/
Автор: Лисенко П.С.
Теги: українська мова словник фольклор історія україни лексика етнографія
Год: 1974
Текст
П СЛИСЕНКО
слов ник
ПОЛІСЬКИХ
ГОВОРІВ
АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНСЬКОЇ РСР
ОРДЕНА ТРУДОВОГО ЧЕРВОНОГО ПРАПОРА ІНСТИТУТ МОВОЗНАВСТВА їм. О.О.ПОТЕБНІ
П. С. ЛИСЕНКО
СЛОВНИК ПОЛІСЬКИХ
ГОВОРІВ
ВИДАВНИЦТВО «НАУКОВА ДУМКА»
-КИЇВ—4974
ІзТ”
Дослідження лексики поліських говорів становить особливу
цінність для осмислення історії українського народу та його
мови. Це незамінний матеріал для дослідників фольклору та ет-
нографії. До Словника, крім виразно діалектної лексики, вклю-
чені також деякі слова загальнонародної розмовної мови, що
мають цікаві семантичні, граматичні та акцентологічні особли-
вості.
Словник розрахований на мовознавців, істориків, фолькло-
ристів, етнографів, учителів, викладачів та студентів відпо-
відного фаху, аматорів історії української мови.
Відповідальний редактор
кандидат філологічних наук
Т.К.ЧЕРТОРИЗЬКА
Афанасий Силович ЛЬІСЕНКО
СіїОВАРЬ ПОЛЕССКИХ ГОВОРОВ
(На украинском язнке)
Друкується за постановою вченої ради
Інституту мовознавства ім.О.О.Потебні
Академії наук Української РСР
Редакція словників
Редактори О.А.Дітель, Н.С.Редичуд
Художній редактор І.П.Савицька
Оформлення художника В.ВЛісовського
Технічний редактор Р.Е.Хазірова
Коректори В.С.Якубенко,С.В.Лісіцина
70105 - 411
1 М22Ц04) - 74 511 “ 74
@ Видавництво "Наукова думка", 1974 р.
Підписано до друга ІЗ.ХІІ974 р. Зам. Вид. № 96. Тираж 2200.
Папір офс. » 2, 60x90 1/16. Умовн.друк.арк.. 16,25. Облік.-видави.арк.
^л13л..Шна,74копл----------------__------------_-----------
Видавництво "Наукова думка",Київ, Репіна. 3.
Київська друкарня наукової книги Республіканського виробничого обги-
нання "Поліграфкнига* Держкомвидаву УРСР, Київ, Репіна, 4.
ПЕРЕДМОВА
Пропонована читачеві праця становить собою регіональний словник
диференціального типу.
В історії української діалектної лексикографії - це перший слов-
ник, у якому порівняно широко представлена лексика в основному двох го-
віркових масивів - серединополіських і східнополіських говірок україн-
ського мовного ареалу.
У Словнику використано записи, зроблені у 2ЇЗ населених пунктах
чотирьох областей - Чернігівської (<ОТ)> Житомирської (55), Київської
(40) і Сумської (Н).
Основу Словника становить лексика, зібрана у 1947-1963 рр. на тери-
торії колишніх Козелецького, Михайло-Коцюбинського, Олишівського та Оо-
терського районів Чернігівської області; Коростенського, Народицького
та Словечанського районів Житомирської області і Дилерського, Полісько-
го та Розважівського районів Київської області.
У Словнику зафіксовано лише факти живого народного мовлення, запи-
сані як самим автором, так і деякими діалектологічними експедиціями Ін-
ституту мовознавства ім. 0.0.Потебні АН УРСР, Житомирського та Київсько-
го педагогічних інститутів‘за програмою для збирання матеріалів до Діа-
лектологічного атласу української мови.
І
До реєстру Словника ввійшла діалектна, або обласна^лексика обсте-
женої території, а саме:
Слова специфічно місцеві, не вживані в літературній мові, напр.:
АБНЬЙТ (ожеред); БАЦУК (водяний щур); БЕРЕЗНИК (лісник); ГАЛО (низька бо-
лотиста місцевість, де косять сіно); ГУТАЛКА (гойдалка); ДРАПАШТ/н (де-
реза); ДУЧА (дірка, нора) і под, До цієї категорії слів належать і та-
кі групи лексики, як:
а) слова, запозичені діалектами української мови з інших словен-
ських і неслоь”ямських мов, напр. з білоруської: Л^ТАСЬ (минулого року,
торік); ЛЄТАШНІ(Й) (торішній, минулий); з польської: ДЕНША, ТЙНЧА (ве-
селка); КАВАЛОК (шматок, кусок); МАЄНТОК (маєток); цурка (дочка); з
німецької: ГУИТ (собака); ПЛАЦ (вигін, майдан; торговельна площа); з
єврейської: ГУЛАЛЬ (їжа, приготовлена з курятини, квасолі, цибулі то-
що і заправлена перцем) та ін.;
б) давні, переважно спільнослов'янські слова, засвідчені пам'ятка-
ми давньоруської доби, напр.: БОРТЬ (дерево, в дуплі якого поселилася
бджолина сімия); КРОСНА (верстат разом з основою для ткання; основа для
ткання, навита на верстат); СЯБЕР (спільник по роботі; супряга, супряж-
ник) та ін.;
З
в) застарілі слова дореволюційної доби, вживані переважно людьми
старшого віку, напр.: БАРАБОЛЯ (кормова картопля); ьбгТНІК (пасічник);
БУБУЛЬ (безземельний селянин; наймит); ВІКАН (ділянка землі 5-12 га);
ВАСЬМИГРИВЕНИК (монета-вартістю 20 коп.); вблок (хутір) та ін.
2. Загальновідомі в українській мові слова, що в місцевих говірках
виступають з іншим, ніж у літературній мові, значенням, так звані семан-
тичні діалектизми, напр*: БАЗАР (майдан); БАЛАЛІЙКА (пропуск при оранці
трактором); БАНКА (кільце, за допомогою якого коса скріплюється з кіс-
сям); ДУША (підкладка в картузі); НЕБО (квітка пізньоцвіт осінній; під-
небіння; склепіння печі) та ін.
3. Слова, що відрізняються від відповідних слів літературної мови
граматичними ознаками або певними незакономірними, непослідовними для
системи даних говірок фонетичними і морфологічними структурами, напр*:
БЛЕКОТ (рослина чорна блекота); БОКЛАГ (баклага); ГАРБУЗА (гарбуз);
мбрГА (морг, -0,57 «Оі'БШНЙЬ (боронувати лая); ХИТЯНИЩЕ (поле, з
якого скоиеао лито); АРОЛ (орел); РОСІЛКА (русалка) та ін.
4. Слова-запозичення з російської мови або давньоруські успадкуван-
ня,напрл АТВАЛ (деталь плуга); БУТОКА (пляшкар; ВЕСА (ваги); ВИСОВЩЙК
(вагар); ГОРСТЬ (горстка конопель або льону); ВДКО (бридко); ЗАІіАшКА
(оранка); КОПНА (копа снопів) та ін.
5. Слова, що відрізняються від відповідних літературних слів міс-
цем наголосу, напр.: БУЗИНА, ГАРБА, ДОЛОТО, КЛІМАТ та і я.
6. Слова, що вживаються тільки в стійких словосполученнях, напр*:
ВОДЯНИ ВУОЛ (пічний болотяний птах бугай); ІИВА КРШНЙЦА (впорядковане
джерело, з якого беруть воду для пиття); ПОЛОТНЯНА МІШ (кажан), а також
словосполучення, що передають одно поняття, напр*: ЗАВОД-СаШОіЇР (смоля-
ний завод); ІвХйЬКО-БУДНИЧОК (птах мухоловка сіра) та ін.
_7_. Слова, що вживаються у розмові дорослих з малими дітьми, а та-
кож у мові дітей, напр,: БАЗИ, БИРАШКА (вівця); БУ (корова); БУЛЯ (хліб);
дбДА (квітка); ЗША (долівка); КВ8Я (цукерка) та ін.
8. Слова, що стоять на межі з літературною мовою, але більш харак-
терні для усно-розмовного вжитку, ніж для літературної мови, напр,: БА-
ЛАНДІ (страва з мянтої картоплі); БИЧ (батіг); ДОВБЕШКА (довбня); ЗАВОД
(порода тварин) та ін.
9. Скорочені слова, як-от: ЗАРА, ЗАРЕ, ЗАРИ (тепер, зараз); КАБ
(якби, коди б); МАБ (мабуть); ТРА, ТРЕ (треба), та ін.
10. Діалектна фразеологія, напр*: БЛІЗК1Й НА ОЧІ (короткозорий);
ПОКАЗАТЬ ЙГОЛКИ (прорости, зійти - про молоді посіви); ПОДЮЄЦА СТОРО-
НІ (світає) та ін. ,
II. Деякі найпоширеніші астрономічні назви, напр.: В030К (сузір°я
Мала Ведмедиця); МЕДВ& В&О (зірка, яку спостерігаємо на небі опівно-
чі); ПЕТРбв ХРЕСТ (сузірвя Чумацький Шлях).
Не внесено до реєстру Словника:
3. Власні імена та прізвища людей.
2. Назви країн чи держав, міст, морів, річок, гір, островів, пла-
нет та ія.
3. Слова разового вжитку та характерні переважно для малописьменних
людей фонетично зіпсовані розмовні форми нових слів літературного поход-
ження*
4
п
До реєстру Словника внесено за алфавітом у найближчому до міс-
цевої вимови писемному варіанті слова або словосполучення, що в ціліс-
ними лексичними одиницями (ЗЕЛІНКА, Зл/вНІЧОК, ІВОЛНИ1ЦЯ,КАРТОПЛІ СМА-
ійниє' та ін«)
Усі слова, крім односкладових, подаються з наголосом - одним або
двома, напр.: БУЧОК (вулик); ГУТАЛКА (гойдалка); зХвбЗДКА (загвіздка
в осі колеса воза; заколесник); зХст/вні (дарев"яні віконниці); ЗАХОЛбд
(холодець з мпяса). Наголоси позначаються також у формах відмінюваних
слів, надр.: БУЙЧ,,а (байрак); ВАГАНЙ\ нбв (триніжки); ГАЙДАЙ, я7 (по-
гонич волів); ГЛУМИТ, млю, миш (псувати що-небудь) та ін.
Фонетичні варіанти реєстрових слів об’єднуються в одній статті за
алфавітом, напр.: ВАСЄЛІЦА, ВЕСЕЛИЦЯ, ВЕСЕЛІЦА, ВИСЕЛИЦА (райдуга, ве-
селка); ЧЕКМЕЛЬ, ЧЕКМЄНЬ, ЧЕКМІЄНЬ, ЧЕКМІНЬ, ЧИКМИНЬ, ЧИКМІЕЛЬ, ЧИКМІНЬ
(довгий з відлогою зимовий чоловічий одяг а домотканого сукна; кобеняк;
причому кожен із цих варіантів наводиться на своєму місці в реєстрі з
відсиланням до першого слова, за винятком тих випадків, коли між дво-
ма варіантами немає інших реєстрових слів.
Різні фонетичні варіанти того самого слова, вживані в одному на-
селеному пункті, розділяються двома скісними паралельними рисками (/ ),
напр.: БЛЕЯТЬ / БЛЕЇТЬ... Бекати (про вівцю) (Ус.),; ЄМШЕНЙК / МШЕНИК..♦
Приміщення для зимівлі бджіл (М^.-Кр ; Л^ГКІЄ / ЛЬОГКІЄ... (Лск., Нрд.)».
Легені.
У різних статтях подаються в Словнику слова-си^оніми, а також мор-
фологічні варіанти слів, напр.: ГОРІВНЙК і ГОРЩЙШНИК (гончар); ГРАДОБИ-,
ТІЯ і ГРАДОБІЙСТВО (великий град); ЖИТОВИЩЕ і МИТЙНИЩЕ (поле, з якого
скошено жито); кбзУБ ї КУГАЧНИК (бакенщнкЬ; ЛУПЄТА, л/сТА і РІЕЗКА
(великий шматок хліба)* та ін.
Діалектні слова-омоніми подаються в окремих статтях з,позначками
над словом 1,2 і т.д., напр.: АБИРИТЬ1 .(розбагатіти) і АБИРИТЬ2 (піз-
нати); ВАР^ЙКА^ (велика, сплетена з лози корзина з двома ручками для
перенесення городини, торфу тощо) і ВАРЕЙКА2 (великий горщик ); ГАБЙ-
•ДОК* (шкура з молодої забитої тварини) і ГАБЕЛОК 2 (мала дитина).
"Відмінювані слова вносяться до реєстру Словника в початковій гра-
матичній формі: іменні частини мови - в називному відмінку однини (імен-
ники, що вживаються тільки в множині, - в називному відмінку множини),
напр.: АГНИЩЕ (вогнище,^багаття); ЗГЇЇБ (суглоб); ІМх£ (мряка); САРА-
М”яІи1 (соромливий); ШЛУНКИ (нутрощі зарізаної тварини); ШТИРИ* (чо-
тири) та ін.; дієслова - в інфінітиві, напр.: БАСУВАТЬ (співати басон);
ВЄТЬ (плести, сукати); КРЕСАТЬ (полоти картоплю тощо) та ін.
При відмінюваних іменниках наводиться (скорочено або повністю) фор-
ма родового відмінка однини, напр.: АРАШНЙК,, у (ліщина, горішина);
АРЙЛ, АРлХ (орел); ВИЛЬХа', д (вільха); "УТТЄ, я (взуття); КОНЯчбк, чк£
(неміцна самогонка) та ін. Якщо кілька фонетичних варіантів іменників,
що подаються в одній статті, мають однакову форму родового відмінка, то
вона наводиться тільки при останньому слові, напр.: ЙІЕКОТЕЯЬ, КЛЙКЕТЕЯЬ,
КЛЙКОГЕНЬ, тня; Л?АЛЬ, І#гі£ЛЬ, Г^ЛЛЬ, ю.
У випадках, коди реєстрова одиниця складається з іменника і про-
метника, форма родового відмінка не позначається, напр.: БАБА СКАЛАз/-
БА, ^иуіьк. Баба-яга; ВАРОВА ДІЖКА. Діжка для квашення городини; КАРТОП-
ЛІ СМАЖЕНИЄ... к^л.Печеня, та ін.
За загальним правилом подається форма родового відмінка для імен-
ник ів-прикладок, у яких реєстрова одиниця складається з двох однорід-
них іменників, що пишуться через дефіс, напр.: ЗАвбд-САМОЖ^Р, а... За-
вод, на якому виготовляють смолу; ДІВКА-НЕВИХАЖАЛКА, и... Дівчина, яка
до старості не вийшла заміж, та ін.
Якщо ж реєстрова одиниця складається з двох неоднорідних іменни-
ків або має різні закінчення у родовому відмінку, тоді форма родового
відмінка наводиться повністю, напр.: ІВАНЬКО-БУДНИЧОК, іванька-буДнич-
ка, £рн. ... Мухоловка сіра; САНКИ-БРЙЧКА, санок-брички... Легенькі ви-
їзні сани з спинкою і захисним пристроєм від снігу, що летить з-під ко-
пит коней, та ін. Закінчення родового відмінка субстантивованих прик-
метників подається із збереженням попереднього приголосного основи,
напр.: ВЄЧНА, ної, ж. Стара діва; МАЛОЧОВНЕ, ного, £м£та£. Гостинець
(з одного або двох яєць), який давала хрещена мати своїм хрещеникам на
великодні свята, та ін.
Після наведення граматичних форм іменників позначається іх рід:
ч. (чоловічий), ж. (жіночий), £. (середній), напр.: КАМЛЙК, а, ч. При-
земкувата людина; ОВИНА, и, ж. (невеликий сарай для збіжжя) ;ПУДНЕБЕНН€,
я, £. (звід, склепіння печі); при іменниках, що можуть виступати в чоло-
вічому і жіночому роді, ставиться позначка Чд^ж., напр.: ПОНУРА, и,
Чд^і^к. (неговірка, мовчазна людина); ХвбйДА, и, Чд^ж. (нечепура,
нетіпаха), та ін.
При невідмінюваних іменниках ставиться позначка нев|дь, напр»:
БУ, невідм., діич Корова; НЕТР^НЬ, неві^м. ... Невелика запашна хатня
рослина, що цвіте білим цвітом, та ін.
До іменників, вживаних тільки в множині, дається скорочено або
повністю родовий відмінок множини Й ставиться позначка згільки^од., напр.:
БРИЧКИ, кав, тільк_и,мн. Рогач* .ВИлбшнИКИ,.ков, Куток у хаті,
де стоять рогачі й кочерги; ОБЦУГЙ, г(£в, тільки^мн. Обценьки.
Іменники, що зафіксовані в досліджених говірках у множині, але
практично можуть уживатися і в однині, подаються в множині з позначкою
ми.» напр.:,БЛІЗНІцЙ, дов, мн., ... Два дерева, що ростуть з одного ко-
реня; БУДЯХИ, хуов, мн., ... Лісова ягода, голубиця, та ін.
Іменники, що зафіксовані у говірках в однині, але практично форма
множини виступає у них частіше, наводяться в однині і множині з відпо-
відним граматичним оформленням 8 позначкою при формі множини частіше
мн., напр.: ВЕРТУН, а, частіше мн. ВЕРТУНИ, нив, ч. Пиріг з маком чи •
повидлом; ДРАНИЧИНА, и, частіше^мн. ДРАНИЧИНИ, чі?н, ж^, буд. Покрівель-
ні шалівки; Об6ра, н, частіше мн. ОБЙРИ, б(£р, ж^ 1.Нижня^ТУерхня мо-
тузки в неводі.
Форми називного відмінка множини іменників позначаються тоді, ко-
ли вбни, порівняно з формами називного відмінка однини, мають ту або
інну місцеву ^особливість, напр.: АДЕНАК, нка, мн., ДДЬСГНКИ;- БРАК, у
мн. БРАНІ; Ґа'рА, и, мн. ҐІРІ; КІЧКА, и, мн. КІЧКИ- та ін.
6
При дієсловах зазначаються (скорочено або повністю) їх основні фор-
ми: для особових дієслів - форми 1-ї і 2-ї особи однини теперішнього
або майбутнього (залежно від виду) часу, напр.: ГАЙНУвХт, ую, Уеш...
Нівечити, псувати; ДРОЧИТЬ, дрочу, дрочиш... Дражнити, називати по
прізвиську; КАЛАБУШИТЬ, шу, шиш... Лоскотати, та ін.
При дієсловах, що практично не мають форм 1-ї і 2-ї особи тепе-
рішнього (майбутнього) часу однини, подаються тільки форми 3-ї особи
однини, напр.: ЖАХІТЬ, ає ... Блискати без грому (про блискавку); к£-
ПЕТЬ, еє... Жевріти, тліти; МЙКАТЬ, ає... Мукати (про корову), та ін.
- При безособових дієсловах подається форма 3-ї особи теперішнього
(майбутнього) часу однини й ставиться відповідна позначка безос., напр.:
ГСДИТ, дит, б_езос... Розпогоджуватися, встановлюватися (про теплу со-
нячну погоду), та ін.
Примітка: Особові закінчення форм дієслова подаються з
останньої незмінної букви дієслівної основи теперішнього (майбутнього)
часу, напр»: ДРІЛЮв/т, юю, юєш; ЗАЗЯТЬ, яю, яєш; ЛУЗАТ, ЛУЗАТЬ, аю,
аєш, та ін.
Після особових закінчень позначається вид дієслова; недок. (недо-
конаний) або док, (доконаний), напр»: ВИГЛ/пЛСВАТЬ, юю, не$ок.,
ВИРЛУПИТЬ, плю, пиш, Витолочувати, вибивати що-небудь; ПЛЕКАТИСЬ,
аюсь, аєшся, недок., ГЛЙСНУТИСЬ, нуся, нешся, док. Сідати або падати
з розгону у що-небудь або на що-небудь та ін. При дієсловах, що мають
недоконаний та доконаний вид, даються відповідні позначки Д?до£^ХчДЙХ.’
напр.: СТОРОЖІТЬ, жу, жиш, це&щс._ Д^одс. Стерегти що-небудь.
Дієслова доконаного й недоконаного виду (крім тих, що різняться
початком основи, напр.: ЗДУМАТЬ-ИЗДУМАТЬ) наводяться в одній статті,
причому на першому місці ставиться дієслово недоконаного виду, напр.;
АБИВІТ, аю, ^єш, нЬ^ок., АБИТ, аб"ю, аб*^ш, Док., ... Підгортати, об-
гортати (про картоплю). Кожна з доконаних форм діеолова, якщо за алфа-
вітом не стоїть у реєстрі поряд із формою недоконаного виду, наводить-
ся, крім того, і на своєму алфавітному місці з відсиланням на недоко-
нану форму дієслова, напр.; АБЙт до.АБИНАТ.
До прикметників, дієприкметників й порядкових числівників у формі
називного відмінка однини чоловічого роду подаються також закінчення
жіночого та середнього роду, надр.: СПИРНИ, СПОРКИ, а, е; ТШЙ, а,
є; Уй/сАНИ, а, є; ТРЙЙТІ, я, є.
Примі т к а: Узяте в дужки кінцеве Д у прикметниках указує
на те, що в тому самому населеному пункті зрідка вживається також фор-
вазй, напр.: Л&АШНЦЙ), ПАДЙ(Й), та і в.
Тільки при незмінних частинах мови наводяться позначки належності
їх до певної частини мови. Таж, прислівники мають позначку присл.,
прийменники - пдийм., сполучники - спол., частки - част., вигуки - виг.
(з належним тлумаченням і прикладами).
Примі т я а; У випадках, коли словом "вигук* починається тлу-
мачення реєстрового слова, останнє наводиться без позначки, напр.:
АВУТА. Вигук, яким відганяють качок; РИСК. Вигук, яким відганяють овець*
та ін.
Вигуки, що в говірках виступають як кілька разів повторюваний зву-
ковий комплекс, у реєстрі Словника подаються у вигляді двічі повторе-
ного комплексу з трьома крапками наприкінці, напр»: ГУ-ГУ... Вигук,
яким підкликають гусей; КЕСЬ-КЕСЬ... Вигук, яким підкликають коней, та
ін.
Ш
Як і в літературній мові, переважну частину лексики поліських
говорів становлять слова, з стилістичного погляду нейтральні, тобто та-
кі, що можуть уживатися в усіх стилях розмовної мови населення дослід-
женого мовного ареалу.
Проте в діалектній лексиці Полісся, як і в інших місцевостях, не
можна не помітити певних різновидів слів емоційного характеру - жартів-
ливих, лайливих, іронічних та ін. Щоб відобразити це, до Словника вве-
дено ряд стилістичних позначок, якпот:
4. вульг. - вульгарне, грубе слово, напр.: МАРМУЗА..., вульг.
Мармиза, пика; ЛОБАЧ...^ вульг. Бовдур, лобур.
2. знав. - зневажливе слово, напр.: КОВ^ЗА .../знев. Вередлива,
примхлива людина; МАМЕХА ..., знав. Мати.
З. і££Н. - іронічне слово, напр.: БОРАХ...,, ірон. Джигун, коханець;
ГУЗІК ... .ірон. Печатка.
4. дайл. - лайливе слово, що вживається як лайка, напр.: АНЦЙХРИСТ..^
лайл. Шибеник, антихрист; ВРАГ&СА..., лайл. Розбишака, зірвиголова.
Слова, властиві українському фольклору, фольклорній мові, вносять-
ся з позначкою ^ольк., напр.: АРАТАЙ ..., ^ольк. Орач; БОЛЯ..., ^олвд»
Хвороба, недуга.
Слова, пов”язані з церковними обрядами або з релігійними уявлення-
ми, даються відповідно з позначками Цврк. і дел., напр.: АЛЇІВКА
іцдк. Лампадка; ДЕДЙ* ..., дел. Поминки^та ін.
З відповідними стилістичними позначками подаються слова спеціаль-
ного й термінологічного значення', напр»: бот. - ботаніка; б£Д. - буді-
вельна оправа; етд, - етнографія; іхт. - іхтіологія; мисл. - мислив-
ство; ррн. - орнітологія; слр. - сільське господарство; стол. - столяр-
на справа, та ін.
Архаїчна лексика, вживана переважно людьми старшого віку, має поз-
начку стар. (старше покоління), напр.: БОЧКА..., стар. Весільна хліби-
на, що роздається усім гостям, на відміну від короваю, який ділиться ли-
ше міх родичами; ВИНОШ&ЬКА•.•, стар. Шинок, монополька; ГУТТЄ, я...,
отар. Взуття, та ін. <
З цією ж позначкою подаються різні найменування предметів домаш-
нього побуту, понять і явищ історичного минулого, надр.: б/рмУС...,
стад. Просторий, подібний до піджака, зимовий жіночий одяг 8 фабрично-'
го сукна; ЧЕЛЯДНИК..., стад. Наймит, та ін.
Слова, що зустрічаються тільки в мові молодшого покоління, супро-
водяться також відповідними позначками, а саме:
і. нов. - слово, нове за походженням, напр.: АБАРАК..., нов. Ор-
чик, барок; ВАРИЙКА2 ..., нов. Приміщення, в якому готують корм для кол-
госпних тварин; ПЕРЕГОВОРНІМ..., нов. Перекладач, та ін.
8
2» мол. - молодеє покоління, напр. : ГЕДЗУН мол., ент. Гедзь,
та ін.
ІУ
Реєстрові олова і фразеологічні звороти пояснюються в основному
засобами літературної мови. Тлумачення стисло розкриває значення і від-
тінки слова. Якщо місцеве слово не має лексичного або фразеологічного
відповідника в літературній мові, значення його розкривається описово,
напр.: лбїїАВКА... Пристосування для знищення мух у вигляді шматка шкіри,
гуми тощо на ручці; ОБУШНІК1: ... Отвір в обусі сокири, в який вставляєть-
ся топорище.
Щоб не повторювати описового пояснення діалектних слів, які не ма-
ють відповідників у літературній мові, в тлумаченнях використовуються
вживані в реєстрі діалектні слова з посиланням на них у дужках (дав.),
напр»: БУРТАвйь2 ... Робити заглиблення (пази) для дощок у авшулах
(див.); ДОБІ... Планка для закривання льотки дуплянки (дав.) та ін.
Слова тієї самої граматичної категорії тлумачаться по можливості
однотипно.
Переносне значення слова при тлумаченні подається з позначкою пе^
напр.: НАВДИБАШКЙ... п е р е н і недррен. Навшпиньки; ВАВНЯНКА...
І. бо£. Неїстівний гриб, подібний до рижика. 2. перен. Несмілива, нез-
грабна, повільна у рухах людина.
Кожне значення діалектного слова тлумачиться окремо під цифрами
ї, 2, 3 і т.д.,^а відтінки - в межах цих значень. Нове значення даєть-
ся з абзаца. Як правило, на першому місці подається значення найужи-
ваніше в мовній практиці тієї чи іншої місцевості.
Якщо реєстрове слово, крім місцевого значення, має такс» і загаль-
новідоме, то останнє наводиться в Словнику в кінці статті, напр.: ГЛИ-
БИНКА... і. Рівчак біля залізничної колії. 2. Розташований далеко від
залізниці резервний пункт заготівлі зерна.
Коли слово поряд із звичайним місцевим має ще значення терміноло-
гічне, то останнє подається також у кінці статті, напр.: ДРАЧ... ї.
слч Розпушувач грунту. 2. Підприємство, яке виробляє гречану, ячмінну
і просяну крупу; круподерня. 3. тн.Приотрій,яким деруть дрань.
Якщо значення реєстрового слова викликає сумнів, то після літера-
турного відповідника в дужках ставиться знак питання, напр.: ОДНОР/ЗНИ,
а, е. Різноманітний (?); СМАРОДА ... Смородина (?) і т.д.
По.можливості до тлумачення реєстрового слова подається також си-
нонім, напр»: вХтАШНИК ... Куртка, стьобана на ваті; ватник; КАПТУР...
Старовинний головний убір заміжньої жінки; очіпок.
До більшості діалектних термінів, переважно ботанічних, зоологіч-
них, ентомологічних і номенклатурних назв менш загального вжитку, наво-
дяться, крім літературних пояснень, також найменування латинською мо-
вою, напр.: БОМБАРЙК ... бот. {Іааит йаг&агат ). Повій звичайний,
дерева; ПЙГРИК... 1. ент. (/’лгг/л/'/Лг Мгпріетргмііїаїа). Сонечко. 2.
зоол. (№//х). Слимак.
Значення ряду похідних слів розкривається через посилання, за
9
певними формулами, на основне слово, з яким вони етимологічно пов’я-
зані. Так, дієслівні іменники на -не, -ннє. -тя, -ття, що мають значен-
ня дії, тлумачаться через відповідні дієслова, відзначені в дослідже-
них говірках, напр»: АБИв/нє... Дія за знач. АБИВАТ. У словах-синонімах
значення розкривається диве в першому слові, за алфавітом у межах однієї
букви. Всі інші тлумачаться через посилання на це слово, напр.^БОВЧ...
Жердина, якою заганяють рибу в сітку; бовт; БОЛТ... Те саме, що БОВЧ.
Похідні іменники 8 суфіксами зменшеності або пестливості тлумачать-
ся через відповідні іменники, напр.: біИК... Зменш, до ОХ; ПУЗИРІ...
Зменш, до ПУЗЙР; СкбціК... Зменш, до СКИЦЬ, та ін.
Якщо ж відповідних іменників у говірках досліджуваної місцевості
не відзначено, то зменшені, зменшено-пестливі і пестливі форми наво-
дяться в одній статті з відповідними ремарками (зменш.,пеетл. зменш.-
нести.), напр.: ПОЛУС/ДНІЧОК.... пес_тл_. Грядка для квітів в городі;
ІЗАФАЙЖЧИК..., пестд. Гаманець; ЛІСКА..., зменш^нпестл^. Невисокий плете-
ний тин, та ін.
Після розкриття значення реєстрового олова або після ілюстрації
в дужках подається скорочена назва населеного пункту, де було записане
це слово; при наявності кількох варіантів одного слова місце вживання
кожного з них зазначається окремо, після варіантів.
Скорочені назви сіл, якщо їх при одному реєстровому слові декілька,
наводяться за алфавітом.
У
До Словника включається також повпязана з певними словами фразео-
логія. Фразеологічні звороти додаються з абзаца після ромба ( О ).
Коли у фразеологічному звороті виразно помітне його центральне в
змістовому відношенні слово, то зводот подається при цьому слові. Пап-
риклад, авором: ЗАСЛЄПЙТЬ ОЧІ; ПОКАЗАТЬ ИгблКй; ТЯПлб’ РАСКл/сть тлума-
чаться відповідно при словах ЗАСЛЄПИТЬ.Игблкй, ТЯПЛ($,
Словосполучення, пр становлять.складні одиниці термінологічної лек-
СИЛИ типу ВЕРЕБ^ЙКОВ ЩАВЕЛЬ; ЛУГОВИ* ЩАВЕЛЬ; ЗАВЧИ ГРИБ; ЗАЄЧИ КОРШАК;
КРИША ПУД ГУЗИР наводяться з абзаца після розробки реєстрового слова.
УІ
Для підтвердження Існування слова в досліджених говірках, для пов-
нішого розкриття його семантики до слів реєстру по змозі дається ілю-
стративний матеріал - окремі речення, записані з уст народу фонетичною
транскрипцією, прийнятою для Діалектологічного атласу української мови^ч
Коли в цитаті-ілюотрації при її скороченні випадає лбмєкт дії, то
вів наводиться в квадратних дужках, напр.: ЇШ^зДім^^стщим /Зджіл/ у
нЧм^унЧк^ (Луг.). У випадках, коли в ілюстрації взагалі немає об'єкта
дії, він подається в квадратних дужках на підставі змісту всього тек-
стового матеріалу, напр., до слова ВАЗВЙШ: Йесл/Мп^^
то триста рубл/е^, а й/с:?Л вазвша^ ^ланал^дек^/одержуємо/ с/емсот^б-
дМй за цента/ер /конопель/ (£Л.
* Див. “Програма для збирання матеріалів до Діалектологічного ат-
ласу української мови”, К., 1948, стор .96-99.
10
Якщо всередині цитати підмет виражений займенниками він. вона,
воно, вони, сам, сама та ін., то > в разі потреби значення цих займен-
ників розкриваються в квадратних дужках, напр., в ілюстрації до слова
БРЕХІТ: Хам,свой1хрдет. то вурн /собака/ не бреде (К^м<).
УП
У додатку до Словника подається список лексичних і морфологічних
синонімів. Кожній назві чи реалії з наведеного реєстру відповідав де-
кілька місцевих лексем або їх форм.
Назви реалій розташовані тематично. У межах окремих груп вони роз-
міщені в алфавітному порядку.
Після кожної назви реалії через двокрапку наводяться відповідні їй
діалектні синоніми, які оформляються в найближчому до місцевої вимови
писемному варіанті, так як і в основному тексті Словника, з тією лише г
різницею, що до лексичних синонімів у дужках наводяться їх фонетичні й,
акцентологічні варіанти.
УШ
Північні говори української мови доходять до межі з білоруською
мовною територією. Південну, західну і східну межі -цих говорів приблиз-
но можна визначити на основі даних, зібраних до Діалектологічного атла-
су української мови. Важче вробити це на півночі, де вони поступово пере-
ходять у говори білоруської мови.
Незважаючи на те що північні говори, зокрема говори Полісся, ще
порівняно мало вивчені, на північноукраїнській території все-таки можна
визначити основні зони, діалектні масиви. В основному відомі й головні-
ші риси північних говорів, що відрізняють їх від інших діалектних груп
української мови.
Для полегшення читання і розуміння Словника відзначимо деякі важли-
віші фонетичні і морфологічні особливості, характерні для більшості пів-
нічноукраїнських говорів, у тому числі середньо- і східнополіських, де
переважно зібрані матеріали для Словника.
Серед фонетичних такими особливостями є:
1) наявність особливих голосних фонем: так званих дифтонгів £5, £и,
О* Я та * монофтонгів 2, о, и, є. та ін. на місці давнього о в но-
вих закритих складах під наголосом (двуор, дв£ер, дв£ир, двуїр, двур,
двор, двир, двер) і збереження о або заміна його звуком а в ненаголо-
шеній позиції (двори, косткй, мости; двари, кастки, маст7- в акаючих
говірках);
2) перехід давнього наголошеного е в нових закритих складах (перед
колишнім складом із зредукованим ь) у дифтонги £3, £1, £3, уі та ін.
(т’£5тка, т’уитка, т*£йтка) або монофтонги у, о, £, X (т’£тка, т*йтка,
т’£тка, тЧтка) при зміні є перед колишнім складом*"із зредукованим ь
у дифтонг £е або монофтонг X (кур’ієн’, п’й’Ц п\іч ) і збере-
ження є в ненаголошекій позиції (осен’, по'пел);
3) поширеність дифтонга іе (рідше - монофтойга і) на місці давньо-
го наголошеного £ (д’іед, л’іес, на земл’£е,у нор’Іе; д’ід, лЧс» на
землЧ, у нор’і) при звичайному е, (без яоммякшення попереднього приголос-
ного) в ненаголошеній позиції (дедок, лесй);
II
4) перехід у північних говорах, зокрема в східнополіськил,ненаголо-
шеного о в а - так зване акання, причому це акання може бути двох типів:
повне, коли ненаголошена фонема о завжди переходить в а, і неповне, ко-
ди цей перехід залежить від позиції о в слові, зокрема відзначається
повна відсутність такого переходу, або виявляється він дуже слабо в за-
кінченнях і т.д. (атйва, атвйл, атк^сак, золато, лоуко, а також абіечка,
абратнй, доладні2);
5) наявність звука а відповідно до давнього л (<^)в наголошеній
позиції (з пом'якшенням попереднього приголосного) і звука е в ненаго-
лоиеній позиції (десятка, пйат1; д^сет’, вони рЗЬет*, но'сет’, х&ет’);
6) збереження £(в пом"якшенням і подовженням, у позиції між голос-
ними, попереднього приголосного) в закінченні іменників середнього ро-
ду типу жит’т»/, 8уїел*л*в, знан'н’4, вео*£ел'л’в;лист'(|, шчаст’е, зрід-
ка закінчення -є, трапляється в іменниках чоловічого роду з суфіксом
-ан- (мешч/не, сел'ане, цигане);
7) вужча, проти літературної норми, артикуляція и* (ви*лка, ви1 би. -
хац’е, випроб), а часто й |й (віипас, міи);
8) відсутність, як правило, протетичного в перед початковими го-
лосними (ілік, ух, угод, угод’, огЛ’), але часом; в^гол, вобручка (каб-
лучка), вовчар (собака-вовкодав) та ін.;
9) майже повна відсутність оглушення дзвінких приголосних наприкін-
ці слів і перед глухими (дуб, руог, вуоз, бїегти, голубка, л&кка, круж-
ка); лише в частині середньополісьвих говорів дзвінкі приголосні втра-
чають дзвінкість перед глухими, а також частково в кінці слів (голупка,
ловка, дуп і дубп, руох і руог* та ін.);
10) ствердіння приголосних з ( заві}, улица, на ілицах;
турвцки, смЧйеща; косар» гончар; кур^ варі; -бура'к, ратійтв та ін.);
її) поширеність звукосполучень Г1 , ж*, ХИ/ І почасти гЧ, к£і,
хЧ їа гі_и, кій. хіи (ноги1, руки1, орГвхи*; нйг’і. рук "і, ор’ІехЧ
та РУК*И» орїехіи); 1
12) твердість шиплячих приголосних, незалежно від позиції в слові
(юґуч, нлоче, вони волочет’; ш^пка, лоша; уши\ плеґчи1);проте в схід-
нополіських говорах звук ч вимовляється напівпом'яківено перед давніми
1, 1, а також у кінці слова: черуон, нйчі, бчі, нуо4;
ІЗ) тенденція до виявлення р між голосними і приголосними у бага-
тьох східнополіських говорах (доршч, доршка, куршч, уздра, пр<1сл*е і
Т.ін.);
14) заміна д приголосним л. (кймдта, каз’олии, бидзйн, шчйбед’,
суми*іват’с*а,иал*ка і т.ін.);
15) відсутність д після губних перед иенаголоиеним закінченням
у дієсловах 3-ї особи множині теперішнього часу (вони л'/бет*, ловет’)
при наявності цього звука перед наголошеним закінченням (спл’йт. окрип-
2 2 - це коротше проти звичайного кінцеве а, що наближається
до о.
12
16) наявність у багатьох словах дзвінкого вибухового звука (&) -
відповідника звукам (г/блЧ, ґибат’, гонта, £рис та ін»);
17) заміна, як правило, звука ф звуками хв, х (хвон^р, хворма,
хунт та ін.); /
18) утрата £ у дієсловах після префікса на голосний (пришли,
знашли, вишли, принцу та ін.);
19) наявність напівпом“якшених губних перед £ (хлопец, Й^дрик,
^еселука, мед* медогонка);
20) заміна звука ж на з, (озеред, міз та ін.).
З найважливіших морфологічних особливостей, що більшою чи меншою
мірою знаходять своє відбиття в пропонованому Словнику, слід відзначи-
ти:
і) як у російській і білоруській мовах, у східнополіських говорах
іменники П відміни в давальному відмінку однини мають закінчення -у
(-V) (брату, сину, товаришу, кон’£, гайу, дубу, дому);
2) ширшим проти літературної норми є вживання закінчення -£ в ро-
довому відмінку однини іменників П відміни (св*£ета, дуга, стела; жу-
ма, блиска, а також еону і сока, сну і єна);
3) розрізняються, як правило, закінчення іменників чоловічого, жі-
ночого і середнього родів твердої і мяякої основи та основ на шиплячі
ж, ч, ш в орудному відмінку однини (рбтом, жуонкойу, ножем, кл’учем,
полем, землейу та ін.); однак у західнополіських говірках, близьких
до говірок Білорусії, це розрізнення виявлено значно менше, внаслідок
чого тут часто трапляються закінчення твердих основ (г^йом, межойу, ту-
чойу. душойу та ін.);
4) у давальному відмінку множини іменники типу люди, к^ні, хлопці,
сани мають закінчення -ем (л*удем, к&ам, хлопцем, с^нем);
5) давнє закінчення -іе (або И) та -е (в ненаголошеній позиції)
у давальному і місцевому відмінках однини мають іменники жіночого роду
І В місцевому відмінку ОДНИНИ - іменники ЧОЛОВІЧОГО І середнього'РОДІВ
з м’^ою основою (на земл*Н, на кон’(е> в конц’іе або на земл’(, на
конЧ, на улйце, на с^нцо);
6) закінчення прикметників чоловічого роду в називному відмінку
однини має переважно Скорочену форму, тобто без кінцевого й (?) (теп-
ла, ширбки, гарни, домйанЧ, с^н*і);
7) у багатьох північних говорах прикметники і займенники жіночого
і середнього родів у називному відмінку однини зберігають ще повне (не-
стягнене) закінчення (зеленайа, худайа, т4йа, сг£й£ та ін.); повні за-
кінчення мають прикметники (і займенники прикметникового типу) і в зна-
хідному відмінку однини (добруйу, скн’уйу, н&зуйу);
8) часто вживаються довиі (нестягнені) закінчення у прикметниках
(і займенниках прикметникового типу) в називному відмінку множини (д£б-
рийе л4^ди, малий& д*Гети, золотийе руки, такийе закони і т.д., але
бат’жови чоботи, тов^ришовія сини - у присвійних прикметниках);
9) для значної частини північних говорів характерна наявність зай-
менників сей, с*айа. с^йе;
10) інфінітив дієслів після голоенрго основи закінчується на т\
рідше (писат', ходит*, робит*, писат, ходит, роби&, але везт^,
пекти);
41) у деяких східнополіських говірках іменники І відміни в, оруд-
кому відмінку однини мають закінчення -ой £ай) поряд в -4йу. -^йу (ру-
к$й, нагдй, земл’ой, цацкаЯ - у ненаголошеній позиції); це закінчення
трапляється в південних говорах російської мови і часто вживається
в північних;
12) як у російській і білоруській мовах, у східнополіських гово-
рах в орудному відмінку однини іменників чоловічого і середнього роду
дід наголосом після мпяких основ і основ на ж, ч, ш виступає закінчен-
ня -ом (кантом, нажгім, даршчЖя);
ІЗ) особові займенники він, вона, воно (переважно у східнополісь-
ких говорах) у непрямих відмінках однини після прийменників вживаються
без приставного д (з йім, до йе'йі, на йому та ін.);
14) у багатьох східнополіських говорах відповідно до суфікса -ува-
в дієсловах подовженої дії виступає суфікс -ова- ї-ава-) (ночоват* . тар-
гават* і тЛн.);
15) у східнополіських говорах, як і в російській мові, відсутнє
пересування наголосу з закінчення на основу займенників у родовому і
знахідному відмінках однини після прийменників (до мен^, у тебе');
16) у середньополіських говорах часто змішуються (незалежно від
наголосу) відмінкові закінчення іменників з твердою і м"якою основами,
внаслідок чого переважають закінчення твердої основи (кон’ом, кушчом,
йабдун* ойу);
17) дієслова 3-ї особи однини і множини теперішнього часу мають
мияке і тверде закінчення (він бачит* і бачит, носит* і нсГсит; вони
знайут’ і знай^т, нсГсет* і н<$сет, та ін.); ця риса властива переважно
східнополіським говорам;
18) часто вживаються в середньополіських говірках залишки форм дво-
їни (двЧ в’ідрМ, дв’і руц’ґ, дв’і ноз*іе і тла#);
19) у північних говорах наявні дві форми майбутнього часу недоко-
наного виду - описова, чи аналітична (буду бит’ , буду брат’), і синтетична
(братиму, битиму, братимеш. битимеш). Однак у східнополіських говірках
майбутній час недоконаних дієслів має тільки одну описову форму, утво-
рену за допомогою дієслова бути в майбутньому часі та інфінітива від-
повідного дієслова (буду битг, б$ду брад* і т.ін.);
20) заміна звука д звуком д у словах та, так і рідше то.
З метою збереження в Словнику якнайбільшої кількості місцевих особ-
ливостей у вимові кожного слова вжито, крім літер українського алфа-
віту^ ще такі додаткові знаки:
Ге - для передачі дифтонга з початковим елементом артикуляції,
близьким до X, і кінцевим, близьким до е_ (рГезка, чекмїень);
ие - для передачі дифтонга з початковим елементом типу д і кінце-
вим типу е (лййстра, недорйех, риезанка);
уи - для передачі дифтонга з початковим елементом типу у і кінце-
вим типу д (яуиж, серпоруйзнак);
уе - для передачі варіанта дифтонга з початковим елементом типу
і кінцевим типу д (черуен);
уо (юо) - для передачі лабіалізованого дифтонга з початковим еле-
ментом типу”у і кінцевим типу о (в£ойтра, перегин, нав^ойка, гню&т);
14
іи- для передачі голосного звука 1, що наближається до и (джиЛир,
сорочРни1, протві^на);
Р- для передачі голосного звука и, що наближається до 2 (вРтра-
ч/к, вРхалка, г/жвР);
- для передачі ненаголощеного звука я, що наближається до е (бяея-
а; - для передачі ненаголоиеного голосного звука а., що наближавть-
ся ДО е (суравв'жа®);
Й - для передачі трохи коротшого кінцевого д, до наближається до о
(в* єй, рех&й); у ,
£ - для передачі голосного закритого звука (котвина, щбпатка);
- для передачі ненаголоиеного £, що наближається до а. (оо/р<А-
кавіни);
о? - для передачі ненаголоиеного звука о, що
(по^дкол^тка, роузводна);
у0 - для передачі ненаголоиеного звука у, що
(бу°к7;
~ Г ~ для передачі задньоязичного дзвінкого
го (ґарс&ани, £ірз^, /увік);
у Д«» Й/ для ^передачі дзвінких киплячої і свистячої африкат
кун, шіиьДїак, Жигалка, бе^з);
* крапка над буквою - для позначення напівй’іікості приголосних
(в^л^е)•
наближається до^
наближається де о
вибухового приголосно-
15
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
анат. - анатомія
астр. - астрономія
бдж. - бджільництво
бевос. - безособове дієслово
бот. - ботаніка
буд. - будівельна справа
я. - відмінок
виг. * вигук
виді* ступ. - вищий ступінь
вст. - вставне слово
В£льг. - вульгарне слово або словоспо.чучення
див,. ~ дивись, дивіться
ди£. - дитяче слово або словосполучення
дієп^исл. - дієприслівник
док. - доконаний вид
дорев. - дореволюційне слово або словосполучення
ент. - ентомологія
етн. - етнографія
ж*. - жіночий рід
жа^т. - жартівливе слово або словосполучення
займ. - займенник
ЗбІ£Н. - збірне слово
збільш. * збільшене слово
8МЄНШ. - вменшене слово
зменш.-пестл. - зменшено-пестливе слово
знач. - значення
знев. - зневажливе слово або словосполучення
ВООЖ* - зоологія
і дон . - іронічне слово або словосполучення
іст. - історія
іхт. - іхтіологія
кул. - кулінарія
лайл. - лайливе слово або словосполучення
ме/и - медицина
масл. - мисливство
на. - множина
МОЛ. ~ МОЛОДЕЄ покоління
16
мор* - морська справа
вамзе^сп^ - наказовий спосіб
невідм. - невідмінюване слово
не^ок. - недоконаний вид
нов. - слово, нове за походженням
0£Н. - орнітологія
орудн*_в? ~ орудний відмінок
пас» - пасивний стан дієслова
дерев» - переважно
педен. - переносне значення
пестл. - пестливе слово
предик. - предикат
прийм. - прийменник
приюГ» - прикметник
прися.* - прислівник
прис^дк^ - присудковий
£вл. - релігійно-культове слово або словосполу
£иб. - рибальство
рідн» - рідковживане слово чи форма слова
ро?-??-» ~ родовий відмінок
с. - середній рід
СдГ. - сільське господарство
СКО£. - скорочене слово
ся. - слово
дпец* - спеціальне слово або словосполучення
СПО&. - сполучник
ста£» - старше покоління
стверд^ - стверджувальний
стол. - столярна справа
сто^до...-стосовний до...
текст.» - текстильна справа
техн. - техніка
$ам* - фамільярне слово або словосполучення
^ольк. - фольклор
церк. - церковне слово
Чл - чоловічий рід
част. - частка
числ. - числівник
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ НАЗВ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ,
У ЯКИХ ЗАПИСУВАЛАСЬ ЛЕКСИКА
А, - Андріївна, Чернігівського району, Чернігівської обл.
Ар. * Архипівка, Семенівського району, Чернігівської обл.
Б. - Базар, Народицького району, Житомирської обл.
Бб, - Бобер, Поліського району, Київської обл.
Бв. - Білокоровичі, Олевського району, Житомирської обл.
Б^Чк- Буда-Варовичі, Поліського району, Київської обл.
Бг$. - Богданівна, Овруцького району, Житомирської обл.
Іуь - Бараяівка, Малинського району, Житомирської обл.
Ерг. - Бригинці, Козелецького району, Чернігівської обл.
Брн. - Баранівка, Семенівського району, Чернігівської обл.
Бч. - Бігач, Менського району, Чернігівської обл.
В. - Варівськ, Іванківського району, Київської обл.
Вв. - Васьковичі, Коростенського району, Житомирської обл.
Ввч. - Вовчків, Поліського району, Київської обл.
ВЛ. - Великі Кошарища, Коростишівського району, Житомирської обл
Вл. - Волоеківці, Менського району, Чернігівської обл.
Влд. - Володарка, Поліського району, Київської обл.
Влн. - Волинка, Сосницького району, Чернігівської обл.
Влч. - Величківка, Менського району, Чернігівської обл.
Вн. - Вовна, Шосткинського району, Сумської обл.
Вол. - Волиця, Аядрушівського району, Житомирської обл.
Врг - Вересоч, Куликівського району, Чернігівської обл.
Врт. - Вертіївка, Ніжинського району, Чернігівської обл.
Вс. - Виступовичі, Овруцького району, Житомирської обл.
Вх. - Вахівка, Іванківського району, Київської обл.
Вхв. * Вихвостів, Городнянського району, Чернігівської обл.
Вшя. - Вишневе, Ріпкинського району, Чернігівської обл.
- Гірки, Новгород-Сіверського району, Чернігівської обл.
Гбн. - Галайбине, Бортнянського району, Чернігівської обл.
Гв. - Гвоздиківка, Шорського району, Чернігівської обл.
Гл. - Гладковичі, Овруцького району, Житомирської обл.
Глб- - Голубиєвичі, Народицького району, Житомирської обл.
Гн» ' - Гніздище, Городнянського району, Чернігівської обл.
іу. - Гірськ, Шорського району, Чернігівської обл.
Граб.- Грабів, Ріпкинського району, Чернігівської обл.
Грб7 - Горбове, Куликівського району, Чернігівської обл.
18
Г^н. - Горностайпіль, Чорнобильського району, Київської обл.
- Да видки, Коростенського району, Житомирської обл.
Дв, - Денисовичі, Поліського району, Київської обл.
Дд^ - Дідівці, Прилуцького району, Чернігівської обл.
Д.Л. - Довгий Ліс, Народицького району, Житомирської обл.
Дм. - Дмитрівна, Бахмацького району, Чернігівської обл.
Дмш. - Домашлин, Корюківського району, Чернігівської обл.
Дя. -Дніпровська, Чернігівського району, Чернігівської обл.
Дом. - Домонтове, Чорнобильського району, Київської облЛ
Д£. - Дорошенкове, Шосткинського району, Сумської обл.
Дхв. - Духівщина (тепер с.Мадинівка), Ріпкинського району, Чернігів-
ської обл.
Дяг. - Дягова, Менського району, Чернігівської обл.
Ж. - Хабчичі (тепер с.Полісся), Городнянського району, Чернігівської
обл.
Жв. - Хеведь, Чернігівського району, Чернігівської обл.
Жвт. - Жовтневе, Корейського району, Чернігівської обл.
Ж£. - Жеревці, Лугинського району, Житомирської обл.
Хдб,. - Журба, Овруцького району, Житомирської обл.
3. - Заболоть, Овруцького району, Житомирської обл.
Зал. - Залізня, Житомирського району, Житомирської обл.
- Заруддя, Іванківського району, Київської обл.
Зв. - Звіздаль,Народицького району, Житомирської обл.
Зг. - Загребелля, Сосницького району, Чернігівської обл.
Здр. - Задеріївка, Ріпкинського району, Чернігівської обл.
Злн. - Зеленівка, Бахмацького району, Чернігівської обл.
Зм. - Змітяів, Сосницького району, Чернігівської обл.
£. - Іванівна, Семенівського району, Чернігівської обл.
Ів. - Іванівна, Малайського району, Житомирської обл.
Івн. - Іванків, Іванківського району, Київської обл.
К. - Калинівка, Поліського району, Київської обл.
Кам. - Кам’янка, Середино-Будського району, Сумської обл.
Ка^п.- Карпилівка, Іванківського району, Київської обл.
КЛ^. - Кам’яний Брід, Бараківського району, Житомирської обл.
Кб. - Кобижча, Бобровицького району, Чернігівської обл.
Кам’нно-їовкачі (тепер с.Кам’янівка), Овруцького району, Жито-
мирської обл.
Квд* - Кованка, Овруцького району, Житомирської обл.
Кд. - Кодра, Макарівського району, Київської обл.
Кл. - Клубівка, Ріпкинського району, Чернігівської обл.
- Кливини, Поліського району, Київської обл.
Кдс. - Колісники, Ніжинського району, Чернігівської обл.
Жйр. - Комарівка, Ріпкинського району, Чернігівської обл.
- Коритище, Володарсько-Волинського району, Житомирської обл.
ЙШ* - Кіпті, Козелецького району, Чернігівської обл.
* У зв’язку з утворенням Київського всдосховида село викжочено в
облікових даних.
19
ЙІ* - Красне, Чернігівського району, Чернігівської обл.
Крв. - Кривотин, Ємільчиновного району, Житомирської обл.
Кцл. - Королівна, Макарівського району, Київської обл.
К^м. - Крамне, Луганського району, Житомирської обл.
Крп_. • Карпилівка, Чорнобильського району, Київської обл. (нині прие?
нано до с.Копачі, Чорнобильського району).
Криз.- Карпівка,'Городняяського району, Чернігівської обл.
Крс. - Коростишів, Коростишівського району, Житомирської обл.
Крск.- Криски, Корейського району, Чернігівської обл.
Крсл^.- Красилівка, Козелецького району, Чернігівської обл.
Крт. - Крутоярівка, Прилуцького району, Чернігівської обл.
Крц. - Кролевець, Кролевецького району, Сумської обл.
Кт. - Коти, Чернігівського району, Чернігівської обл.
Кув. - Кувечичі, Чернігівського району, Чернігівської обл.
Кч. - Качали, Бородянського району, Київської обл.
Кчн. - Кучинівка, Шорського району, Чернігівської обл.
Кшв. - Кошівка, Чорнобильського району, Київської обл.
Л. - Ладижичі, Чорнобильського району, Київської обл.
Лб. - Лубиянка, Поліського району, Київської обл.
Лбм. - Любимівка, Іванківського району, Київської обл.
Лвк. - Левковичі, Чернігівського району, Чернігівської обл.
Лвн. - Ловинь, Ріпкинського району, Чернігівської обл.
ІкНд - Локнисте, Менського району, Чернігівської обл.
Лкш. - Лукашівка, Чернігівського району, Чернігівської обл.
Лм. - Лемеші, Козелецького району, Чернігівської обл.
Лиш. - Лемешівка, Народицького району, Чернігівської обл.
Лп. - Липлянщина, Народицького району, Житомирської обл.
Лпн. - Липники, Луганського району, Житомирської обл.
Лпт. - Лопатні, Ріпкинського району, Чернігівської обл.
Дек. - Ласки, Народицького району, Житомирської обл.
Лтв. - Литвиновичі, Кролевецького району, Сумської обл.
Луг. * Лугини, Луганського району, Житомирської обл.
Лч, - Лучанки, Овруцького району, Житомирської обл.
М. - Майданівка, Бородянського району, Київської обл.
М&_. * Можари, Овруцького району, Житомирської обл.
Мала Загорівка, Борзнянського району, Чернігівської обл.
Мк, - Макошине, Менського району, Чернігівської обл.
Михайло-Коцюбинське, Чернігівського району,
Чернігівської обл.
Мкс. - Максим, Козелецького району, Чернігівської обл.
Млж. - Моложава, Городнянського району, Чернігівської обл.
Шш. * Малин, Малайського району, Житомирської обл.
Мн£. - Манухівка, Путивльського району, Сумської обл.
М^. - Морівськ, Козелецького району, Чернігівської обл.
Мрт'. - Мартиновичі, Поліського району, Київської обл.
Мс. - Миси, Ріпкинського району, Чернігівської обл.
Мф. - Мефодівка, Середиво-Бурського району, Сумської обл.
20
Мх. - Михайлівна, Коростенського району, Житомирської обл.
МхХ.- Михальчина Слобода, Новгород-Сіверського району, Чернігів-
ської обл.
Мш. - Машеве, Чорнобильського району, Київської обл.
НдБ. - Нова Басань, Бобровицького району, Чернігівської обл.
ЕЬБ^.- Нові Боровичі, Шорського району, Чернігівської обл.
Нд. - Надинівка, Козелецького району, Чернігівської обл.
Нжл. - Ніхиловичі, Макарівського району, Київської обл.
НЛ£. - Нові Млини, Борзнянського району, Чернігівської обл.
Нд. - Норинськ, Овруцького району, Житомирської обл.
Н^д. - Народичі, Народицького району, Житомирської обл.
НЛ\ - Нові Соколи, Іванківського району, Київської обл.
0. - Обмачів, Бахмацького району, Чернігівської обл.
Об. - Обуховичі, Іванківського району, Київської обл.
Оз. - Озеряни, Луганського району, Житомирської обл.
Озд. - Озеряни, Варвинського району, Чернігівської обл.
Од. - Орлівка, Новгород-Сіверського району, Чернігівської обл.
Ось. - Осьмаки, Менського району, Чернігівської обл.
Пв. - Паліївка, Ямпільського району, Сумської обл.
Пг. Погорільці, Семенівського району, Чернігівської обл.
Пк. - Пакуль, Чернігівського району, Чернігівської обл.
Пл. - Пльохів, Чернігівського району, Чернігівської обл.
Плс. - Поліське, Поліського району, Київської обл.
Пльч.- Пальчики, Бахмацького району, Чернігівської обл.
Пп. - Полівка, Новгород-Сіверського району, Чернігівської обл.
ІКС. - Петрова Слобода, Корюківсь'кого району, Чернігівської обл.
Пек. - Піски, Житомирського району, Житомирської обл.
Пт. - Потаповичі, Овруцького району, Житомирської обл.
Пх. - Пухівка, Броварського району, Київської обл.
Пдн. - Піщаниця, Овруцького району, Житомирської обл.
Р. - Радомка, Семенівського району, Чернігівської обл.
Рвк. - Раївка, Радомишльського району, Житомирської обл.
Рд. - Рудня, Овруцького району, Житомирської обл.
Рдк. - Рудківка, Житомирського району, Житомирської обл.
- Вересня, Чорнобильського району, Київської обл.
Рт. - Ротичі, Чорнобильського району, Київської обл.*
Рч. - Річиця, Чорнобильського району, Київської обл.
С. - Савияки, Корюківського району, Чернігівської обл.
С^Б. - Стара Басань, Бобровицького району, Чернігівської обл.
СЛ - Старі Воробяї, Малайського району, Житомирської обл.
Св&. - Свидовець, Бобровицького району, Чернігівської обл.
Свт. - Світличне, Варвинського району, Чернігівської обл.
СД\ - Стара Гута, Козелецького району, Чернігівської обл.*
С^. - Салтикова Дівиця, Куликівського району, Чернігівської обл.
Сдн. - Седнів, Чернігівського району, Чернігівської обл.
Сзіс. - Сезьки, Ічнянського району, Чернігівської обл.
Сел. - Селезівка, Овруцького району, Житомирської обл.
21
СклЛ\-Соколова Гора, Житомирського району, Житомирської обл.
Сй. - Словечне, Овруцького району, Житомирської обл.
См. - Смолянка, Куликівського району, Чернігівської обл.
Сцж. - Смоляж, Борзнянського району, Чернігівської обл.
Сич. - Смяч, Новгород-Сіверського району, Чернігівської обл.
Со£. - Сорокошичі, Козелецького району, Чернігівської обл.
Сію. - Соснівка, Макарівського району, Київської обл.
Сосн.— Соснівка, Житомирського району, Житомирської обл.
Срн. - Сарновичі, Коростенського району, Житомирської обл.
ОХ. - Стольне, Мінського району, Чернігівської обл.
СтДЧ- Стара Гута, Середино-Будського району, Сумської обл.
Стд. - Стодоли, Ніжинського району, Чернігівської обл.
Стдіь- Студенок, Глухівського району, Сумської обл.
Ст^Р.- Стара Рудня, Шорського району, Чернігівської обл.
Ст£. - Стрижівка, Коростишівського району, Житомирської обл.
Стч. * Стечанка, Чорнобильського району, Київської обл.
Схл. - Сухолуччя, Кисво-Святошинського району, Київської обл.
СЛ. - Старі Яриловичі, Ріпкинського району, Чернігівської обл.
Т^ - Талалаївка, Ніжинського району, Чернігівської обл.
Тер. - Терехівка, Чернігівського району, Чернігівської обл.
Тет. - Тетерівське, Іванківського району, Київської обл.
Тим. - Тимоновичі, Семенівського району, Чернігівської обл.
Трб. - Турбівка, Попільнянського району, Житомирської обл.
Тхн. - Тихоновичі, Шорського району, Чернігівської обл.
Тхр. - Тхорик, Овруцького району, Житомирської обл.
У. - Убіжичі, Ріпкинського району, Чернігівської обл.
Уз. - Уздиця, Глухівського району, Сумської обл.
Ус. - Усове, Овруцького району, Житомирської обл.
Уж. - Уиня, Менського району, Чернігівської обл.
Уим. - Ушомир,Коростенського району, Житомирської обл.
X. - Ховми, Борвнянського району, Чернігівської обл.
Хд. - Ходаки,Коростенського району, Житомирської обл.
Хм. - Хмільна, Кивво-Святожинського району, Київської обл.
Хсць - Хоробичі, Городнянського району, Чернігівської обл.
Ха-Р, -Химо-Рябушине (нині ©.Перебудова), Ніжинського району, Черні-
гівської обл.
Хоч. - Хочева, Іванківського району, Київської обл.
Ч. - Чапаєвка, Чорнобильського району, Київської обл.
Чп. - Чепелів, Шорського району, Чернігівської обл.
Ч£в. - Червоносілка, Овруцького району, Житомирської обл.
Ш. - Шаповалівка, Борзнянського району, Чернігівської обл.
йст,. - Шестовиця, Чернігівського району, Чернігівської обл.
Ю. - Юр’ївка, Чернігівського району, Чернігівської обл.
її. - Ябаунівка, Прилуцького району, Чернігівської обл.
Яся.' - Ясногородка, Кнаво-Святошянського району, Київської обл.
А
АБАБАК, бка, ми. АБАБКИ, ков, ч., бот. (Яоіеіае &абег ех Зііі).
Граб підберезник; бабка (В.).
АБАКОНЧІНА, и, ж,. Зовнішнє обрамлення вікна (Здр.).
Аб/раК (М.-й,), ОБОРОК (Тет.). рка, ч^, над. Орчик, барок.
АБАХМУРУВАЦЦЕ, уюсе, уєссе, недоіс.. АБАХМУРИЦЦЕ, русь, риосе, док.
Насуплюватися. Абахмуритсе. йак рава т^йа •
АБГАМАНЮВАТЬ, о», юєш, недок_., АБГАМАНЇЕТЬ, нй, наш, док. Обміркову-
вати, Ванн, ват’айачида аб^ ревал^уц^іон^р»» села, абгаман’ували.йак па-
о*&ит!.д’/ао у еданрмЧйі _(Лкн). ,
АБИВАНЄ , я, с., с.г. Дія за знач. АБИВАТ. Скоро начнем абиван’а
$ * * —.—їм—у—игу
^РТОПЛ^І (Кшв.) . 7
АБИВАТ, £ю, недокц АБИТ, аб’ю,. абЧ«, Док., слч Підгорта-
ти, обгортати (про картоплю). Хадила калг^спкартоплу у абив^т (Кдв.).
АБЙРИТЬ^, ру, риш, док. Розбат^^ТСднрТ™^
АБИРИТЬ2, ру, риш, док. Пізнати, ііцк ти.м енуіе„абириу тут (Сдн*).
АБИТ див. АБИВАТ.
АБЇ&КА (ВЛ-м^м &Ь Ж» М-)*
АБ’ІЧКО (Лт^), ОБИЧКА (Лч., (Ж), ОВІЄЧКА (Й5Ь, Лкш.), ОБІЧКА (Дч.),
ОБ’ІЧКО (Свд.), а, (^.Луб’яний або дранковий ббід сита, решета тощо.
АБІКУ§ЙЩИНА, и, ж. Віконниця (Хор.).
АБЛАГАвХїЬ, гує, недоКх, слч Залишатися під паром, не обробляти-
ся (про землю) (СЛ).
АБЛСБ, спол. Щоб (Лч^).
АШВАТьТ^ю, аєш, АБЛІТЬ, абалью, абаль&ц док. Умивати.
абл’івайут’ і ,ЙАХ
АБЛІВАТЬСЙ, аюся, аашся, иедок., АБЛІТЬСЯ, абальюся, абальвисяф
док.Л. Умиватися. Абл^іва^с^а^вадїйу.
2. тільки недок- Пас. до АБЛІВАТЬ (Ю.).
АБЛЇЇЬ див. АБЛІВАТЬ. ~
АБЛІТЬСЯ див. АБЛІВІТЬСЯ.
АБЛОГА , и, ж<, слч Цілина. Аб лрта що „яу А в^редца _^кс(л? і _(Дор >
АБНЬОТ, а, Хм Оявред. Сал^ш кладетЧ/а У _абяу^т _(М^.).
АвбїНИ, аб4їн, тільки,мн., £л\ Згонини. Пасл\е. ^дат^б_и,
дйЙіяЦМ- , ,
АБРАТНА, присл. Назад. Палаж& здатна, (М^И.).
АБРЕНЄЦ (Те^., Хо£.), АБрЯЗД (Бч.), нца, Залізний обручим иа
маточин і г колеса; рихва. На^колеса (Ьч^).
АБРОЧНИ ПРАЗНІК, етн. Храмова свято. У нас аброчни
— . у 23
АБРГЙНЕЦ див. АБРЕНЄЦ.
АБСЇЕВКИ, вак, тільки мн.. етн. Свято яа відзначення закінчення
сівби. Галав^ п^аОвшч^у або* Геуки.с права т’•
АБС№ЙТь/1йю7мїДдо^Обізвати кого-небудь образливими сло-
вами, вилаяти (]1пт.). ,
АБУРИНИ, рин (Грб., Кт., Дкш., М^’» АБУІ>ІНИ» Рін
тільки мн..сЛг. Те саме, що АбЗґїНИ. ,
АБЧЕСЬКИ (£_.), бБЧЕСЬКИ (В., Зар., Тет.), а, е. Громадський, Ц’а'йа
земл’а була обчес ’ ка_ (Зад.).
АВВИНь7«ЦМ^к57аЖ. а (Стдн.), ч^, с.г'. Приміщення для про-
сушування снопів.
АВДОДКА, и, їхт. {Соііїії іагбаіаіа).Голець, лежень (Лпт.).
АВИН ^ив. АВВИНЬ.
АВСТРІЙЦЯ, цов, мій, бот,. (Мег Ь.}. Айстри (Б,-В.).
АВїбрАК (КІ.-К.), ВОВТбРОК, рка (Зад., Тет.), ОВТбРНІК, а (Вв.),
ОВТбгок рка, (Клв,), ч. Вівторок. Заутре6 ауторак, йон шче не прийеха/
(М.-К,).
АВУТА. Вигук, яким відганяють качок (Вхв).
АВЧАРКА, и, жллслг* Приміщення для овець у колгоспі; вівчарня (йом.).
АВШУЛА (Кшв.), ВОВШУЛА (Вв.), ВУШУЛА (Дмш., Луг.). ОВШУЛА (В., §в.,
Клв., Дек., М., Сос., Тет., Ушм.), ОШУЛА (Зад.), УШУЛА (Вв., Ндд., ПлГ..
Уші.), ШУЛА (Н.М.), и, ж. Стовп з видовбаним глибоким пазом, у який встав-
ляються дошки, затесані колоди тощо при спорудженні стін будівлі або ого-
рожі .
АГАНЬОК (П>аб.), ОГОНЬОК (Зд£.), явна', ч., бот. (Міїапоігуим ги&гат
Ьл}. Вогник червоний.
АГИ. Вигук, яким відганяють гусей і качок (Хоч.).
АГИСЬ (ВЛС, Зал^.), АГИЦЬ (Зал.), ОГІСЬ (Карп.). Вигук, яким від-
ганяють овець. (
АГНИЩЕ (Ь, Со^.)? ВЙГНЙЩЕ (Зар.), а« Вогнище, багаття.
АГУЛЕЦ, дці, ч., зменш. Вуглик. Пауз_ куз н’у юла, Агул^ц надалі. Св£-
таї мене кавалец. Падар/йу агулец (Зм.). —— . ~
АДВОКАТКА, и, ж., нов. Жінка-адвокат (Ів.).
АДГАМАНЮВАЦЦЕ, ююсь, юессе, недок., АДГАМАН^ЦЦЕ, шбсе, ніссе, док.
Виходити 8 скрутного становища. Прийохали з_ району
дапр^ш^ва,т2 . Ну, мта^с^Ц^^щі^Пдио* (Жв.).
х АДЕНАК, нка, ми. АДЬОНКИ, кав (Кл.), АДОНАК (Ш., ХорЛ,
АДЬОНАК (Лвн.), ОДЕНОК (Бд^В., Бв., За£., К^, К&., Клв., Крм., Лск., Лч.,
Нрд., Рдн.-В., Тет., 2ж«), ОДьЗнОК (Лч.), нка, ч. Підстилка з хворосту,
гілок і т*ін. під скиртою, стіжком, копицею сіна. Врб_с!{|н_д не уноо7.
ЕЙаЯїї’ «ЙЗІ1» «^їет_^нка
такох^СК-ш); Іада мЦ, із^сДе.да
кахс^ена ^(Кд.).
АДЕР. Те саме, що АГЙСЬ (Гл.)*
АДШЬ (МЛ.), АТКЙІЬ (Гр., Кмр.) ОТКЙЬ (Пльч.), ОТКУЛЬ (Клв.),
прися. Звідки. Аткул^тж-Аа?Л?а^"а .^авайа? (Кмр^); 0?кел* ви мене
АДЛЕЧУВАТЬ, ую, усш, недок., АДЛЕЧИТЬ, лечу, л^чиш, док. Вилікову-
вати. На,дареуяу за пйат? ,минуби адл.ечиу (М.
АДНАОР, у, д., с.г., стар. Одноразова оранка грунту сохою (МдЧС.).
АДНлбРАНКА, и, Д., слч, стад. Те саме, що АДНАОР (М^ЧС.).
АДОНАК див. АДЙіАК.
АДТУЛЬ, присл. Звідти (М.~ К-).
АДЬОНАК див. АДЕНАК.
АХЕ, епод. Або. Це йакбиумшіетож У,мене
нема.жикрго (ВД?) * , . ,
АЗІЕЯ (МдгК.), 03ЄЯ//03Й (В., Зар., Клв., Те£.), ОЗІЯ (Вв., Лч.,
Нрд.), ї, д. Що-небудь значне або дуже велике за своїми розмірами. Кл^-
нДадак^йак^азЧеЙа (Мл-К,); От ир_^и£ кон»ум*у, наче оз*їйу (В.).
АЗІЯТКА, и, д. Жіночий одяг типу сарафана (Соді.).
АЗШ, у, ч. Ізюм (Щрм.).
53ЯБ, У, ч., с^г. Зяб Ц&- . , > >
АЗЬДИКИ , часх. Ось, осьде, ось тут. Аз^Диуи* ванд (хустка!
л^ежит? (М.-К»).
АЙСТРЙь, айстру, айстриш, дедок. Гострити (М.-К.).
АКАМШК, лка, ч. Міра льону,що дорівнює 15 жменям. ^^До.ву^цІІщт1
АКАРИТЬ, ру, рйш, док. Зняти кору з дерева. Тре0 а^березуакарит*
&)• /
АКАЦУ #АКОТУ. Вигук, яким проганяють котів (Зад.).
АКОСТАК , тка, ч., анат., рідк. Хребет (Дмш., X.).
АКОТУ див.АКАЦУ? , х
АКР/ВКА (Тер.),АКРАЙКА (Кув., Кт., 10.), КРАПКА (В., Вв., §ад.,Ст.,
Тет., Удм.), ОКРАЙКА (Бд., Клв.., Кдл., ЙМ*» Вжл*), и, ж. Виплетений
з вовни кольоровий жіночий або чоловічий пояс для підперізування кожу-
ха, свити чи верхньої чоловічої сорочки.
АЛЕ (Лу£.), АЛЕ (Крм.), спол. Але. Поутора. року Д&імагписала5 але
отв* Гету_ не, долуч_4да _(Луг *): Дл.Уе й^ко-с\йо.гб ^спиру/ перездичауі; Ал'е
там^ . >
(Ве, Вв., Зар., Клв., Мх.с.,
У^и-)» я, ч. Олія. Алей, били у албйнЧ (Гд).
АЛЕЙНЕ, і, ж. Олійниця (Г.).
АЛЕШНИК (Дмш., М.-К.), АЛбшНІК (Лпт.), ОЛЕШНИК (Клв.), а, ч.
Зарості вільхи; вільшняк.-
АЛЕ див. Ье.х
АЛЕЙ див. АЛЕ'».
АЛЄШНА, и, д. Те саме, що АЛЕШНИК (Лпт.).
АЛЕШНІК ~АЛЕШНИК. 1
АЛЇЕВКА, и, ж., церк. Лампадка (Кщв_.).
АЛЯЛЯС, у, ч., бот. /• ).Бузок £&.).
АЛЬБО, спрд. Або (Ввл, Луг.», Лч«, Оз., Сз.). С^^нЧйе.аД^бо,
часи куплуу; /л^бд йа, ^л^о^^ЬнДДуг>)«
АЛЬОН, а, ч. Болотисте місце, зарослетравою^Рд.).
АМАЛІЦА , и, (Зд^.), АМ>ЯЛИЦЯ, і (Зм.), Ь» С-»Г» Відходи соломи
після молотіння жита ціпом, з яких виготовляють кулі для покриття да-
хів будівель.
25
АМБАР , а, Приміщення для зберігання сільськогосподарського
реманенту (Н.М.)* х
АМШЕНИК (Сдн-). ЄМИЕНИК //ІМШЕНИК СМ.-К.). а, МШАНІК (£л.), 0В-
ШАНИК (О®., Стд_.), а, ОВШАНИК, (Клс.. Н.М.), ашйак , а, (В., К£Л.,
У .~К_.). ОМШЕНИК, а (Зг.), ч., слч Приміщення для зимівлі бджіл. Імше~
т_пдстр4йіУМУРй ,
ЗтийҐщвГАійліцАЇ
АМ’ЯЛКАВАТЙ, а,е. Вайлуватий, неповороткий (про людину) (Бч.).
АМ’ЯЛЛЯ, я, £. Полова (Д§н.).
АНБАР. а, ч. Велике приміщення для зберігання зерна; амбар (Крок.).
АНДАРАК, а, ч. Спідниця з домотканого сукна. На пр^зн* і к ба^и*
АНДІЯ, ї, частіше мн^. АНДІЇ, й, ж. Нісенітниця, дурниця. АвдЧЙі
?дв(&ит’ ХГр_.).
/ні (Луг.), АНІ (Вс., Гл.), епод. Або. ПанЧ^и, /нЧ
чулки; Придане, ан’і посага (Луг.).
АНКІР, а, Відокремлена перегородкою від основної частини хати
кімната, яка переважно використовується як спальня (Бд^В.).
АНТУбн, а, ч. Неміцна горілка, яку одержують в кінці перегонки (Л.).
АНЦИДЛА, а, с. Вудила (ВвД.
АНЦИХРИСТ, а, ч.,лайл. Шибеник, антихрист,, (Бд^В.).
АН&ИНІ ГЛ/ЗКИ, бот. ( Уіоіа ігіміог).Братки триколірні (Нжл^).
АПАРОК (Ме&), ОПОРОК (£., За£., Т£і-). У, Я» Вада,гандж, йа н*і
в йакому качеатв’і не бу<: н’і у з лад’Леїв’і, н‘і £ й^ікам апарбк'і не'
бу^ (М .-КЗ,
^™АПАЧШ (Зщ)., Лпт.), ОПАЧИНА (НЛ.), и, ж. Правильне весло.
АПАШвХнКА, и, д. Великий човен/зроблений з дощок (С.Я.).
АПЙ)ЗНІЧ0К, чка, д., зменш. Невелика кроква, якою укріплюється верх
солом’яної покрівлі, стіжка, скирти, купи сіна. У насо*йно^ап^знЧч^
ввий^ри^йе^аДЧ.).
"Шл/ТТГХ^* Багор (Дхв., Кл., СЛ.).
2. СдГ. Маркер (Вн.).
АРАТд'й (&., £ом.)~ АРАТХРЬ (Іо^а, ОРАТАЙ (Ів., Івн., Клв., Лч.,
5л.), РАтХй (Бв., В^, Лд., НД., С^В., Ст., Стдн., Щс^.), я, ч., фольк.
рідк. 1. Орач. Уже' ратайе' аб’їедат’ пайіехал’і (Лк.).
2. Криклива, галаслива людина (Ст.).
АРАІШЯК , у, Чд, бот. (Л?/у/^ І. ).Ліщина, горішина (Дй£.).
ДРІБНІЙ, ї (Б^В., Клв.), АРҐГНЯ, і Луг.', Лч.), АРГІНІН, ї
(й*м ЙП’й М.), АРЙЗНЯ (Крп., Кч.), НАРҐІНЯ (Кри.), іт ВЕРЙ&ІЯ, ї
(Уїїм .), ОРд/ня, і (Тет,.), ж., бот. £ а у.). Жоржина.
АРЙІЯ (Дми., Кпт., Крок., Кт.,Лвн.,Лкш. Дтв..М.ГК..Ось^ПХ., (\,
Шст.), ГОРЕЛЯ (Уз?)» ГУРЙЯ^(і\), ОРЕЛЯ "(Ер-, В., Вв., Влд., За£,, Зг.,
^7» Клв.. К£В», ЙИл ЙИ-» Мя£». ЙЦЬ» 2іг» Ї£ї*» Й^)»РЕЛЯ (Ст^.І,
і, Же гойдалка.
АРИМ’ЯК (Пл,.), АРМ’ЯК (Бч.), а, ч. Теплий чоловічий верхній одяг,
пошитий з домотканого сукна з овечої вовни.
АРСЛ, арл^, я., 0£и. Орел (Вхв., Кмо., Пл>).
АРЦАБ, а, Стовп у стіні будівлі, який не закопується в землю,
а ставиться на дерев’яну підвалину (Бб.^).
26
АРНАБА, и, ж. Те саме, що АРЦАБ (Б^,, Зад., Клв.).
АСИ * ЛАК, лка, Силач. Так£* ХЇ!Йр
АСИнбк, нк^, ч. Брусок для гостріння коси (?) (Дми.).
АСТЕНЦИ, цуов, мн. Молоде пір’я у малят свійських і диких птахів
(м-к.). . ,
А СУВА ІЩЕ, аєцце, редок., безос. Опадати (про плоди яблуні, груші
і т.ін.). Д^іетер пдв/ Грйа/, дак ус/іе-йабла.кц*
АСУЩИК, а, ч. Невеликий окраєць хліба (Тер»)•
АТАВА, и, д., слч Осіннє кущування посівів жита Й пшениці; вруна
(&•)• X
АТАВИТЬ (Жв.), ОТАВЙТ (Клв.), влю, виш, недок.. с.г. Недбало, з
пропусками косити траву.
АТАРЙЦА (£., (к.), ОТАРЙЦА (Лиш.), и, ж^етн., стар. Майно, даро-
ване батьками дочці при виданні її заміж.
АТВАЛ (Крон., £ЛГ.), ОДВІЛ (Уз.). ОТВАЛ (Хор.), а, ч. Полиця плуга.
АТгбніНИ, нін, .т_іл>ки мн.. с.г. Залишки після молотіння зернових;
згонини (§££.).
АТКЖАВАТЬ, ую, уєш, недок., АТКЛЕЗАТЬ, аю, аєш, док. Бити.
АТКОСАК, ска, ч^, с.г. Пропуск при косінні трави, зернових їощо;
АТКУЛЬ ДЩЬ АДКУЛЬ. 7
АТО’ ЗШ- Та*, атож, авжеж. - &а£^зеада^леХ^Ат^Сос^.
АТОРА (£4, Пг., £., Чп.), АТЬОРА (Тхн.), и, яи, длг.. нов. Подріб-
нена при молотінні солома.
АТОС* а, Дх Отеса (Шст.).
АТПШУВАТЬ, ую, уєи, 5§дрк. Важко працювати (?). Ну, с*егЗдн’і
‘А див. АТОРА.
Б
БАБА, и, ж., £от. (Гагагасюп, ^У^/^№).Кульбаба (Лч., Сл.)<
БАБа’зАЛЙЗНА (£лд), БАБА, ЗЕЛІЗНА (Лп.), ент. 1. Бабка. У^нас^ле-
тайе з син’іми крилами*, то баба зал’їезна (Влд.)<
2. (Ьисап^ Жук-рогач (Лп.) •
БАБАЙКА, и, £. 1. Стерно, кермо на баржі, плоту і т.ін.
2, . Веоло в човні (Лп.).
БАБА СШАЗУБА, £ольк. Баба-яга (Лпт.).
БАБИНЕ ЛЇЕТО. 1. бот. осінній
2. Павутиння, яке літає в повітрі теплої осені (Лск.).
БІБИТЬ, блю, биж, недоїс Тішити, няньчити, доглядати дітей (Кдс.).
БАБІЕХ, а^, ^ч. Жмут забрудненої і зліпленої вовни на вівці. У?ї
*]Збка7и/їг іЛ^ьцев;^^ якого вона скріплюєть-
ся з кіссям (£.).
2. Маточина у колесі воза (Брн., І.).
3. $тн. (Тем ідолі а пґііїіззіта). Коник (Хор.).
4. Копил (у санях) (Ушм.).
5. кул. Страва,приготовлена з картоплі (В., Зар., ТвТ/» £.).
6. Сд^ Кілька снопів жита, льону ! т.ін., складених на стерні для
просушування (Дмш., Крл., Лпт., Мх., С^, Ю^).
7. Металева петля в одязі, на яку застібають гаплик (Сдц^).
БАбУр» а, ч^^зоол. Пуголовок жаби. ДДаб^ям^бамви^^
ШТ&А,нм ж», риб. Верша (Бч.).
БАГАТВЛЕННО; лздсії.. збільш. Дуже багато (Кд.).
БАГНЮКИ, куов, .мя., бот. Загальна назва усіх видів їстівних гри-
бів, крім білого гриба й боровика (Клв.).
БАГгіи Ц&., Дм Лб., Ли.*» БАГ™ (Лп^ лрі?» у- ч*. бот.
раїиіїге і.) Багно болотяне.
БАГРАТЕ ЛЙСТЯ//БАДРАТЕ ЛЙСТЯ. Листки, які ростуть на рослині рівно,
в одному напрямку (Но.).
БАГУН див.БАГОН.
БАДАЦЦЕ, ^вое, аєссе, недок. Переборювати труднощі, життєві не-
статни; перебиватися (С.Д.) ♦
БАДІЙКА, и, Баддя, цебро (Дд.).
БАДРАТЕ ЛЙСТЯ Дй_в. БАГР/ТЕ ЛИСТЯ.
б/дрочКИ, куов, ш^., зменш. Листочки, які ростуть на рослині рівно,
в одному напрямку (Нжд.).
БАЗА, и, ж. 1. Колгоспний двір (В^. Зар., Рт.).
2. Приміщення для.зберігання зерна в колгоспі; амбар (Н.).
, 3. Приміщення для тварин у колгоспі. Базу кончайут к^менуна тди
мМСдЗ; корови^б^^в। чотири рада (Рт.).
БАЗІ?, у, х- Майдан (Крен.).
БАЗУМАНКА (Лч.), БЕЗУМЕНКА (Лск., Нрд.), и, ^х. Дошка завтошки 50 ми.
БАЗИ, і, ^ит. Вівця (С .В.).
БАЙСТРИК, а,^ч. Жердина для притискування і закріплення снопів чи
сіна на возі (В^.). / *
ЗШІіШ, » и, Жд Бляшана посудина для гасу тощо. Дашла і.лауку.з
Й5ВЦВІ&Л9 кдрасЧн, (Бч .
‘^ПбшБАНЧИкТ жовті; латаття (Влд.)*
БАЛАБОНИТЬ, ню, ниш, недок., ^рсш. Невиразно, тихо говорити (Кч.).
БАЛАЛАЄЧКИ, чок, мн., бот» (їа/шіїя Зр.), Балабан польовий (КЛ.
БАЛАЛАЙКА, и,^., СдГ. Пропуск при оранці трактором; огріх (Зар.,
БАЛАМУТ, а, ч. Великий гречаний вареник, начинений товченою грушею
(&ь).
дБАЛАНДА, й,^, Жг» Ж* Страва, приготовлена з м'ятої картоплі
(Д., . М.-К,, . Звзроа баландуна^ау іе.
БАЛАШІТЬ, ш/з, недок/, безос., ,с._г. Залишатися необробленою,
від паром (про землю) (Т£їР •
БАЛБАГАЩНЛ5Д.), БОЛБОГАТЬ (МЩКж)» тить, недок. Кричати (про
Індика>.
ЕАЛДІКАТЬ, аю, аєш, не^ок. Говорити багато, беззмістовно, неістот-
ам; с аз ікати. С'^рс^балд ’
28
БАЛЄЗНАВАТЬ, ую, ^єш, недок» Хворіти. йа_стара і ч^стД бал* езяуйу
(М,-К_.).
ВАЛЬКА, и, ж. Болячка. №_ руй £е_ б^л^и \пара.би1 лЧс £Кшв.).
БАЛУОННЄ, я, £. Плесо. Щнаултс^ї наі бадур_н\н_*е _ (Бч\Ь
БАЛ&ХА, и, к. Пустунка‘
ВАЛЬКА, и.'ЖдІ. Дерев’яна колода, придатна для будівлі (&., Кць).
2. Довга жердина колодязного журавля, яка тримається на осі і при-
стосована для витягування води; звід (Вв.).
БАЛьбк, льігі(, мн.- ВАЛЬКИ, куов, ^ч. Сволок (Кцм., Луг.).
БАВИТЬ, ню, ниш, недок. 1. Багато і важко фізично працювати.
2. Бити (М^-К_.).
ВІНКА (В^, Лб.), БАНЬКА (.Брц.. Влд., $мш., Клв., Кпт.. Крок»*
Ос^., ІЦС^, Рд., Сд, Ст., Стдн., Тет_.. Тхн., Хоч., Зп., Шст.). и, ж^
Кільце, за допомогою якого коса скріплюється з кіссям.
бАнкй, нок, ми. Бульки, що утворюються в калюжах під час дощу (Луг.).
БАНОЧКИ, чок, мн. Зменш, до БАНКИ. Сдапуйуца баночки (Луг.) *
бАйЯ, і, д. Посудина, або пристрій для запарювання чого-небудь;запар-
ник (Лск.).
«БАНЯК , а, д. ї. Чавунний горщик з ручкою, в якому варять картоплю
тощо (Бгд., Вв,*» Йіч ЙМ»)*
2. Велика фарфорова або скляна посудина для води, молока і т.ін.
(Клв..).
БАНЬКА*, и, Череп’яна посудина з вузькою шийкою, призначена для
доставки питної води на поле (Ери., Вв., Крл., Кць, Луг., М., Ушм.).
БІНЬКА2 дав. БАНКА.
БАРАБАН, а, чЛ. Бубон (§в., Лок., Лч., Нрд., Уж.)«
2. Склепіння печі (Крм.,
3. Дитяча іграшка, оброблена з спеціально виготовленого 1 надутого
свинячого ^сечового міхура (Вд.^Ушм.).
БАРАБАНЩИК , а, ч. Музикант, який грає на бубоні (§ад., Тет.).
БАРАБОЛЯ,' і,Хм Кормова картопля (Гбн., Св^.).
БАРАВйЧок, чш(, Чд, зменш. X* Димопровід, що з’єднує грубу з піччю.
2. Горизонтально розміщений димохід на горищі хати; лежак. Варави^-
чАн^дт^коо^таЗд/, а_ЗД ба по центру ід^ (Стдн.) •.
БАРАДА (Стдн.), БОРОДІ )» и, ж. 1. с.г? Про-
пущене при косінні місце; обкіс.
2. єти. Заквітчаний пучок жита,який ставлять у приміщенні 8 нагоди
закінчення жнив і оправляння обжинків (Клв.).
3. Борода*.
ЕАрАн, а, ч., оря. (Саргіїа (В.,
Пп.).
ЕАРАНЙ, нів, х» Ж* Смажене кукурудзяне зерно (Бр.).
БАРАНЙТЬ, ніА, нйш, дедрк., сАг. 1.Боронувати великий колгоспний лан.
2. ^Волочити (в індивідуальному господарстві) (Ст.\ Шст.).
БАРАНЧИК, а, £. Зменш, до БАРАН (В^, За£., Лпт.Тдп.УГ^
БАР-БАР... (Кл., Клв.), БИР-БйР...' (Влн.). Вигук, яким підкликають
овець•
29
ЕАРД(, Брага (Цц®., Луг.),.
КАРКАЙ* і, ч. Стіна в хліві, що мав вигляд паркана (Влл.).
БАРКАНИЧИНА, и, д. Дошка з баркан^ (див.). З^баркуи^^баркан
дхлДевйО кладутт (Влд.).
БАРКАННЄ, я, £,, збі£Н. Жердини, 8 яких будують хлів. .^уАлФ?М
с тройатУ вод£ 1буД?84 »лд*ууЛ-б^РЗД. н*а (Ч._).
"*^>БАР№Ч7^^Гя?£§1? Ийх> £о*-: Маточкові сережки верби в період цві-
тіння (йнрВ.). /
БАРМОТАТЬ, тить, недок. Те саме, що БАЛБАТАТЬ (Лвн.).
БАСУВАТЬ, ую, уєш,н§док.Співати низьким голосом або басом.С’астра
крас*іва вит’агайе. а йГ’і д’еучата бас^йут’(Кт.).
БАТВА , и.д^, збі£Н. 1. Молоді стебла і листя буряків; ботвина.
2. Бадилля картоплі; картоплиння (Лч^, Сл.1.
БАТВІНЄ, я, с_.,збірн« 4. Те саме, що БАТв/і.
2. Те саме, що БАТВА 2 (Лч., Слд).
БАХЙЛИ, хйл, мн. Великі гумові калоші,що взуваються на валянки (Бчм
Кліь). Д’іед узуу бахили (Б^.); Уз$у би вал’анки, да нема бахил (Клв.).
БАЦУК (К., Кшв., От., Тет.), БОЦЙ (Дв., Мш.), а', д.г зоол.
(/їгуг&іїа ігггезі).Водяний щур. Бацуки1,їут^
Такого। бацукауби^а вел^
БАШТАН^ у/дТ'Колгоспний город (Вс.).
БАЛІТАРКА, и, ^ж., ОдГ. Візок, пристосований для перевезення сіль-
ськогосподарських продуктів без тари; безтарна (Івь£.) -
БЕБАТИ, аю, аєш, недок;, знезь Настійно повторювати те саме; бубо-
ніти, торохтіти (Нрд.).
БЕГУН, а, чЛ. Пристосування, за допомогою якого діти вчаться хо-
дити (Влд., К^, £1Л*
2. Триколісний дитячий візок (Вв*, Ушм.).
БЕГУНЧИК, а, ч. Зменш, до БЕГУН?ДитКа. у’ бегунчику бйіегайе (Влд.).
БЕРУЧИ (За^., Клв.), Біш'чи (Вв., Ушм.), а,е: БЕГ&А, БШЙГвОДр
проточна вода.
БЕД^ (Кшв.), БІДА (Крм., Луг., Лі*)» и» Аг Двоколісний візок на
одну або дві особи; двоколка. Пойіехау бедойу на луг (Квш.).
БЕДЗ (Кч.), БЕЗ (Б£., В^, Вв^ 3|Рм ЙйЬ Мі»
Лл, Ушм.. Д.), у, ч,., бот. ( • Бузок.
ББЙЗИМЕНКА, и,^, бот. (Меіакіїгухт гііїгит І.)- Вогник червоний
(хатня квітка) (Кч,).
БЕДРИК, а, ч., ент. . Сонечко (Вв^, КрмО,
БЕЗ $ив_, БЕЙЗ.
БЕЗБАШ, у, ч,. Безладний галас і метушня; гармидер. Хам _т§киХ_ДУ_Д"г_
н*али бе^баід (М.-К.) •
БЕЗД0Р0І, и,х- Негода (зимова) ( В.К
^ЕЗИМЕНКА, и,^к. Лінка, яка розлучилася з чоловіком (Со£.).
БЕЗ НА, и, Трясовина (Лск Л >
БЕзбднШ, и, ж. Підземне джерело (Сл.)<
ЗО
БЕЗСУДОМНИ*. а, е. Який містить у робі велику кількість чого-ве-
БЕЗСУД0МН0, іцзисл. і. Надто багато. Дезсудомнонародубуло; на ба-
зарі (Клв.).
2. Дуже. Иені^зсуйс^
бе^менка^^вТбазЖанка/^ .
БЕЗЬМАН (За£., Тет.), Б^ЗЬМИН // БЕЗЬМІН (КлВд), а, ч. Ручні ваги;
Безмін.
БЕКЛАГА, и, ^к. Плоске деревпнне барильце з двома отворами вгорі,
призначене для зберігання олії (А£д).
БЕКОТАТЬ, ає, недок. Бекати (про вівцю) (К]М., МО. Овбчки^
КОЧ£!Ґ •
БЕЛЬБУХИ, хов, Нутрощі зарізаної тварини; тель-
бухи (ІбНд).
БЕЛЬКА, и, отець 1. Соснова жердина завтовшки 12 см і завдовш-
ки 610 см (Бд^Вд).
2. Сволок у хаті (КдЛ. , ,
БЕЛЬЛЬО (Клв.,^), БИЛЬО (§§£.), БІЛЬО (В.), я', Білизна. Адіш
пара^бил^^ V
~І5ЕВД (М.-К., Хор.), я, ч. Щітка або ві~
хоть, якими мажуть долівку хати глиною.
БЕНЖЕ, спол. Ніби, як (М.-К.).
ВЕНЗЕЛЬ’ ^ив. БЕНДЕЛЬ.
БЕРВАНЯКА, и, д. Колода, очищена від. кори і гілок; деревина. Пал^
5?£8ІЇ 55, 2Ж 5955252^ ОЗл) •
БЕРДЕЧКО, а, £., пестл., енть Те саме, що БЕДРИК. Он^
бврзечка 0МІДЯ на квЧатк£ (Квпь).
БЕРЕГ, а,^ Вінця посудини (Ва-, Йн^Вд, Сід). Налв^л£колога
52 ЙМИ береги^ (ЙНДС&.); НалЧМ по|м ве^, аж до берега (От.).
БЕРЕЖНИК, а, ч. Лісник (Кд^).
БЕРЕЗ, а, ч. Береза, гілки якої ростуть угору (Гбн*).
БЕРЕЗА, и, ж. Береза, гілки якої ростуть униз (Гбя*).
БЕРЕСТ, у, ч. Березова кора, що використовується для виготовлення
БЕРИ-БЕРИ... Те саме, що БАР-БАР (Д^ь, Мс.).
БЕРЙЗКА). и, ж^, бот. (Отусігагаз агресії І). Повій, повійка (Нжл.)
БЕРИІРИ1ПА, и, д., £ідк., .бот. {йгаззіїа яар&а гаг- бєса&хїа да).
Бруква (Кшв.)*
БЕРЛАбКЙ, а, е. 1. Витрішкуватий, з випуклими очима.
2. Який мас більмо (більма) на оці (Зд^.).
БЕРУСЬ-БЕРУСЬ... Те саме, що БАР-БАР (Г.).
БЕВ’ЙНАК, яку, ч., бот. І. (^лг). Барвінок. >
2. Стебло чорниці, брусниці і т.ін. Брушн^іда, чарнЧда на бедйуян
ку раст^£ (Чд) •
~~ БЕСЕДА, и, х* Веселе, з розвагами проведення часу; Гулянка (І^В.,
&)< Й^йї аа ЙіМда бесеЗУ. (Дс§д>-
БЕСКРОВНА МАТИ. Зозуля (Кч.).
Б^ПУТИЦЯ, І, Же Те саме, цо БЙЗДОРОЇ (йіт.).
БЕЦИК, а, ч, Півкільце 8 кружалець кориТяхе тримає на воді куль
СОЛОМИ (НдЧІ.),; ,
БИІУЧА ВОДА див. БЕРУЧИ.
БИЗЬ-БИЗЬ... Те саме, цо БАР-БАР (Влд.).
БИЙНИЦА, я (Рву.. Хм.). БЙТНИЦЯ, і (Крс., Кь, Сі|>.), ж. Станок
два первинної обробки конопель; бительня. ?
БИЙЧАК // БОЙЧАК, а, ч. Те саме, цо БИЙНИЦА (НЛ..).
БИК* (Сос.), БІК (В., Зар», Клв., Тет.), а, ч. Молодий віл (до
3-х років), якого це не запрягали в. ярмо.
БИК2,, а, & Те саме, що БАРАВИ’ЧОК 2 (Ар.).
БИЛЯК, 4, ч,, брт. Отруйний гриб (Кч.).
БИЛЬО див. БЕЛЬЛЬСі.
БИвНДЮГА, и, ж. Розвора у возі (С.).
БИРАШКА, я, ж., Ж- Вівця (Ц.С.).
БИР-БИР... ДИВ. БАР-БАР...
БИТА КАРТОПЛЯ. Товчена картопля для годівлі тварин (Лок.).
БИТИ, б’є, недок., Точити дерево, (про важеля). |ажед’. бй§ дерево
(ІЗВЛі
БИ ТКА, и,х* Назва гри у великодні свята на випробуваная міц-
ності варених яєць.
2. Розбите чи надбите яйце у такій грі (Бв., Вв^ » Дч., СЛк,
Там.)*,
БИТШЇЦЯ ^ив.БИЙНИЦА.
БИТОН, Цементне кільце, що використовується у зрубі колодя-
зя (Кч.). '
БИЧ| а\ ч. Батіг без пужална (Лвіь)•
БИЧАТНИЦА, и £Ге)¥ БИЧАТНИЦЯ, і (ВЗ, ж* Жінка, яка доглядав волів.
БИЧОК1 (Лч.), БІЧОК (Б>В.), чка, д., стол. Рубанок з двома руч-
ками, яким, одночасно працюють дві особи/
БИЧОК2, чка, ч. Бич у ціпові (Стдяд).
БИШЕНИ, а, е. Скажений (про собаку) (Зуь).
БИЮРА, и, ж. Палиця, ломака. Уз-ау би бийуру да папабиу би таб*Іе
(Бч^). Г
БІ, _с_пол.. Ніби, як (ЛЧд, Сз., Ся.). §е так^Єі башьшки1; Дачан^Ь»
кйг Єї (Дч.) і ІЙ2І55ІВЇ ХД555& (£Дл? •
БІГАТЬ, ає, недрк. Паруватися, злучатися (переважно про корів) (Бв>).
БІДА див.БЕДІ/^
БІК див .БИК1.
БІЛІ, а, о. І* Полудрабок у возі (Лбд).
2. Горизонтально прикріплена до чого-небудь перекладина для ві-
шання одягу; жердка (М^т.).
БІЛЬО ДИВ.БЕЛЬЛЬОГ
БІРУ-БІРУ... Те саме, що БАР-БАР (М^.).
БІИСТРА, и, Швидка течія, бистрина в річці ^МртЛ*
Б1СТРИ, а, е. Спритний, меткий, моторний Лч.»
5. М такі Оуг. \ Дона ЄІЧТра баба (Лч^);
Вана^ бЦст£>а, така, Йак агов? (Сл. ).
БІЦУК //БІЧУК, 4, ч. Те саме, цо ШОК2 (Тим.).
32
БІЧОК дав. БИЧОК1.
БІЧУК Див.БІЦУК. ?
БІЙК С^, Ушм., Х^.), БУЯК (Вв.), а, ч. Те саме, що БИЧОК2.
БЛАГЕНЬКИЙ, а, е. Зменш .-пес іл. до БЛАГИЙ. По.даруйу, уЦмайе пуоп,
*5ЙХ 5251 £ £59ї§н^а, йд£вдЦ?е трохи поносні’ (БвЛ.
БЛАГИЙ, й, е. Поганий, старий, убогий (Бв_., В^, Зар., Тет.).
БЛАНКА, и, ж. Вишивка на плечах сорочки. Ца сорбц’і д^же гарна
бланка (Ст.).
БЛЙЇТЬ див. БЛЙЯТЬ.
БЛЕКОТ (Б,-В.. Вв., Нжл., Ута.), БЛЬОКОТ (Карп.,Дч., Сл.), у, ч.,
бот. (Идазсдатиз лідер/.,). Блекота чорна. Бл/оісот дод'іс 'рур.с, дак тр^й-
(Кй^.
БЛЕЯТЬ// БЛЕЇТЬ, Бекати (про вівцю) (Ус.).
БЛЄСТЬ, ю, д., рідк. Блиск (Луг.).
БЛИЖЕЙ (Щст.), БЛОе'й (Клв., МЯ.), прш. Ближче. Ближей било
& і Кийвї,8£о нЧ^ін (Шсід). , /
БЛИЗНА (Вв., Лск., Ушм.), БЛІЗНА (Лч.), и, ж. Дефект у полотні, при
якому нитки проходять поверх основи,не переплітаючися з пітканням.
БЛИЗНАВОКИ (йа.), БЛИЗОбкИ (И£с.), БЛІЗАВОКІ (Ар.), БЛІЗНАВОКІ
(№^), а, е. Короткозорий.
БЛИЗОЗУРИ, а, е. Те саме, що БЛИЗНАВОКИ (Дл^).
БЛИЗООКИ до. БЛИЗНАВОКИ.
БЛИЗОРУКИ, а, є. Те саме, що БЛИЗНАВОКИ (Тет.).
БЛИКШЕ, присл. Те саме, що БЛ&ВЙ (Крл^) *
ВЛИНЕЦ, нца, ага. БЛИНЦИ, цуов, кул. Млинець (Дек., Лт.),
НйСІЇАВКА, и, ж., орн. ( Мгіасіїїа аіїа £.). Плиска, трясогузка
(За^.). /
БЛІЗАВОКІ див. БЛИЗНАВОКИ.
БЛІЗКАОЧИ, а, е. Те саме, що БЛИЗНАВОКИ (Здр.).
БЛІЗКІЙ, а, е. Близький.
❖БЛІЗКІЙ НА ОЧІ -?те саме,що БЛИЗНАВОКИ (Квн.).
БЛІЗНА БЛИЗНА. ?
БЛІЗНАВОКІ див. БЛИЗНАВОКИ.
БЛІЗНІЦЙ, цбв, ми., перед. Два дерева, що ростуть з одного кореня
(Лч.).
БЛСЙБА, ,и, ж. Пломба (Мрт^)♦
БЛОМБОВАТ, ую, уєш, недок. Пломбувати. Бломбоват зуби, (!&£•)•
БЛЮДИТЬ, джу, диш, не&ок. Спостерігати, наглядати. ЗЦя^ноч^
ходила, блудила за йім ОЬо.).
БЛЯТ, а, ч? Верхня частина стола (Йрй*).
БЛЯТО, а,^с. Те саме, що БЛЯТ (Дек.).
БЛЯХА, и, ж. Бляшаний лист, на якому випікають тісто і т.ін. (Клв.).
БЛЬОКОТ шв. БЛЕКОТ. ;
БОБКА (За^., Клв., ТетЛ, БУБКА (В.), и, ж., яов. Спортивна блува
4В металевою застібкою, переважно для підлітків і юнаків.
БОБОНКА, й, ж., к£л. Оладка, що готується з' вареної чи тертої сиро!
картоплі; картопляник (К.^3.).
БОВДУР, а, ч^Л. Дощаний димар над покрівлею хати (£рб., Н^М., ДЬ).
33
2. Пристрій для відведення диму з хати* який складається з лежака
на горищі, отвору в стелі і комина в хаті; в комині підвішується бляха,
на якій горять скіпки, що дають світло і тепло (К^., •
БОВКУН1, а, ч. Віл, запряжений у ярмо без пари (В., Зар., Лч^., Тет^)•
БОВКУН2, а, ч. Коромисло, яким носять наповнені відра на двох пле-
чах
БОВТУХА, и, іьджб* Рибальська снасть. Рибу ловет боутщсойу (КадлО.
БОВЧ, а,^, диСн Жердина, якою заганяють рибу в сітку; бовт (Ушм.).
БОГОВІ РУЧКИ, бот. (Ргітхиіа яДіїсі'яагі'б). Первоцвіт лікарський
(Нянь) •
БОГОЛЮБ, у, ч., бот^. {Л/елМа агі'епмз Проста польова м'ята
(К^л.).,
БОДНЯ, і, ж., старЛ. Низька дерев’яна діжка, в яку складають речі
домашнього вжитку, одяг і т.ін.;,скриня (Бр^., , За^., Клв., К$!й?» Д&к«,
Цуг., .Ля,., Нрд., ТетЛ . £ ЙЖІУ робили^ І Л5&2 складали * ЙПІЗий.
клали!, а скрин* не було (БрЛ.
2. Бочка з накривкою для сала, борошна і т.ін. (Бв., Віь, Клв.,
Крм., Лск.,
3. Різновид вулика, зробленого з видовбаної колоди з накривкою й
замком (М.ЧС).
БОДЯК , а, ч,., бдт^. ( іїюроп&п бсаміїшт />.). Татарник (Крл/, ЛМР*
БОЄЧКА (Бб.), БАЄЧКА (Лб.), и, Зменш.-пестл. до БОЙКА 2.
ИІскиІдайем вершачкі^ у бойечку (Бб^).
"^вбжРкОРОВКА, ент^. *• {ДшіїяєМа ). Те саме, що БЕДРИК.
2. Солдатик, козачок (Н£Др*
БОЖНИЧКА, и, д., зменш., ста£. Прибита до стіни поличка, на якій
ставили ікони (Лсіь).
БОЙКА (Тет.), БУОЙКА (Карп.), и, дЛ. Бойня. Йак короваї старийе,
женут5 Діх на Кийеу X Да (І££Р ♦
2. Посудина для збивання масла ($£•). У буойци бйут’ масло
(Карп.).
бойчХк да. бийчХк.
БОКЛАГ, а, ч. Невелика плоска посудина для зберігання води; баклага
(ТетО.
БОЛБОТАТЬ див. БАЛБАТАТЬ.
БОЛБУТ, а ч., бот. Бутон білої лілії. З болб^£и\рауки]
розп^куйуцца (Кипи).
БОЛТ, а, ч^, ри£. Те саме, що БОВЧ (Ушм).
, БОЛЙКА, и, л, Болячка. 1 Йа08й. рбсЦелиі (Вл^.., К.);
Л М15 на ^гцЧо бол^ки^ Жби^лиДсе^ (Влд.).
БОЛЯ, І, д., Хвороба, недуга. Ой чого ж то £ рози в^Отка.
В 55йХЇхШі(ла. йай, наварно, мойа 1 болЦе. ^жада (М^К.).
БОЛЯШНЙК, у, ^., Рутка лікарська (Нжл,).
Бф1ЬНИІ|А, и, ^к. Лікарня. Говорили, ДО, мо, то бол/ница буде (Вв^).
БОМБАРЙК, у, ч^., бот. (Повій звичайний; дереза
БОРАХ, а, стар^., Ірсиь Джигун, коханець. Бораха ж де пайд^
шука? (МххЯ*) •
БОРоВ, а, £. Те саме, що БАРАВИЛЧОК 2 (Пп.).
БОРОДА, див.НАРАДА.
БОРОШЕННИ, а, 6. Борошняний. Борошенним мешкбм прибити (Клсц).
БОРОШЕНЬ, шня, Житнє борошно грубого помолу (М&Л.
БОРСАТ (Вїи), БЙРСАТЬ (УшМд), аю, аєш, БРОСАТ, аю, аєш (ІРь), не-
док. Зав’язувати (зав’язки в постолах).
БОРТНА ХВОЯ, стар. Дупло для бджіл, видовбане в пеньку сосни (Клщ)
БОРТНІК, а, ч^., стад. Пасічник (Лч., Сл^)в
БОРТНІЦА, и, д.» ста£. Та саме, що БОРТНІ Хйбя (Бд-ІЦ) •
БОРТЬ* і, д. Дупло в дереві,в якому посалилася бджолина сім’я (Лутч)
ПОРУХАТИСЬ, аюся, аєшся, недок. 4. Злегка боротися, граючись
<Е»ї.
2. Битися навкулачки (Бв.).
БОТЯ, і,д. Поперечна дошка в човні (НЛЬ).
БОТЬ, і, д. Невелика дощечка, якою закривається вічко в колодному
вулику г ОН).
БОХАН, а, £. Хлібина, яку перед випіканням викачують у борошні.
(Бв., 3., Дд.» Хмш.)
• БОХЇНКА (Да.., бл^, БОХОНКА (Дек., Нрд.), БОХОНЬКА <Лрт.). Б0-
ХУНКА , БУХОИКА (^и), и, д. Те саме, що Б(5хАН.
БОЦк щів. БАЦУК.
БОЧКА, и.д., ста^. Весільна хлібина, що роздається усім гостям,
на відміну від короваю, який ділиться лише між родичами. Дйчр бочку; роен-
дао Д^Жййй. » жй їй 1 £°даоДІ$Є1 (5Е55с) •
БРА-БРА... Те саме, що ЕАР-БАР (Влн., Гба,., Сд,, К).
БРАВИ, .і, в. Вродливий, гарний; добрий (БдЧЗ., Вар., ЙД,-,
ЕРАДНИК, 4 (Кшв.), БРАДНІК, а (Б*ь, Дом.), БРАДШК, а (В1-, Щ,-
Д.), ^.Рибальська снасть, подібна до волока, зроблена з ниток і мар-
лі, для ловлі риби на неглибоких місцях.
БРАДНІЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до ВГАДНИК (Бч*» • ДавЧлЦ
/рибу/ н^евадом, тепе£ браднЧчкам^ Л&оа ійЙЗМ Ж
(Дом.)
БРАК, У» мн. бракі, ков, чЛ* Рештки згорілого дереш, соломи і
т.ін. (В., Клв., МЬ). ~ ,
2. Гнійне виділення (Бч.), Тече б^ак, йо нар?,Х 5055331 (Клв.).
БРАНКА, и, 'Ж. Хвороба бджіл х
БРАТЄНІК, а, ч. Син брата. Йа загамтала % постилку малога б£а*{а-
нЧка £ бегоі£ да зборнЧ (Вхв^).
БРАТЙХА, и, X’ ДружишСбрата; братова (Док.» ДХ*)*
БРАТОК, тка, мн. БРАТКИ, ков, ч. Двоюрідний брат (Ж*» у
БРАЧКИ, кав, тільки мн* Рогач. Вазами б^ачки ж£виттни га^шка
БРАШКИ-БРАШКИ ... (ІКС., Свд.), БРУШКЙ-БРУП1КЙ... (ОсьЛ. Те саме.
ЩО БАР-БАР. х
БРЕЗКЛЕ МОЛОКО. Молоко, що ледь почало скисати (В£м., Лск.» 3&.
ЄгВ.). ,
БРЕМКАТЬ, ає, недок. Неголосно ревти, мукати (про бугая, зрідка
про вола),(Ю.).
БРЕХАТ, бреше, не#рк. Гавкати (про собаку).
/собака/ не б£Й£
35
БРИЖ, а, ч. Вінця посудини (Кав.. Ч^). Налила малака пр бри^ж. (Кшв
БРИЗ. Вигук, яким відганяють овець (Щ_.).
БРИЦА, и, ж. Відходи при віянні змолочених злакових культур ($«.)
БРШ* и, ж. Просяна солома; просянка (Шаг.).
БРОДНИК дав. БРАДНИК.
БРОСАТ див. БОРСАТ.
БРУД, у, Борода (Клв.).
БРУДЬ, і, ж. Те саме, що БРУД (М^ЧС).
БРУМКОТАТЬ, коче, недок. Те саме, що БАЛБАТАТЬ (Криь).
БРУНЬКА, и, ж. Те саме, що БАБЙХ (Лсіи, НрД-)-
БРУСЬ-БРУСЬ... Те саме, що БАР-БАР (Дом.?.
БРУХІЙ (Дмш.), БРУХЛІЙ (йлв.), я', ч., знав. Людина з великим жи-
вотом; пузань, черевань.
БРУШКИ-БРУШКИ... ДИВ. БРАШКИ-БРАШКИ.
БУ, невідм., дат,. Корова (Б§н.).
БУБА, и, дит. Зерно гороху, квасолі, насіння і т.ін. (Бв.).
БУБЕХ, а, ч. Бутон; пуп’янок (Ст^)., ?
БУБЕШОК, шка, ч. Зменш.-пестл. до БУБЕХ. Уже Вест* б^бешок на
чорнобрйуцу (От.).
БУБКА , и, _ж, Зерно з горіха (Нюь).
БУБКА2 див,. БОБКА.
БУБУЛЬ, я, ч., стад. Безземельний селянин; наймит .(Мш.).
БУГАЙ, я, д., ент., дат. Те саме, що БАБА ЗАДІВЗНА?' (Зв.).
БУГЕР, гра', Ч; Горб (Рд).
БУДЯХИ, хуов (Бв.), БУЯКИ, куЬв (Лск., ЛЧд, СЗд), ми., бот.
( Уасеїяіит иіідгпозит і.). Лісова ягода, лохина. -На
набрала^- буйак^ов, че^нЧз. (СзД.
БУЕЛЕЙ, присл.Більше (Гр.).
БУЄЧКА дивґбЗєЧКА.,
БУЖЙЧКА (ЗфЬ). ВУЖАЧКА (В., За£_., Клв., Дпт., Рдн.-В,).
ВУЖЕЧКА (К^), УЖАЧКА ^(Кдв.), и, х., бот.(8/>) Вид неїс-
тівного гриба. X Й&2. ?Р-ЄЗД- 56 йод^’ (К.); ,У лЦес^у нас в^жач-
М> .$8. йіх не йе^ат: (Рда^}. , ~ ~ ~
БУЗАНИТЬ, ню, ниш, недок. Те саме, що БАНИТЬ (Тет..,
1 Да, М®: лЧета прийде, б^заниш, Оцании... (Тет.).
'БУЗГОРАК, рка, ч. Підвищене неродюче місце на полі. На
Я^вчого ШШ_’(Ю.
БУЗИНА, и, д., бо£. пг&га/бузина чорна (Лск.).
БУЗШЦ, и, ж. Стебла та листя гарбуза;/арбузиння (За^.),
БУЗУНАТ, ую, уєш, .недок. Те саме, що БАНИТЬ (КавЛ.
б£йВАЛ, а, ч. Робочий віл,якого запрягають у ярмо (Нрд.).
2. Кастрований бик; віл ($£&.).
БУК//БУ°К, бика, ч^ Бик (Дв.).
БУКША, и, Дерев’яна або металева втулка в колесі воза (Зуь)»
БУЛАВКА, и, ж. Палиця пастуха (Нжл.).
Б^ЛБОТЕНЬ, тня, ч. Говірна, балакуча людина (Срн»Л
БУЛОЧКА, и, х* Те саме, що БАРАНИ (Вв.).
НУЛЯ, і, Ж- Хлі0 (^ВД.Л
36
БУЛЯБИШКА, и, міь БУЛЯБКИ, бок, Жд, бот^. [іїу/пріїаеа /./Латаття біле
(ш-ч ,
БУЛЬБА1, и, жЛ. Картопля (Пг., Смч.,
2. Ріпа (Кем~ Луг.).
БУЛЬБА , м, «л. Скляний резервуар лампи, в який наливається гас
(н$М. ,
БУЛЬБАННИК, у, ч, Те саме, що БАТ1І& 2 (Птч).
БУЛЬБЄЧНІК, у, £. Те саме, що БОТВА'ІЗ? (МЛ&,).
БУЛЬБОТІТЬ, тйть, не^ок. Те саме, що БАЛБАТАТЬ (Ушм.).
БУЛЬБОШНІК, а, я. Те саме, що БАТвХІ2; (Смч.).
БУМКАТ, ає, недок. Ревти, мукати (про бугая, зрідка про вола)
БУНДА, и, ж.,ста£. Довге плаття (переважно дитяче) (Вв., К^.,
д ч_.. а^..).
БУНДОЧКА, и, яи, ста£. Зменш,-пестл. до БУНДА (Вв,., К^л., Лчь, Ушм.
БУНТ, а,*ч. Кілька низок намиста (п*ять-шість) (Бб., Д., Мрт.).
БУНТИК, а, ч. Зменш.-пестл. до БУНТ (Бв., Л_., Мрт.).
БУОДКИ, док, мн. Шпильки хвойного дерева; хвоя. Ми вчора гребл* і
$ЙЖ<ЙІ-)-
БУОЙКА ^ив. БОЙКА.
БУОК, боку, ч. Бік, сторона.
бІТЙ ЗА БУОК ~ виходити заміж не в своєму селі* ^ди, Дочко,
за <$& Ж (Ом.).
БУРАКОВИЩЕ, а, £. Поле, з якого викопано буряки (Лч., Сл.).
БУРАЧКА, и, (К.), БУРАЧКЙ, ков, мн. (Вл, За£., Тет,), бот,/Лжг-
гапМшь £.). Щириця.
' БУРАШНИ1ЦЕ, а, с4 Те саме, що БУРАКОВИЩЕ (Крм.).
БУРДА, и,Вижимки з сім’я конопель або з маку, якими начиня-
ють вареники та пиріжки (Дск_.).
БУРДЮГ, а, чЛ. Торба з мішковини, в яку насипають овес, січку то-
що для годівлі коней (МК.).
2. мдл. Торбинка, в якій носять їжу на поле (Свд.).
ВУРЕЧА, и, ж. Велика буря (Стдн.).' /
БУРИТИСЕ, ицце, недок. Руйнуватися (про будівлю). Хата мойа уже
5ХЄЙЗЯД ОЦ *
БУРКАЛКА, и, ж* Дитяча забавка у вигляді нанизаної на нитку вива-
реної кісточки з свинячої ноги, яка при розгойдуванні-утворює звук?;
(Бв^, Дч?).'
БУРМОТАТ, тит, Те саме, що БАЛБАТАТЬ (Гл.л)«
БУРМУС (СЛЗ.), БУРП0С (Бб., К&., Клв., П^.), БУРНУС (Мла.), а,
Просторий, подібний до піджака зимовий жіночий одяг з фабричного
сукна.
БУРОЛОМ1, у, ч. Хмиз (НЗД.. Уам.).
БУРОЛОМ2, а, спец,. Робітник, який бурить камінь (Вв,).
БУРЇАВАТЬ1 (Гр.)/~ БУРТОВАТЬ// БУРТУВАТЬ (В.? За^). Уа> У«*.
нддо_к., Сд^,. Складати в бурти (картоплю, буряки тощо). Наща бригада
2Х£ТЯе£яа_ бу^ти у двари (За&.).
37
БУРТАВАТЬ2, ую, уеш, недок^. Робити заглиблення (пази) для дощок
у авшулах (до.) (мр.
БУРУН , й, ч. Снігопад з вітром; буран (Крок.).
БУРЧАТЬ, чить, н§^оі£. Мурчати, муркотати (про кота) (Дат.).
БУСЕЛ, сла, д., оріь ( $г&5 дти5 Журавель (РЩЬ^В.).
БУТИЛКА, и, д. Пляшка (^В.).
БУТИЛЬ, тля, ч. Те саме, що ^ШЇЬКА* (ПлсЛ.
БУТЛІК, а, ч^ Те саме, що БУЛЬБА2 (Дск^.).
БУТОК, тка, д. Острів (Діь).
БУТОЛОМ, а, ч^ Робітник, який дробить каміння (Вв.» ?Ж*)‘
БУТОЧОК, чка, ч. Зменш, до БУТОК (Ар,.).
БУХАЛО, а, д. Бубон з брязкальцями (В^, Зад., Карп., Кч., Д., Нжл.
Сод., Ст^, Те£., Ушм.).
бЗоіАЛЩИК, а, Гравець на бубні (Зад., Тет.).
БУХОНИ1, а, е. Добре випечений,.пишний (про хліб та інші вироби
з борошна) (Карп., Йф» Ст.). Гадни^йе памлушкиД, б^х^ийе (Кщвд).
ШПОНКА до. БОХАНКА.
БУЧОК, чка, ч^ Вулик (Ар., Х5д?*
БУШЕЛЬ, шия, ч., одд. {ІЇсяпіа аіїа). Чорногуз, бусол (Тет,.),
БУЯК'1 див. БІЯК.
БУЯК2, а, д. Молоток, яким наковують камінь у млині (Вв., Лок,.)*
БУЯКИ див.БУДЯХЙ.
БУЯЧ (.В., Зад), БУЯШ (Бзц), а', д. Яр, порослий лісом, чагарником;
байрак. Ой, ш^ми, Дубе, зелений Ййаше (Бв^).
БЯРЕЗАВІК, у, ч_. Квас, приготовлений з березового соку. А^ здпЧвалЧ
б’арезав’і кбм (Крм.).
в
ВАБИГОНВ (Г., ІЕС., Піч, Сздв.. Тхк^ Чп.), ВАБІГОНЮ/
(ОСЬ.), ВАБІГУНЬ (Лтв.), ВАГбнЮ ()&,, Ст^), ВОБЙГОНЮ (Уз.), ВОБІГОН
(Крок.), вагото (Влн., Г$н., 3£*, Крд.. йь, Пльч.), лрисл., слч Спо-
сіб оранки земельної ділянки від країв до середини.
ВАБЙТЬ?, бить, недок. Вити (про собаку, вовка) (За^.,Тет.).
ВАБІГОНЮ див.ВАБИГбнЮ.
ВАБІГУНЬ ^.ВАБИГОНЮ^
ВАВНЯНКА (МдЧС.), ВОВНЯНКА (В.,^, Зад, Тет., Ушм.), и, Д.
бот. (Іасїагіт їагтімигю?). Не їстівний гриб, подібний до рижика (В^,
2. дерен. Несмілива, незграбна, повільна»у рухах людина (^х,
» УшМд) - Ж Ж Й2Ж5ЙХ £ 5355& .
ВАВОй, я, Валок у ткацькому верстаті, на який намотується ос-
нова; навій. Вавой - с7е палка & пакат^лам^Х; Карпат ^даат* /рс^о-
ву/ , А, Д2 5558» •
- ВАВЧОК1 (Ме&Л ВОВЧОК (Вв., Клв., Док., Мд-К.), чка, ч.
Дзига ’(8й^. Ло£*,
ВАВЧОК , чка, д., брт^. ( Реппях (Вв., Юь, Но.,
Ушм.).
38
ВАГАНИ , нов, тільки,лш. Триніжки (НЛЬ).
ВАГАнбк, нка, ч., зменш. Маленькі ночви (Кч^).
ВАГОНКА, и, де. Вагонетка. Там проход буу д вагонки^ с^ойашр (Вв.).
ВАГОН» див. ВАБИГОНЮ. ~ "
ВАДЄНЬ, дня, ч.., £Н£. Великий гедзь; овід (МхЛЦ).
ВАДЯНКА (Лкд.Те)з., ЮЧ, ВОДЯНКА (Дд.), и, ж«, отар. Діжка для
води. х
ВАШ, ної,^ Вагітна (про жінку) (Клв^., Мрт., СД., Тет.)«
ВАЖНЕШНИЙ, а, е, ста£. Святковий, неробочий (день). ІОчо с^огодеґі.
важнешний , ц§л^га X рабрз£т_’ ОЬсЩ) •
ВАЗАНЬЄ (Лсіи), В*ЯЗАНЬЄ (Крм., Дуг.), я, буд. Скріплені чо-
тирикутником дерев'яні балки, які кладуться поверх уш^л (див.).
ВАЗВИШ, прийм? Понад, зверх. ЙеслД план. витшл?дгайем, то триста^
рубл^§Д, & вазвиш плана, дв£ /одержуємо/ с^емсс^ рубл^й за^
^ентнДер /конопель/ (Гд).
ВАЗЄЛЬ (Лч.), В'ЯЗЕЛЬ (£&.), ю, <ц, бот. ( йгміШ Уаггя £.),
В'язіль різнобарвний. НакрсЧу.ваз^уґу^ (Лч.).
ВАЙТЯТЬ, аю, яєш, док. Висловити незадоволення з приводу чого-
небудь; обуритися. Йа пришила таб^іе вайт^ат* (Бч Ч.
ВАКАН, а, СдХл, стар. Ділянка землі площею 5-12 га (М.-К.).
ВАКАНЕЦ (Клв.), нца, ВАКАНЕЦЬ (Зар., Тет,.), нця, ч., слч Необроблю-
вана певний час ділянка землі; толока.
ВАКАНЦУВАТ , цуе (Клв.), ВАКАНЦЮВАТЬ, цюв (Зар., Тет.), Де^ок.,
с^лч Залишатися під паром, не оброблятися (про землю).
ВАКАР/т, присл. Якраз. Вгусар^, н^, вакарат 0Ь^К*)«.
ВАСТНІїиТ^ТА;» РІЗЬ Віконниця (М^ЧС).
ВАКНО^, а, £. Заболочена частина річки; &шіотака граз^ £
р^ечки1 Ойпвд). (
ВАКНО^, а, £.Вікно. Д йабдун<а стала перед^ (У ’
ЗАКУВАТИСЬ,чується, недок. Бути невикористаним, незайнятим (про
приміщення, землю і т.інЧ. Бакуйедіа (£ї&)*
ВАЛА. Вигук, яким відганяють корів (Ви.,
ВАЛАШНИК, а, ч. Кастратор тварин (Г.).
ВАЛОВСЬКИ, а, е. Волоський Валбусіж А
ВАЛОДАТЬ, аю, аєш, дедок. Бути спроможним що-небудь робити. рдІа^
ВАЛ ОКА (&*-&.), ВОЛОКА (В.), н, ж., ста^ Вузька смуга орної вем-
дЬ ~~ 7 . ,
ВАРАЖБІЕЙ, я, ч., стар. Ворожбит. Казала,1*
1 ЙЙЯ Й32 •
ВАРАПІНІК, а, ч* Хліб, випечений із змішаного, недоброякісного,
переважно різних сортів борошна (Лптв)♦
ВАРАТИЛО ($мш.), ВОРОТИЛО (Ваб.» §!^*» ЙВ-ч ^4?)»
а, д. Те саме, що НАВОЙ. Боротилр^^пріжа, наматуйец^а; йед^е* £ 55Ґ
£отор (СдВ.).
ВАРАТОК, тка, ч. Витушка (£.).
ВАРГОЛІЯ, ї, Дот- (Лг^<7 рія^а у. )а Жоржина (£хч.) *
39
ВАРҐ1НЯ до. АРГІНІН.
ВАРЙ’ЛЯ, і, *. Гуля (переважно на голові) (Бч., Клв.). Так.УДа^иу»
шчо набиу варі^$3х (КлвЛ • >
^ВАРЙ1КА^(Влн *, &С&., Юпв., Нжл. Л ВЄРЕЙКА (Зг., К&., Крл.,
К^ц., ЙЬ» ?Ж*» ЄЖі» ЗР» и»Ле Велика,сплетена з лози корзина з дво-
ма ручками для перенесення городини, торфу і т.ін. Тайа ве^ейка н^е на-
латана , с’ іенцах л^ежи^т* (Ч.).
ВАРЕйКА^, и,х. Великий горщик (Б^, ВВд, Карп.).
ВАРИВО, а, £. Квашена капуста, буряки і т.ін.; квашенина (Мрт.)•
ВАРИЙКА*, и, Перекладина, за допомогою якої закриваються воро-
та (Н^д.). х
ВАРИйКА2 (Клв.), ВАРИЛКА (Дек., Нрд.), и, ж., новЛ. Приміщення, в
якому готують корм для колгоспних тварин (Клв.),
2. Горщик, у якому варять їжу (!>£&., КдвЛ»
ВАРИЛКА дид, ВАГИЙКА2 І.
ВАГОВИЙ: ВАГОВА ДІШ. Діжка для квашення городяни
ВАГОВНИЙ: ВАГОВНА ДІШ. Те саме, то ВАГОВИЙ (М,).
ВАРЦАБИ, присл. Спосіб будування кахи, при якому пазовані стовпи не
закопують у землю, а ставлять на дерев'яні підвалини (Б^., Н_жд_.).
ВАСАИ (Бв., Луг., Ушм.), ВОСА'і (Вв.), ОСАХ (Лч.), а, ч. Ящик, який
припасовується на возі для зручності перевезення пасажирів.
ВАСАХОК, жка, ч. Зменш, до ВАСІХ (Бв., Л^г., $№•)•
ВАСЄЛІЦА, и (Лч.), ВЕСЕЛИЦЯ, і (Крл.), ВЕСЕЛІЦА (Лпн_.), ВИСЕЛЙЦА
(Лп.), й, х Райдуга, веселка.
ВАСЬМИГРИВЕНИК, а, ч., £та£. Монета вартістю 20 коп. (М^ЧС.).,
ВАТАШНИК, а, ч. Куртка, стьобана на ваті; ватник. Носили аимойу
кажухи, не ваташники^, а кажушш (ІЧ).
ВАЦ-ВАЦ... (Ар., £.), ВАЦЬ-ВАЦЬ... (М£., ПльчЛ, ВЕЦ-ВЕЦ... (Врт.,
Нрд.), ВЕЦЬ-ВЕЦЬ... (Крц^). Вигук, яким підкликають свиней.
ВБУЧУВАТЬ, ую, уеш, недок.*, НБУТІТЬ, вбучу, вбутиш, док. Става-
ти міцнішим, дужчим (про людину). Ти шче не доросла: шче не виросла
не збут’їла шче (Зм.)* < л
ВІТАЗнЙїь^ ню, ниш, ^ок. і. Роз'ятрити рану.
2. Торкнутися болючого місця (Бв.)»
ВШ, і,Лл* В'язниця, в якій відбували покарання за незначну
провину^ (За^., Клв.).
ВЕЗ^І (Юд), ВЄЗТЬ (?&»£.)» зу» зеш, недок. Везти.
ВЕЛИКА КОСТОЧКА, анат. Кадик (Н^). л
ВЕЛИКЕННИЙ, а, е, збільш» Дуже великий; величезний. Великенн^
ЖйХ ПЬБг) • у
ВШН (М.), ВШН’СУиМе), ВЕЙЬОН (К^), а, ч. Фата.
ВЕЛВН ^ив. ВШН. '
ВЕЛІМО (ЛС&.), ВЄЛЬМО (Луг.), присл. Вельми, дуже. Сам^здорови^
5Є£!мо_ (Дс^.); В^ел^ просила йог^ (йг.).
ВЕЛЬОН див^.ВЕЛІН.
г ВЕРБА, м, ай Верба. £авай ос^од дана зрЧжем вв£б£. X зрізали
так_и ве^ (Ерг.).
40
ВЕРБ0Л03НИК, у, я. Місце, заросле верболозом (Лск.).
ВЕРГАТ1, аю, аєш. недок. Вловам (Луг.).
ВЕРГАТ2, аю, аєш (^д), ВЕРГАТЬ, а'ю, аєш (УшМд), недок. Брикати
задніми ногами під час "доїння (про корову).
ВЕРЙҐНІЯ да, АРҐГНІЯ.
ВЕРЕБЕЙ, б‘я' (Вя,, Влн., Гд, Грб., Гдн., ЙЩ,, Й£., Дяг,-, ,3г.,ЗД£.,
ЗИг» Клв., Кпт., &ЇЕД,-» Крсл., Мч Лкн., ЛЖч Лск., 2Й2ч ^ч Лк.ч
Лч Ось.. Шіч Л£ч ІЧ £ч 2&8.Ч 655.4 0*.ч ^ч Й|ч ^ч.3“г.
Шст.), ВЕРЕВД, бца (Грн.), ВЄРАБЄЙ (Лпт.), ВИРИБЕЙ/Крц.), ВОРОБЕЙ (В.,
За£., Івн., £»&,), ГОРОБЕЙ (Зад., Тет.), ОРИБЕЙ (X.),
Горобець.
2. Будь-яка дрібна пташка (ластівка, коноплянка, синиця, соловей,
коршак і т.ін.). ( г
ВЕРЕБВЙКО (Мут.), ГОРОБЕЙКО (Теїд), а, ч. Зменш, до ВЕРЕБЕЙ.
ВЕРЕБЙІ лад,. ВЕРЕБе'й. ~
ВЕРЕБ*ЄНЯ//ВЕРЕБ*ЯНИ (Мд^К.), ВЕРОБ'СНЯ (В.), ГОРОБ'ЄНя' (Зар,,
Тет.). ням, с.Горобеня. , ,
ВЕРЕБИНА~(За&.), ОРАБИНА (&в.), ОРАБІНА (СЛд), РАБІНА (Лч.), РЕ-
БИНА (СоСд), и, ж., бот,. (<5огіи$ Аисирагїаі,}. Горобина.
ВЕРЕБ'ЯНЙ Ж- ВЕРЕБ'ЄШЇ.
ВЕРЕЙКА ДИВ. ВАРе'йКА1 . ?
ВЕРЕНИЦА, и, к. Засув на дверях чи воротах. .Татарца прщвезала ковґа
І сама оікй^айо ведениди (Бв,.).
ВЕРЕСОВИ ГРИБ, бот. Гриб, що росте серед вересу (Лск., НрДд).
ВЕРЕТЕНЬ, тня, Чд Веретено (Пльч.).
ВЕРЛООКИ, а, е. Той, що дивиться з-під лоба (Клв.).
ВЕРОБ'ЄНЯ див. ВЕРЕБ'ЄНЙ.
ВЕРСАТЬ, аю, е(єш, недок,. Мішати, копирсати. У ааводЧ, версау аол^
Вероайе лдова. бкагом (Сд).
ВЕРСТІТЬ, і, я.., техн. Ткацький верстат (Вар., Зар., Клв., Пльч.,
X-)- , " “
ВЕРТЕЛИЦЯ, і, к, Снігопад з вітром; завірюха (Зад,).
ВЕРТУН, а, частіше мн. ВЕРТУНИ, нив, ч. Пиріг з маком чи повид-
лом (Оа.-),.
ВЕРТУШКА, и, Д,ч тексі. Та'саме, що ВАРАТОК (І.).
ВЕРХ, у, ч. Отвір у верхній частині димоходу для виходу диму з пе-
ж <й£.) • , .
ВЕРХНЯК (В., Зв£., Тет.), ВЕРШНЯК (Кд, ЇЬ^Л., Л^, Ст35Р» “» Яі
1. Верхній горизонтальний брусок у віконній коробці»
2. Верхній горизонтальний брусок у дверній коробці (Бв., Йім
Стдя-)*
3. Верхній горизонтальний брус у ярмі (Карп,).
ВКРХОВЕЦ, вца, чЛ. Вершник.
2. Людина, яка складає сіно, солому тощо в скирти, стікки (От.).
ВЕРЧ, а, чЛ^. Згорток кори дерева певної породи, з якого роблять
постоли ЦЗнд, Уж.), Змота£ ко]& да ве^ча (Уш^.) • х
2. Весільна шишка. Плотом Р.ватиу §Ділими р^йникам^,
І 55£^ІДЙХ.» Я йіііі
3. Круглої форми віхоть 8 лози, вживаний для витирання бруду на
підлозі тощо. ЖЖЙ2 а§£Й§ 0ЙЄ5д)-
ВЕРШАНКА, и, ;.. іхт. ( Мбигпкз аібигпиз і.). Риба верховодив
(М->- ,
ВЕРИНЯК ДИВ. ВЕРХНЯЯ.
ВЕСА, сйв, тільки д. Ваги (Щ«).
ВЕСЕЛИЦЯ ДИВ. ВАСЄЛІЦА.
ВЕСЄЛІЦА ди&, ВАСЄЛІЦА. /
ВЕСЕЛУХА (В^., В., Гри., Зар., Клв., Тет.), ВЄСЄЛУХА (Лп., Л^г.),
и, х. Те саме, що ВАСЄЛІЦА.
ВЕСЛО, а, £. В'язка, низка будь-яких однорідних предметів (Сеіь).
ВЕТКИ , ков, тільки мн. Тонша, колоскова частина снопа (К^].
ВЕХА*, и, (В^., Ушм.), ВЕХА, и (Ка£П.)1чЖ. 1. бот. аіїит &.).
Омела. Йеха ростДа ї& бе^е ( Карп..).
ВЕХА , и, д., ста^. Сторожова вишка, з якої подавався сигнальний
знак про небезпеку (Ушм.).
ВЕЦ-ВЕЦ... див. ВАЦ-ВАЦ.
ВЕЦЬ-ВЕЦЬ... див. ВАЦ-ВАЦ.
ВЕЧКА-ВЕЧКА... Вигук, яким підкликають овець (Мли).
ВЕЧОР, а, ч^ Невелике весілля, яке справляють переважно протягом
однієї доби (Лч., СЛд). ?
ВЕЧОРЙНКА, и, їс. Те саме, що ВЕЧОР (Вв., Ушм.).
ВЕЧУОРКЙ (Клв,.), ВЕЧУРКИ (ДомО, рак, тільки мн., атіь Вечорниці.
йХЙ, Л8. МШ (ЙИк) - -
ВЕЯТЬ, веє, саме, що ВАБИТЬ (Вя.).
вєзть да. вІзтіГ^
В’ЄЙКА (В^ Зад., Клв., Кць, Сл., Тет., Ушм,), ВЄЙКА (ЛчЛ, и, ж„
Вія.
В'ЄЛЦЕ (Вр.), ВИЛЦЕ (Ш.), В’ЇЕШЗЛКлВг), ВйблЦЕ (!<&.), ЙОЛЦЕ ‘
а» £?> еті* Гільпе. І пдст^а^ '/дівчата на Івана Купала/
Жй і М11 ййУЖ 1
&ЧЖ кидайут на хату молойЙЯ (Квн.)
ВЄЛЬМО див. ВЕЛЬМО.
В*ЄНА (Лпт.), В1 ЄНО (Кдд., Лб.), ВИЇЖ (Ст<), ВЇЕНА (Г., Дпт., (&.)
ВІКНО (3®., Сті? За,), ВЇНО (К^ск,, Тхя., Ь)7д«ЇЕЯА (а.)? а,/6/
Придане; -віно^Сватаї у мене дачк^, дам табЧ^ Ж. 2ДІЖ.
(Шл)*, • " \
В*€НЦЕ, а, я,* Нижня частина шийка глечика; вінця.Налила молоку
ДО «МІЖ і
ВЄРАБЄЙ див. ВЕРЕБЕ2. ) - . >
ВЄРЦЬОЛКА,"и, ж*, ІхТо Плітка. ка$ас£
XI <й»4-
ВЄСЄЛУХА див. ВЕСЕЛУХА.
ВЄСЄЛЬЧУК, і, ;ц, оон-Іуравель (Сзь).
ВЄСЬОЛКА // ОСЬОЛкГ, и, ж. Те саме, що ВАСЄЛІЦА (Сд.).
В’ЄТКА, и, ,Жд Гроно, китиця (ягід, дрібних алодіа, квітів тоао)
(&в.г Уїм.).
42
ВЄТРАЧОК (Гл., ДЛ.), ВЄТРАЧОК (Л^г.), ВІТРАЧОК (Д£м.), чка,д.
4• Прилад, на який намотується пряжа з цівки або веретена для просушу-
вання . у
2. Те саме, то ВАРАТОК.
ВЄТЬ (&££.), ВИТЬ (За£., Тат,.), ВІТЬ (В^), в’ю, в_*€Ш, ДЗДок. Плести,
сукати.
ВЄЧКО, а, с_. Луб’яний або дранковий обід сита, решета СПльч.).
ВЙЧНА, ної, ж_. Стара діва (Лч.)•
ВЄЧНИЙ, ного, ч^ Старий холостяк (ЛчЗ♦
ВЗАГЙН (£•£.), ВЗАГ^Ьн (ДЗ» п^исл., слч Спосіб оранки земельної
ділянки від середини до країв.
ВИБИВАТЬ КОЛОС, слч Починати колоситися, викидати колос (про зла-
кові рослини) (Вліь, Дмш., Дг.). Жито цост^, вибивайе кблос (Зіч).
ВИБИ^ХАЦЄ, аюсе, аєссє (Вл&.), ВИБУХАТЬСЯ, аюся, аєшся (Вв., Ушмл),
док. Виростати, ставати вищим на зріст. Дит*а ГРА так виб^дсало^* » М
знайх (В|.); Одо мопед,вибитеє,/йаки^ (Влд.).
ВИВАРАЧУВАТЬ, ую, уєш, недок,, ВИВЕРНУТЬ, ну, наш, док. Утримува-
ти 8 кого-небудь якусь суму; вираховувати (Шст.).
ВЙ!ВО^, а, ч^ Цегляний димар над дахом хати (Крл., Кч^).
ВИГАНИ ди.в.ВАГАНИ2.
ВИГЛЯДИ, дов? тільки ми., втн^ Оглядини,розглядини (§з., Кд., Кч.,
Пя|(ха£/батько/ л вКґазц. (1§м.;.
ВИГЛУПЛЄВАТЬ, юю, юеш, дедріс.. ВИГЛУШІТЬ, плв, пиш, ддк. Витолочу-
вати, вибивати що-небудь. Там /корови/ усе поле виглуодли (СЛЦ).
ВЙГНИЩЕ див. АГНИЩЕ. , ,
ВЙГОДОВАНИЦЯ (Над.). ВІГОДОВАНИЦЯ (Вв., Нжл.) , і, дь Іін. ДО ВІ-
ГОДОВАНИК.
ВИГУКУВАТ, уо, уеи, дедок., ВИГУКАТ, ап, ави, док. Викликати, про-
сити вийти до кого-небудь. Вигукуйе парен1 дЧ^к^, 89 гол_о_сдм - свиртом
^ВИДАННЄЙКА, а, с^., зменш.-пестл. Побачення. А ДРужиндч^Я
тан^нМе ^щан^вйка, паслЩцнЦ £а£ £ таббй£ Йі(М*~К.,).
ВИДЕРАТЬ НОВИНУ, ^слч Піднімати, розорювати цілину (3.).
ВИДУН, у, ч., бот,1.(г/имми, 1^). . Один в видів маку,
зерна якого при достиганні висипаються крізь отвори під вінчиком голов-
«“ (&, Із,-. £&,, £т.і. 1 гоєнії вас багато виДд^ росте (К.).
2. {Ліпшії хбіїаіїззітитт? Льон-стрибунець, головки яко-
го при достиганні тріскаються і гублять зерна (Клв.).
ВІЙНО В’ЙНА. /
ВЙКАРПАТЬ див. ВИКОРПАВАТЬ. ,
ВИКАТУВАТ, ую, уєш, Цвдок., ВИКАТАТ, аю, аєш, доіи Каструвати (про
тварин) (К^м,, Л^г.). .
ВИКІЧОВАВАТЬ, ую, уєш, Н£ДО£., ВЙКІЧАВАТЬ, ую, уєш, Д0&, Виривати
з корінням; викорчовувати. Оце |£же начинали дл^ба^г
ВИКОРПАВАТЬ, ую, уєш, нецок., ВЙКАРПАТЬ, аю, аєш, $ок. Викопу-
вати (Лкш.).
43
ВШ, вил. тів^і №. ї°гач (Мч Лдй яев^йша.
Л,8935К8» А М2О ЛА ДШ Яй. 5£Єга (Кп^.).
ВМАЧНИК (МЛ-К.). ВИЛИШНИК (Хеі.), ВИЛОЧНИК (В^, Дом,. Клв., Те»,),
ВІЩУНІВ (Лч.. Сл.), ВйлбІїНИК (БВд, Б^, Вв., Гбн., Д., Зад., К$.,
Ж» Ж-» Ж. &.» М.-» М-», Мм Ж". 8еь^-» &І-, £1-»
Сідв., -М*’ Мг«/’ЇЬ» Ж’)» ВІЛОШНИК (Г£Н., Іши, К^м., Л^г.), "
а, чЛ. Те саме, що ВИЛА (Бв., Бд., В^, Вв., Гбн., ^и, ^ом., Зад., З&Ьи
Крв., К£Л<, Лск., М^, Мк., Млн., Нжл., Нрд., (ЦВ., Тет., Уз., Ушм., Х&.).
2. Держак рогача; рогачилно (Біь, Клв., К^£.» Кч^^Луг., Мд^К.» 5££‘>
Ст^, Стдн., Чіь, Шст^).
3. Держак вил (СЛд).
ВИЛКА (Біь, Вдь, Гбн., &с« Жл» Кріь, Мг> Ййм Стд.,
ХЗ, ВИЛКИ (Вв., Ви., Влн7, Гри., Дмш., Крск., Ліо Дл£.-»^л_»
Св.,Ст^. ,Стдн. ,Уз. ,Уш.,Чп.), БІЛКА (Кдм... Луг..). ВІЛКІ (Лч., Сзь,
Смч., Хоо.), лок, тільки мн. Те саме, що ВИЛА.
ВИЛЙЧНИК ДИВ.^ВНАЧНИК.
ВИЛОЧНІК див. ВИЛАЧНИК.
ВИЛОШНИКИ, ковг тільки мн. Куток у хаті, де стоять рогачі й кочерги
ВИЛОШНИК див. ВИЛАЧНИК.'
ВИЛУПАТИ (Зад»), ВИЛУПКАТИ (Клв.), а, є. Витрішкуватий, з випуклий
ми очима.
ВЙЛЦЕ див. В’ЙЩЕ.
ВИЛЮДНЮВАТЬ, юю, юеш, недок.,ВИЛЮДНІТЬ, ію, ієш, док. 1. Мужніти,
ставати дорослим тощо.
2. Одужувати після хвороби (Бв., Луг.).
ВИЛЯЧІТЬ, аю, аєш, де^ок., ВИЛЯЧИТЬ, чу, чиш, дох. Те саме, що ВИ-
КАТУВАТ х(Лч.). ; 7
ВИЛЬГОТА (1Ц, За£.,/йл&., Тет.), ВШГОТА (Ш^), и, зг,. Пільга.
ВОЬХА (Зарх), ЙЛЬХа' (Тет.), ОЛЬХА' (В., КлвЛ, и, Кд, бот.(^йГ
Зідьха клейка/
ВЙМЕРХУВАТЬ, ую, увш, недок., ВИМЕРХАТЬ, аю, аєш,чдок. Виснажувати,
знесилювати (В^, Згуо., Оз.,’ Тезг.). Та хЦбд £ ти^рратиддещ. ^йак так тт*
ЗНЖІ їй, А 111 вимерхайіщ поки дойїдеш .
В/ЖХУВАЦЦА, уюса, уюссе, недок., ВЙШ''ХАЦЦА, аюс<, аєссе,док^
Виснажуватися, знесилюватися (В^,,3а£., Оз., Тет.).
, ВИМОВЛЯТЬ, яю, яєш, нв£ок., ВИМОВИТЬ, влю, виш, до&. Домовлятися
з,ким-небудь(про оплату, вартість і т.ін.). АМ свиту вЛюви^.
-МЯ5Ї 5МЇ95К*• • Д£!?У£ гол, У його, мловиу соб^іе з£пку та чо^
ЗМІ^Щйкрм буу. (См.).
ВИННИЦА, и (Дмш.), ВИННИЦЯ, і (В^, Зад., ^Гет^), Той, хто прови-
нився.
ВИЦОПОЛЬКА, и, дь, стар. йинок, монопольна (В^, Зад., Тот..).
В^ПАЦКАНИ, а, е. Вимазаний, забруднений. Ох, дит’а ви^пацкане^
ВИПИВАТЬ, ає, ие^ок., ВИПИТЬ, іГє, док. Викльовувати зерно з во-
лотків проса івт.ін. (про горобців та інших дрібних птахів). Веребй|
випиди проса (Дкйд.) •
44
ВЙПЛЄТУВАТ, ую, уев, не^ок. Плести, виплітати (К^м., Луг.).
ВИПРАВЛЯТЬ, яв, йєи, недок.. ВИПРАВИТЬ, влв, вин, дрк. Виряджати;
випроваджувати (їк, Влч^, За^.? Н^, _Нд., Пп., Тет.). Даг^зили
увес* абоа £ виправили. пу$ ахранайу. йогб у степ (Влч.); Випраул’айе мене
пан"хдз^айін даупол’е ардти (М_.7К.); Вана' /мати/ одойу дбчду. л^бида,
е. гаї^вда
да краватЧ 958®!» мвн<ГйЦЩОДй га^доу. £9й3й£й1 (ШЬ.) • / у
ВЙПРОВАДЗІНИ, Ізія, тільки мн. Приводи (Кд^, ^). Свойі зийшлис^а,
вдровайчни (Кд^).
ВИПУСК, У, Дл_, <>..г. І. Пасовиде (Г±, Зм., Кам.. Тер.).
2. Вигін-пастівень біля села (І\, Дм., Лкн., £*)•
ВИРИБЕЙ див. ВЕРЕБЕЙ. ?
ВИРЛООКИ, а, е. Те саме, що ВИЛУПАТИ (В., Клв., Тет.).
ВИПРОБ, а, Різні оздоби з дерева та різьба на дверях хати тощо
(&&»&&)•
ВИСЕВКА, и,^ Висівки (Б^В.).
ВИСЕЛИЦА ДИВ. ВАСЄЛІЦА. у
ВИСИПАТ (Луг.), ВИСІСТЬ (Сл.), йв, недок., ВИСИПАТ (луг.),
ВИСІВАТЬ (Сл.), Л0, док. Вилетівши з вулика, сідати на дереві (про
рій бджіл). , у
ВИСИПА'цЕ (Дуг.), ВИСІПАЦА (Лч.), &це, ВІСИПАЦЦА а'єцца,(Чп.), не^
док., ВЙСИПАЦЕ (Луг.), ВИСШЦЕ (ЛчЛ, леце, ВІСИПАЦЦА, лецца (Чп.),
док., саме, що ВИБИВАТЬ 1ЮЛ0С. У/то ВАСіЧцаДецд_е__ (Лд.)•
ВИСИПКА, и,^ Щебінь, яким посипають двір, стежку біля хати (Гбв^).
ВИСІПАТЬдив. ВИСИПАТ.
ВИСІПаТЬдив. ВИСИПАТ.
ВИСІПАЦА див. ВИСИІЦЦЕ.
ВИСІПАЦВ’йЯВ. ВИСИПАЦЕ.
ВИ^СКРЕБОК (Дч^), ВИ^ШКРЕБОК (Крм., Дек., ДйгЛ бка» .?-? Невелика
хлібина, спечена з решток тіста.
ВИСОВПШК, а, Вагар (В^хід)- >
ВИСОКЕННИ (В^ Зар., Клв., Кчн., Тет.), ВИСОЧЕННЙ (Зар., Тет.),
аі в« зЙ1ДЬ“л ЙУже високий. Онде раст£ талона (535л)•
ВИСОЧИНЙННИ, а, є, збільш. Те саме, що ВИС0ШІнГ(Зад., Тет.).
ВИСОЧИНЯ, і, ж_. Гірка, незначне підвищення (ДсКд).
ВИСПА, и, д., мед. Короста (К^.).
ВйрТЕБКА, и, ж. Опалювана взимку комірка чи хижка (Тет.).
ВИСТЕБОЧКА, и,х- Зменш, до ВИфБКА (Тет.).
ВИСТЯГУВАТЬ, ую, усш, дедод., ВИСТЯГНУТЬ, ну, неш, док. Простяга-
ти, витягати (руку, ногу і т.ін.). Стау пуд РїЖЯЖ 1 ЙГ
ку: "Дайте, радЧ христ£" «
ВЙТЕРКА,"и7д. Гумка для витирання написаного (НЛІ.).
ВИЇИРАТ, аю, йсш, "недок. Трусити, чистити (сажу в димарі). Вурд
сажу витирау з комина (Вв.).
ВИГНУТЬ, ну, неш, док. Ударити. Йун виЧнуу Рї£2& Д* ^2^*
виПрачок див. вєтрачок.
45
ВИТУХА, и, ж. Квасоля а витким стеблом (К.).
ВЙТЯТЬ, ну, яви, л5О£. Те само, що ВИТНУТЬ.
ВИТЬ див. ВЄТЬ.
Вйх/, я, д., бот. Те саме, що ВЕХА* (За£., &*!,•)•
ВіРшКА^и, д. і. Гойдалка.
2. Стояча колиска-гойдалка (От.)♦
ВПХАТЬСЯ, аюся, аеися, не^ок. Гойдатися на гойдалці (Ст_.).
ВИХВАТКА, и, ж. Уривок (з пісні, художнього твору і т.ін.)
ВИХРИК, а, ч^, с^г, Пропуск при косінні (М]з.).
ВЙЧЕПКА (Хо^.),'шЧІПКА (СтдЛ, и,д< Один з мотузочків, на якому
Підвівають колиску; вервечка.
ВИЧУХАЦЦЕ (М « ВШХАЦЦЕ, а юсе, авссе, док. Зголодніти, проголо-
датися (Клв.).
ВИШ, у, д. Стара, вчасно не скошена трава, яку використовують як
добриво (Лчр.
ВЙШКВІРКЙ, рок, Скрипи (у нового взуття, виготовленого з добро-
якісної шкіри). Шапка плисавайа. Дут4 писанайа, А чр'брти^ на підборах, Шче
ВИШКИ, нив (Б^., Вл., Влн., В§ч;,Г£б«>ЙЇ1,>§й.,>ЙЙІ.“<К£В.*>^5.»
&ск*. 8ві«.М«» М-. нл., цд^ял, йй,.. ййь.
ЙЙН-. М«. М>. Ж», &•» &» вши »• &£••»
Іч., Па., Сл., Ушм.), ВІШІ, кив (В., За^., Клв.), ВУШКИ, пек (Ч^),тіль-
ки Горище в хліві.,.
~ В^ШРЕБОК да. ВИ.’СКРЕБОК. ,
ВИШКРЯБУВАТЬ, ую, уєш, недок.. ВИШКРЯБАТЬ, ав, авш, док. Вищиряти,
показувати (зуби) (Крен.). ,
ВИШИКОВАТ, ую, увш, де.док., ВИШМИКНУТ, ну, неш, .док. Раптово вис-
какувати звідки-небудь. Цотоучії. дак вони /раки/ так | вишмикуйут ст/-
дрва (Лч.).
ВИШОВАТ, жує, недок. Перестоювати, переростати (про траву), Уае.
вишуііе (Йл)-
ВІВАДЕНЬ, дня, Те саме, що ВИІВОД (^ом.).
ВІВАДНИК, а, ч. Те саме, що В^ВОД' (£ом.).
ВІВЕЛЬГА, и, Яі, Дйй-’ /^4>л4гіІволга (Лд).
ВІГОДОВАНИК, а, у. Дитина (хлопчик), взйта на утримання ким-небудь;
годованець (Вв., Ушм.).
. ВЙГОДОВАНИЦЯ ди>. ВИГОДОВАНИЦЯ (Вв.-» «“:>•
ВІДРИПАНИ, а, є. Вистріпаний (про одяг з тканини) (Дч.).
ВІДЮК, у, Д., бот. Те саме, що ВИДУН і. (Й£Мд).
ВІДЮЛКА (Мх.С.). ВІДЬОЛКА (Лч^), и, міь ВЦьблцИ, цов, Сто-
лова виделка. х
ВІЕНА див. В'ЄНА.
ВЇЕНОда. В*ЄНА.
ВЇЕГРАЧбк, чка, ч., єні. (Геїііралга ^/•4йг^д/>л?/:.).Коник-стри-
бунець/ДдЛ.). /
ВІКО, а, Сд Обід у ситі (Ось., ІК.^С).
БІЛКА див. ВИЛКА.
46
ВІЛКІ див^. ВИЛКА.
ВІЛОВІЦА, и, ж^ Батіг (Лпт.).
ВИОШНИК див.ВИЛАЧНИК. '
БІЛУГА, и, ж., орн. Те саме, цо ВІВЕЛЬГА (Карп.).
ВІДГбїА див_. ВИЛЬГОТА.
ВІЛЬЧИК, а, ч. Верх, гребінь солом"яної покрівлі (Б.-В., Клв.,
Крм., Л&., Лск., Луг., Лч,, Т_ет_.). В*іл’чики розвертало /під чао
бурі? (Бг^В.).
ВІМЙТАВАТ, аю, аєш, ДРДРУ.» Вимітати. Мет/олка Х~щоб/ в/ім/Іетдва.т
пйГеч а.). ?
ВІНО дав. В’ЄНА.
ВІНОКУРКА , и,£., 555Л* Спиртово-горілчаний завод; завод, який ви-
робляє ^мед для пиття (Лч*}.
ВІСИПАЦЦА ^ив. ВИСИПАЦЕ.
ВІСИПАЦЦА дав. ВИСИПАЦЕ.
ВІСПА, и, БедебеньПоставиу зсату на /ірдДі (&»)»
ВІТРАЧОК ДИВ,. ВЄТРАЧОК.
ВІТРЕНИК, а, ч., буд. Коротка наріжна планка, якою тимчасово зак-
ріплюються крокви новобудов до того часу, поки вони не будуть скріпле-
ні датами (Н£Д.).
ВІТЬ див.ВСТЬ.
ВЇХАРАШАТ, аю, аєш, недок. Те саме, що ВИКАТУВАТ (Б^^В.).
ВІхЙй, і, д. Те саме, що ВИБАЛКА 1 (Крсл.).
ВІХОР, а, я. Піщаний горб (Карп.).
ВІХТЬ, я, ч. Віхоть (К.). л
ВІЧКО, а, о. Зменш.-пестл. до ВІКА (Г£н., Ось., Х^).
ВІЧУХАЦЦЕ див. ВИЧУХАЦЦЕ.
ВІШКИ див. ВИШКИ.
ВШІ да.ВИШКИ. , А
ВПІЕЙ, прися.. Виде. ХІйЗ&І дай. вв ходЧет. (Пт.).
ВЇЕЛЦЕ §ив. В’ЄЛЦЕ.
В'ЇЕНА дав. В'бйА.
ВЙИЗ (Вв.), ЄЗ /ДйЗ (Дя,.), ЯЗ (Нрд.), а, іі, ряб. Місце на річці,
де ставиться рибальська снасть для ловлі риби.
ВЙОЛЦЕ див. В'ЄЛЦЕ.
ВЛЯГИ, гов, тільки мн. Час, коли люди лягають спати.
ФУ п/зьндє вляга^пізно вночі (Б..-В.).
ВОБИгбаО дав. ВАБИгбнЮ.
ВОБІгбй дав.ВАБИгбнЮ.
ВОБРУЧКА (Л£Г.), ОБРУЧКА (Вв., Лч., Уш.), и, Каблучка; обруч-
ка •
ВОВНЯНКА див. ВАВ^НКА.
ВОВТОРОК зив. АВТОРАК.
ВОВЧІ?, а, чЛ. Помісь собаки з вовком (Нр&.).
2. Собака-вовкодав (ЛЗс).
ВОВЧАЧЕ ІКЛО, бот,. (Варіїхе ^л^гл^ХІСущиста лісова рослина.
Воучаче ікло рост'е'у л’іес’і (Карп.),
47
В0ВЧИ6 ЯГОДИ, бо£. Жостір ламкий
ВОВЧКИ, к4в, тільки мн., бот. (бй&лз їгцихг&їм (Вв.,
К^., Нжл., Ушм.).
ВОВЧОК див. ВАВЧОК1.
ВОВШУЛА див. АВШУЛА., ,
ВОГИНКУ (Крл^.), ВОГОНКУ (Д^.), присл., с^. Те саме, що ВАБИГОНЮ
(Д&).,
ВОГЛИ, а, е. Вогкий (А^.).
ВОГЛОШИ, а, е. 'Вогкуватий (Ад.).
ВОГОНКУ див. ВОГИНКУ.
ВОРОНО див.ВАБИГОНЮ.
ВОГУТЬ, і, £. Вологість. Пос^їай % воід^т* - багато /уро-
жаю? (Оз.).
ВОДНИК, а, £. <. Хатня діжечка для води (Крл., Нжл-).
2. Найнижча полиця в кухонному буфеті, де стоїть чашка для лиття
води,відро 8 ВОДОЮ І Т.ІН. (Ев.).
3. Місце в хаті або в сінях, де стоїть вода (Клв., Лск., Лч.,Н|^.).
4. Підставка для хатнього посуду з водою (Тет.).
ВОДЯНА ГЛАДИШКА, бот. (Л^Лг> ^/Глечики жовті (Влд.).
ВОДЯН1/ ВуЗл, орн. ( #0Їахгиб гіеМагіз).Нічний болотяний птах з
родини чапель; бугай (Км&.).
ВОДЯНКА див. ВАДЯНКА.
ВОЛАЛА, а, &. Палиця для перевертання вугілля або соломи, що го-
рить у печі. Н’е Йогу сва^а, $Ре ^чорту вожалї (Мфд).
вфюг (Кчя.). О'ГАІ (Дяг.), ОДХОГ (Лб.), ОКАГ (Дмш., Дт;, Д?В,. &,
От.), ОЖОГ (Влн., Гбн., Зіч, Зм., Клв.,~К£в., Св^., Смж., Х^), а, ч. І.
Те саме,що вбЖАЛЇ (Влн.', £&•» $££/» ЙШ-» Зм., Крв^.,^іб., Л£1м
П., Смж., X.). '
2. сл\ Держак у вилах, якими подають солому, сіно і т.ін. на скир-
ту тощо (Клв., П-) -
3. Дерев’яна ручка рогача (Кт., Свд.).
ВОЗДИХАТЬ, ,аю, аєш, £вдо$., ^ВОЗДИХНІТЬ, ну, наш, до_ц., ЯШ,-
Зітхати. Да лажіцца спатЧ, упе^ек ДИМїУ» на две^і М
Х*Іжко доз;ихайе (Хррг).
В03ЄР0, а, с^. Ставок (Сич.).
В030К, зка, ч., аст£. Сузір’я Мала Ведмедиця (Мрт-)-
ВОЛИ, лив, тільки мн. Воло (Ст.).
ВЙЛИК (Ст£.)7вЗліК (Брн.), а, ч., ент. ( /аса я гс? с/гкас ).
Хук-рогач.
ВОЛІКИ, ков, перев. .м&.,б_р£. Маточкові сережкові суцвіття (котики)
на вербі. Дадерби багато волЧкду (Й^)-
ВОЛОВІЇ ОЧИ\ бот. {^а^/сагіа і.). Ромашка (ЙЩл^Ве^*
ВОЛОВІК, а, ^ч. Чумак*(Сел.).
воловодчи’к, а, ч. Зменш.-пестл. до ВОЛОВУОД (Карп.).
ВОЛОзУЬд, в^да, ч. Мотузок, яким змгують двох волів; налигач
М-. ДзР-
ВОЛОК, а, стар.. Хутір (Кць).
48
ВОЛОКА див.ВАЛОКА.
ВОЛОСАР, у, Ч3, астр^. Сузір’я Волосожар (МртЛ.
ВОЛОСІНЬ, сйні,^ж., бот. Трава з дуже тонким стеблом, якою замо-
тують ноги перед узуванням постолів (Зар.).
ВОЛОСЬКІ БУРІЙ, орн. Те саме, що ВОДЯНИ ВУОЛ (Лб.).
ВОЛОЧОБНЕ (Ушм.), ВОЛОЧОВНЕ (Бв., Лч.), ВОЛОЧОДНЕ (Вк.), ного,
стар. Гостинець (з однієї-двох крашанок), який давала хрещена мати
своїм хрещеникам на великодні свята.
ВОНИ, і, ^к. Сморід (£., Свд.).
ВОР’б' див. ВАР’Є.
ВОРЙЛО, а, £• Те саме, що ВАВОЙ (Влд.).
ВОРКОЛХ, й, ч._ 1 ж. .Буркотлива людина (Гнь,).
ВОРКОТУН, а ~ч. Те саме, що ВОРКОЛА (Гн.).
ВОРОЕЕЙ див.ВЕРЕБЕЙ.
ВОРОВКА, и, д. Вірьовка (Бр., Зар., Клв., Кч., Л^г., Лч., СЛЬ,
Тет.).
ВОРОВЧИНА, и, Налигач (Крм., Луг.).
ВОРОНЬ, і, х., уш. (гЗ^газ- ^т^Л-Гава. Примусила чорну ворон*
р пЦс^л^ посилат^і (Тр.
вбРОТ,, а. х- Свердел^(Дв.).
ВОРОТИЛО1 див. ВАРАТЙЛО.
ВОРОТИЛО2 , а, _с, Те саме, що ВАРАТОК (Б., Гл.).
БОРОТО, а, с^. Ворітний стовп, який обертається в дерев'яному
бігуні (Дек., Лч.).
ВОРОТЦА, цов, МИ- Хвіртка в огорожі (Д&.).
ВОРОХ, а, д. Торбинка для віддушування сиру; ворочок ( Вв.).
ВОРУНІЦА, и, ж., СдГ. Осіннє кущування посівів жита й пшениці; вру-
на (Ус^.).
ВОСАЖ/^ив. ВАСА'і.
ВОСАЖОК, жка, ч^. Зменш, до ВОСАІ (Вв.).
ВОСЙС, а, ч. Нічний каганець, що складається з пляшечки, бляшки
і гнота (Лс&.).
ВОСКОВІК Дб., Ст.), ОСКОВИК (Гл.), а', ч. Те саме, що ВОРОХ.
ВОСКОВІЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до ВОСКОВІК (Бб., Ср.).
ВОСКОДАВИНИ, вин, тільки мн. Вижимки з щільників (Вв., Ушм.).
ВОСЬМУХА1, и, &., ста^. Стіс дров довжиною і шириною в 3 аршини
(приблизно 2,15 м.) (Крм.)>
ВОСЬМУХА2, и, д., ста£. !• Бордо на вісім пасом пряжі (Крм.).
2.' Восьма частина фунта (Дч.).
ВОЧИЧЬ, я (Рч.), ВУОЧЧИЧ, а (Дв.), ч. Пасічник.
ВОЩАНКА, и, ж. 1. Яйце з налитим під шкаралупу воском для гри в
битки.
2. Речовина, з якої виготовляють віск (Вв., Ушм.).
ВОЩЕЧИНА, и, ж. Те саме, що ВОСКОДАВИЙИ (Карп.).
ВПЕРЕК, прийм. Упоперек, в ширину. А рперек р’іечвзі татари зроби-
ли брода (Лск.).
49
ВПИШІТЬ, яю, яєш, не^ок., ВПИНИТЬ, ню', ниш, док* Спиняти. Гул^ала,
здРала, Мати не впин^ала^ (Н.).
ВПРОГОЛОДКУ, присл. Впроголодь; надголодь (КдЛ.
ВРАГУКА, и, £., лайл. Розбишака, зірвиголова. Ах ти, врагщса^(Карп.).
ВРАЗОРУ, присл., сич Те саме, що ВАБИГОНЮ (£яг., Зм., Кт^, Млн.,
Чп.). Адин ат<£ год а рут’ уразгіру, адин усклад (Зм. ).
ВРЕДНИ, а, є. Вередливий (Крм., Лщч).
ВРОЗГИН (К^., Дтв., Ш, ВРОЗГІН (ВЛ.), ВРОЗГУОН (Хд.), присл.,
с.г. Те саме, що ВЗАГОН.
ВРОЗКЙДКУ, присл., с.г. Те саме, що ВАБИГОНЮ (Крв.).
ВРУБЕЛЬ, бля, і. Рубель для викачування білизни після прання (Ус.).
ВРУНО (Срс.), ОВРУНО (Крп., Плс.), УТРУНО (Цт.), УРУНО (Вв., Крм.,
Д^.), а, £., с_.х> Те саме, що ВОРУНІЦА. Дитр іде"£ оуруно (Крд., Пд^).
ВРУНЬ (Бд), ОВРУНЬ (СЛ., Тет.) , і, д., дл\ Те саме, що ВОРУНІЦА.
ВУГЛІВ, а, чг. Вузенька вишивка на сорочці (Куш.).
ВУГОЛЯР, а, 4^, стард Людина, яка займається випалюванням вугілля
з дерева; вугляр (_Вр«).
'ВУДИЛНО (Вв., Ушм.), ВУДІЛНО (Карп.), а, с. Вудлище. Хак'/ Добре
ВУЖАЧКА / див. ВУЖАЧКА.
ВУЖВА, и (В.), ГУЖВА, и (Влн., Зг., Лл *• Дерев'яна закрут-
ка, за допомогою якої що-небудь скріплюється.
2. с.г_. Ланцюг, який з'єднує колішню з плугом (Зг.). Пабач, йак
гухва ^тДагнена. (М^К.) •
~~~3. с.г. Ув'язь у ціпові; капиця (Влн.).
ВУЖЙЧКА див.. ВУЖАЧКА.
ВУЛИЙ (Клв.), В&ІЙ (Ус.), УЛЕЙ (С.В.). УДЕНЬ (С^., Ушм.), Я, Я,
Вулик. Се 2 нас дбубани улен’ (Р.»-Д») •
ВЯШЧКА, и, ж. Вузький прохід міх двома будівлями*або тинами (па-
ревахно у сусідів) (Нрд.).
ВУЛІЙ див. ВІЛИЙ. ? х
ВУЛКА, и, д., змани. Вуличка. По ту вудку за мойейі .паиетЧ сем1 -
ЛИ*9Є д’удв- (Мрт.).
ВУЛОВОДЄЦ, дца, 5. Змвиш.-пастл. до ВОЛОВІД (Карії.).
В^ЛЬ, я, ч. Те сама, що ВУЛИЙ (Клв.).
ВУЛЬЄ (<&.), ВУЛЬЛЄ (Бб.), я, с., збіри. Невелика пасіка в інди-
відуальному господарстві.
ВУЛЬНІК, а, ч. Те саме, що ВУЛИЙ (Арл).
ВУОЙТРА, и, х. Драбина (^с«., Д*).
ВУСИ, вола, мн. ВИЛҐ, волбв, Д*лВіл. Д8ДІ1 й? прийш-
я&? > куритил^і к$пиу , а вил^' да стойат* (М^.).
в/Ьччич ДИВ, вочичь.
ВУСІЕЙ, я, Вусата людина; вусач. Такиї, ичо майє доуг'ійб В£си£ -
жПЯ-(£^)‘
ВУТАК, л, ч. Качур (Ви,, Кам.). /
ВУТВА (Мс.)^ УТВА (Вл.. КПт., Лкш., Сор., Ст., Шст.),УТКА
(Вл., Лкш^, Пп.), и, ж. Качка свійська. С§ ^тка, а уте.я’.а.т.и (Піь)-
50
ВУТЯ, т/ти, с.Каченя. Дак калЧ б вагона н*а папасла...
(»£. £.)•
' ВУТЯНЬ(, няти, £. Те саме, що ВУТЯ. ^утЛад^т випустила на двуор
(Мх. СЛ. '
ВУШАК (&., ІС, Лч.), ВУШАК//УШАК (Крм., Луг.), УШАК (В., Вв., Клв.,
Крм., Луг., Мш.. ХбТ.Л. 4, ч^. 1. Пазований стовп у рубленій хаті, який
не закопується в землю, а ставиться на підвалини (Крм., Дур.,^Лч.).
2. Боковий брус у віконній коробці ( Вв., Лч^., Мш.).
3(> Одвірок р&., В., ^С., Клв., Тет.).
ВУШКИ див.ВИШКИ.
ВУШУЛА див.АВШУЛА.
ВЩЕНТ, присл. Ущерть; по самі вінця. Ндбрау вшчент ведро муки}
(&•). ,
В’ЯЗА^ЬЄ Див. ВАЗАНЬЄ.
В’ЯЗЕЛЬ ДИ^.ВАЗЄЛЬ.
В'ЯЗНИ УГОЛ, буд. Ріг рубленої хати, в якому колоди виступають на
декілька сантиметрів (Дек.» ЛЕЙ^)*
В’ЯЗОК, зка, ч^І. Зігнута з тонкої деревини ручка гкосі, зв’я-
зана на кінцях вірьовкою; може пересуватися по,кіссі для регулювання
ширини покосу (Сл.).
2. Перетинка, якою скріплюються полози саней (Вв., Ущма*)*
В’ЯЗЬ, і, ж. Ремінець для ув’язування капиці ціпа (Дуг.).
В’ЯЛОВІ ЧОБОТИ. Чоботи, пошиті з бичачої шкіри (Дек.. Нрд.).
В’ЯЛОЗИТЬ, ложу, ло'зиш, недок. Засмальцьовувати,ялозити (Крсл,).
В’ЯЛЧИК, а, ч., іхїх (Іеисізсиз геисізсизуЛі&ць звичайний (Т^.
ВЬАЗЬМО, а, Тліеревесло (Мх,. С., Смч.).
ВЬАЛЬМЄЙ, присл. Сильніше, дужче (^,4«
Г
ГАБЕЛОК* (Віь, Лск.. Нрд.), ГАБЄЛОК (Бгд.), лка, ч. Шкура з моло-
дої забитої тварини (Лск., Прд.).
ГАБЕЛОК2, лка, ч. Мала дитина (Бгд.. Д&.).
ГАБЄЛ, а, Чх Те са^яе, що ГАБ^ЛОК^Бв^).
ЦБЄЛОК ДИВ. ГАБЕЛОК1.
РАДИТЬ, джу, диш, недок. Ганьбити (Вв., Зар., М^, ®Ід).
ГАЗ, а, чЛ. Гасова лампа (Ка^ш., йв.» Рдн.). Засвети1 газ на
сталЧе (Кшв.); Патуши1 газ (Рдн.-Вл).
2. Гас.'Керосин (ВвЛ
ГАЗА//ҐАЗА, и, стар. Те само, що ГАІ2^(Лч., Сл.)..
ГАЗнГк, а', ч. Те саме, що ГАЗІ- С&ИЬ)- ч
ГАЙДАЙ, я, V? Погонич волів. БулиУ такийе - ^се Деревй^де^
*•* ЛД&Й. Д2ІЕ з^регалд чотири} бичкї;, риї. /орач/ ^а Щ^ом ід£, а^
гайнії поган5 ау волй ^ (БрЛ.
ГАЙНУВА'Т, ую, уєш, недок. Нівечити, псувати. Прий_езж^йе МУЙ миден~
ішй пузно, кидай# - гайнуйе мой£ подт'ід рувно (Грвь).
ГАЙСАТЬ, аю, а'єш, недр&. Бігати, скакати (М^КЛ*
ГАЙСТЕР, тра (Вл^., Врт., Дмш., Дяг., Зг., .Зм^, Клс,-, Дтв,-•
51
НдМ., 8г£-» X.), ГАСТІР а, (Мнх.),ч., ррн. (І&до/дг
аійа), Чорногуз, бусол. Г^йстер високу летайе кругом - на тепло (Влн.)}
і^істе^^байсте^ ЙЯДЙХ 22ЙХ» 5ДІЕЙ 3^51 ЛЛЙІ (ЙїР * &
сидит* гайстед (От.).
~^АЙОТИНЄ//ГАЙТИНЄ, я, збірн. Листя картоплі, буряків, моркви
тощо. Пайд£ на город нарву гайтиЧ’а (Р^Нд^В.).
ГАЛАВАШКА, и, £. Підтока у возі (Кдсн.).
ГАЛАВИХА (Зм»>, ГОЛОВИХА (В., Зад., ТетЛ, и, д. Дружина голови
сільради, колгоспу та ін. Йа на вас диул^гс’, дак ви ек^галавиха (Зм.).
ГАЛАПЛІЕЧКА, и, ж. Жіноча сорочка без плічок, на тонких бретельках
СМ.,
ГАЛО, а,£. Низька болотиста місцевість, де косять сіно (Вв., Гл.,
Ючж., М?» ЛЗе» Й4» Сл., £їг» $“&)•
ГАЛбвКА (Ст^нь), ГОЛбВКА (Лск., Мд., Ушм.), и,^1. Цегляний ди-
мар над покрівлею хати.
2. Верхня частина віконної або дверної коробки. •
ГАЛУЗА, и, як Гілляка (Вік, Лск., ^Лч., МЬ, МлД.., Ддд., Сз., Сіь,
Ушм.).
ГАЛУЗНИК (Крм., Луг.), ГАЛУЗНІК (Дяк.), а, ірон. Той, хто ла-
зить по чужих садках. && т^кЦ помішнйк? ™5Х?Жс УІКр •
ГАЛУН , а, Вареник, начинений грушею (Сз.).
ГАДЮКА, и, дк Те саме, що ГАЛУЗА (Кщв., ДЦ).
ГАДЮЧКА, и, д. Зменш, до ГАДЮКА (ГЇ.).
ГАДЬОНКА (Бв., Ушм..), ГОЛЬОНКА ( Вв^, Ушм.), и, _ж.. анат. Го-
мілка (у людини).
ГАМАЗЄЙ (Лпт.), ХАМАЗЕЙ (Крск., X.), я, ч^, |іідк., Амбар, комора.
А б^лб: Іхшйа^і мР&ал^/зерне; четвеи^щ, (X.).
ГАМАНЇЕТЬ (Дуй». Н. Бр.). ГАМАНПЬ (Крок.. Пд». Ход.. Ял.? , ню,
ниш, недок. Говорити, розмовляти, казати. Дра зеагр' Д* йа ущр Дауя4.
Я&СХ ЙЙ/ 0ЙК5Р* Дуч?Р м^£5ї Й£ЙЗІЗЗМ.5. ДЙЛ
гдманХЙт’ (Лкн.);'Гамонв^, ЙНІ- Ї&Й. 5ЇЇЖ аЖК!’ (Дїг)♦
Лй Ж5Р ЙД ррмодЧт^е? (Чп.).
РЕМАРКА, и, зь Дерев'яна ручка великої пилки для розпилювання де-
рева на дошки. Гамарца пала^ійецде і тад£ ощих (МдЧ^,).
ГАМАРНЯ, і, ста^. Примітивна металоплавильна майстерня (Дс&,
&&•)•
ГАМз/т, аю, аєш, йе^к. Нерозбірливо, у ніс говорити; гугнявити
(Гл^, Кшв., £т.). В£он загано гаворит. грмзайе (Кшв.); Он’ та
гамза^е, (От-,) •
ГАМЗЙ, а\ ч. Людина, що заїкнеться або нерозбірливо вимовляв окре-
мі звуки (Б^.). ?
ГАМоНКА, и, ж. Мова, розмова; говірка. Уже пат^е^ала ДумкМ^,
ГАМУ3, у, <ь, вбі^н. Листя капусти або буряків, що залишається на
ділянці після збирання врожаю (Б^Д.^).
ГАМУЗУЗАТ, ую, усш, недок. Нерозбірливо вимовляти який-небудь звук
52
ГАНЧЕЙ, п^исд. Швидше, скоріше )-
гХпКА, и, ж^ Залізна петелька, за яку чіпляється гаплик (Ка^Лд).
ГАПЛИЧКА, и, д. Петля в застібці, за яку чіпляється гаплик; бабка
(ЙЬ, Йм.).
ГАГА, и, д., слч Візок, пристосований для перевезення сільськогос-
подарських продуктів без тари; безтарка (Сосіь).
ГАРАБЕЦ, бца, ч,., ^о^н. (сггзгаїа £.).Зимова посмітюха (й*)*
ГАРАвХт, ую, $єш, недок. Важко працювати, Жуонки} гарав£л’іи
(Кшв.).
ГАРАДОК, дка', стар. ч. Огороджене місце біля церкви, де ховали
померлих ;невеликий цвинтар ( Ст. ).
ГАРАЖНЙ, ґ, Огорожа (Рт.) .
ГАРБА, и, д^Гарба (Г^н., Стдн., ТхнЛ.
ГАРБА, и, д. і. Ящик у возі для перевезення вантажу (Сд^).
2. Віз із ящиком для перевезення городини тощо (Вв.).
ГАРБИЛЬ, я, чЛрайні (бокові) частини розпиляної на дошки колоди
дерева (Ст^н.).
ГАРБУЗА, и, д., бот, (їисиг&іїа. там/ка).Гарбуз (Бб., Клв., К^м.,
М,, МіхЬм Сл., Ь)- йасадала га^ (&£.); Разбила адн£ га£буз£
♦ А іайиійх зйаеЦаа. ОУ •
ГАРБУЗІК, а, ч., бот. (рега уаг оуг/’ега). Рід малень-
кого гарбуза, вживаного для оздоблення (Лч^.).
ГАРБУЗІКИ, ков, т^льк^мн. Гарбузове насіння (йл, Лч., Сед.).
ГАРБ/зніК (Ввм Лч., Сед..), ГДРБУЗНЯК (Клв.), у, ч., Збірн.'
Бадилля гарбузів; гарбузиння.
ГАРВАЛЬ, я, ч^, частіню мд. ГАРБА ЛІ, лїв, ста$ь Стара назва чер-
нігівців, яку вживали білоруси (Шш.).
ГАРИСТ, а, х*» 2££/ саме, що ГАЙСТЕР (І\).
ГАРНЕННО, іщисд., збільш. Дуже гарно, дуже добре (В., За&>ч0£«л
Тет.). Ну, тепе£ ишче луччи буде клубах багато 1 гарне^ннр, ст^бй^
ец/ц^а (0^).
ГАРНЕЦ (М^), ҐАРНЕЦ (В^, Клв., Тет.), ч., стаДд Міра зерна, що
дорівнює 3,28 кг? для оплати чередника (ЬМЧСд).
ГАРОЖА, і, жл Те саме, що ГАРАЖНЯ. У мато суеЧеда га£&а павад^ґ-
Дас* (Х0&).
ГАРЙПЕНИК, а, д., зсндн. Стебло і листя гороху; горохвиння (Г^).
ГАРТАНАЧКА,, і,Д*$ Товчена картопля з молоком (Н^М.).
ГАРТИВКА (Т&Х,.), ГАРіУвКА (Нрд.). и, ^іда.Випаленд цегла.
ГАРУОНЧИК (Ч.), ГОРЕДЧИК (§а&.), ГЕРИДЧИК (Тет.), ГОРУОДЧИК (В^.,
Нжл., Рднд-^В., Ушм.), а, Ділянка землі біля хати, де ростуть фруктові
дерева, квіти і т.ін. У нас коло хати годуодчик, а дале? уже го^уод.
0М-") і 55^1 І 2^31 (£к^) •
ГАРУСОК, ска', ч^^.^менш. Хустка з білої або кольорової вовки.
М &2Я2Ц матка уупи^м га^усок (К^).
"ГАРЦАТЬ, аю, аєш, недок. Бігати, .скакати (В., ЗаЦл)-
ГАРЦИКОВАТЬ, кую, куєш, йеєдсж. Те саме, що ГАРЦХТЬ (Тет.).
53
ГАРШКАЛІЕП (Кшв., £.), ГОРШКОЛЄП (Клв.), а, я,, рідуо, одар_. Гон-
чар. І Чарнобе^'Зрабйк гаршкал^іепам (Кшв.).
ГАСТІР див. ГАЙСТЕР.
ГАТОК, тка, чЛ. риб. Місце на річці, де ставиться рибальська
снасть для ловлі риби
2. Невеличка гатка; гребля. Гаток, Д^е намостД/лДІ зЧмиґґ (Карп.).
ГАТТЯ // ГЕТТЯ. І. Вигук, яким спрямовують коней направо (В., За&.>
Клв^, Кч., Тет.).
2. Вигук, яким відганяють або підганяють коней (Зад^).
ГВАЛЬтХціЯ, ї, д. Сильний крик, галас; гвалт. НДімеі£ зроби£
ЙЙйІЗЩЦЙХ Ш-
ГВОЗДЄ, дєи, мн. Гвіздки (Ач^).
ГЕ, питальїіа ч^ст. Так. Ви недаунр пишли? Ге? (Сос.).
ГЕБАЛЬ, я, Хм р^Дко. Рубанок (Мд^Д..).
ГЕДЗЬ, виг. Зась, заськи. Пашоу да дДГеучини, а вана каже; Гедз*!
ОМІ-)-,
ГЕЛЮЧИТЬ, ить, недок. Гегати (про гусей). ГусДе гелТучет^ (Ц).
ГЕМБЛИК (Лск., Нрд.), ГЕМБЛІК (Дч.), а, Хм суод* Маленький руба-
нок. /
ГЕМЕР, а, Великий молот, призначений для розбивання каміння (Вв^.,
ЙИр- , , ,
ГЕНДО (Мдн.), ОНДО7 (В., 3., Зар., Клв.,Луг.,Тет.),част.Онде;десь
там. Ми шцо 2$м позагрузалДІ (3.); Ж скоро буде (Млн,);
’зз вєчхощйх хо§вт (Дад.).
ГЕТТЯ див. ГАТТЯ.
ГИБАНОК, нка, я.* ®еликий рубанок з двома ручками (Лск.).
ГИРОВКА, и, £., брж. /./Латаття біле.СК., Кшв., Ч.)*
На |>1еі£цЦ £ нас гіРроуки ростут^ (К.); На озере ги^рауки1 разкв^іет^
Цвд,).
ГИСО, присл. Гарно, красиво (Карп.).
ГИСЯ. Вигук, яким відганяють гусей (Др.).
ГЙСЯ. Вигук, яким відганяють овець (&ор.).
ГИСЬ. Вигук, яким відганяють качок (Клв., Пг.).
ГИЦАТЬ, ає, яєйок., ГИЦНУТЬ, не, £о&. Плигати на кого-, на що-не-
будь ( про собаку ). Н^^ит^а гидне, $р воно бойіщца (Лч.).
і» Хм *• гУДииа огірків (йь, Дмш., ПЛ\).
2. Стебла і листя картоплі (Мш., ЯЛИ., Йл)*
3. Стебла і листя картоплі, буряків, моркви, гарбузів і т.ін. (Бв>,
М‘» • ЙІЗ ШЙа ЙО£ОС»£» 1 5г°й£І йіза •
ГИЧ&Ю, я, Хм *• Листя буряків; гичка (&.).
2. Те саме, що ГИЧ 21 (Зд.).
3. Листя картоплі, моркви, буряків (Ст.). Вана прдшнала г^иЧа|ґх
(5^.).,
ГИЧКА, и, Хі ЕЖД* Верхня частина зав’язаного мішка (Бв.).
ГИЧНЯК, у, Хм обірн. Те. саме, що ГИЧ. 2 (Клв.).
ГЙЧЧЯ, я, То саме, що ГИЧ 1 (Шсог.).
ГІДСННИ, а, є, збільш.Дуже погани?;неякісниЙ.Б^ба у с^ом гад£
»• • * ГЛІЛІШЖ (&&;) •
ГІРА, и, д., Виплетена з лози верша, якою ловлять переважно
в’юнів і линів (М^т.).
ГІРКА, и, д. Глечик, у якому відбита верхня частина (Лпт*, Мнх.).
ГІСЬ. Те саме, що ГИСЯ (В&.).
ГІЧАННІК, а, зсЯрн. Те саме, що ГИЧ ^2 (Ст.).
ГЛАБІНА, и, ж. Полудрабок у возі (Лч.).
ГЛАБЦИ, цив, тільки Ш£. Легенькі виїзні сани з спинкою і захисним
пристроєм від снігу, що летить з-під копит коней (Бч.).
ГЛАБЦЙ, цов, тільки дш. Оберемок чого-небудь (Кд#..).
ГЛАБЦІ, ців, тільки мн. Ящик, який припасовується на возі для
зручності перевезення пасажирів (Вв^).^
ГЛ/ВЕНЬ (НД.), ГЛОВЕНЬ (Бч.), ГОЛОВЕНЬ (Н._Б_.), ЗГЛОВЕНЬ ЦЦ,
Ьх&>. ЗГОлбвЕНЬ (Мг.), вня, ч., Те саме, що ГАЛОВКА 2. Йа с^огбдйІІ
І аведи (Бчр.
ГЛАДЕЛЕННИ, а, е, збільш. Дуже товстий, гладкий (про людину) (Нжд.).
ГЛАДИЛЬНИЦЯ, і. ж. Бительня (Пльч.).
ГЛАДИ1!!!, а, ч. Великий глечик. Б^у у п’ви’е глрдй^ш, да.разб^усе
(Карп.).
ГЛАДИШКА, и, £. 1. Глечик (]&., В., Вв., Вл., Влн., В£., £., Гбя..
Г£$., Д», &»•» Зяг., М-» ІЖ-» М:» Мл» &8г»
&. йа«» &!•. ж. м-» М:. ж» Жі. ж-» ж-. зл.-» нрд.,
Пльч., Д.С., Пп., Хі» За» £&» ЙЙЬ» Йо*» -9-9-9-у • >£Хд» Тхн«_, Уз.,
Ж-» Ж«» &-•» Ж-)»
2. Глечик без вушка (В^т., ГбЦ.. 5М?» •» Й£Ь» X.?)«
Гл/дки, а, е. Товстий, гладкий (про людину) (§лв.).
ГЛАНЦОВАТЬ, ую, у'вш, недок,. Брати силоміць, відбирати; Н_*(емев
ГЛЕВКИ (К&.), ГЛЮОВКІ (Дв.), а, е. Глевкий, невипечений (про хліб).
ГЛЕК (В., Влі!., За£., Клв., Дб., Млн., Пльч., С .Д., Свд., Сос.,
£т., Т$т.), ГЛЄК'(ДХ£., ЗД£.), ГЛКЙК (Тим.), ГЛЬОК (Ад.,Дв., Мш.,,
СТдГ.), а,ч., ста£. Череп’яна з вузькою шийкою посудина, в якій
носять воду, коли йдуть працювати на поле.
ПЛЕКАТИСЬ, аюсь, аєшся,недок., ГЛЕКНУТИСЬ, нуся, нешся, до]». Сі-
дати або падати з розгону у що-небудь або на що-небудь (Нжл,., Гбд^).
ГЛЕЧИК (В^, Влн., Зар., Клв., Дб., Млн., Пльч., СЛЬ, Свй,., Сос.,
Тет.), ГЛє'чИК (Дхв,., ЗД£.), а, ч. Зменш, до ГЛЕК.
ГЛСЙ, ю, ч,. Чистий незабруднений пісок (Ч^).
ГЛЄК дидЛгЛЕК.х
ГЛЄЧИК ГЛЕЧИК.
ГЛИБАЧ, іТдл Глибоке місце в річці, озері тощо (МхГ^)*
ГЛИБИНКА, и, ди, нюв. І. Рівчак біля залізничної колії (Д.).
2. Розташований далеко від залізниці резервний пункт заготівлі
зерна (Вд,, Ів.). Ми вивозили евуой хл£івб себе на глибину (їв.)•
ГЛЙВА, и, ж,., 5£Т. Груша сорту бергамот (За^., Тет*).
ГЛИЇЇ, у, ч7, бот. ^-ЛГлід (Нжл.).
ГЛЙШ, і, ж. Грудка землі, снігу і т.ін. (Д., Зад., Мйі?»
Ї&Ь» ХО£.) • І нао зо^Чм гарнЦ, досЧРадй. І ИЖІ1»
распахали йіх^2£Я» Я 5В555 ДЯ ДІїк? X •
55
ГЛИЗЬКИЙ, а, е. Глевкий, недопечений (про хліб тощо) (В&,., &*«•)•
ГЛИСТНЯК, а', ч., бот. {Гахасеїитп Пижмо (К&.).
ГЛИЦА, и, збі^н. Шпильки,тоненькі гіллячки тощо з соснового
дерева; хвоя (Илв^,).
ГЛОВЕНЬ див. ГЛАВЕНЬ.
ГЛУЗДИ, див , .тільки мн., анат. Нутрощі тварини; тельбухи (М^ЧС).
ГЛУМЙТ, млі5, мйш, недрд. Псувати; нівечити (Гл^).
ГЛУШІЦЯ, і, ^ч., ЛЛе, 30Ж ГлУХа людина, глушко (Зад.).
ГЛЮОВКИ див.ГЛЕВКИ.
ГЛЮОК3ИВ. ГЛЕК.
ГЛЯДЄТЬ, джу, дйш, незок. Дивитися на кого-небудь (Лч., Сдл).
ГЛЬОВКІ, а, е. Вогкий, вологий (Млж.).
ГЛЬОК див. ГЛЕК.
ГНИЛУША, і, ж. Болото, заросле травою й кущами (Л^к.).
ГНІЛУША, і, ж^, ста£. Стара,напівзруйнована хата; халупа (Лпт.).
ГНІЛУШКА, і, Жд, стад. Зменш, до ГНІЛУША (Лпт.).
ГНУЗДЕЧКО (Вв., Вл.), ГНУЗДЄЧКО (Лч.), а, £. Вудило.
ГНУОЙ, гною, ч. Сірка, що скупчується у вусі (Віь).
ГНЮОТ, гнота, ч,. Стрічка, що використовується для горіння у освіт-
лювальних та нагрівальних приладах; гніт (Кчн,.).
ГНЬОЗДИШКО , а, с,., зменш. Вічко (в картоплі) (Вв^, Лль, Сл.).
ГОДИТ, дйт (Вв^), ГОДЙТЬ, дйть (Ушм.), ГОДІТЬ, діть (Лч.), недок.
1£ок., бєзос. Розпогоджуватися, встановлюватися (про теплу сонячну
погоду). 7На ж’ і£о годДҐт, б^е йад£О (Лч.).
ГОДОВАНО, а, чА Дитина (хлопчик), взята на утримання ким-небудь;
годованець (Вв,., Ушм.).
ГОЛОВА НИЦЯ,х і, ж. Кін. до ГОДОВАНИК (Вв,, Ушм.).
РОДОВИЙ ОБІД. Поминальний обід в річницю з дня смерті людини
(Вв.,
ГОДОВІНИ, він, мд^ Річниця з дня смерті людини, яка відзначаєть-
ся поминальним обідом (Рч^).
ГОЛЄНКА, и, ж. Халява (За£«).
ГОЛИШ, а', ч^ Вилущений кукурудзяний качан (Лут.).
ГОЛІННИ, а, е, збідьш,. Надто великий (С^).
ГОЛІВКА, и, ж,. Горілка (ЙЙ<).
ГОЛОВЕНЬ див? ГЛАВЕНЬ.
ГОЛОВИХА див. ГАЛАВИХА.
ГОЛОВКА дид. ГАЛЯВКА.
ГОЛОВЧУК , ч., дхт. Цегс&аз се/іїа&&}.Головень (Лск,.).
ГОЛОДОЩЗ^К, а', ч^ Ожеледь, ожеледиця. X нас голодоич^к так^
посд!Л 52ЇЇ5І/Ш-)* ,
ГСЛОЛЬОДИЦА, и (К^М.), ГОЛОЛЬОДИЦЯ, і (Ввм Ушм.), ж.. Те саме,
що ГОЛОДОЩУК. х
ГОЛОЩАК//ТОЛОЩУК (Ран^йз\ ГОЛОЩОК (Вв., Ст^, Ушм.), ГОЛОЩУ&К
(К^), а, ч^ 1е саме, що ГОЛОДОЩУК. Голошч^к таки^, шчо нез^з^ ЕВ5ЙГ
ГОЛОЩОК*, у, Мороз без снігу (КарпО-
голощок2 див. голобле.
ГОЛОЩУК див, ГОЛОЩАК.
ГОЛОЩАК див, ГОЛОЩАК.
ГОЛУБОВНЯ, і, ж. Приміщення для голубів на даху будівлі (Лск.,
Н^д.). /
ГОЛУБЧИКИ, куов, мн., Голубці (Лцк.).
ГОЛЯ, і, ,ж. Те саме, що ГАЛУЗА (М^^К*).
ГОЛЯКА, и, Д. Те саме, що ГАЛУЗА (Лч., Сл.).
ГОЛЬОНКА дид. ГДЛЬОНКА.
ГОМАНА, й, ^ж. , £ідко- Те саме, що ГАМОНКА. X нас г омана' така
(Г£;). ,
ГОНЕЦЬ, нця, Чд, мисл., стар. Найнятий паном загонщик звірів на по-
люванні, (Зук).
ГОНТА // Л'нТА, и, ж., б£Д. Гонт (Вв., Лч., Сл., Ущ^.).
ГОНУШНИК (£шм.), ОНТШНИК (Вв., Ш-). Ганчірник.
ГОРА, и, д. 1. Горище в хаті (Б., Бч., Гл.).
2. Горище в хліві (С .Д.).
ГОРБАК, а, ч. Невелике підвищення; горбик (К^д., Млн., Нжл.).
ГОРБУН, а, ч. Мілке місце, підвищення на дні в річці. На £И§цДцД£
ЙВ&їїЦж &)•
ГОРЕВАНИ, а, е. Той, хто багато працює, працьовитий. Йа^й сама
Гавана і т&е (Рдн^). ~
ГОРЕВАТ, рую, руєш, нрдок. І. Багато і важко'фізично працювати.
Иа на іорав&а і,з£ївД “Й. *о*е таки1 ДДО’аичм!
2. Зазнавати багато лиха; горювати (Ка$ш., Рди-В.)»
ГОРОДЧИК див.ГАРУОНЧИК.
ГОРЕЙКА, и, д. Невелика в’язка льону (&£•)•
ГОРЕЛЯ зив. АРЕЛЯ. х /
ГОРЕН , рна (Лч.), ГОРЕНЬ (Л., Сд.), ГОРИНЬ (Дбд), рня, Ч. Горно
для випалювання глиняних горшків.
ГОРЕПАШНИЙ , а, е. Сіромашний, бідолашний (Б^В.).
ГОРЕТНИ* а, є. Нещасний. Ой. йа така горетна, си*на загубй!ли*
(Влд.Л х
ГОРИДЧИК Див. ГАРУдніИК.
ГОРИНЬ див. ГОРЕН.
ГОРЛа'шКА, и, ж. Дзбан, дзбанок (Вв^).
ГОРОБЕЙ див. ВЕРЕБе'й.,
ГОРОБЕЙКО див. ВЕРЕБе'йКО.
ГОРОБЕНЯ ВВРЕБ’ЄНЯ.
ГОРОБ’ ї, б1 їв, 'йльки меь Загальна назва всіх дрібних птахів
(Ушм.). .
Г0Р03А (Дек., Тет.), ГРОЗА' (В^.), и, ж., бот. ( Т&оіа І.).
Рогіз, рогоза.
ГОРОХВ’ЄННЄ, я, с., зб^і^н. Те саме, що ГАРОШНИК (Ед^).
ГОРОХВИНИ, вин, збірьи Те саме, що,ГАРОХЛЕНИК (ДХ£_.).,
57
ГОРОХУВНІК, у, !Ь,2ЙШ. Те саме, що ГАРОХЛЕНИК (Дч., Сл^).
ГОРОШЙЛЬНІК, у, 5л, збірн. Те саме, що ГАРОХЛЕНИК (&.).
ГОРСТЬ, і, ж. Горстка конопель або льону (М.-К.).
ГОРУОДЧИК див. ГАРУОНЧИК.
ГОРЧІГЦА, и, ж., 0от. («йгЛу За)- Польова кущиста рослина. .По лон
22? В££!і/Е8£2йЖ (&£&•)• ~~
ГОРШЕЧНЯ, і, ж. Гончарня (£ч., Сль).
ГОРШКОЛЄП див. ГАРШКАЛЇЕІЬ"
ГОРВіНИК, а, рідко* ста{л Тв саме, *<> ГАРШКАЛІЕП (Б^ВЛ.
ГОРІШНИК, а7 ч. Те саме, що ГАРШКАЛЇЕП (Гбя.).
ГОСТІ (Вв., Ушм.), (ІСТІ (Лч,, Мдн., Рдн^., Сл.), тьов, тільки
мн», риск Залізне знаряддя у вигляді палиці з зубцями на кінці,для за-
бивання і ловлі риби, переважно щук. Шч^са Дак у <ереотл £р ед£хощ!*т?
В Ш І й&чайед^а, ВИІХЖС М ЄДй^і ШЇ
(М§н.); ОсЧ£іе ід желЧезя, восЛем - деіґат* зуб6£,
(йУкф).
ГОЦКА, и, д., рі^ко, кул. Товчена картопля,заправлена салом (^
От..)* Н&гатоші£Жи Я пайюсадз. (»1с&,)» Йа | кдаЙ нео£ годк^
ГРАБАРКА, и, ж^стар, 1. Лопата для накидання землі на віз, мали-
ну і т.ін. (йдДі).
2. Однокінний віз для перевезення землі (В^, За£«, Те^).
ГРАБЕЛЬКИ, куов, тільки мц_. Узор на писанці (Лск,).
ГРАБУЄ, я, $е£1 сц\ Держак грабель (Лч,).
ГРАБИЛНО, а, £., СЛЧ Грабки біля коси (Гра,).
ГрХбйЦЯ, і, д,, слч Лушня у возі (Вл&.).
ГРАБЛІ, грабльов, тільки ^н, , с^г, Граблі (Дч^).
ГРАБУЙ, а', £., с,г. Те саме, що ГРАБЙЛНО 0&,.).
ГРАВЦІ, цуов ГРАБЦИ, цив (Д£.), ГРЕБЦИ, цуов (&.), ?1ДЬ-
о ми. Тегсаме, що ГРАБИЛНО»
ГРАДА*, и (Бв», Щ.-» &•), ШДНА, и (Ка£П.)»ЛЬ Грядка. Сидат,
8а& «йт ї жйій (йь); &. зйєшім (йь> •
ГРАДА । и, д, 1. Райдуга (Мнх.)»’
2. ^Блискавиця з громом (й^.).
ГРВДНА, ^ид. ГРАДА*.
ГРАДОБИТІЙ,” я, Великий, густий град (Дяк,, Нрд.).
ГРАДОВІ ЙСТВО, а, £.гТе саме, що ГРА ДОБУТІ Я (Лс^,).
ГРАЗЯВКА (3.), ГРУЗАЛКА (Х-), і, Трясовина. Ков'і застр^егл^
і ІЖ М ЖЖ вел>и^ велика; Нау^а%^
£Ха, а ЩГОМ гигзЛцй. (Ял.) •
ГРАМАВИЦА, и, д. Те саме, що ГРАДА^ 2 (Крсіь.).
ГРАНЬ, і, X* Ремінна плетінка (Свд,).
ГРЕБЕНЬ, беня/д. ї. Верх солом’яної покрівлі; місце, де сходяться
схили (К&., Дек.., Н£Дл).
2. Рядок високої стерні при косінні (Нжл.).
ГРЕБЗіЮК, ока', х*. Кінцева частина гряділя плуга, за яку
чіпляється орчик (£т«).
58
ГРВБІША (СіД,), ГРЕБЙОНКА ЇБ.-В.). ІТЕНМКА (&»,), и, ж., С.г,
Машва для згрібання сіна,соломи і т.ін.; гребка. За й/ми ход’а?» уре-
ЙЙШ - «Ефйй£ Е^гайе двй&Ч&а?).
ГРЕБОВИЦА, и» &•» Косовиця сіна (Вц.,Зг.).
ГРЕБЦИ див. ГРАБЦИ.
ГРЕБЮЛКА ДИ&. ГРЕБІЕЛКА.
ГР01ЄЛЬ,.я, ч., длч Гряділь у плузі (Чп^).
ГРИЛЕЗД, а, орн, (#е/пг% /.). Ремез (№&)»
ГРЕЦКИ (М^-К., ГРЕБКИ (£•), ГРЕЦЬКИЙ (£^8.), а, е. Греча-
ний. ,
ГРЕЦкдв16 (Мш., От.), ГРЕЦКУВ’Є (Дом.), я». £• Поле, на якому рос-
ла гречка.г
ГРЕЦКОВКА (£в., Лч., СЛд), ГРЕЦЬКОВКА (В^, Крм.,
ГРЕЧКИВКА ГРЕЧКІВКА (Зар.), и, £. Те саме, цо ГРЕЦКОВ'Е.
ГРЕЦКУВ'Є^див. ГРЕЦКбв*Є.
ГРЩЬКИ дид_. ГРЕЦКИ.
ГРЕЦЬКИЙ див. ГРЕЦКИ. ?
ГРЕЦЬКОВКА Див^ ГРЕЦКОВКА.
ГРЕЧАНИЦА, и, ж. Гречана солома (Шст.).
ГРЕЧКА, и, дот. Вид хатньої рослини з червонуватим стеблом,
схожим на гречку. Й£.у над гр£чка. в£8£§ таки;. (Карп.).
ГРЕЧКИВКА ДИ5,. ГРЕЦКОВКА.
ГРЕЧКІВКА див- ГРЕЦКОВКА.
ГРЕЧШ, і, Гречка. 9ДЙЙ2И їїШїїИІЬ оес, греч^дг,
П£5£Я> кайілЦ (Дх)-
ГРИВА, и, ж. Залишена косарем висока стерня після скошування зер-
нових культур тощо 0й&., С^Е).
ГРИВЕНЬ, вня, Зд, с^уь Монета вартістю 10 коп.; гривеник (^^)-
ГРИВНА,, и, ід, ста£. Монета вартістю 2,5 коп. (М.-К<).
ГРИМОТІТЬ, тить, недок/ Гриміти (Кч.).
ГРИС, у, Дерть (ВЦі).
ГРИЦЬ, я, х-» орн.. Великий сірий птах (Лпт.).
ГРІМІЗЬОНЧИК, а, ч., орн. Зменш, до ГРЕМЕЗД
ГРОБОВИЩЕ, а, с. Кладовище (Овд.)^
ГРОЗА див. Г0Р03А'.
ГРОЗД, і, $£т. (гезгтаз //^.Груздь (Н^Д-)*
ГРУБА, бої, д. Вагітна (про жінку) (§Д-)*
ГРУБЕННИЙ, а, е, збіліли Дуже товстий; повний (про людину) (Г|ь)-
ГРУБЕННО, п£исд.» збудьш. Дуже грубо.
0ГРУБЕННО ГАВАРЕІТЬ - говорити грубим голосом.Й^Зн оустрака/с^ £
КазловоЙу Тан^кой^г, шчо. грубанно гав^йт^ (Г^.).
ГРУД, а, М? ГРУДИ, дуов, ч. Сухе, трохи підвищене місце на бо-
лоті, де косять сіно (Гбн., ^н., Дмш., Клв,., ЛЗ*, Лкщ,.. Лск.. Лч^,
Мм МчМ. Свд., Сл.)-
ГРУДОВОЙ, аял оє. Стос, до ГРУДА.
0ГРУДОВОЄ СІЕНО -'Сіно, скошене з сухих ділянок болота (Ги., КлдР*
ГРУДОК, дна, їЦ Гірка, підвищення (Дек.).
59
ГРУЗАЛКА ГРАЗЯВКА.
ГРУНТ, а, д., отар. 4. Ділянка польової землі розміром 6, 9, 12 і
ї.д. десяти, залежно від місцевості (Д&к., Л&., М^К., £д.),
там заре> жесті ^есатЧн - доловила гр/нта (Лч^).
'гТсадиба (їй*).
ГРИЖА, и, ж.. Дитяча іграшка (Но.).
ГУБА, д., ^о;. (рід їотез). Гриб-паразит, що росте на дереві;
трутовик (Бб., &£П_., • М& 8аВ28їЙе на Д^ревЦ (Сл^).
ГУБКА, і, д. 4. Кількість прядива, знята з мотовила за один раз
2. Довжина основи для ткання, що дорівнює довжині стіни хати, на
кілочках якої робилось снування (Бв., ЙЦЬ, ІЗе» Яд)* Наткала ї£25г
«ЖХ-. г&ак п|аг (.
ГУБИ, бов ї, бив, да., бот. Загальна назва усіх видів їстівних
грибів, крім білого гриба й боровика (Г., Гбн,, ЙД£-» §Мд,
Й£Ц, Пльч., дп., Д*С., С., Лйі., ЙРС^., Хм Ход,. Мг» Л-)•Р^і^Два
ЇЖ Цнд н^й. ЙЙй 2ІХ82І І Д1ІЯ Дй. г^и (КВ£“р •
ГУБІНА, и, зц, §ЙІЕЙ-*іЙ5Хв Те саме» ГУБИ (Здд., Лп£.).
ГУБ’ЯКИ , ков £ кив (Глб,., Кд£., К^., Н^., йм.), ГУБ’ЯКИ (Н^.),
ГУБ*ЯКІ (Гл.), куов, ^я., бот. 4. Те саме, що ГУБИ.
2. Опеньки (В., Зая.^&х.).
ГУБ’ЯЧА (Тет-), ГУБ’ЯЧЕ (Крл., Кч.), а, £., збгрн., бот. Те саме,
що ГЙй. 7 7°”
ГУБНО (Кцд., Лиш., СЛЬ), ГУМНО (І\, ££н,., Клв., Км^., Крсіс.,^,
Ось?, П№ч.. Св&., Ст_ч СгІЕчХч Дй&Л ГУНО' (К^пв*,^, » а»
4. Рублена з дерева клуня;
2. Тік. Ранте х/Ре£ сушили (Пльхц).
ГУ-ГУ... Вигук, яким підкликають гусей (Крсд.).
ГУДДЯ, я, £., збі^н. 4. Листя і стебла картоплі й моркви.
2. Те саме, що ГИЧ 1 (Кптг).
ГУДИНА, и, ж., з^іра. Те саме, що ГИЧ І (Клв.).
ГУДИНІЕ, я, с^., збірн,. Листя картоплі (£££•)•
ГУДИНЬ, і, ж., збірл? Те саме, що ГИЧ 4 (Бр., &.).•
ГУДОБЕЧИ6 МОГИЛКИ, оїй^. Скотомогильник (Мрт.).
ГУЖ, ч. ,сд> Капиця в ціпові (Йв?» Діл» Сзц).
ГУШ.йо. Б#ІВА.
гАвИ*, жов, шь Вертикальні дерев’яні жердини в гойдалці (Каріь).
ГУЖИК, а, Зменш, до ГУЖ (Клв., Лйл» Сй.).
ГУМИЩЕ, а, с^. Вірьовка для ув’язування накладених на віз снопів,
сіна, соломи (За^к).
ГУЗА, и, Задня частина човна.Д гуз£^о задн^. част* чоуіга,
ІЛй^дайе ри^бк^ (Млн.).
ГУЗДІКА, і, д.> І2Х- ^).Гвоздики (Ярл.).
ГУЗИРИ, ров (ВД£ізВ^)> ГУЗИРИ, ров (Гл^., Ст^), мн^ Невеликі білі
хмарки. иебХІ багато (Сц).
ГУЗІІРКІІ, ков, мд. Зменш, до ГУЗИРИ. НеЬо ^елос^ .ЖЇІЙЙ5Й1,
БО
ГУЗИРКИ, ков, мн. Зменш, до ГУЗИРЙ (Гл., Ст.).
ГУЗКА, и, ж. Сітка для ловлГ'рйби (52Д.).
ГУК, і, д, Стрілка в цибулі. Цибдґд ЛРЗДй У .ЗД-І
ГУКАТ (Вв., Грн.), ГУКАТЬ (Гбн,, М.-, НДІ,), йо, аєш, дедрк, Кли-
кати, викликати; запрошувати. Пошли мелника гудат (Вд.); Меві на курси,
гукали... (Грн.) і ЖХ 31ЇЙДМ /“а коровай/ свой£ род£/ -
ї’ІЙ’ок. 8§в&Ж коровії не гукій^ (Д&); КозікЧІ м-
к^й Мій їомір^нЧй! (М/» МЙ 26 ДЙІ ЦЖа. свійбойу молоді ЙІ£-
До селах £ гукійе свойіх родичЧ^. Дй-Два^ (Г6&.).
ГУЛАКИ (Бдхі-г ГУЛАКІ (Б^), к&в, мн., иул. Довгасті пампуш-
ки з гречаного або пшеничного борошна на олії.
ГУЛОВНИК, а, X*» Ьйл верба гне). Головень (Скд_. £.)♦
ГУЛЯКИ*, куов, мх Великі вареники, начинені маком, грушами чи яго-
дами (£&.).
ГУЛЯКИ2, куов, мн. Ялові корови (переважно молоді) ЙЗл).
ГУЛЯТ (Лск., Зй^Л ГУЛЯТЬ (Зуь, Те£,), яю, ієш, де^ок. Грати
у яку-небудь спортивну азартну гру( футбол, карти 1 т.ін.).
ГУЛЬ, і, д. Те^саме, що ГАЛУЗА (М^К^).
ГУЛЬОВАЯ ЗЕМЛЯ. Земля,яка не обробляється. ГулДов£йа звм^д^нас
серад сел£ (Гбн.).
ГУМНИЩЕ, а,д. Місце, де було гувної (дів.) (ДяГд).
ГУМНО' див. ГУВНО.
ГУНСЇ див. ГУВНО7.
ГУНТ, а, Собака (У.).
ГУНЯ, і, д., £ЗЙЯл Верхній жіночий одяг з домотканого сукна, по-
дібний до свитки (£., Б^., Зар_., Кд., Млн., Дт^., С.В., Скл. Г.,
&•).
ЦЙЖЛ* Вайлувата, неохайна жінка (Юнь).
ГУНЬКА, и, д. Зменш, до г/йЯ (£., Дь, Д., За£., К£., Кчн*, Й5Д:»
Лім СаВ-. Йл. Ь, &.).
ГУОНКО, плисти Швидко, прудко, губнкр би(ег (Карп.).
ГУРД, и, х Купа чого-небудь; кучугура (і». 5а. Клв*. Лезі-. М*.
Лск.» Лч., ££., Ч.Л Йймелр йЦ^киІМ /снігу/ (К.).
ГУРЕЛЯ Д^. АРЕЛЯ.
ГУРКАЛКА, и, д. Дзига (Бч/).
ГУРКОВ/нНЄ, я, _с., збірн. Те саме, що ІИЧ і ({&.»)•
ГУРОК, ркі, ч. Огірок (йбг, Дз_«» 5£-« ЙИ.^« ,
ГУРОЧКІ, ков, »}н, і, бот. (^трЛаеа //.Те саме, що ГИРОВКА (Лат.).
2. .аеррн. Узор на писанці (Лск,).
ГУРОЧНИК (М-). ГУРЙЧНІК (Клв,, М,, Мдь, З^., Сі^), ГУРЙВНИК
(Лкн., ЩС.), ОГУРЙЧНІК (Лч.. С_л_.). а, дь, збірц, -ї. Те саме, що ПІЧ 1.
2. Місце, де ростуть огірки (Лх, ,£&•)•
ГУРОШНИК1 див. ГУРОЧНИК.
ГУРОШНИК2, а, ч., £от. о//ісіла£г^ /.^Огіркова трава;
огірочник. Йест^ нас, спедіал^на раст£, то £ бо^ішч к£ишатг, даного,
мз.ивйецца
ГУРТОК, тка', Хм Клас, група.(учнів у школі) (Дек., Л^ь)* У
ЯІ2ІЇЖ ЖІЖ 223^ Д ДітеД7 (Д£йд) •
бі
ГУРЧИННЄ, я, с.» збіРН. Те саме, що ГИЧ-І (В^.). , ,
ГУСТЄІ (Дць)» ГУСТІЇ (Кл.), у', ч. Хащі, зарості. Аднойе £^955-
£цо і X ЇЕВЙЙа сгай&а саунам і гуот^і (Кц) •
ГУСТИ//ГУСТЬ, гуде, недок. Вити (про вовка). Воукі11 гудут (Н.С..
уст.). / ,
ГУСТИ ДИ_в. ГУСТИ.
ГУСЯТ, ч? їой« х*° пасе гусей (Ярд.).
ГУСЬ, Я, чГ, £1Ж.-гУсак Ш-> Жм Ж-. Ж->-
ГУТАВИЩЕ, а, с. Те саме, що ПІЧ 2 (Вд.).
ГУТАЛКА, и, д. Гойдалка (Іі>..
ГУГ/т (Док.. Ярд.). ГУТАЦ (Вв.), а'ю, аем, недрк. Колихати, бави-
ти (дитину, щоб не плакала).
ГУТАТАЦЦЕ, іюое, а'вссе, недок. Гойдатися на гойдалці (£д).
ГУТАТЙіЯ, і, г. Те саме, що ГУТАЛКА (£,). ;
ГУт/їЬСЯ, аюоя7 а'ввоя, недок. Те саме, цо ГУТАТАЦЦЕ (В^, Кп^.,
• На ГО£ЄЛ^С та&5Х1 (&.).
ГУТАЦ ДИВ, ГУТАТ.
ГУТЕЛЯ, і,д» Те саме, що ГУТАЛКА (Р1р.
• ГЛнЙК, а', ч., сцел.,2Ші. Склодув. £о$от£ г»щь, гутники
5Л8КЯ» ДЦ. <£8М32£&^0&)‘ .
ГУТТЄ, Й, д., £ідіср. Взуття (М^)- ,
ГУЧОК, чка', ч^, *[исл.., ст^. Те саме, що ГОНЕЦЬ (За^. ,_£§£.).
ГУШКАТЬ, аю, аен, недок. Те саме, що ГУТАТАЦЦЕ. Он Д’іет.и. на. оред*_і
гущайут’ (&Д.).
ГУЩАК, а', ч. Те саме, що ГУСТЄІ (£$•)•
ГУЩ/, і', ЛЬ т® саме, що ГУСТЄІ (&£.).
ї
ҐАБЛІ, льов, тільки МИ.. Залізні вила з густими і тупими
на кінпях зубцями для набирання буряків, картоплі тощо (Луг.).
МЗА див. ГАЗА.
Галагани , няв, тільки мн., і, дрібні гілки; терміття (]&•)•
2.І5УЦ. Вироби з тцста, подібні до бубликів (От,).
ҐАЛаГолА, и, & Кільце, яким окріплювться^сани в путс^нках (ди£.)
(Дии)«,
ҐАНКІ, ков, тідая ця. Східці, на гашу (Лпт.. ^ор.«).
Ганок, нка, те саме, що ҐАНКІ (£., Зар.. Те?.).
ҐАРА1, и, ЛДл ГАРІ , рив, д., Глибокий жолобок, пав у ву-
нулі або вуїаку (ди?.) (Зар.., К^ Крм., Лдд., Т&.).
ҐАРА‘ и, мн. Віз із ящиком для перевезення городини (Луг.. Лу».
Уми.).,
ГАРІ1 }ЯВ. ҐАРА1.
ґ/рі2," рив, тільки шь Сани для перевезення вантажів (£.,
Клв*, £осм
ҐАРКЛЬОС, а, Великий кусок чого-небудь (К^).
ҐАРНЕЦ дав. ГАРНЕЦ.
ҐАРОВШ, а, е. Пазований.
62
фҐАРОВАНИ ВУИАК - одвірок, у якому пороблені пази (Квв., Дуг.).
ҐАр/ля, і, ч^.Гж^. Високого росту людина. Теп^р, йакхтс' вадики.
“Ж* йв&а (іаХ
Г®. стверда. часі. Так, еге (Д.).
ҐЕВГАТ, ас, недок,. Гегати, гелготати (про гусей) (Вдд).
ҐВДЗҐАТЬСЯ, аюся, аевся, недок. Капризувати, вередувати (Кч,.).
ЙЗДЗИК, а, ч,. Свита (Зв.).
ГЇЙз/н, а\ ч,., мол., 55$. (Таіапиз}.Гедзь (ДЯг).
ҐеОь, я, ч7, мрл.., ент , Те саме, ідо ЙЦЙУН (Вв.,).
ГЇ^НДЗЄР (Сл.), ҐЙІЬЙІЕР (Крл.), а, ч, Обплетений лозою скляний
бутель. Щілоед й&КІера го^елки вн^ос ДСд_.).
ҐЕРҐОТАТ, ґоче, недок^ Те саме, що ҐЕВҐАТ (Ушм*).
ҐИБАТЬ, аю, аеш, нє^ой,., ЙІБНУТЬ, ну, неш, док. Штовхати кого-,
що-небудь (Нжл*)*
ҐЙЛА, и, і. Відросток на головці капусти у вигляді невелико! ка-
пустиня (Вв.,, йи, М->*,883^6» ЙЖІї (&•)•
ЙІЛЬҐОТАТ (Нрд..), ҐЙЛЬҐОТАТЬ (Лч., Сл,*), йчу, ґочеш, недо^ Лос-
котати 'Кого-не будь.
ҐЇЛҐА^, аю, аєш, недок. Те саме, що І^ЛЬҐОТАТ (І^).
ҐІРЗА, и, Д*, знев. Вередлива дитина (В&.).
ЙІЕ, прийм. Для (Бб., ^мш., Ддв.. Мрт,.). КориЦ^ гіге кобан£ (Бб.)}
Й5И&.’ йе втЧхи (£мш*); Остіу ґле мене (Кліь); Гладишка ґл^ «838в(
(МЄі.)./ , ,
ЙІЕКОТЕНЬ ОиМ, КЛЕКЕТЕНЬ (Вд.), КЛЕКОТЕНЬ (Щ.), тня,Д^,
орнЛ. ( Сісопіа а&а Чорногуз, бусол.
2. (дгиз Л*Дуравель (Н^М.). , /
ҐОВДУН, 8Ґ. ч,., Є£К. Чарівник, чаклун. Соби^айеде хлотде£ б^гат^,
в>іиб> срайут*.?... йгддуна (К.).
ҐОНТА див. ГОНТА/
Й»/СА (Вв^.), Й>АЦА (?&.}, и,^ Лопата.
ҐРАТКИ, ков, т|л^ки мн* Огорожа у вигляді вертикально поставлених
штахетин (&£., {&§_., З&х.).
ІФАЦА див. ґра'са.
І^ЕҐЙЕЦ, лца, ч^., рун. (Лбіиг рагитЬагшт)^л^^ (|3^)*
ГІ>ИС, у, ч,. Г. Висівки (Крм., &<£,)*
2. Відходи пшениці при розмелюванні на вальцях (В&.,
ҐЙШ (X.), іУ]4ль (йд., ^), ЙГЙИЬ (£., Зад., Тая.), ю, д.,
кул. 1. їжа, приготовлена з курячого м'йс'а, квасолі, цибулі та ін. і
заправлена перцем (Д., Зад., Клв., Тет^.).
2. Страва з дрібно покришених млинців, спечених на маслі з яйцями,
молоком та цукром (чр.
ЙЙЬ, я (І&..Д,), гігз; а (Лч^), ГУЗЬ, я (Ьі^В., ^., В&., Зад.,
£§£•» ЛьЛ Л: ГУЛЯ (переважно на голові)..
іУзіК, а, чЛ. дт§д*, і£он* Печатка.
ОПРИККАД^ТЬ Ґ/ЗІКА - ставити на чому-небудь печатку (Й£Д).
2. Гудзик (Вв., Уіш?)’
63
лбш, ков, мн,, ( Маїга яедіесіа'). Калачики, проскур-
ник (ДЗз).
ҐУЗЬ, мв. ЩЗЬ.
ЙГЛҐОТА'Т, тит, недок. Гелготати, гелготіти (про індика)' (Вр..),
ГУД1б-ГУДЮ...(Влн.). КУДЮ-ШЮ...(М&., Пльч.,^.), КУДЬ-КУДЬ...
(Крок.). Вигук, яким підкликають індиків.
ҐУЛфРНЯ, і, ж., стар. Горілчаний або пивний завод; гуральня (Лск.,
ГУРГУКАТ, ає, не^ок. Кричати (про індика) (Дом,).
Д
ДА. Та. І. епод,. Вурн фашист/ бЖ 38.1 ЙрманЦйу, (Крм.).
2* часі-^йй. Я©н йще Д гаразд держ^т (Лу^).
ДАВАЛЕПНА, щмкш., зб_ід_ьд. Дуже багато (К££.).
ДАВБТ^ (М^хКг)» ДОВБї/ (Кліь), бе', недок. Дзьобати, клювати (про
курей).
ДАВДИТЬ, жу, жиш, с.г., отар. Удруге орати ралом уздовж перших бо-
розен (Мд^іЬ).
ДАВПЄЙ, присл. Раніше, колись (Клв., Мд^.).
ДАЙОНКА (МгсК.-), ДОйбйКА (І^В., Бв., Клр., Луг., М.), нкі, Дій-
ниця. , г .
ДАЛЕ (С^), ДАЛЕЙ (Б.-В., Вв^., Клв.), ^цшел. Далі. Іди т^д/ далей
(&.)., ’
ДАЛЬБО, в_ст_. Далебі (Бв.).
' ДАПУСКУВАТЬ, аю,.аєш, недо#. Допускати. Йіх н’е дадускували^т^ди
(Г&). ,
ДАРОВАНЕ, ного, £. Придане (К^л., ]$*£•)•
ДАРУОЖКА (Бч.), Д ОРОКА (Млн., Рдн^В.), Ь Велика вудка,
переважно з блешнею, для ловлі щук і окунів.
ДАР’Я, ї, ж. Сорт картоплі (Ард).
ДВАІЩАТКА, и, ж. Монета вартістю ДО коп. (Сел.).
ДВАОР, у, ч., СдГ», стар; Дворазова оранка земельної ділянки сохою
ДВА'ОРАНКА, и, ж., (цг., с_тдр. Те саме, що ДВАОР (К.-Д.).
ДВЙКИ, присл. Двічі (»и£і)«
- ДВІЕ СЕСТРи/дС-Тр. Сузір'я, що з'являється на небі влітку опівночі
ДВІЙЧИ, присл. Двічі (вр.
ДВІНАДЦЕТИРЙК, а', Я-, отар. Гасова лампа, яка має гніт і скло № 12
(Б.-В.). х
ДВОРАК, а', 2г. і от.. стар. Придворний слуга в пана. Двораки ~ ДЙ-
парубки, &ким еза 83818X25 1 £«3 1 Жі 322ШЙЙ й®п«й821
чоловйДк було (Дсіс.).
ДВОРИЩЕ, а, £.1. Подвір’я разом з хатою і господарськими будівля-
ми (Ар,., Куш.).
2. Місце, де стояла хата. Тут двориІшче, бо хата коли1^ була,
лДуде (Ьл,д.).
64
ДЕВЕТИРУчКА, И, .ж., о ,г,. стар. Коса, довжина якої дорівнює 90 см
(&£., £о^).
ДЕВЕТІСІЛЬНИК (В&,), ДЕВ’ЯТОСИЛНИК (Крл., Нжл.), у, ч.» &?.•
{ґпиіа 6гііаппі/са). Оман.
ДЕВ’ЯТКА, и, ж.., сд;.. стар. Те саме, що ДЕВВТИРУЧКА (Д., Тет.).
ДЕВ’ЯТОСИЛНИК дид. ДЕВЕТІСІЛЬНИК.
ДЕДЙ*, дедуВв, тідшаа.’» £Ж* Поминки У/-К;).
ДЕДЙ, дедуов, тільки >щ., б,о_т_. (Сігзіхт £. ).0сот (В_.~В,.).
ДЕДОК?, дкй, орн. Вид дрібного птаха, подібного до горобця
(Зар.). _
ДВДОК2, дка (Пг., Ц.С.. Чіц), ДЄДИК, а (Пльч.). ДЄДбк, дгі (ї^в.),
ДІДИК, а (Ось., Уз., Ь), Дідбк, дка' (&., ^<.),ДШИК, а (Вл., Дмд.),
<ь Прилад для перемотування пряжі на клубки; витушка.
ДЕДбчОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до ДЕДбк*.
дек (г., за^., Мк&м ж (Ш*> 4’ еааь
Так. ишче > £ад$сц, дек ^ан£ /церква/ була (Г.); й&к затол^
дик дим аж пуд дес^есами стелец’^а (Ор^) •
2. часх» Так. Старики па сто гад^^ей, и жий£ (£.); Сараї 5ЙЯ
хл^їеу, £ £ колгоспні дик коврушна зоветЧГ^ (Влд,.) •
ДЕКА, и, ж.. Бляшаний лист, на якому печуть пиріжки, смажать м’ясо
і т.ін., (Млн.).
ДЕКО, а, £. Те саме, що ДЕКА (МлнЛ*
ДЕННИЦЯ, і, д. Дошка в дні возового ящика (Ушм.).
ДЕНША (Кр&Л, Те'йЧА (Ко£.), ТЕНЬЧА (Д.), и, д. Райдуга, веселка.
ДЕНЯШНИЙ, а, е. Денний. Дан^ашне молоко; ДенДашне свЧетло. (К^).
ДЕНЬ, дня, ч., ств£. Ціра земельної площі в три упр^ги (ди£,.)»
тобто близько 1 га (Рвк., Ст., Суд.).
ДЕРБІНА, и, 1. Гущавина, хащі.
2. Цілина (Дрм.).
3. Земля, що кілька років не оброблялася (Р&.).
ДЙ>ГА* (£., зар.., Тет.), ДьбРГА (Кр_сл.). и, ж., .стар. І. Жіночий
шерстяний одяг чорного кольору, подібний до запаски.
2. Ряднина із домотканого полотна (Те_^.).
3. Домотканий кольоровий килим, явим застилають ліжко, лаву і т.
ін.; ліжник (За^.,
ДїРГА2. Скребло (Б.тДЛ.
ДЕРЕВНИ, ал, е. Зроблений з дерева, дерев’яний, ^е^е^д^ нбчвд.
(&Н-)- ,
ДЕРЕВНЯ1, і, ж_. Будівельне дерево (&, Дми., 3_8ф.,
ДЕРЕВНЯ2 і, .ж., Стар. 4. Невелике село без церкви (§., Зар., Те^,).
2. Село, в якому'раніше жили меигани (§и^.)
ДЕРЕВ’ЯНКА, и, ж., {ІнсАоріега), Волохокрилець (Л§&., ЙРД.)*
ДЕРЕВ’ЯНКИ, к£Ьв, дудар мн. Взуття на дерев’яній підошві (Ду&л)*
ДЕРЕЗІ, и, бот. Плаун, п’ядич (Нжл.
ДЕРЕШ, а, гч. Чалої масті (сіро-коричневий) кінь або від (35Д-,
ДЕРЕШОВАТИ, а, є. Трухлявий, порохнявий усередині (про дерево)
(!&&.).
65
ДЕРКАНКА, і,ль Колодочка ножа. Уз’ау на°жа за дрржцнку
ДЕРНА, и, ж. Дерен (Брц.. Вв., Уда-).
ДЕРУХА, и, ли, з.бірн. Батоги, пліть квасолі ((Щ^).
ДЕСЯТКА^, і, Монета вартістю 5 коп. (Сад.).
ДЕСЯТКА2, и, ж^ Купа, в яку складаються снопи (по 40 штук) для про-
сушування (Креп.). '
ДЕСЯТОК, тка, ч, Вулиця. Ули_ц_»а зве'ц’ц’а £ нас десяток (Ш.).
ДЕТВА, и', д_м збірн. Дітвора (В^, Дп., Тат.)., Детва ^дас т&ки
. ада/вишню/ чйрїі а$арв£яа (Зп.).
ДЄВКА // ДІВКА, и, __ж. Дівчина (В., Зар., Клв.. Дч.. Трх.).
&&ИЗЯ АІЖІ (йь).
ДСДИК див. ДЕДОК2.
ДЄДОВНІК, а, х«. Й&,- (Тагахасит ^емаг^в).И.уіаб&б& (]&.).
ДЄДОК* дид. ДЕДОК2.
ДЄДОК2, дка', х. Дзига (Лч.) •
ДЕЙКАТЬ, аю, ава, недрц. Говорити; поговорювати. Су^л/і д>/йкат,
жк яд^ога б^е (мс.).
ДЄЛАТЬ ХАТУ. Будувати хату (Их.С,).
ДЄРЕВ’ЯНЄТЬ, нас, недок. Дубіти, холонути (про картоплю) (Ля.).
ДЄРКАННЄ, я, х? Ручка в косі (Кл.).
ДЄРМАЗА, и, Хл. Та саме, що ДЕРБІНІї.УлазДе, У д* ермаа* е' стай/т*
в°Й шяй наз^е' (Здр,.).
ДКА-ДКА... лиг. Спонукальне слово-заклик для биття кого-
яебудь (Лпт.).
МИВКУН (Ддн.),- ЖИВКУН (Сос.), ЖИВУН (Ушм.), а', Д., орн. (Раззег
оІотевИсиз'). Горобець.
ДЖЙГАВКА // ЖИГАВКА (М..), Жй'ГВАЛКА (Влд.), и,_ж., бот. ( Міса
игелз). Дрібнолиста жалка кропива.
ДЖИЖКУХА (Дка., Дс,т.). ЙЗИСКУХА (Дка.), ЖЕЖША (Й.), ЖИІКУХА
(ДйІ,.), и, х,, бО-Т, Те саме, цо ЖГАВКА.
даУРЕЛбт, лйт, цедок,. Дзюрчати (про воду і т.ін.). Дорач уде' дав.
1388 (Й8В.-> • х
ИУРЕЛО, X- Джерело. Тече з £«чі£ад^ело (Ви,).
ДЗЕТ, а, х«» ев*. {Габапгіб'). Гедзь.(Бч.).
ЙЗЕҐАТЬСЯ, ається, а®Д8йм ©ЙДУТЬСЯ, неться, Збуджено бі-
гати, стрибати від укусу гедзя (про тварин); гедзатися. .Нцди карави
<&•)• у,
дЦГАЛКА, и, д. Те саме, цо ДЄДОК2 (Тет^.).
ЙИГЇИК, а, Дд, отар.. Стільчик (Вл,).
ЙМЗЛИ, а, є. Набряклий, опухлий; брезклий (про тіло або обличчя
ЛЮДИНИ) (їй, &£&•)•
ЙІИСША Д№в . ЙМКУХА.
дзовбати // Довбать // дзьовбать (Ж-). Довбат (&.), довбать
ведок. Те^срме, що ДАВБТІ^.
’ ДЗУБКА (Вв.), ДЗЮБКА (Но.), и, ж. Виїмка на вінцях глечика для
виливання молока.
ОуЛ, и, д. Деталь у ткацькому верстаті, що регулює рух навою
66
^ЙЙІІ (Б.-В.). ДзЙҐЛІ (Нрд.). льов, Тільки мн. Вудила.
&МА,и ’ТЮ. Ва.., 2йД., £лв.., Ям., Дпт., ^ску Л^г., Дч,, Н23.,
Рдн.-В.. Хи.., ЙМ.), ЛЮБА, и(£ь), ДЮБКА (Кшв.), ДЮПКА (І&), и, ж.
Дзьоб у птаха. Покраси^, йак у б^га ^/ба. (Лік.); У веребйа мала
(£ц.).
^^ДЙЙБК?, и, де. Зменш.-лестл. до ДЗЮБА (В., ^Вв., Зад., ЙД.*» &Ш.,
Ш-» Ж-. й£м 15м М-. Й&С&-» Ж-. КЙЙ8
/[ЗУБКА.
дзгігіїї да. Шйп.
ЯзЯБ, у, Ді Зяб (Д&ч ЄД-).
ДИБИ,чбив, тільки дн., £тад. Пристрій у вигляді триніжка-для під-
вішування колиски, в яку жінки кладуть дитину, працюючи у полі (Зад.).
ШК ддд. ДЕК.
ДЙКЕ ПОЛЕ. Те саме, що ДЕРБІ НА 2 (Ш^т.).
ДИМІВ, а', ч, 1. Прилад для підкурювання бджіл (в^, за^., Л^г..,
Лч.. Сл.. Тет,і.
2. Димохід над покрівлею хати (С^., £558,.). Ран*ар були димар*/ -
Щб дй.6^2 (ЙМ,). ,
ДИМЕРЗА, и', Ж. Те саме, що ДЕРБІНА і (Ушм.).
ДИМШІК, а', (Еен., £мш., &&., йц, Кчн., Ось., ££., С.,
£95..), ДіМНІК, а (Дом.), чуї. Частина дерев’яного димаря над дахом
(Г£Н., Змш., Дяг., 3£., «8-., ЙІ-, 0с$., &£.,
2. Те саме, що ДИМАР 1 (£о&.).
ДИНЬКА, и, Хч 51&- Ре/іо гаг. маленького
гарбуза, який використовується для оздоблення (§£,., Ушм.).
ДИТЙНЄП1, нца, Де, брт. ( Заігіа /./Шавлія (Р^ь^й,.). . . .
ДИТИНЄЦ2, нца, ч., діві. Селезінка. І.£§идин^ йиЧ£-
дйк займааашх Йо-
дним, и, Дишель у ВОЗІ (Тим.).
ДІВКА аз&ДбВКА.
ДІВКА-НЕВИХАЇАЛКА, и, Хч £55^. Дівчина, яка до старості не вийш-
ла заміж (&£&.). х
ДІВОШ, и, ,К. зменш.-пестл. до ДІВКА (Лкщ.).
, ДІВЧУК, і/, Дд Дівчина-Підліток. Вона Щосла;
ЙЖ ДЙаи акїш^ і Міайуі*, ^амг солома (К£Д,») •
дідакдщ^. двдок2.
ДІДИ,КОЛЮЧІ, 695. £.). Татарник (Кд.).
ДІДОК див. ДЕДба?.
ДІЇВЗНО // ДЇІВНО, а, р_., іррн. Міцної будови, тіла, повна, здоро-
ва дівчина (£&,.).
дШик ЗД. ДЕДОК2.
^иЖЯ» і, X*» ДО** Дід Ой&р’
ДШКА ПІІКАЛЬНА (Влд.), ДІИЖА ПЕКАРНА (&£.)» Ді».
ДПКА, и, Д, Те саме, що ДЇЕ2КА П/ШЛЬНА (Крок.).
ДІКІ В^ОЛ, орн. (Воіаигиз $£еііагі'з').'МяшА болотяний птах ро-
дкни чапель; бугай (Лпт.).
б?
ДІМНІК аид.ДИМНИК.
, ДІНШЛ, а, Зг Кинджал. РозбойнЧк^ П£ийехал4 до
з2ітаа х з^гга (б^яр •
ДІСКУВАТЬ, ую, уєш, це^рк. Сіяти що-небудь (жито, пшеницю і т.ін.)
по стерні ОУМ*
ДІЦЬКИЙ, а, є. Дитячий. чоботи (ЙйР*
ДІЧ, і, я. Дичина (Гн.).
ДЛЕ, прийм. Біля, коло (Кшв.).
ДЛУБАТЬ, аю, аєш, цедоц. Лузати (насіння, горіхи) (С^.
ДОБРЕННИ, а, е, ЗбХл&Я. ДУже добрий; якісний. От це крЧпко 3063
е^нии «йксагиз (Кр§л,).
ДОБРИ,.а, є. їстівний (В., Вв,, Зар.. Клд., Тет.. Удц.). У ДД£
ЖфС ^остут (В^).
ДОВБАТ дав.ЙОВБАТИ.
ДОВБІТЬ див, ЙЗОВБАТИ.
ДОВБАЧ, а', ч,, £ідк., оди. (ЛуИ’АгА?. лг^лДятел (Мщ,).
ДОВБЕШКА, и, х- Довбня (В5.4 Зад*. Ій£*)*
ДОВБТ/ див. ДАВБТЙ'.
ДОВГАЛЬ, 4,4^ Висока і худа людина (Б.тВ., ££&•).
ДОВГЕЛЕЦКИ, а, е, збільш» Дуже довгий (Дч., .Сл,).
ДОВК (Б,-В». М»), ОДОВЖ (Сд.). і,.ж., с.г. Планка для закривання
льотка дуплянки (§ид_.).
ДОВКИТЬ, ж/, жил, недок., с.г. Обробляти землю після оранки перед
сівбою Ш.).
ДОДА, и, да£. Квітка (К.).
ДОХ (й£Д.), ДОШ (£л.), ДОРЩ (Лч.), У, X: Д°«* Плавайут ластоукЧ
п6на£ заіадйй^ - б^е дй. (Сз.).
ДОЙОНКА ДИ£. ДАЙОНКА.
ДОЛОМИЛА, и, ж. Домовина (І8&.). л
ДОЛОН, и (Ки«.), ЛАДОНЯ (&., Дч,, £х.), ЛАДУИНЬ (&Д.), ЛОДОНЬ -
(Вв., йй..), і і ж. Долоня. 2£о£ це спді^яуу менЧ'- й, на аододУу, Йак^
ДОЛОТО, а, &. Долото (Дч., Нрд., £&.).
ДОМ, а, чЛ» Добротна, переважно квадратної форми, без прибудов
хата, яка мав не менше двох кімнат (£., ^в., Здр.. .Лск.. ,
&)•
2. Установа; будинок, у якому працюють, а не мешкають (Крм., Луг.).
ДОП’&У (Кч.) ДОПІРУ //ДОПЇРЕЧКУ СБ_.~В.. Дз.), ДОП’ЇРУ (£в., Дшм.),
присл, Щойно, тільки що, нещодавно. А Да %опЧІ;у прийіхала(Бл~В.);
Йвонйгли з району (&,); ДрпйДу ходи£ туди (Ущ&) •
ДОРНІК, а, з.. Залізний болт для пробивання дірок у чому-небудь;
пробій (£з>).
ДОРОШ див.ДАРУОЖКА.
ДОРЩ дй£. ДОЖ.
ДОЖОВЙ, а, е. Зроблен. й з дощок, дощаний.
0ДОЖОВА ЛЄСНІЦА - драбина з дощок, що кладеться плазом на покрів-
лю і з?єднує нижню частину даху з димарем (Вв,., Крм», &г., Ушм.).
68
ДОДАТКА, и, ж., збірн.. буд. Невеликого розміру пиляні дощечки
для покриття даху будівлі (Крм., Дї£.).
ДРАЕАТУН, а, ч. Базіка, торохтій (Дмщ.).
ДРАГВА, и, д,. І. Ополонка на річці (М£).
2. Трясовина. Драгда" мка. ВР..В» №1 (Ва,.)-
ДРАГЛИСТИЙ, а, е. Подібний до холодцю. Така' лбута сметана зверху,
а ДШЗ ЩЙД£ М8Д9Й& ЖЖИ. холодне, освемтелной. (Бв.).
ДРАГЛІ, ль6в, тільки Страва, приготовлена з кришеного хліба,
води Гцукру або солі (Свд.).
ДРАГЛб (КрД., М.), ДРЕГЛО' (Вн., Крл.), ДРЯГЛО' (Н.^.) , а', Д. Те
саме, що ДРАГВА" 2.
ДРД'ЗКА (Гл~-, 3_ар.. Клв., Тет.), ДРУЗКА (3&,-), и, ж.
4. Ликова сосни для плетіння кошелів. Дразки нас з хвойі над^ерл^і
і .плДетут; кошИ (Зх).
2. Тріска, скіпка. Чуйе; шчос* гуде, & то ле5*ел£ палка;
НІЙ.’ Д£йі 1 $ан£ нА ди&И. разлет^и^ •
ДРАНИК, а, ч*, кул. Оладка з тертої картоплі; картопляник (Дщ^),
ДРАНИЧИНА, и, частіше М|ь ДРАНИЧЙНИ, чин, ж., бу&. - Покрівельні
шалівки (§а&., !&•.). 7
ДРАНИЦІ, ниць, МИ. Те саме, що ДРАНИЧИНА (Крл.).
ДРАПІК, ч^, £.г.. стад. Розпушувач грунту (За£., М.., £§&,).
ДРАПАЧ, ж- ДРАПАЧЙ, чов, Те саме, що ДРЙИК (>.)•
ДРАПАШТАН (!}£.), ДРАПОШТАН (Ушм.), у, ч^, (/^гтлглг
Дереза.
ДРАПЧУН, а', Ял Виткане з ганчірок покривало або ряднина ({&£•)•
ДРАЧ, а', чуї. с.г, Те .саме, що ДРАПАК (Мл-К.)
2. Підприємство,'яке виробляв гречану, ячмінну-і просяну крупу;
круподерня (Лсд.. ДдЛ.
3«Ж‘Прилад, яким деруть дрань (ЛЧд).
ДРАЧКА, и, Хм Ж» Прилад для обстругування (вирівнювання) по-
верхні' дерев’яних колод, брусів (Бч.. Дск_.. Нрд.).
ДРЕГЛО див. ДРАГЛб.
ДРЕЗІН£, и, д, Те саме, що ДРАГВА 2 (1^.).
ДРИГЛІЕ, льгів, ті дт мя.. одар. Холодець (Др&.).
ДРИГАЛА, лив, тільки мн.» 6Ж- Тв саме, Д^БИ ОЬ)-
ДРІЛЮВАТ, юю, ювш, д§док. Стягати докупи зрубані дерева (Дв.).
ДРІН, а, д, Кий, палиця (Дд., С^). Бе|м£ дрияа да бий» бо Яейрргу
(Сл,).
ДРОВКОВИ, а' е. Кусковий, грудковий (Лск., Ст.), Зроб^о^а еуолЗ
(Дрк.); ДробковГ одхар (Ст.).
ДРОВОТУН, а', д. Людина,яка ступав дрібними,частими кроками (Кав.)»
ДРОВЙЧКА, и (Бв., Дек.» Мм ДРОВІЧКА,'і (Б.-В.. Клд.),
ДРУОВИЧКА, и (Бр.), «д Корова-первістка, що, як правило, дав мало моле-
**• ЙКЯ X кошидчк? д4йі£, корр^-дровиЧв^ (Бв,).
ДРОБИНКА, и, д. Ліс, дерева в якому не придатні для будівництва
1 використовуються лише на дрова. Д нас дровйанка^, а стройевЗгр л^сд
ДРбґі, гов, тільки мд. Подовжений (розворений) віз для перевезення
стовбурів ДОВГИХ дерев (Врн., Млд., Йл).
69
ДРбгКІ, П£ИСД,. Грузько
ДРОТОВАТЬ Ойл), ДРОТУВ/т (Б.-В.. Дек.), /ю, уви, ЗЙД5Д.. Затягати
кільце з дроту в кінчик рильця поросяті.
ДРОЧИТЬ, дрочу, дрочиш, делок. Дражнити, називати по прізвиську. Тр
йогб &к Д2°£а£ (ШР •
ДРУГКк, і, ч. Другий рій бджіл (Д£Г., М-)«
ДРУЖОК, жка', я, Боярин на весіллі (КДд).
ДРУЗКА ди$. ДРАЗКА.у
ДРУОВИЧКА^див. ДРОВИЧКА.
ДРУІЇК, дроку (Н^д,), ЗДРУСІК, здроку (Док.), ч. Карка літня пора
(в травні-червні), коли худоба від укусу гедзя збуджено бігає, кида-
ється в усі боки.
ДРЯГЛІЇ див. ДРАГЛІЇ.
ДУБАЛКІ, присд_. Догори ногами, сторч (БлгВ.).
ДУБЛЕНА КАРТОПЛЯ. Холодна варена картопля (Лск..)♦
ДУБЛЯК, у, ч., збірн. Гнилі тріски, димом від згорання яких підкурю-
ють бджіл ,(Дд.). ,
ДУБРИВКА (£&.), ДУБРІВКА (Крл., Ндл.), и, ЙЯІ- (МиШЦи-
вегїпа ЗогАб) . Гусячі лапки, перстач.
ДУБРОВА, і, А, І. Те саме, цо ДЕРБІн/ І. І нао,Д£ ОД9куич'і', Ча~
5Ж8» ЖЙВЖЙХ 35282. &, Юдь).
2. Листяний ліс, переважно дубовий (Уиі.).
ДУБРІЇВНИ, а, є. і. Стос, до ДУБРОВА і.
ФДУБРІЇВНЕ сГеНА - сіно, скошене з оухих ділянок болотистої місцево-
сті (Клв.). '
2. Стос, до ДУБРОВА 2.
ОДУБРОВНИ СІНОКОС - галявина серед дубового лісу, На якій росте тра-
ва, придатна для косіння (йвь) •
ДУГ/, і', ж., стд^. Те саме, що ДВІШ (Грн.).
ДУЛИ, а, е. Багатий, заможний (Псд.).
ДЙЧИ, а, е. Вища ступ, від ДУМ. Багатший, заможніші. Пани стали
изши.’ діва а бчднчшч не м&иі. за до,
ДУК, а, ^Л\ днвв* Жадібна,корислива, скупі людина* ^он таки д^,
«О 1 свойї ДЙ8йв££ЙЄ (&С&)-
2. стад. Багатій, куркуль (Ст.)»
ДУКАТЬ, ае.аддок. Стукати дзьобом Но дерев} (про одуда,дятла
тощо). ^Уцид. зікайе $а айдод. (Влн.).
ДУЛЯ, Г.ж. і. Хіноча коса, закручена вузлам на голові (Нрд.).
2. Зав'язане перевесло на снопі (^в.,
ДУ|Ш, мок, мц. Думки (£.).
ДУПА, и, ж. І. Тупий кінець яйця.
2. Задня частина човна (Х^£,.).
ДУПЕЛНАТИ (Бдхйї)» ДШЕНАТИ (Бар,.. Тет..), а, є. Дуплистий, дуплу-
ватий. г
ДУПЛЯНКА, я, і. Дуплисте дерево, в якому поселився бджолиний
рій (йв., Й80.
?0
2. Вулик, зроблений з колодки дерева (Б^В. • Д&в«)«
ДУР, У і їм Ййі* (іїуо$с#ап?и$ /./Блекота чорна (Нр&.).
ДУР-ДУР... Вигук, яким підкликають індиків (Врн.).
ДУРЕЦ, рцу, х*» ЙЙЕ* Те саме>
ДУРМАН, у, Хм Йй2д Ь Те саме» то ДУР.
2. ЦСйп&іїит зргх^ит').Рослина страхополох (Джд.).
ДУХА, и, Ж, Ополонка; продуховина, прорубана в льоду річки, ставка
тощо. Д А&§ї /рибу/, 4*3 ЩЖ“ йй^еі' Й2. Дв£§ва, палучайецце
ДЕ2ЙІЯ ДШІ- А Сіамі’, £ЗД ЖІ. називайщща (Г.).
ДЯА, и, Ді Дірка; нора Сй».., Крої., С^),
ДУШ, и, д. Зменш. Д° ДО4* <ЙД-.ЙВ&н., £Д,.).
ДУША, і\ х. Підкладка в картузі (Луг.).
ДВїїС
ДЮБКА ДИВ. №ЮБА.
двпкА ж- Дзюбка.
ДВРКОМ, присл, Безперервно з дзюрчанням. ^2£шч даче з. ведра' д’д’е.
я і ІЗЛ^ХІ. Овх’ ЙЮ 0<Ж«) •
ДЯДНА, и, д, Дядькова дружина, дядина (Бч.., К,лв.. Лб>).
ДЯШ, и, ж_. Смужка лозової кори, з якої плетуть постоли (Клв.,
&*). ,
ДЙСНА (Л&.), ДЯСНИ (Сд.), сен, тільки мн., а.нат. Ясна.
ДЯТВЛЬНІК, у, Хч Й2Ї* (їоголіїїа гагг'а 4).В’язіль різнобарвний
(ЙЬ)*,
ДЯТЬОЛ, тла, ч,, 0£Н. (Ягуа&іїез тауог)^ саме, що ДОВБАЧ (Сед,).
ДЬ&ГА ж. ДЕРГА.
і
В, 2ас®: Так. - Йієсїй. принести? -&(£&,).
м. і. чаот. отож, вм ша ойат- х .
2. евад- Аж. Уе£&4 ПОЖДДЙ5-’ Ще бес дещ^І Д2 !Й«И£,
&)•
0“-.£.•), ек (Крсд.), £ПОЛ. Як. §с Дй, дак ЗЙа. А ек «ї,
де.їіМ (&;♦)» & ййшж, ш чо£і аие™ кадив су? Іад “йтало-
аяй. ЇЗІ дак і. х&и вже де по^на£ (КШ..І.
ЕКРАЗ, П£исд. Якраз. Оце п^ишсдг. екралз. (И^.).
ВЦЬ-ЕЦЬ... Вигук, яким підкликають свиней (йи.-)«
Є
ЄДЄНЄ О,, Зар..), едєне (йщ.-). ЯМНЄ (Крм.), я, £, їжа, страва.
ЄДНО'ВА, и, д., йШ,. Келих (5д.)*
ЄДНОРУЧКА, я, Д. Пилка з однією ручкою (Нжл.).
едоми (ійг., &-&.), с’едбми (лч.),хяд(іми (ш., ^),
їстівний. Дтоз’ таде д йедомагр врадвсд (Клв.) ;Цвс*?-> £ мдгай’ ін?д
ЙНДрме "?,9 (ИД- &)•
ЄїУк, а', ч., зорл.. (Мнасекв'). їжак (5д., За£., Кад., Й»«)-
Є3;дид, ВЙИЗ.
ЄЗЙК, а', ч. Мечик (било) у терниці або бительні (Мил).
71
ЄЗИЧОК, яка, ч.. і. Зменш.-пестл. до ЄЗЙК (Мш.).
2. Деталь у дверному запорі, на яку натискають пальцем, щоб
відчинити двері (Дб.).
ЄЙБОМОЄМУ, всі., ста£. Справді, далебі,їй-богу (Сдс.).
ЄК да, ЕК. ,
ЄКБИ, епод.- Якби, коли б. дй, йекби м.е.ц’.і.е .черевички (Дрод.).
ЄЛАРҐЇНЯ, і, д., бот. мііа ріїлаіа Саи).Жоржина. Краснийе йелар-
бушґш блЧшчат росами (Бч.). , .
ЄМ’Є №».„>.), ємне (Б^), ИМ’Є ЦЦт), ИМНЄ (Зар.), ІМ»Є(Вв.),
ІМ*€ (Нрд., Тет..), ЙИМ’Є, (Клв., Док.), я, _с..' Вим’я.
ЙШ (Соо.), ЙОМКА (ЙЬ,.ЗМм ЙИ-. Дім &=К-, Й1-, Ш
Ч., Дех-), и..Ь Чаплія. гладаЧку &омдай£ (Кшв.); йСж. ЗЙЖЙ.-
с’е ?с’ е ба'биДне д’іел.а. (Ч^).
“алнє дид. єм’с.
ЄМШЕНЙК дав. АМШЕНИК.
ЄНДИК, а, ч, Індик (Р&.).
ЄРГОНЯ, і, бот. Те саме, що ЄЛАРҐї'ня (1С).
ЕРУШКА, и, д. Молода, ще не стрижена вівця (Хе)*
ЄРШУН, а', Х-. Ш- №гг*а сегягіа).^ (Дек., нр^,).
ЄСТИ, єсть, АйДОЛ* Кусати кого-небудь (про собаку) (Дч., £&«).
ЄСТИСА, есца, н§дрд. Кусати одне одного; гризтися (про диких зві-
рів); (Лс^., Дх», с^.). воуН йед^ацда меж собой^ (Дек.).
X
ІАБКА, и, д. 4. Регулятор лемеша в плузі (Тезі.). >
2. Металева застібка біля віжок. Вуожки зашчибайщ^д жабкайу (Бч.)
ЖАБКИ*: ПУСКАТ МАНКИ\ да^-кидати на воду камінці так, щоб вони
стрибали по поверхні води (В^).
ЗДБРУВАТ, ую, уєш, НЄДО&* Просити милостиню; жебракувати, старцю-
вати (Нрд.).
ЖАБУР,.у, Хч ЙОД* (^л^г^гг/.).Жабуриння (Мш*).
ХАВІКИ1, куів, тільки Ж*» $9Д* (^^ І.). Ожина (Мд.
ЖАВРАТ (М*, Крм-» Мч Дуг.), ІАВРАТЬ (Д^м Ш-). ХЕВРАТИ//ХЕВ-
РЕТИ (Нрй..), ЗЄВРАТ (ЯІ-), ає, нед)к. Ледь горіти, жевріти. ти-
ка жйввайи (&&•); І й§£й жйи ї§®є§йй
ХАЙВАРАН, а, я,., О£Н. {Іиііиіай’лД^лят’/Хайворонок поліський
ЖАЛКУШКА, и, £., бот. {Угіїса игеяз /.).Дрібнолиста жалка кро-
пива (Жйг) •
ХАЛОБНЙіЦЯ, і, д,, йіаЯ- Уболівальниця (&, Зар.. Нд^, £й&.).
2583 Д2388 » Ж3§ Я ^акб і^лйбнгіЦа; прий&ада да так меде' жал^йе
ХАРЕНКА, и, д. Смажена картопля (Клв., І.).
ЖАХАТЬ, ае, дадок. Блискати без грому, (про блискавку) (Тет,-).
ХГУЧКА, и, д,, бдт. Те саме, що КАЛКУША (Вв., Нжл.)-.
ЖЕБРАТИ ЙВРАТ.
ЇЕВРЕТИ див. ЇАВРАТ.
72
хежкш дид.. дажкш.
ХЕЛЄЗОНКА, и,д., ана?. Селезінка (Крм.)
МЕЛО, а, Лезо, жало (у коси тощо), (Кл^.).
ХЕРВОНИ, нов, Тідьки мн. Ручні деревияні жорна (Дв?)-
ЖЕРЕБ, а, ч. Жеребець. І на.с у дрлгоцдЗ.і бдг таїґґ жі^еб, ао в<>
^да^(йї^)- ? ,
ЖЕРЕЛО, а,(Хо£.), ХЕРЕЛО, а (£тдн.), д. Отвір льоху, ями.
ЖИВА КРИНИЦА. Упорядковане джерело, з якого беруть воду для пиття
ШВЕ МІСЦЕ. Джерело (&&.).
ІИВЕП (&), ЖІВЙЦ (Хор.), вца, Яз Те саме, цо ЖИВ/МІСЦЕ. ,
* диба 5888. їй їмайкї старанне 5&ре, уа ЖлЧс? жаба
355 І л’їде з глйщ (НЦ.
кивкун мі- давкун.
ЖИВОТОК, тка, д. Кінчик пальця, пучка (Гбн,.).
ЖИВОТОЧИНА, и, д, і. Трясовина на болоті (Лск.).
2. Те саме, що ЖИВЙ МІСЦЕ (Б^.^. х
ШВОТЬОІС, а, д., Те саме, що ЖИВЕ МІСЦЕ (Луг,.).
ЖИВУЛЬКА, и,х*, єні. (іїгтїоа гира лісова муравка (Д^,
гавун дда. дїивкун.
ю(вЧИК\а, ч^, іду, (баіїгз Іоіа')^ Мииь, миньок (ІЕМ.).
ЖИВЧИК2, а, д.., оця,. Горобець (Клд.).
ЖИГАВКА ДИВ. ДХИГАВКА.
ЖИХГВАЛКА ДО. ДЖЙГАВКА.
ЖИЖАЛКИ, лок, мн., анад. Підколінні сухожилки; жижки (Лск.т Лч.,
Нрд.).де ШайШ (Дек.).
ИїЕЛЬ, я, ч. Не догоріле обвуглене або тліюче поліно; головешка
(Бв.)., ~
ЖИЖКА (&, £., тет.), Ж1ЖКА- (Вв., й^.), и,_ж.і бру. Те саме, що
ЖАЛКУШКА.^
ЖИЖКА, КРАПИВа' бру, (^/-Ллг^.Жалка кропива (Ст^).
ЖИЖКУХА йижкт.
ЖИЗНЬ (МгхК.), ЖИЗНЯ (Кд^,), ЖИСЇЬ (&&.), і,^ь Життя.
ЖИЛА, и, ж., анат. Кровоносна судина (&>£»)<
ЖИСТЬ до" ЖИЗНЬ.
ЖИТКА (Б£., &, За£. , Лск.), ЖІТКА (Д., £&., и,
ж,. Те саме, що ЖИЗНЬ. Пропала його'хиДтка (Бр_.); ї§,сед£ 88^98 ’Шйя
£ІЖ" (Й8.).
МИТНИК, а, ч^, £ді> Поле, а якого скоиено жито (Пгд).
. ХиТНИЩЕ, а, с^., £д£, 4. Стерня.
2в/ Те саме, що ШПИК (%&.).
ІИТН^ЧКА, и, д. Сорт яблук, я^і достигають під час жнив (§Вх).
ЖИТОВИЩЕ, а,£. Те саме, що ХИТНИК (Дня,).
ХИТЯНИЩЕ, а, &, Те саме, що ХИТНИК (Пльч.).
ХИЧКА, и,зь, старе 4. Вузенька Стьожка на ши!, на якій носять
хрестики (Л.).
73
2. Суконна стрічка навколо, голови, діа яку накладається вінок
Укя І жГчед шСгк;. і «а «їж “Шйк (Ш-> •
XI ВИД ІИВВД.
КігХло, а, цдд. Ніж, яким колють свиней; колодій (Б.-Б.).
ХІХКА дщ.ШКА.
ЖҐТКА ДИВ. ХИТКА.
ХМАК (йи., Ддь). ШК (5лз&.), а, Пучок, жмут. Привнесла .дай
£&& (Дав-); ®а£ май® (М->-
ХМУТ, а', ч, Віхоть з соломи, твердої травиА тоцо для миття посуду
ОйЛ-)-, , ч
ХНЕЧКА, и, Д, Іницл, (&£&).
ХНЄВНІК (К^м.), ХНІВНІК (Ар,., Мф,.), а, ч. Поле, з якого сковано
жито, пшенипю, просо тоцо.
ЖНИВУВАТЬ, уі>, /еи, недок. Працювати на збиранні зернових культур,
хянвївам ааадіі, ібадші де жке, «в£ (&«) *
ХНІВНІК ДИВ. ХНЄВНІК.
ЖНІВО* £,,&.• Нас збирання урожаю зернових; жнива (Ар,.).
ЖОВНІЕР*, а, ^ч. Базіка, торохтій.
ХОВНІЕР2, а, Польський солдат (Бв.?.
ХОВПЛЯК (£$,.), ЖОВТЛШС (Вр., ЙМ.-)> а, д. Перезрілий огірок, цо мав
жовту шкірку; жовтяк.
ЖОВТРОБШ, и, £., орд, і, {ЛяівгСха оіїгілвіїа). Вівсянка зви-
чайна.
г.{Маіасіііа //ага). жовта трясогузка (Вв,., йвіл).
ІОВТРОБУШКА, и,^,., орд. Зменш.-пеотл. до ЖОВТРЙБУХА (Вв.. Удм.).
ЖОВТЯНКА, и, Д., орн,. Те саме, цо ЖОВТРОБШ І, 2 (_£&., Рд.).
ЖИТЬ, і, Л, Жовч (&, КЛ£., х., Ж-» Ж-. Ла». Ш-. 5Ь>-
ЖОГА,, и, ж,- Печія, згага (Дд..,Л,, £&,).
КОЛО, і, Кало (у бджоли) (Лї? ,,£&,)•
ХОД^ОК, дка, д. Шлунок ($93.., $&.)., у
ЖУДКО, П£исл. Бридко. 05^» М ХИ58 ЗїМіШ (Д*).
Ш»К, А, д, Те саме, цо ЖИВЧИК^ ({&&,).
ЖШЛЬ, я, д. Жужелиця (&., йй_.,'Х-» Ж/, 11*)•
ХУК-РАК, а, §£Т. {висапав Іук-рогач (Ст^.).
ХУЛМАК,.а, Зброєносець у козацької старшини; джура.
(&)•
КУР, у, чн., кудм Страва, зварена з вівсяного борошна або
дженичних висівок, розбавлених водо» (Бв«, В^, За£*, ДЙ&м ДЯЛл»
М-. О-. Шл)-
2. Страва 8 варених груш (3££.) •
ЖУРАВЕЛЬ1 , влн, ч^ ї..Довга жердина, пристосована для витягування
води з колодязя; звід (Б^., М&н., ДД.).
2. Пристрій зі зводом для витягування води з колодязя (Мли.).
3. Пристрій для подавання снопів на скирду (О-?)*
ІУРАВВД , вля, ч^, знат. Нутрощі зарізаної тварини. ВиУуЬт
журавал* з середини. (Зм. * ЙИ-. •
ХУРАВ^НА (Ка£лЛ хУРАХВШ (Лч.Л, и, £♦> ^£5-
Журавлина, клюква. Да паьб^ па жу^ави^ну (Кшв.).
74
ДІРАВІК, а, ч., куд. Солодка страва, приготовлена з процідженого
узвару, завареного борошном (Ур.).
ІУРАХВІНА див. ІУРАВИ*НА.
а
ЗАБЕЙДУВАТИ, а,е. Товстий, гладкий (про людину) (Дц).
ЗАБОВИЧ // ЗАБО'їЧ, а, ч. Клинок (у кооі) (Г&,).
ЗАвбй, ю, ч. Завірюха, метелиця (£«р.).
ЗАБОРСАТ (&.), ЗАБОРСАТЬ (ЙИ,.), аю, аєш, ЗАБРОСАТ, аю, (&.),
Зиж- Зав"язати (зав"язки в постолах).
ЗАБРЕЗКЛИ, а, е. Який трохи припух (Клв.., Те^,.).
ЗАБРОСАТ ДИВ. ЗАБОРСАТ.
ЗАВАЛКА, и, ж. Жердина, якою закривав» прохід у воротах, хвіртці
і т.ін.,(&,.).
ЗАВАРАТ, у, з_., с.£. Невиорана частина поля (С.Я.).
ЗАВГОДЄЙ (Дв.), ЗАГАДАЙ (М^£,), ЗАГОДУЙ (Карц., Мш.), 5Е521-
Заздалегідь, наперед. Хто прийде па„с<енХ , загад^ї вази пащйКб
ЗАВЕЗА'цЦА 5ИВ. ЗАВ’ЯЗУВАЦЦА.
ЗАВЕРШІТЬ, а'ю, аси, недок. Повертати, зганяти до табуна, череди,
На пасовисько; завертати (про худобу). Поио/ кон'.і здведа&? (<&..).
ЗАВЕРНУТ дзд. ЗАВЕРТАТ.
ЗАВЕРТ, а, х Кільце а лози, яким прикріплюють голоблі до саней
(ЇЙ..). ,
ЗАВЕРТАТ, аю, авш, недок., ЗАВЕРНУТ, верн/, вернеш, док. Кастру-
вати (бугая, барана і т.ін,) (БдхБ.).
ЗАВЕРЧАНКА, и, х Палиця пастуха (Нжд.).
ЗАВЕСТИ ЗАВОДИТ.
ЗАВЗЯГЛЕДЬ (ІІ.-К.). ЗАВЗДАЛЕГИДЬ (Зар., Тд^.), ЗАВЗДАЛЕГЙДЬ,
(&), присл. Те саме, цо ЗАВГОДЄЙ. Др думайеи завздагдед* пра з’іму
(Яз-К,). ,
ЗАВИВАЛНИК (&..). ЗАВЇВАЛЬНІК (&ч (&.), а, Х-, т. Налисник.
ЗАВИВАНЕ, ^юся, аеиоя, недок.. ЗАВИНЕ, в’юся , в "є вся, док. Запи-
натися (хусткою тощо) (§6,, А») - мі ж
ЗАВЇВАЛЬНІК див. ЗАВИВАЛНИК. /
ЗАВІВАНИК (&,, Крм., Луг., Дам.), ЗАВІВАНІК (&., &..), а, д.,
Те саме, що ЗАВИВАЛНИК.
ЗАВЛШрДЬ, присл. Те саме, цо ЗАВГОДЄЙ (Вр.).
ЗАВЛЬОЇИЦЦЕ, тусь, тиссе, док. Почати гуляти з хлопцями (про моло-
ду Дівчину). Та дЧевка (Кг) •
ЗАВЛЬЙШ, и, ж» Дівуина, яка любить гуляти з хлопцями (Гя*й
£ї.). Трм т&ва ^цр^тмі, шо так ра хлющами! ї бйега_йе (й,3.
ЗАВОД, У, ч. Порода (тварин) (Дрк., ]&.), І8.ї$кйХ зав.рд коруру’
(Доц.). .
ЗАВОДИТ, Яку, ДИШ, неддк.. ЗАВЕСТЙ, ДУ, деш, ддк, Організовувати
, Клв.) • Це ш завели колгосп. (Б.г-П.-)•
75
ЗАвбд-САМОЖАР, а, ч. Завод, на якому виготовляють смолу ОЦ).
З/ВОЗДКА ($$£,., Лч7, Вед.)» ЗАГВІЗДКА (За£., Кщ., Лде., Тв£,), и,
д,, $&£.• Загвіздка в осі воза; заколесник. Тепер заво'здки зам’і'н’уйуіГ-
г£а (Лск.).
ЗАВОР^ОТНИЦА (Вд., Ушм.), ЗАВ0РЙТНІЦА (Дз.., Сл.), и, л.. Горизон-
тально прикріплена дошка між стовпами воріт,до яко! причиняються ворота з
двору. >
ЗАВРШ-’Я, прися. Заздалегідь, наперед (йм.). г
ЗАВТРЬОКА, присд. Завтра. На йутр’рда молоди здв’.зт?? род да
сЧКНд (&£•» .£,)•
ЗАВУШНИЦІ, и (Бв,, Крм., Лд.), ЗАВУШНИЦЯ, і (&., ЙМ,-). ЗАВУШНІЦА,
« (!!•» 5г.’). Лі Сережка. Дх до, хбі&е ЗДказДї цв^шици? (5х&)-
здіРЯЗУВАЦЦА, уюса, у’всса, д§док., ЗАВЕЗАЦЦА, вежусе, в^жессе, зж.
Засновуватися: виникати. Триста £ет, йак давезалос^ сдело Л^чанки^
(Ьл). ,
ЗАГАДАТ ДИВ. ЗАГАДУВАТ.
ЗАГАДАТЬ див. ЗАГА'ДУВАТ.
ЗАГАДЄЙ див. ЗАВГОДЄЙ.
ЗАГАДУВАТ (Крм., Лу£.), ЗАГАДУВАТЬ (£.), ую, увш,
ЗАГАДАТ (Крм.. Л)2>)» ЗАГАДАТЬ (£.), в'ю, йвш, док. і. Вимагати,
брати (плату аа що-небудь). тебе плати не загадай^ (ІЕ).
2. Призначати за що-небудь певну ціну, переважно більшу за зви-
тайну (Кри,, Луг.). Вуон загадау $а корвет тр& тидвч^Л (Лу£.).
ЗАГІТУВАТЬ, ую, увш, Де^ок., ЗАГАМТАТЬ, аю, а'вш, док. Закутува-
ти, загортати кого-небудь у що-небудь. Йа зАгамхала у пбстЧдку малбга
ЙатДенЧк^ X Й$грм. да~д£орнЦ. ($&,).
. ЗАГАРУЗНА, и, ж. Безладдя, метушня О&р.
ЗАГАТА, и, д. ‘ Шар соломи, сухого очерету тощо, яким взимку об-
кладають ,ст і ни житла для утеплення (Зар.).
ЗАГВАЛІНА, и, д. ^Призьба (МхеС.).
ЗАГВОЗДКА ДИ£. ЗАВО'ЗДКА.
ЗАГИН, гону (§&£•, Й&Оі ЗАГОН, у (Вв^., 1®.)» Ід Ділянка землі
для випасання худоби. 1ДЗКЙ Й5Я «&г
ЗАГЛУМЛЬОВАТ, юю, юви, дедрк*> ЗАГЛУМИТ, млю, мии, Псувати,
пошкоджувати що-небудь (Гг.)«
ЗАГНЄТ, а,д, Припічок (ЙБд£*).
ЗАГ0ДЄЙ ^.ЗАВГОДЄЙ.
ЗАГОН1 дав. ЗАГИН.
ЗАГОН2, у, ч., £лч Норма, застосовувана у деяких видах сільсько-
господарських робіт (£о&.).
ЗАГОРЕНИ, а, е. Підгорілий, присмажений (переважно про випечений
хліб). Заголена шщинда /на хлібові/ (Д$к.).
ЗАГОРОДЬ, і, х* Місце, на якому стоїть хата з господарськими бу-
дівлями (Оз.). .
ЗАГРЕБА, и, д. Заграва (Кдв.).
г За'грезО (В., За^., Теїд), ЗЕВРИВО (Вл., К^сл.), а, с^- Те саме, що
ЗАГРЕБА.
76
ЗАГРЄХ (Вс., V. ЗГРЕХ (5р&.), ЗОГРЙЕХ (Бб.), ЗРІХ (Вл^., Плс.),
ІЗГРЕХ // УЗГРЙ (Б.лД.). ОЗРИ (Ж&.), ОРКХ (узд., УЗРЙХ (В^),
а. 5л> Місце, пропущене при оранці'земельної ділянки; огріх.
ЗАГЙЛЬГ'ОТЙ (НЩ..), ЗАГЙЛЬГбТАТЬ (Лч^, Сл_,), ґЬч/, і'бчеи, док. Залос-
кохати кого-небудь.
ЗАЙЛҐАТ, аю, аєш, док. Те саме, що ЗАІ^ЬҐ0т/т (Вв.).
ЗАҐ0ЛД(/вУВАТЬ , ую, уєш, недок.. ЗАГЬЛДОВАТЬ, ую, уєш, Д2£» Займати
чужу Ділянку землі для власного користування» .Ст.ород М&ЙЗ прйо зайд-
а&и&ЇДе)-
ЗА ДА ВАСТИ, а, е. Пихатий, чванливий (Лді»).
ЗАДВІЖКА, и,^ж. Виюшка (Крм., Луг.).
ЗАДВУ0Р0К, ^рка, X’ Подвір”я (Крсн^.).
ЗАДЄРЕВ’ЯНСТЬ, ніє, ддк. Захолонути, задубіти (про картоплю) (Дд^).
ЗАДНІЦА, и, жх. Не дуже довгий батіг (Хй^.).
заодно', ГШД2Й,. Разом. МЦ у ЖЙ. астаус^
ЖХ X 55ЙШ. 5й$И”а (М&).
ЗАДОВІК, а, Дощаний щиток, яким затуляють віз спереду і ззаду
при перевезенні дрібної кладі (Д£.).
ЗАДРОТОвКгь (Лч.),ЗАДР0ТУвЙ (Дек,.), ую, Уєш, лдк. Затягти кільце
з дроту в кінчик рильця свині. ПейКЯДйї дича да £ ^адрртова^ йей£е /Сви-
ню/ (Д^.).
ЗАЄЧй, а, е. Заячий.
63АЄЧИ ГРИБ, {&£. (Зс/іїїцо/іуіитгад5ОТА»/}-пухнавиЙ, синюватого кольо-
ру їстівний гриб (£., Зад., Дщь, І£С.)і ЗАСЧИ КОРШАК, одн. - коршак,
який нападав на зайців (Крм.); ЗАЄЧИ ЧАСНИК, бо&. - дикий польовий час-
ник (Зз7 £л.).
ЗАЖАРКА, и, ж. Засмажка до страви (£*£*).
ЗАХИВЙ // ЗАЖИВАТИ, аю, аєш, надра. Споживати, вживати щб-небудь
(продукти,, тютюн і т.ін.). &
ЗАЗДРЕНИ, а, є. Заздрісний (Лдд.., Н^.). Зазд>§иЦх ££ чуже
ЗЙ&8./НМ-)-
ЗАЗИМКИ, куов, тільки мя. Першій сніг (Е^м., Луг..).
ЗАЗІМОК, мка, Тварина, яка погано переносить холодну зиму СУим.).
ЗАЗЯТЬ, 4ю, йеи, док..перед,. Почати випромінювати світло; засяяти.
йаіш язяіяаа^ве; ійм жт:
85 ХЙА §@ЗКН За§^а; 5§ж X с^5вЛ1,- йЦйСІ (&•> •
ЗАЙМАЦЦЕ, аюсе, аєссе, ледо^., ЗАЙНЯЦЦЕ, займусе, ваймессе, <зд£»
Вагітніти (про жінку) (ЙЬ)*
ЗАКАМАР0Ч0К, чка, ч^, дме^. Маленький ящичок у верхній частині
скрині для уберігання дрібних речей (Дек.).
ЗАКАПЙОРЩИК, а, Інженер чи технік, що керує будівельними робо-
тами; виконроб ({&£.). , ? х
ЗАКАССА, и, М£. ЗАКАССЄ, я', ЗАКАСЯНЄ (Тим.), ЗАКАСЯННЄ,сян,
Учасник весільного обряду, який під час весілля їде за мо-
лодою, "за її косою" та виконує ряд інших доручень (Х»>хйг).
» Д ^£^93. ДадаркЧКайЧ
77
«Е-ЦУ-7 Ш &=) і |ак ід& за^
ЖІйХй. - Й&Х1’'* 3. ЯЙК 2 ЖЙЙ. 2 лазі ^53. А сН§ни а
берези, амзе^зг££ яагйа (&); Ш» даж^£&, лаа^.- лаЗйи
В°нХ Я8ДЙ®. (ЇИЬ) •
ЗАКАЮТОК, тка, д, Закапелок,закуток (Д£., Влд». Ушм.).
ЗЛИ, 2ЕШ Поки (ЙЬ »£•>•& І52&Ж . ^йа 8Й. ПВЙ8Й& <&л) -
ЗАКЛАДЩИНИ, щину тільки Урочистий обряд на відзначення початку
будування нової хати (Нж&.).
ЗАКЛИНАТЬ, &о, £еш, ИСВД?г ЗАКЛИНИТЬ, нк$, ниш, дод. Скріплювати
клином, заклинювати, заплішувати. Скрйн^у цдошбш .а_л;ходим, задуж
(Млх£.Ь
ЗАКЛО, а,^ 1. Чаотина місцевості, оточена з трьох боків ярами
(Вм М’)«
2. Затока (•§>£.).
3. Крутий поворот, загин дороги (&., Ушм.).
ЗАКОЛ&КА, и, д,, кзд. Підлива (Л5&).
ЗАКОМШОВАТИ, а, е. Товстий, гладкий (про людину) (£л.).
ЗАКРЙЛІНА, и,х*« ???• Верхня дерев"яна балка в стіні будівлі, на
яку ставляться крокви (£&,).
ЗАКРИТИ МАК, Дях.» (/крагег Зотпі/етт /.).Мак олійний (ЛЯл, £&,).
ЗАКРУТИТ, круч/, крутиш, док. Зарізати на м"ясо курку, гуску і т.ін,
(ЬхКМ->-
ЗАКУБРАНИ, а, е. Закупорений, закоркований; заткнутий. Закубрана
ЗАКУБРОВАТ, ую, уєш, дазо&, ЗАКУБРИТ, ру, риш, док, Закупорювати,
закорковувати; затикати (Крм., І^»)«
ЗАКгоТВІНА, и,£. Верхній або нашій дерев'яний брус в каркасі бу-
дівлі (И,). ‘ ,
^АКУТОВА! С&Л ЗАКУТУВАТЬ (&£.), ую, уєш, и§до£., ЗАКУТАТ (&и),
ЗАКУТАТЬ (Хор,.). аю, аєш, док, 4. Затуляти рукою (око) (Во.).
2. Зачиняти в хліві (худобу і т.ін.) (Хор»).
ЗАЛИВ, у, я. Дуже сильний дон;, злива {&.).
ЗАЙВА, и, д. Те саме, цо ЗАЛИВ (Кри», ^уг,»)»
ЗАЛИВЕНЬ, вня, Яґ, Те саме, цо ЗАЛИВ (&.).
ЗАЛИМ (Д£8-, &£.), ЗАЛОМ (Здд», йв., )&£.), а, я. Верх стіжка,
скирти сіна та ін.
ЗАЛІЕТОВНИЙ, а, е. Позаминулий, позаторішній (Лат.).
ЗАЛІЗНЯК, а\ я,, £от. (^Ами- Вербена (йди).
ЗАЛОГА1, ц, д,, 5^. Те саме, цо ЗАГСИ2 (Ме.).
ЗАЛОГА2, а, ДіДЛ» ^вда<и »»)»• неР°ба (Ш?) ♦
ЗАЛОЗА (Дз.., Сл.), ЗЕІ83А // СЕЛВЗА (&&..), н, д,. 8м<»а.
ЗАЛОМ ^ив. ЗАЛЙй.
ЗАМАТАВКА, и, ж. Велика, переважно тепла хустка (М£1«). .
ЗАМАШКА, и, частіше ЗАМАШ, шок, ж», ^г. Плоскінь Хор.).
& ажкдс, вещ: дз якВйШ
ЗАМБГЬ, і, £. Хуртовина, метелиця (ЙДй,.).
ЗАМІКАНИ, а, е. Замкнений (Б^В.).
78
ЗАМІКНУТЬ, ну, 'неп, Замкнути. ЗамЧкн/ла х^, д сам& цодад да
Ввн/рЕИ* (ДДд).
ЗАМОРОК (Лч., СЛк), ЗАМЙРОК (££.), ЗАМІЗРОК (&хй., Лск.), рка^
ч, Засаджене яйце, в якому вмерло курча. ,
ЗАМУЗДВОВАТЬ, уп, уєп, недок.. ЗАМУЗДЙАТЬ, аю.аєп, дод. Загнузду-
вати (коня). Замйдра£ Д&2» 51° «85£ 5259031* (88е> •
ЗАМУИРОКдав. ЗАМОРОК.
ЗАМУ0Р0К див, ЗАМОРОК.
ЗАНАВЕСЕНЬ, оня, ч. Завіска, занавіска (££,).
ЗА НАТУРУВАЦЦЕ, у юсе, уюссе, недок.. ЗАНАТУРИЦЦЕ, русе, рносе, ДОК,
Упиратися, затинатися. ТакЧйе £ мене наради. пчо йак занатурус’, ^ак^
Це полд^г, н^дйи. СМк£») • , ,
ЗАНИКАТЬ, аю, /єн, .цедру.. ЗА НИКНУТЬ, ну, неп, дек. Заходити, заїжд-
жати час від часу куди-небудь (£., Зад., &£., Тет.). Гаяава калроощ.
вещк&д йщ 2ВКМЇ- •
ЗАНИЛИ, а, 8. Малий, недостатньо розвинений фізично (переважно про
коней) діда.). , ,
ЗАНОЗА, и, д, Те саме, що ЗАВОЗДКА (Сщ,).
ЗАНОСИТИ: ЗАНОСИТИ (ЗАНЕСТИ) СИДОРА - давати хабара. (Кар£,).
ЗА ПА ДЕНЕЦЬ, нця (В£.), ЗАПАДЄНЄЦ, нца (Сл,), Хитель західних об-
ластей України.
ЗАПАДНЯ, /, ж, Частина дверного запору: важіль, цо піднімається й
опускається клямкою (£&., Кцм,, Л^г., ЙйР- ,
ЗАПАШОК1 £ЗД£., Кл., Кл£., Тда,, Д.), САПАТИЛОК (Дб.), лка,
•Та саме, що ЗАБОВИЧ.
2. Залоза у ярмі (Дда,).
ЗАПАТІрІОК2, лка, ч. Панчоха (Лки.).
ЗАП^ГИЛЬНІК, а, д. Те саме, що ЗАБОВИЧ (Хор.).
ЗАПАЙКА, и, 58*, с.р. Оранка. Ус’.у й&СТ 64 дапаиндг. а?-е-д-»-« 5Й5Х2Г
кау н’ет, (Мд-К.). . .
ЗАПЕРТИ дав.ЗАПИРАТЬ. ?
ЗАПЕСОЧИНА^Крл.. Й5.3. ЗАПИСОЧИНА (Лд.), и, д^., б^. Те саме,
що ЗАКРИЛІНА.
ЗАПЕсЛніЦА, и, ж,, буд. Те. саме, що ЗАКРИЛІНА (Д£., £^). Д
Я5 МЗІЇЇіЛ І £9^ Й5Ж еапеа&ЗІИ^Чйл) •
ЗАПЄСОШНИК (Крл,.), ЗАПИСОШНИК (Б,-В.. Клв.). а, д_., буд. Те саме,
ЩО ЗАКРИЛІНА.
ЗАПИРАТЬ, аю, аєп, недок^., ЗАПИТИ, пр/, пр/п, Заповнювати
змитими часточками грунту, піском тощо;замулювати.М^лом згухер^о
(Лск.)* х х
ЗАПИСОЧИНА див. ЗАПЕСОЧИНА.
ЗАПИСОШНИК див. ЗАПЄСОІПНЙК.
ЗАПІНУВАЦЕ, уюсе, увссе, недоле. Запинатися, закутуватися (хусткою,
косинкою то^о) (Кадлі.). ?
ЗАІШХЖ0ВАТ,ую, уєш, недокЗАПЛЮСКНУТ, ну, неш, Заплющу*
вати, зажмурювати (очі) (УсЗ.
ЗАПОВНЯТЬ (М.-К.). ЗАПОМНЯТЬ (К.).» яю, яеш, недок.. .ЗАПОВНИТЬ
(Мл^К«) > ЗАТЕМНИТЬ (К^), ню, нині, док.
79
ЗАПОМНЯТЬ, яю, яєш, недок.. ЗАЛИШТЕ, ню, ниш, Забувати.
Ум отам бабд. здпбмнЧ^ МесгЧ (д,). ,
ЗАПОНА, и, РІДКО ЗАПОНЯ^І, .ж.'Те саме, що ЗАНАВЕСЕНЬ (]$., ,£&)•
ЗАПОНКА, (Б£., Кч..), ЗАПУОНКА (Вр_., 5^., С,Я.. Лор.). и, д. 1. Те
саме, ЩО ЗАНАВЕСЕНЬ.
2. Короткий фартух (В£., С.Я.. Свд..
ЗАПОНЯ див. ЗАПОНА.,
ЗАПОРУІ^ЛТ, рушу, рушиш, м&. Запорошити (очі) (Д£й«, ЛДД,.) • .
ЗАПРАГАТЬ (Ц.В.), ЗАПРЕШ (Лрк.), ао, аєш, недок.. ЗАПРАГТИ (С^,
ЗАПРЕГТИ (Дек,.), жу, жеш, док. Додавати до страви засмажку; засмажу-
вати. ' /
ЗАПРАВКА, И, ,Ь. ДХД-^е саме, що ЗАЖАРКА (С.В.).
ЗАПРЕГа'т дцд. ЗАПРАГАТЬ.
ЗАПРЕГТИ МВ- ЗАПРАГАТЬ. ,
ЗАПУСК, зайс/на, Дл Те саме, що ЗАНАВЕСЕНЬ (&и).
ЗАПУОНКА Дйі- ЗАПОНА.
ЗАП’ЯТОК, тка, яЛ- Півскибки (хліба) (йщ,.).
2. Великий шматок хліба (приблизно четверта частина хлібини).
ВдЧз^г. запйада^ №£& (Влд.).
ЗАРА (Мдж.), ЗАРЕ (£,, Вв., Д .Л.. Зар.. Клв.. Кор... Ж.-, ЗЙЩ,.,
Лск., Дуг., ДЗл» Мвї-«» НрАу« Р-Д»« Те_т.. Ушм.). Зі(рИ (^жл). присд.
і. Тепер, зараз. Зара гранки^ не дот£е£і£айуі£а,, 3§в^ХіРсіза, .йа^ка,
з ооики\ і Доліа (Млж.); Зда д§_ £&йз?до ЖВД-
(&!•) ♦ 3&£ . ДЗрн нр ви£ий&2£ еакаш. А ДІйЗ&койї. (Ж->;
Рички й£ и бййда, ^ саджалка й зда йе (Щц.). ,
2. Негайно, зараз же. §£ре Оі££*Л ЙЇ $$?!&£-
поліДз , _ . , .
ЗАРАНИЦА, и, д. Зірниця; зоря. В. ваб-Ч. зИ-ВДа заранігца (Кшв.).
ЗАРЕ ДИД. ЗАШ
ВАРИ да. ЗАРА.
ЗАСЄВ, а, ч., бдж. Стільник з відкладеними в нього личинками бджіл
ЗАСИРИНІТ (Ком.. Ддг.), ЗАШИРИНІТЧй.), ЗАИШРИНІТЬ (Уш&), нів,.
док. Затвердіти, зашерхнути (про верхній шар снігу).
ЗАСЇЕК (Б,-В.. Бр,., Кщ., КДД.-), ЗАСЙС (Крл.), а, Бокова заг-
либина в погребі для зберігання продуктів.
2, Ясла для годівлі худоби (йсАч ДЙЬ/)*
ЗАСЛЄПЛЮВАТЬ, юю, пєж, не£О£., ЗАСЛЄПИТЬ, плв, пйш, 8О&. Те оаме,
що ЗАПЛ&КОВАТ ,(&,.).
ф ЗАСЛЄПИТЬ ОТІ - померти (ДЛ- х
ЗАСЛОКОТАТ // ЗАСЛ0К0ТІТИ, коч/, кочеш, Залоскотати кого-ие-
бу». ЇШХ М. засіЖШ. 0ЯК.-) •
ЗАСМАКА, и, д. Те саме, що ЗАІАРКА (&,., РДЗ^-. ЙЬ. Ж-) - Ж
засмаку. ддаа дйХйй (?Дн^). х
ЗАСНОВУВАТ, вую, вуєш, ЗАСНУВАТ, ую, уЛ, Починати
будівництво чого-небудь (Й&.).
ЗАСТАВИ, вов // ЗАСТАВКИ, вок, мн. <. Дощані щити, які використо-
вуються для захисту залізничної колії від снігових заметів.
80
2., Щити в греблі ставка для затримування води (Крм., Луг.).
ЗАСТАВНІ, ньов, мн,. Дерев“яні віконниці, якими заставляють вікна
знадвр^у (Кд<., Лск.» Дуг.).
ЗАСТЕШ, и,Л; Стрічка (Вв., Ушм.). ,
ЗАСТЙРКУВАТЬ, ую, уєш, недок., ЗАСТИРКНУТЬ, ну, нА, док. Всовува-
ти, застромляти що-небудь у щось (В., Н&., П.С.). Хот» пал’Ц'а зас-
дай- „ і ,
ЗАСТІНОК, нка, дь Дорога між полями. Там, ^де йіедуту мЧж жи т ами
ех/ засЦ&ок (Вид,.) •
ЗАСТОРОНОК, нка,дь Відгороджене місце в хліві, де зберігається
зерно (Куш.),. ,
ЗАСТРОМИТЬ )ЦИВ. ЗАСТРОМЛЮВАТЬ.
З^СТРОМКА, и,^. Загнана в тіло скіпка £Дч., Сл,*)»
ЗАСТРІЛЮВАТЬ, юю, юеш, недок., ЗАСТРОМИТЬ, стромліб, стромиш, до&.
Заганяти скіпку в тіло (Лч^., Сл.). Засуромну X (Дч.).
ЗАСі/ДА, и, ж., куд. Холодець (з м"яса). Надарма застуда (Кщв.).
ЗАТАлИть, ^ю, $ієш, недок., ЗАТАЛИТЬ, лю, лА, док., куд. Підгнічу-
вати (МдЧЬ).
ЗАТИКА, и, ж. Те саме, що' ЗАВОЗДКА (Срн.).
ЗАТИЛОК, лка, Те саме, що ЗАБОВИЧ, (В., Луг., Лч., Сл.).
• ЗАШКА, и, дк., кул. Галушки, що готуються з рідкого тіста, яке
набирається ложкою і опускається в окріп (СЛ.).
ЗАТИСКАЧ, а,дь Мечик у бительні (Гбн.).
зХтКАЛО^а, с. Жмут ганчірок, яким затикається димохід (Б^^Крж.)..
ЗАТОВСТІТЬ, ?ю, Ієш,^ок. Завагітніти (В^, СХБ.).
ЗАТОРИЧ, а, Прилад .для вирізування лазів (уторів) у діжці для
вставлянню дка ,^М.).
ЗАТУЛА, и, Захист, охорона. Ой ти, дібдочку м^йг Ти затула
мой£. Й& за тАе затул^ус^, нЧкАо не, боЙса(БЇЇІ) • /
зТхОЛОД (НдМ.), ЗАХ0Л&~(Гб£.), уТд. Те саме, що ЗАСТУДА. Моло^
му X молоди? 5£ чаццЧ » £ зв{0ЩВ дай^ї? ♦ кол/ подадут’
£2£& ІОДЧ бой(ри Ізрив^й^ Д до молой§о(ГОи.).
ЗАХРАЦРВЙЬ, ую» уеш, док. Зав”язати чим-небудь перенісся коня
о&і-)- , ^7
, ЗАЧЕРТАЧ, І (Лч.), ЗАЧИРТИЧ, а (>.), ЗАЧЕРТЯЧ, І (Кць, Луг.)»
ЗАЧИРТЯЧ, а (Уш&)ГХ Те с^ме» ЗАТ0РЙЧ.
ЗАШИРИНІТ дцв. ЗАСИРИНІТ.
ЗАШИРИНІТЬ див; ЗАСИРИНІТ.
ЗАЩЕв/ї // ЗАЩЕП/т (&.), ЗАЩЕп/тЬ (Ушм.), аю, а'єш, недо^., ЗА-
ЩЕБНУТ, щебн/, щебнА // ЗАЩЕПнУт ^в.), ЗАЩЕПНУТЬ (Ущм.). щепну, щеп-
ніш, £ок.^Застібати (на гудзик).
ЗБИГАЦЦЕ, Ацце, недок. Зсідатися, скидатися (про молоко) (&£&.)/
ЗБИЙ (За£.), ЗБІЙ (Тет.), збою, ЗБОЙ./ю (Вв., Лч., Уши.Л ч.»
ОдГ. Витоптаний худобою посів.
ЗБОЙ* див. ЗБИЙ.
ЗБОй^ю, ЗБОЇНИ, їя, дь Ноги, голова, хвіст тощо
зарізано,! тварини (Вв., Лч., Ушм.).
ЗБОРНЯ, і, ж., стар. Приміщення або місце, де збирається сход.
ТатЗ чогос> звон’а?*» X б^гут1 До зборн* і ЙЙА? •
81
ЗБРИЖУВАТЬ, ую, уєш, недок. Робити складки (брижі) на чому-небудь
(про одяг, тканину і т.ін.) (Кч.).
ЗВАЛЯЄ, я, с,. 4. їм»я.
2. Прізвище (Ьв.)*
ЗВАР, у, ч^, стар. Узвар (Вв., Дек., Ушм.)*
ЗВЕРГАТЬ, аю, аєш, недок., ЗВЕРГНУТЬ, ну, наш, док. Передчасно на-
роджувати (про тварин) (Лск., Ндд.). Овечка дврргла ручен^а (Нрд.) *
ЗВЕРТАЦЦЕ, аюсе, аєссе, недок., ЗВЕРнУщіЕ, нусе, нессе, док. Повер
додому (&.). '
ЗВЄЗДЙНИ, дин, тільки ^н., дов. Урочисте відзначення народження ди
тини (Лск., Нрд.). звЧздини^ (Док.).
ЗВІВАЦЦА, аєцца, недок. Вилетівши з вулика, сідати на дерево ( про
бджолиний рій) (Ду£.).
ЗвбніЦА, и, ж. Дзвіниця. Йа йак пацаном бу£, дак двов ЧдГ Урнчал*і
(Лмпь).
ЗВОРОТ, а, мн. ЗВОРбт/, тов і т&, ,ч. Невиорані подовжні кінці
ниви, які в кінці доорюються впоперек (Дв., Ддм.), Тр^ба одгорат^ звсн
(&«!?•
ЗГИБ. а, ч. Суглоб (СлА).
ЗГІБАТЬ, ає, недок., ЗГІБНУТЬ, не, док. Вимирати, гинути (про лю-
дей). к сЧмйа його зг’ібла (Сл.).
ЗГЛбВЕНЬ див. ГЛАВЕНЬ.
ЗГОлбвЕНЬ див. 'ГЛАВЕНЬ.
ЗГРЕХ диіь ЗАГРЄХ.
ЗГУОІЕ зг&у // ИЗгУбн, изгону, .ч. Череда корів; отара овець (Дв.)
ЗІ^ВДУВАЦЦЕ (Клв.), ЗДрДІУВАТЬСЯ (Сед.), уюся, уєшся, недок.,
ЗҐЙРДИІЩЕ (Клв.), ЗДИРДИТЬСЯ (Сел.), ідуся,дишся, док., нудьг. Здихати,
гинути (про тварин).
ЗДАЛЕг/дь, присл. Заздалегідь (Клвд).
ЗДВИ!Ж(£. йн.^В.), ЗДВІГ Сйь), ЗДВІІ (Вв., Ушм.), у, 5. Трясо-
вина. Та^здвиЧ, вйек во§£ не~ ви*сипала (К.); Зайеха^ у здви*ж (Рдн.
в.). ,
ЗДИБАТЬ, аю, аєш, до^., ірон. Украсти (Кчн.).
здйрДжуваться див. ЗгіРдаУВАЦЦЕ.
ЗДИРАТЬСЯ див. ЗҐИРЙУВАЦЦЕ. /
ЗДИХАТ, ^ю, аєш, недок., ЗДИХНУТ, ну, непі, док. Зітхати (ДДв.).
ЗдбляТЬ, яю, яєш, док. Бути неспроможним щось робити; нездужати.
1 5^йтДе ШзіУ ♦ А £?£/** *_ ДцД?;е
до зш^т^т^лчш1, бд^9 •
ЗДРОшГлЛск.), ЗРОЧбк (ЛчТТйлЛ чка, їх» анатГРайдужна обо-
лонка ока; зіниця. х
ЗДРУКОВОВАТЬ, ую, уєш, недок., ЗДРУКОВАТЬ, ^ю, /єш, Док. Бити.
її В ЧД№_Рв4лд там: кого нагайкам^, д ког^ прикладом (Крод.).
^‘здруЬк^див. др^окТ"
ЗДРЙІК2,"здр6са, д., ент. ( 7а^м).Гедзь (С^.). •
ЗД&ОВАТЬ // ИЗДУМОВАТЬ, ую, уєш, недок., ЗДУМАТЬ // ИЗДУМАТЬ, аю,
веш, док. Згадувати, пригадувати (К., Д.). Й^он здумау, а йа ^же зро-
б* (у (Ч.); Н> ійе/к вге и*зд/майу, шо вам сказала ДОД^СК.) •
82
ЗДІХИНА, и, д., анат. Місце у верхній частині тіла тварин між реб-
рами і черевом; здухвина (Нрд.). ,
ЗДУХОВИНА, и,^ж., анат. Те саме, що ЗДУХИНА (Бв.).
ЗЕв/, и, іь Проміжок між верхніми і нижніми нитками основи, крізь
який приходить човник під час ткання (Лск.) .
ЗЕВРАТ.(Рдя.хі.), ЗЕВРАТЬ (К^, Ст.), ас, недок. Палати (про вогонь
У пвчО • ДмЬо*» ЙйїЛ печЗ зе^райе (Рдн.-В.); Дуже з£деайе огон’
ЗЕВРИВО див. ЗАГРЕБО.
ЗЕЗУЛКИ, льок, мн., бот. (0/тЛ/у). Орхідея (Нжл.).
ЗЕЛЕЗА див. ЗАЛЙЗА.
ЗЙЛЕНЬ, Гь Осіннє кущування озимини; вруна (Пльч.).
ЗЕЛЙіУХ, а, ч. Зелений, недозрілий плід (яблуні, груші і т.ін.)
(СД.).
ЗЕЛИНА, и, ж. Одна рослина бур"яну; бур"янина (Зар., Кліь, ТетЛ.
Нема нЧ ^елини^ на п&іЧ (Тет^).
ЗЕЛИСТИ, а, є. Травпянистий. РЧчка бул£в&ґмо зелиста та рибна
(Лск.). х х
ЗЕЛЮНКА (Ш-)> ЗЕЛЬОНКА (ЗД£.*,ЛЛ» и» 5г» Мл < ТгМміїпіа
едиезігс (ґк) . їстівний гриб брудно-зеленого кольору, що ро-^
сте на піщаних грунтах.
ЗЕМЛї(, /, ж. Долівка в хаті (Крм., Луг., Млн., Нжл.).
ЗЕМЛЯНКА, и, ж^, орн. (Маиіїа сн$іаіа /./Посмітюха (Клв^.).
ЗЕРНЕТА, нат (Дскд), ЗЕРНЇЕТА, н£ет (Бв.), тільки мн. Гарбузове
насіння.
ЗЕРНОМІШАНКА, и, ж. Суміш вики Й вівса, посіяних на зелений корм
(Луг.).
ЗЕРЦ^ЛО, а, £., рідко, с*ЙЕ- Дзеркало. Б/т*ко^ показау йій зерц^ло
(НА). .
ЗЄДЗШЯ, і, ж. ^Зозуля. 3/евз^ґа^^е не куйе (Сл.).
ЗЄВРАТ див. ХАВРАТ.
ЗЄЛЄЗЙіЬ, (СЛ.), ЗЄЛЯЗЄНЬ, зня (йхв.),ді. Селезень, качур.
ЗЄЛЄп/н, Те саме, що ЗЕЛЙіУХ (Лч.). х
З&ЛЯ (Крен., Лкш., М^К.), ЗбҐлЬЄ (Лч., Сл.), ЗІЕЛЄ (Ст.), ЗІЛЛЄ .
(Йуі?» ШЬ)» ЗІЛЛЯ (В., ТетЛ, .я, з£іВ5* БУРяян* ПцшлХ на иацуст^е.
(Лкш.); нас П4гри^бу^ у зЗДіо^"
^й^лУем. шчо ї не ВИДНО бул($ (Н.М.). 4
ЗЄЛЯЗЄНЬ ДИВ. ЗЄЛЄЗЄНЬ.
зєх/ть, ^є (Лч., Сл.), ЗИХАТ, ає (&.), ЗЙХАТ (Клв.), ЗІХАТЬ (К.,
ЙР» 4е’ Блискати, мигати (про блискавку без грому).
ЗЙГОВИЦЯ1? 1 . (Плс.), ЗИХОВИЦА, и (Б^., Клв.), ЗІХОВИЦЯ, і
($ЯХ»), л- Темний,ззовні, порожнистий,8 зіпсованим* ядром горіх (Б.-В.,
Клв.). х ~
ЗИГОВИЦЯ2, і, ж. Блискавка (переважно без грому)
Клв*, Плс., Хоч.).
ЗИК, а, ч., ент. Те саме,’ що ЗДРУ&К2 О&с..С.).
ЗИМНЯ ПІїїКА, с.г. Зимова оранка (Крск.).
83
ЗИРк/ТИ, а, е. Витрішкуватий, з випуклими очима (В.).
ЗИХАТ див. ЗЄх/їЬ.
ЗИХАТ див. ЗЄх/тЬ.
ЗЙХОВИЦА ДИВ- ЗИГОВИЦА.
ЗИХОД сбнЦА.'Схід сонця (Луг., Дч,).
ЗІІЛЄ див - ЗЄЛЛЯ.
ЗІЛЛЄ див. ЗЄЛЛЯ.
ЗІЛЛЯ див. ЗЄЛЛЯ.
ЗІМА, /, ж., бот. {Соїокісит аиіитиаіе /.). Пізньоцвіт осінній.
З’ іма раст/ такими курниками (М.-К.).
ЗІМНО, присл., стар. Холодно (Лч., Сл.).
ЗІМОВНІК, а, бдж. Приміщення для зимівлі бдйіл. На зЧму ста-
вим Гбджі п] £ ^і імбун Чк (Луг.) •
ЗІМУХА, и, бот. Цибуля, яка зимує в грунті і ранньою весною
проростав (Б.-В.).
ЗІМУХИ, хов, мн. Яблука зимових сортів (Бв.).
ЗІХАВКА*, і, ж. Те саме, що ЗИГОВИЦЯ1 (Дом., Клв.).
ЗІХАВКА2, і,д. Те саме, що ЗИЇОВИЦЯ2 (Дом., Клв.).
ЗІХАТЬ див. ЗЄХІТЬ.
ЗЇХОВИЦЯ ДИВ. ЗИГОВИЦЯ.
ЗЛАПАТЬ, аю, аеш, дог. Спіймати, зловити кого-небудь (Заїр.).
ЗЛЄЧІТ, йю, аеш, недок. Каструвати (жеребця) (Бд^В.).
ЗЛИВНИК, а, д. Невеликий глиняний горщик, переважно для варіння
каві (Ввд).
ЗЛИЙ, а, е. Міцний, сильний (про запах і дію чого-небудь). Д*о слаб
2дуст/, М 951 аосгАДа (Свд^.
ЗЛІВКИ , вок, мн. Відзначення хрестин дитини не в день її народ-
ження, а, в інший час (Лч.) •
ЗЛІВВІЧОК, чка, ч. Зменш, до ЗЛИВНИК. Зл^нЧчок^сЧ
г&щчи\к (ІЙйіЛ ,
8ШР/ТЬ^ аю/Ззм, недок,. ВМЕРТИ, зомру, зомр/ш, док. Умирати (Д^,
Лч,. ІІл., йЩл). Пашбу дат’ знат’. до раднійв з’хврд.’і (ДД,.).
ЗмбвіНИ, він, тільки мн., стар. Зговір перед заручинами. Кад,і
змо'в’іни - пр^одет2 ОТДОСта, рад*і?*єн’! (Кт.).
"" ЗНЙГИЬКИ, присл. Навідліг, йак дам знТтел’ки. дак булеш заат*
ЗНЕТІЛЬКИ, присл. Зненацька, несподівано, раптово. Укусит’, йак
сабака знаттіл’ки (Сл.).
ЗНЙАЯ. дрисд. Те саме, це ЗНЕТІЛЬКИ (В,).
ЗНИСОК, ока (К£., СдВ.), ЗНУ0С0К, зв&ка (Бв., Крм., Л£Г., Лчр,
чЛ. Останнє,, знесене курною яйце, переважно невеликого розміру (Кд.,
лч., С.В.).
2. Перше, знесене куркою яйце, переважно малого розміру і з міц-
нішою, ніж звичайно, шкаралупою (Бв., Крм., Луг_-, ЛіР-
ЗНбвИЧІ, присл. Знов, знову. ЗнАвцч’і лрийіхала ДР батька У ^т-
пуск (Сл.).
84
ЗНУОСОК див.ЗНИСОК.
ЗНЬ&ЩИК, а,^ч., стар. Фотограф (В., Зар., Клв^, Пльч., Те^.). Чи
ДОЛЖОН з^рмшто привезти /фотокартку/ (Пльч.).
"~^ОГРИЇХ див. ЗАГРЄХ , , г
ЗОГУЛЛЯ, присл. Взагалі. ТовЛр - зо^л/лДа худоба: бдікЧ^ ТДелЧ--
ци,- кру^ов;і (Дв.).
~ЗОГ%н7 а, ч,. Місце, де ростуть коноплі; конопельник (Дв.).
ЗОЛКО^ прис7. Вогко й холодно (Лч., Сл.).
ЗОРЕНИЦА, и, ж^ Ранкова зоря, зірниця (МртО*
ЗРІЗАК, і, ч. Цеоер, у якому намочують білизну для прання (Лкн.).
ЗРІТ, зрію, зрієш, недок., рідко. Бачити (Вд, Нд.).
ЗРІХ^див. ЗАГР&.
ЗР0Ч0К див. ЗДРОчбк.
ЗУШЬ, бля (ДчЛ, ЗІБЛЕНЬ, я (Вв.), бдж. Шматок трухлявого дере-
ва, димом від згорання якого підкурюють бджіл у вулику-дуплянці.
ЗУМІСНЕ, присл. Навмисне, нарочито. Його зум’ґисне послано^ (^£3^)*
ЗУОЛЄНЬ, я // ЗУОЛЬНІК, а, ч. Посудина, в якій золять^бїлизну (Хор».)
ЗУСИЛЬ, присл. Звідусіль. Так вода зус’ул’ і поб'/гла (Лч<).
З&Я, І, Чд, ДИ£. 1. Холод. ~ '
2. приол. Холодно (Вд, Зар., Клв*» С^Д., Тет., Хор,*).
ЗИМА, и, Жд, дит. ПідлогаГдолівка (За^., Клв.).
ЗЯБ, у, Чд, СдГ. Ділянка поля, зорана з осені й підготовлена для
весняної сівби; пар (Вл.). /
ЗЯБКО, присл^. Те саме, що зблкО (Лч., Сл.).
ЗЯБРОВАТ, /ю, уєш, недок. Просити милостиню; старцювати (ІСлв.).
ЗИРКАТИ, а, є. Крикливий, галасливий (Лпт.).
1
Ив/нЧИК (Хор.), ІВАНЧИК (Пл.), їв/нЧИК (Клв.), а,_ч., орн.
Ра II. ?.Мухоловка сіра. ИванчиІк - красЧва
£5кайа птЧчка (Хор.).
ЙВСИЩЕ, а, »о., СдГ. Поле, а якого скошено овес (Кч., Тет.).
ИГоЯКА, и, Ї7 Голка для шиття одягу.
ОП(Шз/тЬ ИІшКИ, Оду,. - прорости, зійти (про молоді посіви) (£•£•)г
ИҐБИ, рпол. Якби, коли б. ДЛи в£8н до мен£ притку (М.-К.).
изгЛн ді«. згга.
ИЗД&АТЬ дад.ЗДУМОВАТЬ.
ИЗД&ОВАТЬ ДИВ. ЗДУМОВАТЬ.
ИК, ч. Як. Тщ переда мшйіу ик пл^кне через буг^р зайец (Р.).
ИМНЄ див. ЄМ’Є.
Лкн., Тхн.), а, ч. Амбар.
І
ІВАНЧИК див. ИВАНЧИК.
івХнько-б/дничок, ів&нька-будничка, орн.
Мухоловка сіра (Лпт.).
85
ІЗВЕЗТЇ див. ІЗвбзИТЬ. ,
ІЗВЙДИТЬ, вожу, вбдиш, недок., ІЗВЕСТИ, вед/, ведеш, док. Псувати;
нищити (В^, Зар., Кпт.). йак ізведи ста^’£ейиий л' £ес, то паш<5у песок
(Кпі.). г ,
ІЗВОЗИТЬ, вбху, возиш, недой., ІЗВЕЗТІ, зу, зе'ш, дрк. Відвозити.
Бяба д’іедовой дбчк’і не зл'убила і дав4ї на д’іеда нападат’с’а: "Іа-
-.^11 — Л^<Ь М-Г — Іі /Т/.—. \
ІЗНІМАТЬСЯ, аюся, аешся, недок., ІЗНЯТЬСЯ, нім/ся, німешся, док.
Рости, підростати (переважно про рослини). Се і г од наш лЧс ізн’а^сЧ
&)•
ік і♦ спол. Як (м^чи, Мх.с.•<£,•)* ік, дам ^аб/Д?» Д8Ла222ЇЇЙЇ
се, ♦ А& здщлайіш, дак^.. С^р/зи бежат’ (СЛ.
Сос.).
мен^еґ ік^бат^ку, 15 матце (3.).
/м*Є^ив. £М’Є. "
ІМКІ, и, Жд Мряка (Км., Дуг., Мкс.).
ІМЖАТЬ, 4є, недок. Мрячити, мжичити (Клв., Сос.).
/ ІМІТЬ, їю, ґєш, недок. Мати що-небудь (Лм., &зсн). Вони /козаки/
іагіли право продазР з^мл’у, перей^сат},. (Лм “ ~
ЇС^ тм дес^ни, да б^у ха^бшиї К£зн6}’
ІМШБНИК див. АМШЕНИК.
ІМШЕНЬ, я, ч., слч, рі^ко.Приміщення для зберігання вуликів з
бджолами взимку (Км£«, Хо£/)*
ІМШЙТЬ, шу, шиш, недок,, б^д. Забивати, затикати соломою, мохоМ і
т.ін. щілини між колодами в зрубі будівлі, Йа два дн^а імад одну оте-
ІНВАР див. ИНВАР,
ІНд/й, я, ч., ірон. Людина, яка не вступила до колгоспу; одноосіб-
ник (йщн.). ~ '
ІНКУБАТОРНА1 (В., Мд^К.), КУБАТОРКА (Зар.., Т§Г.), и, х.
Курка, яка виросла з інкубаторного курчаїи.
ІНКУБАТОРНА 2 (В., М,-К.). КУБАТОРКА (Зар., Тет.), и, Ж.
Робітниця інкубатора.
ІРвАть , в/, в£ш, недок. Рвати. Т_фса вод4 УЕ^Д'У ДР»Х« ІЛ2Й
гул'^ла, зд'ети ірдала (£.).
їрла7 и, х», о^н. Орлиця, самка орла, Прилета^ 5.Ле^т^Йу
йгй-Д; гамай^ет^. Ддя/Арла І^те.. (нр.
ІСКУЛЬ (Клв,), СКУЛЯ (Дв.), СКУЛЬ ($ь, Дч.), пдиол. Звідки.^
25ї^ Д9. тебе с’а'тос*!’ уз»ал{(о. ? (§в,«); Скуд'а' т'і пр'ішла? (Дв.);
028523122 н^еізв^нз сіщґ вз^аусіа (Лч,).
^^ІСпХіЛА, и, ж., Сдг. Пасовище; випас для худоби* (Кам.)*
ІС^Ь, я, ч. Батіг, яким поганяють коней під час оранки (|ст.).
І1ЯК, а\ Низькорослий, невеликий кінь (Лск., Н^Д.)>
86
ЇВАЛ, а, 3., ом. (Огіоі^^абиїді). Іволга. (Л.).
Ї.ВАНЧИК див. ИВАНЧИК. ,
ІВОуїНИ^ЦЯ, і, аь, орн. Те саме, що ЇВАЛ (Влд.).
ІДЕЙ, їднбго, числ. Один. Колис» йід^н наст^унЧк б^у на^ вс^у
(м..).
ПСРА, и,^. Ікра (Лск.). ,
уІОВА, и, х,, ори. Те саме, цо ЇВАЛ (К.).
їм'є див.та'е.
ІСТИН, а, Зі Істик (Б.-В.).
1
ЙИЗ див, вйиз.
ЙИИ’Є див. &ҐЄ.
ЙОТ, а, з», іхт. {ЛсіПпа <?гл,^4'<г).йорж. (Лч.).
ЙОЛКО, а, етн. Гільце. Короваї баби4 печ^т, йодно д’.їеук’і
$зз*Ь. .$&•>•
ЙОЛОМ (£і, Кав.). ЯЛОМ (Гр., Км.), а, ч., отар., рідко .Висока оку-
нева шапка з заокругленим дном.
ЙОЛЦЕ див. В'ЄЛЦЕ.
йбмКА див. Й4КА.
ЙОН, его, особовий займ. (з прийм. вживається без початкового д.).
Вів (М^К,, НхлїЛ^Да^г^ко^плакала за йім (Нжл.).
_К
К, прийм.. До (Ар., Квц.), Вцб.’ег к вартам; Уж^ падсрдЧ к 4с*е-
ОК СОБІ - вигук, яким скеровують коней направо (Квв.). ,
'КАВ (&£•), к/бй (&..), СПОЛ. Якби, коли б. Д’іч^го не з.цайу. каб
££амаійа1 дак X ^итала а (Хор.); Каби де все оталос^ДІв.).
КАБА.и, ж., дат,. Казковий персонаж; уявна страхітлива істота.
°С.’ >8й' Іа^виГїйб/забед^ (Сі).
КАБАН (Кшв.), КОБАН (Карп.), а, Звід печі.^У печ’іе упау кабан,
п^еч'ЩаДІІЖ; (Мд)-
КАБАНЕЦ, нца, Слід, що залишається на шкірі тварини від силь-
ного уда^у батогом. Йак хд_ариу на спини, так астаусуа ]щбанед (Бч.).
КАБАННИК, а, д», ста£' Людина, яка скуповує на забій відгодованих
свиней
КАВШК, лка, ч. Шматок, кусок (Бв., Ер., За^., >* Тат*)«
І& сталЦе/лежа£ кайдак д^жа £М^К*) •
КАВАЛЕНКА, иТ'жТ^Коваделко для клепання коси; бабка (Стдн.).
КАВАЛЬОК, лька^ч., ент. І.). Коник (ЛдДе)
К^ВБЙХА // КОВБЙХА, и, ж., диб. Верша (Бч..).
КАВБУХ, а, ч^. Шлунок тварин; кендюх (Ар^.)*
КАВЕН^ (йом.), КОВЕЛІ (Щіріь, Дб., Мрт., ,06., _Сос., £т.), К0В8НЯ
(йі,), КОВИНН^ (ІВН.), КОМЕНЙ (Тет,.), С і. 1. Коцюба (Вс., Дом,, Дб.,
Мрт., Об., Сос.,^., Тет.).
2. Палиця для мішання соломи, що горить у печі або груб! Цин*>
Ка^і).
87
КЙВЕР, а, ч. Вир., коловорот (НЛМ.).
КАВКАТЬ, ає, недок. Нявкати, нявчати (Т\, С.Я.). Кати кй^каЙу»1
(Г.)
КАВНЕР (М.-К.), КОВНІЕР (Лск., Дуг., Сос.), а'.КОВНІР, а (В^Х,),
КОВНІР (Вв., Клв.), КОМГЄР (За£., Кця., Тет,), КОМНІР (Ушм.), Т, К&-
НЯР, а (Гбн.), ч_, 4. Комір (переважно верхньої чоловічо! сорочки).
2. стар., рідко.. Очкур у штанах (Вв.у Крм., Лск., Дуг., Ушм.).
КАВТШ (Кшв.), 'КАВТОБА (Ш-). КОВТОБА (В.), и, *. Яма а вадою;
ковбаня. П4м?_іж двама кдутебами1^^ндуиігдо, бежит* (Кшв.); Т^кЧве ИХГ
тоби навибивало. шдо. прайтд н*лл?з_*Л (ЩйР •
КАВТЯХ (Бч.), КОВТЯХ (Клв,.), а, ч. Кінський або коровпячжй кізяк.
КАГАЛ, у, ч_. Зграя птахів (Вв.),
КАРАЛА, й.^к. Отвір в димоході, що закривається для утримання теп-
ла; нагла (Нжіи).
КАТАНОК, нка?, ч. Пристрій для освітлення у вигляді дротяної сітки,
в яку накладаються тріски (РдіьЧЕ).
КАРАТА, и, ж. Яма для зберігання картоплі взимку (Дуг., Лч., йц).
КАГАТІРОВАТЬ (СлЛ, КАГАТІРУВАТЬ (Цім.), ую, уєш, недод.. Кагату-
вати. Будеш картошідг аагат/іроват" (Сл.).
КАГЇ37 <?- Засувка, якою перекривають димохід для утримання теп-
ла; в"юшка (Вв.). х
К&АВБ (Хор.), НАДОВБ (Клв., Лб., Мр_т.), к/дОВБ // КАЙДОВБ (Лч.,
Сл.), а, у_. 4. Кадіб (Ддв.. Лч., Сл., Ушм., Хор.).
2. Невелике озеро на болоті чи яма на полі, заповнена водою (Лб.,
3. Велика бочка без дна, яка вставляється в криницю замість зру-
ба (Дч.). ? /
КАДАВБА?НЯ, і, ^ж. Те саме, що КАВТЕБА (Кл., Стдн.). ЦЙм £еіґ
г^сЧ Йіі/Х Л (Кл.).
КА'дАВБЕНЬ.^бняТ^^Ге саме^що ЙДАВБ 4 (Хо^.).
КЙДКА, и, д., нов. Цементне кільце, що використовується як вруб '
Для колодязя (Дек., Н^Д., С.В^.).
КІДОВБ^ див. КІДАВБ.
КАДИЗБЕЦ, бца,Д2 Дерев"яна сільниця, виготовлена довбанням (Сл.).
КАДОББИНА (&£&), КАДОВБІ НА (Клв.). Те саме, ЯО КАИШ.
КАДЖА, и, ж. Посудина, якоп набирають воду з діжки (Дхв.).
КАХУШКА, н, ж. І. Короткий чоловічий кожух (Хор.).
РІД верхнього жіночого одягу; шуион (Лвн.).
КАВА, і, ж.,дит. Те саме, цо КАБА (С.).
КАЗАНЧИК, а, с», зменш.. аоол. ( СЇІігоріега).Кажан (й..).
КАЗУБКА, и, ж. Невеликий луб"який кошик, з двома ручками (пере-
важно для ягід) (Пг.)♦
КАЗьблни, а, е. Казенний. З нас бул^ каз^ляя крест’ане, с&ствен-
' КАЙДОВБ див. КАДАВБ. /
КАЙСТЄРКА, и,д. Зменш.-пестл. до КАЙСТРА <^н., Лпт», Й0Ь> йд£м
С*»
г кХйСТРА (Гя., Лдт.. Млж., НЛ>., £., Ст., Тхн., Хор.), КОСТРА (£,)»
ТАЙСТРА (М.—К.), я, ж. Торба. Иал/аід# у’аіі^к, дав ігайстри стрійно®
(Н.Б.Л
КАКАЛУИА, я, ж., бот. (Ам9г? гасетпо^а Іат).^«йал% черемуха
(Сл^).
КАЛАБУШИТЬ, шу, шш, недок,. Лоскотати (Тет.).
КАЛАВАРОТ, а, ч. Корба в колодязі (Дмш.).
КАЛАкбло, а, с. Заколесник (в осі колеса воза) (С£>н.).
КАЛАШШКА, и, ц_. Віз примітивної конструкції (Бл-$т. Зар.. Клв., їй.,
КАЛІМУТКА (ТетТ), ЧАл/мУТКА (Зар.), и, ж.., ент. (Гегнім гора і.).
Лісова куслива руда мурашка.
КАЛАМУТНЕ ЄЙЦЕ. Засиджене куркою яйце (&&,.) •
КАЛАНІЦА, и, ж. Мазь для змазування осі коліс та і них деталей у
возі. Ца^азадіі вуіїз галау_/я?-!ЬГ (Бч.).
ШАТІЦЦА? калач/ся, кал&ишся (Тер,.), КОЛОТІТЬСЯ (В., 3*£рі КОЛО-
ї/тЦЕ, колоч/ся, колотишся (Лб.), недок. Тремтіти, дрижати«ІЗЙ£Х
не ^меу колртґце, дак і змерз бЧДЛб.);
КАЛАТУША, и, ж., кул. Страва, приготовлена з шматочків сала і м*я-
са, заправлених борошном (Л^т.).
КАл/Ч*, а, ч. 4. Бублик (^м., Лск., Л£Г., Дч.).
2. Личане кільце в ярмі волової упряжі, в.яке вставляється дияло
(війя) (Бр., ЛчЗ.
3. Налюшник у возі (Мш.).
КАЛАЧ^, а\ ч^і Качан кукурудзи (§£., ОД,).
КАЛАЧИКИ , куов, мн., бот. 4. {МШа Мальва лісова
(і$в., Нжл., £шм.).
2. стар. Кукурудза (Вл,., Ст.).
КАЛАЧИЩЕ, а, с.. Поле, на якому росла кукурудза (ОД.).
кал/шник (Крм.), кала'шнік (Крм., Лдг.), ОД. Запайка *атая
рослина невеликого розміру, в(о цвіте білим цвітом.
КАЛдбв, а, ч. Те саме, цо КАВТ&А (Бч-)-
КАЛДбБА, и.^ж. Те саме, цо КАВТ&А (Бч.).
КАЛдбв'Є, я, с., збірн. Декілька ковбань (Бч.).
КАЛДОБИІНА, и, _ж. Русло річки (Б£.).
КАЛЕСО, а,д. Колесо (Тхн»).
,-КАЛИВВННЄ (£.), КАЛЙВ'Є (П&,,,Р.), КАЛІВ.’Є (§Ц.,&),
КАЛіВ’Я (Хо£.), я, збі£н. Бадилля картоплі, картоплиння.
КАЛИТКА'1, и, ж. Бирка; позначка (м'.-К_.).
ШЙТКА2, и,^ і. Гаманець (За£., £т., Тет.).
2. Капшук для твтону, кресала тоцо (Клв.).
КАЛІВА, я, ж., дбіри. Те саме, цо КАЛИвГнИЄ (Дпт., Хо£_.).
КАЛІВЕШНІК, а, ч^, збіря,. 4. Листя моркви, бадилля гороху ,(Кл«).
2. Те саме, цо КАЛИВЕНИб" (Млж.., Хо}>., _Ю.)♦
КАЛр'Є ДИВ. КАЛИВЙІНЄ.
КАЛІВ'Я див. КАЛИВЙНЄ.
КАЛбдйЦА, и, ж. Маточина в колесі воза (£сь.).
89
КАЛУЙСКА, и, ж. Гойдалка^припасована на вірьовках (£т.).
ЙЛЮГА, и, ж. Невелика низина, залита водою (№с.^).
ЛЯС, а, ч., астр. Сузір“я Віз (Л., Д?у.)»
КАЛЙСКА, и, Д., астр. Те саме, цо КАЛЯС (Л., Мрт.).
КІЛМО, а,,с, Лезо коси (Соон_.).
КАМИЬ (Кшв., М.-К.), КОМЕЛЬ (В., Зар.), ї, ч. -і. Шматок дерева.
2. Держак віника (М,-К.). Уз’ел^ вПенмк да камел’^і /побила/
КАМЕЛьбк, лька, д. Змани, до КАМ^ІЬ (ІЙЩ*, мГ-К.).
КАМЄН/цА, и, частіше мн. КАМЄН/цИ, ні'ц,_ж., бот. (Шиз вахаііііз
І.). Костяниця, кам"яниця (ЗДР^-)-
КАМЗБЛЬКА // КАМІЗЙЛЬКА, и, ж. 4. Чоловіча сорочка-безрукавка (Км.,
2. Чоловіча жилетка (Бв., Вв., Клв., Ушм.).
КАМИНАР, а', д . Сажотрус ПМ. *
КАМІЕНЬКА, и, д. Палиця з загнутим у вигляді ручки кінцем; ковінь-
ка (Лкш.) • ,
КАМІЗЕЛЬКА Див. КАМЗЙіЬКА.
КАМЛИК, і, д. Приземкувата людина (Л^к., Дч., Ндд.).
КАМПУСТ&ія7\ Дг КАМПУСТЕЛЯ, і (В.), ж., бот.
X.). Айстри.
КАМУШКИ*, ков, тільки мн. Крем“яхи (назва дитячої гри) (Вв., Ушм,).
Пошли 1 •
~*'^КАНЇвкГ, и, ж., рідка. Кухоль. чашка (Н.).
КАНАПЛЙ, і, ж"., бот. Коноплі (ГЛ.
КАНАПлфіИК (££., ТхнЛ, КАНАНЛШПК (Лпт.)» КОНОПЛЯНИК (Влд., Гці^
Д^), КОНОПЛЯНІЙ (Л£., Ст.), а, ч., орн. (Рамег Горобець.
КАНВА (М^К.), КОНВА (Тет.), КОНОВА (Д^ Щг), де.» ЙЩ* Ко»Ь’
КАНЗЙЖА, и,д. Гирлига (Нжл.).
КАНІКУЛИ, Тідьвд мн* Канікули (Мнх.).
КАПА, и,,ж. Тюлеве покривало (Грд., Клв.). йіха^ оуо?/д| У Мордв/
к£пу (Г^н.).
КАПА, и, СдГ. 4. Копа, що складається з 50 снопів (££•)•
2. Кола, що складається з 100 снопів ^.).
КАПІ КР/ГЛАЯ , СдГ. Те саме, но КАПА 2 (Ад.).
КАПАЛЮПІНИК (Вв,, ^.), КАПАЛЮШНІК (Лч.), КАПИпбшНІК (СлЗ, у,
5., бог, {Ргкііит £>,)• Лопух.
КАПАНИЦЯ, і, 'Ж. І. Лопата.
2. Кирка для довбання глини тощо (Ц).
КАПЕЛЙС, а, Чд, Реп"ях (Влд.->-
КАПЕЛЮШ, а, ч. Капелюх (ЙХчЛЗл)*
КАПЕЛЮШНІЙ КАПАЛЮПІНИК.
КАПВД (Б>_., Лч,, М^хК,, ^с^,.), КОПЙІ (Бв., К^, Лск,, Лч., Нрд.,
РДН.-В.. 5Д?), пца/ КОПЕЦЬ, пця (В^, Зир'.. 0,2., Тет,, УдімТУГ'.
Найпростіший кагат у вигляді купи картоплі, пригорнутої землею (Біь.
В^, Зад., , Лск., Лд., М.~К., Нрд^., РДН.^В., ДЛЗ., Сл., Тет.) . Ан£
/бригадири/ атказали кап^Д юртош^ той, катари трес^ на буртб^су на
в^сну їМ.-К.). г
90
2. Кінець; смерть (Вв,, Вв,, К., Лск.. Лд., Ось., Рдн.-В., Ушм,).
Йак. забол’ело дні*/ - коп^ц (Лск.); Кардл’^вій, видно, твайїйкапец
Орсь?Л ~
3. Яма, наповнена картопле» для зберігання і! взимку ($.В»).
КАПИТЬ, лл»', пиш, недок». с.г. Громадити, згрібати в копиці.
Ус*4 брццада пашліі' с’ґенЙ іапХ?^~(М^-К,).
КІПКА, и, ж., зменщГсапка (Ар.).
КАПлУн1, а,ч_. 4. Порода півня з шишковидним гребенем (Бв., Лск.).
2. Кнур а одним ядром (Вв., Лч.., Нрд.).
КАПлУн2 , у, ч. Страва, приготовлена з хліба, води й солі (Ушц.).
. КАПн/, и (Км^.), К&ІНА, и (Ст.). ж., с.г. Копа снопів. Пасред’інЧ
цара стай/т1 капн^ (Кмр.); Тод* ГЬ вручну^вйахут’, скла дайут* у к&ни
(Ст.). ~
КАПТУР , а, Старовинний головний убір заміжньої жінки; очі-
пок ( .Вв., Вщ., Крм., Луг,, Млд.. С.В., Уїм,).
2. Широкий залізний обідок на кінці маточини колеса воза (Крм«,
Мч Мч йзи)’ ,
КАПТУРА, и, .ж. 4. Та саме, цо КАПТУР І (Вв.., Влд., Крм., Луг.,
Мйіч С.В.. Ушм.).'
2. Те саме, що КАПТУР 2 ($>&, Д^г., ^ч., ДЩк).
КАПУКА, и, ч." Те саме, цо КАП^Ц 2 (М.-К.).
КАпУсніК, а, д. Ділянка на городі колгоспника, де вироцуетьоя го-
родина річ., Сл.).
КАРАВ, а, Чд,, мор. Корабель. Про'ЬнУлао’а ур^сна _д* У^ка - кар4б
серед м^р!а (Нд.). '
^КАРАВАИІЩА, жуое,.жиссе, недок. Гойдатися на каравітці (дув.).
(Ви.).
КАРАВІТКА, и, ж. Дошка з підкладено» посередині колодо», на якій
гойдаються діти (Мф^).
КАРАВАТЬ, і,.ж. Ліжко (Л.). ,
КАРАВКА (Б,-В., Клв., М.-Д.). КОРАВКА (В., ТетД, и, у, 4. Ган-
чірка . Ударила^ карАУкайу настарч (М.-К.).
2. звав. Нікчемна, слабовільна людина.
КАРАВнГк, а, ч. Ганчірник. Кар^унЧк шутими*а хй'дит’ па хатах
КАРАК, а (Бв.), КАРОК, рка (&.), КАРХ, а (Ушм.), ч. Верхня части-
на шиї вола, на яку накладається ярмо; карк.
КАРАКАТИ, а, е. Кривоногий (про лодину). Паш^у таку гарак^ти хл<$-
п«Ц (Сі-)- .
КАРАЛЄЦА, и.^х., бот. [Дт$$іса сагппез/т тп Яара). Ріпа (БуВ.).
КАРАпУз, а (Вд, Зар.', Тет.), КАРАпУзь, я (Клв.). ч. Низькоросла"
людина; коротун. / г
КАРАПУЗВВЬ, я, д. Те саме, цо КАРАПУЗ. Не наравице Вуея уенЧ..
їакй дже карапУзен’ (С.).
КАРАПУЗЬ Д.ИД, КАРАПУЗ.
КАРАСІВ, у, ч. Гас, керосин (Уж.}.
КАРАСІНА, и, д. Те саме, що КАРА СІЙ (Бв., Д^г., Лч,., Сл.)
91
КАРв/їКА, и, ж., рІДКО. -Те саме, по КАНАВКА (Кпі_., Свд., См., Сі.).
Д-’ЙД ИМ: "М УЗДак, п^инеси^менЧ сметани?. йа взч£
шцшатку; 1 паш& (Кпт..)» Не них £ ведрй, он карвДтка стойїт’ (См.).
КАРЕГиТрЗ», тільки мн. НевеликГ^итячі сани на ковзанах (Ввр.
КАРЕЛ (Р.), КОРЙЦ (Бік, Влн., Клв.» Крл.), рца, ч. 4. Металевий
кухоль; чашка (Кд^., Крл.,Х*)«
2. стар. Міра сипких тіл, що дорівнює приблизно 100 кг (Бв.).
КАРЛИК^ £• Ціпок, палиця. У^ау юарл^ука Л прщоу (СвдЗ.
КАРНІ3, а, ч^ Зовнішнє оздоблення віконної коробки (Вік, Уж).
КАРбйСА (Ви.. М»_-К.). КОРОБКА (В^, Зар.), и, ж., стар. Плетена
8 лози посудина на 15-І 6 кг, що служить міркою для сипких тіл.
шуийку Й9ЖЖІЙІ 1 з* снуоп ЗЙІ (Кит*) •
КАРФаТ'иТХі ЯК* (^лто^ г^то^Дук-рогач (Стдн.).
ШОК див. КАРАК.
КАРПИ, а, ч. Рубель, яким притискують зверху снопи, сіно і т.ін.
на возі (Вн,.).
/КАРбмИСЕЛ (Зг., у.-К.. &.), КОРОМИСЕЛ (В., Вв., Г., За£., Тет.),
КОРОМІСЕЛ (Лб.), сла, чЛ. Орчик, барок.
2. Звід у пристрої для витягування води з колодязя (Г.).
3. Коромисло (В., Зад., Лб., Тет.).
КАРбіІСЕЛ, сла, ч. Райдуга (Лпт.).
КАРТОПЕЛЬ, пля, ч. Картоплина (Лч., Сяк).
КАРтбпЛЕШНИК (Г£., Чп.), КАРТбшіЯШНІК (Вхв.), а,_ч., збірн. Те
саме, що КДЛИВЕННЄ.
КАРТОПЛІ, пель, тідьк^мн. Картопля (Дек., Лч., Мрт., Н£Д., £з«,
Сл.). Ка^уо^ел^ там молодих накопала (Лск.); % ЧбІГкартЗплЧ так м^ж-
на йісти?/(Нщ>.). ~
КАРТОПЛІ СМАЖЕНИС, стар., кул. Печеня (Дек.). ,
КАРТОПЛИНА КАША (Лск., Дч., Сл.), КАРТОПЛЬбВА Ш1А (Л^г.),
Товчена картопля, картопляне пюре. , /
КАРТОПЛЯНА СИРОВАТКА (Лч.), КАРТОПЛЯНА СІРОВАТКА (Сл.), к$л. Тов-
чена картопля, заправлена сироваткою й сметаною. Йа дуетом уживайу
картоплину сЧр^атку (£л.).
КАРТСПЛЯНІК, а, д., бот. Хатня рослина з червонуватим стеблом
Картопл’ан* ік майє л’ґст’е, йак картоплЧ (Карп.).
КАРТОПЛЯНКА, и, іс., бот. (Атол №/^),Сорт сливи з зеленими
плодами. Картоплянка с/е так£ ^елле.нА єлЧва (Юуиь).
КАРТЙІЛЯІШҐ^ИВ. КАРЇЗпЛЕШНИК .
КАРТОПЛьбвА КАША див. КАРТОПЛИНА к/шА.
КАРТОПЛьбви, а, е. Приготовлений з картоплі, картопляний (Дуг.),
КАРТОХА, и, ж. Те саме, що КАРТбпЛІ (Вн., Мнх., йди.).
< КАРУЗЛИ , а, е. і. Приземкуватий (про людину) (&ЩП., )Йх)*
2. Низький, з нерівним покрученим стовбуром (про дерево). Понад^
Дв.л’Л^ Р.а_с_тУт?Ц> Д2РЇ2511
КАРХ^ив. КАРІкТ~~
• КАРЧІПГЛ, чґцца, недок?, с^. Покривати ниву густими зеленими
сходами; врунитися (ЗД£.).
92
КАРЯВИ, а, е. Неохайний, нечепурний (Кчя.).
КАРЙВКА, и, ч. і ж. Неохайна людина (Кчн.).
КАСА (М.-К.)ГкОсГ(Вв., Клв., Крм., Лск., Лч., Еірд., Сл., Ую.).
я, ж., анат. Селезінка людини.
КАСАВІДО, а, с. Держак коси; кісся (Карп.).
КАСІНОК, нкї.ч. Косинка (Лот.). . х
КАССЕ // КАСЦЕ~7/ КАСЦ(1 (іс#.), а* КАСТО (Лтв-, ДС.), КАСЬЙО
(Вхв.), КАСЬСЬО (Ай,., Кл., Тхн.), КОССЄ (Увм.), КОСЦЄ(ген.^.,Лпн.)4
Те саме, що КАСАВЇЛО.
КАСТАЛОМ, у, ч., мед. Ревматизм (Л.).
КАСТО див, КАССЕ.
КАСТРА ДИВ. КА'ЙСТРА. ,
КАСТрХ (ІЦС.), КОСТРА (®Р_., Л«, Зар.), і, ж. Костриця. _А тади зн<£-
ві 5Ш !И1’ каст^йу ка^бву (££.),. ~~
КАСТРІКА, и, ж. Те саме, що КАСТРА (Кш,-).
КАСТьбр1, а (Н.), КАСТЬОР (Бч.), КОСТИР (Ус.), ТрйҐ, ч^, С.г.
Згонини з гречаної соломи (Н.).
КАСТЬОР2, тра, ч, Багаття, вогнище (Бч., Ус.)»
КАСЦЕ див. КАССЕ.,
КАСЦО, див. КАССЕ.
КАСЬЙО див. КАССЕ.,
КАСЬСьб^в. КАССЕ.
КАТАНКА, и, ж_. Спідниця в домотканого сукна• Кодуо^ Д* Мг
т£нкя/, пдб? не нос.ет (?ДЦЛ-В<) •
кХтАР, а, ^., мед. Катар. ІЙтар^г^ла (Л.).
КАТАТ, ію, аєш, неДок. Качати, видаляти з чого-небудь воду або
іншу рідину механічним способом. Йа катйу в6д£, & ти н*Аес*(
КАТАЦЦЕ, іюое, &ссе, недок. Качатися по чому-небудь. Р^б^да ката-
йедца, дошч буде '
КАТЕРИНА, и, ж., бот. /.).Лепеха, аїр (Тет.).
КАТЄЛКА, и, де. Кошик соняшника (№с^).
КАТОК (Бч., “Кл., Мх.- Те£., Ю.), КОТОК (Клв.), тгі!', частіше
мн. КАТКЙ, кбв, Чд І. Повозка для перевезення Деревпяних колод.
2. Колесо, колеса у,воеі
КАТРАГА (Ст.), КАТРАГА // КАТРЯГА (^д.), и, іь, Є тар.
1. Брезентовий намет.-
2. Курінь.
КАЦАВЕЙКА, и, ж. Оздоблена вишивкою безрукавка (£§.•).
КАЦЮб/, и, ж. Те саме, то КАМІЕНЬКА (К^, Хо£«).
КАЦ^БКА, и, ^ж. Зменш?-пестл. до КАЦЮБА (Кд, Хо^).
КАІДОК, а, ^ч. Домотканий кольоровий килим, яким застиляють ліжко
(МкОд, С. Г.).
.КАЦЮЧСАЦЙ... Вигук, яким підкликають свиней (їв.).
КАЧАЛКА , и, ж. Суцвіття, котик рогози (Ушм.).
КАЧАНКА, и, ж_. Візок, пристосований для перевезення сільськогоспо-
дарських продуктів без тари; безтарка (Вднр•
93
КАЧЕЛЯ, і, д. Гойдалка (Ст.).
КАЧЕРОЖНІК, а, ч^ Держак кочерги; кочержилно (Млж.).
КАЧЕРУОЖНИК (М.ЧС.), КОЧЕРЕЖНИК (ІЕ, Зар., Дрм., Дуг *, Тет.),
«КОЧЕРЙЖНИК . (Клв., Лск., Нр^.), КОЧЕРУОЖНИК (Бв.), КОЧЕР&НІК (Лч.),
а, ч. Куток у хаті, де стоять .рогач і, кочерги тощо. Протну видки у ка-
КАЧЇЛКА, и, ж. Качалка для качання білизни після прання (КрскЛ.
КАЧКА, и, ж. Свійська качка (Кч.).
КАЧУК, 6, ч. Качур; селезень (Рвк.).
КАША , и, ж., дерк., етн. Рисова каша з солодкою підливою, якою
частують присутніх на поминках (Л^к.).
КАШАлбк, лкі, ч. Гаманець (Лпт.).
КАШІРКА, и, ж,. Плетений з лози продовгуватий кошик з однією ручкою,
що використовується переважно для вибирання картоплі (СЛ.).
КАШЛАМАТТЄ, я, збЦн. Лахміття. Ми кашламат’т^е свай/ закапа-
ли 2 ХШ да Р’ївчку пашлЧ (Грх).
г КАШУЛЯ* (Зм., Крск., Крен., Лкш., » 221*» &•» 522г» .ЕР»
КОШУЛЯ (Грн., Д., НЛ4., Ст.), і, д. І. Велика плетена 8 лози корзина з
двома ручками для перенесення і вантаження городини (£м., Крок., Крон.,
Лкш., М^ЧС., Пл., Шст., Ю.).
2. Невеликий лозяний кошик (Грн., СтЗ.
3. Виплетений з лози ящик без дна, який накладається на віз при
перевезенні городини, полови і тЛн. (МЛ., Ось.). Кашул* кладу?* аа
вуиз, шчоб наедпат* багата ^ртопл;і/або палЗви (Ось.).
КАШоЯ^ТіТд; Жіноча кофта^Д.). ' х
КВАКТШ (МдЧС., Ось., ^ЕС., £., Тим., Чп.), КВАША (МхЛЕ), и,
Квочка. Кури куд^гдо^йут^ , адвак^й квокчуту (Ось.); Квактуха за
одну нудч (Тим-)•
КВАРТАЛ, у, Чд, с.г. Ділянка , яку викошує один або кілька косарів
за певний час. Да пйаг чолов*£ек два квартали дайут'; £ гаднюаґі
щчщт^йеіСа два гектари (Сьц).
КВАС, у, ч., стар. Узвар (Дв_., Лч.).
КВАСОК, ск^, ч. і» кул. Печеня, що приготовляється з м"яса і кар-
топлі з соусом (Зар.).
2. Березовий або кленовий сік (5.4*.. Клв«, ££•»
КВАСЙЛЬНІК, у, ч., збі^. Бадилля квасолі; квасолиння (Лч., Сл.).
КВАСУВКА, и, ж., кул. 4. Страва, що приготовляється 8 вареного на
молоці пшона, заправленого ягодами або варенням і квасом (К., Кшв.,
Рдн.-В.). Квасууку посл’іи абЙїед й£ели4 (Кшв.).
2. їжа, приготовлена на квасі (Влд.).
КВАТИРА, и, ж.. Четверта частина Місяця (Мрт.)*
КВАшблЯ, і,д. Квасоля (Со^.).
КВИТ, у, ч_. Квитанція (Бв., Лч.,, Сл.).
КВАКША1, и, ж. Те саме, що КВАКТШ (В., Зад., Клв.,
КВОКША2, и, ^ж. Назва сузір’я, яке можна бачити перед сходом оонця
(Ви, Крм., Луг., Дч., Ушм.).
КВОЛИЦЦЕ, люся, лишея, недок. 4. Скаржитися, жалітися на нездужан-
ня, погане самопочуття (КД., Клв.., Ст., Тет.).
94
2. Нудьгував», нудимся (£&.). г
КЙіА, и, мн. КЙКІ,’ ков (Бв.), КЕЛЯ (Бб., За£_., Клв., Тет.), КкГЯ,
і (С.),^., див. Цукерка.
КЕЛБ, а,^., Іхт. (&о6іо доііо). пічкур (Рдн.-В.).
КИЯ ДИВ , КЙ£А.
КІЛЬКА, 1, £., дит. Зменш.-пеотл. до КИЯ (Бб.,^ар., Кав., Те».).
КЕМЕЗЕЛЬКА, и, ж. Верхній чоловічий одяг, подібний до свити (Квн.).
КЕРЕЗ, п^ийм. Через (Дмш-)-
КЕСЬ-КЕСЬ... Вигук, яким підкликають коней (Влн.).
КЕТЯ див. КЕКА.
КЕЧ-КЕЧ... Те саме, що КАЦЮ-КАЦЮ (Ів.). ,
^БАЛКА (Ст., Ч.), КИМБАЛКА (Вв., Озр., Дм.), КІШКА (Вс., СзЛ,
КІМБАЛКА (Ж£.), и, ж., стар. І. Те саме, що КАПТУР 4 (Вс., І£., 0в£.,
Ст.).
2. Жіноча коса, закручена на голові за допомогою лляної стьожки
(ВВчЖ-)*
3. Поділ сорочки, спідниці тощо. Баба загартайе шгб&псу, йак через
водуй^Х(5г)-
КИДАНКИ, нак, мн,., дул. Щипані галушки (Мл-Д.).
КИ6ХИ (Грб., ^мш., Шст.), КИЯХІІ (Бв., Б^., Д£., 3^., Зг., Івн., КД.,
Кпт^., Й2/» Д®** &!!•’♦ ЙНН ЗЛ*> Йї?» Ой?»
П.С., *Р., С_.В., Св., С$д., Сз., Сос.Т^Ст., Тхн., Уз., Х^., Хд., Чп.),
КІЛЯхГ(Тет,-)а КІТЯХйПбв., Дх, Ж£., Ушм-), КІЯХ^(Вв., Лск., Лч., Сл.),
хо£ (хуив.хуов), м&. Кукурудза.
КИЙКИ (Лтв., Стд.), КИКЙ (Б&, Вхв.,Д., Г£., Кт., Лкн., Ст., ©.),
Кійк/ (Лпт., Слр.'КІКІ (Гн., ЗД£., Тет., Хо£.), кбв (к^йв, ку5в), мн.
Те саме, ЩО КИЄХИ. X К0ЛХ^З^С/ЙуТ*£*0Н| ЙЄЧМ’Гнл пшеніц^, КИНІ£
ми аби^йвйі б^у, 1 кик?, X ЙЙг£(ГЬ> ~
КИЙОШНИК (Г., Кт,.), КИЯШНИК (Лун,, Лки.). КІяШНИК (Дск.г-Лч., Ся.),
а, ч, Пояе, 8 якого зібрали кукурудзу (£. Кт., Лкн., Ли., Лск., Лч.)*
2. збірн. Стебла кукурудзи (К*., Лч., Сл.).
КИКА, и, ж., йт. Сало (Крм.).
КИКЙ див,. КИШ.
Ю^МБАШ див. КИБАЛКА.
КИПЕНЬ, пня, ч. Холод; мороз (Ійи).
КОПИТЕНЬ, тняТх: Те саме, цо КИПЕНЬ (ЗАД,.).
КИРНАТИ, а, е. Кирпатий, йак ув4рх н^с, дак нирнути гав^ред
(Кцв .). '
КИРЧ, а, ч. Викорчуваний з корінням пеньок; корч (Те^.).
КИСЛОТІ, £, перен. Причепа. Одчепис^ рд мшіе, кислот^ (&).
КИСЛЯК, і, ч. Кисле фолоко (В., Заїк, _С..В,, Тет^.)*
КИТ, У, Зл •!. Смола (Зуь, Тет.).
2. Замазка для вікон (Б.-В,).
КИТОВІЇ, ую, /за, недок. Замазувати цілини між склом 1 рамо» вік-
на замазкою (Б.-В.).
КИТЯ. Вигук, яким відганяють овець (Стдн,.).
КИТЯШНИК, у,.ч., Збірн. Те саме, тд КИЙОШНИК 2. Прив/зли*
т'ашнику да й т&і^им (Бв.).
95
КИЧКА, я, ж. 4. Китиця, -цо вживається як прикраса біля хомута в
кінській упряжі, на очіпках та в волоссі жінок тощо (Бб., Ь, За^.,
Крл., Тет.). А жону не заплЬНлис’, л/рн ^стаул’^ли, робивші кГчви,
тийе у чка. Вкручували $ уЗси* ,(|б..).
2. Важіль на колодязному зводі для витягування води (Крл.).
КИЧКАВІТЬ (Дми., Зм., Тхк.), КІЧКАВАТЬ (Ти.), ую, /ви, недок.,
р,г. 4. Викорчовувати пеньки на лісовій ділянці, цоб зробити землю при-
датною для хліборобства (їй.., Й®., Зм.).
2..Обрубувати гілки на поваленому дереві (Тхн.).
КЙ’ШКА НАЛИВНА , кул. Кров"яна ковбаса; кров"янка (Лск..).
КИПрСУН, &, ч. Те саме, що КАПЛУН1 2 (Ущм;).
КИЮШКИ, ков, мн., ста£. Те саме, що КИЄХИ (&£•).
Ки4н* і, ч. Великий ковальський молот (Дек., Нрд.).
КИЯХИ див?КИЄХІ^. ,
КИЯШИННЄ (Зм., Свд.), КІЯШИННЄ (Кд->» я» *• Те саме, 4° кийоа-
НИКЇ Ом.і Свд.).
2. Те саме, що КИЙОШНИК 2.
кигішник див. кийбршик.
КібХлКА ДИВ. КИШКА.
КІДАНКІ, нок, мн., кул. Галушки, приготовлені з рідкого тіста, яке
набирається ложкою і опускається в окріп (Лск.).
КІЙКІ да. КИЙКИ.
КІЙОНОШНІК, а, ч. 4,. Те саме, що КИЙОШНИК4 (Млж.).
2. Те саме, що КИЙОШНИК 2 (Кт.).
КІКІ вдв. КИЙКЙ.
КІ-КІ... Вигук, яким підкликають гусей (Брн.).
КІЛОН&ПЗР, а, ч., сл1. Високоякісний сорт льону, що береться за
основу при нарахуванні плати колгоспникові-льовареві (Клв., И,-К«)♦
КІЛЯ, прийм. Біля, кодо. К’іл^а маста пастройіли електраст/нц’ійу
(пскл • / /
КІЛЯХИ КИЄХИ.
КІмфкА ДИВ. КИБАЛКА.
КІРСА. і і ж. Деревна тирса (йл).
КІ/ГЯХИ* див. КИЄХЙ.'
КІЧКА, и, мн. КІЧКИ, ков, ж. 4. Китиця (Цю.). 7 нас мдога £
Ацгцд.. : аж^на.., іци., к>ічкрмЧ
2. Те саме, що КИРЧ (К^в., М.-К.).
КІЧКАВАТЬ ДИВ. КИЧКАВАТЬ.
КІШКИ*, шок, тільки мн. Внутрішня маса гарбуза разом 8 насінням
(І2л.
КІЯН, й, Великий молот, яким розбивають каміння (Дч., Сд.),
КІЯНКА, а, ж. Рід пилки (Клв.).
КІЯХИ КЙЄХії. г
кія®(ннє див, кияганнє.
КІЯШНИК ДИВ. КИЙОШНИК. 7
КІ&ПНИШЕ, а,£. Те саме, цо КИЙОШНИК 4 (Дон.).
КІ^ЗІЯК, у, Ч. Те саме, що КИЙОШНИК < (Клв.).
96
ШДБИЩЕ (Нрд.), КлХдЬБИЩЕ (Млн-» Дльч., СД., Тхн.), КЛАДЬВИЩЕ
(Гбн.), КЛАЙБИЩЕ (Дд., Дмш.), а» £• Кладовище.
КЛАДКА, и, ж. Лава біля тину, де збирається молодь після роботи
КЛАДоВКА, и>лж. Навіс для сільськогосподарського реманенту, дров і
т.ін. (Лск.). ,
КЛАДОЧКА, и. дк. Зменш.-пестл. до КЛАДКА (Влд.^, К-, Рдн.^.). На
кладацц^.д^АУки1 збиІрали^с (Рдн^.); У нас ус^£ прац^уйу?, дехт£ на
кладочкахяе сидит) (Влд.).
КЛЇВбИЩЕ £ИВе КЛЇДБИЩЕ.
КЛАДЬВИЩЕ дав. ШДБИЩЕ.
кла'йбище див. кл/дбище.
КЛАН, а, ч., ент. ( Сітпех (Рдн^.).
КЛАПАН, а, ч,. Борт у піджаку (Луг.).
КЛЕ (Ме;К_<)Т КЛИ (Н.), прийм. Коло, біля, к йа бд £ кле ахйи
КЛЕГИНЯ (£., Влд., Клв., Тет.), КЛЄГИНЯ (Мрт.), КЛЯГИНЯ (Бв., Лч.).
КЛЯГҐНЯ (Сел,.), КНЯГИНЯ (Бв.), і,Л--«. ЩЕ* Дівчина, яка досягла шлюб-
ного віку (Бв., Влд.. Лч.). Онгії пар об ок^у таегин^ е пошли1 (Влд.).
2. Наречена (в., Клв., Мрт., ,Сел., - Двс’
кл^дггнч? батько з мрткойу (Мрт.) •
КЛВЗМАТ акш^). КДИМАТ(Тет..). КДІЙмАт Щ.,3а£.), ШМАТ (Клв..С^.),
у, ч. Клімат. Бдо .Щ&і’ йЕ^ЙЙа» шчо 55£вЙ5§. Л& £§£ ЖЙЙІ йВйЦЕ*-
сДки Ом? І МЦиІІ аавза. 5в£2її1Хй!ІЗ§й& ) •
КЛЕК, а, ч., ррн. (Сіеоіна пцга).Чорногуз, лелека (££&•).
КЛЕКЕТЕНЬдив. ЙІЕКОТЕНЬ.
КЛЕКОТЕНЬ див. ЙІЕКОТЕНЬ.
КЛЕН, у, Че Загуслий сік, що виступає на стовбурі вишневого або
сливового дерева; глей (Мг,-К.).
КЛЄВАРБЩЬ, рця\ ч., бот. {Согопіиа гагіа І,).Впязіль різнобарв-
ний (КрЛе).
КЛевОТЬ^РКА, и, д. Машина для обмолоту конюшини (СдВ.).
КЛЄГИНЯ- КЛЕГЙНЯ.
КЛЄСТІ, клену, клєнеш, недок. Клясти кого-небудь (Ю^).
КЛЄЯ, ї,Лг» Дхт- л/^г/г^.Верховодка (Карп,.).
КЛИ дир. КЛЕ.
КЛИВЙЦ, вца', ч., отар. Молоток середнього розміру (2ї£-»^ч.).
КЛИМ/Т див. ПЕЙМЙГ
,КЛЙМНЯ (§ар.,х Кч., Тет.), КЛЙйЛЯ // КЛбм’Я (!&., Лск., Нрд., Ушм.),
Клбмня (Млн.), КЛЙЯЛЯ ( Клм., Рщь^В.), і, ж., риб^. Снасть для~ковлі
риби у вигляді натягненої на обручі сітки та палиці, прикріпленої до
обручів.
КЛИН-ПАСТИР, а, ч^, рідк. Деревпяний клинок, яким закріплюють жо-
су на кіссі (£.).
КЛІЕТЬ, і, д. Хижка, комірка (М^К.). -
КЛІІ1ЛАТ дивГшГШТ.
клім/т див. кле&і£г.
КЛІТКА, и, ж., с^г. Ділянка землі, яка дорівнює 4 га (Гря-)*
КЛОК, а, ч., рідкеє Віхоть для мазання глиною долівки х£й-»
/л.. \
КЛсГкАТ (Рт.), КЛ&САТ (Гдн.), КЛШТЬ (Грб.), ає, недок. Кричати
(про індика). Індики^клукайут* (Г£б.).
КлбшіЯ лив. КЛЙМНЯ.
КЛОМНЯ див_> КЛИМНЯ.
Клбм'Я ДИВ. КЛИМНЯ.
КЛУБ, а, ч. Інструмент для нарізування гвинтової різьби по мета-
лу-
КЛУБЕЦЬ, бця (Вв.), КЛУДЕЦ, дца (Лск.), ч. Дерев"яний стрижень
в ткацькому човнику, на який надівається цівка.
КЛУБНИК, у, ч., збірн.?^5от. {Ггада.па Полуниці. Гний
вивчим пуд клубно (Тет.).
КЛУДЕЦ Див. КЛУбЗцЬ.
КЛШТЬ див. КлбкАТ.
КЛЖЛЯ див. климня.
КЛібцКй, ков, мн. Дрібні галушки (Кцм.).
КЛЮЧ, а, ^ч. Жердина в колодязному зводі, яка разом з відром опуска-
ється в колодязь (І&ц, мій). М&ЗЙІЙ2М М М «222ЇВ6
МІ1Х М £ак ми^нП' надой/ло ЛВІЗЯ ССЙк) •
КЛЮЧЕ, а1?сл Крокви, скріплені попарно, що в основою покрівлі будь-
якої будівлі. Потбм соб*£е навозиу д’Дсу на кл&Ру, йак д^гче по-
ставну й поч4? лат^т; - уп£у и приби^^себ^, А умор (См.) •
КЛЮЧИНАМИ, д., рідко, ста^. Кроква (В., За^., Клв., Тет^.).
КЛЮЧКА, и, ж. Те Ьаме, що КЛЮЧ (X.).
КЛЯГИНЯ див. КЛЕШНЯ. ~
КЛЯГЇНЯ див. КЛЕГИНЯ.
КЛЯКА, и, де. Виснажений, захарчований кінь; шкапа (Влд.).
КЛЯйбвіК, а, ч. Кленовий сік (Лпт.
КЛЯЧ, а, мн. ЮіЯЧІ, чуов, ч. Кожна з двох поперечних палок на
кінцях невода, до яких привпязується канат для витягування сітки з во-
ди (Н/-М.).
КЛЯЧА, і,х- Холодна й волога погода (Ь).
КлЛе, присл. Холодно й вогко (про погоду) (Ь).
КЛЬОКОТЇЇь7*к6че, недок. Те саме, що КЛОКАТ (Клс.).
КЛЬОП, у, я. Лезо коси (Пл.).
КМІЕСДИ, а, е. Кмітливий (Ст.).
КНЕКА, жої, д., етн., отар. Дружка у весільному обряді (Сос.).
КНЕШЇЙ (Сос.), КНЯЖИЙ (Лб., Я.), ж^го^ч., мн. КНЕйЙЄ, КНЯЖЙЄ, йх,
ем., отар. Боярин у весільному обряді. ВЧ'пйут молддґйе, потім ндя’і*
И&З кндажійду і друа^ц Ч^ (_Лд_.). "
кшБГ7вв7,~Дск., Дч., КН“ГА // КН*ГА 0ЙД-» и»
ж., ррн. (Уапеііи^ гаііеии^').^1іхя..
КНИГ, а', ч. Кнур (Лч., Сл^.
КНІГА див?КНИГА.
КНІВД, жок, мн. Книжки с^).
КНЯГИНЯ дав. КЛЕГЙНЯ.
княжіл див. кнтй.
КНЯЗЬ, я, ч. Наречений, молодий. ІІак бат*ки оддайут', хоч не
хоч-до йди, бе ба'т’ку понарйвиус’а кн’аз’ (Крл.).
98
КОБ і. срол. Якби, коли б (Бв^,. Клв., Крм., Лч^., Сз., Сл.). І
Й8Й8^ наварила, коб сир; Д^е^накип’ їело на серци
Ї.ЗХ2Ж4** Д’І*ЇУУ ?ог<( й^у, то зр£зу скрутиуса б (Бв.);
Коб йа ма$ силу, то б^йаГ^бЧе доб$ю дау (Клв^). ~ ’
2* ЧЖ* Аби. Коб войни^ Д^£^Х2^7йо6 д’ГетЧ хучйей повуросталЧ
(Сз,.)» йому не завадило (Сл.). — ~ ?г”
КОБАН дав. щХй.
КОБЕІШ, і, ж., стар. Доморобна чоловіча свита з каптуром (Сос.).
К^ШІЦА, и, рідко.Кобила (Лч., Сл,.).
КОВБАЛЬ, я, ч.., куд. Варений свинячий шлунок, начинений м”ясом і
здором; кендюх (Дч.).
КОВБАСА, 1Г, ж^, Дерен,. Те саме, що КАБАНЕЦ (Вв.).
КОВБИК (Бч., Кшв,., Дек.), КОВБІК (Крм., ' Нрд.), а, X*, анат. Шлунок.
Уйогоболи^ кбубик (Бя.).
КОВБИХА див. КАВБИХА.
КЙВБІК Див. КОВБИК.
КОВГАНКА, и, ж. Дерев”яна посудина, в якій товчуть сало для
засмачення страв.ковганціе сало тоучем.
2. ста^. Кухоль для пиття води (Вл^).
КОВДоБАШКА, и, д. Те саме, що КАВТЕБА (Дек.).
КОВЙЗА и, д., знев. Вередлива, примхлива людина (Зар.).
КОВЕНії дав. КАВЕНЙ,.
КОВЄНі^ДИВ. КАВЕНЯ.,
КОВИННЯ Див- КАВЕНЯ. ' > )
КОВМ^ (Зад., Кч., С.В.. Тет., Ушм.), КСМа' (Над.), КУМА (Вв., Крсл.,
Дек., Луг.),*^ & ку&.Тв саме, що КАРТОПЛЯНА КАША (Вв., Крсл., Кч.,
Іск., Дуг., Нрд., С.В., Ушм.).
2. Корм для свиней, домашньої птиці тощо, приготовлений з товченої
картоплі й^полови (Зар.у, Тет.).
КОВНІЕР див. КАВНЕР.
кбвнір 2ЙВ. КАВНЕР.
КОВНІР див. КАВНЕР.
КОВОРОДКА (М.), КОВОРСИКА (Лск.), и, ж., Х§кст,- Прядка.
КОВОРОТ^, а, ч. Ворота (на межі двох сіл) (Крлр*
кбвОРОТ2, а, ч. Товста гілка, яка відгалужується вбік від стов-
бура дерева, (Карп.). ,
КОВОРОТКА див_. КОВОРОДКА. ,
КОВПАК, а, ч, Те саме, що КАЧАЛКА (Вв.).
КОВПАЧОК, чкйС, ч., бда^. Вічко в сотах, в якому виводиться бджоли-
на матка (Луг.). ,
КОВТЕБ (К., Кшв., Рдн.-В., К0ВТ6Б (Карп.), &, ч. Те, саме,
що КАВТЕБА. На покуос’е 5 нас коутеб’і йе, де йама така _з водойу (К.);
Там у кас у К-буТ-еб.'іе^ічГуе рЙнойіГ'йе (Рдн.-В.); На пог(/н*і\Йоч7
вїгриу коУтеб (Сїд) • ,
КОВТОБА~дав. КАВТЕБА. ,
КОЗТОБІНА, и, ж. Те саме, що КАВТЕБА (За^-)-
КОВТУНУв/іИ, а, в. Обліплений кавтунами (дав.) (^дв..)'
99
КОВТЯХ*, а, ч^ Гроно; суцвіття (ягід, бузку, дрібних плодів) (Л^г.)
КОВТЯХ2 див. КАВТЯХ. '
КОВТЬОБАНКА, и, д, Те саме, що КАВТЕБА (Тет.).
КОВХАН, а', ч^, дит. Стусан. Ко^хани^у надай^т, йак не знайде ко-
та (Вв.).
КОВШ, а, стар. Посудина для солі; солянка (Крм., Луг.).
кбгУТ, а, ч. Півень (Крв.).
КОДРА, и, д. Доморобна товста ряднина (Лпт., Тет.).
КОЄЧКА, и, ж. Колиска, яка стоїть на підлозі (Лск.).
КОЗАК, а,^. Неміцна самогонка, добута наприкінці куріння (Бб.,
МрД., СМВ.).
КСЙАЧИНА (Гл., Зв., Клд., Лп., Пт.), КОЗАЧІНА (Квн., Срн.), и,
X. Верхній чоловічий і жіночий одяг з домотканого сукна, відрізний в
талії з брижами ззаду; чумарка. ,
КОЗАЧКА, и, д. Те саме, що КОЗАКИНА (Ів., Уз., Хоч.).
КОЗАЧОК, чка, д.. Пестл. до КОЗАК (Бб., Мр£., С.В.).
К03^УШКА,и, д., орн. {СагоІиеН$ сапхайіпа І.). Коноплянка (Зар.).
КОЗЕЛЬЧИК, а, ч. Смажене кукурудзяне зерно у вигляді білих баран-
ців (Лск.р.
КОЗЄРНІК, у, ч., бот. {НеІеос/іагі$ /. Дг.).Рід водяної рослини,
'СИТНЯГ /ДЧд).
КОЗИ, коз, мн., ста£. Примітивний верстат для ткання полотна
КОЗИР, а, ч. Картуз (Лч,.).
КОЗИРКИ, рок, тільки мн. Легенькі виїзні сани з спинкою і захис-
ним пристроєм від снігу, що летить 8—під копит коней (В., Сос.^^Тед.).
КОЗИРОК, рка7, ч^ Конусоподібна залізна посудина для збирання жи-
виці з сосен (Рднлг£>)*
кбзКА, и, д. Примітивний, без колішні, плуг (Хор.).
кбзлй, л^ов, мн. Невеликі кроковки, якими скріплюється гребінь
солом”яної покрівлі, стіжка, скирти тощо (Вв^, Нрд.).
кбзЛИКИ, куов, мн. Те саме, що КОЗЛИ (Крм., Л£Г.).
кбзЛИНИ, лин, шь Те саме, що кбзлй (Лск.).
КОЗЛІК1, а, ч. Витушка (Вн.).
КОЗЛІВ2, а, ч. Складений у стіс торф (Ао.).
КОЗЛИК, а\ чЛ. Засохлий бруд у носі.
2. Пагін у картоплі (Ушм.).
КОЗЛЯКИ, куов, тільки мн., бот. Загальна назва всіх видів грибів,
крім білого (Вв., Лск., Лч., С&., Ушм.*).
К03НИК (Вв.), КОЗНІК (Лч.,С£.), у, Чд, бот. Отруйна болотна рос-
лина, що цвіте жовтим цвітом.
КОЗУБ,, а, ч^, морі Бакенщик (А-).
К03ЮЛ0К, лка, ч. Те саме, що КОЗЛІК1 (Ус.).
КОЗЬОЛ, зл£, ч. Те саме, що КСЗЛЯК -І (Сл.).
' КОКА, и, д., ^ит. Картопля (Оср., Свд., Шстр.
кбко, а, с., дит. Картоплина (Вв., Зар., Пл., Тет,,).
КОКАТЕНЬ, тня, д. Те саме, що КАМЕЛЬ. Б^оі£ кр^Гепки ^такй, йак
кокатен’
100
і • ,
КОКОЛИЧ, у, жд. Коклюш, кашлюк (Влд,).
КОКОТЬ, ктя (М^.), КЙХОТЬ , хтя (Мрт.), ч. Кіготь, пазур. ^Рос-
щстит^кохтЧ /орел7
КОКСАГИЗА, и, ж., бот. {Тагахасигп /^/~^#/Л^гг).Кок-сагиз (Крм.,
Кррл.). У.нас^коксагизу кр’_(Крм .Л
'^^кблшлТТГчГдзвїн
КОЛІЧ, а, чг. Кільце з лози, яким прикріплюють голоблі до саней
(Мш.).
КОЛЕСО (Лтв.). КОЛЄСО (Лч., Сл.), а, КОЛЄСб, І (Лвн.), с. 1. Те
саме, що КАТЄЛКА.
2. Пристрій, за допомогою якого піднімають колодний вулик на дере-
во (Лч., Сл.). ,
З. Те саме, що КАЛЕСО (Лвн., Лтв., Лч., Сл.).
КОЛЙНІК, а, ч. Накладена на віз хура соломи чи сіна (Л<ь).
КОЛ&Ю див. КОЛЕСО.
колесо^. КОЛЕСО.
КОЛИБЕЛЬКА, и, д. Те саме, що Ко'єЧКА (К&.).
КОЛОБКА, и, £. Деревпяна або металева втулка в колесі (Тет.).
КОЛИСКА, и, ж. Густа ткана сітка для ловлі дрібної риби; тканка
(Мр£., РднуВ.).
КОЛЇдЗр/а, Я* Веранда (Мли).
КОЛО, а, ста^. Те саме, що КАЛЕСО (Крм-)*
КОЛОДОРОТОК, тка, ч^, текст. Те саме, що КОВОРбдКА (Луг.).
КОЛОДЕЦ, дца (»М1.), КОЛОДЕЦЬ, дця (В*,, За&.), ч, Колодязь.
КОЛОДКА, и,Деревпяне взуття (Влд.).
КОЛОНА, и, ста£. Колонія (3., Вв., Зарг, Нжл.., ІЇЕЗг»
Ушм.). Там^їл£зДімеп *ка_кол(Нр д Ц.
КОЛОСНЙкДГХ'те саме^'що КАТЄЛКА (Ст.).
КОЛОСОВАТЬ, с/ю, с/єш, не§рк. Очищати ячмінне зерно від остюків
(ДчЛ , 7 ,
КОЛОТИТИ! КОЛОТИТИ РИБУ-спосіб рибної ловлі, який полягав в тому,
що воду на місці лову бовтають доти, поки в ній не задихнеться риба,
яку потім виловлюють руками (Ярд*)*
КОЛОТИТЬСЯ див. КАЛАТІЦЦА.
КОЛОТЇТЦЕ ^в. НАЛАТІЦЦА.
КОЛЙТКА, и, ж.., кул. Страва, приготовлена з иматочків сала і м’М-
са, заправлених борошном (Бв^).
КОлбтяНКА, й, Д. Сколотини (Но.).
КОлбшКА, и,^. Нони частина рукава сорочки, який не мав манжет
(Крм., Дуг,.).
~^оЖї, лбш, мн* Ви™, які надіваються на прут очки начиння; ні-
тяиГрукави (Діік.).
КОЛТИБАН, а, ч. Те саме, що КАВТЕБА (Ка^М*
КОЛУЙДКА, и, ж. 1. Висячий замок (Лск.).
2. Вудшк-дуаиянка (Карп.).
КОЛЮЧКА, и, жл, £ (ДЯМ?» НМр
К0ЛЮЖ1, шок, ^оот. ^та£д( І.).Осот (С£«).
101
КОЛЯСА, ляс, мн. Колеса (Тет.).
кблЬБА, и, ж. Корба, ручка (Бб., Вр., Влд.)* М*і кбл’байу крути^м
с^^кври’У (Вр.7*
‘^галГдиБ. ковма.
КОМАЙ, і, збірн. Комарі; мошка (Б.).
КШЕІІЬ ДИВ. КАЙЛЬ.
КИ (Кд.,' Крл -, Хо£.), КОМИН (Ь, Мрт., НжлЗ, КОМІН (Крм., Карп,;
Луг., Ьь, СЛд), а, 1. Частина димаря над дахом (Кд., К^л., Мцт.,
Нжл. 4 Сл^., ХО£.).
2. Труба~для відведення диму з печі (К]ж, »ЛУ£;)-
3. Скло в гасовій ,лампі (Карп., Л^.).
КОМЕНЯ див. КАВЕНЯ.
ЕОМ1ЄР див. КАВНЕР.
КОМИ, мов, тільки мн. Те саме, що КАРТОПЛЯНА КАША (К., Рдя^^. ,Ст.)*
На^сн^сданок
ПЙЙНда. КОМЕН.
КОМОННИК, а* <и Чистильник димарів; сажотрус (Дуг.)*
КОМІН ДИВ. КОМЕН.
КОМІйНОк7 нка, £. Зменш. Д° кбмЕН 3 О&рп.).
КОЛІР, а, ч. Комір (Кч.).
КОЙКА, и,^. Те саме, що КАРТОПЛЯНА КАША
КРИЛАТА, и, д. Кімната (Док., Лч., Сл.). Пйат^ комлат у його; Бутґс
ЛйИ^Йиати (&и).
КОМЛаїНИЙ, а, є. Кімнатний. Комлатнийе тухл2і (Луг.).
кбмля, і, д», £иб. Різновид снасті (Вл).
КОМНІР див. КАВНЕР.
КЙМНЯР див. КАВНЙ>.
КОМСА, и, д, Цукса (Лск., Н£Д.).
КОНАВКА (Мне.), кбйОВКА (Свд.), и, ж. Металевий кухоль для пиття
води.
КОНВІди^. КАНВА.
кбник (Вв., Дд., Смж., Ушм.), КОНІК (До.. Кам., Лч.), а,^ч.
1. Вертикальна дошка посудної шафи,паралельна одвірку хатніх дверей,
в пази якої вставляються полички, що другим кінцем упираються в стіну
(&., Дхв., Кали, Лч., Ушм.).
2. мн. Деталі витушки у вигляді дерев'яних вертикальних пластинок,
на яких тримається пряжа при перемотуванні в клубки (Дд.).
3. Те саме, що кбзЛІГ (Смж.)
КОНИКИ, ков, тільки ми.; бот. Те саме, що КМВАРЕЦЬ (Вв.).
КОНЯЧИНА, и, д., бот. {Тгі/оіінт /.)«Конюшина. Накоси^ на^
гу коничоя (Лск.).
КОНІК див. коник.
КОНОВІ ж- КАНВА.
КбйОВКА .Див. КАНАВКА.
’КОнбш, и, з» Дерев’яне відро в дужкою (Бч.).
К0Н03ЮБКА, и,^ Луб'яний коник без ручки (§£.).
КОНОПМНИК, а, ч_., О£В. Те саме, що ШНШЯНИК (Б.).
102
КОНОПЛЯНИЙ1 ДИВ. КАНАПЛЯНИК.
КОНОПЛЯНИЙ , а, я,., ста^. Невеликий наділ землі площею до 0,25 га'
(Док,).
КОНОПЛЯНІЙ див. КАНАПЛЙНИй.
КОНОПЛЯНКА* и, ж_. Місце, де ростуть коноплі (Свд., Ь) .
КОНСЬКАЯ МАКОВКА, .бот. /.^Глечики жовті» На
тут’ кбнс’кийе макоуки/ (Рдн .^В*.) -
КОЙІІКаТи, «х, ста^. Торба, в як;у насипають овес, січку тощо
для годівлі коней.
2. Посудина для напування коней (Гл.;.
КОНЯчбк, чку, ДхТе саме, що КОЗИ (Нжл.).
КОНЬОК, пьк^, д. 1. Дощана верхівка на гребені соломкяної покрівлі
(Ж-)-
2. Верхня частина черепичної або шиферної покрівлі (К£м.)«
КОПА, і(, д. Шістдесят копійок (Свд.).
КОПАНИЦЯ, і (Бв., Лск., Д.РД^» КОПАНІЦА, и (Бв., В., Зар., Ст^,
Теїд),^. 1. Залізна скребниця для зішкрябування верхнього шару глини
8 долівки або стіни перед побілкою.
2. Велика мотика для підгортання чи копання картоплі.
КОПАНКА, и, д. Те саме, що КОПАНИЦЯ 2 (Луч.).
КОПАЧКА, и,^. Мотика; сапка (ЗО.
КОПЕЛСЯ, лії, ж.Гурт; група, Копеїґвйа детей (МртЛ.
КОПЕЦ див. КАПВД.
КОПЕЦЬ див. КАпбц.
'КОПИЛ, ТТдь Сокира, якою тешуть дерево для виготовлення човнів,
деревпяних НОЧОВ І Т.іи. (Гл., ?ДН<В.) .
КОПИЛА, и, Дерев”яна розпірка, яка вставляється між бортами но-
вого човна для запобігання його деформації (Н.М*).
кбпИСТЬ, і, ж., стар. Гряділь рала (Гбя., М^, Нжл.).
КОПЙТОЧКЙ, ков, мн., бот. еигвраеит Л). Копитняк, копит-
ник європейський (К^Л^).
КОПИТЬКИ, ков, мн., бот. Те саме, що КОПИтбчКИ (Нжл.).
КОПКА,, и, ж. Пічуркя в комині печі для попелу (Вв., Ушм.)*
кбпНАдив. КАПНА .
КОПОВИЗНА, и, ж. /Те саме, що КАРОЛ (НД.).
у КОПОТЬ (Нрд.), кбпОТЬ (Б.-В.). ятя, мн. КОПТІ, тьов, ч^ Те саме, що
КОКОТЬ. , ?
кбРАБ (Крм.), КОРОБ К&°П (Сл.), а, ч. І. Посудина и
липової кори, в яку складають соти 8 медом, добутим у лісі в вуликів-дуп-
лянок (Луг., Лч., Слр.
2. Ящик на возі (Км&>).
КОРАВКА див. КАРТКА.
ЙОРВД див. КАРЕЦ.
КОРИСТЬ (В^ Зар., Теї.), КОРИСТЬ (Сос.. Клв.), і.^к. Пожива; І«а.
Б " 1^9!І йб * гриби, йагади... (Сосл).
КОРНЙГА,^и, д. Сорт рожевої літньої картоплі
КОРОБ £>вг КОРАБг
КОРОБКА Гиї КАРОоКА.
103
кор^исел _дм.ш6тсЕЛ.
КОР&ІСЕЛ дав.КАРМИСЕЛ.
КОРОСЛЄП, у, Чі, бої. (&аг«піИиз Пролісок (Зуь, Тет.).
КОРОП див. кбРАБ.
КОРТ, у, 3- Бавовняна, тканина (Влд.).
К0РТОВ0 (Влд.). КОРТОВИ (Рдн.-В.). а, е. Бавовняний. _У Його кортой-
5Я5&ІЇЇ. (Рдн.^в.).
КОРЧ, і, ч. Кущ (Б.-В., в., Клв., Лск., Дуг.. Лч., Мрт.. Сл.). Ко^ч
картопел’ (Лск.); На том с4мом мГес'їС’і в^роо корч бузини (Мрт.).
~^1ЙРЧМА, и, зь Корчма. хіта пуд бл*аху - будац^чма, (!§«.).
КОРЧОВКА, и, ж., ірон. Самогонка (Лч.).
КОСА дав. КАСІ7
кбси, куос, тільки мн. І. Волосся на голові в чоловіків (Бч., ^С.,
Клв., КР».. Лск.. Я£Д_.).
2. бот. Приймочки в кукурудзяних качанах (Луг.).
3. бот. Стебла огірків, гороху (Тим.).
кбсй ВУГОЛ, буд. Гладко виструганий, рівний кут у рубленій хаті
«Ер» і , ,
КОСИЛКО (Дпн.). КОСИЛНО (Вв.), КОСИЛЬНО (ДдЛ.), КОСІЛНО (Лб.), а, С.
Те саме, що КАСАВІЛО..
КОСЙЛНО дав. КОСИЛКО.
КОСИЛО, а.^с. Те саме, цо КАСАВІЛО (Пдс.).
косйьно дав. кдсйлко.
косілно дав. косилко. у
КОСОВ’Є, я, о. Те саме, цо КАСАВІЛО (Влд., Клв., Лск , Мрг,).
К0ССЄ дав. КАССЙ.
КОСТЕРЙА, и, ж., бо|_. {.Зеіапа Р.8.). Мииій (Крм., Луг.).
КОСТЄЛЬ (Лск.), КОСТИЛЬ (Нрд.), я, ч. І. Залізний отвір у верхній
частині великої поздовжньої пилки для розпилювання колод на донки, в
який закладається дерев'яна ручка.
2. техя. Костиль (Лск.).
КОСТОЙГА, и,^., ,зоол. (РагсеШо).Мокриця (Лох.).
КОСТРА дав. КАСТРЙ.
КОСТРАТ, а (Вв., Уям.), КОСТРІЧ, а (Кцм.), Кастрований молодий
бугай.,
КОСТРУБ, а, ч., одя. {АзігкЬ _ рагитпіагіиз^йї^зб (&?„.)•
КОСТУЛЬ, і, ч. Милиця, костур. Зуа сгойіт* на двох кдоіул’ах, цче
й без пр&войі руд4 (Рі.).
КОСЙОР до • ОСТЬОВІ
КОСЦЙ1 див. КАСС^.
цЙ* міь Кістки (К^л., Кч., М>).
КССЯНКА, тре. Учаснице весільного обряду, яка заплітає й
розплітав чосу молодої (В*).
НОТВга1*, в, Один з дерев’яних валків, за допомогою яких пера-
бувають шантажі Дек») *
Воач^ний.і вмтоптаняй кіньми посів
КбУВіГіи, И (Н£Д>), КОТВИ1 ця, і (В.), Те саме, що КОТВИНА1.
104
л
кбіВИЩЕ, Місце, викачане і витоптане кіньми (В., Зар..»Кдв..
Ушм.).
КОТИКИ // КОТШ, ков (С.В.), КОТКИ, ков (Б,-В.). мн., Страва,
приготовлена з галушок з товченим маком 1 цукром, рідше - з олією.
КОТОК Див.ЕАїбк. ,
КОХВІЯ, І, ж. Кава (Лск., Луг,, Лч., СЛІ.). Хай кбхвійа стойіт
^'кбхЛСК // КОМрК, у, ч., мед, Те саме, цо кбкОЛИЧ (Л.).
кбхОТЬ див. КОКОТЬ.
КСЦ (Дхв., Кт., Лвн., М.-К., Стдн.,^У.), кЯ)Ц (Тер.), а, д. Домот-
каний, переважно кольоровий'килимок, яким застилають ліжко, лаву і т.ін.
КвдпНад’ Є8І85І, 306 йота напЧекла пІірагуЗ? 1 вЧтгааа Жц (Ш.).
КОЦЮБКА, и,дс. Те саме, цо КАМІЕНЬКА. §уйн часто х([дат з коц'убкойу
(Гл.). х ~
КОЦЮБН0К, а, ч, Те саме, цо КАЧЕРУОІНИК (Вв., Ушм.).
КОЧЕРЕЖНИК дав. КАЧЕРУОХНИК.
КОЧЕРИЖНИК див. КАЧЕРУОІНИК.
кочеруЗкник див. качеруЬжник.
КОЧКА, и, д/'Купина на болоті. .Птиц^а д^убит, де кі£чки, де вода
(&&,). ,
КОЧУБАРКА, и, оцн, (ЛІашСа сгізіаіа 2.). Посмітюха (В.).
КОЧУБЕЙ, я, _ч., 0£н. (ЛМ'0'дг).Іайворояок (В., Зар., Сос.).
КОШ1 (К.^ Кшв,), КУОШ (Вв., Мрт., От., Ушм.), а', ч., риб. Те
саме, цо КАВБИХА (Вв.,^, Кшв,, Мрт,, Ушм.).
КОШ2, а, ч^, с.г. Розворений віз (От,).
КОШАРА, и, у, 1. Погрібник (Крл.).
2о Дерен» Фашистський концтабір на тимчасово окупованій гітле-
рівцями території України (Крсл.).
КОПИТНІЙ, а, ч. Той, хто плете кошики (Дв.).
кбшк, а, ч. Захисний плетений футляр на скляному посуді (Таї»).
КОШЙЛЬ, кошйліц ч. Виплетений з лози або дранок ядик для господар*
ських потреб (Зар., Лч., Сіь, Тет.)»
КОШЛЖ £ив. КОХЛЮК. ~~
КОШУЛЯ1 див. КАШУЛЯ.
КО8ОТЯ2, і, д. 1. Вишита сорочка (Срси.).
2. Жіноча блузка (Крм., Лск», Іх.).
КРАГЛЯНКА, и, жл Каглянка (Кч»).
КРАДЬКИ, присл. Крадькома (МляьЬ
КР^Ж# а, ч., ори. {^па.5 Маленький крижень (В.).
КРАЙКА да’ ШАВКА.
КРАК, а,д.? орн. /7/^га).Крячок чорний (Лпт., Нрд»)
КРАЛІ, дїЇв, мн. Кролі. Крал£ пагр^зли Д^ево ($!,•)•
КР^ЛІ, лів, шь, Велика гарна хата/Де^В.).
КРАМАРОК» стар. Продавець у магазині. Захожу
арамаршчйк, ар тилЧи одну НЯЖМЯі Ї2В25І1 Я2Й11
ЇР’Ж.ЖїЙ О&Р*
КРАмкнь, ю, ч., 5ІЙ£* Кремінь дп-я кресала (Лч«,
ДЖ2Й^ 'хЛч..).
105
КРАПІВА (&., К.» !&!•• КРОПіРвА (Уш£.), и, ж., бот.
(Пгііся іїіоісй Кропива.
КРАСЕВЕННИ, а, е, збільш. Дуже гарний.^У нас да вайни буу красв-
р/нни клуб і $се село було красевЛне ($£.).
КРАСІВЕННО, присл., збільш. Дуле гарно. Вел’ми крас’івенно хавал’і
чапав? Цка (?£,.).
КРАСНА СУБОТА, ^имх- Великодній вечір (Дч.).
КРЕСНИ, а, е. Червоний. ДХЙд с^е а Ж^ах у кісних та-
Й51*ах.^ІдЧї4де, (З^.).
КРАСНЮК, а, ’ь, орн. {Зріли? зріли? або Сигіїиеії? зріли?).
** (24-
КРАЧКА, и, О£Н. паз рІа£угіфпіїа№т качка, крижень (Г.).
КРАЧКОМА, присл. Непорушно, без руху; сидьма. СидЧт крачкома
(Тет.). ,
КРЯЧКОЮ, присл. Те саме, що КРАЧКОМА (Зар.).
КРАЧОК, чк?7д. Зменш, до КРАК (Й£Д,«).
КРЕХ, а, ч. Круглий стандартного розміру брус, який використову-
ється для виготовлення залізничних шпал (Вв., Крм., Ушм.).
КРЕКТАТЬ, кче, недок. Квакати (про жаб) (Лч., Сл.).
КРЕПАК, а, ч..стад. Дуже міцне фарбоване яйце (крашанка), об яке роз-
биваються інші яйця під час гри в битки на великодні свята (Дск^).
КРШО (В., За£., Тет.), КРАПКО (Кт., Лкш., Мкс., Шст.)л КРІПКО
(Крсл.), присл. Дуже. Так мен Ч крїепнЗ жалка йегб Гсина? (Кт.); Дну,
буу Я§ЖЇ» £ 2. його й23®2 55ЯЖ-» нЧхт^ не хатЧу йійі
брат*, чбр/кр£епка .б/ловдна (Мкс.); В^ін кріщо морозу бойіцДа (КрслЛ.
КРЕСАТЬ, крешу, крешеш, недок. Полоти (картоплю, кукурудзу тощо) (3^,
РД.). ;
КРЕСБИНИ, бин, тільки мн., рел. Хрестини(Дмаь).
КРЕСібіКО, а, д.^йевелшсий дерев'яний стілець зі спинкою; крісло
(Крм.).х
КРЕСЕЛО, а, £. Кінець гряділя в плузі, за який чіпляється орчик
СМ,.). х
КРЕСБЛОК, лка, ч_. Те саме, що КРЕСЕЛКО (£5.. Луг.). ;
КРКИВО (Вв., л^г.,^.), КРЙСИЛО (Ушм.), КРЕСІВО (Лч.), КРЕСИЛО
// КРЕСІЛО (Сл.), а,чсх, ста£в Кресало.
КРЕСЛО*, а, Дд Деревпяне сидіння посеред човна (Млн.).
КРІСЛО2, а, д. Частина штанів, де сходяться холоші; матня (Вв^,
КРИВАВА КОВБАСА, кул. Кровйяна ковбаса; кров«янка (Дч.).
КРгігА^, и, д., ^риб. Рибальська снасть у вигляді натягнутої на об-
ручі сітки з крилоподібним пристроєм для спрямування риби всередину
сі«ки (Вла,., к. Кия.-, м>. Мвх*.
я^ет’ (Шп.).
КРЙГ?, и, х. І. Ріліно складені в стіс дрова (Кд._).
2. Крига, плавучий лід.на річні, озері тощо (В.лд., К., К^., К«а.,
Лч.). Г£ ^хе .ЙЛУ‘Ґ ОЦ' >
КРШ, і, X. КІНС‘-ВЛІІ крі" ) г
КРИЖАК, а. Ч., ор_а. Те (Зар.., Лит.у.
КРИЖЙ1, ж£ов, мн.. Роздвоєні кінці віжок у парокінній упряжці (Лч.,
Сл.).
КРИЖІЕ, жуЗв, тільки мн_.« адгат. Крижі, поперек (Лск., йрд.).
КРЙЖКА, и, ж_. Крижина, льодина.Па р£ечд? (е уже кри^жки^ пливут^
КРЙЖМО, стар. Подарунок новонародженому (БдЧЬ).
КРИЖНЯ, Т, ж., орн. Те саме, що КРАЧКА (За£.)
КРИНОВНИЦА, и, ж. Передня частина парокінного воза, до якої чіпля-
ються овчини (Луг.).
КРИКАТЬ, ає, недок. Те саме, що ірбйАТ. Ідодки* крищ^т^ (Шст-)*
КРИЛАЧ, а\ ^^рибГте саме, що КРИГА1 (Бв., Вв., Млн., Ушвь).
. КРИНИЦА (Крм., Дуг.), КРИНІЦА &.), и, д. Джерело.£ нас звеще
киЬЦШ* Мк ва® Ж земдЧ цнасочуйв^^).
КРИНИЧКА, и, дк, Кринична жаба (Свд.).
КРИНІЦА див. КРИНИЦА.
КРИСА, крис, тішси^ш. Нари03 У комині.
2. Вінця в посудині (Нрд.).
КРЙТИ ЧЕР, бдх. Замурована у вічко стільника личинка бджоли (Сл..).
КРИТНИК, а, Ч;,буДд Покрівельник. Мий брат критник буу хо£^ий
(Кпт.)« , ~
КРИЧАТЬ, чу, чиш, н£до§. Голосно кликати кого~небудь; гукатя. Кряг-
ч£^ на його7, шчоб Діести^ шоу (Ст.).
КРІЙЦ Покрівля?
0КРЙША ПУД ВАЛАТКИ - покрівля, зроблена із старих куликів, покладених
гузирями вниз; КРЙША ПУД ГУЗЙР - покрівля з старих куликів, покладених гу
зирями вгору; КРЙША АДАМАВА - покрівля з соломи, скріпленої глиною (М^МС/
КРИШЙНИК, а, я. Невеликий шматочок чого-небудь (Ял^Зг)*
КРИШЕНЬ, шня, ї. Те саме, що КРИШЕНИК (Ст.).
2. кул. Суп з дрібно порізаної картоплі (Карп.).
КРЙПКО див. КРЕПКО.
КРІПКО див. КРАПКО.
КРОВАВНИК, у, Чд, брх. {Цірегісхжрегіїгаіит 1-). Звіробій (Нжл.).
КРОВАВЦІ, ців, мн., бот. Те саме, що КРОВАВНИК (Крл.).
КРОВКУН, а, ч., орн. ^г^г)< Чорний ворон (За&.).
КРОКОВЕ, вого, сл, етн. Частування майстрів-будівельників, які
звели стіни хати і поставили крокви (Лск., Н$и).
КРОКУХА, и, я^зоол. (Лг/^). Ропуха, жаба (Рдк.
КРОМкЛ (Тет.), КРУМКЙЧ (В., Вв., Зар., Карп., Крм., Уим.), а, ч.,
О£н. Те саме, що КРОВк/й.
КРОПГВА да. ШІІЇВА.
КРОСНА, сен, мн.5тек6х? 1. Верстат разом з основою для ткання на
ньому. —
2. Основа для ткання,навита на верстат (Юуиь, Дек.). Пама^йУ^у
Литки/ кросна с]дгйут? (Ка$п.); Буду красна, ткат (Лск.).
КРУГ, а,^. КРУГІВ гов, чЛ. Невеликий ставок або озеро на полі чи
в Лісі (В., МдЧ(., Мрт., ХО£.)Т
2. Сіносіть на болотистому, низькому місці (Клв., Лск., Лч#> Мр^,
107
Й4» їмР- &5ЙУ /сіно/ на вдд ЙЙЕРі §85І1Х!КІ8 №К1£,(ЙХі
Рай.І 5Ш21('1®ан7 йїї И5Ш« К23М 20К* і ®Е5іХ. 5ШХ £&“•
(Сл.)»Хй£ 5ЙЖ остоковате с’іено, до його рддодуйу^ (Тет.) •
3. Кружальце для накривання чого-небудь (Дек,, Ід.).
КРУГЛЯК, у, ч. І. Низькосортне сіно з трави, цо росте на болоти-
стій місцевості (Віь, Лч., Сл., Упм.).
2. бот. (Зскипоріесіиз ілсиіігії 1>-Раііа) Луп (Вв.).
КРУїЗк, юса, члЗменш, до КРУГ 1-2 (В^, Клв,, Лск., Лч., И.-К.,
Мрі., Сл., Тет., Хо^.).
КРУК, а, ч. 1. Пристрій для витягування води в колодязя; журавель
О-» Г^б., Уяві)»
2. Те саме, цо КЛЮЧ (рв., Ндд., Ушм... Вст.).
КРУМКА, и, ж. Окраєць хліба (Зол.. Крс.).
крумкХч даТ КРОМКАЧ.
КРЗ/ПН^, а, е. Багатий (Лч., Сл.). ІВуон бу^ крупни(Й) хаз’айіц (Дч>).
КРУПНИК, у, ч., кул, і. Куліш.
2. Сугд а будь-якої крупи (Б^ХЬ, &&)•
КРУТЄНЬ, /, ч. Віхоть для миття посуду (Хд£д).
КРУТЬбіКА1, ї, ж, Дзига (А.; Вв., За£.,Х, Карп,. Крм., Лвк., Ушм.7.
^аї дитин’і крут’блку пргуд’.ат* (К-).
^ШЙблКА2, и/ж, Примітивний саморобний апарат для самогоноваріння
(Лск.).
КРУТЬОЛКА , и, д. Те саме, цо КОЗЛІГ (СЛ.).
КРУХМАР, у, д, Кродмаль (Ч.).
КРУХЙВИ, а, е. ХоотеровийТкр^х^и^мед^(Сл.).
КРПОВКА, и, ж. Маленька чорнувата бджола (Сл,.).
КРУЧЕНИЙ (Вв., Зар., Клв., Укм.), КРУЧОНИЙ (Лч.), а, є. Скажений
(про собаку). г
КРУчбк1, чкі, ч, Те саме, цо КРУТЬОЛКА1 (А.,, Двн.).
КРУчбк2, чкі, ч., дорев. Найменша міра (приблизно 1/8 пляиии) казен-
ної горілки (Б^Ві, ЙИ£-*) •
КРУЧОНИЙ ДИВ. КРУЧЕНИЙ.
КРУШЕН1(нА, и, ж^, бот. {Р/іакгиз саіЛаНіеа /.).Жостір,
В.- на йакому йа МіЛЙ Й85ЙВВ2 УкхїР •
КСО, Вигук, яким скеровують волів наліво
КСЬОВ-КСЬОВ..Ла саме, що Ш^4СЕиіом.(Заіім Кд.а Клв*),
КУБАТОРКА1 див. ІНКУБ^ТОРВА1. — 1
куй(торка2 д»в7 інкуб/торка2.
КУБАНОК, яка, ч. Запічок з лівого боку сечі (За^.).
КУБИ (М.-К., Мв.). КУБ6Л (Ар.), а, чу ста£.
4. Рід вулика з кришкою І замком (М.-К.).
2. Скриня (Ми.). —
3. іііжка для оала (А£.).
КУБЕТА, ж, ж. Великий шматок хліба (СдВ.).
к/бєл мв. кУбвл.
КУБКА$0*,- ( л?/7<“г/.г,1.Кадачики (Сл,).
Ш£Е (Е;-А‘)> ШЛ°г
|ет.), а, сЛгвїздо. Д’екеа* ГДЙЙЙ. 'А-435Й.
8Л ) •
ї 03
КУБЛИК, а, д. Заплетена і закручена на гонові жіноча коса (Вік).
КУБЛО1 давГкУБЛЕ.
КУБЛО^ а/д. Постіль, що дарується дівчині як придане, коли вона
виходить заміж (Рч.). ,
КУГАЧНИК, а, ч., мор. Те саме, що КОЗУБ (Кшв.).
КУРЛИКАТЬ, ае, недок. Те саме, що КЛСЖАТ. Індгіки кугликайут*(Дтв.).
КУДАКТАТЬ, ае, недок. Кудкудакати (про курей), і^^^^айут’
(Ви.)- ,
КУДІЛЬНИЦЯ^ і, д. Кужівка з намотаною вовною ((\В.)♦
КУДЛАТА М’ЯТА, бот. (Мепіка сгізра Кучерява м'ята (Вв., Ушм.).
КУДРАЙ, їГ.^орн. Те саме, що КАНАПЙШ (Срр.)
КУїбіКА (34.), КШЛКА (Хор..), КУІУблКА (Тер..), и, ж. Прядиво або
вовна , намотані на кужівку; кужіль.
КУЗ, а, ч_. Гуля на голові. Йр наб^г йем/ куз (Ход.).
КУЗДУСЬ, я, ч., одн. Те саме, що КАНАПЛїҐнИК (Рт.).
КУЗЕНЬКА, и.дс. Невеликий луб'яний кошик з двома ручками переваж-
но для, ягід (Клд., Уд.).
КУЗІК, а, ч_*. Гудзик (Кч.). /
КУЗЬКА, и, .ж. Те саме, що КУЗЕНЬКА (Лвн_.).
КУ^СА1, и, ж., дид. Лялька (§., Зад., %!&*)•
КУКА2, и, їй, зит.,езайгВоша (Бв,., Зад., Клв.).
КУКО, а, £., дит. Яйце (Пд.).
КУКСА, и,_ж. Те саме, що К/ВЛИК (Мдж.).
КУКУЛИЧКА, и, ж., $ольк. Зозуля (Сап. Г.). .
КУКУЛЯ, і.ди» те саме, що КУКУЙЧКА (Здд., Дпт.).
53В2Ї Ж* Ти й^а, ти
£ез£Га, ндв£зи. м^е гав£т’ (ДдтО-
КУК^бБНІЦА, и, Де Нечепура (Гн.).
ШУКАТЬ, ае, недок. Те саме, що КлбкАТ (Ар., Вхв., Г.). Індики
*^'кУЛ?ш7^нешу, ч^, кул. 1. Молочна кааа з різних круп (Б.~В.).
2. Густий круп’яний суп (Лск.).
КУЛЙДКА // ШЙТКА (Бч., М.-К.), ШІДКА (Ка^п., Ст., Ч>), и, ж.
І. Буханка хліба. (
2. Хліб, який виробляють з" тіста, змоченого перед випічкою водою
КУЛІК, а, ч_. Кульок; маленький мішечок (Лч., Сл>)«
КУЛО^ОРбтКА, и, ж. Те саме, що КОЗЛІК1 (СклЛЧ).
ШШТЬ, ае, недок. Те саме, що КлбйАТ. Індики^іулі^кайут5 (ЇМ.
КУЛЮ-КУЛЮ... ДШЬ Ллб-Ллб.
КУЛЬ, я, ]жб. Середня частина невода, куди потрапляє риба піл
час ловлі ; матня (Млн.# ДЖ? ЙЛІЕЇЙЙІІ ЙІ*
ба^^кул’ (Млн.).
КУЛЬБЄШНІК, а, ч., збірн. Те саме, що КАЛИВЕННЄ (Хо^.).
КУЛЬДЙСАТЬ,- ає, недок. Те саме, що НлбкАТ. (Уз.)*
КУЛЬКІ, П£исл. Декілька (Сезь).
109
КПЬ-КУІЬ... ДО . гіпю-йиі.
КУЛІШ, и, ж.7Йів Тв самб« ЦО КУЛЬ. И йест жаи^.. двокрилийе;
два Л9И0Й» А постйдіш^ такі А Й&иЗГ (£Р •
КУЛЬОК, іьй7л7"СпаРовайі солом’яні кулі, якими вкривають будів-
лі (£>.).
КУМА див. КОВМА.
КУМАВйЗ^я, с., збірц. Куш. ^2§ собраліс* ]дріавй£ (ЛпТд).
КУМАР'б, р’/ЇГ, мн. Комарі (КЧд).
КУМЛЯ, А?» £иб« Снасть, зроблена з дерев'яних прутиків (Рдн.Ч£.).
КУНІЦА*, и, ж. Залізне півколо, яке підтримує верхню частину воріт
біля стовпа. На^кунЧце кр^жадщЧ^ (ЙР •
КУНІЦА2, и, дь, етн. Жартівливий'весїльний обряд викупу нареченої,
платою за яку в зібрані в учасників весілля наїдки ,(0.).
КУОНСЬКА ГИРАВКА, бот. Те саме, що КОНСЬКАЯ МАКОВКА (Карп., Кив.Ь
КУРСЬКА ХІБА. Велика зелена каба (К.).
КУ&СТОЧКА, и,^, анат. Середній суглоб пальця (ЛскЗ.
кУ5ц дад. КОЦ.
КУОШ див. КОШ.
КУПАЛЬНЯ, і, дь 1. Місце для купання на річці чи ставку.
2. Плях (Бв., Уш.).
КУПЕТЬ, ее (§в.), КУПЛІТЬ, іе (Сос.), недок. Жевріти, тліти.
деч^їе 8ХЙ?В§л Л печЧ йелЧ ідпплДійе.
^^ПчГТвлдР, КУЛЯ (Бв., Вв., Ушм.)9 я\ ;с«, збірну 4. Купини на
болоті (звичайно біля пенька) (Вв,., Влд., Ушм.).
2^ Цурашник біля старого пенька (Бв.).
КУПІНА, и, ж. Те оаме, що КУП1 Є ї (3^, Клв., й®.). Йон заткнд
пробкойу йіх А панове баліта пад купону і схавау йіх (йди) •
КУПЛІТЬ давГПЗшТЬ.
КУПНИК, аТІі 1. їв саме,що КУП*6 1 (Бв., Вв., Уам.).
2. Те саме,що КУП1^ 2 (Бв.).
КУПЧА, чої, д. Куплена ділянка землі, переважно невеликого розмі-
ру (Лч., Сл.).
КУ?Й£0В. КУП'Й .
КУРА, и, х. Курка свійська (Б^., Клв., Лч., Сл.).
КУРА,^, ж. Снігопад з вітром; завірюха (Мнх.).
КУРАВЕШКА, я, Недогоріле обвуглене поліно; головешка, головня
(Лтв.). х
КУРДХИТЬ, жу, лиш, недок. І. Будити кого-небудь.
2. Ворушити, перевертати, перегрібати (при сушінні о!но і т. !н.).
І28І5“ НВЙїїІ сДінр (Гбн.). г
КУРІчТ^Га!» 2£5? *• Тв саме» КУРАК (Бд^В.,
2. Курка, яка співає (Дсіи, Н^д.).
к/РАЧА СЛІПОТІ, бот. £.). Жовтець (К^, Нжл.).
КУРДИГАТЬ, ає, недок. Те саме, що КЛОКАТ. иДндикЧ
(&.)• г
КУРДУКАТЬ, ає, недок^. Те саме, що КЛОКАТ(Крск^.).
ПО
КУРДУПИЛЬ, я, Ч., О£Н. Те саме, що КАНАПЛЯНИК (Ст.).
КУРДгічОТДО... Те саме, що КУР-КУР (Дам., Стд.).
КУРЕНЯ, яяти, с. Курча (ІД, Клв., Крен., Дня., їси., Лч.. М.-К.,
ЙЩД., Нрд., ЩС., ЩС.,,Р,» Сл., Тим.. У., Тхн., Чп., Ист.). Квакт^ха
Л аддуц^ч вЦвел§ куреа’ат (Тим.).
.. ЩЕНЯТКА, неї, ж. Те саме, що КВАКТШ (М.-К.).
КУРИ®0, я, д., О£Н. Те саме, що КУРАК (Ев.)
КУРІНЬ (ГбнД, КУРІЕНЬ (й«., Стдн., Тер., Щ), КУРІНЬ (Кров., ЩМ.,
Свд.). реня, ч. 1. Садиба разом з господарськими будівлями (Крон., Свд.,
Стан.). ^он п^адау МО’. ідЕЙ^^Садн.).
2. Хата (Гбя., Крок., Н.М.).
3. Місце, де багато диму; вогнище пастухів на полі (Гбп., Н.М.,
ЙйР-
4. Димар; комин.
5. Місце на подвір’ї, де варять їсти влітку.
6. Місце, де молодь проводить вільний час (См.).
7. Погріб. У на£ па стареЛдг кажут* пограб (43•
КУРІЩЕ, а, £., б^к. Запалена деревина, димом якої підкурюють бджіл
у дуплянці, (Сл З. / / /
КУРІЯ, ї, іс. Те саме, що КУРД. Таю/ ідгр’ійа дЧ^аіюсчл шо,йак
Й£гН • х
КУРКАТЬ, ае, недок. Те саме, що КЛОКАТ (Крон»)•
КУР-КУР... Вигук, яким підкликають індиків (Г.).
КУРНИЦА, и, ж., рідко.Криниця. Йак дайм йа да курници, да£ наб-
рала непознийе ведра (Крен3,
ШчХТаїи» с_» Індича. (АрЗ.
КУРЧЕНЯ, няти, £. Те саме, що КУРЕНІ (Вв., Крм.» Луг., ИдС,)*
КУРЩ, а, ч. КущТми палегли у куршч лаз?; Вади пашли £ густийе кур-
шчЧе (Кчн.). ~ .
КУСАНІК, а, д. Недоїдений кусень хліба (АрЗ*
КУСІ-КУСҐ... Вигук, яким нацьковують собак на кого-небудь (М^ЧС.).
КУТЕРИК, а, ч., дшб. Кінець матні невода (Н.МЗ.
КУХЛИКИ (КЗ, КУХЛІКИ (КарпЗ, ков, тільки шь Складки на верхній
частині, рукава жіночої сорочки.
КУХТЕЛЬ, я, ч. Стусан, штурхан, йом£ надавау ідрстелДіу £Кшв.).
КУцКк,, а, ч,. Коротенький піджак з домотканого сукна (Бв.).
ДУЦОВЕЙКА, и, ж. Коротка жіноча або чоловіча свитка. Носили то_Д?д
так^і куцовеУки* (І^В.).
КУЦОЛЙаКА, и, Куфайка (Ушм.).
КШ-КУЦЬ... Те саме, що КАЩ-КАЦЮ (Пек.).
КУЧА1, и, ж. І. Підцічок, підпіччя (Бв., Кжв., £.* Лб., Лч., Ир*;»
Сл., Ст., Ушм., Ч.).
2«х Клітка для відгодівлі гусей на м’ясо (Б^В.)*
КУЧА2^и, зь Те саме, що КОШ2 (££•)•
тЕРЙнік'^див. КАЧЕР^ОХНЙК. х
КУЧКА, и, ж. Зменш.-цестл. до КУЧА1 1 (Б.-В., Бв.. Кшв., Л., Лб.,
Лч^., М£т., Сл.з Ст., Ушм , Д.). Йа ^заг^у % кучку (КшвЗ; _нао
£ 5ХЇ5У ЗЦі“вйУ загон’ет (43.
Ш
КУВАТЬ, аю, аеи, недок. їсти (М.-К.). ?
КМИН (В., Вл., Гбн., За£>., Урок.. М.-К., Пльч.), КУШІН (Лч., Свд.,
ст.). а, ч. І. Глечик (В., Вл., Гбн., За^*. Крск., Лч., М.-К.. Свд.,
Нот.). М/уе б йею( куигін мдлака правала У г&аДЧ (М.-К.).
2. Графин (.Урок., _Пдьч.). ~
;Л
ЛАБУЗ* у, Д.Бур’ян (М.-К.).
ЛАБУЗИНА, и, ж. Бур’янина. Дано ж фінчу, хто його' знайе -
дабузииа, а наїевде ц?Гели л’|ес (М_.-К.).
ДІВКА, и,^ж. Підвіконня (Бв., Гбн.).
ЛАВКЕННИ, а, е, збільш. Дуже гарний. Лавк^нна пагода (С.).
ЛА'Вк/ннО, присл., збільш. Дуже гарно (Ср.
ЛАВОЧКА, и, ж. Зменш.-пеотл. до ЛАВКА (Вв., Гбн,.).
ЛАГАРОЧОК, чка, Чд, зменш.-дестл. Ларьочок (С.В,).
ЛАТИШІ, гой, тільки ми. Пристрій, що кладеться на віз для переве-
зення, зерна (Док.).
ЛАДІК, а, ч., к^л. Оладка (Зар.).,
ЛАДКА, и, ж., кул. Те саме, що ЛАДІК (В.,М.-К,).
ЛАДНИЙ, а, е. І. Гарний, благоустроєний (Г., Млх.). Наша таке ладне
село/ (г.). ’
2. Вродливий. Д’Геука ладна,да н»е аарав’іцца (Млх.).
ЛАДОНЯ ДИВ. долон.
ЛАДУИНЬ див. ДОЛОН.
ЛАЗАНКИ» нок» мн«»'к£Л. Варениці (СД.).
ЛАЙНо\ а\ £. Ряднина, в якій виносять сміття і тЛц. (Іфсл.).
ЛАЙІЇУХА» и» «з Те саме» що ЛАЙНО (МгЧУ •
ЛАЙТр/к» а, ч^ Розворений віз (Гн.).
ЛАКСМАН и, х. Солодкі кондитерські вироби (Вв«9 Лч.).
ЛАКОМІНКА» и, £. Те саме, що ЛАКЙйА (Лск.).
ЛАКОТКИ, ков,^. Ласощі (§££.)•
ЛАМАКА, и, х. Бительня (Млж.). ,
ЛШЛЬНИЦаГи, ід Те саме, що ЛАМАКА (Влн.).
ЛАМАНИЦЯ, і, ж. Те саме» що ЛАМАКА (Пльч.).
ЛАМАНКА» и>хх. Те саме, що ЛАМАКА (Гбн., Зм.» Лтв.» Пльч., Чд).
ЛАМПЯ, і>лж. Те саме» що/ЛАМАКА (Влн.). у
ЛАмАа (Крл., Нхл.), ЛОМУХА (Кд., М^), и, ж. Те саме, що ЛАМАКА.
ЛАНВА, и, ж. Передня частина парокінного воза» до якої чіпляють-
ся орчики (Л£Г., Лч-й/Сос^, ЙмО.
ЛАНДУХ (Гбн.), ЛАНТУХ (Свд.), а» ч^ Велике домоткане рядно для на-
кривання возїв»просуісування зерна і т.ін.
ЛАНКА» и, Ділянка землі будь-якого розміру (А^.).
ЛАНКАВАТЬ (Дмш.), ЛАНКУВАТЬ (£.» За&.» Тет.)» к/ю, куєш, дедок..
яов.» С.Г. Бути ланковою. Л*уба шче не ланкуйе? - Вона Й нв.$/де ланка-
дйЕсмр- ,
ЛАЯТУ} ^ив. ЛАНДУХ.
ЛАПАТУХА» и» ж. Погнута внаслідок невдалого клепання поверхня ко-
са . На гнау ла па туху (Хор.).
па
ЛАПНУТИ, а, е. Ударений, прибитий (А^).
ЛАП/ШША, а, збірну, бот, (іїутпркаеа Ь.). Латаття біле (Лпт.),
ЛАПЧАСТИЄ САНКИ*. Саяки-козирки (Вв., Ушм.).
ЛАТАТЬ, аю, аєш, нед. . ., бу^. Прикріплювати лати до кроков,
кл^уче^прставиу й поч|^~ £Щ(у Л себ^, Л умер (См.) •
ЛАТОЧНИК (В.),"Ж0ШНИК (Від), а, £. Виготовлене з невеликих ко-
льорових ^шматочків тканини рядно.
ЛАТУН, а, ч. Полатаний піджак (Млн.).
ЛАТЯНКА, и, д. Виплетена або виткана з ганчірок ковдра чи рядно
(Хоч.). у
ЛАХАНКА, и, ж. 1, Велика миска (£., За£., , ТетЗ.
2. Цебер, у якому дають корм худобі (Дд.).
ЛАЦЮЖКА, и, дс^, зменшз-пестл. Халупка (Свд.).
ЛАШТУЙ, я, ч., Наймит (Дом.). 7
ЛЕВШУН (В., Клв., Крм., Сл., Тет.), ЛЄВШУН (Зар., Увм.), ЛИВІУН
(Вв., Дуг.), а7 Чд Лівша.
ЛЕГЕНЬКО, присл. Легенько. Ха£ йаму леген’ко и^кн^оде^ (Л.).
ЛЕГКЕ, кого, с^, анат. Легеня (Вл.).
ЛЕГКІЄ // ЛьбгКІС, кіх (Лск., Нрд.), ЛЬОХКИЄ , ких (Б^В.),^,.
анат. Легені. ,
ЛЕГКОБЙ (Гл.), ЛЕГКОБІТ (ВсЛ, а, ч. Ледача людина; ледар.
ЛЕГкбвКА (Крм.), ЛЄХКСЙКА (Кд.), и» Д- Легковий автомобіль.^
тод^£ п^ий/хала лЧхк^ка А запретила убивати нас §агнали^іод^у
ЙавЗрИу (Кд.); ЖзЙаГ/сеЇЇтра^купи^ легкбуку (Крм.^). ~
ЛЕЖЕНЬ^, жня, Чз Лежак на горищі хати (Б^., Ст.).
ЛЕЖЕНЬ2, жня, ч^, кул.. Налисник (Бб.).
^ЕЙБИК (Бр^., Крл., СдВ.), ЛЕЙБІК (Зар.)» а, ч. Верхній чоловічий
і жіночий одяг з домотканого сукна. *
ЛЕЙБИЧОК, чка, <ь Зменш’.-пестл. до ЛЕЙБИК. Йа »Л2
£§5. ЖІЖ “ейбиЧет (СЖ).
ЛЕЙБІК див. ЛЕЙБИК.
ЛЕКАХА, и, £. Опудало. Лекаха на городЧ стрйіт^ (Вл^.).
ЛЕЛЙК (Яе§?» ЙВІ-Л ЛЄЛЯК (1^.), а, ,4.» орн; (
Дрімлюга.
ЛЕМ’ЄШКА (В^, За£., Тет.), .ЛЕМЇЕШКА (Кчн.), и, іди. 1. Леміи-
ка ОЬ §&£•»
2. Картопляна бабка (КчНд).
ЛЕНІЙКА, и, ж. Вузька доріжка між полями (Свд.).
ЛЙіЕТЕНЬ №т_.), лбпОТЕНЬ (Вл.), тня, ч^ Надто говірка людина;
базіка.
ЛЕПЕТЛИВИ, а, е. Говіркий, балакучий (Крл^., Нжл.).
ЛЕПЕТУХА, и, ж. Дуже говірка жінка; балакуха, цокотуха (Вв»,
Ушм.). у
ЛЕПЕХА, и, , бот.( Турка апуазїі/аііа (Тк. Таї і/Мі а) к. ),
Рогіз (Бч.),.
ЛЕПЕШНЯК, у, бої; (/согиз еаіатиз £.). Аїр тростинний (Нжл«).
ІІЗ
ЛЕПЧіРця, і, бот. Липка,трава, яка засмічує льон. Така липкеі,
так 3£РітиІт’ лДон, го прамо ви^гнийе - де Аеп4и*цда (ЙйР •
ЛЕТАТ^(Б^В.), ЛІТАТЬ (С^В., рим.), аю, аєш, недок Літати. Коли^с^
горобці ташгш? табунами* летао^Тс^Вд); Д вонб кругу х^ти летайе
(Ушм.). х / ~
ЛЕЩАВКА (Вв., Док., Ушм.), ЛЯЩОВКА (Лпт.), и, де., іхт. (Сургіпи?
бгїмм,). Підлящ.
ЛЕЯ, ї, Злива (Клв., М.-К.).
ЛЄ, пдийм? І. Коло, біля (Гн., Здр., Св., Ст., £., Хор., О*). Н*е
отой Д*ем^ен^е^ н^е _/Я,а^-/- аа-*-*?*ДК , *^22£рі їїїТХйіЙ®
9?ел*і, лґеГк^^ Д’е пажарнаАІ (Хор.); Каш^ра
ФР* ~~~ * *
2. Дл^. П^іпЧе^ка £е (У.).
ЛЕВАРАНТ (Лч., СлЛ, ЛІВЕРАНТ (Вв.,^Уам.), а,ч^ста^. Перекупник та
перепродувач худоби; баришник.
ЛЕВПОТ^ив, ЛЕВШУН.
ЛЄГАР (Вв., Гл., Зар., Клв., Дек., Лч^, Нрд., Ушм.), ЛЙҐАР (Вв^,
Ушм.), ЛІ ГАР (Гбн., &т.), ЛІЕГАР (Л.), а, ч^І. Балка, яа яку насти-
лається підлога хати (Гбн., Гл., Л., Лск., Лч,., ^Нрд., Уим>)•
2. Дерев’яний валок, по якому перекачують колоди (Вв., Зар., Клв.,
Тет., Ушм.).
ЛЕЖЕНЬ1, жня, ч. Видовбана дерев’яна циліндрична посудина для збе-
рігання зерна (Гн.)«
ЛЕЖЕНЬ2, жня,’ ч. Птах, який висиджує пташенят на землі без гнізда
(Кур.).
ЛЕЖЕНЬ3, жня, ч. Вид риби (Мх.С.).
ЛЄЗІВО (Лч., Сл.), ЛІВЗІВО' (Луг.), а, £., бдх. Пристрій у вигляді
вірьовки і колеса, за допомогою якого піднімають колодний вулик на де-
рево.
ЛЄ ЕТИКА, и, ж^Сволок у хаті (Дів.).
ЛЄЛгік Див. ЛЕЛЯК. ,
ЛЄИГІз7~а, ч. Те саме, цо ЛЕГКОБИТ (Мж.). ,
ЛЄСА (Лч., ЛЇСА (Лдт., Овр.„ Уо.), ЛІСВА (Хор.), м, х^Дра-
бвва,якою користуються, щоб піднятися на дах хати і т.ін.
Л^СКА ІКОННА, стар. Настінна поличка для ікон (Лч.). *
ЛЄСНІЦА.'И (Іч., Сл.), ЛЄСЬВІЦА, и (Сич.), ЛІСВИЦЯ, і (Хор.), ж.
Те саме, що ЛЄСА.
ЛЄровіЦА , и, ж..Невеликий лісок, гай (Ми.).
ЛЄСЬВІЦА див. ЛЄСНІЦА.
ЛЄТАСЬ (Мі^К., до.), Л&ОСЬ (Бв., Вв., Здр., Крм., Лч., Л^г., .
Сос.). ЛЙіОСІГТк^), ЛІІОСЬ (Лск.)^присд. Минулого року, торік. Концерт
бу^ л’^тос’ у кбростен’і (Вр.); Л* іетоо» йа з4муж вй*шла (К.); Л’етас**
капали"торх, даіГвикапали абломкїГйакЗгас’ барігаса^ІОрТТ.
ЛЕТАШНІ(Й) (Ке, Крп*,, ^.ДЄШІІНЦЙХ^Т/К£м., Луг., Ушм.),
я, є/Торішній, минулий. Вмг £та л^етціц^ії і пазал’уе'ташяЧГ год у
нас сЗбмйа вигнала без малага тио^ачу трдо^’е'й^^
П4
весна .була халодвайа. мар^зн бул’і (М.-К.); Гетошн^ урскॠлуч^и*
ЛЄТНИК (Гл., Зар., Тет.), ЛІЕТНИК (Бб., Влд., Лск., Мрт.. Рдн.-В.)
а, 2л> стар. Жіночий одяг, подібний до спідниці, переважно з легкої ма-
терії.,
ЛЄТОВНИ(Й), а,7 е-. Те саме, що ЛЄТАШНІ(Й) (М.
Л&ОСЬ дир. ЛЄТАСЬ.
Л^ТОШНІ(П) див. ЛЄТАШНІ(Й).
ЛЄХКОВКА див. ЛЕГКбвКА.
лбі, ї, ж. Повінь; розлив річки (весною і після великих дощів)
(й.).
ЛИ, сцол. Чи. Кагдас карт^ика, ди буд’ба,була7 друобнайа (Г.).
ЛИВЯУН див. ЛЕВШУН.
ЛИДКАТЬ, ар, аеи, недок. Ходити, тинятися без діла (?♦.Зар..М.-К.,
Тет.). Павда. лйдкат» ; ; Лидкайе ад х^ти да дати (М.-К.).
ЛЙЙСТРА (сХі^йТРА (Пд.), ЛУОЙТРА (Гн.). Дошка на дні возово-
го ящиф.
ЛИЖНИК (Нм.), лУиїНЙК (Зг.), Л^ОЇНИК (Ст.), а, ч. Вовняна домотка-
на ковдра, якою накривають ліжко. ,
ЛйїОК (В^, Тет.), ЛОТОК (Вв., Дек., Нрд., Ушм.), ЛУЖОК (Лб.), Л^З-
ЖОК (Клв., Крм», Дуг.), жка, Дд^ста^. Ліжко.
ЛИЗУНЕЦ, нцаСИрд.), ЛИЗУНЕЦЬ, нця (Вв.), ч. Грудкова сіль, яку
дають лизати тваринам.
ЛИПИШНЯК, а, я. Липовий ліс; липняк (Ід.).
ЛИПОВКА, и.ж. Посудина для липового меду (Вв., Луг.).
ЛИСАВИЙ, а, 7. Улесливий. ДиМ’на така йгс^вайа, все кала матки*
ЇЙ231ЙІ& (Кшв.).
ЛИСЙЦЮ ДДТЬ. Підперти, стіну підпірками (&ци).
ЛИСТЄ С€РЕ. Верхні листки головки свіжої капусти (С^В.).
ЛИХЙЙ, а, е. Кусливий (про собаку тощо) (В., Зіуь).
ДИЧ, а, ОиЛг» ЛЗл» Й-‘» -&!£•» ІІЯч 41*» £Ь»
Ушд£.). Кінчик свинячого рила; свиняча морда. П^околбу лич^ да І за-
(Лч*),
ЛИЧМАН, а, ч^ 4* Неохайна людина, нечепура. Да вийшла за такбгр
личмана (МеЧС.) •
2. Пастух. х
ЛІ'ВЕР/НТ да., ЛЄВАРАНТ.
ЛІГАР див. ЛЄГАР.
ЛІЕГАР див. Л(ГАР.
ЛІЕЗІВО див. ЛЄЗІВО.
ЛІЕСА, и, ж. Дощаний димар над покрівлею (Ів.).
ЛІІСКА1, и, ж. Драбина (М.-К.. Тет., Іст., В.). Пастау іҐЙсну,
ЛІЕСКА , и, ж. Палиця з загнутою на кінці ручкою; ковінька (&л,
ЙМЬ, Дуг». &м.)7~
ЛЇЕТАШКА (Кмд.)*, л/тРШКА (Клр.), и, щ. Однорічне теля, назимож.
ЛІЕТНИК див. ЛЄТНИК.
П5
лГІІОСЬ айв. ЛЄТАСЬ.
ЛІНІЯ, ї, ж. 1. Просіка в лісі (Вв., Крм., Луг., *ЙК*)*
2. Межа між ділянками лісу (Зад., Ко., Тдт.).
3. Залізничне полотно (Клв.).
ЛІСА див. Л€СА.
ЛІСВА див. ЛЄСА.
ЛІСВИЦЯ див. ЛЄСНІЦА.
ЛІСКА, и, д., - зменш.-пестл. Невисокий плетений тин (Ось.).
ЛІСТАВОй, всГго, ч. Листоноша. Йа бд б*е^ Ррвбт೥
пасЧл’ним іл’і л’іставим (Сич.).
ЛІСЯВО, присл. Улесливо. За пошбу за7чит\ел^койу ї, йенйС..
каже л’іс’аво.. (Мш.). 7
ЛІТВІН, а', частіше, мн. ЛІТВІНИ, н^Ьв, ч., стар. Місцева застарі-
ла назва білорусів (Млж.)*
ЛЇТОСЬ див. ЛЄТАСЬ.
ЛІТОШКА див. ЛІЕТАШКА.
ЛІТОМ, шка, ч^, СдГ. Те саме, що ЛІЙГАШКА (Клв.). >
ЛОБАЧ, а, д., вільге Бовдур, лобур (Вд», Лч., Сл.). (Гем: т>у’іх
лобачуру пр’ійехал’і (Сл.). "
ЛОВИ, у (Бд^В., Вл&., Глб., Клв., Лпт., Сз.), ЛЙВІ, л&жу (ГнЛ,
мн. ЛОМ’Є, жов/ч. Купа сухого хмизу, переважно приготовленого для
багаття. У ловжй^ скла^йут хворост (Сд.).
ЛОГ, у (Здд.), ЛУОГ, лс^гу (Кшв.), дь Цілина.
ЛОДКА (Млн.), лбтКА (Тет.), и, ж. Човен, зроблений з тонких і ву-
зеньких дощечок. Човен доуб^йедґа з тоустого дерева, а лодка /робиться/
з діячок (Мдд.). ~
ЛОДОНЬ див. ДОЛОН.
лбжок дивЛИЖОК. Х
лбмКА, и, ж. Те саме, що ЛАМАНА (Мнх.).
ЛОМОТА, и, д., мед. Пропасниця, лихоманка (В.).
ДОМАХА див? ЛАМУХА.
ЛОНОВІ // лбнОВОЙ, вого, ч^, стар. Лановий (^.).
ЛОПАВКА, и, д. Пристосування для знищення мух у вигляді шматка
шкіри,гуми на ручці (М>).
ЛОПАТЕНЬ, тня, чГіїеликий свердел (Дд., Здр.)»
ЛОПАТКА-В’ІЯЛКА, і, ж., слч Невелика совкоподібна дерев’яна ло-
патка,за допомогою якої віють зерно (Тет.).
ЛОПАТКИ, кудв, мн. Груди в коня (Л£Г.).
лбїїОТЕНЬ див. ЛЙІЕТЕНЬ.
ЛОПУХ, а, 4^7 бот. {Агсіінтп Лопух (Лтв., Гдн.^В.).
ЛОПУШИСТА 'ГРЕЧКА; Дорідна гречка (Бд.).
ЛОПУШИІК, у, ч^, брт. Те саме, що ЛОПУХ (Йр).
йбшь, і, ж., 36ІН51 бот^. Те саме, що ЛАПУШЕІА (йжл.).
ЛОТАЧЕ, а, X;» 521- 5е сама» ^ПУНШІА (Крл.).
ЛОТКА див. ЛОДКА.
ЛОх/іІКА, и>гж. Різновид цебра з однією дужкою (Ж.).
ЛОХОТ, хта (Н^Д.), лбхОТЬ, хтя (Ст^.), ч^ Лікоть.
116
ЛОШУПАЙКА (Вв.), ЛУШУПАЙКА (В., За^., Лск.), и» Л? Лушпайка (з
картоплі, квасолі і т«ін.).
лбіЦИНА, и, ж. Галявина, видолинка в лісі (йл).
ЛУБНИ (Лсд,.), ЛУБІВ (В^, Зар,., Лч., Сл.), у, ч^, бот^. (7^^/.).
Люпин.у
ЛУБКА, и,д. Дерев'яна сідьниця, виготовлена довбанням (См.).
ЛУДАН, у, Чд І. текст. Назва тканини.
2. Каптан, пошитий з цієї тканини. Там йе готова ус°ака одежа:
[ ’ *'»•'’“»- —
дан«>я®ж (£&ь)-
ЛУХОК див. лихок.
ЛУЗАТ (Вв., Гл.)» ЛУЗАТЬ (В., За£., Кпт., Тет^., Ушм.), аю, аєш,
недок. Лущити, обчищати квасолю, горох, кукурудзу і т.ін. Квасол^у тра
лузат’\ а стернб - лущчит’ (Кпт.).
і^ййГйІ.. л®й7 ~~
ЛУЙТРА див. ЛЙЕЙСТРА.
ЛУК, у, ч^ Цибуля (М.-К.).
луЬвж див. ЛОВІ.
ЛУОГ див . ЛОГ.'
ЛУОЖНИК див. лижник.
ЛУ&ЖОК див. ЛИХОК.
Л^&ЗКА (Чд), ЛуЬсКА (Мш.), и, ж. Ремінець, якш* скріплюється коса
з кіссям.
ЛУО0ТРА див. ЛЙЕЙСТРА.
Л^ОК. ло'ку (Кш$.), ЛІЙОК, ль&су (Ст., Ч.)» 5л Смалець. Напреглй1
сала й вгчаоу луік Iй скшуз&пш* (Кшв.) •
ЛУЙмТ'лома, ч_. Те саме, що ЛАМШ (Стдн.).
ЛУЙСКА див. Л^бзКА.
ЛУПА, й, д. 1. Висівки (Дч.).
2. Просяна лузга (Вв., Ушм*).
ЛУПАНЙ, нцй (Бв.), ЛУПАЮСЬ, нця (Вв.), ч. Удар рукою. Так&о
лудАНца дам, шо будеш знат (Бв.).
ЛУПАТИ, а, е. Витрішкуватий, з випуклими очима (Зар., Тет.).
ЛУПАТА, и, ж.. Великий шматок хліба (Бр~., СЛЬ). ,
ЛУПИТ1 (В.,~Вв., Зар., Лск., Нрд., Сд, Ст., Тет.), ЛУПИТЬ (В.,
За£.» £>§-•» ЙЗе)» пз№» пиш» ЖЖ8е Обдирати, знімати
шкуру з забитих тварин (В., Вв., Зар., Дск^., Нрд., С^, Ст^., Тог.).
2. Чистити, обчищати лушпайки з картоплі, цибулі, часнику тощо
(В., Вв.. 3§р., Крм., Лск?» ,Й>Дл» £л&в» &!•)•
ЛУПИТ2, пдю, пиш. Вищиряти, показувати зуби (Крсл.).
ЛУСКАВИК, а, ч., дхт. {іїггпаіїїеііиз 1.)~ Слмк, авдоть-
»а (К>) •
ЛУСТА, и,^. Те саме, що ЛУПЕТА (В., Вл., Влн., Гбн., Дмш.» Дїїім
Зар^, Кл., Кпт., Кт., Кчн., Док.» Д1-» МДДл» Й5Я-» Дхйл» /Я’»
Ї£Рм Ї53-» .!!$*.•)• ДУСУУ вт^ерабЦу (Дчн.)*
ЛУТ, У, Чд 1. Збірн. Лико з лози.
2. Молода липа (В., Зар., Длв.» Дп®*»
лУїКА, и, тастіве ми. ЛУТКИ, ток, ж. Одвірок (М.-К., Я_.М., Стдя,,
Ушм.).
117
ЛУТКА ДВЕРНАЯ. Те саме, що ЛУТКА (Луг.).
ЛУТОК, ткб, ч. Липовий поясок (Кд., НдМ.). г
ЛУТТЄ (Рдн.Ч!.), ЛУТТЯ (В^, Зар., Клв., Лпт., Тет.), ЛУТЬЄ Ця,,
§л.), я, с^. збірн. Липова кора, з якої плетуть постоли.Такиїйе смужечвя*
л^повийе, з йаки х постоли1 пдетут-л/гт’е' зв/дце (Рдя.тВ.).
ЛУЧА, і, мн. ЛУЧЇ7~ч^в« _>.• Промінь сонця (Крщ., Луг.).
ЛУЧИНІТЬ, не, ниш, док. Оббивати дранко» отіни хати; дранкувати
(А£.). ,
ЛУЧІИА, и, д. Тріска для освітлення; лучина (В., Зар., Дрм., Тет.).
І оод’іт’ел,,і схват’Іл’і луч’іну нбччи (Кмр.) ♦
ЛУЧНЙК, а, ч, Те саме, що ЛУЧІНА (М^)*
ЛУЧОК, чка, ч. Грабки у косі (В^., Дуг.).
ЛУШПА^ и, зи Лузга (Мрт.),
ЛУШУПАЙКА див^. ЛОШУПАЙКА.
ЛУЩИІҐ*, у, бот. юМлїі&ітиін гаг. Л*л*#<).Льон-ска-
кунець, головки якого при достиганні тріскаються і гублять зерно (В.,
ІМК., Тет.). На висбких местах лушчик мбжна пас^ейат^ (М^^К.).
*~~~л/щйК2, а, ч., с^г. Плуг, яким лущать стерню (Клв.).
ЛЮДОВА, и, Хе, збідн. Люди (Пльч.).
ЛЮДСЬКІЄ МНАВКИ, збі£н. ,бот.Те саме,що ОПУШША.Там £ к&ь
сДкийя, й^55Х5їГ£^Х? (ЙИ-
ЛЮДЯЧИЙ, а, е. Людський. По дорбз’е стау просит хлопчика л’уд’ачим
голосом (К.-Т.).
ЛЮК, а, Отвір для проникнення на горище хати (Крм.).
ЛЮЛЮКАТЬ, ає, шуіок. Те саме, що КЛОКАТ (Рдн.-В^.).
ЛЮЛЬКА, и, Колиска, що стоїть на підлозі (Лск.).
ЛЮОК див. ЛУбК.
. ^ЛШАТЕ ЬВРДО. Пряха, що має нитки неоднакової товщини. Л'упАте бер-
Добуде Ч9Уане полотнб (Влд.).
ЛйпЛЯНИЩЕ, а, с. Поле, 8 якого зібрано врожай люпину (В., Зар.,
Тет,.). Лана талг, пашлА на л^дранннче (Г.).
ЛЮСТРО, а, ста£. ДзеркаїГ(^., К]зм., Лск.., Луг., Лч., Сл,).
ЛЮТ06ЮІІВИЙ, а, е. Той, що погано і мало їсть (переважно про тва-
рин) (Вв., У®м,.)«
ЛЮїбк,. яка', Чд Пряжа, намотана на мотовило (Бв.).
ЛЮТУВАТ, тує, недок; Хворіти на шлунково-кишкову хворобу (пере-
важно про поросят) (Бх^Вд). 7
ЛЮХТА (Бв., К£Мм Дуг.), ЮХТА (Бв., Вв., Лск., ДиМ, и, Д. В’юш-
Ж»;
ЛЮША, і, я* Д М. Те саме, що ЛЕВШУН (См.).
ЛЮШКА, и, д. І. Затулка в димоході у вигляді жмута ганчірок (Тв£.)«
2• ЖеЛ/ Неохайна людина (Клв.).
Л^ШКИ. Вигук, яким проганяють корів (Пг<). >
ЛЯ, прий?£. Коло, біля (М-. &л»лКщь, Тед., Хор-)* Стала
21І. ЗКЗ^ЗІІ» па.?хб£з’іцг |алах Сц’апан із (ЗЦр*
/котик/ О. * Зі Д ) *• ЗДіїН 512 521^.
з.^снул’^ (Хл»;; Т’ет’ера л’а л’>зсу <йлр^.;; ДДа 5?
і?:Г
ДЯГ (ДЛ.), ЛЯГМ (Клв.), у, ч. Час, коли люди лягають спати.
ФДО ПІЗНЬОГО ^Г' (ЛИШУ) - допізна (Клв.).
ЛЙГА, и, ч. Та саме, що ЛЕГКОБИТ (Вн.).
ЛЯГМ див.ТяГ.
ЛЯДА, и, ж^. Грядка в низовинній місцевості, на якій вирощують го-
родину /Карп., Лб., Хор., Ю.).
ЛЯДВА, я, ж. Ляда в погребі (Ущ.).
ЛЯДО*, а, £• Занедбана «поросла травою й чагарником місцевість
(&щ., Клв., Лч., М^К., Мрт., Н... ПЛк, Сз., Сос.» Тер^.).
ЛЯД?, а,д. Бордо (Бр., Вв., Ів., Кр£., Кч., Нжл., С.В., Тет.,
о "7
ЛЯДО , а,сЛ. Кришка, дверцята для закривання погреба (Кд., Ярл.,
«ЙЬ>-
2. Верхня частина стола (Кд.).
3. Дверцята, що закривають вхід на* горище хати чи сарая (Нжл.).
ЛЯДСЬКЙЄ МОГИЛКИ, етн., ит. Польське кладовище (Бв.).
ЛЯЗУРОК, рка, ч. Порошок для підсинення білизни (Луг.).
ЛЯМЕЦ, мцу, ч. Повсть (&с&» £., Ввл, Зар., Клв., Лч., МдНЇ.,
£ет.). Продали городину £ куш^ Д1ЇЙКЇ (£.;£.)•
ЛЯМПА,^, ж. Гасова лампа (Км..ДІ., Лск., Нрд.).
ЛЯМЦОВАТЬ,~ую, уеш (Ч*), ЛЯМЦЮВА'ГЬ, юю, ювш (В., 3*Р.-» їй*?)» ДЙГ
дож. Оббивати повстю що-небудь.
ЛЯМЦЙВКА, и, ж., стар. Чоловіча шапка (ЧЛ.
ЛЯМЦУЙВКА, и, Жд Лямка, якою тягнуть човна по річці (Каріь).
лямцювать див. лямцов/ть.
ЛЯМЧИІЩА, ицца, недок..Сплутуватися, скручуватися; збиватися (про
жіночі коси)(Гл«).
Л^ПА, и. ж^ Те саме, що ЛОПАВКА (Каріь).
ЛЙПАНКА*, и, ж. Снігопад без вітру (ГбНд).
ДїІПАНКА^, и, ж. Дитяча гра-того,хто ховається, бйють долонею до
плечу, коди знайдуть
ЛЯПЄНШ, ков, мн. Великі вишиті квіти (Ар-).
лгісКАВЩЦА, я, ж. Те саме, що ЛЯПАНКА2 (Клв-).
ЛИСТОЧКА, и, ж. Один з щаблів, вставлених у полудрабок воза (Іч^Ь
Л^ШКА^, И, Ж. н т» Гпяг'яия Ґїїпф. Таф . )
ЛЯШКА2, Я, Т.
гішЗ. *
СдГ» Грядка .(Лпт., Тет.).
етн., стар. Полька (Лск., Нрд.).
анат. Стегно у людини (Лск., Нрд.).
ЛЯЩ. а, ч. Дитяча гра «плескач" - того, хто жмуриться, бвють (діє»
чуть) по виставленій на спину долові доти, поки він не відгадав
хто вдарив (Вв.). ,
ЛЯЩбвКА ДО. ЛЕЩАВКА.
льбгкіе ДИВ. ЛЕГКІЄ. ? ,
ЛЬОДОВІ СОЛЬ (в^), ЛЬОДОВІ СУОЛЬ (Лск.). Те саме, цо ЛИЗУНЕЦ.
Галун’ат’. шоб г^ряо краска бр^лас*. .. воно таке, йак сох’ л’одов/
<&г>- ,
ЛЬОНАРКА, я, ж., слч Льонозбиральна машина. Заре сп»і ля й д * он
яе £!&У!£ЙХЇ? ^руками, 5 (Кор.) •
119
льбнік, а, ч. Стрижень, яким скріплюється задній насад воза з віс-
сю (Ввд).
ЛЬОНОТРЕСКА (Зуь, Клв.), ЛЬОНОТРЕСТЙ (В., Мд-К.), й, ж. Стебло
льону.
ЛЬОТНА ПЧОЛА. робоча бджола (Вв., Луг., М-» £і*)*
ЛЬОХКЙЄ див. ЛЕГКІЄ.
М
МАВ, вст., скор. Мабуть (Сел.).
МАБІТЬ, вст. Мабуть (Лч*)»
МАг/зіН. а, ч. Магазин/Вв., Крм.).
МАГАЗІН1 (Нрд.), .МАКАЗИН (Бб., ВЛ., Кор., Лск., СЛ.), а, ч.
Колгоспне приміщення для зерна; амбар.
МАРАЗІН2, а, ч* Скляний резервуар лампи, в який наливають гас (Бв.,
Лч.). х
МАГАЙБО, невідм., Бог на поміч, помагай бог (вітання) (Сел.).
МАГИЛКИ (Крок.), МИГАЛКИ (Лп.), МОГИЛКИ (Вв., Гбн., Д., Дмш., Дяг.,
Кпт., Кдл., Лск., Лтв., Млн., Нрд., ПЛ^., £., С.В., Свд., Стр., Тет.,
Тхн., Ушм., Х&.), МУГОЛКИ (Хм.), лок, тільки мн. Кладовище^
МАГІЧНА (Хор.), МАГІРКА (Крм.), МАҐЄРКА (Л^г.), МАГЇРКА (Млж.),.
и, ж. Округлої форми чоловіча шапка з овечого хутра.
МІГУШ, а, ч^., ент. 2.?. Коник (Крен.).
МАЙОРКА §ив. МАГІЕРКА.
МАЙРКА див. МАГІЕРКА.
МЙЙІ, ів, тільки вш., текст. Бердо (НюМ.
МАДАКА, и, ч. _іг ж. Дивак, дивачка (Мд-К.).
МАДРЙГА (М^І-)» МАДРЙКА (В.), МАЙЖа (За£., Крл., Крм., С.В.,
Т^т.), и, ж., етн., кузь, стар. Сирник, приготовлений для розговляння
в період після релігійного свята Петра Й Павла.
МАЄНТОК (Лч.), МАйбнТОК (Вв., Зар.,Кл^., Лу£., Тет.), тка,
отар. Маєток. Ус£це були майбнтки Бран’іц*кого (Те£.).
м/жа, і (Клв., Лчл> Рдн.^Вд), Безтарна.
Привезли * дв^е мажЧ карт^Гч (Рдн.-іМ.
^^їЙЗАЛНИК, а, ч^ Горщик^*? якому "тримають білу глину для. мазання
хати (Вв.)«
МАЗЄНЙ ПІЛЄЦ (Сл.), МАЗІ НИЙ ПЙЄЦ (Лч.). Мізинець.
МАЗИЛО, а, д^кул. Мастило, яким змащують посуд для випічки, фор;-
Ж Для випікання/ мазали мазилом & муки,зм/(тано.йі з •
МАЗЇНПИ ПАЛЕЦ^ив. МАЗЄНЙ ЇІАЛЄЦ.
МАЗКА, и, ас. Квач для змащування сковороди жиром (Лск.)_.
МАЗКА, й, ж7 Соснова смола, яку в народній медицині використовують
як ліки від туберкульозу (ЗД&)*,
МАЗНИК, а", ч. Те саме, що МАЗАЛЙИК (Кцм.).
МАЙДАН, У, ЧЙЕ* Я®лямя* в лісі на підвищеному місці, де
провадилось смолокуріння тошо (Дом., За£., Кр£*, Кув., Лпт.»
Зал Йа£ч £?г»
2. Місце, де добували поташ і т.ін. (£., Дхв.).
120
МАЙКА, и, ж., ент. (Імапиз сегуиз). Хук-рогач (К.).
МАЙОВАТ, к$ю, &ш, недок.. нов* Гуляти (Вв., Луг.)* Хл/пци майуйут
> /
МАЙОНТОК ДИВ. МАЄНТОК.
МАЙОР (Сос., Тет.), МЕЛЬОР/За^., Ш., СдВ.), МИЛІЙОР (Лск.,
Нрд.), МИЛьбГ?Вв., Уш.), МІЛЬОР (Кд., Кч., Бр.), МУЛьбр (ЛчЛ, а,
ч. Купа поставлених сторчма жердин, обкладених дерном і підпалених з
середини, з яких добувають деревне вугілля. ,У лЧс’і булб угл? е^рен^ійе^
отхрди од §деуна - гол!л]е - скл^дйлис\а д видЧ Йурти £ мЧл^7^Ж“
гбм обкладйлис'а ^нрм; туди^ кидйли лучину, запалювали, врнЗ^курит’
сутокчотириТ^^ІІЙо (Кд.); Мел»ором звали ід^пу, де випйл’ ували ^гдУ
МАЙТЕ,// НАЙТЬ, вст. Те саме, що МАБІТЬ. Йа майї* прид/ (Лч.).
МАКАЗИН'Дйв, МАГАЗІН.
МАКАКУВАТИ* а, е. Лантухуватий, вайлуватий. Пудиш^ таки мака-
кув4ти чалав’їек (Бч^.).
МАКАРбн, а, ч^, кул. Страва з дрібної локшини, запеченої з яйця-
ми; макаронник (Віь, Лск., С.В., ^ГшмЛ.
м/кАТЄР (Смч.), МАКАТьЗГ(Клв^., Крл., Кч., М^К.), а, ^Макітра.
МАк/тКА, и, ж. Промокальний папір (ІУГ^К.).
МАк/тРИК, а, ч.'Горщик для хатніх рослин; вазон (А^.).
МАКАТЬОР див. МА'КАТЄР. ?
МАКА^ЬОРЧИК, а, ч. Зменш, до МАКАТЬОР (Клв., Крм., Кч., ІЕЧС.).
МАКВА, й, д. Заплава в долині річки (Дши).
МАКҐШКА // МИКИШКА, и, ж. М"якушка (хліба) (Лч.).
МАКОВІЦА, и, ж. Крислатий, розложистий корінь, що росте в гори-
зонтальному напрямі. МмсовЛа^ сДе^ кол* і м’Гелко да у кружка кірен’
(&ИЧ- л ; ~
МАКОВКА, и,д., частіше мн. МАКОВКИ, вок, ^бот. {Аіутр/іаеа £.),Ла-
таття біле (Лск., Нрд.).
МАкбтРИК, а, ч. Невелика, переважно полив"яна макітра. 3^іиеиДла
у мак^трику трошки* т^Геста (Я.).
МАКУОТРА: ПУДСТРИГТИСЬ ПУД МАКУ&ТРУ, стар. - спосіб підстригання,
при якому волосся обрізувалося під прямим кутом до поверхні голови
(В&-. щр. ' .
МАКУША, и, ж. Верхівка, маківка (В*К., Длв.). ЙеслЧ начали
8 макуики, давайте кричим коренем (ВЛК,.). '
МАЛАДЙЦА, и, ж. Іінка7*дружина. ВЙГко йо^ св£&лЧси ї, живе' д;
малазицайу, ст^л^ї, 1 ЯЩІ Й5&» слухау £ *
МАЛАДІЖ, дьожіМолодь. Йа , д^малад’іж шче
гул^ала^ (Кпт.). , ""
МАЛАДнГ (Кам.), МАЛАЙНЯЧА^.), МАЛАННЯ (А^., Лпт., Тим-), МА-
ЛОВНЯ (М)к.?), МАЛОДНЯ (М£«), 45: Блискавка громом.
МАЛАДУХА, и, д. Молодиця (М^зК«)«
МАЛАДЧА, й,- ч. і ж. Молодець. Баба маладча (МхЛк).
МАЛАДьбнКА, иТХ* саме, що МАЛАДУХА
МАЛАЙНЯ дів. МАЛАДНЯ.
121
МАЛЮНКА*, и» Д;, стар. Блискавка, переважно без грому (В^, Влн^
Г., Дми., Зм., ^., Карп., Кл., Кчн., Ось., Йг., Р>, Рдн.Чк, С., Ст.^
Тхн.). Маланка зЧхЙе(Г.); дЗцка іЖшт» гречку абТцв’£етит\ бо
ван£ ЙЩайе Т°дПб7Толи двЧм^ечжа. (Зм.); . Каадг»’ "дозиЧайе або'
шче - маланка на неби (Рдн<£.); Ориехи^ попали1^ маланка (Ст.),
шЖР, и,ж. Темний ззовні, порожнистий горіх (В., Дмш., Ці?)*
МАЛАННЯ див. МАЛАДНЙ.
МАЛИМ^Н,"аТчг Невдало опечений хліб.
2. знад. Вайлувма^незграбна людина; тюхтій (М.-К.).
МАЛІЙСЬКА МУКА МАРИМОНСЬКА МУк/ (Лск.), МАРМОНСЬКА МУКА7.
Найкращий сорт пшеничного борошна (Вв.,Дч.).
МАЛІТАН, у, ч_. Сорт не дуже міцного турецького тютюну (Лч., Сд.).
МАЛОВІ (Ч.), МАЛУОЖ (Кшв.), у. ч. Верболіз.
МАЛОВНЯ див,. МАЛА ДНЯ.
МАЛОДНЯ див. МАЛАДНЯ.
МАЛОЧА (Дми., ЛЛк), МОЛЙЧА (В., Зар., Клв., Кч.,^, См., Тет.),
и, ж., с.г. Молотьба, йак малоча начинЗйец»ц’а, тоГвс’і ципл5ата"^же
8Дар/в^і7й<л). ---------------------------------------------
МАЛбЧЕНЬЄ, я, о., СдГ. Те саме, що МАЛОЧА (Крон.).
МАЛОЧОВНЕ, ного, с^., стар. Гостинець (з одного або двох яєць),
який давала хрещена мати своїм хрещеникам на великодні свята (БвО.
МАДУОЇ див. МАЛОВІ.
МАМЖЗЯ, і, ж,., знев. Мати (Ніл.).
МАМШ, и, Жд, знеГ. Те саме, що МАМДЗЯ (См.).
МАМШ, и, ж^, знев. Те саме, що МАМДЗЯ (См.).
МАНАРКА, и, ^к. Верхній жіночий одяг у вигляді накидки ,Ь)«
МАНДАРИНА див. МАДРИГА.
МАНІСТА (К^пз.), МОНІСТА (Дв.), а, £. Намисто.
ШНош/ль/ТТ*., отар. Названа лавка, в якій, торгували горілкою;
монополька (Ушм.)•
МАНЯК, аГін £ідка Малюнок (Ьь).
МАРА (Кшв.), МОРЇ7и,^ж^, шь МОР/, ів (Мш«), риб. Плетена з ло-
зи снасть з отворами в дні, явою взимку в ополонках ловлять рибу.^
МАРГОСЛІПУВАТИЙ, а,.е. Короткозорий. Д^£ед заус’ом маргослуіп^-
ваги! (Чф
МАРГУН, а', ч. Каганець. Засв^іетете маргуна, йак бу^уту
прежд^У /пр° затемнення/ (МхіїР*
МАРГУХА, и, х. Блискавка без грому, яка спостерігається переваж-
но перед спекою (ЗДР/, Лпт., М^-К., Мс., Те$ь)*
МАРГУШКА, И,д. Зменш.-пестл. до МАРГШ (Здр., Лпт«, Мд^К*, Мс.,
МАРЕВНО,, присл^. Хмарно (Карп?).
МАРЕЦ, рца, д., стар. Березень (Біь, ВвЛ.
МАРИМОНСЬКА МУКА рив. МАЛІМОНСЬКА МУкГГ
ШАРИнХтКА, и, д. Верхній чоловічий і жіночий одяг, схожий на свит-
ку (Д., Пек.). л
МАРЙТНО (Зар^., Тет.), МУРХОТНО (В.), МУРКУОТНО (Клв., Мн.),присл.
Сумно, досадно.
122
МАРИЙСЬКА мука' ДИВ. МАЛІмбнСЬКА МУКА.
МАРИЛА, я, вульг. Мармиза, пика (Вв., Лч., Сл.).
МАРМУЗКА, (СшигЬіі* реро гяг, он/ега).Різновид
гарбуза (Б,-В.).
МАРМУЛОІ?, лка, д. Зроблено з дерева яйце для гри в битки (Вв.).
МАРМУЛОК2, лка, ч. Брусок для гостріння коси (Увйь).
МАРНОПОЛ, а, мн. МАРНОПОЛИ, лов, ч^, ста^. Продавець спиртних на-
поїв у монопольці. і^рнополи були - де ті, йакЧ водку продавшій (ЯЛ.
МАРНОПОЛЬ, і, ж^стар. І. Те саме, що МАНОшйь.
2. Каверна горілка (К£м.)« ,
МАРНОПОЛЬКА, и, £., стар. Те саме, що МАНОПОЛЬ.
МАР^ИГ^мараг^ (Кчн., НжлЛ» МОРУйГ, морогу (Вв., УимЛ» МУРбг
(Лск.), МУРУЙГ, морогу(КарпЛ, д., бот. {Ріїщопкт І.). Спориш. Тут
вони /поросята/ ч^сом погризут мурогу^(Лск.).
МАРЦОВКА, и, ж., зоол. Червона отруйна гадюка (Б.-В., Клв.).
МАРЦУВКА, и, д. Курча, що вилупилося в березні (Клв., Пл.).
МАРШАЛКА, и, д., етн.» ста£. Дружка у весільному обряді (Бр.).
МАРШАЛОК, яка, д., етн., стар. Старший у весільному обряді; боя-
рин (В., Вв., Кд.)« У нед’іл’у вра'нци йде молодий з сватами, маршалками
ДОМОЛОДО£/ (ВВ.).
МАРЯСИТ, с/т, недок. Мрячити (про дощ}, йак дошч мар’асит шн
лен^кЧЙ, то КаЖ£Т, ДО бридко (ГрнЛ. —
МАСКАВИК, ч. Торбинка для віддушування сиру; ворочок. Тр^ба
вЧ*прат* маскавійка (Кшв^.).
І^КАВЦЙ7*ч/5в7 мнТдобре виплетені з міцного матеріалу постоли
(&.). ,
МАСКОВКА (ЩС.), МОСКОВКА (В., За^., Тет.), и, д. 1. Дружина во-
їна - учасника Великої Вітчизняної війни.
МАСЛИЧНА,
МАСЛЯНКА*
МАСЛЯНКА2
2. Жінка, чоловік якої загинув на фронті під час Великої Вітчиз-
няної війни. Мой^ предложен^е - дат’ маск^укам ебтак па песет* дадат-
котага/сіна/ (§д£.).
и,^. Ручна масничка (Вв,.).
и,^жї Те саме, що ШСЛЙКА (Вв_.)«
и, ж. Сколотини (СЛЛ'.
МАТАВИЛО, а, Витушка (Лвн.).
МАТЕЛЬ, я, чґ(ГЛ, МАТЙЛ, а (£ос.), МАТИЛЬ, я (За^., Клв., Рдя.^-,
Тм.), ,ч,, ент. ( Метелик. Лет^Йет’ мател’і (Г.).
МАТЕР (Бв., С^В., Свд., Сл., Стдн., Уш., ^.ТТ^ЙтіР ($£Лм Л**»
Сл.) (вжюаєтьс^^ мн. МАТЕРКЙ, рідше МАТ1РКЙ,ж.
Те саме^щсГІад бітдко Гійтер хл’ £бом
і прйглааайут до хіммолодйх (Бв.); Пойїїхала^вонГ до ійтер. а^тїйа
ТГ.ЖПГ тче Н А "О ТТ А -»»л 11Хп) ТП і^п 1ІАПІГ. ®Л<7Я»ПГ«ПИ 4 ив«апггії
£&у
МАТЯЖНИК, а, д., слч Плужок для розпушування землі.А потбм ма~
тижили таким пл^ж^л, (Крсд.).
Х23
МАТИЛВДЬ, льці(, ч,., ент. Зменш, до МАТИ (СосЛ і МАТИЛЬ (Зар.,
Клв., Рдн^-В., Тет.).
МАТИЛЦИ, ц&Гмн., £152/ Уз°Р> яким розписують яйця на великодні
свята (Лск.).
МАТЙЛЬ див. МАТЕЛЬ. ,
МАТИЦА, и, частіше мн. МАТИЦИ, тиц, ж^, буд. Балки,на які насти-
лають стрлю в хатГ^С^Г).
МАТИ, у, Чд., ста£. Заколот, переважно військовий (Лб.).
Ма'тіР див.МАЖ.
МАТКА, и~£* Те саме,що МАОД&Я (В^, За^., Клв., Крм., Кчн., М^т.,
М^ЧС., Те®/» &(,•)• Ти, матка,варй абййдат^ (ЙЩ/)? Д та дДЙука.
іщосиг, матка не кидала йійїе °(Мрт.); ПринЗсит' йому' матка об’ГЬ-
дат’, дай гукійе (М.ЧС.).
МАТОК/тка, ч^ Пряжа, намотана з веретена на мотовило (Ушм»)«
МАТОВІСТЬ // МЕТОРЖИТЬ, жу, жиш, недок., спеп^. Заміряти і облі-
ковувати працю пильщиків лісу (Кч.)•
МАТОШНИК, а, ть, бдж. Сітка, що одягається на голову, для захисту
обличчя ВІД'бджіл (Клв.).
МАТОШНИК, а, ч., бдт. (Неп*** £-). Меліса, лимонна
трава (Нжл.)/
МАТУ3, а, дь Мотузка ХСвд.).
МАТУЗЯНКА, и, д. Самогонка (Крл., Нжл.).
МАТУЛЬ, я, ч^/^иб^. Гачок (Рдн.^В.)./
МАт/хНА, и, д., знев. Те саме, що МАМДЗЯ (СлЛ.
МАї/хНО, а, с., знев. Те саме, що МАМЙЯ. Каз^л’і м’ін’е7 мат у хно
ОйР. ,
МАТУШКА (Гл., .Вві, Крм., Ушм.), МИТУШКА (ДдЛ, МОТУШКА (Крм.), и,
д. Те саме, що МАТАВИЛО.
МАХИННИ, а, е, збільш. Дуже вел-кий; величезний. Хату махи^нну
збудуюлЦ (!•)• , ,
МАХОМЙРА (Лч., Сл.), МОХШОРА // МУХОМОРА (Вв., Ушм.), МУХОМ&А
(§£..,,КЛ* и» X» $££• мхзвапа С^) Гг), Мухомор.
МАхбтКА, и, Маленький горшик; горня (Мнх., •
МАхбіОЧКА, и, ж. Зменш, до МАХОТКА (Смч.).
МАХРА, й,^. Бахрома (МхЛЗ.Ь
МАЧ, а, м£. МАч£, чов, чЛ . Залізні вила з густими і тупими на
кінцях зубцями для набирання буряків, картоплі та ін. (Бв., Вв^., Л<ь,
Сл.).
2. Деревині вила для накидання гною на віз (Кч., ЙУйіР* Мач’і
вмДесто ддґлок, гнуЬй віибіир/л’і (Куик). "
'^"^МІЧАНКА, и, ж^ НевеликаГзимова хустка (Лч.).
МАЧАННИ, а, е. Витканий з конопель (матірки). Мач^нне полотнб
(Нжл.). '
МАЧЛ/вИ (У.), МОЧЛИВИ (В^, Тет.), ая, ов. Мокрий, дощовий (про
погоду). Мачл’/вайа осчиг - мачлдвайа весн^ (^М •
МАХИНА, и, ж., стар. Поїзд (Лск.).
МАХНйЦЯ, і, ент. Те саме, шо МАЙКА (Ось.).
124
МАШТАРКА, и, ж. Комірчина в конюшні для зберігання кінської збруї
(Клв.). '
МАЯКА, и, ж. Деревинна сторожова вежа (Хор^).
МАЯТЬ, мбю, маєш, недок. Кивати; хитати чим-небудь (М.).
МЕД, У» Л*» церк,. Престольне свято; храм. Саме тоди б^у у сус^едн
с*ел'б Кроснб мед; бат’ка і маткЧ мойв н’е булб дбма, сІме бул’ТУ'
“й? ОМ* жй-йда 1™ і иєй.
МВДВЕДИНА (Ушм.), МЕДВШНА (Вв.), и, ж., бо». 1. (ЛиЬиі, оаезіиіЬ.)
’ОМ
Ожина сиза.
іЛЯиЬиз пезземі? N. Най ). Ожина несвіЯ'ська; ведмежина.
МЕДВЕЖЕ ВУХО, астр. Зірка, яку можна спостерігати на небі опів-
ночі (Л.)* ,
МЕДВЕЖИК, а, ч., б£Т. 4. Те саме, що МВДВЕДИНА 1.
2. Те саме, щоМЕДвЙШНА 2 (Вв.).
МЕДВЙШНА айв. МЕДВВДИНА.
МЕДВЄДЬ, я, ч.,зоол. (Цгмз агсіое).Ведмідь (Лч., Слр.
МЕДОГОНКА, и, ^Машина для відкачувавші меду з стільників (Вв.,
Лдт.). '
МЕДУНКИ, нок, мн., бот. {Ргіпиіа оМісіпаНя /.). Первоцвіт лікар-
ський (Нжл.).
МЕЗДРа', й, _х., бот. Деревна ендодерма навесні (Зар., ЙЩ., Тет.).
МЕЗИННИ, а, е. Останній, найменший (про дитину в сім"! (Крм?57
МЕЛЬОР див, МАйбр.
МЕНТИКА,.и, ж. Безладдя, розгардіяш (Вв., Влд., Ушм.), Такй в вас
ментрега зроби1лас^е - кажди хат’іеу стат’ собиіе войеводойу (Влд.).
МЕНТУЛ, а (Б.), МЕНТЙІЬ, я (Гд.), ч.» Пуголовок жаби.
МЕНТУС, а, ч^, іхг. /^).Великий*минь (За&., ЇЙЗ>)«
МЕНЬОВИ, а, е.,Різнобарвний. Вона медовим цв^ідтом
мен^ви^йе квиетки1^ йе_.. (Бб.).
и, ж. Дрібна помпята, потерта срлома, сіно (Вв*, Крм*»
Лч.» Ущи-)* з^обио /з соломи/
МЕРВА2, и, ^жГДерея (Зар,.)*
МЕРВІТЬ, влю, виш, недок. М”яти, дрібнити солому і Т.ІН. (Лч.)*
МЕРЛЮК^ а, ^ч. Мрець/(Карп.). г
МЕСЕЙІЕД. (Л.), МИСАЄД (І^К.), ^»ЯСОЄД (Клв.), а, ч., церв. Мас-
ниці* На новй/ і^дд празн^й^
МЕСНИ (Зар., Те?.), мЙесйИ (Клв.), а, є. Місцевий.
М&ТО // М’.ССТО // М'ЄСЦЕ (В., Зар., Тет.), МІСТО (Рдк*), »,£*
Місце. Подтвержу£не_ійе н^кне із мїста наро§ге^чРа. (Рдк.).
МеЖТ^ТзТГ^і^0^® саме, що МА? (£л-)*
МЕТШЦА, и,^., ент. ( //е^Уаг). Попе лиця (Ярд.)*
МЕТІЛЬ, і, ^кҐСнігопад з вітром, завірюха (За^., Тс**)»
МЕТОРЖиТЬ див. МАТОРКИТЬ.
МЕТРА, и,#ж7метр. йчоб /*землі7 ахран^али (Кчя*)*
МЕШАНКА //^МІЕШАНКА, и, д., с/гТІІовторпа оранкгГ(М^К.). •
МЕЩАНИ, щан, мн., стар. Люди, які'не відбували панщини, а платили
поміщикові викуп за землю (Клв.)*
М^ХА, ж, х- “в«а (&&.).
МЄНЄ, прися. Мете. В етам гаду намн’е м’е'н’в центнера? с’4м-
Ав£а? , г ч , г х
МЄНУХА(Кт.), МИНУЛА (Лиж., М^-Х.), МІНУХА (х.), ж, ж., с.г.. мар.
І. Пропущене під час косіння місце; обкіс (К., Хт., Яки.).
2. Пропущене під час сівби вручну місце; огріх (М^К.).
М'ЄНЬ, я, ч., іхт. Те саме, цо МВНТУС (Сор.).
М'ЄСВЧКА, н, ж., с.г. Сорт великої, довгастої картоплі (Рдн.-В.).
М'ЄСТО див. МІСТО.
М*ЄСЦВ див. МИТО.
М&ЩК, юсе, весе, недок. Обіцяти. М5еус’ пан кажух дам, да оя^во
його (Два.) •
М^ИШаТ^Ц ЛЬ Густий круд"яний суп (Лск.).
МЄШКА, и.д. Січка (Смч.). 9
МИГАВКА, ж, X. Те саме, цо МАЛАНХА"1 (Кд.).
МИГОВИЦЯ, і.ТІг Те саме, цо МАл/цКА* (£., Крон*).
МИГУШХА (Кт., М.-К., Шст.). МІГУШКА (Хам.). ж, ж., стар. Те саме,
цо МАЛЮНКА1. , ~
МЙЕСЄЧКА (Карп.), Мі“СЯЧКА (&., Лч., Уцм.), ж, ж.., бот. (ХарЬа-
лат $аііпи у аг. ЯаЛісиІа ). Редиска. Миес’ечка звеце, бо йейіі
т^л^цж/ месеп йе (Карп.).
МИЙ, могбТд. Мій чоловік. Мий крлис’ пош$? на толоку да на двори
й ночувау (Крл.).
МИЙКА, ж, ж. Дрібна риба (Крд.).
МЕКАТЬ, ае, н£док. Цукати (про корову, вола тоцо) (Лч., Сл.).
МИКИШКА ДИВ. МАКІВКА.
МИКУЛИТЬСЯ, лось,' лився, недок. Соромитися (Брр.
ММ, у, ч^ Мул Уж річці (Ст.). г
МИЛИЦЯ (Крл.),'МІЛИЦЯ (Тет.), і, частіше мн. МИЛИЦІ, МІЛИЦІ, лиць,
х. Чепіги в плузі. {
МИЛІЙОР див. МАЙОР.
МИЛЬ& див. МАЙ*.
МИЯТАЧКА, и, ж. Мантачка (Луг.).
МИНЙА див. МЄнУїА.
МИСА* див МЕСЕЙІВД.
МИСКА, и, ж., рідко.Торба (М.-К.).
МИСКОЗІБ.аГ^ч."Невелика їстівна риба, яка використовується для
наживки (Вв^.).
МИТЇк^м.), МИТЬ (Ст^Ре), мию, миєш, недок. Прати (білизну). Хсйі*-
ка б^ел/й^. А м4йЗ 0-ІІДДела вуЗзл^^д^Уі. (СтрЛ\).
МИЙЙСА £ив. МАТУШ.
МИЦАКлбг, а* Мотоцикл (Б^В.).
МІ^Ч, і#<ж. Сеча (Нжл.). х
МИЧКА * и, СдГ. Те саме, що МЄНУХА Я (Зм.» ,£осн.). Мички лаш(-
МИШ, ж (Луг.. ІІ-Д..). МИШЬ, і (Мд.С.). МІі, є (В., Вв.,_3ар., К.,
Клв., Уам.), д.рДООЛ; Мине• Йак де миш побАило, дак вдавало (Шь).
126
МІШАТИ, а, е. Мишастий (про масть коней) (Вв., Лск.). .
МИШКА, и, ж., О££. {іїоіееіііа ге^и1и$)3лц найменших європейських
птахів; корольок (К.).
МИШЬ див, шш.
МІГША див. ШГУШКА.
МІДЯК, а, ч. Мідна монета (Свд.).
МЇЕЛКИ, а, є. Бідний. Ддп/с’цім, йа замбжни, а ри м>£()яки (Он.).
МІЕРКА, и, ^..до^ев. Одиниця виміру об"єму сипких тіл, по дорів-
нює 16-^20 кг (Клв.). х
МІЕСЕЧКО (М.-К.), МІСЕЧКО (Дми.), а, с. Місяць. СІт турл'ки вміло
М/іесечко (М^.).
МІЕШАНКА ДИВ. МІШАНКА.
МІЕШАНЬ, і, х. Страва, приготовлена а сиру, сироватки і сметани.
Си*р аттапл’уйут* у п^ч»і, м’іиайут’ з си^ваткойу і ометанойу і пала-
тайецде ду Дряав
"іЙЛИЦЯ див. шиця.
МІЛЬїІР див. МАйбР.
МІНІМО, а, с. Мінімум. Хто вйробиу м’іг>імо, тому видали авАнс
(См.). . ~
МІНОГ, а, Чд, зори.. {Апуин /лг^<7//).Веретільниця, безнога ящір-
ка (Дур,.).
МІННА див.. МЄНУХА.
Мірбн, а,ч., іхт. (Вагбиз <?лг&м).Марена (С.Я.).
МІРбнА, и, х., іхт. Те саме, цо Мірбн (Лпт.).
МІСЕЧКО див. МЇЕСЕЧКО.
МІСКІ, оок, мн. Миски (В.).
МІСТО див. МІСТО.
МгСЯЧКА див. МИЕСЄЧКА.
МІ?Ш див. Ш^.
МІША ПОЛОТНЯНА,, зяол. (САігоріега).Паявся (Т§т_.).
МЙІЕСНИ див. МЕСНИ.
МЛИНОК, нкй, Ч. Те саме, що МАТАВЙЛО (Лч^).
МДІНА, к, ж., бот. {Штиз реаіипсиїаіа ). Різновид береста (Граб.)*
МНЇ1Ш, и, ж., 1. Товчена картопля.
2. Нюхальний тютюн.
3. зне£. Те саме, цо МАЛИМбн 2 (М.-К.).
МНЙЛКА, и, ж. Прилад для первісної обробки стебел конопель чи
льону (Крм.).
МНМЬЯИЦЯ, і (Гбн.), М’ЙТІЦА, и (£.), ж. Дрібна, побита при молотін-
ні солома. ЙЗД Молбтет^, та помй^та солома, по не т^і&Ь йейїе, зведе
нй^іца (К.).
'г"^МНЯРТВЕ/ЦЬ, і, Те саме, цо МЕРЛ& (Нжл.).
МО, в_ст. Може (Ввд, Уим«)» Д2Х&5Ж Й8? СЙл?*
МОДЧЛИВИ, а, е. Мовчазний (^.).
МОГАЛКИ да,. МАГИЛКИ.
мбгмки див. МАГИЛКИ.
М0Г03ЄЙ, я, 5^, с.г. Амбар; комора.для зберігання зерна (Ми.)•
МОДЛА,^а, Саморобна мірка, шаблоя (І^ч,, _Кдр.). Падай іаея/.Ге м^»”
Т27
іфинь, і, д. Те. саме, цо МАЛАДНЯ
МОЛНЯ,. і, _ж_. Те саме, цо МАЛАДНЯ (Здр.).
МОЛОДЕЦ, дцА, ч^, стар. Найми», батрак (Лб.. Ст.).
МОЛОДИ ПЕРЕКРІЙ. Кінець першої чверті Місяця (Бв.).
МОЛОЧА до. МАЛЕЧА.
МОЛОч/йТ?», 2*» бот. ( Тагахшигп І..). Кульбаба (Сл.).
МОЛОЧАК (Рдн-^В.), МОЛОЧНЯК (К.), а, ч., бот. (ЕиркогШ І.). Моло-
чай.
МОЛЬКА, и, ж., іхт. Мальок (ІЦд.). х
МОнХ, щедик. Можна. Бувайе д^харом м^на пЧдкррмит пчолу, .1
мбна; НийХк не мона бул/ подобрХт пХ^ (Луг.) •
МОНІІПКА, и, ж. Чорна, переважно тепла хустка. Буда^г мйіестД,
монашок накуп^/ла (Влд.).
МОНІСтГдов? МШСТА.
МОНІЯ, і, ж. Те саме, що МАЛА ДНЯ (В^., Дяг., ^Е).
МОДШТУКІ, ков, тільки мн. Вудила (Лч*).
МОНЯТИСЬ, яюсь, явися, не^ок., вульг. Гаятися, баритися (Вв.).
мор/ дав. МАРІ. ) , ,
М0РАВЄй7»и. МОРАВІЄ (Крл., М., С^В.), МУРАВЕЙ, мн. МУРАВ’Є (А^.,
Бр., Кт., Кч.), в'/, вйов, д. Мурашник.
‘ МОРГА (Тет.), МУРҐА (Грн.. Крл.), и, ж., СдГ. Морг («0,57 га).
МОГІКАНКА (Лз_.), МОРК/нКА (Зр., Ушм.), и,дГпорода курей, цо несуть
міцні яйця.
МОРКа'ч, А, ч. Баран (]&., Лч., Сл.).
МОРКВИШНИК,^, Чд, збі^н. Листя моркви (Чц.).
ИОРкбвНір, у, ч^, дбі^н. Бадилля моркви (Сл.).
МОРКОВНЯК, у, ч., збі{ш.,бот. ( ргаіепіїз)*Морківник (За£.,
Тет.). }
МОУРКОТНИ, а, є. Нудний, нудотний. Ох и йак/ с^е Д^ісло мо^ркотне
(Дв«)•
МОРОїбк, жку, ч^ Зменш, до МАРУИГ (Нжл.).
МОРОЗ, у, ч., бот. (Соїскіситп лг^гг^4Г^/.).Пізньоцвіт осінній
(В., Зад., Клв., Тет.).
МОРСОнЗгь, н/Т^бш, недок. Ударити, стусонути чим-небудь, переваж-
но НОГОЮ (§(•).
МОРУОГ див. МАР^Г.?
МОРЯКОВАТЬ, кую, куєш, недок.д, док. Служити у флоті, бути моряком.
Мо^^аковат’ же не к£жди мог (0^).
МОСКАЛЬ, я^^ч., мн^. МОСКАЛІВ, льуов, бот. Те саме, що МОЛОЧАЙ (Лск.)«
МОСКОВКА див. МАСкбвКА.
МОСТ (Смч.), МУОСТ (Л., М.-К». Млж.» Пп., Тет.» Шст.)» МУСТ (Д*в.),
у, ч, Дерев”яна підлога в хаті. СЕЯХм Л!££*)*
МОТАЦЕ, аєце, недок. Сідати на дереві і т.ін. (про бджолиний рій)
(Вв., Лч^ Сл.) Рой мот^йеца на д*ерев*е (Сл,.).
МОТОЇЮІИВИЗ, а, е. Який погано і мало їсть (переважно про тварин)
<1Ь> Сл->-
МОГСК, тка, ч. Моток чого-небудь (М.).
128
МОТУШКА див.МАТУШКА.
МОХ, у, Чд Болото, заросле травою й деревами (Дч.).
МОХОмбРА^Див. МАХОмбРА.
МОХОмброВАТИ, а, е/Те саме, що МАРКУВАТИ (Клв.).
МОЦАК, а, ч. Вуже міцне пофарбоване яйце, об яке розбиваються інші
яйця під час гри в битки £Бв., СД.).
МОЦУвХї (Вв.), МЗЦУВАТЬ (Ушм,*), ую, Уєш, недок. Випробовувати міц-
ність вареного яйця, ударяючи ним об зуби.
МОЧА, і, .ж. Повінь (В., Клв., См.). £ тривд^ат^ ЇВН12ХЇ году
велика м^ча (См.).
МОЧАКА, и, х., кул. І. Підлива, приготовлена з грибів і борошна
(Крм.).
2. Страва, приготовлена з шматочків сала і м”яса, заправлених бо-
рошном (Луг,.).
МОЧАЛКА, и, ж,., кул, Страва, подібна до підливи, яку їдять, умочаю-
чи в неї хліб (Ір;_.)*
МОЧАНЄ, я, с^, кул. Грибна підлива (СдВ.).
МОЧАНКА, и, ж^, кул. І. Страва, приготовлена з чорниць, груш, ма-
ку і цукру (Лч.).
2.Страва, яку готують з варених груш або вишень і борошна (С.В.).
МОЧАННЄ, я, £., кул. 4. Те саме, що МОЧАЛКА.
2. Сир, перем’ятий з молоком (СдВ.).
МОЧАНУХА, и, ж. Горілка, настояна з перцем; перцівка. Мати виноси^
закуску, а б£г ко^ гар^ілку дашт^йе “ МЖ5ИЛ •
МОЧЙВИ див. МАШВИ.
МУГЛА, й, ж. Холодна дощова погода (Пек.).
МУГОЛКИ див. МАГИЛКИ.
МУШКА (Лкн.), МІЛЬКА (Свд.), и, збі^н., іхт. (ЗраНиз).
Кілька.
МУЖ* а, ч. Чоловік; дружина (Ьк^К.).
МУЖИК, і, ч. Те саме, що МУЖ (За£., Сос., Тет.).
МУЗА, и, ж., Цідк. Голова (Кд.).
МУЗЙЛЬ, £\., анат. Мозоль (Вв., Крм.). ,
МУЗКЛЬ (ЗД.-В.), МУЗК#йЛЬ (К.), мткуль (£т..), МУСКУЛЬ (Карп.),
і, д., збірн. Мошкара. Ох у нас.музкуїР, таке' йадове(, так свербйт*..
МУЛ НИЙ, а, є. Мулистий, мулкий. Мудра вода д нас (М.).
МУЛЯВКА, и, ж., Дхт. Те саме, що ДОЛЬКА (Л£К.).
МУЛ&, ч., анат. Те саме, що МУЗИЛЬ (Лч.).
МУЛЬ, і, ж., збідн., ент. {Тіпеі^ае)> Міль (Лск., Й£Д.).
МУЛЬКА дав? МІЛЬКА.
МУЛЬСІР див. МАЙОР.
М/бСТ див. МОСТ.
МУРАВЕЙ див. МОРАВе'й.
МУРАВКИк'Т'?, ч. Мурашник (8в>, У®_.).
МУРАВЩИК (За£., Ушм.), МУРИВЩИК (Тет.). а, ч. Муляр.
МУРАВКИ, нок, тільки мн. їмурки (дитяча гра) (>в.).
МІРІ4 див. МОРГА.
129
МУРЗА, и, ж., кул. ств{ь 4. Повидло (Крм.).
2. Те саме, що МОЧАНКА і (Лч.).
МУРЗАТИ(З), а, е. Замурзаний, забруднений (про дитину) (Вв., Ст.,
Уам., Хор.). /
МУРЙ'вШІК див. МУРАВДИК. ,
МУРИЦЦА, мур^са, м^рисса (Кд), МУРИЦЦЕ, мур/се, мУриссе (Сд,),
£шк. Хмуритися під час гри в піжмурки. У лЧс.Ч
чи/м, кого попаде-ьотиЧща ^С.).
МУРИЧКА, и, х/Те саме, що МУРАНКИ (Бч.).
МУРІННЄ, я, £. Дія за знач. МУРИЦЦА (К.).
МУРКОТВО див? МАРКЙТНО.
МУРКУОТНО £ив. МАРКИТНО.
МУРЛІТ, а, Чд, буд. Верхня дерев"яна балка в стіні будівлі, на яку
ставляться крокви (Гл.).
МУР ЛАТА, и, ж., Суд. Те саме, що АТУРлХт (Б^-В., Д.) •
МУРОГ див. МОРУЙГ.
МУРУоіГдив. МОРУЇІГ.
МУСА, и, х. Морда корови (Бв., Лч.).
МУСКУЛЬ див. МУЗКУЛЬ.
МУСЛІ, присл. Навмисне, умисно (Сел.).
МУСТ див. МОСТ.
МУХОМОРА див. МАХОМОРА.
МУЦИК, а, ч. Невеликий, непоказний кінь (Вв., Дек., Нрд.).
мЛцк^ а, дь, ент. (Гогтпіса гирл £.). Руда лісова мурашка (В.).
МУЧЕНИЦА, м, д., бот. Сорт диких груш (Клв.).
МУЧЕНИЦЯ, і, частіше мн. МУЧЕНИЦІ, ниць, ж^, бот. Ягоди рослини
ведмеже вухо (Кць).
МУЧЕНИЦЯ, і, ж., бот. А д' а п $ ), Мучниця (Те£.).
МУЧЕНИКА, и, ж^бот. Зменш.-пестл. до МУЧЕНИЦА (Клв.).
МУЧЕНИШНИК, а, ч., бот. Аеі/поріз Д). Ведмеже вухо (Нжл.).
МУЧЕНІК, а, ч., бот. Те саме, що МУЧЕНИШНИК (К£Л_.).
МУЧНИК, а, ч_. Рукав коша в млині, через який борошно сиплеться в
міюк (Лск., Н£Д.). л
МШАНІК див. АМШЕНИК.
М’ЯЛИІЇЯ, і (К^.), М1 ИлЬНІЦА, и (Смч., Тим.), ж. Те саме,що МНЯИКА.
М’ЯСОЄД ^ив. 1ДЕСЕЙЇВД.
М'ЙТІЦА див. МНЙІЬНИЦЯ.
М*і(тліЦА, И. ж. Те саме, що МЙРВА*. Тр^ба ийвГтліци приЧезтЧ
(Каи,.).
М'ЯЧ, а, д. Дерев"яний мечик у бительаі або терниці (Ушм.).
МЬАКИІШКА, и, ж.Три пальці, складені кінцями разом; пучка (М^?С;)♦
Л
НАБГШ (Карти), НАНТОМ (Г&., К., Ст.), присл. Нахильці.Набгом з
вдед^ нап’ і£се (Ка^іи); Йа ви^пи^ суп^ •
НАБМРИКИ, ков, тільки мн.. Наритники (Лч^., .
НАБ^ВАНКА (С^В.), НАБІВАНКА (Каць, Рч.), и, д. Капуста, що зак-
вашується без води.
130
НАБИЛКИ, лок, тільки мн., Частина ткацького верстата; ляда
(Вв., М-і Й&-» 5£к-»,МдхК-)*
НАБЇВАНКА див. НАБИВАНКА.
НАБОЛЬШ // НАБОЛЬШЕ, присл. Найчастіше (Стдн.).
НАБРУЙВНИК, а, ч., стадГдївчачий головний убір, подібний до висо-
кого очіпка (М^-К.).
НАВДИБАШКАХ, присл. Навшпиньки (Бд^В.).
НАВДИБАШКИ (Зар., К^л.., Кч«, Нжл., Тет.), НАВЗДИБЕШКИ (Д., Ма.),
црнсд., перен. і неперед. Те саме, що НАВДЙБАШКАХ. Йа наудибашки стайу,
щоб менді пйатнадцДат пан заплатиу (Крл.).
- НАВЄС (В.., Тет.),НАВКІС (Скл. Д\), у, <ь, с^г. Приміщення для сіль-
ськогосподарського реманенту, дров тощо.
НАВЗДИБЕШКИ див. НАВДИБАШКИ.
НАВЗДИБЦАХ, присип. Те саме, що НАВДИБАШКАХ (Сос.).
НАВИкдРПАВАТЬ* пую, пуеш, доїс Викопати в якій-небудь кількості.
Гадоу Й55 мокри^ /*°Рф7; навикорпу^ міного, (Леть) •
НАВИлЖиК, а, ч. І. Держак рогача (НД., X.).
2. Палиця для перевертання вугілля, соломи і т. ін., що горить
у печі або грубі (Гбн.).
НАВЇЕС див. НАвЗс. , ,
у НАВІНХ (Здр.), НОВИНА (Д, Зар., Нд., ТетЛ, НОВІНА, и (А^.), НО-
ВІНА (Лск., Їч7, Сл.), и* ** УпбРше 8°Райа земля (В., Зіу).,
Зд£., Док., Нд., Тет.).
Оброблене і засіяне поле ;на розкорчованій ділянці лісу (Лч., Нд.
Йь)• ЙЙЯіІїВЗЯ Г££Ж Ж Я55Й5Д1» Зі ЙЖ. Ж5525У Д£ йійі ОйР ♦
3. Цілина (А£.). х ?
НАВМАНА (Тет.), НАВПАКИ (ЗарЛ, НАВМАНКИ (Б^В., Клв.), прися.
Навмання.
НАВМИР/ЩЕ, пдисл. Наповал. Он бйе на^ш^ржв.
НАвбз, у, ч. Гній (Вв^., Лч., Сл., Ушм^).
НАвбй, ю, ч. Основа для ткання (Смч.).
НАВОЙІЕ, я^с^ стад. Примітивний ткацький верстат (Лч.).
НАВОЙКА, и, ж. Мотовило (Кдсіи).
НАВПРОСТКИ, пдисл,. Навпростець (М^-К.).
НАВРОЧНО, присип. Навмисне (Зад.).
НАВСКЛАД (Х^), НАСКЛАД (Лч^, Сл.), пдисл., слч Спосіб оранки
земельної ділянки від середини до країв.
НАВСКрЧКУ, пдисл. Навскач (про коня) (йв., НрД-Л
НАВСКУЧ, присд^ І. Те саме, що НАВСКОЧКУ.
2. Прожогом, вистрибом, скоком (про людину)(Б.-В.).
/НАВТЬОКИ, пди£л. Навтікача. Йа.. потихен/ку оди*йшла, а потом
Я25ЛЙ& Д9Ї5Д255 (ЛзМл
НАВУЙКА (В.), НАВУЬйКА (Клв., Лск^.), и, ж. Валок у ткацькому вер-
статі, на який намотується основа; навій.
НАВУМКДТЬ, кає, не&ок. Кричати, нявкати (про котів) (М^.).
НАВОДКА, дастіте мя. НАВУОДКИ, водок (Бб., Вв., Карп., Мдт.),
НАГОДКА, частіше мн. НАГІДКИ, гбдок (Ушм.), и, ж?, бот.
О&ісілаїіз і. Нагідки.
ІЗІ
НАВУОЙКА див. НАВУЙКА.
НАВХЛАЩ (Карп.), НАВХЛЯЩ (Ст., Д.), прися. Навстіж. Адчин»аі фв(рЧ
в^хд’ашч (Ч.). , , , >
КАГАЛОМ, присл., рідко. Підряд (Ар., Вв.). Торх майут^ Р^еаат*,
галх^ан;ікі нагадом; скбл’га нар’взау ДД_\а суб^, столика X дл^а
хбза (А£.). х
НАГІДКА, частіше мн. НАГІДКИ, док., ди, бот. регеппі$).
Маргаритки (Нжл.).
НАГ&КА див. НАВОДКА.
н/голоВЕНЬ, вня, ч. Верхній горизонтальний брусок у віконній або
дверній рамі^ (Вв.) .
НАІТУНДЗЯвГть, юю, юєш, дсж., знав. Написати що-небудь недбало;
нашкрябати (Лтіь). ,
НАГУКУВАТЬ, ую, уеш, недок., НАГУКАТЬ, аю, ^єш, док. Викликати.
Вивод^аГ/німці людей/ на селі/, нагук^й^т’ по хммй. 2 і йі ^і
(Нжл.) , у
НАДАВ1 ВДАТЬ, аю, &ш, недок. Набридати. в£6н мантіє пачяе нада^
вйедат? (М^нК.). , ,
НАДОедНИ^ а, е. Набридливий. Ета^ вас надайеднайа ^абота (Млж.).
НАДАЛЕЙ, присл. Надалі. Нададей всд^б^Д^ рабит> запАр т^пдива
(М^.). {
НАДВИРНЄ ВІКНО. Вікно, розміщене проти дверей у хаті (К^л.).
НАД^АЧКА, и, ж., стар. Добавка землі кому-небудь (№^С.).
НАДЄЛ, у, 17 стад. Земельна ділянка селян площею від 3 до 24
десятин, залежно від місцевості (В., Зад., Крсл., Дч., іЬЧи, Мх*С*,
Тет.). Они получйли над^єл лисрвиР(КрслЛ. ~~~
2. нод. Різних розмірів присадибна ділянка в колгоспників (Вв^,
Уть)- . , .
НАЙІЕНВУРОВАІЩЕ, руюсь, руєссе, недок., НАШнЙХУРИЧЩЕ, русе,
ряссе, док. Прибиратися, наряджатися (Г.).
НАДОБКАХ // НАДИБКИ, присл. Те саме, що НАВДИБАШШ (Вв., Лч.,
С£.). /
НАДУШИК, а, я. Причепа. Адчеімс», надушник (М^К.). ,
НАДЬОЖА, и, *. Надія (Зад., Клв.). У нас йе над*ожа дсйре закйн
чит молотьбу? - ^Йе (Зад.).
НАС ДАВШИ, діеприсл. Наївшися досхочу./Змія/ Пака^ЙЖ» павал^Да
НАІДНО, пди^.'^Сиїно^Т^вТГГ'
НАЙГОЛЬНЕ ПАЛЬТІ. Демісезонне пальто. Хоч би найгол’нЬ палато
справила (К^сл.).
НАЙШОК,. дка, д. Споживання їжі . У д’ен*бувайе час*^,Іей по три1
гайГедідг уО&А») • І
НАЙПАЧвГдрися» Найбільже (В., Зар., Крсл.), Найпаче йа ядгбу.у
мед (&сл.К ~ >
НАЙПЕРІД, присл. Насамперед, спочатку. Робили хату найперід
(Нм.).
НАЙТЬ див. МАЙТЬ.
132
НАКИСНУТЬ, ну, неш, док. Намокнути (під дощем) (Вв., КрмО.
НАКЛАДАТ, «Тю, аєш, недок., НАКЛАСТИ, ду, деи, док. Одягати, наді-
вати (про одяг, взуття і т.ін.) (Ввд, Крм., Лск., ЙХ*» £&•» Ййк)-
Йа^ наклАла сорочку на паску (Вв.); НадвуЗн йіх /чоботи/ накладана поуго
да разТ^то І 0!й^« Йак Ж шос; £2 накладку очюг
(Нрд.) /
НАКЛАДНИКИ, ков, мн. Кусочки шкіри, пришиті до оброті, щоб кінь
не бачив, шо робиться збоку, (Луг.).
НАКЛАСТИ див, НАКЛАДАТ. "
НАКРЕПЛЯТЬ,яю, яєш, недок., НАКРЕНИТЬ, кроплю, крениш, док^ При-
шивати латку (М^К.)*
НАКРУТКА, и, ж., ста£. Покритка. Вана асталас’ нак^итка£ ос д
йей£е нема далав^^ка^ (Клвл). ~~
НАЛЇЕТА, присл. Наступного року, на наступний рік (М*уК»)«
НАл/шніК, а, ч. Внутрішній обвід віконної рами (Мх.С^Ь*
НАЛЮДНЇЕТЬ, іею, іеєш, док. Стати людиною нормальної поведінки.
(Вв.).,
НАМАЗКЛИВИ, а, е. Нав’язливий, надокучливий. Вана/баба/ була та-
кайа намазклива (МдЧС.).
НАМАСТИрТ^, дь Монастир (Лиш., МдЧи, Смч.), Тут ОЧла стащ4ннайа
церква і буу намастир (Лмш.); Здаровий м^ос т_ такиї^ д на гар’їГТ^йаУ
намастир (М.-К.).
НАМАСТИРСЬКИЙ, а, е. Монастирський. Да ревал’уц’ійі була економійа
1(І!Р •
НАМЙТ, у, с^г. ї« Те саме, що НАВЄС(Трб.).
2. рідко. Курінь (Пт.).
НАМйлТу^, Л? Намул (Ст.).
НАМІШУВАНИЙ, а, Хліб з різного борошна (Свд.).
НАМОРДІЧ, а, д. Намордник (у собаки) (Кщз,,, Лпт.Ь
НАМОРДНИК, а/Т., рідко.Те саме, що іиМОРДТЧ^Н^д.) .
НАМУЗбЛЮВАТЬ, юю, юеш, недок., НАМУЗОДИТЬ, лю, лиш, ^доїс. Натира-
ти мозолі (§££•)•
НАНЙСТЇ, а, с. Намисто (Кдв.).
НАОДЛИВ (Б.-В.), НАОДЛИВО (ЮЦМ, присл^
НлбчНЇКИ*, ков, ж Те сама, що НАОЙЩИКИ. кЧн/ л^к^йе^а^
аадуевайуа^ наочнЧни, щоб у <Цік_яе бачи^ •
"^нЖснИК, а, д. Залізне кільце, за допомогою якого коса скріплю-
ється 8 кіссям (Зар.) •
НАПЕРСТОК, тка, ч^ Перстень (Лч., Сл,).
НАПИЛЯЄ ДКНб (Нжл.)3 НАПІЛЬНЕ” ВИКНО(Крл.). Вікно, розміщене
напроти полу в хаті. У т/йу ноч видкривайу йа вдкш(,
а там пуивода... (Крл.)-
НАПИНАЧКА, и, д. Велика -вовняна хус^’са (Кч.)..
НАПЛЙЧКА, и, ж. Вишивка на плечиках у жіночій сорочці (К-, РАН.-
&)• і ~ £
НАПРАСНІЦА, я, ж,. Даремне обвинувачення в чому-набудь. То на дЦ**/.
яапр4сн*іца (Здрр.
133
НАПРЄн/ть,аю, аєш, недок., НАПРЄНУТЬ, ну, не'ш, док. Одягати.^йа_
с’еііддн/і напр’ену записку (Хо]£*)* х
НАПРУбїОВАТЬ, ую, уєш, недок., НАПРУДІТЬ, дату, диш, док. Прикову-
вати п’ятку коси до вушка (Лч., Сл.).
НАПУТІТЬ до. НАПУЧУВАТЬ*. х
НАПУТРУВАТЬСЯ, уюся, уєшся, недок», НАПУТРИТЬСЯ, руся, ришся, док<
Настовбурчуватися. А^вон /вовк/ йак напутриц"ц;а, зро^и£оЗД п^ездорЗ^
£ ст^м&(£ (Пльч.). /
НАПУЧУВАТьТ^уІо*, уєш, нодок., НАПУТІТЬ, пучу, путиш, док. Підбурю-
вати, підмовляти, настроювати когось проти кого-небудь. Д*ет*еі дваіИх
вЧпустЧу 1 нал^т/іу: так £ так кахет* (Кл.).
НАПЙеЇІИ, а, е. Товстий; гладкий (перев. про людину) (Нжл.).
НАРЕПЕНЬ, пня, ч^. Сніг, що рипить під ногами від великого моро-
, £хт. {Аигі-па Г0^£са).М^^йоржа; бобир (НЛМ.
іхт. Зменш.-пестл. до НАСАР (Н^М.).
............. (За£., Тста)» а» 2л> бот.
тісто для якої приготовлене на соді
зу (Клв., Шь).
НАРИТНИК, а, ч^. Боковий кулик у покрівлі (Нжл.).
НАРОЗКіІДКУ, прис£., слч Спосіб оранки земельної ділянки від країв
до середини (Вв., Лч^, С/ь).
НАСАД, а, ч\ Плескуватий, круглий камінь у водяному млині, призна-
чений для розмелювання зерна (Вв», Дек.).
НАСАР, а, ч^, ; ' л----1 — л._ - ----- .. .
КАСАМ, а, і
НАСЕНЕЕНИК (ї§£.), НАСОНЕШНИК
{Неііагії/іиз Соняшник.
НАСКлХд ДИВ. НАВСЮїКд.
НАСАДНИЙ, а, ч., ідгд. Оладка,
~~ НАсбйЕШНИК Див. НАСВнїшНИК. /
НАСОПРАВДЄ, присд. Насправді, справді. Насопр&уд’е ти ход/іда у
Уес? (Лч.^.
НАСТАВНІК, а, ч., ста£. Наглядач за виховним процесом у школі.
Копне* йід£н настаунМк буу на всДу шкблу; НастаунЧк виступиу дюз-
каз^у, йак хт^учиц^а*" (Д.Л.). ,
НАСТАЛЮВАТЬ, юю, юєш, недок*, НАСТАЛИТЬ, лю, лиш, док. Те саме, цо
НАМУЗблрВАТЬ (В., М.-К.)*
НАСЬКй\ займ.,Наші, свої люди (К., МгЧС.. Рдн»Чк).
^НАСЬКЕ ПОЛОТНІ - домоткане полотно (Карп., ^Кл*,
ки* ш/ли* з наського полотні (Р^іиЧЦ).
"ТХсЬКИ2, ків, МН. ^Є£. Великоднє свято четвертого дня після пасхи
(&» , і і ,
НАСТАЛЬ, я, ч*. Гладь (про вишивання). 2 дас настал?ом ви ши вайут
НАСТУ&ЛЬНЙЦА, и, Скатерть (Шотр*
НАТИНА Дхв.), НАТІЧНА (Ар., Кл^, Кт., Кув., Лв., Лпт
Ми., СЛ., Тет., Хор.) и, я., збірн. І. Гудина огірків (Ьов., .1
Кув.,' Лв., Лпт., Мли, СЛг, Тер^^^Хор.).
2. Листя буряків (Дд.).
3. Листя моркви (£Р*,,£лр*
Кт.,
134
НАТИННЕ, я, с.^Д. Те саме, що НАТИНА 1 (Д.).
НАТІНА до. НАТИНА.
НАХАЛОМ, присл. Насильно, силоміць (Зар., Свд.). Нахалом забрау
од мене д^еуку (С_ВД.) . ,
НАХИЛЬЦЯ, присл. Те саме, що НАБГОМ (Вв., Ушм.).
НАХЙМЕРЕДА, и, ж. Напасть, нещастя. Де менЧе випала нахимереда
йакас5(Бч.).
НАХ-НАХ... (Гл., Пльч.)» НЯХ-НЯХ... (Вхв., Дрм.), Вигук, яким
підкликають собак.
НАХОРОШУВАТ (Клв.), НАХОРбшУВАТЬ (См.), уо, уєш, недок., НАХОРОШИТ
(Клв.), НАХОРОШИТЬ (См.), шу, шиш, док. Відокремлювати зерна від качана
кукурудзи, стручка гороху; лущити. Нахорошили зерна^£ дали гусдам (См.).
НАХУТКУ. присл. Нашвидку, наспіх (В., Крсл.). Нахутку зварїла йГ&с—
м, да й бет ом на пол^е (Крсл.).
НАЧИНЕНА РЙБА (ЛскЛ, НАЧІНЯНА Рі(ба (Лч., Нрд.). Фарширована риба.
.НАЧИРИТЬ, ру, риш, док. Намалювати, нарисувати. Д'іети нач^ри^ли
великого круга. ЦУ •
НАЧІНЯНА РИБА див. НАЧИНЕНА РИБА.
НАЧНЙЦА (Тх£.), НОШНИЦА (Рд.н.-В,.). НОШНІЦА (&Л), и, д., єні!..
1. (£иеапи$ л?л/^)Лук-рогач.
2. {Гог/юиіа ііигіеиІа.гга)^^ьх«А звичайна.
НАШЛа'па, и, ж. Те саме, що ^ГОЛОВЕНЬ (Лч.).
НАШНЙй, ниц'^СЧС), НОЧНИЦІ (Тет.), НОШНИЦІ (В., За£., Клв.),
ниць, тільки мн. Безсонниця, безсоння. Напали нашници £ в<ЦУ нубч не
сш(ла (8МІС.).
НАДшА, и, бщи Скріплені у формі чотирикутника дерев'яні бал-
ки, які кладуться поверх авшул (див*). (Крм., Й£*)* -
НЕБЕДИ І. присл. Непогано, добре.^А табДіе дебеди^ (МдхК*)*
2. 1 Непоганий, добрий, УражН небеди; Да, небе-
ди йоН гарох^ пад^с^ ОІЙЬ} •
НЙБО*, а, с^, бот. {Сіїсіісшп /.). Пізньоцвіт осінній
(Л^К
НЕБО2,-а, с,. і. ана£. Піднебіння. Неб£ пап^кла кипеткфд 0£^К*)*
2. Звід печі (Зар,.).
НЕВДЙБА, и, ж^, СдГ. Непридатна для хліборобства земля (БРм
НЕВДсГб’€, я, Сд, слч Те саме, що НЕВДОЕА (Стр.).
НЕВІЕХНА (Гбн?т,^ НЕВІЕХНА (Пп.), НЕВЙХНА (Сел.), и, ж. Невістка.
Мати сина насилане ж^нвд.. На риночку нев^іехн^ судила.. (ЕЙрі
Моучи, н’евїхноТ'їе розпускай губи (Сел.).
НЕВРЙиадС іТ^НегодГ (Гби.). і ,
НЕГАДЬ (Вл., Кп£., Лкн., чп., Шсі.), НЕГАТЬ (р., П.С.), НИГОДЬ
(В., Влв., І\, Гбн., За£., Меі,, НдМ., Ось., ІЕС.,'Смж., С^.), і, .ж. Те
саме, що НЕВРЯДИЦЯ. С’аго^цЧ зда негад_’ (Вл.); Йак сдіиа заб/л/;*.
дак од£ доршч буде, н^гат* буде^ (^£д)і Ластоуки1 детайуі - б^е
(М£ір-,
НЕГОДНИ, а, е. І. Такий, що його не можна використати для чого-не-
будь; непридатний £В., Зар^., Крсл., Лінь, Тет.). Один ісарман, ^да^й^ той
Я2ХЙ2Л ОЙйР • *
135
2. Нікчемний, хворобливий. Таке^ негода поросла (Крсл.); № Васял’
муйй, йакий^ б^у негодни, £ пап^виух’ (Дкпи) •
НЕГОДЬ див. НЕГАДЬ. ~
НЕДИВІЕТЬ. Не дивуйтесь (М.-К.).
НЕДОГОН (СдВ.), НЄДОГОН (Вв.,_Дч.), у, ч. Самогонка, вигнана
в кінці варіння.
НЕДОКЛАДОК, дка, Купа снопів на полі, що дорівнює менше ні»
півкопи (Млн.).
НЕДОРЙЕХ, а, ч^, с.г. Місце, пропущене при оранці земельної ділян-
ки (Бв.)^ х
НЕДУЙЙШЛИ (Зг.), НЄДУШЛИ (Сл.), а, е. Слабий, слабосильний. Ото
Іредушли (Сл.).
НЙА, и, ж, Низина серед поля; доЯина. Там така нежа вел/ка і
водастойіт’ (Кд.).
НЕЖОНАЧ, а, Неодружений літній чоловік (В., Зар., Сос?).
НЕЗАПОРОЧЕНИ (Теї.), НЕЗАПОРдіВЕНИ (В., Зад.), а, в. Нічим не вами-
мована людина. / ,
НЕЗЯ, присл^. Не можна. Зе^но шче сир£, вологе £ здавати його таким
государству нез£а (Ст^.).
^НІҐТзнах^. £. займ. вона). Її. Вони стали н(йі просите; Нейі /крам-
ницю/ закрй^^Д2М./Д°Р°ГХ/ У«в ЙЇЯхІ*
НЕкЗлЇТдйисл. Ніколи (С.)Р^^ ~~ .
НЕЛЬГІ (М.-К.), НЄЛЬГА (Зд^.), присл. Те саме, що НЕЗЯ., Шчр уог_(£>
дні важнешниїден’', нел’га у пбл’е работат* (М.-К.); В’іс’іт’ ігрушка-
ЇУІУЛ' ХіХК^Ч. ' *ЧХчХЧХ"ЧХЧ»- АС- »"ЧХСА^ЧХ>ХЧХ<>«Ч^М ЧХч^ХЧИ-ЧХЧ» * «ЧХЧЛХЧ^ЧХЧХ*!. -ЧХХЧ*,*''»,Ч
уел’га скупи?’ /загадка/ (Здр.).
НЕНІСТНЩ ная,.ноє. Непогожий.
ФНЕНАСТНАЯ ПОГОДА - негода, непогода (В., М.-К.).
НЕ-НЕ..., стар,- Те саме, що НАХ-ЯАХ (Д\)7
НЕПОРОЖНІ, я, є, куп. Не пісний, м'ясний (В., См.). |д*ігда не-
“»р4й^І ЙЙ борич у мен£ (См.).
НЕПУТЬ, і, ч. і ^.„знев^ Мерзенна, негідна людина (В., За£.,
ЇЛХІЦ).
НЕРЕШЛИВИ, а, є. Який не вміє красиво й багато говорити. не^ея-
ли^ва. не ум’іейу вам нич/го сказ^т (Рдн.-В.).
НЕСЛУХ, а, ч. £ ж^ Неслухняна дитина (Нлй.)*
НЕТЕЛЬ, я, ч., с_.гг Корова без теляти; ялівка (В*, М*^К.» ЙХ-Ь
До веон'анбго поо’іву треба обучїт* ус’і корбви і н^тел*і (М.-К.).
м^ххчх^чх^Ч. ^<Ахчхчхч- /»їчлг^ч &чхичхч. ЧЧА'ЧЧЛ'Ч іу, х^чххч^.
НЕТРОНЬ, невідм., д., бот. {Рігиз мттг&ії).Невелика запашна хат-
ня рослина, що цвіте білим цвітом (К^м.).
НЕХЛЮЙ, я, ч., знев. ї. Нерозторопний, роззява.
2. Неохайний^ нечупара (В^.).
НЕХЛЮЯ, ї, г. Хін.-до НШібй (Б£.).
НЕЧАСОВЙ, рідко. Який настає раніше нормального строку, ра-
ніше призначеного часу; передчасний. Ватаго л^аїчш у трун*і нечасо^
»&(квн.-Ч г
НЕЧУЙВІТЕР, тра, £от. (І,). Безсмертник (К£Л_.).
НІЖХНА див. НЕВШНА.
136
НЄГАДЯЙ, я, ч. Те саме, що НЕХЛЮЙ 2 (Гн.).
НЄДОГОН див. НЕДОГОН.
НЄДУШЛИ 'див. НЕДУИЙШИ.
нельг/ див. НЕЛЬГа'.
НЄй/да, предок. Не потрібно, не треба.Д ти нам нзенада; Да н’ех/й
уже он н*е ід’е, уже он Декада (Пл.).
НЄС'ЄдбмИ, а, є. Неїстівний гриб (Лч.).
НЕСЛАВА, и.д. Поговір (Карп.).
нбсті (Ю.), НЄСТЬ (МхЛЗ.), су, с/и, недок. Неоти.
НИВХВОЙМЯИ, а, є. Непристойний, нецензурний. Нивхворймне олбво -
<33£р«
НЙ& (П&., С.), НИК (За£., Тет.), НІЖ (І.), НУЖ (Лб., Хоч.), НУЙ1
(Р.), НЙ® (В£В«, Глб., Дв., Івн., Клв., Лвн., Тхн., Ч.), нож?7^і., о.г.
Чересло плуга. , ) '
НИЗ, у, ч. Те саме, що НШ. ПоеЧйау на низу «и®9» В°*ч.йй1"
мокло (Лск.),.Л ,
НИЗКИ НА ОЧИ (Зм.), НИЗЬКИ НА ОЧІ (Влд., Зар., Кпт., Пльч.).
Лпдина з вадою зору, яка не бачить далеко; короткозорий.
низковбки (Луг.), НИЗЬКОГОКИЙ ^Ушм.), НИЗЬКООКИЙ (Вв.), НІЗКАОЧИ
(ЗЗД.), а, е. Те саме, що НИЗКИ НА, ОЧИ.
НИЗЬКИ НА ОЧИ ДИВ. НИЗКИ НА ОЧИ.
НИЗЬКОГОКИЙ див. НИЗК0В0КИ.
НИЗЬКООКИЙ ДИВ.^изковбки.
НИРКА (Тет.), НУОРКА (Мкс.), и, ж. Пронирлива людина; проноза.
НИСЇД0БНИ, а, е. Те саме, що НЄС'ЄДбМИ (К£и.).
НИСТ (Зар., Тет.), НОСТ (В.), йУбсц (Клв.), а, ч. Носок взуття.
Йа; удаде7. то ^е Д н/стем ударит (Зар.).
ОІшХІЦЕМ ВИТЯТЬ -^ударити передньою частиною ступні ногц або носком
НИТ,у (Кч^НИТЬ, я (Влд., СЛр, НІТ# у Лбм Лск.), ч. Час-
тмна ткацького верстата^ крізь яку проходить основа. Т^діС/та тийе вер-
стати, чЧшРайеце яЧт’1, у котбрМ вкЧдайеце прЖва по однбї п^рочк’і
(Лб^.)• і
НИЧО, вайм. Нічого. Там пустиА’.а, нема ничО; Там нема не драбин,
нич£ (Гбн.).
НВДИМНЕ, присл., дуд. Пісно, нежирно (МдЧС.).
НИЦЙМНИ, а, є, кул. Пісний, не м'ясний (В., Клв., М.-К.). СегоднЧ
У нас ниачимни ,
НіЇЕйТ"вдрдГнижче (Вв., Лч., Сій). Тре'ба йійД? /підлогу/
опустЧу’ ОЙ,-) •
НІІЕЛИЦЯ, і, ж. Місце, непридатне для проживання (Нжл.).
НІЗКаОчй див. ЙИЗКОвбкИ.
НІКУЛЬКИ, присл. Ніскільки. йа ж іаче надана не йіла, нЦкуаГки
(Лки.). ~
НІТ див. НИТ.
НІЦИ^а, є. Те саме, що НИЗЮЇ НА ОЧИ (Квн., Сл., Чрв.).
НОВИНА див. НАВІН/.
ІЗ?
нбгЕТЬ, гтя (Млж.), НОХАТЬ (СтЗ, НОХОТЬ (Мрт., Сі£.), хтя, НЬ^ГОТ,
гта (Вв., Нддл)> НЬОГОТЬ, гтя (Лск.), НЬ&ОТЬ, хтя (Клв., Крл., ЙЗг),
Ніготь.
НОЖ ДИВ. НИМ. г ,
НОЖНАКОЛИСКА, НОЧНА КОЛИСКА. Колиска, цо стоїть на підлозі (Лч.,
Сл.). ,
НОЗ^ОРОВАТИ, а, е. Добре випечений хліб (Карп.).
КОСАТКА, и, д. Дерев1яна посудина (або глечик) іа отвором, у якії
беруть воду на поле (Кд., Крл., Нжл., С^В.).
НОСИТЬ, ить, недок. Біг коня безупину, незважаючи на зусилля віз-
ника зупинити (Вв., Лск., Нрд.).
НОСТ диж. НИСТ.
НЮХАТЬ див. нбгЕТЬ
НОХОТЬ мв. НЙГЕТЬ.
НОЧВАР, а^ Чд Людина, цо виробляв ночви (Кч.).
ночн/ КОЛИСКА ДИВ. НОЖНА КОЛИСКА.
НОЧНЙК, а, ч. стар. Нічний каганець, цо складається а пляшечки,
круглої бляшки і гнота"(Нрд.).
НОЧНИЦІ див НАШНИЦИ.
НОШНИЦА див. КАЧИНА.
НОШНИЦІ див,. НАШНИЦИ.
НОШНІЦА див. НАЧНЇЦА.
нга дивЛійЬ.
НШ, і, іЛ. Здидні (В., Зарі., Клв., Од., Тет.) йім /солдатам/
яадойіло д Н£жі жит* (Оз.).
^ТГент. Воші, блощиці та і я. паразити (В., Зар., Тог.).
НУИЖ див. НИМ.
НЙЙ див. НИМ.
НУОЖА, и, д. Залізна підпірка в челюстях печі для підтримування
комина (Нрд.).
НУбРКА див. НИРКА.
нУЬсц див. НИСТ.
Н^ОШКА, и, ж_. Ноша (Бд^Д.).
НУТЕр, а, д. Жеребець 8 одним ядром (Взеь, Ушс).
НУТЕРКА, и, д. Гайка на кінці возової осі, ява притримує колесо,
цоб не спадало (Вв,., Крм^, Луг., Ушм.).
н/гРИНОСТЬ, і, д^, анат. Нутрощі (В., Зар^., Тог.).
НЮНЬКА, и, ж. Заглибника у вінцях глечика (СдВ.).
КИТ, а, д. Гвіздок, за допомогою якого прикріплюється шина до обо-
да у колесі воза (Вв., Ушм.).
ЮНАЧКА, и, ж. Нюхальний тютюн (СдВ.).
НфІАТЬ, аю, аеш, недок., дид. їсти (Ось.).
НЯНЯ, і, ж., дит. 1. М’ясо.
2. Сало (Свд.).
НЯХ-НЯХ див. НАХ-НАХ.
138
ньбгот ДИВ. НОГЕТЬ.
НЬЙ’ОТЬ див. НОГЕТЬ.
НЬОНЯ і, ж. дні. Молоко (Клв.).
НЬОХОТЬ ДИВ. 'НОГЕТЬ
0
ОБРАНКА, и, _ж. Бублик (СЛ.).
ОБАРОК див. АБАРАК.
ОБЕЗГРСШВАЦЦЕ, уюся, усссе, недок., ОБЕЗГРбІїІИІЩЕ, шуссе, шиссе,
док» Вибиватися з грошей, позбуватися грошей (Лм.).
"ОБИСЦЄ (Крл., СдВ.), ОБ'ЇСТ^ (Стр.)> я', Місце, на якому стоїть
жара з господарськими будівлями; двір.
ОБЙКА див. АБЇЕЧКА.
ОБІЕЧКД 5И^. АБЇЕЧКА.
ОБІЧКА диіь АБІЕЧКА.
ОБ’І/Ж див. ОБИСЦЄ'.
ОБ’ІЧКО 2ив. АБІЕЧКА.
ОБЙІЕЗДКА, и, *. Обочина дороги (Вв., Крм., Луг.).
бБКИДЕНЬ, дня, ч., слч Місце, пропущене під час сівби вручну (Мд^К.)
ОБКУЕС, обкосу, ч^, слч Місце, пропущене під час косіння (СЛ.).
(ІШ, и, £., С.Г. Толока (Крсл.) 7
ЙБЛИВА, и, ж. Ожеледиця, ожеледь (Мрт., Тет.). ОблРва була така,
ю гол’е поломчло (МрТ,)• ?
ОБЛИВІКА, и, ж,. Те саме, що бвЛИВА (Мд^К>). ,
6блйВЕИЬ (Бд^В., £., Зар., К., Клв., М.-К,, Ст.), ОБЛІВЕНЬ (Карп..
Лб.), вня, ч. їеґсаме, що ФУШВА. Йак сл^утазамерз.нд? то тод^і обли}-
веяґ наотайе^(Д.); Дерева, зеюГ£ п^р^у^ли^веяУ(С^).
бБЛИВКА, и, ж. Приготовлена з житнього борошна або висівок, запа-
рених окропом, рідина, в яку кладеться пряжа перед тканням; шліхта
(«аСК.» ЛЧ.).
ОБЛЙГ (Зар^., Тет.), ОБЛЙГ (В^), д4гу,д., СдГ.Те саме, що 6бДА.
ОБЛІВЕНЬ Див.^ЗБЛИВЕНЬ. ~
ОБЛОГУВАТЬ, гув, недок., о.г. Бути необробленою, гуляти*(про зем-
лю) (Зар^., Тет.).
ОБЛЯГ див. ОБЛИГ. ,
ОБЛУПЛЮВАТ, юю, юеа, дедок., ОБЛУПИТ, плю, пиш, ^ок. І. Знімати,
обчищати шкірку з старої картоплі (Вв., Крм.» Дек., Дуг.» ЙйР*
2. Знімати, здирати шкуру з забитої^тварини (Вв., Лск., Нрд.).
3. Чистити яйце (Дек.). ,
ОБМАЖ (Лч.), бБНАІ (Д£Г.), бБНОЖ (Сл.), і, ж. Перга. От пч&ш |КН
ОБМШНКА, и, ж. Велика суконну хустка (Б£.).
ОБМЙИЦЯ, і (Б^В., СД.), ОБМЕТІЦА, и (К., Карп., Ст.), ^1.Решт-
ка борошна, виметеного або витрушеного з ящика,мішка і т.ін. (Б.-В.,
СдВ.).
2. Дрібний пилок, що утворюється при помолі борошна у млині (їй),
(послід) після віяння зерна (Карп.).
. і, Нл Густий молодий ліс що виріс на місці вирубаного
Ушм^).
3. Відходи
ОБМОЛОДЬ.
139
бвНАХ да. бшх.
ОБн/ззя, я, с. Низинне місце; низовина. Де пушд/ обняв/з^ с*Д
не росте7, там ййЙлун^і стойат жоути (Гбн.)?^
ОБНИЗЬ, і, ж. Те саме, що ОБНИЗЗЯ (Гбн.).
ОБНІЇОК, жка, ч. Доріжка, протоптана пішоходом (В.-.К.).
бБНОХ див. бБМАЇ. /
ОБОДВЙК. <4., збірн. Гедзь. Ободаак нап^ х^дЛу (СЛЬ).
ОБОЛОНА1, и, д. Дуб (Д., Вв., Зар., Клв., Тет.).
ОБОЛ(5нА2> и,Т. Виїмка У ДеревГ(Ушм?)Т
ОБОЛЙНЄ, я, £< Оболонь /
ОБОЛОНЯ, і, ж. Те саме, що ОБОЛОНЄ.
ОБОРА, и, частіше шь ОБ^РИ, бор, ж. 1. Нижня і верхня мотузки в
неводі (НЛ.).
2. Зав!язки у постолах (Дб.).
ОБОСЛАТЬ ОБСИЛАТЬ. ,
ОБПЇНАНКА . (Вв.^Ушм.), ОБПІНЯНКА (Лч.), ОЦІННИКА (Крм., Л^.),
и,~х. Те саме, що ОШАТАНКА.
ОВІЮЙ, ю, чл Захворювання ніг у коней внаслідок надмірного вживання
води (Вв., Лск., Ушм.).
ОБПОЛОК (Вв., Нжл), ОПОЛОК (Ушм.), лка, X- Обалолок.
ОБРАЗ, а, ч. Ікона (Вв., Лск.). , ,
ОБРОДИТЬСЯ (Бв., ОБРОДІЦЦА (Дч., Сл.\. роджусе,
родиссе, недок. Розродитися, народити дитину. Вона /жінка/ звин^Гте,
т/&лДки об£ощ(лас^ Д лмусала^ (Бв^) •
ОБР&, а, д. Суміш вівса і січки для годівлі коней (Вв., Лск., Лч.,
Мч Ушм.). ' ,
ОБРУЧКА ВОБРУЧКА. , ,
ОБСИЛАТЬ, аю, аеш, недок.* ОБОСЛІТЬ, обошлю, обошлеш, док. Обдаро-
вувати, обділяти родичів на весіллі (§ь, .В., Вв.,^За£.).Д обсил^йд
п од ар нами Йог (4 матер. б^т’ка: Молода обсилайе свойу родн*у каравійша
ОБСІВ, у // ОБСЇЙВ, обсеву (В.,, За^., Тет.), ОБСІЕВ, обсеву (Вв.,
Л^г., С/В., Ушм.), чл Те саме, щГрБВДЕНЬ. і
ОБТИР/.Т,*аГ. аєш, недок., ОБТЕРТИ Р обогру, об отреш, док. Скребти,
знімати шкірку з молодої картоплі (Дуг.).
ООТУВАЦЦЕ, уюсе, уеясе, яедокґ, ОБУРИІЩЕ, русе, риаісе, док. Руй-
нуватися; псуватися (К., £т.)Т^ансЗ^ Жї- Х51 ЙЙ5&! ОУ« Й2ЙЇЇ»
стойАу, £ йб^и^се, (С^.). '
ОБУШНІкТу а, ч. Отвір в обусі сокира,в який вставляється топорище
См-Ч ,
ОБУШНІІг, а., ч^ Прилад для направлення, гостріння сокири в кузні
Й£Ь) • ,
ОБХедаНА, и, ж., ста))., етн. Відзначення закінчення будівництва
хати (Вв.),.
СБЦУГИ, гов, тільки ми. Обценьки (Мж^).
ОБЧАС, а, чл 1. Задник у чоботі (Вв.).
2. Каблук. (Дч.).
ио
ОБЧБСТВЕННИ, а, є. Те саме, що АБЧЕСЬКИ (В., За£., Тет.).
ЙБЧЕСЬКИ див. АБЧЕСЬКЙ.
ОБШИВАНКА, и, ж. Великий човен, зроблений з шалівки (|вв., Мо.,
Те®.),. На том боци обшиванюг л4дит*£Мс.).
^о'вАДЕНЬ, дня, м£7*ОВАДНІ, мв7 2дл ЦІ* ( Та&апиз). Те саме, що
ОБОДНЯК (Млж.).
ОВДЮШКА (Лск., Рдн.-В., С.В., Сос., Тв£.), ОДЙШКА (Вв.. СЛд, Уим.).
ж, ж. іхт. ( іїетгіасїіеііи.5 іагЬаіМи» Авдотька.
ОВЕЧЕНЯ // ОВЧЕНЯ, няти, £. Ягня. (їда.).
ОВИН, а, д. Невеликий сарай для збіжжя і т.ін. (Нда.).
ОВЙНА, и, ж. Те саме, що ОВИН. Удбс’в’іта, часб/ у два, викид^йут*
8, ОВИНИ гречку, овес (ПлЬЧд)•
^"""бво^ИНЄ, я, зб. Гудина огірків (У»ь).
ОВРУНО див. ВРУНО.
ОВРУНЬ див. ВРУНЬ.
6вСИгк/а7 2г» &£• {Аппа іаіиа Д), Дикий овес; вівсюг. Т£ ов<с,
а то «івси^к Д£обнден^ки^ ОЙУ!&р •
~^ОВСЮЙ7 іС~ж?7'ботГте саме, що (ІВСИ^К (Уш»)«
ОВТОРНІК див. АВТОРАК.
ОВТОРОК див. АВібРАК.
ОВЧАР, /ТІ* Вівчар (Ст.).
2. стад, Отара овепь (Влн.).
ОВЧЕНЙ до. ОВЕЧЕНЯ.
ОВшАнИК див. АМШЕНЙК.
ОВШЙА дув. АВШ/ЛА.
ОВШУЛО (§£,., Дек., Ушм.), ШУЛО (Вв.), а, рг Стовп а видовбаним
глибоким пазом, у який вставляться донки, затесані колоди тощо при
спорудженні стін будівлі або огорожі.
ОВ'ЮН (Тет.), ОЮН (&£_•), ж, Чд, іхт. (Мі$дигпи$/кііііі). В*йн.
ОГАЇ див. вбїОГ.
ОГІСЬ див. АГЙСЬ.
ОГЛОБЕЛЬНИ ВИЗ. Однокінний віз (Кч_.).
бгнИВО (Клв., Дек.), ОГНІЛО (£ч.), а, с^ Кресало.
ОГнбрЛЯ, і,Х* Годобля (К^сл.).
Огбля (За£.), УГОЛЄ (Тет.). я, &., збіри. Вугілля.
ОГОНЬбк див . АГАНЬбк.
ОГРЕБАТЬ, ап, аеи, недрк.. ОГР&5ТИ, бу, бея, док. Підгортати,
підсипати картоплі) (Лч_.).
ОГУРбчНІК дав.. ГУРОТНИК.
ОДБОРНИК, а,Інструмент, яким роблять заглибини, пази у ви-
робах з дерева (Бб~.^.
ОДВІЛ див. АТВАЛ.
ОДВІЕРОК, рка, частіше мн. ОДВІЕРКЙ, ков, ч. Вертикальний брусок
у віконній рамі (Дуг.).
ОДВУДОХ, дка, ч. Росток, пагін, йак^ племйа, таки й одвудок
ОДЕ (В., За£., Клв., Кпт., Тет.), ОДЄ (Кив.), ОД^ (В., Зар.,Клв.,
141
Сос*, Тет.), П£££*• 0е*» ось ту*. Де бде йа жив£ Одо^й вава
жечка (Сос,). х
ОДЙНА МАТИЛЬ, ент. (Гіпеоіа ЬімІНіиа). Міль (Рдн.ЧЦ).
ОДЕНИДЕ, а,Підстилка з хворосту, гілок і т.ін. під скирто»,
стіжком, копицею сіна (Кд.).
ЙД€ до. ЙДЕ. ' х
ОДЄВ, у, ч. Одяг, 0§^еу, ідсткЧ. присил^т’.. (ЛчЛ.
ОДХІММКА, и,4£. Пристосування, на якому труть білизну під час
прання^в домашніх умовах (біля колодязя) (Л^г, Лч.).
бмог див. вбхог.
ОДЗВОЙТЬ, я», яви, недок., ОДЗВОЛИТЬ, лю, лиш, док. Звільняти,
визволяти.' Наші наступили £ очолили од нЧмцЧ^ х\уде£ •
ОДИНАЧКА, я, ж. Єдина дочка в батьків (БрД
ОДКАЗУВАТЬ, ую^ увш, недок., ОДКАЗІТЬ, кажу, кАжеш, ^ок. Відпові-
дати. Ти ж харашен^ кр $££» Щіо шо йа питала X ®£ вуйн одказува^ (Кбл).
ОДКИДАННЯ, я, с. Відокремлення сиру від сироватки (£ЛЗ.).
ОДЮрДАЧ, а, чГїорбинка для віддушування сиру; ворочок (Бв., ВВд,
Лч., Ушм.).
бдМАЛАДЬ,' і, д. 1. Стан людини, яка стала виглядати молодшою.
ФПАЙТІ В ОДМАЛАДЬ - 'Помолодіти (Гя.).
2. Те саме, цо ОДВУДОК (^Слв.).
ОДМЙВДЬ, і,ди Підмите водою місце берега (Ст^).
ОДМІДЬ (кр, ОДМІТЬ (Карп,.)» і, Місце у річці, морі і т.ін. з
круговим рухом води, цо,утворюється внаслідок дії протилежних течій;
вир. Отам, де крутит’Ц’вел’ми* вода і глибоко, зат’егт*ці мбже, ото
&•»£&).
ОДМІЕЛ, у, ч. Мілке місце в річці і т.ін.; мілина (Мли.).
ОДМІТЬ див.~(ЙМІДЬ.
ОД НИК, 173г Невеличкий столик для посуду, що стоїть у кутку иапро-
ти печі (Крм.).
ОДНоЖкА, и, ж. Батіг, зроблений з ремінця (не
ОДНОРАЗНИ, а, ^Різноманітний (?) (В^, Сл.). І
однор^зци Йа'блука йе (Сл.).
ОДО див. ОДЕ.
ОДОВЖ див. ДРВЖ.
ОДОРА, и, ж. Недоорані подовжні кінці ниви, які
ня доорюються впоперек (Бв.).
ОДХАЮВАТЬ (Кч.),, ОТХЙВАТЬ (Вв.,Лск., Лч^, юю,
ОДХАйТЬ (Кч.) , ОТХАЯТЬ (Вв., Д.ск_.. Лч.), аю^ аєш, ___ ____
до свідомості, оживляти кого-небудь. Кошка. впала йак нежива7, а йНй£е'
отхайали (Лск.). х
ОДЧИРАТЬ, аю, авш, недок., ОДЧИРИТЬ, р^у, риш, лок. Відокремлювати
рискою від чого-небудь; відкреслювати. Треба одчи*рйт’ поле у збшит’і
ОДЮШКА див. ОВДЮШКА.
оДЯГАЦЦЕ, аюсе, £вшсе, недок., ОДЯГНУЦЦЕ, нусе, нешсе, док. Наді-
вати собі на ноги взуття (X.).
плетений) (Свд.).
в тому саі
наприкінці оран-
ювш, недок,,
док* Приводити
142
• Кали ж ан^ так^йа ойстрайа на сл4ва
ОДЬОНЬОК ДИВ. АДе'нАК.
01, «(, ч., аоол. {Еппа.сеиі'у.ітх. (Лч.).
бжАГ див . В®.
ОІЕГО, &,£. Дерев’яний держак кочерги; коЧержилно (Дд_>).
ОХЕЖ, присл. Авжеж (3.).
(ШК, а, ч^, зоол. Зменш, до 01 (Лч^).
ОйМУРКИ, рок, мнд Гра в піжмурки (КЛ.
бкОГ ДИВ, вбког.
ОЗЕРЕД, а, ч^ 1. Скирта соломи (Вол.. КчЛ.
2. ,Стіг снопів (Кч., Т^б.;.
03€Я див. АЗІЕЯ. ,
ОЗАДОК (Бв.), 03ІМ0К (Лч., Сл.), мка, ч. Навимок.
ОЗІМНІ ПАР. Зяб (Бб.).
03ІМ0К диіь озіімок.
031^ див. АЗІЕЯ.
03ІЯ,^П~Чд X * Дуже вредна, їла, ненависна людяна (Лч.).
ОЗРЕХ див. ЗАГРЄХ.
бзьДЕЧКИ, пдисл_. Те саме, цо ОДВ (Д, За£., Лм«, Тет.).
ба’дечкй £ай^ | ^кло 1X1* £ ** Iим КСІЗС* ив*«( нечуто )
ОЙК, у, ч. Зойк (Юь)~
ОЙСТРИ, а, є. пв£ЄН; Гострий
(“£19-1
ОКО1, а, с. Отвір у дуплянці для вильоту бджіл (Б.-В♦, Бр., Вв.,
Лч^, Сл.).
(Ж)2, а, о^. Міра рідини, яка дорівнює 1,5 літра, ріко - д’в *і бу-
тнлки в^шц це пууторі лЧтра. СК|.) •
ОКОЛУШКА, и, ж. Околиця, околичка у картузі (Вв., Крм., Луг.).
ОКСМЕЛОК, лка, ч_. 1. Шматок дерева (В^, За£., Клв., Теу.).
2. дерен. Товстун (перев. про людину) (Клв.).
ОкбпоВАТ, пую, пусі, недок., ОКОПАТ, аю,^еи, док., с.г; Те саме,
ЦО ОГРЕБАТЬ (Б.-В_.).
6К0Р0К, а,д., ірон. Шия (К.).
ОКОРУВАТ (Вв.), ОКУТУВАТЬ (Уам.), ую, уев, недок. Знімати кору б
дерева.
ОКРАЙКА див. АКРАВКА.
ОКРЙІ (Тет.), УКРбп (В., За£.), у, ч., бот. (АпеіЬит‘Ь.).
Крій. .
ОКУрАТ, присл. Якраз (В., Вар., Тет.).
ОЛЕШНИК див.
олбй див7'алйй. х
ОЛЄЩИНА (Зар.), ОЛІЩИНА (В., Тет.), и, _$от. ( СогуІШ £.).
Куцове дерево, плоди якого відомі під назвою лісових горіхів; ліцина.
ОЛЙЕ, я, с. Олія (Лу£_.).
ОЛІЇ, й, тільки мн. Те саме, цо ОЛЇЕЄ (Крм.).
ОЛІШНйК, 77іГ3аР°сті вільхи; вільшняк (Яжл.).
ОЛІЄНА див.'оЛЄЩИЯА.
ОЛЬОС1, у, ч. Гарний, рівний ліс, який відводиться для порубки
(Дв.). ~
143
ОЛЬ(^, у, ч. Трясовина (Дв.).
ОІШ, див. ВИЛЬХА. у
ОЛЬВИННИК. у, ч. Те саме, цо ОЛІИНЯК (Увм.).
ОЛЬИНЙК, у, чГІо саме, цо ОЛІОШГк (Вв., Нжл.).
ОМАЛА, /, ж,, бот, (уисит аііит і..). Омела (Лч.).
ОМИАНІК ДИВ. АМШЕНЙ.
ОМШЕНИК ДИВ. АМИЕН/К.
бндо ДИ£. ГВД£
ОНДОРАкУ {(, ч., стар. Вид жіночого одягу зі зборками на слині;
жнетьсяуз домотканого сукна (Л^г., Ми.).
ОНУЧА, и, ж. 1. Ганчірка для миття підлоги (Вс., дар., Карп.,
Ганчірка, якою користуються на кухні.
3. Кусок полотна чи сукна для обмотування ніг під деяке взуття
(переважно під чоботи) (Вс^ ).
ОНУШНИК див, гону'шшус.
ОНЬ (Бв., Лч.), ОНЬО (Лч.)?, част. Он, он там.
ОНЬДЄкГ, присл. Ондечки. Он^д’ека за ГлушкевиЧами прох^дЧла.
гранЧпа (йлГТслО» —
ОНЬО/£ИВ, ОНЬ. ,
ОПАДАТЬ, ^ю, аєш, недок., ОПАСТИ, ду, д/ш, док. Поринати в сон,
дрімоту. На ту&м считала балачку рконченойу Д зно? опала у даемот/
(Бв.)*,
ОПАЛКА, и, ж. Мотузяна сітка або торба для сіна, 8 якої годують
коней (Зал.).
ОПІЛКІ1, ков, ми. Велика торба, звита з двох мівків для годівлі
коней (Сл.).
ОПАЛКІ2, ков, мн. Дрібні обрізки, цо заливаються після розпилюван-
ня дерева. Оладко/ йа нар^езау ОЙР*
ОТАР1, у, ч.£ Духота, задуха (Вв., Уим.).
бпАР2, у, їж. Проталина на льодовій поверхні, промита ивидкою
течією 'Води (Мрт .).
ОПАСТИ ^из. ОПАДАТЬ.
ОПАРНА див. АПАЧИНА.
ОПЕЛШ, и, ж. Ополонка (Клв., Лск., Лч.).
ОПЕР1ШЧІ, ч/йв, тільки ^мнТТерила; поручні (Вв.).
ОПЕЧКА, и,£. Пічурка в комині для попелу (Лч.).
ОПЕЧОК, чка, ч. Пічурка біля припічка (Пп.).
ОПИЛКИ, вив, тіль^и дн. Дерев'яна тирса (За|)., Кць)*
ОПИ^НЯНКА див. ОБПІНАНКА.
ОПІЕВНЯХ, присл. Опівночі (Бв., Лч.). ,
ОПЛАНкбвУВАТЬ, овую, овуєш, недок., ОПЛАНКОВАТЬ, кую, куєм, ДОК^
буд. Оббивати планками. Теп^р кажди хату опланктвуйе (Гбн.).
ОПЛАТЬ, і, жлстар. Податок (За£.). "
((шіЕЯ, у, ч^ Дерев'яна підкладка,що міститься на осі воза; на ній
тримається кузов (Крл^.).
ОП&ЗЕНА (Б.-В., Клік), ПОВЗИНА (Уш.), и, д. Невелика кроковка,
якою укріплюється верх солом'яної покрівлі, стіжка, скирти тощо.
144
ОПОЛИСТИЙ, а, е. Дебелий, великий (про тварин).
ООпблиСТА ХУДОБА - велика, гарної породи худоба (НрдО.
ОпблОК див. ОБПОЛОК.
ОПОЛОНИК (Вв., Г., Гд., Лск., Нрд., РДИ.7В., Ушм.), ПОЛОНИК (Гбн.),
ПОЛОНІК (Карп^), а, ч. І. зоол. Пуголовок жаби. ОполояиАкоу на ^Гец’ц’е
далов^йет (Рдн.В.).
2. Велика деревмяна ложка (Вв., Ушм.)»
ОПОРОК див. АПАР&.
ОПРУГА, и,^, стар. Земельна ділянка площею 1/4 десятини (ХД*
ОПУКА, и, ж. Стебло злакових.
ОІИТО ЙДЕ В ОПУКУ - досягає такого періоду росту, коли 8"являється
тверде стебло (Крезі.).
0ПУ03НЯК (Іс’^Рд^.-В.),.пбвЗНЯК (Вв.), а,.ч. Те саме, що ОПО'ВЗЕНА.
£ оп^^зЕРаю^1 Д Ді £туЬг^слал»Д (Рднд^в^*
ОРАБИНА див. ВЕРеЖаГ" ~
ОРАБІНА дав. ВЕРЕБИНА,
ОРАТАЙ див. АРАТАЙ.
ОРДЙНЯ дав. АРІ^’ІНІЯ,
ОРЕБИНОВИ, а, е. Горобиний.
0ОРШ1НОВА НУОЧ - ніч, переважно у червні місяці, коли буває силь-
на злива з громом і блискавкою; горобина ніч (Влд.).
ОРЕЛЯ див. АРЕЛЯ.
ОРЕЛЯЦЦА, яюс, яєсса, недок. Гойдатися на оре'лі (див.), бнде нас
кала орезґайецца^ маладча (ЗМд) •
ОРЕХ,* ГорьТТлч., Сл.). ,
ОРЕНДНА, и7 Тв с^е» ОЛЄЩИНА (Вв., Лч., Сл.).
ОРИБЕЙ див. ВЕРЕБЕЙ.
ОРИХ див,. ЗАГРЄХ.,
ОРУНА (Клв.), УРУНА (Кл., Клв., Кмр., Крпв., ££*), РУН, тільки
ма. Осіннє кущування посівів жита або пшениці; вруна (Клв.).
ОСАЖ'ДИіь ВАс/ї. 7
ОСАЖОК, жка7, ч. Зменш, до ОСАХ (Лч.).
ОСАШ^ТОВА н&ч. Те саме, що ОРЕЖОВА НУОЧ (&•)•
ОСЕЛИЦА, и, ж. Те саме, що ОБИСЦЄ (Дуг.).
ОСЕЛІЯ, ї, 1. Хата.
2. рідко. Хлів (Ндл.).
ОСЕЛЬОДОК (Вв*), ОСЄЛЬОДОК (Лч*), дка, ч. Оселедець.
бсЕТЬ, ї, ж* , слч Приміщення д^я просушування снопів (Клв.,
ІМК., Хо£.р. ЖиЧта кладут^^ і^ет^(Хо£.).
ОСЄЛЬОДОК див. ОСШОДОК.
ОСЄЧ^А, и,~ж7, бот^. {Рориіиз ігетиіа Осика (Дек.).
ОСИ ПАТ, аю, а'єш, недок., ОСИ ПАТ, плю, плео, док. Те саме, цо
ОГРЕБАТЬ (Лск.. Нрд^,). ;
ОСІлбНЕЦ, ньца, ч. Те саме, що ОСЕЛЬОДОК (Лч., Сл^)*
ОСІНА, и, д., бої£ Те саме, що ОСЄЧКА (Лск.) •
ОСКАРДА, иТ^я. Молоток, яким наковують, насікають камінь у млині
(Лск*) • ?
ОСКОВИК див. ВОСКОВІК.
тля
ОС КУБА НЕЦ, нца, ч- Оладка з тертої картоплі; картопляник (Крвь»
ОСМЕРКНУТЬ, кне, безос. Смеркнути, стемніти (В., За^., Крсл., Тет,).
ОСОБИ, а, е. Осиковий. Осова клепка; Оосйва бочка (Лч., Сл.).
ОСОКІСНЕ БОЛОТО. Місце на болоті, де росте осока (Вв., Ушм.).
ОСТІ,див. ГОСТІ.
ОСТРИШКА, и, ж_. Нижній край солом’яної покрівлі; острішок (Лск.,
йаР- ,
ОСТРОВ, а, Довга сукувата деревина для вилізання на дерево до
дуплянок (Сл.). х
ОСТРОВА, и, мн.^ОСТР(Ьі, вов, ОСТРОВ"Я, в"ев, жл Те саме, до ОСТРОВ
(Вв., ) СІїДи по оОДРдви* £®£?У вЧгс&д •
ОСТЬ, і, їй Залізне знаряддя для ловлі і забивання риби, переваж-
ао цук. ОсЦ, кчоб-вчет б£г (&£«.).
ОСУВАТЬСЯ, ається, недок., ОСУНУТЬСЯ, неться, док. Опадати (про мо-
ди фруктових дерев) (В., Зв£.).
Ос/шСК, яка, ч. Невеликий окраєць хліба СКрсл.).
ОСЯДЬБА, и, ж. Садиба. На ос’ад’б’і - пргнуой (Ст.).
ОСЬДЕКА (Бв.), ОСЬДЕЧКА (ЛчрТЗсЬДЄКА (Сл.), присл. 1. Те саме,
ЦО ОДЕ. , , , /
2. у знач, чарт. Ос’дека на четвертий т*і пйати* ден’1 седайе баба
печіє (Сл.). г '
ОСЬДО, присл. Те саме* цо ОДЕ (Лч., Сл., Ум.).
ОСЬМИНА (Крск.), ОСЬМІНА (Н.11.), и, к. Ділянка землі плоцео 1/8
десятини. г
ОСЬОЛКА див. ВЄСЬОЛКА.
ОТАВИТ див. АТАВЙТЬ.
ОТАМАН, а, ч. отар. 1. Старший лісник (§».).
2.,06’їждчик лісу (Нжл.).
ОТАРА, и, ж. Загорожа для відпочинку худоби (Вв.,^Лск., Нрд.).
ОТАРИЦА див. АТАРИЦА.
ОТВАЛ див. АТВАЛ.
ОТІЧОК, чка, ч. Нижня горивонтальна поверхня в печі або грубі;
черінь (ВЛО. ,
ОТШЬ див. АДКУЛЬ.
ОТКОС, а, ч., б^д. Коротка наріжна планка, якою тимчасово закріп-
люються крокви новобудов до того часу, поки вони не будуть скріплені
латами (Дск^).
отть див. АДКУЛЬ.
ОТЛЙВ, у, ч. Широка донка, яку прибивають до кінців лат, цоб ві-
тер не зривав солому із стріхи (Лск., Нрд.).
ОТЛІВ, у, ч_. Щиток міх фронтоном і стіною будівлі для стікання
води (Вв.д Крм.'/Лск., Л^г., Сл., УШМ*).
ОТМІЕТЬ, і, ж^. Русло річки (Ж»).
ОТОРА, и, ж. Отара овець (Нрд.)\ г
! ОТОРФ’ЯНІТЬ, іє, док. Перетворитися на торф. Оторхвйан\іло _ко-
рин*н5е ^усе
146
ОТО ЧИНИ, чин, тільки мн,. Сало, зняте з кивок у свиней (Вв., Дек.,
1ч*. Уим*?♦ *
ОТРбсТОК, тка, ч. Рукав річки (Вв^).
ОТРУБІ, бов, тільки мн. І. Висівки (Лч.).
2» Відходи при помолі зерна у млині (Вік,Ушм.).
ОТХАЮВАТЬ Див. ОДХАЮВАТЬ. '
ОТХ^ТЬ див. ОДХАОВАТЬ.
ЦТХиір, ого, с. Убиральня.
ОТЬМрН, у, ч., бот. {Сагит Саг? і Кмин (Сл.).
ОХНАЛЬ, я, 7. Підковний гвіздок; ухналь (Вв«, Уам«).
ОХОТА, и,к. Жіночий фартух (КрлдЬ
ОцУпнУТЬ // Оц/іїТИ, ну, не», недок. Дуже змерзнути; задубіти, йак
би не мог трастис^, то оцупби (Хр.).
(ІЧЕП Жердина колодязного журавля, яка опускається в
колодязь разом з відром (Лвн.).
2. Звід колодязного журавля (СЛЕ, 8ст.).
ОЧЕПКА, и, ж. 1. Прив'язана до колиски вірьовка, за допомого» якої
гойдають колиску (Бр.,Вв*, Рбн., Дек., Д)д., йді?? Уим»)
2. Вірьовка, на якій висить колиска; вервечка (Лч^, Сл^).
3. Перев'яз , поворозка, на якій діти носять торбинку і т.ін.
(Вв., Клв.,Лск., Уим»)«
(ЯерІіДЬ, і, дТТдйХ; Черговість пастухів.
фПАСТИ бчЕРЕДЬ - по черзі бути пастухом корів колгоспників (Б^В^,
Зар., Клв., Тет-).
ОЧЕРЕТ, У, ч., бот. {Турка апуазіі/оііа Тк. Іаіі/вііа).
Рогоза (®ь). ~
ОЧЕРЙніК,а,ч., орн. {Лсгмеркаїиз)*Очеретянка (й£Д,.).
ЙЧКО, а, с. ^енш.-пестл. до ОКО^ (Бд^В., Б£.> Вв., Ля., Сл.).
ОЧКУР, а,/^"випитиТ^узен^кий комір у сорочці (Вс.).
Ои/лЕГА (К.), ШЕЛВГА // ЩЕЛПГА (М^К.), ШИЛЕГА (Кав., Рдн.-В.),
ЙИЛЯГА (За£., Тог.), ШИЛЯГА (Кам.,^Кшв.), и, д., £от.( Заіія асаіі/о-
Ца А9-Верболіз.
ОШУКУВАТ, ую, уєш, недок., ОШУк/т, аю, аєш, док. Обдурювати (Вв.,
Крм., Луг.).
ОШУЛА див. АВШУЛА.
ОЩЕПИ (Лрк., Нрд., Ушм.), ЩЕПИ (Вв.), пов, мн., б^д. Скріплені у
формі чотирикутника дерев’яні балки. які кладуться поверх, ушул/дів.)♦
ОЩІП, ощ'епу, ч., буд. Те саме, цо ОЩ^ПИ (Н.М.).
ОЙН див. овчбнї .
_П
ПАБАБЙЦЦЕ (М.-К.), ПОБАБИЦЦЕ (Клв.), бицце, док. Зморщитися і
побіліти,від дощу або тривалого перебування у воді, на холоді. У мене
РУКИ лебабилис (Мд^Кд); В йейі л £Цд пабабиусе^ (Кліь).
ПАБАЧИтГ*(35Д?7*Лп.), ПОБАЧИТЬ (В.7^а£лГ^®Іл^7>’У> ади» ДО*.*
1. Послухати. ІдЧ паб?ч, шо ^е хар^ша муз^іка^^іграйе (ЗдрЛ«
2. Подивитись. Пабач хот7 ^ти виє ОїїлЬ.
147
НАБРАТЬ, беру, береш, док. Забрати. Пага^Цедиха паорада ус *ул
НАВСТЬ (ЗД£-, Кл., Лпт., Смч», Ї22/» Шс£»), ПОВСТЬ (Ст., ХорЛ,
ПОВСТЬ (Лб., Мш.), ПОВЇЕТЬ (Бв., Крм, Лч., Ст.), і, д., с.г. стар.
І. Приміщення для сільськогосподарського^ реманенту, дров та ін. ПЛ
паїг {ет^т’у дежат\дрова_ ДйСецЧ ЙЕ225
2. Надбудова над погребом; погрібник (Сич.)» ~ ~~
ПАВЗУНЙ, нуов, мн., Дот. Настурція зви-
чайна (Зд£.). х х х
ПАВІЕТКА (Лкн., СЛ;.), ПОВ’ЄТКА (Млн.), ПОВ/ЄТКА // ПОВІТКА (В.,
За£>, и» Лг» СдГ., стаР* Те саме, що ПАВСТЬ 1. Пахавали барани
У пав; Гетку (Лкн .). ,
~'"ПпАВ&ІНІК (Кам.), ПОВОЙНИК (Зал.), а, ч_. Ііяочнй головний убір, по-
дібний до берета. '
ПАВРОЗИ, зов (Бв.), ПАВРОЗИ, аов (Вв., Ушм.), мн. Вистріпані нит-
ки в одязі. Так обдєузс^а, шо самЧІП павроз£ в^ґсДат (ВвЛ.
ПАВУТТЄ, я, зб. Бабине літо;''павутиння (Влд.. Д., Кпт.).
Ц2Е&ХІЯ 1® 59£В Л спіса^к^ (5КР •
'ч~ПАГІГний // ПОГа'ниЙ (Вв., Ушм.), а, е. Неїстівний гриб.
ПАГАСТИТЬ,^гащу, гостиш, док. Почастувати. Ачинмла £ама сЦеяци,
пдгастила гаст^Г.. (М.-К.).
НАГАТИТЬ, гачу, г^тиш, док. Сплатити, погасити (борги і т.ін.).
МеяДЙ т^еба шче далгії пагатит* (&£Ка2 •
ПАГЛЯДЄТЬ, яжу7~ядиш, до^. Подивитись, поглянути. Ноччу йа прДія^
У (Клв,.) •
"'"^^ГН^бйТпаїною (Кшв.), ПОГН^Зй^ погнию (Гл., Ка^п.,^., Зр,
ч., СЛ» Угноєна земля. На ос’ад’б’і - погнуой (Ст.); На погнойїе жі(-
то о’ іейет»ц (Ч.). х
ТІАгЗіГЄ, я (Вв., С^), ПОГАВ’^, яЛ (М^К.), ПОГИВ’Є (Тет.), ПО-
гбв’Є (Лч.), я, ПУГАВ;є (М^К., ІКС., С.), ПУГАВЙсТ (1£в., Х0£.), /,
ПУГИВ’Є (Зар.,Кч.), ПУГОВ’СтЯ (Вв., ^ск.) с.Пужално.
ПАГРЕБНЯ,~?, д. Те саме, що ПАВЙТЬ 2(Йх^С.).
НАГУЛЯТЬ (Хв.Тдіїї/» )£•> Нд., Пд.), ПОГУЛЯТЬ (В£Т , Крсл., ^Нд.с
СЛ£.), яю, яєш, ^^ок. Зачекати. Е, І^иц’кі/, пагз^ай. Йа зн^у/л?
в армій^, Д йа памаг^У ЗЯНЇЇрЯ» ~
ПАІ^бнТаТзг, с.г^ПіщанРгрунти, на*яких ніщо не родить.
У нас т?цейе м’їесцеТд^в бй^ди* - бйеди* пес^к і тове(р пасецце,
/ч^^л^^ч^^******^ /и^**Ки**ми**.л^
звеще Цагуон (Ч.).
ПАДАЗРИТь", 4п, неп, недок. Підозрівати. Йа иоо» ладазрийу, ао ти_
тут гам^нии не те
ТїАДАЛКА. и. ж., зоол. {СоголвНа аа^іпяса). Мідянка, мідяни-
ця (8д.). і ,
ПАДАЛНИЦЯ (Кд.), ПАДАЛЬНИЦЯ СВ.К.), і, ж., зоол. Те саме, що ПА-
ДАЛКА. х
ПАДАСІНОВКА, и, ж., бот. (АгтИІагіа теїіеа^г гл УаЛі.)!(агзі).
Опеньок осінній справжній (Здр.).
148
ПАДВОРОК, рка, чг> Панська приміська садиба; дача з влас-
ним окремим господарством. Усе ладворкі^/пані воз£^у. Падво^кц
багато б£ло £ одного пава (Мрт.)., ,
ПАДГЕЙСТРА (М*, Тим.), ПІДГЕЙСТРА (Здр.), ПУДГЕЙСТРА (Клв.). и,
ж. Деталь воза, цо одним кінцем кріпиться до нижнього кінця швореня,
а другим до задньої осі; вона охороняє шворінь від пошкодження.
ПАДкбсОК, ска, ч. Місце, пропущене під час косіння. Падкбска/'на-
добит’ таї кидайе (Км^.) • "
ПАДЛАКОТНІК («ЬдСЛ, ПОДЛОкбтніК (Лч.), а, ч^. Підвіконня, підві-
конник.
ПАДМІЕТІТЬ, міечу, містиш, док. Поглузувати, посміятися з кого-
небудь. Падм'їетИлЧ йак над табойу (Н .ф.).
ПАДТИМАЧКА/иТ^., бот. Сорт яблук. Така ло^ка падтймачка досте
на (М«^К*) • /
ПЩШКА (М.Чи), ПОДУШКА (Дв., Мш.), и, ж. Те саме, що ПАДЛАКОТНІК.
ПАДЮЧИ[Й],а,є. Схильний до чого-небудь; падкий (про людину).Д
віин таки пад^£ш до роботи % нас (Кд,.).
ПАЖАРАК, рка, частіше мн., ПАЖАРКІ, рок, ч., бот. (боїеіиз $р*)*
Назва грибів (Лііїч).
ПАЗАДДЯ ,я с/г. Відходи (полова, згонини і т.ін., крім соломи)
після молотьби жита, пшениці, тощо (Кам., Лпт.).
ПАЗАРОСТУВАТЬ, ують, доіь Позаростати. Теп^£ ра^чаки Я2ЙІ
паза^освдали^ травбд ^Л^чи).
ПАЗУОЛКИ, пазолков (Ст^), П030ЛКІи, ков (Гл.), ПОЗУОЛКИ, позблков
(Вв., Кашг., Ущм«)>?мне Рештки попелу після зоління білизни.
ПАЗУР*, а, я. іГсмуга на шкірі тварини від сильного удару баїогом
(Н§д.).
2. Рана, знак на тілі тварини, зроблена рогом корови (Лч.).
ПАЗУР2, а, ч^, знев. Палець (Кч.).
ПАЗЬОМКИ, ков, шь Те саме, що ПОЗУОЛКИ (К.).
ПАЙКАМИ, ж., нов. Присадибна земля колгоспника /Мх*С.).
ПАКАРІЦА (Лч.), ПЕКАРІЙ (Док-, ,НрД_-), *’ ПЕКАРИЦЯ, і (Бв., їв.,
Зар., Клв., Нжл. , Тет.), ж. 1. Печія; згага.
2. Нудота.
ПАКАСАРКИ, куЬв, тільки мн,, етн. Відзначення закінчення жнив
(М^.).
ПАКАТьбл, а, ч., частіше мн. ПАКАТЬОЛИ, лов. Зубці на колесі на-
воя (М.-К.).
ПАКАТЬОЛО, а, £. 1. Головка у навої ткацького верстата.
2^ Зубчате колесо, триб у ткацькому верстаті (Лск.).
ПАКЛИН (§)., Гл., Мрт., Чп.), ПАКЛІІН (Ст.), іЙКЛІН (Гя.), П&вЯн
(Смж.), ПАСКЛИН (Влн., Гбн., Д., Дма., За£., Кд., ^л., Кч., Лкн.,
П^С., Ст., Ст^., Уим.), а, ПАСКЛИНЬ, я (Свд., Тхн,-), ч. Клинок,яки
скріплюється коса а кіссям.
П^КЛИНСК, яка, ч. Змани, до ІШШ1Н (Б£., Гл., Мрт., Ч?.).
ПАКЛІ, лів, тільки мщ. Відходи після тертя конопель на терниці
(Нжл.).
ПАКЛІЕН див. ПАКЛИН.
ПАКЛІН ДО. ПАКЛИН., г
ПАКОЛ, а» мн* ПАКОДИ, луЬв, ч. Межовий знак. Міряли ск£із*Лбмлю?
і наколи закопували. £ тепер оц^даколи уюйаГ’ (Оз^)•
~ ~~ПАКУ БАвХїьТ^У»• б?єиї док. Скласти в купи торф по одному кубо-
метру (АМ. ,
ПАКУЛЬ1, я, £. Те саме, що ПАШ (Крл.)* , ;
ПАКУЛЬ2 (Кт.), ПАКУЛЬ // ПОКУЛЬ (Клв., М.-К.), ПОКИЛЬ (М.), ПО-
КУЛЬ (Вв., Луг.» Лч.), спол. Поки. Хат^би н^"м4ен’а насЧл’і,
кул1 ^мрУ (Кт^.); Ми паздУ^І^мци п^ЗДДДЙТ^кТ^^Йкул^
йа в Лугинок приш^, товуоІГут’уок (Дуг.).
ПАЛАВИНЦИК, а, ч., стар. Одиниця виміру рідини, що дорівнює 1/8
пляшки {пляшка - 0,6 літра) (М.-К.).
ПАЛАЙКА, и, ж. Вогнищо, багаття (С*Д.У Стд*). Он де палаіди покл^у
ПАЛАНИ, а, е. перен. і недерен. Очищений від різних домівок; про-
віяний.(Ге п&аани1 сон (Ка£п.).
ПАЛАНЙЦА (Лск.), ПАЛЄиГцА (Карп.), и, ж. Хлібина, яка змочується
водою при викачуванні.
ПАЛАТ (Вв.), ПАЛАНЬ Шв., Каці., Лу., Ушм.), аю, а'еш, недок. Вія-
ти, очищати зерно від домішок і т.ін., підтрушуючи його в ситі або ре-
шеті. ?
ПАЛАТКА, и, ж., стац. Полиця на стіні. Воз^1 на пал^тце, кЛд^іі
Кодас’ палатки1 клалос*" бел^сґ св^йсУке п
ПаЖкЙ/ток, мн. Горище в сараї (Клт., С.).
ПАЛАТЬ див. ПаЖ. , /
ПАЛЕИКА // ПИЛИНКА (Ш, ПАЛЯНКА (В., Зар.), ПАЛЯНКА (Б.-Д.),
ш,д. Обпалена цегла. у ~ -
ПАЛЄНІЦА ДИВ. ПАЛАНИЦА.
ПАЛЄТНІК, а, у., стар. Людина, яка найнялася служити на одне літо
(&*.) • / /
ПАЛИНКА див. ПАЛЕИКА.
ПАЛІЕТТЄ, я, о. Хорова сонячна тепла погода (Г.).
ПАЛІК, а, ч. Те саме, цо ПАКОЛ (За£.). ,
ПАД0Ш|И(ЦА, м, х. Полільниця. На п^л^е пол’ат^ палол^юнгцм
ПАЛОНІК, а, ^ Велика дерев'яна ложка; ополоник (Смч.).
ПАЛОННЄ, я, с.г. Пологтя (боа сапи, руками) (Кчн.. М.-К.).
п/лОШНІК, аГХ Валець у рукавиці (Ьб.). ~ /
ПАГУБА, ц, х. Донки, призначені для покрівлі будівель. Дра вози^
и/дуби Ш-ИУ на~хату, • (&гК.).
ПАЛЕХА, й, ж. Полива (Лпт.).
ПАЛУКАПАК, пка, чЛ. Копа, що складається з 25 снопів (Д{ь).
2. Копа, що складаються З' 50 снопів (Мх.С.). '
ПАЛУЙЙ (Кчн.), ПОЛИЙ (Зар.), лию, ПОЛЙГ(Вв., Ушм.), ПОЛУОЙ (В.,
Лч,.), ло'а, ч. Вода, що внаслідок відлиги і т.ін. появляється на річці
поверх льоду.
150
ПАЛУНІЧНІК, а, ч., бот. (МаІУа гаі«»і(і/^іл).Клитк (Карп.).
ПАЛУШКА, а, ж., стар. Монета вартістю 75 коп. (М.-К.).
ПАЛОВКА, и, Те саме, що п/лЕНКА (Клв.).
ПАЛЮШКИ (СЛЗ., Сл.), ПЕЛЮШКИ (Лск.), шок, мн., іцщ. 1. Тісто, ви-
готовлено у вигляді косячків, зварене і заправлене маком, сиром або
олією (Лск., СЛк).
2. Пампушки (Ся.).
ПАЛЯНКА див. ПЇЛЕНКА.
ПАЛІЙКА див. ПАЛЕНКА»
ПАЛЬ, я, мн., ПАЛІЙ, льов, ч. 1. бути Один із закопаних у землю
стовпів, на яких тримається будівля (Бв.,3в., Крм., Лч*)*
2. Те'Саме, що пХкОЛ (В.). ,
ПАЛЬЧАТКА (Нжл., Ушм.), ПЕРЧАТКА (Вв.), и, ж. Рукавичка з відді-
ленням для кожного пальця.
ПАМА, и, ж. Чорна недощова хмара (Сл.).
ПАМЕРВІТЬ // ПОМЄРВІТЬ, влю, виш, доь^. Пом'яти, подрібнити солому
та ін. (Дч.).
ПАМЇЕРАК, рку, ч., СдГ., стар. Присадибна земля, яка щороку засі-
вається (Мд^К.).
ПАМУЙРОК, рка, <ь Масове вимирання людей (Клв.).
ПАМУЙРЩИНА, и, ди Те саме, що ПАМУОРОК. У нас £ селД (е такайа на
іґддеї памуйршчина напала (Бч.).х , ,
ПАНАЙС^^М^.), ПОНОІВ (СЛк), ПОНОІЖЕ (Влд.), а', ПОНОІИ,
жуов (Клв., Кч., Лск., Дч.), ПОНОІІ, жив (В., Зар., Плс., Тет.), тіль-
кд мн. Підніжки в ткацькому верстаті.
ПА НА РАД, а. Вовняне покривало на ліжко (Ку.).
ПІНСКИ*Є ЦАЦКИ*, бот. (/б’/гг /.). Айстри. Там у мен^ пйсшіЧд.
ц4цких ростут ( Каріь).
ПАНЧА, і, ж., іст. Старовинна довга і широка накидка; опанча (ГЛ.
ПАНЧИШКИ, шок, мн., бот. {Рнтиіа о/ЯеіхаНз). Первоцвіт лікар-
ський (Нжл.).
ПАНЬЙВА, и, ж. Плахта (Мх.С.). і
ПАПАСТЦ су, сЛ, док. ЗЧоти. Дак калЧ б вут’а варонд н^а па-
пасла (^дС.)• ~
ПАПЕРВАСТІ, присд. Спершу, спочатку. Ішче' паперваст’і йа одег^лао**
ПАЛЛЮОТ, пап льоту, ч^ Лати в огорожі (МдЧС, П£.).
ПАПЛЬОТІНА, и, д. Невелика кроква, якою укріплюється верх соло-
м'яної покрівлі і т.ін. Са ломе на паіс|р і^д'а папл'оУ^іцай при^вйб(зу-
йвОДе(Ч-). —
ПАПРИКА, и,д., анат. Барабанна перетинка, ^ис ^вш^е^паламайуце
у галавйїе папонки1 (Л^). ,
НАПРУГА (Б£., К&., Кпт., Крл., Лск., С^., Стдя., Шст.), ПОПРУГА
(&•» Щ&Тйім ЙйР* и» Вузький
чоловічий ремінний пояс. Дав?Гадпуска'т’папругу; адпустиу да астан'н^ей
Дирачки^(Кпт.).
ПАР,^уТ"ч., сич Земля, виорана на зиму під весняну сівбу; зяб
151
(Вв*, Вл^, Влд., Дми., Лом., Д£*> ЕЬС., ДіЯ?» Йл» 9д» Увмм
Хоч., 4.). , /
ПАРАШ (Ад., Схл.), ПАРАДАХ // ПАРУБОК (Ар.), ПІРОБОК (Вв., Клв.',
Лч^., Сл., Смч., ЙКлЛ ПАРУБОК (Віь), Ока, ч. 4. стук Наймит.
Иа даибу рабгітац* ікру. работа/ па^обком (Смч*).
2. Дорослий хлопець.
ПАРАБІЙКА (Дмпь), ПАРУБІЙКО (В.), а, ч^ Молодий чоловік; юнак.
З» ка^’па£абЧйкай£ $ (£мш^.
ПАРАдІЮіЛЯ, !,^к. Породілля. £л»га, шчо ти ледйш.йак парадів
л’л’а? (М.-К.).
ПАРАЛЄ'С (Лч^, Сл.), ПАРАЛЬбС (В^, Вв., Гл., Лп., Лск., Й£Д.),
ПАРЕДЬОС (К£в., Ушм.), ПУЛЯР& (Кор., Пек., Ст£.), а, ч. Гаманець
8 замочком ^ля грошей. /
ПАРАМЕРВІТЬ, влю, виш, док,. Те саме, що ПАМЕРВІТЬ (Лч^)*
ПАРАМІЛ, у, ч. Коса, острівець на річці (Лч.).
ПАРАМОТА (Лч.), ПЕРЕМОГА (Дек.), и, £.4. Нитка, покладена при
снуванні пряхі не на той кілочок снівннці, цо потрібно.
2. Щілина у полотні від випадіння нитки основи.
ПАРАСЛЯ, і, ж. Запущена, довгий час не оброблювана ділянка землі
в лісі (Вв., Ушм.).
ПАРЕЛЬОС див. ПАРАЛЄС.
ПАРЕНА СМАТАНА, К£Л. Ряжанка (Дч^). >
ПАРе'нЗА, жуов (Дч.), ПЕРШИЙ!, Див (За^.), ПОРЕНЧА (&., Уим»),
ПОРИТІЇ (Б.-В.,, Крм^, Дуг»), чов, 'ШЬйМ’Д.- .*• Перила, поручні
(БуВ», Бв., 2а£2,*К£м», М*. ЙМій
2. ЙЯЬ Палуба (Б^В^, Зард.,
3. Загата а каміння під час меліоративних робіт (Бв., Крм.. Дуг.).
ПАРЕШИТЬ, шу, шиш, док. Вирішити. Вам парещиди н<Гз4утра па:гги У
55ВВ2
ПАРИЛО, а,,с., бот. (ІЧііретіиІа Ло!а пл).Медунка болотяна; ла-
базник (йед,.). >
ПАРІЕЧКИ, чак (См.), ПОРІЕЧКИ (В.), ПУРИЧКИ (За^.), чок, ми., бот.
( КіЬе$ гядгит І.).Червона смородина.
ПАРІНА, и, х., с.г. Те саме, що ПАР (Вс., 3.).
ПАРІНІНА, и, х., с.г. Те саме, що ПАР (Мш,).
ПАРКИ, ков, ми. Зв'язані докупи два кулики, що використовують дхя
покриття будівель (Н. М., Мх..С_.).
ПАРНИК, а, ч. Те саме, що ПАРКИ (Вв.).
ПАРОБОК див? ПАРАБАК.
ПАРСУНКА^ и, «. Передня частина голови корови, коня, тощо (Влд.).
ПАРТАМАНЄТ, а, ч., ста£. Портмоне (А|>.).
ПАРТАМАНЄТИК, а7ч« Зменш, до ПАРТАМАНЄТ (Стдн.)♦
ПАРТНІ^А (С.), ПОРТНИНА (За£.), м, у. ВирібТдомотканого полотна.
ПАРУБІЙКО мв.;ПАРАБІЙКА.
ПІРУБОК див. ПАРАБАК. ,
ПАРУБч/кТ^Г, ч. Те саме, що ПАРАБІЙКА (Тет,.).
П^РУЗнКА, і, ж. Зварена очищена картоплина (Бб_.).
ПАСА, и, ж. 1Т*баме, що ПАЗУРІ (Лч.).
ПАСАГ (Дяг7, &£&), ПОСАГ (Д., Кд., НЛь, Ус.), ПОСАГ (Лч., Смк^,
ТС9
Ушм.), П&АХ (Крсл.), ПОСЯГ (Бб.), у» Чд, етн., стар. і. Майно, дарова-
не батьками дочці при виданні її заміж (Бб., Дд, Дяг., &.. Крс д., Лч.,
М.-К.. НЛ^., Смж.).
2. Весільний' ПОЇЗД З МОЛОДОЮ (Ус,. УШМ.).
ПАСАм/гА, и, ж. Те саме, що ПАЗУР*І(Мс., Ушм.).
ПАСАСТИ, а, е. Смугастий. У гут’і свинці ночували 1 ходили па-
састи, пйостри (Кд.).
ПАСВУИН див. ПАКЛИН.’
ПАСИННЄ, я, с., зб. Зайві тютюнові пагінці. Здор&иГуже поруко
/тютюну, по пойес буде, X пасин^нДе велике (Ст.).
ПАСЙЩЕ (Гри.), ПАСТБИЩЕ (Лск., Нрд.,.), а, £. Випас, пасовисько.
Тамтаке пасишче одв^Д^т. загон^айут тед^тки малеи^к^іАі♦ в^уЦ-Ч..
(Гри-)- /
ПАСІЙОННИ, а, е. Дуже злий, ненависний(про людину)(Бл-В.).
ПАСІК, а, ч. Вулик з накривкою (Ясн.).
ПІСІЯ, ї, ч^Д ж. Дуже вредна, зла людина (Б^В,.).
П^СКЛИН див. ПАКЛИН. ,
ПАСКЛИНОК, яка, ч. Зменш, до ПАСКЛИН (Влн., Гбн., Д., Дме., Вар.
Кч-> МрТІ&м ЙЬ Ш-)- '
ПАСКЛИНЬ див. ПАКЛИН.
пХсКОЛЕНЬ, я, ч. Те саме, що ПАКЛИН (Свд..).
ПАСКРОМІТЬ, млю, миш, док. Вилаяти кого-небудь (Лпт.).
пасльон (нжл.), ПІСКЛьЗн (Лпт.), у, ч., бот. ( ЯПапит І.)..
Паслін. у " о-
ПАСМАТИ, а, е. Неакуратно причесаний, розпатланий (Нжл«)«
ПАСМЇЕТУХА (Мдх^)» ПОСЬМЕТЮХА (За^О, ПОСЬМЄТУХА (Шц, Лск.).
ж, ж., орн. ^ліегіЛа). Посмітюха. Парм^іетуха придет^Ода Да
ПАСНЯ, і, д. 1. Те саме, що ПАСИЩЕ.^
2. Корм для"худоби; паша. Чд забал1іела /корова/, шчо щдака ^ве,
§ай^, чйд мо, п(дн*і плахийе
ПЇСОКА. и, ж. Пасіка (К^.
ПАСПАСІБКАВАТЬ, ую, уви, док. Подякувати 0&.С.).,
ПАСПАСЇЕБУВАТЬ, ую, уєш, док/ Те саме, що ПАСПАСІБКАВАТЬ (Х^.
ПАСТБИЩЕ див. ПАСИЩЕ.
ПАСТЕЛНИК, а, ч_. Солом'яна мата (М^К.).
ПАСТИ ЧЕРГУ, нов. По черзі пасти череду корів колгоспників (Вв.,
Лч., Сл^.^Ушм.).
НАСТІЛКА /ж, ж_. Дитяче простирало (М^С.)«
ОАСТОВЕНЬ, вня, я. Те саме, що ПАСИЩЕ (Жр3.
НАСТАВНИК, а, ч^ї* Вигін-пастівень біля села (Крсл.).
2. Місце для випасу худоби в дузі (Стди.).
ПАСТРЕКАЦЦЕ, аюсе, а'ессе, ^цк^ Зустрітися. Адна дак пастрекадао1
да гав^ит*: пал^зла на лЧесвЦвд^, & з драбини дпада (Чіь).
**ЧПАСТЙКА, я, ж^ БатігТ^ммГпоганяють корів'(^н.).
ПАСОТКЙВИ ТОРБОЧКИ, бот. (йл^еііа Ьиг^аГрицики
(Нжл.).
153
ПАСТУШИЙ, і, 1. Череда корів, яку пасе по черзі кожен власник
жорови (Зді., К£сл7, &В., М-К., хор,.). Йуон пасде дразд^сДку /назва
вулиці) паст^шн^ (Куь.); Пастуша’а скоту пас’бцца (Хор.).
2 у Отара овець (Те^., ШсТ/).
ПАСУП1, у, ч. І. Сухі гілки, сушняк, хмиз (Кт., Шрт.).
2. Дерево в лісі, яке засохло внаслідок пожежі, повені тощо (Кдв^)
3. Стільник (Лпт.). у
ПАс/шША, а, £., збірн. Те саме, що ПАСУШ І (Кт., Шст.).
ПАСКЗГ, а, чл Те саме, що ПАЗУР* І (Клв.).
п/сБНА, и, д. Земля, яка ніколи не оралась; цілина (Нцд.).
ПАСЬОМКА, и, ж. Обшивка в кожусі; тасьма (К^м., Л^.).
ПАСЬ&ТРА, и, Двоюрідна сестра (А£.).
ПАТАлбчйТЬ, чу, чиш, дсж. Класти стелю в іаті (А|к).
ПАТОКА, и, ж, Чистий мед (Вв., Лч., Сл.).
ПАТРИКУВАТ, кую, куєш, недок. Підстерігати, стежити, пильнувати
(Ьс*.).
ПАТРЙСКАВАТЬ. кую. куєш, недок. Величати, називати. Його па'ном
’ '\**^>*ь~>* * **<"***-»
патрЧескавали^ (НЬЧС.).
ПАТЯГАКА, и, ч. £ ж,,знев. Гульвіса. У нас у селЧе йаки чалав’іек
дцИ^йе ЯДхЬнвамиУ, мк назив^йецЧ^а пат^агЗ^ (Бч>) *
ПАТЬОВТИсГ^вса, Овсе, недок. Поплентатись. Куди* се ти* пат’оусе?
(Кив«)- , ,
; ПАТЬОПАНИ (Дмш., Крск., Шст.), ПАЦОПАНИ (Тер^ ПОТЬОПАНИ (Ви.),
ПОЦОПАНИ (Мс.), а, е. Чудна,людина; дивак. ?
ФМЕШКОМ ПАТЬОПАНИ (ПОТЬОПАНИ), ПАЦОПАНИ (ПОЦОПАНИ) - про недоумкувату
людину. Мучним мешкай пат’опани (Дмш.); Наче з^за угла мешком паїРдпа-
ни (Кдск.); ІГеш^^ (Мс^).
ПІХА, и, ж. Пахвина (Б^В.).
ПАХАНЩИК, а, ч., цлг. рідко. Орач (Ь).
ПАХАНЬ, і, ж-ГсдТ. Рілля (АрЛ.
ПАХАРОН, у,’ я. Похорон (№с.С.). у
п/хАРСТВО, а,^с. Хліборобство. Д’удіе зцн£імад3£с бол’єйе па-
хамством (Кт.).
^^ІІІХАТА //ПАХОТА, и,^. Час орання і сівби (Мд^К.).
НЮХАТЬ, і, ж. 1. Те саме, що ПАХАТА. Уж^ недале'ка й да п&ат*і
асталас (М.-К.). *
2. Орна^земля. На пахатЧ Д^сди? СйЯх? • ?
ПАХІТЬ, аю, аєш, не&ок. Орати, обробляти землю. З^еіі^ед^ку па-
х&Ч; Хто скол’ко мау з’емлЧ - стол’ко й пахау (Дом.).
ПАХАЧ, аТ&Ге саме, що ПАХАНЩИК (&£.).
ПАХЛАПНІ, ньов, ч., мн. Постоли (№СдС^.).
ПАХНІТЬ, ню, ниш, недок. Пахнути. Ал*ад£ас г^но парніїт^ (3*2д)*
ПАХНЮЧИ, а, є. Пахучий. С£хе з^ед^лл_ - пахн^е (Кч.).
ПАХНЮЧОК,. чка, <ь, бот^ (Рігиз сбттипі$\ Невелика запашна хатня
рослина, що цвіте білим цвітом (Луг.).
ПАХОТА, див. ПАХАТА. '
ПАХТА, и7 ».» Перегнане через сепаратор молоко (ЛскО.
154
ПАХТЬ, хну, хнеш, недок. Те саме, що ПАХНІТЬ (Лч., Сл.). Кон^уш^на
буд/є^пахт; (СлЛ. /
ПАЦОПАНИ див. ПАТЬОПАНИ.
ПАЦИ&, а, Чд Порося (В^, Зар., Пп., Те».). Тад/ накоцшт^павука
(Тет-).
4 ПАЦЯГАНКА, и, ж. Чоловічий кощух, покритий матерів» (Хо£.).
ПАЦЬ-ПАЦЬ... Вигук, яким підкликають малих поросят (В^, За£.,Тет.)»
ПАЦЬОРКИ, ков, мн. 1. Дрібне намисто.
2. Коралі (Вв., Кд., Ушм.).-
3. перен. Бурульки. Із стр* іехи^ пацЧ^ки^ виїс^д?* (Влд-)*
ПАЧЕРКА, и, ж. Пасербиця (В., Юи, Тет.). Па^рк^хЗче приоп^т*
ц’у Д^чку (ні.). х
ПА ЧІПКА (Влв.), ПАЧОБКА (Ар.), ПАЧОПКА (Г., Лвн., Млж., Пп.),
ПАЧОПКА (Лкн.), ПАЧУИПКА (Грб.),'ПАЧУбпКА (!_., Лкш., Тим.), ПЕЧЙіКА
(Ст.), ПОВЧИШ (Хор..), ПОЧИ1КА (Вл., Кшв., Е.)."пЗчОПКА (Бв.), ПОЧУПКА
(Лб.), и, ж. і. Прив"язана до колиски вірьовка, за допомогою яко! гой-
дають колиску; почіпка (Бб., Вл., Вкв., £., Лб., Лвн., Млж., Ст., Тим.,
ЮР- Калише, > ЖІ* 58. (51Р •
2. Одна 8 вірьовок, на якій висять колиска; вервечка (Ар., Г.,
м-. Дкн., Лкаи, Пл^.,^Р.).
3. Перев"яз, поворозка, на якій діти носять торбину і т.ін. (Бек, •
Кав*। Лб.).
ПАШЕННАЯ ЯМА, стар. Яма, в якій багаті господарі зберігали зерно
(Сцн.) ♦, ,
ПАЯРОК (Бч.), ПОЯРОК (Мйв.), рка, ч. Вовна, знята а вівці; руно.
ПЕКАРИЦА див. ПАКАРі'цА.
ПЕКАРИЦЯ див. ПАКАРЇЦА.
ПЕКТИ РИБУ. Жарити, смажити рибу (Вв., Дек., Нрд.).
пфот, а, ч. орн. (Сагеїіа раМілщгоЦюаа (Мрт,.)'.
ПЕЛЕХ, у, ч. Дріб’язок (В., Кчн., М.-К.)♦ /
, б РОЗБИТЬСЯ В ПЕЛЕХ - розбитися на маленькі виточки (В.); НЕМА Й
ПЕЛЕХУ -?і сліду нема кого-небудь ,(У,-К,).
ПЕЛЮСТКА, и, частіше мн. ПЕЛЮСТКИ, тон, ж. 1. Зварена витком
чверть головки капусти (Сл.).
2. Широкі бокові зубці у прядильному гребені (Лск.).
3. Бокові отінки терниці (Бр.).
ПЕЛЮШКИ £ИВ. ПАЛИШКИ.
пЙїЯ, і,”жГі. Отвір, прорубаний у льоду; ополонка (Ч.).
2. Те саме^ цо ПАЛУИЙ (Карп.. Ч^). Уж/ на ір{єчц>і педМ, аж,
вад^ ви^но (Ч.) . г
П^ЛЯ, ж. Велика яма з водою7 А а пел^ в^^екайе рЛЧак (&.).
ПЕЛІКА, и, ж. 1. Те^саме, що ПЕЛЯ 1. На лто$у пелДки_ ^Г*}*
2., Те саме,' що ПАЛУИЙ (Г., Ст., ^Ц). . ,
' ПЕНЗЕЛЬ, я, ч. Щітка, якою білять хату, йа белила хату пеязел*ем
ПЕНЮШОК, шка, ч., зменш.-пестл. Пеньок (А^Л*
ПЕРВАК, а\ І. бдх. Перший рій (Вв^, ЛугЛ.
155
2. Учень першого класу (В^, М.-К.). Да де ж наш первак? (М^сК.).
3. ч. Горілка, добута на початку куріння*(В.).
П^РВАЧКА, и, Д. Корова-первістка (М.-К»).
ПЕРВІСТКА, и, ут Корова з першим телям, яка, як правило, дає мало
молока (Бв/»,Дск., Нрд.). ,
ПЕРЕБИВАТ, аю, аеш, недок.. ПЕРЕБИТ, б“ю, б"єш, док_. Прополювати
картоплю, кукурудзу (Дек., НрДл).
ПЕРЕВбг, у, ч. Заборгованість колгоспника за взятий аванс перед
колгоспом після остаточних розрахунків за трудодні (Ь^Вд).
ПЕРЕБУЙЙКА, и, ж, Одна з двох відокремлених частин хати. ї*вв
^ЩЄбуЬйй^(СД.).
ПЕРЕВАЛЕ^, ков, тільки мц. Залишки від прядіння мички (Рч.).
ПЕРЕВЕРТАТЬ, аю, ^єш, недок,., ПЕРЕВЕРНУТЬ, ну, неш, док. Перей-
меновувати (В., Зар., М^ЧС., Тет.). НашуулшруXпрошвам гаду пе£23
вернули (Мдхїгі*
ПЕРЕВЇЇІДУВАТЬ, ую, уєш, недок., ПЕРЕВИЩАТЬ, аю, аєш, док. Прові-
дувати (Бвд).
ПЕРЕГОВОРНИЙ, а, д., ярв. Перекладач (Слово,виявлене в переважній
більшості говірок досліджуваної місцевості). у нас ї отчрт Д*елдйут нд.
украй/нсмай мов’і, дак н*е уо^е д$и^ім(йут2; СабрінТійе булр^чотнайр.,
Й&5,1 Лй£ (!ЙР 5 Потом тог самий перегрворшчшГ^
нИ^ецІкий1&вай(&£.•)•
ПЕРЕГОВОРНА, и, ж. Кін. до ПЕРЕГОВ&ЩИК (М£.. Соо., Тет.).
ПЕРЕГІН, перегону, Ч£, ста£. Те саме, що ПАХТА (Крм., Лс£., Дч.).
ПЕРЕДНЯ ХАТА, £ідко. Кухня (Лск., Нрд.).
ПЕРЕДОВКА, и, д. Передній ланцюг на возі для ув"взування снопів,
сіна, соломи тощо (Зал.).-
ПЕРЕЄДІ, диЧ/Тшки мн., с^г. 3"іди, об’Чдки (Б^ВЛ.
ПЕРЕЗв/, и, д., £тн. Взаємне запрошування і відвідини під час ве-
сільного обряду (Клв,., КД2-., £.). Коли йіде з шахойу, ^ринейу, почина-
йецДа перезва, (КрЛх).
ПЕРЕЗВ’ЯНСЬКЕ, кого, д., етн. Подарунки, одержані молодою і моло-
дим під час перезви (див.). цстуйут^, £ ЙІЯаикидаі^’
пер^вйанс^ке 1 гдбши; тодЧ молоди Д9 молодого/
шчит^йуз?*, перездй_аир.\к_е (ГбнЛ.
' ПЕРЕЗІМОК, мка, £., с.г. Назимок (Бц£,.. Клзр.).
ПЕРЕЗУВ, у, д., етнл Те саме, що ПЕРЕЗВА. Повеч^айут* /молодіУ
і йдуз£ й$- Д2ЙЇЇ?
ПЕР МЛИ*, мов, тільки м.н/^Схватки перед родами (Ка^п.).
ПЕРЕКАТ* у, Місце в хаті між піччю і грубою (Г£Нд).
ПЕРЕКИДАТЬСнТ^аюся, аєшся, недок., ПЕРЕКИНУТЬСЯ, нуся, нешся, док.
Перетворюватися , обертатися на кого-^ що-небудь. Дивиц/ц/а, жеткт*
чотирДі утки; упали на аемл^г, перею(нулиоу дЧучатами
(Злих) • ,
ПЕРЕКОПКА, и, ж. д.г. Переполювання просапних культур (Вв., Ушь).
ПЕРЕКРЕСАТ, аю, аєш, недок., с.г. Прополювати міжряддя на буряках
(В-2х). *
156
ч^, Перемет (Вв., Лск., Нрд.).
ент. №гиііса пг//г).й|ураівка руда лісова (Б.-В
/ /
ПЕРЕШЮВА1ЩА, юєцца, недок.. ПЕРЕКУЛІЦЦА, іцца, док. Перекидатися.
Ой, гл»еди, бо чАшюа перещЧада^ (Бч^ •
ПЕРЕКУПЕНЬ, пня, ч. Перекупник. ИдЛДдж перакупевР двена дцет* коне ґ
продайе (Нд).
ПЕРЕМИЧКИ, чок, тільки мн. Клоччя (Кч,.).
ПЕРЕМІЕЛЬ, і, ж. Острівець на річці (Луїч).
ПЕРЕМОТ, а, д., риб., Перемет (Вв., Лск., Нрд.).
ПЕРЕМИТА ДИвГпАРАМОТА. '
ПЕРШУТКаТ^, ент. і&гтпім га/^.Мурашка руда лісова (В^В.,
Сос.). у ’
ПЕРЕНДЖІ див. ПАРЕНЖА. у
ПЕРЕнбсйЦА, и, ж., анат. Перенісся. Псрдносицу пембддо бу^4. (Лкм.)^
ПЕРЕПАДАТИСЬ, аюсь'‘'явися, недок., ПЕРЙаСТИСЬ,Док/^
Худнути, марніти від голоду. Кор^р^с той і ту, перепал<д* з овечім (М.).
ПЕРЕПАЯСА МОРАШКА, ент. (піїчпїсиїаг).Мурашка з білою смужкою на
спині (Б^В^, Ко.).^ у
ПЕРЕПЕЛ ІЧИчГгОРОХ, бот. Дика вика. ^репелШ горох по йачмен*Ах
по пденЧцах^ ростДА (&вп*)^ / ,
ТіЕРЕПЄЧКА (В., За£., Те£), ПЕРЕП’ЇЧКА (Клв., ^./СЛЕ), и, жм
кул. Корж„ спечений з кислого тіста на сковороді; перепічка/
ПЕРЕЙЧКА ^ив. ПЕРЕПЄЧКА.
ПЕРЕПОЇЦ, йца, ч^., етн. Коровай, цо кладеться у весільному обряді
під гільце (СтдНдЛ
ПЕРЙРЕЗ. а, ч^ Широка, низенька діжка для прання білизни (Сздн.).
ПЕРЕРОБІТЬ, рббіть, ^ок. Перебродити, перешумувати, переграти (про
ферментацію) /Лч.). , /
ПЕРЕСІКАТЬ// ПЕРЕСІКАТЬ, Аю, Аєш, недок., сьг. Розпушувати землю,
де посаджена ^картопля (Сл.).
ПЕРЕСІДЄЛЬНІК, а, їїГчастина упряжі; черезсідельник' (Лч., Сл.).
ПЕРЕСІКАТЬ дав. ПКРЕСЄКАТЬ.^
ПЕРЕСТЄНОК (Б^.), ПЕРВСТЇНОК (Крл.), яка, ч. 1. Частина отіни
будівлі міх арцабами (див.) чи ушулами (див.).
2. Рідко. Частина стіни хати міх окремими її кімнатами (Вд^В.,
Крл.). х
ПЕРЕСЯ, хсяти, Д. Порося (Бч.).
ПЕРЕТИРАЧКА, и, ж. Найпростіший прилад для первісної обробки
льону (Дуг.р*
ПЕРЕТІЧОК, чка, ч., слч Тік (Пек.).
ПЕРЕГУЛЯЄ, я, с., СдГ. Частина току, де молотять. М перет^&ч^^ч>е
^слотвї*। Л д засторонку снопи лежат^ (Влд.).
ПЕРЕХРЕСНИЦА, и, ж. Сакви Липл11 айГбрат перехреониц1 і і йде п4
Ж (Мер-
ПЕРЕХРУОСТОК, тка,д. Місце схрещення доріг
ПЕРЕЧУВІТЬ, аю, а^ш^*недок., ПЕРЕЧУТЬ, ую, увш, док. Чути про що-
небудь . Кй2§чуу, шчо йе. і^ нехтсГ йогА побачит (Злн.) •
ПЕРЕШАРУВАТЬ // ПЕРЕШАХЕРУВАТЬ, ую, уєш,. недок., ПЕРЕШАКОТТЬ//
ПЕРЕШАХЙ’ИТЬ, ру, риш, док. Уважно обшукувати, перетесати що-небудь
шукаючи. Ми* перешахер^ілЧ ус^е кармани н^е нашлЧ (Сл.).
. ПЕРСНІ, ньов (£&., Дмж., За£., К£Л., 0.), ПЕРСТИ, юв (Н.М.),
ВЕРСЦІ, цьов (Б.-В.. Б£_.,В., Кд., Клв., Лч., Нм., П.С., СХ, Сл.,
&.•» Вч».), СПЕРСІ, ОІВ//СП&ЦІ, ців (Те».), тільки ми. Груди в коней.
ПЕРСТЕНЬ, тня, ч. Залізне кільце, за допомогою якого скріплюється
коса а ^кіссям (3.).,
ПЕРСТИ див. ПЕРСНІ .
ПЕРСНІ див. ПЕРСНІ.
ПЕРЧАК/ТГл,* Переці^ (Нжл.).
П^РЧАТКА див. ПАЛЬЧАТКА.
ПЕСІКІ, ков, мн. 1. Пейси.
2. Бакенбарди (Мф.).
ПЕСКАР (Рдн.-В;). ПЩКАР (Сор.), а, ч., їх». (Мів уіїіо).
Пічкур (піскар) звичайний.
ПЕТЕРНЯ, /, д. і. Те саме, цо ПАЛУКАПАК2 (М.-К.).
2. П"ять пальців руки (Клв*)*
ПЕТЕЧОК, чка, чг Місце для смолокуріння. Б^гли, ка^т’, такЧ пе^
і£чки, та 5й^йї ЇЙК Е52Ї2Ї.
ПЕТНИК/аТ^ч* Невеликий шматок донки з незначним заглибленням
(гніздом), у якому обертається нижній кінець ворітного стовна. Варота
б^ли 10^5251 ій пвтникц ССт_О_.
ПЙРИІ?7 а, ч., ент. ( Ссесілеиа). Сонечко (В., Зар., Дм 5®£5г>
Клв*. Лч., Рдн.^В., Ст., Тет., Ушм.). ~ ~
ПЕТРИКа, ч., зоол. {Неііл). Слимак (Н^д.).
ПЕТРОВІ БАТОГИ, бо». (Сісквгіит 4^. Джкий цякорій (Крд.).
ПЕТРОВ ХРЕСТ, аст£. Чумацький Шлях, Чумацька Дорога (ЛЗ*
ЛЕТЬМО, а, £. Пляма (М.-К.).
ПЕЦШ §ив ЛеСк/р. , і
ПЕЧІЙКА (Км., М.), ПИЧа'йКА (Д), и, д Те саме, цо ПАКАРІЦА 1.
Печайка пече (Кдл.).
ПЕЧЙНЕ С^ЕГнЗ/ста£.* Шинка (Лч.).
ПЕЧЕРКУВАТИ, кую, куєш, недок. Ловити руками раків, рибу в підми-
вах берега тощо (Лск., Кдд.).
ПЕЧЕРА, и, д. 1. Нора лисиці, крота, миші (Кліь).
2.? Дірка. Криси пройіли печещ (Мли,*)•
ПЕЧИЩЕ (В., ЗарЛд'п^ЧИЩЕ (Тет.), а, о. Рештки зруйнованого жит-*
ла. Там^ на цачишзД, воукийе ^В.). у
ПЕЧКУ?, а, ч. Ледача людина; ледар (М^ЧС., Хо£*). рабит^,
гавіщаЕсі^у цм^ої не н4да (М^).
ПЕЧКУР^І а,£.Пічник (Бб., Б,-В., Клв.).
ПЕЧК^Р3р а, ч^., орн. Щур, 6'Єрегова^ластівка (Ка^п.).
ПЕЧОГЛОДИНИ ІНжл.), ПЕЧОГЛЯДИНИ (К^.), дин, тільки мн., етн. Ог-
лядини, розглядини перед весіллям.
ПЕЧОНОЧКИ, чок, мн. Молочко риби (Нрд.).
ПЕЧІНКА див. ПАЧІПКА.
ПЕЧУРКА, и, ж. 1. Заглибина між комином і стіною для зберігання
сірників, солі тощо (Бц^В.).
2. Підпічок (Вв^.)*
158
ПЕЧУРКА-ХАРЙВНЯ, -і, -і, ж. Совок, якам беруть жар з печі чи з груб-
ка (Кд,). ,
ПЕПІАК, а, у, Пішохідець (Зар.).
ПЕШНЯ (Ст.), ЛІВІННЯ (Бч., Лч.), ПІШНЯ (Клв., Лск., Нрд.), і, ж.
Інструмент з довгою ручкою для видовбування човнів, вуликів або пазів
у дереві, тощо.
П’ЄКАЛАК // ПЄКОЛАК, лка, ч,. Припічок. Палажиу нажа на пйекалак;
Палажиу п4л*еп на п'екблак, кали з того п^л’ца ізд’елауо’е мал’Т’ін-
дпад'ч'іж (_Бр.).
ТГЄКАЛНА ДІЙКА (В., Зад., Лск., Млн., С.В., Хет., ^шм.), ПИШНА
ДЄІА (Лч.), ПІЙАЛНА ДШКА (Дми., Тхн.). ПШАЛЬНА ДІЙКА (Вл., Вс.,
§£., Хор.), ПІКАЛНА ДІЛКА (Вв,, Крл.), П"ІШНА ДІЙКА (Бр,, Кч.) ♦ Діжа.
ПЄКОЛАК дав, П'ЄКАЛАК. •
П’ЄРЄ, я, £., збірн. і. Листя цибулі.
2. Пір'я птиці (Б.-В,).
ПЄРНАСІЯ, І , ж., дрв. Сорт картоплі (Сл.).
П'ЄРНИКИ, ков, мн, Різної форми печиво з солодкого тіста (С,В,).
Пєскар, а', ч,, іхт. (Асегіпя астпаІЇМвр (Г_ц.).
П’ЙСТА, и, ж. Вередлива дитина (Вв.).
ПЄТУНЬКИ, ньок, мн., бот. {Реіипіа Петунія (Кч.).
П’ЄЧИЩЕ ддд. ПЕЧИЩЕ.
ПЄЧКОЛЄП, а, ч. Те саме, ^що ПЕЧЙР2. ,
, П’ЄШАЯ КВАСо'ля'(Уш.), ПІША КВАСОЛЯ (Крл., Лч,, Сл,), П'ЇША КВА-
СОЛЯ (Бр,, Вв., Джд.). бот. {Р&азеоіиз гиіуагіз). Звичайна квасоля а
невитким стеблом.
ПИВшЬ, вцїС, ч^., стар. Півень (Карп.).
ПИДБІЛ // ПУДБІЛ (Нжл.), ПОДБ'ЄЛ (Вв., Ушм,), у, ч,, бот. (ТиміЩо
/иг/ага і,.). Мати-й-мачуха; підбіл.
ПИДДИМКА, и1аж. брт. ііибудя-сіянка; піддимка (Сл,).
ПИЖМА, и, ж, (Нжл.), ПИІМО (Крл.), а, с^ бот, \Тапасеіиш ггЩаге).
Дика горобина.
ПИШНА ДЄКХ ЗДВ. П'&АЛНА ДІЙКА.
ПЙКАЛНА ЛОПАТА. Лопата, якою саджають у піч хліб (Лч^).
ПИКАНКА (Сл,), ПІКАЛКА (Карп.), и, ж^ Те саме, цо П'ЄКАЛНА Д^Ш.
ПИКНА ДЄгії(Сл.), ПІКНА ЙКА (ІЧ)н.7мшс., Н.М., Скл. Г.), ПІКНА
ДІЙКА (ПдС.), ПІКНА ДІІА (X.), ПІННАЯ ДІЖКА (К^.), П’ЇКНА ДІЛКА (Уз.).
Те оаме, що П'ЄКАЛНА Д&КА. '
ПИКНА ЛОПАТА. Те саме, що ПЙКАЛНА ЛОПАТА (Сл,),
ПИЛ, п&іу, я, Дерев"яний поміст у хаті для спання , сидіння; піл
(Нжл.). > , }
ЛИЛЄНЯ (^.), ПИЛЄНЯ//ПІЛЯНЯ (Здр,),, ПИЛЯНЯ (Лпт.), ПІЛЕНЯ (Клв.).
ПІЛЄНЯ (Лб,, Ст.), ПУЛЕНЯ (Крсл.), ПУЛЄНЯ (Кшв,), няти, с. 1. Курча
(Здр., Кшв., Лб,, Лпт., Ст.).
2. Каченя (У.).
ПЛЛКА (Кч,), ПУЛКА (^ом., Л.), ПУОЛКА (Бб., Бр., Лок., Луг,), и,
£. Пелюшка для пеленання немовлят. (
ПИЛОТА, и, д. Пилюга, пилюка. Так же хмарилос* надвс^)’і, а дошчу
неща, так^ пилбта (Кд.).
• 7 /
ПИЛ Я, прийц, Біля, коло. Пил>а нас стрйат* (Пльч.).
Шш(, 1е* ж., с.г. Низина в лісі, де косять сіно (Сл.).
ПИЛЯНІ рид7пилєшС , у
пин*
ПЙ*уА, и, д. дит. Вода (Вв., Уші.) *
ПИРАЧИТЬ, чу, чиш, недок^Насилу нести; таскати. Од баба с> Пно
пи*рачиЧц> на Дл/?аЛ
П®СА^ и, д. Дерев’яна тирса (Лч., Сл.).
ПИ*РСКАЛКА, и, д. Бризкалка, зроблена з бузини або іншого трубчас-
того стовбура якої-небудь рослини (Вв., Ушм.).
ПИСЬМО (Зар.)с ПІСЬМО (Тет.), а, £. Повідомлення на папері; лист.
^ПИСЬМОВОДИТЕЛЬ, я, ч^, ста£. Секретар; діловод. Син_?^ґда бщ^
багати X йЗД £ХХ знайди пису,моврдителу кн^дз^а.. (Ів.).
^ТиСШОВОДИТЕЛЬКА, и,^ж. Кін. До ПИСНЙОВОДИТЕЛЬ. Не мркещ срм.
лис^мовощ^дДку врз^м/ (Ів.) . у
Зар,., Л&К., Нрд., ПІТЕЛЬ (Клв.), тля, ч. Млин,
який виробляє високоякісне, біле борошно.
ПИТк/пЕНЬ, пня, ч^ Літнє курча періоду жнив і складання кіп (Зар
ПИТОМНИК (Сос,.) ДіТОВНИК (В., За£., Тет.), а, ч. Розсадник.
ПИТУв/їЬ, уюї уєш, недок. Годувати. Ч’ім Йа його /собаку? ту&д^ки
ни питувалд (КролД.
ПИТУН, а, ч^ 1. Глиняний кухлик для пиття води (Гбн., ЙЛ*» Ось.,
2. ^евеликий горщик (М.-К.). ,
ПИТУНЧИК, а, ч. Зменш.-пес£л. до ПИТУН (ГбНм НПИ-,
ПИТЬ КОНОПЛІ. Визбирувати, викльовувати сім’я конопель (про го-
робців) ОС). ,
пихотаі, и, ж., бот. Те с^ие, що ТГЄШАЯ КВАСОЛЯ (Вв.).
ПИХТШЧ^Т’&йР. ПИХТГР (Лір.. Н.М.). ПУХТІЕР (СіД.), а, ч.
Мотузяна сітка або то^ба для сіна, з якої годують коней.
ПИЧЇЙКА до. ПЕЧІЙКА. ' у
ПІДГ^ІСТЕР^ а, ч. Те ^аме, що ПАДГЕЙСТРА (Млж^.
ПІДГЕЙСТРА ДивЛїАДГЕЙСта.
ПІДМЕТ*, а,”чГ, с.г. Угноєні краї поля, де сіють технічні куль-
тури (Д^.1. . / / / /і
ПІДМЙу, а, д. Віник. Підмет ом хату
ПІДПРИПЕЧОК, чка, ч. Міс^еТіїї припічком (Гбн.).
^ПІДСИПАТЬ (ДЛ.), ^УТСИПАТЬ (В^, Зар., Теї;)» аєш, недок.,
ПІДСИПАТЬ (ДдЛ.), ПУТСИПАТЬ (В., Зар.,""тет.), плю, плеа, док. Садови-
ти квочку на яйця. у
ПІЕКАЛНА ДЇЕШ рив. П’ЄШНА ДІЇіЖКА.
ПЇЕКАЛЬНА ДІЕЖКА Д^П'ЄКАЛНА ДІЙХКА. ,
ПІЕТЬ, пею, пееш і піев, п£ееш (Кт,., М.-К.), СПЄТЬ, спею, спєвш
(&•. Д.-., НДдХ» 523^2/ Співати. А в£Ьн хв^лИт’' майу. с^еот^, каже,^*
харашо7 пейеш, Гарпина Іваноуна, маладцТТ^ука ££,0^1*
160
п’їейуіґ другН, а курка сак&е .. (М.-К.); Й^Ьн крас’івр с’п’ейе
^Ід); У саду' спШут’д^уїш (1^.).
ПІ^ШНЯ ДИВ. ПЕШ^Я.
ПГКАЖА М£. ПИКАНКА.
пі)іалнадйка див. П'&АЛНА 'Д’ІЕХКА.
ПІКНА ДІЕ$КА ДИВ. ПЙНА ДЄЇА.
ПІКНА ДІЖА ДО. ПИКНА ДЄ1А.
ПІКНА ДЇККА дав.. ПЙКНА ДЄі/.
п/кНАЯ ДІЖКА Див. ПИКНА дек/'.
ПШНЯ'дар. пилєшС
ПІЛЄНЯ дав, пилєня'.
П1ДЯНЯ дав, пилені.
ПІНУХ, а, ч., с.г. Місце, пропущене при оранці земельної ділянки
(Лот.).
ПііївдНк^в, ПИВД&Хк.
ПІНІТАХ див. ПИНЬДИК.
ПІРОГ ПРИДАНСЬКИ, стар», етн» Весільна хлібина (Лрк.).
ПІР'ЯН, а, ч. Той, що мав різний колір^ різноколірний (про одяг,
людей, масть тварин тощо). Най» і лДце носили неоднакову одежу, а ми-
шали друку ^рдну, бДіелу йак£^ов?чка йе< Р^аб^йа, разноцУ?тна
Ш*У%. А Ю.ЗВД- йІІВЙЗ&і/ НазиваливолуЬ^ п? ірйанами^(Крсл7Г7^
ПІСКЛЬОНдив. ПАСЛЬОН. . ~ '
/ -***~ / / /
ПІСТА,и, ж. Пістолет. Каьґеадант /німець? йезд щ па ул/іцдм і.
кричау: - Йа ут*ер’ал п’істу, йес*л^і н*е яайд’отТе - пастр'ел^йем
Алл-»» - АЛАЛАА.’ -ГЧХМЛЛЧ. іАЛАЛ*»АА7*Аг
£сМх.’(СЛ^). /
ПІСЙГ, а, ч. Те саме, цо ПАЗУР1!. Наробиу п'іс^агІу (Лов.).
ПІСЬМО див. ПИСЬМО.
ПІТЕЛЬ,див. ПИТЕЛЬ.
ПІТЕНЄ, я (Клв.Л ПІТЯНЄ, я (Км£.),^. Цитво, пиття. , гуд*і«
Мз?м?еУ» іЦен^ пад крили, д*е<Рет* м*ен*/ дад^дг, будДе вам ц^ітГйІе,
ЙД^|Н^Є7 ^ЮИр . ) .
ПІТ&НЙК дав. ПИТЇЙНИК. ;
ПІТЦ, і-, ж. , дот,. Те саме, цо ПІ^ПА. (С.Д.).
ПІТЯНЄ даТ ПІТЕНЄ*.
ПІХОтбю, присл. Пінки (Вв.,.Крм.).
П/ША КВАСЙшТдив. П’^ШАЯ КВАСОЛЯ.
ПІфІЯ _дав..ДШ11НЯ;
П ’рСАЛНАгДІЕЖКА дав. П'ЄКАЛНА ДЙШ.
П ЧИНА ДІК^А дав. ПИКНА Дєіа".
П 'ЇША КВАСОЛЯ дав. П 'ЄМНАЯ КВАСОЛЯ.
ПЙОНТКА, и, х., стар. Скло гасової лампи № 5 (Й,.).
ПЛАВ, у, мн. ішви, вав, Трясовина, грузьке місце на болоті
ЦС., Карп., ЙЦм !£*;/ ^т*» • За нас плау б££ веди*-
ки?, а тепе^ нема ^КЇ); Проплаву н£*м^жна пройти1 (С£.)Т^ —
ПЛАЗША. присл. Плиском. Іван воз’ме таРТюложит* його плаз^ма
(Крл.).
ІбІ
ПЛАКСУН, а, ч., бот. Ьогіепзі* ’Ь). Хатня рослина, на
листках якої з'являються краплини води за два-три дні перед дощем; гор-
тензія (Лч.). У
ПЛАМЙГА, и, д. Психічна неврівноваженість (Бв., 5Л*)* Найшла на
йогс? планета (Бв. |.
ПЛАМІТНА ПОГОНА. Погана погода; негода (Вв., Дек», Сл,.).
ПЛАН, у, ч. Стежка, протоптана між двома городами (Крок,).
ПЛАНКА, и, ж. 1. Вишивка на спині у жіночій сорочці. Стан^так,
щоб планку ви^дно було (К.).
2. Широка вишивка на комірі сорочки (Карп.).
ПЛАСТЄ, я\ с., збі£Н. Іердини, призначені для будівлі (Хор.).
ПЛАТС (Тет.), ПЛШЄ (Бв.), ПЛАТТЯ (Вв.), я, Натільна білизна.
Попрала пла'т'е за ден* (Те т *); Пошла прат пл^т*т’а (Вв.).
а* в, збільш. Дуже жїф^йТ^ПламЗняа купиш £ майейі
с^сЧедки *
ПЛАТСОН, а, ч., буд. Витесана балка (Вв., Нрд.).
ПЛАТТЄ ДИВ. ПЛАТС.
ІШТТЯ див. ПЛАТС.
ПЛАХА, и, ж. Частина сітки невода (НдМд).
ПЛАХТА, и, ж. Дощаний щит в рамі крила вітряка ; в одному крилі
три таких щити (Лск.).
ПЛАЦ СВ., Пп., Тет.), ПЛЯЦ (Б^^В,, Зар., Няв^, Ушм.), у, стар.
Торговий майдан; торгова площа. На бул^ й^ь&лка, бал?ши плед
таки (Піь).
'*** ПЛАШіГцд, и,д., бот. (ЛЛгг4г А А). Мишій. Там пдаа^цей аараолр
усе прл* е ,Ск).
'ПЛЕНИЦА, И (Клв. , Кпт.), ПЛЕН^ЦЯ // ПЛИНіЙЩ (Тет-), 1, ж. Невелжч-
кий пліт на річці.
ПЛ^ГЕНИК, а, х* Обплетений лозою бутель (Вв^., Ушь).
ПЛЕТІНЬ (За£.), ПЛЕТЇЕН (Вв., Клв., Дек., Й£д.), ПЛЕТІНЬ (Тет.),
тня, чЛ. Лозовий пліт (Вв., За$ь, £дв.« Лск.. Тет.).
2 . Клуня з лозяними стінами.
Вплетена з лози стіна будь-якої будівлі (Н£Д.).
ПЛЕТТЯ, я,^., зб. Гудина огірків (Зал.).
ПЛЕТЬОНКА, и, ж. Обмотаний валом довгий жмутик соломи, який при-
бивається краях дверей для утеплення хати (Вв., Лск,., Ирд.).
ПЛЕЧЕЙ, яі, ч. Широкоплеча, кремезна людина (Б.-В.).
ПЛСВА, я, жГ, анат. 1. Діафрагма.
З .'Пліва (Вв., Ушм.)* ;
ПЛЄСЙЙ, і'Гк., буд., стар. Те саме, що ПЕШНЯ (Вв,., ^Ушм.).
ПЛЄСНЯ, і, ж^ Передню частина ступні; носок (Лск., Нрд.).
ПЛССТЬ, плету, плетеш, недок* Плести (МхлС.).
ПЛЄТУ^ЕЧКА, и, ж. Зменш, до ПЛЄТУШКА ‘(Сади).
ПЛЄТУШІСА, н,Х* йе»вличкий лозовий кошик з мотузяною ручкою (Стдн.).
' ШІЕУЗКАТЬ, аю, аеш, недок. Говорити дурниці; плескати нісенітницю
(Бв., Вв., Лч<). у
ПЛАКАТЬ, аю, аеш, недок., ПЛИКНУТЬ, ну, неш, док. Плигати. Тут пе^
рада мш&у ик пл^кне через бугор зайецг ОМ.
162
ОДИНИЦЯ дав. ПШЙЦ.
ПЛИТ, плоту, ^ч. Балки, скріплені разом в один або декілька рядів
для сплаву їх по воді; пліт (Кл.).
ПЛІЕТКА, и,^ Булка, виготовлена з переплетених шматочків тіста
(Кшв.).,
ПЛІЕТЬ, і,^. Плетінка, пліть. Пд’£ет’т*у абуха не пересЧч^ш
(Дяг.)- , /
ПЛОДН^ЦА, и, х. Те саме, цо ПИДДИМКА (К^м.).
ПЛОДНИЧКА, и, х. Зменш, до ПЛОДнИщ (Крм.;.
ПЛОСКОг/б, а, ч., іхт. {Киіііиз гиШиз). Плітка (Нрд.).
ПЛ&КУНІ, плйокуиь^в, тільки мн., бот. {СаппаНз заііуа).
Плоскінь (№/, Л^г., Ушм.).
ПЛОСКУННИ, а, е. Витканий з плосконі. Плос^удне прлетвд (Нжл.).
ПЛОСКІША, и, х., бот. Те саме, цо ПЛАВДЦА (Иа£Л.).
ПЛОхИньКИ, а, е. Зменш, до ПЛОХИ (В., За£.,Сос_.).
ПЛОХИ, а, е. Поганий, кепський (В^, Зад., Сос..). Ицрмс плрх&Сда
ИО^усе (СОЄ.) .
ПЛУЖКОВАТЬ, ую/уєш, недок., с.г. Прополювати за допомогою під-
гортальника (В., Зар., Ї&іР*
ПЛУОВКА, и, а\ Плівка на пряженому молоці (СдЕЬ).
ПЛУ&ТКА, и, ж., іхт. 1. Те саме, що ПЛОСКОГУБ (Лск.).
2. Краснопірка (р^н.-^).
ПЛУОТНИЩЕ , а, зб. Колоди, призначені для плоту (Вл&.).
ПЛІТОЧКА, и, ж*, іхт^. Зменш, до ПЛУОТКА (Лск., Рдн.-В.).
ПЛОСКА, и, д., орн. 1. /гага і.), Ховтий лісовий птах.
2. {Мріасіїа аМа 6.). Сірий лісовий птах (Юуш.)*
ПЛОСКАЯ, а, І. бот. Стрючок гороху, в якому ледь-ледь з“яви-
лася зав“язь (Вв., £}£•)•
2.лПлюскле зерно (Лч.). ,
ПЛОХА, и, ж. Плюскле зерно гречки. Не гречку купили, а одну пл^^у
(Ь^.)е
ПЛЮШНЯК, у, <ь, збірн., бот. !• (Ммешрі&іїиз Р а М-)'
Куга озерна. На озерах у нас багата плДуапґак/ растів (Кшв.)♦
2. (7г/^ /.). Півники (Карп.).
ПЛЮЩАЙ, іі, я.* бот\ І.). Аїр тростинний (Бід.).
ПЛЯМКА, и, д. І. Дверна клямка (3&£.« Крл>7 Нжл., Тет.).
2. Дверна ручка (Нжл.)»
ПЛЯСУ, прадике Драла.
0 ДАТЬ ШІЯСУ - побігти, втекти (Мх*С.).
ПЛЯХй, хуов, тільки мн. стар. Нутрощі зарізаної тварини^непри-
датні для вживання; тельбухи (Бв., Лок., Лд.).
ПЛЯІ£ див. ПЛАЦ.
ПОБАБИЦЦЕ див. ПАб/бйОДЕ.
побХчи^ь див. пабХчить. ,
ПОБЕРЕИЙК (Б.-В., В., Зар., Клв., Нхл., Тет., Ушм.), ПОПЕРЕїНИК
м&Р» «у 4.,'Стар. Лісник.
ПОБИТЬ ДЕРЕВО. Поточити дерево (про шашіль). Велуми шашел^ побму
Дерево (Нрд.).
163
ПОБОРСАТ (Ввд), ПОБОРСАТЬ (Ка^п., Ушм.), 4єві, док* 1. Позализу-
вати завия8кя в постолах.
2. Притягнути волоки у вушка личаків. Постол/ доборе^/ (Кадп.).
ПОБРАТЬ, беру, береш, дрд. Узяти, забрати. По^али^^енед4|}ци^
£ Д (См») •
ПОБУРИТЬ, ру, риш, док. Поруйнувати, зруйнувати (В., За^., Крсл.,
Т$т.). Млини побрили, дак оце дад^ки на кольках м^ДХХ’ (^КД») •
ПОВГАРУСЙЦстаТд* Напіввовняна хустка (К^).
ПОВГРУНТА,а,чл,стар. Ділянка орної землі розміром понад чверть де-
сятини (М.-К.).
ПОВ^ЄТкГдив. ПАВҐЕТКА.
ПОВСТЬ див. ПАВ0Ь.
ПОВСТЬ див. ПАВЄТЬ.
ПОВЗИКА див. 0П0ВЗЕНА.
П&ЗНЯК-ДИД. опуЬзняк.
ПОВИДДЄ, я, д. Повінь (Б£., За£., Тет.).
ПОВИТЬ, і, х^. Хлів, що міститься під одним дахом з хато» (Луг ♦).
ПОВІЕТЬ див?ПАВСТЬ.
ПОВИТКА див. ПАВЇЕТКА.
ПОВКВАРТА, и, ж. Пляшка ( 0,6 літра) (МхдСд). л
ПОВМІРЙ!, и, х. Півморга землі. Вс^огопо^мургії землН мау (К|уи).
ПОВНОЧІ, пцисл» Темно, поночі (Вв., Кць).
пбвНЯ, і «де. Друга фаза місяця, підповня (Клв.).
по^вбаник дид. ПАвбйНІК.
ПОВРЙЗА, я, д., стар. Ділянка землі, яка дорівнює 4,5 - 2 га (Стд.).
ПОВТОРАЧКА,и7ж.Прилад для вимірювання шматків дерева (Бр^.).
ПОВШ&КИ, ков7 тільки мн. Наритники (Віь, Суи, Уїм.). Под
кон*ац*і і через спияГрд’!евайут поуш^ржЧ (Ушм.).
ПОВШУБКА, и, ж. Коротенький кожушок (Кдм., Луг.).
ПОГАВ'е див. ПАГОВ'Є. ‘ ’
ПОГАНИЙ див. ПАГАНИЙ.
ПОГИВ'Є, див , ПАГОВ’Є.
ПОГЛУМИ, млю, миш, док,. Витолочити, вибити посіви (Клв.).
ПОГЛЯДЄТЬ, Мжу, дій, 5§к. Подивитися на кого-, яо-иебудь (Лч.. Сл.).
& «« 5Й
ПОГНУОЙ 25£.'ПАГНУОЙ.
ПОГбвЧ до. ПАГЙВ‘Є. .
ПОГОДИТ:~НА'ДОЛАРА ПОГОДИЛО, бевос. Ледареві пснастило, повезло
(Б-В>)-
ПОҐОН, а, ч_. Тимчасова гатка на мілині річки під час ловлі риби
волоком. Погон %&иц*а на одмїдл^ да_гдчуйут*ріечку голови, $ рш^ба
йде $ волок (МлнЦ.
ПОГОН1, а (Бд^В., 3^.), ПОГ^&Н, погана (Дпт., &£.), ч^ Слід. Сонце
го^ит без полумйа, вода бахит без пог/да (3^).
ЙОГОН2, а,^ Те саме, що ПАСТОВЕЙГт (ІлЗ&г» Лпт*» £!•)• Дй£2£У
аж за погоном (Б^хІ»); На пог^н’і косте7 зелена тра^аДСт^).
ПОГОРОДНІ СЕЛЯНИН, іст?7£д£« Селянин, у якого на було польової
землі, а лише город (НоО-
164
ПОГР^БІЦА, и, д., сич Загорода для худоби; обора (Млх.).
ПОГРИВИТЬ, влю, виш, док. Косячи, поробити пропуски (Гбн.).
ПОГУКАЦЦЕ, аєцце, ^ок« Злучитися, спаруватися (про свиней) (Вв?
ПОГУЛЯТЬ див. ПАДЛЯТЬ.
ПОГУОЦ див. ПОГОН.
ПОГУТАТ (Лск., Нрд.), ПОГУТАЦ (Бв.), а'ю, аеш, док. Покачати ди-
іч. тину на р^ках.
ПСДБ’СЛ ;ад^ІИДБІЛ.
ПОДВУ&РОК, рка, ч. Місце , на якому стоїть хата з господарськими
будівлями;, двір (Лп.).
ПОДВУРАК, рка, £., ста^. Хазяїн (Сел.).
ПОДГОРЛИЦА (Вв.), ПУДГОРЛИЦА (Ушм.), и, ж.Нижня частина ярма.
ПОДЕНКО, а, £• Підстилка з хворосту, гілок і т.ін. під стіжком,
скиртою, копицею сіна (Луг.).
ПОДЕННИК1 (Тет.), ПУДОННИК (В^), а, ч. Дно ящика воза.
ПОД^ЩіИК^ а, ч^, стар. Поденний ^яаймит (Клв.).
ПОДЕНОК, нка, Т. Те саме, що ПОДЕНКО (Луг.).
ПОДОМАЦА, аюс, а'єси, недок., ПОДНЯЦА, німуса, німеоа, док. Підні-
матися. ? /
^ПОДИМАЄЦА СТОРОНА, безос. - світає (Лч^, Сл.).
ПОДІКЙННИК, а, <ь, стар. Прибита до стіни поличка, на якій трима-
ються ікони (Щзд.). .
ПО^ДКОЛОТКА, и, ж^., кул. Підлива (БвЛ.
подлд^тнік див. ПАДЛАкбтНІК.
ПОДНЯЦА див. ПОДИМАЦА.
ПОДОВЖИТЬ, жу, киш, док., х^г. Обробити землю після оранки перед
сівбою №•)• л'
ПОДОДНЯ, і, Же, старл. Те саме, що ПОДЕННИК1 (£.).
ПОДОЙМА (Крьь), ПУДОІЙМА (Луг.)., и, ж. Дерев"яна деталь у колесі
поза, яка з'єднує спиці.
•ПОдбк, дка, Ковальський прилад, за допомогою якого залізу на-
дається циліндрична форма. Додок дл^а (ЙУїїр*
ПОДОКдННА ЛЇВКА. Те саме, що ПАДЛАКЗтНЦС(Вв.).
ПОДОКОННІК, а, ^ч. Те саме, що ПАД^АКОГНІК (Крм.).
• ПОДОШВА, и,£. Те саме, що ПАДЛАКОТНІК (Дуг.).
ПОДПАЛОК, лка, ч^ Те саме, що ПрРЕПЄЧКА (Б^.).
ПОДРУБА (Вв., Лск., Лч.), ПУДРУБА (Сл.), и,^., буд.
Перша знизу балка в рублений хаті; підвалина.
ПОДУБАНІЛА КАРТОПЛЯ. Захолола варена картопля (Лч.) •
ПОДУШКА див. ПАДУШКА.
^ПОДХВАТКА (Лск., Н£Д.), ПУДХВАТКА (Рдн^.^), и, ^ж. риб. Підсак.
ИуД^?а?крйу т^агнад вона /риба/ тдепешче (Рдн.^В.).
ТЙЄС (Лск., (Вв., Крм., Дуг.), а, ч. 1. Перекладина,
якою скріплюються крокви, недалеко від їх схрещення (Крм*, Д££е»
2. ацат. Поперек, крижі (.Вв., Ушм_.).
165
ПОПРИЩА (Лч.>, ІІУЖ/РНІЦА (Вв., Сл., Ушм.), и, ж_. бот, (Латадго
$ііз ерідгіоз (і.) ЯоМ). Трава, що росте на лісових згарищах або
на окраїнах пилїв (дивд)*
ПОЖЕНЬ, жня, ч., СдГ. Стерня (3.).
пбжНЯ, і>лж., слч Те саме, що ПОХЕНЬ (Лч.).
ПОЗ, прийм. 1. з род. д, Повз (Лч., Сл.). Треба йтЧ поз Б^сду;
ВуЬн ід’є' поз ме^не (Сл.).
2. з О££ДН.Поза. Пошоу поз х^тойу (ЛЧд).
ПОзХвТРОМ (Крм., Луг.), ПОЗЇВТРОМУ (Лч.), присл. Позавтра, після-
завтра. г , / > / /
ПОЗАХ,, прийм. Позад. ОглДан^усДа позах се^е, Баба з води л’ізе (Нд.).
ПОЗАЛЄТАШНІй, я, є. Позаминулий, позаторішній. Ват1 етІ^Деташнії"^'
і позал’еташн’ії год у нас о’емйа вигнала без малага^тйсРачу трудодн*еҐ
(Крпв.л
ПОЗАЛЄТОСЬ ^Бв.л Дч^), ПОЗАЛІТОСЬ (Дек.). присл. Позаторік.
П03АЛІТ0Ш0К, шка, Дворічне теля (Клв.).
П03В0Н0ШНИК, а, ч^, анат. Те саме, що П(£С 2 (Крм.).
ПОЗИХАЧКА, и, Жд Позіхи; позіхання (Л^г.).
ПОЗМЙРАТ (Вв., Ушм.), ПОЗМІРЙ (Лс£., Н£Д.), ПОЗМШТЬ ‘(В., Зіу».),
аем, аєте, ^ок. Вимерти, повмирати. Стаїрййе д’уде повмирали (бв.).
ПОЗОЛКІ^ДИВ. ПАЗУОЛКИ.
позудлки див, пазуЬлки.
ПОйМА, и, ж. Рештки стебла льону, конопель, які лишаються на полі
і ~
ПОКАЛАБУШИТЬ, шу, шиш, док. ^Полоскотати (Трт.).
ПОКАТьбл, а, ч^, мн. ПОКАТДИ, дс&, бот. Головка соняшника (Млж.).
ПОКИДАЧКА , «Ті* Ліпка, яка розлучилася з чоловіком (В., Зар?7
Тет.).
, пашь^
ПОКИС (Тет.), ПОКОС (В., Клв^, Сос.), у, ч. Сіножать. У нас паоут^на
покооДі, аа облоз’і (Сос.). " ”
ПОКЛАД, у, ч. Яйце звичайне або штучне, підкладене в гніздо (Б.-В.,
Клв.). >****-.
ПОКЛЇЕТ, у, ч. Комірка чи кладовочка, переважно без вікна, що вико-
ристовується для збереження городини взимку, бочок з квашенням і т.ін.
(Вв., Ушм.).
ПОК^Й, ю, д. оту). Дім багатих людей (Вв., Крм., Ушм.).
покбс умГпокисГ. ~ • -
ПОКРІПІТЬ, пл^, ш(в, ^од. Полатати цо-небудь (Карп.>.
ПОКУДА, присл. Поки (Крм.).
ПОКУЛЬ див. ПАКУЛЬ;
ПОКУОТВА, и, ж. Дерев’яний валок, по якому перекачують вантажі
(Клв.) у
ПОКУТНЄ АКНо. Вікно напроти покуття (Нжл.).
ПОЛАДІТЬ, плю, піш, док. Те саме, що ПОКРАІПТЬ (Ус.)*
ПОЛЕГТИ, легли, док. Полягати; лягти (В., За£., Тет.). Оси-
пу с” кали [коней? на пКу. а сама полягли спат’(Мр.).
166
ПОЛИЙ див. ПАЛУЙЙ.
ПОЛИМНЯ, я, с. Полум’я (Кчн.).
ПОЛІЕТОК, тка^ ч*,, с_.г. Переліг (Ус.) .
ПОЛІСОВЩИК, а, ч^, стар♦ Те саме, що ПОБЕРЕЖНИК. Його дЧд буу по-
лЧсоуів5_иком (За^).
ПОЛОВ’ІНЧИК, у, ч^ Напівшерстяна матерія. Хустка у мене з. половйін-
Цку (Вдд^). ~
ПОЛОГ, а (Бб., й*Б/), ПОЛУОГ, поло'га (Дек.), ^., ста£» Шматок по-
лотна, яким обпинають колиску тощо для захисту дитини від сонця, мух та
ін. На .пЙала шиДйут полог;наверх надевайеце, шчоб буу холодок диЧ’ат’і
(Бб.).
ПОЛОМОК, жк^Г, л. Зменш, до ПОЛУЙГ (Лск.).
ПОЛОЙ щв. ІШЙЙ.
полбник ДИВ. ополбник.
ПОЛОНІК зив. ополбник.
ПОлбнКА, и, ж. Те саме, що ПЙЯ 2 (Карп»)•
ПОЛОТНПІА, и7^ьТа саме, що ПАЛОЛЬЩИЧЦ (Лч.,^л.).
ПОЛОТНО, а7, о. Сітка невода (НЛД.).
ПОЛОТНЯНА МІШ, зоол. (Скігоріега).Кажан (Б^-В., Клв_.).
ПОЛУКОПОК, пка, я. Те саме, що ПИТКИПЕНЬ (Тет.).
ПОЛУОГ, ^цив. ПОЛОГ.
ПОЛУЙИ ^ив. ПАЛУИЙ.
ПОЛУОЙКА, и, д. Розрізана пополам і заквашена головка капусти (Лск.)<
ПОЛУс/дніЧОК^чка, пестл.^ Відведена в огороді грядка для квітів
(НЖ) • •
ПОЛьбвКА, и, д. Газета або бойовий листок, що випускається на полі
(Сос •) • ,
ДІОМАЦЦЕ, аюсе, аессе (Р.), ПУДМИЦЦЕ, миюсе, миеоое (Кшв., Ч^),
ПУДМІЕЦЦЕ, м£еюсе, мїеессе (Клв., М^К., СЛ\), Д0Кв Пообіцяти. Принесла7
вана мен^Г малака' йа помалао’йей памагти привезтГс хвойника шигалок
(ЇМ ; ^бн^^и^ус мен^В^лакаси1! (Кшв^Т^Жк^йа уже вам пудаи^лао,
дак зрабл*у^ (М; Ана дУДМ/_(^с^вЗкапат* картош^ нам (м7~КЇК '
ПЖЛО; 4, £. Віник (Кд.).
ПОЗВІТЬ див. ПАМЕРВІТЬ.
ПОМЕТ, а, чТЧ. Розкид.
ОКОСИТЬ ХЛІБ У ПОМЕТ - зжинати хліб без в”язання.
2. нов. Розставлені в рядки снопи для просихання (Зар.).
ПОмТ^ШАЧ, а, Палиця для перевертання вугілля, соломи і ін., що
горить удіечі або грубі (Влн.).
ПОМІРОК, рка, 3., ста£. Наділ землі селян різної площі (10, 20, ЗО,
40 тощо сотих десятини), залежно від місцевості (Крм., Луг.).
ПОМІРОЧОК, чка, ч^, ста£. Зменш, до ПОМІРОК (КрМ;, Дуг.).
ПОМОСНІК, а, ч. Те саме, що ПОДЙіНИК* (Вс.).
ПОНОЖЕ див. ПАНАМИ.,
ПОНОЦГдив. ПАНАЖИ.
ПОНОЖИ ДИВ- ПАНАМИ.
ПОНОХІ, ж^дв, тільки мн., стуь Пристрій у вигляді триніжка для під-
вішування колиски, в яку жінки клали дитину під час праці на полі (Ба.)
167
П0Н03І див. ПАНАМІ.
ПОНУРА, , Зг.іЛї* знев‘ ВеговіРка, мовчазна людина (Вв., Карп.
ПоНУРИСТИЙ, а, є. Неговіркий, мовчазний (про люди ну) (Вв., Лч., Сл.).
То д’аГур йакиїс’ ион^истий^(СЛд).
ПОПАР, у // ПОПАРЬ, ю, с.г. Те саме, що ПОДІВТОК (Цк..
С.).
попит (Лск.), ПОПЕЛЮХА (Нрд.?, и, ж., ент. ( А/івІоііеа ) .
Попелипя. .
ПОПКР^ДЕНЬ, дня, Те саме, що ПЕРЕДОВКА (Вв.).
ПОПЕРЕДНИК, а, _ч_. 1. стар. Передня частина запаски (Д Зар.,Чп.).
2. Те саме, що ПЕРЕДОВКА (За£., Клв.).
ПОБЕРЕЖНИК див. ПОБЕРЕЖНИК.
ПЙПКАЛО, а, £. Деревинний кружечок, подібний до шайби, цо його га-
няють діти на льоду палицями (М£Т<)* ,
ПОПЛАВ (Влд., Два, ЙІЇЇЬ» Ст., Хд.), ПОПЛАВ // ПОПЛОВ (ГД..ЛПН.
Лч.), у, д. І. Низина біля садиби, що заливається водою під час дощу;
левада (Гл. , Д., Дв., Лшь, Ст., Хд>). 12й£ Д? поплавйД
(Влд.).
2. Сіно, вирощене на пустирі (Лч,).
3. Місце, відведене для трави в городі (Ка^п.).
ПОПЛЕЧ, приол., рідко. Поруч, поряд (.В., *
ПОПЛОВ див. ПОПЛАВ.
ПОПЛУЖИТЬ, жить.безрс. Пощастити, повезти (В., За£., Клв.,
МеяЧ тут тд&и цоплужилр (Крсл.).
ПОПЛЮОТ, У, X» 0<5вшт1 латами крокви (Гл.).
ПОПОНА, и, ж. !• Ряднина для накриваная коней (Лск.).
2. Накидка для ліжка (В£.).
ПОПОНКА, и, ж. Зменш, до ПОПОНА (В&., (Лск.),
ПОПРУГА див. НАПРУГА.
ПОПУГІЙ, я, ч., орн. Пугач (В., Зар.). ?
ПОПУДИТ, пуху, пудиа, док. Погнати. Д раз ми йак попудида, н*Пм-
ца, дак задержало * аж пуд Р?войу-Рус*койу (Дом.).
ПОПУТИТЬ, пучу, путиш, док. Подкласти що-небудь так, що неможливо
знайти (Крд,). )
ПОРАТЬ, аю, аеж, недок., с.г. 1. Обробляти землю. Свай/ земд *у ад-
давади /•до революції/ спалавивиі пррат* (Г.).
2. Убирати врожаі( (Клв.).
ПОРЕНЧА див_. ПАРЕДХА.
ПОРЕНЧІ дав. ПАРЕНХА.
ПОРЙЧКЯ дав. ПАРІЕЧКИ.
ПОРСЬКАТ, аю, аєш, н&док. Бризкати, сприскувати долівку хати пе-
ред замітанням. Покажи йак треЬа хату порс- кат (В^Вд).
ПОРТ, у»Д. Лляні чи конопляні нитки домашнього виробу (Вв., Лкш.,
£., Смч., &£•» ДР • ;
ПОРТЕНИ (Вв., Ушм.), ПОРТНИ (Т, Вад'.,Х-). ПОРТЯНИ (1Ц), ^і, е'.
• Зроблений з порту (див.).Д д’цд^р^тени’1 урб^т^ум, а у мене иер-
с&ан“І (^2і 1^5 Ж™ •
бПОРТЕНА МІШ , зоол. Те саме, що ПОЛОТНЯНА МІШ (Док,).
168
.ПОРТНЕНЬКИ, а, в. Паста, до ПОРТНЙ. Порад/н^и косГ’ум (%,).
ПОРТНЙ див.ПОРТЕНЙ. У д*ад’ка портн/'ко^ум? а мен4. иерсц’аш/*
(Вл,Д.). 7 7
ПОРТНИНА дид. ПАРТНИНА.
ПОРТОРИ, а, в. Бавовняний, з полотна домаинього виробу (Рдн.-В.,
Сад.). 1 й^4ам портові крр:д*ум (Рдн.-В.).
ПОРТЯЙИ^див. ПОРТЕІЙ.
ПОРТЯНКА, и, у, 4. Кусок бавовняно! матері! домашнього виробу.
2. £^ко. Бавовняна хустка (К.). .
, ПОРТЯНОЧКА, и, х. Зменш.-пестл. до ПОРТЯНКА. Порт^аночку собн* ку-
у у ’ * • «Алла. ГмФ»»
пила на голову (їй)•
пЗрУБ, у, ч_. ї. стар. Пасовище в лісі (Пл.).
2. Ділянка вирубаного лісу (В., За£., Клв», Тет^.).
3. Таємне вирубування дерева в лісі; браконьєрство (Б.-В.),
ПОРУБА, и, д. Те саме, то ПОРУБ З (М.). *
ПОРУШЙНА, «♦ Д? Порошина в оці (ЛскТ7 Лч., Ж?’»»
П^РХОВКА, и, д, бот. Цусорегіїоп Тоигп), Порхавка (Лч♦).
ПОСАГ див. ПАСЇг.
ПОСАГ див_. ПАСА'г. ,
ПОСЇГА (Б#.іВ., Влд.,3ар.,Кда.,Луг.,Млн. ,1Ірд. ,СЛк ,СлЛ, ПОСЯГА
(Ц^т., Сел., Ст.), и, ж,, етн.* стар. Те саме, п(о ПАсХгЧ. ДЧ^са^
багата ^а не Нв51» -?Я да^посагу, щоб уз'ал/ (Млн.) *
2. Угощання одним з учасників весільного обряду запрошених до
своєї хати людей (Сел.).
пбсАД, у, д-Міоце за столом, де сидять молода і молодий під час
весільного обряду, (М.).
П ОС А ХНА КОРОВА. Корова, подарована батьками дочці при виданні її
заміж (Вв.^Лч.). ,
ПОСАЛДАТИЦЦЕ, ачусе, атиссе, док.,стад. Послужити в*старій, доре-
волюційній армії, засвоївши елементи російської мови (£^В.).
ПОСАХ див. ПАСАГ.
ПОСВЄТНЙ КОІІН (Вв., Лч.), ПОСВЇЕТНИ МН (ГЛд). Пристрій для
виведення диму з хати, який складається 8 лежака на горищі, отвору в
отелі і комина в хаті; в комині підвішується бляха, на якій горять скіп-
ки, що дають світло і тепло.
ПОСВЙІЕТ: ЙТИ НА ПОСВЙЙТ. Іти на ніч ловити рибу (РдНагВ.) <
ПОСЕСАР,. а, ч., |ст., ста£. Орендар землі (Вв^, Лск.).
пбсіД, а, /анат. Сечовий міхур (Віь, К^м.,^Лч.).
ПОСІСТИ, ^сядемо, сї&єтє, док. Т.^Посідати (Гбн., Кпт.» Кч., Дв_*«
СтдО. СобЄР?іц!цуА; брХц^і/ у нед’ілен^ку ^анцН, пас^адемо, ^брйд^-
Ии посД ; П^о^ат^ /^старости?, 11
ба т^ісом и матирйу (Гбн,.); На пристанЧ наГпарах
2Й (Стд.).
2. Встановитися ( про погоду). Доспіла жарка п£г&5^ (Кд.).
ПОСКОРОШЩЦЯ, млюся, мишся, док., рел. Поїсти чого-небудь скором-
ного в піст (Зал.).
ПОСКРЕБОК (Карп.), ПОСКРУОБОК (К., ,0т.), бка, ч^ 1. Рештки тіста,
що залишаються в діжі після випікання хліба.
2. Спечена хлібина з цих решток. Те, 30 скреб/т/, то те звеце поскг
РІгЬбок 2 нас. рст/н^иЧ хлі*еб £ його (КЛ.
3. перен. Остання дитина в батьків (К., Дт.). Оце уже поскруВбка
при*дел( (К.).
ПОСНОвКт, ную, нуєш, док. Закласти фундамент, розпочати будівницт-
во чого-небудь. 2 Ай£» кодЧ поч^ хе(ту, Л2.2^їїЗч£2£й2®2У
хату (йа-),?
ПОСОХИ1, хуЬв, тільки мн. Куток у хаті, де стоять рогачі й кочер-
ги (Од.), у
ПОСПЄШКА, и, д., бот. Сорт картоплі жовтуватого кольору, що до-
сить рано достигає (Крм.). ,
ПОСПІТАТ (Вв., Лск.). ПОСПІТАТЬ (Лч., Ушм.), аю, аси, док. Попро-
бувати, покуштувати що-небудь. Уже йа. посп1і тала боршч (Лсіи); На,
поспЧтай, йакиї добриї Квас (Лч.).
ПОСТАНОВИТЬ, влю, виш, док. Поставити,побудувати що-небудь. З'Цв-
лис^, хат^ постановили.. (Крл^).
ПОСТАТьТ^ст^немо^ станете, дсуд. Зупинитися; перестати працювати
(В., Тетг). - Чого ви постуди? Роби?тра £В.).
~ ПОСТИЛКА (Вв.),ТіУ§СТИЛКА (МЛЧК.), и, ж. 1. Простиня з домотка-
ного полотна.
2. Домотканий кольоровий килим для застилання діжка тощо (М.-іС.,
ь>' / ,
ПОСТОЛІЧОК, чка, д., орн. (Ми іілпитш&з І.). Боривітер (Б.-В».
Клв.).
ПОСТРЄКАТЬ, аю, аеш, док. Зустріти кого-небудь (Сл.).
ПОСУХИ, дов, тільки мн.,мед, стар. Кровоносні судини (СЛ).
ПОСЯГ див. ПАсТг™ ”
ПОСЯГА див. ПОСАДА.
ПОСЬМЕТЮХА див. ПАСМЇЕТУХА.
ПОСЬМЄТУХА див. ПАСМІЙГУХА.
ПОТАПЦИ, ц^5в, мн. Покришені в молоко, борщ, юшку чи якусь інщу
рідку страву сухарі, кусочки хліба (Дек.).
ПОТКОПНИК (ЙЇЇЬЬ ПУТКУ0ПНИК (В.),' а, ч. Те саме, що ПИТКИПЕНЬ.
ПОТОЛЯ, і, ж. Потурання, потачка (За^., Ї§Х*)« Даї й(йі /'корові/
дотбд’у, то сам п’ідеш у невол’у (За£.); Не дав£і (Тет.).
ПОТПОВНА, и, д. Те саме, що п8вйЯ (Дек., Нрд.).
ПОГРЕп/т, в'ю, аеш, док. Побити (Вв., Лск.).
ПОТЯГИЧ, а, ч. Прилад для натягання обручів на діжку. Вонца^^ро-
би^у цЧежкіг, р’аяки1, да накдадайе обруч’е рот’^гиЧем зат’агуйе
(Влд.). '
ПОТЬОПАНЙ див. ПАТьбпАНИ.
ПОТЬОХТІСЬ, тьохнусь, тьохниося, дріс.. здав. Піти, поплентатись
куди-небудь (Карп.). ,
пбуЧЕПКА. див. ПАЧІПІСА.
ПОХУГОВАТ, гую, гуєш, док. Подовбати пази у вушаках (див.)- (Вв.,
Крм., Л^г.)•
1ВДТОК див. ПУОДСИТОК.
170
ПОЦОПАНИ див. ПАТЬОПАНИ.
ПОЯВА, и, ж., с.г. Грунт (Вв., Зар., М.-К., Тет..).
пбчЕП, а, ч. Важіль на зводі колодязного журавля (Сі, В.).
пбчЕПКА дав. ПАЧ/ПКА.
ПОЧІПКА див. ПАЧі'пКА.
ПОЧУПКА див. ПА ЧІПКА.
ПОШАНЦОВЛЇТ'цує (Кдв.). ПОШАНЦЬОВАТЬ, цюе (Здр., Тет.). Пощастити
поталанити кому-небудь. /
ПОІНКР^БКА, и, ж. Те саме, що, ПОСКРЕБОК 2. Те, вчо пошкребем, йак
пал’анйц’у осійн*ну ійекти, то рі&кри*бка_ (Влд.).
ЛОШПАРШтГ^.Т^док., стрл. Забити плавками вертикальні щі-
лини між дошками стіни веранда і т.ін. (Крм.. Луг..).
ПОШТОВАТ (Вв.), ПОШТОВАТЬ (.Ушм,). ЦИТУВАТЬ (Нжл.), туш, тувш.не^
Док. Частувати чим-небудь.
ПОЯРОК див. ?ПАЯРОК.
ПОІІС див. ПОЄС,.
ПОЯСНДА, и, ж. Те саме, що П&С 1 (Лч.).
ПОЯСОК, ска, ч. Карниз у комині (Вв., Лск., Нрд., Ушм.).
ПРАБОЙ (М.-К,). ПРИббй (Лск., НрдХ ПРОБбй (Клв., Луг., Лч., Сл.).
я» Скобель. .
ПРАВ’ЯНТ (Вв., Лч.), ПРОВЙОНТ (Лск.), у, ч^ Продовольство, харчі.
ПРАДКА, и,^ж. Пряха (Д^).
ПРАЗНИК, а, д. Свято. Робили ми1 у вразники /у жнива/ (ВрГд}.
ПРШЯ, і, £Гте саме, що ПРЕДКА ф.).
ПРАДЯ, і, ж. Жінка, що пере; прачка (СвдЛ-
ПРАЛЬНИК, а, ч. Моток пряжі, який вибілюється й переться (Уз.).
ПРАМИК&, лриол. НавпростецьКлв.).
ПРАНИК,/, ч. Те саме, що ПРАЛЬНИК (МдМ.
ПРАНЦЮВАТИ, а, е, лайл. Негідний, мерзенний, паскудний (про лю-
дину) (Нж/ь). , ,
ПРАПМТУВАЦЦЕ, уюое, увссе, недок., ПРАПИТАЦЦВ,/юсе, аєссе, док.
(М^ЧС.), ПРОПИТУВАТЬСЯ, уюся, увшся, недок., ПРОПИТАТЬСЯ, &ся, авівся^
док. (В., Зар., Тет.). Прохарчовуватися. Адяойу караучинайу прапитуйем-
се (М.-К.).
ПРАСІЕСТЬ, і, ж., стар. Примітивний ткацький верстат, у якому один
навіч містився на лавці, а другий на сойках (Кшв.).
ПРАСНИЦА, и, ж. 1. Прилад для прядіння ниток; прядка (М.-К.).
2. Веслоподібне держално, до якого прикріплюється куделіГТв., Зіуь,
Тет.). х
ПРАСТАРІЙСАВАТЬ (М.ЧС.), ПРОСТОРИКОВАТЬ (Те,.), ую, уєш, недок.,
фам. Говорити багато, беззмістовно про щось не варте уваги. ~
ПРАСфІИК, а, д,, ори. Горобець (Срс .).
ПРАСЯНКА, и,_ж. Просорушка, круподерня. Два меиіка однерда да і^іа-
с*ацку (1й ,-К. ,_). , '
,ПРАТАРХт (Дмшр, ПРОГОРАТЬ (Клв.), а'ю, аєш, уе.до_к.. ПРАТО'РИТЬ (Дмш.)
ПРОГОРИТЬ (Клв.), ру, риш, доу. Уторовувати. АднУ дар1 Вжку пратіфида
аднойу х/дим •
171
ПРАТЕПАМ (М.~К<), ПРОТЕПОМ (£., За^.,См.), присл. Прожогом, вист-
рибцем, скоком. Не пашла Ц Гзаміжу, а дра тепам пабилала б (&»гК%) і А
йа отак отойада X протепом у окно (См.).
~~ праЖтГдив. пратаратГ
ПРАТЬсГк, а, ч. Струмок на болоті чи на лузі, який пересихає вліт-
“У , і
ПРАХВАЧУВАЦЦА, уюса, уесса^, недок., ПРАХВАТПЩА, вачуса, ватисса,
док. Спохвачуватися. Прахват’ґдао*а - н’ем^ йейі /невістки?, йа^іц^
ток~у с^іенци*, а ванеґхадодна"л»еажит,>^ій7).
ПРАЧ, у, ч^ Грубошерста нитка (Здр«).
ПРАЧВАРА, и, ч. і ж. Дуже говірка людина. 1 ддчка така прачвара,
йак і нитка; пачнб гаман’Гет’, дак не переслухайеш (М.-К.).
ПРАЧКА1, и, ж. і. Дошка, на якій перуть білизну у дворі біля
колодязя (Бв., Бл-В., Лч.).
2. Пристрій для прання білизни на подвір’ї, біля колодязя, у
вигляді дощаної лавочки з пристосуванням для ставання ногами (Лок.).
ПРАЧКА2, и,д. Те саме, що ПРАДКА (Свд.).
ПРАЧКА,^,^17Місце на річці, де перуть білизну (Вв.).
ПРАЧУТИТЬСЯ, тяться (В., За^.), ПРАЧУТІЦЦЕ, тиццв/ (М.-К.), дрк.
Проснутися. Устааґ, мила» даруайа, да встан* ді^ач^тЧсе О^ЧС.).
ПРАЯВА (М.-К.), ПРОЯВА (1к, ЗарЗ, м, ч^ИГж. Спритна, метка люди-
на; проноза.
ІІРЕДКО, ,а, _ч. Предок (Вв^, ІРч.).
ПРЕДКОВІЧНИЙ (Кпт.;, ПРЕДКОВЙІЦКІЙ (Мрт.), а, є, стар,. Древній.
Каторий даун*ій дЧесГ, предковеє то там такий стрижен* , шр його і^
ПРЕІЕНЯ, і,д.Яєшня (Лсіи). у
ПРЕМ»Є (К», £дв., См., Тет.), ПРЕМНЄ (За^), я>лс. Премія. За ото
вос’імдес’ат девет днДр^ -^прйийе ^дайут (См^.
ПРШНяТТ. ж*, Те саме, що ПР^М’Є (Зард).
ПРИБІВАТЬ, '4ю, аєш, недок., ПРИБЇТЬ, б’ю, б’єш, 5рк., слч І. Роз-
пушувати землю перед сівбою. (
2. Згладжувати ^врівні місця перед оранкою (Лч., Сл.).
ПРі^БОЙ див. ПРАБОЙ.
ПРИБОЛОТНА, И, А» 521х /4^^4г).їстівнжй гриб, подіб-
ний до опенька, що мав жовтувату шапочку, а внизу біля корінця - пере-
тинку (Ввх, Лз,, Нрд., Сл.).
ПРИБЙЛОТУХА, и, Д.Т6 саме, що ПРИБОЛОТНА (Лок., Сл.).
ПРИБРЮШ, а, я.. , іроіь Джигун; коханець (КлвЗ.
ПРИБУДЬ, і,д. Прибуток (Ст.).
ПР^ВЕЗКА, и,^. Ушивальник у капиці ціпа (Лч., Сл.).
ПРИВЕЗЬ, і, «є Місце на березі річки, де прив’язуються човни.
йа раз на бал&Ц б&^аотатки отаравиннагГ ста^ба, - навине п^-
551’ Я23ЙЇ ЙЬ?-
ПРИГАРКА, и,^. 1. Пригоріла страва (Лч., Сл.).
2. Пригоріла плівка на пряженому молоці (С^В.).
172
ПРИГЛАШАТЬ, аю, аеш, недок., ПРИГЛАСИТЬ, аиу, асиш, док. Запрошу-
вали (В., Зар,., МдЧС., Тет^).
ПРИГОлЗвАЧ, а, Яз І./Недоорані подовжні кіпці ниви, які напри-
кінці орання доорюютьояупоПер^к.
2. Повіко, на яке накладаються дрова для розпалювання у печі (Д ууг,
&Р- / »
ПРИГОЛОВАЧ, а, ч,. Верхній брусок у віконній або дверній рамі (Крм.)«
ПРИ*гбй (АрЛ, ПРЇгбй (Смч.), а, ч.» ста& Панщина. Проп’є атм}ени
прчіг^на л’уД’і сталЧ жЧц’ л^ччю ССуч_.).
ПРИГРЙБІЦА? н^жГфрінь над погребом; погрібник (Кув.,^).
ПРОДАЖ, у, я., етн. Те саме, що ПАс/г 1 (Карп.).
ПРИДАНЕ, ного, £., етн. 1. отар. Значний весільний подарунок (зе-
мельний наділ, корова тощо), що давався дочці при виданні її заміж
(Кпт.).
2. Весільний подарунок у вигляді одежі і т.ін. (В., Зар., Тет.).
ПРИДАНІ, них, мн. етн.,стар. Головні учасники весільного об-
ряду від молодої - дружка, світилка та ін. (Кдт.).
ПРИДАНИК (В., Зар., Тет.), ПРИДАННИК (С.), а, ч., етн., ст_арг Ве-
сільний ^ість від нареченого.
ПРИДАНКА, и, д.,етн^сіар. 1. Особа, переважно з рідні (рідна тітка,
дядина та ін.), яка дарує придане нареченому чи нареченій і є активним
учасником весільного обряду (Бр., Карій, ’Мдв., £1*» ДіЛ Стенд*
ли*с'а столі Ь діуцц*, йак посЧеди дри^^т. (Бр^); До2Г]^х^д*ат*:
при ланка, кододиХ і, моло^ Гвдсту^гт^прЖних НУ йогсҐ
на $есЧелД будб бар^српри * зздрц(Ст^1. ~
2. Весільна гостя в|д нареченої (Вв., Зар», Клв., Тет.).
ПРИДАННИК ДИВ. ПРИДАНИК.
ПРИДАШОК, шка, фР°вТ0й (МіЛ
ПРИДЄЛ, а, ч. Прибудова до основної будівлі (Бр., Вв., Лск.)
ПРИДБЛОК. лка, ч. Зменш, до ПРИД6Л (Бр., Вв., Лск.). ВуЗн сам
п ри д * елкапри* с т/в ц_*_т? до хати* (Бр.). ,
ЙРИданЩЙВАЦІГ, рююс, рюєссе, недок., ПРйДЇЕНДЖУРИЦЕ, русе, рис-
се, док. Прибиратися; наряджатися. Прі^ен^іурии* до»4у да танц*_і
(Рдн^В.). , ' ,
ПРИДИБАЛА,^ и, ж. Вигадка, небилиця (Вв., Влд.. Ушм.). От баба при?-
- (?дД») *
ПРИЗОВА,и, ж_. Зручне, придатне місце для чого-небудь. Т^т б^ла приі-
доба длЗа фронту (Млн.).^ ;
ПРЙДУХА (Г.), ПРОДУЛА (Млн.), м, ж. ї. Те саме, що ПЕЛЯ ї.
2. Те саме, що ПАЛКИЙ. на лЬд/ вобет* ЙИЖЇ
ПРйШО, а, с.. Залізний хомутик з кільцем у ярмі (&рп.).
ПРИЗЕМИЦЦЕ, землюсь, земиссе, док. Спинитися і сісти. _Давії, хл&-
ци, тут цуиземцмас^ трохи ОЬЧС.).
ПРИЗИРА, и, ч. іх* Короткозора людина (Ід).
ПРИЗОР, у, ч^. Догляд. КрцДі аставі/лис1 без призбру (М^нК.).
ПРИКАЖЧИК, а, ч^., стар^. Продавець у магазині (£., Зар», Кч.,
ПРИКАЖЧИЦЯ, і,х Жін. до ПРИКАЖЧИК (Кч.).
173
ПРИКЛАДКА, и, Ж. Те саме, цо ПАПЛЬОТІНА <Карп_.>.
ПРИКРИЙ, а, в. Прямовисний; стрімкий. Прикра гор^ (Уим,).
ПРИЛАВКАІЩА, /іооа, £єооа, недок. Пристосовуватися до чого-небудь,
набувати хисту (№с.С.). ,
ПРИЛАЧУВАТ, чув, чуви, недок., ПРИДАТНІ, дачу, ла'тив, док. Приби-
вати лати до кроков при побудові хати, тощо. Тади лати* прида'чуііут ;
крийут (А.). ,
ПРИДШЖА.и, ж,, кул. Те саме, що ПО^ДКрлбіКА (Док.).
ПЙШВАЦЦЕ, аюсе, ^єссе, недок., ПРИЛІПИ, льюсе, льєссе, док. При-
єднуватися до гурту. Ів4а і Ст’епац бР и1д*ід*(с,д о вас, йак уце бес'едо-
вал’і (Карп.). ,
ПРИЛОВЧАТЬСЯ, аюся, ^єшся, недок., ПРИЛОВЧИТЬСЯ, чуся, чишся, док.
(В., Зар., Лч.. Сл., Тет.), ПРІЛЇВЧІВАЦЦЕ, аюсе, аессе, иедрк.. ПРІЛАВ-
Ч?ЦЦЕ, ч/се, чґссе, док. (Пл.), ПРІЛОВЧУВАІЩВ, уюое, уєсое, недок., ,
ПРІЛОВЧЇЦЦВ, чуое, чиссе, док, (Кд.). Те саме? що ПРИЛАВКАЦЦА. А калД
йон р’ірао, то прЧлауч’/ус’а X ВУ’ок додому (Пд.) •
^ПРИМАСТКА (ВчПТДУЙмЗстКА (Кдд.), и, ж. Невеликий піл біля печі.
Учбра йа сп/ла на примастц’і (Бч.).
ПРИМАНКА, и, ж., отар. Жінка, яка прийняла чоловіка до себе (Лск.,
Нц,.). /
ПРИМГНУТЬ, ну, нбіа, док. Склепити о,чі; задріьити (В., Зар., £.,
Тет.)._ 4 Д* &0И йек^ ж н/^ч. Т^&л'ки н^че примгнула, а тут уже рно^
уруавД СС.г). у
ПРИМОРОК, а, _ч_. те. саме, що ПРИМАСТКА (Лч.).
ПРИМІТКА див. ПРИМАСТКА .
ПРИНДИПЦЕ, нжуся, ндиссе, недок. Гніватися, не розмовляти (Іі.-В.).
ПРИНИЗИНА, и,д. Низина (Кч.).
ПРИНУКА, и,д.'Смуток, нудьга (Ст.).
ПРИНЯЦЦЕ, примусе, примессе, док.,стар. Піти в прийми (Вв.. Ддк,),
Одцн х нас прщн’аусе (Дру.).
ПРІЇЛЕК, а, д. Припічок (Вв., Нрд.).
ПРИПЄВКА, и, ді. Частівка (2^, ^св.,^лв^., М.тК.). А іоГ старі/
знайе О'ага'та прип’евак (М.-К.); На прип’іевки разнийе спасійни (Дхв.).
ПРИПУСКАЧ/?7д7"Лврвв’яний крючок, за допомогою якого тримається
навій у ткацькому верстаті (Лсу,).
ПРИПУТИТЬ, п/чу, путии, док. Прив'язати. Даї кму припутит’
(Кч.).
ПРИЛУЧЕНИЙ, а, е. Улаштований на роботу. Чоті/ри дочки і вр*і
прилучені (Мк.).
ПРИР(ЬіСТИЙ, а, е.. Вродливий, гарний (С.В.).
ПРУСАКА, и, її. Гаряча зола з багаття; присок (Крок,).
ПРИСЄ'йБО//ПРИСЕЙб6гу, виг.. стар. Уживається при вираженні запев-
нення в чому-небудь (Бв.,^.). л
ПРИСКВАРХЧУВАТЬ, ^чує, ПРИСКВАРАЧИТЬ, ачить, безос. Спадати на
думку; з'являтися, виникати (про бажання і т.ін.). І нуочу приоквар/-
чит’ -.по.шла і вз'ала' [про злодійкувату жінку? (Он.).
ПРИСКРИНОК, нка (Крм.), ПРИСКРЙНЬОК, нька (Б,-В., Луг., Нрд.),
174
ч.Маленький ящичок у верхній частині окрияі, призначений для зберіган-
ня дрібних речей.
ПРИрМАКА, и,^. Приправа (Бв^.. Лч.).
ПРИСТАНЬ, і,д. Водопій (X.). ,
ПРИСТЕБНИК, а, ч., сл\ Те саме, що ПАВбТЬ 1 (В., Зар., Сос.,
Тет.) * ,
ПРИСТРІК, у, ч^мЄТН. Пристріт (Лч., СХ).
ПРИСТУ&Й, прист^я, ч. Дерево, на якому містяться дуплянки в лісі.
Повали^ мог^ пристойа з вулґйіми (Б.-В.).
ПРИТАМАНйТ^Гзг Міряне портмоне для грошей.
2. Те саме, що ПАРАЛЄС (Б£»9 Вв«» Уам*)«
ПРИТИКА, и, д. Палиця, яко» ярмо ^прикріплюється до уіишля (Б|ь).
ПРИТОН, у, дь, ш)£. Порт. У росЧйі кодио^самиҐ бділ?шиГ ”РУ-*-°Л
бу£ Одеса (0^).
'пЙТЯМКОМ (Мх.С.), ПРИЦЯМКСМ (Вів.), присл. Смерком. Верта'йеце
додому ££в /
і ПРИТьбпнУТИ(й), а, 6. Те саме, що ПАТЬОПАЙИ. Таке йак ізза £Г~
ла притурпнуте (Лтв.).
"'ТїиШвдВ, а, с,. Притулок, сховище (В., Тет., Й125І £
ду, вода затихне, знаїдеш п^ихоиаче соб£Г
ПРИХРЕБЕЩОВАТЬ, щую, щуєш, недок., ПРИХРЕБЕСТІТЬ, бещу, бест/ш,
док. Укріплювати покрівлю, скирту соломи чи.сіна жердинами, щоб вітер
не розносив (Клв., Рдн.-В., Ст.). Тр^ба приххребестЧт’ хату, щоб
вйддр «2 аозтаг шц«2х •
ПРИЦИБУЛЮВАЦЦЕ, ююсе, юєшсе, недок., ПРИЦЙБУЛИЦЦЕ, люсе, лисеє,
док. Влаштовуватися, розташовуватися, знаходити пристановище. Чаго ти^
дрицибулиусе калй м£не (М^^У • /
'^ТІРЙЦЖНИ(Й), а, е. Те саме, що ПАТЬОПАНИ (^й., Лк®.,Д.). Дур-
ниіО» ек ^шк^м п^^о^ни(Х) (5ї5^2 •
пиЩямком ди^пЖяшм. г
ПРИ^ЙЛОК, лка, я.,буд. Те саме, що ПРИДАШОК ( Урм.).
ПРИЯМОК, мха, ч. Невелика яма для картоплі біля великої (За#.).
ПРІГОН див. ПГИ’гби.
ПРІгбнНй(Й), а, е. Павдинний. Майа б^бц бул4 пр’ігс&найа (йя.) •
ПРІГРЕБНІК, а, ч. Те саме, що ПРИІТІБЇЦА (Кму.).
ПРІЛАВЧІВАЦЦЕ ййі. ПРИЛОВЧІТЬСЯ.
ПРІЛАВЧІЦЦЕ див. ПРИЛОВЧАТЬСЯ.
ПРІЛОВЧІЦЦЕ див. ПРИЛОВЧАТЬСЯ.
ПРІЛОВЧУВАЦЦЕ див. ПРИЛОВЧАТЬСЯ.
ПРІМІТ1ВКА, і, х. Тимчасове житло типу палатки; куріиь. Зд’елал’і
пр’ім’іт’іуку і хил’Т'(С.Г.).
‘'^ПірЗба ,диг. Гвалт, караул (Лпт.).
ПРОБІРАНЕЦ^ нца, ч^ Людина, яку нещодавно прилюдно критикували
СДхв.)./ ,
ПРОБКА, и,д. Те саме, що ПАКЛИН (Пльч.).
ПРОБОй, щз7ПРАВОЇ.
ПРОВАДАКА , Електричний провід (Лтв.)
175
ПРОВАЛЬ, і, ж. Промитий водою яр. Под гор^йу ведиію (Сл.)*
ПРОВЙОНТ дйв?ПРАВ*ЯНТ.
ПРОВОДКА НЕДІЛЯ, рол. Свято через тиждень після пасхи (Вв., Уж.).
ПРОГОННИЙ, а, ч. Прогонич у віконниці (М.).
ПРОДАТЬ, аю, аєш, недод.. Продавати. Сей год б/демр пр^дат1 шуп
тошґу на базарД (М^ЧС♦) .
~'~ЧТІРОДЄЛ, у, ч. Проділ на голові (Лск., Нрд.).
ПРОуїШ, див? ПРИДУХА.
ПРОЖИР, а, ;ч. 1. Прожера, .ненажера (В., Зар., Клв., Тет.).
2. Рибина, виявлена в іншій рибині-хижаку (М.-К.),
ПРИЙШЛИ, а, е. Минулий (Клв., йи.).
ПРОКІд/цЦА, аецца, недок.. ПРОКІНУЦЦА, нецца, док. Появлятися,
(про гриби в лісі) (Дмш., .Дч.). Дан/ £сироїжки7 (шч^^лжні/ прад»ін^[-
ца, на л^езу^’ (Лмш.); Вже грибЧ лрокДдайуіша (ЛЧд).
^РОКУПМЦЦЇЇ?я^е,"^?ссе, шздок?7Ті^ писсе, док.
Дешево продавати що-небудь (Карп., Кшв., Оь). Ти£"
Дешево продау (КшвЛ і йа прокупРусе - дешево продй^ч^отиДСт^ .
ПРОПИТЬСЯ див. прайтшццеГ
• ПРОПИТУВАТЬСЯ дію. ПРАПИТУВАЦЦЕ.
ПРОСЄСТЬ, і, ж^ Довжина натканого полотна, яка дорівнює одному
обороту ниток основи навколо навоя (Лч.).
ПРОСКА, и, ж., СдГ. Поле, з якого знято просо; просище (Вв., Крм.).
ПРОСЛІ, прийм. Після. Пр^оАЧ с^ейан^_н^ врлЛет^ (С.В.).
ПРОСЛІДОК, дку, д_. Ледве помітна, ненаїжджена дорога; слід 0Е,
Зар., Клв., Сос., Тв£.)'.
.ПРОСОПІВЕЦЬ, вця, орн. Те саме, що ПРАСЯНИК (Тет.). .
ПРОСТИ ВУГОЛ (Ер., Клв., Крм., Лск., Л^г., Сл.), ПРОСТИЙ ВУГОЛ
(Вв., Ушм.), буд. Ріг рубленої хати, що мав виступи колод сантиметрів
на 15-20.
ПРбсїИЛКА, и, £. Тонка ковдра (Ус.).
ПРОСТИРЧ&, ч^. Дерево з глибоким коренем (Гл.).
ПРбсТО, лрийм. Проти, навпроти х(В^, Зар., ДЕІ-» ЙНН Ї£!1м ІЖ»)♦
Просто м’ілойі двора стан1 остановЧоа £з пісні7 (Крм*); Хаз^Д»»
пр^то п^иГдбливайецца сл?і з;мд Гз піснО (Нрд. ] Рйог/ хатїнарула^
І1ЙКЙ!» ОМ-)
ПРОСТОЖОВАТЬ див. ПРАСТАРІЕКОВАТЬ. ;
ПРОСЯННЄ, я, с., сич Те саме, що ПРОСКА (£&)•
ПРСІСЬб, я, с., слч Те саме, що ПРОСКА (Лч., Сл.).
ПРОТАЛКА, и, ж. Те саме. що.ПАЛУИЙ (Карп*, Дч., Ст., ^.). Йак
онМГег растайе', ^ж£ проталки* виідно (Ч.).
ПРОЙЛКИ^, лок^^мнТТЇддшга^ТІ?^., КлвЛ .
ПРбтво,’ а, с. Мереживо без зубців. Старийе носили сорбчюа без
дратва (Бо.).
ПРбтвіиНА, и, ж.. Тонкий залізний лист з загнутими вінцями для
печива тощо; деко (Вч.)*,
ПРОТЙІОМ див. ПРАТЕПАМ. ,
ПРОТбпКУВАТЬ, кую, куєш, недок., ПРОТОПКАТЬ, топчу, топчеш, док.
Протоптувати стежку і т.ін. (Д., Зар., Те£.),
176
ПРОТОР/ТЬ дид ПРАТАРАТ.
ПРОГОРИТЬ див. ПРАТАРАТ.
ПРСхфіКА, и, ж. Гулянка (Лч,., ^Сл.). ПошлЧ на проходку (Сл.).
ПРОЦУРУВАТЬ, рую, руєш, недок., ПРОЦУРИТь7 ру, риш, док. І.Швидко
проїжджати повз кого-, що-небудь.
2. Проганяти тварину звідки-небудь (Бв., Лч.). ПоГдй процур коро-
ву (Лч.). , .
ПРОШАК, а\ д. Іебрак, старець (Вв., Лск., ЛчЦ^
ПРОПИЛЮВАТЬСЯ, лююсь, люєшся, недок., ПРОПІЙ ПИТЬСЯ, люся, лешся»
док. З труднощами пролізати, продиратися крізь що-небудь уКч.).
ПРОЯВА див. ПРАЯВА.
ПРУЗИК, а, ент^ (ТеіЩопіа нгМіззіта). Трав’яний коник
(Пт^, СмЖд). ,
ПРУС, а, мн. ПРУСИ, суов, ч^., ент. (віаііа}.Тарган (Вв., Клв.,
Хрм.» Лч.).
ПР?СІЩЕ, а, Сд, СдГ. Те саме, що ПРОСКА (Мш.).
ПРУСНИЩЕ, а, ‘Сд, слч Те саме, що ПРАСКА (Дом.).
ПРЯСЛА, и, ж. Плетена з лози огорожа; діса (Тим.).
ПУГА, и,^к. Батіг (Влн., В£., Вхв., ГЧ,Гбн.4 Гр., Дмш
Зг., Зм., Кпт., Крок., Крц., Лкн., Лтв., Мк., Мнх., Н.М
£•£/»?^СІ,Сж. ,£х. ,йдн.» Тхя., У:
^ебйеш (Лтв.); Коне(
неи (Х0£.) .
ПУГАВ’б'див. ПАГОВ’Є.
ПУГАВ! ЇПІЕ, а, £. Те саме, і
ПУГАВИО див. ПАГОВ’Є.
ПУГЙВ’Є див. ПАГОВ’Є.
п/гОВ'Є див. ПАГОВ’Є.
ПУД, а* ч., о^н. {іимиз).Сорокопуд. Наймали п/да ЦйлЛ
ПУдЬіВАТЬ, аю, а'єш, недод.. ПУДБИТЬ, до^ТТдобЧш, док. Учиняти
хліб (Нжл.).
ПІДБИВКА, и, ж. Підкладка в картузі тощо (Вв., Лч.).
ПУДБИРАТЬ'/ПУДБИРАТЬ ЗОЛОТНИКА. Лікувати шлунок (Мл)*
ПУДБИТЬ ^в. ПУДБИВАТЬ.
ПУДБІЕЛ, ПУДБЕЛА, іь, бот, (^/г ЗассЛагіит І.). Явір біло-
листий (Лск.). Іг
ПУДБЇГдив. ПИДБІЛ.
ПУДБЙ’НУС, а, ч., ста^. Досить просторий, подібний до піджака
зимовищ жіночий одяг (За£.).
ПУДВОРОК, рка, ч. стзд. Панське подвірпя разом з усім майном.
ПУГА, и, Батіг (Влн., В£., Вхіь, ГЧ, Гбн.4 Гр., Дми-» Др-» Дяг.
І*» Лтв-, Мк., Н.М., Ось., Пльч.»
, К, Хо£., ^Чп.). П^гайу аб£^ не пе-
щ£ойу (МнхЛ» Л? ДЗРта-
що ПАГ&'Є .
11<7 Дійдім Ід Д ‘^ИЛ'» 1ІДД1 АІЦІ/лх Д • у /
ПУДГЕРА, и, д. Розвора. Дцчі&, шо сойедин*айв перед 1 зад^в^а
то пудг£ра (Лб.).
ПУДГОРЛИЦА див. ПОДгбрЛИЦА.
ПУДГОЩУВАТЬ, тую, щувш, недок., ПУДГОСТИТЬ^ гощу, гостиш док.
Задобрювати, підкуповувати кого-небудь (В., Тет.).
177
П&Д1В0К, вка, ч. Дівчина-підліток. Вона шче щуигівок •
ПУДЗІЦЦЕ, джусе, диссе, недрк,. Лякатися (М^с^.).
ВУДИТЬ, Діу, диш, недок. Лякати, полохати (В^, Зар.).
ПУДЛАкбтЕНЬ, тня, ч. Те саме, що ПАДДАКОТНІК ^Стщь).
ПУДЛХТУВАЦЦЕ, уюсе, ує?исе, док. Мати користі з чого-небудь (Бр.)<
ПУДЛИВКА (Лск.). ПУДЛІВКА (Лч.), и, Хд, куд_. Те саме, що ПО<ДК(ІлбТ-
КА. ,
ПУДЛОХИНА, и, ж_. Окрема дошка в підлозі (Вв.. Лск.. Нрд.).
ПУДМАГАРИЧУВАтГ (М.-К.), ПУДМОГОР/ЧУВАТ^ (В., За£., Тет.), ую,
уві, недок., ПУдаГАРі(читГ(М.-К.), ПУДМОГОРЙЧИТЬ (В., За£., Тет.),
чу, чиї, док. Те саме, що ПУДгЗщУВАТЬ.
ПУДМАЗКА (Крм., Луг.), ПУЙДМАЗКА (Лч.), и, ж, Квачик або аіматок
оала для змащування сковороди.
ПУДМАЗОК, зка, ч. Те саме, що ПУДМАЗКА (СЛ.).
ПУДМШЦА, и, с.г. Дрібні відходи при віянні зерна (К,).
ПУДМИ1ЩЕ див . ПОІА1ШЕ.
ПУДМІЕЦІЦ див. ПОМАЦЦЕ. ,
ПУДМОГОРЙЧИТЬ див. ПУДМАГАРИЧУВАТЬ.
ПУДМОГОРИЧУВАТЬ див. ПУДМАГАРИЧУВАТЬ.
ПУДНАВЕС, у, Чд, с.г,. Те саме, що ПАВЄТЬ 1 (Зар.).
ПУДНЕБеННЄ, я,д. Звід,•склепіння печі (Крл.).
ПУДОйМА див. ПОДОЙМА.
ПУДОННИК див. ПОДЕННИК.
ПУДОРОКНЯК, а, ч., бот.. {Ріапіауо і.). Подорожник (Б0.).
ПУД ПАЛОК, лка, ч. Перепічка (Лск., С.В.).
ПУДп/РЕНИ, а, є. 1. Обпоєний кінь, що не може стояти на ногах
(Вв., Лск., Лч., Ушм.).
2. Кінь,підпряжений в полозку до основного (Вв_«).
ПУДПАРУВАТЬ, рую, руві, недок., ПУДПАРИТЬ, ,ру, рив, док., с.г.
Орати на зиму; орати на зяб (Зг., Кпт., С.). А осен^
йак £же хблоздо (Зіч) •
ПУДПЇсбіЦ ока, ч_. Помічник пастуха; підпасич *
ПУДПАХИ, хов, / мн. Бруньки на дереві (Бв.).
ПУДП'є'ч, а, ч. Те саме, що ПЕЧУРКА 2 (Крм.).
ПУДПЛИТНИЦЯ,'! (Зар., Тет.). ПУДІИУЙТНИЦА, и (Ь^ М.-К.), ж.,
лайд. Негідна людина. Никали н» буду такійіу пудпдуЗтнидейу, йак ти
(М.-К.).
ПУЛІКАРКА, и,^, стар,- Перетинка між чепігами в плузі, сосі (Влд.).
ПУДЛУЗНИК, аГд. Частина упряжі, що тримав сіделко (Влд.).
ПУДРУБА див. ПОДРУБА.
ПУДСІДА, и, ^с., с.і1. Осіннє кущування посівів жита або пшениці;
вруна (Дмш.). ,
ПУДСАНКИ С^м., ЇХГ.-), ПУТСАНКИ (Вв., Дек., Лч., Ушм.), нок, тіль-
ки мн. Пара невеликих саней з'єднаних для зручності управляти ними по
розбиіій дорозі.
ПУДСІЕВКА, и, Сівалка. П)ГДОЛГевкайу ’с’ іейут’теперика (М.-К.).
178
ПУДСКРЕБОК, бка, £. 1. Те саме, що ПОСКРЕБОК 2.
2. цеден,. Те самеТщо П&КРЕБОК 3 (Лч.).
ПУдЖх, а, <ь, бот. (МеІіатіі№$ лппип$г /.). Соняшник (Л^гг.).
ПУДС&ЯШНИК, а, ч^, бот. Те саме, що ПУДСОНЮХ (Лч.).
ПУДСОЧКА, и, ж^І. Ділянка лісу, на якій добувають смолу (Кд.).
2. Добування живиці з сосни (Рднл-В>).
ПУДСТЮО^, дудстьблу, я. Підстилка у приміщеннях для тварин (От.).
ПУДТЕРЕБЛЮВАТЬ, юю, ваш, не^ок,. ПУДТЕРЕБИТЬ, блю, биш, док. Під-
чищати. Сад пуд^ео^^у йу т’’, лЧес т^же (СЛМ.
ПУДХВА^ ,
> ПУДХВАЧЕНИ, а, в. Те саме, що ПУДПАРЕНИ (Вв., Лск.. Ушм.). К^н^Д^Д
хваченії, в£Ьн колис’ крелко вйуіз (Лск.),.
<*^ПвдшЙТь7Кяю7 яєшТ^нідок. * ПУД ЧИНИТЬ, чиню, чиниш, док. Замішу-
вати хліб у діжі (Лск.).
ПУІАК, а', ч^ Те саще, що ПИНЬЙІАК (Тет.).
ПУЖАРНІЦА див. ПОКАРНІЦА.
ПУ^/т, а'ю, аєш, недок. Лякати, полохати (Б.-В.) <
ПУІИЛНО, а, Од Те саме, що ПАП&’Є (Тет,.).
ПУІИНА, и, д. 1. Відходи після віяння проса; плюскле просо (Млн«,
Сад.). ~~
2. Відходи після молотьби злакових; згонини (Ів.)«
ПУЮІИВИ, а, е. Лякливий, полохливий (В.-В.).
ПУЗЄІ/І, я, ч., знев. Пузань, черевань (В^, Зар/, Клв*, Те*.).
ПУЗИР, бГ, ч. Скляний резервуар лампи, в який наливається гас (Крм.,
Луг.)•
ПУЗИР(їк, рк^, ч. Зменш, до ПУЗ^Р &£.).
ПУК, а, ч. Стебло злакових, цибулі тощо (Лч.).
ОЖ1(тО ЙДЕ В ПУКЙ1 - жито, в якому стебло йде в стовбур (Івн..Кдд.).
п/лАЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ПУЛКА (Дом., Л.).
ПУЛЕНЯ, див . ПИЛЄНЯ.
ПУЛЕН^ТНА, и, ж. Квочка (М.-К.).
ПУЛЄНЯ' див. пилені.
ПУЛІ, лрийм. Те саме, що ПИЛЯ.Адин м*ій оив пуд’і валііу.. (Л_тв.).
ПУЛ^А див. ПИЛКА. ’
ПУЛЮКА^Ь, ае, недок. Кричати (про індика). Індики пул,укайут>>(Вр.).
ПУЛф>ЕС див. ПАРЇЙС. у
ПУЛЯТЬ, ЖТ'яеи, недок. Стріляти; «турляти; гатити. Тепер засічи”
у сад дЧтвора, нарве У кармави йа'блук і пул*айв з рогатки (Гбн.).
ПУ^ЛЬЧА, ч^ти, Курча. ДулЧаи видпл^в--Д де хблодно (Н^).
ПУНЯ, і, ж, 1. Невеликий сарайчик для снопів, полови і т.ін.(А^.,
Йїї-*’ Й55-’’ І 8&Я ЙЖ’і
куриу 2 п£нЧ X Мета заг^р^ЛАС* ((^яч^).
З. Клуня 8 плетеними лозовими станами (Хд&.).
ПУНЬКА, и, д. Зменш.-пестл. до ПУНЯ (Вн., Лпт.» М^., 2ї55мЛо^.).
ПЙ)Д, поду, ч. 4. Нижня горизонтальна поверхня в^печі або, грубі;
черінь (Гн., Кт.м^тдя.. Шст.). У п^ечЧ на паду хл>іеб ﻴ&ч<& (Гн.).
179
2. Долівка в хаті, (Дв.).
ПУОДМАЗКА див. ПУДМАЗКА.
ПУОДСИТОК // ПОЦИТОК, тка, ч^ Густе решето (Бб.)*
ПУОЛКА див. ПИЛКА.
ПУОЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ПУОЛКА (Бб., у)., Лск.,Дї£?)«
Треба ґле дит’атт пуолочки* .спавиЧач, хвартушбк так^*Г на г^ц? (Бб.).
ПУЇсіЇАЛЬ^М’-К.), ПУСП^блЬ (Клв.), присл. Поспіль; підряд. Три
п^бспал’не начувау д^ма (М.-К.).
ПУОСТИЛКА ДИВ. ПОСТИЛКА.
ПУП, а, ч. Закручена вузлом на голові жіноча коса (Дек.).
ПУРИЧКИ див. ПАРІЕЧІШ. ~ ‘
ПУР-ПУР... Вигук, яким підкликають індиків (Влн.).
ПУСПУОЛЬ див. ПУОСПАЛЬ.
ПУСТАВЕНЬ, вия, ч. Те саме, що ПАДЛАКОТНІК (Вв.).
ПУСТИНЯ, і,2С. 1. слг. Ніколи або давно не орана земля (Тет.).
2. Одвічно не займаний ліс; праліс.
3., Запущена, напівзруйнована хата (Вв., Ушм.).
ПУСТО, присл. Мало (В., Зар., М.-К.). *
ПУСТОВіїЙНА^и ♦ слч Непридатна для хліборобства земля (Ст.,
Тет.).
ПУСтбльГА, и, ж.9 оди. (Лгіиг уаНШ А.). Яструб. С*е таки* ма-
лі^ • ~~~~
ІУСтЖгГаТхг і л- Те сене, цо ПЕЧкУр ї (Б.-Д.).
ПУСТОПАШ2, присл. Без нагляду, без пастуха (про худобу на пасовищі)а
Х^дит’ пу^с т^паи.(Нрд.).
ПУСТОПОрЖня Зш/, слч Те саме, що ПУСТОВЩ&А (Смч.).
ПУСЬЦЬібіКА, и, £. Підстилка (Бд^В.).
путкГопник~д^^
П/ТО, а, с. 1. Те саме, що ПУДПОРКА (В Лі.).
2. Те саме, що П&С 1 (Нрд.).
3. Вірьовка, якою зв"язують ноги коням лід час пасіння (Бв.).
путсХцки див. пудсХнки,.
ПУТСИПАТЬ див. ПІДСИПАТЬ.
ПОСИПАТЬ дид-' ПІДСИПАТЬ.
ПУТЯТОК, тка, ч. Сито (Ввч.)♦
ПУТЬ-ПУТЬ... Те саме, що ПУР-ПУР (Влн.).
ПУХ. у, ч. Просяна лузга (Вв., Ушм.).
ПУХА, и, д. Тупий кінець яйця (Б^В., В., Вв., За£., Клв., Іск^
Лч., Мс$_., Ушм.). Йейце розбиу, У/блдуха Ц^вда (М.-К.).
ПУїХч, аТ^ч.1.^Стовбур гнилого засохлого "дерева (Бв.).
2. Усе в товщі дерева, крім стрижня (Лч.).
Й&ТА, и,д. Товстуля, товстуха (М.-К.).
ПУХТЇЕЛЬ, я,‘ч., знев. Товстун (М^-К.).
ПУХТІЕР див. ПИХТІЕР.
ПУДЯНИК, а, частіше мн. ПУХТЯНИКИ, ков, ч., кул. Пампушки (С.В.).
ПУЧКА, и, ж., анат. 1. Палець (Дмш., Лкш., ІКС., Свд^).
2. Середній суглоб пальця (Вв^, Крм., Нрд.,^).
180
П^ЧКИ, куов, мн., ан&т. Середні суглоби пальців (Вв., Крм., Ярд,).
ПУШАЧКА,^, д Три пальці, складені кінцями разом; пучка (йдч.).
ПУШИ-ПУШИ.. ста^. Вигук, яким нацьковують собак (М^К.).
п/іЛКА*, и, д, бот. {Ьусорегііїп Тоигп). Порхавка (К., Нд.,
і^^н^В., £ту Тет.). Там виросла п£шка, аби туйу пушку расте^ти^ да на-
пйТт’^дачку - дшґ Д ст^ла з дарова £ пашла б скакаг (Нд.).
ПУШКА , и, д анат. Щиколотка (Бв.,/Ід, ^Сл^.).
ПУШКА3,д д Теґсаме, що ША (СЛ).
ПЧШДЬОР, а, ч* Збирач меду на пасіці ІД.).
ПЧЕЛЬНІК, а, ч. 1. Пасіка (£ч.).
2. Приміщення для зимівлі бджіл (Кам.),.
ПЧЕЛЬНЯ, і, д , стар. Те саме, що ПЧЕЛЬНІК 1 (Пт*).
ПЧОЛИ, пчол, тільм мн., стад Те саме, що ПЧЕЛЬНІК 1 (Д, Хоч.).
ПЧОЛОВ^Д, а, д Пасічник (Лч*, Сл.).
ПЧОЛЯРНЯ, і, д Те саме, що ПЧЕЛЬНІК 2 (М.).
ШНАНИЧКА (Д£.), ПШЕНИЧКА (Смж., Уз.), и, ПШЕНИЦЯ, і (Гбн.), Д
Кукурудза.
ШПОНКА, И, Д, бот. ( Аг/7/ГА'Л7).Пр0С0 (Плс.).
П’ЯВУШНИК, а, д Невелика кругла скойка (Ст^). *
П’ЯЛА (Бб., Мрт.), П’ЯЛО (Б^В.), а, Д,стаК* Те саме, що ІЮНОІІ*
йак и1 де баба на поле, бер^ пйалй иЦ трох ш&іочек. На пйала пп/йут пд
лог (Бб. ). * .
П’ЯТЕРИК, а, Чд, стад Скло гасової лампи 1° 5 (Кд).
П’ЯТКА^, и, д Деталь коси за допомогою якої коса скріплюється з
кіссям (Лч^. Сл.).
П’ЯТКА ,дд. Кладка на полі з п'яти снопів (Вв., Зал.).
П’ЯТНЯ, і, д, анат. Кисть руки (Й£Д).
ПЬАКОЛАК, лка, д 1* Виступ збоку біля комина, в якому в пічурка*
2. Карниз у комині. А циган дастайе' л^утРку ^з пДак^лка (Мх.С.)*
ПЬАТИСТЄНКА, и, ж, Хата з двоїГкїмнат (Смч.).
ПЬАТІСТЄННІК, а, ч. Та саме, що ПЬАТИСТЄНКА. Багда'нау отройіл
п^атЧст^ензнЧк, уже фундамент падвДе^’ен (МдС.).
£
, РАБЙНОВА НУЇ)Ч (К^м., Луг., Лч.), РАБІНОВА НУбч (Б.-В.. Ушм.),
РЕБИНОВА НУЙЧ (Чп.). Ніч переважно в червні, коли бував сильна злива а
громом і блискавкою; горобина ніч*
РАБІНА див. ВЕРЕБИНА.
РАБі'нОВА НУЬч див. РАБЙНОВА НУЙЧ.
РАБОТЛІВД, а, е. Роботящий, старанний. Вона /дочка/ у м*ін*е в^ь
на, работлЧва (Лпд).
РАБЧУН, і, ч. Домоткана цупка ряднина переважно для застилання ліж*
ка (Бр., Зад, СдД, Тет^).
^РАГАч\ а,д І. Примітивний прилад для биття конопель (Ш.Б*)*
2. стад Дишель сохи
РАГЇЇ^7 а", ент. сггугс$). Жук-рогач (Ось.).
РАГУЛЬКИ, льок, мн., стад Примітивний ткацький верстат, у якому
один навій містився на лаві, а другий на сошках
181
РАҐЕЛЯ, 1, ж», риб» Рідка сітка для ловлі раків, і риби (Рдн.-В».).»
РАД, у, ч. Проділ на голові.
(Рдн^ві2»/ ~~ ,
РАДАВИНА (Лкш.), РАДАВЇНА (Шст?), РЕДАВИНА (П.С.), и, ж. Домоткана
скатерть. .
РАДАВЙНКА, и, ж_; Зменш, до РАДАВИНА (Лкш.).
РАДАВЇНА ДИВ. РАДАВЙНА. ,
ЇШПІіїНА, и, ж,. Зменш, до РАДАВЇНА рЛст.). )
Р/ДАВНІЦА (№с.С.), РАДОВНИЦА (Бв.., 8р..,. Крц.), и, РАДОВНИЦЯ
Сосл). і, ж. Райдуга, веселка. ^л^^Й^Ч^ул^.д^леаІио^
мал/.Аі-К’.і. дохда. (:Дх.С.).
РАДНб, А, с_. Великий, зшитий у чотири пілки мішок для січки, який
вміщує до 10 звичайних мішків січки (Лч.Сд_.).
РАДОВЙ, А, б, с.г. Звичайний, несортовий (про зерно). Радови рв^с.
(ЗаРі)«
РАДОН, дка7, ч. Те саме, що РАД (Вв.)..
РАДУВАТИ, а, е. Розложистий (про дерево) (ЇЖ).
РАДУ1А // РХДУХА (Лкии), РАДУХА (С.В.).
и, ж. Те саме, що РАДАВНіїіА.
^РАДЙГА
РЕДЮГА // РЯДЙГА (М^Ж^^^лг.), и, жПТте^
саме, що РАБЧУН.
2. Домотканий килимок,який вішається на стіни хати (Лль, Сл.)*
РАДІОККА, и, жи. Зменш, до РАДібГА (Б^., §5.-, Д., Й£Л., Кщ.,
Дух-. М. Ш-. Ш’» £*&-• йи».х®и>- .
РАл (Бв., Вв., За£., Клв,.,.Лч., Ушм,.), РАДА (Кд^), 1» °Яд Я? ражою,
ж.. Дерен.
РАХйРА, и, Дернина (Бд<).
ріш (£.-&, Ді» зад.. йа-» йа?. ш,),рі™ (хочз, и.3с
Великий цебер^з двома вушками для годівлі худоби.
РАЗАГнХіЬ див. РАЗГАНя'іЬ.
РАЗБАГНІТЬ, нЛ, в^ш, Розгрузити, розмісити болотистий грунт.
Разбадн^др^дорбгу^ґел^^ .
РАЗБУРИЦЦЕ, русе, риссе, док. Народити дитину; розродитися (Рсь.).
РАЗБУШЙВУВАТЬ, ую, увш, нвдд^., РАЗБУШЕВАТЬ, ую, ^вш, да,. Роз-
руйновувати. ЙО^ганасз^^йрі^^
РАЗГАНЯТЬ, Ао,' Жми, ведірЯ-- • РАЗАГНАТЬ, ганю, гбниш,
сдч Прополювати за допомогою підгортальника» М&
^РАЗЛЧОШ^^ розлучилася з чоловіком С3дрл)»
РАЗбРА, и, ж», д.г» Канава, прокопана на болотистрму картопляному
полі для відведення води
РАЗРІЕЗ, РАЗРЄЗА, ч^-Невеликий цебер (Шс£., . Вииесд^садр^0^X
щойла .у х /
л'^ПЖкАТЬ> ае, недод. Квакати (про жаб).
182
РАЙ^ВНИК, а| Сітка для захисту від укусів бджіл (Оц).
РЙОВА ШЕЙКА, б^т. {ра^о^т />.). Гірчак (Нжл^.
РІКОТИЦА, И| Жд Ратиця СБ_<.
РАЛЇСТЕ ДЕРЕВО. Крислате дерево (Віь, Лч^, Сл.)* ^ал^іс^дДв]^
д^^,гр^|іа>л4бдр.н.Ч1 ^Й^бдан/а.сйд^но
РАЛЛЄ, я, д,, СдГ,, ста£д Спосіб обробітку грунту плугом і ралом.
О НА ТРИ РАШ * з дворазовим оранням і одним раленням ^сК^.
рАло> а, Сд 4. с.г. Маркер (Вд, За£., К^ЗІ’» їй-)*
2. Гак для зупинки плотів ^Вд, Гбд,., Зад,., Кам., ^пт., Мс., Тетр.
3. Крючок для корчування пнів (Ц^Дд).
4. Сплетіння двох гілок дерева (Вд, Гл., ДД., Дад., Тет.) • Ондо',
ЙІж&, ^да^и~~аїйй4г..
РАМІЕНЬ, рамнй ^Лс^р, РЕМГЙНЬ. ремнї/ (Бвд), Ремінний пояс.
РАМН^НЬ, я, Чд Шкіра на чоботи ^Млнр.
фо (Клв.) .^МО (Сос.), а, с/гама. 0к1не^ракО-в.йдет2ілр. (&с О.
РАНДА, и, Жіночий одяг, подібний до спідниці; шиється з домот-
РЙНЧіЙй (Лб,). РАННІЙ (Бдд), присд. Раніше. Ну , а_ п^т_им^уре_ бул.о..
___/и / « - \ .____\?Г*7Л ' _•____________________і-.. -___9л.
РАПІХА, я, я., $аідко 8М>Д, ( 5иїо).. Велика жаба (М_.-_К.).
рХса, и, ж^, ботл {кетпа). Ряска ^Клв^.
РАСКАТИ, тив, £ідьки_лн. Подовжений за, допомогою розвори віз для
перевезення довгих балок (_К_л_., Пг., С^, Сд£Ц).
РАСПАРАіЙТЬ, ратить, До«х Спасти на думку; забагнутися, за-
манутися. Іа$п2£атйл|_йом£^2[д^'
евйд’бу (М.-К.).
РАСпХсТТ» Зі Випас , пасовисько (Мх^ііХ.
РАСПРАВЛЯТЬ (Пік), РОСПРАВЛЙТЬ (В^ , Зад.. %е_т..). яю, Йвж, недок,.,
РАСПРЙВИТЬ (Пд^, РОСПРЙВИТЬ (в., Зар., Т§Ь»), ВЛЮ, виш, док. Розсила-
ти. П9£а^34їдеЦдсдра£лЧйї£^^
ДО, №,.>.
РАССйп/цЦЕ, йецце, й§дйй.-, РАССИПАЦЦЕ, пицце, док. Розливатися.
РАСТАНЬКИ, кЛв, тільки^лн..Місце перехрещення доріг, вулиць і
т.ін. (Кчн., ІЬсіи. Три,падвбди
РАСТОК . тка. ч.. ана^. Кадик (Лч-2«_
РАСТРЙЦЦЯ, яюся,.,явися, ^докл Розстатися.
дЧучин^ісо, не /бивайс'а за мной. бо пр^Где те вр^мн’ачко растр*ац*ц’а
Дхя$£§Ц./’3 ПІСНІ/ О^НХ^.
РАТА, и, яц Прилад для провіювання зерна (Гн^*
РАТЙЙ ддв. АРАТЇЙ.
РАТ^Н. Зм ЙЖ Крикун (С^С.
РАХМАйИ (Клі^, М.-Кч), РОХМАНИ (В^ їдт.), а, е. Тихий, спокійний.
РАчбк, чке(, ч^,1. Примітивний плуг беа колішні (§£&.).
183
2. Зовнішній кінець обода дерев"яного колеса (Дч., Сл.). ймминн
лис оачкй. зн^чит. мс/на наліаг^тшину (Лч.).
РВАНТ, а, Чд Широке залізне кільце, яким скріплюється шина*на міс-
ці розриву обода ^т>);
РЕБЙнА див. веребина.
РЕБЙНОйА Н^дч дав. РАБЙНОВА Н^ОЧ.
РЙВИЩЕ, а, £., рідко. Місце забою тварини іншими тваринами, до
якого з ревінняхМ збігається рогата худоба (КдлЛ.
Р&ВКА, и, ж. Яма з водою; копанка (Свд.).
РЙВ’ЯХ, у, д. 1. Метушня, галас.
2, Безладдя (Д^Вд)-
РЕгбіА (Л$5., НддЛ, РИІ’джА (Нрд.) РОГ&А (Лсіь), и, РОГОМ, й
(Вв. . ж. Рогозова завіска на вікна чи двері для утеплення приміщення.
РЙГОТНО, присл. Смішно. Нам аж рйготно (СЛ^).
Р^А, и, Різновид снасті (Вв., №&)•
РЕҐЙЛЯ (СеДз), РЕДЙЛЯ (Зар.), і, ^ж., риб,. Те саме, що РЙҐА.
РЕЙт/іЬ, рете (&ХВ), РЕКЕТИРЕ, рекуче (Кд.), цедру, Скрекотати
(перев. про жаб).
РЕДАВЙНА див. РАДАВЙНА.
РЕДАВЙНКА, и, ж^ Зменш, до РЕДАВЙНА (П.С.).
РЕДЙІЯ див. РЕҐЙЛЯ.
РЕДЇЛЬ,~я, ч., £>£, Гряділь (плуга, сохи і т.ін.) (Крок.).
РЕД1ЙГА див. РАДЮГАІ
РЕДЙХКА, и, ж_._ Зменш, до РЕД&А (Влд., Зм.).
РЙЗА (Нрд.), РВЗ (Лбд), РЙЗА (Ст£.), и, РЙЗЬ, резі (Й^, р/зд
<&• ЙЬ Ушм.), и, ж., слч, ртар. Земельна ділянка різної площі, за-
лежно від місцевості.
РЕЗЙК, і, ч_. Чересло плуга (В^, Вид., 335., Кл., Клв.).
РЕЗЙЧКА, и, .Жд мед, Дизентерія (Вв., Влд., ДС^, Карпі, Рдн^^В^,
Й“Р- рй._мен4,резйяда_і^рли/-ла_-(ВлдЦ.
РЕЗЕЦТРОХЗУБКдВЙ. Прилад, яким вирізують пази у діжці для устав-
ляння дна (Крм., Л^г.).
РЕКІТЬ (Рр, РИКАТ (Клв., Дд»), ае. РЙКАТЬ (Тзді.)тав,РИКЙТЬ (Ж£.,
йл» йь» РІК^<«. Ж: Мукати
(про корів, волів і т.ін.).
РЕКЕТАТЬ Див., РЕҐЕТ/ТЬ.
РЙЛЯ див. АРЕЛЯ.
РЕМЙНЬ £ив. РАМЙНЬ.
РЙПАНКА, и, ж., зоод. Те саме, що РАп/хА (Б.-^.
РЙПАХ, а, ч.. Головка капусти, яка передчасно перестала рости (ЛчЛ.
РЙПЕХ, а, ч. Мотузяна сітка для сіна, з якої годують коней у доро-
зі (ад,). .
РЕПЙЦЯ // РІПИЦЯ, і, ж. Корінь. Йедна хвййа р’іпиц’у пускайе мйт-
роунашади^ДС^В^.
(Вдн., £бн,, Дмш., Кам., Дч. Д^., £вд., Дер,,
Хет^), РЙПТЮІС (Зар^), а, І. Те саме, що РЕПЕХ (Блн., Пін., Дд.,
За&,-. Мі
184
2. Ряднина для носіння соломи Тет_>.)*
3. Торба для годівлі коней у дорозі (Лчр.
4. перен. Товста, опецькувата дитина (Дам.).
З» Дуже нагодована людина чи тварина (^в^).
РЕП'ЯХ^ 4, д,,. АЯІ? Лопух. Там^£с£паза^стало^£епйа-
й з?^л_’дії (Нжд^).
^^РЙЄНьТтня» ч^ Сітка для ловлі риби (Ард).
РЕХАДЛА/Те^.), Рйх/длї (Лвн., Мд$_.), РІїХдЛА (Гн.), а, о. Те
саме, що РЕДІЛЬ.
РЕЧИСТИЙ, а, е. Балакучий (МлЖд).
РЕШЕТО, а,^с. Маленький бубон із брязкальцями на одному боці (К^Вд)
Р&ЕТО МУЗИКАЛЬНЕ. Бубон (Лч^.
РЕШЕТЮКИ1, ^с/ов, мд. , к^л. їжа, приготовлена з шматочків відваре-
ного тіста, віддушеного на решеті; їдять переважно з олією (Дек.., Лч.)•
РЕШЕТЮКИ2, куов, мн.,бот. Жовтуваті, подібні до маслюків, гриби
(Вв., Ушм.).
РЕЗ див,. РЕЗА.
РйбАк, а, ч. орн. ( УалеМиз уапеіЛиь\ Чайка (Мрт.).
РИБАКА, и, д. Рибалка (Нрд^.
РИБАЛКА, и/д^І. орн. Маленька чайка (Рч., Ст.).^Уб^лк^лет^Де,
2. орд. Птах, що хапає рибу на поверхні води (Куль).
3. Рибак, рибалка (Кд,
РіРговКА, и, ж., бот. Рослина, подібна до м"яти, але не така запаш-
на (Лащь).
РИГОЖА див. РЕГОІА.
РИГУЛЬКА, и, частіше^. РИГ^ЛЬКИ, ков, ^дгл. Печиво 8 солодко-
го тіста, з трьома ріжками (СД^.
РИДКЕ, 7ого, Рідка варена страва (Лсіи).
РИДКОЛІССЄ, я, с. Рідко посаджені дерева, між якими росте трава
(НжДд}
РИЕЗАНКА (Бб., Мрт.), р/зАНКА (Лд.), и, їй Тепла вовняна хустка.
я» Лі» ШЖ Відрубані під
час зрізування дерева гілки.
РЙЗА Р*ЗА-
РЙЗИ, зив* (КД5с), Р^ЗКИ, рйзок // РЙЗЗЄ (В^ Зард, Тет., Дд),
РЙЗЗЯ, я збд. Лахміття.
рикАт рекХть.
РЙКАТЬ РЕКХТЬ.
РИКХТЬ^Ц^РЕКЙЬ.
РЙОВКИ Б^ЕЛИЄ (&0Тд) ( Л^^л^а^Латаття біле (Карп^).
РЙКОВКИ КОВТНЕ, 6&Г. Глечики жовті (Карп.).
РЙЛО, а>гс. Шийка пляшки (ДЧд, Й^).
РЙЛЬЦЕ, а, д. Зменш.-пестл. до РЙЛО (Дч.., Сл^).
РИМбннє, я, с. Домотканий кольоровий килим для застилання ліжка
0У- ~~
185
РИНЙ/гЛО, а.д. Струмок.
«Ьима-, , .
РИСАВАТЬ, ус, Д540ЙЛ Рити що-небудь; ритися (про поросят). Двдадда
матка парад'4ткал а _вая^.ри.суй_е..да_ї_рису.йе; _В$>н /господар? _сказ4у - ну
^ис^^мб^диЗйдааДм7^2/^
^>’рИ^§ВКА^и7Х^®2Млро ВИШИВКУ) ЙдЬ
рих/длҐ да» рех/длҐ.
рЛ5ї, р^хі, д., зДірн.. риб» Поплавки й вірьовки в рибальських
сітках, Р^еі^дйиірпл^ вер’бш, ус'/ ве-
РЇЕЗКА, и, к. Великий шматок хліба, сала і т.ін. (Б.-В., Клв.).
РіЕЗЬ див.РЕЗА.
РЇЕПА, и, ж_. Картопля (В^., Влн., Дмпи, 3м^, ПЛк,ДБ, СвдЛ.
н^кап41о7 1(СЛ •
(с£ГГ??^^ а, Збірн. Бадил-
ля картоплі. Тамд^л?_і£и.^(еп.нишче ви^сфсскем^^СБ^.
РІПНИК
РЇІПНИЩЕ щ^РЇЕПИЩЕ.
РІЖ1ЩЕ, а, д., <^£. Поле, з якого скошено жито, пшеницю або іншу
культуру (МиьЛ~~
РІЗА РЕЗА.
Р/ЗАНКА' див. РЙЕЗАНКА.
р/ззя дид. рОззє.
РІЗЬБИ, а, е. Гумовий. У йрг_о_йе*
РІК. рбку, Зойк (ЛЧд).
РІКАТ див. РЕК/ТЬ.
РІПИЦЯ див, РІПИЦЯ.
Р/ПИЩЕ^ДИВ. РҐЕПИЩЕ^
РІХІДЛА дид, РЕХІДЛА.
РІШНІК, уїде. Сухі гілки, сушняк; хмиз (ЧЦ.
РІШНЙК (Нрд.), РОШНЙК (Лск^), а\ ч. Домашня тварина, якій минув
один рік^ .
РОБИТ, роблк/, р^биш, недок. Працювати ^-В^, Рдк.).
РОБЙЬ, біть, недок. Бути^в стані, процесі бродіння. Бр4га,р^0.Чт^
(Лч.)-
РОБОТКА, и, ж. Тимчасово знесені на купки снопи після в"язання. Йа,
л /І л
РОБУОТЬКО, а, ч^ Роботяща, працьовита людина, ^рнда^во<_ ^р,обуот^кОу
м^Яиз^е^
РОВ, а, ч^ Яр (ДЧ/, Сл^).
РОГАКЙ, кс(в, луї,. Відходи гречки; плюскле зерно (Ка^п., Клв^, М]зт.,
Мш., Стд).
РбГАТ, у, Сміх, регіт (Пь). х
РОГАТА КОПАНЇЦА, с.і. Сапка з трьома зубцями. Рогатой копан/’іцойу
186
РОГАЧКА, и,^, сл£&- Сапка для перевертання торфу під час сушін-
ня. в6з?^е^^Учід;_да_ поковир^йе ^іна^орДПд^(Кд^.>.
РОПіТр™»^^ )ЙЯл)*
РОГОЖ/ §В£. РЕгбжА.
РОД, рбду, ч^ Рід, родичі, рідня.
РОДЗИНКИ (СдВ^л РОДЗЇНКИ (Лск^, РОЗІНКИ О98!кЛ нок, МІ^ Ізюм.
РЙКА, и, ж^, ( Маїча І,). Мальва* *
рбжкі, жок, міь Прилад для перемотування'^пївмї^^
витушка (Бдн^).
рбзА, и, Дд, бс>£. ( Ко$а І.). Троянда (Ши)«
РОЗПЛЮВАТЬ, юю, юєш, РОЗБУРИТЬ, рю, риш, док. Зруйно-
вувати, нищити що-небудь (В^, Крм*» !§!<}•
РоЗВЕРНІ, ньов, т^дщид^. Сани без задка й передка. Кад£ каУдшя^І
РОЗВОДКА1 // РОвВУОДКА, ,и» ж. Залізний інструмент для розведення
зубців пилки (Дсі^, Дщи).
РОЗВОДКА2, и, ж^ Жінка, яка розлучилася з чоловіком (ЗДд).
Р0уЗВ0ДНІ, нбї75иТе саме» що РОЗВОДКА2 (Крм *>.
РО^ЗВОДНЙ, нбго, чл Чоловік, що розлучився з жінкою (Крм*)•
РОЗВІДКА да. РОЗВІДКА*.
РОЗГЛЯДИ, ДОВ, М£д, §Т£. Оглядини, розглядини перед весіллям.
РОЗйРКА, и,^и, с^ґ. Борозна. Вс2е.рад^ат^і уР95-???
РОЗКЙДКА (да^), РОЗКІДКА (Сел., Ус.), и, с^г. Спосіб оранки
землі (від країв до середини). '
РОЗЛіІВА, и, ж^. Повінь. Роз.л^в_а.в^л/^бул^ се^й(Л^^ .
Р03ЛЙІ0ВАТ, ую, уєш, дадцкд, РОЗЛ/ПАТ, аю, аєш, док^ Розбивати
икаралупу горіха, обчищати його зерно. 1&е_ор£шка^з)оз^па^ (р^н.-В,).
РОЗЛУЧНИКА, и, ж. Те саме, що РОЗВОДКА27^л^£с^^*?^аГґ
РОЗПОРОШИТЬСЯ, иться, док. Розлетітися^ розлізтися.
а МоИх ііПДїІЦЦй, ДпццС, гОоГНІВаХпил, ПаДу їИЬП уР.—ІУ«у <
РОЗРИВІТЬ, 4ю, &ш, недок^, РОЗОРВА'ть, в/, ве^ц ^оіс., Про-
ривати. буряки, кукурудзу і т.ін. Й&*»,Йи).
РОЗРОПЛЙТЬ, /ю, іієш, н§52^, РОЗРОПИТЬ, ропл/, рбпиш, дд&а, Со-
лити воду; робити її солоною'.
ІЖЕЖЦКч^-
РОЗСЙХАЧ, а, Палиця з загнутим кінцем; ковінька (Бвд)..
РОЗРОБКА, и, Д* Жолобок у гонті ;
РОЗхбдНйе Н1ЛЯХЙ1. Те саме, що РАСТАНЬКИ (Лщч).
РОЗЧИНА (Йял^), РОЩИНА (Лч.), и, ж^ Залишена в діжі частина тіста
для розчиняння хліба.
187
РОм/н, у, д., б$&, (Наігісатіа І.). Ромашка (Кадд^., Мрт^.
РОМЙІ, у.Та.Дл ДИЕл ( Азіег і..). Айстри (ГС&.).
РОМШІНОК (НЯл7Р0іНн0К УіЯк^), нку.Ду Те саме, що РОМАН.
РОс/лКА, и, ж. Русалка (Дсщ.,).
РОСПл/їКА, и, Розплата (Лсн_.).
РОСпбРКА, и, Д>, крад. Ширінька (Лч.Л
РОСПРАВИТЬ ДЛ& РАСПРАВЛЯТЬ.
РОСПРАВлИїЬ див. РАСПРАВЛЯТЬ.
рбсПУСКИ (ЛВ-Н..). РЙСПУСКІ (Кл., . ков, тількимн. Те саме,
що РАСк/їИ.
РОСХЙДУВАТЬ, ую, увш, ДОК. Знищити, вбити. А.^і.д.схрвДусДа і
РОТУОВДИ, див, мн., стар. Рід чоловічого каптана (Д.).
рохм/ни да. рахм?ни.
РОШНЙК див. РІШНЙК.
РЙЩВ, а, р_. Те саме, що Рішн/к (Лпт.;.
РОВДНА див, РОЗЧИНА.
РУБ, а, ч^ Рубець на тканині. Пош^удощч, йак а ВЗДР^, вимокли
до р^ба. ССвд.).
”*~РУБАНЕц7 нц^, ч. Невелике поліно СМ-, <&•» У^--) • Да^б^те,..^
Зшед^що^м^^ / ,
РУБЕЦ, бца, Палиця, ломака, дубець. Да, йа шче ваз* му рур'ец
РУБЧАСТА КАЧОЛКА (Х_ор.>т РУБЧАСТА КАЧУЛКА (ІЬ, За^, М^ЧС), РУБ-
ЧАСТА КАЧАЛКА (Шст.), РУБЧАСТА КОЧа'лКА (Лбд), Рубель для катання бі-
ЛИЗНИ.
руд/, и, Іржаве болото (В^, За&, їлв^., Лсіс).
2. ме&, Кров із гноєм (Г^б., ІД,.,
р/дКА\ и, ж^ Те саме, що РУДА! (СДЗ<» Сль,
РУДКА , и,Місце, де копають глину, землю для різних господар-
ських потреб (Ст\).
РУд/к?, ах, д. Пляма на обличчі, ластовиння тощо (М^сКді»
РУДїІК2, /, зас^іше., мд^ РУДЯКИ, кЗв, ХиТе саме, що РОГАКІІ (2^
Влу За]з., 3^, Клв,»» ЙД£*« п/ддРХД^адбу^_назми?/дад да У
^с^СЗМд)^
РУІЕ фг£д), РУЖЖО (йб^, а, Рушниця.
Д^щйм^ши^р^
РОМ& (КлвЛ.
РУЙНИЦА , и, сл^ Приміщення для переховування бджолиних роїв
(Срс ,).
РУКОПАШ, доуь Вручну (Вв., Д^). Йе^а^4йе^АЄдт/<_шр_т^/б.а,
рукопАш мркоц4_т,.(Лч_.Л
Св{., Уда3), РУЛІВ (ДіхД.), рульоі, тіль-
ки мн?£ЇД£/ Солодка або солона вода з покришеним у неї хлі-
бом (Вв., Дек., Лч., СЛЗ., Ушм.)»
188
2. їжа, приготовлена з квасу, салату, цибулі і хліба )•
РУЛЬ, я. Невеликий шматочок сала (Нпь^.
Р^НА, и, д. Вівця, що вже перезимувала (Тим*!* /
РУНДЛ, а, Дз Ганок (Дм^., «££&.).
НШкМмш^,.
РУЙЗЗЄ див. РЙЕЗЗЄ.
РУЗСНО. іірисл. Росяно. І хоч^ руосно бул^ми до самого веґчора на
мри?.! .були-СС.тдн..) •
Р^СЛО, а, л, Прохід під залізничним мостом (К^в^.
РУч/йКА, и.д* Не повністю заповнене пряжею веретено (Вв., Д£5і»
Дч^.
р/чКА, и,^ І. Хвостик гарбуза (Вв., Дс_к_.)♦
2. Залізна підпірка в челюстях печі для підтримування комина (Лск*)»
3. рддаї,. Ширина захвату під час косіння (Сл^.
Р^ЧКИ, чок, тільки мн. Огудиння огірків, кавунів, динь, гарбузів
(М^, Мрт^.
РУШАНЄ (Клв*}, РУШАННЯ (С^), я, СА- Утерб (про місяць).
ф МІСЯЦЬ НА РУШАННІ - повний місяць, цо починає зменшуватися (С^.
РЯДОВЙНКА, и, Дл. Скатерка. ?^нас рт^.з.астил^йут/.р^дод4дирйд_Сй««
РЯДОГА ДИ£. РАДАРА.
РЯДЙКА, и, ж* Зменш, до РЯДЙГА (Те**).
РЙШ див. РАМКА.
РЙМО див. РІМО.
Р’ЯС, у, ч., бо£. (Зсіїїа Ьі/оііа Проліски дволисті (Зар..
Х8Ь>- . ,
РЯСОТА, и, ж^Дуже рясно чого-небудь (Гб£л.)*
С
САБАЧЕ ЇЕМ’Є, #ед. Фурункули під пахвами (Дії*
САг/к, 4,д.» Д51? Дрібна риба, подібна до тюльки' (Рдн .-Вт).
САДЇ1ЩЕ, саж^се, сйдиосе, дедов* Сідати ©иь).
г САДОВІИНА, и.д. Садові плоди; фрукти. Д^УдііГ .сад, тр*еячАу од са-
ш!?іиЦ§йдЬ
САДУЛЯ, і, Дівчинка, яка їсть багато, не перебираючи (Н^Д^.
САд/шКА, и,д., бот, ( РЬазеоІиз уиі^агіз). Звичайна 'квасоля з невит-
ким стеблом (Югв.).
с/іАЛКА (ІЬ, 2^,. СД., Х$т.), САШКА (Клд.), и, ж*. Велика яма з
водою; копанка.
САК, а, ч. Просторий, подібний до піджака зимовий жіночий одяг
(Піїі.,
САКВА, и.^ь, адрт.імЖ,. САКВІ^, в<&,£., ста£. І. Капшук для тютю-
ну, кресала та ін. (Д^вр.
2. Люлька для тютюну (МхЛк). (
САКВІЙ, іі, С?ЯР-* Те саме, що САКВА 1. (М<А;)»
САКЙРКА, и, ж., зоол. ( /І/яи«5 /гадіІН). Веретільниця, безнога
ящірка (Луг,).
САКЙЛКА, и, ж. Вишивка з вирізуванням. Рущццдій .вйшитиДе.р сакУЬл-
кайї- (Бчд) •
189
САлЯтА, и, д., Я$£. (Ласіиса £.)• Салат.
і«&кїї, ей\ах. Дад^а. ЙКН- (Ї2ЕР- (
САЛАТОВКА, и, д.. Маленька ступка для розминання сала. £аабііда ,саД8-
САЛО, а, с. Важіль на зводі колодязного журавля (Діци, 0$&).
САлбйЕНИК САл/ЗмНИК (Кц^), а, д*, Солом"яна мата.
САлЗніКИ1 (Ч*}, СОлбнИКИ* (Мріч), _кив, да* Зварена в лушпайках,
порізана надвоє Й посолена картопля. й£ежт!влаа4.н* ім.4 с’е У нас кар-
САМАтЛкИ, жак (Клв,, 1^^)^ САМОтУїКИ, жок За£., Те*-), АІДкг
ри мн» Невеликі ручні санки. Уз/Я^.самат^ки^.п.ай^хаУ.саму^ірсХМ.-
Кжіе. /
САМІЙ, я, Чу Д^х. ( Ш<”* уіаліґ). Сой (До&).
САМОБРИЙКА, и,^ Лезо для бриття (Лч*}.
САМОПРЯДКА, и. ж,. Прилад для прядіння виток; прядка (Луг..).
САМОПР/ДУХА, и, ж. Те саме, цо САМОПРЯДКА (Лч^>.
САМОР'ЇЗКА, и,,ж^ Ручна січкарня (Кч.).
САМОР^БОІШІЙ, я, є. Саморобний (Бр.).
сіні, н^й.^УГлькИ- Мн, Пристосування для ловлі риби (Сл<).
С/НКИ-БРЙЧКИ, санрк-брички, дл Легенькі виїзні сани із спинко» і
захисним пристроєм від снігу, цо летить з-під копит коней (Зар_«).
САПАТЙЛОК ЗАПАїЙЛОК1.
САПЙ'А (.Вд^. П^). САПЄТА (С^), и.д,., сіфі, Лозова корзина а
двома вушками для перенесення городини, торфу і т.ін.
САПЙТКА, и, ж., стар. Зменш, до САПЕТА (Вл,, Гбд.).
САПЄТА /їйВ, САПЙТА.
САПЙТКА, и; £та£. Зменш до САПеТА (С^^.
САПИЛЛЄ, я.д^ Держак сапи (Бчд). л
САПЙЛЬНВ, і, ж. Те саме, що САПИЛЛЄ. ВЙсшж^ед^^Ивл^^
(Бч.)..
САПОВАННЄ, я, Полоття сапою (ЙДд}. .
САРАкбвКА, и, ж. Електрична лампочка на сорок ват. "
САРАМ'.НІЙ\ а, е. Соромливий (Б&.,
САРАЧНЙ, і, д,, рлг. Кладка з 40 снопів (Кдд>, ЛЬсМ*
САРІСА Цр., §рн., Вн., &£•), СОРОКА (ДрЗ, и, ди Головний убір
літніх жінок, подібний до тюбетейки. Опй ла .грлод"! м4в^і ^оррб^а, (Др.),
САСАНН$(, я,,с,, ШВД* Сосви.
Сосна.
САСТАЙЦЦЕ, їцце, недо^ Складатися.
Ман^дцети аУ-Щ^ЙІіЛЩ.
’САФШЧИК, а, ч^ педтд. Гаманець із замочком для грошей (Тим^
190
САх/р, І, ч., етап., с.г. Дерев"яні мла для накидання гною на
САЧОК, чка, Ч-. Зменш, до САК (Зад*. (Ук, Сд>.. Теу»).
САЧ^ЙВКА, и, ж^, {йепз еісиїета). . Сочевиця. Рдс2 {е.йаУ дат
ч/Ввку. чалая* Дд (Од.).
САЯЙК^кТ/Мі» Хда ЗМ». 2лР. САШНІК (Всв.. Дйи?, СОИНЙ
(Гд£., ІВД*. ПйХіЛ СОИіІиК (Ч^, а, ч^, о.г, Леміш у плузі.
СВАРИТЬ, р/, рив, не£О£. Леям (Лч., Сдр. ^ймв^рих^ва^^
Д». . .
СВЕКЛА, и, д* Молоде листя буряків; ботвина. Йак^бфСї^^
/8урякч7, ля
*'^^СВЕШНІКЙІПН, отар» Пристрій для відведення диму 8 хати, який
складається з лежака на горищі, отвору в стелі і комина в хаті; в коми-
ні підвішується бляха, на якій горять скіпки, що дають світло і тепло
' СВЕТНИ (Мрт,.), СВЄТНІІ Ц^.), СВЯТКИ (Кч.), еґ, Що одягається на
свято. Све?н£дл<й* е ,йе. рррднйда. £Мрт.^; Од^св/ етв4 сорочка висЬт?
(ДвЛ- /
СВЄТОЛКА, и, До §тн_., ст.ар. Світилка. Св'.е.Гулм. .сид/т коло моло-
СВИДНИЙ, а, /, £і£, Недостиглий, зеленуватий (Б,-Вл, йар^).
СВИДОвАти, а, е, с.г. Те саме, цо СВИДн/й (Клв..).
СВИНАРКА*, и, Колгоспне примішеная для емней. Пудс/майусви-
СВИНАРКА2, и, ж, Особа, яка доглядав свиней. У.настам р.&еу.
свинарки, (Дом.).
СВИННЄ (В^ За$и, Д.-К.. <&), СВЙННЯ (&&.), СВІННЯ (Лпт.), я,
Збі^и. Свині. $35ЦсвЙ£н2е^а^ 5йбр4^аднас^свйа^йХ (Йс2;
СВИНЯКА, и, ж. Свиня (Кч;, М.). Думболит’. шчо нема свинЧки. все
депаді^
СВЙНЯЧИ ДОЩ. Дощ, що йде, коли світить сонце (В^, Зуи, Со£,, Дет^).
СВИСТУН, а, д^, бо&. ^Ма/та), Темний порожнистий горіх
(Кщ),
СВІйДін/, й, ж., бо£. ( Согпи* яяуиіяеа&)> Високоросла, посухо-
стійка, грунтозахисна рослина; свидйна. Яа^ИзЧн^^ос^^Ц^дЧн£
Ойкик
СВІЕСТЬ, і, д, Жінчина сестра; своячка (Бд.., Дй»., ДЗе?•
СВІТЛА ВОД/. Чиста, прозора вода (Вв., Уам.).
СВІННЯ $ив. СВИННЄ.
СВІНч/, ч/ти, Порося. СЧч^ у. всього, йе. двіі“яз/ (Мрт^).
СВОЛОК, а, ч^ Верхня балка між стовпами в гойдалці. Йшс^ст/не на
СВУЧАТЬ, аєш, недо^., Вивчати (Д^.
СВЯЗЬ, і, ж., буд. Пов|‘язь, на якій тримається стеля і дах будів-
СВ’-ЯСЛА, а, В!'язка чого-небудь •
191
СВ’Йтї, а, с., вдд,, стар_. Віття для прикрашання осель на тройцю;
клечання.
СВЯТНиТив. СВЕТНИ.
СЕБРАВАТЬ (Мс&і, СЯБРАв/їЬ (Кд^), СЯБРОВАТЬ (Дпт,), СЯБРУВАТ
(^Пт.), ЦАБРОв/ть (В^ь), р^ю, рУєш, недо^., стдд^. дач Спрягайся
ДЛЯ СПІЛЬНОГО обробітку землі
2. Жити в згоді; дружити.
3. Перевозити по черзі одним конем два вози (Лпт^).
СЕБРЙ (М.-К.), СЯБРб (Пт.), а', ч^, сл\, ст^. Спільник по роботі.
супряжник.
ї СЕДУХА ус, Кч.), СЄДШ (Дв.), и, Те саме’ 1,10
САДУШКА., ~~
СЕДУШКА, и, ж^ Нерухома лавочка на подвір"ї (НдЬ^)»
СЕДУШКА (РДіь-Ли. СЄД/шКА (Крл.), СИДЯКА (Вв., Д$к., Нрд., ^мД
и, ж. Пристрій, у якому вчиться сидіти немовля.
СЕДЙЧКА, и,д^ Нерухома лавочка на ганку (НжЛд),
СЕЖА (Р^.-^), США » и,^1. Пристрій для ловлі риби
влітку: на річці роблять гатку; отвір у гатці для стікання води пере-
тинають сіткою. Таким чином риба потрапляє в сітку. с/жа_, _кот^р_айа з
ДЗЙЙ5й§.-аи<и^к, наподобі^^^^ іХСДчк^
кбли ЛкЛМ5Ьлай^вай^ДР^н,- дз.
2. Місце на річці чи ставку, де стоять рибальські снасті і сидить
рибалка під час ловлі риби.
СЕЙБА, и, Сівба (Сд2«
СЙ1ЕЗА дав. ЗАЛОЗА.
СЙЛЕХ (^3^2, СЄЛЄГ (ХорЗ, сблйГ ^Сл.), а, ч^Селезень, качур.
Гла^з*
^'/(ЖЛ€2® а, е. Друга після ртаршої ди-
чина. У^т&шойе^зочк^^^ аЦСсел^д^шоМ^^
(Мрч.).
СЕЛИЩЕ ^ЗГ), СЙІіЩЕ (СлЛ, а, с.^Місце, на якому стоїть хата з
господарськими будівлями; двір.
СЕЛНЙК За^., Бор,., Теч,), СЄЛЬн/к (МлжЛ, 4, ч^І.Прн-
міщеная для зберігання сіна.
2. Набитий сіном матрац
СЕМЕРЯГА, и, ж^ ста£. Свита з домотканого сукна або з простого
полотна Щд^).
СЕМИДЄЛУХА, и,4х. Дуже вправна робітниця (Мл-Ю.
СЕРДЕШНИЙ, а,4.,бот. європейський (Нжл.).
СЕРЕБЩИНА, и,^, стдц^. Податки на військові потреби (В.,
СЕРЕДБИЛШИ, аСередній палець (За^. ’***’
СЕРЕДблЬШИ дав, СЕЛЄДбРШИ.
СЕРПОРІІЗ (Дя,, 5й<), СЕРПОРІЗ (Нжл.), С6РП0РИЗ (Вд., Ушм.), у, ч.,
бот^ (АсМи<* . Деревій.
СЕРПОРЙЗНІК (Лч^, 53^) СЕРПОРУЙЗНИК (К2М., Дс^., Л^г., Д2£.), у,
ч^, Те саме, що СЕРПОРИЗ.
СЕРПОРІЗ див. СЕРПОРЙЗ.
192
СЕРПоИЙзНИК див,. СЕРПОРЙЗНІК.
СЕСТРІЕНИЦ, а, ч. Племінник (І\>.
СЕСТРІйниЦА, и, х., Племінниця (Г^.
СЄБРІ, ров, шь Чоловіки двох сестер (Дв.).
СЄД/т, й!ю, Аєш, цедр£. Сідати.
О СЄдАї НА нбги - про обпоєного коня, який не може стояти на ногах
(НщЛ 7
СЄДІЩЕ, а, £. Те,саме, що СЕЛИЩЕ •
с*є;ібгли $ивТ дами.
СЄДУХА див. СЕДУХА.
СЄДУШКА див^ СЕДОШКА.
СЄЖ, а, ч. Місце, де збираються докупи бджоли для формування рою
(Сл-)-
СЄКТІ, ч/, ч^ш, не^ок. Сапати, полоти що-небудь сапою (Сл^.
с£ле іщисл. Тепер (МхЛ^•
сблЄГ Див. С^ЕХ.
сбліЩЕ див. СЕЛИЩЕ.
СЙІЯГ див. СЙЛЕХ.
СЄЛЬНІК див. СЕЛНЙК.
СЄМЙК, й(, дь Недоношена семимісячна дитина (Вд^Вд).
СеШЦВ^ТНАЯ^ВЄСЄЛ^ХА. Райдуга (Луг^.
СЄНОВАЛ (Дд), СИНОВЙЛ (Н£Д^), у, ч^Те саме, що СЕЛНЙк1.
СЙРА КАПУСТА. Верхнє листя головки капусти (К^ВЦ^.
С^РИ БОРЩ (Бд^ШЛ СІЕРИ БОРЩ (СЛЦ), кул. Борщ, приготовлений з
верхнього листя капустяної головки.
СІРНИК/Лс^, -СЄРНІК (Лчд), а,д^ Сірник.
СЄРПОРИЗ див. СЕРПОРЙЗ.
СЙЧАНКА, и, Січена капуста (Л«ь).
СЄЧЬ, і ,я^ Сеча (Вв._).
СИВОДРАКА (Н^ДлЛ СІВАКРАХА (Лпт.), и,д., оріь { С^гасіиі уаггиіиі).
Сиворакша. ,
СИДЙТ (Лск., Н^д.), СИДІТ (Бв., Кць), СИДІТЬ (Ущр, д2у, дА,
^Проживати, мешкати, жити де-небудь, ^онці*
д^ЗЗЖТввЛ.
Йа
’ СИДЙКА див, СЕДЙІПКА.
СИЛЬНІШИЙ, а, е. Заможніший, багатший. ^о реводю-
ціу бодЦда/, ди^ліДйзЮе^^ (52К?*
СИНОВАЛ да. СЄНОВАЛ.
СИНЙК, аУ/ч., орн« {РутгсКиїа руггс/шїа )• . Снігур (!(.).
СИНЙС, СИНЯКИ, к/Зв, ( РЬасегга З
Фаце л і я 0?бн...Сдд^. а
ЙАІ- ,
СИПАНКА, и,^к. Діжка для зерна, зроблена із стовбура дерева
М^д)-
СИПАТЬ, плю, плеіп, йє^йк. Лити, наливати яку-небудь рідину,
сйлл^^івгціо^^ (Дмшд) •
193
СИРАКВАША, и, а». Кисле молоко; кисляк (Ид^К.) •
СИРЙЦ, рц}, ч^, Неочищений спирт (Дч^.
СИР/ВКА (За^?7 ТеХіЛ СИР/ВКА Зон., Н^Дд), СИР&ВКА (Клв^),
и, *•, Сира невипалена цегла.
СИРЛН1 (Клв., К£м,, Л^г.), СІРИН // ГОАРЙН £ЛчЛ, ШИРИН (Вв., Ушм.),
у, ч. Обледеніла кірка на поверхні снігу; наст.
СИРИН2, у, Грибна ділянка в лісі (Лчд).
СИРНИЧКА, и, Маленька діжечка для сиру (Вл^).
СЙРНІК, а, дь Мішечок для віддушування сиру; ворочок (Сл^)*
СИРОВАТКА, и, к. кул. І. Суп з ячної крупи або товченої картоплі,
заправлений сироваткою
2. Пшоняна каша, заправлена сироваткою (К.,
3. Страва, приготовлена із круп, молока і ягід або яблук. Д^етЦ,
велЛ^л^йЯ^^
СИРОВАТКА КАРТОПЛЯНА, Товчена картопля, заправлена сироваткою
(Вв., Дек. .
СИРОВЕЦ, вц/, ди Те саме, що СИРЕН (Крм^-
СИРОВ’&КИ, жок (В^., Ушцр, СИРОЄЖИ, жов (Сл*), (Кишіїа
Лг.). Сироїжки.
СИРОДЙй, д/ю (&ц)., ?§£•)» СИРОДІЙ (Д/цк, Крм,.,
СИРОД/Зй (В^, Клв., Дек., ,СдЛ дЗю, Х^* Свіжонадоєне молоко.
2. Місце доїння корів (Здр., ^). На^^рму,н^^Д^^ішйд^^р»).
СИРОєЦда. СИРОЗ’ЄШ.
СИРОКВАША, и, ж^ І. Страва, приготовлена а пшона, сметани і молока
(Кшв^).
"^2. Те саме, до СИРАКВАША (М^Чи).
СИР/ЗКА ДИ£ СИРНИКА.
СИРУОВКА див, СЙРкІВКА*
СИсбнОК, яка, Мале лоша, яке ссе кобилу Др^.).
СИт/, Л, Солодкий розчин, у який кришуть спеціально
опечену булочку; вживається для причастя {Вв,, Дд^).
2. Солодка.вода, переважно на меду, яку подають до куті (С.В.).
СЙТИЧКО (УшмЛ, СІТОЧКО £Ввд), а, Сітка, яку надівають^на^голо-
ву і Обличчя, коли ходять біля бджіл.
СиТКА (Клв.), СНИТКА (В., Дд£), и о^іь Невелика з зеленастим
пір”ям пташйа, яка досить рано відлітає у вирій.
СИЧІ, чуов, дул.,Гречані галушки (Л^.
СІВАКРІХА ді^,. сиводрака.
СІВЕР^ТЬ, р^є, Й&ДЙ&. Шерхнути (про шкіру) (В^, М.тК*). йре^івв^
л 2ВХ* апатії). Жайворонок поліський
суш. Те саме, що СИВОДр/кА (Клв-, Лч^).
Поперечна дошка у човні, на яку сідають (НдМ^-
стад^ Продавець спиртних напоїв у монопольці^
СІВОРА, и,
СІДМКА, и, Д.
СІДЕЛЄЦ, льца,
(В^ Зал..). ,
СҐЙХА див. СЕНА.
194
СІЕНЦИ (Клв., Дпт.), СЇЕНЦІ (В^, За^.), СІНЦІ (Тет.), цов. Сіни.
СІ^Рй С&И БОРЩ.
СЇЕЧАНЬ, і,д. Страва, приготовлена з кислої капусти, грибів і за-
правлена олією ДСл.).
СІК^ВКА, и,^, (Мііїз іоелса £,). слиж, сиква (Д£Д^,Ушм.).
СІКАРНЯ, і, Січкарня.
СІКАЧ, 4, ен^. Вовчок
СЇКВА, и, і£Х, Те саме, що СҐКАВКА ^Вв^, УшМд).
СікЛі, й, Хм анат. Сечовий міхур (Вв^).
сїлЬНИ, а, е. Розвинений, підготовлений, знаючий.
голові; Дмторо^£^^ .
СІЛЬПО/аТд., нов,. Крамниця сільського споживчого товариства
СІМРЯГА, и, Скатерть, виткана з основи у сім пасом (ІЦ^.
СІНИНА, и, ж^. стад. Час косіння трави на сіно; сінокіс (Лгц).
СІНЦІ да, СІЕНЦИ.
СЇНЬЧА, і. .жг. Пасовисько біля села, вигін (Сд._).
СІРЙй да. СИр/н.
СІРОП, у,Розбавлений водою мед для підкормки бджіл (Вв., Сл4.
Сір/хА, и, Хе, сщд. Вид качки (ІД.
СІТЕЦ, тцу, Будь-яка дешева, бавовняна матерія (В^, Лщч).
с/іНІК, а.д^Те саме, що СИТИЧКО (Сд^).
сіточко да, ситичко.
СКАВАРОДНІК СКАВАРІЗДНИК (М^ЧС), а, «ь, куд, Корж, спече-
ний з кислого тіста на сковороді; перепічка. Над&да слалар^дника^зак-
^л.а.ц*^еч Л.цадл^.ва-•
.лан^дЛубиу^ оддати казли.,Кодо_Лдго/буУ
ск^зочда;
СКАК (Дв., Хі., СКОК ОЙР, а.д^, ент, (ТеШ9о-
піа уігіоііззипа). Трав"яний коник.
СКАк/ї (Кда), СКАКАТЬ (Дд.
к/єи, не^од., стар.. Танцювати. У,____________ ___________
б?і (Гр.З; 'Д?е^гк’і_-Ск4зу.т^^З^стр . СЛч.;); ДастЗвида_б^ста^.. /свекруху/
ст^алки.скекати (С.).
СКАЛІ, і, Громова блискавка. Ак.^бие грІбм чеа.лав.’іека г,то иаі-
СКАК ЛЕТУЧИ// СКАК ЛЕТЮЧИ, ент. Цвіркун (РДН^^В.).
СКІПКА, и,дс^ Кремінь до кресала £Вв*»
СКАЛЯ(РзД\сКАЛЬ(Й77~Й^л 1» Д* Бджола-розвідниця.
СКАРАЛА (£рІ*, Кт., Д^дь, Мнх.), СКОРОДА (Гдн., Дд,.,
К£сл., Кч^, £л., Со^.), й.^СКОРдздаА, и (Сд^а), Дх; ЯЛ? Осіннв кущу-
вання посівів жита, пшениці; вруна.
СКАРГА, и, ж. Молоток, яким наковують, насікають камінь у млині
(Лчр. (
СКАТАРНІК (Гн.), СКОТАРНИК (ад., Дт., Стдн.), а.д., слч При-
міщеная для домашніх тварин.
, каю,
195
СКА'ГЄР, и, д. Скатерть. На ,кдаадт*скат*^Е (Бр.)♦
СКАчбй, чкА, 5,, евт. Зменш, до СКАК (Ар,., ^н., Дмш., 55Я», Му
ХеКаріь, 1й}т., Д., К^в, ^., Лкн., Дпт., Лтв., Мкс., Плс. Сл., (^ц.,
£>&.- Тер.-, .и!Ь, Хл Зік, Л<2- ,
V СКВАРОК (Кдск., Ж&Л ШКВАРОК &., 8^, За^., Дек., Л^, Нрд^
Д£х>), Рк^» 2^ Вишкварка.
СКВАРЦАДЛО, а.^.стар. Дзеркало
СКВЙРА (Влд.), СКВІРА (Д^), и, д. Раптовий дощ із шквалистим віт-
ром. /
СКВПРКА, и, д. Невелика хмара, з якої Йде дощ (!&»).
СКВІРА див. СКВЙРА.
СКУПКА, и, Тріска для розпалювання дров (Кащьл
СК^ВЛЦА (ЛдЬ, НДД.), СКІЗИЦА ()Сдм., , Оі^, и, СКІВИЦЯ, і
(Ввдл ЙШіЛ *•» ана£» Щелепа.
2. Скронева кістка £ВДд, Дч., Сд^, .
СКИЦЬ, я, ч^, едт, Те саме, що СКАК (Кч^).
СКІВИЦА СК/ВИЦА.
СКЇВИЦЯ &АВ. Ск/вйЦА.
СКЇТНІК, а, я,, стар. Влукач (В^ За^., Кдв., С^., Тет,.). ^Йан^і
СКІТОК, тка, ЯЇЗЬ- Міси® мешкання мокахів-пустельників (С^Я.)>
СКЛЕП (За£., Те£д), СКЛЄП (Ус^, у, д^. Склепіння, звід печі.
СКлбБКА, Знаряддя для знімання кори з дерева (КлВд).
СКЛЬИПЙТ, пл< пйш, Прижмурити очі, С&лЦпиу^ояХ-^
я&и&ги- / .
СКОБА, и (Лч^), СКОБА, и (Вв.), Жд,Залізна скобка, якою скріплю-
ються бруси дерева в будівлі.
СКОБЕЛКА, и, Прилад для очищення уторів діжки
СКОБ^ЛОЧКА, и, д. Зменш .-пестл. до СКОБЕЛКА ^Ж).
СКОВЗ&ІИЦА, и, Ожеледь, ожеледиця (Крм^,
СКИГЛИТЬ (Дльч^Д СКУГЛИТ (£<£., Кл^., С^н-, £очЗ, СКУГ-
ЛИТЬ (Ушм., Х5Я/), СКУГЛІТ £Вв., Лсіи), СКУГЙЛИТЬ (Вд^, СШГЛЙТЬ
(Клс,.), лю, лиш, яе^ок. Вити (про вовка, собаку). ВоУк£ск^^
^СКОК СКАК.
СКЙПІЧ, а, стад. І. Наймит.
2. Молодий чоловік;парубок (Дт^.).
СКСРОДІ §и§. СКАРАЛА.
СКОРОДИТЬ, рожу, р^диш, яздо&. Провадити весняне розпушування ози-
мих посівів Зад., %&•)•
СКОРбзДРА МЯ. СКАРАД/.
СКОСЙРНИ, а, е. Дуже злий, ненависний, вредний (про людину) (Г|х»
Лі, Дж.-|
Ьотшикдзь ска-та'рнік.
СКОТОМОГЙЛЬНЯ, і, Жд^Скотомогильник (Лск.)*
СкбціК, а, Чд, едх. Зменш.-пестл. до СКИЦЬ (Дн^2-
СкбцьКИ, а, е. Тваринний.
фекбцькиє МОГИЛКИ. Те саме, що СКОТОМОпбіЬНЯ (Дд^Вд).
196
СКРАДАЦЦЯ, ^юсь, ^єпіся, ., ОКРАЙЦЯ, дуся, дешся, дрк. Підкра-
датися (Кр^л.). і
СКРАМА ££д>), СКРАШКА (Рдіь^В.), и,д., зоодД. Скойка.
скрішок^п^^ •
2. Молюск.
скр/сця ди£?^скрШіщ^^
СКРа'іНКА дув. СКРАШКА.
СКР&НИЦА (Дек,., НРД,), СКР&НІЦА (Л^), и, дь Скребло.
СКРЙГЛИК (В^, СКРЙГЛІК (ЗД£<), а,д^І. Скибочка хліоа.
2. Кусок дерева.
СКРИНЯ*, і, дїа Вулик з накривкою .
СКРИНЯ2, і, д. Частина колодязя, наповнена водою (Лск^.
СКРИНЬКА, и, Рамочний вулик
бО£^_з.Дарова.ск^нЗки^ з ^алі^ки^ ІДДДгЛ-,
'^^СКРЇНІ^ для перевезення зерна, піску, гли-
ни і т.ін. (ДугЦ.
СКРОЗЬ (Зд^), СКРІЗЬ (Лмць), п^исл. 1. Часто.
2. Завжди.
СКРУТЙТИСЬ, иться, Д£к. Сказитись (про собаку) (/Вд<4 ЙМ>)*
СКУГЙКАТЬ // СКУмКАТ, ає, це,^. Помалу кричати, кувікати (про сви-
ней) (Дрю,
СКУГЛИТ СКОГЛИТЬ.
СКУПИТЬ див.. СКИГЛИТЬ.
СкОгЛІТ екбглить.
СКУДЛИТЬ ди^.СКЙГЛИТЬ.
СкЛоВА, двійці. Звідки Зар^, Те^.).
СКУЕГЛИТЬ див. СКОГЛИТЬ.
СКУЖЙКАТ СКУГІЇКАТ.
Ск/лА, и, ж. Болячка (Ад.).
СК/ЛЛЯ, збідн* Болячки (Ддт^.
СКУЛЙ ддв. ІСкЬіЬ.
.СКУЛЬ ІСК^ЛЬ.
2. Нудно, нудотно, кепсько (про самопочуття) (Те^.
СКУм/сНИ, а, е. 1. Страшний (В.).
2. Поганий, кепський. •
СКОРЧУВАТЬСЯ, ується, не>д^^
йбцДа^СС^) •
СЛАВИ, а, Бідний (Сл^).
СЛАБОКРЙВНИ, а, е. Слабовільний, малодушний. Т^ ^он^ ^л^бокр^
^а: ‘
*7шква7Х®*^^ дощем; сльота, мок-
ротеча (Зад^).
СЛАСТЬОН, а, д^, кул. Пряник (Мд^иі. , {
СЛАТІ (Лптд), СЛЮТА (Дд., Сд.), ШЛЬОТА (Б^), и, Причіплива,
надокучлива людина; сльота (Ддт_., Дд,, <&.)• Причепите> йак слДута Д£.
мен4 (Лч.>Сл.).
----------- 197
2. 16 саме, що СЛАКВА (Б$., Лді£.).
СЛЕЗЙТ, зАт (Вв,.), СЛЕЖЬ, зйть (Ущ^р, Помаленьку бігти,
текти (про виду). .
СЛЕІїХк1 $., Вд^, Зїць, Щ,, 1^, ^У^) СЛЄПАК
СЛІПАК (ЛдІЛ а', ч_..ст№. Каганець. йа&зой$$ад&^^
темно«. і^ти
слеп^ Дмм Д$Хо й*^.слєпАк (лч.,
С^), £, Чдл ДДЇг (Т^Атт). Гедзь, сліпень; сліпак.
СЛЕПАЧКА, и, Те саме, що СЛЕп/к* Ц(р&., ДуХлі»
СЛЕП^Ц, пц< д^, бодг. (Ьусіїпіз третії па ліМ/югр\ Сорт льону
/ т / т
^СЛЄПАК*, ддв. СЛЕП^К1.
СЛЄп/к2 ДИ£, СЛЕПАК2.
СЛІПЕНЬ, пня, ч^Дика бджола (Лч., £&»).
СЛЄПИ .МАК, бот. (Рагауег зогпіїі^тит Мак олійний ).
у СЛ^ПОТЄНЬ (Л^., Сл.), СЛЇІПЕТЄНЬ (Ка^іь), тня, ч. Те'саме., що
Ж™*” Лй^агЙто^^^
СЛССАК // СЛЮСАК, а, ч. Засув у клямці дверей. Вип^ од^сак^и
і
СЛИЇ/а» ч^стіше^мн. ОД™» жохв,д. Стовпчики, на яких тримається
дерев "який піл^Б^вТТ^Ма) • ~~ у
СЛІв/к, а, Пузир на тілі людини чи тварини. По]^обЧлЧса^сд^ів^
Д5^£аногах^Л^.
СЛІВЕНьТвня, ЛКДс Невеличкий неотруйний плазун темно-вишне-
вого кольору '
СЛІІПЕТЄНЬ д^. слєпотєнь.
СЛІпАк,ДИ£. СЛЕЛ&1.
СЛОКОТАТ // СЛОКОТ/ТИ (ЛсКд), СЛОКОТАТЬ (Д_в.}. кочу, кб'чеш, ДА:
до§. Лоскотати., ,
слонь, 4, (йцв^, слун, А (Лб^, слу5н, слові ^лч.,хра<,'
ослів.
СЛУКА (Кмр^, СЛУКВА (В^ За£м Кл^.Г, и\ д£,'одн.’ \ $^^аж
ТіпіїсоІа\ вальдшнеп.
СЛУН ЩВд СЛОНЬ.
сл/ок дщ, слонь.
СЛЮГОїХ, В, «і. те саме, що СЛАКВА. Ол >г.оі£ і^.З-неба-СВл^.^
СЛЮМКАЧ, 4, Ді, Ьц.. {НетасШиі ТмггЬаШ.& /.^йорж (^Рднг^В^.
СЛЮСАК див. ОЛССАК?
СЛОТА да,. СЛАТА.
СЛ^ГОТЬ, і. Л^Те саме, що СЛАКВА (М^.
СЛЯКА, и, ^Те саме, що СЛАКвХ
СЛЬОЗКА, и, бої. {РисМа). Фуксія. У ^моне сл’озка уже
три гбди^ ррсіі _(ЗДР.). •
’^^'^ЛьбзуПть^уіо/ ДЄДЯ&; Плакати .
^МАРОДА, и, ^., бот,. (КіЬез підгит £.). Смородина чорна (?).
(8м., Дгїт_?.) .
СМАРШКИ1, крв, гдіКі» б.о.і- {Могс/хНа сотса Регі), Зморшки
(Мх.С.).
198
СМАтХнА, и, ж.» Сметана (Дд,).
СМЕРк/ї, ію, аєш, недок. Сякати (Бл^).
СМЕТАННИК, а, Плекана дитина; одинак (Вв., Нжд.. Ьм.). Маїи^р
СМЄТНИК, а, д,, ом, ( Цаїто/а). Посмітюха (Н^д.). >
СМЄТ1&С (БДд), СМИТЮХ (ТеХс), а, ч., оц, Те саме, що СМЄТНИК.
СМЄТйіібк, шкй., О£Нд Пестл. до СМЄТЮХ (Сл^).
смитібх див, смєтюх.
СМИчХль (Лч,). СМІЧАй (К^м,, Л^г.), ю, д., ( $с/іоепорІесік$
Ра II а Ь,), Куга•
СМОВДИНА // СМУДІЇНА, и, Хворостина. ^смоддііі%^
ДйМ,
СМОЛА, й, д. Живиця (Вв., Лч., Сд,).
СМОЛЕНА (Вв., Лск., Нрд.), СМОЛІНА (Бд,, Дд.), и, д., збідн. Сос-
нові Дрова.
СМОЛЯНКА, и, ж.,оот. Вид неїстівного гриба (Млн,).
СМУДИНА Д£В. СМОВДИНА.
СМ/РОД, у,^ Сморід (Мрт,.. &,).
СМУХ, а.д, і. Смушковий комір, ^п^дал^^из^см^хда
2. Шкура з тварини. Дблупилії з ,з4йцд. смух, ССт..).
СНАЙТЕЗА, и, ж. Прилад, яким роблять гвинтові нарізи (Вв., Р^д,
Ушм.).
СНЄДЬ (ДсВ^. СНЄТ (ЙР. СНЄТЬ <В®>. Сд.). і, .1; Накривка Лчка
(див.) дуплянки. .
СНИТКА дад. СИТКА.
СНОВАЛЬНИЦЯ, і, ж. Снівниця (£йн,-Дк).
СнбвНЯ, і,д. Те^саме, що СНОВАЛЬНИЦЯ (&}>и).
СН(5за, и,л» Паличка для запирання бодні (Бр,).
СОБІЧА МНЯТА (Нжл.), СОБАЧА М'ЯТА (В^), ( і.амілт £.)
Глуха кропива.
рОБАЧЕНЙ, нйи, с. Цуценя. Во^ен^та, буд^ мал^н^.Ч, руд(^ по-
СОБРЕТАТЬ, аю, аєш, СОБРЕСТИ, ту, теш, док. Виготовляти,
виробляти (В^, Д^., Дльх*. щр.
СОВНЕйКО (Сл.). СОНЕЙКО (Д^), СОННЯЙКА (М^д), а,£. Сонце.ДдН-
^е женчики,. ж^р/е, Нацо°й^дко^^^ АдзСІІ-е£
^&0^8^ахбдидйЛ до. м4д^^д.уцр05^п^Аидои<з._піснх)_і(>в_.).
СОВРоС&ҐВИ1,. а, е. Гнівна, сердита,зла людина. Тр^^цд/іс^іаг
СОДІК, а, часщв^й/ СОДІКІ, ков, ч., к^. Товсті млинці або
коржі з білого борошна, розчинені на соді ($С£.Л
СОДНИК (Бо., Клв.), СІДНІК (Бб,), а, частіша.мд. СОДНИКИ//СОДНШ,
«о». Д,. Ж-Те що С6ДІК.
сддухи, х^Зв, міь: .ТУТ ТОБЧІ БЙІУТ’СЙДУХИ - тут тобі буде й
Смерть (Бв,. Вв.).
СОКАР (Тер.), сбкеР (Дд$у, ЙСАКАР (Кмр^), їїсЄКАР (ГнЛ, ЙСЄКОР
199
0&.), ЙСОКОР (Д., Зав.., КЛ£., Над.., а. д*. АйХ- {Рориі^і
підта /».). Осокір. ^аст^і^^сбко8^^.^Я-Л^Ае^Аа.^л^ея..
(Тв£^; Рд£а^а. М?, *
СОК-СОК... Вигук, яким підкликають коней (Влн./.
СОЛДАТИ, тов,дд., оад. (М/рїаг ^)- Глечики жовті (К^).
СОЛОМАХА, и, д., знев. Невдало, погано зварена яка-небудь страва
з борошна (Лч^.
С0ЛСШН1К (Сл^.Д^*), СОЛОМ’ЯНИК ПЦ), а,^!. Солом”яний засік
для зерна (В^, &&)•
2. Матрац, набитий соломою (Тет.).
солбники* ДИВ. САЛОНІКИ1. "
СОЛОН1ЦА, и, Сільниця (ДО^.).
СіЛОн/чКА, и, Змень.-пестл. до ССЛОНЇЦА (Ло^).
СОН1, а, д., і. (іїеііагіїкиз аппиїм к). Соняшник (В^ Вій,
М-.
2. рідко. Головка соняшника (Лпт., Мкчу.
3. Соняшникове насіння В^, Лс£.,ДІ£Г., Нд^., СД., Сд^.Орд.)
СОН2, а, ч. бот,.(ІЇЛ&аШІа ргаіеп$Сз(^ М/ / і ). Сон-трава лу-
гова (Дц^.
СОНЕЙКО 55В. сбвнвйко.
СОНЙіШИК, а, д., бот^ (ІЇІЇІалІЬиз а/нпшз А.)Ль саме, що СОН*
СОНІЇЯЙКА 55В. СОВНЕМО.
СОНЯХОВА ПЛОіЦАДЬ. Поле, з якого знято соняшники (Св^).
сбнЯШШК,а, ч^І. Те раме, що СОНЯХОВА ПЛ&ІАДЬ (СХ).
2. Те саме, що СОН1 (ДДа) .
СОПЛҐЙ (Лск., Н|уи), СУПЛІЕ (Лн\), ліей, тількі^мн. Соплі.
СИПУХА, и,^ Челюсті печі (С&и).
СОРбкА див. САРОКА.
СОРОКАВПШ, в/н, тільки^ан., еі£. День поминання мертвих через
40 днів (Рч^).
СОРОКИВКА. и,д. Сорт картоплі (За£., !$&,).
СОРОКІВКА* (В^, Д9&., Рел.)» СОРОКІВКА (Б^В., Клв^), и,
ж. > ста£» Монета вартістю 20 копійок (Д^В., £., За^., Дл£., Дй^Сел.).
СОРОКІВКА2 , и, 4. ндв. Електрична лампочка потужністю 40 сві-
чок (Ндд.).
2. Дошка завтовшки 40 мм (^д., £шм.).
СОРОКОН^ЙЖКА, и, £$ол. {Рсггсеїио). Мокриця •
СОРОКОп/сНИЦЯ, і3 Неодружений літній чоловік (СосЛ.
СОРОКОсЖіШИК, а, д^, Лад,. {Лсіаса уьсаіа Актея^колосиста
^^СОРОК^ЗВКА СОРОКІВКА1.
СОРОМІТНИЦЯ, і, ж> Сітка для ловлі риби (Нжл.9.
СОРОСНЙ// СОРОЧНЯЧСт.), СОРОЦНЙ (Ка^п., М^т., Мш.), і, ж. Клад-
ка із 40 снопів. г
СОРОЧгНИ1, чіин, тілууі^^, ет£. Те саме, що СОРОКАВіНИ (Карп.).
СОСлбвіЄ, я, д. Зразок, тип.
(ВгтВ.).
200
СОСнЛ ш. САСн/.
СОСНИНАи, Сосновий ліс; соснина Нжл.»
сбхА, и, Соха, стовп у колодязному журавлі (НдМ., ЛЙ&).
СОЧЙ (Ля,, ЛС£., Н^.), СОЧЙТЬ (5^ Дмш., За£., Т§т.), СОЧІТЬ
СІІзЛ сочу, сйчиш, неддк. Стежити, пильнувати, підстерігати.
ч/т^за^_ййи ЇДмд.).
"сО11І^В?7заЬ*> Мі’ ШОСА (&Л Лк Шосе.
ЙР&£и25&’ 5£Й&Х5М-Киї28-
~ СОШКА, и, ж. Частина ткацького верстата, на якій тримаються навої
(Лч,).
СОШНИК САШНИК.
СОЕНІК дщ,. САШНИК. , /
СПАГАДЇЦЦЕ, аж/се, адиссе, до£. Погодитися. Спагцд^діс^їір^іч^
казки/ (ЗД{ьЛ
СПАД, у, чЛ. Пониззя річки.
2. Гирло річки (Вв^л
- СПАйОВАТ, юю, юеш, док. Розділити. ЛД5апанХ5Х5^2^^
Д?І ЛДХ¥4І?І бобра. На три1 пайки спайовала, На три кухнЧ згр-
^"СПАМШЦЦЕ, /юсе, /весе ОісКЛ, СПОМЦЛЯТЬСЯ, /юся, Явися (3^,
Зар., Ї9Л-Л недок., СПАМПЙІЩЕ?лЗсе, лі(ссе СПОММІТЬСЯ, лю-
ся, лйшея (В., Зар^, Те^), док. Помилятися. ІЇҐ, йа^спамюлилас^, <ое^не
СПАСОВКА, и, д. Сорт ранньої капусти (ій^Пд).
СПАхбвИЙ, а, Спадистий, похилий.Спах^^горі} Слах&яй^бер^
(Вв^. #
СПЕРВА, п$и£Л. Спериу, спочатку (Клвм Дй!р*
роб^тЧ^Ь). ,
СПЕРСІ див. ПЕРСНІ.,
СПІРЦІ ВД,. ПЕРСНІ,
спеть адв. п£еть.
спидняк7®\ 5? ®но ЯІ®ика В03а •
СПЙРНИ (Те-Т.). СПЙРНИ (Ву Вв., Лій., Лч., С^Е), а, е. Вигідний,
прибутковий.
фСпбрНЕ зЙРНО - дорідне, хорового умолоту, зерно
^спичка, и, я. сірник (киц.,^.),
кйнд.СШ»).
СПІВАЧ, а, ч. Співак (Кру^.
СПЛАВ&, в^Зв, М-П,. Трясовина Сїр.).
СПЛОСКЛИ, а, е. Сплюснутий, плоский ^Бд^Вд). _
сповіть, 4ю, їеш, недок. Співати (Лч.. Дар. ^а._словайу ^аад.їйііі2 •
СПОКЛАДАТ, Аю, 4епі, Каструвати жеребця (Б.-В.).
. СПОМИЛИТЬСЯ див. СПАМВЛЯВДЕ.
СПОМИЛЙТЬСЯ ^в. СПАМЕЛЯЦЦЕ.
СПЙРНИ ДИВ,. СПЙРНИ. '
спбрно, П£ИСЛ. те саме, що СПИРНИ (Вв., Лч^, Сп^н^б^азі^аі^
ди (Лч.).
201
СПОС&ИЦЦЕ, /жусе, /диссе, £о&. Дістати, позичити (Б .-1к).
СйбтАНЬГА (Клв.), СпЗтЕНЬГА (МртЛ, присл,. Зненацька, несподіва-
но, раптово (Мдт.).
СПИТАЯ, придл. Тс саме, що СПОТАНЬГА (В^).
СпЗтЕНЯ. прияд. Тайком (Лск., Нр^). ^суси£с^
СПОТЕНЬГА £ИВ, СПОТАНЬГА.
СПРАВНІЙ, а, Д5ЕЙ4* Начальник повітової поліції (В^ШиЛи*) ♦
СПРАЖКА, и, х^ Пряжка (Вв., Слц).
СПРАжНИК, а, ч.. с^, ст^д. Те саме, що СЕБРО .
СПРЕДКІ (Мдт.), СПРЕЖДА (Б.-В.), дрисд.. З давніх давен, здавна.
к^оно№т^ '
СПРИЧАЦЦЯ, 4юся, 4єсся, недо^. Пручатися. Сприча йец^Ц^Д-,^ЧДИ
(&*£• / / / / / /
СПУЖАТЬСЯ, аюся, аєшся (В^, Зар,., Тет.), СПУЖАЦЦЕ, Аюсе, аєссе
(Л^т., ЙР’ Злякатися. _Пац Код^кд^сп^ж&ур.е ^кзбрн^ /з казки/ (ОЯр*
СПУСК, а, ДЗР&. Прикріплений до верстата рубанок, на якому ви-
стругують клепки (Бд-В^/.
СПУСТ, а,д>, с^о^. Великий рубанок з двома ручками (Лск., Дд.).
СТАВ1, у, д. Штучно створений водопад для приведення в рух водя-
ного млина (ДХс).
СТАВ2, у,д. Мокре місце біля річкі|, де косять траву (Ла,) .
СТАВКА, и, д. Клцдка з* ЗО або 50 снопів (Плд./.
СТАВНІ, нів, мн, Дерев"яні щити в греблі ставка для затримання
води (Лдк., Нра.).
СТАВОК, вка, Дсї. Кладка на полі з 10 снопів (^Бв., Вс^,
& Ййг. М-.ЖР-
2. Водоймище для розведення риби (Лч^).
СТІДНІК , а, д. Кнур (Лд., Сл^.
СТАЛИТЬ, лгі, лиш, не^ок. Натирати мозолі (В^, І^К.).
СТАЛКА, и, д. Разок намиста (Сд^.
СТАЛНИК, а^ч^ Стільник (Зуь, ДлДл, ,
Сї/лОЧКА, и, ж,. Зменш.-пестл. до СТАЛКА. НаздЧ^та.начепл1 айемр
О5ног£з£м^^^
СТАЛЮГА (М^, столйга
и,Дд Козли для подовжнього розпилювання колод на дошки, для обтісуван-
ня спиць тощо (М^К.).
СТАЛЯ, і, Ряд кіп, що стоять на полі (Гбн^.
СТАЛЬНІЦА, и,д. Частина стелі міх балками (Ж^)»
СТАНДАРИ (Вл^), ШТАНД/ІРИ (Карп., Крсд.,^, Лак., Хед.), ров,
тільки^ин. і. стад. Пристрій у вигляді триніжка для підвішування ко-
лиски , в яку жінки клали дитину під час праці на полі
Д&К;, • -3-ОД-Н^ГО б^ку ДИІД^..
(Кдсл.); на^пбіе ^авдіри^рали, ^^д^р^юм^тогб^Кч^).
2. Стовпці, на яких тримається підлога в будівлі (Д^., ЬДд,
202
с.г.
Ст/ня, і,^ І. Стайня, конюшня Цвн., СЛЬ).
2. Приміщення для сільськогосподарського реманенту, дров і т.ін.
^'^СТАРАпблЛЯ (Дйг<?, СТАРОПоЬє(3^.,Ді), СТАРОпЗлЬЄ (ЛЧд), я.^с.,
/слч Непридатна для хліборобства земля.
СтХрЕЦ, рца, ч. Сліпа людина
СТАРИНА, и,д^, ст$Д. Багаторічна сосна в лісі. Старий^дЗуде.звАди
старуйу^ булб
(ПпЛ.
СТАРИЦА, и, д. Болотиста місцевість СТхн.Д.
СТАРОд/в, у, д., бот. (Ла^/745 /.). Адоніс весняний
СТАРОПОЛИЦА (Гд^^^м КД*Л СТАРОПОЛІЦА £Вв.,
1. Ніколи або давно не орана земля (Дуг., Й2І:»
2. Те саме, що СТАРАпблЛЯ (Вв.,, £л^.
СТАРОПЙЛЛе див. СТАРАпблЛЯ.
СТАРОПОЛЬС див. СТАРОП-блЛЯ.
СТАюН, 4, частіше мн. СТАЮНи, н4в,д> Стовпи, на які ставлять під*
валини в хаті (Сттщд}.
СТА&, Частина димоходе, що міститься на горищі СРч^).
СТОЯЧКА, и, ж. Витушка ^Лкі^.
СТАВКА (5^, Лс.-йи, Да£.,,ЙА/,^И«.,ЛЬ. іїь.Л». М-. йв*.
Ст., 71ДМ.Л СТЕПКА Кд_.). СТЄБКА (Лч., ^), СТЬОБКА (йв,..Д-.ЛвіР •
и, д» і» Комірка чи кладовочка переважно без вікна, що використовується
для збереження городини взимку, бочок з квашенням І Г.ІН. &ДОПД*£ я;
зМз^мст^бід^
2. Стара, погана хата; халупа (Соо.).
СТЕБЛО, а7, с., с^. Гряділь плуТаТ'сохи і т.ін. (Влд., (Зм., Кч/,
СТЕБОЧКА, и, ж. Зменш, до СТЕБКА (Бв., В., Віь, Зар., Клй., Крм,,
Лч-. Луг*. Дл-.Лал №»,йи. "
СТЕГАЦЦА (Гл,->. СТЄГАЦЦЕ (КйВ-.Д*),
(Гл.), СТЄГНЙЩЕ (КиВмЛі), н/се, н&се,
стетнулО-С_тут жити_ЇГл□; Не с’ц’;
Набридати/ надокучати.
СТЕЛИЩЕ, а, ДдГ,. Місце, де розстеляють льон для просушування
(&.. Ж-«, ф- . $&•. &•> • Пе^евозат^^^ .
СТЕЛЮГА* 1, и,Станок для вправлення спиць в обід колеса (Вв.,
СТЕЛ^ГА2 // СТОЛЯРА, и,д. Дерев"яний валок, по якому перекачують
колоди (Диь).
СТЕНАТИСЯ, £юсь, ^єшся, де&о#., СТЕНУТИСЯ, нуся, нешся, док. Здри-
гатися. весіль-
ної пісні/ (Б^}.
СИНЬКА, и>гж. Стінка (Мліь) .
СТОПКА див. СТЕБКА.
СТЕР, уТХ-» Стерня £Вл., Зм., Дкн., Діч).
греч^ни стер (Ст.).
203
СТЕр/їИ, бо, 4вш, недок., СТАРТИ, р/, р^и, док. Витирати /про сір-
ники? Йа£., Кл^).
СТЕРЕН, у (Г^, |вц_., М^—К,., Тр&,, ^Тхиі., Ш§Х<), СТЕРЕНЬ, ю (Лвн3.
СТЯРЕН (ЙДдЛ СТЬОПИ (В^), СЦЬОРАН £ЮДу,СЦьЗрЕНЬ, ю СЬЦЬОРАН,
У Те саме, що СТЕР. диі^д^ц^ра^^
^'стврн4 (В,., пи. М”М-А-’
Х&), СТЄРНО (Кт.), а.^с^, ^г. Те саме, що СТЕР. Пудишоу трахтор луш-
чи^стет, (Мр£д).
СТЕРНИКА, и,д., с^. Те саме, що СТЕР .
СТАРТИ див. СГЕрХтИ.
СТЄБКА див. СТАВКА. ,
СТАВОЧКА, и, д. Зменш, до СТЕБКА (Л<ь, (Ж).
СТЄгХіІЦЕ див. СТЕгХіІЦА.
СТЄГНУЦЦЕ*$ив. СТЕГАЦЦА.
СТИЛЬБИЩЕ, а, с.г. *Те саме, що СТЕЛИЩЕ. Дл\а л’-Ону Ж-Ц*
ЩЙ^ке стіел^шче^^ (Ст^.
СТЄЛЬВХЖКИ, жок, мн. Чепіги в плузі (Лввь).
СТЄРЕНЬ ДИВ; СТЕРЕН.
СТЄРНЙ див. СТЕРНІ.
СТИЛЬ (М^, СТОЛЯ (Кд., К^., Нрд.), СТОЛЬ (Квн.^ Крм., Дб.,
Ду£., СТ&ЛЬ (ДВм,ЙьЛ і,<ж/'стеля буді вл і -.знову
СТИР, а, дь. Кухонна ганчірка (Вв,.).
СТЙРКА, и, д. Гумка (для стирання)* (Ст.).
СТИРк/т (Клв^у), СТРИКАТЬ (ПДд), каю, к^єш, недок. Стромляти.
СТИРКАТЬ, рчу,рчиш, недо£. Стирчати (В^, К^).
СТИРОК, рка, Зменш, до СТИР (Вв^).
СТИРОЧ, а, Д^*Те саме, що СТЙРКА. А.ст£^очом у_шк4л?і.
СТИХИР, а*, д., Рід одягу для церковних слуг; стихар. Дом^
над^ХСж^
СТОВБ, а, чг Стовп.
ф СТОВБ КОМИНА - вертикальний підмурок димаря на горищі хати ^Ддіс,,
йа-. СТОВБ ХАТИ - коробка хати (без даху). Тед^ кХжди хату,
опданк^уй^ Я?^не рбд^заніХ^туши^?^^
^^СТ&БаТи^^ Те саме, що СТЕБлб (Гбн,., Д2Д>)*
СТОВБУР, а,дь Те саме, що СТЕБЛІ РО-
СТОВІЇ, а, я» Те саме, що СТЕБДСІ (Вв^.
СТОВПЕЦ, пц8(, 'Ч., Орна земля, на якій посаджена сосна
СТОГНІТ, гн^, "гнеш, н§док. Плакати, ридати; журитися.
СТОКАРНЯ, Місце, де стоять або колись стояли стіж-
ки, скирти сіна, соломи (Кд., •
2. Місце під скирдою; під (Ндл^).
СїбЛКА1 (§^ Вв., За^., Ддм., Дек., Дуг., , Дед., Ушм.),
СТТОЛА (Вд^В.), и, Пристрій,за допомогою якого немовлят привчають
стояти.
204
СтбйКА2, и, ж. Те саме, що СТЄЛЬв/іКИ (V).
СїбйОЧКА, и. ж., Зменш .-лести, до СТОЙЮН(В., Вв., Зар., Крм».
Шм &г-, Жм Тек. Й®-)- , ,
СТОКОЛУОС, а, Дде. Порожній (без зерна) колос.
*^СТОЛЄц7лца, ч^ Те саме, що СЛОНЬ
СТОЛОК, а, ч^ Невеликий стільчик (Д^, Кд.).
СТОПОЧОК, чк7, Зменш.-пестл. до^СТОЛОК £Д., }&•)• ік Уч4ра
^^ла иіестидо, васД^ску > щч_об^_ви мен* і_ ^з^об/ли ст^у .
СТОЛібгА2 див^ СТЕНЬГА2.
стбля ди^ СТИЛЬ.
СТОЛЬ дид. стиль.
Стбльній, я, є. Настільний. СтолДн^Йе.часи_(Лдг.).
СТОнбш, и,д., зоо^. Те саме, що СОРОКОНУІЖКА (Вв.,
СТОНУЙГ, н4га, д., ЗД9Д. Те саме, що СОРОКОН/ЙХКА (Ндд^.
СТОПІЛО, а, с. Стояча болотна вода (Каціь).
стброї, а9/ч7^ слч Планка, прикріплена до полиці і лемеша плуга,
що надав йому стійкості під час орання (^., Лч., Дн,).
СТОРОЖІ, ж^Вв, мн., б^ Планки, якими тимчасово (до оббивання
латами) закріплюють крокви на верхніх балках будівлі поки вони не бу-
дуть скріплені постійно (ДдсЗді*
СТОРОЖІТЬ, ж/, жЖн, недо£. Стерегти, п£<йк^
(^г.). 7
СТОРОЖКА. и,д., £і^ко. Курінь Цск., Ндд^.
СТОРОЖОВА ПЧОл/. Бджола, яка охороняв вулик ^&в., Д^т., Лч., ,Сд^).
СТОРОНА, и,д. І. сич Бокове місце в клуні, де складають снопи
і молотять; засторонок в індивідуальному господарстві (2ск.,Дш.,
ОПОДИМАЄЦА СТОРОНА див. ПОДИМАЦА.
2. Знайомство (Лч.).
СТОРЧ^, і, ж, Плетена з лози огорожа; ліса (Ось^.
СТОРЧАК, а, д. Пеньок (Ка£п., ,С|ЩЛ. Л*^всу
СТОРшТктГз. СТОЮШКА (За^., &, Ка^п.» Ст.)» и, ж.
1. Те саме, що СТСЙІКА*.
2. пв£ед,./Міцна рсиовві своє. Прстводйр^*^
СТОЯКИ, ков, ш. Те саме, що СТЄЛЬВАЖКИ (Ст.).
СТОЯНЙ, вудв/дн. Підніжка в ткацькому верстаті (№., •
СТОЯНКА, и, д. Те саме, що СТІЙКА1. (РдндВ., й,).
СТОЯЧКА, в, ж. Те саме,'що СТОЙКА1 (Тет.).
х СТРАКХТЬ (&^7), ОТЕКа'тЬ (&,, Зм.,^ Нде., Рд, Сл., Т^ь), кап,
каєш, дздрк» Зустрічати. Пасередіїн^і. л/ісу^лірек/йе йрх^о в^к (Нрд,.);
СТРАхГТ^ , Дб^., Лск., Нжл.), СТРИХА (За£., Длв.,
Тет.), СТРІХА (Ік^В^), и, Стріха.
205
СТРАХОП&ЛИВИ. а, е. Боягузливий {В., Клв., •
СТРАШКЙ,4я, еє. Страшний (В., ДЗХ*» Дсйл» £&-•)• £йг
д/ Зз^шамЧ д с^трашк^йа, галав^тн^^ Дд4^?^У^.ЯЯИ^"
сдалпдО*^ беда(См7)7^'’^^^
СТР/шКО, при_£лТ"страі^
СТР]Ж
СТРБк/цЦЕ, йюсе, /єссе, не^ідк. Те саме, що СТРАКАТЬ (Мрт^).
СТРЕЛА (Глб^Д., Д,, Лч., Ст^), СТРЄЛА' (Дв., Стан., Ч^), и, д.,
слч Те саме, що СТЕБЛО/ '
СТРІЛИТЬ, лю, лиш, діж* Вистрелити. Дзив^о^йейів /німець/
) •
СТРЕШЙТЬ, ш^, ш/ш, £Є£££. Крити хату, переважно соломою або оче-
рехом (Кадп., Д.). ДнЙїі^сдаЗт. ДД2ЄЙа«ЗЕ£Ш^ •
СТРЄЛА ДМ. СТРЕЛА.
СТРЙЕНр, жня,.ч. Недогризок яблука, груші тощо (К^, Ст^). Ге.,
й|& локо^^окиідуДК-^д} ;
'^СТРЙі^^ річки (Кл^.
СТРИЖЕНЬ3, жня,^ м§&. Чиряк (Клв^.
СТРИК/ТЬ СТИРКАТЬ.
СТРИх/ СТРАХА.
СТРІХІ £ИВ^ СТРАХА.
СТРІЧКИ, чок, тільки^мн,., бот. ( ]тіі дегтапіса А.). Півники садо-
ВІ / х . 7
СТРОЙНИ, а, є. Справний. Адин /млин/ сцзойни, а. два ^.е,(Жд.,).
СТРОК/, и, ж. Рант у постолах (Мх.С.).
СТРОПАТОР, а, Примітивний культиватор на три рала для розпушу-
вання землі (Гбн^.
СТРУГА, и,^ Рівчак £Мл»і}.
СТРУГЛІ (Лскї), СТр/длР(С^В.), льов. мн_. Пиріжки 8 маком і повид-
* * ^-аіги-іг
ЛОМ.
СТРУК, Головка часнику (Лч,). (
СТРУНИ, струн. мн.Те саме, цо СТЄЛЬВАЖКИ (Я.11.).
СТр/ня, і. ж_. Струна (Крсд.).
СТУДЄН, дня, Ду к^л. Холодець (Карі^.).
СУДОВА, присл. Звідти. ІДОї'^остЧпІ^^^
СТУДОРГА, и, д. Великий холод (Хочд)*
СТОПКА, и, зм$нш. Невеликйй вулик, зроблений 8 суцільної КО-
ЛОДИ дерева (^Ст^.
СїУкА, иГХ-» отар. Скирта (0^}.
Л/^т/лЕЦЬ, льця, ч. Стілець £НЛ{Л. /
^СТУЛЄКА (Лч), ЙУЛІКА (Ч^в^, дуииуь Те саме, що СТУДОВА. І даваі^
иеҐ сц’ 7л? ека .*
206
СТУЛЬ, п^ирл. Те саме, що СТУДОВА (Бв.,Дч.). С’ц^ул^печА, адіщр
хгілодноСБ^) •
"'^СЇ^ОйКА ДИВ. СТОЙКА1.
СТ^ОЛЬ дидГСТИЛЬ.
СТУПА, иГдд, Ступня ноги (Б^В., Кдв^),
СТУПІК, Те саме, що СТУШС
2. Слід людської ноги на землі і т.ін. ( Крм?>>Лчл^‘
СТУПКА, Частина возового колеса; ступиця (Мф., Свд.).
СТУС, а, ^Ледача людина; ледар (Те^Л•
СТЮЛЬ (Клв., Се^.),, СЦЮЛЬ Вв., Клв., Лск., Л^г^ Лч., Нрд,.),
присл. Звідси. Стул’ носит і с’іГул ІлУсит ЇЛск.); А с'ц’ул’ засиплем
зеаддаціииіі
СТЯЖКА1, и, Вузька смуга поля .
СТЯЖКА2, и, д7 Колиска (Тет.).
СТЕРЕН див. СТЕРЕН.
СТАВКА див. СТАВКА.
СТЬОЖКА (Мх.С^, &&.), СТЬОНЖКА (Дв., Нжл.), и,^ Стрічка. Д^ко-
СУВОР, у, д., з£іД£. Зернові відходи; послід (Лпт^).
с/гОЛОВ, аІхч. Смужка землі між двома полями завширшки 2 м (За^.
Тет .) •
СУГОЛОв/шКА, и,^ Частина у возі, до якої прикріплюється вісь;
підтока (Клв., Лб^., Мрт.).
СУГОЛОВ’С, я, £. Вудила £ЛЧд).
СУГОНКІИ, ков, їідькил;н., ста^. Гони (стара міра довжини землі)
СУД^ІЬНИК, а, доре^. Судовий чиновник. ДвАри^^і^с^
СУДКИ (Дв., Нрд,., Ушм.), СУТКИ (Бв., Дд,), к^ов, т£льки мн. Вузь-
кий прохід міх двома будівлями, тинами (переважно двох сусідів).
СУКАЙЛО (В^, йщ.., йщ.), СУКАЛО За£., ДСлв., І2£.,
Тет.), а,д^. Прилад для намотування ниток пряжі з клубка на цівку ткаць-
кого верстата.
СУКРАК, ч. 1. Замерзла грудка землі (Кшв., Ст.). /
2. Сучкуватий кусок дерева. -(Карп.).^ВЧ%ах,
Замерзле груддя. Пагана й£ехат^возам па
СУМІК, А, частіше^мн. СУМАКИ, кЗв.^ь Балки в стіні хати від рогу
до вікна Ш).
СУЯіЙЇГ, Аю, Аєш, недок., СУНІТЬ, ї/ю, і/єш, ДОК.,. Зупиняти
Ц(л.,
с^итШ^-Кд).
2. Палиця (або дві) в середині ярма, розміщена паралельно до за-
нози (Лч.).
207
СУН03КА, и,д. Деоевияна пробка (ГлЛ.
СУНІТЬ да.^НІМІТЬ. ; ,
СУПУЮІТЬ, яю, яви। недок-» стар. Те саме, цо СУНІМАТЬ. Супд4кЛй&
(Мх.СД.
СУПЧИК, у, Бульйон £кВ.).
СУРАВЄКА, жав, ^еш., бот. (Ки&иіа А.). Сироїжки ({&-£•) •
СУРМ/, й. ж. Морда корови, вола і тЛн. (Ст.,).
с/сПЕЦА (Ст7), сУсПЄЦА (Карп^, СУСПІЦА (КЛ, и, ж.,^. І.Від-
ходи при віянні зерна. Ь^зерна^дЦшл^багато^
2. Суків зерна яких-небудь культур: жита з пшеницею, гречки з про-
сом тощо.
іСізіЛх)/ /
СУТКИ да, СУДКИ. 7
СУТОЧКи/кс/в. Зменш, до СУТКИ Цск^.
СУТЙН, сутону, д. Тоненька крига на річці під час осінніх замороз-
ків (1ь-В *. Ч^). Ужедеі ріечі^дут^н^прд^ .
СУФгГу а, 5Г Стеля (Кд^).
СУХАВЄЙ, ю, д. Блискавиця без грому (М^., Мх.^Л.
СУХЙ МАЛ/нКА. Те саме, що СУХАВЄЙ £СЛ.
СУХАіЦрАМ ( Ч^, СУХ ОПАРОМ (Вв., Гл., Ушм.), присл. 1. Те
саме, що СПОТАНЬГА. Придо^с^срп^ом^Г^; Д^д/ко^наїї рухапарам ^ра-
2Гшви^оТнаспіхТ^онА^ _СУУ л ).
СУХАП&НЕ8 ГУСЬЧіЯТКОЛ^?ешГ^^
^с?_едр£тк2і^В^дДв^еЗда^ІАРх) .
Звіробій (Кд Л.
СУХА ібіДКА, кул. Тушкована картопля з мпясом, грибами (Вв., Лч.).
СУХЙЯ мблНІЯ. Те саме, що СУХАвбй (ПЛ^).
СПМАР0Ч0К, чка,дь, зменш. Невеличка хмарка. й2Ц5О2^£-5ЕЙ!8ґ
цочіш ОСарпЛ.
СУХОвЕріЦА £КЛ, СУХОВЙЕТРИЦА (Ст.), СУХОВІЕТРИЦА (Гл., Ка£П.),
и, д. вітер без дощу; сухові^. х
~^СУХОПАРНО (Мдх.), СУХОПАРО 0&Рй<)і присл- Те саме, що СПОТАНЬГА.
СїХОПА^ОМ див. СУХАПАРАМ. ч
СУЧЕ ВИМ'Я, М$Д, Те саме, ЦО САБАЧЕ ІЕМ’Є (Крл,)..
СУЧОВІЦА (К^), ЧЕЧЕВІЦА (£}£;)*, ЧИЧИВЙЦА (ЙДд.ДДі), и, ШИЧЕВИЦЯ
($22д)> “ЧОВИЦЯ (Хм.), і, Ду $85,. Те саме, цо САЧ^ЬВКА.
СУША, і, ж. Засуха. І Аак{ с/ша _яе^, Йв^дно^од^їе^Свд^).
СУШИНА, иГд., зб|дн. Сухі гілки, сушняк, хмиз, ^шина, дак_го-
рїт^Дмш.). і
СУШШЇ, і, £., стард ї. Приміщення для сушки зерна £ЛбЛ-
2. з<Ш>й,. Сушені фрукти (СдВЛ*
СУШОНКа7 и, д., зСіря^. Те саме, що СУШНЙ О^ь)-
СХВАТКА, и, Перетинка між чепігами в плузі (£лбЛ.
СХОД, у, ч., ста£/ Сільські загальні збори; сходка (Вв., Крм.,
208
СЦЄРн/, и, ж^, с^г. Те саме, що СТЕР (Лч_.).
СЦІЙЄКА, П£ИС£. Те саме, що СТЮЛЬ. а^теТ
ст/л’ека (Чрв.).
СЦЮЛЬ ДИВ, стиль.
С1ЩГЛІ, льов, _мн, Палиці, якими скріплюється возова драбина (Ушм.).
СЦьгіРАН да. СТЙ’ЕН.
СЦЬСІ>ЕНЬ дар. СТЕРЕН.
СЮВВЙ-СЮВВИ...ТЄ саме, що СОК-СОК (М^, ,Мс.) •
СИДбо, П23&Д/ Цією дорогою, в цьому напрямі^ сюди (Вв^, За£.,
Ж, да., їе^).
, СЯБЕР* (Б^., да.,да/, , Дт., Дт., Свд. >хСт.),
ЦАБЕР (В^), бра, Те саме, що СЕБРО (Вр., М.-К., Пт.).
2.Рідний брат^жінки^иурин (Кд). ~~~ '**'
3. Суперник (Бд^В., Ь, Лйі. Л&. М.-< За.-> 5^) •
СнБЕР , бра, д. Зруб колодязя ОЦД-).
СІВЕРКА, и, *. Кін. до СЙБЕР1 3 (Ст^.
СЯБРАвХїЬ див. СЕБРАВАТЬ.
СЯБРРҐК, а, д^Те саме,'що СЙБЕР1 3 (МртЗ.
СЯБРИЧ, а, Те саме, що СЙБЕР1 3 (нХі.
СЙБРИЧКА (М^), СЯБРИЧКА (Кпт., даТ^К), СЯБРІЧКА (Лб., Н^.),
и.^Те саме, що СЯБЕРКА.
СЯБРІНА, и. ж. Дружина, жінка (К,.9.
СІЇБРІЧКА дивГсЙВРИЧКА.
СЯБрб1 ДО. СЕБР1У.
СЯБР(^ а, ч. Вайлуватий, неповороткий (про людину) (Свд.).
СЯБРОВАГЬ див. СЕБРАВАТЬ.
СЯБРдВКА, иТдІ Перевезення двох возів чи двох барж і т.ін. однією
тягою (Дпт.).
СЯБРУВАТ да. СЕБРАВАТЬ.
СЯГШ>, ви£., предид. Плиг, скік (АДд).
СЯЛЬОПИ, пов. м_н. Тканина з квітками СД.) ♦
СЯРВЩИНА, и,д., етд, І. Придане.
2. Розподіл весільного хліба (короваю) на весіллі в молодої. П^сл^і
Іі^а㳥озіря&хщ^ Даичййда^а^Ібшадга^^д.).
сятни (Рдк.), сьватни (5в,..Шч Ж-» е» 2Ж* с»я**о-
вий. оад^ім ?^{атн^го_ дя^а_б§р> бдувал_и-(Рдк.); Нех^£7!^-У
^ватм дем ^Кдв^.
СЬИХ, у, Те саме, що СШ 2 (£в,,^йвм.).
СЬйбкОР, кра, ч. Свекор. ІІ^й_<^^рр ііосйазувру.. (Со).
СЬЮІПКА, и,д. Скіпка (&в., >Йм-)-
СЬС^КАТЬ, ає^недок. Злегка покрикувати (про індиків). Індики
(Свд.) ♦
СЬОВК-СЬОВК... Те саме, що СОК-СОК ($£,, Сл.).
СЬОРбні^дрда. Зараз
<-Йл2- , л
СЬОП-СЬОП... Те саме, що СОК-СОК (да^). ,
СЬОРБАТЬ, бає, недоіс. Сильно текти, витікати} цебеніти, йедцрго
209
с^орбаде^кдо.
ди. Сережка (См^) •
СЬЦЮЛЬ СТЮЛЬ.
СЬЦьбРАН £И£. СТЕРЕН.
1
ТАб/чКИ, к^ов, тількицщ. Розсада тютюну (Мх.С.).
ТАб/іИНЯ, і, д. Тютюнова фабрика. ХагрДйінвез7д^ут?^н^ната-
башн^ ^П])ИЛ^КИ
Т^б6р(5$5?Г^ТАБУР (За£.), а, я., с.г. Літній польовий стан для
колгоспної худоби.
ТАБУРЕТОК, тка, ч^ Табуретка (Л^іч).
т/ва, иїлж^, дит., Жнпе$іїса). Качка свійська (ШсТд).
ТАв/рйШИТЬ, шу, шишТ^не^ок. Товаришувати. Ну,
тав/ришит> (М.-К.).
ТАРАНИ, нуов, тЬййИЛіг» ЯЗЙЙ.* Пристрій у вигляді триніжка для
ТАзТ^а, дГвузький дерев"яний димар на даху £Г^)-
ТАЙКА, и, Пестл. до ТАЯ 2 (Клв., Я? * * ДР *
тійко, ^чоб_ іа^£іе^озка-
* ййстрГмвГка^
ТАКОВНЯ, І, Д., ДЛ> Приміщення ДЛЯ молотьби ДОд^Кд).
ТАЛАЮІ, і (М^дД., ДдС.), ТЙЛОКА (СЛ^), ТОлбЙҐ^вГ, За^З, и,
ТОЛОК/, і (Вв., Док., Нрд., УиМ;),Дд Спільна, гуртова поміч сусідові
при будуванні хати»
ТАЛАЛАй, я, ч., фрльк. Язик. Пад п'еччайку на лам/ч'чайку талалай
окаче^/загадка/ (Км£^). {
,'’”'Л"'ТАЛЇРКА, и.^х. Тарілка. Да Хаа’ірііуиДайу^*_,ва_св4д*б,<> -0>Р.О*
т/ліЯ, ї,д?Кофта без рукавівТ^ЇЗ??^^ ч^.
ТАлбх-ТАЯбх... (Г., Кцск., Чп.), ТЕЛЙМІЕЛ&... (Пг.), ТЕЛО-ТЕЛСІ...
ТВлбіЗЬ-ТЕлбсЬ.?? (Кпт.,.Пкур, ТЕйбх-ТЕлбх ...^Зла., В^. В^ї.,
(Свд.,Хс)* Вигук, яким підкликають корів.
ТАЛЬКА, и, д. Мотовило (В^, За^.
то наметували на тальку ІСт^.).
ТАНКА
іЦд?.
(Ж» МЛ т*мки <йр» ДЖ?* Там-
в^нДнДе (Везь); ^амкине^^
(Мед).
ТАМО, п£ис£. Отам ,
ТАії/лО (Дда.., Смщ,.), ТОПИЛО (Ст.) ,ТОПІЛО (Дв.), а,^ Трясовина.
В^он упа^^/-чтсп6^Д§^£2л).
ГіКИ'іГЇЧп^), ТОпк/ть (В., .Зад», Тет*), аєш, недок. Топтати.
Уб;іег /кінь/ у пшенйцу і дахХГ Нійіе тапкАтп (Чп.).
210
ТАІїбр, 4, д. Сокира (Мд^К^)-
ТАПТІХА, и, ^к., £иб. Різновид снасті (Бч., •
ТАРАБІН, а, Брязкальце, що чіпляється тварині для знаходження
її при бездоглядному випасанні в лісі (Бд^ДЦ,.
ТАРАНИ, нуов, хІ&ьки^мн., ^та^. Дерев"яні молоти, якими в олій-
ницях збивали олію (В^, МдзІСЗ. ,
ТАРАРЕНЬКА (ЛугЛ, ТАРАРИНКА (За^., Сос., Тех,, Трб.), ЇЕРЕРЕНЬКА
(£<&)» ТЕРЕРИНЬКА (ІДіХ. ТРАЄР/нКА (Кд^, и.^ьі. Широке залізає
кільце на возовій осі, яке запобігав витоку мазуту і забрудненню її
Зав?» І?--. Я9£л. Т§Ь. Ж-.
2. Залізна скабка, якою скріплюються вісь і подушка у возі (Лдт.).
ТАРЕС, у,д. Сухі гілки, сушняк, хмиз (Зець).
ТАРЄЛКИ (Зад., Клв.), ТАРЙЛКИ (Тет,). лок, мн., ж,, бот,. (Л»ігт £.).
Айстри. '
ТАРИЛКА (Вв., Лс_к.). ТАРІЛКА (Н^д.), и, ж. Абажур у гасовій лам-
пі.
ТАРІЛКИ дад. ТАРЄЛКИ.
ТАРІЛКА ?№ІШ.
ТАРФмбйСТЄР, а, Чд~Керівник на торфорозробках. Нада вибрат»ц> тарф-
стф). І. Межа між посівами на полі (Ів>, ^Лч.).
2. Стежка (ЛПд2.
ТАТАВЙЕ, а,^,// £бі£Н. Листя моркди (Вл.).
ТАТ^РА, и, ж,, ^^лкгДАїр тростинний (£., £а£., £§£п.). Хата^..
"ТАТАРОА^^ ^)* Татарник (Кдд).
ТАТАРКА1, и, Те саме, що ТАТ/РА (КлВд).
ТАТАРКА2, и,д^, бот,. Цибу ля-с іянка.
§а^лЧе£о(Ка^п.) •
^"^ТсачЗк/чк^ *•> 5^* МІСІ*ві дв стоять стіжки, скирти сіна, соломи;
Під (Стд_н.>.
ТАяТ^тйї, д. 1. Обізнана в багатьох життєвих оправах жінка.
2. Подруга-сусідка (Клв., , Рл, Ст., Ч>2-
ТВАНЬ, і,Д. Те саме, що ТАПІЛО (Дїг.7Г"
ТВАР, і,51852,» ®Ї2£-» 5Ї25Е.* 0бличчя (Нжл., Ст.}.
ТВАРИІлО, а, Дверцята в погребі (Лпт.)•
ТВОРЕНЬ, рня, Шворінь СДр*1*
ТЕЛЕг/з, а, {ЕтЬегІта Вівсянка звичайна
ОЬсйг» Дщи)* воз^^^__Сву-в.).
ТЕЛЕХАН, а, Товста людина (М^^К.)*
ТЕЛ&-ТЕЛ&... дів. ТАЛбх-ТАЛЙХ...
ТЕл/гА, и, ^г. Колішня плуга (§-х2л, Ц^С., Чп>).
ТЕЛЙЖКА, и, Д.7Х-Г’ Зменш, до ТЕЛІГА (Б^-В., ДІдС^.,
ТЕпбсЬ-ТЕЛбсЬ... дав. ТАЛбх-ТАлбх.
ТЕлб-ТЕЛб... див. ТАлбх-ТАЛбх...
2П
ТЕЛ&-ТЕЛ&... див, ТАЛЙС-ТАЛок.
ТЙЛЬБИ, б/Зв, дідад^мд,., д,тар. Нутрощі зарізаної тварини, не-
придатні для вживання; тельбухи (Луг.,).
ТЙІЬБУКЙ, ков СОдНі), ТЕЛЬБУХИ (Док.), хов, ТЕЛЬБУХ^, хбїв (Ст.),
стар. Те саме, що ТЙЬБИ.
ТЕМНЙК, і, ч. Боягуз (Сос^).
ТЕІЇИЦЯ, і, с^г. ьительня (Хм 4,
ТЙНЧА ДИД, ДЙНША.
Т/НЬЧА див. ДЙНША.
ТЕПЙРКА, п£исз,. Тепер (М.-К.. Мрт_.). Мало,тепбрка пчуЗд (Мрт.).
ТЕПЛб (Лиш.), ТЯПЛО (Му,С.). а', ч. Багаття, коотер.
ОТйГЦб РАСКЛАСТЬ - розкласти багаття.
ТЕРЕБЙТ1, блкі, бі(ш, недок. Лущити кукурудзу, квасолю і т.ін. (Гл.
Й2,., Кдск*)«
ТЕРЕБИТ2 ССдо., Рдн_.-В.), ТЕРЕБИТЬ (Б;-В., Б^., Гбн., Дмщ., ^ац>.,
КйЬ» Кррк., ПЛЦ, С.В.. Стл, Тхн. ТЕРЕБІТЬ (К., Карій), ТЄРАБІТЬ
(Г^., ДЬЛ ТЕРЕБІТЬ'7кт>), блюТ^йш, недок. 1. Обрубувати гілля (Б^.,
М-» М"< Ш-»
2. Розчищати, корчувати кущі дерева (Б.-В., Гдб.. Гн.. Дми.. _К_..
Квйь, Клв., ПХ., Рфихй., ~
3. деоед. Багато і довго їсти (£біи).
Зарість (МрЗ.
ТШМ2, а, Гарний дім; палац (Вн4.
ТЕРЕРЙНЬКА див. ТАРАРЕНЬКА.
ТЕРЕРЙНЬКА див. ТАРАРЙНЬКА.
ТЕРЛИЧ. /, д., (Ііепііапа /иіеа і.). Тирлич жовтий (Кр_лх).
ТЕРНАВАТЬ (М.-К.), ТЕРНОЗЙТЬ (В.,). н/ю, ц/єш, недок. Турбувати.
ТЕРНИЦЯ, іс_. г. Те саме, що Т&НИЦЯ (Пльч.).
ТЕРНОв/їЬ ДИВ. ТЕРНАВЙТЬ.
ТЕРНЙВА ХУСТКА (£и), ТЕРНС&А ХУСТКА (Кадр.., Ч^,). Вовняна хустка.
Па,-Прбз^>і_к_у ^’ерн^вюс х/стках дбдра^Г(Ч.).
’"'~ТЕРТИЦАи^ж7ві^^
ТЕ-ТЕ... (Ось.), ТС-ТЄ... (Ар.. Бд., Г<, Гр., Грб., Лкн., Мф.,
Мх^С^, НдБ., ДдР-ЛЕ*. П&Ь. СВдА ТЄХ-ТЄХ... (Мнх., Стдн.). Вигук,
яким підкликають гусей.
ТЕТИВ'Є, я,^, аб|дн. Те саме, що ТАТАВИЩЕ ^МК;).
ТЕТТЙНКА, >,Д> Спідниця із зборками (Гбн.).
ТЕХОВ'^, Де, Держак у вилах. А </е у нас.техоуйй, називайеце
(Кард,.}.
ТЄГУН, а', ч_. Передня частина плуга, до якої чіпляються орчики
л~ТЄЛЕсЗ, с_. І. Забита, але не розпотрошена тварина.
2. Тіло пяяної людини, яка не тримається на ногах (Бв.).
ТЄЛІЦКА, и, зменщ.г-_пестл. Теличка (Тлу.).
ТЕп/чКА, и, ж._ Примітивна тіпалка для льону, конопель у вигляді
дерев"яної жердини, подібної до загостреного весла (В^.
тераб/ть ДИВ. ТЕРЕБЙТ2.
212
тєрєв/ть ТЕРЕБИТ2. ,
ТЄРН($ВА ХУСТКА див. ТЕРНО'ВА ХУСТКА.
ТЄСТІЇНИ, Погано випечений, глевкий хліб (Ар.).
ТЄ-ТЄ... д_ив. ТЕ-ТЕ...
ТЄХ-ТЄХ... див. ТЕ-ТЕ...
ТЄЧКА, и, ж_._І. Косяк риб (Вр., Нрд..).
2. Тічка (собак) (_Бр.).
ТИ ЙдО, ТІ (2д.), ТЬ^І Здр., Хор.), одрд,. Чи. Дс’д^ка
на .чеКв^рти.1 _ т’.і .пйХти1 ден> приЬс^ди1.»* б^ба.-і с?ед^й_е на пег’їе..;
Паїдусщ^ш/, орося/, т^^Ре^ (Вхд.^).
^^ТИБЕЛЬ^ бля (Вв., }Сі)в., ЙЛ.*» Д25-» ТИБЕЛЬ, бпі. (в.,
За^., Клв,., Тет.), оуд? 1. Дерев'яний кілочок, яким скріплюються
бруси в будівлі. ~~
2. Свердел, яким провірчують дірки для цього кілочка (Кцв., Лск.,
Сл^). ,
Ті/е/ШК, а,^д, Зменш, до ТАБЕЛЬ £Віь, К^в., К^м., Лсвг., Луг., Дл^).
ТИБЛЬОв/тЬ, л^ю, лйєш, недок.. буд, З'єднувати/ скріплювати де-
рев'яні частини тйблем (дивд) (Д^, За^., Тет.)*
ТЙДЄНЬ (Слд), ТіШеНЬ (Лч..), я, д. Тиждень. Да^Ізц_Ж_?4Д^§С
{голова колгоспу} хто^еУ?-?*
ТЙЖБА, и,д., ста]). 1. Юрб7?ш*товп^
(К£й<Л
2. Табун, зграя (птахів, тварин). Пті(ци^^^йут^жбаж (В.}.
ТИК, (Тет,). ТОК (Дек,, Млж.), ТУК (Вв., Крм., Л^г., Лч^,
5&»), Т^Ї)К (&£., Мрт*). тбку,чЛ. Жир із смаженого сала (Вв^, Клв.,
Крм., Лск., Л^т., Лч/,'Млж., Тет^).
2. Бдраняче сало, лій (Ст^).
ТИНЙНА, и, д. Жердина, кілочок чи дошка в огорожі (Вв., Лск.).
ТИп/-ТИп£... Вигук, яким підкликають курей (Ст.).
ТІІРЛО, а, Безладдя (В^, Д^д.).
ТИТКІН//, $£ї* гюйса). Тютюн (Лск.).
ТЙЧКА, и,^. Жердина в колодязному журавлі, яка разом з причепле-
ним до неї відром опускається З.колодязь (6|ь)•
ТИЧКЙВА КВАСОЛЯ (Бд.), ТИЧКОв/ КВАССЙіЯ (Крл., Кч., Дч., Нжл.., Сл.,
.Й^І*), ТІЧКОв/ КВАСОЛЯ С^ь), бот* Звичайна квасоля з витким отебломГ"
ТІ дад. ТИ,
.ТІБЙЯ, і, мн., бот. (Л^/4й>7 Цибуля. У дайЩГ
ТІГЛСі, а, с^, Ділянка землі, яка дорівнює 10 десятинам (Стдн.).
ТЙЖКИ-ТШКИ... Вигук, яким підкликають гусей (Нр^О.
ТЙМЕНИЦА, и, став.. Тім"я. ^ди^ни_^лиі^^емен^^
ТІЕСТО ри, Кадд., РфідЧ^.), ТІСТО ^СЛЦ), а,^ Корм для свиней:
товчена картопля перемішана з борошном.
ТЇМБЕЛ, а, я. Свердел (ЛЧд9 •
ТІПАТЬ, ^ю, ^єш, нєйоіь Брикати задніми ногами під час доїння
(про корову). Крр^в^^^н ^
213
ТІП-ТІП... Те саме, що ТИп/-ТИП/ (Ст^і. ) ,
ТЇСИ1, сов, т Ількм дн. Залізні лещата. Г.іси?_^и;жн^_йуце. шчоб
закдепл^т^жел^^ •
тРст^^
ТІХИ;і, а, е. Потайний (про собаку). Нал'акбу, ^\^айа 5_а^
ка_(М^.) •
{ ТЇХІй СВЄТ. Мирний, спокійний час. Вс^Дулбддббре, Й_ак_бй буУ
т^£х^й с/.в^ (_Слл). 9
ТІНЙЧАсТте саме, що ТШа СВЄТ (Вв^).
ТІЧКОв/ КВАСОЛЯ див. ТИЧКОВА КВАсблЯ.
ТІшЙЛ.присл^. Тихіше (Лч.).
ТКАНИЦЯ, і, ж. Матер"яний пристрій для ловлі дрібної риби; тканка
(Н^-А
ТКАХА, и,д^ Ткаля (Ю.).
ТМІН, у, бот. 1. сігелагіит). Цмин пісковий (без-
смертник) •
2.{Сатит сатуї І,), Кмин звичайний (Июк).
ТОб/к, у, ;ь,бот. Те саме, що Тйтбн»
ТОБЙА, и, д. Нюхальний тютюн ; табака (Бв., Вв.. Клд.. Крм.,
лч^&ь).
ТОБАШЇРКА, и, хЛ. Табакерка.
2. Те саме, що ТОВЧКА (_Вд.. Лск.). ,
ТОВА'РАЧИЄ мбгилки ТОВШЧІ МОГИЛКИ (КЧд). Скотомогильник.
ТОВКАНіїця, і, Топтана картопля; картопляне пюре (Гбн^.
ТОВК^Н, У, ч^, кул. І. Холодна закуска, яка приготовляється з са-
лату, цибулі, огірків, капусти, квасу і солі (Бв., .Бд^В., Лч^, у
£&♦); у деяких селах, зокрема Словечному і Лученках розрізняють: СУХИЙ
ЇОВКУН (без олії) і МОКРИЙ ТОВКСЯ (заправлений олією).
2. Тютюн домашнього виробу (Сл^).
ТОВСТІ, т($ї, Дд. Вагітна (Клв., Жїл)-
Т0ВСТ0Н0Ш, и, зоол, ( РатсгШої Мокриця (Нр^).
ТОВЧ, чйй (В^ Зад., Тет.), ТОВЧ, ч£е (Б.^., Кдд., СЛЕ,),^
1. Дерть.
2, Вирівки (СдВ^).
ТОВЧЕНКА, и, д. Засмажка із здору (СЛ^).
ТОГДИ, придл. Тоді, ^г У ію с на рЗдумб[л о булб, Усього* девенб-
ток дав. тик.
ТОК ЙЧ..СЛ.), ТУЗк (Лб., Лс^.. Нр^.. Мці.), тЗку, д.
1. Місце у хліві, де лежить сіно, солома тощо. а 1І&1ІКО.М
2. Відкрите місце для молотьби; тік (Д б., Мщ^).
тбко, прис^. Тільки. НеД^дна^т^ко^без ^^ла
ТОЛОКА дав. ТАЛАКА.
ТОлбкА да. ТАЛАк/.
ТОЛОК/ Дй?.. ТАЛАКА.
214
толсбс-тол<&.... дав. тллок-шбх.
тЗлЯ, і, Де.іЙ5' ^оль> Т4лейу було иаіф^те ЇНрд.).
ТОНКОНІГ, у, бої. (.Ро«) • Трава, подібна до очерету, але тонаа
Сл,.).
ТОНОЖИТ, жу, жиш, нез££. Мучити. >
ТОП. У, Дх Те саме, що ТАПЇЛО. Ск})Чз] бу^ґ^оп. Н/ігд^не^іоглгії
'^^ТОПШЩЯ, і, Місце в колійні плуга, де зберігається сокира (Бр.).
ТОПИЛО /дав. ї’Ап/лО.
ТОПИЛО мв, ТАПЇЛО.
Т0ПІй(, иТд. Те саме, що ТАПЇЛО (Вн^.
тбпКАНКА, и, д., риб, Снасть, зроблена з деревинних прутиків (Вв.).
топк/ть т. тапк/ть.
ТОПОРда/ТГдл Те самв* що ТОПЕРИІХЯ (Зг.).
ТОПТУн (Г^, ТОПчУн (Л ., Щ&.), і. Де, рдб. Те саме, що ТОПКАНКА.
Топтун^м І с/веТ^ПуРд^б8ГОМ[^^Т^^Й.яУоТО-О^) •
ТОЦТУХА*, и,дТ/рибГтГаз^^
сЦеточ^СР^^в^.
ТОПтУх?, и,д., ідл. Те саме, що ТОВКАНІЇЦЯ (Кадль).
ТОПтУїПКА, и,ди, К£Л. Пестл. до ТОПТУХА2 (НЛ^).
ТОПЧАК. а7, <ь Млин з кінним або воловим приводом (Лск., Н^д.).
ТОПЧ^Н , і, Невеличкий посудний столик, що стоїть у кутку ва*
проти печі-(Луг.).
ТОПч/іг/е?,Просорушка, круподернях(Б^Б.).
топч/н д§ь топтУн.
тбрАК, а, ч^ Сухе місце між болотами (Кшв,, V). ПогнА^вал^на
ТОРБОХВАТ, а.Лх. Зажерлива людина. Та_мтаки.т.орб_охват. ш_0
ї^ат^ка^свог^д^од^^^
ТОСЬ-ТОСЬ... Вигук, яким підкликають коней (Зал^.
ТРА (ПЦ), ТРЕ (Лмш., Х^, присл. Треба.
; Л334. ^^□солихатз’-^^.
ТРАВНИЙ, а, є. Ситний. Трауниі об’іед: Трауна йеда (С.В.).
ТРАЄРІНКА див, ТАРАРЕНЬКА. .
ТРАЙТ$/к (Км£к)» ТРЕТЯК (Ст.), 4, ч^ Трирічна домашня тварина.
ТРАКТІЦІЯ, ї,^ стар.. Контрактація. А трактац’ійу вс’у віікона-
ЛЗ? (Мд^.
ТРАМ (йл, В£., Клв.., >л., Лск., Лїі, Д?-Іт, Ярд.}, ТРЯМ
(£&♦, Дл£?» С<Д,.. Сос.), а,д_. Сволок у хаті. У трам зуа заб*їV
гв^Ь.з/д*. (К.).
ТРАМКОВЕ, вого, £., етн. Вгощання людям, які поклали трамк^ (див.)
у новобудові (Кр&і, Нрд.).
ТРАМОК (Бв., Бр., К., Клв., Крл., Лев., Лд., «МІ., Нрд.), ТРЯМОК
ЬБ., дТтрамхтрямГ
2. Поперечний сволочок у отелі хати (Б£.,^Бч., Крл., Сос_.).
215
ТРІПА, и, ж. Ганчірка, Бе^ут' к^оле. мрдок4 яа_тр^пу. адмртуйуУ.
вояб івит' ^гуйе (Кд.).
'^ч^>®иіШц(^7)7^ТРЕПАЧКА (З^., Пльч.), и.^ж. Прилад для гострін-
ня коси; мантачка. Крлйс^иІ^з^^^
перебДеі^т^орбг^; а^лй^сбси, ^ДД^коцок
. ЦЬіьч^е
ТгРАПКЙТвц ч, Виплетене або виткане з латок одіяло чи рядно (Клв.,
Й&Л , , /
ТРАПКУн, а, ди Те саме, то ТРАПКАЧ (ЗукЛ
ТРХПОШНИК, а,д^ Те саме, цо ТРАПКАЧ (Бр., С.£.). Дїл4л£4Щ8т
падало. трунки бу лй - ррб>(ди_траповники _(С А).
ТРАМНА^вТЇ, ТРУсЖГ^ТЗцХГївсмв, 4° ТАПІЛО.
ТРАХт/р, аТлї» 5ЙЕ.' Трактир (Вв., К^).
ТРА(їк, і, _ч_.. старТмонета вартістю 75 коп. {М ,-К.).
ТРЕ Д8йл ТРА.
ТРІЙКИ, присд. Тричі. Мадад^йу йа двійки,чи трейки жадала УКийеу
ТРЕЛІ, я, в, дисл,. Третій.
ф ТР^ЙТЄ КІЧЕСТВО, с^щь, с,г, - незначний земельний наділ, переваж-
но бідних селян (МдЧи).
ТРЕЙт/ни, т(я, тільки^.. еуд.. День поминання мертвого черев три
дві після смерті (РДл)*
ТРЕПАНКА, и,л^ Витіпаний і вичесаний льон (Кл&>, Сед>).
ТРЕПІТ (В&,, Дек,), ТРЕп/ть (В^, Крпд.), щ(ю,'Па'ва, мщж* 4. с.г.
Тіпати (льон, коноплі і т.ін.) (В^ Крпв.)♦ А тади йе.го 2лвоЙ7 абЧра-
2а Трясти. А У махотре трепайут вареники (Млн.).
3. Бити (§в?» 325л)»у
ТРЕІЙЧКА1 да_. ТРАПАШКА.
ТРЕПАЧКА2, и, д^Прилад, за допомогою якого льои остаточно очж-
цавть від костриці (Дв.).
ТИяШ, пов, мн. Дерев’яне взуття, обняте матерією {.Кд.,) ♦
ТРЕПКІЧ1, а/Тм с^м. Рунних а домотканого полотна (Вв,.. Гл..
>,•)• Й25І&
ТРЕПКАЧ2, А,ч^ Бовт для полохання риби
ТРЕШК/. а, о. Те саме, цо ТЄШІЧКА (Клв., Крсж., Дек.).
ТРЕТИН ^ТРАЙТЙК. — “
ТРЕТЯК2, а'.д., бщг. Третій рій ^., _Луг.).
ТРЄСКЙ, ^,„ч. Великий холод (Б<£», Дзд.).
ТРИБАХ, У, ч^Те саме, цо ТдаЬБИ (Лч.).
ТРІПНИ, тршц тільки мн. Перетерта солена (Крм., Дуг»)»
ТРИНк/ч, а, ^чГвїхотГз ганчірок (йц).
ТРЙНЬЧИК (В.Т5Є0Д*»Д$Л ТРІНЧИК а,д. Вузький чоловічий
ремінний поре.
ТРОЙНЯК, а, Зв"язані докупи три кулики, якими криють будівлю
(Вв.).
216
ТРОЯК, А, ч. Монета вартістю ери копійки (КлВд).
ТРУБЙ1Я, і, Жу днед, Луже товста жінка (Рдн .-1.0«
ТРУБЙСТИ, а, є, ?н§д. Дуже товстий (про людину) (Рдн.^вр.
ТРУБн/ца, и,^, £іЩ). Посуд для збереження зернаТ'аробленжй з
колоди дерева (Гн.).
ТРУПЕСОК, ску, ч. Сухі тріски для розпалювання (Бч., С.Л.). йа
ТРУС, а, ч,, зоря. (Ьериї сипісиїиі). Кріль. Се іцр іетка трусам}
ТРІСКА, и, д., £!££. Обиук, трус. 0д'/н_вй^)8 /в часи громадянсь-
кої війни/ нагана Ґ бкхан’е хл’еба, а трускабумУ иало‘н,е^ (Лч.).
ТРУСНЯК, у7д. Те саме, цо ТАРЕС (Зар.. Теу.).
ТРУХАВ^НА, иТь Те саме, цо ТАПИО (Лтв.).
ТРЯМдив. ТРАМ.
ТРЯМОК ди£л ТРАМОК.
ТРЯСТЬ, с/, сА, нед9^ Трясти (Мх_.С_.).
ТУДбю, присл. Туди, тією дорогою, в тому напрямі (За£., Клв.,
ЙїлЬ ,
ТУЛИТЬ, жить, недок. Вити (про собаку, вовка) (Тет.)»
ТУКУ. Вигук, яким відганяють свиней (Сід).
ТУК шв. ТИК.
ТУЛДИКАТЬ, ав, недок. Кричати (про індиків) (Кцрп.).
ТУМАК, к, ч. Висохле, почорніле яйце (§а.. Лу.).
тУМАР, а, Яцстцр. Багата людина; куркуль (Пп.).
Т/Зк див. ТИК.
тУбк2 ДО. Т&.
їУЗп, тбцу, ч. Те саме, цо Тик 1 (Вв., ЙШл)«
їУбчКА, и, Д., ент. ї.фгуїіаіаіра /руіїсіїаіра 4.): йкідник'
картоплі, кок-сагизу {вовчок (Вд^, Карп., Крм., Дд., Уиаи.). Кр?Ап|ц
ЙМ>>«
ТУПІР, прирд. Тепер, зараз (Кд^).
ТІПКО, придл. Негрузько ($^В., ТУпкр иа боло'т’е (Б.-В.).
ТОРКАТЬ, ав, недок. Крякати (про жаб) (Крп.).
ТИРЛИЩ, и, ж., орн. ( $іге/>іс>/>еІіа ііггШг). Горлиця звичайна
0^).
~'іУіА (Крдв.). їУтО (Лч^), присд. Тут, отут. А уж*іоап>^та,Ґ
іУк/аУ/Квив.). /
уТУТШОк,). т/ТЕКА (йи), тУгєКА (Сл.). пдирл. Те саме, цо ТУТА
ТУТЕШНІ, я/вҐТутеїній (Лч.,_£д,).
ТУТЄКА Див. Т/ТАКА.
ТПИНЬКИ, присд. Те саме, цо ТУТА (Пек.,).
ТУГО див. їпГ
ТУЧУ. Те саме, цо ТУЖУ (Цг.).
ТУЖГЬ, тужу, тУвжи, Д0ДР8- Смалити. Стоуб, в_л^т^і_^|ю_т{ де_не
217
ТУШУВАЦА, /юса, /всса, недр&. Хвилюватися Юи).
ТЙШ, и, ди Праска, утюг. Тед^^ужда^^^
ТЮК, а, Горище в хаті (Сел^).
ТЙРІТЬ, ру, риш, нєійКі Лущити, теребити (кукурудзу) (М^).
ТЯГ/НЩИК, а,д^ Скиртувальник, що тягає копиці сіна за допомогою
спеціального пристосування з вірьовкою (ІЕС^.
ТЯГИ, гс/в, Деталі плуга, що з’єднують стояки з гряділем (Ст,.)
ТЯГЛА. лов.^мд. Вірьовки невода (ІкМл).
ТЯГлб* а, (цуць Дишель сохи (В*Х-
ТЯГЛ(г, Люлька для куріння (МхдС Л.
ТЯГлб3, і, Земля і рівне майно (Мх.С,.).
ТЯХ, у, ч^ Ув’язь у ціпу
ТЙХКО, П£И£л. Дуже, надто. У нас доло врритбу^замет, т ’Ужко
ТЯОО, а,Вузол а лика (частина калачі) {вдв^, що міститься по-
верх ярма (ЛДд).
тяплб див. ТШО.
фТЯПлб РАСКЛА'СТЬ - розкласти багаття ОДх.С.^.
Т&Я, і,Дд, ріддо. Батько (Зюц).
^ТьбпАТ, ає, недок. Те саме, що ТІПАТЬ. Даша^код^ва^^ґоцдйв, |$£
чу泥 д6йіт_ІЛск.).
~^ТйЗіІАТИСЯ, авться, недок. Те саме, що ТІПАТЬ (Дщи)«
ТьбпНУТИ, а, в, вдльг. Людина несповна розуму. 6/дн ізза угл^
и^ешкол^^ '
ТЬО-ТЬО... Вигук, яким підкликають свиней (Уо^).
ТьбіЦИК £В., Зар.< Клв., Сел.), ТьбіЦІК СКдЛ, а, ч., буд. Тесляр.
ТЬцьі д> ТИ.
У
УБА?ЧИТЬ, чу, чиш, док. Побачити.
УБОРОІіїНА, ної, их_.,^слг<. Збиральна компанія (Ек, Зар^., Со£д, ^Гет.).
УБОСбнОЧ, піш£д. Без шкарпеток або онуч; босоніж (БдзВ^).
УВІД, а,^^, ен^д ( і/іїе&ІЇла&з). Овід (Вв^).
УВЙРВА, и>хЖе Вирва (М^).
УВОйІЇ, ях,^£., Подовжні бильця барда в ткацькому верстаті,
обмотані шпагатом, у які вставляються тростини Цск^).
УГАЮВАТЬ, дую, дуєш, недок., УГАДАТЬ, йо, аеш, дод. (Од., СЛЬ,
ЙДм Ї£м*)« УГАДУВАТЬ, ую, уєш^ н УГАДАТЬ, /ю, а'єш, док.
Цд^,). ^знавати, пізнавати. Уга
ез^Зд^і^ишб^зазйда, Угад/йе.(.Теї; йа^вжада^-
йу [Зл»_4»
ІТАРШЬ, р/, рЛ, Д9&. Учадіти (М,»ДЖ). х
УГЛ^НУТ, ну, иеа, док. Побачити. Боб^р йак угл^ан/.е. .л/уд’іну, то
218
Уг4є до. ог<5ля.
УГЙ?, угрй!, дав. УГРЙ, р</в, д. Почервоніння, набряк шкіри у люди-
ни чя тварини від укусу кліща або овода (Вв,. Лож,. Нрд.).
УГОРАХ, прися- Угорі, ^Ьн стой/^угорйхдц ци‘ униз/ (Дів.).
угрУно до, врУно.
УДИВАТ, бо, йєш, д§до. Одягати що-небудь (Вв., Лск,.).
УДЙД (Зар., Твї..)7УДОД а, УДУОД, удбда (Вв., Лд., Сл^),
одд. Ц>рира ^з). Одуд. , » -
УДИЛНО, а,д. Вудлище. Йе удочкді іа к^дс’коЛі волррнЧ... ТепУр
дьдалшЖгі»
УДОБ*Є. я, с»г> Земля, придатка для обробітку (Луг*)*
ЗДОВКИ, вок.^бдіТл (Хг^т*Айстри (Влд.).
ИОД див. УДИД.
удУЗд ДО. УДИД.
УІА-Уїі... Вигук, яким нацьковують собак (В., Те£,).
УХ^ТКА, и,д., адо. (Мгігіх). Вуж (Зм^., НД^).
УїХчКА доТюгШКА.
УжВИ, /мов, Вірьовки в гойдалці (^рд^).
УзИК, а, ч._ Дерев"яна закрутка для скріплення чого-небудь (Клв.).
УХбвКА, и, ж.^ Те саме, що УжИК (Зад., Кл_в_.)♦
/ЗВОРОТ, у,^ь, с^. Недоорані подовжні кінці ниви, які наприкін-
ці доорюються упоперек (Клв., ЇЙХ*).
УЗГІРОК // УЗГІРОК, рка,_я» Незначне підвищення на поверхні землі.
УЗГРЄХ до. ЗАГРЄХ.
УЗГ/РОК до. УЗГ0Р0К.
УЗДр/, й, Ж;, Вуздечка. рй._ гулІдС мн?..-по-Д&'-і- Доки не спой-
м/йу. А Аак сцдймаИу. Іо’заунузДОуД^ковойу уздр^йу пісні} (Нд.).
УЗРШС ДО. ЗАГРЄХ.
УЗУЮТЬ, ну, неп, до, Узяти, йа МІну_ сам (0..).
УКАРВНЯТЬ, Яв, 4еш, недок., УКАРИі/іЬ, ніі, ні7и, док. Розяирввати
що-небудь /Вд}. )
УЮйкІ, а'ю, аєш, н_едок,. УКИСНУТ, ну, нен, док. Скисати, промов-
,я /
УКЛЕПАТЬСЯ, аюся, авшся (В^, Зар.. Тех»), УКЛЕПАЦЦЕ, а'юое, /весе
Лі*»хїЯД*)» ДЯІЬ Помилково прийняти особу невідому, за відому;
помилитися, йа.вкдермас.*. йа_ д^дла шчо ви ,ті. нчо.-прийіхалилт у
УКРАЇНЕЦ, нца, частіще мн. УКРАІНЦИ, ц/дв, Жителі степової
частини України; степовики (Б.-В.).
УКРОЙНГГЬ, н/, н^ш, до. Шмагонути, стьобонути (Мрд).
УКРОП до. ОКРЙП.
УКРУП, ро'пу.Ді, Окріп (ййАд). ,
УКРУЧУВАТЬ, чую, гчуєй, н§/&к., УКРУТІТЬ, ручу, рутиш, док. Замо-
тувати; ув"язувати. Баба заматала ^йай^ X ад^ ейалї, ук^хт1 іла в ^ер^укайу
219
УДІЛИТЬ, &з дна, щік. Напасти (про хворобу) (]В., М.-К.. Плс.).
УЛЕЙ МВ. ВУЛИЙ.
Удень м#. /улий.
/ли, улов, їда, Паоіка (Кч ♦)♦
УЛС&АК, пса (Кив,, !Ь), УЛУЖС&, кяі (На.). л. Дерев"яне ліжко.
Спіли1 У сап*Ге на ул^жку (Квв.); У_ха'т*іїї улбжак Ие велЧки1. (Ч.).
УЛЬ, я, д^ Великий вулик, який ставиться на дереві
УМЛЄЯТЬ, Ую, 4єш, док. Ударити. Старй^да^малддУго^умд»£йаУ _па дл^ен
чУх. (Гр<) ?
УНІМАТЬ, 4», Уєш, £Є£О£'а УЮ&Ь, у йму, уймУш, $ок. Заспокоювати,
угамовувати, забавляти дитину (Му.Сдл Ю^). Басилу ^н\ал4_дит *а ХР*)♦
УПІДУВАТЬ, ую, уєш, £вд$пь Упадати біля кого-небудь (Гіь).
уп/лки, ков, тільки^ш. Мішок для годівлі коней у дорозі вівсом,
цо вішається на шию коню; у отвори по краях зашиті дві палиці
УПАРТИ, а, а» Упертий (про людину) (Кщи)«
УПИСАНИЙ, а, е. Дуже гладкий, товстий (про людину) (Вв.., Ййл).
УпУрЕК (КлДд), УПЕРШЕ , ^»£..), Упоперек.
УПИР, у, ч., бот. Бур”ян, листя якого зовнішньо подібне до листя
МОЛОДОЇ цибулі (НЖЛд2.
УПИРІСТИ, а, е. Те саме, щоУп/рТИ. О^-УРирЧста_дЧеука_(М.-ІС ).
УПИРКОВАТИ, а, е. Те саме, що УПІРТИ
УПІРНИ, а, е. Те саме, що УПЕРТИ. Упирне.Ди_т?і(?Х.) •
УГОІРОК, рка.д. Те саме, цо УПЕРТИ (Гбн.).
УПр/ни, а, е, ста^. Те саме, цо УПАРТИ (Вв_.. Сл^.
УПРІГ, а, д^, ДдХл Земельна ділянка плоцер 0,25 десятини (Гбн...
УРАХОВУВАТЬ, вую, вуси, недок. Покривати що-небудь дерном (<.)♦
УР/гА, и, і£, с^Д., ста^Тлопівський наділ (Бч., ££н»А
УР/рА ддвГор/нА.
УРУНО^адв. ВРУНО.
У'СЙІ, усьог^д, Весь (Б^.,^' ЙЦЬ, !£!•)•
УСВНЬ, я, ч^,. е§т. Гусінь (Зар.., Тет., Кч^.
«&кг (&«>)• .
УСЕРЕДНА НЕДІЛЯ, $тар. Неділя за тиждень до масляної (Кллґ., Ход.)<
УСИПНА, и,^ Те, що насипається у що-небудь; сипка речовина.
Гяе^ДД^а УС^И^ХГ^?-!? *
/>?^^5ЇКЛАД^ Спосіб оранки від середини земельної ділян-
кя до країв (Вь.ЖмХи йд-. ЛД>.ЛП5.-. ЛИ-’> Дй§Ім
ДКм 5*1-»
УСКЛАД®, щзисл^длч Те саме, цо УСКЛАД (К$., ).
УСлНн, а, д^Ослін. агнеси1 з хііи,1 уся/Уи ДЧ.)і
УСПОВІВЇТ, /ю, ієш, не&ок. Сповивати (дитину) (&>С'К£М>( ІХС&)*
УСТИРКА'ТЬ (Вв., Клз., Ду&., НЩ.-), УСТРИШЬ (ДдР^ію,
«ви, ^аац,, устиркнуть СВІ», Дда.-, й&. Дад.), устрикнуть (пл.),
н^, нею, Устромляти. Усмикни там^одка'_(Клр.).
УСТРАВАТЬ, 4ю, ^єш, недок.. У СТРАТЬ, ану, анен, доц. Ставати, по-
ступати на роботу. в/Знне_встрбУна раб^адг (іі.-у.).
УСТРИКА'ТЬ да. УСТИРКАТЬ.
УСТРИКНІТЬ да. УСТИГНІТЬ.
УСТРУБА, и.х^Зруб.
О УСТРІБ РУБІТЬ - зводити хату (Мх.С.>.
УСЬ, і, .х. Возова вісь (йслр.
УТАйА ВОДА. Весняна вода (В^ £*&.). Там такого ут/лой П>_ води І
УТВА див. ВУТВА.
УТИРАЛЬНИХ (Кжв.), утир/нник (Грб.). УТІР/ЛЬНІК {кр, а, РужНИК
УтАрАЧ, Уі/рАЧ (Дяд,. $&), а, Д, Те
саме, цо УТИРАЛЬНИХ.
УТІРАЛЬНІХ да. УТИРАЛЬНИХ.
УТГРАЧ да. УТЙрХч.
УіХА1 да. ВУТВА.
ЗПГКА2, и.д^Дика качка (да}.
УїЗрич, а, л. Прилад для вирізування пазів (угорів) у діжці для
вставляння дна (Б.-В.).
Ух/б, у, Ч_» Вибій (В^, да, Клв., Д.Б., Т5£,).
УХВАТ1, а, Рогач (дай).
УХВАТ2, а, ч. Хапуга (Кда).
ЗПСлУдиТЬ, |жу, /див, док. Поламати, зіпсувати (Тет.,).
УХО, а, с. Частина коси, за допомого» якої коса скріплюється з
кіссям; п"ятка (Кда, Луг., да, да).
УХЬДИНИ, дин (Ст^, УХІДЧИНИ (Влд.), УхЖчИНИ, чин (Кд), мНд^
Відзначення закінчення будівництва хати. Це^уодА, ^ступайте? у нові х&-
%да в2Л5&атДзц5°»г “її-УУ •
УЧЕПКА, и, Вірьовочка біля бильця колиски для гойдання (М»?
дл ~ ,
УЧИНЯТ, я», яви, недок., УЧИНИТ, учиню, учинки, док. Відчиняти
двері ,(КрМо Д)^.).
УЧИПКА, и,^ж. Крючок, за допомогою якого колиска підвішується до
сволока хати (Крл,.) ♦
УЧКІР, 4, Де. Комір спідньої чоловічої сорочки (Хор.).
Уш/к1 да. ВУШАК.
Уш/к2 (Гбн». М.~К.). УШАТ (!В^, Т§т,.), а,>чі,1. Великий цебер з
двоца вуикамн для годівлі худоби або для помиїв (В^., Гбн.. М.-К.).
Ц’ілиї^уа^к накалатіїла ^ ван^ |^ороз^ дйівд^ла. (М^-К.).
2. Посудина для зливання вершків (Тет^.
Уш/ТА КАРЗі/нА. Велика корзина з двомавуиками для перенесення
городини, торфу і т.ін. (П.д.). '
УШИВАТЬ, ^ю, недок,. УШИБИТЬ, блї!, бі(ш, да, Ударившись від-
чувати біль; ударяти що-небудь (В_^, Зар_., М.-К») • Доиаду,
Л^~УПІШЬН0, а,.с. Ув"язь у ціпу (Трб.).
221
УшУлі ДИВ. ЛВШ/М.
УШ/ЛОК, дка, д., Суд. Закопаний у землю стовп у отіні будівкі
або огорожі з видовбаним глибоким пазом, у який вставляються донки, об-
тесані колоди (!&.)•
УЩ&К (Кчн_->. УШЕРХ (В^, ДаРд), ЩШСі. Ущерть.
ФАЛІЖ^НКА, я, ж.; Фарфоровий кухлик з вуйком для води (Луг.).
ФІРАНКА, я,д. Завіска, занавіска, втора (Вв., Крм., Луї*., Лч,,
Дм») •
ФРАК (Вв., Дч^., Сл^.). ХРАК (Ушм.), а,^ь Кнур.
ФРУКтбвй КВАС, отець Узвар {Вв7, ДіР*
ф/рКАЛКА, и.д. Дитяча забавка у вигляді нанизаної на нитку вива-
реної кісточки свинячої ноги, яка при розгойдуванні видав певні звуки
ФУРМАН (Крм., Док», Луг.), ХУРМАН (Лч., Сл.), а,д., отар. Візник
(переважно на бричці).
X
ХАбЗІпа (Б|ь)* ХУБбчА (Рд н .-В._)* і,д, Рибальське знаряддя, випле-
тене з прутиків; верша. л.^^Ьухаб^шу^на в^сну^Бр.).
ХІВКАНЄ (Л£К., ^.)/ХАВ^^ ДМййЛ
нат(л|цзс^^каін^^ИДІ^) ♦
ХІВКАТ (Клв.. Кшд., Лск., Нрд.), ХАРКАТЬ (В.,^, Крок., Дд£.*Ст.)*
аю, аєш, недок., ХАВКНУТЬ, ну, неш, .док. Позіхати. Одб уже'Аукайе, тре
спат^л^гатЦК^.
ХАВТУРА/и^д. (КлвЗ, ХАВТУРИ (Бч., Дщг., Лкш., ПдС.,^0., Смч..)*
ХАЛТУРИ (АкЧС.), т/р.дн., ї* Поминальний обід.
2. Хрестини. Д^удбГ запраси диі на халтури (Бч.);ДГ.нар удоел?і^
с^її^днЧ^шт^ц^
/>~^ХАЙі^^ паща щуки (Нрд>).
ХАЛЕПА (Бв., Пт^., ££., Х^.), ХАЛЄПА (Лч^, ХАЛбПА (Зар.*Кл^..
Тет^), и,д. Погана, дощова погода; негода.
І><:ЧХАЛ?РА, и, Дизентерія (Влд^.
ХАЛЕПА дав. ШЕПА.
ХАЛТУРИ дав. ХАВТ^РА.
ХАМАЗЕЙ див. ГАМАЗЄЙ.
ХАМАЗбЯ^д.) стаЯл Приміщення для зерна (3£Ц}.
ХАмА, а, частіш^мд. ХАМУТи, т^Ьв, Залізні скабки, якими скріп-
люються вісь і подушка у возі Оугіч).
ХАМУї/рнЯ, і*4Ь* ЯЇ22/ Приміщення для сільськогосподарського ре-
маненту в колгоспі (Влн.).
ХАМУТЙ* Капиця в ціпу (3^.
ХАНДЙКИ, Дик,/тільки^вн. Дерев"яні диби (ДЧд).
ХАНї/ (С.В.), ХАНЬЇГТ^Мк), і. Дд Поочищений спирт.
хХнькаГиТ*. Те саме, що ХАНЖА (СЛЬ).
222
ХАРАКТЕР, і,.ж. Характер (С. В ♦).
ХАРбмИНА, и, Дд І. Великий гарний житловий будинок (Д., Зар,,
। ^Сос», ,6т., Дет.).
2, Великий хлів або сарай £§£., Юів., Дб^^Лч., Нрд., ^1^-
3. Ведення господарства; господарювання.
хАтіЩЕ, а, Місце, де стоялГхата £Сзк^.
ХАХ(Іл, хл^, дастіиемия. ХАХЛЙ, л^Зв. Місце, пропущене при ко-
сі вві Й}хЛМ.
ХВАЙЙК\Рі^С.), ХВИЙН& (Тет.), ХВИНї/к (За^), 4, ХВОЙНИК (Б|.,
2. Нарубав! соснові чи ялинові гілки, дрова (Бв., ]&,).
ХВАРАТА, й. жл Хвороба (Мф.).
ХВАЦІЙТ (Дуг.), ХВІЦІЙІ (К.), а, д., буд, Фроатон.
ХВИ*ГЛЙШКИ\ков, ж., ми. Весел оді (Влд.).
ХВИ^ГЛЬОВЙТЬ, лов, лйєи, нрдсж. Жартувати, веселитися. Д’Ґе/ки1
ж 3№И^Г^8_4«и5 (Влд.). ‘
’^^^хЖдТиТдТснігопад^вҐтромі завірила, хуртовина (Гбн., Мвх.,
ХВИЙнЙк даа, ХВАЙНЙК.
ХВЙЛЯ, І..Д. Злива (Ст.,^.).
ХВЙНДЯ (3^., Тет.),ТйнДЯ (Б^.,^., &£., Доо,, Ст..), ХЇНДЯ
М2І- ПР°-
пасниця, лихоманка.
ХВИНЙК^ив. ХВАЙНИК.
ХВИ*Щ ПОЛЬОВЙ, {Ефгікіюп агуїте І.). Хвощ -польовий (Нм.).
ХВІЗНЙК (М^), ХМИЗНЙК (Кч.. Д^л,), /, Д> Сухі гілки, оуиняк; хмиз.
ХВІЦІЙТ див. ХВАЦіЙТ.
ХВОЙДА, и. ч. і ж.. знев. Неохайний, нечупара (Бв.. В|.).
ХВОЙНИК ДиТ- ХВАЙНИК.
ХВОЙТІН, а, д. Трясовина (Лщ).
хвбрищь, я, д*, О-Тар. Слуга, якого саджали верхи на коня у запряже-
ному четверику (Дод^.
ХВІРТОЧКА, и,д, Кватирка (Нжлл).
хвбсл, и,д. {. Невеличка річка (Ки, Зао.,^, Кл^,, 51», Т§Х>).
Там за хйтойу хвбса малйн'ка беж/т', дак'тудЗиу по'йдем (К.).
2. Рів навколо ділянки поля, лугу для захисту їх від поикоджеиня
худобою (|в., Ка^п., Лис., Ль.
ХВОЯ, Ї.Д. Сосна (йс., Кмр., Лск., Лч., Нжл., Нрд., ДЕС., Ст.).
ХВОЙНЯК ДИВ. ХВАЙНИК.
ХВУЩИНА, и,д. Спільна, гуртова поміч сусідові при будуванні хати
(ВСд). 1
ХЕМЕРЙЧА (Вв.), ХМЕРЕЧА (£^В., Клв., СіЛ, І,Д- Гущавина, зарість
на місці зрубаного старого лісу. дУже^г^ст^хме^Ла,, не_мс^жна прайтЧ
(Сії) •
223
ХИБШЬ, питадьнаяастка. Хіба. Хибен*за нІ ве маглбґспрйвит хадт/-
риусвайГе _хХт>_і ?(іі ,-К.).
ХИ1А, і.д. Лозова прибудова до хати, цо служить комірчиною (Гбн.).
х/кАВІЦА, и, ж^ Ікавка (Кчн.).
ХЙМЕР, а, я. Ручка у великі* пилці, цо використовується для роз-
пилювання дерева на донки (Дон.).
ХИМОРОДИ , дов, тільки_мн. Капризи, вередування (Бв., Вв., Лц.).
хі/ндя див. ХВЙЯДЯ. ~
хїндя да. хвиндя.
ХЙРИ X), ХІТРИЙ (Вв., ЗГшм.), а, е. 4. Розумний (&,,,&•>• А1-»
і” (К.)*
(вв. • йкР •
ХЛАп/к, ч. Молодий хлопецьТ^парубок (Ар.).
ХЛИПАТЬ, ає, деддк, Дзюрчати (про струмок) (Млн_>).
ХЛ^БЄСТ,у у, Об шитий дахами дах СКарп.Л
ХЛЄБЄСТю НА, и,^ж. Лата (Карпр.
ХЛЄВ, а?, чг Приміщення для сільськогосподарського реманенту, дров
і т.ін. (Лс^>).
ХЛЄВЧУК, ан§р. Те саме, що ХЛЄВ £1уь).
ХЛОПЧИК, а, д. і. Прилад для перемотування пряжі 8 півмітків у
клубки; витушка (Бч,,^Дв.,^Мии, Хоіь).
2» Прилад для намотування пряжі 8 клубка на цівку для ткання (Бр.),
3. Деревинна перетинка в ткацькому човнику, на якій тримається ців-
ка 8 пряжею (МлНд).
ХЛЮСТ, 4, дь Жердина, якою притримують солому на стрісі, коли кри-
ють будівлю ^К., Дт.).
ХЛЯСТИК, а.д. Змани. до ХЛЮСТ (Ку
ХЛЙБА,^., ХЛЯҐА (Д., Крл,, ,&.), ХЛЙКА (0^), И,^
Хе саме, цо ХАЛЕПА.
ХЛііГА, и, «. Харкотиння (Вв., Уим.).
ХЛЙі'А, да.. ХЛЙБА.
ХЛй'кА да. ХЛЯБА.
ХШЕРЕЧА да. ХЕМЕРЕЧА.
ХМЕРЙПНЯК, у,д. Те саме, цо ХВІЗНЯК (Н^л*).
ХМИЗШ& див. ХВІЗНЯК. .
ХМИЗЯНКА, и,д. Те саме.цо ХВІЗНЯК (Н»ь).
ХСІБТА // ХоПТА, и,д. їжа, приготовлешГа цибулі, огірків, капу-
оти, заправлених олією (С^Вд)-
ХОДУН, а\ ^Пристрій, за допомогою якого дітей вчать ходити
Ушм.).
ХОДУНЙІ, нца, д. Зменш.-пестл. до ХОДУН 0$в., Л§к., Н^., Ушм*)*
ХОДЙПКА, и, де. Те саме, що ХОдУн (Лч^.
ХОДЯЧИЙ, а,^. Протічний, текучий. Хо^^чщй ^таво^; хр^-ачайа жо-
®ак вод^ ход'ачайа, тоде^зажедіа;
224
нам&аХ _кон^пу і. то^оа лам _?ЗДх4йец * а
ОШдЛ . , ч
ХОЛОДАХ, дав, недок. Холонути. На.сичіала ,супул в/дн.хрлод^йе^у
ХОЛОДЕЦЬ, дц/, ч^ Холодний борщ, приготовлений з сироватки, зелені
і риби (НД.). ~
ХОлбдНА ПОСТРбйКА. Будівля, яка не опалюється (Ввл).
ХОЛОДІШКА, и,д^ Невелика жаба, яку кидають у молоко для його охо-
лодження. Перевернула /глечик 7 % казай, д^юлод}^
(СЛМ.
хбндя див. ХВЙНДй.
хбпТА. мв. Х^БТА.
ХОРОВАТЬ (Дмш.), ХУРОВАТЬ (Ст.), ХУРУВАТЬ (В., Зар., Тет.), Ую,
ХОРОМИ ДИВ. ХАРОМІ.
ХОРШЙї (Гд^), ХОРОШІЇ (Вв.), я/, ш/ш, недок. Лущити (кукурудзу,
квасолю і т.ін.).
ХОХЛЯ, і, д. Середня частина невода, волока, куди потрапляв риба
під час ловлі; матня. В^лок и*з ни^тої^.. на ду в^^ *) •
ХРАК див. ФРАК.
ХРАКІ. к/Зв, тіднсн^дн. Те саме, що ХЛї/гА (Сл^.
ХРАПА., и, дь І. Осередок у капусті (Бд.,, В.. _В^.» Дар.*, ДарД.,
Кд^, Кшв., ЛХм М^К., Сл.,х2тч., Тет.). Ха^ока,т.ак^1хр£па у~вачан/
(5^-
2. Вилущений кукурудзяний качан (В^., .
ХР/ПА2, и, ж4 Сорт груш (В^ ДйїР •
ХРа'ііА3, и, ж. Мерзла грудка землі (Бв ,В. ,Вв.,За^. ,ДД* ,Тет,).
ХРА'іІКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ХРА'ПА і,2 (Бв^ За)з., Ушм.).
ХРАПТбн, уГч.,633. Те саме, що ХВАЦІ^Т (Нжл.).
ХРАС'Л'К, ткаГ":Л£Г., Ушм-Л ХР/сТОК, тка (М^, ХРУСТОК, тк/ (Вв.,
^ск., С^),дТ7жі* *• Кал*110 Л2&Р*
‘ 2. Хрящ Ж» НДДм ^ЙЙл)*
ХРЕБЙ\ брї; ІУЙХ' Хребець (Крм^.
ХРЙБЕСТ, а, ч.< і. Верх солом"яної покрівлі (БдЧЗ.,^{лдЛ.
2. Одна з бокових жердин у даху будівлі для укріплення кроков.
ХРЕЗЬБИНИ, бин, тількиТе саме, що ХАВТУТА 2 (Вв., &)•
ХРЕСТ, /, ч^ ї. Те саме, що ХЛОПЧИІҐ1 (Тим.).
2. Кладка на полі з 15 снопів (Бв.,^.).
ХРЄСТЙ, тц^, Д. Купа навхрест "складених снопів ( Лч.).
ХРЕСТЙ, тів,^., стар. Кренделі, що печуться посеред посту для
людей і для худоби (ВВ'., » £&)•
ХРИБВІї, Д. Жердина, якою укріплюють верх скирти соломи, сі-
на і т.ін. Нрна лежи^хриДб(Ст.).
225
ХРІСЦЯНИЙ, а, в. Хрещений
ХРбпУСКНІК, у, ч^. Листя капусти С5ДХ>).
ХРИПУСІ, у, Д- Те саме, що ХРбпУСНІК (Лот.).
ХрУсГОК ХРАСТ(/к.
ХРУСТсГк див. хрлстбк.
ХУБбчА да. ХАБбшА.
ХУГОВЙ, У», уеш, недеіс. Довбати пази у вужаках (ДйЛ.-) СВв..
Дри., ЛДр • і
ХУДнБНІА, нього. ми. ХУДМБНІ, ніх,Аі, стар.. етн. Учасники ве-
сільного обряду, які йдуть за скринею. У нед',.іл’,у.. _ прихбд’ат,худибн,і,
ХУДОБА1, и,Ад Скриня зі всім надбанням для дівчини, що виходить
заміж (Вн., Гбн., Гн., Кув.. М&, йм., Хор..). ^Цоб^а^вЧлЦХлГаг
с£, д^малДІ,
(Тим.): Брат молодой! продайв худобу рубл’Гу за двадц'ат’ пйат’ (Гбн.).
ХУДОБА^, и, дь. Хирність, худорба.
¥мач^, то так^ісй'ми (Хор.).
ХУНДЯ див. ХВИНДЯ.
ХУРАВІЯ, ї, ж.. Те саме, що ХВЙЖА (С.).
ХУРГАН, а. _ч_. Туча (Гбн.).
хур& (с^, хурГ&я (дгЛ.хурія (гон.), і, хуріИ, У (нлі.),_ж. те
саме, що ХВЙЗА.
хУРМАН див.фУрМАН.
ХУРМАВДК, стар. Візник (переважно на бричці) (Бвл).
хуровХть див. хоровт.
ХУРУВІТЬ $ив. ХОРОНІТЬ.
хУсТА, и,^!. Маленька хустина (Смч.).
2. Велика хустка (Мзс.С..).
хУіОР, а,_ч. Літній польовий табір для колгоспної худоби (Ду,,Сл.).
ХУТРЙНА, и, д. Шкірка кролика (Крл.).
ХУТРб, <£.~Хутро (Кч.).
ЦАбУй. Вигук, яким спрямовують ковей і волів направо (К.Д.).
ЦІБЕР да. СЯБЕР І.
1ИБРИНА (Й£.), ЦВБРі(нА // ЦЇМРИНА (й., Лск., Й^., й^.), и,ж. ,
Цямрина колодязя або криниці.
ЦАБРЙННЄ, я, д. Зруб колодязя або криниці (Гд.).
ЦАБРОВІТЬ див: СЕБРАВАТЬ.
ЦАВ-ЦАВ... Виїук, яким підкликають овець .
ЦАДЙКА // ЦЕЖНК-А, и,д^ Цідилко (Клд., Ї£І>).
ЦАДЇЛОК, лка, ч. Те саме^ що ЦАДЙЛКА // ЦВДЙЛКА ^).
ММРА, ров, мн. Дерев"яні круги, з яких складається зруб коло-
дязя (Лда.., Те^., ^).
ЦАРСЬКА КОРОНА, б^т. (Отскії тіШагіз 1>.). Зозулинець шоломо-
носний (Б.-В.).
226
ЦАЦКА, и,д. Загальна назва квітів.
(КадПд) •
ЦВАХ, а, мд,. ЦВАХИ, х^Зв, Цвях (Вв.)*
ЦВЄТН/к, Вазон
ЦВІЛЙ*, а7, Чалий (про масть коня) <£•£•)•
ЦВІЛИ2, а, е. Дуже худий (В.» За£_., ^Клв., Д£&»)*
ЦВІНтУра, и, д., бот. (Егуїкгаеа селіаі/Пи/п р е г і.). Золототи-
сячник звичайний (Нжл.). у
ЦВҐРКАТЬ, аю, авів, недок., ЦВІРКНУТЬ, ну, неш, док. Кричати (про
індика) (Хр£.).
ЦВІТОк7 ткй, ч. Вінок, йі мо 4од^йД^о.бр^или ЛЯДЙ.
йтбу • Модо/^^
*^ЦЕдаНАд^. ЦАБРИНА.
ЦЕВйд, с^і. Пужално (Гд).
2. Ручка в косі (Юь).
ЦЙГЛА-ХЕЛЄЗНЙК. Обпалена цегла (Вв., Ушм,).
ЦЕДЙЛКА див. ЦАДЙЛКА.
ЦЕЛЇНДРА // ЦИЛІНДРА,х и,^ж., Яїї£* Скл0 гасов°ї пампи. Поседах
икл^анки, а^ми.к4жех*
ЦЕЛб&НКА , и,/ж.,/анат. Запиясток (Мрт.).
ЦЙЛЮСТІ, тьов, тільки мн . Челюсті пачҐ (Л^іч).
ЦЕЛЙТЬ, йв, неддк. Брикати задніми ногами під час доїння (про ко-
рів) . Дем^чва^нв^ад .
ЦЙНДРА (СЛЦ), ЦЕНТРА (Кл.), ЦЙНДРА (Лпт^), и,^. Великий.свердел.
ЦЕПА, й,^ж7"Крючок у колодязному журавлі, за який чіпляється від-
ро (Лтв^). / ,
ЦЕПЙЛЛЄ, я (Г£б.), ЦЕПИЛЬНЕ, а (Чп*), ЦЕПШЄ, я фен.), А-Ді-
пилно.
ЦЕПЙсЬїКА (Хор.), ЧЕПЙЛКА (Бч.), и,д. Жердина, якою притримують
солому на стрісі, коли криють будівлю. На.саХ|а^че-
п^лкайу ЇБч.).
ЦЕПКОВА ДРАБИНА. Драбина^зроблена 8 тонких жердин (£в*.)*
ЦЕПОВІ, я, д^Те саме, жо.ЦЕПЙЛЛЄ (Клв<)*
ЦЕРЦЕКАТЬ, аГ*(Мр.), ЦЕРЦЕТАТЬ, ить (Мрт.), дедрк* Гегати (про
іуоей).
ЦЕТО, заШї. Це (Тхрл).
ЦЕХ, у, До Церковне начиння: хрести, корогви і т.ін. (Б^*)*
ЦЕХЛЙТЬ,^ає. Д2ДЗ& Тихо, але часто гавкати (про собак). Саб^кЧ
ЦЕ-ЦЕ... (Сл*,^.), ЦЄ-ЦЄ... (В., Гбя*,^, За£.,ДЬБ., НдМ*,
Тет*). Вигук, яким підкликають свиней.
ЦЄ-ПЄ... ййв. ЦЕ-ЦЕ...
ЦИБАНТ, а,^ Залізна пластинка, що підкладається під нижню час-
тину осі у возі (ВВд2. ,
х ЦИІАТ, йю, ^єш, недок., ЦИБНУТ, н/, н^ш, док. Стрибати. КоникЧзи-
ЦйБЕЛЬ , бля, ч., іхт. {МЬигпиз Верховодка £•).
Цйб/на> и^Д^ГЗдт., {йдкр. Стебло часнику або цибулі (Клв.^М.-
ЦИБКА, и, д., £9^., £І£К9’ Те саме, що Цйб/нА (Клв., Мд^К.).-
ЦІІБНУТ да£7цЛБ/т.
Ці(гАН, а, д. Дзига (Ік).
ЦИГ^НКА^, Велика голка (В^, За£.,
ЦИГАНКА2, и,д., одн. Сіра чубаїа гуска (В^, Тет,.).
ЦНГАнбк, нк^і, ч. Складений ножик. К^пй^іш^^
£У Да_Д ) •
’ПдИгХн^ЬКЙ^ДОЇЇГТ^Дощ, що йде» коли світить сонце (£££., С^.).
ЦИЛІНДРА да. ЦЕл/нДРА.
ц/нДРА див. Ц&ДРА.
ЦЙТУР, а,х- Те саме, Н^НДРА (Бчр.
ЦИНтУрА, и,^., Дат. Те саме, що цвінтУра (Кщь).
ЦИП, а, ч, Ціп (Лч., Сл^. ,
ЦИПЛЕНЯ (Гд), ЦИПЛЄНй (В., За о., Клв., У.), ЦИПЛИНЯ (П.С.),
ЦІПЛЄН^ (С^), ня'ти,^ Курча.
ЦИПЛЙ (А^.,^, Зар., Клв.,хЛкш/, Чп.), ШПлУ (§.» Зар.,
£., Сдк., Сдс., ДХ5•)Т>л^ти»^с..Те саме, що ЦИПЛЕНЯ.
ЦИЦОВИ, а, е. Ситцевий. Ци^цбве^і^
ЦІВЕНЙ, няти,^., §ит. Пташеня (ЕЬ, Л?дД.). С.е,іак*?йемал^Йец^і-
Щ^тЦС^ДЛ.
ЦІВМЦв/... Вигук, яким підкликають маленьких курчат (Гбн.).
ц/ґПИ, ґлов (Сл*), Ц^ҐЛІ, Ліьов (йущ.,Дек.), т^мьки^мн. Вудила.
^^ІЦЛУШКА, и, Перший (невеликий) шматок хліба, відрізаний від
цілої буханки (СдД.).
ЦІПЛЄнИ див. ЦИПЛЕНЙ.
ЦІПЛЙ здв. циплй.
ЦІРУв/ть, рую, руєш, недок. Латати, штопати ио-небудь (Ііхл.).
ЦМЄТЬ, ^є, беаО-С, Жевріти &.С.).
ЦОЛОВЙ (Лск.). ЦОЛОВАТЬ (Лч., Ся.), У», /ви, недок. Цілувати.
ЦСІПАЛКА, и, х. Прилад для биттяЗвух. А в^а^д^лтЗХ^л) •
ц/Ліі див. ЦШИ.
ЦУЛЯ. Вигук, яким відганяють собак (Хор_.).
ЦУРА, и,д^. Гра в цурки (Ж).
цтк, А, ЦЖКИ, кЯв, з* 3"їди, об’їдки (в^, За£.).
ЦУРЙТЬ, ру, риш, дед§к. Швидко їхати (Бв^, Дд^).
ЦУИСА, и, д., ££а£. І. Дочка.
2. Дівчина.
ЦЮ. Вигук, яким відганяють свиней (Л£&}.
ЦЮРЕНЙ, ш?ти, д. Те саме, що ЦИПЛЕНЯ^л)*
ЦЮрУбаЛКИ* ков>хмн. Молоденьке пір”я птахів; колодочки (Клвд).
ЦЮЦІК, а, д. Дерев’яний гудзик (Клв.9
ЦЙЛРА, и, ж. Цямрина колодязя або криниці (Вн.).
228
цУіІКАТЬ, аю, аєш, £ЄД9£. Клацати зубами (Вн^).
ЦЯ-ЦЯ... Те саме, що ЦЕ-ЦЕ (Тет.).
ЦИЦЬКА1, и,д. Іграшка (Н^, йКл).
ЦИЦЬКА2, и, Квітка. Дабренмс^^
ЦЬКИ-ЦЬКИ..Гте саме, що ЦЕ-ЦЕ (Б{Ь).
ЦьбБЕР, бра, ч^ Невеликий цебер.
ЦЬОлб-ЦЬОЛ(ї... Вигук, яким підкликають корів (Хо£,).
ЦЬОСЬ-ЦЬОСЬ... Вигук, яким підкликають лошат і свиней (Кд.).
Ч
ЧАб/н, а, ч. Отара овець (А^.).
ЧАГАРНИК , /, ч., £Ді. Заросла кущами толока (НД^.
ЧАгУнКА ЧЕГУНКА (Ю^.), ЧУгУнКА Щд^., Рдк., £о£.), и,
д., Вузькоколійна залізниця. Дв^вин^^обі^
ся^сат^Вц^.
ЧАКА, и,з. Заколесник в осі колеса воза; загвіздка (Стдн^).
ЧАША (Бд,, Кшв., Хо^.), ЧЕКУХА (Клв^., М^ЧС., С.ДЛ, ид. Довбня.
ЧАл/мУТКА див. КАл/мУТКА.
ЧАЛ&НІК (МхХ., йя.), ЧЕЛГ&СНІК (М, ЧЕЛІСНІК (Км£.), а.д. Че-
люсті печі.
ч/ліЦЦА, люсе, лисеє, недок. Іти крадькома, підкрадатися (БчЛ.
ЧАЛ&КА (Ад.), ЧЕЛЯДКА (Вд, Вхв., Дмш., Крок., Кмд,, Д^н., М^.,
0с^>, ЙЬ« ЙІм і и»Ліл £*££• ЖІН> до чевдшйк.
ЧАПЛЙГА, и,^ж. Чаплія (К}юк.).
ч/пЛйК, а, ч^. Деревпяний цебрик, прикований до крукйї (див.)
колодязного журавля (Ши).
ЧАПРАК, 4, дь Відлога у свиті (Зад., ТетЛ.
ЧАРАТі/нКА, и9/ж., одн. (ІЛіуіа агмгіїляееа), Очеретянка (ДптЗ.
ЧАРДЙ (Бч.), ЧЕРДАК (Вол., Крм., Л^г.), а, ^ч. Прохід на горище
в хаті.
ЧАРЄНА, и,д« Нижня горизонтальна поверхня в печі або в грубі;
черінь (@ф).
ЧАРЄІЮ, (МзиС), ЧЄРАНб (Км^.), аС £. Черінь печі (під і над скле-
пінням).
ЧАРНОХА, и, ж., іхт. ( Зкагоіїяйк Краснопірка
Л І л
Ч&бц (3^, ЧЕРВН//ЧИРИН (Вв.,Л^., Уим?), ЧЕРЙН (Де*,, |^.),
ЧЕРОИ (Сд?М, ЧЕРУ&Н ОЦсш.), у.д^І. Те саме, що ЧАРЄНО.
2. Місце на тону, де молоїять зернові культури
часЙ, с/Зв, їідаищдл Годинник (мвр.
Ч&АТЬ (Гві»>), ЧАХКАТЬ Й5ДЗ, ав, и§Док_- Злегка покрякувати (про
качок). Лкїи^кайхт^и).
ЧАШИЧКА, и,'Ж. Стільник £Вд2-
ЧАШКА1, м,Д* Верхня частина ярма (^в^).
ЧАШКА2, и,Хи ЯК?.Клуб у тварини (корови, вола і т.ін.)
ЧВЕРТКА, и, А5&2.* Міра ваги, що дорівнює 1,5 пуда
ЧЕГЛИКА див. ЧАГУНКА.
229
ЧЕДРЙВКА (Тет.), ЧЕДРУВКА (Вд), и, етн. Щедрівка.
ЧЕДРОВЙЬ, /ю, /еш, недок. етн. Щедрувати (В^, Те?.).
ЧЕАРУвКА ед. ЧЩДРИВКА.
ЧЕКМЙЛЬ (Бч^, ЧЕКМЄНЬ (Здр., £<£,, Стщ..), ЧЕКМІНЬ (ЗМіЛ
ЧЕКМІНЬ (НдСЗ, ЧИКМЙНЬ (]&.), ЧИКМГкНЬ (ДаЯмЛі), ЧИКМІНЬ (Ос^), я,
Довгий з відлогою зимовий чоловічий одяг, що шиється з домотканого
сукна; кобеняк.
ЧЕкУхА да. ЧАША..
ЧЙЛЕДЬ ($С£.), ЧЕЛЯДЬ (Кч., ЛД., Млн., Нжл.,^\), і, ж., збі£Н.
І* стар. Наймити, слуги.
2. ірон. Гурт людей, родичі та ін.
З* £££• Колядника (Нал^.).
ЧЕЛЇІСНІК див. ЧАЛ&НІК.
ЧЕЛ1СНІК да. ЧАЛ^СНІК.
ЧЕЛЯДі/н (Лск.), ЧЕЛЯДІН (Лд^), а, ЯІ8Р- *• Дорослий син.
2. Повакна людина.. Харсбпиі\че_л*_ад^(Ля^) *
ЧЕЛЯДИНА, и, Еінка; дівчина (Лск.).
ЧЕЛЯДЇН да. ЧЕЛЯДИН.
ЧЕЛЯДКА Щл ЧАЛ^ДКА.
ЧЕЛЙДНИК (Брг., Вдд . ^Дмш*. Хрсіи, Ддн., М^., ІКС.,
С§д^), ЧЕЛЙДН1К (Вхв., СЛЦ.), стад. Наймит.
ЧЕЛЯДНИЦЯ, і, с^ад. Те саме, що ЧАЛЯДКА (Свд.)*
ЧЕЛЯДНІК да. ЧЕЛЯДНИК.
ЧЕЛЯДЬ да. ЧЕЛЕДЬ.
ЧШРУР/, и,д., Кру^льця 3 кори, які тримають невід, щоб
він не тонув (Д^і).
ЧЕМДОРКА, н,^ь, адр. Верхній чоловічий одяг, попитий у талію 8
брижами ззаду; чумарка (В^, 2ад., £Д>).
ЧЕМЛіТ, а,^. Довгий чоловічий одяг а домотканого сукна (^в^.).
ЧЙПАК (СдЯ.), ЧЄПАК (Лвн.), ЧЄП1К (Мх.С_.), нка, Головний убір
заміжніх жінок; очіпок.
ЧЕПЕРЙЦА, и.Лс» ). Печериця (Км КИ^Д&д)*
ЧЕПЕРЙЧКА, Дрт. Змени.-пестл. до ЧЕПЕРИЦА КЖі,4^л)*
ЧЕПЕЦЬ, пця (МДЛ«). Ч^ПЄЦ, пца (Лвн.), д. Те саме, що ЧЕПАК.
ЧЕПУЗЛКА да. ЦЕПЙОЛКА.
чйпчик1, уГдо^єі* (7^^^'Л Чебрець (в&л, Лед,, да.).
ЧЕПЧИК2, а,д, Пестл. до ЧЕПЩЬ (В^» Вв., ЛЩІ-.)*
Личинка бджоли £Вв., ДЇДл)*
ЧЕРВІВЕННИ, а, е, збільп. Дуже червивий (Хо;ь).
черпак да. чарда'к.
ЧЕРЕДІ, и^д. Косяк риб (й^д).
ЧЕРЕДНПІА,^, 1. Плетений з ременю батіг; плетінка.
2. Довгий батіг з коротким пужалном СХ_ор_>).
ЧЕРШХй\ хов, їіДьюойн., Д^т. (Раіїиз тасе/пе$я ЄМії.),
Черемха (Лчд).
ЧЕРЙГда. ЧАРОН.
230
ЧЙРЕП, а,д. Зовнішня частина панцера черепахи (Карп.).
ЧЕРЙН да. ЧАРбн.
ЧЕРІІТ фи, Лдг.), ЧЕРІЕТЬ (Сл.), рЛть, цедок. Відкладати яєчка
для виведення бджіл.
ЧЕРНИЦА» и.д,, бот. (Уассіпіит тигШІїн /.). Чорниця (Лск.,
ЧЕРНОЛЄССЄ (В.-В.., Клв2). ЧОРНОЛІССЯ (М.), я,х* Ліс,де ростуть
дерева твердої породи; дуб, ясен, клен.
ЧЕРбн див. ЧАРбн.
ЧЕРУІН див. ЧАРбн.
ЧИСНИЦЯ, і, Чесна людина (В., Дма.. Зар.) • Менб записуваг'
не^треба, Млісдиу^Змш^).
ЧЕТВЕРИК, §тар_. Міра сипких тіл, яка дорівнює четвертій
частині пуда (Лч.).
ЧЕТВЕРНЯК, Зв"язані докупи чотири кулики, якими криють бу-
дівлі (В^).,
ЧЕТВЕРТАК, а, ч^ стар. І* Двадцять п”ять карбованців.
2. Двадцять п”ять копійок (СвдЗ.
ЧЕТВЕРТЬ, і»Лс» СМР- м*Ра ваги, яка дорівнює 1,5 пуда (Л<ь>.
ЧЕХЛИК, а, ч^І. Вишита жіноча сорочка, скроєна наполовину (до
пояса) з тонкого, а наполовину з сирового полотна (Зар.., Длв., Іет^.).
2. Жіноча сорочка, скроєна а одного шматка полотна (Бб^» Мрт.).
ЧЕЧЕв/цА да. СУЧОВҐЦА.
ЧЄБЄЛЬОЙ, льі^ґ, іхт,. Вид риби (Мх_.С.).
чбПАК да. ЧЕПАК.
Ч^ПЄЦ дир. ЧІПЕЦЬ.
чбпіК да. ЧІПАК.
ЧЕРАНб да. ЧАРЄнб.
чбвРІТИ, іє, н$да. Хиріти, жовтіти, засихати (про дерево) (ІЬ).
ЧЙЖИК, а, Чд Дзига (Кліь).
ЧЙКА (Одь-Л ч/чАДХо^.), и, ж., дит. Ніж; усе гостре.
ЧИКМІЇНЬ ДИ£. ЧЕКМЄЛЬ. '
ЧИКмНїНЬ £И£, ЧЕКМЙЛЬ.
чикм/нь £и$. ЧЕКМЙІЬ.
Чйн/рКА, и, ж^, стар. Те семе, що ЧЕМЙс/рКА •
ЧИНШОВЙК, частіше^. ЧИНШОВИКЙ, кбв, ЧШі* Люди, які не
відбували панщини, а платили поміщикові викуп за землю (чинш) (Клв.).
ЧИРЙН да_« ЧАРЙН. х
ЧЙРИТЬ, ру, риш, недок. Креслити. Чиір,ат>/діти7 крудд^ на ^емліе
ЧИРИЧКА, ИрД*. ядн- (Л^г Маленький крижень (Б.тВ.,
ЧЛСЕЛЬНІК /ЛЧИСЛІНІК, а, ч. Календар.
н2ікл там^ ус^Сди;сто^ прйзнііки^
~Уч2с^^ (Сед.)й ЧІСЛЯНКА (Вв.,
Дч^), и,д. Чисниця.
ЧЙСТИ ВІГОЛ (Крм., Л^к., Луг., ДИ0, ЧИСТИ УГОД (В^., Клв.,Тет.)
буд.Ріг у рубленій хаті, в якому кінці колод відрізуються рівно, під
прямим кутом.
ЧИСТьброчКА, и,£. Молода корівка (Кд,.).
ЧИСЙНКА див. ЧИСЛЯНКА.
ЧЙАВКА, и, А. Нежить (Кч.)-
ЧІЇЧА див. ЧИКА. /
ЧИЧИВЙЦД див. СУЧОВІЦА.
ЧІрбнАК, нка, д.. о^д. (Апаз дуетдиеіїиіа і,.). Чирка (Лпад).
ч/слЯНКА див. ЧЖЛЯНКА.
ЧКЕ-ЧКЕ... (Вд, .В&., _Гд.,_Дхв., КДЙ-. М-» ДХГм Л5Ь»
Дл, Хвім.і, ЧКИ-ЧКИ... (Дкш., Ст., Ест.;, ЧШ-ЧКІЕ... (Лка.). ЧЬКЄ-
ЧЬКС... (Лх£л)* Вигук, яким підкликають свиней.
ЧОЛОВІЧОК, чка, ащуп Зіниця ока ІНрд?)>
ЧОЛ(5м: ЧОЛЙМ ДАТЬ - подякувати, цілуючи руку. Ти дау*'чолом
(ДХ).
^Ч ОМ БОР // ЧУМБУР, а,Х* Мішок для годування коней у дорозі ССвд.).
чф’НИ, а, е. Чорний.
$ ЧОРНИ лГкс - ліс, у якому ростуть дерева твердої породи (Вв., Лск.,
Ушм.). *****
ЧОРНИН^ННИй, а, е, збДльш* ДУ*в бРУДний (ДйШ)*
ЧОРнЗшьНІК, у, Ч., Дде. (Аті&пШа МутМЦ Нехворощ (ЛчЛ.
ЧОРНОБИЛЬ, ю, дь, бот. ( АгіюШа УиЦагїз £.). Полин звичайний
(Нжл.). ~
ЧОРНОГОЛОВ, у,Дд, йОХ* Рання весняна трава з чорними вершечками
(Вв., Лч., Сл,). Чорноголо'у'на весн’/ заран’ейе рос’т^е (Лч.).
ЧОРНОЛІССЯ див* ЧЕРН0ЛССС6.
ЧОРНОмбрчик, а, д., орд, {№/госа тагСІоі,).Чернь. А,ч,орноморчик
з мухол6Уцойу_нбо*ат’ муку коробкову (Мз.)-
ЧОРНУШКА, и, ж., бот. І. Чорна головка стрілки цибулі, в якій міс-
титься насіння рід». Од.,)»
^. (КідеНа І.-)- Чорвунка (Вв., ^йц}.).
ЧОХЛО, а,^ Обшлаг рукава у верхній чоловічій сорочці (Мд^.
чохбл, хлб, ДсТе самв> ж° (д^., Лх?»йии)*
ЧУБ, а, Закручена вузлом на голові жіноча коса £Н£Дд)«
2. Пов’язь наповненого мішка ДЙ&.» ЯЛ» 1§£’»^ЙйР*
3. Місце, пропущене при косінні) обкіс (Нжл.. Ось.. Пг.).
ЧУБАРЕЙКО, а, ч., орд> (Л/«л/д агуе/гііі).Жайворонок поліський (Л.).
ЧУБаРІК, а, ч/БорДд Те саме, цо ЧУБАРЕЙКО (Ру.).
ЧУШКА (К^/Клд,., Ст,), ЧУБАРКА СДцт.). и.д^, оця. Те саме, цо
ЧУБАРЕЙКО.
ЧУБА1КА, н, ж., о^д. {Соіі^піуі соіиг/ііх). Перепілка, перепелиця
ЙЛХ?‘ / 7"
ЧУБОК, чубка, д. Зменн. до ЧУБ 3 (Пг.).
ЧУГ/НКА да. ЧАРУНКА.
ЧУДЕР^СНИйБа, е. Чудовий. Знайі.ч^дер^сну частудіку. ((/.).
ЧУЙ-ЧУЙ.Вигук, яким нацьковують собак (рб,).
ЧУл/нА, и, ж. Прибудова до хати; комірчина (^«з.).
232
ч/ні, нів, мн. Великі гумові калоші для валянок
чУРХАТЬ, аю, аєш, нед^к. 1. Рвати траву (К^.;.
2. Обривати листя з гілки (К^.).
чАаВКА (К^), ч/хАНКА Цк, и, дв£. Короста.
ЧУХРАТЬ, аю, ^еш, недок» Чухати. Начухрала йагб /поросну7 і ван^
зат^хлр^ (М.-К.). ~ **
ЧХИрЙь/^їюТ^ієш, дайщс» Хворіти ^про людину/ (Гбн^і.
ЧХІР, а', ЩЬ ЧХУРЇЇ, рЛв, д., урн. ( Меторз аріазіег 4,). Бджолоїд-
ка звичайна (£Д>).
ЧЬК€-ЧЬК6... ^ив. ЧКЕ-ЧКЕ....
Ш
ШАб/їЬ (Влн.), ШйбЙ (Вв.>ив.)т ШИБАТЬ Зар., Л^., !§£,),
4ю, 4вш, неддц. І. Кидати що-небудь на когсннебудьїОт^ишка^б^гай?
^шабайекак^ен^ки (Влн.); Ла ^б/^ на соббісу
2. Підкидати, трясти (про поїздку на вантажній машині тощо,) йа>
ШАв/шКА, и, ж.Рештки дерева від використаних будівельних матеріа-
лів (М.-К.).
ШАБЙА. и, ж. Торба. Шаб’ета на_прйас/е пов’ерх руб^шкЧ (Млж.).
ШАВЕ^ІкА^д. Шевел^Г^)?-------------------------------------
ШАВКОВІЦА, и, бот. {РМагІз сггилоіїпасеа у аг. /мсіа Л.).
Шовкова трава (Здр.).
ШАВЛІЯ, ї,д., бот. ( ЗаШа о//ісІпаСіз). Шалвія (НжДл).
ШАЮИІТЬ, ію, Аєш, недок. Шепелявити. Бабд узке^шескл^айе,(Я.).
ш/ліНГ, а, Чоловічий шарф ^Вв^., , Дч^).
ШАЛКА , и, ЯПйДмСДДр. Дерев"яний утюг, оббитий залізом (К^|.
ШАЛЙН, а, д., стар. Ешелон (Вв.,ДІч., Сл.). Трббд ро^груз^^ша-
25£ІЗС£Р^ЙмЦй^) •
ШАЛУП/йКА, и, д. Лушпайка (М.^К.).
ШАЛЬОВАННЄ, я>г£. Обрамлення вікон шалівкою 0$Шд). ?
ШАМАТІЬть, ач|, атіш, Торохтіти чим-небудь. ШаманіЕ сддЗк,
ШАМАТТЄ, я, с., дб£дн.? Лахміття (Зар^.).
ШАНАВАЦЬ (АдТУ» ШАНОВАТЬ (£&., ЙДН.)» ^ю» /вш, недук. Частувати;
угощати. £нє£ідхп2;^
Яеа£^_дсм}ол2ййго,
^солдат^рйдооно, ^ова1и_йіхл просили у ,хату і^шановали, хтр чим м^Ьг
Йаь?. ,
ШАНДАРАК, а,д. Жіноча спідниця з домотканого пофарбованого сукна
див. ШАНАв/цЬ.
ШАНОВАТЬ
г
ШАНЬКА, и,^ 1. Торбинка, в якій пастух носять харчі тою
Хм »Л£*’ Ж??» Й?2£л» &•» Зїї*» • .Я** • » Хі»
Ст., Тхн., Ш-).
2. Невеликий цебрик (МХдС^.
ШАПКА, и, ж., с.г. Сніп, яким покривається зверху кладка снопів
(Мх).
233
ШАПЛЙ, дь і. Відлога у свиті.
2. Ковпак гасової лампи (Бд^В.).
ШАР, У, Ял» слч Рядпівкіп на полі (Кд^.).
ШАРАБАН, а, Повозка для перевезення сіна, соломи тощо (Луг.,
ПсжЛ.
ШАРГА £К., Карп.. &£,•> £?>), ШАРҐА (Тет.), и,д^Буря, буран.
От^рга^дед^іїш* ?У?4.?-Р"
£Ґхд[ос^ *-
ШАРФИКА (Клв.), ШИРІНКА (Вв., К^м., Дуг.), и. ж., крав. Ширінька.
ШАРОВн/цА^їц Попільниця ^Лч??Ї^&г).
ШАРС'НАК, нка, Чд, СдГ. Те саме, що ШАР (^дК.)*
ШАРФИКА, и, Просяна лузга (М^.).
шХхВЕР (К/циЛ шебсВЕР (Кд.), дтн., стар. Боярин у весільному обряді.
ШАХВЕРКА, и, ж., етн. Дружка у весільному обряді (Клв.).
ШАШ^ Ді^ сбП.
ШВ/ГЕР (Ід., В^.), ШВ/ҐЕР (НжлМхУши.), ШВАГЬр (Лч.), а, ШВАїМ,
ШУрин- /
ШВАЛЯ, і (Ддд.), ШВАЯ, І (Лрк., Д^.), Дд, буд. Обтесана з чоти-
рьох боків балка.
ШвбрНИ, а, е. Вродливий, гарний ^Зард).
ШЕБЙТА, и, Лд Торбинка, в якій школярі носять книжки# хліб тощо.
ШЕЛЕГА Див. ОШІЛЕГА.
Ш&Л6СТ,^у7л* кРик> галас (Кчн.).
ШЕл/йА, и, ж. Жердина, зроблена з валізки. Н’е хат^л’і 64 кури
иаввсЧерІл^^^т?!) •
йЙіїИ, ТОВ, ТІ ЛЬКИ _МВи. Шептання
ШЕРЙЖ, Ді Обледеніла кірка на поверхні снігу; наст (За£«»ТбТд).
ШЕРҐЙНЬ, юТд. Те саме, що ШЕРЙЖ (В^Дс^.)* ~
ШЕСТИР/чКА, и, д., с^., Д522* Коса завдовжки 60 см (В., Да^.,
ОоСмД^). п >
ШЕШЕЯ, ї,д. Шосе. /машина/ ^.стоДіт?^(Оїд).
ШЙБА, и, Шибка. ^Дай^хлопй^разбила^ш^Ьу ІВч^).
шй4БАЛКА, и, д^, ІС£. Ручне метальне знаряддя двох типів: а) дов-
га вірьовка з роздвоєнням посередині, в яке кладеться камінець або твер-
да грудка землі, цо кидається на велику відстань; б) гнучкий прутик,
на кінець якого наліплюють балабушку з мокрої землі або настромлюють
картоплину і з силою її кидають (Вв^).
‘ шиб/тд^. шабХть-
ШИБАТЬ да. ШАБІТЬі
ШАБЕЛЬНИК, у, Ч., Дот. ( ^рат^апіі/т га/пози/п' #е І Ь. виигг?и$
итЬМа/из). Лугова трава, подібна до лепехи, але трохи зеленіша і не
має запаху (Вв., $щ^).
ШИБЕТА,и, Шкіряний капшук для тютюну (МДЧС).
ШИБКО (БвГ^Вв.» ДЯд» &)» ИИПКО (Лч., СлЛ, присл. Швидко. В^Ьн
(5чвн’шйбко ргіб’ІТ’ (Вв.).
234
ШИБОНУТЬ, яУ, н^ш. док. Шмагонути, стусонута (Влц.. Мр.). Абе(ба
йій,О_вдлїеном лийміда. (Вдн.).
~'Х'7ІЙЇЮРАКША, Согасйа даггиіі/з). Сиворакиа (Тет.). •
ШЙГАЛКИ, лок, Шпильки з соснового дерева, тоненькі гіллячка і
т.ін. ол.
ШИГАЛЛЄ (Пц,), ШИГОЛЛЄ (Д£К,, Нщ,.), я. с„ збірн. Те саме, 40 ВИ-
ГАДКИ. Топим, тирлам аб<{ _ ш1гал*л_*ем (Пд ♦).
Ш^ЛЕГАдивТ^ШІЛЕГА.‘ '
ШИЛЮХА, и.Те саме, цо ВАРбнКА'(Вв., Уим.).
ШЕЛЯГА дивТош/лЕГА.
шіілЙга до. ош/лега.
ШИНДИКЛЬСР, а. д. СпідаяцЯ) зібрана у талії (Г&ь).
ШЙПКО див. ШЙБКО.
ШІПУШКА, и,д. Три пальці, складені кінцями разом; пучка (Ар.).
ШИРЙН до.. СИРІН.
ШИРЙНКГ }ив. ШАРЙНКА.
ШИРІНКА^, и, ц, Полотняна хустина (Ц.-К.).
ШИРІНКА3, и, Лі. с_тао. Шеренга. Цд» і. ст^ди У ширінку (В.).
ШИЧЕВІЦЯ див. СУЧОВІЦА.
ШИЧОВ/ЦЯ,£ив. СУЧОВІЦА.
ШИШІК, а, *• ®ия’
2. Потилиця
ШІЛО, а,£., с_т.ар. Віх, яким колють свиней; холодій (Б.-В.).
ШКАБУРТиНА, я, х. Шматок, кусок чого-небудь (В.. Зар.. Км.,.-
«Ь2-
ШКАЛЯРУЩА, и,д. Шкаралупа з яйця (Гбр,)•
ШКІЛЬНЯ, і.Дл, Дорев,- Корчма (Ввл. Ушм.).
ШКАРЛГПЇЛКА, и.л^Те саме, цо ШКАЛЯРУЩА ^Кч., ^ц..).
ШКАТУЛКА, и, д^. Маленький ящичок у верхній частині скрині, призна-
чений для зберігання дрібних речей (Лск., Н^уь).
•ШКВІРКА, и,ди Засмажений кусочок сала; вишкварка (Клв.).
ШКВАРбк дир. СКВАРбк.
ШКЛОД, а,д., Велика саморобна сокира для тесання будівель-
ного дерева (Бд^В., Дек*, Д2&-)*
ШКОЛІБКА, И,д. Те саме’, що НАЛУПАИКА (С^).
ШК&іЬНИК, а, дї Школяр (В^ Зар.).
ШКОРЛУПІЙКА, и,^. Те саме, що ШКАЛЯРУЩА (Уям.).
ШКОР/ПА, и, Те саме, що ШКАЛЯРУЩА (^7^
ШКО-ШКО* .мсддр. Вигук, яким підкликають свиней ^Сд^.
ШЛУНКИ ШЛІНКІ кав» ИйЗиМВм ДДЗЇ’й
1. Нутрощі зарізано! тварини.Зарі^зали парес^, о^ла^прбдали, сміл£н-
ки пайіели (М.-К.).
2. Шлунок ОЬЬд £&•) •
Шл/йНЯ, я, ^£5/» Тв саме, що ШЛУНКИ (Бч,).
ШЛЮХТ^ЙВКА, и,Ковальське знаряддя, за допомогою якого залі-
зові надають певної форми (&цяь).
ШЛиГА, и, ж. Довбня (М.-К., С.Д., Ст.).
235
ШЛЬОтХ див. СЛАТІ І.
ШМАТНЙК, д. Домоткана ряднина, в якої основа нитяна, а уток
зроблений із смужок різних ганчірок (Крм., Дуі>).
ШНУР, д., с££р. Мізерного розміру наділ землі (В^.. Крм.. Луг*)>
ШО, сдол. Ніби, як. ^акпраїд^се д_бм» да.сарачкй й вис/&*. шо
ред»$ги (Чп.). *
ШОВ1Йн7 Д,, брт. ( Моти$). Неродюча шовковиця. Доукуни^у пбуно
ско1з?~(0з.) •
ШОПА, и,^.,^^. І. Приміщення для сільськогосподарського рема-
ненту, сіна та ін. (В^ В^., Д^., ^г., ДСо^.,Дїь, Мщи,
Н£Ь •
2. знев. Стара погана хата (Дг.,^., ^Гшм.). А пу врр^т^^ шбпа
мад^н!{^^
^*^ШО?Ні7 нів, тільки мн., ^ідко. упряж (В^.
шоса да.' сошГ
ШОСТ, Щогла на судні (Лпт.;.
2. Жердина в колодязному журавлі, що опускається в колодязь разом
з відром, ^до якої воно прикріплене (МхЛМ.
ШОСТАК, а, д. Шестирічна тварина, переважно бугай (Бв^).
Ш&ВЕРда. ШАХВЕР.
ШПАЛА,.и,д. Довгий хліб, що випікається у формах. .Купи^ли1^ л^-
^ц^ід^5д4іїСД5м*»•
ШПІРКОа прд$&. Швидко (Бд^В., ^Кдд.).
ШПАРУВАТ, ^ю, /єш, ненець, £т&л. Забивати планками вертикальні
щілини між збитими дошками отіни веранди і т.ін. (КрМз,
ШПЕНЬ, 1(, д^ Пеньок зуба.
ШПИНІК, а7*^ Хоботок (у бджоли) (Слд}.
ШПЛІНТ, а, ч^За гвіздка в осі колеса воза; заколесник (Луг,).
ШпбньКА, и,~ж. і. Те саме, цо ШПЛІНТ (Луг.).
2. Голкоподібна шпилька з головкою (Ізц).
Шр/йБА, и; Шайба (Лч^.
ШТАЛТАВЙТИ,~а, е. Ставний. Ну, пра^а, ванА будаГ штддтавита д*Геу-
ИЛЬгІЬ)-, ,
ШТАНДАРИдад. СТАНДАРИ.
ШТАТУЛА, и, Дз, Постава, фігура ^Лит^).
ШТИКИЛЬГІт, а'ю, а'єш, не£о&. Шкандибати, шкутильгати СБ.-В» ,
ШТИР, а, Деталь воза, що одним кінцем кріпиться до нижнього кін-
ця шворня, а другим до задньої осі; охороняє шворінь від пошкодження
і 7 , \ ) ї А 1
ШТИРИ , рох, числ. чотири (Вв., їшм.). Д^и^ ради^іодиваді
Шт^и □^ди^на.
ШТИХОВАТТоїихуєшТдейд7г^тр^ (сокиру^яеміш плуга
та ін.) (В.-В<).
ШТоЖІТЬ, аю, аєш, неда. Стукати (Ів^).
ШТОФ, а, Міра рідини, що дорівнює двом літрам (Кд^).
ШТУКУВАТЬ, /ю, уєш, неда. Жартувати Х&.).
ШУвбвКНУТЬ (Зар., Теї-Л ЩУВОВКНУТЬ (Клв.), ну, неш, да. Несподі-
вано впасти у воду; погрузнути у ,виязку масу.
236
іУлА да. АВШ&А.
ш/ло м$. овшіло.
ШУЛііІгТа.д. Головка молодої капусти {Бв... Бв,. Лкш., Дч,. Сл.).
ШУЛЯК2, і, орд. когісЬип). Шуліка (Грб.. Уим.).
ШУЛЙТІ, І2ДІЛ8., орн. Те саме, що ШУЛїСк2 (Лск.).
ШУЛЬПІК, і, Де, Те саме, що ШУЛЯК1 (СЛл).
шЛіА1, и, ж.,збірц. Рештки соломи чи сіна, вживані для підстилки,
загачування чого-небудь та ін. (В., Зар., Карп., Клв.. Мш.. С.Д.. Ст..
ЙЬ>-. 2
ШУМА , и, 3Аірн* Піна (^в^).
ШУМОТЬ, і9д., з£Цін. Рештки порваної одежини; имаття О*с»)«
ШІПЕЛЬ, пля, д. Низького росту людина (Карп*!*
Ш$ПИТ (Гл., К^.. К1Д.. Рдн_.-В.). ШУМИТЬ X, Ст., Д^), одо, лиш,
недок» Дещо розуміти; тямити. В@н_ ния&онеі шДи т1ЇГД./І ЛитЧ Уже.
іх.але иче^пи/т'СЧ.).
таагу/е^иварилаДпап-
ШУРКА, и, ж» Стіс дров, який дорівнює чотирьом метрам у висоту і
довжину (в£-, Й7, йць).
ШУРПАТИ, а, є. Худий, миршавий;шолудивий (Гц,).
ш/іИ, а, е< Скупий (Б.-В.. Клв.).
4
ЩАБА, и, ж. Металева застібка біля віжок (Бч_*) *
ЩАВЕЛЬ, вло (Карп.;, ЩАв/й, ю (Хм.). ЩЕВЙЛЬ, вл4 (Лч., Сл.),_ч.,
бот. (Лл^гх/.). Щавель.
ФВЕРЕБ^йКОВ ЩІВЕЛЬ - дрібнолистий їстівний щавель. Вередійко? щч£-
іелі Р0СТ14 д»Де 1а. кЛнСКИ1 ЩАВЕЛЬ - вид неїстівного щавлю. ^я~
ски^шчдал1^рос^/__ д _е попало; ЛУГОВЙ1 ЩАВЕЛЬ - вид неїстівного щав-
лоГд^гов^^ СВУЬЙСКИ1 ЩІШЬ - звичайний їстів-
ний щавель. &»$йяки^зідД^^
ЩАВЛІЯ. ї/_Ж._. бОТ. Те саме, що ЩАВЕЛЬ (Цщл.).
ЩАРБАЧвд1, к^Ьв,, я., ми. Постоли♦ Д>ед Лідії»? шчарбачкі»* _(Мх.С.).
ЩАС, дрйЯ?. Зараз. Щчас ми. цережидиІтийетр^дноичЧ (Гв_.).
ЩЕБЕЛЬ, блю.д*. Щебінь (В.. Вв.., ЗВВч Клв.. Крсл.. Лск.. Нрд..
ХМг). 8£марта^ол,.шч^лІом_прірус^ дв^р (Крсл._).
ЩЕВВІЬ да. ЩАВЕЛЬ. "
Щ^ДР^й, а, е. Скупий (Вс..).
ЩЕДРУХА, и,^., Щедрівка (Гр^.).
ЩЕКЕТ, у,^ Низька, дощана огорожа, ^^о^бат^и^^а^іа^^
тала ^ати^ічак^Х^е^ *
Тихо гелготати (про гусей). Гус’і и£ек*А*
ЩЕІі/чКА, и, ж., ент. (Щипавка (К^).
1ЙИ да. ОЩЕПИ. І ,
. ЩЕПОТКА Й^Кд), ЩЙІАТКА , ЩОПОТКА (Клв.), и.Ді Три пальці,
складені кінцями разом; пучка, ^.елї_у шчеп4тк»_і_з/рва_(М;-К.).
237
ЩЕПт/ щопт^ (&•• Дім Т»-. Й5-). 4
ІЦЬОПТА, и (§£.), ЩЬОПТІ, / (Ушм.), ж, Те саме, по ЩЕПОТКА. Уз?4у сбд* і
У шчепт/ ЇУрм; Пд^оа. віод^веДІЛіг? ♦
'^ІДШЙІЬ, бцй.^д., £от. {.Пупік Ь). Чебрець (Крл.).
ЩЕРЙі, рцА. ч. Розчин глини для штукатурки (Ст^).
ЩИПАВКА, иГл<_І. Лещата для розколювання цукру.
2. ент. Те саме, що ЩЕп/чКА.
ШИПОВІ, всіго.^д^, рідцр. Частування майстрів, які зробили пов"язь
будівлі (Вв.. Нм.).
ЩИРВД, рцуГд&^* Крупний пісок, що використовується для будів-
ництва і ремонту шляхів; щебінь (Л$к.. _Нрд.).
2. Нижній нар твердого піщаного грунту, на якому ніщо не родить
(Клв., Л^О.
3..Звичайний річковий пісок (Карп., .Кшв.. Рт.. Ч.). і'Іхечда_цм4г
сла. в^д^-ї• *
ЩИРИЙ, а, е. і. Хоробрий.
2. Роботящий (Карцр.
щ/пАВКА, и.д., в|т. {їисатм сегуиг). Жук-рогач (С.Я.).
щ/пКА, и дГГяК. їе саме, що ЩІПАВКА ^)-
ЩІТ, щитА. ч.. адкт. Фронтон (Ндд.,^Сл.).
щфіОК, у.д, Юшка, в якій варяться гриби (Кд.).
щбПАТКА ддр. ЩЕПСУТКА.
ЩОПОТКАдив. ЩЕПОТКА.
ЩОПтА диві. ШИЇТА..
ЩУБс/вКНУТЬ див. ШУБОВКНУТЬ.
ЩУП, у,д.»$їдр. Трус, обшук. Зроб/ли .ш^п, пошли шукат*,. (Рдк.).
ЩУР, Лд_Худе порося (Ів.).
ЩьбпіА див. ЩЕПТІ.
ЩЬОПТІ ддв. щепта'.
Ю
Ї&ЕЛЬ, і,Л<. Сорт картоплі (Ад^)♦
ЮРд/, я, д<,^кдл. І. Молоко з конопляного сім"я.
2. рідко. Накип, пум з пшона (Б_.-В_.).
ЮРЛИВВДЬ, вці/, Д£., от. А-). Юрик, серпокрилець.
М^^да^4е&і^Жч<сАад.^
ЮРОК, рка,д. Дерев"яяа паличка з вузьким отвором, крізь який при
перемотуванні пряжі пропускають нитку, щоб не порізати руки (Бв,, ,Б;~В..
ЙЬ М? Д85-’ Ж->-
гіХНА, и,Д. Рибна юшка а цибулею
ЮХТА дщіТліЙсТА.
ІЙПНА*, и, д. І. Картопляний суп (Бв.» Крл.. Лч.).
2. дадед,, вул$г. Кров. гЙадда»гтак^1 й/шкоДу вмйааа^..
Йг, И»Д: Вмюшка (Мх<С*).
Я
Обдана, Яблуня (Дмш.).
^БЛОЧКО, а,^с^, днат. Кадик
238
((годи, (ІГОД, мн. Плоди чорниці, лохини тоцо (Лдк., Н£Д.,
((ДЕРНИ1 (Вв.,.Ш-)« ЯДРани (Жк,«4ї.*»42^« й^ЕНИ (Мш.,^.),
ядрйіи(й) (ДісД;.Д.,‘Л> !£!•• Ї2£*'>’ а*,в< Аліи"*»
крупноз ернистий. Сей год йадр<6іе ^і^а врадйлУ (Ж_.); йадреяе з,еряЬ (Ми.) •
((ДЕРНИ2, а, е. Холоднуватий, прохолодний (Крок.,,£чл,», Ми.,
ЯДЕРНО1 (Вв., Д5К.), ЯДРЕНО ^В., Зад., ЗД£., Ка^п., Клв., Крм.,
ЙЬ, Мйі’ТДЗХ*»'ЙйР» ЧРЛЯ-* Яоводнува*0’ ййдраяо сіаИ4,по_ве~
~^~адШЮ2, прим. Гучно, голосно. Укл’учи1доб,р4д>ір й^дрено годо-
4&Д8ИЬ>- /
ЯДОМИ див. ЄДОМИ.
ЯДРАнбц, нца', д. Зоряна ніч (Кир.).
ЙДРАНИ ЯДЕРНИ. г )
ЯДРАНЙСТИ, а, є. Дорідний.
Д^о^ох^щ,
ЙДРЕНИ(Й) да. (ІДЕРНИ.
((ДРЕНО даГяДЕРНО.
ЯДУШЛИВИЙ, а, е. Який мав задишку (Вв., Ушм,).
ЯДЙНЄ ш, ЄДЄН€.
ЯЗ Діф. вйиз.
ЯЗИЧСЖ, чка,^ і. Залізна скоба, за допомогою якої піднімається
й опускається западня7 Оцць) у дверному запорі (Црм_.< Дуг».
2. Дерев "який валок, яким труть волокно в терниці •
і(ЛЦА ЦАЛкбм. Яєчня з цілими жовтками
ЯК, прищ. Трохи^мало. С?ед6^на плаче
((кся. пдал. Якось.
ЯКУРАТ, дздсуь Якраз. Д^У^Даіщдт^_хлщци
ЯЛАВІЦА, и, д^, слч Толока Й^в., ЗДІ*, &Ц>..
ЯЛАмбк, мкі/Х,**5®ці. Зменш, до ЯЛОМ (Г^., Ддв.). надали
ЯЛиЦЯ, 1,4^., 30І&Д- Шпильки з соснового дерева, тоненькі гілляч-
ки І Т.ін. (Кд^),.
ЙЛОВКА, и, Плодове дерево, яке не плодоносять (Б.-В.).
ЯЛОВНЯК, у, д., збДрн. Молоді бички (Б.-8.9. ~
ЯЛОМ да. ЙОЛОМ.
ЯМКОВАСТИ, а, е. Який має великі вічки (про картоплю) (Вв^, Дїі»
Сл.).
ЯМОЧКА, и, Вічко у картоплі (Вв.,^3., Д^).
ЯНЙ // ЯВІ, одрб^за.йіи.іКін. Вони, і^і^ст^л»і ус,^там_ж>іт^(С.Я.).
((І1А1, и, х. І.^т,.Наріст на дереві~'або~налист! ~дуба“Твв?7^^.
М)-
239
2. Смуга на шкірі тварини від сильного удару батогом (Тет.).
Я'ПА2, и.д. Шия (Мрт.).
Й1КА, и,ди Змени.-пестл. до ЯЇІА (Вв,. Влд., Мрт.. Тет,,. Уцм.)♦
ЯПРЙНИ, рЛ, тільки мн,. Дат, (бгозіиіагіа І.). Агрус (Здр.).
ЯР, Уі Д«» ( Ас<тп 4). Аїр тростинний (Гн., Мда).
ЯРИЩИ» ч/ов, тільки мн. Деталь у парокінному возі, якою скріплю-
ються розвора і сяипя (йь, Крц.. Луг.. Ущ«..).
^РИЦА (Здр.). ЯРІЦА (І^., Лч.), и.Ді, Ярові посіви; ярина.
ЯРКА, и, д. Молода, щіРне стрижена вівця; ягниця ($ДД,).
ІЇРКУШНА НЄДЄЛЯ, да,. Свято через тиждень після пасхи (Лч., Сд.).
Смалка (Вч, дад., 4дв., да., о«., ши, д&_.)/ярмарка
СОНЬ). Смолка и,д. Ярмарок. 01 аднаг4раах Два^рвдіе.б^дт^
Надт^дмйшіГ# казки/ (да,)
рази год_(Смч_.); Пай.
(ВвЛ, лку, д. Те саме,
цо Смалка.
ЯРМАРКА ДИВ. ЯРМАЛКА.
Смолка Смалка.
ЙРМОЛОК ЯРМАЛОК.
Яр/шКА, и.д^, слч Те саме, цо 1
ЙРХА, и, д. СдГ. Віялка
ИРШЕННЯ, я, Віяння, провіювання (М.-Д.).
ІІСАКАР див. сбКАР.
ИсЄКАР да. С0КАР,
&ЄКОР див. сбКАР.
їїсіК, а, д. Маленька подушечка (.К^.Луг*)
іІсЛА, ясел, іільви. мн... дат. Ясна (Вв^, Док., Врд., Ушм.).
їїсЛІ (К^слр /ЯСЛяІДлд) , дів, тільки мн/ДІЇтячі яола.
&ОКОР да. СОКАР. ~
ЯТРІВКА, и.д., дід. ЯТРОВКИ, в4к, д. їінка чоловікового брата (Бв.
&,• м-.Лї.і&и-
ЯЧЕЙКА.и.^г, І. Місце у вулику, де виводиться трутень.
2. Окрема кліточка у стільнику (Лч.,/Сл.).
ЯЩИК, а,д. Повозка з ящиком для перевезення зерна, піску, глини
та ін. (Кріьі?^
ДОДАТКИ
"Дитина, взята на утримання ким-не будь; годованець" вігодбваник.
голованик.
“Жінка, яка розлучилася з чоловіком” безіменна, покйдачка, розвід-
ка?, розводи^, розлучника,
"Мала дитина” габблок2, габбл.
"Мати" мімд?я, маміха, мам/ха, мітер (м4тір), м^тка, мат/хна, ма-
тіхно.
"Молода жінка; молодиця", мадад/ха, мададьінка.
"Молодий чоловік; парубок" парабійка (парубґйко), парубчак, скопіч 2
хлап^к.
"Чоловік" муж, муж4к<
"Борода"Нарада З, бруд, брудь.
"Заплетена і закручена на голові жіноча кооа" к/блик, к/кса,
пуп, чуб І, ; {
"Кадик" велика кісточка, раоток,храсток 1 (хр/сток, хруст&с), /б-
дочко.
"Мозоль" музАдь, мул^к.
"Натирати мозолі" намузолювать, насталювать, сталить.
"Поперек, крижі" поео 2їп6яс)~ позвонбшник.
"Селезінка" желєзІнка, касі (кос6>,
"Сечовий міхур" пісік, сік/н.
•Ступня ноги" ступі, ступок І.
"Три пальці, складені кінцями разом; пучка" мьаюгшка, пушачка,
шипушка, иепбтка (щбпатка, щоп^тка), щептї (щопті, цьбпта, щьопті).
"Буркотлива людина" воркола, воркот/н.
"Вагітна (про жінку)"важні, гр^баї
"Вайлуватий, неповороткий (про людину) ам^лкавати, малимін 2,
мн/шка 3, сябрб2.
"Витрішкуватий,. 8 випуклими очима " берлаоіси 1, вилупити (вилуп-
ити), вирлос/ки, зиркати, лупати.
":Вродливий, гарний* бр&и, ладний 2, прирбдиотий, швбрни.
"Дуже гладкий" ллатнІнний.тпуб/сти, уписаний.
"Дуже високий високбнни (височбнни), височине/няи.
"Короткозорий" близнавбки ( близобкйй,блізавбкі, блізнавбкі ),
близозури, близоруки, блізкадчи, блізк/й на бчі, маргосліпуватий,
низкй на~очи ( низьки на очі), низковбки ( низькогбкий, низькоокий,
нізка^чи). ніци, призира.
"Ледача людина; ледар" залога2, легкобі(т (легкобхт), лєнг/з, л4-
га, печк/р\ пустила стус.
242
"Лівша” левш^н (давший, ливш/н) , люшй. ,
" Чуднй людина; дивак” патьсйіани, (пацопани, патьолани, поцб-
пани), притьбпнути(й), прицбпани(й)9 тьопнути»
"Надто говірка людина" л#петень (лопотань), депетл/ви» прачвара,
речистий.
^Ненависна, вредна, зла людина" пасійояни» ласія» скосирни, сав-
рбсли*ви*.
"Неохайний, нечупара" кукуобніца, личм^н І, люшка 2, нехлюй 2,
нєгадйй» хвЗйда.
"Низькоросла людина; коротун" карай/з (карап^зь) карапузень*
"Уперта людина" уперти, упйрісти, уп^рковати, упірни, упирок,
управи.
"Багато і валко фізично працювати" б^яить 1, буз^нить, бузув^т,
гарав&т.
"Бігати, скакати" гарц^ть, гарциков4ть»
"Життя" жизнь (жизня» жисть),жйтка (жїтка)«
"Задобрювати, підкуповувати кого-небудь" пудг^щувать, пудмагари-
чувать (лудмогор^чувать).
"Заплющувати, зажмурювати очі" заплюсковат» засліплювать.
"Лоскотати" гіїльґотйт (ґильі*отіть). іЧл&т» калабуиить» сдокотй
(слокотіти, слокотать).
"Пахнути" пахніть» пахть. г
"Підстерігати" патрикувіт, сочит (сочить, сочіть).
"Полатати що-небудь" покрадіть, поліпіть*
"Ударити" ви*тнуть» в/тять'. у
"Казковий персонаж; уявна страхітлива істота* каба» казі.
"Кінець, смерть" капіц» (копец, копець) 2, капука.
"Масове вимирання людей" памуйрок» пам^ртина.
"Мрець, мертвепь" мерлйк» мняртвіць.
"Невелике весілля, яке справляють переважно протягом однієї доби"
вічор» вечоринка.
"Оглядини перед весіллям" вигляди» печоглідини (печоглїдийя),
розгляди,
"Коклюи , кашлюк" ко'колич» кохлюк (кашлюк).
"Печія; згага" жіга» пакаріца (пекарица» пекариця) 1, печійка
(пичійка).
"Фурункули під пахвами"сабаче ІемЧ, суче в^я*
"Бакенщик* мор^. кс{зуб» кУгачник*
"Боярин у весільному обряді’*' дружок, кнежий (княжі/й), маршалок,
ша?хвер (дохвер)* ,
"Гончар" гаршкаліеп, горшник, горщешник.
"Дружка у весільному обряді" кнеж^» марш^лка» ш&верка.
"Лісник" бережнйк» побережник (попер^жяик)а П0ЛІС(ШІИК~.
"Музикант, який грає на бубоні" бараб^нщиКм-Ібу^алщик,
"Наймит" лаштай» молод^ц. пйрабак (п^робок. лірубок) 1» ск&ііч 1.
челядник (челЯднік).
243
“Наймичка" чал/дка (челядка), челядниця.
"Найнятий паном загонщик звірів на полюванні", ££££., ДО|)$в. гонАїь,
гучс/к.
"Орач" арат^й (аратарь, орат&й, рата'й), п&анщик, пах^ч.
"Пасічник" бЗртнік, вс/чичь (в^іччич), пчоловс/д.
"Пічник" печкр^ пєчкол^п.
"Продавець спиртних напоїв у монопольці" стуь марнопод, сідедєц»
"Пряха" предка, прйля, пр4чка^.
"Спільник по роботі; супряга, супряжник" себр(/ (сябрЛ), спрйник,
сіїбер* 1 (цабер).
"Суперник" оябер* 3, сябрі/к, с^брич.
"Суперниця" сЛберка, сябричка. х ;
"Велика суконна хустка" обмеїтанка, обпінанка(обпінянка,опинянка)
"Верхній чоловічий і жіночий одяг з домотканого'Сукна, відрізний
в талії з брижами ззаду; чумарка" козачі/на (козачіна), козачка, чем-
й4рка, чин^рка.
< "Вузький чоловічий ремінний пояс" напруга (попруга), триньчик
(трінчик). х
"Головний убір заміжніх жінок; очіпок" капт/р і, каптура І, ки-
бебіка (кимб^лка, кіб^лка, кімба'лка), чАїак (ч^пак, чепік), чепбць
(чєпец), чепчик 2.
"Доморобна чоловіча свита з каптуром" кобе'ня, чекм^дь
(чекмінь, чекмїень, чекмінь, чикм/нь, чиюгТень, чикмінь).
"Намисто " нагота, пацьорки і .
"Невелика зимова хустка" мачанка, риезанка (різанка).
"Обшлаг рукава у верхній чоловічій сорочці" ч&кло, чохгіл.
"і/етля в застібці, за яку чіпляється гаплик" г&іка, гапличка.
"Піджак" пиньйгак (піньйак, піньж&к), пужак.
"Постоли" маскавці£, пахл^пні, щарбачкїїЕ
"Сережка" завушниця (завушниця)» оьбрга.
"Ширінька" роспс/рка 7 маренка (ширінка).
"Виготовлене з латок одіяло чи рядно" латочник (латошник),
латинка, трапк^ч, трапк/н, тра'пошник.
"Домоткана товста ряднина переважно для застилання ліжка" дерга1
4-2, дралчун. рабчун. радюга (редібга. рядібга) 1. радюжка.
"Домотканий килим для застилання ліжка"дерга1 3. постилка (постил-
ка) 2, римбнне,
"Завіска, занавіска" за'навесень, запона (зап^ня), запинка (запин-
ка) 1, запри, фіранка»
“Рушник" утир^льник (утир^нник, утірйьнік), утирач (утірач).
"Ряднина, в якій виносять сміття" дайн^, лайн^ха.
"Великий шматок хліба" лупата, луста, ріезка.
"Вижимки з щільників" воскод^вини, вощечина.
"Глевкий, невипвчений хліб" главки (гл@вкі)< ГЛИЗЬКИ, тєстяни.
"Грудкова сіль, яку дають лизати тваринам" лизун^ц (лизунець),
льодова соль (льодова с/Зль).
244
"Хир із смаженого сала" тик (ток, тук* т£ік) і* туоп.
“Засмажка до страви" зажурна, запріжка, засміка.
“Корж, спечений з кислого тіста на сковороді; перепічка11 перепіч-
ка (перед1ічка), подпілок, скаваріднік (окаварЗрдник).
"Налисник" завивілнйк (завівальнік)« зав/ваник (завіванік), л/жешЛ<
"Окрайчик хліба" ас/щик, кромка, осанок.
"Оладка" лідік, дідка.
"Оладка з тертої картоплі; картопляник" бобідка, дріник, драпіч,
оск^банец.
"Оселедець" осельідок (осєльодок). осілінєц.
"Перегнане через сепаратор молоко" пахті, перегин. /
"Підлива" заколітка, поудколітка, прилівка, пудлівка (пудлівка).
"Смажене кукурудзяне зерно" барани, будочка, жірениє ки1яхі (жі-
рениє кітяхи). козільчик. ,
"Солодкі кондитерські вироби" лакіма, лакомінка. ,
"Страва* приготовлена з чорниць, груш, маку і цукру" мочанка І*
м|рза 2,
"Сушені фрукти" сушня 2, сушінка.
"Товсті млинці або коржі з білого борошна, розчинені на соді" сідік,
сідник (сіднік).
"Товчена картопля, картопляне пюре" картоплина кіша (картопльіва
кіша), ковмі (комі,кумі) І, комі, комка, мнушка 1, товканіця, топт/ха2,
топт/шка.
"Тютюн" титін, тобік,
"Хлібина, викачана з вишкребків тіста" поскрібок (поскр^Ьбок) 2,
пошкри*бка.
"Хлібина, яку перед випіканням викачують у борошні" бохан, боха'н-
ка (бохінка, бохонька, бохуяка, бухінка).
"Холодець" дриглГе, застуда, зіхолод, студен.
"Висівки" отруб/ І, товч 2.
"Лушпайка з картоплі" шалупайка, школ/бка.
"Просяна лузга" шарінка, шилюхі.
"Тупий кінець яйця" пухі, п^шка3.
"Шкаралупа а яйця" шкалярУща, шкарупілка, шкорлупайка, шкор/па.
"Вода* ддх- піпа, пітя. (
"Гас, керосин" газ 2< гіза (ґаза), карасів, карасіна.
"Неочищеяий спирт" сире'ц, сировіц, ханжі (ханьжа), хінька.
"Самогонка" корчівка, матуз/нка?
"Самогонка, що залишилася в кінці варіння" антуЗн, козак, коза-
чок, конячік, недогін (недогін).
"Великий гарний житловий будинок" харімина 1, харомі (хоріми).
"Верхній горизонтальний брусок у віконній чи дверній рамі" верх-
ні# (вершнік). галівка (голівка) 2, главень (глІвень, голівень, зглбвень,
зголівень), нігодовень, нашлапа, пригодовіч»
245
"Віконниця" абік/ї)н дана, ваке'нніца.
"Горизонтально розміщений димохід на горищі хати;лежак" баравиЧбк 2,
бик2» ббров, лежень* .
"Горище в хаті" гора I» тюк» чардгіґк (чердйк).
"Гуртова,спільна поміч сусідові прк будуванні хати" талакй (толо-
ка, толбка, толокй), хв/щина.
"Долівка в хаті"земдії, п/8д 2.
"Дощаний димар над покрівлею хати" ббвдур І, димнйк (дімнік) і,
лГеса.
"Звід, склепіння печі" барабан 2. пудиебйннє, склеп (склеп).
"Куток у хаті, де стоять рогачі, кочерги тощо" вилЗшники, качер/Ьж-
ник (кочережник, кочережник, кочережник, кучербжнікЛ коцйбник, посохУ.
"Місце, на якому стоїть хата з господарськими будівлями; двір"
грунт 2, двбрище І, загородь, задвуЬрок, курйнь (куріень курінь), обисце
(об*їсте), ос&дица, подвуорок. селище (селіще), свдіще»
"Невеликий піл біля печі" пр/мастка (примбстка), приморок.
"Підвіконня, підвіконник" падлакбтнік (подлокбтнік), падушка
(подушка), подокбнна лйвка, подокбннік, подошвеҐ, пудлакбтень, п/ста-
вень.
"Підпічок, підпіччя" к/ча* І, к/чка, печ/рка 2, пудп^єч»
"Пічурка в комині для попелу" к^пка, к/башок.
"Пов’язь, на якій тримається стеля і дах будівлі" ощепи, связь»
"Пристрій для відведення диму з хати, який складається з лежака
на горищі, отвору в стелі і комина в хаті; в комині підвівуєтьоя бляха,
на якій горять скіпки, що дають світло і тепло" бовдур 2, посвйтни
кймін (посвГетни кймин), оветідні кбмін.
"Ріг рубленої хати, що має виступи колод сантиметрів на 15-20"
в"язнй /гол, прости вугол (простий в/год).
"Сволок у хаті" бадьбк, булька 2» лєктика, трам (трям), трамок 1»
"Східці ганку" і*йнкі, ґйнок,.
"Хата з двох кімнат" дьатистйнка< пьатістйннік»
"Цегляний димар над дахом хати" вй^од, вівадеяь, вґвадник, га-
лявка (голбвка) І»
"Челюсті печі" соп/ха. цедюсті. чалйснік(челГеснік. челіснік)
"Черінь печі (піл склепінням і над склепінням)" от/чок, пуЬд Г,
чарєнй, чарєнб (чєранб), чарйн (черйн, черйн, чербя, черуЬн, чирйн).
"Амбар" гамазйй (хамазей), могозєй, хамазйя»
"Казенна лавка, в якій торгували горілкою; монополька* винопс/лька,
манопйль, марнопсГл І, марноп&іька.
"Комірка чи кладовочка, переважно без вікна, що використовується
для збереження городини взимку, бочок з кваиенням і т.ін." вйстебка.
вйотебочка, поклГет, стйбка (стйпка. стйбка, стьйбка) І.
"Літній польовий стан для колгоспної худоби" тйбор (тйбур), ху-
*<>Р« >
"Надбудова над погребом; погрібник" павєть (пбвєть, поввть,
повГеть) 2, пагребяЛ»
"Невеликий сарай для збіжжя і т.ін." ов*?н« овйна, п/ня 1.
"Приміщення для зимівлі бджіл" амшенйк (ємшенйк, імшенйк.мша-
нік, овшаник,овіпанйк, омийнік, омшенйк), зімбвнік, імтйнь, пч^льнік 2,
пчолйрня.
"Приміщення для/ зберігання сільськогосподарського реманенту" амбїр,
(навійс), нам4т І, пав^ть (пііввть, повєть,повГеть) І, павґітка (по-
витка, повітка), прист^бник, пуднав^с, стани 2, хлєв, хлєвчУк, шбпа і.
"Приміщення чи місце для збереження сіна" селниґк (сєльнгк) і/
сенові (синовеґл) І.
"Верх солом"яної покрівлі" вільчик, гре'бень 1, хр^бест 1.
"Верхня дерев"яна балка в стіні будівлі, на яку ставляться крокви"
закріпіна, запесбчина (записбчина), запесбчніца, запєсбшник (запис6ж-
ник), мурл^т, мурл^та.
"Горище в хліві" ві/шки (вішки, вішкі, вушки), гор^ 2. палатки.
"Жердина, якою притримують солому на стрісі, коли криють будівлю"
хлюст, хлястик, цепй^лка (чеп^лка).
"Закопаний у землю пазований стовп у стіні будівлі або огорожі"
авш/ла (вовш/ла, вуш/ла, овш/ла, ош/ла, уш/ла, ш/ла), овім/ло (шуло),
ушУлок.
"Коротка планка, якою тимчасово закріплюють крокви будівлі поки
вони не будуть скріплені постійно" в/треник, ОТК(/с, сторожі.
"Невеликі кроковки, якими скріплюється верх солом"яної покрівлі,
скирти, стіжка тощо" ап/5знічок, ко'зли, кр'злики, козлини, оп^взена
(п^взина), оп/Ьзняк (пбвзняк). папльбтіна, прикладка.
"0двірок" л/тка, л^тка дверная.
"Перекладина,якою скріплюються крокви, недалеко від їх схрещення"
поєс (пояс) І, поясніца, путо 2.
"Прибудова до основної будівлі” придел, прид&іок.
"Скріплені у формі чотирикутника дерев"яні балки, що кладуться
поверх уш/л (ДИВ.)" ОЩЄПИ (щ^пи), оїціп, ов"язь.
"Стовп у стіні будівлі,який не закопується в землю,а ставиться на
дерев"яну балку" арц^б, арцаґба, вуш^к (ушак) І.
"Фронтон" придаток, причілок, хваціят (хвіці^т), храптс/н, щіт.
"Довбати пази у стовпах” буртав^ть2. хугов^т.
"Зв"язані докупи два кулики, що використовують для покриття буді-
вель" -парки, парник.
"Обпалена цегла" гартівна (гарт/вка), п^ленка (палинка, полян-
ка, пал^нка), паливна, і/егла-желевн/к.
"Жердина в колодязному/ зводі, що разом з відром опускається в
колодязь" ключ, ключка, крук 2, с(чеп І, ті/чка, шост.
"Пристрій для витягання води з колодязя" журав&ь* 2.крук І. л
"Цямрина колодязя або криниці" цДІбрина (цебрі/на. цецрАіаКцАира.
"Частина колодязного журавля, що тримається на осі і рухається
вгору і вниз; звід" булька 2, журавель* 1, карами се л (кор&шсел, ко-
рсімісел) 2, (кеп 2.
* "Гойдалка" ар^ля (гор^ля, гур^ля, ор^ля, р^дя). вй*халка і. ві-
хеля, г/талка, гутатіля, гут^ля, качфія,
"Гойдатися на гойдалці" гутатбСцце, гут^ться, г/шкать,
"День поминання мертвих через 40 днів"оорокавіни. сорочР*ни*.
247
"Дитяча гра; того, хто ховається б"ють долонею по плечу, коли знай-
дуть" лШпанка . лгіГскавица.
"Хмурки (дитяча гра)" франки, мур&ка.
"Огорожа" гаражні, гаража.
"Перила, поручні" опєр^нчі, пар^нжа (пер^нХжі, пор^нча, пор^нчі) І.
"Плетена з лози огорожа; діса"прясла, сторч4.
"Покрівельні шалівки" драничйна< драниці.
"Бляшаний лист, на якому печуть пиріжки, смажать м"ясо і т.ін."
дека, д&со, прбтвіина.
"Бубон" барабан І. б/хало, решето, решето музикальне.
"Велика корзина з двома вушками для перенесення городини, торфу
і т. ін." варйка1 (вершина), сап^та (сап4та), сапетка, уш&та карз^ва.-
"Великий цебер з двома вушками для годівлі худоби або для помиїв”
ражка (р/жка), уш4к2 1.
"Верхня частина стола; стільниця" блят, бл^то, жХдо3 2*
"Вінця посудини" б^рег, бриж, крі/са 2.
"Вірьовка, за яку гойдають колиску" (/чепка І, почіпка (пачЗбка,
пач^пка, пачудпка, пачуйпка, пачУЬпка, печійка, ловчбпка, почепна,
пбчопка, почупка), учепка.
"Вірьовка, якою злигують двох волів; налигач" воловодчи!к, воло-
від.
, "Вудила" анц^дла, гнуздечко (гнуздє'чко), Йуґді (й4і*лі), монш-
тукі, с/голов^, піґли (ц/ґлі).
"Вулик" бучс^к, вулий (в/лій. /лей, /день), вуль, в/льНІКе
"Гаманець з замочком для грошей" паралес (паральбс, перель^с,
дуляр^с). притаманні 2, сафа^кчик.
"Гасова лампа" газ 1. газнТк.
"Глечик" гладишка, куийїн (кук(н).
"Горщок, у якому розводять водою і тримають білу глину для ма-
зання хати" м^залник, мазнйк.
"Гумка для стирання" стирка, ст^роч.
"Дерев"яна сільниця, виготовлена довбанням" ка довбли л/бка,
"Дзига" вавч(6с* (вовчак), г/ркалка, дєдгік, дЙигалка, крутьИлка*,
круч&г, ц^ган, Чііжик, * ,
"Діжа" д£ехка піекальна (діежка пГекарна), діжка, п"єкална д&ж-
ка (пУкална дєжУ, і/ЇЬкална дТежка, пТекальна УГежка, пікална діжка, п"/-
кална дї^жнак пУканка (п/калка) п/кна дєж^ (пінна д/жка, пікна йеж-
ка, пГкна діж4, пікная д/жка, п"їквадіжка).
"Діжка для квашення капусти, огірків" варовУ діжка, варі/вна діжка.
"Довга сукувата деревина для вилізання на дерево до дуплянок"
острів, острова.
" Драбина, якою користуються^ щоб піднятися на дах хати" в^Ьйтра,
л^са (лґса, л/сва), лєсніца (лбоьвіца, ліозиця).
"Кадіб” к^дазб Тк^довб,кійдовб) і, к^давбень.
"Капшук для тютюну, кресала та інЛ оаква <> саквґй.
248
"Квач для змащування сковороди жиром" м^зка, п/дмазка (луЗдмаз-
ка), п/дмазок.
"Колесо" калес^ кбло.
"Колиска, яка стоїть на підлозі" віРхалка 2, кбєчка, колио^лька,
люлька, ножн4 колйска. ночне( кол/ска.
"Кресало" красиво (красило, крйсіво, крбсіло). с/гниво (огніло).
"Луб"яний або дранковий обід сита, решета і, т.ін." абіечка (аб"їч-
ко, обі/чка, овечка, обіяка, об"їчко), в^чко, віко.
"Маленький ящичок у верхній частині скрині, призначений для збері-
гання дрібних речей" прискринок (прискрі(ньок). шкат/лка.
"Мішок для годування коней у дорозі" бурдкіг І , коника І, чЗм-
бор (чбмбур).
"Монета вартістю 75 коп." палутка» трайк,
"Моток пряжі, який вибілюється й переться перед тканням" праль-
ник» проник.
"Мотузяна сітка або торба для сіна, з якої годують коней" оптика,
пихтГер (пихтір, пухт/ер), р^пех, рбптух 4.
"Невеликий луб"яний кошик з двома ручками переважно для ягід"
кузенька, к/зька.
"Невеликий дерев"яний стілець зі спинкою; крісло" крес^лко, кре-
сал ок.
"Невеликий глиняний горщик переважно для варіння каші" зливник»
злівнічок,
"Нічний каганець, що складається з пляшечки, бляшки і гнота"
вос^с, марг/н, ночнйк, слепавс* (слєл^к, слДп4к), слеп^чка.
"Один з дерев'яних валків,.за допомогою яких пересувають ванта-
жі" к^твина\ к6тви*ца (кбтви^я), л^гар (л^ґар, лїгар', лїегар) 2,
пок^Ьтва, стелк(гі2 (етолога)•
"Одиниця виміру рідини, що дорівнює 1/8 пляшки (пляшка = 0,6 літра)"
круч(/к 2, палав^нщик.
"Ослін" слонь (слун, сл^йн)гстолец. усдгіЦ.
"Палиця для перевертання вугілля, соломи, що горить у печі або
грубі" вбіала» вожог/^ібгаж, оджог, бжаг, бжог) навилоаник^ . ломіешач.
"Палиця з загнутим у вигляді ручки кінцем; ковінька кам&нька, "
коцюбка.
11 Пристосування у вигляді шматка шкіри тощо з ручкою для знищення
мух" лбпавка, лАга, цАіалка.
"Примітивна тіпалка для льону, конопель у вигляді дерев"яної жер-
дини, подібної до загостреного весла" теличка» треплб.
"Пристрій у вигляді триніжка для підвішування колиски, в яку жін-
ки клали дитину під час праці на полі" д/би, дриґала, пеїножі, п"ялК
(п"яло), стендери (штанд^ри) .1, таганй.
"Пристрій,за допомогою якого дітей вчать ходити" бег/н ,, бе-
г/нчик, ход^н, ходун&і, ход/шка.
"Пристрій, за допомогою якого немовлят привчають стояти" стійка1 •
(ст^Ьйка;, стойочка, стоюшка (стоюшка), стоянка, стоячка.
"Рибальська снасти, зроблена з дерев"яних прутиків" тсГпканка,
топт/н (топч^н), топтуха*.
249
"Рубель для качання білизни" врубель, рубчаста качалка (рубчас-
та кач/лка, рубчаста качалка, рубчаста кочйлка).
"Ручна масничка" маслачка. маслянка*.
"Сільниця" солоніца, солон/чка.
"Сітка, яку надівають на голову і обличчя, коли ходять біля бджіл"
ситичко (с/точко). СІТНІК»
"Скляний резервуар лампи, в який наливається гас" б/льба^ б/т-
лік, магаз/н 2, пузйр, пузир Ас.
"Торба" к^йстра (костра, тййстра), мйска, шаб/та.
"Торбинка для віддушування сиру" вЗрох, восковій (осков&с). в ро-
кові чок.одкй* дач. сіїрнік»
"Тріска для освітлення; лучина" лучіна, лучн/к.
"Цідилко" цадібіка (цед^лка), цадглок.
"Череп"яна посудина з вузькою шийкою, призначена для носіння пит -
неї води на поле" банька1, бутиль, глек (глек, глб&к, гльок), глечик
(глечик).
"Шматок трухлявого дерева, дим від згорання якого використовується
для підкурювання бджіл у вулику-дуплянці" зуб^ль, з/бдень, куріще.
"Деталь воза, підчеплена під шворінь"падгбйстра (підгейстра.
пудг^йстра), підг^йстер, штир.
"Дошка в дні возового ящика" деннаця, лйЬйстра (л/йтра, л^Ьйт-
ра), поденник* (пудбнник/, подбшя, помоснік, спидяяк/
"Загвіздка в осі колеса воза: заколесник" з^здка (загв&дка),
заноза, зат/ка, калакс/ло, чак^, шплінт, шпбнька 4.
"Орчик" аб^рак (оборок), карс^мисел.
"Передній ланцюг у возі для ув"язування снопів чи сіна" передав-
ша, папередень, попередник 2.
"Передня частина у парокінному возі, за яку чіпляються орчики"
жрижовнЄца, л^нва.
"Подовжений за допомогою розвори віз для перевезення довгих ба-
лок" биендюг4, ДР^гі» катАс (коток)/!, кош2 (к$ч)ш), к/ча2, лайтрак,
раск^ти, рбспуски (рбспускі).
"Рубель, яким притискують зверху снопи, сіно на возі" бЄйстрик,
карАі, коповЯзна.
"Широкий залізний обідок ,на кінці маточини колеса воза" кап-
тур 2, каптура 2»
"Ящик', який припасовується на возі для зручності перевезення па-
сажирів" ваоЄж (вос4ж, осЄж). васаж^к. глабці.
"Візок, пристосований для перевезення сільськогосподарських про-
дуктів без тари; безтарка" баштЄрка, г^ра, качанка, мАга (мажі).
"Задня частина човна" гуз^ Д^па 2.
"Правильне весло" • апач^аа (опачйна). баб^йка.
"Гряділь (плуга, сохи і тЛн.)" реділь, рех^дла (рих^дла, ріхад-
дЙО, стеблі, отАвба, стовбур, стовп. стрел^г(птрад&).
"Дишель нлуга або сохи" раг^ч"* 2, тягло1.
"Місце в колішні плуга, де зберігається сокира" топерАія, топор-
250
"Перетинка міх чепігами в плузі,сосі" ггудпбрка, п/то І. схв/тка.
"Чепіги (в плузі,сосі тощо}1 м/лиці (мґлиііі). рбги, ст/льважм,
стійка*? .стоякіС струни,
"Чересло плуга" ниЗж (них, нож, нуж, н^йж, н^ж), резбк.
"Розпушувач грунту" драпАк, драч І*
"Брусок для гостріння коси" асинбк, марм;/лок ,
"Грабки біля коси" грабилно, граб/н, грабц^ (грЯбци, гребціО,
лучЗйі
"Держак коси; кісся" касавіло, кассе (касце, касцб, каств,
касьйо', касьоьб, косеє, косцв), косгілко (косйлно. носильно, косґляо),
косило%косов*в,
"Залізне кільце,за1 допомогою якого коса скріплюється з кіссям"
банка (банька), наперсник, перстень. ?
"Клинок, яким скріплюється коса з кіссям" заббвич (забоІч), за~
патйлок* (сапаті(лок), запатйльнік, затйлок. клин-пйстир, пйклии (пак-
лїен, поклін, пасв^н> пЯсклин, пЯсклинь;, пАсколень, прббж.
"Коса, довжина якої дорівнює 90 см". деветир^чка, дев’ятка,
"Прилад для гостріння коси; мантачка" минтЯчка, трапйшка (тре-
пАчка1).
"Ручка в косі"' держАннє, цевйб 2.
"Бич у ціпу" бичбк2, біц^к (бічУк). бі*/к (буяк).
"Капиця в ціпу" гуж, хамут&ц.
"Ув’язь у ціпу" вужва (гужва) 3, в’язь, привезла, тяж, ушивАльно,
"Ціпилно" цепЯллє (целйльне, цеп/ллє), цепов‘є.
"Прядка" коворбдка (коворбтка), коло^ороток, прАсница І. само-
прядка, самопрбдуха.
"Станок для первинної обробки конопель; бительня" бйница (бйт-
ниця), бийчАк (бойчік) .гладельниця«ламака,ламальниця, л^маниця „ламанка,
лАмня, лам/ха (лом^ха), л(/мка, луЬм, мн^лка, м’ялиця (м*йльніца), т^-
ниця, темниця.
"Валок у ткацькому верстаті, на який намотується основа; навій"
вавбй,. варатУло (воротило), ворйло, навуйка (нав^Ьйка).
"Мотбвило" навбйка, тАлька.
^Підніжки в ткацькому верстаті" панажи (поножЯ, поноіж^, поножй,
поножі), стоянА,
"Прилад для перемотування пряжі з півмітків у клубки; витуика"
варатбк, вертушка» вєтрачбк (виЧрачбк. вітрачбк) 2, ворот/ло2, ^едс/к^
(д^дик, двдсйк, д£дик, дідбк, д£едик), К({злік1, козіолбк, кбник (кбнік) З
крутьблка3, куловорбтка, матавйло, матушка (митника, мотушка),
рожкі, хлопчик І. хрест І.
"Прилад для намотування ниток (пряжі) з клубка на цівку ткацького
верстата* сукЯйло (сукало), хлбпчик 2..
"Примітивний ткацький верстат" навойіе. прасГесть, раг/лиси.
"Верша" бовт^ха, кавбйха (ковбйха), кош^ (к^ш), хаббша , (хуббча).
"Жердина, якою заганяють рибу в сітку; бовт" бовч, болт, треп-.
кач 2.
251
"Середня частина невода, куди потрапляє риба під час ловіння;
матня” куль, кульмб. хбхля.
"Ба т і г" вілбвіца, п^га.
"Велика мотига для підгортання чи копання картоплі" копаниця
(копаніца) 2, кбпанка.
"Держак кочерги" качербжнік. бжего.
"Держак рогача" вАлачник (вилйшник, вилбчник, вилбчнік, в/лбшяик,
в/лбтник) 2, навАлбшник І, бжаг (бжог).
"Держак сапи" сапАллє, сапіельня.
"Довбня" чак/ха (чекуха) илбга.
"Дупло для оджіл, виловоане в пеньку сосни" бортнА хвбя, обртніца.
"Залізні вила з густими і тупими на кінцях зуб1ями для набирання
буряків, картоплі та ін." ?болі, мач (мач/) 1. метбч.
"Знаряддя для вигрібання попелу 8 печі і помішування того, що го-
рить^ у печі" в6жалаг вбжог (бгаж, оджог, бжаг, бжог) 1, навилошник 2.
поміешач.
"Інструмент для видовбування і очистки пазів дерева" пбшня (пїеш-
ня, п/шня), плє'сня.
"Лопата, якою саджають у піч хліб" пбкална допбта. пАкна лопбта.
"Прилад для вирізування пазів (уторів) у діжці для вставляння дна"
затбрич, зачертАч (зачиртАч. зачертАч, зачАртяч), резбц трохзубкбви,
ут брич.
"Прилад для підкурювання бджіл" димбр І. димнбк 2.
"Пужално" пагбв*є (погав’є', погив'є, погбв»є, пугав1 єх, пугавйб,
пугАв1 є, пУгов’є), пугав1 їіце, п/килно, цевйбі.
"Рогач" брАчки, вАла. вблачник (вилАшшік. вилбчник, вилбчнік, вА-
лбиник, вїлбшник) 1, вАлка (вилки, вілка, вілкі), рогачі, ухвАт^.
"Свердел (переважно великий)" тибель (тибель), цендра (цАнтра,
цАндра), цинтур.
"Чаплія" бика (йбмка), чаплига.
"Майно, дароване батьками дочці при виданні її заміж" атарица
(отарица). в*/на (в’є'но, вАено, вїена, вїено, в/но, в1 ієна), дарбване,
пасаг (пйсаг, посбг, пбсах, носАг) І, посАга (посйга) 1; придам.
"Джерело" жиьб мґсце. живбц (жів/ц). животбчина 2, животьбк.
"Кладовище" гробовище, клбдбище (кладьбище, клАдьвище, клбйбище),
магАлки (мбгалки, мбгилки, м^голки).
"Купини на болоті (звичайно біля пенька)" куп1 є 1, купіна, купнАкі.
"Місце,7де розстеляють льон для просушування" стблище, стєльбище.
"Місце на річці чи ставку, де стоять рибальські снасті і сидить ри-
балка дід час ловлі риби" сбжа 2. сьиж.
"Місце на річці, де ставиться рибальська снасть для ловлі риби"
вйиз (ся, йиз, яз), гатбк 4.
"Місце перехрещення доріг, вулиць і т.ін." растакьюС розходнАє
иляхА-.
"Мурашник біля старого пенька" ,куп"б (куд1А) 2, купнбк 2, моравбй
(муравбй)•
252
"Низинне місце, пониззя, долина" вежа* ни?і оввйззя, ббннзь,
принизила. ,
"Оболонь" оболонє, оболоня, ,
"Ополонка" опелька, поля 1, пелька І, придуха (продуха) І♦
"Пасіка" пчельнік І, пчельня. пчбли.
"Русло річки" отміеть, стрижень . / / >
"Скотомогильник" гудобечиє могилки. скотомогильня, скоцькиє мо-
гилки, товаречиє могилки. , , ,
"Трясовина" ббзна, гразявка (грузадка), драгва 2, драїм (драгло,
дряглб), дрезінаґ животбчина 4. здвиж (здвіг, здвій),, ольос,, цла®»
штігайи> тапіло (то їш л о, тоділо), твань, топ, топіна. трас іна (труси—
йа), трухавйна. хвойтйн. , ,
«Хащі, гущавина" густєж (тестях).гущах, гущя, дерб_іна і, дерз
маза. димерза, дуброва, І, хемереча, (хмерйча) *
"Шосе" сота (иаша\ шоса), шешея.
"Яма а водою; ковбаня" кавте'ба (кавтоба, ковтбоа), кадавбаня,
калдоб, калдоба, ковдббашка, ковтеб Сковтеб).ковтбб1на, ковтьобанка,
колтибан, пеля. , > , * * '
"Вигін-пастівень біля села" випуск, пастовник І, догод, ^сіньчд^
"Грядка" града* (грйдна), ляшка"*.
"Дворазова оранка земельної ділянки сохою" двабр. двабранка.
"Залишатися лід паром, не оброблятися (про землю)" аблагавать.
ваканцуват (ваканцювать)•
«Земля, виорана на зиму під весняну сівбу;' зяб" пар, паріна, па-
рі Ніна.
«Місце, пропущене при оранці земельної ділянки; огріх" загрех
(згрех, з огрій х, зр їх, ізгрбх, узрйх), ведорйех, озрех, орих, узре'х.
Дінух. , _ 9 9
"Місце, пропущене під час косіння" аткбсак. барада (борода ) 1,
віхтик, менуха (минула, мінуха) І,мичка, обку&о, падкбсок, хахбл, чуб
"Місце, пропущене під час сівби вручну" менуха. обкидень, обсівг
(обсїев).
"Наділ землі селян різної площі (10, 20, ЗО, 40 сотих десятини)7
залежно від місцевості" помірок, номірочок. рбза (раз, рйза, рїезь,
різа)»
«Недоорані подовжні кінці ниви, які наприкінці орання доорюються
упоперек" одбра, приголбвач ї, узворот.
"Непридатна для хліборобства земля" невдоба, невдоб'є. пустов-
Щина, пустопорожня земля, старапблля (старопбллє, старопбльв), старо-
гюлица (старопбліца) 2.
"Одноразова оранка грунту сохою" аднаор, аднабранка.
"Осіннє кущування посівів жита й пшениці; вруна" атава. воруні-
ца, вруко'Совруно, угруно, уруно), врунь (оврунь). зелень, оруна (уру-
на>» нудила* скарада' (скорода, скорбздра).
253
"Пасовище, пасовисько" пасище (пастбище), пасня 4. ластовень,
расгіас.
"Підгортати, обгортати картоплю" абиват, огребат, окоповат, оои*
пат,
"Поле,з якого викопано буряки11 бураковице, бурашнище.
"Поле, з якого зібрали кукурудзу" кийбшник (кияшник, кіяшник) 1,
кияшинвє (кіяшиннє) 1, кійбнощнік І, к і лишите. кіяшняк.
“Поле,з якого знято просо; просище" праска, просякне, прбсье.
прусіне, лруснище.
"Поле, з якого знято соняшники" соняхова площадь, соняшнік
"Поле, з якого скошено жито" жйтник, житнище 2, житбвище, житя*
нице,
"Поле, на якому росла гречка” грецкбв"в (грецкув"е), грецкбвка
(грецькбвка, гречкйвка, гречківка).
, "Починати колоситися, викидати колос (про злакові рослини)" ви-
бивать колос, висипаце (висіпаца, вісипацца).
"Спосіб оранки земельної ділянки від країв до середини" вабигоню
(вагбігоню, вабігунь, вагон», вобигоню, вобігон, вогбю), вогинку (во-
гбнку), вразору, врозкидку, нарозкидку, розкидна (розвідка).
"Спосіб оранки земельної ділянки від середини до країв" взагон
(взагуон), врозгйн (врозгін, врозгуон), навсклад (насклад), усклад,
ускладок.
"Стерня" пожень. пожня, стер, стерен (стерень, стярен, стьбран,
сцьораа, сцьорень, сьцьоран), стерно (стерно), стерняка, сцерна.
"Толока, переліг" о'бла, облйг (облуог), поліеток, попар (пбпарь),
ялавіца.
“Цілина" дербі на7 2, дике поле, лог, (луог), пустиня 1, старопб-
лице (старополіца) 1.
"Ярові посіви, ярина” ярица (яріца), ярушка.
“Відходи після зоління чого-небудь" дазуолки (позблкіи,позуолки),
пазьбмки.
"Дерен" мерва 2, раж (ража).
"Дрібна пом"ята чи потерта солома, сіно" мерва*, м"ятліца. трини..
“Залишки після молотіння зерна; згонини" абоїни, абурини (абурі-
ни).
"Зернові відходи (плюскле зерно) гречки" длюха, рогакй, рудяк2.
"Межовий знак” пакол. палів, паль 2.
"Молотьба" малоча, (молоча), мадоченье.»
"Ряд півкіл на полі" шар, шарбнак.
"Блискавка без грому" мал/нка*. мигавка, мигушка (мігушка), су-
хавей, суха маланка*, сухая модні я.
"Блискавка з громом" града2 2, грамавйца, маладня (малайня, ма-
хання, мадовня, малодня'), мблинь. модня, мбнія,
"Блискавка -з громом і без грому" зиговиця^ 2, з/хавка^.
"Великий густий град" градобитія. градобійство.
"Вогкий" зогли, гльовкі.
"Вогко й холодно" зблко. зябко.
254
"Горобина ніч" оребинова нуоч. осадиЧова н^Ьч. рабинова н^дч
(рабінова нуоч, ребйнова нуоч).
“Дощ, що йде, коли світить сонце" свинячи дощ, циганськи дощ»
"Дуже сильний дощ; злива" залив, залйва. заливань, хвиля.
"Обледеніла кірка яа поверхні снігу; наст" сирйн* (сірйн, шарйн,
иирйн), юерйж. шерїень» >
"Ожеледиця, ожеледь" голодощук. голольодица (голольодиця), голо
щак (голощок, голощук, голощуок), бблйва. обливана, обливань (о'блівеяь),
оковзелица.
"Повінь" моча. повидло, роздйва.
"Погана погода; негода" бездорож, беспутиця. неврядиця.негадь
(нагать, негодь), пламетна погода, сдаква. слата (олюта, шльотй) 2,
♦слюгота. сляготь. хйлепа (халепа, халепа), хд/ба (хлйґа, хдяка).
"Райдуга, веселка” васєліца (веселиця, веойліца, вйселипа), ве-
селуха (веселуха), весьолка (осьолка), града2 1. денюа (тенча, теньча),
дуга', каромісел, радавніца (рйдовница, рйдовниця), радуга (рйдуха),
оемицвйтная веселуха» >
"Снігопад з вітром; завірюха, хуртовина” жура. курія, метіль.
хвйжа, хуравія, хуре'я (хуріея, хурія, хурія).
"Гегати (про гусеЙР і^евґат. і^врґотат. церцекать (церцетать).
"Дзьобати, клювати (про курей)" давбтй (довбй), дзовбати (дзов-
бать, дзьовба'ть, довба'т, довбать).
"Каченя” вутя. вутяня'.
"Качур" вутак. зелезень (зєлязєнь), качук. седех (селєг, селяг).
"Квочка" квактуха (квак^ха), квбктаХ куренятна, пуленятна.
"Кричати (про індика)" балбатать (балботать), бармотать. брумко
тать, будьботіть. бурмотат. клокат (кДокат, клукать), кльокотать. крй-
мать, куглйкать. куддикать. кулюкать. кульдукать. курдйгать. курликать.
куркать.
"Курча" куреня, курчеяя. пидєня (пиляня, піленя, пілєня', пуленя,
пуленя)2.сухапутнее гусенятко, ципленя (ципленя, циплиня, ціплена),
цидля (ціпля), цюреня.
"Літне курча періоду жнив і складання кіп* пйткипень» полукопок,
поткодник (путкуопнмк).
"Бекас" баран, баранчик, пекур.
"Вівсянка звичайна" жовтробухаї, жовтробушка жовтуика.
"Горобець" веребей (веребец, верабей, вирибей, воробей, горо
бей, орибей)).веребейко (горобеУйко). дживкун (живкун, живун), живчик^.
жудюк, канапдяник (канаплянік, конопляник, коноплинік), конопелник.
кудрай, куздусь. курдупидь. прасяник. просопівець.
"Дика качка; крижень” крйчка. крижак, крижня.
"Дятел" довбач. дятьол. якіяка.
"Іайворонок поліський" жайваран. кочубей. сівериця. чубарейко.
чубарій, чубарка (чубатка).
"Журавель" бусел. гй^котень 2.
"Зозуля", $ольіи кукуличка, кукуля. ,
"Іволга" віведьга, вілуга, і волинця. ївал. їдова.
255
"Мухоловка сіра" иванчик (іванчик, їва'нчик), іванько-будничок.
"Нічний болотяний птах з родини чапель; бугай" водяни . вуол.
волоські буг&й. дікі вуол,
"Посмітюха" землянка, кочуоарка. пасміетуха (посьметюха, пось-
ае'туха), СМЄТНИКт смєтюх (смитюх), смєтюшок.
"Ремез" грамезд. грімізьончик.
"Сиворакша" сиводрака (сівакраха), сівора. аиворакша.
"Чайка” книга, рибак, рибалка І.
"Чорний ворон" кровкуя. кромкач (крумкач).
"Чорногуз, бусол" бутель, гайстер (гастір), гарист. ґлекотень
(клйкетень, кдекотень)1, клек.
"Яструб" і^реіУлец. ко^труб. дустольга.
"Бджола-розвідниця" скаля. скаль.
"Гедзь" і^едзун. і*едзь. дзет*, дрок (друок), зик, ободняк. сле-
вак^ (слєпак).
"Дика бджола" слєпень. слєпотень,(сл(епетень).
"Зук-рогач" баба заліезна (бїба зал/зна), буг^й, вблик (вблік).жук-
рак, карбва, мбйка, машнйця, начнйца (ношнііца, ношніца), рагач^, давка.
щіпка.
"Мокриця" сороконуожка, стоножка, стонуог. товстоножка.
"Руда лісова мурашка" живулька, каламутна (чаламутка), муцік.
деремутка.
"Сонечко" бедрик. бердечко, божа корбвка, петрик;
”Трав"яний коник»’ .§нт. - бабка* в Ге т рачок. кавальок. магуш. пру зик.
окак (скок), скачбк, скиць. скбцік.
"Вид великої жаби" рап&а. репанка.
"їжак" ож, ожик. яжук.
"Кажан " казанчик, міша полотняна, полотняна міш. портена мій.
"Мідянка, мідяниця" падалка. падалниця (падальниця).
"Пуголовок жаби" бабур, ментул (ментуль), ополоник (полоник,
полонік)1. х
"Брикати задніми ногами під час доїння (про корову)" тіпать.
тьопат. целять.
"Вити (про 'себаку, вовка)" вабить, взять.
"Вівця? йиг. бази, базьочка. бирашка.
"Віл, запряжений у ярмо" бовкун^, буйвал І.
йїмут забрудненої і зліпленої вовни на вівці" бабіех. брунька,
кавтун (ковтун, колтун).
"Каструвати (про тварин)" викатуват. вмлячать. віхарашат.
"Корова-дервістка, що, як правило, дає мало молока" дровичка (дро-
вічка, друрвичка), дервачка.
"Кусочки шкіри, пришиті до оброті, щоб кінь не бачив, що ро-
биться збоку" накла'дники. ^наочнім1
"Назимок" лїеташка (літошка), літошок. перезімок.
“Намордник (у собаки)" намордіч, намордник.
"Нутрощі зарізаної тварини, непридатні для вживання; тельбухи"
бельбухи. глузди. журавель^. пляхи. тельби. тельбуки (тельбухи, тельбу-
хи), трибух, шлунки (шлункі) 1, шлуння.
256
"Слід, що заливається на шкірі тварини від сильного удару батогом*
кабан&і. ковбаса, пазур*ігласа. пасамуга. пас6г, пісяг. 4па* 2, ядка.
"Великий минь" ментус. мєнь.
"Верховодка* вершанка. кдся. цйбель.
"Мальок* колька, мулявка.
"Марена" мірон. мірона
"Плітка* І4£я плоскогуб, плуотка, плуоточка.
"Слиж, сиква" сГкавка. сїква.
"Бадилля картоплі; картоплиння" батва 2. батвінв 2. бульбанник.
бульбєчнік. бульбошнік. гич 2, гичанє 2, гичняк. гічаннік. гутавйе.
каливеннє (кадив*є, валів*є, калів1я), к^ліва. калівешнік 2, картбп-
ленник (картоплиннік), кульбсшнік. ріспите (ріепнище, ріпище) , рГеп-
ни к.
"Головка, ковик соняшника" катсдка* колесо (колесо, колесо) 4,
колосник. покатьсГл. сон* 2.
"Гриб, подібний до опенька: внизу на корінці - перетинка, жовту-
вата шапочка" приболотка. прибблотуха.
"Гудина огірків" гич І. гйччя. гуддя 2, гудина, гудинь. гурковГн-
нє, гурочник (гуро'чнік, гурошник, огурочнік) ї.натйа (натіна) І, на-
тиннє. оводиіас. пле'ття. ручки.
"Загальна назва усіх видів їстівних грибів, крім білого гриба й
бойовика" багнюки, губи, губіна. губ*яки (губ*яки, губ*як/) І, гу-
б*яча (губ*яче).
"Звичайна 8 витким стеблом квасоля* витуха. тичкова квасоля (тич-
кова квасбля, тічкова квасоля).
"Звичайна з невитким стеблом, квасоля* п* евая квасоля (п£ша квасо-
ля. п*/иа квасоля), пихбтка. садушка, седуга (седуха).
"Картопля* картоплі, ісартоха. ,
^"Кукурудза" кисли (кияхи, кіляхи, кітяхР, кіяХи), кийки (кмки,
кійкі, кікі), киювки. пшанйчка (пшеничка, пшениця).
"Листя капусти" хропуснік. хрбпуот.
"Лиотя моркви" татавйще. тетив*є.
"Лопух" лопух, лопувнік» /
"Лущити (кукурудзу, квасолю)" теребит*. хорошшт (хоровії).
"Льон-скакунець, головки якого при достиганні тріскаються і губ-
лять зерно" видун 2, лущик*.
"Миші й” плащица, пл ос куша. ,
"Молоді стебла 1 листя буряків; ботвина* батва І, батвінв І,
свекла.
"Один із видів маку, зерна якого при достиганні висипаються крізь
отвори під вінчиком головки* видун ї, відюк.
"Ожина" жавіки*. медведина (медвежина) І, медвежик 1.
. "Рід маленького, вживаного для оздоблення гарбуза* гарбузік. динь-
ка, мармузка.
"Соняшник" насеяешник (насонешник), сон* І, сонешник. соняшнік^
"Сочевиця" сачуовка. сучовіца (чечевіца, чичивйца, шячевйця,
шичовиця)•
•Стебло 1 листя гарбуза; гарбузиння” бузина, гарбузнік (гарбузцям),
ручки.
•Стебло і листя гороху; горохвиння* гарохленик. гор6хв‘бннбг горо-
хвини. гброхувнік. горошйльнік.
•Стебло часнику або цибулі” цибіна, цйбка.
•Суцвіття, котик рогози” качалка. ковпак.
•Темний ззовні, порожнистий горіх* маланка2, свистун.
"Айстри* австрґйци. камлустедія (кампустйля), панський цацки*.
Ромен, рузяоко'лія. тарєлки (тарилки). удовки.
"Блекота чорна" блекот (бльокот), дур. дурец. дурман І.
"Бузок" адяляс. бедз (без).
"Ведмеже ВУХО" мученишник, мученік. ' *
•Верболіз" малбвж (мадуож), ошілега (волога, шелюга, милега, виля-
га, виляга).
"В’язіль різнобарвний* вазєль (в’язель), дйтельнік. клєваредь,
ники.
"Глечики жовті" балабанчик. водяна гладишка, конськая маковка,
курдська гйровка. рйковки жбвтие. оолдАти.
“Деревій* серпорйз (серпоріз, серпорйз), серпорйзнік (серно-
руйзник)•
"Дереза" бомбарйк. драпаштая (дралоштая).
•Дикий овес; вівсюг*овси^к. овсюга\ ,
"Дрібнолиста жалка кропива* джйгавка (жигавка,жи!гвалка),
(дзискуха, жежкуха, жижкуха); жалкушка. жгучка. жижка (ж£жка).
“Жоржина" аргінін (аріНня, аргоні я, ар.Л'ня, варіння, верхні я,
ордйня). варголія. елар^іня. єргоня.
•Зарості вільхи; вільшняк* алешник (алевнік, одйшяик), алойна
олівняк, ольвинник. ольшняк.
"Звіробій* крова'вник. кровавці.
•Зелений, недозрілий плід яблуні, груві і т.ін.* зедепух. зедс-
>
•Копитняк* копиточки, копитьки. сердешних.
"Кульбаба* баба, дєдбвнік. молочай, москаль.
"Латаття біле" булябишка. гйровка. гурбчкі і, лапувва. лотать
лотаче. людськіє маковки. маковка. рйковки би^елив.
"Лепеха, аїр" лепешник. длющай. татара. татарка* гяр.
•Ліщина, горішина" арашняк. Одещина (ол/щина)торещина.
"Маточкові сережки верби в період цвітіння" баркй1. воліки.
"Молодий пагін" одв/док. одмададь 2.
"Невелика запашна хатня рослина, що цвіте білим цвітом" нетронь,
пахяючок.
———- , х / /
"Омела" веха , виха,, омала.
"Осика* осйчка. осіна. / ✓
"Пізньоцвіт осінній" ба'бияе дієто, зіма. мор^з. небо 1.
"Рогіз" гороза (гроза), лепеха, очерет.
258
"Ромашка* роман» ромнйнок.
"Хатня рослина з червонуватим стеблом» схожим на гречку" гречка»
картопляні к.
"Викорчуваний з корінням пеньок» корч" кирч» кічка 2.
"Гілка, гілляка" галузе, гадюка, гадючка, гбля, голяка» гуль.
"Гільце"» етн. в"блце (виллє. вЧелце.вйблце. йодне), йблко.
"Дерев"яна тироа" кірса, пироа.
"Невеликий шматочок чого-небудь" кришеник, кришень І.шкабуртина,
"Сухі гілки» сушняк, хмиз" буролбм*, пасуш 1, пасушша, рішнік,
роще» сушина, тарео, трусняк» хвізнйк (хмизняк), хмерешняк, хми~
зйнка.
"Таємне вирубування дерева в лісі" поруб 3, порубе,
"Шматок дерева" камедь (комель)*, кокатень» окомелок 4, окриглик
(окрйглік) 2,
"Шпильки з ооонового дерева» тоненькі гілочки і т.ін," шигалки,
аіигалле (шиголлє)» ялиця.
"Норма в деяких видах сільськогосподарських робіт* вагон2.залога,
"Або".спрд. аже', альбо, ане (ані. ані), хотя,
"Біля, коло", прийм, пиля, пулі.
"Ближче"» присл.' блйжей (ближйй), бликше,
"Заздалегідь» наперед", присл, завгодей (загадай, загодвй), зав-
здйгледь (завздалегидь9 завздалегуодь), завлегодь, завремя.
"Звідки", присл. адкуль (аткульх откель, откуль), іскуль (скуля,
скуль), скудова.
"Звідси", присл, о тюль (сцюль, сьцюль), сдблека,
"Звідти", присл, студова, стулека (отуліка), отуль,
"Зненацька, несподівано, раптово", присл. спотаньга (опо'теаьга),
спбтая, сухапарам (сухопаром) І, сухопарно (оухопаро),
"Навскач (про коней)", Д^и^ навскочку, яавокуч 1;
"Навшпиньки", присл* навдибашках, навдибашки (навзднбашйи)» навали-
бцах, надибках^ надйбки.
"Нахильці", присл, нйбгом(иабгом). нйхильця.
"Непорушно, без руху; сидьма",присл. крачкома. крачкою.
"Сумно досадно", присд, маркитно (муркотно. цуркуотно), скумасч
на 2.
"Торішній, минулий" леташні(й) (летошні (й)), летовни (й),
"Тут,отут",присл.тута (т^то).тітака(тутека, тутека) тутинька.
"Вигуки, якими підкликають": а )гусей: гу-гу...іКі-кі,.,, те-те,,А
(те-те...,твх-твх...); б) Індиків: і^улю~ґулю... (кулю-кулю..., куль-
куль...), кур-кур, <, »курдю-курдр,., ,пур-пур,,, ,путь-путь,,, ;в)коней:
кесь-кесь,.,, КСЬОВгКСЬОВ,.., СОК-СОК..,» ОЮВВЙ-СЮВВИ..<, СЬОВК-СЬОВК...і
сьоп-сьоп..., тось-тось..,; г)корів: талох-талох... (телех-телех...,
тело-тело'..., телось-телбсь...» телбх-телбх.,., тельох-тельох..толох-
толбх...), цьоло-цьоло",..(цьолбсь-цьолось..,); д) овець: бар-бар,.,
(бир-бир...) ,берй-берй., беруоь-берусь... »бизь-<бизь. >. .бір^-біру,. , а
бра-бра.... брашки-брашки.
259
(бруим-бруаки...), вечка-в/чка..., цав-цав...; а) свиней: вац-вац..
(ваць-ваць..., вец-вец..., вець-вець...), ець-ець..., кац/-кац/..,.
кеч-кеч..., куць-куць..,, тьо-тьо..., це-це... (цє-цє...), ця-ця....
цьки-цьки...; в) собак: нах-нах... (нях-нях;...), не-не...; ж) курей:
типУ-тип^..., тіп-тіп...; ців/-ців/... (курчат).
Вигуки/якими відганяють: а) гусей: аги, гися; б) качок: аг/,
ав/та, гись; в) овець: аг/сь (агйць, огісь), ад^р, бриз, гйся, гісь,
кит/; г) свиней:тух/, туч/, цю.