Автор: Чепіга Я.
Теги: українська мова державне видавництво україни буквар шкільна література вивчення української мови
Год: 1929
Текст
Я. ЧЕШГА
ЧЕРВОНИН
ПРАПОР
БУКВАР
ДЕРЖАЬНЕ СИД МНИ ЦТ СО УКГА1НИ
НАРОД HI И КОМ1САР1ЯТ ОС BIT И УСРР
Я. ЧЕП1ГА
ЧЕРВОНИЙ ПРАПОР
БУКВАР ДЛЯ ШК1Л Л1КНЕПУ
pju H II 24 4> cf>.
ОДИНЛДЦЯТЕ ВИДАННЯ
ДЕРЖАВИНА НАУКОВО-МЕГОДОЛОПЧНИЙ KOMITET
НАРКОМОСВ1ТИ УСРР ПО СЕК1Ш пилггосшти
ДОЗВОЛИВ ДО ВЖИТКУ В ШКОЛАХ Л1КНЕПУ
ДЕРЖАВНЕ ВИДАВНИЦТВО УКРА1НИ
1929
БМ>л1»граф1чнвй onio uwro
ввдлння ввпцено в .Л1Твпис‘
Укр. Друку*, .Карткивоиу ро
пертуарГ та 1нш вокажчяквх
УсрМмоько! Кияжяово! Палата
; тидодд:: '
Тираж 1.400.000
601 — 700 тис.
Укрголовл1т И 2865 (1732). Зам. № 1151 — 100.000 дод. 7 арк.
3 друкарн! лИографП Державного Вндавництва Укра1ии — УАН.
Ки1в, Печерсысе (Цитадель 9).
оремо лани
лани оремо
оремо
лани
оремо наш1 лани
наш1 лани
наш) лани оремо
лани наш1 оремо
2 лани
3 лани
4 лани
4
косимо на ланах
на ланах косимо
на ланах оремо
косимо
оремо
на ланах
наш! лани оремо
на ланах косимо
коси на ланах
5
на току наша робота
на току робота
робота наша на току
робота наша на ланах
оремо та косимо О
робота наша сила
наша робота — наша сила
оремо на ланах
на пижи ры&та
6
на току машина
машина на току
на току наша робота
току У у
мала машина —
мала сила
мала машина —
мала робота
машина косила на ланах
4 коси, 2 коси. I машина
1234567 8 9
I II III IV V VI VII VIII IX
коси, роси, мало роси, 3 коси, накоси.
7
молоти хл1’б машинами
МОЛОТИМО ХЛ1‘б
на току машина
коло машини хл1’б
коло машини робота
Л1то На пол! робота.
Микола на пол! Микола сирота.
Ми орали Микол!.
Ми косили Микол! хл1б
м &лтпсь
8
Рано на пар орали—хл!б мали
Рано на пар орали.
Хл1б мали, бо рано на пар орали.
Ми рано орали наил лани.
На ланах мали хл!б. Х/нб б
Пар Рр
Ми робимо коло машини.
Коло машини робота.
1 Микола там.
Носи. Ми коло, кул1.
ЗшбО' /М 7ia/L 'СушЛО'
Були пани, робггники на них робили
Були пани.
Роб1тники на них робили.
Робггники на ланах.
Робггники коло машин. Нн
Панисили мали,боми нанихробили.
Робггники були раби. Тт
Роб!тники робили роками.
Роб!тники набули сили
РобГгники били пана.
Лани наш!, машини наш!.
ЛЬ /Ш/Ш,
23, 34, 45, 52, 67, 76, 89, 99, 71, 63
Кути, кут, кутки, латки, нитки, мали, лати, лопати.
10
Нема пана, робимо на себе
Робимо на no/и
Робимо на ланах
Робимо на пол1 у себе.
Нема пана, робимо на себе
Робимо не на пана, а на себе
Рано на полк рано на ланах.
Ми робимо не на пана, а на себе
Набули машини.
Робимо у себе на машинах. д
Нова робота 3
/га пана, а /га cede.
Бин бики билина ня поли гпали роси, купа, кухва.
11
Ми, робп ники i селяни. добули ради
Ми добули ради
Ради—го робггники i селяни.
Ми, робггники та селяни. добули ради.
Ми добули пани. Ми добули машини
Робимо на себе, бо сили набули радами.
Нема пан!в Наш» нини панн машини
Ми робимо на себе
пан1в Вв
себе Ее
Ради, го ми—роб1тники га селяни
11. 12. 13. 14. 15. 16. 17 18. 19
6 машин га 4 машини Ю машин
Рано, рана, ранка, машинка, шини, аршини, пан, нанки,
селянка, селянку, на пол! нова робота, то робота.
12
Руками пяти—менше добра мати
То не робота—анти руками.
Руками аяти—менше добра мати
С1яти руками—не робота.
Був 1ван Робив на пана. Хати не мав
Ояв руками бо не мав машини.
Добуди ради У 1вана нива. У 1вана хата
Оре 1ван на пол! Робота у 1вана на себе
Ради — то 1ванова сила
У робинию в i селян ради
У пан1в нема рад Я Я И И
Сир, син, Ярема, ярмо упало, манна, трава, ранка, бранна,
курка, носнти.
13
Де ciiM, там робота вам
Там робота вам. де ам.
Де ciM, там орати, аяти вам.
Де ciM. там робота вам.
------------------- М м
Нас ciM У нас лани
У нас машина
Ми рано оремо. Робимо всё
Ми I на полк i на току, i коло
машини.
Робота у нас добра.
Бо нас с1м, а не один.
I сила у нас. I хл!б у нас.
Сс
Сам робив. сами робимо. отава, рукава, свати. сват, лямпа
стояла, нема снопа, лякав себе, лякати, махати.
14
Де одинець. там сили корець.
Там сили корець.
Де одинець. там сил и корець
Сили корець там, де одинець.
Один — не ом.
Мало сили, коли один.
Не сила с!яти, косити, молотити
машинами.
Один менше оре, менше косить
Один i менше молотить.
Одинець робить, а сили мало.
Сили добути там, де не один.
----- косить ТЬ
Микола один коло хати. на полк на току
Микола—одинець, i сили у Миколи корець
1ди. Миколо, де с!м. де робота вс!м
Там i роби
ДШШеЦ) n uui' гСОМЬ KOfUHb
1 2 3 4 5
I II III IV V
6 7 8 9 10 11 12
VI VII VIII IX X XI XII
Лини на пол1. робггники, палац, ранецъ, бранець. колшать.
стать, робить на луках
it
Жовтень е наше свято—
свято роб|'тник!в i селян
Жовтень дав нам ради.
У радах е робтики i селяни.
Жовтень тож наше свято.
d ------
1ван Слива е син селянина.
Живе BiH у сел! Маж!.
Мае в!н ниву та хату.
Оре ниву, добра набувае.
Семен Купка живе у м!ст1.
Мае роботу, в!н роб!тник.
Семен Купка бувае на сел!. • .
1ван Слива бувае у м!ст!.
Жж бе
100, 200, 300, 400, 500, 600, 700, 800, 900
16
Ми добули машини та лани.
Живемо, робимо на себе.
Разом робимо.
Нова сила разом ope. cie,
добро набувае
Де ciM, гам робота вам.
Ми Bci роб{тники у себе.
Bci робимо на полк на току, на ма-
шинах.
Коли один, то не сила орати, аяти,
косити, молотити машинами.
Робив Микита один.
Молотив 1 косив руками —
Микита машини не мав.
Там робив руками, де може робити машина.
Разом в пол! нам робити.
Жито с1яти, косити
Лани, хати co6i мати.
Сили, добра набувати.
1 Чараомм* Прапор
17
Де сгилка, там силка
Сгплка живе.
Сгплка мае ради
У радах робггники i селя ни.
Ради е сгплка
Де сгплка. там силка.
------ li Л л
Роб1тники до селян:
— Ваша сила € наша сила.
Сел я ни до роб1тник1в
— Ваша сила € наша сила
Коли немае сгПлки. немае силки.
Сшлку мати—силу .мати.
Сшлка мае машини.
Сп1лка на сел1, сгНлка у mictl
Де сгПлка, там силка, там добро вам.
Жовтень наше свято—свято сп!лки.
18
Леш’н запот’в*
стльно жити, стльно робити
I ми стльно живемо,
BCi на BCix робимо
Робимо—утоми не маемо.
Була сп!лка
Мала машини.-мала ниви
Мала вона худобу.
Сп1лка ниви орала машинами-
Косила машинами на полг
Машинами на току молотила
Худобу на ланах пасла
Молоко, сир. масло мала.
Bci там сгНльно робили
Добуте стльно д1лили
Мали сили. 6о сп1льно жьли.
Палаи роб1тник(в i селян.
Ц и ' г
Юльки, скшьки, к1лки на пол!, мав хатку, амка, BiciMKa,
утома, утомляти. нота, цнота. боки, парами или, худоба
реве, у мене вулики.
19
Лен1н помер а шло його живе
Лежи — наш вождь
Лежи помер, а дмю його живе.
Живе Лежн м(ж нами
Живе В1н у наших /ллах.
Лен1н жив i мовив до нас борггесь
I ми боролись Сп1льно боролись
Вибороли соб! ради
Ради е сшлка роб!тник1в i селян
Сгйльно живемо ... п
Один одному сили даемо 111111 Дд
Жовтень дав стилку, а стилка силку
Жовтень наша м!ць. наше свято.
його'
KiHb. лишки, нишком, його, треба нам пи на поле, колько,
шпак, шибка, ладки кладки, табун, мал! бики паси, не
реви, хата, авалка рурка табель, худе дитя, тут кавуни.
20
Комуна везе зерно до М1ста
Комуна мае зерно.
Комуна машини мае. ope cie жне
Вона худобу мае
Одинець машин не мае.
Машинами не оре. не cie не ж не
Худоби обмаль мае.
Жнива мал1 мае Зз
Лен1н помер а д!ло його живе
Лен1н наш вождь в1н комуну творив
Ми геж гворимо комуну.
Иого д1ло живе серел нас
21
Комуна та одинак.
Комуна мае машини Рано голоку оре.
Зерно добре cie Жнива добр! мае.
Наум одинак. Машини не мае. Рано не
оре. Жнива мал! мае.
У комуни десятина дае 100 I 61льше
MipoK зерна
У Наума 45 i менше м1рок зерна
Комуна е сила. Одинак не сила Наум
6i дуван.
Нин! Наум у комун) Забув bih лихо
Машинами в1яти— добре зерно мати
Машинами с1яти — добр! жнива мати
Машинами орати та рано Ияти
хл1б мати.
Сильно орати, аяти, косити молотити —
на вс1х хл}б мати ,,
К К
Комуна е сила, бо комуна е сгнлка.
Одинак не мае сили. в!н |де
до стлки
Спилка одинаюв е сила
Боки, кроки, мок, цмок, мокро на полк битв, збити.
нтз. веник, розыз, розн1с, знов, зважити, здерти, здобути
зливати. змолоти, палит и
22
Письменний
Неписьменний
Темнота е лютий ворог краши
Темнота е ворог селянина.
Хто не мае доброТ науки, у того нива
родить мало
У шмшв наука добра. У них десятина
дае 200 I б1лыне м1рок
У нас наука мала У нас десятина дае
45 — 60 MipoK.
Темнота е лютий ворог селянина
Темнота е ворог нашо1 краши
Жовтень е свято перемоги
Ми перемогли пан!в. воропв наших,
а темноти не перемогли.
Жовтень—наша перемога.
Жовтень переможе темноту w
До науки! До перемоги ’ И Й Г Г IТ
Выьно, шльний, гемний, глина, глава, гладкий, вох, глу-
шити сад. гнилий, 1в. 1С1И. 5хати, pol, Укра1на
23
Письменш’сть—cbi’t,
а неписьменжсть—жч
Грамотн1сть е перший стушнь до науки
Коли були пани, то селяни i роб1тники
вчились мало.
Жовтень дав нам владу i дав науку, дав осв!ту.
Ми будуемо нове. Нам треба багато вчитись.
Теж вороги свила
Торгуе nin. Торгуе крамар. Обидва шах-
рують Обидва е павуки темноти. Снують,
де дурн! та теми! люди. Ч Ч П П Ю Ю
Вони наш! вороги. Добутого Hi кому не
дамо: Hi попов!, Hi крамарев!, н! пановк
CL
Г114, Н1ЧНИЙ, Юхим, шайка, тачка, прш на току, шив спку.
24
Була колись панська сила,
а ми перемогли
Були колись панськ! заводи, а стали наш!
Була колись земля панська, а тепер наша
Силою здобули все
Тепер живемо ! сами будуемо
Тяжко будувати, коли кругом ворог!в маемо
Вороги заз!хають на наше добро.
Заводи добре працюють—свербить вШняти
ix у нас.
Земелька добра — й земельку одб!рати
Надра багат!—добре б I ix до cboix рук
прибрати
На все так ! дивляться, щоб знову повернути
на панське.
А ми що ж?
Ми теж не спимо
Хочеш миру—готуйсь до в!йни.—кажемо ми
I готуемось—нас тепер голими руками
не в!зьмеш
Ми вс! як один за кожний шматок земл!
за кожний завод
Ми готов! завжди зустр!нути cboix ворог!в
25
Червона арм!я е Mint роб(тник1в i селян
Червона арм1я мае велику силу.
П сила в cnLnui робпник)в i селян.
Я син селянина. Я син роб1тника
Селяни й роб^тники билися за владу рад
Ми разом будемо боротися проти п воропв.
Червона арм!я е пщпора нашим радам
„Я син трудового народу i обшяю захи-
щати його“.
На нивах своТх, не чужих,
працюе брат наш селянин.
У шахтах темних та глибоких
працюе брат наш роб!тник.
Для них Тх волю, труд i спок1й
боронить наш багнет .червой и й
Щ/Жжа ’Л/ыаа,
26
Сшльне життя
У нас е вуплля зал1зо, горф
Вуплля. зал1зо е на Украшь
До нас везуть нафту
Ми веземо зал1зо, вуплля.
Гак I живемо
Сгильно сили надуваемо Ф ф
Як мала у тебе сила,
то у гурт еднайся ти
Вкуп1 зробиш больше д!ла,
Швидше Д1йдеш до мети
Думи незаможника
Не журитись меж.
шо не маю сем‘Г
шо не маю Hi хл!ба. не хати
Я гиду до брат!в,
заснуем колектив.
будем разом увесь в!к працювати
М1сяш
Очень I
Лютий . II
Березень III
Кв1тень IV
Траяень V
Червень . VI
Липень VII
Серпень . VIII
Вересень IX
Жовтень X
Листопад XI
Грудень . XII ।
26/Х —1926 р
13/VIII-1927 р
1/XII —1928 р
15/IX -1928 р.
27
Заповп Ленппв—зниш воропв
спиши. зниш воропв свила
Ран1ш помицики та пани мали машини,
заводи, землю
Сила була в руках пан!в, пом иди юв.
Грудящ! повстали проги них
Знищили владу багатих
Bci грудящ1 гепер разом ыльно будують
нове жиля
~ Шт
Нову долю yciM
наш! ради кують
До нового жиля
вс IX грудящих ведуть.
Боролися з панами, знищили ix.
Тепер греба боротися з темрявою.
Знищимо i fi. Нумо. за грамоту всП
Треба вчитися самому i вчити жших.
Бо неписьменних у нас сила -силенна. а час 1де.
На УкраТж 5 м1льйон1в неписьменних
Багато дуже багато у нас темноти!
Як вуНлля для машини так грамота для життя.
Лешн до трудящих промовляв.
Вчитись треба будним
Вчитись треба пильно.
Вчитись треба сгнльно.
28
Що значить наука
Ото бу в дивнии грунт
LUiCTb poKiB аяли I не було врожаю
На сьомий нам упало гаке лихо: у людей
добрий урожай, а у нас одна полова
Ми до агронома.
Порадив угно1ти га поаяти «ьон
Поаяли
Уродило гак то увесь купр ходив
дивитися
Що го значить наука Г Г
Год1, год) сум сп!вати!
Год), год! нам з1дхати’
Треба вчитись, греба знати.
Життя нове будуваги
До пращ
Не час нам сид)ти без npaui
Не час нам на 1нших чекати
Треба до cnMbHoi npaui
Сили i труд наш в!ддати
Праця едина з недол) нас вирве
Нумо. до npaui. брати!
1.000, 2.000. 5.000. 7.000. 9.000
29
Наша влада
Роб1тники I селяни керують своею дер-
жавою через ради
Вони обирають по м1стах 1 селах депу-
татов. Обирають депутатов до рад.
MiCbKi та альсью ради обирають депу-
тате i посилають ix на з‘Тзди рад.
3‘1зди рад yciM i заправляють. Щоб про-
вадити роботу, вони виделяють виконавч1
ком1тети. На чол< нашо! держави стопъ
Всеукра1нський зЧзд рад. BiH господар нашо!
держави. ------
Заклик
Обирайте ради,
Вихолжайте з хати!
Гей. ради Ради,
ради поради.
Шоб в арплях жито
ваше зеленою
а по школах дни
батраюв учились.
скр4зь гуртуйте сили.
обирайте ради,
виходжайте з хати.
гмяала семь Зс/гсаапо'
яс, ка^гамься, г/га.асс/га, за,
зи
Micio й село
MiCTO й село — сила одна.
У нас едина думка.
Миша наша сгплка.
Це сила непереможна
Де згода. гам сила
Згода будуе. незгода руйнуе.
У Micrax заводи
Там машини роблять крам
Село це все купуе.
Село продае хл!б. масло, сало. шк1ру.
Коли стануть заводи, не буде машин
краму. Життя зам ре.
Без хл!оа теж не проживет.
Б1лыпе хл1ба—б1льше краму.
/// пал<, пгой
3)
Маемо CRoi заводи
Ми добули наш! заводи. День i н!ч 1де
праця на заводах. I кличемо ecix до гургу:
Нумо братц!
до гурту вс! разом
Мерш1й же до працП
3 огнем та зал!зом
Цок-цок. дзень-дзень...
Так день-у-день...
Ширить груди,
гуде, соне завод,
на В1ки жити буде
робочий наш народ.
Цок-цок, дзень-дзень
Так день-у-день .
Учился брати moi,
Думайте, читайте!
Минаеться
Минаеться бо он що по газетах пишуть.
„Сьогодн! до Одеси прибуло 2 тисяч!
трактор! в “
I вийде тепер чала побила на поле.
А там пихтить ! хрокае трактор.
Похитае чала кобила головою < п!де
сумна додому
— Куди ж я проти того трактора!
1 п!де додому, стане б!ля плуга
3 плуга руд! сльози капають.
Заржав!в, н!кому непотр!бний.
Горобець т!льки сяде та цв!ринькне.
I вийде хазяТн. гляне на чалу:
— Почекай ще трохи. Снопи повози,
поки машину парову купимо А там продамо.
Минаеться.
Дв! тисяч! зал!зних коней землю ора-
тимуть
А там ще дв!.
А там ще.. ще... ще...
Запитання Чи cnpaedi при трактор! не буде робота
чалш кобил! в tocnodapcmei.
— Чому хазшн tadae, що коли парову машину купить
колектив, то можно продати чалу?
— Коли в и бачили трактора в роботу то скаж/ть.
у чому nepeeaia Ною над кшською силою?
Дв! тисяч! зал!зних коней землю
оратимуть.
' Чер»о«щ» riptnop Эв
Колектив
Будувати пльки колективом
I працювати Т1льки колективом.
В)зьм1мо село. Земля подмена, розкидана
Одному гаку землю обробляти важко
Як ти заведен] 6агатоп1лля?
Порятунок один: землю з'еднати докипи
колективом обробляти.
Перестанеш i плугом (злити з м!сця на
Micue. Зайдеш трактором i все враз зореш.
Тепер в1зьм1‘мо роб!тниче життя.
Роб1тники бмьше машиною працюють.
Ну, а як йому одному б!ля машини впо-
ратись?
А без машини роб!тникам не можна: ма-
шина швидше працюе I б1лыпе вироблюе.
А коли бмьше вироблюеться краму. то
й крам дешевше продаеться. I виходить —
тмьки колективом i працювати
Недаром кажуть:
Де робить гурточок, гам повен куточок.
В ГурТ1 робИТИ ЯК 3 ГОрИ 61ГТИ.
Заедания РозкаЖ1ть приклад з життя, шо ар-
пиллю краще працювати шж одному.
Облиркуйте, який колектив доц!льн1ше ор/анму-
вати у вашему сел/.
Облиркуйте стльно, кою можна оуло 0 за просит и
до такою^ колективу
Напииить ixhi прювища.
34
Колектив
Не розпорошуи сил, незаможнику!
Обеднуйся в колектив!
Год1 вже Тсти пльки картошку
серел гарячих жнив...
Год! нар1зно орати ралами,
ставить м!ж людьми межу'
Будемо р!зать Тх тракторами,
знищимо з серия 1ржу...
Людям, мабудь, надовго не вистачить
ixHix репаних рук.
Треба знаряддя значно мщн!ше —
хоч би електроплуг...
I, щоб дов!ку не буть злидарями
й бути господарем нив,
незаможнику, цклими дворами
тдемо в колектив!..
Терещенко
35
АБвТКА
Аа Бб Вв Гг Гг Дд Ее
Ла ЗкГЗЛ Зг 33 3)у & л
Се Жж Зз Ии I i I i Йй
бе З/Сж Зз % a J с 7I 7 а
Кк Лл Мм Нн Оо Пп
31пЛл 31 ж 37а О аж п.
Рр СсТт Уу Фф Хх Цц
СсЗГт Зу- 3(р ЗЗх % tjf
Чч Шш Щщ ЮюЯя ь
Село й Micro
Село й micto — це два браги, шо стльно гос пола рюют>
у держав) Один одному допомагае.
Село везе до М1ста; молоко, масло, борошно, кури
гуси, свит, pi3Hi овочь Все те, то так потр!бне мкту,
A micto на CBOix заводах i фабриках вироблюе: по
лотно, сукно, взуття, цукор, мило, коси, борони, плуги
в!ялки, вози га pi3Hi машини.
Вироблюють, a noriM мшяються. Село привозить до
М1ста ’все, шо треба мкту. A micto м!няб сво! вироби на
те. шо иотр|бно йому. В такому спитьному господарств!
micto не може об|йтися без доломоги села Але й село не
може об!йгися без допомоги м!ста.
У Mien на заводах та фабриках працюють роб!тники
У сел! на пол! та в господарств! працюють селяни
Село й micto — це сшльна праця робпниюв та селян.
Запитання. Чоиу село не лложе обштися без ткта?
Що у ваидй лисцевоспи везуть селяни продавати до
листа? (запишть у зошити). Що купують у лиспи?
(запиишпь).
М|ж mictom 1 селом
Гелеграфний др!т!..
М>ж mictom । селом
Електричний др!т!..
М!ж mictom । селом
Трамвай...
Стривай!..
Не понесеш. матусю. на плечах
Капусту и моркву на базар...
1 в зимн! довг1 вечори
Не будет прясти мнчку...
ГПлеш до клюбу почитать
Про елехтричну ..змичку44.
37
Micto
У Micri скупчусгься промисловкть, торговля, управляли
га наука.
Тут фабрики, заводи, дсржавнк торговельш та науков!
установи.
Зраня до гмзньо! ноч! кипить у micti життя.
На заводах (фабриках виготовляють pi3Hi фабрикат
для населения.
Кооператив»! розпод(ляють ц( вироби — фабрикати —
। розсилають на М1сця.
Пошта, телеграф, телефон, радю та зал1знипя допо-
магають 1м у цьому.
По брукованих вулицях удень pyx i шум: трамва!,
автобуси, автомобш, Вязники, люди.
ильки «но почне сутенпи, електричне св(тло (де на
змшу сонцю. I рух не припиняеться.
Увечер! вмыи робггники й службовц! мають розум-
ний випочинок по клюбах. театрах, юно та читальнях.
Запитання. В яком у лиспи вам доводилось бути?
Перекажппь, як/ установи ви бачили в Micrm та як1 сто-
с у нк и мали з нилш? Як1 ще Micma в и знаете на Укра)н1
та в jhuiux респубмках нашею Радянською Союзу? .
38
Завод
Близько нашого села великий завод. Це справжне
Micro. Високо в повггря гпднеслися величезж димэрт А
навколо них будинки майстерень. А трохи дал! осел! й бу-
динки, де живуть роб!тники.
Сотн! люду працюють тут шодня I кожна зм!на
праиюс 7 годин.
1нженери, механ!ки,слюсар1, ковал!, столяр! й тесляр! —
bci ц! люди роблять кожей свое д!ло.
До заводу в!д станцЙ прокладено зал1зиичу кол!ю,
якою ходять потяги.
Вони привозить до заводу потр!бний для вироб!в ма
гер!ял, а везуть !з заводу р!зи! вироби.
Увесь пей завод димом оповитий, мои гуманом. А все-
редин! безупинний гуркгг i грюк!т.
Him ! день працюе завод. Бо не може зупинити bim
свое! npaui. Населению потр!бн! плуги, борони, коси та
р!зн! машини.
I стоять роб!тники б!ля варстапв, як вартов!. Вар-
тують, бо не можна. щоб робота стала. I дн! ! ноч! за
працею. Робота робпниюв тяжка i шюдлива. 3 малюнку
ни можете бачити, що на 1000 померлих роб!тник!в при
падаь померлих т!льки в!д туберкульози
Ми купуемо чоботи. матерно на один, гютюн, арники
i повинн) знати. шо чимало в них сил ' здоров'я робтт-
ничого заховано.
Роб1тниш. то працюють на заводах i фабриках, особ-
ливо зазиаюгь лиха. 1хня праця зле вЦбиваеться на днях.
1з 100 дней на периюму рои’ житгя вмирае
У «tarepiB - суконнииь У матер<н - погюниин* У натерт - дзеркальннпь
отруТння пилон' (отпуТнмя питом отруТння «ипим ГрИлом
Радянська клада нживаь заходт для полшшення умов
npatri на наших заводах i фабриках.
Гудок загув
Сьогодн! небо сине, сине —
Мороз уранш був
Луна цокоче по полню —
Гудок загув.
Гудок загув’ Це нас лодому
Пуска завод
Шумливо в парку золотому
Розсипався народ
Bci чорн!. На руках, обличчях —
Мазут
Та см(х, у хмар! тиби птиця,
TpinoHt гам । гут.
40
РобИНИКИ
(3 розмови робГгника гв селянина)
— У нас у Mien, на фабриках, заводах га установах
вгдбуваюгься збори. як от у вас на селг
— Що ж обговорюють на тих зборах ?
— Найб!льше свос виробництво Як би його пол1пшити
га поширити Обм1рковують св<й доробок
— Ильки про це й говорить?
— Hi. Робпниюв шкавить усе державна життя. Ти
знасш, що катталкти не сплять спок)йно. поки кнуе
робпничо-селянська держава. Вони готуються до нападу
на не1. А робпники обм1рковують, як захистити свою дер
жаву щдчас нападу П воропв. Та xi6a пльки це1 Непо
ко!ть po6iTHHKie неналагоджешсть смьського господарства
Непокопь темрява нашого села та недобр! риси селян-
ського побуту.
— А щкаво. що лостановляють робпники про ольське
господарство та про село взагал)?
— А ось шо
Всеб1чно ознайомигись з жигтям га роботою селян;
ознайомити селян з гим, як живе й прапюс робиник
у Micri; допомогти наймитам. б|днякам i середнякам в ix
боротьб! з куркулями допомогти селу тднести пльське
господарство, поширити кооперацию гошо лономогти
селу в його боротьб) з гемрявою. Допомогу селу
робпники провалять через шефсып KOMicii роз'яснюючи
селянам закони Радвлади. доводячи значения агроном!чних
знань га в1дповщаючи на BCi запитання селян
Буд1вництво нашого народный о госпо-
дарства
Ми вже закжчуемо пуск старих фабрик, але вони
вже не можуть задовольнити населения потр!бною юль
41
KicTK) краму. А потреба ця зростае гполенк Село по-
требуя й б!льше трактор1в та електричних лямпочок
майже чи не в кожну хату Взагал! селу треба багато
с.-г. машин та р!зних устаткувань, то сприяють полш-
шенню Нльського господарства. Ця потреба спонукая
нас будувати нов! фабрики та етектростанцп.
А де брати машини для них?
Чим устаткувати електростанцй?
Чим замжити машини, яьа зносилися, на фабриках?
Колишн! владар! фабрик та завод!в Укражи та Pocii
не турбувалися за будування машин, а закуповували 1х
готовими за кордоном
Пригляньтеся, чим ми працюемо. Ткацький варстат —
13 АнглП, сепаратор, — з ЬПмеччини, а устатковуючи елек-
тростанцП, машини геть yci виписували з-за кордону.
Виписуючи з за кордону машини. ми повинн! платити
за них золотом, якого в нас мало, або везти туди за
безцжок сировину та жил продукти, як> й нам часто-
густо дуже потр|бж.
Нам треба машин та знаряддя, щоб обладнати заводи.
Але ще в быышй Mipi noTpi6ni вони для Нльського гос-
подарства Для цього ми мусимо будуваги заводи, яю
виробляли-б потр!бш нам машини та знаряддя.
Радянський уряд розробив п'ятир1чний плян розвитку
нашо! кражи. Протягом п‘яти роюв буд|виицтво машин
мусить бути збмьшено уп*ятеро. За цей • же час буде
збиьшено видобуток кам'яного вугмля в Донбаа удв1ч(
б1лыие, Н1Ж 1927 року. Потужшсть електричних станщй
Укражи зб1льшиться мало не вчетверо. Навколо Дш-
прельстану виростуть hobi заводи i фабрики. Заигсш»
10.000 трактор!в. то працюють тепер, Укража матиме
42.000 трактор1В. Отже. велика сила селянсько! б!дноти
через машинову обробку земл! об яднаеться в колективи.
42
Значно зб1льшиться заавна плоша на Укра1ш, урожай
н1сть пол1в збмьшиться на 35°/О.
От так перебудуемо наше народне господарство на
новий лад.
Усп1хи нашого сошялктичного буд!вниитва е вели
чезна допомога пролетар!яту ycix кра1н у ixHifi боротьб!
проти каппалктш
Брати
Ми з тобою р1дн1 — чуеш!
Я — робпник, ти — селянин.
Витьно ми тепер працюбм,
Позбулися бо пажв.
Я кую, ти ореш поле —
Брат так з братом не живе.
Ми рвемось до шастя, воль
Наше все на^коло —все
Я копаксь в горах, скелях,
Добуваю криию, мш>;
Ти в закурених оселях
Запалив червоний св!т.
Наш! руки мщно стисли,
Ми в об!ймах, ии брати,
Ми на шлях бдиний вийшли
До бдино5 мети.
43
Хата-читальня
Пршхав з Червоно! apMii Петро Гарбуз
Там BiH навчився читати та писати Почав
Петро книжки читати. Почав за наукою госпо-
дарство провадити Хл)б у Петра родився кра-
щийза суодський. Почали суоди просити у Пе-
тра книжки. Петро радий — бер!ть, читайте.
Гарна це pin — книжки Тут To6i i як коня
л1кувати. i як на пар орати, i як краше хл16
продати, i яка шкода людин! в!д самогону.
Письменшсть i врожай по р!зних кражах
Коли почали перевфяти, як осв1та впливае на добро-
бут населения, го побачили ось що:
них 17®' них 19* них Я®?, них менних
Тут М1шки з зерном, а 61ля них чоловжи. 3pici чоло-
bIkib RianoBiaac к1лькосп неписьменних на 100 чолов1ка
населения. Витина мшгка з зерном в1лпов1даг урожаев!
на 1 гектар! земли
Так. на Укра1ш 53 неписьменних на 100 чоловжа на-
селения. а врожай пльки 896 кг на 1 гектар)’. У БельгН
вс! письменн! i врожай там 2688 кг на 1 гектарь
46 --------’
За 6yKBapi
(3 Дем'яна Б1дного)
Край села стоГгъ хатинка,
Там лосходились дядьки:
„От 6Ua, сказилась ж(нка.
Раптом ала за книжки*.
„Щожказати*...Коло чарки
Враз р1шили мужики:
.ByKRapi Bci — на цигарки
А для баби — батоги-.
„I в мене та сама мука.
Зраня з книжкою сидить".
.На який 1м 6ic наука.
1м би вмпъ дггей родить*
„Ba6i — кухня, бабу треба
Одучати В1д книжок".
.3 грамопями халела".
.1м би прядку та горшок".
Якби в селах були сходи
1з одних таких дядьюв,
Ми б не бачили свободи
Не збулися б ми пашв.
Треба вчитись, треба знати.
Що нам сяс yropi,
Молодиш та д!вчата.
Сммиво — за букварН
М Терещенко
Запитання Чи багато неписьменних у вашому сел г1
Чому бгльше неписьменних ж гнок, нгж чоловпав? Де
можуть жгнки збиратися, щоб читати книжки та
юзети? Чи е у вашему сел Ж1Нб1дд!Лг>
47
Письменн1сть i здоров'я
Ми темы, неосв1чен1. А з темнотою нашею живутьу нас
pi3Hi поган! звички. Через ni звички у нас хор!сть та смерт*
шсть.
I шо освжениие населения в кра!н1, то менше люду
помирае в!д р!зних заразливих хороб. Ось приклад.
Ви заразливих хороб помирало шор!чно перед 1мпе-
р!ял!стично1о В1йною:
У Pocil — письменних було на 100 чол. 21—помирало 63
„ Шмеччин!—, . . 100 . 78 . 10
. Англп — . 100 . 89 . 8
. ФранцП - • ..100 „93 , 4
„ Белый— . . . 100 . 98 „ 2
Отже, ми бачимо, шо вмираь в!д заразливих хороб
б!льше по тих кражах, де менше письменних.
А гам, де б!льше вмирае, гам больше хоруе. I, вихо-
дить, здоров'я людности заложить в!д його письменности.
Дбайте за здоров'я кра1ни’
Про тяцтво
— От ви кажете, що гор1лка — отрута
Воно може й так, т!льки не для вс!х.
— Hi, для Bdx однаково. Горька перш
за все впливае на мозок та на серце. A ui
органи головш.
Пом1чено. чим б1лыие п е народ горьки, тим
б!льше слабих на голову попадае до л1карн!
Визначено, що на 100 душогуб1в 50 п’я-
ниць, на 100 злодйв— 70, на 100 самогуб-
ц!в — 5Э гГяних. Взагал! з шяцтвом зв'язано
45% злочишв. Окр4м того, тяцтво спричи-
няеться до пожеж, б!йки, до шкоди вироб-
ництву, до злочинства.
Hi, горька та тяцтво — велике наше лихо.
48
Чого не сл^д забувати
Я, М1й брат, хорий на сухоти, га неб1ж сид!ли в хат!.
Брат кашляв i плював на шдлогу.
— I чого ги, 1ване. плю€ш мен) в лице ? — звернувся
неб!ж до брата
— Як у лине? я ж на шдлогу.
— Це тоб! гак здаеться Висохне ноно га з порохом
шлшметься до лиця От i виходить, то плюеш у лице.
Так i передаються хороби.
Ув1йшов батько й похитав головою
— Сюльки раз!в я казав, тоб вгдчиняли В1кна. В хат)
задуха i повггря негарне.
В1н вщчинив rIkho й промовив
— Через в1дчинен1 вшна вил!тають наш1 хороби, а
влтають наш! друз! — повггря та свило
Ушйшла мати.
— Ну, стара, час общати. Гайда, хлопш, мити руки.
— На то 1х мити? Не гшй ними викидали.
— I коли ви розумн1ш1 станете! Не про гн)й мова, а
про ге, що з брудом до рук усяка зараза прилипас Пе-
ред тим, як 1сти, Н треба обмити
Хлопш шшли з хати, а я до в>дра Батько д!став з
шахви хл!б 1 почав краяти. Мати тимчасом поставила борш
кожному в окрем1й мисочш.
— Що, купила для ecix мисочки?
— Як бачиш!..
— Ну, то-то ж! Кошйки коштуе, а лиха позбавимось.
— Та якось на думку не спадало, шо як гсти з одно!
миски i хорому, i здоровому, то й здоровий захоруе.
— Отщеслюди.що з свое! ложки дитину годують.Сами
xopi й дитин! свою хоробу передають. Та xi6a ильки uel
1 батько тяжко зщхнув.
— Темнота наша — ось де наше лихо.
« Ч»Р«№«И 1Ц>ыы,
49
Батько. хооий на сухоти. году®
нитину 3 свое! ложки: передав
Тй заразу
Не можна докурюкаги недопалки
бо всяк! хороби через них
передаются
Заходи проти зарази
1. Не одайте 1сти, не помивши добре рук милом
2. Зр!зуйте низько Hirri й вичишайте з-шд них бруд,
бо в цьому бруд! бувае зараза.
3. Не 1жте сирових овоч!в i садовини. не обмивши 1х
спершу окропом.
4. Закривайте харч, й посуд вш мух.
5. Не пийте сирово! води й молока.
6 Не вживайте одного рушника з ншими,
7. Не до!дайте чужих недо!дк1в, не допивайте води
теля шших, не локурюйте чужих цигарок i взагал! не
6epiTb шчого такого, то побувало в рол у когось шшого.
8. Змшюйте часто бмизну й перевпрюйте та вичи-
шайте верхню од1ж.
9. Ходив часто в парню (лазню) або обминайте часто
вдома лло теплою водою з милом.
10. Заводи пам’ятайте, шо захорувати легко, а ни-
дужати важко.
Селяни й селянки! звикаите до охай-
ности И порядку Дбайте за свое здоров'я
/ за здоров'я ceolx dimed
БО
Ясла для дней на сел!
— Скобки-то пожеж було перш улзтку на селП
— А гепер ?
— Зменшилось. i луже.
— Чому ж то гак?
— Улаштували у нас на сел1 ж!нки ясла. Pawiuj бу-
пало, як жнива, дорослз в поле, а малеча хазяйнуе, в
хатки граеться та хати палить.
— Що ж у тих яслах?
— Та не ciHO ж. а дни. Наша нива, як знаете, дале-
ченько Bia села, теш на шлий день, а дптй у ясла. до
школи Там ix годують. доглядають i вчать. а ти споюйно
праиюеш увесь день.
— I хто ж го у вас таке вигадав?
— Та все Горпина. шо П иного року до шльради обрано
Все вона завзята жижа. Чутки ходить, шо збираеться ди
тячий садок улаштувати. шоб i взимку Д1ти не заважали
вдома
— Гарна р4ч, коли б усюди так'
— I буде. Аби зрозумьли. аби захотели.
Розхажпь: Що ви знаете або що нули про ясла
на семг Чи бтато у вашему сем dimeii в id 1 до
б poKie ? Напиипть в id ною у вас бувають пожеж!.
«• 51
Брул
Охайн1сть
Дбайте за здоров‘я дитини
Бруд — гр!зний ворог дитини.
Охайшсть е найкращий заа'б охоронити
дитину в!д хороби й смерти. Охайн1сть,
св1тло й чисте повпря 6 друз! дитини
Виховання дитини треба починати з на-
родження Привчайтеп до порядку й чистоти.
Прохання дитини до батьюв
1 Не годуйте мене з чужо! ложки га чужо! миски.
Я можу захоргти на те, на що хорий той, хто 1в тою
ложкою або з то! миски.
2. Час го купайте мене i не вдягайте на мене брудну одгж.
3. Не щлуйте мене, бо пошлункаии можна заразити
такими хоробами, як сухоти, нежить то-що.
4. Не нанувайте мене маком, бо ним отруюете mog пло.
Не напувайте i гор!лкою, не робпь п'яницею ще змалку.
5. Не лайтеся при мен! погано. Виросту—виляю вас.
6. Учгть мене не бгйкою, а сво!м прикладом та доб
рим словом.
52
Як годувати дней
(Розмова)
— Коли худобу треба bmith годувати, то тим 61‘льше
треба выпи годувати дитину. А чи ж багато батьюв на
цьому знаються!
• — Та я гадаю, то й мудрого тут не багато.
— Л чи гак? От Bi3bMiMO час год!вл1. Худобу не го
дують безперестанку. Вона знае певний час. А чи знають
напп батьки, коли годувати дитину?
— Як закричить, тод( годуй.
— Гак наш! батьки й роблять I не неправильно. Кри-
чить вона, може, В1Д того, що мокро або мулько. Та мало
вщ чого може крича in дитина!
— Це правда.
— Коли дитина ще живиться молоком матери, то слщ
годувати через кож Hi 2 години. А коли вона вже 6ira€
то 4— 5 раз1в на день.
— Та xi6a ж П встережеш! Побкае швгодннн.— „Мамо,
1стн хочу!** Ну, i ткнеш. щоб не л!зло.
— I це недобрс. HaBirno прнвчати 13 шматком бшати,
курей та собак годувати ? Та й для шлунку не зле. Шлу-
нок погребуе часу щоб перетравити (жу. А почни його
запихати — i siH попсуеться. Д1ти часто хорують в>д нього
на шлунок.
— Та наша 1жа така, що попоки та й знову 1сти хо-
четься.
— Не 1жа винна, а звичка. Наука дшшла того, шо
знае, сюльки часу перетравлюс шлунок кожну страву
Молоко, наприклад —2 години, хл>б —3 години, м‘ясо —4,
а овоч! — 5 — 6 годин,,
Шлунок не може безперестанку нрацювати - bih теж
потребуе вщпочинку.
От i виходнть, щоб здорова була дитина, треба вмети
годувати U.
53
По-новому
Тепер Петро голова колективу. Роботи Петров} по вуха.
Т1льки на св}т благословилося — вставай: роботу роздавай,
реманент переглядай. продукту видавай, робоч} години
вишитуй, вписуй, записуй i свою робочу норму виро-
бляй... Оце — життя! Оце —робота!
Де була економ1я — тепер колектив. Нема hi пана, Hi
бога, Hi чорта — словом, самий To6i комнезам.
Петро — колективне око Трюка не сховаеться.
Панський реманент? На брухту nimoR — на завод. На-
TOMicTb нов! плуги, борона, свалка молотарка й десять
робочих коней. Лафа.
Все нове-— i життя ноне. Як у казан), з ранку до не-
чора клекоче.
А жшки в комуну не схот<ли.
Петро говорив:
— Плюньте, сами прийдуть.
Плюнули. А в кожного на думцГ. „Чи прийдуть?"
— Прийшли. Звикли.
Тепер сами з себе синеться:
— Ото були дурепи, гай гай'
Працюс тепер колектив. пускас буй Hi парости нового
життя.
На комун!вськ)й земл
Гарно, гарно серед степу
Глянь на niBHin, твдень, схщ—
MeHi сонпе косу клепле
I мантачку золотить.
Висту пас нас не мало—
Аж дванадцять KOcapiB
Косим клевер, косим трави
На комушвсьюй земль
54
Що казав Лен!н про селянську
биноту
Селянська бщнота— це селяни назвою
Насправжд|ж вони наймити-роб!тники. Вони
вс! повинн! об'еднатися в одну сп!лку з м1-
ськими робпниками. I кожен промшь св!тла
та знания, що попадав на село, зб!льшить
та змщнить цю сп!лку.
Сюльки члешв профеайних сшлок на
УкраТн!
Буд1вельник1в. . 136 тисяч
Текстильниюв. . 16
Кравшв .... 16
Водникш .... 17
Хемпов........45
Комунальниюв . 47
Деревообробниюв 17
Цукровик1в . . 88
!11к1ряниюв ... 21
Харчовик1в ... 86 тисяч
Медсантруд . . 97
Робземл1с . . . 243
Робос .... 134
Радробггннюв .221
Металгспв . . . 242 „
Прняюв .... 232 ,
Зал1зничник1в . . 208 „
1нших.........150
— Н якш стлщ наЫбыьше членю*
Зростання профстлок у нашому Coioai
Роки Число членш
1917 690 тисяч
1920 5.200 н
1925 6.950 W
1926 7.100 и
55
Колись i тепер
В куркуля пранював
I спочинку не мав,
А за працю свою
Нагая Д1сгавав.
Сюльки б ти не робив.
За все дяка одна
1з очей геть ди —
Он де стежка твоя
А гепер вже не те:
Договора я склав.
В1н не вижене, — Hi,
Бо нема йому прав
Бо ми наймити bci
Вже з'еднались в одно.
I тепер не страшне
Нам куркульське ярмо
/. Бас
Наймитський доюв1р
Ярема шдморгнув хлопиям
— Hi! Ти пльки послухай шла iCTopifl з moim хазя-
IHOM. Подаю йому патрця гак i так, будьте ласкав!, до
виконкому, значить, мова за AoroRip.—Як noroRip з гобою,
з Яремою Кавуном, наймитом!
- А гож. зо мною, з наймитом, шоб, значить, шнкого
визиску — мовляв, як на заводь
Почервожв, a очц як у чорта — з*1в би!
— Еге, не, брате, влада наша робпнича, i порядок
наш: у тебе гроши у мене руки Хоч не-хоч, а тдписуй
1Ъшли. BiH до голови
— Так не як же — уже й наймита не В1льно найма ги?
Кричить. ласться, галасуе:—Розор. граб!ж
— Ну. го не най майте.
А в1н же без наймита не може.
Галасуе Хлопш см!ються: — Не повезло, одно слово
Роз1злився безтями. Cie. — Роб1ть, шо хочете ..
Три дш не говорив —як вовк. А шо вже старгй до
сталося! От таю то, браге, Д1ла творяться на биому свт.
56
Порада
Коли в найми ви идете
Зайд1ть до с1лькому,
Щоб там скласти з наймачем
Закончу умову
Ольком догов1р складе
I за ним простежить
А як треба —з наймача
Стягне то належить
Куркуль
— Куркуль'.. Куркуль ..
— Ьереж1ться куркул1В'.
— Геть куркулш
— Не обирайте куркул!в до рад’
Хто ж гакий куркуль?'
Куркуль — не ворог трудящих.
Куркуль—це гой павук що визискуе смьску бмноту.
BiH наймае П за шкчемну плату
BiH лае rpouii у позику селянам за hhcoki проценты
I прибирав до рук (хне майно.
Куркуль мае мщне господарство. Пораеться б1ль нього
здебмьшого плькн найманими робИникамн.
Куркуль всюли хоче прол1зти. скр<зь хоче мати вплив.
щоб якнайменше нести будь яких податюв та чкнай
больше переклясти 1х на бедноту.
Организована беднота добре знав, що таке куркуль
। вживаь вей заход!в щоб не дати йому ходу.
57
Комггети незаможних селян
(Комнезами)
Все альське населения под1ляеться на
чотири верстви: наймити, незаможники се-
редняки й куркуль
Незаможники не мають досить Hi худоби.
Hi реманенту для господарювання.
1_Цоб запобтти своему лихов! та пол1п-
шити свое життя, незаможники згуртувалися
в стилки.
I сп!лки Hi — компети незаможних селян,
або просто—комнезами — звуться.
Пшчас громадянсько! в!йни сМлки ui у ве-
пик1й допомоз! радянсыой влад5 стали.
А тепер вони допомагають незаможникам:
оргажзують артШ, кооперативи дбають про
ocniTy села
Незаможник
В рад) буде bih тиро робити,
Не продасть куркулям б1дняка,
Будуть д!ти до школи ходити,
Та й доросл! не будуть блукать
Темноту 13 села bih прогонять.
Землю всю в1н роздмить як сл!д.
Куркулям же bih добре насолить.
Та п попа Rin посалить на л>д.
58
ть,
що я аса/о на
с сана
нен
41
2 фууня року.
Заваання. Прочитайте та перепииить цю заяву.
Напиш/ть заяву до сыьради в/д себе. В заяв/ точно
зазначити, до кою заяву подасться Попил/ — хто
подае заяву. 7 од/ вже стисло й зрозул/ло пииить,
про в/що сал/е заявляють або просятъ Наприк/нц/
тдписуеться той, хто пише заяву, / ставиться дату
(день, лисяць / p/к), коли заяву написано.
Анкета
Пр!звише ....................
1м‘я
По батьков) ________________________________________ _
Rik
1 » г- «••••• ... - ,ф
Яко! национальности
Чи служили у Червожй армн _____________
Де живете (село, xyrip) ___
Родинний стан
Заваання. кнкету перепиш/ть у зошит / напиинть
в/дпов/д/ на запитання. 59
Нове село
Були колись панськ) будинки. Лишались
пани у розкошах.
Минулося Селянин почав будувати свое
нове життя
Будинки панськ! полагодили, зробили з них
сельбуди. Читають там газеги Працюють
pi3Hi гуртки. Часом бувають там допов1д|
та вистави
Завдання. Чи буваете ви в селъбуб1?
Розкажипъ. що ви там банили i що чу лиг
Ос1ннього вечора
Дядько Дорош на лав! шд кожухом. Думки не дають
спати । що воно д!еться в свит? Колектив, кооператив,
чисте наання, раншй пар... Про це Ильки й мова.
Дни з книжками, лоросл! з книжками A xi6a ми
такими були?
А ще сельбудинок. Вигнали пана з поко'гв га завели
сельбудииок. Гас шлимп ночами палять. !Цо вони там
роблять ?
60
— Мокрино! — гукнув BiH на жшку.
— А чого тоб)?
— Ти як гадаеш, наш! шибеники чи не в сельбу-
динку часом?
— А хто ix знае'
— Може, ni™ подивитись?
— А диви, сказнвся старий! Та тебе засмтогь...
— Не дуже. Отже, вчитель на сход! запрошував...
Дорош усунув сво1 6oci ноги в чоботи, вдяг кожуха
й вийшов
У сельбуд| св1тло. За столом учитель. У KiMHari пля
кати, портрети. книжки...
ГПд BiKHOM пнь. То дядько Дорош.
— Гм... — гумкае bih, зазираючи — i хлопш, i дшчата
I мо! он у кутку... Про Biuio це bih im. га? А то
якбн гуди...
Дорош витер вуса рукавом i р)шуче пода вс я до дверей
Було вже за п!вн1ч, коли Дорош i3 свслми хлопиями
повертав додому.
Сперечалися всю дорогу про коопераций Ki н чал и
в reMHifi хат!.
3 цього вечора й почалося. Дорош став членом коопе
ративу. Щонедип вш у сельбуд! вчиться грамоги. Слу
хае лекцп.
61
Колись i тепер
Колись дядьки до церкви йшли
I rpouji eci попам несли.
I bci nonie благали
— Мол1те господа — нехай
Цошле нам добрий урожай,
Щоб ми всього довол1 мали...
Га ще—щоб кош не здихали.
Щоб eci корови потелились,
Щоб свин! справно поросились,
А птиця яйця хай несе...
Молгге. батюшко, за все.
Тепер дядьки у „День врожаю"
Ус1 на свято посшшають.
I BCI гуртом вони говорят!.
— На б!са здався нам „попило”,
Що носить пузо, як барило ?
Ьрехень його не нули, може,—
Чи ж BiH у чомусь допоможе?
Щоб урожай нам добрий мати,
Нам треба землю обробляти
Не як там будь, а так, як греба,
Щоб не чекати хл!ба з неба.
Довол) нам 1ти ..за шдом*
I заавать поля посл!дом.
А треба вс1м про те подбати,
Щоб добрим зерном заавати.
Щоб легше нам було справлятись,
В колгоспи будемо сднатись,—
Гуртом ми злидн) переможем
I цим радвлад! допоможем
62
Наука та альське господарство
(Розмива)
— Чи може селянин кинути землю?
— Без потреби не кине. СеЛянин н(би лрирк до
земли Працюе на Hift до останнього. I ильки нестатки
га злидн! вьдривають його в!д грунту. Тяжко працювати.
але куди шдеш без знаншв, без науки ?
— А робпником на завод або фабрику?
— Та xi6a ж без в!дпов1дних знаншв туди приймуть?
Щоб бути добрим робпником, norpi6na наука.
— A xi6a хл!боробство не потребуй науки?
— Як нс потребуе? Працюючи все життя на грунт»,
дечого й навчишся. Але uiei науки не досить. Без ocbith
земля добре не вродить. Земля може забезпечити не
пльки господаря, а й шших, коли прикласти до не! рук
та знаншв. Лихо наше в тому, шо ми мало слухаемо
вчених людей га мало читаемо
Bi3bMiMO наше село. Бшя нас досвгдна станщя. Там
працюють учен! агрономи. У не! ба га то шаля i зерно
добре, у не! i врожа! багат! Здавалось, |ди i вчись. А чи
багато наших гос пода pie з цього користуються? Одиниш
— А може, бщнкть наша тому причиною?
О. Hi. А навнцо артип? 1ди в арпль. Так hi, кож
ний поодинш хоче працювати. Подивгться, як арт1ль „Чер-
воний С1яч“ працюе та то мае. Bci вдягнеш, Bci сип,
дггей учать, газети га журнали передплачують. У них
немае недороду. Для бСдноти вихш е. А виши ми сами.
Земля — шо добрий юнь: годуй та аоглядай — i вш тоб(
вдесятеро вщдячить Без науки та знаншв на земл! не
можна працювати Тому не тЬсати селянинов! вш земли
а взятися за науку. В шй та в колективах його порятунок
Запитання. Ним в1др!знж.ться колективне юспо-
дарство в/д юсподорства поодинщ?
Чим ми дополлшаемо oauOi, коли об'ейнуемося в
колюспи-
Свято врожаю на сел1
1вэн Безргдний не любив ходили на р!эн< свята на
ел, а сьогодн! тшов. Було свято врожаю.
Ще рано, а народу бы я альради сила. Мають на сонш
прапори. На одному 1ван прочитав „Щастя селянина
залежить еча нього самого", на ншому: ..Госполарюймо
гак, як каже агроном". Прочитав ще юлька. а дал) став
тослухатись, що говорив голова с!льради
— Колектив .Червоний Ояч" зав1в у себебагатошлля
мае гарну худобу. р!зн машини, а оце придбав нав1тъ
трактора Мае панку, добрий садок передплачуе газету,
журнали ' господарюе за наукою
— Незаможники 1ван Безргдний, Потап Лихо, Гринько
Качура господарювали нього року за порадою агронома.
Ви сами бачили, яке в них було жито, пшениня. Вони
показали нам, то з малими силами, але роблячи як
наука каже. можна добре працювати ня земли..
— Оним усгм,— заюнчив BiH свою лромону,— пропо-
ную надати звания .револ!опюнер1в землг'“,
Громада поголилась.
Далг говорив дехто з .революшонер|в землГ. 1х радо
нгтали. Xotib був Иван сказали про те. як тяжко одному
або малою громадою працювати. га махнув рукою,—
мовляв. об|йдеться и без мене
(1от1м збори ухвалили
I. Завести у себе громадську авозмгну.
2. Завести обов’язкову боротьбу з шюдннками.
3. Господарювати за порадою агронома.
Найкращ! locnoOupi на сел1, що юспо-
дарюють за вказюкалли aipo нолла, е
оеволюцюнери зелллг Вони своЪлл при-
кладом доползспають радянськШ влад!
полтшувати жителя пращвник1в
Трактор
— Чим випдшш орати: кшьми, чи трактором?
— Великий трактор може тягнути за собою 10 або
12 плупв За добу в»н виорюе 11 гектар!в глибоко;
оранки.
— Сюльки ж коней та робиникш Bin замшюс?
— Трактор може замшити 40 — 50 коней та 10—
12 робпник1в.
— А що BiH споживае, коли таку роботу робить?
— Щоб зорати гектар, треба 16 юлограм{в нафтн
Нафта коштуе 2 карбованш за 16 юлограмш (за пуд).
— Сюльки ж то коштуеоранка трактором 12гектар1в?
— А скиьки коштуе корм 50 коней на добу ? Сюльки
греба заплатити за роботу 10 робгтникам?
— Так чим випдшш орати — кшьми, чи трактором?
Завдання. Помщкуйте, скмьки юктарю поля
можно зорати трактором за весну (два тижш сюби).
Село, що мае 400 юс пода pie, хоне к у пит и трактор,
я кий коштуе 1.600 карбованщв Скмьки припадав на
кожною юсподаря-
Червона щедр!вка
Ой у пол! не плуг,
А трактор оре,
За собою вряд
С1м плуг! в веде.
ХлопШ-молодШ
Думу думали:
Заживем, брати,
Ми комуною
* Ч«Э(ояв* Поапор
65
Навчимось
Нин! наша влада вщкривае курси. де вчать керувати
трактором.
Пршжджають на курси селяни в!д плуга. Здебиьшого
молодь, що не бачила трактора.
Хлопш спочатку з острахом дивляться на зал!зного коня.
— Страшнувато якось. А гайок, а гачк!в сюльки!
— Тут швидше сам зачепишся на тому гаку, н!ж
його вивчиш.
— Хоч бери та икай назад...
Минае мкяць - твтора — i хлопш вже працюють коло
машини. См!ливо й швидко працюють.
Машинова та ручна праця
У день за 10 годин npaui
С1валка заавае 5 гектар1в, руками —2 гектари.
Косарка косить 5 гектар!в, руками — 1 гектар.
Жатка жне 5 гектар!в, руками — ’/, гектара.
Молотарка молотить 60 Kin, руками—1 копу.
Запитання. Яких машин уживаешься у вас у юспс-
dapcmei? Оальки часу в и працюете на пом в жнива г
Коли як1 робот и проходить косовиця, жнива тощо?
Склад/ть календаря селянсько! npayi.
ГНсня
Слйся, с!йся, наше зерно,
В чорну землю попадай.
CeiT старий ми перевернем,—
Зробим таен им ми наш край.
Сшся, айся, наше зерно.
Сходь усе — не гинь.
CeiT старий ми перевернем, —
Створимо новий.
66
Свалка
(Розмова)
— Чим краше пяти?
— У нас часто сють руками. Це недобре Руками
тяжче. Бьчьше npaui йде, а користи менше.
— А яка користь вщ свалки ?
— Слвалкою можна засяти 5 гектар4в за день, а ру-
ками 2. Насння шде, як сяти руками, 160 кг. на гектар
Слвалкою—т!льки 96 кг. Свалкою сяти—зерно збер!гати
— А, може, краше родить, як сяти руками?
— Hi. Хл4б краше родить, коли сяти свалкою Зерно
кладеться одно бия одного. Одна зернина не глушить
шшу BciM Miciie, щоб повиростати.
— Але свалка дорога, а руки дешеви
— I свалка не дорога, коли купувати П гуртом. Тод|
витрата невелика, а користь велика.
Завдання. Напишипь подгною листа eid себе до
наОближчо) фили Всеукра/нською Товариства Наин-
ництва. Зазначте в лист, свою точну адресу.
67
Tpiep
— Куда, Микито зерно везеш?
— До колгоспу.
— Xi6a позичав?
— Hi. Хочу посортувати. Засм1чене зерно наполо-
вину родить. Бур'яном заростае. А гарне nociein—гарне
i вродить. У колгосп( габлиця е. Вони р!зне зерно Няли
i от то мали:
Доб!рне зерно дало 1600 кг. на гектар!.
Середне зерно дало 1280 кг. на гектар}.
Др|бне зерно дало 800 кг. на гектар).
От i виходить: не вшсортуеш зерна — бур'ян заглу
шить. Полоти треба.
— Так то воно так. але ж за сор1ування rpoiui треба
платити.
— Троил невелик!, а корпеть яка: 800 кг. на гектар).
Тришлля чи багатогилля?
Микита розбив св1й грунт на 5 нивок. А сус)ди ка-
жуть:
— I чого це ти, Микито, розр)зав ceifl грунт, як баби
полотно на сорочки?
— А так аргоном радигь.
— Не Bip. Ти краше дша Якима спитай. Вш людина
лпня. Багато на вшу орав i с1яв. Послухай краше його.
68
— Слухав. Радитъ по-старому Так я це хочу д!зна-
тися, хто з них правду каже
Розбив Микита поле на 5 нивок i на кожн!й поояв р!зну
пашню: пшеницю, ячмшь. конюшину, картоплю, буряки.
31брали врожай,
У селян 1 гектар на тришлл) дав Пшениш .... 960 кг. Ячменю .... 720 кг. На толоц) худоба ходила.
У Микити 1 гектар на п'ятишлл) дав: Пшениц! .... 1280 кг. Ячменю .... 960 кг. Конюшини . . . 4800 кг. Картопл! .... 14400 кг.
Буряюв .... 12800 кг
Во холили до Микити. Розпитували. дивувались На-
в1ть д!д Яким прийшов
У рожа! яро! пшениш теля р!зних рослин
(Спроба Полтавсько досв1дно1 станцП)
Завяання На скмьки nydie зерна бмьше дас гектар,
коли пяти не теля ячменю, а теля буряку ? На скмьки
nydie б1льше зерна теля картотек нюк толя ячменю?
На ск/льки nydie бмьше соломи dae зас/в теля кар-
топл1, шж толя ячменю?
69
Що казав Микита
Сели шд хатою. Микита почав:
— Тришлля мае таю хиби:
Перша хиба. Шла третина грунту гуляс nia паром.
Земля nia паром не в1дпочивае, а засихае. Худоба затолтуе.
Друш хиба. За тришлля ciew хл!б по xaidoei. Во
хлеби витягають ез земл1 оану й ту саму поживу. Сдяти
xai6 по xai6oei — це виснажувати землю Неааром кажуть:
. Xai6 по xaidoei пяти — не молотит и. ni в!яти“.
Третя хиба. За тришлля нема м!сця для довгорёчних
трав. На трипеллё не посёеш вёки, конюшини, люцерни.
А без них трав корму для худоби не вистачить
— Бачили, скёльки в мене конюшини та бурякёв?
— А як же, аивувалися.
— Моя хуаоба забезпечена кормом на шлий pin. А
чим ви будете годувати свою худобу? Соломою
— А гак.
— Тришлля—загибель селянинове. Дбаймо ж за багато-
шлля* Дбаймо за себе’—закёнчив Микита свою розмову.
Де купувати а’льсько-госнодарськ! машини
Нине альсько-господарське машини продають селянам
у борт. Умови борту таю: 25°/в, або четвертину вартости.
плагять готёвкою. Решту виплачують у так! строки:
I. Плуги, борони, соломорёзки, шо коштують до 25
карбованцев, —на один урожай до 1-го листопада.
2. Сортувалки, вёялки— на два урожае по половин!.
3. Жатки, косарки, снопов'язки, молотарки, шо кош*
гують вёд 150 до 500 карбованцёв— на три врожаё.
4. Дуже дорог! машини—вёл трьох до п'ятьох урожаев-
На цих умовах селяни одержують машини у с п ёлках
сёльсько • господарськое та кредитовое кооперацй.
70
TCO-AeinxeM на допомогу селянинов{
Гази вигадано шдчас ceiTOBOi В1йни. Bci держави те-
пер, готуючись до В1йни, дбають за гази. Треба й нам
за гази дбати. Для нього й ТСО Ав!яхем оргажзовано.
Допомогли хемп<ам, наробили газу — ст!й тод! co6i й
випускай з трубочки газ, коли на нас насунуть вороги.
Але ТСО-Ав!яхем не пльки для вшни... Bih для мир
ного часу корисний.
Земля не родить, прим1ром... Набрав у горшик земл!
npnuic у ТСО-Ав!яхем:
— Ану, об Ч1м тут Д1ло стало?
Подивився хем1к, потер, пом'яв, гид мжроскоп поклав
— Угноюй, Сидоре Ивановичу, суперфосфатом, бо
земля твоя на те та на те схудла ..
Принтов додому, посипав суперфосфатом i посви
стуй...
А за угноення земл! пора вже дбати.
Тод! не треба буде й горла драть, шоб господь доту
послав...
Так i з шкщниками р!зними... ПоСачив, то гусшь на
грушу л!зе:
— Ке, стара, погримай люльку, я й газону трохи.
Вийшов: пшик-пшик! пшик-пшик! — i нема гусен!.
Ховрашка наглед!в... Пристро1всь на меж!, одгвинтив
грант, пустив — ходи тод! пльки та б!луй...
Гак що виходить, що ТСО -Ав1яхем захишае нас в!д
Boporie i дбае за наш добробут.
Запнтання. Чи нули ви ранни про ТСО - Ав1яхем~
Чи t. у вашоллу сел! осередок ТСО-Авмхему?_______
Ти справдив уже Ленине aanoeim—
навчився грамоти. Але в тебе ще багато
неписьменних товариипв е. Допоможи
гм навчитися грамот и. п
Ранжй пар
Лльки - но люди С1яти закшчили. Вщпочивають А Ми-
кита—плуга на ei3 та в поле.
— Дивись, Микита з плугом notxas
— Микито, а куди це ти?
— Хочу весняну воду зберегти на нив(.
— Плугом, чи що, хочеш з1брати И?
— А плугом 3 неорано! земл! вода щвидше випаро-
вуе А пот1м бур'ян шде —ще б1льше союв потягне. Пар
треба орати рашш. Води буде бЕлыпе, а бур'яшв менше.
Микита вже не перший pin так робить У нього ви
сить । табличка ceoei спроби Ось вона
Орав пар:
У rnefiHi
У черни*
У ЛИПН1
Наука та альське господарство
(Розмова дал!)
— Од нашо! темноти залежить i наш добробут. Оль-
съке господарство — складна р4ч, i все в ньому треба пе-
редбачати й знати.
От, наприклад
Яри. Наил села мало звертають уваги на яри. Яри (по-
року поширююгься 13*1дають добру землю. А колиб кожний
господар посадив у яру деревце та доглянув, а потЕм шороку
те саме робив, то яка користь йому бу ла б В1Д цього!
72
Hicku. На наших п1сках не тЬтьки н!чого не родить, а
теки засипаютъ нимало гарного родючого грунту. Чи
знають наш! селяни, що на тсках росте лоза, з яко! пле-
туть котики i добрий прибуток мають? Чи знають, шо
на тсках ялини ростуть? I деревина була б, ! теки не
шкодили б, । користь в!д них була.
Шк/дники Мало у нас звертають уваги на боротьбу
з шк1дниками. Садки наш! з*!дае гуешь, а в рожа! на пол! —
ховрахи. От, скаж!мо, на одному гектар! 100 ховрах!в.
Кожний ховрах заховае на зиму близько 2 к!лограм!в
зерна га з‘1сть за л!то 3 к!лограми. А разом, пол!чггь,
i вийде. що ховрахи можуть зЧсти наш урожай
Бджоли. У сшьському господарств! кожна галузь його
мае значения. В!зьм!мо бджолу. Не дорога р1ч вулик, а чи
багато наших селян мають пасши? Ви знаете Ватуленка
Петра? 3 одного вулика за 5 роюв мае 10, ! ви ж ку-
пуете у нього медок.
— Та то йому пошастило.
— Hi. то не щастя, а наука та правя.
Корм. Дал!, в!зьм!мо год!влю худоби. Припуст!мо, що
посушливе л!то Ста ан! соломи немае. Худобу або про
давай, або вона подохне в!д голоду. А он арпль шо ро
бить! Над ос!нь шшли дощь Бур'нну наросло багато.
Арт!ль косить, зеленим у ями складае, солить. I в не! на
зиму добрий корм для худоби
Та що не взяти, коли е знания та наука, з усього
в С1льському господарств! можна користь мати.
Знову i знову кажу: селу потр!бно б!льше грамоти.
б!льше науки.
Заедания. Навед/ть приклад такою юсподарства,
де працюють по - новому — за наукою. Чи е подлизу вас
агроноличний участок або досв/дна станц/я? Що ви
новою завели в своему господарств/? Де цьою навчилися?
Напиш/ть коротенько, як/ досягнення ви маете в своему
господарств/. ' 73
Лихо громадське
Bi л я мосту шд вербою сто!ть колодязь, а 61‘ля колб-
дязя — корито. Там завжди люди напувають кош та ху-
добу, як 1дуть до Micra.
ГПшли чогось усяк! nouieeri на худобу в нашему сел!.
З'явилася короста на конях. Де в кого корови Hi на шо
неревелися та ще й кашляють. У одного дядька юнь зо-
вам скошав1в, попухли ноги, з очей та з носу гшй
пот1к, а був перше кжь як кжь.
Незабаром пршхав ветеринар у село Посходились
люди.
— От що я вам скажу, люди добр!,— почав ветери
нар.— Треба оте корито коло колодязя зовам забрати.
Bia того корита пошесть шшла.
— Як то так?—заговорили люди,— з роду-в1ку на-
пували там — i шчого не було, а це — на тобь..
— Цитьте, цитьте, послухаемо даль..
— А ви знаете, шо гаке короста? То так! маленью
кл!щаки. що вЧдаються в т1ло. Почухаеться коростява
коняка об те корито та й залишить там кл!щак1В. А вони
поттм i перел!зуть на здорову тварину.
Кашляв й худне корова. 3 чого це? 3 сухот. На-
п’еться хора корова води »з спального корита та й зали-
шить у ньому трохи свое! хороби. А вона й переки
неться на здорову тварину. I так з кожною хоробою.
Легше вберегти тварину, шж Н лжувати А для того
треба нищити от! корита бия колодяз!в.
Довго ще розказував ветеринар про Ffaine лихо гро
малське. Люди слухали й починали розумпи те. чого
вони не знали або знати<не хопли.
Знания родить нас дужчими Треба
вчитись, треба полтшувати свое юс по-
дарство.
74
Зерно—найкращий харч
Худобу греба го-
дувати за нормою
Не можна без Mi-
ри давати корму, бо
кожний корм мае
свою поживн!сть
Один корм дуже по-
живний,1нший—мен-
ше поживний.
Наукою д|йшли,що
найкращий корм для
худоби— це зерно.
Тод1 до 1 фунта
р!вняли 1нший корм
I вийшло те. що
ЧОМЧ PlBHA одна ИОРМОВА I
ОДИНИЦЬ (4о0г* митнЫГО 60R>UIH*p
житнього борошна до-
бачимо на малюнку.
Як годувати корову
Коли корова нажить 288 кг., то 1й потр!бно на добу
12 кормових одиниць. Це значить, коли 11 годувати самим
с!ном, то треба давати 12 к!лограм!в с!на.
Коли корова важить менш як 288 кг. або б!лыпе, то кор-
мових одиниць В1дпов!дно треба менш або б!лыпе давати.
Добре давати р!зний корм Наприклад, давати так:
cilia — 4 киюграми або 4 кормов! одиниц!,
соломи — 5 юлограм!в або 2 кормов! одиниц!,
буряк!в — 8 к!лограм!в або 2 кормов! одиниц!,
борошна — 1 кыограм 600 грамме або 4 кормов! одиниц!
Буряки можна замшяти на картоплю.
Важити корм що разу не сл!д. Раз вим!ряй i заведи м!рку:
на буряки кошик, на борошно миску, на картоплю в!дро.
75.
Зал1*зний кшь
Зручно й хутко 13ДИТИ зал1зницею Не те,
що волами чи юньми Ней юнь за всяко!
пори й за всяко! погоди по!де куди гоб!
забажаеться. А ск!льки везе в!н’ А чого
не возить в!н'
Зал1зницею возять людей вуплля. дрова,
зб жжя । всякий товар.
• возять це не по 10 чи 20 пуд!в а щлими
десятками гисяч пуд!в або тонн, як гепер
кажуть (1 тонна мае 61 пуд).
Пара
Велика сила ота пара В руках людини вона побить
величезну роооту
Машини й варстати гчуть. споть. прядуть. свердлять
। все шше роблять. Пара штовхав двигуни й колеса i ру-
хае машини. Сила для цього потр)бна велика.
Добувають пару з води за допомогою вогню. Harpi-
ваюгь воду Вода парув. з не! пииймаеться пара Збира
ють ню пару й тиками проводить до ларово! машини
Парова машина передав силу до варстапв та машин
Отак люди запрягли пару й лримусили П возити. мо
лотити гошо. Збудували зал1зниш, паротяги й ларо-
плави—1 возять людей та крам
76
Найб(льша сила—електрика
В природ! 6 велика сила — електрика.
Щоб використати цю силу, радянський уряд вир!шив
будувати скр!зь, де т!льки 6 запаси палива, велик! елек-
тричн! станцй.
По вс!й земл! радянсьюй електрична робоча сила по
тече дротами на вс! заводи i по ecix селянських хатах.
Нова сила прийде на допомогу й селянинов!, ! робгг
ников!.
На пол! оратиме електричний плуг, а хл!б га зб!жжя
повезе до м!ста електрична зал!зниця.
I машини в хл!боробств!
зашумують у св!й час:
незабаром
заговорить
електричний плуг у нас
Сшльними зусиллями
Тракторами степ розоремо,—
I полегшас йому.
Електричшстю поборемо
Непоборну злу штьму.
Наша нива—степ нем!ряний—
Стане фабрикою див.
Будем спгльними зусиллями
Сыть шастя серед нив.
77
Електрика и селянськ1й хат!
Електрика на служб! у трудящих
Городянин звик до електрики: вона освплюе його
помешкання, возить його трамваем у найдалыш кутки
Micra, рухае варстати й машини на фабриках i заводах.
Городянин не може уявити co6i життя без електрики.
Не те на сел! ми бачимо. Скмьки лиха трапляеться
на сел< вш того, що
хтось випадково кине
арника в клуш.Пожежа
нищить десятки хат.
Електричне освп-
лення в хат!, клунях,
повпках, стайнях, ручн>
електричш Л1хтарик и—
все це й на сел> стало б
у велиюй пригодь не
було б там стишки по-
жеж.
Ольському госпо-
дарству електрична
сила дуже може полегшити всяку роботу. А в ольському
господарств! е де розгорнути електричну силу.
PisHi др!бш альсько - господарсью машини - соломо-
р!зки, дробилки, коренер1зки — дуже легко рухати неве-
личкими електричними моторами, що 1х можна переносити
на руках.
Тепер Радянська влада розробила плана електрифжацН
кражи. У нас на УкраЫ в Донбасс збудовано Штер^вську
станшю, що подае енерпю на шахти й заводи Донбасу.
А скоро Радянська влада закжчить будувати величезну
станшю коло Запор1жжя на Дшпрових порогах.
Ця Дншровська електрична станш'я, або Дншрельстан,
подаватиме енерпю на 300 перстов в околиш. 1 буде Днь
прельстан одна з наймогутшших електричних станщй свггу.
78’ --------
Телеграф
Bel люди зрозум!ли нин1, яка велика ко-
ристь од телеграфу. Через нього р1зн! окрем!
М1сця н|би наблизились одне до одного.
Р1ч у тому, що електрика дротом теме
дуже швидко: за одну секунду вона протР
кае дротом б!льш як сто тисяч верстов.
Отже, так само швидко можна пояавати
знаки з м!ста до м!ста.
Слухають рад1<>
Тепер вчен! люди вигадали такий теле-
граф, що для нього й дроту не потр!бно
Електрика д!е через пов!тря й через воду.
От I вигадали таке приладдя, що працюе
без всяких дротш. Це е бездротовий теле-
граф, або рад!о.
По радю передають телеграми. KpiM того,
за допомогою рад!о можна слухати прб-
мови, музику, що в!дбуваються на великому
в!ддаленн1. 79
Телефон
За допомогою телефона можна говорить одному 3
одним, перебуваючи в р!зних м>сцях.
Тепер е телефон i м!ж мютами. i мiж рйзними будин
ками в одному Micri.
Телефон ще зручтший, шж телеграф. Щоб телегра
4 ом розмовляти. треба вчитись. а тут просто прийди до
телефону i розмовляй.
Лист
1ван Недоруба — наймит. Сьогодн! побив його хазя!н
Увечер! 1ван дктав паперу i почав писати скаргу.
Все виклав — шчого не забув. Аж сльози виступили;
така болюча образа. Написав останне слово i поставив
крапку. Дал! згорнув nanip i поклав його в конверт. Те
пер пльки написати адресу.
Замислився: як же його написати? Aral i bhbib на
конверт!: „Харк!в“. I знову став: а дал!? Дал! написав
„Профстлка“. Накле1в марку й шшов на пошту. Там вки
нув листа в скриньку. Чи д!йде ж (ванова скарга?
Hi, не д1йде. На поштових листах треба правильно
писати адресу.
Як же писати адресу на листах
Поперше, треба написати Micro або поштовий в!дд1Л,
вулицю. .V будинку, А* прим1щення. Дал!—назву установи
або 1м‘я, по-батьков1 та пр1звище того, кому посилаете
листа Ось як писати адресу:
ЬО
Селянка в господарств!
Важно все перел1чити, що може зробити селянка в
своему господарств!’
Селянка може багато зробити для подчинения смь-
ського господарства.
Наша корова в середньому на pin дае 61ля тонни мо-
лока, а закордонна—8 тонн. Треба, шоб селянка завела
co6i молочливих Kopie. Буде быьш молока, то буле чим
як сл1д Д1тей нагодувати, ще й дето продати
Яйця наших курей др!бж, i тому на закордонному
ринку продаеться ix дешево Треба придбати кранц по
роди курей.
Знову Bi3bMiMO й город. Досв1д показав, шо 1 кв.
сажень городу якшо його гарно обробити дае близько
32 KMorpaMie овоч!в. Треба подбати про гарш городи в себе.
Дал1, садовина теж потребуе рук селянки.
Селянка не менш за чоловжа мусить дбати за по
лшшення ситьського господарства, i не плъки в своему
господарств!. а й у господарств! шлого села. ______
Господарство крепни тдносимо, цилл
змщннемо впаду ми рад.
* Чар ониа Прал'и 81
Та доки ж?
Народиться маненьке. кавкав...
— Що. Д1вчинка?
— А тож!.. Краше б хлопець!..
Отак i починаеться... I отак, як почалося, увесь час!
— Краше хлопець!
Так i росте...
I гуси пасе.
— Hi, як би таки хлопець!
I корови пасе, i кош на шч водить, i погони чув. i за
плугом ходить, i волочить...
Та пасе, та шё й рушника чи уставку вишивав, а хло-
пець цигарку в той час крутить. I все таки:
— Як би таки хлопець?
I в д!вчини Н1коли гак часто худоба в шкоду не
вскакув, i школи в д!вчини не вшбирають у чужому
баштан! хустки, i проте:
— Як би таки хлопець!
I шдростав, i по xari говчеться з ранку до вечора,
i спини не розгинав ви роботи Bia пв! каторжно!. А воно
тоб! батько вийде на колодки, люльку засмалить, пихкав
й сумув перед суодою:
— У тебе, 1ване, добро два сини! А у мене нешастя—
Марина та Уляна.
Сиди ото, мий, ший, вишивай, пряди, вари й чекай.
Чекай, доки якийнебудь .принць” з картузом набакир,
13 цигаркою в зубах цвиркне з ry6ie та прошдить:
— Мабуть, я тебе, Уляно, посватаю... Ще не зовам
надумав... Може тебе, а може Ониську. Подивлюся ще ..
Нотам таки посватав якийнебудь .принць** i ходить:
(мператором no хап.
— Наварила?
— Сорочку пошила?
82
— А свин! винесла?
— А чоботи меж помазала?
— Ти мен! не той... А то я тебе той...
А пот1м i в не1 маненьке й кавкае. Вона до „принця*-
— Може б ти, Степане, дитину подержав, доки я хоч
розчешусь.
— Держи, коли ото виплодила... Воно мен! без на
добности.
I так ото все життя.
Та трясця ж його матер!!
Д!вчатка! Та до школи! Та до хати - читальнЯ
Та до комсомолу!
Та доки ж воно ото так буде?!
Ану в!зьм!ться!
Остап Вишня
Жшц|-прашвниц|
Год|, ж!нко - прашвнице,
У невол! в!кувать!
Н!ч минула... сонне св!тить.
Час до npaui уставать.
За чужою головою
Довго, довго ти жила,
Лиш коханкою й рабою
В чоловжа ти була.
Та той звичай ти порвала,
Шо був соромом гидким,
В чоловжа другом стала —
Сшвробпником палким.
Гей, вставай-но,
У др!мот! час не
Щастя, вол! та осв!ти
Ти завзято добувай.
Ти й у хат!, й на город!
Миеш, шиеш ! прядеш.
Ти на фабриш й завод!
Безупинно спину гнеш.
Виступаеш у громад!,
Мудрий голос подаеш.
Заалаеш у с!льрад1,
Резолюшю кладеш
прац!внице,
гай.
83
Становище нанки за радянськоТ
влади
За царату найб!льш пригнобленою була
грудяща ж!нка, особливо селянка.
Ж< зтнева Революция змела стар! закони
нер1вности ж!нки з чолов!ком.
Вона дала селяни! право получати земель-
ний над!л HapiBHi з чолов!ком та бути голо-
вою двору.
Д1вчина з 18 рок!в е р!вноправним членом
земельно! громади
Лен1н учив, щоб кожна трудяща ж!нка
вм!ла керувати державою.
ВУЦВК ухвалив зб|льшити к!льк!сть ж’нок
членами та головами рад та виконком!в
Шлюбний закон захищае ж!нку в!д зну-
щання чоловща. вона в!льна з ним розлу-
читись
Суд призначае допомогу в!д чолов!ка роз-
лучеюй ж!нц! та д!тям.
Для розкршачення ж!нки влада будуе дит-
ясла, закликае П до л!кнепу. школи. Через
тяжку працю в дробному господарств! ж!нка
мало користуеться з! своТх прав.
Вона повинна власними руками допомогти
держав! будувати коопераи!ю та велик! ко-
лективн! господарства.
Вони допоможуть ж!нщ Ц1ЛКОМ ЗД1ЙСИИТИ
cpoi права. \
Гарний почин
Добре жилося крамарев! Телепнев! на сели Що xotib
те й брав. А крам який дасть. гакий бери.
Одного разу зайшов у крамницю незаможник Гринько
Замена.
— Мен' мила, — до крамаря.
Дае йому Телепень погане мило, a шну заправив велику
— Що ж це гаке? гронп береш добр!, а то даеш?
Обурився Телепень.
— Зв1дки мен) гакий указник? Геть звшси' Матимеш
крамницю. го будеш 1накше п рода ват и Розпатякуе гут...
— А шо ж... । матиму... 1 продаватиму...
Отетер«в Телепень. Аселяни, шо в крамниш були, в регп
У нед1лю був сход бия стирали. Почав на сход| За
Чепа людей умовляти, шоб заклали кооператив
— Хоча ми й б4дн1. але невеличкий пай кожний зможе
Дати. А дал! само niae... I не будем© roai кланятись яко
Мусь Телелневи.. Не будемо збагачувати його.
Зачепу шдтримали комсомольце I виршшли закласти
Кооперативну крамницю
Погаю дн1 прийшли для крамаря Телепня. Та й лаяв
же вш ycix' Погано стало крамарев!, га добре селянам.
85
Кооперашя
Велике д!ло кооперашя. Га не вс! це ро-
зу м!ють.
Лен!н казав:
Кооперашя допоможе трудящим вибитися
1з злидн1в. Кооперашя допоможе в!дбудувати
наше господарство.
Кооперашя шлях до соц!ял!зму. Тод! ус!
будуть piBHi. Усе добро громади буде
сп!льне.
Справд!, кооперац!я об’еднуб трудящих.
Вона привчае людей жити громадою. Через
кооперашю люди розум!ють вигоду гурто-
вого життя.
Не даром нар!д наш каже:
Де робить гурточок, там прений куточок.
Згода д!м будуе, а незгода руйнуе.
В гурт! робити, як з гори б!гти.
Залови Ленппв виконуй—
кооператив св!й полтшуй
1. Сам !ди й !ншого веди до кооперативу.
2. До правл!ння кооперативу куркул!в не
обирай.
3. Дбай, щоб кооператив книжками тор-
гував та за осв!ту дбав.
4 Купуй у кооператив! все, у крамаря—
н!чого.
86
(лльсько - господарськ! кредитов)
товариства
(Розмова)
— Для чого (снують альсько - господарськ! кредитов!
товариства ?
— Як для чого? Щоб полшшити господарство на сел!
От, скажемо, ти, незаможник, cieiu ще й дос! руками,
□валки не маеш за що купити. I господарству твоему
збитки. А ти до товариства по позику.
— От цього я й не знав. Я хоч зараз позичу, бо
швидко молотити почну.
— Позичити. звичайно, можна. пльки ти ран1ш запи
шись у члени.
— A xi6a шо?
— А от що: товариство допомагае пльки cboim членам
Будет членом, год! хоч на трактора позичай.
— Куди там на трактора, тут он доброго плуга немае.
— Я ж кажу — на все позичають.
— Ну, то треба записатись до кредитового товариства.
«ХА'//'7
/5 синя /геку/
Завдання. Напиипть таку заяву eid себе до свою
кооперативу.
Товариство взаимно? допомоги
(Розмова)
— Так оце ми заклали товариство взаемно! допомогЛ
— Ну, й що ж?
— А допомагаемо один одному. Наша держава худобу
cipaxye в!д падежу, oceai в1д пожежг заав в!д градобою.
Але в сел! е таю лиха, що державними заходами запо-
б!гти не можна От, наприклад, захвор!в единий роб!тник
у ciM‘i або вкрадено едину корову чи коняку
— Так ви дономагаете?
— А то як жеI Товарисгвом допомагаемо. Даемо грош!
на кушвлю худоби, громадою оремо й зааваемо. коли
член наш захвор1в.
— Гм... А справд!, при наших нестатках та злиднях
один порятунок у таких товариствах Тмьки як шдступити
до нього?
— Дуже просто. Пошукай свшомих селян та й закладпь
товариство. 1нш1 побачать, шо то добре, i до вас пристануть
rfuyasnu .сссссс поиску nmr
пууЛ 2 пуус/ яу&ургууза
J/Utoitrty п^><ми M/ia j ruoor fyuwcaco
2<f сотою
Заедании. Напиишпь таку заяву в id себе.
8S
УкраТнська Соц|ял1стична Радянська
Республика (УСРР)
— Чому наша республ1ка зветься укра!нська?
— Тому, шо бмышстъ населения у нас — украшш.
— А чому нашу республжу звуть соц1ялктичнокР
— У буржуазий KpaiHi машини. фабрики, заводи
земля, шахти. банки, транс
порт у руках каттал1ст!в
га буржуазП
За соц1ял1зму не буде
приватно! власности на зна
ряддя, заводи, фабрики,
шахти. земл! тошо. Все
це належить сусшльству.
У наций республш! вла
да належить не буржуазП
а робггникам та селянам.
Жовгнеца революция
геть знишила буржуазииЙ
лад. 3 того часу робггники
га селяни на чол! з кому-
шстичною партию будують
соц1ял1стичний лад.
Герб УСРР
За сошял1зму вироблен) реч> не будуть продавати,
а розлодиятимуть м!ж населениям Будуть виробляти теля
обчислення, скьльки кому й чого треба.
За сошял(зму не буде наймано! npaui. Не буде визиску
не буде й под1лу людей на бшних i багатих, пом!шика
й селянина, каш'тал!ста й робиника, не буде клясово!
боротьби.
Будуть тод| yci piBHi.
До такого ладу й прагне наша краша. Через те нашу
республшу й звуть соц!ял(стичною
Радянською наша краша зветься тому, що влада в не!
належить робиникам та селянам та ix радам.
Республ!кою звуть нашу кра!ну тому, шо в шй
немае царя i державою керуе виборча влада
Союз Радянських Сощялютичних
Республик (СРСР)
Окр1м Украшсько1Радяи-
сько1 Сошялктично! Респу-
блик е ще Росшська, Bi.'io-
руська, Закавказька, Турк-
менська, Узбекська.
Bci вони добров1льно
утворили Союз Радянських
Coninлктичних Респуб.пк
(СРСР). Наш Союз е погроза
для Bcix буржуазних кра1н.
Bci пригноблеш народи За-
ходу й Сходу прагнуть при-
еднатися до на того Союзу. I
Вони знають, що рано чи
Герб Радянського Союзу шзно, шднявши революшю,
eci народи зшдуться до од-
ного великого Союзу. До Союзу, що визволить людство.
СРСР провщною з!ркою свпить пригнобленим народам
шлого CBity.
Склад населения УкраТни
На Укра!н4 живе багато р!зних нацюнальностей. Най-
бмыпе тут укра!нщв. 1х припадае 76 на сотню людей, ро-
С1ян—И, евреев —7, юмшв —2, поляюв — 1, решта —3
шших нацюнальностей — греюв, молдаван, болгар(в тощо.
Всього на Украип близько 30 ммьйожв населения. По
MiCTax живе 5 мьльйошв, а по селах решта.
Кожна напюнальшеть мае школи, де вчать дней р{д-
ною мовою. А в тих мкцевостях, де бмышеть населения,
прим!ром, eepei, шмш, греки, поляки, то i все управлшня
переводиться 1хньою мовою.
У Радянському Coio3i немае пригноблених нашй Немае
утисюв. Bci нацюнальносп вщчувають себе р!вними мають
однакове право на життя.
9V
Донбас
Донбас постачае паливо всьому Радян-
ському СОЮЗОВ1.
Паливо це € кам’яне вуПлля Тисяч! ко-
палень здобувають його 1з землЬ
Сотн! м1льйон!в цього вуНлля вивозять
1з Донбасу щороку.
Тут. б!ля палива, збудовано pi3Hi заводи.
На них виробляють чавун, зал1зо, рейки
машини, паротяги, скляш вироби тоню.
На копальнях та заводах чимало заро-
бляе наше селянство. Багато ix туди йде
працювати. Багато з них назавжди зали-
шаеться роб!тниками.
Велике значшня мае Донбас для проле-
тарськоТ держави.
Завдання. Прочитайте в юзетах, що пишуть про
Донбас, про життя щ а роботу шахтарю. Д хто з
вашою села бу в на шахтах? Розпитайте йою й напи-
иить коротеньке опознания про шахти. 91
Робпнича муз и на
I рик... I гам... I гуркп тут i там.
I свист... I брязк1т...
Життя!.. Життя нове в!щуе нам!
До прац! враз, гей. сестри i брати1
Бо праця-труд лиш може нас спасти!
Шахтарська теня
Ой шахтарь шахтар!,
прка доленька моя...
Шахтар кайлом колупае,
коси в руки не бере.
У глибокому эабо!
Гриць працюе Щлий день
Тоскно блимае шахтарка
га 1з ст1н вода теме.
Гут, у темному забт,
з болем серце стукотить ..
I не знаеш, н1ч чи ранок,—
над Донбасом ясний cbit...
Одтягае Тасик санки.
Греиь повбае антрац1т
Чорна кража
I вдень, t вноч1 куриться висок) димар) шахт та за-
водов. Безупинно стукають молотки шахтарш у глибин!
шахт. Падають уламки вуплля, вырубаю дужими вдарами.
Там, шл землею, шл1 мюта ia своими вулицями та за-
вулками.
Вагонетки, навантажен! вупллям, биають по щдземних
зал1зницях: голосно дзвонять дзвшки. (Наноситься втору
клика i вупль, що мщьйони рок(в лежав шд землею, ви-
ходить на поверхню. Вагони розвозять на eci боки вупль
для завод(в та фабрик.
92
Праця шахтаря
Наш Радянський Союз мае величезю запаси кам'яного
вуплля. Найбмыш поклади вуплля на Украш! в Донець-
кому басейн!
Вупль зал я гае шд землею шарами нонал швметри
завтовшки. 1нод4 в Донбао трапляються шари завтовшки
2 метри.
Щоб дкгтати вуплля з-шд земл», копають глибою
колодязй то звуться шахтами Небезпечна й важна пра-
ця шахтаря, то змушений робити шд землею. Там, у гли
боюй niTbMi смерть чекае його на kojkhim крощ.
Нешастя серед прниюв— звичайна справа.
Там де вугЫьт шахти доп те в руках приватних
катталкгпв, на безпеку робггниюв не звертають уваги.
Шахтовласникам життя робпниюв не дороге. В Англй
1923 р. кожного робггного дня на вупльних шахтах було
забито чотири переачно i поранено cimcot шахтар!в.
У радянському Донбао при кожшй шахп з самих
роб!тник1в организован! виробнич, осередки
Hi осередки уважно стежать, щоб своечасно вжива-
лося заход!в, що забезпечують вщ нещастя. Заходи ви-
робничих осередкш запобжають багатьом нешастям у
копальнях. Вони рятують життя сотням i тисячам людей
Радянська влада видала юлька закошв, про охорону
iipaui ripHHKiB.
93
Кривор1*жжя
— Оцей кавалок зал1за з Кривор1жжя.
— О!
— А так. На Кривор!жж1 зал>зо лежить, як камшь.
Це зал!зна руда. Вона лежить у земл! шарами, як вуплля.
Щоправда, руда не скидаеться на зал1зо Щоб видобути
з не! зал(зо, треба 11 обробити.
— А чи багато добувають на Кривор1жж1 зал1зно!
руди?
— Дв1 третини всього, шо добувають у Радянському
Союзь
— А де обробляють зал!зну руду?
— На металюрпйних заводах, у таких печах, що звуться
домнами.
Насипають у ш домни вуплля та руди. Нагр1вають ix
так, шо руда стае ршиною. Ршину цю випускають. Вона
загусне, охолоне. Оце й буде чавун.
У чавун! е pi3Hi домнпки. На заводах чавун очишають
в1д домшюк. Це вже й буде зал!зо.
На Кривор1зьких руднях працюють десятки тисяч ро-
61тник1в, що здебиьшого прийшли з укра'шських сел.
Донбас
Ось я, син села,
уриваюся в нетри Донбасу —
димарями земля поросла,
буйним 31ллям машинного часу...
I б1жать димар!, димарк
заблудився м!й потяг м!ж ними.
Чи пройду я кр!зь вас до ново! зорь
чи забуду все те, шо покинув '
А. Паню
94
Дншрельстан
Дншро б найб!льша ржа Укра1ни. Ходить по ньому
пароплави. Перевозить вони людей та р!зний крам. Б1да
в тому, то б на Дн4пр> пороги, широю кам'яш вали
Про'жати тут пароплавом не можна. Близько них поропв
е зал1зна руда, вуплля. Земли тут добра.
Радинська влада поклала co6i загнуздати Дншро i при-
мусити його працювати на користь робггничо - селянськш
республшг BupimeHo шдняти воду на порогах
Майбутн1й ниглнл Дн1п(ельстаиу
Нижче поропв, 61ля селища Кичкас, будують вели-
чезну греблю, що мае шдняти воду на 37 MerpiB.
Вода, що тече в Дшпрь — велика сила. В гребл! зро-
блить труби i по них пустить воду. Вода потече до елек-
трично! станцП. Вона крутитиме натиском машини, a ui
машини дадуть електрику.
В|дц1ли електрика шде по дротах на заводи, рудн!,
фабрики i села Кр1вор(жжя, Запор1жжя.
А навьоло збудують багато нових фабрик та завод>в.
Вони живитимутьси силою електрики, що П дасть Дш
прельстан. На заводах i фабриках працюватимуть робгг
ники, то прийдуть is села.
Степи, що лежать по обидва боки Дншра, терплить
BiA посухи. Ото ж, коли по ровах пустити воду на ui
степи, то вони не знатимуть посухи. I запишаютъся
степи багатими жнивами i високо шднесеться урожайюсть
. нашого господарства.
95
Захщня УкраТна
ГЪдчас громадянсько! в!йни поляки вырвали в!д нас
значну частину Волини шо П заселяс майжс виключно
укра'жське селянство.
Польша наклала свою важку руку й на Галичину, за
селену укра!нським селянством. I сталось те, шо укра!н
ський народ роз>рвано на дв! частини.
В Радянсьюй Укра!н! трудяш! мирно господарюють.
\ гимчасом шд польським ярмом стогнуть М1льйони укра-
шщв. Польсью пани намагаються сполячити укра!нську
крашу, заселяють П в!йськовими поселениями, закривають
укра!нськ! школи
Думи селянина Зах1дньо*1 Украши
Десь крають землю машинами, А в нас то все по старому.
Десь орють електромсторами, Праця мужицька пропаща,
Десь — руки робоч! шанують, Мужик-рослтник—у неволь
Десь — поза горами Панус—ледашо
Краю коханнй, ршний'
О. будь ти проклятий ТрИЧ1,
Доки робинии у To6i безправний,
Доки бшний,
А буржуй — веселиться!
Басараб1я
За час!в громадянсько! в!йни Румун!я забрала у нас Ба-
сараб!ю Три мшьйони басарабшв у лабетах румунських
бояр Румунськ! жандар! жорстоко б‘ють басарабських
селян нанять за ге, шо вони, зустр!чаючись, не скидають
шапки га не в!ддають !м на честь.
— Я — ваш цар i бог на земл!, — заявив нешодавно один
□ жандар!в на зборах у басарабському сел!.
I пкають з БасарабП до нашо! Радянсько! МолдавП.
Пкають роб!тники, селяни, салдати.
Ми знаемо рано чи шзно вшрван! частини — закор-
донна Укра!на й Басараб!я—витьно вир<шать свое бажання
i ув1йдуть до складу СРСР.
96
Мия земля?
Загинула панщина. Загинули й пани. Жовтнева рево-
люшя геть повинищувала цю погань. Уся земля перейшла
до рук прашвниюв.
А було не так. Перед революшею вне) земл! на Украш)
було близько 35 М1льйон1в (35.000.000) гектаров.
Вона тод| належала:
Кому належала земли Ск1лькн есього господарств Сюлькм гектарш эемл1 мали вони
Незаможникам Середнякам Куркулям та др!бним панкам Великим панам, манастирям та лаврам Ось i м(ркуйте, яка була 2 ммьйони 150 тисяч 250 тисяч 2 тисяч) справедлив^! 1 1 */, М1ЛЫ1ОН. 2’/, м!льйон. 10*/, ммьйон. 10 М)ЛЬЙОН1В ь. Пани мали
2 тисяч( економШ i 10 ммьйошв гектар!в гарно! земл!, а
2 ммьйони незаможник господарств селянських мали лише
11*/, ммьйошв гектаров.
Таке вже життя 1хне було! I взялися наш! люди за
буки та й потурили все ото панське кодло. Тепер землю
подыено по-шшому.
Селянам - хл1боробам припало 32*/, ммьйона гектар!в.
Р|зним радянським господарствам. а також на випадок
переселения залишено 1’/, ммьйона гектарш.
Ось так подмила землю револющя.
Та воно шакше й не могло бути — хто працюс на
земл), того й земля.
Запитання. batamo у вашому сети юсподарств ?
А скмьки у вашему сем незаможниксв, куокумв? Як
з панською землею у вас, у кою вона тепер?
1 Черюни» Прапор 97
Григор1й 1ванович Петровський
Голова ВсеукраТнського Центрального Виконавчого Ком1тету
Наша влада € робпничо-селянська влада
Хто господар yciei радянсько! земл!? Це ми — робгг-
пицтво й селянство. Як же ми керуемо державою?
На чол! всього Союзу стоГгь Всесоюзний ЗЧзд Рад.
Всесоюзний ЗЧзд Рад збираеться раз нар(к На Украйп
на Всесоюзний ЗЧзд Рад обирас делегат!» ВсеукраТнський
ЗЧзд Рад. На Всеукрашський ЗЧзд обирають делегапв
окружи! зЧзди. На окружний зЧзд обирають делегатов
районн! зЧзди рад. До районних зЧзд(в рад посилають
делегатов бльсью ради.
Кожний зЧзд рал вид!ляе для виконання cboix поста-
нов виконавчий ком!тет. Всесоюзний ЗЧзд Рад —Цен-
тральний Виконавчий Компет Союзу Радянських Сошяль
стичних Республш, то скорочено зветься L1BK СРСР;
Всеукра1нський ЗЧзд—Всеукрашський Центральний Вико-
навчий Компет. який скорочено зветься ВУЦВК: окружний
зЧзд окрвиконком, районний зЧзд—райвиконком.
Виший орган влади на сел1 — альрада.
<98 * --------
Влас Якович Чубар
Голова Ради Народна Ком,сар1в У кражи
Триступнева система на У крапп
Перше Украина поднялась на 9 губерень. яю пол!ля-
лися на пошти га вол осп. Тепер Украшу подмене на
40 округ, а кожну округу—на райони
Кожний окружний никонком шлпорядковано тепер цен-
трон! : Всеукрашському Центральному Виконавчому Ком!-
тетов) та Рад) Народн!х KoMicapiB
Зроблено не для того, шоб полшшити керування дер
жавою га наблизити центральну владу до грудяших.
Радянська Молдав4я (АМСРР)
Молдавське населения, шо живе в межах Украши, ни-
дмилося в Автономну (окрему) Молдавську Сошял1стичну
Ралянську Республжу В жй живуть молдавани. \кра!нц!
га евре! Але це лише частина Молдавп. ГЪдчас революпП
румунськ! пани захопили Басарабио. а з нею й молдаван
та укра!нц!в, шо живуть там
Багато ix пкають до нас В1д пансько! неволь Решта
прагне, шоб прилучитися до нас I буде час, коли не ста-
•неться. Будуть часи. коли вс! молдавани з'бднгються в
елину сои!ял!стичну республжу без пана й кашталшта.
-------- 99
Володимир 1лл!ч Лен1н
Народився Володимир 1лл!ч 22 кв!тня 1870 року в
м. Симб|рську. Вступивши 9 рок! в до школи вш шка-
вився громадськими справами та захоплювався питаниями
про стан роб!тниюв та селян, про боротьбу з царським
утиском. Року 1887 Володимир 1лл!ч вступае до вишо!
школи. але того самого року його звмьнено за участь
у революшйному pyci.
1891 року пршхав Володимир 1лл1ч до Петербургу, де
Bin знайомиться з життям робпництва. гуртуе роб!тник!в
навколо себе. Багато з них попм стали за проводар!в рево-
люцП. За революшйну д!яльн!сть Ленш пробув 14 мкяшв у
в'язниш, а попм його царський уряд заслав до Сиб!ру. По
закшченн! заслання Ленш ви!хав закордов. до Швайпарп.
1903 року в Лондон) вшбувся зЧздсошял-демократич-
но! партй. На пьому з*!зл! партия подишлася на меншо
ВИК1В та б!льшовик!в На чол! бьпьшовиюв став Ленш
1917 року Володимир 1лл1ч повернувся до Pocii i в
жовтн> став на чол! Велико! Жовтнево! РеволюцН й Радвлади.
Лен!н школи не шкодував сво!х сил. 1921 року вш за
xBopiB, але не звертав на це уваги й не припиняв npaui
аж до 1922 року, коли вже зовам не Mir робити. Помер
Лежн 1924 року 21 ачня в!д склерозу. Хвороба ця ста-
лася В1Д надм!рно! мозково! роботи.
100
Батько 1лл1ч
То не в!три, то не буйш
В!ють в темжм гаю,
То голосить робпники.
Бо батька ховають.
Зарев!в Джпро ревучий.
Як почув про горе,
ГВдняв хвил! та й погнав!х
Геть у Чорне море.
Заплакала вся б!днота
Яркими сльозами.
А вороги наш! люи
Кепкують над нами.
Вони думають без батька
Свое право взяти
А нас ycix, робпниюв,
В кайдани скувати.
Брешуть вороги проклят!
Бо нього не буде. —
Т!льки право робпниюв
По вс!м cbiti буде!
Н. Мик у ла
Всесоюзна комужстична пария
(б!лыновик1в)
Комужстична пария— це пария робпничо! кляси. Це
частина роб!тничо! кляси, П найсв!дом!ш! лави, голова uiei
кляси. В Радянському Союз!—Всесоюзна Комужстична
Пария (б!лыповик!в) — ВКП(б), а в УСРР—Комужстична
Пария (б!льшовик!в) Украши - КП(б)У.
Хто ж ув!ходить до складу комужстично! пари!?
Пария складаеться з робпиицтва та найбщжшого се
лянства. Вона об'бднус тих, шо сами беруть жваву участь
у боротьб! за краще життя, за комужзм.
Комужстична пария керуе боротьбою роб!тничо! кляси
i роботою вс!х П оргажзащй. За панування Кашталу пария
готуе робпництво до бою, будуе його лави. У радянсьюй
держав! вона веде трудящих по шляху сошялктичного
буд!вниитва
Тепер у кожжй держав) € своя комужстична пария.
Скр!зь трудящ! зрозум!ли, що лише комужстична пария
провалить р!шучу боротьбу за визволення трудящих.
101
Чим мщна комушстична парл'я
Комушстична парт1я мшна своею еднютю.
орган1зован!стю га зальною дисциплиною
Постанови парт1йних центр(в yci члени му-
сять виконувати швидко й точно.
Розхитаност, немае м(сця в лавах кому-
HiCTiB. Bci суперечки юнчаються одразу,
як т1льки парпя ухвалить свою постанову.
Постанову цю переводять у життя bci
члени партН
Ильки через свою оргажзовашсть i за-
л1зну дисциплину комушстична парт1я змогла
розбити в громадянськш В1йн» стмьки cboix
воропв а гакож змогла побороти вс» труд-
нощ| вшбудування зруйнованого життя.
Коминтерн
Комушстичний 1нтернац1онал (або скорочено Ком(н-
герн)— це об'еднаннн нах комушстичних парий шлого
свпу. Ком1нтерн керуе свповим революшйним рухом.
Ком1нтерн —величезна сила що охороняс десятки м<ль-
ЙОН1Н pooithhkib свпу. Тако! сили i значшня Ком1нтерн
набув не одразу Донгими роками в(н збирав сили дли
борогьби иролетар1яту з буржуазию.
Багато сили в opraHiaauii Комштерну приклав Ленж.
В с(чн1 1919 року Центральний Комиет ВКП(б) запрохан
на конгрес закордонн peeoniouiAHi соц1ял1стичш партй.
Це був перший конгрес III 1нгернацюналу
Конгрес видав в1дозву до po6ithhkib щлого свпу.спо-
в(щаючи про орган13атю Комушстичного 1нтернашоналу.
В Hifi зазначено. шо Ком1нтерн поставив заедания — при-
скорити перемогу сошял1стично1 революцп на вам св(т(.
102
Чому комужстична молодь всесвггу
в сшлки гуртуеться
Члени комушстичних парт!й шлого свпу для сшльно!
та одностайно! борогьби за волю трудящих об'еднались у
Всесвпню Комушстичну Партпо — Комушстичний 1нтерна-
щонал. Комужстична молодь св!ту об’едналась у Всесв1т-
жй Комужстичний 1нтернашонал Молодь
Робпнича та селянська молодь розум!е, шо треба 1й
ще замолоду гуртуватися в боротьб! з своими клясовими
ворогами. От чому i гуртуеться молодь у комужстичж
сшлки, шоб замолоду ше навчитися. як боротися з воро-
гами трудящих каштал1стами eeix краш.
Про комсомол
Всесоюзна Лешнська Комун1стична Сшлка Молодо
(ВЛКСМ) об еднуе робпничу та селянську молодь. Працюе
вона разом з комужстичною партию Готуе змшу. шоб
було кому довести до юная справу комужстично! партп
ВЛКСМ на сел1 допомагаь наймитам об'еднуватися в
профес1йн1 сшлки. Допомагае партп оргажзувагн дружню
боротьбу наймитов. незаможниювта середняюв проти курку-
л:в. Комсомол допомагае навчити грамоти молодь, допо-
магае переводити в життя радянсью закони та постанови
naprii. шоб полшшити ольське господарство.
Комсомольський марш
Гей. нумо. хлопш, сланш молодш.
Треба нам в сгплку еднаться,—
Пану гладкому й богу старому
Год! вже нам покоряться.
Гей но, червонщ, i ви. комсомольш.
В ногу дружшше ступайте
Владу радянську й волю трудящих
Bci ви гуртом захищайте.
Гей но. червонщ. i ви, комсомольш
Станемо духом ршн’шП
Будем боротись i працювати,
Шоб було жить вс1м мил)ше.
103
Климент^ Ефремович Ворошилов
Народн!й комкар в!йськояих та морських справ СРСР
Червона арлпя — наша шдпора
Чорвона арм1я — це едина в свт аркпя, що стоггь на
сторож! здобутюв революцй. Вона свщомо захищае Союз
Радянських Республж.
Червона арм!я— збройна сила робиникш i селян Ство
рилася вона гидчас революцо. Роб!тники й селяни створили
перни загони Червоно! армП, коли повстали проти пашв
та помпцик!в. Вона п!д проводом комушсгично! партп
гартувалася в боротьбь Вона зросла в uifl 6opoTb6i i ниш
е непереможна сила Радянського Союзу.
Обов‘язок кожного робпника й селянина пщтримувати
Червону арм!ю. А вона завжди виправдае надП свое! ро-
бпничо-селянсько! влади.
Ми за народ,
за працю шдем смью
I спок!й принесем
на гострених мечах.
Юнацька кров
шумуе в наших жилах.
Юнацька сила
блискае в очах.
См!ло в ногу, на в!льну дорогу
У верх — голова! Раз-два
104
За чаа’в революцп
Було це в-осени на берез! Урала.
Б!л! оточйли штаб див!зп. 3!брав командир жменьку
червоноарм!йщв:
— Товарищ!, за владу рад до останнього!
— Хай живе революшя!—була в!дпов!дь хоробрих.
Вже останш набоЕ Червоноарм!йц! притиснут! до са-
мого берега.* Падають поранен! та забит!, а командир три-
маеться.
В одн!й рут рушниця, у друпй — револьвер.
Кругом трупи, стопи поранених Командир один стоГгь
на високому берез! й в!дстр!люкться. Одна рука поранена.
Bin витирае кров рукавом i продовжуе стр!ляти одною.
Але ось останню кулю вистр!лено.
— Тепер ми його в!зьмемо! — рад!ють вороги.
Але Hi! Командир плигнув з високого берега.
Швидк! хвил! сховали його т!ло.
Дисциплша
Про одно завжди з вас кожний,
хлопш, мусить пам’ятать:
дисциплша пльки може
перемогу в!йську дать.
3 нею в!йсько, мов сокира,
ворогам страшне завжди.
Кожен слухай командир!в,
шоб не тралилось б!ди.
I шдчас занять муштрових,
! в казарм!, й на вшю
всяк хай буде з вас готовий
виповнять накази ix.
ООО
А. В.
ЮЗ
Червона армйя—школа для нашоТ молод!
Червона арм>я не пльки зехишае тру-
дящих Bia ii Boporie Вона водночас с
величезна школа для селянсько! й ро
61ТНИЧО1 МОЛОД1
Молод! селяни й робпники в лавах
Червоно! армй навчаються не лише того,
як боронити роб1тничо - селянську владу,
вони навчаються розум1ти, в1д яких во-
ропв треба боронити Радянський Союз.
Вони навчаються вщр^зняти воропв Bia
друзш
Ми певш тою. шо Червона арм>я
завжди буде в)рний вартовий робпничо *
селянсько! спрани. Ми переконаш, що
наш! озброен! сили й надал> не вщста-
ватимуть у своему розвитку в1д нашого
господарського буд1внинтва.
Червона армы навчае нього нашу ро-
бпничо-селянську молодь
Завдання Напиимть, що ви нули при життя Черво-
но! арллй Кою в и i насте з молодо. що тшли в Чер-
вону арлию неписьженнилш. а поверн у лис я письменнилшг
Новобранц)
Ой, устало сонне рано-вранш,
прокотились луни вранш...
....На майдан виходьте. друз1,
хлопц! новобранцу I*
На майдаш хлолш i дшчата.
ще й моя стара матуся. .
Будуть груби зустр1чати.
Будуть луни В Лу31...
Гей зав’яже стр!чку. ще й червону,
i меш моя кохана.
.. Ст1йте, конР Стжте. конП
Ми вам радо скажемо. шо йдемо —
bci йдемо у в|йсько ми червоне...
106 --------
1ван Франко
1ван Франко був син ольського коваля в Галичиш.
Галичина була год! шд владею австр>йських uicapie.
Першу осв!ту здобув Франко у батьювсыай кузнг
шо була для нього н!би селянський клюб
Та коваль Яць дбав i про слравжню ос в i ту сина й шд
дав його спочагку до смьсько! школи. а дал! й до пмнз-
зн. Попм Франко вступив до ушверситету.
ван Франко був письменник. шо писав найбгльш про
селянську б|дноту га робпниюв.
Ше молодим юнаком 1ван Франко .зазнав в язниш за
права pooiTHHKiH та б!дного люду А попм к!лька раз!в
австр!йська шсарська влада гнома його по нормах за
правду, добро й волю грудящих. Не жалував bib cboix
сил i здоров’я, бо, як каже bih:
.Та над усе шню я ту
Малую м!рку мук ! болю,
Котр! прийняв я в ciM життю
За правду, за добро, за волю'
Ось за ню ..малую м!рку мук !, болю* Франко в1чно
. жигиме в пам’ят! народней.
Тарас Григорович Шевченко
За що трудящ! шанують Тараса Шевченка
Хто не знае Шевченка? Хто не чув про нього?
Хоч куди HHHi шдеш, — чи то в сгльську раду, чи
в школу, чи у виконком, чи в суд, — скр1зь можна поба
чити портрет Тараса Шевченка.
Чим же вславилася за життя свого ця людина?
А вславився Тарас Шевченко тим, що все життя свое
присвятив слугуванню биному й безталанному людовй
Bin жив за тих чаав, коли на Укра'ш) та в Pocii лю-
гувало панство та було крепацтво.
Тод! не було людей, були лише пани та мужики. Пани
мали мужиюв за худобу, за свое май но.
I от Шевченко, мужичий син i сам крепак. побачивши,
зв1дки все те зло на свт, шдшс голос св1й на захист
пригноблених.
Мужикiв - pa6ie кликав Шевченко шрвати сво! пута
i скинути з свое? гни! ярмо, яке пани накинули !м на ши!.
BiH кликав мужиюв на бунт проти поневолення, проги
uapie та пашв.
108
Сво!м смиивим словом Шевченко багатодуш запалю-
вав i будив у них пив проти пашв.
Той гн1в народшй довго приглушувався, аж поки пере-
повнив терпшня людське.
I року 1917 ув!рвався терпець народн!й. Гн!в иирвався
з сердя прац!вник!в i затопив гнобител!в людських отих
uapie ! пан!в.
Як же не шанувати трудящим Тараса Шевченка, коли
bih, не боячись кари люто!, кликав людей до боротьби,
до повстання? Кликав не В1рити шяким общянкам та лас-
кам панським, а брати все силою й покладатися пльки
на себе.
„11 (об збудить хиренну волю, — каже Шевченко,—
греба довго громадою обух сталить та добре вигострить
сокиру, та й заходиться вже будить-.
1 ось, в наш! дн!. розбудив волю трудящий люд. I не
забувас сво!х учител!в ! проводир!в. Шевченко й був той
проводир, що людей трудящих до свило! вол! закликав.
Заповп
Як умру, то поховайте
Мене на могил!,
Серед степу широкого,
На Вкра!ш мил!й
Шоб лани широкопол!
I Дншро, i круч!
Було видно, було чути,
Як реве ревучий...
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвпе,
1 вражою злою кров‘ю
Волю окроште !
I мене в сем ! велик!й,
В сем’! волыпй, нов!й.
Не забудьте пом'янути
Незлим, тихим словом.
Т. Шевченко
109
1нтернацюнал
Повстаньте, гнаш i голодш
Po6iTHHKH ycix краТв ’
Як у вулкановш безодш.
В сериях у нас клекоче гн1в.
Ми Bcix капв з!трем на порох...
Повстань же, В1йсько злидар!в!
Все, то забран наш лютий ворог,
Щоб поьернути — час насшв.
Чусш ? — Сурми загради...
Час розплати настав'
В 1нтернашонал1
Здобудем людських прав
Не ждпь рятунку hi в!д кого —
Hi в1д 6orie, hi в(д napie!
Позбудеться ярма гяжкого
Сама сем'я пролетар!в.
Пуст1 слова про „право бйших",
Держава дбала не про нас.
Нас мали за pa6iB непдних...
Довод! кривди i образ'
Чусш?— сурми загради...
Час розплати настав'
В 1нтернан!онал(
Здобудем людських прав.
Лиш ми. робпники. ми. дпи
Свято1 армй труда,
Землею будем полодии.
А паразипв жде б!да!
Тодй як rpiM шдчас негоди
Впаде на голови кат!в,
Нам сонце правди i свободи
Засяс тисяччю огшв
Чусш?—Сурми загради...
Час розплати настав!
В 1нтернашонял(
Здобудем людських прав
НО
ДЕ LUO е
Стир
Оремо ляни................. 3
Оремо наш) лани ................ 4
Косимо на лапах ....... 5
На току наш» робота......... 6
На току машина............. 7
Молоти хл!б машинами....... 8
Рано на пар орали — хл(б мали . и
Були пани. роб,тники на них робили 10
Нема пана, робимо на себе . . 11
Ми. роб1тники i сел-ни добуди ради 12
Руками с(яти — менше добра мати 13
Де С1м. там робота eciM .... 14
Де одинець. там сили корець . . 15
Жовтень е наше свято .... 16
Де сп1лкл, там силка........... 18
Лен!н помер, я л!ло його живе 20
Комуна везе зерно до мктя . . 21
Комуна та одинак............... 22
Темнота е лютий ворог краше . 23
Письменшсть — евп.............. 24
Теж вороги св!тла.............. 24
Була колись панська сила, я ми
перемогли . ........ 25
Чернова арм!я е м)ць роб<гник1в
I селян ... ................. 26
Сп1льне життя ................. 27
Л у ми незаможника (н!рш) .... 27
Злпов1т Ленппн — зниш вороНв
сп1лки....................... 28
Що значить наука............... 2D
До npaui....................... 2D
Наша плата..................... 30
Зяклик (Bipun.............. . 30
Micro й село................... 31
Маемо сво| заводи . ........... 32
Миняеться...................... 33
Колектиз....................... 34
До нового ..................... 35
Абетка......................... 16
Село й Micro . ................ 37
Crop
М(ж м)стом i селом I eipui) .... 87
Micro..............................88
Завод .............................39
i удок загув (Bipujj......... 40
Роб1тники................ 41
П*Я1ир1чка................... <2
Браги (eiptu)................ 43
<3 чому сила та мшь радянсько*
вдали .......................... 44
Неграмотний — шо слЖий ... 45
Хатя читальня ..................... ю
Письменшсть i врожай оо р1зних
кражах .... ...... 46
За буквар!! ...................... 47
Письменшсть < здоров'я .... 48
Про Тяцтво........................ 48
Чого не СЛ1Д забупяти............. 49
Захоаи протн зарази............... 50
Ясла алм д!тей на сел).........51
Пбайте за «лоров.я дитини ... 52
Проханнь дитини до батьк1в . . 52
Як голувлти дпей (рознова) . . 53
По-новому . t. ...... . 54
На KOMVHiecbKih земл! (eipiu) . . 54
Що казав Лен1н про селянську
биноту...........................55
(лйлькн член!в ирофеойних сп1ло»
на Укра1Н< ..................... 55
Зростани» профешлок у нашему
Союз!............................55
Колись । тепер (nipiu). /. Беи . . 56
Найм.иський договф................ 56
Порала iBiptui.................... 57
Куркуль.......................... 57
Ком1тети незаможник селян ... 58
Незаможник (в1рш>................. 58
Зяя на............................ 59
Анкета.......................... 59
Нове село......................... 60
OciHiiboro нечор.т................ 60
Crop.
Кались i тепер (nipiu)..........«2
Наука та сТльське господарство . 63
Свято урожаю на сел!........... 64
ТрЗктор........................С'6
Червона шедр!вка (в!рш) .... 65
Навчимось. . . ................ '6
Маш и нова та ручна праця ... 66
П!сня (в!пш)................... 66
Свалка..........................67
Tpiep ......................... 68
Трип!лля чи багатоп!лля ? . . . . 68
УрожаТ ярей пшениц! п!сля р!зннх
рослин.................... . 60
Що казав Микита................ 70
Де купуватн с!льсько-госполарськ>
мзшнни .... ........... 70
ТСО - Ав!яхем на допомогу селя-
иннов!.......................... 71
Рани!Й пар 72
Наука та сйьське господарство . 72
Лихо (ромадське ............... 74
Зерно • найкраший харч .... 75
Як гоаувати корову............. 75
Зал!зний к!нь.................. 76
Пара........................... 76
Найбиьша cuia — електрика . 77
Сп!льними зусиллями (Bipiii) 77
Електрика на служб! у трудящих 78
Телеграф ...................... 7«
Телефон.........................80
Лист ..... 80
Як же писати адресу на листах . 80
Селянка в господлрств! . ... 81
Та доки ж ? — Остап Вишня . 82
Ж!нп1 - праШвниц! (в|рш) . 83
Становище ж!нки за радяисько!
клади ....................... 84
Гарний почин .................. 85
Кооперашя.......................86
Запов!т Пекине виконуй .... 86
С!льсько-господарськ! кредитов!
товарисгва....................87
Тсвариство взаемноТ допомогн . 88
Укратнська Соп!ял!стична Радян-
ська Ресиубл!ка.............. 80
Стор.
Союз Радянських СоШялк'тичних
Республ!к . . 90
Склад населения УкраТни .... 90
Донбас........................91
Роб!тнича музика............. 92
Шахтарська п!сня (elpiu) ... 92
Чорна кратна ......... 92
Праця шахтар!в............... 93
Крнвор!жжя .................. 94
Донбас (в!рш) — Д. Панов. . . 94
Дн!прельстан................. 95
Зах!дня У кратна............. 96
Думи селянина (в!рш)......... 96
Басараб!я ................... 96
Чня земли.....................97
Haun влада е роб!тничо-селян-
ська влада................... 98
Триступнева система на УкраТн!. 99
Радянська Молдав!я........... 99
Володнмир 1лМч Леши..........100
Батько 1лл!ч (в!рш)..........101
Всесоюзна комун!стичия парт!я
(б!льш1>внк!в) ..............101
Чим ыына комушстична парт!я . 102
Ком!нтерн....................102
Чому комун!стична молодь всесвпу
в сп!лки гуртуеться ... .103
Про комсомол..................ЮЗ
; Комсомольський марш (в!рш) . . 103
Червона арм!я—наша пТдпора . . 104
Юнацька кров шуму к в наших
жилах (в!рш)................ 104
За чяс!в революиП........... 105
Дисцнпл!на...................106
Червона арм!я—школа для нашо!
МОЛОД' .................... 106
Нонобрани! • в!рш)...........1С6
1вац Франко..................107
За шо трудя ш! шанують Т. Шев-
ченка....................... 108
Запов!т <в!рш)— Т. Шевченко . 109
|||тернац!онал................ПО
Hi на 25 won.