НАРИС
ДРОСКТУ  ОСНОВааЗАІЮНІВ/Ккй.С х'ИТУцІЇ/УКРАЇНСЬКОЇ. г>>, Р^уВІі.
Оц^адюьал. інх.ж^Сиібирсьхаіїі.

,	ІТВРЬщмОМ.
Праця,яку ми тут предк/адаємо увазі членських кадрів ОУН і суспіль-
ності, є лише нарисом проекту Основних Законів,або Конституції,Української
Держави.	. ;
ідей характер напої праці зумовляє й її призначення, яке полягало у
визначенні конституційних підстав державного устрою України.
для оформлення цього нарису в закінчений проєкт,що міг би у відповід-
них обставинах перетворитися в Основний Державний Закон - потрібна це до-
повнююча працг; комісії експертів.
Свій -конституційний нарис ми опрацювали на підставі засад,що їх виз-
начає політична програма Організації Українських Націоналістів,з узгляд-
ненням тих умовнії, серед яких довелося'би нам ставити державне будівництво
України.
Автор.
. Артігкг І,
Україна в суверенною, .авторитарною, тоталітарною, професійно становою
державою,що носить назву Українська держава.
Артикул 2.
Устрій Української Держави будується на засадах націократії.
Націократія - де влади Нації в Державі,що егшраєтьоя на зорганізо-
ваній і солідарній співпраці всіх соціально-корисних верств,об єднаних -
відповідно до їх'суспільних і професійне -виробничих функцій - в представ-
ницьких орґанах державного кермування.
Основні насади націократії;національна солідарність,надкласовість
і протппартійиість,
Артикул 3.
Вся повнота влади в Українській Державі належить Українській Нації.
Цю владу Українська Нація здійснює через Голову Державп-Вождя На-
ції,що уосібГ’іє її суверенітет і єдність.
Артикул 4.	.
Територія Української Держави складається:/буде зазначене по устав-
ленні державних пек.Прим.автора./
Кордони Української Держави вкдначає та міняє тільки Основний Дер-
жавний Закон,
Лрттікул 5.
Державною мовою Української, Держави є мова українська.
Артикул 6.
Державним гербом Української Держави є Володимирівський Тризуб
золотої барви на синьому полі.
Право вживання державного гербу полежить виключно державній/ уста-
новам.
Артикул 7.
Державними барвами Української Держалн о барви синя й жовта.
Артикул о.
Прапор Української Військової Фльрти є синьо-жовтий з державшім
гербом золотої, барви в лівому боці синьої чостипм прапору,
Прапор торговельної фльотп є снігь о-жовтий.
РОЗДІЛ П _ ЖЛ^^ЦЕРКВАі..
Артикул І.
Українська Держава прпзнао реліґі.о за велику цінність,що опрелє
розвиткові духово-і’ррцльніс: сил людкип,суспільства 11 Нації.
Артикул 2.
Українська Держава стоїть не. становищі охорони Церкви та обапіл; -
ної співпраці.
Артикул 5.
Національними Церквами в Державі в”т гаються: Українська Православна
вна Автокефальна Церква з Патріархом у .ієві,і Українська Греко-Кг.толздь-
ка Церква з Миторполхітом. у Львові.
Артикул 4.
Окремий державний закон Означить загальні рами організації аеркзв ь
Українській Державі,забезпечить їй внутрішню автономію И канонічні пос .
нови,і встановить її провиє відношення ДО держави.
РОЗДІЛ III. - ГОЛІІВЛ аВРДАВИ-ВОДДЬ НАЦІЇ.
АРТИКУЛ 1.
' На чолі Української Держави стріть Голова Держави-Вождь нації.
Артикул 2.
Головою Держави може бути кожний громадянин українського походжень»!
що має всі цивільні Й політичні права та досягнув років життя.
Артикул 3.
Голову Держави покликає Великий Збір'Нації,скликуваний для цієї мет
в складі Державного Сойиу й Верховної Ради Національної Праці.
Артикул 4,-
Голова Держави покликається дояивотньо,або до часу,коли він самий
виявить бажання уступити зо свойого посту.
Артикул 5.
На випадок С74врти,чи уступлення Голови Держави,Його обовязки переби
рає Перший Державии-ї Секретар,що є кого заступником у Державному Уряді.
В цьому випадку,Пертий Державний Секретар зобовязаний до одного ніо
ця з дня сперти.чи уступлення Голови Держави скликати Великий ЗбірНаціі
для покликання Голови дер- '.ви.
Артикул 6.
В руках Голови Держави спочиває вся повнота верховної влади Україн-
ської Держави,за здійснення якої він відповідає перед Богом,Нацією і вла
ним сумлінням.
Свою владу виконує Голова держави через відповідальний перед ним Де
завний Уряд,на чолі якого він стоїть особисто.
Голова Держави має вищий догляд над чинністю законодавчих,виконавча
і судових орґанів Держави.
Артикул 7.
Голова Держави скликає,відкриває,замикає і роавязує Державний Соііь
та Верховну Раду Національної Праці.
Артикул 8',
Голова Держави іменує й звільняє членів Державного Уряду.
- артикул 9.
Голова Держави затверджує іменовапня вищих державних урядизків/не
нижче 1т» кляси/,вищих старшин Армії и Фльоти та ректорів високих шкіл.
Артикул 10.
• На внесення міністра 1епс; ідонь .з" цс "'едньою ухвалою Державного
чду,Голова Держави імє>.„с і-ищио. достойників Української церквя/не ішї з
правлячих єпархіями чи дієцезіяжк спи скоті і в/.

- з -
Артикул 11,
Є 5ОЛО®НЯМ ^та-’-іанок усіх суходольних,поьітрових і
морських збройних сил Української держави,
В часі війни,головне командування над дієвими збройними силами Голо-
ва Держави може доручити Наказному Отаманові.Армії й Фльоти.
Артикул 12.
Голова держави нагороджує почесними відзнаками 2 ранґами згідно з
постановами відповідних законів.
артикул ІЗ.
Голова Держави акредитує й приймає дипльоматичних представників чу-
жих деркав.
Іменем Української Держави,він затверджує умови з чужими державами
на підставі внесень Державного Уряду й Державного Сойму.
Артикул 14.
Голова держави виповідає війну Й заключує мир,повідомляючи про де
ЧЗеащкий Збір Нації, що скликується,.для цієї, мети в складі ^ер-авн.ого.^ой-
му й. Верховної Ради Національної Праці.	.
Артикул 15.
Голова Держави має право помилування та амнестії,здійснюючи його че-
рез Державного Секретаря Петиції.
Артикул Іб.
Голова Держави одержує з державних фондів щорічну цивільну листу.
Висоту цивільної листи встановлює окремим законом лерзавний Сейм.
Артикул 17.
Голова Дерзави обіймає уряд не пізніше 7 днів з часу покликання його
Великим Збором Нації.
Артикул 18.
Обняття уряду Головою держави відбувається на урочистому засіданні
Великого Збору Нації,перед яким Голова дерзави складає присягу на березєн-
ня законів,безпеченства іі ці-хости Української дерзави.
Артикул 19.
Присяга,що її складає перед Великим Збором Нації Голова дерзави,нас-
тупна: •	•	, .
"Перед Господом Богом,Україною А власним сумлінням обіцяю і клянуся
виконувати обовязки Голови Держави а Вом^я Нації совісно й найкраще як я
їх розумію,дбати про добро .. славу Української Держави та берегти її зако-
нів.В тому власноручно підписуюся".	.
По виголошенні присяги,Голова держави цілує Святин Хрест і иваї.ге-лію.
, Артикул 20.
- Підписаний текст присяги . ^лови держави переховується в архівах Ве-
ликого Збору Нації.
РОЗДІЛ,	.
Артикул І.
Заководатною установою в Українській *е...м1 е АеркавняВ Сови.
- 4 -
Артикул 2.
Деряазнпй СоИк твориться, на засаді редотавництза всіх суспільних
верств Нації. 6вчевяВ окреиш законом виборчої ординації,кандидаті!
пД?» ?с Іегаївното СоВну зизначоть Виборчі Комісії,зложені з Иукі.
ИоЛовя віл°професіІ*но-станових орґаиіеац „органів місцевої самоуправи,
кульедн^та їших нубличнб-правних установ, до знаходяться у визначений
В*'ІІОРЗлоиевіУВ^борчиии Комісіям реєстрі, кандидатів на Послів до Деркав,
ного С?вїу у встановлений Деркавник Секретаріятом Внутрішніх Справ час,
публично^роголопувться й даються під голосування всіх управивших грона-
АЯК ДВибориИП°сІів доРДеркавного Сойиу відбуваються на.підставі загальне
по півного.безпосереднього й тайного' права голосовання.
,р Кількість кандидатів,визначених Виборчими Комісіями у даній окрузі
мояе перевидати кількість Послів,яких ця округа має обрати до Дернавногс
Сойку.Обраними звакавться ті кандидати,по дістануть більшу кількість гол
СІВі
Артикул 3.
Послом-до Державного Сойму нове бути ковішй/а/український/ка/грома-
дяглн/ка/.що мав цивільні й політичні права та досягнув/нула/25 років вит-
тя.
Артикул 4.
Право обирати послів до Державного Сейму мають усі українські громе-
дяни/ки/що посідають цивільні й політичні права та досягнули 21 рік виття
Артикул 5*
Посли до Державного Сойму обираються..на 3 роки.
Артикул 6.	...
Мандат Посла до Державного Сойму погаоає тільки в наступних випадках
І.з причин смерти,..
2,добровільного зложення мандату,або втрати виборчого права,
3.згідно з рішенням 2/3 всіх Послів Державного Сойму,
4.на підставі окремого рішення Голови Держави.
Про погаснення мандату посла до Державного Сойму,його голова негайь
повідомляв Державного Секретаря Внутрішніх Справ,а цей останній до тижнь
оголошує в урядовому часописі доповнений вибір.
Артикул 7«
За свою діяльність,Посли до Державного Сойму відповідають перед Дер-
жавним Сеймом і Головою Держави.
Артикул 8.
З хпйлиною проголошення у Віснику Державних Законів наказу Голови' >
вави про скликання Державного Сойму,і до хвилі,коли тйм же шляхом не зяі
виться наказ про його розвязання - Посли до Державного Сойму користають
з особистої недоторкальности.
За вийнятком охоплення на гарячім вчинку,Послів до Державного Сойму
не вільно пбраслідуйати ні карно-судово,ні карно-адміністративно,ні ареш-
тувати без відома Державного Сойму.
У випадку охоплення на гарячім вчинку,належить про це'негайно донесе
Голові Державного Сойму та просити його про згоду на дальший арешт і ла.”:
ше карно-судове слідство.
Голова держави може видати наказ про негайний арешт Посіла И переве,
без згоди на це Державного Сойму,повідомляючи лише к,
своє рішення його Голову. ,
- 5 -
Артикул у.
Посли до Деркагного Сойку одержують у часі тривання сесій визначене
аконом удержання.
Вони кориотають безкоштовно з усіх засобів державної коглугіхчції.
Артикул 10.
Кількісний склад Державного Сойму та його вну&рітню організацію виз-
•ачить окремий Основний Державний ’ акон.
Артикул 11.
Перше засідання Дермпрного Сойму відкриває Голова Держави,або,з його
, оручеиня,Перший Державний Секретар,відчитуючи наказ про скликання Держав-
.ого Сойму.
Артикул 12.
Державний Сойм скликає на першу сесію Голова держави окремим наказом
; а своїм підписом,що оголошується у Піснику державних Законів.
В той же спосіб відбувається замкнення сесій,
Перша сесія Державного Сойму скликається не пізніше за 14 днів з часу
брання Послів Державного Сойму.
У надзвичайних випадках,Голова Держави може відломити'скликання сесії.
Артикул ІЗ.
У випадку потреби,в згоді з інтересами Держави,Голова Держави може
ласним наказом рознизати Дср^япний Сойм та призначити нові вибори,або
чинити на певний час праці Державного Сойму.
Артикул 14.
ДержаВНИЙ СОЙМ ЗВИЧийНОЮ бІЛЬШІСТЮ ГОЛОСІВ П0КЛ"’'Чє	Г’пНггу Я””.
. і затверджує Голова Держави.
І	Артикул 1^,
Посли до Державного Сойму не можуть купувати,чи орендувати державні
ібра,або приймати державні роботи,чи достати,як теж одержувати якусь дер-
іііну к онцесію.
Артикул 16.
Голову Держави і! Державний Уряд прег,с- 1Г,яє на сесій? Державного Сой-
1 : Перший Державки • Секретар,як засі Голови «ірпкави та представник
її ’уржавного Уряду.
। Перший Державний Секр- тар може доручити іншим Державним Секретарям
-.ступати в Державному Сойці Державний Уряд,їло не Голову Держави,
Артикул І?’.	'
Право зикопод.'тної ініціятн.к в Державному Сеймі мають Голова Дертаги.
. - . ір Державних Секретарів,кожний Державний Секретар і Посол	'••рго .
-Сойму зокрема.
Артикул 18.
Для вивчення і лідготови заг•>*-> •'	,>ч"і і державний Сойм творить
’.іхові комісії окремих діли :••»!< державного управління.
Склад 1 завдання дотичних комісій визначає окремий закон,затпєрджо-
-.й Головою Держави.
артикул 19.
Сесії Дер-"1-'НОГО С-'Ину •<'•<••• ні в ирИс„ і . ОС" і 2/3 110^' “'«-‘НІІ..
Ухвали Держав»''. □ Сойму вибуваються звичайно» - •‘'"Ю гмле"
і”роєктйі) зміни Основних Державних Законі' т, ' п -гають 2/3 голосів усіх
; єн і і? Державного Сойму.
- 6 -
Артикул 20.
Ухвали Державного Сойку,Його Голова надсилає Першому державному
ретареві^а цЙ^отньиій ? дкіь предкладає їх на затвердження Голови
Аєргави.	- -.....
Стверджені Гожоюою ?
ються у Вісникові державних “'-у-*--— — —.
ного державного Секретаря,чи обору державних Секретарів.
Артикул 21.
Всі закони оголошуються у Вісникові Державних Законів. _
Декрети Г-ловв меряази та розпорядки держаннях Секретарів,цв норму-
ють праьні відносини,також оголошуються у Віс-икові Державних Законів,з
наведенням постанов закону,що уповажнюо на видання дотичного декрету,чи
розпорядку.
лержави уклали державного Оойму негайно публіку-
зних Законів за підписом Голови Держати і відлов ід
Артикул 22.	 І .]
Ніхто не нове виправдуватися незнанням закону,декрету,чи урядового У
розпорядження,що їх належно оголошено.
Артикул 23.
В обсяг завдань і компетенцій Державного Соііму входять:
І.Ухвала проекту окремого• закону про державний бюджет на один рік
Примітка:В надзвичайних випадкам,тимчасовий бюджетний закон ноЗ
" ’ же обіймати час,Коротший в^д рднсго року.
Визначені в бюджетнім законі,або в тимчасовім бюджетнім законі
грошові квоти можна уживати тільки на цілі, що там зазначені.мі-
няти призначення передбачених бюджетним законом,,або тимчасовим
бюджетним законом,грошових квот може тільки Голова Держави, нові!
домляючи про своє рішення Державний Сейм.
2,Ухвала проектів законів про податки,публичні оплати,державні по
зики,продаж,заміну,чи обтяження нерухомого державного м.^2на,про валюту,
емісію кредитових білетів і державних облігацій.
Примітка;Переведення справ,звязаних з валютою й емісією к^еди-І
тоїих білетів належить до Держармого Банку.Стату Банку'ухвалює*
. .Державний Сейм і.подає його через Державного Секретаря Фінаясі,'
на затвердження Голови, держави.
Догляд над діяльністю® Державного Банку переводить Державний
Секретар Фінансів.
З,Ухвала проектів законів про міжнародні торговельні й митні умови, .
між.-.ародні умови,що накладають маєткові тягарі на державу,або па її. гро-
мадян, про міжнародні умови відносно державних кордонів,ійеі міжнародні І
умови та міжнародній арбітраж.
4.Ухвала проектів законів про пляп госпоадарської розбудови держави'
миру '>*Ухьс,ла проектів законів про щорічний військовий контінґент підчас
го СопмуйГЛЯД НЯА лєР2а"ною господаркою Через Контрольну комісію Держава^
‘^Ряи^тка5Контрольна комісія обирається Державним Сеймом на чг.о
його каденції II складається з Голови,його Заступника та трьох!
ваЄДпрхивиЇХНа вкеоення г°лови Державного Сойму,затверджує Го^
±“ИЛОІІТрол!’ної ^о^ісії наглядають за державними боргами та
і	державному Сеймові звіт з державних нядаткід
іінпм^пл«В Та фондів, V, ш!аа аавідус держава, і з загального »
Ііті «пй°Аф\,СцаКОВКП13 •^^о.-ави.Члени Контрольної Комісії ь< хо-»
Соломи гГп- ІНи0Г’° Аер-авного стиш.ВНИЗ И СК-е ег.і цц 1>-КИ І
Голови Держави присягу .-уклінного виконання своїх о' -чИв. І
- 7 -
7.Розгляд петиції громадян Держави,приватних зареєстрованих товариств
і корпорацій,товариств і корпорацій пубдично-правного характеру.
Державний Сойм може передавати петиції відповідний Дериквлим Секрета-
рям, які дають Державному Сойїїові вияснення,або відмовляють їх з поданням
причин.
Артикул 24.
Ухвали Державного Сойму стають законом тільки після затєрдження їх
Головою Держави.
Раз відхилений Головою Держави проект закону, Державний Сойм не мо-
же розглядати вдруге, за вийнятком випадку, коли йому доручить Голова дер-
жави .
Артикул 25,
Посли до Державного Сойму можуть усно, чи письменно ставити Держав.-
ним Секретарям запити з обсягу їх діяльности й у спосіб, що його визначає
Правильник Державного Сойму.
На запит, дотичний Державний Секретар може відповісти негайно, або і
заповісти відповідь на означений термін, або відмовити її у мотивованій
заяві.
Артикул 26.	-
Державний Сойм не управнений висловлювати недовірря державним Сек-
ретарям.
Деопавний Сойм 2/3 всіх своїх членів може висловити й подати до ві-
дома Голови Держави свої критичні завваги до діяльності Державних Секре-
тарів.
Голова Держави узгляднює чи відкидає дотичне внесення Держав.Сойму
Артикул 27
Державний Сойм може творити спеціяльні комісії для вияснення пев-
них справ.
Ці комісії управнені викликати свідків і експертів, стягати з них
усні чи писемні пояснення та переслухувати під присягою, послуговуючися
постановами судового поступування.
Артикул 1.
Верховна виконавча влада знаходиться в руках Голови держави, що
здійснює її через Державний Уряд.
Державний Уряд має назву: Збір Державних Секретарів^.
Артикул 2.
Кількісний склад державних Секретарів і дотичних державних Секре-
таріятів, визначає відповідно потребі Голова держави окремим декретом.
Артикул 3.
За свою -іяльність у зголі з основними та іншими законами Держави,
з власники урядовими актами, і за стан піддяглих їм галузей державного
чпюівління - Державні Секретарі відповідають тільки перед Головою дерма-
мй“иев?е И звільняє їх на підставі власного ріПЄ1.НЯ В Перед яким
їоіи евлаьавті ЦВИ Іменуванні встановлену законом присягу.
™ Кчоно-судове. чи карио-адпікістратявна переелі,.увон.я та арештував.-
ня Державних Секретарів нове наступити тільки з наказу Голови Авриаьи.
Артикул 4.
Як Голова Державного Уряду, і олова держави безпосередньо кермує дія-
льністю Збору Державних секретарів.	. .
для опо. ги у викрнаїїні своїх іїункцій, Голова держави призначає з
поиіз Держаьїпіх Секретарів Першого Держ..ьного Секретаря, який заступає
Його в потрібних випадках у характері Голови держави й Голови державного ,
Уряду.
Артикул 5.
В поодиноких Державних Секретаріятах призначаються Генеральні Сек-
ретарі, що виконують обовязки заступників державних Секретарів.
Ґенєральних Секретарів призначає Голова держави на внесення дотичаиз
,,ер:іавних Секретарів перед якими вони безпосередньо відповідають за свою
діяльність.
Артикул 6.
Державні Секретарі, а з їх доручення Ґенеральні Секретарі, мають
право брати участь у засіданнях державного Сейму та його Комісій і про-
мовляти поза чергою.
Артикул 7»
Поодинокі Деркавні Секретарі і підлеглі їм уряди, мають право, в ді-
лі виконання законів, у своїх: обсязі ділення видавити накази та розпоря- ,
д-лення й гадати від установ та громадян Держави їх виконання під загроеоО'
примусу 3 кари згідно з діючими законами.
Артикул 8.
Державні Секретарі, Ґенеральні Секретарі та директори департаментів
Дер.'-, хСекретаріатів не можуть обіймати інших урядів, за вийнятком ви-
щих наукових та почесних, ані мати побічні заробіткові праці.
Артикул 9«
Всі державні урядовці, перед обняттям своєї служби, складають на
руки своїх начальників присягу на вірність Українській Державі й Вождеві
Нації, берекєння Основних та інших державних законів і розподілень вла-
ди та заховання урядової тайни.
Закони для державних урядовців визначають їх обовязки й права, умо-
ви прийняття на державну службу, службові ранґи, почесні нагороди, Аисцвг
лікарне поступування і спосіб їх матеріального забезпечення, включаючи
й емеритуру.
Артикул 10.
Адміністрація ві,.ділається від судів.
Окремії зр.і.он визначить поступовання в адміністративних справах.
Важкість рішень адміністративних урядів вовна оспорювати перед Най
видим г- 5чіг'"’т--ппвннм Судом, коли псреА тин дана справа перейшла всі оа
— в законі адміністративні інстанції.
.артикул 1 1 .
Для цілої території Української держави існує один спільний Найви-
щий Адміністративний Суд.
Цей суд рішає, стосуючи постанови судового поступовання, про вал?-,
ність рішень адміністративних урядів, про ь<-:.ність рішень самоурядуванья
й професійно-станових установ,па випадок коїшетенційногр спору міг поода
новими державними урядами, на випадок нарушекня Основних державних Зако«}
нів, оскільки ці справи не налегать до компетенції властивих судів.
На випадок кокпе-тскційного спору між судовими й адміністративними
ріпидє Найвищий Касаційний Суд, п^и чо. у мас він покликати до
о
- 9 -
участи з розправі і рішенні йе мецше двох членів Найвищого Аднініст^цін-
ного Суду.
Окремий закон докладно означить склад і компетенції найвищого адмі-
ністращйного Суду.
Артикул 12.
Окремий закон встановить організацій адміністративних влад у Краях,
Областях, Повітах, Районах, містах і громадах, та їх компетенції.
Артикул 1.
Судозі вироки 11 постанови проголошуються іменем Української Держави
Артикул 2.
Суддів іменує Голова Держави на внесення державного Секретаря Юсти-
ції.
Організацію і обсяг ділення судів, не виключаючи й військових, виз-
начить окремий закон.
Уряд, судді може обняти особа, яка відповідає вимогам, що її ставить
закон.
Судді складають окрему присягу, форму якої визначить закон.
Артикул 3.
У виконанні правосудности, судді незалежні Й підлягають виключно
законам.
Вища судова вла,.а може хвилево усунути су^дю від урядування тільки
і тоді, коли •рівночасно передасть його справу належному судові.
Окремий закон-для суддів визначить їх обовязки й права.
Артикул 4.
Суди не мають права оспорювати ьажности законів, що їх у належний
спосіб видано й оголошено, натомість мають право встановлювати, чи розпо-
рядження адміністративної влади, професійно-станових установ чи самоупра-
ви видано згідно з постимоі-ами діючих заковів, і чи влади не переступили
।своєї компетенції.
Артикул 5.
Судові розправи, як у справах цивільних так і карних, мають бути
усні й прилюдні.
Виїшятки з цієї засади визначає закон.
Артикул 6.
идля цілої території Української Держави утворюється один Найвищий
। Касаційнії Суд.
Окремий закон ьизгачить скла,, т?і компетенцію Найвищого Касаційного
; Суду.
. гч 4-коі. -,.да’*л^і:_коніішь._
Артикул 1,
І.	Контроль над ціл. к державно-фінансовим і’оспидарстьом циконує Дер-
! жа-ліия Контроль на чолі з Голп-ним „ермавним Контрольорсм..
Головного Державного Контролера призначає й звільнює Голова дер-
жави ,	]
і
- 10 -
Артикул 2.
Головний Деревним Контродьор не входить до складу дерайишсго Уря-
ду. але в службовій ґіарархії нас права Деряімніих Секретарів.
Головного ,,ер.-..ч ..юго Еонтро -.ь-;? стосуються приписи, зазначені в
Розділі ІУ, артикули 3 і 8.
Артикул 3«
Головний дера-іаниЛ Контрольор, щорічно подає Державному Сойку звіт .
про псі дсржльні прибутки й видатки, пре державні фонди і загальний стан
фінансів Дерла И.
Подібний з- іт .Головний державний Контрольор подає щороку, а танок
на кокне жадання, Голові дері/г-и.
Артикул 4.
Окремий закон про ^еркасний -Контроль в Українські!! державі визначнії
обовлзкп, права Й організацію контролю в державному господарстві»
_Р03ДУП1. -^ОЕ0Р0НА_аЕГАаВИд_
Артикул 1.	,
Об ропа Української Доржави жертвою крови, в навищою чеснотою для
її громадян. • .
Всі громадяни Української дерг.. .ви шузхєського пола зобовязамі до вій-
ськової служби на суші, морю і! повітрі, на підставі постанов окремого за-
кону.
У випадку потреби, гр< бадани Української держави жіночого полу зо-
боьнзе.ні до допрмогової служби для оборони держави, на підставі постанов !
окремого закону.
Артикул 2.
Збройні сили Української держави складаються з сухмпутнього війська,
повітрозої І! морської фль -ти ти з загального ополчення.
Закон визначить чисельний стан війська й повітрезої та морської
фльоти часі миру, щ. такси час тріж амія чинної й закасової служби та
його абовнзжи в обороні ^ер'-'глч.
Артикул 3.
Збройні сили .Держави ввиваються для оборони її суверені остя та ці- -
лости її кордонів.
На чин я цивільної лади,. збройні сили держави майна увивати у І
випадках : гутрішніх розрух, в згоді ь приписами відік г і, ,ш.іх законів.
Окремий з ікон ;• .•значить сп -собп ужиття збройної сили держави при
ей '.нитковому стані.	ч
Артикул 4.
Військовим особам не і.ільї.о скликувати нааад і вборів без дозволу І
і. ідг.ов ідної влади.
Військо?-і зобовязані притримуватися строгої ьііаськоної дИСЦИВЛІДП. |
Артикул і>.
За ш-роступи й вчинки сповнені і> часі гідбулашія иійськоьоі слук- |
би, оіііськоьі відповідають ш-рєд ьі.:сьКови.\и судами на підставі окремого
віЛеьков^го карної--.' закону !і окремої’ > .кв.рпого поступопання".
Артикул (У.
юііїсьі.о чужої дер.-.ави	ж.р|-бу.-іти на території Українське! а^Р-

І
АрТИКул 7,
в‘:к“нУ^*ь : /ІЛ.Г'Г'І поаііитае - фор- ,	1-У/-"ЛгіЛк ї Аїв
АеРЛ ._д, а п ділянці карндл - деркаваа іиліціл,	'
Окремий закьн, визначить організацію Ииц_ балістичної Ох,рони „ска-
і.и та державної поліції,,	'	• *
ВйеИ.К -_ЦЇ2й£і -59:£ї'ій£й1_?-.сї£її±і-££“.
ОРІаЛІЗаЦІЯ /дГііиВіІ,”
Артикул 1.
В основу суспільного устрою «Української дергави кладеться солідарна.
співпраця всіх с іціяЛьновиробничих верств, яку нормує ^.ераава в загаль-
них інтересах Української НАції,
аля здійснення цієї засади суспільних відносна. „ерааьа. будує свій
господарський устрій н.„ підставі тотального плину, контролі й міпаняк-
форм удержавленої; громадської та приватної власности на засоби господар-
ського виробництва,
Окремий.закон визначить форми господарської організації „еряяви.
•	Артикул. 2.
Українська /„ерзац.'. розглядає 'працю, як етичний і суспільний обовя-
зок перед Нацією, а*громадян, як творців мухо_ях і натеріндьдах цінностей.
В згоді з цим, всі суспільні горстви.Нації обєднаються - відповід-
но до родів про'.-!, професій і господарських функцій - в професійно-ста-
нових організаціях.
Артикул 3.
Пр офесійг’о-станогї організації с дерканнями у-3-"’	* аии і с?--
ся, згідне з адміністративне-те./-’Е< '' ,т'""'г ? г.х: „;>р:;Аа:.і за п^дн-
ципом вертикальної організації - в центральні установи, зі’- 'і'" - „о ро-
дів і галузей Пе..--ці, Професії! та господарських функцій, які юни застуда-
ЇЗТ Ь,	•	,	,
Всі іь’-йАоМіані грона.•’-іккв/ Українсько.! ^аркани, що .. .ноду-отї/ ш..-
пі виробничі фу^к-гії з суспільстві, зобсокзані бути членній ВІДПОВІДНИХ
прб'ІесійНО-стайсі'Но; організації-	і	___.	—
ВиЗняток стане, лять ті гронаг,я .л/ки/, до іі<-зба^-х.енл дн_>іль..их чи
п„.ііт:лш^	г0Іансг«і,	профас«їис-мипрьоі орґаніз.дії Ас;-
пави й сус'.ільсті-с.
Артикул 4,.
ють окре;
Дії ну Є711 З
ДІЯЛЬНІСТЬ ЦЙНТР>?.ЛЬНЦ!‘ прі-ці СІ .г
І’І роди 1І гал^тз1- Праці, Нрь^«-л-
[і-л’іраііЛЯЄ; в хх/хах	р; а
Артакул
: стон-аьил устаіїоі., що предетавля-
і;. та г-.-.в <,:.хс-ь;:ик функцій, коор-
Верха: на і'-,.-- ііг.діональної Нр'-(
• .0 ;а Дадіоііздь-’;°ї ііраці скла,
НИХ професіям.. --’.ОЬИА	'•' '•• і;. ,
пг'”1 Ф^Й“°РҐ ЙІзЙії . Л - -ел ^ці.
-лг^ф.-’ї - ,1ТЬ VКП1 -ЯлІ 3 Лл-
та	І-ІІ ^цілйяььої ирл.і ЄН.-. :;
ьяз\є Голова ^,ериа,гЗ.
т;.сй З ^уі:і^ ^,03ІрЯ^Це'; ’
ЮТЬ окропі рОДТГ и г .л„зі
..”Ьр;иг?:.	......
.8
; зі;нИ-иі:--.с, замикає 1; р~з-
, \	Артикул 6.
На чолі Верх, гної Ради -.ддіиі мівноХЛІраці-схюїтп- ІЇНІрезидія в скла^
ді Голови, двох. Захкцупкпків. А'Чотирьох Членів, що призначаються паказюш І
Голови Дергави.	_
Голова Верховної Ради Національної Праці с водночас «церкаьніш Сек-
ретарем Координації Національної Праці.'
'______ _ »	АРТИКУЛ 7.
Існування політичних вартій, Груп, організацій та і^солцоГічних •
цільних гурті- - заборонене в Українській державі.
Артикул 8.
Одинокою ідеольоГією, і.,о виховує громадян Української ^ер^^-ьи, є І
ідеольоґія Українського Націоналізму, а одинокою формою політичної орГа- ’
нізації суспільства є. Орґаніз.-дія .Українських націоналістів.
Артикул 9»
Організація Українських іїаці.-;,"лістів є підставок державного ладу І
й чинника;, виховання Нації та організації суспільного пиття.	.	1
Артикул 10.
Верховний керівним органом Організації Українських, хлаціоналістів
е Провід Українських Націоналістів.•_
Голова «церхави є водночас.. Головою Проводу Українських Націоналістів
' х.’
,	Артикул 1,
Стовчи на засаг,і. тотрльцости, інтеГраліаму й Централізації в дер-
зазнону управлінцю, ^ерказа водночас допускає зборові форми децентралі- ]
зації й участь населення з місцевій самоуправі. -	_ . І
- Артикул 2.
Громади, г.олости, мірточка, міста, моз.ітв та . иці одиниці самі.-уп- І
РАДії. кори стають з права вирішення питань про міс:-,вві добра тс. потреби в ’
кег.ох своєї території, поскілккя-дереша адміністрація не прилучила нсь4
нрї справи до обсягі свойоро ділення.
Артикул 3.
На чолі самоуправи в Краях стоять Краєві Ради, що виділюють з СобЄІ
в х... .ктері виконавчих орґаків Краєві’ Управи.,
Догляд над діяльністю Краєвих Рад, Кр'..вьих Управ та нипчестоячих І
орґакі". самоуправи, поро: Дать, призначені наказам Голови ^.єржаьи, Кра—•
єьі Начальники, що представляють дернц;ну адміністрацію.
Окремий з ікон встановить форми орґ.агізації установ у різіїнх ступня1
самоунр .ви, обсяг їх ділення та прч,цила виборів до цих установ.	1
Р23ек^2І„-.,ОьОЬ/.ЗЮі^Й-ПГиЬ;_ГРолг^Ді.
Артикул 1 ,
Суспільна вартість рроичда п Українській „ьрь.О.і аук.пллетьск їх К
глерчіотл Й така хархскіт, які ,ео;і.. с.>с<ш яр ..а . к. ан. оді, с^ьвий
СПІЛЬНОТ 1.
Артикул 2,
Іірсак - це етична ааеадл, во сбовцауа ; іі-. г,І^р-.івськ.і Я
..^-ржави-та .ішзначає їх національно-суспільну вартість.
Ухилення від обовязку пріїці рівнозначне соціяддному параалтизмові.
Всі роди фізичної /і інтелектуальної праці мають суспільну н.хрт-г.ть-
і гідні пошанування, коли слунать -інтересам. Нації та и-,ерж^.ви.
Права громадян Української А^ржави зумсвляюгься їх сбовлзкнми пе-
ред Наа(іє ) її ,-,ерадЕСю.
Артикул З»
Українське Громадянство набухається;
1.через народження від'батьків громадян Української держаки,
"У-гарру потрух Я V- яг-7 очп,.-. ,тг Укрл \ Н.г ьмгії_рр-з-и.м, і
3.через надання громадянства відповідною владою. ' ї —-------------
. Особі української народности, цс оселиться в межах Української аЄР-
давя, не можна відновити в наданні українського горюаанства, коли цьому
не стояиь на перешкоді особливі причини.
•	Артикул 4.
Українське громадянство, в хвилі проголошення Української «цергави
мають:
1.1 сі особи української .народності!, що мешкають у х-схах Українсь-
кої Держави.
2. особи інших народносте;!, яких батьки, чи вони самі стало мешкали
в межах Української держави, з 1 серпня 1<И4 року.
Примітка:згаданим у точці 2 цього Артикулу особам нове бути від-
мовлене в наданні українського громадянства.
Вийняток з артикулів 3 і 4 становлять особи жидівської народности,
. що підлягають окремому законові.
Окремий закон точно визначить постанови що до набуття Й втрати ук-
раїнського громадянства.
артикул 5*
Всі громадяни Української держави, як чоловіки; так і яінки, урівні
перед державними законами.	-	.
Українська /^еркава не визнає родових, станових, шдяхецьких приві-
леїв та’родових і особистих шляхоцьких титулів.
Всі публичні уряди різно доступні для _сіх громадян на умоьинах,
отшчешху а 'українській „еркасі ш псі цвьільні та політичні прана, на.
..рівні а чр^овікаги.______ -
Артикул 6,	~	'	- у ------—
Українському громадянинові не вільно прийняти чузоземвого'шляхоць-
КОГ° \>УпрЕйняття український громадянином чужоземного ордену, потрібно
дозволу Гол-'ВИ г,еркаіп.
Р<..
особистої
За
артикул г/.
За -вийт -хтком охоплення на горячому вчинку й у випадках, що їх пе-
. бачив заіс.н, українського громадянина не вільне арештувати, чи піддати
— трус-'ЬІ без наказу відТісзідної влаг-,и.
-	- -... 	передбачених заковом, арештованого украінсь-
хйхродовж 48 годин доставити до відповідної су-
його дальше задержання в арешті, або звільняє
>пй*£адяннна належить
тладк, що рішає рро
арешту.
.артикул 8.
Карне .переслідую--.ННЯ й вй-ір Кари пгрєв-.-диться тільки на підставі
[Існуючого закону.
к Нікого не мскна позбавити н&лежнего суду. Іяілняткові
допускаю-
ться у випадках, _зааначеьиіх_ у законі.
Артикул 9»
Подружжя, як підстава законного виття, ^оралі, існування то. розкую
Н^'вСУкр’кой1™«аджмі‘'.хз№иіься нерки, шґ; і «в.ідишВ «»в.
Ояреиїй закон вотивошт» форму цааіяьвого «му.
лериавиіїИ оуд.розоязуе справа пр-’-ров»о,;а,-зп>*мїіо»ь і- АЬ.омоть
шлюбів.
Артикул 10.
Українська дерааЬа визнає свободу сумління й вірупань, оскільки ьо-
ни не йдуть урозріз з : добром і мораллю Української Нації,
Нікого не можна змушу ..ти участі н релігійних чинностях, чи обря
дах, або належати до якого-кебудь віроісповідання.
Кожному забезпечується ВІЛЬНІСТЬ 'зміни віроіспокідання..
Ніхто з громадян не може ухилитися від виконання публичниої Обовяз-
кіз'з причини своїх релігійних переконань.
Артикул 11,
Порядок визнання віроісповідання, що досі держава не визнала, вста-
новить окремий закон;
.	Артикул 12.
Кожний громадянин мфже.зміняти кірця побуту Й переносити свою влас-
ність у межах держави, коли- не 'Має на це виразної заборони закону, чи ад-
міністративної влади.	• ~
Артикул 13,
Кожний, громадянин має лр.с> вільного вибору професій та 
Обмеження в цьому напрямі моме встановити тільки закон.
Артикул 14.
^Забезпечується кожному вільність науки» кавчанзя і наук /их д .елі-І
Дію.	- ,
Артикул 15.
''Метою пихо; хння Й освіти, Українська держава ставить творення сус- І
цільного типу людини - здатної до активного творчого ...иття,
кермування та догляд над нкільїлцті’ом, належить державі,
В основу дкільництва ляже система національної, державної, обовяз-
кової та єдиної школи, ,чо дасть підстави всебічного розвитку ли.ини.
Приватні ос-ьітні установи та чужомовні навчання допускається тільки
за дозволом влади в кожному поокремояу випадку та підлягають її контролі,
Навчання в школах, від нижчої до високої, що їх удержує іржава,
безкоштовне-,
В цілях творе {кя провідних кадрів суспільства, держава сприяє кож-
ному талановитому й працьовитому громадянинові в здобутті янна.вищої ос-Ь
віти.
Держава створить установи широкого позалікільного навчання.
 Артикул 16.
Держав^, контролює всі роди видав.мд юї діяльності!, зокрема пресу.
матеріяаьна та інша участь чужинців у видавничій і пресовій діяльЖ
пости допускається лише за окреклц дозволом влади, й підлягає її контролі !
Видання на чулих говах допускається за окрешш дозволом влади й пДі
лягає її контролі.
- -
Артикул 17.
Праця, здоровля й ниття, громадян Української дерааги стоять пі, охо
роноп закону.
держава перебирає на себе контроль наЛ1 організацією праві, укови-
нами праці й винагородою за неї.
Окремий закон забезпечить матеріяЛьно громадян, або їх родини, на
випадок недуги, каліцтва, старости й оперти.
• • Артикул 18,
Об єднані в професійно-станових орґанізаціях працівники й працедав-
ці мають у' г-ідповідннх професійно-станових установах і у Верховній РаАі
Національної Праці своїх представників, які братимуть участь у вирішенні
питань соціальної політики й господарського виробництва «церпави,
Ар тику.- 19»
Встановлений державою Кодекс і саці рєґулюаатине умови праці грома-
дян у всіх галузях господарської продукції та іншої творчості!; встановлю-
ватиме рівень винагороди за працю, визначатиме її технічний процес, ви-
робничі норми, гиґіену праці, внутрішнії розпорядок робіт у підприємствах,
опреділюватике відносини мім працівниками іі працедавцями, право к форми
арбітражу, тощо.
Артикул 20,
матеріальні И продукцілні відносини окремих суспільних Груд, об єд-
наних у професійно-станових організаціях, як і стосунки внутрі цих орґа-
нізацій, чи мік ними, реґулюються піл доглядом і контролер Верховної Ради
Національної Праці.	. ..
Працедавці і працівники матимуть у ранцях йрдексу праці в при кон-
тролі Верховної Радії Національної Праці право персональних і колективних
умов у справах , що стосуються їх інтересів.
ітрайки робітників і льокавти працедавців заборонені законом, як не-
згідні з поняттям надіократичної держави та суперечні засадами національ-
ної й соціальної солідарности.
Артикул 21.
Право власности на всі матеріальні добра належить Нації.
Нація виделєґоиуе свої компетенції фізичним і правним особам, що вис
тупають субєктами даного їм Нацією права володіти майном, передавати ного
в спадщину й бути працедавцями.
Артикул 22,
Право ми приватну власність упідстаглює праця. Посідання вдасмости
накладає зобоьязання давати їй корисне для Нації прикіпення. У випадки*,
п оти еюаавного, чи актисоціяльного використання власності!, або зумитко-
вашп/’її па цілі, що суперечать коралі та добрим звичаям суспільства - -0-
на підпадає конфіокаті.
’	• артикул 23.
Приватна власність стоїть дід обороною закрку.
Спосіб вявлаоненя, або обмекекия приватної ьласностн визначать ок-
ремий закон.
Артикул 24.
Тїагпома-іхення натеріяльних багацтв понад доцільні з суспільного
огляду норми - Держава внемомливить окремими регулятивними зсходацв.
Артикул 25»
будуючи національне господарство на підставі державного пляму П
- 16 -
контюолі - Дерла-а водночас-забезпечить громадянам усі можливості творчого
“•«Пивної ІЕІЖШЖЗ» ™ здорового «шагу з господарській діяльнеє™, 
Артикул 26.
Велика приватна земельна власність заборонена в Українській Державі.
Право на володіння Я користування землею належить тим, до на' ній пра—
ЦЮЮІЬ'осноп:шн типом- земельного устрою Дернази є трудове середнє селянське
господарству. •	_	г 
'* ’ Артикул ^7*
Громадянам забезпечується спадкове право в межах діючих законів.
Ці закони визначають участь Держави у спадщині.
Артикул 2'"',
Громадяни Української Держави мають право вносити петиції до Голови
Держави, Державного Уряду, Державного Сойку, Верховної'Влади'Національної
Праці Й органів самоуправи.
Артикул 29.	•	,
Всі громадяни зобовязані бути вірними Державі, підлягати її законам,
шанувати законну владу, улегщувати її завдання, виконувати її накази, що
видані згідно з законом, виконувати публичні уряди, до яких їх покликано,
ммат-ти податки й-нести всі тягарі та особисті й річеві повинності.
Артикул ЗО.
Всі громадяни зобовязані до військової служби.
Окремі закони визначать рід,•спосіб, порядок і час тривання військо-
вої служби, звільнення від цього обовязку,' а також особисті й річеві по—
винности на військові цілі. і.
Всі пост .нови про обовязки .й права громадян стосуються і до військо-
вих осіб усіх ступені.., поскільки тому не суперечать військові ^акони.
Артикул 31.
Чужинці, що перебувають на території Української Держави,за вийнят-
ком осій з.правом екстернторіяльности,підлягають її законам на загальних
Для підставах. Вони не користають з політичних прав українських гро»-
мадяї-ф.з усіх інших прав кориотають, поскільки закон не визначив у тому
напрямі обмежень.