Текст
.,j
.
ІЛЬКО БОРЩАК
КВ'ПВІСЬКR УК'ВІНВ
.
у МІЖНАРОДНІЙ rPI
ЛЬВІВ 1938
Nilkl. Wyd. "Nasz. Slowo". Н:акп. B Ba "Наше Слово",
'"
ІЛЬКО БОРЩАК
ИВ'ПRТСЬКВ УК'ВІПя
J МІЖНАРОДНІЙ rPI
ЛЬВІВ 1938
Nakl. Wyd. "Nasze Sfowo". Наип. B Ba nНаше СЛОВо".
.;лt;. . J
s: 8 v..:t .
g
z <d:oo.kМ'.ш WydaswШcize:j ..,Dи...О", Lwб<w" Ryne.k 10.
З друка.рні ВПДАlІнвчоі Спілки оДідо", Львів, РПВOft 10.
ПТД ВНДАІШИЦ'!'ВА
Л,. 1'і", 'Ь'ІЩ cJtpatJ(l Ко.РJl.атсмщї У-краї-м.и. СТа.ІЮ
(JКТ:ljо.;l/tлю 11 .76Я8'К;" :1 пере,,}t.їЖJЮ 6(:'11020 державuooo
../.(М);// в '1 е;т;()с wв(tltlииl.і, 'наш eiдo.tl"llii істари:н: 1. вор..
ЩШ", Що .//(,"/l,(Ю IЮ('ТЇй,tO в Пар/lжі, '1l0чав підемО&-
,,{.ЯТll ро:щїдIС."ЩЮ ()ОТСI1,ерї-тнс станов'lІ,ще KapllaT
Сb'lсої J!t paїH'l(, ;1J Jlіжндрооnїй l.pi веjШ1('/t; держав.
Л1С (штар nедтто tl/l.()ШWЇ фра'н-цу.'1'ЬКUlО :н,овою cтy
(Щ 1l]Ю ".1'1і.:ро.їнн на ,lfи.poe'i:it ,Кон-фере-н,ціі 191
192.1 р. віи 3Н(Щ JtаU1Сраще ЦЮ r-пpaey, . аючи дo
t'T!I1L (}о ріжн-u.:l: арз:їв.їв і ..1trТ.терїя., іtl, ЩО :Ю.і/uшu.л'UC"l>
rlf.,Jt, да 1СО"иферен-ц"їя держав Аптаn.Тl' J іс.'1Я своеі пe
pf'.tt0211, ра u.л.а 'nад дО.ilею 'ЇnШ'ltх держав 'Ї 'Il.(LpoQie.
01{Ю свою роввідку :шн:іnчuв автор ра'н-іше, ніж
до n1>О20 дііілlt 'tи ввістки. 'nро вUВНа'Чеn.uя кО"рдоиі6
ІСарnаТС1/коі Україте 1Ю параді у Від'н-.і 2. .іШСТonaдa.
Від ц'Ьоео роввюка ие втрат'и,;ш 'Н'Ї трохи па своїй
Ітртости, бо вета or:BЇTJl,'IOe вUКJtю"чио Jtuпу.лс. пере.
даючи, ті.л'Ь'lШ фа1СТU, Я1С і ЛU'ЧUТ'Ь правдивому icтo
р'икові. Тадас.мо, ЩО / i фcrн:ти 'l 'iJca6'/l1"lMt;/IT'b "аш
lтtртшй Ba2a.if,.
д zя пас 1tеsвU 1 tайuу вс.д,ику вшу .ltae фт.,-т. ЩО
/ц,аnтUlС всмді васе.мnий 'Нашим пародом Jtаuже
асі.м.а вабутий і 1ЮЖU саяими досі 8иехтова'Н,ии,
.iti!?p'Jl:lIP. 1Ю себе увсиу .ttі:l!nтродиіх 1t1иттсїв 'Ї д06
4
....і тижні хвuлював своею до.'шю 1юдітикїв ee.ltUKUX
і' Jlе'НЛltи.х держав. У цій .W,іж'uарoд1lіЙ 2Рі CUJЮЮ ca
.1toї дїЙспостu світ жусі6 довідатись про Te . який
nарід Ж'шзе па т. 86. 3акаР1штс'Ькій РУС1І, ї до ЯКО'ї
1И1 ії віи uаJ!ежит'Ь. Факт, ЯК1tu ціли,.ми віками npo
бували. 8акрити держави, щО' опікувалися 1(іею 8a
'Кутипою, .м.усів таки, щю..,ювuти .7 цілою :CUJl{)Ю
у хви.лиuі, 'КО'ли. ці u.tтучuі 'кордоии 11О'Ча..ли 8.м.i
иятис'Ь під тlливо. :юбl/ТОlО <'ОС.ilП СО.."ЮО'8nаче'lШЯ
иарсдів.
Ве.лuчезuу історuчuу eazy . ae д.ля иас те, ЩО
держави AUTaUT1t, Я'КЇ 20 рожів TOJty ствО'рили иову
жаРТ.1f Европи версаііс'Ьким "llUPOM тепер nс JltО2.ли
:юnсре'Ч,1tти СЛУШUО20 права Німе'Ччииі. п.mr.ли1Сува
тис'Ь и.а приnи,1.т r.правед.ливО20 са.JItOО'8nо.'Ч,еuuя na
родів в Ї.JI!eui Я1СО'2О' держатt Аитаnти хотіЛ1.t 8O't7.eв
и11Т11 Европі мир n.еред 20 іJ01Сами. Призnатtя Ц'ЬО'2О'
nРU'Jщипу і 1.1,0'20 nереJЮ20 бllла ве.ли1СО''lO nере.!tЮ20Ю
npи'Н1 тliв дежсжратіі та uо.ціоиа..It'bUОСТU.
Видавиицтво вважае :ю' B1Ca,7a'1te дооати дО' p08
вiд'lcu ,}ИUЮ2О' іСТОр1.11Са деяri свіжі .uатеріялu 'lJ 8вЯ8
'КУ :1 КарnатС'Ь1СО1О У'Країnою.
ВИДАВНИЦТВО "НАШЕ СЛОВО".
КАРп. ТСЬКА УКРАІНА НА МИРОВІй
КОНФЕРЕНЦІІ 1919 Р.
І.
Поміж усіма великими й малими проблема-
}1И, які висунула світова війна, питання Карпат-
ської України було безперечно тим, яким наймен-
ше займалися підчас самої війни, і підчас Миро-
вої Конференції, що закінчила двобій Антанти
і почвірноrо союзу. Особливі (еоtpафічні та істо-
ричні умови цьоrо Боrом забутоrо краю були
причиною Toro, що ані дипльоматія, ані пропа-
(анда у двох ворожих таборах не робили rаласу
довкола Карпатської України.
Найменший rолос про свої вимоrи мав ro-
сподар країни. Бо всім відомо, яке було життя
Карпатської України, або як вони самі себе нази-
вали карпаторусів, під режімом корони св. Сте-
фана.
"Український селянин не бачить круrлий рік
ні мяса, ні яйця, хіба що вип€ кілька крапель мо-
лока, а у ве.1икі свята зїсть шматок житньоrо або
пшеничноrо хліба. йоrо стравою бува€ звичайно
вівсяний ощіпок і коли CTa€ картопля... Ok
'шй бере дивитися на цей нарід, що вимирае. Ни-
ні можна б навіть передсказати день, коли остан-
ній українець утече з краю... Це нарід, якоrо до-
6
Я .їежить в PYK3€ .'lихваря... НарІд, якоrо І-Іавмис
не поїди і деморалізували, якому вже ані священ-
ник, ані війт не можуть прийти на поміч, а якоrо
всякий урядовець використову€ і кривдить; Ha
рід, якому взаrалі ніхто в світі не пода€ помічної
руки цей нарід буде пово.тlі занепадати MaTe
ріяльно Й морально чимраз нижче, поки не зrине
зовсім". Оті жахливі рядки, яких висновок
на щастя не виправдався, написав при кінці мину
:лоrо СТО.lІіття мадярський економіст Едмунд EraH,
висланий уrорським міністерством хліборобства
на Карпатську Україну, щоб розслідити станови
ще селян*). Піс.1JЯ смерти EraHa (1901) становище
на ЗакаРIlзтті не покращало, а за часів війни, ко-
ли мадярська солдатеска запанувала в краю, ще
поrіРIШI.ЛО. І взаrалі було від чоrо поrіршити.
Очевидно в такому краю, доведений до та-
Koro лихоліття, нарід не Mir дати знати про свою
недолю світові. Зрештою. якби навіть і були знай
шлися якісь одиниці, здатні на закордонну про
паtанду, уrорський режім мав усякі способи, щоб
замкнути ЇМ уста. І справді, про Карпатську YKpa
їну менш знали в Европі, ніж про Полінезію.
і можна по пальцях перерахувати тих европейців.
що писали про Закарпаття. На цю закутину, I\ЮЖ
на сказати Европі (очевидно Европі вчених), від-
KpиB очі вперше Михайло Драrоманов СВО€Ю ro-
.1JОСНОЮ статтею ..PYCЬKO YKpaїHCI Ki селяни під
*) Меморіял Еr:ша в украінському перекладі видав
В. rнзтюк у Львові в ]90] р. під заrоловком: "Е. EraH. Е.
кономічне положення рУСblШХ селян на ТI'орщннl".
7
уrорськими лібералами"*). Завдяки ньому фран
цузький rеоrраф Еліз Реклі, приятель нашоrо вче
iloro й діяча, раз у раз зrадував про Закарпаття,
а вже за наших передво€нних часів недолею цьo
-то краю займався анОІійський історик, профе-
сор CeTOH BOTCOH.
Одначе були це тільки окремі І'ОЛОСИ ідеалі-
стів. Мадярська пропаrанда пильно слідкувала,
щоб ці rолоси залишились rолосами "вопіющих
у пустині". Уrорщина вззrалі завжди всіма засо-
.бами праrнула заховати перед Европою правду
про націона,льниІ1 склад CBO€Ї держави. Воно
й зрозумі,ло, КОШІ зrада€мо, що наприк,лад у 1840
р., за офіціШІЬНОЮ мадярською статистикою Фон-
зоса, королівство св. Стефана на 12.880.406 меш-
канців ма,ло тільки 4.812.759 мадярів. У 1910 р. на
Уrорщині бу.тІО 20.888.487 мешканців, з яких мадя-
рів 9.9]9.187, а решту складали: румуни, словаки,
хорвати, українці, німці, італійці... Все це не шко-
дило мадярській пронаrанді створити в Европі
міт про якусь одноцільну історичну Уrорщину,
якої не можна було чіпати, бо "поділити Уrорщи-
ну це значить розірвати її серце, зламати її меч.
ЦивіJІЇзація цілоrо світу від цьоrо стратить". На-
ведені рядки, типові для мадярсь ої політичної
думки, я знаЙшов у ве.1ІЬМИ рідкій французькій
брошурі 185] р., яку написав у Парижі мадярський
посол до паР.J1яменту Ічапуі і яка мала заrоловок
"Уrорсько-РУ;\jУНСЬКЇ листи".' Цікаво, що автором
*) Lcs paysalls rL1s;;u-оukrаіпіспs БоиБ Ics lіЬсітаих hongrois,
у журналІ Lc Travaillcur (Paris 1877. І.). lталїЙСЬКrJП пере
ЮІад у RivistL Intcrnazionale del Socialismo, 1880, І.
8
11 був еltlіr'pаНТ lіберал, який піс.1Я невдачі пов
стання 1849 р. втік 3 краю.
Що ж тоді rоворити про мадярських ПО.1Ііти
ків не .1ібера.лів!
ІІ.
Українська ПШІітична пропа(анда підчас вій--
ни теж не займалася Карпатською Україною в Ta
кій мірі, як іншими питаннями, а це пояснюеться
Їl оріентацію. ЯК відомо, українська самостійниЦl)
ка думка тоді оріентувалася на Середні Держави
і очевидно, що ані Союз Визволення України, ані
rалицько буковинські посли не Mor ли в умовах
війни провадити ЯКУСЬ пропаrанду на користь 3a
карпаття проти.,. Уrорщини, Ч.n:ена почвірноrо
союзу.
Цікаво, що з початком 1916 р. під редакціею.
свідомоrо закарпатськоrо українця riядора Стрип
cbKoro ВИХОДИ.lа в Будапешті мадярською мовою
(азета "YI{paїHa" яка проповідувала веЮІКУ caMO
стійну українську державу... на Дніпрі і на ДHi
стрі, але одночасно тверди.'lа, що не € українцями
ті I'РСКО I<аТОJ1ИЦЬJ{і yropcbKi rромадяни, що жи
вуть У північно. східних KO IiTaTax Уrорщини, тоб
то в Карпатській Україні, яка, розуміеться, мусить
залишитися уrорською.
€диний документальниЙ доказ української
пропаrанди для Антанти в закарпатському питан
ні ми знайшли у меморіялі висланому напередод-
ні російської революції 1917 р. Українським Бю-
10
ром у Швайцарії (В.нСтелзнкіВСЬ.коrо)' до ;,HeB
трзльних і воюючих країн". ЦеЙ меморія.!І TBep
ДИВ, що "австрійські укра'інці нимаrають aBTOHOM
ної провінції зі соЙмом У Львові", до ціЕ:Ї провінції:
мали 'б увійти півніЧlю східні комітзти :Y'rop-
щини*).
КOJшвже утворилася Б 1918 р. украІнська
держава і ко.;ш на берестеЙській мировій конфе-
ренції українські ДС.l€(ати спробува.71И піднести
закарnатсько ущхЙнське питання, то за словами
'.Олександра СеВрЮЮ1, представник Уrорщини (раф
Чакі зрікся в будьякій формі дебатувати це пи
-rання"**).
Ш.
ЯК це не д.ивно і всупереч поширеніЙ Д€lcHдi,
-ніколи аж до останніх днів віЙни не ніДноси.;ra пи-
тання, Карпатської 'країни стара росіЙСl,ка імпе
'рія. Росін зрештою аж до наших часів узаrа.7J'l не
хотіла при€днуuати до себе австрійсыlіi землі, за-
селені українцями. Під цим оrлядоМ МЭ€МО цiKa
вий J!ИСТ царя МИ'КОШІ 1 I'O ДО rенерала Паскевіча.
3 10. червня 1848 р., тобто напередодні Toro, як
царські віЙська пішли допомаrати rабсбурrам.
lцоб приборкати yropcbKe повстання.
"Для нас писав цар важлива JlИше одна
річ: ніяка нова держзпз, чи під по.;ZЬСЬКИМ іменем.
"') I{evcndicatons lIkrainicIJl1cs. l.tltlsltIJI1C 1917, ст, 25.
**} О. Севрюк. "Спомини. У эбірці про берестейськиЙ
. -"шр", виданій у Львові "Червона Ка.ztина" в 19'28 р., ст. 161.
'11
чи під ЯtШМСЬ СJlНВН/-IСЬКИМ іменем 1It: Іювинна бу
ТИ CTBOpt'H3 U rаличині, все ОДНО, чи хоче чи не
хоче цьоrо австріЙСI)lШЙ іі\шератор. Якщо така дep
жзва буде спюрсна, я ввіЙду неrайно до rшІИЧИ
'Ни і при€днаю цю давню провінцію, бо ВОШІ ;\ЮЖС
І
:
.
'- .
-." .. tI[ . , .'і.. ",
f і . . . ОО >.
. . .
. .
. І: ..;; " '1
. -; . \ t {. і ,}і'і' і'! :
А J ri"lI:- " j \.
''". ' .,- "1-;,111 . _ , ._,...-
',',' :'L.:;"
..
.t,.
. ,
1i
.. :S/ r: <:..::,.( . . ' ;. - .....' ,
... ';...'","- .
--:
.. .'
"', ... '.'
. ... .
:"'" :
. .i .;...::::.<_..I . . І :' ." 11
. 3f {), I?:. ...:; .::.. ..'1. ' .: . "' .", ""',
. .. - ".::' ,<" -, :. ; ;. :.
. "./ "o.. t." '.-
, . ' . ;' . ::' . ' :- ;; . , . : ' . . .. .
: ::.-".
;>.; ;;, . .- .
.i' . :':'. і- І-
. ; ':"t t"..
,1еРЖ:lшщil (іУ;lИIЮI{ В Ужrороді, де містився І1СШИЙ уряд
Карпатської України.
бути .1нше австрійська або
ніякиЙ спосіб я не .1.0ПУЩУ
цьоrо питання":;').
;у практиці росіЙська дипдьоматія 19 н. HO
,:Ііла, щоб rаличина була австріЙська, не бажаючи
збіш.шувати ІЗ царській і:\шерії націона.'lI.ниЙ
110ЛЬСl>КИЙ та український еле;\Оlент. Очевидно, що
без rалиtfИНИ не мос,а підносити Росія і питання
росіllcька. НікQ.1Ш і ІІ
ДО іншоrо RиріJl1СННЯ
*) Еlіе norschak: I'allncrston a t..il sout ntl l'in"urrccti"n hon,
, roise dc 1848 1849. (.,Afl'nircs Etrangcrcs W , 25. УІ. 1932. ст. 379
12
Карпатської УкраІни. Не iCHY€ досі ніякий ДOKY
мент, який вказував би на те, що Росія до війни.
мала претенсії на Закарпатську Україну.. rолосна
пропаrанда відомоrо rpафа Бобринскоrо, що скін-
чилася сумним процесом карпаторуських селян
в Мармарош Сіrеті, в 19Jз-----....1914 р., мала ви
К"lЮЧНО підтрим деяких російських rромадських
кол, що були епіrонами славяиофілів. Щодо пе-
тербурськоrо уряду, то він неприхильно дивився
на цю пропаl'анду, бо не хотів сваритися з Від-
нем і иажаJ1Ь підозріло ставився до всіляких сла-
вянофі.'1ЬСЬКИХ імпрез, спрзведливо побоюючись,
що одноrо дня всі ці імпрези скінчаться тим, що
польське та українське питання виринуть на чер
ry дня*).
Прийшла світова війна. 14. вересня 1914 р.
Палеольоr, французький посол у Петербурзі, пі-
слав тел€tpаму до Делькасе, французькоrо MЇHi
стра закордонних справ, в якій зі слів Сазонова,
передавав територіяльні вимоrи Росіі в разі пере-
МОІ'Н, а саме: "Росія анектуватнме для (автоном-
ноЇ-) Польщі Східну Познанщину. Шлеськ і Захіk
ну rаличину. Для себе вона анектуватиме до.ТІішню
течію Німана і східну частину rаличини"**).
у .lИстопаді 1914 р. цар МЮ{Q.;!3 П. мав роз-
*) rОJ10СНИЙ мармороський процес ДОКJ1адно освітлив
у франц. мові проф. Рене Мартель у статті [.е proces t1krз-
іпіеп Mflrmorosz-Szi et у журна.'ІЇ Aftaїres Etrang(:l"es 1936. ХІІ
62з......--634, janvier 1937. 58--------64.
**) Константинополь 11 ПрОЛИВЬІ. По секретныM до-
кумснтам Мll1Іистерства иностраННЬІХ дел. Москва. 1925. І,
222.
13
.мову з ПЗЛ€ОЛЬОr'ом про російські претенсії. Па.'І€
ольоr оповів цю розмову японському послові,
який У свою черrу сповістив про це свій уряд*).
Отже цар заявив, що Ро-сія вимаrатиме частину
'Східньої Пусії, розвязки питання німецької Поль-
щі, rаличини та проливів.
ЯК бачимо, у цих двох документах нема ні
,слова про Закарпаття. Доки не знайдуться нові
документи, треба ствердити, що царська Росія ні-
де не зrадувала в офіційних актах про намір анек-
тувати Закарпаття. Таке промовчання ціеї землі
пояснюеться тим, що російська дипльоматія не
бажала остаточної руїни Австро-Уrорщини, якої
існування вважа,;,а потрібним для рівноваrи Евро-
пи. Існува,;lО також деяке мадярофільство в дея-
ких росіЙСI>I<ИХ дипльоматичних колах. І так на-
-віть з боку царської дипльоматії закарпатськоrо
питання не висували перед антантою.
Натяк, але тільки натяк, на зацікавлення Ро-
сії, вже революційної Росії, Закарпаттям можна
знайти в деклярації Мілюкова з 19. березня 1917 р.
Лідер російських кадетів, що став міністром за-
кордонних справ Тимчасовоrо Уряду, який віддав-
на був за розчленування rабсбурської монархії,
який прияте.lював з Масариком, заявив у зrаданій
деклярації таке: "Створення чехос.JIовацької дер-
жави причиниться до баріери проти завойовниць
ких плянів німців супроти славянських країн. Ні-
мецьку Австрію та Уrорщину треба звести до ет-
ноrрафічний кордонів; італійці відійдуть до Іта-
*) Ібід. 23 237_
14
,'Ііі, румуни до Румуніі й малоруськl території при.
€,:щаються до нашої УкраІни".
З цьоrо тексту можна ніби-то думати, щО'
МІлюков мав на увазі також І Закарпатську Укра--
їиу, але ця деклярація мала вже тільки формальне
значіння, бо з новою Росі€ю, яку за,,1ивала анар-
хІя, ніхто тоді поважно вже не рахувався. ТаКИ.1
чином закарпатськоrо питання не піДНОСИJlИ у Kpa
інах Антанти ані самі мешканці краю, ані украІн-
ська закордонна nponaraHAa, ані Росія. Але най..
цікавіше те, що навіть Чехословаччина, яка зrо-
ДОМ стаJІЗ сувереном Карпатської України не під-
носила цьоrо питання аж до свмоі МИрОБоі Кон-
ференціІ.
ІУ.
в ніяких 11ОJІітичних ні ДИШIЬОl\tатичних ак-
тах, В иіякнх виданнях так званої Чехословацько'j
акції З3 кордоном, аж до кінця віЙни ніде не зна-
ходюю зrаJt.l<И про Карпатську Украіну, яку про-
відники нової ЧеХОС.10вацької д ржавности і не
маю! на увазі ВКJІючати у свою державу.
ЯК відомо Чехословацьку акцію спря ювану
на знищення rабсбурської монархіІ, BeJla "Чехо-
словацька Національна Рада"' (Consei\ National
TcMcos\ovaque) з осідком у Парижі. На чолі
цi€Ї Ради стояв Масарик, але її дипльоматичну ак-
цію провадив Едверд Бенеш. 3 почину цi€ї Ради
від 9. до 15. квітня 1918 р. відбувся У Римі KOHtpec
поневолених нзродів Австро-Уrорщини, в якому
брали участь чехи, поляки, румуни, хорвати, сло-
15,
наки, іта,r1IИЦІ; РОЭУj\lі€тьсн, nсе це БУJI}I t:MirpaHW, .
Цей KOHrpec, що перемінився у величезну проти.'
австрійську маніфестацію, мав підтрим наі1ВП.IІИ'
IJовішнх ЧНННlІків Антанти. rшlOВ3 іта ійськоro
уряду Ор.lІЯНДО вітав J<oHrpec lІаJIКОЮ ПрО lОвою,
)) JlніЙ доречі, не забув копнути українців за бере.
стейський мир.. rолова эакордонної комісії фран"
цузької J1алзти llOc.1Jiu ФраНК.l€н-Буйон і АJ1ьбер'
Тома заЯВИ.:JИ на KOHrpeci про снмпатію ДЛЯ
Hboro фраНЦУЗЬJ<ИХ 1l0.1ітичних КО.'І_ Такі знавці
anctpo-уrорськоЇ монархії, Ш{ Вію-ем Стід і Сетон.
Вотсон запеВНЯ.'JIf представників народів монархії,
щu "aBCTPO-УI'ОрСЬК8 юнархія ':lС Е СВРОJlСЙСЬКОЮ
;.І,сржавою, а ззіЙськми су.паном" і що ..Римськнй
KOHrpec € остаточним ударом по сумній австрій.
ській подітнці di\'ide t ітрет*).
Бенеш зІ cBoro боку твердив про "эІІ'НИЛ)' .
:tlОнархію, ненависну династію і найrиднішу полі.
тичну систему, яку КQ.1lинебудь бачин світ".
Без or ляду на те нсе, без ОІ'ляду на факт, що.
/{uнфес був вступом до ,1JЇKBiдaцiЇ монархії, ані
Il довжсзних резодюціях KOHrpccy, ані в промовах
не було зrадки про Закарпаття. йшла ИИКJ1ЮЧНО
OI:la про Чехію й Словаччину.
29. червня 1918 р. Нішон, французький Mi
lІістр закордонних справ, з наrоди створення чссь ,
кої армії у Франції запевнив r'ІИСТОМ Бенеша, що
Франція у слушний час під.тримз€ неза.'l ЖНість.
'* Avant ct apriJs 'е Cпl1griJs de Rошс (,Ln Natїпll Тсhёquе U
15. У. 1918, СТ. 749). Цей ДВОТНЖНСВИК за реДЗl<ціею Бене-
та був офіційним opraHOM ЧеХОСJlОвацькоі Національної'
Ради під.,ас війни.
16
історичних чеських земель", тимсамим не сказав
нічоrо про Закарпаття.
З-rо вересня 1918 р. Масарик, наДСН.1аючи
з Вашинrтону подяку Льойд-Джорджеві, писав:
"Чехія та Словаччина мусять стати вільною держа-
БОЮ; українці, румуни та італійці мусять з€днати-
ся зі своїми матірними націями. Польща й Півде-
но-Славія будуть вільні та з€днані". І тут нічоrо
про Закарпаття.
1. листопада 1918 р., вже підчас aroHiї Ав-
стрії, Ернест Дені, знании славянолюбець, історик
і співтворець чехословацької держави, писав, щО
"КОРДОН між словаками і малорусами неважко бу-
де накреслити"*).
Тимсамим Ернест Дені визнавав, що Карпат
ська Україна Ma€ бути поза кордонами Чехосло-
вацької держави. HeMa€ також зrадки про Закар-
паття ані D деклярації чеХОСJювацької незалежно-
сти, проrолошеної в Парижі 18. жовтня 1918 р. за
підписами Масарика, Стефаніка, Бенеша, ані
B актах визнання чехословацької держави, якими
держави Антанти обмінялися з Бенешем.
На ;\іапі майбутньої чехословацької держав ,
видрукованій в Парижі у 1918 р., нема Закарпат-
тя. Воно не фіrуру€ врешті ані в акті 28. жовтня
1918 р., звідки дату€ться офіційно чехословацька
держава, ані в Тимчасовій .rJИстопадовій конститу-
ції. Тільки в маніфесті Масарика з 23. rрудня 1918
р. до че,\ословацькоrо народу, чита€мо: "YropcbKi
русини через своїх представників у Америці запро-
*) La Nation Tcheque 1. ХІ. ]9]8, ст. 35].
17
понували нам утворити автономну частину нашої
держави. Те саме запропонували нам карпатські
русини. Я, очевидно, не мав права скласти OCTa
't $!; _\? " "
. : . . .. :.. ,_ -:" f' : :: : ..
". l ;,:. ' ;;" : " : ' _: " : '
.
. ...,-
.;, .'.: "k,,;c .
,'. .J" . :і,'.<!!""'іl
" . t 'i'i::-. і?/" """!; iIli:: -, .,1:. '.:' ,""' '
'\ _, -' : ';Yl,,, ",,'. :"} .' ; . ! -:"'. :" :" ';::"
..-,...,;..;l."'" .,"> 'Ji;!t( 'i' '1' 3.11'- .
: .! ; : ,:;;:h, ' ',:2 h ... . "" , .
.. ..i
;?]
.' . . . . .
f
ii
f: : , '
,;:;':' j 'T
.. . . -:
{l.' . ::....:....... ..' :1
[; ,
.... ...:.:::..;.. ...
КолишніЙ замок в Ужю.
точну уrоду, але я дав на це ухвалу, яку без CYMHi
ву затвердять yropcbKi русини".
Бо в літі 1918 р. тоді саме, як Бенеш у Па-
рижі уникав деб то не було зrадки про Закарпат
тя, Масарик, який перебував у Злучених Держа-
вах Америки займався питанням Закарпатськоі
Украіни, про що оповів саме у своїх споминах*).
*) Користуюсь франц. перекладом: Т. G. Masaryk:
La resurrection d'un Etat. SOllvenirs et reflexions. 1914 1918.
Чеський ориrінал появився у 1925 р. Існуе укр. переклад
"Світова революція". Львів, Черв. Калина, 1930. Про від-
ношення Масарика до украінськоі справи оповів О. Боч-
2
18
"У Злучсних Державах пише Масарик
icHY€ баrато малоруських eMirpaHTiB з Уrорщини.
Я ШВИДКО ввійшов з ними У зносини, бо вони зна.
ють словаків і чехів, що живуть в Америці. Вони.
ввійшли у склад "Демо[{ратичноrо союзу Цен-
тральної Европи", де їх представником був Жат
кович. Перші пропозиції русинів передав мені Па-
чута. Останній був у зносинах з нашими словака
ми і заступав русофільську тенденцію, подекуди
православну. Жаткович мав за собою велику біль-
шість малорусів, ревних католиків, уніятів, зор-
rанізованих у своїй церкві... Русини вперше прий-
няли рішення про свою політичну будуччину на
свому конфесі 23. липня 1918 р. У Homestead
Вони там висловили свої бажання, правда у формі
rіпотетичній: в разі як повна незалежність буде
неможлива, русини хотіJIИ б З€ДІ-JaТИСЯ зі своїми
братами rаличини та Буковини. Як і це буде не-
МОЖЛИВО, вони малиб дістати автономію (без BKa
зівки в якій саме країні). Але 19. листопада, на
друrому KOHrpeci у Скрентоні, в ПеНСИJIьванії, во-
НИ вирішили, що русини з€днуються З чехосло-
вацькою республикою на федеративній базі, як
держава знайширшою автономі€ю. ..ЛісJIЯ цьоrо
вони перевеJIИ пл€бісцит по парафіях, який дав
дуже велику більшість за при€днання до чехосло-
ваччини. Я одержав від п. Жатковича відповідний
меморіял... Я звернув з великою точністю YBary п.
ковський У своїй книзі: Т. r. Масарик: "Національна про-
БЛЕма та українське питання". ПОДЕбради 1930. Я широко
зреферував цю працю в Monde SJave ]930. V VI ст. 467-480-
лід заrоловком: Masaryk et J'Ukraine.
19
.Жатковича на політичне значіння йоrо країни і на
'тру днощі, які виникнуть через сусідство цьоrо
краю з Польщею, rалицькими українцями, PYMY
ні€ю та мадярами. Одначе інші руські провідники
і він сам зваживши все переконалися, що най
кращим рішенням дня них була злука з нашою
країною" .
У.
Коли при кінці листопада 1918 р., Кароль
Крамарж і Едвард Бенеш прибули до Парижа, як
дед€rати на Мирову Конференцію, їм довелося ще
за ки почалася конференція спішно занятися пе-
ред Найвищою Радою питанням Закарпаття, бо
yropcbKi війська у половині листопада 1918 р. OKY
пували Словаччину, і чеські дел€rати, щоб уряту
вати Закарпатську Україну, мусі.тІИ неrайно oдep
жати демаркаційну дінію. 28. листопада 1918 р.,
,оповіда€ Бенеш у своїх споминах*), він осяrнув
у Парижі тимчасові межі Закарпаття, які йшли на
південь від Кошиць по простій лінії до Чапу та
:Vжrороду. Цю демаркаційну лінію, яку накреслив
французький уряд, накинули Уrорщині, хоч як
вона проти цьоrо протестувала. 12. січня 1919 р.,
за кілька день до відкриття Мирової Конференції,
перші чеські л€rіонери прибули до Ужrороду, де
вже знали про пере мови Масарика в Америці. He
забаром зібралися три Ради в Пряшеві. Хусті та
Ужrороді, які з€дналися в одну, і вона 16. TpaB
*) Edotlard Benes: Sotlvenit.s de gtlепе et de revoltltio n
1914 1918. Paris П. р. 489, 495, 501.
20
ня 1919 р. одностайно висловилася за при€днан
ням на основі автономії Закарпаття до Чехосло
ваччини.
5. лютоrо 1919 р., У середу, на Quai d' 01"say
де міститься французьке міністерство закордоНtШХ
справ, у широкому бюр і Пішона зібралася Найви
ща Рада Антанти*) у складі: Вільсона, Лянсінrа,
ЛЬОЙkДжорджа, Бальфура, Кл€манса, Орлянда
й Соніна, оточених цілим збором радників і се-
кретарів. Перед цим ареопаrом, що тоді панував
над цілим світом, які три rодини, від 3 oї до
пів до 7 oї, Бенеш викладав вимоrи Чехословач-
чини. Ось що Бенеш, за протоколом конферен
ції**), rоворив про Закарпаття: "Русини***) € Toro
caMoro походження, що русини Східної rаличини,
від яких вони відділені Карпатами. Вони близькі
сусіди словаків, до яких подібні соціяльними та
економічними умовами життя. Вони не бажають
залишитися під уrорською контролею і пропону-
ють утворити автономну державу в тісній федера-
ції з Чехословаччиною. Е їх усіх 450.000. Бу-
ло б несправедливо залишати русинів на ласку Ma
дярів, і хоч Чехословаччина не вимаrа€ для себе
закарпатських русинів, він (Бенеш) хоче піднести
*) Про технічну працю конференції та окремих де-
леrатів див. мою статтю: "Як була зорrанізована Мирова
Конберенція 1919 р." у "Календарі Червоної Калини" на
1939 р., ст. 102 114.
**) Всі документи із протоколів конференції, ДPYKY
ються тут уперше.
***) Скрізь в актах конференції "Ruthішеs" для меш.-
канців Закарпаття, які перекладаемо "русини".
21
їх справу перед Мировою Конференці€ю. Якщо
Росія одержить Східну rаличину, буде небезпеч
НО, коли Росія опиниться на півдні Карпат. Якщо
Польща дістане Східну rаличину, поляки самі не
бажають включити населення 3акапартської Руси
у свою державу. Отже цьому народові залиша€ть-
'ся бути або з мадярами або автономним. В OCTaH
",7:'; \1tt;:; Ч Н:,, ; , , ? . . : . '. . . . ; . . . ' . . . : , ' , ;
\.ii , : . .
[.
-. .-:> ..'
,,!\,. " .
"- ....,.. I. ....
1liIO. . '"0 '.
..., -
.1 .' . d
..1
. ;.
;;,
: .:! : . .:
.... "\.
...'
". ':: : :.) :ti \' ;; '! C : .
.".!
. . . "':.
.
Мукачінський замок уПаланках.
:ньому випадку вони бажають сфедеруватися з Че
хословаччиною. Це буде, правда, тяrаром для Че
хословацької республики, але матиме ту користь,
що у Чехословаччині буде спільний кордон з Py
.муні€ю".
Досі icHY€ думка, яку охоче CBoro часу по-
ширювали російські еміrранти, зі слів нібито Ма-
.сарика, що Карпатська Україна була "В депозиті"
'чехів, аж до відбудови нової Росії. Саме тепер цю
.думку повторюють, але для протилежної мети
22
італійці, мадяри та поляки. З друrоrо боку, пізні .
ше, Бенеш у 1934 р. твердив у ,,промові про під
карпатську пробл€му і йоrо відношення до чехо
словацької республики", що "всі західні союзни
ки й Північна Америка були в зrоді від початку
війни, щоб у мент поділу Австро Уrорщини не
допустити Росію перейти Карпати, ввійти в yrop
ську долину й таким чином перетворитися в дep
жаву середущої Европи. Я певний, що Франція,
АНІ"лія й Італія, не кажучи вже про Америку, бо
ронили б з рішучістю на париській конференції ту
думку, яку диктував їм страх перед панславізмом".
На це мусимо відповісти, що ніде досі ІІШ не
зустрічали ніяких документів, які вказували б на
страх Антанти пустити Росію через Карпати. Ha
самперед, як. ми бачили вище, Росія і не вимаrала
офіційно Закарпаття, а ю<би Бимаrала, то ледви
чи Антанта спротивилась би цьому, кD.'ІИ вона по-
rодилась віддати Росії Царrород, куди важливі
ший, ніж Ужrород. Та й як Антанта моrла б пе-.
решкодити переможній Росії перейти Карпати.
Дотоrо Антанта до 1917 р. Ю:1rа.'1і не 'мала ще Ha .
міру остаточно поділити Австро Уrорщину.
Щось у цьому '!'вердженні кульrа€. Може
Бенеш виніс таке вражіння з rЮЗl\10В з антантськи-
ми чинниками, але з наведених вище рядків про-
токолу засідання Найвищої Ради з 5. .1IIOTOrO і919
р. виходить, що саме навпаки, сам Бенеш пере-
конував конференцію в небезпеці для Европи, як-
що Росія, з€динена, або сфедерована з УJ."раїною,
перейде Карпати. Оце питання хто саме пер
ший був проти при€днання Закарпаття до РосіТ
23
(безпосередньо чи через Україну), Бенеш чи Ан-
танта, треба вважати досі невиясненим остаточно,
хоч нам зда€ться, що саме Бенеш був ініціятором
концепції не віддавати Закарпаття Росії (безпо
середньо чи через сфедеровану Україну). ІЗ та-
кому випадку справа з "деп зитом" € лише од-
ною з численних л€r'енд, що повстали Д(Jвкола Ми
рової Конференції. Зрештою ніде у виступах Бе
неша в закарпатській справі нема і натяку на "дe
позит".
Отже такиЙ був перший виступ Бенеша в За-
карпатському питанні в Парижі. Поміж ареопаrом
сивоволосих переможців Европи, що за сідав 5.
лютоrо 1919 р, На Qllai d' Orsay був також моло-
дий бритіЙськиЙ аташе, який від Toro часу зробив
немалу каріеру.
Маю на увазі сера rарольда Ніко.lІьсона, сьо-
[одні відомоrо консерватиНІЮ['О посла у Палаті
rромад, якоrо виступи після мінхенської наради
звернули на себе заrальну YBary. Нікольсон нале-
жав у 1919 р. до складу ан(лійської дел€(ації і за
лишив з Toro часу книrу про конференцію*), най
більшу частину якої займа€ щоденник автора. Ши
роко освічена людина, з певним літературним та-
лантом (він зна€ особисто найбільших французь-
ких письменників), . Нікольсон у своїй книзі, що
мала великий успіх, дав знамениту картину полі-
тичноrо Парижа 1919 р. і атмосфери, де відбува-
лася конференція. З приводу зrаданоrо вище ви-
*) Peacemakil1g 1919 Ьу Ha[old Njcolsol1, LOJ1don 1933, 80,
р. 378. Численні і.'Іюстрації.
24
ступу Бенеша Нікольсон HOTY€ у свому деннику
таке: "Довrа й вибаrлива промова... Кл€мансо HW.
близившись до Крамаржа сказав йому: "Ну, і роз-
тяжний же той ваш Бенеш".
Кілька днів пізніше КОМІСІЯ американських
експертів при Мировій Конференції, так звана
Inquiry якою проводив сам полковник raBc, при-
ятель Вільсона, студіювала всі українські питан-
ня. Ось яка була її думка у справі Закарпаття:
"Не € бажане, щоб русини східної Уrорщини
жили і надалі під уrорською владою. Вони осо-
бливо страждали від мадярськоrо rHeTY і їх нена-
висть до yropcbKoro режіму велика. Не € також
бажане при€днувати уrорських русинів до тих,
що живуть у Польщі або до української держави.
Поляки не претендують на цю територію, їх пану-
вання буде ненависне русинам. Баrато знову ру-
синів € проти при€днання до України, не маючи
ніякоrо бажання пізніше опинитися в майбутній
російській державі. Не € також бажане, щоб Ро-
сія перейшла через Карпати та ввійшла в yropcbKY
долину. rеОr'рафічна кволість Підкарпатської Py
си й політична нездібність населення не дa€ змоrи
створити там цілком незалежну державу. Зате
словаки й русини живуть в однакових соціяльних
й економічних умовах, їх інтереси тісно звязні.
Чехословаччина причиниться до розвитку цьоrо
відсталоrо народу більш, ніж якийсь інший полі-
тичний режім".
Читач певно помітив тотожність баrатьох
думок американської комісії з тими, які висловив
Бенеш у свому експозе з 5-ro лютоrо. Тотожність
25
ця, очевидячки, не випадкова, а була наслідком,
мабуть, настирливих заходів, на письмі й в сло-
вах, майбутньоrо президента чехословацької рес-
публики.
Від 13-ro лютоrо вже була в Парижі деЛ€І'а
ція закарпатських українців, зложена з Жаткови-
ча, rардоша та Антона Бескида (1855 1933), май-
бутньоrо першоrо І'убернатора Підкарпатськоf
Руси*). Але, оскільки нам відомо і як це не див-
но, цi€ї деЛ€І'ації ні разу не вислухали ані конфе-
ренція, ані її комісії. Принаймі ніде в джерелах,
якими розпоряджа€мо, ми не знайшли про це зrад-
ки. Зрештою це цілком відповідало тодішній па-
риській атмосфері, де найбільшим авторитетом
у всіх справах колишньої Австро Уrорщини вва-
жали Бенеша, з яким тільки і рахувалися. Цікаво,
що коли до Парижа прибув отець rлинка, rолос-
ний лідер словаків, щоб дати конференції відомо-
сти про свою тісну батьківщину, він не мав ні-
якоrо успіху і мусив відїхати**).
Проте, як нам відомо зі слів покійноrо проф.
Айзенмана, кар.патоукраінська деЛ€І'ація, зокр('ма
Бескид, конферувала кілька разів з Ернестом Дені,
перед яким вона боронила домаrання автоР.омноі
Закарпатської Украіни.
Закарпатська справа належала на Мировій
J<онфеернціі до так званої "чехословацькоі комі-
сії", на ЧD.1Іі якої стояв сивоволосий французький
*) Пор. некрольоr БеСlшда, написаний франц. про фе-
.,сором Jules Legras у "Monde Slave" 1933, УІІІ, 29g..........300.
**) М Daurras "Onze ans de vje jndepend4nte en Slovaquie',
Monde Slave" 1930. V YI. 183.
26
дипльомат Жіль Камбон, той самий, що rолосував
у "польській комісії", куди належала "rалицька
справа". Від аНf'лійців до "чехословацької комісії"
входив уже зrаданий вище Нікольсон, у деннику
якоrо, під датою 28 лютоrо знаходимо: "Сьоrодні
ми ДИСІ<утували про словацькі кордони й рішили
справу закарпатськоrо кордону, який лучить
Чехословаччину з Румуні€ю... Обідав зі старим
Жілем Камбоном".
Очевидно, ми не можемо знати про що саме
rоворили на цьому обіді молодий анf'лійський
і старий французький дипльомат, але можна при
пустити, ЩО коли розмова зійшла на Закарпаття,
міркування Ка мб она мусіли бути невеселі. Припу
стити це можемо тому, що в паперах покійноrо
дипльомата, які недавно появилися друком, зна
ходимо ripKi рефл€ксії саме з кінця лютоrо 1919 р.
і саме після якихось дискусій про Східню та Cepe
дущу Европу. "У цИХ частинах Східньої Европи
нотував Камбон у свому деннику де національ
ности перемішані й де кордони непевні, значить.
шукати розвязки квадратури кола, коли хоче
мо знайти кордони, що не нарушували б нічи€ї
сов істи, нічийоrо інтересу. Скільки несправедли-
вости, при всій нашій добрій волі, ми rOTY€MO Te
пер? Скільки ненависти ми кида€мо тепер на спу
стошений (рунт ?"*) Старий дипльомат завдяки
свому досвідові і великій інтеліf'енції мав рацію
в лютневі дні 1919 р., як мав рацію і в день під
пису Версальськоrо миру, 28 червня 1919 р., КО.ЧИ
*) Jules Cambon: La Раіх. Notes incdites 1919. ReVlle de
Paris. 1. ХІ. 1937, р. 19.
2Т
записав вертаючись з Версалю, де мало кому ДО'
Toro часу віДD:'llі у Франції німці, Міл€р і Бел, по
клали свій підпис. "Бульвари повні народу... Я вер-
тався до себе, і якась жінка перед брамою каже
мені: "Отже, пане, nepeMora!"."
"Так пані".
Це дійсно nepeMora. Цілий нарід ДYMa€, що-
все кінчено, а 51 питаюся, що саме тепер пічнеть-
',&!- )
ся . .
УІ.
За той час "чехословаЦhка комісія" студію-
вала далі закарпатську справу. 4 березня в ній ви-
никли якісь сумніви, і вона, як запису€ Нікольсон,
виклИ!<ала Бенеша, якому "ми поставили безко-
нечну кількість питань". Відповідь Бенеша ВИДКО
задовольнила комісію, але Нікольсон, який Ma€
сміливість казати те, що ДYMa€, пише у свому ден-
нику: "Ніколи я не стрічав людину, що може так
баrато rоворити". Очевидно, щО МОЛОДО 1У ди-
пльоматові, що вів великосвітське життя, і зустрі
чався з Прустом, Клоделем, Анною де Ноай та ін-
шими великими письменниками, якісь карпатські
справи мало лежали на серцю, хоч він і заЙмався
ними сумлінно, як джентельмен.
Дел€(ація української Директорії в Парижі,
яка за тих часів мала перед собою такі болючі пи-
тання, як висилку армії rал€ра до rаличини та на-
ступ БО,'ІЬшеВШ':!R на Дніпрі, всеж слідкувала за":
l1,i.l, і'. 33.
"28
.Закарпаттям, хоч, очевидно не знала Toro, ЩО
.сьоrодні відомо. Секрети Мирової Конференції
'добре ховалися, тимбільше, що українська дел€
(ація не мала ані звязків, ані відповідних засобів,
щоб хоч наблизитися до тих секретів. Отже 5 бе
резня, тобто на друrий день, як "чехословацька
комісія" вислухала Бенеша, українська дел€(ація
вислала rолові конференції ноту, де чита€мо: "Ми
довідалися, що кілька зацікавлених держав пре
тендують утворити барі€ру, яка тяrтиметься від
півночі до півдня і буде зложена з Польщі, Чехо-
словаччини та Румунії. Тому, що між Чехословач
чиною й Румуні€ю знаходиться частина YKpaїH
СЬІ<ОЇ республики, яка раніш належала до Yrop-
ІДИНИ, зrадані держави передбачають анексію цi€Ї
території до одної з держав, що утворюють ба-
'pi€py. Дел€(ація української республики рішучо
твердить іменем cBoro уряду, що український Ha
рід ніколи не допустить до відділення цi€Ї части
ни території української республики. Вимаrаючи
комітатів Мармарош, Уrоча, Береrово, Ужrород,
Земплін, частину Чепа, український уряд вихо
дить із таких засновків: 1) Абсолютна більшість
цьоrо населення € українська; 2) Ця територія ко-
ЛИСЬ належада до rалицько-володимирськоrо ко-
ролівства; 3) Рада, скликана 21 лютоrо в Хусті
й зложена зі 100 чденів, одностайно вирішила при
€днатися до Великої України; 4) Війська YKpaїH
ської республики вже заняли, зrідно бажанням
населення, частину зrаданої території".
9 травня в новіЙ ноті українська дел€(ація
заЯВИJІа, якто ВОЮІ ,.довідадася зі здивуванням, що
зо
українська територія /<о.пишньоrо }TOpCbKoro KO
ролівства, що заселена 500.000 українцшш русина
ми, Ma€ 15.000 кв. кіл., повинна, зrідно з рішенням
мирової конференції, відійти до Чехословацької
держави... Ми ВВЮІ.;а€мо своїм обовяз/<ом уже Te
пер протестувати іменем нашоrо уряду та цілої
української нації проти цьоrо рішення, противно
ro праву самовизначення народів. Ані мирова KOH
,ференція, ані чехословацький уряд не зробили дo
сі спроби поrодитися з урядом українсь/<ої респу
.блИl<И або з населеННШ1, яке вже катеJ"ОРИЧНО ви
,словило cBoro бажання жити разом зі своїми спів
rромадянами rаличини". Ця нота мала підписи
Сидоренка та В. Панейка, rолови та заСТУПНЮі:а
rолови деЛ€J"ації. Одночасно, Toro caMoro дня др.
Панейко, як державний секретар З. У. Н. Р. ви
слав окрему ноту, в якій після KopoTKoro вступу
про минуле Закарпаття прохав мирову конферен-
цію: ,,1) вплинути, щоб чехословацький уряд ева-
кував Закарпаття; 2) післати спеціяльну невтраль
ну комісію на YropCbKY Україну, щоб дізнатися
про бажання українців на Уrорщині; 3) взяти на
себе ініціятиву перемов щодо накреслення сло
вацько-українськоrо кордону".
Всі ці ноти зовсім нехтували американськими
перемовами Масарика, рішеннями, принятими
після цьоrо на Закарпатті та фактом існування за
карпатської деЛ€J"ацїї в Парижі. ДеЛ€J"ація Дирек
торії виходила зі засади тимчасовоrо OCHoBHoro
закону ухваленоrо УI<раїнською Національною
Радою 13 листопада 1918 р., за яким Закарпатська
,Україна вважа€ться частиною західньо української
31
республики. Але на всі ці ноти української дел€-
rаціі у Парижі Мирова Конференція не звертала
уваrи, їх навіть нема в актах конференції, як не
рахувати rлухої зrадки про ноту 9 травня. Воно
і зрозуміло: коли конференція не числилась
3 українською деЛ€r'аці€ю в питаннях більш кар-
динальних для YKpaїHcbKoro народу, тим менше
вони моrли звертати YBary на ноти, що торкалися
території, яка від віків не жила з українцями та
якої вимаrала Чехія поруч з Польщею, а може ще
.більше Польщею улюблена дитина конференції.
8 травня у міністерстві закордонних справ,
у тому самому бюрі Пішона зібралася так звана
Рада Міністрів закордонних справ*), яка між ін-
шим обrоворювала теж закарпатське питання.
Найбільш rоворив, як видко з протоколів, Баль
фур, міністр закордонних справ Анr'лїї. "Русини
твердив Бальфур у дечому подібні до словаків,
але не настільки, щоб їх включити в ту державу
без деяких застережень. IcHY€ думка дати їм якусь
місцеву автономію, але ще точно невияснено, яка
це Ma€ бути автономія. Мені сказали, що € більше.
ніж 400.000 русинів, але їх не можна вважати здіб-
ними до утворення цілком незалежної держави.
'Але з друrоrо боку було б бажане врятувати їх від
ріжних непри€мностей, які вони можуть мати, ко-
ли опиняються в одній і тій самій державі з Hace
*) Ця рада, зложена з міністрів закордонних справ
великих держав Антанти була так мовити підrотовчим ор-
(аном, але фактично вельми важливим, бо її члени через
свої посади та досвід краще знали справи, ніж інші деле-
{ати.
32
ленням численнішим і в деякій мірі чужим для
русинів" .
Пішон запропонував, щоб "чехословацька
комісія" зреферувала питання aBToHoMHoro Закар-
паття Найвищій Раді і додав, що треба запитати
ту саму комісію про форму автономії бажаної для
русинів. Тої самої думки був Лянсінr', американ
ський міністр закордонних справ. Лярош, високий
урядовець міністерства закордонних справ, пізні
ше посол у Варшаві, запропонував, щоб попроха
ти в чехословацькоrо уряду про€кту автономії для
Закарпаття. На цьому й постановили, а саме до-
ручити комісії У зrодї з чеською дел€r'аціею при-
rотовити проект автономії.
15 травня в "чехословацькій комісії" знову
виникли сумніви і знову туди викликали Бенеша,
але мабуть йоrо пояснення не зовсім усіх членів
задовольнили, бо Нікольсон нотуе: "Це мало нам
допоможе".
Бенеш тоді передав свій меморіял, який
17 травня комісія продискутувала і доручила саме
Нікольсонові виrотовити в цій справі рапорт для
Найвищої Ради. Нікольсон швидко зложив йоrо
і 20 травня комісія розrлянувши цей рапорт "OДHO
стайно доручила Раді чотирьох приняти проект
д pa Бенеша, як базу майбутніх взаемин між Чехо
словацькою республикою і русинами".
23 травня Рада Міністрів закордонних справ
розrлядала рапорт комісії. Пішон відкрив засідан-
ня, прохаючи прийняти висновки "чехословацькоі
комісії" при конференції. Після цьоrо секретар
відчитав висновки комісії, які починалися з Toro,
зз
що ,,15 травня др. Бенеш пояснив КОМІСIl поrляди
та наміри чесхословацькоrо уряду щодо питання,
яким займа€мося. П. Бенеш пояснив, що політика
Чехословаччини назаrал прямувати ме до Toro,
щоб сприяти процесові еволюції республики в бік
федералізму. Але було б тепер передчасно перей
ти на повну децентралізацію, бо ріжні провінції
республики мають ріжні ступені національної CBi
домости і не всі вони осяrнули однаковий куль
турний та економічний розвиток. Закарпаття
бідний край, населення в ньому відстале, баrато ча
су треба буде, щоб розвинути там сільське rocno
дарство, шляхи та шкільництво. За той час будуть
змушені урядувати в краю відпоручники централь
Horo уряду республики, бо самі русини ще кілька
років не будуть здатні і досить кваліфіковані, щоб
дати собі раду з кра€вими пробл€мами..."
Комісія прохала д-ра Бенеша представити на
письмі про€кт автономії краю. 17 травня др. Бе-
неш представив свій про€кт, ЯКий звучить:'
І) Територія русинів на півдню Карпат, що
уявля€ зі себе цілий край між кордонами накресле-
ними Великими Державами, матиме спеціяльну
назву, яка буде встановлена по зrоді чехословаць-
кої роспублики зі соймом закарпатських русинів.
2) Цей край матиме окремий сойм, якоrо за-
конодатна влада простяrнеться на всі мовні, шкіль-
ні та реJІіrійні питання, як і на інші питання, що
їх надатимуть сойм ові закони чехословацької
республики. Закони, приняті цим сойм ом, буде за-
тверджувати президент чехословацькоі республи
3
34
ки і контраси(нувати (убернатор Закарпатської
Руси, який буде відповідальний перед соймом.
:3) На чолі Kpa€BOЇ адміністрації стоятиме I'y
бернатор, призначений президентом чехословаць
кої респуБJІИIШ. Цей І'убернатор управлятиме всі-
ми мовними, шкільними і церковними питаннями,
а також усім, що Ma€ відношення до внутрішньої
адміністрації. Для всіх інших питань міністри
чехословацької республики будуть найвищою вла-
дою. В цих міністерствах будуть спеціяльні руські
відділи.
4) Урядовців до сьомої кляси призначати ме
І'убернатор, а вищої кляси президент чехосло
вацької республи за рекомеЩl.3ці€ю І'убернатора
чехословацької ради міністрів.
5) Русини l\'I3ТИМУТЬ cHoro представника у Ра-
ді Міністрів чеХОСJJOвацької республики MiHi
стра без портфе.пя, народженоrо на руськім тери
торії, вибраноrо президентом республики.
Отже комісія одностайно радить приняти
цей про€кт, як базу майбутніх вза€мин між чехо
словацькою республикою та русинами".
По відчитанню вищезваноrо тексту Лянсінr
забрав слово: "Щодо пято! точки про€кту я ба
жав би, щоб БУJlО точно зазначено, що урядовців
будуть якомоrа вибирати зпоміж русинів. Я при
знаю, що еволюція цьоrо краю була ТаІ<З, ЩО всі
йоrо урядовці були УI'орці і що нарід ще не при-
дбав собі даних до самоуправи".
Лярош "поrоджу€ться з п. ЛянсінІ'ОМ і під
креслю€, що нарід русини це нарід ана.льфабетів
35
:і там не можна буде найти відповідної кіJIЬКОСТИ
.урядовців русинів".
Лянсінr "питаЕ, чи зможе Закарпатська Русь
,звертатися зі скарrою до Ліrи Націй у випадку,
-КОЛИ побачить, що суверенність чехословацькоі
республики порушатиме її права?"
Соніно, італійський міністр закордонних
справ, каже "що він не Ma€ нічоrо в принципі про
ти думки. висловленої п. Лянсінrом, але назаrа,lІ
це може бути небезпечне для чехословацької дep
жави. йому зда€ться, що для Ліrи Націй буде кра-
ще, яка вона сама, коли вважатиме це за вказане,
із власноrо почину буде займатися вза€минами
. русинів з чехословацькоlO республикою".
Лярош "боїться, що коли пропозицію Лянсін
(а втяrнуть у доrовір, то вона неrайно сприятиме
'заКОJютам на Закарпатті. Вже й без '1'01'0 українці,
'що перебувають у Парижі, вимаrають територію
'уrорських русинів".
Лянсінr "rадз€, що цей край треба розrля-
_дати анаЛЬОr'ічно до тих країв, що дістануть pe
.жім мандатів, але не настою€ на своїй пропозиції".
Врешті Рада прийня.ла звіт комісії і передала
'СВОЕ рішення Раді Чотирьох (Вільсон, J{л€мансо,
ЛЬОЙk Джорж, Орляндо), яка '1'01'0 caMoro дня, KO
ротко розrлянувши цілу справу, остаточно затвер
дила ПрОЕКТ комісії. Нікольсон '1'01'0 caMoro вечо
'ра міr записати у щоденнику: "ДИСI<утували мій
'рапорт про русинів і прийняли йоrо. Thank God
'lOf that.*)
*) Слава Боrу за те.
36
Щоб зредаrувати про€кт, ним займаласS'.:
"Комісія нових держав" 27 і 28 травня і виrотови .
ла редакцію в чотирьох точках. Цю редакцію ще"
раз розrлядали в тій самій комісії 16 червня 1919 р.,..
і 4 липня чехословацька деЛ€r'ація офіційно прий .
няла зредаr'ований про€кт. Друrоrо дня YKpaїH
ська дел€r'ація Народньої Республики "урочисто
запротестувала проти відступлення Чехословач
чині території YropcbKoї України і ствердила, що.'
це рішення конференції не визна€ український уряд
за законне".
На жаль, в той час мало хто в Парижі, і Ha .
віть у самій деЛ€r'ації Mir точно сказати, де саме'
знаходиться "український уряд", а в таких обста .
винах ніхто ніколи й ніде не рахуеться із проте-.
стаційними нотами.
Закарпатська Україна фіr'уру€ в Сен-Жер ..
менському доrоворі з 10. ІХ. 1919 р., де 53 rOBO
рить, що автономна територія русинів на південь,
від Карпат при€днана до Чехословаччини, а Ta
кож в Тріянонському доrоворі ( 48) з уrорщи....
ною з дня 4 серпня 1920 р.
Щодо самої автономії Закарпаття, вона за ..
фіксована в Сен-Жерменському доrоворі про мен...
шини. Дотичні уступи там такі:
10. Чехословаччина зобовязу€ться зорr'ані-.
зувати території русинів на півдню Карпат, у кор-,
. донах накреслених rоловними союзними і прими-..
реними державами, у формі автономної одиниці.:
в чехословацькій державі, з якнайширшою aBTO',,
номі€ю, яка не шкодитиме €дности чеХ()R..7Іоваць ..
кої держави.
37
9 10. Територія русинів на півдню Карпат ма-
тиме автономний сойм, який користуватиметься
:законодатною владою в питаннях мови, школи та
'реліr'ії, як також у питаннях місцевої адміністрації
та у всіх інших питаннях, що їх передасть до
f..компетенції сойму закон чехословацької держави.
':rубернатора території русинів буде призначувати
президент чехословацької республики і він буде
':відповідати перед соймом.
9 12. Чехословаччина поrоджу€ться, щоб на
:урядовців на території русинів вибирали, наскільки
'це можливо, зпоміж мешканців цi€ї території.
9 13. Чехословаччина забезпечу€ території
"русинів відповідне представництво в парляменті
'чехословацької республики, куди зrадана терито-
"рія висилатиме послів вибраних зrідно з консти
туці€ю чехословацької республики".
Читач може ствердити, що наведені точки
'мало у чому відріжняються від меморіялу, який
др. Бенеш передав Мировій Конференції, так що
можна без перебільшення вважати друrоrо прези
дента чехословацької республики справжнім aBTO
ром автономії Закарпаття.
Чому цi€Ї автономії не ввели в життя це
- вже інша справа і до нашої теми не відноситься.
Варт лише наприкінці зазначити, що долею цi€Ї
автономії до останніх днів крім чехословацької
держави ніхто не ціІ<авився в колишніх країнах
Антанти, як взаrалі не цікавилися і цілою Закар"
'ла'l'СЬКОЮ Україною, що несподівано тепер стала
"зіркою" міжнародньої політики, на жаЛІ;> більше
".ІІ!{ предмет, ніж підмет. Едина солідна праця про
38
Закарпатську Україну у чужих мовах, .юкрема
у французькій, це книrа професора Рене Марте-
.ЛЯ Са Ruthe:1.ie Subcarpattique*) написана ЯК і всі
інші праці автора зі знанням справи і зі сим-
патіЕЮ до українства, відроджену силу якоrо.
Мартель бачив на Закарпатті, куди їздив і про яке,..
вернувшись, оповідав з захопленням авторові цих
рядків.
Нехай же тепер, коли доля усміхнулася ДО,,
Закарпаття, відроджена сила оживить новим, ві.lІЬ-
ним духом Боrом досі забутий край! Нехай же-
він, що найбільш терпів в історії, заживе нареШ'l'і
свої'м життям у мирі та праці, чоrо бажають на-
шим закарпатським братам усі українці, де вонй
не жили б у світі.
Париж, у жовтні 1938 р.
*) Pllri , нщ.tlllаПll, 19:35, .." р.
МАТЕРІЯЛИ Й ДОКУМЕНТИ
r
Іі
, .;)
.
"
\
.....
\..
,. .....'
.... ,:
І
і
Іі
с:;..
КАРПАТСЬКА УКРАїНА ВОСЕНИ 1938 Р.
Розвал Чесько Словацької Республики та
.-самостійницькі змаrання народів, що в ній жили,
.відбилися широким і MorYTHiM відrомоном у cep
цях наших закарпатських братів. Першим проявом
почувань і настроїв карпатських українців у ці дні
.була їхня
МАНІФЕСТ АЦІЯ ВОЛІ
Дня 4 вересня 1938 р. на З3ЮІИК всенародньої
політичної орІ'анізації Закарпаття, Першої YиpaїH
,сьної Центральної Народньої Ради, відбулися у Be
ликій салі Народньоrо ДOl\lУ "Просвіти" в Ужrо
роді величаві збори, в яких взяло участь понад
1.1 ОО дел€І'атів з ycboro Закарпаття.
Коли на естраді появилися члени президіt
Першої Української Центральної Ради під прово
дом сеніорів о. ABr, Волошина та д pa Ю. Брящай
'ка, приявні привітали їх бурею оплесків.
Наради ПУ.U.Н.Р. відкрив о. Ав(устин Bo
лошин, що відтак виrолосив довшу ПРОМОВУ. По
тім ПрО:\>lОВЛЯЛИ: пос. Ю. Ревай, ред. Ст. Клочурзк;
Ірина НеВИЦЬІ<а, kP Росоха (підкреслив м, ін., що
українське питання на Закарпатті € частиною Be
42
.7ІИкоrо україНСЬКОІ'О питання та торкнувся справи
положення українців у Польщі), ред. І. Роrач.
Увесь час нарад на салі панував великий під€м
духа. Наради тривали від rодини 10 ]4 і покінчи
JІИСЯ відспіванням національноrо rимну.
Після цьоrо збори ухвалИJІИ резолюції, у яких
видвиrнено низку домаrань у ДІJ!ЯНЦl культурно
національних справ, та rосподарсько суспіJІЬНИХ,
закликаючи при цьому всі українські партії до
об€днання.
Toro caMoro дня в Ужrороді відбулися уста-
новчі збори політичної орr'анізації молодих YKpa
їнців Закарпаття, що зrуртувались в "Українську
Національну Оборону". Завданням ор(анізації
€ об€днати українську молодь і людей молодих
'духом ДО оборони українських природних прав
і спільноrо наступу на ворожі позиції серед YKpa
ЇHcbKoro населення.
На зборах проrолошено, ЩО У.Н.О. співпра
цюватиме з усіма українськими орr'анізаціями, що
не йдуть урозріз з українським національним iдe
алом і що підчас виборів до сойму, чи парляменту
підтримуватиме акцію Першої Української Hapok
ньої Ради.
ПЕРЕrовоРИ в ПРАЗІ
в дні 15. вересня українська дел€r'ацін
n. У. Ц. Н. Р. під проводом о. Авrустина ВOJІОШИ
на конФеруваJІа у Празі 3 міністром Шіслем
V прияві надрадника kpa Парканія, якому пере -
ЩI.'Іа свої домаrання. Парканій зреферував усе през.
43
Бене шові. Президент Бенеш заявив, що незабз-.
ром ПОКJІИче до себе представників Ради, опіСJlЯ
відвідала українська делErація міністра справе-
ДЛИВОСТИ д pa Дерера, міністра Шрамека і мін. kpa
Франке. Крім цьоrо навідала деЛ€І'ація rолову
соціял-демократичної партії rампля. З йоrо наказу
меморіял перебрав шеф президії ради міністрів
kP Цаrа, з яким переrоворювали українці дві ro-
дини.
Та всі ці переrоворИ не дали позитивних ви-
слідів. Чеський уряд і през. Бенеш виразно утру k
нювали вирішення вимоr карпат. українців і в ви-
сліді українська делErація переrовори зірва.'Іа.
УХВАЛА УКРАїНСЬКОї НАЦІОНАЛЬНОї РАДИ
В ужrОРОДI
На сесії УНР в Ужrороді в дні 20. вересня
]938 р. запала ухвала і звучала так:
"Тому, що Чехословаччина продовж 18 po
)<ів не дала українському народові Закарпаття
автономії і тимсамим не виконала зобовязань, що
Їх взяла на себе в доrоворі в С. Жермен і в чеській
конституції, Центральна Рада Закарпаття мусить.
в цьому історичному моменті вставитися за пра-
вами й волею YKpaїHcbKoro народу. YKpaїHcbKd
Центральна Рада ВИМ3І'а€ теж самовизначення
в дусі тез Вільсона, як забезпеки майбутньоrо
україНСЬКОІ'О народу".
За той час події на терені ЧСР приневоли.'Іh
врешті уряд застосуватися до рішення чотирьох
великодержав у Мінхені, волею яких признано на-
44
'родам чесько словацької респуБJIНКИ право на
.самовизначення. Внаслідок Toro чехословацький
=уряд зrодився на створення
ПЕршоrо ABTOHOMHOrO УРЯДУ
КАРПАТСЬ'КОІ УКРАІНИ
'"8 такому складі:
Премі€р і міністр освіти посол Бродій,
Міністр внутрішніх справ сенатор Бачин
.ський,
Міністр здоровля й суспільної опіки о.
,Авrустин Волошин,
Міністр Ше'Іяхів посол Юлій Ревай,
Міністр справедливости посол Плещак.
'Сталося це 8. жовтня 1938 р. Осідком HOBoro УРЯДУ
став Ужrород.
У звязку з цим історичної ваrи актом Kap
'патської України, появився 10. жовтня
УНІВЕРСАЛ ЦЕНТР. РАДИ КАРПАТСЬКОї
УКРАІНИ
У ньому м. ін. чита€мо:
"По довrих століттях тяжкої неволі наш
Український Народ став дійсним власником нашої
Срібної Землі, нашої Батьківщини, Підкарпаття.
Від сьоrодні на нашій Землі буде володіти наш
народ без чужоrо опікунства. З Uboro історичноrо
факту paдi€ увесь наш Український Народ.
Чека€ всіх нас тяжка й відповіда,lJьна праця.
Ми повинні здобути свободу і творчою працею її
С1<ріпити. Мусимо цілому світові доказа ти, що наш
Народ Е rідний і зрілий на повну свободу.
45.
Нашим першим завданням буде забезпечити
для кожноrо сина нашоrо народу хліб, працю і спо
кій, щоб ми моrли для добра нашоrо народу роз
будувати свою свободу.
Кличемо всіх до €дности й витривалости, до<.
творчої праці!
Подбаймо всі про взірцевий порядок і дис
ципліну!
Щасти нам Боже! Правда переможе!
Хай живе Український Народ на вільній Під -
карпатській Землі!"
Крім Toro П. И. Н. Ц. Р. Карпатської УІ<ра1НИ
в виданому до народу маніфесті, ставить свої!\-"-
і першоrо уряду завданням
1) Наладнати дефінітивно кордон між Kap
патською Україною й Словаччиною.
2) Всі державні становища обсадити карпат
ськими українцями.
3) Перевести ревізію rромадянства, HaдaHO
ro по 1919 р.
4) Перебрати копальні соли в с.IJЯТИНСЬКИХ:
Долах та інше державне майно.
5) Зліквідувати всі чеські школи.
Та не довrо довелось проводити справами;'
Карпатської України урядові прем. Бродія.
Події на Карпатській Україні в двох дальшик-
тижнях виявили, що молода державність Карпат
ської України наражена звідусіль на небезпеки.
А коли ще й до Toro виявилась дволична rpa пре ...
Mi€pa Бродія та йоrо ворожі супроти українськоrо'
націонаJIьноrо руху в Карпатській Україні затії;..
46
праськиЙ уряд звільнив йоrо зі становища преміера
і склав
НОВИй УРЯД КАРПАТСЬКОІ УКРАІни
у проводі якоrо станув у характері премі€ра Biдo
мий український нац. діяч і педаrоr, держ. сскре.
тар о. Авrустин Волошин. Новий премі€р зrоди с)!
на це іменування і приняв місію створити новиЙ
уряд. У СК.лад ЦЬОІ'О HOBocTBopeHoro уряду ВВІЙ
шли: мін. Юлій Ревай і мін. kP Е. Бачинський. Ця
важна подія довершилася 26. жовтня 1938 р.
Незабаром після CBoro йменування, прем. u.
А. ВО.lІОШИН склав в Ужrороді в дні 27. ЖОвтня ось
яку прилюдну заяву:
"Стоїмо за iHTerpaJIbHicTIO території Карпат
ської України, як це вже раніше однозrідно вирі-
ШИ.ла Українська Національна Рада.
Найбільш рішуче противимося ШІ€бісцитові,
тому, що ми дефінітивно 'вирішили конференцію
держави чехів, словаків і українців.
Державна прина.лежність Карпатської YKpaї
ни вповні вирішена.
Закликаю вас до повноrо спокою Й рівноваrи
духа!
Хай усі урядовuі державних і приватних YCTa
нов .пишаться на своїх місцях!
Запевняю, що я й уряд вживемо всіх CTa
рань, щоб у нашій країні запанував .лад і спокій.
Бо тільки в таких умовинах зможе відбуватись
природна ево.lIюція політичноrо, rосподарськоrо
'Й культурноrо життя.
47
КJ!ИЧУ вас усіх покинути всі мовні Й ПОJlітичні
спори. Лишіть ці справи ВJІаді. Вона вже їх полаk
H3€.
Влада, що вийшла з народу, IІраЦЮВ<:l'Iиме
ДJІЯ цьоrо народу!"
ВІДЕНСЬКИй АРБІТР АЖ
Після проrолошення НОВОІ"О уряду Карпзт
ської України, дуже важною стала справа її I<Op
донів, зокрема тих, що відділяли її від Мадярщи
ни. Справа ця стала темою ОІ<ремої арбітражевої
конференції Італії і Німеччини з участю Мадяр
щини, Чехії, Словаччини й карпатсыоїї України
у Відні.
Рішенням Ti€Ї конференції з дня 2. листопада
присуджено !{арпатській Україні віддати Мадяr
щині ;) міста: УЖI'орад, Мукачів і Береl'ОВО.
Ось Комунікат "Пресовоrо Бюра" Ради Mi
ністрів Карпатської України про вислід арбітражу:
"На підставі рішення арбітражної конферен
ції у Ві-тщі з 2. ц. м., що розrлядала справу YKpaїH
сько ма.1ЯРСЬКОІ'О кордону
Міста Ужrород, Мукачів і Береrово перехо
дять до Мадярщини.
Це важке рішення конференції, що станула
на CTporo еТНОірафічному принципі хоч як дo
шкульно вдаря€ по нас, не зможе заломити в Ha
шому народі .духа й віри в майбутн€, в сповнення
нашоrо найвищоrо національноrо ідеалу.
Перед Карпатською Україною, що 3€ДHa€
в одному бажанні серця всіх своїх синів відкри
ва€ться світле майбутн€.
48
Віримо в те майбутне!"
Рішенням Ради Міністрів Карпатської YKpaї -
ни столицею К. У. став Хуст, де після евакуації:
трьох признаних мадярам міст перенесено всі важ -
ніші уряди й установи.
На друrий день пісJ1Я присуду арбітражної
комісії в справі Карпатської України, проrолошено'
МАНІФЕСТ
УРЯДУ КАРПА ТСЬКОї УКРАїНИ
ДО всіх rромадян Карпатсьної Унраїни!
Ми, Уряд Карпатської України, яку велико -
держави, що встановили остаточні rраниці 2. ли
стопада 1938 р., У Відні, назвали її природною
Карпатською Україною, зверта€мося в цю вирі-
шальну хвилину з rарячим закликом до вас, браття'
] сестри.
Відірвання споконвічних наших rородів Уж
rороду й Мукачева від Карпатської України, це
зранення нашої Батьківщини. Але в цій важкій
хвилині памятаймо те, що коштом тіеї нашої рани
здобуто українську державну самостійність. Цей
важкий удар, що стріНУЕ нас, не захитае нашої
волі сповнити те велике завдання, яке оце поста-
ви.ла перед нами історія.
Супроти HOBoro стану річей, столицю нашоі'
країни переносимо з забраноrо Ужrороду до Ху-
СТУ, дО Toro міста, в якому 21. січня 1919 року'
проrо.лошено перше бажання нашої самостійно
сти.
49
Ми рішили взятися за історичний труд будо
ви нашої обкро€ної, однак до самостіЙности піk
несеної країни.
Між вами ходять аrенти чужих інтересів, що
застрашують вас, що ми на нашій обкро€ній землі
не зможемо жити, бо не буде з чоrо жити й на чім
працювати. Та таке твердити може лише ваш BO
por, що хотів би підчинити цілу нашу землю па
нуванню тих фальшивих "приятелів", що сьоrодні
забрали наші прадідні міста, хоч їм ті міста непо
трібні, ні не принесуть їм ніякої І{ОРИСТИ.
Ви повинні це знати, що наші вороrи хотіли
забрати всі скарби нашої землі, які забезпечать
нам краще життя.
До розбудови нашої країни Ma€MO забезпе
чені услівя, тобто капітал і працівні сили, що дo
поможуть вашій владі повести вас до кращої бу
дучности.
Наша самостійна держава дав нам не тільки
культурну і по.7Іітичну свободу, але й забезпечить
також для всіх нас хліб і працю. Вже цьоrо року
приступимо до будування нових доріr і залізниць.
Заклика€мо вас усіх, свідомих братів і сестер, щоб
ви в початках нашої самостійности показали себе
rїдними свободи й помаrали владі в розбудові Ha
шої держави.
Хай пропадуть всякі реліrїйні, язикові й кля
сові спори, що їх до сьоrодні викликували між
нами вороrи нашоrо народу.
€ДHЇCTЬ нашоrо народу, спокій і порядок CTa
нуть найпевнішою ЗЗПОРУІ<ОЮ CKoporo розвитку
нашої держави.
4
50
Історія призна€ правду тим, що вміють за неї
постояти. Тому постіймо й ми за св-ою правду. Для
всіх наших дальших дій, які ми підприймемо у ви
конанні наших обовязків, очіку€мо твердоrо MO
ральноrо опертя населення Карпатської України
і BCboro YKpaїHcbKoro народу.
Боже нам допоможи сповнити наш відпові
дальний уряд! Ужrород, 3. ХІ. 1938.
Д p Авrустин Волошин в. р.
Премі€р міністр.
Вслід за Маніфестом Уряду Карпатської
YKpaїНl-I, появився
УНІВЕРСАЛ
ПЕРшоІ УКРАІНСЬКОї НАЦ. ЦЕНТРАЛЬНОІ
РАДИ КАРПАТСЬКОї УКРАІНи
Український Наро:де Під«арпаття!
З болем серця оповіща€мо Вам сумну вістку
про те, що Комісія Арбітрів двох великодержав
в свойому рішенні дня 2. листопада 1938 року
у Відні постановила, що від нашої Держави, від
нашої землі, відірвано деякі зеМJ1і з містами Уж
rород, Мукачів і Береrів.
Представники нашої влади були змушені
прийняти цю умову бо не під силу було нам боро
тися з найбільшими великодержавами світу.
Ці сумні вісти не кидають нас у зневіру.
Уl{раїнський Народе Піднарпаття!
Наступа€ нова доба в ТвоЇЙ історії, коли наш
нарід з€диниться в одній державі і стане rоспода
рем на своїй Землі.
51
Сповіща€мо одночасно:
Чотири великодержави: Німеччина, Італія,
Франція Й Велика Британія забезпечили КОРДОНИ
Карпатської України. Польща Й Мадярщина прий
ІШЛИ ці постанови до відома й зобовязалися не
втручуватись у внутрішні справи Карпатської
України.
CTa€lVIO до відбудови нашої держави, почи
нз€ться нова доба в нашіЙ історії: доба державно
ro будівництва. В наЙкоротшому часі розбуду€lVIО
наші :\1іста на модерні, европеЙські осередки. По
будуню дороrи, мости, залізниці. Збуду€мо фа
брш;:и, розбуду€мо наше rосподарство у всіх [a
JIУЗЯХ, молочарство Й турисТl КУ. Всім мешканцям
нашої держави запевнимо працю Й хліб. Не буде
в нас нужди, не буде rолодних синів і доньок Ha
шої землі. Ми Ma€MO баrаті простори, Ma€MO вели
кі баrатства на землі Й під землею. Від тепер вони
СіІУЖИТИМУТЬ тільки нашому народові.
Наша Національна Влада з Премі€роlVl о.
Д pOM Авrустином ВOJІОшином у проводі, поведе
нас до HOBoro життя.
Наш нарід і наша держава мають перед co
бою велю<у маЙбутність, що її віщують події Te
перішніх днів.
Украінський Народе Підкарпаття!
.', Вір своїЙ славі! Хоробра армія боронить Ha
ших кордонів, сонце свободи ося€ нашу Батьків
щину.
52
Народе! Будь сильний і rордий! І сво€ю по
ставою докажи, що ти доріс до ступня державно
ro народу, що ти здібний кермувати сво€ю дo
.'Іею!
Перша Унраїнсь){а Національна Рада.
УХВАЛЕННЯ КОНСТИТУЦІІ КАРПА ТСЬКОІ
УКРАІНИ
В дні 19. листопада федеративний парлямент
чесько-словацько-української республики ухвалив
конституцію для Карпатської України.
У звязку з тим важливим актом цьоrо caMO
ro дня мін. Юлій Ревай виrолосив у празькому
радіо до Bcboro населення Карпатської України
велику політичну промову TaKoro змісту:
"Шановні Слухачі! Українці, українки! opaT
тя І Сестри! rромадяни й rромадянки!
Поси.чаю вам щирий привіт із Праrи.
Сьоrодні закінчилася боротьба за політичні
права нашоrо народу по цей бік Карпат. Тому
приrадаю деякі моменти тіеї боротьби.
Іде про те, чи бути нам, чи не бути. Чи ми,
мала ropcTKa YKpaїHcbKoro народу, зумі€мо вибо-
роти со.бі права. Ішло про те, чи підемо до волі,
до праці на своїй власній землі, чи будемо й да.lfі
жити в ярмі і будемо поневолені.
Доля наІІ.І всміхнулася. Боротьба закінчилася
перемоrою.
Український народ не заломився у боротьбі.
В тяжкому бою за свої права, за свобідне життя
на своїй землі, український народ виявив велику
силу й завзятість.
53
Щоб зясувати собі Bary тіЕЇ історичної ПОДll
:мусимо приrадати собі історію останніх тижнів.
Від 11. жовтня ц. р. український народ Пїk
карпаття почав писати нову сторінку СВОЕЇ історії.
Toro дня український народ став сувереном
на СВОЇй землі отримав свою владу: ЦеНТРШІЬ
НІ!Й уряд іменував владу Підкарпаття. На чолі
В;Іади стояв Андрій Бродій.
Тоді, цей факт назначення влади, крім pa
дости викликав і затривоження між національ
но свідомими еЛЕментами країни.
Бо на чоді уряду стояла людина, що насліk
І,ОМ довrої неволі не змоrла звільнити себе зпід
вп:шву BoporiB і стояла на службі чужих ворожих
інтересів.
Треба було звернути всю YBary, щоб знову
не прийшло поневолення. Ці побоювання, як ви
кзза.lІИ пізніше факти, були оправдані.
Але зрадницькі пляни не вдалися.
Прийшов день 26. жовтня. Центральна влада
іменувала батька YKpaїHCbKoro народу Підкарпаття
о. Авrустина Волошина rоловою влади Підкар
паття.
Це назначення прийшло в останню хвилину,
перед повним розвалом публичноrо порядку.
День 26. жовтня стався в цих важких YMO
винах історичним. У проводі народу станула влада,
що мала за собою повне довіря цілоrо народу.
В останніх днях треба було відбивати не
тільки напади терористів, що стараються ввести
в нашій країні заколот, але й боротись на міжна
54
родньому форумі, .щоб не стати об€ктом у полі
тиці чужих інтересів.
Наша влада взялася до праці, щоб спасти
наш нарід.
Наш нарід виявився зрілим і разом зі сво€ю
інтеліrенці€ю станув одним фронтом за владою
проти продажних ПЩlітиків, проти Фенцикэ Й Бро
дія. Зрадники втікли за кордон.
Наш народ став не тільки паном на своїй
зеМJlі, але й виявив також, що він дозрів до He
залежности.
Прийшов день 3. листопада.. Арбітражна KO
місія У Відні встаНОВЮІа нові кордони. Ми BTpa
ТІ:ІЛИ нашу столицю, осередок нашоrо rосподар
CbKoro, культурноrо, церковноrо Й подітичноrо
життя.
В перших моментах здавалося, що наш Ha
род не переживе цi€ї рани, що заломиться. Bo
роrи сподівалися, що приЙде до замішання, до
заколотів, що ми будемо капітулювати. Але CTa
лося чудо. Наш народ не тільки переболів цю
поразку. Важкий удар не захитав йоrо. Народ,
напруживши всі сили, не підда€ться, переболі€
рану, збереже честь, нашу історію, нашу державу.
Наші вороrи помилилися. rрубо помилилися!
Ми зі сумом покидали свою столицю Й пе
реносилися до Хусту.
І тоді усвідомили собі той факт, що перед
наШИ11-І народом, не дивлячись на пережиті удари
відкриваються нові можливости життя.
Ми з подивом бачили, як наше селянство,
наше робітництво, наша інтеліrенція знайш.ли ce
55
бе в ЦИХ важких днях. Народ ці.і1КОМ зрозумів, про
що йде справа.
UІирокі l\'lаси нашоrо народу виявили зрі.'Іість
до нсззлежноrо державноrо життя. Доказали здіб
ність боронити свободу, віру в будуччину. Вони
станули за проводом і повіри.'ІИ йому.
Нарід відсудив зраду рене(атів, зрадників
і слабодухів. Тих, що від.1УЧИЛИСЯ від народу, що
не хотіли служити йому ПрОІ'нав.
А СЬОіодні, дня 19. .1истопада, празькиЙ пар
.'ІЮ1ент ухва.IІИВ конституцію Д.'Ія Підкарпаття.
У четвер вечором я подав заКОНОПРОЕКТ aB
тономії Підкарпаття. ЗаКОНОПРОЕКТ розrлянула
КонституціЙна Комісія й він прийшов на розrляд
парляменту.
Хоч назва ЗМІНена закон про автономію
Підкарпаття ухвалениЙ! У вівторок ухва.'ІИТЬ ЙОІ'О
остаточно сенат.
Від СЬОіодні почнемо писати нову, радісну
історію укрnїнсыоrоo народу. Наш народ став віль
ний і незаJ1СЖНИЙ, став сувереном на своУЙ пра
дідній зе .1.ІІі, на СВОМУ ДОрОіОМУ Підкарпатті. Iv\и
нуло все, що оrірчувало наше життя.
Від сьоrодні, Ти, УкраїнськиЙ народе став
ві.1ЬНИМ і незалежним.
Твоя боротьба скінчилася повною перемоrою.
ТВOS1 воля здіЙснилася. Щасти Тобі Боже!
Ти з нинішним днем поставлений будеш
з іншими народами, ш{ рівний з рівними.
І немае більше перепон до творення нових
цінностей, як моральних, так і матеріяльних на
нашій вільній землі.
56
Чека€ нас велика праця. Всі сили напружимо,
щоб розбудувати нашу державу. Ми мусимо всі
разом селяни, робітники й інтеліr'енти, не зва
жаючи на перепони, станути до праці. Спільними
силами розбуду€мо наше rосподарське, Культур
не й політичне життя, що дасть нам працю й хліб,
тим самим і добробут.
Ми не боїмося труднощів. Наша праця
буде радісна. Бо все, що будемо робити й TBO
рити будемо робити й творити для нашоrо
народу.
І Боr нам допоможе!
Ви, дороrі селяни й робітники, що все ще .
відбива€те ворожі наступи терористів, ви взялися
ДО чистки ворожих недобитків і зрадників. Уряд
вам дяку€ за це!
Ви своїм ділом дa€Te доказ,' що марні всі
зусилля й спроби BoporiB, що надіялись, що наш
нарід не дозрів до свободи.
Нашу свободу, береже ваш батько о. А. Bo
JЮШИН У проводі уряду, вашу волю забезпечують
наше rеройське військо й ті держави, що нам до-
помоrли, і ми дяку€мо їм за допомоrу і порозу
міння.
Вірю, ЩО в новій, федеративній республиці
чехів, словаків українців дійдемо до щасливої
будучности.
В цій вірі I<JІИЧУ всіх вірних синів наЦll до
праці Д.ТІЯ добра української нації.
Будемо робити й творити, коди підемо всі
разом. Тоді зможемо все зробити, тоді все буде
rаразд.
А тоді й Боr нам д(шоможе!"
57
КОНСТИТУЦІЯ КАРПАТСЬКОї УКРАІНИ
19. листопада ц. р. парлямент федера'їивної
республики, а 22. листопада ц. р. і сенат Національ
Horo Зібрання в Празі, ухвалили закон про Консти
туцію Карпатської України.
Проект зак()ну про Конституцію Карпатської
України вніс до парляменту 17. листопада міністр
Карпатської України, а одночасно й посол празь
Koro парляменту Юлій Ревай. ПРОЕКТ закону піk
писали (крім мін. Ю. Ревая) ще двадцять послів,
між ними й три міністри попередньоrо уряду: д p
І. Дерер, інж. Нечас та Бехин€.
Щоб познайомити читачів і з ПРОЕКТОМ за
кону і з йоrо остаточним змістом в такій редакції,
як йоrо ухвалено подамо rоловніші артикули
законопро€кту:
1. Всі постанови конституційноrо закону про
аВ'l'ономію Словаччини поширюються і на aBTOHO
мію країни південно карпаТСЬІ<ИХ русинів з Ha
звою Toro краю "Карпатська Україна".
2. Скрізь, де у конституційному законі Сло-
ваччини вжива€ться тормін Словацька Коаїна, сло-
вацька Kpa€Ba влада, словацька мова, треба розу
wіти у відношенні до Карпатської України
'Карпатську Україну, І<арпатоукраїнську владу,
українську мову.
3. Урядову і виконну владу в Карпатській
У'<раїні від 14. жовтня 1938 р. викону€ карпато
українська влада, що склада€ться з трьох членів
до Toro часу, коли парлямент Карпатської України
58
не визначить урядових
справ, що ВХОДЯТЬ до
України. .
4. Вибори до першоrо паРЛЯ'М"f:НТУ Карпат
ської України відбудуться в часі, встановленому
владою Карпатської України,але не пізніше 18 ти
місяців від дня проrолошення цьоrо закону, з тим,
що активне виборче право Ma€ той, ХТО в день ви
борів переступив 21. рік свойоrо життя, що на
кожних 20 тисяч населення відповідної національ.
ности припада€ один мандат та що обмеження па
сивноrо виборчоrо права не відноситься до тих
виборів.
(Як відомо, зrідно з конституці€ю ЧСР
З 1920. р., послом до парляменту може бути той,
хто Ma€ щонайменше 30 років життя).
5. Столицю Карпатської України встановиТl::
В.'Іада Карпатської України.
Зrідно з обовязуючим реrуляміНОNI, парлямею
передав неrайно про€кт мін. ю. Ревая конституцій
fю правничій комісії.
18. .'Іистопада конституційно правнича ко;\;ІЇсія
розrЛЯНУ.'Іа цей про€кт і виrОТОВИ.'Іа відповідниЙ
реферат з таким вступом:
"Підкарпатська І;'усь матиме В.'Іасний парля-
мент з компетенці€ю значно ширшою від Ti€Ї, яку
визначила конституція (1920 р.). На чолі ПіДІ{ар
патської Руси стоятиме влада, що її члени будуть
членами влади чехо словацької республики і в ру-
ках якої буде зосереджуватися, з деякими виі'м
ками уся урядова і виконна компетенція в краю.
виконних opraHiB для
компетенції Карпатської
59
Нарід південно-карпатських русинів набува€ тим
самим усі передумови для Toro, щоб він Mir у рям
ках чехо-словацької республики свобідно розви.
ватися, культурно й політично та соціяльно й еко-
номічно. Комісія сподіва€ться, що переведення за-
кону в життя збільшить відданість південно-кар
патських русинів державі і тимсамим зміцнить її
основи. З наведених мотивів комісія пропону€
прийняти про€кт ю. Ревая зі змінами, що Їх наве-
дено в тексті".
А ці зміни (rоловніші), що їх у ПрОЕкті мін. ю.
Ревая зробила конституційно-правнича комісія
ось які:
1. Вибори до першоrо парляменту Підкарпат-
СЬІ<ОЇ Руси відбудуться: до 5 ти місяців від дня про-
rолошення Uboro закону;
2. Перше засідання парляменту Підкарпатськоі
Руси склИ!<у€ до місяця по виборах президент
республики до міста, що йоrо визначить влада
Підкарпатської Руси;
:З. Дефінітивну назву aBToHoMHoro краю пів-
денно-карпатських русинів визначить закон пар-
,ляменту Підкарпатської Руси;
4. Уряодву і навчальну мову в краю Підкар-
патської Руси визначить закон парляменту П.-Р.
ПрИ!нітка: Для дітей чеської і словацької націо-
нальности забезпечу€ться право на школи з від-
повідною мовою навчання чеською або словаць-
J<ОЮ;
(ІДо торка€ться Ti€Ї точки, зокрема примітки
до неї. треба підкреслити, що хоч закон про кон-
БО
ституцію Карпатської України спираеться на тако-
му ж законі про конституцію Словаччини в СJlО
вацькій конституції немае подібної точки про те,
що дітям української національности забезпечу
еться право навчання в українській мові):
5. Для правосильности рішення Національних
Зборів (парляменту й сенату )в справі зміни KOH
ституції і конституційних законів взаrалі, копи ці
зміни торкаються державно правноrо становища
Підкарпатської Руси, треба, щоб у більшості ви-
значеній у конституції (3/5 rолосів), була визна-
чена кваліфікована більшість членів пар.lІяменту,
вибраних з країни п. Р.;
6. Постанова словацької конституції про те,
що центральна влада чехо словацької республики
мусить мати довіря більшости послів, вибраних
на С'ІОваччині, не поширю€ться на конституцію
Підкарпатської Руси;
7. Найвищою інстанці€ю адміністраційно:о
суду для П. Руси е найвищий адміністраційний
суд у Празі, а саме в складі Toro суду спеціяльниЙ
сенат, призначений для П. Руси;
8. Уряд (убернатора, віце-(убернатора, KaH
целярію (убернатора та (уберніяльну раду на 11.
Руси касуеться;
9. Постанови закону про ор(анізацію політич-
ної адміністрації щодо функції KpaeBoro прези-
дента знов набирають на П. Руси повної сили.
Ось справи, які не входитимуть у компе
тенцію влади Карпатської України.
б
1) конституція і 11 окремі частини; 2) закор-
донні справи, пр.оrолошення війни і заключення
миру, тарифна політика; 3) національна обороно-
иа; 4) справи державноrо rромадянства подорож-
ніх паспортів; 5) встановлення rрошевоrо курсу,
міри і ваrи, справи патентів; 6) митні справи; 7)
транспорт; 8) пошта і поштова щадниця; 9) спіль-
ний кошторис, державний борr, ухвалювання по-
зичок для цілої держави; 10) податки, коли вони
призначені на покриття витрат на спільні цілі; 11)
монополі, спільні державні підпри€мства й уста-
нови, за винятком державних лісів і Ma€TKiB, rip-
ничо-фабричних піДПРИЕМСТВ, державних купелів,
яких власність та управа ними переходить до вла-
ди відповідноrо краю; 12) правнича підrотова roc-
110дарських справ, потрібних для забезпеки одна-
кових конкурсових умов.
Але деякі з вище зrаданих спільних справ
(точки 4, 6, 7, 8, 10 і 12) переводитимуть орr'ани
!<pa€BOЇ влади. До їх компетенції належать також
всі інші справи, що не потребують вирішення на-
ціональних зборів.
Конституційно-правнича комісія зреферувал
заКОНОПРОЕКТ про конституцію Карпатської України
на засіданні парлямснту 19. листопада ц. р. й пар-
лямент ухвалив йоrо кваліфікованою більшістю
rолосів 146 за, 23 проти. Проти rолосували
комуністи Й ще трьох інших послів.
З черrи прийшов цей заКОНОПРОЕКТ перед
сенат.
62
22. листопада ц. р. сенат ухвалив цей ЗаІ<ОНО
ПРОЕКТ, ухвалений раніше парляментом OДHO
rолосно.
Комуністи й тут задемонстрували СВОЕ Her'a
тивне становище до конституції КарпатськоІ YKpaї
ни (і Словаччини):
перед rолосуванням над заКОНОПРОЕКТОМ виЙ
шли зі сал і нарад сенату.
ЗаКОНОПРОЕКТ став законом.
ЗМІСТ:
ст.
Від видавництва 3
КАРПАТСЬКА УКРАїНА НА МИРОВІй КОНФЕРЕНЦІЇ 5
МА ТЕРІЯЛИ й ДОКУМЕНТИ 39
Карпатська УкраІна восени . 41
Переrовори в Празі 42
Ухвала Української Націона.%ної Ради в Ужrороді 43
Перший Автономний Уряд І{арпатської України 44
Універсал Цент. Ради Карпатської України 44
Новий Уряд Карпатської України 46
ВіденськиЙ арбітраж . 4ї
Маніфест Уряду Карпатської України 48
Універсал Першої Української Нац. Центральної Ради
Карпатської України . 50
Ухвалення Конституції Карпатської України 52
Конституція Карпатської Украіни 5ї
2 1