дав фін, і др- 2500.00 371.00
ОНТЕРІОг—
27- Округ Максима Залізняка,
Фт. ВілІйм І пр. 1500 513.00
28- Округ Олекси Довбуша,
Торонто і пр- 1500.00 3.00
29, Округ Львів,
9
Кенора І пр. 500.00 30- Округ Київ, 27.00
Отава і пр. 1500.00 КВ]БЕК:— 138.76
ЗІ. Округ Одеса, іМонтреал 3000.00 32. Округ Перемишль 94.28
Решта .Квебеку 1000.00 4.00
НЮ БРОМОВИХ:—
33. Округ Д-міщина,
НОВА СКОШ1Я-—
34, Оікруг Запорожжю,
ОСТРОВ ПРИНЦА ЕДВАРДА;^
35, Округ Хортиця,
Всі округи 1000.00 -----
36- Округ Слобожанщина,
Вніс ота суми не визначена 215-95
$54,000.00 $5,808.52
По залткнеіію рахунків округ ч.
6, збірка *в місті Едмонтон н аспіда
в сумі $663-05, що о стільки збіль-
шить збірку в окрузі ч. 6,
З повис ні о і о звіту іпатюзні Збо-
ри бачусь, то дотепер У, Ч- X. зі-
брав Еїонрд рятьдесять тисяч до-
лярів. Ся сума все є мала, але про-
сто омічігна. Все таки нам не закла-
дати рук; ми мусимо йти далі, му-
симо — хоч як трудно — збирати
жертви і давати поміч тим, що
•в-ідідали своїй Україні іТчсе, не о-
ставляючи собі нічого (Оплески).
Звіт писаря Українського Червоно-
го Хреста,
Писар, д. Осип Боянївський, пе-
речитав протокол з кинувших за->
галі»ни*х зборів, який в иілости збо
ри прнягял-и. Потім здав потрібний
звіт з цілорічного діловодства то-
вариства Українськоіго Червоного
Хреста в Каналі- Той звіт представ-
ляється так:
На гіосш-нірх зборах, які відбу-
лися 26. лютого, 1921, в Народнім
Домі у Вінніпегу, вибрано слідую-
чий заряд: Я- Б. Арсеннч, п-редс.;
Іван Слюзар, заступник предсід-
иика; О. Боянівський, штсар; С.
Ковбель, скарбник; П. Г, Войцен-
ко, Іван Рушаче к, члени.
Дня 9. мдрта на засіданю заряду
д об ралю ще трьох іілешв: д-ра Но-
щика, д-роиу Исшкерснзу, о. М.
Олесіьчука; до до радної комісії за-
прошено: 1) всіх редакторів укра-
їжькіїїх часописів у Вінніпегу, 2)
поспій: Д. Якимішіака і Н. Гри-
горчуед, 3) д-ра Ианкера І п. Я'
Кун міського.
Всіх засідань було 41. з того З
надзвичайних і 38 звичайних; за-
іалмш’Х зборів У.Ч.Х. було 4 і так:
1) в справі базару У.Ч.Х., на які
запрошено членів тоткіртетд і аи-
лначнах грітмадмі міста ВЇЕінІпегу;
2) и справі ста тута і пе-шпреня ро-
боти Укр. Червоного Хреста;
3) В С-Прліні 110(ЮрІ'Іпої збірки же.ртн
іщ У. Ч. X.; щі сі збори запроше-
но і не-членій комітету У. Ч. X.;
4) в справі річного звіту.
Вся ііравшво українська преса
йшла солідарно у всіх справах, які
віт носію при До У. Ч.Х.
В Жовтні м- р. заболіло на но скар-
бника при ватним б сі ід ом на суму
20.000 доляпів.
Звіт переписнії Українського Чер-
воного Хреста,
Одержано:—
Листів з Европи ............ 160
З Канади і Злуч. Держав 2,814
2974
10
Вислано:—
Листів з лістаміг для збірок 29,1%
Паїкун-ків з опоакт. про збірку 360
Пакуикір зі ті3 вітами”,
по 2, 3* 5 і 10 1,580
Відповідей на урядові листи 79
Карток з упімяенями 650
Посвідок на одержані посилки 1,354
Листів ;ю фірм о я, Віїпнїпєі'у 960
34,179
Голова У.Ч.Х. їзід-іів з початком
падолиста на з’їзд до Елмсяітону,
щоби порозумітися в справі орга-
нізації товариства У.Ч.Х, в Едмон-
тоні-
Опкля перепон^ п. Бояпіікь-кнй
подрібііо над чим радила старшина
Головного Комітету У.Ч.Х. на 41
засіданнях. Комте а ник тривало
вії 2 до 4 годиїн,
Для переведення двомісячної різ-
двяної збірки треба було дьокалю
для Українського Червоною Хре-
ста. Український НЕіродНий Дім у
Вінніпегу відступі рв на сю ціль
для У.Ч.Х, о тну кгмікіту. Також
Український Голос позволив спсєї
домівки і дав машину для ігиріб-
ної переписки. Всі засі-даня виділу
У-Ч.Х, відбувалися в домі д-ра
Новака, 459 Селкірк 2'цію, який
цЬком безікористовно позволив схо-
дитися В ЙОГО ДОЇМ і.
До У.Ч X- пр1*гланд ліс ту разом
з описами 5С0 студентів Українців,
які потребують постійної помочі
ДЛЯ укінченя ЮВОЇХ 'Студій. Всі ВО-
НИ належать дч українського вій-
ська, а тепер викинуті з рідної
землї, та відірвані від своєї роди-
ни. Нашим обаязком є помогти їм
тепер- Управа У.Ч.Х. поробила пев-
ні заходи, шобц розділити тих
с ту де 11 гін між поодиноких дтбро-
діїв, які зобовязал ибися давати
потребуючим с іуд єн гам постійну
поміч.
Видрукувано друки погрібні для
успішнішої праці У.Ч.Х-, між ними:
1) Перший Звіт Укріїїпсь-кого Чер-
воного Хреста; 2) Начерк роботи
коло збірки; 3) У тім збірок по
містах; 4} Афіш „Р.пуймо Рідний
Край” з арпіст іншим рисунком пі-
сля помислу проф. І, Боберськогц.
Дотепер ограпіі’іа.'іися ми зі збір
коні ніі У.Ч.Х- тільки на украні-
ськім населенню н Канаді. Тепер
підготовляємося до збірки між
Англійцями. В тій справі порозси-
лана друковані лікті! (всіх 960)
ііереіважн0 до ріжних бізнесом ик
фірм у Вінніпегу. Дальше приго-
товляється хори до концертів для
англійської публнкн.
В ]ІД1П;Й Роботі помвг нам МЙОГо
споїм дос.іцтом, порадою І ТруїДОм
відтіоручеіїгк правління Східної Га-
личини І. Боберськнй.
Віримо, що всі мкцевасти Ка-
нади оцінять справедливо роботу
Голосного Комітету і переведуть
переписну в справі своїх обо&язкІа
і стануть жмвІще до праці як до-
тепер. (Оплески)*
Опісля слідувала промова п. проф.
І, Боберського, По його промові
дала своє о речене провірна комісія,
Л. Вмиль Кааанївський говорив
за провірну комісію. Він заявив,
що прозірна комісія здала свій
звіт в жовтні м. р,, а тепер здає
його лише за п осліплих ітять мкя-
ції в, Прозірна комісія знайшла всі
рахунки у взірцевім порядку. За-
11
яву п. Казаніжькою погверцшв П.
Баризький.
Збор'їі п рип яли заяву пробірної
комісії І ух налили уступаючій стар
ШІІМІІ 'ВНСКЛЗ додірря. (Живі опле-
ски)^
Промова проф. Івана Боберського
відпоручника Рідного Краю.
Світлі Збори: —
Каняі.іій’СЬїКі Укрпїпнї відказали
і в наказують ласі мне свої гадки
із часописях про Український Чер-
воний Хрест в Канаді та про потре-
бу сею удалу у всіх місцевостях
поза межами рідної землі, щоби
побудити Українців до злуки і до
помочі СВОЇМ браттям.
(Хіни з них, п. Хлібе ЦІЛИЙ з
ВерМІДІОН, ШІП!С} І ПО був у карті,
1921 року у Львові, там відвідав
,ДЧраїїі'Сі:>кпій Горо ждись кий Комі-
тет", розшили в із штеитимп Комїте*
ту, прінглядався письмам з Канади
і прпдіп лився ГО'СПіЛЛарНІ грішми.
11;іп Хлюецькиіі вп-сказався, то Го-
рожа ] ГСЬ Кий Комітет РОЗДІЛЮ Є |ЗЇ;Х“
мопі як і[айсгіравеідлишще І посі-
дає повїіє додірря населення.
Бліді лиця,
•Ніжолнби меі мали а сій хвилі
великий літак і могли перелетіти
монад укритськимн землями і при-
лі [ІШЛИСЯ тому, ідо там дієткя, ми
тоці працювали би скорше над
поміччю. Ми зл|)М’]і'Уліі:6цся на вил
людей, що з блідими лицями очі-
кують помочі.
На жаль не мнемо те в ,ЛЛК|К|-
їнськїім Чсрвотїі’м Хресті1' літака,
Перелетім думкою понад Впрошу,
Що такм діється? Хто там по-
требує нашої помочі?
Загади* на Великій Україні.
Українська Соцщлістігчдіа Радян-
ська Республіка, себто, коротко
сказавши Україна, якої столицею
є тепер Харків, є дальше полем
бою, па котрім українські селяне
зводять економічну боротьбу з вла-
дою республикп яка, видно, їм не
по нутру, Ось 6. падолиста мину-
лою року розстріляно в Харкові
п<жад 200 україисьісіі'Х ззклздників
за се, що повстанці замордували
преіиС танк шків влади. Така одна
подія показує сю безпутну г сума-
тоху, де грудно розібратиг що д?єть
ся і що дальше буде, бо всьо ви-
рішу єть сд різнєю. А се лише одна
подія з великою числа подібних
подій.
Ся боротьба заОстрена голодом,
який пішоїв передовсім через посу-
ху,. не лише через постійний несу
ПОКІЙ. З десять у-К])ЗЇ1ГСі¥ККХ губер-
ній лише гри мають урожай ї то
лише де і по ліпшай як середин#.
Се є ІШлиїи., Київпінна І Поділля.
Всі ишпі п. інше ні ііеурожаєм.
Бели п стан і па боротьба і раз» я
спричинили, то десятки тисяч
Україишчі з Великої України роз-
біглися по ріжішх краях. Велике
число їх перебуває в ГаличідіІ; біль-
ші або меніпІ громади, — декотрі
з пик докотять до кількох тисяч,
— скіпають ся в Румунії, Болгарії,
Туреччині Югославії, Франції, Ні
метінні, Єгипті, А.'іьжИрі; скіпають-
ся голодні і обдерті, здані на ласку
чужини як листки, що Їх вітер ко-
тить.
Хол.млшгна, В од плі ь і Полісе перс
ясіїшііоть мовчки мука, як колись
І о літі, що його шмату вал л на ку-
12
єні ляцькі кати за се, що б.іжав
свободи для св >єї землі- Вмирав
серед мук і нззігь ге стогнав.
Бутсоюнаські і беслрабські Укра-
їнці живуть у безперестанній по-
невірці- Румунія робить все, то-
бі! вони не іс тну пали.
Пріг-каргютська Україна, прилуче-
на до Чехослоиякм, здається в до-
брій спинці, але відчуває іюже, що
знаходиться у чужих.
Галичина в крові.
Польща бажає присвоїти собі
галицьку Україну за всяку цін'’.
За'клЮ'Щла договір з М о скнів шин-
ною, з Румунією, а ось тепер і з
Чехос.товаччнпою, — б- падолиста,
1921 року, — щоби запевнити собі
Галичину, як добич.
Східна Галичина була визначена
як 'самостійна одиниця. Такий тям
наче ринули були а.ііяптя по своїй
побілі. Конференція амбасаторів
установила границю між Галичи-
ною а Польщею дня 21. падолиста,
1919 року, яку називано „лінією
Корзона",
Сю границю потвердив Севрський
Договір з дня 20. серпня, 1920, який
підписали аліянтські держави а та-
кож Чех оюловаччина, Румунія і
Югославія. Сей договір Поляки за-
мовчували. Оголосив його секре-
таріат Ліги Народів у січні сього
року.
Так стає кождому ясно, що Схід-
на Гапнчп'їга стала жертвою сусі-
да, що хоче зботитися чужим
ма№ом.
Кро'вавою жертвою.
Там в Галичині викидається У-
країнцік зі служби по урядах, при
залізницях, у школах.
Нехай гинуть з голоду.
Там роблять польські власти у-
крачне ь-кшм студентам науку не-
м ислимою.
Около 1,100 студентів пішло до
Праги, щоби вчитися,
Около 200 вчиться у Відні-
Більші І менші гуртки вчаться
по инш-ях містах Егаропи.
Вчаться в голоді і холоді.
Там в Галичині утруднюється
житгя вояховн української армії
українському немічнлкови.
Заказується у кра міські часописи,
не дозііол-яєть ся на рікшій чита-
лень, рухаиковнх товариств-
Конфіскуюсь календар Просвіти.
Польська поліція розязяазла у
Львові з'їзд Українського Жіноц-
тва, яке зібрало ся на наради,
Нс:яч<і збори заказані.
Власти заказали Науковому Това-
риству їм. Пегра Могили у ладжу на
ги вїдчитн, і веліли узязнити уче-
них, які організували український
університет.
Там запровадили до влзницї про-
від никі'в „Українського Корсикан-
ського Комітету”, а „Горожанськпй
Комітет1’ розівязади, — Комітет, я-
кий помагав зим, що не мають
що їсти, це мають в що одягнути-
ся, що потребують ОПІКИ.
Там польські власні стягнули до-
тепер вже понад 120,000 Мазурів,
щоби роздати їм українські землі,
і дальше стягають.
Український ргльник лкшаєть ся
без поля, комірником на своїй
землі!
Власти посилають польське вій-
сько до СІЛ, щоби СЄЛіЯНЄ ПІД при-
13
мусом запік ували ся за польських
горожан. Вояки раїбують, бють на-
гаями, замикають до тюрми лю-
днії за се, що не хотять запікатися
на Поляків.
Десятки тисяч мучиться у БЕНЗИН-
пях. .............
Понад трпйцять тисяч Українців-
Гзличан скіпається поза межами
Галичини і Буковини, в ріжних
краях Европи.
По а-обво-ді, на котрого була спря
мо'вана кулька молодого Фсдака,
має прийти другий опричник, який
вже давніше мав нагоду вис каза-
тися, що границю на сході виковує
собі Польща оружжяім і шибеницею!
Так терплять наші браття в Ста-
рім Краю,
Одно Запілля.
Канада і Злучені Держави мають
Прийти їм у поміч. Нема часу «а
балачку- Вороги ударили па Рідну
Землю так сильно, що сей удар
почув кожний Українець, овгїь за
далекими морями.
Нехай кожний пиндючиться, що-
би ікй удар ослабити.
Не можеш огорожу.ватиіся кіль-
частим дротом па своїй -фярмЕ ч;г
американських преріях і притаїти-
ся тихцем: мене нема.
Ми всі мусимо станути до помочі.
Заморські Украгпцї творять за-
пілля. Заіпілля має ситі куші тис я ти-
ми, що терплять від боротьби в
Старім Краю.
Ніхто не може стороиитм від
ПОМОЧІ»
Кожна фарма, кожна хата має
злучити ся зі собою ниткою часо-
пису, який хоче залюбки чигати.
Нехай кожний читає свій часопис.
Тоді буде розумінь то діється, хоч
сотки і тисячі миль ділить ЙОГО
ВІТ других.
Чигай І знай, які терпіння має
нарід, няі бажання, який йде при-
каз, щоби другим помогіти.
Прилучися в роботі, щоби рід-
шій край стан сію бідний.
Віл, що бездушно ходить в ярмі,
йде на заріз, лсн, що переломлює
краги своєї кліпі дістаєть ся па
полю!
В Галичині івІ-дбув ся міжпартін-
шій з*'ш- В і мели Українців .видав
сей з'їзд -виоа»у, з о.гвергимн під-
нислімії з датою 22. І. 1922., що
Галичині одностайний фронт, а праїв-
иим зл-сгупіііико-м українського на-
селення Східної Галичини перед
всілії державами є лише президент
Української Національної Ради, я-
кпіі тепер зі своїм урядом перебу-
ває у Відні.
Цей ирнмір Радного Краю, ця
єдрЙсїь, яку викликали польські
звірства діоділають і на Україн-
ців за морем. Тдм один фронт,
тут одно запілля.
Не думаймо стороішичо.
Думаймо про єдність І про до-
роги ДО ЄДіКО'СТН.
Як горожаїге держав американ-
ського континенту можуть Укра-
їнці з поза моря незвичайно по-
могти ріпному краєви, наколи бу-
дуть вишу кувати справи, які їх
єднають.
Товариство Червоного Хреста
повинно повстати в кожній місце*
вости Канади, Злучених Держав,
На ратин і Аргентини, де лише жи-
вуть Українці*.
Ця сіть товариств буде виск аз ом
14
нашої лучи-остн і нашої єдностп
[і помочі Рідній Землі.
Роздача в Європі.
'В Европі істнують здпомогош
ХйВйрнсіва, громадянські і студент
сьікІ, які нз місці дбають про збірку
датків і про справедливий розділ.
Посилаймо їм наші датки, щоби
М .7.111 ЩО рОЗ/Нм'ГкГГЦ- ТіГКІ ГОВЗрИ’С"
гза € в Загребі (Хорватія), у Від-
ни, (в Празі, в Берлін*
У Луз'оип по разів язі ию „У країн
ського Горожа н.ськоі’0 Комітету”
польськими клас німі і, скараються
провадити злітіомогоку роботу миші
у лади, Працює осібна секція опіки
над неміч пикам її гил проводом д-ра
Курінця* „РЦпа Школа" дбає про
мол одіж і про чціуку для неї під
орудою ггроф. Галушлігс нікого. У-
крапкьке Типарис гио ,,Опіки над
МолодкУ під проводом М. Карат-
ііпцмпио. Український Фонд Воєн-
них: Вдів і Спріг під приполом л-р.і
К. С дуд Ції енного.
Український Горожа не ьки.Й Комі-
тет був вже складно улалжеїшй, і
обігимав слідуючі секції: 1) ІІрс-
ЗИЛІЛ і СЄК.рЄТЗрІЯг; 2) 3-2дК)іМОіГОііїП
секція; 3) Секція ПОМОЧІ уИЯЗНЄПНіМ
і -інтернованим; 4) Самаритянська
Поміч; 5) Вк»ро праці; 6) Секція
дарів Американського Перлон ого
Хреста; 7) Секція догом аги підгір-
ським поішталі; 8) Пра'вна порада;
9) Секція допомоги емігрантці з
П р>ід« ш рянс ь кої Україв и*
Іще нема точшк вістей, які секції
по розвязаню Горожаясякого Ко-
мітету булуїь могли продовжити
свою роботу і в якій формі*
Збігцї з Великої України' лиши-
лися тепер цілким без опіки*
Поміч потрійна всюди.
Потрібна вона сиротам і вдовам,
потрійна воякам, і скалічілим, по-
трібна воякам, то хоггяггь учитися
в школах, потрібна селянам, що по
терпіли через насильство наїзників,
потрібна всім, що терплять В Імені!
нас і в імені] нас працюють.
Розважна поміч.
Ніякі крики або цьков*:яігя не по
шйгні нас вцпроіоілчть з рій н отиті.
Помагаймо розумно.
Ми маємо з;іоп:ку:-пгиел кожним,
що ирацюиіав і прзцюе коло було
вн нашої держави щнрііг а через
ге масне страти > стає здоров.тя,
бо попап у нужду. Тик велить нам
п н*гупати громі пкісііКз совість* Та
*.с пост уповай; її зробись чашу су-
сгцлмйс п, еоліт ірною і смілою в
баї с. 'Ьбі.
В Злучених Державах заняті те-
пер українські переселенці голов-
но національною позичкою І вже
перейшли 80,000 д од ярій, С Міряють
ся осягну ги суму сто тисяч. КрІ’М
того поодинокі товариства і особи
збирають тім на неміч нігкїв, її а
ст-уїдет ТІ в, на Рідну Школу, па прав-
ну оборону арештованих і сказа-
них па смерть.
Каіндійські Українці доказали та
кож, то розуміють потребу помочі-
На поміч своїм братам зібрали до-
тепер через два роки понад 50,000
іопярів.
Дальше трудитися.
Цьогорічна різдвяна збірка ви-
пала через перед їм в цінах І через
застій в торгівлі не так, як це на-
чеіркиїула Головна Управа Україн-
ського Червонімо Хреста.
15
(Всі грошеві посилки ще не на-
дійшли з цілої Кагнади. Місцевосте,
які замаїло, або ніщо не прислали
збирають ще дальше і пришлють
більшії суми.
Гол овш їй Комітет Українського
Червоного Хіреста у Вінніпегу за-
дав собі незвичайно много труду
і поавягйв Рідному Крає'ви мною
часу і мною роботи.
Икі-Ші місце бос її і підуть за його
приміром. Тепер не час на дрімоту
або сварку.
Час Великий.
Рідна Земля ясде помочі.
Нехай когжддй на своїм місці
причинятися До спільного труду.
Наш груд вийде нам на славу.
Не сидім їв темряві. Гляньмо дум
ками високо з гори на цілий про-
стір. Погляньмо, куди ступати,
ІВ голові маємо не тісто, але мо-
зок, а в грудях не поірожну комір’
ку, але серце. (Живі оплески).
Коли Провірна Комісія о рекла,
то рахунки знаходять ся і7 взір-
цевому порядку; перевели збори
дискусію над звітом-
П. Н. В. Бач пінський звертає ува-
гу, шо в Першім Звїтї У.Ч.Х. Биле-
ічатано, шо секретар пібраїв 653 5’3
доларів, Цю суму треба пояснити,
щоби кождий зрозумів, що сей ВИ'
даток не пішою цілий для нього
як писаря.
Голова п. Арсенич пояснив, що
в склад сеї суми входить вся опла-
та за роки 1919, 1920 і 1921, до 28.
лютого, усіх робітників при У.4-Х.,
а се — секретаря .скарбника і по-
мічників за с гра ту часу. П. Бачив-
сь кий дістав із сеї суми 403.50 дол-
Решту, т. є 250 дол. взяв скарб-
ний С. Ковбель, котрий в часі го-
лобної збірки, 1921, повнив служ-
бу і іис ар я-скарб ник а. До тог ро-
боти нас від часу він приєднував
помічінпків, котрим сам платив.
Пп. Барицький, Арсен ц-ч, о- Ваііь,
Бачинський забирають голос в
справі платні писаря. З дискусії
стає койгодому ясно, що У.Ч.Х. не
платить іп латні, але ухвалює від
іпкодовання за страту, коли писар
і скарбник -мусять цілий день, день
за днем посвятити, щоби полагоди-
ти справи Української о Червоного
Хреота а рівночасно залишити ж я
ку иншу роботу, яка дає їм мож-
.'Шійсть життя, Відшкодовашнія таке
обмежується на час, коли треба по-
лагодити переписку в справі голов-
ної' збірки,
Лро видатки, на фесгин в році
1920 забирають голос ті. Білень-
кчй, Арсенмч, Бич ляський, Бари-
ні юк, Бачин-сьїкий, Самотів кз, Каза-
нтьхрй, Пасічний, Слюзар.
П. Блрицьжий заговляє, Що справа
фестццу находилася виключно в
йот о заряді: „Я взяв цілу справу
іга себе і за все відповідаю. Особи,
що мають якісь жадана, мають
письма від мене, шо я все пере-
брав. Український Червоний Хрест
не потребує займатися сею спра-
вою, анї за неї віфвйчати".
П. Біленький жадає, щоби по-
яснити листами оправу всім особам,
які звертають ся зі своїми жаланя-
ми, до Українського Червоного Хре-
ста, а також, наколи треба, оголо-
сити пояснення в пресі.
Збори приймають до відома пред-
ложеиня п. Слюзара, щоби справу
фестину д року 1920 розглянула і
порішила на підставі нннішних за"
яв нова Управа У .4-Х- -
16
Збори приступили ДО вибору НО'
вої Управи на підставі печатаної
акти, приготованої через передви-
борчу комісію, до якої належали
пїі. Стечи шин, Слюзар, Боберськи/й
Присутні голосували через підне-
сення рук і вибрали слїдуючу
Упраау':
Я. В, Арсенич, предоідник;
І* Слюзар, ї. містопредсідник;
о. П. Божик, II. мхгопредс,;
Осип Бойківський, писар;
С Ковбель, скарбник:
ЧЛЕНИ;
П. Драль,
В. Чорненький,
В. Казанівський,
Віктор Купченко.
ПРОБІРНИКИ:
В» Біленький,
Н. В. Бачинський,
М. Залозецький.
Збори приняли внесок п. Слюза-
ра, щоби управа покликала всіх тих
люїдий до дорадчої комісії, які по-
можуть своїм ДОСВІДОМ І ШгЛИВОМ.
П. І. Боберський пояснив Устав
У.Ч.Х-, який Управа предложи.та
до обговорення І ухвалення. Текст
цього уставу розіслала була УпрД'
ва до всіх нідпоручіниікгв товариств
ще перед зборами до переглянення.
Збори пришли внесок п. Бичин-
ського, щоби устав здобрити з тим
застереженням, що Голова Управи
має право поробити тбті поправки,
які покажуть ся практичними.
Збори приггял.и внесок пп. Бичия-
сьїкаго і Біленького, щоби виплати-
ти Писарєви і скарбникови- відшко-
дованая за віддання цілого свого
часу на роботу около
головної пінеркуШщ
збірки УЛГХ. пр сто доларів.
На внесок пп. Бич ямського І Ба*
ршького ухвалено продати річи
зібрані на посилку до Евіропи, то-
му, що посилка до Евроїш потягну-
лаб за собою більші видатки, як
виносить вартість цілої посилки.
(Учасники зборів розважали, що
то'Вариістізіо У.Ч.Х. повинно би дер-
жати постійно урядника за згодже-
ною платнею. Урядник полагоджу -
вав би переписну, і виконання у-
хівал Управи. Сей задаток буде до-
конче потрібний, щоби товариство
правильно розвиїшалося, хоч би у-
радник на разі працював денно ли-
ше дві-ітри години. Ходить о по-
стійну переписку з місцевими тавіа
риствамн і з товариствами- в Баре-
лі, а також о 'В’йкоіванздя ухвал за-
гальних зборів. Иінакнге робота стає
доривочна і неіітраівильзіа. Ся спра-
ва після ради п. Ферлея лишила
ся до остаточного рішення Управь
При тій нагаді иашмнув її. ізан
Сибірський справу дому для У.Ч.Х.
Український Червоний Хрест від-
дасть велику прислугу і Рідному
Краевл і Україні цдаї в Канаді своєю
роботою, але повинен би посідати
свою сталу домівку. Таке поважне
тоїваристівіо не може працювати в
комірнім. Повна безгстороциніїсть і
однаково щира лучйіогь зі вс-іми
иншими товариствами вимагає сього
до-конче.
Збори обговорили справу кон-
цертів перед англійською лубли-
кою. В тій справі забирали голос
пп. Н. В. Ба^іижь'кий, Арсенич,
К.жран, о. Олексіїв. Всі бесміниіки
щоби хор івиступдв,
17
як найкраще, а через се осягнув
ціль: ізаттізиагти чужнн-Ців з сим, що
в ндс є наїйгарнійше, се є ;з нашого
піснею. Коли осягається сю ціль,
то югговниггься її друге бажання,
щоби виступ злученого україтіісьіко-
го хору приніс значну -збірку аіа
поміч Рідному Краеви.
Голова ті. Арсеїяич пояснив, що
наш віиступ має зробити на чужин-
цю лише додатне вражій 11 я. З тої
точки треба діятися на сю справу.
Всі ізволять -ііоіа-ґаратіися, щоби ро-
боту уле'кшити •зіле гге угруднюва*
ТИ. Треба визиск ач и когжду силу
І не тратити ігологвіної ціли з очей.
3: зіґлінду на зжальїн-у ціїть має сей
виступ зробили гаролоіїнйне, мисте-
цьке вражїіня. Промови «і співи
мають творити гарну цілість.
П. Бари-цикий підніс, що україн-
ський хор, злучений з хорів усік
товариств міг би виступати їв однім
з театрйз; .Вінніпегу. Такий виступ
треба у ладити, а з рам сни У.Ч.Х.
було би се нлйвідпо'вдгбще і про-
мовляло би найбільше до пер екю-
№>н!Ня англійської публики.
В ннших містах повиїші би укра-
їясілсі хори уладжувати виступи
перед чужою п у банко ю.
Збори П'рИНІЯЛ'И внесок п. Ферлея,
щоби Управа скликувала Ширший
Комітет що найменше один раз па
три місяці; їв 'сей спосіб уможли-
вить >ся постійну виміну гадок між
Ширшим Комітетом а Управою і
більшу силу >в роботі, — а також
прим'яли внесок п. Бїлеінького, що-
би писар і скарбник поділилися
ясно овоею роботою.
іПредоідмик Зборів, о. П. Олек-
сів, який шість годин ПОВНИВ (ЖЙ
уряд з умілим тактом досвідного
провідника, замкнув збори о годи-
ні 2.45 а ночі на івнесок *пп. Би-
чмн'ського І Залозецької о.
Тепер вернемо до Уставу Укра-
їнського Червоного Хреста, який
Упраіва предложила до обговорення
і ухвалення. Збори уявалили устав
на .підставі 'пояснення оправи через
проф. Івана Бобе ревного. Вій пред-
ставив устаіз ‘в сей Спосіб:
Місцеве Товариство,
Кожна місцевість засновує у се-
бе місцеве Товариство Український
Червоний Хрест. Старшина імісце-
еюґо токларггства складається з 9
членів і 3 провірників, "вбраних на
один рік загальними гбараши, які
ТВДбутЮТЬСЯ .В СІЧНІ.
ЗішчаШг члени платять річну
вкладку 1 доляр. Постійні члени
платять 25.00 дол. раз на Вісегда;
члени-доброди платять одноразово
10 лоляріз. Членом товариства мо-
же стати кожна особа.
Де неможна залож-ити „товари-
сііна," таїм можна заснувати „Кру-
жок Українського Червоного Хре-
ста", який складається із трьох
осіб: голови, я і Не яр я і скарбника, і
дбає про роботу Українського Чер-
воного Хреста.
Головна Управа.
Місцеві товариства цілої Канади
вибирають Голодну Управу, яка
складається з 9 членів, вибраних
в «сей спосіб, що .кожного року
уступає одна третя масть членів а
на її місце вибирається нових;
трьох іпровірниіків вибирається що
року па ново. Головна Управа кер-
18
муе роботою Місцевих Товариств
Канади.
Головний З’їзд.
Міісцеві То&ариіст&'а мають постій
ний вллиШ на вибір Головної Упра
ви, тому, що в другій ПОЛОВИНІ сі-
чня лсождого року висилають своїх
відпоручників на Головний З'їзд.
ВЕідпо-ручники 'вибирають •члені!- У-
п'равн на Головнім З’їзді. Гол о іліглі
З’їзд рішає внески на' зміну уставу,
їгодае 0-віїт зі зробленої роботи, і
визначує напрям дальшої роботи.
Осередок Українського Червоного
Хреста находиться тепер у Вініїпє-
ґу. Але Канада се великий простір,
Не кожне тога ар нетто зможе шо
року вислати підпору чинка па Го-
ловний З’їзд. ЧасоїМ ліпіде, часом
не оможе сього зробиш. Щоби
однак кожне товарне лі > кожного
року мало вплив на -зиб.р Головної
Управи і «а ухвали Головного
З’їзду, находить ся в Уставі това-
риства така постаїнова:
Головна Управа оголошує Го-
ловний З’їзд письмом до кождого
Місцевого Товариства. В тім піг
сьмі поданий порядок З’їзду, най-
вйіжніііщі оправи, які прийдуть під
обрали- і ліста канлндатіп до ви-
бору на членів Головнії Управи. Се
письмо приходить до Місцевих То-
вариств три тижні перед З’їздом.
Місцеве Товариство скликує збо-
ри для наради над письмам .про
З’їзд. Члени ухвалюють внески, до
шімденнх справ а також ‘голосу-
ють над постам леищии качадюа-
тами. Писар тейаристзз пише звіт
про ухвалені внески і про зис.тід
голос о,ванна.
Се письмо дістає відпоручник
товаристізіа, який має поїхати ні
Головний З’їзд і застукати особи-
сто іпоіпл'яди свого товариства. Та’
«кого відпоручника вибирає кожне
товариство на своїх загальних збо-
рах.
Наколи би товариство не могло
ґзіиіслати 'ВІ'ьпо'рунчіиіііка, тоді висилає
почіою звіт ’зі свого і олосії-ванд*
але так, іщоби сей 5ніг про голо
совання ; про внески прийшов до
Головної Управи перед Головним
З'їздом. Письмо про місцеве голо-
соїзаиня береться *в рахунок при
обчислювіїшню то лосів на З’їзді.
В сей спосіб кожне товариство
бере участь у виборі Головної У-
праїш.
Зміни Уставу не може ухвалити
собі іМїсцєіііє Товариство. Воно мо-
же лише ставити внески на зш’їни
до Головної Управи. Головна У-
іірава лредклаїдає тї внески під
□броду тла ГолоШїм З'їзді.
Обласна Управа.
ПСд провід Головної Управи на-
лежить ціла Канада, се є десять
провінцій, які представляють де-
зять „Областей".
Місцеві товариства одної обла-
тай можуть вибрати собі Обласну
Управу, яка провадить роботу У-
країнського Червоного Хреста -в
одній обгласги. (провінції) після ггка
зівок 'Головної УгграЬи і відвічає
за сю роботу перед Головною
Управою, а також іпереїд Місцеви-
ми. Товариствами своєї областю.
Облатана Управа -складається з
9 членів і 3 іпровірнигкгв. Всі вони
вибирані на один рік. Вибори ад-
буйіаютьіся на- Обласнім З’їзді.
Обласна УітраМ скликує Обла-
19
гний З’їад раз ста рік в першій по-
ловині лютого. Опасіі'б скликання і
лереваденнія Обласного З’їзду по-
дібний до способу лк переводить-
ся Голазиий з'їзд, а се зже було
тут пояснене.
Кожне Місцеве Товариство виси-
ляє вадпо'ручяика з письмом, щоби
особисто іпромовлЯз і заступав по-
гляди свого товариства.
Наколи тонарист&о не може ви-
слати з якоїсь причіпнії в ід поруч-
ігикїї, висилає письмо іпочтою зі
іЗВІІТОМ про місцеве іГОЛОіСОгЛаИИЯ І
діро свої внески па Обласний З’їзд.
(На тгри^гр: Місти То-варистіла в
Брітігш Косіюмбїг висилають своїх
відлоруч-ників, скажім до Вликузер,
( вибирають там Обласну Управу
на область (провінцію) Бриг. Ко-
лумбію. Обласна Управа Бриг. Ко-
«июмбіг працює на підставі вказівок
Головної Управи з Вінніпегу, пома-
гає в роботі місцевим товариствам,
вбирає зг.іігн і гроіді з цілої об ласти
(іірс'&їїц|”і) і пересилає до Галон•
ної Управи.
Обласні Управи можуть доперва
гемі успішно працювати, коли Мі-
сцеїтї Товариства набрали досвіду
і почуття 'відв-ічальности. Ніаколтї
би Обласні Управи не спойгяли на
час своїх обовязкіз, які надає їм
У стан, то одияювали би роботу.
Устав є так начеркнентій, що Мі-
сцеві Товариства є в стані рішати
про івиЗір членів до Обласної У-
ярав-и а також до Головної Управи.
Отже минуть йодний вплив іта ці-
лий троїв ід товариства У.Ч.Х.
Сей Устав є іП.тяном до роботи на
слідуючі літа. Цілого Уставу не
дасться нараз впровадити в жит-
тя, —- до сього поігрЕбно іпостійного
труду через цілий рад літ.
іКанадійські прерії поділені є за-
здалегідь на чотиракутні фарми і
визначеіпї є дороги. Але всі фарми
нараз не .працюють і вісі дороги не
е відразу асфальтовані. Однак ін*
жінєри начеркиу.ти і виміряли І до
'роги і фарми на десятки літ напе-
ред.
Поміч в життєвих терпіннях.
Ціллю Українського Червоного
Хреста є щира поміч в життєвих
те рл іннях у країно ь к ому кас>е!гіе,ніи ю
в Евроїті і «в инггпїх частях світа
підчас мира і иідчас 'Війни- поміч
раненим, хорим, калікам, -осироті-
лим, опущеним, убопюі, старим,
нещасним.
Щоб і і се перед есту, має Україн-
ський Червоний Хрест дати п^дмо-
ні в грошах, харчах, адінню, лі-
ках; (має ставити дами- убогих, до-
ми сиріт, старечі доми, зохорс-ики,
шпиталі, .іітвжа І т. п., і дбати
про їх піддержку.
Український Червоний Хрест дбає
про ввшколегіщі дог.тядач?Ь і до-
глядачок хо-рих.
Здоровнють.
Крім -помочі в життєвій біді став-
ляє собі Український Червоний
Хрест іще другу «велику задачу, бли-
зьку до першої, він старається
піднести ддоровля українського на-
селення.
Щоби се осягнути, має оголошу-
вати вказівки -про здоровий'спосіб
життя, дбати про адороізе вихо-
вання 'м-оілоджі, старатися -о пере-
ведення всіх способів, які служать
до піднесення здоровая у молоді-
20
жі і у старших, дбати про водні
купальні, сонішні і купальні, парки
І ПЛОЩІ до СВОбІДНОІО і здорового
руху.
Влаїсіге тепер причинився Укра-
їнський Червоний Хрест до будов-к
фабрики штучних іЯт і тгучних
рук для вдмлніпбв у Львові.
Найважиїйшою справою під сю
пору є поміч Рідній Землі, яка тер-
пить від голоду, вії пошеояих -не-
дуг, великого браку ліків, віл на-
слідків довголітньої війни і від
теперішнього пакжльстиа ї розбою.
Задачею Українського Червоно-
го Хреста в Канапі є також опіка
над Українцями в Канал і.
П. А'ркенич підніс потребу ста-
речого лому, де могли би найти
захист іга послід ні літа свого життя
осамітнілі старі робітники, фармері,
м ущин я і -ЖвИЩИ'НИ.
Безсторонність,
Український Черооний Хрест під-
виваєть ся до розуму і до соїйсти
всіх Українців і не може лучити
своєї роботи З -ЦІЛЯЬГН якого інебудь
етороняицтва або поодиноких то-
Ріаірйств. Український Червоний
Хрест звергаєть ся до ц'г.тої укра-
їнської суглільности без ріжнииї
релігійних іабо політичних або со-
ціяльних поглядів. Ціль Українсько-
го Червоного Хреста є загально на-
родая, загально-людська.
Від трьох літ у.таджуе товариство
У.'Ч.Х. ізагаїтьну абірку на- поміч
Рідшій Землі. Охота і зрозуміння
до роботи Українського Червоного
Хреста зростає постійно. Навіть
байдужі люде помагають вже в ро-
боті і спішать зі своїми датками.
Суспільність може праімти по-
стам сиву, ще би дьа процент із всіх
цоедстазітень, концертів, вечегниць,
таїнцїв забав, .пмфїІків, івіЦчитгв і
т. п. підприємств ізіп лишали «а діли
Українського Червоного Хреста,
Купецькі фірми, які се товариство
доручало би, могли би давати один
процент від тіродатх товарів.
Щедрі і великодушні особи розу
лгіють високу ціль товариства і за-
пишуть якусь часть свого майна
на ціли го^аіриства. Се діється в
н'ітшііх народів1, я;<і оцінюють спра-
ведливо змзгіііння Червового Хре-
ста.
Згодом оповістить товариіслізо
збірку датків 'Виключно на канадій-
сьікі ц'іти для ка'наїді'йськи.х Укра-
їнців.
Соціальна щедрість.
Український Червовий Хрест має
шгхо’вати нас до суспільної тцед-
рости, нас, які вчимося громадян-
ських прикмет, бо їх те не маємо.
Після уставу може Український
Черпаний Хрест видавіаїти кінижюи,
образи та гімни вкізізництва, <мскже
робити гади риєм їства, з яких дохід
йде на добродійні ціли. На сю сто-
рону зертав увагу о. Бабіеніко в
своїй дописі їв „КанддіІйськім Фар-
мерІ”.
Видавництва Українського Чер-
воного Хреста знайдуться всюди.
Календар Українського Червоного
Хреста буде аіиски ® коїжній хаті І
пригаїдувити-М’е задані товариства.
ВІД ВСІХ ДЛЯ ВСІХ.
Від роботи іприх-адять дальші
поїм коли до роботи. Український
Червоний Хрест постарається, що*
21
би іесі в Канаді і в нмших краях
зрозуміти йото ціль і спосіб праці,
подбає о відповідні брошури і до-
писі, 'буде ПОСП'ЙіН'О по в ідеш лити су-
спільність про стан праці і -зіаівзи*
вати до участи.
Уіюрййці зрозуміють з часом на-
міри і посітуповангтя Українського
Червоного Хіреага і не будуть у-
труднювати роботи сто рони ичими
пог.тяіаіми І сто роїнні; ми ми радами.
Робота Украпнськоіо Червоного
Хреста обмежується -вик-лючко на
цїілііг дотаційні і заіслугуе <ніа лов-
не її опертя цілої сустльности і її
культурних, просвітках і політичних
та економічних орґаінїззшй.
Всі іпрвступлять в члени, бо пра-
ця Українського Червоного Хреста
йде від всіх і д.тя всіх. Се не
вистарчає про сю справу лрше >о
ворнти. Треба іумкіг перенести в
діло. [Оплески).’
іСеїй текст є вІдбиткою з „Українського Голосу”, який
помістив звіт в числах: 22 марта, ч. 12; 29 марта, ч. 13; 5
цвітня, ч. 14; 12 цвітня, ч. 15; 19 цвїтня, ч. 16; 26 цвітня, ч. 17.
,,Ка малійський Українець” іпоміїстив сей звіт в числах:
14 марта, ч. 11; 22 марта, ч. 12; 29 марта, ч. 13; 8 цвітня, ч.
і4; 12 цвітня, ч. 15.
„Канаді йськ ній Фармер" помастив сей звіт в числах: 16
марта, ч. 11; 23 марта, ч, 12, ЗО марта, чг 13,
„Каяаді’йсьїким Ранок” ітюмкти'В сей звіт в числах: 14
марта, ч. 72; 21 марта, ч. 73; 28 марта, ч. 74.
Всі числа в році 1922.
-----------о------------
Пюіст-ійн'о- І вигравало!
Організуймо себе і .працюймо над собою!
ІВізіртість народу піаініагіиі з того1, як він уладжується і.
які жертви поносить длія себе.
І
ГОЛОВНА ЗБІРНА
„НА ПОМІЧ РІДНІЙ ЗЕМЛІ"
СТАН ДНЯ І. V!. 1922.
БР. КОЛЮМВД. Сйскагун і дір. 1000 173.43
1. Округ І. Ґонти 14. Округ II, Сан ай дачного-
ції а Бр. Кол. 2000 АЛБЕРТА. 82.40 Міча-м 'і др. 3000 15. Округ І. Виговського 159.90
Лрішс Алоерт Ідр. 1500 30.50
2, Округ Ярослава Мудрого 16. Округ 11. Дорошенка
Вегреад ї др, 2000 3. Округ 'КН. Данила 340.20 іК.ридор і др. 1500 157.10
Вершій іон і др, 1000 201.16 17. Округ П. Полуботка
4. Округ княгині Ол-уг'Н Н. Бетлефорд і др. 1000 8,—
Шатро і др. 1000 69.25 18. Округ БаЙЛ-іі
5. Округ кн, Ігоря Реджзйна І др. 1500 213.85
іМондер і др. 2000 6. Округ Володнмі’ара В. 67106 МАНЇТОБЛ.
Едімонтон ї д.р. 2000 670.80 19. Округ Шевченка
7. Округ ,кн. Луаа Вінлїііієґ і др. 4000 1351,36
іРедвцтер 4 др. 1000 20. Округ Фадьконича
8. Окрзтг кн. Святослава 124.85 Стюартбурн і др. 15бО 115.59
іКалґкри і др. 1000 21. Округ І. Котляревського
9. Округ кн. Олега Янш І др. 1.500 . 104.02
іГілкрест І др. 500 — 22. Округ Б. Грінченка
САСКАЧЕВАН, І'імлї і др. 1000 99.12
23. Округ Лесі Українки
10. Округ Б. Хмельницької о По.ртедж ля 11, і др. 1000 17.50
йдрктон і др. 5000 450.83 24. Округ М. Дрзго'манова
11. Округ І. Богу на Брендон і др, 500 21.20
Мелвил і др. 2000 118.90 25. Округ М. Шашкевича
12. Округ С. Наливайка Ольїга, і др. 2500 178.35
іШірр і -др. 500 325.90 26. Округ І. Франка
13. Округ І. Міаїзепм Д^вфін і др, 2500 398.35
23
ОНТЕРІО. 27, Округ М. Залізняка Промі мкцевостп Кчяоеку 1000 4.—
Форт іВітїям і др. 1500 1313.- НЮ БР.УНСВІК.
28. Округ Олекси Торонто і др. 29. Округ Льійв Кенора і др. Довбуїша 1500 500 3.— 27.— 33. Округ Дпнщина НОВА ОКОШІЯ. 34. Округ Запоре же.
ЗО. Округ Київ Огааа і др. 1500 176.81 ООГРОВ П. ЕДВАРДА. 35. Округ Хортиця.
КІВІБЕК. 31. Округ Одеса Монтреал 3000 32. Округ Перем пав ль 436.03 Округи 33, 34, 35. 1000 СПОЛУЧЕНІ ДЕРЖАВИ. 36. Округ Сіободяїшікна. 254.80 До Дній 1* VI; 1922 їтрислаж»: 7390*58
С. КОВБірЛЬ, скарбник.
Лише безперестанний груд щхшдить до успіху.
Оеи.
24
ВИСНАЗИ ПРО ПОМІЧ РІДНІЙ ЗЕМЛІ.
•Вчіїнкїеґ, Мав., 27, 12, 1921.
Н а йбл агоіроднїйша ціль, на яку т-ше-р мооина жертву дати, с наш
УїкїраЩгикиїй Червоч-іий Хрест.
Даючи тамтуди жертву, даємо на баєвий фонд о ротні сук-іт, голо*
ду І іголодюво’ї ймера-и. Коїждий І моїжда, .іщр має керне, повшіен бути на
лісті жертводавців на сю справу, а хто неімае відкіі, повинен иовиїчи-
ти а даті*. Наші рідні браття і сестри і їхіні діти -ааслуисили собі на
помоч. Ці імученнаді і герої не слів, а жерта и,ід нас очікують.
Микита Еіш.
КрилоР) Саск., 28. 12. 1921.
З Рідного Краю 'чуємо голос: „Не 'Хочемо забрати, вам ваиюіч) бі-
лого хліба. Хочемо мат» наш чорний, галицький хл’їіб. Ми йото ие-маєімо.
Війна, нам йсіію забрала. Шліть поміч на руки Україна в кого Червоно-
го Хреста”. Сей голос чуємо безна-сганпо. Даймо зараз поміч.
А. Крижа нівськ нїі.
Вішйпсґ, Мам., 28. 12. 1921.
ЛЇІІ ПОВРЛ-ШІ ПЮіКШіуТіг іПОЛІТИЧШ МеЖИусобиці Та (ПОМОЧИ голодним,
бездомним і скіїтакніимся в розпуці землякам, Др. Микола Бодруґ.
4,
Торонто, Омт. 28. ХИ. 1921.
Украяне ь-к.иій Червоний Хрест, се організація для іпомочі <І до бороть-
би із горем, нещаіс-їтяім, слабостяміг, нуждою. Ся ішкчеа і вічно потрібна
організація подання псіширн іжя всюди, де лиш Українці живуть і по-
винна злучити навіть незгідливих їв одну велику силу, нам всім до помо-
чі. Треба помочи як пай щирій і и-є бриттям і; Галичині, на Буковині і на
Великій У кратні, а таїкож всім тим, що їх бо рож а сила викинула і ієно-
винно поза границі вітчинїї.
Українці мають зі всіх частий ісвіта !|Ірий:,і,н п іюміч Рідній Землі.
.Де здукр. там сила!” о. Др. Осип Жую
£
ВіїіігІпег, Мав., ЗО. 12. 1921
Нині бригія \ Рі.нйм Краю «росять у нас рахунку. Ч-еі можем-: г.іу-
хати байдужо їх слів і це змилосердитися нзд тими, що благають по-
мочі? Чи можемо не дати пажош хорим, по до дайм та поневоленим бра-
їям, які силу свою І майно вичерпали у завзятій боротьбі за ви з по-
деннії нашої Рідної Землі? Поможім всії
Д. Яки міщан, (посол до парсїяменту МанСтсби.
25
6.
СєіііТ Боніфас, Мац., ЗО. 12. 1921.
Фар мер; що хоте господ а ригги, мущгь мати стаїлев-иїй -плуг зі силь-
ним мотором. Вишколені люди зі знанням і розумом є таким іплупом і
моторам для кождого народу, що будує свою державу, чи вона, буде
така, чи ояка, Мусимо дати нашій молодіжи образ о ванн я> щоби мати
розумних робітник і в. 'Поможім школярем в Празі, Відні і Лубові, Як у
нас розбудиться ігщра в себе і в свої сі ми, то «поможемо і Бурсам в
Канаді і •молодІжи. в Старім Краю, Ми силу «маємо, ліпне не уживаємо
її так, іяк треба, Там в Старім Краю страшна нужда між молодежию,
що хоче вчити ся. Ні їди ні сліпня. За. лисих 2000 /Солярів можнаїби ку-
пі ті дім на студентський згкіїгет, раз на же. Согок-и мшюйіжи найшотиби
таїм безпечний «обут і спільну, дешеву кухню. Поможім тій жілодіжи
а патодаю гобі. Др, Іван Карат.
г
Монтреял, Квебек, 31, трудня, 1921.
Хиба між нами є хто такий окатішій, хтоб відхилився подати гости-
нець іЧсрвоиому Хресно віг з дорученням •зсінести його в ію-рогжі казар-
ми і врятувати від нужди І смерти тих, що жііти мають для воскресшої
вольної Україні!? Не душа-ю!... Йому одному, Червоному Хрестово віль-
но усюди зайти. Його одного .маємо ЧТ лі стати д.тя врятований наших
героїв! А наших Сиріток на Україні, хто приодягне, хто приголубить, хто
'Нагодує їх голодних? Хто обітре хоч десяту сльозу старіцям -та вдови-
Нічм, шо потратили своїх хліібодриіців па полях боротьби за волю Укра-
їни? Червоний Xі ест!
іНаїиа молодь — студенти яз. еміграції! Які з них шзрі та досвідчені
будуть іпроводарі иа;юдо, ікали чмло допамо!жеімо їм набути лоза грани-
цям» г України той і ге оцінений смарб — науку І
'Чи смієм відказатися додати’ їм голодним .кавалок хліба? Ми можем
дати, бо ім^см що дати. Ми повинні дам, бо конче треба дати. Ми мо-
рально забовтані дати, бо іми люди.
Ми полігич-яо зобсЬязані дати, бо ми вже народ, а ікождий народ
за рітиий край видає життя, не те їло тю одному доз вроди від кож-
дої живої душі. Іван Бодруґ.
8.
Тюлон, М^н., 3. І. 1922.
Пащ Український Червоний Хрест в Канаді основаліг даиадійські
Українці на ісе, іцабн нести пам'іч там, де 'вона українській землі докон-
че потрібна.
Від лепти, о яку просить Український Червоний Хрест в 'Канаді від-
мавлятнея іможе лише нерозумний або лютий звір — но н ікати людина
— а ще до того Українець. А. Макснмчук.
26
'Краків. Алта, 4, 'Січня, 1922.
Відчуймо серцем бідь ікишшії рідні- Не уміймо опільпо ^працювати;
не уміємо себе взаємно любити тоді, калій, цют-рібно спільної праці і
взтїедН'ОЇ івігроізумїлости. Але тепер ще не пізгію. Хіта ідає українське сер-
це, хто має христіянсьіке чуття, тюій повинен ламо чи, ікілько зможе. Кож-
діа місцевість повтініна ю|с-новат-и свій ікамітет і зібиратіи датки.
Василь Федун, «посол до парламенту Албсртй.
10.
Вінніпег, Магт, 5. 1. 1922.
Збірка датків на Рідний Край є дуже важна збірка. Кождий з нас
в Канаді і Америці повинен свою -частішу дарувати на Поміч Рідній
Зшілї. Іван Завідонєький,
прете. З’ап. Бра-цтвіа си. .Никол-ая у Вінніпегу.
Едмошон, Адга, б січня, 1922.
Жорстока ікіїйна дцціи.та тисячі -калік, вдів та сиріт. Кіо&кднгй з нас
має иотось .з помежи своєї -рідні, що терпить від чужої неволі, як не
положив він житня за свободу ві-гчіинй. Вони терплять за ніагшу честь.
Шіішм обовязком є, \.те»ши:т.и йм гірку долю, а ц тюій юпосіб нашою
..помічно прилучитися до їх змагань. Шліть -дтікн через т,У'Країжьшй
Червоний Хрест” Др. Іван Оробно.
12.
Ко маржу Май., 16. сітая 1922.
Спаси біг ва.м за труд велітвй. Ж-елаю успіху і обиаьної збірки.
о. Л. Ноский, Ч. С. С.
13.
Вінніпег, Май., 16. січня 1922.
Всяка ггш.моч, а ігодощію матеріальна поміч для нашої батьківщини
с конечною і] атії одна у крайте № а дута в Канаді не см?е відт.Иі'Н’ути'Ся
чед щедрого ,датку на сю ,ціль. Несучи ітоміц потреібуючгім, а еще до то-
го рідним, .ми сповняємо свій іпромадський ободязюк і робимо гуманне
діло. Т. Д. Ферлей.
14.
іВеикувеїр, Бр. Кол., 17. січня, 1922.
Писати много не буду, бо Коім-агет [Українського Червоного Хреста
пише досить >об'шн>рно в тій справі. Тут тепер 'бе-зробітпя. Люд^і ходять
за роботою і нема. Я робш в літі 3 дни на тиждень а тепер 2 дня в
;Діимодень. Мимо того буду старапиісія зібрати і иіслати. В* Сиротюк.
15.
Вайла, Ман., 1=8 січня, 1922.
Чоловік має помочи чолові юс ви в нещастю. Се іправило цілого люд-
ства', всіх наоодіз-, всіх віро іоп о відань, всіх мов. Український Червоний
27
Хрест л учить наші сили до помочі людям: -нашим бриттям в нещастю
ї в нсмал-і. Лучімсія! Лом згаймо так довго, ідсякїп ся поміч потрібна. Лу-
чімся-розважно 1І їжтревало, бо лише годі поможемо своїм, лише тоді
ігобідимо чужу, безумну захланність. о< її. Самець.
16.
іВйгнміеґ, Май., 19. січня, 1922.
„Чи я вже раз давав на той (Червоний Хрест, а Бог знає, що вони
з тими грішми роблять4, Таке -місвкна почути що дая а се по більшій
чисти від людий, які дуже мало або і нічого не дали на Поміч Рідній
Землі. На нас звернені не лише очм тих, що просять нас о поміч, (на нас
дивить ся і англійський загал. Вони також цІказІ знати, ццо ми зробимо
і іпісля сього нони нас будуть .судити. Англійці і іинші народи не лю-
блять скуіпаріів ї сам-0'.іюбщі Знають воїн добре, іцо коли мій не їто-
дбаєж) шро своїх рідних, то вони ще менше можуть від нас сподіватися
якої тіомочі в разі потреби.
Нема найме наголо -сумніву, що робота Українською Червоного
Хреста є чесна, нема найме іншого сумніву, іщо оіа іттоміч є конечна.
<Кожд>?;я з нас має дати даток ид. так вліжиу справу.
Н. А. Григорчуи, посол до шарля'менту Маяітобн.
17.
Геффорд, Саск., 20. січня 1922.
Судячи по тім, що доходить до н"С про долю наших братів в Га-
Шпйи, то уважаю, що поміч їм через Український Червоний Хреста по-
щіїнна стати нашим першим обов'язком. Орест Жеребко.
18.
Веґрсвіл, Ач та., 20. січня, 1922*,
Ми всі любимо Л:иііі українські ітісяІ, Співаємо їх, молоді і старі,
богаті і бідні, вчені і прості. Наші браття у ріднім краю, захоплені
думка-ми тик пісень ішли до бою за свободу. і жлжщлпея ніяких
жертв. ДІкні запалили в них любов до свого народу.
Ми Українці -в Канаді і Сп. Державах співаємо також тоті (пісні.
Але чи роїзужемо їх зміст? Чи .може сігішемо їх як грамофон?
,^У бій, у б‘їй за тебе Україно..
„Ми за яарод іжи-тє своє дамо.”
„Душу, тіло *ми полож-им іза нашу свободу",
ІНастаз час, коли маємо нагоду доказати нашу щирість і свідомість.
Ми такоЖ тут не надармо співали наші іпіспі. Ми не можемо бути глухі,
сліпі, німі на кроваві жертви наших братів. Ми не могли помочи «рісом,
поможім тепер грошем:
іМи розуміємо, іщл співаємо. Ми не грамофони. Ми хочемо всі помо-
чи, іщоби украгнсьіха земля стала свобіднн. Піснї лучать нас всіх в оди»
нарід. Ми всі дамо від себе .ноїжч через Український Черво № (А Хрест.
Петро Зварим.
28
19.
Ба ка в, Саак., 27 Сїчш, 1922,
В євангелію св. Івана в уступі XV., 13, говорить Ісус Хрстос. „НІ-
хю не має більше тої лкхбовн, як той, хто за другів своїх віддав своє
життя".
Ступали сотні і полки до бою, до оборони землі. Тарааокотіли ско-
ростр іти. Земля стедиїліася групами за свободу нас всіх. Життя давали
браїтя за нас, то живемо, Таїк много любови доказали нам “наші това-
риші. А ми від себе докажім хоть таку кайлину любови, що поможем
ній частинаїм, які ліріі житю лишилися і дальше, хотяй поранеінї, борс-
ичгься в своїм і нашім імени. Ка/п.тнну любови! о, Сявчук.
20.
Савт Слокан, Бр. Кол., 22. Т. 1922.
„В яру колись гайдамаки
Табофом стояли,
Лагодили са.м опали,
Ратища стругали.
У яр тоді сходили ся
Мов із хреста зняті
Батько з сипом і брат з братом
Одностайно стати
На ворога л ука норо,
На лютого Ляха".
Так пише Тарас Шевченко в поемі „Холодний яр". Від сеї оборони по
ітнїшвий день минуло помад 170 літ. Всі Українці, де вони лише розсіяні
по всіх 'частих світа, повинні і тепер одностайно стати, іколи небезпеіка за-
грожує рідному краеви віт того самого ворога і рідна земля потребує по-
мочі. Тепер якраз тора нмм одностайно думати і поступати одностайно.
Тут нема таких, що не можуть ніч.сио дати. Ми всі маємо ще стільки, шо
можемо помочи, треба лише доброї водії. Ми ще й нинї, хоч тут тяжкі
часи також вас наїли, ми все таки викидаємо сотки доларів па зовсім
неятотрібні річи. Думаймо одностайно, поможім тим „гайдамацсам”, бо
ми „іга-йдамакіГ, бо ми всї однаїкі, й хочемо бути однакі.
Петро Мельничук Гайдамака.
21.
Ка.тдер, Саск., 27 січня, 1922.
Недоля на Буковини, недоля в Галишші, а навіть на богатій ко-
лись Україні. На наших іполях уганяють чужі війська. Наш Черемош,
наш Дністер чужі забрали.
Ми українські жінки в .Канаді І Америці (поможемо українській
землі Українська земля кдиіче. Заочцадім а іпоможім!
Евфрозина Гілчукова,
29
22.
Вінніпег, Ліан., 31 січня, 1922.
Христос ;пох&алИз вдову більше за дві лепті, іякі вона зложила в €-
русадимськім- храмі для бідних, чим тих, ікогпрї зложила більше, бо вона
злоїжила дослідні центи, які міалаї Даймо і ми послідні центи* ддя не-
щасних і горем прибитих наших братів в старім краю.
Хто що має, нехай жертвує >на Український іЧервоїшй Хрест.
Протоєрей П. Божнк.
23.
Вермітіои, Алта., 31. січня 1922.
Робім спільно. Нас є велика сила в Канаді і «в Сполучених Держа-
вах, Не даймо -промасти українській молодіжн чиа Буконині і в Галичим],
дна ходить до -ніколи в чужині без кусника хліба. Нам буде оя мол одіж
потрібна на будуче. Нема й одної-о місточка в Галичині, деб не було
кухні для жидівських Д'їтий, В такий спосіб Жиди не дають пропасти
хвоїй нації. Американські і канадейські Жиди збирають датки, виби-
рають відаюручниіюііі і же и лають їх впрост до Барони із 'зібраними
донками. Се дієть ся не лиш раз на рік, але і кілька найцять разів. Вони
роздають долярс/ву поміч а також викуповують живність до роздачі. В
той спосіб -ратують молодіж і всіх що помочі потребують.
Я був в Укр. Горож аінськім Комітеті у Львові дня 12. марта 1921 р.
іі переглянув там звити і папери. Видів я там овочі щирої праці Укра-
їнського Червоною Хреста. Але хотяЙ датки напливають, то всеж годі
обділити ,з-сіх тих, що потребують помочі. Не один в Канаді нарікає:
„Мсія сестра нічого не дістала". Бо мн за мало зіслали. Ми повинні з
Канади і з Стейтів слати1 далеко більше. Ми 'іі-іслали не мною. Ми не
Післядії1 навіть одного мїліона доларів, а в Буковині і в Галичині живе
©коло 4 міліонп Українців.
Коли ми іпорівнаємо ж-итє наше в Канаді до галицького житя, то
м-и братя в раю І Маємо повну си-обоїду і їсти до волї. Без пересліду-
вань, без грабіжній, без на>гагів. їдемо ФіобІдно з Монтреалу до Вінні-
пегу, а звідти ,т?о Венкувер і ніхто нас ие питає за дозвіл від воєводів,
жандармів і поліціянтів. Ми маємо в що вбратись і чим запалити. Коліиж
у пас тепер дещо менше готівки -як нередше, то всеж маємо -ще на
стільки, іщоб дати хоть одного доляра від голови, а се ібуїз би доказ, що
ми хочемо щиро помани.
Дотепер не помогли ми як слЦ. Поможім розумно!
Василь ХлібецькнЙ.
24.
Стюартбурн, Ман., 3. лютого, 1922.
Рідний край простягає до нас свої руки: „Рятуйте, .радуйте". Сю
просьбу чуємо тю цілій Кана'ді. А ми заперли1 ся н своїх хатах І від-
чинити .не хочемо, хютяй вони, наші брати, стукають до дверній.
зо
Не адч-иняс-мо, щоби їх нагодувати, щоби їх приоідгш. Чи али хри-
спини? Мій ходимо до церквін, м імолимо ся, але наші діла не є хри-
стІянські. Як ми можемо іБсіга люїбіпи, як не любимо ближнього?
(Коли маємо відвагу звати себе хри стіл мами, то жертвуймо іщиро на
рідний край. А. Колодющькнй.
25.
гВакав, Саск., 6. лютого, 1922.
Ми знаємо, що єсли ми не подбаємо за наших у старім каю, то
друга народність не поавіїши'Ть з •помоїч.ию. Кілько кари, заплатив не о-
дин за самогонку? Нтнй дасть хоть чепЬіертмму іна склодаиі руки і нюги
для кашк'во'якш.
Українці, де вони лише живуть, ми в Канаді, чи в Сгейтах, чи в
Бразилії латин ні помочи Ріїно-му Крає ви. Іван Чзєр, фармер.
26.
Лїонтреал, Квібек, 8. лютого, 1922.
Всі народи мають свої організації. Англійці мають свої. Є в -і-лиїх
ВСЯКІ тОВЗірПСТВІЗі до помочі суспіль|ІОСТ'И1 'і е І ЧеіркоіниЙ Хрест, Французи
мають свої, Жиди мають гної. Всі ті народи научили ся .тучити свої
сили і розуміють, що повага народу належить від .його солкдарнюсти в
Хвилі, коли ходить о Його справу. Українці все ло заді. А ш<е критиків
у нас, тисячі. Кожний хоче стояти з боку <І робити свої уваги а до робо-
ти, до гурту не приступає. Оздиніцем лазить, тай ще другим роботу ров-
биваїє.
іОрґанізація „Чеірв-онітй- Хрест” се улад чжто до'бродійніий, який у
'Всіх народів лучить всіх без ініґїмкН і у* нас повинні всі приступити до
роботи! в тім товаристві. Український Червонігй Хрест несе поміч усім
Українцям на широкій українській землі, без ріжннці, до яких партій
вони би належали, без ріжнівці їх переконань полігничннх і релігійних.
Кождий Українець має доложитя снило частку труду до роботу У-
ікраїнського Червоного Хреста.
,,Ю мей ґет оф ди сайд лайне ов критицизм шг гет інту да гейм”.
А. Т« Кібзей, студент медицини.
27.
Вінніпег, Ман., 12 лютого, 1922.
Провидінню рішило, іш> частина українського народу опустила рід-
ний край пішла за море — де не зазнає сього лиха, іякого зазнала вотчи-
на та імоіже бути поїм ічною рукою для тих, які лишили сяка ірідиий земля.
іКолиж так, то нам справді іпоручено велику оправу І зложено на
нас веїтинюй обозЯзок і великої ваги цідвічальність.
іМи всі дякуємо 'Провидінню, <що позводило нам обминути лихо, але
дійсна подяка 'мусить обявити он не словами, але ділами.
[Перед нами „Український Червоній Хрест".
81
О шальки більше іприжикам о рук і вивше ійоїго іпйднесемо, о стугьки
лекиши буде той хрест, іякйй двигають наші брати ва ріднїй земля,
(В* Кудркк.
28.
Гафорх Саач., 18. лютого, 1922.
Нсщасте Рідної Землі імас нас о пам'ятати. Не сварки; але тюмім
подаймо Рідній Землі. Лях» навістили інашу землю таїк, як приходили
Татари і нищили наші полк, забирати в пКддон і рабували весь добуток.
іВороги — Ляхи видирають яаймемший кусник хліба сироті і вдові.
Приготовляли дай нас гріб перед ними літами і понять піа-с тепер до
того гробі*. 1 засунуть кахмінь, який ніколи не йЦсунесь, як .ми -з Канади
І з Америки не ТіеріеїШіКОДИМіО їм.
Даваймо иаіпиічну поміч, даваймо грошеву поміч. Не кричім, що ми
хочемо пам-оічи, але 'Помоисім! Д. Сікора,
29.
Саіскатун, Саок., 7. ПІ. 1922.
Нам треба лучитиая, іщоби набирати орган із аиДйн ого змислу і збіль*
шати наші сили. Л'учімоя в Українськім Червонім Хресті. Дбаймо про
ги.ту нашого народу. А. Вавринюк.
ЗО.
Сідней, Н Ш,, 25. V. 1922.
Читаю ,,Кроваву Книгу” і дивно мені, що хтось може бут-и між на*
м>и байдужний на лю-лю Рідного Краю.
Крссавою Книгою кличуть нас з дому на ломн>
о. Е, Красицькнй.
Упорядкував Рск. Печатано 8. VI. 1922.