АКАДЕМИЯ НА НАУКИТЕ НА УКРАИНСКАТА ССР
ИНСТИТУТ ЗА ЕЗИКОЗНАНИЕ «А. А. ПОТЕБНЯ»
И. А. СТОЯНОВ, Е. Р. ЧМИР
Б'ЬЛГАРСКО-
УКРАИНСКИ
РЕЧНИК
около 43 000 думи
КИЕВ НАУКОВА ДУМКА 1988
АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНСЬКОЇ РСР
ІНСТИТУТ МОВОЗНАВСТВА ІМ. О. О. ПОТЕБНІ
І. А. СТОЯНОВ, О. Р. ЧМИР
БОЛГАРСЬКО-
УКРАЇНСЬКИЙ
СЛОВНИК
близько 43 000 слів
КИЇВ НАУКОВА ДУМКА 1988
ББК81.2Бл-4
С82
Болгарско-украинский словарь, подготовленньїй впервьіе в лексико-
графической практике, содержит около 43 тьісяч заголовочньїх слов в пере-
воде на украинский язьїк. Наряду с лексикой современного литературного
болгарского язьїка в него вошли слова, связанньїе с историческим про-
шльїм Болгарин, ее бьітом и культурой, некоторьіе диалектизмьі, наиболее
широкоупотребительньїе терминьї из различньїх областей науки и техники.
Для специалистов по болгарскому язьїку и литературе, переводчиков,
журналистов, преподавателей и студентов, всех, кто интересуется болгарским
язьїком.
Редакційна колегія
Л. С. Паламарчук (голова), О. С. Мельничук,
І. А. Стоянов (відп. ред.)
Затверджено до друку вченою радою
Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР
Редакція мовознавства
Редактори
Л. М. Кудрявкіна, Л. П. Марченко, Н. С. Редичук,
Л. В. Туник
4602020000-428
Б-------------КУ-7-61-88
М221(04)-88
18ВN 5-12-000152-1
© Видавництво «Наукова думка», 1988
ПЕРЕДМОВА
Болгарсько-український словник, підготовле-
ний уперше в лексикографічній практиці, має за-
довольнити потреби широких читацьких кіл нашої
республіки у зв’язку з подальшим зміцненням
співробітництва та розвитком інтеграційних про-
цесів між СРСР і НРБ. Він стане у пригоді всім,
хто читає періодичну пресу, художню, наукову і
спеціальну літературу в оригіналі або вивчає
болгарську мову. Словником можуть користува-
тися в однаковій мірі й болгарські читачі, які
вивчають українську мову, перекладачі.
Реєстр словника включає найбільш уживану
частину словникового складу, яка зустрічається в
усіх стилях сучасної літературної болгарської
мови. Читач знайде також переклад деяких по-
ширених термінів з різних галузей науки і тех-
ніки, розмовних та діалектних слів, які позначають
поняття, пов’язані з реаліями культури і побуту
Болгарії. Частина таких слів на сьогодні втрати-
ла свою актуальність, однак зустрічається в кла-
сичній болгарській літературі або в творах сучас-
них письменників для відтворення колориту не-
давнього минулого.
Враховуючи передбачений середній за обсягом
іип словника, відносну морфологічну та лексичну
близькість обох мов, деякі регулярні префіксальні
уїворення, прислівники, похідні від прикметників,
зворотні дієслова подаються обмежено. До реєст-
ру ввійшли перш за все ті похідні лексеми, які
відрізняються додатковими значеннями або ви-
купають компонентами фразеологічних спо-
лучень.
Граматична характеристика включає перш за
все дані про належ-ність кожного слова до певної
ч.істини мови (необхідність у такій позначці для
іменників, прикметників, дієслів відпадає, оскільки
і уг є відомості про рід, число, вид, тип дієвід-
мінювання). У випадках, коли утворення форм
множини іменників болгарської мови супровод-
жується їх фонетичними та акцентуаційними
змінами, суфікс або змінна частина слова відо-
кремлюються вертикальною рискою: бьлгар|ин
ч, мн.-н-, беле|г ч. мн.-зн. Якщо при цьому відбу-
ваться чергування кореневих голосних або пере-
несення наголосу на останній склад, іменник у
формі множини наводиться повністю, а також по-
виться членна форма (повна й коротка): сняг
•і мн. снегове; чл. ф. снегьт, -а..; жито с. мн. жи-
ві. Якщо внаслідок утворення множини одно-
< кладових іменників акцентуація залишається не-
рухомою, наголос ставиться у вихідній (реєстро-
вій) словоформі.
При реєстрових прикметниках чоловічого роду
традиційно наводяться закінчення жіночого та
середнього роду і множини: весел, -а, -о; -и або
сполучення із суфіксами і кінцевими частинами
слів, що зазнають змін внаслідок чергування:
доб|ьр, -ра, -рб; -рй. За наявності кореневого
чергування словоформи подаються повністю:
вер|ен, вярна, вярно; -ни.
Субстантивовані прикметники, дієприкметни-
ки, порядкові числівники представлені в кінці
статті окремими значеннями й супроводжуються
ремаркою у знач. ім. У разі необхідності зазна-
чено, в якій формі відбувається такий перехід,
наприклад: бял, -а, -о; бели 1. білий; 8. у знач,
ім.: ~-ото білки (очей).
Заголовні числівники і займенники мають
позначки про їх належність до відповідної
частини мови та її кваліфікативних груп. При
особових займенниках представлено повні та ко-
роткі (енклітичні) форми давального й знахід-
ного відмінків, які, крім того, наводяться окремо
як реєстрові й відсилаються до вихідної слово-
форми у називному відмінку. Подібним способом
розробляються питальні, неозначені, відносні, за-
перечні та означальні займенники. Порядкові чи-
слівники, присвійні та вказівні займенники опра-
цьовуються так само, як прикметники.
За існуючою традицією у лексикографічних
працях болгарські дієслова наводяться у формі
1-ї особи однини теперішнього часу. Далі пред-
ставлено основу і закінчення 2-ї особи однини
теперішнього часу, через крапку з комою — 1-шу
особу однини минулого закінченого часу (аорис-
та), чим демонструються типи відмінювання. Та-
ким способом опрацьовуються дієслова 1-ї та 2-ї
дієвідмін. Оскільки основа 3-ї дієвідміни тотожна
в усіх дієслівних часах, достатнє тільки відо-
кремлення її вертикальною рискою від закінчен-
ня. Якщо слово виступає у формах 1-ї та 2-ї діє-
відмін, у словниковій статті наводяться обидва
паралельні типи зміни дієслова. Дієслова у формі
2-ї особи однини теперішнього часу і аориста
наводяться повністю у тих випадках, коли вони
утворені від різних основ або дієвідмінювання
супроводжується чергуванням в основі чи пере-
несенням наголосу, наприклад: бер|а, -еш; брах;
бод|а, -еш; бодох.
З метою дотримання системності у представ-
6
денні лексики болгарської мови співвідносні видо-
ві пари об’єднуються в одну статтю. Тут дієслово
недоконаного виду містить граматичну характе-
ристику й відокремлюється від співвідносного
дієслова доконаного виду, яке фігурує у словнику
також як окреме реєстрове слово. Останнє су-
проводжується позначкою про належність до ді-
єслів доконаного виду та змінною частиною слова,
що. виражає тип дієвідмінювання, пор.: бльсва|м
недок. /бльсна штовхати/штовхнути.., бльсн|а,
-еш; -ах док. бльсвам (див.) Двовидові ді-
єслова мають позначки недок. і док.
Зворотні та взаємно-зворотні дієслова з част-
ками се і си залучаються для розробки переваж-
но тоді, коли мають додаткові значення у порів-
нянні із вихідними дієсловами дійсного стану.
Вони подаються в кінці статті. Таким чином, слов-
никова стаття структурно ніби розпадається на
дві частини, включаючи послідовно розробку осо-
бової форми дієслова і фразеологічних сполу-
чень та зворотних дієслів і фразеології, одним із
компонентів якої є дієслова з часткою се і си. Це ж
стосується й безособових дієслів. Якщо вони не
утворені від відповідних особових дієслів і прак-
тично вживаються тільки в 3-й особі, у словнику
як вихідна умовно наводиться штучна форма
1-ї особи, щоб за існуючою схемою показати
типи дієвідмінювання. Далі містяться відомості
про сферу вживання, переклад, наводиться ілю-
стративний матеріал. Наприклад: доядява|м не-
док. /доядея тільки 3 ос. одн. безос. ...доядя го
на тях він розізлйвся (розсердився) на них;
доядя ги, че не бяха поканени вони розсерди-
лися, що не були запрошені...
Варіативні форми слів, розташовані в реєстрі
за алфавітом з відповідною граматичною харак-
теристикою, відсилаються до словникових статей,
у яких розробляється основна словоформа.
Виняток становлять ті лексеми, що мають роз-
біжності лише в закінченнях та суфіксах, а тому
більш доцільно наводити їх в одній словниковій
статті, наприклад: дюлгер, дюлгер[ин ч. мн. -и...
Наголос позначається у всіх болгарських слово-
формах та їх українських еквівалентах, у тому
числі й при словах, де спостерігається коливання
в акцентуації. Слід застерегти, що перенесення
наголосу з кореневого голосного на останній склад
при утворенні форм аориста у більшості випадків
факультативне, і тому в словниковій статті, як
правило, не позначається, наприклад: трьгн|а,
-еш; -ах; у деяких нормативних словниках з
огляду на їх завдання виправдана подвійна ак-
центуація: трьгнах. Наявність наголосу в одно-
складових реєстрових словах означає, що морфо-
логічні елементи, які додаються до них, ненаго-
лошені, а його відсутність засвідчує наголос
на закінченні, пор.: вале ч. мн. -ове; век ч.
мн. -ове.
Еквівалент. Тлумачення. Одним із основних
завдань словника є переклад болгарських слів і
виразів українською мовою із збереженням усієї
гами значень і відтінків. При інтерпретації бага-
тозначних слів першим подається основне зна-
чення, інші — в залежності від смислових відно-
шень між ними, розмовні та спеціальні наводяться
після основних та нейтральних, рідковживані,
регіональні (діалектні) та застарілі — на остан-
ньому місці. Проте відзначимо, що на практиці
послідовно витримати цю схему важко, тому
інколи доводилося вдаватись до компромісних
рішень.
Окремі значення багатозначних болгарських
слів відокремлюються одне від одного арабськими
цифрами. У межах одного значення в ролі екві
валентів можуть виступати кілька синонімів, між
якими ставиться кома; після крапки з комою
подані слова, що вживаються на позначення
суміжних понять, а тому мають більш істотні
розбіжності у порівнянні з першим еквівалентом
Інколи через відсутність точних відповідників, а
частіше через їх багатозначність зміст вихідного
слова стає до кінця зрозумілим тільки з допомогою
смислових ремарок, які конкретизують сферу
вживаності та відтінки болгарських слів і їх екві-
валентів у межах одного значення. Такі смислові
ремарки розташовані перед українським екві-
валентом. Зрідка (переважно при однозначних
реєстрових словах) ремарки наводяться в кінці
статті для уточнення або обмеження виключно
українських слів.
У разі відсутності прямих еквівалентів певна
частина лексики транслітерується і супровод-
жується описовою формою пояснення. Такі слова
з довільним їх перекладом зустрічаються іноді на
сторінках української преси, в наукових та попу-
лярних виданнях про НРБ для передачі понять,
пов’язаних з історичним минулим, фольклором,
етнографією, самобутньою болгарською культу-
рою. До деяких лексем дається описовий переклад
або наводяться близькі за змістом українські сло-
ва з додатковим їх уточненням.
Болгарські дієслова у словниковій формі 1-ї
особи однини теперішнього часу умовно перекла-
даються інфінітивом. Двовидові реєстрові сло-
ва передаються українськими еквівалентами у
формі недоконаного і доконаного виду (у випад-
ках, коли український відповідник не є двови-
довим).
Певна частина лексики або окремі значення
реєстрових слів функціонують у різних стилях
сучасної літературної болгарської мови чи за її
межами — в говірках, молодіжному сленгу тощо.
Це ж стосується й українських еквівалентів. При
інтерпретації болгарських слів цього типу потріб-
но було підібрати такий відповідник в українській
мові, який би мав подібну стилістичну забарвле-
7
ність. Його нейтральні в стилістичному плані
синоніми в таких випадках відокремлюються крап-
кою з комою, наприклад: ваденка ж. розм. пере-
бивачка; перебивна картинка. Однак досягти
необхідної відповідності не завжди вдається.
У словнику запроваджено кілька способів пред-
ставлення стилістичних позначок, які ілюструють
різні варіанти співвідношення лексики болгарсь-
кої та української мов. Курсивна позначка сто-
сується як вихідного слова, так і українського
відповідника. В разі наведення нейтрального в
стилістичному відношенні еквівалента, на відміну
від реєстрового, вона набирається врозрядку і сто-
сується тільки болгарської лексеми, наприклад:
вещерица ж. д і а л чарівниця, чаклунка, даскал
ч. розм. заст учитель. Якщо при перекладі
реєстрового слова серед наведених українських
синонімів є такі, що мають певну стилістичну
забарвленість, вони супроводжуються ремаркою в
дужках, яка частіше стоїть після відповідного
слова або в кінці статті, наприклад: влак ч. мн.
-ове поїзд; (заст.) потяг; ...враж|и, -а, -е; -и поет
вражий (заст.); ворожий. Окремого пояснення
потребує ремарка діал. (діалектне слово), яка
вживається на позначення слів, поширених тільки
в певному регіоні,— на відміну від розм. (роз-
мовне слово, вираз), що стосується понять, які
не мають подібних обмежень; спец, (спеціальне)
застосовується до слів, уживаних одночасно в
кількох галузях науки й техніки або у випадках,
коли важко точно визначити сферу їх викори-
стання.
Абсолютна більшість фразеологізмів (за ви-
нятком дієслівно-іменникових сполучень та штам-
пів типу вземам решение приймати рішення)
відноситься до розмовного стилю болгарської
мови і не потребує спеціальних позначок. У при-
кладах, що наводяться для ілюстрації окремих
значень та стійких словосполучень, у квадрат-
них дужках даються факультативні слова, в круг-
лих — можливі варіанти слів. Перед фразеологіз-
мами різних типів ставиться знак ф 3 метою
уникнення повтору реєстрового слова в ілюстра-
тивному матеріалі та у фразеології вживається
знак ~ (тильда), який замінює заголовне сло-
во. Якщо остання зазнає змін у наведеному
контексті, до тильди приєднуються закінчення або
елементи кінцевої словоформи, які додаються до
основної частини реєстрового слова, відокремле-
ної вертикальною рискою. В словникових статтях,
що містять заголовні видові пари, позначка ~ в
ілюстративних реченнях завжди вживається за-
мість вихідного дієслова недоконаного виду. У
прикладах і фразеології позначає, що ком-
понентами є дієслова обох видів.
/. А. Стоянов
Словник підготували співробітники Інституту
мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР
І. А. Стоянов (а — е, о — с, у — я) та О. Р. Чмир
(ж — н, т — х). Над технічним оформленням ру-
копису працювали старші лаборанти Т. І. Басе,
Т. В. Дорошенко, Н. О. Кінча, Т. М. Матвєєва
та ін.
Велику допомогу укладачам надала завідуюча
відділом слов’янського мовознавства Інституту
болгарської мови Болгарської Академії наук
досвідчений лексикограф Е. І. Пернішка, яка
уважно прочитала рукопис, внесла багато уточ-
нень у семантичну та стилістичну кодифікацію
ряду слів. На її пропозицію включені деякі нео-
логізми та фразеологізми болгарської мови, які
ще не були об’єктом лексикографічної обробки.
Частина словника, зокрема науково-технічна тер-
мінологія, перевірялася за лексичною картоте-
кою Інституту болгарської мови.
Автори висловлюють щиру вдячність кандида-
ту філологічних наук Е. І. Пернішці, дирекції
Інституту болгарської мови, всім болгарським ко-
легам.
Ряд цінних зауважень висловили рецензенти
словника кандидати філологічних наук В. О. Вин-
ник та О. В. Коваль-Костинська. Ці зауваження
були з вдячністю прийняті і враховані при редагу-
ванні словника.
ДЖЕРЕЛА
Андрейчин Я., Георгиев Я., Илчев Ст. и др. Бьл-
гарски тьлковен речник.— София, 1973.—
1077 с.
Андрейчина К-, Влахов С., Димитрова С., Запря-
нова К- Русско-болгарский фразеологический
словарь.— М.; София, 1975.— 672 с.
Анастасов А. X., Асова Я. Г., Атанасов А. Г.
Болгарско-русский политехнический сло-
варь.— М.; София, 1975.— 672 с.
Берниїтейн С. Б. Болгарско-русский словарь.—
М., 1975.— 768 с.
Воробйова С. А., Молодід Т. К. Російсько-укра-
їнський словник суспільно-політичної термі-
нології.— К-, 1976.— 412 с.
Кошелев А., Яеонидова М. Бт^лгарско-руски фра-
зеологичен речник.— М.; София, 1974.— 635 с.
Маркевич О. П., Татарко К. 7. Російсько-укра-
їнсько-латинський зоологічний словник: Термі-
нологія і номенклатура.— К-, 1983.— 410 с.
Олійник І. С., Сидоренко М. М. Українсько-
російський і російсько-український фразеоло-
гічний словник.— К., 1971.— 349 с.
Пашов П., П'ьрвев X. Правоговорен речник
на бьлгарския	език.— София,	1975.—
1022 с.
Правописен речник на С'ьвременния бьлгарски
книжовен език.— София, 1983.— 930 с.
Речник на бт^лгарския език.— София, 1977.—
т. 1—4.
Речник на с'ьвременния бт^лгарски книжовен
език.— София, 1955—1959.— 3 т.
Речник на чуждите думи в бьлгарския език/Сьст.
М. Филипова и др.— София, 1982.— 1015 с.
Російсько-український словник ботанічної термі-
нології і номенклатури.— К-, 1962.—340 с.
Російсько-український технічний словник/Укл.
Матійко М. М., Матійко О. М. та ін.—К.,
1961.— 648 с.
Руско-б'ьлгарски речник/Под ред. на С. Влахов
и др.— София, 1960.— 2 т.
Руско-б'ьлгарски политехнически речник/Сост.
Н. П. Гусев и др.— М.; София, 1976. —1100 с.
Русско-украинский словарь.— Киев, 1968—
1973.— З т.
Словник іншомовних слів/За ред. О. С. Мель-
ничука.— К., 1985.—966 с.
Словник української мови.— К-, 1970 — 1980.—
11 т.
Українсько-російський словник.— К., 1953—
1963.— 6 т.
УМОВНІ скорочення
анат.	—	анатомія	літ.	—	літературознав-
аор.	—	аорист			ство
арх.	—	архітектура	лог.	—	логіка
астр.	—	астрономія	мат.	—	математика
безос. —	безособове діє-	мед.	—	медицина
	слово, вираз	мин. ч.	—	минулий час
біол.	—	біологія	мист.	—	мистецтво
бот.	—	ботаніка	мін.	—	мінералогія
буд.	—	будівельна спра-	міф.	—	міфологія
	ва	мн.	—	множина
букв.	—	буквально	муз.	—	музика
в.	—	відмінок	наз.	—	називний
вищ. ст. —	вищий ступінь	нак. сп.	—	наказовий спосіб
відн.	—	відносний	нар.-		
військ. —	військова справа	поет.	—	народно-поетич-
вст. сл. —	вставне слово			не слово
вульг. —	вульгарне слово,	невідм.	—	невідмінюване
	вираз			слово
геод.	—	геодезія	недок.	—	недоконаний вид
геол.	—	геологія	незм.	—	незмінний
дав.	—	давальний	неознач.	—	неозначений
ДИВ.	—	дивіться	одн.	—	однина
дипл. —	дипломатія	озн.	—	означальний, оз-
ДИТ.	—	дитяче слово			начення
діал.	—	діалектне слово	орн.	—	орнітологія
док.	—	доконаний вид	ос.	—	особа
ек.	—	економіка	особ.	—	особовий
ел.	—	електрика	пас.	—	пасивний стан
енкл. ф. —	енклітична фор-	перев.	—	переважно
	ма	перен.	—	переносне зна-
ент.	—	ентомологія			чення
етн.	—	етнографія	пестл.	—	пестливий
ж.	—	жіночий рід	пит.	—	питальний
жарг. —	жаргонне слово,	поет.	—	поетичне слово
	вираз	полігр.	—	поліграфічна
жарт. —	жартівливе сло-			справа
	во, вираз	політ.	—	політика
жив.	—	живопис	поряд.	—	порядковий
займ.	—	займенник	прибл.	—	приблизно
зал.	—	залізничний	прийм.	—	прийменник
	транспорт	прик.	—	приказка
запереч. —	заперечення, за-	прикм.	—	прикметник
	перечний	присв.	—	присвійний
заст.	—	застаріле слово	присл.	—	прислівник
збірн. —	збірне слово	р-	—	рід
знах.	—	знахідний	рел.	—	релігія
знач.	—	значення	род.	—	родовий
знев.	—	зневажливе сло-	розм.	—	розмовне слово,
	во, вираз			вираз
зоол.	—	зоологія	с.	—	середній рід
ім.	—	іменник	с. г.	—	сільське госпо-
ірон.	—	іронічне слово			дарство
іст.	—	історія	спец.	—	спеціальне
іхт.	—	іхтіологія	спол.	—	сполучник; у спо-
канц.	—	канцелярська			лученні
карт.	—	справа	спорт.	—	спортивний тер-
	карточна гра			мін
кільк. —	кількісний	стос.		стосовний, стосу-
кор. ф. —	коротка форма			ється
кул.	—	кулінарія	театр.	—	театральний термін
лайл. —	лайливе слово,	текст.		термін текстиль-
лінгв. —	вираз			ної промисло-
	лінгвістика			вості
теп. ч.	— теперішній час	фольк.	— фольклор
техн.	— техніка	фот.	— фотографія
тс.	— те саме	хім.	— хімія
уроч.	— урочисте	церк.	— церковне слово,
ф.	— форма		вираз
фарм.	— фармацевтика	ч.	— чоловічий рід
фіз.	— фізика	числ.	— числівник
фізіол.	— фізіологія	чл. ф.	— членна форма
філос.	— філософія	юр.	— юридичний тер-
фін.	— фінансова справа		мін
БОЛГАРСЬКИЙ АЛФАВІТ
Аа	Кк	фф
Бб	Лл	Хх
Вв	Мм	Цц
Гг	Нн	Чч
Дд	Оо	Шш
Ее	Пп	Щщ
Жж	Рр	
Зз	Сс	ь
Ии	Тт	Юю
Йй	Уу	Яя
а1 спол. 1. (приєднувальний) а; аз сьм
студент, ~ Вйе? я студент, а Ви? 2. (про-
тиставний) а; але; та; проте; однак; зате;
навьн беше студено, ~ в кьщи тбпло на-
дворі було холодно, а в кімнаті тепло; ~ че
але ж, та ж; 3. зв'язує однорідні члени ре-
чення або однорідні прості речення: ~ ... ~
то ... то; якщо ... то; ~ заплаче, ~ се за-
смее то заплаче, то засміється; ~ кажеш
нещо, ~ си изгонен оттук! якщо скажеш
що, вижену звідси!
а2 частка 1. (питальна) га; що; ~ ?
Каквб казвате? Га? Що Ви кажете? —
Йване! — ~ ? — Іване! — Га? Харесва ли
Ви, ~ ? Чи подобається Вам, га? 2. (спо-
нукальна) а; нумо; ~ да вечеряме! нумо
вечеряти! ~ ела насам а йдй сюди! 3. ірон.
авжеж; — Те налй им помагат.— ~ ! По-
магат! — Вони ж їм допомагають.— Ав-
жеж! Допомагають! 4. (підсилювальна,
звичайно подвоєна):	ось-ось; тя се
наведе и, да падне вона похилилася
й ось-ось упаде; 5. тільки у спол.: ~ дано
тільки б.
а3 вигук 1. (при здивуванні, задоволенні)
а; ~ , добре, дошлй а, ласкаво .просимо;
2. (при незадоволенні) а, ат, ет; ! Не
ща! А-а! (Ат! Ет!) Не хочу!; 3. (при спону-
канні) ну; ну-бо; — А, каквб ще кажеш се-
га? — Ну, що тепер ти скажеш? 4. звичайно
подвійний:	ха-ха; —А-~— изсмя-
ха се те — Ха-ха,— засміялися вонй.
аба ж. заст: 1. груба валяна вовняна
тканйна; 2. верхній чоловічий одяг з такої
тканйни.
абаджйя ч. з а с т. 1. реміснйк, що виго-
товляв вовняну тканйну; 2. кравець, що ви-
готовляв верхній одяг з цієї тканйни; 3. тор-
говець одягом з цієї тканйни.
абажур ч. абажур; лампа с ~ лампа з
абажуром.
абанбс ч. ебенове дерево.
абанбсов, -а, -о; -и ебеновий.
абдикация ж. абдикація, зречення пре-
столу.
абдикйра|м недок. і док. зрікатися/зрек-
тйся престолу.
абе частка (уживається при звертанні
до когось, звичайно чоловіка, як до близько-
го) гей, ей, гов, агей, агов; ну; ~, Йване,
ти ли си? гей, Іване, це ти? ~ каквб йма?
ну в чому справа?
абен, -а, -о; -и пошйтий з валяної вов-
няної тканйни.
абитуриент ч. випускнйк середньої школи;
абітурієнт.
абитуриентка ж. випускнйця середньої
школи; абітурієнтка.
абитуриентск|и, -а, -о; -и вьшускнйй
(стос, випускників середньої ніколи); ~ бал
випускнйй бал; ~-а рбкля сукня (плаття)
для випускного балу.
абонамент ч. 1. абонемент; купувам си ~
за цяла годйна купувати абонемент на весь
рік; 2. (звичайно про періодичну пресу)
передплата; годйшен ~ річна перед-
плата; обявява се приемане на ~-и за
вестници оголошується передплата на га-
зети.
абонамент|ен, -на, -но; -ни. 1. (пов'язаний
з абонементом на періодичну пресу, концер-
ти тощо) абонементний; ~-на карта або-
нементний квиток, абонемент; 2. передплат-
ний; ~-на цена передплатна ціна; ~-но
издание передплатне видання.
абонат ч. 1. абонент; ~ на телефбнната
мрежа (телефбнен абонент телефонної
мережі; 2. передплатник; ~ на вестник пе-
редплатник газети.
абонйра|м недок. і док. випйсувати/вй-
писати, передплачувати/передплатйти; ро-
дйтелите го ~-ха за детско списание батькй
вйписали йому (для нього) дитячий журнал;
те се ~-ха за бьлгарски вестници вонй
передплатйли (вйписали) болгарські га-
зети.
абориген ч. абориген, тубілець.
абсолют|ен, -на -но; -ни абсолютний;
безумовний, цілковйтий; ~ шампибн абсо-
лютний чемпіон; ~-на тишина абсолютна
тйша; 0 ~-на влажност фіз. абсолютна
вологість; ~-на нула фіз. абсолютний нуль;
~-на принадена стбйност ек. абсолютна
додаткова вартість; ~-на стбйност ек. абсо-
лютна вартість.
абсолютизйра|м недок. і док. абсолютизу-
вати, доводити/довести до абсолюту.
абсолютйзьм
12
авиомоделйзьм
абсолютйзьм ч. тільки одн. іст. абсо-
лютйзм; просветен ~ освічений абсолю-
тизм.
абсорбйра|м недок. і док. фіз., хім. абсор-
бувати, всмоктувати/всмоктати.
абстракт|ен, -на, -но; -ни абстрактний;
~-на тебрия абстрактна теорія; ~-но из-
куство абстрактне мистецтво; ~-но мйсле-
не абстрактне мислення.
абстракция ж. абстракція; научна ~ на-
укова абстракція.
абстрахйр|ам недок. і док. абстрагувати;
~ се абстрагуватися; се от чуждите
мнєния абстрагуватися від чужих ду-
мок.
абсурд ч. абсурд; безглуздя, нісеніт-
ниця; довеждам до ~ доводити до абсурду.
абсурд|ен, -на, -но; -ни абсурдний;
~-но твьрденне абсурдне твердження.
абсцес ч. мед. абсцес.
абсцйса ж. мат. абсциса.
авангард ч. 1. військ, авангард; 2. тільки
одн. перен. авангард; ~ на работническата
класа авангард робітничого класу; в ~-а
сьм на нещо бути (виступати, іти) в аван-
гарді чого.
авангард|ен, -на, -но; -ни 1. військ, аван-
гардний; ~ бой авангардний бій; 2. перен.
авангардний, передовий; ~-на роля аван-
гардна роль.
аванс ч. 1. аванс; вземам (получавам) ~
отримувати (одержувати) аванс; давам ~
видавати аванс; 2. спорт, перевага; фора;
печеля ~ мати перевагу; 3. перен. розм.
попереднє зближення; загравання; 0 давам
~ (аванси) робити аванси, загравати, по-
давати надію.
авансйра|м недок. і док. 1. авансувати,
видавати / видати аванс; 2. перен. просува-
тися/просунутися по службі.
авансов, -а, -о; -и авансовий; ~-а розпис-
ка розписка про одержання авансу.
аванта ж. р о з м. річ, здобута без великих
зусиль (задарма); фйма (пада) ~ можна
погріти руки на чому; няма ~ невигідно,
нема (немає) рації робити що\ пйпвам/пйп-
на гріти/погріти руки на чому.
авантаджия ч. розм. дурисвіт; шах-
рай.
авантаж ч. перевага; сприятливі умови,
авантюрйзьм ч. тільки одн. авантюризм,
авантюрйст ч. авантюрист.
авантюристйч|ен, -на, -но; -ни 1. авантю-
ристичний, авантюристський; авантюрниць-
кий, авантурницький; ~ план авантюрист-
ський план; ~-на полйтйка авантюристич-
на політика; 2. пригодницький; (заст.) аван-
тюрний; ~ роман пригодницький роман;
~ филм пригодницький фільм.
авантюристйческ|и, -а, -о; -и авантюри-
стичний; авантюрницький, авантурницький;
~-а полйтйка авантюристична політика..
авантюрйстка ж. авантюристка.
аварй|ен, -йна, -йно; -йни аварійний;
~ запас аварійний запас; ~ йзход аварій-
ний вихід; ~ режйм аварійний режим;
~-йна група аварійна група (команда);
~-йна спирачка техн. аварійне гальмо;
~-йно осветление техн. аварійне освітлення.
авари|я ж. 1. аварія; ~ с влак аварія
поїзда; броят на ~-ите намаля кількість
аварій зменшилася; с колата стана ~ авто-
мобіль зазнав аварії; з автомобілем сталася
аварія; 2. перен. розм. аварія; невдача,
нещастя.
авгиев, -а, -о; -и: ~-и обори авгієві стай-
ні (конюшні).
август ч. серпень; през ~ у серпні.
августов, -а, -о; -и див. августовски.
августовск|и, -а, -о; -и серпневий; ~-а
вечер серпневий вечір.
авджйя ч. заст. мисливець.
авиатор ч. авіатор; льотчик; прославен ~
уславлений (прославлений) авіатор.
авиаторка ж. льотчиця.
авиаторск|и, -а, -о; -и авіаторський.
авиацион|ен, -на, -но; -ни авіаційний;
~ институт авіаційний інститут; ~ мотор
авіаційний двигун; ~-на промйшленост
авіаційна промисловість.
авиация ж. тільки одн. авіація; бомбарди-
ровьчна ~ бомбардувальна авіація; воєн-
на ~ військова авіація; гражданска ~ ци-
вільна авіація; изтребйтелна ~ винищу-
вальна авіація; морска ~ морська авіація;
полярна ~ полярна авіація; разузнавател-
на ~ розвідувальна авіація; селскостопан-
ска ~ сільськогосподарська авіація; щур-
мова ~ штурмова авіація.
авйзо с. тільки одн. фін. авізо (невідм.).
авиобаза ж. авіабаза.
авиобензйн ч. тільки одн. авіабензин, авіа-
ційний бензин.
авиобомба ж. авіабомба; бризантна ~
осколкова (бризантна) авіабомба; дймна ~
димова авіабомба; дьлбочйнна ~ глибинна
авіабомба; закьснйтелна ~ сьс за-
кьснйтел) авіабомба сповільненої дії; запа-
лйтелна ~ запалювальна (запальна) авіа-
бомба; осветлйтелна ~ освітлювальна
авіабомба.
авиоконструктор ч. авіаконструктор.
авиомодєл ч. авіамодель (ж.).
авиомоделйзьм ч. тільки одн. авіамо-
делізм.
авионбсец
13
авторембнтен
авионбс|ец ч. мн. -ци авіаносець.
авитаминбза ж. мед. авітаміноз (ч.).
авлйга ж. вивільга, іволга.
авоар ч. фін. авуари (мн.).
австралй|ец ч. мн. -йци австралієць.
австралййка ж. австралійка.
австралййск|и, -а, -о; -и австралійський.
автентйч|ен, -на, -но; -ни автентичний;
справжній, дійсний, вірний; ~ документ
автентичний документ.
автобагер ч. техн. екскаватор на автомо-
більному ходу.
автобиографйч|ен, -на, -но; -ни автобіо-
графічний; ~ роман автобіографічний ро-
ман; ~-ни данни автобіографічні дані.
автобиографйческ|и, -а, -о; -и див. авто-
биографйчен.
автобиография ж. автобіографія.
автобус ч. автобус; ~ на самообслужва-
не автобус без кондуктора; ~ по порічка
автобус на замовлення; градски ~ міськйй
автобус; качвам се на ~-а сідати в авто-
бус; кой ~ да взема? яким автобусом
мені їхати? междуградски ~ міжміський
автобус; ще слйзате ли от ~-а? Ви вихо-
дите з автобуса?
автобус|ен -на, -но; -ни автобусний;
~ завод автобусний завод; ~-на врьзка с
града автобусний зв’язок з містом; ~-на
спйрка автобусна зупинка.
автогара ж. автовокзал, автостанція,
автогараж ч. автомобільний гараж.
аутоген|ен, -на, -но; -ни 1. біол. автоген-
ний; який самостійно розвинувся; 2. техн.
автогенний; апарат за ~-но заваряване
зварювальний автогенний апарат.
автогбл ч. мн. -ове спорт, гол у власні
ворота; автогбл; те си вкараха два ~-а
вони забили два голи у власні ворота.
автограф ч. 1. автограф; вземам ~ брати
автограф; 2. техн. копіювальний пристрій.
автозавод ч. автозавод; Москбвски ~
«Лихачбв» Московський автозавод імені
Лихачбва.
автокар ч. автокар, автовізок.
автокефал|ен, -на, -но; -ни автокефаль-
ний; ~-на цьрква автокефальна церква.
автоклав ч. техн. автоклав.
автокран ч. автокран.
автокрация ж. політ, автократія.
автолюбйтел ч. автолюбитель.
автомат ч. автомат; ~ за кафе автомат
для кави; бткос от ~ черга з автомата (ав-
томатна черга); телефбнен ~ телефбн-ав-
томат.
автомат|ен -на, -но; -ни 1. автоматичний;
~-но действие автоматична дія; 2. військ.
автоматний; ~ бткос автоматна черга.
автоматизация ж. автоматизація ~ на
произвбдствените процеси автоматизація
виробничих процесів; ~ на производството
автоматизація виробництва; комплексна ~
комплексна автоматизація; пьлна ~ повна
автоматизація.
автоматизйра|м недок. і док. автоматизу-
вати; трябва да се ~-т произвбдствените
процеси треба (необхідно) автоматизувати
виробнйчі процеси.
автоматйч|ен, -на, -но; -ни 1. автоматйч-
ний; ~-на спирачка автоматйчне гальмо;
~-на телефонна централа автоматйчна те-
лефонна станція; ~-но доєне автоматйчне
дої'ння; 2. військ, автоматний; ~ бгьн ав-
томатний вогонь; вогонь з автомата; 3. пе-
рен. автоматйчний; машинальний; ~ бтго-
вор автоматйчна відповідь.
автоматйческ|и, -а, -о; -и автоматйчний;
~-о орьжие автоматйчна зброя; ~-о ре-
гулйране автоматйчне регулювання.
автоматчи|к, ч. мн. -ци автоматник; рота
~-ци рота автоматників.
автомобйл ч. 1. автомобіль, автомашйна;
аварйен ~ ремонтна машйна; летючка;
бронйран ~ бронеавтомобіль; броньовйк;
верйжен ~ колісно-гусеничний автомобіль;
всьдехбден ~ всюдихід; малолитражен ~
малолітражний автомобіль; лек (пьтниче-
ски) ~ легковйй автомобіль; товарен ~
вантажний атомобіль; тримбстов ~ трьох-
осьовйй автомобіль; хладйлен ~ автомо-
біль-холодйльник; 2. легковйй автомобіль.
автомобйл|ен, -на, -но; -ни автомобіль-
ний; ~ завод автомобільний завод; ~ парк
автомобільний парк; ~ транспорт автомо-
більний транспорт; ~-на гума автомобільна
шйна; ~-на злополука (катастрофа) авто-
мобільна катастрофа; ~-но дело автоспра-
ва; ~-но ремарке автомобільний причіп;
~-ни сьобщения автомобільне сполучення
(тільки одн.).
автомобилостроене с. тільки одн. автомо-
білебудування.
автонбм|ен, -на, -но; -ни автономний;
~-на ббласт автономна область; ~-на
република автономна республіка.
автономия ж. автономія; предоставям
надавати автономію.
автопортрет ч. автопортрет.
автор ч. автор; ~ на научен труд автор
наукової праці; ~ на проекта автор про-
екту; ~ на романа автор роману; мбят
любйм ~ е Йван Вазов мій улюблений ав-
тор — Іван Вазов.
авторемонт|ен, -на, -но; -ни авторемонт-
ний; ~-на работйлница авторемонтна май-
стерня.
автореферат
14
аграрен
автореферат, ч. автореферат; ~ на дисер-
тация автореферат дисертації.
авторизйра|м недок. і док. авторизувати.
авторизйран, -а, -о; -и: ~ пре вод авто-
ризований переклад.
авторитар|ен, -на, -но; -ни авторитарний;
~ режим авторитарний режим.
авторитет ч. 1. тільки одн. авторитет;
ммам ~ мати авторитет; научен ~ науко-
вий авторитет; ползувам се с [голям] ~
мати [великий] авторитет; 2. (про людину)
авторитет; авторитетна особа; общопри-
знат ~ незаперечний (безперечний) авто-
ритет; той е голям ~ в нещо він великий
авторитет у чому; ф за ~ для більшої
ваги; печеля (спечелвам/спечеля) ~ за-
войбвувати/завоювати авторитет; повдй-
гам/повдйгна ~-а на някого підніма-
ти, підіймати/підняти, підійняти авторитет
кого.
авторитет|ен, -на, -но; -ни авторитетний;
~ учен авторитетний учений; ~-но мнение
авторитетна думка.
авторка ж. авторка.
авторск|и, -а, -о; -и авторський; ~ за-
мисьл авторський задум; ~ колектйв ав-
торський колектив; ~ хонорар авторський
гонорар; ~-а поправка авторська правка;
ф ~-а кола авторський аркуш.
автосервйз ч. автосервіс; станція техніч-
ного обслуговування автотранспорту.
автостанци|я ж. станція технічного об-
слуговування автотранспорту.
автотранспорт ч. автотранспорт; това-
рен ~ вантажний автотранспорт.
ага ч. 1. іст. (в Османській імперії
особа, яка займала якусь військову посаду)
ага; еничарски ~ воєначальник (командир)
яничарського корпусу; 2. турок; 3. тільки
одн. (ввічливе звертання до турка) ага,
пан, володар.
агальк ч. тільки одн. заст. 1. (життя
в достатку) панування; 2. з б і р н. турки.
агарян|ец ч. мн. -ци заст. агарянин; маго-
метанин.
агарян|ин ч. мн. -и див. агарянец.
агарянка ж. заст. агарянка; магометан-
ка.
агарянск|и, -а, -о; -и заст. агарянський;
магометанський-.
агент 1 ч. 1. (довірена особа організації)
агент; посередник; финансов ~ фінансовий
агент; фінагент; 2. (ставленик) агент;
3. (співробітник органів розвідки) агент;
шпигун; ~ на чуждо разузнаване агент
іноземної розвідки.
агент 2 ч. спец, агент; чинник; вулканизй-
ращ ~ вулканізуючий агент.
агентура ж. агентура; чужда ~ інозем-
на агентура.
агенция ж. агентство; (рідко) агенція;
осведомйтелна ~ інформаційне агентство;
пьтнишка ~ туристичне агентство; реклам-
на ~ рекламне агентство; 0 Бьлгарска
телеграфна ~ Болгарське Телеграфне агент-
ство.
агитатор ч. агітатор; колектйвен ~ колек-
тивний агітатор; постоянен ~ постійний
агітатор.
агитаторка ж. агітаторка.
агитаторск|и, -а, -о; -и агітаторський;
~ актив агітаторський актив.
агитацион|ен, -на, -но; -ни агітаційний;
~ апарат агітаційний апарат; ~-на бро-
шура агітаційна брошура; ~-на дейност
агітаційна діяльність.
агитация ж. агітація; вбдя (правя) ~
вестй агітацію; масова ~ масова агітація;
нагледна ~ наочна агітація; предйзборна ~
передвйборна агітація; революцибнна ~
революційна агітація.
агитйра|м недок. і док. 1. агітувати,
вестй агітацію; 2. розм. агітувати, перекб-
нувати/переконати.
агйтка ж. 1. газета, плакат агітаційного
змісту; (розм.) агітка; 2. музичний або
літературний твір агітаційного змісту, який
виконується групою осіб; 3. агітбригада;
младежка ~ молодіжна агітбригада.
агйтпроп ч. 1. відділ агітації і пропаган-
ди; 2. керівнйк відділу агітації і пропа-
ганди.
агйтпункт ч. агітпункт.
агйттабло с. мн. агиттабла стенд з агіта-
ційним матеріалом.
агне с. ягня; гергьбвско ~ ягня, яке,
за народним звйчаєм, заколюють в день
Юри (Юрія); печено ~ смажене ягня;
~ сукалче ягня-сисунець; ф като ~ (кро-
тьк) лагідний як ягня; покірливий; на ти,
вьлко, ~ прибл. як з неба впало.
агнешк|и, -а, -о; -и 1. ягнячий, ~-о
бутче ягнячий окіст; ~-о месо молода ба-
ранина; ~-и дреболйи нутрощі (тельбухи)
заколеного ягняти; 2. у знач, ім.: ~-о
ягняче м’ясо; ~-о печено смажена барани-
на; ~-о с орйз баранина з рйсом; ~-о сьс
спанак баранина з шпинатом.
агн|я се, -иш се; -их се недок. котйтися
(про овець).
аго ч. тільки одн. д і а л. старший брат
(у болгар-магометан).
агонизйра|м недок. агонізувати; бути в
стані агонії.
аграр|ен -на, -но; -ни аграрний; ~ вьп-
рбс аграрне питання; ~-на полйтйка аг-
аграрно-промйшлен
15
адресант
рарна політика; ~-на страна аграрна
країна.
аграрно-промйшлен, -а, -о; -и аграрно-
промисловий; ~ комплекс аграрно-промис-
ловий комплекс.
агрегате. 1. техн. агрегат; ~ засьбйране
на рекблта збиральний агрегат; дойлен ~
доїльний агрегат; дьждовален ~ дощуваль-
ний агрегат; заварьчен ~ зварювальний
агрегат; навесен ~ навісний агрегат; брен
~ орний агрегат; пбмпен ~ насосний агре-
гат; сдвоен ~ спарений агрегат; сонда-
жен ~ буровий верстат; хидротурбйнен ~
гідротурбінний агрегат; хладйлен ~ холо-
дильний агрегат; 2. мін. (з'єднання окремих
мінералів) агрегат; зьрнест ~ зернистий
агрегат; 3. (поєднання різнорідних чи одно-
рідних частин) агрегат; конгломерат.
агресия ж. агресія; империалистйческа ~
імперіалістична агресія.
агресор ч. агресор; нападник, загарбник.
агрикултура ж. с. г. агрикультура; зем-
леробство, рільництво.
агрикултур|ен, -на, -но; -ни агрикультур-
ний.
агробиолб|г ч. мн. -зи агробіолог.
агробиологйч|ен, -на, -но; -ни агробіоло-
гічний; ~-ни изследвания агробіологічні
дослідження.
агробиологйческ|и, -а, -о; -и див. агроби-
ологйчен.
агроном ч. агроном.
агрономйч|ен, -на, -но; -ни агрономіч-
ний; ~-ни знання агрономічні знання.
агрономйческ|и, -а, -о; -и агрономічний;
~ институт агрономічний інститут.
агронбмия ж. тільки одн. агрономія.
агрономка ж. агрономка.
агротехника ж. агротехніка.
агротехнйческ|и, -а, -о; -и агротехнічний;
~ метод агротехнічний метод; ~-и курсове
агротехнічні курси; ~-и мероприятия агро-
технічні заходи.
агьл ч. мн. -и діал. агел; кошара.
агьнце с. 1. ягнятко; 2. п е р е н. п е с т л.
(ніжне звертання до дитини або близької
людини) ягнятко; ф ~-багьнце назва ма-
ленького ягняти у дитячих казках; ка-
тб ~ [крбтьк] дуже лагідний, покір-
ливий.
ад ч. 1. пекло; (заст.) ад; 2. перен. пек-
ло; ф изчадие на ~-а виплодок (породжен-
ня) диявола; сатанинське (диявольське)
кодло.
адажио с. муз. адажіо; ~ от балета ада-
жіо з балету.
адамов, -а, -о; -и адамів; ф ~-а ябьлка
анат. адамове яблуко, кадик; ~-о ребро
анат. адамове ребро (реберце); от (дядо)
~-о време від Адама; з давніх-давен.
адаптация ж. адаптація.
адаптйра|м недок. і док. адаптувати;
пристосбвувати/пристосувати.
адаш ч. розм. тезко.
адвокат ч. адвокат; обрьіцам се за сьвет
кьм ~ звертатися за порадою до адвоката.
адвокатка ж. адвокат (про жінку).
адвокатствува|м недок. і док. 1. (пра-
цювати, бути адвокатом) недок. адвокату-
вати (розм.); 2. перен. розм. заступати-
ся/ заступитися.
адекват|ен, -на, -но; -ни адекватний; від-
повідний, тотожний; ~ превод адекватний
переклад; ~-но понятие адекватне поняття.
администратйв|ен, -на, -но; -ни адмініст-
ративний; ~ апарат адміністративний апа-
рат; ~ район адміністративний район;
~-на дльжност адміністративна посада;
~-на единйца адміністративна одиниця;
~-на наредба адміністративне розпоря-
дження; ~-но деление адміністративний
поділ; ~-но учреждение адміністратйвна
установа; ~-ни мерки заходи адміністра-
тивного впливу; ~-ни органи адміністра-
тивні органи; по ~ ред в адміністративному
порядку; ф ~-но право юр. цивільне право.
администратор ч. адміністратор.
администраторка ж. адміністратор (про
жінку).
администраторск|и, -а, -о; -и адміністра-
торський; ~-и спосббности адміністратор-
ські здібності.
администрация ж. 1. адміністрація; ~ на
театьра адміністрація театру; 2. установа,
що займається розповсюдженням преси.
администрйра|м недок. і док. адміністру-
вати (недок.); керувати, управляти (не-
док.).
адмирал ч. адмірал.
адмиралск|и, -а, -о; -и адміральський;
~ чин адміральський чин.
адмирация ж. захоплення.
адмирйра|м недок. і док. виражати/
вйразити (вислбвлювати/вйсловити) своє
захоплення; ниє ~-ме това научно открй-
тие ми в захопленні від цього наукового
відкриття.
адрес ч. 1. адреса (ж.); (рідко) адрес
(ч.); ~-ьт на подателя зворотна адреса;
дайте (кажете) ми ~-а си дайте (скажіть)
мені свою адресу; домашен ~ домашня
адреса; изпращам писмб на нбвия ~ над-
силати листа на нову адресу; 2. (письмове
вітання) адрес; ф по ~ на адресу; сбьркал
сьм ~-а я помилився адресою.
адресант ч. адресант, відправник.
адресат
16
ако
адресат ч. адресат, одержувач; врьчвам
писмо на ~-а вручати листа адресату.
адрес|ен, -на, -но; -ни адресний; ~-на
служба адресний стіл; ~-но бюро довід-
кове бюро.
адресйра|м недок. і док. 1. писати/
написати адресу; 2. адресувати; направ-
ляти/направити; писмата ~-йте до мене
листи адресуйте мені.
адресни|к ч. мн. -ци адресна книга.
адск|и, -а, -о; -и 1. пекельний; ~ дим
пекельний дим; ~ пламьк пекельне полу-
м’я; 2. перен. пекельний, нестерпний, жахли-
вий; ~-а 66л ка пекельний біль; ~-а жажда
пекельна спрага; ~-о мьчение пекельна мука.
адютант ч. ад’ютант.
аерогара ж. 1. аеродром; 2. аеровокзал;
фСофййска ~ Софійський аеродром.
аеродинамика ж. аеродинаміка; прилож-
на ~ прикладна аеродинаміка.
аеродрум ч. аеродром.
аероклуб ч. мн. -ове аероклуб.
аероплан ч. літак; (заст.) аероплан.
аероснймка ж. аерофотографія.
аеростат ч. аеростат.
аз займ. особ. 1 ос. одн. наз. в. (знах. в.
мене, мен, енкл. ф. ме, дав. в. мене, мен, енкл.
ф. ми) я; ~ сьм на трйдесет годйни мені
тридцять років; с мене беше брат му зі мною
був його брат; той ме знає отдавна він
мене знає здавна (з давнього часу); тя ми я
донесе вона мені її принесла.
азбест ч. азбест; ~ на листа листовйй
азбест; серпентйнов ~ змійовикбвий азбест.
азбестов, -а, -о; -и азбестовий; ~ завод
азбестовий завод; ~-о нахбдище азбестові
поклади.
азбука ж. 1. алфавіт, азбука, абетка;
бьлгарска ~ болгарський алфавіт; 2. пе-
рен. азбука, основа; ф Морзова ~ азбука
Морзе.
азбуч|ен, -на, -но; -ни. 1. алфавітний,
азбучний, абетковий; ~ ред абетковий по-
рядок; ~ показалец алфавітний покажчик;
2. перен. азбучний, елементарний; ~-на йс-
тина азбучна істина.
азбучни|к ч. мн. -ци алфавітний покаж-
чик.
ажур 1 ч. ажур.
ажур 2 присл. бухг. ажур; ф [в] ~ сьм
(про справи і т. ін.) в ажурі; у повному по-
рядку.
азиат|ец ч. мн. -ци азіат.
азиатка ж. азіатка.
азот ч. хім. азот.
азотнотбров, -а-, -о; -и пов’язаний з азот-
ними добривами; ~ завод завод азотних
добрив.
азьрбайджан|ец ч. мн. -ци азербайджа-
нець.
азьрбайджанка ж. азербайджанка.
азьрбайджанск|и, -а, -о; -и азербайджан-
ський; Азьрбайджанска ССР Азербай-
джанська РСР.
айол частка д і а л. (при звертанні) серце
(серденько) моє.
айран ч. тільки одн. айран; кисле мо-
локо з водою.
айсберг ч. мн. -и айсберг.
академй|к ч. мн. -ци академік.
академйч|ен, -на, -но; -ни 1. академічний;
~ речник академічний словнйк; ~-но изда-
ние академічне видання; 2. (стос, вузу)
академічний; навчальний; ~ сьвет учена
рада вузу; ~-на младеж студентська мо-
лодь; 3. (про рівень виконання) високо-
художній; ~-но изпьлнение вишукане (вй-
тончене) виконання; ф ~-но гребане акаде-
мічне веслування.
академйческ|и, -а, -о; -и академічний;
~ речник академічний словнйк; ~ сьвет
учена рада вузу.
академия ж. академія; Академия на
науките на СССР Академія наук СРСР;
Бьлгарска ~ на науките Болгарська ака-
демія наук; селскостопанска ~ «Гебрги Ди-
мйтров» сільськогосподарська академія
ім. Георгія Димйтрова.
акациев, -а, -о; -и акацієвий; ~ цвят ака-
цієвий цвіт.
акация ж. акація; бяла ~ біла акація.
акварел ч. акварель (ж.); портретьт беше
нарисуван с ~ портрет був намальований
аквареллю.
акварел|ен, -на, -но; -ни акварельний;
~-на боя акварельна фарба; ~-на рисунка
акварельний малюнок; ~-на скйца аква-
рельний ескіз.
аквариум ч. акваріум.
акведукт ч. акведук.
аклиматизация ж. акліматизація; ~ на
растенията акліматизація рослйн.
аклиматизйра|м недок. і док. акліма-
тизувати.
акламация ж. перев. мн. бурхлйві оплес-
ки; вйгуки схвалення, захоплення.
ако спол. 1. якщо, як, якбй, колй, колйб,
(розм.) раз; ~ завалй, ще се вьрнем в
кьщи якщо піде дощ, ми повернемося до-
дому; ~ не беше тя, щяхме да се забавим
якбй (колй б) не вона, ми б затрймалися;
~ не днес, то утре ще си дойда якщо (як)
не сьогодні, то завтра приїду (прийду);
2. розм. хоча, всупереч, незважаючи на
те, що ...; наперекір тому, що ...; ф ~ Іби]
да заст. якщо; ~ и їда] всупереч тому,
акомодация
17
акула
що ...; незважаючи на те, що наперекір
тому, що ~ ще и [да| тс.; ~ обйчаш
(обйчате) будь ласка, будьте ласкаві; зро-
біть ласку; прошу, гаразд, добре.
акомодация ж. спец, акомодація; ~ на
окото акомодація ока.
акомпанимент ч. акомпанемент; пея с ~
співати під акомпанемент.
акомпанйра|м недок. і док. акомпанувати
(недок.); ~ си на китара акомпанувати
собі на гітарі.
акомпанятор ч. акомпаніатор.
акомпаняторка ж. акомпаніаторка.
акорд 1 ч. акорд; заключйтелен ~ заключ-
ний акорд; последен ~ останній акорд.
акорд ч. акордна система оплати праці;
работя на ~ працювати акордно (за акорд-
ною системою оплати праці).
акордант ч. робітник, який працює акорд-
но (за акордною системою оплати праці).
акорд|ен, -на, -но; -ни акордний, узгод-
жений, здійснюваний за угодою; ~-но за-
плащане на труда акордна оплата праці.
акордеон ч. акордеон; свйря на ~ грати
на акордеоні.
акордеонйст ч. акордеоніст.
акордеонйстка ж. акордеоністка.
акордйра|м недок. і док. настроювати/
настроїти (музичний інструмент).
акордьбр ч. настроювач (музичних інстру-
ментів).
акостйра|м недок. і док. швартувати/
пришвартувати, швартуватися/пришварту-
ватися.
акредитйв ч. фін. акредитив.
акредитйв|ен, -на, -но; -ни фін. акреди-
тивний; ~-на форма на плащане акреди-
тивна форма розрахунку; ф ~-ни писма
дипл. вірчі грамоти.
акредитараїм недок. і док. дипл., фін.
акредитувати.
акробат ч. акробат; цйрков ~ цирковий
акробат; отбор на ~-и команда акробатів.
акробатика ж. 1. акробатика; сьстезание
по ~ змагання з акробатики; 2. перен. знев.
жонглювання словами, словесна еквілібри-
стика.
акробатйч|ен -на, -но; -ни акробатичний;
~ скок акробатичний стрибок.
акробатйческ|и, -а, -о; -и акробатйчний;
~-и номера акробатичні номери.
акробатскіи, -а, -о; -и акробатйчний;
~-о изкуство акробатичне мистецтво.
аксибма ж. аксіома; математйческа ~
математйчна аксіома; 2. перен. аксіома, не-
заперечна істина.
акт ч. мн. -ове 1. акт, дія, вчйнок; ~ на
вмешателство акт втручання; ~ Да добра
воля акт доброї волі; дипломатйчески ~
дипломатйчний акт; исторйчески ~ істо-
ричний акт; 2. (постанова, офіційний запис
і т. ін.) акт, документ; ~ за раждане
свідоцтво про народження; законодателен
~ законодавчий акт; изпьлнйтелен ~ ви-
конавчий документ; нотариален ~ нота-
ріальний акт; обвинйтелен ~ обвинуваль-
ний акт; сьдебен ~ судовйй акт; 3. театр.
заст. акт, дія; пиеса в четири ~-а п’єса в
чотирьох актах; 4. з а с т. (урочисті збори в
школі у зв'язку з закінченням навчального
року) акт; тьржествен ~ урочйстий акт;
5. мист. акт, ню; 0 вземам ~ от някого, не-
що мати на увазі кого, що; полов ~ статевий
акт; сьставям ~ на някого складати акт на
кого.
актйв ч. 1. актйв; ~ от комсомолци ком-
сомольський актйв; партйен ~ партійний
актйв; 2. тільки одн. фін. (частина балансу
підприємства) актйв; 3. тільки одн. перен.
актйв; досягнення, надбання; (мн.) заслуги;
творчески ~ творчий актйв, творче досяг-
нення; тя не говореше за ^-а си в мйналато
вона не говорйла про свої колйшні за-
слуги.
актйв|ен, -на, -но; -ни 1. актйвний, енер-
гійний, діяльний; ~ борец за мир актйвний
борець за мир; ~ -на подкрепа актйвна
підтримка; ~-но участие актйвна участь;
~-ни военни действия актйвні воєнні дії; 2.
спец, (здатний вступати в реакцію) актйвний;
~ (активйран) вьглен активоване вугілля;
3. фін. актйвний; ~ баланс актйвний ба-
ланс; 0 ~ борец особа, яка брала актйвну
участь в антифашйстській боротьбі в Болга-
рії до 9.09.1944 р.; ~ речников сьстав актйв-
ний словниковий запас, ~-на отбрана ак-
тйвний захист; ~-но избирателно право
актйвне виборче право.
активизйра|м недок. і док. активізувати;
~ свбята деиност активізувати свою діяль-
ність.
активйст ч. активіст; те бяха ~-и в комсо-
молската организация вонй булй активі-
стами комсомольської організації.
активйстка ж. активістка.
актриса ж. актриса, акторка; млада ~
молода акторка (актрйса).
актуал|ен, -на, -но; -ни актуальний; ~
вьпрос актуальне питання; ~-но политй-
ческо значение актуальне політйчне зна-
чення.
актьор ч. актор, артйст.
актьорка ж. акторка, актрйса.
актьорск|и, -а, -о; -и акторський; ~-о
майстерство акторська майстерність.
акула ж. акула.
акумулятор
18
ален
акумулятор ч. акумулятор; електрйчески
~ електричний акумулятор; оловен ~ свин-
цевий акумулятор.
акумулятор|ен, -на, -но; -ни акумулятор-
ний; ~-на батерия акумуляторна батарея.
акумулйра|м недок. і док. спец, акумулю-
вати; збирати/зібрати, нагромаджувати/
нагромадити, зосереджувати/зосередити;
~ сльнчевата енергия акумулювати соняч-
ну енергію.
акурат|ен, -на, -но; -ни акуратний; ~
човек акуратна людина.
акустика ж. акустика; лоша ~ погана
акустика; приложна ~ прикладна акустика.
акустйч|ен, -на, -но; -ни акустичний;
~-на апаратура акустична апаратура.
акушер ч. акушер.
акушерка ж. акушерка.
акушерск|и, -а, -о; -и акушерський; ~-а
помощ акушерська допомога.
акушйра|м недок. і док. приймати/прий-
няти пологи.
акцент ч. 1. (про вимову) акцент; той
говори бьлгарски без ~ він говорить по-
болгарськи без акценту; 2. лінгв. акцент, на-
голос; 3. муз., перен. акцент, підкреслення;
слагам ~ на (в'ьрху) нещо робити акцент
на чому.
акцент|ен, -на, -но; -ни акцентний; ~-ни
особености акцентні особливості.
акцентйра|м недок. і док. 1. лінгв. ак-
центувати, наголбшувати/наголосйти; ста-
вити/поставити наголос; ~ на пьрвата
срйчка акцентувати (наголошувати) на пер-
шому складі; 2. перен. акцентувати, наголб-
шувати/наголосйти, підкреслювати/під-
креслити, виділяти/вйділити; ~ вниманието
вьрху някои недостатьци акцентувати увагу
на деяких недоліках.
акцентолбгия ж. лінгв. акцентологія; сла-
вянска ~ слов’янська акцентологія.
акцентуация ж. 1. лінгв. акцентуація;
2. перен. акцентування, підкреслення.
акцентува|м недок. і док. див. акцентй-
рам.
акци|я ж. 1. акція, дія, діяльність; ~
против войната акція проти війнй; протест-
на ~ акція протесту; 2. фін. (цінні папери)
акція; () ~-ите на някого се повдйгат (па-
дат) акції чиї підвйщуються (падають).
акьл ч. розм. кебета; розум; ум; ф ~ на
буци ірон. голова садова, капустяна голо-
ва; ~-ьт ми е в някого, нещо лише одне на
думці (гадці) у мене; вземам/взема ~-а на
някого звбдити/звести з розуму кого; взема/
вземе му се ~-ьт на някого розгублюва-
тися/розгубйтися; утрачати/утратити голо-
ву (розум); вбдя се (повеждам се/поведа
се) по ~ -а на някого жйти чужйм розумом,
ітй/пітй на поводі (на поводку) в кого; да-
вам/дам ~ на някого учйти/навчйти розу-
му (уму-рбзуму) кого, наставляти/наста-
вити на добрий розум кого, навчати/нав-
чйти добру і розуму кого; йдва/дойде ми
на ~-а спадати (мені спало) на думку, при-
ходити (зайшло) в голову; не сьм с ~-а си
бути не сповна розуму; бути не при тямі;
опйчай си ~-а [в главата] будь обереж-
ним; пильнуй; стережйсь; будь напоготові;
сече му ~-ьт голова (макітра) у нього
варить.
акьліен, -на, -но; -ни розм. кебетливий;
тямущий, тямучий, кмітлйвий; головатий.
ала спол. розм. але, проте, однак, та,
так; йсках да го забравя, ~ не можах я
хотів його забути, але (та) не зміг; тази
играчка е хубава, ~ скьпа ця іграшка гар-
на, але дорога; той каза нещо, ~ много тйхо
и нйкой не го зачу він сказав щось, проте
дуже тйхо, і ніхто його не почув.
ала-бала ж. тільки одн. 1. частйна дитя-
чої лічйлки; 2. ж а р г. дрібнйця, дурнйця.
алабастьр ч. тільки одн. алебастр,
алабрбс ч. бобрик (стрижка).
аламинут присл. 1. негайно, зараз; 2. у
знач. ім. порційне блюдо, приготовлене тер-
міново на замовлення.
аларма ж. 1. сигнал тривоги, тривога;
(рідко, заст.) алярм; 2. шум, крик, гамір,
галас; вдйгам ~ здіймати галас.
алармен, -а, -о; -и якйй сповіщає три-
вогу; ~-сигнал сигнал тривоги.
алармйра|м недок. і док. подавати/подати
сигнал тривоги.
албанка ж. албанка.
албанск|и -а, -о; -и албанський; ~ езйк
албанська мова.
албатрбс ч. альбатрос.
албум ч. альбом; ~ за снймки альбом для
фотографій; фотоальбом; ~ от две плочи
альбом з двох платівок.
алгебра ж. алгебра; вйсша ~ вйща ал-
гебра.
алгебрйч|ен, -на, -но; -ни алгебрйчний,
алгебраїчний; ~-но уравнение алгебрйчне
(алгебраїчне) рівняння.
алгебрйческ|и, -а, -о; -и див. алгебрйчен.
алгоритмйч|ен, -на, -но; -ни алгоритміч-
ний.
алгорйтьм ч. тільки одн. алгорйтм.
алегорйч|ен, -на, -но; -ни алегорйчний;
~ образ алегорйчний образ.
алегорйческ|и, -а, -о; -и див. алегорйчен.
ален, -а, -о; -и 1. червоний, яскраво-чер-
воний, ясно-червоний, пурпурний; ~-и ма-
кове червоні маки; 2. у знач, ім.: ~-о (про
аленея	19
колір, річ, одяг) червоне; тя беше облечена
в ~-о вона була одягнена в червоне.
алене|я,-еш; немає аор. червоніти; ~ се
червонітися.
алест, -а, -о; -и гнідий.
алжйр|ец ч. -ци алжирець.
алжирка ж. алжирка.
алжйрск|и, -а, -о; -и алжирський.
алиби с. тільки одн. юр. алібі (невідм.).
алименти тільки мн. аліменти; плащам ~
сплачувати аліменти.
алинея ж. юр. абзац в юридичному до-
кументі; параграф закону.
алитерация ж. літ. алітерація.
алкохбл ч. 1. хім. алкоголь; 2. тільки одн.
збірн. розм. алкоголь; спиртні напої.
алкохбл|ен, -на, -но; -ни алкогольний;
~-но питне алкогольний напій.
алкохолй|к ч. мн. -ци алкоголік, п’яниця.
алмана|х ч. мн. -си альманах; літературен
~ 'літературний альманах; театрален ~ теа-
тральний альманах.
ало вигук алло; — Ало! Слушам! —
Алло! Слухаю!
алпака ж. тільки одн. мельхіор.
алпинйзьм ч. тільки одн. альпінізм;
сьстезания по ~ змагання з альпінізму.
алпинйст ч. альпініст.
алпинйстка ж. альпіністка.
алпйнки тільки мн. черевйки для альпі-
ністів.
алт ч. мн. -ове і алтй альт.
алтар ч. див. олтар.
алтернатйва ж. альтернатива.
алтернатйв|ен, -на, -но; -ни альтерна-
тивний; ~-но решение альтернативне рі-
шення.
алтов, -а, -о; -и муз. альтовий; ~ глас
альтовий голос; ~ ключ альтовий ключ;
~ обой альтовий гобой, англійський ріжок;
~-а цигулка альт (інструмент).
алтруйзьм ч. тільки одн. альтруїзм.
алтьн ч. заст. 1. золота турецька мо-
нета; (у знач, ім.) золотий; злот; 2. тільки
мн. ~-и намисто із золотих монет; 3. у знач,
прикм. невідм. золотйй; зроблений із золота;
~ прьстен золота каблучка; 4. перен. чу-
довий, прекрасний; ~ град чудове місто;
~ жена чудова (прекрасна) жінка.
алумйнев, -а, -о; -и алюмінієвий; ~ бронз
алюмінієва бронза; ~ хидробкис хім. гідро-
ксйд алюмінію; ~-а промйшленост алюмі-
нієва промисловість; ~-а тенджера алю-
мінієва каструля.
алумйний ч. тільки одн. алюміній; сьдове
от ~ посуд з алюмінію.
алфа ж. альфа; ф ~и омега альфа і
омега.
американски
алфавйт ч., алфавйта ж. тільки одн.
заст. див. азбука.
алч|ен, -на, -но; -ни жадібний, несйтий,
ненажерливий; ~ за пари жадібний до гро-
шей; ~ пбглед несите (жадібне) око.
альш-верйш ч. заст., розм. 1. ку-
півля-продаж, дрібна торгівля; 2. знев.
дільця (мн.); ф ймам ~ с някого мати
зв’язок з ким.
алюзи|я ж. натяк; ф правя/направя ~
за нещо натякати/натякнути про (на) що.
алюр ч. алюр.
ама спол. розм. а, але, проте, однак;
той е стар, ~ се дьржй він старйй, однак
тримається; ~ на але, бач; трябваше да
дойде, ~ на няма го він повйнен був при-
йти, але, бач, його немає.
ама вигук ах, ох; ну; ~ смешно! ах, як
смішно! ~ (че) работа! оце так спра-
ви!
аман вигук розм. та що ви (ти), годі!;
даруйте (вйбачте); ~, измьчих се годі,
намучився; какво правиш! та що ти ро-
биш! помогнете му даруйте, допоможіть
йому; 0 вйкам|вйкна (казвам/кажа) ~ от
някого, нещо набридло що, осточортіло що\
хоч гвалт кричй.
аматьор ч. аматор; любйтель ~-фотограф
фотоаматор.
амбалаж ч. тільки одн. амбалаж; упаков-
ка, пакувальний матеріал.
амбалаж|ен, -на, -но; -ни пакувальний;
~ матеріал пакувальний матеріал.
амбициоз|ен, -на, -но; -ни амбітний; чес-
толюбний, самолюбний, гонорйстий.
амбйция ж. 1. амбіція; самолюбство, че-
столюбство, гонор; 2. (прагнення взяти гору
над ким-чим) напористість, наполегливість;
той вьрши всйчко с ~ він робить усе на-
полегливо; 3. каприз; прймха, вередуван-
ня, забаганка; (розм.) комйз, комйза.
амбулант|ен, -на, -но; -ни пересувний;
~ тьргбвец лотбчник, продавець дрібного
на вулиці; ~-на тьрговйя виїзна торгівля.
амбулатбр|ен, -на, -но; -ни амбулаторний;
~-но лекуване амбулаторне лікування;
~-но преглеждане амбулаторний огляд.
амбулатория ж. амбулаторія.
амвон ч. амвон.
амеба ж. амеба.
американ ч. бязь.
американ|ец ч. мн. -ци американець.
американка 1 ж. (про жінку) американка.
американка2 ж. (невелика друкарська
машинка) американка (розм.).
американск|и, -а, -о; -и американський;
ф Сьединени ~ щати (САЩ) Сполучені
Штати Америки (США).
амй
20
анатомия
амй 1 скол. р о з м. а, але; адже [ж], таж;
~ йсках да кажа адже я хотів сказати;
~ сега ... а тепер ...; ~ ти кьде беше? але (а)
ти де був?; ~ че ну, та; ~ че з а що тогава
не дойдбхте? та чому тоді ви не прийшлй?
амй 2 частка 1. так; — Ти ли си? — Аз
сьм, ~! — Це ти? — Так, я! 2. (для вира-
ження заперечення, сумніву) як же; не, зов-
сім не; ще се вьрне той як же, повернеть-
ся він.
амйн 1. вигук амінь; 2. у знач. ім. амінь;
кінець; ф до ~-а на віки-вічні.
амка|м недок. пестл., дит. їстоньки; їсти.
амнистйра|м недок. і док. амністувати;
застосовувати/застосувати амністію.
амнйстия ж. амністія; давам ~ давати
(оголошувати) амністію.
амоняк ч. тільки одн. хім. аміак.
амоняч|ен, -на, -но; -ни хім. аміачний;
~ разтвор аміачний розчин.
аморал|ен, -на, -но; -ни аморальний; ~-на
постьпка аморальний вчинок; ~-но поведе-
ние аморальна поведінка.
амортизацион|ен, -на, -но; -ни амортиза-
ційний; ~ фонд амортизаційний фонд;
~-ни отчисления амортизаційні відраху-
вання.
амортизация, ж. 1. фін. поступове пога-
шення довгострокової позики; 2. ек., техн.
амортизація; ~ на машйната амортизація
машини.
амортизйра|м недок. і док. 1. фін. спла-
чувати/ сплатйти борг, погашати/ погасйти
позику; 2. ек., техн. амортизувати; ~ се
амортизуватися.
амбрф|ен, -на, -но; -ни аморфний; ~-на
маса аморфна маса; ~-но тяло аморфне
тіло; ~-ни езйци аморфні (ізолюючі) мови.
ампелография ж. спец, ампелографія;
ббща ~ загальна ампелографія.
ампер ч. фіз. ампер.
ампйр ч. тільки одн. мист. ампір.
амплитуда ж. фіз. амплітуда; ~ на коле-
банията (трептенията) амплітуда коливань;
~ на махалото амплітуда маятника; ~ на
смущението амплітуда завади.
амплитуд|ен, -на, -но; -ни фіз. амплітуд-
ний; ~-на модулация амплітудна модуля-
ція.
амплоа с. тільки одн. театр., перен. амп-
луа; тези роли не бяха негово ~ ці ролі не
булй його амплуа.
ампутация ж. ампутація.
амуницибн|ен, -на, -но; -ни який відно-
ситься до амуніції; ~ склад склад амуніції.
амунйция ж. військ, амуніція.
амфйбия ж. амфібія.
амфитеат|ьр ч. мн. -ри амфітеатр.
амфора ж. амфора.
анадбл|ец ч. мн. -ци 1. жйтель Малої
Азії; 2. турок.
анадблски, -а, -о; -и анатолійський, мало-
азійський; ~-и турци анатолійські турки.
анали тільки мн. аннали; ~ на истбрията
аннали історії.
анализ ч. аналіз; ~ на почвата аналіз
грунту; литературен ~ на романа літера-
турний аналіз роману; синтактйчен ~ син-
таксйчний аналіз; спектрален ~ спектраль-
ний аналіз.
анализйра|м недок. і док. аналізувати,
робйти/зробйти аналіз; ~ положението
аналізувати становище.
аналитйч|ен, -на, -но; -ни аналітйчний;
~ метод аналітйчний метод; ~ ум аналі-
тйчний розум; ф ~-на геометрия аналітйчна
геометрія; ~-ни езйци лінгв. аналітйчні
мови.
аналитйческ|и, -а, -о; -и див. аналитйчен.
аналогйч|ен, -на, -но; -ни аналогічний;
подібний; ~ йзвод аналогічний вйсновок;
~-ни услбвия аналогічні умови.
аналбгия ж. аналогія; подібність; по ~
за аналогією; правя ~ проводити аналогію.
ананас ч. ананас.
ананасов, -а, -о; -и ананасовий, ананас-
ний; ~ сок ананасовий (ананасний) сік.
анархйзьм ч. тільки одн. анархізм.
анархйст ч. анархіст.
анархйстка ж. анархістка.
анархйстск|и, -а, -о; -и анархістський;
~-а банда банда анархістів.
анархия ж. анархія.
анасбн ч. тільки одн. (ефіроносна росли-
на) аніс, ганус.
анасбнов, -а, -о; -и анісовий; ~-а ракйя
анісова ракія (горілка); ганусівка.
анатема ж. церк. анафема; ф изрйчам/
изрека ~ піддавати/піддати анафемі.
анатемоса|м док.: анатемосвам (див.).
анатемосвам недок./анатемосам 1. церк.
відлучати/відлучйти від церкви; 2. розм.
проклинати/проклясти; осуджувати/осу-
дйти.
анатом ч. анатом.
анатомизйра|м недок. і док. 1. спец, ана-
томувати. 2. перен. детально аналізувати;
робйти/зробйти детальний аналіз.
анатомйч|ен, -на, -но; -ни анатомічний;
~ атлас анатомічний атлас.
анатомйческ|и, -а, -о; -и анатомічний;
~ музей анатомічний музей; ~-а зала ана-
томічний театр; (розм.) анатомка.
анатомия ж. анатомія; ~ на мускулите
анатомія м’язів; ~ на окото анатомія ока;
ббща ~ загальна анатомія.
анафора	21
анафора ж. 1. літ. анафора; 2. церк. про-
скура.
анахронйз|ьм ч. мн. -ми анахронізм; пе-
режиток.
анахронйч|ен, -на, -но; -ни анахронічний.
анахронйческ|и, -а, -о; -и див. анахронй-
чен.
ангажимент ч. 1. зобов’язання; Вйе ймате
ли някакьв ~ утре? прибл. Ви зайняті завт-
ра якимись справами? 2. заст. ангажемент;
контракт; той получи ~ за бперата він
здобув ангажемент в опері; ф поемам/
поема ~ брати/взяти на себе зобов’язан-
ня; погбджуватися/погбдитися з чим, обі-
цяти/пообіцяти щось.
ангажйра|м недок. і док. 1. запрошувати/
запросити; наймати/найняти; ~ майстор
за ремонт запрошувати майстра для ремон-
ту; 2. залучати/ залучити для участі в робо-
ті; решйх да я в тази работа я вирішив
залучити її до участі в цій роботі; 3. (про
свідомість, увагу, думку і т. ін.) заповню-
вати/заповнити, охбплювати/охопйти ціл-
ком; ~ цялото си внимание мобілізувати
всю свою увагу; 4. (заздалегідь) замов-
ляти/замбвити, бронювати; ~ билети в те-
атьр замовляти білети в театр; 5. (поперед-
ньо на танець) запрбшувати/запросйти;
бих йскал да Ви ~ за следващия танц я б
хотів запросити Вас на наступний танець.
ангарйя ж. 1. іст. панщина; 2. у знач,
присл. безплатно, безкоштовно, задарма;
те работеха ~ вони працювали безплатно
(задарма).
ангел ч. ангел (заст., рел.); ф бия (бльс-
кам, бьхтя) си ~-а (~-ите) сушити (мо-
рочити, ламати) [собі] голову над чим;
сушити собі мозок;вйждам/вйдя ~-и посред
бял ден в очах заіскрилося; іскри з очей
полетіли; свічки (каганці) в очах засвіти-
лися; слаб ми е ~-ьт легко піддаватися спо-
кусі; мати уподобання до прекрасної статі.
ангелск|и, -а, -о; -и ангельський (заст.,
рел.); ~-о лице ангельське обличчя.
ангйна 1 ж. мед. ангіна.
ангйна 2 ж. цупка бавовняна тканина, що
йде на виготовлення подушок, ляльок.
ангинар ч. артишок.
англййск|и, -а, -о; -и 1. англійський; ~
езйк англійська мова; ~-а поезия англійсь-
ка поезія; 2. у знач. ім. англійська мова;
ф ~ вале повільний вальс; ~ рог англійсь-
кий ріжок, альтовий гобой; ~-а бблест ра-
хіт; англійська хвороба; ~-а сол англійська
сіль.
англичан|ин ч. мн. -и англієць,
англичанка ж. англійка.
анекдот ч. анекдот.
апарат
анекдотйч|ен, -на, -но; -ни анекдотйчний;
~-на случка анекдотйчний вйпадок.
анекдотйческ|и, -а, -о; -и див. анекдотйчен.
анексйра|м недок. і док. анексувати.
анекси|я ж. анексія; мир без ~-и и конт-
рибуции мир без анексій і контрибуцій.
анемйч|ен, -на, -но; -ни 1. анемічний;
недокрівний; 2. перен. анемічний; слабкий,
млявий, кволий.
анемия ж. анемія; недокрів’я.
анестезин ж. мед. анестезія; знеболювання.
анестизйра|м недок. і док. мед. анесте-
зувати; знеболювати.
анилйн ч. тільки одн. хім. анілін.
анилйнов, -а, -о; -и хім. аніліновий; ~-и
бой анілінові барвникй.
анормал|ен, -на, -но; -ни анормальний;
ненормальний.
антонйм ч. лінгв. антонім.
антракс ч. вет., мед. сибірка; (розм.) те-
лій.
антракт ч. антракт.
антрацйт ч. тільки одн. антрацйт.
антрацйт|ен, -на, -но; -ни атрацйтний,
антрацйтовий.
антре с. 1. передпокій, прихожа, передня;
2. закуска перед першими стравами; 3. (ко-
мічна сценка перед початком циркової ви-
стави) пролог.
антрефиле с. заст. невелйка стаття в
газеті як відповідь або коментар без підпису.
антрополб|г ч. мн. -зи антрополог.
антропологйч|ен, -на, -но; -ни антрополо-
гічний; ~-ни осббености антропологічні
особлйвості.
антропологйческ|и, -а, -о; -и антропологіч-
ний; ~ музей антропологічний музей; ~-и
данни антропологічні дані.
антрополбгия ж. антропологія.
антрополбжк|и, -а, -о; -и антропологічний;
~-и проучвания антропологічні досліджен-
ня.
антураж ч. (наближені високопоставленої
особи) антураж, оточення, почет.
анулйра|м недок. і док. анулювати;
скасбвувати/скасувати, визнавати/вйзнати
недійсним.
анфилада ж. анфілада.
аншоа ж. тільки одн. анчоус.
аорист ч. тільки одн. лінгв. аорист.
аорта ж. анат. аорта.
апандиейт ч. розм. мед. апендицйт.
апарат ч. 1. апарат; прйлад; аерозблен ~
с. г. аерозольний генератор; прожекциб-
нен ~ проекційний апарат; слухов ~ слу-
ховйй апарат; телефбнен ~ за маса на-
стільний телефонний апарат; 2. (сукупність
органів; установа) апарат; ~ на управле-
апаратен
22
аптекар
нието апарат управління; двигателен ~
руховий апарат; дьржавен ~ державний
апарат; храносмилателен ~ травний апа-
рат.
апарат|ен, -на, -но; -ни 1. апаратний;
~-но кьдрене механічна завивка; ~-ни
части деталі апарату; 2. у знач, ім.: ~-на
апаратна.
апаратура ж. апаратура; ~ за заваря-
ване зварочна апаратура; ~ за звукозапйс-
ване звукозаписна апаратура; ~ на спьт-
ника апаратура супутника; научноизсле-
дователска ~ науково-дослідна апара-
тура.
апартамент ч. квартира; ~ с парно [отоп-
ление] квартира з паровим опаленням;
едностаен ~ однокімнатна квартира; сбб-
ствен ~ кооперативна (власна) квартира;
удббен ~ комфортабельна квартира; чети-
ристаен ~ чотирикімнатна квартира.
апатйч|ен, -на, -но; -ни апатичний; ~-но
лице апатйчне обличчя.
апатия ж. тільки одн. апатія.
апаш ч. розм. апаш; злодій, шахрай.
апашк|и, -а, -о; -и шахрайський, зло-
дійський; ~ ключ відмичка; ~-и навици
шахрайські звички.
апел ч. заклик; звернення, відозва; ~ кьм
народ а звернення до народу; озовавам се на
~ відгукуватися на заклик; отправям ~ кьм
нар ода звертатися із закликом до народу.
апелатйв|ен, -на, -но; -ни юр. апеляцій-
ний; ~ сьд апеляційний суд; ~-на жалба
апеляційна скарга.
апелация ж. 1. юр. апеляція; подавам ~
подавати апеляцію; 2. заст. апеляційний
суд.
апелйра|м недок. і док. 1. юр. апелювати;
подавати/подати апеляцію; 2. перен. апе-
лювати; (до розуму, совісті і т. ін.) звер-
татися/звернутися, волати/заволати; ~
кьм масите апелювати до мас.
апендикс ч. анат. апендикс.
апендицит мед. апендицит.
аперитив ч. 1. (спиртний напій) апери-
тйв; 2. заклад, який торгує спиртнйми на-
поями та закусками.
апетит ч. 1. тільки одн. апетйт; лош ~
поганий апетйт; отварям ~ збуджувати
(розпалювати) апетйт; убйвам ~ псувати
апетйт; 2. тільки мн. перен. апетйти; ~-ите
на колонизаторите апетйти колонізаторів;
ф вьлчи ~ вовчий апетйт; добьр (прия-
тен) ~! приємного апетйту!, смачного!
апетйт|ен, -на, -но; -ни 1. апетйтний;
смачнйй; ~ обяд апетйтний обід; ~-на
храна апетйтна їжа; 2. перен. апетйтний,
спокусливий, принадливий.
апликаци|я ж. 1. аплікація; правя ~ ро-
бйти аплікацію; рбкля с ~-и сукня з аплі-
каціями; 2. (те, що служить доповненням)
додаток, додання.
аплодйра|м недок. і док. аплодувати (не-
док.); ~ артйстите аплодувати артйстам.
аплодисменти тільки мн. аплодисменти;
оплески; буря от ~ злйва (буря) оплесків,
овація; бурни ~ бурхлйві оплески.
апломб ч. тільки одн. апломб; говбря с ~
говорйти з апломбом.
апоге|йч. тільки одн. апогей; в ~-я насла-
вата в апогеї слави; височина на ~-я на
брбитата висота апогея орбіти.
апокриф ч. літ. апокриф.
апокрйф|ен-, -на, -но; -ни 1. літ. апокри-
фічний; ~-на литература апокрифічна літе-
ратура; 2. перен. апокрифічний; несправж-
ній, вйгаданий, сумнівний.
аполитйч|ен, -на, -но; -ни аполітйчний.
апологет ч. апологет; ~-и на империалйз-
ма апологети імперіалізму.
аполбгия ж. апологія; вихваляння.
апоплексия ж. мед. апоплексія.
апоплектйч|ен, -на, -но; -ни мед. апоплек-
сйчний; ~ удар апоплексйчний удар.
апоплектйческ | и, -а, -о; -и див. апоплек-
тйчен.
апостол ч. апостол; ~ на свободата
апостол свободи.
апбстолск|и, -а, -о; -и 1. церк. апостоль-
ський; 2. перен. самовідданий; благород-
ний; ~-а работа самовіддана праця.
апостроф ч. 1. лінгв. апостроф; 2. п е-
р е н. гостре слово, зауваження, яким пере-
ривається мовець.
апострофйра|м недок. і док. переривати/
перервати чужу мову, перебивати/пере-
бйти.
апотебз ч. апофеоз.
апрйл ч. тільки одн. квітень; в началото
(в средата, в края) на ~ на початку (в се-
редині, в кінці) квітня; днес е пьрви ~
сьогодні перше квітня; през ~ у квітні.
апрйлск|и, -а, -о; -и квітневий; ф Апрйл-
ско вьстание Квітневе повстання (повстання
болгарського народу проти турок у 1876 р.).
априбр|ен, -на, -но; -ни апріорний; ~-на
йстина апріорна істина; ~-но твьрдение
апріорне твердження.
априбри присл. апріорі.
апробация ж. апробація; ~ на пбсевите
с. г. польова апробація.
апропб присл. розм. між іншим; а втім,
принагідно.
аптека ж. аптека; домашна ~ домашня
аптечка.
аптекар ч. аптекар.
аптекарка
23
аритметика
аптекарка ж. аптекарка.
аптекарск|и, -а, -о; -и аптекарський; ~
везнй аптекарські ваги; ф ~-а доза неве-
лика кількість, зовсім мало; меря с ~ вез-
нй а) виміряти надзвичайно точно; б) вия-
вляти зайву педантичність, бути дріб’яз-
ковим.
аптекарство с. тільки одн. аптекарська
справа; фармація; фармакологія; следвам
~ вивчати фармакологію (в учбовому за-
кладі).
аптеч|ен, -на, -но; -ни аптечний; ~ склад
аптечний склад.
аптечка ж. аптечка; походна ~ аптечка
туриста.
ар ч. мн. -ове ар.
араба ж. розм. гарба, візок, віз.
арабаджйя ч. 1. візник; 2. стельмах,
(рідко) возорбб.
араб|ин ч. мн. -и араб.
арабйст ч. арабіст.
арабйстика ж. арабістика.
арабйя ч. ж а р г. чуйна, добра людина.
арабка ж. арабка.
арабск|и, -а, -о; -и 1. арабський; ~ езйк
арабська мова; ~ кон арабський кінь;
~-а гума гуміарабік; ~-и цйфри арабські
цифри; 2. у знач. ім. арабська мова.
аранжимент ч. аранжування.
аранжйра|м недок. і док. аранжувати.
аранжирбвка ж. див. аранжимент.
арап|ин ч. мн. -и розм. арап (заст.);
негр; ф като ~ черен як смола чор-
ний.
арапка ж. розм. (заст.) арапка; негри-
тянка.
арапкйня ж. розм. див. арапка.
арбанас|ец ч. мн. -ци заст. албанець.
арбитраж ч. арбітраж; вьншнотьрговски
~ зовнішньоторговельний (зовнішньотор-
говий) арбітраж; дьржавен ~ державний
арбітраж; международен ~ міжнародний
арбітраж.
арбитраж|ен, -на, -но; -ни арбітражний;
~-на комйсия арбітражна комісія.
арбйтьр ч. мн. -ри 1. юр. член арбіт-
ражу; 2. спорт, арбітр, суддя.
аргат|ин ч. мн. -изаст. розм. най-
мит, батрак; (заст.) строкар.
аргатка ж. заст. розм. наймичка,
батрачка.
аргатув|ам недок. заст. розм. най-
митувати, ходйти по наймах, батракувати,
баграчити.
арго с. тільки одн. лінгв. арго; жаргон;
ученйческо ~ учнівське арго.
аргумент ч. 1. аргумент; довід, доказ;
игонровержйм ~ незаперечний аргумент;
привеждам ~-и наводити аргументи; 2.
мат. аргумент.
аргументация ж. аргументація; убедйтел-
на ~ переконлива аргументація.
аргументйра|м недок. і док. аргументува-
ти, обгрунтовувати/обгрунтувати.
арена ж. 1. арена; излйзам на ~-та ви-
ходити на арену; на цйрковата ~ на
арені цирку; 2. перен. арена, поле діяль-
ності; ~ на военни действия арена воєнних
дій; ~ на политйческата борба арена по-
літичної боротьби.
аренда ж. оренда; ~ на земята оренда
землі, іст. посесія; вземам под ~ брати в
оренду, орендувати; давам под ~ здавати
в оренду.
арендатор ч. орендар, посесор.
арендаторск|и, -а, -о; -и орендарський,
посесорський.
аренд|ен,- на, -но; -ни орендний; посесій-
ний.
арендува|м, недок. орендувати; брати в
оренду (посесію).
арест ч. 1. арешт; домашен ~ домашній
арешт; освобождам от ~ звільняти з-під
арешту; поставям под ~ арештовувати,
брати під варту; предварйтелен ~ поперед-
нє ув’язнення; строг ~ суворий арешт;
2. з а сі поліцейська дільниця.
арестант ч. арештант.
арестантка ж. арештантка.
арестантск|и, -а, -о; -и арештантський;
~ халат арештантський халат; ~-а килйя
арештантська камера.
арестува|м недок. і док. арештовувати/
арештувати.
аржентйн[ец ч. мн. -ци аргентінець.
аржентйнка ж. аргентїнка.
аржентйнск|и, -а, -о; -и аргентїнський;
~ танго аргентінське танго.
ариергард ч. військ, ар’єргард.
ариергард|ен, -на, -но; -ни військ, ар’єр-
гардний.
арй|ец ч. мн. -йци арієць.
арййск]и, -а, -о; -и арійський.
аристократ ч. аристократ.
аристократйч|ен, -на, -но; -ни аристокра-
тичний; ~-но обществб аристократичне то-
вариство.
аристократйческ|и, -а, -о; -и аристокра-
тичний; ~-о вьзпитание аристократичне
виховання; ~-и традйции аристократичні
традйції.
аристократка ж. аристократка.
аристокрация ж. аристократія; ф работ-
ническа ~ робітнйча аристократія.
аритметика ж. арифметика; учебник по ~
підручник [з] арифметики; фправя си (зная
аритметйчен
24
артистйчен
си) ~-та прибл. розраховувати заздалегідь,
передбачати.
аритметйч|ен, -на, -но; -ни арифметйчний;
~-но действие арифметична дія.
ария ж. арія; ~ от опера арія з опери;
концертна ~ концерт для голосу з ор-
кестром.
арка ж. арка; пред ~ перед аркою; ф
триумфална ~ тріумфальна арка.
арктйч|ен, -на, -но; -ни арктичний; ~
клймат арктйчний клімат; ~ вьздух арк-
тйчне повітря.
арктйческ|и, -а, -о; -и арктйчний; ~ студ
арктйчний холод; ~-а нощ арктйчна ніч;
ф Канадският ~ архипелаг Канадський
Арктйчний архіпелаг.
армаган ч. розм. подарунок; гостйнець.
арматура ж. 1. буд. арматура, каркас;
2. техн., мист. арматура; осветйтелна ~
освітлювальна арматура; 3. муз. сукупність
знаків алітерації, що стоять біля ключа.
армеев, -а, -о; -и приготовлений з розсо-
лу капусти; ~-а чорба капустяний розсіл.
арме|ец ч. мн. -йци армієць.
армейск|и, -а, -о; -и армійський; вест-
ник армійська газета; ~-и маневри війсь-
кові маневри; ф ~ генерал генерал
армії.
армен|ец ч. мн. -ци вірменйн, вірмен.
арменка ж. вірменка.
арменск|и, -а, -о; -и 1. вірменський; ~-а
пйсменост вірменська писемність; 2. у знач,
ім. вірменська мова; ф Арменска сьветска
социалистйческа република Вірменська
Радянська Соціалістйчна республіка.
армйран, -а, -о; -и армований; ~-а греда
армований брус.
армия ж. армія; ~ на труда армія
праці; Бьлгарска народна ~ Болгарська
Народна армія; действуваща ~ діюча ар-
мія; редбвна ~ регулярна армія; Сьвет-
ската ~ Радянська Армія; Червената ~
Червона Армія.
арнаут|ин ч. мн. -и заст. албанець.
арнаутка 1 ж. заст. албанка.
арнаутка.2 д і а л. арнаутка (сорт, ярої
пшениці).
арнаутск|и, -а, -о; -и 1. албанський; 2. у
знач. ім. розм. албанська мова; ф ~-а
чушка невелйка дуже гостра перчина.
арогант|ен, -на, -но; -ни зарозумілий,
зухвалий; грубий, брутальний; ~-но дьр-
жане (дьржание) груба поведінка.
аромат ч. аромат.
аромат|ен, -на, -но; -ни ароматний, аро-
матйчний; ~-ни киселинй ароматйчні кис-
лоти; ~-ни сьединения ароматйчні сполуки;
ф ~-но масло ароматйчне масло.
ароматйч|ен, -на, -но; -ни ароматйчний;
~ чай запашнйй чай; ~-но вино ароматне
вино.
арпаджйк ч. тільки одн. цибуля-сіянка.
арсен ч. тільки одн. хім. миш’як.
арсенал ч. 1. арсенал; мбрски ~ морсь-
кйй арсенал; 2. перен. арсенал, запас.
артезианск|и, -а, -о; -и артезіанський;
~ кладе не ц артезіанський колодязь.
артел ч. артіль (ж.); 0 селскостопански ~
сільськогосподарська артіль.
артелна ж. військ, інтендантський склад.
артелчи|к ч. мн. -ци військ, каптенармус.
артериал|ен, -на, -но; -ни артеріальний;
~-на крьв артеріальна кров.
артериіен, -йна, -йно; -йни анат. арте-
ріальний; ~ сьд артеріальна судйна; ~-йно
запушване артеріальна закупорка.
артериосклербза ж. мед. артеріосклероз
(*)
артерия ж. артерія, бьбречна ~ анат.
нйркова артерія; водна ~ водна артерія;
коронарна ~ анат. коронарна артерія;
лакьтна ~ анат. ліктьова артерія; черно-
дрббна ~ печінкова артерія.
артйкул ч. артйкул.
артикулация ж. тільки одн. лінгв. арти-
куляція.
артикулацибн|ен, -на, -но; -ни лінгв.
артикуляційний; ~ апарат артикуляційний
апарат.
артикулйра|м недок. і док. лінгв. артику-
лювати.
артилерййск|и, -а, -о; -и військ, артиле-
рійський; ~ полк артилерійський полк;
~-а школа артилерійська школа.
артилерйст ч. артилерйст; гарматник,
(розм.) гармаш.
артилерия ж. військ, артилерія; ~ за
ббща поддрьжка артилерія загальної під-
трймки; земна ~ наземна артилерія; теж-
ка ~ важка артилерія.
артйса|м док.: артйсвам (див.).
артйсва|м недок./артйсам розм. зали-
шатися/залишйтися в більшій кількості;
това стйга и артйсва цього вйстачить з
верхом (лйшком); 2. залишатися/залишй-
тися, відставати/відстати.
артйст ч. артйст; ~ от балет артйст
балету; естраден ~ естрадний артйст;
фйлмов г-' кіноартйст; цйрков ~ артйст
цйрку; ф заслужил ~ заслужений артйст;
нарбден ~ народний артйст.
артистйч|ен, -на, -но; -ни 1. артистйчний;
~ колектйв колектйв артйстів; ~-на дарба
артистйчний дар (хист); ~-ни спосббности
артистйчні здібності; 2. артистйчний, май-
стерний, мистецький.
артистка
25
аслт»
артистка ж. артистка.
артьк присл. розм. 1. нарешті, врешті,
зрештою, кінець кінцем, врешті-решт; як
раз; сега ~ си в рьцете ми тепер нарешті
ти у мене в руках; 2. у знач. вст. сл. дійсно,
справді; розбйраш ти, тия работи дійс-
но (справді), розумієшся на цьому.
арфа ж. муз. арфа; 0 еолова ~ ео-
лова арфа.
арфйст ч. арфіст.
арфйстка ж. арфістка.
архайз|ьм ч. мн. -ми архаїзм.
архайч|ен, -на, -но; -ни архаїчний; ~
езйк архаїчна мова; ~-на дума архаїчне
слово, архаїзм.
архангел ч. рел. архангел.
археоло|г ч. мн. -зи археолог.
археологйч|ен, -на, -но; -ни археологіч-
ний.
археологйческ|и, -а, -о; -и археологічний;
~ институт археологічний інститут; ~ му-
зей археологічний музей; ~-а нахбдка ар-
хеологічна знахідка (нахідка); ~-и раз-
копки археологічні розкопки.
археолбгия ж. археологія; славянска ~
слов’янська археологія; следвам ~ вивчати
археологію (в учбовому закладі).
археолбжка ж. археолог (про жінку).
археолбжк|и, -а, -о; -и рідко археоло-
гічний; ~ конгрес археологічний конгрес;
~-а експедйция археологічна експедиція.
архйв ч. архів; дьржавен ~ державний
архів; ~ при Нарбдната библиотека архів
Народної бібліотеки; ~ на Г. С. Раковски
архів Г. С. Раковського.
архйва ж. 1. архів (ч.); ~ на дружество
архів товариства; партййна ~ партійний
архів; правя справки в ~-та наводити до-
відки (довідуватися) в архіві; ф влйзам/
вляза (минавам/мйна, отйвам/отйда) в
~-та спйсувати/списати (здавати/здати)
в архів; изваждам от ~-та витягати (вий-
мати) з-під спуду; пращам в ~-та здавати
в архів.
архивар ч. архіваріус.
архиварка ж. архіваріус (про жінку).
архйв|ен, -на, -но; -ни архівний; ~-но
дело архівна справа; ~-ни рькопйси архів-
ні рукописи.
архидякон ч. церк. архідиякон.
архиепйскоп ч. церк. архієпископ.
архиерей ч. церк. архієрей.
архимандрйт ч. церк. архімандрит.
архипела|г ч. мн. -зи архіпелаг; вулка-
нйчен ~ вулканічний архіпелаг.
архитект ч. архітектор; бьлгарски ~-и
болгарські архітектори.
архитектка ж. архітектор (про жінку).
архитекторск|и, -а, -о; -и архітекторський.
архитектура ж. архітектура; вьтрешна ~
внутрішня архітектура; старобьлгарска ~
стародавня болгарська архітектура.
архитектур|ен, -на, -но; -ни архітектур-
ний; ~ ансамбьл архітектурний ансамбль;
~-но бюро архітектурне бюро; ~-ни форми
архітектурні форми.
аршйн ч. заст. аршин; ф катб че ли е
гльтнал ~ ніби (неначе, немов) аршйн
проковтнув; меря сьс свой ~ міряти на
свій аршйн; пущам езйк от ~ повече ба-
гато говорйти.
ас ч. мн. -ове Л. карт, туз; 2, перен. ас.
асансьбр ч. ліфт; пьтнически ~ паса-
жйрський ліфт; товарен ~ вантажний ліфт.
асигнация ж. іст. асигнація.
асигнйра|м недок. і док. асигнувати; ~
средства асигнувати кошти.
асиметрйч|ен, -на, -но; -ни асиметрйчний.
асиметрйческ|и, -а, -о; -и асиметрйчний.
асиметрия ж. тільки одн. асиметрія.
асимилатор ч. асимілятор.
асимилаторск|и, -а, -о; -и асиміляторсь-
кий; ~-а полйтйка асиміляторська політика.
асимилацибн|ен, -на, -но; -ни асиміляцій-
ний; ~ процес асиміляційний процес.
асимилация ж. 1. асиміляція; насйлст-
вена ~ насйльна асиміляція; 2. лінгв., біол.
асиміляція.
асимилйра|м недок. і док. асимілювати,
засвоювати/засвоїти; растенията ~-т вьг-
лербд от вьздуха рослйни засвоюють вуг-
лець з повітря; славянският елемент ~-л
прабьлгарите слов’янський елемент аси-
мілював праболгар.
асистент ч. асистент; ф редбвен ~ штат-
ний асистент; хоноруван ~ позаштатний
асистент; ~ на знамето військ, асистент
(помічнйк) прапороносця.
асистентка ж. асистентка.
асистентск|и, -а, -о; -и асистентський;
~-а дльжност посада асистента.
асистйра|м недок. і док. асистувати;
позволете да ви ~ дозвольте асистувати
вам.
аскер ч. заст. 1. тільки одн. військо;
2. солдат, заст. аскер.
аскет ч. аскет.
аскетйзьм ч. тільки одн. аскетйзм.
аскетйч|ен, -на, -но; -ни аскетйчний; ~
живот аскетичне життя; ~-но тяло аске-
тйчне тіло.
аскетйческ|и, -а-, о; -и аскетйчний.
асль присл. у знач. вст. сл. розм.
справді, насправді, дійсно, звичайно, певна
річ; розм. звісно; това, си е така це,
справді, так.
асма
26
атентат
асма ж. витка виноградна лоза.
ас|о с. мн. аса карт. туз.
асонанс ч. літ. асонанс.
асортимент ч. асортимент; ~ на стбките
асортимент товарів.
асоциатйв|ен, -на, -но; -ни асоціативний;
~-на врьзка асоціативний зв’язок.
асоциация ж. 1. асоціація; ~ на пред-
стави асоціація уявлень; ~ по контраст
(схбдство, сьседство) асоціація за контрас-
том (схожістю, суміжністю); 2. (об'єднан-
ня) асоціація, товариство, спілка; ~ на
учените асоціація учених; 3. спец, асоціа-
ція, сполучення; звездна ~ зоряна асоці-
ація.
асоцийра|м недок. і док. асоціювати; ~ се
асоціюватися.
аспект ч. 1. аспект; розгледжам вьпрбса
в друг ~ розглядати це питання в іншому
аспекті; 2. зовнішній вигляд; 3. можливість,
перспектива.
аспержа ж. [заячий] холодок, дйка
спаржа.
аспирант ч. аспірант.
аспирантка ж. аспірантка.
аспирантура ж. аспірантура; задбчна ~
заочна аспірантура; редбвна ~ очна аспі-
рантура.
аспирйн ч. тільки одн. аспірин.
аспирйрам недок. і док. прагнути, намага-
тпся/(рідко) намогтися, домагатися/до-
могтйся; наполегливо добиватися; ~ за
директорско място прагнути (домагатися)
директорської посади.
астеройд ч. астр. астероїд.
астма ж. мед. астма; 0 бронхиална ~
бронхіальна астма; сьрдечна ~ серцева
астма.
астматйік ч. мн. -ци астматик.
астматйч|ен, -на, -но; -ни мед. астматич-
ний, ядушливий, ядушний; ~ прйстьп аст-
матичний приступ.
астраган ч. каракуль; бьлгарски ~ бол-
гарський каракуль.
астраганен, -а, -о; -и каракулевий; ~-а
кбжа каракулеве хутро, каракуль; ~-о пал-
тб каракулева шуба.
астраганов -а, -о; -и див. астраганен.
астролб|г ч. мн. -зи астролог.
астролбгия ж. астрологія.
астроном ч. астроном.
астрономйч|ен, -на, -но; -ни астрономіч-
ний; ~ уред астрономічний прилад; ~-но
явление астрономічне явище; ~-ни цени
астрономічні ціни; ~-ни цйфри астрономіч-
ні цифри.
астрономйческ|и, -а, -о; -и астрономічний;
~-а единйца астрономічна одиниця; ~-а
обсерватбрия астрономічна обсерваторія;
~-а сума астрономічна сума.
астронбмия ж. астрономія; рьковбдство
по ~ підручник [з] астрономії; сферйчна ~
сферична астрономія.
асфалт ч. тільки одн. асфальт.
асфалт|ен, -на, -но; -ни асфальтний.
асфалтйра|м недок. і док. асфальтувати;
~ пьтя асфальтувати дорогу.
асфалтйран, -а, -о; -и асфальтований;
~-ни улици асфальтовані вулиці.
асфалтов, -а, -о; -и асфальтовий; ~-а
настйлка асфальтове покриття; ~-о лепй-
ло асфальтова мастика.
ат ч. мн. -ове заст. бгир; жеребець; 0
сменявам ~ за магаре прибл. міняти шило
на швайку, проміняти бика на індика.
атавйзьм ч. тільки одн. атавізм.
атавистйч|ен, -на, -но; -ни атавістичний.
атавистйческ|и, -а, -о; -и див. атавистйчен.
атака ж. 1. військ, атака; ~ на нож шти-
кова атака; ~ от движение атака з ходу;
в ~ — напред! в атаку — вперед!; отбйвам
~ відбивати атаку; провеждам ~ атакува-
ти; психйческа ~ психічна атака; танкова
~ танкова атака; челна ~ лобова атака;
хвьрлям се в ~ кидатися в атаку; 2. перен.
атака; напад; Остра ~ гостра атака; 3.
мед. приступ; атака; ~ от апендисйт при-
ступ апендициту; ~ от ревматйзьм рев-
матична атака.
атакува|м недок. і док. 1. атакувати; ~
вьв фланг атакувати з флангу; ~ с трйма
нападатели атакувати трьома нападаючи-
ми; 2. перен. атакувати, нападати.
атаман ч. іст., заст. отаман, ватажок.
аташе ч. мн. -та аташе; военен ~ війсь-
ковий аташе; военно-мбрски ~ військово-
морський аташе; културен ~ аташе з пи-
тань культури; тьргбвски ~ торговий (тор-
говельний) аташе.
аташйра|м недок. і док. прикомандирб-
вувати/прикомандирувати до посольства,
до офіційної особи.
атейзьм ч. тільки одн. атеїзм,
атейст ч. атеїст.
атеистйч|ен, -на, -но; -ни атеїстичний;
~-на пропаганда атеїстична пропаганда.
атеистйческ|и, -а, -о; -и атеїстичний,
атейстка ж. атеїстка.
ателие с. мн. -та 1. (художника, скульп-
тора, фотографа) ательє, майстерня, студія;
2. (одягу, взуття, і т. ін.) ательє, майстер-
ня; модно (шивашкб) ~ ательє мод; ~
за поправки на дрехи ательє по ремонту
одягу.
атентат ч. замах; правя (устрбйвам) ~
атентатор
27
ах
срещу някого робити (учиняти) замах на
чиєсь життя.
атентатор ч. учасник замаху.
атестат ч. 1. атестат; ~ за старши на-
учен сьтрудник атестат старшого наукового
співробітника; зрелостен ~ атестат зрі-
лості; 2. перен. атестат, атестація; характе-
ристика, відзив.
атестацибніен, -на, -но; -ни атестаційний,
~-на комйсия атестаційна комісія.
атестация ж. атестація; характеристика,
відзив.
атестйра|м недок. і док. характеризува-
ти/схарактеризувати.
атйнск|и, -а, -о; -и афінський.
атинян|ин ч. мн. -и афінянин.
атинянка ж. афінянка.
атлаз ч. атлас; рокля от ~ атласна
сукня.
атлазен, -а, -о; -и атласний.
атлас ч. атлас; географически ~ геог-
рафічний атлас; ботанйчески ~ ботанічний
атлас; лингвистйчен ~ лінгвістичний атлас.
атлет ч. атлет.
атлетика ж. атлетика; лека ~ легка
атлетика; тежка ~ важка атлетика.
атлетйч|ен, -на, -но; -ни рідко див. атле-
тйчески.
атлетйчесіки, -а, -о; -и атлетичний; ~-а
пйста бігова доріжка; ~-и сьстезания
атлетичні змагання; ~-и упражнения атле-
тичні вправи.
атом ч. атом; молекулите се сьстоят от
~-и молекули складаються з атомів; 0
тільки мн.: белязани ~-и спец, мічені
атоми.
атом|ен, -на, -но; -ни атомний; 0 ~ век
атомний вік; ~ двигател атомний двигун;
~ ледоразбивач атомний криголам; ~-на
бомба атомна бомба; ~-на електроцентра-
ла атомна електростанція; ~-на подвод-
ница атомний підводний човен; ~-но орь-
жие атомна зброя; ~-но теглб спец, атомна
вага; ~-но ядро спец, атомне ядро; ~-ни
изотопи спец, атомні ізотопи; ~-ни частйци
спец, атомні частинки.
атракцион|ен, -на, -но; -ни атракціонний;
~-на програма атракціонна програма.
атракция ж. атракціон.
атрибут ч. атрибут; ~-и на властта
регалії (знаки) влади, (тільки мн., іст.)
клейноди; движението е ~ на материята
рух — атрибут матерії.
атрибутйв|ен, -на, -но; -ни лінгв. атрибу-
тивний; ~-на функция атрибутивна функ-
ція.
атрофйра|м се недок. і док. атрофуватися.
атрофия ж. мед. атрофія.
аудиенция ж. аудиєнція.
аудитория ж. 1. аудиторія; те са в ~-та
вони в аудиторії; 2. перен. аудиторія, слу-
хачі; многобройна ~ численна аудиторія.
аул ч. 1. іст. палац праболгарського
хана; 2. іст. стародавнє праболгарське се-
лище; 3. аул.
аула ж. актовий зал; ~-та на Софйй-
ския университет актовий зал Софійського
університету.
аут тільки одн. спорт, аут.
аутопсйра|м недок. і док. анатомувати.
аутопсия ж. анатомування.
афект ч. афект; в сьстояние на ~ у стані
афекту.
афектация ж. афектація.
афектйра|м недок. і док. викликати/вйк-
ликати стан афекту; ~ се впадати/впасти
в стан афекту.
афера ж. афера; замесен сьм в някаква ~
бути замішаним в якійсь афері.
аферим вигук розм. браво, відмінно; 0
казвам/кажа ~ някому хвалити/похвалйти
когось.
аферйст ч. аферист, шахрай.
аферйстка ж. аферистка, шахрайка.
афинитет ч. 1. хім. спорідненість; 2. пе-
рен. схожість, спорідненість; духбвен ~
духовна спорідненість; 3. перен. схильність;
ймам ~ К7>м нещо мати схильність до чого.
афион ч. 1. снотворний мак; 2. опіум..
афйш ч. афіша (ж.); плакат; рекламен ~
рекламний плакат; театрален ~ театральна
афіша.
афйшен, -на, -но; -ни афішний; ~ стьлб
стовп з афішами, афішна тумба.
афишйра|м недок. і док. 1. рекламувати;
оголбшувати/оголосйти; 2. перен. афішува-
ти; не сьм ~-л това я цього не афішував.
афореса|м док.: афоресвам (див.).
афоресва|м недок./афоресам церк. 1.
віддавати/віддати (піддавати/піддати) ана-
фемі; 2. перен. вилучати/вйлучити, вивбди-
ти/вйвести.
афорйз|ьм ч. мн. -ми афорйзм; ~-ми за
жената афорйзми про жінку.
афористйч|ен, -на, -но; -ни афористйчний;
~ етил афористйчний стиль.
афористйческ|и, -а, -о; -и афористйчний;
~-а мьдрост афористйчна мудрість.
африкан|ец ч. мн. -ци африканець.
африканка ж. африканка.
африканск|и, -а, -о; -и африканський;
~-и езйци африканські мови.
афуз ч. див. болгар.
афузали ч. див. болгар.
ах вигук (уживається при вираженні ра-
дості, здивування, болю, погрози і т. ін.)
аха
28
бабка
ах, ох, ай, ой; ~, горката! ох, бідолашна!;
~ гадове! ох, гади!; ~ да, спомням си ох
так, пригадую; простете! ах, пробачте!
аха і а-ха1 частка розм. 1. (стверджу-
вальна) ага; еге; так;— Ти ли си? — Аха —
Це ти? — Ага; 2. мало не, трохи не; ~ да
заплаче'мало не заплакав (ось-ось запла-
че) .
аха і а-ха 2 вигук 1. (уживається при ви-
раженні здогаду, насмішки, погрози і т. ін.)
а, ага; спомням си а (ага), пригадую;
2. (уживається при вираженні здивування)
а, о; и вйе ли сте тук? О, і ви тут?
аха|м див. ахкам.
ахат ч. геол. агат.
ахва|м недок. / ахна ахати/ахнути, ойкати/
/ойкнути, охкати/охнути.
ахилесов, -а, -о; -и ахіллесовий; 0 ~-а
пета ахіллесова п’ята; ~-о сухожйлие анат.
ахіллесове сухожйлля, ахіллесів сухожи-
лок.
у, ахка|м недок. 1. ахати, ахкати, охати,
охкати; 2. перен. (сумувати, журитися за
ким, чим) зітхати; те ~-ха по него вони
зітхали по ньому (сумували за ним).
ахма|к ч. мн. -ци розм. 1. дурень, дур-
ний; 2. у знач, прикм. незм. дурний; ~
момче дурний хлопець; нйе не сме ~-ци
хбра ми не дурні люди; 0 правя се/направя
се на ~ робити (корчити, строїти) з себе
дурня (дурника); вдавати (валяти) дурня.
ахмашк|и, -а, -о; -и розм. дурний, без-
глуздий; ~-и прйказки дурні розмови; ~-и
работи дурні справи.
ахн|а, -еш, -ах док.: ахвам (див.).
ахрян|ин ч. мн. -и розм. болгарин-мусу-
льманин, що проживає в Родбпах.
ачйк прикм. незм. розм. 1. ясний, від-
критий; 2. у знач, присл. ясно, відкрито;
излйзам на ~ виходити на відкритий прос-
тір (відкрите, незахйщене місце).
ашладйса|м док.: ашладйсвам (див.).
ашладйсва|м недок./ашладйсам розм.
щепйти, прищеплювати/прищепйти (рос-
лину).
ашладйсване с. прищеплювання, щеп-
лення, прищеплення; прищепа, щепа.
ашлама ж. розм. прищеплена рослйна,
гібрйд.
аязмо с. чудотворне джерело (при мона-
стирі).
аян|ин ч. мн. -и а я н и н; правитель міста
або округу, знатна особа у феодальній Ту-
реччині.
Б
ба розм. 1. частка (у відповіді — для
вираження заперечення) ні, ба, ба ні;— Той
беше ли с тебе? — Ба, сам хбдих — Він був
з тобою? — Ні, я сам ходйв; — Знаєш ли то-
ва? — Ба — Знаєш про це? — Ба ні; 2. ви-
гук розм. ба; ~, ти ли си? ба, це ти?
баб|а ж. 1. (мати батька або матері) баб-
ка, баба; 2) (літня жінка) баба; (розм.)
стара, старуха; 3. (про дружину) стара
(розм.); 4. розм. теща; 5. ірон, розм. (про
безхарактерного чоловіка) баба; 6. розм.
баба, бабка, повитуха, сповитуха; баба-
повитуха, баба-пупорїзка; 7. розм. баба,
ворожка, знахарка, (заст.) шептуха; 0 ~
Марта розм. березень; ~ шарка віспа;
едно (си) ~ знає, едно (си) бає заводити
своє (своєї); много ~-и— хйлаво дете
сім баб — сім рад, а дитя безпупе; нямала
си ~ белйца, купила си козйца прик. не
мала баба клопоту та купйла порося; сля-
па ~ піжмурки; така и ~ знає так кожний
зможе; трай, ~-о, за хубост терпй, козаче,
отаманом будеш.
бабайт, бабайт|ин ч. мн. -и розм. силак,
силач; юнак, молодець.
бабайтск|и, -а, -о; -и розм. молодець-
кий, юнацький, хвацький.
бабаль|к ч. мн. -ци розм. тесть.
баберки мн. діал. див. паберки.
бабешк|и, -а, -о; -и бабин, бабусин; те-
щин; 0 ~ прйказки бабські вйгадки (каз-
кй), дурнйці; пусті (порожні) балачкй.
бабин, -а, -о; -и 1. бабин, бабусин; 2.
у знач, ім.: ~-ият, ~-ата, ~-ото; ~-ите
(пестливе звертання старої жінки до дитини
або молодої людини) внук, онучок; внучень-
ка, онученька; внученьки, онученьки; вну-
чата, онучата; 3. у знач, ім.: ~-и дім і родй-
на бабусі; хбдя у ~-и ходйти до бабусі; 0
~-а душйца діал. чебрець; ~-а ти трьн-
кина знев. чорта з два, чорта пухлого;
~-и деветйни бабськи вйгадки (казкй),
дурнйці; пусті балачки; ~-о просо діал.
крупа (сніг); ~-о ушенце бот. діал. ков-
шик.
бабинден народне свято шанування баб-
повитух (8 січня за новим стилем); профе-
сійне свято акушерського персоналу.
бабичка ж. бабуся, старенька.
бабишкер ч., бабишкера ж. знев. бабега,
бабера.
бабка 1 ж. див. бабичка.
бабка
29
базйрам
бабка 2 ж. іст. бабка; старовинна дріб-
на срібна монета, прикраси з цієї монети.
бабува|м недок. розм. бабувати (заст.).
бавачка ж. нянька, няня.
бавеж ч. рідко зволікання, сповільнен-
ня, затрймка; време за ~ няма часу для
зволікання немає.
бав|ен, -на, -но; -ни повільний; ~ ход
повільний хід; ~ човек повільна (млява)
людина; в ~-но темно у повільному темпі.
бавене 1 с. див. бавеж.
бавене 2 с. бавлення (догляд за дитиною);
~ на деца догляд за дітьми.
бавно присл. повільно: говбря ~ говорити
повільно; ф ~ загрява някой голова (макіт-
ра) не варить у кого.
бав|я \ -иш; -их недок. барйти, гаяти,
затрймувати; ~ работата затрймувати ро-
боту; няма да те ~ я тебе не затрймува-
тиму; ~ се барйтися, гаятися; затрйму-
ватися; той трьгна без да се ~-и він пі-
шов, не гаючи часу.
бав|я 2, -иш; -их недок. бавити (дитину);
~ дьщерйчката си доглядати за донь-
кою.
багаж ч. багаж; предаден ~ зданий
багаж; рьчен ~ ручнйй багаж; ф вдйгам
си/вдйгна си (стягам си/стегна си) ~-а
складати/скласти (укладати/укласти) речі
в чемодан (валізу); пакувати, упакову-
вати/упакувати. чемодан (валізу); збира-
тися/зібратися в дорогу; стьклен ~ розм.
жарт, хвіст (дружина, маленькі діти, які
супроводжують когось у подорожі).
багаж|ен, -на, -но; -ни 1. багажний; ~
вагон багажний вагон; 2. у знач, ім.: ~-на
камера [для] схову багажу.
багажни|к ч. мн. -ци багажник; вграден
~ умонтований багажник.
багатела ж. 1. розм. дрібнйця, дрібна
річ; 2. муз. багатель.
багер ч. екскаватор; грайферен (челю-
стен) ~ грейферний екскаватор; еднокб-
фов ~ одноковшовий екскаватор; кра-
чещ ~ крокуючий екскаватор; кулов ~
баштовий екскаватор.
багерйст ч. екскаваторник.
багерйстка ж. екскаваторниця.
багра ж. колір, фарба, забарвлення.
багрен, -а, -о; -и 1. кольоровий; 2. бар-
вистий; фарбовйй; 3. багряний, багровий,
темно-червоний.
багренйца ж. багрянйця.
багренонбсец ч. мн. -ци іст. порфіроно-
сець (епітет володарів Візантії та середньо-
вічної Болгарії).
багренорбд|ен, -на, -но; -ни іст. порфіро-
родний (епітет особи, що належала до роду
володарів Візантії та середньовічної Бол-
гарії ).
багрйл|ен, -на, -но; -ни фарбовйй, фарбу-
вальний; ~-но веществб барвнйк.
багр|я, -иш; -их недок. фарбувати, кра-
сйти (звичайно у темно-червоний колір);
~ се набувати певного кольору; листата се
~-ят в жьлт цвят листва (лйстя) набуває
жовтого кольору.
бадана ж. тільки одн. 1. вапно; 2. побіл-
ка, штукатурка, тйньк.
баданбса|м док.: баданбсвам (див.).
баданосва|м недок./баданбсам білйти/
побілйти; мазати/помазати; вапнувати/по-
вапнувати; штукатурити/поштукатурити.
бадева присл. розм. 1. (безкоштовно)
даром, (розм.) дурно, задарма, задурно;
раббтя~ працювати даремно; 2. даремно,
даремне, марно, марне, даром, дарма; ча-
кам (за) ~ даремно чекати.
бадем ч. мигдаль.
бадемов, -а, -о; -и мигдальний, мигда-
левий; ~ клон гілка мигдалю; ~-а торта
мигдальний (мигдалевий) торт; ~-о масло
мигдальне (мигдалеве) масло; 0 ~-и очй
мигдалевйдні (мигдалеві) очі.
бадемовйд|ен, -на, -но; -ни мигдалевйд-
ний.
баджана|к ч. мн. -ци свояк.
база ж. 1. база, основа; теоретйчна ~
теоретйчна база; 2. тільки одн. ек., філос.
база, базис; ~ и надстрбйка базис і над-
будова; материално-технйческа ~ на со-
циалйзма матеріально-технічна база соціа-
лізму; 3. (місце скупчення товарів, сирови-
ни і т. ін.) база, склад; снабдйтелна ~ база
постачання; тьргбвска ~ торговельна база;
4. військ, база; военновьздушна ~ військо-
воповітряна база; авіабаза; морска ~ мор-
ська база; 5. база; табір; спортна ~ спор-
тйвна база, спортйвний табір; туристйческа
~ туристйчна база; 6. (колони, пілястра)
база, основа, цоколь; 7. ательє, майстерня;
телевизионна ~ ательє (майстерня) по ре-
монту телевізорів; ф на (вьрху) ~-та на
нещо на базі (основі, засадах) чого.
базалт ч. базальт.
базалтов, -а, -о; -и базальтовий; ~-а ска-
ла базальтова порода.
базар ч. 1. крйтий рйнок, торговельний
ряд; 2 (організована торгівля спеціальними
товарами в певний період) базар, розпро-
даж; ~ на кнйгата книжковий базар.
базйлика ж. базйліка.
базйра|м недок. базувати; грунтувати; об-
грунтовувати; на каквб ~-ш твьрдението си?
на чому грунтується твоє твердження? ~
се базуватися, будуватися; грунтуватися;
базис
ЗО
балами
~ се в<ьрху (на) нещо базуватися (грун-
туватися) на чому.
базис ч. рідко ек., філос. базис.
базис|ен, -на, -но; -ни рідко ек., філос.
базисний; базовий.
базов, -а, -о; -и базовий.
байр ч. мн. -и і -ища розм. горб, паго-
рок, пагорб, сугорб; 0 мйнах (прехвьрлих)
~-а все же позаду [для мене]; не ми тряб-
ва на ~ лбзе нащо мені зайві клопоти.
байрчинка ж. розм. зменш, горбок, гор-
бик, пагорочок, узгорочок.
бай розм. бай; шаноблйве звертання
до старшого чоловіка; прибл. дядько, дя-
дя; ~ Йване бай (дядьку) Іване; 0 ~
Ганьо бай Ганю (герой однойменного опові-
дання А. Константинова; номінально — сим-
вол неосвіченості, грубості, хамства, невихо-
ваності).
байганьовщина ж. безкультур’я, (перен.)
міщанство, (розм.) простацтво.
байгьн присл.: става ми ~ мені гйдко.
байко ч. мн. -вци 1. діал. старший брат;
2. див. бай.
байно ч. мн. -вци діал. див. байко.
байрак розм. прапор, стяг; 0 ~-ьт се
вдйга/се вдйгна (се развйва) повстання
починається/почалося; вдйгам ~-а підні-
мати прапор повстання, підніматися на бо-
ротьбу; ймам под ~-а си заст. тримати під
своїм прапором; свйвам ~-а складати
зброю; здаватися, капітулювати.
байрактар ч. розм. прапороносець.
байрактарка ж. розм. прапороносець
(про жінку).
байраче с. розм. 1. прапорець; (заст.)
короговка; 2. хвостик нотного знака.
байц ч. мн. -ове морйлка, протрава.
байчо ч. мн. -вци діал. див. байко,
бака ж. бак (для роздачі їжі солдатам).
бакал|ин ч. мн. -и 1. заст. (власник крам-
ниці) бакалійник; 2. розм. продавець ба-
калійного магазйну.
бакалйя ж. 1. бакалія, бакалійні товари;
2. розм. бакалійна крамнйця.
бакалка ж. 1. заст. бакалійниця; 2.
розм. продавщйця бакалійного магазйну.
бакалница ж. розм. бакалійна крамнй-
ця.
бакалск|и, -а, -о бакалійний.
бакар ч. черговйй, якйй роздає їжу
(солдатам).
бакелйт ч. бакеліт.
бакелйтен, -а, -о; -и бакелітовий; ~ бу-
тон бакелітовий запобіжник.
бакелйтов, -а, -о; -и бакелітовий; ~-а
смола бакелітова смола.
бакенбарди тільки мн. бакенбарди.
бакла ж. тільки одн. кормовйй біб.
баклава ж. б а к л а в а; солодкий лист-
ковий пиріг з горіхами в сиропі.
бакпулвер ч. штучні дріжджі.
бактериал|ен, -на, -но; -ни бактеріальний;
~-но торове бактеріальні добрива.
бактери|ен, -йна, -йно; -йни бактерійний;
~-но заболяване інфекційна хвороба.
бактериоло|г ч. мн. -зи бактеріолог.
бактериологйч|ен, -на, -но; -ни бактеріо-
логічний; ~-институт бактеріологічний інс-
титут; ~-на бомба бактеріологічна бомба;
~-на война бактеріологічна війна; ~-но
орьжие бактеріологічна зброя.
бактериологйческ|и, -а, -о; -и бактеріоло-
гічний.
бактериология ж. бактеріологія.
бактерия ж. бактерія; дизентерййна ~
дизентерійна бактерія.
бактйса|м док.: бактйсвам (див.).
бактйсва|м недок./бактйсам розм. на-
бридати/набрйднути, обридати/обрйднути,
обрйдити; (розм.) остогйдіти/остогйдніти,
(док.) знавісніти; онавісніти; бактйсал
сьм от нещо набрйдло (остогйднило) мені
що.
бакшиш ч. 1. розм. чайові; ~-ьт уни-
жава човешкото достойнство чайові принй-
жують людську гідність; не давам ~ не
давати чайові; 2. заст., розм. пода-
рунок, нагорода.
бакьр ч. 1. тільки одн. розм. мідь; 2.
розм. бакйр, мідний посуд для водй;
3. тільки одн. з б і р н. домашній мідний
посуд.
бакьрджйя ч. мідник.
бакьрен, -а, -о; -и розм. мідний; ~
сахан мідне блюдо; ~-а тел мідний дріт;
0 ~-о лице мідне (як мідь) облйччя.
бал 1 ч. мн. -ове бал; ~ с маски (маскен
~) бал-маскарад; давам ~ давати бал;
костюмйран ~ костюмований бал.
бал 2 ч. мн. -ове бал; ~ на земетресение
бал землетрусу; пет ~-а п’ять балів; висок
~ високий бал.
бала ж. пака; пакунок, великий пакет,
(про папір) стіс; ~ памук пака бавовни;
~ хартйя стіс паперу.
балада ж. балада; ~ за войнйка балада
про солдата.
баладйч|ен, -на, -но; -ни баладний; ~
етил баладний стиль.
балалайка ж. балалайка.
балама ч. і ж. розм. бевзь, тютя; 0
правя се/направя се на ~ прикидатися/
прикйнутися дурним, придурюватися/при-
дурйтися; (недок.) дурня валяти (клеїти,
гнути, робити, строїти, корчити) з себе.
баламосам
31
балсамов
баламоса|м док.: балам6свам (див.).
баламосва|м недок./баламосам дурити,
обдурювати/обдурйти, одурювати/одурйти;
підманювати/підманйти і підманути; морб-
чити/заморбчити; пускати/пустйти ману,
пускати/напускати туман (туману); (док.)
пошйти в дурні, оступачити.
баланс ч. 1. ек., фін. баланс; актйвен ~
актйвний баланс; бюджетен ~ бюджетний
баланс; енергйен ~ енергетйчний баланс;
платежем ~ платіжний баланс; сьставям ~
підбивати баланс; 2. спец, перен. еквіліб-
рйстика, балансування, рівновага; 3. техн.
балансйр, регулятор.
балансйра|м недок. і док. балансувати,
зберігати/зберегтй рівновагу; зрівноважу-
вати/зрівноважити, урівноважувати/урів-
новажити.
балансов, -а, -о; -и балансовий; ~ метод
балансовий метод; ~ часовник балансовий
годйнник; ~-а сметка балансовий облік.
баласт ч. тільки одн. 1. баласт; ~ на
думи словесний бруд (баласт); воден ~
водянйй баласт; 2. баласт, щебінь, гравій,
жорства; піщано-гравійна суміш.
баластра ж. гравій, жорства; природна
піщано-гравійна суміш.
балван ч. ді ал. брйла (великий ка-
мінь).
балдахйн ч. балдахін.
балдьза ж. розм. своячка, (рідко) сво-
ячениця.
бал|ен, -на, -но; -ни бальний; ~ салон
бальний салон; ~-на рокля бальна сукня;
~-ни танци бальні танці.
балерйна ж. балерйна.
балет ч. балет; класйчески ~ класйчний
балет.
балет|ен, -на, -но; -ни балетний; ~ ан-
самбьл балетний ансамбль, ансамбль бале-
ту; ~ спектакьл балетна вистава.
балетйст ч. артйст балету, (розм.) ба-
летник.
балетмайстор ч. балетмейстер.
балйстика ж. спец, балістика; вьншна ~
зовнішня балістика; вьтрешна ~ внутрішня
балістика.
балистйч|ен, -на, -но; -ни балістичний;
~-на траектория балістйчна траєкторія;
междуконтинентални ~-ни ракети міжкон-
тинентальні балістйчні ракети.
балистйческ|и, -а, -о; -и балістйчний.
балкан ч. 1. гора; 2. тільки одн. геогр.:
Балкан Балканські гори, Стара Планина;
3. тільки мн. чл. ф.: Балканите Балканський
півострів; 0 хващам/хвана (улавям/уло-
вя) ~-а ітй/пітй в гори (про гайдуків,
партизан).
балканджййка ж. горянка; жйтелька Бал-
канських гір.
балканджййск|и, -а, -о; -и властивий гор-
цям, жйтелям Балканських гір; ~-а носйя
одяг горців, жйтелів Балканських гір.
балканджйя ч. горянин, горець; жйтель
Балканських гір.
балкан|ец ч. мн. -ци див. балканджйя.
балканиада ж. балканіада (періодичні
змагання спортсменів країн Балканського
півострова).
балканйст ч. фахівець з балканістики,
балканіст.
балканйстика ж. балканістика; Институт
за ~ Інститут балканістики.
балканск|и, -а, -о; -и 1. гірськйй; ~-о
село гірське село; 2. балканський; ~-и
езйци балканські мови; ~-и народи бал-
канські народи; 0 ~-а мряна іхт. балкан-
ська марена; ~-а пьстьрва іхт. струмко-
ва форель; ~ ке клик орн. скельна ку-
ріпка.
балкон ч. балкон; 0 пьрви ~ театр.
бельетаж; втори ~ перший ярус.
балконск|и, -а, -о; -и балконний; ~-а вра-
та балконні двері.
балнеоло|г ч. мн. -зи бальнеолог.
балнеология ж. бальнеологія.
балнеоложкіи, -а, -о; -и бальнеологічний;
~ центьр бальнеологічний центр.
балнеосанаториум ч. бальнеологічний са-
наторій.
балон ч. 1. повітряна куля (повітряний
балон); аеростат; преграден ~ аеростат
загородження; 2. дитяча надувна кулька;
3. (гумовий) балон, шйна; гумен ~ гу-
мова подушка; 4. техн. балон; газов ~
газовий балон; кислорбден ~ кисневий
балон; 0 вдйгам/вдйгна на ~ някого
а) брати/узяти (піднімати/підняти, підій-
мати/підійняти) на глум (сміх, глуз) кого;
б) здіймати/здійняти (зчиняти/зчинйти)
галас навколо кого; піднбсити/піднестй
до небес кого.
балонче с. 1. дитяча надувна кулька;
2. прйлад для вйзначення ступеня сп’янін-
ня.
балотаж ч. перебалотування.
балотйра|м недок. і док. повторно голо-
сувати (для обрання кандидатів, які не здо-
були необхідної кількості голосів).
балсам ч. бальзам; 0 катб ~ на сьрце-
то як бальзам на душу.
балсамйра|м недок. і док. бальзамувати
(недок.).
балсамов, -а, -о; -и бальзамовий, баль-
замний, бальзамічний; ~-а смола бальза-
мова смола.
бал суджу к
32
баня
бал суджу |к ч. мн. -ци чурчхел; солодощі
з виноградного соку, крохмалю та горіхів.
балтйя ж. д і а л. сокира; 0 удрям/
ударя ~-та на някого провалювати/ про-
валити кого; підвбзити/підвезтй візка кому,
підкладати/підкласти свиню кому.
балтбн ч. зимове чоловіче пальто.
балюстрада ж. балюстрада.
бам вигук бах, бум.
бамбашка розм. 1. прикм. незм. особ-
лйвий, надзвичайний; ~ работа особлйва
справа; 2. присл. особлйво, надзвичайно.
бамбйна ж. ж а р г. молодйчка.
бамбу|к ч. мн. -ци бамбук.
бамбуков, -а, -о; -и бамбуковий; ~-а гора
бамбуковий ліс.
бамя ж. бот. бамія, гібіск їстівнйй.
банал|ен, -на, -но; -ни банальний, заяло-
жений, утертий; ~ сюжет банальний сю-
жет; ~-на истбрия банальна історія; ~-ни
закачки банальні жарти.
банализйра|м недок. і док. опошляти/
опошлити, вульгаризувати; заяложувати/
заялозити’.
баналност ж. банальність.
банан ч. банан.
бананов, -а, -о; -и банановий; ~-а гора
банановий ліс; 0 зймна ~-а (сорт яблук)
зимовий банан.
банатск|и, -а, -о; -и банатський; ~-и
бьлгари банатські болгари.
банатчан|ин ч. мн. -и жйтель Банату (об-
ласті, яка входить до складу Румунії та
Югославії).
банда ж. банда; зграя, ватага; гангстер-
ска ~ гангстерська банда; фашйстска ~
фашйстська банда (зграя).
бандаж ч. мед., техн. бандаж; ~ на ва-
гонно колелб вагонний бандаж; ~ стел дро-
тянйй бандаж; херниален ~ бандаж-на-
черевник.
бандаж|ен, -на, -но; -ни бандажний; ~
струг бандажний верстат; ~-на тел бан-
дажний дріт.
бандербл ч. бандероль (ж.); препорьчан
~ рекомендована бандероль.
бандербл|ен, -на, -но; -ни бандерольний;
изпращам катб ~-на пратка надсилати
бандероллю.
бандйт ч. бандйт.
бандитйзьм ч. тільки одн. бандитйзм.
бандйтск|и, -а, -о; -и бандитський; . ~-о
нападение бандйтський напад.
баница ж. б а н і ц а; листкбвйй пиріг,
звичайно з брйнзою; 0 йска с да го
молят (він) хоче, щоб його на колінах
просйли; правя/направя на ~ някого робй-
ти/ зробйти котлету з кого.
баничар ч. чоловік, якйй пече або продає
баніцу.
баничарка ж. жінка, яка пече або продає
баніцу.
баничарница ж. 1. пекарня, де печуть
баніцу; 2. крамнйця, де продають баніцу.
баничарск|и, -а, -о; -и пов’язаний з вйго-
товленням або продажем баніци; ~ цех цех,
де виготовляють баніцу.
банка 'ж. банк; влагам парй в ~-та вкла-
дати гроші в банк; дьржа ~-та карт, держа-
ти (тримати) банк; дьржавна ~ держав-
ний банк; емисибнна ~ емісійний банк;
изигравам ~-та карт, зривати банк; тегля
парй от ~-та брати гроші з банку; 0
Бьлгарска народна ~ Болгарський народ-
ний банк.
. банка 2 ж. 1. (у парламенті) лава депу-
татів; 2. з а с т. (у школі, студентській ауди-
торії) лава, парта.
банкер ч. банкйр.
банкерск|и, -а, -о; -и банкірський; ~-а
контора банкірська контора.
банкет 1 ч. банкет, бенкет; давай ~ влаш-
товувати банкет (бенкет).
банкет 2 ч. банкет (земляний вал).
банкет|ен, -на, -но; -ни банкетний, бен-
кетний; ~-на зала банкетний зал, банкет-
на зала.
банкнота ж. банкнот, банкнота.
банкнбтіен, -на, -но; -ни банкнотний.
банков, -а, -о; -и банковий, банківський;
~ капитал банківський капітал; ~-а сметка
банківський рахунок; ~-о учреждение бан-
кова установа.
банкрут ч. банкрут, банкрот; политйчески
~ політичний банкрот; пьлен ~ повний
банкрот.
банкрутйра|м недок. і док. банкрутувати,
банкротувати, ставати/стати банкротом.
банск|и, -а, -о; -и 1. купальний; ~ ко-
стюм купальний костюм; ~-о лечение ліку-
вання водними процедурами; 2. банний;
~-а шибалка банний віник.
банциг ч. мн. -и техн. стрічкопйльний
верстат.
бан|я ж. 1. лазня, баня; градска ~ міська
лазня; напаля ~-та вйтопити баню (лаз-
ню); обществени ~-и комунальні лазні;
2. ванна, ванна кімната; апартамент с ~
квартйра з ванною; 3. перев. мн. (ліку-
вальні) ванни; вьздушни ~-и повітряні ван-
ни; кални ~-и грязі; минерални ~-и міне-
ральні ванни; 4. тільки мн. (лікувальні мі-
неральні джерела) води, грязі; 5. тільки одн.
(водна процедура) ванна, купання; правя ~
приймати ванну; 6. спец, ванна; закална
(закальчна) ~ гартівна ванна; киселйн-
(>.нічім
33
барут
н.। - кислотна ванна; 0 кьрвава ~ крива-
н.і ь.пія.
ь.іня|м недок. діал. купати.
ь.ір 1 ч. мн. -ове 1. бар; млечен ~ бар, де
иоі.ііоть молочні коктейлі та безалкогольні
н.ніоі; нбщен ~ нічний бар; 2. (стойка у
приміщенні бара) бар.
бар 2 присл. розм. поет. див. баре, барем.
бара ж. розм. річка, рівчак, калюжа,
барабан ч. 1. муз., техн. барабан; ~ за
ра ібйване тіпальний барабан; бйя ~ бити
н о.ірабан; барабанити; задвйжващ ~ ве-
дучий барабан; миячен ~ мийний бара-
б.ні; 0 бйя ~ в усі дзвони дзвонити (бити);
работя на ~ працювати поспіхом.
барабан|ен, -на, -но; -ни барабанний;
І'ісст] ~ удар барабанний дріб; вьртяща
се ^-на пеіц спец, обертова барабанна піч.
барабанйст ч. барабанщик (в оркестрі).
барабанчи|к ч. мн. -ци барабанщик.
барабанчица ж. барабанщиця.
барабан|я -йш; -йх недок. 1. (часто й
дрібно стукати) барабанити; (розм.— про
дощ, сніг) порощйти; ~ с прьсти вьрху
масата барабанити пальцями по столу;
дьждьт ~-й по стьклата дощ барабанить
(норощйть) у вікна; 2. рідко (бити в ба-
рабан) барабанити; барабанчето ~й б’є ба-
рабан.
барабар присл. розм. разом, укупі, су-
купно; 0 ~ Петко с мьжете куди кінь з
копитом,, туди й жаба з хвостом; коваль
коня кує, а жаба й собі ногу дає.
бараббй ч. діал. бульба, бараболя, кар-
тбх, картоха; картопля.
бараж ч. 1. гребля, загата; 2. військ.
бараж; вьздушен ~ повітряний бараж;
патрулювання (літаків) у повпрі.
бараж|ен, -на, -но; -ни загороджуваль-
ний.
барака ж. 1. барак (ч.); дьрвена ~ де-
рев’яний барак; 2. навіс, сарай; ~ за дьр-
ва и вьглища навіс (сарай) для дров і
вугілля; 0 накйчена като панайрска ~
вйряджена (вйчепурена) як пава.
бара|м недок. розм. 1. торкати, торка-
тися, дотикатися; брати в руки, мацати,
щупати; (розм.) лапати; не сьм го ~-л я
його не брав; 2. займатися, робйти; 3. пе-
рен. торкати, зачіпати; не ме ~-й не чіпай
мене.
барбуня іхт. барабуля, барабулька, сул-
танка.
барва|м недок./барна розм. торкати (час
від часу)/торкнути, дотикатися/доткнутися
і діткнутися; брати (час від часу)/взяти
(в руки), мацати/(розм.) мацнути.
бард ч. мн. -ове бард.
барду |к ч. мн. -ци діал. див. стбмна.
барелеф ч. барельєф.
барелеф|ен, -на, -но; -ни барельєфний.
баре, барем присл. розм. принаймні, хоч
би (хоча б [і]), хай би; ~ да йма з а що
принаймні було б за що; починй си ~ від-
почйнь хоча б.
барета ж. берет (ч.); моряшка ~ безко-
зйрка; ученйческа ~ учнівський берет.
бариев, -а, -о; -и барієвий; ~ двубкис дво-
окис барію; ~ карбонат карбонат барію.
бариера ж. 1. шлагбаум; 2. (штучна пере-
шкода з метою захисту) бар’єр, паркан;
грати, огорожа; 3. фіз. бар’єр, поріг; звуко-
ва ~ звуковйй бар’єр; топлйнна ~ теп-
ловйй бар’єр; 4. спорт, перен. бар’єр, пере-
шкода; <> вдйгам ~-та усувати перешкоду;
мйтническа (мйтнишка) ~ мйтний бар’єр.
бариер|ен, -на, -но; -ни бар’єрний.
барий ч. тільки одн. хім. барій.
барикада ж. барикада; вдйгам ~ ставити
(будувати) барикаду.
барикад[ен, -на, -но; -ни барикадний;
~-ни бйтки барикадні бої.
барикадйра|м недок. і док. барикадува-
ти; ~ улицата барикадувати вулицю.
баритон ч. баритон; едйн от най-добрйте
~-и в бперата одйн з найкращих баритонів
оперного театру (опери); мек ~ м’якйй
баритон.
баритбнов, -а, -о; -и баритоновий; ~ глас
баритоновий голос.
баркарола ж. муз. баркарола.
барман ч. бармен.
барн|а -еш; -ах док.: барвам (див.).
баров|ец ч. мн. -ци ж а р г. туз.
барок ч. тільки одн. барокко (с., невідм.);
етил ~ стиль барокко.
барбков, -а, -о; -и барочний; якйй від-
носиться до барокко; ~-а архитектура ар-
хітектура стйлю барокко.
барометрйч|ен, -на, -но; -ни барометрйч-
ний.
барометрйческ|и, -а, -о; -и див. баро-
метрйчен.
баромет|ьр ч. мн. -ри барометр; жи-
вачен ~ ртутний барометр; ~-ьрьт се кач-?
ва барометр піднімається; ~-ьрьт спад а
барометр падає.
барон ч. барон.
баронеса ж. баронеса.
барбнск|и, -а, -о; -и баронський; ~ за-
їм ьк баронський замок; ~-а тйтла тйтул
барона.
барут ч. порох; 0 дьржа (пазя) ~-а си
сух тримати (держати) порох сухйм; ми-
рйше на ~ пахне порохом; не е мирйсал ~
някой пороху не нюхав хто; ракетен ~
2 7-2498
барутен
34
батерия
ракетний порох; язьк за ~-а прибл. не треба
було город городйти.
барут|ен, -на, -но; -ни пороховий; ~ пог-
реб пороховйй погріб (льох).
бархет ч. бумазея, байка.
бархет|ен, -на, -но; -ни бумазейний, бай-
ковий; ~-на пелена байкова пелюшка; ~-на
риза бумазейна сорочка.
бас 1 ч. мн. -ове і баси 1. бас; пея ~ спі-
вати басом; 2. муз. (інструмент) бас, конт-
рабас; 3. тільки мн. муз. (найнижчі лади
музичного інструменту) басй; акордеон сьс
сто и двадесет ~-а акордеон на сто два-
дцять басів.
бас 2 ч. мн. -ове розм. заклад, парі; ()
~ дьржа (хващам се на бйтися об
заклад, закладатися; держати парі.
басейн ч. 1. басейн; плувен ~ плаваль-
ний басейн; 2. геогр., геол. басейн; ~-ьт
на Атлантйческия океан басейн Атлантич-
ного океану; каменовьглен ~ кам’янову-
гільний басейн; Тихоокеански ~ басейн
Тйхого океану.
басйра|м се недок. і док. бйтися/побй-
тися об заклад, закладатися/закластися,
ітй/пітй на (в) парі.
басйст ч. муз. 1. бас; 2. контрабасйст.
баскетбол ч. баскетбол; играя ~ грати
в баскетбол.
баскетбол|ен, -на, -но; -ни баскетболь-
ний; ~ отббр баскетбольна команда; ~-но
игрйще баскетбольний майданчик.
баскетболист ч. баскетболіст; най-добьр
~ найкращий баскетболіст.
баскетболистка ж. баскетболістка.
басма1 ж. сйтець; 0 не цепя ~ на някого
не церемонитися (не панькатися, не цяць-
катися) з ким.
басма 2 ж. ~-тютюн сорт дрібнолйстого
запашного тютюну.
басмен, -а, -о; -и сйтцевий; ~-а рокля
сйтцева сукня.
баснопйс|ец ч. мн. -ци байкар; талант на
~ байкарський хист (талант).
баснослбв|ен, -на, -но; -ни 1. надзвичай-
ний, небувалий, неймовірний, нечуваний;
~-ни печалби величезні прибутки; 2. заст.
міфічний, казковий, легендарний.
басн|я ж. 1. байка; 2. перен. розм.
байка, казка; вигадка, небилиця; 0 раз-
правям ~-и байки правити.
басов, -а, -о; -и муз. басовий; ~ ключ
басовий ключ; ~-а партия басова партія;
~-а трьба бас-труба.
баст|а 1 ж. зборка; рокля с големи ~-и
сукня з великими зборками.
баста 2 вигук розм. буде; баста, все, до-
сить, годі; казах и ~! я сказав і баста (все) І
бастибн ч. бастіон.
бастйса|м док.: бастйсвам (див.).
бастйсва|м «едок./бастйсам розм. 1. (рап-
том, несподівано) нападати/напасти; 2.
перемагати/перемогтй, долати/подолати і
здолати, бороти/побороти; брати/взяти
гору.
бастун ч. тростина; (рідко) трость; па-
лиця, ціпок; хбдя с ~ ходити з тростйною;
0 катб че ли е гльтнал ~ ніби (немов,
неначе) аршин проковтнув; сух катб ~
худий (сухий, тонкий) як тріска (скіпа,
дошка).
бастунче с. 1. тростинка, паличка, ціпо-
чок; 2. (завиток у письмі) гачок, крючок;
(розм.) карлючка; пйша чертйчки и ~-та
писати риски і крючечки.
батак ч. мн. -ци розм. 1. болото, багно,
багнище; трясовина, драговина, мочар;
2. перен. безнадійний стан, пропаща
справа, пропаще діло; 0 ~ работа про-
паща справа; изваждам/извадя от ~-а
някого допомагати/допомогтй кому вийти із
скрутного становища; тйкам/тйкна (тлас-
кам/тласна) кьм ~ (-а) някого, нещо штов-
хати/штовхнути в прірву (безодню) кого,
що.
батакчйя ч. розм. неплатник боргів.
батальбн ч. 1. військ, батальйон; ~ за
химйческо и радиацибнно разузнаване ба-
тальйон хімічної та радіаційної розвідки;
~ от бреговата отбрана батальйон берего-
вої оборони; вьздушно-десантен ~ повітря-
нодесантний батальйон; дисциплинарен ~
штрафний батальйон; отделен ~ окремий
батальйон; разузнавателен ~ розвідуваль-
ний батальйон; 2. у бригадирському русі
в Болгарії — частина будівельної бригади.
батаре|ен, -йна, -йно; -йни військ. 1. ба-
тарейний; ~ командир командир батареї;
2. у знач, ім.: ~-йният (~-йния) батарей-
ний; командир батареї.
батарея ж. військ, батарея; ~ за ббща
поддрьжка батарея загальної підтримки; ~
от бреговата артилерия батарея берегової
артилерії; ~ реактйвни установки батарея
реактивних установок; изтребйтелно-про-
тивотанкова ~ винищувально-протитанко-
ва батарея; тежка гаубична ~ важка
гаубична батарея.
бате ч. мн. -вци див. байко.
батев, -а, -о; -и який належить старшому
брату.
батери|ен, -йна, -йно; -йни батарейний;
~ радиоприемник батарейний радіоприй-
мач.
батерия ж. 1. ел. батарея; акумулаторна
~ акумуляторна батарея; кондензаторна ~
батйста
35
бдйтелен
конденсаторна батарея; сльнчева ~ соняч-
на батарея; 2. розм. кишеньковий фона-
рик; 3. техн. батарея, установка; водопро-
водна ~ водопровідний кран-змішувач;
газова ~ газова батарея (установка);
нефтопреработвателна ~ кубова нафтопе-
регінна батарея.
батйста ж. батист (ч.).
батйстен, -а, -о; -и батистовий; ~-а
блуза батйстова блузка.
батйстов, -а, -о; -и див. батйстен.
батко ч. мн. -вци див. байко.
батьо ч. мн. -вци діал. див. байко,
батьов, -а, -о; -и діал. див. батев.
бау, бау-бау вигук, гав, гав-гав.
бауч|а, -еш і -иш; бауках і баучих недок.
розм. брехати, валувати, гавкати; вйти,
заводити.
бахар ч. перець (пахучий).
бахур ч. діал. 1. (у тварин) товста
кйшка; 2. вид ковбасй, сальтисону із сви-
нячих та яловичих нутрощів і кишок.
бац вигук діал. 1. чмок; 2. у знач,
дієсл. цмок; цмокати, цмокнути.
бацил ч. бацйла.
бацйл|ен, -на-, -но; -ни бацйловий, ба-
цилярний.
бацилоносйтел ч. бацилоносій.
бацилоносйтелка ж. бацилоносій (про
жінку).
бач 1 ч. мн. -ове іст. мйто (за продаж
товару в селі або за вивіз його в інший на-
селений пункт).
бач 2 ч. мн. -ове розм. 1. вівчар, якйй
виготовляє масло, брйнзу; 2. людйна, що
має овець в громадській отарі.
бачйя ж. розм. кошара (вівчарня), де
доять овець і роблять масло та брйнзу;
0 това (тука) не е ~ тут не молочні ріки і
кисільні (масляні) берегй.
бачо ч. мн. -вци розм. див. байко.
баш присл. розм. саме, як раз, точно;
~ ти ми трябваш як раз ти мені потрібний;
не е така як раз не так.
бати прикм. незм. заст. головнйй, пер-
ший (при звертанні після турецьких власних
імен).
башйбозук ч. мн. -ци 1. іст. башибузук;
2. перен. башибузук; розбишака, головоріз,
башка розм. 1. у знач, прикм. незм.
окремий, інший; това е ~ работа це інша
річ (справа); 2. у знач, присл. окремо,
осібно; работя ~ от някого працювати ок-
ремо від кого.
баща ч. 1. батько; ~ на семейството
батько родйни; Циолковски е ~-та на астро-
навтиката Ціолкбвський — батько астро-
навтики; 2. перен. захйснйк, заступник;
0 духовен ~ церк. духовний отець, духів-
нйк; йска си и майка си правити як за
рідного батька, заломлювати велйку ціну,
вола правити; небесен ~ бог; от ~ на син
з покоління в покоління; от стар ~ чедо
розумна, досвідчена, хйтра людйна; стар ~
весільний батько; ти (за) ти (за) майка
уся надія на тебе.
бащИн, -а, -о; -и 1. батьківський, поет.
отчий; ~ имот родове майно, спадщина,
батьківщина; 2. у знач, ім.: ~-о батьківське
майно, спадщина від батька, батьківщина;
~-и дім та родйна батька, батькові родичі;
0 ~ езйк рідна мова; ~а кьща (~-а
стряха, ~-о огнище) батьківська ха-
та (стріха), рідна домівка; ~ и майчин
син а) богатйр; б) знев. пройдйсвіт,
пройда.
бащинйя ж. тільки одн. 1. розм. спад-
щина, батьківщина; 2. р о з м. рідна земля,
вітчйзна, батьківщина; 3. іст. господарства
феодально залежного, але незакріпаченого
селянйна в Болгарії у XIII—XIV ст.
бащинск|и, -а, -о; -и батьківський, поет.
отчий; ~ дьлг батьківський обов’язок; ~-а
обич батьківська любов; ~-о чувство бать-
ківське почуття; ~ грйжи батьківські тур-
боти.
бащинство с. тільки одн. батьківство..
бащичка ч. і ж. д і а л. див. бащичко.
бащичко ч. мн. -вци дитйна, дорослий
син або дочка, дуже схожі на батька; той
е цял ~ він вйкапаний (вйлитий) батько.
ба|я, -еш; -ях і баях недок. ворожйти,.
примовляти, заговорювати; відшіптувати;
~ за страх примовляти від страху; ~ си
1. лікуватися у знахарок, ворожбйток;
2. знев. базікати, молоти (плескати) язи-
ком; 0 ~ си за бьлхй байди (байдики)
бйти, байдикувати, байдувати; ~ си под нос
бурчати, бурмотіти, бормотати, мурмотати.
бая присл. розм. багато, досить багато;
~ си се променйл ти досить змінйвся.
баядерка ж. баядерка.
баялдйса|м док.: баялдйсвам (див.).
баялдйсваїм недок./баялдйсам розм.
непритбмніти/знепритбмніти, втрачати/
втратити свідомість, мліти/зомліти; умліва-
ти/умліти, зомлівати/зомліти.
баянка ж. д і а л. заклинання при ворож-
бі, замовляння.
баяч ч. знахар (заст.).
баячка ж. знахарка; (заст.) ворожбйтка,
баба, знатнйця.
б де ниє с. 1. неспання; 2. пильнування;
доглядання, догляд; 2. церк. неспання.
бдйтел|ен -на, -но; -ни пйльний; бьдй ~
будь пйльним.
2*
-бдйтелност
36
без
бдйтелност ж. тільки одн. пильність;
чуйність; революционна ~ революційна
пильність; приспйвам ~-та на някого приси-
пляти чию пйльність.
бдя, бдиш, бдях недок. не спати; бути
напоготові (насторожі), пильнувати.
бе частка розм. гей, ей, гей ти (при звер-
танні до кого-н. для підсилення фамільяр-
ності, згоди, спонукання, задоволення, запе-
речення, погрози і т. ін.)\ чакай! гей,
почекай! браво, ~ брате! браво, брате!
вьрнй му ги, ~! гей ти, повернй йому їх!
— Кой там? — Бе, аз сьм, аз — Хто там? —
Та я це, я; тьй, ~ так воно, так.
бебе с. немовля, грудна дитйна; тя йма ~
вона має маленьку дитйну; бавя ~-то до-
глядати за немовлям.
бебешк|и, -а, -о; -и дитячий, (розм.) ма-
лечий; ~ сапун дитяче мйло; ~-а конфек-
ция дитячий одяг; () ~ прйказки дитячий
лепет.
бег ч. мн. -ове див. бей.
бегач ч. 1. спорт, бігун; ~ на дьлго раз-
стояние бігун на довгі відстані; 2. гоночний
велосипед; 0 жйтен ~ ент. хлібний турун
(хлібна жужелиця).
бегачка ж. спорт, бігун (про жінку).
бег|лец ч. мн. -лецй і -ьлцй 1. утікач,
дезертйр; 2. (про цивільне населення) бі-
женець, утікач.
беглй|к ч. мн. -ци іст. 1. податок на овець
і кіз; 2. безплатна робота на бея.
бегликчйя ч. іст. збирач беглйку (по-
датку) .
бегом присл. бігом.
бегония ж. бегонія.
бег|ьл, -ла, -ло; -ли 1. швидкйй, побіжний,
поверховий; правя ~ преглед робйти побіж-
ний (поверховий) огляд; хвьрля ~ пог-
лед кйнути оком (очйма), кйнути [побіж-
ний] погляд; 2. заст. збіглий, утеклий.
беда ж. біда, нещастя, лйхо; () влйзам
в ~ попадати (потрапляти) в біду; туна ~
лиха доля.
бед|ен, -на, -но; -ни 1. бідний; убогий,
злиденний, нужденний, незаможній; (розм.)
мізерний; ~ човек бідна людйна; 2. бідний,
недорогйй, непйшний; ~-но облекло бідний
одяг; 3. (про вміст.) бідний; (рідко) скуд-
ний; ~ откьм (на) влага вьздух бідне
вологою повітря; ~-на растйтелност бідна
(скудна) рослинність; ~ руда бідна' руда;
4. перен. бідний, обмежений; ~ език бід-
на мова; 5. у знач, ім.: ~ бідний, незамож-
ний; бідняк; 6. у знач. ім. у чл. ф.: ~-ният,
-ния, -ната, -ното, -ните бідний, нещасний,
^бідолашний; (розм.) бідолаха, бідаха, бідня-
га (ч. і ж.).
бедн|ея, -ееш; (рідко) -ях недок. бідніти,
біднішати; (розм.) мізерніти, убожіти.
беднорйя ж. тільки одн. збірн. розм.
біднота.
бедност ж. тільки одн. 1. бідність, бід-
нота; 2. перен. бідність; () свидетелство за
~ іст. свідоцтво про бідність (документ, що
видавався в буржуазній Болгарії).
беднотйя ж. тільки одн. 1. бідність;
2. збірн. біднота.
бедня|к ч. мн. -ци бідняк; (розм.) бідар,
бідак; сірома, сіромаха.
бедняшк|и, -а, -о; -и бідняцький, неза-
можницький; (розм.) бідарський, бідацький,
харпацький; злидняцький; ~-о семейство
бідняцька родйна.
бедрен, -а, -о; -и стегновий, стегенний;
(розм.) клубовий, кульшовий; ~-а мускул
стегновйй (кульшовйй) м’яз (мускул).
бедрб с. 1. стегно, (рідко) бедро; (розм.)
клуб, кульша; 2. сторона рівнобедреного
трикутника; 3. геол. крило; ~ на гьнка
крило складки.
бедствен, -а, -о; -и злигодній; тяжкйй,
важкйй; намйрам се в ~-о положение пе-
ребувати у важкому становищі.
бедствие с. біда, лйхо, нещастя, біду-
вання, недоля; природно ~ стихійне лйхо.
бедствува|м недок. бідувати, поневіряти-
ся; (рідко) бідкатися.
бедуйн ч. бедуїн.
бедуйнскіи, -а, -о; -и бедуїнський.
бед|я, -йш; -йх недок. наговорювати,
(розм.) клепати;— Вярно ли е? Или само ви
~-ят? — Це правда? Чи тільки наговорю-
ють на вас?
беж прикм. незм. розм. беж (невідм.),
бежевий; чорапи ~ бежеві панчохи.
бежан|ец ч. мн. -цй біженець, утікач.
бежанка ж. біженка, утікачка.
бежанск|й, --а, -6; -й біженський, уті-
кацький.
бежешката присл. див. бежешком.
бежешком присл. бігом, бігцем; (розм.)
біжком.
бежов, -а, -о; -и бежевий; ~-а рйза бе-
жева сорочка.
без прийм. 1. (уживається при вказівці
на відсутність кого, чого) без; ~ врато-
врьзка без галстука; ~ заглавие без за-
головка; ~ изключение без вйнятку; ~
парй без грошей; ~ рькави без рукавів;
~ сьд без суду; льжа ~ ерам безсовісно
брехати; пйша ~ грешки писати без пб-
мйлок; 2. (уживається при вказівці на кіль-
кість, якої не вистачає до потрібної) без;
часьт е дванадесет ~ пет зараз без п’ятй
дванадцять; 3. при відніманні вказує, що
37	безгрйжие
безветрие с. тільки одн. безвітря, тйха по-
года; затйшшя.
безвкус|ен, -на, -но; -ни несмачнйй, без
смаку.
безвкусие с. тільки одн. рідко див.
безвкусица.
безвкусица ж. несмак, позбавлене смаку.
безвлас, -а, -о; -и безволосий; (розм.)
гйрявий.
безвласт|ен -на, -но; -ни 1. безвладний;
безсйлий; 2. безгосподарний; ~ имот
безгосподарне майно.
безвластие с. тільки одн. безвладдя.
безвбд|ен, -на, -но; -ни безводний.
безводне с. тільки одн. безвіддя, без-
воддя.
безв6л|ен, -на, -но; -ни безвільний, без-
вольний.
безволие с. тільки одн. безвілля, безволля,
безвільність, безвольність.
безвред|ен, -на, -но; -ни нешкідливий;
~-но лекарство нешкідлйві ліки.
безвредност ж. тільки одн. нешкідлйвість;
безневйнність, невйнність.
безвремен|ен, -на,-но; -ни дочасний, перед-
часний; ~-на смьрт передчасна кончйна
(смерть).
безвьзврат|ен, -на, -но; -ни безповорот-
ний; остаточний; ~-на загуба безповоротна
втрата; ~-но минало безповоротне минуле;
~-но решение остаточне рішення.
безвьздуш|ен -на, -но; -ни безповітряний;
~-но пространство безповітряний простір.
безвьзмезд|ен, -на, -но; -ни безплатний,
безвідплатний; (розм.) дармовий; 0 ~
даньк податок із спадщини.
безглав, -а, -о; -и рідко безголовий,
без голови; обезголовлений, обезглавлений.
безглаг6л|ен, -на, -но; -ни лінгв. бездіє-
слівний; ~-но изречение бездієслівне ре-
чення.
безглас|ен, -на, -но; -ни 1. безголосий;
безшумний; ~ пистолет безшумний пісто-
лет; 2. перен. безголосий, мовчазний; 0
~-на буква пішак, дрібнота, ніщо; нуль без
палички, порожнє (пусте) місце.
безграм6т|ен, -на, -но; -ни безграмотний,
неграмотний; неписьменний.
безгранйч|ен, -на, -но; -ни 1. безмежний,
необмежений, безкрайній; ~-ни простори
безмежні простори; 2. перен. необмежений;
~-на доброта безмежна доброта.
безгреш|ен, -на, -но; -ни безгрішний;
(заст.) безгріховний, безвинний, безневйн-
ний.
без гриж |ен, -на, -но; -ни безтурботний,
безклопітний; ~ смях безтурботний сміх.
безгрйжие с. безтурботність, безклопіття,
безалкохолен
дане число віднімається: бсем ~ пет е равно
три від восьмй відняти п’ять буде три; 4. у
спол.: ~ да складений сполучник, який вво-
дить підрядне обставинне речення і позначає
відсутність дії, звичайно перекладається
дієприслівником або дієприслівниковим зво-
ротом; той излезе ~ да се сбогува він
вийшов не попрощавшись; 0 ~ време пе-
редчасно, завчасно, завчасу; ~ друго не-
одмінно; ~ мяра (мярка) без міри, незмір-
но; ~ оглед на (кьм)... незалежно від...;
~ портфейл без портфеля; ~ сьмнение
без сумніву; и ~ това незалежно від цього.
безалкох6л|ен, -на, -но; -ни безалкоголь-
ний; ~-ни напйтки безалкогольні напої.
безапелацион|ен, -на, -но; -ни безапеля-
ційний; незаперечний, категорйчний; ~-на
присьда юр. безапеляційний вйрок; ~-но
решение юр. безапеляційне рішення, безапе-
ляційна ухвала.
безббж|ен, -на, -но; -ни 1. безбожний, без-
вірницький; 2. перен. безбожний, безсовіс-
ний, безсоромний; ~-на цена безбожна ціна.
безбожне с. безбожність, безвірство.
безббжни|к ч. мн. -ци безбожник, без-
вірник.
безббжница ж. безбожниця, безвірниця.
безбожническ|и, -а, -о; -и безбожний,
безболезнен, -а, -о; -и 1. безболісний;
~-а операция безболісна операція; 2. пе-
рен. безболісний; ~-о преодоляване на това
явление безболісне подолання цього явища.
безбрад, -а; -о; -и безбородий.
безбрач|ен, -на, -но; -ни рідко без-
шлюбний, нешлюбний.
безбрачие с. тільки одн. рідко без-
шлюбність, нешлюбність.
безбреж|ен, -на, -но; -ни безбережний,
безберегий; безкраїй, безкрайній; ~-но мо-
ре безбережне море.
безбр6д|ен, -на, -но; -ни 1. якйй не має
броду; 2. поет, безкраїй, безкрайній.
безбрб|ен, -йна, -йно; -йни незліченний,
незлічимий, незчисленний; ~-йно множест-
во безліч, сйла-силенна, без ліку.
безброй ч. тільки одн. поет, безліч, сйла-
силенна, без ліку.
безбур|ен, -на, -но; -ни 1. спокійний, без
бурі; ~-но море спокійне море; 2. поет,
безбурний; безтурботний; ~ живбт безтур-
ботне життя.
безвер|ен, -на, -но; -ни безвірний.
безверие с. безвір’я; невіра, невірство.
безвестен, -на, -но; -ни рідко безвісний,
невідомий, незнаний.
безветрен, -а, -о; -и безвітряний, без-
вітрий; затйшний; ~-о време безвітряна
погода.
38	безизкуствен
бездбмница ж. бурлачка, бездомниця;
(у знач, ім.) безпритульна.
бездуш|ен, -на, -но; -ни 1. бездиханний,
неживйй, бездушний; мертвий; ~-но тяло
бездушне (мертве, неживе) тіло; 2. бездуш-
ний, нечулий, безсердечний, безжальний;
~ човек бездушна (нечула, безсердечна,
немилосердна) людйна; ~-на игра бездуш-
на гра; ~-но отношение бездушне (нечуле,
безсердечне) ставлення.
бездушне с. тільки одн. бездушність, без-
душшя, нечулість.
бездт»жд|ен, -на, -но; -ни див. бездьждб-
вен.
бездьжд6в|ен, -на, -но; -ни бездощовйй;
(рідко) бездощівний; ~-на прблет посуш-
лива весна.
бездьн|ен, -на, -но; -ни бездонний; безод-
ній, незглибймий, незглйбний; ~-на прб-
паст безодня; 0 ~-на бьчва бездонна
бочка.
безжалост|ен, -на, -но; -ни безжалісний,
безжальний, немилосердний.
безжйзнен, -а, -о; -и безжйвний, безжит-
тєвий; ~-о тяло мертве (безжйвне, нежи-
ве) тіло.
безжйч|ен, -на, -но; -ни бездротовий;
~ телеграф бездротовий телеграф.
беззавет|ен, -на, -но; -ни беззавітний.
самовідданий.
беззакон|ен, -на, -но, -ни заст. див. про-
тивозакбнен.
беззаконствува|м недок. рідко чинйти
беззаконня; порушувати (переступати) за-
кон.
беззаіцйт|ен, -на, -но; -ни беззахисний,
безборонний, (рідко) безоборонний.
беззвезд|ен, -на, -но; -ни беззоряний.
беззвуч|ен, -на, -но; -ни беззвучний, без-
гучний; глухйй; тйхий; ~ смях беззвучний
сміх; () ~-ни сьгласни лінгв. глухі прй-
голосні.
беззем|ен, -на, -но; -ни рідко див.
безземлен.
безземлен, -а, -о; -и безземельний; ~-и
селяни безземельні селяни.
беззлоб|ен -на, -но; -ни беззлобний, не-
злобний; незлостйвий, незлоблйвий.
беззрач|ен, -на, -но; -ни поет, позбав-
лений зору, незрячий, невидющий, невидю-
чий, сліпий.
беззьб, -а, -о; -и беззубий, (розм.) щер-
батий.
безиде|ен, -йна, -йно; -йни безідейний;
~-йно произведение безідейний твір.
безизкус|ен, -на, -но; -ни рідко невигад-
ливий, нехйтрий, немудрий; простий.
безизкуствен, -а, -о; -и природний, не-
безгрьбначен
безжурність.
безгрьбнач|ен, -на, -но; -ни 1. безхребет-
ний; ~-но животно безхребетна тварйна;
2. у знач. ім. тільки мн. зоол. безхребетні;
3. перен. безхребетний; безхарактерний;
~ човек безхарактерна людйна.
бездар|ен, -на, -но; -ни бездарний, нез-
дарний, нездібний; нездара (ч. і ж); ~ ак-
тьбр нездібний актор (актор-нездара);
~-ни стйхове бездарні вірші.
бездарни|к ч. мн. -ци бездара, нездара,
бездарність (ч. і ж.).
бездарница ж. див. бездарних.
безде|ен, -йна, йно; -йни бездіяльний, не-
діяльний; (заст.) безчйнний.
бездействен, -а, -о; -и заст. безчйнний;
бездіяльний, недіяльний.
бездействие с. тільки одн. бездіяльність,
недіяльність; (заст.) безчйнність; вьзмуще-
ние от ~-то на някого обурення бездіяль-
ністю кого-н.
бездействува|м недок. не діяти, не працю-
вати; [нічого] не робйти.
бездел|ен, -на, -но; -ни бездіяльний, без-
дільний, не зайнятий роботою; ~ живбт
дозвільне (бездіяльне) життя.
безделие с. тільки одн. безділля, не-
робство, ледарство; (знев.) гультяйство.
безделица ж. тільки одн. рідко див.
безделие.
безделни|к ч. мн. -ци нероба, ледар;
(знев.) ледащо, ледацюга, гультяй.
безделница ж. нероба, ледарка; (знев.)
ледащо, ледащйця; гультяйка.
безделнич|а, -иш; -их недок. ледарювати,
дармувати; (розм.) байдикувати, байдува-
ти, бйти байдики; (знев.) гультяювати.
безделническ|и, -а, -о; -и бездіяльний, не-
труджений, (знев.) гультяйський; ледачий.
безделнишк|и, -а, -о; -и див. бездел-
нически.
бездет|ен, -на, -но; -ни бездітний; ~-на
жена бездітна жінка.
бездетка ж. бездітна (у знач, ім.), без-
дітна жінка.
бездетност ж. тільки одн. бездітність.
бездйм|ен, -на, -но; -ни бездймний; ~
барут бездймний порох; ~-но горйво без-
дйМне пальне.
бездихан|ен, -на, -но; -ни бездиханний;
мертвий.
бездна ж. 1. безодня, провалля, прірва;
водна ~ вир, пучйна; 2. сйла, сйла-силен-
на, безліч.
безд6м|ен, -на, -но; -ни бездомний, без-
хатний; безпритульний.
безд6мни|к ч. мн. -ци бурлак, бурлака,
бездомник; (у знач, ім.) безпритульний.
безизходен
39
безлюдне
штучний, простий; нехитрий (про людину, її
вчинки і т. ін.).
безизход|ен, -на, -но; -ни 1. безвйхідний;
~-но положение безвихідне (безпорадне)
становище; 2. безутішний, нерозважний;
неминучий; ~-на мька (тьга) безмірне
(безмежне, безутішне, нерозважне) горе;
0 ~-на улица глуха (сліпа) вулиця.
безизхбдица ж. тільки одн. безвихідність;
безвихідь; намйрам се в бути (знахо-
дитися) у безвйхідному становищі (безвй-
ході).
безймен, -а, -о; -и див. безйменен.
безймен|ен, -на, -но; -ни безіменний; не-
відомий; анонімний; ~ герой безіменний ге-
рой; ф ~ прьст безіменний (підмізйнний)
палець.
безимот|ен, -на, -но; -ни незаможний,
немаючий, неімущий; безземельний.
безинтерес|ен, -на, -но; -ни нецікавий.
безйр ч. тільки одн. оліфа.
безйрен, -а, -о; -и: ~-а боя олійна фарба.
безистен ч. крйтий рйнок; пасаж.
безкасов, -а, -о; -и безготівковий; без-
грошовий; ~-а операция безготівкова опе-
рація; ~-о плащане безготівковий рахунок.
безквас|ен, -на, -но; -ни прісний; приго-
товлений без закваски, без дріжджів; ~
хляб прісний хліб.
безкислород|ен, -на, -но; -ни безкисневий;
~-на атмосфера безкиснева атмосфера;
~-ни сьединения безкисневі сполуки.
безклас -а, -о; -и позбавлений колосся.
безклас|ен, -на, -но; -ни див. безклас.
безкласов, -а, -о; -и безкласовий; ~-о
общество безкласове суспільство.
безкнйж|ен, -на, -но; -ни заст. негра-
мотний, неписьменний.
безкомпромис|ен, -на, -но; -ни безкомпро-
місний; ~-на борба безкомпромісна бо-
ротьба.
безконеч|ен, -на, -но; -ни нескінченний;
безконечний; безкраїй, безкрайній, безмір-
ний; 0 ~ (безкраен) винт спец, безконеч-
ний гвинт; ~-но вьже спец, безконечний
канат.
безконечност ж. тільки одн. нескінченність,
безконечність, безкраїсть, безкрай, безкрай-
ність; до ~ нескінченно; без кінця, без
краю; без кінця-краю.
безконтрол|ен, -на, -но; -ни безконтроль-
ний.
безкорйст|ен, -на, -но; -ни безкорисливий,
некорйсливий; ~-на пбмощ безкорислива
допомога.
безкорйстие с. тільки одн. безкорйсли-
вість, некорйсливість.
безкористност ж. тільки одн. безкорйс-
ливість, некорйсливість; вярвам в ~-та на
хората вірити в безкорйсливість людей.
безкбс, -а, -о; -и рідко безволосий;
плішйвий.
безк6ст|ен, -на, -но; -ни безкостий, безкі-
стковий.
безкра|ен, -йна, -йно; -йни безкрайній,
нескінченний, безкраїй; безмежний; безко-
нечний; ~ пьт нескінченна дорога; ~ про-
стор безкрайній простір; ~ разговор не-
скінченна розмова; <$> ~-йна десетйчна дроб
мат. нескінченний десятковий дріб.
безкрай1 ч. поет. див. безкрайност.
безкрай 2 присл. 1. (дуже довго) нескін-
ченно; 2. (у великій кількості) без кінця
(краю); без кінця-краю, нескінченно.
безкрайно присл. дуже, надзвичайно; без-
мірно, незмірно; ~ сьм щастлйв я дуже
(незмірно) щаслйвий; той ~ ви обйча він
дуже (безмірно) любить вас.
безкрайност ж. тільки одн. 1. нескінчен-
ність, безконечність, безкраїсть, безкрай-
ність, (рідко) безкрай; 2. мат. нескінчен-
ність.
безкрак, -а, -о; -и див. безног.
безкрйл, -а, -о; -и безкрйлий.
безкритйч|ен, -на, -но; -ни некритйчний;
~ човек некритйчна людйна; ~-но отноше-
ние некритйчне ставлення.
безкрьв|ен, -на, -но; -ни безкровний; блі-
дйй; ~-на операция безкровна операція;
~-на революция безкровна революція; ~-но
лице бліде облйччя.
безкрьст|ен, -на, -но; -ни без хреста (про
могилу).
безкьщниік ч. мн. -ци рідко бездомний,
безхатній, безпритульний.
безкьщница ж. рідко бездомна, без-
хатня, безпритульна.
безлес|ен, -на, -но; -ни безлісий, безлісний.
безлесие с. тільки одн. безлісся.
безлйк, -а, -о; -и поет, безлиций, без-
лйкий; невиразний, позбавлений індивіду-
альності.
безлйч|ен, -на, -но; -ни 1. безлиций, без-
ликий; невиразний, безвиразний; ~-на маса
безлика маса; 2. лінгв. безособовий; ~ гла-
гол безособове дієслово.
безлйчие с. тільки одн. 1. безлйкість, не-
виразність, відсутність індивідуальності; 2.
безлйка, нікчемна людйна.
безлун|ен, -на, -но; -ни безмісячний;
~-но небе безмісячне небо.
безлуние с. тільки одн. безмісячна ніч.
безлюд|ен, -на, -но; -ни безлюдний, неза-
селений; дикий; ~-ни улици безлюдні ву-
лиці.
безлюдне с. тільки одн. безлюддя.
безмаслен
40
безотраден
безмаслен, -а, -о; -и рідко пісний; ~-но
ядене пісна їжа (страва); ф ~ крем завар-
ний крем.
безмер|ен, -на, -но; -ни безмірний, незмір-
ний, неосяжний, безмежний; ~-но прост-
ранство неосяжний (безмірний) простір;
~-на ббич безмірна любов.
безмес|ен, -на, -но; -ни піснйй, вегетаріан-
ський; ~-на кухня вегетаріанська кухня;
~-на храна пісна (вегетаріанська) їжа.
безметеж|ен, -на, -но; -ни безтурботний,
спокійний, (перен.) погідний, погідливий;
~ сьн безтурботний (спокійний) сон.
безмйлост]ен, -на, -но; -ни безжалісний,
безжальний, немилосердний; лютий; ~-на
експлотация безжалісна експлуатація.
безмйт|ен -на, -но; -ни безмйтний; ~ внос
безмйтний ввіз.
,безмлеч|ен, -на, -но; -ни якйй не має (не
дає) молока.
безм6зьч|ен, -на, -но; -ни безмозкий; ~-на
кост безмозка кістка.
безмотбр|ен, -на, -но; -ни безмоторний;
~ полет безмоторний політ.
безмотбрни|к ч. мн. -ци 1. планер; 2. пла-
нерйст.
безмьлв|ен, -на, -но; -ни безмовний; мов-
чазнйй, мовчазлйвий; ~ гняв мовчазнйй
гнів; ~-на благодарност мовчазна вдяч-
ність.
безмьлвие с. тільки одн. безмовність, мов-
чання; безгоміння.
безнадежд|ен, -на, -но; -ни безнадійний;
~-на работа безнадійна справа; ~-но сьс-
тояние безнадійний стан.
безнадеждност ж. тільки одн. безнадій-
ність, безнадія; чувство на ~ почуття без-
надійності.
безнадз6р|ен, -на, -но; -ни бездоглядний.
безнаказан, -а, о-; -и безкарний; ~-о пре-
стьпление безкарний злочин.
безнаследствен, -а, -о; -и безгосподар-
ний, вйморочний; ~ имот вйморочне майно.
безначал|ен, -на, -но; -ни одвічний, відвіч-
ний; вічний; споконвічний, правічний.
безначалие с. тільки одн. безвладдя; без-
ладдя, безлад.
безнбг, -а, о; -и безногий.
безнравствен, -а, -о; -и аморальний, не-
моральний, розпутний, розпусний; ~-а лйч-
ност аморальна особа; ~-а постьпка амо-
ральний вчинок.
безнравствениік ч. мн. -ци рідко розпут-
ний, розпусний, безпутний; розпутник, роз-
пусник.
безобйд|ен, -на, -но; -ни необразливий,
некрйвдний, невразлйвий, нездатний обра-
зити; невйнний; смйрний; ~ намек необраз-
ливий натяк; ~-на шега необразливий (не-
вразлйвий, невйнний) жарт; ~-но сьще-
ствб нездатна образити (смйрна) істота.
безбблач|ен, -на, -но; -ни безхма-
рий, (рідко) безхмарний, яснйй, погідний;
~-на нощ безхмарна ніч.
безобл6ж|ен -на, -но; -ни неоподаткову-
ваний.
безббраз|ен, -на, -но; -ни літ. безобразний.
безобраз|ен, -на, -но; -ни 1. бридкйй, пот-
ворний; ~-но лице бридке облйччя; 2. (про
поведінку, слова і т. ін.) неподобний, обур-
ливий; огйдний, огйдливий; поганий; ~-на
постьпка обурливий (огйдний) вчйнок.
безобразне неподобство, неподоба, без-
чйнство; 0 вьрша ~ чинйти (коїти, творй-
ти) неподобства (безчйнства); до ~ до
вйщого ступеня, до краю, надмірно (про
негативне явище); каквб е това що за
неподобство!
безобразни|к ч. мн. -ци бешкетник, (розм.)
шйбеник.
безобразница ж. бешкетниця.
безобразнич|а, -иш; -их бешкетувати; чи-
нйти неподобства (безчйнства), коїти (тво-
рйти) неподобства (безчйнства).
безоглед|ен, -на -но; -ни безсоромний;
безстйдний; нахабний, зухвалий; розгну-
зданий; ~ терор розгнузданий терор.
безок, -а, -о; -и сліпйй.
безопас|ен, -на, -но; -ни безпечний,
нешкідлйвий; ~-но място безпечне місце;
() ~-на игла англійська шпйлька.
безопасност ж. тільки одн. безпека, без-
печність ~ на движението безпека руху;
техника на ~-та техніка безпеки; чувству-
вам се в почувати себе в безпеці.
безосновател|ен, -на, -но; -ни безпідстав-
ний, необгрунтований; ~-ни твьрдения без-
підставні твердження.
безответ|ен, -на, -но; -ни 1. (який не одер-
жує відповіді) без відповіді, без відгуку;
2. (який не дає відповіді) безмовний; без-
словесний.
безотгов6р|ен, -на, -но; -ни безвідпові-
дальний; ~-на работа безвідповідальна
справа; ~-но отношение безвідповідальне
ставлення, (заст.) відношення.
безотговорност ж. тільки одн. безвід-
повідальність.
безотечествен, -а, -о; -и якйй не має бать-
ківщйни.
безотечествени|к ч. мн. -ци чоловік, ві-
дірваний від батьківщйни.
безотечественица ж. жінка, відірвана від
батьківщйни.
безотрад|ен, -на, -но; -ни безрадісний, без-
відрадний; (рідко) безвідрадісний.
безотчетен
41
безпрекослбвен
безотчет|ен, -на, -но; -ни 1. беззвітний;
~-ни парй гроші, які не підлягають звіту;
2.з а ст. непоясненний, непояснймий; несві-
домий.
безочие с. тільки одн. нахабство, нахаб-
ність, зухвальство, зухвалість, безсором-
ність, безстидство.
безочлив, -а, -о; -и нахабний, зухвалий,
безсоромний, безстидний; ~-о дьржане на-
хабна поведінка.
безочлив|ец ч. мн. -ци нахабна (безсо-
ромна, зухвала) людйна.
безпамет|ен, -на, -но; -ни 1. забудьку-
ватий, безпам’ятний; (розм.) непам’ятлй-
вий, непам’яткий; (рідко) забутливий; 2.
безрозсудний, нерозсудний, нерозсудливий;
безумний; ~-на любов безумна (безроз-
судна) любов.
безпарйч|ен, -на, -но; -ни безгрошовйй,
(рідше) безгрошевйй, (розм.) безгрішний;
фін. безготівковий; ~-на сметка фін. без-
грошовйй (безготівковий) розрахунок.
безпарйчие с. тільки одн. безгрішшя, без-
грошів’я.
безпартй|ен, -йна, -йно; -йни 1. безпар-
тійний; ~-йни маси безпартійні маси; 2.
у знач. ім. безпартійний; блок на комунйсти
и ~-йни блок комуністів і безпартійних.
безпеч|ен, -на, -но; -ни заст., поет.
див. безгрйжен.
безпланов, -а, -о; -и безплановий; ~-о
стопанство безпланове господарство.
безплат|ен, -на, -но; -ни безплатний, без-
коштовний.
безплодіен, -на, -но; -ни 1. (про землю,
рослини, живі істоти) безплідний, неплід-
ний; 2. (про тварин і розм. — про землю)
яловий; 3. (про землю) неродючий; 4. перен.
марний, даремний, безплідний ~-ни усйлия
марні (даремні, безплідні) зусйлля.
безплодие с. 1. (про землю, рослини, живі
істоти) безплідність, неплідність; 2. (про
тварин і розм. — про землю) яловість; 3.
(про землю) неродючість.
безпльт|ен, -на, -но; -ни безплотний, без-
тілесний.
безпогреш|ен, -на, -но; -ни безпомилко-
вий, правильний; ~ удар безпомилковий
(точний) удар; ~ усет безпомилкове чуття.
безпод6б|ен, -на, -но; -ни розм. незрів-
нянний, чудовий; ~ хитрец незрівнянний
хитрун.
безпок6|ен, -йна, -йно; -йни неспокійний,
тривожний, турботний, занепокоєний; ~
поглед занепокоєний (неспокійний, тривож-
ний, турботний) погляд; ~ сен неспокійний
сон; ~ човек неспокійна людйна; ~-но
сьстояние неспокійний (тривожний) стан.
безпокойствие с. тільки одн. див. без-
покойство.
безпокойство с. тільки одн. 1. неспокій,
занепокоєння, непокоєння, тривога, поби-
вання, хвилювання; 2. турбота, турбування,
клопіт; извинете за ~ вйбачте (пробачте)
за турботу (клопіт; що потурбував); сьз-
давам ~ непокоїти, завдавати турботи
(клопоту), турбувати.
безпоко|я, -йш; -йх недок. турбувати, не-
покоїти; тривожити, бентежити; не йскам да
го ~ не хочу його турбувати; ~ се триво-
житися, турбуватися, хвилюватися; клопо-
татися, непокоїтися, піклуватися; не се без-
покойте за мене не турбуйтеся про мене.
безполез|ен, -на, -но; -ни некорйсний, не-
потрібний, марний; даремний; ~-на вещ не-
потрібна річ; ~-на работа марна справа.
безполов, -а, -о; -и безстатевий, нестате-
вий; ~-о размножаване безстатеве (не-
статеве) розмноження.
безпомощ|ен, -на, -но; -ни безпорадний,
безпомічний, безрадний, непорадний; без-
вольний, безвільний.
безпор6ч|ен, -на^ -но; -ни заст. безвад-
ний, бездоганний; чесний.
безпорядь|к ч. мн. -ци 1. безладдя, без-
лад, нелад; (розм.) розгардіяш; в ~ без-
ладно, без ладу, (розм.) жужмом; 2. тільки
мн. заст. заворушення, безпорядки, роз-
руха.
безпорядьч|ен, -на, -но; -ни безладний;
~-но движение безладний рух.
безпочвен, -а, -о; -и 1. безгрунтовий;
~-о отглеждане на растения безгрунтове
вирощування рослйн; 2. перен. необгрун-
тований, безгрунтовний, безпідставний; ~-и
обвинения безпідставні (необгрунтовані)
звинувачення.
безпочйв|ен, -на, -но; -ни рідко безпе-
рервний, безупйнний, невпинний; неспин-
ний, ненастанний; безугавний, невтом-
ний.
безпощад|ен, -на, -но; -ни нещадний, без-
пощадний, немилосердний, немилосердий;
~-на борба безпощадна (нещадна) боро-
тьба; ~-на критика нещадна критика.
безправ|ен, -на, -но; -ни безправний.
безправне с. безправ’я, безправність;
пьлно ~ повна безправність.
безпредел|ен, -на, -но; -ни 1. безмежний,
необмежений, (рідко) необмежний; без-
країй, безкрайній; 2. перен. безмежний, без
меж; необмежений; ~-на любов безмежна
любов.
безпредмет|ен, -на, -но; -ни безпредмет-
ний; ~ разговор безпредметна розмова.
безпрекослов|ен, -на, -но; -ни беззапе-
безпрепятствен
42
безскрупулен
речний, безсуперечний; (рідко) безспірний;
~-но подчинение безсуперечне підкорення.
безпрепятствен, -а, -о; -и безперешкодний,
безборонний, беззаборонний, вільний.
безпретенцибз|ен, -на, -но; -ни непретен-
зійний.
безпрецедент|ен, -на, -но; -ни безпреце-
дентний; ~-но сьбйтие безпрецедентна
подія.
безпризбр|ен, -на, -но; -ни 1. бездогляд-
ний, безпритульний; ~-но дете безпритуль-
на дитйна; 2. у знач, ім.: ~-ни безпри-
тульні.
безпрймер|ен, -на, -но; -ни безпрйкладний,
нечуваний; небувалий; надзвичайний; ~
геройзьм безпрйкладний героїзм.
безпрйнцип|ен, -на, -но; -ни безпринцип-
ний; ~ човек безпринципна людйна.
безпристрастие с. тільки одн. безсторон-
ність; неупередженість.
безпричйн|ен, -на, -но; -ни безпричйн-
ний; ~-на радост безпричйнна радість;
~-но отсьствие безпричйнна відсутність.
безприют|ен, -на, -но; -ни 1. безпритуль-
ний, бездоглядний, бездомний; 2. у знач, ім.:
~-ни безпритульні.
безпросвет|ен *, -на, -но; -ни 1. безпросвіт-
ний, непроглядний; ~ мрак безпросвітна
темрява; ~-на нощ безпросвітна (непро-
глядна) ніч; 2. перен. безпросвітний.
безпросвет|ен 2, -на, -но; -ни рідко не-
освічений; (розм.) темний, незрячий; ~-на
маса темна (неосвічена) маса.
безпьт|ен \ -на, -но; -ни 1. рідко
бездоріжний; ~-но място бездоріжнє міс-
це; 2. заст. безвйхідний ~-но сьстояние
безвйхідний стан.
безпьт|ен 2, -на, -но; -ни безпутний, не-
путящий, (рідко) непутній; безладний;
~ живот безпутне життя.
безпьтица ж. 1. глухйй кут; 2. перен. без-
вйхідь; глухйй кут; тупйк; идейна ~ ідей-
ний тупйк; намйрам се в заходити в
безвйхідь, опинятися в тупику.
безработ|ен, -на, -но; -ни 1. безробітний;
~ човек безробітна людйна; 2. у знач. ім.
безробітний.
безраббтица ж. тільки одн. безробіття.
безрадост|ен, -на, -но; -ни безрадісний,
нерадісний; ~ живот безрадісне життя;
~-на сьдба безрадісна доля.
безразббр|ен, -на, -но; -ни безладний;
безсистемний; ~-ни йзстрели безладна стрі-
лянйна.
безразлйч|ен, -на, -но; -ни байдужий,
(рідко) байдужливий; збайдужілий, збай-
дужнілий; ~ вид байдужий вйгляд; ~ пб-
глед байдужий погляд; ~ човек збайдужіла
людйна; той е ~ кьм тях він байдужий до
них; 0 ~-но равновесие фіз. байдужа (ін-
диферентна) рівновага.
безразлйчие с. тільки одн. байдужість;
байдужність; (розм.) знеохота, знеохочен-
ня; ~ кьм всйчко байдужість до всього; с
престбрено ~ з удаваною байдужістю.
безразсьд|ен, -на, -но; -ни безрозсудний,
нерозсудний, нерозсудливий, нерозважний,
нерозважливий; безглуздий; ~-на полйтйка
безрозсудна політика; ~-на постьпка без-
розсудний вчйнок.
безред|ен, -на -но; -ни безладний, без-
системний; ~-на тьлпа безладна юрба [на-
роду] ; ~-но четене безсистемне читання;
~-ни мисли безладні думкй.
безредй|е с. 1. тільки одн. безладдя, без-
лад, нелад; (розм.) розгардіяш; в ~ без-
ладно, без ладу; 2. тільки мн.: ~-я заво-
рушення, безладдя; (рідко) безпорядки.
безредица ж. див. безредие.
безрезерв|ен, -на -но; -ни беззастереж-
ний, безсуперечний, безумовний; ~-на под-
крепа беззастережна підтрймка.
безрезултат|ен, -на, -но; -ни безрезуль-
татний; ~-ни издйрвания безрезультатні
пошуки; ~-ни усйлия безрезультатні зу-
сйлля.
безрбг -а, -о; -и безрогий, шутий; ~-а
крава безрога корова.
безрод|ен ’, -на, -но; -ни безплідний, не-
плідний, неродючий; ~-на пбчва неродючий
грунт.
безрбд|ен 2, -на, -но; -ни безрідний; який
не має батьківщини.
безрбпот|ен, -на, -но; -ни покірливий,
покірний, безмовний; ~ роб покірний раб;
~-но подчинение безмовне підкорення.
безрьк, -а; -о; -и безрукий.
безсемен|ен, -на, -но; -ни безнасінний;
безсім’яний; ~-но грбзде виноград без
кісточок.
безсйл|ен, -на, -но; -ни 1. безсйлий, без-
сильний; безвольний, безвільний; безвлад-
ний; немічний; ~-на злоба безсильна
злість (злоба); чувствувам се ~ почувати
себе безсйльним (немічним); 2. знесилений,
хиренний, (знев.) хирий, хирний; 3. перен.
безсильний, неспроможний.
безсйлие с. тільки одн. 1. безсйлля, зне-
сйлля, знесйлення; знесйленість; безволля,
безвілля; безвладність; в ~ безсйло; чув-
ствувам ~-то си да помбгна відчувати
своє безсйлля допомогтй; 2. неміч, неміч-
ність, несйла; хйрість; 3. неспроможність.
безсистем|ен, -на, -но; -ни безсистемний;
~-но четене безсистемне читання.
безскрупул|ен, -на, -но; -ни безсовісний;
безславен
43
безсьница
(розм.) несовісний; нахабний, зухвалий; ~
кариерйст зухвалий кар’єрист; ~-но ограб-
ване безсовісний грабіж.
безслав|ен, -на, -но; -ни безславний; га-
небний; ~ край безславний кінець.
безслед|ен, -на, -но; -ни безслідний.
безсловес|ен, -на, -но; -ни 1. безсловесний,
безмовний; німий; ~-на твар безсловесна
істота (тварйна); 2. заст. перен. безсло-
весний; покірний; ~ роб безсловесний (по-
кірний) раб.
безсльнчев, -а, -о; -и безсонячний, без
сонця; ~ ден безсонячний день.
безсмйслен, -а, -о; -и безглуздий, безтям-
ний; нісенітний; ~ поглед безтямний (ту-
пий, безглуздий) погляд; ~ разговор без-
глузда (дурна) розмова; ~-а дума без-
змістовне (безглузде) слово.
безсмйслие с. тільки одн. беззмістовність;
безглуздість, безглуздя, безтямність; нісе-
нітність, нісенітниця; ~-то на текста беззмі-
стовність тексту.
безсмйслица ж. безглуздість, безглуздя;
нісенітниця; това е ~ це безглуздя; някак-
ва ~ якась нісенітниця.
безсмьрт|ен, -на, -но; -ни 1. безсмертний,
невмирущий; ~-на идея безсмертна ідея;
красотатае ~-на краса невмируща (вічна);
2. поет, безсмертний, незабутній; ~ гарни-
збн безсмертний гарнізон; ~ подвиг без-
смертний подвиг; ~-но произведение без-
смертний твір; ~-ни дела безсмертні справи.
безсмьртие с. тільки одн. безсмертя, без-
смертність, невмирущість.
безснеж|ен, -на, -но; -ни безсніжний, без
снігу; ~-на зйма безсніжна зима; ~-ни
вьрхове безсніжні вершини (верхів’я).
безсбл|ен, -на, -но; -ни 1. безсольовий,
без солі; несолоний, несблений; прісний;
~ хляб прісний хліб; ~-но ядене несолона
(несолена) їжа; 2. перен. прісний; недо-
тепний; ~ анекдот прісний (недотепний)
анекдот.
безспйр|ен, -на, -но; -ни безупинний, нев-
пинний; неспинний, безперервний, безугав-
ний; ~-на борба безперервна боротьба;
~-но движение безперервний (безупинний,
невпинний) рух.
безспбр|ен, -на, -но; -ни безперечний, без-
спірний, безсуперечний; явний; ~ талант
безперечний талант; ~-на йстина безспір-
на істина; ~-ни доказателства безспірні
докази.
безсрам|ен, -на, -но; -ни безсоромний, без-
стйдний; ~ льжец безсоромний брехун;
~-на усмйвка безсоромна посмішка.
безсрамие с. тільки одн. безсоромність,
безстидство.
безсрамни|к ч. мн. -ци безсоромний (у
знач, ім.); соромітник, безстидник.
безсрамница ж. безсоромна (у знач, ім.);
соромітниця, безстйдниця.
безсребрени|к ч. мн. -ци заст. безсрібник,
безсребреник, безсеребреник.
безсрбч|ен, -на, -но; -ни ек. безстроковий,
безтерміновий; 0 ~ влог безстроковий
(безтерміновий) вклад; ~-на пблица без-
строковий поліс.
безстопанствен, -а, -о; -и безгосподарний,
безхазяйний, без господаря; нічйй; ~-о
имущество безхазяйне (безгосподарне)
майно; ~-о отношение кьм това безго-
сподарне ставлення до цього.
безстраст|ен, -на, -но; -ни безпрйстрасний,
безстрасний, байдужий, байдужний, (розм.)
байдужливий; нечулий, холодний; ~ глас
безпристрасний (безстрасний) голос; ~
наблюдател безпрйстрасний спостерігач;
~ поглед безстрасний (байдужий) по-
гляд.
безстрастие с. тільки одн. безпрйстрас-
ність, безстрасність; байдужість, байдуж-
ність; нечулість, холодність.
безстраш|ен, -на, -но; -ни безстрашний,
відважний; ~-на постьпка відважний вчй-
нок; ~-но поведение безстрашна поведін-
ка; ~-ни думи безстрашні слова.
безстрашне с. тільки одн. безстрашність.
безстрашлив, -а, -о; -и заст. див. без-
страшен.
безсьвест|ен, -на, -но; -ни безсовісний;
розм. несовісний; ~ тип безсовісний тип.
безсьдьржател|ен, -на, -но; -ни беззмі-
стовний; ~ разговор беззмістовна розмова;
~-на реч беззмістовна промова.
безсьзнание с. тільки одн. безпам’ят-
ство, непам’ять, непритомність; (розм.) не-
тяма, нестяма; (рідко) нестямка, безпа-
м’ять; в ~ в непритомності (безпам’ятстві,
непамяті); изпадам в ~ непритомніти,
ставати безтямним (нестямним), впадати в
безпам’ятство (непам’ять).
безсьзнател|ен, -на, -но; -ни несвідомий
(відсталий); ~ човек несвідома людйна.
безсьмнен, -а, -о; -и безсумнівний, без-
перечний; ~-и спосббности безсумнівні
здібності.
безсьн|ен, -на, -но; -ни безсонний; ~-ни
нбщи безсонні ночі.
безсьние с. тільки одн. безсоння, безсон-
ниця, (тільки мн.) нічнйці; страдам от
хворіти на безсоння; хвана [ме] ~ напало
[на мене] безсоння.
безсьница ж. безсоння, безсонниця, (тіль-
ки мн.) нічнйці; страдам от ~ страждати
від безсоння.
безсьрдечен
44
безчет
безсьрдеч|ен, -на, -но; -ни безсердечний,
бездушний; ~ човек безсердечна людина.
безсьрдечие с. тільки одн. безсердечність,
бездушність.
безсьюз|ен,-на, -но; -ни лінгв. безсполуч-
никовий; ~-но слбжно сьчинено изречение
безсполучникове складнопідрядне речення.
безтакт|ен,-на; -но; -ни нетактовний, без-
тактний, безтактовний; ~-на постьпка не-
тактовний вчйнок.
безтеглбвност ж. тільки одн. невагомість;
сьстояние на ~ стан невагомості.
безтелес|ен, -на, -но; -ни безтілесний, без-
плотний.
безтрев|ен, -на, -но; -ни позбавлений тра-
ви; ~-на площ гола (позбавлена трави)
площа.
безтревбж|ен, -на, -но; -ни спокійний, без-
турботний; (перен.) погідний, погідливий.
безукор|ен, -на, -но; -ни бездоганний;
~ превод бездоганний переклад; ~-на
служба бездоганна служба; ~-но минало
бездоганне минуле.
безукорйзнен, -а, -о; -и див. безукорен.
безум|ен, -на, -но; -ни 1. безумний, боже-
вільний; ~ пбглед безумний (божевільний)
погляд; ~ човек божевільна людйна; 2. пе-
рен. божевільний, безумний; нерозсудливий,
нерозважливий, безглуздий.
безум|ец ч. мн. -ци безумець, божевільний,
(розм.) шаленець.
безумне с. 1. тільки одн. божевілля, безум-
ство; безумність, шаленість; 2. безрозсуд-
ність, безрозсудство; безглуздя.
безумни|к ч. мн. -ци заст. див. безумец.
безумница ж. заст. божевільна.
безумство с. див. безумне.
безумствува|м недок. божеволіти, безум-
ствувати, шаленіти.
безупреч|ен, -на, -но; -ни бездоганний;
~-на репутация бездоганна репутація;
~-на точност бездоганна точність.
безуслбв|ен, -на, -но; -ни 1. (не пов'яза-
ний умовами) безумовний, беззастережний,
безсуперечний; 2. абсолютний, повний; не-
заперечний, безперечний; ~-на забрана на
атомно орьжие повна заборона атомної
зброї; 0 ~-на капитулация військ, без-
застережна капітуляція; ~-ни рефлекси
фізіол. безумовні рефлекси.
безуспеш|ен, -на, -но; -ни безуспішний,
невдалий; даремний, марний, (розм.) нада-
ремний; ~ опит невдала (безуспішна) спро-
ба; ~-на обсада безуспішна (невдала)
облога; ~-ни усйлия марні зусйлля.
безутеш|ен, -на, -но; -ни невтішний, без-
утішний, нерозважний, невтишймий; ~
плач невтішний плач; ~-на скрьб безутіш-
на скорбота; ~-ни думи невтішні слова.
безух, -а, -о; -и безвухий; ~-о куче без-
вухий собака; ~-о гьрне безухий (безву-
хий) глечик.
безучаст|ен, -на, -но; -ни байдужий, бай-
дужний; нечутливий, нечуйний; ~ йзраз
байдужий вйраз; ~ пбглед байдужий по-
гляд; той е ~ кьм всйчко він байдужий до
всього.
безфбрмен, -а, -о; -и безформний; ~-а
маса безформна маса.
безхарактер|ен, -на, -но; -ни безхарактер-
ний; ~ човек безхарактерна людйна.
безхйтрост|ен, -на, -но; -ни 1. нехйтрий,
нелукавий; щйрий; 2. (позбавлений склад-
ності) немудрий, прбстйй.
безхлебіен, -на, -но; -ни безхлібний, без
хліба; ~ клас пустйй колос; ~-на диета без-
хлібна дієта.
безцвет|ен, -на, -но; -ни 1. безбарвний,
безколірний, безкольоровий, небарвйстий;
~ газ безколірний газ; ~-на течност без-
барвна рідина; ~-но стьклб безкольорове
скло; 2. (про бляклий колір) безбарвний,
позбавлений барв, безкольоровий; вйцвілий,
линялий; ~-ни очй безбарвні очі; 3. перен.
безбарвний; ~ езйк безбарвна мова.
безцел|ен, -на, -но; -ни безцільний; ~-но
хбдене безцільне ходіння (блукання).
безцен, -а, -о; -и рідко див. безценен.
безцен|ен, -на, -но; -ни 1. безцінний, кош-
товний, дорогоцінний; ~ камьк коштовний
(дорогоцінний) камінь; самоцвіт; ~-ни до-
кументи безцінні документи; 2. перен. без-
цінний, мйдий, дорогйй, любий, коханий.
безценица ж. тільки одн.: на ~ за без-
цінь (безцінок); купувам (продавам) на ~ ку-
пувати (продавати) за безцінь (безцінок).
безцерембн|ен, -на, -но; -ни безцеремон-
ний, нецеремонний; ~-на намеса безцере-
монне втручання; ~-но дьржане безцере-
монна поведінка.
безцерембнност ж. безцеремонність, неце-
ремонність; обйден от ~-та на някого обра-
жений безцеремонністю кого.
безчест|ен, -на, -но; -ни 1. безчесний, без-
совісний, нечесний; ~ човек безчесна людй-
на; 2. заст. безславний; ганебний; ~-на
постьпка безчесний вчйнок.
безчестие с. тільки одн. безчестя; ганьба.
безчестни|к ч. мн. -ци безчесна людйна.
безчестница ж. безчесна жінка.
безчест|я, -йш; -йх недок. 1. (знеславлю-
вати) безчестити, ганьбйти; 2. (жінку) гвал-
тувати.
безчет присл. у знач, неозн.-кільк. числ.
безліч, без ліку; незліченно, незчисленно;
~ звездй безліч зірок.
безчетен
45
бележка
безчет|ен, -на, -но; -ни незліченний, не-
злічймий, незчисленний; ~-но колйчество
(мнбжество) безліч, незліченна (незчислен-
на) кількість.
безчйн|ен, -на, -но; -ни заст. неблагопри-
стбйний, недобропристойний; непристойний,
неподобний.
безчйнств|о с. безчйнство; бешкет, сваво-
ля, свавілля, свавільність, свавільство;
вьрша ~-а безчййствувати.
безчйнствува|м недок. безчйнствувати,
бешкетувати, робйти (чинйти) бешкет; сва-
волити.
безчйслен, -а, -о; -и див. безброен.
безчовеч|ен, -на, -но; -ни нелюдський,
нелюдяний; жорстокий, лютий; ~-на екс-
плоатация жорстока (нелюдська) експлуа-
тація.
безчовечие с. див. безчовечност.
безчовечност ж. нелюдськість, нелюдя-
ність, жорстокість.
безчувствен, -а, -о; -и 1. нечутлйвий,
безчуттєвий, непритомний; ~ кьм страда-
нията нечутлйвий до страждань; 2. байду-
жий, бездушний, нечулий.
безчувствие с. тільки одн. 1. нечутлйвість,
непритомність; 2. байдужість, байдужність,
бездушність, нечулість.
безшев|ен, -на, -но; -ни безшовний, без
шва.
безшум|ен, -на, -но; -ни 1. безшумний,
безшелесний; беззвучний; безгучний; ~-на
похбдка безшумна хода; ~-на трамвайна
мотрйса безшумний моторний вагон (трам-
вая); 2. перен. безшумний, тйхий; 0 ~ ге-
ройзьм невдаваний (неудаваний) героїзм.
бейца ж. дружйна бея (бека), (розм.)
бейка.
бей ч. мн. -ове іст. бей, бек (титул в Ос-
манській імперії); фживея катб живея
~ гйбй жйти паном (по-панському), жйти
[паном] на всю губу.
бей вигук див. брей.
бейзбол ч. тільки одн. спорт, бейсбол,
бейов, -а, -о; -и якйй належить бею (беку);
~а кіща дім бея (бека).
бейовица ж. див. бейца.
бейск|и, -а, -о; -и 1. якйй належить бею
(беку); 2. п е р е н. багатий, заможний, роз-
кішний; ~ живбт розкішне життя.
бекар ч. муз. бекар.
бекас ч. орн.: гбрски ~ бекас, слуква лі-
сова, валюшень.
беки, беким частка див. белки, белким.
бекон ч. тільки одн. бекон.
бекяр, бекяр|ин, ч. мн. -и розм. холо-
стяк, парубок, неодружений; (розм.) бур-
лака, нетяга, бездомник.
бекярск|и, -а, -о; -и холостяцький, пару-
боцький; ~-а квартйра холостяцька квар-
тйра; 0 ~-о общежйтие гуртожйток для
холостяків (для несімейних).
бекярствува|м недок. бути холостйм (па-
рубком, неодруженим), парубкувати.
бел 1 ч. мн. -ове і -ьове д і а л. філе.
бел 2 ч. мн. -ове д і а л. заступ.
беладона ж. бот. беладонна.
бел ач ч. чоловік, якйй займається очй-
щенням овочів, кукурудзи.
белачка 1 ж. жінка, яка займається очй-
щенням овочів, кукурудзи.
белачка2 ж. жінка, яка займається ви-
білюванням полотна.
белгй|ец ч. мн. -йци бельгієць.
белгййка ж. бельгійка.
белгййск|и, -а, -о; -и бельгійський.
беле|г ч. мн. -зи 1. знак, познака; мітка,,
відмітина; агне с черен ~ ягня з чбрною від-
мітиною; поставям ~ ставити знак; 2. (ха-
рактерна риса) ознака, особлйвість, відмі-
тина; рецесйвен ~ рецесйвна ознака; сйгу-
рен ~ надійна ознака; 3. шрам, рубець, слід;
~ от нож шрам від ножа; ~ от рана рубець
від рани; 0 турй си ~ на ухото прибл. а) за-
рубай (закарбуй) собі на носі (на лобі);
б) я тобі помщуся.
бележ|а, -иш; белязах недок. 1. мітити,
відмічати, робйти позначку; таврувати;
~ с червено мастйло мітити (робйти по-
значку) червоним чорнйлом; те белязаха
добйтька с горе що желязо вонй таврували
худобу розжареним залізом; 2. відмічати,
запйсувати; той си ~-и всйчко в тефтера
він відмічає все в записній кнйжці; 3. від-
мічати, відзначати; исторйците ~-т, че това
е станало пб-рано історики відмічають, що
це сталося раніше; 4. бути, ставати; кос-
монавтиката ~-и нов етап в техниката кос-
монавтика є новйм етапом у техніці; 5. мати
досягнення, досягати/досягтй; физкултур-
ното движение ~-и нбви успехи фізкуль-
турний рух має нові досягнення.
бележйт, -а, -о; -и 1. видатнйй, визнач-
нйй, знаменйтий, славетний, славнозвісний,
славний;писател визначнйй (видатнйй)
письменник; ~ подвиг славний подвиг; ~
учен видатнйй (визначнйй) учений; ~-ото
Боянско евангелие славнозвісне Боннське
євангеліє; 2. знаменний; ~-а дата знамен-
на дата.
бележк|а ж. 1. запйска; подавам ~ пода-
вати запйску; 2. довідка, запйска; изви-
нйтелна ~ запйска про причйни відсутності
на заняттях; отчислйтелна ~ довідка про
звільнення (з роботи); служебна ~ служ-
бова запйска; 3. тільки мн. замітки, но-
бележник
46
белоног
гатки; ~-и от лекции конспекти лекцій;
биографйчни ~-и біографічні замітки; вбдя
~-и конспектувати; складати (робйти) кон-
спект; критйчни ~-и критичні замітки (но-
татки); пьтни ~-и дорожні замітки (но-
татки); 4. примітка; редакцибнна ~ редак-
ційна примітка, примітка редакції; 5. за-
уваження; правя ~ на някого робйти за-
уваження кому, зауважувати кому; 6. оцін-
ка; отлйчна ~ відмінна оцінка; поправим
си ~-ата виправляти оцінку; слаба ~ не-
задовільна оцінка; 0 вземам си ~ а) бра-
ти на замітку, занотовувати; б) мати на
увазі, брати до уваги (на увагу), зважати;
вземам си добра (серйозна) ~ виносити
(здобувати) науку (урок), враховувати на
майбутнє; касова ~ касовий чек; мобили-
зацибнна мобілізаційне розпорядження,
мобілізаційний наказ; паметна ~ дипл.
пам’ятна запйска; повиквателна ~ повіст-
ка, чекова ~ чек.
бележни|к ч. мн. -ци 1. записна кнйжка,
записнйк, блокнот; джобен ~ кишенькова
записна кнйжка; ~ с хвьрчащи листа
блокнот з відривнйми аркушами (листка-
ми); 2. (для оцінок) щоденник; табель;
ученйчески ~ шкільнйй щоденник.
белезнйкав, -а, -о; -и білястий, білу-
ватий (перев. про людину) білявий; ~-а
светлина білясте світло.
белезнйци перев. мн. наручники, ручні
кайдани.
белен *, -а, -о; -и білений, вйбілений;
~-о платно білене (вйбілене) полотно.
белен 2, -а, -о; -и обчйщений, очйщений;
(розм.) обрушений; ~-а царевица обруше-
яа кукурудза.
белетаж ч. бельетаж.
белетрйст ч. белетрйст.
белетрйстика ж. белетрйстика.
белетристйч|ен, -на, -но; -ни белетристйч-
ний; ~-на творба белетристйчний твір.
белетристйческ|и, -а, -о; -и белетристйч-
ний; ~-о произведение белетристйчний
твір.
беле|я, -еш; (рідко) белях недок. 1. (про
волосся) сйвіти; 2. білішати, робйтися бі-
лим, блідйм; ~ се біліти, білітися; платно
самбтно се ~-е біліє парус самотйнно (рід-
ко одиноко).
белйл|ен, -на,’ -но; -ни якйй вибілює;
~-ни препарати препарати для вибілюван-
ня; ~-на вар (прьст) білйльне (хлорне)
вапно.
белйло с. 1. (мінеральна фарба) білйло;
2. з а с т. (для обличчя) білий крем, білйла
(тільки мн.).
белйна ж. розчин хлорного вапна.
белина ж. 1. білість, білизна, білина;
2. діал. (очей) білок.
белич|ьк, -ка, -ко; -ки 1. біленький; 2. у
знач. ім. ~-ко а) біла пляма; б) (очей)
білок.
белка ж. строката нашйвка на пелені
суконь.
белки, белким частка розм. 1. певно,
певне, мабуть, очевйдно, напевне; ~е
трьгнал сам мабуть (певно) сам пішов
(вйрушив); 2. хай, нехай; абй, лише, лиш,
абй тільки, тільки б; ~ да се срещнем пак
тільки б ми зустрілися знову; 3. невже,
хіба; ~ не знаєш? невже не знаєш?
белобрад, -а, -о; -и сивобородий; ~ дядо
сивобородий дід.
белова ж. чистовйк, біловйк, біловйй
текст; на ~ [препйсвам] на чистовйк [пе-
репйсувати].
беловлас, -а, -о; -и поет, сивоволосий,
світловолосий.
белогварде|ец ч. мн. -йци білогвардієць.
белогвардейск|и, -а, -о; -и білогвардійсь-
кий; ~-и банди білогвардійські банди.
белоглав, -а, -о; -и білоголовий, світло-
волосий; 0 ~ лешояд орн. білоголовий
сип.
белогрйв, -а, -о; -и білогрйвий; ~ кон
білогрйвий кінь.
белогушка ж. яка має білу шйю; білошйя
(про качку).
белодрешков|ец ч. мн. -ци назва особи з
Північно-Західної Болгарії, де народний чо-
ловічий одяг зроблений з білої вовняної
тканйни.
белозем ч. білястий грунт; біла глйна.
белокамен|ен, -на, -но; -ни поет, біло-
камінний, білокам’янйй; ~-на кьща біло-
камінний дім.
белокбж, -а, -о; -и 1. білошкірий, білий;
~-а жена білошкіра жінка; (розм.). білян-
ка; 2. у знач. ім. (про расу) білошкірий,
світлошкірий, білий.
белокбр, -а, -о; -и білокорий; ~-а бреза
білокора береза.
белокбс, -а, -о; -и див. беловлас.
белокрйл, -а, -о; -и білокрйлий; ~-а чайка
білокрйла чайка.
белолйк, -а, -о; -и білолиций; ~-а мома
білолиця дівчина.
беломбр|ец 1 ч. мн. -ци житель узбережжя
Егейського моря.
беломбр|ец2 ч. мн. -ци південний вітер
(з Егейського моря).
беломбрск|и, -а, -о; -и якйй стосується
Егейського моря; ~ вятьр південний вітер
(з Егейського моря).
белоног, -а, -о; -и білонбгий.
белоперка
47
бера
белоперка ж. поет, яка має біле пір’я,
білий плавець (про птицю, рибу, стрілу).
белорус|ин ч. мн. -и білорус.
белоруск|и, -а, -о; -и 1. білоруський;
~ езйк білоруська мова; ~-и народни при-
казки білоруські народні казки; 2. у знач,
ім.: ~ білоруська мова.
белбса|м док.: белбсвам (див.).
белбсва|м недок. / белбсам 1. білйти/побі-
лйти, вибілювати і вибіляти/вйбілити, вап-
нувати і вапнйти/повапнувати; ~ стената
білйти стіну (стінку); 2. заст. мазати/
намазати білим кремом облйччя; ~ лицето
си білйтися (недок.); 3. (тканину, матеріал)
білйти, вибілювати/вйбілити.
белоснеж|ен, -на, -но; -ни 1. покрйтий
снігом; ~ врьх вершййа, покрйта білим
снігом; 2. білосніжний, яскраво-білий;
білий, як сніг; ~-на кьрпа [за маса] біло-
сніжна скатерка.
белоствбл, -а, -о; -и поет, якйй має
білий стовбур; білокорий.
белбт ч. тільки одн. б е л 6 т; карточна
гра в 101 очко.
белота ж. білість, білизна, білина.
белоцвет|ен, -на, -но; -ни поет, напов-
нений білоцвіттям, якйй має білий цвіт на
деревах, білі пелюстки.
белть| к 1 ч. мн. -ци 1. білок; ~ на яйце
білок яйця; отделям ~-ка от жьлгька від-
діляти (відокремлювати) білок від жовтка;
разбйвам ~ збивати білкй; 2. хім. білок;
глббулни (кьлбовйдни) ~-ци глобулярні
білкй; нишковйдни (фибрйлни) ~-ци
фібрилярні білкй; слбжни ~-ци складні
білкй.
белть|к2 ч. мн. -ци розм. білок (очей).
белтьч|ен, -на, -но; -ни 1. білковий; ~-но
веществб білкова речовйна; ~-на обмяна
білковий обмін; 2. якйй містить білок яйця,
зроблений з білка; ~-на глазура глазур з
білка.
белтьчина ж. хім. білок.
бельб с. тільки одн. білйзна; ~ за леглб
(спадно ~) постільна білйзна; ~ за пране
(нечйсто ~) брудна білйзна; бебешко ~
дитяча білйзна; [долно] ~ спідня (натіль-
на) білйзна; (у знач, ім.) спіднє; захабено
~ заношена білйзна; знак вьрху ~ мітка
на білйзні; прано ~ вйпрана білйзна; про-
стйрам ~ розвішувати білйзну; тькани за
~ білйзняні тканйни; 0 рбвя се в чуждо ~
рйтися (копатися) в чужій [брудній] бі-
лйзні.
бел я \ -иш; -их недок. 1. (у воді і на сон-
ці) білйти, вибілювати; ~ платно білйти
(вибілювати) полотно; 2. (умиваючись)
білйти, робйти білим, чйстим.
бел|я 2, -иш; -их недок. обчищати (розм.
рідко) оббирати; лущити; ~ картофи чй-
стити картоплю; ~ царевица лущити ку-
курудзу; ~ ябьлка чйстити яблуко; ~ яйце
обчищати яйце; ~ се облуплюватися, об-
лущуватися; (розм.) лупйтися, облазити
(про шкіру).
беля ж. р о з м. 1. неприємність, прйкрість;
біда, лйхо; ето ти ~ от (ото, оце) біда
(лйхо); за ~ (як) на біду, (як) на лйхо, (як)
на гріх; 2. шкода, лйхо, втрата, (розм.) збй-
ток; правя ~ заподіювати шкоду, завдавати
шкоди; стана ~ сталося лйхо; 0 вкарвам/
вкарам в ~ някого накликати/наклйкати
на кого лйхо; отварям/отворя ~ на някого
див. отварям; тьрся си ~-та лізти (перти)
на рожен.
белязан, -а, -о; -и відмічений; 0 ~ от
сьдбата (от господ) букв, відмічений долею
(господом); ~-и атоми фіз. мічені атоми.
бел|янка 1 ж. мн. -енки місце біля річки,
де вибілюють полотно.
бел|янка2 ж. мн. -енки вечорнйці, досвітки
(під час яких лущать кукурудзу).
бемол ч. муз. бемоль (ж.); без ~ без-
бемолі; си ~ сі бемоль.
бенгалск|и, -а, -о; -и бенгальський; 0
~ бгьн бенгальський вогонь.
беневреци мн. беневреці; вузькі шта-
нй з білого домашнього сукна.
бенедиктин ч. тільки одн. бенедиктйн.
бенефйс ч. бенефіс.
бензин ч. бензйн; авиационен ~ авіа-
ційний бензйн; високооктанов ~ високо-
октановий бензйн; етилизйран ~ етильова-
ний бензйн; тежьк ~ важкйй бензйн.
бензйнен, -а,-о;-и бензйновий; ~ резер-
воар бензйновий бак (бензобак); ~-а за-
палка бензйнова запальнйчка; ~-а станция
бензозаправна станція.
бензиностанция, бензостанция ж. бензо-
заправна станція.
бензол ч. тільки одн. бензол.
бенка ж. родимка, родйма пляма; кафява
~ на бузата корйчнева родимка на щоці.
бент ч. мн. -ове гребля, загата; () отпуш-
вам/отпуша (отпрйщвам/отпрйщя) ~-а
давати/дати волю стихії; давати/дати волю
почуттям.
бер|а, -еш; брах 1. (квіти, траву, гриби,
яблука, вишні і т. ін.) збирати, зривати;
~ лозе збирати урожай винограду, збирати
виноград; ~ памук збирати бавовну; ~
царевица збирати кукурудзу; 2. д і а л. (вій-
сько, людей) збирати; ~ помен запрошува-
ти на помйнки; цар бере войска голяма цар
збирає велйке військо; 3. уміщати, уміщу-
вати, * містйти; шишето ~-е едйн лйгьр
бер ач
48
библиографски
пляшка уміщує один літр; 4. наривати,
гноїтися; прьстьт ~-е палець нариває;
0 ~ гайле (грижа) за някого, за нещо
тривожитися за кого, що, ким, чим, турбу-
ватися про кого, що, за кого, що, ким, чим;
~ грях на душата брати гріх на душу;
~ душа умирати, бути (лежати) при смер-
ті; ~ ерам соромитися, стидитися; ~ (сьбй-
рам/сьбера) страх (страха) набиратися
(набратися) страху, тремтіти (затремтіти)
від страху; ~ ядове засмучуватися, розст-
роюватися.
берач ч. збирач; ~ на грозде збирач
винограду.
берачка ж. збирачка.
бербер|ин, бербер ч. мн. -и заст. цируль-
ник, голяр; перукар.
берданка ж. бердана, берданка.
берекет ч. тільки одн. родючість, пло-
дючість; урожай; голям ~ велика родю-
чість, хороший урожай.
берйтба ж. 1. збирання урожаю; ~ на
ягоди збирання суниць; 2. урожай; пьрва ~
перший урожай; 3. пора збирання урожаю;
по ~ на царевица під час збирання куку-
рудзи.
берйя ж. державний збір (за виконання
певних послуг).
бертолетов, -а, -о; -и: ~-а сол хім. берто-
летова сіль.
бесарабск{и, -а, -о; -и бессарабський;
якйй стосується Бессарабії; бесарабска
степ бессарабський степ; ~-и бьлгари бол-
гари з Бессарабії.
беседа ж. 1. бесіда, розмова; сьрдечна ~
сердечна бесіда; 2. (на певну тему) бесіда,
співбесіда; научно-популярна ~ науково-
популярна бесіда; изнасям ~ проводити бе-
сіду.
беседва|м недок. бесідувати, розмовляти,
беседка ж. альтанка, (рідко) бесідка.
бесен, бясна, бясно; бесни 1. скажений;
бясно куче скажений собака; 2. перен. ска-
жений, розлютований, розлючений, роз’яре-
ний; шалений; ~ пбглед шалений погляд;
-3. перен. скажений, шалений, стрімкйй, на-
вальний; бурхлйвий, рвучкйй; бясна игра
шалена гра; бясна скброст шалена швйд-
кість; 0 бясна вечер діал. вечір напере-
додні весілля, колй у нареченої розважа-
ються родичі; бясна гьба бот. блювотна
сироїжка.
бесйлка ж. шйбениця.
бесйло с. див. бесйлка.
бесн|ея, -ееш; -ях недок. біснуватися;
скаженіти, буйствувати; (розм., рідко) бі-
сйтися; цяла нощ океаньт ~-я цілу ніч
океан біснувався.
беснота ж. сказ, скаженйна; (розм.) каз,
скаженівка, скаженйця; в ~ скажено,
оскаженіло, шалено.
беснотйя ж. див. беснота.
беснува|м недок. заст. див. беснея.
бесовск|и, -а, -о; -и 1. з а с т. поганський;
язйчеський; ~ обичай поганський звйчай;
2. бісівський, демонський, диявольський;
~-а ейла бісівська (диявольська) ейла.
бесува|м недок. 1. бісйтися, біснуватися,
скаженіти, буйствувати; 2. розпусничати,
розпутничати, розпутствувати, жйти роз-
пусно (розпутно).
бес|я, -иш; бесйх недок. вішати; 0 той
коли и ~-и прибл. він господар становища,
він цар і бог.
бетон ч. тільки одн. 1. бетон; армйран ~
армований бетон; ~-ьт не е изстйнал бетон
не застйг; бьрзо втвьрдяващ се ~ швидко-
тверднучий бетон; мазен (тльст) ~ мас-
нйй бетон; пбрест (шуплест) ~ ніздрюва-
тий бетон; пясьчноземен ~ грунтобетон;
2. (у футболі) стінка; 0 ~ сьм ж а р г. бути
відмінно готовим (підготовленим).
бетонджййск|и, -а, -о; -и якйй стосуєть-
ся бетоняра; ~-а бригада бригада бето-
нярів.
бетонджйя ч. бетоняр.
бетбн|ен, -на, -но; -ни бетонний; ~ разтвор
бетонний розчин.
бетонйра|м недок. і док. бетонувати/забе-
тонувати; заливати/залйти (покривати/по-
крйти) бетоном.
бетонобьркачка ж. бетономішалка, бето-
нозмішувач.
бетбнов, -а, -о; -и бетонний; ~ завод бе-
тонний завод; ~-а стена бетонний мур.
бешамел ч. тільки одн.: ~ сос бешамель
(сог/с).
би частка: да не ~ да... як би не ...; колй б
не ...; може ~ можлйво.
бибербн ч. соска; (розм.) пустушка.
библейск|и, -а, -о; -и біблійний, (рідко)
біблійський, біблейський; ~ сюжет біблій-
ний сюжет.
библиограф ч. бібліограф.
библиографйч|ен, -на, -но; -ни бібліогра-
фічний; ~ показалец бібліографічний по-
кажчик.
библиография ж. бібліографія; ~ на
сьчиненията на Йван Вазов бібліографія
творів Івана Базова; ~ по тебрията на пре-
вода бібліографія з теорії перекладу.
библиографск|и, -а, -о; -и бібліографіч-
ний; ~ институт бібліографічний інститут;
~ преглед бібліографічний огляд; ~-а
рядкост бібліографічна рідкість; ~-и справ-
ки бібліографічні довідки.
библиоман
49
билет
библиоман ч. бібліоман.
библиомания ж. тільки одн. бібліоманія.
библиотека ж. 1. бібліотека; градска ~
міська бібліотека, публічна бібліотека; под-
вйжна ~ бібліотека-пересувка, пересувна
бібліотека; 2. (книг) бібліотека, серія; ~ за
ученйка бібліотека учня (серія); научно-
популярна ~ науково-популярна бібліоте-
ка; 0 Народна ~ «Кйрил и Метбдий» На-
родна бібліотека ім. Кирила і Мефбдія.
библиотекар ч. бібліотекар; той беше ~
він був бібліотекарем.
библиотекарка ж. бібліотекарка.
библиотекарск|и, -а, -о; -и бібліотекар-
ський; ~ курсове бібліотечні курси, курси
бібліотечних працівників.
библиотеч|ен, -на, -но; -ни бібліотечний;
~ раббтник працівник бібліотеки; ~ фонд
бібліотечний фонд.
бйблия ж. біблія; сцени из ~-та сцени з
біблії.
бива|к ч. мн. -ци бівак, бівуак.
бйва|м недок. 1. бути, бувати; знаходи-
тися, перебувати; не сьм ~-л в село отдавна
давно я не бував у селі; 2. тільки 3 ос. одн.
і мн. бувати, траплятися; насйла хубост не
бйва прислів'я насилу мйлим не будеш; на
милування нема силування; силою не бути
милою; често бйва така часто буває так;
3. тільки 3 ос. одн. безос. можливо, треба;
не, не бйва ні, не треба (не можна); 4. тільки
З ос. одн. теп. ч. р о з м. добре, згода, можна;
0 бйва го за всйчко [він] майстер на всі
руки (на все, на всячину); у нього руки на
всі штуки; бйва ли такбва нещо! як (хіба)
можна! де ви бачили! що ви кажете! бйва си
[го] [він] нічого собі; непоганий; вартий,
путній; не ме бйва я не зовсім здоровий;
я нездужаю.
бивач|ен, -на, -но; -ни бівачний, бівуач-
ний; ~ живбт бівуачне життя.
бйвол ч. буйвіл; 0 на ~-а окбто все в про-
сбто прислів'я прибл. у кого що болить, той
про те говорить; що кому треба, той про те й
теребить; голодній кумі хліб на умі.
биволар ч. пастух, череднйк (буйволів).
биволарка ж. пастушка, череднйця (буй-
волів).
биволарск|и, -а, -о; -и якйй стосується
пастухів буйволів.
бйволица ж. буйволйця.
бйволск|и, -а, -о; -и буйволовий, буй-
волів, буйволячий; ~-а кбжа буйволяча
шкіра; ~-о мляко буйволяче молоко; 0
~-и нерви волячі (залізні) нерви; [човек]
с ~-и очй нахабна людйна.
бивш, -а, -о; -и колйшній; ~ минйстр
колйшній міністр.
бйгор ч. геол. туф.
бйгор|ен, -на, -но; -ни зроблений з туфу;
~-на облицбвка облицювання з туфу; ~-ни
образувания утворення з туфу.
бйгоров, -а, -о; -и зроблений з туфу; ~-а
скала скеля з туфу.
биде с. біде.
бидбн ч. бідон; фляга; балон; каністра;
~ за бензйн каністра; ~ за мляко бідон
[для молока]; фляга; ~-ите са пьлни с газ
балони, наповнені газом.
биенале с. бієнале; ~ на старото изкуство
бієнале стародавнього мистецтва.
бижу с. 1 (прикраса з коштовного каміння
і дорогоцінних металів) коштовність, доро-
гоцінність; (заст.) клейнбд; колекция от
~-та колекція коштовностей; 2. розм.
перен. шедевр; тази малка цьрква е
йстинско ~ ця маленька церква — справж-
ній шедевр.
бижутер ч. ювелір.
бижутери|ен, -йна, -йно; -йни ювелірний;
~ магазин ювелірний магазйн.
бижутерия ж. 1. тільки одн. збірн.
ювелірні вйроби, (мн.) коштовності, дорого-
цінності; 2. виробнйцтво та продаж юве-
лірних прикрас; 3. ювелірний магазйн.
бйзнес ч. бізнес.
бизнесмен ч. бізнесмен.
бизбн ч. бізон.
бик ч. мн. -ове бик; бйволски ~ буйвіл;
борба с ~-ове бій биків; порбдист ~ пле-
меннйй бик; 0 вбден ~ орн. бугай; сйлен
(як, здрав) катб ~ сйльний (міцнйй, здо-
ровий) як бик; стоя катб ~ на празни ясли
дивйтися як теля (цап) на нові ворота;
хващам ~-а за рогата брати (хапати) бика
(вола) за роги.
бикоббріец ч. мн. -ци тореадор.
бикоббрство с. тільки одн. корйда.
бйков, -а; -о; -и бйчачий; ~-а глава
бичача голова.
б’икоглав, -а, -о; -и розм. упертий як
бик; твердоголовий, твердолобий, свавіль-
ний.
бикоглавство с. упертість, свавілля, сва-
вільність, свавільство.
билгйя ж. д і а л. брусок, точйло.
бйле с. мн. -та лікарська рослйна (трава),
(збірн.) зілля; (заст.) дання; омайно ~
приворотне зілля, приворбт-зілля, розмай-
зілля; дання; розделно ~ відворотне зілля
(відворотна трава); 0 кбтешко ~ вале-
ріана; старо (лудо) ~ беладбнна.
билет ч. 1. квиток; (розм.) білет; (рідко)
картка; ~ за кйно (концерт, теагьр)
квиток на фільм (в кінотеатр, на концерт
в театр); ~ от лотарията (лотариен
билетен
50
бис
лотерейний білет; бланков ~ квиток для
спеціальних (туристичних) поїздок, що за-
повнюється на спеціальному бланку; каса
за ~-и білетна каса; железоігьтен ~ за-
лізничний квиток; купувам си/купя си (ва-
дя) ~ купувати/купйти (придбати) квиток;
трамваєм ~ трамвайний квиток; 2. (доку-
мент) квиток; комсомблски ~ комсомольсь-
кий квиток; партйен ~ партійний квиток;
3. екзаменаційний квиток (розм. білет);
тегля ~ с вьпроси брати квиток (білет)
з питаннями.
билет|ен, -на, -но; -ни квитковий, білетний;
картковий; ~-но гише білетна каса, білетне
віконце.
билетопродавач ч. касир, що продає
квитки.
билетопродавачка ж. касйрка, що продає
квитки.
билибн ч. білібн.
бйлк|а ж. лікарська рослина; дика запаш-
на рослина (трава); бера ~-и збирати
лікарські рослини (трави).
билкар, бйлкар|ин ч. мн. -и 1. чоловік, що
збирає або продає лікарські рослини; 2.
чоловік, що лікує лікарськими рослйнами;
(заст.) знахар.
билкарка ж. 1. жінка, що збирає або
продає лікарські рослйни; 2. жінка, що
лікує лікарськими рослйнами; (заст.) зна-
харка.
билкарск|и, -а, -о; -и пов’язаний з лікар-
ськими рослйнами; ~ магазйн магазин
лікарських рослйн.
бйлков пов’язаний з лікарськими рослй-
нами; ~ чай лікувальний (настояний на
лікарських травах) чай.
бйло с. мн. била 1. вершйна, гребінь
(гори), гірськйй хребет; 2. гребінь, коник,
коньбк; 3. сволок.
било ... било (илй) спол. розділовий
або ... або; ~ аз, ~ ти, або я, або ти,
~ на север илй на юг [або] на північ {,]
або на південь.
биля частка розм. навіть; за това не сьм
и чул ~ про це я навіть і не чув.
билярд ч. більярд; играя ~ грати в
більярд.
билярд|ен, -на, -но; -ни 1. більярдний,
більярдовий; ~-на маса більярдний стіл;
~-на топка більярдна куля; 2. у знач, ім.:
~-на більярдна.
бинбашйя ч. іст. військовий чин команди-
ра загону на 1000 солдат (у Болгарії під час
турецького поневолення).
бинлй|к ч. мн. -ци бутель, сулія.
бинок|ьл ч. мн. -ли бінокль; военен ~
військовий бінокль; морски ~ морськйй
бінокль; полевй ~ польовйй бінокль; те-
атрален ~ театральний бінокль.
бйнт ч. мн. -ове бинт; превьрзвам с ~
перев’язувати бинтом.
бйнтов, -а, -о; -и бинтовйй; ~-а прев-
рьзка бинтова пов’язка.
бинтбва|м недок. і док. бинтува-
ти/забинтувати; ~ раната бинтувати
рану.
биограф ч. біограф; той е пьрвият ~ на
писателя він перший біограф письменника.
биографйч|ен, -на, -но; -ни біографічний;
~ бчерк біографічний нарис; ~-ни данни
біографічні дані.
биографйческіи, -а, -о; -и див. биогра-
фйчен.
биография ж. біографія; разказвам ~-та
си розказувати свою біографію.
биолб|г ч. мн. -зи біолог.
биологйч|ен, -на, -но; -ни біологічний;
~ метод біологічний метод; ~-ни процеси
біологічні процеси.
биологйческ|и, -а, -о; -и біологічний; ~-а
защйта біологічний захист; ~-а смьрт
біологічна смерть.
биология ж. біологія; космйческа ~
космічна біологія; ббща ~ загальна біо-
логія; той е завьршил ~ він закінчйв біо-
логічний [факультет]; час по ~ урок
біології.
биолбжка ж. біолог (про жінку).
биолбжк|и, -а, -о; -и біологічний, якйй
стосується біологів та біології; ~ конгрес
конгрес (з’їзд) біологів.
биофизй|к ч. мн. -ци біофізик.
биофйзика ж. біофізика.
биофизйчка ж. біофізик (про жінку).
биохимй|к ч. мн. -ци біохімік.
биохимйч|ен, -на, -но; -ни біохімічний;
~-ни изследвания біохімічні дослідження.
биохимйчка ж. біохімік (про жінку).
биохймия ж. біохімія.
бйра ж. пйво; бйстра ~ прозоре пйво;
пйя ~ пйти пйво; чаша ~ кухоль пйва;
черна ~ чорне пйво.
бирария ж. пивнйй бар, пивнйця, (розм.)
пивна.
бйрен, -а, -о; -и пивнйй; ~-а чаша ку-
холь для пйва (пивнйй кухоль), кінва, ко-
новка.
бйрни|к ч. мн. -ци іст. розм. збирач по-
датків.
бйрническ|и, -а, -о; -и якйй відноситься
до сплати податків; ~-о удостоверение
посвідчення про сплату податків.
бйрнишк|и, -а, -о; -и див. бйрнически.
бис вигук біс; 0 вйкам (извйквам, изкар-
вам) на ~ някого викликати на біс кого.
бйсер
51
бйя
бйсер ч. перли, (рідко) перла (мн.);
наниз от ~-и, огьрлица от ~ перлове на-
мйсто.
бйсер|ен, -на, -но; -ни 1. перловий, пер-
линний; ~на мйда перлова скойка; ~-но
зьрно перлина, перла; 2. перен. криштале-
вий, дзвінкйй; чистий; ~ глас кришталевий
голос.
бисйра|м недок. і док. викликати/вйкли-
кати на біс.
бисквйт ч. бисквйт|а ж. бісквіт; брехови
~-и горіхові бісквіти; чаени ~-и чайні біск-
віти.
бисквйтен, -а, -о; -и бісквітний; ~-а торта
бісквітний торт.
бйстрене очйстка, фільтрація.
бистрина ж. див. бистрота.
бистрота ж. прозорість.
бйстр|я -иш; -йх недок. очищати і (рідко)
очйщувати, робйти прозорим; 0 ~ полй-
тйката балакати (просторікувати, слебезу-
вати) про політику; ~ се очищатися; ста-
вати чйстим.
бйст|ьр,-ра, -ро; -ри 1. прозорий, чйстий;
~-ра вода чйста (прозора) вода; вьздухьт
е чист и ~ повітря чйсте і прозоре; 2. перен.
світлий, яснйй, чйстий; кришталевий, дзвін-
кйй (про голос); ~ глас чйстий (дзвінкйй,
кришталевий) голос; ~ пбглед світлий (чй-
стий) погляд; ~ смях дзвінкйй сміх; ~ ум
яснйй розум; ~-ра глава світла голова;
~-ра памет бездоганна пам’ять.
бит 1 ч. тільки одн., чл. ф. бигьт, -а
побут, уклад; домашен ~ домашній побут
(уклад); нов ~ новйй побут; влйзам (на-
влйзам) в ~-а входити у побут.
бит2, -а, -о; -и: ~-о мляко знежйрене
молоко; ~-о платно розм. цупка полот-
нйна; ~-о сйрене знежйрена брйнза.
бйтва ж. заст. див. бйтка.
бйтер ч. тільки одн. шоколад (вищої
якості).
битие с. тільки одн. 1. буття, життя, існу-
вання; радост на ~-то радість буття; 2.
філос. буття; ~-то определя сьзнанието
буття визначає свідомість; 3. життя, (у знач,
ім.) пережйте; разправям за свбето ~ роз-
повідати про себе (про пережйте, про своє
життя-буття); 0 житие-~ життя-буття.
бйтк|а ж. бйтва, бій; ~ с врага бйтва з
ворогом; крьвопролйтна ~ кривава (крово-
пролйтна) бйтва; бстри класови ~-и гострі
класові бої; рькопашна ~ рукопашна бйт-
ва; спечелвам ~ вигравати бій.
бйтов, -а, -о; -и 1. побутовий; ~-а хигиена
побутова гігієна; ~-и услбвия побутові
умови; 2. побутовий; народний; ~ костюм
національний костюм; ~ танец національ-
ний танець; ~-а живопис побутовий живо-
пис; ~-а керамика побутова кераміка; ~-а
лйрика побутова лірика.
битпазар ч. рйнок продажу носйльних та
держаних речей; (розм.) товкучка, товчок,
точок.
битпазарск|и, -а, -о; -и якйй відноситься
до товкучки (рйнку).
бифте|к ч. мн. -ци біфштекс; ~ с пьржени
картбфи біфштекс із смаженою картоплею.
бйч ч. мн. -ове 1. бич, батіг, канчук, на-
гайка; плющя с ~ ляскати батагбм; 2. пе-
рен. бич; лйхо; безраббтицата е ~ на тру-
дещите се безробіття — лйхо (бич) тру-
дящих.
бйч|а, -иш; -их недок. різати (колоди на
дошки); ~ труп різати стовбур (на дошки).
биче с. бичок.
бичкйя ж. 1. лучкова пйлка; 2. д і а л. лісо-
пйлка, лісопйльня.
бичува|м недок. 1. бичувати, викривати;
~ недьзи бичувати недуги; 2. з а с т. пері-
щити, (розм.) лупцювати.
бй|я, -еш; -х недок. 1. (завдавати ударів
кому-небудь) бйти, періщити, (розм.) гатй-
ти, гамселйти, товктй, голомшити, товкмачи-
ти, піжити, побивати; ~ с рька бйти рукою;
2. (по чому) бйти, ударяти, стукати, грю-
кати, калатати; ~ с юмрук по масата бйти
кулаком по столу; вягьрьт ~-ев прозбрците
вітер б’є у вікна; 3. (ударяти в дзвін, вида-
вати дзвін) бйти, дзвонйти; камбаните ~-ят
дзвони дзвонять; часбвникьт ~-е дванаде-
сет годйнник б’є дванадцять; 4. (обстрілю-
вати) бйти, стріляти; артилерията ~-еше
отдясно артилерія бйла з правого боку;
5. розм. бйти, перемагати, завдавати по-
разки; ~ врага бйти ворога; нашият отббр
би с 1 на 0 наша команда перемогла з
рахунком 1:0; 6. розм. випереджати; ~
някого по математика випереджати кого з
математики; 7. перен. розм. натякати,
закидати; не разбйрам н акт» де ~-е той не
розумію, кудй він гне (на що натякає);
8. д і а л. (про коров'яче масло) бйти, зби-
вати, колотйти; (про вовну) чесати, чухра-
ти; ~ вьлна бйти (чесати, чухрати) вовну;
~ масло бйти (збивати, колотйти) масло;
0 ~ барабан як у дзвони дзвонйти; дзво-
нйти скрізь (в усі дзвони); ~-е дванадесет,
дванадесетият час ~-е час настав; ~ дузпа
на някого саджати (садовйти) в калошу
кого; (док.) прокатати на воронйх кого;
забалотувати; не обрати кого; ~ крак кар-
бувати (чітко відбивати, рубати) крок (кро-
ки); ~ на (в) очй бйти в очі (у вічі); бути
дуже помітним, впадати в око; ~ отббй див
отбой; ~ поклбн бйти поклбн, бйти чолом;
благ
52
благодаря
~ пьт довго йти пішки, плентатися; ~ теле-
грама бити (посилати) телеграму; ~ тре-
вога бити тривогу, тривожитися; бити на
сполох; ~ си ангелите (ангела) сушити
(морочити, ламати) [собі] голову над чим;
битися головою в мур; ~ си главата, ~ си
ума тс.; бйтися над чим; мучитися; ~ си
майтап с някого брати (піднімати) на сміх
(на глум) кого; піднімати (брати) на глузи
кого; брати на зуби кого; ~ си шега с някого
жартувати з ким, збиткуватися над ким,
чим; ~ се 1. бйтися, стукатися, ударятися; 2.
бйтися, воювати; 3. (над чим) бйтися, ста-
ратися, докладати зусйль; ф ~ се в гьрдйте
бйти себе в груди; ~ се като риба в лед
бйтися як рйба об лід; бйтися як рйба в не-
воді; ~ се на живот и (или) на смьрт
бйтися не на життя, а на смерть; бйтися на
життя і смерть; бйтися до загйну (до скбну).
благ -а, -о; -и 1. тйхий, тихомйрний;
лагідний, злагідний; ласкавий; пестлйвий,
голублйвий; привітний; (розм.) плохйй; ~
характер лагідний характер; ~ човек тйха
(лагідна) людйна; ~-а дума ласкаве
(прихйльне, приязне) слово; ~-а душа щй-
ра (добряча) душа, добряк (добряка);
2. (який виражає добродушність) добро-
душний, мйлий; хороший, приємний; добро-
сердий, м’якосердий, благодушний; ~-а ус-
мйвка добродушна посмішка; 3. (про повіт-
ря, сонце, погоду і т. ін.) теплий, м’який,
приємний, сприятливий; ~ ветрец теплий
вітерець; ~-о време м’яка (сприятлива)
погода; ~-о сльнце ласкаве сонце.
благ2, -а, -о; -и 1. солодкий, смачнйй,
приємний на смак; ~-а манджа смачна
їжа; 2. у знач, ім.: ~-о скоромна їжа; 0
~ ден розм. скоромний (м’яснйй) день;
~-а ракйя етн. солодкувата тепла горілка,
що подавалася на весіллі у понеділок.
благина 1. скоромна їжа; 2. солодкість;
(перен.) солодощі.
благинка ж. зменш, див. благина.
благо 1 с. мн. блага 1. тільки одн. (добро,
щастя)благо, благополуччя, благополуч-
ність; за ~-то на народа на благо народу;
2. тільки мн. (достатки, дари природи
і т. ін.) благо, благополуччя, добробут;
духовни блага духовні блага; материални
блага матеріальні блага.
благо 2 присл. тйхо, лагідно, ласкаво; доб-
родушно, мйло; приємно; очйте й гледаха
мйло и ~ очі її дивйлися мйло і лагідно.
благовер|ен, -на, -но; -ни 1. іст. (справжній
прихильник християнської церкви; епітет
болгарських царів) благовірний; 2. у знач,
ім.:	~-на ірон. розм. благовірний, бла-
говірна (про чоловіка, дружину).
благовест ж. благовіст.
благовйд|ен, -на, -но; -ни 1. пригожий,
гожий, благовйдний; миловйдний; ~-но ли-
це миловйдне облйччя; 2. зручний; припус-
тймий, прийнятний; ~-на причйна поважна
причйна; под ~ предлог під зручнйм прй-
водом.
благовол|я, -йш; -йх док.: благоволявам
(див.).
благоволява|м недок./благоволи ірон. 1.
прихйльно (доброзйчливо) ставитися/по-
ставитися; бажати (зйчити) / побажати доб-
ра; 2. (дозволяти) зволяти/зволити, (заст.)
призволяти/призволити.
благовон|ен, -на, -но; -ни запашнйй, па-
хучий, духмяний, запахущий.
благовони|е с. мн. -я 1. пахощі; запаш-
ність, аромат; 2. тільки мн. заст. арома-
тйчні речовйни.
благовьзпйтан, -а, -о; -и [добре] вйхо-
ваний; гречний.
благогове|ен, -йна, -йно; -йни благого-
війний, шаноблйвий; побожний, святоблй-
вий.
благоговение с. тільки одн. благоговіння,
шаноблйвість, побожність, святоблйвість.
благогов|ея, -ееш; -ях недок. благоговіти,
ставитися шаноблйво (побожно, святоблй-
во).
благодар|ен, -на, -но; -ни 1. вдячний; ~
поглед вдячний погляд; ~-на дума вдячне
слово (слово вдячності); ~-ни очй вдячні
очі; много сьм ~ дуже (щйро, прещйро)
вдячний (дякую), уклінно (красно) дякую;
2. перен. вдячний, благодатний; ~ сюжет
вдячний (благодатний) сюжет; ~-на тема
вдячна (благодатна) тема.
благодарение с. тільки одн. заст. вдяч-
ність; задоволення, вдоволення; отправям
~ складати подяку; приемам с ~ приймати
з вдячністю; слушам с ~ слухати із задо-
воленням; 0 ~ на някого, нещо у знач,
прийм. завдяки кому, чому; дякуючи кому,
чому.
благодарност ж. вдячність; подяка, від-
дяка, дяка; в ~, в знак на ~ на (у) подяку
(віддяку); изказвам публйчна ~ някому
оголошувати подяку кому; поднасям ~ ня-
кому складати подяку кому; с ~ із вдяч-
ністю (подякою, дякою); вдячно.
благодарствен, -а, -о; -и заст. вдячний,
(заст.) подячний; ~-и слова слова вдяч-
ності (подяки, дяки).
благодар|я, -йш; -йх недок. дякувати; 0
~ спасйбі; ~ им за оказаната помощ
дякувати їм за виявлену допомогу; Как
си? — добре; — Як поживаєш?—Дякую
(спасйбі), добре; много ти (Ви) ~ дуже
благодат
53
благороден
дякую (велйке спасибі) тобі (Вам); ~ се
заст. бути задоволеним (вдоволеним);
бути вдячним; той да се ~-й и на това
нехай він і за це скаже спасибі.
благодат ж. тільки одн. 1. благодать;
божа ~ божа благодать; 2. благодать, доб-
ро, достаток; 3. ряснота, (рідко) рясота;
родючість, плодючість; нйвите обещават ~
нйви обіцяють родючість.
благодат[ен, -на, -но; -ни 1. благодатний;
~ дьжд благодатний дощ; ~-на тишина
благодатна тйша; 2. п е р е н. благотворний,
благодійний, (рідко) доброчйнний; ~-но
влияние благотворний вплив.
благоденствен, -а, -о; -и заст. благопо-
лучний; щаслйвий.
благоденствие с. тільки одн. благополуч-
чя, благополучність; добробут.
благоденствува|м недок. благоденствува-
ти; жйти безтурботно, розкошувати.
благодетел ч. благодійник, добродійник,
добродій, доброчйнець.
благодетел|ен, -на, -но; -ни заст. благо-
дійний, добродійний, доброчйнний.
благодетелка ж. добродійка, добродійни-
ця, благодійниця, доброчйнниця.
благодеяние с. благодійність, благодіян-
ня, добродійність, добродіяння, доброчйн-
ність.
благодуш|ен, -на, -но; -ни добросердний,
м’якосердний, благодушний, добродушний.
благодушне с. тільки одн. добросердя,
добросердність, м’якосердя, м’якосердність,
благодушність, добродушність.
благожелател|ен, -на, -но; -ни доброзйч-
ливий, зйчливий; прихйльний; ~ поглед
доброзйчливий погляд; ~-но отношение
доброзйчливе ставлення.
благозвуч|ен, -на, -но; -ни милозвучний,
благозвучний, доброзвучний; ~ езйк (~-на
реч) милозвучна мова.
благозвучне с. милозвучність, благозвуч-
ність, доброзвучність; ~ на слбвото мило-
звучність слова.
благонадежд|ен, -на, -но; -ни 1. благо-
надійний (іст.); надійний, певний; ~ човек
надійна (певна) людйна; 2. з а с т. зручний,
сприятливий.
благонамерен, -а, -о; -и заст. благона-
мірений, з добрими намірами (замірами);
(розм., рідко) добромйсний, добродум-
ний.
благонрав|ен, -на, -но; -ни заст. добро-
звичайний; (розм.) звичайний; [добре]
вйхований.
благонравие с. тільки одн. заст. добро-
звичайність; (розм.) звичайність, вйхова-
ність.
благообраз|ен, -на, -но; -ни заст. 1. ми-
ловйдний, вродлйвий; (поет.) гожий; ~-но
лице вродлйве (миловйдне, гоже) облйччя;
2. уважний, привітний; (рідко) вітлйвий.
благопожелава|м недок./благопожелая
заст. бажати/побажати добра (блага); ~
здраве и щастие на някого бажати (зйчи-
ти) здоров’я і щастя кому.
благопожелание с. побажання добра
(блага).
благопожела|я -еш; -х док.: благопоже-
лавам (див.).
благополуч|ен, -на, -но; -ни благополуч-
ний; щаслйвий; ~ в живота благополучний
у житті; ~ край щаслйвий кінець; ~-но
завьршване благополучне завершення.
благополучне с. тільки одн. благополуччя,
благополучність; добробут; ~ на страната
добробут країни; лйчно ~ особйсте благо-
получчя.
благоприлйч|ен, -на, -но; -ни заст. бла-
гопристойний, добропристойний; ~ начин
благопристойний спосіб; ~ тон благопри-
стойний тон; ~-но поведение (дьржане)
благопристойна (добропристойна) пове-
дінка.
благоприлйчие с. тільки одн. заст. благо-
пристойність, добропристойність; пазя ~
пред някого зберігати благопристойність
перед ким; разговорьт преминаваше гра-
ниците на ~-то розмова виходила за межі
(рамки) благопристойності; усмйхвам се
за ~ посміхатися для благопристойності.
благопристо|ен, -йна, -йно; -йни див. бла-
гоприлйчен.
благоприят|ен, -на, -но; -ни 1. сприятли-
вий; слушний; ~ момент слушний момент;
~ случай [добра] нагода; ~-но време
сприятлива погода; 2. схвальний; прихйль-
ний; ~ бтзив схвальний відгук; ~-ни гла-
сове схвальні голосй.
благоприятствува|м недок. сприяти, бути
сприятливим; услбвията ~-т умови спри-
яють.
благоразум|ен, -на, -но; -ни розсудливий,,
розважливий, розважний; ~ сьвет розваж-
лива порада; ~ човек розсудлива людйна;,
бьдй ~ будь розсудливим (розважним).
благоразумие с. тільки одн. розсудливість^
розважливість, розважність.
благород|ен, на, -но; -ни 1. (про людину)
благородний; шляхетний; ~ човек благо-
родна людйна; ~-на душа благородна ду-
ша; ~-на цел благородна мета; ~-но дело
благородна справа; ~-ни мисли благородні
думкй; ~-ни чувства благородні почуття;
2. (який відзначається елегантністю) вй-
шуканий, вйтончений; добірний; ~ прбфил
благосклбнен
54
бланка
витончений профіль; 0 ~ газ хім. інертний
газ; ~ елен благородний олень; ~ корал
благородний корал; ~ метал благородний
метал; ~-но гнйене дозрівання, визрівання
(деяких продуктів харчування).
благосклбн|ен, -на, -но; -ни прихильний,
ласкавий, доброзйчливий; ~ бтзив прихйль-
ний відгук; ~ пбглед доброзйчливий по-
гляд; ~ сьм кьм някого бути прихйльним
до кого; ставитися прихйльно до кого.
благославя|м недок./благослови 1. рел.
благословляти/благословйти; 2. вислбвлю-
вати/вйсловити найкращі побажання;
(заст.) благословляти/благословйти; род-
нйните го ~-ха с думите: — Да си жив и
здрав родичі благословляли його словами:
—Бувай живйй і здоровий.
благословйя ж. 1. рел. благословення;
2. добре напутнє побажання (слово);
(заст.) благословення; 3. (при виконанні
деяких обрядів) побажання щастя, благо-
получчя; 4. заст. благодать; щастя; 0 да-
вам/дам ~-та си за нещо давати/дати
ходу чому, схвалювати/схвалйти що.
благослов|я, -йш; -йх док.: благославям
(див.).
благост ж. тільки одн. доброта, лагідність;
приємність, насолода.
благосьстояние с. добробут, достаток.
благотвор|ен, -на, -но; -ни благодійний;
благотворний; (рідко) доброчйнний; ~-но
влияние благотворний вплив.
благотворйтел ч. добродійник; (рідко)
доброчйнець, доброчйнник; (заст.) благо-
дійник.
благотворйтел|ен, -на, -но; -ни добродій-
ний, (рідко) доброчйнний, (заст.) благодій-
ний; ~ концерт благодійний концерт; ~-но
дружество благодійне товарйство.
благотворйтелка ж. добродійниця, (рід-
ко) доброчйнниця, (заст.) благодійниця.
благоустрбен, -а, -о; -и упорядкований,
упоряджений; ~-а квартйра упорядкована
квартйра.
благоустройвам недок. див. благоустро-
явам.
благоустройствен, -а, -о; -и упорядкова-
ний, упоряджений; ~ план план по благо-
устрою; ~-а работа робота по упорядженню
(благоустрою).
благоустройство, с. тільки одн. благоуст-
рій, благоустроєність; упорядкування; упо-
рядження.
благоустро|я, -йш; -йх док.: благоустро-
явам (див.).
благоустроява|м недок./благоустрой упо-
рядкбвувати/упорядкувати, упоряджати/
упорядйти.
благоухан|ен, -на, -но; -ни запашнйй, па-
хучий, запахущий, духмяний.
благоухание с. тільки одн. пахощі (тільки
мн.).
благоуха|я -еш; -х недок. пахнути, дух-
мяніти; (розм.) пахтіти; ~-е розата
пахне троянда; ~-е на смола пахне смолою.
благочестйв, -а, -о; -и заст. благочестйвий;
побожний, набожний.
благочестие с. тільки одн. заст. благо-
честя; побожність, набожність.
благочйн|ен, -на, -но; -ни заст. благо-
пристойний, добропристойний; пристойний.
благува|м недок. діал. блаженствувати;
розкошувати; жити щасливо (в достатку).
блаж|а, -иш, -их; недок. 1. смальцювати;
2. (у пісний день) скорбмити, скоромйтися,
їсти скором; ~ се 1. тс.; 2. забруднюватися
маснйм.
блаж|ен \ -на, -но; -ни 1. жйрний, масля-
ний; ~-на храна (~-но ястие) скоромна
їжа; 2. замаслений, заяложений, сальний,
маснйй; рьцете ми са ~-ни мої руки зая-
ложені; 3. скоромний, м’яснйй; ~ ден ско-
ромний день; 4. у знач, ім.: ~-но скоромне;
скоромна їжа; () ~-на боя олійна фарба.
блажен2, -а, -о; -и 1. блажений, щас-
лйвий; ~-а усмйвка блажена (щаслйва)
посмішка; ~-и мйсли блаженні думкй;
2. рел. святйй, пречйстий.
блаженство тільки одн. блаженство, ве-
лйке щастя, велйка насолода; (розм.) раю-
вання; изпьлвам се с ~ сповнюватися бла-
женством.
блаженствува|м недок. блаженствувати,
переживати (відчувати) блаженство (розм.
раювання).
блажнина ж. скоромна їжа, (у знач, ім.)
скоромне.
блазе присл.: ~ ми (ти, му ...) мені
(тобі, йому...) щастйть (везе, таланить,
пощастйло, повезло, поталанило).
блазн|я -иш; -их недок. спокушати, зваб-
лювати, приваблювати; ~-еше ме тази про-
фесия мене приваблювала ця професія;
~ се спокушатися, зваблюватися; знаджу-
ватися; не се ~ от нещо не спокушатися
чим.
блам ч. тільки одн. 1. позбавлення до-
вір’я; зняття з керівного поста голосуван-
ням; 2. провал, крах; получавам ~ зазна-
вати провалу.
бламйра|м недок. і док. 1. позбавляти/
позбавити влади (керівного поста) голо-
суванням; 2. (на виборах) провалювати/
провалйти.
бланк|а ж. бланк; ~ за пбщенски запис
бланк для почтбвого переказу; ~ за теле-
бланков
55
блйзо»
грама бланк для телеграми; дайте ми, моля,
две ~-и дайте мені, будь ласка, два блан-
ки; канцеларска ~ канцелярський бланк.
бланков, -а, -о; -и бланковий; <) ~ билет
див. билет; ~ кредитам, бланковий кредит;
~-а полица фін. бланковий поліс; ~-а про-
дажба (~-а тьрговйя) посйлочна торгівля.
блат|ен, -на, -но; -ни болотний, болотя-
ний, багновий; ~-на вода болотяна вода;
~-на местност болотяна місцевість; ~-на
трева болотяна трава; 0 ~ газ хім. болот-
ний газ.
блатйст, -а, -о; -и болотистий; болотяний,
багнйстий; ~-о място болотиста (багнйста)
місцевість; (розм.) багнйще.
блат|о с. мн. блата болото, багно; (розм.)
багнйще; пресушиха ~-ото вонй осушйли
болото; 0 влека/повлека някого в ~-ото на
нещо тягтй/потягтй кого в болото чого;
затьвам/затьна (потьвам/потьна) в ~-ото
на нещо грузнути, погрузати/погрузнути і
погрузти в болоті чого; тйкам/тйкна (натйк-
вам/натйкна) колата в ~-ото провалюва-
ти/провалйти справу.
блатяса|м док.: блатясвам (див.).
блатясва[м недок. /блатясам заболочу-
ватися/заболотйтися, перетвбрюватися/пе-
ретворйтися в болото.
блед, -а, -о; -и див. бледен.
блед|ен, -на, -но; -ни 1. блідйй; (розм.)
блідавий, (рідко).блідний; ~ катб мьртвец
блідйй як мрець; ~ катб платно блідйй
(білий) як полотно (як стіна); ~-но лице
бліде облйччя (блідаве лице); ~-ни устни
бліді губи; 2. блідйй, тьмяний; ~-на светли-
на бліде (блідаве, тьмяне) світло; ~-но
небе бліде (блідне) небо; 3. перен. блідйй;
невиразний; ~ езйк бліда мова; ~-ни впе-
чатления бліді враження; ~-ни спбмени
бліді спогади.
бледн|ея -ееш; -ях недок. 1. ставати блі-
дйм, бліднути, (розм. рідко) блідніти, блід-
нішати; той ту ~-ееше, ту червенееше він «
то блід, то червонів; 2. бліднути, втрачати
яскравість; небето полека запбчва да ~-ее
небо починає злегка (потроху) бліднути;
3. перен. бліднути; втрачати виразність;
това ~-е пред... це блідне перед... (у порів-
нянні з ...).
бледнина ж. блідність, блідота; ~ обля
лицето му блідність облила його лице (об-
лйччя) .
бледолйк, -а, -о; -и блідолйций, з блідйм
облйччям; ~ месец блідйй місяць; ~ момьк
парубок з блідйм облйччям (блідолйций
парубок).
бледорус, -а, -о; -и русявий; ~-а девойка
русява дівчина; ~-и вежди русяві брови.
бленда ж. діафрагма; бленда (фотоапа-
рата, мікроскопа).
бленйка ж. д і а л. див. блян 2.
бленува|м недок. 1. мріяти, марити; 2.
марити, (розм.) забалакуватися.
блескавина ж. рідко див. бляськ.
блесн|а, -еш; -ах док.: блясвам (див.).
блест|я -йш; -ях 1. блищати, (рідко) бли-
стіти; капчици роса ~-ят краплйни росй
блищать; очйте му ~-яха очі його блищали;,
сльнцето ~-и сонце блищйть; 2. перен. бли-
щати; ~ с хубостта си блищати своєю кра-
сою; 0 не всйчко, що блестй, е злато не все
те золото, що блищйть.
блестящ, -а, -о; -и 1. блискучий; ~ пбглед
блискучий погляд; ~-и льчй блискучі про-
мені; 2. перен. блискучий; пйшний, розкіш-
ний; ~-а витрйна блискуча вітрйна; ~-а
зала блискучий зал; 3. перен. (досконалий)'
блискучий; дуже розумний, дотепний; над-
звичайний, видатнйй; ~ ум (талант) бли-
скучий розум (талант); ~ успех блискучий
успіх; ~-а победа блискуча перемога.
блех ч. мн. -ове 1. шайба; 2. бляха.
блещука|м недок. мерехтіти, блймати, миг-
тіти, миготіти; поблйскувати, зблйскувати,
полйскувати; звездйте ~-т зіркй блймають;
свещта ~-ше свіча мерехтіла.
блещ|я 1 -йш; -ях недок. див. блестя.
блещ|я 2, -иш; -их недок.: ~ с очй світйти
очйма; (розм.) витріщати (вирячувати) очі,
витріщатися; ~ се розм. витріщатися.
бле|я, -еш; -ех і блях 1. недок. бекати,
мекати, мекекати; 2. перен. розм. гавити,
гави (гав) ловйти.
блйж|а, -еш; блйзах недок. лизати; ф
~ подметките (краката, ботушите) на ня-
кого лизати руки (ноги, п’яти) кому.
блйзва|м недок./блйзна лизати (час від
час//)/лизнути; кучето то блйзна по лицето
собака лизнув його облйччя; 0 сякаш вол
го блйзна с езйка си як (мов, немов, наче,
неначе) корова язиком злизала; як лйзень
(лиз) злизав.
близкойзточ|ен, -на, -но; -ни близькосхід-
ний; ~ вьпрбс близькосхідне питання;
~-ни странй близькосхідні країни.
блйзн|а, -еш; -ах док.: блйзвам (див.).
близна|к ч. мн. -ци 1. близнюк, близня;
2. тільки мн. сузір’я Близнюків.
близначка ж. близнюк (про дівчинку).
близнашк|и, -а; -о; -и якйй відноситься
до близнюків.
близн|я, -йш; -йх док.: близнявам (див.).
близнява|м недок./близня родйти, нарб-
джувати/народйти близнят.
блйзо присл. 1. блйзько, недалеко, поряд,
поруч, побіля, поблизу; коло, біля, край;
'блйзост
56
блуден
живеем ~ до учйлището ми мешкаємо не-
далеко від школи (коло школи); това е ~
от нас це близько (недалеко) від нас; 2.
незадовго; това беше ~ пред жьтва це було
незадовго до жнив; 3. близько, скоро;
~ е тбзи ден скоро настане цей день; 4. (пе-
ред. числ. та ім. із знач, кількості, Міри)
майже, близько; з, із; приблйзно; нйе ча-
кахме ~ едйн час ми чекали майже годину
(з годину, близько години); предй ~ две
десетилетия майже (приблйзно) два деся-
тиліття тому, блйзько двох десятиріч тому;
ф ~ е до ума зрозуміло, природно, не-
важко здогадатися (зробйти вйсновок).
блйзост ж. 1. блйзькість; ~ на сьбйтията
блйзькість подій; в непосредствена ~ до
нещо у безпосередній блйзькості від чого;
2. (пере н.) близькі відносини (взаємини,
стосунки); ~ между нас близькі взаємини
(стосунки) між нами; духовна ~ духовна
блйзькість (єдність).
блйз|ьк, -ка, -ко; -ки 1. близькйй, поблизь-
кий; недалекий; ~-ко бьдеще близьке май-
бутнє; ~-ко разстояние близька відстань;
спбмен за ~-кото мйнало спогад про близь-
ке минуле; 2. близькйй, дружній, прйязний;
приятел близькйй друг (прйятель); в
~-и отношения сьм с някого бути в близь-
кйх стосунках (відносинах) з ким; 3. у знач,
ім. знайомий; (тільки мн.) близькі, рідні;
родичі; една моя ~-ка одна моя добра зна-
йома (прйятелька); негови ~-ки його близь-
кі; ф Блйзкият йзток Близькйй Схід.
блйка|м недок. 1. бйти струменем, бйти
джерелом (ключем), струмувати, струміти,
струменіти; вода блйка от йзвора вода б’є
струменем з джерела; крьвта блйка от ра-
ната кров тече з рани; 2. перен. буйно
рости, проростати, (док.) вйбуяти; 3. перен.
кипіти, клекотати, бйти джерелом (ключем);
животьт блйка життя кипйть (вирує, б’є
ключем); радостта блйка радість клекоче,
блйква|м недок./блйкна 1. починати/по-
чати бйти струменем (джерелом, ключем),
струмувати/заструмувати, струміти/за-
струміти, струменіти/заструменіти; 2. п е-
р е н. починати буйно ростй/проростй,
(док.) вйбуяти; 3. перен. кипіти/закипіти;
клекотати/заклекотати.
блйкн|а, -еш; -ах; док.: блйквам (див.).
блиндаж ч. військ, бліндаж.
блиндаж|ен, -на, -но; -ни військ, бліндаж-
ний.
блиндйра|м недок. військ. 1. будувати/по-
будувати (укріплювати/укріпйти) бліндаж;
2. бронювати, покривати/покрйти бронею.
блок 1 ч. мн. -ове 1. брйла, (рідко) глйба,
груда; леден ~ брйла льоду; злйвок; 2. жит-
ловйй будйнок, корпус; комплекс житловйх
будйнків; жйлищен ~ житловйй будйнок;
3. велйка ділянка землі в колектйвному
господарстві; кооператйвен ~ кооператйвні
поля (ланй); 4. політ, блок, об’єднання;
~ на комунйсти с безпартййни блок
комуністів і безпартійних; демократйчен ~
демократйчний блок; 5. буд., техн. блок; ~
за намет блок пам’яті; ~ за развйвка блок
розгорнення; зьбен ~ зубчастий блок;
преобразователен ~ перетворювальний
блок; стенен ~ стіновйй блок; 6. (для малю-
вання) блокнот, альбом; 7. спорт, блок;
ф ~-календар велйкий відривнйй календар;
надничен ~ шкала зарплати.
блокада ж. 1. військ., політ., мед. блокада;
икономйческа и политйческа ~ економічна і
політйчна блокада; пробйвам ~ (разкьсвам
~-та) проривати блокаду; снемам ~ зні-
мати блокаду; устройвам ~ блокувати;
2. облава, напад, наскок; 3. спорт, блок.
блокад|ен, -на, -но; -ни блокадний; ~
прьстен кільце блокади.
блокйра|м недок. і док. 1. блокувати, під-
давати/піддати блокаді; брати/взяти в бло-
каду, здійснювати/здійснйти блокаду; отб-
чувати/оточйти; ізолювати; ~ града бло-
кувати місто; ~ кьщата оточувати дім; ~
от кьм морето блокувати з моря; 2. (про
залізничний перегін) блокувати; 3. забо-
роняти/заборонйти; ~ някои стоки заборо-
няти деякі товари; 4. (про механізми — при
неполадках) виключатися/вйключитися; 5.
мед. робйти/зробйти блокаду.
блоков, -а, -о; -и 1. брйловий, бриластий,
брйлистий, брилуватий; (рідко) глйбовий;
~ камьк кам’яна брйла; 2. блоковий, блоч-
ний; ~-и жйлища блочні житлові будйнки;
3. якйй відноситься до житлового будйнку
або комплексу будйнків; ~ отговорник
(~-а отговбрничка) відповідальний (відпо-
відальна) від суспільно-політйчної органі-
зації у житловому кварталі; 4. у знач, ім.:
~-ият, ~-ия, ~-ата тс.; 5. якйй належить
колектйвному господарству; ~-и нйви нй-
ви колектйвного господарства; 6. альбом-
ний; ~ лист лист з альбому.
блбкче с. 1. плйтка; ~ шоколад плйтка
шоколаду; гранйтно ~ гранітна плйтка;
2. невелйкий альбом для малювання.
блондин ч. блондйн; (у знач, ім.) білявий.
блондинка ж. блондйнка; (розм.) біляв-
ка; (у знач, ім.) білява.
блуд|ен, -на, -но; -ни 1. блудлйвий, роз-
пусний, розпутний; 2. вульгарний; непристой-
ний; ~-на дума вульгарне (непристой-
не) слово; 3. блудний ф; ~ син блудний
син.
блудкав
57
боб
блудкав, -а, -о; -и 1. несмачний, прісний,
нудотний; ~-а вода несмачна вода; 2. перен.
заяложений, утертий; банальний, тривіаль-
ний; ~-и шегй заяложені (банальні) жарти.
блудкавина ж. див. блудкавост.
блудкавост ж. 1. нудотність; 2. перен. ну-
дотність; несмак.
блудни|к ч. мн. -ци заст. блудник; роз-
пусник, розпутник.
блудница ж. заст. блудниця; розпусниця,
розпутниця.
блудствува|м недок,. заст. блудити; розпу-
сничати, розпутничати.
блужда|я, -еш; -х 1. блукати, блудити;
бродити; (розм.) тинятися; 2. перен. (про
очі, погляд, думку) блукати; очйте му (пб-
гледьт му) ~-е він блукає очима (погля-
дом).
блуз ч. мн. -ове муз. блюз.
блуза ж. 1. блузка, кофта; бяла копрйне-
на ~ біла шовкова блузка; 2. (робочий
одяг) блуза.
блузка ж. блузка; кофта.
блуминг ч. блюмінг, (рідко) блумінг.
бльввам недок./бльвна 1. блювати (час
від часу); (вульг.) ригати/ригнути; 2. перен.
вйригати/вйригнути; орьдията бльвнаха
огьн и дим гармати вйригнули вогонь і дим.
бльвн|а, -еш; -ах док.: бльввам (див.).
бльсва|м недок. / бльсна 1. штовхати/
штовхнути; бйти, ударяти/ударити; 2. перен.
(про запах) ударяти/ударити; ~ се бйтися,
ударятися/ударитися; ()	в главата
(про вино, горілку і т. ін.) ударяти/ударити
в голову; ~ бльсва ме/бльсне ме в глава-
та відчувати/відчути різкйй головнйй
біль.
бльска|м недок. 1. штовхати; збивати;
~ с автомобйл збивати машйною; 2. бйти;
ударяти, стукати; ~ вратата бйти (сйльно
стукати) в двері; вятьрьт ~-ше в прозор-
ците вітер ударяв (стукав) у вікна; крьвта
бльска в главата кров ударяє (кйдається,
бухає) в голову (до головй); 3. (перемагати
в бою) бйти; ~ врага бйти ворога; 4. р о з м.
засовувати; ~ се 1. штовхатися; 2. бйтися,
ударятися, стукатися; 3. розм. проходити
важкйй шлях; 4. розм. (над чимось)
мучитися, бйтися; ~ се да разбера бйтися
(мучитися), намагатися зрозуміти; ф ~ си
акьла (ума, ангелите, главата) сушйти
(морочити, ламати) голову; ~ в створена
врата добуватися (ломйтися) у відчйнені
двері.
бльсканица ж. 1. штовханйна, (розм.)
товкотнеча; 2. важка робота; 3. важка по-
їздка, важкйй шлях.
бльсн|а, -еш; -ах док.: бльсвам (див.).
бльснат, -а, -о; -и розм. ненормальний,
химерний; навіжений, шалений.
бльсь|к ч. мн. -ци рідко 1. різкйй удар;
2. штовханйна, (розм.) товкотнеча.
бльф ч. мн. -ове блеф.
бльфйра|м недок. і док. робйти блеф, об-
манювати/обманути, обдурювати/обдурйти.
блюдо с. мн. блюда 1. блюдо; 2. страва;
пьрво ~ перша страва; 3. (на терезах) ша-
лька; 0 като на ~ вйждам вйдний як (наче,
неначе, мов, немов) на долоні; поднасям/
поднеса [като] на ~ на блюдечку підноси-
ти/піднестй (подавати/подати).
блюдолйз|ец ч. мн. -ци знев. блюдолйз,
лизоблюд, мисколйз.
блюдолйзнич|а, -иш; -их недок. знев. до-
годжати, підлабузнюватися.
блюстйтел ч. охоронець, наглядач; ~ на
закбните охоронець законів.
блян 1 ч. мн. -ове мрія, марення; живея
с ~ жйти мрією.
блян 2 ч. тільки одн. бот. блекота.
блясва|м недок/блесна 1. поблйскувати
(час від часу), блйскати/блйснути, зблйс-
кувати/зблйснути, (недок.) полйскувати,
(док.) свінути,- сяяти/сяйнути; изведньж
блесна светлина раптом блйснуло світло;
очйте му блеснаха очі його блйснули, він
блйснув (свінув) очйма; 2. перен. (про дум-
ку) майнути, мигати/мигнути, мелькати/
мелькнути, (док.) блйснути, сяйнути; 3. пе-
рен. блйснути; справляти/справити (робй-
ти/зробйти) сйльне враження.
бляскав, -а, -о; -и 1. блискучий; 2. перен.
блискучий, гарний, пйшний, розкішний;
3. перен. блискучий; розумний; ~ оратор
блискучий оратор; ~-а мйсьл блискуча
думка; 4. перен. блискучий; визначнйй;
~-а победа блискуча (визначна) перемога.
бляска|м недок. блищати, блистіти; блйс-
кати; водата ~-ше на сльнцето вода бли-
щала на сонці; очйте й ~-т очі її блищать.
блясь|к ч. мн. -ци 1. блиск, вйблиск, по-
блиск; ~ на златото блиск золота; ослепй-
телен ~ сліпучий блиск; 2. перен. блиск;
пйшність, пишнота; ~ на премените блиск
(пйшність) вбрання; виртуозен ~ віртуоз-
ний блиск; вьншен ~ зовнішній блиск.
блях ч. мн. -ове див. блех.
боа 1 ж. зоол. боа (ч.).
боа 2 ж. (жіночий шарф з хутра або пір'я)
боа (с., невідм.).
боаз ч. ущелина, міжгір’я, межигір’я;
вузькйй гірськйй прохід; (військ.) дефіле.
боб ч. мн. -ове І. квасоля; біб; бял ~
біла квасоля; червен (черен) ~ кормовйй
біб; 2. страва з квасолі (бобів); манастйрски
~ по манастйрски) квасолевий суп без
бббен
58
богородичка
заправи з чабром, м’ятою та іншими при-
правами; () гледам на ~ пророкувати (пе-
редрікати) майбутнє, ворожйти на бобах;
на (от) ~ на зьрно розм. рідко, зрідка;
не струвам [ни] зьрно ~ не вартий нічого»
бббен, -а, -о; -и квасолевий; ~-а чорба
квасолевий суп; ~-а яхнйя квасоля в томат-
ному соусі.
бобина ж. тех. бобіна, котушка; ~ на за-
гіалването котушка запалювання; вьртяща
се ~ обертова котушка (бобіна).
бббищ|е с. мн. -а бобове поле.
бобов, -а, -о; -и 1. бобовий, квасолевий;
~-и растения бобові рослини; 2. у знач, ім.:
~-и бобові.
бобовйд|ен, -на, -но; -ни бобовйдний.
бббот ч. гуркіт, рокіт, рокотання; шум.
бобот|я -иш; -их недок. 1. гуркотіти,
гуркотати, рокотати; грймати; глухо шуміти;
~-еше грьм гримів грім; тракторьт ~-и
трактор рокоче; 2. (про голос) гриміти, ро-
котати; гласьт му ~-и його голос гримйть
(рокоче).
бобров, -а, -о; -и бобровий; ~-а кожа
боброве хутро; ~-а яка бобровий комір.
бобслей ч. спорт, бобслей.
боб|ьр ч. мн. -ри бобер.
бог ч. мн. -ове бог; боже помози!, помага
~!, помози ~!, ~ да [те] поживй! дай боже
[тобі] здоров’я! (побажання довгих років
життя); дал [ти] ~ добро дай бог [тобі]
всього доброго (відповідь при вітанні); моля
~-а молйти бога; 0 ~-а ми, вярвай ~-а
їй-богу (їй-бо, єй-богу), клянуся богом;
~ да [ме] убйе бий (побйй) [мене] сйла
божа; да ми е свидетел бог свідок; ~ да
ти е на помощ, помага ти ~ хай бог [тобі]
помагає, боже поможй (помагай); ~ знає
какьв бог [його] знає (зна, відає) якйй;
вйкам (крещя) до ~-а кричати щосйли (з
усієї сйли, з усіх сил, щодуху, що є духу,
чимдуж, якомога); за права ~-а а) ні за
що ні про що; б) ні з того ні з цього (сього);
ні сіло ні впало; каквбто (както) ~ дал що
бог дав; пазй боже не дай боже, боронй
(борбнь, крий, ховай) боже, хай бог (гос-
подь) мйлує (боронить); предавам/предам
~-у дух (душа) віддати/віддавати богу
(богові) душу; слава ~-у, сполай на ~-а
слава богу, хвалйти бога, дякувати богу.
богат, -а, -о; -и 1. багатий, заможний;
~ човек багата людйна; ~-а дьржава
багата держава; ~-а премяна багате (пйш-
не, розкішне) вбрання; 2. (родючий, ситий)
багатий, ряснйй, буйний; ~-а реколта ба-
гатий (велйкий, ряснйй) урожай; 3. (знач-
ний кількісно) багатий, велйкий, щедрий;
~-а библиотека багата бібліотека; ~-а за-
куска багатий (щедрий) сніданок; ~-а ко-
лекция багата (велйка) колекція; 4. перен.
багатий, різноманітний; велйкий; ~ езйк
багата мова; ~ опит багатий досвід; ~-а
ерудйция велйка ерудйція; 5. у знач. ім. ба-
гатий; багач, багатій; 0 ~-а рима літ. ба-
гата рйма.
богаташ ч. розм. багач, багатій.
богаташк|и, -а, -о; -и багацький; ~ дом
багацький будйнок.
богат|ея, -ееш; рідко -ях;недок. багатіти.
богатск|и, -а, -о; -и багацький.
богатств|о с. 1. багатство; живея в ~
жйти в багатстві; 2. тільки мн. (про земні
надра, водойми і т. ін.) багатства; вбдни
~-а водні багатства; 3. перен. багатство,
різноманітність; ~ от багри багатство
(різноманітність) барв (фарб), різнобарв-
ність; ~-то на нашата страна са хбрата
багатство нашої країни становлять люди.
богиня ж. 1. богйня; 2. перен. богйня;
красуня.
боговйца ж. діал. обрядовий хліб.
богоизбран, -а, -о; -и обраний богом.
богомйл ч. іст. б о г о м й л; прихйльник
і послідовник богомйльства.
богомйлск|и, -а, -о; -и іст. богомйль-
с ь к и й; стосовний прихйльників і послідов-
ників богомйльства; ~-а ерес богомйльська
єресь; ~-о движение богомйльський рух.
богомйлство с. іст. богомйльство;
єретйчний і соціальний рух у Болгарії в
період з X по XIV ст.
богомол|ен, -на, -но; -ни богомольний, бо-
гомільний, побожний.
богомол|ец ч. мн. -ци богомолець.
богомолка ж. богомолка.
богоотстьпник ч. мн. -ци боговідступник,
богоровщина ж. б огбровщи н а;
крайній пурйзм — за ім’ям болгарського фі-
лолога другої половйни XIX ст. І. Богброва.
Богородица ж. 1. богорбдиця, пречйста;
2. (християнське свято) пречйста; Гол яма
~ перша пречйста; Малка ~ друга пре-
чйста.
богородиче с. назва деяких лікарських
рослйн (каламінти, суховершок і т. ін.).
богорбдич|ен, -на, -но; -ни який відносить-
ся до християнських свят — богорбдиці або
до першої та другої пречйстих; ~-на икона
ікона богорбдиці; § ~ пояс діал. райдуга;
~ хляб обрядовий хліб для породіллі.
богородичка 1 ж, 1. п е с т л. богорбдиця;
пречйста; 2. бот. айстра; 3. ент. сонечко;
4. перен. розм. тишко, (рідко) тихоня; <)
правя се на ~ удавати [з себе] невйнного,
цнотлйвого; прикидатися невйнним (цнот-
лйвим).
богослов
59
ббжем
богослов ч. церк., іст. богослов.
богослбвие с. тільки одн. церк. бого-
слів’я, богослов’я.
богослужение с. служба [божа], від-
права, богослужіння, богослуження; вьв
време на ~ під час богослужіння (служби,
відправи).
богослужйтел ч. служитель культу, свяще-
ник.
боготвор[я, -йш; -йх недок. божествити,
обожнювати, обожувати, боготворити; пал-
ко кохати (любити); ~ изкуството бого-
творити (палко любити) мистецтво; ~ хля-
ба божествити хліб.
богоугбд|ен, -на, -но; -ни заст. 1. бого-
угодний; ~ живбт богоугодне життя; ~-но
дело богоугодна справа; 2. добродійний,
благодійний; (рідко) доброчинний; 0 ~-но
заведение заст. богадільня, шпиталь.
богохул|ен, -на, -но; -ни богохульний,
блюзнірський.
богохулствува|м недок. богохульствувати,
богохулити; блюзнити.
богувам недок. 1. богувати (заст.); бути
богом; 2. (в колядках) славити бога.
ббд ч. мн. -ове 1. розм. укол; 2. вістря,
жало, шпичак; лезо; бстьр ~ гостре жало;
тояга с ~ на края палиця з вістрям (шпи-
чаком) на кінці; 3. стібок, шов; ~ зад иглата
шов «строчка»; ~ пред иглата шов «уперед
голку» (прокладнйй шов); ~ рйбена кост
шов «ялинка»; едьр ~ крупний стібок;
крьстбсан ~ «оксамитовий» шов; машйна
за прав ~ швейна машйна для прямої
строчки; редя ~ след ~ класти стібок за
стібкбм; синджйр ~ шов «ланцюжок»;
4. петля; броя ~-ове лічйти стібкй; пусна
ми се ~ на чорапа у мене на панчбсі спу-
стйлася петля.
бод|а, -єні; ббдох недок. 1. колоти, шпи-
гати, штрикати; ~ вола с бстена штрикати
вола палицею; ~ коня с шпори шпигати
острогою коня; ~ с игла колоти голкою;
2. шйти голкою; 3. (настромлювати на що-
небудь) наколювати, утикати, проколювати,
заколювати; 4. (рогами) буцати, бйти, ко-
лоти; кравата ~-е корова буцає; 5. перен.
(словами) колоти, зачіпати; (розм.) задира-
ти; пускати (підпускати) шпйльки; укидати
іудзика, пришивати гаплйк; ф ~ в очйте
някого (~ очйте на някого) бути сіллю
в оці кому.
бодвам недок./ббдна 1. колоти (потроху,
час від часу)/кольнути; шпигати/шпигнути;
2. робйти/зробйти стібок голкою; 3. (на-
стромлювати на що-небудь) наколювати/
наколоти; утикати/уткнути; проколювати/
проколоти; закблювати/заколбти; 4. (рога-
ми) буцкати/буцнути, бйти, ударяти/удари-
ти; 5. перен. (словами) колбти/кольнути,
зачіпати/зачепйти; (розм.) задирати, пуска-
ти/пустйти шпйльки.
бодеж ч. кольки (мн.), гострий біль; ~-и
в гьрдйте кольки в грудях.
бодйл ч. 1. (у рослин) колючка, голка;
шпйлька, шпичак; 2. (у тварин) колючка,
голка; ф магарешки ~ назва деяких ко-
лючих рослйн (будяка, осоту та ін.); стоя
(седя) катб на ~ сидіти (бути) як на гол-
ках.
бодлйв, -а, -о; -и 1. колючий, колький;
кількйй; ~ клон колюча гілка; ~-а тел
колючий дріт; 2. (про тварин) битлйвий,
якйй б’ється (буцкається, колеться рогами);
~-а крава битлйва корова; 3. перен. колю-
чий, гострий; уїдливий, ущйпливий, дош-
кульний; ~ езйк гостра мова.
ббдн|а, -еш; -ах док.: бодвам (див.).
ббдрост ж. бадьорість.
ббд|ьр, -ра, -ро; -ри 1. бадьорий; ~ вид
бадьорий вйгляд; чувствувам се ~ почувати
себе бадьорим; 2. пйльний.
ббдьрствува|м недок. пильнувати; не
спати.
боев|й, -а, -6; -й бойовйй; ~ дух бойовйй
дух; ~-а задача бойове завдання; ф на
~а нога (сьм) бути в бойовій готовності.
бб|ек, -йка, -йко; -йки бойовйй, войовнй-
чий.
бб|ен, -йна, -йно; -йни бойовйй; ~ другар
бойовйй товариш; ~ кбраб бойовйй кора-
бель; ~ орден бойовйй орден; ~-йна ма-
шйна бойова машйна; танк; ~-йно знаме
бойовйй прапор; ф ~ чук кувалда, молот,
бияк; ~-йно крьщение бойове хрещен-
ня; на ~-йна (боева) нога [сьм] див.
боевй.
боепрйпаси тільки мн. військ, боєприпаси;
~ за кбрабно вьорьжение корабельні боє-
припаси.
боеспосбб|ен, -на, -но; -ни боєздатний,
боєспромбжний; ~-на единйца боєздатна
одинйця.
боеспосббност ж. тільки одн. боєздатність;
боєспромбжність; ~ на армия боєздатність
армії.
бо|ец ч. мн. -йцй 1. (рядовий) боєць,
солдат; 2. (учасник боїв) боєць, воїн; вояк,
вояка; 3. перен. борець; сьюз на ~-йцйте
протйв фашйзма союз борців проти фашйз-
му.
ббжем частка наче, начебто, неначе, не-
начебто, мовби, мовбито, немов, немовби,
немовбито, ніби, нібито, буцім, буцімто;
~ прблет, а пьк сняг валй неначе весна,
а сніг іде.
ббжески
60
боксьбр
ббжеск|и, -а, -о; -и заст. божественний.
божествен, -а, -о; -и 1. божественний,
божий; ~ дар божий дар; ~ образ боже-
ственний образ; ~-и книги божественні
книги; 2. перен. божественний; надзвичайно
гарний, чудовий; ~-а музика божественна
музика.
божество с. божество.
ббж|и, -а, -6 і -е; -й божий; ~-а воля божа
воля; ~-а сила божа сила; ~ гроб рел.
гроб Ісуса Христбса в Єрусалимі; ~ дом
церква; ~-а кравица (кравичка) а) ент.
сбнечко; б) (про тиху, необразливу люди-
ну) ббжа людйна; ~-бдьрвб (дрьвце, дрьв-
че) полин, (розм.) чорнобиль; (діал.) біж-
дерев, біждерево; закон ~ закон ббжий.
божигрббск|и, -а, -о; -и пов’язаний з Єру-
салимом; ~-о крьстче хрестик, привезений
з Єрусалима.
божичко 1. кл. ф. боже; 2. вигук боже
мій! как ме уплашихте! ббже мій, як ви
мене налякали!
божур півонія; 0 хвьрлям/хвьрля (обй-
рам/обера) ~-а діал. червоніти/почер-
воніти (від збентеження, сорому); червен
като ~ яскраво-червоний.
божурище с. місце, де ростуть півонії.
божуров, -а, -о; -и 1. пов’язаний з пі-
вбніями; 2. темно-червоний, пурпурний, пур-
пурбвий.
боза ж. буза (легкий хмільний напій з
просяного борошна).
ббзав, -а, -о; -и розм. бежевий.
бозаджййница ж. заклад, в якому про-
дають бузу та деякі кондитерські вироби.
бозаджййск|и, -а, -о; -и якйй стосується
бузй або продавця цьогб напою.
бозаджйя ч. людйна, що виготовляє або
продає бузу; 0 халваджйя (халваджйята)
за ~ (бозаджйята) прибл. рука руку мйє.
бозайни|к ч. мн. -ци 1. тільки мн. зоол.
(клас) ссавці; 2. (окрема тварина цього
класу) ссавець; 3. рідко немовля, грудна
дитйна.
боза|я, -еш; -х недок. ссати; 0 ~ от две
майки прибл. покірне теля двох маток ссе.
ббзва|м недок./бЬзна ссати (час від ча-
су) /поссати.
боздуган ч. булава.
ббзка ж. 1. (у тварин) сосок, дійка; 2.
розм. (у жінки) цйцька , цйця; грудь; молбч-
на залоза.
бозн|а \ -еш; -ах док.: бозвам (див.).
ббзна2 частка розм. ббзна; невідбмо;
~ какьв ббзна-якйй; ~ кога ббзна-колй;
~ кьде ббзна-кудй; ~ що ббзна що.
бо|й 1 ч. мн. -еве 1. тільки одн. побої (мн.),
бійка; (розм.) прочухан; 2. бій, бйтва;
вьздушен ~ повітряний бій; насгьпателен
~ наступальний бій; 0 ~ на нож руко-
пашний бій; дрьпвам/др'ьпна удрям/
удар я [едйн] ~ на някого (док.) обламати
(нам’яти, полатати) ббки кому, дати нами-
начки; відбйти (надсадйти) бебехи кому;
давати/дати прочухана кому; смазвам/
смажа от ~ някого бйти/побйти мало не до
смерті кого; ям, изядам/изям бой діставати/
дістати прочухану (прочуханки).
бб|й 2 ч. мн. -еве розм. ріст; кблкото ~-я
ми на зріст, як я; той е на среден ~ він се-
реднього рбсту; човешки ~ людськйй зріст.
бойкот ч. тільки одн. бойкот; несполуч-
лйв ~ невдалий бойкот; политйчески ~ по-
літйчний бойкбт; обявявам ~ оголошувати
бойкбт.
бойкотйра|м недок. і док. бойкотувати.
бойлер ч. ббйлер; електрйчески ~ елект-
ричний бойлер.
бойлй|я прикм. незм. мн. -и р о з м.,
поет, високий, велйкий; 0 пушка ~ ста-
ровйнна дбвга рушнйця.
бойнйца ж. бійнйця; амбразура; (заст.)
стрільнйця.
боклу|к ч. мн. -ци 1. тільки одн. збірн.
сміття, бруд, грязь; кбфа за ~ відрб для
сміття; 2. смітник; звалище; 3. перен. сміт-
тя; 0 за ~-а зовсім непридатний.
боклукчййск|и, -а, -о; -и якйй відноситься
до сміття, бруду, грязі або до сміттяра.
боклукчйя ч. сміттяр.
боклуч|а -иш; -их недок. смітйти.
боклучав, -а, -о; -и засмічений, бруднйй;
~ двор засмічений двір; ~-а вьлна брудна
вовна.
боклучйв, -а, -о; -и див. боклучав.
бокс 1 ч. мн. -ове 1. тільки одн. спорт, бокс;
2. кастет.
бокс2 ч. мн. -ове 1. (відокремлена кім-
ната, палата в лікарні) бокс; ізолйтор;
отделен ~ окремий бокс; 2. (на фермі) стій-
ло, відділення; 3. розм. (апарат для авто-
матичного програвання платівок) меломан.
бокс 3 ч. тільки одн. (про шкіру) опойок.
боксйра|м недок. і док. бйти, ударяти/
ударити кулаком; ~ се боксувати, брати/
взяти участь у змаганнях з боксу.
боксов ’, -а, -о; -и боксерський; ~ шам-
пибн чемпіон з боксу; ~-а среща зустріч
з боксу; ~-и сьстезания змагання з боксу.
боксов2, -а, -о; -и 1. (стос, приміщення)
ббксовий, ізоляторний; 2. стійловий; 3. сто-
совний меломана (програвача).
боксов 3, -а, -о; -и опойковий; ~-и ботуши
опойкові чоботи.
боксьбр ч. боксер; стбйка на ~ бок-
серська стбйка (стійка).
болгар
61
бомба
болгар ч. тільки одн. карабурну (сорт
винограду).
боледува|м недок. хворіти; ~ от грип
хворіти на грип.
болежка ж. діал. 1. хвороба; 2. біль,
страждання.
болезнен, -а, -о; -и 1. хворобливий, хворо-
витий; ~ вид хворобливий вигляд; 2. бо-
лісний, болючий; ~-о охкане болісний (бо-
лючий) стогін; 3. перен. хворобливий; ~-о
любопйтство хвороблива цікавість.
бол|ен, -на, -но; -ни 1. хворий, слабий, не-
дужий; ~ крак хвора нога; ~ от грип хво-
рий на грип (грипом); тежко ~ важко
хворий; 2.хворобливий; ~ вид хвороблйвий
вигляд; 3. перен. хворий, хвороблйвий; ~-но
вьображение хвора (хвороблйва) уява;
~-но самолюбне хвороблйве самолюбство,
хвороблйва самолюбність; 4. у знач. ім. хво-
рий; ~ на легло лежачий хворий; лекарят
преглежда ~-ните лікар оглядає хворих;
0 бйя на ~-ното място зачіпати за болюче
місце; ~ вьпрбс болюче питання; ~ сьм на
някаква тема це моя слабість (мій пунктик);
~-но време а) погана погода, негода;
б) смутні часй (тільки мн.); ~-но място бо-
люче (вразлйве) місце; бутам/бутна ~-но-
то място зачіпати/зачепйти за болюче міс-
це; засягам/ засегна ~-ната струна зачі-
пати/зачепйти болюче (дошкульне, вразлй-
ве) місце; прехвьрлям от ~-ната глава на
здравата з хворої головй на здоро-
ву; валйти з дурної головй [та] на люд-
ську.
болеро с. болеро.
болест ж. 1. хвороба; вьтрешни ~-и
внутрішні хвороби; занемарена ~ запущена
хвороба; кожни ~-и шкірні (нашкірні)
хвороби; отсьствувам по ~ бути від-
сутнім через хворобу; стомашни ~-и шлун-
кові хвороби; страдам от бьбречна ~ хво-
ріти на нйрки; 2. перен. хвороба; слабість,
погана звйчка.
болест|ен, -на, -но; -ни хвороблйвий, бо-
лісний; свидетельство за ~-но сьстояние
довідка про хворобу.
бол|ея, -ееш; -ях недок. уболівати (болі-
ти); дорожйти; ~ за честта на колектйва
уболівати за честь колектйву, дорожйти
честю колектйву.
болк|а ж. 1. біль; остра ~ гострий біль;
режеща ~ ріжучий біль; родйлни ~-и пе-
рейми; 2. біль, страждання; причинявам ~
викликати біль; стискам до ~ стискати до
болю; 3. розм. нужда, турбота, клопіт;
ймам голяма ~ мати велйкий клопіт; ф
не е за умйране прибл. загоїться, поки
весілля скоїться; до весілля заживе.
болнав, -а, -о; -и хвороблйвий, хворовй-
тий; слабовйтий, хиренний, хйрий, хйрний,
хирлявий; кволий; ~ вид хвороблйвий
вйгляд.
болнй|к ч. мн. -ци хворий, хвора людйна.
болница ж. лікарня; госпіталь; армейска
~ армійський госпіталь; изпйсаха го от ~
-та його вйписали з лікарні; настанйха го
в ~ його поклали в лікарню.
болничар ч. заст. санітар.
болнич|ен, -на, -но; -ни 1. лікарняний;
~ халат лікарняний халат; ~-но легло
лікарняне ліжко, ліжко в лікарні; ~-но
отделение лікарняний відділ; 2. у знач, ім.:
~-на лікарський кабінет; 3. у знач, ім.:
~-ни відпустка через хворобу; аз сьм
в ~-ни я на лікарняному; я у відпустці
через хворобу; ф ~ лист лікарняний ли-
сток, листок непрацездатності.
болногледач ч. санітар.
болногледачка ж. санітарка, (розм.) няня
(у лікарні).
болт ч. мн. -ове болт; дистанционен ~
техн. розпірнйй болт; затегателен (затягащ)
~ техн. затискнйй болт; сьединйтелен ~
техн. з’єднувальний болт.
болшевизация ж. тільки одн. більшовиза-
ція.
болшевизйра|м недок. і док. більшови-
зувати.
болшевйзьм ч. тільки одн. більшовйзм.
болшевйк ч. мн. -и і розм. -ци більшо-
вйк.
болшевйчка ж. більшовйчка.
болшевйшк|и, -а, -о; -и більшовйцький.
болшинство с. більшість; грамадно ~ ве-
личезна більшість; избйрам с ~ обирати
більшістю [голосів].
бол|я, -йш; -ях недок. боліти; ~-и го зьб
у нього болйть зуб; ~-и ме глава у мене
болйть голова; ~-й ме крака у мене болйть
нога; ~-й ме сьрцето у мене болйть серце;
каквб те ~-й? що у тебе болйть? ставите
~-ят суглоби болять; ф зная где го ~-й
знати його болюче (вразлйве) місце; хем
сьрбй, хем ~-й і хочеться і колеться; і сюдй
гаряче і тудй боляче.
боляр|ин ж. мн. -и іст. боярин.
болярка ж. іст. бояриня; боярівна; бо-
яришня, боярська дочка.
болярск|и, -а, -о; -и іст. боярський, боя-
ринів.
бомба ж. 1. бомба; ~ сьс закьснйтел
бомба сповільненої дії; управляема ~ ке-
рована бомба; ядрена ~ ядерна бомба;
2. граната; запалйтелна рьчна ~ ручна
запалювальна граната; 3. перен. розм. (ди-
вовижна новина) бомба; 4. перен. жарт.
бомбардирам
62
боров
прибл. сила, клас; — Как е фйлмьт? — ~
е! — Як фільм? — Клас!; 0 катб ~ як грім з
ясного неба, як грім серед ясного неба (дня).
бомбардйра|м недок. і док. бомбардувати;
бомбйти/розбомбйти.
бомбардировач ч. бомбардувальник;
тежьк ~ важкйй бомбардувальник; турбо-
вйтлов ~ турбогвинтовйй бомбардуваль-
ник; сьпровбждам ~ супроводжувати бом-
бардувальник.
бомбардировка ж. бомбардування.
бомбардирбвьч|ен, -на, -но; -ни бомбар-
дувальний; ~-на авиация бомбардувальна
авіація.
бомбастйч|ен, -на, -но; -ни пишномовний,
високомовний; ~-ни фрази пишномовні
фрази.
бомбе с. 1. (чоловічий капелюх) котелок
(заст.); 21 (у взутті) носок.
ббмбен, -а, -о; -и бомбовий; ~-а експлб-
зия вйбух бомби; 0 ~ удар гарматний удар
(по м'ячу).
бомбохвьргачка ж. бомбоскидач.
бон ч. мн. -ове бони (тільки мн.).
бонббн ч. цукерка, цукерок; кутйя ~-и
коробка цукерок; ментови ~-и м’ятні цу-
керки; фруктови ~-и фруктово-ягідні цу-
керки.
бонбонен, -а, -о; -и цукерковий, конфет-
ний, кондйтерський; ~-а фабрика кондй-
терська фабрика.
бонбониера ж. бонбоньєрка.
боне с. 1. (жіночий) чепчик; 2. спец.
шолом.
бор 1 ч. мн. -ове сосна; бял ~ сосна
звичайна; черен ~ сосна чорна.
бор 2 ч. тільки одн. хім. бор.
борав|я, -иш; -их недок. 1. (у даній сфері)
займатися; трудйтися, працювати; ~ в
своята об ласт працювати (трудйтися) у
своїй галузі; ~ с техника займатися тех-
нікою; той ~-и с обществени вьпрбси
він займається суспільними питаннями;
2. (чим) працювати; оперувати; (розм.)
орудувати; ~ согромен материал оперувати
величезним матеріалом; ~ с пербто воло-
діти пером; ~ с чук працювати (орудувати)
молотом; математиката ~-и с формули
математика займається (оперує) форму-
лами.
борба ж. 1. боротьба; сутичка, бійка;
бясна ~ люта боротьба; 2. боротьба, бйтва,
бій; жертви в ~-та жертви в боротьбі;
3. (активна протидія; зусилля для подолан-
ня або досягнення чогось) боротьба; ~ за
икономия боротьба за еконбмию; ~ за мир
боротьба за мир; ~ за повишиване на ка-
чеството боротьба за підвйщення якості; ~
протйв алкохолйзма боротьба з алкоголіз-
мом; ~ с предразсьдьци боротьба із забо-
бонами; класова ~ класова боротьба;
межвйдова ~ міжвидова боротьба; нацио-
нално-освободйтелна ~ національно-виз-
вольна боротьба; 4. перен. (ідей, явищ, по-
чуттів) боротьба; вьтрешна ~ внутрішня
боротьба; 5. спорт, боротьба; ~ за тбп-
ката боротьба за м’яч; класйческа ~ кла-
сйчна боротьба; ~ с бйкове бій биків;
свободна ~ вільна боротьба; ф ~ на живбт
и смьрт боротьба не на життя, а на смерть.
борд ч. мн. -ове борт (корабля, літака,
ракети); зад ~-а за борт, за бортом; на
~-а на станцията на борту станції; ф
приставам на ~ ставати на причал; при-
швартовуватися.
борде|й ч. мн. -и 1. хатйна, халупа, ха-
лабуда; 2. землянка; 3. розм. погріб,
льох.
борд|ен, -на, -но; -ни бортовйй; ~ механик
бортмеханік; ~-ни уреди бортові прйлади.
бордо с. бордо.
бордов, -а, -о; -и бортовйй; ~ дневник
бортовйй щоденник; ~ инженер (механик)
бортінженер (бортмеханік); ~-а апаратура
бортова апаратура.
бордюр ч. бордюр; ~ на килим бордюр
кйлима; ~ от чимшйр бордюр з самшйту;
каменни ~-и кам’яні бордюри.
бор|ец ч. мн. -цй борець; поборник; ~ за
свобода борець за свободу; ~ протйв фа-
шйзма борець проти фашйзму; 2. спорт.
борець; ~ тежка категория борець важкої
категорії.
борйка див. бор
борйков, -а, -о; -и сосновий; ~-и вейки
соснові гілкй.
боримечка ч. розм. богатйр, людйна
велйкої фізйчної сйли.
борина ж. соснова скіпа.
борина|к ч. мн. -ци збірн. сосняк, соснйк,
соснйна, сосновий бір.
борйчка|м недок. боротися (дружньо);
вовтузитися; ~-се тс.: в душата му се ~-ха
страхове и надежди в його душі боролися
страх і надія; децата се ~-ха в коридор а
діти вовтузилися в коридорі.
боркйня ж. борець (про жінку); побор-
ниця.
бормашйна ж. 1. свердлйльний (свердлу-
вальний) верстат; 2. мед. бормашйна.
боров 1 -а, -о; -и сосновий; ~ катран,
~-а смола соснова живйця (смола); ~-а
гора сосновий ліс; ~-и шишарки соснові
шйшки.
боров2, -а, -о; -и хім. борний; ~-а ки-
селина борна кислота.
боровинка
63
боя
боровйнк|а ж. чорниця; конфитюр от ~-и
конфітюр з чорниць.
борса ж. біржа; ф ~ на труда (трудова
~) біржа праці; играя на ~-та грати на
біржі; черна ~ чорний ринок.
борсов, -а, -о; -и біржовий; ~-и спеку-
лации біржові спекуляції.
борч ч. мн. -ове розм. борг; потьнал
|сьм] в ~-ове [бути] у боргах по вуха.
борческ|и, -а, -о; -и бойовий, войовничий;
~ дух на народа бойовий дух народу;
~ лозунг бойовий лозунг; ~-и песни бо-
йові пісні.
борні ч. мн. -ове борщ.
ббр|я -иш, борйх недок. 1. тривожити,
бентежити; ~-еха го мйслите за това його
тривожили думки про це; 2. р і д к о бороти-
ся; ~ се 1. боротися; бйтися; ~ се с враго-
вете боротися (бйтися) з ворогами; той се
~-ил с мечка він боровся з ведмедем;
2. (активно протидіяти; намагатися подо-
лати щось, досягти чогось) боротися; ~
се за мир боротися за мир; ~ се протйв вой-
ната боротися проти війнй; ~ се срещу пред-
разсьдьците боротися проти забобонів;
3. перен. (про почуття, думки) боротися,
змагатися; в душата му любовта се ~-еше
с омразата в його душі любов боролася з
ненавистю; 4. спорт, боротися; 0 ~ се за
залька си боротися за шматок хліба; ~ се
сьс себе си боротися з [самйм] собою.
бос, -а, -о; -и 1. босий; на ~ крак на босу
ногу; [на] босоніж; хбдя ~ ходйти босим
(босоніж); 2. (про тварин) непідкбваний,
непідкутий; 3. перен. розм. непідкбваний;
погано підготовлений; сьм ~ в тая ббласт
бути профаном в цій галузі; 0 ~-а команда
жарт, боса команда; гол и ~ голий і босий;
голий як бубон; хбдя ~ из лука робйти не-
дозвблені речі.
ббсенич|ьк ч. мн. -ки: бос-~ зовсім босий,
босйлек «/.тільки одн. васйльбк.
босйлков, -а, -о; -и васильковий; якйй
стосується васйльків.
босо присл.: на ~ на босу ногу (бо-
соніж) .
босокрак, -а, -о; -и босоногий.
босонбг, -а, -о; -и див. босокрак.
босота ж. тільки одн. 1. відсутність взут-
тя; 2. перен. темрява, темнота; неосвіче-
ність.
бостан ч. 1. баштан; 2. діал. город; 0
обйрам ~-а діал. витрачати гроші.
бостанджййка ж. городниця.
бостанджйя ч. баштанник, городник.
бостанск|и, -а, -о;- и баштанницький, го-
родній; 0 ~-о плашйло опудало; одорббло,
одорббало.
бося|к ч. мн. -ци босяк.
босяшк|и, -а, -о; -и босяцький.
ботанй|к ч. мн. -ци ботанік.
ботаника ж. ботаніка; час по ~ урок бо-
таніки.
ботанйч|ен, -на, -но; -ни див. ботанйчески.
ботанйческ|и, -а, -о; -и ботанічний; ~
институт інститут ботаніки; ~-а география
ботанічна географія; ~-а градйна ботаніч-
ний сад; ~-а сбйрка ботанічна колекція.
ботйнки тільки мн. черевйки.
ботуш ч. 1. чобіт; войнйшки ~-и сол-
датські чоботи; гумени ~-и гумові чоботи;
детски ~-и дитячі чоботи; обувам си ~-ите
взувати чоботи; под ~-а на милитарйзма
під чоботом мілітарйзму; 2. спец, (сівалки)
сошнйк; ф блйжа ~-ите на някого лизати
п’яти кому; стйска ме ~-ьт щось мене му-
лить (муляє), мені муляє на серці.
ботушар ч. швець, чоботар.
ботушарница ж. шевська майстерня,
(розм.) чоботарня.
ботушарск|и, -а, -о; -и шевський; ~ кальп
[шевський] копйл, [шевська] колодка.
бохем ч. представнйк богеми.
бохемск|и 1 -а, -о; -и богемний; ~ живот
богемне життя; ~-а среда богемне сере-
довище.
бохемск|и2 , -а, -о; -и богемський,
чеський; ф ~ кристални изделия богемські
кришталеві вйроби.
бохемствува|м недок. вести богемне
життя.
бохча ж. розм. 1. пака, клунок, клумак,
тюк, вузол; 2. скатерка, скатерть; ф ~
тютюн вид дрібнолйстого тютюну вйщого га-
тунку.
бохчаль|к ч. мн. -ци клунок з подарунком
(на весілля, хрестини).
ббца|м діал. недок. колоти.
ббцва|м недок./ббцна колоти (час від
часу)/кольнути; укблювати/уколбти.
ббцка|м недок. колоти (потроху).
боцман ч. боцман.
боцн|а, -еш; -ах док.: ббцвам (див.).
бошна|к ч. мн. -ци жйтель Боснії.
бошначка ж. жйтелька Боснії.
бо|я ж. 1. фарба, (рідко) краска; акварел-
на ~ акварельна фарба; безйрена ~ фарба
на оліфі; блажна ~ олійна фарба; полігр.
жйрна фарба; ~ за коса фарба для волос-
ся; ~ за обуща гуталін; кутйя ~ коробка
фарб; 2. колір; 3. перен. барва, колір (перев.
мн.); 4. розм. політйчне кредо; політйчне
переконання; ф опйсвам/опйша с черни
~-й малювати/намалювати чорними фар-
бами; сгьстявам/сгьстя ~-йте згущувати/
згустйти фарби; сменям/сменя ~-ята си
бояджййка	64
а)	мінятися/змінйтися, перемінятися/пере-
мінйтися на облйччі (на лиці, на виду);
б)	перефарбовуватися/перефарбуватися.
бояджййка ж. 1. малярка; 2. фарбарка,
красйльниця; 3. дружйна красйльника,
маляра.
бояджййница ж. фарбувальна, фарбарня,
красйльня.
бояджййск|и, -а, -о; -и 1. малярний; 2.
фарбувальний, красйльний.
бояджйя ч. 1. маляр; 2. фарбар, красйль-
ник.
боядйса|м док.: боядйсвам (див.).
боядйсва|м недок./боядйсам 1. викону-
вати/ вйконати малярні роботи; 2. фарбу-
вати/пофарбувати, (рідко) офарблювати/
офарбити; ~ се/~ се 1. фарбуватися/
пофарбуватися; 2. п е р е н. міняти/поміняти
свої переконання.
боязлйв, -а, -о; -и боязкйй, боязливий,
полохлйвий, ляклйвий.
боязьн ж. тільки одн. боязнь, страх,
острах, побоювання.
бо|я се, -йш се; -ях се недок.^ боятися,
страхатися; ~ за здравето си боятися за
своє здоров’я; 0 ~ като от бгьн боятися
як (мов) огню (вогню).
брава ж. внутрішній замок; секретна ~
секретний замок.
брадаж. 1. підборіддя, борода; двбйна ~
подвійне підборіддя; 2. борода; Остра ~
гостра борідка, колюча борода; пускам ~
відпускати бороду; 0 богова ~ етн. борода;
кущик жйта чи пшенйці або виноградний
кущ, що залишаються непрйбраними для
родючості; според ~-та и гребена по син-
ку (по Савці) свйтка; хващам/хвана бога
(господа) за ~-та вхопйти (впіймати) бога
за бороду.
брадавица ж. бородавка; той йма ~ на че-
лото він має бородавку на чолі.
брадавичав, -а, -о; -и бородавчастий, бо-
родавчатий.
брадат, -а, -о; -и бородатий; 0 ~ лешояд
(орел) орн. бородач; ~-а льжа велйка
брехня.
брадва ж. сокйра; 0 разбйрам (ясно ми
е) кьде бйе ~-та му розуміти кудй (до
чого) він хйлить (гне).
брадвар ч. 1. людйна, що виробляє або
точить сокйри; 2. лісоруб.
брадвйчка ж. сокйрка.
брадяса|м док.: брадясвам (див.).
брадясва|м недок./брадясам обростати/
обростй бородою.
бразд|а ж. 1. борозна; дьлбока ~ гли-
бока борозна; 2. рів, рівчак; 3. перен. бороз-
на; зморшка, складка; слід; ~-й на челото
браносам
зморшки на чолі; дьлбока ~ в душата
глибокий слід в душі.
браздулица ж. струмочок (цівка, стру-
мйнка) крові (поту).
бразд|я, -йш; -йх недок. 1. борознйти,
ралити, скородити, розорювати; корабите
~-ят морята кораблі, борознять моря; орачи
~-яха нйвите орачі борознйли нйви; 2.
борознйти, дряпати, черкати, карбувати;
перетинати; брьчки ~-яха челото му зморш-
ки борознйли його чоло.
бразйл|ец ч. мн. -ци бразілець.
бразйлка ж. бразілійка.
бразйлск|и, -а, -о; -и бразільський; ~-о
кафе бразільська кава.
брайн|о, ч. мн. -овци 1. (при звертанні)
братуха, братко (розм.); 2. діал. брат.
брак 1 ч. мн. -ове шлюб, одруження; 0
граждански ~ цивільний шлюб; встьпвам/
встьпя в сключвам/сключа ~ одру-
жуватися/одружйтися, братися/побратися,
брати/узяти шлюб; неравен ~ нерівний
шлюб; разтрогвам ~ розривати шлюб.
брак2 ч. тільки одн. брак; леярски ~
ливарний брак.
бракониер ч. браконьєр.
бракониерск|и, -а, -о; -и браконьєрський.
бракониерствува|м недок. займатися бра-
коньєрством.
бракоразвод ч. розлучення; (розм.) роз-
ведення, розвід.
бракоразвод|ен, -на, -но; -ни шлюбороз-
лучний; ~ процес шлюборозлучний процес;
~-но дело справа про розлучення.
бракосьчетава|м недок./бракосьчетая
одружувати/одружйти; ~ се/~ се одру-
жуватися/одружйтися; (заст.) братися/по-
братися.
бракосьчетание с. одруження, шлюб.
бракосьчета|я, -еш, -х док.: бракосьче-
тавам (див.).
бракува|м недок. бракувати (визнавати
низькоякісним, незадовільним).
бран ж. тільки одн. заст. брань; бій;
кьрвава ~ кривавий бій.
брана ж. борона.
бран|ен, -на, -но; -ни заст. бранний; воєн-
ний, бойовйй; ~-но поле поле брані.
бранйтел ч. 1. захиснйк; заступник; ~
на родйната захиснйк батьківщйни; 2. спорт.
захйснйк.
бранйтелка ж. захйснйця; заступниця.
бранйще с. мн. -а діал. заповідний
ліс.
бранник 1. заст. воїн, солдат; 2. член
молодіжної фашйстської організації, яка
існувала у Болгарії до 9 вересня 1944 р.
браноса|м док.: браносвам (див.).
браносвам
65
брезов
браносва|м недок./браносам боронувати,
боронйти/проборонувати.
брантйя ж. 1. д і а л. закйнуте, занедбане
майно; лозе ~ занедбаний виноградник;
2. заст. стара невродлйва дівка (жінка);
3. розпусниця, розпутниця.
бранува|м недок. боронувати, боронйти.
бранш ч. мн. -ове галузь (промисловості,
торгівлі).
браншов, -а, -о; -и галузевий; ~ отдел
галузевий відділ; ~-о обединение галузеве
об’єднання.
бран|я, -иш; -их недок. 1. обороняти, бо-
ронйти, захищати; ~ мир захищати мир;
~ родйната си захищати свою батьківщи-
ну; 2. з а с т . д і а л. забороняти; ~ се
захищатися.
бран|я, -йш; -йх недок. див. бранувам.
брат ч. мн. -я 1. брат; ~ ми се казва Слав
мого брата звуть (зовуть) Слав; сьветският
и бьлгарският народ са народи-братя ра-
дянський та болгарський народи — народи-
братй; ~ по орьжие брат по зброї; 2. церк.
брат; чернець, монах; светй ~-я святі братй;
ф доведен (приведен, заварен) ~ зведений
брат; пйшещи ~-я ірон. літературна братія;
(знев.) письмакй; природен ~ брат, якйй
народйвся у другому (третьому і т ін.)
шлюбі.
братан|ец ч. мн. -ци діал. братан; небіж,
племінник (син брата).
братаница ж. діал. братаница; небога,
племінниця (дочка брата).
братимене с. тільки одн. братання.
братим|я, -йш; -йх недок. братати; ~ се
брататися.
братле с. мн. -та 1. братик, братець;
2. розм. (дружнє звертання) братуха,
братко.
братов, -а, -о; -и 1. братів, братній; 2.
у знач. ім. тільки мн.: ~-и дім і родйна бра-
та.
братовица ж. діал. братова.
братовчед ч. двоюрідний брат; ф пьрви
~ тс.; втори ~ троюрідний брат.
братовчедка ж. двоюрідна сестра; ф
пьрва ~ тс.: втора ~ троюрідна сест-
ра.
братоубй|ец ч. мн. -йци братовбйвця.
братоубййствен, -а, -о; -и братовбйвчий.
братск|и, -а, -о; -и братній, братський,
братерський; ~ народ братній народ; ~
привет братерський привіт; ~-а любов бра-
терська любов; ~-о чувство братнє почуття;
ф ~ могйла братська могйла.
братство с. 1. братерство, братство; ~
между народите братство (братерство) між
народами; 2. (ченців) братство.
З 7-2498
братува|м недок. рідко бути в братських
(братерських) стосунках з ким.
братушка ч. розм. пестл. братушка;
назва російських солдат або взагалі ро-
сіян, яка залишйлася з часів Російсько-
турецької війнй 1877—1878 рр.
братче с. 1. братик, молодший брат,
братець; 2. (дружнє звертання) братець.
брат|я, -йш; -йх недок. пускати багато
стебел.
брат|я се, -йш се; -йх се недок. діал.
ставати братом.
братява|м недок. див. братя.
братяса|м док.: братясвам (див.).
братясва|м недок./братясам пускати/
пустйти багато стебел.
брач|ен, -на, -но; -ни шлюбний, весільний;
~ живбт шлюбне (подружнє) життя; ~-на
двдйка шлюбна пара, подружжя; ~-на
церемония весільна церемонія.
брашнар ч. заст. лабазник (продавець
борошна).
брашнарск|и, -а, -о; -и комірнйй, (заст.)
лабазний.
брашнен, -а, -о; -и 1. борошняний; ~-а
каша борошняна каша; 2. забруднений бо-
рошном; 3. призначений для борошна;
~ сандьк скриня для борошна; ф ~ чувал
а) золоте дно; б) золотий (грошовий) мі-
шок.
брашнб с. борошно; бяло ~ питльованка,
питлівка; (розм., рідко) крупчатка; пшенй-
чено ~ пшеничне борошно; рьжено (чер-
но) ~ житнє борошно; ф дьрвесно (дьр-
вено) ~-но спец, деревне борошно; костно
~ спец, кісткове борошно; меля ~ с някого
ладити, жйти в злагоді з ким; приемам/
приема трйците за ~ приймати/прийняти
дрібницю за щось цінне; рйбено ~ спец.
риб’яче борошно.
бре 1. частка розм. (при звертанні) гей,
слухай, послухай; ела насам, ~ іди сюди,
гей; ~, как не те е ерам послухай, як тобі
не соромно; 2. у знач. спол. то.., то; ~ на-
гбре, ~ над6лу то вгору, то вниз; 3. вигук ну,,
ну да, оце, куди ж пак; я виж! ну, дивись!
брегов|й, -а, -6; -й береговий; ~-а лйния
берегова лінія; ~-а отбрана військ, бере-
гова оборона.
бреза ж. береза; бяла ~ біла береза;
стройна ~ струнка береза.
брезак ч. тільки одн. березняк, березнйк,.
березина.
брезент ч. брезент.
брезентов, -а, -о; -и брезентовий; ~-а
чанта брезентова сумка.
брезов, -а, -о; -и березовий; ~ гора
березовий гай, березова діброва.
брей
66
броен
брей частка, вигук див. бре.
бреме с. 1. ноша, тягар; прегьвам се под
~-то згинатися під ношею; 2. перен. вага,
тягар, ноша; 0 ~ пада/падна на (вьрху)
плещите на някого основний тягар лягає
(ліг) на плечі кого.
бремен|ен, -на, -но; -ни 1. вагітна; ~-на в
последните месеци вагітна на останніх
місяцях; 2. у знач, ім.: ~-на вагітна.
бременност ж. вагітність; през ~-та під
час вагітності; тя е в напреднала ~ вона
на останніх днях [вагітності]; 0 извьнма-
точна ~ позаматкова вагітність; льжлйва
~ несправжня вагітність.
бренди с. тільки одн. бренді (незм.).
брен|ен, -на, -но; -ни заст. 1. тлінний;
~-ни останки тлін; 2. перехідний, коротко-
часний.
брестак ч. тільки одн. збірн. в’язовий
(берестовий) гай.
брестов, -а, -о; -и див. брястов.
бресталак ч. тільки одн. збірн. див. бре-
стак.
бригада ж. 1. бригада; ~ за комунистй-
чески труд бригада комуністичної праці;
~ на морската пехота військ, бригада мор-
ської піхоти; вьздушно-десантна ~ військ.
повітрянодесантна бригада; комплексна ~
комплексна бригада; отделна ~ військ.
окрема бригада; произвбдствена ~ вироб-
нича бригада; 2. бригада; організацій-
на одиниця в народно-визвольній армії
у Болгарії до 9 вересня 1944 р.; 3.
молодіжний будівельний загін; 0 ин-
тернационална ~ інтернаціональна бри-
гада.
бригад|ен, -на, -но; -ни бригадний; ~
дбговор бригадний підряд; ~ метод бри-
гадний метод; ~ сьвет бригадна рада;
~-но ремонтйране бригадний ремонт.
бригадйр ч. 1.бригадир; у Болгарії —
член молодіжного будівельного загону;
2. бригадйр.
бригадйрка 1. б р и г а д й р; про жінку —
член молодіжного будівельного загону в
Болгарії; 2. бригадйр (про жінку).
бригадйрск|и, -а, -о; -и бригадйрський;
~-о движение бригадйрський рух; ~-о
знаме бригадйрський прапор.
бригадйрство с. тільки одн. брига-
д й р с т в о; бригадйрський рух; добровіль-
ний рух за участь болгарської молоді в бу-
дівнйцтві національних об’єктів після 9 ве-
ресня 1944 р.
бризбйзи ч. фіранка, віконна занавіска.
брйзва|м недок./брйзна 1. брйзкати/
брйзнути; брйзнаха сьлзй брйзнули сльози;
2. перен. (про натовп) рйнути; 3. (про
вітер) дути/подути; вятьрьт брйзна лицето
му вітер дунув йому в облйччя.
брйзн|а, -еш; -ах док.: брйзвам (див.).
брикет ч. брикет.
брикет|ен, -на, -но; -ни брикетний; ~-на
фабрика брикетна фабрика.
брикетйра|м недок. і док. брикетува-
ти (недок.), виготовляти/вйготовити бри-
кети.
брилянт ч. брильянт.
брилянт|ен, -на, -но; -ни брильянтовий,
діамантовий; ~ прьстен діамантовий (бри-
льянтовий) перстень.
брилиянтов, -а, -о; -и див. брилянтен.
брймк|а ж. петля; ~ на чорап петля на
панчбсі; лбвя (хващам/хвана) ~-и піднімав
ти/підняти спущені петлі панчіх, трико-
тажних вйробів.
британ|ец ч. мн. -ци британець.
британка (Ж. британка.
британск|и, -а, -о; -и британський.
брйч ч. мн. -ове бридж.
брйчка ж. 1. брйчка; 2. знев. старйй
автомобіль.
брйш|а -еш, брйсах недок. діал. див.
бьрша.
брбд ч. мн. -ове брід; дьлбока река ~
няма глибока річка не має броду; минавам
през ~-а проходити через брід (бродом);
плйтьк ~ мілкйй брід.
бродери|ен, -йна, -йно; -йни вишивальний;
якйй відноситься до вйшивки; ~ цех цех
вйшивки, вишивальний цех; ~-йна игла
голка для вишивання; ~-ийно изкуство
вишивальне мистецтво.
бродерия ж. вйшивка, вишивання; гап-
тування; сребьрна ~ вйшивка сріблом,
гаптування.
бродйра|м недок. і док. вишивати/вйшити.
бродйран, -а, -о; -и вйшитий; ~-а блуза
вйшита блузка.
бродирачка ж. вишивальниця.
бродни|к ч. мн. -ци міф. прйвид, якйй хо-
дить ночами.
броднина ж. іст. у середньовічні часй —
податок за перехід через брід.
бродница ж. міф. прйвид, якйй ходить но-
чами (про жінку).
брбд|я, -иш; -их недок. 1. бродйти, нй-
кати, плентатися; ~ из улиците бродйти по
вулицях; 2. діал. бродйти, бути в стані
бродіння; вйното ~-и вино бродить.
бродяга ч. бродяга.
броеж ч. див. броене.
бро|ен, -йна, -йно; -йни 1. кількісний;
2. численний; 0 ~-йна система мат. система
чйслення; ~-йна форма за множествено
число лінгв. лічйльна форма множинй; йме
броен
67
брутен
числйтелно ~-йно лінге. кількісний числів-
ник.
броен, -а, -о; -и лічений, рахований;
~-и дни лічені дні.
броене с. лічба, лічіння, лічення; раху-
вання; підраховування; рахунок, підраху-
нок.
броенйц|а ж. чотки; 0 броя ~-ите прибл.
сидіти на бобах.
броеница ж. лічилка (дитяча гра).
брожд ч. мн. -ове бот. марена красильна.
брожение с. бродіння, заворушення, за-
колот.
бройтел ч. 1. обліковець; 2. (прилад)
лічильник.
брб|й ч. мн. -еве 1. число; общ ^загальна
кількість; 2. (газети, журналу) номер, ек-
земпляр; ~ от вестника номер газети; в
днешния ~ у сьогоднішньому номері;
пьрви ~ номер перший; 0 без ~, няма ~
безліч, незліченна кількість; на ~ кількісно,
у кількості; плащам в ~ платити готівкою.
бройк|а ж. примірник, екземпляр; кнйгата
е отпечатана в 10 хйляди ~-и книга надру-
кована в 10 тисячах примірників (екземп-
лярів).
брокат ч. парча.
бром ч. тільки одн. хім. бром.
бромов, -а, -о; -и хім. бромовий.
бронебо|ен, -йна, -йно; -йни військ, броне-
бійний; ~ снаряд бронебійний снаряд;
~-йна бомба бронебійна бомба.
бронева|к мн. -ци солдат, якйй служить у
бронетанкових військах.
бронеизтребйтел ч. військ. 1. протитан-
кова гармата; 2. солдат, якйй обслуговує
протитанкову гармату.
бронеизтребйтел|ен, -на, -но; -ни військ.
якйй відноситься до протитанкової гармати.
броненос|ен, -на, -но; -ни військ, броне-
носний, панцирний, (заст.) панцерний.
броненос|ец 1 ч. мн. -ци військ, броне-
носець.
броненос|ец2 ч. мн. -ци зоол. бронено-
сець, панцирник.
бронетанков, -а, -о; -и бронетанковий.
бронз ч. тільки одн. бронза; направен от
~ зроблений з бронзи.
бронзйра|м недок. і док. бронзувати, фар-
бувати/пофарбувати бронзовим лаком чи
фарбою.
брбнзов, -а, -о; -и бронзовий; ~ памет-
ник бронзовий пам’ятник; ~-о лице брон-
зове облйччя; 0 ~ век іст. бронзовий вік;
~-а болест мед. бронзова хвороба; ~-а
епоха (ера) іст. бронзова епоха (ера).
бронйра|м недок. і док. бронювати, пан-
цирувати, покривати/покрйти бронею.
З*
бронхи перев. мн. бронхи.
бронхиал|ен, -на, -но; -ни бронхіальний;
ф ~-на астма мед. бронхіальна астма.
бронхйт ч. мед. бронхіт.
бронхйт|ен, -на, -но; -ни мед. бронхіаль-
ний.
броня ж. 1. броня; стоманена ~ стальна
(сталева) броня; 2. техн. буфер.
броунинг ч. браунінг.
брошйра|м недок. і док. брошурувати/
зброшурувати, зшивати/зшйти (книгу, бро-
шуру).
брошка ж. брошка; златна ~ золота
брошка.
брошур|а ж. брошура; популярна ~ по-
пулярна брошура; революцибнни ~-и рево-
люційні брошури.
бро|я, -йш; -йх недок. 1. лічйти, рахувати;
підраховувати; ~ до десет лічйти (раху-
вати) до десятй; ~ на прьсти лічйти (раху-
вати) на пальцях; ~ на ум лічйти в умі
(про себе); 2. налічувати; градьт ~-й кьм
20 хйляди души місто налічує блйзько 20
тйсяч жйтелів; 3. (гроші) відлічувати, пла-
тйти, сплачувати; ~йх му парйте я йому
сплатйв гроші; 4. вважати кого, що ким, чим;
~ ги за свби вважати їх своїми; 5. у с п о л.
з часткою не не брати до уваги; 6.
ж а р г. уважно спостерігати за ким, вивчати
кого; ф ~ зальците (хапките) докоряти
кожним шматком хліба; ~ звездйте а) гу-
ляти при місяці; б) тремтіти від холоду;
в) байдики бйти; ~ се рахуватися; вва-
жатися, чйслитися; нараховуватися; ф
~ се на прьсти (прьстите на една рька)
на пальцях порахувати (полічйти, перера-
хувати, перелічйти) можна; ~-ят се ребрата
на някого всі ребра вйдно в кого.
брояч ч. 1. (прилад) лічйльник; 2. обліко-
вець; 3. ж а р г. виказувач, донощик.
брулва|м недок. /брулна 1. (плоди з дере-
ва) збивати/збйти; 2. (про вітер) налітати/
налетіти порйвами.
брулн|а, -еш; -ах док.: брулвам (див.).
брул|я, -иш; -их недок. 1. (плоди з дерева)
збивати ~ орехи збивати горіхи; 2. (про
вітер) шмагати, бйти в облйччя.
брус ч. мн. -ове брус (для гостріння).
бруснйца ж. діал. кір.
бруствер ч. бруствер.
брутал|ен, -на, -но; -ни брутальний,
грубий; жорстокий; ~ човек брутальна лю-
дйна.
брут|ен, -на, -но; -ни 1. брутто; загальний;
~-на цена ціна товару брутто; 2. валовйй;
~ доход валовйй прибуток; 3. фін. номі-
нальний; ~-на заплата номінальна заробіт-
на плата.
<бруто
68
брюнет
бруто присл. 1. брутто; 2. фін. номінально;
(про суму) без накладних витрат.
брьв ч. мн. -и діал. кладка (через річ-
ку).
брьз див. бьрз.
брьква|м недок./брькна сдвати/сунути,
запускати/запустйти руку, лізти/полізти,
залізати/залізти (в кишеню, сумку і т. ін.),
шарити/пошарити, (розм.) рйтися/порйти-
ся (в кишені, сумці і т. ін.); ~ с рька в
джоба совати руку в кишеню; той брькна
в паз ват а си він запустйв руку в пазуху;
0 в касата красти/украсти громад-
ські гроші; в кесйята (джоба) на ня-
кого примушувати/примусити кого сплатйти
(дати) гроші; ~/~ с прьст в раната на
някого зачіпати/зачепйти за болюче місце
кого; ~ се/~се ж а р г. 1. сдвати/сунути,
запускати/запустйти руку (в кишеню); 2.
перен. швйдко прослизати/прослизнути; 3.
(про гроші — неохоче) давати/дати, спла-
чувати/сплатйти.
брькн|а, -еш; -ах док.: брьквам (див.).
брьм уживається як звуконаслідування
дзижчання комах.
брьмбаз|ьк ч. мн. -ци 1. (маленький жук)
жучок; 2. дрібна непотрібна річ; 3. невисока
ва зріст людйна; 4. (музичний інструмент)
дрймба.
брьмбар ент. жук; ~ корояд короїд; ~
носорог; жук-носоріг; ~ плувец плавунець;
~ рогач жук-рогач; жйтен ~ кузька, хліб-
ний жук; майски ~ хрущ; рапйчен ~ рап-
совий листоїд; черен ~ чорний жук; ф
~-и брьмчат в главата на някого вітер в
голові свистйть (свйще) у кого; дурощі в
голові у кого; дур напав (найшов) на кого;
дурощі найшлй на кого.
брьмвам недок./брьмна 1. дзижчати (час
від иаеі/^/подзижчати, (недок.) дзинчати;
2. тільки 3 ос. одн. безос. (про несподівані
думку, ідею і т. ін.) з’являтися/з’явйтися;
прихбдити/прийтй в голову (до головй);
(док.) зайшло в голову; 0 муха да брьмне,
.ще се чує чутно було, як муха літала.
брьмка ж. див. брьнка.
брьмн|а, -еш; -ах док.: брьмвам (див.).
брьмч|а, -йш; -ах недок. 1. дзижчати,
дзинчати; торохтіти; 2. перен. гудіти, густй,
(розм.) шуміти; гомоніти.
брьмчйло с. 1. (дитяча іграшка) дзйга;
2. довга труба гайди (волйнки); 3. знев.
таратайка.
брьнка ж. 1. (ланцюга) ланка, кільце;
желязна ~ залізне кільце; 2. перен. (скла-
дова частина чогось) ланка; това е само
една ~ от борбата це тільки частйна бороть-
<бй; 3. діал. (при в'язанні) петля.
брьсва|м недок. брьсна 1. витирати/вй-
терти, підмітати/підмести; 2. (по поверхні)
чйркати/чйркнути, черкати/черкнути, ков-
зати/сковзнути; легко ударяти/ударити.
брьскалка ж. розм. мітла (з гілок).
брьска|м недок. 1. (швидко, на швидку
руку) местй, підмітати; 2. (про вітер, дощ)
бйти, стукати; вятьрьт брьска в лицето
вітер б’є в облйччя; 3. діал. бйти вовну;
4. перен. діал. теревенити (знев.).
брьсн|а 1 -еш; -ах док.: брьсвам (див.).
брьсн|а 2, -еш; брьснах недок. 1. голйти,
брйти; 2. (про холодний вітер) сйльно дути;
ф не ~ някого не цінйти (не поважати,
не шанувати) кого; не го ~ за нйщо (човек,
слйва, лула, тютюн) мати (вважати) за
ніщо (ні за що); ніякої уваги, нуль уваги
на кого; нйско ~ говорйти різко; умьт му
~-е катб брьснач див. брьснач; ~ се голй-
тися, брйтися.
брьснар ч. перукар.
брьснарка ж. перукарка.
брьснарница ж. перукарня.
брьснарск|и, -а, -о; -и перукарський;
~ салон перукарня; ~-о легенче чашечка
для мйла (при голінні); ~-и нбжици перу-
карські ножиці.
брьснач ч. брйтва; ф умьт му брьсне
катб ~ у нього гострий розум.
брьст ч. мн. -и д і а л. молоді пагони, зрі-
зані для зимової годівлі худоби.
брьтвеж ч. 1. тільки одн. ро’зм. базікання;
верзіння; 2. дурнйця, нісенітниця.
брьтв|я; -иш; брьтвйх недок. І.розм.
говорйти тйхо, невиразно; 2. розм. базікати,
верзтй, теревенити; балакати; каквй ги ~-иш
що за нісенітницю (нісенітниці) ти плетеш.
брьчк|а ж. 1. зморшка; дьлббки ~-и гли-
бокі зморшки; ~-и бколо очйте зморшки
біля очей; 2. (на одягу) зборка, складка,
брйжі; (на халявах чобіт) брйжі; 3. (на во-
ді) брйжі, жмури.
брьчкав, -а, -о; -и 1. зморшкуватий,
зморщений, поморщений; ~-а повьрхност
брижувата поверхня; ~-о лице зморшкува-
те облйччя.
брьчка|м недок. 1. морщити, зморщувати;
~ челб морщити лоба; 2. брйжитися; укри-
ватися брйжами; вятьрьт брьчка водата
вода брйжиться від вітру.
брьшлян ч. плющ.
брьшлянен, -а, -о; -и див. брьшлянов.
брьшлянов, -а, -о; -и плющовйй.
брьщолев|я, -иш; -их недок. І.розм. го-
ворйти невиразно; 2. розм. базікати, верз-
тй, теревенити; балакати; плестй нісеніт-
ницю (нісенітниці).
брюнет ч. брюнет; (у знач, ім.) чорнявий.
брюнетка
69
буквар
брюнетка ж. брюнетка; (у знач, ім.) чор-
нява; (розм.) чорнявка.
бряг ч. мн. брегове; чл. ф. брег|ьт, -а; 1.
берег; излйзам на брега виходити на берег;
на брега на морето на березі моря; от ~
на ~ з берега на берег; 2. обрив, круча;
урвище, провалля; 3. перен. межа, границя;
0 удрям/ударя о мбрски ~ зштовхуватися/
зштовхнутися з непереборними перешко-
дами.
бряз, -а, -о; брези якйй має білу пляму
на чолі (перев. про буйвола).
бряст ч. мн. -ове берест, в’яз.
брястов, -а, -о; -и берестовий, в’язовий;
~-а гора берестовий (в’язовий) ліс.
буба ж. шовковик (гусениця шовкопря-
да).
бубар ч. шовківник.
бубарка ж. шовківниця.
бубарни|к ч. мн. -ци приміщення для
догляду за шовковиками.
бубарск|и, -а, -о; -и шовківницький.
бубарство с. тільки одн. шовківництво.
бубен, -а, -о; -и шовковичний; ~-о семе
грена.
буболечка ж. 1. комашка, кузька; 2. п е -
р е н. тиха, необразлива людйна.
будала ч. і ж. розм. дурень, дурйло, дур-
нило, дурник; дурка; (знев.) дурепа; дур-
нйй, дурна; ф правя се/направя се на
(недок.) дурня . валяти (клеїти, строїти,
гнути, робйти, корчити).
буд|ен, -на, -но; -ни 1. якйй не спить; 2.
пйльний, невсипущий; невсйпний; ~-но вни-
мание пйльна увага; ~-но око пйльне око;
3. перен. живйй; жвавий, бадьорий; ~-на
весен бадьора пісня; 4. перен. мйслячий,
одухотворений; натхненний; ~ лице оду-
хотворене (натхненне) облйччя; 5. перен.
передовйй, свідомий; ~ младеж передова
молода людйна; ~-на сьвест висока свідо-
мість.
будйлни|к ч. мн. -ци будйльник.
будйстск|и, -а, -о; -и буддійський; ~ храм
буддійський храм.
будйтел ч. актйвний діяч національного,
політйчного і культурного відродження Бол-
гарії.
будйтелка ж. актйвна діячка національ-
ного, політйчного і культурного відроджен-
ня.
будка ж. 1. кіоск; вестникарска ~ га-
зетний кіоск; будка; караулна ~ карауль-
на будка, караульня, вартівня; 2. будка,
кабіна; ~ на камибна (шофьорска ~) ка-
біна; (суфльорска ~ суфлерська будка;
телефонна ~ телефонна будка.
будува|м недок. не спати; пильнувати.
буд|я, -иш; -их недок. будйти, пробуджу-
вати, збуджувати; ~ голям интерес викли-
кати велйкий інтерес; ~ гбрдост у някого
будйти (пробуджувати) гордість у кого; не
го будй не будй його; ~ се пробуджуватися.
бу|ен, -йна, -йно; -йни 1. буйний, сйльний;
~ вятьр буйний вітер; ~ бгьн буйний во-
гонь; ~-йна река буйна ріка; 2. буйний,
пйшний, розкішний; ~-йна коса буйне (роз-
кішне) волосся; ~-йна растйтелност буйна
рослйнність; 3. (про тіло, частини тіла)
міцнйй, сйльний, здоровий, дужий; ~-йна
снага міцнйй стан; міцної будови (статури);
4. буйний, невгамовний, нестрймний; ~ смях
невгамовний сміх; ~ темперамент буйний
темперамент; ~-йна младост буйна моло-
дість; ~-йна радост буйна радість; ~-йно
хорб буйний танок (хоровод); 0 ~-йна
крьв буйна кров.
буз|а, ж. щока; бия по ~-ите бйти по
щоках; месеста ~ м’ясйста щока; надувам
~-ите надувати (надимати) щоки; пьлни
~-и повні щоки; целувам по ~-ите цілувати
в щоки; червени ~-и червоні щоки.
бузест, -а, -о; -и щокатий.
буйствува|м недок. буйствувати, бешкету-
вати.
бук ч. мн. -ове бук; векбвен ~ старйй бук.
бука 1 ж. велйкий бук; белоствбла ~ ве-
лйкий білокорий бук.
бука 2 ж. діал. лоток (для стікання во-
ди).
букай тільки мн. 1. (для коней) пута;
2. розм. (для ніг) кайдани, окови.
бука|к ч. мн. -ци 1. буковий ліс. 2. велйкий
бук.
букв|а ж. 1. літера, буква; главна ~
прописна (велйка) буква (літера); малка
~ маленька буква (літера); печатна ~
друкована літера; рькопйсни ~-и рукопйсні
букви (літери); 2. полігр. літера; вадя ~-и
от касата брати літери з каси; 3. (закону,
уставу) пункт; ~ на закбна буква закону;
член 5, ~ «б» от Конституцията стаття 5,
пункт «б» Конституції; ф ~ по ~ точно,
послідовно; дьржа на ~-ата (на закбна)
дотрймуватися букви закону; чіплятися за
букву, бути формалістом; остава/остане
мьртва ~ бути (залишатися/залишйтися)
на папері.
буквал|ен, -на, -но; -ни буквальний, до-
слівний; прямйй; ~ п рев од буквальний
переклад; в ~-ния смйсьл (на думата) в
буквальному смйслі (слова), в буквальному
розумінні слова; буквально.
буквар, ч. буквар; рйбен ~ рйбний бук-
вар (перший болгарський підручник для
початкового навчання).
буквен
70
бумтеж
буквен, -а, -о -и літерний, буквений,
буквовий; ~ белег (знак) літерне (буквене)
позначення; ~-о писмо буквене письмо;
ф ~-о уравнение мат. буквене (літерне)
рівняння.
букволеяр ч. полігр. словолитник.
букволеярница ж. полігр. шрифтоливарна
майстерня; (заст.) словолитня.
буквояд|ец ч. мн. -ци буквоїд.
букет ч. 1. букет; ~ [от] бели карам-
фйли букет білих гвоздик; ~ цветя букет
квітів; това вино йма ~ це вино має букет;
2. група дерев, що ростуть густо одне
біля одного; 3. перен. сузір’я; ~ от дарова-
ния сузір’я талантів.
букинйст ч. букініст.
букла ж. перев. мн. кучер; локон.
буков, -а, -о; -и буковий; ~ жьл'ьд
буковий жолудь; ~ клон гілка бука; ~ лес
буковий ліс; ~-а греда букова балка.
була ж. заст. заміжня туркеня.
буламач ч. розм. бурда, вариво.
булгарйя ж. б у л г а р й я; народний
музичний струнний інструмент.
булгур ч. крупа з пшениці (крупного по-
мелу).
булдог ч. військ., зоол. бульдог; едьр бял
~ крупний білий бульдог; кучето беше
порода ~ собака був породи бульдог;
револвер ~ револьвер бульдог.
булевард ч. бульвар, проспект; краймбр-
ски ~ приморський бульвар; крайречен ~
широка набережна.
булевард|ен, -на, -но; -ни 1. бульварний;
~-на алея алея бульвару 2. перен. буль-
варний; вульгарний, низькопробний; ~
вестник бульварна газета; ~-на литература
бульварна література; ~-на песен бульвар-
на (блатна) пісня; ~-ни вкусове вульгарні
(міщанські) смаки; ~-ни истории бульварні
історії.
булин !, -а, -о; -и заст. якйй сто-
сується заміжньої туркені.
булин 2, -а, -о; -и діал. якйй стосується
дружйни старшого брата або одруженої
жінки середнього віку.
булка ж. 1. наречена, (розм.) невістка;
(у знач, ім.) молода; млада ~ молода
наречена; (у знач, ім.) молода; тази годйна
с догодйна — с люлка букв, цього року
з нареченою, наступного — з колйскою (лю-
лькою) (побажання молодим); 2. (про мо-
лоду за віком) жінка, дружйна; това е ~-та
на Йван це дружйна Івана; ~ Иванице, ~
Петровице як власне ім'я, утворене від імені
чоловіка, при ласкавому звертанні до жінки;
3. (як звертання чоловіка до дружини або
свекра, свекрухи чи родичів до молодої не-
вістки) невістка; — ела при нас — каза
свекьрьт — невістко, ідй до нас,— сказав
свекор; ф като млада ~ як красна дівйця
(дівчина, дівка).
булкин, -а, -о; -и діал. див. булчйнски.
було с. мн. була 1. фата; вуаль; покривало;
булчино ~ покривало нареченої, фата;
копрйнено ~ шовкове покривало; траурно
~ траурна вуаль; черно ~ чорна вуаль;
2. перен. покров, прикриття; 3. розм. ве-
сілля; 4. розм. пліва, плівка; ф вдйгам/
вдйгна ~-то на някого, нещо знімати/зняти
(зривати/зірвати маску (покривало) з чого;
под ~-то на нещо під маскою чого, під по-
кривалом (покровом, прикриттям) чого,
приповдйгам/приповдйгна ~-то [трохи]
піднімати/підняти (відкривати/відкрйти,
відтуляти/відтулйти) завісу; спускам/спус-
на ~ вьрху нещо забувати/забути щось;
пускати/пустйти в непам’ять що.
булчин, -а, -о; -и якйй стосується наре-
ченої; ~ баща батько нареченої; ~-а
кьща дім нареченої; ~-а премяна весіль-
не вбрання нареченої; ~-о хорб танок на-
реченої; ф ~-о (булчинско) цвете садовий
жасмйн.
булчинск|и, -а, -о; -и якйй стосується
нареченої; ~-а рокля весільна сукня; ~-о
облекло весільний одяг (убрання); ~-о цве-
те див. булчин.
булчица ж. зменш-пестл. 1. невісточка,
невістонька; 2. у спол.: байнова (бате-
ва, Енева, Иванчова, Раде в а, попова) ~
діал. зоол. ласиця, ласка.
бульон ч. бульйон; ~ от зеленчуци ово-
чевий бульйон; пйлешки ~ курячий буль-
йон; телешки ~ м’яснйй бульйон (з теля-
тини); тбпьл ~ теплий бульйон.
буля ж. 1. дружйна старшого брата (по
відношенню до його молодших братів і сес-
тер), братова дружйна, братова, невістка;
2. одружена жінка середнього віку.
бум вигук 1. бах, бабах, трах, торох;
той вдйгна пушката и ~ він підняв руш-
нйцю і бах (бабах); 2. у знач, присудка
бабахати, бабахкати, торохкати, торохати,
торохкотати, торохкотіти.
бумва|м недок./бумна бумкати (час від
часу); (розм.) трахкати/трахнути, торохка-
ти/торохнути.
бумка|м недок. 1. бумкати; барабаните
~-т барабани бумкають; 2. розм. бабахати,
бабахкати, торохкати; трахкати; трах-
котіти; от време на време ~-ха пушки
час від часу бабахкали рушнйці.
бумн|а, -еш; -ах док.: бумвам (див.).
бумтеж ч. 1. шум, тріск, тріскіт; гуркіт,
гуркотіння, гук; (розм.) торохкотіння,
бумтя
71
буря
торохнеча; 2. вибух; 3. гуркіт (грому), рев,
гул (води).
бумт|я -йш; -ях недок. 1. бумкати, (розм.)
трахкотіти, торохкати; 2. (про вогонь, по-
стріл, вибух) спалахувати, вибухати; 3. (про
воду) ревіти, ревти; 4. (про голос) гриміти,
торохтіти.
буна ж. з а с т . діал. бунт, заколот,
повстання.
бунар ч. діал. колодязь, криниця.
бунйще с. 1. звалище; смітник; 2. гноївня,
гноїще, гноярка; ф захвьрлям/захвьрля
на ~-то някого кйдати/кйнути напризво-
ляще кого.
бункер ч. 1. військ., спец, бункер; ~ за
зьрно бункер для зерна; ~ на комбайн
бункер комбайну; товарачен ~ вантажний
бункер; укрепен пункт с ~-и військ, укріп-
лений пункт з бункерами.
бунт ч. мн. -ове бунт, заколот; вдйгам ~
піднімати бунт; потушавам ~ придушувати
бунт (заколот).
бунтар ч. див. бунтбвник.
бунтарка ж. див. бунтовница.
бунтарск|и, -а, -о; -и бунтівнйцький, бун-
тівнйчий, бунтарський; ~ дух бунтівнйчий
дух; ~-и настроения бунтівнйчі настрої.
бунтов|ен, -на, -но; -ни бунтівлйвий, бун-
тівнйцький, бунтівнйчий, бунтівнйй, (рідко)
бунтлйвий; ~ дух бунтівнйй (бунтівнйчий)
дух; ~-ни думи бунтівлйві слова.
бунтовни|к, ч. мн. -ци бунтівнйк, бунтар,
бунтовница ж. бунтівнйця, бунтарка.
бунтбвническ|и, -а, -о; -и бунтівнйцький,
бунтівнйчий; ~ дейност бунтівнйцька діяль-
ність; ~-а чета бунтівнйцький загін.
бунтовнишк|и, -а, -о; -и див. бунтовни-
чески.
бунтувам недок. бунтувати, здіймати бунт,
брати участь у бунті; підбурювати до бунту;
~ се 1. бунтувати, бунтуватися; народьт
се бунтува народ бунтує (бунтується); 2.
(про воду) бушувати, бурхати, вирувати,
нуртувати, нуртуватися; морето се бунтува
море бушує.
бургйя ж. 1. свердел, свердло; (рідко)
бурав; елмазна ~ алмазне свердло; пер-
кова ~ центрувальне свердло; 2. бур; штан-
гова ~ штанговий бур.
буре с. барйло, бочонок; ~ за вода барйло
(бочонок) для водй; две ~-ета вино два
барйла вина.
буревестни|к ч. мн. -ци орн., перен. буре-
вісник.
бурен 1 ч. 1. бур’ян; 2. тільки мн. лікарські
трави.
бур|ен 2/-на, -но; -ни 1. буряний, бурем-
ний, бурний; ~ вятьр буряний вітер; ~ ден
буряний день; ~-на нощ буремна ніч; ~-но
време буремна (буряна) погода; 2. перен.
(про думки, почуття, прагнення та їх зов-
нішній прояв) бурхлйвий, бурний, палкйй;
~-на радост бурхлйва (палка, шалена,
несамовйта) радість; ~-на страст бурхлйва
(палка, гаряча) прйстрасть; ~-но заседа-
ние бурхлйве засідання; ~-ни овации бурх-
лйві овації; ~-ни рькопляскания бурхлйві
(палкі) оплески; 3. перен. (про час, період
життя і т. ін.) буремний; ~-на младост
буремна молодість (юність); ~-ни години
буремні (грозові) рбкй; 4. (процес, прояв
чого-небудь) бурний, інтенсйвний; ~ рас-
теж на производството бурхлйвий (бурний,
інтенсйвний) ріст виробнйцтва. •
бурена|к ч. мн. -ци збірн. бур’ян; місце,
густо поросле бур’яном.
буренос|ен, -на, -но; -ни 1. грозовйй; ~ ден
грозовйй день; ~ облак грозова хмара
(хмара-громовйця); 2. перен. грозовйй,
грізний; ~-ни години грозові (буремні)
рокй.
буреняса|м док.: буренясвам (див.).
буренясва|м недок./буренясам бур’яніти,
заростати/заростй бур’яном.
буржоа ч. буржуа (невідм.).
буржоаз|ен, -на, -но; -ни буржуазний;
~-на идеолдгия буржуазна ідеологія; ~-на
класа клас буржуазії; ~-на парти я буржу-
азна партія; ~-но общество буржуазне
суспільство; ф ~-на революция буржуазна
революція.
буржоазияж. буржуазія; ф дребна (едра,
средна) ~ дрібна (велйка, середня) бур-
жуазія; монополистйческа ~ монополістйч-
на буржуазія.
буржоазка ж. розм. буржуйка (про жінку).
буржоазнодемократйч|ен, -на, -но; -ни
буржуазно-демократйчний; ~-на револю-
ция буржуазно-демократйчна революція.
бурйя ж. діал. барйло, бочонок.
буркан ч. скляна банка.
бурлив, -а, -о; -и поет. 1. бурхлйвий,
буремний, буряний, бурний; ~ Дунав бур-
хлйвий Дунай; ~-а нощ буремна ніч; ~-о
море бурхлйве (буремне) море; 2. перен.
буремний, бурхлйвий; ~-а епоха бурхлйва
епоха.
бурма ж. 1. розм. гвинт; завйвам ~
закручувати гвинт, загвйнчувати; стягам ~
затягувати гвинт; 2. діал. гайка.
бур|я ж. 1. буря; злйва; шторм; гроза;
морска ~ шторм; ~-ята се разразй вне-
запно буря знялася раптово; 2. перен. (про
почуття та їх зовнішній прояв) буря; злйва;
~ в душата буря в душі; ~ от рькопляска-
ния злйва (буря) оплесків; 4. п е р е н. (про
бусола
72
бухлат
масові заворушення) буря, бунт, повстання,
заколот, міжусобиця; дни на ~ буремні дні;
ф ~ в чаша вода буря в склянці (в стакані)
води; магнитна ~ фіз. магнітна буря.
бусола ж. спец, бусоль; крьгла ~ кругла
бусоль; мйнна ~ гірнича бусоль.
бут ч. мн. -ове 1. окіст; пушен ~ копчений
окіст; свйнски ~ свинячий окіст; 2. розм.
стегно.
буталка ж. 1. масничка; 2. колотівка,
збивачка.
бутало с. 1. поршень; ~ сьс завихрйтел
техн. поршень з дефлектором; кухо ~ по-
рожнистий поршень; отворено ~ відкри-
тий поршень; шйбьрно ~ шйбьрен тип)
золотниковий поршень; 2. колотівка, зби-
вачка.
бута|м недок. 1. штовхати; ~ вратата
штовхати двері; ~ колйчката пред себе си
штовхати коляску перед собою; 2. (пере-
міщати) пересувати, посувати; відсувати;
~ вестника настрана відсувати газету вбік;
~ чашата кьм сьседа си посувати склянку
ближче до сусіда; 3. (будівлю) зносити;
4. торкати, торкатися, зачіпати; ~ с лакьт
зачіпати ліктем; 5. (проштовхувати, нав'я-
зувати) сунути, совати, підсовувати; ~
парй някому совати гроші кому; все на него
~-т най-лбшото все йому сунуть (підсову-
ють) найгірше; 6. (справи, документи і т. ін.)
рухати, совати, просовувати; 7. (не створю-
ючи сприятливих умов) відправляти, кида-
ти; 8. підштовхувати, спонукати, спрямо-
вувати; 9. діал. (масло) збивати, колоти-
ти; (у ~/бутна 66лното място див. болен
~/бутна -прьста в раната зачіпати/заче-
пйти за болюче місце; ~ си/бутна си га-
гата някьде див. гага; ~ се 1. штовхатися;
2. (іти вперед) пересуватися, посуватися,
посовуватися; (розм.) соватися; 3. прошми-
гувати (розм.); 4. (руками, ліктями) тор-
катися, зачіпати; 5. з н е в. перебувати, жити
в поганих умовах; 6. затримуватися, ба-
ритися.
бутаница ж. штовханина, товкотнеча.
бутва|м недок./бутна 1. штовхати (час
від часу) штовхнути; 2. (про предмет) по-
сувати/посунути, пересувати/пересунути,
відсовувати/відсунути; 3. (справи, докумен-
ти і т. ін.) рухати/зрушити, посувати/посу-
нути, просувати і просовувати/просунути;
~ се/~ се 1. ударятися/ударитися; 2. розм.
прошмйгувати/прошмигнути; 3. знев. пе-
ребувати (жйти) в поганих умовах.
бутилйра|м недок. і док. розливати/роз-
лйти в пляшки (про напої).
бутйлка ж. 1. пляшка; ~ мляко пляшка
молока; той изпй една ~ минерална вода
він вйпив пляшку мінеральної водй; 2. ба-
лон; пускова ~ пусковйй балон.
бутйлков, -а, -о; -и пляшковйй; ~ амба-
лаж пляшкова упаковка; ~-о вйно пляш-
кове вино; ~-о дьрвб евкаліпт.
бутн|а, -еш; -ах док.: бутвам (див.).
бутнй-колйба «/.діал. знев. дурень,
кеп (розм.).
бутон ч. 1. кнопка (дзвінка); кнопковий
перемикач; аварйен ~ аварійна кнопка;
~ «включено» («изключено») кнопка «пуск»
(«стоп»); ~ на клаксона кнопка клаксона;
повиквателен ~ кнопка вйклику; 2. (на пі-
дошві) шип; 3. колючка, шпйлька, шпичак.
бутониера ж. петля, петелька, петлйця.
буф вигук 1. бух; 2. у знач, присудка бух;
(розм.) бухати; кйдати, бйти з сйлою.
буфер ч. 1. буфер; бутален ~ поршневий
буфер; вьздушен ~ пневматйчний буфер;
2. упор.
буфер|ен, -на, -но; -ни буферний; ~-на
пружйна буферна пружйна; 0 ~-надьржа-
ва буферна держава, держава-буфер.
бух вигук 1. бух; 2. у знач, присудка бух;
бухати (розм.); глухо стукати; бйти, стрі-
ляти.
бухал ч. 1. орн. пугач; 2. перен. рет-
роград.
бухалка ж. 1. праник, прач; рубель;
2. військ, ручна граната.
буха|м 1 недок. 1. (про пугача, сову) кри-
чати; 2. (розм.) бухйкати; сйльно каш-
ляти.
буха|м 2 недок. 1. (праником) сйльно бйти;
2. бухати, бйти, стріляти; 3. розм. бухати;
кйдати з сйлою; 4. розм. бухатися, падати;
препьвам се и на земята спотикатися
і бухатися на землю; ~ се бухатися, падати;
ударятися; камионьт се буха в дьрвото
грузовйк ударяється в дерево.
бухва|м 1 недок./бухна 1. ударяти (час від
часу)/ударити; 2. падати/упасти; бухати/
бухнути, бухатися/бухнутися (розм.); ~ се
/~ се бухатися/бухнутися.
бухва|м 2 недок./бухна 1. (про тісто) під-
німатися/пі днятися, підійматися/підійняти-
ся; хлябьт бух на хліб піднявся; 2. (про во-
лосся ) скуйовджуватися/скуйовдитися,
кошлатися/покошлатися і скошлатися;
(розм.) кудлатися/скудлатися; 3. (про рос-
линність) розростатися/розростйся; 4. (про
полум'я) спалахувати/спалахнути, займа-
тися/зайнятися.
бухлат, -а, -о; -и 1. скуйовджений, по-
кошланий; (розм.) закудланий; 2. (про
птаха) чубатий; 3. гіллястий, гілчастий;
крислатий, розлогий; 4. кошлатий; ~ 66лак
кошлата хмара.
бухна
73
бьлвам
бухн|а, -еш; -ах док.: буквам1’2 (див.).
бухтеж ч. бухання, бухкання; гул, рокіт,
глухйй шум.
бухт|я, йш; -ях недок. бухати, бухкати;
рокотати.
буц|а ж. 1. грудка, грудочка; ~ злато
зливок золота; ~ лед грудка льоду; ~ прьст
грудка землі; ~ сйрене грудка бринзи;
~ сол грудка солі; 2. розм. наріст, пух-
лина; опух; () акьл на ~-и капустяна го-
лова; голова садова; засяда ми/заседна ми
~ в гьрлото клубок підступає/підступйв
(підкотився) до горла.
буч|а, -иш; -их недок. 1. устромляти, ути-
кати; 2. наколювати, настромлювати; ~
месо на шиш настромлювати м’ясо на ро-
жен.
буч|а, -йш; -ах недок. гудіти, густи; шумі-
ти, рокотати, рокотіти; гуркотати, гуркотіти;
камионьт ~-й грузовйк гуркоче; морето
~-й море шумйть; сирената ~-й сирена
гуде; ф ~-й ми нещо в главата, ~-й ми
[крьвта] в ушйте, главата ми ~-й, ушйте
ми ~-ат дзвенйть у вухах (голові).
бучва|м недок./бучна устромлювати/уст-
ромйти; повтикати, утикати/увіткнути.
бучинйш ч. болйголов плямйстий.
бучк|а ж. грудка, грудочка; шматочок;
кусочок; дрібка, дрібок; ~ захар грудка
цукру; ~ лед шматок (грудка) льоду; лед
на ~-и шматочки льоду.
бучн|а, -еш; -ах док.: бучвам (див.).
бушон ч. запобіжна пробка (в електро-
мережі ).
бушува|м недок. 1. (про стихію) бушува-
ти, бурхати, буяти, вирувати; нуртувати;
2. перен. (про гнів, злість, пристрасть і
т. ін.) бушувати; буяти.
бьблйв, -а, -о; -и 1. якйй говорить не-
вйразно, нерозбірливо; гугнявий; 2. (про
потік) дзюркотлйвий.
бьбл|я, -еш і -иш; -ях і -их недок. 1. гуг-
нявити, бурмотати, бурмотіти; (розм.) мур-
мотіти, мймрити; 2. (про потік) дзюрчати;
дзюркотати, дзюркотіти.
бьбн|а, -еш; -ах недок. діал. пухнути,
здуватися, роздуватися.
бьбре|к ч. мн. -ци 1. анат. нйрка, нйрки
(мн.); десен и ляв ~ права і ліва нйрки;
ймам камьк в ~-ците мати камінь в нйр-
ках; 2. кул. ниркй; зад у ш єни телешки ~-ци
тушковані телячі ниркй; () ймам ~-ци у ме-
не нйрки (страждати від захворювання
нирок); живея (плувам) като ~ в лой як
сир у маслі кататися; добре (в розкошах)
жйти.
бьбреч|ен, -на, -но; -ни анат. нирковйй;
~-на крйза ниркова крйза; ~-но каналче
нирковйй каналець; ~-ни б6лести ниркові
хвороби; ~-ни клетки ниркові клітйни.
бьбрйв, -а, -о; -и 1. балакучий, балак-
лйвий; (розм.) лопотлйвий; 2. (про потік)
дзюркотлйвий.
бьбрйв|ец ч. мн. -ци балакун; (знев.) ба-
зіка, базікало.
бьбрйвка ж. балакуха; (знев.) базіка,
базікало.
бьбр|я, -иш і -еш; бьбрйх і бьбрах недок.
1. базікати, бовкати, бевкати (розм.); мо-
лоти, теревенити (знев.); 2. (про потік)
дзюрчати, дзюркотати, дзюркотіти.
бьд|ен, -на, -но; -ни 1. майбутній, прий-
дешній; ~-ни поколения майбутні поколін-
ня; 2. у знач, ім.: ~-ното майбутнє.
бьдещ, -а, -о; -и майбутній; ~ живот май-
бутнє життя; ~ лекар майбутній лікар;
~-а победа майбутня перемога; () ~-е вре-
ме лінгв. майбутній час; ~-е предварйтел-
но време лінгв. майбутній попередній час.
бьдеще с. тільки одн. майбутнє; в ~ у
майбутньому, колйсь; надалі; вяра в ~-то
віра у майбутнє; за в ~ на майбутнє; човек
с ~ людйна з майбутнім.
бьдни прикм. незм.: ~ вечер етн. святйй
вечір, свят-вечір, багатий вечір, багат-
вечір.
бьдни|к ч. мн. -ци етн. 1. товстйй пень,
якйй горйть у святйй вечір; 2. святйй вечір;
3. круглий хліб, коровай або баніца з мо-
нетою, спечені на святйй вечір.
бьднин|а ж. майбутнє; вяра в ~-йте віра
в майбутнє.
бьз ч. мн. -ове 1. бузина; 2. зарості бу-
зинй.
бьза|к ч. мн. -ци бузина.
бьзов, -а, -о; -и бузиновий.
бька|м недок. 1. клекотіти, клекотати;
2. кишіти.
бькел ч. барйло, баклаг, баклага, боклаг,
боклага (для води); 0 ~ не зная (не раз-
бйрам) ні в зуб [ногою].
бьклица ж. прикрашена різьбою дерев’я-
на фляга, з якої пригощають вином, запро-
шуючи на весілля, або під час свят; ф ~ ли
чакаш? ти чекаєш особлйвого запрошення?
посрещам/посрещна с ~ някого зустрічати/
зустріти з розкрйтими обіймами кого.
бьлбол|я, -иш; -их недок. 1. дзюрчати;
дзюркотати, дзюркотіти; 2. діал. гугня-
вити, бурмотати, бурмотіти; (розм.) мур-
мотіти, мймрити.
бьлбука|м недок. дзюрчати; дзюркотати,
дзюркотіти.
бьлва|м недок. 1. блювати, нудйти;
(розм.) виригати; бьлва ми се мене ну-
дйть; 2. перен. виригати; (розм.) вивергати;
бьлгарея
74
бьрзокрйл
кратерьт ^-ше дим кратер виригав дим;
орьдията ~-т бгьн гармати виригають во-
гонь; 3. перен. поливати брудом, гово-
рйти брехню, грубощі; зводити наклеп;
(розм.) клепати; 0 ~ (зелени] гущери
(~ змйи и гущери) метати громй і блйскав-
ки, обкладати прокльонами; ~ бгьн и жупел
див. бгьн.
бьлгар|ея се, -ееш се; -ях се недок. почу-
вати себе болгарином, усвідомлювати свою
приналежність до болгарської національ-
ності.
бьлгарйз|ьм мн. -ми болгарйзм; тази
дума е ~ в езйка им це слово — болга-
рйзм у їхній мові.
бьлгар|ин ч. мн. -и болгарин; той е ~ по
нарбдност він болгарин за національністю.
бьлгарйст ч. болгарйст; доклади на сьвет-
ските ~-и доповіді радянських болгарй-
стів.
бьлгарйстика ж. болгарйстика.
бьлгарйя ж. тільки одн. заст. болгари,
болгарський народ.
бьлгарка ж. болгарка.
бьлгаромохамедан|ин ч. мн. -и див. помак.
бьлгаромохамеданка ж. див. помакйня.
бьлгарск|и, -а, -о; -и 1. болгарський;
~ гражданин громадянин Болгарії; ~ езйк
болгарька мова; ~ народ болгарський на-
род; ~-а дьржава болгарська держава;
~-а истбрия болгарська історія; ~-а носйя
болгарський народний костюм (одяг); 2. у
знач. ім. болгарська мова; (предмет, дис-
ципліна) болгарська мова і література; той
отговбри по ~ за отлйчен він відповів з
болгарської мови (літератури) на відмінно;
0 ~-ото типове, характерне для болгар.
бьлгарщина ж. тільки одн. сукупність
рис, притаманних болгарському народу.
бьлнйка|м недок. 1. (про рідину) збовту-
вати; 2. дзюрчати, дзюркотати, дзюркотіти;
~ се колотйтися, хлюпатися.
бьлнува|м недок. 1. марити, маячйти, ма-
ячіти; той ту бьлнува, ту йдва на себе си
він то марить, то опритомнює (опам’ято-
вується); 2. перен. марити; мріяти; той
~-ше само за нея він мріяв тільки про неї.
бьлх|а ж. блоха; 0 бая си за ~-й див.
бая; от ~-ата правя бйвол робйти з мухи
слона.
бьрббрко ч. мн. -вци розм. балакун,
базіка, базікало.
бьрббр|я, -иш; -их недок. бурмотати, бур-
мотіти, белькотати, белькотіти; (розм.)
мурмотати; (знев.) базікати, молоти, тереве-
нити.
бьрбоч|а, -иш; -их недок. дзюрчати; дзюр-
котати, дзюркотіти.
бьрдар ч. бердник.
бьрд|о 1 с. мн. бьрда бердо; удари на
~-ото стукіт берда.
бьрд|о 2 с. мн. бьрда височина, висота;
узгір’я; горб; пагорок; горйсто ~ лісйстий
горб.
бьрз, -а, -о; -и 1. швидкйй, бйстрий,
скорий; ~ катб стрела швидкйй, як стріла
(як блйсКавка); ~ катб сьрна швидкйй, як
сарна; ~-а река бйстра (швидка) річка;
~-о бягане швидкйй біг; ~-и крачки швидкі
кроки; 2. (за часом) швидкйй, бйстрий; ко-
роткочасний; ~ растеж швидке (бйстре,
скоре) зростання; ~-а промяна швидка
зміна; ~-а реакция швидка реакція; ~-о
темпо швидкйй темп; 3. бйстрий, спрйтний,
меткйй, моторний, (розм.) скорий; ~-а де-
вбйка бйстра (спрйтна) дівчина; мбмькьт
беше ~ и срьчен хлопець був бйстрий і
спрйтний; 4. (про очі, погляд) бйстрий,
жвавий, швидкйй; ~-и очй швидкі (бйстрі,
прудкі, меткі) очі; 5. (про розум) бйстрий,
швидкйй; гострий, меткйй; кмітливий; ~ ум
прудкйй (швидкйй, бйстрий, жвавий) розум;
~ на дума швидкйй на слово; 6. швидкйй,
спішний, терміновий; ймам ~-а работа мати
термінову роботу; 7 (необміркований) по-
спішний, швидкйй, кваплйвий; спбред мене,
решението е мнбго ~-о на мою думку, це
рішення дуже поспішне; 0 ~ влак швид-
кйй поїзд; ~-а пбмощ швидка допомога;
~-а телеграма термінова телеграма, телег-
рама-блйскавка; на ~-а рька на швидку
руку; нашвидку, нашвидкуруч; по ~-ата
процедура враз, відразу, мйттю; не зволі-
каючи.
бьрза|м недок. 1. (рухатися) поспішати,
квапитися; ~ за работа поспішати на ро-
боту; кьде ~-те; кудй ви поспішаєте?
мнбго ~ дуже поспішати; 2. (скорочувати
час) поспішати, квапитися, хапатися; ~ да
свьршанеир поспішати закінчйти що; ~-те
ли рбклята? ви поспішаєте із сукнею?
шивачьт ~-ще с костюма кравець поспішав
з костюмом.
бьрзей ч. бистрина, бистрінь; (розм.)
бистря; 0 вьрвй (ми) катб на рак в ~ везе
[мені] як утопленику (утопленому); запь-
вам се/запьна се като рак на ~ упиратися/
упертися як баран (козел).
бьрзешката присл. швйдко.
бьрзешкбм присл. розм. швйдко.
бьрзина ж. 1. швйдкість, бистрота; с
гол ям а ~ з велйкою швйдкістю, на велйкій
швйдкості; 2. поспіх.
бьрзокрак, -а, -о; -и див. бьрзонбг.
бьрзокрйл, -а, -о; -и швидкокрйлий, би-
строкрйлий.
бьрзонбг
75
бюрократйчен
бьрзонбг, -а, -о; -и швидконогий, бистро-
ногий.
бьрзопйс ч. тільки одн. 1. скоропис;
2. стенографія.
бьрзорек, -а, -о; -и якйй говорить швид-
ко, необдумано.
бьрзорьк, -а, -о; -и спритний, меткйй,
моторний.
бьрзотеч|ен, -на, -но; -ни 1. (про потік)
швидкйй, з швидкою течією; 2. п о е т. швид-
коплйнний, бистроплйнний.
бьрзоход, -а, -о; -и див. бьрзохбден.
бьрзоход|ен, -на, но; -ни швидкохідний,
бистрохідний.
бьрзоход|ец ч. мн. -ци скороход, скоро-
ходець.
бьркалкаж. 1. ополоник; 2. техн. мішалка.
бьрка|м 1 недок. 1. (руку в кишеню, сумку)
сунути, совати; ~ в джоба сунути (совати)
в кишеню; 2. (руками в їжу) лізти (розм.);
~ се жарг. шукати гроші (в кишені, порт-
моне); неохоче платйти; ф ~ в касата
(казната) красти громадські гроші; ~ в
очйте на някого бути неприємним кому.
бьрка|м 2 недок. 1. мішати, місйти, розмі-
шувати; ~ глйна місйти глйну; ~ трйци за
добйтька готувати пійло з вйсівками для
худоби; 2. плутати, помилятися, робйти
помилкй; ~ думите от вьлнение плутати
слова від хвилювання; 3. заважати, пере-
шкоджати, (розм.) мішати; това бьрка на
работата це заважає роботі; 4. (у якісь
справи) плутати, заплутувати, (розм.) вплу-
тувати, замішувати; не ме ~-й в тази истб-
рия не вплутуй мене в цю історію; ~ се
втручатися; помилятися, робйти помилки;
0 ~ си гагата няк'ьде сунути (стромляти,
тйкати, тйцяти) [свого] носа (свій ніс) ку-
ди; ~ каша заварйти кашу.
бьрканица ж. безладдя, нелад; плутанй-
на.
бьркачка ж. 1. ополоник; 2. мішалка;
~ за лепйло клеємішалка; ~ с плбски ло-
пати лопатева мішалка.
бьркотйя ж. 1. безладдя, нелад; плутанй-
на; 2. заворушення, (рідко) безпорядки;
3. розруха, розлад, розвал.
бьрлбга ж. барліг; меча ~ ведмежий
барліг.
бьрна ж. розм. губа.
бьрнест, -а, -о; -и губатий; товстогубий.
бьрнйка|м недок. розм. шарити, рйтися
(в речах).
бьрсалка ж. ганчірка; ~ за крака по-
стілка, пілка.
бьрч|а, -иш і -еш; -их і -ех недок. 1. змор-
щувати, морщити; ~ челб зморщувати
чоло; 2. брйжитися.
бьрчйна ж. діал. горб, пагорок; узгір’я.
бьр|ша, -шеш, -сах недок. витирати; ~
лицето витирати облйччя; ~ прах витирати
пил; ~ чинйи витирати тарілки.
бьхт|я -иш і -еш; -йх і -ах недок. 1. бйти;
стукати; лупцювати; 2. працювати, викону-
ючи важку фізйчну роботу; 3. (через силу)
ітй пішки по дорозі; 4. (про серце) калатати,
пульсувати; ~ се 1. бйтися, вириватися;
2. мучитися, виконуючи важку фізйчну ро-
боту; 3. (про серце) калатати; ф ~ си
ангелите сушйти (морочити, ламати) собі
голову, сушйти собі мозок; ~ си (бльскам
си) главата див. бльскам.
бьчва ж. бочка; ~ вйно бочка вина;
~ за вода бочка для води; ф ~ без дьно
(бездьнна бездонна бочка.
бьчвар ч. бондар.
бьчварск|и, -а, -о; -и бондарський; бон-
дарний.
бьчвен, а, -о; -и бочковйй.
бьчбнка ж. барйло, бочонок.
бюджет ч. бюджет; годйшен ~ річнйй
бюджет; дьржавен ~ державний бюджет.
бюджет|ен, -на, -но; -ни бюджетний; ~
дефицйт бюджетний дефіцйт.
бюлетйн ч. бюлетень (повідомлення; ви-
дання); ~ на БАН (Бьлгарската академия
на науките) бюлетень БАН (Болгарської
Академії наук); ~ на БТА (Бьлгарската
телеграфна агенция) бюлетень БТА (Бол-
гарського телеграфного агентства); инфор-
мацибнен ~ інформаційний бюлетень;
метеорологйчен ~ (~ за времето) зведення
про погоду; рефератйвен ~ рефератйв-
ний бюлетень; 0 осведомйтелен ~ останні
вісті.
бюлетйна ж. бюлетень; избирателна ~
вйборчий бюлетень.
бюре|к ч. мн. -ци бюрек; листковий пи-
ріг із сйром або м’ясом.
бюро с. 1. (колегіальний орган) бюро;
заседание на комсомблското ~ засідання
комсомольського бюро; партййно ~ партій-
не бюро; Политйческо ~ Політбюро (По-
літйчне бюро); 2. письмовий стіл; бюро;
3. (установа) бюро; ~ «жалби» бюро
скарг; ~ «пропуски» бюро перепусток;
~ «справки» довідкове бюро; ~ «услуги»
бюро послуг; екскурзибнно ~ бюро по-
дорожей; погребално ~ похоронне бюро;
рекламно ~ рекламне бюро.
бюрократ ч. бюрократ.
бюрократйзьм тільки одн. бюрократйзм;
нетьрпймост кьм проявите на ~ нетер-
пймість до проявів бюрократйзму.
бюрократка ж. бюрократка.
бюрократйч|ен, -на, -но; -ни бюрократйч-
бюрократйчески
76
бясовски
ний; ~-но отношение бюрократичне став-
лення.
бюрократйческ|и, -а, -о; -и бюрократич-
ний.
бюрокрация ж. бюрократія.
бюст ч. мн. -ове бюст; ~ на композйтора
бюст композйтора.
бюфет ч. 1. буфет; шафа; 2. буфет; (у
знач, ім.) закусочна.
бюфетчййка ж. розм. буфетниця.
бюфетчи|к, ч. мн. -ци буфетник.
бяг ч. тільки одн., чл. ф. бег|ьт, -а біг;
0 ударя на ~ дременути; махнути, чкур-
нути.
бяга|м недок. 1. бігти; втурвам се (спус-
кам се, хукам) да ~ дременути, чкурнути;
по небето ~-ха облаци по небу бігли хмари;
2. іти геть; ~-й от тук іди звідси; 3. (ря-
туючись) бігти, відступати; 4. уникати, цу-
ратися; триматися (держатися) осторонь;
~ от отговбрност уникати відповідальності;
~ от хората цуратися людей; 5. покидати,
залишати; 6. відхилятися, ухилятися; ~ от
работа ухилятися від роботи; ~ от час
прогулювати уроки, тікати з уроків; ~ се
розм. іти геть; ~-й се! (беж!) біжи! 0
~-й да ~-ме дай бог (боже) ноги; ~ от
кьсмета си відвертатися від свого щастя, ви-
слизати з рук; ~ презглава бігти, мчати
на відчай [душі] (стрімголов); окото [ми]
все на хубаво бяга не задовольнятися
малим; сьнят бяга от очйте сон не йде на
очі.
бяган|е с. мн. -ия 1. біг; бігання, бігани-
на; 2. спорт, біг; ~ на дьлги дистанции
біг на довгі дистанції; ~ на кьси дистан-
ции біг на короткі дистанції; ~ на място
біг на місці; ~ с препятствия біг з пере-
шкодами; маратонско ~ марафонський біг.
бяганица ж. 1. бігання, біганина; 2. (ди-
тяча гра) квач.
бягство с. 1. втеча; тікання; обрьщам в
~ погнати; 2. відхйлення, ухйлення; ~ от
работа ухиляння від роботи.
бял, -а, -о; бели 1. білий; ~-о лице біле
облйччя; 2. білий, світлий; ~ хляб білий
хліб; ~-о вйно біле вино; 3. сйвий; ~-а
коса сйве волосся; 4. чйстий; 5. перен. білий,
контрреволюційний; ~-а банда біла банда;
6. у знач, ім., тільки мн. а) білі, люди
білої раси; б) (шахові фігури) білі; 7. у
знач, ім.: ~-о білий колір; біла фарба;
8. у знач, ім.: ~-ото білкй (очей); () ~ бор
сосна; ~ вятьр південний вітер (з боку
Егейського моря); ~ дроб легені (тільки
мн.); ~ като вар (стена) білий як (мов)
крейда (стіна); ~ като платно білий як
полотно (хустка, білочок), як біль білий;
пополотнілий; ~ като сняг як сніг (молоко)
білий, як голуб сйвий (білий); ~ свят білий
світ; ~-а врана біла ворона; ~-а Рада
жарт, ракія (горілка), біле вино; ~-а ра-
са біла раса; ~-о петно біла пляма; бели
грйжи дрібні неприємності; бели стйхове
літ. білі вірші; вйждам/вйдя ~ ден (свят)
дочекатися щастя, бачити/побачити радість
у житті; гледам с ~-ото на очйте си дивй-
тися крадькома; заварвам/заваря (зала-
вям/заловя, спйпвам/спйпам) някого по бе-
ли гаїци зненацька заставати/застати (за-
хбплювати/захопйти) кого; йдвам/дойда на
~ свят з’являтися/з’явйтися на білий світ;
нарйчам ~-ото черно, на ~-ото черно каз-
вам називати біле чорним; [не казвам]
ни черно, ни ~-о [не казати] ні доброго ні
лихого слова, не висловлюватися ні за ні
проти; не се вестявам (не се обаждам) ни
~, ни черен ні слуху ні духу, ні чутки ні
вістки; под ~-о да мйнеш (да легнеш), под
~-о да се засмееш! ні дна ні покрйшки
[тобі]!; посред ~ ден серед білого дня;
сьшйт (скьрпен) с бели концй білими нйт-
ками шйто; черно на ~-о чорним по білому;
письмовий доказ.
бялва|м недок./бялна 1. робйти/зробйти
білим; 2. біліти/побіліти, білішати/побілі-
шати; білітися/забілітися; ~ се/~ се біліти
/побіліти, білішати/побілішати; білітися/
забілітися.
бялн|а, -еш; -ах і белнах док.: бялвам
(див.).
бяс хч. тільки одн. 1. мед. сказ, (розм.)
скаженйна; 2. сказ, гнів, лють; в ~ у гніві;
0 обзйма (хваща) ме ~ скаженіти, шале-
ніти, шаліти; злість (зло) бере [мене].
бяс2 ч. мн. -ове біс, чорт; (розм.) не-
чйстий, дідько, куций; 0 за какьв ~?
якого чорта (біса, дідька), на кий чорт?
какьв якого чорта?
бясно присл. шалено, яро, несамовйто;
завзято, запекло.
бясовск|и, -а, -о; -и бісівський, чортячий.
77
вадя
в
в, (перед словами, що починаються на в, ф)
вьв прийм. 1. (уживається при означенні
місцезнаходження предмета) в, у, на; ~
стаята няма нйкого у кімнаті немає нікого;
раббтя ~ завод працювати на заводі; те са
~ градйната вони в садку; тя живеє ~ Ук-
райна вона живе на Україні; 2. (уживається
при вказівці на напрямок дії) в, у, до; ~ та-
зи посбка у цьому напрямі; влйзам ~ хбла
заходити в хол; отйвам ~ град а їхати до
міста (в місто); слагам ~ джоба класти
до кишені (в кишеню); 3. (уживається при
означенні мети) на; ~ защйта на интересите
на захист інтересів; 4. (уживається при
означенні часу (моменту) дії) в, у, о, (об),
на; ~ начал ото на октбмври на початку
жовтня; ~ неделя у неділю; занятията за-
пбчват ~ пет (единадесет) маса заняття
починаються о п’ятій (об одинадцятій) го-
дині; 5. (уживається при вказуванні на сфе-
ру діяльності) в, у; ~ ндуката у науці; вьв
всйчки ббласти на обществения живбт у всіх
галузях суспільного життя; по-рано рабб-
тих ~ селското стопанство раніше я пра-
цював у сільському господарстві; 6. (ужи-
вається при означенні стану, в якому пере-
буває особа або предмет) в, у; ~ безсьз-
нание в нестямі (нестямці, нестямку, без-
пам’яті, непам’яті); ~ затруднение сьм бу-
ти в скрутному стані (становищі), бути
в скруті (утрудненні); от два дни сьм ~
бтпуска бути два дні у відпустці; 7. (ужи-
вається при означенні кількості чого-небудь)
в, у; ~ изобйлие удосталь, удостачу, у до-
статку; рясно, щедро; ~ ограничено ко-
лйчество в обмеженій кількості; глбба ~
двбен размер штраф у подвійному розмірі;
8. (уживається при вказуванні на спосіб
(характер) дії) в, у; (або передається оруд-
ним відмінком); ~ такт у такт; войнйците ми-
нават ~ строй солдати проходять строєм;
децата запяха ~ хор діти заспівали хором;
плащам ~ натура сплачувати натурою;
стрелям ~ упор стріляти в упор (впритул);
ф вьв врьзка с това у зв’язку з цим; вьв
всеки случай в усякому (кожному) разі; ~
часа (минутата, секундата) зараз, зараз же;
відразу; негайно; цієї ж хвилини, цю ж мить.
вавилбнск|и, -а, -о; -и іст. вавілонський;
ф ~-о стьлпотворение вавілонське стов-
потворіння.
вагаббнт, вагаббнт|ин ч. мн. -и розм.
нероба, ледар; шахрай.
вагон ч. вагон; ~ сьс запазени места
плацкартний вагон; плацкартен ~ тс.; кач-
вам се вьв ~-а сідати у вагон; спален ~
спальний вагон; товарен ~ товарний вагон.
вагбн|ен, -на, -но; -ни вагонний; ~-но депо.,
вагонне депо.
вада ж. 1. канава, рів, рівчак; 2. струмок;
3. (про кров, піт) струмочок, цівка.
ваденка ж. розм. перебивачка; перебивна,
картинка.
ваденче с. див. ваденка.
ваджйшк|и, -а, -о; -и розм. клятий, три-
клятий; тази ~-а бблест ця клята (трикля-
та) хвороба.
вад|я, -иш; -их недок. 1. виймати, діста-
вати, витягати; ~ от кутйята виймати (діс-
тавати) з коробки; 2. викопувати, копати; ~
картбфи копати картоплю; 3. виривати,
рвати, висмикувати; ~ зьб виривати зуб;
4. добувати; набирати (воду); ~ вода от
кладенеца набирати воду з криниці; те
~-еха от земята нефт вони добували із землі
нафту; 5. розм. вирощувати, одержувати,
виробляти, виготовляти; продукувати; те
~-ят добьр тютюн вони вирощують (одер-
жують) хороший тютюн; 6. р о з м. одержу-
вати, діставати, купувати; ~ билет діста-
вати, купувати білет (квиток); ~ паспорт
(свидетелство) одержувати паспорт (посвід-
чення); 7. розм. заробляти; 8. мат. відні-
мати; ~ четири от десет від десяти віднімати,
чотири; 9. розм. виводити (пляму); 10.
розм. одержувати (робйти) знімки (копії);
знімати копію, копіювати; ~ крбйка от спи-
санието знімати копію викрійки з журналу;
11. ж а р г. (про красиве обличчя, модний
одяг і т. ін.) виставляти, відкривати; ви-
ставлятися; вражати; ф ~ всяка дума с
клещи (кука, ченгел) от някого обценьками
тягти (витягати) слово (відповідь) з кого;
~ душата на някого вимотувати (висотува-
ти, витягати) душу з кого; ~ заключение
(йзвод) робйти вйсновок; ~ катб из джоб
не лізти (не лазити) за словом (по слово)
до кишені (в кишеню); ~ очйте на някого
а) муляти (мулити) очі кому; б) докоряти
кому; ~-и очйте някой, нещо а) бути непо-
міченим під носом у кого; б) упадати в око
(у вічі) що; спадати на очі; в) заважає,
дратує що; ~ пари (пара) заробляти гро-
ші; працювати; ~-им си очйте жйти як кіт
(кішка) з собакою, бути на ножах з ким;
~ си очйте с нещо корпіти над чим; сліпати
(очйма) над чим; ~ си очйте с някого тя-
гатися, волочйтися за ким; ~ си прехраната.
(хляба) заробляти на життя; ~ се розм~
зніматися; фотографуватися.
важа
78
валсйрам
важ|а, -йш; -йх недок. 1. важити, мати
значення; колко много ~ -й думата як бага-
то важить слово; 2. бути дійсним, мати силу;
разрешението -й до 1 февруари дозвіл
дісний до 1 лютого; 3. ж а р г. бути кра-
сйвим.
важ|ен, -на, -но; -ни 1. важливий; ~-на
причйна важлива причина; ~-но открйтие
важлйве відкриття; 2. (пов’язаний із знач-
ним службовим становищем) важний, по-
важний; ~-нолице важна особа; 3. важний,
бундючний, пихатий; (розм.) пиндючний; ~
тон важний тон; 0 ~-на клечка (птйца)
важна особа (персона); велике цабе; велй-
ка птйця.
важнич|а, -иш; -их величатися; (розм.)
заноситися, бундючитися.
важно присл. важлйво; важно; поважно, з
повагом (повагою); ~ е да се знає важлйво
знати; това не е ~ це не важлйво (неважно,
пусте); це не має значення (вагй).
ваза ж. ваза; кристална ~ кришталева
ваза.
вазелйн ч. вазелін.
вазелйнен, -а, -о; -и див. вазелйнов.
вазелйнов, -а, -о; -и вазеліновий; ~ мех-
лем вазелінова мазь.
вай вигук ой, ох; ах.
вайка|м (се) недок. розм. 1. охкати, оха-
ти; бідкатися, стогнати; 2. скаржитися.
вакант|ен, -на -но; -ни вакантний, (не за-
йнятий) вільний; ~-на дльжност вакантна
(вільна) посада.
ваканцион|ен, -на, -но; -ни канікулярний.
ваканция ж. 1. канікули (мн.); лятна ~
літні канікули; през ~-та під час канікул;
семестриална ~ зимові канікули (студен-
тів); 2. вакансія; отваря се ~ відкривається
вакансія.
вакса ж. вакса, гуталін, крем для взуття,
ваксаджия ч. чистйльник (взуття).
вакса|м док.: ваксвам (див.).
ваксва|м недок./ваксам чйстити/почйсти-
ти взуття ваксою (гуталіном).
ваксйна ж. вакцйна.
ваксинация ж. вакцинація; ~ срещу (про-
тйв) едра шарка вакцинація проти віспи;
правя ~ робйти вакцинацію.
ваксинйра|м недок. і док. робйти/зробйти
вакцинацію.
вакуум ч. спец, вакуум; сьздавам ~
створювати вакуум.
вакуум|ен, -на, -но; -ни спец, вакуумний;
~-на помпа вакуумний насос; ~-ни сушйл-
ни вакуумні сушарні.
вакханалия ж. вакханалія.
вак|ьл, -ла, -ло; -ли 1. (про овець) з чор-
ними плямами біля очей; 2. (про очі, брови)
чорний; чорноокий, чорнобровий; ~-ли веж-
ди чорні брови; ~-ли очй чорні очі.
вакьф ч. іст. нерухоме й вільне від по-
датків майно мусульманської общйни, одер-
жане в дар від віруючих.
вал 1 ч. мн. -ове 1; вал; брегови ~ бере-
говйй вал; крепостен ~ кріпоснйй (фортеч-
ний) вал; 2. вал. висока хвйля; 0 деветият
~ дев’ятий вал.
вал 2 ч. мн. -ове техн. вал; амбреажен ~
вал зчеплення; ~ на сьединйтел тс.; водещ
(задвйжващ) ~ ведучий вал; направляващ,
~ напрямнйй вал.
валва|м «едок./вална тільки З ос. одн.
безос. діал. (про дощ, сніг) мрячйти,
мжйчити, мжйти, ітй/пітй помалу (корот-
кий час).
валдхорн ч., валдхорна ж. валторна.
вале с. валет.
валеж ч. опади (мн.); ~ от сняг опади у
вйгляді снігу; годйшен ~ річні опади; слаби
~-и слабкі опади.
валент|ен, -на, -но; -ни хім. валентний,
валентност ж. хім. валентність.
валериан ч. тільки одн. 1. бот. валеріана;
2. валеріанові краплі; (розм.) валер’янка;
пйя ~ пйти валеріанові краплі (валер’ян-
ку).
валериана ж. бот. валеріана.
валерианов, -а, -о; -и валеріановий; ~-и
капни валеріанові краплі; (розм.) валер’янка.
вал|ец ч. мн. -ци техн. вал.
валйд|ен, -на, -но; -ни дійсний; якйй має
сйлу; билетьт е ~ за три денонощия квиток
дійсний на три добй; решението е ~-но
рішення має сйлу.
валййск|и, -а, -о; -и якйй відноситься до
валії або до управління вілайєтом.
валйра|м недок. і док. укочувати/уко-
тйти, накбчувати/накотйти; коткувати/за-
коткувати.
валйя ч. іст. в а л і я; в Османській ім-
перії — правйтель округу — вілайєта.
валм|о с. куляста річ; клуб, клубок; ~
вьлна клубок вовни; ~-а на дим клубй дйму;
на ~ -а клубами; 0 от влакно ~ [робйти] з
мухи слона.
валн|а, -еш; -ах док.: валвам (див.).
вало|г ч. мн. -зи широка рівна долйна.
валоризація ж. фін. валоризація.
валоризйра|м недок. і док. фін. здійснюва-
ти/здійснйти валоризацію.
вале ч. мн. -ове вальс; ~ от Чайковски
вальс Чайкбвського; ~-овете на Шопен
вальси Шопена; виенски ~ віденський вальс;
каня на ~ запрошувати на вальс.
валсйра|м недок. і док. вальсувати
(недок.).
валсов
79
варовник
валсов, -а, -о; -и вальсовий; ~ рйтьм валь-
совий ритм.
валута ж. валюта; златна ~ золота валю-
та; продавай срещу ~ продавати за валю-
ту; чужда ~ іноземна валюта.
валут|ен, -на, -но; -ни валютний; ~ фонд
валютний фонд; ~-на крйза валютна крйза;
~-ни операции валютні операції.
валц ч. мн. -ове і -и техн. вал, валок, ва-
лець; валцовьчни ~-и (~-и за валцоване)
прокатні вальці; листовални ~-и листуваль-
ні вальці.
валцмашйна ж. техн. 1. вальці; 2. про-
катний стан.
валцува|м недок. техн. вальцювати.
валцьор ч. вальцювальник.
валчест, -а, -о; -и округлий, круглястий;
кулястий; ~ камьк голиш, голяк; ~-о лице ок-
ругле облйччя; 0 ~-о тяло мат. кругле тіло.
вал|я, -йш; -ях недок. тільки З ос. одн. бе-
зос. 1. (про дощ, сніг, град) ітй; през нощта
~-еше дьжд уночі йшов дощ; ~-й сняг йде
(сипле) сніг; 2. (про натовп) валйти; тьлпа-
та ~-й натовп (юрба) валить; 0 ~-й като
дьжд сйпатися як із мішка (рукава); ~-й
като из рькав (ведро) (дощ) йде (ллє) як з
відра (коновки).
валя|к ч. мн. -ци 1. техн., с. г. коток;
2. техн. вал; водеш, ~ ведучий вал.
валя|м недок. 1. (робити круглим) качати;
~ сняг качати сніг; 2. котйти; 3. д і а л. мі-
сйти (тісто); 4. діал. валяти (вовну); 5.
діал. бруднйти, мазати, ялозити; ~ се 1.
качатися; котйтися; 2. діал. бруднйтися,
мазатися.
вам займ. особ. див. вйе.
вампйр ч. вампір.
вана ж. 1. ванна; емайлйрана ~ емальо-
вана ванна; лечебна ~ лікувальні ванни;
2. техн. ванна; бак; ~ за закаляване гартів-
на ванна; промйвна ~ промивнйй бак.
вандали мн. вандали.
вандалйзьм ч. тільки одн. вандалізм.
ванйлен, -а, -о; -и ванільний; ~-а есенция
ванільна есенція.
ванилйн ч. ванілін.
ванйлия ж. 1. бот. ваніль; 2. (порошок)
ванілін, ваніль.
вапор ч. заст. пароплав.
вапса|м док.: вапсвам (див.).
вапсва|м «едок./вапсам діал. фарбу-
вати/пофарбувати, красити/покрасити;
0 вапсахме я погана (кепська) справа; діло
труба; (рідко) діло тютюном пахне.
вар ж. тільки одн. вапно; (розм.) вапна;
гасена ~ гашене вапно, гашена вапна;
негасена ~ негашене (палене) вапно; 0 бял
като ~ білий як крейда (стіна).
вара|к ч. мн. -ци спец, сухозлітка, (рідко)
сухозлотиця, сухозолбтиця; фольга.
варант ч. ек. варант.
варварйз|ьм ч. мн. -ми 1. тільки одн.
варварство; 2. лінгв. варварйзм.
варвар|ин ч. мн. -и варвар.
варварск|и, -а, -о; -и варварський; ~ -о
отношение варварське ставлення; ~-и пле-
мена варварські племена.
варда вигук розм. обережно.
варджййница ж. 1. вапнярка, вапнови-
палювальна піч; 2. склад для вапна.
варджйя ч. (людина, що виготовляє або
продає вапно) вапняр.
вард|я, -иш; -их недок. 1. р о з м. вартува-
ти, караулити, сторожйти, чатувати; 2. бе-
регтй; ~ здравето си берегтй своє здо-
ров’я; 3. підстерігати, підкараулювати; 4. бу-
ти уважним; 0 ~ като очйте си берегтй
(пильнувати) як зінйцю ока; ~ се 1. берег-
тйся, остерігатися; стрймуватися; 2. захи-
щатися; 0 ~ се като от бгьн боятися (сте-
регтйся) як вогню.
варел ч. 1. металевий бак, бачок; 2. д і а л.
бочка, барйло, бочонок.
вар|ен, -на, -но; -ни вапняний; ~-на вода
вапняна вода; ~-но мляко вапняне молоко.
варен, -а, -о; -и варений; кип’ячений; ~-о
месо варене м’ясо; ~-о мляко кип’ячене
(пряжене) молоко; ~-и картофи варена
(відварна) картопля; телешко ~-о варена
телятина; 0 ни ~, ни печен ні те, ні се; ні рй-
ба, ні м’ясо.
вариант ч. варіант; вьзмбжен ~ можлй-
вий варіант; пьрви ~ перший варіант.
варианта ж. зал. вітка.
вариаци|я ж. 1. варіант; 2. муз. варіація;
~-и от Хайдн варіації Гайдна.
варйво с. 1. (про насіння) горох, квасоля,,
сочевйця і т. ін.; 2. страва з бобів гороху,,
квасолі, сочевйці і т. ін.
вариете с. мн. -та вар’єте (невідм.).
вариклечко ч. мн. -вци зневаж, скупердя-
га, скупердя, скупердяй; скупендра.
вариола ж. мед. натуральна віспа.
варйра|м недок. і док. варіюватися, видо-
змінюватися/видозмінйтися.
варицела ж. мед. вітряна віспа.
варка|м недок. діал. 1. поспішати; 2. ро-
бйти швйдко (спішно).
варнйца ж. вапнярка.
варов, -а, -о; -и вапняний; ~ разтвор вап-
няний розчин; ~-а мазйлка вапняна шту-
катурка.
варови|к ч. мн. -ци вапняк.
варовйт, -а, -о; -и вапнйстий; ~-а вода
вапнйста вода.
варовни|к ч. мн. -ци див. варовик.
варбсам
80
вграден
варбса|м док.: варбсвам (див.).
варбсва|м недок./варбсам вапнувати/по-
вапнувати, вапнйти/повапнйти; ~ стелите
вапнувати, білйти стіни.
вартоломеев, -а, -о; -и: ~-а ноіц іст. Вар-
фоломіївська ніч.
вар|я, -йш; -йх недок. 1. варйти, кип’я-
тйти; готувати; ~ вода кип’ятйти воду; ~
кафе варйти каву; ~ картбфи варйти кар-
топлю; ~ мляко кип’ятйти молоко; ~ супа
варйти (готувати) суп; 2. (про деякі продук-
ти, напої) варйти, виробляти; гнати, курйти;
~ мармалад варйти (виробляти) мармелад;
~ петмез варйти бекмес; ~ ракйя гнати
(курйти) горілку; ~ се (про їжу) варйтися
на вогні.
варя|г ч. мн. -зи варяг.
вас займ. особ. мн. див. вйе.
васал ч. васал; ~-и на империалйзма ва-
сали імперіалізму.
васал|ен, -на, -но; -ни васальний.
ват ч. мн. -ове ват; мбщност 100 ~-а по-
тужність 100 ват.
вата ж. вата; медицйнска ~ медйчна ва-
та; стьклена ~ скляна вата.
ваталйн ч. ватйн; вьлнен ~ вовняний ва-
тйн.
ватен, -а, -о; -и 1. ватний, ватяний; ~-а
п од плат а ватна (ватяна) підкладка; 2. (про
тканину) якйй має начіс з внутрішнього
боку.
ватенка ж. ватник.
ватйра|м недок. і док. ватувати, підшива-
ти/підшйти ватою.
ватйран, -а, -о; -и ватний, ватяний, зроб-
лений на ваті; ~-о пал то ватне пальто.
ватман ч. вагоновод, водій трамваю; кур-
сове за ~-и курси по підготовці вагоноводів,
водіїв трамваїв.
ватманка ж. вагоновод, водій трамваю
(про жінку).
вафла ж. вафля.
вахта ж. вахта.
ваш, -а, -о; -и 1. займ. присв. 2 ос. мн.
(енкл. ф. ви) ваш; от ~-а страна з вашого
боку; пблучих ~-ата телеграма я одержав
вашу телеграму; той е ~ приятел він ваш
друг; 2. у знач, ім.: ~-ата і розм. ~-та
(все, що пов'язане з особами, з якими гово-
рять, з їх долею, справами) ваш; тя ~-(а)та
е лесна вам легко [казати]; ваші справи
прості; 3. у знач. ім. тільки мн.: ~-ите (ро-
дичі або близькі люди) ваші; ~-ите как са?
як ваші? 0 ~-а воля ваша воля; ~-а ра-
бота справа ваша, діло хазяйське; на ~-ите
услуги сьм я до ваших послуг.
вашен|ец ч. мн. -ци розм. ваш; земляк;
з ваших країв, краянин.
вашенка ж. розм. ваша; землячка; з ва-
ших країв.
вашенск|и ’, -а, -о; -и ваш; з ваших країв;
якйй знаходиться у ваших краях.
л	2	'	*
вашенски присл. по-вашому, як при-
йнято у ваших краях; той говори по- ~ він
говорить по-вашому.
ва|я, -еш, ваях недок. 1. різьбйти, вирізьб-
лювати; робйти (скульптуру); 2. створювати
художній або сценічний твір.
ваятел ч. різьбяр, різьбар; скульптор.
ваятелка ж. різьбяр, різьбар; скульптор
(про жінку).
ваятелск|и, -а, -о; -и різьбярський, різь-
барський; скульптурний.
вбес|я, -йш; -йх док.: вбесявам (див.).
вбесява|м «едок./вбеся довбдити/довестй
до сказу; ~ се/ ~ се доходити/дійтй до
сказу, сказйтися.
вбйва|м «едок./вбйя убивати/убйти, за-
бивати/забйти; устромляти і устромлюва-
ти/устромйти; утикати/уткнути; 0
в главата на някого вбивати/вбйти в голо-
ву кому, утовкмачувати/утовкмачити в го-
лову кому; ~ ~ клин между някого (док.)
вбйти (забйти) клин між ким; ~ се/~ се
проникати/пронйкнути; западати/запасти в
голову (до головй), (док.) засісти в голові
(в голову).
вбй|я, -еш; -х док.: вбйвам (див.).
вбод|а, -еш; вббдох док.: вббждам (див.).
вббжда|м недок./вбода утикати/уткну-
ти; устромляти і устрбмлювати/устромйти.
вгледа|м се док.: вглеждам се (див.).
вглежда|м се недок./вгледам се вдивля-
тися / вдивйтися; углядатися / углядітися.
вгльбен, -а, -о; -и поглйблений; зосе-
реджений; ~ йзраз на очйте зосереджений
вйраз очей.
вгльб|я се, -йш се; -йх се док.: вгльбявам
се (див.).
вгльбява|м се недок./вгльбя се поглйб-
люватися/поглйбитися, глйбшати/поглйб-
шати; зосереджуватися/зосередитися.
вгнезд|я,-йш; -йх док.: вгнездявам (див.).
вгнездява|м недок./вгнездя впроваджу-
вати/впровадити, укорінювати і укоріня-
ти/укоренйти; ~ се/~ се впроваджувати-
ся/впровадитися, укорінюватися і укоріня-
тися/укоренйтися.
вгнездя|м недок. рідко див. вгнездявам.
вгорч|а, -йш; -йх док.: вгорчавам (див.).
вгорчава|м недок./вгорча 1. робйти/зро-
бйти гіркйм; 2. перен. труїти, отруювати/от-
руїти, робйти/зробйти нестерпним; те им
~-ха живота вонй їм отруювали життя; ~
се /~ се гіркнути, ставати/стати гіркйм.
вграден, -а, -о; -и умурований; убудбва-
в градя
81
вдйшвам
ний (у стінку); ~ гардероб убудбвана ша-
фа, убудбваний гардероб.
вград|я, -йш; -йх док.: вграждам (див.).
вградява|м недок. рідко див. вграждам.
вгражда|м «едок./вградя замуровува-
ти /замурувати, умурбвувати/умурувати;
убудбвувати/убудувати.
вгьва|м недок./вгьна угинати/угнути і
увігнути; згинати/зігнути.
вгьвка ж. вгин.
вгьн|а, -еш; -ах док.: вгьвам (див.).
вдава|м недок./вдам (про почуття, увагу
і т. ін.) віддавати/віддати повністю.
вдава|м се недок./вдам се 1. уганяти-
ся/угнатися і увігнатися, удаватися/уда-
тися, захбдити/зайтй, урізуватися і уріза-
тися/урізатися; скалата се вдава далеко
в морето скеля вганяється (вдається, за-
ходить) далеко в море; 2. видаватися/вй-
датися, виступати/вйступити; 3. перен.
віддаватися/віддатися; ~ се в работа відда-
ватися роботі; тя честосе ~-ше в мечтй вона
часто поринала в мрії; 4. заст. удавати-
ся/удатися; успішно здійснюватися/здійс-
нйтися; 5. заст. осідати/осісти; осувати-
ся/осунутися.
вда|м, вдадеш; -дох док.: вдавам (див.).
вда|м се, вдадеш се; -дох се док.: вдавам се
(див.).
вдйга|м недок./вдйгна 1. (угору) підні-
мати і підіймати/підняти, здіймати/здійня-
ти; асансьорьт вдйга 6 души ліфт підні-
має 6 осіб; ~ прах піднімати (здіймати,
збивати) пил (куряву); курйти; ~ рька під-
німати (підносити) руку; ~ я кат а на балтб-
на піднімати комір пальта; 2. (переміщати вго-
ру, вбік і т. ін.) піднімати/підняти; зніма-
ти/зняти; убирати/убрати; ~ покрйвката
от масата знімати скатерку зі стола; ~ слу-
шалката піднімати (знімати) трубку (теле-
фону); ~ трапезата убирати зі стола; 3. п е -
р е н. розм. вилікбвувати/вйлікувати,
ставити/поставити на ноги; 4. (примушува-
ти встати) піднімати/підняти, будйти/роз-
будйти; 5. (про птахів, звірів — примушува-
ти залишати своє гніздо, лігво) піднімати/
підняти;дйвеч піднімати (виганяти, спо-
лохувати) дичину; 6. (про велику кількість
людей — переводити на інше місце) підніма-
ти/підняти; переміщати/перемістйти; пере-
вбзити/перевезтй; 7. розм. затрймувати,
брати під варту, арештовувати; 8. розм.
цупити/поцупити; красти/украсти; 9. буду-
вати/побудувати; той вдйгна една хубава
кьща він побудував хороший будйнок; 10.
(на боротьбу) піднімати/підняти; ~ вьста-
ние піднімати повстання; ~ стачка учи-
няти страйк, страйкувати; 11. перен. (пере-
вищувати звичайний рівень) піднімати і пі-
діймати/підняти, підвйщувати/підвйщити;
~ гол ям а скброст розвивати велйку швйд-
кість; през нощта вдйгнах температура уно-
чі у мене піднялася температура; ф ~/~
аларма (гюрултйя, олелйя, шум) піднімати/
підняти (здіймати/здійняти, зчиняти/зчи-
нйти) галас (шум); ~ си/~ си (стягам
си/стегна си) багажа див. багаж; ~/~
глава а) задирати/задерти носа (ніс, кйр-
пу), кйрпу гнути; б) підводити/підвестй
(піднімати/підняти) голову; на балон
някого див. балон; ~/~ на крак някого
піднімати/підняти на ноги кого; ~назд-
равица проголбшувати/проголосйти здра-
вицю (заздравицю, заздоровне слово), під-
німати/підняти тост; ~/~ на смях брати/
узяти, піднімати/підняти на сміх (глум,
глузи); брати/взяти на зуби; ~ си/~ си
партушйните (парцалите, чуковете, чука-
лата) змбтувати/змотати вудки; ~/~ пб-
глед (очй) кидати/кйнути оком (очйма);
підводити/підвестй очі; ~/~ пбглед от ня-
кого, нещо відвбдити/відвестй очі від кого,
чого; ~/~ рька (на уроці, при голосу-
ванні) підводити/підвестй руку; просйти/
попросйти слова; ~/~ рька от някого,
нещо а) удаватися/удатися (упадати/упа-
сти) в розпач (у відчай) від кого, чого; б)
махати/махнути рукою на що; пускати/пу-
стйти на самоплйв що; рька срещу
(против, на) някого, нещо піднімати і пі-
діймати/підняти руку на кого, що;
свадба справляти/справити весілля; ~ се
/~ се 1. підніматися і підійматися/підня-
тися; здійматися/здійнятися; підноситися/
піднестйся; 2. підніматися/піднятися, під-
вйщуватися/підвйщитися; крьвното му на-
дягане не се вдйгна кров’янйй тиск у нього
не піднявся; температурата се вдйга (се
повишава) температура піднімається (під-
вйщується); 3. підніматися/піднятися, під-
вбдитися/підвестйся, схбплюватися/схопй-
тися; ученйкьт бавно се вдйгна от чйна
учень повільно піднявся з-за парти; 4. п е-
р е н. розм. видужувати/вйдужати, оду-
жувати/одужати; вилікбвуватися/вйлікува-
тися; 5. (на боротьбу) підніматися/підня-
тися, вставати/встати; повставати/повста-
ти; ~ се срещу врага підніматися (ставати)
на ворога; 0 байракьт се вдйга/се вдйгна
див. байрак; ~-т се/~-т се акциите див.
акция.
вдйгн|а, -еш; -ах док.: вдйгам
(див.).
вдйша|м док.: вдйшвам (див.).
вдйшва|м недок./вдйшам вдихати/вдих-
нути; вдмухувати і (рідко) вдмухати
вдльбвам
82
ведрина
/вдмухнути; ~ пресен вьздух вдихати свіже
повітря.
вдльбва|м яедок./вдльбна 1. (про отвір,
яму) поглйблювати/поглйбити; 2. уги-
нати/угнути і увігнути; ~ се/~ се 1. поглйб-
люватися/поглйбитися; 2. угинатися/уг-
нутися і увігнутися; 3. (про очі, щоки) за-
падати/запасти, впадати/впасти.
вдльбн|а,-еш; -ах док.: вдльбвам (див.).
вдльбнат, -а, -о; -и 1. поглйблений; 2. уг-
нутий, увігнутий; 3. (про очі, щоки) запа-
лий, впалий; 0 ~-о огледало спец, угнуте
(увігнуте) дзеркало.
вдльбнатйна ж. 1. заглйбина; заглйблен-
ня; ямка; 2. западина, улоговина, балка.
вдов|ец ч. мн. -цй удівець; хбдя ~ бути
удівцем; 0 сламен ~ жарт, солом’яний уді-
вець.
вдовйца ж. удова, удовйця; 0 сламена ~
жарт, солом’яна вдова.
вдовйшкіи, -а, -о; -и удовин, удовйцький;
~ живбт удовине життя.
вдовува|м недок. удовіти, удовувати, бути
(жйти) вдовою (вдівцем).
вдругиден присл. післязавтра, позавтра.
вдьлбоч|а, -йш; -йх док.: вдьлбочавам
(див.).
вдьлбочава|м недок./вдьлбоча (про по-
гляд, очі) спрямовувати/спрямувати, на-
правляти/направити, звертати/звернути,
затопляти і затоплювати/затопйти, зосе-
реджувати/зосередити; ~ се/~ се за-
глйблюватися/заглйбитися, зосереджувати-
ся/зосередитися.
вдьн присл. углйб; 0 потьвам/поть-
на (изчезвам/изчезна) ~ земята див.
земя.
вдьрвен, -а, -о; -и задубілий, задерев’яні-
лий, здерев’янілий, здеревілий, одерев’яні-
лий, (рідко) одеревілий; (розм.) збучавілий;
покляклий, закляклий, окляклий.
вдьрв|я, -йш; -йх док.: вдьрвявам (див.).
вдьрвява|м недок./вдьрвя дерев’янйти
(недок.), сковувати/скувати; студьт
вдьрвй краката му у нього задубіли ноги
від морозу; ~ се/~ се дерев’яніти/заде-
рев’яніти, здерев’яніти, здеревіти; клякну-
ти/поклякнути, заклякати/заклякти, ду-
біти /задубіти, одубіти.
вдьхва|м яедок./вдьхна 1. вдихати/вдих-
нути; 2. перен. (довіру, повагу і т. ін.)
викликати/вйкликати; ~ респект виклйкати
повагу (пошану); ~ страх викликати (все-
ляти, навівати, навіювати) страх.
вдьхн|а, -еш; -ах док.: вдьхвам (див.).
вдьхновен, -а; -о; -и натхненний; прйст-
расний; ~-о лице натхненне облйччя.
вдьхновени|е с. мн. -я натхнення; захват;
піднесення; говбря с ~ говорйти з натх-
ненням.
вдьхновйтел ч. натхненник.
вдьхнов|я -йш; -йх док.: вдьхновявам
(див.).
вдьхновява|м недок./вдьхновя надиха-
ти/надихнути і натхнути, запалювати/за-
палйти; ~ се/~ се надихатися/надихнути-
ся і натхнутися; запалюватися/запалйтися;
те се ~-т от вашия пример їх надихає ваш
прйклад.
вдява|м недок./вдяна (про нитку і т. ін.)
затягати і затягувати/затягтй і затягнути;
утягувати і утягати/утягтй і утягнути, про-
совувати і просувати/просунути.
вдян|а, вденеш; -ах і вденах док.: вдявам
(див.).
веверица ж. діал. вивірка, білйця; білка.
вегетариан|ец ч. мн. -ци вегетаріанець,
вегетарианка ж. вегетаріанка.
вегетарианск|и, -а, -о; -и вегетаріанський.
вегетатйв|ен, -на, -но; -ни вегетативний;
~-но размножение вегетативне розмно-
ження.
вегетацибн[ен, -на, -но; -ни вегетаційний;
~ перибд вегетаційний період.
вегетация ж. вегетація.
вегетйра|м недок. і док. 1. (про рослини)
ростй/зростй, розвиватися/розвйнутися;
2. недок., перен. животіти, нидіти, скніти.
веда ж. діал. зла чаклунка, що прихо-
дить вночі й завдає лйха людям.
веднага присл. зразу, відразу, негайно;
раптово, раптом; ела ~ приходь негайно
(відразу); пред нас ~ се открй чудесен йз-
глед перед нами раптом відкрйвся чудовий
краєвйд; трябва ~ да се вземат мерки необ-
хідно негайно вжйти заходів.
веднаж присл. див. ведньж.
вед но присл. разом, укупі, сукупно.
ведньж присл. 1. (про одноразову дію)
одйн раз; нйто ~ ні разу; 2. одного разу,
одйн раз, якось, якось раз, колйсь; 3. у знач,
прикм. розм. чудовий, вйщого гатунку; дуже
хороший; кафе ~ кава чудова (хоч кудй);
4. (у реченнях з да, що виражають бажан-
ня) абй, колй б, лише, тільки б; ~ да оздра-
вееш абй ти тільки вйдужав; 0 ~-дваж
раз-другий; ~ завйнаги завсякога) раз і
назавждй.
вед ом ост ж.	відомість; ~ за заплата
відомість заробітної плати.
ведомствен, -а, -о; -и відомчий.
відомство с. відомство.
ведрина ж. 1. ясна (безхмарна) погода;
ясна (погідна, погідлива) днйна; 2. прохо-
лода, охолода, свіжість; 3. перен. бадьо-
рість; 0 утринна ~ ранкова гімнастика
ведро
83
величина
(на свіжому повітрі, звичайно в школах, та-
борах).
ведро присл. 1. ясно, безхмарно, погідно;
2. прохолодно, холоднувато; свіжо; 3. перен.
ясно.
ведро с. 1. цебер, дерев’яне відро; 2. (мі-
ра рідини — приблизно 15 л) відро; 0 вали
като из ~ див. валя.
ведущ, -а, -о; -и якйй веде, ведучий;
головний.
вед|ьр, -ра, -ро; -ри 1. (про ранок, день,
ніч) світлий, ясний, погожий, погідний, по-
гідливий; 2. (про вітер) свіжий, прохо-
лодний; 3. перен. поет, спокійний, радісний,
ясний.
вежд|а ж. брова; пйша ~-и підводити
.(підмальовувати) брови; черни ~-и чорні
брови; 0 гледам из под ~-и а) дивитися
спідлоба (спідлоб’я); б) дивитися крадь-
кома.
веждест, -а, -о; -и бровастий, броватий.
вежлйв, -а, -о; -и ввічливий, гречний, чем-
ний; ~-и обноски ввічливі манери.
вез|а, -еш; -ах недок. вишивати.
везбаж. 1. вишивання; гаптування; 2. див.
везмб.
вездесьщ, -а, -о; -и всюдисущий; повсюд-
ний.
везйр ч. візир; 0 велйк ^великий в і -
з й р; перший міністр і головнокомандуючий
під час війнй в Османській імперії.
везмб с. вйшивка (виріб).
везий мн. вага (одн ), (рідко) ваги; 0 ме-
ри с аптекарски ~ бути точним до пе-
дантйчності; виявляти надмірну ощадли-
вість (дріб’язковість).
вез|я; -еш; -ох недок. див. веза.
вейка ж.‘гілка, галузка, вітка; 0 слаб
катб ~ худйй (сухйй, тонкйй), як тріска
(скіпка, дошка); ставам/стана на ~ шкі-
ра й кісткй (кості) хто; валйтися від
вітру.
век ч. мн. -ове 1. вік, століття, сторіччя;
двадесети ~ двадцяте століття (сторіччя);
2. вік, історйчний період, епоха, доба; ка-
менен ~ кам’янйй вік; средни ~-ове
середні вікй; 3. вік, довіку; поки віку, поки
життя; 0 ~ векувам вік вікувати; во (до)
веки ~-бв повік, довіку, вік-віків; за (на)
веки ~-бв на віки вічні, на вічні віки, на
всі вікй, навік-віки, навік-віків, повік, по-
віки; от веки ~-бв споконвіку, споконвіків,
справіку; преживял сьм своя ~ віку дожи-
вати.
векйл ч. заст. довірена особа, уповно-
важений.
векбв|ен, -на, -но; -ни віковйй, одвічний,
відвічний; ~-на борба вікова (віковічна, од-
вічна) боротьба; ~-ни традйции вікові
(віковічні, одвічні) традйції.
вековеч|ен, -на, -но; -ни поет. див. вечен.
вектор ч. мат. вектор.
вектор|ен, -на, -но; -ни мат. векторний;
~-на функция векторна функція; ~-но про-
изведение векторний добуток.
векува|м недок. вікувати; 0 век ~ див.
век.
велар|ен, -на, -но; -ни лінгв. велярний.
велемьд|ьр, -ра, -ро; -ри заст. велемудрий,
премудрий; дуже мудрий.
веление с. з.аст. веління, повеління.
велеречие с. заст. велемовність, велере-
чйвість (ірон.); широкомовність.
велйк, -а, -о; -и 1. велйкий, видатнйй, ви-
значнйй; ~ учен велйкий (видатнйй, ви-
значнйй) учений; Велйката октомврййска со-
циалистйческа революция Велйка Жовтнева
соціалістйчна революція; 2. велйкий, вели-
чезний; 3. (титул) іст. велйкий.
великан ч. велетень, велет; гігант.
Велйкден ч. велйкдень, паска, пасха;
0 в сьбота пред ~ в останню хвилйну;
и на нашата улица ще дбйде ~ буде й на
нашій вулиці свято; буде й на нашому тйжні
свято.
велйкденск|и, -а, -о; -и великодній, пас-
хальний; ~-и яйца крашанки, великодні
(пасхальні) яйця.
велйкденче с. бот. вероніка; загальна
назва деяких лісовйх квітів (глухої кропиви,
медунки та ін.).
великодуш|ен, -на, -но; -ни великодуш-
ний; ~-на постьпка великодушний вчйнок.
великодушне с. великодушність.
великодьржав|ен, -на, -но; -ни великодер-
жавний; ~ шовинйзьм великодержавний
шовінізм.
великолеп|ен, -на; -но; -ни пйшний, роз-
кішний; чудовий, прекрасний; ~-на хармб-
ния чудова гармонія.
великолепие с. пишнота, пйшність; розкіш.
великомьченй|к ч. мн. -ци церк. велико-
мученик.
величав, -а, -о; -и величавий, велйчний,
пйшний.
\велича|я, -еш; -х недок. величати, звелй-
чувати.
велйчествен, -а, -о; -и велйчний.
велйчие с. 1. велич, велйччя, велйчність;
2. ірон. (про людину) величина; велйчність;
0 мания за ~ манія велйчності.
величина ж. 1. величина, велйкість, роз-
мір; 2. мат. величина; променлйва ~ змінна
величина; 3. перен. величина; масштаб; той
е артйст от европейска ~ він артйст євро-
пейського масштабу.
велможа
84
верйжен
велможа ж. іст. знатна особа, яка брала
участь у державному управлінні Болгарії
з IX до XIV ст.
велосипед ч. велосипед.
велосипед|ен, -на, -но; -ни велосипедний;
~-на гума велосипедна шина; ~-на пйста
велотрек.
велосипедйст ч. велосипедист.
велосипедйстка ж. велосипедистка.
велпапе незм. гофрований картон.
велур ч. 1. (тканина) велюр; 2. велюр,
замша.
велурен, -а, -о; -и 1. велюровий; 2. зам-
шевий.
вел|я, -иш; велйх недок. 1. діал. гово-
рйти, казати; 2. заст. веліти, наказувати.
вен | а ж. вена; разширение на ~-ите роз-
ширення вен.
' венерйческ|и, -а, -о; -и венеричний; ~-а
бблест венерична хвороба.
вен|ец ч. мн. -цй 1. вінок, (рідко) ві-
нець; полагам ~-цй класти (покладати)
вінки; 2. (при вінчанні) вінець, корона;
3. (на іконах) німб, ореол; 4. (про успішне
завершення чого) вінець; 5. перен. (услав-
лення, нагорода) вінець; 6. вінок, коса (з ци-
булі, луку, перцю тощо); 7. ясна (мн.); по-
дути ~-цй запалені ясна; 8. техн. вінець;
зьбен ~ зубчастий вінець; на ~ у формі
круга, дуги; 0 лавров ~ лавровий вінок
(вінець); трьнлйв (трьнен, трьнов) ~ тер-
новий вінок (вінець).
венецианск|и, -а, -о; -и венеціанський; 0
~ прозорец венеціанське вікно.
вензел ч. вензель; прьстен с ~ перстень
(каблучка) з вензелем.
вено с. тільки одн. заст 1. (плата за наре-
чену) віно; викуп; 2. віно, придане, посаг.
венбз|ен, -на, -но; -ни венозний; ~-на крьв
венозна кров; ~-но налигане венозний тиск.
вентйл ч. техн. вентиль; йглен ~ голча-
стий вентиль.
вентилатор ч. вентилятор.
вентйл атор|ен, -на, -но; -ни вентилятор-
ний.
вентилацион|ен, -на, -но; -ни вентиляцій-
ний; ~-на система вентиляційна система.
вентилация ж. вентиляція.
вентйл|ен, -на, -но; -ни вентильний.
вентилйра|м недок. і док. вентилювати;
провітрювати/провітрити приміщення, здій-
снювати/здійснйти вентиляцію.
венцебол ч. тільки одн. біль у яснах; за-
палення ясен.
венцевйд|ен, -на -но; -ни у формі вінка,
вінця.
венчава|м недок. І венчая 1. вінчати/по-
вінчати, обвінчати; 2. бути/стати весіль-
ним (посадженим) батьком; 3. вінчати/по-
вінчати; коронувати; ~ се/~ се вінчатися
/повінчатися, обвінчатися.
венчавка ж. вінчання.
венчал|ен, -на, -но; -ни вінчальний, шлюб-
ний; ~ прьстен обручка; шлюбний (обру-
чальний) перстень; ~-на рокля вінчальна
сукня.
венча|я, -еш; -х док.: венчавам (див.).
венче с. 1. віночок; вінчик; 2. бот. віночок.
венч|йло с. мн. -ила 1. вінчання;
2. у с п о л. з пьрво, моє, твоє і т. ін.: тільки
одн. н а р.-п о е т. чоловік, дружина; 3. шлюб;
пьрво ~ перший шлюб; 0 минавам/мйна
(влйзам/вляза) под ~ ітй/пітй під вінець
(до вінця, до шлюбу).
веп|ьр ч. мн. -ри вепр, дикий кабан.
веранда ж. веранда.
вербал|ен, -на, -но; -ни 1. вербальний;
2.	лінгв. дієслівний; ~-на основа дієслівна
основа; 0 ~-на нота дипл. вербальна нота.
вербува|м недок. вербувати.
вергйя ж. заст. в Османській імперії —
податок на будинок.
верев: на ~ присл. навскіс.
вер|ен, вярна, вярно; -ни 1. вірний, відда-
ний; ~ приятел вірний друг; вярна сьпруга
вірна (віддана) дружина; 2. (твердий у сво-
їх поглядах) вірний; послідовний; ~ на де-
лото вірний справі; 3. вірний, надійний;
научйх за това от ~ йзточник я дізнався
про це з надійного джерела; 4. вірний, точ-
ний,'правильний; ~ часовник точний го-
динник; вярно решение вірне (правильне)
рішення; 0 вярна дума див. дума.
вересйя ж. розм. кредит; 0 вземам/
взема (давам/дам) на ~ брати/узяти (да-
вати/дати) в кредит; говбря на ~ базі-
кати, молоти (ляпати, клепати) язиком; на
юнашка ~ задарма, задурно, дурно; да-
ром; отйвам/отйда на ~ див. отйвам.
верйг|а ж. 1. ланцюг; 2. перев. мн. ланцю-
ги, кайдани; 3. перен. ланцюг, суцільний
ряд; низка; сплетіння; ~ от сьбйтия низка
(ланцюг, сплетіння) подій; 4. пасмо (гір);
планйнска ~ пасмо гір; 5. військ, цеп;
разгрьщам се вьв ~ розгортатися в цеп;
0 гьсенична ~ техн. гусениця; електрйче-
ска ~ фіз. електричне коло.
верйж|ен, -на, -но; -ни 1. ланцюговий;
~ мост ланцюговий міст; 2. техн., фіз., хім.
ланцюговий; ~-на предавка (~-но прода-
ване) ланцюгова передача; ~-на реакция
ланцюгова реакція; 3. гусеничний; ~ трак-
тор гусеничний трактор; 4. конвейєрний,
поточний; ~ метод на работата поточний
метод роботи; ~-но работно време змінний
графік.
верйжка
85
ветрйло
верйжка ж. ланцюжок; ~ за часовник
ланцюжок для годинника; сребьрна ~ сріб-
ний ланцюжок.
вермахт ч. вермахт.
вермут ч. вермут; бял ~ білий вермут.
вероизповедание с. віросповідання, віро-
визнання.
веролбм|ен, -на, -но; -ни віроломний; ~-но
нападение віроломний напад.
веронал ч. тільки одн. веронал.
вероотстьпни|к ч. мн. -ци віровідступник,
вероотстьпница ж. віровідступниця.
вероят|ен, -на, -но; -ни імовірний, мож-
ливий; ~-ни загуби імовірні (можливі)
втрати (збйтки).
вероятност ж. тільки одн. імовірність,
можлйвість; ф по всяка ~ цілком імовірно;
певно, певне, мабуть; теорія на ~-ите мат.
теорія ймовірностей.
версификация ж. версифікація.
версия ж. версія; ~ за сьбйтието версія
про подію; според официалната ~ згідно з
офіційною версією.
верск|и, -а, -о; -и якйй відноситься до
віри; релігійний.
верста ж. верста, верства.
вертеп ч. 1. вертеп; 2. заст. вертеп, пе-
чера.
вертикал ч., вертикала ж. 1. (прямовисна
лінія) вертикаль (ж.); 2. астр. вертикал.
вертикал|ен, -на, -но; -ни вертикальний,
прямовйсний; ~-на лйния вертикальна лі-
нія.
вертолет ч. вертоліт.
верую с. тільки одн. кредо, сймвол віри;
отстоявам своето ~ відстоювати своє кредо.
верующ, -а, -о; -и рел. віруючий.
весден присл. увесь день, цілий день, про-
тягом дня.
весел, -а, -о; -и веселий; приємний; ~ по-
глед веселий погляд; човек весела лю-
дйна; ~-и шарки веселі візерунки; 0 ~-а
поща (гра) пошта; ~-атикьща! мир (весе-
лощів) дому твоєму!
веселба ж. веселість, (мн.) веселощі; пир,
гуляння, забава.
веселие с. тільки одн. див. веселба.
весел|я, -йш; -йх недок. веселйти, звеселя-
ти; забавляти, розважати; ~ се веселйтися;
забавлятися, розважатися.
веселя|к ч. мн. -ци веселун; (рідко) ве-
сельчак.
веселячка ж. веселуха.
веслар ч. весляр, гребець.
весл|б с. весло; поемам ~-ата братися за
весла, веслувати.
вест ж. вість, вістка, звістка; повідомлен-
ня; ~-та се разнесе бьрзо звістка рознесла-
ся швйдко; ~-и от чужбйна повідомлення
з-за кордону; 0 ни ни кост от някога
ні чутки, ні вістки від кого; ні слуху, ні
духу про кого; скрьбна ~ повідомлення з
прйводу смерті кого; некролог.
вества|м се недок./вестна се з’являтйся
(час від часу) /з’явйтися; забігати/за-
бігти.
вестибюл ч. вестибюль.
вестйтел ч. вісник; (розм.) вістун.
вести|а се, -еш се; -ах се док.: вествам се
(див.).
вестни|к ч. мн. -ци газета; вечерен ~
вечірня газета; стенен ~ стінна газета;
сутрешен ~ ранкова газета; преглед на
~-ци огляд газет.
вестникар ч. розм. 1. газетяр, продавець
газет; 2. заст. газетяр, журналіст.
вестникарск|и, -а, -о; -и газетний; ~ етил
газетний стиль; ~-а будка газетний кіоск;
~-а хартйя газетний папір.
вест|я, -йш; -йх недок. 1. сповіщати, по-
відомляти, оголошувати; 2. передрікати,
прорікати.
вест|я се, -йш се; -йх се док.: вестявам се
(див.).
вестява|м недок. див. вестя.
вестя ва|м се недок./вестя се з’явлйти-
ся/ (зрідка, на короткий час) з’явйтися,
показуватися/показатися.
вес|я -иш; -их недок. вішати, чіпляти (на
гвіздок, гачок і т. ін.); ~ се повисати,,
вішатися.
ветеран ч. ветеран; ~ на труда ветеран
праці; ~ от войната ветеран війнй; ~ на
транспорта ветеран транспорту.
ветеранка ж. ветеран (про жінку).
ветеранск|и, -а, -о; -и якйй стосується
ветерана.
ветеринар ч. розм. коновал; ветеринар.
ветеринар|ен, -на, -но; -ни 1. ветеринар-
ний; ~ лекар ветеринарний лікар, ветери-
нар; ~-на медицйна ветеринарна медицйна;
2. у знач, ім.: ~-ния(т) ветеринар.
вето с. тільки одн. вето (невідм.); пала-
там ~ накладати вето.
ветрец ч. тільки одн. вітрець, вітерець.
ветр|ея, -ееш, -ях недок. 1. вивітрювати-
ся, випаровуватися, звітрюватися; 2. коли-
хатися, маяти; ~ се 1. розвіватися, майо-
ріти, маяти; 2. сохнути, вивітрюватися;.
3. перен. блукати, бурлакувати; тиня-
тися.
ветрйлни|к ч. мн. -ци розм. місце (при-
міщення), кудй проникає вітер, де створю-
ється протяг.
ветр|йло с. мн. -ила 1. віяло; 2. парус;
3.	діал. паперовий змій.
ветриловйден
86
вея
ветриловйд|ен, -на, -но; -ни віялоподібний,
ветровал ч. вітролом, вітровал, бурелом,
ветровйна ж, прохолода, свіжість.
ветровйт, -а, -о; -и 1. вітряний, вітровий;
~-о време вітряна погода; 2. д і а л. легко-
важний, пустий, пустотливий.
ветрогон 1 ч. розм. вітрогон, вертихвіст,
шелихвіст, жевжик.
ветрогон 2 ч. бот. миколайчики польові
(мн.).
ветродвигател ч. вітродвигун.
ветрозащйт|ен, -на, -но; -ни вітрозахис-
ний.
ветропоказател ч. флюгер.
ветрохбд ч. вітрильник, парусник.
ветроход|ен, -на, -но; -ни вітрильний, па-
русний; ~ спорт парусний спорт; ~-на
яхта парусна яхта.
ветрохбд|ец ч. мн. -ци яхтсмен.
ветроходка ж. розм. парусна яхта,
ветроходство с. парусний спорт.
ветрушка ж. сокіл.
вехн|а, -еш; -ах недок. 1. в’янути; тревата
~-е трава в’яне; 2. марніти; ~ от бблест
марніти від хвороби.
вехт, -а, -о; -и старий, зношений; ветхий,
давній; ~-и дрехи старий одяг; 0 Вехтият
(Старият) завет Ветхий (Старий) завет.
вехт|ея, -ееш; -ях недок. старіти; занепа-
дати; руйнуватися.
вехтозавет|ен, -на, -но; -ни рел. перен.
старозавітний, ветхозавітний.
вехторйя ж. розм. дрантя, шмаття; ган-
чір’я, лахміття.
вехтошар ч. ганчірник, лахмітник.
веч. присл. див. вече.
вече присл. вже; време е ~ да трьгваме
уже час відправлятися; 0 най-~ найбільше,
більше всього, більш за все, над усе.
веч|ен, -на, -но; -ни вічний; ~-на дружба
вічна дружба; ~-на слава на героите вічна
слава героям; за (на) ~-ни Бремена навіки,
на віки вічні, на вічні віки, навік-віки, на-
завжди; 0 ~ календар вічний календар;
~-на памет вічна пам’ять; заспйвам/заспя
~ сьн заснути (док.) вічним сном; оста-
вам/остана ~ дльжнйк на някого див.
оставам.
вечер ж. і заст. ч. 1. вечір (ч.); всяка ~
щовечора, щовечір, кожного вечора; тази ~
сьогодні увечері; 2. вечір, святковий вечір;
литературна ~ літературний вечір; 3. у знач,
присл. увечері; той се врьщаше ~ він по-
вертався ввечері.
вечер|ен, -на, -но; -ни вечірній; ~ универ-
ситет вечірній університет; ~-на забава
вечір відпочинку; ~-на раз ходка вечірня
прогулянка; ~-на рокля вечірня сукня.
вечерйнка ж. вечір відпочинку з літера-
турно-музичною програмою.
вечерник 1 ч. тільки одн. легкйй вечірній
вітерець.
вечерни|к 2 ч. мн. -ци нічна фіалка.
вечерница ж. діал. 1. астр. Венера;
2. нічний метелик.
вечерня ж. церк. вечерня.
вечеря ж. вечеря; през време на ~-та
під час вечері; поканен сьм на ~ бути за-
прошеним на вечерю.
вечеря|м недок. і док. вечеряти/пове-
черяти; ще ~-ме рано будемо вечеряти
рано; 0 с бога сьм ~-л мені пощастило
(повезло, поталанило).
вечнозелен, -а, -о; -и вічнозелений; ~-а
растйтелност вічнозелена рослинність.
вечност ж. тільки одн. вічність; 0 отми-
навам/отмйна вьв ~-та відхбдити/відійтй
в небуття; ставати/стати легендою (каз-
кою); потьвам/потьна вьв ~-та канути
(пітй) (док.) у вічність (небуття); пресел-
вам се/преселя се вьв ~-та відходити/ві-
дійтй у вічність; ітй/пітй на вічний спокій;
цяла ~ ціла вічність; цілий вік.
вещ 1 ж. річ; домашни ~-и домашні речі;
0 ~ в себе си філос. річ у собі.
вещ 2, -а, -о; -и знаючий, тямущий, до-
свідчений; той е човек ~ це (він) досвідчена
людйна; 0 ~-а птйца знавець; спец, дока,
тямуха (розм.); ~-о лице юр. експерт.
вещание с. віщання; віщування; пророку-
вання.
веща|я, -еш; -х недок. заст. віщати, ві-
щувати; пророкувати.
вещ|ен, -на, -но; ни речовйй; 0 ~ иск юр.
речовйй позов; ~-но право юр. речове
право.
вещер 1 ч. д і а л. 1. маг, чаклун; 2. злий
дух.
вещер ч. діал. кажан, летюча миша.
вещерица1 ж. діал. чарівнйця, чаклун-
ка.
г	О	•	•	Г О	г
вещерица ж. діал. нічнии метелик,
веществен, -а, -о; -и матеріальний, речо-
вйнний; речовйй; ~-и доказателства речові
докази; ~-и разходи матеріальні витрати.
веществ|о с. речовйна; обмяна на ~-ата
обмін речовйн.
вещина ж. уміння, знання, досвідченість;
с ~ уміло, зі знанням справи.
вещица ж. 1. чарівнйця, відьма; 2. перен.
розм. відьма.
ве|я, -еш; вях недок. 1. (про вітер) віяти,
повівати; дути; 2. (вітром) розвівати, роз-
носити; 3. (зерно) віяти; 4. перен. віяти,
випромінювати; дйхати; от него ~-е здраве
він пашйть здоров’ям; 0 [бял] вятьр го ~-е
веялка
87
вземам
[на бяла кобила] а) вігер в голові [віє]
у кого; б) пусте, не варте; едйн вятьр ни
~-е а) у нас з ним голова (казанок) од-
наково варить; б) одним миром мазані;
зная какьв вятьр ~-е (духа) знати, звідки
(відкіль) вітер віє; се 1. розвіватися;
(про прапори і т. ін.) майоріти, маяти, вити-
ся; 2. (в повітрі) носитися; 3. розм. шлятися
туди-сюди; вештатися, (рідко) швендятися.
веялка ж. віялка; млинок.
вжив|ея се, -ееш се; -ях се док.: вжи-
вявам се (див.).
вживява|м се недок. І вживея се уживати-
ся/ужйтися, глибоко вникати/внйкнути.
взайм|ен, -на, -но; -ни взаємний; обопіль-
ний; ~-на любов взаємна любов; ~-но до-
верие взаємне довір’я; ~-но разбйране
взаєморозуміння, порозуміння, взаємне ро-
зуміння.
взаимовлияние с. взаємовплйв.
взаимоврьзка ж. взаємозв’язок; ~ на яв-
ленията взаємозв’язок явищ.
взаимодействие с. взаємодія.
взаимодействува|м недок. взаємодіяти,
взаимоотношение с. взаємозв’язок, взає-
мовідношення; ~ между елементите взаємо-
зв’язок між елементами.
взаимопомощ ж. взаємодопомога; договор
за дружба и ~ договір про дружбу і взаємо-
допомогу.
взаимоспомагател|ен, -на, -но; -ни якйй
відноситься до взаємодопомоги; ~-на каса
каса взаємодопомоги.
взвод ч. мн. -ове військ, взвод; ~ за ра-
зузнаване розвідувальний взвод; отделен ~
окремий взвод; свьрзочен ~ взвод зв’язку.
взвод|ен, -на, -но; -ни 1. взводний; 2. у
знач. ім. ~-ния(т) взводний, командйр
взводу.
взем|а,-еш; взех док.: вземам (див.).
взема|м недок. /взема 1. брати/узяти;
вземете писалката візьміть ручку; вземете си
от сладкото візьміть (покуштуйте) варення;
2. (з собою) брати/узяти, забирати/за-
брати; 3. брати/узяти; купувати/купйти;
~ билети брати квиткй; 4. (про їжу, ліки)
приймати/прийняти; 5. (про гроші) одер-
жувати/одержати; 6. (про територію, на-
селений пункт і т. ін.) брати/узяти, за-
хоплювати/захопйти, оволодівати/оволо-
діти; 7. розм. брати/узяти; арештовува-
ти/арештувати; 8. розм. брати/узяти
(за себе); одружуватися/одружйтися; той
йска да я вземе за жена він хоче взяти її
за дружйну (за жінку, за себе); 9. у с п о л.
з п р и й м. за [помилково] вважати, прий-
мати/прийняти; те го взеха за чужденец
вонй прийнялй його за іноземця; 10. у
с п о л. з дата д і є с л. розм. починати;
взе да става студено почало холодати;
11. перен. (змінюючи напрям руху) бра-
ти/узяти; повертати/повернути; прийма-
ти/прийняти (вбік); ~ пьт надясно брати
вправо, повертати вправо (праворуч); 12.
(про іспити) складати/скласти, здава-
ти/здати; ~ всйчките йзпити с отлйчие
складати (здавати) всі іспити на відмінно;
0	аванс (преднина) в нещо бра-
ти/узяти гору (верх) над чим; випереджа-
ти, перемагати/перемогтй;	врьх
над някого, нещо тс.; ~ ~ автобус (влак,
трамвай, тролей) сідати/сісти в автобус
(на поїзд, в трамвай,'тролейбус); ~/~
акьла (ума) на някого зводити/звестй з
розуму кого;	балкана (гората)
ітй/пітй в гори (про гайдуків, партизан);
~ ~ [блйзо] до сьрцето нещо брати/узя-
ти [блйзько] до серця що; ~ надьлбб-
ко нещо тс.; ~/~ врьзка зв’язувати-
ся/зв’язатися, установлювати/установй-
ти зв’язок; ~/~ вьздух прогулювати-
ся/прогулятися на [свіжому] повітрі;
~ ~ вьрху себе си нещо брати/узяти на
себе що; отгоре си тс.; ~/~ грй-
жата за някого нещо брати/узяти на себе
турботу про кого, що; ~/~ думата бра-
ти/узяти слово; ~/~ думата от някого
одержувати/одержати згоду від кого;
душата на някого убивати/убйти<
загубйти чию душу;	[едйн]	душ
приймати/прийняти душ;	занаят
здобувати/здобути професію (спеціаль-
ність); за правило узяти (покласти)
[собі] за правило; за чйста монета
нещо приймати/прийняти що за чйсту мо-
нету (щйру правду, щйре золото); ~/~ за
шега нещо сприймати/сприйняти щось як
жарт; и дрехата [рйзата] от гьрба
на някого обдирати/обдерти, оббира-
ти/обібрати, облуплювати/облупйти як
лйпку; обдирати/обдерти як білку;
и праха от цьрвулите тс.; ~ ~ и шапката
от главататс.; мерки уживати/ужйти
заходів; ~ ~ на вересйя позичати/ позйчи-
ти, брати/узяти в позичку (в борг, набір,,
наборг), брати/узяти в кредйт;
навьтре нещо див. навьтре; ~ на зьб
някого брати/узяти на зуб кого; ~ ~ над-
мсщие над някого перевершувати/перевер-
шити кого; ~ ~ на мезе някого брати/узя-
ти (піднімати/підняти, підіймати/підійняти)
на сміх (глузи, кпйни) кого; ~/~ на под-
бив някого тс.; ~/~ на прйсмех някого тс.;
~/~ на своя отговорност брати/узяти
(приймати/прийняти) на себе відповідаль-
ність; ~ ~ опйнците на някого дулю [з ма-
вземане
88
вйден
ком] з’їсти, облизни піймати/спіймати;
~ под внимание нещо брати/узяти до уваги
(на увагу) що, зважати/зважити на що;
мати на увазі що; ~/~ пред вид тс.; ~ ~
пушка братися/узятися за зброю; ~ ~ ре-
шение вирішувати/вйрішити, приймати/
прийняти рішення, рішати/рішйти; ~/~
страна (страната) на някого ставати/
стати на бік чий, бути на боці кого, пе-
реходити/перейтй на сторону чию;
страх страх (острах) бере (охоплює, обгор-
тає) кого; ~ терк от някого брати/узя-
ти прйклад з кого; ~/~ участие брати/узя-
ти участь; взел сьм прилйката на някого
діал. бути дуже схожим на кого; не го
взема умьт ми не можу збагнути цього;
не можу взяти в толк (розторопати, уто-
ропати); той е вече взел-дал він дйхає
(дйше) на ладан, він пряде на тонку (на
останню); ~ се/~ се 1. розм. брати-
ся/узятися; з’являтися/з’явйтися, виника-
ти/вйникнути; откьде се взе тбя човек?
звідки взялася (з’явйлася) ця людйна?;
2. (недок.) розм. вважати, видавати себе
за іншого; 3. р о з м . раптово вирушати/вй-
рушити, відправлятися/відправитися; той се
взе и отйде вьв Варна він раптово від-
правився (поїхав) у Варну; 4. заст. бра-
тися/узятися; заходитися і заходжувати-
ся/заходйтися; 0 ~ си/~ си бележка
брати/узяти до уваги (на увагу), зважа-
ти/зважити на що; ~ си/~ си беля робй-
ти/зробйти собі неприємність; ~ си/~ си
довйждане (сббгом) прощатися/попроща-
тися і простйтися; ~ си/~ си думите назад
брати/узяти свої слова назад; зрікати-
ся/зректйся своїх слів; ~ си/~ си очйте
нанякьде ітй/пітй світ за очі (очйма, у світ,
світй); ~ си/~ си солука переводити/пе-
ревести дух (дйхання, подих), зводити/зве-
стй дух, передихати/передихнути.
вземане с. 1. тільки одн. одержання;
2. перев. мн. гроші, які людйна або уста-
нова має одержати; 0 ймам с някого ^-да-
ване мати ділові відносини з ким, мати
справу з ким, мати щось спільне з ким,
знатися з ким.
взйдам док.: взйждам (див.).
взйжда|м недок./взйдам умурбвува
Л'и/умурувати.
взйма|м недок. див. вземам.
взймане с. див. вземане.
взйра|м недок./взра: ~ очй (поглед)
вдивлятися/вдивйтися, углядатися/угляді-
тися.
взискател|ен, -на, -но; -ни вимогливий,
вибагливий; суворий; той е ~ кьм себе си
він вимогливий до себе.
взискателност ж. вимогливість, вибагли-
вість; суворість.
взор ч. поет. 1. погляд; 2. тільки мн.
перен. очі.
взр|а, -еш; -ях док.: взйрам (див.).
взрйв ч. мн. -ове 1. вйбух; 2. вибухівка,
вибухова речовйна; ~ от смях вйбух сміху;
подземен ~ підземний вйбух.
взрйв|ен, -на, -но; -ни 1. вибуховий;
~-на вьлна вибухова хвйля; ~-но веще-
ство вибухова речовйна; 2. підривнйй; ~-ни
работи підривні роботи.
взривоопас|ен, -на, -но; -ни вибухоне-
безпечний.
взятка ж. рідко хабар, (заст.) побір,
базарйнка.
ви 1 займ. особ. див. вйе.
ви 2 займ. присв. див ваш.
виадукт ч. віадук.
вибратор ч. спец, вібратор.
вибрацион|ен, -на, -но; -ни вібраційний;
~-но сйто спец, вибраційне сйто.
вибрация ж. вібрація.
вибрйра|м недок. і док. вібрувати/повібру-
вати.
вивариум ч. віварій.
вигон|ен, -на, -но; -ни вігоневий; ~-на
прежда вігонева пряжа.
вйд 1 ч. мн. -ове 1. вид, облйччя; вйгляд;
образ, подоба, постать; интелегентен ~ інте-
лігентний вид (вйгляд); 2. присутність,
наявність; 3. вид, краєвйд, пейзаж; 0 взе-
мам/взема пред ~ див. вземам; вьв ~ на
нещо у вйгляді чого; губя из пред ~ упуска-
ти (губйти, випускати) з очей; едйн ~ а) од-
нйм словом, одно слово; коротше кажучи;
б) наче, неначе; свого роду; изпускам/из-
пусна из ~ упускати/упустйти (спускати,
спустйти) з думки (очей, ока), випуска-
ти/вйпустити з уваги; ймам ~ на някого;
нещо мати вйгляд, бути схожим на кого,
що; ймам пред ~ мати на увазі; мати
намір; на ~ на вйгляд, з вйгляду, на
погляд, з погляду, на око; не давам/няма да
дам ~ не подавати/не подати вйду; под ~
на някого під вйглядом (маркою) кого; [са-
мо] за ~ тільки для (задля) годйться.
вйд 2 ч. мн. -ове спец, вид, рід; несвьр-
шен ~ лінгв. недоконаний вид; разлйчни
~-ове рози троянди різних вйдів.
видел|ея [се], -ееш [се]; -ях [се] недок.
тільки 3 ос. одн. безос. розсвітати, розвид-
нятися, розвйднюватися; запбчва да [се]
~-ее починає розсвітати (розвйднюватися).
вйд|ен, -на, -но; -ни 1. вйдний; на ~-но
място на вйдному місці; 2. визначнйй, ви-
датнйй; ~ общественик визначнйй (видат-
нйй) громадський діяч; 3. важлйвий, ве-
видение
89
виждане
лйкий, значний; ~-на рбля важлива роль.
видени|е с. 1. примара, мара, прйвид; ви-
діння, вйдиво; страшни ~-я лихі видіння;
2. сон, сновидіння.
вйдим, -а, -о; -и 1. вйдймий; 2. очевйд-
ний, явний; без ~-а причина без явної при-
чйни.
видимо присл. 1. вйдно, 2. видймо, вй-
дйма річ; мабуть, певно, певне, очевйдно.
виднот |я, -йш; -ихдок: видиотявам (див.).
видиотява|м яедок./видиотя робйти/зро-
бйти ідіотом; ~ се/~ се ставати/стати
ідіотом.
вйдня ж. заст. примітйвна піч для вйп-
лавлення заліза з рудй.
вйдов, -а, -о; -и видовйй.
вйдовден ч. тільки одн. розм. день від-
плати (кари, покари); 0 ще дбйде ~ скіль-
ки вірьовочці не вйться, а кінець їй буде;
прййде (настане) час відплати (розплати).
видоизменение с. видозмінення, видозмі-
нювання; видозміна, зміна.
видоизмен|я, -йш; -йх док.: видоизменям
(див.).
видоизменява|м недок. див. видоизменям.
видоизменя|м недок./видоизменя видозмі-
нювати /видозмінйти.
вйдра ж. вйдра.
вйдров, -а, -о; -и вйдровий, вйдряний;
яка от ~-а кбжа комір з вйдри.
вйд|я, -иш; видях док.: вйждам (див.).
вйе займ. 2 ос. мн. наз. в (знах. в. вас,
енкл. ф. ви; дав. в. вам, енкл. ф. ви) ви
(вас; вам); Вйе откьде сте? Ви звідки? бла-
г од ар я Ви дякую Вам; моля Ви прошу Вас;
позволете да Ви представя другаря Па-
найбтов дозвольте представити Вам товари-
ша Панайбтова.
виелица ж. завірюха, віхола, хуртовйна,
сніговій, метелиця, заметіль.
виенск | и, -а, -о; -и віденський; ~ вале ві-
денський вальс; 0 ~-о колелб чортове ко-
лесо.
виенчан|ин ч. мн. -и віденець.
виенчанка ж. віденка.
виетнам|ец ч. мн. -ци в’єтнамець,
виетнамка ж. в’єтнамка.
виешкбм присл. з виттям, із завиванням;
вйючи.
виж частка розм. дивйсь; ~ каквб бач,
бачиш; ~ ти ти дивйсь; току ~ так і ди-
вйсь, того і глядй; ось-ось, от-от.
вйжда|м недок./вйдя, нак. сп. виж. 1. ба-
чити /побачити; спостерігати/спостерегтй;
йскам да я вйдя хочу її побачити; той не
вйжда вече він уже не бачить; 2. убача-
ти/убачити; вьв всяка шега той ^-ше под-
игравка у кожному жарті він убачав насміш-
ку; 3. бачити/побачити, вважати; ~, че си
прав бачу, [що] маєш рацію (ти правий); 4.
(на власному досвіді) побачити (док.), за-
знавати/зазнати, пізнавати/пізнати, відчу-
вати/відчути; переживати/пережйти; той
мнбго е видял він багато побачив (зазнав,
пережйв); 5. (про гроші, допомогу і т. ін.)
бачити, мати, одержувати; той ^-ше парй
рядко він мав гроші зрідка; 6. у спол.:
да вйдим побачимо, час (життя) покаже;
да вйдим каквб ще излезе от това
побачимо, що з цього вййде; 0 бб-
жия свят бачити/побачити світ божий,
родйтися/народйтися на світ; бял ден
(свят) бачити/побачити радість у житті, до-
чекатися щастя; добро тс.; де-
белия край на тоягата бачити/побачити, чим
це пахне (що пахне смаленим); ~рабо-
тата на някого розправлятися/розправитися
з ким, заганяти/загнати на той світ; із світу
зганяти/зігнати; сам с очйте си (сьс
сббственитеси очй, сьс евби очй) бачити/по-
бачити на свої’ (власні) очі; бачити/поба-
чити своїми (власними) очйма; смет-
ката на някого порахуватися (док.), квита-
тися/поквитатися з ким; зводити/звести ра-
хунки з ким; да не сьм те вйждал (видял)
тук щоб і духу твого не було тут; докьде
(догде, дорде) ти очй вйдят скільки сягає
око; скільки оком захопиш (скйнеш, згля-
неш); кудй око сягає (дістає); де лиш око
сягає; кой кьде (кьдето) вйди хто кудй;
кудй очі світять; на всі чотйри боки (сторо-
ни); під чотйри вітри; кьдето (накьдето) ми
вйдят очйте тс.; не ~/ не мбга да ~ по-да-
лече от носа си не бачити (недок.) далі
[від] свого носа; не ~ каквб ми е пред очйте
світу білого не бачити; ~ се/~ се 1. бачи-
тися/побачитися; 2. виднітися, бачитися, бу-
ти вйдним; 3. здаватися/здатися; вйжда ми
се мені здається; 0 ~ се/~ се в чудо
губйтися/розгубйтися, дйву даватися, дйвом
дивуватися; дивуватися/здивуватися; вйж-
да ми се/види ми се годйна здаватися/зда-
тися вічністю; ~ се/~ се натясно потрап-
ляти/потрапити в скрутне (важке) станови-
ще; ускакувати/ускбчити (попадати/попа-
сти) в халепу (клопіт), ускочити вйще ха-
ляв; да му се не вйди згинь, пропадй; про-
падй [ти] прбпадом; щоб ти пропав; кьде
се е чуло и видяло де це чувано, де це бачено
(вйдано); хто це бачив; то се е видяло по
всьому вйдно, з усього вйдно.
вйждан|е с. мн. -ия бачення; огляд; пое-
тйчно ~ поетйчне бачення; продава се апар-
тамент. Вйждане от 18 до 20 ч. продається
квартйра. Огляд з 18 до 20 год.; до (ско-
ро) ~ до скорого побачення.
Бйза
90
винетка
вйза ж. віза; вхбдна ~ в’їзна віза; йзход-
на ~ виїзна віза; транзйтна ~ транзитна
(проїзна) віза.
византййск|и, -а, -о; -и візантійський;
~-о изкуство візантійське мистецтво.
византййщина ж. р о з м . лукавість, лице-
мірство; (розм.) облуда.
византолб|г ч. мн. -зи візантолог, візанти-
ніст.
византолбгия ж. візантологів, візантино-
знавство.
визйра|м недок. і док. візувати/завізува-
ти, засвїдчувати/засвідчити; ~ паспорт ві-
зувати паспорт.
вйзита ж. візит (ч.), відвідини, відвіду-
вання; правя ~ робйти (наносити) візит;
(про лікаря) відвідувати хворого.
визитация ж. лікарський обхід хворих.
вйзйт|ен, -на, -но; -ни візитний; ~-на кар-
тичка візитна картка.
визитйра|м недок. і док. робйти/зробйти
лікарський обхід хворих.
визьор ч. спец, видошукач.
вий займ. особ. розм. див. вйе.
вик ч. мн. вйкове 1. крик; вйкове на же-
рави крик журавлів (журавлиний крик);
2. галас; вдйгам ~ здіймати (знімати, зчи-
няти) галас (крик); 3. заклик, поклик; при-
зов; 0 надавам/надам ~ вислбвлюва-
ти/вйсловити обурення; протестувати.
вйка|м недок. 1. кричати; голосно говори-
ти; ~ кблкото мбга кричати з усієї сили
(з усіх сил, щодуху); 2. кликати, звати, за-
прошувати; ~ (каня) на гости запрошувати
в гості; ~ на пбмощ кликати (звати) на до-
помогу; 3. викликати; ~ лекар викликати
лікаря; 4. розм. звати, називати; как те
~-т? як тебе звуть (зовуть)? яке твоє ім’я?
5. розм. казати; той вйка, че ще ни чака
він каже, що чекатиме на нас; 0 ~ като
заклан криком кричати; кричати [як] на
живіт (пуп); несамовито кричати; ~-т ме за-
пас мене призивають на військову службу
(із запасу); ~ на бис викликати на біс;
~ по телефбна призначати телефонну роз-
мову, викликати по телефону; ~ се
1. розм. (про ім'я) називатися, звати;
2. у 3 ос. одн. безос. розм. значить, як то
кажуть, як мовиться; як той казав.
вйканица ж. розм. крик, покрик, во-
лання, лемент; галас, гамір.
викач ч. 1. крикун, горлань; 2. оповісник,
глашатай.
вйква|м недок./вики а 1. починати/почати
кричати, крикнути; 2. скрикувати/ скрикну-
ти; 3. заспівувати/заспівати; 4. сварйти-
ся/посварйтися, колотйтися/заколотйтися;
5. викликати/вйкликати.
вйкн|а, -еш; -ах док.: вйквам (див.).
вйл|а 1 ж. вила, вилка (мн.); двурбга ~
дворогі вила; трирога ~ трійчаки, трійчата;
0 вдйгам/вдйгна (дйгам/дйгна) на ~-и и
мотовйли (кокйли) някого, нещо здійма-
ти/здійняти, зчиняти/зчинйти галас (шум)
навколо кого, чого, робйти/зробйти сенса-
цію з чого.
вйла 2 ж. дача, вілла.
вйла 3 ж. див. самовйла.
вилает ч. іст. вілайєт; адміністратйв-
но-територіальна одинйця за часів Осман-
ської імперії.
вйл|ен, -на, -но; -ни: ~-на зона дачна
зона; ~-но място місце для дачі, дачне
місце.
вйлицаж. виделка, вйлка; (рідко) видель-
це; ям с їсти виделкою.
вйлка ж. техн. вйлка; ~ за щангови
сьединйтели підкладкова вйлка; вбдеща ~
ведуча вйлка; направляваща ~ напрямна
вйлка; предпазна ~ запобіжна вйлка.
вилн|ея, -ееш; -ях недок. 1. (про вітер, бу-
рю) бушувати, бурхати, буяти; вирувати;
2. розм. пустувати, балуватися; 3. (про
хворобу, епідемію і т. ін.) лютувати; 4. пе-
рен. безчйнствувати; біснуватися, скажені-
ти.
вйме с. вйм’я.
вин|а ж. 1. провйна, вина; ймам ~ бути
винуватим; признавам ~-ата си визнавати
свою вину (провйну); това не е моя ~ не
моя в цьому вина; 2. вина; (заст.) причйна;
по ~ на някого з винй (причйни) кого
(чиєї); 0 без ~ винбвен без винй (без-
вйнно) вйнен (вйнний); без винй звинува-
чений; изплащам/изплатя ~ спокутувати
вину; хвьрлям/хвьрля (стоварвам/стова-
ря) ~-ата за нещо вт>рху някого стави-
ти/поставити в вину (за провйну, в провй-
ну) кому за що.
вйнаги присл. завждй; (розм.) завсіди,
завше; повсякчас, повсякчасно; той ~ беше
прьв він завждй був першим; 0 ведньж
за ~ раз і назавждй.
винар ч. винороб; виноторгбвець; (заст.)
винар.
винарск|и, -а, -о; -и 1. виноробний; (заст.)
винарний; ~ центьр виноробний центр;
2. (стос, винороба) винорббський; (заст.)
винарський; 3. вйнний; ~-а йзба вйнний
погріб; 0 ~-о грбзде вйнний сорт вино-
граду.
вйнен, -а, -о; -и 1. вйнний; ~ оцет вйнний
оцет; 2. (про колір) темно-червоний, виш-
невий; ~ плат тканйна вишневого кольору;
0 ~-а киселина хім. вйнна кислота.
винетка ж. віньєтка, візерунок.
иинйтелен
91
вискбзен
винйтел|ен, -на, -но; -ни: ~ паде ж лінгв.
ИІ.ІХІДНИЙ відмінок.
вино с. мн. вина вино; бяло ~ біле вино;
ючертно ~ кріплене (міцне, десертне) вино;
мискетно ~ мускатне вино; натурално ~ су-
че (столове) вино; отлежало ~ витримане
ннііб; пйвко ~ приємне на смак вино; чер-
іи'-ііо ~ червоне вино; ябьлково ~ яблучне
ниііб; 0 женско ~ виноградний сік, якйй ще
не перебродив; руйно ~ поет, червоне,
пінливе, приємне на смак вино; сладко ~
иііпо, яке ще не перебродило; хваща/хване
(лови) ме ~-то легко (швидко) п’яні-
і 11/сп’яніти.
виноват, -а, -о; -и див. винбвен.
винов|ен, -на, -но; -ни винуватий, винний,
провинний; ~ сьм бути винуватим; в каквб
г той? в чому він винуватий? ~-но из-
р.іжение [на лицето] винуватий вйраз об-
іиччя (лиця); ф без вина ~ див. вина.
виновни|к ч. мн. -ци винуватець, провин-
ник, провйнець; ~ за (на) тьржествбто
піпіуватець торжества.
ниновница ж. винуватиця, провйнниця.
винопроизводйтел ч. винороб; (заст.) ви-
п.ір.
вйнск|и, -а, -о; -и призначений для вина;
--а чаша келих (бокал, чарка) для вина.
вйнт ч. мн. -ове гвинт; блокйращ ~ бло-
куючий гвинт; ~ за дьрвб шуруп; ~ с про-
мсплйва стьпка.гвинт змінного кроку; сире-
ни іелен ~ кріпйльний гвинт; сьединйтелен
(«вьрзващ) ~ з’єднувальний гвинт; чер-
ии'іен ~ черв’як.
іійнтов, -а, -о; -и гвинтовйй; ~-а резба
• в.ова різь (нарізка).
кинторез ч. гвинторіз; значйльник, мітчик,
।.।іікоріз.
винтяга ж. штурмівка.
вин|я, -йш; -йх недок. винуватити, винйти,
иппіувачувати.
ііибла ж. 1. (музичний інструмент) альт;
(старовинний смичковий інструмент) віб-
। .і
виолетка 1 ж. фіалка.
киолетка 2 ж. (гриб) рядбвка фіолетова
киолетов, -а, -о; -и фіолетовий, фіалковий,
киолонйст ч. див. цигулар.
виолонйстка ж. див. цигуларка.
пиолончелйст ч. віолончеліст,
виолончелйстка ж. віолончелістка.
виолончелос. віолончель (ж.); свйря на ~
ір.ни на віолончелі.
вйр ч. мн. -ове 1. вир, вйрва; ковбаня,
•.їм.і; 2. заводь, затон; 3. водойма, водойми-
інс, ф ~ вода промоклий до кісток (руб-
им. нитки).
вираж ч. віраж.
вйрва|м недок./вйрна піднімати (час від
часу)/підняти, задирати/задерти і задрати;
0 ~ (вйря)/~ глава сердитися/розсерди-
тися, дутися/надутися; дерти, драти, зади-
рати/задрати голову (носа, ніс); підніма-
ти/підняти голову, бунтувати/збунтуватися;
~ (вйря)/~ нос дерти, драти/задерти,
задрати носа (кйрпу), гнути кйрпу, копй-
лити/закопйлити (піднімати/підняти) носа
(ніс); ~ се/~ се підніматися і підіймати-
ся/піднятися, випрямлятися і випрямлюва-
тися/вйпрямитися.
вир|ея, -ееш; -ях недок. 1. (про рослини,
тварини) добре ростй, розвиватися; 2. пе-
рен. процвітати.
вйрн|а, -еш; -ах док.: вирвам (див.).
вйрнат, -а, -о; -и піднятий, підійнятий,
знятий, піднесений; підведений, зведений;
~ нос кирпатий ніс..
вироглав, -а, -о; -и упертий, неслухня-
ний, непокірний, свавільний; ~-о дете не-
слухняна дитйна.
вироглав|ец ч. мн. -ци упертий, свавіль-
ний чоловік.
вироглавка ж. уперта, свавільна жінка.
вироглавство с. тільки одн. упертість, за-
тятість; свавілля; сваволя.
вироглавщина ж. розм. див. вироглав-
ство.
виртубз ч. віртуоз.
виртубз|ен, -на, -но; -ни віртуозний;
~-но изпьлнение віртуозне виконання.
виртубзка ж. віртуоз (про жінку).
вйрус ч. вірус; грйпен ~ вірус грипу.
вйрус|ен, -на, -но; -ни вірусний; ~ хепа-
тйт вірусний гепатит; ~-но заболяване
вірусне захворювання.
вйр|я, -иш; -их недок. див. вирвам.
вис 1 ж. тільки одн. 1. поет, вись, висо-
чінь; 2. поет, височина, висота; ф на ~
поет, у вись.
вйе 2 ч. мн. -ове 1. д і а л . (вершина гори)
шпиль; 2. у с п ол вйшна н а р .-п о е т .
верховіття.
вйсва|м недок./впсна 1. (займати висяче
положення) починати/почати висіти, зави-
сати/зависнути; 2. (бути розслабленим) об-
висати/обвйснути, звисати/звйснути; рька-
та му немощно вйсна рука його безсило
звисла; 3. нависати/навйснути, зависа-
ти/завйснути; ~ вьв вьздуха зависати в
повітрі.
висйлка ж. перекладина,перекладка, тур-
нік.
висина ж. 1. височина, висота, височінь;
2. узгір’я, згір’я.
вискбза ж. віскоза.
вискбз|ен, -на, -но; -ни 1. віскозний; ~-на
вйсна
92
вися
копрйна віскозний шовк; 2. клейкий, глей-
кий, липкий; ~-на течност клейка рідина.
вйсн|а \ -еш; -ах док.: вйсвам (див.).
вйсн|а 2, -еш; -ах недок. розм' 1. висіти;
2. перен. (про біду, нещастя) висіти, нави-
сати; 3. перен. стовбичити, стирчати, тиня-
тися, вештатися, швендяти.
висок, -а, -о; -и 1. високий; ~ човек
висока людйна; ~-о челб високий лоб (ви-
соке чоло); ~-о небе високе небо; 2. го-
лосний, гучний; ~ смях голосний сміх; чета
на ~ глас читати голосно (гучним голосом);
3. (про звук, голос) високий, пронизливий;
~ тенор високий тенор; 4. (який перевищує
середній рівень) високий, велйкий; ~ наем
висока плата за оренду; ~-а производй-
телност на труда висока продуктйвність
праці; ~-о сьзнание висока свідомість;
5. (про якість чого) високий, відмінний; роз-
вйнений; ~-а клас а високий клас; 6. (спов-
нений глибокого змісту) високий, піднесе-
ний, благородний; ~-и идеали високі ідеали;
7. (важливий за значенням) високий, ви-
датнйй, почесний; ~ гост високий гість;
~-а награда висока нагорода; 8. (про поса-
ду, звання) високий, високопоставлений;
~-а дльжност висока посада; (у ~ печат
високий друк; ~-а (голяма) клечка див.
клечка; ~-а пбрта іст. уряд султанської
Туреччини; ~-о напрежение висока напру-
га; на ~-о равнйще на високому рівні.
висбкич|ьк, -ка, -ко; -ки порівняно (до-
сить) високий.
високо присл. 1. вйсоко; 2. голосно, гучно;
говбря ~ говорйти голосно; 3. вйсоко, ба-
гато, глйббко; ~ уважавам глйбоко пова-
жати; 0 дьржа ~ знамето див. знаме;
стоя с една (с цяла) глава пб-~ от някого
бути на [цілу] голову вйще кого.
високовблтов, -а, -о; -и високовольтний,
високоговорйтел ч. гучномовець, репро-
дуктор.
високоговорйтел|ен, -на, -но; -ни: ~-на
инсталация (уредба) гучномбвна апарату-
ра (гучномбвне устаткування).
високодобйв|ен, -на, -но; -ни високовро-
жайний.
високодобйвни|к ч. мн. -ци майстер висо-
ких урожаїв.
висококачествен, -а, -о; -и високоякісний;
~-а стомана високоякісна сталь.
висококвалифицйран, -а, -о; -и висококва-
ліфікований; ~ труд висококваліфікована
праця.
високомер|ен, -на, -но; -ни зарозумілий;
бундючний.
високомерие с. тільки одн. зарозумілість;
^бундючність.
високопар|ен, -на, -но; -ни пишномовний,
високомовний.
високопоставен, -а, -о; -и високопоставле-
ний.
високопродуктйв|ен, -на, -но; -ни високо-
продуктйвний.
високопроизводйтел|ен, -на, -но; -ни див.
високопродуктйвен.
високбс|ен, -на, -но; -ни: ~-на годйна
високосний рік.
високоуважаван, -а, -о; и вельмишанов-
ний, високошановний, високоповажний, ви-
сокоповажаний.
високоуважаем, -а, -о; -и (при звертанні)
вельмишановний, високошановний.
висота ж. 1. поет, вись, височінь; висота,
височина; 2. гора, узгір’я; 3. перен. висота;
~ на културата високий рівень культури;
издйгам на голяма ~ піднімати на велйку
висоту; нравствена ~ моральна висота;
4. з а с т . спец, висота; ~ на конуса висота
конуса; (у стоя (сьм) на ~ стояти (бути)
на висоті (височині); стоя (сьм) на ~-та
на положението бути (вйявитися) на висоті
(височині) становища (вимог).
висбчество с. заст. високість.
височина ж. 1. височина, висота; ~ над
мбрското равнйще висота над рівнем моря;
~ на триьгьлник висота трикутника; ~ на
тбна висота тону; звукове с разлйчна ~
звуки різної висотй; на голяма ~’на велй-
кій висоті; 2. гора, узгір’я; (у набйрам ~
набирати висоту; от ~-та на нещо з висотй
чого.
височйн|ен, -на, -но; -ни висотний.
висбч|ьк, -ка, -ко; -ки див. висбкичьк.
висулка ж. 1. підвісок, підвіска; (розм.)
висулька; 2. бурулька; ледена ~ льодяна
бурулька.
висш, -а, -о; -и вйщий; ~-а математика
вйща математика; образование вйща
освіта; ~-е учебно заведение вйщий учбо-
вий заклад; 0 вьв (до) ~-а степен надзви-
чайно, найвйщою мірою, у найвйщій мірі.
висшйст ч. людйна з вйщою освітою,
висшйстка ж. жінка з вйщою освітою.
вис|я, -йш; -ях недок. 1. вйсіти, нависати;
2. перен. розм. стовбйчити, стирчати; ти-
нятися, вештатися; 3. перен. (про біду, не-
безпеку і т. ін.) вйсіти, нависати; загрожува-
ти, здаватися неминучим; ф ~ на влакнб
(конец, кбсьм) вйсіти (держатися, трима-
тися) на волосйні (волоску, павутйнці, нй-
точці); ~ на врата на някого вйсіти на
шйї у кого; ~ над главата на някого вйсіти
над головою кого, стояти над душею чиєю;
~-й над главата нещо вйсіти як меч над
головою; живбтьт на някого ~-й на кбсьм
висящ
93
вклещвам
життя чиє висить (тримається) на волосині
(волосинці).
висящ, -а, -о; -и якйй (що) висить; ви-
сячий; ф ~ вьпрбс відкрите питання;
~ мост арх. висячий міст.
вит, -а, -о; -и 1. витий, зігнутий; ~-и
вежди брова дугою; 2. витий, скручений,
суканий; ~ прьстен витий перстень; ~-а
прежда зсукана пряжа; 3. кручений, спіра-
леподібний; ~-а стьлба гвинтові (кручені)
сходи; 4. перен. стрункий; ~-а снага струн-
кий стан.
витал|ен, -на, -но; -ни вітальний, життє-
вий.
витамйн ч. вітамін.
витаминбз|ен, -на, -но; -ни вітамінозний;
~-ни продукти вітамінозні продукти.
вита|я, -еш; -х недок. поет, витати, літати;
сенки ~-ят тіні витають; ф ~ в (по)
бблаците витати (літати) в хмарах.
витл|б с. 1. гвинт; самолетно ~ гвинт
літака, пропелер; 2. заст. гвинт, шуруп;
ф на ~ гвинтоподібно, спіралеподібно.
витловйд|ен, -на, -но; -ни див. витлооб-
разен.
витлообраз|ен, -на, -но; -ни гвинтоподіб-
ний, спіралеподібний; ~-на стьлба гвинтові
(кручені) сходи.
виторбг, -а, -о; -и круторогий; ~ бйвол
круторогий буйвіл; ~ месец поет, круторо-
гий місяць.
вйтошк|и, -а, -о; -и пов’язаний з горою
Вітоша; ~-а вода вода з Вітоші.
витрйна ж. 1. вітрина; 2. (скляна шафка)
гірка.
витрйн|ен, -на, -но; -ни вітринний; ~-но
стьклб вітринне скло.
вйхрен, -а, -о; -и поет, вихровий;
~ вятьр вихровий вітер.
вихрогбн ч. поет, (про коня) швидкий
як вихор.
вихрушка ж. вихор; снежна ~ сніговий
вихор.
вйх|ьр ч. мн. -ри вихор; ~ на борбата
вихор боротьби.
вйц ч. мн. -ове анекдот; дотеп; изтьркан ~
заяложений (затасканий) анекдот.
вицекбнсул ч. віце-консул.
вицепрезидент ч. віце-президент.
виш|а, -йш; -йх недок. піднімати, підійма-
ти вгору; ~ се підніматися, підійматися
вгору, здійматися.
вйшн|а ж. вишня; сладко от ~-и варення
з вишні.
вишна|к ч. мн. -ци вишняк, вишник.
вйшнев, -а, -о; -и вишневий; ~-а блуза
вишнева блуза; ~-а градина вишневий сад;
~-о сладко вишневе варення.
вйшнен, -а, -о; -и див. вйшнев.
вйшнов, -а, -о; -и див. вйшнев.
вишнбвка ж. вишнівка, (розм.) вишняк.
вй|я \ -еш; -х недок. 1. вити, звивати,
плести; ~ венцй плести (вити, звивати)
вінки; 2. (про гніздо, кубло) вити, мостити;
3. мотати, намотувати, навивати; ~ прежда
мотати пряжу; 4. звиватися, витися, крути-
тися; пьтят ~-е дорога в’ється (крутиться,
звивається, карлючиться); 5. (про тіло) ви-
гинати; ~ се обвиватися, витися, плестися;
в’юнитися; асма се ~-е виноград в’ється;
кьдри се ~-ят кучері в’ються (в’юняться);
пара се ~-е над нещо в’ється (в’юниться)
пар над чим; реката се ~-е річка в’ється
(в’юниться); ф ~-е ми се свят у мене голо-
ва наморочиться (у голові наморочиться).
вй|я2, -еш; -х 1. (про тварин) вити, зави-
вати, заводити; 2. (про вітер) вити, зави-
вати, гудіти, густи; 3. (про сирену). вити,
ревти; (про мотор) ревти.
вкамен|ея, -ееш; -ях док.: вкаменявам 1
(див.).
вкамен|я, -йш; -йх док.: вкаменявам 2
(див.).
вкаменява|м 1 недок./вкаменея кам’яні-
ти/окам’яніти, скам’яніти.
вкаменява|м 2 недок./вкаменя перетвбрю-
вати/перетворйти в камінь; ~ се/~ се ка-
м’яніти/закам’яніти, окам’яніти, скам’яніти.
вкара|м док.: вкарвам (див.).
вкарва|м недок./вкарам 1. уганяти/увіг-
нати, заганяти і загбнити/загнати; ~ игла
уганяти голку; 2. утягувати і утягати/утяг-
нути, укбчувати/укотйти, увбзити/увезти;
~ каруцата в двора укочувати підводу
в двір; 3. засовувати і засувати/засунути,
просовувати і просувати/просунути; всову-
вати і всувати/всунути; уставляти/устави-
ти; ~ крака си в стремето засунути ногу в
стремено; 4. увбдити/увести; 5. спорт, (про
м'яч, шайбу) забивати/забйти, закида-
ти/закйнути; 6. перен. розм. (на робо-
ту, в учбовий заклад) влаштбвувати/влаш-
тувати; ф	в беля някого див. бел я;
~ ~ в грбба заганяти/загнати в гроб (гріб,
домовину); в пьтя див. пьт !; в
ред а) упорядкбвувати/упорядкувати; да-
вати/дати лад (порядок); довбдити/дове-
стй до ладу; б) закликати/заклйкати до
порядку.
вкйсва|м недок./вкйсна 1. робйти/зробй-
ти кйслим; 2. прокисати/прокйснути; 3. пе-
рен. розм. кйснути/скйснути; нудьгувати.
вкйсн|а, -еш; -ах док.: вкйсвам (див.).
вкйснат, -а, -о; -и 1. якйй прокйс, про-
кйслий;2. перен. сердйтий, хмурий,похмурий.
вклещва|м недок./вклещя затискати і за-
вклещя
94
владеч
тйскувати/затиснути; прищикувати/при-
щикнути; ~ се/~ се затискатися/затйсну-
тися.
вклеіц|я, -иш; -их док.: вклещвам (див.).
вклисав|я, -йш; -йх док.: вклисавявам
(див.).
вклисавява|м недок./вклисавя робй-
ти/зробйти в’язкйм, липкйм; ~ се става-
ти в’язкйм, липкйм.
включ|а, -иш; -их док.: включвам (див.).
включва/м недок./включ а 1. включа-
ти/включйти; ~ в спйська включати (зано-
сити) до спйску; 2. вмикати/умкнути, увімк-
нути, включати/включйти; ~ тбка вмика-
ти (включати) ток; ~ се/~ се включати-
ся/включйтися.
включвател ч. 1. вмикач; 2. пускач.
включйтелно присл. включно.
вков|а, -еш; -ах док.: вковавам (див.).
вковава|м недок./вкова 1. уковувати/уку-
вати, укути; вбивати/вбйти; 2. скбвува-
ти/скувати, стинати/стяти, зітнути; ф
очй (пбглед) втуплювати/ втупити очі (по-
гляд, зір), затопляти/затопйти очі (погляд,
зір); ~ се/~ се цепеніти/оціпеніти; стов-
піти/остовпіти.
вкопава|м недок./вкопая укопувати/уко-
пати, закопувати/закопати.
вкопа|я, -еш; -х док.: вкопавам
(див.).
вкбпч|а, -еш; -их док.: вкбпчвам (див.).
вкбпчва|м недок./вкбпча чіплятися, учіп-
люватися/учепйтися (руками); ~ се/~ се
чіплятися, учіплюватися/учепйтися; зчіп-
люватися, зчіплятися/зчепйтися.
вкоравен, -а, -о; -и якйй отвердів (ствер-
дів), отверділий, стверділий; якйй стужа-
вів, стужавілий.
вкорав|я, -йш; -йх док.: вкоравявам
(див.).
вкоравява|м недок./вкоравя робйти/зро-
бйти твердйм; ~ се/~ се твердіти/отвер-
діти, ствердіти, затвердіти, твердну-
ти/стверднути, затверднути; тужавіти/сту-
жавіти.
вкоренен, -а, -о; -и якйй укоренйвся; уко-
рінений.
вкорен|я, -йш; -йх док.: вкоренявам (див.).
вкоренява|м недок./вкореня 1. (про рос-
лину) укорінювати і укоріняти/укоренйти;
2. перен. укорінювати і укоріняти/укоренй-
ти, впроваджувати/впровадити; ~ се/~ се
укорінюватися і укорінятися/укоренйтися,
впроваджуватися/впровадитися.
вкочанен, -а, -о; -и якйй покляк (закляк),
покляклий, закляклий, задубілий, задублий.
вкочан|я, -йш; -йх док.: вкочанявам
(див.)
вкочанява|м недок./вкочаня (про землю,
воду, тіло — приводити у стан нерухомості)
скбвувати/скувати; ~ се/~ се клякну
ти/поклякнути, заклякати/заклякнути, за
клякти, дуб іти/з а дуб іти, одубіти.
вкупом присл. укупі, разом.
вкус ч. мн. -ове смак; горчйв ~ гіркйм
смак; жена с ~ жінка зі (із) смаком; об-
лйчам се с ~ одягатися зі смаком; приятен
на ~ приємний на смак; това не е по моя ~
це не в моїй манері (моєму стйлі); це мені
не подобається; я цього не схвалюю; тьньк
~ тонкйй смак; () ймам ~ кт>м нещо
мати смак (нахил, уподобання) до чого,
кохатися (милуватися) в чому.
вкусва|м недок./вкуся 1. прббувати/по-
прббувати на смак, куштувати/покуштува-
ти, скуштувати; ~ от сладкото пробувати
(куштувати) варення; той не беше ~-л
сьрнешко месо він [раніше] не куштував
м’яса сарни; 2. перен. зазнавати/зазнати;
<)	от плодовете на нещо утішати-
ся/утішитися чим; ~ ~ от попарата на ня-
кого знати/узнати, дізнатися почім ківш лй-
ха; бачити/побачити смаленого вовка.
вкус|ен, -на, -но; -ни смачний; ~-на хра-
на смачна їжа.
вкусов, -а, -о; -и смаковйй; ~-и качества
смакові якості; ~-и усещания смакові від-
чуття.
вкус|я, -иш; -их док.: вкусвам (див.).
вкьщи присл. вдома, дома; додому.
влага ж. волога; вологість, вогкість; 0
дьржй ми ~ а) довго пам’ятати, тримати
(держати) в голові; б) зберігатися, не кін-
чатися.
влага|м недок./влбжа 1. рідко уклада-
ти/укласти; ~ нож в нбжница укладати
ніж у піхви; 2. (про гроші) укладати/ук-
ласти, класти/покласти; 3. перен. (про труд,
знання, зусилля і т. ін.) укладати/укласти,
внбсити/внестй, застосбвувати/застосува-
ти, прикладати/прикласти; ~ мнбго усйлия
докладати багато зусйль; ~ свбите знання
прикладати свої знання; 4. перен. (наповню-
вати новим змістом) укладати/укласти;
~ разлйчен смйсьл в думите укладати/ук-
ласти різний зміст у слова; () душа-
та си (сьрцето си) в нещо укладати/ук-
ласти душу в що; ~ в устата на някого
укладати в уста (у вуста) чиї.
владение с. 1. володіння, посідання; 2. (те,
чим володіють) володіння.
владетел ч. 1. володар, державець; 2. влас-
ник, володілець, володільник.
владетелка ж. 1. володарка, державиця;
2. власниця, володільниця.
влад|ея, -ееш; -ях 1. володіти; 2. вол ода-
владика
95
влека
рювати, панувати; 3. перен. існувати, пану-
вати; бути в силі; там ~-ееше правото на
сйлата там існувало право сили; 4. (про
почуття, хвилювання, думки) охоплювати;
5. володіти, уміти користуватися, знати;
~ бьлгарски езйк володіти болгарською
мовою; 0 ~ гласа си володіти голосом;
~ пербто володіти пером; ~ положението
бути господарем становища; ~ сьрцата на
хбрата володіти серцями людей.
владйка ж. церк. владика; 0 ймам вуй-
чо ~ мати руку.
влаж|ен, -на, -но; -ни вологий, зволоже-
ний, вогкий; ~ вьздух вологе (вогке) по-
вітря; ~-на земя вогка (волога) земля.
влажн|ея, -ееш; -ях недок. вологнути, зво-
ложуватися, ставати вологим.
влажност ж. вологість, вогкість; ~ на
вьздуха вологість повітря; ~ на пбчвата
вологість грунту.
влак ч. мн. -ове поїзд; (заст.) потяг;
бьрз ~ швидкий поїзд; директен ~ пря-
мий поїзд; експресен ~ експрес; електрйче-
ски ~ електропоїзд; извьнреден ~ додатко-
вий поїзд; пьтнически ~ пасажирський по-
їзд; транзйтен ~ транзитний поїзд; ~-ьт
йма закьснение поїзд спізнюється; ~-ьт
пристйга по разписанието поїзд прибуває
за розкладом; ~-ьт трьгва поїзд відправ-
ляється; 0 изпускам (изпущам)/изпусна
~-а упускати/упустйти (проминати/проми-
нути) добру нагоду (слушний випадок).
влакн|б с. 1. волокно; тьнко ~ тонке
волокно; изкуствени ~-а штучні волокна;
мускулни ~-а м’язові волокна; 2. волосінь,
ліска; 3. д і а л . волос; () вися на ~ висіти
(держатися, триматися) на волосині (паву-
тинці, ниточці); от ~-то руно правя робйти
з мухи слона; цепя ~-то [на две[ трусйтися
(тремтіти, трястйся) над кожною копійкою.
власат, -а, -о; -и волосатий, волохатий,
кошлатий, косматий; ~-и гьрдй волосаті
груди.
власест,-а, -о; -и (про тканину) волоха-
тий, ворсйстий.
власйнка ж. волосок, волосйнка, воло-
сйна.
власт ж. влада; ~ над сйлите на прирб-
дата влада над сйлами природи; ймам ~
над някого, нещо мати владу над ким, чим;
местна ~ місцева влада; сьветска ~ Ра-
дянська влада; цялата ~ принадлежй на
нарбда уся влада належить народові; 0
губя (изгубвам/изгубя) ~ над себе си утра-
чати/утратити (губйти/загубйти) владу над
собою.
властвува|м недок. володарювати, пану-
вати.
властелйн ч. володар.
властен, -на, -но; -ни владний; ~ глас
владний голос; ~ жест владний жест.
властни|к ч. мн. -ци володар, владар, дер-
жавець, господар.
вла|х ч. мн. -си 1. заст. волох, волошин;
румун; 2. діал. пастух, чабан (звичайно
арумун або каракачанин).
влахйнка ж. 1. заст. волошка; румунка;
2. д і а л . жінка пастуха, чабана (звичайно
арумуна або каракачанина); 3. діал. ци-
ганка-волбшка.
влахйня ж. див. влахйнка.
влач|а, -иш; -их недок. 1. волочйти, во-
локтй; тягти, тягнути; ~ греда тягтй коло-
ду; водата ~-еше камьни вода волікла
каміння; 2. перен. тягтй, відтягувати; с го-
дйни ~ тая работа тягтй роками цю спра-
ву; 3. д і а л . (про вовну) чесати (чухрати);
0 ~ жалко сьществуване [ледве] живо-
тіти, нйдіти, злидарювати; ~ на гьрба си
някого, нещо тягнути на своєму горбу кого,
що; ~ окови (верйги, синджйри) нестй кай-
дани (пута); едвам (с мька) ~ краката
(нозете) ледве (насйлу) волоктй (волочйти)
ноги; ~ се 1. волочитися, тягтйся, тягнути-
ся; повзтй; 2. розм. тягатися, віятися, шля-
тися; 3. (про густу рідину) тягнутися;
4. (про час) тягтйся, тривати, точйтися; 0
~ се по акьла (ума) на някого жйти чу-
жйм розумом; ~ се по корем пред някого
підлещуватися (підлабузнюватися) до кого,
плазувати перед ким; ~ се по петйте на ня-
кого ходйти, гнатися слідом (слідком, на-
зирці, по п’ятах).
влачешката присл. розм. див. влечешката.
влачешкбм присл. див. влечешкбм.
влачка ж. 1. волокуша; 2. носйлки, ноші.
влашк|и, -а, -о; -и 1. волоський; 2. у знач,
ім.: ~ заст. румунська мова; румунський
діалект у Валахії; Влашко заст. Румунія.
вледен|я, -йш; -йх док.: вледенявам (див.).
вледенява|м недок./вледеня 1. заморбжу-
вати/з зморозити, перетвбрювати/перетво-
рйти в лід; 2. перен. ціпеніти/заціпеніти,
привбдити/привестй в заціпеніння; скбвува-
ти/скувати; клякнути/заклякнути; ~ се/~
се замерзати/замерзнути, перетвбрювати-
ся/перетворйтися в лід; мерзнути/змерзну-
ти, померзнути.
влека, влечеш; влякох недок. 1. волочйти,
волоктй; тягати, тягтй, тягнути; ~ чувала
по земята волочйти (тягтй) мішок по землі;
2. перен. тягтй, вабити; влече ме любопйт-
ството да вйдя това допйтливість вабить
мене побачити це; 3. перен. вестй; спричи-
няти, спричинятися, бути (ставати) причй-
ною; викликати, зумовлювати; 0 ~ (вла-
влекач
96
вл отавам
ча) окови (вериги, синджйри) див. влача;
~ след себе си спричинятися (спричинюва-
тися) до чого, тягти (вести) за собою що;
~/повлека някого в б лат от о на нещо тяг-
тй/потягтй кого в болото, ~ се волочитися,
волоктйся; тягатися, тягтйся, тягнутися; ед-
вам (с мька) ~ (влача) краката (нозете)
див. влача.
влекач ч. 1. буксйр; пристанищем ~ пор-
товий буксйр; 2. тягач; ~ с ремарке тягач
з причепом.
влет|я, -йш, -ях док.: влйтам (див.).
влечение с. потяг, ваблення; ймам ~ кьм
науката мати потяг до науки.
влечешката присл. розм. див. влечешкбм.
влечешкбм присл. 1. волоком; 2. поповзом,
пбповза, плазом.
влечуг|о с. мн. -и 1. плазун; 2. перен.
знев. підлабузник.
вл|ея, -ееш; -ях док.: влйвам (див.).
влйва|м недок./влея 1. вливати/влйти;
~ раствбр вливати розчин; 2. (про річку,
потік і т. ін.) вливатися/влйтися; 3. перен.
(викликати почуття) вливати/влйти, вселя-
ти/вселйти; ~ радост вливати радість;
~ ейла вливати ейлу; ~ се/~ се вливати-
ся/влйтися; Дунав се влйва в Черно море
Дунай впадає (вливається) в Чорне море;
те се вляха в нашите редове вонй влилйся до
наших лав (рядів).
влйза|м недок./вляза і. входити, увіхбди-
ти/увійтй; ~ в стаята входити в кімнату;
2 (в середину) в’їжджати, в’їздйти/в’їхати;
автомобйльт влезе в двора автомобіль в’ї-
хав у двір; 3. входити, увіхбдити/увійтй;
улазити, улізати/улізти, уміщатися, уміщу-
ватися/умістйтися; багажьт не влйза в ку-
фара багаж не вміщається (не влазить) у
валізу; кракьт ми не влйза в обувката моя
нога не влазить у черевйк; 4. (про вік, ра-
ковину) вступати; пітй; детето влезе в де-
сетата годйна дитйні пішов десятий рік;
5. (в нове приміщення) в’їжджати, в’їздй-
ти/в’їхати; приятелят ми влезе в нов апарта-
мент мій друг в’їхав у нову квартйру;
6. розм. (в інститут, на роботу) вступа-
ти/вступйти, попадати/попасти, влаштбву-
ватися/влаштуватися; 7. (до складу групи)
вхбдити/увійтй; ~ в комйсия входити в ко-
місію; ~ си (додому, в приміщення) повер-
татися/повернутися; ()	в архйвата
див. архйва; в грях брати/узяти гріх
на душу;	в действие ставати/стати
до ладу; ~ ~ в дбпир див. дбпир; в
експлоатация здавати/здати в експлуата-
цію; ~ ~ в дьлгове до гуша улазити/уліз-
ти (залазити/залізти) в боргй; ~ в ка-
лана (с двата крака) потрапляти/потрапити
(попадати/попасти) в западню (пастку, ла-
бети); в клбпката тс.; в мода
ухбдити/увійтй в моду; в брбита ви-
хбдити/вййти на орбіту; в подрббно-
сти удаватися/удатися в подробиці (до под-
робиць, дрібнйць);	в положението
на някого ухбдити/увійтй в становище кого;
зглядатися/зглянутися (зважати/зважити)
на становище кого;	в правата си
уступати/уступйти, ухбдити/увійтй в свої
права; в сметката а) мати на увазі;
брати/узяти до уваги (на увагу); зважа-
ти/зважити на що; б) входити у розрахунки;
~ І~ в устата на някого попадати/попасти
(попадатися/попастися) на язйк (язика);
вьв врьзка устанбвлювати/установй-
ти зв’язок;	под кбжата на някого
улазити/улізти, залазити/залізти в душу
кому; каквб ми влйза в работата? яке мені
діло до цього? от еднбто [ми) ухб влйза, от
другото излйза в одно (одне) ухо входить
(ввійшло), а вдруге (інше) виходить (вйй-
шло); однйм вухом увіходить, а другим схо-
дить.
влйта|м недок./влетя улітати/улетіти,
швйдко вхбдити/увійтй, убігати/убігти; 0
(влйзам/вляза) в калана (в клбпка-
та) див. влйзам.
влияни|е с. мн. -я вплив; ~ вьрху твбр-
чеството вплив на творчість; () пблзувам се
с ~ мати вплив; упражнявам/упражня ~
робйти/зробйти (справляти/справити)
вплив, впливати/вплйнути.
влиятел|ен, -на, -но; -ни впливовий.
влия|я, -еш; -х недок. впливати; ф ~ на
някого, нещо впливати на кого, що; ~ се
от някого, нещо зазнавати вплйву з боку
кого, чого.
влбг ч. мн. -ове 1. вклад; безербчен ~
безстроковий (безтерміновий) вклад; ~ по
текуща сметка вклад на поточний рахунок;
~ до пбискване вклад до запитання (до ви-
моги); 2. перен. внесок, вклад; ~ в култура-
та внесок у культуру.
влбгов, -а, -о; -и вкладнйй; ~-а кнйжка
вкладна (ощадна) кнйжка.
влбж|а, -иш; -их док.: влагам (див.).
вложени|е с. укладення; вклад, вкладення;
капитални ~-я капітальні вкладення.
влбжка ж. 1. (для зошитів, книг і т. ін.)
обгортка; 2. спец, вставка, прокладка, вкла-
диш; сегментна ~ сегментний вкладиш;
спояема ~ плавка вставка (в запобіжни-
ку) •
влош|а, -йш; -йх док.: влошавам (див.).
влошава|м недок./влоша погіршувати/по-
гіршити; ~ работата погіршувати справу;
~ се/~ се погіршуватися/погіршитися; от-
влюбвам
97
внимавам
ношенията между тях се влошйха відносини
між ними погіршилися.
влюбва|м се недок./влюбя се закохувати-,
ся/закохатися; ~ до ушй закохуватися
(влюблятися) по [самі] вуха.
влюбен, -а, -о; -и закоханий; ~-а двояка
закохана пара; ~-и очй закохані очі; той
е ~ в живота він закоханий у життя.
влюбчйв, -а; -о; -и влюбчивий.
влюб|я се, -иш се; -их се док.: влюбвам се
(див.).
вляво присл. вліво; ~ от нас вліво від нас.
вляз|а, влезеш; -ох док.: влйзам (див.).
вмагар|я се, -йш се; -йх се док.: вмагаря-
вам се (див.).
вмагарява|м се недок./вмагаря се р о з м .
ставати/стати упертим як осел.
вмен|я, -йш; -йх док.: вменявам (див.).
вменява|м недок./вменя ставити/ поста-
вити; 0 ~/~ вьв вина на някого стави-
ти/поставити за вину (провйну, в провину)
кому; ~/~ в дьлг (задьлжение) стави-
ти/поставити за (в) обов’язок; зобов’язува-
ти/зобов’язати.
вмесва|м недок./вмеся рідко (звичайно
недоречно) умішувати/умішати; (розм.) уп-
лутувати/уплутати; ~ се/~ се 1. умішува-
тися/умішатися; ~ в тьлпата умішуватися
в натовп; 2. умішуватися/умішатися;
(розм.) втручатися/втрутйтися; устрява-
ти/устряти; ~ се в някаква работа умішу-
ватися (втручатися) в якусь справу.
вмества|м недок./вместя 1. уміщати, умі-
щувати/умістйти; ~ направените поправ-
ки в доклад а уміщувати зроблені поправки
в доповідь; 2. заст. уміщати, уміщува-
ти/умістйти, поміщати/помістйти; залата
вмества 1000 души зал уміщає (уміщує)
1000 чоловік; ~ се/~ се уміщатися, умі-
щуватися; містйтися.
вместйлище с. вмістйлище, вмістище.
вместймост ж. місткість; ~-та му е 60 т
його місткість — 60 т; парахбд с 60 т ~
пароплав місткістю 60 т.
вместо присл. замість; ~ да отйда за-
мість того, щоб пітй.
вмест|я, -иш; -их док.: вмествам (див.).
вмес|я, -иш; -их док.: вмесвам (дйв.).
вметва|м недок. рідко див. вмятам.
вметн|а, -еш; -ах док.: вмятам (див.).
вметнат, -а, -о; -и лінгв. вставнйй; ~-а ду-
ма вставне слово; ~-о изречение вставне
речення.
вмешателство с. втручання; ~ вьв вьт-
решните работи втручання у внутрішні
справи.
вмирйсан, -а^ -о; -и 1. якйй (що) пропах-
нув, пропахлий, пропаханий; 2. якйй (що)
4 7-2498
протух, протухлий; ~-арйба протухла рйба.
вмирйсва|м недок./вмирйша пропахчува-
ти/пропахтйти, насйчувати/насйтити запа-
хом; ~ се/~ се пропахчуватися/пропахтй-
тися; протухати/протухнути.
вмирй|ша, -шеш; -сах док.: вмирйсвам
(див.).
вмі»ква|м недок./вмькна 1. (усередину, ін-
коли через силу) утягувати, утягати/утяг-
нути, утягтй; 2. (уміщувати в список, сто-
рінку, зміст щось нове) уставляти/устави-
ти, утискати, утйскувати/утйснути; 3.
(розм.) (у групу, середовище, звичайно
таємно) утягувати, утягати/утягнути, утяг-
тй, затягувати/затягтй, затягнути; те го
вмькнаха в онази афера вонй втяглй його
в ту аферу; ~ се/~ се (розм.) 1. увалюва-
тися/увалйтися; утискатися, утйскувати-
ся/утйснутися, бгатися/увібгатися; се в
тьлпата утискатися в натовп; 2. (про по-
чуття, думку) виникати/вйникнути; насува-
тися/насунутися; з’являтися/з’явйтися;
уходити, увіходити/увійтй; някаква тревога
се вмькна в сьрцето му якась тривога ввій-
шла в його серце (з’явйлася в його с£рці).
вмькн|а, -еш; -ах док.: вмьквам (див.)~
вмята|м недок./вметна (про слово, думку)
уставляти/уставити, уводити/увестй; укида-
ти/укйнути, докидати/докйнути.
внася|м недок./внеса 1. вндсити/внестй;
~ багаж вьв вагона вносити багаж у ва-
гон; ~ предложение вносити пропозйцію;
~ рад ост вносити радість; 2. ввозити/ввез-
тй; імпортувати; те ~-т петрол от чужбйна
вонй імпортують нафту з-за кордону; 3. (про
гроші) внбсити/внести, укладати/укласти,
класти/покласти; ~ парй в спестбвната ка-
са вносити (укладати) гроші в ощадну касу;
4. (про гроші) приносити/принестй (додо-
му); заробляти/заробйти.
внедр|я, -йш; -йх док.: внедрявам (див.).
внедрява|м недок./внедря впроваджува-
ти/впровадити; ~ нбви методи в производ-
ството впроваджувати нові методи у вироб-
нйцтво.
внедряван|е с. мн. -ия впровадження;
~ на математйческите методи впроваджен-
ня математйчних методів.
внезап|ен, -на, -но; -ни раптовий, наглий;
~-но нападение раптовий напад; 0 ~-на
спирачка техн. гальмо екстреного гальму-
вання; стоп-кран.
внйква|м недок./внйкна вникати/внйкну-
ти; ~ в подроби ост и вникати в подробиці;
~ в смйсьла на нещо вникати в суть чого.
внйкн|а, -еш; -ах док.: внйквам (див.).
внимава|м недок. бути уважним, зосе-
реджувати увагу; діяти обережно; ~-й’
внимание
98
воден
обережно! глядися! стережися! ~ да не не-
права грешка в контрблната бути уважним,
щоб не зробити помилки в контрольній [ро-
боті] ; ~ кьде отйват парите зосереджува-
ти увагу на тому, кудй йдуть (на що витра-
чаються) гроші.
внимание с. 1. увага; дьлббко ~ глибока
увага; слушам с ~ слухати уважно; 2. ува-
га, уважність; турбота, піклування; благода-
ря за ~ дякувати за увагу; 3. у знач, вигу-
ка: ~! увага! 0 нула ~ ніякої (ніякісінь-
кої) уваги; вземам/взема под (вьв) ~ нещо
див. вземам; заковавам/закова ~-то при-
вертати/привернути увагу; обрьщам/обьр-
на ~ на някого, нещо звертати/звернути
увагу на кого, що; привертати/приверну-
ти увагу кого до кого, чого; обрьщам/обьр-
на ~ на някого за нещо указувати/указати
кому на що; робйти/зробйти зауваження,
зауважувати/зауважити кому; обрьщам
~ [-то] вьрху себе си привертати/приверну-
ти до себе увагу, звертати/звернути на себе
увагу.
внимател|ен, -на, -но; -ни 1. уважний;
уважливий, пйльний; ~ поглед уважний
погляд; 2. чемний, ввічливий; делікатний;
~-на забележка ввічливе (делікатне) зау-
важення.
внбс ч. мн. -ове 1. ввіз, ввезення; імпорт;
2. внесок; членски ~ (перев. мн.) членські
внески.
внбс|ен, -на, -но; -ни імпортний; ввізний;
~-но мито ввізне мйто; ~-ни стоки імпорт-
ні товари; () ~ лист депозйт.
вносйтел ч. 1. вкладник; 2. імпортер.
вцбска ж. внесок; встьпйтелна ~ вступ-
нйй внесок; осигурйтелна ~ (перев. мн.)
страхові внески.
внбсно-изнбс|ен, -на, -но; -ни імпортно-
експортний.
вну|к ч. мн. -ци 1. внук, онук; 2. діал.
племінник.
внука ж. і ч. діал. 1. внучка, внука,
онука; 2. внук, онук.
внучка ж. внучка, внука, онука.
внуш|а, -йш, -йх док.: внушавам (див.).
внушава|м недок./внуша викликати/вй-
кликати, вселяти/вселйти, навівати, навію-
вати/навіяти, прищеплювати/прищепйти;
<) ~/~ доверие викликати/вйкликати (все-
ляти/вселйти) довір’я; страх викли-
кати/вйкликати (вселяти/вселйти, навіюва-
ти/навіяти) страх; ~/~ уважение викли-
кати/вйкликати повагу (пошану).
внушение с. 1. навіяння, навіювання; пов-
чання, намова; 2. гіпноз; действувам по
чуждо ~ діяти з намови чиєї.
внушйтел|ен, -на, -но; -ни 1. значнйй, ~-на
сума значна сума; 2. значнйй, поважний,
статечний; солідний; ~ вид поважний (ста-
течний, солідний, показнйй) вйгляд; 3. вра-
жаючий; переконливий; ~-ни факти вра-
жаючі (переконливі) факти.
воал ч. 1. вуаль (ж. і рідко ч.), серпанок;
2. спец, вуаль; 0 ~-ьт пада/падна от очйте
на някого мов (немов, неначе) полуда спа-
дає (спЗла) з очей.
воалаж ч. легка прозора тканйна (для
панчіх).
воалетка ж. вуалетка, вуаль.
вода ж. вода; бйстра ~ прозора (чйста)
вода; варовйта ~ тверда (вапнйста) вода;
~ за пйене (питейна ~) питна вода; га-
зйрана ~ газована вода; йзворна ~ дже-
рельна (ключова) вода; минерална ~ міне-
ральна вода; плодова ~ фруктовий напій;
прясна (сладка) ~ прісна (питна) вода;
0 вьрвй ми (трьгна ми/потрьгна ми) катб
по ~ ітй/пітй як по маслу; вьрвя по ~-та
на някого ітй на поводі (повідку) в кого;
жйва ~ фольк. живлюща (зцілюща, жива)
вода; зная (уча/науча) на ~ знати назубок
(як двічі по два; як раз та два); кислорбд-
на ~ хім. водянйй розчин перекису водню;
мьтя (размьтвам/размьтя, бьркам,
разбьрквам/разбьркам) ~-та на някого
а) мутйти (каламутити) воду; сіяти/по-
сіяти смуту (розбрат); б) підвозити/підвез-
тй візка кому; підкладати/підкласти свиню
кому; налйвам ~ вьв воденйцата на някого
див. воденйца; ставам/стана (сьм) вир-~
а) (док.) промокнути (змокнути) до кісток
(рубця, рубчика, нйтки); бути мокрим до
рубця; б) недок. обливатися потом; теж-
ка ~ хім. важка вода; тйха ~ потайлива
(скрйтна) людйна; царска ~ хім. царська
водка.
в од ач ч. 1. ватажок; керівнйк; 2. (по місце-
вості) провіднйк, проводйр; 3. керівнйк деле-
гації (туристйчної групи); 4. водій; шофер;
5. тільки мн. спец, полозкй.
в од ач к а ж. 1. керівнйця, (розм.) керів-
нйчка; ватажок (про жінку); 2. (по місцево-
сті) провіднйця, проводйрка; 3. керівнйк (ке-
рівнйця) делегації (туристйчної групи);
(Іванова е ~ на делегацията Іванова —
керівнйк (керівнйця) делегації.
водевйл ч. водевіль.
водевйл|ен, -на, -но; -ни водевільний.
вбд|ен, -на, -но; -ни 1. (який відноситься
доводи) водний; водянйй; ~ простбр водя-
нйй (водний) простір; ~-на енергия водяна
(водна) енергія; ~-на пара водяна пара;
~-на струя водянйй струмінь; ~-ни проце-
дури водні процедури; 2. (який росте у воді,
який діє за допомогою води) водянйй; ~-на
воденйца
99
водя
мелница водянйй млин; ~-на помпа водя-
ний насос; ~-на централ а гідростанція;
-~-ни насекбми водяні комахи; ~-ни птйци
водяні птахи; ~-ни растения водяні (водні)
рослини; 3. водянистий, водяний, водявий;
~ пьпеш водяна диня; 0 ~ газ хім. водя-
ний газ; ~ знак водянйй знак; ~-на баня
водяна ванна; ~-на лйлия бот. біле латат-
тя; ~-на ондулация холодна завивка; ~-на
топка ( ~-но поло) водне поло; ~-но стьклб
рідке скло; ~-ни кокбшки (про птахів) па-
стушкові.
воденйца ж. 1. водянйй млин; 2. заст.
млин; 3. шлунок птахів; 0 дрьнкам (меля)
като (празна) ~ молоти (плескати) язиком;
налйвам вода вьв ~-та на някого лйти воду
на чий млин (чиє колесо).
воденичар ч. мірошник; (діал.) млинар.
воденичарка ж. мірошничка, мельничиха
(розм.); (діал.) млинарка.
воденичарск|и, -а, -о; -и млинарський.
воденйч|ен, -на, -но; -ни млиновйй;
~ камьк млинове жорно (млиновйй камінь).
водйтел ч. 1. вождь, керівнйк; 2. проводйр,
ватажок; 3. з а с т . (по місцевості) провід-
нйк.
водйтелка ж. 1. керівнйк (про жінку),
(розм.) керівнйця; 2. ватажок; проводйр
(про жінку), проводирка; 3. з а с т . (по міс-
цевості) провіднйця.
водйци мн. р о.з м . нарбдца назва цер-
ковного свята Водохрестя.
воднйкав, -а, -о; -и 1. водянйстий, водя-
ний, водявий; 2. вогкуватий, сируватий.
воднйст, -а, -о, -и водянйстий, водяний,
водявий; ~-а круша водянйста (водяна, во-
дява) груша; ~-и очй водянйсті (водяві) очі.
водовьртеж ч. 1. коловорот, водоверть;
2.	перен. вир, водоверть; ~ от сьбйтия вир
(водоверть) подій.
вододел ч. вододіл.
водоем ч. водойма, водоймище.
водоизместймост ж. водотоннажність,
іоннажність.
водолаз ч. водолаз.
водолаз|ен, -на, -но; -ни водолазний.
водолей ч. 1. з а с т . фонтан; 2. астр. Во-
долій.
водолечеб|ен, -на, -но; -ни водолікуваль-
ний.
водолечебница ж. водолікарня.
водомер ч. водомір.
водонапбр|ен, -на, -но; -ни водонапірний;
~-на кула водонапірна башта.
водоотбльскващ, -а, -о; -и текст, водовід-
штбвхуючий.
водопад ч. водопад, водоспад.
водоплаващ, -а, -о; -и водоплавний; ~-и
птйци водоплавні (водоплаваючі, плавні)
птйці.
водопбй ч. водопій.
водопровбд ч. 1. водопровід; водогін;
2. водовідвід,
водопровбд|ен, -на, -но; -ни водопровід-
нйй; ~-на трьба водопровідна труба.
водопроводии|к ч. мн. -ци водопровідник.
водорав|ен, -на, -но; -ни горизонтальний;
~-на лйния горизонтальна лінія.
водорасли перев. мн. водорості; мбрски
морські водорості.
водорбд ч. хім. водень.
водорбд|ен, -на, -но; -ни хім. водневий;
~-а бомба воднева бомба.
водосвет ч. церк. водосвяття.
водоскб|к ч. мн. -ци 1. фонтан; 2. неве-
ликий водоспад.
водоснабд|я, -йш; -йх док.: водоснабдя-
вам (див.).
водоснабдява|м недок./водоснабдя поста-
чати/постачити, забезпечувати/забезпечи-
ти водою.
водоснабдяване с. тільки одн. водопоста-
чання.
водостбч|ен, -на, -но; -ни водостічнйй;
~ улей (~-на трьба) водостічнйй жолоб
(водостічна труба); рйнва.
водохранйлище с. водосховище, водой-
мище.
вбд|я, -иш, -их недок. 1. вестй, водйти;
~ детето за рька вестй дитйну за руку;
пьтеката ~-и за планината стежка веде
в гори; 2. перен. (спрямовувати діяльність
кого, чого) вестй; керувати; ~ кьм победа
вестй до перемоги; 3. вестй, викладати;
~ пеене викладати спів; 4. (мати перевагу
в змаганні) вестй, вигравати; отббрьт ни
~-и с две точки наша команда має пере-
вагу на два очка; 5. перен. р о з м . (від-
носити до певної категорії, групи) вважати;
~-ят го за началник він вважається на-
чальником (його вважають начальником);
6. розм. бути одруженим (чоловіком або
дружиною кого); той ~-и дьщеря на моя
братовчед він одружений на дочці мого
двоюрідного брата; 7. вестй, виконувати,
здійснювати; проводити, провадити; ~ бор-
ба вестй (провадити, проводити) боротьбу;
~ война вестй війну, воювати; ~ кореспон-
денция (преписка) с някого листуватися з
ким; ~ преговори вестй (провадити) пере-
говори; ~ протокол вестй протокол; ~ раз-
говор вестй розмову, розмовляти; ф ~ за
носа водйти за носа (за ніс); ~ хорбто
верховодити; бути першим; ~ се 1. ітй, орі-
єнтуючись; ~ се по стьлбовете ітй, орієн-
туючись по стовпах; 2. керуватися; той се
водянка
100
воловарник
~-и само от едйн принцип він керується
тільки однйм прйнципом; 3. р оз м . (з ким)
ітй; да се ~-им заедно! ходімо разом!
4. розм. бути одруженим (чоловіком або
дружиною кого); () ~ се на отчет а) бути
на обліку; б) бути (лічйтися) за ким; ~ се
по думите на някого див. дума.
водянка 1 ж мед. водянка.
водянка 2 ж. жабурник.
воєвода ч. див. войвбда.
воен|ен, -на, -но; -ни воєнний; військо-
вий; ~ чин військове звання; ~-на техника
військова техніка; ~-но положение воєнний
стан; ~-но учйлище військове учйлище.
военноинвалйд ч. інвалід війнй.
военномбрск|и, -а, -о; -и військово-мор-
ський.
военнонаказател|ен, -на, -но; -ни військб-
во-польовйй; воєнно-польовйй.
военнопресті>пни|к ч. мн. -ци воєнний зло-
чинець.
военнослужащ ч. військовослужбовець,
військовйй службовець.
военщина ж. знев. вояччина.
вбжд ч. мн. -ове вождь, керманич.
вбз|я, -иш; -их недок. возити; везтй; ~ се
кататися; їздити; їхати; ~ се на лбдка ка-
татися на човні.
вбин ч. уроч. воїн, вояк.
вой ч. тільки одн. виття, завивання; кви-
ління; скиглення.
войвбда ч. воєвода (отаман; ватажок гай-
дуків у Болгарії).
войвбдство с. воєводство.
война ж. війна; гражданска ~ грома-
дянська війна; освободйтелна ~ визвольна
війна; светбвна ~ світова війна; 0 студе-
яа ~ холодна війна.
войнй|к ч. мн. -ци 1. солдат; ~ за сврьзка
зв’язковий (у знач, ім.); ~ на сврьхсрбчна
служба солдат надстрокової служби, над-
строковик; млад ~ новобранець; 2. військо-
вослужбовець, (у знач, ім.) військовий;
3. іст. за часів Османської імперії — бол-
гарин, якйй служйв у турецькій армії або
доглядав коней султана.
войникльк ч. тільки одн. розм. військова
служба.
войнйшк|и, -а, -о; -и 1. солдатський; ~-а
унифбрма військова форма; солдатське об-
мундирування; 2. г військовйй, воєнний;
~ дьлг військовйй (воїнський) обов’язок;
~ стоеж військова вйправка.
вбйнск|и, -а, -о; -и військовйй, воїнський;
~-о звание військове звання.
вбйнствен, -а, -о; -и войовнйчий; ~ вид
войовнйчий вйгляд.
войск|а ж. військо; армія; ~-й за при-
криване війська прикриття; в редовете на
~-ата у лавах армії; гранйчни ~-й при-
кордонні війська; десантни ~-й десантні
війська; оттеглям ~-й відводити війська.
войсков|й, -а, -б, -й військовйй; ~-б сьеди-
нение військове з’єднання.
вокал|ен, -на, -но; -ни 1. муз. вокальний;
/^-на група вокальна група; 2. лінгв. (пов'я-
заний з голосними звуками) вокальний;
~-на система система голоснйх звуків.
вокалйза ж. муз. вокаліз (ч.)> (заст.) во-
каліза (ж.).
вокализация ж. лінгв. вокалізація; ~ на
еровете вокалізація редукованих (т> і ь).
вокалйзьм ч. тільки одн. лінгв. (система
голосних звуків у мові) вокалізм.
вокалйст ч. вокаліст.
вол ч. мн. -бве віл; 0 гледа катб ~
дйвиться як теля (цап) на нові ворота;
работя катб ~ робйти (працювати) як [чор-
ний] віл [у ярмі].
волан 1 ч. волан; рбкля с ~-и сукня з
воланами.
волан 3 кермо, (розм.) баранка, бублик
(автомашини).
вблев, -а, -о; -и вольовйй; ~ импульс
вольовйй імпульс.
волев|й, -а, -б; й вольовйй, якйй має твер-
ду волю; наполегливий.
волейбол ч. тільки одн. волейбол; сьсте-
зания по ~ змагання з волейболу.
вблейбол|ен, -на, -но; -ни волейбольний;
~ отббр волейбольна команда; ~-намрежа
волейбольна сітка.
волейболйст ч. волейболіст.
волейболйстка ж. волейболістка.
вбл|ен, -на, -но; -ни 1. вільний; незалеж-
ний; свободолюбний; ~ дух вільний дух;
~-на мйсьл вільна думка; 2. вільний, без-
турботний; ~-ни дни безтурботні дні;
3. вільний, просторий, широкий; ~ про-
стбр вільний (широкий) простір; 4. заст.
добровільний; ~-на пбмощ добровільна до-
помога; 0 ~-ни упражнения (сьчетания)
спорт, вільні вправи; ~ катб птйца вільний
птах; вільна пташка; сам собі пан.
вблжк|и, -а, -о; -и волзький; ~-и бьлгари
іст. волзькі булгари.
волнодум|ен, -на, -но; -ни вільнодумний.
вблност ж. 1. вільність; свобода, незалеж-
ність; 2. безтурботність; 3. вільність; не-
стрйманість, розв’язність; фамільярність; не
позволявам нйкаква ~ не дозволяти ніякої
вбльності; 0 поетйческа ~ поетйчна віль-
ність.
воловар ч. воловйк.
воловарка ж. воловйк (про жінку).
воловарни|к ч. мн. -ци воловня, воловник.
вблски
101
впущам
вблск|и, -а, -о; -и волячий, воловий; ~ гла-
ва воляча голова; ~-а кбжа волова шкіра;
0 ~ език а) заст. велика банкнота (зви-
чайно вартістю в 1000 левів); б) папороть;
~-о тьрпение безмовне (покірне) терпіння.
вблт 1 ч. мн. -ове фіз. вольт; напреже-
ние 220 ~-а напруга 220 вольт.
вблт 2 ч. мн. -и і -ове 1. (під час руху)
віраж, крутий поворот; 2. спорт, вольт.
волтаж ч. тільки одн. спец, вольтаж.
волтмет|ьр ч. мн. -ри фіз. вольтметр.
вблтов, -а, -о; -и фіз. вольтів; ~-а дьга
вбльтова дуга.
вблфрам ч. хім. вольфрам.
вблю-невблю присл. волею-неволею, хо-
чеш не хочеш, (розм.) хоч-не-хоч; мимоволі,
мимохіть.
воля ж. 1. воля; калявам ~-та си гарту-
вати свою волю; 2. бажання, хотіння, воля;
по своя ~ по своїй волі; 3. (прагнення) во-
ля; ~ за победа воля до перемоги; 4. (від-
сутність обмежень) воля, свобода, незалеж-
ність; на ~ на волі; () на драга ~ з ра-
дістю, із задоволенням, з дорогою душею;
по ~ на боговете (на сьдбата, на случая)
волею (велінням, грою) долі, з примхи долі;
посещение на добра ~ візит доброї волі.
вонещ, -а, -о; -и смердючий, (розм. рідко)
вонючий.
вон|ея, -еш; -ях недок. див. воня.
вон|я, -йш; -ях 'недок. смердіти, (розм.,
рідко) воняти.
вбп|ьл ч. мн. -ли зойк, крик; (розм.) ре-
пет.
вбсь|к ч. мн. -ци віск; 0 жьлт катб ~
жовтий як віск; не е чист ~-ьт на някого
рильце в пушку в кого; червен ~ сургуч.
вбсьч|ен, -на, -но; -ни восковий; ~ свещ
воскова свічка; ~-нолице воскове облйччя;
0 ~-на зрелост воскова стиглість.
вот ч. тільки одн. вотум; голос; 0 ~ на
доверие вотум довіри; давам/дам своя ~
віддавати/віддати голос (за кандидата під
час виборів).
вотйра|м недок. і док. заст. вотувати,
і олосувати/проголосувати.
воюва|м недок. воювати; боротися; ~ за
свобода воювати за свободу; ~ протйв (с)
нраговете воювати з ворогами.
вперва|м недок./вперя втуплювати/втупи-
іи (затбплювати/затопйти) очі (погляд,
іір); видивлятися/вйдивитися.
впер|я, -иш; -их док.: впервам (див.).
вперя|м недок. див. впервам.
впечатлени|е с. враження; лйчно ~ осо-
бисте враження; пьрво ~ перше враження;
0 ост а вам с ~ мені здається, у мене ство-
рюється (складається) враження; пра-
вя/направя ~ с нещо справляти/справити
(робйти/зробйти) враження чим; прави
ми/направи ми ~ нещо справляє/справило
(рббить/зробйло) на мене враження; при-
вертає/привернуло мою увагу що.
впечатлйтел|ен, -на, -но; -ни вразливий.
впечатл|я; -йш; -йх док.: впечатлявам
(див.).
впечатлява|м недок./впечатл я рідко
справляти/справити (робйти/зробйги) [силь-
не] враження; ~ се/~ се бути під вра-
женням.
впйва|м недок./вимя (про зуби, нігті і т.
ін.) встромляти/встромйти, всаджува-
ти/всадйти; вганяти/увігнати; ~ жйлото в
кбжата встромляти жало в шкіру, впива-
тися жалом у шкіру; ~ се/~ се упивати-
ся/упйтися; вьжето се впи в рьката ми
канат впився мені в руку; 0	очй
(пбглед) в някого, нещо упиватися/упйтися
(упинатися/уп’ястйся) очима (оком, погля-
дом) в кого, що; ~-т ми се/впйят ми се очйте
в някого, нещо тс.; впйва ми се/впйе ми се
пбгледа в някого, нещо тс.
впйсва|м недок./впйша упйсувати/уписа-
ти; ~ в спйська уписувати в список; ~
триьгьлник в окрьжност уписувати трикут-
ник у коло.
впйш|а, -еш; впйсах док.: впйсвам (див.).
впй|я, -еш; -х док.: впйвам (див.).
вплет|а,-еш; вплетох док.: вплйтам (див.).
вплйт|ам недок./вплета уплітати/уплестй.
впрегн|а, -еш; -ах док.: впрягам (див.).
впрбчем спол. а втім, (рідко) втім, але,
проте; между ~ між іншим; принагідно.
впрьска|м док.: впрьсквам (див.).
впрьсква|м недок./впрьскам упдрскува-
ти/упдрснути, упрйскувати/упрйснути; ро-
бйти/зробйти ін’єкцію.
впряг ч. мн. -ове запряжка, запряг.
впряга|м недок./впрегна упрягати/упряг-
тй, запрягати/запрягтй; ~ се/~ се 1. уп-
рягатися/упрягтйся, запрягатися/запрягтй-
ся; ~ се на (в) работа упрягатися/уп-
рягтйся в роботу; ~ се да раб от я тс.; 2.
ж а р г . вірити/повірити, приймати/прийня-
ти за чйсту монету; тя се впрегна и се обйди
вона прийняла все за чйсту монету (щйру
правду) й образилась.
впуска|м се недок./впусна се 1. пуска-
тися/пустйтися, кйдатися/кйнутися; той се
впусна да бяга він кйнувся бігти; 2. почина-
ти/почати робйти; удаватися/удатися; ~ в
подрббности удаватися в подробиці; ~ в
спбмени удаватися (пускатися) в спогади.
впусн|а се, -еш се; -ах се док.: впускам
се (див.).
впуща|м се недок. див. впускам се.
вра
102
вреждам
вр|а, -еш; -ях недок. рідко всувати, за-
совувати; утискати, утискувати; ~ се утис-
катися, утискуватися; утиратися; 0 ~ се в
(из) краката на някого крутйтися (верті-
тися, плутатися) під (попід) ногами у кого;
~ си гагата (зурлата, носа) някьде сунути
(стромляти, тикати, тицяти) свого носа
(свій ніс) куди.
враб|ец ч. мн. -цй (самець) горобець.
врабка ж. (самка) горобець, (розм.) го-
робчиха, горобка.
врабче ч. горобець.
врабч|и, -а, -о; -и горобиний, гороб’ячий,
горобйнячий.
враг ч. мн. -ове ворог; класов ~ класовий
ворог; 0 за зла врага на жаль.
врагува|м недок. ворогувати.
вражал|ец ч. мн. -цй діал. ворожбит;
віщун» провісник.
вражда ж. ворожнеча; ворогування; во-
рожість.
враждеб|ен, -на, -но; -ни ворожий; во-
рогуючий.
враждува|м недок. ворогувати.
вражеск|и, -а, -о; -и ворожий; ~ кур шум
ворожа куля.
враж|и, -а, -е; -и поет, вражий (заст.);
ворожий.
вразум|я, -йш; -йх док.: вразумявам
(див.).
вразумява|м недок./вразумя напоумля-
ти/напоумити, напучувати і напучати/напу-
тйти; ~ се/~ се напоумлятися/напоуми-
тися, напучуватися і напучатися/напутйти-
ся.
вран, -а, -о; -и воронйй.
врана ж. ворона, гава; бяла ~ біла воро-
на (гава); білий грак (крук).
врасн|а, -еш; -ах док.: враствам (див.).
враст|а, -еш; врастох док. див. враствам.
вр,аства|м недок./врасна уростати/уростй;
глйбоко проникати/пронйкнути.
врат ч. мн. -ове шйя; 0 вися на ~-а на
някого вйсіти (вйснути) на шйї в кого; из-
вйвам/извйя ~-а на някого (док.) скрутйти
в’язи (голову, карк) кому; обесвам се/обеся
се на ~-а на някого вішатися/повіситися,
чіплятися/почепйтися на шйю кому; от вра-
татаза ^-аз місця в кар’єр; з копйта вскач;
відразу; превйвам/превйя ~-а на някого
а) брати/узяти гору (верх, перевагу) над
ким, чим; перемагати/перемогтй кого, що;
підвертати/підвернути під спід кого;
б) (док.) скрутйти в’язи (голову, карк)
кому; седя на ~-а на някого сидіти на шйї
у кого; широко ми е б коло ~-а добре
(у розкошах) жйти; жйти розкошуючи; роз-
кошувати; жйти, горе (лйхо) покотйвши.
врата ж. 1. (тільки мн.) двері; вхбдна
(пьтна) ~ вхідні двері; вьртяіца се ~
турнікет; двукрйлна (двутаблена) ~ дво-
стулкові двері; пьлзяща ~ розсувні двері;
таблена ~ фільончасті двері; 2. брама, во-
рота; 3. спорт, ворота; 0 оставям си/оставя
си отвбрена ~ а) залишати/залйшити собі
лазівку; б) давати/дати останню можлй-
вість; при затвбрени ~ за зачйненими (за-
крйтими) дверйма; при зачйнених (закрй-
тих) дверях.
вратар ч. 1. спорт, воротар; голкіпер;
2. заст. (сторож біля воріт) воротар.
вратарка ж. заст. воротарка.
врат|ен, -на, -но; -ни шййний.
вратйчка ж. 1. (тільки мн.) дверці, двер-
цята, дверки; 2. хвіртка; 0 намйрам/наме-
ря ~ а) знаходити/знайтй (нахбдити/най-
тй) вйхід; б) знаходити/знайтй лазівку
(пролазку).
вратни|к ч. мн. -ци широкі ворота (в сіль-
ському дворі).
вратоврьзка ж. галстук, краватка; слагам
си ~ пов’язувати собі галстук (крават-
ку).
вратолом|ен, -на, -но; -ни 1. крутий, стрій-
кйй; 2. (дуже небезпечний) запаморочливий,
запаморочний, карколомний; ~ скок карко-
ломний стрибок.
врач ч. мн. -ове знахар; (заст.) ворож-
бйт.
врачка ж. знахарка; (заст.) ворожбйтка.
врачува|м недок. ворожйти; (заст.) знаха-
рювати, замовляти, відшіптувати.
вред присл. скрізь; усюди; повсюди.
вреда ж. шкода; збйток; беседа за ~ от
алкохбла бесіда про шкоду від алкоголю;
нанасям (причинявам) ~ завдавати шко-
ди (збйтків, втрат), учиняти шкоду, шко-
дити.
вред|ен, -на, -но; ни шкідлйвий; (для здо-
ров'я) вадлйвий; ~-ни насекбми шкідлйві
комахи.
вредйтел ч. шкіднйк; ~ по овбщните кул-
тури шкіднйк плодових культур.
вредйтелск|и, -а; -о; -и шкіднйцький.
вредйтелствува|м недок. шкодити, запо-
діювати (робйти) шкоду, завдавати шко-
ди, нашкбджувати.
вред|я, -йш; -йх недок. шкодити, завдава-
ти шкоди; не ~-й не шкодить, безпечно.
вред|я, -йш; -йх док.: вреждам (див.).
вреж|а, -еш; врязах док.: врязвам (див.).
врежда|м недок./вредя 1. ставити/поста-
вити в ряд; 2. улаштбвувати/улаштувати;
~ се/~ се ставати/стати в ряд; займа-
ти/зайняти місце; добиватися/добйтися,
спромагатися/спромогтйся; улаштовувати-
врека се	103	врьзка
ся/улаштуватися; вредйх се и аз да си купя
кола от тбзи модел спромігся й я купити ав-
томобіль цієї марки.
вре|ка се, -чеш се; врекох се док.: врйчам
се (див.).
време 1 с. мн. времена 1. час; ~ за обяд
час обіду; час обідати; нбщно ~ нічний
час; раббтно ~ робочий час; свдбодно ~
вільний час, дозвілля; уречено ~ обумовле-
ний час; 2. час, пора, доба; лятно ~ літньої
пори (доби), в літню пору (добу), влітку,
літом; літня пора; четирите годишни Бреме-
на чотйри пори року; 3. час, доба, епоха;
по ~ на ... в часи, в епоху...; 4. лінгв. час;
сегашно ~ теперішній час; 0 без ~ а) пе-
редчасно, перед часом, завчасно, завчасу;
б) невчасно; бблно ~ смутні часи; ~-то на-
предва/напредна уже пізній час; доброто
старо ~ добрі старі часи; до еднб ~ до
часу; до пори до часу; до якогось (певного)
часу; до известното ~ до часу; до пори до
часу; до якогось (певного) часу; до слушної
нагоди; до нйкое ~ допізна, до пізньої ночі;
еднб ~ колись, колись-то; за вечни Бремена
навіки, навік, навік-віки, навіки-віків; йма
~ поспішати нікуди (немає кудй); ще є час;
ймало еднб ~ був собі; жив собі; крайно ~
е час не жде (не чекає, не стоїть); на ~-то
си колйсь, давнйм-давнб, дуже давно; отва-
ря се/отвбри се ~ за нещо іде/прййде час
для чого; от ~ на ~ час від часу; від часу до
часу; часом; з часу до часу; от кое ~ в таку
рань, так рано; открай ~ здавна, віддавна,
спрадавна, з давніх-давен, з давнього-дав-
на; от незапбмнени ~-на з далеких часів,
споконвіку, дуже давно, в далекі часй; по ед-
нб ~ одного разу; якось; і раптом; враз;
і ось; с ~ заздалегідь, вчасно; след ~ зго-
дом, з часом, трохи згодом, з бігом часу;
усйлно ~ тяжкі (трудні) часй; тяжкйй
(труднйй) час.
време2 с. тільки одн. погода; ~-то се
изяснй небо прояснйлося; встановйлася по-
года; дьждбвно ~ дощова погода, мряка,
негода, непогода; йзгледи за ~-то прогноз
погоди.
времен|ен, -на, -но; -ни тимчасовий; ~-но
правйтелство тимчасовий уряд; ~-но явле-
ние тимчасове явище.
вреслйв, -а, -о; -и (про дитину) криклй-
вий, вересклйвий; писклйвий, писклявий.
вретен|ен, -на, -но; -ни техн. веретенний,
шпйндельний; ~-но масло веретенне масло.
вретено с. 1. веретено; 2. (кількість пряжі,
яку можна намотати на одне веретено) вере-
тено; 3. техн. шпйндель; кухо ~ порожнй-
стий шпйндель; разтбчно ~ розточувальний
шпйндель; 4. д і а л. (у рослини) трубочка.
вретеновйд|ен, -на, -но; -ни див. вретено-
образен.
вретенообраз|ен, -на, -но; -ни веретено-
подібний.
вретен|я, -йш; -йх недок. і док. кущйтися
(недок.); рунйтися/урунитися; пускати/пу-
стйти трубку.
вретенясва|м недок. див. вретеня.
вретйще с. діал. 1. велйка торба; 2.
(заст.) веретище.
врещ|я, -йш; -ях 1. (про козу) бліяти;
2. розм. верещати, вищати.
врйча|м се недок./врека се обіцяти/пообі-
цяти, давати/дати обіцянку (клятву); за-
присягатися/заприсягтйся і заприсягнути-
ся; той се врече, че ще им помага він пообі-
цяв допомагати їм.
вроден, -а, -о; -и природжений, уродже-
ний; 0 ~ порок на сьрцето природжений
порок серця; ~-о петнб природжена пляма.
врьбница ж. церк. вербна неділя.
врьв ч. мн. вьрви 1. мотузка, мотузок,
вірьовка; 2. нйзка; ~ пипер нйзка перцю;
~ манйста нйзка намйста (бус); 0 пьпна ~
пуповйна.
врьвчйца ж. мотузочка, мотузочок, вірьо-
вочка.
врьз прийм. діал. див. вьрху.
врьзва|м 1 недок./вьржа 1. зав’язува-
ти/зав’язати, зв’язувати/зв’язати; ~ на
вьзел зав’язувати у вузол (вузлом); ~ на
клуп зав’язувати петлею; зашморгувати;
2. прив’язувати/прив’язати; 3. (про рану)
перев’язувати/перев’язати; 4. (про оцінку на
іспитах) одержувати/одержати; 0 ~/~
краищата звбдити/звестй кінці з кінцями;
~/~ кусур на някого находити/знайтй ва-
ди у кого; ~рьцете на някого зв’язува-
ти/зв’язати руки й ноги кому; ймам в
кьрпа вьрзано нещо; нещо ми е в кьрпа
вьрзано діло (справа) на мазі; діло (спра-
ва) ладиться; ~ се/~ се 1. зв’язувати-
ся/зв’язатися; 2. розм. (себе — обов'яз-
ками, роботою) зв’язувати/зв’язати; (в ро-
боту, діло) упрягатися/упрягтйся; 3.
ж а р г . (себе — обіцянкою, клятвою) зв’я-
зувати/зв’язати.
врьзва|м 2 недок./в-ьржа (про плід)
зав’язувати/зав’язати, утвбрювати/утворй-
ти зав’язь.
врьзк|а 1 ж. 1. зав’язка, поворозка; шну-
рок; ~-и за обуща шнуркй для взуття;
2. галстук, краватка; пионерска ~ піонер-
ський галстук; 3. пов’язка; 4. в’язка, нйзка;
~ ключове в’язка (нйзка) ключів; 5. згор-
ток, пакунок; 6. зв’язок; ~ между тебрията
и практиката зв’язок між теорією та прак-
тикою; директна ~ прямйй зв’язок; теле-
врьзка
104
врял
фонна ~ телефонний зв’язок; роднйнски
~-и родинні зв’язки; 7. тільки мн. зв’язки,
відносини; културни ~-и культурні зв’язки;
8. розм. впливова особа; той камери ед-
на конто му помогна він знайшов одн^г
впливову особу, яка йому допомогла; 9. хім.
зв’язок; валентна ~ валентний зв’язок;
0 влйзам/вляза вьв ~ с някого установлю-
вати і установляти/установйти зв’язок з
ким; знайбмитися/познайомитися з ким;
вьв ~ с нещо у зв’язку з чим; давам/дам ~
с някого див. давам; дьржа (поддьржам) ~
с някого підтримувати зв’язок з ким;
скьсквам/скьсам ~ с някого, нещо порива-
ти/порвати зв’язок з ким, чим.
врьзка 2 ж. військ, зв’язковий.
врьнка|м недок. розм. 1. (про веретено)
хурчати, фурчати, фуркати; 2. перен.
канючити.
врьстнй|к, ч. мн. -ци ровесник, одноліток,
перевесник; те са ~-ци вонй ровесники.
врьстнйца ж. ровесниця, однолітка, одно-
літок, перевесниця.
врьтва|м недок./врьтна повертати/повер-
нути, обертати/обернути; ~ се/~ се повер-
татися/повернутися, обертатися/обернути-
ся; 0 едйн [шамар] (док.) уліпйти
(затопйти, давати/дати) ляпаса.
врьтн|а, -еш; -ах док.: врьтвам (див.).
врьх ч. мн. вьрхове, чл. ф. вьрх|ьт, -а
1. верх, верхня частйна; верхівка, верхів’я;
~ на дьрво вершйна дерева; верховіття;
2. вершйна, верхів’я, шпиль; планйнски ~
гірськйй шпиль; 3. перен. вершйна; на вьрха
на славата на вершйні. слави; 4. тільки мн.
перен. розм. верхй; кола; 5. вістря, шпичак;
ф вземам/взема ~ брати/узяти гору (верх,
перевагу); перемагати/перемогтй; катб ~
на всйчко на довершення всього, на додаток
до всього; на ~ Нова годйна у день Нового
року; това е ~ на всйчко це вже занадто.
врьх|ен, -на, -но; -ни верхній; ~-на дреха
верхній одяг/, ф ~-на точка вйща (куль-
мінаційна) точка; кульмінація.
врьхлет|я, -йш; -ях док.: врьхлетявам
(див.).
врьхлетява|м недок./врьхлетя 1. наліта-
ти/налетіти, наскакувати/наскбчити; 2.
траплятися/трапитися, спіткати; нова не-
сполука го врьхлетя нове лйхо його спіткало.
врьхлйта|м недок. див. врьхлетявам.
врьцва|м недок./врьцна розм. швйдко,
різко обертати/обернути; повертати/повер-
нути; ~ глава швйдко повертати голову;
~ се/~ се швйдко, різко обертатися/обер-
нутися; повертатися/повернутися.
врьцка|м се недок. вертітися, крутйтися
(про людину).
врьцн|а, -еш, -ах док.: врьцвам (див.).
врьч|а, -иш; -их док.: врьчвам (див.).
врьчва|м недок./врьча вручати/вручйти;
~ дйплома вручати диплом; ~ медал вруча-
ти медаль.
врьшни|к ч. мн. -ци крйшка від форми для
вйпічки хліба.
врьща|м недок./вьрна 1. повертати/по-
вернути назад, віддавати/віддати; ~ парй
повертати гроші; ~ стрелкйте на часбвника
назад повертати стрілки годйнника назад;
2. відмовляти/відмовити; не йскам да те ~
не хочу відмовляти тобі; ~ се/~ се повер-
татися/повернутися; ф ~/~ годеж (кйтка-
та, прьстена) розладнувати/розладнати за-
ручини; ~/~ живота на някого поверта-
ти/повернути до життя кого;	сьс
сьщата мяра платйти/відплатйти тією ж
монетою; да ти се врьща! і тобі того ж
бажаю!
врьщане с. повернення; повертання; на ~
по дорозі назад, повертаючись (вертаючись)
назад; ф билет за отйване и ~ квиток тудй
й назад; ~ назад няма назад нема вороття;
нічого не поробиш (не вдієш), минулому
немає вороття.
вр|я, -иш; -ях 1. кипіти; водата ~-и при
100 градуса вода кипйть при температурі
100 градусів; чайникьт ~-и чайник кипйть;
2. варйтися; месото ~-и м’ясо вариться;
3. д і а л . (про вино) бродйти, грати; 4. п е -
р е н . кипіти, вирувати, буяти, шумувати;
ярост ~-и лють кипйть; 0 ~ и кипя в нещо
бути в гущі чого; ~-и на (с) ключ кипіти,
бйти ключем; буяти; вирувати.
врява ж. 1. гвалт, шум; 2. розм. зайві
розмови, коментарії; зайвий шум; ф вдй-
гам ~ здіймати галас, здіймати (зчиняти)
бучу; робйти тарарам.
врязва|м недок./врежа 1. урізувати і урі-
зати/урізати; 2. висікати/вйсікти, вирізь-
блювати/вйрізьбити; видбвбувати/вйдовба-
ти; ~ се/~ се 1. урізуватися і урізатися/
урізатися; трионьт се вряза дьлбоко пила
врізалася глйбоко; 2. (глибоко вклинювати-
ся) удаватися/удатися; 3. перен. (запам'я-
товуватися ) укарббвуватися/укарбуватися;
~ се в паметта урізуватися (укарбовувати-
ся) в пам’ять.
вряк вигук кум, ква, квак.
вряка|м недок. 1. кумкати, квакати, (рід-
ко) крякати; скрекотати; 2. (про козу) блін-
ти; 3. розм. верещати, вищати, репетувати.
врял, -а, -о; врели якйй кипйть, киплячий;
~-а вода кипляча вода; окріп, кип’яток;
ф ~ и кипял бйтий жак; бйта голова;
врели-некипели (ни врели, ни кипели) дур-
нйця, нісенітниця, абйщо; дурнйці; приказ-
вряскам
105
всеславянски
вам (говоря) врели-некипели говорити (мо-
лоти, верзти, плести) дурнйці (дурницю, ні-
сенітниці); теревенити.
вряска|м недок. 1. (про козу) блінти; 2.
(розм.) верещати, вищати, репетувати.
врясканиця ж. див. вряськ.
вряс|ьк ч. мн. -ци вереск, виск, різкйй
крик.
всад|я, -йш; -йх док.: всаждам (див.).
всажда|м недок./всадя 1. насаджува-
ти/насадйти; 2. перен. насаджувати/наса-
ждати, впроваджувати/впровадити; ~
се/~ се усаджуватися/усадйтися, стромля-
тися/стромйтися, утикатися/уткнутися.
все 1 займ. означ, все, усе, това е ~ наше
це все наше.
все2 прикм. у спол.: от ~ сьрце від
щйрого серця; щиросердечно, щиросердно;
с ~ ейла з усієї ейли, з усіх сил; щосйли, що
є духу (ейли, сил).
все 3 присл. все, усе; 0 ~ едно все одно,
байдуже, однаково; ~ и вся геть усе; чйсто
все; геть-чйсто все; ~ още усе ще; ~ пак
все ж, все [ж] такй; ~ то однаково, те ж.
всебьлгарск|и, -а, -о; -и загальноболгар-
ський.
всевйждащ, -а, -о; -и всевидющий, все-
видючий, всевйдящий, всевйдячий.
всевйш|ен, -на, -но; -ни всевйшній (заст.);
у знач, ім.: ~-ният всевйшній; бог.
всевласт|ен, -на, -но; -ни всемогутній, все-
владний; (заст.) всемогучий.
всевьзмож|ен, -на, -но; -ни всілякий, уся-
кий, усяк; найрізноманітніший.
всегда присл. див. вйнаги.
всеедйн|ен, -на, -но; -ни світовйй, загаль-
ний.
всезнаещ, -а, -о; -и всезнаючий, всеві-
даючий.
всеизвест|ен, -на, -но; -ни загальновідо-
мий; ~-на йстина загальновідома істина.
всека, всечеш; всякох док.: вейчам (див.).
всеки, всяка, всяко; всеки і вейчки займ.
озн. (знах. в. ~-го, дав. в. ~-му) усякий,
усяк; кожний; кожен; всілякий; 0 ~ (66-
жи) ден а) кожний (божий) день; б) з дня
на день; з днйни на днйну; вьв ~ случай
у всякому (у кожному) разі; за всяких (за
будь-якйх) обставин; вьв всяко (едно) от-
ношение у всіх відношеннях, з усякого по-
гляду; з усіх поглядів; за всяка евентуалност
на (про) всякий (всяк) вйпадок; на всяка
цена за всяку ціну; що б то не було; хоч би
що там було; по всяка вероятност певно,
певне; мабуть; цілком імовірно.
всекиго див. всеки.
всекиднев|ен, -на, -но; -ни повсякденний,
щоденний; буденний; ~ вестник щоденна
газета; ~-но облекло повсякденний (буден-
ний) одяг.
всекидневие с. тільки одн. повсякденність,
щоденність; буденність.
всекидневни|к ч. мн. -ци щоденна газета;
(заст. розм.) щоденник.
всекиму див. всеки.
вселена ж. тільки одн. всесвіт.
вселенск|и, -а, -о; -и 1. всесвітній; 2. церк.
вселенський; ~-и сьбори вселенські собори.
всел|я, -йш; -йх док.: вселявам (див.).
вселява|м недок./вселя (викликати по-
чуття) вселяти/вселйти; 0 надежда
вселяти/вселйти надію,' наповнювати/на-
повнити (сповнювати/сповнити) надією;
~ се/~ се вселятися/вселйтися.
всемер|ен, -на, -но; -ни всемірний, всіля-
кий; всебічний, всесторонній; ~-на помощ
всемірна (всебічна) допомога.
всемйр ч. тільки одн. всесвіт.
всемйр|ен, на, -но; -ни всесвітній; ~ за-
кон на тяготението всесвітній закон тяжіння.
всемйрноисторйческ|и, -а, -о; -и все-
світньо-історйчний; ~ опит всесвїтньо-істо-
рйчний досвід.
всемогьщ, -а, -о; -и всемогутній; все-
могучий, всемогущий.
всенарод|ен, -на, -но, -ни всенародний;
~-но движение всенародний рух; ~-но до-
стояние всенародне надбання (добро), все-
народна власність.
всеноіц|ен, -на, -но; -ни цілонічний; ~-но
бдение церк. всеношна (у знач. ім.).
всеобем|ен, -на, -но; -ни див. всеобхва-
тен.
всеобхват|ен, -на, -но; -ни всеосяжний,
всеохоплюючий, всеобіймаючий.
всеобщ, -а, -о; -и загальний; ~-а лите-
ратура всесвітня література; ~-о избира-
телно право загальне вйборче право; ~-о
разьорьжаване загальне роззброєння.
всеотда|ен, -йна, -йно; -йни самовідданий;
~ труд самовіддана праця; ~-йна любов
самовіддана любов.
всепобеждаващ, -а, -о; -и всепереможний,
всеперемагаючий; ~-о учение всеперема-
гаюче учення.
всепризнат, -а, -о; -и загальновйзнаний.
всеруск|и, -а, -о; -и всеросійський; VII ~-а
(апрйлека) конференция на болшевикйте
VII всеросійська (квітнева) конференція
більшовиків.
всесвет ч. тільки одн. рідко див. все-
лена.
всесветск|и, -а, -о; -и див. всемйрен.
всесйл|ен, -на, -но; -ни всесйльний, все-
владний.
всеславянск|и, -а, -о; -и всеслов’янський,
всестранен
106
всякогаш
загальнослов’янський; ~-о значение на де-
лото на Кйрил и Методий всеслов’янське
значення справи Кирила і Мефодія.
всестран|ен, -на, -но; -ни всебічний, все-
сторонній, різнобічний.
всесьюз|ен, -на, -но; -ни всесоюзний;
0 Всесьюзен ленински комунистйчески
сьюз на младежта Всесоюзна Ленінська
Комуністична Спілка Молоді; Всесьюзна
кнйжна палата Всесоюзна книжкова пала-
та; ~-на конференция всесоюзна конфе-
ренція.
всецял, -а, -о; всецели цілий.
всецяло присл. цілком, цілковито; пов-
ністю; ~ погьлнат от работа цілком (пов-
ністю) захоплений працею (роботою).
все|я, -еш; всях док.: всявам (див.).
всеяд|ен, -на, -но; -ни всеїдний; ~-но
животно всеїдна тварина.
вси займ. озн. заст. див. всйчки.
всйнца займ. озн. діал. див. всйчки.
всйча|м недок./всека урубувати/урубати;
урізувати і урізати/урізати.
всйчки мн. займ. озн. у знач, прикм., ім.
всі, усі; ~ ли са тука? усі тут? ~ вьзможни
варианти всі можливі варіанти; те ~ са още
деца всі вонй ще діти; 0 ~ до едйн усі до
одного, геть усі; пращя по ~ шевове трі-
щати скрізь; тріщати по всіх швах; с ~ сили
з усієї сили; з усіх сил; щосили.
всйчк|ия(т), -ата, -ото; -ите займ. озн.
весь, увесь, ввесь; ~-ото богатство все (усе)
багатство; през ~-ото време весь час; 0
с ~-ия си глас на весь голос; на все горло;
на всі груди.
всйчко займ. озн. все; усе; той ~ знає він
все знає; ~ ще се наредй все буде в порядку
(як слід); ти си за мене ~ ти для мене все;
0 ~ е в ред усе в порядку; усе гаразд; ~ на
~ усього-на-всього, усього-но, усього-то,
тільки й того; ~ става усяк (усяко) буває
(трапляється); ~ хубаво на все добре
(краще); усього доброго (кращого, ліпшого);
щасливо; предй ~ передусім, передовсім,
насамперед; найперше; щонайперше.
вследствие прийм.: ~ на внаслідок, через;
~ на лйпсата на помощ внаслідок відсут-
ності допомоги.
вслуша|м се док.: вслушвам се (див.).
вслушва|м се недок./вслушам се 1. услу-
хуватися і услухатися/услухатися; ~ в пе-
сента услухуватися в пісню; 2. перен.> при-
слухатися і прислухуватися/прислухатися;
~ в глас а на масите прислухатися до
голосу мас.
всмукател|ен, -на, -но; -ни усмоктуваль-
ний, усмоктуючий, усисний.
всмуква|м недок./всмукна усмбктува-
ти/усмоктати, усисати/увіссати, убира-
ти/увібрати.
всмукн|а, -еш; -ах док.: всмуквам (див.).
всму|ча, -чеш; -ках див. всмукна.
веред прийм. і заст. присл. серед, 'посе-
ред; посередині; ~ нас серед нас;. ~ нощ
серед ночі; ~ улицата посеред вулиці; тя се
намйраше ~ вона знаходилася посередині.
встранй присл. осторонь; побдаль, узбіч;
~ от борбата осторонь від боротьби; ~ от
нас осторонь від нас; стоя ~ стояти осто-
ронь.
встраст|я се, -йш се; -йх се док.: встра-
стявам се (див.).
встрастява|м се недок./встрастя се при-
страсно захдплюватися/захопйтися, удава-
тися/удатися; ~ в изкуството захоплювати-
ся мистецтвом; ~ в четене удаватися в
читання.
встро|я, -йш; -йх док.: встроявам (див.).
встроява|м недок./встроя убудовува-
ти/убудувати;	умонтовувати/умонтувати.
встьпва|м недок./встьпя 1. заст. всту-
пати/вступйти; поступати/поступйти; 2. пе-
рен. вступати/вступйти, поступати/поступй-
ти; починати/почати; ~ в бой починати
бій, вступати в бій; ставати до бою; 0 ~~
в брак брати/узяти (приймати/прийняти)
шлюб, ітй/пітй (ставати/стати) до шлюбу;
в дльжност заступати/заступйти
(вступати/вступйти, (док.) стати) на по-
саду; ~/~ на престол сідати/сісти на пре-
стол, ставати на царство.
встьпйтел|ен, -на, -но; -ни вступнйй; ~-на
вноска вступнйй внесок; ~-на част вступна
частйна.
встьпление с. вступ.
встьп|я, -иш; -их док.: встьпвам (див.).
встьпя|м недок. див. встьпвам.
всьдеход ч. всюдихід.
всьдеход|ен, -на, -но; -ни всюдихідний.
всьщност присл. власне, властйво.
всява|м недок./всея сіяти/посіяти, вселя-
ти/вселйти; 0 ~/~ страх завдавати/зав-
дати страху; вселяти/вселйти (навіюва-
ти/навіяти) страх.
всякак присл. всіляко, усяко, всілякими
(усякими) способами.
всякак|ьв, -ва, -во; -ви 1. займ. означ,
(у знач, прикм.) будь-якйй, будь-котрий;
усякий, усяк; всілякий; 2. у знач, ім.: ~-ви
всякі, усякі; 0 без ~ повод без усякого
прйводу; по ~ начин будь-якйм способом.
всякога присл. завждй; повсякчас, по-
всякчасно; той ~ е в добро настроение
він завждй в доброму настрої; 0 ведньж за
~ раз і назавжди.
всякогаш присл. заст. див. всякога.
всякого
107
втулка
всякого займ. озн. диє. всякой.
всяко|й,-я, -е; -и займ. озн. заст. (знах. в.
~-го, дав. в. (тільки для осіб) ~-му) уся-
кий, усяк; кожний, кожен; всілякий; до ~-е
сьрце до кожного серця; казвам на всякого
(казвам всякому) казати кожному.
всякому займ. озн. див. всякой.
всякьде присл. усюди, повсюди, скрізь.
всячески присл. всіляко, усяко, усяк; всі-
лякими (усякими) способами, усяким спо-
собом; по-всякому.
втал|я, -йш; -йх док.: вталявам (див.).
вталява|м недок./вталя звужувати/звузи-
ти в талії (про одяг).
втаса|м док.: втасвам (див.).
втасва|м недок./втасам 1. (про тісто) під-
німатися, підійматися/піднятися, схбди-
ти/зійтй; підхбдити/підійтй; 2. (про вино)
бродйти/перебродйти, грати/переграти, шу-
мувати/перешумувати; 3. д і а л . (про пло-
ди) поспівати/поспіти, вистигати/вйстигну-
ти і вйстигти, достигати/достигнути і до-
стйгти; дозрівати/дозріти; 4. діал. (про
роботу) закінчувати/закінчйти; 5. розм.
(про людину) бути готовим; той още не е
втасал за тая работа він ще не готовий до
цієї роботи; 6. діал. прихбдити/прийтй;
~ се/~ се умирати/умерти; 0 втасах я
(сега)! от так так! от тобі й маєш; от тобі й
на; оце так; от так штука; не було клопоту та
чорт надав.
втвьрд|я, -йш; -йх док.: втвьрдявам
(див.).
втвьрдява|м недок./втвьрдя робйти/зро-
бйти твердйм; ~ се/~ се твердіти/затвер-
діти, тверднути/затверднути.
втечн|я, -йш; -йх док.: втечнявам (див.).
втечнява|м недок./втечня зріджувати/зрі-
дйти, робйти/зробйти рідкйм (про газ, пар);
~ се/~ се ставати/стати рідкйм.
втйква|м недок./втйкна утикати/уткнути,
стромляти/стромйти.
втйкн|а, -еш; -ах док.: втйквам (див.).
втор, -а, -о; -и див. втори.
вторач|а, -иш; -их док.: вторачвам (див.).
вторачва|м недок./вторача: ~/~ (втрен-
чвам/втренча, втрещявам/втрещя) очй (пд-
глед) в някого, нещо втуплювати/втупйти
очі (погляд, зір) в кого, що; затопляти/ за-
топйти очі (погляд, зір) в кого, що, видив-
лятися/вйдивитися на кого, що; ~ се/~ се
тс.; втуплюватися/втупитися.
втбр|и, -а, -о; -и числ. поряд. 1. другий;
~ брак другий шлюб; ~-а космйческа скб-
рост друга космічна швйдкість; ~-а рекблта
другий урожай; ~-о издание на кнйгата
друге видання кнйги; за ~ пьт удруге, у
другий раз; 2. (відмінний від цього) другий,
інший; каюта ~-а клас а каюта другого
класу; ~-а цигулка друга скрйпка; ~-о ка-
чество другий сорт (гатунок); на ~ план
на другому плані; 3. у знач, ім.: ~-а мат.
(як знаменник дробу) друга; една ~-а одна
друга; 4. у знач, ім.: ~-о друге, друга стра-
ва; келнерьт донесе ~-ото — бифтек офі-
ціант приніс друге — біфштекс; 0 ~ бра-
товчед троюрідний брат; ~-а братовчедка
троюрідна сестра; от ~-о лйце через другі
руки; по ~-ия начин завдякй знайомству,
по блату; роднйна по пьрви (~) пояс родич
у другому (третьому) коліні.
вторйч|ен, -на, -но; -ни повторний, другий;
вторйнний, другорядний, побічний; ~ плев-
рйт повторний плеврйт; ~-но значение дру-
горядне значення; 0 ~-и суровинй вто-
рйнна сировина (збірн.).
втбрни|к ч. мн. -ци вівторок; вьв ~ у
вівторок; днес е ~ сьогодні вівторок.
втбрнич|ен, -на, -но; -ни вівторковий,
второ присл. по-друге; ~ на ~ тс.
второгодйш|ен, на, -но; -ни другорічний;
~-но растение другорічна рослйна.
второгбдни|к ч. мн. -ци другорічник.
второклас|ен, -на, -но; -ни 1. (про місця
в поїзді, на пароході) другокласний, другого
класу; ~-но купе купе другого класу; 2. дру-
горядний; ~-но произведение другорядний
тв-ір.
второразред|ен, -на, -но; -ни другороз-
рядний, другорядний.
второстепен|ен, -на, -но; -ни другорядний;
~ вьпрбс другорядне питання; 0 ~-ни
части на изречението лінгв. другорядні чле-
ни речення.
втренч|а, -иш; -их док.: втренчвам (див.).
втренчва|м недок./втренча див. вторач-
вам; ~ се/~ се тс.; втуплюватися/втупй-
тися.
втренчен, -а, -о; -и пйльний; ~ пбглед
пйльний погляд.
втрещен, -а, -о; -и заціпенілий; окам’я-
нілий, скам’янілий; охолблий.
втрещ|я, -йш; -йх док. заст. діал.: втрещя-
вам (див.).
втрещява|м недок./втрещя див. втренч-
вам; ~ се/~ се 1. кам’яніти, каменіти/
окам’яніти, скам’яніти; 2. діал. ціпеніти/
заціпеніти, клякнути/заклякнути,
втрйва|м недок./втрйя утирати/утерти.
втрй|я, -еш; -х док.: втрйвам (див.).
втрьсва|м недок./втрьсна набридати/на-
брйднути, викликати/вйкликати огиду;
втрьсва ми (се) мені гидко (огидно, про-
тивно).
втрьсн|а, -еш; -ах док.: втрьсвам (див.).
втулка ж. техн. втулка; вбдеща ~ на-
втурвам се
108
вьвеждам
прямна втулка; сьединйтелна ~ з’єднуваль-
на втулка.
втурва|м се недок./втурна се уривати-
ся/увірватися, уганятися/угнатися; кйдати-
ся/кйнутися.
втурн|а се, -еш се; -ах се док.: втурвам се
(див.).
втька, втьчеш; втьках док.: втькавам
(див.).
втькава|м недок./втька увіткати (док.),
(під час ткання) вставляти/вставити нйтку,
смужку.
втьлп|я, -йш; -йх док.: втьлпявам (див.).
втьлпява|м недок./втьлпя убивати/убйти
в голову, утовкмачувати/утовкмачити [в го-
лову] ; ~ си/~ си убивати/убйти собі в
голову.
вуз ч. мн. -ове розм. вуз.
вузовск|и, -а, -о; -и вузівський; ~-а кон-
ференция вузівська конференція.
вуйк|о ч. мн. -овци діал. див. вуйчо.
вуйна ж. (дружина материного брата)
тітка, дядина; діал. вуйна.
вуйнин, -а, -о; -и тітчин.
вуйч|о^. мн. -овци 1. (брат матері) дядько;
(діал.) вуй, вуйко; 2. д і а л. (про старшого
віком чоловіка — частіше при звертанні)
вуйко; дядько; 0 ймам ~ владйка див. вла-
дйка.
вуйчов, -а, -о; -и дядьків.
вулгар|ен, -на, -но; -ни вульгарний; ~-на
дума вульгарне слово; ~-но дьржане вуль-
гарна поведінка.
вулгаризатор ч. вульгаризатор.
вулгаризйра|м недок. і док. вульгаризува-
ти.
вулгарйз|ьм ч. мн. -ми вульгарйзм.
вулкан ч. вулкан; угаснал ~ згаслий
(погаслий) вулкан.
вулканизатор ч. техн. вулканізатор.
вулканизацион|ен, -на, -но; -ни техн. вул-
канізаційний; ~-на лепенка вулканізацій-
на латка.
вулканизация ж. тільки одн. техн. вул-
канізація.
вулканизйра|м недок. і док. техн. вулкані-
зувати.
вулканйч|ен, -на, -но; -ни вулканічний;
~ произход вулканічне походження.
вулканйческ|и, -а, -о; -и вулканічний; ~-а
почва вулканічний грунт.
вулканфйбьр ч. тільки одн. спец, фібра.
вундеркйнд ч. вундеркінд.
вход ч. мн. -ове 1. вхід; під’їзд; ~ откьм
улицата вхід з вулиці; при ~-а біля входу;
главен (парадєн) ~ головнйй (парадний)
вхід (під’їзд); заден ~ чорний вхід; 2. вхід,
доступ; ~ свободен вхід вільний; забранен
~ вхід заборонено; 3. в’їзд; ~ на града
в’їзд у місто; 4. спец, вхід; увід; ~ на усил-
вател вхід підсйлювача; 5. вхідна плата
(такса); ~ 50 стотйнки вхідна плата — 50
стотйнок; плащам за ~ платйти за вхід;
купувати вхіднйй квиток; с лие илй с по-
кани? вхід платний чи за запрошеннями?
вход|ен, -на, -но; -ни вхіднйй; в’їзнйй;
~ билет вхіднйй квиток; ~-на вйза в’їзна
віза.
входящ, -а, -о; -и якйй входить; вхіднйй;
0 ~-и писма вхідні листй.
вцепенение с. тільки одн. заціпеніння;
задубіння, одубіння, заклякнення.
вцепен|я, -йш; -йх док.: вцепенявам (див.).
вцепенява|м недок./вцепеня сковува-
ти/скувати; ~ се/~ се ціпеніти/заціпеніти.
вчепка|м док.: вчепквам (див.).
вчепква|м недок./вчепкам рідко (рука-
ми) хапати/схопйти міцно; чіплятися і учіп-
люватися/учепйтися; ~ прьсти в края на
вьжето міцно хапати пальцями кінець ка-
ната, міцно чіплятися пальцями за кінець
каната; ~ се/~ се 1. (руками) чіплятися і
учіплюватися/учепйтися; 2. (у бійці) (док.)
зчепйтися, схбдитися/зійтйся; починати/по-
чати бйтися; 3. перен. розм. починати/
почати (розпочинати/розпочати) війну.
вчера ж. учора; до ~ до вчора; от ~ від
учора; той пристйгна ~ він прибув учора;
0 не сьм от ~ старйй (стріляний) горобець;
бйтий жак, бйта голова.
вчераш|ен, -на, -но; -ни учорашній; ~
хляб учорашній хліб; 0 (той) не е він
стріляний горобець; його не проведеш (не
обдуриш).
вчесва|м недок./вчеша причісувати/при-
чесати; ~ се/~ се причісуватися/приче-
сатися.
вче|ша, -шеш; -сах док.: вчесвам (див.).
вшйва|м недок./вшйя ушивати/ушйти.
вшй|я, -еш; -х док.: вшйвам (див.).
вьбел ч. діал. колодязь.
вьв прийм. див. в.
вьвед|а, -еш; вьведох док.: вьвеждам
(див.).
вьведение с. 1. вступ; ~ кьм действието
на операта вступ до дії опери; ~ вьв всеоб-
щата история вступ до всесвітньої історії;
2. початок (дії), початковий етап, (перен.)
увертюра; това беше само ~ кьм настьпле-
нието це була тільки увертюра до наступу;
3. церк. (християнське свято) введення, уве-
дення.
вьвежда|м недок./вьведа уводити/увестй,
впроваджувати/впровадити; той вьведе го-
стите в кьщи він увів гостей у хату; ~ нбви
методи впроваджувати нові методи; 0
вьвйрам
109
вьз-
~/~ в заблуждение уводити/увести в
оману; призвбдити/призвестй до помилки;
~ ~ ред в нещо, няк'ьде наводити/навести
порядок (лад); робйти/зробйти лад у чому,
де.
вьвйра|м недок./з-ькра. всувати і всовува-
ги/всунути, засовувати і засувати/засунути;
утискати і утйскувати/утйснути, бгати/убга-
ги і увібгати; 0 ~/~ в очйте някого, нещо
нав’язувати/нав’язати; ~/~ под носа на
някого, нещо тйкати/ткнути, тйцяти/тйць-
нути під йіс кому; ~ си/~ си носа няк^ьде
всувати/сунути свій ніс (свого носа) куди;
~ се/~ се утискатися і утйскуватися/утйс-
иутися, бгатися/убгатися / увібгатися;
(розм.) втиратися/втертися; 0 ~ се/~ се
под носа на някого (недок.) лізти на очі
(в очі, у вічі) кому; ~ се/~ се в очйте на
някого тс.
вьвл|ека, -ечеш; -якох док.: вьвлйчам
(див.).
вьвлйчам недок./вьвлека 1. утягувати і
утягати/утягнути і утягтй; 2. п е р е н. залу-
чати/залучйти; 0 ~/~ в беда утягува-
ти/утягтй (ввбдити/ввестй) в біду.
вьвон|ея, -ееш; -ях док.: вьвонявам 1
(див.).
вьвон|я, -йш; -йх док.: вьвонявам 2 (див.).
вьвонява|м 1 недок. /вьвонея почина-
ти/почати воняти (смердіти), ставати/ста-
ти вонючим (смердючим), засмердітися;
~ се/~ се тс.
вьвонява|м2 недок./вьвоня наповнюва-
ги/напбвнити смородом, насйчувати/насй-
іити неприємним запахом; ~ се/~ се на-
пахуватися/напахатися, насйчуватися/на-
сйтитися неприємним запахом.
вьвр|а, -еш; -ях док.: вьвйрам (див.).
вьгар|ец ч. мн. -цй ент. наїзник, їздець,
вьглеводород ч. хім. вуглеводень.
вьглеводород|ен, -на, -но, -ни вуглеводний.
вьгледобив ч. вуглевйдобуток; план за ~
план вуглевйдобутку.
вьгледобйв|ен, -на, -но; -ни вуглевидобув-
пйй; вугледобувнйй.
вьглекопач ч. вуглекоп (заст.).
вьглен 1 ч. 1. вугілля; вуглик, вуглйна;
2. спец, вугільний (вуглянйй) електрод;
3. вуглйна; ~ за рисуване вуглйна для ма-
лювання; 4. з а с т. графіт; 5. мед. сибірка,
(розм.) телій; 0 пека се на ~-и страждати;
покрйт (потаен) ~ потайлива (скрйтна)
людйна; седя катб на ~ бути (сидіти) як на
жару (вугіллі, голках).
вьглен 2, -а, -о; -и вугільний; ~ електрод
спец. вугільний (вуглянйй) електрод; ~-а
киселина хім. вугільна кислота.
вьглерод ч. тільки одн., хім. вуглець.
вьглерод|ен, -на, -но; -ни вуглецевий;
~-на киселина хім. вугільна кислота.
вьглехидрат ч. хім. вуглевод; прост ~
простйй вуглевод, моносахарйд.
вьглища мн. вугілля; дьрвени ~ дерев-
не вугілля; каменни ~ кам’яне вугілля;
кафяви ~ буре вугілля; лигнйтни ~ геол.
лігніт.
вьглищар ч. вугляр.
вьглищарка ж. вуглярка.
вьдвор|я, -йш; -йх док.: вьдворявам
(див.).
вьдворява|м недок./вьдворя установлю-
вати і установляти/установйти, запрова-
джувати/запровадити; ~ се/~ се настава-
ти/настати.
вьдица ж. 1. вудочка, вудка; 2. гачок
(риболовний); 3. перен. вйверт, вйкрут, хй-
трощі; Огльтвам/гльтна ~-та закохувати-
ся/закохатися по [самі] вуха; ловя се/уловя
се на ~-та див. ловя; хвьрлям/хвьрля ~
ставити/поставити тенета (пастку).
вьдичар ч. вудйльник.
вьдичарка ж. вудйльниця.
вьдич|ен, -на, -но; -ни вудйльний.
вьд|я, -иш; -их недок. (про тварин, птахів)
розводити; розплоджувати, плодйти; ~ овце
розводити овець; ~ се розводитися, роз-
плоджуватися.
вьжар ч. канатник.
вьжарница ж. канатна майстерня.
вьжарск|и, -а, -о; -и канатний; ~-а ра-
ботйлница див. вьжарница.
вьжделен, -а, -о; -и жаданий; пожаданий.
вьжделение с. жадоба, пожадливість,
жага.
вьже с. 1. канат; трос; стоманено ~ ста-
левий трос; 2. мотузка; 3. перен. шйбе-
ниця; 0 играя на ~ хитрувати, хитрйти;
откачам/откача ~-то от врата рятува-
ти/урятувати від петлі; снемам/снема от
~-то тс.; от кол и ~ [сьбрани] всілякий
набрід, потолоч.
вьжев, -а, -о; -и спец. 1. канатний; трб-
совйй; 2. мотузяний.
вьжеиграч 1. канатоходець; 2. перен.
(розм.) фокусник.
вьжеиграчка ж. танцівнйця на дроті.
вьжен, -а, -о; -и 1. канатний; тросовий;
~-а лйния канатна дорога; ~-а ролка ка-
натний блок; ~-а фабрика канатна фабри-
ка; 2. мотузяний.
вьз прийм. 1. д і а л. (уживається при оз-
наченні положення предметів відносно один
одного) на, зверху; крак ~ крак нога на
ногу; 2. д і а л. (уживається при вказуванні
на напрям руху вгору) в; пьтят вьрвй ~ пла-
нината дорога йде в гору; 3. д і а л. заст.
вьзблед
110
вьздйгам
(уживаєтся при вказуванні на об'єкт, проти
якого направлена дія) на, проти; кучето се
хвьрли ~ него собака кинувся на нього;
ф ~ основа на нещо на основі чого, на за-
садах чого.
вьзблед, -а, -о; -и блідуватий.
вьзблед|ен, -на, -но; -ни див. вьзблед.
вьзбог присл. угору, уверх; увись.
вьзбрана ж. заборона; налагам ~ накла-
дати заборону.
вьзбуда ж. збудження.
вьзбуден, -а, -о; -и збуджений; розпале-
ний.
вьзбудйтел ч. збудник; ~ на болестта
збудник хвороби.
вьзбуд|я, -иш; -их док.: вьзбуждам (див.).
вьзбужда|м недок./вьзбудя 1. збуджува-
ти/збудити; 2. (про почуття, думку, інтерес
тощо) викликати/вйкликати; порбджува-
ти/породйти; ~/~ интерес викликати/вй-
кликати (збуджувати/збудйти) інтерес;
~/~ сьмнение викликати/вйкликати (по-
рбджувати/породйти) сумнів; ~ се/~ се 1.
збуджуватися/збудйтися; 2. (про почуття,
думку, інтерес тощо) виникати/вйникнути.
вьзб|ял, -яла, -яло; -ели білястий, білува-
тий.
вьзвание с. звернення, звертання; відозва.
вьзвар|я, -йш; -йх док.: вьзварявам
(див.).
вьзварява|м недок./вьзваря кип’ятй-
ти/скип’ятйти.
вьзвелич|а, -йш; -йх док.: вьзвеличавам
(див.).
вьзвеличава|м недок./вьзвелича возвелй-
чувати/возвелйчити, звелйчувати/звелйчи-
ти; ~ се/~ се звелйчуватися/звелйчитися.
вьзвест|я, -йш; -йх док.: вьзвестявам
(див.).
вьзвестява|м недок./вьзвестя звіщати/
звістйти, сповіщати/сповістйти.
вьзвйва|м недок. вьзвйя 1. повертати/по-
вернути; ~ глава повертати голову; той
вьзвй надясно він повернув праворуч (на-
право); ~ се/~ се повертатися/поверну-
тися.
вьзвйра|м недок./вьзвря 1. скипати/ски-
піти, закипати/закипіти; 2. (док.) спітніти,
спотіти, употіти; 0 вьзвйра/вьзвря ми
крьвта кров скипає (скипається)/скипіла
(скипілася) в мене; розлютовуватися і роз-
лючуватися/розлютуватися і розлютйтися.
вьзвис|я, -йш; -йх док.: вьзвисявам (див.).
вьзвисява|м недок./вьзвися підніма-
ти/підняти; підносити/піднестй; ~ се/~ се
підніматися/піднятися, піднбситися/підне-
стйся; ~ се духовно підніматися, підносити-
ся духовно.
вьзвиш|а, -йш; -йх док.: вьзвишавам
(див.).
вьзвишав|ам недок./вьзвиша див. вьзви-
сявам.
вьзвйшен \ -а, -о; -и високий, велйчний;
піднесений; благородний; ~-а цел висока
(велйчна) мета; ~-и помисли високі по-
мисли.
вьзвйшен 2, -а, -о; -и з а с т. (розташова-
ний вище навколишнього) підвйщений; ви-
сокий; на ~-о място на підвйщеному місці.
вьзвишение с. підвйщення, узвйшшя, гор-
бовина, височина, висота; узгір’я.
вьзвй|я, -еш; -х док.: вьзвйвам (див.).
вьзврат|ен, -на, -но; -ни поворотний, зво-
ротний; 0 ~ вентйл (клапан) спец, зво-
ротний клапан; ~ глагол лінгв. зворотне
дієслово; ~-но лйчно местоимение лінгв.
зворотний особовий займенник; ~-но при-
тежателно местоимение лінгв. зворотно-при-
свійний займенник.
вьзврьш,а|м недок. вьзвьрна 1. поверта-
ти/повернути, звертати/звернути; 2. віднов-
лювати і відновляти/відновйти; ~ се/~ се
1. заст. повертатися/повернутися; 2. від-
новлюватися і відновлятися/відновйтися.
вьзвр|я, -йш; -ях док.: вьзвйрам (див.).
вьзвьрн|а, -еш; -ах док.: вьзврьщам
(див.).
вьзглавка ж. подушечка.
вьзглайница ж. 1. подушка; 2. наволочка,
наволока; 3 техн. подушка; вьздушна ~ по-
вітряна подушка.
вьзглав|я, -йш; -йх док.: вьзглавявам
(див.).
вьзглавява|м недок./вьзглавя очблюва-
ти/очблити.
вьзглас ч. вйгук, поклик.
вьзглед ч. погляд; переконання; думка.
вьзголем|я се, -йш се; -йх се док.: вьзголе-
мявам се (див).
вьзголемява|м се недок./вьзголемя се за-
знаватися/зазнатися, гордйтися/загордй-
тися.
вьзгол|ям, -яма, -ямо; -еми великуватий,
величенький.
вьздава|м недок./вьздам віддавати/від-
дати, відплачувати/відплатйти.
вьзда|м, вьздадеш; -дох док.: вьздавам
(див.).
вьздебел, -а, -о; -и розм. товстуватий,
повненький, повнявий, досить (доволі) пов-
ний.
вьздействие с. діяння, дія; вплив; уп-
ражнявам ~ вьрху някого впливати на
кого.
вьздействува|м недок. діяти, впливати.
вьздйга|м недок./вьздйгна 1. споруджу-
вьздйгна
111
вьзлагам:
вати і споруджати/спорудйти, звбдити/зве-
стй; 2. перен. звелйчувати і звеличати/зве-
лйчити; вихваляти і вихвалювати/вйхвали-
ти, прославляти/прославити; ~ се/~ се
підніматися/піднятися; здійматися/здійня-
тися, височйтися, височіти.
вьздйгн|а, -еш; -ах док.: вьздйгам (див.).
вьздйша|м недок. зітхати; сумувати; мо-
мйте ~-ха за (по) него дівчата сумували
за ним; те ~-ха за (по) мйналото вонй су-
мували за минулим.
вьздйшка ж. зітхання, подих; дьлбока ~
глибокий подих.
вьздреб|ен, -на, -но; -ни дрібнуватий.
вьздух ч. тільки одн. повітря; планйн-
ски ~ гірське повітря; чист ~ чйсте повіт-
ря; 0 вземам/взема чист ~ дйхати/подй-
хати чйстим повітрям; вися (увйсвам/увйс-
на) вьв ~-а а) повисати/повйснути в по-
вітрі; б) не досягати/не досягтй метй;
в) опинятися/опинйтися без підтрймки;
по ~-а авіапоштою.
вьздуш|ен, -на, -но; -ни 1. повітряний;
~-на лйния повітряна лінія; ~-на поща
авіапошта; ~-наструя повітряний струмінь;
~-на флот а повітряний флот; 2. техн. по-
вітряний, пневматйчний; ~ крик пневма-
тйчний домкрат; ~-на спирачка повітряне
гальмо; ~-но охлаждане повітряне охо-
лодження; 3. перен. легкйй, ефірний; ~-на
рокля легке (ефірне) плаття (вбрання);
ф ~-на тревога повітряна тривога; ~-на
целувка поцілунок рукою (повітряний, летю-
чий); ~-но налигане спец, атмосферний
тиск; градя ~-ни кули будувати (виводити)
надхмарні замки (палаци); літати (вита-
ти) в хмарах; удаватися в химери.
вьздьрж|а, -йш; -ах док.: вьздьржам
(див.).
вьздьржа|м недок./вьздьржа 1. стрйму-
вати/стрймати; 2. тамувати, утамбвува-
ти/утамувати; ~ се/~ се стрймувати-
ся/стрйматися; ~ се от изказване утрй-
муватися (стрймуватися) від висловлю-
вання.
вьздьржание с. тільки одн. 1. (обмеження
в чому) помірність; 2. утрймання від вжи-
вання тютюну або алкоголю.
вьздьржател ч. людйна, яка свідомо ут-
рймується від вживання тютюну або алко-
голю.
вьздьржател|ен, -на, -но; -ни якйй відно-
ситься до людей, що свідомо утрймуються
від вживання тютюну або алкоголю; ~-но
движение рух за відмову від вживання тю-
тюну або алкоголю; ~-но дружество то-
варйство непитущих.
вьздьх ч. тільки одн. поет, подих.
вьздьхва|м недок./вьздьхна зітхати/зіт-
хнути.
вьздьхн|а, -еш; -ах док.: вьздьхвам
(див.).
вьз|ел 1 ч. мн. -ли 1. вузол; врьзвам на ~
зав’язувати у вузол; 2. анат., бот. зал., техн.
вузол; железопьтен ~ залізнйчний вузол;
лагерен ~ підшйпниковий вузол; лймфни
(лимфатйчни) ~-ли лімфатйчні вузлй;
транслационен ~ трансляційний вузол;
ф гордиев ~ гордіїв вузол; моряшки ~
морськйй вузол.
вьз|ел 2 ч. мн. -ли мор. вузол (міра швид-
кості).
вьзелче с. вузлик.
вьзем|а се, -еш се; вьзех се док.: вьземам
се (див.).
вьзема|м се недок./вьзема се 1. підніма-
тися/піднятися, здійматися/здійнятися; 2.
(про звук) підвйщуватися/підвйщитися; 3.
(про почуття) підніматися/піднятися; уста-
вати/устати.
вьзжелава|м недок./вьзжелая поет, жа-
дати/зажадати.
вьзжела|я, -еш; -х док.: вьзжелавам
(див.).
вьззелен, -а, -о; -и 1. зеленуватий, зе-
ленкуватий; 2. зеленуватий, недоспілий,
недостйглий; ~-адйня недоспілий (недозрі-
лий) кавун.
вьзйма|м се недок. див. вьземам се.
вьзкйсел, -а, -о; -и кислуватий.
вьзкли|к ч. мн. -ци вйгук, поклик, оклик.
вьзклйква|м недок./вьзклйкна вигукува-
ти/вйгукнути, виклйкувати/вйкликнути.
вьзклйкн|а, -еш; -ах док.: вьзклйквам
(див.).
вьзклицава|м недок. вигукувати, виклйку-
вати.
вьзклицание с. вйгук, вйклик, поклик.
вьзклицател|ен, -на, -но; -ни 1. оклйчний;
~ знак лінгв. знак оклику; ~-но изречение
лінгв. оклйчне речення; 2. у знач, ім.: ~-на
знак оклику.
вьзкресени|е с. тільки одн. рел. перен.
воскресіння.
вьзкрес|я, -йш; -йх док.: вьзкресявам
(див.).
вьзкресява|м недок./вьзкреся рел. перен.
воскрешати/воскресйти, оживляти/оживй-
ти; відтвбрювати/відтворйти.
вьзкрьсва|м недок./вьзкрьсна рел. перен.
воскресати/воскреснути, оживати/ожйти.
вьзкрьсн|а, -еш; -ах док. вьзкрьсвам
(див.).
вьзлага|м недок./вьзложа покладати/по-
класти, складати/скласти; доручати/дору-
чйти; ф ~/~ задание доручати/дору-
вьзлегна се
112
вьзобновявам
чйти (покладати/покласти) завдання;
~/~ надежди на някого, нещо поклада-
ти/складати надії на кого, що;	от-
говорност на някого покладати/покласти
(складати/скласти) відповідальність на
кого.
вьзлегн|а се, -еш се; -ах се док.: вьзля-
гам се (див.).
вьзлест, -а, -о; -и вузлуватий; вузлику-
ватий.
вьзлет|я, -йш; -ях док.: вьзлйтам (див.).
вьзлйза|м недок./вьзляза 1. піднімати-
ся/піднятися, вилазити і вилізати/вйліз-
ти; 2. становити, складати/скласти, досяга-
ти/досягтй; заплатата му вьзлйза на двеста
лева його зарплата становить двісті левів.
вьзлйта|м недок./вьзлетя злітати/злетіти.
вьзлов, -а, -о; -и вузловйй; головнйй,
центральний; ~ вьпрдс вузлове (головне,
центральне) питання; ~-а гара вузлова
станція.
вьзлож|а, -иш; -их док.: вьзлагам (див.).
вьзлюбва|м недок./вьзлюбя почина-
ти/почати сйльно кохати, покохати.
вьзлюб|я, -иш; -их док.: вьзлюбвам
(див.).
вьзляга|м се недок./вьзлегна се 1. лежа-
ти/лягтй; (розм.) розлягатися/розлягтйся;
2. притулятися/притулйтися.
вьзл|яза, -езеш; -язох док.: вьзлйзам
(див.).
вьзмездие с. 1. відплата, (рідко) віддяка;
2. заст. нагорода.
вьзмбгва|м недок./вьзмбгна рідкої, пе-
ресйлювати/пересйлити; 2. перен. поет, під-
носити/піднестй; ~ се/~ се 1. піднімати-
ся/піднятися; 2. багатіти, багатшати, става-
ти/стати багатшим.
вьзмбж|ен, -на, -но; -ни можлйвий; всйч-
ки ~-ни средства всі можлйві засоби.
вьзможност ж. 1. можлйвість; змога;
спроможність; (розм.) спромога; до послед-
на ~ до останньої можлйвості; ймам ~
мати можлйвість (змогу, спроможність,
спромогу); по ~ по можлйвості (змозі),
щомога; 2. перев. мн. можлйвості; спромож-
ність; (розм.) спромога; материални ~-и
матеріальні можлйвості; творчески ~-и
творчі можлйвості, творча спроможність
(спромога).
вьзмутен, -а,-о; -и обурений; підбурений;
збурений.
вьзмутйтел|ен, -на, -но; -ни обурливий;
огйдний; ~-на постьпка обурливий (огйд-
ний) вчйнок.
вьзмут|я, -йш; -йх док.: вьзмущавам
(див.).
вьзмущав|ам недок./вьзмутя 1. обурюва-
ти/обурити; 2. заст. підбурювати/підбу-
рити; ~ се/~ се 1. обурюватися/обурити-
ся; 2. заст. повставати/повстати.
вьзмущение с. 1. обурення; 2. заст. за-
колот, заворушення.
вьзмьжава|м недок./вьзмьжея мужати,
мужніти/змужніти.
вьзмьж|ея, -ееш; -ах док.: вьзмьжавам
(див.).
вьзнаград|я, -йш; -йх док.: вьзнагражда-
вам (див.).
вьзнаграждава|м недок. /вьзнаградя ви-
нагороджувати/вйнагородити, віддячува-
ти/віддячити.
вьзнаграждение с. вйнагородження, від-
дячення; винагорода.
вьзнак присл. навзнак, навзнакй, горі-
лиць; лежа ~ лежати навзнак (горілиць);
падам ~ падати навзнак.
вьзнамер|я, -йш; -йх док. заст.: вьзнаме-
рявам (див.).
вьзнамерява|м недок. /вьзнамеря намі-
рятися/наміритися, замірятися/заміритися;
наважуватися/наважитися; ~ да се изка-
жа намірятися (мати намір, збиратися)
вйступити.
вьзнася|м недок./вьзнеса підносити/під-
нестй, зносити/знестй, виносити/вйнести;
піднімати/підняти; ~ таланта на някого
підносити талант кого; ~ се/~ се підно-
ситися/піднестйся, знбситися/знестйся, під-
німатися/піднятися.
вьзнегодува|м док. обуритися.
вьзненавйд|я, -иш; -ях док.: вьзненавйж-
дам (див.).
вьзненавйжда|м недок./вьзненавйдя по-
чинати ненавидіти/зненавидіти.
вьзнес|а, -еш; вьзнесох док.: вьзнасям
(див.).
вьзнесение с. тільки одн. церк. заст. пое .
вознесіння, ушестя.
вьзнйква|м недок./вьзнйкна виникати/вй-
никнути, гіоставати/постати; уявлятися/уя-
вйтися; вьзнйква вьпрдс постає питання;
градьт е вьзнйкнал предй новата ера місто
вйникло до нової ери; между тях ~-т не-
доразумения між нйми виникають непорозу-
міння.
вьзнйкн|а, -еш; -ах док.: вьзнйквам
(див.).
вьзобновйтел|ен, -на, -но; -ни відновний;
відбудовний, відбудовчий.
вьзобнов|я, -йш; -йх док.: вьзобновявам
(див.).
вьзобновява|м недок./вьз обнов я понов-
лювати і поновляти/поновйти, відновлювати
і відновляти/відновйти; ~ разговор від-
новлювати (відновляти, поновлювати) роз-
вьзпаление
113
вьзприемница
мову; ~ сйлите си поновлювати (відновлю-
вати) свої сили, набиратися сил; ~ се/~ се
поновлюватися і поновлятися/поновйтися;
відновлюватися і відновлятися/відновйтися.
вьзпалени|е с. запалення; ~ на белите
дробове запалення легенів; ~ на ставите
запалення суглобів.
вьзпалйтел|ен, -на, -но; -ни запальнйй;
~ процес запальнйй процес.
вьзпал|я, -йш; -йх док.: вьзпалявам
(див.).
вьзпалява|м недок./вьзпаля запалюва-
ти/запалйти; ~ се/~ се запалюватися/за-
палйтися.
вьзп|ея, -ееш; -ях док.: вьзпявам (див.).
вьзпйра|м недок./вьзпра 1. (ненадовго)
зупиняти/зупинйти, спиняти/спинйти; при-
пиняти/припинйти; 2. затрймувати/затрй-
мати, мішати/помішати, заважати/завади-
ти, перешкоджати/перешкодити; 3. (про по-
чуття, думки) стрймувати/стрймати, здер-
жувати/здержати; ~ се/~ се 1. (ненадов-
го) зупинятися/зупинйтися, спинятися/спи-
нйтися, припинятися/припинйтися; 2. затрй-
муватися/затрйматися; 3. стрймуватися/
стрйматися, здержуватися/здержатися.
вьзпитава|м недок./вьзпйтам виховува-
ти/вйховати; ~ се/~ се виховуватися/вй-
ховатися.
вьзпйта|м док.: вьзпитавам (див.).
вьзпйтан, -а, -о; -и вйхований; ~-о дете
вйхована дитйна.
вьзпитание с. тільки одн. вйховання; ви-
хованість; ~ на нбвия човек виховання но-
вої людйни; музи кал но ~ музйчне вихован-
ня; физйческо (заст. телесно) ~ фізйчне
виховання.
вьзпйтани|к ч. мн. -ци вйхованець.
вьзпйтаница ж. вйхованка.
вьзпйтаничка ж. див. вьзпйтаница.
вьзпитател ч. вихователь.
вьзпитател |ен, -на, -но;- ни виховнйй, ви-
ховальний; ~-на работа виховна (виховаль-
на) робота.
вьзпитателка ж. вихователька.
вьзпитателск|и, -а, -о; -и виховнйй, вихо-
вательський; ~ метод виховнйй метод.
вьзпламва|м недок./вьзпламна 1. загоря-
тися, загоратися/загорітися, спалахува-
ти/спалахнути; 2. перен. поет, (про почут-
тя) спалахувати/спалахнути, вибухати/вй-
бухнути.
вьзпламен|ея, -ееш; -ях док.: вьзпламеня-
вам 1 (див.).
вьзпламенйтел ч. спец. 1. легкозаймйста
речовина; 2. запальнйк.
вьзпламенйтел|ен, -на, -но; -ни 1. легко-
займйстий; ~-ни минерали легкозаймйсті
мінерали; 2. запалювальний, запальний; ~
йскра запальна іскра.
вьзпламен|я, -йш; -йх док.: вьзпламеня-
вам 2 (див.).
вьзпламенява|м 1 недок./вьзпламенея
1. рідко запалюватися/запалйтися, зай-
матися/зайнятися; 2. перен. запалювати/за-
палйти, надихати і надйхувати/натхнути і
надихнути.
вьзпламенява|м 2 недок./вьзпламеня
1. запалювати/запалйти; 2. перен. надиха-
ти і надйхувати/натхнути і надихнути; ~
се/~ се 1. запалюватися/запалйтися, зай-
матися/зайнятися; 2. надихатися/надихну-
тися.
вьзпламн|а, -еш; -ах док.: вьзпламвам
(див.).
вьзпблзва|м се недок. і док. див. вьзпол-
зувам се.
вьзпблзува|м се недок. і док. користува-
тися/скористуватися, користатися/скори-
статися; той же вьзползува от това він ско-
ристався цим (з цього).
вьзпоменание, вьзпоминание с. 1. спогад,
спомин; 2. заст. згадка.
вьзпоменател|ен, вьзпоминател|ен, -на,
-но; -ни 1. пам’ятний, пов’язаний з спогада-
ми; ~-на вечер вечір спогадів; 2. меморі-
альний; ~-на плоча меморіальна дошка.
вьзпр|а, -еш; -ях док.: вьзпйрам (див.).
вьзправ|я, -иш; -их док.: вьзправям
(див.).
вьзправя|м недок./вьзправя підніма-
ти/підняти, ставити/поставити вертикально,
випрямляти і випрямлювати/вйпрямити;
~ се/~ се 1. підніматися і підійматися/під-
нятися, підвбдитися/підвестйся; 2. (про ви-
сочину, узгір'я, скелі) підніматися і підій-
матися/піднятися, здійматися/здійнятися;
3. (про образ, думку) виникати/вйникнути,
поставати/постати.
вьзпрепятствува|м недок. і док. перешко-
джати/перешкодити, ставати/стати на пере-
шкоді.
вьзпретва|м недок./вьзпретна діал. див.
запретвам.
вьзпретн|а, -еш; -ах діал.: вьзпретвам
(див.).
вьзприе|ма, -меш; -х док.: вьзприемам
(див.).
вьзприема|м недок./вьзприема 1. сприй-
мати/сприйняти, схбплювати/схопйти; за-
своювати/засвоїти; 2. з а с т . погоджувати-
ся/погодитися.
вьзприемни|к ч. мн. -ци 1. церк. хрещений
батько; 2. наступник.
вьзприемница ж. 1. церк. хрещена мати;
2. наступниця.
вьзприемчйв
114
вьзтесен
вьзприемчйв, -а, -о; -и сприйнятливий;
~-а натура сприйнятлива натура; ~ кьм
науката схильний до науки.
вьзприятие с. сприйняття; ~ на света
сприйняття світу; зрйтелно ~ зорове сприй-
няття.
вьзпроизвед|а, -еш; вьзпроизведох док.:
вьзпроизвеждам (див.).
вьзпроизвежда|м недок./вьзпроизведа
відтвбрювати/відтворйти, ствбрювати/ство-
рйти (знову те саме); відображати/відобра-
зйти; ~ се/~ се відтвбрюватися/відтво-
рйтися.
вьзпроизвбдство с. відтворення; разшй-
рено социалистйческо ~ ек. розширене
соціалістйчне відтворення.
вьзпротив|я се, -йш се; -йх се док.: вьзпро-
тивявам се (див.).
вьзпротивява|м се недок./вьзпротивя се
противитися, протидіяти (недок.); опира-
тися/опертися, чинйти/учинйти опір.
вьзпьл|ен, -на, -но; -ни товстуватий; ~-на
рька товстувата рука.
вьзпява|м недок./вьзпея оспівувати/оспі-
вати, прославляти/прославити, славити/ус-
лавити.
вьзрадва|м док. обрадувати, порадувати;
~ се зрадіти, обрадуватися.
вьзражда|м недок./вьзродя відрбджува-
ти/відродйти; ~ се/~ се відрбджувати-
ся/відродйтися.
вьзраждан|е с. мн. -ия відродження; 0
Вьзраждането а) Відродження; Ренесанс;
б) болгарське Відродження; Бьлгарското ~
болгарське Відродження; епоха на Бьлгар-
ското ~ епоха болгарського Відродження.
вьзражение с. заперечення, заперечу-
вання.
вьзраз|я,-йш,-йх док.: вьзразявам (див.).
вьзразява|м недок. /вьзразя заперечува-
ти/заперечити.
вьзрасн|а, -еш; -ах док.: вьзраствам
(див.).
вьзраст ж. вік, літа; зряла ~ дійшлий
(дозрілий) вік, мужні (дозрілі) літа; на-
прєднала (преклонна) ~ похилий вік; пре-
дучйлищна ~ дошкільний вік; ф на ~ сьм
бути похйлого (літнього) віку; човек (хора)
на ~ людйна (люди) похйлого (літнього)
віку.
вьзраст|а, -еш; вьзрастох док. див. вьз-
расна.
вьзраства|м недок./вьзрасна зроста-
іи/зростй, виростати/вйрости.
вьзрастван|е с. мн. -ия збільшення; збіль-
шування.
вьзраст|ен, -на, -но; -ни 1. літній, (розм.)
у літах; ~-на жена літня жінка; 2. старший,
старшого віку; тук бяха се сьбрали само
~-ните ученйци сюди зібралися тільки стар-
ші школярі (учні); 3. (про тварин, рослини)
великий; 4. у знач. ім. ~-ни люди зрілого
(похйлого, літнього) віку.
вьзрод|я, -йш; -йх док.: вьзраждам
(див.).
вьзродява|м недок. див. вьзраждам.
вьзрожден|ец ч. мн. -ци діяч болгарського
Відродження.
вьзрожденск|и, -а, -о; -и якйй відноситься
до часів болгарського Відродження; ~ песни
пісні часів болгарського Відродження.
вьзроптава|м недок./вьзроптая док. рем-
ствувати/заремствувати.
вьзропта|я, -еш; -х док.: вьзроптавам
(див.).
вьзрус, -а, -о; -и ясноволосий, світловоло-
сий; яснокосий, світлокбсий.
вьзседн|а, -еш; -ах док.: вьзсядам (див.).
вьзсйв -а, -о; -и ясно-сірий, світло-сірий;
сіруватий.
вьзсйн, -я, -ьо; -и ясно-сйній, світло-синій;
синюватий, синявий.
вьзславаж. тільки одн. прославлення, ус-
лавлення.
вьзслав|я, -иш; -их док.: вьзславям (див.).
вьзславя|м недок./вьзславя прославля-
ти/прославити, уславляти і уславлюва-
ти/уславити.
вьзслад|ьк, -ка, -ко; -ки солодкуватий,
солодкавий.
вьзстановйтел ч. відбудовник.
вьзстановйтел|ен, -на, -но; -ни відновний;
відбудовний, відбудовчий; ~ период відбу-
довний період; ~-на хирургия відновна хі-
рургія; ~-ни работи відбудовні (відбудовчі)
роботи.
вьзстановление с. відновлення, поновлен-
ня; відбудування.
вьзстанов|я, -йш; -йх док.: вьзстановя-
вам (див.).
вьзстановява|м недок./вьзстановя віднов-
лювати і відновляти/відновйти, поновлюва-
ти і поновляти/поновйти; ~ се/~ се від-
новлятися/відновйтися.
вьзстар, -а, -о; -и літній, (розм.) у літах,
підстаркуватий; ~ човек літня людйна.
вьзсьздава|м недок./вьзсьздам відтвбрю-
вати/відтворйти; віднбвлювати/відновйти;
~ картйната на бйтката відтворювати кар-
тину битви.
вьзсьз|дам, -дадеш; -дадох док.: вьзсьз-
давам (див.).
вьзсяда|м недок./вьзседн а сідати/сісти
верхи; ~ коня сісти на коня.
вьз|тесен, -тясна, -тясно; -тесни завузь-
кйй, вузькуватий.
вьзтбрг
115
вьлчи
вьзтбр|г ч. мн. -зи захоплення; 0 вьв ~
сьм от нещо, някого бути в захопленні
(захваті) від кого, чого; изпадам вьв ~ от
нещо захоплюватися чим, бути в захопленні
від чого.
вьзторжен, -а, -о; -и захоплений, палкий,
запальний; ~-о изказване палке висловлю-
вання.
вьзтьм|ен, -на, -но; -ни темнуватий.
вьзтьп, -а, -о; -и тупуватий; розм. ту-
пенький.
вьзтьржествува|м недок. і док. бра-
ти/узяти гору (верх).
вьзхвала ж. вихваляння, звеличення.
вьзхва|ля, -иш; -их док.: вьзхвалявам
(див.).
вьзхвалява|м недок./вьзхваля вихваляти
і вихвалювати/вйхвалити, величати і зве-
лйчувати/звелйчити і звеличати.
вьзхйта ж. поет. див. вьзхищение.
вьзхитен, -а, -о; -и захоплений; ~ сьм от
видяното бути в захваті (захопленні) від
побаченого.
вьзхитйтел|ен, -на, -но; -ни чудовий; ча-
рівнйй; ~ йзглед чудовий (чарівнйй) вид
(краєвйд).
вьзхит|я, -йш; -йх док.: вьзхищавам
(див.).
вьзхищава|м недок./вьзхитя захбплюва-
ти/захопйти; ~ се/~ се захбплюватися/за-
хопйтися; ~ се от нарбдните песни захоплю-
ватися народними піснями.
вьзхищени|е с. мн. -я захоплення, за-
хопленість; с ~ із захопленням, захоплено;
0 изпадам/изпадна вьв ~ прихбдити/при-
йтй в захоплення, захбплюватися/захопй-
тися; предизвйквам/предизвйкам ~ викли-
кати/вйкликати захоплення.
вьзхбд ч. тільки одн. 1. (прогрес) схід,
сходження; виходження; підняття; підійман-
ня; 2. поет, (сонця) схід.
вьзход|я, -иш; -их док.: вьзхбждам (див.).
вьзходящ, -а, -о; -и якйй сходить (вихо-
дить, підіймається, піднімається); висхід-
нйй; 0 ~-а интонация лінгв. висхідна інто-
нація.
вьзхожда|м недок./вьзходя сходити і зі-
хбдити/зійтй, підійматися і підніматися/під-
нйтися.
вьзцар|я, -йш; -йх док.: вьзцарявам
(див.).
вьзцар|я се, -йш се; -йх се док.: вьзцаря-
вам се (див.).
вьзцарява|м недок./вьзцаря устанбвлю-
вати/установйти; стверджувати/ствердити;
заснбвувати/заснувати.
вьзцарява|м се недок./вьзцаря се 1. ста-
вати/стати на престол, оцарятися/оцарйти-
ся; 2. п е р е н . (утверджуватися на довгий
час) устанбвлюватися/установйтися, наста-
вати/настати.
вьзчер, -на, -но; -ни розм. див. вьзче-
рен.
вьзчервен, -а, -о; -и червонястий, черво-
настий, червонавий, червонуватий, червон-
куватий.
вьзчер|ен, -на, -но; -ни чорнуватий.
вьл|к ч. мн. -ци вовк; ф ~ в бвча кбжа
вовк в овечій шкурі; гладен катб ~ голод-
ний як вовк (собака, пес); мбрски ~ мор-
ськйй вовк.
вьлкодав ч. вовкодав.
вьлкодав|ец ч. мн. -ци див. вьлкодав.
вьлкола|к ч. мн. -ци розм. перевер-
тень, вовкулака, вовкун.
вьлмб с. див. валмб.
вьлна ж. 1. вовна; шерсть; влача ~ чеса-
ти (чухрати) вовну; бвча ~ овеча вовна;
бстра ~ груба вовна; стьклена ~ склово-
локно; 2. вовна, пряжа; камгарна ~ кам-
вольна вовна (пряжа).
вьлн|аж. хвйля; бягаща ~ біжуча хвйля;
взрйвна ~ вибухова хвйля; мбрска ~ мор-
ська хвйля; на ~-й хвилями; на кьси ~-й
на коротких хвйлях; революцибнна ~ рево-
люційна хвйля; ударна ~ ударна хвйля;
ф деветата ~ дев’ятий вал.
вьлнар ч. продавець вовни.
вьлнен, -а, -о; -и вовняний; шерстянйй;
~ плат вовняний (шерстянйй) матеріал.
вьлнени|е с. 1. хвилювання; рух хвиль;
2. (про душевний стан) хвилювання, збен-
теження; с ~ з хвилюванням; 3. перев. мн.
заворушення; масови ~-я масові завору-
шення; 0 мьртво ~ мертва хвйля.
вьлнест, -а, -о; -и 1. вовнйстий, шерстй-
стий; 2. мохнатий, волохатий, кошлатий.
вьлнйст, -а, -о; -и хвилястий, хвйльний;
~-а коса хвилясте волосся; ~-а лйния
хвиляста лінія; ~-а равнина хвиляста
(хвйльна) рівнйна.
вьлновйд|ен, -на, -но; -ни див. вьлнообра-
зен.
вьлнолбм ч. хвилелом, хвилеріз.
вьлнообраз|ен, -на, -но; -ни хвилеподіб-
ний; хвилястий, хвйльний.
вьлнува|м недок. 1. (про вітер) хвилюва-
ти, викликати (коливати) хвйлі; 2. хвилюва-
ти, бентежити, збентежувати, тривожити;
3. бунтувати, збурювати, підбурювати; ~ се
1. (про водну поверхність) хвилюватися;
2. хвилюватися, бентежитися, тривожитися.
вьлче с. вовченя, вовча.
вьлчешк|и, -а, -о; -и див. вьлчи.
вьлч|и, -а, -о; -и 1. вовчий; ~-а кбжа
вовча шкіра; 2. п е р е н . (про погоду) дуже
вьлчйца
116
вьпрос
холодний; ~-а зима дуже холодна зима;
0 ~ живот бродяче життя; ~-а ябьлка
бот. хвилівник; ~-а яма вовча яма; ~-и дни
певні осінні та зимові дні, коли, за народним
повір’ям, не виконуються деякі види робіт,
щоб уберегти людей і тварин від вовків.
вьлчйца ж. вовчиця.
вьлчо ч. мн. -вци пестлива назва вовка у
дитячих казках.
вьлшеб|ен, -на, -но; -ни чарівний, чарів-
ливий, чарівничий; ~ фенер чарівний ліх-
тар; ~-на музика чарівна (чарівлива, ча-
рівнича) музика; ~-ни приказки чарів-
ні казки; ф ~-но килймче кйлим-само-
літ.
вьлшебни|к ч. мн. -ци чарівнйк, чародій,
чародійник; чаклун.
вьлшебница ж. чарівнйця, чародійка;
чаклунка.
вьлшебническ|и, -а, -о; -и чарівницький.
вьн присл. 1. зовні, ззовні, знадвору, на-
дворі, зокола; ~ е студено надворі холодно;
2. у знач, вигука з н е в . геть, гетьте; ~ от
тука! геть, гетьте звідси! ф ~ от [всякакво]
сьмнение без [будь-якого] сумніву, без
[будь-яких] сумнівів; ~ от закбна поза за-
коном; ~ от себе си сьм бути в нестямі;
излйзам/изляза ~ от себе си дратувати-
ся/роздратуватися; утрачати/утратити са-
мовладання.
вьнка присл. розм. див. вьн.
вьнкаш|ен, -на, -но; -ни розм. див. вьншен.
вьнш|ен, -на, -но; -ни 1. зовнішній; зверх-
ній; надвірний; ~ вид зовнішній (зверхній)
вйгляд; ~-на врата зовнішні (надвірні)
двері; 2. (який відноситься до закордонних
зв'язків) зовнішній; ~-на полйтйка зовніш-
ня політика; ~-на тьрговйя зовнішня тор-
гівля; министерство на ~-ните работи мі-
ністерство закордонних справ; 3. сторонній,
чужий; ~ човек стороння людйна.
вьншност ж. тільки одн. зовнішність; зов-
нішній (зверхній) вйгляд; по ~ за зовніш-
ністю, з зовнішності, за зовнішнім вйгля-
дом; ф дьржа на ~-та стежити за собою;
дбати про свою зовнішність; познавам [са-
мо] по ~ някого знати [тільки] в облйччя
кого.
вьображаем, -а, -о; -и уявний, уявлюва-
ний.
вьображение с. уява; уявлення; ф граб-
вам/грабна ~-то вражати (захоплювати)
уяву.
вьобраз|я си, -йш си; -йх си док.: вьобра-
зявам си (див.).
вьобразява|м си недок./вьобразя си
1. (собі) уявляти/уявйти, думати/подумати;
2. у сполуч.з много, кой знає каквб
бути надто високої думки про себе, (розм.)
занбситися/занестйся.
вьобще присл. взагалі; загалом.
вьодушевен, -а, -о; -и запалений, натхнен-
ний, надйханий.
вьодушевление с. запал, запалення; за-
хват; піднесення, порйв, натхнення; с голя-
мо ~ з велйким піднесенням.
вьодушев|я, -йш; -йх док.: вьодушевявам
(див.).
вьодушевява|м недок./вьодушевя запа-
лювати/запалйти, надихати і надйхува-
ти/натхнути і надихнути; ~ се/~ се запа-
люватися/запалйтися, надихатися і надйху-
ватися/натхнутися і надихнутися.
вьорьж|а, -йш; -йх док.: вьорьжавам
(див.).
вьорьжава|м недок./вьорьжа озбрбюва-
ти/озбрбїти; ~ армия озброювати армію;
~ сьс знання озброювати знанням; ~
се/~ се озбрбюватися/озбрбїтися.
вьорьжен, -а, -о; -и озброєний; збройний;
~ отряд озброєний загін; ~-и сйли збройні
сили; ф ~ до зьби озброєний; до зубів;
с ~-о око озброєним оком.
вьорьжени|е с. озброєння; надпреварва-
не вьв ~-то гонка озброєння.
вьпиещ, -а, -о; -и кричущий; (розм.) стра-
шенний; ~-а несправедливост кричуща не-
справедливість.
вьпиющ, -а, -о; и заст. див. вьпиещ.
вьплот|я, -йш; -йх док.: вьплотявам
(див.).
вьплотява|м недок./вьплотя втілюва-
ти/втілити; ~ в живот втілювати в життя;
~ се/~ се втілюватися/втілитися.
вьплощава|м недок. див. вьплотявам.
вьпльщава|м недок. див. вьплотявам.
вьпльщение с. втілення; втілювання;
~ на доброто втілення добра; жйво ~ живе
втілення.
вьпреки прийм. 1. всупереч; 2. незважаю-
чи (незважаючи) на; ф ~ всйчко незва-
жаючи (незважаючи) ні на що; ~ очаква-
нията всупереч сподіванням (чеканням);
~ че хоч, хоча; дарма що.
вьпрос ч. 1. питання; запитання; зада-
вам ~ ставити питання (запитання), пита-
ти, запитувати; отговарям на ~ відповідати
на питання (запитання); 2. (те, що вимагає
розв'язання) питання, справа; важен ~
важливе питання, важлйва справа; ф бблен
~ див. бблен; ~ на деня животрепетне пи-
тання; ~ на живот и смьрт питання життя
і смерті; ~-ьт е опрял до кокала див. опй-
рам; наболял ~ наболіле питання; отва-
рям/отвбря ~ за нещо порушувати/пору-
шити (піднімати/підняти, підіймати/підій-
вьпросен
117
вьртешком
няти) питання про що; поставям/поставя ~
за някого, нещо ставити/поставити питання
про кого, що; поставям/поставя под ~ нещо
ставити/поставити під знак питання що, ро-
бйти/зробйти сумнівним (непевним) що;
точка по ~-а все зрозуміло, питання вй-
черпне.
вьпрос|ен, -на, -но; -ни 1. опитнйй; дб-
питнйй; ~ лист опитнйй лист; анкета; 2. ука-
заний, зазначений; вищезгаданий, згаданий
вйще; ~-ното лице вищезгадана (згадана
вйще) особа.
вьпросйтел|ен, -на, -но; -ни 1. питаль-
ний, запитальний; ~ поглед запйтливий
(запитальний) погляд; 2. лінгв. питальний;
3. у знач, ім.: ~-на лінгв. знак питання;
4. у знач, ім.: ~-на перен. щось невйясне-
не, невідоме.
вьпросни|к, ч. мн. -ци питальник, запи-
тальник; ~ по бьлгарска диалектолбгия
питальник з болгарської діалектології; спе-
циален ~ спеціальний питальник.
вьрба ж. верба; 0 бяла ~ біла верба;
плачеша ~ вавілонська (плакуча) верба;
на ~ ірон. ніколи.
вьрба|к ч. мн. -ци вербнйк, вербняк.
вьрбала|к ч. мн. -ци див. вьрбак.
вьрбйнка ж. бот. вербена.
вьрбов, -а, -о; -и вербовий; 0 ~-а сянка
затйшне (тйхе, відлюдне, безлюдне) містеч-
ко, затйшок, притулочок; тепле (тепленьке)
місце (містечко).’
вьрббвка ж. бот. зніт.
вьрвеж ч. 1. ходьба, ходіння; рух; 2. хода;
по ~-а по ході; 3. п е р е н. хід роботи (спра-
ви).
вьрволйца ж. нйзка, плетенйця; ряд; ~
мйсли нйзка (плетенйця) думок.
вьрв|я, -йш; -ях 1. ітй, ходйти; ~ пеш ітй
пішки; ~-ете си! ідіть додому! 2. (про тран-
спорт) ітй, рухатися в якомусь напрямі;
влакьт ~-й бьрзо поїзд іде швйдко; влакьт
~-й без закьснение поїзд іде без запізнен-
ня; 3. (направлятися кудись) ітй, вируша-
ти; време е да ~-йм [нам] час ітй (вируша-
ти); 4. (мати певний напрямок) ітй, вестй,
простягатися; пьтят ~-й край реката доро-
га йде вздовж річки; 5. пошйрюватися; ста-
вати відомим; ймето му ~-еше навсякьде
його ім’я ставало відомим скрізь; 6. (про ро-
боту, діяльність) ітй, посуватися; споритися,
удаватися; работата ~-й справа йде гаразд
(спориться, удається); 7. (про рослини)
ростй, розвиватися; 8. (про механізм) ітй,
діяти, працювати; часовникьт ~-й напред
годйнник поспішає; 9. (про час) ітй, мина-
ти; днйте ~-ят дні йдуть (ідуть, минають);
10. (про гроші, продукти) швйдко йтй (ви-
трачатися, виходити, використовуватися);
11. розм. коштувати; те ~-ят по-евтино
вонй коштують дешевше; 12. (про гроші)
бути в обігу, мати обіг; тези парй не ~-ят
ці гроші не мають обігу; 13. пасувати, лйчи-
ти, бути до лиця; този цвят по-~-й на кафя-
во цей колір більше пасує до корйчневого;
0 ~ в крак с нещо ітй в ногу з чим; ~ от
рька на рька переходити з рук в руки;
~ по водата (гайдата) на някого танцюва-
ти під дудку чию; ~ по царския пьт ітй ПО’
второваній (торованій) стежці; ітй второ-
ваною стежкою; срещу течението ітй про-
ти течії; ~-й [като] по мед и масло див.
масло; ~-й ми мені везе; ~-й ми като из
рькав мені дуже везе; ~-й накрйво див.
накрйво; ~-й (отйва) на добре див. добре;
~-й по реда си (по своя ред) нещо іде
своїм звйчаєм (своєю чергою) щось, іде собі
щось.
вьрв|я, -иш; -йх недок. діал. нйзати, на-
нйзувати; ~ се ітй чередою (ланцюжком).
вьр|жа, -жеш; -зах док.: врьзвам (див).
вьрзоп ч. 1. вузол; пака, тюк; 2. (про зв'я-
зані однорідні предмети) в’язка, нйзка.
вьркола|к ч. мн. -ци див. вьлколак.
вьрл, -а, -о; -и 1. (який виявляється у ве-
ликій мірі) лихйй, лютий; страшенний; ~-а
буря страшенна буря; ~-а зйма люта зима;
2. (про звірів, тварин) злий, лихйй, лютий;
~-о псе злий (лихйй, лютий) собака; 3. (про
людину) злий, лихйй, лютий, жорстокий;
~ враг лютий ворог; 4. швидкйй; ~-а над-
превара шалена гонйтва; 5. діал. гіркйй;
~-а ракйя гірка ракія (горілка); 6. д і а л .
обрйвистий, урвйстий, стрімкйй, крутйй.
вьрлйна ж. 1. жердйна, тичйна, тйчка;
2. спорт, жердйна.
вьрлува|м недок. 1. лютувати, бушувати,
бешкетувати; 2. (про хворобу, епідемію) лю-
тувати; 3. (про стихію) бурхати, бушувати;
лютувати.
вьрн|а, -еш; -ах док.: врьщам (див.).
вьртеж ч. тільки одн. 1. обертання; вертін-
ня; ~ на земята обертання землі; 2. перен.
вир, водоверть; ~ на сьбйтията вир (водо-
верть) подій.
вьртел ч. р о з м . утруднення, перешкода;
правя ~ робйти (ставити) перешкоди, пе-
решкоджати.
вьртележкаж. 1. карусель; 2. дзйга; 3. ко-
ло.
вьртелйв, -а, -о; -и: ~-о движение обер-
тальний рух.
вьртене с. обертання; вертіння.
вьртешката присл. діал. див. вьртеш-
ком.
вьртешком присл. обертаючись.
вьртиопашка
118
вьтрешен
вьртиопашка ж. розм. вертихвістка, ше-
лихвістка.
вьртоглав, -а, -о; -и 1. (про тварин) хво-
рий на вертячку (вертіж); 2. п е р е н . без-
розсудний, нерозсудний; безглуздий; ~ чо-
век безрозсудна (безглузда) людйна.
вьртоглавщина ж. 1. безрозсудність; 2.
безглуздість, безрозсудний вчинок.
вьртокьщни|к ч. мн. -ци домовитий гос-
подар (хазяїн).
вьртокьщница ж. домовита господиня
(хазяйка).
вьртоп ч. 1. вир, коловорот, водоверть;
2. гірська ущелина, міжгір’я.
вьртошййка ж. орн. крутиголовка.
вьрт|я, -йш; -ях недок. 1. вертіти, крути-
ти; обертати; 2. вертіти, свердлити; 3. (чим)
працювати, володіти; ~ чука працювати
(орудувати) молотом; ~ сабя володіти
шаблею; 4. перен. (добре й уміло займатися
господарством, торгівлею та ін.) вестй; ~
домакйнство уміло вестй господарство; гос-
подарювати; ~ тьрговйя уміло вестй торгів-
лю; 5. перен. розм. крутйти, верховодити;
6. перен. (ухилятися від ррзмови, дії) кру-
тйти; 0 ~ колелото на историята поверта-
ти колесо історії; ~ на рьжен някого тира-
нити кого, знущатися з кого, чого; ~-суча
а) розмірковувати, розкидати розумом;
б) домагатися всіма правдами і неправдами;
както и да го ~-йш як не вертіти; ~ се
1. вертітися, крутйтися, обертатися; 2. у
сполуч. з прийм. около, край (коло,
біля кого, чого) вертітися, крутйтися; 0
се в (на, из) краката на някого крутй-
тися (вертітися, плутатися) під (попід) но-
гами; ~ се на пета около някого стояти
(ходйти) на задніх лапках перед ким; ~-й
ми се в (из) главата а) не виходить (не йде,
не сходить) з головй (думки, думок); б) кру-
титься (вертиться) на язиці; ~-й ми се в
ума крутиться (вертиться) в голові (на
думці); не виходить (не йде, не сходить) з
головй (думки, думок); ~-й ми се на уста-
та крутиться (вертиться) на язиці.
вьрхари мн. 1. верхів’я (дерева); 2. п о-
ет. верх, верхів’я (гори).
вьрхов|ен, -на, -но; -ни верховний; 0
Вьрховен сьвет на СССР Верховна Рада
СРСР; Вьрховен сьд на СССР Верховний
суд СРСР.
вьрховенство с. тільки одн. верховенство.
вьрху прийм. 1. (уживається при позна-
ченні місцезнаходження) на; ~ тревата
на траві; 2. (уживається при позначенні
напряму дії) на; всйчо се струпа ~ мене
все обрушилося на мене; 3. (уживається при
позначенні об'єкта) про; над; бележки ~
учебника замітки про підручник; работя ~
дисертацията працювати над дисертацією;
размишлявам ~ нещо роздумувати про що
(над чим); 4. (уживається при позначенні
співвідношення частини й цілого) на, від, з;
даньк ~ доходите прибутковий податок;
процент ~ капитала процент від (з) капі-
талу; 0 ~ основата на основі.
вьрхушка ж. (розм.) верхівка (суспіль-
ства); управляваща ~ правляча верхівка.
вьрш|а, -иш; -их недок. 1. робйти, вико-
нувати якусь роботу; те нйщо не ~-т вонй
нічого не роблять; 2. розм. робйти, чинй-
ти, діяти; 0 ~ раб ота годйтися.
вьршач|ен, на, -но; -ни молотйльний.
вьршачка ж. молотарка.
вьрш|ея, -ееш; -ах молотйти; 0 ~ трьни
на главата на някого вимотувати (висоту-
вати) душу з кого; душу виймати з кого.
вьршина ж. зрубана тонка гілка.
вьршйна ж. 1. (дерева) вершйна, верхо-
вйна, верховіття; верхів’я; 2. п о е т . (гори)
вершйна, верховйна, верх, верхів’я.
вьршйтба ж. молотьба; по ~ під час мо-
лотьбй.
вьршйтбен, -а, -о; -и якйй відноситься до
молотьбй; ~-о време час молотьбй.
вьршйтел ч. 1. (носій певного роду діяль-
ності) суб’єкт; 2. лінгв. суб’єкт, підмет.
вьсеница ж. діал. див. гьсеница.
вьстава|м недок./вьстана 1. повстава-
ти/повстати, ставати/стати проти; підніма-
ти/підняти повстання; 2. перен. поет, встава-
ти/встати, підніматися/піднятися.
вьстан|а, -еш; -ах док.: вьставам (див.).
вьстание с. повстання; 0 Септемврййско-
то ~ Вересневе повстання 1923 р.
вьстани|к ч. мн. -ци повстанець, учасник
повстання.
вьстаническ|и, -а, -о; -и повстанський;
~-о движение повстанський рух.
вьс|я, -иш; -их недок. хмурити, супити;
~ вежди хмурити брови; ~ се хмуритися,
супитися.
вьтор ч. діал. утор (спец.).
вьтре присл. усередині; ~ в стаята
усередині кімнати; 0 ~ сьм а) (у касі, в
установі) бути боржником, мати заборгова-
ність; б) кепські справи.
вьтреш|ен, -на, -но; -ни 1. внутрішній;
~ джоб спідня кишеня; ~-на тьрговйя
внутрішня торгівля; ~-ни болести внутріш-
ні хвороби; министерство на ~-ните раб от и
міністерство внутрішніх справ; ~-ни закони
на развйтието на езйка внутрішні закони
розвитку мови; 2. (про номер телефону, який
набирається після з'єднання з комутатором
установи) додатковий, внутрішній.
вьтрешност
119
вьтрешност ж. 1. внутрішність; 2. тільки
мн. нутрощі, тельбухи.
вьть|к ч. мн. -ци текст, утік, піткання.
вьшка ж. воша.
вьшкав, -а, -о; -и вошивий.
вьшлаж розм. вошива жінка.
вьшлйв, -а, -о; -и див. вьшкав.
вьшльо ч. розм. вошивий чоловік.
вьшляса|м док.: вьшлясвам (див.).
вьшлясва|м недок./вьшлясам вошйві-
ти/завошйвіти.
вяжда|м се недок./вям се приїдатися/при-
їстися.
вял, -а, -о; -и в’ялий; млявий.
вям се, вядеш се; вядох се док.: вяждам
се (див.).
вяра ж. мн. рідко вери 1. віра; ~ в светло-
то бьдеще віра у світле майбутнє; 2. віра,
довір’я; 3. рел. віра; християнска ~ хри-
стиянська віра; 0 вземам/взема на ~ пози-
чати/позйчити, брати/узяти в позику (борг,
набір); ймам ~ в някого вірити (довіряти)
кому; приемам/приема на ~ вірити/повіри-
ти на слово; хващам (хвана) ~ на някого
а) вірити/повірити (довіряти/довірити) ко-
му; б) переконуватися/переконатися.
вярва|м недок. 1. вірити; ~ в победата
вірити в перемогу; 2. вірити, довіряти; нйе
му ~-ме ми йому віримо (довіряємо); 3. ві-
рити, думати, припускати; ~, че това са те
вірю, що це вонй; 4. рел. вірити, вірувати;
0 ~-й бога їй-богу, єй-богу; ~ в звездата
си вірити в свою щаслйву зірку; покладати-
ся на долю; ~ на думата на някого віри-
ти/повірити на слово кому.
гад
вярване с. віра; вірування.
вярващ, -а, -о; -и віруючий.
вярно присл. 1. вірно, віддано, незрадлй-
во; 2. вірно, правильно; 3. у знач. вст. слова
мабуть, певно, певне, напевно, напевне; 0
тьй військ, так точно]
вятьр ч. мн. ветрове 1. вітер; 2. тільки
одн: перен. пуста справа, дрібнйця;
3. у знач, вигука розм. чорта з два, чорта
пухлого; овва; ов; ~ работа чорта з два;
зась, заськи, дзусь; 0 вземам/взема ~
прогулюватися/прогулятися на свіжому по-
вітрі, проходжуватися/проходитися; ~ вее
в кесйята на някого у кишені (кишенях) в
кого аж гуде; вітер гуде (свистйть, гуляє)
у кишені в кого; тільки душа, а в кишені ні
гроша; ~ и мьгла пусте; байдуже, дарма;
нісенітниця, дурнйця; давам/дам ~-а на ня-
кого показувати/показати на двері кому;
просйти/попросйти на вйступці кого; едйн
~ ни вее див. вея; за ~-а ні з сього ні з
того; ні сіло ні впало; обрьщам се/обьрна
се накьдето духа ~ див. обрьщам; пра-
вя/направя ~ на някого робйти/зро-
бйти комплімент кому; червен ~ мед. бе-
шйха.
вятьр|ен, -на, -но; -ни вітрянйй; ~ дви-
гател вітрянйй двигун; ~-на мелница млин,
вітряк.
вятьрница ж. діал. вітряк, млин.
вятьрничав, а, -о; -и легковажний, легко-
думний; непостійний; несталий, нестійкйй;
поверховий, неглибокий; ~ характер не-
постійний (нестійкйй) характер; ~ човек
легковажна (поверхова, неглибока) людйна.
г
га присл. діал. див. кога.
габардйн ч. габардйн; сако от ~ габар-
дйновий піджак.
габардйнен, -а, -о; -и габардйновий; ~-о
палто габардйнове пальто.
габров, -а, -о; -и грабовий; ~-а горйчка
грабовий гай.
габров|ец ч. мн. -ци габровець, жйтель
міста Габрово (НРБ).
габьр 1 ч. граб.
габ|ьр 2 ч. мн. -ри шевський цвіздок.
габьрче с. кнопка; заковавам с ~-та при-
кріплювати кнопками.
гаванка ж. дерев’яний полумисок.
гавот ч. муз. гавот.
гавра ж. насмішка, насміх, посміх; (мн.
розм.) глузи.
гаврьтва|м недок./гаврьтна 1. перекида-
ти/перекйнути; 2. розм. вихиляти/вйхилити;
випивати/вйпити до дна; ~ чаша вихиляти
чарку.
гаврьтн|а, -еш; -ах док.: гаврьтвам (див.).
гавр|я се, -иш се; -их се недок. знущатися,
глузувати, глумйтися; те се ~-еха с него
вонй знущалися з нього.
гага ж. 1. діал. дзьоб; (рідко) дзюб;
2. (для в'язання) гачок; 0 бутам си/бутна
си (пьхвам си/пьхна си) ~-та някьде суну-
ти, совати/сунути (тйкати/ткнути) свого
носа куди.
гагауз|ин ч. мн. -и гагауз.
гагаузка ж. гагаузка.
гагаузк|и, -а, -о; -и гагаузький; ~ езйк
гагаузька мова.
гад ч. мн. -ове діал. 1. (хижий звір)
хижак; 2. (розм.) жйвність, свійські птйці,
гадание
120
галя
тварини; 3. (про комах тощо) паразит; 4. пе-
рен. лайл. гад, гадина, плазун..
гадание с. ворожіння, (заст.) ворожба.
гадател ч. ворожбит (заст.).
гадателка ж. ворожка, ворожбитка
(заст.).
гада|я, -еш; -х недок. 1. ворожити; 2. га-
дати, розмірковувати.
гад|ен, -на, -но; -ни гидкий, бридкий; ~ чо-
век гидка (бридка, (розм.) паскудна) лю-
дйна.
гадже с. ж а р г . 1. кохана або коханий;
ймаш ли ~? у тебе є дівчина (хлопець)?
2. хороша дівчина, хороший хлопець.
гадина ж. 1. (дика або свійська) тварина;
2. перен. лайл. гад, гадина, плазун.
гад|я, -иш; -их 1. гидити; 2. лаяти, свари-
ти; 0 ~-и ми се мене нудить.
газ 1 ч. мн. -ове 1. газ; втечнен ~ зрідже-
ний газ; 2. тільки мн. (газоподібні виді-
лення шлунка і кишок) гази.
газ 2 ч. тільки одн. (шовкова тканина) газ.
газ3 ч. гас; (розм.) керосйн.
газела ж. газель.
газен, -а, -о; -и гасовий; (розм.) керосйно-
вий; ~-а лампа гасова (керосйнова) лампа.
газени|к ч. мн. -ци гасниця, гасник.
газйра|м недок. і док. газувати, насйчува-
ти/наситйти (вуглекислим газом).
газйран, -а, -о; -и газований; ~-а вода
газована вода.
газов, -а, -о; -и газовий; ~-а заварка
(~-о заваряване) газове зварювання.
газообраз|ен, -на, -но; -ни газоподібний;
~-но сьстояниє газоподібний стан.
газопровод ч. газопровід; магистрален ~
магістральний газопровід; подземен ~ під-
земний газопровід.
газопровод |ен, -на, -но; -ни газопровід-
ний.
газ|я, -иш; -их недок. 1. (по болоті, воді,
снігу і т. ін.) ходити; (розм.) чалапати;
2. (річку вбрід) переходити; 3. (траву, квіти
і т. ін.) топтати, толочити; 4. перен. топтати,
зневажати; ~ законите зневажати закони
(нехтувати закон (ом); 5. перен. лаяти,
вичитувати (розм. рідко) дорікати; 0 бо-
лест ме ~-и мене мучить хвороба.
гайда ж. гайда; волинка; 0 вьрвя
по ~-та на някого див. вьрвя; надувам ~-та
(про дитину) плакати; празна ~ ледар;
(розм.) нероба, шелихвіст.
гайдар ч. музикант, якйй грає на гайді
(волйнці).
гайдунйца ж. трубка гайди (волйнки).
гайка ж. 1. гайка; закрепваща (закрепй-
телна ~) кріпйльна гайка; назьбена ~
рйфлена гайка; 2. (з матерії, шкіри) пряжка.
гайле с. турбота, клопіт; 0 бера му ~-то
турбуватися про кого, що; отбйвам си/от-
бйя си ~-то скидати/скйнути (звалюва-
ти/звалйти) з плечей (з пліч).
гайтан ч. шнур, галун (для окантування
селянського одягу); 0 ~ вежди брови на
(по) шнурочку; брови як шнурочки (шнуро-
чок).
гала прикм. незм. гала; ~-концерт гала-
концерт.
галант|ен,- на, -но; -ни галантний; ~-ни
обноски галантна поведінка, галантне пово-
дження.
галантерй|ен, -йна, -йно; -йни галантерей-
ний; ~-йни стоки галантерейні товари.
галантерия ж. 1. галантерея; в магазина
се продава ~ у магазйні продається галан-
терея; 2. галантерейний магазйн.
галванйч|ен, -на, -но; -ни гальванічний;
~-на батерия гальванічна батарея.
галванйческ|и, -а, -о; -и див. галванйчен.
гален, -а, -о; -и 1. мйлий, любий; ~-а
рожба мйла дитйнка; 2. ніжний, ласкавий;
~-и думи ніжні слова; 3. зніжений, роз-
пещений; (розм.) розніжений; ~-одете роз-
пещена дитйна; ~-ата щерка (персонаж
народних казок) розпещена дочка; (розм.)
пестійка.
галенй|к ч. мн. -ци 1. пестун; (розм.) пе-
стій; 2. улюбленець, (рідко) улюбленик.
галеницаж. 1. пестійка, пестунка; (розм.)
пестуха, розпещена дівчинка; 2. улюблени-
ця, (рідко) улюбленка.
галерия ж. 1. галерея; картйнна ~ кар-
тйнна галерея; 2. (розм.) гальорка; 3. (під-
земний хід, крите приміщення) галерея;
4. перен. галерея, нйзка, ряд; ~ на без-
смьртните галерея безсмертних.
галета ж 1. паніровані сухарі; паніровка;
2. галета.
галиба присл. розм. певно, певне, ма-
буть; напевно, напевне; днес ~ ще валй
сьогодні напевно буде дощ.
галиматия ж. нісенітниці, дурнйці (мн.).
галон ч. галун (тасьма).
галоп галоп; карам кон в ~ пускати коня
в галоп (учвал, галопом, чвалом).
галопйра|м недок. і док. бігти/побігти га-
лопом; галопувати (розм.).
галоні ч. калоша, галоша (ж.).
галун ч. див. галон.
галфон ч. розм. дурень, (лайл.) бовдур.
гальов|ен, -на, -но; -ни ніжний, ласкавий,
пестлйвий; ~-ни думи пестлйві (ніжні, ла-
скаві) слова.
гальота ж. вантажна двоколка.
гал|я, -иш; их недок. 1. ласкаво гладити
рукою; пестйти; 2. (в душі) берегтй, збері-
гама
121
гаубица
гати; 3. балувати; 4. діал. любити; ~ се
пеститися.
гама ж. \.муз. гама; миньбрна ~ мінорна
гама; 2. перен. гама; ~ от цветове гама
фарб.
гамаши мн. гамаші; гетри.
гамен ч. розм. 1. вуличний (невйхова-
ний) хлопець; 2. хуліган.
гаменск|и, -а, -о; -и розм. вуличний, не-
вйхований; хуліганський; ~-и обноски ху-
ліганські манери.
гангрена ж. мед. гангрена.
гангренбз|ен, -на, -но; -ни мед. гангреноз-
ний; ~-но вьзпаление гангренозне запален-
ня.
гангреняса|м док.: гангренясвам (див.).
гангренясва|м недок./гангренясам мед.
хворіти, захворювати/захворіти на ганг-
рену.
гангстер ч. гангстер.
гангстерск|и, -а, -о; -и: ~-о убййство ганг-
стерське вбйвство.
гара 1. вокзал; Софййска ~ Софійський
вокзал; 2. станція; автобусна ~ автобусна
станція (автостанція); вьзлова ~ вузлова
станція; последна ~ кінцева станція; раз-
пределйтелна ~ сортувальна станція; сточ-
на ~ товарна (вантажна) станція.
гараж ч. гараж; подземен ~ підземний
гараж.
гараж|ен, -на, ,-но; -ни гаражний; ~-на
работйлница гаражна майстерня.
гарант ч. гарант, поручйтель; ставам/ста-
на ~ поручатися/поручйтися, ручатися/ру-
чйтися; гарантувати.
гарантйра|м недок. і док. гарантувати;
поручатися/поручйтися, ручатися/ручйти-
ся; ~ за този човек поручатися/поручйти-
ся (ручатися/ручйтися) за цю людйну;
~ свобода гарантувати свободу.
гарантйран, -а, -о; -и гарантований; ~-а
заплата гарантована зарплата.
гаранцион|ен, -на, -но; -ни гарантований;
~-на карта гарантійний паспорт; ~-но пис-
мо гарантійний лист.
гаранция ж. 1. гарантія; без право на ~
без права на гарантію; давам ~ давати
гарантію, гарантувати; 2. застава; парйч-
на ~ грошова застава; 3. гарантія, гаран-
тійний строк; часовник с ~ за две годйни
гарантійний строк годйнника — два роки.
гарван ч. ворон, крук.
гарванов, -а, -о; -и воронів, круків.
гарванск|и, -а, -о; -и воронів, круків; 0
~ лук бот. рястка.
гарг|а ж. галка; 0 и ~-ите знаят това
це всім (всьому світу) відомо; пйша ~-и
писати кривульки (карлючки); плаша (из-
плашвам/изплаша) ~-ите сйпати/посйпати
пустйми (даремними, марними) погрозами.
гаргара ж. полоскання (горла); правя ~
робйти полоскання (горла); 0 правя (си) ~
с нещо з’їсти зуби (собаку) на чому.
гардероб ч. 1. (шафа) гардероб; еднокрй-
лен ~ одностулковий гардероб; 2. (примі-
щення) гардероб, роздягальня; 3. перен.
(одяг) гардероб; 4. камера схову.
гардероб|ен, -на, -но; -ни 1. гардеробний;
~ номер гардеробний номер; 2. у знач, ім.:
~-на артистйчна вбиральня; гардероб.
гардеробиер ч. гардеробник.
гардеробиерка ж. гардеробниця.
гардже с. галочка; галча, галченя.
гарйра|м недок. і док. ставити/поставити
автомобіль на стоянку (в гараж).
гарнизон ч. гарнізон.
гарнизон|ен, -на, -но; -ни 1. гарнізонний;
~-на служба гарнізонна служба; 2. у
знач, і м.: ~-ния(т) начальник гарнізону.
гарнйра|м недок. і док. 1. гарнірувати,
додавати/додати гарнір (звичайно овоче-
вий) до їжі; 2 (про одяг) прикрашати/при-
красйти, оздоблювати/оздобити; (заст.) гар-
нірувати.
гарнитураж 1. гарнір; печено с ~ печеня
(жарке) з гарніром; 2. гарнітур; спална ~
спальний гарнітур; 3. (про інструменти)
комплект, набір; 4. (одягу) оздоблення.
гарсониера ж. однокімнатна квартйра.
гасн|а, -еш; -ах недок. 1. гаснути, згасати,
тухнути, потухати; огьнят ~-е вогонь гасне
(згасає, тухне, потухає); 2. перен. (про по-
чуття, мрії) гаснути, зменшуватися, зника-
ти; 3. перен. гаснути; втрачати сйли.
гастрйт ч. гастрйт; страдам от ~ страж-
дати від гастрйту.
гастрбл ч. перев. мн. гастролі.
гастролйра|м недок. і док. гастролювати,
брати/взяти участь у гастролях.
гастрольор ч. гастролер.
гастроном ч. 1. гастроном, гурман; 2. (ма-
газин) гастроном.
гастрономйч|ен, -на, -но; -ни гастроно-
мічний; ~ магазйн гастрономічний мага-
зйн (гастроном).
гастронбмия ж. гастрономія.
гас|я, -йш; -йх гасйти, тушйти; ~ вар
гасйти вапно; ~ светлината (осветлението>
гасйти світло (освітлення).
гатанк|аж загадка; задавам ~-и задава-
ти загадки.
гатер ч. 1. лісопйльна рама; пилорама;
2. лісопйльний завод; 3. снувальна -рама.
гатерйст ч. пиляр, пйльщик (робітник,
який працює на пилорамі).
гаубица ж. військ, гаубиця.
гаубичен
122
геология
гаубич|ен, -на, -но; -ни військ, гаубичний;
~-на батарея гаубична батарея.
гаф ч. мн. -ове недоречний учйнок, без-
тактність; правя ~ поступати (поводити се-
бе) нетактовно.
гаче спол. діал. наче, начеб, начебто,
неначе, мовби, ніби, нібито.
гащат, -а, -о; -и (про птахів, які мають ку-
черяве пір'я) волохатий; ~ петел волоха-
тий півень.
гащеризбн ч. дитячий комбінезон.
гаїцета тільки мн. 1. шорти; туристйчески
~ туристйчні шорти; 2. трусй, трусики;
бански ~ купальні трусй; плавки; спбртни
~ спортйвні трусй.
гащи тільки мн. 1. кальсони; трико, панта-
лони; дблни (бели) ~ кальсони; 2. розм.
штанй, брюки (з домотканого полотна);
шаровари; 0 заварвам/заваря някого по
бели ~ захбплювати/захопйти зненацька
(несподівано) кого; слагам си/слбжа си та-
ралеж в ~-те ствбрювати/створйти собі не-
приємності.
гварде|ец, ч. мн. -йци гвардієць.
гвардейск|и, -а, -о; -и гвардійський; ~
полк гвардійський полк.
гвардия ж. гвардія; стара ~ стара гвар-
дія; Червена ~ Червона гвардія.
гвач|а, -иш; -их недок. діал. 1. жувати;
2. перен. говорйти невиразно.
гвозде|й ч. цвях, гвіздок; заковавам с ~-и
прибивати цвяхами; 0 закачвам/закача
на ~ відкладати/відкласти на безрік (в
довгий ящик; у довгу шухляду).
где присл. див. кьде *.
гдето спол. див. кьдето.
гевре|к ч. мн. -ци бублик.
геврекчййка ж. бубличниця, бублейниця,
геврекчйя ч. бубличник, бублейник.
гега ж. гирлйга.
гейзер ч. 1. гейзер; 2. перен. фонтан (води,
землі).
гейм ч. мн. -ове спорт, гейм.
гемиджййск|и, -а, -о; -и 1. стос, власника
або матроса невелйкого вітрйльного судна;
2. стос, невелйкого вітрйльного судна.
гемиджйя ч. власник або матрос невелйко-
го вітрйльного судна.
гемй|я ж. невелйке вітрйльне судно; 0
катб че ли са ми потьнали ~-ите наче (мов)
курча у воду впустйв; як (мов, немов) у во-
ду опущений; тежка ~ а) важкйй на
підйом; нерішучий, млявий; б) поважна
персона; велйке цабе; велйка цяця
(ірон.).
генеалогйч|ен, -на, -но; -ни генеалогічний;
~-на класификация на езйците генеалогіч-
на класифікація мов.
генеалогйческ|и, -а, -о; -и див. генеалогй-
чен.
генеалбгия ж. генеалогія.
генерал ч. військ, генерал; армейски ~
генерал армії; ~ в отставка генерал у від-
ставці; ~ от запаса генерал запасу.
генерал-губернатор ч. генерал-губерна-
тор.
генерал|ен, -на, -но; -ни генеральний; го-
ловнйй; ~-на лйния генеральна лінія; 0
~ щаб генеральний штаб; ~-но кбнсулство
генеральне консульство.
генерализация ж. генералізація, узагаль-
нення.
генерализйрам недок. і док. узагальню-
вати/узагальнити.
генералйсимус ч. військ, генералісимус.
генералитет ч. військ, генералітет.
генералск|и, -а, -о; -и військ, генераль-
ський.
генералщаб|ен, -на, -но; -ни військ, стос,
генерального штабу; ~ офицер офіцер ге-
нерального штабу; ~-на академия акаде-
мія генерального штабу.
генератор ч. генератор; ~ за променлйв
ток генератор змінного струму.
генерация ж. генерація, покоління; писа-
тели от пб-младата ~ письменники молод-
шого покоління (молодшої генерації).
генетика ж. генетика; йзпит по ~ іспит з
генетики; специалйст по ~ фахівець з ге-
нетики.
генетйч|ен, -на, -но; ни генетйчний; ~-ни
проучвания генетйчні дослідження.
генетйческ|и, -а, -о; -и див. генетйчен.
гениал|ен, -на, -но; -ни геніальний; ~-на
мйсьл геніальна думка.
гений ч. геній; 0 зьл ~ злий геній.
географ ч. географ.
географйч|ен, -на, -но; -ни див. географ-
ски.
географйческ|и, -а, -о; -и заст. див.
географски.
география ж. географія; учебник по ~
підручник з географії.
географск|и, -а, -о; -и географічний; ~-а
карта географічна карта; ~-о дружество
географічне товарйство.
геодезия ж. тільки одн. геодезія; прилбж-
на ~ прикладна геодезія.
геолб|г ч. мн. -зи геолог; открйтие на
~-зите відкриття геологів.
геологйч|ен, -на, -но; -ни геологічний;
~-ни промени геологічні зміни.
геологйческ|и, -а,-о; -и геологічний; ~ ин-
ститут геологічний інститут; ~-и проучва-
ния геологічні дослідження.
геология ж. геологія; ~ на морето гео-
геоложка
123
гимназиален
лбгія моря; исторйческа (исторйчна) ~
історична геологія.
геоложка ж. геолог (про жінку).
геолбжк|и, -а, -о; -и геологічний; ~-а
експедйция геологічна експедиція.
геометрйч|ен, -на, -но; -ни геометричний;
~-на фйгура геометрйчна фігура.
геометрйческ|и, -а, -о; -и геометричний;
~-и рисунки геометрйчні малюнки.
геометрия ж. тільки одн. геометрія; дес-
криптивна ~ нарисна геометрія.
геофйзика ж. геофізика.
геохймия ж. геохімія.
гера|к ч. мн. -ци діал. яструб.
геран ч. діал. кринйця, колодязь.
геранйл|о с. діал. журавель (колодязя).
геранск|и, -а, -о; -и діал. кринйчний,
кринйчаний; колодязний; ~-а вода кринйч-
на (колодязна) вода.
герб ч. мн. -ове; герб; 0 Герб на Народна
република Бьлгария Герб Народної Респуб-
ліки Болгарії.
гербов, -а, -о; -и гербовий; 0 ~-а марка
гербова марка.
гергеф ч. (мн.) п’яльці.
гергйна ж. жоржйна.
Гергьбвден ч. тільки одн. Юра, Юрія
(християнське та народне свято 6 травня).
гергьбвденск|и, -а, -о; -и стос, свята Юри,
Юрія (6 травня).
гергьбвденче с. д і а л. народна назва
деяких веснянйх квітів (конвалії, кульбаби,
фіалки та ін.).
гергьбвск|и, -а, -о; -и див. гергьовденски.
гергьбвче с. діал. народна назва деяких
веснянйх квітів (жовтецю, кульбаби та ін.).
гердан ч. 1. намйсто; ~ от мерджан кора-
лове намйсто; 2. нашййник; 3. перен. нйзка,
плетенйця, ряд.
герман ч. етн. обрядна лялька, вйготовле-
на для викликання дощу.
герман|ець ч. мн. -ци 1. (про національ-
ність) німець; (рідко) германець; 2. перев.
мн. іст. германець.
германйст ч. германіст.
германка ж. (про національність) німке-
ня, німка.
германск|и, -а, -о; -и 1. (стос, народів
германської групи) германський; ~-и езйци
германські мови; 2. німецький; рідко герман-
ський; ф Германска демократйчна репуб-
лика (ГДР) Німецька Демократйчна Рес-
публіка (НДР); Федерална република Гер-
мания (ФРГ) Федератйвна Республіка Ні-
меччини (ФРН).
гербика ж. героїка.
геройня ж. героїня.
геройч|ен, -на, -но; -ни героїчний; відваж-
ний, доблесний; ~-на борба героїчна бо-
ротьба ~-на увертюра.
геройческ|и, -а, -о; -и героїчний; ~ труд
героїчна праця.
герой ч. герой; ~ на деня герой дня;
~ на романа герой роману; ф Герой на
Народна република Бьлгария Герой Народ-
ної Республіки Болгарії; Герой на социали-
стйческия труд Герой Соціалістйчної Праці;
Герой на Сьветския сьюз Герой Радянсько-
го Союзу.
геройск|и, -а, -о; -и геройський; героїчний;
~-а борба героїчна боротьба; ~-а смьрт
геройська смерть.
гети мн. див. гетри.
гето с. тільки одн. гетто (невідм.).
гетри тільки мн. гетри.
гешефт ч. знев. гешефт; вьрша (правя) ~
робйти гешефт.
гешефтар ч. знев. гендляр, спекулянт,
аферйст, шахрай.
гешефтарка ж. знев. спекулянтка, афе-
рйстка, шахрайка.
ги займ. ос об. див. те
гйбел ч. загйбель; неизбежна ~ неминуча
загйбель; обречен сьм на ~ бути прирече-
ним на загйбель.
гйбел|ен, -на, -но; -ни згубний, погйбель-
ний; ~-но влияние згубний вплив; ~-но
средство згубний засіб.
гивендйя ж. заст. див. гювендйя.
гигант ч. гігант; ~-и на научната мйсьл
гіганти наукової думки; ~-и на растйтел-
ния свят гіганти рослйнного світу.
гигантск|и, -а, -о; -и гігантський; с ~-и
крачки гігантськими кроками.
гйд ч. мн. -ове 1. гід; ~-пре вод ач гід-пере-
кладач; 2. (для туристів) довідник.
гйди частка розм. ах, ех, ох; ой.
гидй|я ч. молодець, завзятець, смільчак,
смілйвець; 0 луд ~ фольк. буйна голівонь-
ка.
гйзда ж. розм. чепуруха, франтйха, джен-
джеруха.
гйздав, -а, -о; -и гарний, красйвий; ошат-
ний, нарядний; чепурнйй; ~-а мома гарна
(красйва, ошатна, нарядна) дівчина.
гйзд|я, -иш; -их прикрашати; прибира-
ти; ~ кьщата прикрашати (прибирати)
дім.
гйзн|а, -еш; -ах недок. промочуватися,
робйтися мокрим; ~-ат краката в лбкви
промочуються ноги в калюжах.
гйлза ж. гільза; пирйнчена ~ латунна
гільза.
гилотйн|а, ж. гільйотйна.
гимназиал|ен, -на, -но; -ни гімназйчний,
гімназіальний; ~ учйтел учйтель гімназії.
гимназйст
124
главозамайвам
гимназйст ч. гімназист; той беше ~ він
був гімназистом.
гимназйстка ж. гімназистка.
гимназия ж. гімназія; завьршвам ~ с от-
лйчие закінчувати гімназію з відзнакою;
мьжка ~ чоловіча гімназія.
гимнастй|к ч. мн. -ци гімнаст.
гимнастика ж. гімнастика; правя ~ робй-
ти гімнастику; произвбдствена ~ виробнй-
ча гімнастика; спортна ~ спортивна гімна-
стика; сутринна ~ ранкова гімнастика.
гимнастйч|ен, -на, -но; -ни див. гимна-
стйчески.
гимнастйческ|и, -а, -о; -и гімнастичний;
~-и упражнения гімнастйчні вправи.
гимнастйчка ж. гімнастка.
гйн|а, -еш; -ах недок. 1. гинути, пропадати;
умирати; там ~-ат много животни там гйне
(пропадає) багато тварин; 2. перен. (мучи-
тися) гйнути, страждати; той ~-еше от без-
делие він гинув (страждав) від ледарюван-
ня.
гинеколб|г ч. мн. -зи гінеколог.
гинеколожка ж. гінеколог (про жінку).
гипс ч. тільки одн. гіпс.
гипсйра|м недок. і док. гіпсувати/загіпсу-
вати.
гйпсов, -а, -о; -и гіпсовий; ~ таван гіпсова
стеля; ~-а преврьзка гіпсова пов’язка.
гйр|а ж. гйря; (мн.) гантелі; вдйгам ~-и
піднімати гирі (гантелі), робйти вправи з
гйрями (гантелями); 0 вдйгам ~-и ж а р г.
обурюватися, кричати.
гирлянда ж. гірлянда.
гише с. вікно, віконечко (в касах, на пошті
і т. д.).
глава 1 ж 1. голова; без ~ без головй;
гола ~ лйса голова; умна ~ розумна (світ-
ла, ясна) голова; 2. голова, керівнйк; (уроч.)
глава (ч. і ж.); ~ на дьржавата голова
(глава) держави; 3. (рослини, цвяха,
стрижня) головка; лукова ~ цибулйна;
макова ~ маківка, маківочка; 4. (одиниця
рахунку) душа; на ~ от населението на
душу населення; 0 бйя си (бльскам си)
~-та сушйти (морочити, ламати) голову;
сушйти собі мозок; буйна ~ буйна голівонь-
ка; ~-та ми се вьртй голова (у голові)
наморочиться; голова йде обертом (кругом);
світ макітриться; да му опустее ~-та див.
опустявам; дебела ~ а) уперта людйна;
б) тупйця, дурень, (лайл.) бовдур; качвам
се/кача се на ~-та на някого сідати/сісти
на голову кому; лукова ~ капустяна (са-
дова) голова; обрьщам/обьрна надблу с
~-та див. обрьщам: *т ~ до петй з (від)
головй до ніг; отрязьл сьм ~-та на някого
вйкапаний (вйлитий) хто; пйсва ми/пйсна
ми ~-та див. пйсвам; правя/направя нещо
за ~-та си робйти/зробйти щось на свою
голову; размьтвам/размьтя ~-та на някого
морочити, заморочувати/заморочити голову
кому; сече ми ~-та бути головою (голо-
ватим); сече ми ~-та за нещо розумітися
на чому; бути сйльним у чому; троша лед
с ~-та лізти (ітй, перти) на рожен; тьпча
(натьпквам/натьпча) в ~-та на някого,
нещо удовбувати (утовкмачувати/утовкма-
чити) кому що; чукам пипер на ~-та на ня-
кого давати перцю (жару, шкварки) кому,
утерти (дати) маку кому; чукам си ~-та
кусати (грйзти) лікті.
глава 2 ж. розділ (книги); пьрва ~ перша
глава.
главатар ч. ватажок, проводйр.
главатарка ж. ватажок (про жінку), про-
водйрка.
глав|ен -на,- но; -ни 1. головнйй, основ-
нйй; ~-на идея головна (основна) ідея;
~-на цел головна ціль (мета); 2. головнйй,
центральний; ~ вход головнйй (централь-
ний) вхід; 3. головнйй, старший; ~ лекар
головнйй лікар; 0 ~-на буква велйка літе-
ра (буква); ~-на квартйра військ, ставка;
~-но изречение лінгв. головне речення.
глав|ен 2, -на, -но; -ни: ~ мозьк головнйй
мозок.
главест, -а, -о; -и 1. (про людину) голова-
тий, головастий; великоголовий (розм.);
2. (про тварину, рослину) головатий, голова-
стий; 3. (про стержень, цвях і т. ін.) з го-
ловкою, шляпкою.
главйна ж. маточина (колеса).
главйчка ж. 1. голівка; 2. спец, головка.
главнокомандуваш. ч. головнокомандувач,
головнокомандуючий; вьрховен ~ верхов-
ний головнокомандувач (головнокомандую-
чий), главковерх; ~ на вьорьжените сили
головнокомандуючий збройними сйлами.
главия 1 ж. головешка, головня, недога-
рок; ~-та изгасна головешка (головня)
згасла.
главня 2 ж. (хвороба хлібних злаків) зо-
на, сажка.
главобол ч. тільки одн. головнйй біль;
измьчва го ~ його мучить головнйй біль.
главоболи|е с. мн. -я 1. головнйй біль;
страдам от постоянно ~ страждати від по-
стійного головного болю; 2. п е р е н. турбо-
ти, неприємності; сьздавам ~-я някому зав-
давати турбот (неприємностей) кому.
главобол |я, -йш; -йх недок. завдавати
турбот (неприємностей); ^серозм. тур-
буватися, клопотатися, непокоїтися.
главозамайва|м недок./главозамая крутй-
ти/закрутйти (паморочити/запаморочити,
главозамая
125
гласовйт
морочити (розм.)/заморочити) голову; ус-
пехьт не главозамая автора успіх не закру-
тив (запаморочив, заморочив) голову авто-
рові; ~ се/~ се розгублюватися/розгубй-
тися, заморочуватися/заморбчитися; (док.)
загордитися, загордувати (від успіхів).
главозама|я, -еш; -ях док.: главозамай-
вам (див.).
главолом|ен, -на, -но; -ни 1. головолом-
ний, важкйй; ~-на задача головоломна за-
дача, головоломка; 2. перен. (надзвичайно
великий) запаморочливий; ~-ни успехи за-
паморочливі успіхи.
главорез ч. головоріз; (розм.) горлоріз.
главуля|к ч. мн. -ци діал. рукоятка,
ефес.
глав|я, -йш; -йх док.: главявам (див.).
главява|м недок./главя заст. (брати на
роботу на певний строк) наймати/найняти;
(розм.) годйти/згодйти; ~ се/~ се 1. най-
матися/найнятися; годйтися/згодйтися; ~
се за калфа найматися в підмайстри; 2. за-
ручатися/заручйтися, обручатися/обручй-
тися.
глагол ч. лінгв. дієслово; безлйчен ~
безособове дієслово; вид на ~-а вид дієсло-
ва; преходен ~ перехідне дієслово; спомага-
телен ~ допоміжне дієслово.
глагол|ен, -на, -но; -ни лінгв. дієслівний;
~ вид вид дієслова; ~-но време дієслівний
час.
глагблица ж. глаголиця.
глаголйческ|и, -а, -о; -и глаголйчний; ~
паметник глаголйчна пам’ятка; ~-и букви
глаголйчні літери.
глад ч. тільки одн. 1. голод; усещам ~
відчувати голод; хронйчески ~ хронічний
голод; 2. перен. голод, нестача, недостача,
брак; 0 енергетйчен ~ енергетйчний го-
лод; зальгвам/зальжа ~-а си (док.) замо-
рйти черв’яка; умйрам/умра от ~ умира-
ти/умерти від голоду; бути дуже голодним.
гладач ч. гладйльник; прасувальник.
гладачка ж. гладйльниця; прасувальниця.
гладачница ж. ательє побутових послуг,
в якому гладять одяг; (розм.) гладйльня.
глад|ен 1, -на, -но; -ни 1. голодний; ~ сьм
бути голодним; ~-на смьрт голодна смерть;
2. голодний, несйтий, ненажерливий, жадіб-
ний, пожадливий; 0 ~ катб вьлк голодний
як вовк; ~-на годйна голодний рік; на ~
стомах (корем) на голодний шлунок, натще;
на ~-но сьрце тс.; обявявам ~-на стачка
оголошувати голодовку.
гладен 2, -а, -о; -и гладжений, прасова-
ний; ~-о б ель б гладжена (прасована) бі-
лйзна.
гладиатор ч. гладіатор.
гладиаторск|и, -а, -о; -и гладіаторський.
гладибла ж. гладіолус, (тільки мн.) коса-
рики.
градорйя ж. розм. голодування; голодов-
ка, голоднеча.
гладува|м недок. голодувати; кучето не бе-
ше хранено, ^-ше собака не був нагодова-
ний, голодував.
глад|ьк, -ка, -ко; -ки 1. гладкий, рівний;
~-ка кбжа гладка шкіра; ~-ка прическа
гладка зачіска; 2. перен. (про мову, вис-
ловлення, стиль) чіткйй, милозвучний, вит-
риманий, легкий; ~ етил чіткйй (вйтри-
маний) стиль.
глад|я, -иш; -их недок. 1. розгладжувати;
2. прасувати; (розм.) гладити; ~ б ель б
прасувати (гладити) білйзну; 3. пестити,
гладити.
глазйра|м недок. і док. глазурувати, по-
кривати/покрйти глазур’ю.
глазура ж. полйва, глазур.
гламав, -а, -о; -и розм. недоумкуватий,
слабоумний; ~ от рождение недоумкуватий
(слабоумний) від народження (роду).
гланц ч. глянс, глянець, глянц, блиск, по-
лиск.
гланцйра|м недок. і док. глянсувати (не-
док.), навбдити/навестй глянс.
гланцов, -а, -о; -и глянсовий, глянцевий;
~-а хартйя глянцевий папір.
гларус ч. орн. сріблястий мартйн.
глас ч. мн. -ове; чл. ф. глас|ьт, -а 1. голос;
дрезгав ~ хрйплий (хрипкйй, охрйплий) го-
лос; 2. перен. голос, поклик; веління; ~ на
сьвестта голос совісті; право на ~ право го-
лосу; 0 в едйн ~ в одйн голос, одноголосно,
одностайно; вдйгам/вдйгна ~ а) підвйщу-
вати/підвйщити голос (тон); б) піднімати
(підіймати)/підняти (підійняти) голос [про-
тесту] ; вслушвам се в ~-а на някого, нещо
прислухатися, прислухуватися/прислухати-
ся до голосу кого, що; давам/дам ~-а си
за някого, нещо подавати/подати голос за
кого, що; ймам ~ мати авторитет; кблкото
ми ~ дьржй на повний голос, на все горло;
чета на ~ читати вголос (голосно).
гласеж ч. тільки одн. лінгв. артикуляція.
глас|ен, -на, -но; -ни 1. лінгв. голоснйй,
голосна; ~-на буква (літера); 2. голосовйй;
~-ни врьзки (струни) голосові зв’язки;
3. у знач, ім.: ~-на лінгв. голосна.
гласност ж. гласність; розголос; 0 да-
вам/дам ~ на нещо надавати/надати глас-
ності чому; розголбшувати/розголоейти що.
гласов, -а, -о; -и голосовйй; вокальний;
~-и данни голосові дані.
гласовйт, -а, -о; -и голосйстий; ~ петел
голосйстий півень.
гласоподавам
126
глбг
гласоподава|м недок. голосувати (на ви-
борах).
гласоподаване с. голосування; тайно ~
таємне голосування.
гласоподавател ч. вйборець.
гласоподавател ка ж. вйборниця.
гласпапйр ч. наждачний (наждаковий)
папір.
гласува|м недок. голосувати; 0 ~ дове-
рие на някого виражати довіру (довір’я)
кому.
глас|я, -йш; -йх недок. 1. готувати, приго-
товляти; 2. (одягати до якоїсь події) убира-
ти, наряджати; прикрашати; ~ булка уби-
рати молоду (під час весілля); 3. р о з м. за-
думувати, (рідко) надумувати; те ~-яха то-
ва отдавна вонй задумали це давно; 4. (мати
намір щось робити) намірятися, замірятися;
~-яхме да си ходим ми намірялися пітй до-
дому; 5. (інструмент) настроювати; 6. тільки
З ос. одн. гласйти; говорйти; стверджувати;
законьт ~-й закон гласйть; 0 ~/наглася
работа на някого улаштовувати/улаштува-
ти справи кого; знайбмити/познайомити
кого з ким; ~ се збиратися, готуватися;
~ се за пьт збиратися в дорогу.
глашатай ч. заст. оповісник, глашатай.
гледа|м недок. 1. дивйтися, глядіти, роз-
глядати; той ги гледа внимателно він ди-
виться на них уважно; 2. (бути глядачем
у театрі, кіно, відвідувачем виставки) ди-
вйтися; ~ представление дивйтися виставу;
3. (піклуватися) доглядати; ~ бблен до-
глядати хворого (за хворим); 4. придивля-
тися, дивйтися; вибирати (покупку); 5.
(про кімнату, дім, вікно) виходити, дивй-
тися; прозбрецьт гледа кьм двора вікно
дйвиться на подвір’я; 6. розводити, роз-
плоджувати; ~ пчелй розводити бджіл; 7.
розм. перен. намагатися, силкуватися;
~-й да се вьрнеш навреме намагайся по-
вернутися вчасно; 8. наслідувати; брати
прйклад; 9. ворожйти; ~ на карти ворожи-
ти на картах; 0 ~ дом (кьща) див. дом;
~ изпод вежди а) дивйтися спідлоба (спід-
лоб’я); б) дивйтися крадькома (покрадьки);
~ под (изпод) око тс.; ~ нещата право
в лицето дивйтися правді в очі; ~ през рамо
на някого див. рамо; ~ през розови очила
дивйтися крізь рожеві окуляри; ~ свят ба-
чити багато цікавого, бачити світ; ~ си ра-
ботата робйти свою справу; займатися
своєю справою; ~-й си работата не хвилюй-
ся; не турбуйся; не сунь (не потикай) свого
носа до чужого проса; ~ си рахата не тур-
буватися ні про що, жйти собі на втіху;
~ си хляба триматися за своє місце, тур-
буватися про свій шматок хліба; ~ ха-
тьр[а] на някого рахуватися з ким; дого-
джати кому; я ~ -й [ти] ти дивйсь; бач; ска-
жіть ласкаво.
гледач ч. 1. скотар; 2. ворожбйт (заст.).
гледачка ж. 1. скотарка; 2. ворожка, во-
рожбйтка (заст.).
глед|ен, -на, -но; -ни: ~-на точка точка
зору; от ~-на точка з точки зору.
глед|ец ч. мн. -цй розм. зінйця (ока).
гледжоса|м док.: гледжосвам (див.).
гледжосва|м недок./гледжосам глазуру-
вати, поливати/полйти, покривати/’покрйти
глазур’ю.
гледище с. точка зору, позйція; думка; от
социално ~ з соціальної позйції.
гледка ж. вид, краєвйд; оттук се открйва
~ кьм морето звідси відкривається вид на
море.
глезен ч. кісточка, щйколотка.
глезла ж. пустуха, пустунка; пестунка;
(розм.) пестійка.
глезльо ч. пестун; (розм:) пестій.
глезотйя ч. розм. 1. баловство; (тільки
мн.) балощі, пестощі; 2. пестійка; пустуха,
пустунка.
глез|я, -иш; -их недок. балувати, пестйти;
~ се пустувати, балуватися.
глеч ж. тільки одн. 1. полйва, глазур;
2.	(зубна) емаль.
глиган ч. кабан, вепр.
глиганск|и, -а, -о; -и кабанячий; ~-о месо
кабаняче м’ясо.
гликоза ж. глюкоза.
глйна ж. глйна, глей; бяла ~ біла глйна;
мазна ~ жйрна (масна) глйна; тухлар-
ска ~ цегельна глйна.
глйнен, -а, -о; -и глйняний; ~-и сьдове
глйняний посуд.
глист ч. 1. глист; 2. дощовйй черв’як;
хробак.
глйстав, -а, -о; -и якйй має глистй.
глйст|ен, -на, -но; -ни глистовий, глистя-
нйй.
глицерйн ч. гліцерйн.
глицерйнов, -а, -о; -и гліцерйновий; ~
разтвор гліцерйновий розчин.
глицйния ж. гліцйнія.
глоба ж. штраф; (заст.) пеня; плащам ~
сплачувати штраф.
глобал|ен, -на, -но; -ни (про число, суму)
загальний, взятий у цілому; ~-на сума за-
гальна сума.
глобус ч. глобус.
глоб|я, -йш; -йх док.: глобявам (див.).
глобява|м недок./тлобя штрафувати/ошт-
рафувати; накладати/накласти штраф (пе-
ню).
глбг ч. мн. -ове бот. глід (рослина).
глогак
127
гнойїце
глогак ч. див. гложак.
глогйна ж. див. глбг.
глогйнка ж. глід (плід).
глбгов, -а, -о; -и глодовий; ~ трьн глодо-
вий шип.
гложа|к ч. мн. -ци зарості глоду.
глбжд|я, -еш і -иш; -ах і -йх недок. 1. гриз-
ти, обгризати; кучето ~-е кбкал собака об-
гризає кістку; 2. дерти, заважати; нещо ме
~-е в обувката щось мені муляє у череви-
ках; прахьт ~-е очйте пил щипає очі;
3. перен. гризти, мучити, терзати; нещо ме
~-е под льжйчката черв’як гризе (точить)
мене.
глума ж. заст. 1. жарт; вйтівка; не
на ~ не на (в) жарт; 2. (зла насмішка)
глузування, глумування; знущання.
глум|я се, -йш се; -йх се недок. 1. жарту-
вати; 2. (зле насміхатися) глузувати, глу-
митися; знущатися.
глупав, -а, -о; -и дурнйй, нерозумний; 0
~ катб гьска дурнйй як баран (як вівця);
~ катб пате тс., ~ катб пьн дурнйй як
пень; ~ катб тапа дурнйй як чіп (довбня,
колода, кіл у плоті, ступа).
глупа|к ч. мн. -ци дурнйй; (розм.) дурень;
0 правя се/направя се на ~ (недок.) валяти
(корчити, строїти) дурня (дурника); робй-
ти (корчити і т. ін.) з себе дурня (дурника).
глупачка ж. дурна, дурненька.
глуп|ец ч. мн. ,-цй дурень, дурнйй.
глуп|ея, -ееш; -ях недок. дурнішати, дур-
ніти.
глупост ж. дурість, глупбта, глупство;
ф ~ на тьркалета Хймині кури; бабині
досвітки; на городі бузина, а в Кйєві дядько;
дурнйця.
глутнйца ж. зграя; ~ вьлци зграя вовків.
глух, -а, -о; -и 1. глухйй; ~ човек глуха
людйна; 2. (про звуки) глухйй, приглуше-
ний; с ~ глас глухйм голосом; 3. глухйй,
віддалений; безлюдний; ~-а провйнция глу-
ха провінція; 4. перен. глухйй, пізній, глибо-
кий; ~-а нощ глуха ніч; 5. перен. глухйй,
нечуйний, нечутлйвий; 0 ~-а (потайна)
доба див. доба; ~-а лйния інша роль, не те
місце; викам катб ~ кричати на все горло
(весь рот); горлати на все горло; горло дер-
ти (драти).
глухар ч. глухар.
глухарче с. кульбаба.
глухоням, -а, -о; мн. глухонеми глухоні-
мйй; учйлище за глухонеми школа для глу-
хонімйх.
глухота ж. 1. глухота, глухість; 2. глибока
тйша.
глухч|о ч. мн. -овци розм. глухар, глухань;
знев. глушко, глушман.
глуш|ея, -ееш; -ах недок. глухнути, втра-
чати слух.
глушйна ж. бот. 1. горошок; 2. бур’ян,
(мн.) плевели.
глушина ж. діал. 1. глушина, глухо-
мань; глуш; 2. запущене поле.
гльбина ж. поет. заст. див. дьлбочина.
гльтва|м недок:./гльтна ковтати (час від
часу)/ковтнути; ~ хапче ковтати пілюлю;
телефбньт гльтна стотйнките ми телефон
проковтнув мої стотйнки; трябваше да
гльтна и тази обйда я повйнен був проковт-
нути й цю образу.
гльтк|а ж. 1. ковток; ~ вода ковток водй;
пйя на ~-и пйти ковтками; 2. анат. глотка.
гльч ч. і ж. тільки одн. див. гльчка.
гльчка ж. гомін, гамір; (розм.) гвалт.
гмурва|м се недок./гмурна се поринати/
порйнути; ~ се вьв водата поринати у воду.
гмур|ец ч. мн. -цй орн. норець (пірнйкоза);
~ рогач норець (пірнйкоза велйка); мальк
~ пірнйкоза мала.
гмурка|м се недок. див. гмурвам се.
гмурн|а се, -еш се; -ах се док.: гмурвам се
(див.).
гнев|ен, -на, -но; -ни гнівний, розгніваний;
~ протест гнівний протест.
гневлйв, -а, -о; -и запальнйй; гарячий,
дратівлйвий, дражлйвий; ~ нрав запальнйй
(дратівлйвий, дражлйвий) характер (но-
ров).
гнев|я, -йш; -йх гнівити, сердити; ~ се
гніватися, сердитися.
гнезд|б с. 1. гніздо; кубло; щьркелово ~
лелече гніздо (кубло); 2. перен. гніздо, осе-
ля; 3. с. г., техн. (місце висіву) гніздо;
~ на цапфа цапфене гніздо; няколко ~-а
картбфи кілька гнізд картоплі; 0 вйя (свй-
вам/свйя) ~ вйти, звивати/звйти (собі)
гніздо (кубельце); ~ на осй (осйно ~)
бсяче (осйне) гніздо (кубло).
гнездов, -а, -о; -и гніздовйй.
гнезд|я, -йш; -йх гніздйтися, гніздуватися;
~ се гніздйтися, коренйтися.
гнет ч. гніт, гноблення.
гнет|я, -йш; -йх гнобйти, пригноблювати;
тйснути.
гнйда ж. гнйда.
гнйдав, -а, -о; -и розм. завошйвлений.
гнил, -а, -о; -и гнилйй; ф падат катб ~-и
круши падають як підкошені; стьпвам/
стьпя на ~-а дьска ставати/стати на слизь-
кйй шлях (на слизьку дорогу).
гнй|я, -еш; -х гнйти, гнйстй, тліти; 0
~ в затвора томйтися у в’язнйці.
гнб|ен, -йна, -йно; -йни гнійний, якйй гно-
їться; ~-йно течение гнійне вйділення.
гнойще с. діал. гноївня, гноїще, гноярка.
гной
128
годежник
гно|й ж. тільки одн. і ч. мн. -еве, гнойїца
1.	гній; 2. діал. заст. гній, добриво,
гнойнйца ж. гнійнйк, вугор.
гном ч. гном.
гносеологйч|ен, -на, -но; -ни див. гносео-
логйчески.
гносеологйческ|и, -а, -о; -и філос. гносео-
логічний; ~-ни основи гносеологічні осно-
ви (засади).
гностицйзьм ч. тільки одн. гностицизм.
гно|я, -йш; -йх недок. гноїтися; раната
~-й рана гноїться.
гнояса|м док.: гноясвам (див.).
гноясвам недок./гноясам наривати/нар-
вати.
гнус ч. і ж. незм. огйда, відраза; ме е
мені гйдко (брйдко, протйвно); изпйтвам ~
зазнавати огйду (відразу).
гнус|ен, -на, -но; -ни мерзотний, мерзенний,
огйдний, огйдливий, підлий; ~-на клевета
огйдний наклеп.
гнуслйв, -а, -о; -и гидлйвий, бридлйвий.
гнуснав, -а, -о; -и див. гнусен.
гнусота ж. мерзотність, мерзенність.
гнусотйя ж. розм. див. гнусота.
гнус|я се, -йш се; -йх се 1. зазнавати огйди;
2.	гидувати, гребувати, брйдитися.
гньс|ен, -на, -но; -ни заст. див. гнусен.
гньс|я се, -йш се; -йх се заст. див. гну-
ся се.
гняв ч. тільки одн.; чл. ф. гнев|ьт, -а гнів;
0 излйвам/излея гнева си вьрху някого
обрушувати свій гнів на кого.
го займ. особ. див. той, то \
гоблен ч. гобелен; копрйнен ~ шовковий
гобелен.
говедар ч. 1. скотар, череднйк; діал. гай-
дар; 2. перен. розм. з н е в. груба, нео-
тесана людйна.
говедарка ж. скотарка, череднйця.
говедарни|к ч. мн. -ци хлів, саж.
говедарница ж. див. говедарник.
говедарск|и, -а, -о; -и 1. пастушачий, па-
стуший; 2. перен. розм. грубий, неотесаний,
хамулуватий; брутальний.
говедарче с. пастушок, чабанець.
говед|о с. 1. худоба, велйка рогата худоба;
худобина, худібчйна (розм.); 2. перен. розм.
тварюка, скотйна.
говедовьд ч. скотар.
говедовьд|ен, -на, -но; -ни скотарський.
говежд|и, -а, -о; -и 1. яловичний; ~-о месо
яловичина; 2. у знач, ім.: ~-о тс.; 0
~-а муха гедзь, сліпень.
гов|ея, -ееш; ях недок. 1. говіти; 2 (про не-
вістку) мовчати (як вираз поваги до свекра,
свекрухи, старших тощо).
говор ч. 1. говір; розмова; 2. вимова;
3.	лінгв. говір, говірка; діалект; местен ~
місцевий говір (діалект), місцева говірка;
шбпски ~ шопський говір (діалект).
говор|ен, -на, -но; -ни 1. мовний; 2. лінгв.
говірковий, діалектний.
говорйм, -а, -о; -и розмовний; ~ езйк
розмовна мова.
говорйтел ч. 1. дйктор; ~ на рад йото
дйктор радіо; 2. оратор, промовець; 3. у де-
яких країнах — офіційний представнйк,
якйй виголошує точку зору певної партії,
угруповання, установи і т. ін.; 4 р о з м. гуч-
номовець.
говорйтелка ж. 1. (про жінку) дйктор; тя
е добра ~ вона хороший дйктор; 2. (про
жінку) оратор, промовець.
говорлйв, -а, -о; -и 1. балакучий, говіркйй,
говорючий; гомінлйвий; 2. п е р е н. (про об-
личчя, очі і т. ін.) виразний.
говор |я, -иш; -их недок. 1. говорйти; воло-
діти якою-небудь мовою; ~-ите ли бьлгар-
ски? Ви говорите по-болгарськи? той ~-и
бавно він говорить повільно; 2. (висловлю-
вати думки) говорйти, розмовляти; да не
~-им за това не будемо говорйти про це;
3. (бути доказом, доводити) говорйти, свід-
чити; това ~-и за нашите постижения це
говорить (свідчить) про наші досягнення;
4.перен. говорйти, виражати, свідчити, про-
мовляти; ~ с езйка на цйфрите говорйти
мовою цифр; очйте му ~-еха всйчко очі
його говорйли (виражали) все; 5. перен.
бути, жйти, існувати, мати місце; в него ~-и
чувството за справедлйвост в ньому живе
почуття справедлйвості; 0 без да ~ за...
не говорячи про...; ~ врели-некипели, ~
неврели-некипели говорйти (молоти, верзтй,
плестй) дурнйці (нісенітниці); теревенити;
~ на аба кйдати (пускати) слова на вітер;
говорйти на вітер; ~ на едро перебільшу-
вати; загинати; ~ на разни езйци с някого
говорйти різними мовами з ким; ~ право в
очйте говорйти прямо в очі; не си ~-им
ми не розмовляємо (між собою).
годеж ч. заручини, сватання; (заст.) змо-
вини; врьщам ~-а відмовляти старостам
(під час заручин); правя ~ обручати.
годежар ч. 1. (у весільному обряді) сват,
староста; 2. гість, запрошений на заручини.
годежарк|а, ж. І. сваха, свашка; 2. гостя,
запрошена на заручини.
годежарск|и, -а, -о; -и стос, старости, сва-
хи.
годеж|ен, -на, -но; -ни 1. стос, заручин; 2.
(вбрання, обряд) обручальний, шлюбний;
~ прьстен обручка, шлюбний (обручаль-
ний) перстень.
годежни|к ч. мн. -ци діал. див. годежар.
годежница
129
гблф
годежница ж. діал. див. годежарка.
гбд|ен, -на, -но; -ни придатний, (розм.)
годящий; ~ за употреба придатний для
вживання.
годен, -а, -о; -и 1. заручений; засватаний;
2. у знач. ім. тільки мн.: -ите наречений і
наречена.
годенй|к ч. мн. -ци 1. жених, наречений;
2. т і л ь к и м н. наречений і наречена; (у
знач, ім.) заручені.
годенйца ж. наречена; тя е негова ~ вона
його наречена.
годйн|а ж. 1. рік; всяка ~ щороку, щоріч-
но, кожного року; йдната ~ наступного ро-
ку; той е на двадесет ~-и йому двадцять
років; цяла ~ цілий (весь) рік; 2. тільки мн.
рокй, часй; през тежките ~-и на войната
у важкі рокй війнй; студентски ~-и студент-
ські рокй; усйлни ~-и важкі рокй; 0 влй-
зам/вляза в ~-и ухбдити/увійтй в [дозрілі]
літа; дохбдити/дійтй до зрілого віку (зрілих
літ), ~-и наред роками; ~-ите преминават
рокй минають; за много ~-и мнбгії літа
(побажання); на ~-и сьм бути в літах;
на млади ~-и у молоді рокй, замолоду, за
молодйх літ; не за ~-ите си не по літах; не
си знає ~-ите нещо нема зносу чому; Но-
ва ~ Новйй рік; честйта Нова ~! з Новйм
роком!
година|к ч. мн. -ци діал. див. годиначе.
годиначе с. 1. однорічна [домашня] тва-
рйна; 2. однорічна дитйна.
годиняса|м док.: годинясвам (див.).
годинясва|м недок:./годинясам 1. досяга-
ти/досягтй одного року; детето годиняса
дитйні минув одйн рік; 2. проживати/про-
жйти рік; 3. розм. затрймуватися/затрй-
матися надовго десь.
годйш|ен, -на, -но; -ни річнйй; ~ абона-
мент річна передплата; річнйй абонемент;
~ план річнйй план; ~-но време пора року.
годйшни|к ч. мн. -ци щорічник; статия в
~-ка стаття в щорічнику.
годйшнина ж. 1. річнйця; (мн.) роковйни;
~ от деня на победата річнйця з дня перемо-
ги; по случай на ~-та з нагоди річнйці;
2. (газет, журналів) річна підшйвка.
год|я, -йш; -йх недок. і док. заручати/за-
ручйти; ~ се заручатися/заручйтися.
годява|м недок. заручати; ~ се заруча-
тися.
годявка ж. див. годеж.
гб|ен, -йна, -йно; -йни діал. відгодова-
ний, угодований; гладкйй (про тварин),
гбзба ж. їжа, страва, (мн.) харчі.
гол \ -а, -о; -и 1. голий; оголений; 2. легко
одягнений; 3. (нічим не заповнений) голий,
пустйй; ~-и стенй голі стіни; 4. (позбавле-
ні 7—2498
ний волосся, рослинності і т. ін.) голий;
~-а глава гола голова; ~-и клони голі гіл-
кй; 5. розм. (без нічого) голий; самйй; ~ чай
голий чай; млякото е ~-а вода молоко —
сама вода; 0 ~ глад звірячий (страшен-
ний) голод; ~ като сокбл (пушка) голий як
бубон (турецький святйй); ~-а вода сьм
а) бути мокрим до кісток (як хлющ); бути
мокрим з головй до ніг; б) ж а р г. бути (опи-
нятися) в скрутному (у важкому) станови-
щі; ~-а йстина чйста (щйра, істинна) прав-
да; ~-и думи див. дума.
гол 2 ч. мн. -ове гол; вкарвам ~ забивати
гол.
гола|к ч. мн. -ци заст. див. гол так.
гол гота ж. голгофа (заст.).
голем|ец ч. мн. -цй розм. 1. (людина, яка
займає високе становище) поважна особа
(персона); 2. знев. (про пихату, чванливу
особу) велйке цабе, велйка цяця.
голем|ея, -ееш; -ях недок. збільшуватися;
~ се величатися; заноситися, бундючитися^
чванитися.
големина ж. величина, розмір.
големка ж. заст. 1. жінка, яка займає
високе становище; 2. знев. (про пихату,
чванливу жінку) велйка цяця; (заст.) гордй-
ня.
големкйня ж. заст. див. големка.
голем|я се, -йш се; -йх се з а с т. див. голе-
мея се.
голишар ч. безпере (неоперене) пташеня.,
гблмайстор ч. результатйвний нападаю-
чий (у футболі, хокеї та ін.).
голобрад, -а, -о; -и безбородий,
головрат, -а, -о; -и з голою шйєю.
гологлав, -а, -о; -и 1. з непокрйтою голо-
вою; ~-а (розм.) простоволоса; 2. бритого-
ловий; лйсий, плішйвий.
голок рак, -а, -о; -и голоногий (розм.);
босий, босоногий.
голомеше с.гдете ~ фольк. молодйй бога-
тйр.
голосемен|ен, -на, -но; -ни: ~-ни растения
(у знач. ім. мн.) голонасінні.
голослбв|ен, -на, -но; -ни голослівний, без-
підставний; ~-но обвинение безпідставне
обвинувачення.
голослбви|е с. мн. -я голослівність, без-
підставність.
голота ж. 1. нагота, голйзна; 2. перен.
оголеність; непідробність, справжність.
голотйя ж. 1. бідність, мізерність; убозтво,
убогість; 2. р і д к о біднота, біднякй; 3. наго-
та, голйзна.
голта|к ч. мн. -ци розм. знев. бідар; обід-
ранець.
гблф 1 ч. мн. -ове гольф (спортивна гра)
голф
130
горйво
голф 2 ч. мн. -ове гольфи (штани).
гол|ям, -яма, ямо; еми 1. (за розміром) ве-
ликий; ~ град велике місто; 2. (визначний)
велйкий, значнйй, важлйвий; ~-ямо сьбй-
тие велйка подія; 3. (інтенсивний) велйкий,
сйльний; ~-яма горещина сйльна спека;
4. (значущий, відомий) велйкий, видатнйй;
~ успех велйкий успіх; ~ учен видатнйй
(визначнйй) учений; 5. (про вік) велйкий,
дорослий; старший; най-~-ямата й дьщеря
е студентка її старша дочка — студентка;
6. у знач, ім.: ~-емите дорослі; 0 ~-емият
прьст середній палець; Голям Сечко фольк.
січень; ~-яма клечка знев. велйке цабе,
велйка цяця; ~-яма раб от а знев. подума-
єш/подумати тільки; Голямата мечка астр.
віз; ер ~ лінгв. єр (заст.); мало и ~-ямо
від малого до велйкого (старого); мале й ве-
лйке; всі, кому не ліньки.
гоненица ж. квач.
гонйтба ж. 1. (переслідування втікача)
погоня, гонйтва; 2. гоніння; 3. перен. го-
нйтва, посйлене прагнення.
гонйтел ч. гонйтель, переслідувач, гнобй-
тель.
гонче с. гончак; (у знач, ім.) гонча.
гон|я, -иш; -их недок. 1. (переслідувати)
гнатися, гонйтися, ганятися; кучето ~-и за-
ека собака гониться за зайцем; 2. гнати,
гонйти, проганяти; нйкой не го ~-и його
ніхто не жене; 3. р оз м. їхати, прямувати,
направлятися; 4. п е р е н. (до ідеалу, мети)
прагнути, пориватися; 5. розм. пересліду-
вати; лицятися,залицятися; 6. (про відрізок
часу, період життя) наближатися, ітй;
~ шестдесетте годйни наближатися (ітй) до
свого шістдесятиліття; 0 ~ вятьра шукай
(ловй, доганяй) вітра в полі; идй го ~-й
тс.; ~ Михаля а) тс.; б) даром (даремно)
порох витрачати; в) зоставатися ні з чим;
(док.) піймати (дістати, ухопйти, з’їсти)
бблизня; ~ се ганятися (одйн за одним).
гора ж. ліс; гай, діброва; ~ от рьце ліс
рук; ниє дьлго вьрвяхме из ~-та ми довго
йшли лісом; зелена ~ зелений гай; 0 сьбй-
рам/сьбера ~-та здіймати/здійняти галас
(бучу); хващам/хвана ~-та ітй/пітй в ліс
(про гайдуків, партизанів).
горд, -а, -о; -и гордий.
горделйв, -а, -о; -и гордовйтий, гордівлй-
вий.
горделйв|ец ч. мн. -ци гордій, гордівнйк
(розм.).
горделйвка ж. гордячка, гордівнйця
(розм.).
горд|ея се, -ееш се; -ях се пишатися, гор-
дйтися, величатися; ~ сьс своя труд пиша-
тися-(гордйтися) своєю працею.
гбрдиев: ~ вьзел гордіїв вузол.
присл. 1. нагорі, наверху; угорі; 2. вй-
ще, нагору, наверх; 3. по-~ вищ. ст. вйще;
більше; виж по-~ дивйсь вйще; той е на
вьзраст не по-~ от петдесет йому не більше
п’ятдесятй років; 0 ~ главата! вйще голо-
ву! ~ рьцете! руки вгору! до ~ доверху;
от ~ до долу від верху (зверху) донйзу.
гбре-дблу присл. більш-менш, більш або
менш, приблйзно; так собі.
гореизлбжен, -а, -о; -и вищевйкладений,
вйкладений вйще.
гореказан, -а, -о; -и вищезгаданий, зга-
даний вйще; с бглед на ~-ото решение з ура-
хуванням (ураховуючи) вищезгадане рі-
шення.
горелка ж. спец. 1. пальнйк; заварьчна ~
зварювальний пальнйк; 2. форсунка; ~ за
високо налягане форсунка високого тйску.
гбр|ен, -на, -но; -ни 1. верхній; ~-на дреха
верхній одяг; 2. вищезгаданий, згаданий вй-
ще; 3. (про ступінь у навчанні, службовій
ієрархії і т. ін.) вйщий, старший; ученйци
от ~-ните класове учні старших класів.
горене с. 1. горіння, згоряння, згорання;
двигател с вьтрешно ~ техн. двигун внут-
рішнього згоряння; 2. спалювання, спален-
ня; 3. (з лікувальною метою) припікання.
горение с. горіння (вогню).
гореозначен, -а, -о; -и вищезазначений,
зазначений вйще; ~-и даний вищезазначе-
ні дані.
горепосочен, -а, -о; -и вищевказаний, ука-
заний вйще.
гореречен, -а, -о; -и вищеназваний, назва-
ний вйще.
гореспоменат, -а, -о; -и вищезгаданий, зга-
даний вйще.
гбрест|ен, -на, -но; -ни гіркйй; тужний,
сумнйй; ~ спомен гіркйй (сумнйй) спогад.
горещ, -а, -о; -и 1. гарячий; ~-а вода
гаряча вода; 2. (палючий) гарячий, пекучий,
жаркйй; ~-о п лад не гарячий південь (по-
лудень); 3. перен. (сповнений енергії, при-
страсті) гарячий, палкйй; ~ спор палка су-
перечка; ~-а любов гаряча (палка) любов;
0 ~-о произвбдство гаряче виробнйцтво.
горещина ж. жара, спека.
горещници тільки м н. останні три дні
лйпня, які в народі вважаються найбільш
жаркйми.
горещ[я се, -йш се; -йх се недок. гарячй-
тися, дратуватися, роздратовуватися.
горйв|ен, -на, -но; -ни пальнйй; ~-ни ма-
териали пальні матеріали.
горйво с. мн. горива паливо, пальне;
ракетно ~ ракетне паливо (пальне); течно
~ рідке паливо.
горила
131
госпбдствувам
горила ж. горила.
горйст, -а, -о; -и лісовйй, лісистий; ~-а
местност лісйста місцевість.
горйца ж. див. горйчка.
горйчка ж. лісок, гай, гайок, дібровка.
торкана ж. розм. бідолаха, сірома, сірома-
ха (про жінку).
горница ж. лйшок; залишок.
горниіце с. 1. (верхня частина чого-не-
будь) верх; 2. халява.
горнолужйшк|и, -а, -о; -и верхньолужиць-
кий; ~ езйк верхньолужицька мова.
горняк ч. тільки одн. 1. північний
вітер; 2. вітер, якйй дме з гір.
горолом ч. діал. бурелом, вітролом.
горолом|ен, -на, -но; -ни нещадний (вели-
кий, сильний); с ~-на сйла з нещадною сй-
лою.
гороцвет ч. назва деяких ліснйх або гір-
ськйх квітів (конвалії, горицвіту, первоцві-
ту та ін.).
горск|и, -а, -о; -и 1. лісовйй, ліснйй; ~
край лісовйй (ліснйй) край; 2. у знач. ім.
ліснйчий; 3. у знач, ім.: ~-ото ліснйцтво;
0 ~ певец орн. вівчарик; ~-а звездйца бот.
зірочник; ~-а зидарка орн. повзик; ~-а
разгонка бот. чорний паслін; ~-а улулйца
орн. сова; ~-а чучулйга орн. лісовйй жай-
воронок; ~-а ягода лісова сунйця; ~-о
врабче орн. польовйй горобець; ~-и пйлета
(пилцй) лісові розбійники.
горч|а, -йш; -ах недок. гірчйти; водата
~-й вода гірчйть; това кафе не ми ~-й
ця кава не здається мені гіркою.
горчйв, -а, -о; -и гіркйй; ~-а йстина гірка
правда; ~-и думи гіркі слова; ~-и тревй
Гіркі трави; 0 ~-а трева бот. бобівник три-
лйстий; ~ хап гірка пілюля; изпйвам/из-
пйя ~-ата чаша див. изпйвам.
горчивина ж. 1. (про смак) гіркість, гір-
кота; той усеїца ~ він відчуває гіркоту;
2. перен. гіркість, гіркота.
горчйвка ж. горілка, настояна на гіркйх
травах; 2. діал. бот. цикорій дйкий (Пет-
рові батогй).
горчйлка ж. 1. (про їжу, ліки) гіркйй,
з гіркйм смаком; 2. перен. гіркість, гіркота.
горчйло, с. мн. горчила див. горчйлка.
горчйца 1 ж. гірчйця.
*	2	*	г	• *
горчйца ж. назва деяких лікарських рос-
лйн з гіркйм смаком (звіробою, хмелю та
ін.).
гбр|ьк, -ка, -ко; -ки 1. гіркйй; ~-ка скрьб
гірка скорбота, гіркйй сум; 2. у знач, ім.:
горкйя[т|, горката, горкото; горкйте ч., ж.,
с., мн. бідолашний, сердешний.
гор|я \ -йш; -ях недок. 1. горіти; 2. (світи-
тися) горіти, давати світло; фенерчето ~-й
ліхтарик горйть; 3. перен. горіти, червоніти;
лицето ~-й облйччя (лице) пашйть (го-
рйть); 4. перен. горіти, бути в жару; тялото
~-й тіло горйть; 5. перен. (захоплюватися)
горіти, палати; 0 ~ от желание палко ба-
жати (жадати, прагнути); палати (горіти)
бажанням; ~ си прьстите а) обпікатися,
б) паскудити (поганити) руки; работата
~-й в рьцете на някого діло (робота) горйть
у руках (під руками) у кого.
гор|я 2, -йш; -йх недок. 1. пал йти, спалюва-
ти; 2. (обігрівати) топйти, палйти, опалюва-
ти; те ~-ят вьглища вонй топлять (опалю-
ють) вугіллям; 3. (про сонце) пектй, палйти;
(розм.) смажити; 4. перен. (дорікати) пек-
тй, мучити; хвилювати; 0 ~ вар спец, гасй-
ти вапно.
горян|ин ч. мн. -и 1. горянин, горець;
2. тільки одн. діал. гірськйй вітер.
господ ч. господь, бог; дядо ~ господь
бог; вярвам в ~-а вірити в бога; 0 ако е
рекьл ~ господь (бог) дасть; нехай (хай)
господь (бог) боронить (мйлує)!; ~ да те
пази не дай боже, боронй (боронь, крий, хо-
вай) боже!; нехай (хай) бог (господь) мй-
лує (боронить)!; ~ да ти е на помощ боже
поможй (помагай)!; бог на поміч!; ~ здраве
да ти дава дай боже здоров’я тобі!; даде ~
господь (бог) дав; добьр е ~ нехай (хай)
господь (бог) боронить (мйлує)!; едйн ~
знає одному богові (господу) відомо (звіс-
но); бог його знає; кактодал ~ що (як) бог
дав (послав); чул те ~ твоїми (вашими)
б устами та мед пйти.
господар ч. 1. власник, володілець; 2. (ро-
ботодавець) господар; 3. перен. господар,
повновладний розпорядник; ~ на положе-
нието господар становища.
господарка ж. 1. власниця, володільниця;
2. (роботодавець) господарка, господйня.
господарск|и, -а, -о; -и 1. господарський,
належний господареві; 2. багатий, замож-
ний.
господарува|м недок. володарювати, пану-
вати.
господ|ен, -ня, не; -ни господній; ~-ня
воля господня воля.
господ|йн ч. мн. -а пан.
господйнчо ч. мн. -вци знев. (при звертан-
ні) панок.
господствен, -а, -о; -и (переважаючий)
панівнйй, пануючий.
господство с. панування, владарювання;,
перевага.
господствува|м недок. 1. (розпоряджати-
ся) панувати, владарювати; 2. перен. (все
охоплювати, заповнювати) панувати; домі-
нувати.
5*
госпожа
132
градеж
госпожа ж. заст. пані.
госпожица ж. панна, панночка; (розм.)
панянка.
гбст ч. мн. -и гість; неканен ~ непроханий
(незваний, непрошений) гість; отйвам на
~-и ітй (їхати) в гості; скьп ~ дорогий
гість.
гбстба ж. див. гбзба.
гбст|ен, -на, -но; -ни: ~-на стан вітальня;
у з н а ч. і м.: ~-на тс.
гбстенка ж. гостя; 0 жьлта ~ тубер-
кульоз; (перев. мн. заст.) сухоти.
гостйлница ж. 1. невелйкий ресторан;
2. заст. готель.
гбстна див. гбстен.
гостолюбйв, -а, -о; -и гостйнний, хлібо-
сольний; ~-а стопанка гостйнна господар-
ка.
гостоприем|ен, -на, -но; -ни гостйнний;
~-ни хбра гостйнні люди.
гостува|м недок. 1. гостювати; 2. гастро-
лювати; у нас гостува бьлгарската естра-
да у нас гастролює болгарська естрада.
гостуване 1. перебування в гостях; 2. га-
стролі (мн.).
гост|я, -йш; -йх док.: гощавам.
готварница ж. кухня (в установах гро-
мадського харчування).
готварск|и, -а, -о; -и кухонний, кухарський,
куховарський; (розм.) поварський; ~ нож
кухонний ніж; ~-а кнйга куховарська кнй-
га; ~-а сол кухонна сіль; ~-о изкуство
куховарське (кухарське) мистецтво;, ~-и
сьдове (одн.) кухонний посуд.
готварство с. тільки одн. готування, при-
готування їжі, кулінарія; курсове по ~
кулінарні курси.
готвач ч. кухар, куховар; майстор-~ шеф-
кухар.
готвачка ж. куховарка, кухарка.
гбтв|я, -иш; -их 1. (їжу) готувати, гото-
вити; тя добре ~-и вона добре готує; 2.
(здійснювати якесь завдання) готувати, під-
готовляти; ~ домашното си готувати до-
машнє завдання; ~ се готуватися; ~ се за
йзпит готуватися до іспиту; ~ за пьт готу-
ватися (збиратися, лаштуватися, споряджа-
тися) в дорогу; 0 ~ капан на някого готува-
ти пастку кому; ~ номер на някого під-
строювати [неприємність] кому.
готи мн. готи.
готйческ|и, -а, -о; -и готйчний; ~ шрифт
готйчний шрифт.
готов, -а, -о; -и 1. готовий; вйнаги ~
завждй готовий; магазйн за ~-и дрехи ма-
газйн готового одягу; 2. (охочий) готовий,
ладен, ладний; (діал.) радний; ~ да платя
готовий (ладний) заплатйти; 0 ~-и парй
заощаджені гроші; ймам ~ бтговор мати на
все готову відповідь; на ~-о на всьому гото-
вому.
готован, готован|ин ч. мн. -и розм. знев.
дармоїд; нероба; ледар.
готованка ж. розм. знев. дармоїдка; неро-
ба; ледарка, ледащйця.
готбвност ж. готовність; ббйна ~ бойова
готовність; 0 с ~ охоче, радо, залюбкй, з
дорогою душею, з готовністю.
гощава|м недок./гостя частувати/поча-
стувати; участувати, угощати/угостйти
(розм.); ~ се/~ се багато їсти/поїсти.
гощавка ж. частування, почастування;
(розм.) угощання.
го|я, -йш; -йх недок. відгодовувати; ~ се
товстіти; товстішати; гладнути.
грабва|м недок./граб на 1. (швидко) хапа-
ти, схбплювати/схопйти; 2. викрадати/вй-
красти; ф ~/~ ангелите на някого крутй-
ти/закрутйти голову кому; запаморочува-
ти/запаморочити голову кому; вьоб-
ражението уражати/уразити уяву;
окотона някого привертати/привернути ува-
гу кого; пушка братися/узятися за
зброю; ~ се/~ се швйдко відправляти-
ся/ відправитися.
грабеж ч. грабіж, грабунок; грабування.
грабйтел ч. грабіжник.
грабйтелск|и, -а, -о; -и грабіжницький;
~-а война грабіжницька війна.
граблйв, -а, -о; -и хйжий; ~ звяр хйжий
звір, хижак.
грабн|а, -еш; -ах док.: грабвам (див.).
граб|я, -иш; -их недок. 1. грабувати; 2.
(схоплювати) брати швйдко (одне за од-
ним); 0 ~ мома заст. красти наречену.
гравйра|м недок. і док. гравірувати.
гравитацибн|ен, -на, -но; -ни гравітацій-
ний.
гравитация ж. фіз. гравітація.
гравьбр ч. гравер.
гравьбрск|и, -а, -о; -и граверний.
гравюра ж. гравюра.
град 1 ч. мн. -ове 1. місто; уроч. град;
от ~ на ~ з міста в місто; стблица на
Народна република Бьлгария е ~ Сбфия
столйця Народної Республіки Болгарії —
місто Софія; 2. нар.-поет. фортеця, твер-
дйня.
град 2 ч. тільки одн. (опади) град; валй
(пада) ~ іде град; зьрно ~ градйна; очу-
кан от ~ побйтий градом; ф ~ го бил не-
показнйй, незугарний; пада като ~ ко-
титься (ллється, стікає) градом.
градация ж. градація.
градеж ч. будування, споруджування; бу-
дівнйцтво.
ірадец
133
гранйт
град|ец ч. мн. -овце містечко.
градйв|ен, -на, -но; -ни 1. будівний, буді-
вельний; ~ материал будівельний матеріал;
2. п е р е н. творчий; ~ труд творча праця.
градйво с. тільки одн. будівельний мате-
ріал.
градйна ж. 1. сад; овбщна ~ фруктовий
сад; 2. город; зеленчукова ~ город; 3. сад,
парк; ботанйческа ~ ботанічний сад; град-
ска ~ міський сад; зоологйческа ~ зооло-
гічний сад (зоосад, зоопарк); 0 детска ~
дитячий садок (дитсадок); хвьрлям/хвьрля
камьни в нечия ~ кйдати/кйнути (шпурля-
ти/шпурнути) грудкою (грудки, камінці і
т. ін.) у город чий; водою бризкати на кого.
градинар ч. 1. садівник; 2. (овочівник)
городник.
градинарка ж. 1. садівниця; 2. городниця.
градинарск|и, -а, -о; -и 1. садовий, сад-
ковий; 2. городній; 0 ~-а супа овочевий
суп.
градйнск|и, -а, -о; -и садовий, садковий;
~-и цветя садові квіти; ф ~ чай бот. шав-
лія лікарська.
градйщ|е с. городище.
градобйтнина ж. побиті градом посіви,
виноградники і т. ін.
градостройтел|ен, -на, -но; -ни містобудів-
ний.
градоустрбйствен, -а, -о; -и якйй відно-
ситься до благоустрою міста.
градск|и, -а, -о; -и міськйй; ~ комитет
міськйй комітет; ~-о облеклб міськйй одяг.
градус ч. градус; нула ~-а нуль градусів;
осем ~-а над нулата вісім градусів вйще
нуля (тепла); осем ~-а под нулата вісім
градусів нйжче нуля (морозу); спирт седем-
десет ~-а спирт міцністю сімдесят градусів;
сімдесятипроцентний спирт; ф на ~ напід-
пйтку, під чаркою.
градус|ен, -на, -но; -ни градусний; при
~-ни измервания при градусних вимірюван-
нях.
градушка ж. див. град 2.
градче с. (селище) містечко, городок.
град|я, -йш; -йх недок. 1. будувати; 2. пе-
рен. (мати за основу) будувати, творйти;
~ се грунтуватися, базуватися; това се ~-й
вьрху следните прйнципи це грунтується
(базується) на такйх прйнципах.
граждан|ин ч. мн. -и 1. мешканець (жй-
тель) міста; (рідко) городянин; 2 (держави)
громадянйн; пбчетен ~ почесний громадя-
нйн.
гражданка ж. 1. мешканка (жйтелька)
міста; (рідко) городянка; 2. (держави) гро-
мадянка.
гражданск|и, -а, -о; -и 1. міськйй; 2. (стос.
громадянина) громадянський; ~-а сьвест
громадянська совість; ф ~ брак громадян-
ський шлюб; ~-а война громадянська вій-
на; ~-о отделение відділ записів актів гро-
мадянського стану.
гражданство с. тільки одн. 1. мешканці
(жйтелі) міста; 2. громадянство, піддан-
ство; бьлгарско ~ болгарське підданство;
ф право на ~ право громадянства.
грак ч. тільки одн. (про птахів) крякання,
крюкання; (розм.) каркання.
грака|м недок. каркати (розм.).
граква|м недок./гракна 1. (розм.) карка-
ти/каркнути; 2. перен. розм. кйдати-
ся/кйнутися з крйком.
гракн|а, -еш; -ах док.: граквам (див.).
грам ч. мн. -ове грам; ф катб с ~ як в
аптеці; нйто ~ ні (ані) грана.
грамада ж. громада; (зб.) громаддя.
грамад|ен, -на, -но; -ни величезний; ~ ус-
пех величезний успіх; ~-на стая величезна
кімната.
граматй|к ч. мн. -ци 1. граматйст; 2. з а с т.
(розм.) грамотій.
граматика ж. граматика; ~ на бьлгар-
ския книжбвен езйк граматика літературної
болгарської мови.
граматйч|ен, -на, -но; -ни граматйчний;
~-ни правила правила граматики.
граматйческ|и, -а, -о; -и граматйчний;
~ строеж граматйчна будова; ~-и грешки
граматйчні пбмйлки.
грамот|а ж. 1. (у середньовічній Болга-
рії — документ царської канцелярії) грамо-
та; ~-й на бьлгарските царе грамоти бол-
гарських царів; 2. (нагорода за успіхи) гра-
мота; пбчетна ~ почесна грамота.
грамбт|ен, -на, -но; -ни 1. (який уміє чи-
тати, писати) грамотний; письменний; ~-ни
хбра грамотні люди; 2. перен. грамотний;
политйчески ~ політйчно грамотний.
грамофон ч. грамофон; ф повтарям ка-
тб ~ повторювати одне й те ж.
грамофбн|ен, -на, -но; -ни грамофонний;
~-на плбча грамофонна пластйнка, грам-
пластйнка,платівка; ф повтарям катб ~-на
плбча повторювати одне й те ж.
граната ж. граната; рьчна ~ військ, руч-
на граната.
грандибз|ен, -на, -но; -ни грандіозний; ве-
летенський, величезний (за розміром, проя-
вом ); ~-но сьорьжение грандіозна споруда.
грандомания ж. манія велйчності.
грани мн. поет, віти, гілки.
гранйв, -а, -о; -и протухлий (розм.); ~-а
мас протухлий жир.
гранйт ч. граніт; ф твьрд катб ~ твердйй
як граніт.
гранйтен
134
грешка
гранйт|ен, -на, -но; -ни 1. гранітний; ~
камьк гранітний камінь; 2. перен. (міц-
ний, стійкий) непохитний, незламний, не-
зломний.
границ|а ж. 1. межа, рубіж; кордон;
(розм.) гранйця; дьржавна ~ державний
кордон; 2. перен. межа, гранйця; 0 всяко
нещо си йма ~ всьому є межа (гранйця);
зад ~ за кордоном; не зная ~-и в нещо не
знати меж у чому.
гранйч|а, -иш; -их 1. межувати, гранйчити;
Бьлгария ~-и с Румьния Болгарія межує
з Румунією; 2. перен. межувати, гранйчити.
граничар ч. прикордонник.
граничарск|и, -а, -о; -и прикордонний;
~-а служба прикордонна служба.
гранйч|ен, -на, -но; -ни прикордонний;
~-на лйния прикордонна смуга; ~-нй вой-
скй прикордонні війська.
гран|я, -йш; -йх недок. гіркнути; псувати-
ся; маста ~-й жир гіркне (псується).
граняса|м док.: гранясвам (див.).
гранясва|м недок./гранясам гіркну-
ти/згіркнути, прогіркнути; олиото е граняса-
ло олія прогіркла (прогіркнула).
грапа ж. 1. борона; 2. граблі (мн.).
грапав, -а, -о; -и 1. нерівний, шорсткий;
2. перен. кострубатий; ~ езйк кострубата
(суконна) мова.
грапавина ж. 1. нерівність, шорсткість;
2.	перен. кострубатість стилю.
гратис ч. 1. у знач, присл. безкош-
товно, безплатно; 2. у з н а ч. і м. контра-
марка.
графа ж. графа.
графи|к ч. мн. -ци графік; ~ за движение
на влакове графік руху поїздів; часов ~
погодинний графік.
графй|к ч. мн. -ци графік (художник);
произведения на бьлгарски ~-ци твори бол-
гарських графіків.
графика ж. 1. (вид мистецтва) графіка;
2. лінгв. (письмові чи друковані знаки) гра-
фіка.
графйч|ен, -на, -но; -ни графічний; ~-но
изкуство графічне мистецтво.
грах ч. тільки одн. посівний горох.
грахов, -а, -о; -и гороховий; ~-а шушул-
ка гороховий стручок; ~-о пюре горохове
пюре.
грацибз|ен, -на, -но; -ни граціозний, гра-
ційний; ~-ни движения граціозні (граційні)
рухи.
грация ж. грація.
грач|а, -иш; -их недок. каркати, кря-
кати.
греб|а, -еш; гребах недок. 1. черпати, на-
бирати; 2. веслувати, гребтй; 3. перен. (від
когось) здобувати, діставати, черпати; 0
~ парй [катб] с шинйк гребтй (загрібати
і т. ін.) гроші лопатою.
гребалка ж. совок.
гребач ч. див. гребалка.
гребачка ж. див. гребалка.
гребва|м недок./гребна 1. черпати (час від
часу)/черпнути, зачерпувати/зачерпнути;
набирати/набрати; ~ вода с канче черпати
(зачерпувати) воду квартою (розм. кух-
лем); 2. (недок.) веслувати, гребтй; робй-
ти/зробйти гребок; 3. перен. черпати, почер-
пати/почерпнути; запозичати/запозйчити.
гребен 1 ч. 1. гребінь, гребінець; реша ко-
сата с ~ розчісувати волосся гребенем;
2. спец, гребінь; зьбен ~ зубчаста рейка;
3. (наріст на голові деяких птахів) гребінь;
петел с гол ям ~ півень з велйким гребенем;
4. (верхній край гори, хвилі) гребінь, вершй-
на; на ~-а на планината на гребені горй.
греб|ен 2, -на, -но; -ни гребнйй, весловйй;
~ спорт гребнйй (весловйй) спорт.
гребенар ч. гребіннйк.
греб|ец ч. мн. -цй весляр, гребець.
гребло с. 1. граблі (мн.); 2. весло.
гребн|а, -еш; -ах док.: гребвам (див.).
греда ж. 1. балка, брус; колода; напреч-
на ~ бантина; настенна надльжна ~ спец.
мауерлат; подпбрна ~ паля; прьтова ~
наскрізна (гратчаста) балка; 2. спорт, коло-
да; упражнения вьрху ~ вправи на колоді;
0 правя от сламка ~ робйти з мухи слона.
грейва|м недок./грейна 1. починати/поча-
ти світйти, (док.) засвітйти; 2. поет, зорі-
ти/зазоріти.
грейка ж. 1. розм. тепло, теплота;
2. поет, промінь; 3. грілка.
гренадйр ч. гренадер.
грес ч. тільки одн. мастйло, машйнне
масло.
гресйра|м недок. і док. змазувати/змаза-
ти мастйлом (машйнним маслом).
грехбв|ен, -на, -но; -ни 1. грішний; ~ жи-
вбт грішне життя; ~ свят грішний світ;
2. (заст.) гріховний; ~-ни желания гріховні
бажання.
грехота ж. тільки одн.: ~ е гріх, грішно;
~ е да не дбйдеш гріх не прийтй; ф ~ и сра-
мота стид і сором.
греш|а, -йш; -йх недок. 1. помилятися;
допускати пбмйлку; вйе не ~-йте ви не по-
миляєтесь; 2. грішйти, робйти (чинйти)
гріх.
греш|ен, -на, -но; -ни 1. грішний; ~-на
душа грішна душа; 2. помилковий; ~-на
сметка помилковий рахунок.
грешка ж. пбмйлка; печатна ~ друкарсь-
ка пбмйлка; правопйсна ~ правопйсна по-
грешник
135
гробите
милка; 0 допускам/допусна ~ допуска-
ти /допуст йти помилку, робйти/зробйти пб-
мйлку; изпадам/изпадна в ~ тс.; припуска-
тися/припустйтися (допускатися/допустй-
тися) пбмйлки; по ~ помилково.
грешни|к ч. мн. -ци грішник.
грешница ж. грішниця.
гре|я, -еш; грях недок,. 1. (про сонце, во-
гонь) гріти, зігрівати; 2. (випромінювати)
світйти; сльнцето ~-е приветлйво сонце
гріє привітно; 3. (яскраво світити) блища-
ти, сяяти; 4. перен. (про людину) сяяти;
лицето му ~-е його облйччя сяє.
гре|я 2, -еш; грях недок. гріти, нагрівати,
зігрівати; ~ вода гріти воду; ~ се грітися
(на сонці, біля вогню).
грив, -а, -о; -и сірий, сйвий (про колір);
~ сокбл сірий (сйвий) сокіл; ~-и очй сірі
очі.
грйва ж. грйва; ~ на коня грйва коня.
грйвест, -а, -о; -и гриватий, гривастий
(розм.); ~-и коне гриваті (гривасті) коні.
грйвна ж. браслет; златна ~ золотий
браслет.
грйвя|к ч. мн. -ци орн. прйпутень.
грйж|а ж. турбота, турбування, клопіт;
піклування; ~ за децата турбота (піклуван-
ня) про дітей; нямам ~-и без турбот, без
клопоту; 0 бели ~-и дрібні неприємності;
бера ~-и за някого, нещо тривожитися
за кого-що, ким-чим; вземам/взема (пое-
мам/поема) ~-ата за някого, нещо бра-
ти/узяти (переймати/перейняти) на себе
турботи про кого-що; не ме е ~ мені яке
діло; мене це не турбує; полагам/полбжа
~-и за някого, нещо турбуватися/потурбу-
ватися, (недок.) піклуватися про кого-що;
полагам ~-и само за себе си займатися
тільки собою; турям си/туря си (слагам
си/слбжа си) ~ на сьрцето брати/узяти
блйзько до серця турботу про кого-що.
грйж|а се, -иш се; -их се недок. 1. (вияв-
ляти турботу) турбуватися, піклуватися; той
се ~-и за вьншността си він турбується про
свій зовнішній вйгляд; 2. (відчувати триво-
гу) тривожитися, хвилюватися; не се ~-й,
всйчко ще се уредй не тривожся (не хви-
люйся), все улаштується.
грижлйв, -а, -о; -и 1. дбайлйвий, тур-
ботливий; ~ стопанин дбайлйвий господар;
2. старанний, ретельний.
грижбв|ен, -на, -но; -ни 1. дбайлйвий;
~-на жена дбайлйва жінка; 2. стурбова-
ний, занепокоєний.
гриз|а, -еш; грйзах недок. 1. гризти;
~ сухар грйзти сухар; 2. тільки 3 ос.
перен. (здоров'я) підточувати; недьг ~-еше
здравето му недуга підточувала його здо-
ров’я (сйлу); 3. перен. (постійно докоряти)
грйзти; 0 ~ (ям) кбкалите (костите, кра-
ката) на някого перемивати кісточкй (кіст-
ки) чиї; перетирати на зубах кого; ~-е ме
сьвестта совість мене гризе; ~-е ме сьмне-
ние мене бере сумнів.
гризач ч. гризун.
грйзва|м недок./грйзна грйзти (час від
часу), відгризати/відгрйзти.
грйзн|а, -еш; грйзнах док.: грйзвам (див.).
грйм ч. мн. -ове грим; слагам ~ на лицето
накладати грим на облйччя.
гримас|аж. гримаса; правя ~-и гримасу-
вати, робйти гримаси, строїти міни; кривй-
тися, кривлятися.
гримаснич|а, -иш; -их недок. гримасувати,
робйти гримаси, строїти міни; кривйтися,
кривлятися.
гримйра|м недок. і док. гримувати, на-
кладати/накласти грим.
гримировка ж. гримування.
гримьбр ч. гример.
гримьбрка ж. гримерка.
грйп ч. мн. -ове грип; ~ в лека форма
грип в легкій формі; вйрусен ~ вірусний
грип.
грйс ч. мн. -ове манна крупа.
грйф ч. мн. -ове муз. гриф.
гроб ч. мн. -ове труна, домовина; (розм.)
гріб, гроб; 0 до ~-[а] до смерті; до [само-
го] гробу; до [самої] могили; вкарвам/вка-
рам в ~-а заганяти/загнати на той світ і
т. ін. (зводити/звестй) в могилу (труну і
т. ін.); влйзам/вляза в ~-а ітй/пітй (ляга-
ти/лягтй) в могйлу (землю, домовйну і т.
ін.); спочивати/спочйти навіки; умира-
ти/умерти; копая гроб [зад гьрба[ на няко-
го копати яму кому (під ким, під кого);
лягам/легна в ~-а лягати/лягтй в домо-
вйну (могйлу, сиру землю і т. ін.); мьлчалйв
като ~ німий як могйла; намйрам си/наме-
ря си нейде ~-а знаходити/знайтй могйлу
(вічний спочйнок, смерть, кінець); преска-
чам/прескбча ~-а поправлятися/поправи-
тися, минати/минути крйзу (смерть).
гробар ч. трунар.
гробарск|и, -а, -о; -и кладовйщенський,
цвйнтарний; похоронний.
гроб|ен, -на, -но; -ни 1. (стос, могили)
могйльний; ~ камьк могйльний (надгроб-
ний) камінь; 2. перен. гробовйй, могйльний;
§ ~-на тишина гробова (могйльна, мертва
і т. ін.) тйша; ~-но мьлчание мертва (мо-
гйльна, гробова і т. ін.) мовчанка; до ~-на
дьска до смерті (гробу).
гробиш.|е с. мн. -а кладовйще; той е погре-
бай на Софййските ~-а він похований на
Софійському кладовйщі.
гроби щен
136
грббищ|ен, -на, -но; -ни кладовйщенський;
цвинтарний.
грббница ж. гробнйця; тракййска ~ фра-
кійська гробнйця.
гроббв|ен, -на, -но; -ни могйльний; ~-на
тишина гробова (мертва, могйльна і т. ін.)
тйша; ~-но мьлчание мертва (могйльна,
гробова і т. ін.) мовчанка.
грбзд ч. мн. -ове гроно, кйтиця (виногра-
ду).
грбздес. виноград; ~ болгар болгар (сорт
білого винограду); бяло ~ білий виноград;
0 сухо ~ ізюм- френско ~ порічки червоні;
смородина червона; цариградско ~ агрус.
гроздобер 1. збір винограду; 2. час збору
винограду; по ~ під час збору винограду.
гроздоберач ч. збирач винограду.
гроздоберачка ж. збирачка винограду.
грбздов, -а, -о; -и виноградний; ~ сок
виноградний сік; ~-а ракйя виноградна го-
рілка (ракія); ~-о вйно виноградне вино.
грбздовица ж., розм. виноградна горіл-
ка (ракія).
гроз|ен, -на, -но; -ни 1. некрасйвий, не-
вродлйвий, негарний на вроду; ~-на жена
невродлйва жінка; 2. негарний, некрасйвий;
~ почерк некрасйвий почерк; 3. (який наві-
ває страх) грізний; ~ вид грізний вйгляд;
4. (дуже сильний ступенем вияву) страшнйй,
страшенний (розм.); ~ мраз страшенний
(страшнйй) мороз; ~ тряськ страшенний
тріск.
грозн|ея, -ееш; -ях недок. поганіти, пога-
нішати, ставати некрасйвим; тя запбчна
да ~-ее вона почала поганіти (погані-
шати).
грознй|к ч. мн. -ци некрасйвий, неврод-
лйвий, негарний чоловік.
грознйца ж. некрасйва, невродлйва, не-
гарна жінка.
грозота ж. брйдкість, потворність.
грозотйя ж. 1. брйдкість, потворність;
2. страховище, страховисько; страховйдло,
страховйддя (розм.).
гроз|я *, -йш; -йх недок. псувати, нівечити;
тази дреха я ~-й цей одяг їй не йде (не лй-
чить, не до лиця, не пасує).
гроз|я 2, -йш; -йх недок. грозйти, погро-
жувати, загрожувати; ~-й ме опасност
мені загрожує небезпека.
грбмол ч. грім, гуркіт, сйльний шум.
грбм|ьк, -ка, -ко; -ки див. грьмьк.
гром|я, -йш; -йх недок. громйти; ~ врага
громйти ворога.
грдса ж. спец, грос (ч. заст.).
гротеска ж. гротеск (ч.).
грдхва|м недок./грбхна 1. падати/упасти
(звичайно від утоми); 2. старіти/постаріти,
грухам
старішати/постарішати; дряхліти/одрях-
літи.
трохи|а, -еш; -ах док.: грохвам (див.).
грохот ч. гуркіт, гуркотіння, гуркотання.
грохбт|я, -иш; -их недок. гуркотіти, гур-
котати; гримотіти, гримотати.
грош ч. мн. -ове заст. грош (двадцять
стотйнок); ф до ~ до останнього гроша;
калпав ~ фальшйва монета; нямам пукнат
~ ні гроша (копійки) немає (нема) за ду-
шею; без копійки (грошей); счупен ~ не
струва някой лбманого (щербатого, мідно-
го) гроша (шага, шеляга) не вартий (не
варт) хто, що; нікудйшній хто, що.
груб, -а, -о; -и 1. (з нерівною поверхнею)
грубий; ~-а прежда груба пряжа; 2. (стос,
елементарних правил) грубий; ~ инстйнкт
грубий інстйнкт; ~ натуралйзьм грубий на-
туралізм; ~-и нрави грубі звйчаї; 3. (про
голос, звук) грубий, різкйй; 4. грубий, не-
культурний, неввічливий, неделікатний; ~-и
шегй грубі жарти; 5. грубий, недопустй-
мий; ~-а грешка груба пбмйлка; 6. грубий,
приблйзний, схематйчний; загальний; ~-а
сметка приблйзний (грубий) підрахунок.
грубиян, грубиян|ин ч. мн. -и грубіян,
грубиянка ж. грубіянка.
грубиянск|и, -а, -о; -и хамський (заст.);
~-и обноски грубі (брутальні) манери.
грубост ж. 1. (про вдачу, поводження)
грубість, брутальність; 2. тільки мн. грубість
(грубе слово, грубий вчйнок); той не се
обрьщаше нйкога с ~ кьм тях він ніколи
не звертався до них грубо.
грудест, -а, -о; -и бульбовий; ~ корен
бульбовий корінь.
грудка ж. 1. бульба; 2. діал. грудка,
голова (сиру, бринзи).
грузйн|ец ч. мн. -ци грузйн.
грузйнка ж. грузйнка.
грунд ч. тільки одн. жив., спец, грунт,
грунтовка (про фарби).
грундйра|м недок. і док. грунтувати, по-
кривати/покрйти грунтовкою.
груп|а ж. група; громада; ~ ученйци гру-
па учнів; те се сьбйрат на ~-и вонй зби-
раються групами; 0 партййна ~ партійна
група (партгрупа).
групйра|м недок. і док. групувати; згуртб-
вувати/згуртувати; ~ се групуватися; згур-
тбвуватися/згуртуватися.
групирбвк|а ж. 1. групування; згуртову-
вання; 2. угруповання.
групов, -а, -о; -и груповйй; ~ отговбр-
ник відповідальний за групу.
груповщина ж. групівщйна.
грух виг. рох, хрю.
груха|м 1 недок. діал. див. грухтя.
грухам
137
губя
груха|м 2 недок. діал. лущити пшеницю
(від лушпиння).
грухт|я, -йш; -йх недок. рохкати, хрокати,
хрюкати.
грьб ч. мн. гьрбове; чл. ф. гьрб|ьт, -а
1. спйна; той ладна по ~ він упав на спину;
2. перен. задня частина, зворотний бік;
3. (гірський) хребет; той се изкачй на гьрба
на планината він піднявся на гірський хре-
бет; 0 вземам/взема на свой ~ нещо бра-
ти/узяти (переймати/перейняти) на себе
щось; вземам/взема и дрехата (рйзата) от
гьрба на някого див. вземам; давам/дам ~
на някого, нещо повертатися, повернутися
плечима (спиною) до кого, чого; да ти вйдя
гьрба! забирайся!; ідй геть!; геть звідси!;
зад гьрба на някого за спйною кого, чого;
ззаду; позаду; крйя се зад гьрба на някого
ховатися за спйною чиєю; лежа на гьрба
на някого сидіти на шйї чиїй, у кого; виїж-
джати на спйні чиїй; виїжджати на кому;
обрьщам/обьрн а ~ див. обрьщам; обрь-
щам/обьрна ~ на някого див. обрьщам;
сьдйрам/сьдера гьрба на някого спуска-
ти/спустйти шкуру (три шкури, сім шкур) з
кого; тренере ми рйзата на гьрба див. рйза.
грьбла ж. з н е в. горбата.
грьбль|о ч. мн. -овци з н е в. горбань, гор-
батий.
грьбна|к ч. мн. -ци 1. хребет, хребетний
стовп; 2. перен. основа, стрйжень.
грьбнач|ен, -на; -но; -ни 1, хребетний;
2. у знач, ім.: ~-ни хребетні.
грьд ж. тільки одн. (передня частина
тулуба від шиї до живота) груди (мн.).
грьд|ен, -на, -но; -ни груднйй; 0 ~ глас
груднйй голос; ~ кош грудна клітка;
(розм.) огруддя; ~-на жаба грудна жаба.
грьдоббл|ен, -на, -но; -ни 1. туберкульоз-
ний; 2. хворий на легені.
грьк ч. мн. гьрци грек.
грьклян ч. гортань, (розм.) горлянка;
горло.
грьклянов, -а, -о; -и гортанний.
грьм ч. мн. ~-ове і гьрмове 1. грім; плаша
се от гьрма лякатися грому; 2. блйскавка;
ладна (удари) ~ ударив грім (ударила
блйскавка) ; 3. (гучні звуки) грім, гуркіт; 0
~ да ме удари! побйй мене грім!; бий мене
сйла божа!; хай мене грім (лиха годйна)
поб’є!; като ~ от ясно небе як (мов, немов)
грім з [ясного] неба.
грьмва|м недок./грьмна 1. стріляти (час
від часу)/вистрілити, стрельнути; без да
грьмне пушка без жодного пострілу; той
грьмна с пушката він вйстрілив з рушнйці;
2. гриміти/прогриміти; (розм.) гуркоті-
ти/загуркотіти.
грьмлйв, -а, -о; -и гучнйй; ~ глас гучнйй
голос.
грьмн|а, -еш; -ах док.: грьмвам (див.).
грьмбв|ен, -на, -но; -ни поет, громовйй;
~ глас громовйй голос; ~ шум гуркіт (пе-
рекати) грому.
грьмоверж|ец ч. мн. -ци громовержець;
(розм.) громовйк.
грьмовйт, -а, -о; -и голоснйй, гучнйй; гур-
котлйвий, гримкотлйвий, гримлйвий.
грьмбвник ч.: ~ светй Илйя розм. Ілля-
прорбк.
грьмоглас|ен, -на, -но; -ни гучнйй, гомін-
кйй; гучноголосий; голоснйй.
грьмоотвбд ч. громовідвід.
грьмоотвбд|ен, -на, -но; -ни громовідвід-
нйй.
грьмотевица ж. гуркіт (перекат) грому;
грім; катб ~ як грім (буря).
грьмотевич|ен, -на, -но; -ни 1, громовйй;
2. блискавйчний; ~-но настьпление блиска-
вйчний наступ.
грьм|ьк, -ка, -ко; -ки голоснйй, гучнйй;
~-ка слава гучна слава; ~-ки рькопляска-
ния бурхлйві оплески; ~-ки фрази гучні
фрази.
грьнци мн. череп’яні (гончарні) вйроби.
грьнчар ч. гончар.
грьнчарница ж. гончарня.
грьнчарск|и, -а, -о; -и гончарний, че-
реп’яний; ~-и изделия череп’яні вйроби.
грьнчарство с. тільки одн. гончарство,
грьсти мн. розм. коноплі.
грьцк|и, -а, -о; -и 1. грецький; ~-а култу-
ра грецька культура; 2. у з н а ч. і м.: ~
грецька (мова).
грьцмул ч. розм. див. грьклян.
грях ч. мн. грехове; чл. ф. грех|ьт, -а
гріх; ~ е да се говори така гріх так говорй-
ти; да льжеш е ~ обманювати — гріх; 0
бера греха на някого бути винуватим перед
ким; відповідати за кого; бера ~ на душа-
та си брати/взяти гріх на душу; ~ ти на
душата як тобі не совісно (соромно); из-
купвам/изкупя греха си спокутувати гріх
(провйну); опрощавам/опростя греховете
на някого відпускати/відпустйти гріхй чиї.
губер ч. кйлим.
губерка ж. циганська голка.
губ|я, -иш; -их недок. 1. (забувати) губй-
ти; ~ вещи губйти речі; 2. перен. (про
якості, почуття) втрачати, гаяти, марнува-
ти; ~ авторитет втрачати авторитет; ~ вя-
ра в някого, нещо втрачати віру в кого, що;
~ сйла втрачати сйлу; ~ сьзнание не-
притомніти; втрачати свідомість; ~ ума си
втрачати (втрачувати) розум; 3. тратити,
зазнавати збйтків (втрат); мати збйтки
гугла
138
гьба
(втрати); 4. (призводити до загибелі) губи-
ти, нищити; 0 ~ власт над себе си утрачати
(губити) владу над собою; губити самовла-
дання; ~ мярка утрачати почуття міри;
~ поява под краката си втрачати грунт під
ногами; ~ се 1. (втрачатися) губитися;
2. пропадати, (розм.) запропаститися; 3.
збиватися з дороги; 4. (робитися невиди-
мим) губитися, зникати; ~ се от очйте зни-
кати з очей; ~ се от пбгледа тс.; се в
предположения губйтися (плутатися) в
догадках (здогадках); не знати що й ду-
мати.
гугла ж. 1. башлик; 2. гугла; гостро-
верха хутряна шапка; (розм.) кучма.
гуглест, -а, -о; -и якйй має форму баш-
лика.
гугука|м недок. див. гукам.
гугутка ж. горлиця кільчаста (садова).
гуз|ен, -на, -но; -ни винуватий, вйнний,
провйнний; той е ~ він почуває себе винува-
тим; 0 ~-на сьвест нечйста совість.
гука|м недок. 1. воркотати (воркотіти),
воркувати; гьльби ~-т голуби воркують
(воркочуть, воркотять); 2. (розм.) агукати;
детето започна да гука дитйна почала агу-
кати; 3. перен. воркувати, воркотати (ворко-
тіти), ніжно розмовляти.
гуква|м недок./гукна воркотати (воркоті-
ти) , воркувати (час від часу), починати/по-
чати воркувати, заворкувати, проворкувати.
гукн|а, -еш; -ах док.: гуквам (див.).
гулаш ч. гуляш.
гуілйя ж. 1. кольрабі; 2. топінамбур, зем-
ляна груша; соняшник бульбйстий.
гуляй ч. гулянка (розм.); () дрьп-
вам/дрьпна му едйн ~ улаштовува-
ти/улаштувати пиятйку (гульню).
гуляйджйя ч. гуляка; (розм.) гульвіса,
(знев.) гультяй.
гуля|я, -еш; -х недок. бенкетувати.
гума ж. 1. (речовина) гума, каучук;
(розм.) резйна; 2. (гумовий обід колеса)
шйна; всьдехбдна ~ шйна підвйщеної про-
хідності; спука се ~-та лопнула шйна; 3.
(для стирання) гумка; (розм.) резйнка;
4. камедь.
гумен, -а, -о; -и гумовий (розм.) резйно-
вий; ~-и обувки гумове взуття (одн.); 0
~-и прьсти діряві руки.
гуменки мн. спортйвні тапочки.
гумичка ж. гумка; (розм.) резйнка.
гумно с. тік, гарман.
гуня ж. розм. (заст.) гуня.
гурбет ч. тільки одн.: отйвам на (по) ~
відправлятися на заробітки в чужйну;
ходя на (по) ~ мандрувати по чужйх краях
у пошуках роботи.
гурбетчйя ч. людйна, яка мандрує по
чужйх краях у пошуках роботи.
гурва|м недок./гурна занурювати, зануря-
ти (час від часу)/занурити^ ~ се/~ се
пірнати (час від часу)/пірнути, упірна-
ти/упірнути, поринати/порйнути, занурюва-
тися, занурятися/зануритися.
гургулйца ж. горлиця.
гурел ч. гній (на очах).
гурелйв, -а, -о; -и каправий; ~-о дете
каправоока дитйна.
гурел яса|м док.: гурелясвам (див.).
гурел ясва|м недок./гурелясам гноїтися,
загноюватися/загноїтися (про очі); (діал.
док.) скаправіти.
гуркам недок. занурювати, зануряти;
~ се пірнати, упірнати, поринати, занурю-
ватися, занурятися.
гурль|о ч. мн. -овци розм. каправоока
людйна, (рідко) каправобкий.
гурн|а, -еш; -ах недок.: гурвам (див.).
гусла ж. гусла; народний музйчний
смичковий інструмент з однією струною.
гуслар ч. г у с л а р; музикант, якйй грає
на гуслі.
гусларов, -а, -о; -и див. гусларски.
гусларск|и, -а, -о; -и якйй стос, гуслара;
~ песни пісні, що виконуються гусларем.
гусл|я, -иш; -их недок. розм. грати на
гуслі.
гутаперча ж. гутаперча.
ґуца|м недок. діал. 1. (про тварин) рох-
кати, хрокати, хрюкати; 2. (про дитину) агу-
кати.
гуци-гуци (вигук, яким підкликають сви-
ней) паць-паць.
гуша ж. 1. шйя, горло; 2. (у птахів) воло;
3. (хвороба) воло, зоб; 0 ~ за~ залізною
(мертвою) хваткою; йдва ми/дбйде ми до ~
бути сйтим донехочу (донесхочу) (по саму
зав’язку); сит сьм до ~ тс.; стйскам/стйс-
на (хващам/хвана) за ~-та някого бра-
ти/узяти за горло кого.
гушав, -а, -о; -и хворий на зоб.
гуш|а се, -иш се; -их се недок. 1. (щільно
притулятися, припадати) притискатися,
притйскуватися; тулйтися; 2. зіщулюватися,
зщулюватися, щулитися.
гушест, -а, -о; -и якйй має товсту шйю,
велйке горло (воло).
гушка|м се недок. розм. ніжно притиска-
тися, притйскуватися.
гущер ч. ящірка; () бьлвам змйи и (зеле-
ни) ~-и метати грім і блйскавку (громй і
блйскавки); обкладати прокльонами; про-
клинати.
гьб|а 1 ж. бот. гриб; бели ~-и білі грибй;
отровни ~-и отруйні грибй; ходя за ~-и
і ьба
139
гьрбя се
ходити по гриби (за грибами); ядйвни ~-и
їстівні грибй; 0 бйсерна ~ мухомор; бяс-
на ~ неїстівна сироїжка; нйкнат катб ~-и
след дьжд ростй як (наче, неначе) грибй
після дощу.
гьба 2 ж. губка; морска ~ морська губка;
0 мййна ~ губка для миття.
гьбав, -а, -р; -и грибнйй; 0 ~ е с парй
някой дурні гроші в кого, грошей хоч греблю
гатй в кого.
гьбар ч. грибар, грибівнйк (розм.).
гьбарка ж. грибарка, грибівнйця
(розм.).
гьбен, -а, -о; -и грибнйй; ~-а чорба гриб-
нйй суп.
гьбест, -а, -о; -и губчатий, губчастий.
гьбовйд|ен, -на, -но; -ни грибоподібний;
~-на форма грибоподібна форма.
гьбяса|м док.: гьбясвам (див.).
гьбясва|м недок./гьбясам 1. плісняві-
ти/запліснявіти; 2. (про руки) зморщувати-
ся, мбрщитися/зморщитися (від води).
гьвкав, -а, -о; -и гнучкйй; ~ езйк гнучка
мова; ~ стан гнучкйй стан; ~-а полйтйка
гнучка політика.
гьвкавина ж. див. гьвкавост.
гьвкавост ж. тільки одн. гнучкість.
гьгн|а, -еш; -ах недок. гугнявити, гугнйти,
гугніти.
гьгнйв, -а, -о; -и гугнявий, (розм.) гуня-
вий.
гьгрйца ж. зоол. довгоносик.
гьдел ч. 1. лоскотання; ме е мені лос-
котно (лоскітно); 2. перен. болюче (враз-
лйве) місце; болюча (слаба, слабка)
струна.
гьделйчка|м недок. лоскотати; ~ само-
люб иет о тішити самолюбство.
гьдулар ч. гудулар; музикант, який
грає на гудулці.
гьдулка ж. г у д у л к а; народний музйч-
ний смичковий інструмент з трьома-п’ятьма
струнами.
гьзер ч. р оз м. 1. сіднйця; 2. зад, задня
частйна чого-небудь.
гьк вигук: ни ~ ні (ані) слова; ни ~ ни
мьк нічичйрк; (розм.) анічичйрк; (розм.)
анітелень; ні (ані) пари з уст (рота); ні
(ані) мур-мур.
гьква|м недок. /гькна бурмотати/пробур-
мотати, мймрити/промймрити, (розм.) мур-
мотати/промурмотати.
гі>кн|а, -еш; -ах док.: гьквам (див.).
гьл-гьл вигук буль-буль.
гьлта|м недок. 1. ковтати; ~ вьздух ков-
тати (хапати) повітря; ~ хапчета ковтати
пілюлі; 2. жадібно сприймати; перен.
(розм.) ковтати; 3. проковтувати, переноси-
ти образи; 0 ~ всяка дума жадібно ловй-
ти кожне слово; ~ думите си ковтати сло-
ва; ~ дьлббко нещата брати блйзько до
серця.
гьлч|а, -йш; -ах недок. діал. 1. лаяти,
сварйти; корйти; той пбчна да го ~-й він
почав його лаяти; 2. (кричати) галасувати;
(знев.) галдйкати; 3. (розмовляти, бесідува-
ти) говорйти.
гьльб ч. голуб; див ~ дйкий голуб.
гьльбар ч. голубар, голубовбд, голуб’ят-
ник.
гьльбарни|к ч. мн. -ци 1. голубнйк; (розм.)
голуб’ятня, голуб’ятник; 2. і р о н. мансарда;
3. розм. (заст.) буцегарня; (у знач, ім.,
заст.) холодна.
гьльбйца ж. голубка; (заст.) голу-
бйця.
гьльбов, -а, -о; -и 1. голубйний, голуб’я-
чий; ~-о яйце голубйне яйце; 2. (про колір)
ясно-сірий, світло-сірий; О ~-о око бот.
анемона.
гьмж|а, -йш; -ах недок. кишіти, рої-
тись.
гьмжйло с. тільки одн. безліч; (перен.)
мурашник; (розм.) маса; (рідко) сйла (про
велику кількість людей).
гьн|а,'-еш; -ах недок. 1. гнути, згинати,
вятьрьт ~-еше дрьвчетата вітер гнув де-
ревця; 2. (на одязі, тканині) робйти складки;
~ се згинатися; звиватися; гласьт се ~-е
голос переливається; едйният му крак не се
~-е одна нога в нього не згинається;
реката се ~-е річка крутиться (звива-
ється).
гьнка ж. 1. (згин) складка, збор-
ка; 2. (на шкірі обличчя, тіла) зморшка;
3. геол. складка, складина.
гьрбав, -а, -о; -и 1. (про людину) горба-
тий; 2. горбуватий; ~ нос горбуватий ніс;
3. (про людину, постать) зігнутий, згорбле-
ний, скорчений, сутулий; 4. у знач. ім. горба-
тий; горбань; (розм.) горбач, горбун.
гьрбавина ж. 1. тільки одн. опуклість;
вйгин; 2. (підвищення) горб, горбовина, па-
горок.
гьрбат, -а, -о; -и див. гьрбав.
гьрбица ж. 1. (випуклість на спині) горб;
2. (на носі) горбйнка, горбочок, горбик;
3. (невелике підвищення) горб, горбовина,
горбок, горбочок; 4. техн. кулачок; 5. бот.
смердюча хрінниця.
гьрбуша ч. і ж. 1. горбань; (у знач, ім.)
горбатий; (розм.) горбач, горбун; 2. (у знач,
ім.) горбата.
гьрб|я се, -иш се; -их се 1. ставати спйною;
2. горбитися, сутулитися.
гьрда
140
гяурка
гьрда ж. розм. грудь; бюст.
гьрдест, -а, -о; -и широкогрудий, повно-
грудий.
гьрдй мн. 1. груди; (розм.) груднина;
хльтнали ~ запалі груди; дйшам с пьлни ~
дихати на повні (всі) груди; 2. грудйнка;
пушени свйнски ~ копчена свиняча гру-
дйнка; 0 ~ с (срещу) ~ груди в груди;
врукопаш (врукопашну); с открйти ~ з від-
крйтим (з піднятим) забралом.
гьркйня ж. гречанка, грекйня.
гьрлен, -а, -о; -и (стос, горла, голосу) гор-
ловйй; 0 ~-и сьгласни гортанні прйголосні
[звуки].
гьрлест, -а, -о; -и 1. (про голос, крик) гор-
ловйй, гортанний, низькйй; 2. (розм.) гор-
ластий.
гьрлица ж. діал. див. гургулйца.
гьрло с. мн. гьрла 1. горло, горлянка;
боли ме ~-то у мене болйть горло; 2. р о з м.
ангіна; 3. тільки мн. перен. розм. (при
визначенні кількості) душ; чоловік; седем
гьрла сім душ; 4. (звужена частина посуду)
шййка, горло; 5. ущелина, міжгір’я; 0 из ед-
нб ~ в одйн голос; одностайно (одного-
лосно); с ця лото си ~ на все горло (всю
горлянку); дера си ~-то дерти (драти)
горло (горлянку); горлати; галасувати; ре-
петувати; квася си/наквася си ~-то промб-
чувати/промочйти горло.
гьрлоббл тільки одн. ч. ангіна.
гьрл|я, -иш; -их недок. підгортати, обкопу-
вати (кукурудзу, картоплю і т. ін.).
гьрмеж ч. постріл.
гьрмотевица ж. див. грьмотевица.
гьрмотевич|ен, -на, -но; -ни див. грьмоте-
вичен.
гьрм|я, -йш; -ях недок. 1. стріляти;
2. (про грім) гриміти; (розм.) гукати;
3. (про звуки) гриміти, дзвеніти, бряжчати;
4. п е р е н. (набувати великого поширення)
лунати, гриміти; ф ~ си патрбните ви-
черпувати всі доводи; витрачати весь порох.
гьрне с. горщик, горщок, глечик; 0 до-
падам си с някого катб ~ и похлупак пасу-
вати кому, бути відповідним чому; сла-
гам/слбжа похлупак на всяко ~ (недок.)
не лізти (не лазити) за словом (відповіддю
і т. ін.) у кишеню (до кишені).
гьрч ч. мн. -ове судорога, спазм, спазма;
(розм.) корчі.
гьрч|а, -иш; -их недок. 1. робйти складки;
2. (шкіру) морщити, зморщувати; ~ се 1.
корчитися; 2. (про плазунів) звиватися.
гьсеница ж. ент. техн. гусениця.
гьсенич|ен, -на, но; -ни ент. техн. гусе-
ничний.
гьска ж. гуска.
гьсб|к ч. мн. -ци гусак.
гьст, -а, -о; -и густйй; ~-а коса густе во-
лосся; ~-а мьгла густйй туман; ~-о мляко
густе молоко.
гьста|к ч. мн. -ци див. гьсталак.
гьстала|к ч. мн. -ци (мн.) нетрі, дебрі;
хащі.
гьст|ея, -ееш; -ях недок. згущатися, гу-
стішати, ставати густйм; навьтре гората
~-ееше дедалі ліс густішав; тьмнйната
~-ееше сутінки згущалися.
гьстонаселен, -а, -о; -и густонаселений;
~ район густонаселений район.
гьстота ж. густота, густість; щільність;
~ на населението густота населення.
гьта|м недок. розм. валйти, валяти; пе-
рекидати; ~ се перекидатися, переверта-
тися.
гьтва|м недок./гьтна розм. 1. валйти
(час від часу)/повалйти, валяти/поваляти,
перекидати/перекйнути; 2. (убивати) валй-
ти/повалйти; 3. перен. скидати/скйнути (з
престолу), позбавляти/позбавити (влади);
~ се/~ се 1. перекидатися/перекйнутися,
падати/упасти; 2. (захворювати) зляга-
ти/злягтй, занедужувати/занедужати; 3.
умирати/умерти.
гьтн|а, -еш; -ах док.: гьтвам (див.).
гьбл ч. мн. -ове і -ища розм. калюжа.
гьбн ч. мн. -ове шкіра для підошви; під-
метка.
гювендйя ж. розм. проститутка.
гювеч ч. 1. (для приготування їжі) гле-
чик; 2. гювеч; їжа з овочів, приготовлена
в глечику; 3. (для приготування їжі) кон-
сервовані овочі.
гюл ч. мн. -ове 1. троянда; 2. поле, за-
саджене трояндами.
гюлле с. мн. -та і с т. спорт., військ, ядро.
полов, -а, -о; -и трояндовий; ф ~-а вода
трояндова вода; ~-о масло трояндова олія.
гюрултйя ж. розм. шум, гвалт, метушня.
гяур, гяур|ин ч. мн. -и іст. заст. г я у р; у
мусульман — особа іншої віри; іновірець.
гяурка ж. іст. заст. гяурка; у мусуль-
ман — жінка іншої віри; іновірка.
да
141
давам
да1 частка 1. (стверджувальна) так;
(розм.) еге; — Всйчки ли са тук? — Да.—
Усі тут? — Так; 2. (питальна) так, еге ж;
(розм.) га; — Мамо! — Кажи! — Ма-
мо!— Га? Що! 3. (при питаннях, на які
очікують позитивну відповідь) так; чи не
так; вйе ме разбрахте, ~? ви мене зрозу-
міли, так? (чи не так?).
да2 частка 1. (уживається в питальних
реченнях) ~ я купя ли? чи купйти Її?
2. (уживається для вираження побажання,
наказу); ~ живеє... хай живе...; ~ си жив
и здрав бувай живий та здоровий; ти ~
мьлчйш! ти помбвч! 3. (уживається з част-
кою не для підсилення питального характе-
ру речення) чи; ~ не ги загуби? ти не за-
губйв їх? 4. (уживається в конструкції ~ не
би) чи; ~ не би да е кьсно? чи не пізно вже?
5. (уживається для вираження бажання
здійснити щось) якбй; ~ бях се вьрнал
якбй я повернувся; 6. (уживається для
вираження реальної або можливої умови)
як, колй, як тільки; ~ се вьрнем в кьщи
и веднага ще почйваме як тільки прййдемо
додому, відразу будемо відпочивати.
да3 спол. 1. (уживається для вираження
інфінітива); детето знає ~ чете дитйна
вміє читати; трябва ~ раббтим пбвече нам
треба працювати більше; 2. (уживається
як компонент деяких складних спол.: без
~ без того, щоб; так, щоб; частіше перекла-
дається дієприслівниковим зворотом із запе-
реченням, вместо ~ замість того, щоб,
предй ~ перш, перше [,] ніж (як); перед
тим [,] як); без ~ зная това не знаючи про
це; вместо ~ йде на концерт... замість того,
щоб пітй на концерт... 3. (уживається як
компонент складного спол. за ~ на позна-
чення мети дії) щоб; за ~ покажа това
нагледно щоб показати (щоб я показав) це
наочно; 4. (уживається на позначення умо-
ви, за якої відбувається дія) якщо, колй;
~ остане на него, всйчко ще се уреди якщо
покластися на нього, все буде гаразд.
даалйи мн. іст. д а а л ії; турецькі роз-
бійники.
дава|м недок./цам 1. давати/дати; ~
ябьлка на детето давати яблуко дитйні; 2.
(надавати для користування) давати/дати,
здавати/здати; ~ апартаменти под наем на
някого здавати квартйру в оренду кому; ~
парй здавати гроші; 3. розм. давати/дати,
платйти/сплатйти; кблко ~-те за това?
скільки дасте за це? 4. розм. продавати/
продати; 5. давати/дати, дарувати/подару-
вати; булката му даде рйза невістка пода-
рувала йому сорочку; 6. (давати можли-
вість мати, користуватися) відпускати/від-
пустйти, надавати/надати; ~ време за под-
готбвка давати (надавати) час для підготов-
ки; ~ стипендия надавати (давати) стипен-
дію; 7. перен. давати/дати, випускати/вй-
пустити, випромінювати/вйпроменити; ~
светлина давати світло; 8. (про вік, термін)
давати/дати, визначати/вйзначити; пбвече
от 60 годйни не можеш да му дадеш більш як
60 років йому не можна дати; 9. (надавати
можливість робити що-небудь) давати/да-
ти, дозволяти/дозволити; дай дате прегьрна
бще ведньж дай ще раз обійняти тебе; 10.
(здійснювати) давати/дати, улаштбвува-
ти/улаштувати, брганізбвувати/організува-
ти; ~ вечеря давати (улаштовувати) вече-
рю; ~ концерт давати концерт; ф взел-
дал (сьм) вихбдити/вййти в тираж; від-
живати/віджйти свій вік; ставати/стати
непридатним; господ здраве да ти дава див.
господ; ~ аванс(и) див. аванс; ~/~ акьл
на някого див. акьл; ~/~ благословйята
си за нещо див. благословйя; дал [ти] бог
добро див. бог; ~/~ на вересйя див. вере-
сйя; врьзка с някого а) улаштбвува-
ти/улаштувати знайомство, знайомитися/
познайомитися; б) улаштбвувати/улашту-
вати явку;	вятьра на някого див.
вятьр; ~/~ главата си за някого, неща
давати/дати голову свою (собі) відтяти
(відрубати); бути готбвим/вйявити готов-
ність віддати своє життя за кого, що; ~/~
гласа си за някого, нещо див. глас;
грьб на някого, нещо див. грьб; дума
давати/дати слово; обіцяти; (при заручи-
нах) давати/дати слово вірності; ~/~ ду-
мата на някого давати/дати (надавати/на-
дати) слово (можлйвість вйступити) кому;
~/~ зор на някого насідати/насісти на
кого, натискати і натйскувати/натйснути
на кого; ~/~кураж на някого підбадьбрю-
вати/підбадьбрити кого; ~/~ мегдан на.
някого давати/дати можлйвість вйсунутися
кому; обещание обіцяти/пообіцяти;
~/~ основание давати/дати підставу;
~ / ~ подслон на някого давати/дати при-
тулок; ~ / ~ своя дял див. дял; ~/~ чест-
на дума давдти/дати слово честі; даде гос-
под див. господ; каквбто (както) бог дал
див. бог; каквбто (както) дал господ див.
господ; кьде ~-т така де це бачено (вйдано,.
чувано); хто це бачив; не ~/няма да ~ вид
див. вид ’; ще ти дам да (се) разбереш я то-
давление
142
дан
бі дам; я тобі покажу, де раки зимують;
~ си/~ си дума давати/дати собі слово;
~ си/~ си отчет за нещо див. отчет; ~
си/~ си труд брати/узяти на себе обов’я-
зок (труд, клопіт); потрудитися; потурбува-
тися; ~ се/~ се відступати/відступйти,
піддаватися/піддатися; даватися/датися;
той не се ~-ше и продьлжаваше да се
отбранява він не піддавався й продовжував
оборонятися (боронитися).
давление с. тиснення; давлення; фоказ-
вам/окажа ~ в'ьрху някого натискати, тйс-
нути/натйснути на кого; упражнявам/
упражня ~ в'ьрху някого тс.
дав|я \ -иш; -их недок. 1. (умертвляти,
стискаючи горло) давйти, душйти; 2. (про
дим) душйти; 3. перен. давйти, душйти; гні-
тйти; гнобйти; ~ се давйтися; душйти одйн
•одного.
дав|я 2, -иш; -их недок. 1. (у воді) топйти;
2. перен. топйти; ~ мьката си топйти лйхо
(горе); ~ се топйтися.
даден, -а, -о; -и даний; в ~ момент уданий
(цей) момент; ~-а величина дана величина;
ф ~-о згода (згоден).
дажба ж. порція, норма; дневна ~ денна
порція (норма).
дажбен, -а, -о; -и порціонний, нормова-
ний, нормувальний.
даже частка 1. навіть; аж; ~ очйте й
светнаха от радост очі Її’ аж засяяли від ра-
дості; ~ той ще дбйде навіть він прййде; 2.
у знач. спол. навіть; тйхо е, ~ кучета не
лаят тйхо, навіть собаки не гавкають.
дайре с. бубон.
дактйл ч. літ. дактиль.
дактилоскопйч|ен, -на, -но; -ни спец, дак-
тилоскопічний.
дактилоскопия ж. спец, дактилоскопія.
далавера ж. розм. махінація, шахрайст-
во; (розм. рідко) оборудка.
дала|к ч. мн. -ци 1. анат. селезінка; 2.
розм. (про хворобу) телій; сибірка.
далач|ен, -на, -но; -ни анат. селезінковий,
далеко присл. див. далеч.
далекобо|ен, -йна, -йно; -йни далекобійний.
далекоглед1 ч. підзорна (далекоглядна)
труба.
далекоглед 2, -а, -о; -и далекозорий.
далекопровод ч. магістральна лінія елект-
ропередачі.
далеч, далече присл. далеко; 0 ~ йе...
аж ніяк не..., зовсім не..., далеко не...; ~ сьм
от нещо бути далеким від чого; ~ от погле-
да на някого далеко від очей чиїх; отйвам/
отйда ~ досягати/досягтй успіхів; далеко
пітй (зайтй, сягнути).
далеч|ен, -на, -но; -ни 1. (який знаходить-
ся на великій відстані) далекий, дальній;
~ край далекий край; ~-ни странй дальні
країни; от ~ пьт з дальньої дороги; 2. (від-
далений великим проміжком часу) далекий,
давній; ~-но мйнало далеке минуле; 3. (ма-
лоспоріднений) далекий; чужйй; ~-на род-
нйна дальній родич; 0 Далечният йзток
Далекий Схід.
далечина ж. 1. (простір) далечінь; далечи-
на; 2. даль; 3. (час) далечінь.
далй частка спол. чи; ~ е здрав? чи
здоровий він; не зная, ~ ще бьда утре
свободен не знаю, чи буду завтра вільний.
далия див. гергйна.
далнина ж. поет, далечінь, віддалина.
далновйд|ен, -на, -но; -ни далекоглядний;
далекозорий; передбачливий.
далтонйзьм ч. тільки одн. дальтонізм.
далтонйст ч. дальтонік (розм.).
далян ч. обгороджене місце уздовж бе-
рега моря, де ловлять рйбу.
дам 1 діал. див. обор.
дам 2, дадеш; дадох док.: давам (див.).
дама1 ж. 1. дама (заст. розм.); 2. (шахова
фігура) королева; 3. (гральна карта) дама;
~ купа дама чирва.
даіца2 ж. 1. (настільна гра) дама; 2. (ди-
тяча гра) клас.
дамаджана ж. сулія, бутель.
дамар ч. розм. 1. (шлунок) рубець; 2.
суп із рубця; 3. розм. гірн. жйла.
Дамаска ж. адамашок, Дамаск (заст.).
дамаскйн ч. д а м а с к і н; збірник релігій-
но-повчального змісту, пошйрений у Бол-
гарії у XVII—XIX ст.
дамаскинар ч. укладач або перепйсувач
дамаскінів.
дамаскйня ж.: сабя ~ шабля з дамаської
сталі.
дамга розм. 1. цятка; пляма; 2. тавро;
(спец.) клеймо.
дамгбса|м док.: дамгосвам (див.).
дамгосва|м недок./дамгбсам р о з м. 1. пля-
мйти/(розм.) заплямйти, плямувати/запля-
мувати, лишати/лишйти (посадйти) пляму;
забруднювати/забруднйти; ~ рйзата зали-
шати пляму на сорочці; плямйти (плямува-
ти, забруднювати) сорочку; 2. клеймувати,
таврувати/потаврувати; 3. перен. таврува-
ти/затаврувати, плямйти/розм. заплямйти,
плямувати/заплямувати.
дамоклов: ~ меч дамоклів меч.
дамск|и, -а, -о; -и жіночий, дамський;
~ салон жіночий (дамський) салон; ~-о
облеклб жіночий одяг; ~-и обувки жіноче
взуття.
дан 1 вигук бах, бабах.
дан 2 ч. тільки одн. заст. данйна; (рідко)
данак
143
двама
дань; 0 давам/дам ~ вносити/внестй свій
внесок (свою лепту); отдавам/отдам ~
віддавати/віддати належне.
дана|к ч. мн. -ци діал. молодий бичок.
дангалак розм. знев. 1. телепень, бовдур;
2. здоровань, здоровило.
данданйя ж. розм. гвалт; () вдйгам/вдйг-
на ~ здіймати/здійняти галас (бучу); зчи-
няти/зчинйти (збивати/збйти) бучу.
данни тільки мн. дані; статистйчески ~
статистйчні дані.
дано частка, спол. абй, лиш, лише, аби
тільки, тільки б, ~ да бьде така хай,
нехай буде так; ~ завали дьжд абй тільки
пішов дощ; ~ не забравя тільки б не за-
бути.
дансинг ч. танцювальний майданчик.
дантела ж. мереживо; копрйнена ~ шов-
кове мереживо.
дантелен, -а, -о; -и мереживний; мережа-
ний, мережевий; ~-о бельб мереживна
білйзна.
дань|к ч. мн. -ци податок; ~ вьрху общин
доход прибутковий податок; косвен ~ не-
прямйй податок; пряк ~ прямйй податок.
даньч|ен, -на, -но; -ни податковий; ~-на
система податкова система.
дар ч. мн.-ове 1. дар (уроч.); дарунок,
подарунок; принасям в ~ дарувати, (рідко)
приносити в дар; 2. перен. (природи, душі)
багатство, дар; ~-ове на земята дари землі;
3. дар, хист, талант; 0 ~ слово дар мови
(слова), хист до слова.
дара ж. тара; вземам ~-та зважувати
тару;фтдлкова му е~-тавін мілко плаває.
дара|к ч. лін.-ци чесальна (кардочесальна)
машйна.
даракчййка ж. спец, чесальниця.
даракчййница ж. спец, чесальня.
даракчйя ч. спец, чесальник.
дарач|а, -иш; -их недок. чухрати (вовну,
бавовну і т. ін.).
дарба ж. талант, хист, дар; природна ~
природний талант.
дарение с. 1. (мн.) дарй, подарунки; 2. юр.
дарчий лист.
дарйтел ч. дарувальник, дарівнйк; (заст.)
дарйтель.
дарйтел|ен, -на, -но; -ни дарчий (заст.);
дарований.
дарйтелка ж. дарувальниця; (заст.) дарй-
тел ьк а.
дарование с. 1. талант, хист, дар; 2. обда-
рована (талановйта) людйна.
даровйт, -а, -о; -и обдарований, талано-
вйтий, здібний.
даром присл. 1. (безплатно) даром; дурно,
задарма (розм.); 2. (не даючи наслідків)
даремно; (розм.) даремне, марно, дарма;
марне, даром (розм.); това няма да про-
падне ~ це не пропаде дарма (даремно,,
марно).
дарува|м недок. і док. заст. дарувати/по-
дарувати, обдаровувати/обдарувати; наді-
ляти/наділйти; на сватбата го ~-ха с бяла
рйза на весіллі йому подарували білу со-
рочку.
дарчйн ч. корйця.
дар|я, -йш; -йх док.: дарявам (див.).
дарявам недок./даря див. дарувам.
даскал ч. розм. заст. учйтель.
даскалйца розм. заст. учйтелька.
даскалува|м недок. заст. учителювати,,
працювати вчителем.
дата ж. дата, число; коя ~ сме днес?
яка сьогодні дата? яке сьогодні число?;
паметна ~ пам’ятна дата.
дател|ен, -на, -но; -ни лінгв. давальний;
~ падеж давальний відмінок.
датйра|м недок. 1. датувати, ставити да-
ту; 2. вестй початок, існувати від якоїсь
дати; крепостта датйра от IX в. фортеця
існує з IX ст.
дафйна розм. лавр.
дафйнов, -а, -о; -и лавровий; ~ лист лав-
ровий лист.
два числ. кільк. ч. два; двоє; ~ дена два
дні; ~ прозореца два вікна (двоє вікон);
заминавам за едйн-~ дена виїжджати
на день-два; 0 гоня ~ заека гнатися за
двома зайцями; ~-три два-три; кілька; не-
багато; едва свьрзвам/свьржа ~-та края
ледве звбдити/звестй кінці з кінцями; ледве
перебиватися/перебйтися; между ~ огьня
між двома вогнями; тька на ~ стана пра-
цювати у двох місцях.
двадесет числ. кільк. двадцять; ~ годйни
двадцять років.
двадесет|и, -а, -о; -и числ. поряд, двадця-
тий; ~ век двадцяте століття (сторіччя);
двадцятий вік.
двадесетйна числ. кільк. блйзько двадця-
ту приблизно (майже, мало не) двадцять.
дваж присл. двічі, два рази; 0 ведньж-~
див. ведньж; ведньж и ~ ли не одйн раз;
скільки (декілька) разів.
двайсет числ. кільк. розм. двадцять;
0 друго ~! от тобі й на! от тобі й маєш!
отаке!
двайсет|и -а, -о; -и числ. поряд, розм.
див. двадесети.
двайсетйна числ. кільк. розм. див. дваде-
сетйна.
двама числ. збірн. (про чоловіків; про
осіб різної статі) два, двоє, обйдва, обоє;
удвох; ~ брат я двоє братів; ~ раббтници
двамйна
144
двойствен
двоє робітників (два робітника); ~ с него
удвох з ним; нйе живеем ~-та в една стая
ми живемо удвох в одній кімнаті; по ~ по
двоє; 0 ~-трйма двоє-троє; кілька (неба-
гато) осіб (чоловіків).
двамйна числ. збірн. розм. (про чолові-
ків; про осіб різної статі) два, двоє, обйдва,
обоє; удвох.
дванадесет числ. кільк. дванадцять; ~ го-
дини дванадцять років; сега е ~ маса зараз
дванадцять годин (дванадцята година); ще
тренйраме от десет до ~ будемо тренува-
тися від (з) десятої до дванадцятої години
(від (з) десятй до дванадцяти).
дванадесет|и, -а, -о; -и числ. поряд, два-
надцятий; () бие ~-ия час настає час (рі-
шучий момент).
дванадесетйна числ. кільк. блйзько два-
надцяти; приблйзно (майже) дванадцять.
дванадесетопрьст|ен, -на, -но; -ни: ~-но
черво анат. дванадцятипала кйшка.
дванадесетопрьстни|к ч. мн. -ци анат. два-
надцятипала кйшка.
дванайсет числ. кільк. розм. див. два-
надесет.
дванайсет|и, -а, -о; -и числ. поряд, розм.
див. дванадесети.
дванайсетйна числ. кільк. розм. див.
дванадесетйна.
две числ. кільк.: 1. с. (на позначення
числа 2) два; ~ и (плюс) ~—четйри
(~ и (плюс) ~ правят (е равно, се равня-
ва) четири) два й (плюс) два — чотйри
(дорівнює чотирьом); пйша ви ~ (двойка)
ставлю Вам два (двійку); 2. ж. і с. (на по-
значення кількості з двох одиниць) два; дві;
двоє; ~ думи два слова; двоє слів; ~ села
два села; ~ тетрадки два зошити; ~ уче-
нйци дві (двоє) ученйць; 0 ~ парй не
струва някой ломаного гроша (шага, шеля-
га) не вартий (варт) хто; ~-три два-три;
кілька; небагато; думата ми на ~ не ста-
ва/няма да стане див. дума; зная |и| ~
и двеста див. двеста; като ~ и ~ чети-
ри а) як двічі (два рази) по два чотйри;
як два та два; б) напевно; як пйти дати;
на ~-на три абйяк, як-небудь; не мога да
кажа (свьржа) ~ думи двох слів до купи
не зв’язати (не стулйти); двох слів не злі-
пити; превйвам се/превйя се на ~ (на че-
тири) гнутися/зігнутися у три погйбелі.
двегодйш |ен, -на, -но; -ни дворічний,
дволітній; ~-но дете дворічна дитйна; ~-ни
растения дворічні рослйни.
двеста числ. кільк. двісті; 0 зная и две
и ~ бачити все на своєму віку: і погане і
добре.
двигател ч. 1. двигун; двутактов ~ дво-
тактний двигун; ~ с вьтрешно горене дви-
гун внутрішнього згоряння; 2. перен. рушій.
двигател|ен, -на, -но; -ни руховйй; рушій-
ний; ~ нерв руховйй нерв; ~-на ейла ру-
шійна ейла.
двйж|а, -иш; -их недок. 1. рухати, при-
водити в рух; (розм.) двйгати; пружйната
~-и механйзма пружйна рухає (приводить
в рух) механізм; тя ^-еше колйчката на-
сам-натам вона рухала (совала) коляску
тудй-сюдй; 2. рухати, совати; пересувати;
(розм.) двйгати; ~ рька рухати (двйгати)
рукою; ~ столовете совати (рухати) стіль-
ці; едвам ~ краката ледве совати ногами
(ноги); ледве (наейлу) переставляти (пе-
ресувати) ноги; плентатися; 3. перен. руха-
ти, сприяти розвиткові, розвивати; ~ наука-
та рухати (розвивати) науку; ~ работата
посувати роботу; ~ се 1. рухатися, пере-
суватися; ~ се пеш ітй пішки; ~ се с кола
їхати на машині; колата се ^-еше много
бьрзо автомобіль їхав (рухався, пересував-
ся) дуже швйдко; 2. (варіювати) коливати-
ся, хитатися; температура се ^-еше от нула
до пет температура коливалася від нуля до
п’ятй; 3. перен. рухатися; розвиватися, змі-
нюватися; 4. бувати (обертатися) в товарй-
стві; ~ се еред свои приятеля бувати в
колі своїх друзів (серед своїх друзів).
движение с. 1. рух; (у певному напрямку)
прямування; закони на ~-то закони руху;
привеждам в ~ надавати руху; приводити
(пускати) в рух; 2. (на вулиці) рух; улич-
но ~ вуличний рух; 3. перен. (масовий ви-
ступ, діяльність) рух; ~ за мир рух за мир;
народно-освободйтелно ~ народно-виз-
вольний рух; революцибнно ~ революцій-
ний рух; 4. перен. (поступова якісна зміна)
рух; розвиток, ріст.
дво|ен, -йна, -йно; -йни подвійний; двій-
частий, двійчатий; двоїстий; ~-йни вратй
двійчасті двері; ~-йни сьгласни лінгв. под-
воєні прйголосні; с ~-йна ейла з подвійною
(подвоєною) ейлою.
двоеточие с. двокрапка.
двойка ж. 1. (назва цифри і числа 2)
двійка; 2. (предмети, нумеровані цифрою
2); качвам се на ~-та (автобус номер
две) сідати на двійку (автобус номер два);
3. (двоє) пара; сьпружеска ~ подружжя,
шлюбна пара; 4. (оцінка) двійка; той по-
лучи ~ по математика він одержав двій-
ку з математики.
двойкаджийка ж. розм. двієчниця.
двбйкаджия ч. розм. двієчник.
двбйни|к ч. мн. -ци двійнйк.
двойствен, -а, -о; -и 1. подвійний, двоїстий;
~-о чувство подвійне почуття; 2. лукавий,
двор
145
де
нещирий, дволичний; 0 ~-о число лінгв.
двоїна.
двор 1 ч. мн. -ове двір; стопански ~ гос-
подарський двір; учйлищен ~ шкільнйй
двір; 0 монетен ~ монетний двір.
двор 2 ч. мн. -ове іст. 1. (монарх і при-
дворні) двір; 2. маєток.
двор|ен, -на, -но; -ни дворовий; ~-на
врата ворота; ~-но куче дворовий собака;
(розм.) дворняга.
двор|ец ч. мн. -цй палац; ~ на култура-
та палац культури; ~ на пионерите палац
піонерів.
двоум|я се, -йш се; -йх се недок. вагати-
ся, бути нерішучим.
дво|я, -йш; -йх недок. 1. роздвоювати,
ділйти на дві частйни; 2. розділяти, відді-
ляти, роз’єднувати, відокремлювати; ~ се 1.
двоїтися, роздвоюватися; 2. вагатися; бути
нерішучим; 3. з а с т. розлучатися, роз’єдну-
ватися; цуратися, триматися осторонь; (пе-
рен.) сторонйтися; той се ~-й от нас він
сторониться нас (тримається осторонь від
нас).
двояк, -а, -о; -и двоякий, подвійний; ~
смйсьл подвійний смисл.
двуакт|ен, -на, -но; -ни двохактний; ~ ба-
лет двохактний балет.
двубой ч. 1. поєдйнок; двобій; ~ между
отборите двобій між командами; словесен ~
словесний двобій; 2. заст. дуель; двобій.
двубрач|ен, -на, -но; -ни двошлюбність.
двуглас|ен, -на, -но; -ни двоголосний,
двоголосий; ~-на песен двоголосна пісня.
двугодйш|ен, -на, -но; -ни див. двегодй-
шен.
двугьрб, -а, -о; -и двогорбий; ~-а нами-
ла двогорбий верблюд.
двуднев|ен, -на, -но; -ни дводенний; ~-на
конференция дводенна конференція.
двуезйч|ен, -на, -но; -ни двомовний; ~
речник двомовний словнйк; ~-но население
двомовне населення.
двуетаж|ен, -на, -но; -ни двоповерховий;
~-на кьща двоповерховий будйнок.
двузнач|ен, -на, -но; -ни двозначний.
двукат|ен, -на, -но; -ни розм. 1. двопо-
верховий; 2. двійчастий; подвійний; ~ про-
зорец вікно з подвійною рамою.
двукопйт|ен, -на, -но; -ни 1. парноко-
пйтий; 2. у знач, ім.: ~-ни парнокопйті.
двукрак, -а, -о; -и 1. двоногий; 2. у знач,
ім.: ~-о (іронічний епітет людини) двоно-
гий.
двукрйл|ен, -на, -но; -ни 1. двокрйлий;
2. двостулковий, двійчастий, двійчатий; ~
прозорец двостулкове вікно; ~-ни вратй
двійчасті двері.
двулйч|ен, -на, -но; -ни дволйчний, лука-
вий, лицемірний, двоєдушний.
двулйчни|к ч. мн. -ци дволйчна (двоє-
душна, лукава, лицемірна) людйна.
двумест|вн, -на, -но; -ни двомісний, на два
місця; ~-на кола двомісний автомобіль.
двуметров, -а, -о; -и двометровий; ~-а
трьба двометрова труба.
двумотбр|ен, -на, -но; -ни двомоторний; ~
самолет двомоторний літак.
двубст|ьр, -ра, -ро; -ри гострий з обох
боків, двогострий, двосічний.
двупблов, -а, -о; -и двостатевий.
двуреде|н, -на, -но; -ни двобортний; ~-но
пал то двобортне пальто.
двурбг, -а, -о; -и дворогий.
двуседмич|ен, -на, -но; -ни двотижневий.
двуслож|ен, -на, -но; -ни див. двусрйчен.
двусмйслен, -а, -о; -и двозначний; ~ отго-
вор двозначна відповідь; ~-а шега дво-
значний жарт.
двусрйч|ен, -на, -но; -ни лінгв., літ. дво-
складовий.
двуста|ен, -йна, -йно; -йни двокімнатний;
~ апартамент двокімнатна квартйра.
двустран|ен, -на, -но; -ни (спільний) дво-
бічний, двосторонній; обопільний; ~-наспо-
годба двостороння (обопільна) угода.
двутактов, -а, -о; -и техн., муз. двотакт-
ний; ~ двигател двотактний двигун.
двутом|ен, -на, -но; -ни двотомний.
двутомник ч. двотомник (розм.).
двуцвет|ен, -на, -но; -ни двобарвний, дво-
колірний, двокольоровий.
двуцев|ен, -на, -но; -ни двоствольний;
~-на пушка двоствольна рушниця.
двуцевка ж. двостволка; двоствольна
рушниця.
де 1 присл. див. где.
де2 частка розм. 1. (уживається для
підсилення заперечення) та де; де там; звід-
ки; — Помниш ли? — Де ще пбмня! Не! —
Пам’ятаєш? — Та де там пам’ятаю! Ні!;
2. (у сполуч. з част. да вживається при
вираженні співчуття, жалю) якби; ~ да
си бяхме там ах, якби ми були там (на
місці).
де3 частка розм. 1. (уживається при
висловленні спонукання) ну, же, ж; -но, -бо,
бо (з дієсловом у нак. сп.); гледай ~! гляди
ж! глядй-но! дивися ж! дивйсь-но! хайде ~
а) пішлй ж! пішлй-но! б) чи ж, хіба; 2. (ужи-
вається при висловленні підтвердження)
так; авжеж; аякже, адже ж (розм.); раз-
брах ~ так, зрозумів; 3. (уживається
при висловленні заперечення) ну, ну-ну;
е не се сьрдй! ну, не сердься! 4. (ужи-
вається при висловленні погрози) от; ~ бой
дебаркйрам
146
девйз
от я задам (усиплю); 5. (уживається
при висловленні сумніву) авжеж (розм.),
чом не так, та невже, невже ж, та ну; Не
знаєш? Хайде ~ Не знаєш? Авжеж (Та
ну); гидй нар.-поет. ех, ох, ах.
дебаркйра|м недок. і док. військ, ви-
саджуватися/вйсадитися на берег для вій-
ськових дій; висаджувати/вйсадити на берег
десант.
дебати тільки у мн. дебати.
дебатйра|м недок. і док. дебатувати.
дебел, -а, -о; -и 1. товстий; ~ сняг гли-
бокий сніг; ~-а черта жирна (широка)
риса; с ~-и прьсти з товстими (грубими)
пальцями, товстопалий; 2. товстий, повний,
гладкий; ~ човек товста (повна, гладка)
людйна; 3. (який має поперечний переріз
певного розміру) снегьт е ~ 20 см товщина
снігу 20 см; 4. перен. (неделікатний)
грубий, образливий; ~-а шега грубий (об-
разливий) жарт; 0 вйждам/видя ~-ия край
на тоягата бачити/побачити чим це пахне;
~ глас низькйй голос; ~-а глава твердо-
голова (твердолоба) людйна; ~-а льжа
зухвала (груба) брехня; ~-и нерви стальні
(залізні) нерви; ~-и очй див. око; имам
~-а кожа бути товстошкірим (товстошку-
рим); обрьщам/обьрна ~-ия край див. об-
рьщам.
дебелак ч. мн. -ци 1. товстун, гладун;
2. перен. грубіян.
дебел ан ч. товстун, гладун (розм.).
дебелана ж. товстуха, товстуля, гладуха
(розм.).
дебелащина ж. з н е в. грубість, бруталь-
ність.
дебел |ея, -ееш; -ях недок. товстіти, товсті-
шати, товщати; грубнути, гладнути.
дебелина ж. товщина; (розм.) грубина,
грубизна.
дебелоглав, -а, -о; -и розм. твердоголовий,
упертий.
дебелокор, -а, -о; -и товстошкірий, тов-
стокорий.
дебелоок, -а, -о; -и безсоромний, нахаб-
ний.
дебйт 1 ч. фін. дебет.
дебйт 2 ч. спец, дебіт.
дебн|а, -еш; -ах недок. підстерігати, під-
караулювати; вистежувати; ~ се підкра-
датися; підстерігати одйн одного.
дебнешком присл. крадькома, скрадливо;
(розм.) потай, потайки, потайці.
дебри тільки мн. нетрі; ~ на гората лісо-
ві нетрі; ~ на филосбфията нетрі філо-
софії.
дебют ч. дебют.
дебютйра|м недок. і док. дебютувати.
дева ж. заст. поет. діва.
девер ч. 1. дівер; 2. р о з м. боярин (заст.);
дружко.
девесйл ч. любйсток.
девет числ. кільк. дев’ять; 0 докарвам/
докарам вода от ~ кладенеца приводити/
привестй тйсячу доказів.
деветдесет числ. кільк. дев’яносто; 0 ~
и девет пьти сто (тйсячу) разів (раз).
деветдесетгодйш|ен, -на, -но; -ни дев’я-
носторічний, дев’яностолітній.
деветдесет|и, -а, -о; -и числ. поряд, де-
в’яностий.
девет|и, -а, -о; -и числ. поряд, дев’ятий;
Девети септември Дев’яте вересня (на-
ціональне свято НРБ — день визволення —
9 вересня 1944 р.); ~-а симфония на Бет-
хбвен дев’ята симфонія Бетхбвена; 0 ~-а
вьлна дев’ятий вал; ~-ата дупка на ка-
вала остання спйця в колесі; п’яте колесо
до воза.
деветйма числ. збірн. (про чоловіків; про
осіб різної статі) дев’ятеро.
деветйна числ. збірн. розм. див. деве-
тйма.
деветйни тільки мн. (поминки на дев'ятий
день після смерті) дев’ятйни (заст.); 0ба-
бини ~ бабусині казкй; дурнйця, нісеніт-
ниця.
деветйца ж. (назва цифри и числа 9) де-
в’ятка.
деветка ж. 1. (назва цифри і числа 9;
предмети, нумеровані цифрою 9) дев’ятка;
2. розм. (гральна карта) дев’ятка.
деветмйна числ. збірн. (про чоловіків;
про осіб різної статі) дев’ятеро.
деветнадесет числ. кільк. дев’ятнадцять.
деветнадесет|и, -а, -о; -и числ. поряд.
дев’ятнадцятий.
деветнайсет числ. кільк. розм. див. девет-
надесет.
деветнайсет|и, -а, -о; -и числ. поряд.
розм. див. деветнадесети.
деветор|ен, -на, -но; -ни дев’ятиразовий,
дев’ятикратний.
деветорка ж. 1. див. деветка; 2. розм.
(кількість із дев'яти одиниць) дев’ятка,
дев’ятеро.
деветосептемврййск|и, -а, -о; -и якйй стос,
подій Дев’ятого вересня 1944 р.; ~ парад
парад з нагоди Дев’ятого вересня — Дня
вйзволення — національного свята НРБ.
деветстот|ен, -на, -но; -ни числ. поряд.
дев’ятисотий; ~-на годйна дев’ятисотий
рік.
деветстотин числ. кільк. дев’ятсот; ~ руб-
ля дев’ятсот карбованців.
девйз ч. девіз; под ~-а під девізом.
девйца
147
декоратйвен
девйца ж. 1. заст. дівчина; 2. незайма-
на, дівчина; (заст. поет.) діва.
девйческ|и, -а, -о; -и дівочий, дівчачий;
(розм.) дівоцький, жіночий; ~ манастйр
жіночий монастир; ~-а гимназия жіноча
гімназія.
девойк|а ж. дівчина; младежи и ~-и
юнаки і дівчата.
девствен, -а, -о; -и незайманий; непороч-
ний, невинний; ~-а гора незайманий (одвіч-
ний) ліс; ~-а душа незаймана (непорочна,
невинна) душа.
девственица ж. незаймана, дівчина.
дегенерйра|м недок. і док. дегенерувати.
деградйра|м недок. і док. деградувати,
дедй (мн. в/ддядо) мн. предки, прабатькй.
дедуктйв|ен, -на, -но; -ни дедуктивний; ~
метод дедуктйвний метод.
дедукция ж. лог. дедукція.
дее вигук (спонукальне слово, яким під-
ганяють волів, коней) гей.
де|ен, -йна, -йно; -йни діяльний, актйвний;
~-йно участие актйвна (діяльна) участь.
деепричастие с. лінгв. дієприслівник.
дееспосбб|ен, -на, -но; -ни дієздатний;
~-на организация дієздатна організація.
де|ец ч. мн. -йцй діяч; културен ~ діяч
культури; обществен ~ громадський діяч.
дежур|ен, -на, -но; -ни 1. черговйй, вар-
товйй; ~ лекар черговйй лікар; ~-на аптека
чергова аптека; 2. у знач, ім.: ~-ния(т),
~-ната черговйй, чергова.
дежур|я, -иш; -их недок. чергувати; вар-
тувати.
дезертйра|м недок. і док. дезертйрувати.
дезертьор ч. дезертйр.
дезинфекцйра|м недок. і док. дезинфіку-
вати.
дезинфекция ж. дезинфекція; правя ~
робйти дезинфекцію.
дезодорант ч. дезодорант; ~ за тяло де-
зодорант для тіла.
дезорганизатор ч. дезорганізатор.
дезорганизация ж. дезорганізація.
дезорганизйра|м недок. і док. дезорганізо-
вувати/дезорганізувати.
дейност ж. 1. діяльність; научна ~ науко-
ва діяльність; обществена ~ громадська
діяльність; стопанска ~ господарська діяль-
ність; 2. (організації, установи і т. ін.)
діяльність, функціонування;сьрдечна ~ сер-
цева діяльність.
действен, -а, -о; -и дійовйй; діючий; ~-а
помоіц дійова допомога; ~-а пропаганда
дійова пропаганда.
действи|е с. 1. дія, діяння; рьководство за
~ керівнйцтво до дії; 2. тільки одн. (на
інший об'єкт) дія; вплив; под ~ під дією
(вплйвом); 3. дія, вчйнок; неволно ~ ми-
мовільна дія; 4. (у літературних та драма-
тичних творах, театрі, кіно) дія; акт; ~-то
става в наши дни дія відбувається в наші
дні; драма в четири ~-я драма на чотйри
дії; 5. тільки одн. юр. чйнність; ейла; ~ на
закона чйнність (ейла) закону; 6. мат. дія;
четири ~-я на аритметиката чотйри дії
арифметики; 0 военни ~-я воєнні дії.
действйтел|ен, -на, -но; -ни 1. дійсний;
реальний; ~-на случка дійсний вйпадок; 2.
справжній; ~-но уважение справжня пова-
га; 3. дійсний; правомочний; 0 ~ член на
Академията на науките дійсний член Ака-
демії наук.
действйтелност ж. тільки одн. дійсність,
справжність, реальність; 0 в ~ насправді,
в дійсності.
действува|м недок. 1. (про механізми,
машини і т. ін.) діяти, працювати; меха-
нйзмьт действува механізм діє; 2. (здійсню-
вати, розвивати якусь діяльність) діяти,
чинйти; 3. діяти, впливати.
декабрист ч. декабрйст.
декада ж. декада; ~ на народного из-
куство декада народного мистецтва.
декадент ч. декадент.
декан ч. декан; ~ на филологйческия
факултет декан філологічного факультету.
деканат ч. деканат.
декар ч. дек а р; міра земельної площі,
яка дорівнює 1000 кв. м або 0,1 га.
декември ч. грудень; през ~ тази година
у грудні цього року.
декемврййск|и, -а, -о; -и грудневий; ~
вятьр грудневий вітер.
декламатор ч. декламатор.
декламаторка ж. декламатор (про жін-
ку); (розм.) декламаторка.
декламация ж. декламація, декламування.
декламйра|м недок. і док. декламувати,
декларация ж. 1. (офіційна заява; доку-
мент, що має потрібні відомості і т. ін.) де-
кларація; попьлвам ~ заповнювати декла-
рацію; тьрговска ~ торговельна (торгова)
декларація; 2. заст. (письмове прохання
до організації або установи) заява.
декларйра | м недок. і док. 1. (офіційно за-
являти, проголошувати) декларувати; 2. за-
повнювати і заповняти/заповнити, підпйсу-
вати/підписати декларацію (документ, що
має потрібні відомості).
деколте с. декольте; рбкля с ~ сукня з
декольте.
деколтйра|м недок. і док. робйти/зробйти
декольте.
декор ч. декорація.
декоратйв|ен, -на, -но; -ни декоратйвний;
декорация
148
дел я
~-но изкуство декоративне мистецтво; 0
~ плат декоративна тканина.
декораци|я ж. 1. декорація; 2. перен.
декорація; смяна на ~-ите зміна декора-
цій; 3. оздоблення, прикраса; 4. заст. ме-
даль, орден.
декорйра|м недок. і док. 1. декорувати,
прикрашати і прикрашувати/прикрасйти; 2.
заст. (сцену) оформляти і оформлювати/
оформити декораціями; 3. з а с т. (про орде-
ни, медалі) прикріплювати і прикріпляти/
прикріпити.
декрет ч. декрет; ~ за мира декрет про
мир.
декретйра|м недок. декретувати; узаконю-
вати.
делбаж. 1. ділення; (розм.) дільба; 2. п е-
р е н. поет. доля.
делва ж. велйкий глек з двома руч-
ками.
делегат ч. делегат; ~ на конгреса деле-
гат з’їзду; избйране на ~-и за конференция
обрання делегатів на конференцію.
делегатка ж. делегатка.
делегация ж. делегація; правйтелствена
~ урядова делегація.
делегйра|м недок. і док. обирати/обрати
делегатом; (рідко) делегувати.
дележ ч. ділення; (розм.) дільба.
деление с. 1. ділення, розділення; 2. (на
шкалі) поділка; 3. мат. ділення; 4. біол.
ділення.
делй прикм. незм. фольк. (у сполуч. з
власними іменами) відчайдушний, завзятий;
буйна голівонька.
делибашйя ч. заст. 1. д е л і б а ші я; в Ос-
манській імперії — вершник, драбант (охо-
ронець) паші; 2. іст. розбійник, головоріз;
3. розм. буйна голівонька; буйний моло-
дець.
деликат|ен, -на, -но; -ни 1. (який має вишу-
кану зовнішність) делікатний (розм.); вй-
тончений, тендітний; ~-ни чертй на лице-
то делікатні (вйтончені) рйси облйччя; 2.
(розм.) делікатний; кволий, неміцнйй; ~-но
здраве делікатне (кволе, неміцне) здоров’я;
3. делікатний, ввічливий, гречний, люб’яз-
ний, чемний; той е ~ и вежлйв човек він —
делікатна й ввічлива людйна; 4. (який
потребує тактовного ставлення) делікатний,
тонкйй, тактовний; дражлйвий; ~-но по-
ложение дражлйве (делікатне, ніякове) ста-
новище; ~-ни отношения делікатні відно-
шення.
деликатес ч. делікатес.
деликатес|ен, -на, -но; -ни делікатесний,
делйм, -а, -о; -и 1. подільний; 2. у знач,
ім.: ~-о мат. ділене.
делйтба 1. ділення; дільба (розм.); 2.
розподіл, класифікація.
делйтбен, -а, -о; -и 1. якйй підлягає роз-
поділу; 2. класифікаційний; ~ прйзнак
класифікаційна ознака.
делйтел ч. мат. дільнйк; общ ~ спільний
дільнйк.
делйя ч. 1. поет, буйна голівонька; буй-
ний молодець; 2. заст. дел і я; в Османській
імперії — вершник, драбант (охоронець)
паші; 3. іст. розбійник, головоріз.
делни|к ч. мн. -ци будень; 0 не зная ни
ни празник не мати (не знати) спокою (спо-
чйнку, відпочйнку).
делнич|ен, -на, -но; -ни буденний; ~ жи-
вот буденне життя; ~-ни грйжи буденні
турботи.
дел|о с. мн. дела 1. (суспільний характер
діяльності) справа; ~-ото на мира справа
мйру; общопартййно ~ загальнопартійна
справа; 2. (коло занять) справа (розм.);
діло, робота; думите не се различават от
~-ата слова не розходяться з ділом; колек-
тйвно ~ колектйвна справа (колектйвне
діло); 3. тільки одн. (коло занять) справа;
спеціальність, професія, певна галузь знань;
воєнно ~ військова справа; 4. юр. справа;
гледам ~ слухати справу; гражданско ~
цивільна справа; заведа сьдебно ~ пору-
шити (розпочати) судову справу; наказа-
телно ~ кримінальна справа; 5. (доку-
менти, стосовні кого-небудь) канц. справа;
лйчно ~ особйста справа; папка за ~-а
папка для справ; 0 на ~ на ділі; насправді,
у дійсності; преврьщам/превьрна в жйво ~
запроваджувати/запровадити (проводити/
провестй) в життя; здійснювати/здійснйти,
втілювати/втілити.
делов|й, -а, -о; -й 1. діловйй; ~-б заседа-
ние ділове засідання; ~-й книжа ділові
папери; 2. (зайнятий) діловйй, діловйтий;
~-й хора ділові люди; () ~-й презйдиум
робоча презйдія.
деловйт, -а, -о; -и (зайнятий) діловйй,
діловйтий; ~ тон діловйй тон; ~ човек ді-
лова (діловйта) людйна.
деловодйтел ч. діловод.
деловбдство с. тільки одн. діловодство,
делта ж. дельта.
делфйн ч. дельфін.
делфйнов, -а, -о; -и дельфіновий.
дел|я, -йш; -йх недок. 1. ділйти, розподі-
ляти; ~ имот ділйти (розділяти, розподі-
ляти) майно; 2. мат. ділйти, розділяти; ~
двадесет на пет ділйти (розділяти) двадцять
на п’ять; 3. ділйти, розділяти, розмежовува-
ти; реката ~-й град а на две части ріка
ділить місто на дві частйни; 4. (відокремлю-
демагог
149
денгуба
вати одне від другого) ділити; відділяти; 5.
(роз'єднувати) розлучати; 6. (спільно пере-
живати) ділити, поділяти, розділяти; ~ ра-
дост и скрьб с някого ділйти (поділяти,
розділяти) радість і горе з ким; () ~ зальна
си с някого ділитися останнім шматком
хліба з ким; ~ легло с някого бути чоло-
віком і дружиною; ~ мегдан с някого су-
перничати з ким; мірятися силами з ким;
~ от зальна си відмовлятися від найнеоб-
хіднішого; ~ се 1. (мати можливість роз-
поділятися) ділитися; десет се ~-й на пет
десять ділиться на п’ять; 2. (розділятися
на частини, групи) ділитися, поділятися; 3.
(переставати бути разом) розлучатися; 4.
(здійснювати поділ майна) ділитися.
демаго|г ч. мн. -зи демагог.
демагогия ж. демагогія.
демаркацион|ен, -на, -но; -ни: ~-на лйния
демаркаційна лінія.
демаскйра|м недок. і док. демаскувати,
викривати/вйкрити; розкривати/розкрйти.
демек частка (нерідко як вст. сл.) розм.
цебто; тобто, мовляв, мов, виходить, зна-
чить; той кймна: разбрах, ~ він кивнув:
зрозумів, мовляв.
демобилизация ж. демобілізація.
демобилизйра|м недок. і док. демобілізу-
вати.
демография ж. демографія.
демографск|и, -а, -о; -и демографічний;
~-и проучвания демографічні дослідження.
демоде прикм. незм. 1. якйй вййшов з
моди; старомодний; 2. (про людину) ста-
ромодний.
демодйра|м се недок. і док. виходити/
вййти з моди; някои стоки се ~-т деякі
товари виходять з моди.
демодйран, -а, -о; -и що вййшов з моди;
старомодний; ~-и балтони пальта старо-
модного крою (покрою).
демократ ч. демократ; революционни ~-и
революційні демократи.
демократйзьм ч. тільки одн. демократйзм.
демократйч|ен, -на, -но; -ни демократйч-
ний; ~ човек демократйчна людйна.
демократйческ|и, -а, -о; -и демократйчний;
~ строй демократйчний лад; ~-и свободи
демократйчні свободи.
демокрация ж. демократія; вьтрешнопар-
тййна ~ внутріпартійна демократія; со-
циалистйческа ~ соціалістйчна демократія.
демонйч|ен, -на, -но; -ни демонічний.
демонстрант ч. демонстрант.
демонстрантка ж. демонстрантка.
демонстрация ж. 1. (акція протесту в бур-
жуазному суспільстві) демонстрація; мі-
тинг; протестна ~ демонстрація протесту;
2. демонстрація, показ; ~ на физйчески
опити демонстрація (показ) фізйчних дос-
лідів; 3. (вияв, свідчення чого-небудь) де-
монстрація; ~ на сплотенността демон-
страція згуртованості.
демонстрйра|м недок. і док. 1. демонстру-
вати; брати/взяти участь у демонстрації;
на Пьрви май трудещите се от целия свят
~-т своето едйнство Першого травня трудя-
щі всього світу демонструють свою єдність;
2. демонструвати, показувати; ~ модно*
облекло демонструвати модний одяг; 3. (по-
ведінкою, діями) демонструвати; підкреслю-
вати; ~ свбята галантност демонструва-
ти свою галантність.
демонтйра|м недок. і док. техн. демонту-
вати.
деморализйра|м недок. і док. деморалізу-
вати.
ден ч. мн. дни; чл. ф. ден|ят, -я 1. день;
цял ~ цілий день; 2. (доба; певний день
тижня) день; след три ~-а через три дні;
сьботен ~ субота; 3. (кількість часу в ме-
жах доби для роботи, відпочинку і т. ін.)
день; делничен ~ будень; осемчасов рабб-
тен ~ восьмигодйнний робочий день; по-
чйвен ~ вихіднйй день; 4. (календарна
дата) день; Ден на победата День перемо-
ги; Ден на свободата День свободи; Меж-
дунарбден ~ на жената Міжнародний жіно-
чий день; рожден ~ день народження; 5.
(період у житті) день; дни на младостта
дні молодості; 6. дні; життя; до края на
днйте си до кінця своїх днів; <) вйждам/
вйдя бял ~ див. бял; вьпрос на ~-я жи-
вотрепетне питання; ~ по ~ а) з кожним
днем; з кожною днйною; б) день за днем,
день по дню; кожний день; ~ след ~ а) з
кожним днем; з кожною днйною; б) кожний
день; дни наред день у день; день при дні;
щоденно; добьр ~! добрий день!; йма дни
някой не судйлося умерти кому; призначено
жити кому; ката ~ кожний день; щодня; ня-
кой и друг ~ кілька днів; деякий час; день-
два, два-три дні; [от] ~допладнеа) без ро-
ку тйждень; зовсім недавно; б) оглянутися не
встйгнеш (встиг), як...; незчуєшся (незчув-
ся), як...; до часу; до порй до часу; от ~ за
ден живея жйти сьогоднішнім днем; от ~ на
~ а) день у день; день від дня; день крізь
день; б) з кожним днем; з кожною днйною;
кожний день; с ~ а) з кожним днем; день
у день; б) цілими днями; щодня; тйя (тези)
дни днями, на днях; за кілька день;
три дни дуже далеко; убйвам ~-я гаяти
час.
денгуба ж. 1. простій; 2. компенсація за
простій.
дене
150
десети
дене, денем присл. вдень; ~ и но щем
удень і уночі.
денк ч. мн. -ове (великий вузол з речами)
пака.
деннйца ж. зоряниця, ранішня (вранішня,
світова) зоря (зірниця).
денонощ|ен, -на, -но; -ни 1. добовйй, ці-
лодобовий; ~-но дежурство цілодобове чер-
гування; 2. безперервний, постійний.
денонощи|е с. доба; за едно ~ протягом
доби; три ~-я три доби.
денонсйра|м недок. і док. юр. денонсува-
ти, оголошувати/оголосйти договір недійс-
ним.
денува|м недок. днювати, проводити день.
денувка ж. 1. плата за одноденний відпо-
чйнок на турбазі або в готелі; 2. (у військо-
вих і інших походах) днювання, одноден-
ний відпочйнок.
департамент ч. департамент; дьржавен ~
державний департамент.
депо с. 1. депо; железопьтно ~ залізнйч-
не депо; 2. сховище, склад; (заст.) депо;
библиотечно ~ книгосховище.
депозйра|м недок. і док. 1. депонувати,
вносити/внестй депозйт; 2. (заяви, деклара-
ції і т. ін.) подавати/подати, представляти/
представити; ~ заявление подавати заяву;
3. депонувати, віддавати/віддати для збере-
ження; 4. віддавати/віддати в заставу.
депозит ч. 1. (гроші або цінні папери, що
їх вносять до кредитних установ як гарантія
виконання певних обов'язків) депозйт; 2. ве-
лйка кількість товарів (на складах або в
магазинах); 3. певна кількість обов’язко-
вих примірників (екземплярів) друкованої
продукції; 4. (грошова) застава.
депозитки, -на, -но; -ни 1. депозйтний;
2. (про товари на складах або в магазинах)
не реалізований; 3. пов’язаний з обов’язко-
вими примірниками (екземплярами) друко-
ваної продукції; 4. (про суму грошей) за-
ставнйй, закладнйй.
депресйв|ен, -на, -но; -ни депресйвний.
депресия ж. 1. депресія; икономйческа ~
економічна депресія; 2. депресія, пригнічен-
ня; вьтрешна ~ внутрішня депресія; 3. (зо-
на зниженого атмосферного тиску) депресія.
депутат ч. депутат; ~ в НароДното сьбра-
ннє депутат Народних зборів; ~ вьв Вьр-
ховния Сьвет депутат Верховної Ради; изб-
раха го за ~ його обрали депутатом.
депутатка депутат (про жінку), депу-
татка.
депутатск|и, -а, -о; -и депутатський.
депутация ж. депутація.
дер|а, -еш; драх недок. 1. (шкіру) обди-
рати, здирати; 2. (тканину) роздирати; 3.
дряпати, дряпатися; (розм.) дерти; ~ лице-
то дряпати облйччя; 4. перен. розм. зди-
рати (лупйти) по дві шкури, брати (дерти)
втрйдорога (утроє дорожче); 0 ~ жив
някого здирати живцем шкіру з кого; витря-
сати душу з кого; ~ котки (козй, лисйци)
блювати; ~ си гьрлото дерти (драти) гор-
ло (горлянку); горлати; галасувати; ~-ем
си очйте с някого жйти з ким як кіт (кішка)
з собакою (як собака з котом); бути на
ножах з ким; ворогувати з ким; ~ се 1. роз-
риватися, шматуватися, роздиратися; 2. (об-
личчя, одяг) дряпати, дряпатися; шкряба-
тися; 3. розм. надриватися (від крику,
кашлю); лопати, лопатися (від сміху).
дерайлйра|м недок. і док. 1. сходити/зійтй
з рейок (колії); 2. перен. сходити/ зійтй з
свого шляху (своєї дороги).
дере с. 1. яр; 2. річка; 3. вйсохле русло
річки.
деребей ч. мн. -ове 1. ист. бей, якйй не
визнає влади султана; 2. перен. деспот,
тиран, гнобйтель, пригноблювач.
деребействува|м недок. р о з м. тиранити,
гнобйти, пригноблювати.
дередже с. розм. (неприємні обставини)
положення; становище, стан; на какво си ~!
у якому ти стані!
дериват ч. спец, дериват.
дерт ч. мн. -ове розм. турбота; не-
приємність.
десант, ч. військ, десант; вьздушен ~
повітряний десант.
десант|ен, -на, -но; -ни військ, десантний;
~ кораб десантний корабель; ~-ни войскй
десантні війська.
десен, дясна, дясно; десни правий; дясна
рька права рука; дясно око праве око; дяс-
на страна правий бік; десни партии праві
партії; <) дясна рька сьм на някого бути
правою рукою в кого.
десен ч. розцвітка; забарвлення; малю-
нок (тканини); плат с оригинален ~ тка-
нйна з оригінальним малюнком.
десерт ч. десерт; нож за ~ десертний
ніж.
десерт|ен, -на, -но; -ни десертний; ~-но
грозде десертний виноград.
десет числ. кільк. десять; смятам до ~
рахувати до десятй.
десетгодйшнина ж. десятиріччя, десяти-
ліття, десята річнйця.
десетдневка ж. декада; в пьрвата ~ на
януари у першій декаді січня; ~ на бьл-
гарската драма декада болгарської
драми.
десет|и, -а, -о; -и числ. поряд. 1. десятий;
ваканцията започва на ~ канікули роз-
десетйчен
151
джаньм
починаються десятого; 2. у знач, ім.: ~-а
десята; две цяло и една ~-а дві цілих і
одна десята.
десетйч|ен, -на, -но; -ни десятковий; ~-на
дроб десятковий дріб; ~-на система десят-
кова система.
десетка ж. 1. (назва цифри і числа 10;
гральна карта; предмети, нумеровані циф-
рою 10) десятка; вземам ~-та (тролей
номер десет) сідати на десятку (тролейбус
номер десять); 2. (10 карбованців) десятка.
десетмйна числ. збірн. (про чоловіків;
про осіб різної статі) десятеро, десять.
десетни|к ч. мн. -ци десятник.
десетничка ж. десятник (про жінку).
десетокласни|к ч. мн. -ци десятикласник,
десетокласничка ж. десятикласниця.
десетолевка десятка (банкнот у десять
левів).
десетор|ен, -на, -но; -ни десятиразовий,
десятикратний; в ~ размер у десятикрат-
ному розмірі.
десет|ьк ч. мн. -ци іст. десятина (податок).
дескриптйв|ен, -на, -но; -ни спец, дескрип-
тивний; ~-на геометрия нарисна геометрія;
~-на лингвйстика дескриптйвна лінгвіс-
тика.
деснйцаж. 1. правйця, права рука; 2. пра-
ве угруповання, права фракція; (рідко)
правйця.
десничар ч. (у знач, ім.) правий.
деспот ч. деспот.
деспотйзьм ч. тільки одн. деспотйзм.
деспотйч|ен, -на, -но; -ни деспотйчний.
дестилация ж. техн. дистиляція, перегон-
ка; суха ~ суха дистиляція (перегонка).
дестилйра|м недок. і док. техн. дистилю-
вати.
детайл ч. 1. деталь (ж.), подробиця;
2. техн. деталь; резервен ~ запасна де-
таль.
детайл|ен, -на, -но; -ни детальний; ~ план
детальний план.
детайлйра|м недок. і док. деталізувати.
дете с. мн. деца дитйна, (мн.) діти; ~-то
плаче дитйна плаче; децата си играят діти
грають між собою; колко деца ймате?
скільки у Вас дітей? ф галено ~ пестун;
(розм.) любймчик; годйна на ~-то рік дитй-
ни; ~ в майка все живе; ~ на мбите го-
дйни і р о н. мій ровесник; мій одноліток;
от ~ з дитячих років; ставам/стана катб ~
дитйніти/здитйніти; дитйнитися/здитйнйти-
ся; упадати/упасти в дитйнство.
детектйв ч. детектйв.
детектйвск|и, -а, -о; -и детективний; ~ ро-
ман детектйвний роман.
детелйна ж. конюшйна.
детерминйзьм ч. тільки одн. філос. детер-
мінізм.
детерминйра|м недок. і док. детермінува-
ти, обумовлювати/обумовити, спричиняти і
спричйнювати/спричинйти.
детйнск|и, -а, -о; -и 1. дитячий; ~ смях
дитячий сміх; 2. перен. дитячий; легковаж-
ний, несерйозний.
детйнствос. дитйнство; спомени от ~ спо-
гади (спомини) дитйнства.
детйнщина ж. дитйнство, (розм.) дитя-
чість.
дето спол. розм. див. гдето, кьдето.
детронйра|м недок. і док. 1. скидати/скй-
нути з престолу; 2. перен. і р о н. зніма-
ти/зняти з посади.
детск|и, -а, -о; -и 1. дитячий; ~ глас ди-
тячий голос; ~ театьр дитячий театр; ~-а
градйна дитячий садок; ~-а колйчка дитя-
ча коляска; ~-и очй дитячі очі; 2. у знач,
ім.: ~-а дитяча; кімната для дітей.
детство с. див. детйнство.
дефиле с. ущелина; (військ.) дефіле.
дефилйра|м недок. і док. дефілювати, про-
ходити/пройтй урочйсто.
дефинйция ж. дефініція, вйзначення; да-
вам ~ давати вйзначення, визначати.
дефицйт ч. дефіцйт.
дефицйт|ен, -на, -но; -ни дефіцйтний; ~
бюджет бюджетний дефіцйт; ~-на стока
дефіцйтний товар.
деформация ж. деформація.
деформйра|м недок. і док. деформувати,
деца мн. див. дете.
дечурлйга збірн. розм. дітвора, дітлахй,
дітлашня.
дешифрйра|м недок. і док. дешифрувати;
розшифровувати/розшифрувати.
деяние с. діяння; учйнок.
деятел ч. діяч; политйчески ~ політйч-
ний діяч; прбфсьюзен ~ профспілковий
діяч.
деятел|ен, -на, -но; -ни діяльний; актйв-
ний.
деятелност ж. діяльність; книжовна
літературна діяльність.
джаз ч. мн. -ове джаз.
джазов, -а, -о; -и джазовий; ~ оркестьр
джазовий оркестр; ~-а импровизация джа-
зова імпровізація.
джам ч. розм. віконне скло.
джамбаз, джамбаз|ин ч. мн. -и (заст.)
барйшник; перекупник, перепродувач (тва-
рин).
джамйя ж. мечеть.
джанка ж. алича, слйва розлога.
джанковица ж. горілка з аличі.
джаньм частка розм. (при звертанні)
джапам
152
диагонал
дорогий, дорогенький, дорогесенький; душа
моя.
джапа|м недок. розм. чалапати (чалапка-
ти, хлюпати, хляпати, шльопати) по болоті
(грязюці).
джапанки мн. вид гумових або пластма-
сових сандаліїв.
джаса|м недок. розм., грюкати, грюкотіти;
гепати, грюкати, бйти, ударяти, стукати,
калатати.
джасва|м «едок./джасна розм. грюкати
(час від часу), грюкотати і грюкотіти/грюк-
нути; бйти/ударити, стукати/стукнути, ка-
латати/калатнути; ~ се/~се 1. розм. ге-
пати/гепнути, гепатися/гепнутися, шльбпа-
тися/шльбпнутися; 2. божевбліти/збожевб-
літи, (док.) зсунутися (з’їхати) з глузду;
стеряти розум; стерятися розумом.
джаска|м недок. див. джасвам.
джасн|а, -еш; -ах док.: джасвам (див.).
джаста-праста присл. розм. похапцем,
прудко, швйдко; недбало.
джаф вигук (гавкання собаки) гав.
джафва|м «едок./джафна гавкати (час
від часу)/гавкнути.
джафка|м недок. 1. (про собак) дзявкати,
гавкати, цявкати; (розм.) брехати; 2. перен.
гавкати (вульг.); лаяти, сварйти; ~ се
лаятися, сварйтися.
джафн|а, -еш; -ах док.: джафвам (див.).
джеб ч. мн. -ове розм. див. джоб.
джеб|ен, -на, -но; -ни розм. див. джббен.
джебчйя розм. кишеньковий злодій.
джезве с. джезве; кавник, кав’янйк,
кав’ярник (посудина для приготування
кави).
джелат, джелат |ин ч. мн. -и іст., розм.
кат; мучйтель.
джелатск|и, -а, -о; -и властйвий катові;
~-а жестбкост жорстокість ката.
джелеп|ин ч. мн. -и заст. прасол; оптовий
скупник худоби.
джемпьр легкйй жіночий костюм без під-
кладки.
джендем ч. заст. перен. розм. пекло, ад;
0 в ~-а до чорта (дідька) в зуби; вьрвй
в ~-а ідй (ідіть) [собі] (до чорта, під
три чортй і т. ін.).
джентлеменски див. джентьлменски.
джентьлмен ч. джентльмен.
джентьлменск|и, -а, -о; -и джентльмен-
ський; ~-о спорозумение джентльменська
угода.
джепане с. заст. бойовйй припас.
джйбри тільки у мн. виноградні вйчавки.
джйбров, -а, -о; -и зроблений з виноград-
них вйчавків; ~-а ракйя горілка з вино-
градних вйчавків.
джйбровица ж. горілка з виноградних
вйчавків.
джигер ч. розм. див. дроб
джйнс ч. мн. -ове рід (рідко), (розм.) по-
рода; от добьр ~ з хорошої сім’ї; хорошої
породи.
джйнси тільки у мн. джйнси з вельвету.
джирб с. 1. фін. жиро; 2. р оз м. (у мага-
зині) грошовйй оборот.
джоб ч. мн. -ове кишеня; вьтрешен ~
внутрішня кишеня; горен ~ верхня кишеня;
0 бьркам/брькна в ~-а на някого а) за-
пускати/запустйти руку (лапу) в кишеню
чию; б) бйти, ударяти по кишені (гаманцю);
бьркам/брькна в ~-а си видобувати/вй-
добути гроші з гамана; розщедрюватися/
розщедритися; вадя го катб из ~ не лізти
(не лазити) за словом (по слово) до кише-
ні (в кишеню); ~-ьт не стйга на някого
купйло притупйло; купила нема в кого; не по
кишені кому; дьржа рьнете си в джбббвете
див. дьржа; за ~-парись на кишенькові
вйтрати (гроші); пьлн^/напьлня ~-а (джб-
ббвете) си набивати/лзбити (напихати і
т. ін.) кишені (калйтьч. капшук); слагам/
слбжа в ~-а си нещо к * ти/покласти (при-
бирати/прибрати) до с? <ї кишені; слагам/
слбжа в ~-а си няко’- щтикати/заткнути
за пояс кого.
джбб|ен, -на, -но; ~н>; шенькбвий; ~ ча-
сбвник кишеньковий і нник; ~-но нбжче
складаний ножик;	речник кишень-
ковий словнйк;	парй кишенькові
гроші.
джбджен ч. м’ята; пблски ~ м’ята бло-
шйна.
джолан ч. (у тварин) гомілка.
джувка ж. бант; бяла ~ білий бант.
джумбуш ч. розм. веселість, веселощі;
правя си ~ с някого жартувати з кого,
розігрувати, обдурювати; (рідко) розграва-
ти кого.
джунгла ж. джунглі (мн.).
джунджурйя ж. р о з м. дріб’язок (збірн.),
невелйкі предмети (речі).
джурка|м недок. розм. товктй, розтирати,
дробйти; ~ боб товктй (розтирати) ква-
солю.
дзвйзка ж. діал. однорічна (однолітня)
вівця, ярка.
дзьн вигук дзень, дзінь.
диабет ч. діабет; захарен ~ цукровий
(сахарний) діабет.
диабетй|к ч. мн. -ци діабетик (розм.).
диабетйч|ен, -на, -но; -ни діабетйчний.
диагнбза ж. діагноз (ч.).
диагонал ч. діагональ (ж.); по ~ по
діагоналі.
диаграма
153
дйзелов
диаграма ж. діаграма; работна ~ робо-
ча діаграма.
диалект ч. діалект; северно-йзточен ~
південно-східний діалект; говори на ~ го-
ворити на діалекті.
диалект|ен, -на, -но; -ни діалектний; ~-на
дума діалектне слово; ~-на черта діалект-
на риса.
диалектйз|ьм ч. мн. -ми діалектизм; сло-
вообразователен ~ словотворчий діалек-
тизм.
диалектй|к ч. мн. -ци діалектик.
диалектика ж. філос. діалектика; мате-
риалестйческа ~ матеріалістична діалек-
тика.
диалектйческ|и, -а, -о; -и філос. діалек-
тичний; ~ материалйзьм діалектйчний ма-
теріалізм.
диалектоло|г ч. мн. -зи лінгв. діалектолог.
диалектологйч|ен, -на, -но; -ни лінгв.
заст. діалектологічний; ~-на карта діалек-
тологічна карта.
диалектология ж. лінгв. діалектолбгия;
бьлгарска ~ болгарська діалектологія; лек-
ции по ~ лекції з діалектології.
диалектоложк|и, -а, -о; -и лінгв. діалек-
тологічний; ^-и проучвания діалектологічні
дослідження, дослідження з діалектології.
диало|г ч. мн. -зи діалог; импровизйран ~
імпровізований діалог; 0 политйчески ~ по-
літичний діалог. .
диалогйч|ен, -на, -но; -ни діалогічний;
~-на реч діалогічна мова.
диамант ч. діамант; алмаз; брильянт.
диамантен, -а, -о; -и діамантовий; бриль-
янтовий; ~ прьстен діамантовий перстень;
0 ~-а сватба діамантове весілля.
диамантов, -а, -о; -и див. диамантен.
диаметрал|ен, -на, -но; -ни діаметральний;
~-но сечение діаметральний переріз; 0
~-на противоположност діаметральна про-
тилежність.
диамет|ьр ч. мн. -ри діаметр; ~ на отвор
діаметр отвору.
диапазон ч. діапазон.
диафрагма ж. анат., спец., техн. діа-
фрагма.
див, -а, -о; -и 1. дикий; ~ звяр дикий
звір; ~-о куче дйкий собака; ~-о племе
дике плем’я; ~-и растения дикі рослини;
2. дйкий, сором’язлйвий, відлюдкуватий;
той е малко ~ він дикуватий (відлюдку-
ватий); 3. дйкий, глухйй; ненаселений,
безлюдний; ~-о място дйке місце; 4. дй-
кий, грубий, брутальний; жорстокий; ~ те-
рор дйкий (жорстокий) терор; ~-и нрави
дйкі (грубі) звйчаї; 5. перен. розм. буй-
ний, дйкий; невгамовний; нестрймний; ~-а
страст дйка прйстрасть; 0 ~ анасбн бот.
бедрйнець-ломикамінь; ~ пипер бот. очй-
ток їдкйй; ~ тютюн жйвокіст; ~-а копри-
ва глуха біла кропива; ~-а свиня дйкий
кабан; ~-а теменуга фіалка триколірна
(браткй); ~-и очета тс.; ~-а ябьлка дйка
яблуня.
дива|к ч. мн. -ци 1. (про людину з пле-
мені, яке перебуває на рівні первісної куль-
тури) дикун; 2. розм. (про відлюдну або
сором'язливу людину) дикун, відлюдько,
відлюдок, відлюдник; 3. розм. кеп (рідко);
дурень.
диван 1 ч. диван, канапа.
диван2 ч. диван; в Османській імпе-
рії — рада при султані; 0 стоя ~ на някого
шаноблйво стояти перед ким; стоя ~ чап-
раз пред някого шаноблйво стояти перед
ким, схрестйвши руки на грудях.
диване с.розм. дурень; кеп (рідко); йолоп,
бевзь, бевзень (лайл.).
дивачка ж. 1. дикунка; 2. дйка рослйна.
дивашк|и, -а, -о; -и дикунський (знев.);
~-а постьпка дикунський вчйнок.
диващина ж. 1. дикунський вчйнок; дй-
кість; 2. безглуздість, нісенітність.
дйв|ен, -на, -но; -ни дйвний, чудовий; ча-
рівнйй; ~-на нош. дйвна (чарівна) ніч.
диверсант ч. диверсант.
диверсантки, -а, -о; -и диверсантський;
~-а дейност диверсантська діяльність.
диверсион|ен, -на, -но; -ни диверсійний;
~-на група диверсійна група.
диверси|я ж. диверсія; правя ~-и чи-
нйти диверсії.
дйвеч ч. дичина.
дивйзия ж. військ, дивізія; вьздушно-
десантна ~ повітряно-десантна дивізія;
~ морска пехота дивізія морської піхоти;
~ подводни лодки дивізія підводних човнів.
дивйт ч. заст. письмове приладдя, що
складається з чорнйльниці та коробки для
пер.
дивота ж. 1. дйка місцевість; глушина;
2. дйкість, некультурність, відсталість.
дивотйя ж. дйкість, некультурність, від-
сталість.
див|я се, -йш се; -йх се недок. дивува-
тися, захоплюватися; те се ~-ят на това
великолепие вонй дивуються цій пишноті.
дйга|м недок. розм. див. вдйгам.
дйгн|а, -еш; -ах док. розм. див. вдйгна.
диез ч. муз. діез.
диета ж. дієта; пазя ~ бути на дієті.
диетйч|ен, -на, -но; -ни дієтйчний; ~-а
храна дієтйчна їжа.
дйзел ч. спец, дйзель.
дйзелов, -а, -о; -и спец, дйзельний.
дизентерия
154
ДЙря
дизентерия ж. дизентерія; (розм.) різачка.
дий вигук (окрик, яким підганяють коней
та ін. тварин) но.
диктатура ж. диктатура; ~ на пролета-
риата диктатура пролетаріату.
диктовка ж. диктант; 0 по (под)~ на
някого під диктовку чию.
диктува|м недок. 1. диктувати; 2. перен.
диктувати, вказувати, наказувати.
дйкция ж. дикція, вимова; добра ~ хо-
роша дикція; лоша ~ погана дйкція.
дилема ж. дилема.
дим ч. тільки одн. дим; 0 (вйкам, ра-
ббтя, тйчам) та ~ се вдйга (кричати, пра-
цювати) так, що аж дим іде; бігти щосйли
(щодуху, що є духу); и да го няма
і сліду нема (немає); і слід захолов (за-
холонув, прохолов, пропав); тільки його й
бачили.
дйм|ен, -на, -но; -ни 1. дймний; ~ барут
дймний порох; ~-ни кьлба клубй дйму;
дим коромислом (стовпом); 2. димовйй;
0 ~-на завеса димова завіса.
димйтровск|и, -а, -о; -и димйтровський;
Димйтровски комунистйчески младежки
сьюз (ДКМС) Димйтровська комуністйчна
спілка молоді (ДКСМ).
димйтровче с. розм. айстра степова.
дим|я, -йш; -йх недок. димйти і диміти,
димувати; курйти.
димят ч. 1. (сорт винограду) галан; 2. ви-
но з винограду цього сорту.
динамика ж. 1. фіз. динаміка; 2. дина-
міка, рух, розвиток; дія; ~ на развйтието
динаміка розвитку.
дйнен, -а, -о; -и кавуновий, кавунячий;
0 слагам/сложа (турям/туря) ~-а кора
някому підвозити/підвезтй візка кому; під-
кладати/підкласти свиню кому; підставля-
ти/підставити ногу (ніжку) кому.
дйня ж. 1. кавун; резен ~ скйба каву-
на; 2. діал. дйня.
диопт|ьр ч. мн. -ри фіз. діоптрія; пет ~-
ьра п’ять діоптрій.
дип присл. розм. зовсім, цілком; дуже;
не сьм ~ добре я не дуже добре себе по-
чуваю; ф ~ че добре, що...
дйпла ж. складка, зморшка.
дйплома ж. диплом (ч.), посвідчення;
университетска ~ університетський диплом.
дипломат ч. дипломат.
дипломатйч|ен, -на, -но; -ни дипломатйч-
ний; <) ~ отказ дипломатйчне відмовлення.
дипломатйческ|и, -а, -о; -и дипломатйч-
ний; ~ корпус (~-о тяло) дипломатйчний
корпус.
дипломатка ж. дипломат (про жінку).
дипломация ж. дипломатія.
дйплом|ен, -на, -но; -ни дипломний; ~-на
раб ота дипломна робота.
дипломйра|м недок. і док. видавати дип-
лом; ~ се одержувати диплом.
дйпл|я, -иш; -их недок. 1. (про тканину,
одяг) згйнати, складати; 2. (на тканині,
одязі) робйти складки, зморшки; 3. (роз-
ташовувати шарами) нашаровувати; 4. (на
земній поверхні) утворювати складки (гор-
бовини, западини); 5. (рідко) морщити лоба,
морщитися; ~ се 1. збиратися складками,
утворювати складки; 2. (розташовуватися
шарами) нашаровуватися; 3. зморщувати-
ся, вкриватися зморшками; 4. (про поверхню
землі) розстилатися складками (западина-
ми, горбовинами).
дире|к ч. мн. -ци 1. стовп, підпірка, під-
пора; 2. спорт, штанга (воріт).
директ|ен, -на, -но; -ни прямйй; ~ влак
прямйй поїзд.
директйва ж. директйва; ~ на рьковод-
ните органи директйва керівнйх органів.
директор ч. директор; ~ на учйлище
директор школи; ~ на институт директор
інституту; заместиик-~ заступник директо-
ра; помощник-~ помічнйк директора.
директорка ж. директор (про жінку)',
(розм.) директорка.
директорск|и, -а, -о; -и директорський;
~-а дльжност директорська посада.
дирекция ж. дирекція; ~ на института
дирекція інституту; отйвам в ~-та ітй в
дирекцію.
диригент ч. диригент; главен ~ головнйй
диригент; ~ на оркестьр диригент орке-
стру.
диригентск|и, -а, -о; -и диригентський;
~ пулт диригентський пульт; ~-а палка
диригентська паличка.
дирижйра|м недок. і док. 1. диригувати;
~ оркестр диригувати оркестром; 2. пе-
рен. керувати; ~ положението бути госпо-
дарем становища, керувати становищем.
дйр|я 1 ж. слід; ~ от кола колія; фвьрвя
по ~-ите на някого ітй слідами чиїми (по
слідах чиїх)', наслідувати 'кого; губя (из-
губвам/изгубя) ~-ите спускати/спустйти
з очей (з ока, з уваги); випускати/вйпу-
стити з уваги; оставям/оставя ~ зали-
шати/залишйти слід; попадам/попадна в
~-ите нападати/напасти (натрапляти/на-
трапити) на слід.
дйр|я 2, -иш, -их недок. 1. шукати, роз-
шукувати; ~ с очй някого шукати (розшу-
кувати) очйма кого; той отйде да ги ~-и він
пішов їх розшукувати; 2. шукати, досліджу-
вати; 0 ~ си бедата надівати, накидати
петлю (зашморг) на себе; ~ си белята тс.;
иісаги
155
днес
- отговбрност от някого притягати до від-
повідальності кого; ~ под вола теле шукати
привід для того, щоб причепитися (придра-
іися); ~ под дьрво и камьк шукати повсю-
іи (повсюдно, по всіх усюдах); ~ цаката
па някого шукати нагоди, щоб розрахува-
іися з ким.
дисаги тільки мн. розм. бйсаги; бесаги
((Нал.); сакви.
дисертацибн|ен, -на, -но; -ни дисертацій-
ний; ~-на работа дисертаційна праця.
дисертация ж. дисертація; ~ за получа-
пане на научна степен кандидат на фило-
логйческите науки дисертація на здобуття
ученого ступеня кандидата філологічних
наук; докторска ~ докторська дисертація;
защищавам ~ захищати дисертацію.
диск ч. мн. -ове 1. (кругла металева пла-
стинка; спортивний прилад; обрис Сонця,
Місяця, планет) диск; хвьрляне на ~ ме-
тання диска; 2. військ, (у ручному куле-
меті, автоматі) диск, магазйн для патронів.
дискотека (набір платівок; зал; танцю-
вальна розвага) дискотека; отйвам на ~
ітй на дискотеку.
дискриминация ж. дискримінація; расова
~ расова дискримінація.
дискусия ж. дискусія; бстра ~ гостра
дискусій; след я ~-та по вьпросите на био-
логията слідкувати за дискусією з питань
біології; участвувам в ~-та брати участь
у дискусії.
дискутйра|м недок. і док. дискутувати
(недок.), вестй дискусію; обговорювати/
обговорйти.
диспечер ч. диспетчер; гаров ~ стан-
ційний диспетчер.
диспечерск|и, -а, -о; -и диспетчерський;
~-а дльжност диспетчерська посада.
диспут ч. дйспут; устрбйвам ~ влашто-
вувати дйспут.
дисхармбния ж. дисгармонія.
дисциплйна 1 ж. дисципліна; спазвам ~
дотрймувати, дотрймуватися, додержувати,
додержуватися дисципліни; 0 воєнна ~
військова дисципліна; договбрна ~ договір-
на дисципліна; трудова ~ трудова дисцип-
ліна.
дисциплйн|а2 ж. (навчальний предмет;
вид спорту) дисципліна; медицйнски ~-и
медйчні дисципліни; прилбжни ~-и при-
кладні дисципліни.
диференциал|ен, -на, -но; -ни диферен-
ціальний; ~-но уравнение диференціальне
рівняння.
диференцйра|м недок. і док. диференцію-
вати.
дихание с. дйхання; подих.
дйша|м недок. 1. дйхати; ~ тежко важко
дйхати; 2. вдихати; ~ пресен вьздух вди-
хати свіже повітря; 3. перен. дйхати;
існувати, бути живйм; 4. перен. дйхати,
видихати; вивергати; кратерьт ^-ше пла-
мьк кратер вивергав полум’я; 5. перен.
пахнути, духмяніти; 6. перен. дйхати, бути
пройнятим чим-небудь; всйчко това ^-ше с
поезия усе це дйхало поезією; 7. перен.
виразно відчуватися, проявлятися; в плано-
вете им дйша романтика у їхніх планах
відчувається романтика; 8. перен. випромі-
нювати; лицето му ^-ше ббдрост и здраве
його облйччя випромінювало бадьорість і
здоров’я.
длаб ч. мн. -ове паз; вйїмка.
длан ч. мн. -и долоня; фкатб на- ~ як
(наче, неначе, мов, немов, ніби) на долоні.
длетб с. долото.
дльгнест ч. довгастий.
дльж ж.: на ~ завдовжки; уздовж,
удовж, удовжки, уподовж; на и на шир
уздовж (удовж) і впоперек (поперек, вшир).
дльж|ен, -на, -но; -ни 1. вйнен; той ми е
~ три лева він вйнен мені три лева; 2. по-
вйнен, зобов’язаний; ~ сьм да ви предупре-
дя я повйнен вас попередити; 0 не оста-
вам/ няма да остана ~ на някого не зали-
шатися/не залишйтися в боргу перед ким;
не давати/не дати спуску кому.
дльжнй|к ч. мн. -ци боржнйк; Составам/
остана вечен ~ на някого див. оставам.
дльжнйца ж. боржнйця.
дльжност ж. посада; встьпвам в ~ ста-
вати (вступати) на посаду; щатна ~ шта-
тна посада.
дльжност|ен, -на, -но; -ни посадовий;
службовий; ~-но лице службова особа.
днев|ен, -на, -но; -ни 1. денний; ~-на
норма денна норма; 2. у знач, ім.: ~-н
кімната, призначена для денних занять; 3.
у знач, ім.: ~-ни добові (гроші); получа-
вам ~-ни и пьтни одержувати добові й
роз’їзні; 0 ~ ред порядок денний; на ~
ред на порядок денний (на порядку денно-
му); слагам/слбжа на ~ ред ставити/по-
ставити на порядок денний; слйзам/сляза
от ~-ния ред а) знімати/зняти з порядку
денного; б) перен. виходити/вййти з моди.
дневни|к ч. мн. -ци 1. щоденник; вбдя ~
вестй щоденник; 2. класний журнал.
днес присл. сьогодні; ~ е неделя сьо-
годні неділя; за ~ на сьогодні; от ~ з сьо-
годнішнього дня; відсьогодні, віднйні; 0~
за ~ поки що; поки; тим часом; ~-утре
не сьогодні-завтра; от-от; ось-ось; живея от
~ за утре жйти сьогоднішнім днем; пбмня
катб ~ пам’ятати як сьогодні.
днеска
156
добре
днеска розм. див. днес.
днескаш|ен, -на, -но; -ни розм. сьогод-
нішній; на ~-ния ден на сьогоднішній день.
днеш|ен, -на, -но; -ни сьогоднішній; на
~-ното сьбрание на сьогоднішніх зборах;
фдо ден ~ до сьогоднішнього дня, до сьо-
годні.
до1 прийм. 1. (уживається при означенні
межі поширення дії, явища і т. ін.) до; ~
дьно до дна; 2. (уживається при означенні
відстані) до; с кой трамвай се отйва ~ гара-
та? яким трамваєм можна доїхати до вок-
залу? 3. (уживається при означенні часової
межі дії, стану і т. ін.) до; ~ Нова година до
Нового року; от сутрин ~ вечер з ранку до
вечора; 4. (уживається при означенні міс-
цеположення) поряд, поруч, поблизу; обіч,
обік; коло, біля; під, попід, при; ~ кни-
жарницата біля книжкового магазйну; 5.
(уживається при означенні спрямованості
дії) до; пйсмо ~ родйтелите лист до бать-
ків; те се обьрнаха ~ нас вонй звернулися
до нас; 6. (уживається при означенні
приблизної кількості) блйзько, коло, майже;
мало не, трохи не; ~ десет души блйзько
(коло, майже) десятй чоловік (осіб, душ);
~ пет километра блйзько п’ятй кілометрів;
кілометрів з п’ять; гуша по горло; з го-
ловою; ~ едйн усі до одного; геть усі; чйсто
всі; геть-чйсто всі; ~ крак тс.; ~ живот а)
до кінця життя; до останку; б) все життя;
~ основи дощенту; ущент, до пня, до решти;
повністю; рамо ~ рамо пліч-о-пліч; плече
в плече; плече до плеча; плечем до плеча.
до2 с. тільки одн. муз. до.
доайен ч. дипл. дуайєн, дойєн.
доба ж. поет, пора; час (доби); кьсна ~
пізній час; () глуха (потайна) ~ глупа
північ (ніч).
добавк|а ж. розм. добавка; набавка, до-
даток; без ~ без добавки; правя ~ дода-
вати.
добавьч|ен, -на, -но; -ни додатковий;
~-на скорост додаткова швйдкість.
добав|я, -иш; -их док.: добавим (див.).
добавя|м недок./добавя додавати/додати.
добер|а, -еш; добрах док.: добйрам (див.).
добер|а се, -еш се; добрах се док.: до-
бйрам се (див.).
добив ч. 1. добуток, вйдобуток; ~ на
вьглиіца вйдобуток вугілля; 2. урожай; ви-
сбки ~-и високий урожай.
добйва|м недок./добйя 1. добувати/добу-
ти; виробляти/вйробити; 2. (заробляючи
працею) здобувати/здобути; діставати/діс-
тати; 3. перен. (про ознаку, якість і т. ін.)
набувати/набути; набирати/набрати; 4.
р оз м. (про жінку або самицю) народжу-
вати/народйти; () вид набувати/на-
бути (набирати/набрати) вйгляду, приби-
рати/прибрати вйгляд; ~ ~ опит набувати
/набути досвіду;	похват набивати/
набйти руку; ~/~ ейла набиратися/наб-
ратися сил (ейли); вхбдити/увійтй в ейлу;
набирати/набрати (ейлу) ейли (чйнності);
здобувати/здобути ейлу, набувати/набути
чйнності.
добйв|ен, -на, -но; -ни високоврожайний;
~ сорт високоврожайний сорт; 0 ~-на
промйшленост добувна промисловість.
добйра|м недок./добера добирати/до-
брати.
добйра|м се недок./добера се 1. добира-
тися/добратися; той се добра до града він
добрався до міста; 2. (намагаючись зустрі-
тися, встановити зв'язок і т. ін. з ким-не-
будь) добиватися/добйтися, потрапляти/по-
трапити; 3. перен. (долаючи труднощі,
одержувати, осягати розумом що-небудь)
добиратися/добратися, досягати/досягтй,
досягнути; здобувати/здобути; ~ до йсти-
ната добиратися до істини.
добйть|к ч. мн. -ци худоба; скотйна; едьр
рогат ~ крупна рогата худоба; млад ~
молодняк; угоен ~ відгодована худоба;
чистокрьвен (порбдист) ~ племінна худоба.
добйче с. тварйна; (розм.) худббйна,
худібчйна (корова, бик, віл, буйвіл).
добй|я, -еш; -х док.: дрбйвам (див.).
дбблест ж. тільки одн. доблесть, муж-
ність; гражданска ~ громадянська доб-
лесть.
доблест|ен, -на, -но; -ни доблесний, ~
труд доблесна праця.
доближ|а, -йш; -йх док.: доближавам
(див.).
доближава|м недок./доближа 1. наближа-
тися/наблйзитися, досягати/досягтй; 2. на-
ближати/наблйзити; присувати/присунути;
~ стола до масата присувати стілець до
стола; ~ се/~ се 1. наближатися/наблй-
зитися, підходити/підійтй; ~ се до светли-
ната наближатися до світла; 2. перен.
(набувати схожості) наближатися/наблйзи-
тися, підходити/підійтй; пасувати (недок.).
добре присл. 1. добре; че ми каза доб-
ре, що мені сказав; по-~ краще, ліпше;
перен. точніше; много ~ дуже добре; той
се дьржй ~ він поводить себе добре; тук ми
е ~ тут мені добре; тя плува ~ вона плаває
добре; 2. частка добре, гаразд; — Сьгласен
ли сте? — Добре Ви згодні? — Гаразд (Доб-
ре); 0 ~ дошло е за някого до речі; як-
раз; на руку кому, ковінька кому; ~ дошьл
(дошел) ласкаво (шаноблйво, мйлості)
просимо; ~ дошьл (дошел) е някой при-
добрина
157
доверявам
імний (бажаний) гість хто; ~ заварил (на-
мерил) відповідь на привітання дошьл!»;
за ~ дошьл (дошел) за зустріч, з при-
їздом; намйрам за ~ вважати за необхідне;
отйва на ~ діло (справа) на мазі (ла-
диться).
добрин|а ж. 1. доброта, добрість; 2. добре
діло, добрий учйнок; правя ~-й робйти
добре діло (добру справу); 3. удача, ща-
стя; .4. тільки мн. ~-й розм. матеріаль-
ні блага; 0 ймай ~-ата будь ласка; колй
(якщо) ласка; порадй (от) ~-ата си з сер-
дечної простотй.
добро с. тільки одн. 1. добро; 2. доб^е діло,
добрий учйнок; благодіяння; правя ~ ро-
бйти добре діло (добрий учйнок); 3. уда-
ча; успіх; щастя; 4. р оз м. матеріальні бла-
га, скарб, майно; 0 бог ~-то! з богом; дай
боже всього доброго!; вйждам/вйдя ~ див.
вйждам; за ~ на някого а) з добрим на-
міром; б) для щастя кого; мйсля ~-то на
някого бажати добра кому; не е на ~ не
на добре; трьгва ми/трьгна ми на ~ мені
везе/повезло в чому; с ~ а) добром, добрим
словом; б) добровільно, самохіть.
добровол|ен, -на, -но; -ни добровільний;
~-на помощ добровільна допомога.
добровол|ец ч. мн. -ци доброволець.
добровблк|а ж. доброволець (про жінку).
добродетел ч. доброчесність.
добродетел|ен, .-на, -но; -ни доброчесний,
чеснотлйвий, цнотлйвий.
добродуш|ен, -на, -но; -ни добродушний;
~ поглед добродушний погляд.
доброжелател ч. доброзйчлйвець.
доброжелател|ен, -на, -но; -ни доброзйч-
лйвий.
доброжелателк|а ж. доброзйчлйвиця.
доброкачествен, -а, -о; -и доброякісний;
~-а стока доброякісний товар.
добросьвест|ен, -на, -но; -ни добросовіс-
ний, сумлінний, совісний.
добросьрдеч|ен, -на, -но; -ни добросердий;
добросердний, добросердечний (розм.); ~
човек добросерда людйна.
добросьседск|и, -а, -о; -и добросусідський;
~-и отношения добросусідські відносини.
добро|я, -йш; -йх док.: доброявам (див.).
доброява|м недок./доброя долічувати/до-
лічйти, дораховувати/дорахувати.
добрува|м недок. благоденствувати, роз-
кошувати, жйти в достатку, безтурботно.
добруджан|ец ч. мн. -ци жйтель Доб-
руджі.
добруджанка ж. жйтелька Добруджі.
добруджанск|и, -а, -о; -и якйй відноситься
до Добруджі; ~-о село добруджанське село;
0 ~ хляб добруджанський хліб.
добря|к ч. мн. -ци розм. добряга, добряк.
добряшк|и, -а, -о; -и добрий, добродушний;
~-а усмйвка добродушна (добра) усмішка;
~-о лице добродушне облйччя.
доб|ьр, -ра, -ро; -рй 1. добрий; ~-рй очй
добрі очі; ~-рй хора добрі люди; 2. хороший,
добрий; ~ апартамент хороша квартйра;
~-ра дума хороше слово; ~-ро здраве
добре здоров’я; 3. добрий; досвідчений;
працьовйтий; ~ майстор добрий майстер;
4. добрий, хороший, близькйй; ~ приятел
добрий (хороший) друг; 5. добрий, хороший,
корйсний, потрібний; ~ сьвет добра (хоро-
ша, корйсна) порада; 6. добрий, сприятли-
вий, схвальний; ~ бтзив схвальний відзив,
~-ра случка добра нагода; 7. добрий, щас-
лйвий; ~-ро бьдеще щаслйве майбутнє,
<) бьдй така ~ будь ласка; колй (якщо)
твоя ласка; ~ апетйт приємного апетйту;
смачного; добьр ден (вечер) добрий день,
добрйдень, добрий вечір, добривечір; ~ пьт
щаслйвої дороги; ~ час час добрий; у (на)
добрий час; ~-ра воля добра воля; доброта,
~-ра сполука нехай (тобі, Вам) щастйть,
~-ра среща (при зустрічі) здрастуй; ~-ро
утро доброго ранку; и таз ~-ра от тобі й
маєш; от тобі й на; от тобі й раз; отакої; от
так так; на ~ ти час знев. скатертю (ска-
теркою) дорога; полотном дорога; посеще-
ние на ~-ра воля візйт ввічливості; хора
с ~-ра воля люди доброї волі.
довед|а, -еш; доведох док.: довеждам
(див.).
довеждам недок./доведа 1. доводити/до-
вестй; ~ до хйжата доводити до турбази; 2.
(приходити, з'являтися з ким) приводити/
привестй; ~ си жена от друго село приво-
дити (брати) собі дружйну з іншого села,
3. перен. спричиняти і спричйнювати/
спричинйти; приводити/привестй; призводи-
ти/призвестй; това може да доведе до тежки
последици це може спричинйти важкі на-
слідки (призвестй до важкйх наслідків);
<) ~ І ~ до знание доводити/довестй до ві-
дома; ~/~ до край доводити/довестй до
кінця (краю); ~/~ до отчаяние доводи-
ти/довестй до відчаю (розпачу, розпуки);
укидати/укйнути у відчай; ~/~ до такьв
хал доводити/довестй до ручки.
доверен, -а, -о; -и довірений; ~-о лице
довірена особа.
доверие с. довіра, довір’я; на ~ на віру;
у кредйт; 0 гласувам ~ на някого див. гла-
сувам; на юнашко ~ даром, задарма.
довер|я, -йш; -йх док.: доверявам (див.).
доверява|м недок./доверя довіряти/дові-
рити, доручати/доручйти; ~ се/~ се дові-
рятися/довіритися; довіряти/довірити.
довечера
158
додявам
довечера присл. (сьогодні) увечері; ~ ще
ймаме гости сьогодні увечері у нас будуть
гості.
дов|ея, -ееш; -ях док.: довявам (див.).
довйждане с. до побачення; 0вземам
си/взема си ~ о някого прощатися/про-
стйтися з ким.
довле|ка, -чеш; довлякох док.: довлйчам
(див.).
довлйчам недок.Ідовлека 1. дотягати і до-
тягувати/дотягти і дотягнути, доволікати/
доволокти і доволочити; едвам довлякох
краката си до кьщи я ледве (насилу) до-
волік (дотягнув, приволік) ноги додому; те
с мька довлякоха чувала до вратата вонй
насйлу (через сйлу) доволоклй (дотяглй)
мішок до дверей; 2. розм. з н е в. (прино-
сити щось важке) притаскувати/притаска-
ти, (док.) приперти; защо ги довлече тук?
нащо ти їх притаскав (припер) сюдй? 3.
розм., з н е в. (приводити когось недоречно)
притаскувати/притаскати; ~ се/~ се розм.
з н е в. приволікатися/приволоктйся і приво-
ліктйся, притаскуватися/притаскатися.
довод ч. довід, доказ; убедйтелен~ пере-
конливий довід (доказ).
довоен|ен, -на, -но; -ни довоєнний, пе-
редвоєнний; ~-но време довоєнний (пе-
редвоєнний) час.
довол|ен, -на, -но; -ни задоволений,, вдо-
волений; радий; той е мнбго ~ от това він
дуже задоволений цим.
доволство с. тільки одн. 1. задоволення,
удоволення; 2. достаток; розкіш; живея в ~
жйти в достатках (достатку, розкошах, роз-
коші; розм. гаразді).
довтаса|м док.: довтасвам (див.).
довтасва|м недок./довтасам 1. (протісто)
підійматися і підніматися/піднятися і підій-
нятися; підхбдити/підійтй (розм.); 2. р о з м.
несподівано прихбдити/прийтй, з’являтися/
з’явйтися.
довчера присл. донедавна, до недавнього
часу, у недавньому [минулому].
довчераш|ен, -на, -но; -ни недавній; това
са неговите ~-ни приятели це його недавні
друзі.
довьрш|а, -иш; -их док.: довьршвам
(див.).
довьршва|м недок./довьрша 1. закінчува-
ти/закінчйти, довбдити/довестй до кінця;
доробляти і дороблювати/доробйти;' утре
ще довьрша чертежа си завтра закінчу
(дороблю) креслення; 2. (про життя, вік)
закінчувати/закінчйти; тук той ~-ше дьл-
гия си живот тут він закінчував своє довге
життя; 3. розм. збавляти/збавити, довбди-
ти/довестй до згуби, знйщувати/знйщити,
губйти, погубляти/погубйти; 4. добивати/
добйти; (розм.) прикінчувати/прикінчйти,
рішйти/порішйти; ~ се/~ се закінчувати-
ся/закїнчйтися, кінчатися/кінчйтися, скін-
чйтися.
довява|м недок./довея 1. принбсити/при-
нестй вітром; 2. довіювати і довівати/до-
віяти; 0 кой (какьв) вятьр довя някого?
якйй вітер завіяв (заніс, приніс) кого? якйм
вітром завіяло (занесло, принесло)* кого?
догадк|а ж. здогад, здогадка, догад, до-
гадка; губя се в ~-и не знати, що й поду-
мати; губйтися в здогадках (догадках, здо-
гадах).
догад|я се, -иш се; -их се док.: догаждам
се (див.).
догажда|м се недок./догадя се здогадува-
тися/здогадатися.
доган ч. заст. мислйвський сокіл.
доганджйя ч. іст. сокольничий.
догде присл. див. докьде.
догдето присл. див. докьдето.
догледа|м док.: доглеждам (див.).
доглеждам док./догледам 1. (дивитися
до кінця, до певної межі) додивлятися/
додивйтися; 2. тільки з часткою не
(док.) недогледіти, недоглядіти і недогляну-
ти, недодивлятися/недодивйтися; упускати/
упустйти.
догма ж. догма.
догматй|к ч. мн. -ци догматик.
догматйч|ен, -на, -но; -ни догматйчний.
договаря|м се недок./договори се 1. до-
мовлятися/домбвитися, договорюватися і
договорятися/договорйтися; той се догово-
рй с тях за всйчко він домовився (догово-
рйвся) з нйми про все; 2. договорюватися
і договорятися/договорйтися, укладати/
укласти договір; домовлятися/домбвитися.
договор ч. договір; мйрен ~ мйрний
договір; сключвам/сключа ~ укладати/
укласти договір.
договор |я се, -йш се; -йх се док.: дого-
варям се.
догодйна ж. присл. наступного року; ~ ще
дойдем отнбво наступного року приїдемо
знову.
догонва|м недок./догоня 1. доганяти/до-
гнати; 2. перен. доганяти/догнати, досяга-
ти/досягтй; домагатися/домогтйся; едвам
~ нормата ледве досягати норми.
догон|я, -иш; -их док.: догонвам (див.).
доде присл., спол., прийм. розм. див.
докьде.
додето присл., спол. розм. див. докьдето.
дод|ея, -ееш; -еях і -ях док.: додявам
(див.).
додява|м недок./додея набридати/набрйд-
доен
159
докога
нути, обридати/обрйднути; докучати/доку-
чити.
до|ен, -йна, -йно; -йни: ~-йна крава дій-
на корова.
дожал|ея -ееш; -ях недок.: дож ал я вам
(див.).
дожалява|м недок./дожалея тільки 3 ос.
одн. безос.: дожалява ми/дожаля ми мені
стає/стало жалібно (тужливо).
доживбт|ен, -на, -но; -ни довічний; ~ зат-
вор довічне ув’язнення.
доза ж. доза; ~ на обльчване доза
опромінення; голяма ~ велйка доза.
доизка|жа, -жеш; -зах док.: доизказвам
(див.).
доизказва|м недок./доизкажа договорю-
вати/договорйти, висловлювати/вйсловити
(до кінця); ~ се/~ се висловлюватися/вй-
словитися (до кінця).
дойлка ж. 1. доїльний апарат; 2. діал.
годувальниця.
дойска ми се док.: дойсква ми се (див.).
дойсква ми се недок./дойска ми се тільки
З ос. одн. безос. дуже хочеться/захотілося
мені.
доисторйч|ен, -на, -но; -ни див. доисторй-
чески.
доисторйческ|и, -а, -о; -и доісторйчний;
~-о време доісторйчний час.
доцд|а, -еш; дойд ох док.: дохождам.
дойка ж. 1. годівнйця, годувальниця; 2.
нянька, няня.
док 1 ч. мн. -ове док; 0 плаващ ~ плаву-
чий док.
док 2 ч. тільки одн. цупка бавовняна тка-
нйна.
дока|жа, -жеш; -зах док.: доказвам
(див.).
доказва|м недок./докажа доводити/дове-
стй, доказувати/доказати; ~ предймствата
на новия метод доводити переваги нового
методу.
докара|м док.: докарвам (див.).
докарва|м недок./докарам 1. приганяти і
пригонити/ пригнати; ~ овцете приганяти
овець; 2. привозити/привезтй; ~ една кола
пяськ привозити машйну піску; 3. (служити
причиною або бути наслідком чого-небудь)
наганяти/нагнати; вятьрьт док ар а облаци
вітер нагнав хмари; 4. (робити, виготовля-
ти щось добре, відповідно до вимог) прига-
няти і пригонити/пригнати, припасовувати/
припасувати, підганяти і підгонити/підігна-
ти; підбирати/підібрати, підобрати; ~ дре-
хата припасовувати одежу до фігури; дока-
рам мелодията підібрати мелодію; докарам
цвета підібрати колір; 5. розм. гарно (пйш-
но) вбирати/ввібрати і вбрати, наряджати/
нарядйти; чепурйти, причепурювати/приче-
пурйти; 6. перен. (доводити до якого-небудь
стану; призводити до небажаних наслідків)
приводити/привестй; доводити/довестй;
~ до гйбел доводити/довестй до згу-
би; ~ до поражение завдавати поразки;
0	~ беда (беля) [на главата] на някого
накликати/наклйкати лйхо (біду) на кого;
(довеждам/доведа) до такьв хал див.
довеждам; ~ се/~ се р о з м. 1. гарно (пйш-
но) вбиратися/вбратися; виряджатися/вй-
рядитися; ~ се с копрйнена рокля виряджа-
тися в шовкову сукню; 2. підлабузнювати-
ся, починати/почати підлабузнюватися; (не-
док.) запобігати перед ким; вислужуватися/
вйслужитися перед ким; 3. (недок.) бути
схожим (подібним); скидатися.
докато спол. 1. поки, доки; ~ той свйреше,
всйчки мьлчаха поки він грав, усі мовчали;
ще се борим, ~ [не] победйм будемо бо-
ротися, поки (доки) [не] переможемо; 2.
(при зіставленні) тимчасом як, тоді як.
докач|а, -йш; -йх док.: докачам (див.).
докача[м недок./докача розм. 1. дістава-
ти/дістати, досягати/досягтй і досягнути
(рукою); торкатися/торкнутися; той едва
докачй с рька клона він ледве дістав (досяг)
рукою гілку; 2. (осколком, кулею) зачіпа-
ти/зачепйти, подряпати, легко ранити/пора-
нити; 3. розм. уривати/увірвати і урвати;
загарбувати/загарбати, згарбати; цупити/
поцупити; 4. ображати/образити, завдава-
ти/завдати образи; заподіювати/заподіяти
(чинйти, учиняти/учинйти образу); ~ се/~
се ображатися/образитися, уражатися/ура-
зйтися, відчувати/відчути образу.
докачение заст. образа; <$> без ~ а) тіль-
ки не ображайся (ображайтеся); б) виби-
рай (вибирайте) слова.
докачлйв, -а,-о; -и уразлйвий; образли-
вий.
докер ч. докер.
доклад ч. доповідь; ~ за живота и твор-
чество на И. Вазов доповідь про життя й
творчість І. Базова; отчетен ~ звітна
доповідь; правя ~ робйти доповідь.
докладва|м недок. і док. доповідати/допо-
вістй, робйти/зробйти повідомлення.
доклад|ен, -на, -но; -ни 1. доповіднйй;
~-на записка доповідна запйска; 2. у знач,
ім.: докладна доповідна (запйска).
докладчи|к ч. мн. -ци доповідач; давам
думата на ~-ка надавати слово доповіда-
чеві.
докладчица ж. доповідачка.
докле спол. заст. розм. поет, поки,
доки.
докога присл. до якого часу; доки; ~ ще
докогато
160
долу
чакам? скільки (до якого часу, доки) буду
чекати?
докогато присл. до того часу (доти), поки
(доки; аж поки); ще раббтя ~ мога буду
працювати до того часу (доти), поки (доки)
зможу.
доколко присл. наскільки; скільки, при-
блйзно.
доколкото присл. наскільки; до того часу
(доти), поки (доки, аж поки).
докопа|м док.: докопвам (див.).
докопва|м недок./докопаю розм. 1. (ру-
кою відшукувати) намацувати/намацати,
налапувати/налапати; міцно схоплювати/
схопити; 2. перен. схбплювати/схопйти,
загарбувати/загарбати, (док.) згарбати;
розм. цупити/поцупити; ~ се/~ се 1. на-
силу добиратися/добратися і дібратися; той
се докопа до брега він насилу добрався до
берега; 2. (одержувати бажане) добирати-
ся/добратися; досягати/досягтй і досягну-
ти; ~ се до властта добиратися до влади;
досягати влади.
докосва|м недок./докосна 1. доторкатися
і дотбркуватися/доторкнутися; 2. перен.
(мати відношення) торкатися/торкнутися;
зачіпати/зачепйти; ~ болното място зачіпа-
ти [за] болюче (вразлйве) місце [заживе].
докрай присл. 1. до кінця; 2. повністю,
цілковйто, зовсім; 0 дьржа ~ стояти до
кінця.
доктор ч. 1. (учений ступінь) доктор;
~ на филологйческите науки (~ по фило-
логия) доктор філологічних наук; 2. р о з м.
лікар, доктор.
докторка ж. розм. лікарка.
докторск|и, -а, -о; -и 1. докторський; ~-а
дисертация докторська дисертація; 2. р о зм.
лікарський, докторський.
доктрйна ж. доктрйна; филосбфска ~ фі-
лософська доктрйна.
доктринер ч. доктринер.
документ ч. документ; исторйчески ~
історйчний документ; оправдателни ~-и
виправдні документи.
документал|ен, -на, -но; -ни документаль-
ний; ~ филм документальний фільм.
документация ж. документація.
документйра|м недок. і док. документу-
вати.
докьде 1. присл., спол. до якого місця;
скільки, до чого; ~ вьрвяхте пеш? до
якого місця (скільки) ви йшли пішки? те
розказваха ~ е стйгнала водата вонй роз-
повідали, до якого місця (до якого рівня, на
скільки) піднялася вода; 2. прийм. (ужи-
вається для вираження приблизно визначе-
ного часу) над, на, під, до; ~ вечерта вять-
рьт утйхна надвечір (під вечір) вітер за-
тйх; ~ среднбщ блйзько півночі, над північ;
~ сутринта на ранок; 0 ~ (догде, дорде)
ти очй вйдят див. вйждам.
докьдето присл. 1. настільки, до якого
місця; 2. доки, до того часу (доти), поки
(доки); поки (аж поки).
дол ч. мн. -ове і долйща улоговина, балка;
яруга, байрак; 0 от едйн ~ дренки одного
поля ягода; обоє ряббє; одйн одного вартий.
долавя|м недок./доловя 1. схоплювати/
схопйти, розуміти/зрозуміти; ~ смйсьла
схоплювати зміст (смисл); 2. чути/почути,
учути, почувати/почути; 3. заст. хапати,
схбплювати/схопйти.
долага|м недок./долбжа доповідати/допо-
вістй; повідомляти/повідбмити; ~ на начал-
ника доповідати начальнику.
долап ч. 1. стінна шафа; 2. діал. (для
поливання городів) водопідйомне колесо;
3. колесо млина; 4. прйлад для піджарю-
вання кави.
долар ч. долар.
дол|ен, -на, -но; -ни 1. нйжній, спідній;
~ етаж нйжній поверх; ~ регйстьр нйж-
ній регістр; 2. (про білизну) спідній, нйж-
ній; ~-ни дрехи спідня білйзна (одежа);
білйзна; 3. низькоякісний, низькосортний;
~-но качество низька якість; 4. перен.
(про людину і поведінку) низькйй; негідний,
безчесний; ~ човек негідна (підла) людйна.
долйна ж. долйна, діл.
долйще с. яруга.
долнен|ец ч. мн. -цй жйтель рівнйни або
нйжньої частйни села.
долненка ж. жйтелька рівнйни або нйж-
ньої частйни села.
долнище с. нйжня частйна (взуття, пан-
чох).
дол но присл. нечесно, нешаноблйво, непо-
важливо; підло.
долнокачествен, -а, -о; -и низькоякісний;
~-а стока низькоякісний товар.
долнокра|ец ч. мн. -йци жйтель нйжньої
частйни села або містечка.
долнокрайка ж. жйтелька нйжньої частй-
ни села або містечка.
долнопроб|ен, -на, -но; -ни 1. низькоякіс-
ний, низькопробний; ~-но злато золото низь-
кої проби; 2. перен. низькопробний; ~-на
льжа низькопробна брехня.
долняк ч. тільки одн. південний вітер.
долов|я, -йш; -йх док.: долавям (див.).
долож|а, -иш; -их док.: долагам (див.).
долу1 присл. 1. унизу, насподі; долі; ще
обядваме в ресторанта будемо обідати
внизу, в ресторані; '2. тільки вшц. ст. р о з м.
нйжче, гірше; менше, дешевше; продавам
долу
161
донасям
стоката с едйн лев по-~ продавати товар
на один лев дешевше; той е на вьзраст не
по-~ от шестдесет йому не менш як шістде-
сят років; 0 не падам по-~ от някого не
відставати від кого; бути не гіршим за кого
(ніж хто); от горе до ~ див. горе.
долу2 вигук геть; ~ войната геть війну;
0 ~ рьцете! руки геть!
долуподпйсан, -а, -о; -и нижчепідписаний;
підписаний нижче.
дом ч. мн. -ове 1. будинок; дім; това е
нашият ~ оце наш дім (будинок); 2. дім,
господа; родина, сім’я; 3. розм. (домашнє
господарство) пожитки, скарб; пожиток,
майно; 4. (установа) будинок; детски ~
дитячий будинок; ~ на културата будинок
культури; почйвен ~ будинок відпочинку;
родйлен ~ родильний будинок; 0 вьртя ~
господарювати, хазяйнувати; гледам ~
(кьща) тс.; сьбйрам/сьбера ~ заводити/
завести господарство (хазяйство), обзаво-
дитися/обзавестйся господарством (хазяй-
ством).
дома присл. удома, вдома, дома; у ~ (си)
удома, дома; додому; отйвам у ~ си іти
додому; щебьдау ~ я буду вдома; <) чувст-
вувам се катб у ~ си почувати себе як дома.
домакйн ч. 1. (дому) господар, хазяїн;
2. (той, хто добре веде домашнє господарст-
во) справний хазяїн (господар); 3. зав-
госп, завідувач господарства (завідуючий
господарством).
домакйнск|и, -а, -о; -и господарський;
магазйн за ~ стоки магазйн господарчих
товарів.
домакйнствува|м недок. господарювати;
займатися господарством, вестй господар-
ство.
домакйня ж. 1. господарка, домашня гос-
подарка, господйня, домашня господйня,
хазяйка; 2. розм. завгосп (про жінку).
домат ч. помідор.
доматен, -а, -о; -и 1. помідорний; (розм.)
помідоровий; томатний; ~ сок томатний
(помідорний) сік; ~ сос томатний соус,
паста з помідорів, томат; ~-о пюре то-
матне пюре; 2. (про колір) світло-черво-
ний (ясно-червоний) із жовтуватим від-
тінком.
домашар ч. розм. домувальник; домосід.
домаш|ен, -на, -но; -ни 1. домашній; хат-
ній; ~ багаж майно, пожйтки, скарб; ~ уют
домашній затишок; ~ хладйлник домаш-
ній холодйльник; ~-на аптечка домашня
аптечка; ~-на (кухненска) престйлка до-
машній (кухонний) фартух; 2. свійський,
домашній; ~ заек кролик; ~-ни животни
домашні тварйни; ~-ни птйци свійські пта-
6 7—2498
хй; 3. (виготовлений в домашніх умовах)
домашній; ~ хляб домашній хліб; ~-на
наденица домашня ковбаса; 4. у знач, ім.:
~-ни домашні, члени сім’ї; 5. у знач, ім.:
~-на, ~-но; ~-ни домашнє завдання
(учня); 0 ~ арест домашній арешт; ~-на
работничка домашня робітнйця (домробіт-
ниця); ~-но огнище домашнє вогнище (ог-
нище), домівка; ~-ни потреби речі (предме-
ти) домашнього (хатнього) вжйтку (госпо-
дарства); по ~-ни причини через домашні
обставини.
домил|ея, -ееш; -ях док.: домилявам
(див.).
домилява|м недок./домилея 1. подбба-
тися/сподобатися, припадати/припасти до
вподоби; 2. тільки 3 ос. одн. безос. жалку-
вати/пожалкувати, тужйти/затужйти, суму-
вати/засумувати; домиля му за родното
село він засумував за рідним селом; домиля
й за тях вона засумувала за нйми; їй жаль-
(жалко, шкода) їх.
доминйра|м недок. і док. домінувати, пану-
вати (недок.).
домино1 с. тільки одн. (гра) доміно.
домино2 с. (маскарадний костюм) доміно.
домовйт, -а, -о; -и домовйтий; хазяйно-
вйтий.
домовладел|ец ч. мн. -ци домовласник.
домогва|м се недок./домогна се домагати-
ся/домогтйся, добиватися/добйтися; пра-
гнути (недок.); ~ да разкрйя сьщността на
вьпрбса прагнути розкрйти суть питання;
те се домогнаха до еднакво решение вонй
домоглйся однакового рішення.
домогн|а се, -еш се; -ах се док.: домогвам
се (див.).
домоначални|к ч. мн. -ци керівнйк будйн-
ку (кербуд).
домоуправител ч. керівнйк будйнку (кер-
буд)-
домофон ч. переговорний прйстрій (для
зв'язку між першим поверхом і квартирами).
домочадие с. 1. діти, молодь; 2. члени
однієї родйни; домочадці (заст.).
домьчн|ея, -ееш; -ях док.: домьчнявам.
(див.).
домьчнява|м недок;./домьчнея тільки 3 ос.
одн. безос. тужйти/затужйти, сумувати/за-
сумувати; домьчнява ми мені стає сумно'
(смутно, тужно, скрутно); домьчня му за
дома йому стало сумно (тужно) за домів-
кою.
донасям недок./донеса 1. приносити/при-
нестй, доставляти/доставити, донбсити/до-
нести; ~ книги приносити кнйги; 2. (про
вітер, шум, звуки, запахи) доносити/до-
нестй, принбсити/принестй; 3. (про прибу-
донегде
162
дорй
ток, гроші і т. ін.) приносити/принестй
давати/дати; 4. (горе, щастя, радість і т. ін.)
приносити/принестй, спричиняти і спричй-
нювати/спричинйти; ~ беда приносити
біду; 5. приводити/привестй, примушува-
ти/примусити прибути; какво те донесе тук?
що тебе привело сюдй? 6. (про звістку, но-
вину) приносити/принестй; доносити/доне-
стй, повідомляти/повідомити; 7. (таємно)
доносити/донестй; робйти/зробйти донос;
~ се/~ се доноситися/донестйся, доліта-
ти/долетіти, долинати/долйнути.
донегде присл. розм. див. донякьде.
донейде присл. розм. див. донякьде.
донес|а, -еш; донесох док.: донасям (див.).
донйкьде присл. 1. нікуди; тя ~ не може
да отйде вона нікуди не може пітй; 2. до
ніякого результату, ні до чого; 3. ніяк, зов-
сім, абсолютно; не сме под гот в єни ~ ми ніяк
(зовсім) не підготовлені (не готові).
донос ч. донос; (розм.) вйказ; 0 правя
~ доносити.
доносни|к ч. мн. -ци донощик; (розм.)
виказувач.
донбсница ж. донощиця; (розм.) вика-
зувачка.
доноснич|а, -иш; -их недок. доносити;
таємно подавати відомості.
донявга присл. розм. див. донякога.
донякога присл. заст. колись, після дея-
кого часу.
донякьде присл. 1. до певного місця; 2. до
деякої (якоїсь, певної) міри, певною мірою.
доосвободйтел|ен, -на, -но; -ни якйй від-
носиться до епохи, що передувала визво-
ленню Болгарії від османського ярма.
доосвобожденск|и, -а, -о; -и див. доосво-
бодйтелен.
допада|м недок./доладна подббатися/спо-
дббатися, припадати/припасти (приходити-
ся/прийтйся) до душі; на нея много й ~-ха
тйя думи їй дуже подобалися ці слова.
допади |а, -еш; -ах док.: допадам (див.).
допир ч. тільки одн. 1. дотик, доторк; сти-
кання; 2. спілкування; контакт; фвлйзам/
вляза в ~ вступати/вступйти в контакт.
допйра|м недок./допра притуляти/приту-
лйти; торкатися/торкнутися, дотикатися/
доткнутися; ~ шкафа до стената приту-
ляти шафу до стінй; 0 работата допйра до
нещо питання упирається в що; справа зво-
диться до чого; ~ се/~ се 1. торкатися/
торкнутися, дотикатися/доткнутися; 2. пе-
рен. торкатися/торкнутися, стикатися/зіт-
кнутися, вступати/вступйти в контакт (спіл-
кування) .
допирател|ен, -на, -но; -ни мат. дотйчний;
у знач, ім.: ~-на дотйчна.
допйр|ен, -на, -но; -ни дотйчний; ~-ни
точки точки зіткнення (стйку).
допйсва|м недок./допйша допйсувати/до-
писати.
дбпис|ен, -на, -но; -ни: ~ член заст.
член-кореспондент академії наук або науко-
вого товарйства.
дописка ж. кореспонденція (до газети,
журналу).
дбписни|к ч. мн. -ци кореспондент (газе-
ти, журналу), робкбр, сількор.
допй|ша, -шеш; -сах док.: допйсвам (див.).
доплат|я, -йш; -йх док.: доплащам (див.).
доплаща|м недок./доплати доплачувати/
доплатйти.
допр|а, -еш; -ях док.: допйрам (див.).
допринася|м недок./допринеса сприяти/
посприяти; допомагати/допомогтй; ~ за по-
бедата сприяти перемозі.
допринес|а, -еш; допринесох док.: допри-
насям (див.).
допуска|м недок./допусна 1. допускати/
допустйти; дозволяти/дозвблити; ~ до йз-
пит допускати до іспиту; 2. (вважати за
можливе, ймовірне) допускати/допустйти,
припускати/припустйти; да допуснем, че
това е вярно припустимо, що це вірно; нй-
кога не сьм ~-л такава вьзмбжност я ні-
коли не допускав таку можлйвість; 0 ~~
грешки допускати/допустйти пбмйлки, до-
пускатися/допустйтися (припускатися/при-
пустйтися) помйлок; не допускам/не мбга
да допусна мисьлта за нещо [і] думки
(гадки, в думці, в гадці) не мати чогось; [і]
думки (в думці) не припускати (не допуска-
ти) чогось.
допусн|а, -еш; -ах док.: допускам (див.).
допьлва|м недок./допьлня доповнювати
і доповняти/допбвнити.
допьлнение с. 1. доповнення; додаток;
2. лінгв. додаток; пряко ~ прямйй дода-
ток; непряко (косвено) ~ непрямйй дода-
ток.
допьлнйтел|ен, -на, -но; -ни 1. додатковий;
~-на работа додаткова праця; ~-ни вьпро-
си додаткові питання; 2. у знач, ім.:
~-но (розм.) добавка (додаткова порція
їжі).
допьлн|я, -иш; -их док.: допьлвам (див.).
допьлня|м недок. див. допьлвам.
дор 1 частка н а р.-п оет. див. дорй.
дор 2 спол. розм. див. дорде.
дорде спол. розм. поки, доки; ~ йма
време поки (доки) є час; почакахме ~
мине колата ми зачекали поки (доки) про-
їде автомобіль.
дордето спол. розм. див. дорде.
дорй частка навіть; ~ да якщо навіть.
досада
163
ДОСЬЩ
досада ж. тільки одн. досада; от ~ з до-
сади.
досад|ен, -на, -но; -ни 1. досадний, при-
крий; ~-на грешка досадна помилка; 2. на-
стйрливий, настйрний, надокучливий, до-
кучливий, докучний; ~-на мйсьл настйрли-
ва (уїдлива) думка.
досад|я, -йш; -йх док.: досаждам (див.).
досажда|м недок./досадя досаждати/до-
садйти, викликати/вйкликати досаду; тя му
~-ше с грйжите си вона досаждала йому
своїми турботами.
дбсег ч. тільки одн. 1. дотик, доторк,
стикання; 2. спілкування, контакт.
досега присл. до цього часу, досі, доте-
пер.
досегаш|ен, -на, -но; -ни дотеперішній.
досегн|а, -еш; -ах док.: досягам (див.).
досетлйв, -а, -о; -и догадливий.
досет|я се, -иш се; -их се док.: досещам
се (див.).
досещам се недок./досетя се здогадува-
гися/здогадатися, догадуватися/догадати-
ся; розуміти/зрозуміти; едвам сега се до-
сетихме за това тільки тепер ми здогада-
лися (згадали) про це; те не се досетиха
да му кажат вонй не здогадалися йому ска-
зати; тя се досети, че някой е йдвал вона
здогадалась (зрозуміла), що хтось прихо-
див.
досие с. досьє.
доскбро присл. недавно; нещодавно; до
недавнього часу; донедавна.
доскорош|ен, -на, -но; -ни недавній.
доспйва|м недок./доспя досипати і до-
сипляти/доспати; ~ си/~ си висиплятися/
вйспатися.
досп|я, -йш; -ах док.: доспйвам (див.).
досрам|ея, -ееш; -ях док.: досрамявам
(див.).
досрамява|м кедок./досрамея тільки 3 ос.
одн. соромитися/засоромитися, стидйтися/
(розм.) постидатися і постидйтися; досрамя
го да каже він засоромився (застидйвся)
сказати; досрамя го от тях він засоромив-
ся їх.
доста присл. доволі, досить; чимало; годі,
буде (розм.); мйна ~ мнбго време пройшло
досить багато часу.
доставк|а ж. 1. постачання; ~ на суро-
вина постачання сировинй; 2. доставка,
поставка; приставка (розм.); организйрам
~ на литература організувати доставку
літератури; 0 дьржавни ~-и державні
поставки.
достав|я, -иш; -их док.: доставям (див.).
доставя|м недок./доставя 1. постачати/
постачити, поставляти/поставити, доставля-
ти/доставити; 2. перен. (викликати приємне
почуття) порбджувати/породйти, збуджу-
вати/збудйти; робйти/зробйти; ~ удовбл-
ствие на някого робйти приємність (втіху)
кому, утішати кого.
достатьч |ен, -на, -но; -ни 1. достатній,
довільний; ~-но колйчество достатня кіль-
кість; 2. заст. заможний.
достйга|м недок:./достйгна 1. (доходити,
доїжджати до якого-небудь місця; дотягу-
ватися до чого-небудь) діставати/дістати,
досягати/досягтй і досягнути; сягати/сягну-
ти; ~ с рька до тавана діставати (дося-
гати, сягати) рукою до стелі; те достйгнаха
вьрха вони досяглй вершйни; 2. доганяти/
догнати, наздоганяти/наздогнати, настига-
ти/настйгнути і настйгти; 3. (про запах, зву-
ки, світло і т. ін.) досягати/досягтй і досяг-
нути, сягати/сягнути,дохбдити/дійтй; вода-
та едва достйга до колене вода ледве сягає
колін (доходить до колін); шумьт достйгна
до нас шум дійшов (сягнув) до нас; 4. (одер-
жувати бажане) досягати/досягтй і досяг-
нути, осягати/осягнути і осягтй; здобува-
ти/здобути, добувати/добути; ~ целта си
досягати своєї метй; 5. у спол. з част-
кою не не вистачати/не вйстачити; бра-
кувати; не достйга време не вистачає часу;
6. досягати/досягтй і досягнути, доживати/
дожйти; ~ до дьлбока старост доживати до
глибокої старості.
достйгн |а, -еш; -ах док.: достйгам (див.).
достижение с. див. постижение.
достовер|ен, -на, -но; -ни вірогідний, до-
стовірний; ~-ни данни достовірні дані.
достб|ен, -йна, -йно; -йни гідний, до-
стойний; ~ бтговор гідна відповідь; ~ чо-
век достойна (гідна) людйна.
достояние с. надбання, здобуток; влас-
ність; всенародно ~ всенародне надбання
(добро), всенародна власність; обществе-
но ~ суспільна власність; громадська влас-
ність; 0ставам обществено ~ ставати за-
гальним надбанням.
дбстьп ч. тільки одн. доступ; прйступ;.
фймам своббден ~ мати вільний доступ.
достьп|ен, -на, -но; -ни 1. приступний,
доступний; 2. доступний, зрозумілий, дохід-
ливий; ~ езйк доступна мова; 3. (відповід-
ний до можливостей) доступний; приступ-
ний, посйльний; дешевий; ~-ни ценй при-
ступні (доступні) ціни; 4. доступний;
не зарозумілий; ~ човек доступна лю-
дйна.
досущ присл. розм. 1. повністю, зовсім,
цілком; ~ бял зовсім білий; 2. (розм.) точ-
нісінько, достоту, достеменно.
досьщ присл. див. досущ.
досягам
164
дочакам
досяга|м недок./досег на 1. діставати/
дістати, досягати/досягтй і досягнути, сяга-
ти/сягнути; ~ с рька діставати (досягати,
сягати) рукою; 2. (ледве дотягуватися) тор-
катися/торкнутися, торкати/торкнути; едва
~ земята ледве торкатися [до] землі; 3. до-
сягати/досягтй і досягнути; добиратися/
добратися, діставатися/дістатися; ~ (до)
гората досягати лісу, добиратися до лісу; 4.
перен. розм. дохбдити/дійтй, ставати/ста-
ти зрозумілим; тези думи не ~-ха сьзна-
нието му ці слова не доходили до його сві-
домості; 5. перен. торкатися/торкнутися;
(недок.) стосуватися; ~ се/~ се дотика-
тися/діткнутися, (розм.) доткнутися; торка-
тися/торкнутися; торкати/торкнути.
дотам присл. 1. до місця, тудй; 2. до того,
настільки, до такої міри, у такій мірі; нима
~ е стйгнала (достйгнала, дотла) работа-
та? невже до цього дійшло діло (дійшла
справа)?
дотегн |а, -еш; -ах недок.: дотягам (див.).
дотеж |а, -йш; -ах док.: дотежавам (див.).
дотежава |м недок./дотежа 1. важчати,
ставати/стати важчим, набувати/набути
більшої вагй; 2. перен. обтяжувати/обтя-
жити, бути тягарем для кбго-небудь; набри-
дати/набрйднути, обридати/обрйднути, до-
кучати/докучити; тази работа започна да му
дотежава ця робота почала йому обрида-
ти; 3. тільки 3 ос. безос. ставати/стати
важко (сумно); дотежава ми понякога без
тях мені стає важко (сумно) інколи без
них.
дотогава присл. до того часу, доти; до
того моменту.
дотолкова присл. до такої міри, настіль-
ки; до колко е необходймо настільки,
наскільки необхідно.
дотрябва|м док. 1. знадобйтися, вйяви-
тися (стати) потрібним (необхідним); те
пак ще ~-т вонй знову знадобляться; това
ще ни дотрябва це нам знадобйться; 2. тіль-
ки 3 ос. одн. безос. бути потрібним (необ-
хідним); акб дотрябва, ще замйна якщо
(колй) треба буде, поїду; 0 мнбго ми е
~-л знев. дуже він мені потрібний.
дотуй, дотука присл. до цього місця;
(розм.) досі; до цього часу, досі; дотепер;
~ вьрвяхме цял ден до цього місця ми
йшлй цілий день; 0 йдва ми/дбйде ми ~ (до
гуша) див. гуша.
дотьтр|я, -иш; -их док.: дотьтрям (див.).
дотьтря|м недок./дотьтря доволікати/до-
волоктй і доволочйти; ~ се/~ се 1. дово-
лікатися/доволоктйся; (док.) доплестйся; 2.
приволікатися/приволоктйся і приволіктйся,
(док.) притягтйся.
дотяга|м недок./дотегн а набридати/на-
брйднути, обридати/обрйднути; бути тяга-
рем; самотата му ^-ше самітність йому
набридала.
дохажда|м недок. розм. див. дохбждам.
доход ч. доход, прибуток; годйшен ~ річ-
нйй доход; парйчен ~ грошовйй доход;
странйчен ~ побічний доход.
дбход|ен, -на, -но; -ни дохбдний, при-
бутковий.
дохбжда|м 1 недок./дбцда 1. приходити/
прийтй, прибувати/прибути; ~ в кьщи при-
ходити додому; дойдоха ни гости до нас при-
йшлй гості; дойде делегация от друг град
прибула делегація з іншого міста; 2. при-
хбдити/прийтй, наставати/настати, надхб-
дити/надійтй; дойде обяд настав обід; 3.
(наблизитися до певного рівня) доходити/
дійтй, досягати/досягтй і досягнути; ~ до
определена вьзраст досягати певного віку;
4. дохбдити/дійтй, зберігатися/зберегтйся;
сьчиненията му дойдоха до нас його
твори дійшлй до нас; ~ си/~ си поверта-
тися/повернутися (прихбдити/прийтй, при-
їжджати і приїздйти/приїхати) додому;
0 всйчко си дойде на място|то] все стало на
свої місця; да си йда откьдето сьм дошьл
ітй геть; змотувати вудки; повертати голоб-
лі; добре дошлб е за някого див. добре;
дойде дума за някого, нещо див. дума; ~ ~
в ужас жахатися/жахнутися, вжахнутися;
до заключение прихбдити/прийтй
до вйсновку, дохбдити/дійтй вйсновку;
до йзвода тс.; до убеждение
перекбнуватися/переконатися, приходити/
прийтй до переконання; ~/~на свят з’яв-
лятися/з’явйтися (появлятися/появйтися)
на світ; ~ на себе си притбмніти/опри-
тбмніти, ставати/стати притомним; прихб-
дити/прийтй до пам’яті (тями); очунювати/
очуняти; дохбжда/дойде ми акьльт [в гла-
вата] братися/узятися за розум; прихбди-
ти/прийтй до розуму; дохбжда (йдва)/дой-
де ми умьт [в главата] тс.; дошьл-не дошьл
не встиг ще прийтй, як...; идй-дойдй ще
нічого (терпймо).
дохбжда|м2 недок./дойда тільки 3 ос. одн.
безос. 1. хотітися/захотітися, бажатися/за-
бажатися; дойде ми да стана мені захоті-
лося встати; 2. (про час) наставати/на-
стати, надхбдити/надійтй; дойде им време
за трьгване настав час їм їхати; 3. (певною
мірою) виявлятися/вйявитися; работа им
дойде пбвече роботи вйявилося для них
більше.
доцент ч. доцент.
доцентка ж. розм. доцент (про жінку).
дочака|м док.: дочаквам (див.).
дочаквам
165
драсвам
дочаква|м недок./дочакам 1. чекати/до-
чекатися; дожидати/діждати; 2. перен. до-
живати/дожйти, (док.) дочекатися; йскаше
му се да дочака лятото йому хотілося до-
чекатися літа.
дочен, -а, -о; -и з бавовняної тканини.
дочува|м недок./дочуя 1. чути/почути;
2. дізнаватися/дізнатися з чуток (розмов);
0 не ~ бути трохи глухуватим (тугуватим
на вухо).
дочу|я, -еш; -х док.: дочувам (див.).
дощ|а се, -еш се; -ях се док.: дощявам
се (див.).
дощява|м се недок./доща се тільки 3 ос.
одн. безос. хотітися/захотітися, бажатися/
забажатися; дощя им се да го вйдят їм
захотілося (забажалося) побачити його;
отдавна ми се е дощяло грозде мені давно
вже захотілося винограду.
до|я, -йш, -йх недок. 1. доїти; ~ крав а
доїти корову; 2. перен. грабувати; нещад-
но експлуатувати; 3. діал. годувати груд-
дю дитину.
дояд|а, -еш; доядох док.: дойдам (див.).
дояда|м недок./дояда розм. доїдати/
доїсти; ~ си/~ си 1. (все, що залишило-
ся) доїдати/доїсти; 2. (до повного вдово-
лення) доїдати/доїсти.
дояд|ея, -ееш; -ях док.: доядявам (див.).
доядява|м недок./доядея тільки 3 ос. одн.
безос. злйтися/розізлйтися, сердитися/роз-
сердитися; доядя ги, че не бяха поканени
вонй розсердилися, що не булй запрошені;
доядя го на тях він розізлйвся (розсердив-
ся) на них; когато го доядява, мьлчй колй
він сердиться, мовчіть.
дояжда|м недок./доям 1. доїдати/доїсти;
2. перен. розм. (гроші на прожиття) про-
Їдати/проїсти, проїдатися/проістися, ви-
трачати/вйтратити; 3. перен. розм. догриза-
ти/догрйзти, (недок.) жерцем жерти; 4. тіль-
ки 3 ос. одн. безос. хотіти їсти; на децата
им се дояде дітям захотілося їсти; отново
й се дояде їй знову захотілося їсти; ~ си/
~ си 1. (все, що залишилося) доїдати/
доїсти; 2. (до повного вдоволення) доїдати/
доїсти; по света много хора постоянно не
си ~-т у світі багато людей постійно не-
доїдають (гододують, живуть надголодь).
доя|м, доядеш; -дох док.: дояждам (див.).
дояч ч. дояр.
доячка ж. доярка.
драг, -а, -о; -и дорогйй, мйлий; ~-и прия-
телю дорогйй друже; на ~-а воля з приєм-
ністю, з задоволенням, з дорогою душею; з
готовністю; 0 на ~-о сьрце з велйкою
приємністю, з задоволенням, з дорогою
іушею; давам/дам мйло и ~-о жертвува-
ти/пожертвувати найдорожчим; віддавати/
віддати останнє; не лічйти (не рахувати)
грошей.
драгйнко ч. мн. -вци 1. діал. молодйй
дівер; молодший брат чоловіка; 2. боярин,
дружко; дружба (заст., діал): 3. звертання
невістки до молодших від неї парубків,
хлопців.
драгоман, драгоман|ин ч. мн. -и заст. 1.
підрядчик; 2. драгоман, перекладач (при
консульстві).
драгост ж. тільки одн. радість.
дразнйтел ч. подразник, дратівнйк.
дразн|я, -иш; -их недок. 1. сердити, дра-
тувати, дражнйти; 2. (про почуття) збуджу-
вати; ~ апетйта збуджувати (викликати,
розпалювати) апетйт; 3. (діяти на людський
організм) дратувати; ~ нервите дратувати
(роздратовувати) нерви; ~ се сердйтися,
дратуватися.
драка ж. 1. колючий чагарнйк; 2. перен.
розм. задерйка; задирака, забіяка.
драм ч. мн. -ове заст. 1. міра вагй, яка
дорівнює приблйзно 3,1 г; 2. тільки у мн.
гйрі; 3. п е р е н. невелйка кількість; 0 до ~
повністю, до кінця; меря на ~ міряти (ва-
жити) точно.
драма ж. 1. драма; ~ в три действия
драма на три дії; 2. перен. драма; душевна
~ душевна драма; семейна ~ сімейна
драма.
драматйч|ен, -на, -но; -ни драматйчний;
~ образ драматйчний образ; ~ тон драма-
тйчний тон; ~-но изкуство драматйчне
мистецтво; 0 ~ крьжок драматйчний гур-
ток; ~ сопран драматйчне сопрано.
драматйческ|и, -а, -о; -и драматйчний;
~ театьр драматйчний театр, театр драми;
~-и произведения драматйчні твори.
драматург ч. мн. -зи 1. драматург; 2.
завідуючий літературною частйною театру.
драматургия ж. драматургія; проблеми
на бьлгарската ~ проблеми болгарської
драматургії.
дранголни|к ч. мн. -ци р о з м. з н е в. в’яз-
нйця.
драпа|м недок. розм. 1. (нігтями) дря-
пати; 2. дертися, видиратися; 3. перен.
знев. тягтйся; намагатися, прагнути; ~ да
заема по-висбка дльжност намагатися зай-
няти більш високу посаду.
драперия ж. драпіровка, (діал.) драпе-
рія.
драпйра|м недок. і док. драпірувати/за-
драпірувати, драпувати/задрапувати.
драпировка ж. драпіровка.
драсва|м 1 недок./драсна 1. дряпати/
дряпнути; 2. черкати/черкнути, (док.) тер-
драсвам
166
дресйрам
нути; чйркати/чйркнути (розм.); ~ клечка
кибрйт черкати сірником; 3. перен. розм.
(писати нерозбірливо, недбало) (недок.)
дряпати; 4. дряпати/подряпати, легко ра-
нити/поранити.
драсва|м 2 кедок./драсна розм. (недок.)
дерти, драти, (док.) рвонути; кйдатися/кй-
нутися, схбплюватися/схопйтися, зривати-
ся/зірватися [на біг]; заекьт драсна през
поляната заєць рвонув через галявину.
драска|м недок. 1. дряпати; ~ с нбгти
дряпати нігтями; храстите ~-ха краката
кущі дряпали ноги; 2. черкати; (розм.)
чйркати; ~ с клечка по кибрйтената кутйя
чйркати сірником по коробці; 3. перен.
розм. (писати нерозбірливо, недбало) дря-
пати; 4. перен. (незначні твори) попйсувати,
писати; 5. перен. ірон. (добиватися) п’я-
стйся, пнутися.
драсканицаж. розм. 1. (про щось незграб-
но написане або намальоване) карлючка,
кривуля; 2. знев. мазанйна, базгранйна;
3. дряпина, подряпина.
драскач ч. розм. знев. (поганий журна-
ліст, письменник) борзопйсець, писака.
драскотйна ж. 1. (легка ранка на тілі;
пошкодження на предметі) дряпина, подря-
пина; 2. (про щось незграбно написане
або намальоване) карлючка, кривуля.
драскулка ж. 1. (про щось незграбно на-
писане або намальоване) карлючка, криву-
ля; 2. дряпина, подряпина.
драсн|а, -еш; -ах док.: драсвам12 (див.).
драстйч|ен, -на, -но; -ни 1. крутйй, су-
ворий, різкйй; ~-ни мерки круті (суворі,
різкі) заходи; 2. яскравий, (розм.) яркйй;
~ пример яскравий прйклад; 3. грубий,
брутальний; ~ хумор грубий гумор.
дращ|я, -еш і -иш; драсках і дращих не-
док. 1. (робити подряпини) дряпати; 2.
розм. (утворювати різкі скрипучі звуки)
шкрябати, скреготати, скрипіти; 3. розм.
(про голос, звук) хрипіти; 4. (незначні ху-
дожні твори) попйсувати, писати; 5. перен.
(добиватися) п’ястйся, пнутися.
дреб ч. і ж. тільки одн. (мн.) вйчіски,
пачбси, пачіскй, (відходи при переробці
вовни, льону, конопель).
дреб|ен, -на, -но; -ни 1. дрібнйй, малень-
кий; ~ добйтьк дрібна худоба; ~ на рьст
маленький на зріст; ~-на рйба дрібна рйба;
~-ни деца маленькі діти; ~-ни парй дрібні
гроші; 2. (неважливий) дрібнйй, незначнйй;
другорядний; ~-на случка незначнйй вйпа-
док; ~-ни отстьпки незначні поступки;
~-ни услуги дрібні (незначні) послуги;
3. (маломіцний у економічному відношенні)
дрібнйй; ~ собственик дрібнйй власник;
~-на буржоазия дрібна буржуазія; ~-на
тьрговйя дрібна (роздрібна) торгівля; 4.
дрібнйй, дріб’язковий; ~-на душа дрібна
(мілка) душа; ~-ни интереси дріб’язкові
інтереси; 5. у знач, ім.: ~-ни дрібні гроші;
0 в ~ масштаб обмеженими засобами,
в обмеженому розмірі; ~ крадец дрібнйй
злодій, злодюжка, злодіячка; ~-на душй-
ца дрібна (мізерна) душйця; ~-на работа
дрібнйці; пусте; ~-на рйба а) (про людину)
дрібнота (збірн.)\ б) дрібнйця, дріб’язок;
~-на шарка кір; ~-ни неща пусте, байдуже;
~-ни хора маленькі люди.
дребнав, -а, -о; -и дріб’язковий; ~ човек
дріб’язкова людйна; ~-и разправйи дріб’яз-
кові чвари.
дребнобуржоаз|ен, -на, -но; -ни дрібно-
буржуазний; ~-на идеолбгия дрібнобур-
жуазна ідеологія.
дребнозьрнест, -а, -о; -и дрібнозернйстий;
~-а сол дрібнозернйста сіль.
дребностбков, -а, -о; -и спец, дрібното-
варний; ~-о произвбдство дрібнотоварне
виробнйцтво.
дреболй|я ж. 1. дрібнйця, дріб’язок; 2.
тільки мн.: ~-и розм. потрух, потрушбк
(одн.).
дребось|к ч. мн. -ци 1. розм. коротун,
коротай; 2. тільки мн. маленькі діти; 3. тільки
мн. дрібні гроші; 4. дрібнйця, дріб’язок;
5. перен. (про людину) дрібнота (збірн.).
древ|ен, -на, -но; -ни стародавній, дав-
ній, прадавній; старовйнний; ~ обичай
стародавній (давній, прадавній, старовйн-
ний, старйнний) звйчай; ~-ни езйци старо-
давні (давні, прадавні) мови; ~-ните гьрци
стародавні (давні) греки.
древност ж. стародавність, давність, дав-
нина, старовина, прадавнина, древність;
дьлбока ~ сйва давнина, старовина, си-
вина.
дрезгав, -а, -о; -и 1. (про голос) хрйп-
лий, хрипкйй; сйплий; 2. тьмяний, присмер-
ковий, смерковйй, сутінковий.
дрезгавина ж. сутінки (мн.), прйсмерки
(мн.), смерк.
дрезйна ж. дрезйна.
дремлйв, -а, -о; -и сонний; якйй при-
сипляє (заколйсує); ~-и очй сонні очі.
дрем|я, -еш; дрямах і дремах 1. дрімати;
(розм.) куняти; 2. перен. (не діяти) дрі-
мати (розм.); 3. перен. таїтися.
дренаж ч. техн., мед. дренаж.
дренаж|ен, -на, -но; -ни дренажний; ~-ни
работи дренажні роботи.
дренйра|м недок. і док. 1. техн. дренувати;
2. мед. дренажувати.
дресйра|м недок. і док. 1. дресирувати
дресйран
167
друговерка
(недок.); 2. перен. дресирувати; муштрува-
іи, піддавати/піддати муштрі.
дресйран, -а, -о; -и дресирований; ~-а
мечка дресирований ведмідь.
дресирбвчи|к ч. мн. -ци дресирувальник,
дресура ж. дресирування.
дресьбр ч. дресирувальник.
дресьбрка ж. дресирувальниця.
дрех|а ж. одяг, одежа; убрання; убір;
і орна ~ верхній одяг; готова ~ готовий
одяг; дблна ~ спідня білйзна (одежа), бі-
лизна; новокупена ~ (розм.) обнова, обнов-
ка; сменям дблните ~-и змінювати спідню
білйзну (одежу); змінювати білйзну; стесня-
вам ~ звужувати одежу; той е облечен
сьс сьвсем нбви и хубави ~-и він одягне-
ний з голочки (як лялечка; у новісіньке
вбрання).
дрешка ж. одежйнка, благенька (сяка-
гака) одежйна.
дрешни|к ч. мн. -ци 1. скрйня (розм.
сундук) для одягу, постільних речей; 2. ко-
мірка, в якій зберігається одяг; 3. (у гро-
мадських місцях) гардероб.
дрйп|а ж. 1. клапоть, шматок; ганчірка;
(розм.) шмата, шматйна; 2. тільки мн.: ~-и
лахміття, дрантя (збірн.); 3. п е р е н. легко-
духа людйна, (перен. розм.) квач; 4. перен.
знев. макулатура; 0 налягай си ~-ите!
помовчи! мовчй! сьбйрай си ~-ите! заби-
райся, поки цілий і здоровий (поки живйй
і цілий; поки не пізно).
дрйпав, -а, -о; -и рваний; обірваний,
обідраний, обдертий, обшарпаний; ~-а дре-
ха обшарпаний одяг.
дрйпел ч. розм. шмата, шматйна; ган-
чірка.
дрйпла ж. розм. знев. обідранка, обір-
ванка, голодранка, шарпачка.
дрйпльо ч. мн. -вци розм. знев. обідра-
нець, обірванець, голодранець, шарпак.
дрбб 1 ч. мн. -ове: бял ~ легеня; вьзпале-
ние на белите ~-бве запалення легенів; ~
сарма голубці з печінкою та рйсом; чер
(черен) ~ печінка.
дроб 2 ж. мат. дріб (ч.); десетйчна ~ де-
сятковий дріб; неправилна ~ неправильний
дріб; проста ~ прбстйй дріб.
дрбб|ен, -на, -но; -ни мат. дробовйй; ~-но
число дробове число.
дробине с. тільки одн. фарш (начинка)
з печінки та рйса.
дроб|я, -йш; -йх недок. дробйти, дрібнй-
ги, кришйти; ~ хляб кришйти хліб; ~ се 1.
дробйтися, ламатися, кришйтися; ділйтися,
розділятися; 2. перен. (про голос, пісню)
переливатися, звучати треллю.
дрога ж. 1. рослйнна або тварйнна
сировина для вйготовлення ліків; 2. нарко-
тик.
дрогерия ж. з а с т. аптекарський магазйн.
дрозд ч. мн. -ове дрізд; пьстьр скал єн
(скалйст) ~ кам’янйй дрізд.
дропла ж. дрохва.
друг, -а, -о; -и 1. інший; ~ пьт іншим ра-
зом; 2. (який надходить безпосередньо за
чимось) другий, наступний; на ~-ия ден
другого (наступного) дня, на другий день;
3. (не такий, як раніше) інший, інакший;
відмінний; оттогава той стана ~ човек з
того часу він став іншою людйною; 4. (розмі-
щений напроти) інший, другий; протилеж-
ний; на ~-ия бряг на другому березі; 5. у
знач. ім. інший; нйкой ~ ніхто інший; 0 без
~-о а) і без цього (того); б) однаково;
все одно, байдуже, однаково; в) звичайно,
певна річ; наче, неначе; [в] ~-и ден після-
завтра; в ~-о време іншим разом; едйн
~ одйн одного; едйн или ~ одйн, два, хто-
небудь; едйн през ~ навперебій, наперебій,
перебиваючи одйн одного, наввйпередки;
еднб ~-о різні речі; дещо; еднб на ~-о
примірно, у середньому; между ~-ото між
іншим, поміж ділом; на ~-о мнение сьм
мати іншу думку, дотрймуватися іншої дум-
ки; някой и ~ небагато, трошки; от ~-а
страназ іншого боку; отйвам/отйдана ~-йя
свят упокоюватися/упокбїтися; помирати/
померти; пея/запея ~-а песен співати/за-
співати іншої (не те); с ~-и думи див. дума.
другаде присл. в іншому місці; в інше
місце; в іншому напрямі; те живеят ~ вонй
живуть в іншому місці.
другар ч. товариш; ~ по служба товариш
по роботі; учйлищен ~ шкільнйй товариш;
фронтовй ~ фронтовйй товариш; (при звер-
танні) ~-ю Ббнев! товаришу Ббнєв!
другарк|а ж. 1. подруга, товариш; тя из-
лезе с ~-и на разходка вона пішла з подру-
гами на прогулянку; 2. товаришка; ~-ата
Прокопова е в кабинета товаришка Про-
кбпова в кабінеті; ~-о Иванбва, Вйе ли
сте? Товаришко Іванова, це Ви? 3. розм.
дружйна, подруга; 4. тільки чл. ф.: ~-ата
учйтелька.
другарск|и, -а, -о; -и товарйський, друж-
ній; ~-а атмосфера дружня атмосфера;
~-а среща товариська зустріч; с ~ поз драв
з дружнім привітом; 0 ~-и сьд товарй-
ський суд.
другарува|м недок. дружити; ~-х с него
от мальк я дружив з ним з дитячих
років.
другиден присл. розм. післязавтра.
друговер|ец ч. мн. -ци іновірець (заст.).
друговерк|а ж. іновірка (заст.).
другоселец
168
дрьнкалка
другосел|ец ч. мн. -ци людйна з іншого
села.
другоселка ж. жінка з іншого села.
другояче присл. розм. інакше, по-ін-
шому.
друж|а, -йш; -йх недок. дружити; той
~-еше с нас він дружив з нами.
дружба ж. 1. дружба; дьлгогодйшна ~
довгорічна, багаторічна (довголітня) друж-
ба; песен за ~-та пісня про дружбу; Обіцо-
н ар од єн комитет за бьлгаро-сьветска ~
Всенародний (Загальнонародний) комітет
болгарсько-радянської дружби; 2. друж-
б а; місцева організація Болгарського зем-
леробського народного союзу.
дружбаш ч. іст. дружб а ш; член Бол-
гарського землеробського народного союзу.
дружелюб|ен, -на, -но; -ни дружелюб-
ний.
друж|ен, -на, -но; -ни дружний; с ~-ни
усйлия дружними зусиллями.
дружеск|и, -а, -о; -и дружній, приятель-
ський; ~-а беседа дружня бесіда.
дружествен, -а, -о; -и 1. дружній; 2. (який
стос, товариства) товариський; ~ член член
товариства (організації).
дружество с. товариство, організація;
вьздьржателно ~ товариство непитущих.
дружйна ж. 1. група, товариство; 2. (піо-
нерська) дружина; 3. заст. військ, дружйна;
батальйон; 4. іст. загін гайдуків, повстан-
ців; 5. дружна компанія; весела ~ весела
компанія.
дружйн|ен, -на, -но; -ни 1. (який стос,
піонерської дружини) дружинний; ~-на
рьководйтелка старша піонервожата; 2. у
знач, ім.: ~-на тс.; 3. заст. військ, дружин-
ний; батальйонний.
дружка ж. розм. подружниця; подруга.
друм ч. мн. -ове і -иіца 1. битий шлях;
2. перен. шлях; 3. узнач. вигукажарг.
знев. іди звідси! забирайся геть! 0 широк
ти ~ скатертю (скатеркою, полотном) до-
рога.
друс вигук гоп, гопля; гоп-гоп.
друса|м недок. 1. підкидати; ~ детето на
рьце підкидати дитйну на руках; 2. трястй,
хитати; трусити, трястй; ~ круши трусйти
(трястй) груші; на задната седалка ~-ше
на задньому сидінні трясло; 3. розм. лупйти,
лупцювати; бйти; 4. перен. розм, (тан-
цювальну музику) грати, виконувати; ~
се 1. ходйти тудй-сюдй; 2. (швидко й рвуч-
ко рухатися) трястйся; 3. перен. стрясатися,
струшуватися; коливатися, колихатися.
друсвам недок./друсна 1. трястй (час від
час#)/потрястй, трусйти/потрусйти; ~ гла-
ва трястй головою; ~ яблька трусйти
(трястй) яблуню; 2. перен. розм. (тан-
цювальну музику) грати/зіграти, викбнува-
ти/вйконати; 3. перен. розм. трястйся/по-
трястйся; танцювати/потанцювати; 4. п е-
р е н. розм. давати/дати, (док.) заїхати, за-
гилйти, затопйти; ударяти/ударити; той му
друсна едйн юмрук він дав (заїхав, загилйв,
затопйв) йому кулаком; Ь.перен. розм. (про
штраф, міру покарання) уліплювати/уліпй-
ти; 6. перен. розм. відрізати/відрізати;
різко зауважувати/зауважити; лаяти/по-
лаяти; посилати/послати лайку; ~ се/~ се
1. ходйти/походйти тудй-сюдй; трястйся/
потрястйся; 2. перен. розм. плюхати/
плюхнути, плюхатися/плюхнутися, гепати/
гепнути, гепатися/гепнутися; 3. перен. д і ал.
огризатися/огризнутися.
друска|м недок. див. друсам.
друсла ж. знев. діал. гергепа, нечепура
(про жінку).
друсн|а, -еш, -ах док.: друсвам (див.).
дрьвнй|к ч. мн. -ци 1. колода, дровітня;
2. сарай для дров; дровнйк, дровітня (розм.);
3. перен. лайл. пень, опецьок; бовдур.
дрьвц[е с. мн. -а деревце.
дрьвче с. деревце.
дрьглйв, -а, -о; -и худйй (про тварину).
дрьгн|а, -еш; -ах недок. розм. 1. сйль-
но чухати, шкрябати; 2. (льон, коноплі і т.
ін.) чесати, мйкати, чухрати; ~ се сйльно
чухатися.
дрьжка ж. 1. ручка, рукоятка; ~ на брад-
ва топорйще, сокирйще; 2. (рослини) стеб-
ло, ніжка.
дрьзвам недок./дрьзна дерзати/дерзну-
ти, наважуватися/наважитися, зважувати-
ся/зважитися, насмілюватися/насмілитися,
осмілюватися і осмілятися/осмілитися; той
не дрьзна да попйта він не дерзнув (нава-
жився, зважився, насмілився, осмілився)
запитати.
дрьзн|а, -еш; -ах док.: дрьзвам (див.).
дрьзновен, -а, -о; -и відважний, смілй-
вий, завзятий, заповзятий.
дрьзновение с. тільки одн. відвага, від-
важність, смілйвість, смілість; завзяття,
завзятість; (заст.) звага.
дрьн вигук брязк, брязь; телеп; геп, хряп,
хрясь (розм.); ляп; 0 ярина дурнй-
ці, нісенітниці, казна-що.
дрьнва|м недок./дрьнна 1. подзенькува-
ти, дзенькати (час від часу)/дзенькнути,
побрязкувати, брязкати/брязнути; 2. дзво-
нйти/продзвонйти, (про дзвін, дзвінок) ка-
латати/прокалатати, (про великий дзвін)
бевкати/пробевкати; ббвкати/проббвкнути,
бемкати/пробемкати (розм.).
дрьнкалка ж. 1. брязкальце, брязкало,
дрьнкам
169
дуел
брязкітка; 2. тріскачка; розм. деренчало.
дрьнка|м недок. 1. дзвеніти, бряжчати,
брязкати; ~-т чаши дзвенять склянки; 2.
розм. бренькати, бриньчати, бренькотати
/бренькотіти; ~ на пиано бренькати (бринь-
чати) на піаніно; 3. перен. розм. знев. мо-
лоти, бовкати; базікати, теревенити, бев-
кати; 4. п е р е н. розм. знев. канючити; () ~
безсблни думи молоти дурнйці; ~ орьжие
брязкати (бряжчати) зброєю; ~ се свари-
тися.
дрьнканица ж. розм. знев. 1. дзвін,
дзвякання, брязкання, бряжчання; 2. базі-
кання, балаканина, балачка, (мн.) балачки;
верзіння.
дрьнкулка ж. 1. (про жіночі прикраси)
дрібничка, (мн.) витребеньки; 2. брязкаль-
це, брязкало, брязкітка.
дрьнн|а, -еш; -ах док.: дрьнвам (див.).
дрьпва|м недок./дрьп на 1. смикати/
смикнути, висмикати і висмйкувати/вйсми-
кати і висмикнути; тягтй/потягтй, тягнути/
потягнути; ~ за рькав смйкати (шарпати,
сіпати) за рукав; ~ нагбре чорапа смй-
кати (поправляти) панчохи; 2. відсувати
і відсовувати/відсунути; ~ масата до сте-
ната підсовувати стіл до стінй; ~ пердето
відсовувати занавіску (штору); ~ стола
кьм себе си присувати (присовувати) сті-
лець до себе; 3. перен. розм. затягати і за-
тягувати/затягтй і затягнути; відводити/
відвестй (вбік), завбдити/завестй; той го
дрьпна в стаята він затягнув (завів, від-
вів) його в кімнату; 4. у спол.: ~ лйния
(черта) провбдити/провестй лінію (рйсу);
5. затягатися і затягуватися/затягтйся і
затягнутися; ~ дьлббко от цигарката глй-
ббко затягатися цигаркою; 6. розм. хиляти,
хилйти/хильнути, хлебтати/хлебнути; пе-
репускати/перепустйти; ~ [му] една (ед-
нйчка, една чашка, една ракйя) перепу-
скати (хиляти) по одній [чарці]; 0 ~/~
(едйн) бой на някого давати/дати стусана
кому, надавати/надати стусанів кому; ~ ~
едйн даяк на някого тс.; ~/~ едйн гуляй
улаштбвувати/улаштувати гульню; ~/~
едйн кал ай на някого давати/дати нагінки
(прочухана, прочуханки) кому, давати/дати
перцю (бобу) кому; знімати/зняти стружку
з кого; мйлити/намйлити чуба (чупрйну,
шйю, голову) кому; ~~ [му] едно слане
задавати/задати хропака; ~/~ юздйте на
някого закручувати/закрутйти (підкручува-
ти/підкрутйти) гайку кому; ~ се/~ се 1.
смйкатися/смикнутися, вириватися/вйрва-
тися, видиратися/вйдертися, вйдратися; 2.
відсуватися, відсбвуватися/відсунутися, від-
хбдити/відійтй (вбік), відступати/відступй-
ти; тя се дрьпна назад и им направи пьт
вона відступйла (відсунулася назад) і дала
їм дорогу; 3. зникати/знйкнути, щезати/
щезнути, зслизати/зслйзнути, зслйзти; ру-
менината по лицето й се дрьпна рум’янець
на її облйччі зник; 4. перен. огризатися/
огризнутися; 5. сердитися/розсердитися;
6. перен. відвертатися/відвернутися; те се
дрьпнаха от него вонй відвернулися від
нього.
дрьпн|а, -еш; -ах док.: дрьпвам (див.).
дрьпнат, -а, -о; -и розм. опрйскливий;
норовлйвий, запальнйй.
дрьст|я, -иш; -их недок. діал. 1. бйти,
калатати; 2. (білизну) полоскати; 3. (льон,
коноплі і т. ін.) тіпати.
дрязги тільки мн. непорозуміння, супе-
речка (одн.); (мн. розм.) чвари, сварки;
дребни ~ дрібні чвари (сварки).
дрямва|м недок./дрямна дрімати/здрім-
нути, задрімати.
дрямка ж. дрімота; (мн. розм.) дрімки;
наляга ме ~ мені хочеться спати, сон на-
лягає на мене.
дрямн|а, дремнеш, -ах док.: дрямвам
(див.).
дрян ч. мн. -ове дерен, кизйл (дерево).
дрянка ж. дерен, кизйл (плід).
дрянов, -а, -о; -и дереновий, кизиловий,
дряновица ж. дереновий (кизиловий) ці-
пок, деренова (кизилова) палиця.
дуалйзьм ч. тільки одн. філос. дуалізм,
дуалйст ч. філос. дуаліст.
дуалистйч|ен, -на, -но; -ни філос. дуалі-
стйчний.
дуалистйческ|и, -а, -о; -и див. дуалистй-
чен.
дублаж ч. 1. техн. обковування корабля;
2. спец, дубляж.
дубле с. 1. сусальне золото; 2. тільки
одн. високоякісна костюмна тканйна.
дублет ч. дублет.
дублет|ен, -на, -но; -ни дублетний.
дубликат ч. дублікат.
дублйра|м недок. і док. 1. дублювати
(недок.), повтбрювати/повторйти, копіюва-
ти/скопіювати; 2. (роль, фільм) дублювати;
3. (у карточній грі) подвбювати/подвбїти
закладену суму.
дубльбр ч. дублер.
дубльбрка ж. дублер (артистка, яка за-
мінює основну виконавицю ролі).
дувар ч. мур.
дуд ч. мн. -ове діал. бот. мбрва; шов-
ковиця.
дуда ж. діал. див. дуд.
дуел ч. дуель; вйкам на ~ викликати на
дуель.
дуелйрам се
170
дух
дуелйра|м се недок. і док. брати/узяти
участь у дуелі, битися на дуелі.
дует ч. дует; вокал єн ~ вокальний дует;
те пеят ~ вонй співають дуетом.
дузйна ж. дюжина; ~ [носни] кьрпи
дюжина [носових] хусточок.
дузпа ж. пенальті.
дукат ч. іст. дукат; стара дрібна мо-
нета вартістю 1/6 стотинки.
дукато розм. заст. 1. дрібна монета;
2. дукат.
дул|о с. мн. дула дуло.
дум|а ж. 1. слово; вметната ~ лінгв.
вставне слово; заключйтелна ~ заключне
слово; 2. тільки мн. слова, текст пісні; 3. сло-
во, думка, рішення, бажання, наказ; него-
вата ~ е закон його слово — закон; 4. сен-
тенція, вираз; вислів, висловлювання, фра-
за; мьдра ~ мудре слово; 0 блага ~ ласка-
ве (приязне) слово; вземам/взема ~-ата
див. вземам; вземам/взема ~-ата на някого
див. вземам; вземам си/взема си ~-ите
назад див. вземам; вбдя се по ~-ите на ня-
кого слухатися кого; вярвам на ~-ата на
някого див. вярвам; вярна ~ тверде (вір-
не) слово; голи ~-и пусті слова; гьлтам
всяка ~ див. гьлтам; гьлтам ~-ите си див.
гьлтам; давам/дам~див. давам; давам/дам
~-ата на някого див. давам; давам/дам
честна ~ див. давам; давам си/дам си ~
див. давам; дето йма една ~ як то кажуть;
як мовиться; коротше кажучи; одним сло-
вом; дойде ~ за някого, нещо розмова
(мова) йшла про кого, що; ішлося про кого,
що; отвори се ~ за някого, нещо тс.; ~ по
~ а) слово за словом; б) слово в слово;
~-ата ми е за някого, нещо ідеться про
кого, що; я маю на увазі...; справа в тому,
що...; це я до того, що...; ~-ата ми на две не
става/няма да стане у мене слово тверде;
у мене слова не розходяться (не розми-
наються) з ділом; сказав, як зав’язав; ~-ата
му на две не правя/няма да направя не пе-
речити кому ні в чому, не говорйти напере-
кір; дьржа на ~-ата си див. дьржа; дьржа
сметка на ~-ите си див. дьржа; ер голям
сьм в края на ~-ата остання спйця в ко-
лесі; п’яте колесо до воза; изпускам/изпус-
на ~ проговорюватися/проговорйтися; из-
пьлвам/изпьлня ~-ата си додержувати/
додержати (дотрймувати/дотрймати) свого
слова; йска ли~? про що Ви питаєтеся?
яке може бути питання? казвам си/кажа
си ~-ата а) вислбвлюватися/вйсловитися;
б) показувати/показати себе; ловя/уловя
за ~-ата някого див. ловя; ни ни ума от
някого ні чутки ні вістки від кого; ні слуху
ні духу від кого; ні слуху ні вісті від кого;
нямам ~-ата не мати права втручатися,
не мати права на слово; обрьщам/обьрна
~-ите на някого див. обрьщам; отварям/
отвори ~ за някого, нещо починати/по-
чати розмову про кого, що; от ~ на ~ слово
за словом; погазвам/погазя ~-ата си не
додержувати/не додержати (не дотрйму-
вати/не дотрймати) свого слова; по ~-ите
на някого із (зі) слів чиїх; прекьсвам/
прекьсна ~-ата на някого перебивати/пере-
бйти кого; с две ~-и коротше кажучи; однйм
словом; у двох (трьох) словах; с други ~-и
інакше кажучи; іншими словами; честна ~
слово честі; човек на ~-ата людйна слова.
дума|м недок. розм. 1. говорйти, каза-
ти; 2. звати, називати; как те ~-т? як
тебе звуть (зовуть)? 0 не ~-й! не може
бути! що ~-ш! тс.; що ти кажеш!
думбаз, думбаз|ин ч. мн. -и розм. знев.
сільськйй багач (багатій); куркуль.
думка|м недок. барабанити, тарабанити
(бити в барабан; гучно стукати).
дунавец ч. тільки одн. північний вітер.
дунавск|и, -а, -о; -и дунайський; ~-а
рйба дунайська рйба.
дунапрен ч. тільки одн. поролон.
дунда ж. розм. знев. товстуха, товстуля,
гладуха.
дундест, -а, -о; -и товстйй (про людину).
дупе с. задок, зад.
дупк|аяс. 1. діра, дірка; отвір; ~ задрьж-
ка на инструмент техн. вушко; 2. яма, за-
глйблення; 3. нора; лисйча ~ лйсяча но-
ра; меча ~ ведмежий барліг; 0 навйрам/
навра в мйша ~ някого гнути/зігнути в
дугу кого; (док.) зігнути (скрутйти) в ба-
ранячий ріг кого; напьлня ~-ата вйтягнути
(простягнути, відкйнути, вйпростати) ноги;
дуба дати (врізати); правя/направя ~ в
морето (недок.) товктй воду в ступі; седма-
та ~ на кавала п’яте колесо у возі (до
воза).
дуплекс ч. телефонний блокіратор.
дупч|а, -иш; -их недок. 1. дірявити, про-
дірявлювати; 2. просвердлювати; 3. колоти.
дупчест, -а, -о; -и дірявий.
дух ч. мн. -ове 1. тільки одн. дух; ббен ~
бойовйй дух; неспокбен ~ неспокійний
дух; 2. міф. дух; зьл ~ злий (нечйстий)
дух; нечйста сйла; планйнски ~-ове гірські
духи; 3. тільки одн. дух, суть, зміст, напрям;
в ~-а на борбата у дусі боротьбй; ~ на
времето дух часу; 0 губя (изгубвам)/из-
губя ~ втрачати/втратити самовладання;
губя (изгубвам)/изгубя присьствието на
~-атс.; повдйгам/повдйгна ~-а підносити/
піднестй (піднімати/підняти) дух; преда-
вам/предам богу ~ віддавати/віддати ббго-
духало
171
душман
їй душу; разпалвам/разпаля ~-овете
.і) піднбсити/піднестй (піднімати/підняти)
дух; б) розпалювати/розпалйти прйстра-
сті.
духало с. 1. спец, повітродувка; 2. ко-
вальський міх; 3. дерев’яна трубка гайди
(волйнки).
духа|м недок. 1. (про вітер) дути, дмуха-
ти, віяти; 2. (ротом) дути, дмухати, хука-
ти; 3. роздувати, роздмухувати; 0 гбня тбя,
що духа шукай (ловй,доганяй) вітра в полі;
за тоя, дето духа даремно, дарма; ні за що
ні про що; ні за пухлу душу; ні з сього ні з
того; ні сіло ні впало; обрьщам се/обьрна
се накьдето духа вятьрьт див. обрьщам;
~ се сякатися.
духач ч. 1. розм. музикант, якйй грає
на духовому інструменті; 2. склодув.
духва|м недок./духна 1. (про вітер) дути
(час від часу) /дунути, дмухати/дмухнути,
віяти/повіяти; 2. (ротом) дути (час від ча-
су) /дунути, дмухати/дмухнути; хукати/хук -
нути; 3. роздувати (час від часу)/ роздути,
роздмухувати/роздмухати; 4. здувати/здути
і здунути, здмухувати/здмухнути; 5. п е р е н.
розм. чкурйти/чкурнути, (док.) побігти; 0
да го духнеш, ще падне хто валиться від
вітру; тільки душа в тілі.
духн|а, -еш; -ах док.: духвам (див.).
духов, -а, -о; -и духовйй; ~ оркестьр ду-
ховйй оркестр.
духбв|ен, -на, -но; -ни духовний; ~ жи-
вбт духовне життя; ~ сан духовний сан;
~-на врьзка духовний зв’язок; ~-на се-
минария духовна семінарія; 0 ~-на красо-
та духовна краса (красота); ~-на храна
духовна їжа.
духовенство с. духівнйцтво, духовенство.
духовйт, -а, -о; -и дотепний; ~ човек до-
тепна людйна.
духбвни|к ч. мн. -ци 1. духівнйк; 2. свя-
щеник, чернець; монах.
духбвническ|и, -а, -о; -и духовний.
духом присл. у духовному відношенні;
духом; надам ~ занепадати (падати) ду-
хом, зневірюватися; сйлен ~ сйльний ду-
хом, телом и ~ душею і тілом.
душ ч. мн. -ове душ; вземам/взема ~
приймати/прийняти душ; кабйна с ~ ду-
шова кабіна; студен ~ холодний душ; тбпьл
~ гарячий душ.
душ|а, -иш; -их недок. нюхати, (про тва-
рин) нюшйти; кучето ~-и нещо в снега со-
бака нюхає (нюшйть) щось у снігу.
душа1 ж. 1. душа; открйта ~ відкрйта
душа; 2. рел. душа, дух; 3. перен. (централь-
на фігура) душа; ~ на дружеството душа
товарйства; 4. у с п о л. з числ.: души
душ, осіб, чоловік; двадесет души двадцять
душ (осіб, чоловік); няколко души кілька
душ (осіб, чоловік); 5. у знач, прикм. незм.
м’якйй; ~ хляб м’якйй хліб, хліб як пу-
шйнка; (про людину) м’якйй, добрий, щй-
рий; ~ човек м’яка (добра) людйна; (розм.)
щйра душа;0 бера грях на ~-та див. бера;
вадя ~-та на някого див. вадя; в дьлбо-
чината (дьното) на ~-та (сьрцето) у гли-
бині душі (серця); вземам/взема ~-та
на някого див. вземам; грях ти на ~-та як
тобі не соромно! май совість! гріх! грішно!
~ и свят ми е някой, нещо любйти всією
душею кого, що; ~ не ми остана ледве три-
матися на ногах; ледве (ледь, насйлу) ноги
волочйти (пересувати); валйтися (падати)
з ніг; затварям/затвбря ~-та си замика-
тися/замкнутися в собі; кривя си ~-та
кривйти душею; криводушити; мек катб ~
м’який як вата; (про хліб) пйшний; от ~
(отцялатаси ~) а) від усієї душі; від щйро-
го серця; б) всією душею, всіма фібрами
душі; от ~ и сьрце а) щйро, щиросердо,
від усієї душі, від щйрого серця; б) з душею,
ревно, запопадно; по ~ за характером; за
душевним складом; у душі; с всйчки фйбри
на ~-та си усіма фібрами душі; с примряла
~ тільки живйй та теплий; тільки душа в
тілі; с цялата си ~ (с ~ и сьрце) всею
душею, душею і тілом; цілком, усім єством;
трбвя ~-та на някого псувати кров кому;
утйсквам/утйскам ~-та винбсити/вйнести,
терпіти/вйтерпіти, перенбсити/перенестй;
храня ~-та си розважати/розважити душу;
відвбдити/відвестй душу.
душ|а2, -йш; -йх 1. недок. (здавлювати
горло) душйти, давйти; кашлица го ~-й ка-
шель його душить; нещо ме ~-й щось мене
душить; 2. перен. (пригноблювати) душйти,
придушувати; ~ крйтиката душйти (приду-
шувати) крйтику; ~ се 1. (важко дихати)
задихатися; 2. перен. (перебувати в скрут-
них обставинах) задихатися.
душевад|ец ч. мн. -ци знев. душогуб, ду-
шогубець.
душевадни|к ч. мн. -ци знев. див. душе-
вадец.
дешев|ен, -на, -но; -ни душевний; ~-на
борба душевна боротьба; 0 ~-ни бблести
душевні хвороби.
душегуб|ец ч. мн. -ци розм. душогуб,
душогубець, убйвця, убйвець.
душ|ен, -на, -но; -ни задушливий, задуш-
ний; душний, паркйй, млосний; ~-на атмо-
сфера задушлива атмосфера; ~-на мараня
душна спека.
душман, душман|ин ч. мн. -и розм. во-
рог, гнобйтель; заст. душман; 0 мнбго на
душ манка
172
дьлголетие
~-и для друга нічого не шкода (жалко,
жаль); напук на ~-и на зло ворогам.
душманка ж. розм. ворог (про жінку),
гнобителька.
дьб ч. мн. -ове дуб; байцван ~ морений
дуб; бял (космат) ~ пухнатий дуб; зймен
~ скельний дуб; летен ~ звичайний дуб;
цер ~ бургундський дуб; червен ~ червоний
дуб.
дьба|к ч. мн. -ци дубина, дубовий ліс,
гай.
дьбйл|ен, -на, -но; -ни дубильний, чинбар-
ний; ~-но веществб дубильна речовина.
дьбов, -а, -о; -и дубовий; ~-а гора дубо-
вий ліс, дубина.
дьбрава ж. діброва.
дьб|я, -иш; -йх недок. чинйти, дубити;
~ кожа чинйти (дубйти) шкіру.
дьвка ж. жувальна резйнка; (розм.) жуй-
ка; купувам ~ купувати жувальну резйнку.
дьв|ча, -чеш; -ках недок. 1. жувати; той
бавно ~-еше хляб він повільно жував хліб;
2. перен. розм. мймрити, бурмотати,
бурмотіти; 3. перен. пережовувати; повторю-
вати одне й те ж.
дьга ж. 1. дуга; 2. обруч; (іграшка) поко-
тьбло; 3. райдуга; 4. арх. (у формі дуги)
арка; двусвбдова ~ підвісна арка; 5. техн.
дуга; електрйческа ~ електрйчна дуга.
дьговйд|ен, -на, -но; -ни дугоподібний.
дьгообраз|ен, -на, -но; -ни див. дьговй-
ден.
дьдрйв, -а, -о; -и розм. балакучий, ба-
лаклйвий.
дьдр|я, -еш; -ах недок. розм. знев. тере-
венити; верзтй, базікати, молоти, бовкати;
бевкати.
дьжд ч. мн. -ове дощ; ~ валй дощ іде;
дребен (сйтен) ~ дрібнйй дощ; ~ рьмй дощ
накрапає; ~ с град дощ з градом; ~-ьт
зачестй дощ зачастйв (задріботів, задрібо-
тав); едри капки ~ крупні (велйкі) краплі
дощу; лйпса на ~ відсутність дощу; поле-
гат ~ косйй дощ; порбен (пролйвен) ~
заливнйй (ливнйй) дощ; злйва; продьлжй-
телени ~-ове тривалі дощі; рукна ~ сйпнув
(сипонув, уперіщив) дощ; ф валй като ~
сйпатися градом; златен ~ золотйй дощ;
золота злйва; кокбши ~ курячий (свинячий,
сліпйй) дощ; от ~ на вятьр дуже рідко;
колй-не-колй; врядй-годй; приказвамна ~
и на лапавица кйдати (пускати) слова на
вітер; говорйти на вітер.
дьжделйв, -а, -о; -и дощовйй, дощовйтий;
~-а есен дощова осінь; ~-о време негода,
непогода, сльота.
дьждобран ч. 1. (плащ) дощовйк (розм.);
2. заст. зонт, парасоль, парасолька.
дьждбв|ен, -на, -но; -ни дощовйй; ~-ни
капки дощові краплі.
дьждовйт, -а, -о; -и див. дьжделйв.
дьждбвни|к ч. мн. -ци 1. зоол. саламанд-
ра; 2. орн. діал. бджолоїдка.
дьлба|я, -еш; -х недок. довбати; той
~-еше дупка в скалата він довбав яму в
скелі.
дьлбе|й ч. мн. -и 1. вйїмка, паз; 2. за-
падина.
дьлбина ж. 1. поет, глибина, глибінь;
2. дно.
дьлббк, -а, -о; -и 1. глибокий; ~ кладе-
нец глибокий колодязь; ~-а бран глибока
бранка; ~-а чинйя глибока тарілка; полу-
мисок; тя е ~-а бсем метра Її глибина —
вісім метрів; 2. перен. низькйй, глибокий; ~
поклбн низькйй уклін (поклін); ~-а благо-
дарност глибока вдячність; ~-а вяра глибо-
ка віра; ~-а нош, глибока ніч; ~-о вьлне-
ние глибоке хвилювання; ~-и промени гли-
бокі зміни; 0 ~ печат полігр. глибокий
ДРУК.
дьлбокомйслен, -а, -о; -и глибокодум-
ний.
дьлбочин|а ж. 1. глибина, глибочінь,
глибінь; ~-ата й е бсем метра її глибина —
вісім метрів; в ~-йте на хоризбнта у глибо-
чінь (глибінь) горизонту; 2. перен. глибина;
ф в ~-ата на душата (на сьрцето) див.
душа *; от ~-ата на душата (сьрцето) від
щйрого серця; від усієї душі.
дьлг ч. мн. -ове 1. борг; парйчен ~ гро-
шовйй борг; правя ~-ове позичати, брати
в позику (в позичку, в борг, набір, наборг);
2. обов’язок; граждански ~ громадянський
обов’язок; ~ кьм отечеството обов’язок
перед батьківщйною; смятам за свой ~ вва-
жати своїм обов’язком (за свій обов’язок);
фвлйзам/вляза (затьвам/затьна) в ~-ове
до гуша (до шйя) залізати/залізти в боргй
по вуха.
дьлга ж. діал. хвйля.
дьлговеч|ен, -на, -но; -ни довговічний;
довгочасний.
дьлгогодйш|ен, -на, -но; -ни багаторіч-
ний, довгорічний, довголітній; ~ опит бага-
торічний досвід; -на дейност багаторічна
(довгорічна, довголітня) діяльність.
дьлгокбс, -а, -о; -и довговолосий; ~ мла-
деж довговолосий молодйй чоловік.
дьлгокрак, -а, -о; -и довгоногий; (розм.)
цибатий.
дьлголет|ен, -на, -но; -ни див. дьлгого-
дйшен.
дьлголетие с. тільки одн. довголіття,
довгий вік; йзточник на ~ джерело довго-
ліття.
цьлголйк
173
дьрвб>
дьлголйк, -а, -о; -и довюбразий, довгооб-
разий, довголйций.
дьлгоочакван, -а, -о; -и довгожданий,
довгоочікуваний.
дьлгосвйрещ, -а, -о; -и: ~-а плбча довго-
і раюча платівка (пластинка, грампластйн-
ка).
дьлгосрбчен, -на, -но; -ни довгостроковий,
довготерміновий; ~ договор довгостро-
ковий договір; ~ заем довгострокова по-
віка.
дьлготра|ен, -йна, -йно; -йни тривалий,
іривкйй; довготривалий, довгочасний, дов-
і ий.
дьлж|а, -йш; -ах недок. 1. (перен.) бути
винним; боргувати; той ми ~-й пет лева він
вйнен мені п’ять левів; 2. бути повйнним,
мусити, мати (зробити щось); ~ да подчер-
тая я повйнен (мушу, маю) підкреслити;
той ~-й обяснения він повйнен (мусить)
пояснйти (дати пояснення); 3. повйнен
(мати) дякувати, повйнен (мати) бути
вдячним; завдячений; ~ живота си на вас
я вам зобов’язаний (завдячую) життям; я
повйнен (маю) дякувати (бути вдячним)
вам за життя; ~ се 1. завдячувати; завдя-
чений; успехите ни се ~-ат на... своїми
успіхами ми завдячуємо... 2. пояснюватися;
това се ~-й на редйца обстоятелства це
пояснюється рядом обставин.
дьлжина ж. Е довжина; ~ на вьлната
спец, довжина хвйлі; ~ на махало спец.
довжина маятника; 2. довгота, довжина,
тривалість; ~ на деня довгота (довжина,
тривалість) дня.
дьл|ьг, -га, -го; -ги 1. довгий; ~ пьт довга
дорога; ~-га коса довге волосся; ~-га
светлина спец, дальнє (далеке) освітлення
(світло); отсечка ~-га 6 см відрізок дов-
жиною 6 см; 2. (про людину) довгий
(розм.), високий на зріст; 3. довгий, трива-
лий, тривкйй, довготривалий; довгочасний;
~ живот довге життя; ~ разговор довга
розмова; ~-га командировка тривале (дов-
готривале, довгочасне) відрядження; ~-го
чакане довге чекання; ~-ги вечери довгі
вечорй; ~-ги годйни довгі рокй; 0 ~ езйк
довгий язйк; ~-га истбрия довга історія;
~-га песен довга пісня; заспйвам/заспя
~-гия сьн віддавати/віддати богові душу;
хващам/хвана ~-гия (~-гата) дременути.
(док.); дати (док.) драла (драчки); п’ята-
ми накивати.
дьмпинг ч. ек. демпінг.
дьн: в ~ у глибині; до ~ до глибйн (гли-
бинй); из (от) ~ з глибйн (глибинй); до
~ душа до глибинй душі; до самого (до жи-
вого) серця; потьвам/потьна в ~ земя
(земята) як (мов, немов, наче, неначе) крізь
землю пішов (провалйвся).
дьнер ч. стовбур, стовбурйна.
дьно с. мн. дьна 1. тільки одн. дно; мбрско
~ морське дно; 2. дно; днйще; пещно ~
спец, під; 3. глибина; в ~-то на сцената
у глибині сцени; 0 бьчва без ~ бездонна
бочка; в ~-то на душата див. душа в ~-то
на нещо сьм а) бути в центрі (подій, справ);
бути застрільником чого; б) лежати в осно-
ві ^ого/лягтй в основу чого; от ~ міцно,
грунтовно; до тонкощів; пресушавам/пресу-
ша до ~ осушувати/осушйти (випивати/
вйпити) до дна, вихиляти/вйхилити.
дьн|я, -иш; -их недок. розм. 1. (ударяти
по чому-небудь; завдавати ударів кому-
небудь) бйти, вибивати;2. знев. жерти, трі-
скати.
дьрвар ч. дроворуб.
дьрварск|и, -а, -о; -и якйй стос, дрово-
руба.
дьрвен, -а, -о; -и 1. дерев’яний; деревнйй;
~ мост дерев’яний міст; ~-и вьглиіца де-
ревне вугілля; 2. перен. дерев’яний; ~-а
физионбмия дерев’яна фізіономія; <) ~-а
глава капустяна (дурна, садова) голова.
дьрвенйца ж. клоп, блощйця.
дьрвес|ен, -на, -но; -ни деревнйй; ~ спирт
хім. деревнйй (метйловий) спирт; ~-на
кора деревна кора.
дьрвесйна ж. деревина; ~ за обраббтва-
не (стройтелна ділова деревина; из-
куствена ~ штучна деревина; лятна ~ піз-
ня деревина; сьрцевйнна ~ ядрова дере-
вина.
дьрвесйнен, -а, -о; -и деревйнний; ~-и
отпадьци деревйнні відходи.
дьрв|б с. мн. -ета і -а, поет, -еса 1. дерево;
(про одне дерево) деревйна; иглолйстни
~-ета хвойні дерева; овбщни ~ -ета фрук-
тові дерева; 2. (зрубане) дерево, деревйна,
колода; 3. тільки мн.: ~-а дрова; два кубика
~-а два кубометра дров; режа ~-а с триби
пиляти (різати) дрова пилою (пйлкою);
склад за ~-а дров’янйй склад; 4. тільки
одн. (будівельний матеріал) дерево; то е на-
правено от ~ воно зроблене з дерева; 5.
тільки одн. перен. прочухан, натруска
(розм.); палиця, палка, дрючок; 6. тільки
одн. перен, лайл. пень, опецьок; бовдур;
0 дафйново ~ лавр; катб ~ як пень; ро-
дослбвно ~ родовідне дерево; самодйвско
~ горобйна; оправям/оправя крйвите ~-а
див. оправям; стоварвам/стоваря крйвите
~-а вьрху някого звертати/звернути (зва-
лювати/звалйти, скидати/скйнути) вину на
кого; складати/скласти вину (провйну) на
кого; тьрся под ~ и камьк шукати скрізь
дьрводелец
174
дьржавен
і всюди (по всіх усюдах); ще ядеш ~ я тобі
всиплю бобу.
дьрводел|ец ч. мн. -ци столяр, тесляр,
тесля.
дьрводелск|и, -а, -о; -и столярний, сто-
лярський, теслярський; ~-а работйлница
столярня.
дьрворезба ж. різьблення (різьба) по де-
реву.
дьрдорко ч. розм. балакун; базіка, базіка-
ло; торохтій (знев.).
дьрдбр|я, -иш; -их недок. розм. знев. те-
ревенити, бевкати, бовкати; базікати, моло-
ти, цвенькати.
дьрж|а, -йш; -ах недок. нак. сп. дрьж,
-те 1. тримати, держати; ~ цветя в рьцете
тримати квіти в руках; 2. (підтримувати)
держати, тримати; ~ на рьце тримати
(підтримувати) руками, держати на руках;
3. перен. розм. підтримувати; някой от
рьковбдството го ~-й хтось із керівнйцтва
його підтримує; 4. (уміти користуватися)
тримати, держати, володіти; той нйкога
не беше ~-ал пушка він ніколи не тримав
рушницю; 5. (примушувати залишатися)
держати, тримати, затримувати; той ги ~
до обяд він держав (затрймав) їх до обіду;
6. зберігати, держати, тримати; ~ парйте
си в спестовната каса зберігати (тримати,
держати) свої гроші в ощадній касі; ~
снймката му за спомен зберігати його фото-
графію на пам’ять (згадку); 7. (володіти)
держати, тримати, посідати; той ~-еше
много добйтьк він держав (тримав) багато
худоби; 8. (держати в певному стані) утрй-
мувати, тримати; ~ в изолация тримати
в ізоляції; ~ в обсада тримати в облозі;
~ в подчинение тримати (держати) в покорі
(послуху); ~ механйзмите в изправност
утрймувати механізми непошкодженими; 9.
(займати певне місце, положення) тримати,
утрймувати, зберігати; ~ пьрво място утрй-
мувати перше місце; 10. (наймати квартиру)
орендувати, брати в оренду; знімати; той
~-еше две стан він знімав (наймав, оренду-
вав) дві кімнати; 11. (квартирантів) трима-
ти; 12. (рухатися в певному напрямі) держа-
ти; ~ надясно держати вправо; 13. у с п о-
луч. з прийм. на, за, із спол. да на-
стоювати, наполягати, обстоювати; ~ на
това настоювати на цьому; той ~-й да замй-
не він настоює на тому, щоб поїхати; 14. у
сполуч. з прийм. за цінйти, цінувати;
той много ~-еше за тйя антикварни кнйги
він дуже цінйв (цінував) ці антикварні книж-
ки; 0 бас ~ див. бас2; докато |ме] ~-ат
краката поки (доки) ноги носять (ходять); ~
високо знамето вйсоко держати (тримати)
прапор; ~ в лапите си някого держати (три-
мати) в кігтях (пазурах) кого; ~ змий в
пазвата си вигрівати гадюку (гадину) в па-
зусі (за пазухою); ~ в респект някого див.
респект; ~ в рьцете си някого, нещо держати
(тримати) в своїх руках кого, що; ~ в шах
някого тс.; ~ на думата си дотрймувати (до-
держувати) слова; тримати (держати) сло-
во; бути хазяїном (господарем) свого слова;
~ на обещанието дотрймувати (додержува-
ти) слова; ~ на себе си держатися (трима-
тися) гідно (поважно); ~ нащрек някого
тримати в напруженні кого; ~ под пара
някого тримати в повній готовності (у стані
готовності, напоготові) кого; ~ под чехьл
держати (тримати) під каблуком (закаблу-
ком, пантофлею); ~ пьрво място в сьревно-
ванието посідати (зберігати) перше місце
в змаганні; ~ рьцете си в джббовете по-
сиденьки справляти; сидіти склавши (згор-
нувши) руки; ~ си езйка [зад зьбите[ дер-
жати (тримати) язйк (язика) за зубами
(на припоні); замикати рота; ~ слово до-
держувати (дотрймувати) слова; ~ сметка
за нещо а) мати на увазі що; брати до уваги
що; зважати на що; б) держати (тримати)
в голові що; мати на думці що\ ~ сметка за
някого контролювати кого; ~ сметка на ду-
мите си усвідомлювати значення (зміст)
своїх слів; ~ сметка на някого втручатися
(умішуватися) в справи чиї; ~ тамяна под
носа дйхати на ладан; прястй на тонку
(останню;) ~ се 1. держатися, триматися;
~ се за перйлата держатися (триматися)
за поручні; 2. держатися, триматися, не
відступати, не здаватися; 3. (поводитися)
держатися, триматися; ~ се настрана дер-
жатися (триматися) окремо (осібно); 4.
(дотримуватися певного напряму в русі)
держатися; 0 ~ се за женска пола дер-
жатися (триматися) за спіднйцю; ~ се на-
високо (на голямо) величатися (бундючи-
тися, пиндючитися); чванитися; ~ се на
конец (на косьм) держатися (триматися,
вйсіти) на волосйні (волосйнці, волоску,
павутйнці, нйточці); ~ се на положението
тримати марку, дотрймувати марки; ~ се
на разстояние держатися (триматися) на
віддалі (на відстані); ~ се на цена знати
собі ціну; знати чого ти вартий.
дьржава ж. держава; народно-демокра-
тйческа ~ нарбдно-демократйчна держава;
общонародна ~ загальнонародна дер-
жава.
дьржав|ен, -на, -но; -ни державний; ~
апарат державний апарат; 0 Дьржавен
сьвет на Народна република Бьлгария
чьржавник
175
дюлев
Державна Рада Народної Республіки Бол-
। «ірії; ~ йзпит державний іспит.
дьржавни|к ч. мн. -ци державний діяч,
дьржавност ж. тільки одн. державність,
дьржане с. тільки одн. держання, пове-
дінка; (мн.) манери; добро ~ гарна пове-
дінка; гарні манери.
дьржанка ж. знев. утрйманка, коханка.
дьржелйв, -а; -о; -и розм. (про людину)
витривалий.
дьрзост ж. 1. тільки одн. відважність,
відвага, смілйвість; 2. зарозумілість; зухва-
лість; грубість; говоря ~-и говорйти нечем-
ності.
дьрзьк, дрьзка, дрьзко, дрьзки 1. відваж-
ний, смілйвий, смілий, завзятий; 2. зарозумі-
лий; зухвалий; грубий.
дт>рл|я се, -иш се; -их се недок. розм. лая-
тися, сварйтися.
дьрмон ч. розм. підсйток (рідке ре-
шето).
дьрпа|м недок. 1. смйкати, шарпати,
сіпати, тягтй; ~ за рькава смйкати (шар-
пати, сіпати) за рукав; 2. смйкати, вири-
вати, рвати; 3. розм. (про дим) тягтй,
усмоктувати; 4. (про рідину) усмоктува-
тися, всотуватися; 5. перен. розм. ек-
сплуатувати; 6. перен. тягтй, вабити; за-
прошувати; примушувати робйти; ~-т го
отвсякьде тягнуть його зо всіх боків; ~-ха
го да им помага його запрошували допома-
гати їм; 0 ~ чергата кьм себе си думати
тільки про себе; тягтй на свій бік; ~ се 1.
смйкатися, сіпатися, вириватися; 2. розм.
не погоджуватися.
дьрт, -а, -о; -и розм. знев. 1. старез-
ний, старенний; 2. у знач, ім.: ~-ия(т), -ата,
-ите у знач. ім. старйй, стара, старі; 0 ~-а
льжа цілковйта (чистісінька) вигадка;
(розм.) брехня.
дьрта|к ч. мн. -ци знев. старйй шкарбан
(шкарбун).
дьртешк|и, -а, -о; -и знев. старечий.
дьск|а ж. 1. дошка; бьчварска ~ клеп-
ка; винтонарезна (винторезна) ~ гвинтона-
різний клуп; ~ за гладене гладйльна дош-
ка; ~ за хляб дошка для хліба; извйкам
на ~-ата вйкликати до дошки; подпрозбреч-
на ~ підвіконня, підвіконник; (черна) ~
класна дошка; чертежна (чертбжна) ~
креслярська дошка; шахматна ~ шахова
дошка, шахівнйця; 2. тільки мн.: ~-й
тес (збірн.); пьтна врата от ~-й тесові во-
рота; 3. тільки м н. дощана (дощата)
підлога; мйя ~-йте мйти підлогу; 0 седя
(стоя) на две ~-й сидіти на двох стільцях
(між двома стільцями, між двох стільців);
хлопа му ~-ата клепки не хватає (нема,
бракує) в кого; не сповна розуму хто; не
всі дома в кого.
дьскорез|ен, -на, -но; -ни лісопйльний;
~-на фабрика лісопйльний завод; лісо-
пйльня; (розм.) лісопйлка.
дьскорезница ж. лісопйльний завод;
(розм.) лісопйлка; лісопйльня.
дьсчен, -а, -о; -и тесовий; дощанйй,доща-
тий; ~-а ограда паркан, дерев’яна огоро-
жа.
дьх тільки одн. 1. дух (розм.); дйхання;
2. запах; (розм.) дух; 0 до последния си
~ до останнього подиху; до самої смерті;
до загйну; затаявам/затая ~ затамовува-
ти/затамувати (затаювати/затаіти) подих
(дух); поемам си/поема си ~ переводити/
перевестй дух (дйхання, подих).
дьхав, -а, -о; -и поет, пахучий, запаш-
нйй, ароматний; ~-о сено запашне сіно.
дьха|м недок. 1. (повітря) видихати;
дути, дмухати; дйхати; ~ в лицето дйхати
в облйччя; ~ прьстите за да ги стопля
дйхати на пальці, щоб зігріти; хукати на
пальці; 2. пахнути, духмяніти; дйхати,
віяти; те ~-ха аромат вонй пахли (дйхали,
віяли) ароматом.
дьхва|м недок. / дьх на 1. видихати/вй-
дихати, вйдихнути; 2. вдихати/вдихнути;
йскаше му се да дьхне чист вьздух йому хо-
тілося вдихнути чйсте повітря; 3. пахнути/
запахнути; неочаквано дьхна на бензйн
несподівано запахло бензйном.
дьхн|а, -еш; -ах док.: дьхвам (див.).
дьщерка розм. донька.
дьіцеря ж. дочка; ~ ми е студентка
моя дочка — студентка; ~ на своя народ
дочка свого народу.
дюз прикм. незм. розм. 1. рівний, глад-
кий, плавкйй; 2. однобарвний, одноколір-
ний, однокольоровий.
дюза ж. спец. 1. сопло; вьздушна ~ по-
вітряне сопло; разпрьсквателна ~ розбрйз-
кувальне (розбрйзкуюче) сопло; 2. форсун-
ка; 3. фільєр, фільєра.
дюйм ч. мн. -ове дюйм.
дюкян ч. заст. 1. крамнйця; 2. (реміс-
ника) майстерня.
дюлгер, дюлгер|ин ч. мн. -и заст. 1.
тесля, тесляр; 2. розм. каменяр, муляр.
дюлгерльк ч. тільки одн. див. дюлгерство.
дюлгерск|и, -а, -о; -и заст. 1. тесляр-
ський; 2. каменярський; мулярський.
дюлгерство тільки одн. заст. 1. тесляр-
ство; 2. заняття (робота) каменяра, муля-
ра.
дюлев, -а, -о; -и айвовий; ~-о сладко
айвове варення.
дюля
176
еволюция
дюля ж. айва.
дюни мн. дюни.
дюше|к ч. мн. -ци матрац.
дюшекль|к ч. мн. -ци груба тканина для
матраців.
дюшеме с. мн. -та дощана (дощата) під-
лога.
дява|м недок./дяна 1. дівати/діти, помі-
щати/помістйти; 2. дівати/діти, тратити/
потратити; ~ се/~ се діватися/дітися; не
зная кьде да се дяна не знати, куди
дітися.
дявол ч. чорт, диявол, біс; (фольк.) дідь-
ко; 0 вьртя се катб ~ на шиш вертітися
(крутитися) як муха в окропі; вертітися
(крутитися) наче (як) в’юн в ополонці (на
сковорідці); крутйтися як дзйга; да го взе-
мат ~-ите (~ да го вземе) чорт його бери;
хай (нехай) йому чорт (біс, дідько); хай
(нехай) його чорт візьме; хай (нехай) йому
лихйй прасунок; ~ знає чорт (біс, дідько)
знає; ~-и нйедни бісові діти; ~-ьт си знає
работата а) чого на світі не буває; можлй-
во; буває; б) чорт (біс, лихйй, нечйстий)
попутав; изкарвам пб-черен от ~-а някого
вішати собак (псів) на кого; по ~-ите к
чорту; під три чортй; к бісу; улавям/уловя
~-а за рогата брати/узяти вола (бика) за
роги.
дяволйт, -а, -о; -и хйтрий, лукавий.
дяволйца ж. розм. чортйха, чортйця.
дяволйя ж. 1. хйтрість, лукавство; 2. розм.
чортовйння, чортівня, чортовина; нечйста
сйла.
дяволск|и, -а, -о; -и 1. чортячий, дияволь-
ський; 2. перен. диявольський, чортячий,
жахлйвий; 3. п е р е н. хйтрий, лукавий, під-
ступний.
дяволува|м недок. розм. хитрувати,
хитрйти; лукавити; пустувати.
дядка ч. розм. стариган, старигань,
дідуга, дідуган.
дядо ч. мн. -вци 1. дід; (пестл.) дідусь,
дідунь; 2. дід, старйй, старйк; 3. тесть; 4.
батюшка; (заст.— при звертанні до попа)
панотець; 5 тільки мн.:	предки; 0 ~
господ господь бог; ~ Йван дід Іван; на-
родна назва Росії і російського народу в
значенні старшого брата, заступника та
визволйтеля; ~ Мраз Дід Мороз.
дядов, -а, -о; -и 1. дідів, дідівський;
(розм.) дідусів; ~-ата кьща дідусева ха-
та; 2. у знач, ім.: ~-ото с.; ~-ата ж. пест-
лйве звертання літньої людйни до дитйни;
3. тільки мн., у знач, ім.: ~-и дім та родй-
на діда, тестя.
дял ч. мн. -ове 1. частйна; получавам ~
от имбт одержувати частйну майна; 2. част-
ка, пай; кооператйвен ~ кооператйвний
пай; 3. частйна, розділ; ~ от езикознание-
то розділ мовознавства; 4. поет, доля,
талан; 0 давам/дам своя ~ унбсити/уне-
стй (принбсити/принестй) свою лепту (пай-
ку); унбсити/унестй (принбсити/принестй)
свій внесок; ймам гол ям ~ в нещо брати
актйвну участь у чому.
дяла|м недок. тесати, обтесувати.
дялка|м недок./душна. обтїсувати/обтеса-
ти, обрубувати/обрубати.
дялн|а, -еш; -ах док.: дялкам (див.).
дяна, денеш; дянах і денах док.: дявам
(див.).
Е
є 1 частка 1. он; от, ось; седнй тука ~ сідай
-осьтут; 2. (упит. реченнях) ну, ~,каке? ну,
як там? каквб стана после? ну, що стало-
ся потім? 3. (для вираження згоди) ну; ~,
добре ну, гаразд (добре, згода); разбй-
ра се ну, звичайно (певна річ), адже ж; 4.
(для вираження спонукання) ну; ~ казвай
де! ну, кажй ж! 5. (для вираження жалю) о;
да не бяха онези спорове помежду ни...
о, колй б не оті суперечки між нами...
е 2 див. сьм.
евакуацибн|ен, -на, -но; -ни евакуацій-
ний; ~ пункт евакуаційний пункт (евако-
пункт) .
евакуация ж. евакуація; ~ на ранените
евакуація поранених.
евакуйра|м недок. і док. евакуювати;
населението евакуювати населення.
евангелие с. євангеліє.
евангелйст ч. євангеліст.
евангелйст'а ж. євангелістка.
евангелйстск|и, -а, -о; -и євангелічний.
евангелск|и, -а, -о; -и євангельський.
евентуал|ен, -на, -но; -ни евентуальний;
можлйвий; ~-на повреда можлйве ушко-
дження (пошкодження); ~-ни последици
можлйві наслідки.
евкалйпт ч. евкаліпт.
евкалйптов, -а, -о; -и евкаліптовий; ~-о
дьрвб евкаліптове дерево.
еволюйрам недок. і док. еволюціонувати,
розвиватися/розвйтися, зазнавати/зазнати
еволюції.
еволюцибн|ен, -на, -но; -ни еволюційний;
~-на тебрия еволюційна теорія.
еволюция ж. еволюція.
свреин
177
едйн
евре|ин ч. мн. -и єврей.
єврейка ж. єврейка.
еврейск|и, -а, -о; -и єврейський; ~ езйк
єврейська мова.
европе|ец ч. мн. -йци європеєць.
европеизйра|м недок. і док. європеїзува-
ти; ~ се європеїзуватися.
європейка ж. європейка.
европейск|и, -а, -о; -и європейський; ~-и
дьржави європейські держави.
евтин, -а, -о; -и дешевий; ~-и издания
дешеві видання; 0 ~-и трйкове дешеві
трюки.
евтинйя ж. дешевизна, дешевина, деше-
вйнка.
ега частка діал. див. дано.
егейск|и, -а, -о; -и егейський.
егеров, -а, -о; -и виготовлений з м’яко-
го вовняного трикотажу (про одяг).
егйда ж.: под ~-та на някого під егідою
кого.
егйпетск|и, -а, -о; -и єгйпетський; ~-а
цивилизация єгипетська цивілізація; 0
~ труд єгйпетська робота (праця); каторж-
на (галерна) робота (праця).
егйптян|ин ч. мн. -и єгиптянин.
егйптянка ж. єгиптянка.
егойзьм тільки одн. егоїзм; фстуден ~
холодний егоїзм.
егойст ч. егоїст.
егоистйч|ен, -на, -но; -ни егоїстйчний;
~-но желание егоїстйчне бажання; ~-ни
сьображения егоїстйчні міркування.
егоистйческ|и, -а, -о; -и див. егоистйчен.
егойстка ж. егоїстка.
егоцентрйзьм ч. тільки одн. егоцентрйзм.
егре|к ч. мн. -ци діал. літня пересувна
кошара (обора) для овець.
едва, едвам присл. 1. ледве, ледь; насйлу;
те ~ вьрвяха вонй ледве йшлй; 2. ледве-
ледве, ледь-ледь; ледве-наледве; трохи; лам-
пата ~ свети лампа ледве світить; 3. тільки
що, тільки-но; тільки; ~ сега го познах
тільки тепер я його пізнав (впізнав); 0
~ дйшам тільки живйй та теплий; тільки
душа в тілі; ~ (ли) не мало (трохи) не,
майже; ~ ли може да се каже навряд чи
можна сказати; ~ се дьржа на нозете си
ледве триматися (держатися, стояти) на но-
гах; ~ свьрзвам/свьржа двата края ледве
зводити кінці з кінцями; ледве перебуватися.
еделвайс ч. білбтка, едельвейс.
едем ч. поет. едем.
едемск|и, -а -о; -и поет, едемський.
еди-где (де) (си) присл. неознач. розм.
див. еди-кьде.
еди-как(си) присл. неознач. як-небудь,
якось; якимсь чином.
еди-какво(си) займ. неознач. розм. що-
небудь, щось.
еди-как|ьв [си|, ~-ва|си|, ~-вб|си|;
~-вй|си| розм. якйй-небудь, якййсь; кот-
рийсь; якййсь там.
еди-кога(си) присл. неознач. колй-небудь;
колись; якось.
еди-ко|й[си], ~-я[си], ~-е(си|; ~-й[си]
займ. неознач. 1. хтось; 2. якйй-небудь;
якййсь; котрййсь; якййсь там.
еди-кьде (си) присл. неознач. 1. десь, де-
небудь, десь інде; 2. кудйсь, куди-небудь,
будь-кудй, кудй-будь.
ед|йн, -на, -но; -нй числ. кільк. 1. одйн;
~ чифт ботуши одна пара чобіт; ~-на де-
сета одна десята; ~-на стбтна одна сота;
~-на хйлядна одна тисячна; ~-нб плюс
четири е равно на пет одйн плюс чотйри
дорівнює п’ять; 2. у знач. ім. одйн; ~ без
друг не мбгат вонй не можуть одйн без
одного; ~ от тях одйн з них; 3. у знач, прикм.
одйн; той же самий, одйн і той самий,
одйн і той же; нйе сме от ~-нб село ми з
одного села; 4. у знач, прикм. одйн, одйн
тільки (лише, лиш); 5. у знач, неознач. займ.
одйн; якййсь; попйтах ~ минувач я запитав
одного перехожого; 6. уживається на позна-
чення дуже високого ступеня прояву певної
якості; тя е ~-на хубавйца вона неповторна
красуня; 0 в миг в одну мить; миттю,
умить; в одйн момент (мент); все (ми е|
~-нб [мені] все рівно; [мені] все одно;
[мені] однаково; всйчки до ~ усі до одного;
геть усі; чйсто всі; всйчки като ~ усі як
одйн; да обьрнем по ~-на див. обрьщам;
дрьпвам |МУІ ~-на (еднйчка, ~-на чапг
(чашка), ~-на ракйя) див. дрьпвам; ~
вид див. вид1; ~ вятьр ни вее див. вея; ~
господ знає одйн бог знає; ~ друг див. друг;
~-едйнствен одним одйн; одйн-єдйний;
одйн-однісінький; ~ или друг див. друг;
~-йният или другият той чи (або) інший; той
чи (або) той; хто-небудь; ~ по ~ одйн за
одним; ~ през друг див. друг; ~-на мину-
ти! одну хвилйну! хвилиночку! ~-на стбка
са одного (нашого, свого) поля ягода; обоє
ряббє; одйн одного варт (вартий); ~-но-
друго різні речі; дещо; ~-но на друго при-
мірко, в середньому; ~-нб на рька а) напев-
но; напевне; як пити дати; б) зрозуміло; за
~-ната хубост а) ні за що, ні про що; ні за
пухлу душу; б) щоб то не було; хоч би що
там було; будь-що-будь; ймало ~-нб време
див. време; като ~ човек усі як одйн; на ~
солук однйм духом; за одйн дух; залпом;
от ~-на страна у знач. вст. сл. з одного бо-
ку; по ~-нб време див. време; да светна ~
на някого дати разок по шйї кому; тя ще
единадесет
178
еднопартйен
стане ~-на! буде діло!
единадесет числ. кільк. одинадцять.
единадесет|и, -а, -о; -и числ. пор. оди-
надцятий.
единайсе(т) числ. кільк. розм. див. еди-
надесет.
единайсет|и, -а, -о; -и числ. поряд, розм.
див. единадесети.
едина|к ч. мн. -ци 1. (про людину) оди-
нак, одиниць; 2. розм. одинак, єдйний син,
одиначок; 3. вовк-одинак.
едйн|ен, -на, -но; -ни єдйний; ~ фронт
єдйний фронт.
единение с. тільки одн. єднання.
единйц|а ж. одинйця; ббйна ~ військ.
бойова одинйця; ~ мярка (мерна измер-
вателна ~) одинйця вйміру; остачаха ~-и
залишйлися одинйці; слагам ~ по мате-
матика ставити одинйцю з математики;
щатна ~ штатна одинйця.
единйч|ен, -на, -но; -ни 1. одинйчний,
поодинокий; окремий; ~ случай поодино-
кий (окремий, одинйчний) вйпадок; 2. оди-
нарний; ~-на (однокрйла) врата (мн.) од-
ностулкові двері; 3. призначений для однієї
особи; ~-но легло односпальне ліжко.
единоглас|ен, -на, -но; -ни одноголосний;
одностайний; ~-но решение одноголосне
(одностайне) рішення.
единогласие с. тільки одн. одноголосність,
одностайність.
единогласно присл. одноголосно; одно-
стайно.
единодуш|ен, -на, -но; -ни одностайний,
однодушний.
единодушие с. тільки одн. одностайність,
однодушність.
единодушно присл. одностайно; одно-
душно.
единомйслие с. тільки одн. однодумність,
однодумство, однаковість думки.
единоначалие с. тільки одн. єдиноначаль-
ність.
едйнствен, -а, -о; -и єдйний; ~-а дьіце-
ря єдйна дочка; (розм.) одиначка; ~-о дете
єдйна дитйна; ~-но число лінгв. однина;
0 едйн-~ див. едйн; ~ по рода си єдйний.
едйнствос. тільки одн. 1. єдність; пьлно ~
повна єдність; 2. єдність, спільність; морал-
но-политйческо ~ морально-політйчна єд-
ність.
еди-чи|й [си], -я [си], -е [си]; -й [си]
займ. неознач. чийсь.
еди-що [си] займ. неознач. див. еди-какво
Іси|.
еднаж присл. див. ведньж.
еднак|ьв, -ва, -во; -ви однаковий.
еднйч|ьк, -ка, -ко; -ки 1. з м е н ш.-
п е с т л. в і д едйн; дай ми ~-ката рька дай
мені одну рученьку; 2. єдйний; 0 едйн-~
див. едйн.
едноакт|ен, -на, -но; -ни одноактний, на
одну дію; ~ балет одноактний балет.
едновремен|ен, -на, -но; -ни одночасний,
рівночасний; ~-ни действия одночасні дії.
едновремеш|ен, -на, -но; ни рідко старо-
давній, давній, прадавній; ~-на носйя ста-
родавній одяг.
едноглас|ен, -на, -но; -ни одноголосий.
едногласно присл. одноголосно; одностай-
но.
едногодйш|ен, -на, -но; -ни однолітній,
однорічний; ~ стаж однорічний стаж; ~-но
растение однолітня рослйна.
едноднев|ен, -на, -но; -ни одноденний;
~ йзлет одноденна екскурсія.
еднодневка1 ж. 1. ент. одноденка, поден-
ка; 2. перен. одноденка.
еднодневка 2 ж. невелйка туристйчна сум-
ка.
едноетаж|ен, -на, -но; -ни одноповерхо-
вий.
еднознач|ен, -на, -но; -ни однозначний;
~-на дума лінгв. однозначне слово; ~-но
число однозначне число.
едноймен|ен, -на, -но; -ни однойменний.
еднойменни|к ч. мн. -ци 1. тезко (розм.);
2. однофамілець, однофамільник.
еднойменница ж. 1. (жінка, яка має з ким-
небудь однакове ім'я) тезко (розм.); 2. одно-
фамільниця.
еднокопйт|ен, -на, -но; -ни 1. однокопйтий;
непарнокопйтий; 2. у знач, ім.: ~-ни зоол.
непарнокопйті.
еднокрак, -а, -о; -и одноногий; ~-а маса
одноногий стіл.
еднократ|ен, -на, -но; -ни одноразовий,
однократний; ~-на помощ одноразова допо-
мога.
еднокрьв|ен, -на, -но; -ни єдинокровний,
однокровний.
еднолйч|ен, -на, -но; -ни 1. одноособовий;
~-на власт одноособова влада; 2. одноосіб-
ний, одноосібницький; ~-но стопанство од-
ноосібне господарство.
единолйчни|к ч. мн. -ци одноосібник.
единомесеч|ен, -на, -но; -ни місячний;
~-на заплата місячна зарплата.
едноминут|ен, -на, -но; -ни хвилйнний;
~-но мьлчание хвилйнне мовчання.
еднообраз|ен, -на, -но; -ни одноманітний;
~ живбт одноманітне життя.
еднообразие с. тільки одн. одноманітність.
едноок, -а, -о; -и одноокий.
еднопартй|ен, -йна, -йно; -йни однопартій-
ний; ~-на система однопартійна система.
еднопосочен
179
език
еднопосоч|ен, -на, -но; -ни 1. (про рух)
однобічний, односторонній; ~-на улица ву-
лиця з однобічним рухом; 2. перен. прямо-
лінійний, простолінійний; одноплановий.
едноред|ен, -на, -но; -ни однобортний;
~-но пал то однобортне пальто.
еднорбд|ен, -на, -но; -ни однорідний, одна-
ковий, подібний; ~-на среда однорідне
середовище; 0 ~-ни части на изречението
лінгв. однорідні члени речення.
еднорьк, -а, -о; -и однорукий.
еднослож|ен, -на, -но; -ни див. едносрйчен.
едносрйч|ен, -на, -но; -ни 1. лінгв. одно-
складовий; ~-на дума односкладове слово;
2. односкладовий, однослівний; короткий,
лаконічний; ~ бтговор односкладова від-
повідь.
едноста|ен, -йна, -йно; -йни однокімнат-
ний; ~ апартамент однокімнатна квартй-
ра.
едностран|ен, -на, -но; -ни однобічний, од-
носторонній; ~ отказ от договор односто-
роння відмова; 0 ~ плеврйт мед. односто-
ронній плеврит.
едностранчйв, -а, -о; -и однобічний, обме-
жений, вузький; ~-о вьзпитание однобічне
виховання; ~-о разглеждане на вьпрбса
однобічний розгляд питання.
еднострьк, -а, -о; -и 1. одностеблий; 2.
перен. одинокий; самітній.
еднотйп|ен, -на, -но; -ни однотипний.
еднотом|ен, -на, -но; -ни однотомний;
~-но издание однотомне видання.
едноцвет|ен, -на, -но; -ни однобарвний,
одноколірний, однокольоровий.
едноцев|ен, -на, -но; -ни одноствольний,
едноцевка ж. одностволка.
едночасов, -а, -о; -и годйнний; ~-а лек-
ция годйнна лекція.
едньж присл. див. ведньж.
едр|ея, -ееш; -ях недок. більшати, збіль-
шуватися.
едрина ж. велйкий об’єм; повнота, огряд-
ність.
едро присл. крупно; пйша ~ писати круп-
но; 0 говоря (приказвам) на ~ перебіль-
шувати; на ~ оптом, гуртом.
едроглав, -а, -о; -и 1. великоголовий; 2.
якйй має велйкий плід (або коренеплід).
едрозьрнест, -а, -о; -и грубозернйстий,
крупнозернйстий.
едропанел|ен, -на, -но;- ни великопанель-
ний; ~-но стройтельство великопанельне
будівнйцтво; ~-ни конструкции великопа-
нельні конструкції.
ед|ьр, -ра, -ро; -ри 1. велйкий, крупний;
~ пяськ крупний (грубий) пісок; ~-ро
зьрно велйке (гоубе, крупне) зерно; ~-ри
пари велйкі гроші; 2. велйкий, крупний, ве-
ликомасштабний; ~-ра буржоазия велйка
буржуазія; ~-ро леярно производство
велйке ливарне виробнйцтво; 0 ~ рогат
добйтьк крупна рогата худоба; ~-ра рйба
важна особа (персона); велйка цяця; велйке
цабе; в ~-ри лйнии (чертй) у загальних
рйсах.
еж ч. мн. -ове їжак.
еж|а се, -иш се, -их се недок. 1. наїжува-
тися, наїжачуватися; 2. перен. розм.
злйтися, сердитися.
ежба ж. сварка, чвара; звада, розбрат.
ежегбд|ен, -на, -но; -ни щорічний.
ежеднев|ен, -на, -но; -ни щоденний.
ежечас|ен, -на, -но; -ни щогодйнний.
ежов, -а, -о; -и їжаковий; 0 дьржа в ~-и
рькавйци някого держати (тримати) в тіс-
нйх (цупкйх, твердйх) руках кого; держати
(тримати) в лабетах кого; пйпам с ~-и
рькавйци някого брати в шори кого.
езда ж. їзда.
ездач ч. вершник, верхівець; наїзник.
езер|ен, -на, -но; -ни озерний; ~-на по-
вьрхност поверхня озера.
езеро с. мн. езера озеро; изкуствено ~
штучне озеро.
езй|к 1 ч. мн. -ци 1. язйк; врьх на ~-а кін-
чик язика; грьб на ~-а спйнка язика; 2. пе-
рен. язйк;огнени ~-ци вогняні язикй; язикй
полум’я; 3. спец, язйк, язичок, стержень,
пластйнка; ~ на брава засувка, засув; ~ на
камбана серце (язйк) дзвона; ~ на стрел-
ка (стрелков гостряк [залізнйчної]
стрілки; 4. перен. (для кріплення паса, поя-
са, погонів) хомутик, петелька; 0 вьртй ми
се на ~-а крутиться (вертиться) на язиці;
дьржа си ~-а зад зьбйте держати (три-
мати) язйк (язика) за зубами (на припоні);
замикати рбт&; ймам дьльг ~ мати довгий
язйк; ймам ~ язйк добре підвішений; не ми
се обрьща ~-ьт див. обрьщам; не си обрь-
щай ~-а див. обрьщам; пепел ти на ~-а
бодай тобі з такою мовою; тіпун тобі на
язйк; щоб тобі попрйщило; чупя ~-а
си коверкати слова.
езй|к 2 ч. мн. -ци 1. мова; ~ за програ-
мйране мова програмування; алгоритмйчен
~ алгоритмічна мова; бьлгарски ~ бол-
гарська мова; машйнен ~ машйнна мова;
мьртви ~-ци мертві мови; символйчен ~
мова сймволів; славянски ~ слов’янська
мова; чужд ~ іноземна мова; 2. мова, стиль;
~-ьт на И. Вазов мова І. Базова; книжб-
вен ~ літературна мова; формален (фор-
мализйран) ~ формальна (формалізована)
мова; 0 ~ на цйфрите мова цифр; езбпов
~ езбпова мова; кьлча си ~-а калічити
езйков
180
експериментален
(псувати, спотворювати) мову; общ ~
спільна мова.
езйков, -а, -о; -и мовний; ~-а система
мовна система.
езиковед ч. мовознавець.
езикознание с. тільки одн. мовознавство;
общо ~ загальне мовознавство; славянско
~ слов’янське мовознавство.
езйче с. 1. язичок; 2. спец, язичок, язик;
предпазно ~ запобіжна защіпка; запобіж-
ний спуск.
езйч|ен, -на, -но; -ни язиковий; ~ нерв
язиковий нерв.
езйческ|и, -а, -о; -и язичеський; язич-
ницький; ~-а вяра язйчеська віра.
езйчество с. тільки одн. язйчество.
ей 1. частка ось; он; ~ го ось він; ~ сега
зараз, цієї ж хвилйни, цю ж мить; ~ така от
(ось) так; (розм.) отак; ~ там ось (он) там,
(розм.) отам; 2. вигук гей, ей; гов; 0 ~ богу
їй-богу, їй-бо.
ек ч. мн. -ове луна, відгомін, відголос,
відгук, відзвук.
еква|м недок./екна відгукуватися і відгу-
катися/відгукнутися, лунати/пролунати.
екватор ч. екватор; небесен ~ небесний
екватор.
екваториал|ен, -на, -но; -ни екваторіаль-
ний; ~-на об ласт екваторіальна область.
еквивалент ч. еквівалент; всеббщ ~ за-
гальний еквівалент.
еквивалент|ен, -на, -но; -ни еквівалентний;
~-ни величний еквівалентні величйни.
екзакт|ен, -на, -но; -ни точний; ~-на
мйсьл точна думка.
екзалтация ж. екзальтація.
екзамен ч. іспит, екзамен.
екзаменатор ч. екзаменатор.
екзарх ч. екзарх.
екзархия ж. екзархія.
екзекутйр|ам недок. і док. страчувати/
стратити.
екзекутор ч. кат.
екзекуция ж. страта, смертна кара.
екзема ж. екзема.
екземпляр ч. екземпляр; примірник; пьрви
~ перший примірник; черновй ~ чорновйй
екземпляр.
екзотика ж. екзотика; привлйчаше го
~-та на острова його приваблювала екзо-
тика острова.
екйп 1 ч. спорт, команда; баскетболен ~
баскетбольна команда; колоездачен ~
команда велосипедйстів.
л 9	•	• л	/•
екип ч. спорт, екіпіровка, спорядження,
одяг; скибрски ~ лйжна екіпіровка.
екипаж ч. екіпаж; ~ на космйчески
кбраб екіпаж космічного корабля.
екйп|ен, -на, -но; -ни спорт, командний;
~-ни сьстезания командні змагання.
екипйра|м недок. і док. екіпірувати.
екипировка ж. екіпіровка, екіпірування,
спорядження (необхідним).
еклектй|к ч. мн. -ци еклектик.
еклйв, -а, -о; -и гучнйй, лункйй; звучний,
дзвінкйй; ~-а песен дзвінка пісня.
екн|а, -еш; -ах док.: еква|м (див.).
екран ч. екран; на ~-ите на екранах;
телевизибнен ~ телевізійний екран; топлй-
нен ~ тепловйй екран; цветен ~ кольо-
ровий екран; черно-бял ~ чорно-білий ек-
ран.
екс присл. розм. залпом, однйм духом,
за одйн дух; пйя на ~ пйти залпом.
ексйк розм. 1. присл. обважуючи, об-
мірюючи; той теглеше ~ він обважував
(недоважував); 2. прикм. незм. (про ваги)
які недоважують, обважують; (про лінійку)
яка недомірює (обмірює); 0 само това ми е
~ тільки цього мені не вистачає.
екскаватор ч. див. багер.
екскурзиант ч. екскурсант; група ~-и гру-
па екскурсантів.
екскурзиантка ж. екскурсантка.
екскурзиантск|и, -а, -о; -и екскурсійний;
~-а група екскурсійна група.
екскурзибн|ен, -на, -но; -ни екскурсійний;
~-но бюро екскурсійне бюро; бюро подо-
рожей.
екскурзия ж. екскурсія; ~ из града ек-
скурсія по місту; провеждам ~ проводити
екскурсію; уреждам ~ улаштовувати ек-
скурсію.
екскурзовбд ч. екскурсовод.
експанзйв|ен, -на, -но; -ни експансйвний.
експанзия ж. тільки одн. експансія.
експедйр|ам недок. і док. 1. (про товар,
кореспонденцію і т. ін.) експедйрувати,
відправляти/відправити за призначенням;
2. перен. розм. (кого) відправляти/
відправити, виганяти, вигбнити/вйгнати;
~ се ітй/пітй собі звідки.
експедитйв|ен, -на, -но; -ни діловйй, діло-
вйтий, оператйвний.
експедйция 1 (відправлення товарів, ко-
респонденції; установа, що відає їх розси-
ланням) експедйція.
експедйция 2 ж. експедйція; ~ до Север-
ния полюс експедйція на Північний полюс;
членове на ~-та члени експедйції.
експеримент ч. експеримент; ~ в кбсмоса
експеримент у космосі; правя ~-и проводи-
ти експерименти.
експериментал|ен, -на, -но; -ни експери-
ментальний; ~-на психолбгия експеримен-
тальна психологія; укрепване на ~-ната
експериментатор
181
елекг
база на науката зміцнення експерименталь-
ної бази науки.
експериментатор ч. експериментатор.
експериментйра|м недок. і док. експери-
ментувати, провбдити/провестй експеримен-
111.
експерт ч. експерт; технйчески ~ тех-
нічний експерт; тьрговски ~ торговий ек-
сперт.
експерт|ен, -на, -но; -ни експертний; ~-на
комйсия експертна комісія.
експертйза ж. експертйза; сьдебна ~ су-
дова експертйза.
експлоататор ч. експлуататор.
експлоататорка ж. експлуататорка.
експлоататорск|и, -а; -о; -и експлуататор-
ський; ~-и класи експлуататорські класи.
експлоатацион|ен, -на, -но; -ни експлуата-
ційний; ~ период експлуатаційний період;
~-ни условия експлуатаційні умови.
експлоатация ж. 1. експлуатація; ~ на
труда експлуатація праці; ~ на човек от
човек експлуатація людйни людйною; 2.
(про земні надра, підприємства, транспорт)
експлуатація, використання; ~ на прирбд-
ните богатства експлуатація (використан-
ня) природних багатств; пускам в ~ зда-
вати в експлуатацію.
експлоатйра|м недок. і док. експлуатува-
ти, піддавати/піддати експлуатації.
експлодйра|м недок. і док. вибухати/вй-
бухнути.
експлозйв ч. вибухова речовина; (розм.)
вибухівка.
експлозия ж. вйбух; ~ в мйната вйбух у
шахті; ~ на котел вйбух казана (котла).
експозе с. 1. резюме; 2. доповідь члена
уряду в парламенті.
експозицион|ен, -на, -но; -ни 1. експозицій-
ний, вйставочний; 2. вступнйй; ~-на част на
романа вступна частйна роману.
експозйция ж. 1. експозйція, вйставка;
2. літ. вступ, вступна частйна твору; 3. муз.
(перша частина сонати, фуги) експозйція;
4. (при фотографуванні) експозйція, вй-
держка; 5. спец, місцеположення, місце
розташування.
експонйра|м недок. і док. 1. експонувати,
виставляти/вйставити, показувати/пока-
зати; 2. (при фотографуванні) експону-
вати, робйти/зробйти (давати/дати) вй-
держку.
експорт тільки одн. див. йзнос.
експорт|ен, -на, -но; -ни див. йзносен.
експортьор ч. експортер.
експрес ч. експрес; той пристйгна с ~-а
він прибув експресом.
експресйв|ен, -на, -но; -ни експресйвний;
~-ни езйкови средства експресйвні мовні
засоби.
експресионйзьм ч. тільки одн. експресіо-
нізм.
експресионйст ч. експресіоніст.
експресия ж. тільки одн. експресія; бурна:
~ бурхлйва експресія.
експроприатор ч. ек., політ, експропріатор.
експроприация ж. ек., політ, експропріа-
ція; ~ на експроприаторите експропріація
експропріаторів.
експроприйра|м недок. і док. ек., політ.
експропріювати.
екстаз ч. тільки одн. екстаз; изпадам в ~
впадати (приходити) в екстаз.
екстернант ч. екстерн (особа).
екстернат ч. 1. екстернат; 2. учбовий
заклад, у якому складають іспити екстерном.
екстернйра|м недок. і док. висилати/вй-
слати, примусово відправляти/відправити
(за межі країни).
екстра 1. прикм. незм. екстра; найвйщого
гатунку, найкращої якості; ~ стока товар
найвйщого гатунку; 2. присл. дуже добре.
екстрен, -а, -о; -и екстрений; ~-а работа
екстрена справа.
ексцентрй|к ч. мн. -ци 1. ексцентрйчна
людйна; 2. (артист) ексцентрик; 3. техн.
(диск) ексцентрик; крьгов ~ круговйй
ексцентрик.
ексцентрйч|ен, -на, -но; -ни ексцентрйч-
ний; ~-на лйчност ексцентрйчна особа.
ексцес ч. ексцес; необходймо е да се из-
бягнат ~-и необхідно унйкнути ексцесів.
ела 1 ж. ялйця.
ела 2 мн.-те наказ, сп. від дойда; ідй, при-
ходь; ~ да §бядваме ідй обідати; ~ насам
ідй сюдй; ~ си ідй (приходь) додому.
еластйч|ен, -на, -но; -ни еластйчний.
елда ж. гречка.
еле присл. розм. 1. ледве, ледь; 2. на-
решті, врешті, зрештою; ~ кьм полунощ.
те си отйдоха нарешті блйзько півночі
вонй розійшлйся.
елеватор ч. елеватор; ~ за брашнб еле-
ватор для борошна; зьрнов (зьрнен) ~
зерновйй елеватор; подвйжен ~ пересув-
нйй елеватор.
елегант|ен, -на, -но; -ни елегантний; ~ ре-
веранс елегантний реверанс; ~-но облеклб»
елегантний одяг.
елегйч|ен, -на, -но; -ни елегійний; ~-на
музикална пиеса елегічна музйчна п’єса.
елегия ж. 1. елегія; 2. перен. елегія, сму-
ток, меланхолія.
еле|к ч. мн. -ци елек; вид безрукавки;
кадифен ~ оксамйтовий елек, оксамйтова
безрукавка.
електрик
182
елйтен
електрик прикм. незм. електрик.
електрика ж. розм. 1. електрика; 2.
електролампа.
електрификация ж. електрифікація.
електрифицйра|м недок. і док. електрифі-
кувати.
електрйческ|и, -а, -о; -и електричний;
~ ключ вимикач; ~ ток електричний струм;
~ часовник електричний годинник; ~-а ин-
сталация електропроводка; ~-а мрежа
електрична мережа (електромережа); ~-а
централа електрична станція, електростан-
ція; ~-о осветление електричне світло.
електрйчество с. тільки одн. електрика.
електроде игател ч. електродвигун; асин-
хронен ~ асинхронний електродвигун.
електродвигател|ен, -на; -но; -ни електро-
двигуновий.
електродоене с. тільки одн. електродоїння.
електродойлка ж. електродоїлка.
електроенергия ж. електроенергія.
електрожен ч. електрозварювальний апа-
рат.
електроженйст ч. електрозварювач, елек-
трозварник.
електрозаварка ж. див. електрозаварява-
не.
електрозаваряване с. тільки одн. електро-
зварювання; дьгово ~ дугове електрозва-
рювання; релефно контактно ~ рельєфне
контактне зварювання; точково ~ точкове
електрозварювання.
електрозадвйжване с. спец, електропри-
вод; групово ~ груповий електропривод.
електроинженер ч. інженер-електрик.
електрокар ч. електрокар.
електрокардиограма ж. електрокардіогра-
ма; правя ~ робйти електрокардіограму.
електрокардиография ж. тільки одн.
електрокардіографія.
електролокомотйв ч. електровоз; рудни-
чен ~ рудниковий електровоз.
електромагнйт ч. електромагніт; подко-
вообразен ~ підковоподібний електро-
магніт; спирачен ~ гальмівний електро-
магніт.
електромакара ж. техн. електроталь.
електромер ч. лічильник електроенергії,
електролічильник; двутарйфен ~ двотарйф-
ний лічильник; ~ за променлйв ток лічиль-
ник змінного струму.
електромонтьор ч. електромонтер.
електромотор ч. електромотор.
електрон ч. фіз., спец, електрон; вторйчен
~ вторйчний електрон; свободен ~ вільний
електрон; свьрзан ~ зв’язаний електрон.
електрон|ен, -на, -но; -ни фіз., спец.
електронний; ~ часовник електронний го-
динник; ~-на пушка електронна гармата.
електроника ж. електроніка; промйшлена
~ промислова електроніка.
електрообзавеждане с. електроустатку-
вання.
електропила ж. електропилка, електро-
пила.
електропредаване с. тільки одн. електро-
передача.
електропровод ч. 1. спец, лінія електро-
передачі; вьздушен ~ повітряна лінія
електропередачі; 2. електропровід.
електроснабдяване с. тільки одн. електро-
постачання; местно ~ місцеве електропо-
стачання.
електростомана ж. електросталь.
електротелфер ч. електротельфер.
електротехнік ч. -ци електротехнік.
електротехника ж. тільки одн. електро-
техніка.
електроуред ч. електроприлад.
електроцентрала ж. електростанція; атом-
на ~ атомна електростанція; водна ~ гід-
роелектростанція; газова ~ газотурбінна
(теплова) електростанція.
елемент ч. 1. фіз., хім. елемент; галванй-
чен ~ гальванічний елемент; получен е
нов ~ одержано новий елемент; 2. спец.
елемент, компонент; ~ на словообразува-
нето елемент словотвору; сглобяеми ~-и
збірні елементи; 3. (представник певного
середовища) елемент; вражески ~-и воро-
жі елементи.
елементар|ен, -на, -но; -ни елементарний;
~ вьпрос елементарне питання; ~-но при-
лйчие елементарна пристойність.
елен ч. олень.
еленов, -а, -о; -и оленячий; ~-и рога оле-
нячі роги.
еленск|и, -а, -о; -и оленячий; ~-о (елено-
во) месо оленяче м’ясо, оленина.
елече с. 1. див. елек; 2. дитяча сорочечка,
елешка діал. іхт. гольян.
елиминйра|м усувати/усунути від участі;
отббрьт бе ~-н от републиканското пьрвен-
ствб команда була усунена від участі в зма-
ганнях на першість республіки.
елин ч. іст. еллін.
елинск|и, -а, -о; -и еллінський; ~-а циви-
лизация еллінська цивілізація.
елипса ж. мат., лінгв. еліпс (ч.); инер-
цибнна ~ еліпс інерції.
елиптйч|ен, -на, -но; -ни спец., лінгв. еліп-
тичний; ~-на орбита еліптична орбіта.
елйт ч. еліта (ж.); театрален ~ театраль-
на еліта.
елйт|ен, -на, -но; -ни елітний, добірний,
кращий.
слмаз
183
ентомологйчен
елмаз ч. алмаз; изкуствен ~ штучний
<ілмаз.
елмаз|ен, -на, -но; -ни алмазний.
елбв, -а, -о; -и ялицевий; ~-а шишарка
ялицева шишка.
елха 1 ж. вільха.
елха^ ж. ялинка; новогодишна ~ ново-
річна ялинка.
елша ж. див. елха
елша|к ч. мн. -ци вільшняк, вільшина,
вільшник.
емайл ч. тільки одн. емаль (ж.); грундов
~ грунтова емаль; стьклен ~ склоемаль.
емайлйра|м недок. і док. емалювати,
емайллак ч. мн. -ове емалевий лак.
еманципация ж. емансипація; ~ на женй-
те емансипація жінок.
еманципйра|м недок. і док. емансипува-
ти.
ембарго с. тільки одн. юр. ембарго; на-
лагам ~ встановлювати ембарго.
емблема ж. емблема; ~ на фестивала
емблема фестивалю.
ембрион ч. 1. біол. ембріон; 2. перен. ем-
бріон; зародок, початкова стадія.
ембрионал |ен, -на, -но; -ни 1. біол. ембріо-
нальний; ~-норазвйтие ембріональний роз-
виток; 2. перен. ембріональний; зародко-
вий, початковий.
емва|м недок./ємна 1. підхоплювати/під-
хопйти, схоплювати/схопйти; нестй/поне-
стй; 2. (про коней) поганяти/погнати, гей-
кати/гейкнути; сідлати/осідлати, засідлати;
3. примушувати/примусити; той ме ємна да
вьрвйм на кйно він примусив мене пітй разом
у кіно; 4. (док.) кйнутися, дернути; мча-
ти/помчати, (раптово) вирушати/вйруши-
ти, рушати/рушити, відправлятися/відпра-
витися; кучето ємна нагоре по пьтеката
собака кйнувся вгору по стежці (плаю);
5. (кого) брати/узяти в роботу; накидатися/
накйнутися (нападатися/напастися, напу-
скатися/напустйтися) з докорами; щом той
влезе, те го емнаха як тільки він увійшов,
вонй його взялй в роботу (накинулися на
нього); ~ се/~ се 1. рушати/рушити,
(док.) зрушити (зрушитися); 2. (док.) кйну-
тися, дернути; мчати/помчати; (раптово)
вирушати/вйрушити, рушати/рушити, від-
правлятися/відправитися; 3. підніматися і
підійматися/піднятися, сходити/зійтй; здій-
матися/здійнятися; пламьците се ~-ха на-
гбре язики полум’я здіймалися вгору; 4.
розм. (енергійно) братися/узятися до ро-
боти (за роботу).
емигрант ч. емігрант.
емигрантка ж. емігрантка.
емигрантск|и, -а, -о; -и емігрантський.
емиграцион|ен, -на, -но; -ни еміграційний.
емиграция ж. еміграція; живея в ~ жй-
ти в еміграції.
емигрйра|м недок. і док. емігрувати.
емисион|ен, -на, -но; -ни фін. емісійний;
~-на банка емісійний банк.
емйсия 1 ж. фін. емісія; ~ на ценни кни-
жа емісія цінних паперів.
емйсия 2 ж. 1. радіопередача; 2. фіз. емі-
сія; електронна ~ електронна емісія.
емйш ч. збірн. розм. фрукти, плодй.
емляч|ен, -на, -но; -ни іст. якйй стосуєть-
ся податку з нерухомого майна.
емн|а, -еш; -ах док.: емвам (див.).
емоционал|ен, -на, -но; -ни емоційний;
~-на натура емоційна натура; ~-ни пре-
живявания емоційні переживання.
емоция ж. емоція.
емпирйзьм ч. тільки одн. філос. емпірйзм.
емпирй|к ч. мн. -ци філос. емпірик.
емпириокритицйзьм ч. тільки одн. філос.
емпіріокритицйзм.
емпирйч|ен, -на, -но; -ни емпірйчний.
емулсия ж. емульсія; фотографска ~ фо-
тографічна емульсія.
емфие с. див. енфие.
енергетй|к ч. мн. -ци енергетик; главен
головнйй енергетик.
енергетика ж. енергетика; атомна ~ атом-
на енергетика.
енергетйч|ен, -на, -но; -ни енергетйчний;
~-на база енергетйчна база.
енергетйческ|и,-а,-о;-и див. енергетйчен.
енергйч|ен, -на, -но; -ни енергійний; ~-на
борба енергійна боротьба; ~-ни мерки рі-
шучі заходи; ~;ни хбра енергійні люди.
енергия ж. енергія; ~ на атомното ядро
енергія атомного ядра; електрйческа ~
електрйчна енергія, електроенергія; осво-
бождавам ~ звільняти енергію; отделям ~
виділяти енергію; предавам ~ віддавати
енергію; раббтя с ~ працювати з енер-
гією.
енйгма ж. рідко загадка.
енигматйч|ен, -на, -но; -ни загадковий.
енйчар|ин ч. мн. -и іст. яничар.
енйчарск|и, -а, -о; -и іст. яничарський;
~ корпус яничарський корпус.
енклйтика ж. лінгв. енклітика.
енклитйч|ен, -на, -но; -ни лінгв. енклітйч-
ний; ~-ни думи енклітйчні слова.
енориаш церк. парафіянин.
енорййски, -а, -о; -и церк. парафіяльний,
приходськйй.
енория церк. парафія; (розм.) приход.
ентомоло|г ч. мн. -зи ентомолог.
ентомологйч|ен, -на, -но; -ни див. ентомо-
логйчески.
ентомологйчески
184
еротйчен
ентомологйческ|и, -а, -о; -и ентомологіч-
ний; ~-а сбйрка ентомологічна колекція.
ентомология ж. ентомологія.
ентусиазйра|м недок. і док. надихати і
надйхувати/натхнути і надихнути, запалю-
вати/запалйти.
ентусиазьм ч. тільки одн. ентузіазм, за-
палення, піднесення; говоря с ~ говорйти
з ентузіазмом; трудов ~ трудовйй енту-
зіазм.
ентусиаст ч. ентузіаст.
ентусиастка ж. ентузіастка.
енфие с. нюхальний тютюн.
енциклопедйст ч. енциклопедйст.
енциклопедйч |ен, -на, -но; -ни енциклопе-
дйчний; ~-ни познания енциклопедйчні
знання.
енциклопедйческ|и, -а, -о; -и енциклопе-
дйчний; ~ речник енциклопедйчний слов-
нйк.
енциклопедия ж. енциклопедія; бьлгарска
~ болгарська енциклопедія; кратка ~ ко-
ротка енциклопедія; ббща ~ загальна ен-
циклопедія.
еньовче с. бот. 1. підмаренник; 2. деревій.
еня ж. розм.: не ме е (малко ме е) знати
не хочу; мені діла нема (немає); мені байду-
же.
епархййск|и, -а, -о; -и церк. єпархіальний.
епархия ж. церк. єпархія.
епигбн ч. епігон.
епигбнск|и, -а, -о; -и епігонський; ~-о из-
куство епігонське мистецтво.
епиграма ж. епіграма.
епидемйч|ен, -на, -но; -ни епідемічний;
~-на бблест епідемічна хвороба.
епидемйческ|и, -а, -о; -и епідемічний;
болестта придобй ~ характер хвороба набу-
ла епідемічного характеру.
епизбд ч. епізод.
епизодйч|ен, -на, -но; -ни епізодйчний;
~-на пбмощ епізодйчна допомога; ~-но
явление епізодйчне явище.
епизодйческ|и, -а, -о; -и див. епизодйчен.
епй|к ч. мн. -ци епік.
епилепсия ж. епілепсія.
епилептй|к ч. мн. -ци епілептик.
епилептйч|ен, -на, -но; -ни епілептйчний;
~ припадьк епілептйчний припйдок.
епилептйческ | и, -а, -о; -и див. епилептйчен.
епилептйчка ж. епілептик (про жінку.).
епилбг ч. епілог.
епйскоп ч. церк. єпйскоп.
єпископ ч. спец, епідіаскоп.
епископйя ж. церк. єпйскопство, єпархія.
епйскопск|и, -а, -о; -и церк. єпйскопський.
епистолар|ен, -на, -но; -ни епістолярний;
~-на форма епістолярна форма.
епитафия ж. епітафія.
епйтет ч. епітет; постоянен ~ постійний
епітет.
епицент|ьр ч. мн. -ри епіцентр; ~ на земе-
тресението епіцентр землетрусу.
епйч|ен, -на, -но; -ни епічний; ~-на твор-
ба епічний твір.
епйческ|и, -а, -о; -и див. епйчен.
еполет ч. еполет.
епопея ж. епопея; ~ на дружбата епо-
пея дружби; патриотйчна ~ патріотйчна
епопея.
епос ч. епос; хайдушки ~ гайдуцький
епос.
епоха ж. епоха, доба.
епохал|ен, -на, -но; -ни епохальний; ~
труд епохальна праця; ~-ни сьбйтия епо-
хальні події.
епруветка ж. пробірка.
ер ч. мн. -ове лінгв.: ~ голям ер (назва
букви ь); ~ малькерь (назва букви ь); 0 ~
голям (сьм в края на думата) див. дума.
ера ж. 1. ера; мезозойська ~ мезозойська
ера; предй нашата ~ до нашої ери; 2. перен.
ера, доба, епоха; космйческа ~ космічна
ера.
ерген ч. розм. холостяк, неодружений
чоловік; парубок; стар ~ старйй парубок,
холостяк.
ергенльк ч. тільки одн. розм. холостя-
цьке (парубоцьке) життя.
ергенск|и, -а, -о; -и холостяцький, пару-
боцький; 0 ~ даньк фін. податок на холо-
стяків, одинаків та малосімейних грома-
дян.
ергенува|м недок. розм. бути парубком,
парубкувати.
ерес ж. єресь.
еретй|к ч. мн. -ци єретйк.
еретйч|ен, -на, -но; -ни єретйчний.
еретйческ|и, -а, -о; -и див. еретйчен.
єретичка ж. єретйчка.
ерзац ч. ерзац; замінник, сурогат.
еркер ч. еркер.
еров, -а, -о; -и лінгв.: ~ звук звук ер (ерь);
~-а гласна голоснйй ер (ерь), редукований
голоснйй.
ерозйв|ен, -на, -но; -ни ерозйвний, ерозій-
ний.
ерозйра|м недок. і док. геол., мед., техн.
еродувати, викликати/вйкликати (ствбрю-
вати/створйти) ерозію.
ерозия ж. геол., мед., техн. ерозія; ~ на
пбчвата (почвена ~) ерозія грунтів; ветро-
ва ~ вітрова ерозія.
еротйзьм ч. тільки одн. еротйзм.
еротика ж. тільки одн. еротика.
еротйч|ен, -на, -но; -ни еротйчний.
еротйчески
185
етимолог
еротйческ|и, -а, -о; -и див. еротйчен.
ерудйция ж. тільки одн. ерудиція.
есе с. есе, літературний етюд.
есейст ч. есеїст.
есен ж. осінь; ~ на живота осінь життя;
златна ~ золота осінь; мьглйва ~ туманна
осінь; през ~-та восени.
есен|ен, -на, -но; -ни осінній; ~ панайр
осінній ярмарок; ~-ни цветя осінні квіти.
есенес присл. восени.
есенеш|ен, -на, -но; -ни розм. якйй від-
носиться до минулої осені.
есенник ч. тільки одн. осінній вітер.
есенница ж. 1. озимина; 2. тільки мн. ози-
мі (у знач. ім.).
есенция ж. 1. есенція; ~ от розово масло
есенція трояндового масла; оцетна ~ оцто-
ва есенція; 2. перен. квінтесенція.
есетра ж. 1. осетер; немска ~ атлантич-
ний (балтійський) осетер; руска ~ каспій-
сько-чорноморський осетер; 2. осетрина.
есетров, -а, -о; -и осетровий.
ескадра ж. ескадра.
ескадрен, -а, -о; -и ескадрений; ~-и стра-
жеви кораби ескадра сторожових кораблів.
ескадрйлаж. ескадрилья; ~ бомбардиро-
вачи ескадрилья бомбардувальників; разуз-
навателна ~ розвідувальна ескадрилья.
ескадрон ч. ескадрон.
ескалатор ч. ескалатор.
ескалация ж. тільки одн. ескалація; ~ на
войната ескалація війни.
ескорт ч. ескорт; пбчетен ~ почесний
ескорт.
ескортйра|м недок. і док. ескортувати (не-
док.), супроводжувати/супроводйти ескор-
том.
еснаф ч. 1. іст. цех, корпорація ремісників;
2. іст. ремісник; 3. обиватель, міщанин.
еснаф|ин, ч. мн. -и 1. ремісник; 2. обива-
тель, міщанин.
еснафлйя ч. ремісник.
еснафск|и, -а, -о; -и 1. іст. ремісничий,
ремісний; 2. міщанський, обивательський;
~ предразсьдьци міщанські (обиватель-
ські) забобони.
еснафщина ж. тільки одн. міщанство,
обивательщина.
есперантйст ч. есперантист.
есперанто с. тільки одн. есперанто.
естествен, -а, -о; -и 1. природний; нату-
ральний; ~ цвят на лицето природний
(натуральний) колір облйччя; ~-а граница
природна межа (гранйця); ~-ни богатства
природні багатства; 2. природнйчий, приро-
дознавчий; ~-а история природнйча історія.
естественик ч. природознавець, натура-
л іст.
естественичка ж. природознавець (пре?
жінку), натуралістка.
естествено 1. присл. природно; натураль-
но; това е сьвсем ~ це цілком природно,
це природна річ; 2. у знач. вст. сл. природно,
звичайно, звичайна річ, звичайне діло.
естествознание ж. тільки одн. природо-
знавство.
естествоизпитател ч. природознавець, на-
тураліст.
естет ч. естет.
естетика ж. тільки одн. естетика; ~ на
труда естетика праці.
естетйч|ен, -на, -но; -ни естетйчний; ~ вид
естетйчний вйгляд; ~-но облекло естетйч-
ний одяг.
естетйческ|и, -а, -о; -и естетйчний; ~ вкус
естетйчний смак; ~-а функция на слбвото
естетйчна функція слова; ~-о вьзпитание
естетйчне виховання; ~-о удоволствие есте-
тйчне задоволення.
естбн|ец ч. мн. -ци естонець.
естонка ж. естонка.
естонск|и, -а, -о; -и естонський; ~ език
естонська мова.
естрада ж. естрада.
естрад|ен, -на, -но; -ни естрадний; ~-на
певйца естрадна співачка; ~-но изкуство
естрадне мистецтво.
етаж ч. поверх; горен ~ верхній поверх;
долен ~ нйжній поверх; партерен ~ перший
(надземний) поверх; пьрви ~ другий по-
верх; тавански ~ горйщний поверх (ман-
сарда); кьща на д^а ~-а дім на два повер-
хи; двоповерховий дім.
етаж|ен, -на, -но; -ни поверховий.
етажерка ж. етажерка.
еталон ч. еталон.
етап ч. 1. (пункт або окрема частина
шляху) етап; пьрвият ~ на нашата обикбл-
ка свьршва перший етап нашої поїздки
закінчується; 2. перен. етап, період, стадія
розвитку; на сьвременния ~ на сучасному
етапі.
етап|ен, -на, -но; -ни етапний.
етер 1 ч. фіз., хім. ефір; обикновен (диетй-
лов) ~ діетйловий ефір.
етер 2 ч. ефір; (поет.) етер; повітря.
етер|ен, -на, -но; -ни фіз., хім. ефірний;
~-но (етерйчно) масло ефірне масло.
етерйч|ен, -на, -но; -ни див. етерен.
етика ж. етика; социалистйческа ~ со-
ціалістйчна етика.
етикет ч. 1. етикетка, ярличок; 2. етикет,
норма поведінки; дипломатйчески ~ дипло-
матйчний етикет.
етикеция ж. етикет, норма поведінки.
етимолб|г ч. мн. -зи лінгв. етимолог.
етимологизйрам
186
ешафбд
етимологизйра|м недок. і док. лінгв. ети-
мологізувати.
етимологйч|ен, -на, -но; -ни лінгв. етимоло-
гічний; ~-но изследване етимологічне дос-
лідження; бьлгарски ~ речник болгарський
етимологічний словник.
етимологйческ|и, -а, -о; -и див. етимоло-
гйчен.
етимолбгия ж. лінгв. етимологія; ~ на ду-
мата етимологія слова; народна ~ народна
етимологія.
етйч|ен, -на, -но; -ни етичний; ~-на
постьпка етичний вчинок; ~-ни отношения
етичні відношення.
етйческ|и, -а, -о; -и див. етйчен.
етнйч|ен, -на, -но; -ни етнічний; ~ сьстав
етнічний склад; ~-на група етнічна група.
етнйческ|и, -а, -о; -и див. етнйчен.
етногенезис ч. етногенез; ~ на славянски-
те народи етногенез слов’янських народів.
етнограф ч. етнограф.
етнографйч|ен, -на, -но; -ни див. етногра-
фйчески.
етнографйческ|и, -а, -о; -и етнографічний;
~-а граница етнографічна межа.
етнографск|и, -а, -о; -и етнографічний; ~
музей етнографічний музей; ~-а група ет-
нографічна група; ~-и проучвания етногра-
фічні дослідження.
ето частка ось; тут; ви и вас а ось і ви;
~ ги сега а ось і вонй; ~ защб ось чому;
~ на! (~ ти тебе!) ось тобі й маєш! (ото
маєш!; от тобі й на!; оце так!; от так так!;
отакої!).
етьрва ж. ятрівка (дружина чоловікового
брата).
етьрвин, -а, -о; -и 1. якйй відноситься
до ятрівки (дружини чоловікового брата);
2. у знач, ім.: ~-и дім та родйна ят-
рівки.
етюд ч. 1. етюд; ~ за цигулка етюд для
скрйпки; ~ от Шопен етюд Шопена; 2. етюд,
нарис; ~ за Л. Каравелов етюд про Л. Ка-
равелова.
ефект ч. 1. ефект; неочакван ~ несподіва-
ний ефект; това няма да предизвйка необ-
ходйм ~ це не вйкличе необхідного ефекту;
2. фіз. ефект; вплив; ~ на земята вплив
блйзькості землі; ~ на Ландау ефект Лан-
дау; светлйнен ~ світловйй ефект.
ефект|ен, -на, -но; -ни ефектний; ~-на
поза ефектна поза.
ефектйв ч. 1. фін. наявні кошти, готівка,
готові гроші; 2. перев. мн. військ, збройні
сйли.
ефектйв|ен, -на, -но; -ни ефектйвний,
дійсний; ~-на раб от а ефектйвна робота.
ефенди ч. заст. ефенді.
ефикас|ен, -на, -но; -ни ефектйвний; ~-на
пбмощ ефектйвна допомога.
ефимер|ен, -на, -но; -ни ефемерний, не-
довговічний.
ефйр ч. поет, етер; ефір.
ефйр|ен, -на, -но; -ни ефірний.
ефбрия іст. управління приватними шко-
лами, лікарнями і т. ін.
єфрейтор ч. військ, єфрейтор.
ефрейторск|и, -а, -о; -и військ, єфрейтор-
ський; ~-о звание єфрейторське зван-
ня.
ех вигук 1. (уживається для вираження
радості, задоволення, захоплення і т. ін.) ах,
ох, ой; какьв глас! ах, якйй голос!
кблко е пораснал! ох (ой), як він вйріс!
кблко хубаво беше ах (ох, ой), як було
добре; 2. (уживається для вираження болю,
жалю, незадоволення і т. ін.) ах, ех, е;
(розм.) ач; ~, да знаех ех, якбй я знав;
да става каквбто ще ех, що буде, те (то)
й буде; ех, будь-що-будь; ех, хай буде, що
буде.
ехе 1 вигук 1. (уживається як оклик при
звертанні або як спонукання до дії) гей, ей,
агов, гов; агей; ~! Кьде си трьгнал тблкова
рано? гей, кудй це ти так рано? 2. (ужи-
вається при вираженні здивування, захоп-
лення, застереження і т. ін.) ого, ого-го;
работата трьгна ого, діло пішло.
ехе2 частка (уживається при вказуванні
на що-небудь віддалене) он, онде, он там, аж
он (ген), ген-ген; (або більш, близьке) ось,
от; чак там е завбят он там аж поворот.
ехйд|ен, -на, -но; -ни єхйдний; ~-на
усмйвка єхйдна усмішка (посмішка).
єхидна зоол. єхйдна.
ехо с. 1. луна, відгомін, (рідко) відголос;
2. перен. відгук, відзвук.
ехтеж ч. відгомін, відгук, відзвук, (рідко)
відголос; луна.
ехт|я, -йш; -ях недок. 1. наповнятися,
наповнюватися, сповнятися, сповнюватися;
2. звучати, гриміти; лунати.
еч|а, -йш; -ах див. ехтя.
ечемйк 1 ч. ячмінь; булгур от ~ перлова
крупа, перловка.
ечемйк2 ч. мед. ячмінь; ячмінець; ~ на
окбто ячмінь на оці.
ечемйч|ен, -на, -но; -ни ячмінний; (розм.)
ячний, яшний; ~-но поле ячмінне поле.
еш ч. мн. -ове ч. розм. пара; той не
ти є ~ він тобі не пара; 0 ~-ьт му няма
а) такйх небагато, немає рівних йому; б)
знев. такйх світ не бачив.
ешарп ч. шарф з тонкої тканйни; жіноча
хустка.
ешафбд ч. ешафот.
ешелон
187
жал он
ешелон ч. 1. військ, ешелон; 2. (поїзд,
штоколона і т. ін. певного призначення)
іиелон.
ешелон|ен, -на, -но; -ни ешелонний.
ешелонйра|м недок. і док. ешелонувати
ешмедеме с. розм. бенкет, частування
ж
жаб|а1 ж. жаба; крастава ~ ропуха;
0 ~-и не коли (про ніж, ножиці і т. п.) тіль-
ки жаб різати; тупий; всяка ~ да си знає
гьола прислів'я знай, цвіркун, свій припі-
чок; знай, козо (корово), своє стійло; не
літай, вороно, в чужії хороми.
жаба2 ж.: грьдна ~ мед. грудна жаба,
стенокардія; болен от грьдна ~ хворий на
стенокардію.
жабешк|и, -а, -о; -и жаб’ячий; ~-о кряка-
не жаб’яче кумкання (крякання, скрекотан-
ня) .
жабка ж. тех. храпова защіпка (заскоч-
ка), храповик.
жаб|о с. мн. -а жабо (невідм.).
жабо|к ч. мн. -ци самець жаби.
жабуня|к ч. мн. -ци жабуриння.
жабуняса|м док.: жабунясвам (див.).
жабунясва|м недок. /жабунясам (про
стоячу воду) покриватися/покрйтися жабу-
ринням, зацвітати/зацвістй.
жабурка|м недок. 1. дзюрчати; 2. (про
бульбашки на воді) схоплюватися; ~ се
полоскати горло .(рота).
жабур|я се, -иш се; -их се недок. полоска-
ти горло (рота).
жабяса|м док.: жабясвам (див.).
жабясва|м недок./жабясам діал. відчу-
вати/відчути спрагу, хотіти/схотіти пити.
жад ч. тільки одн. поет. див. жажда.
жад|ен -на; -но; -ни 1. спраглий; ~ чо-
век спрагла людйна; ~ сьм хотіти пити;
знемагати від спраги; 2. жадібний, зажер-
ливий, неситий; ~ за парй жадібний до
грошей; 3. перен. жадібний; жадаючий,
прагнучий; (рідко) жадний; ~ за живот жа-
дібний до життя; ~ за знання жадаючий
знань; ~ за кнйги жадібний до книжок;
~ за слава прагнучий слави; 0 ~-ни очй
жадібні (неситі) очі.
жаден 2, -а, -о; -и поет, жаданий, коханий.
жадн|ея, -ееш; -ях недок. п о ет. жадати,
прагнути.
жадност ж. жадібність, пожадливість,
зажерливість; (рідко) жадність.
жадува|м недок. 1. з а с т. відчувати силь-
ну спрагу, хотіти пити; 2. перен. жадати,
прагнути, дуже хотіти; ~ за мир прагнути
миру (до миру).
жажда ж. 1. спрага, жага, згага; изпйт-
вам ~ відчувати спрагу, хотіти пити; уто-
лявам ~-та си тамувати (гасити) спрагу
(жагу); 2. жадібність, зажерливість, неси-
тість, ненажерливість; 3. перен. жадоба,
жага, прагнення; ~ за злато жадібність
(неситість) до золота; ~ за знання жадоба
ІДО] знань.
жакардов, -а, -о; -и текст, жакардовий;
~ плат жакардова тканина; ~ стан жакар-
дова машина.
жакет ч. 1. жакет; 2. заст. візитка.
жал ж. 1. жаль (ч.), жалість, співчуття;
~ ми е за тебе мені жаль тебе; 2. скорбота,
туга; печаль, сум, смуток; ~ ми падна на
сьрце туга оповила моє серце.
жалб|а ж. 1. скарга; заява; изказвам ~
скаржитися; касацибнна ~ юр. касаційна
скарга; подавам ~ подавати заяву; 2.
діал. мука, туга; сум; ф кокоша ~ кроко-
дилові (крокодилячі) сльози.
жалва|м се недок. скаржитися, подавати
скаргу.
жале|ен, -йна, -йно;-йни жалобний, жаліб-
ний, траурний; ~ креп жалобний креп; ~
-йни дрехи жалобне вбрання, жалоба.
жалейк|а ж. 1. некролог; другарска ~
некролог, підписаний групою товаришів;
2. жалоба.
жал|ен, -на, -но; -ни сумний, тужний, туж-
ливий, скорботний; сумовитий, журливий;
~ пбглед сумний погляд; ~-на майка скор-
ботна мати; ~-на песен журлива пісня.
жал|ея, -ееш; -ях недок. 1. тужити, горю-
вати, побиватися; 2. бути в жалобі, носити
жалобу (траур), ходити в жалобі (траурі);
той ~-ее баща си він у жалобі по батькові,
він носить жалобу по батькові.
жалко присл. 1. шкода, жаль, жалко;
~ за изгубеното време жаль змарнованого
часу; че не се ерещнахме пб-рано шкода,
що ми не зустрілися раніше; 2. жалюгідно;
нікчемно; работата ~ се провали справа
жалюгідно провалилася.
жално присл. сумно, печально, журливо,
тужно, гірко; жалібно, тужливо; ми е
мені сумно; ~ плач а тужно плакати.
жаловйт, -а, -о; -и жалісливий, співчут-
ливий; жалібний, журливий; ~ вик на дете
жалібний крик дитини; ~-а песен журлйва
пісня; ф ~-а вьрба діал. плакуча верба.
жалон ч. 1. техн. рейка, віха; 2. перен.
віха; ~ на епбхата віха епохи.
жалоньбр
188
жежа
жалоньбр ч. військ, лінійний (у знач. ім.).
жалост ж. 1. журба, туга, скорбота, сму-
ток; сьрцето ми се кьса от ~ моє серце
розривається від туги (журби); 2. жалість,
жаль; співчуття; 0 за ~ на жаль.
жалост|ен, -на, -но; -ни журливий, сумний,
тужний,скорботний; ~ пбглед сумний пбгл яд.
жалостйв, -а, -о; -и 1. жалісливий, жаліс-
ний, співчутливий; ~ човек жаліслива людй-
на; 2. сумний, смутний, сумовитий, журли-
вий, журний, печальний; ~ пбглед журлй-
.вий погляд; ~-а случка сумна пригода.
жалузй тільки м н. жалюзі (невідм.);
~ на прозбрците віконне жалюзі.
жал|ьк, -ка, -ко; -ки жалюгідний, нікчем-
ний, злиденний; убогий; миршавий; мізер-
ний; ~ вид жалюгідний (злиденний, убо-
гий) вйгляд; ~ роб жалюгідний (нікчем-
ний) раб; ~-ко сьстояние жалюгідний стан;
влача ~-ко сьществуване животіти, нйдіти,
злидарювати.
жал|я, -иш; -йх недок. жаліти, співчува-
ти; жалкувати, шкодувати; не ~-и свбите
він не жаліє своїх; не ~ нйкакви средст-
ва не шкодувати (не жаліти) ніяких кош-
тів; 2. розм. бути (ходйти) в жалобі
(траурі), носйти жалобу (траур).
жандар, жандар|ин ч. мн. -и з а с т. див.
жандармерйст.
жандарм ч. заст. див. жандармерйст.
жандармерййск|и, -а, -о; -и жандарм-
ський; ~ офицер жандармський офіцер;
~-о управление жандармське управління.
жандармерйст ч. жандарм; бтред ~-и за-
гін жандармів.
жандармерия ж. жандармерія; моторизй-
рана ~ моторизована жандармерія.
жанр ч. мн. -ове 1. жанр; исторйчески ~
історйчний жанр; литературен ~ літератур-
ний жанр; музикални ~-ове музикальні
жанри; 2. жив. жанр, живопис на побутові
теми.
жанров, -а, -о; -и 1. жанровий; ~-о разно-
образие жанрова різноманітність; 2. жив.
жанровий, побутовий; якйй стосується жи-
вопису на побутові теми; ~-а картйна жан-
рова картйна; ~-а сцена жанрова (побуто-
ва) сцена.
жар ч. і ж. 1. жар (ч.); печено на ~ пе-
чене на жару; червен катб ~ червоний
як рак; 2. жара, спека спекота; страшна ~
страшенна спека; 3. перен. жар, запал,
прйстрасність, завзяття; с ~ із запалом, із
завзяттям, із жаром; младежки ~ молоде-
че завзяття; 0 ~-птйца жар-птйця.
жарав, -а, -о; -и фольк. блискучий,
вогнянйй, палаючий; перо ~-о перо жар-
птйці.
жарава ж. жар, жарйни; опека на ~
спектй на жару.
жарва|м недок./жарна обпалювати (час
від часу)/обпалйти, опікати (час від ча-
су) /опекти, обпікати (час від часу)/обпектй.
жаргон ч. жаргон; апашки ~ злодійський
жаргон; ученйчески ~ учнівський жаргон.
жаргбн|ен, -на, -но; -ни жаргонний; ~
йзраз жаргонний вйраз (вйслів); ~-на ду-
ма жаргонне слово.
жарн|а, -еш; -ах док.: жарвам (див.).
жарсе с. текст, джерсі (невідм.).
жарсен, -а, -о; -и текст, зроблений з
джерсі; ~-а блуза блуза з джерсі.
жартиер ч. підв’язка.
жар|ьк, -ка, -ко; -ки 1. жаркйй, гарячий,
пекучий; спекбтлйвий; ~-ко лято жарке
(спекбтлйве) літо; ~-ко сльнце пекуче (га-
ряче) сонце; 2. перен. палкйй, гарячий;
~-ка целувка палкйй (гарячий) поцілунок;
~-ки чувства палкі почуття.
жар|я, -иш; -их недок. 1. (про сонце) пек-
тй, палйти; смалйти; сльнцето ~-и сонце
пече (палить, смажить); 2. (про кропиву)
жал йти.
жасмйн ч. жасмйн.
жвака|м недок. розм. 1. жвакати, плямка-
ти; 2. хлюпати, чалапати, чвакати, брьоха-
ти, брьбхатися; кал та жвака под краката
грязюка (багно, болото) чвакає під ногами;
краката ми ~-ха вьв водата мої ноги хлю-
пали по воді.
жвачка ж. діал. див. дьвка.
ждрелб с. див. жрелб.
жега ж. жара, спека, спекота; пладнешка
~ полуденна спека; премалявам от ~ зомлі-
вати од жарй (спекбтй).
жегва|м недок./жегна 1. колоти (час від
часу)/кольнути, шпигати (час від. часу)/
шпигнути, штрикати (час від часу)/штрик-
нути’, 2. перен. колдти/кольнути, підкдлюва-
ти/підколдти, шпигати/шпигнути; ~ с ду-
мите си колоти словами; 3. перен. (про дум-
ку) обпікати/обпектй; 0 сьрцето на
някого уражати/уразйти в [саме] серце кого.
жегла ж. голобля; 0 вьрвя на ~ три-
матися (домагатися) свого.
жегн|а, -еш; -ах док.: жегвам (див.).
жег|^л ч. мн. -ли голобля; 0 избйвам/
избйя ~-ьла знахбдити/знайтй вйхід [із
становища]; давати/дати [собі] раду.
жеж|а, -йш; -йх недок. діал. 1. (про сон-
це) пектй, палйти, припікати; (розм.) сма-
лйти, шкварити; сльнцето ~-й сонце припі-
кає (пече); 2. розжарювати, розпікати; ~
ж еля з ото розжарювати залізо; 3. перен.
пектй, обпікати, палйти; мучити; ~-и го
нещо його щось мучить.
жежьк
189
желязо
жеж|ьк, -ка, -ко; -ки 1. жаркий, пекучий,
спечний, спекбтлйвий; ~-ко време жарка
(спечна) погода; ~-ка мараня пекуче маре-
во; 2. перен. палкий, гарячий; пристрасний,
жагучий; ~-ка любов палке (пристрасне)
кохання; ~-ки сьлзй гарячі (пекучі) сльо-
зи.
жез|ьл ч. мн. -ли жезл; (іст.) берло; вла-
дйшки ~ жезл владики; царски ~ берло;
0 магйчески ~ чарівна паличка.
желан, -а, -о; -и 1. жаданий, бажаний;
дорогий; довгожданий; ~ гост дорогий
(жаданий) гість; дойде ~-ият час настав
довгожданий (жаданий) час; 2. бажаний,
відповідний, потрібний; придавам ~-ата
форма надавати бажаної форми.
желание с. бажання; хотіння, хіть, жадан-
ня; побажання; горя от ~ палко бажати,
жадати, прагнути; ~ за труд бажання пра-
цювати; изявявам ~ висловлювати бажан-
ня; ймам еднб ~ мати побажання; няма
~ да яде він не хоче їсти; протйв ~-то ми
всупереч моєму бажанню; ф концерт по ~
концерт за заявками; по ~ добровільно,
за власним бажанням.
желател|ен, -на, -но; -ни бажаний; ~
успех бажаний успіх; ~-на разврьзка ба-
жана розв’язка; това е най-~-но разреше-
ние на вьпрбса це — найбільш бажане
розв’язання (вирішення) питання.
желатйн ч. желатин, желатйна.
желатйнен, -а, -о; -и див. желатйнов.
желатйнов, -а, -о; -и желатиновий; ~
пласт желатиновий шар.
жела|я, -еш; -х недок. 1. бажати, хотіти,
прагнути; ~ невьзмбжното хотіти немож-
ливого; народите ~-ят мир народи хочуть
(прагнуть) миру; от сьрце ~-ем до се вйдим
с вас від душі (щиро) бажаємо побачитись
з вами; 2. бажати, зичити; ~-ем ви успех в
работата бажаємо вам успіхів у роботі;
~-я ви всйчко хубаво бажаю (зичу) вам
всього найкращого.
желва ж. діал. див. костенурка.
желе с. желе; ~ от дюли айвове желе;
лимоново ~ лимонне желе.
железар ч. 1. слюсар; коваль; 2. той, хто
продає залізні товари.
железарйя ж. збірн. заліззя, залізяччя
(розм.); брухт; магазйн за бой и ~ мага-
зин фарб і залізних товарів.
железарница ж. заст. слюсарня; кузня.
железарск|и, -а, -о; -и якйй стосується
торгівлі залізним товаром.
железарство с. 1. слюсарна (слюсарська)
справа; 2. торгівля залізним товаром.
жел|езен, -язна, -язно; -езни 1. залізний;
~ ббрьч залізний обруч ~-язна каса за-
лізний ящик; ~-язна руда залізна руда; 2.
перен. залізний, міцнйй; ~-язна воля заліз-
на воля; ~-язна дисциплйна залізна дис-
ципліна; ~-язно здраве залізне здоров’я;
0 ~ век залізний вік; ~ пьт залізнйця;
~-язна завеса залізна завіса; ~-язна рька
залізна рука; пйпам с ~-езни рькавйци
брати в тісні (тверді, цупкі) руки.
железниц|а ж. 1. залізнйця; дековйлна
(теснолинейна) ~ вузькоколійна залізнйця;
зьбчата ~ фунікулер; подземна ~ підземна
залізнйця, метро; раббтя в ~-ите працюва-
ти на залізнйці; 0 гледам катб теле в ~
дивйтись, як теля на нові ворота; 2. заст.
потяг; поїзд.
железничар ч. залізнйчник.
железничарка ж. залізнйчниця.
железничарск|и, -а, -о; -и якйй стосуєть-
ся залізнйчника; ~-а организация органі-
зація залізнйчників; ~-а стачка страйк за-
лізнйчників.
железобетбн ч. залізобетон.
железобетбн|ен, -на, -но; -ни залізобетон-
ний; ~ строеж залізобетонна споруда; ~-но
укрепление залізобетонне укріплення; ~-ни
стьлбове залізобетонні стовпй.
железодобйв|ен, -на, -но; -ни металургій-
ний (пов'язаний з виробництвом чорних
металів).
железолеяр ч. ливафник, ливар.
железолеяр|ен, -на, -но; -ни залізопла-
вйльний, ливарний; ~-на пещ залізопла-
вйльна піч.
железопьт|ен, -на, -но; -ни залізнйчний; ~
мост залізнйчний міст; ~ прелез залізнйч-
ний переїзд; ~-на лйния залізнйчна колія;
~-на мрежа залізнйчна мережа; ~-на стан-
ция залізнйчна станція; ~-ни сьобщения
залізнйчне сполучення.
железц|е с. мн. железца 1. залізячка,
залізце; 2. тільки мн. набійки.
желйра|м недок. і док. 1. желатинувати,
готувати/приготувати желе, робйти/зробй-
ти заливне (холодець); 2. (про желе, холо-
дець) застигати/застйгти, застйгнути.
жельд ч. жолудь; буков ~ буковий жо-
лудь (горішок).
жельдов, -а, -о; -и жолудевий; (розм.)
жодудовий, жолудяний; ~-а шапчица жолу-
дева чашечка; ~-о брашнб жолудеве бо-
рошно; ~-о кафе жолудева кава.
желязо с. мн. железа 1. залізо; ~ за
заварка зварювальне залізо; ковко ~ ковке
залізо; произвбдство на ~ виробнйцтво
заліза; 2. брухт; (розм.) залізяччя, залізо;
рьждйви железа іржаве залізяччя; 3. заст.
залізо; кайдани; 0 горя с нажежено ~ ви-
пікати гарячим залізом; ~-то се кове докатб
жена
190
живачен
е горещо коваль клепле доки (поки) тепле;
куй залізо, поки (колй) гаряче.
жена ж. 1. жінка; една млада ~ ви тьрси
вас шукає (питає) якась молода жінка;
прогресивна ~ передова жінка; 2. дружй-
на, жінка; вярна ~ вірна дружйна; йсках
да ви запозная с ~ ми я хотів вас познайо-
мити з моєю дружйною; 3.: ~ та р оз м.
моя дружйна; ~-та порьча да купя нещо
дружйна доручйла мені дещо купйти; ф
лека ~ жінка легкої поведінки.
жен|а, -еш; -ах див. жьна.
женен, -а, -о; -и 1. жонатий, одружений;
2. заміжня, одружена; ~-а жена заміжня
жінка.
женин, -а, -о; -и жінчин, дружйнин; ~
имбт жінчине майно; ~-а майка мати дру-
жйни.
женйтба ж. одруження, шлюб.
жених ч. наречений, женйх; (у знач, ім.)
молодйй.
женкар ч. розм. бабій, бабич, баболюб.
женкарск|и, -а, -о; -и розм. якйй стосуєть-
ся бабія.
женомраз|ец ч. мн. -ци жінконенавйсник,
женоненавйсник.
женоря ж. збірн. розм. жіноцтво, жіно-
та; тук е пьлно с ~ тут повно жіноти
(жіноцтва).
женск|и, -а, -о; -и 1. жіночий; ~ глас жіно-
чий голос; ~-а фйгура жіноча постать (фі-
гура); ~-а челяд жіноча половйна сім’ї;
(заст.) челядь; ~-о дружество жіноче то-
варйство; ~-и дрехи жіночий одяг; 2. сто-
совний самйці (самки) тварйни; ~ вьлк
самка вовка, вовчйця; 3. ~-а у з н а ч. і м.
самйця, самка; ~-а на льва самйця (сам-
ка) лева; 4. (про дерево) родючий; ~-а
чернйца родюча шовковиця; 0 ~ род лінгв.
жіночий рід; ~-а лбгика жіноча логіка; ~-а
папрат бот. безщйтник жіночий АіЬугіиш
їіііх їетіпа Ь.; ~-а рима літ. жіноча рйма;
~-а работа бабські справи; ~-о вино слаб-
ке вино.
женствен, -а, -о; -и жіночий, жіночний;
~-а фйгура жіноча постать; ~ характер
жіночий (м’якйй) характер.
жен|я,-иш; -их недок. одружувати, женй-
ти, віддавати заміж; ~ сина си одружува-
ти (женйти) сина; ~ дьщеря си віддавати
заміж (одружувати) дочку; ~ се женйтися,
одружуватися.
жерав ч. журавель.
жерка ж. діал. млин, вітряк.
жерсе с. див. жарсе.
жертв|а ж. жертва; ~ на наводнението
жертва повені; ~-и на фашйзма жертви
фашйзму; принасям ~ приносити жертву;
човешки ~-и людські жертви; 0 падам ~
гйнути; ставам ~ ставати жертвою.
жертвен, -а, -о; -и жертовний; (рідко)
жертвенний, офірний; ~ олтар жертовний
вівтар; ~-а клада жертовне багаття, (рід-
ко) офірний вогонь; ~-а постьпка жертов-
ний вчйнок; ~-о живбтно жертовна тварй-
на.
жертвени|к ч. мн. -ци жертовник.
жертвоприношение с. жертвоприношення,
жертвопринесення.
жертвува|м недок. жертвувати; (рідко)
офірувати; ~ живота си жертвувати жит-
тям; ~ средства жертвувати кошти; ~
се жертвувати собою.
жест ч. мн. -ове 1. жест; заканйтелен ~
погрозливий (загрозливий) жест; говбря с
~-ове розмовляти жестами; 2. перен. жест,
вчйнок; благорбден ~ благородний жест.
жестикулация ж. жестикуляція.
жестикулйра|м недок. і док. жестикулюва-
ти.
жестбк, -а, -о; -и 1. жорстокий, лютий,
немилосердний, нещадний; ~ тиранин жор-
стокий (лютий) тиран; ~-а постьпка жор-
стокий вчйнок; ~-и нрави жорстокі (неми-
лосердні) звйчаї; 2. жорстокий, тяжкйй,
страшнйй; ~-а бблка страшнйй біль; 3.
перен. запеклий, лютий; ~-а борба запекла
боротьба.
жестокосьрдеч|ен, -на, -но; -ни немило-
сердний, жорстокий, безсердечний, без-
жальний.
жетва ж. див. жьтва.
жетвар ч. див. жьтвар 1>2.
жетварка ж. див. жьтварка1’2.
жетвен, -а, -о; -и див. жьтвен.
жетон ч. жетон.
жив, -а, -о; -и 1. живйй; ~-и сьщества
живі істоти; 2. живйй, жвавий, діяльний,
актйвний, енергійний; ~ интерес жвава
зацікавленість, живйй інтерес; ~-о дете
жвава дитйна; ~-о участие діяльна (актйв-
на) участь; 3. жвавий, виразний; цікавий;
~ разказ жвава оповідь; 4. живйй, справ-
жній; (розм.) сущий; вйкапаний; ~ баща
вйкапаний батько; ф да си ~ и здрав здо-
ров був; ~ езйк живе слово; ~-живе-
нйчьк живйй-живісінький; ~-умрял напів-
живйй, ледь живйй; ~-а вода фольк. жива
вода; ~-о теглб а) жива вага; б) невимов-
на туга,
живак ч. тільки одн. 1. ртуть; (розм.)
живе срібло; гьрмящ ~ гримуча ртуть;
2. перен. дзйга, в’юн; крутько, вертун; из-
пльзвам се като ~ вислизати в’юном (ву-
жем) .
живач|ен, -на, -но; -ни ртутний; ~ йодид
живелище
191
жйзнен
йодиста ртуть; ~ окис окис ртуті; ~ тер-
мометьр ртутний термометр; ~-ни соли
солі ртуті.
живелище с. з а с т. житло, оселя, помеш-
кання.
живенйца ж. розм. 1. золотуха; 2. тяжка
невиліковна хвороба.
живенйчав, -а, -о; -и розм. золотушний;
^-о дете золотушна дитина.
живец 1 ч. тільки одн. діал. пульс, пуль-
сація; опйпай му ~-а помацай у нього
пульс; 2. перен. жилка, суть, сутність; дра-
матйчен ~ драматична жилка.
жив|ец 2 ч. мн. -цй розм. шкірочка коло
нігтя.
жив|ея, -ееш; -ях недок. 1. жйти; існува-
і и; да ~-ее дружбата между народите
хай живе дружба між народами; 2. жйти,
матися; ~ безгрйжно жйти безтурботно;
~ дьлго жйти довго; ~ наширбко жйти
на широку ногу; ~ от труда си жйти своєю
працею; 3. жйти, мешкати, проживати;
~ в град а жйти в місті; ~ в чужбйна жйти
на чужині; на коя улица ~-еете? на якій
вулиці ви живете? той ~-ее в нова кьща
він мешкає в новому будйнку; 4. перен. жй-
ги; перейматися, вболівати; ~ с интересите
на народа жйти інтересами народу; ~ с
мйсьл перейматися думкою; <) ~ на (вьз)
гьрба на някого сидіти на шйї у кого; ~ на
широка нога жити на широку ногу, розко-
шувати; живот си ~ тс.; ~ от (с) труда
си див. труд; ~ си живота а) матися; б)
розкошувати.
живина, живинка ж. тварйна, звір, звірйн-
ка; жива істота.
живйтел|ен, -на, -но; -ни живлющий, жив-
лючий, живущий; живодайний; ~ льх жив-
лющий повів вітру; ~-на сйла живлюща
сйла; ~-на струя живущий струмінь.
живовля|к ч. мн. -ци див. жиловлек.
живопйс ж. живопис (ч.), малярство;
майстор на ~-та майстер живопису; ста-
рйнна ~ старовйнний живопис.
живопйс|ен, -на, -но; -ни 1. мист. живо-
писний; ~-на творба твір живопису; ~-но
изкуство мистецтво живопису; 2. мальовнй-
чий; ~ кьт мальовнйчий куточок; ~-на
местност мальовнйча місцевість.
живопйс|ец ч. мн. -ци живопйсець, маляр.
живор|я, -йш; -йх недок. див. живуркам.
живот ч. 1. життя; жажда за ~ жадоба
життя; ~ на клетката життя клітйни;
спасйха ми ~-а вонй врятували мені життя;
2. життя, вік; дьльг ~ довге життя (дов-
гий вік); ниво на ~ рівень життя; общест-
вен ~ громадське життя; прилагам в ~-а
застосовувати в житті; семеен ~ сімейне
життя; социалистйчески начин на ~ соціа-
лістйчний спосіб життя; темп на ~ темп
життя; уседнал ~ осіле життя; условия
на ~ умови життя; 3. перен. життя, бадьо-
рість, пожвавлення; стйхове с мнбго ~ ба-
дьорі вірші; вземам (отнемам) ~ някому
вбивати кого; ~ си живея див. живея; вби-
вати кого; давам ~ народжувати, дава-
ти життя; до ~ довічно, на все життя;
живея си ~-а див. живея.
животвор|ен, -на, -но; -ни животворний,
життєдайний, живлющий, живущий; ~ льх
на пролетта животворний подих веснй;
~-но сльнце життєдайне сонце.
животйнка ж. тварйнка, звірйнка; жива
істота.
животйнск|и, -а, -о; -и 1. тварйнний, зві-
рйний, звірячий; ~ инстйнкт звірячий
(тварйнний) інстйнкт; ^-а мазнина тварйн-
ний жир; ~-о царство тварйнний світ, зві-
ряче царство; ~-и продукти продукти тва-
рйнного походження; 2. перен. низькйй;
тварйнний, звірячий, грубий; ~ страх зві-
рячий страх (жах); ~-а страст тварйнне
почуття; ~-а ярост звіряча лють.
животн|о с. 1. тварйна; грьбначни ~-и
хребетні (у знач, ім.); дйви ~-и дйкі тва-
рйни; домашни свійські тварйни; трево-
пасни ~-и травоїди, (у знач, ім.) травоїдні;
2. перен. розм. (про людину) тварйна,
тварюка.
животновьд ч. тварйнник.
животновьд|ен, -на, -но; -ни тварйнни-
цький; ~-на ферма тварйнницька ферма.
животновьдка ж. тварйнниця.
животновьдство с. тварйнництво; развй-
тие на ~-то розвиток тварйнництва.
животопйс ч. життєпис, біографія.
животопйс|ен, -на, -но; -ни життєпйсний,
біографічний; ~-ни бележки життєпйсні
замітки; ~-ни данни біографічні дані.
животопйс|ец ч. мн. -ци біограф.
животрептящ, -а, -о; -и животрепетний;
~ вьпрос животрепетне питання.
животува|м недок. див. живуркам.
живува|м недок. розм. жйти в злагоді
(згоді), ладнати, ладити; ~ добре жйти в
злагоді.
живурка|м недок. р о з м., з н е в. животіти,
нйдіти, скніти.
жигбса|м док.: жигбсвам (див.).
жигосва|м недок./жигбсам 1. ганьбйти/
зганьбйти,таврувати/затаврувати; ~ ссло-
во ганьбйти (таврувати) словом; 2. заст.
таврувати/затаврувати, клеймувати/за-
клеймувати.
жйзнен, -а, -о; -и 1. життєвий, життьовйй;
~ опит життєвий досвід; ~-и сйли життєві
жизнерадостен
192
житьица
сили; ~-и условия умови життя; 2. життє-
вий, основний, насущний, нагальний; ~ ин-
терес життєвий (насущний) інтерес; ~-ане-
обходймост життєва необхідність; 3. живйй,
жвавий, життєздатний, енергійний, рухли-
вий; ~-а младеж енергійна молодь; ~-о
поколение життєздатне покоління.
жизнерадост|ен, -на, -но; -ни життєрадіс-
ний, бадьорий; ~ човек життєрадісна лю-
дйна; ~-на песен життєрадісна (бадьора)
пісня.
жизнеспособ|ен, -на, -но; -ни життєздат-
ний, життєстійкйй; ~-но дете життєздатна
дитйна.
жизнеутвьрждаващ, -а, -о; -и життє-
стверджуючий, життєствердний; ~ опти-
мйзьм життєстверджуючий оптимізм; ~-а
литература життєстверджуюча літера-
тура.
жйл|а ж. 1. жйла, сухожйлля; вратни
~-и шййні сухожйлля; 2. р оз м. жйла, су-
дйна; издути ~-и вйпнуті (роздуті) жйли;
3. (на листку, крилах комах і т. ін.) жйлка;
4. геол. жйла; златна ~ золотоносна жй-
ла; рудна ~ рудоносна жйла.
жйлав, -а, -о; -и 1. гнучкйй, пружнйй,
пружйнистий; (рідко) пружйстий; ~ клон
гнучка гілка; 2. в’язкйй, тягучий; ~-о тесто
в’язке тісто; 3. жйлавий; ~-и рьце жйлаві
руки; 4. перен. жйлавий, міцнйй, витрива-
лий; ~ кон жйлавий (витривалий) кінь;
~-и мйшци міцні м’язи; ~-и рьце жйлаві
(міцні) руки.
жилавина ж. 1. витривалість, міцність,
трйвкість; проявявам ~ виявляти витри-
валість; 2. гнучкість, пружність.
жйлва{м недок./жйлна 1. жалйти (час від
часу)/ужалйти; ~ с копрйва жалйти кропи-
вою; 2. шмагати/шмагнути; 3. перен. (слова-
ми) колоти/кольнути.
жйлест, -а, -о; -и 1. жйлавий; ~-о месо
жйлаве м’ясо; ~-и листа лйстя з жйлками;
~-и рьце жйлаві руки; 2. перен. жйлавий,
міцнйй, витривалий.
жилетк|а ж. 1. жилетка; жилет; 2. в’яза-
на (плетена) кофта з гудзиками.
жйлищ|е с. мн. -а житло, оселя; дім, бу-
дйнок, квартйра; блоково ~ блочний будй-
нок; кооператйвно ~ кооператйвний будй-
нок; наколи о ~ будівля на палях, непри-
ветно ~ непривітна оселя; тйпово ~ типо-
вйй проект будйнку; ф вечно ~ останнє
пристановище, могйла.
жйлищ|ен, -на, -но; -ни житловйй; ~ блок
житловйй будйнок (корпус); ~ вьпрос
житлове питання; ~ комплекс житловйй
комплекс; мікрорайон; ~-на крйза житло-
ва крйза; ~-на площ житлова площа;
~-на с град а житловйй будйнок; ~-н<>
стройтелство житлове будівнйцтво.
жйлк|а ж. 1. жйлка, судйна; ~ на лисі а
жйлка листка; сини ~-и сйні жйлки; 2.
жйлка, прожйлок; бял мрамор с розони
~-и білий мармур з рожевими жйлками,
3. перен. розм. прйсмак; вйното йма сладка
(кйсела) ~ вино має солодкий (кйслий)
прйсмак; 4. перен. розм. жйлка; нахил; арти-
стична ~ артистйчна жйлка; 5. перен. розм.
рід, корінь; една ~ сьм с някого блйзькйй
родич кому; от нашата ~ нашого роду.
жйлн|а, -еш; -ах док.: жйлвам (див.).
жило с. мн. жила 1. жало; ~ на пчела
бджолйне жало; 2. перен. жало; сарказм;
3. (у нариві) стрйжень; ф опйтал сьм ~-то
и меда на някого я знаю, що це за птйця;
вйдно пана по халявах.
жиловле|к ч. мн. -ци бот. подорожник.
жйл|я, -иш; -их недок. 1. жалйти; ~ с
копрйва жалйти кропивою; пчела ~-и
бджола жалить; 2. перен. (словами) коло-
ти, дорікати, допікати.
жираф ч., жирафа ж. жираф, жирафа,
жйро с. тільки одн. див. джйро.
житар ч. продавець зерна, борошна.
житарск|и, -а, -о; -и якйй стосується
торгівлі зерном, борошном; ~ центьр центр
торгівлі зерном, борошном.
житарство с. торгівля зерном, борошном.
житейск|и, -а, -о; -и житейський, життє-
вий; ~ опит життєвий досвід; ~ пьт жит-
тєвий шлях; ~-а мьдрост житейська муд-
рість; ~-и грйжи життєві турботи; ~-и
несгоди життєві незгоди (житейські невда-
чі).
жйтел ч. жйтель, мешканец; (розм.) по-
жилець, житець; брой на ~-ите кількість
жйтелів; горски ~ мешканець лісу; градски
~ міськйй жйтель; местен ~ місцевий
жйтель; софййски ~ мешканець Софії.
жйтелка ж. жйтелька, мешканка; (розм.)
пожилйця.
жйтелство с. пропйска; получавам (ймам)
софййско ~ одержувати (мати) софійську
пропйску.
жйт|ен, -на, -но; -ни 1. пшенйчний; ~ клас
пшенйчний колос; ~-на слама пшенйчна
солома; ~-но брашно пшенйчне борошно;
2. зерновйй, хлібний; ~-ни растения зернові
культури; ~-ни хранй хліб; ф ~ бегач
хлібний турун (хлібна жужелиця); ~-на
рьжда іржа зерновйх культур.
жити|е с. рел., літ. житіє, життєпис; ~-я
на светйи житія святйх.
житй|ен, -йна, -йно; -йни рел., літ. житій-
ний; ~-йна литература житійна література.
жйтница ж. 1. комора, жйтниця; (розм.)
М1Т0
193
жумерка
। мбар; 2. перен. жйтниця; Д об руд ж а е ~ на
Ььлгария Добруджа — жйтниця Болгарії.
жйто с. мн. жита 1. пшенйця; зрели жита
«ійгла пшенйця; есенни жита озимина,
• •інма пшенйця; (розм.) озймка; летни жита
іра (ярова) пшенйця, ярина; 2. зернові
культури; (у знач, ім.) зернові; сея жита
• іяти зернові; 3. рел. коливо.
житопроизводйтел ч. хлібороб.
житопроизводйтел|ен, -на, -но; -ни хлібо-
робський; ~ край жйтниця.
житопроизводство с. тільки одн. вироб-
ництво пшенйці.
жйца ж. 1. дріт, провід; входна ~ техн.
ввід; изолйрана ~ ізольований дріт; медна
~ мідний дріт; оголена ~ оголений провід;
іслеграфна ~ телеграфний дріт; 2. розм.
< група; ~ за китара струна для гітари;
3. нйтка; пресукана ~ кручена (сукана)
нитка.
жйч|ен, -на, -но; -ни дротовйй, дротянйй;
и безжйчен телеграф дротовйй і бездро-
ювйй телеграф.
жлеб ч. мн. -ове 1. жолоб, рйнва; паз;
стругбван ~ техн. проточка; Т-образен ~
техн. тавровий паз; шпонков ~ техн. шпон-
ковий паз; 2. д і а л. велйкий короб, у якому
перевозять виноград.
жлез|а ж. 1. анат. залоза; ~-й с вьтрешна
секреция залози внутрішньої секреції; под-
стомашна ~ підшлункова залоза; потни
~-й потові залози; слюнчеста ~ слйнна
шлоза; щитовйдна ~ щитовйдна залоза;
2. тільки мн. розм. бронхіальні залози;
ймам ~-й хворіти на запалення бронхіаль-
них залоз.
жлезйст, -а, -о; -и анат. залозистий; ~-а
«летка залозиста клітйна; ~-а тькан зало-
шста тканйна.
жльтва|м (се) недок./жлітна (се) почи-
нати жовтіти/зажовтіти, починати жовті-
гися/зажовтітися; жльтнаха се пьпеши по
бостаните зажовтілися дйні на (по) башта-
нах.
жльтн|а (се), -еш (се); -ах (се) док.:
жльтвам (се) (див.).
жльч ж. 1. жовч; 2. перен. жовч, злоба,
злість; излйвам ~ виливати жовч.
жльч|ен, -на, -но; -ни 1. жовчний; ~ канал
жовчна протока; ~ мехур жовчний міхур;
~-ни заболявания захворювання жовчного
міхура; 2. перен. жовчний, злісний, злобний;
дошкульний, уїдливий, ущйпливий; ~ езйк
уїдлива (дошкульна) мова; ~-на подиграв-
ка жовчний (злісний) жарт.
жльчка ж. 1. анат. жовчний міхур; вьзпа-
ление на ~-та запалення жовчного міхура;
2. жовч; 3. перен. жовч, злоба, злість; 4.
діал. загальна назва деяких, переважно-
трав’янйстих, рослйн, гіркйх на смак (золо-
тотисячника, цикорія та ін.).
жмйчка тільки одн. ж. піжмурки (тільки
мн.).
жм|я, -йш; -ях недок. діал. див. жумя.
жокей ч. жокей.
жокейск|и, -а, -о; -и жокейський; ~-а шап-
ка жокейська шапка.
жонгльбр ч. жонглер; ~ на пербто жонг-
лер пера; цйрков ~ цирковйй жонглер.
жонгльбрск|и, -а, -о; -и жонглерський..
жребе с. мн. -та лоша (до року).
жреб|ец ч. мн. -ци 1. жеребець; 2. розм^
норовйстий кінь.
жребие с. жереб, жеребок; тегля ~ тяг-
нути жереб; хвьрлям ~ кйдати жереб.
жреби|й ч. 1. доля, талан; тежьк ~ важка
доля, безталання; такьв му е ~-ят така вже
його доля, такйй вже у нього талан; 2. же-
реб, жеребок; () ~-ят е хвьрлен жеребок
кйнуто.
жребче с. жеребчик.
жреб|я се, -иш се; -их се недок. жеребйти-
ся; кобйлата скоро ще се ~-и кобйла скоро
буде жеребйтися.
жрел6 с. 1. ущелина, міжгір’я; 2. тіснй-
на; ~-то на река Марйца тіснйна рікй Ма-
ріци; 3. вйхід джерела.
жрец ч. мн. жрецй рел., перен. жрець;
егйпетски жрецй єгйпетські жерці; ~ на
науката жрець науки.
жреческ|и, -а, -о; -и жрецький; ~ жезьл
жезл жреця; ~-о сьслбвие жрецький,
стан.
жрйца ж. рел., перен. жрйця; ~ на Арте-
мйда жрйця Артеміди; ~ на красотата
жрйця красй.
жуж|а, -йш; -ах недок. дзижчати; (розм.)>
дзинчати, дзвинчати, дзиготіти.
жужел ч. діал. див. жьтвар 2.
жужука|м недок. тйхо дзижчати; (розм.)'
дзинчати, дзиготіти.
жулва|м недок./жулна 1. натирати/натер-
ти, намулювати/намуляти; 2. начищати/на-
чйстити; вишкрібати/вйшкребти; 3. ударя-
ти/ударити, хльбскати/хльоснути; ~ по ти-
ла ударяти по потйлиці; 4. (несподівано) об-
пікати/обпектй; жалйти/пожалйти.
жулн|а, -еш; -ах док.: жулвам (див.)..
жул|я, -иш; -их недок. 1. натирати, му-
ляти, намулювати; обувките ~-ят крака
взуття намулює ноги; 2. терти, начищати,,
вишкрібати; ~ дьскйте вишкрібати дошки;
~ сьдове с пепел терти посуд попелом;
3. розм. (про напої) хилйти, кружляти,,
черкати.
жумерка ж. 1. шкварка, вйшкварка; 2.
7 7-2498
жумешката
194
за
перен. розм. скупій, скупар, скнара;
(знев.) жадюга, жаднюга.
жумешката присл. розм. див. жумеш-
кбм.
жумешкбм присл. розм. із заплющени-
ми очима; хбдя ~ ходити з заплющеними
очима.
жум|я, -йш; -ях недок. мружитися, при-
мружуватися.
жупан ч. іст. правитель області у півден-
них слов’ян.
жупел ч. з а с т. розтоплена сірка; () бгьн
и ~ а) страшенна спека; б) розлюченість,
страшенна лють; сйпя огьн и ~ метати
громи і блискавки.
жур ч. мн. -ове 1. денний прийом гостей
у домашній обстановці; 2. заст. журфікс.
жури с. жюрі (невідм.); членове на ~-то
члени жюрі.
журнал ч. журнал мод; шия по ~ шити
за журналом мод.
журналйст ч. журналіст; професионален
~ професійний журналіст; ~ от вестник
журналіст газети.
журналйстика ж. журналістика; занима-
вам се с займатися журналістикою.
журналистйч|ен, -на, -но; -ни журналіст-
ський.
журналистйческ|и, -а, -о; -и див. журна-
листйчен.
журналйстка ж. журналістка.
жьлт, -а, -о; -и 1. жовтий; ~-и цветя
жовті квіти; 2. (про людину) жовтий, блі-
дйй; ~ катб вбськ жовтий як віск; 3. у знач,
'ім. жовтий колір; 0 ~-а преса жовта преса;
~-а раса жовта (монголоїдна) раса; ~-ата
гбстенка сухоти, туберкульоз; той йма ~-о
бколо устата в нього ще молоко на губах не
обсохло.
жьлтенйца ж. мед. жовтяниця; (розм.)
жовтуха; страдам от ~ хворіти на жовтя-
ницю.
жьлтенйчав, -а, -о; -и жовтяничний; ~
цвят жовтянйчний колір; -о дете хвора на
жовтянйцю дитйна; жовтянйчна дитйна.
жьлт|ея (се), -ееш (се); -ях (се) недок
жовтіти, жовкнути, жовтішати; (про хліба)
половіти; листата по дьрветата ~ еят лйстя
на деревах жовтіє (жовкне).
жьлтйц|а ж. 1. золота монета; (у знач,
ім.) золотйй, [золотйй] дукат; пет ~-и п’ять
золотйх; 2. тільки мн. заст. (прикраси) дука-
ти, дукачі, наниз ~-и нйзка (разок) дука-
чів.
жьлтозелен, -а, -о; -и жовто-зелений;
жовтувато-зелений; ~-и листа жовто-зеле-
не лйстя.
жьлточервен, -а, -о; -и жовто-червоний;
жовтувато-червоний; ~-и ябьлки жовто-
червоні яблука.
жьлтурка ж. орн. 1. вівсянка; 2. іволга,
вйвільга.
жьлтурче с. бот. жовтець.
жьлть|к ч. мн. -ци жовток; разбйти ~-ци
збйті жовткй.
жьлтьч|ен, -на, -но; -ни жовтковий; ~-но
веществб жовткова речовина.
жьльд ч. див. жельд.
жьльдов, -а, -о; -и див. жельдов.
жьн|а, -еш; -ах недок. жати; ~ нива жати
нйву; () ~ лаври пожинати лаври; ~ пло-
довете на своя труд пожинати плодй
своєї праці.
жьтв|а ж. 1. жнива; време е за ~ настали
жнйва; всйчки селяни се на ~усі селяни
на жнивах; роден сьм по ~ я народйвся
під час жнив; 2. рідко урожай; богата ~
багатий урожай.
жьтвар 1 ч. жнець.
'	2
жьтвар ч. цикада.
жьтварка 1 ж. жнйця.
'	9	'	'
жьтварка ж. спец, жатка, жниварка;
~самохвьргачка жниварка-самоскйдка;
универсална ~ універсальна жатка.
жьтварск|и, -а, -о; -и жниварський,
жнйвний; ~-а бригада бригада женців;
~-а песен жниварська пісня.
жьтвен, -а, -о; -и жнйвний; ~ сезон
жнйвна пора, жнива; ~-а кампания жнйвна
кампанія.
з
за прийм. 1. (указує на предмет, за який
беруться) за; хващам ~ рька хапати за
руку; 2. (указує на напрям) у, до; потеглиха
~ кьм град а вонй вйрушили до міста; пьт
~ село дорога у село; пьтувам ~ София
їхати до Софії; 3. (указує на мету) за, по,
на; борба ~ мир боротьба за мир; давам ~
спбмен давати на пам’ять; отйвам в гората
~ гьби ітй в ліс по грибй; умйрам ~ правда
умирати за правду; 4. (уживається на позна-
чення часових відношень) за, на; ~ някол-
ко дни за кілька днів; задание ~ днес зав-
дання на сьогодні; 5. (указує на призна-
чення) для, від; боя ~ обуща крем для
взуття; лекарство ~ хрема ліки від нежиті;
~ обмяна на опит для обміну досвідом;
паста ~ зьби зубна паста; 6. (указує на
причину) за, із-за, заради; той гйне ~ своя-
іаангажйрам
195
забеснявам
і а безпбмоіцност він гине із-за своєї безпо-
радності; 7. (указує на об'єкт) про, за, до;
іалавям се ~ работа братися за роботу (до
роботи); лекция ~ космйческите полети
лекція про космічні польоти; мйеля ~ родй-
іелите си думати про своїх батьків; 8. (ужи-
вається на позначення вартості) за; купувам
~ десет лева купувати за десять левів; 9.
(уживається на позначення нової якості або
властивості особи) йска я ~ жена він хоче,
щоб вона стала його дружиною; оставиха
ю, счйтайки го ~ мьртьв вонй його поки-
нули, вважаючи мертвим; () ~ бога! ради
бога! ~ всеки случай про всяк (всякий)
випадок; ~ жал ост на жаль; ~ зла участ
на біду; ~ очй про людське око; ~ прьв
пьт уперше; рька ~ рька рука в руку, пліч-
о-пліч, сега ~ сега поки що.
заангажйра|м недок. і док. 1. наймати/
найняти; давати/дати; ~ с работа давати
(дати) роботу; 2. (про час) займати/зайня-
ти; забирати/забрати; тази работа заанга-
жйра много време ця робота забрала багато
часу; ~ се братися/взятися, зобов’язува-
тися/зобов’язатися; не се ~-й с много ра-
бота не берися за багато справ.
забава ж. 1. літературно-музичний вечір,
вечір відпочинку; танцова ~ вечір танців;
2. розвага, забава.
забавачка ж. розм. див. забавачни-
ца.
забавачница ж. дитячий садок; хбдя на ~
ходити у дитячий садок.
забав|ен, -на, -но; -ни 1. забавний, утіш-
ний, розважальний, цікавий; ~ случай за-
бавна пригода; разправям ~-ни неща роз-
повідати забавні (цікаві) речі; ~-на музика
розважальна музика; 2. смішний; (розм.)
кумедний; ~ човек смішна людйна.
забавйтел|ен, -на, -но; -ни розважальний;
(рідко) розважнйй; ~-ни игрй розважальні
ігри, розваги.
забавлени|е с. розвага, забава; устройвам
~-я влаштовувати розваги.
забавлява|м недок. розважати, забавляти,
бавити; ~ гости розважати гостей; ~ се
розважатися, бавитися.
забав|я, -иш; -их док.: забавям
(див.).
забавя|м недок./ззбавя 1. сповільнювати/
сповільнити, уповільнювати/уповільнити,
стйшувати/стйшити; ~ ход сповільнювати
(стйшувати) хід; 2. затрймувати/затрй-
мати; ~ работа затрймувати роботу; ~
пратки затрймувати поейлки; ~ се/~ се 1.
(про рух) сповільнюватися/сповільнитися,
стйшуватися/стйшитися; 2. затрймуватися/
затрйматися, гаятися/загаятися, барйтися/
забарйтися; кьде се забави? де ти забарйв-
ся?
забатач|а, -иш; -их док.: забатачвам
(див.).
забатачва|м недок. /з абат ач а розм. Е
плутати/поплутати, заплутувати/заплутати,
сплутувати/сплутати; ~ работа заплуту-
вати справу; ~ сметките плутати розрахун-
ки; 2. привласнювати/привласнити; (док.
розм.) замотати; забатача сто лева замота-
ти сто левів; ~ се/~ се 1. заплутуватися/
заплутатися, сплутуватися/сплутатися; ~
се в дьлгове заплутуватися в боргах; 2. блу-
дйти/заблудйти і заблудйтися, блукати/за-
блукати; ~ се из улиците блукати по ву-
лицях.
забвение с. заст. див. забрава.
забежка ж. політ, ухил; лява (дясна) ~
лівий (правий) ухил-
забележ|а, -иш; забелязах док.: забеляз-
вам (див.).
забележйм, -а, -о; -и помітний, приміт-
ний;(розм.) прикметний; едва ~-а усмйвка
ледь помітна посмішка.
забележйтел|ен, -на, -но; -ни чудовищ
визначнйй, видатнйй; ~ талант чудовий
(видатнйй) талант; ~-на лйчност видатна
особа; ~-ни постижения визначні досягнен-
ня.
забележйтелност ж. 1. [визначна] пам’ят-
ка; исторйческа ~ історйчна пам’ятка; ~-и
на града визначні пам’яткй міста; 2. будь-
що, варте уваги.
забележка ж. 1. нотатка, замітка, приміт-
ка; ~ на полето замітка (нотатка) на
полях; сьгласно член 3, ~ 2 відповідно до
статті 3, примітка 2; 2. зауваження; правя
~ робйти зауваження.
забелязва|м недок./забележа 1. поміча-
ти/помітити, бачити/побачити; той ме забе-
ляза в навалицата він помітив мене у на-
товпі; 2. відзначати/відзначити, звертати/
звернути увагу, запам’ятовувати/запам’я-
тати; (розм.) зауважувати/зауважити; за-
бележете, че това е опасно запам’ятайте
(зауважте), що це небезпечно; 3. помічати/
помітити, розуміти/зрозуміти, здогадувати-
ся/здогадатися; ~ че, ме льжат я помічаю,
що мене обманюють; 4. помічати/помітити,
відчувати/відчути; не забелязах как мйна
времето я не помітив, як промайнув час;
5. робйти/зробйти зауваження.
забер|а, -еш; забрах док.: забйрам (див.).
забесн|ея, -ееш; -ях док.: забеснявам
(див.).
забеснява|м недок./забеснея починати/
почати біснуватися, починати/почати шале-
ніти, починати/почати скаженіти.
забйвам
196
забравям
забйва|м недок./забйя 1. починати/почати
бйти, починати калатати/закалатати; забй-
ха камбаните закалатали дзвони; 2. заби-
'вати/забйти, вбивати/вбйти; вганяти/вві-
гнати; ~ гвбздея вбивати (забивати) цвях;
~ колчета забивати (вганяти) кілочки;
3. підносити/піднестй; піднімати/підняти;
(рідко) водружати/водрузйти; ~ знамето
«а Победата підносити прапор Перемоги;
4. р о з м. прямувати/попрямувати, вируша-
ти/вйрушити; ~ по света вирушати у світ
(мандри); ф ~/~ (си) глава (нос, очй)
в нещо, няктьде втуплювати/втупити очі у
що; зосереджуватись/зосередитися на чому;
~ / ~ клин в нещо, между някой див. клин;
~/~ корени пускати/пустйти корінь (коре-
ні); ~/~ нож (кама) в гьрба на няко-
го завдавати/завдати удару в спйну; ~/~
поглед в нещо втуплювати/втупити (затоп-
.ляти/затопйти) погляд в кого, що.
забикалка ж. розм. див. заобикалка.
забикаля|м недок. розм. див. заобикалям.
забикол|я, -йш; -йх док. розм. див. заоби-
коля.
забйра|м недок./забера 1. р оз м. почина-
ти/почати збирати врожай; 2. забирати/
забрати, прихбплювати/прихопйти; 3. почи-
нати/почати наривати; 4. р о з м. (про роки)
ітй/пітй.
забйт|ин ч. мн. -и іст. турецький воєна-
чальник у місті або на селі.
забй|я, -еш; -х док.: забйвам (див.).
заблаговремен|ен, -на, -но; -ни завчасний,
заздалегідний.
заблатен, -а, -о; -и заболочений; ~-и
места заболочені місця.
заблат|я се, -йш се; -ях се док.: заблатя-
вам се (див.).
заблатява|м се недок./заблатя се заболо-
чуватися/заболотйтися.
забленува|м док. почати мріяти (марити);
(рідко) замріяти; замріятися.
заблест|я, -йш; -ях док.: заблестявам
(див.).
заблестява|м недок./заблестя починати
блищати/заблищати, починати блискотіти/
заблискотіти, починати сяяти/засяяти, за-
блестяха звездй по небето засяяли зорі в
небі.
заблйж|а, -еш; заблйзах док.: заблйзвам
(див.).
заблйзва|м недок./заблйжа починати/по-
чати лизати; овцете заблйзаха солта вівці
почалй лизати сіль.
заблуда ж. пбмйлка, помилкова (хйбна)
думка; омана; ф вьвеждам в ~ вводити
в оману; дьржа в ~ обманювати; изпадам
в ~ впадати в оману, помилятися; намйрам
се в обманюватися.
заблуд|я, -йш; -йх док.: заблуждавам
(див.).
заблуждава|м недок./заблудя вводити/
ввестй в оману, обманювати/обманути, об-
дурювати/обдурйти; ~ се/~ се 1. збивати-
ся/збйтися з дороги (шляху), блукати/
заблукати; 2. помилятися/помилйтися; вйе
се ~-те ви помиляєтесь.
заблуждение с. див. заблуда.
заблі>ска|м док.: забльсквам (див.).
забльсква|м недок./забльскам починати
стукати/застукати, починати калатати/за-
калатати; той забльска по масата він засту-
кав по столу; ~ се/~ се починати/почати
працювати над сйлу; починати/почати тягтй
лямку.
забогат|ея, -ееш; -ях док.: забогатявам
(див.).
забогатява|м недок./забогатея збагачува-
тися/збагатйтися, починати багатіти/розба-
гатіти.
забод|а, -еш; забодох док.: забождам
(див.).
забо|ен, -йна, -йно; -йни вибійнйй, забій-
ний; ~-йна стена стіна вйбою.
забожда|м недок./забора 1. починати/по-
чати колоти; 2. утикати/уткнути, устромля-
ти/устромйти, всаджувати/всадйти; ~ в
земята кол утикати в землю кілок; 3. при-
колювати/приколоти; ~ пан деяка на момй-
чето приколювати дівчинці бант.
забой ч. техн. вйбій, забій; вьглиіцен ~
вугільний вйбій.
заболедува|м недок. захворювати, занеду-
жувати.
забол|ея, -ееш; -ях док.: заболявам (див.).
заболява|м недок./заболея захворювати/
захворіти, занедужувати/занедужати; ~ от
малария захворювати на малярію.
заболяване с. захворювання; професио-
нално ~ професійне захворювання.
заборчл|ея, -ееш; -ях док.: заборчлявам
(див.).
заборчлява|м недок./заборчлея брати в
борг/заборгувати.
забрава ж. забуття, забування, непам’ять;
в минута на ~ в мить забуття; ф до ~ до
самозабуття; предавам/предам на ~ няко-
го, нещо пускати/пустйти в непам’ять кого,
що.
забраван ч. розм. забудько.
забравана ж. розм. забудько.
забрав|я, -иш; -их док.: забравям (див.)
забравя|м недок./забравя 1. забувати/
забути; той нйкога не забравя обещанията
си він ніколи не забуває свої обіцянки; за-
мбрадка
197
забьбрям
*»рави адреса він забув адресу; 2. забува-
।п/забути, залишати/залйшйти; ~ чадьра
и трамвая забувати парасольку в трамваї;
і. забувати/забути, нехтувати/знехтувати;
і.ірадй игрйте запбчна да си забравя урб-
ците із-за ігор він почав нехтувати урока-
ми (забувати про уроки); 0 да те забрави
їлото! на все добре! усього доброго (кращо-
іо, ліпшого)! ~ се/~ се забуватися/забу-
ніся; се в игра забуватися у грі; не се
--й! не забувайся!
забрадка ж. хустка, хустйна, косйнка;
фчерна ~ (символ жалоби) чорна хустка.
забрад|я, -йш; -йх док.: забраждам (див.).
забражда|м недок./забрадя запинати/
шпнути (голову хусткою); ~ се/~ се запи-
иатися/запнутися; забрадя се с кьрпа за-
пнутися хусткою.
забрана ж. заборона; ~ на бпитите с
йдрено орьжие заборона випробовувань
ядерної зброї.
забранен, -а, -о; -и заборонений; вход ~
вхід заборонений, ~-и кнйги заборонені
кнйги.
забран|я, -йш; -йх док.: забранявам
(див.).
забранява|м недок./забраня забороняти/
заборонйти; баїца забранй на сина си да
пуши батько заборонйв сйну палйти; ~ се
заборонятися; влйзането на вьншни лица се
забранява (е забранено) вхід стороннім
забороняється (заборонено).
забремен|ея, -ееш; -ях док.: забременя-
вам (див.).
забременява|м недок./забременея вагітні-
ти/завагітніти.
забрймч|а, -иш; -их док.: забрймчвам
(див.).
забрймчва|м недок./забрймча піднімати/
підняти вічка; ~ чорапи піднімати вічка в
панчохах.
забрбдва|м недок./забрбдя починати/по-
чати блукати; починати/почати бродйти;
(розм.) починати/почати швендяти (тиняти-
ся).
забрбд|я, -иш; -их док.: забрбдвам (див.).
забрьмч|а, -йш; -ах док.: забрьмчавам
(див.).
забрьмчава|м недок./забрьмча 1. почина-
ти дзижчати/задзижчати; починати гудіти
і густй/загудіти і загустй; забрьмчаха пче-
лй задзижчали (загулй) бджоли; 2. почина-
ти торохтіти/заторохтіти; (про веретено,
прялку) починати хурчати/захурчати;трак-
тор забрьмча из полето у полі заторохтів
трактор.
забулва|м недок./забуля 1. покривати/
покрйти, накривати/накрйти, закривати/
закрйти (фатою, серпанком); забулиха бул-
ката покрйли наречену фатою; 2. оповива-
ти/оповйти, обгортати/обгорнути; мьгла за-
були планината туман оповйв гору; 3. перен.
прихбвувати/приховати, покривати/покрй-
ти; ~ недостатьци приховувати (покрива-
ти) недоліки.
забул|я, -иш; -их док.: забулвам (див.).
забуля|м недок. див. забулвам.
забумт|я, -йш; -ях док.: забумтявам
(див.).
забумтява|м недок. /забумтя починати
гриміти/загриміти; починати гуркотіти/за-
гуркотіти; починати тарахкотіти/затарах-
котіти; починати гудіти і густй/загудіти
і загустй, починати гоготати/загоготати;
починати шуміти/зашуміти; починати грим-
котіти/загримкотіти; забумтя грьмотевица
загриміла гроза (громовйця); печката за-
бумтява груба починає гоготіти; вьршачка-
та забумтя молотарка затарахкотіла.
забун ч. діал. короткий верхній одяг.
забута|м док.: забутвам 1,2 (див.).
забутва|м 1 недок. /забутам починати
штовхати/заштовхати, починати штурхати/
заштурхати; тя забута детето и го сьбудй
вона заштурхала дитйну і розбудйла її.
забутва|м 2 недок./забутам розм. запиха-
ти/запхати і запхнути, запротбрювати/за-
протбрити, подівати/подіти; кьде си забу-
тала ножиците? кудй ти запроторила но-
жиці?
забуха|м док.: забухвам 1,2 (див.).
забухва|м 1 недок./забухам починати/по-
чати бйти.
забухва|м 2 недок./забухам 1. (про птахів)
починати бухати/забухати; 2. розм. почина-
ти бухйкати/забухйкати.
забуч|а, -иш; -их док.: забучвам (див.).
забуч|а, -йш; -ах док.: забучавам (див.).
забучава|м недок./забуча починати гудіти
і густй/загудіти і загустй; починати гурко-
тати/загуркотати; починати рокотати/заро-
котати; мотбрьт забуча мотор загуркотів.
забучва|м недок./забуча 1. утикати/ут-
кнути, устромляти/устромйти, застромляти/
застромйти, закблювати/заколбти; ~ кол
устромляти кілок; той забучи знаме він вста-
новйв прапор; 2. перен. втуплювати/вту-
пити, затопляти/затопйти; той забучи по-
глед в земята він утупив очі в землю.
забушува|м док. забушувати, забурхати;
бурята забушува буря забушувала.
забьбр|я, -еш і -иш; -ах і -их док.: забь-
брям (див.).
забьбря|м недок./забьбря починати гово-
рйти/заговорйти, починати гомоніти/заго-
моніти; (розм.) починати балакати/забала-
забьлбукам
198
заведение
кати; починати базікати/забазікати; децата
весело забьбраха діти весело загомоніли.
забьлбука|м док.: забьлбуквам (див.).
забьлбуква|м недок./забьлбукам почина-
ти дзюрчати/задзюрчати, починати джерко-
тати/заджеркотати, починати дзюркотати/
задзюркотати, починати дзюркотіти/за-
дзюркотіти; водата забьлбука вода задзюр-
чала.
забьлва|м док. почати вивергати, почати
викидати.
забьлнува|м док. замарити, замаячйти;
почати мріяти, вимріяти; (рідко) замріяти,
замріятися; болният пак забьлнува хворий
знову замарив (замаячив); той отдавна е
забьлнувал за такьв живот він давно почав
мріяти про таке життя.
забьрза|м док.: забьрзвам (див.).
забьрзва|м недок./забьрзам починати спі-
шйти/заспішйти, починати квапитися/за-
квапитися.
забьрка|м док.: забьрквам (див.).
забьркан, -а, -о; -и 1. замішений; 2. (про
стан) збентежений, занепокоєний, стурбова-
ний; 3. перен. заплутаний, сплутаний; ~-а
работа заплутана справа; ~-и сметки за-
плутані рахунки.
забьрква|м недок./забьркам 1. замішува-
ти/замішати, розмішувати/розмішати, за-
колдчувати/заколотйти; ~ трйци замішу-
вати вйсівки; 2. змішувати/змішати, плута-
ти/сплутати; заплутувати/заплутати; за-
бьркам пьтя сплутати дорогу; 3. умішува-
ти/умішати; уплутувати/уплутати; забьрка-
ха го в една история його уплутали в
якусь історію; 4. порпатись/запорпатися,
рйтися/зарйтися; починати/почати копирса-
тися; ~ из джббовете си починати копир-
сатися (рйтися) у своїх кишенях; ~се/~се
заплутуватися/заплутатися, помилятися/
помилйтися; ф ~/~ каша заварювати/
заварйти кашу.
забьрсва|м недок./забьрша 1. починати/
почати витирати; 2. протирати/протерти;
~ масата протирати стіл.
забьрш|а, -еш; забьрсах док.: забьрсвам
(див.).
забяга|м док. 1. побігти; 2. утектй; знйк-
нути; щезнути.
забягва|м недок./забягна лишати/поли-
шйти і залишйти (домівку), мандрувати/по-
мандрувати (геть); утікати/утектй; зникати/
знйкнути; забягал от село и станал партиза-
нин він полишйв село і став партизаном.
забягн|а, забегнеш; -ах док.: забягвам
(див.).
завайка|м (се) док.: завайквам (се)
(див.).
завайква|м (се) недок./завайкам (се) по-
чинати дйкати/забйкати; починати охкати/
заохкати; починати голосйти/заголосйти.
завален, -а, -о; -и ламаний, калічений;
~ езйк калічена (ламана) мова.
завалйя ч. розм. бідолаха, сіромаха, сер-
дега, неборак.
завал|я -йш; -ях док.: завалявам (див.).
завал|я 2, -йш; -йх док.: завалям 1 (див.).
заваля ва|м недок./заваля 1 тільки 3 ос.
одн. безос. ітй/пітй (про дощ, сніг і т. ін.);
заваля сйтен дьжд пішов дрібнйй дощ.
заваля|м 1 недок./заваля 2 1. звалювати/
звалйти, валйти/повалйти, перекидати/пе-
рекйнути; вятьрьт завалй дьрветата вітер
повалйв дерева; 2. перен. говорйти/загово-
рйти ламаною мовою; ~ се/~ се хитатися/
захитатися, заточуватися/заточйтися; за-
валя се като пиян заточується, як п’яний.
заваля|м 2 док. почати валйти.
заварва|м недок./заваря 1. заставати/за-
стати; ~ на местопрестьплението заста-
вати на місці злочину; 2. (про жінку, яка
вийшла заміж за удівця) приймати/прийня-
ти за дочку чи сйна дітей чоловіка від пер-
шого шлюбу; 0 добре заварил! відповідь
на вітання «добре дошьл»; ~/~ някого
по бели гащи див. гащи; ~ се/~ се сти-
катися/зіткнутися, зустрічатися/зустрітися.
завардва|м недок./завардя 1. захищати/
захистйти, охороняти/охоронйти; ~ детето
от кучето захищати дитйну від собаки; 2.
підстерігати/підстерегтй; підкараулювати/
підкараулити.
завард|я, -иш; -их док.: завардвам (див.).
завардя|м недок. див. завардвам.
заварени|к ч. мн. -ци пасинок, пасерб (по
відношенню до мачухи).
завареница ж. пасербиця, падчерка, пад-
чірка (по відношенню до мачухи).
заварка ж. техн. 1. зварювання; газова
(оксиженна) ~ газове (автогенне) зварю-
вання; ~ чрез налягане (натиск) зварю-
вання тйском; правя ~ зварювати; 2 звар-
нйй шов.
заварчи|к ч. мн. -ци зварник, зварюваль-
ний.
завар|я, -иш; -их док.: заварвам (див.).
завар|я, -йш; -йх док.: заварявам (див.).
заварява|м недок./заваря 1. починати/
почати варйти; (рідко) заварювати/ заварй-
ти; 2. техн. заварювати/заварйти, зварюва-
ти/зварйти; ~ с оксижен зварювати авто-
геном.
завед|-а -еш; заведох док.: завеждам
(див.).
заведение с. 1. установа, заклад; вйсше
учебно ~ вйщий учбовий заклад, лечебно ~
іавеждам
199
завйден
іікувальна установа; 2. (про торгівлю, побу-
леє обслуговування) підприємство, заклад;
бйтово ~ ресторан у національному стилі;
іьргбвско ~ заклад торгівлі.
завежда|м недок./заведа 1. відводити і
вестй/відвестй; заведй децата на разхбдка
нідведй дітей на прогулянку; 2. тільки недок.
завідувати, керувати, відповідати; ~ кнйги
відповідати за кнйги; ~ отдел завідувати
відділом; ~ стопанство керувати господар-
ством; 3. реєструвати/зареєструвати, при-
буткувати/оприбуткувати; ~ редбвно всйч-
ки продажби регулярно реєструвати все, що
продається.
завера ж. іст. 1. грецький національно-
визвольний рух 1821 —1828 рр., в якому
брали участь і болгари; 2. змова, повстання;
Велчовата ~ змова болгар проти турків у
Тйрново в 1835 р.
завераджия ч. іст. 1. учасник грецького
національно-визвольного руху 1821 —1828
рр.; 2. заколотник, бунтар.
завербува|м недок. і док. завербовувати/
завербувати.
заверйтел ч. юр. завірйтель.
заверка ж. 1. юр. засвідчення, завірення;
~ на паспорт завірення паспорту; ~ на
пбдпис засвідчення підпису; 2. компостйру-
вання, компостування; ~ на железопьтни
билети компостйрування (компостування)
залізнйчних квитків.
завер|я, -йш; -йх док.: заверявам (див.).
заверява|м недок./заверя юр. завіряти/
завірити; засвідчувати/засвідчити; ~ от-
крйтия лист завіряти перепустку.
завеса ж. завіса, запона, запинало; засло-
на; фіранка; дймна ~ димова завіса (за-
слона); ~-та на прозореца фіранка; пускам
~-та давати завісу; театралка ~ театраль-
на завіса; () вдйгам/вдйгна ~-та підні-
мати/підняти завісу; желязна ~ залізна
завіса; ~ пада/падна от очйте на някого
спадає/спала з очей полуда у кого.
завесва|м недок./завеся завішувати/заві-
сити; запинати/позапинати; ~ прозбрци за-
вішувати вікна.
завес|я, -иш; -их док.: завесвам (див.).
завет ч. тільки одн. затйшок; на ~ у за-
тйшку.
завет ч. заповіт, завіт; ббрчески ~
бойовйй заповіт; () Стар ~ рел. Старйй
(Ветхий) завіт; Нов ~ рел. Новйй завіт.
завет|ен, -на, -но; -ни затйшнйй; ~-но
място затйшне місце.
завет|ен, -на, -но; -ни заповітний, завіт-
ний; ~-на мечта заповітна мрія.
завехн|а, -еш; -ах док.: завяхвам (див.).
завещава|м недок./завещая 1. юр. запові-
дати/заповїстй; відпйсувати/відписати, від-
казувати/відказати; ~ имбта си відпйсу-
вати (відказувати) своє майно; 2. перен.
заповідати/заповістй; на децата си ще заве-
їцая да станат добрй хора дітям заповім,
щоб стали хорошими людьмй.
завещател ч. юр. заповідач.
завещател|ен, -на, -но; -ни юр. запові-
дальний.
завещателка ж. юр. заповідачка.
завеща|я, -еш; -х док.: завещавам (див.).
зав|ея, -ееш; -ях і -еях док. завявам
(див.).
завеян, -а, -о; -и 1. занесений, завіяний;
2. розм. недоумкуватий, придуркуватий, при-
шелепуватий; ~ човек недоумкувата людй-
на.
завзем|а, -еш; завзех док.: завземам
(див.).
завзема|м недок./завзема 1. захбплюва-
ти/захопйти; заволодівати/заволодіти; зай-
мати/зайняти; войската завзема града
військо захоплює (займає) місто; 2. (про
територію) займати/зайняти, охоплювати/
охопйти; Бьлгария завзема йзточната част
на Балканския полубстров Болгарія займає
східну частйну Балканського півострова; ~
се/~ се займатися/зайнятися, захбджува-
тися/заходйтися, братися/узятися; недей се
завзема за тблкова работи не берйся за
стільки справ.
завзйма|м недок. див. завземам.
завзйра|м се док. почати вдивлятися.
завйва|м 1 недок./ззвня 1. повертати/
повернути, завертати/завернути, звертати/
звернути; ~ наляво (надясно) повертати
наліво (направо); ~ в мали а уличка звер-
тати в маленьку вуличку; 2. укривати/
укрйти, покривати/покрйти; закутувати/за-
кутати; загортати/загорнути; ~ с одеяло
укривати ковдрою (закутувати в ковдру);
3. загортати/загорнути, обгортати/обгорну-
ти; ~ кнйгите вьв вестник обгортати
кнйги газетою; 4. закручувати/закрутйти,
накручувати/накрутйти; загвйнчувати/за-
гвинтйти; ~ коса закручувати косу; ~ бур-
ма нагвйнчувати гайку; 5. плестй/заплестй
(вінок); ~ се/~ се 1. загортатися/загор-
нутися, укутуватися/укутатися, покривати-
ся/покрйтися; 2. закручуватися/закрутйти-
ся; зави ми се главата у мене (мені) закру-
тйлась голова (закрутйлось у голові).
завйва|м2 недок./ззвяя починати вйти/
завйти.
завивка ж. 1. покривало, ковдра, укрива-
ло; 2. обгортка; бонббни без ~ цукерки
без обгортки.
завйд|ен, -на, -но; -ни завйдний; ~ успех
завйдя
200
завоювам
завидний успіх; 4 ~-но положение завйдне
становище.
завйд|я, -иш; -их і завидях док.: завйждам
(див.).
завйжда|м недок. /завйдя заздрити/по-
заздрити, завйдувати/позавйдувати; ~ на
приятеля си заздрити другові.
завйка|м док.: завйквам (див.).
завйква|м недо/с./завйкам починати кри-
чати/закричати; ~ от радост починати
кричати від радості.
завили|ея, -ееш; -ях док.: завилнявам
(див.).
завилнява|м недок./завилнея 1. починати
бушувати/забушувати, починати бурхати/
забурхати, починати вирувати/завирувати;
2. починати пустувати/запустувати.
завйнаги присл. назавждй; (розм.) на-
завше, до віку, до суду; 0 ведньж ~ раз
[і] назавждй.
завйнтва|м недок./завйнтя закручувати/
закрутйти, загвйнчувати/загвинтйти; ~
винт закручувати гвинт.
завйнт|я, -иш; -их док.: завйнтвам (див.).
завйра|м 1 недок./завра засовувати і засу-
вати/засунути, застромляти/застромйти;
(розм.) запихати/запхати і запхнути, тй-
кати/ткнути і тйкнути; () ~/~ нос, дето
не ми е работа встромляти/встромйти носа
([свій] ніс), кудй не слід.
завйра|м 2 недок./завря 1. закипати/заки-
піти; водата завря вода закипіла; 2. р о з м.
дуже зігріватися/зігрітися, починати пітні-
ти/спітніти.
завйсим, -а, -о; -и залежний; ~-а дьржа-
ва залежна держава; ~-и народи залежні
народи.
завйсимост ж. залежність; обумовленість;
в ~ от волята на господаря в залежності
від волі господаря; матерйална ~ мате-
ріальна залежність; 0 обратно пропорцио-
нална ~ мат. обернено пропорційна (про-
порціональна) залежність.
завист ж. заздрість, заздрощі; (розм.)
завидки; гледам сьс ~ някой, нещо з
заздрістю (заздро, заздрісно) дивйтися на
кого, що.
завистлйв, -а, -о; -и заздрісний, заздрий.
завйстни|к ч. мн. -ци заздрісник.
завйстница ж. заздрісниця.
завйс|я, -иш; -их недок. залежати; това
~-и от мнбго обстоятелства це залежить
від багатьох обставин; изцяло ~-и повністю
залежить; 0 ~-и (при відповіді) можлй-
во, побачимо.
завйтл|я, -иш; -их док.: завйтлям (див.).
завйтля|м недок./завйтля загвйнчувати/
загвинтйти.
завй|я, -еш; -х док. завйвам 1,2 (див.).
завлад|ея, -ееш; -ях док.: завладявам
(див.).
завладява|м недок./завладея 1. заволоді-
вати/заволодіти, захбплювати/захопйти; ~
земя захоплювати землю; 2. перен. заволо-
дівати/заволодіти, оволодівати/овол одіти,
опанбвувати/опанувати; запол’бнювати/за-
полонйти; ~ сьрца заполонювати серця
(заволодівати серцями).
завлека, завлечеш; завлякох док.: завлй-
чам (див.).
завлйча|м недок./завлека 1. тягтй і тяг-
нути/потягтй і потягнути, відтягати і від-
тягувати/відтягтй і відтягнути; нестй/поне-
стй; водата го завлече його понесла (за-
тягнула) вода; 2. боронувати/заборонува-
ти, боронйти/заборонйти, волочйти /заво-
лочйти, заскорбджувати/заскорбдити; ~
нйва боронувати поле; 3. шахрувати/за-
шахрувати, шахраювати/зашахраювати; 4.
тільки док. розм. замотати; той ми завлече
десет лева він замотав у мене десять левів;
~ се/~ се розм. чапати/дочапати, чвала-
ти/дочвалати.
завод ч. 1. завод, фабрика; автоматйчен
~ завбд-автомат; ~ за химйчески тброве
завод хімічних добрив; кожарски ~ хутря-
на фабрика; металургйчен ~ металургій-
ний завод; раббтя в ~ працювати на за-
воді; 2. розплідник, завод.
заводск|и, -а, -о; -и заводськйй; ~ коми-
тет заводськйй комітет; ~-а многотираж-
ка заводська багатотиражка; ~-и работни-
ци заводські робітникй.
завоевава|м недок./завоювам завойбвува-
ти/завоювати, здобувати/здобути, загарбу-
вати/загарбати; ~ страна завойовувати
країну; ~ сьрцата на хбрата здобувати
(завойовувати) серця людей.
завоевани|е с. 1. завоювання; ~-я на
Александьр Македонски завоювання Олек-
сандра Македонського; 2. перен. завоюван-
ня, здобуток, досягнення; ~-я на науката
здобутки (досягнення) науки.
завоевател ч. завойовник, загарбник.
завоевател|ен, -на, -но; -ни завойовни-
цький, завойбвний, загарбницький; ~-на
война загарбницька (завойовницька) війна;
~-на полйтйка завойовницька політика.
завоевателка ж. завойовниця, загарб-
ниця.
завоевателск|и, -а, -о; -и загарбницький.
завой ч. поворот, заворот; тук реката
прави гол ям ~ тут річка робить велйкий
заворот; ~ на пьтя поворот дороги; ~ в
политйката поворот в політиці.
завоюва|м док.: завоевавам (див.).
іавра
201
завявам
завр|а, -еш; -ях док.: завйрам 1 (див.).
заврьз ч. зав’язь; (рідко) зав’язок.
заврьзка ж. 1. літ. зав’язка; ~ на рома-
на зав’язка роману; 2. зав’язка, поворозка,
повороз.
заврьнгачка ж. розм. див. заврьнкулка.
заврьнкулка ж. розм. 1. закарлючка,
карлючка; подпис сьс ~ підпис закарлюч-
кою; 2. дріб’язок, дрібничка.
заврьща|м недсж./завьрна діал. повер-
гати/повернути, завертати/ззвернути; ~ ов-
цете от нйвата завертати вівці з поля; ~
се/~ се 1. повертатися/повернутися, верта-
гися/вернутися; ~ се от чужбйна повер-
татися із закордону; 2. обертатися/оберну-
тися, повертатися/повернутися; ~ се наля-
во повертатися (обертатися) наліво.
завр|я, -йш; -ях док.: завйрам2 (див.).
завряка|м док.: завряквам (див.).
завряква|м недок./заврякам починати
кумкати/закумкати, починати квакати/за-
квакати, починати крякати/закрякати.
завряска|м док.: заврясквам (див.).
заврясква|м недок./завряскам починати
кричати/закричати, починати пищати/запи-
щати; (розм.) починати верещати/завере-
щати; починати репетувати/зарепетувати,
починати лементувати/залементувати.
завтек|а се, завтечеш се; завтекох се док.:
завтйчам се (див.).
завтйча|м се недок./завтека се кйдати-
ся/кйнутися бігти; (док.) побігти, податися;
завтекох се кьм него я побіг до нього.
завтьква|м недок./завтькна розм. ути-
кати/уткнути, встромляти/встромйти; за-
кблювати/заколбти; ~ кйтка заколювати
квітку.
завтькн|а -еш; -ах док. завтьквам (див.).
завуч ч. завуч.
завчас присл. 1. швйдко, бйстро; стйг-
нахме ~ ми приїхали швйдко; 2. зараз,
зараз же, негайно, одразу, відразу; той
се вьрна ~ він негайно (зараз же, відра-
зу) повернувся.
завчера присл. позавчора; (розм.) перед-
вчора; ~ ме пйтаха за тебе позавчора
мене питали про тебе.
завчераш|ен, -на, -но; -ни позавчорашній;
~ хляб позавчорашній хліб; ~-но заседа-
ние позавчорашнє засідання.
завьд|я, -иш; -их док.: завьждам (див.).
завьжда|м недок./завьдя розвбдити/роз-
вестй, розплбджувати/розплодйти; ~ коне
розплоджувати коней; ~ цветя розводити
квіти; ~ се/~се розвбдитися/розвестйся,
розплоджуватися/розплодйтися; завьдиха
се мйшки розплодйлися мйші.
завьлнува|м се док. захвилюватися.
завьрв|я, -йш; -ях док.: завьрвявам
(див.).
завьрвява|м недок. /завьрвя починати
ітй/пітй, рушати/рушити.
завьрж|а, -еш; завьрзах док.: завьрз-
вам (див.).
завьрза|к ч. мн. -ци розм. 1. (про людину,
коня) опецьок; 2. недорозвйнутий плід, не-
дорозвйнута рослйна; 0 ~ дьрво дерево,
яке важко розколоти.
завьрзва|м недок./завьржа 1. зав’язува-
ти/зав’язати, пов’язувати/пов’язати; ~ врь-
зка зав’язувати (пов’язувати) галстук (кра-
ватку); 2. починати/почати в’язати; ~ сно-
пове почати в’язати снопй; 3. (про стосун-
ки) починати/почати, розпочинати/розпо-
чати; зав’язувати/зав’язати; установлюва-
ти/установйти; ~ познанство зав’язувати
знайомство; ~ спор розпочинати суперечку;
4. бот. зав’язувати/зав’язати, утворювати/
утворйти зав’язь.
завьрлува|м док. (про стихію) забушува-
ти, забурхати, залютувати.
завьрн|а, -еш; -ах док.: заврьщам (див.).
завьртва|м недок./завьртя закручувати/
закрутйти, заверчувати/завертіти; 0 ~ / ~
мозька на някого а) закручувати/закру-
тйти голову кому; б) дурйти/обдурйти кого.
завьрт|я, -йш; -ях док.: завьртвам (див.).
завьртява|м недок. див.: завьртвам.
завьрш|а, -иш; -их док.: завьртвам 1,2
(див.).
завьршва|м 1 недок./завьрша закінчува-
ти/закінчйти, кінчати/кінчйти і покінчйти;
~ работа закінчувати (кінчати) роботу;
~ университет закінчувати університет;
~ реч с приветствие закінчувати промову
вітанням.
завьршва|м 2 недок./завьрша починати/
почати робйти (виконувати); завьршил
сьм една работа я почав виконувати ро-
боту.
завьрше|к ч. мн. -ци 1. кінець, завершення;
~ на разказа кінець оповідання; 2. лінгв.
закінчення; ~ на дума закінчення слова.
завьршен, -а, -о; -и закінчений, кінчений,
скінчений; завершений; остаточний; ~-о
образование закінчена'освіта; в ~ вид в
остаточному вйгляді.
завьршь|к ч. мн. -ци див. завьршек.
завьсва|м недок./завься починати/почати
хмурити, насуплювати/насупити; ~ вежди
насуплювати брови; ~ се/~ се насуплю-
ватися/насупитися, починати/почати хму-
ритися.
завьс|я, -иш; -их док.: завьсвам (див.).
завява|м недок./завея 1. задувати/заду-
ти, починати/почати віяти, завівати/завія-
завяра
202
заглаждам
ти; завява есенен вятьр починає віяти
осінній вітер; 2. (вітром) нестй/понестй,
занбсити/занестй; віднбсити/віднестй; заві-
вати/завіяти, засипати/засйпати; ~ сьс
сняг завівати снігом; кой знає, кьде го е
заве ял вятьрьт хто знає, кудй його заніс
вітер; 0 завя друг вятьр подув інший ві-
тер; ~ се/~ се завіюватися/завіятися;
(док. розм.) повіятися, поволочйтися; той
се е заве ял нанякьде він повіявся кудйсь.
завяра ж. див. завера.
завяхва|м недок./завехна 1. починати/
почати в’янути, (док.) пов’янути, зів’яну-
ти; цветята ~-т квіти починають в’янути;
2. перен. починати/почати в’янути, почина-
ти/почати марніти.
загадк|а ж. загадка; таємнйця, секрет;
~-и на природата загадки природи; говбря
сьс ~-и говорйти загадками.
загадьч|ен, -на, -но; -ни загадковий; ~ чо-
век загадкова людйна; ~-на усмйвка за-
гадкова усмішка; ~-но явление загадкове
явище.
загазва|м недок./загазя 1. зав’язати/
зав’язнути / зав’язти; загрузати/загрузнути
і загрузти, застрявати/застряти; ~ в кал та
зав’язати (загрузати) в грязюці; 2. почина-
ти чалапати/зачалапати, починати хляпа-
ти/захляпати, починати хльбпати/захльб-
пати; 3. перен. розм. ускакувати/ускбчити,
улипати/улйпнути; (док.) ушелепатися, ук-
лепатися; ~ сьс сметките си ускочити зі
своїми розрахунками; ~ от глупост вли-
пати здуру; 0	с двата крака (в
батака) ускакувати/ускбчити (попадати/
попасти) в халепу (клопіт), ускакувати/
ускочити вйще халяв.
загаз|я, -иш; -их док.: загазвам (див.).
загалва|м недок./загаля починати/поча-
ти пестйти (пестувати).
загал|я, -иш; -их док.: загалвам (див.).
загар 1 ч. загар, засмага, смага; ~ по
лицето засмага (загар) на облйччі.
загар 2 ч. з а с т. мислйвський пес.
загарйя ж. (сорт пшениці) арнаутка.
загаря[м недок./загоря 1. пригоряти і при-
горати/пригоріти, підгоряти і підгорати/під-
горіти; хлябьт е загорял хліб пригорів;
тенджерата загоря каструля пригоріла;
~ от сльнцето підгорати на сонці; 2. запі-
катися/запектйся, засихати/засбхнути; ра-
ната загаря рана засихає (запікається);
3. засихати/засбхнути, вигорати і вигоря-
ти/вйгоріти; нйвите са загорели от сушата
поля вйгоріли (засохли) від спеки; 4. почи-
нати/почати горіти.
загасва|м недок./загасиа гаснути і згаса-
ти/згаснути, загасати/загаснути, погасати/
погаснути; бгьнят загасва вогонь згасає;
звездйте ~-т зіркй гаснуть.
загаси|а, -еш; -ах док.: загасвам (див.).
загас|я, -йш; -йх док.: загасявам (див.).
загасява|м недок./загася гасйти/загасй-
ти, тушйти/затушйти; ~ бгьн гасйти (тушй-
ти) вогонь; ~ лампата гасйти (вимикати)
лампу.
загати|а, -еш; -ах док.: загатвам (див.).
загатва|м недок:./з агат на натякати/на-
тякнути; трябва да му загатнеш за това
ти повйнен йому натякнути про це.
загащва|м недок./загащя розм. перепиня-
ти/перепинйти.
загаш.|я, -иш; -их док.: загащвам (див.).
загдето спол. тому, що; за те, що; тя му
се сьрди, ~ често закьснява вона сердиться
на нього тому, що він часто запізнюється.
загйва|м недок./загйна гйнути/загйнути,
погибати/погйбнути; умирати/умерти; ~
при злополука гйнути в катастрофі (від
нещасного вйпадку); ~ от глад гйнути
(умирати) від голоду; ~ в борбата за сво-
бода гйнути в боротьбі за свободу.
загйн|а, -еш; -ах док.: загйвам (див.).
заглав|ен, -на, -но; -ни заголовний; тй-
тульний; ~ лист тйтульний лист, заго-
ловна сторінка; ~-на буква велйка (заго-
ловна) літера.
заглавие с. заголовок, назва; ~ на кнй-
га заголовок (назва) кнйги; под ~ під за-
головком; слагам ~ озаглавлювати.
заглавйка|м док.: заглавйквам (див.).
заглавйква|м недок./заглавйкам розм. мо-
роч ити/заморбчити, задурювати/задурйти
(голову).
заглавка ж. заставка.
заглав|я, -иш; -их док.: заглавям (див).
заглавя|м недок./заглавя утискати і утй-
скувати/утйснути; (розм.) упихати/упхати
і увіпхнути і упхнути.
загладен, -а, -о; -и 1. загладжений, при-
гладжений; 2. гладкйй, вгодований, сйтий;
~-о лице гладке облйччя.
загладува|м док. почати голодувати.
заглад|я, -иш; -их док.: заглаждам (див.).
заглажда|м недок./загладя 1. гладити/
пригладити, загладжувати/загладити; рів-
няти/вйрівняти; ~ стена загладжувати сті-
ну; 2. гострйти і загбстрювати/загострйти,
затбчувати/заточйти; ~ ножа гострйти (то-
чйти) ножа; 3. перен. загладжувати/за-
гладити; ~ грешката (си) загладжува-
ти (свою) пбмйлку; 4. починати/почати
прасувати; ~ пране починати прасувати
вйпрану білйзну; 0 ~/~ кбсьма повніша-
ти/поповнішати, гладшати/погладшати; ви-
чунювати/вйчуняти; ~ се/~ се повніша-
'.пледам
203
загбрски
। іі/поповнішати, гладшати/погладшати.
загледа|м док.: заглеждам (див.).
заглежда|м недок:./загледам 1. починати/
почати дивитися; 2. задивлятися/задивйти-
<я, заглядатися/заглядітися; ~ жените
вдивлятися (заглядатися) на жінок; ~
«с/~ се задивлятися/задивйтися, загляда-
ніся/заглядітися; ~ се по витрйните за-
дивлятися на вітрйни.
заглезва|м се недок./заглезя се починати
иустувати/запустувати, починати капризу-
нати/закапризувати.
заглез|я се, -иш се; -их се док.: заглезвам
<с (див.).
заглбжд|я, -еш і -иш; заглбзгах і -их док.
І. почати грйзти; 2. почати дерти (заважати,
муляти, тйснути); 3. перен. почати мучити
(гнітйти, терзати).
заглбзга|м док.: заглбзгвам (див.).
заглбзгва|м недок:./заглбзгам 1. почина-
іи/почати грйзти; кучето заглбзга кокала
собака почав грйзти кістку; 2. перен. почина-
іи/почати мучити (грйзти, гнітйти); черна
мйсьл ме заглбжди чорні думи почалй мене
грйзти (гнітйти).
заглуш|а, -йш; -йх док.: заглушавам1 (див.).
заглушава|м 1 недок:./заглуша 1. заглу-
шувати і заглушати/заглушйти; шумьт
заглушй думите му шум заглушйв його
слова; 2. оглушувати і оглушати/оглушй-
ти; 3. перен. заглушати і заглушувати/
заглушйти, тамувати і затамбвувати/зата-
мувати; ~ гласа на сьвестта тамувати
(заглушувати) голос совісті; 3. (про бур'ян)
глушйти і заглушувати і заглушати/заглу-
шйти; плевелите са заглушйли нйвата
бур’янй заглушйли поле.
заглушава|м 2 недок./заглушея починати/
почати глухнути, ставати/стати глухйм;
(док.) оглухнути, оглухти.
заглуш|ея, -ееш; -ах док.: заглушавам2
(див.).
заглушйтел ч. техн. глушйтель, глушнйк;
погльщащ ~ вбираючий (поглинаючий)
глушнйк.
заглушйтел|ен, -на, -но; -ни оглушливий,
оглушний; ~ шум оглушливий шум.
загльхва|м недок./загльхна 1. заглухати/
заглухнути, затихати/затйхнути, гаснути і
загасати/загаснути; звуците постепенно ~-т
звуки поступово заглухають (затихають, за-
гасають); 2. глухнути/оглухнути і оглухти;
ушйте ми ~т мої вуха глухнуть (я глухну);
3. (про бур'ян) глушйти/заглушйти; жйтото
е загльхнало от буренак бур’ян заглушйв
пшенйцю; 4. перен. затихати/затйхнути,
ущухати/ущухнути; славата му загльхна
його слава ущухла; слава про нього ущухла.
загльхн|а, -еш;-ах док.: загльхвам (див.).
загнездва|м недок./загнездя умощувати і
умощати/умостйти, вміщувати/вмістйти; ~
се/~ се вгніжджуватися/вгніздйтися; умо-
щуватися і умощатися/умостйтися.
загнезд|я, -иш; -их док.: загнездвам (див.).
загнездя|м недок. див. загнездвам.
загнйва|м недок./з агнй я загнивати/за-
гнйти і загнйстй; грбздето загнй виноград
загнйв.
загнй|я, -еш; -х док.: загнйвам (див.).
загно|я, -йш; -йх док.: загноявам (див.).
загноява|м недок:./з агноя нагноюватися/
нагноїтися, наривати/нарвати; раната заг-
ноява рана нариває (нагноюється).
загнояса|м док. див. загноя.
загноясва|м недок. див. загноявам.
заговаря|м недок./заговори 1. заговбрю-
вати/заговорйти; (розм.) %абалакувати/за-
балакати; ~ го за полйтйка заговорюва-
ти з ним про політику; ~ за тбзи писател
починати говорйти про цього письменника;
2. перен. (про совість, сумління, почуття)
починати говорйти/заговорйти.
заговезни тільки мн. рел. лущення, лу-
щання, запуст, запусти, заговини.
загов|ея, -ееш; -ях док.: заговявам (див.).
заговор ч. змова; контрареволюцибнен
контрреволюційна змова; правя ~ влашто-
вувати змову, змовлятися.
заговбрва|м недок. див. заговарям.
заговбрни|к мн. -ци ч. змовник, зако-
лотник.
заговбрница ж. змовниця, заколотниця.
заговбрническ|и, -а, -о; -и змбвницькйй;
~-а организация організація змовників.
заговбрничка ж. див. заговбрница.
заговбр|я, -иш; -их док.: заговарям (див.).
заговява|м недок./з аговея рел. заговляти/
заговіти, заговлятися/заговітися.
загблва|м недок./загбл я оголювати і ого-
ляти/оголйти.
заголем|ея се, -ееш се; -ях се док.: заго-
лемявам се (див.).
заголемява|м се недок./заголемея се по-
чинати пишатися/запишатися.
загбл|я, -иш; -их док.: загблвам (див.).
загбнва|м недок./загбня 1. починати/поча-
ти гнатися (гонйтися), починати/почати
переслідувати; (розм.) починати/почати го-
нйти; кучето загони заека собака почав
переслідувати зайця (гнатися, гонйтися за
зайцем); 2. (худобу) заганяти/загнати.
загбн|я, -иш; -их док.: загбнвам (див.).
загбр|ец ч. мн. -ци жйтель загір’я.
загбрка ж. жйтелька загір’я.
загбрск|и, -а, -о; -и якйй стосується жйте-
лів загір’я; ~-а носйя одяг жйтелів загір’я.
загорча
204
загьрмявам
загорч|а, -йш; -ах док.: загорчавам (див.).
загорчава|м недок./загорча тільки 3 ос.
починати/почати гірчити; яденето ми загор-
чава страва мені почала гірчити.
загор|я, -йш; -ях док.: загарям і загоря-
вам (див.).
загорява|м недок:./загоря 1. загорятися і
загоратися/загор ітися, займатися/зайняти-
ся; 2. перен. починати жадати/зажадати.
заграбва|м недок./заграбя 1. захбплюва-
ти/захопйти, загарбувати/загарбати, ово-
лодівати/оволодіти; ~ властта захоплю-
вати владу; ~ земя загарбувати землю;
2. починати/почати загрібати, починати/
почати хапати.
заграбване с. захоплення, загарбання;
грабіж; грабунок; ~ на власт захоплення
влади; ~ на имот загарбання майна.
заграб|я, -иш; -их док.: заграбвам (див.).
заград|я, -йш; -нхдок.: заграждам (див.).
загражда|м недок:./з аград я 1. обгорбджу-
вати/обгородйти, огорбджувати/огородйти;
~ градйната сьс стоббр обгороджувати
сад парканом; 2. оточувати/оточйти; ~
скривалище оточувати сховище (схованку);
3. починати/почати будувати.
заграждение с. загородження; телено ~
дротяне загородження; мйнно ~ військ.
мінне загородження.
загреб|а, -еш; загребах док.: загребвам
(див.).
загребва|м недок./загреба 1. починати
гребтй/загребтй; 2. зачерпувати/зачерпну-
ти; той загребва вода от кладенеца він
зачерпує воду з колодязя.
загр|ея, -ееш; -ях док. загрявам (див.).
загрйж|а се, -иш се, -их се док.: загрйж-
вам се (див.).
загрйжва|м се недок:./з агрйж а се почина-
ти турбуватися/затурбуватися, починати
тривожитися/затривожитися, починати хви-
люватися/захвилюватися, починати непо-
кбїтися/занепокоїтися; починати клопота-
тися/заклопотатися; той се загрйжи за тебе
він почав тривожитися за тебе; той загрйжи
се за свбето бьдеще він почав турбуватися
про своє майбутнє.
загрйжен, -а, -о; -и стурбований, схвильо-
ваний; затурбований, занепокоєний; ~ пб-
глед занепокоєний погляд; ~ човек стур-
бована людйна; ~-о лице схвильоване об-
лйччя.
загроз|я, -йш; -йх док.: загрозявам (див.).
загрозява|м недок./загрозя спотворювати
і потворити/спотвбрити; носьт му го загро-
зява ніс його потворить.
загруб|ея, -ееш; -ях док.: загрубявам
(див.).
загрубява|м недок./загрубея грубіти/за
грубіти, грубнути/стати грубим; рьцете
му загрубяха от работа його руки загру
біли від роботи.
загрьща|м недок:./загьрна закутувати/
закутати, угортати/угорнути; обгортати/
обгорнути; загьрнй детето с шал а закутай
дитйну шаллю; той загьрна пакета с дебела
хартйя він обгорнув пакет цупкйм папером.
загрява|м недок:./з агре я зігрівати/зігріти;
0 бавно ~ див. бавно; ~ се/~ се 1. зігрі-
ватися/зігрітися; 2. спорт, розминатися/
розім’ятися.
загрявка ж. мн. загревки 1. припарка;
правя загревки робйти припарки; 2. спорт.
розмйнка.
загуб|а ж. 1. утрата; ~ на крьв втрата
крові; тежка ~ важка утрата; 2. збйток,
шкода; причинявам ~-и завдавати збйтків;
3. мн. військ, втрати; ~-и на жйва ейла
втрати в живій ейлі.
загубва|м недок./загубя 1. губйти/загу-
бйти, втрачати/втратити; загубих часовника
си я згубйв свого годйнника; 2. зазнавати/
зазнати збйтків, зазнавати/зазнати втрат;
позбуватися/позбутися; не спечели в тьрго-
вйята, а загуби він не розбагатів на тор-
гівлі, а зазнав збйтків; 3. спорт, програ-
вати/програти; ~ по точки програвати
по очках; 4. перен. втрачати/втратити, по-
збуватися/позбутися; ~ надежда втрачати
надію; ~ сьзнание втрачати свідомість;
непритомніти; 0 ~/~ ума и дума (від
страху, несподіванки) розгублюватися/
розгубйтися; ~/~ пьт збиватися/збйтися
з [доброї] путі, збиватися/збйтися на ма-
нівці; ~ се/~ се губйтися/загубйтися.
загубен, -а, -о; -и 1. загублений, втра-
чений; ~ ключ загублений ключ; 2. перен.
пропащий; ~ човек пропаща людйна; ~-а
работа пропаща справа.
загуб|я, -иш; -их док.: загубвам (див.).
загьва|м недок./загьна загортати/загор-
нути, угортати/угорнути, упакбвувати/упа-
кувати, спакбвувати/спакувати; моля, загь-
нете покупките! будь ласка, загорніть по-
купки!
загьн|а, -еш; -ах док.: загьвам (див.).
загьрбва|м се недок./загьрбя се повер-
татися/повернутися спиною, обертатися/
обернутися спиною.
загьрб|я се, -иш се; -их се док.: загьрбвам
се (див.).
загьрбя|м се недок. див. загьрбвам се.
загьрм|я, -йш; -ях док.: загьрмявам (див.).
загьрмява|м недок./загьрмя 1. починати/
почати стріляти і (розм.) застріляти; орь-
дията загьрмяха гармати почалй стріляти;
загьрна
205
задльжнявам
2. починати гриміти/загриміти, починати
гуркотіти/загуркотіти.
загьрн|а, -еш; -ах док,.: загрьщам (див.).
зад прийм. за, поза ~ мене за мною; ~
кьщата за хатою; ~ планината за горою.
задава|м недок./задам 1. задавати/зада-
ти, давати/дати, загадувати/загадати; ~
домашно задавати домашнє завдання; ~
му да попьлни този лист я загадую
йому заповнити цей лист; 2. задавати/за-
дати, загадувати/загадати, ставити/поста-
вити; ~ вьпрдс ставити (задавати) пи-
тання; ~ гатанка загадувати загадку; 3.
завдавати/завдати, заподіювати/заподія-
ти; спричиняти/спричинйти; змушувати/
змусити; ~ грижа завдавати турбот; той
ми задава ядове він змушує мене серди-
тися; 4. рідко починати/почати давати;
~ се/~ се показуватися/показатися; з’яв-
лятися/з’явйтися, появлятися/появйтися;
откьм площада се зададе манифестация-
та з боку площі з’явйлися колони демон-
странтів.
задавен, -а, -о; -и 1. задушений; 2. здав-
лений, здушений, придушений; приглуше-
ний; ~ глас здавлений голос.
задавка ж. рідко див. задача.
задав|я, -иш; -их док.: задавям (див.).
задавя|м недок./задавя 1. душйти/заду-
шйти; задави ме димьт от печката дим з
печі зовсім задушйв мене; сьлзйте го ~-ха
сльози душйли його; 2. заглушати і заглу-
шувати/заглушйти; бурените задавиха ло-
зето бур’янй заглушйли виноград; ~ се/
~ се 1. задихатися/задихнутися; 2. давй-
тися/подавйтися.
зада|м, зададях, зададах док.: задавам
(див.).
задание с. завдання;планово ~ планове
завдання; надвиша ~-то перевйконати зав-
дання.
задач|а ж. 1. задача; математйческа ~
математйчна задача; шахматна ~ шахова
задача; решавам ~-и розв’язувати задачі;
2. завдання, задача; боева ~ бойове завдан-
ня; исторйческа ~ історйчне завдання; от-
говорна ~ відповідальне завдання; поста-
вим (изпьлнявам) ~ ставити (виконува-
ти) завдання.
задвйж|а, -иш; -их док.: задвйжвам
(див.).
задвйжва|м недок./задвйжа 1. починати
рухати/зарухати; 2. запускати/запустйти,
іаводити/завестй, приводити/привестй в
дію; ~ машйната заводити (запускати)
машйну.
задгранйч|ен, -на, -но; -ни закордонний,
зарубіжний; ~ паспорт закордонний пас-
порт; ~ печат зарубіжна преса; ~-но пра-
вйтелство закордонний уряд.
задгроб|ен, -на, -но; -ни загробний, по-
тойбічний; ~ живот загробне життя; ~
свят потойбічний світ.
задебва|м недок./задебна починати/поча-
ти чатувати, підстерігати/підстерегтй.
задебел|ея, -ееш; -ях док.: задебелявам
(див.).
задебелява|м недок./задебелея починати/
почати товстіти, починати/почати гладшати..
задебн|а, -еш; -ах док.: задебвам (див.).
зад|ен, -на, -но; -ни задній; ~ вход чорний
хід; ~ джоб задня кишеня; ~ двор задній
двір; ~-на част на корпуса задня частйна
корпуса; ~-ни лапи задні лапи; ф давам/
дам ~ ход давати/дати задній хід; ~-ни
мйсли приховані (таїмні, задні) думкй;,
сьс ~-на дата заднім числом.
заден|я се, -йш се; -йх се док.: заденявам
се (див.).
заденява|м се недок./заденя се тільки:
З ос. одн. безос. розвйднюватися/розвйд-
нитися.
задер|а, -еш; задрах док.: задйрам (див.).
задето спол. див. загдето.
задйга|м недок:./задйгна розм. тягтй і тяг-
нути/потягнути, цупити/поцупити, красти/
украсти.
задйгн|а, -еш; -ах док.: задйгам (див.).
задим|я, -йш; -йх док.: задимявам (див.).
задимява|м недок./задимя 1. починати
диміти/задиміти, починати куріти/закуріти;
2. задймлювати і задимляти/задимйти,.
закбпчувати/закоптйти, закурювати/заку-
рйти.
задйра|м недок./задера 1. починати/по-
чати обдирати; 2. починати/почати роздира-
ти; 3. (у горлі) починати/почати дерти.
задйрва|м недок. розм. чіплятися, присі-
куватися, сікатися, прискіпуватися, доскіпу-
ватися, придиратися.
задйр|я, -иш; -их док. почати шукати,,
почати переслідувати.
задйря|м недок. зачіпати, займати; загра-
вати; не ~-й момйчето! не зачіпай дів-
чину!
задйша|м док.: задйшвам (див.).
задйшва|м недок./задйшам починати дй-
хати/задйхати.
задкулйс|ен, -на, -но; -ни закулісний, за-
лаштунковий; ~-ни машинации закулісні
махінації.
задльжн|ея, -ееш; -ях док.: задльжнявам
(див.).
задльжнява|м недок./задльжнея позича-
ти/напозичати, боргувати/заборгувати; $
до гуша влазити/влізти в боргй.
задмйна	206
задмйн|а, -еш; -ах док.: задминавам
(див.).	і
задминава|м недок:./задмйна випереджа-
ти/вйпередити, переганяти/перегнати; той
задмйна всйчки учасниця в надбягването
він вйпередив усіх учасників забігу.
задморск|и, -а, -о; -и заморський; ~-и	«
странй заморські країни (краї).
задни|к ч. мн. -ци зад; задня частйна; <
~-кьт на роклята ти е провйснал твоє
плаття ззаду вйтяглося.
заднйса|м се док.: заднйсвам се (див.).
заднйсва|м се недок:./заднйсам се 1. по-
вертатися/повернутися спиною; 2. перен.
ухилятися/ухилйтися; (недок.) огинатися.
задника ж. зад; задня частйна.
заднишката присл. див. заднишком.
заднишком присл. задом, задки.
задноезйч|ен, -на, -но; -ни лінгв. задньо-
язиковий; ~-ни сьгласни задньоязикові
прйголосні.
задоволен, -а, -о; -и задоволений, вдо-
волений; ~ човек задоволена людйна; ~-и
амбйции вдоволені амбіції.
задоволйтел|ен, -на, -но; -ни задовільний,
достатній; ~ брой достатня кількість; ~ ре-
зултат задовільний результат.
задовол|я, -йш; -йх док.: задоволявам
(див.).
задоволява|м недок:./задоволя задоволь-
няти/задовольнйти, вдовольняти/вдоволь-
нйти; ~ нужди вдовольняти потреби; ще
задоволя вашето любопйтство я задовольню
вашу цікавість; бтговорьт ми не го задо-
волява моя відповідь його не вдовольняє;
~ се/~ се 1. задовольнятися/задоволь-
нйтися; вдовольнятися/вдовольнйтися; той
се задоволява и с малко він вдовольняєть-
ся і малйм; 2. обмежуватися/обмежитися;
ще се задоволя само с едйн вьпрос я об-
межусь тільки однйм питанням.
задом|я, -йш; -йх док.: задомявам (див.).
задомява|м недок./задомя одружувати/
одружйти; віддавати/віддати заміж; женй-
ти/оженйти; ~ се/~ се одружуватися/
одружйтися.
задоч|ен, -на, -но; -ни заочний; ~-на
присьда заочний вирок; ~-но обучение
заочне навчання.
задочни|к ч. мн. -ци заочник.
задочница ж. заочниця.
задраска|м док.: задрасквам (див.).
задрасква|м недок./задраскам 1. почина-
ти дряпати/задряпати; 2. закреслювати/
закреслити; трябва да задраскаш тйя думи
тобі слід закреслити ці слова.
задращ|я, -еш і -иш; -их і задрасках док.
див. задраскам.
►	задушен
задрем|я, -еш; задрямах док.: задрям-
вам (див.).
задремва|м недок. див. задрямвам.
задруга ж. 1. іст. задруга; 2. артіль; то-
варопреносваческа ~ артіль вантажників.
задруж|ен, -на, -но; -ни 1. іст. якйй сто-
сується задруги; 2. артільний, колектйв-
ний, спільний; ~-на работа спільна робота;
3. дружний, злагоджений, погоджений;
~-но пение злагоджений спів.
задрьжка ж. 1. затрймка; (розм.) за-
держка; ~ на движението затрймка руху;
2. перешкода, завада, перепона.
задрьства|м 1 недок./задрьстя 1. забива-
ти /забйти, захаращувати/захарастити,
заставляти/заставити; 2. запбвнювати/за-
пбвнити, запруджувати/запрудйти; заполо-
нювати і заполоняти/заполонйти; навалица-
та задрьсти улицата натовп заповнив ву-
лицю.
задрьства|м 2 недок./задрьстя починати/
почати тіпати (льон, коноплі і под.).
задрьст|я, -иш; -их док.: задрьствам 1,2
(див.).
задрьстя|м недок. див. задрьствам
задрямва|м/задремя починати дрімати/
задрімати, починати куняти/закуняти; 0
на лаврите си спочивати/спочйти
на лаврах.
задува|м недок./задуя розм. виряджати-
ся/вйрядитися, подаватися/податися, виру-
шати/вйрушити; завіюватися/завіятися.
задух ч. 1. духота, задуха; 2. спека, спе-
кота, жара; 3. мед. ядуха, задуха, астма.
задуха ж. див. задух.
задуха|м док.: задухвам (див.).
задухва|м недок. /зад у хам задувати/заду-
ти, завівати/завіяти; (док.) повіяти; фза-
духа друг вятьр свіжим вітром повіяло.
задуш|а, -иш; -их док.: задушвам2
(див.).
задуш|а, -йш; -йх док.: задушавам (див.).
задушава|м недок./задуша 1. задушува-
ти/задушйти; 2. викликати/вйкликати яду-
ху; 3. кул. тушкувати/затушкувати; ~ гьби
тушкувати грибй; ~ пйле тушкувати кур-
ча; 4. перен. душйти/задушйти; глушйти/
заглушйти; ~ чувството на вьзмущение
душйти почуття обурення; ~ се/~ се зади-
хатися/задихнутися.
задушва|м 1 недок. див. задушавам.
задушва|м 2 недок./задуша починати/по-
чати нюхати.
задушев|ен, -на, -но; -ни задушевний;
щиросердний, щйрий, сердечний; ~-ни думи
задушевні слова.
задуш|ен, -на,'-но; -ни душний, задушли-
вий, задушний; ~ вьздух задушливе по-
іадушен
207
заемам
нітря; ~-но помещение душне приміщення.
задушен, -а, -о; -и 1. задушений; 2. (про
повстання) придушений.
задушен, -а, -о; -и кул. 1. тушкований;
заек тушкований кролик; 2. у знач, ім.:
^-о страва, приготована тушкуванням.
задушлйв, -а, -о; -и задушливий, задуш-
ний; ~-и газове задушливі гази.
задушница ж. церк. день, колй поми-
нають померлих.
заду[я, -еш; -х док.: задувам (див.).
задьвка|м док.: задьвквам (див.).
задьвква|м недок. /задьвкам починати
жувати/зажувати.
задьвч|а, -еш; задьвках док. див. задьв-
кам.
задьлбава|м недок:./задьлбая 1. починати
довбати/задовбати; 2. застромляти/застро-
мйти, засбвувати/засунути; ~ льжйца за-
стромляти ложку; 3. перен. заглйблювати-
ся/заглйбитися, вхбдити/увійтй; ~ в гората
заглйблюватися в ліс; 4. перен. розм. за-
глйблюватися/заглйбитися, зосереджува-
гися/зосередитися, поринати/порйнути; ~ в
мислите си поринати у свої думкй.
задьлба|я, -еш; -х док.: задьлбавам
(див.).
задьлбоч|а, -йш; -йх док.: задьлбочавам
(див.).
задьлбочава|м недок:./задьлбоча 1. з а ст.
іаглйблювати/заглйбити, занурювати/за-
нурити; 2. перен. поглйблювати/поглйбити;
посйлювати/посйлити, зміцнювати/зміцнй-
ги; ~ се/~ се 1. заглйблюватися/заглй-
битися; се в гората заглйблюватися у
ліс; 2. перен. заглйблюватися/заглйбитися,
зосереджуватися/зосередитися, поринати/
норйнути; ~ се в четенето заглйблюватися
в читання.
задьлж|а, -йш; -йх док.: задьлжавам
(див.).
задьлжава|м недок./задьлжа зобов’язу-
вати/зобов’язати; задьлжйха ме да се по-
грйжа за това вонй зобов’язали мене
потурбуватися про це.
задьлжени|е с. 1. борг; 2. обов’язок, зо-
бов’язання; служебни ~-я службові обо-
в’язки; ~изпьлнявам ~-ята си виконувати
свої зобов’язання.
задьлжйтел|ен, -на, -но; -ни обов’язко-
вий, неодмінний; ~-но средно образова-
ние обов’язкова середня освіта; ~-но при-
сьствие обов’язкова присутність.
задьнва|м недок./задьня вставляти/вста-
вити дно; ~ бьчва вставляти дно у бочку.
задьнен, -а, -о; -и якйй має дно; 0 ~-а
улица а) завулок, глуха вулиця; б) глухйй
кут, безвйхідь.
задьн|я, -иш; -их док.: задьнвам (див.).
задьрж|а -йш; -ах док.: задьржам (див.).
задьржа|м недок./задьржа 1. затрймува-
ти/затрймати; какво те ~-ше там? що тебе
затрймувало там? 2. стрймувати/стрймати,
затрймувати/затрймати; ~ развйтието за-
трймувати розвиток; ~яда си стрймувати
злість; 3. залишати/залйшйти; задьржах
у себе си остатька от сумата я залишйв
у себе здачу; 4. забирати/забрати; орьжието
му задьржаха у нього забрали зброю;
5. заарештовувати/заарештувати; затрйму-
вати/затрймати; ~ престьпници заарешто-
вувати злочйнців; ~ се/~ се затрймува-
тися/затрйматися.
задьха|м док.: задьхвам12 (див.).
задьхва|м 1 недок./задьхаїй утруднювати/
утруднйти дйхання, викликати/вйкликати
важке і часте дйхання; ~ се/~ се (від хви-
лювання, втоми і под.) задихатися/задих-
нутися.
задьхва|м 2 недок./задьхам див. зальхвам~
задява|м 1 недок./задяна перекидати/пе-
рекйнути (через плече, на спину); зва-
лювати/звалйти, брати/узяти (на спину,
плечі).
задява|м2 недок. зачіпати, займати; не
~-й стария човек! не зачіпай стару людйну!
зад явка ж. мн. задевки жарт, глузу-
вання.
задян|а, заденеш; -ах док.: задявам 1
(див.).
заедно присл. 1. разом, укупі; всйчки ~
всі разом; вьрвяхме ~ с него ми йшли
разом з ним; ~ с това разом з тим; 2. разом,
одночасно; ~ бяхме на почйвка ми разом
відпочивали.
заек ч. мн. зайци заєць; пйтомен ~ кро-
лик; страхлйв като ~ ляклйвий, як заєць;
фгьрмян ~ стріляний горобець; с едйн
куршум два ~-а удрям/ударя однйм по-
стрілом двох зайців убивати/убйти.
заеква|м недок./заекна заїкатися і заїку-
ватися/заїкнутися.
заекване с. заїкання.
заекн|а, -еш; -ах док.: заеквам (див.).
заем ч. позика, позичка; давам ~ пози-
чати, давати [в] позику; дьржавен ~ дер-
жавна позика; на ~ у позику, у позичку;
получавам ~ отрймувати позику; 0 на
~ уста не вземам за словом у кишеню не
лізти.
заем|а, -еш; заех док. заемам12 (див.).
заема|м 1 недок./заема 1. позичати/позй-
чити; той зае чадьра от едйн другар він
позйчив парасольку у товариша; 2. запозй-
чувати і запозичати/запозйчити; перейма-
ти/перейняти; ~ думи запозйчувати слова.
заемам
208
зазоряване
заема|м 2 недок,./заема 1. займати/зайня-
ти; ~ време займати час; ~ местата
си займати свої місця; 2. (про терито-
рію) займати/зайняти, охбплювати/охопй-
ти; градьт заема голяма площ місто зай-
має велику площу; 3. займати/зайняти,
захбплювати/захопйти; заволодівати/заво-
.л од іти; ~ града займати місто; 4. перен.
(про почуття, справу і под.) охоплювати/
-охопити, оволодівати/оволодіти; (рідко)
займати/зайняти; обіймати/обійняти; 0~
дльжност займати (обіймати) посаду; ~ по-
зйция займати позицію; ~ се/~ се займа-
тися/зайнятися, братися/взятися за роботу.
заемк|а ж. запозичення; ~ от руски
езйк запозичення з російської мови; кул-
турни ~-и культурні запозичення.
заемодател ч. кредитор.
заемодателка ж. кредиторка.
заемообраз|ен, -на, -но; -ни позиковий,
позичковий.
заесен|ея, -ееш; -ях док.: заесенявам
(див.).
заесен|я, -йш; -йх док. див. заесенея.
заесенява|м недок./заесенея тільки 3 ос.
одн. безос. наставати/настати (про осінь),
(недок.) осеніти.
зает, -а, -о; -и 1. зайнятий; всеки е ~ с
нещо кожен чимось зайнятий; 2. позичений;
~-и парй позичені гроші; 0 ~-и думи лінгв.
запозичені слова.
заехт|я, -йш; -ях док.: заехтявам (див.).
заехтява|м недок:./з аехтя починати лу-
нати/залунати; починати гриміти/загри-
міти.
забшк|и, -а, -о; -и заячий; ~-о месо зай-
чатина; ~-и следй заячі сліди; 0~-и сьн
чуткий (сторожкий) сон; ~-а тупурдйя
марна (даремна) тривога; ~-а устна заяча
губа; ~-о сьрце заяче (полохлйве) серце.
зажадн|ея, -ееш; -ях док.: зажаднявам
(див.).
зажаднява|м недок./зажаднея 1. почина-
ти/почати відчувати спрагу; 2. перен. почи-
нати прагнути/запрагнути.
зажал|я, -иш; -их док. пожалкувати.
зажегл|я, -иш; -их док.: зажеглям (див.).
зажегля|м недок./зажегля запрягати/за-
прягтй (вол'ів).
заженва|м недок:./заженя 1. починати/
почати одружувати; 2. починати/почати
весілля.
зажен|я, -иш; -их док.: заженвам (див.).
зажив|ея, -ееш; -ях док.: заживявам
(див.).
заживява|м недок./заживея починати жй-
ти/зажйти; те заживяха като приятели вонй
зажилй друзями.
зажум|я, -йш; -ях док.: зажумявам (див.).
зажумява|м недок:./зажумя діал. замру-
жуватися/замружитися, замружувати/за-
мружити очі.
зажьлт|ея, -ееш; -ях док.: зажьлтявам
(див.).
зажьлтява|м недок./зажьлтея починати/
почати жовтіти (жовкнути, жовтітися),
зажовтіти, зажовтітися.
зажьн|а, -еш; -ах док.: зажьнвам (див.).
зажьнва|м недок./зажьн а зажинати/за-
жати.
зазар|я се, -йш се; -йх се док.: зазаря-
вам се (див.).
зазарява|м се недок. /з аз ар я се тільки 3 ос.
безос. починати зоріти/зазоріти.
зазвуч|а, -йш; -ах док.: зазвучавам (див.).
зазвучава|м недок./зазвуча починати зву-
чати/зазвучати.
заздрав|ея, -ееш; -ях док.: заздравявам 1
(див.).
заздравйтел|ен, -на, -но; -ни оздоровчий;
зміцнювальний.
заздрав|я, -йш; -йх док.: заздравявам2
(див.).
заздравява|м 1 недок./з аздравея загбюва-
тися/загбїтися, заживати/зажйти, зароста-
ти/заростй, затягуватися/затягнутися.
заздравява|м 2 недок./заздравя 1. зміц-
нювати/зміцнйти, укріплювати/укріпйти;
посйлювати/посйлити; ~ оснбвите на кьща
укріплювати фундамент будйнку; ~ дис-
циплйната зміцнювати дисципліну; 2. за-
живляти/заживйти, загбювати/загбїти.
зазелен|ея се, -ееш се; -ях се док.: за-
зеленявам се (див.).
зазеленява|м се недок./зазеленея се почи-
нати/почати зеленіти, зазеленіти.
зазем|я, -йш; -йх док.: заземявам (див.).
заземява|м недок./заземя спец, заземлю-
вати/заземлйти.
зазйда|м док.: зазйждам (див.).
зазйдва|м недок. див. зазйждам.
зазйжда|м недок./зазйдам 1. замурбвува-
ти/замурувати; закладати/закласти; вмурб-
вувати/вмурувати; ~ врата замуровувати
двері; 2. починати/почати мурувати.
зазимува|м док. зазимувати.
зазим|я, -йш; -йх док.: зазимявам (див.).
зазимява|м недок./зазимя готувати/під-
готувати до зимівлі.
зазор|я се, -йш се; -йх се док.: зазо-
рявам се (див.).
зазорява|м се недок./зазоря се тільки 3.
ос. одн. безос. розвиднятися/розвйднитися;
недок. світати.
зазоряване с. тільки одн. світанок,
світання.
іазрея
209
закастрям
зазр|ея, -ееш, -ях док.: зазрявам (див.).
зазрява|м недок./зазрея починати/почати
дозрівати, починати/почати достигати, по-
чинати/почати доспівати.
зазубр|я, -иш; -их док.: зазубрям (див.).
зазубря|м недок./зазубря розм. зазубрю-
вати/зазубрйти, визуджувати/вйзудити; ~
урок зазубрювати урок.
зазяпа|м се док.: зазяпвам се (див.).
зазяпва|м се недок./зазяпам се розм.
гавити/загавитися; задивлятися/задивй-
тися.
заиграва|м недок./заиграя 1. починати
танцювати/затанцювати; 2. загравати/за-
грати; ~ се/~ се заграватися/загратися.
заигра|я, -еш; -х док.: заигравам (див.).
займствува|м недок. запозичати, пере-
ймати.
заинат|я се, -йш се; -йх се док.: заинатя-
вам се (див.).
заинатява|м се недок./заинатя се почина-
ти/почати упиратися, затинатися/затнути-
ся і затятися.
заинтересбва|м недок. і док. див. заинтере-
сувам.
заинтересбваност ж. зацікавленість, заці-
кавлення, заінтересованість; материална ~
матеріальна зацікавленість (заінтересова-
ність) .
заинтересува|м недок. і док. зацікавлю-
вати/зацікавити; това мнбго ме заинтере-
сува це мене дуже зацікавило; ~ се/~
се зацікавлюватися/зацікавитися.
заинтригува|м недок. і док. інтригувати/
заінтригувати.
зайска|м док.: зайсквам (див.).
зайсква|м недок./зайскам починати/поча-
ти вимагати.
зайскр|я, -иш; -их док.: зайскрям (див.).
зайскря|м недок./зайскря починати іскрй-
тися/заіскрйтися, заіскрювати/заіскрйти;
починати блищати/заблищати.
зайд|а, -еш; -ох док.: захождам
(див.).
зайка ж. зайчйха, зайчйця; пйтомна ~
кролйця, крільчйха.
зайчар ч. 1. мислйвський собака, що ви-
користовується при полюванні на зайців;
2. розм. мислйвець, що полює переважно
на зайців.
зайчарни|к ч. мн. -ци кролятник, кріль-
чатник.
зайче с. 1. зайчик, зайченя, зайча, зай-
чатко, зайченятко; 2. перен. зайчик;
сльнчево ~ сонячний зайчик; 3. перен. розм.
(у хлібі, сирі) дірка, порожнйна; ф опитно
~ піддослідний кролик.
зайч|и, -а, -о; -и заячий; ~-а мас зая-
чий жир; ~-а сянка бот. холодок лікар-
ський (Азрага^из оЦісіпаІіз Ь.).
закад|я, -йш; -йх док.: закадявам (див.).
закадява|м недок./закадя починати ка-
дйти/закадйти; починати диміти/задиміти,
починати куріти/закуріти.
закален, -а, -о; -и загартований, гарто-
ваний; ~ в борба загартований в бороть-
бі; ~-а стомана загартована сталь; ~-и
бойцй загартовані бійці.
закалка ж. 1. техн. гартування; загарту-
вання, загартовування; електрйческа ~
електричне гартування (загартування); 2.
перен. гарт; партййна ~ партійний гарт.
закал|я, -йш; -йх док.: закалявам (див.).
закалява|м недок./закаля 1. гартувати
і загартбвувати/загартувати, сталйти/по-
сталйти; ~ стомана загартовувати (гарту-
вати) сталь; 2. перен. гартувати і загартб-
вувати/загартувати; ~ волята си загарто-
вувати (гартувати) силу волі.
закана ж. погроза, загроза, грізьба;
(розм.) похвалка, похвальба.
заканва|м недок./заканя починати/поча-
ти запрошувати (припрошувати); ~ се/~
се погрбжувати/погрозйти, загрожувати/
(рідко) загрозйти; (недок.) грозйтися,
(розм.) нахвалятися; ~ му се страшно
страшно погрожувати йому.
заканйтел|ен, -на, -но; -ни погрозливий,
загрозливий; ~ жест погрозливий жест.
закан|я, -иш; -их док.: заканвам (див.).
закан|я се, -иш се; -их се док.: заканвам
се (див.).
закапва|м недок./закапя 1. починати ка-
пати/закапати, починати крапати/закрапа-
ти; закапва дьжд починає крапати дощ;
2. починати/почати опадати, починати/по-
чати облітати; ~-т листа лйстя починає
опадати (облітати).
закап|я, -еш; -ах док.: закапвам (див.).
закара|м док.: закарвам (див.).
закарва|м недок./закарам 1. починати/
почати, розпочинати/розпочати, захбджува-
тися/заходйтися; ~ песен починати (заво-
дити) пісню; 2. відвбзити/відвезтй, завбзи-
ти/завез.тй; закарай ме на гарата відвезй
мене на вокзал; ~ с кола відвозити на ма-
шині; 3. заганяти/загнати, відвбдити/від-
вестй; той закара вблбвете в обора він
загнав волів у хлів; 4. р оз м. (про вік) ітй/
пітй; минати/минути; той закара десета
годйна йому пішов десятий рік; ~ се/~ се
починати/почати сварйтися, починати лая-
тися/залаятися.
закастр|я, -иш; -их док.: закастрям (див.).
закастря|м недок./закастря 1. починати/
почати обрізати, починати/почати обтина-
закача
210
заключвам
ти; той закастри дрьвчета він почав обріза-
ти дерева; 2. перен. починати/почати лаяти,
починати/почати сварити.
закач|а, -иш; -их док.: закачам і закачвам
(див.).
закачалка ж. вішалка; стенна ~ стінна
(настінна) вішалка; ~-та се скьса вішалка
порвалася.
закача|м недок./закача 1. зачіпляти/за-
чепйти, зачіплятися/зачепйтися, торкати/
торкнути; торкатися/торкнутися; той си за-
качй рйзата за едйн гвоздей и я скьса він
зачепйвся сорочкою за гвіздок і порвав
її; 2. перен. приставати/пристати, чіпляти-
ся/причепйтися.
закачва|м недок./закача 1. вішати/пові-
сити, чіпляти/почепйти; ~ пал то на зака-
чалка вішати пальто на вішалку; 2. чіпля-
ти/причепйти.
закачк|а ж. жарт, дотеп; дошкульність;
пускам ~-и жартувати, загравати.
закачлйв, -а, -о; -и дотепний, жартів-
лйвий, насмішкуватий; ~-и думи дотепні
слова.
закашля|м док. закашляти; (розм.) забу-
хйкати.
закваса ж. д і а л. закваска, розчина, за-
пара; (розм.) запарка.
заквич|а, -йш; -ах док.: заквичавам (див.).
заквичава|м недок./заквича (про тварин)
починати верещати/заверещати, починати
вищати/завищати; починати кувікати/заку-
вікати.
закикотва|м се недок./закикотя се розм.
починати реготати/зареготати, реготати-
ся/зареготатися, починати реготіти/зарего-
тіти, (док.) зареготітися.
закикдт|я се, -иш се; -их се док.: заки-
кдтвам се (див.).
закип|я, -йш; -ях док.: закипявам (див.).
закипява|м недок./закипя 1. закипати/
закипіти; водата закипява при 100 °С
вода закипає при 100 °С; 2. перен. закипа-
ти/закипіти, спалахувати/спалахнути; гняв
закипя в душата му гнів закипів у його душі.
закйсва|м недок./закйсна діал. 1. замб-
чувати/замочйти; запарювати/запарити; ~
кацата запарювати діжку; 2. п е р е н. розм.
забарюватися/забарйтися, загаюватися/
загаятися.
закисел|ея, -ееш; -ях док.: закиселявам
(див.).
закиселява|м недок. /закиселея тільки З
ос. одн. кисліти/покисліти, кислішати/
покислішати; вйното закиселява вино кислі-
шає.
закйсн|а, -еш; -ах док.: закйсвам (див.).
закйтва|м недок. див. закйчвам.
закйт|я, -иш; -их док. див. закйча.
закйч|а, -иш; -их док.: закйчвам (див.).
закйчва|м недок./закйча 1. заквітчувати/
заквітчати, уквітчувати/уквітчати; ~ стая
с цветя заквітчувати кімнату, убирати кім-
нату квітами; 2. заквітчуватися/заквітча-
тися, уквітчуватися/уквітчатися; тя закйчи-
ла кйтка вона уквітчалася.
заклан, -а, -о; -и заколотий, забйтий;
~-и птйци забйта птйця; 0 вйкам като ~
див. вйкам.
заклатва|м недок. див. заклащам.
заклат|я, -иш; -их док.: заклащам (див.).
заклаща|м недок./заклатя починати хита-
ти/захитати, починати гойдати/загойдати;
~ главата починати хитати головою.
заклева|м недок./закьлна 1. приводити/
привестй до присяги; те ~-ха нбви членове
на комитета вонй приводили до присяги
новйх членів комітету; 2. (недок.) заклина-
ти, благати; ~ те в паметта на майка ти!
я заклинаю пам’яттю твоєї матері!; ~ се/~
се клястйся/поклястися, присягатися/при-
сягнутися, заприсягатися/заприсягнутися;
~ се/~ се с главата си ручатися/по-
ручйтися головою.
заклейм|я, -йш; -йх док.: заклеймявам
(див.).
заклеймява|м недок./заклеймя таврува-
ти/затаврувати, плямувати/заплямувати;
~ с поздра таврувати ганьбою.
заклет, -а, -о; -и 1. заклятий, зачарований;
2. якйй поклявся, присягнув; 3. заклятий,
затятий; ~ враг заклятий ворог.
заклещва|м недок./заклещя затискати/
затйснути; (розм.) прищйпувати/прищип-
нути, прищйкувати/прищикнути, (док.) при-
щемйти.
заклещ|я, -иш; -их док.: заклещвам (див.).
заклйна|м недок. поет, заклинати, бла-
гати.
заклинание с. заклинання, замовляння,
заклинател ч. заклинач, заклинатель,
заклинателка ж. заклиначка, заклина-
телька.
заклйнва|м недок. див. заклйням.
заклйн|я, -иш; -их док.: заклйням (див.).
заклйня|м недок. заклйня заклйнювати/
заклинйти.
заключ|а, -иш; -их док.: заключавам і за-
ключвам (див.).
заключава|м я едок./з аключ а 1. виводити/
вйвести, робйти/зробйти вйсновок; 2. закін-
чувати/закінчйти, завершувати/завершйти.
заключалка ж. замок, засув.
заключва|м недок./з аключ а замикати/
замкнути; ~ стаята замикати кімнату; за-
ключиха го в зймника його замкнули в
заключение
211
закрепостя
погребі;	~ / ~ устата на някого затика-
ги/заткнути рота кому.
заключение с. 1. висновок; стйгнаха до
~-то, че ймахте право вонй дійшли виснов-
ку, що ви мали рацію; 2. закінчення, за-
вершення; вадя си ~ робйти вйсновок.
заключител|ен, -на, -но; -ни заключний;
~-на част заключна частйна; ~-но слово
заключне слово.
заков|а, -еш; -ах док.: заковавам (див.).
заковава|м недок./закова 1. забивати/
забйти, вбивати/вбйти; ~ пирбни забива-
ти гвіздкй; 2. прибивати/прибйти; 3. закб-
вувати/закувати (у кайдани); 4. починати/
почати кувати; 5. перен. скбвувати/ску-
вати, стрймувати/стрймати; ~ коня на мя-
сто стрймувати коня на місці.
закблва|м недок./закбля колбти/заколб-
ти, різати/зарізати; убивати/убйти; ~ пйле
різати курча; ~ прасе колоти порося;
0	~ с тьпото някого давати/дати чбсу
кому.
заколение с.: пращам (вбдя, отйвам) на
~ посилати (вестй, ітй) на вірну смерть.
закбл|я, -иш; -их і заклах док.: закблвам
(див.).
закон ч. 1. закон; в ймето на ~-а іменем
закону; ~ за запазване на енергията закон
збереження енергії; ~-ите на класовата
борба закони класової боротьбй; избира-
телен ~ закон про вйбори; нарушавам ~-а
порушувати закон; спазвам ~-а дотрйму-
ватися закону; 2. звйчай, закон; непйсани
~-и непйсані закони; цьркбвен ~ церков-
ний звйчай; 0 буква на ~-а буква зако-
ну; в границите (рамките) на ~-а в рамках
закону; заобикалям/заобиколя ~-а обхб-
дити/обійтй закон; извьн ~-а поза зако-
ном; погазвам/погазя ~-а порушувати/
порушити закон.
закбн|ен, -на, -но; -ни законний; ~ брак
законний шлюб; ~ наследник законний
спадкоємець; ~-но вьзмездие законна від-
плата; ~-но основание законна підстава.
закбнни|к ч. мн. -ци юр. кодекс, збірник
законів.
законовед ч. юр. знавець законів; (розм.)
законник.
законодател ч. законодавець.
законодател|ен, -на, -но; -ни юр. законо-
давчий; ~ орган законодавчий орган; ~-на
власт законодавча влада; ~-на дейност за-
конодавча діяльність.
закон од ателство с. юр. законодавство;
трудово ~ трудове законодавство.
закономер|ен, -на, -но; -ни закономірний;
~-но развйтие закономірний розвиток.
закономерност ж. закономірність; ~ на
явленията закономірність явищ; исторйче-
ска ~ історйчна закономірність.
закононарушение с. юр. порушення за-
кону.
законоположение с. юр. законоположе-
ння.
законопроект ч. юр. законопроект; раз-
глеждам ~ розглядати законопроект.
закопава|м недок./закопая 1. закопувати/
закопати; 2. ховати/поховати; 3. перен. знй-
щувати/знйщити; 0 жив ~/~ някого а)
заганяти/загнати в могйлу кого; б) без
ножа різати/зарізати кого.
закопа|я, -еш; -х док.: закопавам (див.).
закопчава|м недок./закопчая застібати/
застебнути; ~ палтб застібати пальто.
закопчалка ж. застібка.
закопча|я, -еш; -х док.: закопчавам (див.).
закорав|ея, -ееш; -ях док.: закоравявам
(див.).
закоравява|м недок./закоравея 1. черстві-
ти/зачерствіти; хлябьт закоравява хліб чер-
ствіє; 2. перен. черствіти/зачерствіти, ста-
вати/стати бездушним.
закорен|я се, -йш се; -йх се док.: закоре-
нявам се (див.).
закоренява|м се недок./закореня се укорі-
нюватися/укоренйтися.
закостен|ея, -ееш; -ях док.: закостенявам
(див.).
закостенява|м недок./закостенея 1. косте-
ніти/закостеніти, клякнути/заклякнути; 2.
перен. нйдіти/занйдіти, скніти/заскніти.
закбтв|я, -иш; -их док.: закбтвям (див.).
закбтвя|м недок./закбтвя ставити/поста-
вити на якір; ~ се/~ се ставати/стати
на якір; кйдати/кйнути якір.
закрастав|ея, -ееш; -ях док.: закраста-
вявам (див.).
закраставява|м недок./закраставея шо-
лудйвіти/зашолудйвіти; покриватися/по-
крйтися коростою.
закрач|а, -иш; -их док.: закрачвам (див.).
закрачва|м недок. /з акр ач а починати/по-
чати ітй, рушати/рушити; крокувати/закро-
кувати.
закрепва|м 1 недок./закрепя 1. закріплю-
вати/закріпйти; прикріплювати/прикріпй-
ти; 2. перен. закріплювати/закріпйти, уста-
лювати/усталити; ~ постйгнатите успехи
закріплювати досягнуті успіхи.
закрепва|м2 недок./закрепна здоровіти/
поздоровіти, дужчати/подужчати, міцніти/
зміцніти.
закрепн|а, -еш; -ах док.: закрепвам2
(див.).
закрепост|я, -йш, -йх док.: закрепостявам
(див.).
закрепостявам
212
закьсвам
закрепостява|м недок./закрепостя 1. іст.
закріпачувати/закріпачити; 2. перен. поне-
волювати/поневолити.
закреп|я, -йш; -йх док.: закрепвам 1
(див.).
закрепява|м недок. див. закрепвам
закрещ|я, -йш; -ях док.: закрещявам
(див.).
закрещява|м недок./закрещя починати
кричати/закричати.
закрйва|м недок./закрйя 1. закривати/
закрити, затуляти/затулйти; захищати/
захистйти; тя закрй лицето си с рьце вона
затулйла облйччя руками; планината ни
ше от студените ветрове гора нас захища-
ла від холодних вітрів; 2. перен. закрива-
ти/закрйти; кінчати/кінчйти; ~ изложба
закривати виставку.
закрив|я, -йш; -йх док.: закривявам
(див.).
закривява|м недок./закривя 1. викривля-
ти/вйкривити; 2. розм. завертати/заверну-
ти, повертати/повернути.
закрйла ж. захист, оборона, заступницт-
во; вземам под ~ брати під захист (обо-
рону); тьрся ~ шукати захисту.
закрйлни|к ч. мн. -ци захисник, оборо-
нець, заступник.
закрйлница ж. захиснйця, оборонниця,
заступниця.
закрйл|я -иш; -их док.: закрйлям (див.).
закрйля|м недок./закрйля захищати/за-
хистйти, обороняти/оборонйти, заступати-
ся/заступйтися.
закрйт, -а, -о; -и 1. закрйтий; захйще-
ний; ~-о място закрйте місце; 2. перен.
закрйтий; ~-о заседание закрйте засідан-
ня; 0 при ~-и врата при закрйтих две-
рях.
закрйтие с. сховище, бомбосховище.
закрйя, -еш; -х док.: закрйвам (див.).
закрьглен, -а, -о; -и закруглений, заокруг-
лений, округлий; ~-о лице округле облйччя;
~-и букви заокруглені букви.
закрьгл|я, -йш; -йх док.: закрьглям
(див.).
закрьглява|м недок. див. закрьглям.
закрьгля|м недок./закрьгля 1. заокруглю-
вати/заокруглити, округлювати/округлйти;
~ число заокруглювати число.
закрьпка ж. латка.
закупва|м недок./закупя 1. закуповувати/
закупйти; купувати/купйти, скуповувати/
скупйти; 2. починати/почати купувати.
закупвач ч. закупник.
закуп|я, -иш; -их док.: закупвам (див.).
закусвалня ж. закусочна.
закусва|м недок./закуся 1. снідати/посні-
дати; 2. закусувати/закусйти, підобідувати/
підобідати.
закуск|а ж. 1. сніданок; отйвам на ~ ітй
снідати; 2. закуска; студени ~-и холодні
закуски.
закус|я, -иш; -их док.: закусвам (див.).
закуч|а се, -иш се; -их се док.: закучвам
се (див.).
закучва|м се недок./закуча се розм. заїда-
ти/заїсти (про гвинт, гайку і под.); вратата
се закучи двері заїло; 0 работата се за-
кучи справа застопорилася.
закьде присл. кудй; ~ си се забьрзал?
кудй ти поспішаєш?
закьлн|а, -еш; -ах і заклех док.: закле-
вам (див.).
закьлч|а, -иш; -их док.: закьлчвам (див.).
закьлчва|м недок./закьлча заламувати/
заламати (про руки, пальці).
закьнт|я, -йш; -ях док.: закьнтявам (див.).
закьнтява|м недок./закьнтя починати лу-
нати/залунати; починати/почати розходити-
ся, розлягатися/розлягтйся, розкочуватися/
розкотйтися; песента закьнтя в залата
пісня залунала в залі (розкотйлася по
залу).
закьрм|я, -иш; -их док.: закьрмям (див.).
закьрмя|м недок./закьрмя 1. починати/
почати годувати груддю; тя закьрми детето
на втбрия ден след раждането вона почала
годувати дитйну груддю на другий день
після пологів; 2. виховувати/вйховати, ви-
кохувати/вйкохати; ~ с идеи на соци-
алйзма виховувати в дусі ідей соціалізму.
закьрн|ея, -ееш; -ях док.: закьрнявам
(див.).
закьрнява|м недок./закьрнея лишатися/
лишйтися нерозвйнутим; застигати/застйг-
ти і застйгнути.
закьрпва|м недок./закьрпя 1. латати/за-
латати, заштдпувати/заштдпати; ~ чорап
заштопувати панчоху; 2. лагодити/полаго-
дити,ладити/поладити, ладнати/поладнати;
підлагоджувати/підлагодити; 3. перен. розм.
підлатувати/підлатати; закьрпих здравето
си я підлатав своє здоров’я; ще закьрпим
работата ми підлатаємо цю роботу (спра-
ву); 4. перен. розм. виманювати/вйманити,
видурювати/вйдурити; замотувати/замота-
ти (гроші)\ закьрпиха ме с 20 лева вонй
замотали у мене 20 левів.
закьрп|я, -иш; -их док.: закьрпвам (див.).
закьрпя|м недок. див. закьрпвам.
закьса|м док.: закьсвам (див.).
закьсва|м недок./закьсам 1. починати/
почати рвати; починати/почати розривати;
2. перен. розм. потрапляти/потрапити в
скрутне становище.
іакьснение
213
з алелям
закьснение с. запізнення, спізнення, при-
пізнення; влакьт пристйга с пет минути ~
поїзд прибуває із запізненням на п’ять
хвилин; ймам ~ запізнюватися.
закьсн|ея, -ееш; -ях док.: закьснявам
(див.).
закьснйтел ч. спец, сповільнювач, упо-
вільнювач; автоматйчен ~ автоматйчний
уповільнювач; бомба сьс ~ бомба сповіль-
неної дії.
закьснява|м недок./закьснея 1. запізню-
ватися/запізнйтися, спізнюватися/спізнйти-
ся, опізнюватися/опізнйтися; ~за влака
(парахода, самолета) спізнюватися на поїзд
(пароплав, літак); ще закьснея (с) пет
минути я запізнюся на п’ять хвилйн; 2. за-
трймуватися/затрйматися; (розм.) забарю-
ватися і забарятися/забарйтися, (рідко)
загаюватися/загаятися; закьснях с преда-
ването на статията я затрймався з пере-
дачею статті; лягайте си по-рано, не ~-йте
лягайте раніше, не баріться (на затрймуй-
теся).
закьта|м док.: закьтвам (див.).
закьтан, -а, -о; -и 1. захований, схований;
2. затйшнйй, відлюдний, безлюдний; ~-о
място затйшне (відлюдне) місце.
закьтва|м недок./закьтам приховувати/
приховати, ховати/сховати, захдвувати/за-
ховати.
зала ж. зал, зала; заседателна ~ зал
засідань; зрйтелна ~ зал для глядачів;
изложбена ~ вйставочний зал.
залавя|м недок./заловя 1. хапати/вхопй-
ти, схоплювати/схопйти, брати/взяти; ~ за
рька хапати за руку; 2. хапати/схопйти,
ловйти/зловйти, затрймувати/затрймати;
заловйха го на местопрестьплението його
схопйли на місці злочину; 3. розм. братися/
взятися, приступати/приступйти; ~ тьрго-
вйя братися торгувати; ~ се/~ се 1. (за
руки) братися/взятися, хапатися/схопйти-
ся; 2. розм. братися/взятися, починати/
почати, приступатися/приступйтися; той се
заловй за четене він узявся читати (за чи-
тання); 3. .перен. чіплятися/причепйтися,
(розм.) присікуватися/присікатися, прискі-
пуватися/прискіпатися.
залага|м недок./залбжа 1 ставити/поста-
вити, встанбвлювати/встановйти, розстав-
ляти/розставити; ~ прймка за птйци ста-
вити сильце на птахів; 2. заставляти/
заставити, віддавати/віддати у заставу, за-
становляти/застановйти; ~ кьщата застав-
ляти дім; заложи за дьлг віддав у заставу
за борг; 3. ставити/поставити, робйти/
зробйти ставку; ~ пет лева ставити п’ять
левів; 0 си главата ручатися/пору-
чйтися головою; на карта нещо ста-
вити/поставити на карту що.
залазва|м недок./залазя починати лази-
ти/залазити.
зал аз [я, -иш; -их док.: залазвам (див.).
залайва|м недок./залая починати гавка-
ти/загавкати; (розм.) починати брехати/
забрехати, починати валувати/завалувати;
починати гвалтувати/загвалтувати; кучета-
та на цялото село залаяха собаки в усьо-
му селі загавкали (загвалтували, завалува-
ли).
зала|я, -еш; -ях док.: залайвам (див.).
залегн|а, -еш; -ах док.: залягам 12 (див.).
заледен, -а, -о; -и заморожений, замерз-
лий; покрйтий крйгою (льодом); ~-о месо
заморожене м’ясо; ~-о езеро замерзле
(вкрйте крйгою) озеро; ~-и прозорци за-
мерзлі (заморожені) шибкй.
залед|я, -йш; -йх док.: заледявам (див.).
заледява|м недок./заледя заморожувати/
заморозити, покривати/покрйти крйгою
(льодом).
залеж|а, -йш; -ах док.: залежавам (див.).
залежава|м недок./залежа 1. злягати/
злягтй; 2. залежуватися/залежатися; ф за-
лежали стоки залежалі товари.
залежи тільки мн. поклади; ~ на желязо
поклади заліза; ~ от полезни изкопаеми
поклади корйсних копалин, рудни ~ покла-
ди рудй.
. залез ч. 1. захід; ~ сльнце захід сонця;
след ~ сльнце після заходу сонця; луната
бе на ~ місяць заходив; 2. перен. захід;
кінець, занепад; ~ на цивилизацията захід
(занепад) цивілізації.
залепва|м 1 недок./залепя 1. приклеюва-
ти/приклеїти, приліплювати/приліпйти; ~
обявление приклеювати оголошення; 2.
заклеювати/заклеїти, склеювати/склеїти;
~ плик заклеювати конверт; ~ счупената
ваза склеювати розбйту вазу; 3. заліплюва-
ти/заліпйти, замазувати/замазати, шпару-
вати і зашпаровувати/зашпарувати; той я
залепй с воськ він її заліпйв воском; 0
шамар давати/дати ляпаса.
залепва|м 2 недок./залепна 1. прилипати/
прилйпнути, приставати/пристати; дрехите
залепнаха по гьрба му одяг прилйп до його
спйни;2.п е р е н. припадати/припасти, при-
тул йтися/притул йтися, прихилятися/прихи-
лйтися; ~ на прозореца припадати (приту-
лятися) до вікна.
залепн|а, -еш; -ах док.: залепвам2 (див.).
залеп|я, -йш; -йх док.: залепвам 1 (див.).
залепява|м недок. див. залепвам ’.
залепя|м недок. див. залепвам
залесен
214
зальгвам
залесен, -а, -о; -и спец, залісений; ~-и
плбщи залісені площі.
залесйтел|ен, -на, -но; -ни спец, залісню-
вальний; лісозахисний; ~ пояс лісозахисна
смуга.
залес|я, -йш; -йх док.: залесявам (див.).
залесява|м недок./залеся спец, залісню-
вати/залісйти.
залет|я, -йш; -ях док.: залетявам (див.).
залетява|м недок./залетя починати леті-
ти/полетіти; ~ се/~ се летіти/полетіти;
злітати/злетіти, мчати/помчати, мчатися/
помчатися, подаватися/податися.
зал|ея, -ееш; -ях док.: залйвам (див.).
залив ч. затока; морски ~ морська за-
тока.
залйва|м недок./залея 1. заливати/залй-
ти, обливати/облйти; ~ сьс сироп заливати
сиропом; 2. заливати/залйти, затоплюва-
ти і затопляти/затопйти; реката ~-ше поле-
то річка затоплювала поле; 3. запаювати/
запаяти; ~ пробйт сьд запаювати діряву
посудину; ~ с калай запаювати оловом;
4. перен. заливати/залйти, затоплювати і
затопляти/затопйти; светлина залйва улици-
те світло заливає (затоплює) вулиці; ~
се/~ се починати/почати лйтися; 0 ~се/~
се от смях заливатися/залйтися сміхом,
заходитися/(зайтйся) із (від) сміху; ~ се/
~ се от плач заливатися/залйтися плачем
(сльозами, слїзьмй), заходитися/зайтйся
плачем (від плачу, від сліз).
залйж|а, -еш; залйзах док.: залйзвам
(див.).
залйзва|м недок./залйжа 1. починати/
почати лизати; 2. перен. прилйзувати/при-
лизати; ~ коса прилйзувати волосся.
залин|ея, -ееш; -ях док.: залинявам (див.).
залинява|м недок./залинея починати/по-
чати чахнути, починати/почати марніти, по-
чинати/почати хйріти, починати/почати
нйдіти.
залис ч. див. залисйя.
залйса|м док.: залйсвам (див.).
залйсва|м недок./залйсам 1. відволікати/
відволіктй; (увагу) відвертати/відвернути,
відтягувати/відтягнути; не ме ~ -й, ймам
много раб от а не відволікай мене, у мене ба-
гато роботи; 2. бавити і забавляти/забавити,
тїшити/потішити; ~ деца бавити (тішити)
діте й.
залисйя ж. 1. клопіт, турбота; ймам ~
мати клопіт; 2. розгубленість; 3. зайнятість,
заклопотаність.
залйта|м недок./залйтна 1. хитатися/хит-
нутися, хилитатися/хилитнутися, заточува-
тися/заточйтися; залита катб пиян він хи-
тається (заточується), як п’яний; 2. почина-
ти залицятися/почати залицятися, почина-
ти упадати/почати упадати; 3. перен. розм.
хитатися/захитатися, сумніватися/засумні-
ватися, вагатися/завагатися.
залйтн|а, -еш; -ах док.: залйтам (див.).
залич|а, -йш; -йх док.: заличавам1,2
(див.).
заличава|м 1 недок./залича 1. стирати/
стерти, витирати/вйтерти; ~ напйсаното
витирати напйсане; 2. закреслювати/за-
креслити, викреслювати/вйкреслити; ~ от
спйськ викреслювати зі спйску; 3. перен.
стирати/стерти, знйщувати/знйщити; ~ от
лицето на земята стирати з лиця землі.
заличава|м 2 недок. /залича розм. прояв-
лятися/проявйтися; прояснюватися/прояс-
нйтися; виявлятися/вйявитися; сега залича
каква била работата зараз прояснйлося,
в чому справа.
залов|я, -йш; -йх док.: залавям (див.).
залб|г 1 ч. мн. -зи 1. застава; оставям ~
лишати у (за, на, під) заставу; парйчен ~
грошова застава; 2. перен. застава, запору-
ка; ~ за сполука запорука успіху.
залб|г 2 ч. мн. -зи лінгв. стан; действй-
телен ~ актйвний стан; страдателен~ па-
сйвний стан.
залож|а, -иш; -их док.: залагам (див.).
залбжб|а ж. нахил, здібність, (тільки мн.
розм.) задатки; музикални ~-и нахил (за-
датки) до музики; той йма ~-и за твбр-
ческа работа він має нахил до творчої ро-
боти.
залбжен *, -а, -о; -и заставлений, відда-
ний у заставу; ~ имбт заставлене майно.
залбж|ен,2 -на, -но; -ни; ~-на кьща лом-
бард.
заложник ч. мн. -ци заложник, заруч-
ник; задьржам катб ~ затрймувати як за-
ложника.
залбжница ж. заложниця, заручниця.
залоства|м недок./залостя зачиняти/за-
чинйти на засув; (розм.) засувати і засо-
вувати/засунути; ~ се/~ се розм. бави-
тися/забавитися, барйтися/забарйтися.
зал ост [я, -иш; -их док.: залбствам (див.).
залп ч. мн. -ове залп; ~ от пушки залп
з рушнйць; орьдеен ~ гарматний залп.
залпов, -а, -о; -и залповий; бгьн во-
гонь залпами.
залудо присл. розм. даремно, даремне,
марно, марне, дарма.
зальгалка ж. 1. брязкало, брязкальце,
вйграшка, іграшка; детска ~ дитяче
брязкало (брязкальце); 2. перен. байка,
вйгадка, небилйця.
зальгва|м недок./з альж а 1. відволікати/
відволіктй, (увагу) відвертати/відвернути;
мльжа
215
замацвам
.їм орбчувати/заморочити, заговорювати/
.іговорйти; 2. забавляти/забавити, поті-
ш.іти/потішити; 3. починати/почати обма-
нювати; (розм.) починати/почати брехати;
? зальжа глада си заморйти черв’яка (хро-
<>.іка).
зальж|а, -еш; зальгах док.: зальгвам
(див.).
заль|к ч. мн. -ци 1. (про хліб) шматок,
кусбк, кусень, кусник, скйба, скйбка; 2. пе-
і>ен. харч, харчі; 0 броя ~-ци някому див.
нроя; вземам/взема (изтрьгвам/изтрьгна)
някому ~-ка от устата відбивати/відбйти
\ліб у кого; деля от зальна си див. деля; деля
с някого залька си див. деля; изкарвам/
изкарам залька (хляба) си див. изкарвам.
зальха|м док.: зальхвам (див.).
зальхва|м недок./зальхам 1. починати
ніяти/повіяти; починати дмухати/задмуха-
ні, починати дути/задути; зальха топьл
вятьр повіяв теплий вітер; 2. починати
пахнути/запахнути.
залюбва|м недок./залюбя закохуватися/
закохатися; починати кохати/покохати;
~ се/~ се закбхуватися/закохатися одне
в одного.
залюб|я, -иш; -их док.: залюбвам (див.).
залюл|ея, -ееш; -ях док.: залюлявам
(див.).
залюлява|м недок./залюлея 1. починати
гойдати/загойдати, починати хитати/захи-
іати; вятьр залюлява дьрвета вітер почи-
нає гойдати дерева; 2. заколйсувати/зако-
лисати, заколйхувати/заколихати; ~ дете
заколйсувати дитйну; () ~ песен починати
виводити пісню; ~ хоро починати танцюва-
ти хорб.
залют|я, -йш; -ях док.: залютявам (див.).
залютява|м недок. /залютя тільки 3 ос.
одн. безос.: ~ ми пектй/запектй; роз’їдати/
роз’їсти.
залющва|м недок./залющя 1. починати/
почати лущити, залуплювати/залупйти; 2.
перен. (док.) заліпйти; залющя шамара
заліпйти ляпаса.
залющ|я, -иш; -ях док.: залющвам (див.).
заляга|м 1 недок./. алегна 1. залягати/
залягтй; войнйците залегнаха и открйха
огьн солдати заляглй і відкрйли вогонь;
залегнй! військ, лягай!; 2. перен. залягати/
залягтй, западати/запасти; тези думи залег-
наха дьлббко в сьзнанието му ці слова за-
пали йому глйбоко в свідомість.
заляга|м 2 недок./залегна прагнути//рїд-
ко) запрагнути, жадати/зажадати; всйчки
~-ме да изпьлним заданието ми всі прагне-
мо вйконати завдання.
заляз|а, залезеш; -ох док.: залязвам
(див.).
залязва|м недок./заляза 1. сідати/сісти,
захбдити/зайтй, закочуватися/закотйтися;
сльнцето залязва сонце сідає; 2. перен.
закочуватися/закотйтися, захбдити/зайтй;
занепадати/занепасти; звездата му залязва
зоря його закочується; славата му вече
залезе його слава вже закотйлась.
зама|ен, -йна, -йно; -йни чарівнйй, чарів-
лйвий, чарівнйчий.
замаж|а, -еш; замазах док.: замазвам
( див.).
замазва|м недок./замажа 1. замазувати/
замазати; ~ пукнатнйте по стенйте за-
мазувати шпарйни на стінах; 2. штукатури-
ти /поштукатурити, тинькувати/потинькува-
ти; замазахме стаята ми поштукатурили
кімнату; 3. перен. замазувати/замазати,
прихбвувати/приховати; ~ грешки прихо-
вувати пбмилкй; 0 ~/~ очйте някому за-
мйлювати/замйлити очі кому.
замазка ж. замазка; (розм.) кит.
замайва|м недок./замая 1. вражати/вра-
зйти, потрясати/потрястй, зворушувати/
зворушйти; ~ чувствата вражати (потря-
сати) почуття; 2. приголбмшувати/приго-
лбмшити; (розм.) ошелешувати/ошелеши-
ти; това го ^-ше це його приголомшувало;
3. запаморочувати/запаморочити, одурма-
нювати/одурманити; вйното ме замая вино
мене одурманило; 0 ~/~ главата на няко-
го запаморочувати/запаморочити голову
кому.
заман присл. діал. завждй, завсіди, зав-
ше.
заман ч. р о з м. час; по кой ~ трьгваме?
колй (в якйй час) вирушаємо? 0 на (за)
зор ~ див. зор.
замаскйра|м док.: замаскйрвам (див.).
замаскйрва|м недок./замаскйрам 1. за-
маскбвувати/замаскувати; ~ картечното
гнездо замасковувати кулеметне гніздо; 2.
перен. замаскбвувати/замаскувати, прихб-
вувати/приховати; той замаскйрва намере-
нията си він приховує свої наміри.
замах ч. 1. змах, помах; (рідко) замах;
повалй го с еднй ~ він повалйв його однйм
змахом; 2. перен. розмах; човек сьс ~
людйна з розмахом, широкої душі чоловік
(людйна).
замахва|м недок./замахна замахуватися/
замахнутися, замірятися/заміритися; той
замахна сьс сабята він замахнувся (замі-
рився) шаблею.
замахн|а, -еш; -ах док.: замахвам (див.).
замаца|м док.: замацвам (див.).
замацва|м недок./замацам забрудню-
замачкам
216
замйтам
вати/забруднйти, замазувати/замазати;
(розм.) каляти/закаляти.
замачка|м док.: замачквам (див.).
замачква|м недок./замачкам 1. починати/
почати м’яти; той замачка писмото він
почав м’яти листа; 2. задавлювати/зада-
вйти, задушувати/задушйти; починати/
почати чавйти; замачкаха го с крака його
задавйли ногами.
зама|я, -еш; -ях док.: замайвам (див.).
замба ж. спец. 1. пробійник; прошивень;
2. пуансон; 3. дірокбл.
замба|к ч. мн. -ци діал. лілія, лілея;
(заст.) лелія; півники, ірис.
замезва|м недок./замезя закушувати/за-
кусйти.
замез|я, -иш; -их док.: замезвам (див.).
замен|я, -йш; -йх док.: заменявам (див.).
заменява|м недок./заменя замінювати/за-
мінйти; заступати/заступйти; ~ другаря си
замінювати свого товариша.
заменя|м недок. див. заменявам.
замерва|м недок./замеря 1. починати/по-
чати цілитися; 2. поціляти/поцілити, влуча-
ти/влучити; кйдати/кйнути; ~ го сьс сняг
кйдати в нього снігом (сніжками).
замер|я, -иш; -их док.: замервам (див.).
замеря|м недок. див. замервам.
замесва|м недок./замеся 1. замішувати/
замісйти; ~ хляб (тесто) замішувати хліб
(тісто); 2. перен. замішувати/замішати, за-
плутувати/заплутати, уплутувати/уплута-
ти; ~ в заговор замішувати (уплутувати)
у змову; ~ се/~ се умішуватися/уміша-
тися, устрявати/устряти; уплутуватися/
уплутатися.
замества|м недок./заместя замінювати і
заміняти/замінйти; заступати/заступйти,
заміщати і заміщувати/замістйти; картофи-
те ~-т хляб картопля замінює хліб; ~ учй-
тел заміняти (заступати, заміщати) вчй-
теля.
заместйтел ч. замінник; каучуков ~ за-
мінник каучуку.
заместни|к ч. мн. -ци заступник, заміс-
нйк; ~-командир заступник командйра;
~-миййстьр заступник міністра; ~-предсе-
дател заступник головй.
заместиица ж. заступниця, заміснйця.
замест|я, -иш; -их док.: замествам (див.).
заместя|м недок. див. замествам.
замес|я, -иш; -их док.: замесвам (див.).
замет|а, -еш; заметох док.: замйтам
(див.).
заметн|а, -еш; -ах док.: замятвам (див.).
замечтава|м недок. /замечтая починати
мріяти/(рідко) замріяти; ~ се/~ се
замріюватися/замріятися.
замечта|я, -еш; -х док.: замечтавам (див.).
замйва|м недок./замйя 1. починати/поча-
ти мйти; 2. замивати/замйти.
замиж|а, -йш; -ах док.: замижавам (див.).
замижава|м недок./замижа 1. замружу-
вати/замружити, зажмурювати/зажмури-
ти; замружуватися/замружитися, зажму-
рюватися/зажмуритися; 2. перен. згасати/
згаснути, блймати/блймнути; лампата зами-
жава и пак светва лампа блймає і знову
засвічується.
замйн|а, -еш; -ах док.: заминавам (див.).
заминава|м недок./замйна 1. вирушати/
вйрушити; від’їжджати і від’їздйти/від’-
їхати, відходити/відійтй; ~ за Москва
від’їжджати до Москвй (у Москву); ~ сьс
самолет відлітати (вилітати) літаком; вла-
кьт замйна в 12 часа поїзд відійшов о 12
годйні; 2. минати/минути, проминати/про-
минути, поминати/поминути; заминали сме
кьщата ми проминули хату; 3. обганяти/
обігнати, переганяти/перегнати, випереджа-
ти/вйпередити; той ги стйгна и ги замйна
він наздогнав їх і вйпередив; 0 мйна и
замйна було колйсь — минулося, було та
загуло, було та спливло; от мен да замйне
так тому й бути, нехай і так, гаразд, добре;
~/~ за другия свят упокоюватися/упо-
коїтися; ~ си/~ си від’їжджати/від’їхати
додому.
замйра|м недок./замра 1. завмирати/за-
вмерти; шумьт замйра шум (гомін) завми-
рає; 2. занепадати/занепасти; занаятите
замряха ремесла занепали.
замирйсва|м недок./замирйша 1. почина-
ти пахнути/запахнути, починати пахтіти/
запахтіти; замирйса на пролет запахло вес-
ною; замирйса на дьжд запахло дощем; 2. по
чинати/почати нюхати; 0 замирйса на ба-
рут запахло порохом; замирйса на бой за-
пахло бійкою (смаленим).
замирйш|а, -еш; замирйсах док.: замирй-
свам (див.).
замйслен, -а, -о; -и 1. замйслений, за-
думаний; 2. стурбований, занепокоєний.
замйсл|я, -иш; -их док.: замйслям (див.).
замйсля|м недок./замйсля задумувати/
задумати; замишляти і замйслювати/за-
мйслити; ~ заговор задумувати (замишля-
ти) змову; ~ се/~ се задумуватися/заду-
матися, замйслювати/замйслитися.
замис|ьл ч. мн. -ли задум, план, намір;
замисел; поетйческият ~ на стихотворение-
то поетйчний задум вірша; творчески ~
творчий задум.
замйта|м док./замета 1. замітати/заместй,
підмітати/підместй; ~ стая замітати кімна-
ту; 2. рідко починати/почати замітати.
іамйя
217
замятам
замй|я, -еш; -х док.: замйзам (див.).
замк ч. тільки одн. заст. камедь, глей.
замльква|м недок./замлькна замовкати/
'.<'1 мовкнути, змовкати/змовкнути і змовкти.
замлькн|а, -еш; -ах док.: замльквам
(див.).
замогва|м се недок./замогна се багатіти
і багатшати/забагатіти, (недок.) замож-
ніти.
замогн|а се, -еш се;-ах се док.: замогвам
се (див.).
замож|ен, -на, -но; -ни заможний; ~-но
семейство заможна родина.
замолва|м недок./замоля просйти/попро-
сйти, прохати/попрохати; починати/почати
просити (прохати).
замол|я, -иш; -их док.: замолвам (див.).
замом|ея се, -ееш се; -ях се док.: за-
момявам се (див.).
замомява|м се недок./замомея се почина-
ти/почати дівувати, ставати/стати дівчиною
(дівкою).
замор|я, -йш; -йх док.: заморявам (див.).
заморява|м недок./заморя розм. заморю-
вати/заморйти, стбмлювати/стомйти.
замотава|м недок. /замотая 1. рідко
починати/почати мотати (намотувати); 2.
перен. заплутувати/заплутати; ~ мислите
си заплутувати свої думкй.
замота|я, -еш; -х док.: замотавам (див.).
замр|а, -еш; -ях док.: замйрам (див.).
замразва|м недок./замразя починати не-
навидіти/зненавидіти.
замразен, -а, -о; -и 1. заморожений,
вкрйтий крйгою (льодом); ~ сняг вкрйтий
крйгою (льодом) сніг; ~-и плодове заморо-
жені фрукти; 2. перен. екон. заморожений;
~ капитал заморожений капітал.
замраз|я, -иш; -их док.: замразвам (див.).
замраз|я, -йш; -йх док.: замразявам
(див.).
замразява|м недок./замразя заморожува-
ти/заморозити.
замреж|а, -иш; -их док.: замрежвам
(див.).
замрежва|м недок./замрежа 1. заштбпу-
вати/заштопати; ~ чорап заштопувати пан-
чоху; 2. ставити/поставити сітку.
замрьзва|м недок./замрьзн а 1. замерза-
ти/замерзнути і замерзти, застигати/застйг-
нути і застйгти; змерзати/змерзти і змерз-
нути; водата замрьзва при 0 °С вода за-
мерзає при 0 °С; реката замрьзна річка
замерзла; рьцете ми замрьзнаха в мене
руки змерзли; птйците ~-т и падат долу
птахи замерзають (застигають) і падають
вниз; маслото, катб изстйне, замрьзва масло,
колй охолоне, застигає; 2. перен. застига-
ти/застйгнути і застйгти, заклякати/закляк-
нути і заклякти; завмирати/завмерти; ~ от
страх заклякати від страху; ~ на една и
сьща точка на развйтие застигати (завми-
рати) на одній точці розвитку.
замрьзн|а, -еш; -ах док.: замрьзвам
(див.).
замрьква|м недок./замрькна заставати/
застати, захоплювати/захопйти (про ніч,
темряву і под.); замрькнахме в планината
ніч (темрява) застала нас у горах.
замрькн|а, -еш; -ах док.: замрьквам
(див.).
замьгл|я, -йш; -йх док.: замьглявам
(див.).
замьглява|м недок./замьгл я заволікати/
заволокти, оповивати/оповйти, затуманю-
вати/затуманити; застилати і застеляти/
заслати / застелйти; сьлзй замьглйха
очйте й сльози затуманили (заволоклй)
її очі.
замь|к ч. мн. -ци 1. замок; рйцарски ~
рйцарський замок; 2. перен. палац, хороми;
палати; 0 град я вьздушни ~-ци будува-
ти надхмарні замки.
замьква|м недок./замькна розм. 1. за-
тягати і затягувати/затягтй і затягнути;
перетягати і перетягувати/перетягтй і пе-
ретягнути; 2. перен. розм. (про гроші,
борг) замотувати/замотати, замахорювати/
замахорити; ~ се/~ се (через силу) ітй/
дійтй, доволікатися/доволоктйся, дотягува-
тися/дотягнутися.
замькн|а, -еш; -ах док.: замьквам (див.).
замьлч|а, -йш; -ах док.: замьлчавам
(див.).
замьлчава|м недок./замьлча 1. замовка-
ти/замовкнути, змовкати/змовкнути; 2. за-
мовчувати/замовчати; ~ някои подробно-
сти замовчувати деякі подробиці.
замьрс|я, -йш; -йх док.: замьрсявам
(див.).
замьрсява|м недок./замьрся бруднйти і
забруднювати/забруднйти; мастйти і за-
мащувати/замастйти.
замьтва|м 1 недок./замьтя 1. починати
каламутити/закаламутити, починати бала-
мутити/збаламутити; той замьти водата він
збаламутив воду; 2. перен. розм. каламу-
тити/скаламутити, мутйти/замутйти; коло-
тйти/сколотйти.
замьтва|м 2 недок./замьтя починати/по-
чати висйджувати (пташенят).
замьт|я, -иш; -их док.: замьтвам 1,2 (див.).
замян|а ж. мн. замени заміна; правя ~
робйти заміну; в ~ на това замість цього.
замята|м 1 док. почати кйдати; ~ се за-
кйдатися, заметатися, заборсатися; бблната
замятам
218
заоблачавам
се замята в леглбто хвора заметалася в
ліжку.
замята|м 2 недок. див. замятвам.
замятва|м недок./заметна 1. загортати/
загорнути, запинати/запнути; 2. д і а л. за-
совувати і засувати/засунути; зачиняти/за-
чинйти на засув; ~ вратата засувати двері.
занапред присл. надалі, далі, наперед,
уперед; у майбутньому; и ~ ми пишете
на домашния адрес і надалі пишіть мені
на домашню адресу.
занася|м 1 недок./занеса 1. занбсити/за-
нестй; віднбсити/віднестй; відвозити/від-
везтй; 2. заносити/занестй; відхилятися/
відхилйтися; колата я занася на завоите
машйну заносить на поворотах; ~ се/~ се
забуватися/забутися, захоплюватися/за-
хопйтися, занбситися/занестйся; децата се
занесоха в игра діти захопйлися грою.
занася|м 2 недок. розм. кпйти; жартува-
ти, кепкувати.
занаят ч. ремесло, професія, фах; (розм.)
ремество; това ми е ~-а це моя професія;
уча се на ~ вчйтися ремеслу; 0 изпйчам/
изпека	з’їдати/з’їсти собаку на чому;
ставати/стати майстром.
занаятчййница ж. заст. реміснйча май-
стерня, майстерня ремісника.
занаятчййск|и, -а, -о; -и 1. реміснйчий;
(рідко) реміснйй; промисловий; ~-а коопе-
рация промислова артіль, реміснйча коопе-
рація; ~-о сдружение реміснйчий цех; 2.
кустарний; ~-и изделия кустарні вйроби.
занаятчйя ч. реміснйк.
занаятчййка ж. реміснйця.
зандан ч. заст. в’язнйця, тюрма.
занемарен, -а, -о; -и занедбаний, зане-
хаяний, запущений; ~ двор занехаяний
(запушений) двір; ~-о дете занедбана ди-
тйна.
занемар|я, -йш; -йх док.: занемарявам
(див.).
занемарява|м недок./занемаря занедбува-
ти/занедбати, занехаювати/занехаяти, за-
пускати /запустйти.
занем|ея, -ееш; -ях док.:занемявам (див.).
занемява|м недок./занемея 1. німіти/
оніміти і заніміти; 2. перен. німіти/оніміти
і заніміти; заклякати/заклякнути і закляк-
ти, завмирати/завмерти; той занемя на
мястото він завмер на місці.
занес|а, -еш; занесох док.: занасям 1
(див.).
занйж|а, -еш; занйзах док.: занйзвам
( див.).
занйзва|м недок./занйжа починати/поча-
ти низати (нанйзувати); ~ се/~ се (слі-
дом) ітй/пітй, тягтйся/потягтйся.
зани|к ч. мн. -ци п о е т. 1. захід; прйсмерк;
~ сльнце захід сонця; 2. перен. захід, межа,
кінець; занепад; дни на ~ дні заходу
(занепаду).
занимава|м недок./занимая 1. (про час)
забирати/забрати; займати/зайняти; від-
волікати/відволіктй; ~ с разговори відволі-
кати розмовами; 2. перен. займати/зайня-
ти, розважати/розважити, забавляти/заба-
вити; ~ гостите розважати гостей; ~ де-
цата забавляти дітей; 3. навчати/навчйти,
(недок.) викладати; ~ ученйците по гео-
графия навчати учнів географії (викладати
учням географію); ~ се/~ се займатися/
зайнятися, братися/взятися; ~ се с музика
(живопйс, обществена работа) займатися
музикою (живописом, громадською роботою).
занималня ж. кімната для занять.
занимани|е с. 1. заняття, робота, діло,
справа; 2. мн. заняття; учебни ~-я навчаль-
ні заняття.
занимател|ен, -на, -но; -ни цікавий; ~
сьбеседник цікавий співрозмовник; ~-на
кнйга цікава кнйга.
занима|я, -еш; -х док.: занимавам (див.).
занйтва|м недок./занйтя заклепувати/за-
клепати.
занйт|я, -иш; -их док.: занйтвам (див.).
занйчам недок. розм. вдивлятися, вгля-
датися.
заняти|е с. див. занимание.
заобикалк|а ж. 1. об’їзд, обхід; 2. перен.
недомовка, натяк; говоря без ~-и говорй-
ти напрямкй (відверто, прямо, без натяків).
заобикаля|м недок./заобиколя 1. оточува-
ти/оточйти, обступати/обступйти; децата
заобиколйха учйтеля діти оточйли учйтеля;
~ и пленявам оточувати і брати в полон; 2.
оминати/оминути, обминати/обминути, об-
ходити/обійтй, об’їжджати/об’їхати; ~ се-
ло обминати (обходити) село; 3. р о з м. наві-
дувати/навідати; навідуватися/навідатися,
відвідувати/відвідати; ~-йте всеки ден
навідуйтеся щодня; 4. перен. оминати/
оминути, обминати/обминути; недоговорю-
вати/недоговорйти; замбвчувати/замовча-
ти; 0 ~/~ закона обходити/обійтй закон;
~/~ фактите нехтувати/знехтувати фак-
тами.
заобикол|я, -йш; -йх док.: заобикалям
(див.).
заоблач|а се, -иш се; -их се док.: заобла-
чавам се (див.).
заоблачава|м се недок./забблача се тіль-
ки 3 ос. 1. захмарюватися/захмаритися;
небето се заоблачава, навярно ще валй не-
бо захмарюється, мабуть, піде дощ; 2. перен.
заоблен
219
запас
захмарюватися/захмаритися; похмуріти і
похмурніти/спохмуріти.
заоблен, -а, -о; -и закруглений, заокругле-
ний, округлий; ~-а брадйчка заокруглене
підборіддя.
заобл|я, -иш; -их док.: забблям (див.).
заббля|м недок./заобля заокруглювати/
заокруглити, закруглювати і закругляти/
закруглити, округлювати і округляти/округ-
лйти.
заозьрта|м се док.: заозьртвам се (див.).
заозьртва|м се недок./заозьртам се по-
чинати/почати озиратися (оглядатися).
заор|а, -еш; -ах док.: заоравам (див.).
заорава|м недок./заора 1. починати/по-
чати орати; (рідко) заорювати/заорати;
от вчера е з а орал він почав орати з учо-
рашнього дня; 2. перен. заорювати/заорати
носом.
забстр|я, -иш; -их док.: заострям (див.).
заостря|м недок./забстря 1. загострюва-
ти/загострйти; нагострювати/нагострйти;
~ ножа нагострювати ножа; 2. перен. за-
гбстрювати/загострйти; посйлювати/посй-
лити; ~ бдителността посйлювати пйль-
ність; ~ вниманието си загострювати свою
увагу.
запад ч. 1. захід; вьрвя на ~ ітй на захід;
2. Захід, західноєвропейські країни.
запада|м 1 недок./западна 1. занепадати/
занепасти; бідніти/збідніти, уббжіти/зубо-
жіти; произвбдството на тези стоки запада
виробнйцтво цих товарів занепадає; това
семейство сьвсем западна ця сім’я зовсім
зубожіла; 2. розм. (про силу, здоров'я і
т. ін.) втрачати/втратити, губйти/загубй-
ти, виснажуватися/вйснажитися; 3. розм.
перен. (про думку, погляд і под.) западати/
запасти.
запада|м2 док. розм. западати, почати
падати одйн за одним.
запад|ен, -на, -но; -ни 1. західний; ~
вятьр західний вітер; ~-на граница захід-
ний кордон; ~-ни бьлгарски говори говір-
кй Західної Болгарії; 2. західний, західно-
європейський; ~-на демокрация західна
(буржуазна) демократія; ~-на цьрква рйм-
сько-католйцька церква; ~-но влияние
західний вплив; ~-ни литератури західно-
європейські літератури.
западн|а, -еш; -ах док.: западам 1 (див.).
запазва|м недок./запазя 1. зберігати/
зберегтй; ~ си живота зберігати своє жит-
тя; ~ си обичаите зберігати свої звйчаї; 2.
зберігати/зберегтй, додержувати/додержа-
ти, додержуватися/додержатися, дотрйму-
ватися/ дотрйматися; ~ прилйчие дотрйму-
ватися пристойності; ~ присьствие на духа
зберігати [цілковйтий] спокій; ~ пьлен
ред додержуватися повного порядку; ~
си право зберігати за собою право; 3. броню-
вати/забронювати, резервувати/зарезерву-
вати; местата в купето са запазени місця
в купе заброньовані; 4. захищати/захистй-
ти; ~ от врагове захищати від ворогів;
~ от дьжд захищати від дощу.
запазен, -а, -о; -и 1. збережений; ~-о
здраве добре (збережене) здоров’я; ~-а
жена жінка, яка добре збереглася; 2. забро-
ньований, зарезервований; ~-а марка па-
тентна ліцензія; ~-о място заброньоване
місце.
запаз|я, -иш; -их док.: запазвам (див.).
запалва|м недок./запаля 1. запалювати/
запалйти; засвїчувати/засвітйти; запалих
трескйте я запалйв тріскй; ~ лампа за-
свічувати лампу; 2. розтбплювати/розто-
пйти, розпалювати/розпалйти; ~ печка
розтоплювати піч; 3. перен. запалювати/
запалйти, надихати/надихнути; ~ слушате-
лите запалювати (надихати) слухачів.
запален, -а, -о; -и 1. запалений; 2. перен.
запальнйй, палкйй; ~-и младежи запальні
юнакй; ~-и глави палкі (гарячі) голови.
запалйтел|ен, -на, -но; -ни запалюваль-
ний, запальнйй; ~-на бомба запалювальна
(запальна) бомба; ~-но веществб запа-
лювальна речовйна.
запалка ж. 1. запальнйчка; камьче за ~
кремінь для запальнйчки; 2. військ, запал;
3. тільки мн. (для розпалу) тріскй, скалкй.
запал|я, -иш; -их док.: запалвам (див.).
запаля|м недок. див. запалвам.
запалянк|о ч. мн. -овци див. запалянко-
вец.
запалянков|ец ч. мн. -ци розм. боліль-
ник, уболівальник.
запамет|я, -йш; -йх док.: запаметявам
(див.).
запаметява|м недок./запаметя 1. запам’я-
тбвувати/запам’ятати; (розм.) затямлюва-
ти/затямити; 2. вчйти/вйвчити напам’ять;
завчати і заучувати/завчйти і заучйти;
~ стихотворение вчйти напам’ять вірш.
запарва|м недок./запаря 1. запарювати/
запарити; ~ бьчва запарювати діжку; 2.
заварювати/заварйти, запарювати/запари-
ти; ~ царевично брашно запарювати ку-
курудзяне борошно; ~ чай заварювати чай;
~ се/~ се 1. зігріватися/зігрітися; ~ се с
чай зігріватися чаєм; 2. запрівати/запріти;
загнивати/загнйти і загнйстй; сеното се е
запарило сіно запріло.
запар|я, -иш; -их док.: запарвам (див.).
запаря|м недок. див. запарвам.
запас ч. 1. запас, резерв; ~ от брашно
запасвам
220
заплаквам
запас борошна; ~ от знання запас знань;
~ от сили запас сил; неизчерпаеми ~-и
невичерпні резерви; офицер от ~-а офіцер
запасу; рокля сьс ~ плаття з запасом; увол-
нявам в ~ військ,, звільнювати в запас;
3. р о з м. військовий збір (військовозобов’ я-
заних, що перебувають у запасі); отйвам ~
ітй на військовий збір.
запасва|м недок./запаша підперізувати/
підперезати, оперізувати/оперезати; (рідко)
опоясувати/опоясати; ~ сабя оперізувати
(оперізуватися) шаблею.
запас|ен, -на, -но; -ни 1. запасний, резерв-
ний; ~-ни части запасні частйни; ~-ни
фондове запасні (резервні) фонди; ~ пол-
ковник полковник запасу; 2. у знач. ім.
~-ният солдат (офіцер) запасу.
запас|я, -йш; -йх док.: запасявам (див.).
запасява|м недок./запася запасати/запа-
стй; ~ фураж запасати фураж; ~ се/~ се
запасатися/запастйся; се с тьрпение
запасатися терпінням; се с храна запа-
сатися їжею.
запаш|а, -еш; запасах док.: запасвам
(див.).
запев ч. заспів.
запе|к ч. мн. -ци мед. запор.
запек|а, запечеш; запекох док.: запйчам
(див.).
запенва|м се недок./запеня се 1. запіню-
ватися/запінитися; от сапуна водата се за-
пени від мйла вода запінилася; 2. перен.
закипати / закипіти; сердитися / розсерди-
тися.
запен|я се, -иш се; -их се док.: запенвам
се (див.).
заперч|а се, -иш се; -их се док.: заперчвам
се (див.).
заперчва|м се недок./заперча се розм.
починати пишатися/запишатися, починати
величатися/завеличатися.
запетайка ж. див. запетая.
запетая ж. лінгв. кома; точка и ~ крапка
з комою.
запечата|м док.: запечатвам (див.).
запечатва|м недок./запечатам 1. запеча-
тувати/запечатати; ~ плик запечатувати
конверт; 2. опечатувати/опечатати, запеча-
тувати/запечатати; ~ стая опечатувати
кімнату; 3. перен. закарбовувати/закарбу-
вати; ~ в паметта закарбовувати в пам’яті.
запечат|я, -иш; -их док. див. запечатам.
зап|ея, -ееш; -ях док.: запявам (див.).
запйва|м недок./запйя починати/почати
лйти; ~ се/~ се розм. запивати/запйти;
(недок.) запиватися.
запил|ея, -ееш; -ях док.: запилявам (див.).
запилява|м недок./запилея розм. запро-
тдрювати/запротдрити; кьде си запилял
четката за обуща? кудй ти запроторив щітку
для взуття? ~ се/~ се подаватися/пода-
тися; (док.) запропастйтися.
запйра|м недок./запра 1. розм. зупиня-
ти/зупинйти, зупинятися/зупинйтися, спи-
няти/спинйти, спинятися/спинйтися; затрй-
мувати/затрймати; ~ движението зупиняти
рух; 2. затрймувати/затрймати, арештову-
вати/арештувати; 3. розм. захоплювати/
захопйти, привласнювати/привласнити,
присвоювати/присвоїти; 4. перен. розм.
слабіти і слабнути і ослабати/ослабіти і
ослабнути і ослабти, підупадати/підупасти;
знемагати/знемогтй; (док. розм.) знемогтй-
ся; ~ се/~ се зупинятися/зупинйтися.
запис ч. 1. переказ; пощенски ~ пошто-
вий переказ; телеграфен ~ телеграфний
переказ; 2. заст. вексель; 3. запис; ~ на
звука запис звуку; магнитофонен ~ магні-
тофонний запис.
запйсва|м недок./запйша 1. запйсувати/
записати, занотовувати/занотувати; ~ на-
родна песен запйсувати народну пісню;
~ лекция занотовувати лекцію; 2. впйсу-
вати/вписати, запйсувати/записати; ~ доб-
роволци запйсувати добровольців; запйсал
го ученйк він записав його до школи.
записк|а ж. 1. запйска; докладна ~ до-
повідна запйска; пращам ~ посилати
запйску; 2. тільки мн. запйски; записи; водя
~-и вестй записи; уча по ~-и вчйти по
записах; 3. тільки мн. літ. запйски, спогади,
мемуари; «~-и по бьлгарските вьстания» от
3. Стоянов «Спогади про болгарські пов-
стання» 3. Стоянова.
запйта|м док.: запйтвам (див.).
запйтва|м недок./запйтам питати/спита-
ти, запйтувати/запитати.
запйча|м недок./запека 1. запікати/запек-
тй; ~ макарони запікати макарони; 2. мед.
(шлунок) закріплювати/закріпйти; орйзьт
запйча рис закріплює; 0 работата се запй-
ча/се запече захддити/зайтй в безвйхідь
(в глухйй кут), застопорюватися/застопо-
ритися.
запйш|а, -еш; запйсах док.: запйсвам
(див.).
запй|я, -еш; -х док.: запйвам (див.).
запладн|я, -йш; -йх док.: запладнявам
(див.).
запладнява|м недок./запладня заганяти/
загнати отару опівдні у тінь.
заплаква|м 1 недок./заплача починати
плакати/заплакати.
заплаква|м 2 недок./заплакна починати/
почати полоскати.
заплакна
221
заповідвам
заплакн|а, -еш; -ах док.: заплаквам2
(див.).
запланйра|м недок. і док. планувати/
запланувати; нйе ~-хме командировка ми
запланували відрядження.
запланува|м недок. і док. див. запланй-
рам.
заплата ж. зарплата, заробітна плата;
(розм.) зарплатня; платня; изплащам ~
виплачувати зарплату; месечна ~ місячна
зарплата, зарплата за місяць.
заплат|і, -йш; -йх док.: заплащам (див.).
заплах|а ж. 1. погроза, загроза, грізьба;
(розм.) нахвалка, похвальба; не се боя от
неговите ~-и я не боюсь його погроз; 2. за-
гроза; ~ от война загроза війни.
заплач|а, -еш; заплаках док.: заплаквам 1
(див.).
заплаш|а, -иш; -их док.: заплашвам
(див.).
заплашва|м недок:./заплата 1. загрожу-
вати/ (рідко) загрозйти, погрджувати/по-
грозйти, залякувати/залякати; (недок.) на-
хвалятися; ~ децата с бой погрожувати
дітям бійкою; 2. (про небезпеку, біду і т. ін.)
загрожувати/(рідко) загрозйти; ~-ше го
опасност йому загрожувала небезпека;
кьіцата заплашва да се срути будйнок (дім)
загрожує обвалом.
заплашйтел|ен, -на, -но; -ни загрозливий,
погрозливий; ~ тон загрозливий тон; ~-но
положение погрозливе (загрозливе) стано-
вище.
заплаща|м недок./заплатя 1. платйти/
заплатйти, сплачувати/сплатйти; ~ покуп-
ката платйти за покупку; 2. перен. платй-
ти/заплатйти, жертвувати/пожертвувати;
~ с живота си платйти своїм життям.
заплен|і, -йш; -йх док.: запленявам (див.).
запленява|м недок./запленя 1. р і д к о по-
лонйти (недок. і док.), брати/взяти в полон;
2. перен. полонйти, чарувати (недок. і док.);
очарбвувати/очарувати; ~ душа полонйти
душу.
заплес ч. розм. роззява, гава; той е голім
~ він страшнйй роззява.
заплесва|м недок. /заплесна розм. відво-
лікати/відволіктй; (про увагу) відвертати/
відвернути, відхиляти/відхилйти; ~ се/~
се розм. гавити/прогавити; гави (гав, вй-
трішки, вйпорожні, вйторопні) ловйти; ~ се
по улицата гави ловйти на вулиці.
заплеска|м док.: заплесквам (див.).
заплесква|м недок./заплескам забрудню-
вати/забруднйти, замазувати/замазати, за-
ляпувати/заляпати; (розм.) каляти/закаля-
ти; заплескал си с кал дрехата він забруднйв
одяг.
заплесн|а, -еш; -ах док.: заплесвам
(див.).
заплет|а, -еш; заплетох док.: заплйтам
(див.).
заплйта|м недок./заплета 1. починати/по-
чати плестй, починати/почати в’язати; ~
жилетка починати плестй кофту; 2. заплі-
тати/заплестй; вплітати/вплестй; тя запле-
ла си панделки в косата вона заплела (впле-
ла) собі стрічки в косу; 3. заплутувати/за-
плутати; ~ прежда заплутувати пряжу;
4. перен. уплутувати/уплутати, втягувати/
втягнути; заплели го в една неприятна исто-
рия його уплутали в неприємну історію;
ф ~/~ концйте захбдити/зайтй вбезвйхідь
(в глухйй кут), заплутуватися/заплутатися;
розгублюватися/розгубйтися; ~ се/~ се 1.
заплутуватися/заплутатися; 2. перен. заплу-
туватися/заплутатися; уплутуватися/уплу-
татися, вскакувати/вскбчити; ~ се в проти-
воречия заплутуватися в суперечностях; ~
се в история вскакувати (уплутуватися,
потрапляти) в історію; 0 заплйта ми се
езйкьт язйк заплітається.
заплод|і, -йш; -ях док.: заплодявам (див.).
заплодява|м недок./заплоді (про тварин)
заплїднювати/запліднйти.
заплува|м док. попливтй, поплистй; (рід-
ко) поплйнути; гьската влезе вьв водата и
заплува гуска увійшла в воду і попливла.
заплюва|м недок./заплюя 1. починати/
почати плювати; 2. перен. плювати/плюну-
ти; запльбвувати/заплювати; той гозаплю в
лицето він плюнув йому в облйччя.
заповед ж. 1. наказ, розпорядження;
команда; издавам ~ давати наказ (розпо-
рядження); изпьлнявам ~ виконувати на-
каз (команду); по ~ за наказом; 2. (про
документ) наказ; подпйсвам ~ за назначе-
ние підпйсувати наказ про призначення;
0 повиквателна ~ повістка.
заповед|ен, -на, -но; -ни владний; ~ по-
глед владний погляд; 0 ~-на кнйга кнйга
наказів; ~-но наклонение лінгв. наказовий
спосіб.
заповяда|м док.: заповядвам (див.).
заповядва|м недок./заповядам 1. наказу-
вати/наказати; віддавати/віддати (про на-
каз, розпорядження, команду); командйрьт
заповяда на войнйците да настьпват ко-
мандйр наказав солдатам наступати; 2. роз-
поряджатися/розпорядйтися; (недок.) по-
рядкувати; в семейството бащата заповяд-
ва у сім’ї розпоряджається (порядкує) бать-
ко; 0 заповідай (заповідайте)! (ввічливе
запрошення) будь ласка! прошу! будьте
ласкаві! заповідай (заповідайте) у дома
ласкаво прошу; прошу до хати.
заподозйрам
222
запролетявам
заподозйра|м недок./заподозра запідоз-
рювати/запідозрити.
заподозр|а, -еш; -ях док.: заподозйрам
(див.).
запознава|м недок:./запозная 1. знайд-
мити/познайбмити; запознах гостите по-
между си я познайомив гостей між собою;
2. знайомити і ознайдмлювати/ознайдмити;
~ сьс забележйтелностите на града зна-
йомити з визначними пам’ятками міста;
~ се/~ се знайдмитися/познайдмитися;
позволете да се запозная с Вас дозвольте з
Вами познайомитися.
запознаване с. ознайомлення,знайомство;
~ с музея ознайомлення з музеєм.
запозна|я, -еш; -х док.: запознавам (див.).
запойва|м недок. див. запоявам '.
запокйтва|м недок./запокйтя шпурляти/
пошпурити; (розм.) жбурляти/жбурнути.
запокйт|я, -иш; -их док.: запокйтвам
(див.).
запокйтя|м недок. див. запокйтвам.
запомн|я, -иш; -их док.: запомням (див.).
запомня|м недок./запомня запам’ятдвува-
ти/запам’ятати; (розм.) затямлювати/затя-
мити; запомнй добре каквд ти назвам затям
добре, що я тобі кажу; ~ урдка запам’ято-
вувати урок.
запор ч. юр. заборона; арешт (на майно);
налагам ~ накладати заборону (арешт);
ф ~ на заплатата відрахування з зарплати.
запорйра|м недок. і док. юр. накладати/
накласти арешт (на майно).
запот|я, -йш; -йх док.: запотявам (див.).
запотява|м недок./запотя примушувати/
примусити спітніти, вганяти/ввігнати в піт;
~ се/~ се пітніти/спітніти; запотівати/
запотіти.
започва|м недок./започна 1. починати/
почати, розпочинати/розпочати; ~ бьчвата
починати бочку; ~ да пея починати співа-
ти; ~ работа розпочинати роботу; 2. почи-
натися/початися, брати/взяти початок; зй-
мата ~ от 22 декември зима починається
22 грудня; 0 ~/~ (захващам/захвана)
от а-бе (азбуки) починати/почати з азів;
от другия край не з того боку захо-
дитися/заходйтися; ~/~ от нула почина-
ти/почати з нуля.
започн|а, -еш; -ах док.: започвам (див.).
запо|я, -йш; -йх док.: запоявам1,2 (див.).
запоява|м 1 недок./запоя запаювати/за-
паяти.
запоява|м 2 недок./запоя 1. починати/по-
чати поїти, починати/почати напувати; 2.
перен. викбхувати/вйкохати, виховувати/
вйховати; ~ с омраза кьм потйсниците
виховувати у ненависті до гнобйтелів.
запр|а, -еш; -ях док.: запйрам (див.).
запрат|я, -иш; -их док.: запращам (див.).
запраш|а, -иш; -их док.: запрашвам (див.).
запрашва|м недок./запраша 1. запйлюва-
ти/запилйти, запорбшувати/запорошйти, за-
курювати/закурйти; 2. перен. розм. пода-
ватися/податися, мчати/помчати; (док.,
розм.) гайнути; той запраши кьм полето він
гайнув у поле.
запраща|м недок./запратя 1. починати/
почати посилати; 2. шпурляти/шпурнути;
(розм.) швиргати/швиргнути, жбурляти/
жбурнути.
запрегн|а, -еш; -ах док.: запрягам (див.).
запретва|м недок./запретна засукувати/
засукати, закачувати/закачати, підкачува-
ти/підкачати; 0	рькави засукува-
ти/засукати рукава (рукавй).
з апрети |а, -еш; -ах док.: запретвам (див.).
запрет|я, -йш; -йх док.: запрещавам
(див.).
запретява|м недок. див. запрещавам.
запреч|а, -иш; -их док.: запречвам (див.).
запречва|м недок./запреча 1. починати/
почати заважати; 2. загорбджувати/заго-
родйти, заступати/заступйти, заслоняти/
заслонйти, затуляти/затулйти; ~ пьтя за-
ступати дорогу.
запрещава|м недок./запретя заст. боро-
нйти і забороняти/заборонйти, заказувати/
заказати.
запрещение с. заст. заказ, заборона.
заприказва|м недок. і док. починати/
почати говорйти, заговбрювати/заговорйти,
забалакувати/забалакати; ~ азгозаприка-
зах за друго я заговорйв з ним про інше;
той заприказва бавно и тйхо він заговорйв
повільно і тйхо; той за пьрви пьт го запри-
казва він уперше заговорйв до нього.
заприлйча|м док.: заприлйчвам (див.).
заприлйчва|м недок:./заприлйчам става-
ти/стати схожим (подібним), починати/
почати скидатися; синьт заприлйча на баща
си син став схожим на свого батька.
запрйщва|м недок./запрйщя 1. загачува-
ти/загатйти; ~ река загачувати річку; 2.
перен. заповнювати і заповняти/запдвнити;
запруджувати/запрудйти, загачувати/за-
гатйти; народьт запрйщи улицата народ
заповнив вулицю.
запрйщ|я, -иш; -их док.: запрйщвам,
(див.).
запрйщя|м недок. див. запрйщвам.
запролет|я се, -йш се; -йх се док.: запро-
летявам се (див.).
запролетява|м се недок./запролетя се
тільки 3 ос. одн. безос. настає/настала (над-
ходить/ надійшла) весна.
іапротестйрам
223
зарадвам
запротестйра|м недок. і док. починати
протестува-ти/запротестувати.
запрьжка ж. засмажка.
запряга|м недок./запрегна запрягати/за-
прягтй, впрягати/впрягтй; ~ вбловете в ко-
лата впрягати волів у воза.
заптие с. іст. стражник (за часів Осман-
ської імперії).
запусн|а, -еш; -ах док.: запущам (див.).
запустение с. запустіння.
запуст|ея, -ееш; -ях док.: запустявам
(див.).
запуст|я, -иш; -их док. див. запустея.
запустява|м недок./запустея 1. пустіти/
спустіти, порожніти/спорожніти; селото де-
нем запустява вдень село пустіє; 2. занедбу-
вати/занедбати, занехаювати/занехаяти;
іакидати/закйнути; запустили сте градйна-
та ви занедбали сад.
запуш|а, -иш; -их док.: запушвам 1,2
(див.).
запушалка ж. пробка, затичка, чіп.
запушва|м 1 недок./запуша 1. починати
диміти/задиміти; комйньт запуши димар
їздим ів; 2. (про цигарки, тютюн і под.) заку-
рювати/закурйти; 3. задймлювати і за-
димляти/задимйти; запушихте стаята ви
задимйли кімнату.
запушва|м 2 недок./запуша закупбрюва-
ги/закупбрити, закоркбвувати/закоркувати,
затикати/заткнути; ~ си ушите затикати
вуха; ~ шише 'закупорювати пляшку; 0
~/~ устата на някого затикати/заткну-
ти рота кому.
запуща|м недок./запусна занедбувати/
занедбати, занехаювати/занехаяти; закида-
ги/закйнути; ~ кьща занедбувати дім.
запьва|м недок./зальна 1. військ, звбди-
ти/звестй курок; ~ пушка зводити курок
гвинтівки; 2. діал. засовувати і засувати/
засунути (двері) ; зачиняти/зачинйти на за-
сув; ~ се/~ се 1. затинатися/затнутися,
запинатися/запнутися; ~ се при метене
він затинається, коли читає; 2. затрймува-
тися/затрйматися, спинйтися/спинйтися,
ставати/стати, припинятися/припинйтися;
работата се запьва робота спиняється
(стає); 0 ~ се/~ се катб рак на бьрзей
бути впертим, як осел.
запьлва|м недок./запьлня 1. заповнювати
і заповняти/запбвнити, виповнювати і ви-
повняти/вйповнити; 2. перен. заповнювати
і заповняти/запбвнити; той си запьлва вре-
мето с изучаване на руски език він заповнює
свій час вйвченням російської мови.
запьлз|я, -йш; -ях док.: запьлзявам
(див.).
запьлзява|м недок./запьлзя 1. починати
пбвзати/запбвзати; починати повзтй/по-
повзтй; 2. заповзати/заповзтй.
запьлн|я, -иш; -их док.: запьлвам (див.).
запьлня|м недок. див. запьлвам.
запьн|а, -еш; -ах док.: запьвам (див.).
запьрж|а, -иш; -их док.: запьржвам
(див.).
запьржва|м недок./запьржа 1. починати/
почати жарити, починати/почати смажити,
починати/почати прягтй і пряжити; 2. за-
смажувати/засмажити, зажарювати/зажа-
рити; підсмажувати/підсмажити, піджарю-
вати/піджарити; ~ месо засмажувати
м’ясо.
запьрть|к ч. мн. -ци бовтун; (розм.) роз-
бовток, бовтюк.
запьтва|м се недок./запьтя се вирушати/
вйрушити, рушати/рушити (в дорогу).
запьт|я се, -иш се; -их се док.: запьтвам
се (див.).
запьха|м недок.: запьхвам (див.).
запьхва|м недок./запьхам починати/по-
чати пхати, починати запихати/запхнути.
запява|м недок./запея заспівувати/заспі-
вати; ~ песен заспівувати пісню.
зар ч. мн. -ове гральна кісточка.
зара.ж. діал. заграва; сполохи, спалахи.
зараббтва|м недок./зараббтя 1. починати
працювати/запрацювати; сега ще зараббтим
бще пб-добре тепер ми запрацюємо ще кра-
ще; 2. заробляти/заробйти.
з ар аббт |я, -иш; -их док.: зараббтвам
(див.).
заравн|я, -иш; -их док.: заравням (див.).
заравня|м недок./заравня зарівнювати/
зарівняти; ~ леха зарівнювати грядку.
заравя|м недок./заравя 1. закопувати/
закопати, заривати/зарйти; кучето зарбви
кокала в пяська собака закопав кістку в
пісок; 2. прикбпувати/прикопати; през есен-
та той заравя овбщните дрьвчета восени
він прикопує фруктові дерева; 3. (про по-
мерлого) ховати/поховати; зарбвиха го
млад поховали його молодим; 4. починати/
почати рйти (копати); от сутринта е зарб-
вил из градйната зранку він почав копати у
саду; ~ се/~ се 1. закбпуватися/закопа-
тися, зариватися/зарйтися; зйме кучето се
заравя в сенбто взимку собака закопується
(заривається) в сіно; 2. перен. поринати/
поринути, тонути/потонути; заглйблювати-
ся/заглйбитися; ~ се в спбмени поринати
у спогади.
зарад див. зарадй.
зарадва|м док. обрадувати, порадувати,
потішити, утішити; йскам да те ~ с една
приятна новина хочу тебе порадувати (по-
тішити) приємною новиною; ~ се зрадіти,
заради
224
зарйна
обрадуватися, порадуватися, потішитися;
зарадвах се от тези думи я зрадів цим сло-
вам.
заради прийм. 1. (уживається при вказу-
ванні на об'єкт, в інтересах якого здійсню-
ється що-небудь) заради, ради, задля, для;
изкуство ~ изкуството мистецтво для
мистецтва; той го направи ~ вас він зробив
це ради вас; 2. (уживається при вказуванні
на причину) заст. заради; через, з-за,
із-за, за; ~ дьжда закьсняхме ми запізнй-
лися із-за дощу (через дощ).
заражда|м 1 док. почати родити; (розм.)
зародити; тая вишня е з ар аж дал а още от
сьвсем мали а ця вишня почала родити, ще
колй була зовсім малою.
заражда|м 2 недок:./зародя породжувати/
породйти; ~ се/~ се зароджуватися/
зародйтися; виникати/вйникнути, з’являти-
ся/з’явйтися.
зараза ж. зараза; гнездо на ~ вогнище
зарази; носйтел на ~ бацилоносій, носій
зарази.
зараз|ен, -на, -но; -ни заразний, заразли-
вий, інфекційний; ~-на болест заразна
хвороба; ~-но отделение в болница інфек-
ційне відділення лікарні.
заразйтел|ен, -на, -но; -ни 1. заразний,
заразливий; інфекційний; ~-на болест за-
разна хвороба; 2. перен. заразливий; ~
смях заразливий сміх.
заразоносйтел ч. бацилоносій, носій за-
рази.
зараз|я, -йш; -йх док.: заразявам (див.).
заразява|м недок./зараза 1. заражати і
(рідко) заражувати/заразйти і позаражати;
неприятелят заразй всячкй водй ворог (про-
тйвник) позаражав всі джерела; 2. перен.
заражати/заразйти, захоплювати/захопй-
ти; ~ сьс смеха си заражати своїм сміхом.
заран 1. ж. розм. ранок; всяка ~ отйвам
на работа кожного ранку я ходжу на робо-
ту; 2. у знач, присл. розм. рано; ранком,
вранці, уранці; утре ~ завтра вранці.
заран, зарана присл. діал. завтра вран-
ці; завтра.
зарасн|а, -еш; -ах док.: зараствам (див.).
зараст|а, -еш; зарастох док. див. зарасна.
зараства|м недок./зарасна 1. (про рану)
гоїтися і загоюватися/загоїтися, заживати/
зажйти; 2. заростати/заростй, поростати/
поростй; градйната е зарасла с бурени сад
поріс (заріс) бур’янами.
зарев|а, -еш; -ах док.: заревавам (див.).
заревава|м недок./зарева починати пла-
кати/заплакати (голосно); (розм.) почина-
ти ревіти і ревтй/заревіти і заревтй; детето
зарева дитйна заплакала (заревла)
зарегистрйра|м недок.. і док. 1. реєструва-
ти/зареєструвати; 2. перен. (про успіхи)
досягати/досягтй, добиватися/добйтися;
нашата индустрия зарегистрйра големи ус-
пехи наша промисловість досягла значнйх
успіхів.
зареда ж. діал. черга, зміна; пьрва ~
перша зміна; на ~ по черзі.
заредува|м се док. почати чергуватися.
заред|я, -йш; -йх док.: зареждам 1,2
(див.).
зареж|а, -еш; зарязах док. зарязвам 1 2
(див.).
зарежда|м 1 недок./заредя 1. починати/
почати чергувати; (док.) зарядйти; почина-
ти/почати перелічувати; 2. привбдити/при-
вестй в порядок; ~ кнйгите си приводити
в порядок свої кнйги.
зарежда|м 2 недок./заредя 1. військ, за-
ряджати/зарядйти; ~ пушка заряджати
рушнйцю; 2. заправляти/заправити, за-
ряджати/зарядйти; ~ акумулатор за-
ряджати акумулятор; ~ кола заправляти
автомобіль; ~ фотоапарат заряджати фо-
тоапарат; 3. (про магазини) одержувати/
одержати товари.
Зарезан ч. етн. народне свято виноробів
14 лютого.
зарека, заречеш; зарекох док.: зарйчам
(див.).
зар|ея се, -ееш се; -ях се і -еях се док.
рідко розм. податися, завіятися; знйкнуги;
зареял се из гората він подався до лісу.
зарзават ч. свіжі овочі, зелень.
зарзаватен, -а, -о; -и овочевий; ~-а
супа овочевий суп.
зарзаватчййка ж. продавщйця овочів,
зелені.
зарзаватчййница ж. овочевий магазйн.
зарзаватчййск|и, -а, -о; -и 1. овочевий;
2. якйй стосується продавця овочів, зелені,
зарзаватчйя ч. продавець овочів, зелені.
зарзал|а ж. жерделя; абрикоса, мареля;
сушени ~-и курага.
зарйбва|м недок. див. зарибявам.
зарйбен, -а, -о; -и зарйблений, зарйбне-
ний.
зарйб|я, -иш; -их док.: зарибявам (див.).
зарибява|м недок./зарнбя зарйбнювати/
зарйбнити, зарйблювати/зарйбити.
зарйбя|м недок. див. зарибявам.
зарйва|м недок:./зарйна 1. заривати/за-
рйти, закбпувати/закопати; 2. (про померло-
го) ховати/поховати.
заридава|м недок./заридая починати ри-
дати/заридати.
зарида|я, -еш; -х док. заридавам (див.).
зарйн|а, -еш; -ах док.: зарйвам (див.).
зарйст
225
заседателек
зарйст, -а, -о; -и поет, променйстий,
світосяйний.
зарисува|м недок. і док. починати/поча-
ти малювати.
зарйта|м док.: зарйтвам (див.).
зарйтва|м недок./зарйтам 1. починати
штурхати/заштурхати; починати/почати
пхати; 2. відштурхувати/відштурхнути, від-
пихати/відіпхнути; 0 не сьм зарйтал за ня-
кого, нещо не тільки світу, що в вікні.
зарйча|м недок./зарека розм. заклина-
ти/заклястй; ~ се/~ се зарікатися/зарек-
тйся.
зарй|я, -еш; -х док. див. зарйна.
зарббва|м недок./заробя 1. поневблюва-
ти/поневблити, закабаляти/закабалйти,
уярмлювати/уярмйти, закріпачувати/закрі-
пачити; 2. брати/взяти в полон; ~ се/~ се
закабалятися/закабалйтися, поневблювати-
ся/поневблитися.
заробува|м док. розм. почати наймиту-
вати; гнути спину.
зарбб|я, -иш; -их док.: зарббвам (див.).
зарбв|я, -иш; -их док.: заравям (див.).
зародиш ч. зародок.
зародиш |ен, -на, -но; -ни зародковий;
~-но сьстояние зародковий стан.
зарод|я, -йш; -йх док.: зараждам 2 (див.).
заромбнва|м недок./заромбня починати/
почати стиха шуміти (про дощ, листя і
под.).
заромбн|я, -иш; -их док.: заромбнвам
(див.).
зароптава|м недок./зароптая починати
ремствувати/заремствувати, починати/по-
чати нарікати.
заропта|я, -еш; -х док.: зароптавам (див.).
зарос|я, -йш; -йх док.: заросявам (див.).
заросява|м недок./зарося тільки 3 ос. одн.
починати моросйти/заморосйти.
заро|я се, -йш се; -йх се док.: зароявам се
(див.).
зароява|м се недок./зароя се починати
роїтися/зароїтися.
зарумен|ея, -ееш; -ях док.: заруменявам 1
(див.).
зарумен|я, -йш; -йх док.: заруменявам 2
(див.).
заруменява|м 1 недок./заруменея рум’я-
ніти/зарум’яніти, рум’янитися/зарум’яни-
тися.
заруменява|м 2 недок./заруменя зарум’я-
нювати/зарум’янити.
зарьждав|ея, -ееш; -ях док.: зарьждавя-
вам (див.).
зарьждавява|м недок./зарьждавея іржа-
віти/заіржавіти.
зарька ж. розм. побажання, напучення.
8 7—2498
зарькопляска|м док.: зарькоплясквам
(див.).
зарькоплясква|м недок. /зарькопляскам
починати/почати аплодувати і зааплоду-
вати.
зарьмж|а, -йш; -ах док.: зарьмжавам
(див.).
зарьмжава|м недок./зарьмжа 1. почина-
ти гарчати/загарчати; 2. перен. починати
бурчати/забурчати.
зарьча|м док.: зарьчвам (див.).
зарьчва|м недок./зарьчам 1. замовляти/
замовити; 2. наказувати/наказати; доруча-
ти/доручйти.
зар|я, -йш; -йх недок. поет, тільки 3 ос.
зоріти, сяяти.
зар|я ж. 1. зоря; утринна ~ ранкова
(вранішня) зоря; 2. сяйво; заграва; ~-й
от пожари заграви пожеж; 3. тільки мн.
~-й п о е т. , проміння; 4. військ, зоря;
підйом; свйря ~ грати зорю; 5. урочйста
лінійка (урочйстий вечір) напередодні свя-
та; 6. салют; 7. перен. зоря; початок, за-
родження; ~ на бьдещето зоря майбут-
нього.
заряд ч. заряд; ббен ~ бойовий заряд;
~ на ядро заряд ядра.
зарязва|м 1 недок./зарежа 1. р оз м. над-
різати/надрізати; 2. рідко починати/по-
чати різати.
зарязва|м2 недок./зарежа закидати/за-
кйнути, покидати/покйнути, кйдати/кйнути;
той си заряза учението він кйнув навчання.
засада ж. засідка, засада.
засад|я, -йш; -йх док.: засаждам (див.).
засажда|м недок./засадя 1. засаджувати/
засадйти; 2. починати/почати садйти.
засвидетелствува|м недок. і док. засвід-
чувати/засвідчити.
засвятка|м док.: засвятквам (див.).
засвятква|м недок./засвяткам починати
блйскати/заблйскати, починати блищати/
заблищати; очйте му засвяткаха очі
його заблищали; ~ се/~ се тільки 3 ос. одн.
безос. (про блискавку) починати блйскати/
заблйскати.
засев|ен, -на, -но; -ни посівний; ~-на
площ посівна площа.
засевки тільки мн. етн. частйна весільного
обряду — просіювання борошна для коро-
ваю.
засегн|а, -еш; -ах док.: засягам (див.).
заседава|м недок. засідати.
заседание с. засідання.
заседател ч.: сьдебен ~ юр. судовйй
засідатель.
заседател|ен, -на, -но; -ни призначений
для засідань; ~-на зала зал засідань.
заседателка
226
заслени
заседателка ж. засідатель (про жінку.).
заседн|а, -еш; -ах док. засядам (див.).
заседнал, -а, -о; -и осідлий; ~ живот
осідле життя.
засед|я се, -йш се; -ях се док.: заседявам
се (див.).
заседява|м се недок. /засе,дя се засйджу-
ватися/засйд ітися.
засека ж. 1. діал. вирубка; 2. військ.
засіка.
засека, засечеш; засякох док.: засй-
чам 1,2,3 (див.).
засека се, засечеш се; засякох се док.:
засйчам се (див.).
заселва|м недок./заселя 1. заселяти/за-
селйти; 2. селйти/поселйти, оселяти/оселй-
ти; ~ се/~ се селйтися/поселйтися, осе-
лятися/осел йтися.
заселни|к ч. мн. -ци поселенець; (заст.)
осадник.
заселница ж. поселениця; (заст.) осад-
ниця.
засел|я, -иш; -их док.: заселвам (див.).
заселя|м недок. див. заселвам.
засенва|м недок. див. засенчвам.
засенч|а, -иш; -их док.: засенчвам (див.).
засенчва|м недок./засенча 1. затінювати
і затіняти/затінйти, кйдати/кйнути тінь; 2.
перен. затінювати/затінйти, заступати/за-
ступйти.
засен|я, -йш; -йх док. див. засенча.
засечка ж. 1. військ, осічка; пистолетьт
направи ~ пістолет дав осічку; 2. (у меха-
нізмі) перебої (тільки мн.); 3. перен. розм.
осічка; невдача.
зас|ея, -ееш; -ях док.: засявам (див.).
засйлва|м недок:./з ас йл я 1. посйлювати/
посйлити; укріплювати/укріпйти, зміцнюва-
ти/зміцнйти; 2. (машину і под.) розганяти/
розігнати; збільшувати/збільшити швйд-
кість; ~ се/~ се 1. посйлюватися/посйли-
тися; зростати/зростй; 2. напружувати-
ся/напружитися; 3. (про швидкість) розга-
нятися/розігнатися; (розм.) піддавати/під-
дати; наддавати/наддати.
засйл|я, -иш; -их док.: засйлвам (див.).
засйпва|м недок./засйпя 1. засипати/за-
сйпати, прикидати/прикйдати; занбсити/за-
нестй; ~ с вьпрбси засипати питаннями;
сняг засйпва покривите сніг засипає дахй;
2. починати/почати сйпати; ~ се/~ се по-
чинати сйпатися/посйпатися.
засйп|я, -еш; -ах док.: засйпвам (див.).
засиромашава|м недок./засиромашея бід-
ніти/збідніти, уббжіти/зуббжіти.
засиромаш|ея, -ееш; -ах док.: засирома-
шавам (див.).
заситн|я, -йш; -йх док.: заситнявам (див.).
заситнява|м недок./з аситн я починати дрі
ботіти/задріботіти.
засйт|я, -иш; -их док.: засйщам (див.)
засйча|м 1 недок. /засека 1. починати/
почати сіктй, починати/почати рубати; 2.
зарубувати/зарубати, робйти/зробйти за
рубку; 3. розм. відвбдити/відвестй воду.
4. спец, засікати/засіктй; пеленгувати/запг
ленгувати.
засйча|м 2 недок./засека 1. військ, давати/
дати осічку; (заст.) осікатися/осіктйся,
2. (про механізм) глухнути/заглухнути, за
тинатися/затнутися; 3. перен. затинатися/
затнутися, осікатися/осіктйся.
засйча|м 3 недок./засека розм. запира
ти/запрати, погано випирати/вйпрати.
засйча|м се недок./засека се переплату
ватися/переплутатися; переплітатися/пере
плестйся.
засйща|м недок./засйтя наїдатися/на
їстися.
засиява|м недок./засияя поет, починати
сяяти/засяяти.
заси|яя, -яеш; -ях док.: засиявам (див.).
заскача|м док.: заскачвам (див.).
заскачва|м недок./ з аскачам починати
стрибати/застрибати.
заскимт|я, -йш; -ях док.: заскимтявам
(див.).
заскимтява|м недок./заскимтя починати
скавучати/заскавучати.
заскйта|м док.: заскйтвам (див.).
заскйтва|м недок./заскйтам починати/по-
чати блукати (бурлакувати).
заскобва|м недок./заскобя спец, з’єдну-
вати/з’єднати скобами.
заскоб|я, -иш; -их док.: заскобвам і заско-
бявам (див.).
заскобява|м недок./заскобя 1. спец, з’єд-
нувати/з’єднати скобами; 2. брати/взяти
в дужкй.
заскрежен, -а, -о; -и покрйтий інеєм, за-
сніжений.
заслад|я, си, -йш си; -йх си док.: за-
слаждам си (див.).
заслажда|м си недок./засладя си заку-
шувати/закусйти (заїдати/заїсти) солод-
ким.
заслан|я, -йш; -йхдок.г засланявам (див.).
засланява|м недок./засланя тільки 3 ос.
одн. покривати/покрйти інеєм (памороззю).
засланя|м недок./заслоня затуляти/зату-
лйти, заслоняти/заслонйти; ~ се/~ се 1.
затулятися/затул йтися, заслонятися/засло-
нйтися; 2. ховатися/сховатися.
заслепение с. засліплення, осліплення.
заслеп|я, -йш; -йх док.: заслепявам
(див.).
іаслепявам
227
застрелим
заслепява|м недок./заслепя засліплюва-
ти/засліпйти.
заслйза|м док. почати спускатися (злі-
зати).
заслон ч. захисток; схованка, схов.
заслон |я; -йш; -йх док.: засланим (див.).
заслонява|м недок. див. засланим.
заслуга ж. заслуга.
заслуж|а, -иш; -их док.: заслужавам і
заслужвам (див.).
заслужава|м недок./заслужа 1. заслуго-
вувати і заслужувати/заслужйти; ~ награ-
да заслужувати нагороду; 2. док. мати
заслуги; 3. недок. тільки 3 ос. одн. безос.
мати сенс.
заслужва|м недок./заслужа починати/по-
чати служйти.
заслужил, -а, -о; -и заслужений; ~ артйст
заслужений артйст; ~ учйтел заслужений
учйтель.
заслуша|м се док.: заслушвам се (див.).
заслушва|м се недок./заслушам се заслу-
хуватися і заслухбвуватися/заслухатися.
засм|ея се, -ееш се; -ях се док.: засмйвам
се (див.).
засмйва|м се недок./засмея се починати
сміятися/засміятися.
засмолен, -а, -о; -и засмолений.
засмол|я, -йш; -йх док.: засмолявам (див.).
засмолява|м недок./засмоли смолйти/за-
емолйти.
засмян -а, -о; засмени усміхнений.
заснеж|а се, -йш се; -йх се док.: заснежа-
вам се (див.).
заснежава|м се недок./заснежа се тільки
З ос. одн. і мн. 1. укриватися/укрйтися
снігом; 2. безос. (про сніг) ітй/пітй, сні-
жити.
заснежен, -а, -о; -и засніжений.
заснема|м недок. і док. починати/поча-
ти знімати, починати/почати скидати.
засол|я си, -йш си; -йх си док.: засоля-
вам си (див.).
засолява|м си недок./засоля си розм.
посолонцювати (док.); їсти/з’їсти соло-
ного.
заспал, -а, -о; -и 1. сплячий; 2. заспаний,
сонний; 3. перен. сонний; апатйчний.
заспйва|м недок./заспя засипати і засина-
ти/заснути; 0 вечен сьн див. вечен;
~/~ дьлгия сьн див. дьльг.
засп|я, -йш; -ах док.: заспйвам (див.).
засрамва|м недок./засрамя присорбмлю-
вати/присорбмити; ~ се/~ се сорбмити-
ся/засорбмитися.
засрам|я, -иш; -их док.: засрамвам (див.).
застава ж. військ, застава.
застава|м недок./застана ставати/стати;
~ до стената ставати біля стінй; ~ непо-
двйжно застигати, ставати нерухомо; 0
~ ~ здраво на краката си див. здраво.
застав|я, -иш; -их док.: заставим (див.).
заставя|м недок./застави примушувати/
примусити; ~ го да влезе в стаята приму-
шувати його увійтй до кімнати.
застан|а, -еш; -ах док.: заставам (див.).
застар|ея, -ееш; -ях док.: застарявам 1
(див.).
застар|я, -йш; -йх док.: застарявам2
(див.).
застарява|м 1 недок./застарая старіти/
постаріти, старитися/зістаритися.
застарява|м 2 недок./застаря старити/
зістарити.
застел|я, -еш; застлах док.: застйлам
(див.).
застйва|м недок./застйна 1. застигати/
застйгнути, холбнути/охолбнути; 2. перен.
заклякати/заклякнути, застигати/застйг-
нути.
застйга|м недок./застйгна 1. наздоганя-
ти/наздогнати; 2. застигати/застйгнути, за-
хбплювати/захопйти.
застйгн|а, -еш; -ах док.: застйгам (див.).
застйла|м недок./застели застилати/за-
слати, застеляти/застелйти.
застйн|а, -еш; -ах док.: застйвам (див.).
застбй ч. застій.
засто|я, -йш; -ях док.: застоявам (див.).
застоява|м недок./застоя розм. зупиня-
тися/зупинйтися, спинятися/спинйтися;
ставати/стати; ~ се/~ се 1. засйджува-
тися/засйдітися, затрймуватися/затрйма-
тися; 2. тільки 3 ос. одн. і мн. (про погоду
явище і т. ін.) встанбвлюватися/встановй-
тися.
застоял, -а, -о; -и застоялий, застояний;
~-а вода застояла вода.
застрахбва|м недок. і док. застрахбвува-
ти/застрахувати; ~ се/~ се застрахбву-
ватися/застрахуватися; запобігати/запо-
бігти.
застраховател|ен, -на, -но; -ни страховйй;
~-на полица страховйй поліс.
застрахбвка ж. страхування, страховка.
застраш|а, -йш; -йх док.: застрашавам
(див.).
застрашава|м недок./застраша загрбжу-
зати/(рідко) загрозйти; погрбжувати/по-
грозйти, залякувати/залякати.
застрашйтел|ен, -на, -но; -ни загрозливий^,
небезпечний.
застрелва|м недок./застрелим застрілю-
вати/застрілити, застрелювати/застрелити;.
убивати/убйти.
застреля|м 1 док.: застрелвам (див.).
Н':
застрелим
228
затварям
застреля|м 2 док. почати стріляти, застрі-
ляти.
застройва|м недок./застроя (страву) за-
правляти/заправити; присмачувати/при-
ємачити.
застройка ж. приправа.
застро|я, -иш; -их док.: застройвам (див.).
застро|я, -йш; -йх док.: застройвам (див.).
застроява|м недок./застроя забудовува-
ти/забудувати.
застуд|ея (се), -ееш (се); -ях (се) док.:
застудявам (се) (див.).
застудява|м (се) недок. /застудея (се)
тільки 3 ос. одн. безос. холоднішати/
похолоднішати.
застьпва|м недок./застьпя 1. наступати/
наступити; 2. перен. представляти/предста-
вити; в това списание е добре застьпена
поезията в цьому журналі добре представле-
на поезія; ~ се/~ се заступатися/засту-
пйтися.
застьпни|к ч. мн. -ци заступник, захис-
ник, оборонець.
застьпница ж. заступниця, захисниця,
оборониця.
застьпническ|и, -а, -о; -и заступницький.
застьп|я, -иш; -их док.: застьпвам (див.).
застьпя |м недок. див. застьпвам.
застяга|м док. 1. почати затягувати; 2.
зазбирати, зазбиратися, залаштувати, за-
лаштуватися, почати готувати, готуватися
(в дорогу).
засует|я се, -йш се; -йх се док.: засуетя-
вам се (див.).
засуетява|м се недок./засуетя се почина-
ти метушйтися, заметушйтися.
засуква|м 1 недок./засуча 1. закручувати/
закрутйти; ~ мустаци закручувати вуса;
2. діал. засукувати/засукати; ~ рькави
засукувати рукава (рукавй).
засуква|м 2 недок./з асу ч з починати смок-
тати/засмоктати, починати ссати/зассати.
засуха ж. діал. див. суша.
засуч|а, -еш; засуках док.: засуквам 1,2
(див.).
засуш|а, -йш; -йх док.: засушавам (див.).
засушава|м недок./засуша починати/по-
чати сушйти; ~ се/~ се тільки 3 ос. одн.
(про сушу) встановлюватися/встановйтися.
засьбйра|м док. почати збирати.
засьнува|м недок. і док. починати/поча-
ти снйти.
засьхва|м недок. /засьхна засихати/за-
сохнути, сохнути/вйсохнути; калта засьхна
грязь засохла (вйсохла).
засьхн|а, -еш; -ах док.: засьхвам (див.).
засява|м недок./з асея 1. засівати/засіяти;
засяхме двайсет декара с коноп ми засіяли
двадцять декарів коноплями; 2. починати/
почати сіяти.
засявка ж. мн. засевки спец, посів (мікро-
організмів).
засяга|м недок./ з асегн а 1. торкатися/
торкнутися, зачіпати/зачепйти; ~ с рька
торкатися рукою; 2. влучати/влучити, зачі-
пати/зачепйти, уражати/уразйти; кур-
шумьт не е засегнал сьрцето куля не заче-
пйла серце; болестта засяга всйчки органи
хвороба вражає всі органи; 3. перен. зачі-
пати/зачепйти; ображати/образити, крйв-
дити/скрйвдити; хвилювати/схвилювати;
неговото изказване сйлно ги засегна його
вйступ дуже їх схвилював; 4. перен. торка-
тися/торкнутися, зачіпати/зачепйти; зачі-
патися/зачепйтися; в статията си той засяга
вьпроса за класовата борба в своїй статті
він торкається питання класової боротьбй;
0 ~/~ бблното място на някого зачіпати/
зачепйти [за] болюче місце кого; ~/~
тьнката струна на някого зачіпати/зачепй-
ти за живе кого.
засяда|м недок./заседна 1. засйджувати-
ся/засйдітися; 2. застрявати/застряти, за-
стрягати/застрягти; зальци ~-т в гьрлото
шматкй застрягають в горлі; 3. сідати/сісти
на мілину; корабьт заседна на плйтко ко-
рабель сів на мілину; 4. д і а л. (про сонце,
місяць) заходити/зайтй; сідати/сісти; 0
думите ~-т/заседнаха на гьрлото на някого
слова застряють/застряли в горлі чиєму;
засяда/заседна (дьлбоко) в сьрцето запа-
дати/запасти у саме серце; засяда/заседна
ми буца в (на) гьрлото клубок підступає/
підступйв до горла.
затаен, -а, -о; -и прихований, таємний;
~ страх прихований страх; ~-а завист
таємна заздрість; 0 сьс ~ дьх затамував-
ши подих.
зата|я, -йш; -йх док.: затаявам (див.).
затаява|м недок./затая приховувати/при-
ховати, затаювати/затаїти; затамовувати/
затамувати; ()	дьх (дйшането си)
затамовувати/затамувати подих.
затваря|м недок./затзбря 1. закривати/
закрйти, зачиняти/зачинйти; ~ врата за-
чиняти двері; ~ куфар закривати чемодан
(валізу); 2. закривати/закрйти, складати/
скласти; ~ чадьр складати парасольку;
3. закривати/закрйти, загороджувати/за-
городйти, заступати/заступйти; ~ улица
загороджувати вулицю; ~ хоризонта закри-
вати горизонт; 4. закривати/закрйти, закру-
чувати/закрутйти, вимикати/вймкнути; ~
крана закручувати кран; ~ телевйзора
вимикати телевізор; ~ телефона класти
телефонну трубку; 5. закривати/закрйти;
затвор
229
заточвам
припиняти/припинйти роботу; ~ учйлище
закривати школу; 6. замикати/замкнути;
затвбрихте ли овцете? ви замкнули овець?;
7. заарештбвувати/заарештувати; ()
вратата на някого не пускати/не пустити
на поріг кого; не ~/не мбга да затвори очй
не стуляти/не стулити очей; ~ ~ очй [за-
вйнаги] закривати/закрйти очі [назавжди];
очйте на някого закривати/закрйти
очі кому; очйте си пред (за) нещо
закривати/закрйти (заплющувати/заплю-
щити) очі на що; си устата прику-
шувати/прикусйти язика; ~/~ устата на
някого закривати/закрйти рота кому.
затвор 1 ч. 1. в’язнйця, тюрма; лежа в
~-а сидіти у в’язнйці; хвьрлям в ~-а кй-
дати у в’язнйцю; 2. ув’язнення; доживбтен
~ довічне ув’язнення; той беше осьден на
пет годйни ~ його засудйли до п’ятй
років ув’язнення.
г 2	• V	Г
затвор ч. військ, затвор.
затвбрен, -а, -о; -и замкнений, замкну-
тий, відлюдний; ~ характер замкнутий
характер; ~ живот відлюдне життя.
затвбрни|к ч. мн. -ци в’язень, (у знач,
ім.) ув’язнений; ПОЛИТЙЧЄСКИ ~ політйчний
в’язень.
затворническ|и, -а, -о; -и 1. в’язнйчний,
тюремний; ~-а килйя тюремна камера;
2. в’язнів, в’язнівський.
затвбрничка ж. в’язень (про жінку), (у
знач, ім.) ув’язнена.
затвбр|я, -иш; -их док.: затварям (див.).
затвьрд|ея, -ееш; -ях док.: затвьрдявам 1
(див.).
затвьрд|я, -йш; -йх док.: затвьрдявам 2
(див.).
затвьрдява|м 1 недок./затвьрдея тверді-
ги/загвердіти, тверднути/затверднути.
затвьрдява|м 2 недок. /затвьрдя зміц-
нювати/зміцнйти, укр і плювати/укріп йти;
~ положението си зміцнювати своє стано-
вище.
затегл|я, -иш; -их недок. і док. починати/
почати тягнути.
затегн|а, -еш; -ах док.: затягам (див.).
затека, затечеш; затекох док. потектй;
след дьжда затекоха вадички після дощу
потеклй струмочки; затекоха неспокойни дни
потеклй неспокійні дні.
затека се, затечеш се; затекох се док.
(див.) затйчам (се).
затйква|м недок. /затйкна затикати/за-
ікнути, затуляти/затулйти; ~ си ушйте за-
।икати вуха.
затйкн|а, -еш; -ах док.: затйквам (див.).
затйрва|м недок./затіїря розм. проганя-
। и/прогнати; ~ се/~ се розм. (док.) дре-
менути, майнути, дмухнути; кйдатися/кйну-
тися бігти.
затйр|я, -иш; -их док.: затйрвам (див.).
затйря|м недок. див. затйрвам.
затйска|м недок./затйсна 1. закривати/
закрити, затуляти/затулйти; затикати/зат-
кнути; 2. придавлювати/придавйти, при-
тискувати і притискати/притйснути, зати-
скувати і затискати/затйснути; прищемлю-
вати/прищемйти.
затйсн|а, -еш; -ах док.: затйскам (див.).
затйхва|м недок./затйхна затихати/затйх-
нути; згасати/згаснути; ущухати/ущухнути;
гльчката затйхва гомін (гамір) затихає
(ущухає); бурята затйхна буря ущухла.
затйхн|а, -еш; -ах док.: затйхвам (див.).
затйча|м се док.: затйчвам се (див.).
затйчва|м се недок./затйчам се розм. кй-
датися/кйнутися бігти; (док.) дременути,
майнути, дмухнути; кьде се затекохте из-
ведньж? кудй це ви раптом майнули?
затишне с. затйшшя; ~ на бойното поле
затйшшя на бойовйщі (полі бою); ~ пред
буря затйшшя перед бурею.
затлач|а, -иш; -их док.: затлачвам (див.).
затлачва|м недок./затлача замулювати/
замулити; реката придойде и затлачи ли-
вадите річка піднялася і замулила сіно-
жаті.
затльст|ея, -ееш; -ях док.: затльстявам
(див.).
затльстява|м недок./затльстея товсті-
шати / потовстішати, тбвщати/потбвщати;
(розм.) дебелішати/подебелішати.
затова присл. тому, тому-то, тйм-то; навьн
валй, ~ в стаята е тьмно на вулиці йде
дощ, тому в кімнаті темно.
затбпл|я, -иш; -их док.: затоплям (див.).
затопля|м недок./затопля зігрівати/зігрі-
ти, угрівати/угріти; чаят ще те затбпли чай
зігріє тебе; ~ се/~ се зігріватися/зігріти-
ся, угріватися/угрітися; теплішати/потеплі-
шати; времето се затбпли потеплішало
(безос.).
затормбзва|м недок./затормбзя 1. почина-
ти/почати пригнічувати; 2. перен. затрйму-
вати/затрймати, загальмбвувати/загальму-
вати.
затормоз|я, -иш; -их док.: затормозвам
(див.).
затбч|а, -иш; -их док.: заточвам 1,2 (див.).
заточ|а, -йш; -йх док.: заточавам (див.).
заточава|м недок. /заточа засилати/засла-
ти, ув’язнювати/ув’язнити.
затбчва|м 1 недок./заточа 1. починати/
почати цідйти, починати/почати точйти; за-
тбчихме вода от нбвата бьчва ми почалй
точйти воду з нової бочки; 2. (про тісто)
заточвам
230
затьквам
починати/почати розкачувати; ~ се/~ се
ітй/пітй (повільно), починати тягнутися/по-
тягнутися; по пьтя се заточиха войнйци
по шляху (шляхом) потягнулись солдати.
заточва|м 2 недок./затбча підточувати/
підточйти, підгострювати/підгострйти.
заточение с. заслання, ув’язнення; осьден
на ~ засуджений на заслання.
заточени|к ч. мн. -ци засланець, в’язень;
(у знач, ім.) ув’язнений.
затбченица ж. засланець, в’язень (про
жінку); (у знач, ім.) ув’язнена.
затра ч. і ж. розм. нікчема.
затреперва|м недок. /затреперя почина-
ти тремтіти/затремтіти, починати трепета-
ти/затрепетати.
затрепер|я, -иш; -ах і -их док.: затрепер-
вам (див.).
затреперя|м недок. див. затрепервам.
затрепт|я, -йш; -ях док.: затрептявам
(див.).
затрептява|м недок./затрептя 1. починати
трепетати/затрепетати, починати тріпотіти/
затріпотіти, починати тріпотати/затріпота-
ти; починати дрижати/задрижати; 2. почи-
нати мерехтіти/замерехтіти, починати мигті-
ти/замигтіти, миготіти/замиготіти, почина-
ти блймати/заблймати.
затрйва|м недок./затрйя 1. починати/по-
чати терти; 2. занапащати/занапастйти,
запропащати і запропащувати/запропастй-
ти, знйщувати/знйщити, знівечувати/зні-
вечити; (док.) загубйти; 0 ~/~ главата
(живота) на някого убивати/убйти, зана-
пащати/занапастйти кого.
затрй|я, -еш; -х док.: затрйвам (див.).
затрбгва|м недок:./затрбгна зворушувати/
зворушйти, хвилювати/схвилювати.
затрогн|а, -еш; -ах док.: затрбгвам (див.).
затруднен, -а, -о; -и 1, утруднений; ~-о
дйшане утруднене дйхання; 2. скрутнйй;
~ положение скрутне становище.
затруднени|е с. трудність, утруднення,
складність; (тільки мн.) труднощі; скрута,
скрутнйй стан, скрутне становище; излй-
зам от ~ виходити з скрутного становища
(скрути); изпйтвам материални ~-я зазна-
вати матеріальних труднощів; преодоляхме
многб ~-я ми подолали багато труднощів.
затруди йтел|ен, -на, -но; -ни скрутнйй,
важкйй, труднйй; ~ вьпрос важке питання;
~-но положение скрутне становище.
затрудн|я, -йш; -йх док.: затруднявам
(див.).
затруднява|м недок./затрудня ставити/
поставити у скрутне становище; ствбрю-
вати/створйти труднощі.
затрупа|м док.: затрупвам (див.).
затрупва|м недок./затрупам 1. завалю
вати/завалйти, закидати/закйдати, засип а
ти/засйпати; затрупаха ямата с прьст вони
закидали яму землею; 2. перен. (про справи,
питання і под.) засипати/засйпати, закиди
ти/закйдати.
затрьнва|м недок./затрьня загорбджува-
ти/загородйти колючими гілками; 0 ~ пьтя
някому заступати дорогу кому.
затрьн|я, -иш; -их док.: затрьнвам (див.).
затрьшва|м недок:./затрьш на зачиняти/
зачинйти з шумом, грюкати/грюкнути (две-
рима, вікном і под.).
затрьшн|а, -еш; -ах док.: затрьшвам
(див.).
затрябва|м док. бути потрібним; знадо-
бйтися; ако ти извйкай ме якщо я тобі
знадоблюся, поклйч мене.
затряска|м док.: затрясквам (див.).
затрясква|м недок./затряскам починати
гриміти/загриміти, починати гуркотіти/за-
гуркотіти, починати гуркотати/загуркотати
(про грім).
затуй присл. розм. див. затова.
затулва|м недок./затуля 1. затуляти/зату-
лйти, заслоняти/заслонйти, закривати/за-
крйти, заступати/заступйти; (недок., розм.)
застувати, застити; махнй се, че ми затуляш
відійдй, бо ти мені застуєш; 2. затикати/
заткнути; закоркбвувати/закоркувати; ~
дупка затикати дірку; затули шишето
закоркуй пляшку; 3. прихбвувати/прихо-
вати, таїти/затаїти; ~ престьпление при-
ховувати злочин.
затул |я, -иш; -их док.: затул вам (див.).
затуля|м недок. див. затулвам.
затурва|м недок./затуря подівати/подіти;
засбвувати/засунути, запихати/запхнути;
затурил сьм някьде нбжчето я десь подів
ножика.
затур|я, -иш; -их док.: затурвам (див.).
затуря|м недок. див. затурвам.
зать присл. розм. насправді, по суті; ~ и
той си е винбвен насправді він вйнен.
затьва|м недок. /затьна 1. потопати і то-
нути/потонути; (док.) зав’язнути; колата
затьна в калта машйна зав’язла в грязю-
ці; 2. перен. потрапляти/потрапити в скрут-
не становище; ускакувати/ускбчити в ха-
лепу.
зать|ка, -чеш; -ках док.: затькавам (див.).
затькава|м недок./затька 1. починати/
почати ткати; 2. уплітати/уплестй нйтку
(смугу в тканйну); (док.) заткати.
затьква|м недок./затькна 1. заквітчува-
ти/заквітчати; (заст.) затикати/затйкати;
тя си беше затькнала стрьк карамфйл вона
заквітчалася гвоздйкою; 2. розм. затика-
затькмя
231
захар
ти/заткнути; 0 ~/~ гьрлото на някого
затикати/заткнути пельку кому.
затькм|я, -йш; -йх док.: затькмявам
(див.).
затькмява|м недок./затькмя 1. вирішува-
ти/вйрішити, надумувати/надумати, наду-
муватися/надуматися, задумувати/задума-
ти; збиратися/зібратися; 2. починати/по-
чати готувати (збирати).
затькн|а, -еш; -ах док.: затьквам (див.).
затьмнение с. затемнення; пьлно сльнче-
во ~ повне затемнення сонця; ~-то на
залата затемнення залу; ~ на белите дро-
бове мед. затемнення легенів.
затьми |ея, -ееш; -ях док.: затьмнявам 1
(див.).
затьмийтел|ен, -на, -но; -ни якйй служить
для затемнення; ~-ни завеси завіси для
затемнення.
затьмн|я, -иш; -их док.: затьмнявам 2 (див.).
затьмнява|м 1 недок:./з атьмнея тільки З
ос. одн. безос. починати темнішати/потем-
нішати.
затьмнява|м 2 недок./затьмия затемнюва-
ти і затемняти/затемнйти, затьмарювати/
затьмарити; селото беше затьмнено село
було затемнене; ~ славата (авторитета)
затьмарювати славу (авторитет).
затьн|а, -еш; -ах док.: затьвам (див.).
затьнтен, -а, -о; -и глухйй, закутній,
віддалений; ~ кьт глухйй закуток (заку-
тень); ~-о градче закутнє містечко.
затьнт|я се, -иш се; -их се док.: затьнтям
се (див.).
затьнтя|м се недок:./затьнтя се перебира-
і ися/перебратися, переїжджати/переїхати;
шбиратися/забратися (у глухе місце).
затьн|я, -йш; -йх док.: затьнявам (див.).
затьнява|м недок. /затьня гострйти/наго-
стрйти; (розм.) тоншйти/потоншйти.
загьп|ея, -ееш; -ях док.: затьпявам1 (див.).
затьпйтел|ен, -на, -но; -ни отупляючий.
затьпква|м недок./з атьпч а 1. затбптува-
। и/затоптати; те затьпкаха дйрите си вонй
иітоптали свої сліди; 2. (розм.) (отвір і
г. ін.) забивати/забйти; затикати/заткну-
ні; заповнювати/запбвнити.
затьпч|а, -еш; затьпках док.: затьпквам
(див.).
затьп|я, -йш; -йх док.: затьпявам 2 (див.).
затьпява|м 1 недок. /затьпея 1. затуплю-
ватися і затуплятися/затупйтися; 2. перен.
іупіти/отупіти; ~ от безделие тупіти від
неробства.
затьпява|м 2 недок./затьпя 1. затуплюва-
ні і затупляти/затупйти; той затьпй ножа
він затупйв ножа; 2. перен. отуплювати і
• н упляти/отупйти; картоигрането го е зать-
пйло гра в карти отупйла його.
затьтр|я, -еш і -иш; -ах і -их док.: затьт-
рям (див.).
затьтря|м недок./затьтря 1. тягнути/за-
тягнути, волоктй/заволоктй; ~ се/~ се 1.
розм. доволікатися/доволоктйся; (док.) до-
тягтй, дотягнути, дочвалати; той едва се
затьтри до леглбто си він ледве дочвалав
до свого ліжка; 2. розм. подаватися/пода-
тися; те се затьтриха у дома си вонй пода-
лися додому.
затяга|м недок. /затегна 1. затягувати/
затягнути; стягати/стягтй, стягувати/стяг-
нути; зв’язувати/зв’язати; ~ колана затя-
гувати пояса; 2. поправляти/поправити,
лагодити/полагодити, ладнати/поладнати,
ремонтувати/відремонтувати; затегнахме
кьщата ми полагодили будйнок; 3. затрй-
мувати/затрймати; (розм.) задержувати/
задержати, забарювати і забаряти/забарй-
ти, загаювати/загаяти; той затегна рабо-
тата він затрймав справу; 4. розм. (шлунок)
закріплювати/закріпйти; 5. перен. посйлю-
вати/посйлити, укріплювати/укріпйти, зміц-
нювати/зміцнйти; ~ дисциплйната зміцню-
вати дисципліну; ~ врьзките укріплювати
зв’язкй; ~ се/~ се затягуватися/затяг-
нутися, затрймуватися/затрйматися; упо-
вільнюватися/ уповільнитися; преговорите
пак се затегнаха переговори знову затягну-
лися.
заупоко|ен, -йна, -йно; -йни церк. заупо-
кійний; ~-йна молитва заупокійна молйтва.
зауч|а, -иш; -их док.: заучавам (див.).
заучава|м недок./зауча 1. завчати/завчй-
ти, заучувати/заучйти; ~ текст завчати
текст; заучихме наизуст ми вйвчили на-
пам’ять; 2. починати/почати вчйти, почина-
ти/почати вивчати; заучил сьм занаята от
дете я почав вивчати ремесло з дитйнства.
заучва|м недок. див. заучавам.
заушки тільки мн. мед. завушниця, свйнка.
захаб|я, -йш; -йх док.: захабявам (див.).
захабява|м недок./захабя 1. затуплюва-
ти/затупйти; 2. заношувати/заносйти; за-
бруднювати/забруднйти; 3. (білизну) за-
пирати/запрати.
захапва|м недок. /захапя 1. починати/
почати кусати; 2. кусати/вкусити, хапати/
схопйти і вхопйти; кучето ме захапа за
крака собака схопйв мене за ногу.
захап|я, -еш; -ах док.: захапвам (див.).
захар ж. цукор; гроздова ~ виноград-
ний цукор; ~ на бучки грудковий цукор;
~ на пяськ цукровий пісок, цукор-пісбк;
рафинйрана ~ рафінад; пудра ~ цукрова
пудра.
захарен
232
зацапвам
захар|ен, -на, -но; -ни цукровий; ~-на
фабрика цукровий завод; ~-но цвекло цук-
ровий буряк; ~-ни изделия вироби з цукру;
0 ~-на болест мед. цукрова (сахарна)
хвороба, цукровий (сахарний) діабет.
захарйн ч. сахарин.
захарйнов, -а, -о; -и сахариновий; ~-и
таблетки сахаринові таблетки.
захарнйца ж. цукорниця.
захарност ж. цукристість; това грозде
йма голяма ~ цей виноград має високу
цукристість (високий вміст цукру).
захарбса|м док,.: захаросвам (див.)
захаросва|м недок. /захаросам зацукрбву-
вати/зацукрувати.
захвалва|м недок. див. захвалям.
захвал|я, -иш; -их док.: захвалям (див.).
захваля|м недок./захваля 1. починати/
почати хвалити; хвалйти/похвалйти; 2.
захвалювати/захвалйти; перехвалювати/
перехвалити.
захван|а, -еш; -ах док.: захващам (див.).
захваща|м недок./захвана 1. починати/
почати, розпочинати/розпочати; заходитися
і захбджуватися/заходйтися; захвана да
валй пішов дощ; ~ работа заходжуватися
працювати; 2. займати/зайняти; ~ много
място займати багато місця; 3. хапати/
схопити; захванй вьжето хапай вірьовку;
4. схбплювати/схопйти, з’єднувати/з’єдна-
ти, скріплювати/скріпйти; трябва да захва-
нем здраво краищата ми повйнні добре
скріпити краї; 0	~/~ (започвам/
започна) от а-бе (азбуки) див. започвам;
~/~ издалече здалеку починати/почати;
~ се/~ се 1. захбджуватися/заходйтися;
2. розм. чіплятися/причепйтися, присіку-
ватися/присікатися.
захвьрл|я, -нш; -их док.: захвьрлям
(див.).
захвьрля|м недок./захвьрля відкидати/
відкйнути, закидати/закйнути; 0 ~/~ на
бунйщето някого, нещо кидати/кйнути на-
призволяще кого, що.
захитр|ея, -ееш; -ях док.: захитрявам
(див.).
захитрява|м недок. /захитрея розм. ста-
вати/стати хйтрим; розумніти/порозумніти,
розумнішати/порозумнішати; детето за-
хитря дитйна порозумнішала.
захлад|я, -йш; -йх док.: захладявам
(див.).
захладява|м недок./захлаця охолбджу-
вати/охолодйти, остуджувати/остудйти;
вятьрьт захладй вьздуха вітер приніс про-
холоду; ~ се/~ се тільки 3 ос. одн. безос.
холодніти/ похолодніти, холоднішати/похо-
лоднішати.
захлас ч. 1. захват, захоплення; гледам
в ~ дивйтися в захваті; 2. забуття; стбя в
~ стояти в забутті.
захласва|м недок./захласна 1. уражати/
уразйти, приголбмшувати/приголбмшити,
(розм.) ошелешувати/ошелешити; новината
сьвсем го захласна ця новина зовсім йогб
приголомшила; 2. захбплювати/захопйти;
~ се/~ се 1. забуватися/забутися; за
хбплюватися/захопйтися; 2. задивлятися/
задивйтися; 3. розм. (про плач і т. ін.) за-
хбдитися/зайтйся.
захласн|а, -еш; -ах док.: захласвам (див.).
захлбпа|м док.: захлопвам 1 (див.).
захлбпва|м 1 недок./захлбпам починати
стукати/застукати, починати гупати/загу-
пати (у двері, ворота).
захлдпва|м 2 недок./захлопна захлопува-
ти/захлопнути; захлопна врата захлопнути
двері.
захлдпн|а, -еш; -ах док.: захлопвам2
(див.).
захлупа|к ч. мн. -ци крйшка, накривка,
пбкрйшка.
захлупва|м недок./захлупя 1. закривати/
закрйти крйшкою; ~ тенджера закривати
крйшкою каструлю; 2. перевертати/пере-
вернути догорй дном; 3. закривати/закрй-
ти, прикривати/прикрйти; ~ лице с рьце
закривати облйччя руками; 0 ~/~ под
шапката си някого заганяти/загнати на
слизьке кого; ~ се/~ се лягати/лягтй
долілйць.
захлупка ж. див. захлупак.
захлуп|я, -иш; -их док.: захлупвам (див.).
захлупя|м недок. див. захлупвам.
заход ч. діал. захід; ~ на сльнцето за-
хід сонця; 0 ~-сльнце захід (сторона сві-
ту); на (по) ~-сльнце надвечір.
заходва|м недок./заходя починати ходй-
ти/заходйти.
заход|я, -иш; -их док.: заходвам (див.).
захбжда|м недок./зайда захбдити/зайтй,
сідати/сісти; захожда сльнцето сонце захо-
дить (сідає).
захранва|м недок./захраня 1. починати/
почати годувати; 2. .(дитину) починати/
почати підгодовувати; 3. недок. спец, живй-
ти; ~ се живйтися.
захранванес. спец, жйвлення; ~ от елект-
рйческа мрежа жйвлення від електрйчної
мережі; ~ с прав ток жйвлення постійним
током; ~ с топлйво паливне жйвлення.
захран|я, -иш; -их док. захранвам (див.).
зацапа|м док.: зацапвам (див.).
зацапва|м недок./зацапам 1. забруднюва-
ти/забруднйти, замазувати/замазати, зама-
щувати/замастйти; ~ си прьстите с мастй-
зацарувам
233
зачувам
ло забруднювати пальці чорнилом; 2. розм.
починати чалапати/зачалапати.
зацарува|м док,, зацарювати.
зацар|я, -йш; -их док.: зацарявам (див.).
зацарява|м недок./зацаря запановувати/
запанувати; наставати/настати, встанбвлю-
ватися/встановйтися; зацарй тишйна запа-
нувала тйша.
зацвйлва|м недок./за цвйл я починати ір-
жати/заіржати.
зацвйл|я, -иш; -их док.: зацвйлвам (див.).
зацвйля|м недок. див. зацвйлвам.
зацелува|м док. почати цілувати, зацілу-
вати.
зацепва|м недок./зацепя 1. починати/по-
чати колоти; ~ дьрва починати колоти
дрова; 2. розкблювати/розколбти; той за-
цепи дьрвбто до средата він розколов
дерево до половйни.
зацеп|я, -иш; -их док.: зацепвам (див.).
зацепя|м недок. див. зацепвам.
зациментйра|м недок. і док. 1. цементува-
ти/зацементувати; 2. перен. цементувати/
зцементувати, скріплювати/скріпйти, спаю-
вати/спаяти.
зацт»фт|я, -йш; -ях док.: зацьфтявам
(див.).
зацьфтява|м недок./зацьфтя зацвітати/
зацвістй, розцвітати/розцвістй.
зачака|м док.: зачаквам (див.).
зачаква|м недок. /зачакам починати/по-
чати чекати.
зачать|к ч. мн. -ци 1. зародок; 2. перен.
зачаток; зародок; ~-ци на нови форми за-
чатки новйх форм.
зачатьч|ен, -на, -но; -ни зачатковий, за-
родковий; в ~-но сьстояние у зачатко-
вому стані.
зачева|м недок./зачена 1. зачинати/зача-
ти; вагітніти/завагітніти; 2. д і а л. почина-
ти/почати.
зачеква|м недок./зачекна зачіпати/заче-
пйти, торкатися/торкнутися (питання, проб-
леми і т. ін.).
зачекн|а, -еш; -ах док.: зачеквам (див.).
зачен|а, -еш; -ах док.: зачевам (див.).
заченка ж. зачаток, зародок.
зачервен|ея се, -ееш се; -ях се док.: за-
червенявам се (див.).
зачервенява|м се недок./ зачервенея се
червоніти/почервоніти; небето се зачервеня-
ва небо червоніє.
зачерв|я, -йш; -йх док.: зачервявам
(див.).
зачервява|м недок./зачервя робйти/зро-
бйти червоним, примушувати/примусити
червоніти; 0 ~/~ гребена закладати/
закласти за галстук; ~ се/~ се червоні-
ти/почервоніти; ~ се от ерам червоніти
від сорому.
зачерква|м недок./зачеркна закреслюва-
ти/закреслити, перекреслювати/перекре-
слити.
зачеркн|а, -еш; -ах док.: зачерквам (див.).
зачерн|ея, -ееш; -ях док.: зачернявам
(див.).
зачерн|я, -иш; -их док.: зачерням (див.).
зачернява|м недок./зачернея 1. чорніти/
почорніти, ставати/стати чорним; 2. чорні-
тися/зачорнітися.
зачерня|м недок./зачерня 1. чорнйти/по-
чорнйти; 2. перен. чорнйти/очорнйти; об-
мовляти/обмбвити, гудити/обгудити і огу-
дити.
зачерпва|м 1 недок./ зачерпя починати/
почати пригощати; те зачерпиха гостите
вонй почалй пригощати гостей.
зачерпва|м 2 недок./зачерпя зачерпувати/
зачерпнути.
зачерп|я, -иш; -их док.: зачерпвам 1,2
(див.).
зачертава|м недок./зачертая 1. закреслю-
вати/закреслити, перекреслювати/перекре-
слити; 2. починати/почати креслити.
зачерта|я, -еш; -х док.: зачертавам (див.).
зачесва|м недок./зачеша 1. починати че-
сати/зачесати; 2. перен. розм. починати/
почати лупцювати, починати/почати дуба-
сити.
зачест|я, -йш; -йх док.: зачестявам (див.).
зачестява|м недок. /зачестя зачастйти
(док.); починати/почати учащати; мнбго е
зачестйл у дома ни він дуже зачастйв до
нас додому.
зачет|а, -еш; зачетох док.: зачйтам 1,2
(див.).
зачеш|а, -еш; зачесах док.: зачесвам
(див.).
зачисл|я, -йш; -йх док.: зачислявам (див.).
зачислява|м недок./зачисля зараховува-
ти/зарахувати, зачисляти/зачйслити; ~ в
бригада зараховувати у бригаду; 0 ~ нещо
някому доручати що кому.
зачйта|м 1 недок./зачета починати/почати
читати; той седна и зачете вестник він
сів і почав читати газету; ~ се/~ се зачйту-
ватися/зачитатися.
зачйта|м 2 недок./зачета 1. шанувати, по-
важати (недок.); ~ родйтелите си шану-
вати своїх батьків; 2. зарахбвувати/зара-
хувати, врахбвувати/врахувати; ~ заслу-
гите враховувати заслуги; ~-т му тези
годйни за пенсия йому зараховують ці роки
для пенсії.
зачленува|м док. стати членом.
зачува|м недок./зачуя 1. (здалеку) чути/
зачудвам
234
звание
зачути; ~ шум чути шум; 2. р о з м. дізна-
ватися/дізнатися, чути/почути.
зачудва|м недок. /зачудя дивувати/зди-
вувати; това не го зачуди це його не зди-
вувало; ~ се дивуватися/здивува-
тися.
зачуд|я, -иш; -их док.: зачудвам (див.).
зачуден, -а, -о; -и зачудований, здивова-
ний; ~-и очй здивовані очі.
зачука|м док.: зачуквам (див.).
зачуква|м недок./зачукам 1. забивати/
забйти; ~ гвбздеи забивати гвіздкй; 2. по-
чинати стукати/застукати; той зачука с прь-
сти по масата він застукав пальцями по
столу.
зачу|я, -еш; -х док.: зачувам (див.).
зашемет|я, -йш; -йх док.: зашеметявам
(див.).
зашеметява|м недок. /зашеметя приголом-
шувати/приголбмшити.
зашета|м док.: зашетвам (див.).
зашетва|м недок./зашетам починати пб-
ратися/запбратися; тя зашета из кьщи
вона запоралася у хаті.
зашйва|м недок./зашйя 1. пришивати/
пришйти; ~ кдпче на сакб пришивати гуд-
зик до піджака; 2. зашивати/зашйти; ~ ко-
лег зашивати посйлку; ~ рана зашивати
рану; ~ рькав зашивати рукав; 3. почина-
ти/почати шйти; 0 (едйн) шамар да-
вати/дати ляпаса; ~/~ си устата справ-
ляти мовчанку, мовчати/промбвчати.
зашй|я, -еш; -х док.: зашйвам (див.).
зашлев|я, -йш; -йх док.: зашлевявам
(див.).
зашлевява|м недок./зашлевя розм. дава-
ти/дати ляпаса.
зашлевя|м недок. див. зашлевявам.
зашумва|м недок. /зашумя укривати/
укрйти лйстям.
зашум|я, -иш; -их док.: зашумвам (див.).
зашум|я, -йш; -йх док.: зашумявам (див.).
зашумява|м недок./зашумя починати шу-
міти/зашуміти.
зашумя|м недок. див. зашумвам.
защйпва|м недок. /защйпя 1. щипати/
ущипнути; защемляти/защемйти, прищем-
ляти/прищемйти, прищепляти/прищепйти;
ракьт я защйпа її ущипнув рак; защйпа
му рьката на вратата йому прищепйло
руку дверйма; 2. кріпйти/прикріпйти (прй-
щіпками); 3. починати/почати щипати.
защйп|я, -еш; -ах док.: защйпвам (див.).
защйта ж. 1. захист; ~ на дисертацията
захист дисертації; ~ на мира захист мйру;
дружество за ~ на живбтните товарйство
захисту тварйн; тьрся ~ шукати захисту;
2. військ., юр., спорт, оборона, захист; ~-та
на града оборона міста; средства за ~ за-
соби захисту; противохимйческа ~ протихі-
мічна оборона.
защйт|ен, -на, -но; -ни захиснйй; 0 ~ цвят
захиснйй колір; ~-на лйния спорт, захисна
лінія; ~-на реч юр. промова адвоката.
защйтни|к ч. мн. -ци 1. захйснйк; ~ на
родйната захйснйк батьківщйни; 2. юр. за-
хйснйк, оборонець, адвокат; 3. спорт, за-
хйснйк, гравець захисту.
защйтничка ж. захйснйця.
защит|я, -йш; -йх док.: защищавам (див.).
защитява|м недок. див. защищавам.
защищава|м недок./защитя 1. захищати/
захистйти, обороняти/оборонйти; ~ крепост
захищати фортецю; 2. перен. захищати/
захистйти, відстбювати/відстбяти; ~ изве-
стно мнение відстоювати певну думку; ~
свбята чест захищати свою честь; 3. недок.
юр. захищати; 0 ~ дисертация захищати
дисертацію; ~ с гьрдйте си стояти горою.
защб присл. 1. чому; ето ~ ось чому; 2.
навіщо; ~ отйваш в града? навіщо ти ідеш
у місто?; ф ~ не а чому б і ні; йма ~ є під-
стави; няма ~ нема за що, не варто; кой
знає ~ невідомо чому.
защбто спол. тому що.
заявка ж. заявка; ~ за хартйя заявка
на папір.
заявление с. заява; ~ на правйтелството
урядова заява; подавам ~ за отпуск пода-
вати заяву про відпустку.
заяв|я, -йш; -йх док.: заявявам (див.).
заявява|м недок./заявя заявляти/заявй-
ти, робйти/зробйти заяву; ~ в милйцията
заявляти в міліцію.
заядлйв, -а, -о; -и заїдливий.
заяжда|м недок./заям 1. починати/поча-
ти їсти; 2. перен. заїдати/заісти, замучу-
вати/замучити; 3. (про машину, механізм
і под.) заїдати/заїсти; ~ се/~ се заїдати-
ся/заїстися, сварйтися/посварйтися.
заяк ч. див. заерс.
заяква|м недок./заякна міцніти/зміцніти,
здоровіти / поздоровіти, дужчати / подуж-
чати.
заякн|а, -еш; -ах док.: заяквам (див.).
заякч|а, -йш; -йх док.: заякчавам (див.).
заякчава|м недок. /заякча зміцнювати/
зміцнйти, скріплювати/скріпйти; ~ сьтруд-
ничество зміцнювати співробітництво.
заям, заядеш; заядох док.: заяждам
(див.).
звание с. звання; ~ «Герой на социали-
стйческия труд» звання Героя Соціалістйч-
ної Праці; ~ заслужил артйст звання
заслуженого артйста; пбчетно ~ почесне
звання.
звателен
235
звьнкам
звател|ен, -на, -но; -ни лінгв.: ~ падеж
кличний відмінок; ~-на форма клична
форма.
звезд|а ж. 1. зірка, зоря; зірниця; ~ ве-
черница вечірня зоря, зірниця; петольчна
~ п’ятикутна зірка; ориентйране по ~-йте
орієнтування по зірках; 2. перен. зірка,
знаменйтість; ~ на екрана зірка екрану;
0 вярвам в ~-ата си вірити в свою щасливу
зірку (зорю); ~-ата му залязва див. заляз-
вам; ~-ата му изгрява див. изгрявам;
~-й ми светват/светнат пред очйте у мене
іскри з очей сиплються (посйпалися); мор-
ска ~ зоол. морська зірка; опашата ко-
мета; орден «Червена ~» орден Черво-
ної Зірки; падаща ~ метеорйт; пьтеводна
~ провідна зірка (зоря); свалям/сваля ~
-и (те) от небето на някого обіцяти/наобі-
цяти золоті гори кому; (човек) сьс ~ на
челото той, хто народжений під щасливою
зіркою; щастлйва ~ щаслива зірка.
звезд|ен, -на, -но; -ни зоряний; ~-на
нощ зоряна ніч; ~-но небе зоряне небо;
~-ни мьглявинй зоряні туманності,
звек ч. мн. -ове дзенькіт, брязкіт.
звеква|м недок. дзвякати, дзенькати, бряз-
кати, бряжчати.
звенар ч. іст. член політйчного союзу
«Звено».
звено с. ланка; ~ от верйга ланка ланцю-
га; сьединйтелно ~ з’єднувальна ланка;
пионерско ~ піонерська ланка.
звенов|й, -а, -б; -й ланковий; ~ рьково-
дйтел керівнйк ланки, (у знач, ім.) ланко-
вйй.
звеновод ч. ланковйй (у знач. ім.).
звеноводка ж. ланкова (у знач. ім.).
зверйлни|к мн. -ци ч. звірйнець.
зверйлница ж. див. зверйлник.
зверолов|ец мн. -ци ч. звіролов,
звероукротйтел ч. приборкувач, дресиру-
вальник.
звероукротйтелка ж. приборкувачка, дре-
сирувальниця.
зверск|и, -а, -о; -и 1. звірйний, звірячий;
~ рев звірячий рев; ~-а кожа звірйна
шкура (шкіра); 2. перен. звірйний, звірячий;
жорстокий, лютий; ~-о убййство звіряче
вбйвство; 3. перен. звірячий; надмірний;
~ апетйт звірячий апетйт.
зверств|о с. звірство; жорстокість,лютість;
~-а на фашйзма звірства фашйзму.
зверче с. звіря, звірятко, звіреня, зві-
рйнка.
зверщина ж. звірство, жорстокість, лю-
тість.
звер|я се, -иш се; -их се недок. розм.
витріщатися, вилуплюватися, вирячуватися.
звон ч. тільки одн. заст. церковний
дзвін.
звонков, -а, -о; -и: ~-и парй (збірн.)
монета, гроші.
звук ч. мн. і звуци 1. звук; ~-ове
на пиано звуки фортепіано; скброст на зву-
ка швйдкість звуку; мелодйчен ~ мело-
дійний звук; 2. лінгв. звук; гласен (сьгла-
сен) ~ голоснйй (прйголосний) звук.
звуков, -а, -о; -,и 1. звуковйй; ~ сиг-
нал звуковйй сигнал; ~-а вьлна звукова
хвйля.
звукозаглушйтел ч. спец, звукоглушнйк.
звукозапис ч. спец, звукозапис; магнй-
тен ~ магнітний звукозапис.
звукозаписвател|ен, -на, -но; -ни спец, зву-
козаписнйй, звукозапйсувальний; ~ апарат
звукозаписнйй апарат.
звукооператор ч. звукооператор.
звукопйс ч. літер, звукопис.
звукоподражание с. звуконаслідування.
звукоподражател|ен, -на, -но; -ни звуко-
наслідувальний; ~-ни думи звуконаслі-
дувальні слова.
звукопровод|ен, -на, -но; -ни спец, зву-
копровідний; ~-на костица анат. слухо-
ва кісточка.
звукосьчетание с. звукосполучення.
звуч|а -йш; -ах недок. 1. звучати, лунати;
дзвеніти; камбаните ~-ат звучать дзвони;
паркьт ~-й от младежки смях парк дзве-
нйть від молодого сміху; по нйвите ~-ат
песни в полях лунають пісні; 2. перен. зву-
чати; в гласа му ~-еше тревога в його
голосі звучала тривога.
звуч|ен, -на, -но; -ни звучний; мелодійний;
дзвінкйй, гучнйй, голоснйй, лункйй; ~ глас
звучний (гучнйй) голос; ~ езйк звучна
(мелодійна) мова; ~ смях дзвінкйй сміх;
~-на сьгласна лінгв. дзвінкйй прйголос-
ний.
звьн ч. тільки одн. дзвін; дзеньк; дзенькан-
ня, дзеленчання, дзеленькання; ~ на чаши
дзвін келихів (чар).
звьнар ч. звонар.
звьнарница ж. дзвіннйця.
звьнва|м недок./звьнна дзвонйти (час від
часу)/подзвонити; дзенькати/дзенькнути,
дзвякати/дзвякнути; звьннй му потелефона
подзвонй йому по телефону.
звьн|ец ч. мн. -цй дзвоник, дзвінок;
дзвін; бйе вторият ~ дзвенйть (лунає) дру-
гий дзвінок; електрйчески ~ електрйчний
дзвоник; ~-ецьт не работи дзвоник не пра-
цює; учйлищен ~ шкільнйй дзвінок.
звьнйка ж. бот. звіробій.
звьнка|м недок. подзвонювати, подзвя-
кувати, подзенькувати, подзеленькувати.
звьнлйв
236
зеблб
звьнлйв, -а, -о; -и дзвінкйй; ~ глас дзвін-
кйй голос; ~-и чаши дзвінкі келихи.
звьнн|а, -еш; -ах док.: звьнвам (див.).
звьнтеж ч. дзвін; брязкіт, брязкання,
бряжчання; дзенькіт, дзеленчання; ~ на
телефон дзеленчання телефону.
звьнт|я, -йш; -ях недок. дзвеніти; бряж-
чати, брязкати; дзеленчати, дзеленькати,
дзенькати; ~ с шпори бряжчати острога-
ми (шпорами).
звьнче с. 1. дзвіночок; сребьрни ~-та
срібні дзвіночки; 2. бот. дзвоники.
звьнчев, -а, -о; -и який стосується дзвін-
ка.
звьн|ьк, -ка, -ко; -ки див. звьнлйв.
звьн|я, -йш; -йх недок. дзвонйти; дзелен-
чати, дзеленькати, дзенькати; будйлникьт
~-й дзеленчйть будйльник; виж кой ~-й на
вратата поглянь, хто дзвонить у двері; теле-
фбньт ~-й дзвонить телефон.
звяр ч. мн. зверове 1. звір, звірйна;
(розм.) звірюка, звірюга; тварйна; вьлкьт
е страшен ~ вовк — страшнйй звір; 2. пе-
рен. недолюд, недолюдок, нелюд; ф гледам
катб ~ дивйтися вовком.
здани|е с. будйнок; будівля, будова, спо-
руда; кам’янйця; висбки ~-я висотні будйн-
ки; каменно ~ кам’янйця; об щ ест вени
~-я громадські споруди; проектйрам ~-я
проектувати будівлі.
здрав, -а, -о; -и 1. здоровий, дужий; ~
вид здоровий вйгляд; ~ човек дужа людйна;
~-а храна здорова їжа; ~-о сьрце здо-
рове серце; ~-о тяло здорове тіло; 2. справ-
ний; цілий; мотбрьт е ~ мотор справний;
чорапите са ~-и панчохи цілі; 3. міцнйй,
стійкйй; надійний; ~-и врьзки міцні зв’яз-
кй; ~ мост міцнйй (стійкйй) міст; ф ~ и
чйтав живйй і здоровий; ~-а рька тверда
рука; ймам ~-а пбчва под краката си мати
твердйй грунт під ногами.
здравата присл. розм. 1. міцно; сйльно;
хвана ме ~ він міцно ухопйв мене; 2. здоро-
во, добряче, дуже, сйльно; нахраних се ~
я добряче попоїв; ф насолявам/насоля ~
давати/дати перцю (прочухана).
здраве с. здоров’я; желязно ~ залізне
(міцне) здоров’я; закалявам ~-то (си) за-
гартовуватися, зміцнювати [своє] здо-
ров’я; разклащам ~-то (си) підривати
[своє] здоров’я; разстроено ~ розладнане
здоров’я; сьстояние на ~-то стан здоров’я;
ф вземам/взема ~-то на някого підривати/
підірвати здоров’я чиє; ~ да е нічого не
вдієш (поробиш); ймаш мнбго ~ чорта з
два, чорта пухлого, дідька лйсого; Мини-
стерство на нарбдното ~ Міністерство охо-
рони здоров’я; мнбго ~! всього найкращо-
го!; на ~! за здоров’я!; ваше здоров’я’,
будьмо!; пращя от ~ мати квітучий вйгляд;
сьс ~ да го носиш носй на здоров’я; здра-
вей, здравейте вигук здрастуй, здрастуйте,
здорові булй, здоровенькі булй; добрй
день.
здрав|ен, -на, -но; -ни який стосується
здоров’я; ~ центьр центр охорони здоров’я;
~-на служба служба охорони здоров’я;
дом за ~-на просвета будйнок санітарної
освіти.
здравеня|к ч. мн. -ци розм. здоровань,
здоровйло, здоров’яга.
здравенячка ж. здоровуля.
здравеопазване с. охорона здоров’я;
отдел ~ відділ охорони здоров’я.
здравец ч. тільки одн. герань.
здравина ж. міцність, цупкість; ~ на зда-
нието міцність будйнку; ~ на плата цупкість
тканйни.
здравйса|м док.: здравйсвам (див.).
здравйсва|м недок./здравйсам вітатися/
привітатися, здорбватися/поздорбватися,
здорбвкатися/поздорбвкатися; ~ се/~ се
ручкатися/поручкатися (розм.).
здраво присл. 1. міцно, сйльно; вьржа ~
міцно зв’язати; 2. впевнено, певно; 3. р о з м.
дуже, сйльно; ф дьржа ~ а) триматися,
не відступати; б) тримати в кулаці; заста-
вам/застана ~ на краката си спинатися/
зіп’ястйся на ноги; пйпам ~ мати тверду
руку.
здравомйслещ, -а, -о; -и який має здоро-
вий розум (глузд); здорового розуму (глуз-
ду) [людйна].
здравослбв|ен, -на, -но; -ни 1. який сто-
сується здоров’я; ~-но сьстояние стан
здоров’я; отлагам йзпит по ~-ни причйни
відкладати іспит за станом здоров’я; 2. здо-
ровий, корйсний для здоров’я; ~ клймат
здоровий клімат.
здрасти вигук розм. див. здравей.
здрач ч. тільки одн. прйсмерк, сутінь;
(мн.) сутінки, прйсмерки; напівтемрява, пів-
темрява; от сьмване до ~ від світання до
смеркання; падна ~ смеркло (смерклося);
по ~ прйсмерком, надвечір.
здрач |а се, -йш се; -йх се док.: здрачавам
се (див.).
здрачава|м се недок. /здрача се тільки З
ос. одн. безос. сутеніти/засутеніти, смерка-
ти/смеркнути, смеркатися/смеркнутися.
здрачевина ж. прйсмерк, сутінь; (мн.)
прйсмерки, сутінки.
здрач|ен, -на, -но; -ни присмерковий, су-
тінковий, смерковий; похмурий; ~-но небе
похмуре небо.
зеблб с. мішковйна.
зебра
237
земляк
зебра ж. 1. зебра; 2. перен. розм. зебра,
пішохідний перехід.
зев ч. мн. -ове 1. зів, паща; поражение в
лйгавицата на ~-а ураження слизової обо-
лонки зіва; 2. отвір, діра, дірка; щілина;
відтулина; между дьскйте йма ~ між дош-
ками є отвір; 3. лінгв. зіяння, рбззів.
зевзе|к ч. мн. -ци розм. дотепник, жартів-
ник, жартун.
зевзекль|к ч. мн. -ци розм. дотепи, жар-
ти (мн.).
зевзешк|и, -а, -о; -и розм. жартівлйвий,
жартлйвий, жартівний; блазенський, блаз-
нівський.
зеле с. тільки одн. капуста; каца за ~ діж-
ка для капусти; кйсело ~ квашена капуста;
кьлцам ~ шаткувати капусту; салата от
прясно ~ салат зі свіжої капусти; 0 цветно
~ цвітна капуста.
зелев, -а, -о; -и капустяний; ~ лист ка-
пустяний лист; ~-а чорба капусняк.
зелен, -а, -о; -и 1. зелений; ~ сигнал на
светофара зелений сигнал світлофора; ~
цвят зелений колір; 2. зелений, який скла-
дається із зелені; ~-а салата зелений салат;
~-и насаждения зелені насадження; 3. зе-
лений; нестиглий, недостйглий, неспілий,
недоспілий, незрілий, недозрілий; ~-о гроз-
де зелений (нестйглий) виноград; 4. перен.
розм. зелений; недосвідчений, молодйй; ~
младеж зелений (недосвідчений) молодйк;
0 ~ камьк хім. залізний купорос; ~-а гла-
ва молоде та зелене, молодо-зелено; ~-а
улица зелена вулиця; на ~-ата маса в суді,
перед судом; на ~-о купувати, продавати
на пні (на корені); пращам/пратя за ~ хай-
вер някого див. пращам.
зелен|ея, -ееш; -ях недок. зеленіти; наоко-
ло ~-ят ливади навкругй зеленіють левади;
~ се тільки 3 ос. зеленіти, зелен ітися; не-
що се ~-ее на прозореца щось зеленіє на
вікні.
зеленйка ж. назва деяких вічнозелених
рослйн (самшиту, барвінку та ін.).
зеленйкав, -а, -о; -и зеленкуватий, зелену-
ватий; ~-а вода зеленкувата вода.
зеленина ж. збірн. зелень; дворьт е поть-
нал в ~ двір потонув у зелені; украсявам
сьс ~ прикрашати зеленню; 0 парйжка ~
спец, парйзька зелень.
зеленчу|к ч. мн. -ци збірн. овочі; салата
от пресни ~-ци салат із свіжих овочів;
магазин «плодове-зеленчуци» овочевий ма-
газйн; отглеждам ~ вирощувати овочі.
зеленчуков, -а, -о; -и овочевий; ~ паз ар
овочевий базар; ~-а супа овочевий суп; ~-а
градина город.
зеленчукопроизводйтел|ен, -на, -но; -ни
овочівнйцький; ~ колхоз овочівнйцький
колгосп.
зеленчукопроизводство с. овочівнйцтво;
городництво.
зеленяса|м док.: зеленясвам (див.).
зеленясва|м недок./зел енясам 1. плісняві-
ти/запліснявіти; зацвітати/зацвістй; блато-
то зеленясва болото зацвітає; сйренето е зе-
ленясало брйнза запліснявіла; 2. (про мідні
вироби) окйслюватися/окислйтися.
зелка ж. качан (головка) капусти.
зелни|к ч. мн. -ци пиріг з овочевою на-
чйнкою.
земевладел|ец ч. мн. -ци землевласник;,
едьр ~ велйкий землевласник.
земевладелск|и, -а, -о; -и землевлас-
ницький.
земевладение с. землеволодіння; едро ~
велйке- землеволодіння.
земедел|ец ч. мн. -ци 1. землероб, ріль-
нйк; 2. політ, член Болгарського землероб-
ського народного союзу.
земеделие с. землеробство, рільнйцтво..
земеделск|и, -а, -о; -и землеробський,
рільнйцький; сільськогосподарський; ~-а
задруга рільнйцька артіль; трудовокоопе-
ратйвно ~-о стопанство трудове коопера-
тйвне землеробське господарство; ~-и ма-
шини сільськогосподарські машйни/
земекопач ч. землекоп.
зем|ен, -на, -но; -ни 1. земнйй; ~-на кора
земна кора; ~-на ос земна вісь; ~-но кьлбо
земна куля; ~-но притегляне земне тяжін-
ня; 2. землянйй; машйни за ~-ни йзкопи
машйни для землянйх робіт; 3. перен. зем-
нйй; життєвий, реальний; ~-ни грйжи земні
турботи; 0 ~-на пчела джміль; ~-наябьл-
ка бот. соняшник бульбйстий, земляна гру-
ша.
земеползуване с. землекористування.
земетресени|е с. землетрус; вулканйчни
~-я вулканічні землетруси; страдам от ~
страждати від землетрусу.
земетрьс ч. див. земетресение.
земетрьс|ен, -на -но; -ни сейсмічний; ~-на
об ласт область сейсмічної актйвності.
земеустрбйствен, -а, -о; -и землевпоряд-
ний.
земеустройство с. землевпорядження,,
землевпорядкування.
землен, -а, -о; -и 1. землянйй; ~ насип
землянйй насип; 2. земельний; ~ участьк
земельна ділянка.
землище с. землі мн., ділянка землеко-
ристування (села, колгоспу).
земля|к ч. мн. -ци земляк, краянин, співвіт-
чйзник; те се оказаха ~-ци вйявилося, що
вонй землякй.
землянка
238
зйнвам
землянка ж. землянка; войнйците по-
чйваха в ~-та солдати відпочивали в зем-
лянці.
землячество с. земляцтво.
землячка ж. землячка, краянка; співвіт-
чйзниця.
земляшк|и, -а, -о; -и земляцький.
земновбд|ен, -на, -но; -ни зоол. земновод-
ний; ~-ни у знач. ім. земноводні.
зем|я ж. 1. астр.: Земята Земля; Земята
се вьртй около Сльнцето Земля обертаєть-
ся навколо Сонця; 2. земля, грунт; колек-
тивизация на ~-йте колективізація земель;
копая ~ копати землю; плодорбдна ~ ро-
дючий грунт; раббтна ~ оброблювана зем-
ля; рбхкава ~ пухкйй грунт; целйнни ~-й
цілйнні землі; 3. земля, край, країна; роди а
~ рідний край; откривател на далечин ~-й
відкривач далеких земель; 0 издьн ~ намй-
рам з-під землі діставати; изчезвам/изчезна
вдьн ~ провалюватися/провалйтися крізь
землю; между небето и ~-ята між небом
і землею; обетбвана ~ земля обітована.
зенгйя ж. заст. стремено.
зенйт ч. 1. астр. зеніт; сльнцето е на зенй-
та сонце знаходиться в зеніті; 2. перен. зе-
ніт; вершйна; той е в ~-а на славата си
він перебуває в зеніті (на вершйні) слави.
зенйт|ен, -на, -но; -ни 1. астр. зенітний;
~-но разстояние зенітна віддаль; 2. військ.
зенітний; ~-но орьдие зенітка.
зенйтчи|к мн. -ци зенітник.
зенйца ж. зінйця; 0 пазя катб ~-та на
окбто берегтй як зінйцю ока.
зер присл. розм. невже, та хіба ж; ~ ти не
можеш та хіба ж ти не можеш.
зестра ж. прйдане, посаг; (заст.) віно;
мома с голяма ~ дівчина з велйким
посагом.
зет ч. мн. -ьове зять; 0 приведен ~ прий-
мак.
зетьов, -а, -о; -и зятів; ~-и роднйни ро-
дичі зятя.
зефйр ч. 1. поет, зефір, легіт; вітерець;
~ ме гали вітерець мене голубить; 2. (тка-
нина) зефір.
зехтйн ч. тільки одн. маслйнова олія; 0
вьрвй ми катб по ~ у мене все йде як по
маслу.
зехтйнен, -а, -о; -и якйй стосується маслй-
нової олії; ~-о петнб пляма від маслйнової
олії.
зехтйнов, -а, -о; -и див. зехтйнен.
зе|я, -еш; -ях недок. 1. зяяти; вратата
~-е двері зяють; раната ~-е рана зяє; 2.
позіхати.
зигзаг ч. зигзаг; (розм.) кривуля; движй
се на ~ рухайся зигзагом.
зйд ч. мн. -ове мур; кьщата е оградена
с висок ~ дім огороджений високим му-
ром.
зйда|м недок. 1. мурувати; ~ стена муру-
вати стіну; 2. перен. будувати, створювати;
нйе ~-ме нашето бьдеще ми будуємо наше
майбутнє.
зидар ч. 1. муляр; майстор ~ майстер-
муляр; 2. перен. творець, будівнйк, будівнй-
чий.
зидарй|ен, -йна, -йно; -йни будівельний; ~
материал будівельний матеріал.
зидарйя ж. 1. кам’янйця; мурована будів-
ля; 2. мурування, кладка; тухлена ~ цегля-
не мурування.
зидарск|и, -а, -о; -и якйй стосується
муляра; ~ раббтник муляр.
зйма ж. зима; сред ~ посеред зимй; су-
рова ~ сувора зима.
зимбйл ч. див. зюмбюл.
зйме присл. взймку, зимою; 0 ~-лете
зимою і літом, цілий рік.
зйм|ен, -на, -но; -ни зимовий; ~ спорт
зимовий спорт; ~-на вечер зимовий вечір;
~-но пал то зимове пальто; 0 ~-ни посеви
озимина.
зймнй|к ч. мн. -ци погріб; льох; підвал;
склеп; слезнй в ~-ка да изнесеш дьрва! по-
лізь-но у підвал, вйнеси дров!
зимнина ж. запас (припас) продуктів на
зйму; той си пригбтви ~ він зробйв собі
запас на зйму.
зймница ж. озимина; ~-та изкласи ози-
мина заколосйлася.
зимнйч|ен, -на, -но; -ни погрібнйй; льо-
ховйй; підвальний.
зимовище с. 1. запас (припас) продуктів
на зйму; 2. зимівля.
зимбрличав, -а, -о; -и мерзлякуватий;
~-о дете мерзлякувата дитйна.
зимбрничав, -а, -о; -и див. зимбрличав.
зимува|м недок. зимувати; прелетните
птйци ~-т в тбплите странй перелітні пта-
хй зимують в теплих краях.
зимьс, зимьска присл. цієї зимй; взймку;
~ беше мнбго студено цієї зимй було дуже
холодно.
зйн|а, -еш; зйнах док.: зйнвам (див.).
зйнва|м недок. /зйна 1. відкривати/відкрй-
ти, розтуляти/розтулйти (рота, пащу);
(розм.) роззявляти/роззявити; зинй да ти
вйдя гьрлото відкрйй рота, щоб я побачив
твоє горло; тя зйна, но не можа да прого-
вори вона розтулйла рот, але не змогла заго-
ворйти; 2. розверзатися/розверзнутися /
розверзтися; прбпаст зйнеше пред нас
безодня розверзалася перед нами; 3. перен.
розм. витріщатися/вйтріщитися; (рот) роз-
зифт
239
злодеяние
іявляти/роззявити, розкривати/розкрйти;
какво сте зйнали по мене? чого ви вйтріщи-
лися на мене? 4. перен. розм. накидатися/
накйнутися, нападатися/напастися, наскі-
пуватися/наскіпатися, напускатися/напу-
стйтися.
зифт ч. тільки одн. 1. кам’яновугільна
смола, вугільний (вуглянйй) пек; 2. асфальт.
зифтбса|м док,.: зифтосвам (див.).
зифтосва|м недок./зифтосам 1. просмолю-
вати/просмолйти; 2. асфальтувати/заас-
фальтувати.
зияфет ч. з а с т. частування; бенкет, бан-
кет, учта.
злак ч. мн. -ове зелена рослйна; (збірн.)
зелень.
златар ч. 1. золотар, ювелір; 2. торговець
юлотйми та срібними вйробами.
златарница ж. ювелірна майстерня.
златарск|и, -а, -о; -и ювелірний; ~ мага-
зйн ювелірний магазйн; ~-и везнй ювелірні
терезй.
злат|ен, -на, -но; -ни 1. золотйй; ~ медал
золота медаль; ~ прьстен золота каблуч-
ка, золотйй перстень; ~ пяськ золотйй
пісок; ~-на есен золота осінь; ~-на монета
золота монета; кнйга сьс ~-на подвьрзйя
кнйжка із золотою палітуркою; ~-носьдьр-
жание на парйчната единйца золотйй вміст
грошової одинйці; 2. перен. золотйй; доро-
гоцінний; прекрасний; ~ човек золота лю-
дйна; губя ~-но време губйти дорогоцінний
час; 3. перен. золотйй; талановйтий; умі-
лий; майстерний; ~-но перо майстерне
(золоте) перо; ~-ни рьце золоті руки; 0
~ век золотйй вік; ~ дьжд золотйй дощ;
~-на мйна золоте дно; ~-на сватба золоте
весілля; ~-на среда (средйна) золота се-
редина; ~-ното руно золоте руно; ~-ни ти
уста! золоті слова! обещавам/обещая ~-ни
планинй обіцяти/наобіцяти золоті гори.
златйра|м недок. і док. золотйти/позоло-
тйти.
златйст, -а, -о; -и золотйстий.
златка ж. кунйця.
злато с. золото; грйвна от чйсто ~ брас-
лет із щйрого золота; мьлчанието е ~ мов-
чання — золото; самоковско ~ самовар-
не золото; черно ~ вугілля.
златокос, -а, -о; -и золотокосий, золото-
волосий; ~-о момйче золотокоса дівчина.
златонос|ен, -на, -но; -ни золотоносний;
~ пяськ золотоносний ПІСОК.
златотьрсач ч. золотошукач, старатель.
злат|я, -йш; -йх недок. золотйти.
злач|ен, -на, -но; -ни поет, зелений.
зле присл. погано; зле, кепсько; негаразд,
недобре, негарно; работите му вьрвят ~ у
нього кепські справи; ти постьпваш ~ ти
вчиняєш (дієш) погано; той учи ~ він
вчйться погано; 0 ~ сьм а) погано себе
почувати; б) кепські справи; ~ сьм с някого
мати погані стосунки з ким; ~ сьм с нещо
кепські (погані) справи з чим; от ~ по ~
гірше нікуди; тблкова по-~ тим гірше.
злепостав|я, -иш; -их док.: злепоставям
(див.).
злепоставя|м недок./злепоставя компро-
метувати /скомпрометувати.
злин|а ж. 1. злість, злоба, злостйвість,
злослйвість; 2. зло, лйхо; правя ~-й запо-
діювати зло (лйхо); 0 от две ~-й за пред-
почйтане е по-малката з двох бід виби-
рають меншу.
зло с. 1. зло; борба сьс ~-то боротьба
зі злом; ~ нйкому не правя я зла нікому не
чиню; 2. лйхо, біда, нещастя; ~ го сполетя
з ним трапилось лйхо; 0 кореньт на ~-то
корінь зла; всяко ~ за добро лйхо не без
добра; да те забрави ~-то! всього найкра-
щого!
злоба ж. злість, злоба, злостйвість, злос-
лйвість; задьхвам се от ~ задихатися
від злості; изпйтвам ~ відчувати злобу;
0 ~-та на деня злоба дня.
злоб|ен, -на, -но; -ни 1. злоблйвий, зло-
бйвий; ~ човек злоблйва людйна; 2. злий,
злобний; ~-на усмйвка зла (злобна) по-
смішка.
злободнев|ен, -на, -но; -ни злободенний;
~ вьпрос злободенне питання.
зловещ, -а, -о; -и зловісний, лиховісний;
~-о предчувствие зловісне передчуття.
зловйд|я се, -иш се; -их се недок. тільки
З ос. одн. безос. здаватися підозрілим.
зловон|ен, -на, -но; -ни смердючий, смер-
дячий, сморідний; ~-ни изпарения смердючі
вйпари.
зловоние с. сморід.
зловред|ен, -на, -но; -ни шкідлйвий;
(розм.) вредний, зловредний; ~-на пропа-
ганда шкідлйва пропаганда.
злоде|ец ч. мн. -йци див. злодей.
злоде|й ч. злодій; злочйнець, лиходій;
~-ят е хванат на местопрестьплението*
злодія схопйли на місці злочину.
злодейка ж. злодійка, злочйнниця, лихо-
дійка.
злодейск|и, -а, -о; -и злодійський; лихо-
дійський, злочйнницький; злочйнний; ~
план злочйнний план; убйт от ~-а рька
убйтий злодійською рукою.
злодейство с. лиходійство, злочйнство;
злочин; нечувано ~ нечуваний злочин.
злодействува|м недок. лиходіяти.
злодеяние с. див. злодейство.
злодумен
240
зльчен
злодум|ен, -на, -но; -ни лихослівний.
злоезйч|ен, -на -но; -ни див. злодумен.
злоезйчие с. лихослів’я.
злоезйчни|к ч. мн. -ци лихослов.
злоезйчница ж. лихословка.
зложелател ч. недоброзйчлйвець, непри-
хйльник; ворог; ти ймаш едйн ~ у тебе
є недоброзйчлйвець.
зложелател|ен, -на, -но; -ни недоброзйч-
лйвий,незичлйвий, неприхйльний; ворожий;
~-на критика недоброзйчлйва крйтика;
~-ни намерения ворожі наміри.
зложелателка ж. недоброзйчлйвиця, не-
прихйльниця; ворог (про жінку).
зложелателск|и, -а, -о; -и недоброзйчлй-
вий.
злокачествен, -а, -о; -и мед. злоякісний;
~ тумор злоякісна пухлйна.
злокоба ж. лихе віщування, провіщення,
передвістя.
злокоб|ен, -на, -но; -ни зловісний, лихо-
вісний; ~-на вест лиховісна звістка; ~-на
лйчност зловісна особа.
зломйслен, -а, -о; -и зловмйсний; ~-а
жена зловмйсниця.
зломйслени|к ч. мн. -ци зловмйсник.
зломйсленица ж. зловмйсниця.
злонамерен, -а, -о; -и зловмйсний; ~-а
постьпка зловмйсний вчйнок; ~-и планове
зловмйсні плани.
злонрав, -а, -о; -и див. злонравен.
злонрав|ен, -на, -но; -ни лихйй, недобрий;
~ човек лиха (недобра) людйна.
злонравие с. лиха (непутяща) вдача.
злопамет|ен, -на, -но; -ни злопам’ятний,
злопам’ятливий; пам’ятлйвий; той е много
~ він дуже злопам’ятний.
злополукаж. нещасний (нещаслйвий) вй-
падок; аварія; застраховка срещу ~ стра-
хування від нещасного вйпадку; ~ при ра-
бота вьв фабрика нещасний вйпадок на
фабриці; трамвайна ~ трамвайна аварія.
злополуч|ен, -на, -но; -ни 1. нещаслйвий;
бідолашний, сердешний; ~ край нещаслй-
вий кінець; 2. невдалий, невдатний; ~-на
тьрговйя невдала торгівля.
злополучие с. див. злополука.
злорад, -а, -о; -и злорадий, злорадний,
злорадісний; зловтішний; ~ човек зловтіш-
на людйна.
злорад|ен, -на, -но; -ни злорадий, зло-
радний, злорадісний, зловтішний; ~-на
усмйвка злорадна усмішка.
злорадствува|м недок. зловтішатися, зло-
радіти.
злоречйв, -а, -о; -и злоязйкий, лихослів-
ний; ~-и сьседи лихослівні сусіди.
злослов|я, -иш; -их недок. лихословити,
злословити; ~ по адрес на някого лихо-
словити на адресу кого.
злост ж. злість; злоба; изпьлнен сьс ~
сповнений злості.
злост|ен, -на, -но; -ни злісний; ~ враг
злісний ворог; ~-ни думи злісні слова.
злостор|ен, -на, -но; -ни шкіднйцький,
шкідлйвий.
злосторни|к ч. мн. -ци лиходій, шкіднйк,
зловредний чоловік.
злосторница ж. лиходійка, шкіднйця,
зловредна (вредна) жінка.
злосторнич|а, -иш; -их недок. шкодити,
чинйти шкоду.
злосторническ|и, -а, -о; -и шкіднйцький;
лиходійницький.
злосьрдеч|ен, -на, -но; -ни немилосердий,
немилосердний, жорстокий.
злотвор|ен, -на, -но; -ни 1. шкіднйцький;
злочйнний, лиходійний; ~-на постьпка
шкіднйцький вчйнок, шкода; 2. шкідлйвий,
несприятливий; ~-но вьздействие несприят-
ливий (шкідлйвий) вплив.
злоумйшлен, -а, -о; -и зловмйсний, зло-
чйнний; ~-о престьпление зловмйсний зло-
чин.
злоупотреб|а ж. зловживання, надужи-
вання; вьрша ~-и зловживати; осьден за
~ засуджений за зловживання; служебна
~ зловживання службовим становищем.
злоуст, -а, -о; -и див. злоречйв.
злочест, -а, -о; -и бідолашний, злощас-
ний; нещаслйвий, нещасний; ~-а сьдба
злощасна доля; ~-о сираче бідолашний си-
рота.
злочест|ен, -на, -но; -ни див. злочест.
злочестина ж. 1. недоля, нещастя; без-
талання; живея в ~ бідувати; 2. біда, лйхо;
еполет я го ~ його спіткало лйхо.
злочестни|к ч. мн. -ци (розм.) бідолаха,
сіромаха, сірома, сердега, нетяга; горопаха,
неборак, този ~ заслужава сьстрадание
цей бідолаха вартий співчуття.
злочестница ж. (розм.) бідолаха, сірома,
сердега, горопаха.
злощастни|к ч. мн. -ци див. злочестник.
злояд, -а, -о; -и вередлйвий, перебірли-
вий, примхлйвий (до їжі); ~-одете вередлй-
ва (примхлйва) до їжі дитйна; дитйна, яка
погано їсть.
зльч ж. 1. жовч; 2. перен. жовч; злоба,
злість; всяка негова дума дйша ненавист и
~ кожне його слово дйхає ненавистю і
жовчю.
зльч|ен, -на, -но; -ни 1. жовчний; 2. перен.
жовчний, ущйпливий, уїдливий, дошкуль-
ний; ~-ни думи дошкульні (жовчні) сло-
ва.
зльчка
241
знача
зльчка ж. 1. жовч; 2. перен. назва
деяких рослин, гірких на смак.
змеев, -а, -о; -и фольк. зміїний; змійбвий,
зміевий; ~-о кладенче зміїний колодязь.
змейца ж. фольк. дружйна змія, зміїха;
0 сабя ~ гостра тонка шабля.
зме|й ч. мн. -еве і -нове фольк. змій, дра-
кон; ~ горянин змій Горйнич; крилат ~
крилатий змій; бгнен ~ вогняний дракон.
змейск|и, -а, -о; -и зміїний; ~-о свьртали-
ще зміїне кубло.
змййск|и, -а, -о; -и зміїний; гадючий, га-
дючин; ~-а отрбва зміїна отрута; 0 ~-и
езйк злий язик; ~-а трева бот. вероніка
дібровна; -о гнездо зміїне кубло; ~-омля-
ко бот. чистотіл; ~-и хурки бот. хвощ
польовйй.
змнорка ж. іхт. вугор.
змия ж. мн. змйи 1. змія; гадюка; отрбв-
на ~ отруйна змія; 2. перен. (про людину)
змія, гадюка; 0 бьлвам змйи и [зелени]
гущери див. бьлвам; дьржа (ймам) ~ в
пазвата си вигрівати гадюку (гадину) в па-
зусі (за пазухою); се е свйла в кесйята
му у нього взймку снігу не допросишся;
~ усбйница змія підколбдна; очилата ~
очкова змія.
змиярни|к ч. мн. -ци 1. гадючник, зміїне
кубло; 2. перен. холодне приміщення, льох.
зна|ен, -йна, -йно; -йни відомий, знаний.
зна|к ч. мн. -ове і -ци 1. знак; математй-
чески ~-ци математйчні знаки; опознава-
телни ~-ци розпізнавальні (пізнавальні)
знаки; отличйтелни ~-ци розрізнювальні
знаки; парйчен ~ грошовйй знак; препина-
телен ~ лінгв. розділовий знак; пьтни ~-ци
дорожні (шляхові) знаки; 2. знак, сигнал;
давам ~ за вьстание подавати сигнал до
повстання; той правеше ~-ци с рька він
робйв знаки рукою; 3. прикмета, знак; лот
~ погана прикмета; 4. знак, ознака; вйяв;
мьлчанието е ~ на сьгласие мовчання —
ознака згоди; под ~-ка на борбата за мир
під знаком боротьбй за мир; приемете това
в ~ на дружба прийміть це на (у, в) знак
дружби; () вбден ~ водянйй знак; дьржа-
вен ~ за качество державний знак якості;
поставям/поставя ~ на равенство ставити/
поставити знак рівності.
зна|м, -еш; -ях недок,. див. зная.
знаме с. мн. знамена 1. прапор, стяг;
(рідко) знамено; ~ на професионален сьюз
прапор професійної спілки; издйгам ~-то
підіймати стяг; национално ~ національний
прапор (стяг); прехбдно червено ~ пере-
хіднйй червоний прапор; 2. перен. прапор,
гасло, програма; свободата е наше ~ в бор-
бата свобода — наш прапор у боротьбі;
0 вдйгам бяло ~ капітулювати, здава-
тися; дьржа (издйгам) високо ~-то на нещо
тримати (підносити) вйсоко прапор чого,
який; под ~-то на нещо під прапором чого,
яким; свйвам/свйя знаменита складати/
скласти зброю, припиняти/припинйти бо-
ротьбу; свйквам/свйкна под знамената скли-
кати/склйкати під прапорй; об’єднувати/
об’єднати.
знаменател ч. мат. знаменник; 0 при-
веждам/приведа под (кьм) общ ~ зводи-
ти/звестй до спільного знаменника.
знаменател|ен, -на, -но; -ни 1. знаменний;
~-но сьбйтие знаменна подія; 2. лінгв.
повнозначний; ~-на дума повнозначне
слово.
знаменне с. знамення, прикмета, озна-
ка; сймвол; ~ на времето знамення (прик-
мета) часу (епохи).
знаменйт, -а, -о; -и знаменйтий, славет-
ний, славнозвісний, славний; ~ художник
знаменйтий художник (маляр).
знаменйтост ж. 1. знаменйтість, слава,
славетність; знаменитостта му расте от годй-
на на година його слава росте з року в
рік; 2. знаменйтість, славнозвісна людйна;
той е голяма ~ він — велйка знаменй-
тість.
знаменос|ец ч. мн. -ци прапороносець,
знаменбска ж. прапороносець (про жінку).
знаменува|м недок. знаменувати; позна-
чати; свідчити, засвідчувати; відзначати;
това открйтие знаменува нов етап в наука-
та це відкриття знаменує новйй етап у
науці.
знани|е с. 1. знання; добйвам ~-я набу-
вати знань; притежавам обшйрни ~-я воло-
діти велйкими (широкими) знаннями; 2. мн.
-я знання; наука; тази ббласт на ~-ята е
твьрде интересна ця галузь знань дуже
цікава; () довеждам/доведа до ~ довбди-
ти/довестй до відома.
знат|ен, -на, -но; -ни 1. знатний; видат-
нйй, визначнйй; уславлений;~ учен визнач-
нйй вчений; ~-на тькачка знатна ткаля;
2. знатний, який належить до знаті; ~ род
знатний рід.
знахар ч. знахар, ворожбйт; (заст.) знат-
нйк, шептун.
знахарка ж. знахарка, ворожбйтка, баба;
(заст.) знатнйця, шептуха.
знач|а, -иш; -их недок. 1. значити, озна-
чати; какво ~-и това? що це значить? как-
вб ~-и тази дума? що означає це слово? 2.
значити, свідчити про щось, означати; ~-и
ли това, че драмата е слаба? чи свідчить
це, що драма слабка (невдала)? 3. тільки
З ос. одн. безос. такйм чйном, отже.
значение
242
зор її
значение с. 1. значення; зміст; ~ на дума
значення слова; преносно ~ переносне
значення; 2. значення; важливість, вага;
йма ~ має значення (вагу); няма ~ не має
значення; придобйва ~ набуває значення
(ваги).
значим, -а, -о; -и значущий; ~-и вели-
чини значущі величини.
значйтел|ен, -на, -но; -Ни 1. значнйй, ве-
лйкий, ~ принос в наук а та значнйй внесок
у науку; ~-на сума велйка сума; 2. знач-
нйй, важлйвий, визначнйй; ~-ни сьбйтия
важлйві (визначні) події.
значка ж. значок; бригадйрска ~ значок
студентського будівельного загону.
значкйст ч. розм. значкйст, значківець,
значкйстка ж. розм. значкйстка.
зна|я, -еш; -ях недок. 1. знати; ~ чужди
езйци знати іноземні мови; тя ~-е адреса
на магазйна вона знає адресу магазйну; 2.
уміти; не ~ да плета не уміти плестй; те
~-ят да готвят вонй уміють куховарити;
3. знати, бути знайомим; ~-еш ли директо-
ра? ти знаєш директора?; 0 бог ~-е какьв
див. бог; дявол ~-е див. дявол; дявольт си
~-е работата див. дявол; едйн господ ~-е
див. господ; ~ и две и двеста див. две;
~ мярка знати міру; ~ на ум знати назу-
бок; ~ си думата с някого знаходити спільну
мову з ким; ~ си мястото знати своє місце;
~ си работата розумітися на чому; ~ це-
ната на някого, нещо знати ціну кому, чому;
и гаргите ~-ят това див. гарга; както си
~ а) на власний розсуд; б) як слід; як поло-
жено; кой ~-е а хто його знає.
зно|ен, -йна -йно; -йни спекбтлйвий, жар-
кйй; ~-йно лято спекбтлйве літо.
зно|й ч. мн. -еве спека, спекота.
зоб ж. зерновйй корм, фураж.
зоба|м недок. клювати, дзьобати.
зобва|м недок./зобна клювати (час від
часу)/клюнути, дзьобати (час від часу)/
дзьобнути; ~ грозде їсти виноград (ягоду
за ягодою).
зобн|а, -еш; -ах док.: зобвам (див.).
зобница ж. торба, у якій дають зерно
коням.
зоб|я, -йш; -йх недок. давати, закладати,
засипати (фураж худобі); трябва да
~-йм конете слід погодувати коней.
зов ч. тільки одн. заклик, поклик; ~ за
борба заклик до боротьбй.
зов|а, -еш; -ах недок. 1. клйкати; гукати;
те напразно го ~-яха вонй даремно його
клйкали; 2. запрошувати, клйкати; ~ гости
клйкати гостей; ~ свидетели запрошувати
свідків; 3. звати; ~-ат го Хрйсто його
звуть Хрйсто.
зограф ч. заст. іконопйсець; ~-и от
атонската школа іконопйсці афбнської
школи.
зографйса|м док.: зографйсвам (див.).
зографйсва|м недок./зографйсам заст.
розпйсувати/розписати церкву; малювати/
намалювати ікони.
зографйя ж. заст. іконопис.
зографск|и, -а, -о; -и заст. іконопйсний;
який стосується іконопйсця; ~ занаят ре-
месло іконопйсця.
зодиа|к ч. мн. -ци астр. зодіак.
зодиакал|ен, -на, -но; -ни астр. зодіакаль-
ний; ~ знак знак зодіаку.
зодия ж. 1. знак зодіаку; 2. перен. доля;
такава му е ~-та така вже його доля; 3.
перен. розм. баламут; той е голяма ~ він —
велйкий баламут.
зола ж. іст. монета вартістю 15 стотйнок.
зона ж. зона, смуга; пояс; в ~-та на ббй-
ните действия в зоні бойовйх дій; гранйч-
на ~ прикордонна смуга; забранена ~
заборонена зона; климатйческа ~ кліматйч-
ний пояс; окупйрана ~ зона окупації.
зонал|ен, -на, -но; -ни зональний; ~ тур-
нйр зональний турнір.
зооло|г ч. мн. -зи зоолог.
зоологйч|ен, -на, -но; -ни див. зоологй-
чески.
зоологйческ|и, -а, -о; -и зоологічний; ~
институт інститут зоології; ~-а градйна
зоологічний сад (парк), зоопарк.
зоология ж. зоологія.
зооложк|и, -а, -о; -и зоологічний; ~-и
проучвания зоологічні дослідження.
зоотехнй|к ч. мн. -ци зоотехнік.
зоотехника ж. зоотехніка, зоотехнія.
зоотехнйческ|и, -а, -о; -и зоотехнічний;
~-и правила зоотехнічні правила.
збр ч. мн. -ове 1. прймус, насйльство;
сьс ~ нйщо не става прймусом (сйлою)
нічого не досягнеш; 2. зусйлля, напруга; кло-
піт; голям ~ си дадоха вонй завдалй собі
багато клопоту; 3. потреба, необхідність;
вйди се, че йма ~, та бьрза певно він має
потребу, тому і поспішає; 0 вйждам се/
вйдя се в (на ~ сьм) опинятися/опи-
нйтися в скрутному становищі; на (за) ~-за-
ман на (про) всяк (всякий) вйпадок, на
чорний день; с голям ~ з гріхом пополам;
(хич) не ми е мене це анітрохи не
хвилює.
зор|а ж. 1. ранкова зоря; світанок, сві-
тання; ~-ата се появяваше з’являлась ран-
кова зоря; станахме в ~-й ми встали на
світанку; шетам от ~-й до кьсна вечер по-
ратися з раннього ранку до пізнього вечора;
2. перен. зоря; ~-ата на социалйзма и
зоркост
243
зьбя
свободата изгрява сходить зоря соціалізму і
свободи.
зоркост ж. зіркість.
зорнйцаж. зоряниця, вранішня (ранішня)
зоря (зірниця); ~-та се вйжда още на не-
босклона на обрії ще видніється вранішня
зоря.
збр|ьк, -ка, -ко; -ки зіркий, гострозорий;
пильний, уважний, гострий; ~ поглед пиль-
ний погляд.
зор|я (се),-йш (се); -йх (се) недок. тільки
З ос. одн. безос. світати, зоріти, сходити;
зората зорй сходить ранкова зоря.
зр|а, -еш; -ях недок. поет, (заст.) зріти;
дивитись.
зра|к ч. мн. -ове і -ци промінь світла.
зрелище с. видовище, видовисько.
зрелост ж. 1. зрілість, дозрілість, спілість,
достиглість, стиглість; восьчна ~ воско-
ва стиглість; експортна ~ на домати ек-
спортна стиглість помідорів; 2. перен. зрі-
лість; политйческа ~ політична зрілість;
фсвидетелство за ~ атестат зрілості.
зрелост|ен, -на, -но; -ни якйй пов’яза-
ний із закінченням середнього учбового
закладу; ~ йзпит іспит на атестат зрілості,
випускний іспит; ~-на комйсия комісія, яка
приймає іспити на атестат зрілості.
зрелостни|к ч. мн. -ци випускник се-
редньої школи, абітурієнт.
зрелостница ж. випускниця середньої
школи, абітурієнтка:
зрение с. зір; ~-то му е отелабнало у
нього погіршився зір; 0 поле на ~ поле
зору; ьгьл на ~-то кут зору.
зр|ея, -ееш; -ях недок. 1. дозрівати, спіти,
достигати, стигнути; спіліти; черешите
~-еят кьм края на май черешні дозрі-
вають на кінець травня; 2. перен. зріти,
дозрівати; формуватися; ~-ее план зріє
(дозріває) план; 3. перен. зріти; розвивати-
ся; мужніти.
зрйтел ч. глядач.
зрйтел|ен, -на, -но; -ни 1. зоровий; ~ нерв
зоровий нерв; ~-на памет зорова пам’ять;
2. якйй стосується глядачів; ~-на зала
зал (зала) для глядачів; 3. підзбрнйй; ~-на
трьба підзорна труба; 0 ~-но поле поле
юру.
зрйтелка ж. глядачка.
зрьнце с. мн. зрьнца зернятко, зерня,
юрнйнка, зеренце; ф ~ от йстина крйхта
(зерно) істини; ~ подозрение крапля сум-
ніву.
зрял, -а, -о; зрели 1. стйглий, достйглий,
спілий; доспілий; зрели ягоди стйглі сунй-
ці; 2. перен. зрілий; ~ ум зрілий розум;
^-а вьзраст зрілий вік.
зубрач ч. розм. зубрій, зубрйло.
зубрачка ж. розм. зубрійка, зубрйло.
зубр|я, -иш; -их недок. розм. зубрйти,
визуджувати, товктй.
зуб|ьр ч. мн. -ри зубр.
зулум ч. розм. розбій; грабіж, грабу-
нок.
зумер ч. зумер.
зурла ж. морда, рйло; (розм.) пйсок.
зурлест, -а, -о; -и мордатий, з велйкою
мордою.
зьб ч. мн. зьбй 1. зуб; мйя си зьбйте
чйстити зуби; млечен ~ молочний зуб; паста
за зьбй зубна паста; пломбйрам ~ пломбу-
вати зуб; предни зьбй передні зуби; четка за
зьбй зубна щітка; 2. зубець, зубок; ~ на
трибн зубець пйлки; 0 вьорьжен до зьбй
озброєний до зубів; ~ сьс ~ не мога да
сьбера зуб на зуб не попадає; ймам ~ на
някого-мати зуб на (проти) кого; не обел-
вам/няма да обеля ~ ні пари з уст; носи си
душата в зьбйте тільки живйй і теплий,
тільки душа в тілі; през зьбй крізь зуби;
точа зьбй див. точа.
зьбат, -а, -о; -и 1. зубатий, зубастий;
2. зубчастий, зубчатий; 3. перен. розм. зу-
батий, зубастий; гострий на язйк; 0 ~-о
сльнце розм. зимове сонце.
зьб|ен, -на, -но; -ни 1. зубнйй; ~ нерв
зубнйй нерв; ~-на болка зубнйй біль; 2. зуб-
частий, зубчатий; ~-но колело шестірня;
0 ~ камьк зубнйй камінь; ~-ни сьгласни
лінгв. зубні прй голоси і.
зьбер ч. 1. стрімчак; бескид; скеля; 2.
вершйна, шпиль, пік.
зьбест, -а, -о; -и 1. зубатий, зубастий;
~-о куче зубастий собака; 2. зубчастий,
зубчатий; ~ край зубчатий край.
зьб|ец ч. мн. -цй зубець, зубок; ~ на гре-
бен зубець гребінця; ~ на колело зубець
колеса.
зьбобол ч. зубнйй біль.
зьболекар ч. стоматолог, зубнйй лікар;
отйвам при ~-я ітй до стоматолога.
зьболекарка ж. стоматолог, зубнйй лікар
(про жінку).
зьболекарск|и, -а, -о; -и стоматологічний;
~ кабинет кабінет стоматолога, стомато-
логічний кабінет.
зьболечеб|ен, -на, -но; -ни стоматологіч-
ний; ~-но отделение стоматологічне відді-
лення.
зьботехнй|к ч. мн. -ци зубнйй технік.
зьботехнйческ|и, -а, -о; -и зубопротез-
ний.
зьбчат, -а, -о; -и зубчастий, зубчатий;
~-а железница фунікулер.
зьб|я се, -иш се; -их се недок. 1. скалити-
зьзна
244
игла
ся, вискалюватися, вискалятися, вищиряти-
ся, вишкірятися, вишкірюватися; 2. перен.
огризатися, вишкірятися.
зьзн|а, -еш; -ах мерзнути, мерзти; трем-
тіти (від холоду); те цяла нощ ~-аха
под открйто небе всю ніч вонй тремтіли про-
сто неба.
зьл, зла, зло; зли 1. злий, лихий; лютий;
зло куче злий собака; 2. злобний, злосливий,
злостйвий; ~ поглед злобний погляд; 3.
важкйй, труднйй; зла година, нйщо не се
родй труднйй рік, нічого не вродйло; 4. (про
хворобу, біль) тяжкйй, лютий; 0 ~ гений
злий геній; ~ дух злий дух, диявол; зла
орисйя гірка доля; зли езйци злі язикй; за
зла чест на біду.
зьлва ж. зовйця.
зьлвин, -а, -о; -и якйй стосується зовйці.
зьн вигук дзень, дзінь, дзелень, тень.
зьрва|м недок./зьрна 1. бачити/побачити,
помічати/помітити; зьрнах го вчера в нава-
ли цата я вчора помітив його у натовпі; 2.
(розм.) заглядати/заглянути, зазирати/за-
зирнути; той йскаше само да зьрне в кнй-
гата він хотів лише заглянути у кнйгу.
зьркели мн. розм. банькй, зіньки, сліпи,
вирла; 0 отварям си ~-те (на четири) ди-
вйтись обома; брати очі в руки.
зьрн|а, -еш; -ах док.: зьрвам (див.).
зьрнен, -а, -о; -и зерновйй; ~-и култу-
ри зернові культури; ~-и хранй (у знач,
ім.) зернові.
зьрнест, -а, -о; -и зернйстий; ~-а струк-
тура зернйста структура.
зьрнйст, -а, -о; -и зернйстий; ~ минерал
зернйстий мінерал.
зьрно с. мн. зьрна 1. зерно, зернйна; гра-
хово ~ горошйна; златни зьрна золоті зер-
на (зернйни); ~ грбзде виноградина; 2.
перен. крупйнка, краплйнка; ~-то на йсти-
ната крупйнка істини; () коли ото прбсено ~
із зернйну завбільшки; нямам ни ~ не мати
нічого за душею.
зьрнодоставка ж. поставка (постачання)
зерна.
зьрнопроизводйтел ч. виробнйк зерна.
зьрнопроизводйтел|ен, -на, -но; -ни якйй
виробляє зерно; ~ район район, де ви-
робляють зерно.
зьрнохранйлище с. зерносховище, елева-
тор.
зьрночистач|ен, -на, -но; -ни зерноочйс-
нйй, зерноочйщувальний; ~-на машйна
зерноочйсна машйна.
зюмбюл ч. гіацйнт.
зяпа|м недок. розм. витріщатися, визира-
тися; вйтрішки ловйти.
зяпач ч. розм. роззява, гава, роззяв-
ляка.
зяпва|м медок./зяпна розм. витріщатися
(час від моег/)/вйтріщитися, визиратися/
вйзиритися.
зяпн|а, -еш; -ах док.: зяпвам (див.).
и
и 1 спол. і, й; майка ~ дьщеря мати і доч-
ка; надбйдоха момцй ~ девбйки зійшлйся
хлопці й дівчата; пет ~ пет правят десет
п’ять і п’ять — десять; ~ вйе, ~ нйе і ви і
ми; ~ в студ, ~ в жега і в холод і в спеку;
билй сме заедно ~ в щастие, ~ в беда ми
булй разом і в щасті і в горі; детето се
загледало ~ бух вьв водата дитйна задивй-
лася — і шубовсть у воду.
и 2 частка підсил. і, навіть; ~ на ум не
ми е дохбждало да го пйтам мені і (навіть) на
думку не спадало його питати; 0 ~ така
отже; ~ тьй нататьк і так далі; ~ други
подббни і тому подібні.
и3 вигук розм. 1. (при вираженні не-
вдоволення, досади, злості) ну; ех; ох; ~
стйга де! ну, досить!; кблко си невьзпй-
тан ох, і невйхований же ти; 2. (при вира-
женні здивування, захоплення) о; ех; ах;
~, кблко хубава кьща о, якйй гарний будй-
нок.
й 4 займ. особ. див. тя.
й 5 займ. прис. див. иеин.
ибрй|к ч. мн. -ци глечик для умивання.
ибришйм ч. 1. тонкі шовкові або бавов-
няні нитки; 2. тонка і довга котушка.
йва 1 ж. верба.
йва 2 ж. пруг, пружок, крайка, окрайка.
йвица ж. стрічка, стьожка; смуга, смуж-
ка; ~ плат стьожка тканйни; ~ земя
смужка землі.
йвов, -а, -о; -и вербовий; ~ клон вербо-
ва гілка.
игл|а ж. 1. голка; безопасна ~ англійсь-
ка шпйлька (булавка); грамофонна ~ гол-
ка для програвана; ~ за спринцбвка голка
шпрйца; ~ за шевна машйна голка для
швейної машйни; 2. спйця, дротик; ~-й за
плетене спйці для в’язання; 3. голка, ко-
лючка, шпйлька, шпичак; борова ~ соснова
голка; ~-й на таралеж колючкй їжака;
0 няма кьде ~ да хвьрлиш яблуку ніде
впасти; от ~ до конец від а до я, з початку
і до кінця; седя (стоя) катб на ~-й як на
йглен
245
йдвам
юлках сидіти (бути).
йглен, -а, -о; -и голковий; ~-о ухо вушко
голки.
игленй|к ч. мн. -ци гольник.
игленйца ж. див. игленйк.
йглест, -а, -о; -и 1. голкастий; колючий;
2. голкоподібний, голкуватий, голковйдний.
иглйка ж. первоцвіт.
игловйд|ен, -на, -но; -ни голкоподібний,
голкуватий, голковйдний.
иглокож, -а, -о; -и тільки мн. зоол. голко-
шкірі.
иглолйст|ен, -на, -но; -ни хвойний, шпиль-
ковий; ~-на гора хвойний ліс.
иглянка ж. 1. поет. ~ пушка тонка і
довга рушниця 2. шпилька; (рідко) булавка.
игнорйра|м недок. / док. ігнорувати/
зігнорувати.
йго с. тільки одн. іго, ярмо, неволя, кор-
мига; гніт, утиск; под турско ~ під турець-
ким гнітом; под ~-то на колонизаторите
у ярмі колонізаторів; () влача ~ тягти
ярмо, у ярмі ходити.
игр|а ж. 1. гра; забава; детски ~-й ди-
тячі ігри (забави); ~ на шах гра у шахи;
Олимпййски ~-й Олімпійські ігри; спор-
тна ~ спортйвна гра; хазартни ~-й азартні
ігри; 2. мист. гра; виконання; майсторска ~
на артйсти майстерна гра артйстів; 3. та-
нець, танок; народни ~-й и песни народні
танці і пісні; 4. перен. гра; рух; перелйв;
~ на звуци гра звуків; ~ на светлйна и
сенки гра (перелйв) світла і тіней; 5. перен.
гра; хитрування; запдчвам опасна ~ роз-
починати небезпечну гру; ~ сьс смьртта
гра з смертю; 0 двойна ~ двоїста гра;
~ на думи гра словами; ~ на природата
дйво природи; играя ~ грати (свою) роль;
оправям/оправя ~-ата див. оправям; раз-
крйвам/разкрйя ~-ата розкривати/розкрй-
ти карти, викривати/вйкрити кого; скроя-
вам/скроя ~ на някого підстроювати/
підстроїти що кому; спечелвам/спечеля
~-ата здобувати/здобути перемогу.
играл|ен, -на, -но; -ни гральний; ~ дом
гральний будйнок; ~ салон гральна зала.
играч ч. 1. гравець, грач; 2. танцюрйст,
якйй бере участь у хорд.
играчка 1 ж. 1. гравець, грач (про жінку);
2. танцюрйстка, яка бере участь у
хорд.
играчка2 ж. іграшка, цяцька, забавка;
детска ~ дитяча іграшка; счупя ~ злама-
ти іграшку; ф ~ сьм в рьцете на някого
бути іграшкою у руках чиїх.
игра|я, -еш; -х недок. 1. грати, гратися;
~-ете ли шах? ви граєте у шахи? ~ волей-
бол грати у волейбдл; ~ на крйеница
грати у піжмурки; ~ на кукли гратися
ляльками; 2. танцювати; ~ вале танцю-
вати вальс; ~ на хорд танцювати хорд;
3. грати, вигравати, мінйтися, перелива-
тися; вйното ~-е в чашата винд виграв
у келиху; звуцй ~-ят звуки переливаються;
4. мист. грати; викднувати; ~ главната рдля
в спектакьла грати головну роль у спек-
таклі; 5. спорт, викднувати вправу на спор-
тйвному снаряді; 6. розм. хилитатися, те-
ліпатися, метлятися; едндто колелд на ка-
руцата ~-е одне кдлесо у вдза хитається;
7. перен. розігрувати, піддурювати; 0 ~
важна рдля див. рдля; ~ игра див. игра;
~ комедия див. комедия; ~ на вьже див.
вьже; ~ на кдтка и мйшка див. котка;
~ на (по) нервите на някого див. нерв;
~ по гайдата на някого танцювати під дуду
чию; ~ с открйти карти див. карта; окдто
ми ~-е див. око; очйте ми ~-ят див. окд;
~ си 1. гратися, бавитися; 2. бути вправ-
ним (у чому); ~ си с пердто бути вправним
у письмі; 0 си на крйеница див. крйени-
ца; ~ си на дрехи див. дрех; си с живдта
легковажити життям.
игрйв, -а, -о; -и грайлйвий, жвавий, пу-
стотлйвий.
игрйще с. майданчик для ігор; самодйв-
ско ~ фольк. місце, де танцюють русалки;
спортно ~ спортйвний майданчик.
игрослдвие с. каламбур, гра слів.
игумен ч. церк. ігумен.
игуменка ж. церк. ігуменя.
йд|а 1, -еш; -ех недок. див. йдвам.
йд|а 2, -еш; -ех док. 1. пітй; ще ~ за вода
я піду по вдду; 2. (про розмір) дійтй, досяг-
тй, досягнути; ~-е ми до рамото він сягає
могд плеча; 3. розм. пітй, вйтратитися;
за това ще ~-е цялата заплата на це
піде вся зарплата; 0 идй-дойдй з гріхдм
пополам; так-сяк; тудй-сюдй; идй му се
надявай див. надявам се.
йдва|м недок. 1. ітй; підхддити, набли-
жатися, прихддити; ~ ви на гдети я іду до
вас у гості; кьм нас ~-т хдра до нас підхд-
дять люди; 2. їхати, приїжджати, приїздйти,
прибувати; влакьт йдва в 9 часа поїзд
прибуває о 9 годйні; 3. надхддити; при-
хддити; вестниците ~-т следдбед газети
надхддять пополудні; ~-т добрй вести при-
хддять ддбрі звісткй; светлината йдва от
прозореца світло надхддить із вікна; 4. тіль-
ки 3 ос. надхддити, наступати, наставати;
зйма йдва надхддить зима; 5. перен. дохд-
дити, прихддити; ~ до заключение дохддити
вйсновку; ~ до отчаяние прихддити (впа-
дати) у відчай; 0 йдва в рьцете ми някой„
идеал
246
избавям
нещо сам (саме) до рук проситься; ~/
дойда като за огьн див. огьн; ~ на свят
з’являтися на світ; ~ на себе си приходити
до тями (пам’яті); ~ си повертатися, ітй;
си в село повертатися на село; йдва ми
тільки 3 ос. одн. з дав. в. ос об. займ. 1. хотіти,
хотітися; потребувати; заманутися; йдва
му да хвьрли и рйзата йому захотілося
навіть сорочку скинути; 2. у спол. з їм. (про
дію, названу іменником) охоплювати, огор-
тати; йдва ми дрямка мене охоплює дрімота;
йдват ми трьпки я затремтів; ф йдва ми
до гуша нещо набивати оскому; йдва ми на
ум спадати на думку.
идеал ч. ідеЗл.
идеал |ен, -на, -но; -ни ідеальний; зразко-
вий; ~ образ ідеальний образ; ~-на дис-
циплйна зразкова дисципліна; ф ~ газ
спец, ідеальний газ.
идеализйра|м недок. і док. ідеалізувати.
идеал йзьм ч. тільки одн. 1. ідеалізм;
субектйвен ~ суб’єктивний ідеалізм; 2.
завзяття; студентите работят с голям ~
студенти працюють з великим завзяттям.
идеалйст ч. ідеаліст.
идеалистйч|ен, -на, -но; -ни ідеалістйчний;
~-на философия ідеалістйчна філософія.
идеалистйческ|и, -а, -о; -и див. идеали-
стйчен.
идеалйстка ж. ідеалістка.
иде|ен, -йна, -йно; -йни 1. ідейний; ~-йно
равнйще ідейний рівень; ~-йно рьководство
ідейне керівнйцтво; 2. (про світогляд) іде-
ологічний; ~-йни течения ідеологічні течії.
йд|ен, -на, -но; -ни наступний, майбутній,
прийдешній; ~-ната седмица наступний
тйждень; през ~-ните дни у найблйжчі
дні; за ~-ните поколения для прийдешніх
поколінь.
идентификация ж. ідентифікація, ототож-
нення.
идентифицйра|м недок. і док. ідентифіку-
вати, ототожнювати/ототожнити.
идентйч|ен, -на, -но; -ни ідентйчний, то-
тожний.
идеографйческ|и, -а, -о; -и ідеографічний;
~-о писмо ідеографічне письмо.
идеоло|г ч. мн. -зи ідеолог.
идеологйч|ен, -на, -но; -ни див. идеологй-
чески.
идеологйческ|и, -а, -о; -и ідеологічний;
~ фронт ідеологічний фронт.
идеология ж. ідеологія; марксйстско-ле-
нинска ~ марксйстсько-ленінська ідеоло-
гія.
иде|я ж. ідея; ~ на произведение ідея
твору; борба за ~-и боротьба за ідеї; ори-
гинална ~ оригінальна ідея; политйческа ~
політйчна ідея; ф нямам ~ навіть уявйти
собі не можу.
идилйч|ен, -на, -но; -ни ідилічний; ~-на
картйна ідилічна картйна.
идйлия ж. ідйлія.
идиом ч. лінгв. ідіома, (рідко) ідіом.
идиоматйч|ен, -на, -но; -ни лінгв. ідіоматйч
ний; ~ йзраз ідіоматйчний зворот.
идиот ч. ідіот.
идиотйзьм ч. тільки одн. ідіотйзм.
идиотка ж. ідіотка.
идиотск|и, -а, -о; -и ідіотський, ідіотйчний;
безглуздий; ~а постьпка ідіотський вчйнок.
идиотщина ж. 1. мед. ідіотйзм; 2. розм.
ідіотйзм, дурість, глупощі; вьзмутйтелна ~
обурлива дурість.
йдол ч. ідол; кумйр; божок; той за нея е ~
для неї він ідол.
идолопоклонни|к ч. мн. -ци ідолопоклон-
ник, ідоловірець.
идолопоклонница ж. ідолопоклонниця,
ідоловірка.
йдущ, -а, -о; -и наступний; ~ брой на-
ступний номер; през ~-ата прблет наступ-
ної веснй.
из прийм. 1. (указує на рух з середини
назовні) з, із, зі; изваждам хляба ~ пещта
діставати хліб з печі; излйзам ~ водата
виходити з водй; 2. (указує на предмет, місце
і т. ін., на поверхні яких відбувається дія,
рух без певної мети або на місцезнахо-
дження кого, чого) по, у (в); ~ гората йма
много гьби у лісі багато грибів; разнесе
се слух ~ селото по селу пішла чутка;
разхождам се ~ града гуляти по місту;
3. (указує на місце, середовище і т. ін., звід-
ки походять, з якими пов'язані особа, пред-
мет) з, із, зі; ~ Южна Бьлгария з Півден-
ної Болгарії; сюжетьт е взет ~ италиан-
ския живот сюжет взято з італійського
життя.
йзба ж. 1. погріб, льох; підвал; винарска
~ вйнний погріб; 2. землянка; 3. халупка,
хйжка, хатйна.
избавйтел ч. визволйтель, визвольник; ря-
тівнйк.
избавйтелка ж. визволйтелька, визволь-
ниця; рятівнйця.
избавление с. вйзволення, звільнення;
рятунок, порятунок.
избав|я, -иш; -их док.: избавям (див.).
избавя|м недок:./избавя визволяти/вйзво-
лити; звільняти/звільнйти, рятувати/уря-
тувати; ~ от неволя визволяти з бідй; ~
се/~ се рятуватися/урятуватися, вирято-
вуватися/вйрятуватися, визволятися/вйз-
волитися.
избарабаря
247
избльсквам
избарабар|я -йш; -йх док.: избарабаря-
вам (див.).
избарабарява|м недок./избарабаря розм.
рівняти і зрівнювати/зрівняти.
избедн|ея, -ееш; -ях док. избеднявам
(див.).
избеднява|м недок./избеднея бідніти/
збідніти, уббжіти/зуббжіти.
избелва|м недок./избеля 1. вибілювати і
вибіляти/вйбілити; ~ платно вибілювати
полотно; 2. обчищати/обчйстити, оббирати/
обібрати; лущити/вйлущити; лузати/вйлу-
зати; (кукурудзу, просо) обрушувати/обру-
шити; ~ фасул лущити квасолю; ~ ябьлки
обчищати яблука.
избел|ея, -ееш; -яхдок.: избелявам (див.).
избел|я, -иш; -йх док.: избелвам (див.).
избелява|м недок./избелея 1. вицвітати/
вйцвісти, вигоряти і вигорати/вйгоріти;
линяти/полиняти; дрехата е избеляла одяг
вйцвів.
избеля|м недок. див. избелвам.
йзбен, -а, -о; -и погрібнйй, льоховйй;
підвальний; ~-о помещение підвальне при-
міщення.
избер|а, -еш; избрах док.: избйрам
(див.).
избйва|м недок./избйя 1. вбивати (всіх,
багатьох)/повбивати; знйщувати (всіх, ба-
гатьох)/познйщувати; варварите избйли
цялото население варвари знйщили все
населення; 2. вибивати/вйбити; пробивати/
пробйти; градушката избй нйвите град вй-
бив поля; ~ зьбйте вибивати зуби; ~ про-
збрец в стената пробивати вікно у стіні;
3. сколбчувати/сколотйти, збивати/збйти;
избйя масло сколотйти (збйти) масло; 4. ви-
ступати/вйступити, проступати/проступйти,
показуватися/показатися; по лицето му
избй червенина він почервонів; студена
пот избй по слепите му очй холодний піт
вйступив у нього на скронях; 5. перен. пере-
хбдити/перейтй, перетвбрюватися/перетво-
рйтися; разговорьт избй на караница роз-
мова перейшла у сварку; § избйва ме/
избй ме на плач збирається/зібралося на
плач; избйва ме/избй ме на смях розбирає/
розібрав сміх; избйва ме/избй ме на сьн
налягає/наліг сон; ~/~ жегьла див.
жегьл; ~/~ от (из) главата (ума) си нещо
викидати/вйкинути з головй (з думки) що;
чивйя а) відкручуватися/відкрутй-
гися; б) домагатися/домогтйся; в) викру-
чуватися/вйкрутитися, сходити/зійтй з рук;
г) надолужувати/надолужити втрачене;
накьде ще избйе як іще справа повернеться;
с клин не можеш (го) избй див. клин; ~ се
недок. розм. прагнути, жадати; ~-т се да
отйдат на тази екскурзия вонй дуже хочуть
поїхати на цю екскурсію.
избираем, -а, -о; -и якйй має право
бути обраним; избиратели и ~-и вйборці
і обранці.
избйра|м недок./избера 1. вибирати/
вйбрати, обирати/обрати; ~ за народен
представител обирати народним депутатом;
~ заместник вибирати (обирати) заступ-
ника; ~ плат за рокля вибирати тканйну
на плаття; ~ професия обирати професію;
2. набирати/набрати; ~ телефбнен номер
набирати номер телефону.
избирател ч. вйборець.
избирател|ен, -на, -но; -ни вйборчий;
район вйборча дільнйця; ~-но право ви-
борче право.
избирателка ж. вйборниця.
избирателск|и, -а, -о; -и вйборчий.
избйстр|я,-иш; -ихдок.: избйстрям (див.).
избйстря|м недок./избйстря 1. (про ріди-
ну) очищати/очйстити, робйти/зробйти про-
зорою; 2. з’ясдвувати/з’ясувати, утдчнюва-
ти/уточнйти; ~ мисьлта си уточнювати
свою думку; ~ се/~ се 1. (про рідину)
робйтися/зробйтися прозорим, очищатися/
очйститися; 2. вияснятися і вияснюватися/
вйяснитися; прояснятися, прояснюватися/
прояснйтися; випогдджуватися/вйпогоди-
тися, вигодйнюватися/вйгодинитися; небето
се избйстри небо вйяснилося; 3. з’ясбву-
ватися/з’ясуватися.
избй|я, -еш; -х док. избйвам (див.).
избледн|ея, -ееш; -ях док.: избледнявам
(див.).
избледнява|м недок./избледнея бліднути/
збліднути, марніти/змарніти.
изблещва|м недок./изблещя: ~ очй розм.
вирячати/вйрячити (вилуплювати/вйлу-
пити, випинати/вйпнути) очі.
изблещ|я, -иш; -их док.: изблещвам
(див.).
йзбли|к ч. мн. -ци порйв, поривання;
(перен.) вйбух; ~ на чувства вйбух по-
чуттів.
изблйква|м недок./изблйкна 1. (про ріди-
ну) прориватися/прорватися, вириватися/
вйрватися; вирувати/завирувати, рйнути; 2.
перен. (про почуття, спогади) вибухати/
вйбухнути; зринати/зрйнути; в душата му
изблйкнаха спдмени в його душі зрйнули
спогади.
изблйкн|а, -еш; -ах док.: изблйквам (див.).
избльска|м док.: избльсквам (див.).
избльсква|м недок./избльскам 1. ви-
штбвхувати/вйштовхати; (розм.) випиха-
ти/вйпхати; відштбвхувати/відштовхнути;
2. починати стукати (час від часу)/за-
избода
248
избягвам
стукати; някой избльска сйлно на пбртата
хтось сйльно застукав у ворота.
избод|а, -еш; изббдох док.: изббждам
(див.).
изббжда|м недок./избода 1. виколупува-
ти/вйколупати; (розм.) видлубувати/вйд-
.лубати, викопйрсувати/вйкопирсати; 2. (чи-
мось гострим) колоти/поколоти; сколювати/
сколоти; тези топлййки ме изббдоха ці
шпйльки мене покололи.
йзбор ч. 1. тільки одн. вйбір; богат ~ на
кнйги багатий вйбір книжок; нямам ~ у
мене немає вйбору; по ~ на вйбір; 2. оби-
рання, вйбори; ~-и за градски народєн
сьвет вйбори до міської народної ради.
йзбор|ен, -на, -но; -ни вйборчий; ~ ко-
митет вйборча комісія; ~-на бюлетйна
вйборчий бюлетень; ~-на победа перемога
на вйборах.
избран, -а, -о; -и 1. вйбраний; ~-и сьчи-
нения вйбрані твори; 2. добірний, вйшука-
ний; ~-и гбзби вйшукані страви.
избрани|к, ч. мн. -ци обранець; ~ на
нар ода обранець народу; ~ на сьрцето
коханий, наречений.
избраница ж. обраниця,обранка; кохана,
наречена.
избрбдва|м недок./избрбдя обходити/
обійтй, (док.) сходйти; избрбдйхме цялата
гора ми обійшлй весь ліс.
изброд|я, -иш; -йх док.: избродвам (див.).
избройва|м недок. див. изброявам.
избро|я, -йш; -йх док.: изброявам (див.).
изброява|м недок./изброя перелічувати/
перелічйти, перерахбвувати/перерахувати;
избройхме овцете ми перелічйли овець; из-
бройха заслугите му кьм нар од а вонй пере-
рахували його заслуги перед народом.
избрулва|м недок./избруля збивати/по-
збивати; едва избрулихме брехите ми ледве
позбивали горіхи.
избрул|я, -иш; -их док.: избрулвам (див.).
избруля|м недок. див. избрулвам.
избрьмч|а -йш; -ах док.: избрьмчавам
(див.).
избрьмчава|м недок./избрьмча гудіти
(час від часу)/ прогудіти, густй (час від
часу)/прогусти.
избрьсва|м недок./избрьсн а виголювати/
вйголити.
избрьсн|а, -еш; -ах док.: избрьсвам
(див.).
избумт|я -йш; -ях док.: избумтявам (див.).
избумтява|м недок./избумтя гуркотіти
(час від часу)/прогуркотіти, гуркотати (час
<від часу)/прогуркотати.
избута|м док.: избутвам (див.).
избутва|м недок./избутам 1. виштдвху-
вати/вйштовхнути; (розм.) випихати/вй-
пхати; ~ на улицата виштовхувати на ву-
лицю; 2. розм. витягати/вйтягти, добувати/
добути, видобувати/вйдобути; откьде ги из-
бута тези стари обувки? ти звідки вйдобув
ці старі черевйки? 3. розм. перебувати/
перебути, перем учуватися/перемучитися;
избутах и тази зйма я перебув і цю зйму;
4. (про масло) сколбчувати/сколотйти.
йзбух ч. вйбух; ~ на бомба вйбух бомби.
избухва|м недок./избухна 1. вибухати/
вйбухнути, гранатите ~-т вьв вьздуха сна-
ряди вибухають у повітрі; 2. спалахувати/
спалахнути, вибухати/вйбухнути; избухна
пожар спалахнула пожежа; 3. перен. спа-
лахувати/спалахнути, вибухати/вйбухнути;
виникати/вйникнути; избухва вьстание спа-
лахує повстання; ~ в смях вибухати ре-
готом; ~-т свади вибухають сваркй; той
избухна він вйбухнув (спалахнув).
избухлйв, -а, -о; -й 1. вибуховий; ~-о
веществб вибухова речовйна; 2. перен. за-
пальнйй, гарячий.
избухн|а, -еш; -ах док.: избухвам (див.).
йзбуш|ен, -на, -но; -ни лінгв. проривнйй,
вибуховий, експлозйвний; ~-ни сьгласни
проривні прйголосні.
избу|я, -йш; -ях док.: избуявам (див.).
избуява|м недок./избуя буяти/ вйбуяти,
викбхуватися/вйкохатися, розростатися/
розростйся; виростати/вйрости; детето е из-
буяло дитйна вйросла; плевели са избуяли
из нйвите бур’янй розрослйся по полях.
избьлва|м недок. вибльовувати, виверга-
ти; (розм.) виригати.
избьрза|м док.: избьрзвам (див.).
избьрзва|м недок./избьрзам 1. поспі-
шати/поспішйти; квапитися/поквапитися;
(розм.) поспішатися/поспішйтися; той из-
бьрза с решението си він поспішйв зі своїм
рішенням; тя избьрза и дойде мнбго рано
вона поспішйла і прийшла дуже рано;
часбвникьт ти избьрзва твій годйнник по-
спішає; 2. випереджати/вйпередити; ~ пред
другите випереджати інших.
избьрсва|м недок./избьрша 1. витирати/
вйтерти; ~ праха витирати пил; 2. утирати/
утерти, утиратися/утертися; витирати/вй-
терти, витиратися/вйтертися; ~ лицето си
утиратися, витирати облйччя.
избьрш|а, -еш; избьрсах док.: избьрсвам
(див.).
избяга|м док.: избягвам 1 (див.).
избягва|м 1 недок./избягам утікати/утек-
тй; ~ от затвора утікати з в’язнйці; из-
бягахме в гората ми утіклй в ліс.
избягва|м 2 недок./избягна уникати/унйк-
нути, ухилятися/ухилйтися, обминати/об-
избягна
249
изветрям:
минути; ~ удар а ухилятися від удару; те
избягнаха засадата вонй уникнули засідки;
ге ме ~-т вонй мене обминають; той избягва
да говори за своето минало він уникає
розмов про своє минуле; ф от окото на ня-
кого не избягва нйщо від чийого ока ніщо
не втече; ~/~ от поглед на някого уника-
ги/унйкнути погляду кого.
избягн|а, -еш; -ах док.: избягвам 2 (див.).
извадк|а ж. вйписка, вйпис, вйтяг; цита-
та; правя ~-и робйти вйписки.
извад|я, -иш; -их док.: изваждам (див.).
изважда|м недок./извадя !• виймати/
вййняти, витягати/вйтягнути; діставати/
дістати; ~ книга от рафта діставати кнйж-
ку з полйці; ~ от джоба виймати з кишені;
2. видаляти/вйдалити, виривати/вйрвати;
извадиха ми зьба мені вйдалили зуб; 3. ви-
пйсувати/вйписати; вибирати/вйбрати ~
непознати думи от текста випйсувати незна-
йомі слова з тексту; 4. (про документи і т. ін.)
одержувати/одержати; извадих удостовере-
ние я одержав посвідчення; 5. мат. відні-
мати/відняти; ~ седем от десет віднімати
від десятй сім; 6. виробляти/вйробити, одер-
жувати/одержати; (руду, вугілля) добува-
ти/добути; от гроздето извадихме малковйно
з винограду ми одержали трохи вина; 7. (про
товар) виставляти/вйставити, розкладати/
розкласти; 8. видумувати/вйдумати, вига-
дувати/вйгадати; извадиха му прякор вонй
придумали йому прізвисько; 9. розм. зароб-
ляти/заробйти; от занаята си изважда хля-
ба він заробляє на хліб ремеслом; ф
кирлйвите рйзи някому див. кирлйв;
[лоша] дума на някого знеславлювати/
знеславити кого; на бял свят а) ви-
водити/вйвести на чйсту воду; б) вистав-
ляти/вйставити напоказ; ~/~ на мегдан
див. мегдан;	на показ виставляти/
вйставити напоказ; ~/~ от (из) калта
див. кал; ~/~ от нафталйна нещо див.
нафталйн; като от кутйя изваден див. кутйя.
извайва|м недок./извая виліплювати/вй-
ліпити, робйти/зробйти скульптуру.
извара ж. сир.
извар|я, -йш; -йх док.: изварявам (див.).
изварява|м недок./изваря 1. виварювати/
вйварити; 2. уварювати/уварйти; трябва
да изварйш добре месото тобі слід добре
уварйти м’ясо.
изва|я, -еш; -ях док.: извайвам (див.).
изваяние с. статуя.
извед|а, -еш; изведох док.: извеждам
(див.).
изведньж, изведнаж присл. 1. раптом,
ураз, нараз, несподівано, зненацька; той ла-
дна ~ на земята він раптом упав на землю;
2. відразу, одразу; той изпй чашата ~ він
вйпив усю склянку відразу; щом я видя,
~ я поз на як тільки він її побачив, ураз
упізнав; 3. разом, заразом, одночасно;
всйчки извйкаха почтй ~ всі закричали
майже одночасно.
извежда|м недок./изведа 1. виводити/
вйвести; ~ в орбита виводити на орбіту;
~ на разходка виводити на прогулянку;
той изведе пьтниците вьн от града він
вйвів подорожніх за місто; 2. вестй/вй-
вести, доводити/довести; пьтят ще ви изведе
на поляната дорога вйведе вас на галявину;
ще изведа работата до край я доведу цю
роботу до кінця; 3. реєструвати/зареєстру-
вати; ~ писма реєструвати листй; 4. ро-
бйти/зробйти вйсновок; виводити/вйвести;
~ правило виводити правило.
извез|а,-еш; извезах док.: извезвам (див.).
извезва|м недок./извеза вишивати/вйши-
ти, вигаптовувати/вйгаптувати.
йзверг ч. мн. -и недолюдок, недолюд,
нелюд.
извест|ен, -на, -но; -ни 1. відомий; зна-
йомий; ~ факт відомий факт; 2. відомий,
знаменйтий, славетний; ~ писател знаме-
нйтий письменник; 3. певний; деякий,
якййсь; в ~-ни случай в деяких вйпадках;
до ~-на степен до певної міри; при ~-ни
условия за певних умов.
извести|е с. 1. звістка, вістка, вість; по-
відомлення; ~ от бойно поле звістка з поля
бою; последни ~-я останні вісті; получа-
вам ~ одержувати повідомлення; 2. тільки
мн. вісті; ~-я на Академията на науките
Вісті Академії наук.
известно присл. відомо; доколкото ми е
наскільки мені відомо.
извест|я, -йш; -йх док.: известявам (див.).
известява|м недок./из вестя сповіщати/
сповістйти, оповіщати/оповістйти, повідом-
ляти/повідомити; бьрзаме да ви известйм
спішимо вам повідомити (сповістйти вас).
изветр|ея, -ееш; -ях док.: изветрявам
(див.).
изветрява|м недок./изветрея 1. випаро-
вуватися/вйпаруватися; вивітрюватися/вй-
вітритися, видихатися/вйдихатися; вйното
е изветряло вино вйдихалося; закачй дре-
хата навьн, за да изветрее повісь одяг
надвір, щоб вйвітрився; 2. перен. розм. ви-
живати/вйжити з розуму (пам’яті), втра-
чати/втратити розум (пам’ять); дурнішати/
подурнішати.
изветрял, -а, -о; изветрели розм. якйй вй-
жив з розуму (памяті), якйй втратив розум
(пам’ять).
изветря|м недок. див. изветрявам.
язвехна
250
извоювам
извехн|а-еш; -ах; док.: извяхвам (див.).
извехт|ея, -ееш? -ях док.: извехтявам
(див.).
извехтява|м недсж./извехтея зндшувати-
ся/зносйтися.
извеч|ен, -на, -но; -ни одвічний, спокон-
вічний, предковічний; ~ вьпрдс одвічне
питання.
изв|ея, -ееш; -ях док.: извявам (див.).
извйва|м недок./извйя 1. закручувати/
закрутити, скручувати/скрутйти, звивати/
звйти, сплітати/сплестй; ~ венец звивати
(сплітати) вінок; 2. згинати/зігнути, вигина-
ти/вйгнути; той извй клон а він зігнув
гілку; 3. завертати/завернути, повертати/
повернути; ~ глава повертати голову;
пьтят извйва дорога завертає; 4. викру-
чувати/вйкрутити; ~ пране викручувати
білйзну; 5. викручувати/вйкрутити, (док.)
вйвихнути; извйх му рьката я вйкрутив
йому руку; 6. перен. виводити/вйвести;
~ песен виводити пісню; ~ се/~ се 1. зні-
матися/знятися; починатися/початися, ви-
никати/вйникнути; извй се страшна буря
знялася страшенна буря; 2. зніматися/
знятися, підніматися/піднятися; извй се дим
чак до небето дим знявся (піднявся) аж
до неба; 0 ~/~ врата на някого скру-
чувати/скрутйти в’язи кому.
извйвка ж. 1. вйгин, звій, звйвина, за-
крут; залом, злам, злом; 2. поворот, заво-
рот.
извйка|м док.: извйквам (див.).
извйква|м недок./извйкам 1. скрйкувати/
скрйкнути; зойкати/зойкнути; ~ от болка
скрйкувати від болю; 2. викликати/вйкли-
кати; клйкати/поклйкати; дьржанието му
извйква негодувание його поводження ви-
кликає обурення; извйкай лекаря поклйч
лікаря; извйкайте го с телеграма вйкличте
його телеграмою.
извинение с. 1. вйбачення, пробачення;
моля за ~ перепрошувати, просйти вйба-
чення; 2. вйправдання, оправдання; прйвід;
това не може да служи за ~ це не може
служйти вйправданням.
извинйтел|ен, -на, -но; -ни 1. вйбачний,
пробачний; ~ тон вйбачний тон; 2. виправ-
дувальний, виправднйй; ~-ни причйни ви-
правдувальні причйни.
извин|я,-йш; -йх док.: извинявам (див.).
извинява|м недок./извиня 1. вибачати/
вйбачити, пробачати/пробачити; прощати/
простйти, дарувати/подарувати; ~-й (из-
винявайте!) вйбач (вйбачте!) пробач (про-
бачте!) перепрошую! моля да ме извинйте
прошу мене пробачити; 2. виправдовувати/
.вйправдати; вибачати/вйбачити; поясню-
вати/пояснйти; ~ отсьствието на ученйка
пояснювати відсутність учня; ~ се/~ се І.
вибачатися/вйбачитися, пробачатися/про-
бачитися, перепрбшуватися/перепросйтися,
2. виправдовуватися/вйправдатися.
извйра|м недок./извря 1. витікати (не-
док)., брати/взяти початок; река Струма
извйра от Вйтоша ріка Струма бере початок
на Вітоші; 2. википати/вйкипіти; млякото
извря молоко вйкипіло; 3. перен. зникати/
знйкнути, щезати/щезнути, випаровувати-
ся/вйпаруватися.
извисдко присл. 1. звйсока, згорй; 2. перен.
згорда, спогорда, звйсока.
извис|я, -йш; -йх док.: извисявам (див.).
извисява|м недок./извися 1. піднімати/
підняти, підіймати/підійняти; (високо) здій-
мати/здійняти; 2. перен. підвйщувати/підвй-
щити, піднімати/підняти; ~ глас підвйщу-
вати голос.
извиш|а, -йш; -йх док.: извишавам (див.).
извишава|м недок. див. извисявам.
извй|я, -еш; -х док.: извйвам (див.).
извле|ка, -чеш; извлякох док.: извлйчам
(див.).
извлечение с. вйтяг, вйпис, вйписка; урй-
вок; ~ от протокол вйписка з протоколу.
извлйча|м недок./извлека 1. витягати і
витягувати/вйтягнути, виводікати/вйво-
локти; 2. випйсувати/вйписати, вибирати/
вйбрати; ~ прймери за научен труд випй-
сувати прйклади для наукової праці; 3. до-
бувати/добути, видобувати/вйдобути; ~
ценни материали от каменни вьглища видо-
бувати з кам’яного вугілля цінні матеріали;
4. перен. діставати/дістати, здобувати/здо-
бути; (недок.) мати; извлякох поука я ді-
став урок; ~ полза мати користь; 0 ~/~
корен мат. добувати/добути корінь.
йзвод ч. 1. вйсновок; йдвам до ~-а до-
ходити вйсновку; правя ~-и робйти вйснов-
ки; 2. резюме; 3. літ. ізвод; 4. спец, вйвід.
извозва|м недок./извозя 1. вивдзити/вй-
везти; 2. розм. піддурювати/піддурйти, об-
дурювати/обдурйти; той хубаво ме извози
він добряче мене піддурйв.
извоз|я, -иш; -их док.: извозвам (див.).
йзвор ч. 1. джерело; минерален ~ міне-
ральне джерело; 2. т і л ь к и м н. верхів’я;
вйтік, початок; ~-ите на Волга вйтік Волги;
3. перен. джерело; ^-и за историята на
бьлгарски езйк джерела історії болгарської
мови; 0 пйя вода от ~-а користуватися
першоджерелом.
йзвор|ен, -на, -но; -ни джерельний; ~-на
вода джерельна вода.
извоюва|м недок. і док. завойовувати/
завоювати, відвойовувати/відвоювати; (у
извратен
251
изгарям
боротьбі) здобувати/здобути; ~ свобода
іавойбвувати/завоювати свободу.
извратен, -а, -о; -и 1. зіпсований; роз-
бещений; протиприродний, ненормальний;
~ тип розбещений тип; 2. перен. перекру-
чений, спотворений; ~-о тьлкуване пере-
кручене тлумачення.
извратлйв, -а, -о; -и виверткий; ухильний;
(розм.) промітний; ~ отговор ухильна
відповідь.
изврат|я, -йш; -йх док.: извращавам
(див.).
извратява|м недок. див. извращавам.
извращава|м недок:./извратя 1. розбе-
щувати/розбестити, псувати/зіпсувати; 2.
спотвдрювати/спотвдрити; перекручувати/
перекрутити.
извращени|е с. 1. збочення; полово ~
статеве збочення; 2. спотворення; пере-
кручення, викривлення; ~-ята на тедрията
перекручення теорії.
изврьща|м недок./извьрна 1. повертати/
повернути, обертати/обернути; извьрна гла-
ва за да ги види він повернув голову, щоб їх
побачити; 2. перекручувати/перекрутйти,
спотвдрювати/спотвдрити; 0 ~ колата від-
ступитися; задкувати.
извьд|я, -иш; -их док.: извьждам (див.).
извьжда|м недок./извьдя розвддити/роз-
вестй; розплдджувати/розплодйти; ~ пйле-
та розвддити (розплдджувати) курчат; ~
се/~ се 1. перен. братися/взятися, з’яв-
лятися/з’явйтися; розвбдитися/розвестйся,
розплбджуватися/розплодйтися; 2. розм.
(про рису характеру і т. ін.) виявлятися/
виявитися; проявлятися/проявйтися.
извьн прийм. 1. (указує на розташуван-
ня) за, пдза; отйвам ~ града їхати за
місто; 2. (указує на наявність чогось у до-
даток до того, про що йде мова) крім, окрім,
опріч; ~ заплатата ймаш и други доходи
крім зарплати маєш і інші прибутки; 3. (ука-
зує на перевищення міри, норми) над, пднад;
това е ~ сйлите ми це пднад мої сили; 0
~ закона пдза закдном; ~ себе си не
тямлячи себе, у нестямі; ~ това крім тдго.
извьнбрач|ен, -на, -но; -ни позашлюбний,
нешлюбний; ~-но дете позашлюбна дитйна.
извьнградск|и, -а, -о; -и заміський, по-
заміськйй.
извьнматоч|ен, -на, -но; -ни мед. позамат-
ковий; ~-на бременност позаматкова ва-
гітність.
извьнмер|ен, -на, -но; -ни надмірний, не-
помірний.
извьнпартй|ен, -йна, -йно; -йни безпартій-
ний, позапартійний; ~-йна организация по-
запартійна організація.
извьнпланов, -а, -о; -и позаплановий;
~-а задача позапланове завдання.
извьнред|ен, -на, -но; -ни 1. позачергдвий;
~-но заседание позачергдве засідання;
2. понаднормдвий, наднормдвий; ~ труд
понаднормдва праця; 3. надзвичайний, ви-
няткдвий; ~ случай надзвичайний вйпадок;
0 ~ пратеник надзвичайний посдл.
извьнслужеб|ен, -на, -но; -ни позаслуж-
бдвий, приватний; ~-ните разговори са заб-
ранени приватні розмдви заборднені.
извьнучйлищ|ен, -на, -но; -ни позаклас-
ний; ~-на работа позакласна робдта.
извьрв|я, -иш; -их док.: извьрвям (див.).
извьрв|я, -йш; -яхдок.: извьрвявам (див.)
извьрвява|м недок./извьрвя прохддити/
пройти; извьрвяхме целия пьт ми пройшли
весь шлях; ~ се/~ се 1. розхддитися/
розійтися, порозхддитися; 2. прохддити/
пройти низкою.
извьрвя|м недок./извьрвя висмикувати/
висмикнути; ~ конец от игла висмикувати
нитку з гдлки.
извьрж|а, -еш; извьрзах док.: извьрзвам
(див.).
извьрзва|м недок./извьржа 1. (всіх, бага-
тьох) зв’язувати/зв’язати, (док.) позв’язу-
вати; 2. дов’язувати/ дов’язати.
извьрн|а, -еш; -ах док.: изврьщам (див.).
извьрта|м недок. див. извьртявам.
извьрт|я, -йш; -ях док.: извьртявам (див.).
извьртява|м недок./извьртя 1. поверта-
ти/повернути, обертати/обернути; 2. ви-
свердлювати/вйсвердлити, вивірчувати/
вивертіти; извьртях дьлбока дупка я вй-
свердлив глибоку дірку; 3. розвертатися/
розвернутися; замахуватися/замахнутися;
4. перен. перекручувати/перекрутйти; ~
работата перекручувати справу.
извьрш|а, -иш; -их док.: извьршвам (див.).
извьршва|м недок./извьрша робйти/зро-
бйти, викднувати/вйконати, здійснювати/
здійснйти; кой извьрши това? хто це зробйв?
голяма грешка си извьршил ти зробйв велйку
пдмйлку; извьршена е най-трудната част от
работата вйконано найскладнішу частйну
робдти.
извьтре присл. усередині; зсередини.
извява|м недок./извея вивівати, вивіюва-
ти/вйвіяти; провіювати/провіяти.
извяхва|м недок./извехна в’янути/пов’я-
нути і зів’янути.
изгаря|м 1 недок./изгоря 1. згоряти і згора-
ти/згоріти; дьрвата вече изгоряха дрова
уже згоріли; кьщата изгоря при пожари
будйнок згорів під час пожежі; 2. загоряти
і загорати/загоріти; засмагати/засмагнути;
засмалюватися/засмалйтися; лицето му
изгарям
252
изговарям
лесно ~-ше от сльнце його облйччя швйдко
загоряло на сонці; 3. (про печені вироби з
тіста) загнічуватися/загнітйтися; отвори
пещта да не изгорй хлябьт відчинй піч, щоб
хліб не дуже загнітйвся; 3. (про рослини)
вигоряти і вигорати/вйгоріти; ако не завали,
нйвите ще изгорят якщо не піде дощ, поля
вйгорять; 4. відчувати/відчути спрагу, хо-
тіти/схотіти пйти; 5. (про гру) вибувати/
вйбути; ти си изгорял — стой настрана ти
вйбув — стій збоку; 0 не сьм изгорял за
някого, нещо дуже мені це треба.
изгаря|м 2 недок./изгорй 1. спалювати/
спалйти; изгорйхме всйчки дьрва ми спалй-
ли всі дрова; 2. обпікати/обпектй, обпалю-
вати/обпалйти; изгорйх си езйка я обпік
собі язика; 3. побивати/побйти; знйщувати/
знйщити; прблетната слана изгорй овошките
весняні заморозки побйли фруктові дерева;
4. перен. (про сильні почуття) спалювати/
спалйти; 0 да изгорй душата на някого
а) загубйти, занапастити кого; б) зіпсува-
ти (знівечити) життя кому; в) вймотати душу
кому; ~ корабите си спалювати/ спалй-
ти кораблі; ~ чергата на някого накли-
кати/наклйкати біду на кого.
изгасва|м недок./изгасна 1. згасати/згас-
нути, погасати/погаснути, потухати/потух-
нути; изгасна последната звездйца згасла
остання зірка; 2. перен. згасати/згаснути,
завмирати/завмерти; вмирати/вмерти; жи-
вотьт у него постепенно ~-ше він поступово
згасав.
изгасн|а, -еш; -ах док.: изгасвам (див.).
изгас|я -йш; -йх док.: изгасявам (див.).
изгасйва|м недок./изгася 1. гасйти/пога-
сйти, тушйти/ потушйти; ~ пожара гасйти
пожежу; 2. вимикати/вймкнути; изгасете
лампите! вймкніть лампи! 3. спец, гасйти/
погасйти; ~ варта гасити вапно.
изгладн|ея, -ееш; -ях док.: изгладнйвам
(див.).
изгладнява|м недок./изгладнея 1. зголод-
ніти (док.); відчувати/відчути голод; из-
гладнял сьм като вьлк я зголоднів як вовк;
2. перен. зголодніти (недок.); скучати/
скучити, змучуватися/змучитися; изгладнях
за йстинско другарство я скучив за справж-
ньою дружбою; 3. перен. виснажуватися/
вйснажитися, вироблюватися/вйробитися;
нйвите са изгладнели поля вйснажилися.
изглад|я, -иш; -их док.: изглаждам (див.).
изглажда|м недок./изгладя 1. вирівнюва-
ти/вйрівняти; изгладй добре дьската вйрів-
няй дошку як слід; 2. випрасовувати/вй-
прасувати, вигладжувати/вйгладити; из-
гладих панталоните я вйпрасував штанй;
3. перен. згладжувати/згладити; улагоджу-
вати/улагодити, уладнувати/уладнати; ~
противоречията згладжувати (уладнувати)
суперечності (протиріччя).
йзглас ч. лінгв. закінчення; думи с ~ на
гласни слова з закінченням на голосні
йзглас|ен, -на, -но; -ни лінгв. кінцевий,
~-ни сьгласни кінцеві прйголосні.
изгласява|м недок. лінгв. вимовляти в кін
ці слова.
йзглед ч. 1. вйгляд, вид, зовнішність;
здрав ~ здоровий вйгляд; 2. вид, краєвйд;
панорама; ~ кьм Вйтоша вид на Вітошу;
картички с ~-и от София листівки з вида-
ми Софії; хубави ~-и красйві краєвйди;
3. тільки мн. -и перен. плани, сподівання,
перспектйви; наміри; той йма ~-и за успех
він сподівається на успіх; 4. прогноз; ~-и
за времето прогноз погоди.
изгледа|м док.: изглеждам (див.).
изглежда|м 1 недок. /изгледам 1. вдивля-
тися/вдивйтися, дивйтися/подивйтися;
всйчки ме ~-ха с любопйтство всі вдивля-
лися в мене з цікавістю; 2. оглядати/огля-
нути, обдивлятися/обдивйтися; ~ от гла-
вата до петйте оглядати (обдивлятися) з
головй до п’ят; изгледахме цйлата из-
ложба ми оглянули всю вйставку; 3. виро-
щувати/вйростити, зрощувати/зростйти,
викохувати/вйкохати; (розм.) виходжува-
ти/вйходити, вйглядіти; майка ми е изгле-
дала трйма синове моя мати зростйла (вй-
кохала) трьох синів.
изглежда|м 2 недок. 1. виглядати, здава-
тися, мати вйгляд; ~-ш ми уморен ти ви-
даєшся мені втомленим; 2. тільки 3 ос. одн.
безос. здається, видається; схоже на ...;
изглежда, че те няма да дойдат здається,
вонй не прййдуть.
изглуп|ея, -ееш; -ях док.: изглупявам
(див.).
изглупява|м недок./изглупея дурніти/по-
дурніти, дурнішати/подурнішати.
изгнание с. вигнання; осьждам на ~ за-
суджувати до вигнання; прекарвам в ~ 20
годйни проводити у вигнанні 20 років.
изгнани|к ч. мн. -ци вигнанець.
изгнаница ж. вигнанниця, вигнанка.
изгнаническ|и, -а, -о; -и якйй стосується
вигнанця; ~ живот життя вигнанця.
изгнйва|м недок./изгнйя згнивати/згнйти,
зогнивати/зогнйти; зотлівати/зотліти, ви-
тлівати/вйтліти.
изгнй|я, -еш; -х док.: изгнйвам (див.).
изговаря|м недок./изговоря 1. вимовляти/
вймовити; ~ неясно вимовляти нечітко
(незрозуміло) ; децата не могат да ~-т «р»
діти не можуть вимовляти «р»; 2. вислов-
лювати/вйсловити.
изговор
253
издаденост
изговор ч. вимова; литературен ~ літе-
ратурна вимова; ясен ~ чітка вимова.
изговор|я, -иш; -их док.: изговарям (див.).
изгбда ж. вигода, користь; зиск, пожй-
іок; извлйчам ~ мати зиск; материална ~
матеріальна вигода.
изгбд|ен, -на, -но; -ни вигідний; при-
датний, сприятливий; зручний, слушний; ~
случай слушна нагода; ~-на сделка вигідна
угода.
изгонва|м недок./изгбня 1. виганяти і
вигбнити/вйгнати, проганяти/прогнати; ~
из кьщи виганяти з дому; ~ от службата
проганяти з роботи; 2. перен. проганяти/
прогнати; ~ лбшите спбмени проганяти
погані спогади.
изгон|я, -иш; -их док.: изгбнвам (див.).
изгора ж. поет, любка, кохана.
изгор|я, -йш; -йх док.: изгарям1’2 (див.).
изгбтв|я, -иш; -их док.: изгбтвям (див.).
изготвя|м недок./изгбтвя 1. виготовляти/
вйготовити, приготовляти/приготувати, ро-
бйти/зробйти; трябва да изгбтвим планове-
те и кнйжата нам слід вйготовити плани і
приготувати папери; 2. (все) варйти/зва-
рйти, виварювати/повиварювати.
изград|я, -йш; -йхдок.; изграждам (див.).
изгражда|м недок./изградя будувати/
збудувати; споруджувати і споруджати/
спорудйти, звбдити/звестй; створювати/
створйти; ~ нов хотел будувати новий го-
тель; ~ социалйзьм будувати соціалізм.
изгреб|а, -еш; изгребах док.: изгребвам
(див.).
изгребва|м недок./изгреба 1. вигрібати/
вигребти, вигортати/вйгорнути; 2. вичер-
пувати/вйчерпати.
йзгрев ч. І. схід; ~ на сльнцето схід
сонця; по (при, кьде) ~ сльнце на сході
сонця; 2. (сторона світу) схід; обьрнете се
срещу ~ поверніться на схід.
изгр|ея, -ееш; -ях док.: изгрявам (див.).
изгрява|м недок./изгрея 1. (про небесні
світила) схбдити/зійтй; 2. перен. спалаху-
вати/спалахнути; з’являтися/з’явйтися; на-
рбджуватися/народйтися; изгряха нбви
имена з’явйлися нові імена; 0 звездата
му изгрява сходить його щаслйва зоря;
щастя усміхається йому.
изгубва|м недок./изгубя 1. губйти/згубй-
ги; втрачати/втратити; ~ вяра и надежда
втрачати віру і надію; ~ напразно време
гаяти час даремно; ~ парй губйти гроші;
~ пьтя збиватися з дороги (з шляху);
2. втрачати/втратити, зазнавати/зазнати
ібйтків; от тая работа много изгубих у
цій справі я зазнав значнйх збйтків; ф
~/~ главата утрачати/утратити голову
(розум); ~/~ и ума, и дума ніяковіти/
зніяковіти, сорбмитися/засорбмитися; бен-
тежитися/збентежитися; ~/~ човешкия
образ див. образ; ~ се/~ се 1. губйтися/
загубйтися і згубйтися; тратитися і втрача-
тися/втратитися, зникати/знйкнути; реката
се изгубва в пясьците річка зникає в піс-
ках; 2. барйтися/забарйтися; зникати/
знйкнути.
изгуб|я, -иш; -их док.: изгубвам (див).
изгьрбва|м недок./изгьрбя згинати/ зіг-
нути, зсутулювати/зсутулити; згбрблювати/
згорбити; ~ се/~ се ставати/ стати гор-
батим, (недок.) горбатіти; сутулитися/
зсутулитися, гбрбитися/згбрбитися, гнути-
ся/зігнутися.
изгьрб|я, -иш; -их док.: изгьрбвам (див.).
изгьрм|я, -йш; -ях док.: изгьрмявам
(див.).
изгьрмява|м недок./изгьрмя 1. гриміти/
грймнути, гуркотїти/прогуркотіти; из-
ведньж изгьрмя страшна грьмотевица рап-
том грймнув (вдарив) сйльний грім; 2. ви-
стрілювати/вйстріляти і вйстреляти; ~
всйчки патрони вистрілювати всі патрони;
3. перен. розм. влітати/влетіти в добру ко-
пійку; изгьрмях много с тази покупка ця
покупка влетіла мені в добру копійку; 0
~/~-х патрбните (барута) си пороху не
вистачає/не вйстачило.
издава|м недок./издам 1. видавати/вйда-
ти, публікувати/опублікувати; ~ вестиик
видавати газету; 2. видавати/вйдати, вика-
зувати/вйказати; зраджувати/зрадити; не
е издал нйкого от групата він не зрадив
нікого з групи; смущението го издава хви-
лювання видає цогб; 3. видавати/вйдати;
винбсити/вйнести; ~ заповед видавати на-
каз; ~ присьда виносити вйрок; 4. видава-
ти/вйдати, випускати/вйпустити; ~ вик
скрйкувати; ~ звук видавати звук; ~ ми-
ризма пахнути; 5. випинати/вйпнути; ви-
сувати/вйсунути; вистромляти/вйстромити;
вихиляти/вйхилити; ~ корема випинати
живіт; той издаде главата си от прозбреца
він вйхилив голову з вікна; 0 ~спатй-
ите на някого розголбшувати/розголосйти
таємнйці чиї; ~ се/~ се 1. видаватися/вй-
датися, випинатися/вйпнутися; висувати-
ся/вйсунутися; 2. видавати/вйдати себе,
зраджувати/зрадити себе.
издав|я, -иш; -их док.: издавям (див.).
издавя|м недок./издавя 1. передушувати/
передушйти, попередушувати; едйн вьлк из-
давил овцете вовк передушйв овець; 2. то-
питй/утопйти (всіх, багатьох); (док.) пере-
топйти.
издаденост ж. тільки одн. вйступ.
издайник
254
издрасквам
издайник ч. мн. -ци зрадник, запрода-
нець.
издайница ж. зрадниця, запроданка.
издайническ|и, -а, -о; -и зрадницький,
запроданський.
издалеко присл. діал. див. издалече.
издалече присл. здалека, здалеку, здаля,
віддалік, віддалеки, віддаля; той дойде ~
він приїхав здалека; той започна да го
предумва ~ він почав його умовляти здале-
ка (здаля).
изда|м, издадеш; издадох док.: издавам
(див.).
издание с. видання; тираж; поправено ~
виправлене видання; цялото ~ е изчер-
пано весь тираж розпроданий.
издател ч. видавець.
издателка ж. видавнйця.
издателск|и, -а, -о; -и видавничий; 0
~-а кола обліково-видавничий аркуш.
издателство с. видавництво; дьржавно ~
державне видавництво.
издатина ж. див. издаденост.
издать|к ч. мн. -ци див. издаденост.
издебва|м недок./издебна 1. підстерігати/
підстерегти, (недок.) стерегти, чатувати;
котката издебна .мйшката кішка підсте-
регла мишку; 2. перен'. очікувати (недок.),
ловйти/піймати; ~ удобен момент очікувати
слушного моменту.
издебело присл. 1. басом, басовйто;
каза ~ він проказав басом; 2. багато, чи-
мало; отпй от шишето ~ він чимало по-
тягнув із пляшки.
издебн|а, -еш; -ах док.: издебвам (див.).
издевателство с. знущання, глузування,
глумування, глум, наруга.
издевателствува|м недок. знущатися.
издействува|м док. вйклопотати, домог-
тйся; ~-ха му пб-добрб място йому вйкло-
потали краще місце.
издекламйра|м док.: издекламйрвам
(див.).
издекламйрва|м недок./ издекламйрам
декламувати/продекламувати.
издели|е с. вйріб; вьлнени ~-я шерстяні
(вовняні) вйроби; захарни ~-я вйроби з
цукру; ~-я от дьрвб вйроби з дерева;
памучни ~-я бавовняні вйроби; собствено-
рьчно ~-е власноручний вйріб.
издер|а , -еш; издрах док.: издйрам (див.).
издйга|м недок./издйгна 1. піднімати/
підняти, підіймати/підійняти, здіймати/
здійняти; ~ над главата си піднімати над
головою; 2. зводити/звестй, буду вати/збуду-
вати, мурувати/вймурувати; ~ паметник
зводити пам’ятник; 3. прибирати/поприби-
рати; издйгаха всйчко от масата вонй по-
прибирали все зі столу; 4. перен. піднімати/
підняти, здіймати/здійняти; підносити/під
нестй; ~ глас на протест піднімати голо»
протесту; 5. перен. ставити/поставити на но
ги; виводити/вйвести в люди; братята му ю
издйгнаха братй поставили його на ноги
(вйвели в люди); 6. перен. висувати/ вії
сунути; проголбшувати/проголосйти;
кандидатура висувати кандидатуру; ~ ло-
зунг проголошувати гасло; 0 ~ (дьржа)
високо знамето на нещо див. знаме; ~ се/
~ се 1. підніматися/піднятися, здійматися/
здійнятися; самолетьт се издйга літак під
німається; 2. (про звук) підноситися/під
нестися; 3. піднбситися/піднестйся, (недок.)
височіти; кулата се издйга над града башта
височйть над містом; 4. перен. просуватися/
просунутися, підніматися/піднятися; ~ се
по служба просуватися по службі.
издйгн|а, -еш; -ах док.: издйгам (див.).
издигнатина ж. підвйщення, узвйшшя.
издйра|м недок./издера 1. дерти/подерти,
обдирати/обдерти; 2. дряпати/подряпати.
издйрва|м недок./издйря 1. шукати/від-
шукати, розшукувати/розшукати; те ~-т
виновника вонй шукають винуватця (вйн-
ного); 2. досліджувати/дослідйти, вивчати/
вйвчити; ~ нови документи вивчати нові
документи; 3. чіплятися/причепйтися;
(розм.) присікуватися/присікатися, при-
скіпуватися/прискіпатися, доскіпуватися/
доскіпатися.
издйр|я, -иш; -их док.: издйрвам (див.).
издйря|м недок. див. издйрвам.
издихание с.: до последното ~ до остан-
нього подиху, до самої смерті, до загйну.
издйша|м 1 док.: издйшвам (див.).
издйша|м 2 недок. 1. (про надувні пред-
мети) спускати; 2. перен. видихатися; втра-
чати сйлу, слабнути, слабшати, слабішати;
тая работа вече издйша ця справа вже
пішла на спад.
издйшва|м недок./издйшам 1 видихати/
вйдихнути.
издокара|м док.: издокарвам (див.).
издокарва|м недок./издокарам 1. приво-
зити/попривозити, звозити/позвозити; 2.
вбирати/вбрати, наряджати/нарядйти, че-
пурйти/причепурйти; ~ се/~ се чепурй-
тися/причепурйтися, убиратися/убратися.
издо|я, -йш; -йх док.: издоявам (див.).
издоява|м недок./издоя видоювати/вй-
доїти.
издраска|м док.: издрасквам (див.).
издрасква|м недок./издраскам 1. дряпа-
ти/подряпати, обдряпувати/обдряпати, роз-
дряпувати/роздряпати; храстите го издрас-
каха він подряпався об кущі; 2. розм. чер-
издребнея
255
изженя
кати/почеркати, креслити/покреслити; дете-
то ще издраска книга с молива дитйна по-
черкає книгу олівцем; 3. розм. списувати/
списати; той издраска няколко тетрадки
сьс стйхове він списав кілька зошитів вір-
шами.
издребн|ея, -ееш; -ях док,.: издребнявам
(див.).
издребнява|м недок./издребнея 1. дрібні-
ти/здрібніти, дрібнішати/здрібнішати, пе-
ревбдитися/перевестйся; гората издребня
ліс перевівся; 2. нікчемніти/знікчемніти;
ставати/стати дріб’язковим; не ~-й в крйти-
ката си не будь дріб’язковим у своїй критиці.
издрьжк|а ж. 1. утримання; ~ на семей-
ството утримання сім’ї; 2. тільки мн. вироб-
ничі витрати; 3. тільки мн. аліменти;
плащам ~-и платити (сплачувати) алі-
менти.
издрьжлйв, -а, -о; -и витривалий; стійкий,
міцнйй; ~ органйзьм витривалий організм.
издува|м недок.Іиздуя роздувати/розду-
ги, надувати/надути; (розм.) розносити/
рознестй, розпирати/розперти; 0 ~/~
устни надувати/надути губи; издува ме на
смях сміх бере.
издума|м док.: издумвам (див.).
издумва|м недок./издумам розм. мовити
(недок. і док.), вимовляти/вймовити.
издутина ж. 1. опуклість, вйпуклість;
2. набряк.
издуха|м док.: издухвам (див.).
издухва|м недок./издухам видувати і ви-
димати/вйдути, (розм.) видмухувати/вй-
дмухнути; здувати/здути, здмухувати /
вдмухнути; ~ праха от масата здувати
пил зі столу.
издуш|а, -йш; -йх док.: издушавам (див.).
издушава|м недок./издуша видушувати/
вйдушити (всіх, багатьох) і повидушувати,
передушувати/передушйти.
изду|я, -еш; -х док.: издувам (див.).
издьлбава|м недок./издьлбая (про отвір,
заглибину і т. ін.) видовбувати/вйдовбати,
продовбувати/продовбати.
издьлбоко присл. 1. з глибинй; з дна; 2.
глйбоко, грунтовно; докладно.
издьлж|а, -йш; -йх док.: издьлжа-
вам Ь2 (див.).
издьлжава|м 1 недок./издьлжа сплачу-
вати/сплатйти, виплачувати/вйплатити
(борг); ~ се/~ се розплачуватися/
розплатйтися.
издьлжава|м 2 недок./издьл ж а подовжу-
вати/подовжити, здовжувати/здовжити, ви-
довжувати/вйдовжити; ~ се/~ се видов-
жуватися/вйдовжитися, витягуватися/вй-
гягнутися.
издьнва|м недок./издьня продірявлюва-
ти/продірявити.
издьнк|а ж. 1. пагін, пагонець, паросток;
2. перен. нащадок, потбмок; 0 ~-и на
обществото покйдьки (потолоч) суспіль-
ства.
издьно присл. 1. до основи; експлозията
разтьрси ~ кьщата вйбух струсонув бу-
дйнок до основи; 2. грунтовно, глйбоко,
ретельно, докладно; проучвам вьпроса ~
вивчати питання грунтовно.
издьн|я, -иш; -их док.: издьнвам (див.).
издьрж|а, -йш; -ах док.: издьржам (див.).
издьржа|м недок./издьржа 1. витрйму-
вати/вйтримати, видержувати/вйдержати,
переносити/перенести, зносити/знести; из-
дьржа обсадата вйтримати облогу; ~ до
край витрймувати до кінця; ~ на студ я
легко зношу (переношу) холод; 2. утрйму-
вати/утрймати; ~ семейство утрймувати
сім’ю; 0 ~/~ йзпит складати/скласти
іспит (екзамен); не издьржа крйтика някой,
нещо не витрймує крйтики хто, що.
издьрпа|м док.: издьрпвам (див.).
издьрпва|м недок./издьрпам витягати/
вйтягти, витягувати/вйтягнути, висмйку-
вати/вйсмикнути; 0 ~/~ ушйте някому
вичйтувати/вйчитати, виговбрювати/вйго-
ворити кому.
издьхва|м недок./издьхна умирати/умер-
ти, випускати/вйпустити дух.
издьхн |а, -еш; -ах док.: издьхвам (див.).
издява|м недок./издяна витягати/вйтяг-
нути нйтку з голки.
издяла|м док.: издялвам (див.).
издялва|м недок./издялам витісувати/
вйтесати.
издян|а, изденеш; -ах док.: издявам (див.).
изедни|к ч. мн. -ци глитай, кровожер,
кровопйвець.
изедница ж. кровопивця.
изедническ|и, -а, -о; -и глитайський,
кровожерний.
изедньж присл. заст. див. изведньж.
изехт|я, -йш; -ях док.: изехтявам (див.).
изехтява|м недок./изехтя лунати (час від
часу)/пролунати; гуркотати (час від часу)/
прогуркотати.
изжадн|ея, -ееш; -ях док.: изжаднявам
(див.).
изжаднява|м недок./изжаднея 1. відчува-
ти/відчути спрагу; 2. перен. жадати/
зажадати.
изжен|а, -еш; -ах док. див. изжьна.
изженва|м 1 недок. див. изжьнвам.
изженва|м 2 недок./изженя одружувати/
поодружувати (всіх, багатьох).
изжен|я, -иш; -их док.: изженвам 2 (див.).
изживея
256
изкачвам
изжив|ея, -ееш; -ях док.: изживявам
(див.).
изживява|м недок./изживея 1. прожи-
вати/прожйти; ~ живота си проживати
своє життя; 2. переживати/пережйти; той
изживя болезнено последните сьбйтия він
болісно пережйв останні події.
изжулва|м недок./изжуля 1. натирати/
натерти, намулюбати/намуляти; вьжето
ми изжули рьцете я натер собі руки ві-
рьовкою; 2. жалйти/пожалйти; копрйвата го
изжули його пожалйла кропива.
изжул|я, -иш; -их док.: изжулвам (див.).
изжьн|а, -еш; -ах док.: изжьнвам (див.).
изжьнва|м недок./изжьна вижинати/
вйжати.
иззад прийм. (указує на спрямування дії
з протилежного боку) із-за, з-за, позад;
~ кьщата із-за хати; сльнцето се появи ~
облака сонце з’явйлося з-за хмари.
иззвьн|я, -йш; -ях док.: иззвьнявам (див.).
иззвьнява|м медок./иззвьня починати
дзвонйти/задзвонйти.
иззем|а, -еш; иззех док.: изземвам (див.).
изземва|м недок./иззема вилучати/вй-
лучити; (недок. і док.) конфіскувати;
иззеха незаконно натрупаните богатства
вонй конфіскували незаконно надбані ба-
гатства.
иззйда|м док.: иззйдвам (див.).
иззйдва|м недок./иззйдам вибудовувати/
вйбудувати, (док.) вймурувати.
иззйжда|м недок. див. иззйдвам.
иззимува|м недок./иззимя зимувати і пе-
резимовувати /перезимувати.
иззим|я -йш; -йх док.: иззимувам (див.).
иззимява|м недок. див. иззимувам.
изиграва|м недок./изиграя 1. грати/зі-
грати; догравати/дограти; изиграхме ня-
колко игрй ми зіграли кілька ігор; той изиг-
ра добре рблята він добре зіграв свою роль;
2. відтанцьбвувати/відтанцювати; (недок.)
витанцьовувати; 3. вигравати/вйграти; изи-
грах всйчките парй я вйграв усі гроші; 4.
розм. обдурювати/обдурйти, піддурювати/
піддурйти, ошукувати/ошукати; 0
(лош) номер див. номер.
изигра|я, -еш; -х док.: изигравам (див.).
изйска|м док.: изйсквам (див.).
изйскан, -а, -о; -и вйшуканий.
изйсква|м недок./изйскам 1. жадати/
зажадати; (недок.) вимагати; 2. тільки З
ос. одн. безос. слід, треба, потрібно; доброто
прилйчие го изйсква да постьпваш така
за правилами благопристойності слід чинйти
так.
изйскване с. вимога; прекомерно ~ над-
мірна вимога.
изкаж|а, -еш; изказах док.: изказвам
(див.).
йзказ ч. вйслів, вйраз.
изказва|м недок./изкажа 1. вислбвлю-
вати/вйсловити; вимовляти/вймовити; ~
благодарност висловлювати подяку; тя из-
каза тези думи сьс скрйта бблка вона вй-
мовила ці слова з затамованим болем;
2. розм. викривати/вйкрити, виказувати/
вйказати, розголбшувати/розголосйти; 0
~/~ и майчиното си мляко розповідати/
розповістй всі таємнйці; ~ се/~ се 1. ви-
слбвлюватися/вйсловитися; 2. видавати/
вйдати себе.
изкалва|м недок./изкалям забруднювати/
забруднйти; (розм.) каляти/закаляти.
изкальпва|м недок./изкальпя 1. спец.
формувати/сформувати; відливати/відлйти
у форму; 2. п е р е н. розм. видумувати/
вйдумати, вигадувати/вйгадати, вимудрб-
вувати/вймудрувати.
изкальп|я, -иш; -их док.: изкальпвам
(див.).
изкаля|м док.: изкалвам (див.).
изкара|м док.: изкарвам 1,2	(див.).
изкарва|м 1 недок./изкарам розм. 1. ви-
пускати/вйпустити; ~ от устата си кьлбета
дим випускати з рота кружальця дйму; 2.
вивбдити/вйвести; виганяти/вйгнати; ~ до-
бйтька на паша виганяти худобу на пасо-
вйще (пашу); 3. витягати/вйтягнути, вий-
мати/вййняти; ~ от джоба виймати з
кишені; 4. перен. заробляти/заробйти; одер-
жувати/одержати; ~ си прехраната зароб-
ляти на прожиття; ~ добра рекблта одер-
жувати хороший урожай; 0 ~/~ вьн от се-
бе си някого вивбдити/вйвести з себе кого;
~/~ кирлйвите рйзи на някого див. кир-
лйв; ~/~ от стрбя а) вивбдити/вйвести
з ладу; б) знімати/зняти з експлуатації;
~/~ пб-черен от дявола някого див. дявол;
~/~ хляба (залька) си заробляти/заро-
бйти на хліб.
изкарва|м 2 недок./изкарам розм. 1. за-
кїнчувати/закінчйти; відбувати/відбути; ~
гимназия закінчувати гімназію; 2. (про піс-
ню, танець і т. ін.) викбнувати/вйконати
до кінця; 3. перен. провбдити/провестй час;
(док.) прожйти; 4. перен. витрймувати/
вйтримати; обувките ми ще изкарат още
няколко месеца мої черевйки ще вйтримають
кілька місяців; 5. тільки 3 ос. одн. безос.
перен. бути достатнім, вистачати; 0 ~/~
службата си служйти/відслужйти в армії.
изкач|а, -йш; -йх док.: изкачвам (див.).
изкачва|м недок. / изкача 1. піднімати/
підняти, підіймати/підійняти; изкачй куфара
ми на третия етаж піднімй мій чемодан на
изкашлям
257
изкупление
третій поверх; 2. підніматися/піднятися,
підійматися / підійнятися; вибиратися / ви-
братися; схбдити/зійтй.
изкашля|м се недок. і док. відкашлюва-
тися/ відкашлятися, прокашлюватися/про-
кашлятися.
изкип|я -йш; -ях док.: изкипявам (див.).
изкипява|м недок.Іизкипя 1. закипати/
закипіти; скипати/скипіти; 2. википати/
википіти.
изкйсва|м недок.І изкйсна вимочувати/
вимочити; ~ солено месо вимочувати со-
лонину.
изкйсн|а, -еш; -ах док.: изкйсвам (див.).
изключ|а, -иш; -их док.: изключвам (див.).
изключва|м недок./изключа 1. виключати/
виключити; ~ вьзможността виключати
можливість; ~ ученйк от гимназията ви-
ключати учня з гімназії; 2. техн. вимикати/
вимкнути; ~ електрйчество вимикати елект-
рику (освітлення); 3. техн. відключатися/
відключитися; мотбрьт изключи мотор від-
ключився.
изключение с. виняток; ~ от правило
виняток з правила; без ~ без винятку;
правя ~ робйти вйняток; с ~ за вйнятком.
изключйтел|ен, -на, -но; -ни винятковий;
надзвичайний; ~-но дарование виняткове
обдарування; ~-но положение надзвичайне
становище.
изков|а, -еш; -ах док.: изковавам (див.).
изковава|м недок. І изкова виковувати/
викувати; сковувати/скувати; ~ подкови
виковувати підкови; ще изковем светли
бьднинй ми скуємо щаслйве майбутнє.
изкомандува|м док. скомандувати.
изкон|ен, -на, -но; -ни заст. споконвіч-
ний, предковічний, правічний; відвічний, од-
вічний.
изкбнтва|м недок./изкбнтя розм. чепурй-
і и/причепурйти, вйфрантити; виряджати/
вирядити.
изкбнт|я, -иш; -их док.: изконтвам (див.).
изконтя|м недок. діал. див. изконтвам.
йзкоп ч. рів, яма; котлован; ~ за кьща
котлован для будйнку.
изкопава|м недок./изкопая 1. скопувати/
скопати, перекбпувати/перекопати; ~ ця-
лата градина скопувати весь город; 2. викб-
нувати/вйкопати; ~ имане викопувати
< карб; ~ кладенец викопувати колодязь.
изкопаем, -а, -о; -и 1. викопнйй; ~-и
живбтни викопні тварйни; 2. у знач. ім. тіль-
ки мн.: полезни ~-и корйсні копалини.
изкопа|я, -еш; -х док.: изкопавам (див.).
изкбпч|а, -иш; -их док.: изкопчвам (див.).
изкбпчва|м недок./изкопча розм. 1. вири-
н.ї ги/вйрвати, вихбплювати/вйхопити; 2.
'» « 2498
(про зізнання, дані і т. ін.) перен. виривати/
вйрвати, здобувати/здобути; ~ се/~ се 1.
вириватися/вйрватися, вихбплюватися/вй-
хопитися;2. перен. рятуватися/врятуватися.
изкорен|я, -йш; -йх док.: изкоренявам
(див.).
изкоренява|м недок./изкореня 1. викорчб-
вувати/вйкорчувати; 2. перен. викорінюва-
ти і викоріняти/вйкоренити, ~ п ред раз-
сьдьци викорінювання забобони.
изкорйства|м недок./изкорйстя викори-
стбвувати/вйкористати (з корисливою ме-
тою); (недок.) визйскувати.
изкорйст|я, -иш; -их док.: изкорйствам
(див.).
изкористява|м недок. див. изкорйствам.
изкорм|я, -иш; -их док.: изкормям (див.).
изкбрмя|м недок./изкормя патрати/вйпат-
рати, потрошйти/вйпотрошити; тельбушй-
ти/вйтельбушити; ~ рйба патрати рйбу.
изкорубва|м се недок./изкорубя се 1. ро-
бйтися/зробйтися дуплуватим (дуплйстим);
2. жолббитися/пожолббитися, корббитися/
покоробитися; шперплатьт лесно се изко-
рубва от влага фанера швйдко жолобиться
від вологи.
изкоруб|я се, -иш се; -их се док.: изко-
рубвам се (див.).
изкбсо присл. скоса, скрйва; косо.
изкос|я, -йш; -йх док.: изкосявам (див.).
изкосява|м недок./изкося скошувати/
поскошувати, викбшувати/повикбшувати.
изкрещ|я, -йш; -ях док.: изкрещявам (див.),
изкрещява|м недок./изкрещя скрйкувати/
скрйкнути, збйкати/збйкнути.
изкрив|я, -йш; -йх док.: изкривявам (див.)
изкривява|м недок./изкривя 1. згинати/
зігнути, скрйвлювати/скривйти, викрйвлю-
вати і викривляти/вйкривити; ~ дьрвб
згинати дерево; 2. перен. перекручувати/
перекрутйти, спотвбрювати/спотвбрити; ~
думите перекручувати слова.
изкройва|м недок. див. изкроявам.
изкро|я, -йш; -йх док.: изкроявам (див.).
изкроява|м недок./изкроя 1. викроювати/
вйкроїти; кроїти/покроі’ти; 2. перекрбюва-
ти/перекроїти (все, багато); (док.) попе-
рекрбювати.
изкупва|м 1 недок./изкупя покутувати/
спокутувати; ~ вината си покутувати
свою провйну.
изкупва|м2 недок. див. изкупувам2.
изкупвател|ен, -на, -но; -ни скупнйй; ~-на
организация скупна організація.
изкупйтел|ен, -на, -но; -ни покутний, спо-
кутний; ~-на жертва покутна жертва.
изкупление с. покута, спокута; каяття;
ф козел на ~-то див. козел.
изкупувам
258
излйзам
изкупува|м 1 недок. див. изкупвам
изкупува|м 2 недок./изкупя 1. скупбвува-
ти/скупйти (все, багато); (док.) поскупову-
вати; 2. викуповувати і викупати/вйкупити;
~ имбта си викуповувати своє майно.
изкуп|я, -иш; -их док.: изкупвам ’, изку-
пувам 2 (див.).
изкус|ен, -на, -но; -ни 1. умілий, вправ-
ний, удатний; ~ играч умілий гравець; 2.
майстерний, митецький, мистецький; ~-на
направа майстерний вйріб.
изкусйтел ч. спокусник.
изкусйтел|ен, -на, -но; -ни спокусливий.
изкусйтелка ж. спокусниця.
изкуствен, -а, -о; -и 1. штучний; роблений;
~ крак протез ногй; ~ спьтник штучний
супутник; ~-а копрйна штучний шовк; ~-и
тброве штучні добрива; 2. удаваний; роб-
лений; ~-а усмйвка удавана посмішка.
изкуство с. 1. мистецтво; изобразйтелно
~ образотворче мистецтво; произведение на
~-то твір мистецтва; 2. майстерність; умі-
лість, мистецтво; воєнно ~ воєнна май-
стерність (воєнне мистецтво); направено с
голямо ~ майстерно вйготовлене.
изкуствовед ч. мистецтвознавець.
изкуствознание с. мистецтвознавство.
изкуф|ея, -ееш, -ях док.: изкуфявам (див.)
изкуфява|м недок./изкуфея 1. рідко
порожніти/спорожніти; пустіти/спустіти; 2.
перен. втрачати/втратити розум.
изкуш|а, -йш; -йх док.: изкушавам (див.).
изкушава|м недок./изкуша спокутувати,
спокушати і спокусйти, зваблювати/зва-
«бити.
изкушение с. спокуса, зваба.
изкьлч|а, -иш; -их док.: изкьлчвам (див.).
изкьлчва|м недок./изкьлча 1. вивйхувати/
вйвихнути І звихнути; изкьлча си крака
вйвихнути ногу; 2. перен. (про суть, зміст
і под.) перекручувати/перекрутйти; спотвб-
рювати/спотвбрити..
изкьпва|м недок./изкьпя купати/вйкупа-
ти; дьждьт ме изкьпа я змок до кісток.
изкьп|я, -еш; -ах док.: изкьпвам (див.).
изкьртва|м недок./изкьртя 1. виламува-
ти/вйломати; вибивати/вйбити; вивертати/
вйвернути; 2. обдирати/обдерти, здирати/
здерти; ~ мазйлката обдирати штукатурку.
изкьрт|я, -иш; -их док.: изкьртвам (див.).
изкьртя |м недок. див. изкьртвам.
изкьса|м док.: изкьсвам (див.).
изкьсва|м недок./изкьсам рвати/порвати
(все, багато); (док.) позривати.
излага|м недок./излбжа 1. виставляти/
вйставити; розкладати/розкласти і розікла-
сти, викладати/вйкласти; ~ картйна в из-
лбжбата виставляти картйну на вйставці;
~ стбка виставляти (розкладати) товар
2. викладати/вйкласти, вислбвлювати/ви
словити; изложих всйчко я вйклав (вйс.к*
вив) усе; 3. (про небезпеку) наражати/
наразйти; 4. перен. компрометувати/ском
прометувати; ставити/поставити в незручне
(ніякове) становище; ~ се/~ се 1. розм
вислбвлюватися/вйсловитися; говорйти; 2.
перен. потрапляти/потрапити в незручне
(ніякове) становище.
йзлаз ч.: ~ на море вйхід до моря.
излапа|м док.: излапвам (див.).
излапва|м недок./излапам розм. ковтати/
поковтати; з’їдати/з’і'сти (усе швидко).
излегн|а се, -еш се; -ах се док.: излягам се
(див.).
излеж|а, -йш; -ах док.: излежавам (див.).
излежава|м недок./излежа (про строк по-
карання у в'язниці) відейджувати/відей-
діти, відбувати/відбути; ~ се/~ се 1.
розм. (у ліжку) вилежуватися/вйлежати-
ся, 2. розм. ледарювати/проледарювати;
дармувати/продармувати.
излеко присл. злегка, злегенька.
излекува|м док. вйлікувати, зцілйти, вй-
гоїти, загоїти.
йзлет ч. пікнік; прогулянка; екскурсія;
~ на Вйтоша прогулянка на Вітошу; ~ с
автомобйл прогулянка на автомобілі.
йзлет|ен, -на, -но; -ни екскурсійний; ~
влак екскурсійний поїзд.
йзлетни|к ч. мн. -ци екскурсант; турйст.
йзлетничка ж. екскурсантка; турйстка.
излет|я, -йш; -ях док.: излйтам (див.).
излетява|м недок. див. излйтам.
изл|ея, -ееш; -ях док.: излйвам
(див.).
излйва|м недок./излея 1. виливати/вй-
лити; лйти; ~ вода от чаша виливати воду
з чашки; 2. відливати/відлйти, лйти, вили-
вати/вйлити; ~ ключове відливати ключі;
~ куршуми лйти кулі; 3. перен. виливати/
вйлити; ~ гнева си вьрху някого виливати
гнів на кого; ~ чувствата си виливати свої
почуття; ~ се/~ се 1. виливатися/вй-
литися; 2. перен. стікатися/стектйся; зби-
ратися/зібратися.
излйж|а, -еш; излйзах док.: излйзвам
(див.).
излйза|м недок./изляза 1. вихбдити/вй-
йти; виїжджати/вйїхати; влакьт излезе от
тунела поїзд вйїхав з тунелю; всяка не-
деля нйе ~-ме на екскурзия щонеділі ми
виїжджаємо на екскурсії; ~ на улицата
виходити на вулицю; ~ от учйлище вихо-
дити з школи; хората излязоха на работа
люди вййшли на роботу; 2. вихбдити/вй-
йти, вибувати/вйбути; відділятися/відділй-
излйзвам
259
изляза
иіся; ~ от играта виходити з гри; ~ от
рьководството вибувати з керівництва; 3.
ииступати/вйступити; ~ с доклад виступати
< доповіддю; 4. вихбдити/вййти з друку;
< писанието излйза всеки месец цей журнал
виходить з друку щомісяця; 5. з’являтися/
і’явйтися; тази годйна черешите излязоха
рано на пазара цього року черешні з’явйлися
у продажу рано; 6. перен. вихбдити/вй-
ііги; (недок.) походити; ~ от низинйте ви-
ходити з низів; 7. перен. виявлятися/
виявитися; яйцата излязоха развалени яйця
виявилися зіпсованими; 8. перен. вихб-
іити/вййти, удаватися/удатися; излезе му
делото його справа вдалася; 9. перен. у спол.
і ім. вихбдити/вййти; ~ от мода виходити
і моди; ~ от тьрпение виходити з терпіння;
от употреба виходити з ужйтку; 10. п е-
р е н. розм. тільки 3 ос. вихбдити/вййти;
коштувати; обхбдитися/обійтйся; излйза ми
доста скьпо це коштує мені досить дорого;
0 излйза/излезе ми кьсметьт див. кьсмет;
излйза/излезе ми (лото) йме вводити/
ввестй у славу (неславу) кого; излйза/
излезе на мегдан див. мегдан; ~/~вьн
(извьн) себе си вихбдити/вййти з себе;
^/~ изпод пербто на някого див. перо;
^/~ на лице див. лице; ~/~ на пьтя
<тавати/стати поперек дороги, заступати/
іаступйти дорогу;	несреща а) ітй/
иітй назустріч; б) вислбвлюватися/вйсло-
витися проти, заперечувати/заперечити;
~ на сцената вихбдити/вййти на арену;
начело а) вихбдити/вййти вперед;
6) ставати/стати на чолі; ~/~ от (из)
ньтя вибиватися/вйбитися (схбдити/зійтй)
। колії; ~/~ от (изпод) рьката на някого
вихбдити/вййти з-під пера (пензля і т. ін.)
кого; ~ ~ от мярка див. мярка; ~/~ от
положението вихбдити/вййти з становища;
~/~ от стрбя вихбдити/вййти з ладу;
~/~ пб-баш от някого див. баш; ~/~ с
’іест от нещо вихбдити/вййти з честю з чого;
йскри излйзат/излязат от очйте ми див.
йскра; накьде ще излезе нещо як ще спра-
ва (діло) обернеться; работите ми на пазар
не излйзат див. пазар.
излйзва|м недок. / излйжа вилйзувати/
вйлизати.
излин|ея, -ееш; -ях док.: излинявам (див.).
излинява|м недок.Іизлинея линяти/вйли-
пяти і полиняти; блякнути/зблякнути, мар-
ніти/змарніти.
излйта|м недок.Іизлетя 1. вилітати/вй-
лстіти; злітати/злетіти; ~ от гнездбто ви-
іітати з гнізда; самолети днес не са излйтали
іітакй сьогодні не вилітали; 2. вивітрю-
ватися/вйвітритися; випарбвуватися/вй-
<Р
паруватися; миризмата излетя запах вйвіт-
рився.
излич|а, -йш; -йх док. изличавам (див.).
изличава|м недок./излича 1. закреслюва-
ти/закреслити, викреслювати/вйкреслити;
2. (гумкою) витирати/вйтерти.
излйш|ен, -на, -но; -ни зайвий; надмір-
ний, надлишковий; ~-на предпазлйвост
зайва обережність; ~-ни средства надмірні
кошти.
излйшь|к ч. мн. -ци надлйшок, лйшок;
надмір; бюджетни -ци бюджетні надлйшки.
излож|а, -иш; -их док. излагам (див.).
излбжба ж. вйставка; ~ на кнйги вйстав-
ка книг; ~ на постиженията на народного
стопанство на СССР Вйставка досягнень
народного господарства СРСР; худбжест-
вена ~ художня вйставка.
изложбен, -а, -о; -и вйставочний; ~-а
зала вйставочний зал.
изложение1 с. 1. (велика, тематична)
вйставка; световно ~ всесвітня вйставка;
2. розташування, розміщення; стаята йма
южно ~ кімната виходить на південь.
изложение 2 с. 1. вйклад; переказ; кратко
~ на фактите короткий вйклад фактів;
2. доповідна запйска.
изложйтел ч. учасник вйставки.
изложйтелка ж. учасниця вйставки.
излупва|м недок./излупя 1. (все, багато)
вилущувати/вйлущити; излупя грах вйлу-
щити горох; 2. див. излюпвам.
излуп|я, -иш; -их док.: излупвам (див.).
изльгва|м недок./изльжа обманювати/
обманути, обдурювати/обдурйти; підма-
нювати/підманути.
изльж|а, -еш; изльгах док.: изльгвам
(див.).
изльч|а, -иш; -их док.: изльчвам (див.).
изльчва|м недок.Іизльча 1. випроміню-
вати/вйпроменити; передавати/передати;
~ светлина випромінювати світло; ~ но-
винй по радио передавати по радіо новйни;
2. перен. випромінювати/вйпроменити, ви-
ражати/вйразити; ~ омраза виражати не-
нависть; 3. перен. виявляти/вйявити; ~
пьрвенцй за годйната виявляти перемож-
ців за рік.
излюпва|м недок./изл юпя вивбдити/вй-
вести; вилуплювати/вйлупити; ~ пйлета
виводити курчат.
излюп|я, -иш; -их док.: излюпвам (див.).
излющва|м недок./излющя вилущувати/
вйлущити.
излющ|я, -иш; -их док.: излющвам (див.).
изляга|м се недок./излегна се лягати/
лягтй, вилягати/ вилягти.
изляз|а, излезеш; -ох док.: излйзам (див.)~
измажа
260
измирйша
измаж|а, -еш; измазах док.: измазвам
(див.).
измазва|м недок./измажа вимазувати/
вимазати, обмазувати/обмазати.
измама ж. 1. обман, ошуканство; 2. зрада,
зрадництво.
измамва|м недок./измамя 1. обманювати/
обманути, обдурювати/обдурйти, ошуку-
вати/ошукати; 2. зраджувати/зрадити; ~
другарите си зраджувати своїх товаришів;
3. спокушати/спокусйти, зваблювати/зва-
бити.
измамлйв, -а, -о; -и зрадлйвий, облуд-
ливий, оманливий, обманливий; ~ човек
обманщик, облудник.
измамни|к ч. мн. -ци обманщик; (розм.)
ошуканець, дурйсвіт.
измамница ж. обманщиця; (розм.) ошу-
канка; дурйсвітка.
измамническ|и, -а, -о; -и обманний,
облудний; облудливий; по ~ начин обман-
ним шляхом.
измам|я, -иш; -их док.: измамвам (див.).
измамя|м недок. розм. див. измамвам.
измаца|м док.: измацвам (див.).
измацва|м недок./измацам розм. бруднй-
ти/забруднйти; мазати/замазати, каляти/
закаляти.
измачка|м док.: измачквам (див.).
измачква|м недок./измачкам 1. м’яти/
пом’яти; жмакати/пожмакати; тя измачка
полата си вона пом’яла (пожмакала) спід-
нйцю; 2. вичавлювати/вйчавити, видавлю-
вати/вйдавити, видушувати/вйдушити.
измежду прийм. між, поміж, серед;
едйн ~ нас одйн з нас; той се показа ~
дьрветата він з’явйвся поміж дерев.
изменени|е с. зміна, переміна; внасям ~-я
вносити зміни; ~ на обстановка зміна об-
становки.
изменлйв, -а, -о; -и непостійний, мінлйвий,
несталий, нестійкйй; ~ характер непо-
стійний характер.
изменни|к ч. мн. -ци зрадник, (рідко) зрад-
лйвець.
изменница ж. зрадниця, (рідко) зрад-
лйвиця.
изменническ|и, -а, -о; -и зрадницький;
зрадлйвий; запроданський.
изменчйв, -а, -о; -и непостійний, мінлй-
вий, несталий, нестійкйй.
измен|я, -йш; -йх док.: изменям (див.).
изменява|м недок. див. изменям.
изменя|м недок./изменя 1. міняти і змї-
нювати/змінйти; ~ мнението си змінювати
свою думку; ~ план змінювати план; 2.
зраджувати/зрадити; ~ на думата си зрад-
жувати своєму слову; 0 лицето на
нещо див. лице; ~ ~ лицето си див. лице;
~ се/~ се мінятися і змінюватися/змі
нйтися; 0 ~ се/~ се в лицето мінйтися/
змінйтися в (на) лиці.
измерва|м недок./измеря мїряти/поміря
ти, вимірювати/вйміряти; ~ височина вимі
рювати висоту; ~ температура міряти тем-
пературу; 0 ~/~ с очй а) зміряти/змі
ряти очйма; б) визначати/вйзначити на око
измервател|ен, -на, -но; -ни вимірюваль-
ний; ~-ни уреди вимірювальні прйлади.
измервач ч. вимірювач; той, хто займа-
ється вимірюванням.
измерени|е с. вимірювання, виміряння,
вймір, міряння, обмірювання; направихме
точни ~-я ми зробйли точні вимірювання;
плоскостите ймат две ~-я площйни мають
два вйміри.
измерйм, -а, -о; -и вимірнйй; най-малкото
~-о колйчество найменша вимірна кіль-
кість.
измерйтел|ен, -на, -но; -ни див. измерва-
телен.
измер|я, -иш; -их док.: измервам (див.).
измеря|м недок. див. измервам.
измества|м недок./изместя 1. пересувати/
пересунути, відсувати/відсунути; ~ масата
пересувати стіл; 2. (з посади) усувати/
усунути.
измест|я, -иш; -их док.: измествам (див.).
изместя|м недок. див. измествам.
йзмет ч. тільки одн. покидьки (тільки мн.)
сміття.
измет|а -еш; изметох док.: измйтам (див.).
изметн|а се, -еш се; -ах се док.: измятам
се (див.).
измйва|м недок./измйя 1. мйти/помйти,
вимивати/вймити; ~ пода вимивати підло-
гу; ~ сьдовете мйти посуд; 2. вимивати/
вймити, розмивати/розмйти, підмивати/під-
мйти; реката е измйла брега ріка підмйла
берег; 3. перен. змивати/змйти; покуту-
вати/спокутувати; ~ позора змивати
ганьбу; 0 ~/~ си лицето див. лице.
измйн|а, -еш; -ах док.: изминавам (див.).
изминава|м недок./измйна 1. проходити/
пройтй; измйнахме няколко километра ми
пройшлй кілька кілометрів; 2. минати/
минути, проминати/проминути, спливати/
спливтй, збігати/збігти; измйнаха няколко
часа пройшло кілька годйн.
измйра|м недок./измра вмирати/повми-
рати, вимирати/вймерти.
измирйсва|м се недок./измирйша се вивіт-
рюватися/вйвітритися, видихатися/вйдиха-
тися (про запах).
измирйш|а се, -еш се; измирйсах се док.:
измирйсвам се (див.).
измйслица
261
изневерник
измйслиц|а ж. вйгадки, вигад, вимисел;
вестникарска ~ вигадка газетярів; не вир-
вам на ~-и не вірити у вйгадки.
измйсл|я, -иш; -их док.: измйслям (див.).
измйсля|м недок./измйсля 1. вигадувати/
вйгадати; вимишляти і вимйслювати/вймис-
лити; придумувати/придумати; ~ прйказка
придумувати казку; 2. винахбдити/вйнайти;
~ нов механйзьм винаходити новий меха-
нізм.
измйта|м недок./измета 1. вимітати/вй-
мести; замітати/замести і позамітати, підмі-
і ати/підместй; изметох боклука от стаята я
вймів сміття з кімнати; изметох стаята я
позамітав у кімнаті; 2. перен. винйщу-
вати/вйнищити, знйщувати/знйщити; мор
измете добйтька мор вйнищив худобу; ~ се/
се розм. вимітатися/вйместися, забира-
тися/забратися геть.
измй|я, -еш; -х док.: измйвам (див).
измор|я, -йш; -йх док.: изморявам 1,2
(див.).
изморява|м 1 недок./изморя втомлювати/
втомйти, виснажувати/вйснажити, змбрю-
вати/зморйти, вимбрювати/вйморити, зне-
сйлювати/знесйлити; ~ коня виснажувати
(втомлювати) коня.
изморява|м 2 недок./изморя винйщувати/
вйнищити, знйщувати/знйщити, вигублю-
вати і вигубляти/вйгубити; епидемията из-
морй много хбра епідемія знйщила ба-
гато людей.
измр|а, -еш; -ях док.: измйрам (див.).
измраз|я, -йш; -йх док.: измразявам
(див.).
измразява|м недок./измразя виморбжу-
вати/вйморозити; ~ дрьвчета виморожу-
вати деревця.
измрьзва|м недок./измрьзна 1. замерза-
ти/замерзнути, промерзати/промерзнути;
измрьзнах навьн я замерз надворі; 2. ви-
мерзати /вймерзнути, мерзнути/померзнути;
тая зйма измрьзнаха много дьрвета
цієї зимй померзло (вймерзло) багато
дерев.
измьква|м недок./измькна 1. витягати/
вйтягти; діставати/дістати; ~ от джоба
витягати з кишені; 2. викрадати/вйкрасти;
3. висувати/вйсунути; ~ главата си от
пролуката висувати голову з щілйни; ~
се/~ се 1. вибиратися/вйбратися; ф ~ се/
~ се от мрежата на някого див. мрежа;
~ се/~ се от клопката див. клопка.
измьрс|я, -йш; -йх док.: измьрсвявам
(див.).
измьрсява|м недок./измьрся бруднйти/
іабруднйти, вимазувати/вймазати; измьр-
сйх дрехите си я забруднйв свій одяг.
измьршав|ея, -ееш; -ях док.: измьрша-
вявам (див.).
измьршавява|м недок./измьршавея мйр-
шавіти/змйршавіти, плюгавіти/зплюгавіти.
измьтва|м недок./измьтя висйджувати/
вйсидіти, вилуплювати/вйлупити; квачка-
та измьти пйленца квочка вйлупила кур-
чат.
измьт|я, -иш; -их док.: измьтвам (див.).
измьтя |м недок. див. измьтвам.
измьч|а, -иш; -их док.: измьчвам (див.).
измьчва|м недок./измьча змучувати/зму-
чити, вимучувати/вймучити; замучувати/
замучити.
измянаж. мн. измени зрада; дьржавна ~
державна зрада; ~ на идеи зрада ідей.
измята|м се недок./изметна се жолбби-
тися/пожолббитися, корббитися/покорб-
битися.
изнамер|я, -иш; -их док.: изнамйрам
(див.).
изнамйра|м недок./изнамеря 1. винахб-
дити/вйнайти; ~ нов апарат винаходити
новйй апарат; 2. розшукувати/розшукати,
вишукувати/вйшукати.
изнапред присл. заздалегідь, загодя; зав-
часно, завчасу; наперед, попередньо.
изнасйлва|м недок./изнасйля 1. примушу-
вати/примусити, сйлувати/присйлувати;
изнасйлили го да се подпйше його при-
мусили підписатися; 2. гвалтувати/згвал-
тувати.
изнасйл|я, -иш; -их док.: изнасйлвам
(див.).
изнасйля|м недок. розм. див. изнасйл-
вам.
изнася|м недок./изнеса 1. винбсити/вй-
нести; момйчето изнесе боклука дівчинка
вйнесла сміття; 2. експортувати (недок. і
док.); вивбзити/вйвезти; ~ суровинй експор-
тувати сировину; 3. повідомляти/повідб-
мити; виступати/вйступити; зачйтувати/за-
читати; ще го изнесат в печата про це пові-
домлять у пресі; ще изнесе сказка він вй-
ступить з доповіддю; 4. (про концерт, ви-
ставу) влаштбвувати/влаштувати; давати/
дати ф ~/~ на гьрба си нещо вивозити/
вйвезти (винбсити/вйнести) на своїх пле-
чах (на собі) що; кирлйвите рйзи на
някого вивбдити/вйвести на чйсту воду
(на сухеньке) кого; на пазар нещо
винбсити/вйнести сміття (бруд) з хати;
~ се/~ се переїжджати і переїздйти/
переїхати, перебиратися/перебратися, пере-
селятися/переселйтися.
изначал|ен, -на, -но; -ни споконвічний,
відвічний, одвічний.
изневерни|к ч. мн. -ци зрадник, обман-
изневерница
262
изобразйтел
щик, обманник; (розм.) ошуканець, дури-
світ.
изневерница ж. зрадниця, обманщиця,
обманниця; (розм.) ошуканка, дурисвітка.
изневер|я, -йш; -йх док.: изневерявам
(див.).
изневерява|м недо/с/изневеря зраджува-
ти/зрадити; ~ на ббщото дело зраджувати
загальній справі; паметта ми изневерява
пам’ять мені зраджує.
изневйделица присл. несподівано, рапто-
во, раптом, зненацька.
изневяра ж. зрада.
изнеж|а, -иш; -их док.: изнежвам (див.).
изнежва|м недок./изнежа ніжити/розні-
жити.
изнембга ж. знемога; знесилля, знеси-
лення.
изнемогва|м недок./изнембгна знемагати/
знемогти, знесйлюватися/знесйлитися; ~ в
борба знемагати в боротьбі.
изнемогн|а, -еш; -ах док.: изнембгвам
(див.).
изнемощ|ея; -ееш; -ях док.: изнемощя-
вам (див.).
изнемощява|м недок./изнемощея слабіти/
ослабіти, слабнути/ослабнути, слабшати/
послабшати, підупадати/підупасти.
изненада ж. 1. несподіванка, сюрпрйз;
приятна ~ приємна несподіванка; готвя ~
готувати сюрпрйз; 2. подив, здивування;
за моя ~ на мій подив; предизвйквам го-
ляма ~ викликати велике здивування.
изненада|м док.: изненадвам (див.).
изненадва|м недок./изненадам 1. дивува-
ти/здивувати; уражати/уразйти; приго-
лбмшувати/приголбмшити; изненада ме та-
зи негова постьпка мене здивував (при-
голомшив) його вчинок; 2. (несподівано,
зненацька) захбплювати/захопйти; заста-
вати/застати; вчера ни изненадаха гости
вчора до нас несподівано прийшли гості.
изнес|а, -еш; изнесох док.: изнасям (див.).
изнйж|а, -еш; изнйзах док.: изнйзвам
(див.).
изнйзва|м недок./изнйжа рознизувати/
рознизати; ~ броенйца рознизувати чотки;
~ се/~ се 1. прохбдити/пройтй низкою; 2.
перен. (про час) минати/минути, проминути.
изнйква|м недок./изнйкна 1. сходити/
зійти, проростати/проростй; 2. (про зуби)
прорізатися/прорізатися; 3. перен. з’яв-
лятися/з’явйтися, поставати/постати; ~-т
все нбви вьпрбси постають усе нові пи-
тання.
изнйкн|а, -еш; -ах док.: изнйквам (див.).
изнйско присл. 1. тйхо; 2. спідлоба; по-
глеждам ~ дивйтися спідлоба.
изнйщва|м недок./изнйщя розплітати/
розплестй; розпускати/розпустйти; розмо-
тувати/розмотати; висмйкувати/вйсмикати
(про нитки).
изнбво присл. знову, знов, ізнову; спочат-
ку; започнете ~ почніть знову (спочатку).
йзнос ч. експорт; вйвіз; ~ на тютюн
експорт тютюну; тьрговйя за ~ експортна
торгівля; стоки забранени за ~ товари,
що не підлягають експорту.
изнбсва|м недок./изнбся знбшувати/зно-
сйти; ~ дрехи зношувати одяг.
йзнос|ен, -на, -но; -ни експортний; ~-ни
стоки товари на експорт.
износен -а, -о; -и зношений; ~ костюм
зношений костюм.
изнбс|ен 2, -на, -но; -ни вйгідний; придат-
ний; прийнятний; ~-на цена прийнятна
ціна; ~-ни условия вигідні умови.
износйтел ч. експортер; ~ на тютюн ек-
спортер тютюну.
износйтелка ж.: дьржава-~ держава-
експортер.
изнбс|я, -иш; -их док.: изнбсвам (див.).
изнудва|м недок./изнудя вимагати/(рід-
ко) вймогти (силоміць, загрозами); шан-
тажувати.
изнудвач ч. вимагач; (розм.) дерій, здйр-
ник, здйрця.
изнудваческ|и, -а, -о; -и вимагацький;
шантажний.
изнудвачка ж. вимагачка; (розм.) здйр-
ниця.
изнуд|я, -иш; -их док.: изнудвам (див.).
изнурйтел[ен, -на, -но; -ни виснажливий,
зморний; ~ пьт виснажливий шлях.
изнур|я, -йш; -йх док.: изнурявам (див.).
изнурява|м недок./изнуря виснажувати/
вйснажити, знесйлювати/знесйлити.
изобйл|ен, -на, -но; -ни багатий; щедрий;
(розм.) щедротний.
изобйлствува|м недок. бути багатим на
що, чим; рясніти.
изоблич|а, -йш; -йх док.: изобличавам
(див.).
изобличава|м недок./изоблича викрива-
ти/вйкрити; виявляти/вйявити; ~ льжа
викривати брехню.
изобличйтел ч. викривач, виявник.
изобличйтел|ен, -на, -но; -ни викриваль-
ний, (рідко) викривнйй; ~-ни документи
викривальні документи.
изобличйтелка ж. викривачка.
изображение с. 1. зображення; дефор-
мйрано ~ спотворене зображення; 2. від-
творення; художествено ~ художнє від-
творення.
изобразйтел ч. зображувач; ~ на народ-
и іобразйтелен
263
изпадам
ните борбй за свобода зображувач бо-
ротьби народу за свободу.
изобразйтел|ен, -на,- но; -ни 1. зобража-
льний, зображувальний; ~-ни средства
зображальні засоби; 2. мист. образотворчий;
’-'-но изкуство образотворче мистецтво.
изобразйтелка ж. зображувачка.
изобраз|я, -йш; -йх док.: изобразявам
{див.).
изобразява|м недок./изобразя зображати,
юбражувати/зобразйти, змальовувати/
змалювати; вивбдити/вйвести; ~ реали-
гтйчно действителността реалістично зобра-
жувати дійсність.
изобретател ч. винахідник.
изобретател|ен, -на, -но; -ни винахідливий;
вигадливий.
изобретателка ж. винахідниця.
изобретение с. винахід; ново ~ новий
нйнахід.
изобрет|я, -йш; -йх док.: изобретявам
(див.).
изобретява|м недок:./изобретя винахбди-
ги/вйнайти; ~ нов уред винаходити новий
прйлад.
и з об що присл. взагалі, загалом; той ~ си
е такьв він взагалі такий.
изографйса|м док.: изографйсвам (див.).
изографйсва|м недок. / изографйсам
заст. 1. малювати/намалювати; 2. розпй-
сувати/розписати, покривати/покрйти роз-
писом.
изолатор ч. техн., мед. ізолятор; гумата
е добьр ~ гума — добрий (хороший) ізо-
лятор; ~ за бблни ізолятор для хворих;
за високо напрежение ізолятор для стру-
мів високої напруги.
изолатор|ен, -на, -но; -ни изолюючий.
изоляцибн|ен, -на, -но; -ни 1. техн. ізо-
ляційний; ~ материал ізоляційний мате-
ріал; 2. ізольований; ~-но помещение ізо-
льоване приміщення.
изолация ж. ізоляція; ~ на бблните ізо-
ляція хворих; ~ на електрйческата мрежа
ізоляція електрйчної мережі; полйтйка на ~
політика ізоляції.
изолйра|м недок. і док. ізолювати; ~ бб-
лен ізолювати хворого; ~ жйца ізолювати
дріт.
изолйрбанд ч. ізоляційна стрічка.
изопач|а, -йш; -йх док.: изопачавам (див.)
изопачава|м недок./изопача перекручува-
ти/перекрутйти, переплутувати/переплута-
ти, викрйвлювати/вйкривити; ~ фактите
перекручувати факти.
избпва|м недок./избпн а розтягати/роз-
гягтй, розтягувати/розтягнути; натягати/
патягтй; витягувати/вйтягнути; ~ вьже
розтягувати канат; ~ се/~ се 1. розтяга-
тися/розтягтйся; натягатися/натягтйся;
витягатися/вйтягтися; 2. (на ліжку) роз-
лягатися/розлягтйся; (розм.) розтягатися/
розтягтися.
изор|а, -еш; -ах док.: изоравам (див.).
изорава|м недок. І изора вибрювати/вй-
орати; збрювати/зорати; изораха цялото
поле вонй вйорали (зорали) усе поле; изо-
раха някакви кости вонй вйорали якісь
кісткй.
изостава|м недок:./изостан а 1. відставати/
відстати; ~ в развитйето відставати у роз-
витку; ~ в учението відставати в навчан-
ні; ~ от другарите си відставати від своїх
товаришів; ~ от живота відставати від
життя; часбвникьт ~ годйнник відстає;
2. лишатися/лишйтися, залежуватися/за-
лежатися; мнбго кнйги изостанаха непро-
дадени багато книжок лишйлося непрбда-
ними.
изостав|я, -иш; -их док.: изоставям (див.).
изоставя|м недок./изоставя залишати/
залишйти; лишати І полишати/полишйти;
кйдати/кйнути, покидатй/покйнути; изо-
ставих пушенето я кйнув курйти; изо-
ставих тбзи проект я залйшив цей проект;
~ се/~ се опускатися/опустйтися, пус-
катися/пустйтися берега.
изостан|а, -еш; -ах док.: изоставам (див.).
изостанал, -а, -о; -и відсталий; ~-а стра-
на відстала країна.
избстрен, -а, -о; -и 1. загострений; ~ нос
загострений ніс; ~-а брадва загострена
сокйра; 2. перен. загострений; посйлений;
напружений; ~-а бдйтелност посйлена
пйльність; ~-а класова борба напружена
класова боротьба.
избстр|я, -иш; -их док.: избстрям (див.).
избстря|м недок./избстря 1. загбстрюва-
ти/загострйти, затбчувати/заточйти; ~
вниманието загострювати увагу; ~ молив
заточувати олівець; ~ нож загострювати
ніж; 2. перен. відтбчувати/відточйти, від-
шліфбвувати/відшліфувати; ~ ум відто-
чувати розум.
изотгоре присл. згорй.
изотдблу присл. знизу.
изотзад присл. ззаду, позаду, позад.
избхка|м док.: избхквам (див.).
избхква|м недок./избхкам бхкати/бхнути;
стогнати/простогнати; някой избхка в тьм-
нината хтось простогнав у темряві.
изпада|м 1 недок./изпадн а 1. падати/
упасти, випадати/вйпасти; ~ от джоба
випадати з кишені; 2. п е р е н. потрапляти/
потрапити; братися/взятися; ~ в беда по-
трапляти в біду; откьде изпадна тук? звідки
изпадам
264
изплаквам
ти тут взявся? 3. п е р е н. худнути/схуднути,
марніти/змарніти; мізерніти/змізерніти; 4.
перен. бідніти/збідніти, убожіти/зубожі-
ти; ~ в бедност бідніти; ~ материално
убожіти.
изпада|м 2 док.: изпадвам (див.).
изпадва|м недок./изпадам2 падати/по-
падати (про всіх, багатьох).
изпадн|а, -еш; -ах док.: изпадам 1 (див.).
изпарва|м недок./изпаря 1. випарювати/
випарити; дезинфікувати/продезинфікува-
ти; ще изпарим дрехите ми випаримо одяг;
2. обпікати/обпектй, обпарювати/обпарити,
обшпарювати/обшпарити.
изпарение с. випаровування, випаруван-
ня; випар.
изпар|я, -иш; -их док.: изпарвам (див.).
изпар|я, -йш; -йх док.: изпарявам (див.).
изпарява|м недок./изпаря випаровувати/
вйпарувати, випарювати/вйпарити; ~ се/~
се 1. випаровуватися/вйпаруватися; 2. пе-
рен. випарбвуватися/вйпаруватися; зника-
ти/знйкнути, щезати/щезнути.
изпат|я, -иш; -их док.: изпащам (див.).
изпаща|м недок./изпатя перетерплювати/
перетерпіти, переживати/пережйти; перебу-
ватися/перебутися; покрай тебе и тя си
изпати через тебе і вона натерпілася.
изпе|ка, -чеш; изпекох док.: изпйчам
(див.).
изпепел|я, -йш; -йх док.: изпепелявам
(див.).
изпепелява|м недок./изпепеля спопеляти/
спопелйти.
изпер|а, -еш; изпрах док.: изпйрам (див.).
изпечен, -а, -о; -и 1. спечений, вйпечений;
~ хляб вйпечений хліб; 2. засмаглий, за-
горілий; 3. перен. бувалий, досвідчений;
знаючий; ~ човек бувала людйна, бува-
лець; 4. перен. розм. неприторенний; за-
тятий, запеклий, закоренілий, заклятий; ~
реакционер заклятий реакціонер.
изп|ея, -ееш; -ях док.: изпявам (див.).
изпйва|м недок./изпйя 1. випивати/вй-
пити; 2. пропивати/пропйти; 3. перен. ви-
сушувати/вйсушити, виснажувати/вйсна-
жити; болестта го изпй хвороба вйсушила
(вйснажила) його; 0 да не ми е изпйла ку-
кувйца мбзька я ще не вйжив з розуму;
~/~ горчйвата чаша випивати/вйпити гір-
кої (гірку чашу).
изпйпа|м док.: изпйпвам (див.).
изпйпва|м недок./изпйпам розм. робй-
ти/зробйти (ретельно); шивачьт добре е
изпйпал палтото кравець уміло пошйв
пальто.
изпйра[м недок. / изпера прати/вйпрати
(все).
изпйсва|м недок./изпйша 1. спйсувати/
списати; изпйсах тетрадката я списав увесь
зошит; 2. випйсувати/вйписати; замовляти/
замовити; ~ кнйги випйсувати книжкй;
3. зображувати/зобразйти, вимальовувати/
вймалювати; на стената бе изпйсана бйтова
сцена на стіні було зображено побутову
сцену; 4. випйсувати/вйписати; ~ от ббл-
ницата випйсувати з лікарні.
йзпит ч. іспит, екзамен; поправйтелен ~
переекзаменовка; зрелостни ~-и випускні
іспити (екзамени), екзамени на атестат
зрілості; приемни ~-и вступні іспити (екза-
мени); 0 вземам/взема (дьржа/издьржа)
~ складати/скласти іспит (екзамен); про-
падам/пропадиа на ~ провалюватися/про-
валйтися на іспиті (екзамені).
изпйт, -а, -о; -и вйснажений, змарнілий;
~-о лице змарніле облйччя.
изпйта|м док.: изпйтвам 1,2 (див.).
изпитани|е с. 1. випробування; (тільки
мн.) злйгодні, знегоди; той бе изживял
много ~-я він зазнав багато злйгоднів; 2.
спец, випробування; ~ на машйната випро-
бування машйни; 0 подлагам/подложа на
~ випробувати/вйпробувати.
изпитател ч. випробувач.
изпитател|ен, -на, -но; -ни 1. запйтливий,
запитальний; ~ пбглед запйтливий погляд;
2. випробний, дослідний; ~ институт до-
слідний інститут; 3. випробний; ~ срок ви-
пробний строк.
изпйтва|м 1 недок./изпйтам 1. екзамену-
вати/проекзаменувати; іспитувати/проіспи-
тувати; ~ по фйзика екзаменувати з фізики;
~ студенти екзаменувати студентів; 2. ви-
пробувати і випробовувати/вйпробувати;
~ мотор випробувати мотор; 3. випйтувати/
*вйпитати, розпйтувати/розпитати.
изпйтва|м 2 недок./изпйтам відчувати/від-
чути, зазнавати/зазнати; ~ страх зазнава-
ти страху.
изпитня ж. р о з м. випробування; (тільки
мн.) злйгодні, знегоди.
изпйча|м недок./изпека 1. випікати/вй-
пекти, пектй/спектй; ~ хляб випікати хліб;
2. спец, випалювати/вйпалити; ~ тухла
випалювати цеглу; ~ се/~ се 1. пектйся/
спектйся, пропікатися/пропектйся; 2. нав-
чатися/навчйтися, ставати/стати майстром,
набувати/набути досвіду; се в шйенето
набувати досвіду в шитті; 3. загоряти і
загорати/загоріти.
изпйш|а, -еш; изпйсах док.: изпйсвам
(див.).
изпй|я, -еш; -х док.: изпйвам (див.).
изплава|м недок. і док. див. изплувам.
изплаква|м 1 недок./изплакна виполіску-
,	2
изплаквам
265
изправям
вати/вйполоскати; ~ садове виполіскувати
посуд.
изплаква|м 2 недок./изплача 1. вибухати/
вибухнути плачем, заходйтися/зайтйся пла-
чем; 2. (горе, біду) виплакувати/вйплакати;
~ се/~ се плакатися/поплакатися, скар-
житися/поскаржитися;	си очйте
вйплакати (проплакати, сплакати) очі (тіль-
ки док.).
изплакн|а, -еш;-ах док.: изплаквам 1 (див.)
изплат|я, -йш; -йх док.: изплащам (див.).
изплач|а, -еш; изплаках док.: изплак-
вам 2 (див.).
изплаш|а, -иш; -ихдо/с; изплашвам (див.)
изплашва|м недок./изплаша лякати/на-
лякати і перелякати; той се появй неочак-
вано и ме изплаши він з’явйвся несподівано
и налякав мене.
изплаща|м недок./изплатя виплачувати/
виплатити, сплачувати/сплатйти; ~ дьлг
сплачувати борг; ф ~/~ вина спокутува-
ти/спокутати провйну; ~/~ греха си
спокутувати/спокутати гріх.
изплащане с. вйплата, вйплат; на ~ у
кредйт (на вйплат).
изплезва|м недок./изплезя: ~/~ езйк
вивалювати/вйвалити язйк, висолбплюва-
ти/вйсолопити язйк; ~ се/~ се показува-
ти/показати язйк.
излува|м недок. і док. 1. випливати/
вйпливти і вйплисти; спливати/сплистй;
~ на брега випливати на берег; 2. перен.
виплутуватися/вйплутатися, виходити/
вййти із скрутного становища; () на
повьрхността випливати/вйплисти на по-
верхню.
изпльзва|м се недок:./изпльзна се 1. ви-
слизати/вйслизнути; ~ се от стаята висли-
зати з кімнати; сапуньт се изпльзна от
рьцете ми мйло вйслизнуло у мене з рук;
2. перен. вислизати/вйслизнути, уникати/
унйкнути; () ~катд живак вислизати/
вйслизнути в’юном (вужем); ~от очйте
на някого зникати/знйкнути з (з-перед)
очей чиїх; от рьцете на някого від-
биватися/відбйтися від рук, відбігати/від-
бігти рук.
изпльзн|а се, -еш се; -ах се док.: испльз-
вам се (див.).
изплюва|м недок./изплюя випльовувати/
вйплюнути; ф камьчето а) прохбп-
люватися/прохопйтися (словом), обмовля-
тися/обмбвитися, проговбрюватися/прого-
ворйтися; б) виливати/вйлити душу.
изплюска|м док.: изплюсквам (див.).
изплюсква|м недок./изплюскам знев. (про
людину) пожирати/пожерти.
изплю|я, -еш; -х док.: изплювам (див.).
йзповед ч. сповідь.
изповедание с. віросповідання.
изповедни|к ч. мн. -ци сповідальник, ду-
хівнйк.
изповяда|м док.: изповядвам (див.).
изповядва|м недок./изповядам 1. сповіду-
вати (недок.), визнавати/вйзнати, додер-
жуватися/додержатися, дотрймуватися/
дотрйматися; каква вяра ~-те? яку віру ви
сповідуєте? • 2. сповідатися/вйсповідатися;
розповідати/розповістй; изповядай ми как-
вб ти тежй на душата розкажй мені, що у
тебе [лежйть] на душі.
изпод прийм. з-під; поглеждам ~ вежди
дивйтися спідлоба.
използвач ч. розм. спрйтник, дока, дойда,
проноза, пройда.
изпблзува|м недок. і док. використб-
вувати/вйкористати, користуватися/поко-
ристуватися і скористатися; ~ бпита на
челниците використовувати досвід передови-
ків; ~ случая користуватися нагодою; ~
техника використовувати техніку.
йзполица ж. тільки одн. іст. половйнщина.
изполичар ч. іст. половнйк.
изпомежду прийм. поміж, між; серед, по-
серед.
изпбмпа|м док.: изпбмпвам (див.).
изпбмпва|м недок./изпбмпам викачувати/
вйкачати насосом.
изпбсле присл. пізніше, потім, потбму.
изпот|я се, -йш се; -йх се док.: изпотявам
се (див.).
изпотява|м се недок./изпотя се пітніти/
спітніти.
изпояжда|м недок./изпоям 1. поїдати/
поїсти і попоїсти; 2. (про міль) точйти/
поточйти; (док.) побйти; 3. кусати/покуса-
ти; изпоядоха ме комари мене покусали
комарі.
изпоя|м, изпоядеш; -дох док.: изпбяждам
(див.).
изправ|ен, -на, -но; -ни справний.
изправйтел|ен, -на, -но; -ни виправнйй.
изправ|я, -иш; -их док.: изправям (див.).
изправя|м недок./изправя 1. піднімати/
підняти, підвбдити/підвестй, звбдити/зве-
стй; той изправи глава він підвів голову;
2. вирівнювати/вйрівняти; випрямляти/вй-
прямити, розпрямляти/розпрямйти; випро-
стбвувати/вйпростати; ~ гьрба си випрям-
ляти (випростбвувати) спйну; ~ рьб ви-
рівнювати шов; 3. перен. виправляти/ вй-
правити; ~ грешка виправляти пбмйлку;
ф ~/~ до стената някого ставити/ поста-
вити до стінки кого; ~/~ на крак а някого
ставити/поставити на ноги кого; ~/~ пред
сьда віддавати/віддати до суду (під суд)
изпразвам
266
изпьвам
кого; ~ се/~ се пред прбпаст опинятися/
опинитися над прірвою.
изпразва|м недок./изпразня спорожняти і
спорджнювати/спорожнйти, випорожняти/
випорожнити; звільняти/звільнйти; ~ бу-
тйлка спорожнювати пляшку; ~ дждбовете
си спорожняти свої кишені; ~ пушка
стріляти з гвинтівки, розряджати гвин-
тівку; ~ стаята звільняти кімнату.
изпразн|я, -иш; -их док.: изпразвам (див.).
изпрат|я, -иш; -их док.: изпращам (див.).
изпраш|а, -иш; -их док.: изпрашвам
(див.).
изпрашва|м недок./изпраша запорбшу-
вати/запорошйти, закурювати/закурйти,
запйлювати/запилйти.
изпраща|м недок./изпратя 1. посилати/
послати, надсилати/надіслати, відсилати/
відіслати; відправляти/відправити; ~ дете
за хляб посилати дитйну по хліб; ~ колет
посилати посилку; ~ пари по пбща над-
силати гроші поштою (по пошті); ~ пре-
порьчано писмб відправляти рекомендо-
ваного листа; 2. проводити і проводжати/
провестй; виряджати/вйрядити; ~ в дале-
чен пьт виряджати в дальню дорогу; ~
гостите на гарата проводжати гостей на
вокзал; 3. відправляти/відправити, проганя-
ти/прогнати; ф ~/~ в последния му пьт
някого проводжати/провестй в останню путь
кого; ~/~ зад решетките відправляти/
відправити за грати.
изпращач ч. 1. проводжаючий (у знач,
ім.); на гарата ймаше мнбго ~-и на вокзалі
було багато проводжаючих; 2. відправнйк;
~ на товари відправнйк грузів.
изпращачка ж. 1. проводжаюча (у знач,
ім.); 2. відправниця.
изпревара ж. рідко: в ~ наввйпередки,
наперегони.
изпреварва|м недок./изпреваря виперед-
жати/вйпередити, обганяти/обігнати, пере-
ганяти/перегнати; ~ другарите си в рабо-
тата випереджати своїх товаришів у роботі.
изпревар|я, -иш; -их док.: изпреварвам
(див.).
изпреваря|м недок. див. изпреварвам.
изпрегн|а, -еш; -ах док.: изпрягам (див.).
изпредй присл. раніше.
изпреч|а, -иш; -их док.: изпречвам (див.).
изпречва|м недок./изпреча 1. загорбджу-
вати/загородйти, загорбджуватися/заго-
родйтися, перегорбджувати/перегородйти;
відгорбджувати/відгородйти, відгорбджу-
ватися/відгородйтися; ~ рька пред лицето
си загороджувати облйччя рукою; 2. (неспо-
дівано) з’являтися/з’явйтися; вихбплюва-
тися/вйхопитися; ~ се/~ се заступати/
заступйти (дорогу); перепиняти/перепи-
нйти.
изпрббва|м недок. і док. 1. випробову-
вати і випрббувати/вйпробувати; ~ машйна
випробувати машйну; 2. примірювати і при-
міряти/приміряти; ~ рокля приміряти
плаття.
изпровбд|я, -иш; -их док.: изпровбждам
(див.).
изпроводяк ч. тільки одн. 1. етн. подару-
нок або гроші, які дарував від’їжджаючий
тим, хто його проводжав; 2. проводи; ф
на (за) ~ на прощання.
изпровбжда|м недок./изпровбдя розм.
див. изпращам.
изпрбсва|м недок./изпрбся випрошувати/
вйпросити і вйпрохати, благати/вйблагати.
изпрбс[я, -иш; -их док.: изпрбсвам (див.).
изпруж|а, -иш; -их док.: изпружвам (див.)
изпружва|м недок./изпружа простягати/
простягнути.
изпрьхва|м недок./изпрьхна 1. висихати/
вйсохти і вйсохнути; изпрьхнала прьст
вйсохла земля; 2. (про хліб) черствіти/
зачерствіти; 3. (про шкіру) обвітрювати/
обвітрити.
изпрьхн|а, -еш; -ах док.: изпрьхвам
(див.).
изпряга|м недок./изпрегна розпрягати/
розпрягти, випрягати/вйпрягти.
изпсува|м док. вйлаяти, насварйти.
изпуска|м недок./изпусн а 1. випускати/
вйпустити, видавати/вйдати; видихати/вй-
дихнути; випромінювати/вйпроменити; ~
звук видавати звук; ~ приятна миризма
видихати приємний аромат; 2. (із рук) ви-
пускати/вйпустити, упускати/упустйти; ~
сапуна упускати мйло; 3. запізнюватися/
запізнйтися; ~ влак запізнюватися на
поїзд; 4. перен. пропускати/пропустйти;
~ удббния момент пропускати слушну на-
году; () ~/~ дума прохбплюватися/прохо-
пйтися, обмовлятися/обмбвитися; из
(пред) вид випускати/вйпустити з уваги,
спускати/спустйти з ока; ~ се/~ се прого-
вбрюватися/проговорйтися, прохбплювати-
ся/прохопйтися, обмовлятися/обмбвитися.
изпусн|а, -еш; -ах док.: изпускам (див.).
изпуш|а, -иш; -их док.: изпушвам (див.).
изпушва|м недок./изпуша 1. викурювати/
вйкурити, скурювати/скурйти; ~ цигара ви-
курювати цигарку; 2. (м'ясо, рибу) коптй-
ти/закоптйти.
изпуща|м недок. розм. див. изпускам.
изпьва|м недок./изпьна витягати і витя-
гувати/вйтягнути (руки, ноги і т. ін.): ~
шйя витягувати шйю; ()	нервите
на някого вимбтувати/вймотати нерви кому.
ІІЗПЬДЯ
267
изразйтел
изпьд|я, -иш; -их док.: изпьждам (див.).
изпьжда|м недок./изпьдя виганяти і ви-
ібнити/вйгнати, проганяти/ прогнати; ~ от
служба виганяти з роботи.
изпьква|м недок./изпькна 1. вискакувати/
вискочити, вилазити/вйлізти; 2. (несподі-
вано) з’являтися/з’явйтися; 3. перен.
вирізнятися/вйрізнитися; виділятися/вйді-
литися; ~ с красотата си вирізнятися
своєю вродою.
изпькн|а, -еш; -ах док.: изпьквам (див.).
изпькнал, -а, -о; -и опуклий; вирячений
(про очі)-, ф двбйно ~-а леща двоопукла
лінза.
изпьлва|м недок./изпьлня 1. наповнюва-
ти/напбвнити, заповнювати/запбвнити; го-
сти изпьлниха кьщата гості заповнили дім;
~ рафтове сьс стбка заповнювати полиці
товарами; пушекьт изпьлни стаята дим
наповнив кімнату; 2. виповнюватися/вй-
новнитися, минати/минути; момченцето из-
пьлни 12 годйни хлопчикові виповнилося
12 років; 3. перен. сповнювати/сповнити,
охбплювати/охопйти; радост изпьлни ду-
шата ми радість сповнила мою душу; ~
се/~ се 1. наповнюватися/наповнитися,
запбвнюватися/запбвнитися; 2. збуватися/
збутися, справджуватися/справдитися; меч-
тйте ми се изпьлниха мої мрії збулйся.
изпьлз|я, -йш; -яхдок.: изпьлзявам (див.).
изпьлзява|м недок./изпьлзя 1. виповзати/
вйповзти, вилізати/вйлізти; змията изпьлзя
изпод камька змія (гадюка) виповзла з-під
каменя; 2. доповзати/доповзтй; изпьлзяхме
до телената мрежа ми доповзли до колю-
чого дроту.
изпьлкбм ч. виконком, виконавчий комі-
тет.
изпьлнение с. виконання; ~ на пиесата
виконання п’єси; ~ на присьдата вико-
нання вироку.
изпьлнйтел ч. виконавець, виконувач.
изпьлнйтел|ен, -на, -но; -ни 1. виконав-
чий; ~-на власт виконавча влада; 2. ре-
тельний, старанний; справний; ~ служещ
старанний службовець; 0 ~ лист вико-
навчий лист.
изпьлнйтелка ж. виконавиця, виконувач-
ка.
изпьлн|я, -иш; -их док.: изпьлнявам (див.)
изпьлнява|м недок./изпьлня 1. виконува-
ти/вйконати; ~ желания виконувати ба-
жання ~ предсрбчно петгодйшния план
виконувати достроково п’ятирічний план;
2. дотрймуватися/дотрйматися; ~ законите
дотримуватися законів.
изпьлня|м недок. див. изпьлвам.
изпьн|а, -еш; -ах док.: изпьвам (див.).
изпьрво, изпьрвом присл. розм. спершу,
перш, перше, спочатку.
изпьрж|а, -иш; -их док.: изпьржвам (див.)
изпьржва|м недок./изпьржа смажити/
насмажити, жарити/пожарити; ~ яйца сма-
жити яйця.
изпьч|а, -иш; -их док.: изпьчвам (див.).
изпьчва|м недок./изпьча випинати/вйп-
нути; ~ гьрдй випинати груди.
изпява|м недок./изпея доспівувати/доспі-
вати, (док.) проспівати, заспівати; изпяхме
всйчки песни, който бяхме учили ми про-
співали всі пісні, які вчили; ф песента на
някого е изпята скінчена пісня чия-, своє
вже відспівав хто.
израббтва|м недок./израббтя 1. виконува-
ти/вйконати; робйти/зробйти; израббтихме
това навреме ми вйконали це вчасно;
2. виготовляти/вйготовити, виробляти/вй-
робити, робйти/зробйти; изработиха ми ху-
бави обувки мені зробйли (пошйли) гарні
черевйки; 3. відробляти/відробйти, відпра-
цьовувати/відпрацювати; 4. заробляти/за-
робйти; той израббти петдесет трудодена
він заробйв п’ятдесят трудоднів; 5. перен.
виробляти/вйробити; формувати/сформу-
вати; ~ правилен мироглед виробляти
(формувати) правильний світогляд.
изработка ж. 1. виробнйцтво; масова ~
масове виробнйцтво; 2. вйріб; фйна ~ вй-
шуканий вйріб.
изработ|я, -иш; -их док.: изработвам
(див.).
изравн|я, -йш; -йх док.: изравнявам (див.)
изравнява|м недок./изравня рівняти і ви-
рівнювати/вйрівняти, зрівнювати/зрівняти;
~ заплатите вирівнювати зарплату; ~
игрйщето вирівнювати спортйвний майдан-
чик; нашият от бор изравнй резултата наша
команда зрівняла результат; ф ~/~ сьс
земята зрівнювати/зрівняти з землею.
изравя|м недок./изрбвя 1. виривати/вй-
рити, викдпувати/вйкопати; ~ картдфи
викопувати картоплю; 2. переривати/пере-
рйти; свинете изрдвили градйната свйні
перерйли город; 3. перен. розм. відкопу-
вати/відкопати; відшукувати/відшукати.
изражда|м се недок./изродя се вироджу-
ватися/вйродитися; (розм.) переводитися/
перевестйся.
изражение с. вйраз; осббено ~ на лицето
особлйвий вйраз облйччя.
йзраз ч. 1. вйраз, вйслів; 2. (обличчя)
вйраз; 3. мат. вйраз; алгебрйчески ~ алге-
браїчний (алгебрйчний) вйраз; () давам/
дам ~ на чувствата давати/дати волю
почуттям.
изразйтел ч. виразник, речник.
изразйтелен
268
изрязвам
изразйтел|ен, -на, -но; -ни 1. виразний,
виразистий; промовистий, багатозначний,
значущий; ~ поглед промовистий погляд;
2. виразний, образний ~-но четене виразне
читання.
изразйтелка ж. виразниця, речниця.
изразхбдва|м недок,. і док. витрачати/
витратити; ~ парй витрачати/вйтратити
гроші; ~ сйли витрачати сили.
израз|я, -йш; -йх док.: изразявам (див.).
изразява|м недок./изразя виражати/вй-
разити, виявляти/вйявити; висловлювати/
вйсловити; ~ благодарност висловлювати
подяку (вдячність); ~ мнението си вислов-
лювати свою думку.
израсн|а, -еш; -ах док.: израствам (див.).
израст|а, -еш; израстох док. див. израсна.
израства|м недок./израсна 1. виростати/
вйрости, зростати/зростй; израсна му зьб
у нього вйріс зуб; ~ в нищета виростати
у злиднях; ~ на село виростати на селі;
от семената ~-т нбви растения з насіння
виростають нові рослини; 2. проростати/
проростй; картбфите ще израстат в зйм-
ника картопля проросте у погребі; 3. перен.
виростати/ вйрости, зростати/зростй; міцні-
ти/зміцніти; загартовуватися/загартувати-
ся; ~ в борба зростати (міцніти) у боротьбі;
0 ~/~ в очйте на някого виростати/
вйрости в очах чиїх; ~-т/израснаха ми
крила у мене виростають/вйросли крйла.
израсть|к ч. мн. -ци 1. паросток, парость,
росток; пагін, пагонець; 2. наріст, пухлйна.
изред|я, -йш; -йх док.: изреждам (див.).
изреж|а, -еш; изрязах док.: изрязвам
(див.).
изрежда|м недок./изредя 1. перелічувати/
перелічйти, перераховувати/перерахувати;
~ имената на всйчки перелічувати всіх
поіменно; 2. (по черзі) обхбдити/обійтй;
изредйх с чаша всйчки гости я обійшов з
чарою всіх гостей.
йзрез ч. 1. вйріз; 2. мат. сектор.
изрезка ж. 1. обрізок; 2. вйрізка; ~ от
вестник вйрізка з газети.
изре|ка, -чеш, изрекох док.: изрйчам
(див.)
изречение с. лінгв. речення; сложно ~
складне речення; вметнато ~ вставне ре-
чення.
йзрив ч. вйсип; скарлатйнен ~ скарла-
тинозний вйсип.
изрйва|м недок./изрйна 1. вигрібати/
вйгребти; ~ тора от обора вигрібати гній
з хліва; 2. п е р е н. розм. вишпурювати/вй-
шпурити; ~ се/~ се висипати/ вйсипати,
з’являтися/з’явйтися (про висип).
изрйгва|м недок:./изрйгна 1. вибльбвува-
ти/вйблювати; (розм.) виригати/вйригати
і вйригнути; 2. вивергати/вйвергнути, ви-
кидати/вйкинути; ~ лава вивергати
лаву.
изрйгн|а, -еш; -ах док.: изрйгвам (див.).
изрйн|а, -еш; -ах док.: изрйвам (див.).
изрисува|м недок. і док. малювати (все) І
намалювати; розмальовувати/розмалюва-
ти; всйчките стенй бяла ~-ни всі стіни булй
розмальовані ~ портрета закінчувати ма-
лювати портрет; ~ се вимальовуватися/
вймалюватися, вирисовуватися/вйрисува-
тися, окреслюватися/окреслитися.
изрйта|м док.: изрйтвам (див.).
изрйтва|м недок./изрйтам випихати/вйп-
хати, виштбвхувати/вйштовхати.
изрйча|м недок./изрека промовляти/про-
мбвити, вимовляти/вймовити; ф ~/~ ана-
тема див. анатема.
изрйч|ен, -на, -но; -ни категорйчний, без-
умовний; ~-на заповед категорйчний наказ.
изров|я, -иш; -их док.: изравям (див.).
йзрод ч. 1. виродок, потвора; 2. перен.
вйродок; потвора, недолюдок.
йзрод |я се, -йш се, -йх се док.: израждам
се (див.).
изрбнва|м недок./изроня 1. кришйти (все,
багато)/покришйти; ~ хляб кришйти весь
хліб; 2. розсипати (все, багато)/порозси-
пати; 3. лущити (все, багато)/полущити;
обрушувати (все, багато)/пообрушувати;
4. підмивати (все, багато)/попідмивати;
розмивати (все, багато)/порозмивати.
изрус|ея, -ееш; -ях док.: изрусявам 1
(див.).
изрус|я, -йш; -йх док.: изрусявам2
(див.).
изрусява|м 1 недок./изрусея 1. русявіти/
порусявіти; 2. вигорати/вйгоріти, линяти/
полиняти.
изрусява|м2 недок./изруся знебарвлюва-
ти/знебарвити (про волосся).
изрькопляска|м док.: изрькоплясквам
(див.).
изрькоплясква|м недок./изрькопляскам
аплодувати/зааплодувати, плескати/за-
плескати (в долоні).
изряд|ен, -на, -но; -ни добрий, хороший,
неабйякий, порядний; ~ служйтел хороший
службовець; ~-на стбка добрий товар.
изрядко присл. зрідка; колй-не-колй; уря-
дй-годй; (розм.) подеколи.
изрязва|м недок.Іизрежа 1. вирізувати і
вирізати/вйрізати; ~ тумор вирізати пух-
лйну; ~ фйгури от цветна хартйя вирізу-
вати фігури з кольорового паперу; 2. обрі-
зувати і обрізати/обрізати; зрізувати і зрі-
зати/зрізати; ~ нбкти зрізувати нігті; 3.
изсвйрвам
269
изстйвам
різати/порізати; ранити/поранити, зранити;
4. різьбити, вирізьблювати/вйрізьбити; гра-
вірувати/вйгравірувати, гравіювати/вйгра-
ніювати; ~ надпис вирізьблювати (гра-
вірувати) напис.
изсвйрва|м недок./изсвйря 1. починати/
почати свистіти; (док.) засвистати, засви-
стіти; 2. загравати (рідко)/заграти (рап-
іом); 3. грати/зіграти.
изсвйрка|м док.: изсвйрквам (див.).
изсвйрква|м недок./изсвйркам свистіти/
свиснути.
изсвйр|я, -иш; -их док.: изсвйрвам (див.).
изсед|я, -йш; ях док.: изседявам (див.).
изседява|м недок./изседя висйджувати/
вйсидіти; відсйджувати/відсйдіти.
изсеква|м недок./изсекна 1. сякати/вй-
гякати; изсекна детето вйсякати дитйну;
2. (про гніт лампи, свічки) чйстити/почйс-
гити.
изселва|м недок./изселя виселяти/вйсе-
лити; ~ се/~се виселятися/вйселитися; ви-
биратися/вйбратися; ~ се от рбдното си се-
ло виселятися з рідного села.
изселни|к ч. мн. -ци виселенець; пересе-
ленець, переселець.
изселница ж. виселенка; переселенка.
изселническ|и, -а, -о; -и переселенський.
изсел|я, -иш; -их док.: изселвам (див.).
изсйпва|м недок./изсйпя 1. пересипати/
пересйпати, висипати/вйсипати; ~ зьрно
в чували пересипати зерно в (лантухй)
чували; 2. розсипати/розсйпати; 3. вилива-
іи/вйлити, переливати/перелйти; ~ кафе
в чашата виливати каву в чашку; 4. перен.
розм. вивалювати/вйвалити, викладати/вй-
класти; ~ куп новинй викладати купу но-
вйн; ~ се/~ се 1. розсипатися/розсйпа-
іися, висипатися/вйсипатися; 2. перен.
висипати/вйсипати; 3. надриватися/наді-
рватися, підриватися/підірватися; захвбрю-
вати/захворіти на грйжу.
изсйп|я, -еш; -ах док.: изсйпвам (див.).
изскача|м недок./изскбч а вискакувати/
вискочити; ~ на пьтя вискакувати на до-
рогу; очйте му ~-т от орбитите си у нього
очі вискакують з орбіт.
изскоч|а, -иш; -их док.: изскачам (див.).
изскубва|м недок./изскубна 1. виривати/
вирвати, вихбплювати/вйхопити, видирати/
вйдрати, висмйкувати/вйсмикнути; ~ от
рьце вихоплювати (видирати) з рук; ~
цветето с кбрен виривати квітку з корін-
ням; 2. перен. виривати/вйрвати, визволяти/
вйзволити, рятувати/врятувати; ~ от рьце-
те на врага виривати (визволяти) з рук
ворога.
изскубн|а, -еш; -ах док.: изскубвам (див.).
изследва|м недок. і док. 1. досліджувати/
дослідйти, вивчати/вйвчити; ~ сьстава на
веществбто досліджувати склад речовинй;,
2. юр. розслідувати (недок. і док.).
изследвач ч. див. изследовател.
изследвачка ж. див. изследователка.
изследовател ч. дослідник.
изследователка ж. дослідниця.
изследователск|и, -а, -о; -и дослідний,,
дослідницький; научно-~ институт науково-
дослідний інститут; ~-а работа дослідниць-
ка робота.
изслуж|а, -иш; -их док.: изслужвам (див.).
изслужва|м недок./изслужа 1. відслужу-
вати/відслужйти; вислужувати/вйслужити;
той изслужи военната си служба він від-
служив військову службу; 2. (за службу)
заробляти/заробйти; вислужувати/вйслу-
жити.
изслуша|м док.: изслушвам (див.).
изслушва|м недок./изслушам 1. вислуху-
вати і вислухбвувати/вйслухати; прослу-
хувати і прослухбвувати/прослухати; ~
йстината вислуховувати правду; ~ песента
прослухувати пісню; той изслуша моите
забележки він вйслухав мої зауваження.
изсм|ея се, -ееш се; -ях се док.: изсмйвам
се (див.).
изсмйва|м се недок./изсмея се 1. сміятися
(час від часу)/засміятися; 2. глузувати/
поглузувати, кепкувати/покепкувати; (не-
док.) насміхатися.
изсмукв|ам недок./изсмуча 1. висмбкту-
вати/вйсмоктати, висисати/вйссати; ~ мля-
ко висмоктувати молоко; 2. перен. висмбк-
тувати/вйсмоктати; виснажувати/вйсна-
жити, знесйлювати/знесйлити; ~ сйлите
виснажувати сйли; ~~ душата на ня-
кого вимбтувати/вймотати душу кому;
от (из) прьстите си нещо висмбк-
тувати/вйсмоктати з пальця що.
изсмуч|а, -еш; изсмуках док.: изсмуквам
(див.).
изсред прийм. серед, посеред.
изстйва|м /изстйна 1. остигати/ остйг-
нути, остйгти, холбнути/прохолбнути і
захолонути, вистигати/вйстигти і вйстигну-
ти; вичахати/вйчахти і вйчахнути; яденето
изстйва їжа холоне (вичахає); 2. мерзнути/
змерзнути, промерзати/промерзнути; кра-
ката ми изстйнаха у мене промерзли ноги;
3. простуджуватися/простудйтися, засту-
джуватися/застудйтися; той сйлно изстйна
из пьтя він дуже застудйвся в дорозі;
4. перен. холбнути/охолбнути і прохолонути;
байдуж іти/збайдужіти; байдужніти/збай-
дужніти; () крьвта ми изстйва/изстина
|в жйлите] кров холбне/захолбла [в жй-
изстйна
270
изтормозвам
лах]; изстйва/изстйне ми сьрцето от някого
байдужіти/збайдужіти до кого.
изстйн|а, -еш; -ах док.: изстйвам (див.).
изстйнка ж. простуда, застуда; (діал.)
остуда.
изстйска|м док.: изстйсквам (див.).
изстйсква|м недок./изстйскам вичавлю-
вати/вйчавити, вижимати/вйжати; видав-
лювати/вйдавити, видушувати/вйдушити;
~ лимон вичавлювати лимон.
изстрада|м док.: изстрадвам (див.).
изстрадва|м недок./изстрадам пережива-
ти/пережйти, зазнавати/зазнати; (док.)
вйстраждати.
йзстрел ч. постріл; давам ~ стріляти;
на едйн ~ разстояние на відстані одного
пострілу; тбчен ~ влучний постріл.
изстрелва|м недок./изстрелям 1. вистрі-
лювати/вйстрілити, вистрелювати/вйстре-
лити; 2. (про боєприпаси) вистрілювати/
вйстріляти, розстрілювати/розстріляти; ~
всйчки патрони розстрілювати (вистрілю-
вати) всі патрони; 3. запускати/запустй-
ти; ~ в кбсмоса изкуствен спьтник за-
пускати в космос штучний супутник.
йзстреля|м док.: йзстрелвам (див.).
изстуд|я, -йш; -йх док.: изстудявам (див.).
изстудява|м недок./изстудя вистуджува-
ти/вйстудити, охолбджувати/охолодйти,
остуджувати/остудйти; ~ бйра охолоджу-
вати пйво; ~ ентусиазма остуджувати ен-
тузіазм.
изстьпва|м се недок./изстьпя се розм.
виступати/вйступити, вихбдити/вййти на-
перед.
изстьпление с. несамовитість, нестяма, шал.
изстьп|я се, -иш се; -их се док.: из-
стьпвам се (див.).
изстьргва|м н#док./изстьржа 1. вискбб-
лювати/вйскоблити; вишкрібати/вйшкреб-
ти; 2. вистругувати/вйстругати; 3. (на терт-
ці) натирати/натерти.
изстьрж|а, -еш; изстьргах док.: изстьрг-
вам (див.).
изсуш|а, -йш; -йх док.: изсушавам (див.).
изсушава|м недок./изсуша висушувати/
вйсушити.
изсьрба|м док.: изсьрбвам (див.).
изсьрбва|м недок./изсьрбам 1. висьбр-
бувати/вйсьорбати; виїдати/вйїсти, випи-
вати/вйпити; ~ кафето випивати каву;
2. сьбрбати/сьорбнути.
изсьхва|м недок./изсьхна віісихати/вй-
сохнути; всихати/всбхнути.
изсьхн|а, -еш; -ах, док.: изсьхвам (див.).
изтанцува|м док. станцювати.
изтегл|я, -иш; -их док.: изтеглям (див.).
изтегля|м недок./изтегл я 1. витягати/
вйтягти, витягувати/вйтягнути; виймати/
вййняти; ~ ножа виймати ножа; ~ от
калта витягати з грязюки; ~ чекмеджето
витягувати шухляду; 2. витягувати/вйтяг-
нути, розтягувати/розтягнути; ~ жйца
розтягувати дріт; 3. (про гній і т. п.) витя-
гувати/витягати, висмбктувати/вйсмокта-
ти; 4. вивбдити/вйвести, відвбдити/від-
вестй; ~ войскйте от фрбнта відводити
війська з фронту; 5. одержувати/одержати,
отрймувати/отрймати; ~ парй от банката
одержувати гроші в банку; 6. перен. пере-
живати/пережйти, зазнавати/зазнати; из-
теглих много я багато пережйв; 0
някого, нещо от (из) лапите на някого
виривати/вйрвати з лап чиїх.
изтегн|а, -еш; -ах док.: изтягам (див.).
изтежко присл. 1. важко, із зусйллям;
2. ваговйто, переконливо; говбря ~ гово-
рйти переконливо.
изтезава|м недок. катувати, мордувати;
мучити.
изтезани|е с. катування, мордування;
(тільки мн.) тортури; подлагам на ~-я
піддавати тортурам, катувати.
изте|ка, -чеш; изтекох док. див. изтйчам.
изтйка|м док.: изтйквам (див.).
изтйква|м недок./изтйкам виштовхувати/
вйштовхати; (розм.) випихати/вйпхати.
изтйхо, изтйхом присл. тйхо, стйха; тйхим
голосом.
изтйча|м недок./изтека 1. витікати/вйтек-
ти, виливатися/вйлитися; в о дат а изтекла от
бурето вода вйтекла з барйла; 2. витікати/
вйтекти; река Йскьр изтйча от Рйла ріка
Іскр витікає з Ріли; 3. перен. минати/ми-
нути; спливати/сплистй; ваканцията изтече
канікули минули; 0 изтекоха ми очйте
вйплакати (проплакати, сплакати) очі.
изтйча|м док.: изтйчвам (див.).
изтйчва|м недок./изтйчам 1. вибігати/
вйбігти; ~ от кьщи вибігати з дому; 2. про-
бігати/пробігти; изтйчам 500 метра пробігти
500 метрів.
изтласка|м док.: изтласквам (див.).
изтласква|м недок./изтласкам виштбвху-
вати/вйштовхати; (розм.) випихати/вй-
пхати;
изтл|ея -ееш; -ях і -еях док.: изтлявам
(див.).
изтлява|м недок./изтлея зотлівати/зотлі-
ти, витлівати/вйтліти.
йзток ч. тільки одн. схід; 0 Блйзкият
Йзток Близькйй Схід; Далечният Йзток
Далекий Схід.
изтормбзва|м недок./изтормбзя розм.
змучувати/змучити, вимучувати/вймучити,
замучувати/замучити.
изтормозя
271
изтьрся
изтормбз|я, -иш; -их док.: изтормдзвам
(див.).
източ|а, -иш; -их док.: източвам 1,2,3 (див.).
източва|м 1 недок./изтдча. 1. виточувати/
виточити, виціджувати/вйцідити; ~ вйното
от бьчвата виточувати вино з бочки; 2.
(шию) витягати/вйтягнути; ~ се/~ се 1.
ирохбдити/пройтй нйзкою; 2. витягатися/
витягтися, виростати/вйрости.
източва|м2 недок./изтдча (про тісто)
розкачувати/розкачати.
изтдчва|м 3 недок./изтдча вигострювати/
вигострити, гострйти/нагострйти.
йзточ|ен, -на, -но; -ни східний; ~ вятьр
східний вітер; ~-ни нрави східні звйчаї.
йзточни|к ч. мн. -ци 1. джерело; ~ на
напояване джерело зрошення; 2. перен.
джерело, основа; ~-ци за бьлгарската
истдрия джерела болгарської історії; от до-
стоверен ~ з вірогідного джерела.
изтоіцава|м недок./изтощя виснажувати/
виснажити; витрачати/вйтратити, вичерпу-
вати/вйчерпати; болестта го изтоїцй хво-
роба його вйснажила.
изтощение с. вйснаження.
изтощйтел|ен, -на, -но; -ни виснажливий;
(рідко) змбрний; ~ труд виснажлива
праця.
изтощ|я, -йш; -йх док.: изтоіцавам (див.).
изтребва|м недок./изтребя винйщувати/
вйнищити; знйщувати/знйщити; ~ вредни
насекдми знйщувати шкідлйвих комах.
изтребйтел ч. 1. винйщувач, знйщувач;
2. військ, винйщувач; ндщен* ~ нічнйй ви-
нйщувач.
изтребйтел|ен, -на, -но; -ни 1. нищівнйй;
винйщувальний; знйщувальний; ~ дгьн
нищівнйй вогонь; 2. військ, винйщувальний;
~-.на авиация винйщувальна авіація.
изтребйтелка ж. винйщувачка, знйщу-
вачка.
изтреб|я, -иш; -их док.: изтребвам (див.).
изтрезн|ея, -ееш; -ях док.: изтрезнявам
(див.).
изтрезнява|м недок./изтрезнея витвере-
жуватися/вйтверезитися, протвережува-
гися/протверезитися.
изтривалка ч. 1. ганчірка, підтйрка, стир-
ка; 2. постілка; 3. мачулка, мачула; (розм.)
мочалка.
изтрйва|м недок./изтрйя 1. витирати/
вйтерти, стирати/стерти, обтирати/обтерти,
підтирати/підтерти; ~ лдквата вьрху пдда
витирати калюжу на підлозі; ~ праха
стирати пил; ~ с гума підтирати гумкою;
черната дьска витирати [класну] дош-
ку (з [класної] дошки); 2. протирати/про-
герти; ~ рькави протирати рукава; 3.
перен. стирати/стерти; ~ от паметта си
стирати з пам’яті; 0 ~ / ~ от лицето на
земята стирати/стерти з лиця землі; ~/~
Прага на някого див. праг; ~/~ тбковете
си от хддене стирати/стерти підбори.
изтрй|я, -еш; -х док.: изтрйвам (див.).
изтрьгва|м недок./изтрьгна 1. виривати/
вйрвати, висмйкувати/вйсмикнути; изтрьг-
наха му зьба без бдлка йому вйрвали зуб
без болю; 2. перен. виривати/вйрвати; ~
признание виривати зізнання.
изтрьгн|а, -еш; -ах док.: изтрьгвам (див.).
изтрьпва|м недок./изтрьпна 1. терпнути/
затерпнути; німіти/заніміти, дерев’яніти/
задерев’яніти; изтрьпна ми рьката у мене
затерпла рука; 2. перен. терпнути/затер-
пнути, холбнути/похолбнути, завмирати/
завмерти; ~ от страх холонути зі страху.
изтрьпн|а, -еш; -ах док.: изтрьпвам (див.).
изтупа|м док.: изтупвам (див.).
изтупва|м недок./изтупам вибивати/вй-
бити (пил), витріпувати/вйтріпати.
изтьк|а, изтьчеш; -ах док.: изтькавам
(див.).
изтькава|м недок./изтька ткати/вйткати.
изтьква|м недок./изтькна підкреслювати/
підкреслити; відзначати/відзначити; той из-
тькна заслугите му він підкреслив ,йог6
заслуги; той го изтькна пред обществдто
він вйсунув його на вйдне місце в суспіль-
стві.
изтькн|а, -еш; -ах док.: изтьквам (див.).
изтьрв|а, -еш; -ах док.: изтьрвавам (див.).
изтьрвава|м недок./изтьрва 1. упускати/
упустйти, пускати/пустйти; изтьрва кнйгата
от рьцете си упустйти кнйгу з рук; 2. п е-
р е н. пропускати/пропустйти; (розм.) га-
вити/прогавити; влака пропускати по-
їзд; изтьрвах уддбния момент я прогавив
слушну нагоду; 3. перен. прохбплювати-
ся/прохопйтися, проговбрюватися/прого-
ворйтися, обмовлятися/обмбвитися; () ~/
~ кормйлото [из рьце] втрачати/втратити
контроль над чим; ~/~ положението втра-
чати/втратити ініціатйву.
изтьрса|к ч. мн. -ци розм. мізйнець; мі-
зйнчик; (жарт., знев.) вйшкребок (про
останню дитину в сім'ї).
изтьрсва|м недок./изтьрся 1. витрушува-
ти/вйтрусити; ~ килйм витрушувати кйлим;
2. розм. сіяти/посіяти; губйти/згубйти; из-
тьрся ключа згубйти ключ; 3. розм. ля-
пати/ляпнути, ббвкатй/ббвкнути; той изтьр-
си глупост він бовкнув дурнйцю; ~ се/~ се
розм. 1. випадати/вйпасти; 2. (несподі-
вано) з’являтися/з’явйтися.
изтьрс|я, -иш; -их док.: изтьрсвам
(див.).
изтягам
272
изхождам
изтяга|м недок./изтегна витягати/вйтяг-
ти, витягувати/вйтягнути; протягати/про-
тягтй, протягувати/протягнути; ~ тел про-
тягати (тягтй) дріт; ~ се/~ се І. витя-
гатися/вйтягтися, витягуватися/вйтягну-
тися, простягатися/простягтися і простяг-
нутися; 2. розм. байдикувати, дармувати
(недок.); ледарювати/поледарювати.
изува|м недок./изуя розм. розбувати/роз-
бути; роззувати/роззути.
изум|ея, -ееш; -ях док.: изумявам 1 (див.).
изумйтел|ен, -на, -но; -ни дивовйжний,
дйвний; чудовий, пречудовий; ~-на красота
дивовйжна краса.
изумление с. подив, дивування, здивуван-
ня.
изумруд ч. смарагд.
изумруден, -а, -о; -и і изумруд [єн, -на, -но;
-ни смарагдовий; ~ прьстен перстень із
смарагдом; ~-и очй смарагдові очі.
изум|я, -йш; -йх док.: изумявам 2 (див.).
изумява|м 1 недок./изумея виживати/вй-
жити з розуму; ~ от старост виживати з
розуму на старість.
изумява|м 2 недок./изумя 1. дивувати/
здивувати, уражати/уразйти; те изумйха
света сьс свбите подвизи вонй здивували
(уразйли) світ своїми подвигами; 2. забува-
ти/забути; изумйх да му кажа я забув
йому сказати.
изуч|а, -иш; -их док.: изучавам, изуч-
вам ,’2 (див.).
изучава|м недок./изуча вивчати/вйвчити;
досліджувати/дослідйти; ~ град а вивчати
місто; ~ живота на насекомите вивчати
життя комах; ~ руски езйк вивчати ро-
сійську мову.
изучва|м 1 недок.Іизуча вивчати (все до
кінця)/вйвчити.
изучва|м 2 недок./изуча 1. навчати/навчй-
ти, учйти/научйти; виучувати/вйучити; ~
да шйя навчати шйти; изучи сина си він
вйвчив свого сйна; 2. вивчати/вйвчити;
досліджувати/дослідйти.
изу|я, -еш; -х док.: изувам (див.).
изфиряса|м док: изфирясвам (див.).
изфирясва|м недок./изфирясам 1. звітрю-
ватися/звітритися, випарбвуватися/вйпару-
ватися; 2. перен. випарбвуватися/вйпару-
ватися; зникати/знйкнути, щезати/щезну-
ти; випадати/вйпасти; кьде изфиряса тбзи
човек? кудй поділася ця людйна? ~ от па-
метта випадати з пам’яті.
изхабен, -а, -о; -и 1. зіпсований; 2. ту-
пйй; ~ нож тупйй ніж; 3. втрачений; вй-
трачений; ~-о здраве втрачене здоров’я;
ф ~-и думи банальні слова.
изхаб|я, -йш; -йх док.: изхабявам (див.).
изхабява|м недок./изхабя 1. тупйти і за-
туплювати і затупляти/затупйти; ~ нож
тупйти ніж; 2. псувати/зіпсувати; 3. марну-
вати/змарнувати; изхабйх си сйлите в тази
безсмйслена борба я змарнував сйли у цій
безглуздій боротьбі.
изхарч|а, -иш; -их док.: изхарчвам (див.).
изхарчва|м недок./изхарча 1. витрачати/
вйтратити, розтрачувати/розтратити; ~
брашндто витрачати борошно; ~ парй роз-
трачувати гроші; 2. розпродавати і розпрб-
дувати/розпродати.
изхврьква|м недок./изхврькна 1. випурху-
вати/вйпурхнути; вилітати/вйлетіти; ~ от
кафеза випурхувати з клітки; 2. перен. ви-
літати/вйлетіти, випурхувати/вйпурхнути;
вибігати/вйбігти, вискакувати/вйскочити;
~ на двора вибігати (вискакувати) у двір;
~ от службата вилітати з роботи; ()
изхврьква/изхврькна ми от (из) ума ви-
літати/вйлетіти з головй; ~-т/изхврькнаха
ми очйте [от болка] очі на лоб лізуть/
полізли (вйлізли) [від болю].
изхврькн|а, -еш; -ах док.: изхврьквам
(див.).
изхвьрл|я, -иш; -их док.: изхвьрлям (див.).
изхвьрля|м недок./изхвьрл я 1. викидати/
вйкинути; ~ боклука викидати сміття;
2. перен. викидати/вйкинути, виганяти/вй-
гнати; изхвьрлиха го на улицата його вй-
кинули на вулицю.
изхйтр|я, -иш; -ихдок..’ изхитрявам (див.).
изхитрява|м недок./изхйтря обманювати/
обманути, перехитрбвувати/перехитрувати
і перехитрйти, обдурювати/обдурйти; ~ се/
~ се примудрятися/примудрйтися, умудря-
тися/умудрйтися.
изхйтря|м недок. див. изхитрявам.
изхлузва|м недок./изхлузя стягати/стягтй,
стягувати/стягнути; знімати/зняти; ~ се/
~ се зіслизати/зіслизнути, зісковзувати/
зісковзнути.
изхлузн|а, -еш; -ах док.: изхлузвам (див.).
йзход ч. 1. вйхід; затвори ~-а закрйти
вйхід; главен ~ центральний вйхід; ~ от
метрбто вйхід з метро; няма ~ немає
вйходу; 2. кінець; ~ на болест кінець хво-
роби; 3. перен. вйхід; рятунок; рада, по-
рада; намеря ~ от трудното положение
знайтй вйхід із скрутного становища.
йзход|ен, -на, -но; -ни 1. вихіднйй, ви-
їзднйй; ~-на врата вйхід; 2. вихіднйй, по-
чатковий; ~-на позйция вихідна позйція;
~-но положение вихідне положення.
изход|я, -иш; -их док.: изхождам (див.).
изхожда|м недок./изходя 1. обходити/
обійтй, вихбджувати/вйходити, проходити/
пройтй; (док.) сходйти; 2. перен. тільки
изхранвам
273
изшйвам
недок. виходити, походити, ітй; новинйте
-~-т от меродавно лице новини ідуть від
авторитетної особи; 3. перен. тільки недок.
виходити; базуватися; ~ от досегашния си
опит виходити з попереднього досвіду.
изхранва|м недок./изхраня 1. відгодо-
вувати/відгодувати, вигодбвувати/вйгоду-
вати; ~ прасе відгодовувати порося; 2. пе-
рен. годувати і вигодбвувати/вйгодувати;
вирбщувати/вйростити; викбхувати/вйко-
хати; ~ многочленно семейство годувати
велику сім’ю.
изхран|я, -иш; -их док.: изхранвам (див.).
изцапа|м док.: изцапвам (див.).
изцапва|м недок./изцапам бруднити і за-
бруднювати/забруднйти, мазати/вймазати,
мастйти/вймастити; ~ си рьцете бруднити
руки.
изцед|я, -йш; -йх док.: изцеждам (див.).
изцежда|м недок./изцедя 1. вичавлювати/
вичавити; видавлювати/вйдавити; ~ лимон
вичавлювати лимон; 2. (усе, до кінця) ви-
ціджувати/вйцідити, витбчувати/вйточити.
изцелйтел ч. зцілитель, цілитель.
изцелйтел|ен, -на, -но; -ни зцілющий, ці-
лющий.
изцелйтелка ж. зцілителька, цілителька.
изцел|я, -йш; -йх док.: изцелявам (див.).
изцелява|м недок./изцеля зціляти/зцілй-
ти; вилікбвувати/вйлікувати.
изцерйтел ч. див. изцелйтел.
изцерйтелка ж. див. изцелйтелка.
изцер|я, -йш; -йх док.: изцерявам (див.).
изцерява|м недок./изцеря 1. зціляти/
зцілити; вилікбвувати/вйлікувати; ~ бблен
зціляти хворого; 2. перен. відучувати/від-
учйти, відзвичаювати/відзвичаїти; ~ от
лош навик відучувати від поганої звйчки.
изцькл|я, -иш; -их док.: изцьклям (див.).
изцькля|м недок./изцькля надавати/на-
дати холодного блйску (про очі, небо); ~
се/~ се набувати/набути холодного блй-
ску.
изцяло присл. цілком; повністю; изсйчам
гората ~ вирубувати весь ліс; той се по-
светй ~ на науката він цілком присвятйв
себе науці.
изчадие с. породження; (знев.) вйплодок,
кодло; 0 ~ адово вйплодок (породження)
пекла, пекельне кодло.
изчака|м док.: изчаквам (див.).
изчаква|м недок:./изчакам чекати/почека-
ги; вичікувати/вйчекати, вижидати/вй-
ждати; (недок.) очікувати, чатувати; ~
удббния момент очікувати слушної нагоди.
изчезва|м недок./изчезна зникати/знйк-
нути; пропадати/пропасти; щезати/щезну-
ги; болката изчезна’ біль зник (минув);
~ безследно зникати безслідно (без сліду);
последната надежда изчезна остання надія
знйкла.
изчезн|а, -еш; -ах док.: изчезвам (див.).
изчерв|я се, -йш се; -йх се док.: изчервя-
вам се (див.).
изчервява|м се недок./изчервя се черво-
ніти/почервоніти; ~ се от ерам червоніти
від сорому; 0 ~ се/~ се като мак черво-
ніти/почервоніти по самі вуха (по саме
волосся).
изчерпа|м док.: изчерпвам (див.).
изчерпател|ен, -на, -но; -ни вичерпний;
всебічний, повний; ~ отговор вичерпна
відповідь; ~-на студия вичерпне дослід-
ження.
изчерпва|м недок./изчерпам 1. вичерпу-
вати/вйчерпати; вибирати/вйбрати; ~ вода
с помпа вичерпувати воду помпою; 2. роз-
прбдувати/розпродати; розхбдитися/розій-
тйся; речникьт е вече изчерпан словнйк
уже розійшовся (розпроданий); 3. перен.
вичерпувати/вйчерпати; всйчки запаси са
изчерпани всі запаси вйчерпані; ~ темата
вичерпувати тему.
изчерп|я, -иш; -их док. див. изчерпам.
изчерпя|м недок. див. изчерпвам.
изчет|а, -еш; изчетох док.: изчйтам (див.).
изчислени|е с. обчйелення; обрахунок, роз-
рахунок; ~ на разходите обчйелення вй-
трат; според ~-ята відповідно до розра-
хунків; направя ~-я зробйти обчйелення
(розрахунки); ~ на населението перепис
населення.
изчислйтел|ен, -на, -но; -ни обчйелюваль-
ний; електрбнно-обчйелювальний; ~-на
техника електрбнно-обчйелювальна техніка.
изчисл|я, -йш; -йхдо/с: изчислявам (див.).
изчислява|м недок./изчисл я обчйелюва-
ти/обчйелити, вилічувати/вйлічити, вирахб-
вувати/вйрахувати, обрахбвувати/обраху-
вати, підрахбвувати/підрахувати; ~ общин
доход обчйелювати загальний прибуток.
изчйства|м недок./изчйстя чйстити/почй-
стити, вичищати/вйчистити; прибирати/
прибрати; ~ дрехи чйстити одяг; ~ стан
прибирати в кімнаті.
изчйст|я, -иш; -их док.: изчйствам (див.).
изчйта|м недок./изчета прочйтувати/про-
читати; перечйтувати/перечитати.
изчука|м док.: изчуквам (див.).
изчуква|м недок./изчукам 1. стукати/
стукнути; някой изчука на вратата хтось
постукав у двері; 2. вибивати/вйбити,
витріпувати/вйтріпати; 3. викбвувати/вй-
кувати; 4. перен. розм. заробляти/за-
робйти.
изшйва|м недок./изшйя 1. (все, багато)
изшйя
274
ймам
шйти/пошйти, переш ивати/поперешивати;
2. вишивати/вйшити.
изшй|я, -еш; -х док.: изшйвам (див.).
изява ж. прояв, відбиття, виявлення,
вияв.
изявйтел ч. виразник; речник.
изявйтел|ен, -на, -но; -ни: ~-но накло-
нение лінгв. дійсний спосіб.
изявление с. заява (урядова); ~ намини-
стерството на вьншните работи заява міні-
стерства закордонних справ; правя ~ ро-
бйти заяву.
изяв|я, -йш; -йх док.: изявявам (див.).
изявява|м недок./нзявя виявляти/вйяви-
ти, виражати/вйразити; вислбвлювати/вй-
словити; ~ желание виявляти бажання.
изяда|м недок. розм. див. изяждам.
изяжда|м недок./нзям 1. з’їдати/з’їсти;
~ ябьлка з’їдати яблуко; 2. проїдати/
проїсти; молцйте изяли дрехите міль проїла
одяг; 3. п е р е н. розтрачувати/розтратити;
(розм.) розтрйнькувати/розтрйнькати, роз-
базарювати/розбазарити; 4. перен. (про об-
разу) з’їдати/з’їсти, терпіти/стерпіти; 5.
перен, грйзти/згрйзти, з’їдати/з’їсти; дорі-
кати/доректй і дорікнути; 6. перен. розм.
ковтати/ковтнути; пропускати/пропустйти;
~ букви пропускати букви; ~ се/~ се
лютувати/розлютувати, лютуватися/розлю-
туватися, сердитися/розсердитися.
изям, изядеш; изядох док.: изяждам
(див.).
изяснйтел|ен, -на, -но; -ни пояснюваль-
ний; ~-на бележка пояснювальна запйска.
изясн|я, -йш; -йх док.: изяснявам (див.).
изяснява|м недок./язясяя з’ясовувати/
з’ясувати; роз’яснювати/роз’яснйти, пояс-
нювати/пояснйти.
изящ|ен, -на, -но; -ни вйтончений, вйшу-
каний; граціозний; ~ етил вйшуканий
стиль; ~-на фйгура граціозний стан.
икиндйя ж. тільки одн. розм. над-
вечір’я.
икона ж. ікона, образ.
иконобор|ец ч. мн. -ци іст. іконоборець,
иконограф ч. див. иконопйсец.
иконом ч. економ (у монастирі).
икономика ж. тільки одн. економіка; ~
на промишленността економіка промисло-
вості; социалистйческа ~ соціалістйчна
економіка.
икономйса|м док.: икономйсвам (див.).
икономйсва|м недок./икономйсам заоща-
джувати/заощадити, економ ити/зеконо-
мйти; ~ парй заощаджувати гроші; ~
ейли заощаджувати (економити) ейли; 0
~/~ йстина прихбвувати/приховати
правду.
икономйст ч. економіст.
икономйстка ж. економіст (про жінку).
икономйч|ен, -на, -но; -ни економний;
ощадливий; дешевий; ~ живот дешеве
життя; ~-на квартйра дешева квартйра.
икономйческ|и, -а, -о; -и економічний; ~
живот економічне життя; ~-и причйни еко-
номічні причйни.
икономия ж. 1. економія, ощадність;
ощадливість; правя ~ заощаджувати;
2. заощадження, економія; 0 политйческа
~ політйчна економія.
иконопйс ж. іконопис (ч.).
иконопйс|ец ч. мн. -ци іконопйсець.
ик он ост ас ч. іконостас.
илй спол. або, чи; ~ в четвьртьк, ~ в
петьк чи в четвер, чи в п’ятницю; какво
да ви налея: чай ~ кафе? що вам налйти:
чай чи каву? сега ~ нйкога зараз або
ніколи.
илй|к мн. -ци ч. петля, петелька; правя
~-ци робйти петлі.
йловица ж. розм. глйна.
илюзионйст ч. ілюзіоніст.
илюзия ж. ілюзія.
илюзор|ен, -на, -но; -ни ілюзорний; при-
марний; ~-ни мечтй ілюзорні (примарні)
мрії.
илюминация ж. ілюмінація.
илюминйра|м недок. і док. ілюмінувати
илюстратор ч. ілюстратор.
илюстраторка ж. ілюстратор (про жінку).
илюстраци|я ж. 1. ілюстрація; малюнок;
кнйга с ~-и кнйжка з ілюстраціями;
2. перен. ілюстрація; прйклад; за ~ на
тази мйсьл для ілюстрації цієї думки.
илюстрйр|ам недок. і док. 1. ілюструвати;
~ кнйга ілюструвати кнйгу; 2. перен. ілю-
струвати; навбдити/навестй прйклад; ще ~
казан ото с едйн прймер я проілюструю ска-
зане прйкладом.
илюстрован, -а, -о; -и ілюстрований; ~-о
списание ілюстрований журнал.
им 1 займ. особ. див. те *.
им 2 займ. присв. див. техен.
йма тільки 3 ос. одн. безос. бути; (розм.)
матися; в библиотеката ~ кнйги по меди-
цйна у бібліотеці є кнйги з медицйни; ~
нужда бути потрібним; ~ бще време ще є
час; какво ново ~? що нового? 0 ~ време
див. време; ~ място див. място; ~ надежда
див. надежда; ~-няма щось біля, приблйз-
но, майже; ~ бще хляб в някого, нещо див.
хляб; ~ си хас! див. хас; ~-ло еднб време
див. време.
йма|м недок. 1. мати; володіти; ако
време, ще дойда якщо я матиму час, то
прийду; ~ влияние мати вплив; ~ грешка
имане
275
импулсйвен
помилятися; ~ лека кола мати легкову авто-
машину; ~ намерение мати намір; ~ нужда
потребувати; ~ опит мати досвід; ~ прй-
лика бути схожим; ~ приятел мати друга;
работа мати роботу; 2. розм. мати;
вважати; ~ те за най-блйзьк човек я маю
іебе на найближчу людину; 0 ~-й добри-
ната див. добрина; ~ вид на някого, нещо
див. вид; ~ в кьрпа вьрзано див. врьзвам;
вяра див. вяра; ~ глас див. глас; ~ дни
див. ден; ~ дьльг езйк див. езйк; ~ зьб
па някого див. зьб; ~ на очй нещо див.
око; ~ на разположение див. разположе-
ние; ~ око на някого, нещо див. око; ~
отношение кт>м някого, нещо див. от нош е-
ние; ~ очй див. око; ~ перо див. перо; ~
под байрака див. байрак; ~ под рька
мати під рукою; ~ право див. право; ~ пред
вид див. вид; ~ прьст в нещо див. прьст;
~ резерви к'ьм някого, нещо див. резерв;
~ сметка див. сметка; ~ широко сьрце
див. сьрце;
имане с. 1. скарб; тьрся ~ шукати скарб;
2. майно, добро, скарб.
иманент|ен, -на, -но; -ни філос. іманент-
ний; ~ прйзнак іманентна ознака.
иманяр ч. шукач скарбів.
йме с. мн. имена 1. ім’я; как ви е ~-то?
як вас звуть? малко (сббствено) ~ [влас-
не] ім’я; бащино ~ по батькові; фамйлно ~
прізвище; 2. перен. ім’я; репутація, слава;
той йма голямо ~ він має добру репу-
тацію; 0 в ~-то на някого, нещо в ім’я кого,
чого; нарйчам/нарека неща с имената им
пазивати/назвати речі своїми іменами; от
~-то на някого від імені кого; прилагател-
но ~ лінгв. прикметник; сьіцествйтелно ~
лінгв. іменник; числйтелно ~ лінгв. числів-
ник.
ймел ч. омела.
ймен, -на, -но; -ни: ~ ден іменини
ймен|ен, -на, -но; -ни іменний.
имение с. маєток.
именйт, -а, -о; -и славетний, славнозвіс-
ний, славний; ~ учен славнозвісний вче-
ний.
именйтел|ен, -на, -но; -ни: ~ падеж лінгв.
називний відмінок.
йменни|к 1 ч. мн. -ци анкета (для вступу
до учбового закладу); попьлвам ~ запов-
нювати анкету.
йменни|к 2 ч. мн. -ци іменинник.
йменница ж. іменинниця.
йменно присл. 1. саме, якраз; йскам ~ с
вас да говоря я хочу поговорити саме (як-
раз) із вами; 2. а саме; в това време, а ~ кьм
десет часа ... в цей час, а саме біля десятої
години...
именува|м недок. називати, звати; імену-
вати; как го ~-т? як його звуть?
имигрант ч. іммігрант.
имигрантка ж. іммігрантка.
имиграция ж. імміграція.
имитатйв|ен, -на, -но; -ни спец, імітацій-
ний, наслідувальний; ~-ни движения іміта-
ційні рухи.
имитатор ч. імітатор.
имитация ж. імітація; ~ на движения
імітація рухів; ~ на злато імітація золота.
имитйра|м недок. і док. імітувати/зімі-
тувати.
имот ч. майно; двйжим и недвйжим ~
рухоме і нерухоме майно; дьржавен ~ дер-
жавне майно.
имот|ен, -на, -но; -ни 1. заможний, ба-
гатий; ~ човек заможна людйна; 2. майно-
вий; ~-но сьстояние майновий стан.
императйв ч. 1. імператив; веління; наказ;
2. лінгв. наказовий спосіб, імператив.
императйв|ен, -на, -но; -ни імперативний;
наказовий; категоричний; ~-на заповед
категоричне розпорядження.
император ч. імператор.
императорск|и, -а, -о; -и імператорський.
императрйца ж. імператриця.
империалйзьм ч. тільки одн. імперіалізм.
империалйст ч. імперіаліст.
империалистйч|ен, -на, -но; -ни імперіалі-
стичний; ~-на полйтйка політика імперіа-
лізму.
империалистйческ|и, -а, -о; -и імперіалі-
стйчний; ~-а война імперіалістична війна.
империя ж. імперія.
имперск|и, -а, -о; -и імперський.
имперфект ч. лінгв. імперфект.
импозант|ен, -на, -но; -ни імпозантний;
поважний, статечний; ~-на вьншност ім-
позантна зовнішність.
импонйра|м недок. імпонувати; подоба-
тися; ~ на другите с осведомеността си
імпонувати іншим своєю обізнаністю.
импресарио ч. тільки одн. імпресаріо
(невідм.).
импресионйст ч. імпресіоніст.
импресионистйч|ен, -на, -но; -ни імпресіо-
ністичний.
импровизатор ч. імпровізатор.
импровизаторск|и, -а, -о; -и імпровіза-
торський; ~-а дарба дар імпровізації.
импровизация ж. імпровізація.
импровизйра|м недок. і док. імпровізува-
ти; ~ стихотворение імпровізувати вірш.
импулс ч. імпульс; вьтрешен ~ внутріш-
ній імпульс.
импулсйв|ен, -на, -но; -ни імпульсивний;
~ човек імпульсивна людйна.
импулсйрам	276
импулсйра|м недок. і док. заохочувати/
заохотити, спонукати і спонукувати/спо-
нукати і (рідко) спонукнути; надихати/
надихнути; ~ с прймера си заохочувати
своїм прикладом.
имунизация ж. спец, імунізація.
имунизйра|м недок. і док. спец, імунізу-
вати.
имунитет ч. імунітет.
имуществен, -а, -о; -и майновий; ~-и
отношения майнові відносини.
имущество с. майно, скарб, добро; двй-
жимо и недвйжимо ~ рухоме і нерухоме
майно.
йнак присл. див. йначе.
йнак|ьв, -ва, -во; -ви займ. означ, інший,
інакший.
инат 1 ч. упертість, затятість; ф на ~ на
зло, на злість, наперекір, поперек.
инат 2 прикм. незм. упертий, затятий; ~
човек уперта (затята) людйна.
инат|я се, -йш се; -йх се недок. упиратися,
затинатися.
йначе присл. 1. інакше, по-іншому, по-
інакшому; това трябва да се направи ~ це
слід зробити інакше; 2. у знач. спол. а то,
інакше; бьрзайте, че ~ ще закьснеете по-
спішайте, а то запізнитесь.
инвазия ж. 1. навала, нашестя; 2. мед.
інвазія.
инвалйд ч. інвалід; ~ от войната інва-
лід війни; трудов ~ інвалід праці.
инвалйд|ен, -на, -но; -ни інвалідний; ~
дом будйнок інвалідів; ~-на пенсия пенсія
за інвалідність.
инвентар ч. інвентар, реманент; земедел-
ски ~ сільськогосподарський інвентар;
сьставям ~ складати інвентар; ф жив ~
живйй інвентар (реманент).
инвентар|ен, -на, -но; -ни інвентарний;
~ номер інвентарний номер; ~-на кнйга
інвентарна кнйга.
инвентаризйра|м недок. і док. інвентари-
зувати.
инвентаризация ж. інвентаризація.
инверсия ж. лінгв. інверсія.
инвестйра|м недок. і док. ек. інвестувати.
инвестйтор ч. ек. вкладник.
инвестицнон|ен, -на, -но; -ни ек. інвести-
ційний; ~-на банка інвестиційний банк.
инвестйция ж. ек. ІНВЄСТЙЦІЗ.
йндекс ч. індекс; покажчик, спйсок, пере-
лік.
индивйд ч. індивід, індивідуум.
индивидуал |ен, -на, -но; -ни індивідуаль-
ний; ~ подход індивідуальний підхід; ~-на
работа індивідуальна робота.
индивидуалйст ч. індивідуаліст.
инкасйрам
индивидуал истйч|ен, -на, -но; -ни див.
индивидуалистйчески.
индивидуалистйческ|и, -а, -о; -и індиві-
дуалістйчний; ~-и настроєний індивідуалі-
стйчні настрої.
индивидуалност ж. індивідуальність.
индйго с. тільки одн. індйго (невідм.).
индирект|ен, -на, -но; -ни непрямйй.
индиферент|ен, -на, -но; -ни індиферент-
ний; байдужий.
индоевропейск|и, -а, -о; -и індоєвропей-
ський.
индуктйв|ен, -на, -но; -ни спец, індук
тйвний.
индукцион|ен, -на, -но; -ни спец, індук-
ційний; ~ ток індукційний струм.
индукция ж. спец, індукція.
индустриал|ен, -на, -но; -ни індустріаль-
ний, промисловий; ~ град промислове
місто; ~-на дьржава індустріальна дер-
жава.
индустриал|ец ч. мн. -ци промисловець,
фабрикант.
индустриализйра|м недок. і док. індустрі-
алізувати.
индустрия ж. індустрія.
инерт|ен, -на, -но; -ни інертний; неді-
яльний, малорухлйвий.
инерция ж. інерція.
инжектйра|м недок. і док. 1. ін’єктувати;
щеплювати/щепйти; ~ против коремен тиф
щеплювати проти черевного тйфу; 2. перен.
підбивати/підбйти; підбурювати/підбурити,
намовляти/намовити.
инжекция ж. ін’єкція, укол.
инженер ч. інженер; мйнен ~ гірнйчий
інженер.
инженер|ен, -на, -но; -ни інженерний;
~ полк інженерний полк.
инженерка ж. інженер (про жінку);
(розм.) інженерка.
инженерск|и, -а, -о; -и інженерський.
инженерство с. 1. інженерство, інженерія;
2. збірн. інженери; 3. інженерно-технічна
організація.
инициал ч. ініціал.
инициатйва ж. ініціатйва; лйчна ~ осо-
биста ініціатйва; по ~ на някого за ініці-
атйвою кого.
инициатйв|ен, -на, -но; -ни ініціатйвний.
инициатор ч. ініціатор; зачинатель; ~ на
сьревнованието ініціатор змагання.
инициаторка ж. ініціаторка.
инициаторск|и, -а, -о; -и ініціаторський,
инкасатор ч. інкасатор.
инкасаторка ж. інкасатор (про жінку).
инкасаторск|и, -а, -о; -и інкасаторський.
инкасйра|м недок. і док. інкасувати.
пнквизйрам
277
интервентски
инквизйра|м недок. і док. 1. (про суд
інквізиції) судйти/засудйти; 2. перен. кату-
н.іти/закатувати, мордувати/замордувати.
инквизйтор ч. інквізитор.
инквизйторск|и, -а, -о; -и інквізиторський.
инквизицион|ен, -на, -но; -ни інквізицій-
ний.
инквизйция ж. іст. інквізиція.
инкогнито 1. присл. інкогніто; пьтувам
~ подорожувати інкогніто; 2. у знач. ім.
інкогніто (невідм.).
инкриминйра|м недок. і док. інкриміну-
иати.
инкрустация ж. інкрустація.
инкрустйра|м недок. і док. інкрустувати.
инкубатор ч. інкубатор.
инкубацибн|ен, -на, -но; -ни інкубаційний,
~ период інкубаційний період.
инкубация ж. інкубація.
инб|к ч. мн. -ци чернець, монах.
иносказание с. інакомбвність, іносказан-
ня; алегорія.
иносказател|ен, -на, -но; -ни інакомовний,
плеторичний.
инсинуация ж. інсинуація.
инсинуйра|м недок. і док. інсинуювати.
инспектйра|м недок. і док. інспектувати,
инспектор ч. інспектор; учйлищен ~
шкільний інспектор; финансов ~ фінансо-
вий інспектор.
инспекторск|и, -а, -о; -и інспекторський.
инспекцион|ен, -на, -но; -ни інспекційний;
^-на обикблка інспекційний обхід.
инспекция ж. інспекція; інспектування.
инсталацион|ен, -на, -но; -ни 1. монтаж-
ний; 2. якйй стосується установки, приладу,
обладнання.
инсталация ж 1. монтаж, складання,
встановлювання; 2. установка, устаткування
(мн.); обладнання; прилад, пристрій; 3. ел.
слектрйческа ~ електрична проводка,
електропроводка.
инсталйра|м недок. і док. монтувати/
імонтувати; обладнувати/обладнати, устат-
ковувати/устаткувати.
инстанция ж. інстанція; по-горна ~ вища
інстанція.
инстйнкт ч. інстинкт; ~ за самосьхра-
нение інстинкт самозбереження.
инстинктйв|ен, -на, -но; -ни інстинктивний;
—-ни движения інстинктивні рухи.
институт ч. інститут; научноизследова-
іелски ~ науково-дослідний інститут.
институтск|и, -а, -о; -и інститутський.
институция ж. інституція.
инструктаж ч. інструктаж, інструктування.
инструктйв|ен, -на, -но; -ни інструктив-
ний; ~-но сьвещание інструктивна нарада.
инструктйра|м недок. і док. інструктувати.
инструктор ч. інструктор.
инструкторка ж. інструкторка.
инструкторєк|и, -а, -о; -и інструкторський.
инструкци|я ж. інструкція, настанова;
давам ~-и давати інструкції (настано-
ви).
инструмент ч. інструмент; музикален ~
музичний інструмент; хирургйчески ~-и хі-
рургічні інструменти.
инструментал|ен, -на, -но; -ни 1. техн. ін-
струментальний; ~ цех інструментальний
цех; ~-на стомана інструментальна сталь;
2. муз. інструментальний; ~-на музика ін-
струментальна музика.
инструменталйст ч. муз. інструменталіст.,
инсулйн ч. фарм. інсулін.
инсулйнов, -а, -о; -и фарм. інсуліновий.
инсулт ч. мед. 1. приступ, напад; 2. ін-
сульт.
инсценйра|м недок. і док. інсценізувати,,
інсценувати.
инсценирбвка ж. інсценізація, інсценівка.
интеграл ч. мат. інтеграл.
интеграл|ен, -на, -но; -ни мат. інтеграль-
ний; ~-но смятане інтегральне числення.
интеграция ж. спец, інтеграція; социа-
листйческа ~ соціалістична інтеграція.
интегрйра|м недок. і док. 1. спец, інтегру-
вати; 2. перен. об’єднувати/об’єднати.
интелект ч. інтелект.
интелектуал|ен, -на, -но; -ни інтелектуаль-
ний; розумовий; ~ живот інтелектуальне
життя; ~ работник людйна розумової пра-
ці; ~-но ниво інтелектуальний рівень.
интелектуал|ец ч. мн. -ци інтелектуал,,
інтелектуаліст; інтелігент.
интелектуалка ж. інтелектуалка, інтелі-
гентка.
интелигент ч. інтелігент.
интелигент|ен, -на, -но; -ни інтелігентний,
интелигентка ж. інтелігентка.
интелигентск|и, -а, -о; -и інтелігентський,
интелигенция ж. інтелігенція.
интендант ч. інтендант.
интендантск|и, -а, -о; -и інтендантський.
интензйв|ен, -на, -но; -ни інтенсйвний;
~ труд інтенсйвна праця.
интензифицйра|м, недок. і док. інтенси-
фікувати.
интервал ч. інтервал.
интервенйра|м недок. і док. організбву-
вати/організувати інтервенцію.
интервент ч. інтервент, агресор, загарб-
ник.
интервентск|и, -а, -о; -и інтервенціоні-
стський; ~-и войскй інтервенціоністськії
війська.
интервенция
278
йскам
интервенция ж. інтервенція.
интервю с. інтерв’ю (невідм.).
интервюйра|м недок. і док. інтерв’ювати,
брати/взяти інтерв’ю.
интерес ч. 1. інтерес; духбвни ~-и духовні
Інтереси; закбнни ~-и законні інтереси;
проявявам ~ к'ьм някого, нещо виявляти
інтерес до кого, чого; цікавитися ким, чим;
слушам с ~ слухати з інтересом; 2. інтерес,
користь; зиск; 0 за (от) ~ у власних
інтересах, для власного зиску.
интерес|ен, -на, -но; -ни 1. цікавий, інте-
ресний; ~-на кнйга цікава кнйга; 2. розм.
дивний, чудний, чудернацький; ти си ~ чо-
век! ну й дивна (чудна) ж ти людйна!
интересува|м недок. цікавити, інтересу-
вати; ~ се цікавитися, інтересуват.ися;
~ се от музика цікавитися музикою.
интермедия ж. інтермедія.
интермецо с. муз. інтермеццо (невідм.).
интернационал ч. Інтернаціонал.
интернационал |ен, -на, -но; -ни інтернаціо-
нальний, міжнародний; ~-на организация ін-
тернаціональна (міжнародна) організація.
интернационалйзьм ч. тільки одн. інтерна-
ціоналізм.
интернационалистйческ|и, -а, -о; -и 1. ін-
тернаціоналістський; інтернаціоналістич-
ний; ~-а традйция інтернаціоналістйчна
традйція.
интернйра|м недок. і док. інтернувати,
интернйст ч. терапевт.
интернйстка ж. терапевт (про жінку).
интерпретатор ч. інтерпретатор; тлумач,
интерпретация ж. інтерпретація.
интерпретйра|м недок. і док. інтерпрету-
вати; пояснювати/пояснйти, витлумачу-
вати /вйтлумачити.
интерференция ж. спец, інтерференція;
~ на вьлнйте інтерференція хвиль; езйкова
~ мовна інтерференція.
интйм|ен, -на -но; -ни інтймний.
интонация ж. інтонація.
интрйг|а ж. інтрйга; 0 кова ~-и кува-
ти лйхо (лихе); плета ~-и плестй інт-
рйги.
интригант ч. інтриган.
интригантка ж. інтриганка.
интригантск|и, -а, -о; -и інтриганський.
интригува|м недок. інтригувати.
интродукция ж. інтродукція.
интуитйв|ен, -на, -но; -ни інтуїтйвний.
интуйция ж. інтуїція.
инфантйл|ен, -на, -но; -ни інфантйльний.
инфаркт ч. мед. інфаркт.
инфектйра|м недок. і док. заражати і за-
ражувати/заразйти.
инфекцибз|ен, -на, -но; -ни інфекційний;
заразний; ~-на бблест інфекційна хво
роба.
инфекция ж. інфекція; огнйще на ~ вбг
нище інфекції.
инфилтрат ч. мед. інфільтрат.
инфилтрация ж. мед. інфільтрація.
инфинитйв ч. лінгв. інфінітйв.
инфинитйв|ен, -на, -но; -ни лінгв. іифіні-
тйвний; ~-на основа інфінітйвна основа.
инфлация ж. ек. інфляція.
инфлуенца ж. мед. грип; (заст.) інфлюенца.
информатйв|ен, -на, -но; -ни інформацій-
ний; ~ доклад інформаційна доповідь;
~-на служба інформаційна служба.
информацибн|ен, -на, -но; -ни див. инфор-
матйвен.
информация ж. інформація; давам точна
~ давати точну інформацію.
информйра|м недок. і док. інформувати,
инхалатор ч. мед. інгалятор.
инхалация ж. мед. інгаляція.
инцидент ч. інцидент; погранйчен ~ при-
кордонний інцидент.
инцидент|ен, -на, -но; -ни випадковий;
~-на среща випадкова зустріч.
ипотека ж. ек. іпотека.
ипотеч|ен, -на, -но; -ни ек. іпотечний.
ипохондрй|к ч. мн. -ци іпохондрик.
ипохбндрия ж. іпохондрія.
ипрйт ч. хім. іпрйт.
ирационал|ен, -на, -но; -ни спец, ірраціо-
нальний; ~-но число ірраціональне число.
ирационалйзьм ч. тільки одн. філос. ір-
раціоналізм.
иреал|ен, -на, -но; -ни ірреальний, нереаль-
ний.
иригацибн|ен, -на, -но; -ни іригаційний.
иригация ж. іригація.
йрис ч. анат. ірис.
иронизйра|м недок. і док. іронізувати/
зіронізувати.
иронйч|ен, -на, -но; -ни іронічний; глуз-
ливий; ~ пбглед іронічний погляд; ~-на
усмйвка іронічна посмішка.
иронйческ|и, -а, -о; -и див. иронйчен.
ирония ж. іронія; ф ~ на сьдбата іро-
нія долі.
йск ч. мн. -ове юр. позов; предявявам ~
позивати, вчиняти позов.
йска|м недок. 1. хотіти, бажати; воліти;
~ да пьтувам хотіти подорожувати; ~
хляб хотіти хліба; както ~-те! як бажаєте!;
2. просйти, прохати; ~ прбшка перепро-
шувати, просйти вибачення; ~ разрешение
просйти дозволу; 3. вимагати; ~ обяснение
вимагати пояснення; това йска мнбго усйлия
це вимагає велйких зусйль; 0 без да ~ ви-
падково, не навмйсно; ~ акьл от някого див.
ПСКОВ
279
йотацияі
•ікьл; ~ баща си и майка си а) заломлю-
вати ціну, вола правити; б) вимагати не-
можливого; ~ думата просити слова; йска
ми се хотітися, бажатися; ~ рьката на ня-
поя просити руки чиєї.
йсков, -а, -о; -и юр. позовний.
йскр|а ж. 1. іскра; електрйческа ~ елект-
рична іскра; ~-и от огьн іскри вогню;
^-и от остроумие іскри дотепності; ~ от
талант іскра таланту; 2. іскра, лелітка,
блискітка; елмазени ~-и діамантові іскри;
0 ~-и излйзат от очйте на някого аж іскри
і очей посипались.
йскрен, -а, -о; -и щирий; ~ човек щира
людйна; ~-а благодарност щйра подяка.
искрйст, -а, -о; -и рідко див. искрящ.
искр|я, -йш; -йх недок. іскрити, яскрйти.
искрящ, -а, -о; -и іскристий, іскристий,
ислям ч. іслам.
йсо ч. 1. супровід молитви церковним
співом; 2. приспів; 0 дьржа ~ на някого
підспівувати, підтакувати.
исполйн ч. велетень, велет.
исполйнск|и, -а, -о; -и велетенський;
^-а ейла велетенська сила.
истерй|к ч. мн. -ци істерик.
истерика ж. істерика.
истерйч|ен, -на, -но; -ни істеричний.
истерйчка ж. істерйчка.
истерия ж. істерія, разпалвам воєнна ~
роздувати воєнну істерію.
йстинаж. істина, правда; разкрйвам ~-та
відкривати істину.
йстин|ен, -на, -но; -ни істинний; правиль-
ний, правдивий.
йстинската присл. розм. по-справжньому.
йстинск|и, -а, -о; -и істинний, справжній,
дійсний; щирий; ~-а случка дійсний випа-
док; ~-о злато щйре золото; ~-о йме
справжнє ім’я.
исторй|к ч. мн. -ци історик.
историограф ч. історіограф,
историография ж. історіографія.
исторйч|ен, -на, -но; -ни див. исторйчески.
исторйческ|и, -а, -о; -и історйчний; ~ ма-
териалйзьм історйчний матеріалізм; ~ ро-
ман історйчний роман; ~-а лйчност істо-
рична особа; ~-о сьбйтие історична подія;
~-и сведения історичні дані.
история ж. 1. історія; естествена ~ при-
роднича історія; ~ на бьлгарския езйк
історія болгарської мови; ~ на страната
історія країни; 2. історія; оповідання, роз-
повідь; разказвам ~ розповідати історію;
3. розм. історія; подія, пригода, випадок;
нечйста ~ брудна історія; 0 влйзам в ~
-та входити в історію; вьртя колелото на
~-та повертати колесо історії, заплйтам
се в [лоша] ~ попадати (потрапляти) в
[погану] історію.
истукан ч. ідол; (заст.) бовван; 0 стоя
като ~ стояти як бовван (як стовп, стов-
пом) .
их вигук (уживається при вираженні.силь-
ного почуття) ех, ух.
йха вигук (уживається при вираженні
задоволення, радості, захоплення) ех, ух.
ихтибар ч. з а с т. шана, пошана, шаноба,
поважання.
ичкйя ж. діал. хмільний напій.
ишиас ч. мед. ішіас.
ишлеме с.: работя на ~ виготовляти
з матеріалу замовника.
ищах ч. тільки одн. розм. 1. апетйт;
отвори ми се у мене з’явився апетйт;
2. бажання, охота.
ищ|ец ч. мн. -цй юр. позйвач, позовний,
позивальник.
ищйца ж. юр. позйвачка, позбвниця, по-
зивальниця.
Й
йезуйт, йезуйт|ин ч. мн. -и єзуїт.
йезуйтск|и, -а, -о; -и єзуїтський,
йезуйтщина ж. розм. єзуїтство,
йерарх ч. ієрарх.
йерархйч|ен, -на, -но; -ни див. йерархй-
чески.
йерархйческ|и, -а, -о; -и ієрархічний; 0
^-а стьлбица ієрархічна драбйна, ієрар-
хічні східці.
йерархия ж. ієрархія.
йерей ч. церк. ієрей.
йероглйф ч. 1. ієрогліф; егйпетски ~-и
» гйпетські ієрогліфи; 2. перен. кривуля, кар-
лючка; не мбга да разчета ~-ите ти не можу
розібрати твої карлючки.
йероглйф|ен, -на, -но; -ни ієрогліфічний;
~-но писмо ієрогліфічне письмо.
йод ч. тільки одн. йод.
йодов, -а, -о; -и йодний.
йодоформ ч. фарм. йодоформ.
йон ч. спец. іон.
йон|ен, -на, -но; -ни спец, іонний.
йонизация ж. спец, іонізація.
йонизйра|м недок. і док. іонізувати.
Йордановден ч. рел. богоявлення, водб-
хреще, водохрестя.
йота ж. йбта; 0 ни (на) ~ ні на йоту.
йотация ж. лінгв. йотація.
кааза
280
казан
к
кааза ж. іст. одинйця адміністративно-
територіального поділу за часів Османської
імперії.
каба прикм. незм. розм. 1. неміцний,
нетривкий; ~ плат неміцна тканина; 2. (про
людину) крихкотілий, в’ялий; 0 ~ лук
цибуля-сіянка.
кабакчйя ч. іст. збирач податків з селян
за часів Османської імперії.
кабалистйч|ен, -на, -но; -ни кабалістичний;
~ знак кабалістичний знак.
кабардйса|м док.: кабардйсвам (див.).
кабардйсва|м недок./кабардйсам підходи-
ти/підійтй, підійматися/піднятися (про ті-
сто).
кабаре с. кабаре (невідм.).
кабел ч. кабель; прокарвам ~ прокла-
дати кабель; телефбнен ~ телефонний ка-
бель.
кабел|ен, -на, -но; -ни кабельний; ~-на
лйния кабельна лінія.
кабйл присл. розм.: ~ сьм я готовий;
не е ~ неможливо.
кабйна ж. кабіна; ~ за проба кабіна
для примірки; (у знач, ім.) примірочна;
параходна ~ каюта; телефонна ~ телефон-
на кабіна; шофьорска ~ кабіна шофера.
кабинет ч. кабінет; зьболекарски ~ сто-
матологічний кабінет; ~ на професор кабі-
нет професора; ~ от орехово дьрво
кабінет з горіхового дерева; физйчески ~
фізичний кабінет; 0 министерски ~ кабі-
нет міністрів.
кабинет|ен, -на, -но; -ни кабінетний; ~-ни
занимания кабінетні заняття; 0 ~ учен
кабінетний вчений.
кабьр ч. див. габьр 2.
кабьрче с.див. габьрче.
кава|к ч. мн. -ци 1. чорна тополя, осокір;
2.	д і а л. осика.
кавал ч. к а в а л; вид сопілки; 0 седма-
та (деветата) дупка на ~-а див. дупка.
кавалджйя ч. людйна, яка грає на кавалі;
сопілкар.
кавалер ч. кавалер; ~ на орден «Георги
Димйтров» кавалер ордена Георгія Димйт-
рова; любезен ~ люб’язний кавалер.
кавалерййск|и, -а, -о; -и кавалерійський,
кавалерйст ч. кавалерйст, кіннотник.
кавалерия ж. кавалерія, кіннота; лека ~
легка кавалерія.
кавалерск|и, -а, -о; -и 1. кавалерський;
2. благородний, шляхетний; ~-а постьпка
<благородний (шляхетний) вчйнок.
кавалкада ж. кавалькада.
каватйна ж. муз. каватйна.
кавга ж. розм. сварка, чвара; (мн.) чва
ри.
кавгаджййка ж. розм. скандалістка, беш-
кетниця; (рідко) лайлйвиця.
кавгаджйя ч. розм. скандаліст, бешкет-
ник; (рідко) лайлйвець.
каверна ж. мед. каверна.
кавйчки мн. лапкй; отварям (затварям)
~ відкривати (закривати) лапкй; поставим
в ~ брати в лапкй; ф в ~ в лапках.
кавьрма ж. розм. страва із смаженого
м’яса.
кадайф ч. вид тістечка.
кадастрон ч. ватман.
кадаст|ьр ч. мн. -ри спец, кадастр.
кадеж ч. р о з м. 1. чад, дим; 2. копчення,
кадем ч. р о з м.щаслйвий початок, почйн.
кадййск|и, -а, -о; -и іст. якйй стосується
каді.
кадйлница ж. церк. кадйльниця, кадйло.
кадйло с. див. кадйлница.
кадифе с. оксамйт, бархат; памучно ~
вельвет.
кадифен, -а, -о; -и оксамйтовий, окса-
мйтний, бархатний; ~ глас оксамйтовий
(бархатний) голос; ~-а рокля оксамйтова
сукня.
кадйя ч. іст. каді; суддя (у мусульман).
кадрйл ч. кадрйль (ж.).
кадров, -а, -о; -и кадровий; ~ вьпрдс
кадрове питання; ~ офицер кадровий офі-
цер; ~-а политйка кадрова політика.
кадьнаж. заст. туркеня, турчанка (заміж-
ня).
кадьнка ж. діал. 1. бот. дйкий мак; 2.
бот. чорнобрйвці; 3. орн. щйголь.
кад|ьр 1 ч. мн. -ри 1. військ, кадрова ар-
мія; (мн.) кадрові війська; 2. тільки мн.
кадри; партййни ~-ри партійні кадри; тех-
нйчески ~-ри технічні кадри; ф отдел ~-ри
відділ кадрів.
кад|ьр 2 ч. мн. -ри кадр, знімок; фйлмов ~
кінокадр.
кадьр|ен, -на, -но; -ни розм. годящий,
путній, здатний; не е ~ за нйщо він ні до
чого не здатний.
кад|я, -йш; -йх недок. 1. кадйти; 2. д і а л.
чадйти, чадіти, диміти, коптйти; печката
~-й груба димйть (чадйть);ф ~ тамян ка-
дйти фіміам.
каж|а, -еш; казах док.: казвам (див.).
каза ж. іст. див. кааза.
каза|к ч. мн. -ци 1. козак; донски ~ дон-
ськйй козак; 2. розм. російський солдат.
і.ізан
281
какво
казан ч. велйкий мідний казан (котел),
казанджййница ж. мідницька майстерня.
казанджййск|и -а, -о; -и мідницький; ~
чук молот мідника.
казанджйя ч. мідник, лудильник.
казарм|а ж. казарма; артилерййски ~-и
к.нарми артилерйстів; 0 отйвам/отйда в
- ата ітй/пітй служйти в армію.
казармен, -а, -о; -и казармений; ~ режйм
к.ізармений режйм.
казах ч. казах.
казахск|и, -а, -о; -и казахський.
казачка ж. козачка.
казашка ж. казашка.
казашк|и, -а, -о; -и козацький; ~-а сабя
козацька шабля.
казва|м недок./кажа 1. казати/сказати;
(недок.) говорйти; ~-іл каквбто ще ~-ш
кажй те, що маєш сказати; 2. розповідати/
розповістй, розказувати/розказати; ~ прй-
казка розповідати казку; 3. наказувати/на-
казати, веліти/звеліти; ~ ви да мьлчйте! я
наказую вам мовчати! 4. повідомляти/по-
відомити; за станалото веднага казах на
брат си про те, що трапилося, я відразу
повідомив свого брата; 5. тільки недок. зва-
ні; как те ~-т? як тебе звуть? 6. відповіда-
ти/відповістй, розказувати/розказати; ка-
жй урока! відповідай урок! 0 кажй ми да ти
кажа я й сам толком не знаю; кажй-речй
майже, приблйзно; так би мовити; казано-
речено сказано-зрбблено; на ума си
казати/сказати самому собі; ~/~ право в
очйте казати/сказати прямо у вічі; ~ си/~
си думата див. дума; не мбга да кажа две
думи див. две; ~ се/~ се називатися/на-
зватися, зватися, іменуватися; ~ се Стефан
мене звуть Стефан; 0 така да се каже так
би мовити.
казейн ч. казеїн.
казйно с. казино (невідм.).
казион|ен, -на, -но; -ни 1. казенний; дер-
жавний; ~-на квартйра казенна квартйра;
2. перен. казенний, бюрократйчний, фор-
мальний; ~-на организация бюрократйчна
організація.
казус ч. казус.
каз|ьн ж. мн. -ни заст. кара; страта,
кайл прикм. незм. розм. згодний, згід-
ний; схйльний; ~ сьм бути згодним.
кайш ч. ремінь; 0 затягам/затегна ~-а
затягувати/затягнути поясок (ремінь) тугі-
ше; опьвам ~-а див. опьвам,
кайзер ч. іст. кайзер.
кайзер-пастьрма ж. кул. в’ялене м’ясо,
обсйпане червоним перцем.
кайма ж. фарш; 0 правя/направя на ~
някого давати/дати чбсу кому.
кайма|к ч. мн. -ци 1. вершкй; 2. сметана;
3. пінка на каві; ф ~ на обществбто вершкй
суспільства; обйрам/обера ~-а збирати/
зібрати вершкй.
каймакам|ин, ч. мн. -и іст. управйтель окб-
лії за часів Османської імперії.
каймаклйя прикм. незм. розм.: кафе ~
кава з пінкою.
каймачен, -а, -о; -и вершковйй; ~-о масло
вершкове масло.
кайме с. р о з м. банкнота.
кайсй|ен, -йна, -йно; -йни абрикосовий,
абрикосний; ~ мармелад абрикосове повйд-
ло.
кайсйя ж. абрикоса, абрикос.
как 1 присл. як; ~ да направя това? як це
зробити? ~ попаднахте тук? як ви сюдй
потрапили? ~ сте? як ваші справи? 0 ~ да
е а) абйяк, як-небудь; б) так собі, так-сяк;
~ не а) будь-що, неодмінно; б) ще б пак,
аякже; кога ~ див. кога; няма ~ нічого не
вдієш (поробиш).
как2 спол. як; гледа ги ~ вьрвят из
селото він дйвиться, як вонй ідуть по селу
(селом).
как 3 частка уживається 1. (при виражен-
ні здивування, обурення, заперечення) як;—
Защб ме вйкаха? — ~ Защо? Навіщо ви
мене клйкали? — Як навіщо? 2. (як відгук,
на звертання, при перепитуванні недочуто-
го) що; (розм.) га.
кака ж. 1. старша сестра; 2. старша жінка.
какаван|ин ч. мн. -и розм. 1. дурень,
йолоп, бовдур; 2. роззява, гава.
какавйда ж. зоол. лялька, лялечка; кокон.
каканйж|а, -еш; каканйзах недок. 1. квок-
тати, кудахкати; 2. перен. розм. квохтати,
воркотати, бурчати.
какао с. какао (невідм. )\чаш а ~ склянка
какао.
какаов, -а, -о; -и какаовий; ~-о масло
масло какао.
какво 1 займ. пит. 1. див. какьв; 2. що; за
~ мйслите? про що ви думаєте? ~ е ста-
вало? що трапилося? ~ е това? що це?
~ йска той? чого йому треба? ~ каза
той? що він сказав? на ~ се радвате? чому
ви радієте? 0 виж ~ ось в чому справа;
~ годе що-небудь; ~[и] да е будь-щб,
що-небудь; ~ [ли] не а) чого тільки не...;
б) [то] що з того, що ...; мало що; ~ обйча-
те? чого бажаєте? (заст.) чого (що) звбли-
те? ~ пьк (толкоз)! ну та й що! велйке
діло! няма за ~ не варто [дякувати]; няма
~ [да се прави] робйти нічого.
какво 2 спол. що; кажй ~ пйше тя роз-
кажй, що вона пйше.
какво 3 частка (уживається як відгук на.
каквбто
282
калиграфски
звертання, при перепитуванні недочутого)
що, прошу.
каквбто 1 займ. відн. 1. див. какьвто; 2.
що; ~ повйкало, такбва се обадило що
посієш, те й пожнеш; 0 било, ~ било а) бу-
ло, та й минулося; б) через якййсь (деякий)
час, по якійсь годйні; и да бьде а) що б
там не було; б) будь-що-будь; або пан, або
пропав; ~ [и] да е а) що б там не було; б)
будь-що-будь; щось, що-небудь, що завгод-
но; ~ ще да става/да стане а) будь-що-
будь; або пан, або пропав; б) напевне, як
пйти дати.
каквбто 2 спол. що; ще изпьлня, ~ сьм
обещал я вйконаю те, що обіцяв.
какин, -а, -о; -и 1. якйй стосується стар-
шої сестрй; 2. у знач, ім.: ~-и дім і сім’я
старшої сестрй.
какофбния ж. какофонія.
както 1 присл. як; ~ вйждате, всйчко е
наред як бачите, все гаразд (у порядку);
~ трябва як слід; 0 и да е як би там
не було, гаразд; ~ обйчате як вам буде зав-
годно.
както 2 спол. 1. як; аз живея така, ~ умея
я живу так, як умію; забравиха го, ~ много
други його забули, як багатьох інших; 2.
(уживається при передачі одночасних дій
або дій, які відбуваються безпосередньо од-
на за другою) колй; ~ вьрвяха, изведньж
дочуха песен ідучй, вонй раптом почули
пісню.
кактус ч. кактус.
как|ьв, -ва, -вб; -вй займ. 1. пит. якйй;
~ резултат получихте? який результат ви
одержали? ~-ва кнйга вземаш? яку книгу
ти береш? ~-вб поведение йма детето? як
дитйна поводиться? ~-вй са пб-нататьшки-
те ви планове? які ваші подальші плани?
2. озн. (уживається при вираженні емоційної
оцінки явища, вищого ступеня якості або
властивості) якйй, що за; ~ талант! якйй
талант! ~ хубав град! яке красйве місто!
как|ьв-гдде, -ва-гбде, -вб-гбде; -вй-гбде
займ. неознач. будь-якйй, якйй-небудь, кот-
рий-небудь, якййсь.
как|ьвто, -вато, -вбто; -вйте займ. відн.
якйй, котрий; ~-вато майка, такава и дьще-
рята яка мати, така і дочка; 0 ~ |и| да е
будь-якйй, якйй-небудь, якййсь.
кал ж. і ч. 1. тільки одн. грязь, грязюка,
багно, болото, кал; газя ~-та місйти грязь;
дьлббка ~ глибока грязь; лечебна ~ ліку-
вальна грязь; 2. осад, осадок; вйнена ~ вйн-
ний осад; ушна ~ вушна сірка; 0 давам/
дам си и ~-та под нбктите віддавати/від-
дати останнє (останню сорочку); изваждам/
кзвадя от ~-та някого витягати/вйтягнути з
болота (багна, грязюки) кого; натйквам/
натйкам в ~-та някого утоптувати/утоптати
в багно (болото, грязюку) кого; хвьрлям/
хвьрля ~ в'ьрху някого закидати/закйдати
брудом (грязюкою) кого.
калабаль|к ч. мн. -Ци натовп, юрма, юрба;
сила,безліч (про людей).
калаен, -а, -о; -и олов’яний; ~ окис окис
олова.
кала|й ч. тільки одн. олово; 0 дрьпвам/
дрьпна (тегля) едйн ~ на някого див.
дрьпвам; обйрам/обера (изяждам/изям)
~-я одержувати/одержати прочуханку.
калайджййск|и, -а, -о; -и лудйльний.
калайджйя ч. лудйльник.
калайдйса|м док.: калайдйсвам (див.).
калайдйсва|м недок./калайдйсам 1. луди-
ти/полудйти; 2. перен. давати/дати прочу-
ханку.
калдьрьм ч. розм. брук, бруківка.
калдьрьмен, -а, -о; -и брукбваний; ~ двор
брукбваний двір.
кале с. 1. з а с т. фортеця; 2. р о з м. руїни,
руйновище.
калеври мн. заст. вид мілкого шкіряного
взуття.
калейдоскоп ч. калейдоскоп.
калем ч. з а с т. 1. грйфель; 2. р о з м. олі-
вець; 3. р о з м. живець; 0 обрьщам/обьрна
~-а див. обрьщам; тегля ~-а б) підво-
дити (підбивати) підсумки; б) закреслю-
вати.
кал|ен, -на, -но; -ни 1. брудний; ~-на ули-
ца брудна вулиця; ~-ни обуща брудні чере-
вйки; 2. перен. бруднйй, непристойний;
ни думи непристойні слова; 0 ~-ни бани
грязьові ванни.
кален, -а, -о; -и гартований, загартований;
~ революционер загартований революціо-
нер; ~-а стомана гартована сталь; ~-одете
загартована дитйна.
календар ч. календар.
календар|ен, -на, -но; -ни календарний;
0 ~-на годйна календарний рік.
калеса|м док.: калесвам (див.).
калесва|м недок./калесам розм. запрб-
шувати/запросйти (на весілля, хрестини і
под.).
калеска розм. запрошення (на весілля,
хрестини і под.).
калйб|ьр ч. мн. -ри калібр.
калиграф ч. каліграф; (рідко) краснопй-
сець.
калиграф|ен, -на, -но; -ни каліграфічний;
~ надпис каліграфічний напис.
калиграфия ж. каліграфія.
калиграфск|и, -а, -о; -и каліграфічний;
~-о писмб каліграфічне (красне) письмо.
І.І.ІИЄВ
283
камбанек
калиев, -а, -о; -и хім. калієвий, калійний;
- -и соли солі калію.
калий ч. хім. калій.
калйлка ж. спец, гартування, загартуван-
ня, загартовування.
калимавка ж. церк. камилавка.
калимера ж. р о з м.: развалям ~-та сва-
ритися.
калина 1 ж. бот. калина.
калина 2 ж. розм. молодша незаміжня
• гетра чоловіка.
калйна-малйна ж. ент. розм. див. калйн-
и;і.
калинка ж. ент. сонечко.
калйнов, -а, -о; -и калиновий; отвара от
- -и корй відвар з калинової кори.
калка ж. лінгв. калька.
калкан 1 ч. глуха стіна.
калкан 2 ч. іхт. калкан.
калкулация ж. калькуляція.
калкулатор ч. калькулятор.
калкулйра|м недок. і док. калькулювати,
робйти/зробйти калькуляцію.
калмар ч. кальмар.
кални|к ч. мн. -ци крило (у автомобіля,
веломашини).
калолечеб|ен, -на, -но; -ни грязелікуваль-
ний; ~-на станция грязелікарня.
калолечение с. грязелікування.
калоримет|ьр ч. мн. -ри калорйметр.
калорйч|ен, -на, -но; -ни калорійний; ~-на
крана калорійна їжа; ~-но горйво кало-
рійне паливо.
калбрия ж. калорія; 0 голяма ~ велйка
калорія; малка ~ мала калорія.
калпав, -а, -о; -и розм. негодящий, не-
придатний, негідний, поганий, нікчемний; ~
човек нікчемна (негідна) людйна; ~-астока
непридатний товар; 0 ~ грош фальшйва
монета; не струва ~ грош ламаного гроша
(шага, шеляга) не вартий.
калпазан|ин ч. мн. -и розм. негідник,
мерзотник.
калпазанка ж. розм. негідниця, мерзот-
ниця.
калпа|к ч. мн. -ци хутряна шапка; 0
кривя си ~-а жйти безтурботно (кум ко-
ролю); розкошувати; жйти, горе (лйхо) по-
котйвши; според юнака и ~-ка по синку
(Савці) евйтка.
калпакчйя ч. той, хто шйє хутряні шап-
кй; кушнір.
калугер ч. чернець, монах.
калугерица ж. 1. з а с т. див. калугерка;
2. орн. чайка.
калугерка ч. черниця, монахиня.
калугерск|и, -а, -о; -и чернечий, черне-
цький.
калугер|я се, -йш се; -йх се недок. постри-
гатися в ченці.
калфа ж. підмайстер.
калфенск|и, -а, -о; -и якйй стосується під-
майстра; ~ йзпит іспит на звання майстра;.
~-и курсове курси по підготовці майстрів.
калциев, -а, -о; -и хім. кальцієвий, ~-и
соли кальцієві солі, солі кальцію.
калций ч. хім. кальцій.
калцйра|м се недок. і док. спец, обвапнб-
вуватися/обвапнуватися.
калцуни мн. розм. гетри.
кальп ч. 1. колодка, копйл; 2. форма; зра-
зок, шаблон; ~ за свещи форма для свічок;
3. брусок, брикет; ~ сапун брусок мйла;
0 по ~ за шаблоном.
кальп|я, -иш; -их недок. формувати, виго-
товляти за формою (шаблоном).
кальф ч. 1. футляр; ~ за очила футляр
для окулярів; ~ на цигулка футляр для
скрйпки; 2. чохол; ~ на вьзглавница на-
волочка, пошивка,пошйванка; ~-и на мебел
чохлй на меблі.
кальфка ж. наволочка, пошивка.
кальч ч. заст. шабля; ф на ~ косо,
крйво, навскіс.
кал|я, -йш; -йх док.: калявам (див.).
калява|м недок./каля гартувати/загарту-
вати; ~ стомана гартувати сталь; ~ харак-
тера си загартовувати свій характер;
спбртьт калява тялото спорт загартовує
тіло; ~ се/~ се гартуватися і загартовува-
тися/загартуватися; се в изпитанията
гартуватися у випробуваннях.
каля|м недок. 1. бруднйти, каляти; ~ обу-
щата бруднйти взуття; 2. перен. бруднйти^
плямувати, ганьбйти; ~ репутацията бруд-
нйти репутацію.
каляска ж. коляска.
кам присл. див. камо.
кама ж. 1. кинджал, клинок; 2. клин; ф .
забйвам/забйя ~ в гьрба на някого див.
забйвам.
камара ж. 1. палата; парламент; горна
(долна) ~ верхня (нйжня) палата; 2. (уста-
нова) палата; тьргбвска ~ торгова па-
лата.
камара ж. купа; гора; ~ дьрва купа
(стіс) дров; трупам на ~ звалювати на
купу.
камарйла ж. камарйлья; дворцбва ~
двірцева камарйлья.
камбана ж. дзвін; бйя ~ бйти в дзвін,
дзвонйти; водолазна ~ спец, водолазний
дзвін.
камбанарйя ж. дзвінйця.
камбан|ен, -на, -но; -ни дзвоновйй; (поет.)
дзвбнний.
камбанка
284
камьк
камбанка ж. бот. дзвоник, дзвіночок.
камбиал|ен, -на, -но; -ни 1. бот. камбіаль-
ний; ~-ни клетки камбіальні клітини; 2. фін.
якйй стосується обміну валюти; ~ курс
«обмінний курс валюти.
камбий ч. бот. камбій.
камбио с. фін. камбіо (невідм.).
камбур ч. заст. горбань.
камгар|ен, -на, -но; -ни текст, камвольний;
~ плат камвольна тканина.
камелия ж. бот. камелія.
каменар ч. каменяр, каменотес.
каменарница ж. каменярня, каменолом-
ня.
каменарск|и, -а, -и; -и каменярський; ~
€арут грубозернистий (крупнозернйстий)
порох; ~ чук каменярський молот.
камен|ен, -на, -но; -ни 1. кам’яний, ка-
мінний; ~ мост кам’яний міст; ~-ни карне-
ри кам’яні кар’єри; 2. перен. кам’яний; без-
душний, нечулий, черствий; ~-но сьрце
кам’яне серце; 0 ~ век кам’яний вік; ~-на
сол кам’яна сіль; ~-ни вьглища кам’яне
вугілля.
камен|ея, -ееш; -ях недок. кам’яніти, ка-
мей іти.
каменйна ж. спец, кам’яне литво.
каменйнов, -а, -о; -и спец, каменеливар-
ний.
каменйст, -а, -о; -и кам’янистий; (рідко)
каменистий; ~ пьт кам’яниста дорога; ~-а
пбчва кам’янистий грунт.
каменлйв, -а, -о; -и див. каменйст.
каменовьглен, -а, -о; -и кам’яновугільний;
~ басейн кам’яновугільний басейн; ~-а
мйна кам'яновугільна шахта; ~-о произ-
вбдство кам’яновугільне виробництво.
каменодел|ец ч. мн. -ци каменяр.
каменолбм|ен, -на, -но; -ни каменоломний,
каменярський; ~-на кариера каменоломний
кар’єр; каменоломня, каменярня.
каменоломня ж. каменоломня, каменярня,
каменотрошачка ж. каменедробарка.
камера ж. спец., анат. камера; йониза-
цибнна ~ іонізаційна камера; ~ на реакто-
ра камера реактора; киноснимачна ~ кіно-
камера; компресибнна (сгьстйтелна) ~
компресійна камера; сьрдечна ~ камера
серця; телевизибнна ~ телекамера; фото-
графйческа ~ фотокамера.
камер|ен *, -на, -но; -ни муз. камерний;
~ концерт камерний концерт; ~ хор камер-
ний хор; ~-на музика камерна музика.
камер|ен 2, -на, -но; -ни спец, камерний,
якйй складається з камер; ~-на пещ ка-
мерна піч.
камериер ч. камердинер.
камериерка ж. камеристка.
камертон ч. камертон.
камизолка ж. дитяча сорочечка; (розм.)
льоля.
камйла ж. верблюд; едногьрба (двугьр-
ба) ~ одногорбий (двогорбий) верблюд,
0 я ~-та, я камиларят баба надвоє ворожи
ла; казала Настя, як удасться; вилами по
воді писано.
камилар ч. погонич верблюдів; 0 я камй-
лата, я ~-ят див. камйла.
камиларск|и, -а, -о; -и якйй стосується
погонича верблюдів.
камйлск|и, -а, -о; -и верблюжий, верблю-
дячий; ~-а вьлна верблюжа вовна; 0 ~-а
птйца страус; ~-а стьпка латаття, водяна
лілія.
камйна ж. камін.
камибн ч. вантажний автомобіль, ваговоз,
ваговіз; (розм.) грузовйк.
камион|ен, -на, -но; -ни ваговозний; ~
превоз перевбзки на ваговозах.
камионетка ж. маленький закрйтий грузо-
вйк; фургон.
камо присл. діал. 1. де; 2. кудй; 0 ~ ли
не те щоб.
кампанййност ж. кампанійщина, штурмів-
щйна (розм.).
кампанййск|и, -а, -о; -и якйй відноситься
до кампанійщини, штурмівщйни; кампаній-
ський.
камлання ж. кампанія; йзборна ~ ви-
борча кампанія; посевна ~ посівна кампа-
нія.
камуфлаж ч. камуфляж.
камфор ч. камфора.
камфор|ен, -на, -но; -ни див. камфоров.
камфоров, -а, -о; -и камфорний; ~ спирт
камфорний спирт.
камшй|к ч. мн. -ци батіг, пугач, канчук.
камь|к ч. мн. -ни /діал. -ци камінь; ~ в
бьбреците камінь у нйрках; надгрббен ~
надгробний камінь; павйрам с ~ вимощу-
вати камінням; брукувати; скьпоценен ~
дорогоцінний камінь; 0 адски ~ хім. ляпіс;
вйнен ~ вйнний камінь; воденйчен ~ жор-
но, камінь; зелен ~ хім. залізний купорос;
~ вьрху ~ не оставям/няма да оставя
каменя на камені не лишати/не лишити; ~
лежй (тежй) на сьрцето [лежйть] камінь на
серці; кбтлен ~ накип; крайьгьлен ~ на-
ріжний камінь; крйя ~ в паз ват а си див.
крйя; на ~ трева понйкнала (про великий
урожай) на камені трава зійшла; опйрам/
опра на [остьр| ~ а) зазнавати/зазнати
невдачі; б) найшла коса на камінь; пола-
гам/положа основний ~ закладати/закла-
сти основи; прббен ~ пробний камінь; син
~ хім. мідний купорос; тьрся под дьрвб и ~
цамьнак
285
канцелария
>)ив. дьрво; удрям/ударя на ~ а) зазна-
імти/зазнати невдачі; б) найшла коса на
камінь; философски ~ філософський ка-
мінь; хвьрлям/хвьрля ~ в'ьрху някого кй-
пати/кйнути камінь (каменя, каменем) на
кого, в кого.
камьна|к ч. мн. -ци 1. збірн. каменюччя;
2. кам’яниста місцевість.
кана ж. глек, глечик, дзбан, джбан; ~ за
вода дзбан для води; порцеланова ~ фар-
форовий (порцеляновий) глечик.
канаваца ж. спец, бортівка.
канавка ж. 1. канава, канавка; рів; рівчак;
2. кювет.
канал ч. 1. канал; напойтелен ~ зрошу-
вальнйй канал; плавателен ~ судноплавний
канал; сьобщйтелен ~ канал зв’язку; 2. ка-
налізаційна труба; ~-ьт се запуши каналі-
заційна труба забилася; 3. анат. канал;
протока; прохід; грьбначно-мозьчен ~
спинно-мозковий канал; жльчен ~ жовчна
протока; 4. перен. канал; по дипломатйчески
^-и через дипломатйчні канали.
каналджйя ч. сантехнік, слюсар-водопро-
н ід ник.
канал|ен, -на, -но; -ни каналовий, каналь-
ний; напойтелна ~-на мрежа мережа зро-
шувальних каналів; 0 по ~ ред канц. згід-
но з установленим порядком.
канализацибн|ен, -на, -но; -ни каналіза-
ційний; ~-на мрежа каналізаційна мере-
жа.
канализация ж. каналізація; прокарвам
проводити (прокладати) каналізацію.
канализйра|м недок. і док. 1. проводити/
провестй (прокладати/прокласти) каналіза-
цію; 2. перен. направляти/направити [на
добру (праведну) путь]; наставляти/наста-
вити.
канап ч. 1. мотузка, мотузок, шпагат,
шворка; кнйжен ~ паперовий шпагат; 2.
розм. ліньки; хвана ме ~-а ліньки мене
узялй.
канале с. канапа, диван, софа.
канапен, -а, -о; -и мотузковий, шпагато-
вий, шпагатний; ~-а мрежа мотузкова сіт-
ка.
канара ж. стрімчак, бескид, скеля.
канарйст, -а, -о; -и скелястий, скелйстий.
канарче с. канарка.
кандидат ч. кандидат; ~ за депутат кан-
дидат у депутати; 0 ~ на науките кандидат
наук; ~-член на партията кандидат у члени
партії; ~-студент абітурієнт.
кандидатйра|м недок. і док. висувати/вй-
сунути кандидатуру.
кандидатка ж. кандидатка.
кандидатск|и, -а, -о; -и кандидатський;
~-и стаж кандидатський стаж; ~-а дисер-
тация кандидатська дисертація.
кандидатствува|м недок. 1. висувати кан-
дидатуру; 2. брати участь у Конкурсі; 3. (в
учбовий заклад) складати вступні іспити.
кандидатстудентск|и, -а, -о; -и вступнйй;
~ йзпит вступнйй іспит (в учбовий заклад).
кандидатура ж. кандидатура.
кандйлка ж. бот. орлики.
кандйлка|м недок. розм. хитати, гойда-
ти; ~ се 1. хитатися, гойдатися; 2. перен.
розкачуватися; барйтися.
кандйло с. церк. див. кадйлница.
кандйлница ж. церк. див. кадйлница.
кандйса|м док. кандйсвам (див.).
кандйсва|м недок./кандйсам розм. по-
гбджуватися/погбдитися.
кандьрдйса|м док.: кандьрдйсвам (див.).
кандьрдйсва|м недок. /кандьрдйсам
розм. умовляти/умбвити навертати/на-
вернути, схиляти/схилйти.
канела 1 ж. 1. затичка, чіп; 2. кран (у боч-
ці)-
г О	г
канела ж. кориця.
канелен, -а, -о; -и корйчний; ~ цвят ко-
рйчнево-червбний колір; ~-а миризма за-
пах корйці.
канон ч. канон.
канонада ж. канонада.
канонизйра|м недок. і док. канонізувати.
канонйч|ен, -на, -но; -ни див. канонйчески.
канонйческ|и, -а, -о; -и канонічний; ~-и
кнйги канонічні кнйги.
кански присл.: пищя ~ несамовйто крича-
ти, крйком кричати, кричати [як] на живіт;
репетувати.
кант ч. мн. -ове кант; облямівка.
кантар ч. кантар, безмін; 0 меря с едйн
~ (аршйн) див. меря.
кантарджйя ч. заст. 1. той, хто виго-
товляє безміни (кантари); 2. той, хто купйв
право зважувати на кантарі громади.
кантарион ч. бот.: жьлт ~ бот. звіробій;
червен ~ бот. золототйсячник.
кантата ж. муз. кантата.
кантон ч. 1. будка колійника; 2. трансфор-
маційна будка.
кантонер ч. колійник, колійний обхідник,
кантонерка ж. канцелярська шафа.
кантора ж. контора; адвокатска ~ адво-
катська контора; ~ на предприятието кон-
тора підприємства.
кану с. спорт, каное (невідм.); едноместно
~ одномісне каное.
кануйст ч. спорт, каноїст.
канцеларйст ч. канцелярйст.
канцелария ж. канцелярія; ~ на универ-
ситета канцелярія університету.
канцеларски
286
капка
канцеларск|и, -а, -о; -и канцелярський;
~-о помещение приміщення канцелярії;
~-и материали канцелярські товари; ~
етил канцелярський стиль; 0 ~ пльх кан-
целярський пацюк.
канцеларщина ж. тільки одн. канцеляр-
щина, формалізм, бюрократизм.
канцероген|ен, -на, -но; -ни мед. канцеро-
генний.
канче с. кухоль, кухлик.
кан|я, -иш; -их недок. 1. запрошувати;
~ на сватба запрошувати на весілля; той
често ~-и гости він часто запрошує гостей;
2. пропонувати; запрошувати; припрошува-
ти, припрохувати, припрошати; тя ги ~-и
постоянно да ядат вона весь час припрошує
їх їсти; ~ се 1. збиратися, намірятися, ла-
годитися, лаштуватися; ~-им се да трьгва-
ме ми збираємося іти; 2. погрожувати, гро-
зйтися; той му се ~-и отдавна він йому
давно погрожує; 3. тільки 3. ос. одн. безос.
збиратися, наближатися; ~-и се да вали
збирається [на] дощ; 0 ~-ят ли те — еж,
гбнят ли те — беж дають — бери, б’ють —
тікай.
каня|к ч. мн. -ци орн. бугай.
каолйн ч. каолін, порцелянова глина.
капа|к ч. мн. -ци 1. кришка, покришка,
накривка; віко, ляда; ~ на тенджера криш-
ка (покришка) каструлі; ~ на йзба ляда
погреба (льоху); 2. віконниця; стулка; 0
намйрам/намеря ~ на всйчко не лазити/
не полізти за словом у кишеню; слова не по-
зичати.
капай ч. капкан; пастка; поставям ~ ста-
вити капкан; 0 влйзам/вляза (попадам/
попадна) в ~-а потрапляти/потрапити в
пастку.
капандура ж. слухове вікно.
капарйра|м недок. і док. давати/дати
завдаток.
капаро с. завдаток.
капасьз|ин ч. мн. -и розм. негідник; неро-
ба, ледар, ледащо.
капацитет ч. 1. потужність; машйната
раббти с пьлен ~ машйна працює на повну
потужність; 2. перен. знавець, автори-
тет; (розм.) дока, дойда; той е голям ~ в
областта на правото він велйкий знавець
(авторитет) в галузі правознавства (юрис-
пруденції).
капачка ж. 1. крйшка, накривка, покриш-
ка; 2. анат. колінна чашечка.
капва|м недок./капна 1. крапати/крапну-
ти, капати/капнути; 2. закапувати/закапа-
ти; 3. обпадати/обпасти, облітати/облетітй;
4. перен. виснажуватися/вйснажитися,
змбрюватися/зморйтися, знесйлюватися/
знесйлитися; ~ от умбра падати з ніг від
утоми; 0 за сьн сон бере (змагає).
капела 1 ж. заст. капелюх, капелюшок.
капела2 ж. капела.
капелмайстор ч. капельмейстер.
капй-коса ж. назва деяких рослйн (жов-
тецю, горицвіту, дикого маку).
капиляр ч. капіляр.
капиляр|ен, -на, -но; -ни капілярний; ~-ни
сьдове капілярні судйни.
капитал ч. капітал; борба между труда и
~-а боротьба між працею і капіталом; ду-
хбвен ~ духовний капітал; 0 натрупване
на ~ нагромадження капіталу; правя ~ от
нещо робйти ставку на що; произвбдетвен
~ промисловий капітал; финансов ~ фі-
нансовий капітал.
капитал|ен, -на, -но; -ни 1. капітальний;
~-но стройтелство капітальне будівнйцтво;
2. перен. капітальний; грунтовний, важлй-
вий; ~ вьпрос важлйве питання; ~-на
грешка серйозна (принципова) пбмйлка.
капитализйра|м недок. і док. капіталізу-
вати.
капиталйзьм ч. тільки одн. капіталізм;
дьржавен ~ державний капіталізм; моно-
полистйчески ~ монополістйчний капіта-
лізм; преход от ~ кьм социалйзьм перехід
від капіталізму до соціалізму.
капиталйст ч. капіталіст.
капиталистйческ|и, -а, -о; -и капіталістйч-
ний; ~ строй капіталістйчний лад; ~-а си-
стема за произвбдетво капіталістйчна си-
стема виробнйцтва; ~-о обкрьжение капі-
талістйчне оточення.
капиталовложение с. капіталовкладення,
капитан ч. капітан.
капитанск|и, -а, -о; -и капітанський; ~
мост капітанський місток; ~-а заповед на-
каз капітана.
капйтел ч. архіт. капітель (ж.).
капитулант ч. капітулянт.
капитулантск|и, -а, -о; -и капітулянтський.
капитулаци|я ж. 1. капітуляція; безуслбв-
на ~ беззастережна капітуляція; 2. тільки
мн. -и іст. односторонні договори з султан-
ською Туреччиною, які давали певні при-
вілеї деяким європейським державам.
капитулйра|м недок. і док. капітулювати;
~ след отчаяна борба капітулювати після
відчайдушної боротьбй.
капишбн ч. відлога, каптур, капюшон.
капище с. капище.
капйя ж. розм. 1. з а с т. ворота, бра-
ма; 2. піхви; 3. вид солодкого перцю коніч-
ної форми.
капк|а ж. 1. крапля, капля, краплйна;
~-и дьжд краплі дощу; ~-и пот краплі
.піна
287
караулка
ч«»гу; изцеждам последна ~ виливати (ви-
ціджувати) останню краплю; на едри ~-и
великими (крупними) краплями; 2. перен.
 рапля, крихта; той няма ~ ерам у нього
немає і краплі сорому; 3. крапка, крапочка;
плат на ~-и тканина у крапочку; 4. пляма;
мрехата му отпред станала само ~-и його
• еіежа спереду вся вкрилася плямами; 0
по последна ~ крьв до останньої краплі
крові; ~ в море то крапля в морі; ~ по ~
крапля по краплі, крапля за краплею; не
«лагам ~ в устата краплі в рот не брати;
|хубава| като ~ красуня (вродливиця).
капн|а, -еш; -ах док.: капвам (див.).
капб присл.: стана ~ розм. не взяти
кодної взятки у грі в карти.
капра ж. передок, козла, козли.
каприз ч. забаганка, каприз, примха, хи-
мера.
каприз|ен, -на, -но; -ни примхливий, ве-
редливий, капризний; ~-но дете вередлива
иітйна; ~-но желание забаганка, примха.
капрйзнич|а, -иш; -их недок. капризу-
вати.
капсул ч. капсуль.
капсула ж. 1. капсуль; 2. мед. капсула,
каптаж ч. спец, каптаж.
каптйра|м недок. і док. спец, каптувати.
капчу|к ч. мн. -ци 1. капання; (розм.) ка-
піж; 2. місце на стрісі, звідки капає вода.
кап|я, -еш; -ах недок. 1. крапати, капати;
крапотіти, капотіти; от очйте й взеха да
~-ят сьлзй з Її очей почали крапати (за-
крапали) сльози; от челбто му ~-еше пот з
ного чола капав піт; 2. обпадати, облітати;
листата есен ~-ят листя восени обпадає; 3.
протікати; пбкривьт ~-е дах протікає; 4.
падати, випадати; косата ~-е волосся ви-
падає; 0 ако не тече, все ~-е (про багатст-
во) крапля по краплі збирається; мед му
^-е от устата у нього мед на язиці.
кара прикм. незмін. розм. чорний; 0
севда нещасне кохання.
карабйна ж. карабін.
карабинер ч. карабінер.
каравана ж. 1. таз, миска; 2. фургон, що
чіпляється до легкового автомобіля.
караджейка ж. розм. сорт слив.
каракачан|ин ч. мн. -и каракачанин (пред-
ставник однієї з національних меншостей у
Болгарії).
каракачанка ж. каракачанка (представ-
ниця однієї з національних меншостей у
Болгарії).
каракачанск|и, -а, -о; -и якйй стосується
каракачанина.
караконджо ч. мн. -ци фольк. вампір,
упир.
каракуда ж. карась.
каракул ч. каракуль.
кара|м недок. 1. гнати, гонити; поганяти,
підганяти, підгонити; ~ овце на паша гна-
ти овець на пашу; 2. везти, возити; ~ дьрва
везтй дрова; ~ дьрва през есента возйти
дрова восенй; 3. рухати, приводити в рух;
водата кара воденицата вода рухає млин; 4.
водйти, кермувати, їхати; кататися; ~ кола
водйти автомобіль; ~ колело їхати на вело-
сипеді; ~ ски кататися на лйжах; 5. при-
мушувати, змушувати; я да раббти при-
мушувати її працювати; ~ да яде примушу-
вати їсти; 6. перен. робйти, діяти; ~-й както
си знаєш робй, як знаєш; 7. перен. (про
вік) ітй; детето кара деветата годйна дитйні
іде дев’ятий рік; 8. розм. навчатися; ~
курс за шофьбри навчатися на курсах во-
діїв; 0 ~ през прьсти (просото) робйти,
спустйвшй рукава (абйяк); я як прй-
йдеться; як бог на душу покладе; ~ (я) пет
за четири перебиватися з хліба на воду.
кара|м се недок. 1. сварйти, лаяти; карта-
ти; не закьснявай, че ще ти се ~-т не запіз-
нюйся, бо тебе лаятимуть (сварйтимуть); 2.
сварйтися, лаятися; двама се ~-т, третият
печели двоє сваряться, третій виграє.
карамел ч. карамель (ж.).
карамел|ен, -на, -но; -ни карамельний;
~-ни бонббни карамельні цукерки.
карамелизйра|м недок. і док. спец, кара-
мелізувати, перетворювати/перетворйти цу-
кор (глюкозу) в карамель.
карамфйл ч. 1. бот. гвоздйка; червени и
бели ~-и червоні і білі гвоздйки; 2. (пряно-
щі) гвоздйка.
карамфйлов, -а, -о; -и гвоздйчний; ~ раз-
сад розсада гвоздйки; ~-о масло гвоздйчне
масло.
караница ж. розм. лайка, сварка.
карантйна ж. карантйн.
карантин|ен, -на, -но; -ни карантйнний;
~ ерок карантйнний строк.
карантинйра|м недок. і док. накладати/
накласти карантйн.
карантйя ж. розм. потрухй, тельбухи,
карар ч. заст. міра; ф с ~ у (в) міру,
карат ч. 1. карат; 2. (про дорогоцінні
метали) проба.
караул ч. 1. варта, караул, сторожа, чати;
дежурен по ~ караульний, вартовйй (у
знач, ім.); почетен ~ почесна варта; стоя
на ~ стояти на варті.
караул|ен, -на, -но; -ни караульний; ~-на
служба караульна служба; ~-но помеще-
ние караульне приміщення, вартівня, ка-
раульня.
караули а ж. розм. караульня, вартівня.
карауля
288
картеч
караул |я, -иш; -их недок. вартувати, чату-
вати, караулити.
карашйк ч. діал. суміш.
каращйса|м док.: каращйсвам (див.).
каращйсва|м недок./каращйсам розм.
змішувати/змішати, розмішувати/розміша-
ти; розколдчувати/розколотйти.
карбйд ч. хім. карбід; железен ~ карбід
заліза.
карбйд|ен, -на, -но; -ни хім. карбідний;
~ прах карбідний порошок; ~-на лампа
карбідна лампа.
карббл ч. карболка (розм.).
карбблов, -а, -о; -и карболовий; ~ раз-
твбр розчин карболки; ~-а киселина кар-
болова кислота.
карбонат ч. хім. карбонат; калциев ~
карбонат кальцію.
карбуратор ч. спец, карбюратор.
кардані ч. розм. брате (дружнє звертання
до близької людини).
кардинал ч. кардинал.
кардинал|ен, -на, -но; -ни кардинальний;
грунтовний, основний; ~ вьпрос карди-
нальне питання.
кардиограма ж. кардіограма.
кардиограф ч. кардіограф.
кардиоло|г ч. мн. -зи кардіолог.
кардйра|м недок. і док. спец, ворсувати,
робйти/зробйти ворсистим.
каре с. 1. квадрат, клітка, клітина; (розм.)
крата, кратка; рокля на сйви и черни ~-та
плаття у сіру і чорну клітку; 2. військ, каре;
3. каре, четвірка; ~ за покер четвірка для
гри в покер; танцуващи двойки образуват
~ танцюючі пари утворюють каре; 4. кул.
філе, філей; полядвиця; физдателско ~
спец, вихідні дані (видавництва).
карез ч. тільки одн. розм. злопам’ятли-
вість, злопам’ятність, мстивість; 0 ймам
(гбня) ~ някому мати зуб на кого.
карезлйя прикм. незм. розм. злопам’ятли-
вий, злопам’ятний, мстивий.
карета ж карета.
кариер ч. тільки одн. кар’єр, чвал; кбнни-
цата препускаше в ~ кіннота мчала кар’є-
ром (чвалом).
кариера 1 ж. кар’єр.
кариера 2 ж. кар’єра; 0 правя ~ робйти
кар’єру.
кариер|ен, -на, -но; -ни кар’єрний.
кариерйзьм ч. тільки одн. кар’єризм.
кариерйст ч. кар’єрист.
кариеристйч|ен, -на, -но; -ни кар’єрйст-
ський; ~-ни стремежи кар’єристські праг-
нення.
кариеристйческ|и, -а, -о; -и див. карие-
ристйчен.
кариерйстка ж. кар’єрйстка.
карикатура ж. карикатура.
карикатур|ен, -на, -но; -ни карикатурний;
смішнйй, недоладний, кумедний; ~ вид
смішнйй вйгляд; ~ образ карикатурний
образ.
карикатурйст ч. карикатурйст.
карикатурйстка ж. карикатуристка.
карикатур|я, -йш; -йх недок. зображу-
вати в карикатурному вигляді.
карибка ж. заст. 1. портсигар (на 8 ци-
гарок); 2. стрічка для волосся.
карйран, -а, -о; -и клітчастий, картатий;
~ плат картата тканина; ~-а хартйя папір
в клітйнку.
кармйн ч. кармін.
кармйнен, -а, -о; -и карміновий, кармін-
ний; ~-а багра кармінова фарба.
кармйнов, -а, -о; -и див. кармйнен.
карнабйт ч. діал. див. карфибл.
карнавал ч. карнавал.
карнавал|ен, -на, -но; -ни карнавальний;
~-на вечер карнавальний вечір; ~-но шест-
вие карнавальний похід.
карначе с. вид домашньої ковбаси.
карнетка ж. розм. 1. блокнот, записник
(з відривними листками); 2. заст. трам-
вайна абонементна книжечка.
кар|о с. мн. -а бубна; ~ асо бубновий туз.
каросерия ж. кузов.
карпа ж. діал. скеля.
карпуз ч. діал. див. дйня.
карстов, -а, -о; -и карстовий; ~-и йзвори
карстові джерела.
карт|а ж. 1. карта; астрономйческа ~
астрономічна карта; географска ~ геогра-
фічна карта; ~ на полукьлбата карта пів-
куль; 2. посвідчення, посвідка; білет, кви-
ток; лйчна ~ особове посвідчення (посвід-
чення особи, посвідка про особу); служебна
~ службове посвідчення; членска ~ член-
ський квиток; 3. (проїзний) квиток, білет;
трамвайна ~ проїзнйй квиток на трамвай;
4. картка; листівка; визйтна ~ візитна
картка; пбщенска ~ поштова листівка;
5. (для гри) карта; ~-и за игра гральні
карти; гледам на ~-и ворожйти на картах;
0 играя с открйти ~-и грати відкрйтими
картами; открйвам ~-ите си відкривати
свої карти; поставям на ~ нещо ставити
на карту що.
картаджия ч. розм. картяр.
картбланш ч. надзвичайні повноваження;
(мн.)\ ймам ~ мати надзвичайні повнова-
ження.
картел ч. ек. картель.
картеч ч. картеч (ж.)\стрелям с ~ стрі-
ляти картеччю.
картечар
289
каста
картеч ар ч. кулеметник.
картеч |ен, -на, -но; -ни кулеметний; ~
<>іьн кулеметний вогонь; ~ ред кулеметна
черга; ~-на лента кулеметна стрічка; ~-но
ніездб кулеметне гніздо.
картечница ж. кулемет; противосамолетна
~ зенітний кулемет.
картйн|а ж. картина; драма в 12 ~-и
ірама в 12 картинах; жанрова ~ жанрова
картина; ~ с вбдни бой акварель; ~-и от
народний бит картини з народного побуту;
0 жйви ~-и живі картйни; крьвна ~ мед.
формула крові.
картйн|ен, -на, -но; -ни картйнний; ~-на
іалерия картйнна галерея; ~-на поза кар-
мінна поза.
картичка ж. 1. листівка; картка; илюстрб-
нана ~ листівка з красвйдом; пбщенска ~
листівка (поштова картка); 2. картка, фор-
муляр; 0 визйтна ~ візйтна картка.
картограф ч. картограф.
картографйра|м недок. і док. 1. спец, кар-
тографувати, складати/скласти картограму;
2. картографувати, нанбсити/нанестй на
карту.
картография ж. картографія.
картографск|и, -а, -о; -и картографіч-
ний.
картоиграч ч. картяр.
картоиграчество с. картярство.
картоиграчка ж. картярка.
картон ч. 1. картон; 2. формуляр; картка;
здравен ~ медйчна картка.
картонаж ч. картонаж.
картонаж|ен, -на, -но; -ни картонажний;
~-на работйлница картонажна майстер-
ня.
картбнен, -а, -о; -и картонний; ~-а кутйя
картонна коробка; 0 ~-и кули карткова
хатка; карткбвйй будйночок.
картбп ч. бот. бульденеж.
картотека ж. картотека; подрьчна ~ до-
поміжна картотека.
картотекйра|м недок. і док. заносити/
занестй до картотеки.
картотеч|ен, -на, -но; -ни картотечний;
~ шкаф картотечна шафа.
картбф ч. 1. картоплйна, картопля; 2. м н.
картопля (збірн.); варени ~-и варена кар-
топля; копая ~-и копати картоплю; пюре
от ~-и картопляне пюре.
картбфен, -а, -о; -и картопляний; ~-а су-
па картопляна юшка; ~-о брашнб крох-
маль.
каруца ж. 1. віз; каруца; 2. пасажйрський
вагон.
каруцар ч. візнйк; (заст.) фурман.
каруцарск|и, -а, -о; -и якйй стосується
візника, фурмана; ~ камшйк батіг візни-
ка.
карфиол ч. цвітна капуста.
карфйца ж. 1. шпйлька; заббждам с ^за-
колювати шпйлькою; 2. брошка.
карфйчка ж. шпйлька.
карцер ч. карцер.
карцйра|м недок. і док. садйти/посадйти в
карцер.
кас|а ж. 1. каса; взаимоспомогателна ка-
са каса взаємодопомоги; спестбвна ~ ощад-
на каса; плащам на ~-ата сплачувати в
касу; правя проверка на ~-ата перевіряти
касу; театралка ~ театральна каса; 2. по-
ліг р. каса; словослагателска ~ складаль-
на (набірна) каса; 3. ящик; две ~-и бйра
два ящики пйва; 4. (у дверей, вікна) короб-
ка, рама; 0 огнеупбрна ~ вогнетривка
шафа.
касаба ж. з а с т. містечко.
касап|ин ч. мн. -и розм. 1. різнйк, м’яс-
нйк; 2. перен. головоріз, бандйт, убйвця,
лиходій.
касапница ж. розм. 1. м’ясна крам-
нйця; 2. заст. бойня, різнйця; 3. перен.
різня, різанйна, бійня, бойня.
касацибн|ен, -на, -но; -ни юр. касаційний;
~ сьд касаційний суд; ~-на молба каса-
ційна скарга.
касация ж. 1. юр. касація; 2. розм. ка-
саційний суд.
каса|я се, -еш се; -х се недок. тільки З
ос. одн. стосуватися; това се ~-е до вас це
стосується вас.
касетка ж. 1. скрйнька,шкатулка; 2. спец..
касета.
касетофбн ч. касетний магнітофон.
касиер ч. касйр.
касиерка ж.' касйрка.
касиерск|и, -а, -о; -и якйй стосується ка-
сйра; ~-а будка будка касйра.
касйра|м недок. і док. юр. 1. подавати/
подати касаційну скаргу; 2. касувати, ска-
сбвувати/скасувати; ~ присьда скасовува-
ти вйрок; 0 ~ йзбор скасовувати резуль-
тати вйборів.
касис ч. чорна смородина.
касичка ж. скарбнйчка, копйлка.
каска ж. каска; войнйк с ~ солдат у
касці.
каскет ч. кашкет, кепка; спбртен ~ спор-
тйвна кепка.
касов, -а, -о; -и касовий; ~-а кнйга касова
кнйга; ~-а налйчност готівка каси; ~-а
операция касова операція; ~-а сметка касо-
вий рахунок.
касоразбивач ч. зломщик сейфів.
каста ж. каста.
Ю 7-2498
кастанети
290
кан>
кастанети мн. кастаньєти.
кастов, -а, -о; -и кастовий; ~-и предраз-
сьдьци кастові забобони.
кастбр ч. 1. (вид сукна) кастбр; 2. хутро
бобра.
кастрат ч. кастрат, скопець.
кастрйра|м недок. і док. каструвати,
скопйти (недок.), вихолбщувати/вйхоло-
стити.
кастрбн ч. 1. супнйк, супниця; 2. мйска.
кастр|я, -иш; -их недок. 1. обрізати, обрі-
зувати, підстригати (дерева, кущі); 2. перен.
розм. лаяти, сварйти; вичйтувати.
кат 1 ч. мн. -ове 1. поверх; кьща на два
~-а двоповерховий будйнок; 2. шар, верст-
ва, пласт; сгьна платно на четири ~-а згор-
нути полотно учетверо; 3. комплект; зміна;
едйн ~ дрехи одна зміна (одйн комплект)
одягу; 0 свйвам се/свйя се на два ~-а гну-
тися/зігнутися у три погйбелі.
кат 2 присл., спол. розм. див. като 1’2.
ката займ. озн. розм. (уживається перед
словами на позначення часу) кожний, ко-
жен; ~ ден кожного дня (щодня); ~ месец
щомісяця.
катаджия ч. р о з м. співробітник Держав-
ної автомобільної інспекції.
катаднев|ен, -на, -но; -ни розм. щоден-
ний.
катаклйз|ьм ч. мн. -ми катаклізм; социа-
лен ~ соціальний катаклізм.
катакомба ж. катакомба.
катализа ж. хім. каталіз.
катализатор ч. хім. каталізатор.
каталб|г ч. мн. -зи каталог; азбучен ~
алфавітний каталог; ~ на издателството
каталог видавнйцтва; ~ на картйните в из-
лбжбата каталог картйн на вйставці; систе-
матйчен ~ систематйчний каталог.
каталогизйра|м недок. і док. каталогізу-
вати; ~ музейните предмети каталогізува-
ти музейні експонати; ~ нбвите кнйги ката-
логізувати нові кнйги.
каталяса|м док.: каталясвам (див.).
каталясва|м недок./каталясам розм. зне-
сйлюватися/знесйлитися,- знемагати/зне-
могтй.
катан|ец ч. мн. -ци розм. замок.
катар ч. мед. катар; ~ в стомаха катар
шлунка.
катаракт ч., катаракта ж. 1. водоспад;
2. мед. катаракта; 3. спец, амортизатор.
катарама ж. пряжка.
катастрофа ж. катастрофа; железопьтна
~ залізнйчна катастрофа; национална ~
національна катастрофа.
катастрофал|ен, -на, -но; -ни катастро-
фічний; згубний; трагічний; руйнівнйй; ~-на
политйка згубна політика; ~-но наводнений
руйнівна повінь; ~-ни последици катастро
фічні (трагічні) наслідки.
катастрофйра|м недок. і док. потрапляти/
потрапити в катастрофу; зазнавати/зазнати
аварії; колата катастрофйра машйна зазна
ла аварії; той ~-л сьс самолета він потра
пив у авіакатастрофу.
катафалка ж. катафалк.
категоризйра|м недок. і док. розподіляти/
розподілйти за категоріями.
категорйч|ен, -на, -но; -ни категорйчний;
безумовний; ~ бтговор категорйчна від-
повідь; ~-но йскане категорйчна вимога.
категорйческ|и, -а, -о; -и див. категорй-
чен.
категбрия ж. категорія.
катедра ж. кафедра; говбря от ~-та гово-
рйти з кафедри; заседание на ~-та засі-
дання кафедри, ~ по бьлгарски езйк кафед-
ра болгарської мови.
катедрала ж. кафедральний собор.
катедрал|ен, -на, -но; -ни кафедральний;
~-на черква кафедральний собор.
катедрен, -а, -о; -и кафедральний; ~ план
план роботи кафедри; ~-и заседания засі-
дання кафедри.
катер ч. катер; торпеден ~ торпедний
катер.
катерач ч. спорт, розм. скелелаз.
катерица ж. білка; (діал.) вивірка.
катерич|и, -а, -о; -и білячий; (діал.) ви-
вірковий; ~-а дупка біляче дупло.
катеричка ж. див. катерица.
катерлйв, -а, -о; -и 1. в’юнкйй, верткйй;
~-и животни в’юнкі тварйни; 2. виткйй;
~-и растения ліани.
катер|я се, -иш се; -их се недок. лізти,
дертися, видиратися, видряпуватися (вго-
ру); ~ по дьрвбто дертися по дереву; ~ по
стьлбата лізти (видиратися) по сходах.
катет ч. мат. катет.
катетьр ч. мед. катетер.
катехйзис ч. катехізис.
катйл ч. розм. злодій, злочйнець, убйв-
ця, убйвець.
катиляса|м док. див. каталясам.
катилясва|м недок. див. каталясвам.
катинар ч. замок.
като 1 присл. як; наче; тя растеше ~ цве-
те в градйна вона росла, наче квітка в садку;
0 ~ че (ли) начебто.
като 2 спол. 1. як; червен ~ рак черво-
ний, як рак; 2. колй; ~ чу гласа му, момйче-
то се обьрна колй почула (почувши) його
голос, дівчина озирнулася; 3. оскільки; ~
не дойдохте навреме, всйчко се обьрка ос-
кільки ви не прийшлй вчасно, то все пере-
іі.ибд
291
качамачен
 путалося; 4. якщо; ~ не дбйдеш, ще про-
нуснеш мнбго интересна лекция якщо ти не
прийдеш, то пропустиш дуже цікаву лек-
цію; 0 след ~ після того, як; тьй ~ оскіль-
। н; щом ~ а) як тільки; б) оскільки, раз,
ікщб.
катод ч. спец, катод.
катбд|ен, -на, -но; -ни спец, катодний;
- -на лампа катодна лампа; ~-ни льчй
н.ітбдні промені.
католй|к ч. мн. -ци католик; 0 пб-~ от
палата святіший за папу.
католицйзьм ч. тільки одн. католицизм.
католйческ|и, -а, -о; -и католицький; ~-о
игроизповедание католицьке віросповідан-
ня.
католйчка ж. католичка.
католйшк|и, -а, -о; -и див. католйчески.
каторга ж. каторга; изпращам на ~ поси-
ніти на каторгу; това не е живот, а ~ це не
'ниття, а — каторга.
катбрж|ен, -на, -но; -ни каторжний; ~
і руд каторжна праця; ~-ни услбвия ка-
юржні умови.
катбржни|к ч. мн. -ци каторжник, катор-
жанин.
катбржница ж. каторжниця, каторжанка.
катран ч. 1. дьоготь; мажа с ~ ос на кола
мазати дьогтем вісь воза; черен катб ~
чорний як дьоготь; 2. перен. розм.
пекло.
катранджййница ж. дьогтярня,
катранджйя ч. дьогтяр.
катранен, -а, -о; -и дьогтьовий; ~ сапун
чьогтьове мило; ~-а миризма запах дьогтю.
катун ч. циганське шатро, циганський
намет; циганський табір.
катунар ч. циган-кочівнйк.
катунарка ж. циганка-кочівнйця.
катунарск|и, -а, -о; -и якйй стосується
кочовйх циган; кочовйй; ~ живот кочове
життя.
катурва|м недок:./катурн а перекидати/пе-
рекйнути, перевертати/перевернути; мал-
кият камьк може да катурне колата і ма-
ленький камінь може перекйнути воза.
катурн|а, -еш; -ах док.: катурвам (див.).
катур|я, -иш; -их док. катурям (див.).
катуря|м недок. див. катурвам.
катьр ч. мул.
катьрск|и, -а, -о; -и мулячий; 0 ~-и инат
муляча впертість.
кауза ж. ідея, справа; ббря се за свбята ~
боротися за свою ідею; национална ~ спра-
ва всього народу.
каузал|ен, -на, -но; -ни каузальний; при-
чинний; ~-на врьзка каузальний (причйн-
пий) зв’язок.
каустик ч.: сода ~ хім. каустйчна сода.
каучу|к ч. мн. -ци каучук.
каучуков, -а, -о; -и каучуковий; ~-а топка
каучуковий м’яч; ~-о дьрвб каучукове де-
рево.
кауш ч. заст. тюремна камера.
кафе с. кава; мелничка за ~ млинок для
кави; меля ~ молоти каву; пйя ~ пйти ка-
ву; сйлно ~ міцна кава; турско ~ кава по-
турецьки; 0 гледам на ~ ворожйти на
кофейній (кавовій) гущі.
кафеджйя ч. 1. власник кав’ярні; 2. любй-
тель кави.
кафеджййка ж. 1. власниця кав’ярні; 2.
любйтельниця кави.
кафеен, -а, -о; -и кавовий; ~-а планта-
ция кавова плантація.
кафез ч. 1. (для птахів) клітка; канарче в
~ канарка в клітці; 2. (для овочів, фрук-
тів) ящик; 3. заст. віконні грати.
кафен, -а, -о; -и 1. кавовий, кофейний;
~ сервйз кавовий сервіз; 2. корйчневий;
~-а шапка корйчнева шапка (капелюх).
кафене с. кав’ярня, кофейня.
кафенйче с. кавник, кофейник.
кафяв, -а, -о; -и корйчневий, кофейний,,
брунатний; ~-а коса корйчневе волосся;
~-и каменни вьглища буре вугілля.
кахлен, -а, -о; -и кахлянйй; кахлевий;
~-а печка кахляна (кахлева) піч.
кахьр ч. розм. турбота, клопіт; журба;
0 бели ~-и (грйжи) див. бял; бера ~ за
някого, нещо див. бера.
кахьр|ен, -на, -но;- ни розм. стурбова-
ний; занепокоєний, заклопотаний; зажуре-
ний; ~-ни очй стурбовані очі.
кахьр|я се, -йш се; -йх се недок. розм.
турбуватися, клопотатися, журйтися.
каца ж. діжка, кадіб, кадуб; ~ сьс зело
діжка з капустою.
каца|м недок. (про птахів, літаки і под.)
опускатися, приземлюватися, приземлятися;
сідати; враните ~-т по дьрветата ворони
сідають (опускаються) на дерева.
кацар ч. бондар.
кацарница ж. бондарня.
кацарск|и, -а, -о; -и бондарський; бон-
дарний.
кацва|м недок./кацна 1. сідати/сісти, опу-
скатися/опустйтися; приземлюватися/при-
землйтися; 2. перен. розташовуватися/
розташуватися на високому місці; селото е
кацнало на една гола височина село розта-
шоване на голому пагорбі.
кацн|а, -еш; -ах док.: кацвам (див.).
кач|а, -йш; -йх док.: качвам (див.).
качама|к ч. мн. -ци мамалйга.
качам ач [єн, -на, -но; -ни мамалйжний.
10*
качвам
292
кварі.і
качва|м недок./кача 1. піднімати/підняти,
підіймати/підійняти; ~ керемйди на покри-
ва піднімати цеглу на дах; 2. садйти/посадй-
ти, підсаджувати/підсадйти; ~ детето на
стола садити дитину на стілець; ~ на кон
підсаджувати на коня; 3. вантажити і наван-
тажувати/навантажити, грузйти/погрузй-
ти; ~ товар на влак вантажити товар у
поїзд 4. (про ціну) підвйщувати/підвйщити;
~ се/~ се 1. підніматися/піднятися, пі-
дійматися/підійнятися, вибиратися/вйбра-
тися, сходити/зійтй, вилазити/вйлізти; ~ се
на дьрво вилазити на дерево; се на 5
етаж підніматися на 5 поверх; ~ се с асан-
сьор підніматися на ліфті; 2. сідати/сісти;
~ се на кон сідати на коня; качйх се на
влак я сів у поїзд; 3. (про ціну) підвйщу-
ватися/підвйщитися; ценйте се ~-т ціни
підвищуються; ф ~-т се акциите на някого
акції підвищуються чиї; ~ се/~ се на гла-
вата на някого див. глава.
каче с. діжечка, кадібець; ~ сьс сйрене
діжечка з бринзою.
качествен, -а, -о; -и якісний, високоякіс-
ний; ~ контрол контроль якості; ~-асейтба
якісна сівба; ~-а стока високоякісний то-
вар; ~-и промени якісні зміни; ф ~-и при-
лагателни лінгв. якісні прикметники.
качествени|к ч. мн. -ци робітник, якйй ви-
готовляє продукцію високої якості.
качеств|о с. 1. якість; колйчеството пре-
минава в ~ кількість переходить в якість;
2. якість, властивість; лйчни ~-а особисті
якості; морални ~-а моральні якості; 3.
тільки одн. сорт, гатунок; якість; борба за
високо ~ на продукцията боротьба за ви-
соку якість продукції; брашно пьрво ~
борошно першого сорту; долно ~ низь-
кий гатунок; ф в ~-то (си) на някого,
нещо як хто, що; дьржавен знак за ~ див.
знак.
качул ч. 1. (у птахів) чуб, чубок, чубик,
чубчик; 2. (у півня, змії) гребінь.
качулат, -а, -о; -и чубатий; ~-а кокош-
ка чубата курка; ф ~-а змия діал. га-
дюка.
качулка ж. 1. відлога, каптур; капюшон;
башлик; 2. (у птахів) чуб; чубок, чубик,
чубчик; чучулйгата йма ~ на главата у
жайворонка на голові є чубчик; 0 след
дьжд ~ повів коня кувати, як кузня згоріла;
замкнув стайню, як коні вкрали.
каша ж. 1. каша; варя ~ варити кашу;
вкусна ~ смачна каша; 2. перен. каша, су-
міш; плутанина; ф забьрквам ~ заварюва-
ти кашу.
каша ж. кашемір, м’яка вовняна тканина,
кашалот ч. кашалот.
кашкав, -а, -о; -и кашкуватий, кашкош>
дібний.
кашкавал ч. 1. сир (твердий); 2. брйнз.і
кашлица ж. кашель; суха ~ сухий к.і
шель; ф магарешка ~ коклюш, кашлюк
кашличав, -а, -о; -и розм. якйй кашлж .
~-о дете дитйна, яка кашляє.
кашлюка|м недок. підкахикувати, кахйк.і
ти.
кашля|м недок. кашляти, кахикати; бухй
кати; ~ крьв кашляти (харкати) кров’ю,
настйнал е и кашля він простудився і
кашляє; сйлно ~ бухикати.
кашмер розм. посміховище, посміхо
висько; станахме за ~ ми стали посміхо
вищем.
каюта ж. каюта; (у літаку) кабіна.
каюткомпания ж. кают-компанія.
ка|я се, -еш се; -ях се недок. 1. каятися;
ще се ^-еш, но ще бьде кьсно ти будеш
каятися, але буде пізно; 2. каятися, спові-
датися.
каяфет ч. розм. зовнішній вигляд, зов-
нішність.
квадрант ч. квадрант.
квадрат ч. 1. квадрат; клітина; разрязвам
на ~-и розрізати на квадрати; плат на ~-и
тканина в клітину; 2. мат. квадрат; повдй-
гам на ~ підносити до квадрата; три на ~
е девет три в квадраті — дев’ять.
квадрат|ен, -на, -но; -ни 1. квадратний;
квадратовий; ~ двор квадратне подвір’я;
2. мат. квадратний; ~ корен квадратний
корінь; ~ метьр (сантиметьр, километьр)
квадратний метр (сантиметр, кілометр);
~-но уравнение квадратне рівняння.
квадратура ж. квадратура; 0 ~-та на
крьга квадратура круга.
квака|м недок. квакати.
кваква|м недок./квакна квакати (час від
часу)/квакнути.
квакн|а, -еш; -ах док.: кваквам (див.).
квалификацион|ен, -на, -но; -ни кваліфі-
каційний.
квалификация ж. кваліфікація; курсове за
~ курси підвищення кваліфікації; повиша-
вам ~-та си підвищувати свою кваліфіка-
цію.
квалифицйра|м недок. і док. кваліфікува-
ти; как ще ~-те подобна постьпка? як ви
будете кваліфікувати подібний вчинок?
опитьт квалифицйра работника з набуттям
досвіду зростає кваліфікація робітника; ~
се кваліфікуватися, підвищувати свою ква-
ліфікацію.
квантитет ч. лінгв. квантит£т, часокіль-
кість; ~ на гласни часокількість голосних.
кварта ж. муз. кварта.
нартал
293
кенар
квартал ч. квартал; мікрорайон; район;
и нашия ~ йма аптека в нашому кварталі
« аптека; живея в нов ~ жйти в новому
мікрорайоні.
квартал|ен, -на, -но; -ни квартальний;
районний; ~-но кйно районний кінотеатр.
квартет ч. муз. квартет.
квартйр|а ж. 1. квартйра; кьде си на
їсти на квартйрі (квартируєш)? сменявам
'-'-ата си міняти квартйру; 2. перев. мн.
ііійськ. квартйри; зймни ~-и зимові квартй-
ри; ф главна ~ військ, ставка головноко-
мандуючого.
квартирант ч. квартирант.
квартирантка ж. квартирантка.
квартйр|ен, -на, -но; -ни квартйрний; ~
вьпрбс квартйрне питання; ~-на крйза
квартйрна крйза.
квартирува|м недок. квартирувати.
кварц ч. 1. кварц; кристали от ~ криста-
ли кварцу; млечен ~ димчастий кварц; 2.
розм. кварц, кварцове опромінення.
кварцов, -а, -о; -и кварцовий; ~ пяськ
кварцовий пісок; ~-а лампа кварцова лам-
па; ~-о стекло кварцове скло.
квас ч. тільки одн. 1. закваска, розчина,
запара; дріжджі, опара; замесвам хляб с ~
учиняти хліб на розчині; 2. квас.
квасен \ -а, -о; -и квашений, кйслий; ~-о
мляко кйсле молоко.
квас|ен 2, -на, -но; -ни дріжджовйй; ~-ни
гьбички дріжджові грибкй.
квас|я ’, -иш; -их недок. квасити, заква-
шувати.
квас|я 2, -иш; -их недок. мочйти, намочу-
вати; 0 ~ си/наквася си гьрлото див.
гьрло.
квач|а, -иш; -их недок. квохтати.
квачка ж. квочка; ф Квачката діал.
Волосожар, Плеяди (сузір'я).
кви, квик вигук куві, хрю, рох.
квйнтесенция ж. квінтесенція; ~-та на
марксйзма е диалектика квінтесенція мар-
ксйзму — діалектика.
квинтет ч. муз. квінтет.
квит присл. розм. квит; сега сме ~ тепер
ми квйти.
квитанция ж. квитанція; багажна ~ ба-
гажна квитанція; издавам ~ видавати
квитанцію; ф отрязвам/отрежа (подпйс-
вам/подпйша) ~-та на някого а) рішуче
відмовляти/відмовити кому, як одрізати; б)
вибачай та голоблі завертай.
квич|а, -йш; -ах недок. верещати, вища
ти.
кворум ч. кворум.
кебап ч. кул. к е б а п; посічене м’ясо,
жарене на рожні або решітці.
кебапче с. кул. посічене м’ясо, жарене на
решітці у формі ковбасок.
кебапчййница ж. місце, де готують і по-
дають кебап.
кебапчйя ч. той, хто робить і продає ке-
бап.
кебе с. д і а л. 1. груба вовняна тканйна;
2. груба чорна накйдка.
кегелбан ч. кегельбан.
кегла ж. кегля.
кег|ьл ч. мн. -ли див. кегла.
кедров, -а, -о; -и кедровий; ~-о дьрвб
кедрове дерево, кедр.
кед|ьр ч. мн. -ри кедр; ~ ливански лі-
ванський кедр.
кей ч. мн. -ове 1. пірс, причал, прйстань;
2. набережна.
кейк ч. див. кекс.
кекав, та, -о; -и розм. кволий; немічний,
слабйй, хйрий, хйрний, хирлявий; ~-о дете
квола дитйна.
кекерйца ж. розм. скрекотуха, скрекотуш-
ка, стрекотуха, стрекотушка; жаба ~ жаба-
скрекотушка.
кекс ч. мн. -ове кекс.
кел ч. парша; парші, парх, пархи; ф кйп-
на ми ~-ьт дуже розгніватися.
келеме с. 1. діал. пустище, пустир; 2.
перен. розм. непотріб, нікчема, нікчем-
ник.
келепйр ч. розм. даровйзна, дарівщйна;
ф падам/падна ~ заробляти/заробйти на
дурняк; удрям/ударя ~-а одержувати/
одержати на дурняк (дурнйцю, дурнйчку);
дурно.
келепирджйя ч. розм. той, хто любить
жйти на дурняк (дурнйцю, дурнйчку).
келеш ч. р о з м. І. хворий на парші; пар-
шйвий, шолудйвий (у знач, ім.); 2. перен.
розм. паршйвець, шолудйвець.
келнер ч. кельнер, офіціант.
келнерка ж. кельнерка, офіціантка.
келнерск|и, -а, -о; -и кельнерський.
келти мн. кельти.
келтск|и, -а, -о; -и кельтський.
келяв, -а, -о; -и 1. хворий на парші; пар-
шйвий, шолудйвий; ~-а глава паршйва го-
лова; 2. порослий рідколіссям; ~-о бьрдо
пагорб, порослий рідколіссям; 3. перен.
розм. паршйвий, гидкйй, паскудний.
кемане с. 1. заст. кеманча (струнний
музичний інструмент); 2. перен. розм. голо-
ва; макітра, довбешка; празно ~ порожня
макітра (довбешка).
кемер ч. заст. гаман.
кенар ч. розм. 1. облямівка, кайма,
берегй; 2. пруг, пружок, крайка, окрай-
ка.
кенарен
294
кибйк
кенарен, -а, -о; -и розм. каймовий, кай-
мистий; ~-о платно каймове полотно.
кенгуріу с. мн. -а кенгуру (невідм.).
кене с. шовкова тасьма.
кеневйр ч. рогожа, манула, мішковина.
кенеф ч. розм. нужник, убиральня.
кентав|ьр ч. мн. -ри міф. кентавр.
кепаз|я, -йш; -йх недок'. розм. ганьбити, не-
славити, знеславлювати; паплюжити.
кепе с. берет.
кепен|к ч. мн. -ци заст. віконниця, якою
зачиняють вікно крамниці; 0 пускам ~-ци-
те закривати крамницю, припиняти торгів-
лю.
керамика ж. кераміка; вьжеста ~ археол.
шнурова кераміка.
керамич|ен, -на, -но; -ни керамічний; ~
сьд керамічна посудина; ~-на плбчка кера-
мічна плитка; ~-ни изделия керамічні виро-
би, кераміка.
керван ч. караван; 0 кучетата си лаят,
~-ьт си вьрвй див. куче.
керванджййка ж. діал. вранішня (ра-
нішня) зоря; Венера (планета).
керванджййск|и -а, -о; -и каравановий,
караванний; пьт ~ караванний шлях.
керванджйя ч. караванник.
керван-сарай ч. караван-сарай.
кервйз, керевйз ч. селера; корени ~ ко-
рені селери.
керевйз|ен, -на, -но; -ни селерний, виго-
товлений з селери.
керемйда ж. черепиця; 0 ймам (нямам)
~ над главата си мати дах (не мати даху)
над головою.
керемйд|ен \ -на, -но; -ни 1. черепичний,
череп’яний; ~ покрив черепичний дах.
керемйден 2, -а, -о; -и (про колір) цег-
ляний, цеглистий, цеглястий, жовтогаря-
чий.
керемидчййница ж. черепичний завод.
керемидчййск|и, -а, -о; -и пов’язаний з
виготовленням черепиці.
керкенез ч. орн. боривітер, постільга.
кесар ч. іст. кесар; 0 кесаревото —- ~-ю,
божието — богу кожному своє.
кесарев, -а, -о; -и кесарів; 0 ~-о сечение
мед. кесарів розтин; ~-ото — кесарю, 66-
жието — богу див. кесар.
кесат прикм. незм. діал. 1. мізерний,
убогий; 2. у знач, присл. мало, недостатньо;
хлябьт е ~ хліба недостатньо.
кеседжйя ч. розм. головоріз, горлоріз,
бандит, убивця.
кесим присл. розм. 1. оптом, разом, гур-
том; 2. абияк; абищо; приказвам ~ гово-
рити абищо.
кесйя ж. 1. гаман, гаманець, калитка,
капшук; пьлна ~ с парй повний гаман гро
шей; 2. паперовий мішечок, кульок, пакет.
~ захар пакет цукру; 3. кисет, гаман; 0
брьквам/брькна в ~-та на някого залази
ти/залізти в [чужу] кишеню; натьпквам/
натьпча си ~-та набивати/набйти [грошй
ма] кишеню; развьрзвам/развьржа си ~-
та видобувати/вйдобути гроші з гамана,
удрям/удари по ~-та някого бйти (удари
ти) по кишені кого.
кескйн прикм. незм. заст. міцнйй; гбст
рий; тютюн ~ міцнйй тютюн.
кестен ч. каштан; див ~ гіркокаштан;
печени ~-и жарені каштани.
кестенов, -а, -о; -и каштановий; ~-а гора
каштановий ліс.
кестеняв, -а, -о; -и каштановий, брунат-
ний; карий; ~-а коса каштанове волосся;
~-и очй карі очі.
кеф ч. мн. -ове розм. 1. хороший настрій,
добрий гумор; на ~ сьм бути в доброму
гуморі; не сьм в ~ бути не в гуморі; 2. уті-
ха, задоволення, удоволення; живея си за
~ жйти для власного задоволення; ми е
да го гледам мені приємно на нього дивй-
тися; работя с ~ працювати з задоволен-
ням; 0 гледай си ~-а! не турбуйся!; по ~-а
ми е нещо мені до душі що; скьршвам/
скьрша (счупвам/счупя) ~-а псувати/
зіпсувати настрій.
кефал ч. кефаль (ж.).
кефва|м недок./кефна тільки 3 ос. одн.
безос. хотітися/захотітися; спадати/спасти
на думку; прави каквбто му кефне він ро-
бить, що йому заманеться.
кефн|а, -еш; -ах док.: кефвам (див.).
кехая ч. заст. 1. оповісник, оклйч-
ник; глашатай; 2. старший вівчар; 3. нагля-
дач.
кехлибар ч. янтар, бурштйн.
кехлибарен, -а, -о; -и янтарний, янтаре-
вий, бурштиновий; ~ гердан янтарне
(бурштинове) намйсто; ^-о цигаре буршти-
новий мундштук; ~-о грбзде янтарний ви-
ноград.
кехлибаров, -а, -о; -и див. кехлибарен.
кец ч. мн. -ове кед.
кече с. заст. повсть, повстйна.
кешки присл. розм. краще б, ліпше б;
~ да не беше се врьщал краще б він не
повертався.
ки частка розм. додається в кінці запе-
речних фраз; не дає додаткового значення;
не знам ~ я нічого не знаю.
кибернетика ж. кібернетика.
кибернетйч|ен, -на, -но; -ни кібернетйч-
ний; ~-на система кібернетйчна система.
кибй|к ч. мн. -ци р о з м. 1. той, хто спосте-
- ибйча
295
кйпря
.•її ає за грою в карти, кості і под.; 2. ледащо,
••цацюга.
кибйч|а, -иш; -их недок. розм. 1. спосте-
рн ати за грою в карти, кості тощо; 2. байди-
- увати.
кибрйт ч. збірн. сірники; клечка ~ сір-
ник; кутйя ~ коробка сірників.
кибрйтен, -а, -о; -и сірниковий; ~-а кутйя
 ірникова коробка; ~-а фабрика сірникова
фабрика.
кибритлйя прикм. незм. запальнйй, гаря-
чий.
кйевск|и, -а, -о; -и київський.
киевчан|ин ч. мн. -и киянин.
киевчанка ж. киянка.
кий ч. кий.
кикимбра ж. розм. кікімора.
кйкот ч. тільки одн. регіт.
кикбт|я се, -иш се; -их се недок. реготати,
реготатися.
кил ч. спец. кіль.
кйла ж. розм. кила; грижа.
кйлав, -а, -о; -и розм. хворий на килу
(грижу).
кйлва|м недок./кйлна зсувати/зсунути на-
оакйр; ~ шапка зсувати шапку набакир.
килер ч. комора, комірка.
килй|ен, -йна, -йно; -йни келійний; ~-но
училище заст. початкова школа при мона-
стирі чи в домі самого учйтеля.
килйм ч. кйлим; персййски ~ персйдський
кйлим; покривам с ~ застеляти кйлимом.
килимар ч. килимар; (рідко) килимарник,
килймник.
килимарка ж. килимарка; (рідко) кили-
марниця, килймниця.
килимарск|и, -а, -о; -и килимарський.
килйя ж. 1. келія; 2. камера; затворнишка
тюремна камера.
кйлн|а, -еш; -ах док.: кйлвам (див.).
кило с. 1. розм. кіло; кілограм; 2. діал.
міра зерна від 60 до 100 кг.
киловат ч. кіловат.
киловатчас ч. кіловат-годйна.
килограм ч. кілограм.
километраж ч. кілометраж.
километраж|ен, -на, -но; -ни кілометраж-
ний.
километрйч|ен, -на, -но; -ни 1. кілометро-
вий; ~ стьлб кілометровий стовп; 2. п е р єн.
дуже довгий; ~ доклад дуже довга допо-
відь.
километрйческ|и, -а, -о; -и див. километ-
рйчен.
километ(ьр ч. мн. -ри кілометр.
килоти мн. панталони, трико.
ким ч. тільки одн. кмин.
кйма|м недок. кивати.
кймва|м недок. Ікймна кивати (чслс ча-
су) /кивнути.
кимибн бот. 1. кумйн; 2. роз м:. кмин.
кймн|а, -еш; -ах док.: кймвам (д -У .
кинематограф ч. кінематограф.
кинематографйч|ен, -на, -но; -нм кінема-
тографічний.
кинематографйческ|и, -а, -о; -и	жине-
матографйчен.
кинематография ж. кінематограсфіяі, кіно-
мистецтво.
кинескбп ч. кінескоп.
кинжал ч. кинджал.
кинкалерия ж. дрібна галантерея.
кйно с. 1. кіно, кінематографія , кіноми-
стецтво; 2. розм. кіно, кінофільм; пледам ~
дивитися кіно; 3. розм. кіно, кінотеатр;
лятно ~ літній кінотеатр; подвйзесіно кі-
нопересувка; отйвам на ~ іти в кі н 6; отй-
вам/отйда на ~ див. отйвам.
киноапарат ч. кіноапарат.
киноапаратура ж. кіноапаратура.
киноартйст ч. кіноартйст.
киноартйстка ж. кіноартйстка.
киновар ч. кіновар (ч. і ж.).
кинозвезда ж. розм. кінозірка.
киноизкуство с. кіномистецтво.
кинокамера ж. кінокамера.
кинооператор ч. кінооператор.
кинопреґлед ч. кіножурнал, кін^озср-оніка.
кинопрожекция ж. демонстрантці я кіно-
фільму.
кинорежисьбр ч. кінорежисер.
кинотеат|ьр ч. мн. -ри кінотеаттрз.
кинофйлм ч. кінофільм.
кйнти мн. ж а р г. гроші.
кипарйс ч. кипарйс.
кипарйсов, -а, -о; -и кипарйсов-ийг, кипа-
рйсний; ~-а алея кипарйсова алея.
кйпва|м недок./кипна 1. закипали /"закипі-
ти, скипати/скипіти; млякото кипі—іа. молоко
закипіло (скипіло); 2. перен. закипати/
закипіти; скипати/скипіти; роздр а товувати-
ся/роздратуватися, розлютбвув а^тися/роз-
дотуватися, розлючуватися/роз^ііотгйтися;
~ от яд закипати зі злості; куьвта ми
кйпва я скипаю; той бьрзо кйпва. віьд швид-
ко скипає (роздратовується); 3.д зі а лт- (про
вино) починати/почати бродити, з а€> рюдйти.
кипеж ч. тільки одн. кипіння, кзиру^ання;
в ~-а на борбата у кипінні (вйрж) С5<зроть-
бй.
кйпн|а, -еш; -ах док.: кйпвам
кйпр|я, -иш; -их недок. роз №і. чєпурй-
ти, причепурювати, вбирати, наряджати;
~ се 1. чепурйтися, причеп^у^рЕО в атися,
вбиратися, наряджатися; 2. ходЯти легко,
красйво.
кйпьр
296
КЙТІІ.І
кйп|ьр, -ра, -ро; -ри розм. 1. стрункий,
ставний, поставний, статурний; 2. гарний,
красивий, чепурний; ~-ри момй гарні дів-
чата.
кип|я, -йш; -ях недок. 1. кипіти, вирувати;
водата ~-й вода кипить; 2. збігати; мляко-
то~-й молоко збігає; 3. кипіти, вирувати,
клекотіти, бурхати; вьлнйте весело ~-ят
вьв вйровете хвилі весело клекочуть у ви-
рах; 4. перен. шумувати; вйното ~-й вино
шумує; 5. перен. кипіти, вирувати; живбтьт
~-й життя вирує; работата ~-й робота
кипить; ~ от злоба кипіти від злості; 0
вря и ~ в нещо а) бути в гущі подій; б) зуби
з’їсти (проїсти) на (в) чому; ври и ~-й
няк'ьде все вирує; врял и ~-ял сьм стріля-
ний горобець (заєць, вовк).
кир 1 ж. тільки одн. леп (бруд на тілі).
кир 2 ч. заст. пан.
кираджййка ж. розм. кватирантка; квар-
тирантка.
кираджййск|и, -а, -о; -и вантажний, тягло-
вий; ~-и кон тягловий кінь.
кираджйя ч. 1. заст. биндюжник, бендюж-
ник; 2. розм. кватирант; квартирант.
киргйз ч. киргиз.
киргйзка ж. киргизка.
киргйзк|и, -а, -о; -и 1. киргизький; ~-и
езйк киргизька мова; 2. у знач, ім.: ~ кир-
гизька мова.
кйрйлица ж. кирилиця.
кйрйлск|и, -а, -о; -и кирилівський, кири-
личний; ~ паметник кирилична пам’ятка;
~-и букви кирйлівські букви.
кирйя ж. 1. р о з м. плата за найм кварти-
ри; плащам ~ платити за квартиру; 2.
заст. плата за перевезення людей, ванта-
жу.
кйрка ж. кирка, кайло.
кирлйв, -а, -о; -и розм. брудний (про
тіло, білизну); () из в аж дам (изкарвам)
~-ите рйзи порпатися в брудній білизні.
кирлйв|я, -иш; -их недок. розм. бруднй-
ти, забруднювати, мазати, мастити.
кирпйч ч. цегла-сирець.
кирпйч|ен, -на, -но; -ни зроблений з цегли-
сирцю.
кйсел, -а, -о; -и 1. кислий; ~-а ябьлка
кисле яблуко; 2. квашений, кислий; солений,
солоний; ~-о зеле квашена капуста; ~-о
мляко кисле молоко; ~-и краставици со-
лоні огірки; 3. дріжджовий, кислий; ~-о
тестб дріжджове тісто; 4. перен. кислий;
незадовблений, пригнічений, похмурий, сум-
нйй; ~-а усмйвка кйсла посмішка; ~-о на-
строение кйслий настрій; 5. спец, кислий,
кислотний; ~-а реакция кйсла реакція;
0 ~-а вода мінеральна вода; режа като
і
~-а краставица някого давати ч('м \
кому.
кйселец ч. тільки одн. щавель; чорба от -
зелений борщ.
кисел|ея, -ееш; -ях недок. мати кйслии
смак; вйното ~-ее кйсле вино.
киселина ж. 1. кислота; тбзи оцет йм.і
пб-слаба ~ цей оцет менш кйслий; 2. хім
кислота; мравчена ~ мурашйна кислоти,
сблна соляна кислота; 3.мед. кислотність.
~-и в стомаха підвйщена кислотність.
киселйн|ен, -на, -но; -ни хім. кислотний,
кйслий; ~-ни сьединения кислотні сполуки.
кйселиц|а ж. кислйця; 0 продавай печенії
~-и някому напускати туману на кого, кому
кйсело присл. кйсло; ~! гірко! ~ се усмй-
хвам кйсло посміхатися.
кйска|м се недок. розм. хихйкати, хіхі
кати, хихотіти, хихотати.
кйс-кйс вигук хи-хй, хі-хі, хе-хе, ких
кйх.
кислорбд ч. кйсень; течен (втечнен) ~
рідкйй кйсень.
кислорбд|ен, -на, -но; -ни кисневий; ~-ни
сьединения кисневі сполуки; 0 ~ глад кис-
неве голодування; ~-на вода перекис
водню; ~-на вьзглавница киснева подушка.
кйсн|а, -еш; -ах недок. 1. мокнути, мокти;
кйснути; платьт ~ цяла нош, вьв вода тка-
нйна цілу ніч кйсла у воді; 2. замочувати;
3. перен. стовбйчити, стирчати; все ~-е в
кафенето він весь час стовбйчить у кав’ярні.
кйста ж. мед. кіста.
кйт ч. мн. -ове кит.
кита|ец ч. мн. -йци китаєць.
китайка ж. китайка.
китайск|и, -а, -о; -и 1. китайський; ~ езйк
китайська мова; 2. у знач, ім.: ~ китайська
мова.
китара ж. гітара; свйря на ~ грати на
гітарі.
китарйст ч. гітарйст.
кйтел ч. кітель.
кйт|ен, -на, -но; -ни 1. квітучий; ~-на
градйна квітучий сад; -на долйна квітуча
долйна; 2. розлогий, крислатий, гіллястий;
~-но дьрво розлоге дерево; 3. різнобарвний,
барвйстий; ~-на носйя барвйстий народ-
ний костюм.
кйтени|к ч. мн. -ци розм. домотканий
вовняний кйлим з довгим ворсом; ліжник;
(розм.) коц, коць.
кйтка ж. 1. букет; рбсна ~ букет свіжих
квітів; вйя ~ в’язати букет; 2. в’язка,
в’язанка, пучок, жмутик; ~ магданбз пучок
(в’язка) петрушки; 3. перен. вінок, нйзка,
збірка; ~ нарбдни песни вінок народних
пісень; 4. анат. кисть.
І II гов
297
класи
кйтов, -а, -о; -и китовий; ~-а кост китовий
 це; ~-а мас китовий жир.
китолов|ен, -на, -но; -ни китобійний; ~-ен
пораб китобійне судно.
китолов|ец ч. мн. -ци китобій.
кйт|я, -иш; -их недок. див. кйча.
кйфла ж. булочка; козуначна ~ здобна
пулочка.
кйфладжийка ж. булочниця.
кйфладжия ч. булочник.
кихавица ж. чхання.
кйха|м недок. чхати, чихати, пчихати.
кйхва|м недок./кнхна. чхати і чихати (час
під часі/)/чихнути.
кйхн|а, -еш; -ах док.: кйхвам (див.).
кйч|а, -иш; -их недок. 1. заквітчувати,
уквітчувати; 2. вбирати, наряджати, чепури-
ти; 3. плести вінок; складати букет.
кйчест, -а, -о; -и 1. (про дерево) роз-
логий, крислатий, гіллястий; 2. (про квіт-
ку) повний; ~ карамфйл повна гвоздйка.
кйчур ч. 1. пасмо, жмут; ~ трева жмут
трави; 2. гроно, кетяг, китиця; ~ череши
кетяг черешень.
кйша ж. 1. негода, непогода, сльота;
(розм.) мокротеча; 2. болото, багно.
кйшав, -а, -о; -и сльотавий, сльотливий,
сирйй.
клавиатура ж. клавіатура.
клавйр ч. муз. клавір.
клавйр|ен, -на, -но; -ни фортепіанний;
~ концерт концерт для фортепіано.
клавйш ч. клавіш, клавіша.
клада ж. вогнище, багаття, жертвена ~
жертовне вогнище; изгарям на ~ спалюва-
ти на вогнищі.
клад|а, -еш; кладох недок. 1. класти, скла-
дати; 2. розкладати, розпалювати, розво-
дити; ~ огьн розкладати вогонь.
кладен|ец ч. мн. -ци 1. колодязь, кринйця;
2.	джерело; 0 артезиански ~ артезіанський
колодязь.
кладенче с. джерело.
кладенчов, -а, -о; -и 1. колодязний, кри-
нйчний; ~-а вода кринйчна вода; 2. дже-
рельний.
клайстер ч. клейстер.
клаксон ч. клаксон, гудок.
кламер ч. скріпка, затискач.
клане с. 1. забій, заріз, забивання (худо-
би); 2. перен. різанйна, різня.
кланица ж. бойня, різнйця.
кланич|ен, -на, -но; -ни якйй відноситься
до бойні (різнйці).
клани |м се недок. кланятися, уклоня-
тися.
клап|а ж. клапан; ~ на мях клапан міха;
~-и на флейта клапани флейти; предпазй-
телна ~ запобіжний клапан; сьрдечна ~
мед. клапан серця.
кларнет ч. кларнет.
клас 1 ч. мн. -ове колос; жйтен ~ пше-
нйчний колос; натежали ~-ове налйте ко-
лосся; пущам ~ викидати колос; колосй-
тися.
клас 2 ч. мн. -ове 1. клас; ученйк от осми
~ учень восьмого класу; седя в ~-а сиді-
ти в класі; той минава вьв втори ~ він пере-
ходить у другий клас; 2. спец, клас, розряд;
~ зелени водорасли клас зелених водоро-
стей.
клас|а1 ж. політ, клас; работническа
~ робітнйчий клас; антагонистйчни ~-и
антагоністйчні класи.
класа2 ж. клас; розряд; ступінь; сорт;
пьтувам вьв влака втора ~ їхати в поїзді
у другому класі; от висока (голяма) ~ учен
високого класу вчений; ф от ~ першоклас-
ний, першорозрядний.
класат, -а,-о; -и колосйстий.
класация ж. 1. класифікація; 2. спорт.
турнірна таблйця.
клас|ен, -на, -но; -ни класний; ~ рьково-
дйтел класний керівцйк; ~-на работа / ~-но
в знач. ім. класна робота.
класй|к ч. мн. -ци 1. класик; ~-ците на
марксйзма-ленинйзма класики марксйзму-
ленінізму; 2. класик, послідовник класи-
цйзму; 3. фахівець у галузі класйчної фі-
лології.
класйра|м недок. і док. 1. спорт, при-
суджувати/присудйти; ~-ха го прьв йому
присудйли перше місце; 2. атестувати; 3.
розподіляти/розподілйти за групами (роз-
рядами); ~ се займати/зайняти (місце у
змаганнях, конкурсі і под.).
класификация ж. класифікація; правя ~
робйти класифікацію.
класифицйра|м недок. і док. класифіку-
вати.
класйч|ен, -на, -но; -ни див. класйчески.
класйческ|и, -а, -о; -и класйчний; ~ прй-
мер класйчний прйклад; ~ труд класична
праця; ~-а литература класйчна літерату-
ра; ~-о образование класйчна освіта.
класйчка ж. розм. фахівець з класйчної
філології (про жінку).
класов, -а, -о; -и класовий; ~-а борба
класова боротьба; ~-о сьзнание класова
свідомість.
класосьзнание с. класова свідомість.
класьор ч. 1. шафа з перегородками для
зберігання документів, кореспонденції; 2.
клясер.
клас|я, -йш; -йх недок. колосйтися, вики-
дати колос.
класивам
298
клені II
класи в а |м недок. див. класи.
клатешком присл. розм. перевальцем,
перевалюючись.
клатушка|м недок. хитати, гойдати, коли-
хати, коливати; ~ се хитатися, ітй пере-
вальцем.
клат|я, -иш; -их недок. хитати, гойдати,
колихати, коливати; ~ глава хитати голо-
вою; не клатй масата не хитай стіл; ~ се
1. хитатися, гойдатися; зьбьт се ~-и зуб
хитається; 2. розм. тягтйся, тягнутися, плен-
татися, волоктйся, чвалати; 0 ~ калпак
(шапка) на някого шапкувати перед ким, ко-
му; краката се ~-ят земля хитається під
ногами, грунт тікає з-під ніг.
клауз|а ж. пункт, умова договору; тежки
~-и важкі умови договору.
клашнй|к ч. мн. -ци діал. верхній одяг
без рукавів з домотканої вовняної тканйни.
клевета ж. наклеп, обмова.
клеветни|к ч. мн. -ци наклепник, обмовник,
клеветница ж. наклепниця, обмовниця.
клеветническ|и, -а, -о; -и наклепницький,
обмовницький.
клевет|я, -йш; -йх недок. 1. зводити на-
клеп, обмовляти, 2. розм. ябедничати, нашіп-
тувати.
кле|й ч. мн. -еве і -нове деревна смола;
глей.
клеймо с. 1. тавро, клеймо; 2. печатка;
удрям ~ ставити печатку; 3. перен. тавро;
~ на позбра тавро ганьбй.
клейм|я, -йш; -йх недок. таврувати; 2. пе-
рен. таврувати, ганьбйти.
клек ч. мн. -ове бот. гірська сосна.
клекав, -а, -о; -и слабйй, кволий, слабо-
вйтий, безсйлий; ~-о дете квола (слабо-
вйта) дитйна; ~-и крака слабі ноги.
клекн|а, -еш; -ах док.: клякам (див.).
клеков, -а, -о; -и сосновий; ~-и прьчки
соснові гілочкй.
клен 1 ч. мн. -ове бот. клен,
г 2	•	г	г
клен ч. мн. -ове іхт. єлець, головень;
(діал.) клень, кленич.
кленов, -а, -о; -и кленовий; ~-а гора кле-
новий ліс.
клепал|ен, -на, -но; -ни якйй відноситься
до клепала; ~ звьн церковний дзвін; 0
~-но време надвечір’я.
клепало с. 1. клепало, бйло (заст.); 2.
перен. розм. пустомеля, торохтій, базі-
ка.
клепач ч. 1. віко, повіка; горен ~ верхнє
віко; зачервени ~-и червоні повіки; 2. тіль-
ки мн. вії; дьлги ~-и довгі вії.
клепва|м 1 недок./клепна 1. ударяти/
ударити в клепало (бйло); 2. клепати (час
від часу)/вйклепати.
клепва|м 2 недок./клепна (про вуха) обнп
сати/обвйснути.
клепка ж. вія.
клепн|а, -еш; -ах док.: клепвам 1,2 (див )
клепоух, -а, -о; -и капловухий, клаповухіїп
~-о магаре капловухий осел.
клептоман ч. клептоман.
клептомания ж. клептоманія.
клептоманка ж. клептоманка.
клеп|я, -еш; -ах недок. 1. клепати; ~ коси
клепати косу; 2. бйти у клепало (бйло),
3. перен. клепати, зводити наклеп; обмов
ляти.
клерикал ч. клерикал.
клерикал|ен, -на, -но; -ни клерикальний.
~-на партия клерикальна партія.
клерикалйзьм ч. тільки одн. клерикалізм.
клет, -а, -о; -и 1. нещасний, нещаслйвий;
бідолашний; сердешний, сіромашний, горо
пашний; 2. проклятий, клятий, прокляту-
щий, триклятий.
клетва ж. 1. клятва; присягання, запри-
сягання, присяга; полагам ~ за вярност
давати клятву вірності, присягати на вір-
ність; 2. прокляття, клятьба; майчина ~
матерйнське прокляття.
клетвен, -а, -о; -и клятвений; присяжний,
заприсягнений; ~-о обещание клятвена
обіцянка.
клетвопристьпни|к ч. мн. -ци порушник
клятви (присяги, присягання).
клетвопристьпница ж. порушниця клятви
(присяги, присягання).
клетк|а ж. 1. клітка; ~ за канарчета кліт-
ка для канарок; звяр в ~ звір у клітці; 2.
біол. клітйна; размножение на ~-ите роз-
множення клітйн; 3. перен. осередок; ф с
всйчки клетки на душата си усіма фібрами
душі, усією душею.
клетни|к ч. мн. -ци бідолаха, сіромаха,
сірома, сердега, нетяга, горопаха, неборак;
(у знач, ім.) бідолашний.
клетница ж. бідолаха, сіромаха, сірома,
сердега, нетяга, горопаха; (у знач, ім.) бі-
долашна.
клетнишк|и, -а, -о; -и бідолашний, сердеш-
ний, сіромашний, горопашний.
клетьч|ен, -на, -но; -ни клітйнний; ~
сьстав клітйнна будова; ~-но ядро клітйнне
ядро.
клеч|а, -йш; -ах недок. сидіти навпочіпки,
клечешката присл. див. клечешкбм.
клечешкбм присл. навпочіпки, почіпки.
клечк|а ж. тріска, скалка, скіпка; ~-и за
бгьня тріски для вогнища; кибрйтена ~
сірнйк; ~ за зьбй зубочйстка; 0 важна
(голяма) ~ велйке цабе, велйка цяця.
клещи мн. 1. кліщі, обценьки; зьболе-
І І цент
299
клуп
к.ірски ~ стоматологічні щипці; ~ за пирб-
ии обценьки; плбски ~ плоскогубці; рачеш-
ни ~ клішні рака; ф хващам/хвана в ~
Мінськ, брати/взяти в кліщі.
клиент ч. клієнт.
клиентела ж. збірн. клієнтура.
клиентка ж. клієнтка.
клйзма ж. мед. клізма.
клик ч. мн. -ове поет, поклик, клич.
клйка ж. кліка; двбрцбва ~ двірцева
кліка.
клйма|м недок. див. клюмам.
клймат ч. клімат; ~-ьт се променя клі-
мат змінюється; континентален ~ континен-
тальний клімат; умерен ~ помірний клімат.
климатйч|ен, -на, -но; -ни кліматичний;
~ пояс кліматичний пояс; ~-на инстала-
ция кондиціонер; ~-но лечение кліматоте-
рапія; ~-ни услбвия кліматичні умови.
климатйческ|и, -а, -о; -и див. климатйчен.
клймва|м недок./клймна 1. кивати (час від
часу)/кивнути, хитати (час від часу)/хитну-
і її (головою); 2. хилитися (на один бік)/
похилитися.
клймн|а, -еш; клймнах док.: клймвам
(див.).
клйн 1 ч. мн. -ове 1. клин; цепя трупи
с железни ~-ове розколювати колоди заліз-
ними клинами; 2. (в одязі) клин; ф ни в
ни в рькав ні в тин, ні в ворота; забйвам/
іабйя ~ в нещо, между някои забивати/
іабйти клин між ким; с ~ не можеш [го] из-
€»й клином не виб’єш (не виженеш); ~ ~ из-
бйва клин клином вибивають.
*	2	г •	г
клин ч. мн. -ове спортивні штани.
клйн|ец ч. мн. -ци гвіздок для підкови;
фкова ~-ци цокотіти зубами від холоду; ви-
бивати дрижаки.
клйника ж. клініка; нервна ~ клініка
нервових захворювань.
клинйч|ен, -на, -но; -ни клінічний; ~-но
лечение лікування в клініці; 0 ~-на смьрт
клінічна смерть.
клинйческ|и, -а, -о; -и див. клинйчен.
клиновйд|ен, -на, -но; -ни клиноподібний,
клинопйс ч. клинопис.
клинопйс|ен, -на, -но; -ни клинописний.
клйнч|а, -иш; -их недок. розм. ухилятися,
уникати; відкручуватися; ~ от работа ухи-
лятися від роботи.
клйсав, -а, -о; -и 1. (про тісто) глевкий; 2.
(про грунт) в’язкий, грузькйй.
клисар ч. служка (у церкві, монасти-
рі).
клисура ж. ущелина; тіснина, міжгір’я,
межигір’я.
клишег. 1. спец, кліше (невідм.); 2. перен.
штамп, стереотип, шаблон.
клишйра|м недок. і док. виготовляти/
виготовити кліше.
клоака ж. клоака.
клозет ч. клозет, убиральня.
клбка|м недок. 1. булькати, булькотіти,
булькотати; 2. клекотати, клекотіти.
клбкот ч. клекіт, клекотання.
клокбт|я, -иш; -их недок. 1. булькати, буль-
котіти, булькотати; 2. перен. (про почуття)
бушувати, бурхати, вирувати.
клокбч|а, -иш; -их недок. див. клокбтя.
клон ч. мн. -и і -ове 1. гілка, віта, вітка;
изсьхнал ~ суха гілка; 2. мн. -ове галузь;
~ от науката (индустрията) галузь науки
(промисловості); 3. відділ, відділення; фі-
лія, філіал; местен ~ от Бьлгарската народ-
на банка місцева філія Болгарського народ-
ного банку; пбщенски ~ поштове відділен-
ня.
клона|к ч. мн. -ци збірн. гілляччя, віття.
клонат, -а, -о; -и рідко див. клонест.
клонест, -а, -о; -и гіллястий, гілчастий,
гілкуватий; крислатий, широковітий, розло-
жистий; ~-о дьрвб крислате дерево; 0 ~-а
пшенйца багатоколоскова пшениця.
клонка ж. гілка.
клбнче с. гілочка, гіллячка; () маслйново
~ маслинова гілка.
клон|я, -йш; -йх 1. хилитися, клонитися;
сльнцето ~-й кьм залез сонце клониться
до заходу; 2. перен. розм. схилятися,
хилитися; ~-я кьм неговото мнение я схи-
ляюся до його думки.
клбпа|м недок. 1. діал. див. хлопам; 2.
(про квочку) квоктати; 3. перен. клепати,
зводити наклеп; обмовляти.
клбпка ж. капкан; пастка; поставям ~
ставити капкан; 0 влйзам/вляза (попадам/
попадна) в ~-та див. влйзам; измьквам
се/измькна се от ~-та уникати/унйкнути
пастки.
клопотар ч. дзвіночок, якйй вішають на
шию худобі; (діал.) тронка.
клоун ч. клоун; блазень.
клоунск|и, -а, -о; -и клоунський; блазен-
ський; ~-и дрехи клоунський костюм.
клош прикм. незм. кльош.
клуб ч. мн. -ове клуб; ~ на културните
дейцй клуб діячів культури; спбртен ~ спор-
тивний клуб.
клуб|ен, -на, -но; -ни клубний; ~-но по-
мещение клубне приміщення.
клуп ч. мн. -ове 1. петля, зашморг; завьр-
звам на ~ зав’язувати петлею; метна ~-а
на шйята накинути зашморг на шию; 2. віч-
ко; не изпускай ~-ове не пропускай вічка;
0 намйрам/намеря ~-а знахбдити/знайтй
заковику.
кльввам
300
книжарница
кльвва|м недок./кльвна 1. клювати (час
від часі/)/клюнути, дзьобати (час від часу)/
дзьобнути; (недок.) покльовувати, подзьо-
бувати; 2. перен. (словом) колоти/кольнути,
жалйти/ужалйти.
кльвн|а, -еш; -ах док. кльввам (див.).
кльцва|м недок./кльцна 1. колоти/уколб-
ти; штрикати/штрикнути; (чимось гострим)
ударяти/ударити; ~ с брадвата ударяти
сокйрою; 2. (про змію) жалйти/ужалйти,
кусати/укусйти; 3. перен. (словом) колоти/
кольнути; жалйти/ужалйти.
кльцн|а, -еш; -ах док.: кльцвам (див.).
кльощав, -а, -о; -и д і а л. худйй, худорля-
вий, сухорлявий.
клюв ч. мн. -ове дзьоб, дзюб.
клюк|а ж. плітка, оплітка, поговір, пере-
суд; занимавам се с ~-и розпускати пліткй,
плестй, плескати; правя ~-и плестй пліт-
ки.
клюкар ч. пліткар.
клюкарка ж. пліткарка.
клюкарск|и, -а, -о; -и якйй відноситься
до плітки, пліткарів; пересудливий.
клюкарствува|м недок. розпускати пліткй,
плестй, плескати; пересуджувати.
клюма|м недок. 1. хилйти, схиляти голову;
2. кивати; 3. перен. зневірятися, підупа-
дати.
клюмва|м недок./клюмна 1. хилйти (час
від часу)/похилити голову; 2. кивати/кивну-
ти; 3. п е р е н. зневірятися/зневіритися, під-
упадати/підупасти; <) ~/~ нос вішати/по-
вісити (хнюпити/похнюпити) ніс (носа).
клюй ч. мн. -ове дзьоб, дзюб.
ключ ч. мн. -ове 1. ключ; врьзка с ~-ове
в’язка (нйзка) ключів; гаечен ~ гайковий
ключ; електрйчески ~ вимикач; ~ за отва-
ряне на консерви ключ для відкривання
консервів; контактен ~ ключ запалювання;
~ на шйфьр ключ від шйфру; ~ от стая
ключ від кімнати; подбйрам ~ за бравата
підбирати ключ до замка; разметен ~ роз-
віднйй ключ; 2. перен. суть; тук е ~-ьт на
цялата работа у цьому суть всієї справи;
3. муз. ключ; цигулков ~ скрипйчний ключ;
0 дьржа под ~ тримати під замком; сла-
гам/слбжа си ~ на устата набирати/набра-
ти в рот водй, замикати/замкнути рот (рота).
ключалка ж. 1. замок (внутрішній); 2. зам-
кова шпарйна.
ключар ч. ключар; (рідко) ключник,
ключица ж. анат. ключйця.
ключов, -а, -о; -и ключовйй; ~-а позй-
ция військ, ключова позйція.
кляка|м недок./клекна 1. присідати/при-
сісти, сідати/сісти навпочіпки; 2. (про тва-
рин) сідати/сісти на задні лапи; 3. п е р е н.
подаватися/податися, марніти/змарніти,
осуватися/осунутися; старият сьвсем клен
на наш старйй зовсім подався; 4. перен
розм. упокорюватися/упокоритися, при
мирятися/примирйтися.
кмет ч. мн. -ове 1. іст. кмет, міськйй голо
ва або сільськйй староста; 2. голова викон
кому міськради (сільради).
кметйцаж. 1. дружйна кмета; 2. (про жін
ку) голова виконкому міськради (сільради).
кметов, -а, -о; -и 1. іст. якйй належить
кметові, 2. якйй належить голові виконко-
му міськради (сільради).
кметск|и, -а, -о; -и 1. іст. якйй стосується
кмета; 2. якйй стосується головй виконко-
му міськради (сільради).
кметство с. 1. іст. міське або сільське
правління; 2. міськвиконком, сільрада.
кметствува|м недок. бути кметом.
кнйг|а ж. 1. кнйга, кнйжка; готварска ~
куховарська кнйга; ~-ата излезе в ново из-
дание вййшло нове видання цієї кнйги; под-
вьрзвам ~ переплітати кнйгу; работя вьрху
~ працювати над кнйжкою; рафт за ~-и по-
лйця (стелаж) для книжок; рецензйрам ~
рецензувати кнйгу; сигнатура на ~-ата шифр
кнйги; 2. кнйга; журнал; зошит; домова ~
домова кнйга; инвентарна ~ інвентарна
кнйга; ~ за оплаквания и предложения
кнйга скарг і пропозйцій; присьствена ~
кнйга реєстрації вйходу на роботу; 3. папір;
~ за амбалаж обгортковий папір; 4. з а с т.
грамотність, письменність; ученість; не зная
~ бути неграмотним; 5. тільки мн. заст.
карти; 6. анат. (відділ шлунка) кнйжка;
0 говбря като по ~ говорйти мов по-пй-
саному; настолна ~ настільна кнйга.
книговезк|и, -а, -о; -и палітурний; оправ-
ний; ~ нож палітурний ніж.
книговезница ж. палітурна майстерня,
книговодйтел ч. рахівнйк; бухгалтер.
книговодйтелка ж. рахівнйк; бухгалтер
(про жінку).
книгообмен ч. книгообмін.
книгопечатане с. книгодрукування.
книгопйс ч. бібліографія.
книгопйс|ен, -на, -но; -ни бібліографіч-
ний; ~-ни бележки бібліографічні приміт-
ки.
книгохранйлище с. книгосховище.
книжа тільки мн. папери, документи; бю-
рото му беше отрупано с ~ його письмо-
вий стіл був завалений документами; ф
ценни ~ фін. цінні папери.
книжар ч. книгар.
книжарка ж. книгар (про жінку).
книжарница ж. 1. книгарня; 2. (магазин)
канцтовари, культтовари.
інижарски
ЗОЇ
кожа
книжарск|и, -а, -о; -и 1. книготорговель-
ний, книготорговий; 2. канцтоварний.
кнйж|ен, -на, -но; -ни 1. паперовий; ~
іувал паперовий мішок; ~-на фабрика
п.іперова фабрика; ~-ни парй паперові
іроші; 2. книжковий; ~ пазар книжковий
ь.ізар; 3. книжний, книжковий; абстрактний;
- обрат книжний зворот; ~ етил книжний
’ іиль; ~-ни знання книжні (абстрактні)
піання.
книжка ж. 1. книжка; книжечка; детска
дитяча книжка; 2. (документ) книжка,
квиток; спестовна ~ ощадна книжка; сту-
дентска ~ залікова книжка; членска ~
членський квиток; 3. (періодичне видання)
помер; пьрва ~ на списанието перший
помер журналу.
кнйжни|к ч. мн. -ци книжник.
кнйжнинаж. література; письменство, пи-
семність; старобьлгарска ~ староболгар-
< ька література.
книжов|ен, -на, -но; -ни літературний;
езйк літературна мова; ~-на дейност
літературна діяльність.
книжбвни|к ч. мн. -ци літератор, пись-
менник.
книжбвност ж. література; письменство,
писемність.
княгйня ж. 1. княгиня; 2. князівна, княж-
на.
княжеск|и, -а, -о; -и князівський, княжий,
княжество с. князівство.
княз ч. мн. князе князь.
князува|м недок. князювати.
коалйция ж. коаліція.
коафюра ж. жіноча зачіска.
кобалт ч. хім. кобальт.
кобалтов, -а, -о; -и кобальтовий.
коб|ен, -на, -но; -ни поет, зловісний,
лиховісний.
кобйла ж. кобила; ф вятьр ме вее на
бяла ~ див. вея.
кобйлешк|и, -а, -о; -и кобилячий; ~-о
мляко кобиляче молоко; кумис.
кобйлица ж. 1. коромисло; 2. журавель
(криниці).
кобра ж. кобра.
кобур ч. див. кубур.
ков|а, еш; -ах недок. 1. кувати; ~ же-
лязо кувати залізо; 2. забивати, убивати;
~ гвоздеи забивати цвяхи; 3. кувати, підко-
вувати; ~ кон підковувати коня; 4. п е р е н.
установлювати; ~ закони встановлювати
закони; ф ~ интрйги див. интрйга; ~ клйн-
ци див. клйнец.
кован, -а, -о; -и кований, кутий; ~-и грив-
ни ковані гривни; ~-и порти ковані (куті)
ворота.
ковар|ен, -на, -но; -ни підступний; ~ враг
підступний ворог; ~-на измяна підступна
зрада.
ковач ч. коваль; ф всеки е ~ на своето
щастие кожен сам коваль свого щастя.
коваческ|и, -а, -о; -и див. ковашки.
ковачница ж. кузня.
ковашк|и, -а, -о; -и ковальський; ~ мях
ковальський міх; -и рьце руки коваля.
ковбой ч. ковбой.
ковлад|я, -иш; -их недок. див. клеветя.
ковче|г ч. мн. -зи 1. скриня; 2. труна, домо-
вина; 0 Ноев ~ Ноїв ковчег.
ковчеже с. заст. скринька, шкатулка.
ков|ьк, -ка, -ко; -ки ковкий; ~-ко желязо
ковке залізо.
ковьор ч. килим (настінний).
кога присл. колй; ~ ще дойдеш? колй
ти прййдеш? не зная ~ беше я не знаю,
колй це було; 0 ~ как колй як; няма ~ ні-
коли.
когато 1. присл. колй; в момента, ~ вля-
зох в стаята чух ейлен шум в ту мить, колй
я зайшов до кімнати, почув сйльний шум;
2. у знач. спол. колй; ~ той стйгна вкьщи,
рази аз а приключението си він розповів про
свою пригоду, колй приїхав додому.
когаш|ен, -на, -но; -ни розм. колйшній;
якого часу; ~ е този вестник? від якого
числа ця газета?
кого займ. відн. див. кой.
код ч. мн. -ове код; телеграфен ~ теле-
графний код.
кодейн ч. фарм. кодеїн.
кодекс ч. юр. кодекс; граждански ~ ци-
вільний кодекс; ~ на труда кодекс зако-
нів про працю; наказателен ~ карний ко-
декс.
коджа заст. 1. у знач, присл. досить,
доволі, чимало, добре, дббре-такй, добряче;
2. у знач, прикм. незм. чималйй, добрячий.
коджамити див. коджа.
кодйра|м недок. і док. кодувати.
кодификация ж. кодифікація.
кодифицйра|м недок. і док. кодифікувати.
кодов, -а, -о; -и кодовий; ~ название
кодова назва.
кое .. кое спол. розм. то ... то; або ...
або.
коефициент ч. коефіцієнт; ~ на полезна
действие коефіцієнт корйсної дії.
кож|а ж. 1. шкіра; нежна ~ на лицето
ніжна шкіра облйччя; 2. шкура, шкіра, хут-
ро; агнешка ~ смушок; меча ~ ведмежа
шкура; сурови ~-и необроблені шкіри; 3.
шкірка, шкурка, шкурйнка; ябьлка с дебе-
ла ~ яблуко з товстою шкіркою; ф вьлк в
овча ~ вовк в овечій шкурі; излйзам/изля-
кожар
302
кокал'к
за от ~-ата си лізти/полізти на стіну
(стіни); ~ и кости (кокали) шкіра (шкура)
та кості; мраз лази по ~-ата мороз іде (про-
дирає) по шкірі; одрал сьм ~-ата на някого
як дві краплі води схожий на кого; спа-
сявам/спася ~-ата си рятувати/врятувати
власну шкуру.
кожар ч. 1. шкіряник, чинбар; 2. кушнір.
кожарница ж. 1. чинбарня; 2. кушнірська
майстерня.
кожарск|и, -а, -о; -и шкіряний, чинбарний;
~-а фабрика шкіряний завод; ~-и произве-
дения шкіряні вйроби.
коженД -а, -о; -и 1. шкіряний; ~ кальф
шкіряний футляр; ~-а чанта шкіряна сум-
ка; 2. хутровий, хутряний; ~-а яка хутряний
комір; ~-о пал то шуба.
кбж|ен 2, -на, -но; -ни шкірний; ~-ни
бблести шкірні захворювання.
кожест, -а, -о; -и 1. шкірястий; ~-и
листа шкірясте лйстя; 2. якйй імітує шкіру;
~-а обвйвка оббйвка під шкіру.
кожодер ч. розм. глитай; шкуродер, жи-
водер, шкуролуп.
кожу|х ч. мн. -си 1. кожух; 2. дублянка; 3.
техн. кожух.
кожухар ч. кожухар; (рідко) кожушник.
кожухарница ж. майстерня, в якій виго-
товляють кожухи.
кожухарск|и, -а, -о; -и кушнірський; хутро-
вйй, хутрянйй; ~-и магазйн магазйн хутря-
нйх вйробів.
кбз ч. мн. -ове козир; купата е ~ чйрва —
козир; цакам с ~ бйти козирем; 0 давам/
дам ~ на някого давати/дати козиря в ру-
ки ко'му; ймам ~ мати козир у [своїх] ру-
ках; хвьрлям/хвьрля последния си ~ кй-
дати/кйнути останнього козиря.
коза ж. 1. коза; дйва ~ дйка коза; 2.
спорт, кінь, кобйла; 0 всяка ~ на свой крак
[висй] кожен сам собі голова; от стара ~
яре [сьм] стріляний горобець.
козар ч. пастух кіз.
козарск|и, -а, -о; -и якйй стосується пасту-
ха кіз.
коз|ел ч. мн. -лй цап, козел; <) ~ на из-
куплението козел відпущення, цап спокути.
кбзен, -а, -о; -и козячий; козйний; ~-а
торба торба з козячої шкіри.
кбзешк|и, -а, -о; -и див. кози.
кбз|и, -я, -е; -и козячий, козйний; ~-я кб-
жа козяча шкіра; ~-е мляко козяче молоко;
0 ~-я б рад а бот. горобйний щавель; ~-я
пьтека козяча стежка; натйквам/натйкам
(натьпквам/натьпча) в ~ рог някого зги-
нати/зігнути в баранячий ріг кого.
козина ж. 1. шкура, шерсть, вовна; смух;
2. козяча вовна (шерсть).
козинар ч. той, хто обробляє козячу вовну
козиняв, -а, -о; -и вйготовлений з кози
чої вовни.
козирка ж. 1. козирок; 2. (навіс) дашок.
0 до ~-та по [саму, самісіньку] зав’язку
козирува|м недок. і док. розм. козиряти/
козирнути.
козле с. козеня.
козметика ж. косметика.
козметйч|ен, -на, -но; -ни косметйчний; ~
салон косметйчний кабінет; ~-ни средства
косметйчні засоби.
кбзни мн. підступи; 0 ~ плета за някого
кувати лйхо проти кого, на кого.
козуна|к ч. мн. -ци паска.
козунач|ен, -на, -но; -ни якйй відноситься
до паски; ~-но тесто тісто для паски.
кбзя|к ч. мн. -ци ліжник з козячої вовни.
кой 1 займ. пит. (знах. в. кого; дав. в. на
кого заст. кому) хто; ~ чука там? хто там
стукає? кого беше скрил тука? кого ти схо-
вав тут? кому (на кого) носиш това? кому
ти несеш це?
кой , коя, кое; кой займ. пит. який, кот-
рйй; на ~ чин седйш? на якій (котрій) парті
ти сидйш?; коя от тези кнйги ще вземеш?
яку з цих книг ти візьмеш? коя дата сме
днес? яке сьогодні число?
кой-гбде, коя-гбде, кое-годе; кой-гбде
займ. неозн. будь-якйй, якйй-небудь, котрйй-
небудь, якййсь.
кбйто, конто, което; който займ. відн.
(знах. в. когбто; дав. в. комуто) хто; якйй;
всеки, ~ може кожний, хто може; кнйгата,
конто е на масата кнйжка, яка лежйть на
столі; 0 и да е будь-хто, кожний.
кок ч. мн. -ове кок (вид зачіски).
кокайн ч. кокаїн.
кокаинйст ч. кокаїніст.
кокайнов, -а, -о; -и кокаїновий.
кбкал ч. кістка; вьпрбсьт е опрял до ~-а
див. опйрам; 0 голям ~ ласий шматок;
гриза ~-ите някому перемивати кісточкй
кому; докбпвам се/докопам се до ~ знахб-
дити/знайтй тепле містечко; дьржавен ~
тепле містечко; засяда/заседна ми ~ в гьр-
лото стояти/стати поперек горла; кбжа и ~
див.кбжгс, опрял е нбжьт до ~-а несйла дй-
лі [терпіти]; тльст ~ тепле містечко, ласий
шматок.
кбкален, -а, -о; -и кістянйй; ~ гребен
кістянйй гребінець.
кбкалест, -а, -о; -и кістлявий, костйстий,
кощавий; ширококостий; ~-о лице кощаве
облйччя.
кбкалче с. 1. кісточка; 2. р о з м. кісточка,
щйколотка; 3. діал. бабка, паця; играя на
~-та вонй грають в бабки.
'«•иарда
303
колегия
кокарда ж. кокарда.
кокет|ен, -на, -но; -ни кокетний; кокетли-
14111; привабливий, гарний; ~-на походка
- окетлива хода.
кокетйра|м недок. і док. див. кокетнича.
кокетка ж. кокетка.
кокетлйв, -а, -о; -и див. кокетен.
кокетнич|а, -иш; -их недок. кокетува-
। п
кокйли мн. диби, ходулі; 0 ходи катб на
' ходити, мов на ходулях.
кокйче с. підсніжник.
кокйчка ж. 1. кісточка; 2. перен. розм.
мдирака, задерика, задерій.
коклюш ч. мед. коклюш, кашлюк.
кокона ж. 1. заст. пані, панія; дама; 2.
розм. чепуруха, дженджеруха.
кокор|я се, -иш се; -их се недок. розм.
витріщатися, вирячуватися.
кокосов, -а, -о; -и кокосовий; ~ орех ко-
косовий горіх; ~-а палма кокосова пальма;
^-о масло кокосова олія.
кокотка ж. кокотка.
кокошар ч. розм. злодюжка, злодійчук,
іорбохват.
кокошарка ж. розм. злодюжка.
кокошарни|к ч. мн. -ци курник.
кокошарск|и, -а, -о; -и якйй стосується
їЛОДЮЖКИ.
кокош|и, -а, -е і -о; -и курячий; ~-а чорба
курячий суп; ~-е месо куряче м’ясо; 0
дьжд курячий (свинячий) дощ; ~ трьн
мозоля (мозоль); ~-а слепота мед. розм.
куряча сліпота; ймам ~ ум мати курячий
розум; ял ~ крак не вміє тримати язйк за
іубами.
кокошк|а ж. курка; качулата ~ чубата
курка; 0 в тоя дом ~ пее в цьому домі жін-
ка — голова; водна ~ орн. лйска, лисуха;
лягам/легнас ~-ите лягати/лягтй з курмй;
мокра ~ мокра курка, тютя (з полйв’яним
носом); ставам/стана с ~-ите вставати/
встати з першими півнями.
кокс ч. тільки одн. кокс.
коксйра|м недок. і док. коксувати (недок.).
коксов, -а, -о; -и коксовий, коксувальний;
^-а пещ коксувальна піч.
коктейл ч. коктейль.
кбл ч. мн. -ове 1. кілок, паля; забйвам ~
іабивати кілок; 0 нямам побйт ~ ні кола
ні двора [не мати]; побйвам/побйя ~ пу-
скати/пустйти коріння; стоя катб ~ стояти
стовпом; сьбрани от ~ и вьже різний набрід
(різна наволоч).
кола 1 друкований аркуш; авторска ~
авторський аркуш.
кола 2 1. крохмаль; 2. крохмальний клей-
стер.
кол|а ж. мн. -й і заст. -а 1. віз; підвода;
повіз; волска ~ віз, запряжений волами;
купйхме две ~-й дьрва ми купйли два вози
дров; тегля ~ тягнути воза; 2. машйна,
автомашйна, автомобіль; карам ~ водити
автомашйну; пьтувахме с ~ ми подорожу-
вали на автомашйні; ф бронйрана ~ бро-
неавтомобіль, бронемашйна; обрьщам/
обьрна ~-ата див. обрьщам; пето колело
на ~-ата див. колело.
колай ч. розм. спосіб, засіб.
кола|к ч. мн. -ци діал. див. колач ’.
колан ч. 1. пояс, ремінь; пасок, пас; затя-
гам ~ затягувати ремінь; ~ на пола пояс
до спіднйці; предпазен ~ пояс для стра-
ховки; 2. попруга; 3. спец, стрічка обода;
4.	(шпалер і под.) рулон; ф стягам си ~-а
затягати пояс (пояса) тугіше.
колар ч. 1. стельмах; 2. візник; (заст.)
фурман.
коларск|и, -а, -о; -и 1. стельмаський;
~-и сечива стельмаське знаряддя; 2. возо-
вйй; гужовий; ~ пьт возова (гужова) до-
рога (возовий шлях).
коластра ж. молозиво.
колач 1 ч. д і а л. обрядовий хліб; коровай.
-	2
колач ч. різник,
колба ж. колба,
колбасар ч. ковбасник,
колбасарка ж. ковбасниця.
колбасарск|и, -а, -о; -и ковбасний; ~-и
произведения ковбасні вйроби.
колбаси м н. ковбаса (ж.); ковбасні вй-
роби.
колбасница ж. ковбасня.
колебани|е с. 1. коливання; ~-ята на ма-
халото на стенния часбвник коливан-
ня маятника стінного годйнника; 2. перен.
коливання; несталість, мінливість; ~ на
температурата коливання температури; 3.
перен. хитання, вагання, нерішучість; без ~
без вагань.
колеба|я се, -еш се; -их се недок. 1. спец.
коливатися; стрелката на компаса почва да
се ~-е стрілка компаса починає колива-
тися; 2. перен. коливатися, хитатися; ценйте
се ~-ят ціни коливаються; 3. перен. хита-
тися; вагатися; той се ~-еше още да приеме
ли предложението він ще вагався, чи прий-
мати цю пропозйцію.
колеблйв, -а, -о; -и нерішучий, непевний,
несмілий; ~ бтговор непевна відповідь.
колега ч. колега (ч. і ж.).
колегиал|ен, -на, -но; -ни колегіальний,
службовий; якйй стосується відносин між
колегами; ~-на етика службова етика.
колегия ж. 1. колегія; адвокатска ~ ко-
легія адвокатів; редакционна ~ редакцій-
Коледа
304
КОЛКОН'
на колегія; 2. виборчий округ; той е канди-
дат в 1Ч-ска избирателна ~ він кандидат
[від] 1М-ського виборчого округу.
Коледа ж. церк. різдвб; коляда; 0 дядо
~ заст. Дід Мороз; от Бьдни вечер до ~
без року тиждень.
коледар ч. етн. колядник.
коледарка ж. етн. колядниця.
коледарск|и, -а, -о; -и етн. якйй стосуєть-
ся колядників; колядковий, колядний; ~-и
песни колядки.
кблед|ен, -на, -но; -ни етн. різдвяний;
~ подарьк подарунок на різдвб; ~-на
трапеза різдвяна вечеря; ~-но дьрвб різд-
вяна ялинка; ~-ни обичаи різдвяні звйчаї.
коледува|м недок. етн. колядувати.
колеж ч. колеж, коледж.
колежка ж. колега (про жінку).
колектив ч. колектйв; авторски ~ автор-
ський колектйв; произвбдствен ~ виробнй-
чий колектйв.
колектйв|ен, -на, -но; -ни колектйвний;
спільний; ~ труд спільна праця; ф ~ тру-
дов дбговор колектйвний трудовйй договір;
~-но стопанство колектйвне господарство.
колективизация ж. колективізація; ~ на
селското стопанство колективізація сіль-
ського господарства.
колективизйра|м недок. і док. колективізу-
вати.
колективйзьм ч. тільки одн. колективізм;
дух на ~ дух колективізму.
колектор ч. спец, колектор.
колекционер ч. колекціонер.
колекционерка ж. колекціонер (про жін-
ку).
колекционерск|и, -а, -о; -и колекціонер-
ський.
колекционйра|м недок. і док. збирати/
зібрати колекцію; (недок.) колекціонувати.
колекция ж. колекція; ботанйческа ~ ко-
лекція рослйн; ~ от марки колекція марок.
колел|б с. 1. колесо; задно (предно) ~
заднє (переднє) колесо; запасно ~ запас-
не колесо; зьбно ~ зубчате колесо, шестір-
ня; ~ на кухненска печка конфорка; ~-бто
изскбчи колесо відкотйлося; кормйлно ~
стернове колесо, штурвал; мелнично ~ мли-
нове колесо; спирачно ~ гальмове колесо;
2. коло, кільце; насядаха на ~ вонй посі-
дали колом; трамвайно ~ трамвайне кільце;
3. р о з м. велосипед, веломашйна; ф вьртя
~-бто на истбрията повертати колесо істо-
рії; пето ~ на колата п’яте колесо до воза;
слагам/слбжа в прьчки в ~-ата вставляти/
вставити палиці в колеса.
коленйч|а, -иш; -их недок. і док. ставати/
стати на коліна.
коленопреклбн|ен, -на, -но; -ни (заст.) к<>
лінопреклбнений; ~-на молба уклінне про
хання.
коленце с. 1. колінце; 2. бот. вузол.
колесарка ж. розм. пара коліс; предка
(задна) ~ передні (задні) колеса.
колеснйца ж. коліснйця; погребална ~
катафалк.
колет ч. посйлка; пбщенски ~ посйлка,
поштове відправлення; пращам'~ надсила
ти посйлку.
колет|ен, -на, -но; -ни посилковий; ~-на
служба відділення прийому та вйдачі по-
сйлок (на пошті).
колйб|а ж. 1. курінь, буда, халабуда; 2.
(діал.) колйба, хйжа; 3. мн. -и невелйке
гірське село (у Болгарії).
колибар ч. мешканець невелйкого гірсько-
го села (у Болгари).
колибарка ж. мешканка невелйкого гір-
ського села (у Болгарії).
коливо с. церк. коливо.
колие с. кольє (невідм.).
колйзия ж. колізія.
кблики мн. кольки.
колйт ч. мед. коліт.
колйчествен, -а, -о; -и кількісний; ~ ана-
лиз кількісний аналіз; ~-и изменения кіль-
кісні зміни.
колйчество с. кількість; гол ямо ~ вода
велйка кількість водй; ~-то преминава в
качсство кількість переходить у якість; не-
значйтелно ~ невелйка (незначна) кіль-
кість.
колйчк|а ж. візок, возик; коляска; тачка;
изкарах петдесет ~-и прьст я вйвіз п’ятде-
сят тачок землі; ~ детска дитячий візок;
коляска.
кблко 1. займ. пит. скільки; ~ е часьт?
котра годйна? ~ струва това? скільки це
коштує? на ~ годйни сте? скільки Вам ро-
ків? 2. присл. як; ~ ми се йска да отйда на
кйно! як мені хочеться пітй в кіно! ~ сьм
го мблил, но не дава як я не просйв його,
але він не дає; ф ~ ти е скільки там тобі
треба; кой знає ~ скільки хочеш.
кблко-гбде займ. неозн., присл. скількись,
скільки-небудь, будь-скільки.
кблкото 1. присл. скільки, стільки; чим;
як; донесох ~ ми порьчахте я приніс стіль-
ки, скільки ви замовляли; ~ може пбвече як
можна більше; ~ настояв ах за това, той не
се сьгласй скільки я не наполягав на цьому,
він не погодився; тук йма кнйги ~ йскаш тут
скільки завгодно книг; 2. спол. чим; що;
~ за това не се безпокбйте — ще се намери
йзход що стосується цього, то не хви-
люйтеся, вйхід знайдеться; ~ пбвече рабо-
ііОЛОВОЗ
305
командирбвьчен
іиш, толкова пб-майстор ставаш чим біль-
ше працюєш, тим кращим майстром стаєш;
пбвече, толкова пб-добре чим більше,
іим краще.
коловбз ч. 1. колія; влакьт ще пристигне
па втбрия ~ поїзд прибуде на другу ко-
лію; глух ~ тупик; дьлббк ~ глибока колія;
2. путівець, польова дорога.
колода ж. колода карт.
колодрум ч. велодром, велотрек.
колоездач ч. велосипедист.
колрездач|ен, -на, -но; -ни велосипедний;
крос велопробіг; ~-но надбягване вело-
сипедна гонка.
коложег ч. заст. січень.
колойд ч. хім. колоїд.
колоидал|ен, -на, -но;- ни хім. колоїдаль-
ний.
колойд|ен, -на, -но; -ни хім. колоїдний;
~ разтвбр колоїдний розчин; ~-на хймия
колоїдна хімія.
колбквиум ч. колоквіум.
колона ж. 1. колона; ~ за реклами афіш-
на тумба; мраморна ~ мармурова колона;
2. колонка, стовпець, шпальта; ~ вьв вест-
ник шпальта; ~ на читателя колонка чита-
ча; 3. військ, колона; в ~ по двама
колона по двоє; пбходна ~ на войска похід-
на колона військ; 0 пета ~ п’ята колона.
колонада ж. колонада.
колбн|ен, -на, -но; -ни колонний.
колониал ч. 1. товари, привезені з колонії
(какао, кава, чай і под.); бакалія; 2. бака-
лійний магазйн.
колониал|ен, -на, -но; -ни 1. колоніаль-
ний; ~-на полйтйка колоніальна політика;
~-ни войскй колоніальні війська; 2. якйй
стосується товарів, привезених з колоній;
бакалійний; ~ магазйн бакалійна крам-
нйця; ~-ни стоки бакалійні товари.
колониалйзьм ч. тільки одн. колоніалізм.
колонизатор ч. колонізатор.
колонизаторск|и, -а, -о; -и колонізатор-
ський.
колонизация ж. колонізація.
колонизйра|м недок. і док. колонізувати.
колонйст ч. колоніст.
колбния ж. 1. колонія; 2. колонія, зем-
ляцтво; чешката ~ в София чеська коло-
нія в Софії; 3. заст. будйнок (база) від-
почйнку; лятна детска ~ літня база відпо-
чйнку для дітей.
колоратур|ен, -на, -но; -ни муз. колора-
турний; ~-но сопрано колоратурне сопра-
но.
колорйт ч. колорйт; местен ~ місцевий
колорйт.
колорйт|ен, -на, -но; -ни 1. колорйтний;
~ пейзаж колорйтний пейзаж; 2. перен..
колорйтний; своєрідний, характерний; ~
езйк колоритна мова.
колос ч. колос.
колосал|ен, -на, -но; -ни колосальний; ве-
летенський; гігантський; величезний.
колбса|м док.: колбсвам (див.).
колбсва|м недок./колосам крохмалити і
накрохмалювати/накрохмалити; ~ рйзи
крохмалити сорочки.
колофбн ч. каніфоль.
колхбз ч. колгосп.
колхбз|ен, -на, -но; -ни колгоспний; ~
имот колгоспне майно.
колхбзни|к ч. мн. -ци колгоспник.
колхбзница ж. див. колхбзничка.
колхбзничка ж. колгоспниця.
колцйна займ. пит. скільки душ, чоловік
(про чоловіків або про чоловіків та жінок);
~ познават пьтя? скільки чоловік знають
дорогу?
колчан ч. колчан.
кблчем присл. розм. щораз, щоразу, ко-
жен раз, кожного разу.
кол|я, -иш; клах і кблих недок. 1. колоти,
різати; 0 той ~-и, той беси господар ста-
новища, цар і бог.
коляно с. мн. колена і колене 1. коліно;
вода до ~ вода по коліна; ~ на трьба колі-
но трубй; ~ на трьстйка коліно очерету;
2. коліно, рід, походження; от благородно ~
шляхетного (благородного) походження;
0 до девето (седмо) ~ до сьомого коліна;
мйсли, че морето е до колене мдре по коліна
кому; падам/падна на колене а) схиляти/
схилйти коліна; б) припадати/припасти до
ніг.
команда ж. 1. команда, наказ; даде се ~
за стрелба пролунала команда (пролунав
наказ) стріляти; 2. (формування) команда;
пожарна ~ пожежна команда; 0 под ~-та
на някого під командуванням кого; разпаса-
на ~ хто в ліс, а хто по дрова.
команд|ен, -на, -но; -ни командний;
~ сьстав командний склад; ~-но място
командне місце; ~-но табло пульт управ-
ління.
командйр ч. командйр.
командирова|м недок. і док. відряджати/
відрядйти, командирувати.
командировка ж. відрядження; команди-
ровка; отйвам в ~ їхати у відрядження
(командировку); получих ~ я одержав від-
рядження.
командирбвьч|ен, -на, -но; -ни командиро-
вочний; ~-но удостоверение командировоч-
не (відрядне) посвідчення; ^-ни парй (у
знач, ім.) відрядні.
командйрски
306
компетентен
командйрск|и, -а, -о; -и командирський;
~-а дльжност командирська посада.
командува|м недок. 1. командувати; ~
батарея командувати батареєю; ~ парад
командувати парадом; 2. розм. командува-
ти, порядкувати, розпоряджатися; 3. доміну-
вати, панувати.
командуващ ч. командувач, (у знач, ім.)
командуючий.
комар 1 ч. комар; маларйчен ~ малярій-
ний комар; 0 катб от ~ лой як з цапа (коз-
ла) молока; от ~-а слон правя робйти з му-
хи слона.
'	2
комар ч. азартна гра.
комарджййница ж. гральний будйнок.
комарджййск|и, -а, -о; -и азартний.
комарджйя ч. любйтель азартних ігор;
гравець.
комат ч. скйба, кусень хліба.
комбайн ч. комбайн; вьглищен ~ ву-
гільний комбайн; зьрнен ~ зернозбираль-
ний комбайн.
комбайнер ч. комбайнер.
комбайнов, -а, -о; -и комбайновий.
комбинат ч. комбінат; дьрвообраббтваїц
~ деревообробний комбінат; нефтохимй-
чески ~ нафтохімічний комбінат.
комбинация ж. 1. комбінація, сполучення;
2. перен. комбінація; план, задум.
комбинезбн ч. 1. комбінація; копрйнен ~
шовкова комбінація; 2. комбінезон; шофьбр-
ски ~ комбінезон шофера.
комбинйра|м недок. і док. комбінувати/
скомбінувати.
комедиант ч. 1. комедіант; 2. перен. ко-
медіант; удавальник, лицемір.
комедй|ен, -йна, -йно; -йни комедійний;
~ театьр театр комедії.
комедия ж. комедія; 0 играя ~ ламати
(строїти) комедію.
комендант ч. комендант.
комендантск|и, -а, -о; -и 1. комендант-
ський; ~ час комендантська годйна; 2.
якйй відноситься до комендатури; ~-и орга-
ни органи комендатури.
комендантство с. комендатура.
комендатура ж. див. комендантство.
коментар ч. коментар, коментарій; ~ на
закбна коментар до закону; политйчески ~
політйчний коментар.
коментарии тільки мн. розм. коментарі;
без ~ без коментарів; ~-те са излйшни
коментарі зайві.
коментатор ч. коментатор; ~ на радио
Софи я коментатор Софійського радіо.
коментйра|м недок. і док. коментувати/
прокоментувати; ~ сьбйтията коментувати
події.
комерческ|и, -а, -о; -и комерційний.
комета ж. комета.
комйзьм ч. тільки одн. комізм.
комй|к ч. мн. -ци комік.
комин ч. 1. комин, димохід; чйстя ~ чйсти-
ти комин; 2. комин, димар; ф пуша катб ~
смалйти як паровоз.
коминочистач ч. сажотрус.
комисар ч. комісар; военен ~ військовий
комісар.
комисариат ч. комісаріат.
комисарск|и, -а, -о; -и комісарський.
комисибн|ен, -на, -но; -ни комісійний.
комйсия ж. комісія; дьржавна планова ~
державна планова комісія; жйлищна ~
житлова комісія; йзпитна ~ екзаменаційна
комісія; ~ за дьржавен контрбл комісія
державного контролю.
комйта ж, 1. іст. борець за звільнення
Болгарії від турецького рабства; 2. перен.
бунтар.
комйтаджия ж. див. комйта.
комитет ч. комітет; йзборен ~ вйборчий
комітет; революцибнен ~ революційний ко-
мітет; централей ~ на партията централь-
ний комітет партії.
комитетск|и, -а, -о; -и комітетський.
комйч|ен, -на, -но; -ни комічний; ~-на
опера комічна опера; ~-но положение ко-
мічне становище.
кбмка ж. церк. причастя.
кбмка|м док.: кбмквам (див.).
кбмква|м недок./кбмкам церк. причаща-
тися/причастйтися.
комонйга ж. бот. буркун.
компакт|ен, -на, -но; -ни компактний;
щільний; ~-на група компактна група;
~-на маса компактна маса.
компани|я ж. 1. компанія; товарйство;
нйе сме весела ~ ми — весела компанія; 2.
компанія; спілка; чужди ~-и са експлоатй-
рали техните прирбдни богатства іноземні
компанії експлуатували їхні природні багат-
ства.
компаньбн ч. компаньйон.
компаньбнка ж. компаньйонка.
компас ч. компас; магнйтен ~ магнітний
компас; 0 без ~ без метй.
компенсация ж. компенсація.
компенсйра|м недок. і док. компенсувати;
відшкодовувати/відшкодувати; неговото
трудолюбие компенсйра другите му слабо-
сти працьовйтість компенсує інші його не-
доліки.
компетент|ен, -на, -но; -ни компетентний;
~-но лице компетентна особа; той е ~ по
финансови вьпрбси він компетентний у фі-
нансових питаннях.
МІМПЄТЄНЦИЯ
307
конак
компетенция ж. компетенція.
компилатйв|ен, -на, -но; -ни компілятйв-
ніій; ~ труд компілятивний твір.
компилация ж. компіляція.
компилйра|м недок. і док. робйти/зробйти
компіляцію; (недок.) компілювати.
комплекс ч. 1. комплекс; архитектурен
- архітектурний комплекс; ~ от представи
комплекс уявлень; строя ~ от здания збо-
чити комплекс будівель; 2. мікрорайон; ~
«Дружба» мікрорайон «Дружба».
комплекс|ен, -на, -но; -ни комплексний;
--на автоматизация на производството
комплексна автоматизація виробнйцтва;
— -на бригада комплексна бригада.
комплект ч. комплект; ~ бельо ком-
плект білйзни.
комплектува|м недок. комплектувати.
компликация ж. комплікація, ускладнен-
ня.
комплимент ч. комплімент; правя ~-и
говорйти компліменти.
комплицйра|м недок. і док. ускладнювати/
ускладнити; ~ работата ускладнювати
справу.
комплот ч. заст. змова.
композйра|м недок. і док. 1. (музику)
складати/скласти, писати/написати; 2. (про
поїзд) формувати/сформувати.
композитор ч. композйтор.
композйторск|и, -а, -о; -и композйтор-
ський; ~-и талант композйтсгрський та-
лант.
композицибн|ен, -на, -но; -ни композицій-
ний; ~-но майстерство композиційна май-
стерність.
композйция ж. 1. композйція; ~ на рен-
та композйція промови; 2. состав; поїзд;
ешелон; влакова ~ залізнйчний состав.
компонент ч. компонент.
компот ч. компот; ~ от праскови ком-
пот з персиків.
компрес ч. компрес; студен ~ холодний
компрес; поставим ~ ставити компрес.
компресор ч. техн. компресор.
компресор|ен, -на, -но; -ни техн. компре-
сорний; ~ пистолет техн. компресор.
компрометйра|м недок. і док. компромету-
вати/скомпрометувати; ~ се компромету-
ватися/скомпрометуватися.
компромис ч. компроміс; 0 правя/на-
правя ~ ітй/пітй на компроміс.
компрбмис|ен, -на, -но; -ни компромісний;
~-но решение компромісне рішення.
компют|ьр ч. мн. -ри комп’ютер,
комсомол ч. комсомол.
комсомолки ч. мн. -ци комсомолець.
комсомолка ж. комсомолка.
комсомолск|и, -а, -о; -и комсомольський;
~ актйв комсомольський актйв; ~-а карта
комсомольський білет.
кому займ. пит. див. кой
комуна ж, комуна; ф Парйжка ~ Па-
рйзька комуна.
комунал|ен, -на, -но; -ни комунальний;
~-но стопанство комунальне господарство;
~-но стройтелство комунальне будівнйцтво.
комунар ч. комунар.
комунйзьм ч. тільки одн. комунізм; вое-
нен ~ воєнний комунізм; строя ~ будува-
ти комунізм.
комуникацион|ен, -на, -но; -ни комуніка-
ційний; ~-на лйния комунікаційна лінія
(шлях).
комуникация ж. комунікація.
комунйст ч. комуніст.
комунистйч|ен, -на, -но; -ни див. кому-
нистйчески.
комунистйческ|и, -а, -о; -и комуністйчний;
бригада за ~ труд бригада комуністйчної
праці; ~ мироглед комуністйчний світогляд;
~ морал комуністйчна мораль; ~-а партия
комуністйчна партія; ~-о общество кому-
ністйчне суспільство.
комунйстка ж. комуністка.
комфорт ч. комфорт; затишок; (мн.) ви-
годи.
комфорт|ен, -на, -но; -ни комфортабель-
ний; вигідний, зручнйй; ~ апартамент квар-
тйра з вигодами; ~ хотел комфортабель-
ний готель.
комшййка ж. розм. сусідка.
комшййск|и, -а, -о; -и розм. сусідський;
~-и деца сусідські діти.
комшйя ч. розм. сусіда, сусід.
комшулу|к ч. мн. -ци хвіртка між сусід-
німи дворами.
комюнике с. комюніке (невідм.); издавам
~ публікувати комюніке.
кон ч. мн. -е 1. кінь; боен ~ бойовйй кінь;
впрягам (разпрягам) ~ запрягати (розпря-
гати) коня; вран (дорест, кулест) ~ воро-
нйй (гнідйй, буланий) кінь; див ~ дйкий
кінь; ~ бегач скакун; ~ тежковоз важко-
віз; отглеждам ~-е вирощувати коней;
породист ~ породистий кінь; яздйтелен ~
верховйй кінь; яздя ~ їздити верхи на коні;
яхвам ~ сідати на коня; 2. спорт, кінь,
кобйла; упражнения на ~ вправи на коні;
3. шах. кінь; играя с~ ходйти конем; ф
отйде ~-я в реката див. отйвам; разигравам
си ~-я викидати коники; троянски ~
троянський кінь; червен ~ червоний півень;
пожежа.
кона|к ч. мн. -ци заст. 1. заїзд; заїжджий
двір; 2. іст. конак; установа, яка здійсню-
конашки
308
консервен
вала адміністративне та поліцейське управ-
ління в містах Болгарії за часів Османської
імперії; 3. палати, хороми.
конашк|и, -а, -о; -и якйй відноситься до
конака.
конвейєр ч. конвейєр; произвбдствен ~
виробничий конвейєр.
конвейер|ен, -на, -но; -ни конвейєрний;
~-на верйга конвейєрний (транспортерний)
ланцюг; ~-но произвбдство конвейєрне ви-
робництво.
конвенционал ч. заст. міжнародний
поїзд.
конвенционал|ен, -на, -но; -ни конвен-
ціональний; 0 ~ влак міжнародний поїзд.
конвенцион|ен, -на, -но; -ни конвенційний,
конвенция ж. конвенція.
конвойра|м недок. і док. конвоювати (не-
док.); ~ арестанти конвоювати арештантів;
~ кораб конвоювати корабель.
конвой ч. конвой; ~ от кораби конвой,
кораблі конвою; под ~ під конвоєм.
конвулсйв|ен, -на, -но; -ни конвульсивний;
~-ни движения конвульсивні рухи.
конвулсия ж. конвульсія.
конгломерат ч. конгломерат.
конгрес ч. 1. з’їзд, конгрес; ~ на сла-
вйстите з’їзд славістів; партйен ~ з’їзд
партії; свйквам ~ скликати з’їзд; ф Све-
товен ~ на привьрженците на мира Все-
світній конгрес прихильників миру.
конгрес|ен, -на, -но; -ни з’їздівський;
~-на зала зал засідань з’їзду; ~-ни ре-
шения рішення з’їзду.
конгресйст ч. делегат з’їзду.
конда|к ч. мн. -ци заст. 1. курок; 2. при-
клад.
кондензатор ч. спец, конденсатор; елект-
рйчески ~ електричний конденсатор.
кондензация ж. спец, конденсація.
кондензйра|м недок. і док. конденсувати;
~ влага конденсувати вологу.
кондика ж. заст. приходська кнйга.
кондуктор ч. 1. кондуктор; ~ в трамвай
кондуктор трамваю; 2. технік.
кондукторка ж. 1. кондукторка; 2. технік
(про жінку).
коневьд ч. коняр.
коневьд|ен, -на, -но; -ни конярський; ~-на
ферма конярська ферма.
коневьдство с. конярство.
конезавод ч. конезавод.
конекрад|ец ч. мн. -ци конокрад, коновод.
кон|ен, -на, -но; -ни кінний; ~ полк кін-
ний полк; ~-на жьтварка кінна жатка;
~-ни надбягвания кінні перегони.
кон|ец ч. мн. -ци нйтка; вдявам ~ в игла-
та засйлювати нйтку в голку; ~-цй за бро-
дйране ниткй для вишивання; копрйнен ~
шовкова нйтка; макара с ~-цй котушка
ниток; ф вися на ~ висіти на нйточці (воло-
сйні); обьрквам/обьркам ~-цйте захбди-
ти/зайтй в безвйхідь (глухйй кут); от игла
до ~ див. игла; сьшйт (шит) с бели ~-цй
білими нитками шйто.
конйч|ен, -на, -но; -ни див. конйчески.
конйческ|и, -а, -о; -и конічний; ~-а по-
вьрхност конічна поверхня; ~-о сечение
конічний переріз.
конкрет|ен, -на, -но; -ни конкретний; ~
план конкретний план; ~-на действйтел-
ност конкретна дійсність; ~-на работа кон-
кретна справа; ~-но предложение конкрет-
на пропозйція.
конкретизйра|м недок. і док. конкретизу-
вати.
конкурент ч. конкурент.
конкурентки, -на, -но; -ни конкурентний;
~-на борба конкурентна боротьба,
конкуренция ж. конкуренція.
конкурйра|м недок. і док. конкурувати
(недок.).
конкурс ч. конкурс; анонймен ~ закрй-
тий конкурс; обявявам ~ оголошувати кон-
курс.
конкурс|ен, -на, -но; -ни конкурсний; ~
йзпит конкурсний іспит.
конни|к ч. мн. -ци кіннотник; кавалерйст;
вершник.
конница ж. кіннота; кавалерія.
конничка ж. кіннбтниця; кавалерйстка;
вершниця.
коноп ч. коноплі (мн.).
конопен, -а, -о; -и конопляний; ~-о платно
конопляне полотно.
конопиіце с. коноплище; (рідко) коно-
плйсько.
консеквент|ен, -на, -но; -ни послідовний,
консеквентний.
консерв|а ж. консерви (перев. мн.);
(розм.) консерва; ~-и от рйба рйбні кон-
серви; месни ~-и м’ясні консерви.
консерватйв|ен, -на, -но; -ни консерватйв-
ний; ~-ни идеи консерватйвні ідеї.
консерватйзьм ч. тільки одн. консерва-
тйзм.
консерватор ч. консерватор,
консерватория ж. консерваторія.
консерваторск|и, -а, -о; -и консерватор-
ський.
консервация ж. консервація; ~ на дьрвб
консервація деревний; ~ на паметници на
културата консервація пам’яток культури.
консерв|ен, -на, -но; -ни консервний; ~-на
кутйя консервна коробка; ~-на фабрика
консервна фабрика.
консервйрам
309
контрадйкция
консервйра|м недок. І док. консервувати,
консйлиум ч. консиліум.
конск|и, -а, -о; -и кінський; конячий; ~-а
.імунйция кінська збруя; ~-о месо конина,
конятина; ф ~-а доза коняча доза; ~-а
муха гедзь, сліпень; ~-а сила спец, кінська
< і'їла; мета ~-о евангелие на някого давати
пагінку (прочухана, прочуханки) кому.
консолидация ж. консолідація, зміцнення,
укріплення.
консолидйра|м недок. і док. консоліду-
вати.
консонант ч. лінгв. консонант, приголос-
ний.
констатация ж. констатація, констатуван-
ня.
констатйв|ен, -на, -но; -ни констатуючий,
якйй містить констатацію.
констатйра|м недок. і док. констатувати.
конституйра|м недок. і док. конституюва-
ти.
конституцибн|ен, -на, -но; -ни конституцій-
ний; ~-на монархия конституційна монар-
хія.
конституция ж. 1. конституція; сьветска
~ радянська Конституція; 2. анат. консти-
туція, статура, будова тіла.
конструйра|м недок. і док. конструюва-
ги/сконструювати.
конструктйв|ен, -на, -но; -ни 1. конструк-
ційний; ~ чертеж креслення конструкції;
2. перен. конструктивний; ~-на програма
конструктивна програма.
конструктор ч. конструктор.
конструкторск|и, -а, -о; -и конструктор-
ський; ~-о бюро конструкторське бюро.
конструкция ж. 1. конструкція; желязна
~ залізна конструкція; сложна ~ складна
конструкція; 2. будова тіла; статура; 3.
лінгв. конструкція; синтактйчна ~ синтак-
сйчна конструкція.
консул ч. консул; генерал єн ~ гене-
ральний консул.
консулск|и, -а, -о; -и консульський.
консулство с. консульство.
консуЛт ч. консиліум.
консултант ч. консультант; ~ по технй-
чески вьпроси консультант з технічних пи-
тань.
консултатйв|ен, -на, -но; -ни консульта-
тивний.
консултацион|ен, -на, -но; -ни консульта-
ційний.
консултация ж. консультація; давам ~
консультувати; индивидуална ~ індивіду-
альна консультація; юридйческа ~ юри-
дична консультація; 0 детска ~ дитяча
консультація.
консултйра|м недок. і док. консультува-
ти/ проконсультувати.
консуматйв|ен, -на, -но; -ни споживчий;
споживацький; ~-но отношение кьм живота
споживацьке ставлення до життя.
консуматор ч. споживач; ~ на електрй-
ческа енергия споживач електроенергії.
консумация ж. споживання, спожиття;
ужиток; ф за вьтрешна ~ для вузького-
кола.
консумйра|м недок. і док. 1. споживати/
спожити; витрачати/вйтратити; моторьт
консумйра много горйво двигун споживає
багато палива; 2. юр. (злочин і т. ін.) чинй-
ти/учинйти, заподіювати/заподіяти.
контакт ч. контакт; електрйчески ~
електричний контакт; нямам нйкакьв ~
не підтримувати ніяких контактів; правя ~
встановлювати контакт.
контаминация ж. лінгв. контамінація.
конте с. розм. джигун, дженджик; франт,,
чепурун.
контекст ч. контекст.
контешк|и, -а, -о; -и розм. дженджуристий,,
франтуватий.
контингент ч. контингент; ~ от работни-
ци контингент робітників; ~ руда за йзнос
контингент експортної руди.
континент ч. континент; пет ~-а п’ять
континентів.
континентал|ен, -на, -но; -ни континен-
тальний; ~ клймат континентальний клі-
мат.
контош ч. заст. короткий верхній одяг.
контра 1 ж. 1. техн. (інструмент для кле-
пання) піддержка, підтримка; 2. розм.
повторне гоління у зворотному напрямку;
3. розм. (при грі у карти, на біліарді)
третя, вирішальна гра, що визначає пере-
можця.
контра2 присл. розм. проти; ф дай ~
дай задній хід; про и ~ за і проти.
контраадмирал ч. контр-адмірал.
контраатака ж. контратака.
контраатакува|м недок. і док. контратаку-
вати.
контрабанда ж. контрабанда.
контрабанд|ен, -на, -но; -ни контрабанд-
ний; ~-на стока контрабандний товар.
контрабандйра|м недок. і док. займатися/
зайнятися контрабандою.
контрабандист ч. контрабандист.
контрабандистка ж. контрабандистка.
контрабас ч. контрабас.
контрабасист ч. контрабасист.
контрагент ч. контрагент.
контрадйкция ж. протиріччя, контрадик-
ція.
контракт
310
концентрйчен
контракт ч. контракт; нарушавам ~ по-
рушувати контракт; сключвам ~ укладати
контракт.
контрактація ж. контрактація, укладання
контракту (угоди).
контрактува|м недок. і док. контрактува-
ти/законтрактувати.
контракция ж. спец, стискання; скорочен-
ня; контракція; ~ на земната кора стискан-
ня земної кори.
кбнтрамярка ж. контрзахід.
контранастьпление с. контрнаступ.
контрапункт ч. муз. контрапункт.
контраразузнаване с. контррозвідка,
контраразузнавач ч. контррозвідник.
контрареволюцион|ен, -на, -но; -ни контр-
революційний; ~ преврат контрреволюцій-
ний переворот.
контрареволюционер ч. контрреволюціо-
нер.
контрареволюция ж. контрреволюція.
контраст ч. контраст; намйрам се в
контрастувати.
контраст|ен, -на, -но; -ни контрастний;
~-ни цветове контрастні кольори.
контрастйра|м недок. і док. контрастува-
ти (недок.).
контраудар ч. контрудар.
контрибуцион|ен, -на, -но; -ни контрибу-
ційний.
контрибуция ж. контрибуція.
контрол ч. контроль; перевірка; автома-
тйчен ~ автоматйчний контроль; ~ над
плана контроль за виконанням плану; об-
ществен ~ контроль громадськості; прове-
Ждам ~ здійснювати контроль.
контрола ж. 1. збірн. контроль, контро-
лери; 2. (у знач, ім.) прохідна; 3. (відривна
частина квитка) контроль; 4. контроль, пе-
ревірка.
контрол|ен, -на, -но; -ни 1. контрольний;
~-ни теглйлки контрольна вага; 2. за-
побіжний; ~-на клапа запобіжний кла-
пан.
контролйра|м недок. і док. контролюва-
ти/проконтролювати; ~ децата контролю-
вати дітей.
контрольор ч. контролер; ревізор; ~ по
трамваите контролер у трамваях; финансов
~ фінансовий ревізор.
контрольорка ж. контролерка.
контрольбрск|и, -а, -о; -и контролерський.
контузва|м недок./контузя завдавати/зав-
дати контузії, контузити.
контузия ж. контузія.
контуз|я, -иш; -их док.: контузвам
^див.).
контура ж. 1. контур; обрис; абрис; 2.
спец, контур; вьзбуждаш, ^збуджувальний
контур.
контур|ен, -на, -но; -ни контурний.
конт|я, -иш; -их недок. розм. чепурити;
наряджати, вбирати.
конус ч. конус.
конусовйд|ен, -на, -но; -ни конусоподіб-
ний; ~-ни покриви конусоподібні дахи.
конфедерация ж. конфедерація.
конфекция ж. магазин готового одягу;
конфекціон; детска ~ дитячий одяг.
конферансие ч. конферансьє (невідм.).
конференция ж. конференція; отчетна ~
звітна конференція; партййна ~ партійна
конференція; свйквам ~ скликати конфе-
ренцію; читателска ~ читацька конферен-
ція.
конферйра|м недок. і док. обговорювати/
обговорити; радитися/порадитися; ~-х с
него по тоя вьпрос я обговорював з ним
це питання.
конфети мн. конфетті (с. невідм.).
конфигурация ж. конфігурація.
конфиденциал|ен, -на, -но; -ни конфіден-
ціальний; конфіденційний; ~-на беседа кон-
фіденційна розмова.
конфискация ж. конфіскація; ~ на земята
конфіскація землі; подлежй на ~ підлягає
конфіскації.
конфискува|м недок. і док. конфіскувати,
конфитюр ч. конфітюр, джем, повидло;
~ от череши конфітюр з черешень.
конфлйкт ч. конфлікт; военен ~ воєнний
конфлікт; влйзам в ~ втручатися у кон-
флікт.
конфлйкт|ен, -на, -но; -ни конфліктний.
конфуз ч. конфуз.
конфуз|ен, -на, -но; -ни конфузний; ~-но
положение конфузне становище.
конфуз|я, -иш; -их недок. конфузити.
концентрат ч. концентрат; рудни ~-и
рудні концентрати; хранйтелен ~ харчовий
концентрат.
концентрацион|ен, -на, -но; -ни концентра-
ційний; ~ лагер концентраційний табір.
концентрация ж. концентрація; ~ на про-
изводство концентрація виробництва; ~ на
разтвор концентрація розчину.
концентрйра|м недок. і док. 1. концентру-
вати/сконцентрувати, зосереджувати/зосе-
редити; ~ войскй концентрувати війська;
~ вниманието си зосереджувати свою ува-
гу; 2. спец, концентрувати/сконцентрува-
ти, насйчувати/насйтити; (руду) збагачу-
вати/збагатйти; ~ разтвор насйчувати роз-
чин.
концентрйч|ен, -на, -но; -ни концентрйч-
ний; ~-ни окрьжности концентрйчні кола;
концентрйчески
311
копои
0 ~-но обучение концентризм (у навчанні).
концентрйческ|и, -а, -о; -и див. концент-
ричен.
концепция ж. концепція; материалистйче-
ска ~ матеріалістична концепція; погреш-
на ~ помилкова (хибна) концепція; худб-
жествена ~ художня концепція.
концерн ч. концерн.
концерт ч. концерт; давам ~ давати
концерт; камерен ~ камерний концерт; ~
»а пиано и оркестьр концерт для фортепіано
і оркестром.
концерт|ен, -на, -но; -ни концертний;
~-на зала концертний зал.
концертмайстор ч. концертмейстер.
концесибн|ен, -на, -но; -ни концесійний.
концесия ж. концесія.
концлагер ч. концтабір.
концлагерйст ч. в’язень концтабору.
концлагерйстка ж. в’язень концтабору
(про жінку).
конче с. 1. лоша, лошатко; 2. конячка;
0 водно ~ ент. бабка.
конюнктивйт ч. мед. кон’юнктивіт.
конюнктура ж. кон’юнктура.
конюнктур|ен, -на, -но; -ни кон’юнктурний;
политйческа ~ політична кон’юнктура.
конюшня ж. стайня, конюшня.
коня|к ч. мн. -ци коньяк.
коняр ч. 1. коняр; 2. конюх; 3. пастух
(коней), табунник.
конярск|и, -а, -о; -и конярський.
коняч|ен, -на, -но; -ни коньячний, конья-
ковий; ~-на чаша коньячна чарка.
кооператив ч. див. кооперация.
кооперативів, -на, -но; -ни кооператив-
ний; ~-на тьрговйя кооперативна торгівля;
~-но движение кооперативний рух; трудо-
во-кооперативно земеделско стопанство
(ТКЗС) трудове кооперативне землероб-
ське господарство (ТКЗГ).
кооператор ч. кооператор; член трудово-
го кооперативного землеробського господар-
ства (ТКЗГ).
кооператорка ж. кооператорка; член тру-
дового кооперативного землеробського гос-
подарства (про жінку).
кооперация ж. 1. кооперація; 2. (об'єднан-
ня, крамниця) кооперація, кооператив; 3.
кооператив, кооперативний будйнок.
кооперйра|м недок. і док. кооперувати.
кооптйра|м недок. і док. кооптувати,
координата ж. спец, координата.
координат|ен, -на, -но; -ни спец, коор-
динатний; ~-на система система коорди-
нат.
координацибн|ен, -на, -но; -ни координа-
ційний; ~ центьр координаційний центр.
координация ж. координація; ~ в движе-
нието координація рухів.
координйра|м недок. і док. координувати;
погбджувати/погодити; ~ действиятаси ко-
ординувати (погоджувати) свої дії.
коп|а ж. копиця; копа; скирта; ~ сенб
копиця сіна; рьжта е на ~-й жито складене
в копи.
копаня ж. цебер, шаплик.
копач 1 ч. 1. копач, землекоп; 2. вибійник,
забійник.
копач 2 ч. кирка, кайло; копач.
копачка ж. копач, землекоп (про жінку).
копа|я, -еш; -х недок. 1. копати; рити;
~ кладенец копати колодязь; ~ окоп копа-
ти (рити) окоп; 2. копати, викопувати; ви-
добувати; ~ глина копати глину; ~ камен-
ям вьглища видобувати кам’яне вугілля;
3. окопувати, обкопувати, підгортати; обгор-
тати; ~ лбзе обкопувати виноград; 0 ~
гроб [зад гьрба] на някого див. гроб.
кбпва|м недок./кбпна копати (час від ча-
су) /копнути.
копейка ж. копійка.
кбпеле с. розм. байстрюк.
коп|ен, ч. мн. -нй копа.
копне 1 с. заст. ратище; спис; хвьрлям ~
метати спис.
копне2 с. копія; ~ на диплома копія
диплома; ~ на картйна копія картини;
снемам ~ знімати копію.
копиенбс|ец ч. мн. -ци іст. списник, спи-
соносець.
копйра|м недок. і док. 1. копіювати/ско-
піювати; ~ снймка копіювати знімок; 2.
перен. копіювати/скопіювати; (недок.) на-
слідувати; ~ френската мода наслідувати
французьку моду.
копйр|ен, -на, -но; -ни копіювальний;
~-на хартйя копіювальний папір; (розм.)
копірка.
копйт|ен, -на, -но; -ни копйтний; ~-ни
живбтни копитні тварини; ~-ни у знач. ім.
копитні.
копйт|о с. копито; подковавам ~-ата на
кон підковувати копита коня.
копка ж. р о з м. 1. копання, обкопування;
2. ополонка.
кбпн|а, -еш; -ах док.: копвам (див.).
копнеж ч. 1. прагнення, жадання; потяг;
мрія; ~ за щастие прагнення до щастя; 2..
туга.
копн|ея, -ееш; -ях недок. 1. мріяти, жада-
ти, прагнути, бажати; ~ за любймото
момйче мріяти про кохану дівчину; 2. ту-
жити.
копои ч. 1. лягавий собака; 2. перен. заст.
лягавий (у знач. ім.).
копраля
312
корем
копраля ж. 1. стрекало; істик; 2. діал.
(міра) упруг, пруг.
копрйва ж. кропива; 0 правя/направя на
бьзе и ~ някого, нещо давати/дати чбсу
кому.
копрйвен ’, -а, -о; -и кропив’яний; ~-а
гбстба страва з кропиви; ~-о брашно бо-
рошно з кропиви.
копрйв|ен 2, -на, -но; -ни: ~-на треска
.мед. кропивниця, кропив’яна лихоманка,
кропив’янка.
копрйна ж. шовк; изкуствена ~ штучний
шовк; рйза от ~ шовкова сорочка; тбча
~ розмотувати шовк.
копринар ч. шовківнйк.
копринарка ж. шовківниця.
копринарство с. шовківництво; занимавам
се с ~ займатися шовківництвом.
копрйнен, -а, -о; -и шовковий; ~ плат
шовкова тканина; ~-а буба шовковик; ~-а
коса шовкове волосся; ~-а пеперуда шовко-
пряд; ~-а рокля шовкова сукня.
коптор ч. розм. 1. грубка, буржуйка; 2.
халупа, хатина, халабуда.
копче с. 1. гудзик; кокалени ~-та кістя-
ні гудзики; ~ на палто гудзик від пальта;
секретно ~ кнопка; телено ~ гаплик; 2.
кнопка; ~ на електрйческия звьнец кнопка
електрйчного дзвінка; натйскам ~ натиска-
ти кнопку; 0 ~ не мбга да кажа а) крйти
нічим; б) ні пари з вуст; в) комар носа
не підточить.
копьр ч. кріп.
копьрка ж. іхт. кілька.
кора ж. 1. кора; ~ на бук кора бука; 2.
шкірка, шкурйнка, лушпйна, лушпайка; ~
на лимон шкірка лимона; обелвам ~-та
обчищати лушпйну; 3. скорйнка, шкорйна,
шкорйнка; ~ на хляб скорйнка хліба; 4.
тонкйй розкачаний шар тіста; ~ на баница
тісто для баниці; 0 за хляб за шма-
ток хліба; от ~ до ~ від дошки до дошки,
від палітурки до палітурки; слагам/слбжа
(турям/туря) дйнена ~ някому див. дй-
нен.
кбраб 1 ч. корабель, судно; атомен ~ ато-
мохід; ветрохбден ~ вітрйльник; вдача ~
буксирувати корабель; военен ~ військо-
вий корабель; вьздушен ~ повітряний лай-
нер; ~ на подвбдни криле судно на під-
водних крйлах; моторен ~ теплохід; пило-
тйран космйчески ~ пілотований косміч-
ний корабель; пьтнически (товарен) ~ па-
сажйрський (вантажний) корабель.
кбраб 2 ч. д і а л. велйка посудина, в якій
перевозять і давлять виноград.
кбраб|ен, -на, -но; -ни корабельний, ко-
раблевий; ~-но платно вітрйло.
корабокрушен|ец ч. мн. -ци 1. той, хто по-
трапив в корабельну аварію; 2. перен. той,
хто потрапив у біду.
корабокрушение с. корабельна аварія,
аварія корабля.
корабоплаване с. судноплавство; морско
~ морське судноплавство.
корабоплавател ч. мореплавець.
корабоплавател|ен, -на, -но; -ни судно-
плавний; ~ канал судноплавний канал.
корабостроене с. див. корабостройтелство.
корабостройтел ч. суднобудівнйк.
корабостройтел|ен, -на, -но; -ни суднобу-
дівнйй.
корабостройтел ница ж. суднобудівна
верф, судноверф; верф, корабельня.
корабостройтелство с. суднобудування;
следвам ~ вивчати суднобудування.
корав, -а, -о; -и 1. твердйй; ~-а вьзглав-
ница тверда подушка; ~-о дьрво тверде
дерево; 2. черствйй; ~ хляб черствйй хліб;
3. перен. черствйй, бездушний, нечулий;
~ човек черства (бездушна) людйна; 4.
перен. (про людину) твердйй, непохйтний;
0 ~ зальк черствйй (важкйй) шматок;
~-и (кучешки) очй безсоромні очі.
корав|ея, -ееш; -ях недок. 1. черствіти,
черствішати; 2. перен. черствити, ставати
бездушним, нечулим.
коравосьрдеч|ен, -на, -но; -ни черствйй,
бездушний, немилосердний.
корал ч. корал; огьрлица от ~-и коралі.
корален, -а, -о; -и див. коралов.
коралов, -а, -о; -и кораловий; ~ риф ко-
раловий риф; ~-а огьрлица коралі.
коран ч. рел. коран.
корд|а ж. струна; ~-и на цигулката стру-
ни скрйпки.
кордела ж. стрічка, бант.
кордон ч. 1. заст. ланцюжок для (до)
годйнника; 2. військ, цеп.
корект|ен, -на, -но; -ни коректний, ввічли-
вий, чемний; ~ човек коректна людйна;
~-ни отношения ввічливі стосунки.
коректйв ч. коректйв.
коректор ч. коректор.
коректорка ж. коректорка.
коректорск|и, -а, -о; -и коректорський;
~-а работа коректорська робота.
коректура ж. коректура; ~ на коли вер-
стка; ~ на шпалти гранки.
коректур|ен, -на, -но; -ни коректурний; ~
знак коректурний знак.
корекция ж. корекція; ~ на брбитата
корекція орбіти.
корем ч. 1. живіт, черево; лежа по ~ ле-
жати на животі; 2. розм. живіт; шлунок;
болй ме ~-ьт у мене болйть живіт; 3. перен.
коремен
313
корпорация
(у корабля, літака і под.) днйще; 0 влача
се по ~ пред някого плазувати перед ким.
корем|ен, -на, -но; -ни черевний; ~-на
кухина черевна порожнина; ~ тиф черевний
і иф.
коремест, -а, -о; -и розм. череватий, пу-
іатий.
кбрен ч. 1. корінь; дьлбок ~ глибокий
корінь; изкьртям с ~ вивертати з коренем;
~ на дьрво корінь дерева; ~ на косьм ко-
рінь волосини; лековйти ~-и лікарські ко-
рені; 2. перен. корінь, основа; початок; ~ на
злото корінь зла; 3. перен. розм. корінь, рід,
походження; нашият ~ е селски наш рід
походить з села; 4. лінгв. корінь; ~ на ду-
мата корінь слова; 5. мат. корінь; квадра-
тен ~ квадратний корінь; ф до ~ під ко-
рінь; изтрьгвам/изтрьгна с (от, из) ~ вири-
вати/вйрвати з коренем; пускам/пусна ~
пускати/пустйти корінь (коріння).
корена|к ч. мн. -ци збірн. коріння.
корен|ен, -на, -но; -ни 1. кореневий; 2.
корінний, істотний; ~-ни промени корінні
(істотні) зміни; 3. корінний, постійний, спо-
конвічний; ~-но население корінне насе-
лення; 4. лінгв. кореневий; ~-на гласна
кореневий голосний.
коренйст, -а, -о; -и коренастий, корени-
стий.
коренйще с. кореневище.
коренува|м недок. мат. добувати корінь.
корен|я се, -йш се; -йх се недок. корени-
тися.
кореня|к ч. мн. -ци корінний жйтель.
коренячка ж. корінна жйтелька.
кореняшк|и, -а, -о; -и коріннйй, місце-
вий.
кореспондент ч. кореспондент; селски ~
сількор, сільськйй кореспондент; специален
~ на вестника спеціальний кореспондент
газети; 0 член-~ член-кореспондент.
кореспондентка ж. кореспондентка.
кореспондентск|и, -а, -о; -и кореспондент-
ський.
кореспонденция ж. 1. кореспонденція,
листування; водя ~ листуватися; тайна на
~-та таємнйця листування; тьрговска ~
торгова кореспонденція; 2. збірн. кореспон-
денція, поштові відправлення; препорьчана
~ рекомендована кореспонденція; 3. корес-
понденція, допис, замітка.
кореспондйра|м недок. і док. листува-
тися (недок.).
коригйра|м недок. і док. 1. коректувати/
скоректувати; коригувати/скоригувати; 2.
(про русло ріки) випрямляти/вйпрямити;
~ се виправлятися/вйправитися, перевихо-
вуватися/перевйховатися.
коридор ч. 1. коридор; прохід; хіднйк;
2. спорт, доріжка; бягам по пьрви ~ бігти
по першій доріжці.
коридор|ен, -на, -но; -ни коридорний; ~-на
врата коридорні двері.
корист ж. кбрйсть, зиск.
корист|ен, -на, -но; -ни корйсливий; кори-
столюбний; ~-ни интереси корйсливі інтере-
си.
користолюб|ец ч. мн. -ци користолюбець.
користолюбйв, -а, -о; -и користолюбний,
корйсливий.
корйто с. 1. корйто, ночви; 2. ясла; 3. корй-
то, жолоб; 4. річище, русло; речно ~ русло
рікй; 0 мома под ~ дівчина, яка не може
одружуватися, бо має неодружену старшу
сестру або брата.
корифей ч. корифей; ~ на литературата
корифей літератури.
корйцаж. 1. шкорйнка, шкурйнка, скорйн-
ка; ~ хляб шкорйнка хліба; 2. палітурка,
обкладинка, обгортка; мека ~ м’яка обкла-
динка; твьрда ~ тверда палітурка.
корйя ж. гай; чам ~ бір.
корк ч. тільки одн. корок.
корков, -а, -о; -и корковий; ~ дьб кор-
ковий дуб; ~-а подметка коркова підошва.
кормйл|ен, -на, -но; -ни рульовйй; ~-но
колело штурвал.
кормйло с. 1. кермо, руль, стерно, штур-
вал; (заст.) кормйло; ~ на автомобйл руль
автомобіля; ~ на самолет штурвал літака;
2. перен. стерно; кермо; ~-то на управле-
нието стерно управління.
кормчйя ч. стерновйй, керманич; ~ на
кораб стерновйй корабля.
корм|я, -иш; -их недок. патрати, потрошй-
ти, тельбушйти; ~ прасе патрати порося..
корнет ч. муз. корнет.
корнйз ч. карнйз.
кородйра|м недок. і док. роз’їдати/роз’-
їсти; (недок.) кородувати.
корозия ж. корозія; химйческа ~ хі-
мічна корозія.
корозион|ен, -на, -но; -ни корозійний.
корона 1 ж. кордна; царска ~ царська
корона; 0 сльнчева ~ сонячна корона.
'	2	,	,
корона ж. крона; ~ на дьрво крона
дерева.
коронар|ен, -на, -но; -ни анат. коронар-
ний; ~-ни сьдове коронарні судйни.
коронация ж. коронація.
коронка ж. коронка; слагам си златна ~
ставити собі золоту коронку.
короняса|м док.: коронясвам (див.).
коронясва|м недок./коронясам коронува-
ти (недок. і док.).
корпорация ж. корпорація.
корпус
314
кбтва
корпус ч. корпус; ~ на парахбд корпус
пароплава; ~ на текстове корпус текстів;
окупацибнен ~ окупаційний корпус; танков
~ танковий корпус; 0 дипломатйчески ~
дипломатичний корпус.
кбрпус|ен, -на, -но; -ни військ, корпусний;
~ командйр командйр корпусу.
корсаж ч. ліф; (заст.) корсаж.
корсет ч. корсет, керсет.
корт ч. мн. -ове спорт, корт.
кортеж ч. кортеж.
корти|к ч. мн. -ци кортик.
коруба ж. 1. дупло; 2. опуклість.
корубест, -а, -о; -и 1. дупластий, дуплй-
стий, дуплястий; ~-а вьрба дупласта верба;
2. пожолоблений, покороблений; ~-а кутйя
пожолоблена коробочка.
корумпйра|м недок. і док. підкуповува-
ти/підкупйти.
корупция ж. корупція.
кор|я, -йш; -йх недок. докоряти, дорікати.
кбс 1 ч. мн. -ове дрізд.
кбс 2, -а, -о; -и косий; ~-и льчй косе про-
міння.
кос|а 1 ж. волосся; коса; вчесвам си ~-ата
розчісувати волосся; дьлга ~ довге волос-
ся; права (кьдрава) ~ пряме (кучеряве)
волосся; ф настрьхват/настрьхнаха ми ~
-йте волосся стає/стало дйба; скубя (кьсам)
си ~-йте рвати на собі волосся; хващам
се/хвана се за ~-ата братися/взятися за
голову.
коса 2 ж. коса; кова ~ клепати косу; 0
~-та [му] удари о камьк давати осічку.
косач ч. косар.
косачка ж. с.г. косарка.
кбсвен, -а, -о; -и 1. непрямйй, посередній;
побічний; ~ винбвник непрямйй винува-
тець; ~-о участие непряма участь; ~-и
доказателства непрямі докази; 2. лінгв.
непрямйй; ~ вьпрос непряме питання; ~
падеж непрямйй відмінок; ~-а реч непряма
мова; ~-о допьлнение непрямйй додаток.
косеканс ч. мат. косеканс.
кбсер ч. 1. кривйй садовий ніж для обрі-
зання винограду; 2. шипоріз.
косйло с. кісся.
косинус ч. мат. косинус.
косйтба ж. косовйця.
кбскоджамити прикм. незм. див. коджа-
мити.
космат, -а, -о; -и кошлатий; ~-и вежди
кошлаті брови.
космйч|ен, -на, -но; -ни космічний; ~-но
пространство космічний простір; ~-ни льчй
космічне проміння.
космйческ|и, -а, -о; -и див. космйчен.
космонавт ч. космонавт.
космонавтика ж. космонавтика.
космонавтка ж. ясінка-космонавт.
космонавтск|и, -а, -о; -и космонавтський.
космополйт ч. космополіт.
космополитйзьм ч. тільки одн. космополі-
тйзм.
космополитйч|ен, -на, -но; -ни космополі-
тйчний; ~-но схващане космополітйчна точ-
ка зору.
космополитйческ|и, -а, -о; -и див. космо-
политйчен.
космос ч. космос.
косопад ч. мед. випадіння волосся.
косопас ч. мед. стригучий лишай.
кост ж. кістка; счупвам ~ ламати кістку;
черепна ~ черепна кістка; 0 гриза ~-ите
на някого див. гриза; до ~-и до самйх кі-
сток; кбжа и ~-и одні кісткй та шкіра; ни
вест, ни ~ от някого див. вест; слагам/
сложа ~-и кістками лягати/лягтй; слонова
~ слонова кістка.
костелйв, -а, -о; -и кістлявий; ~-а рйба
кістлява рйба; ~-а рька кістлява рука;
0 ~ брех міцнйй горішок.
кбст|ен, -на, -но; -ни і кбстен, -а, -о; -и
1. кістковйй; ~ мбзьк кістковйй мозок;
~-на туберкулбза кістковйй туберкульоз;
~-о брашнб кісткове борошно; 2. кістянйй;
~-а дрьжка кістяна ручка.
костенурка ж. черепаха.
костйлка ж. кісточка; слйвова ~ слйвбва
кісточка.
кбстница ж. гробнйця.
к осту вари недок. коштувати; това нйщо не
ми ~-ше це мені нічого не коштувало.
костур ч. окунь.
костюм ч. костюм; бански ~ купальний
костюм; купальник; летен ~ літній костюм;
театрален ~ театральний костюм.
костюмйра|м недок. і док. костюмувати.
кбс|ьм ч. мн. -ми 1. волосйна, волос; 2.
тільки одн. волос; кбнски ~ кінський волос;
0 бабин ~ бот. заячий холодок; вися на
~ (влакнб, конец) див. вися; до ~ до нйтки
[обібрати]; заглаждам/загладя ~-а див.
заглаждам; на ~ трішечки; настрьхват/
настрьхнаха ми ~-мите волосся дйбом стає/
стало; не давам/няма да дам ~ да падне
от главата на някого не давати/не дати
волосйні упасти з головй чиєї; ни на ~ ні
на йоту; скубя си ~-ите рвати на собі во-
лосся.
кос|я, -йш; -йх недок. косйти.
кота ж. військ, височина.
кота|к ч. мн. -ци див. котарак.
котара|к ч. мн. -ци кіт.
кбтва ж. якір; 0 вдйгам/вдйгна ~ зні-
матися/знятися з якоря; стоя на ~ стояти
нотвен
315
крадла:
п.і якорі; хвьрлям/хвьрля ~ кйдати/кйнути
.і їх і р.
кбтвен, -а, -о; -и якірний.
коте с. кошеня.
кот|ел ч. мн. -лй 1. мідне відро; 2. спец.
котел; пйрен ~ паровйй котел.
котелка ж. казанок; казанчик.
котерй|ен, -йна, -йно; -йни якйй віднб-
< иться до кліки.
котерия ж. кліка; зграя.
кбтешк|и, -а, -о; -и котячий; (рідко) коша-
’іий; очй котячі очі.
котйло с. 1. лігво, лігвище, кубло; вьлчо
* вовче лігво; змййско ~ зміїне кубло; 2.
виводок; от еднб ~ з одного вйводка; 3. пе-
рсн. кубло, зграя.
котйра|м недок. і док. спец, котйрувати;
~ се 1. котйруватися; 2. перен. котйрува-
і ися, здобувати оцінку (з боку суспільства).
котка ж. кішка; дйва ~ дйка кішка; ф
іледаме се катб куче и ~ жйти, як кішка
і собакою; играя на ~ и мишка грати (гра-
іися) в кота-мйшки; минава/мйна им ~
ньтя чорна кішка пробігла поміж нйми.
кбтка|м недок. розм. 1. догоджати, го-
дйти; 2. (дитину) бавити.
котлар ч. 1. майстер, якйй виготовляє
мідні відра; 2. кочегар при паровому ка-
зані; (розм.) паровйчник.
котле с. казанок; казанчик.
кбтлен, -а, -о; -и якйй має колір позелені-
лої міді; 0 ~ камьк накип.
котлет ч. котлета.
котловина ж. котловйна, улоговина.
котловйн|ен, -на, -но; -ни котловйнний,
улоговинний.
котлбн ч. 1. електрйчна плйтка, електро-
духбвка; 2. літня піч.
котляса|м док.: котлясвам (див.).
котлясва|м недок./котлясам 1. (про мід-
ний посуд) окйслюватися/окйслитися; 2.
(про продукти, які зберігаються в мідному
посуді) псуватися/зіпсуватися.
кбт|я се, -иш се; -их се недок. котйтися
(про кішку, мишу і т. ін.).
кбфа ж. 1. відро, цебер; ~ за боклуци
відро для сміття; ф налйвам вода в ~ без
дьно з пустого в порожнє переливати.
кофар ч. замок (висячий); ф слагам/
слбжа си ~ на устата замикати/замкнути
рота.
кофейн ч. кофеїн.
кофейнов, -а, -о; -и кофеїновий.
кофраж ч. спец, опалубка; дьрвен ~ де-
рев’яна опалубка.
кофраж|ен, -на, -но; -ни спец, опалубний;
~-на работа опалубні роботи.
кофражйст ч. спец, опалубник.
кбцкар ч. розм. бабій.
кбч ч. мн. -ове баран.
кочан 1 ч. качан.
кочан 2 ч. 1. квитанційна кнйга; 2. (біле-
тів) пачка; 3. (від квитанції, квитків і под.)
корінець.
кочан|ея, -ееш; -ях недок. розм. клякнути,,
дубіти, коцюбнути.
кбчина ж. свинарник.
кочйя ж. розм. кибйтка, халабуда.
кочияш ч. розм. кучер, візнйк, фурман.
кбш ч. мн. -ове 1. кошик, кошіль; ~ за
бельб кошик для білйзни; ~ плява кошик
полови; 2. кіш, рйбник; 3. (у млині) кіш; 4-
(мотоцикла) коляска; 5. спорт, корзйна;
0 грьден ~ грудна клітка; турям/туря &
~-а някого змішувати/змішати в одну купу.
кошара ж. 1. кошара; 2. дитячий манеж.
кбшер ч. вулик.
кошмар ч. кошмар.
кошмар|ен, -на, -но; -ни кошмарний; ~
сьн кошмарний сон.
кбшница ж. кошик, корзйна, кошіль; ф
плета си ~-та залагоджувати справу.
кошничар ч. кошикар; корзйнник.
кошничарск|и, -а, -о; -и якйй стосується
кошикаря.
кошуля ж. діал. кошуля; сорочка.
кошута ж. оленйця.
кощрява ж. бот. мишій.
кощунск|и, -а, -о; -и див. кощунствен.
кощунствен, -а, -о; -и блюзнірський;
думи блюзнірські слова.
коя займ. пит. див. кой.
която займ. відн. див. конто.
крава ж. корова; породиста ~ породиста
корова; стелна ~ тільна корова; 0 дбйна
~ дійна корова.
кравай ч. коровай.
кравар ч. корівник.
краварка ж. керівниця.
краварни|к ч. мн. -ци корівник, корівня.
краварск|и, -а, -о; -и тварйнницький.
кравеферма ж. молочна ферма.
кравешк|и, -а, -о; -и коров’ячий; ~ тор
коров’ячий гній; ~-а кбжа коров’яча шкура.
крав|и, -я, -е; -и коров’ячий; ~-е масло
вершкове масло; ~-е мляко коров’яче мо-
локо.
кравица ж. корівка; фббжа ~ див. ббжй.
крагуй ч. яструб.
крад|а, -еш; крадох недок. красти; ~ парй
красти гроші.
крад|ец ч. мн. -цй злодій, крадій.
крадешката присл. див. крадешкбм.
крадешкбм присл. крадькома, нйшком,
скрадливо, потайки.
крадла ж. злодійка, крадійка.
крадлйв
316
кралски
крадлйв, -а, -о; -и 1. злодійкуватий; ~-о
семейство злодійкувата сім’я; 2. скрадли-
вий; ледве чутний; ~-и стьпки скрадливі
кроки.
крадльо ч. мн. -вци розм. злодюжка.
кра|ен, -йна, -йно; -йни 1. крайній, кінце-
вий; ~-йни квартали крайні квартали; 2.
крайній; останній; утре е ~-йният срок завт-
ра — останній термін; 3. крайній; надзви-
чайний, надмірний, намйрам се в ~-йна
нужда перебувати в надзвичайній скруті;
4. крайній; радикальний; ~ консерватор
крайній консерватор; 0 в случай у край-
ньому разі; ~-йно време е див. време;
йни мерки крайні заходи.
краеслов|ен, -на, -но;- ни лінгв. кінцевий;
~-на гласна кінцева голосна.
краешни|к ч. мн. -ци окраєць (хліба).
кражба ж. крадіжка; ~ чрез взлом кра-
діжка зі зломом; обвиняват го в його
звинувачують у крадіжці; 0 литературна
~ плагіат.
кра|й 1 ч. мн. -ища і рідко -йове 1. край,
кінець; околиця; живеем в горния ~ на се-
лото ми живемо у верхньому кінці села;
на ~-я на града на околиці міста; пред-
ният ~ військ, передній край; 2. край, місце-
вість, сторона; планйнски ~ гірський край;
роден ~ рідний край; 3. тільки одн. кінець;
~ на годйната кінець року; ~ на прйказка-
та кінець казки; настьпи ~ на учебните
занятия настав кінець навчальних занять;
0 без ~ сйла-силенна, безліч; в ~-я на
~-ищата кінець кінцем, врешті-решт; вйждам/
вйдя дебелия ~ на тоягата див. вйждам;
врьзвам/вьржа ~-ищата див. врьзвам; ед-
ва свьрзвам/свьржа двата ~-я див. едва;
ер голям сьм в ~-я на думата див. дума; за-
вйвам/завйя си ~ подаватися/податися світ
за очі; на ~-я нарешті; не му се вйжда ~-я
кінця-краю не видно; пускам (отпускам) му
~-я пускатися берега; слагам/сложа (ту-
рям/туря) ~ на нещо ставити/поставити
крапку на чому; хващам/хвана ~-я знати,
з якого боку братися/взятися.
край 2 прийм. (уживається при вказівці
на розташування у безпосередній близькості
з чимось) 1. край, коло, біля, побіля, поряд,
поруч з; ~ моста біля моста; ~ реката коло
річки; тя живеє ~ гарата вона живе біля
вокзалу; 2. (указує на рух у стороні від чо-
гось) повз, мимо; мйнах ~ учйлиіцето я
пройшов повз школу; 3. (указує на те, що
дія відбувається одночасно, супроводжує
іншу дію) за, поряд; ~ грйжите за децата
не й оставаше време за размисли за турбота-
ми про дітей у неї не лишалося часу на роз-
думи.
крайбреж|ен, -на, -но; -ни прибережний,
узбережний; ~-на улица набережна; ~-ни
пясьци прибережні піски.
крайбрежие с. узбережжя; Черномбрско
~ Чорноморське узбережжя.
крайгранйч|ен, -на, -но; -ни прикордон-
ний; ~-но село прикордонне село.
крайморск|и, -а, -о; -и приморський; ~
град приморське місто.
крайни|к ч. мн. -ци кінцівка; болят ме
~-ците у мене болять руки (ноги); горни
(долни) ~-ци верхні (нижні) кінцівки.
крайнина ж. околиця.
крайност ж. крайність; изпадам в ~ уда-
ватися до крайності; упадати в крайність;
от една ~ в друга з однієї крайності в
іншу.
крайпьт|ен, -на, -но; -ни придорожній.
крайцер ч. крейсер.
крайьгьл|ен, -на, -но; -ни наріжний; 0 ~
камьк наріжний камінь.
крак ч. мн. -а 1. нога; лапа; конят накуц-
ва с десния преден ~ кінь шкутильгає на
праву передню ногу; настьпй го с ~ наступи
на нього ногою; 2. ніжка; нога; стблче с
три ~-а стільчик на трьох ніжках; 0 бйя
~ див. бйя; блйжа ~-ата (подметките, бо-
ту шите) на някого див. блйжа; вдйгам/
вдйгна на ~ някого див. вдйгам; вра се в
(из) ~-ата на някого див. вра; вьрвя в ~
с нещо див. вьрвя; вьртя се в (на, из) ~-ата
на някого див. вьртя; гриза ~-ата (кбка-
лите, костите) на някого див. гриза; губя
поява под ~-ата си див. губя; докато [ме]
дьржат ~-ата див. дьржа; едвам се крепя
на ~-ата си див. крепя; загазвам/загазя
с двата ~-а |в б атака] див. загазвам; за-
ставам/застана здраво на ~-ата си див.
здраво; земята пари под ~-ата на някого
земля горить під ногами у кого; избйвам/
избйя до ~ вибивати/вйбити до ногй; из-
правям/изправя на ~-а някого див. изпра-
вям; куцам с двата ~-а див. куцам; лйжа
~-ата на някого див. лйжа; на ~ нашвидку,
похапки, поспіхом; опьвам/опьна ~-а див.
опьвам; оставам/остана без ~-а збивати/
збйти ноги; отсйчат ми се/отсекат ми се
~-ата див. отсйчам; плюя си на ~-ата див.
плюя; подвйвам/подвйя ~ присідати/присі-
сти відпочйти; пресйчат/пресякоха (подсй-
чат/подсякоха) ми се ~-ата у мене ноги
підкбшуються/підкосйлися; стьпвам/стьпя
[здраво] на ~-ата си звбдитися/звестйся
на ноги; ял кокоши ~ див. кокоши.
крал ч. мн. -е король; англййски ~ анг-
лійський король.
кралйца ж. королева.
кралск|и, -а, -о; -и королівський; ~ дво-
иралство
317
кредо
і»гц королівський палац; ~-а кордна коро-
нвська кордна.
кралство с. королівство.
крамола ж. 1. сварка; 2. заколот, бунт.
кран 1 ч. мн. -ове кран; водопровдден ~
водопровідний кран.
кран 2 ч. мн. -ове кран; кулов ~ баш-
ювий кран; подемен ~ підіймальний
। ран.
крановй|к ч. мн. -ци кранівник, (у знач,
їм. розм.) крановий.
крановйчка ж. кранівниця, (у знач. ім.
уозм.) кранова.
кранта ж. розм. шкапина; шкапа.
красав|ец ч. мн. -ци красень, красунь,
вродливець.
красавица ж. красуня, вродливиця.
крас|ен, -на, -но; -ни красний, красен, гар-
ний; прекрасний, чудовий.
красйв, -а, -о; -и красивий, гарний; ~ глас
і.'ірний голос; ~-а местност красива місце-
вість; ~-а постьпка красивий вчйнок; ~-о
цвете гарна квітка.
краск|аж. фарба; (рідко) барва; ф сгьстя-
нам/сгьстя ~-ите згущати/згустйти бар-
ви.
краснолйк, -а, -о; -и фольк. красний, кра-
»‘ЄН.
краснопйс ч. краснопис, каліграфія.
краснопйс|ен, -на, -но; -ни краснопйсний,
«каліграфічний.
краснопйс|ец ч. мн. -ци каліграф; (рідко)
краснопйсець.
красноречие с. красномовність, красно-
мовство.
красноречйв, -а, -о; -и 1. красномовний;
^-а учйтелка красномовна вчителька; 2. пе-
рен. красномовний, промовистий, виразний;
пбглед промовистий погляд; 3. перен.
красномовний,переконливий,яскравий; ~-о
доказателство переконливий доказ.
красота ж. краса.
краста ж. 1. короста; 2. перен. погана
івйчка.
крастав, -а, -о; -и коростявий, шолуди-
вий; -о куче шолудивий пес; 0 ~-ата коза
цяло стадо окрастява паршива вівця всю
отару паскудить; ~-ите магарета през де-
пет байра се подушват свій свояка вгадає
здалека.
краставиц|а ж. огірок; ф ~-и на тьркале-
га хймині кури; на городі бузина, а в Києві
дядько; продавам ~-и баки забивати.
краставичар ч. той, хто вирощує або про-
дає огірки; ф на ~ краставици не продавай
не вчи рибу плавати.
краставич|ен, -на, -но; -ни огірковий; ~-на
саламура огірковий розсіл.
крас|я, -йш; -йх недок. прикрашати;
(розм.) красити; трудьт ~-й живота ни
праця прикрашає наше життя.
крат|ен, -на, -но; -ни мат. кратний; ~-но
число кратне число.
кратер ч. кратер.
кратковремен|ен, -на, -но; -ни короткочас-
ний; ~-но затйшие короткочасне затишшя.
краткосрбч|ен, -на, -но; -ни короткостро-
ковий, короткотерміновий, ~ заем коротко-
строкова позика.
краткотра|ен, -йна, -йно; -йни короткочас-
ний; нетривалий; ~ дьжд короткочасний
дощ.
кратуна ж. 1. тйква; 2. (посудина, зробле-
на з плоду тикви) тйква; 3. перен. розм.
макітра, довбешка; празна ~ порожня ма-
кітра.
крат|ьк, -ка, -ко; -ки короткий; ~ живот
коротке життя; ~ пьт короткий шлях; ~
разговор коротка розмова; -ка история
коротка історія; ф ~ член лінгв. коротка
членна форма; постьпвам/постьпя по
~-ката процедура с някого виставляти/вй-
ставити за двері кого.
крах ч. мн. -ове крах; претьрпявам ~
зазнавати краху.
крач|а, -иш: -йх недок. ітй, крокувати.
крач|ен, -на, -но; -ни ножнйй; ~-на шевна
машйна ножна швейна машйна.
крачк|а ж. 1. крок, ступінь; ~ напред
крок вперед; правя ~ робйти крок; 2. хода,
поступ; намалявам ~-ите си стйшувати хо-
ду; уверена ~ впевнена хода; ф на всяка ~
на кожному кроці; на две ~-и під боком,
поряд.
крачол ч. штанйна, колоша, холоша; ф
заврьщам/завьрна ~-и засукувати/засу-
кати рукава (рукавй).
креатура ж. креатура; ставленик.
креват ч. ліжко; железен ~ залізне ліж-
ко.
креда ж. 1. крейда; 2. жив. вуглйна; ву-
гіль; рисунка с ~ малюнок вуглйною.
кредйт ч. 1. кредйт; позика; на ~ в кре-
дйт; 2. перен. авторитет, довір’я; той йма го-
лям ~ в обществото він користується велй-
ким авторитетом (довір’ям) товарйства.
кредйт|ен, -на, -но; -ни кредйтний; кре-
дйтовий; ~-ни операции кредйтні операції.
кредитйра|м недок. і док. кредитувати.
кредйтор ч. кредитор.
кредйтор|ен, -на, -но; -ни див. кредйтор-
ски.
кредйторск|и, -а, -о; -и кредиторський.
кредитоспосбб|ен, -на, -но; -ни кредито-
спроможний.
кредо с. тільки одн. кредо (невідм.).
крем
318
кривя
крем 1 ч. мн. -ове бот. 1. лілія; 2. півники.
крем 2 ч. мн. -ове крем; ~ за лице крем
для обличчя; ~ за обуща крем для взуття;
~ карамел крем-брюле; паста с ~ тістечко
з кремом.
кремав, -а, -о; -и кремовий, жовтавий;
~-а блуза кремова блузка.
крематориум ч. крематорій.
кремвирш ч. див. кренвирш.
кремь|к ч. мн. -ци кремінь; () дера с ~
спускати шкуру (сім шкур).
кремьклйя прикм. незм. кремінний, кре-
м’яний; ~ пушка кременівка; фузія, фузея.
кремьч|ен, -на, -но; -ни кремінний, крем’я-
ний; ~ нож кремінний ніж; ~-ни скали
крем’яні скелі.
кренвирш у. сосиска.
креп ч. мн. -ове креп.
крепн|а, -еш; -ах недок. міцніти, зміцнюва-
тися; да ~-е дружбата! хай міцніє дружба!
крепост ж. фортеця, твердиня, кріпость;
обсада на ~-та облога фортеці.
крепост|ен -на, -но; -ни 1. фортечний;
кріпосний; ~ зид фортечна стіна; ~-на ар-
тилерия фортечна артилерія.
крепост|ен 2, -на, -но; -ни кріпосний, крі-
пацький; ~ селянин кріпак; ~-но право
кріпацтво.
креп|ьк, -ка, -ко; -ки міцнйй; сйльний; ~
ствол міцнйй стовбур; ~ сьн міцнйй сон;
~-ко вйно міцне вино; ~-ко здраве міцне
здоров’я.
креп|я, -йш; -йх недок. 1. підпирати; під-
трймувати; ~ от дблна страна підпирати
знйзу; 2. перен. підтрймувати; ~-ят го с
инжекции його підтрймують уколами; ~ се
1. спиратися, обпиратися; 2. кріпйтися; 0
едвам се ~ на краката си ледве триматися
на ногах.
креслйв, -а, -о; -и 1. криклйвий, галаслй-
вий; вересклйвий; ~ глас вересклйвий го-
лос; ~-а птйца галаслйвий птах; ~-о дете
криклйва дитйна; 2. перен. криклйвий; пре-
тензійний, екстравагантний; ~-а реклама
криклйва реклама; ~-и цветове криклйві
кольорй.
кресло с. крісло; дьлбоко ~ глибоке
крісло; ~ в партера крісло в партері; ф ми-
нистерско ~ міністерське крісло.
кресльо ч. мн. -вци розм. пустомолот, то-
рохтій, базікало, балаббн.
кресн|а, -еш; -ах док.: крясвам (див.).
крета|м недок. 1. плентатися, тягтйся,
чвалати, шкандибати, шкутильгати; видях
го да крета по улицата я бачив, як він плен-
тався по вулиці; 2. перен. животіти; 3. перен.
посуватися (повільно); работата крета
справа ледве посувається.
кретен ч. кретйн.
кретенйзьм ч. тільки одн. кретинізм.
крехчина ж. м’якоть, м’якуш.
крех|ьк, -ка, -ко; -ки 1. крихкйй, ламкйй,
ламучий; ~-ко стьклб крихке скло; 2. м’я-
кйй; ~-ко месо м’яке м’ясо; 3. перен. тен-
дітний, слабкйй, слабйй; ~-ко здраве слаб-
ке здоров’я.
кречетало с. 1. тріскачка, деренчало, то-
рохкало; 2. брязкальце, брязкало; 3. перен.
розм. балакун, базікало, щебетун, торохтій,
лепетун, талалай.
креіц|я, -йш; -ях недок. кричати, репету-
вати, горлати; ф ~ с [цял] глас несамо-
вйто кричати.
кре|я, -еш; -ях недок. хйріти, підупадати,
занепадати, марніти.
крйв, -а, -о; -и 1. кривйй; ~-а лйния кри-
ва лінія; ~-о дьрво криве дерево; ~-и кра-
ка криві ноги; ~-и очй косі очі; 2. перен.
розм. кривйй, хйбний, помилковий; непра-
вильний; ~-а ти е сметката твій підраху-
нок неправильний; из ~ пьт си трьгнал ти
рушив по кривій стежці; 3. перен. винуватий,
вйнний, провйнний; кой ти е хто тобі
вйнен? 4. перен. сердйтий, норовлйвий;
~ поглед сердйтий погляд; 0 гледам с ~-о
око косо дивйтися; до ~-ата круша див.
круша; ~-а прйказка криве слово; ~-о гьр-
ло дйхальне горло; оправям/оправя ~-ите
дьрва див. оправям; стоварвам/стоваря
~-ите дьрва в'ьрху някого див. дьрво; трьг-
вам/трьгна по ~ (лош) пьт див. лош.
крива|к ч. мн. -ци дрюк, дрючок, ломака,
дубйна.
кривача ж. діал. прйгорща, жменя.
крйвва|м недок./крйвна повертати/повер-
нути несподівано.
крйвда ж. крйвда; ф правда и ~ правда
і крйвда.
кривина ж. поворот, заворот.
крйвн|а, -еш; -ах док.: крйввам (див.).
крйво присл. 1. крйво; 2. неправильно;
~ го разбрах я неправильно його зрозу-
мів; 0 ~-ляво див. ляво.
кривоглед, -а, -о; -и косоокий/зйзий, зи-
зоокий.
кривогледство с. косоокість, зизобкість.
кривулйч|а, -иш; -их недок. вйтися, звива-
тися (про річку, дорогу).
кривул|я, -йш; -йх недок. див. кривулйча.
крив|я, -йш; -йх недок. 1. кривйти, скрйв-
лювати, викрйвлювати; 2. повертати, завер-
тати; пьтечката ~-й надблу стежка повер-
тає вниз; 3. кульгати, шкутильгати, шканди-
бати; конят ~-й с двата крака кінь шку-
тильгає на дві ногй; ф ~ си душата див. ду-
ша; ~ си калпака див. кал пак; ~ се 1. кри-
приеница
319
крос
• пнися, скривлюватися, скривлятися; 2. кри-
нпгися, викривлятися, гримасувати.
крйеница ж. хованки, схованки; жмурки,
піжмурки 0 играя си на ~ гратися у
піжмурки.
криза ж. 1. криза; икономйческа ~ еко-
номічна крйза; кабинетна ~ урядова крй-
>.і; ~ за пари грошова крйза; ббіца ~ на
і*апиталйзма загальна крйза капіталізму; 2.
крйза; перелом; ~-та премйна крйза
минула; ф душевна ~ душевна крйза.
крйзис|ен, -на, -но; -ни крйзовий, крйзис-
пий; ~-но положение крйзисне становище.
крик ч. мн. -ове 1. спец, домкрат; рьчен
- ручнйй домкрат; 2. підіймальний кран;
нристанищен ~ портбвйй кран.
крикет ч. крикет.
крилат, -а, -о; -и крилатий; ~-и птйци
крилаті птйці; ~-и думи крилаті слова;
~-и мисли крилаті думи.
крил|б с. мн. -а і -е 1. крило; дясното ~ на
иашия тим праве крило нашої команди;
~ на мелницата крило вітряка; ~ на пепе-
руда крило метелика; ~-ата на самолета
крйла літака; лявото ~ на сградата ліве
крило будівлі; лявото ~ на лейбьрйстите
іііве крило лейборйстів; размахвам ~-а
розмахувати крйлами; 2. стулка; ~-бто на
нратата стулка дверей; 3. перен. поет, за-
хист, оборона, заступництво; ф израстват/
израстнат ми ~-а див. израствам; отряз-
пам/отрежа ~-ата на някого див. отрязвам;
разпервам/разперя ~-а див. разпервам;
і лагам/слбжа под ~-бто си някого див.
слагам.
крилце с. 1. крйльце; 2. спец, елерон;
ф йма от ~ пер це дйму без вогню не бу-
иає.
криминал|ен, -на, -но; -ни кримінальний,
карний; ~ престьпник кримінальний злочй-
нсць; ~ роман кримінальний роман.
криминалйст ч. криміналіст.
криминалйстика ж. криміналістика.
крймка ж. рушнйця часів Крймської вій-
ни 1853—1856 рр.; ф стара ~ бйтий жак,
бйта голова.
крйн ч. мн. -ове лілія; бял ~ лілія сніжно-
оіла.
крйна ж. стара міра зерна, яка дорівню-
нала приблйзно 15 кг.
кристал ч. 1. кристал; 2. кришталь, кри-
стал; планйнски ~ гірськйй кришталь.
кристал|ен, -на, -но; -ни 1. кристалічний,
кристальний; ~-на форма кристалічна фор-
ма; 2. кришталевий; ~ полилей кришталева
люстра; 3. перен. кришталевий, прозорий;
пьздух ~ прозоре повітря.
кристализация ж. кристалізація.
кристализйра|м недок. і док. 1. кристалі-
зувати; 2. перен. замерзати/замерзнути,
перетвбрюватися/перетворйтися на буруль-
ку.
критерий ч. критерій, мірйло; правилен ~
правильний критерій.
критй|к ч. мн. -ци крйтик; литературен ~
літературний крйтик.
крйтика ж. крйтика; дьлббка, принцйпна
~ глибока, принципова крйтика; ~ и са-
мокрйтика крйтика і самокрйтика; подлагам
на ~ критикувати; ф не издьржа ~ някой,
нещо див. издьржам; под всяка ~ нйжче за
всяку крйтику.
критикар ч. розм. критикан.
критикарск|и, -а, -о; -и розм. критикан-
ський; ~-и похвати критиканські прийоми.
критикува|м недок. критикувати; ~ недо-
статьците критикувати недоліки.
критйч|ен, -на, -но; -ни критйчний; ~ мо-
мент критйчний момент; ~-ни издания кри-
тйчні видання; ~-ни бтзиви критйчні від-
гуки.
критйческ|и, -а, -о; -и критйчний; ~ отдел
в списанието відділ крйтики в журналі; ф
~ реалйзьм критйчний реалізм.
критйчка ж. крйтик (про жінку).
крй|я, -еш; -х 1. ховати, заховувати; при-
ховувати; переховувати; ~ лицето си хова-
ти своє облйччя; ~ пари в чекмеджето
ховати гроші в шухляді; ~-е резултата от
йзбори він приховує результати вйборів;
~-ят престьпника у дома си вонй перехо-
вують злочйнця у своєму домі; ф ~ камьк
в паз ват а си тримати камінь за пазухою;
~ се ховатися; переховуватися; ~ се от хб-
рата ховатися від людей; ф ~ се зад гьрба
на някого див. грьб.
кроеж ч. 1. кроєння, крій; ателие за ~ и
шев ательє крою і шиття; 2. перен. на-
мір; замір; задум; ~-и на противника
наміри протйвника.
крбйк|а ж. 1. крой, покрій, фасон; шинел
с воєнна ~ шинель військового покрою; 2.
вйкрійка, вйкройка; из в аж дам си ~-и зні-
мати вйкройки; ~ на рькав вйкрійка рука-
ва; ~ от хартйя вйкрійка з паперу.
крокет ч. крокет.
крокодйл ч. крокодйл.
крокодйлов, -а, -о; -и крокодйл ів, крокодй-
ловий.
крокодйлск|и, -а, -о; -и крокодйлячий,
крокодйлів, крокодйловий; ф ~-и сьлзй
крокодйлові (крокодйлячі) сльози.
кром ч. хром.
кромйд ч. тільки одн. цибуля.
кромйд|ен, -на, -но; -ни цибулевий.
крос ч. мн. -ове спорт, крос.
кросно
320
крьгов
кросно с. спец, кросно; (мн.) кросна.
кротува|м недок. нишкнути; пред стро-
гия учитель децата ~-т перед суворим учи-
телем діти нишкнуть.
крот|ьк, -ка, -ко; -ки смирний, сумирний;
спокійний, покірний, лагідний; ~-ко дете
спокійна дитйна.
кро|я, -йш; -йх недок. 1. кроїти; шивачка-
та ~-й рокля кравчиня кроїть плаття; 2.
перен. намірятися, замірятися, задумува-
ти; ~ план складати план; 0 ~ кюляф
на някого лаштувати пастку кому; ~ льжй
обманювати.
крояч ч. закрійник.
крояческ|и, -а, -о; -и закрійний.
кроячка ж. закрійниця.
кроячница ж. швацька майстерня.
крупа ж.: ~ сол брила солі.
круп|ен, -на, -но; -ни великий, видатнйй;
~ учен видатнйй вчений; ~-но предприятие
велйке підприємство.
крут, -а, -о; -и крутйй; суворий; ~ завой
крутйй поворот; ~-и мерки круті (суворі)
заходи.
круш|а ж. груша; в градйната расте ~ в
саду росте груша; 0 до крйвата ~ на ку-
дйкину гору; обйрай си ~-ите! забирайся
геть!
крушение с. загйбель, крах; ~ на всйчки
надежди крах всіх надій.
крушка ж. 1. грушка; 2. електрйчна
лампочка; 0 ймаси ~ опашка ось де собака
зарйтий.
крушов, -а, -о; -и грушевий; ~ компот
грушевий узвар.
крушовица ж. грушівка (горілка, зробле-
на з груш).
крьв ж. мн. кьрви і рідко кьрвища 1.
кров; артериална (венозна) ~ артеріальна
(венозна) кров; загуба на ~ втрата крові;
капка ~ крапля крові; сьстав на ~-та склад
крові; 2. перен. кров; вдача, темперамент;
буйна ~ гаряча кров; 3. перен. кров; рід,
походження; те са от една ~ вонй однієї
крові; 0 в ~-та ми е увійшло в мою кров;
вьзвйра/вьзвря ми ~-та див. вьзвйрам; до
лактите в ~ див. лакьт; до последна капка
~ див. капка; измйвам/измйя с ~ змивати/
змйти кров’ю; ~-та ми изстйва/изстйна
[в жйлите] див. изстйвам; лея ~ див. лея;
на ~ несамовйто, запекло; на ~ сьм с няко-
го бути на ножах з ким; пльт от пльтта и
~ от ~-та на някого; нещо плоть від плоті і
кров від крові кого, чого; пролйвам/про-
лея ~ див. пролйвам; с пот и ~ див. пот;
смразявам/смразя ~-та на някого кров хо-
лбне/захолбла в жйлах у кого; удавям/
удавя в ~ затоплювати/затопйти у крові.
крьв|ен ’, -на, -но; -ни 1. кров’янйй;
~-но налигане кров’янйй тиск; 2. кровний;
~-но родство кровна спорідненість; 0 ~
враг кровний ворог; ~-на група група кро-
ві; ~-но дело кровна справа; ~-на обйда
кровна образа; ~-ни телца кров’яні тільця.
г	2	’	' о
крьвен , -а, -о; -и діал. повнокровний,
повний, пйшний.
крьвнй|к ч. мн. -ци кровопйвець, крово-
пйвця, кровожер.
крьвнина ж. кровопролйття, кроволйття.
крьвнйшк|и, -а, -о; -и кровожерливий,
кровожерний; ~ пбглед кровожерливий
погляд.
крьводарйтел ч. донор.
крьводарйтелка ж. донор (про жінку).
крьвожад|ен, -на, -но; -ни кровожерли
вий, кровожерний.
крьвойзлив ч. див. крьвоизлияние.
крьвоизлияние с. крововйлив; ~ в мозь-
ка крововйлив у мозок.
крьволо|к ч. мн. -ци кровопйвець, крово-
пйвця, кровожер, глитай.
крьволбч|ен, -на, -но; -ни кровожерний,
глитайський.
крьвонос|ен, -на, -но; -ни мед. кровонос-
ний; ~-на система кровоносна система;
ни сьдове кровоносні судйни.
крьвообраіцение с. кровообіг; голям крьг
на ~-то велйке коло кровообігу.
крьвопй|ец ч. мн. -йци кровопйвець, кро-
вожер.
крьвопрелйване с. переливання крові.
крьвопролйт|ен, -на, -но; -ни кровопро-
лйтний.
крьвопролйтие с. кровопролйття.
крьвопускане с. кровопускання.
крьвопускател|ен, -на, -но; -ни кровопу-
скальний.
крьвосмесйтел|ен, -на, -но; -ни кровозміш-
ний.
крьвосмешение с. кровозмішення.
крьвотечение с. кровотеча.
крьвохрачене с. кровохаркання.
крьвяса|м док. крьвясвам (див.).
крьвясва|м недок./крьвясам наливалися/
налйтися кров’ю (про очі).
крьг ч. мн. -ове коло; затворен ~ замк-
нене коло; цифирблатен ~ циферблатне
коло; ~ на интереси коло інтересів; чита-
телски ~ коло читачів; рьководни ~ -ове
керівні кола; 0 в тесен ~ у вузькому
колі; затварям/затворя крьга на нещо під-
вбдити/підвестй підсумок чого; завершува-
ти/завершйти що; омагьосан ~ зачароване
коло; полярен ~ полярне коло.
крьгов, -а, -о; -и коловйй; ~-и движе-
ния колові рухи.
рьговрат
321
крьчмар
крьговрат ч. кругообіг, круговорот, коло-
ворот.
крьгозбр ч. 1. видноколо, круговйд; 2.
кругозір, кругогляд; умствен ~ розумовий
кругозір.
крьгбм вигук військ, кругом.
крьгь|л, -ла, -ло; -ли 1. круглий; ~-ло
 ице кругле обличчя; ~-ли прозбрци круглі
нікна; 2. перен. круглий, заокруглений; ці-
іий; ~-ла сметка заокруглений рахунок;
--ли числа круглі числа; 3. перен. круглий;
цілковитий, повний; ~ невежа повний неві-
їлас; 0 ~ сирак круглий сирота; ~-ла
пула ніщо, порожнє місце; среща на ~-ла-
іа маса зустріч за круглим столом.
крьж|а, -йш; -йх недок. кружляти (про
птаха).
крьжйло с. кругла рамка.
крьжб|к ч. мн. -ци гурток; литературен ~
птературний гурток; маркс-ленински ~-ци
марксистсько-ленінські гуртки.
крьжбч|ен, -на, -но; -ни гуртковий; ~-ни
іанимания гурткові заняття.
крьжбчни|к ч. мн. -ци гуртківець, учасник
іуртка.
крьжбчница ж. учасниця гуртка.
крьз прийм. діал. крізь, через.
крьква|м недок./крькна розм. озивати-
ся/обізватися, подавати/подати голос.
крькн|а, -еш; -ах док.: крьквам (див.).
крьм|ен, -на, -но; -ни кормовий; ~-но
цвеклб кормовйй буряк.
крьпка ж. латка; ~ до ~ латка на лат-
ці; слагам ~ накладати латку.
крьст 1 ч. мн. -ове 1. хрест; златен ~ золо-
тий хрест; ~ за храброст хрест за хороб-
рість; надгрббен ~ надмогйльний хрест;
правя ~ класти хрест; 2. перен. хрест; стра-
ждання, випробування; 0 на навхрест,
хрест-навхрест; нбся ~-а си нестй свій
хрест; разпьвам се/разпьна се на ~ розри-
ватися/розірватися на частйни; слагам/слб-
жа (поставям/поставя, турям/туря) ~ на
някого, нещо ставити/поставити хрест на
кому, чому; Червен ~ Червоний Хрест.
крьст 2 ч. мн. -ове поперек; крижі; стан,
пояс; талія; болй ме ~-ьт у мене болйть
поперек; до ~ вьв водата по пояс у воді;
тя йма тьньк ~ у неї тонка талія; ф оста-
вам/остана без ~ підбиватися/підбйтися,
стбмлюватися/стомйтися; чупя ~ шапкува-
ти перед ким.
крьстат, -а, -о; -и діал. 1. хрестатий,
хрещатий, хрестоподібний; ~-а дрьжка
хрестата ручка; 2. квадратний; ~-а нй-
ва квадратне поле; ~-о лице квадратне
облйччя; 3. крислатий, широковітий, роз-
ложистий; ~-о дьрво розложисте де-
рево.
| 1 7—2498
крьстен ’, -а, -о; -и 1. хрещений; 2. п е-
р е н. розм. добрий; розумний; людяний.
крьст|ен 2, -на, -но; -ни хресний; ~ знак
хресне знамення.
крьст|ец ч. мн. -цй хрестець.
крьстни|к ч. мн. -ци 1. хрещений батько;
(у знач, ім.) хрещений; кум; 2. розм. ве-
сільний (посаджений) батько.
крьстница ж. 1. хрещена мати, (у знач,
ім.) хрещена; кума; 2. р о з м. весільна (по-
саджена) мати.
крьстбвище с. 1. перехрестя; 2. хресто-
вйна.
крьстонбс|ен, -на, -но; -ни іст. якйй стосу-
ється хрестоносця; ~ поход хрестовий похід.
крьстонбс|ец ч. мн. -ци іст. хрестоносець.
крьстопьт ч. мн. -ища перехрестя, пере-
хрестом роздоріжжя; ф на ~ (намйрам
се] на роздоріжжі [бути].
крьстопьт|ен, -на, -но; -ни перехресний.
крьстбса|м док.: крьстбсвам (див.).
крьстбсва|м недок./крьстбсам 1. схрещу-
вати/схрестйти, складати/скласти хрестом;
крьстбсам дьскйте схрестйти дошки; 2. пе-
ретинати/перетнути і перетяти; ~ улицата
перетинати вулицю; 3. обхбдити/обійтй,
(недок.) сход йти; той е крьстбсал целия
свят він обійшов весь світ; 4. недок. розм.
тинятися, швендяти, бурлакувати; той крь-
стбсва пьтищата він тиняється шляхами;
5. спец, схрещувати/схрестйти; ф
рьце сидіти склавши (згорнувши) руки;
посиденьки справляти; ~ [си]/~ ]си] са-
бите схрещувати/схрестйти мечі; ~ се/~ се
1. схрещуватися/схрестйтися, перехрещува-
тися/перехрестйтися; 2. (недок.) супере-
чити.
крьстосвач ч. крейсер.
крьстбска ж. спец. 1. схрещування, гібри-
дизація; 2. гібрйд.
крьстослбвица ж. кросворд.
крьстоцвет|ен, -на, -но; -ни хрестоцвітний;
~-ни растения хрестоцвітні (у знач. ім.).
крьст|я -иш; -их недок.: крьщавам
(див.).
крьст|я 2, -йш; -йх недок. хрестйти; ~ се
1. хрестйтися; 2. п е р е н. р о з м. божйтися.
крьт ч. мн. -ове див. кьрт.
крьц вигук скрип; ф вид цукерок,
які хрумтять.
крьцва|м недок./крьцна скрипіти/скрйп-
нути, рипіти/рйпнути.
крьцн|а, -еш; -ах док.: крьцвам (див.).
крьчма ж. розм. 1. корчма; шинок; 2.
могорйч.
крьчмар ч. корчмар, шинкар; ф правя/
направя си сметка без ~-я ділйти/поділйти
шкуру невбйтого ведмедя; сметка без ~
пусті балачкй.
крьчмарка
322
кулинарка
крьчмарка ж. корчмарка, шинкарка.
крьчмарск|и, -а, -о; -и корчмарський,
шинкарський.
крьшва|м недок./крьшна повертати (час
від часі/)/повернути, завертати/завернути.
крьш|ен, -на, -но;- ни 1. гнучкий; струн-
кий; рухливий; ~-на снага гнучкий стан;
2.	перен. запальнйй, дзвінкйй; лункйй; ~
смях лункйй сміх; ~-но хорд запальне хорб.
крьшка|м недок. розм. відкручуватися;
ухилятися, уникати.
крьшн|а, -еш; -ах док.: крьшвам (див.).
крьщава|м кедок./крьстя 1 І.хрестйти/
охрестйти; 2. нарікати/наректй, хрестйти/
охрестйти ім’ям; () вйното розбавля-
ти/розбавити вино водою.
крьщавка ж. хрестйни.
крьщел|ен, -на, -но; -ни хрестйльний.
крьщелни|к ч. мн. -ци хрещеник.
крьщелница ж. хрещениця.
крьщение с. хрещення; 0 ббйно ~ бо-
йове хрещення.
кряка|м недок. 1. крякати, кумкати, ква-
кати; скрекотати, кахкати; 2. перен. розм.
галасувати, верещати.
крясва|м недок./кресна верещати (час від
часі/)/верескнути; скрйкувати (час від ча-
су) /скрикнути.
кряска|м недок. верещати, репетувати.
крясь|к ч. мн. -ци крик, виск, вереск, зойк;
гвалт, лемент.
ктйтор ч. фундатор (церкви).
куб ч. мн. -ове куб; ф повдйгам на ~
підносити до куба.
кубатура ж. кубатура; ~-та на стаята
кубатура кімнати.
кубе с. баня, купол; ~-та на черква бані
церкви.
кубйзьм ч. тільки одн. кубізм.
кубй|к ч. мн. -ци кубометр.
кубйч|ен, -на, -но; -ни кубічний; ~-на
форма кубічна форма.
кубйческ|и, -а, -о; -и кубічний; ~ метьр
кубічний метр.
кубур ч. кобура.
кубче с. 1. кубик; 2. мн. перен. кубики.
куверт ч. куверт (заст.); банкет от ЗО
~-а банкет на ЗО кувертів.
* куверта ж. верхня палуба.
кувертюра ж. 1. покривало; 2. скатерка,
скатертйна.
кудкудяк вигук кудкудак.
кудкудяка|м недок. кудкудакати.
кудкудяч|а, -иш; -их недок. див. кудкудя-
кам.
кука ж. 1. гачок, крючок, ключка; 2. за-
щіпка, крючок; 3. гачок; дротик, спйця;
фвадя всяка дума с ~ (клещи, ченгел)
от някого див. вадя; ставам/стана на ~
ставати/стати худйм, як тріска (скіпка)
кука|м недок. кувати, кукати; кукувица
кука зозуля кує.
кукер ч. етн. к у к е р; (у знач, ім.) рядже
ний (який бере участь в обрядових весня
них іграх).
кукерск|и, -а, -о; -и етн. кукерський;
якйй відноситься до ряджених.
кукл|а ж. 1. лялька; играя на ~-и гра
тися в лялькй; 2. перен. лялька, маріонетка.
куклен, -а, -о; -и 1. ляльковий; іграш
ковий; ~ отдел іграшковий відділ; ~ театьр
ляльковий театр; 2. перен. маріонетковий;
ляльковий; ~-о правйтелство маріонетко
вий уряд.
куков, -а, -о; -и: на ~-о лято див. лято.
куку вигук куку; ф дойде, рече и си
отйде прийшов, повернувся і пішов: стйга
да рече варто йому лише пальцем
поворухнути.
кукува|м недок. бурлакувати (заст.).
кукувйца ж. 1. зозуля; 2. перен. бур-
лака, бурлачка, нетяга; ф да не ми е из-
пйла ~ акьла (ума) я ще не з’їхав з глузду.
кукувйч|и, -а, -о; -и зозулин, зозулячий;
~-о яйце зозулине яйце; ~-а прежда бот.
повитйця; ~-о грозде бот. гадюча цибулька.
кукумявка ж. орн. сич, сова.
кукурйга|м недок. кукурікати.
кукурйгу вигук кукуріку.
кукуруз ч. див. царевица.
кукурузен, -а, -о; -и кукурудзяний; ~-о
брашно кукурудзяне борошно.
кукурузище с. поле, на якому росте ку-
курудза; кукурудзище.
кУкУРУЗни|к ч. мн. -ци хліб з кукурудзя-
ного борошна.
кукурузя|к ч. мн. -ци кукурудзйння.
кукуря|к ч. мн. -ци бот. чемернйк.
кул|а ж. 1. башта, вежа; водонапорна
~ водонапірна башта; наблюдателна ~
каланча; силажна ~ сйлосна башта; замьк
с три ~-и замок з трьома вежами; 2. вйш-
ка; парашутна ~ парашутна вйшка; сон-
дажна ~ бурова вйшка; ф вавилонска
~ вавілонська башта; градя вьздушни ~-и
будувати надхмарні замки.
кула|к ч. мн. -ци куркуль, глитай.
кулашк|и, -а, -о; -и куркульський, гли-
тайський; ~-и навици куркульські звйчки.
кулест, -а, -о; -и буланий; ~-а кобила
булана кобйла.
кулинар ч. кулінар.
кулинар|ен, -на, -но; -ни кулінарний; ~
магазин кулінарія.
кулинария ж. кулінарія, куховарство,
кулинарка ж. кулінарка.
нуЛЙСИ
323
куриер
кулйси мн. лаштунки, куліси; 0 зад ~-те
і лаштунками.
кулминацион|ен, -на, -но; -ни кульміна-
ційний; ~-на точка кульмінаційна точка.
кулминация ж. кульмінація.
кулоари мн. кулуари.
култ ч. мн. -ове культ; вьздйгам в ~ ство-
рювати (робйти) культ; ~ кьм личността
і-ульт особи; ~ на огьня культ вогню.
култиватор ч. спец, культиватор.
култивйра|м недок. 1. культивувати; 2.
перен. культивувати; розвивати; вихову-
іиїти; ~ добродетели виховувати чес-
ноти.
култов, -а, -о; -и культовий; ~-и обреди
культові обряди.
култур|а ж. 1. культура; езйкова ~ куль-
। ура мови; материална ~ матеріальна куль-
। ура; музикална ~ музикальна культура;
национална ~ національна культура; чо-
иек с голяма ~ людйна високої культури;
?. перев. мн. с. г. культура; маслодайни
--и олійні культури; окопни ~-и просапні
культури; селскостопански ~-и сільсько-
юсподарські культури; 0 физйческа ~ фі-
нїчна культура, фізкультура.
култур|ен, -на, -но; -ни культурний; ~ жи-
вот культурне життя; ~ човек культурна
подйна; високо ~-но равнйще високий
культурний рівень; 0 ~-но растение куль-
іурна рослйна.
кум ч. мн. -ове сват; кум.
кума ж. сваха; кума; 0 Кума-лйса
фольк. кума лисйця.
кум|ец ч. мн. -цй одружений чоловік по
відношенню до своїх весільних (посадже-
них) батька і матері (свата і свахи).
кумйр ч. кумйр.
кумйс ч. кумйс.
кумйца ж. заміжня жінка по відношенню
цо своїх весільних (посаджених) батька і
матері (свата і свахи).
кумов, -а, -о; -и кумів; 0 Кумова слама
Чумацький (Молочний) Шлях; от (за) ~-а
грама про людське око.
кумонйга ж. бот. буркун.
кумува|м недок. бути весільним (посадже-
ним) батьком (матір’ю).
кумчо с. мн. -вци: Кумчо-вьлчо фольк.
вовчик-братик.
кум|я се, -йш се; -йх се недок. розм. бун-
дючитися, пишатися, величатися.
куна ж. розм. ікона, образ.
кундури мн. вид шкіряного взуття.
куп ч. мн. -ове і -ища 1. купа; гора; ~
пяськ купа піску; ~-ища камьни купи ка-
міння; 2. перен. купа, група; ~ вьпроси
купа питань; ~-ища хора купи людей; 0
11 *
в (на) ~ на купу; през ~ за грош через пень
колоду; абйяк; сяк-так; цял ~ ціла купа.
купаж. 1. мйска; ~ засос соусник; 2. (для
варення) розетка; 3. спорт, кубок; преходна
~ перехіднйй кубок; финален мач за ~-та
на Бьлгария фінальний матч на кубок Бол-
гарії; 4. (у картярській грі) чйрва.
купа ж. див. копа.
купе с. купе (невідм.); ~ за пушачи купе
для курців; пьрвокласно ~ купе першого
класу.
купел ч. церк. купіль, хрестйльниця.
купест, -а, -о; -и купчастий; ~-а облач-
ност купчаста хмарність.
купешк|и, -а, -о; -и 1. купований, покуп-
нйй; ~ хляб купований хліб; 2. перен.
чужйй; ~-и думи чужі слова.
купище с. 1. купа; 2. смітнйк, звалище,
куплет ч. куплет.
купол ч. 1. купол, баня; 2. військ, баш-
та; ~ на танк башта танка.
купон ч. купон.
купон|ен, -на, -но; -ни купонний.
купува|м недок./купя 1. купувати/купйти;
йскам да купя хотіти купйти; ~ евтино ку-
пувати дешево; ~ земя купувати землю;
~ на вересйя купувати в кредйт; ~ на
едро (на дребно) купувати оптом (на (в)
роздріб); 2. п е р е н. сприймати/сприйняти,
дізнаватися/дізнатися; вчйтися/навчйтися;
мотати/намотати на вус; той само слуша
и ~ він тільки слухає і мотає на вус;
0 както го купйх, така и го продадох за що
купйв, за те і продав; не се купува с парй
нещо ні за які гроші не купиш що\ той може
да те продаде и да те купи він тебе купить
і продасть.
купувач ч. покупець.
купувачка ж. покупнйця,купувальниця.
купчина ж. купка.
куп|я, -иш; -йх док.: купувам (див.).
курабйя ж. корж, коржик.
кураж ч. мужність, смілйвість, відваж-
ність; рішучість; 0 губя ~ занепадати ду-
хом; давам/дам ~ на някого див. давам;
сьбйрам/сьбера ~ набиратися/набратися
Духу.
куражлйя прикм. незм. мужній, смілйвий,
відважний, рішучий; ~ човек мужня (рі-
шуча) людйна.
курдйса|м док.: курдйсвам (див.).
курдйсва|м недок./курдйсам розм. Е
заводити/завестй; ~ часовника заводити
годйнник; 2. налагоджувати/налагодити>
настрбювати/настрбїти; ~ стан да тьче
готувати ткацький стан до роботи.
курешка ж. курячий послід.
куриер ч. кур’єр.
куриерски	324
куриерск|и, -а, -о; -и кур’єрський.	і
курйоз ч. курйоз.	;
курйоз|ен, -на, -но; -ни курйозний; ~ слу-
чай курйозний випадок.
курка|м недок. бурчати.
курна ж. кам’яне корито в бані.	<
курназ прикм. незм. пихатий.
курни|к ч. мн. -ци курник.	1
курорт ч. курорт; мбрски ~ морський \
курорт.
курбрт|ен, -на, -но; -ни курортний; ~ се- і
зон курортний сезон; ~-на местност ку- і
рбртна місцевість.
курортйст ч. курортник.
курортйстка ж. курортниця.
курс 1 ч. мн. -ове 1. рейс; днес кбрабьт е
направил два ~-а сьогодні корабель зробив
два рейси; 2. курс; вземам ~ на северойзток
брати курс на північний схід; 3. перен. курс,
напрям; ~ на вьншна политйка курс збв- і
НІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ.	І
курс 2 ч. мн. -ове курс; задбчен ~ заочний
курс; ~ по фйзика курс фізики; лекцибнен
~ лекційний курс; уча в пьрви ~ навча-
тися на першому курсі; целият ~ се учи
добре весь курс навчається добре.
курс 3 ч. мн. -ове фін. курс; ~ на обли-
гации курс облігацій.
курсант ч. курсант.
курсйв ч. курсйв.
курсйв|ен, -на, -но; -ни курсивний; ~-ни
букви курсивні літери.	І
курсйст ч. курсист.
курсйстка ж. курсистка.	і
курсов, -а, -о; -и курсовий; ~ рьководй- і
тел керівнйк курсу.
куртизанка ж. куртизанка.	і
куртка ж. куртка; ученйческа ~ школяр-
ська куртка.	і
куртоаз|ен, -на, -но; -ни куртуазний. і
куршум ч. 1. куля; противобрбневи ~ і
бронебійна куля; 2. р о з м. свинець; ф ~ не і
хвьрлям/няма да хвьрля срещу някого не і
піднімати/не підняти зброю проти кого; на
~ разстояние на відстані пострілу; отьрва-
вам/отьрва ~-а уникати/унйкнути розстрі-
лу; с едйн ~ два заека удрям/ударя однйм
пострілом двох зайців убивати/убйти; тегля
~-а на някого пускати кулю в лоб кому.
куршумен, -а, -о; -и розм. свинцевий; і
~-а слетина свинцевий сплав; ~-о небе ,
свинцеве небо.	і
куса|м недок. розм. сьорбати.	і
кусва|м недок./кусна куштувати/покуш-
тувати.
кусн|а, -еш; -ах док.: кусвам (див.).
кусур ч. розм. гандж; вада, хйба; без ~
без ганджу; ф врьзвам/вьржа ~ на някого
і	куче
присікуватися/присікатися до кого, знахо
дити/знайтй вади у кого.
кусурлйя прикм. незм. розм. ганджовйтий.
кутел ч. діал. 1. дерев’яна ступа, в якій
товчуть сіль, зерно і под.; 2. (біля коло
дязя) цебер, цебро.
кутййк|а ж. коробочка; кибрйтена ~ сір-
никова коробочка; ф на ~-и в клітйнку (про
тканину, папір і под.).
кутйя ж. коробка; ящик; консервена ~
консервна банка; ~ за писма поштовий
ящик; цигарена ~ цигаркова коробка.
кутре с. розм. мізйнок, мізйнець.
кутре с. розм. цуценя.
кутсуз прикм. незм. розм. 1. фатальний,
згубний; ~ среща фатальна зустріч; 2.
нещасний; ~ човек нещасна людйна.
кутсузлйя ч. і ж. розм. невдаха.
кутурица присл. розм. 1. оптом, гуртом;
купувам на ~ купувати оптом; 2. недбало;
раббтя на ~ працювати недбало.
куфар ч. чемодан; ф стягам/стегна си
~-ите збиратися/зібратися в дорогу.
кух, -а, -о; -и порожній; ’пустйй; порож-
нйстий; ~-а трьбйчка порожнйста трубка;
~-и фрази пусті фрази; ф ~-а глава по-
рожня довбешка.
кухина ж. 1. порожнява, порожнеча; дуп-
ло; 2. анат. порожнйна; носна ~ носова
порожнйна.
кухненск|и, -а, -о; -и кухонний; ~-и судо-
ве кухонний посуд.
кухня ж. кухня; бьлгарска ~ болгарська
кухня; две стан и ~ дві кімнати і кухня;
пбходна ~ похідна кухня.
куц, -а, -о; -и кульгавий; кривйй; ~ кон
кульгавий кінь.
куца|м недок. кульгати, шкутильгати,
шкандибати; конят куца с предния десен
крак кінь шкутильгає на передню праву но-
гу; ф ~ с Двата крака кульгати на обйдві
ногй; работата ~ справа посувається пога-
но.
куцешкбм присл. кульгаючи.
куцовла|х ч. мн. -си див. каракачанин.
куцука|м недок. розм. накульгувати; шку-
тильгати (трохи), шкандибати (трохи).
куч|а се, -иш се; -йх се недок. щенйтися.
куче с. 1. собака (ч.) пес; ловджййско ~
мислйвський пес; овчарско ~ вівчарка; 2.
перен. розм. (про людину) собака; ф вьрвй
му катб на бясно ~ тояги не щастйть йому;
вярно ~ вірний пес; гледаме се катб ~ и
котка див. котка; застрелвам/застреля катб
~ убивати/убйти, як собаку; минавам/
мйна ми катб на ~ заростає/зарослб, як
на собаці; обьрква/обьрка я катб ~ на мост
утрачати/утратити голову; сляпо ~ кріт.
кучешки
325
кьм
кучешк|и, -а, -о; -и собачий; ~ лай соба-
чий гавкіт; ф ~ живот собаче життя; ~ сіуд
собачий холод; ~-о време тс.; ~-о грбзде
бот. паслін; ~-и зьбй ікла (у людини); ~-и
(корави) очй див. корав.
куч|и, -а, -о; -и собачий; 0 ~ син лайл.
сучий син.
кучка ж. сука, сучка.
кучкар ч. гицель.
кушетка ж. кушетка.
кушйя ж. з а с т. перегони, гони (кінні).
кьде 1 присл. 1. де; ~ живеете? де ви жи-
вете? 2. кудй; ~ от й ваш? кудй ти йдеш?
3. розм. (при порівнянні) кудй, набагато,
значно, далеко; той е ~ по-стар от тебе він
кудй старіший за тебе; 0 до немай-~ над-
звичайно, далі нікуди; за ~ сьм? що його
робйти; як жйти далі? да е будь-де; ~
ти! кудй там! няма ~ нічого робйти; от не-
май- ~ мимохіть, мимоволі.
кьде2 спол. 1. кудй; зная ~ отйваш я
знаю, кудй ти йдеш; 2. де, кажй ако знаєш
~ са парйте скажй, якщо знаєш, де гроші;
3. де... де...; колй... колй...; — Четеш ли за
йзпита? — Кьде чета, ~ не — Ти готуєшся
до іспиту? — Колй готуюся, колй ні.
кьде3 частка (ужив, з короткими форма-
ми дав. в. особ. займ. для підкреслення за-
перечення) та ні; де вже (там, тут, тобі).
кьде 4 прийм. діал. 1. (указує на напрям
дії) до; ~ вратата до дверей; ще дойда ~
вас я прийду до вас; 2. (указує на приблиз-
ність) біля; блйзько; ~ полунбщ блйзько
півночі.
кьделя ж. куделя, кужіль.
кьдето спол. 1. де; прекарах детството си
там, ~ сьм се родйл я провів дитйнство там,
де я народйвся; 2. кудй; ~ йскам, там ще
йда я піду тудй, кудй захочу; 0 и да е
скрізь, де б то не..., кудй б то не...
кьдеш|ен, -на, -но; -ни діал. з якйх місць,
звідки; ~-ни са тези люде? звідки ці люди?
кьдра ж. див. кьдрйца.
кьдрав, -а, -о; -и кучерявий; ~-а коса
кучеряве волосся.
кьдравокбс, -а, -о; -и кучерявий.
кьдрйца ж. кучер, локон, завиток.
кьдр|я, -иш; -йх недок. кучерявити, за-
вивати; ~ се кучерявитися, завиватися.
кьд|ьр, -ра, -ро; -ри поет, кучерявий.
кьж|ел ж. мн. -ли кужівка, кужілка.
кьклица ж. бот. кукіль.
кькр|я, -еш і -иш; -ах і -йх недок. буль-
кати.
кьлбест, -а, -о; -и кулястий; ~-и бблаци
купчасті хмари.
кьлб|б с. мн. -а і -ета 1. куля; обем на ~
-ото об’єм кулі; повьрхнина на ~-дто по-
верхня кулі; 2. клуб, клубок; ~-а дим клуби
дйму; 3. клубок; намотавам ~ прежда намо-
тувати клубок пряжі; 0 Земно ~ Земна ку-
ля; на ~ клубочком, калачиком.
кьлбовйд|ен, -на, -но; -ни кулеподібний;
кулястий; ~ абажур кулястий абажур.
кьлбообраз|ен, -на, -но; -ни див. кьлбо-
вйден.
кьлб|я се, -йш се; -йх се недок. клубочй-
тися, клуботатися, клуботітися.
кьлв|а, -еш; -ах недок. 1. клювати; пй-
летата ~-ат просото курчата клюють просо;
2. перен. розм. зубрйти, визуджувати,
товктй; ~ урбците зубрйти уроки.
кьлвач ч. 1. дятел; 2. п е р е н. розм. зуб-
рій, зубрйло.
кьлвачка ж. розм. зубрій, зубрйло (про
жінку).
кьлка ж. розм. стегно, клуб.
кьл-кьл вигук буль-буль.
кьлн ч. мн. -ове пагін, паросток; млади
~-ове молоді паростки; ~-овете на нового
паростки нового.
кьлн|а, -еш; клех І кьлнах недок. клястй,
проклинати; ф ~/прокьлна си днйте кля-
стй/проклястй своє життя; ~ се клястйся,
присягатися; ~ се вьв вярност присягатися
у вірності.
кьлн|я, -йш; -йх недок. сходити, пророста-
ти; семето ~-й насіння проростає.
кьлняемост ж. спец, схожість.
кьлца|м недок. сікти, товктй; ~ месо
сікти м’ясо; ~ пипер товктй перець; ф ~
лук на главата на някого грйзти голову
кому.
кьлч|а, -иш; -их недок. вивйхувати, лама-
ти; ~ рьце ламати руки; ф ~ си езйка див.
езйк 2; ~ се ламатися, кривлятися.
кьлчйща тільки мн. збірн. коноплі; ф
катб петел в ~ [уплйтам се /у п лет а се]
потрапляти/потрапити у скрутне станови-
ще.
кьлчйщ|ен, -на, -но; -ни конопляний, коно-
пельний.
кьм прийм. 1. (указує на напрям) до, в;
той запьти право ~ кьщи він рушив прямо
до будйнку; 2. (указує на місцезнаходжен-
ня) поблизу, біля; живея ~ гарата він живе
біля вокзалу; 3. (указує на мету дії) до;
призовавам ~ сьпротйва закликати до опо-
ру; 4. (указує на відношення до когосьчо-
гось) до; интерес ~ всйчко інтерес до всьо-
го; 5. (указує на приблизність часу або
кількості) біля, блйзько; ела ~ пет часа
приходь біля п’ятої годйни; теглбто на тази
машйна е ~ два тбна ця машйна важить
блйзько двох тонн; 6. (указує на початок
нової дії, перехід у новий стан) до; присье-
кьмпинг
326
Кім
динявам се ~ стачката приєднуватися до
страйку.
кьмпинг ч. кемпінг.
кьна ж. хна.
кьнкй мн. 1. ковзани; летни ~ ролики,
роликові ковзани; пьрзалям се на ~ ката-
тися на ковзанах; 2. спец, кішки, кігті.
кьнкобягане с. ковзанярський спорт.
кьнкьбр ч. ковзаняр.
кьнкьорка ж. ковзанярка.
кьноса|м док.: кьносвам (див.).
кьносва|м недок./кьносам фарбувати/
пофарбувати хною (волосся).
кьнтеж ч. гул, гук; відгомін, відголос,
луна.
кьнт|я, -йш; -ях недок. лунати, звучати,
гучати; бодрата песен дьлго ~-еше из ули-
ците на града бадьора пісня довго лунала на
вулицях міста.
кьпал|ен, -на, -но; -ни купальний; ~ се-
зон купальний сезон.
кьпалня ж. купальня.
кьпйн|а ж. ожина; мармелад от ~-и по-
видло з ожини.
кьпина|к ч. мн. -ци ожинник.
кьпйнов, -а, -о; -и ожиновий; ~-о вйно
ожинівка.
кьп|я, -еш; кьпах недок. купати; ~ се
купатися; ф ~ се в пот заливатися потом.
кьр ч. мн. -ища розм. поле.
кьрвав, -а, -о; -и 1. кривавий, закривав-
лений; ~-а рйза закривавлена сорочка;
2. кривавий, кровопролитний; ~ бой крово-
пролитний бій; ~-а разправа кривава роз-
права; 3. перен. кривавий, червоний, багря-
ний; ~-а заря кривава зоря; () ~-а баня
кривава баня; ~-а обйда кровна образа;
работя с ~ пот працювати до кривавого поту;
кривавим потом вмиватися; тя е мьтна и
~-а тут сам чорт ногу зломить.
кьрвавйца ж. кров’янка.
кьрвав|я, -йш; -йх недок. кривавити, за-
кривавлювати, скривавлювати, заюшувати,
об’юшувати.
кьрв|я, -йш; -йх кровоточити; раната ~-й
рана кровоточить.
кьрджалийск|и, -а, -о; -и іст. к и р д жа-
лі й с ь к и й; якйй стосується турецьких
розбійників.
кьрджалия ч. іст. к й р д ж а л і я; ту-
рецький розбійник.
кьрка|м недок. 1. (про птахів, жаб) кле-
котати, клекотіти; кумкати; 2. перен. розм.
булькати, булькотати.
кьркор|я, -иш; -их недок. див. кьркам.
кьрлеж 1 ч. 1. кліщ; 2. перен. кровожер,
кровопйвець; гнобйтель, тиран.
кьрлеж 2 ч. рицина.
кьрма 1 ж. 1. корм, фураж; 2. матерйнсью
молоко.
кьрма 2 ж. спец, корма (корабля).
кьрмач 1 тварйнник.
кьрмач2 ч. рідко 1. керманич, стерно
вий; 2. перен. керманич, стерновйй, натхнеп
ник.
кьрмаче с. немовля.
кьрмачка ж. годувальниця.
кьрмйлка ж. див. кьрма
кьрмйло 1 с. 1. корм, фураж; 2. (для худо
би) ясла.
**	2	г
кьрмйло с. поет, кормило,
кьрмьз ч. кармін.
кьрмьзен, -а, -о; -и карміновий; кармін
ний; ~-а боя кармінова фарба.
кьрм|я, -иш; -их недок. 1. годувати груддю
дитйну; 2. (худобу) відгодовувати.
кьрпа ч. 1. рушнйк; ~ за лице рушник
для облйччя; ~ за рьце рушнйк для рук; 2.
хустйна, хустка; бяла ~ біла хустйна; носна
~ носова хусточка; ф ймам в ~ вьрзан
някого мати в своїх руках кого.
кьрпач ч. той, хто займається лагоджен-
ням взуття, одягу; швець, кравець.
кьрпеж ч. лагодження, ремонт; ~ на обу-
ща лагодження взуття; ~ на стена ремонт
стінй.
кьрпйкожу|х ч. мн. -си бот. пізньоцвіт
кьрпичка ж. 1. хусточка; 2. носова ху-
сточка.
кьрп|я, -иш; -их недок. 1. лагодити; што-
пати; латати; ~ чорапи штопати панчохи;
2. лагодити, ремонтувати; ~ стената лаго-
дити стіну.
кьрседар|ин ч. мн. -и іст. начальник по-
льової або сільської поліції за часів Осман-
ської імперії.
кьрск|и, -а, -о; -и розм. польовйй; ~-а
работа польові роботи.
кьрт ч. мн. -ове див. кьртйца.
кьртйца ж. кріт.
кьртйч|и, -а, -о; -и кротячий.
кьртйчина ж. кротовйна.
кьртовск|и, -а, -о; -и настйрливий* затя-
тий, важкйй; ~ труд (~-а работа) настйр-
лива праця.
кьрт|я, -иш; -их недок. 1. виламувати,
відламувати, відколювати; ~ дьскй от огра-
да виламувати дошки з огорожі; 2. (про де-
рева) викорчовувати.
кьрча|г ч. мн. -зи діал. див. стомна.
кьрш|а, -иш; -их недок. 1. ламати; ~ кло-
нове ламати гілля; ~ прьстите ламати
пальці; 2. вигинати, згинати; ~ снага виги-
нати постать (стан); 3. (про голос) моду-
лювати; ~ се вигинатися.
кьс 1 ч. мн. -ове 1. шматок; ~ месо шма-
кьс	327	кяря
। ок м’яса; 2. штука; кутня цигари от 100
~-а коробка на 100 цигарок; 3. уривок;
— -ове от най-прочути опери уривки з най-
відоміших опер.
кьс , -а, -о; -и короткий; ~ живот корот-
ке життя; ~-а пола коротка спідниця; ~-а
почйвка короткий відпочинок; ~-и коси
коротке волосся; ~-и от гов ори короткі від-
повіді; ф ~-а памет коротка пам’ять; ~-о
сьединение спец, коротке замикання; ~-и
вьлнй спец, короткі хвилі.
кьса|м недок. 1. рвати; ~ дрехите рвати
одежу; ~ хартйя рвати папір; ~ цветя
рвати квіти; 2. перен. розривати; мька кьса
сьрцето серце розривається від муки; 3.
перен. розм. зрізувати (на іспиті); ф ~
(скубя) си косйте див. коса; ~ (дел я) от
галька си с някого див. деля; ~ се рватися,
розриватися; ф ~ се от смях аж за боки
братися від сміху; ... та се ~ щосили, щоду-
ху; яде, та се кьса їсть, аж за вухами ля-
щить.
кьс|ен, -на, -но; -ни пізній; ~ гост пізній
гість; ~ сорт пізній сорт; ~-на есен пізня
осінь.
кьсмет ч. розм. 1. талан, щастя; удача;
ймал си ~ тобі пощастило (поталанило);
нямам ~ мені не щастить; 2. доля; такьв
ни е бил ~-ьт така вже наша доля; ф до
~ е нещо як пощастить у чому; излйза/
излезе ми ~-ьт знаходити/знайтй своє
щастя; не си зная ~-а не знати свого щастя;
опйтвам си/опйтам си ~-а див. опйтвам;
тьрся си ~-а шукати своєї долі.
кьсметлййка ж. розм. щасливиця; (у
знач, ім.) щаслива.
кьсметлйя ч. розм. щасливець; (у знач,
ім.) щаслйвий.
кьснозре|ен, -йна, -йно; -йни пізній (про
овочі, фрукти).
кьснозрейка ж. пізня культура; круша ~
пізня груша.
кьсоглед, -а, -о; -и короткозорий,
кьсогледство с. короткозорість.
кьсокрак, -а, -о; -и коротконогий.
кьсометраж|ен, -на, -но; -ни коротко-
метражний; ~ филм короткометражний
фільм.
кьт 1 ч. мн. -ове і -ища 1. куток; слагам в
~ класти (ставити) в куток; 2. куточок,
містечко; затулен ~ затйшне містечко; рб-
ден ~ (мн.) рідні місця; ф жив ~ живйй
куточок; червен ~ червоний куточок.
кьт 2 присл. діал. обмаль, мало; хлябьт
ви е — у вас обмаль хліба.
кьт-кьт вигук ціп-ціп.
кьта|м недок. розм. складати, збирати;
економити; ~ парй складати гроші.
кьт|ен, -на, -но; -ни: ~ зьб кутній зуб.
кьтка|м 1 недок. див. коткам.
кьтка|м 2 недок. 1. скликати курей; 2. п е -
р е н. збирати навколо себе.
кьтни|к ч. мн. -ци кутній зуб.
кьш-кьш вигук киш-кйш.
кьшей ч. шматок (хліба).
кьіца ж. 1. дім, будйнок, хата; градска ~
міськйй будйнок; селска ~ хата; ~-музей
будйнок-музей; 2. домівка, господа, родйна;
баїцина ~ батьківська домівка; 3. фірма;
тьрговска ~ торгова фірма; ф вьртя ~
господарювати; затварям/затворя ~-та на
някого розоряти/розорйти кого; ~ вьрху
пяськ будова на піску; оголвам/оголя ~-та
див. оголвам.
кьщ|ен, -на -но; -ни домашній, хатній;
~ праг хатній поріг; ~-на врата хатні двері;
~-ни грйжи домашні турботи; ф ~-но пйле
пічкур, сйдень, домувальник.
кьщовни|к ч. мн. -ци дбайлйвий господар,
сім’янйн.
кьіцовница ж. дбайлйва господарка.
кьіцурка ж. хатйнка, халупка.
кьопав, -а, -о; -и діал. кульгавий, шку-
тильгавий.
кьопоолу с. тільки одн. розм. баклажан-
на ікра.
кьорав, -а, -о; -и розм. сліпйй; ф ~ со-
как глухйй кут, завулок; ~-о п лад не полу-
денок; удрям/ударя ~-о(то) гріти/погріти
руки.
кьосав, -а, -о; -и безбородий.
кьоше с. розм. куток, куточок.
кьошк ч. мн. -ове заст. веранда, тераса,
кюлбти тільки мн. панталони, трусй.
кюлче с. злйвок; ~ желязо злйвок залі-
за; злато на ~-та золото у злйвках.
кюляф ч. з а с т. ковпак; ф кроя ~ на ня-
кого див. кроя.
кюмбе с. заст. кругла металева грубка;
буржуйка.
кюмюр ч. розм. вугілля; дьрвен ~ де-
рев’яне вугілля.
кюмюрджйя ч. розм. вугільник, вугляр.
кюн|ец ч. мн. -ци димохід, комин.
кюп ч. мн. -ове розм. глек; ф слагам/
сложа (турям/туря) всйчки в едйн ~ рів-
няти/підрівняти всіх під одну мірку.
кюрк ч. мн. -ове заст. шуба.
кюскйя ж. розм. ціпок (товстий).
кюспе с. макуха.
кютю|к ч. мн. -ци р о з м. 1. пень; 2. перен.
бовдур.
кюфте с. котлета, січеник; пьржени ~-та
смажені котлети; ф нервозни ~-та див.
нервозен.
кяр ч. мн. -ове заст. барйш, зиск.
кяр|я, -иш; -их недок. заст. баришувати,
отрймувати барйш (зиск.).
ла	328	лак
л
ла с. тільки одн. муз. ля (невідм.).
лабиал|ен, -на, -но; -ни лінгв. лабіаль-
ний, губний; ~-ни сьгласни лабіальні при-
голосні.
лабиализация ж. лінгв. лабіалізація.
лабйл|ен, -на, -но; -ни лабільний, не-
стійкйй; ~ характер нестійкйй характер.
лабирйнт ч. лабіринт; ~ от крйви улички
лабірйнт кривйх вуличок.
лаборант ч. лаборант.
лаборантка ж. лаборантка.
лабораторій, -на, -но; -ни лабораторний;
~-но изследване лабораторне дослідження;
~-ни уреди лабораторні прйлади.
лаборатория ж. лабораторія; химйческа
~ хімічна лабораторія.
лава ж. лава; втвьрдена ~ стверділа
лава.
лаванда ж. тільки одн. лаванда (рос-
лина, ефірна олія).
лавандула ж. бот. лаванда.
лавйна ж. лавйна; лава; ~ от хора
лавйна людей; снежна ~ (снігова) лавйна.
лавйра|м недок. і док. лавірувати/зла-
вірувати.
лавица ж. 1. полйця; каната е на ~-та
карафа стоїть на полйці; 2. заст. лава,
лавка, ослін.
лавка ж. крамнйця; (діал.) лавка.
лавкаджия ч. розм. крамар.
лавра ж. лавра.
лавров, -а, -о; -и лавровий; ~-о дьрво
лаврове дерево; ф ~ венец лавровий
вінок (вінець).
лав|ьр ч. мн. -ри лавр; ф почйвам/по-
чйна вьрху (на) ~-рите си див. почйвам.
лаг ер 1 ч. табір; ~ на мира табір при-
хйльників мйру; пионерски ~ піонерський
табір; отивам на ~ їхати в табір; пол-
кьт е на полк перебуває у таборах;
ф концентрационен ~ концентраційний
табір.
^2	• г	*
лагер ч. техн. підшипник; сачмен ~ ша-
рикопідшйпник.
лагер|ен -на, -но; -ни табірний; ~ жи-
вот табірне життя; ~ огьн табірне вог-
нище.
лагер|ен 2, -на, -но; -ни підшйпниковий.
лагерни|к ч. мн. -ци табірник (розм.).
лагерничка ж. табірниця (розм.).
лагерува|м недок. і док. 1. таборйтися,
таборувати (недок.); розташовуватися/роз-
ташуватися табором, ставати/стати та-
бором; 2. жйти/пожйти в таборі, відпочи-
вати/відпочйти в таборі.
лагуна ж. лагуна.
лагьм ч. діал. підкоп, підкіп.
лад ч. муз. лад.
лада ж. етн. дівчина, яка бере участі,
в обряді ворожіння 14 січня.
ладия ж. човен.
ладува|м недок. етн. брати участь в об
ряді ворожіння 14 січня (дівчата кйдають
у воду персні і співають пісню «Ой, Ладо»),
ворожйти.
лазарет ч. лазарет; госпіталь.
лазарет|ен, -на, -но; -ни лазаретний; гос
літальний; ~ персонал персонал лазарету
лазарка ж. етн. дівчина, яка бере участь
в обрядових діях напередодні вербної не
ділі.
лазарни|к ч. мн. -ци розм. рік життя
людйни; вече сьм на 40 ~-а мені вже
вйповнилося 40 років.
Лазаровден ч. етн. вербна субота, су
бота напередодні вербної неділі.
лазарск|и, -а, -о; -и етн. лазарський;
якйй відноситься до вербної суботи; ~-и
обичаи лазарські обряди; ~-и песни
лазарські обрядові пісні.
лазарува|м недок. етн. брати участь у
лазарських обрядах, співати лазарські об-
рядові пісні.
лазешката присл. див. лазешком.
лазешком присл. поповзом, плазом; вой-
нйците настьпваха ~ солдати посувалися
вперед поповзом.
лазур ч. лазур (ж.), блакйть.
лазур|ен, -на, -но; -ни лазурний, лазу-
ровий, блакйтний; ~-но небе лазурне
(блакйтне) небо.
лаз|я, -иш; лазйх недок. 1. повзтй, ліз-
ти; повзати, лазити; детето ~-и по пода
дитйна повзає по підлозі; 2. дертися, дра-
тися, видиратися, видряпуватися; ~ по
скалата дертися по скелі; ф ~ (влача се)
по корем пред някого див. корем; мравки
ме ~-ят мурашки по спйні лазять; мраз
~-и по кожата ми у мене мороз поза шкіру
йде.
лай|к ч. мн. -ци дилетант, аматор, лю-
бйтель.
ла|й ч. мн. -еве гавкіт, гавк, гавкання;
кучешки ~ собачий гавкіт.
лайка ж. див. лайкучка.
лай кучка ж. бот. ромашка.
лайнер ч. лайнер.
лайно с. кізяк; (рідко) лайнак.
лайтмотив ч. лейтмотйв.
лак ч. мн. -ове 1. лак; бон и ~-ове
лакей
329
лансйрам
фарби і лаки; безцветен ~ безколірний
лак; ~ за нокти лак для нігтів; 2. лак,
лакована шкіра; обувки от ~ лаковані
черевики.
лакей ч. 1. лакей; 2. перен. лакей, лакйза,
лакуза, підлабузник; дьржа се катб ~ ла-
кействувати.
лакейнич|а, -иш; -йх недок. лакействувати,
раболіпствувати, плазувати.
лакейск|и, -а, -о; -и лакейський.
лакейщина ж. лакейство, раболіпство,
підлабузництво.
лакерда ж. лосось, сьомга.
лакйр|ам недок. і док. лакувати/пола-
кувати.
лакировка ж. 1. лакування; 2. лак,
лакове покриття.
лакмус ч. хім. лакмус; син (червен) ~
синій (червоний) лакмус.
лакмусов, -а, -о; -и хім. лакмусовий;
~ разтвор лакмусовий розчин; ~-а хар-
тйя лакмусовий папір.
лаков, -а, -о; -и лаковий; ~-и бой ла-
кові фарби.
лаком, -а, -о; -и 1. ласий, ненажерливий,
неситий; (розм.) прожерливий, пажерли-
вий; ~ за храна ласий до їжі; 2. перен.
жадібний, зажерливий, корисливий; ~ за
парй жадібний до грошей.
лаком|ец ч. мн. -ци 1. розм. ненажера,
обжера; 2. ласун.
лакомйя ж. 1. тільки одн. ненажерливість,
ненаситність, зажерливість; 2. перен. заже-
ра, ненажера.
лакомка ж. 1. ненажера, обжера; 2. ла-
суха, ласунка.
лакомств|о с. 1. тільки одн. ненажерли-
вість, ненаситність, зажерливість; 2. тільки
мн. ~-а ласощі.
лаком|я се, -йш се; -йх се недок. бути
жадібним (ненажерливим); скупитися.
лаконйз|ьм ч. мн. -ми лаконізм.
лаконйч|ен, -на, -но; -ни лаконічний;
~ отговор лаконічна відповідь.
лаконйческ|и, -а, -о; -и див. лаконй-
чен.
лакта ж. 1. плавлений сир; 2. вид цу-
керок.
лакьрдйя ж. розм. слово, оповідь, роз-
мова.
лак|ьт ч. мн. -ти 1. лікоть; изтрйти
~-ти протерті лікті; ударих си ~-ьтя я
забив собі лікоть; 2. (міра довжини) заст.
лікоть; дьльг седем ~-ти сім ліктів зав-
довжки; ф ~ до ~ дуже блйзько, щільно,
тісно, рука в руку, пліч-о-пліч; до ~-тите
в крьв по лікті у крові; обрьщам/обьрна
~ някому повертатися/повернутися плечи-
ма (спйною) до кого.
лакьт|ен, -на, -но; -ни ліктьовйй; ~ став
ліктьовйй суглоб.
лале с. тюльпан.
лалугер ч. ховрах, ховрашок.
лалугерск|и, -а, -о; -и ховрашковий, хов-
рашйний; ~-а дупка ховрашкова нора.
лама 1 ж. зоол. лама.
лама 2 ж. лама (монах-буддист).
ламарйна ж. жерсть, бляха; кутйя от ~
бляшанка.
ламарйнен, -а, -о; -и жерстянйй, бляша-
ний; ~-а печка груба з жерсті.
ламба ж. розм. див. лампа.
ламе с. парча.
ламка|м недок. етн. брати участь у лам-
каниці.
ламкане с. етн. див. ламканица.
ламканица ж. етн. ламканиця; на
заговини перед велйким постом звйчай ха-
пати ротом прив’язане на нйтці до стелі
яйце або халву.
лампа ж. лампа; запалвам (загасявам)
~-та вмикати (вимикати) лампу; кварцова
~ кварцова лампа; ~ с дневна светлина
лампа денного світла; нагрявна (поялна) ~
паяльна лампа; настблна ~ настільна лам-
па; нощна ~ нічна лампочка, нічнйк; спйрт-
на ~ спиртівка; стенна ~ бра.
лампада ж. лампада.
лампаз ч. лампас.
лампен, -а, -о; -и ламповий; ~-о шите
лампове скло.
ламперия ж. дерев’яна панель.
лампион ч. 1. лампіон; 2. торшер.
ламтеж ч. прагнення, жадоба, жадання,
потяг; ~ за слава прагнення слави.
ламт|я, -йш; -ях недок. прагнути, жадати
бажати; ~ за знання прагнути знань.
ламя ж. 1. фольк. фантастйчна істота,
яка шкодить людйні; чудище, чудовисько;
2. перен. ненажера; лаком катб ~ нена-
сйтна утроба; ф на ~-та в устата до чор-
та в зуби.
ландшафт ч. ландшафт.
лан|ец ч. мн. -ци заст. ланцюжок для
(до) годйнника.
лани присл. р о з м. у минулому році, ми-
нулого року; по-~ в позаминулому році;
ф не сьм от ~ стріляний птах, битий
жак, бйта голова.
лансйра|м недок. і док. 1. (чутку, нови-
ну і под.) -пускати/пустйти, пошйрювати/
пошйрити; 2. перен. (про людину) висува-
ти/вйсунути, підносити/піднестй роль; ~
своя приятел висувати свого прйятеля (то-
лански
330
лачсн
вариша); ~ се пробивати/пробйти собі до-
рогу.
ланск|и, -а, -о; -и торішній, минулоріч-
ний; 0 грижа ме е за нещо като за ~-ия
сняг потрібен, як торішній сніг; обйчам
коли ото ~-ия сняг някого, нещо любити
як сіль в оці, любити як собака палку
кого, що; приказвам за ~-ия сняг гово-
рити пусте; разправяй ги тйя за ~-ия сняг
говори більше.
ланцет ч. ланцет.
ланцетни|к ч. мн. -ци зоол. ланцетник.
ланш|ен, -на, -но; -ни див. лански.
лап|а ж. лапа; мечешка ~ ведмежа
лапа; ф дьржа в ~-ите си някого дер-
жати в кігтях (пазурах) кого; попадам/
попади а в ~-ите на някого потрапляти/по-
трапити в лапи (лабети) до кого.
лапа ж. припарка.
лапавица ж. сльота; ф мйгам като
[куче] в ~ винувато кліпати очима;
приказвам на дьжд и ~ говорити на
вітер.
лапад ч. щавель.
лапа|м недок. 1. уминати, трощити, жерти;
2. перен. цупити, тягнути; 3. перен.
вірити брехні; ф ~ мухй а) гав ловити,
розвішувати вуха (уші), хляпати вухами;
б) байдики бйти.
лапацало с. розм. базікало, щебетун, то-
рохтій, лепетун, талалай.
лапва|м недок. /лапна розм. уминати/
ум’яти; (недок.) наминати.
лапидар|ен, -на, -но; -ни лапідарний; ~
етил лапідарний стиль.
лапн|а, -еш; -ах док.: лапвам (див.).
лапнймуха ч. і ж. розм. гава, роззява.
лапнйшаран ч. див. лапнймуха.
лапчуни мн. діал. вид домашнього
взуття.
ларва ж. зоол. личйнка; ~ на комара
личйнка комара.
ларингйт ч. мед. ларингіт.
ларинголо|г ч. мн. -зи ларинголог.
ларинкс ч. анат. гортань.
ласка ж. ласка, милування, пестощі.
ласкав, -а, -о; -и 1. ласкавий; привітний,
доброзйчливий; ~-а дума привітне слово;
~-о дете ласкава дитйна; 2. схвальний;
~ отзив схвальний (доброзйчливий) відгук.
ласкател ч. підлесник, облесник, улесник.
ласкател|ен, -на, -но; -ни 1. ласкавий;
2. підлесливий, облесливий, улесливий, ле-
стивий.
ласкателка ж. підлесниця, облесниця,
улесниця.
ласка|я, -еш; -х недок. 1. пестити, го-
лубити; ~ дете пестити дитйну; 2. лестйти,
облещувати, підлещуватися; ~ началник.і
си лестйти своєму начальнику; ~ самолю
бието тішити самолюбство.
ласо с. ласо (невідм.); аркан; хвьрлям
кйдати ласо.
ластар ч. розм. пагін, пагонець, паро
сток; (винограду) вусик.
ласти|к ч. мн. -ци 1. (тасьма) резйнка,
2. резйнка, в’язка резйнкою.
ластич|ен, -на, -но; -ни 1. резйновий,
з резйнками; ~ колан пояс з резйнками,
2. зв’язаний у резйнку; ~-на плетка в’яз
ка резйнкою.
ластовицаж. ластівка; ф всяка ~ своето
гнездо хвали кожна жаба своє болото хва
лить; пьрвата ~ перша ластівка.
ластович|ен, -на, -но; -ни рідко див.
ластовими.
ластович|и, -а, -о; -и ластівчин, ластівча-
ний; ~-о гнездо ластівчине гніздо.
ластовичка ж. див. ластовица.
латвй|ец ч. мн. -йци латвієць.
латвййка ж. латвійка.
латвййск|и, -а, -о; -и латвійський.
латент|ен, -на, -но; -ни латентний; при-
хований; ~-ни сили латентні ейли.
латерал|ен, -на, -но; -ни лінгв. латераль-
ний; ~-на сьгласна латеральний (боковйй)
прйголосний.
латерна ж. шарманка, катерйнка (заст.);
ф приказвам като ~ надокучливо тере-
венити, базікати.
латернаджия ч. шарманщик; катерйнщик.
лати тільки мн. лати.
латинизйра|м недок. і док. латинізу-
вати.
латйница ж. латйниця; (розм.) латйнка.
латинка ж. 1. бот. красоля; 2. заст.
поет, шабля.
латйнск|и, -а, -о; -и 1. латйнський; ~ езйк
латйнська мова, латйнь; 2. у знач. ім. ла-
тйнська мова; 3. католйцький; ~-а вяра
католицйзм; ф ~-а Америка Латйнська
Америка.
латифундия ж. латифундія.
лауреат ч. лауреат; ~ на Димйтровска
н аг рад а лауреат Димйтровської премії.
лауреатка ж. лауреатка.
лауреатск|и, -а, -о; -и лауреатський.
лаф ч. мн. -ове діал. слово; ф бош ~
брехня.
лафет ч. військ, лафет.
лаф-мухабет ч. розм. балачка, приємна
розмова.
лафува|м недок. розм. балакати, тереве-
нити, базікати.
лачен, -а, -о; -и лакований; ~-и обувки
лаковані туфлі.
її а я
331
леденея
ла|я, -еш; -ях недок. 1. гавкати; кучето
^-е по цяла нощ собака гавкає цілими
ночами; 2. перен. лаяти, лаятися, сварити,
сваритися; ф ~ на аба а) кйдати слова
на вітер; б) верзти нісенітниці; ~ на ме-
сечйна кйдати слова на вітер.
ле частка (вживається при звертанні для
підсилення, переважно в народних піснях)
ой; горо горо зелена ой, гаю, гаю зе-
лений.
лебед ч. лебідь; черен ~ чорний
лебідь.
лебед|ен, -на, -но; -ни див. лебедов.
лебедка ж. техн. лебідка; рьчна ~ руч-
на лебідка.
лебедов, -а, -о; -и лебедйний; ~-а шия
лебедйна шйя; ~-о езеро лебедйне озеро;
ф ~-а песен лебедйна пісня.
лебервурст ч. ліверна ковбаса.
леблебйя ж. піджарений нут.
лев ч. мн. -ове лев (грошова одиниця
Болгарії); книгата струва пет ~-а кнйга
коштує п’ять левів.
лева|к ч. мн. -ци 1. лівша, шульга; 2.
перен. незграба.
левачка ж. 1. лівша, шульга; 2. перен.
незграба.
левент ч. 1. козак, козарлюга, молодець;
2. у знач, прикм. незм. молодйй, здоровий,
стрункйй.
левентск|и, -а, -о; -и молодецький; ~ вид
молодецький вйгляд.
левйца ж. 1. (рука) лівйця; 2. політ.
ліва фракція; (у знач, ім.) ліві.
левичар ч. 1. див. левак; 2. член лі-
вої фракції; (у знач, ім.) лівий.
левичарск|и, -а, -о; -и політ, заст. лі-
вацький.
левкоцйти мн. мед. лейкоцйти, біло
крівці.
левосектант ч. політ, лівий сектант, лі-
вак.
левосектантск|и, -а, -о; -и політ, ліваць-
кий.
легал|ен, -на, -но; -ни легальний; ~ ве-
стник легальна газета; ~-на дейност ле-
гальна діяльність; ~-ни средства легальні
засоби.
легализация ж. легалізація.
легализйра|м недок. і док. легалізувати;
узаконювати/узаконити.
легацион|ен, -на, -но; -ни дипл. посоль-
ський; ~ секретар секретар посоль-
ства.
легация ж. дипл. посольство, місія;
чужда ~ іноземне посольство.
леген ч. таз, балія; измйй се в ~-а по-
мййся в балії.
легенда1 ж. 1. легенда; 2. розм. ле-
генда, вйгадка.
легенда 2 ж. спец, легенда (до карти, пла-
ну і т. ін.).
легендар|ен, -на, -но; -ни легендарний;
~ герой легендарний герой.
легион ч. 1. іст. легіон; рймски ~-и
рймські легіони; чуждестранен ~ іноземний
легіон; 2. перен. легіон; дуже велйка кіль-
кість; ф ймето им е їм [же] ім’я —
легіон.
легионер ч. іст. 1. легіонер; 2. боєць ле-
гії; 3. член молодіжної фашйстської орга-
нізації у Болгарії перед 9 Вересня.
легионерск|и, -а, -о; -и легіонерський.
легйра|м недок. і док. техн. легувати/
злегувати.
легйран, -а, -о; -и техн. легований.
легитимация ж. заст. посвідчення, сві-
доцтво.
легитйм|ен, -на, -но; -ни законний; якйй
відповідає законові.
легитимйра|м се недок. і док. пред’являти/
пред’явйти посвідчення.
легия ж. іст. л е г і я, болгарський добро-
вільний бойовйй загін за кордоном за часів
Османської імперії.
легл|о с. 1. постіль, постеля; приготвям ~
стелйти постіль; такса за ~ плата за по-
стіль; 2. ліжко, ложе; болнично ~ лікар-
няне ліжко; единйчно (двойно) ~ одно-
спальне (двоспальне) ліжко; лежа в ~-ото
лежати в ліжку; сгьваемо ~ розкладуш-
ка; стая с три ~-а кімната з трьома ліж-
ками; 3. барліг, лігвище, кубло; 4. річище,
русло; ф на ~ сьм а) бути прикутим
до ліжка; б) хворіти, лежати в ліжку;
на смьртно ~ сьм бути на смертному
ложі; пазя ~-бто хворіти, лежати в ліжку;
ставам/стана от ~(-то) вставати/встати
з ліжка.
легн|а, -еш; -ах док.: ля гам (див.).
леговище с. лігвище, лігво, кубло, куб-
лище, барліг; вьлче ~ вовче лігвище.
лед ч. мн. -ове лід, крйга; изкуствен ~
штучний лід; сложете в ~ поставте на лід;
ф бйя се катб риба в ~ див. бйя; пишй го
на ~-а пишй пропало; разтопявам/разтопя
~-а (-овете) розряджати/розряд йти атмо-
сферу; разчупвам/разчупя ~-а розбивати/
розбйти крйгу (лід); троша ~ с главата
див. глава.
леден, -а, -о; -и 1. льодянйй, льодовий,
крижанйй; ~-а пот холодний піт; ~-и ви-
сулки льодяні борульки; 2. перен. крижанйй;
ворожий, холодний; ~ поглед крижанйй
погляд.
леден|ея, -ееш; -ях недок. льодяніти, кри-
леди
332
лексикален
жаніти; клякнути, дубіти, холонути.
леди ж. тільки одн. леді (невідм.).
ледни|к ч. мн. -ци льодовик; планйнски ~
гірський льодовик.
ледников, -а, -о; -и льодовиковий; ~ пери-
од льодовиковий період.
леднйца ж. льодовник, льодовня.
ледовйт, -а, -о; -и льодовитий; 0 Север-
ният ~ океан Північний Льодовитий океан.
ледоразбивач ч. криголам; атомен ~
атомний криголам; моїцен ~ потужний
криголам.
ледоход ч. льодохід.
леж|а, -йш; -ах недок. 1. лежати; ~ на
грьб лежати на спині; 2. ночувати; кьде
~-ахте тая нощ? де ви ночували цю ніч?
3. хворіти, злягати, нездужати; тя ~-й от
грип вона хворіє грипом; 4. сидіти в тюрмі,
відсиджувати; відбувати; ~ годйна и по-
ловйна затворен відбувати півторарічне
тюремне ув’язнення; 5. лежати, розташо-
вуватися; градчето ~-й на брега на едно-
йменната река містечко лежить на березі
однойменної річки; 0 камьк ~-й на сьрце-
то ми див. камьк; ~ на хьлбок байдики
бйти; ~-й грях на някого гріх лежить на
душі у кого; ~-й на главата ми някой,
нещо душа болить за ким, чим; ~-й на
гьрба ми на моїх плечах лежйть; ~-й ми
на сьвестта лежйть на моїй совісті; на
грьб не сьм ~-ал я не сидів склавши
руки.
лежешката присл. див. лежешком.
лежешком присл. лежачи; чета ~ чи-
тати лежачи.
лейбгвардейск|и, -а, о; -и лейб-гвардій-
ський; ~ полк лейб-гвардійський полк.
лейбгвардия ж. лейб-гвардія.
лейбьрйст ч. політ, лейборйст.
лейбьрйстск|и, -а, -о; -и політ, лейборйст-
ський; ~-о правйтелство лейборйстський
уряд.
лейка ж. поливальниця, поливалка.
лейкопласт ч. лейкопластир.
лейтенант ч. лейтенант; генерал-~ гене-
рал-лейтенант; младши ~ молодший лейте-
нант; старши ~ старший лейтенант.
лейтенантск|и, -а, -о; -и лейтенантський;
~-и пагони лейтенантські погони.
лек -а, -о; -и 1. легкйй; ~-и и тежки
метали легкі і важкі метали; 2. лег-
кйй, нескладнйй, посйльний; ~-а задача
легка (нескладна) задача; ~-а работа
легка (посйльна) робота; 3. (про одежу)
легкйй, тонкйй, нетеплий; 4. перен. лег-
кйй, спокійний; ~ живот легке (спокійне)
життя; ~-а смьрт легка смерть; ~-и ста-
рини спокійна старість; 5. перен. лег-
кйй, плавний, граціозний; ~-и стьпки леї
кі кроки; 6. перен. легкйй, незначнйй,
непомітний, неміцнйй, назагрбзливий; ~-<і
рана легке поранення; ~ сьн неміцнйй сон,
~-а усмйвка легка посмішка; 7. перен
легковажний; ~-о поведение легковажна
поведінка; 0 ймам ~-а рька мати легку
руку; ~ пьт! щаслйвої дороги!; ~-а ар-
тилерия легка артилерія; ~-а атлетика
легка атлетика; ~-а жена жінка легкої
поведінки; ~-а индустрия легка промисло-
вість; ~-а кола легковйй автомобіль;
~-а нощ! [на] добраніч! ~-а прьст див.
прьст.
лек2 ч. мн. -ове ліки (тільки мн.); 0
нямам и за зовсім немає; поне за ~
хоч трішечки.
лека-полека присл. помалу, мало-помалу,
потроху, помаленьку.
лекар ч. лікар; ветеринарен ~ ветери-
нар; вйкам ~ викликати лікаря.
лекарка ж. лікарка.
лекарск|и, -а, -о; -и лікарський; ~ ка-
бинет кабінет лікаря; ~ -а комйсия лікар-
ська комісія; ~-а помощ медйчна допомога.
лекарствен, -а, -о; -и лікарський; ~-и
растения лікарські рослйни.
лекарство с. ліки (тільки мн.); вземам ~
приймати ліки; предпйсвам ~ припйсувати
ліки.
леке с. пляма; направя си ~ на дрехата
посадйти пляму на одежі.
лекоатлет ч. легкоатлет.
лекоатлетика ж. легка атлетика.
лекоатлетйч|ен, -на, -но; -ни див. леко-
атлетйчески.
лекоатлетйческ|и, -а, -о; -и легкоатле-
тйчний; ~-и сьстезания легкоатлетйчні
змагання.
лекоатлетка ж. легкоатлетка.
лековер|ен, -на, -но; -ни легковірний; до-
вірливий.
лековйт, -а, -о; -и цілющий, лікуваль-
ний, лікарський; ~-а вода лікувальна во-
да; ~-и бйлки цілющі трави.
лекокрйл, -а, -о; -и легкокрйлий.
лекомйслен, -а, -о; -и легковажний; ~
човек легковажна людйна.
леконрав|ен, -на, -но; -ни розпусний, без-
путний.
лекота ж. легкість; ~ на вьздуха лег-
кість повітря; изпьлнявам с ~ порьчение
легко виконувати доручення.
лексика ж. лінгв. лексика; диалектна ~
діалектна лексика.
лексикал|ен, -на, -но; -ни лінгв. лексйч-
ний; ~ сьстав лексйчний склад; ~-но зна-
чение лексйчне значення.
нксикограф
333
лепкав
лексикограф ч. лінгв. лексикограф.
лексикография ж. лінгв. лексикогра-
фія.
лексикографск|и, -а, -о; -и лінгв. лексико-
ірафічний; ~ труд лексикографічна пра-
ця.
лексиколо|г ч. мн. -зи лінгв. лексико-
юг.
лексикологйч|ен, -на, -но; -ни лінгв. лек-
< икологічний.
лексикологйческ|и, -а, -о; -и див. лекси-
кологйчен.
лексикология ж. лінгв. лексикологія.
лексиколожк|и, -а, -о; -и лінгв. лексиколо-
I ічний.
лексикон ч. лексикон.
лектор ч. 1. лектор; 2. (у вузі) викладач
іноземної мови; ~ по руски езйк викладач
російської мови.
лекторат ч. курс лекцій (що читаєть-
і я як правило за кордоном, у іншому мі-
 ті).
лекторка ж. лекторка (розм.).
лектория ж. лекторій.
лекторск|и, -а, -о; -и лекторський; ~-а
ірупа лекторська група.
лекува|м недок. лікувати; ~ зьб ліку-
вати зуб; ~ с бйлки лікувати травами;
се лікуватися; ~ се от ревматйзьм лі-
кувати ревматизм; при кого се ~-те? у
кого ви лікуєтеся?
лекцион|ен, -на, -но; -ни лекційний; ~-на
іала лекційний зал.
лекци|я ж. лекція; конспект на ~ кон-
спект лекції; слушам ~ по фйзика слухати
лекцію з фізики; цйкьл от ~-и цикл лек-
цій.
леле вигук, леле, леле-леле.
лел|ея, -ееш; -еях і -ях недок. леліяти,
пестити, голубити; плекати.
лелин, -а, -о; -и 1. тітчин; 2. у знач,
їм. тільки мн. ~-и дім та родина тітки;
бях у ~-и на гости я був в гостях у
гітки (тітчиних).
лелка ж. тітонька, тіточка, тітуся.
лелкин, -а, -о; -и див. лелин.
леля ж. тітка; дядина.
лемеж ч. с.г. леміш.
лемеж|ен, -на, -но; -ни с.г. лемішний; ~
култиватор лемішний культиватор.
лен 1 ч. тільки одн. льон; мьна ~ м’яти
льон; покрйвка от ~ скатертина з льону.
лен 2 ж. тільки одн. заст. лінь; (тільки
мн.) лінощі.
ленен, -а, -о; -и лляний, льоновий; ~-а
рбкля лляне плаття; ~-о платно лляне по-
лотно; ~-и Семена лляне насіння.
ленйв, -а, -о; -и лінивий, ледачий; ~
човек ледача людйна; ~-и движения лі-
нйві рухи.
ленйв|ец 1 ч. мн. -ци розм. лінйвець, ле-
дар, ледащо.
ленйв|ец 2 ч. мн. -ци зоол. лінйвець.
ленйвка ж. розм. ледарка, ледащйця.
ленинградчан|ин ч. мн. -и ленінградець,
ленинградчанка ж. ленінградка.
ленин|ец ч. мн. -ци ленінець.
ленинйзьм ч. тільки одн. ленінізм.
ленинск|и, -а, -о; -и ленінський; ~-а пар-
тия ленінська партія; ~-о учение ленінське
вчення; ~-и завети ленінські заповіти.
ленище с. поле, засіяне льоном.
ленокомбайн ч. с.г. льонобралка, льоно-
збиральний комбайн.
ленопроизводйтел ч. льонар.
леност ж. тільки одн. ледарство, лінйв-
ство, (тільки мн.) лінощі.
лента ж. стрічка, стьожка; изолационна
~ ізоляційна стрічка; конвейерна ~ кон-
вейєрна стрічка; перфораторна ~ перфо-
стрічка; спирачна ~ гальмова стрічка;,
фйлмова ~ фотоплівка, кіноплівка.
лентовйд|ен, -на, -но; -ни стрічкоподібний,,
стрічковйй, стьожкоподібний, стьожкува-
тий.
лентяй ч. ледар, ледащо, лінйвець.
лентяйка ж. ледарка, ледащйця.
лентяйствува|м недок. ледарювати, дарму-
вати.
лен|я се, -йш се; -йх се рідко ліну-
ватися, лінйтися.
леопард ч. леопард.
леопардов, -а, -о; -и леопардовий; ~-а
кбжа леопардова шкура.
лепва|м недок. /лепна розм. 1. приліп-
лювати/приліпйти; приклеювати/приклеїти;
~ марка на плйка приліплювати марку
на конверт; 2. перен. приліплювати/прилі-
пйти; ~ прякор (прозвище) приліплювати
прізвисько; 0 ~ плеснйца (шамар) за-
ліпйти ляпаса.
лепеж ч. штукатурка, тиньк.
лепенк|а ж. 1. наклейка, наліпка, латка;
2. мед. пластир; 3. мн. ~-и вид літньога
взуття.
лепйло с. клей; клейстер, мастйка; кау-
чуково ~ гумовий клей; нишестено ~
крохмальний клейстер; растйтелно ~
глей.
лепка ж. 1. бур’ян з довгим липкйм стеб-
лом; 2. п е р е н. р о з м. надокучлива людй-
на; 0 залепвам се/залепя се като ~
приставати/пристати мов шевська смола.
лепкав, -а, -о; -и клейкйй, липкйй, ли-
пучий; ~-а пот липкйй піт; ~-и прьсти
клейкі пальці.
лепна
334
лешник
лепн|а -еш; -ах док.: лепвам (див.).
лепн|а2, -еш; -ах недок. липнути, при-
липати.
лепра ж. мед. лепра, проказа.
лепта ж. лепта.
леп|я, -йш; -йх недок. клеїти, приклеюва-
ти, заклеювати; заліплювати; ~ афйш
приклеювати афішу; ~ галбши заклею-
вати калоші; ~ пролупите в хамбара за-
ліплювати дірки в коморі; 0 ~ етикети
клеїти ярлики.
лес ч. мн. -ове ліс; девствени ~-ове не-
займані (одвічні) ліси, праліс.
леса ж. ліса, пліт; тин.
лес|ен, -на, -но; -ни легкий; ~ урок лег-
кий урок; 0 ~-на работа дрібниці, пус-
те; моята е ~-на а мені якйй клопіт.
леска ж. ліщина.
лескбв, -а, -о; -и ліщиновий.
леснина ж. див. леснота.
лесничей ч. лісник.
лесничейство с. лісництво.
лесно присл. 1. легко; ~ навйквам легко
звикати; 2. (про час) непомітно, швидко;
3. розм. (при відповіді) гаразд, добре.
леснозапалйм, -а, -о; -и легкозаймистий;
~-и вещества легкозаймисті речовини.
лесноосьществйм, -а, -о; -и легкоздійснен-
ний.
лесноразбираем, -а, -о; -и легкозрозумі-
лий.
леснота ж. 1. легкість; 2. зручність, ви-
гідність.
лесові>д|ен, -на, -но; -ни лісівницький.
лесовьдство с. лісівництво.
лесозащйт|ен, -на, -но; -ни лісозахисний;
~ пояс лісозахисна смуга.
лесонасаждение с. лісонасадження, лісо-
посадка.
лесопарк ч. лісопарк.
лесотехнй|к ч. мн. -ци лісотехнік.
лесотехнйческ|и, -а, -о; -и лісотехнічний.
летаргйч|ен, -на, -но; -ни мед. летаргіч-
ний, летаргійний; ~ сьн летаргічний (ле-
таргійний) сон.
летаргйческ|и, -а, -о; -и мед. див. летар-
гйчен.
летаргия мед. летаргія.
летател|ен, -на, -но; -ни літальний; ~
апарат літальний апарат.
летва ж. рейка, планка.
лете присл. влітку.
летеж ч. політ, літ.
лет|ен, лятна, лятно; -ни літній; ~ ден
літній день; ~ сезон літній сезон; лятна
ваканция літні канікули; лятна почйвка
літній відпочинок; лятно кйно літній кіно-
театр; ~-ни дрехи літній одяг.
лет|ец ч. мн. -цй льотчик; ~-изтребйтел
льбтчик-винйщувач.
летйще с. аеродром, аеропорт; аеровок-
зал.
летйщ|ен, -на, -но; -ни аеродромний;
~-на охрана охорона аеродрому.
летлйв, -а, -о; -и леткий; ~-и вещества
леткі речовини.
летница ж. 1. яра пшенйця; 2. (про по-
сіви) ярина; (у знач, ім.) ярі.
летоброен|е с. мн. -ия літочйслення.
летбвище с. курорт (літній); місце літ-
нього відпочйнку; мбрско ~ морськйй ку-
рорт.
летбвищ|ен, -на, -но; -ни курортний.
летовни|к ч. мн. -ци курортник; відпуск-
нйк.
летбвничка ж. курортниця; відпускнйця.
летопйс ч. літопис.
летописание с. літописання.
летопйс|ен, -на, -но; -ни літопйсний; ~-ни
бележки літопйсні замітки.
летопйс|ец ч. мн. -ци літопйсець.
летораст ч. див. леторасьл.
леторас|ьл ч. мн. -ли однорічний пагін,
паросток.
леточисление с. літочйслення.
летува|м недок. відпочивати влітку, про-
водити літо; ~ извьн града відпочивати
влітку за містом.
летучка ж. розм. 1. (листок з коротким
повідомленням) летючка; 2. коротка нарада.
лет|я, -йш; -ях недок. 1. летіти; лясто-
вичката ~-й над реката ластівка летйть
над рікою; 2. перен. летіти, мчати, нестй-
ся; влакьт ^-й в нбщния мрак поїзд ле-
тйть (мчить) у нічній темряві; 3. перен.
летіти, минати; днйте ~-ят дні летять
(минають).
лефер ч. іхт. луфар.
леха ж. грядка; клумба; ~ с незабравки
клумба незабудок; ~ с чушки грядка
перцю.
лехуса ж. породілля.
лечеб|ен, -на, -но; -ни лікувальний; ~<-на
кал лікувальна грязь; ~-на физкултура
лікувальна фізкультура; ~-ни средства лі-
кувальні засоби.
лечебница ж. невелйка лікарня; амбула-
торія.
лечение с. лікування; намйрам се на ~
в болница лежати в лікарні; санаторно-
курортно ~ санаторно-курортне лікування.
лечйтел ч. рідко зцілйтель, цілйтель.
леш ч. мн. -ове падло.
лешни|к ч. мн. -ци лісовйй горіх, ліщйна;
бера ~-ци збирати лісові горіхи; чупя ~-ци
лущити горіхи.
ишников
335
ликьорен
лешников, -а, -о; -и ліщиновий, горіховий;
- -а черупка горіхова шкарлупка.
лешникотрошачка ж. щипці для розко-
иовання горіхів; (розм.) лускам.
лешояд ч. орн. стерв’ятник.
леща 1 ж. тільки одн. бот. сочевиця; 0
иродавам/продам за панйца ~ продавати/
продати за сочевичну юшку.
лещ|а 2 ж. лінза; контактни ~-и кон-
іактні лінзи; ф ~ на окото кришталик
ока.
леща|к ч. мн. -ци ліщина (чагарник).
лещ|ен, -а, -о; -и сочевичний; ~-а чорба
сочевична юшка.
лещенка ж. розм. вітрянка, вітряна ві-
спа.
лещовйд|ен, -на, -но; -ни якйй має форму
сочевичного зерна чи лінзи.
лещообраз|ен, -на, -но; -ни див. лещовй-
ден.
ле|я, -еш; лях недок. 1. (про рідину)
лйти; 2. спец, лити, виливати; ~ куршуми
виливати кулі; ~ стомана лити сталь; 3.
перен. лити, випромінювати; ~ светлина
лйти світло; 0 ~ крьв лйти кров; ~ сьлзй
лйти сльози; ~ се литися, тектй; думите
се ~-ят слова ллються; пот се ~-е от
лицата піт ллється з облйч; 0 ~-е се катб
река ллється рікою.
леяр ч. ливарник.
леяр|ен, -на, -но; -ни 1. ливарний; 2.
у знач, ім.: ~-на ливарний цех; ливарня.
леярница ж. ливарня.
леярск|и, -а, -о; -и якйй стосується ли-
варника, ливарства.
леярство с. ливарство.
ли 1 частка пит. чи; чи ж, чи то ж, а чи;
бблен ~ е? він хворий? задьлго ~ за-
минаваш? чи надовго ти їдеш? защб ~
отсьствуват? чому їх немає? ще дойде ~
скоро? чи скоро він прййде?
2	г	г	г
ли спол. коли, якщо; чи; почне ~ да
играе, ще играе цял ден якщо він почне
танцювати, то танцюватиме цілий день;
утре ~, други ден ~ чи завтра, чи після-
завтра.
лиана ж. ліана.
лиандро с. олеандр.
либаде с. 1. діал. ватник, ватяник; 2.
розм. чоловіче легке пальто, макінтош.
лйбе с. коханий, кохана (у знач. ім.).
либела ж. 1. спец, ватерпас; рівень; 2.
ент. бабка.
либерал ч. ліберал.
либерал|ен, -на, -но; -ни ліберальний.
либералнич|а, -иш; -их недок. розм. лі-
беральничати.
либрето с. лібретто (невідм.).
лйб|я, -иш; лйбйх недок. діал. любйти,
кохати.
ливада ж. левада, лука, луг; 0 равна
~ е някой дурень, бовдур, баран хто.
ливад|ен, -на, -но; -ни левадний, луговйй;
~-но сенб лугове сіно.
лйвва|м недок. /лйвна лйти (час від ча-
су) /линути; лйвна дьжд линув дощ.
лйвн|а, -еш; -ах док.: лйввам (див.).
ливрея ж. ліврея, Ліберія.
лйг|а1 ж. 1. слйна; 2. перен. слинько;
0 текат/ще потекат ~-ите слйна (слйнка)
тече/потече у кого.
лйга 2 ж. заст. ліга; асоціація.
лйгав, -а, -о; -и 1. слйнявий; ~-о дете
слйнява дитйна; 2. перен. розм. мазаний,,
балуваний, пещений; ~ човек слинько.
лйгавица ж. анат. слизова оболонка.
лйгавни|к ч. мн. -ци розм. слинявчик.
лигав|я, -иш; -их недок. слйнити; ~ се
1. слйнитися, пускати слйну; 2. перен. розм.
кривлятися, маніритися.
лигатура ж. лігатура.
лйгла ж. розм. 1. слинько; 2. кривляка.
лйгльо ч. мн. -вци розм. 1. слинько; 2.
кривляка.
лигнйн ч. спец. 1. лігнін; 2. лігнін, дерев-
на вата.
лигнйт ч. спец, лігніт, буре вугілля.
лйдер ч. лідер, керівнйк.
лйж|а, -еш; лйзах недок. лизати; 0 ~
краката на някого лизати п’яти кому.
лйзва|м недок. /лйзна лизати (час від
часу)/лизнути.
лйзн|а, -еш; -ах док.: лйзвам (див.).
лйк ч. мн. -ове, чл. ф. лик|ьт, -а заст.
1.	лик; облйччя, вид; 2. лик, образ, ікона.
лйка-прилйка ж. пара, рівня; тя не му
е ~ вона йому не пара, вона йому не
рівня; те са ~ а) вонй створені одне для
одного; б) вонй схожі, як дві краплі водй.
ликвидатор ч. ліквідатор.
ликвидаторск|и, -а, -о; -и ліквідаторський.
ликвидацибн|ен, -на, -но; -ни ліквідацій-
ний.
ликвидация ж. ліквідація; ~ на негра-
мотността ліквідація неписьменності.
ликвйд|ен, -на, -но; -ни: ~-на сьгласна
лінгв. плавний сонант.
ликвидйра|м недок. і док. ліквідувати.
лйк|б с. мн. лика лйко.
лйков, -а, -о; -и лйковий, лйчаний; ~-о
вьже лйкова мотузка.
ликува|м недок. тріумфувати; радіти, ра-
дуватися.
ликьбр ч. лікер.
ликьорен, -а, -о; -и лікерний; ~-о шише
пляшка з-під лікеру.
лилав
336
лисйца
лилав, -а, -о; -и ліловий, бузковий, фі-
алковий; ~ цвят ліловий колір; ~-а рбкля
бузкове плаття.
лйлиев, -а, -о; -и лілійний, лілейний.
лилипут ч. ліліпут.
лилипутск|и, -а, -о; -и ліліпутський.
лйлия ж. лілія; водна ~ водяна лілія,
латаття.
лиман ч. лиман.
лймба ж. чубчик, чубок.
лимйт ч. ліміт.
лимйт|ен, -на, -но; -ни лімітний.
лимон ч. лимон; жьлт катб ~ жовтий,
як лимон; чай с ~ чай з лимоном; ф
изтйсквам/изтйскам като ~ някого видав-
лювати/вйдавити соки (олію) з кого.
лимонада ж. лимонад; ситро; бутйлка ~
пляшка лимонаду.
лимбн|ен, -на, -но; -ни лимонний (колір).
лимбнов, -а, -о; -и лимоновий, лимонний;
~ сок лимоновий сік.
лимбнтузу с. лимонна кислота.
лимузйна ж. лімузин
лймфа ж. фізіол. лімфа.
лимфатйч|ен, -на, -но; -ни фізіол. лімфа-
тичний; ~-на система лімфатична система;
~-ни жлезй лімфатичні залози; ~-ни садо-
ве лімфатичні судини.
лимфатйческ|и, -а, -о; -и див. лимфатй-
чен.
лйн 1 ч. -ове кадіб, чан.
^9	•
лин ч. -ове ІХТ. лин.
лингвафбн ч. лінгафон, лінгафонний
курс.
лингвйст ч. лінгвіст, мовознавець.
лингвйстика ж. лінгвістика, мовознав-
ство; прилбжна ~ прикладна лінгвістика.
лингвистйч|ен, -на, -но; -ни 1. лінгвістич-
ний, мовознавчий; ~-но проучване лін-
гвістичне дослідження; 2. лінгвістичний,
мовний; ~-ни явлення лінгвістичні явища.
лингвистйческ|и, -а, -о; -и див. лингвис-
тйчен.
лингвйстка ж. лінгвістка.
линеал ч. лінійка (креслярська); кутник.
лине|ен, -йна, -йно; -йни лінійний; ~
метьр лінійний метр; ~-йна функция лі-
нійна функція; 0 ~ кбраб військ, лінійний
корабель.
линейка ж. карета швидкої допомоги.
лин|ея, -ееш; -ях недок. марніти, хиріти,
чахнути.
лйни|я ж. 1. лінія, риска; брегова ~
берегова лінія; крива ~ крива (у знач,
ім.); ~ на хоризбнта лінія горизонту; на-
чертавам ~ креслити лінію; начупена ~
ламана лінія; отбранйтелна ~ лінія обо-
рони; права ~ пряма (у знач, ім.); пунк-
тйрана ~ пунктйр; успоредни ~-и пара
лельні лінії; фронтова ~ лінія фронту; 2.
обрис, контур; силует; ~-ята на носа обрис
носа; ~ на рьката контури руки; 3. (тран-
спорту, зв'язку і т. ін.) лінія; автобусна ~
автобусна лінія; автоматйчна ~ автоматич-
на лінія; вьздушна ~ авіалінія; железо-
пьтна ~ залізнйчна лінія; 4. (споріднено-
сті) лінія; 5. лінійка; 6. перен. лінія, курс;
генерална ~ генеральна лінія; провеждам
партййна ~ проводити партійну лінію;
прокарвам своя ~ вестй свою лінію, пра-
вити своє (своєї); 0 глуха ~ другорядна
роль; на ~ сьм бути в авангарді (попе-
реду); на пьрва (предна) ~ в перших
лавах; пазя ~ слідкувати за своєю фігу-
рою; по ~-ята на най-малката сьпротйва
по шляху найменшого опору; под ~ вйноска
(в книзі).
линолеум ч. лінолеум.
линотйп ч. лінотйп.
линотйп|ен, -на, -но; -ни лінотйпний; ~
набор лінотйпний набір.
линотйпия ж. лінотйпія.
линчува|м недок. лінчувати,
липа ж. лйпа.
липа|к ч. мн. -ци липняк.
лйпов, -а, -о; -и лйповий; ~ мед лйповий
мед; ~ цвят лйповий цвіт; ~-а алеялйпова
алея.
лйпса ж. відсутність, брак, нестача; не-
достача; ~ на доказателства відсутність
доказів; по ~ на време за браком часу.
лйпса|м док.: лйпсвам (див.).
лйпсва|м недок. /лйпсам 1. тільки недок.
не вистачати, бракувати; ~-т ми две кнйги
мені бракує двох книг; само това ми ~-ше
тільки цього мені не вистачало; 2. тільки
док. діал. знйкнути; ф ~ му нещо бра-
кує [однієї] клепки в голові у кого.
лйра ж. ліра.
лирй|к ч. мн. -ци лірик.
лйрика ж. лірика; ~-та на И. В аз о в
лірика І. Базова.
лирйч|ен, -на, -но; -ни лірйчний; ~-на
натура лірйчна натура; ~-на поезия лірйчна
поезія; ~-но сопрано лірйчне сопрано.
лирйческ|и, -а, -о; -и див. лирйчен.
лйс, -а, -о; -и д і а л. 1. лйсий; ~-о теме
лйсе тім’я; 2. (про тварин) лйсий, з білою
плямою на лобі.
лйса ж.: Кума-~ фольк. лисйчка-сест-
рйчка.
лисана ж. див. лйса.
лйсва|м недок. /лйсна вихлюпувати (час
від часу)/вйхлюпнути.
лисина ж. розм. лйсина.
лисйц|а ж. лисйця; сребьрна ~ чорно-
іисичар
337
лице
бура лисиця; 0 дера ~-и див, дера; ми-
пава/мйне им ~ пьт чорна кішка про-
бігла поміж ними.
лисичар ч. той, хто полює лисиць.
лисйче с. лисича, лисеня.
лисйч|и, -а, -о; -и лисичий, лисячий; ~-а
опашка лисячий хвіст; ~-а хйтрост ли-
сяча хитрість.
лисйчина ж. бот. діал. ряст.
лйска|м недок. вихлюпувати, розхлюпу-
вати.
лйсн|а, -еш; -ах док.: лйсвам (див.).
лист ч. 1. мн. -а лист, листок; дьбов ~
дубовий листок; листа на роза листя тро-
янди; 2. мн. -ове лист, листок; аркуш; ~
ламарйна листок жерсті; ~ хартйя лист
(аркуш) паперу; меден ~ мідний лист;
0 анкетен ~ анкета; болничен ~ лікар-
няний лист; изпьлнйтелен ~ виконавчий
лист; обрьщам/обьрна другия ~ під-
ходити/підійтй з другого боку; пьтен ~
путівка; тиражен ~ таблиця виграшів;
хвьрчащ ~ а) листівка; б) фільчина гра-
мота.
лйста ж. тільки одн. 1. список (канди-
датів на виборах); 2. меню; дайте ми ~!
дайте мені меню!
листа|к ч. мн. -ци збірн. листя, зелень,
лйственица ж. бот. модрина.
лйст|ен, -на, -но; -ни листовий, листко-
вий; ~-на пьпка листкова брунька; ~-ни
вьшки листоблішки.
листнат, -а, -о; -и густолистий.
листовйд|ен, -на, -но; -ни листовидний,
листоподібний.
листообраз|ен, -на, -но; -ни див. листо-
вйден.
листопад ч. тільки одн. листопад.
лисугер ч. лис.
лйт, -а, -о; -и спец, рогожовий (про пере-
плетіння тканини);~-о платно рогожка.
литаври мн. литаври.
лйтва|м недок. /лйтна злітати/злетіти, ви-
літати/вйлетіти, відлітати/відлетіти; ласто-
виците ~-ха високо в небето ластівки злі-
іали високо в небо.
литератор ч. літератор.
литераторка ж. літераторка.
литераторск|и, -а, -о; -и літераторський.
литература ж. література; средновековна
~ середньовічна література; художествена
художня література.
литератур|ен, -на, -но; -ни літературний;
~ етил літературний стиль; ~-на крити-
ка літературна критика; ~-но наследие лі-
тературна спадщина; ~-ни крьгове літе-
ратурні кола; 0 ~ езйк літературна мова.
литературовед ч. літературознавець.
литературоведск|и, -а, -о; -и літературо-
знавчий.
литературознание с. літературознавство,
лйтйя ж. церк. літій, молебень про дощ.
лйтн|а, -еш; -ах док.: лйтвам (див.).
литов|ец ч. мн. -ци литовець.
литовск|и, -а, -о; -и литовський.
литограф ч. літограф.
литограф|ен, -на, -но; -ни літографічний,
літографський.
литографйра|м недок. і док. літографу-
вати.
литографйческ|и, -а, -о; -и див. литогра-
фен.
литографск|и, -а, -о; -и див. литографен.
литургйя ж. церк. літургія.
лйт|ьр ч. мн. -ри літр; ~ мляко літр
молока.
лйх, -а, -о; -и д і а л. 1. примхлйвий, кап-
рйзний, комйзистий, забагливий; 2. лихйй,
лютий.
лйхва ж. лйхва (заст.); процент; голяма
~ високий процент; давам (вземам) парй
под ~ позичати, давати (брати) гроші під
проценти (на лйхву); ф с ~ з лихвою.
лихвар ч. лихвар.
лихварка ж. лихварка.
лихварск|и, -а, -о; -и лихварський, який
стосується лихваря.
лйхвен, -а, -о; -и лихварський; ~ про-
цент лихварський процент.
лихвонос|ен, -на, -но; -ни лихварський;
~ капитал лихварський капітал.
лице с. 1. лице, облйччя; весело ~ ве-
селе облйччя; изражение на ~-то вйраз
облйччя; краейво ~ краейве облйччя; 2.
лице, лицевйй (лицьовйй) бік; тази дреха
не се глади от ~-то цей одяг не прасують
на лице; 3. фасад; ~ на здание фасад
будівлі; 4. особа; важно ~ важлйва особа;
вещо ~ юр. експерт; дльжностно ~ служ-
бова особа; непознато ~ незнайома особа;
5. лінгв. особа; разказ от пьрво ~ роз-
повідь від першої особи; 6. мат. площа;
~ на квадрат площа квадрата; 0 в ~-то
[казвам] в лице [казати]; в ~-то на ня-
кого в особі кого; заличавам/залича от
~-то на земята стирати/стерти з лиця зем-
лі; излйзам/изляза на ~ ставати/стати
явним; изменям/изменя ~-то на нещо змі-
нювати/змінйти облйччя чого; изменям/из-
меня ~-тоси мінйтися/змінйтися в (на) ли-
ці; измйвам/измйя си ~-то змивати/змй-
ти ганьбу; колкото за ~ про людське око;
~ с ~ лице (лицем) в лице; на ~ сьм
а) бути як на долоні, бути відкрйтим; б)
бути в наявності; бути присутнім; позна-
вам [само] по ~ някого знати [тільки] в
лицейст
338
лодка
облйччя кого; показвам/покажа ~-то си по-
казувати/показати своє [справжнє] облйч-
чя; правя ~ на някого підлещуватися до ко-
го, упадати біля кого, за ким; пред ~-то
на някого, нещо перед лицем кого, чого.
лицейст ч. ліцеїст.
лицей ч. ліцей.
лицейск|и, -а, -о; -и ліцейський.
лицемер ч. лицемір.
лицемер|ен, -на, -но; -ни лицемірний; ~
човек лицемірна людйна.
лицемерка ж. лицемірка.
лицемер|я, -иш; -их недок. лицемірити.
лиценз ч. патентна ліцензія.
лич|а, -йш; -ах недок. бути помітним, вид-
нітися; бути схожим; ~-й от далеч видні-
тися здалеку; ~-й, че сте роднйни помітно,
що ви родичі.
лйчба ж. діал. прикмета; лоша ~ по-
гана прикмета.
лйч|ен, -на, -но; -ни 1. особйстий, влас-
ний, приватний; ~ опит власний досвід;
~ прймер особйстий прйклад; ~-на отго-
ворност особйста відповідальність; ~-ни
вещи особйсті речі; 2. помітний, відомий,
показнйй, поважний; ~ човек помітна лю-
дйна; 3. красйвий, вродлйвий; ~-на мома
вродлйва дівчина; 4. лінгв. особовий; ~-но
окончание особова форма; ~-но местоиме-
ние лінгв. особовий займенник; 0 ~
сьстав особовий склад; ~-на карта посвід-
чення особи, особове посвідчення; ~-на
собственост приватна власність.
личйнка ж. зоол. личйнка.
лйчност ж. особа; особйстість; постать;
неприкосновеност на личността недотор-
каність особи; подозрйтелна ~ підозріла
особа; светла ~ світла постать.
лиш|а, -йш; -йх док.: лишавам (див.).
лишава|м недок. /лиша позбавляти/по-
збавити; ~ от права позбавляти прав; ~
се/ ~ се утрачати/утратити, страчувати/
стратити, позбавлятися/позбавитися.
лйшей ч. 1. мед. лишай; 2. бот. лишай-
ник, лишай.
лйш|ен, -на, -но; -ни рідко зайвий, не-
потребний; ~ човек зайва людйна; 0 за
~ пьт востаннє, в останній раз.
лишени|е с. нестатки, злйдні; злйгодні
(перев. мн.).
лоб ч. мн. -ове лоб, чоло.
лбб|ен, -на, -но; -ни лобний; ~-ни кости
лобні кісткй; 0 ~-но място лобне місце,
місце загйбелі, страти.
лобода ж. бот. лутйга.
лобут ч. розм. побої (мн.); () тегля
едйн ~ на някого почубеньків давати кому;
ям ~ одержувати прочуханку.
лов ч. тільки одн. 1. лови (тільки мн.);
полювання; ~ на мечки полювання на
ведмедів; ходя на ~ ходйти на лови; 2.
дичина; здобич; улов; богат ~ багата здо-
бич.
ловджййск|и, -а, -о; -и мислйвський; ~
нож мислйвський ніж; ~-а пушка мислйв-
ська рушнйця; ~-о куче мислйвський со-
бака; ~-и прйказки мислйвські історії (бу-
вальщини) .
ловджйя ч. розм. мислйвець, ловець.
лов|ен, -на, -но; -ни мислйвський; ~ се-
зон мислйвський сезон; ~-на организация
мислйвська організація; 0 ~-на група
військ, група розвідників-добровбльців.
лов|ец ч. мн. -ци мислйвець, ловець; ~
на бйсери ловець перлів; бпитен ~ досвід-
чений мислйвець.
ловйтба ж. лови (тільки мн.), полювання.
ловува|м недок. полювати.
лбв|ьк, -ка, -ко; -ки 1. спрйтний, зграб-
ний; ~ играч спрйтний гравець; 2. вправ-
ний; ~ скок вправний стрибок.
лов|я, -йш; -йх недок. 1. ловйти, хапати;
котката ~-й мйшки кішка ловить (хапає)
мишей; ~ рйба ловйти рйбу; 2. полювати;
~ зайци полювати [на] зайців; 0 ~ брйм-
ки піднімати вічка (на панчохах); ~ /уло-
вя за думата някого ловйти/зловйти на
слові кого; не го ~-й закон він не під-
падає під дію закону; не го ~-й кур шум
його не бере куля; ~ се 1. ловйтися; 2.
хапатися; ф ~ се (хващам се) на бас
див. бас; ~ се /уловя се на вьдицата
попадатися/попастися на вудку.
логаритмйч|ен, -на, -но; -ни мат. лога-
рифмічний; ~-ни таблйци логарифмічні
таблйці.
логаритмйческ|и, -а, -о; -и див. логарит-
мйчен.
логаритмува|м недок. і док. мат. лога-
рифмувати.
логарйт|ьм ч. мн. -ми мат. логарйфм.
логика ж. логіка.
логйч|ен, -на, -но, -ни логічний; ~ сот-
говор логічна відповідь.
логйческ|и, -а, -о; -и логічний; ~-о за-
ключение логічний вйсновок; ф ~-о уда-
рение логічний наголос.
логопед ч. логопед.
логотет ч. іст. логофет (вищий урядовець
у Візантії і феодальній Болгарії).
лбден ч. 1. грубе сукно, яке не промо-
кає; 2. пальто з такого сукна.
лодка ж. човен, шлюпка; вбзя се на ~
кататися на човні; ~ с платна парусний
човен; моторна ~ моторний човен; спасй-
телна ~ рятівна (рятувальна) шлюпка.
одкар
339
луд
л од кар ч. човняр.
лодкарка ж. човнярка.
лодкарск|и, -а, -о; -и човнярський.
лоен, -а, -о; -и лойовий; сальний; ~-а
< вещ лойова свічка.
ложа ж. ложа; журналистйческа ~ жур-
налістська ложа; масбнска ~ масонська
іожа.
ложе с. заст. ложе; 0 прокрустово ~
прокрустове ложе.
лоза ж. виноград; дива ~ бот. дйка
юза; 0 пьлзяща ~ бот. ломиніс.
лозар ч. виноградар.
лозарка ж. виноградар (про жінку).
лозарск|и, -а, -о; -и виноградарський.
лозарство с. виноградарство.
лбзе с. мн. лозя виноградник; 0 намй-
рам се І намеря се в небрано ~ опиняти-
< я/опинйтися ні в сих, ні в тих.
лознйца ж. див. асма.
лозов, -а, -о; -и виноградний; ~-и лис-
та виноградне лйстя; ~-и храсти кущі ви-
нограду.
лозунг ч. мн. -и лозунг; 0 издйгам/издйг-
па ~ висувати/вйсунути лозунг; минавам/
мйна под ~ прохбдити/пройтй під лбзун-
і ом.
лой ч. тільки одн. лій, сало; 0 живея
като бьбрек в ~ див. бьбрек.
локал|ен, -на, -но; -ни локальний, місце-
вий; ~ характер локальний характер.
локализйра|м недок. і док. локалізувати;
~ пожар локалізувати пожежу.
локаут ч. локаут.
лбква ж. калюжа.
локомотйв ч. локомотйв.
локомотйв|ен, -на, -но; -ни локомотйвний;
~ завод локомотйвний завод.
локум ч. рахат-лукум; 0 разтягам/раз-
гегна ~-и розвбдити/розвести антимонії.
локумен, -а, -о; -и якйй відноситься до
рахат-лукуму; ~-а кутйя коробка з-під ра-
хат-лукуму.
лом ч. мн. -ове лом.
ломлйв, -а, -о; -и ламкйй.
ломбт|я, -иш; -йх недок. розм. бубоніти,
бурмотіти.
лом|я, -йш; -йх недок. ламати; ~ се ла-
матися.
лоно с. тільки одн. лоно; (мн.) надра;
0 в ~-то на прирбдата на лоні природи.
лопата ж. 1. лопата, заступ; копая с ~
копати лопатою; 2. весло; ф с ~ да ги
рйнеш някого, нещо хоч греблю гатй ким,
чим.
лопатар ч. лопатник.
лопатка ж. 1. лопатка; детска ~ дитя-
ча лопатка; 2. анат. лопатка.
лопен ч. тільки одн. бот. дивина,
лбпуш ч. тільки одн. реп’ях.
лорд ч. мн. -ове лорд; камара на ~-овете
палата лордів.
лорнет ч. лорнет.
лбст ч. мн. -ове 1. лом; железен ~ за-
лізний лом; 2. важіль, підойма; 3. спорт, тур-
нік; 4. перен. рушійна сила; ~ на об-
ществения прогрес рушійна сйла суспільно-
го прогресу.
лотарй|ен, -йна, -йно; -йни лотерейний; ~
билет лотерейний білет.
лотария ж. лотерея; спечеля от~ вйграти
в лотерею.
лотос ч. лотос.
лоч|а, -иш; -их недок. хлебтати, хлистати,
лош, -а, -о; -и 1. поганий, лихйй, злий;
~ човек погана (лиха) людйна; 2. поганий,
невмілий, невправний; ~ работник пога-
ний робітнйк; ~-о управление невміле ке-
рівнйцтво; 3. поганий, недоброякісний; ~-а
храна погана їжа; 4. поганий, негарний;
аморальний, ~-о поведение погана поведін-
ка; 5. поганий, лиховісний; ~ знак по-
ганий знак; ~-о предчувствие погане пе-
редчуття; 6. поганий; похмурий, хмарний;
~-о време погана (хмарна) погода; 0
вьрвя по ~ пьт ітй по слизькій дорозі;
дьржа ~ езйк срещу някого погано го-
ворйти про кого; за ~-о не на добре; пбл-
зува се някой с ~-о йме погана слава
іде про кого; трьгвам/трьгна по ~ (крив)
пьт збиватися/збйтися з путі, схбдити/зі-
йтй на манівці.
лбшав, -а, -о; -и розм. див. лош.
лошавина ж. див. лошота.
лошокачествен, -а, -о; -и низькоякісний,
недоброякісний; ~-а стока низькоякісний
товар.
лошота ж. 1. злість, злоба, злостйвість;
2. лйхо, біда.
лошотй|я ж. 1. злість, злоба, злостйвість;
2. лйхо, біда, нещастя; 3. тільки мн. ~-и
неприємності.
лоял|ен, -на, -но; -ни лояльний.
луга ж. луг; пепелна ~ луг, водний
настій попелу.
лугав, -а, -о; -и лужний.
луд, -а, -о; -и 1. божевільний; не сьм ~
да му вярвам я ще не збожеволів, щоб
вірити йому; 2. перен. божевільний, ша-
лений, несамовйтий; буйний; ~-а глава буй-
на голова; ~-о желание несамовйте ба-
жання; тйча катб ~ він біжйть, мов ша-
лений; 0 ~ гидйя фольк. козак, завзя-
тець; ~ сьм по (за) някого закохуватися,
втрачати голову; ~-а краставица бот. огі-
рбк-пирскач; ~-а работа безглуздя; ~-о-
лудетина
340
льжа
младо урвиголова, шибайголова; ~-о просо
бот. мишій; ~-и пари шалені гроші.
лудетина ч. і ж. урвиголова, шибайго-
лова, зірвиголова.
лудешк|и ’, -а, -о; -и божевільний; ша-
лений, несамовитий; ~ смях божевільний
сміх; ~-а бьрзина шалена швидкість.
лудешки 2 присл. 1. божевільно; шалено,
несамовито; 2. перен. несамовито, стрімко.
лудешком присл. див. лудешки 2.
луд|ея, -ееш; -ях недок. 1. божеволіти;
2.	перен. божеволіти, шаленіти, скаженіти;
3.	перен. (від кохання) божеволіти, втрача-
ти голову.
лудница ж. божевільня, будйнок для бо-
жевільних.
лудньо ч. див. лудетина.
лудорй|я ж. 1. навіженство, безглуздя;
2. тільки мн. -и витівки, вихватки, вибрики.
лудува|м недок. 1. шаленіти, скаженіти;
2. перен. пустувати, балуватися.
лужичан|ин ч. мн. -и лужичанин.
лужичанка ж. лужичанка.
лужйшк|и, -а, -о; -и лужицький; ~ езйк
лужицька мова.
лук ч. тільки одн. цибуля; зелен ~
зелена цибуля; ~-арпаджйк цибуля-сіян-
ка; чеснов (бял) ~ часник; 0 кьлцам
~ на главата на някого а) поїдом їсти
кого; грйзти голову кому; б) знімати
стружку з кого.
лукав, -а, -о; -и 1. лукавий; ~-а усмйвка
лукава посмішка; 2. у знач, ім.: ~-ият
лукавий; біс, диявол; 0 всйчко (друго)
е от ~-ия а все інше від лукавого.
луканка ж. луканка; вид сирокоп-
ченої ковбаси.
луков, -а, -о; -и цибулевий; 0 ~-а гла-
ва голова капустяна (садова).
луковица ж. цибулина.
лукович|ен, -на, -но; -ни цибулинний; ~
-ни растения цибулинні рослйни:
лукс ч. тільки одн. люкс, розкіш, вигода;
голям ~ дуже розкішно.
луксбз|ен, -на, -но; -ни люксусовий, роз-
кішний, вигідний; доброякісний, високо-
якісний; ~ хотел розкішний готель; ~-ни
стоки високоякісні товари.
лула ж. 1. люлька; пуша ~ курйти люль-
ку; 2. змійовйк; 0 ~ тютюн не струва
ламаного шеляга не вартий.
лумбаго с. мед. люмбаго; (розм.) про-
стріл.
лумва|м недок. /лумна спалахувати/спа-
лахнути, займатися/зайнятися.
луминисцент|ен, -на, -но; -ни люмініс-
центний.
лумн|а, -еш; -ах док.: лумвам (див.).
лумпенпролетариат ч. тільки одн. люмпен-
пролетаріат.
луна ж. місяць; пьлна ~ повний місяць;
місяць уповні; 0 като че ли е паднал от
~-та як з неба впав.
лунатй|к ч. мн. -ци лунатик, сновйда.
лунатйч|ен, -на, -но; -ни лунатйчний.
лунатйчка ж. лунатичка, сновйда.
лун|ен, -на, -но; -ни місячний; ~-на нош.
місячна ніч; ~-но затьмнение місячне за-
темнення.
луничав, -а, -о; -и веснянкуватий, ласта-
тий.
лунйчка ж. веснянка, ластовйнка.
луп вигук бух, геп, ляп, хляп.
лупа ж. лупа; гледам с ~ розглядати
У лупу; 0 под ~ дуже пйльно.
лупа|м недок. розм. лупйти, дубасити, пе-
ріщити, чухрати.
лупва|м недок. /лупна розм. гепати/геп-
нути, гепатися/гепнутися; падати/впасти.
лупинг ч. мертва петля (у авіації).
лупн|а, -еш; -ах док.: лупвам (див.).
лустро с. тільки одн. розм. 1. лак, крем
для взуття; вакса; 2. перен. лиск, полиск,
блиск.
лустроса|м док.: лустросвам (див.).
лустросва|м недок. /лустросам розм. 1.
(взуття) начищати/начйстити, лакувати/
полакувати; ваксувати/наваксувати; 2. пе-
рен. шліфувати/відшліфувати, надавати/
надати зовнішнього лиску.
лута|м се недок. блукати; тинятися, швен-
дяти; ~ в тьмнината блукати в темряві.
лутаница ж. 1. блукання, блуканйна; ти-
няння, швендяння; 2. товкотнеча, безлад-
дя, безлад.
луч ч. мн. -й з а с т. див. льч.
лучен, -а, -о; -и цибулевий.
льв ч. мн. -ове чл. ф. льв|ьт, -а лев;
фвлйзам/вляза в устата на ~-а лізти/
полізти до чорта в зуби; от ~ нагоре ве-
лйке цабе.
львйца ж. левйця.
львск|и, -а, -о; -и левиний, левовий, ле-
в’ячий; 0 ~-а част левова пайка (частка).
львче с. левеня.
льг ч. мн. -ове діал. 1. луг, низина;
2. гайок на лузі.
льгот|я, -иш; -их недок. розм. брехати.
льж|а, -еш; льгах недок. обманювати,
обдурювати, ошукувати; той ни ~-еше не-
прекьснато він нас безперервно обдурював;
~ се обманюватися, помилятися; ако не се
~ якщо я не помиляюсь; ф ~ в очйте
някого брехати прямо у вічі; ~ -е окбто
някой, нещо справляти оманливе враження.
льж|а ж. неправда; (розм.) брехня;
льжепророк
341
любов
обман; позорна ~ ганебна брехня, га-
небний обман; това е ~ це — брехня; 0
кроя ~-й див. кроя; опашата ~ відверта
брехня; плитка ~ наївний обман, наївна
брехня.
льжепроро|к ч. мн. -ци лжепророк.
льжесвидетел ч. юр. лжесвідок, криво-
присяжник.
льжесвидетелка ж. юр. лжесвідок (про
жінку), кривоприсяжниця.
льжесвидетелствува|м недок. юр. лже-
свідчити.
льж|ец ч. мн. -цй обманщик; (розм.) бре-
хун, дурисвіт, ошуканець.
льжйца ж. ложка; готварска ~ опо-
лоник; супена ~ столова ложка; 0 не
е за всяка уста ~ нещо не кожному дано.
льжйчка ж. 1. ложечка, чайна ложечка;
2. розм. анат. ложечка; под ~-та ме болй
от глад у мене ссе під ложечкою від го-
лоду; 0 на час по ~ в час по чайній ложці;
попова ~ пуголовок.
льжйчни|к ч. мн. -ци ящик для ложок,
льжкйня ж. розм. див. льжла.
льжла ж. розм. брехуха.
льжлйв, -а, -о; -и брехливий, неправдй-
вий, облудливий, облудний; ~ човек брехли-
ва людйна; ~-а демокрация облудлива де-
мократія; ~-и обещания брехлйві обіцянки.
льжльо ч. мн. -вци розм. брехун.
льжов|ен, -на, -но; -ни поет, оманливий,
оманний.
льк ч. мн. -ове 1. лук; стрелям с ~ стрі-
ляти з лука; 2. смичок; този цигулар май-
сторски владее ~-а цей скрипаль май-
стерно володіє смичком.
лька ж. лука.
лькатуш|а, -иш; -их недок. кривляти, вй-
тися: пьтят ~-и покрай реката шлях в’є-
ться понад річкою.
лькатуш|ен, -на, -но; -ни звйвистий, кру-
чений, кривулястий.
льков, -а, -о; -и смичковий; ~-и инстру-
менти смичкові інструменти.
льсва|м недок. /лісна 1. зблйскувати/
зблйснути; 2. перен. розм. виникати/вй-
никнути, з’являтися/з’явйтися (несподі-
вано).
льскав, -а, -о; -и лискучий, блискучий,
льскавина ж. блиск, полиск.
льска|м недок. натирати, начищати, полі-
рувати; ~ обувки начищати взуття.
льсн|а, -еш; -ах док.: льсвам (див.).
льст ж. тільки одн. заст. лестощі (тільки
мн.).
льх ч. мн. -ове поет, повів, подув.
льха|м недок. 1. повівати, дмухати; 2.
пахнути, відгонити.
льхва|м недок. /льхна 1. повівати/вій-
нути, дмухати/дмухнути; 2. перен. (про по-
чуття, настрій) охбплювати/охопйти, обгор-
тати/обгорнути.
льхн|а, -еш; -ах док.: льхвам (див.).
льхт|я, -йш; -ях недок. 1. віяти; от го-
рата ~ -еше прохлада від лісу віяло про-
холодою; 2. пахнути, пахтіти.
льч ч. мн. -й промінь; космйчни ~-й
космічні промені (космічне проміння); ~
от надежда промінь надії; рентгенови ~-й
рентгенівські промені; сльнчеви ~-й соняч-
ні промені; ултравиолетови ~-й ультрафіо-
летове проміння.
льч|а, -иш; -йх недок. відокремлювати,
відлучати; ~ дете відлучати дитйну від гру-
дей; ~ овцй от козй відокремлювати овець,
від кіз.
льча ж. заст. промінь.
льчезар|ен, -на, -но; -ни поет, світосяйний,,
сонцесяйний.
льчйст, -а, -о; -и променйстий.
льщ|я, -йш; -ях недок. виблйскувати, бли-
щати, сяяти.
льо частка (вживається при звертанні
в народних піснях) ой.
льос ч. тільки одн. геол. лес.
льох частка (вживається в приспівах у
народних піснях) ой.
любвеобйл|ен, -на, -но; -ни велелюб-
ний.
любе с. див. лйбе.
любез|ен, -на, -но; -ни люб’язний; ~-на
домакйня люб’язна господйня; ~-на усмйв-
ка люб’язна посмішка.
любезнич|а, -иш; -их недок. розм. упа-
дати; залицятися.
любезност ж. люб’язність.
любенйца ж. див. дйня.
любенйчен, -а, -о; -и кавуновий, кавуня-
чий; ~-и семки кавунове насіння.
любйм, -а, -о; -и любймий, любий, ко-
ханий; ~-а кнйга любйма кнйга; ~-а май-
ка кохана мати.
любйм|ец ч. мн. -ци улюбленець, улюбле-
ник.
любймка ж. улюблениця, улюбленка.
любйтел ч. любитель, аматор; ~ шофьор
шофер-любйтель.
любйтелка ж. любйтелька, аматорка.
любйтелск|и, -а, -о; -и любйтельський„
аматорський; ~-а снймка любйтельський
знімок.
любйче с. діал. конвалія.
любов ж. тільки одн. любов, кохання;
взаймна ~ взаємне кохання; ~ кьм из-
куството любов до мистецтва; ~ кьм ро-
дйната любов до батьківщйни; 0 обясня-
любовей
342
лястовица
вам се / обясня се в ~ освїдчуватися/освід-
читися в коханні; правя с ~ нещо робйти
з любов’ю що.
люббв|ен, -на, -но; -ни любовний; ~-но
писмб любовний лист; ~-ни похождения
любовні пригоди.
любовни|к ч. мн. -ци 1. (у знач, ім.)
коханий; 2. коханець; люббвник.
люббвница ж. 1. (у знач, ім.) кохана;
2. коханка, люббвниця.
любознател|ен, -на, -но; -ни допитливий;
~-но дете допитлива дитйна.
любопйт|ен, -на, -но; -ни цікавий; до-
пйтливий; ~-но явление цікаве явище;
~-ни жени допйтливі (цікаві) жінкй.
любопйтствува|м недок. цікавитися, ви-
являти цікавість.
любува|м се недок. милуватися; ~ се
на йзгрева на сльнцето милуватися сходом
сонця.
люб|я, -иш; -йх кохати, любйти; ~ оте-
чеството си любйти вітчйзну; ~ се коха-
тися, любйтися.
люде збірн. люди.
людоед ч. див. людоядец.
людояд|ец ч. -ци 1. людожер, людоїд;
2. перен. кровопйвець, кровожер.
люл|ея, -ееш; -ях недок. 1. гойдати, ко-
лихати; коливати, хитати; колисати; вя-
тьрьт ~-ее клоните вітер гойдає гілля;
~ дете колисати дитйну; 2. перен. (у мрі-
ях) переносити, заколйсувати; ~ се 1. гой-
датися, колихатися; хитатися; ~ се на люл-
ка гойдатися на гойдалці; 2. перен. коли-
ватися; 0 една люлка ни ~-ее під однйм
богом (паном) ходйти.
люлка ж. 1. колйска, люлька; детето спи
в ~-та дитйна спить в колйсці; 2. гой-
далка; децата се люлеят на ~-та діти гой-
даються на гойдалці; мрежена ~ гамак;
0 от ~-та з (від) колйски.
люлчин, -а, -о; -и колисковий; ~-а пе-
сен колискова пісня.
люля|к ч. мн. -ци бузок; мирйше на ~
пахне бузком.
люляка ж. див. люляк.
люляков, -а, -о; -и бузковий; ~ храст
кущ бузку; ~ цвят бузковий колір.
люпйлня ж. інкубатор.
люп|я, -иш; -их недок. вилуплювати, си-
діти на яйцях, виводити пташенят; ко-
кбшката ~-и пйлета квочка сидйть на яй-
цях; ~ се вилуплюватися.
люсп|а ж. 1. луска; рйбени ~-и рйбна
луска; 2. лушпайка; (збірн.) лушпйння; лу-
шпйна; ~-и от сльнчоглед соняшникові
.лушпайкй.
люспест, -а, -о; -и лускатий.
лют, -а, -о; -и 1. гіркйй, гострий; ~-и
чушки гіркйй перець; 2. (про напої) міц-
нйй; 3. лютий, хйжий; ~ звяр лютий
звір; 4. лютий, суворий; ~-а зима люта
(сувора) зима; 5. перен. розм. запаль-
нйй, гарячий; ~ характер запальнйй ха-
рактер.
лютенйца ж. страва з перцю, помідорів
та цибулі.
лютеран ч. лютеранин.
лютеранка ж. лютеранка.
лютеранск|и, -а, -о; -и лютеранський.
лютив, -а, -о; -и гострий, гіркйй; ядучий;
~ дим ядучий дим.
лютйков, -а, -о; -и: ~-и растения бот.
жовтцеві (у знач. ім.).
лютйче с. жовтець.
лютня ж. муз. лютня.
лют|я, -йш; -ях недок. мати гіркйй смак;
(тільки 3 ос.) гірчйти; чушките ~-ят перець
гірчйть; се 1. сердитися, гніватися; 2.
(про дим, пил і под.) їсти, ятрйти, роз’-
їдати; 3. перен. роз’ятрювати, сердити.
люцерна ж. люцерна.
люцернов, -а, -о; -и люцерновий; ~-о
семе люцернове насіння.
люшва|м недок. /люшна гойдати (час
від часу)/гойднути; хитати/хитнути, коли-
вати/коливнути.
люшка|м недок. гойдати, хитати, колива-
ти, колихати; вятьрьт люшка дьрветата
вітер хитає дерева; ~ люлка гойдати ко-
лйску; се 1. гойдатися, хитатися, ко-
лихатися; 2. перен. вагатися, сумніватися.
люшн|а, -еш; -ах док.: люшвам (див.).
лющ|я, -иш; -йх недок. лущити; обрушу-
вати, обчищати; ~ грах лущити горох;
~ мазйлка обчищати штукатурку; ~ ца-
ревица обрушувати кукурудзу.
ляв, -а, -о; леви лівий; ~ крак ліва
нога; ~-а забежка політ, лівий ухил; от
~-а страна з лівого боку.
ляво присл.: крйво абйяк.
ляга|м недок./легна 1. лягати/лягтй; ~
в тревата лягати в траву; ~ по кфрем
лягати на живіт; ~ на грьб лягати на
спйну; 2. (про одяг, взуття) перен. ле-
жати; бути припасованим; 0	в
оснбвата на нещо лягати/лягтй в основу
чого; ~ и ставам някт>де днювати і но-
чувати де; ~ и ставам с някого нерозлйй-
вода з ким; ~ и ставам с нещо весь час
думати про що; ~/~ на гьрба на ня-
кого лягати/лягтй на плечі чиї;	с
кокбшките див. кокбшка; ~ си лягати
спати; си в десет я лягаю спати о деся-
тій.
лястовица ж. див. ластовица.
ІЯСТОВИЧИ
343
магьбснически
лястович|и, -а, -о; -и див. ластовими.
лястовичка ж. див. ластовица.
лято с. літо; през ~-то влітку; [през]
йдното ~ наступного літа; 0 на куково
на Миколи та й ніколи; сиромашко ~
бабине літо.
лятос, лятоска присл. влітку; минулого
літа.
лятош|ен, -на, -но; -ни якйй відноситься
до літа минулого року.
м
ма частка розм. уживається при звертанні
до однієї або кількох добре знайомих жінок.
мавзолей ч. мавзолей.
мавританск|и, -а, -о; -и маврітанський;
~-о изкуство маврітанське мистецтво.
мавруд ч. сорт чорного винограду.
мав|ьр ч. мн. -ри іст. мавр.
маг ч. мн. -и маг.
магазин ч. 1. магазин; крамниця; ~за
конфекция магазин готового одягу; мебе-
лен ~ меблевий магазин; обущарски ~
взуттєвий магазин; универсален~ універ-
сальний магазин, універмаг; 2. спец., військ.
магазин.
магазинерск|и, -а, -о; -и якйй стосується
комірника; ~-а дльжност посада комір-
ника.
магазйя ж. товарний склад (на вокзалі,
митниці і т. ін.).
магаре с. 1. осел, віслюк; 2. перен. козла,
кобйлйця; 3. спорт, козел; 0 буриданово~
буріданів осел.
магаренце с. 1. осля, ослик; 2. муз. кобйлка.
магаретар ч. погонич осла; той, хто пасе
ослів.
магарешк|и, -а, -о; -и ослячий; (рідко)
ослйний; ~-и ушй ослячі вуха; ~-и инат
осляча впертість; 0~-а кашлица розм.
кашлюк, коклюш; ~бодйл будяк.
магарйца ж. ослйця, ослйха.
магарйя ж. розм. свйнство; неподобство;
0 показвам си ~-та показувати себе.
магданбз ч. петрушка; кйтка~ пучок пет-
рушки.
магданбзен, -а, -о; -и петрушковий; ~-и
корени коріння петрушки.
магданбзов, -а, -о; -и див. магданбзен.
магер ч. кухар, куховар (у монастирі).
магерница ж. кухня (у монастирі).
магесни|к ч. мн. -ци див. магьбсник.
магесница ж. див. магьбсница.
магистрала ж. магістраль; железопьтна
~ залізнйчна магістраль.
магистрал|ен, -на, -но; -ни магістральний;
~канал магістральний канал.
магистратура ж. магістратура.
магйст|ьр ч. мн. -ри 1. магістр; 2. заст.
(у Болгарії) фармаколог, якйй одержав вй-
іцу освіту за кордоном.
магйстьрск|и, -а, -о; -и магістерський;
~-а степен магістерський ступінь.
магйч|ен, -на, -но; -ни магічний; ~крьг
магічне (зачароване) коло.
магйческ|и, -а, -о; -и магічний; чарівнйй;
~-а ейла магічна ейла; ~жезьл чарівна
паличка.
магйя ж. магія, чари; ~на слбвото чари
слова.
магма ж. геол. магма.
магматйч|ен, -на, -но; -ни геол. магматйч-
ний; ~-ни скалй магматйчні скелі.
магнат ч. магнат; ббрсов~ біржовйй
магнат.
магнатами, -а, -о; -и магнатський.
магнезиев, -а, -о; -и хім. магнієвий;
~-а сол магнієва сіль.
магнезий ч. хім. магній.
магнезйт ч. мін. магнезйт.
магнет ч. 1. ел. магнето (невідм.); 2. розм.
маг; магнітофон.
магнетизйра|м недок. і док. спец, магні-
тити/намагнітити.
магнетйзьм ч. фіз. тільки одн. магнетйзм;
земен~ земнйй магнетйзм.
магнетйт ч. мін. магнетйт.
магнетйч|ен, -на, -но;'-ни див. магнйтен.
магнетйческ|и, -а, -о; -и див. магнетйчен.
магнетофбн ч. магнітофон.
магнетофбн|ен, -на, -но; -ни магнітофон-
ний; ~-на лента магнітофонна стрічка;
~записи магнітофонні записи.
магнйт ч. магніт.
магнйт|ен, -на, -но; -ни магнітний; ~-на
руда магнітна руда; ~-на стрелка магнітна
стрілка; ~-но поле магнітне поле.
магнблиев, -а, -о; -и магнолієвий.
магнблия ж. магнолія.
магьбса|м док.: магьбевам (див.).
магьбсва|м недок./магьбсам 1. чаклувати/
зачаклувати, чарувати/зачарувати, заворб-
жувати/заворожйти; 2. перен. заворожува-
ти/заворожйти; зачаровувати/зачарувати.
магьбсни|к ч. мн. -ци чаклун, чарівнйк,.
чародій.
магьбсница ж. чаклунка, чарівнйця, чаро-
дійка.
магьбсническ|и, -а, -о; -и чарівнйй; чак-
лунський.
мадам а
344
майсторй
мадам а ж. ірон. мадам (невідм.).
мадан ч. заст. доменна піч, домна.
маджар|ин ч. мн. -и мадяр, угорець,
маджарка ж. мадярка, угорка.
маджарск|и, -а, -о; -и мадярський, угор-
ський.
маджун ч. 1. густйй сироп, зварений з ви-
нограду, цукрових буряків, цукрової трости-
ни; 2. замазка; (розм.) кит.
маджунйра|м недок. і док. замазувати/
замазати, шпаклювати/зашпаклювати; ~
прозбрци шпаклювати вікна.
мадбна ж. мадонна.
мадригал ч. мадригал.
маестро ч. тільки одн. маестро (невідм.).
маж|а, -еш; мазах недок. 1. мазати, на-
мазувати; ~филйя с масло мазати хліб
маслом; 2. д і а л. мазати, білити; ~кьщата
мазати хату; 0 глади и ~-е згладжувати
гострі кути.
маждра|к ч. мн. -ци заст. ратище; спис 0
~в чувал се не криє шило в мішку не втаїш
(не сховаєш).
мажор ч. муз. мажор.
мажбр|ен, -на, -но; -ни мажорний; ~-на
гама мажорна гама.
мажоритар|ен, -на, -но; -ни спец, мажори-
тарний; -на система мажоритарна систе-
ма.
маза ж. 1. льох, погріб; 2. заст. склад,
мазач ч. штукатур, тинькар.
мазачка ж. штукатурниця.
мазва|м недок./мазна. мазати/мазнути.
м аз гал ч. заст. стрільниця; бійниця.
мазе с. погріб, льох.
маз|ен, -на, -но; -ни 1. маснйй, жйрний;
сальний; ~-на баница жйрна баниця; ~-на
хартйя маснйй папір; ~но лице масне об-
лйччя; ~-но петнб жйрна пляма; 2. засмаль-
цьований, заяложений; ~-но сако засмаль-
цьований піджак; 3. перен. маснйй; улесли-
вий, підлесливий, облесливий; ~човек мас-
на (підлеслива) людйна; 0 ~-на Гана під-
лабузник, підлесник.
мазйлка ж. штукатурка, тиньк; маж а с~
штукатурити, тинькувати.
мазйло с. 1. мастйло; 2. розм. (косметич-
не) мастйло; мазь, крем.
мазн|а, -еш; мазнах док.: мазвам (див.).
мазнй|к ч. мн. -ци розм. блюдолйз, підла-
бузник, підлесник.
мазнин|а ж. жир; вьтрешна~ здір; живо-
тйнски ~-й тварйнні жирй; растйтелни ~-й
рослйнні жирй; свйнска~ смалець.
мазнйца ж. підлабузниця, підлесниця.
мазн|я се, -иш се; мазнйх се недок. розм.
підлещуватися, підлабузнюватися.
мазбл ч. мозоля, мозоль; 0 настьпвам/
настьпя по ~-а някого наступати/наступй
ти на мозолю (мозоль) кому.
мазблест, -а, -о; -и мозолястий, мозоля
вий; ~-и рьце мозолясті руки.
мазурка ж. мазурка.
мазут ч. мазут.
май1 ч. тільки одн. травень; Пьрви —
Перше травня.
май2 частка розм. 1. (виражає не
певність, припущення) начебто, мабуть,
схоже, здається; ~че си прав мабуть, ти
правий; няма ~ да дойде здається, він не
прийде; стйгнахме~ ми, здається, прийшли;
2. уживається з відтінком невдоволення, по-
грози ти на мене такйва думи ~ не ги под-
мятай ти мені такйх слів не кажй.
майк|а ж. кл. ф. майко; нар.-поет. мале
1. мати; ~на две деца мати двох дітей;
~-природа прирбда-мати; многодетни ~-и
багатодітні матері; кьде е ~ ти? де твоя
мати? 2. діал. гроші, віддані у позику;
0 както ме е родйла як мати народйла;
мйла ~-о! мати божа! сега му е ~-та
якраз слушний час; сякаш ги е една ~ ро-
дйла схожі, як дві краплі водй; това му
е ~-ата ось у чому суть.
маймун|а ж. мавпа; човекоподббни ~-и
людиноподібні мавпи.
маймунск|и, -а, -о; и ліавпячий; ~-а гри-
маса мавпяча гримаса.
майонеза ж. майонез.
майно ле ж. фольк. мамо, неньо, ненько
[моя] (звертання до матері у народних
піснях).
майор ч. майор; генерал-^ генерал-майор.
Майорка ж. розм. майбриха.
майбрск|и, -а, -о; -и майорський; ~-и па-
гони майорські погони.
майск|и, -а, -о; -и травневий; ~брьмбар
ент. хрущ; ~-а нощ травнева ніч.
майстор ч. майстер; ~-бьчвар майстер-
ббндар; ~на пербто майстер пера; ~на
спбрта майстер спорту; 0 няма го ~-а
нема дурнйх.
майсторка ж. майстрйня.
майсторль|к ч. мн. -ци розм. див. май-
сторство.
майсторск|и, -а, -о; -и 1. властйвий май-
строві; ~-о изкуство мистецтво майстра;
2. майстерний, умілий; ~-и рьце умілі руки;
~-а израббтка майстерне виготовлення;
~-о свидетелство свідоцтво про присвоєння
звання майстра.
майстерство с. майстерність; направено
с голямо~ зроблено з великою майстер-
ністю; спбртно~ спортивна майстерність.
майстор|я, -йш; -йх недок. розм. майстру-
вати.
майтап
345
мальк
майтап «/.розм. кепкування, жарт; взеха
ю на~ з нього покепкували; голям~ весе-
лий жарт.
майтапчййка ж. р о з м. жартівниця, жар-
гунка.
майтапчйя ч. р о з м/ жартівник, жартун.
майтап|я се, -иш се; майтапйх се недок.
розм. жартувати, кепкувати; зачіпати.
майчин, -а, -о; -и 1. материнський, мате-
рин; ~имбт материнське майно; ~-и грйжи
материнські турботи; 2. перен. рідний;
~езйк рідна мова; {) закьрмен сьм от
~-ото мляко усмбктувати/усмоктати з мо-
локом матері; изказвам/изкажа и ~-ото
си мляко див. изказвам; познавам и ~-ото
му мляко див. познавам.
майчинск|и, -а, -о; -и материнський, ма-
терин; ~-а любов материнська любов; ~-и
дом розм. пологовий будйнок.
майчинство с. материнство; защйта на
~-то захист материнства; бтпуск по~ від-
пустка для догляду за дитиною.
майчица ж. матінка; 0 жйва ~ викапа-
на мати.
мак ч. мн. -ове мак; 0 изчервявам се/
изчервя се като~ червоніти/почервоніти як
рак.
макар спол. хоч, хоча, хоча б, хоч би;
кажй~ една дума скажи хоч слово.
макара ж. 1. котушка, коток; ~с концй
коток ниток; 2. спец. блок.
макарбнен, -а, -о; -и макаронний; ~-а
фабрика макаронна фабрика.
макарони тільки мн. макарони.
макет ч. макет; ~на паметник макет пам’-
ятника; ~на том макет тому.
макет|ен, -на, -но; -ни макетний.
маков, -а, -о; -и маковий; ~-о семе макове
насіння.
макрокбсмос ч. макрокосмос.
максима ж. максима.
максимал|ен, -на, -но; -ни максимальний;
~-на температура максимальна температу-
ра.
максималйст ч. максималіст.
максималйстка ж. максималістка.
максимум ч. максимум.
мал, -а, -о; -и діал. див. мальк.
малага ж. малага.
малакбф ч. заст. кринолін.
маларйч|ен, -на, -но; -ни малярійний;
~ комар малярійний комар; ~-на треска
пропасниця.
малария ж. мед. малярія.
малахйт ч. малахіт.
малахйтов, -а, -о; -и малахітовий.
мале ж. див. майка.
малйн|а ж. малина; сьбйрах ~-и я зби-
рав малину; сладко от ~-и варення з мали-
ни.
малина|к ч. мн. -ци малинник.
малйнов, -а, -о; -и малиновий; ~сирбп
малиновий сироп.
малинбвка ж. малинівка.
малобрб|ен, -йна -йно; -йни нечислен-
ний.
маловаж|ен, -на, -но; -ни незначнйй; ~-на
грешка незначна пбмйлка.
маловер|ен, -на, -но; -ни маловірний;
(розм.) невірний.
маловбд|ен, -на, -но; -ни маловодний.
малограмбт|ен, -на, -но; -ни малограмот-
ний.
малодуш|ен, -на, -но; -ни малодушний,
легкодухий, легкодушний.
малоимбт|ен, -на, -но; -ни малоземельний;
~-ни селяни малоземельні селйни.
малокрьв|ен, -на, -но; -ни мед. недокрів-
ний.
малокрьвие с. мед. недокрів’я.
малолет|ен, -на, -но; -ни малолітній;
(розм.) недолітній.
маломер|ен, -на, -но; -ни маломірний,
малообразбван, -а, -о; -и малоосвічений;
~човек малоосвічена людйна.
малотра|ен, -йна, -йно; -йни коротко-
часний, нетривалий; ~дьжд короткочасний
дощ; ~-йно щастие нетривале щастя.
малоум|ен, -на, -но; -ни слабоумний;
(розм.) недоумкуватий, придуркуватий.
малоумие с. слабоумство; (розм.) недо-
умство, недоумкуватість.
малочйслен, -а, -о; -и нечисленний.
малтретйра|м недок. і док. мучити/змучи-
ти; катувати/закатувати; (недок.) третйру-
вати.
малц ч. тільки одн. солод.
малцйна числ. неозн.-кільк. 1. у знач,
прикм. (про чоловіків або про жінок і чоло-
віків) нечисленні; 2. у знач. ім. дехто, де-
котрі, мало хто, небагато хто; ~се сьгласй-
ха мало хто погодився.
малцйнствен, -а, -о; -и якйй стосується
меншості; ~-ият вьпрбс питання про націо-
нальні меншості.
малцинствб с. меншість; национално~
національна меншість.
малцов, -а, -о; -и солодовий.
малчуган ч. розм. хлоп’я, хлопчйсько.
мал|ьк, -ка, -ко; -ки 1. малйй, невелйкий;
~-ка градйна невелйкий садок; ~-ка кьща
маленька хата; 2. малйй, дрібнйй,незначнйй;
~-ки прищевки дрібні прймхи; ~-ки рабо-
ти дрібні справи; 3. малйй, короткий, корот-
кочасний; след ~-ко време через короткий
час; 4. малйй, малолітній; ~-ко дете мала
мама
346
манифестация
дитйна; 5. молодший, менший; пб-малката
сестра молодша сестра; най-мальк наймо-
лодший; 0 едйн от друг по-~ одно від (за)
одного менше; сама дрібнота; ~-ка птйца
дрібнота; ~ сечко діал. лютий; не мбга да
се меря с ~-кия прьст на някого не годен
і в слід ступити кому; от~ з самого дитин-
ства, змалку; от ~до голям і старе й мале;
по лйнията на най-малката сьпротйва див.
лйния; слагам/слбжа на ~-кия си прьст зі
мною не тягатися кому.
мама ж. мама.
мамалига ж. мамалига.
мамин, -а, -о; -и 1. мамин; 2. у знач. ім.
(при звертанні матері до дитини) ~-ият,
-ата, -ото; -ите мій маленький; 3. у знач, ім.:
~-и дім і сім’я матері; 0 ~син мамин синок,
мамій.
мамонт ч. мамонт.
мам|я, -иш; мамйх недок. 1. обманювати,
обдурювати; ~хората обманювати людей;
2. (тварин, птахів) скликати, підманювати;
~кокошките скликати курей; 3. вабити, ма-
нити, надити; гората ме ~-и с красотата си
ліс вабить мене своєю красою; ~се обма-
нюватися, ошукуватися.
мана ж. іржа (хвороба рослин).
манастйр ч. монастир; Рйлски ~ Риль-
ський монастир.
манастйрск|и, -а, -о; -и монастирський;
~двор монастирське подвір’я; ~-и стени
монастирські стіни.
манатарка ж. підберезник.
манаф, манаф|ин ч. мн. -и заст. мало-
азіатський турок.
мангал ч. жаровня.
манган ч. хім. марганець.
манганов, -а, -о; -и хім. марганцевий; ~-а
руда марганцева руда.
манго с. тільки одн. [плід] манго (невідм.).
мангьр ч. заст. дрібна мідна монета; шаг,
гріш; 0 не струва счупен~ ламаного шага
не вартий.
мандало с. діал. клямка.
мандарина ж. мандарин.
мандат ч. мандат; повноваження; депу-
татски~ депутатський мандат; ймам~ мати
повноваження.
мандат|ен, -на, -но; -ни мандатний; -на
комйсия мандатна комісія.
манджа ж. розм. їжа, страва; гбтвя ~
готувати їжу; 0 друга~ не ядеш (ли)?
ач, чого захотів! пресолявам/пресоля ~-та
церебирати/перебрати міру, переборщува-
ти/переборщйти.
мандолйна ж. мандоліна.
мандра ж. загорода, де доять овець, роб-
лять сир і под.; кошара.
мандраджийск|и, -а, -о; -и якйй стосується
виробнйцтва продуктів з овечого молока;
~-о масло масло з овечого молока.
мандражия ч. той, хто переробляє овече
молоко.
маневр|а ж. 1. тільки мн. військ, маневри;
есенни ~и осінні маневри; 2. перен. маневр;
вйверт, хйтрощі.
маневрен, -а, -о; -и маневрений, маневро-
вий; ^локомотив маневровий паровоз; ~-и
войскй війська, які беруть участь у манев-
рах.
маневрйра|м недок. і док. 1. маневрувати/
зманеврувати; 2. перен. викручуватися/вй-
крутитися, маневрувати/зманеврувати.
манеж ч. манеж.
манекен ч. 1. манекен; 2. манекенник;
~-и демонстрйрат всекидневни облекла
манекенники демонструють повсякденний
одяг.
манекенка ж. манекенниця.
манерка ж. манірка.
маниак ч. маніяк.
маниакал|ен, -на, -но; -ни маніакаль-
ний.
маниаческ|и, -а, -о; -и маніяцький.
маниачка ж. маніячка.
маниашк|и, -а, -о; -и див. маниачески.
маниер ч. 1. манера; спосіб, прийом;
2. тільки мн. манери; добрй ~-и хороші
манери.
маниер|ен, -на, -но; -ни манірний; ~-но
дьржание манірна поведінка.
маниернич|а, -иш; -йх недок. манірити-
ся, маніжитися.
маникюр ч. манікюр.
маникюрйстка ж. манікюрниця.
манипулацион|ен, -на, -но; -ни маніпуля-
ційний; ~-но отделение маніпуляційне від-
ділення.
манипулация ж. маніпуляція.
манипулйра|м недок. і док. 1. маніпулюва-
ти/зманіпулювати; 2. перен. маніпулювати,
жонглювати (недок.); той ловко манипу-
лйра с фактите він вміло жонглює фак-
тами.
манйсто с. намйсто.
манифактура ж. тільки одн. збірн. ману-
фактура; тканйни.
манифактур|ен, -на, -но; -ни мануфактур-
ний; ~магазйн мануфактурний мага-
зйн.
манифест ч. маніфест; ~на Комунистй-
ческата партия маніфест Комуністйчної
партії.
манифестант ч. маніфестант.
манифестантка ж. маніфестантка.
манифестация ж. маніфестація.
манифестйрам
347
мартйнка
манифестйра|м недок. і док. 1. маніфесту-
вати (недок.), брати/взяти участь у мані-
фестації; 2. демонструвати/продемонстру-
вати; виражати/вйразити; ~солидарността
си демонструвати свою солідарність.
мания ж. манія; ~за велйчие манія велйч-
чя; ~за преследване манія переслідуван-
ня; ~за сьбйране манія колекціонування.
манкйра|м недок. і док. манкірувати; нех-
і увати/знехтувати; ~ от работата манкіру-
вати роботою.
манлихерка ж. манліхер (вид рушниці).
манна ж. манна; 0 ~небесна манна
небесна; чакам като~ небесна чекати як
манни небесної; чакам да ми падне~ от
небето чекати біля моря погоди.
мономет|ьр ч. мн. -ри спец, манометр.
маноса|м се док.: манбсвам се (див.).
маносва|м се недок./манбсам се ушкоджу-
ватися/ушкодитися (бути ушкодженим)
борошнистою росою, мільдью; лозята се ма-
нбсаха виноградники ушкоджені мільдью.
мансарда ж. мансарда.
манталитет ч. умонастрій, склад думок,
спрямованість інтересів.
мантия ж. мантія.
манто с. літнє жіноче пальто.
маншет ч. манжет, манжета.
маншета ж. див. маншет.
маншон ч. муфта.
мараня ж. 1. марево, імла; юга; 2. спека,
спекота; летна~ літня спека.
маратбнки мн. кросовки.
маратонск|и, -а, -о; -и марафонський; ~-о
бягане марафонський біг.
маргарйн ч. маргарин.
маргарйнов, -а, -о; -и маргариновий.
маргаритч. тільки одн. перли (перев. мн.);
наниз от~ намисто з перлів.
маргарйт|ен, -на, -но; -ни перловий, пер-
линний.
маргарйтка ж. бот. королйця, польова
ромашка, білий ромен.
марй частка розм. гей (уживається при
звертанні до жінки); Радо, ела тука!
гей, Радо, ходи сюди!
марйз|я се; -иш се; -их се недоклр о з м.
битися.
марйна ж. тільки одн. морський флот.
марината ж. маринад.
маринйст ч. мариніст.
маринйстка ж. мариністка.
маринова|м недок. і док. маринувати/
замаринувати; ~ чушки маринувати пе-
рець.
марионет|ен, -на, -но; -ни маріонетковий;
~театьр маріонетковий театр; ~-но пра-
вйтелство маріонетковий уряд.
марионетка ж. маріонетка.
марка ж. 1. марка; гербова~ гербова
марка; 2. марка, клеймо; фірма; фабрйчна~
фабрична марка; обувки ~«Слон» взуття
фірми «Слон»; ~на автомобйл марка авто-
мобіля; 3. марка, якість; вйно от най-хубава
~ вино найкращої марки; 4. жетон; () синд-
жйр~ одного поля ягоди; слагам/слбжа
(турям/туря) ~ на някого підставляти/
підставити ногу кому.
маркаджия ч. розм. 1. колекціонер ма-
рок; 2. продавець марок.
маркйз ч. маркіз.
маркйза ж. маркіза.
маркизет ч. маркізет; блуза от ~ блуза
з маркізету.
маркизетен, -а, -о; -и маркізетовий; ~-а
рокля маркізетове плаття.
маркйра|м недок. і док. 1. маркувати;
2. включати/включйти в рахунок.
маркировач ч. маркувальник.
маркировьч|ен, -на, -но; -ни маркуваль-
ний.
марксйзьм ч. тільки одн. марксйзм.
марксйзьм-ленинйзьм ч. тільки одн. марк-
сйзм-ленінізм.
марксйстско-ленинск|и, -а, -о; -и марксй-
стсько-ленінський; ~-а партия марксйст-
сько-ленінська партія.
марксйческ|и, -а, -о; -и марксйстський^
~-а програма марксйстська програма;
~-а тебрия марксйстська теорія.
маркуч ч. шланг.
марля ж. марля.
мармалад, мармелад ч. 1. повйдло; ~от
слйви повйдло з слив, слйвбве повйдло;.
2. мармелад.
мармеладен, -а, -о; -и мармеладний, мар-
меладовий; ~-и бонббни мармеладні цу-
керки.
мародер ч. мародер.
мародерск|и, -а, -о; -и мародерський.
мародерствува|м недок. мародерствувати.
марсиан|ец ч. мн. -ци марсіанин, марсі-
янин.
марсилеза ж. марсельєза.
март ч. тільки одн. березень.
мартеница ж. мартениця (зроблені з кру-
чених червоних та білих шовкових ниток
прикраси, які приколюють на одяг 1 берез-
ня).
мартенов, -а, -о; -и спец, мартенівський;
~-а пещ мартенівська піч.
мартенск|и, -а, -о; -и березневий; ~-о
сльнце березневе сонце.
мартйнка ж. мартйнка (вид старовинної
рушниці); () ~-ите ми треперят у мене
жйжки трусяться.
маруля
348
масраф
маруля ж. бот. латук посівний, салат,
марципан ч. марципан.
марципанов, -а, -о; -и марципановий, мар-
ципанний.
марш 1 ч. мн. -ове 1. муз. марш; трау-
рен~ траурний марш; тьржествен~ урочи-
стий марш; 2. марш, похід.
марш2 вигук 1. військ, руш! марш!;
ходом~! кроком руш! 2. марш, геть; ~от
тук! геть звідси!
маршал ч. маршал; ~на Сьветския сьюз
маршал Радянського Союзу.
маршалск|и, -а, -о; -и маршальський; ~
чин звання маршала.
марширбвка ж. марширування.
марширува|м недок. марширувати.
маршов, -а, -о; -и маршовий; ~-а стьпка
маршовий крок.
маршрут ч. маршрут.
маршрут|ен, -на, -но; -ни маршрутний;
~-но такси маршрутне таксі.
мас ж. тільк. одн. 1. жир; свйнска ~
смалець; топяна~ топлений жир; 2. мазь;
живачна~ ртутна мазь.
маса1 ж. стіл; вдйгам (разтребвам)~
прибирати з стола (столу); операцибнна~
операційний стіл; писалищна~ письмовий
стіл; разтягам~ розкладати стіл; сядам на
~-та сідати за стіл; 0 на зелената ~ див.
зелен; среща на крьглата~ див. крьгьл.
мас|а2 ж. 1. маса, речовина; еднорбд-
на~ однорідна маса; 2. фіз. маса; 3. безліч;
(розм.) маса; ~вьпрбси безліч питань;
~народ безліч народу; 4. маса, купа; 5. пе-
рен. мн. маси; за ширбките нарбдни ~-и
для широких народних мас.
масаж ч. масаж; ~на бблната рька ма-
саж хворої руки.
масажйра|м недок. і док. масажувати (не-
док.), робйти/зробйти масаж; ~лице маса-
жувати облйччя.
масажйст ч. масажйст.
масажйстка ж. масажйстка.
масал ч. розм. байка, анекдот.
масйв ч. масйв (гірський).
масйв|ен, -на, -но; -ни масйвний; ~човек
огрядна людйна; ~-на кьща масйвний бу-
дйнок.
маска ж. 1. маска; бал с маски маскарад;
~на клоун маска клоуна; посмьртна~
посмертна маска; противогазова~ проти-
газ; 2. перен. маска, личйна; под~ на благо-
детел під маскою благодійника; () смьквам/
смькна ~-та на някого зривати/зірвати
маску з кого.
маскара ч. і ж. розм. 1. соромітник, без-
стйдник; 2. посміховище, посміховисько; 0
правя/направя [на] мат и~ някого давати/
дати чбсу кому.
маскарад ч. маскарад.
маскар|я, -йш; -йх недок. розм. соромити,
осоромлювати.
маскйра|м недок. і док. 1. маскувати/
замаскувати; ~окбпите маскувати окопи;
2. перен. маскувати/замаскувати, прихбву-
вати/приховати; ~плановете си маскувати
свої плани; ~се маскуватися/замаскувати-
ся.
маскирбвка ж. маскування.
маскирбвьч|ен, -на, -но; -ни маскуваль-
ний; ~-ни материали маскувальні матеріа-
ли.
маслар ч. 1. маслороб; 2. продавець масла.
масларка ж. жінка, яка робить і продає
масло.
масларск|и, -а, -о; -и якйй відноситься
до маслороба, продавця масла.
маслен, -а, -о; -и 1. масляний; ~-а торта
масляний торт; 2. олійний; ~-а боя олійна
фарба; 3. перен. маснйй, масляний; ~бляськ
маснйй блиск.
масленка ж. 1. вид тістечка; 2. маслюк,
маслйна ж. маслйна, олйва, олйвка.
маслйнен, -а, -о; -и 1. маслйновий; олйв-
ковий; ~-о дьрво маслйнове дерево; ~-о
масло олйвкова олія; 2. (про колір) темно-
зелений; {) ~-о клбнче маслйнова гілка.
маслйнов, -а, -о; -и див. маслйнен.
масло с. мн. масла; 1. масло; краве~
вершкове масло; рйбено~ рйб’ячий жир;
2. олія; сльнчогледово~ соняшникова олія;
3. спец, масло, мастйло; машйнно~ машйн-
не масло; 0 вьрвй [катб] по мед и масло
іде як по маслу; налйвам/налея ~ в
бгьня підливати/підлйти масла у вогонь;
пьржа се в маслбто си бйтись як рйба об
лід; светягам/светя маслбто на някого за-
ганяти/загнати на той світ кого.
маслоббйна ж. маслобойня.
маслода|ен, -йна, -йно; -йни олійний;
^г-йни култури олійні культури.
маслосвет ч. церк. маслосвяття.
масов, -а, -о; -и масовий; ~ентусиазьм
масовий ентузіазм; ~-а организация масова
організація; ~-о произвбдство масове ви-
робнйцтво; ~-о унищтожение масове знй-
щення; ~-и зрелища масові видовища.
масовизация ж. залучення мас.
масовизйра|м недок. і док. робйти/зробйти
масовим.
масовй|к ч. мн. -ци масовйк.
масбн ч. масбн.
масбнск|и, -а, -о; -и масонський; ~-а ложа
масонська ложа.
масраф ч. розм. вйтрата, марнотрата, роз-
трйнькування (грошей); 0 надвйвам/над-
мастей
349
махам.
нйя и на ~-а звбдити/звестй кінці з кін-
цями.
маст|ен, -на, -но; -ни жировий; ~-на жле-
іа сальна залоза; ~-ни вещества жирові
рсчовйни.
масти тільки мн. жирй; обмяна на ~-те
жировйй обмін.
мастика ж. ганусівка (горілка).
мастйлен, -а, -о; -и чорнильний; ~-и
истна чорнйльні плями.
мастйлница ж. чорнйльниця.
мастило с. чорнйло; печатарско~ друкар-
< ька фарба; сйньо~ сйнє чорнйло; 0 симпа-
тично^ симпатйчне (безбарвне) чорнйло.
мастит1 ч. мед. мастйт, груднйця.
мастит , -а, -о; -и маститии, поважний.
масур ч. діал. 1. шпулька; 2. качан
кукурудзи; 3. бурулька; 4. кучер, локон.
мат ч. тільки одн. мат (у шаховій грі).
математй|к ч. мн. -ци математик.
математика ж. математика.
математйческ|и, -а, -о; -и математйчний;
^-и изследвания математйчні дослідження.
математичка ж. математйчка (розм.)
матер|ен, -на, -но; -ни: ~език рідна мова,
материал ч. матеріал; езйков ~ мовний
матеріал; изолацибнен ~ ізоляційний ма-
іеріал; мазйлен ~ мастйльний матеріал;
обвйвен ~ обгортковий матеріал; пбмо-
іцен ~ допоміжнйй матеріал; стройтелен ~
будівельний матеріал; учебен ~ учбовий ма-
юріал; фолклбрен ~ фольклорний матеріал.
материал|ен, -на, -но; -ни матеріальний;
~ свят матеріальний світ; ~ -но произвбд-
<тво матеріальне виробнйцтво; ~-ни блага
матеріальні блага.
материализйра|м недок. і док. матеріалі-
зувати; уречевлювати.
материалйзьм ч. тільки одн. 1. матері-
алізм; диалектйчески ~ діалектйчний ма-
юріалізм; 2. перен. розм. матеріалізм;
корйсливість; груб ~ грубий матеріалізм.
материалйст ч. матеріаліст.
материалйстка ж. матеріалістка.
материалистйч|ен, -на, -но; -ни матеріа-
іістйчний; ~ мироглед матеріалістйчний
світогляд.
материалистйческ|и, -а, -о; -и матеріалі-
» гйчний;~ -а филосбфия матеріалістйчна
філософія.
материално-технйческ|и, -а, -о; -и мате-
ріально-технічний; ~ -а база матеріально-
іехнічна база.
матерй|к ч. мн. -ци матерйк.
материя ж. 1. тільки одн. філос. матерія;
2. матерія, матеріал, тканйна; рбкля от
і ьнка ~ сукня з тонкої матерії; 3. (учбо-
вий) матеріал.
матерка ж. див. манерка.
матйра|м недок. матувати, робйти мато-
вим.
матка1 ж. анат. матка.
матка2 ж. діал. матка (у бджіл).
матов, -а, -о; -и матовий; ~ -а светлина
матове світло; ~-о стьклб матове скло.
маточен1, -на, -но; -ни анат. матковий;
~-но заболяване захворювання матки.
маточ|ен2, -на, -но; -ни діал. (стос,
бджолиної матки) маточний; ~ -на клетка
маточна чашечка.
маточина ж. бот. меліса.
матра|к ч. мн. -ци матрац (пружинний).
матриархал|ен, -на, -но; -ни матріархаль-
ний.
матриархат ж. матріархат.
матрйца ж. спец, матриця.
матрос ч. матрос.
матроск|и, -а, -о; -и матроський; ~-а
унифбрма матроська форма; ~-а шапка
матроська безкозйрка.
матура ж. тільки одн. іспит на атестат
зрілості.
матуритет|ен, -на, -но; -ни якйй стосується
іспиту на атестат зрілості; ~ йзпит іспит на
атестат зрілості.
маузер ч. маузер.
мафибз ч. мафібзо.
мафйя ж. мафія.
мах ч. мн. -ове мах, помах.
махагбн ч. червоне дерево.
махагбнов, -а, -о; -и зроблений з червоного
дерева.
махала ж. квартал; куток; горна ~ верх-
ній куток (села).
махален|ец ч. мн. -ци розм. сусід (з од-
ного кварталу).
махаленка ж. розм. сусідка (з одного
кварталу).
махаленск|и, -а, -о; -и розм. кутковйй,
квартальний.
махалка ж. діал. велйке веретено для
грубої вовни.
махало с. маятник; ~ на часбвник маят-
ник годйнника.
маха|м\ -ш; махах недок. 1. махати,
розмахувати; ~ кьрпа розмахувати хустй-
ною; ~ с рька махати рукою; 2. діал.
бйти.
маха|м 2, -щ; махах недок. 1. прибирати,
забирати; усувати; ~ камька от пьтя
прибирати камінь з дороги; 2. знімати;
~ очила знімати окуляри; ~ преврьзка
знімати пов’язку; ф ~ (вдйгам/вдйгна)
булото на някого, на нещо див. було; ~ от
главата си някого, нещо збувати (збути)
з рук кого, що; ~ от пьтя си някого усувати
махараджа
350
мс;і
з дороги кого; ~ се зникати, забиратися;
този образ не се ~ от очйте ми цей образ
стоїть у мене перед очима; я се ~-й от
тука! забирайся геть звідси!
махараджа ч. магараджа.
махва|м 1 недок./махна махати (час від
часу)/махнути.
махва|м2 недок./махна 1. прибирати
(час від часг/)/прибрати; усувати (час від
часу)/усунути; 2. (про окуляри і под.) зні-
мати (час від часу)/зняти.
махла ж. див. махала.
махмудйя ж. з а с т. старовинна турецька
золота монета.
махмуз ч. острога, шпора.
махн|а, -еш; махнах док.: махвам1,2
(див.).
махов, -а, -о; -и маховий; ~-о колело
махове колесо (коло).
маховй|к ч. мн. -ци спец, маховик.
махорка ж. махорка.
мац-мац вигук киць-киць, кйцю-кйцю.
маца ж. розм. кйцька, кйця; кішка.
маца|м недок. розм. каляти, бруднйти.
мацва|м недок./мацна розм. бруднйти
(час від часу)/забруднйти, мазати (час від
часі/)/мазнути.
мацн|а, -еш; мацнах док.: мацвам (див.).
мач ч. мн. -ове матч; ~-реванш матч-
реванш; футбол єн ~ футбольний матч.
мачка ж. діал. кішка.
мачка|м недок. 1. давйти, душйти, м’яти;
~грозде давитй виноград; 2. жмакати,
бгати; ~-ш ми дрехите ти жмакаєш мій
одяг; 3. перен. давйти, душйти; гнітйти,
гнобйти.
мачта ж. щогла.
мачтов, -а, -о; -и щогловйй.
мата ж. 1. камінні щйпці; 2. щйпці; ~за
коса щйпці для завивання волосся; 0 ~сьм
в рьцете на някого бути знаряддям в руках
чиїх.
машйна ж. 1. машйна; електронна изчис-
лйтелна~ електронна обчйслювальна ма-
шйна; парна~ парова машйна; пйшеща~
друкарська машйнка; шевна~ швацька
(швейна) машйна; 2. розм. машйна
(заст.); локомотйв; 3. перен. машйна; ме-
ханізм; апарат; дьржавна~ державна ма-
шйна.
машинал|ен, -на, -но; -ни машинальний;
~-но движение машинальний рух.
машинарйя ж. збірн. устаткування, облад-
нання.
машинация ж. махінація, шахрайство.
машйн|ен, -на, -но; -ни машйнний; ~-на
обработка машйнна обробка; ~-но масло
машйнне масло.
машинизация ж. механізація.
машинизйра|м недок. і док. механізуваї п
машинйст ч. машиніст.
машинйстка ж. машиніст (про жінку)
машйнно-трактор|ен, -на, -но, -ни машин
но-тракторний; станция машинно-трактор
на станція (МТС).
машинознание с. машинознавство.
машинопйс ч. тільки одн. машинопис.
курсове по~ курси машинопису; доклад
от 20 страници~ доповідь на 20 сторінок
машинопису.
машинопйс|ен, -на, -но; -ни машинопйс
ний; ~ текст машинопйсний текст.
машинопйс|ец Ч. МН. -ЦИ ТОЙ, ХТО друкус
на друкарській машйнці.
машинопйска ж. друкарка; (розм.) ми
шиністка.
машиностроене с. машинобудування.
машиностройтел|ен, -на, -но; -ни машино
будівнйй.
мащаб ч. масштаб.
мащаб|ен, -на, -но; -ни масштабний.
мащерка ж. бот. чебрець.
мащеха ж. мачуха.
мащинск|и, -а, -о; -и мачушин.
ма|я, -еш; маях недок. розм. 1. барйти,
гаяти; 2. (від справи) відволікати, відвер
тати, відривати; ~ се 1. барйтися, гаятися;
2. відволікатися, відвертатися, відриватися;
0 чудя се и се дйву даватися.
май ж. тільки одн. дріжджі, закваска;
(для хліба) розчина, запара, запарка; бй-
рена~ пивні дріжджі; ~ за хляб розчина,
запара; хмелова~ закваска з хмелю; 0 за
~ на розплід, для розплоду; нямам [даже|
за ~ нещо немає ані крйхти чого; хващам/
хвана~ проходити/пройтй школу.
мая|к ч. мн. -ци див. фар.
маясьл ч. тільки одн. мед. геморой.
ме займ. особ. див. аз.
мебел ж. меблі (тільки мн.); мека ~
м’які меблі; комплект от ~-и меблевий гар-
нітур.
мебел|ен, -на -но; -ни меблевий; ~мага-
зйн меблевий магазйн.
мебелйра|м недок. і док. меблювати/умеб-
лювати; ~ стая умеблювати кімнату.
мебелировка ж. умеблювання, меблі.
мебелйст ч. мебляр, мебельник.
мегдан ч. майдан, площа; градски~
міськйй майдан; 0 давам/дам ~ на някого
див. давам; деля ~ с някого див. деля;
изваждам/извадя на ~ виводити/вйвести
на чйсту воду (на сухеньке); излйза/изле-
зе на ~ спливати/сплйстй наверх.
мед 1 ч. тільки одн. мед; вадя ~ качати
мед; лйпов ~ лйповий мед; ~ на пйти мед
ШСД
351
меланхолйк
\ щільниках; пчелен ~ бджолиний мед;
> вьрвй катб по ~ и масло див. масло;
- му капе от устата див. капя; опйтал сьм
жил ото и ~-а на някого див. опйтвам.
мед2 ж. тільки одн. мідь; сплави от ~
< нлави міді; стара ~ стара мідь.
медал ч. медаль (ж.); златен~ золота
медаль; ~за заслуга медаль за заслуги;
0 обратната страна на ~-а зворотна сто-
рона (зворотний бік) медалі.
медальбн ч. медальйон.
медар ч. 1. медовар; 2. продавець меду.
медарск|и, -а, -о; -и медоварний.
меден \ -а, -о; -и медовий; ~-а ракйя
медова горілка; ~-а уста медова річ, медові
‘.нова; ~-и пйти щільники (стільники);
0 ~ месец медовий місяць.
мед|ен 2, -на, -но; -ни мідний; ~-на жйца
мідний дріт; ~-на руда мідна руда; ~-ни
парй мідні гроші.
медец ч. тільки одн. медок.
медиана ж. мат. медіана.
медй|к ч. мн. -ци медик.
медикамент ч. медикамент.
медицйна ж. медицина; народна ~ на-
родна медицина; следвам~ вчитися меди-
цини; сьдебна~ судова медицйна.
медицйнск|и, -а, -о; -и медичний; ~-и
факултет медичний факультет; ~-а пбмощ
медйчна допомога; ~-а сестра медична
<естра; ~-о свидетелство медйчна до-
відка.
медйчка ж. медйчка (розм.).
медни|к ч. мн. -ци розм. мідний казан
(котел).
медникар ч. мідник.
медникарск|и, -а, -о; -и мідницький.
медовйна ж. тільки одн. медове вино.
медонос|ен, -на, -но; -ни медоносний.
медуза ж. медуза.
медун ч. діал. ведмідь (самець).
межда ж. межа.
междина ж. проміжок (у просторі, часі).
междйн|ен, -на, -но; -ни проміжний.
между прийм. 1. (указує на розташування
або рух між кількома предметами) між,
поміж, серед, посеред; ~ два бряга між
чвома берегами; 2. (указує на проміжок
між двома моментами у часі) між; ~ двете
нойнй між двома війнами; 3. (уживається
при означенні предметів, осіб, які взаємо-
діють або порівнюються) між, серед; да
живеє дружбата ~ народите! хай живе
'іружба між народами! 4. (указує на середо-
чище, оточення, у яких відбувається дія)
між, поміж, серед; ~ другарите серед това-
ришів; 0 ~ другото між іншим; ~ нас да
*и остане хай це лишйться між нами; ~ нас
казано між (межй) нами кажучи; ~ това
між тим, тим часом.
междуградск|и, -а, -о; -и міжміськйй;
~ телефбнен разговор міжміська телефонна
розмова.
междудьржав|ен, -на, -но; -ни міждер-
жавний; ~-на спогбдба міждержавна уго-
да.
междуметие с. лінгв вйгук.
междунарбд|ен, -на, -но; -ни міжнародний;
~ панайр міжнародний ярмарок; ~-на
организация міжнародна організація; -но
положение міжнародне становище; ~-но
право міжнародне право.
междуособ|ен, -на, -но; -ни міжусобний;
~-ни войнй міжусобні війни.
междуосббица ж. міжусобиця.
междупланет|ен, -на, -но; -ни міжпланет-
ний; ~ пблет міжпланетний політ; ~-но
пространство міжпланетний простір.
междуредие с. міжряддя.
междуречие с. міжріччя, межиріччя.
междусьюзническ|и, -а, -о; -и міжсоюз-
ницький.
междуцарствие с. тільки одн. міжцарів’я.
междучасие с. перерва (в учбовому за-
кладі); голямо~ велйка перерва.
мезе с. закуска (до спиртних напоїв);
~ за вйно закуска до вина; 0 вземам/
взема на ~ някого див. вземам.
мек, -а, -о; -и 1. м’якйй; ~ метал м’якйй
метал; ~-а мебел м’які меблі; ~-о тестб
м’яке тісто; ~-а шапка м’якйй капелюх;
2. перен. м’якйй; приємний; ~ глас м’якйй
голос; ~-а светлина м’яке світло; 3. перен.
(про людину) м’якйй, добрий; ~ човек м’яка
людйна; 4. (про клімат, погоду) м’якйй,
несувбрий; 5. лінгв.: ~-и сьгласни м’які
прйголосні; 0 ~-а вода м’яка вода; ~-а
Гана (Танка, Марйя) добра душа; пйпам
с ~-и рькавйци діяти обережно.
мекйца ж. пончик; пампушка.
мекичар ч. той, хто виготовляє та продає
пончики.
мекичарница ж. магазйн, у якому про-
дають пончики.
мекйш ч. бот. чорноклен.
мекосьрдеч|ен, -на, -но; -ни м’якосерд-
ний.
мекотело с. зоол. м’якун, молюск.
мекошав, -а, -о; -и безвільний, піддатли-
вий, м’якотілий.
меланж ч. тільки одн. 1. кава з молоком;
2. текст, меланж; плат~ меланжева тка-
нйна.
меланхбл|ен, -на, -но; -ни див. меланхо-
лйчен.
меланхолй|к ч. мн. -ци меланхолік.
меланхолйчен
352
мермер
меланхолйч|ен, -на, -но; -ни меланхо-
лійний, меланхолічний..
меланхолйческ|и, -а, -о; -и див. меланхо-
лйчен.
меланхолйчка ж. меланхолічка.
меланхблия ж. тільки одн. меланхолія.
меласа ж. спец, меляса, маляс.
мелез ч. 1. покруч, помісь, гібрид; 2. текст.
меланж.
мелиоратйв|ен, -на, -но; -ни меліоратив-
ний; ~-ни сьорьжения меліоративні спору-
ди.
мелиорацибн|ен, -на, -но; -ни див. мелио-
ратйвен.
мелиорация ж. меліорація.
мелница ж. млин; вятьрна~ вітряк; ()
налйвам вода в ~-та на някого лйти воду
на млин чий.
мелничар ч. 1. мірошник, мельник; 2. ро-
бітник у млині.
мелничарск|и, -а, -о; -и мірошницький.
мелнич|ен, -на, -но; -ни млиновйй.
мелодекламация ж. мелодекламація.
мелодйч|ен, -на, -но; -ни мелодійний, ме-
лодйчний.
мелбдия ж. мелодія.
мелодрама ж. мелодрама.
мелодраматйч|ен, -на, -но; -ни мелодрама-
тйчний.
мелодраматйческ|и, -а, -о; -и див. мело-
драматйчен.
мел|я, -еш і -иш; млях недок. 1. молоти;
~ жйто молоти пшенйцю; ~ кафе молоти
каву; 2. перен. розм. молоти; теревенити;
0 ~ брашнб с някого див. брашнб.
мембрана ж. мембрана.
мемоар ч. 1. тільки мн. ~-и мемуари;
2. пам’ятна запйска.
мемоар|ен, -на, -но; -ни мемуарний; ~-на
литература мемуарна література.
меморандум ч. спец, меморандум.
мемориал|ен, -на, -но; -ни меморіаль-
ний.
мен займ. особ. скороч. від мене див. аз.
менажерия ж. звірйнець (у цирку).
менгеме с. спец, лещата.
мене займ. особ. див. аз.
менза ж. студентська їдальня.
мензура ж. мензурка.
менингйт ч. мед. менінгіт.
менйтба ж. лінгв. 1. словозміна; 2. флек-
сія.
менйтелница ж. вексель.
менлйв, -а, -о; -и рідко 1. мінлйвий; 2.
лінгв. змінний, відмінюваний; ~-и части
на речта змінні частйни мови.
менструация ж. менструація; (тільки мн.)
регули; (у знач. ім. розм.) місячне.
мента ж. 1. бот. м’ята; 2. м’ятна олія.
ментов, -а, -о; -и м’ятний; ~-и бонббни
м’ятні цукерки.
ментбвкаж. м’ятна настойка (настоянка).
ментол ч. ментол.
ментор ч. заст. ментор.
менторск|и, -а, -о; -и менторський.
менует ч. менует.
менци тільки мн. мідні казанй на коро-
мислі, у якйх носять воду.
менче с. казанок.
меншевйзьм ч. тільки одн. політ, меншо-
вйзм.
меншевй|к ч. мн. -ци іст. меншовйк.
меншевйшк|и, -а, -о; -и іст. меншовйцький.
меню с. меню (невідм.).
мен|я, -йш; -йх недок. міняти, змінювати,
обмінювати; ~прьстени обмінюватися каб-
лучками; ~ темата на разговора міняти
тему розмови; ~ се мінятися, змінюватися,
мінйтися.
менява|м недок. заст. див. меня.
мера ж. громадське пасовйще.
мера|к ч. мн. -ци розм. 1. прйстрасть,
охота; ймам ~ на кнйги у мене велйка
охота до книжок; 2. прйстрасть, жага, ко-
хання; 0 за~ неможлйво втрйматися; ще
хапна само за ~ я з’їм трохи, бо неможлйво
втрйматися; по ~ до вподоби; хвьрлям/
хвьрля ~ на някого, нещо жадати/зажа-
дати кого, чого; закбхуватися/закохатися
у кого.
мераклйя ч. любйтель; (у знач, ім.) охо-
чий; ~ за песни охочий до пісень, любйтель
пісень.
мерач ч. 1. військ, навіднйк, навбдчик;
2. військ, кулеметник; 3. землемір.
мерджан ч. коралі (мн.); (збірн.) ко-
раль.
мерджанов, -а, -о; -и кораловий; ~-а
огьрлица коралове намйсто, коралі.
мер|ен, -на, -но; -ни мірний, вимірюваль-
ний; ~-на единйца одинйця вимірювання.
мержел|ея се, -ееш се; -ях се майоріти,
мріти, бовваніти.
мерзав|ец ч. мн. -ци мерзотник, негідник,
мерзавка ж. мерзотниця, негідниця.
мерз|ьк, -ка, -ко; -ки мерзотний, мер-
зенний, паскудний.
меридиан ч. меридіан.
мерйло с. мірйло.
меринбсов, -а, -о; -и мериносовий; ~-и
овце мериносові вівці.
меркантйл|ен, -на, -но; -ни 1. меркантйль-
ний; ~-на система меркантйльна система; 2.
перен. меркантйльний, корйсливий.
мермер ч. розм. 1. мармур; 2. у знач,
незм. прикм. ф о л ь к. мармуровий.
мермерен
353
меся
мермер|ен, -на, -но; -ни розм. мармуро-
вий.
мерни|к ч. мн. -ци військ,, приціл; оптй-
•іески~ оптичний приціл; 0 вдйгам ~-а
посилювати вимоги.
меродав|ен, -на, -но; -ни авторитетний,
компетентний; ~йзточник авторитетне
джерело.
мероприяти|е с. захід; правйтелствени
—я урядові заходи.
мерсй частка розм. дякую.
мерудйя ж. розм. 1. приправа з трав;
2. сіль з приправами; 3. діал. петрушка.
мер|я, -иш; мерйх недок. 1. міряти, вимі-
рювати, відмірювати; ~обем вимірювати
об’єм; ~плат відмірювати тканину; ~с
метьр міряти метром; 2. міряти, приміряти;
рокля міряти плаття; 3. цілитися; (діал.)
міряти; добре~ добре цілитися; 4. перен.
намірятися; збиратися; 0 ~на око міряти
на око; ~с едйн кантар (аршйн) міряти
на одйн аршйн; ~си думите зважувати свої
слова; ~ сйлите си с някого мірятися сйлою
л ким; ~се 1. мірятися, порівнюватися; не
мога да се ~ с него по ум мені з ним розу-
мом не мірятися; 2. цілитися.
месал ч. 1. полотнйна, в яку загортають
іісто, щоб воно підходило; 2. скатерка, ска-
іертйна; (діал.) обрус.
месар ч.. 1. м’ясник; 2. розм. м’ясоїд,
месарница ж. м’ясна крамнйця.
месарск|и, -а, -о; -и якйй стосується м’яс-
ника; м’яснйй; ~-и тезгях м’яснйй прила-
вок.
месач ч. той, хто місить тісто; місйльник.
месачка ж. 1. жінка, яка місить тісто;
місйльниця; 2. спец, місйлка.
мес|ен, -на, -но; -ни м’яснйй; ~-ни заго-
пезни церк. лущання, пущення; ~-ни произ-
недения м’ясні вйроби.
месест, -а, -о; -и м’ясйстий; ~-о лице
м’ясйсте облйччя; ~-и плодове м’ясйсті
нлодй.
месец 1 ч. місяць; втброто число на ~-а
лруге число місяця; ~ май місяць травень.
месец2 ч. місяць; ясен ~ свети на не-
бето яснйй місяць світить на небі; 0 меден~
ііив. меден.
месеч|ен \ -на, -но; -ни (про часовий
період) місячний; ~-на заплата місячна
платня.
месеч|ен 2, -на, -но; -ни (стос, небесного ті-
ні) місячний; ~-на светлина місячне світло.
месечйнка ж місяць (небесне тіло); из-
іреяла ~ зійшов місяць.
месечко ч. ф о л ь к. місяць (небесне тіло).
месечни|к ч. мн. -ци щомісячник.
месинг ч. тільки одн. латунь.
месингов, -а, -о; -и латунний; ~-и трьбй
латунні труби.
месйя ж. месія.
меснат, -а, -о; -и див. месест.
мес|о 1. м’ясо; говеждо~ яловичина; су-
рово^ сире м’ясо; 2. ~-а тільки мн. тілеса;
тіло; 3. м’ясо, м’якуш; 0 пушечно~ гар-
матне м’ясо.
месода|ен, -йна, -йно; -йни м’яснйй, м’яс-
ної породи (про худобу); ~-йни свине свйні
м’ясної породи.
месодббив ч. виробнйцтво м’яса, м’ясо-
заготівля.
месодобйв|ен, -на, -но; -ни м’ясозаготі-
вельний, м’ясозаготовчий.
месокомбинат ч. м’ясокомбінат.
месоцентрала ж. державне підприємство,
яке торгує м’ясом і вйробами з нього; м’ясо-
радгосп.
месояд|ен, -на, -но; -ни м’ясоїдний, хй-
жий (про тварин, птахів); ~-ни птйци м’я-
соїдні (хйжі) птахй.
месояд|ец ч. мн. -ци розм. м’ясоїд.
мест|ен, -на, -но; -ни місцевий; ~жйтел
місцевий жйтель; ~печат місцева преса;
~-на упойка місцевий наркоз; ~-но произ-
водство місцеве виробнйцтво; 0 ~-падеж
лінгв. місцевий відмінок; ~-но йме лінгв.
місцева назва; топонім.
местност ж. місцевість; край; живопис-
на^ мальовнйча місцевість; планйнска~
гірська місцевість.
местожйтелство с. місце проживання.
местоймен|ен, -на -но; -ни лінгв. займен-
никовий; ~-ни основи основи займенників.
местоимени|е с. лінгв. займенник; вьзврат-
но~ зворотний займенник; лйчни ~-я осо-
бові займенники.
местоназначение с. місце призначення,
местоположение с. місцезнаходження,
местопребивание с. місцеперебування,
местопрестьпление с. місце злочину.
местопроизшествие с. місце події (приго-
ди).
месторазположение с. місцеположення,
месторождение с. місце народження.
мест|я, -иш; местйх недок. 1. переміщати,
переміщувати, пересувати; перекладати;
~ легла пересувати ліжка; ~-ят го на друга
служба його переміщують на іншу посаду;
2. міняти, змінювати; ~си квартйрата змі-
нювати квартйру; ~ се 1. переміщуватися,
переміщатися; пересуватися; 2. переїжджа-
ти, міняти місце проживання; ~се от Варна
в София переїжджати з Варни у Софію
(до Софії).
мес|я, -иш; месйх недок. 1. місйти, замі-
шувати; ~глйна місйти глйну; ~хляб місй-
!‘> 7-2498
мета
354
метрйчески
ти хліб; 2. змішувати, перемішувати; 3. пе-
рен. замішувати, уплутувати; ~ се 1. місити-
ся, замішуватися; 2. перен. втручатися,
уплутуватися; ~се в семейните работи
втручатися в сімейні справи.
мет|а, -еш; метох недок. мести, підмітати;
двора підмітати двір.
метал ч. метал; благорбден ~ благород-
ний метал; изделия от ~ вироби з металу;
~ на кюлчета метал у злйвках; цветни ~-и
кольорові метали.
метал|ен, -на, -но; -ни металевий ~бляськ
металевий блиск; ~ звьн металевий брязкіт
(дзенькіт); ~-ни отпадьци металевий
брухт.
металй|к ч. мн. -ци металіст.
металйч|ен, -на, -но; -ни див. металйчески.
металйческ|и, -а, -о; -и металічний, ме-
талевий.
металодобйв|ен, -на, -но; -ни металургій-
ний; ~-на индустрия металургійна проми-
словість.
металолеяр ч. ливарник.
металолеярница ж. ливарний цех, ливар-
ня; (у знач, ім.) ливарний.
металообработвател|ен, -на, -но; -ни мета-
лообробний.
металур|г ч. мн. -зи металург.
металургйч|ен, -на, -но; -ни металургій-
ний; ~ комбинат металургійний комбінат.
металургйческ|и, -а, -о; -и див. металургй-
чен.
металургия ж. металургія; черна ~ чорна
металургія.
метаморфоза ж. метаморфоза; видозміна,
перетворення.
метан 1 ч. хім. метан.
метан 2 ч. поклін, уклін.
метатеза ж. лінгв. метатеза.
метател|ен, -на, -но; -ни метальний; ~-на
машйна метальна машйна.
метафизй|к ч. мн. -ци метафізик,
метафйзика ж. філос. метафізика.
метафизйч|ен, -на, -но; -ни метафізичний;
~-на система от вьзгледи метафізична
система поглядів.
метафизйческ|и, -а, -о; -и див. метафизй-
чен.
метафора ж. лінгв. метафора.
метафорйч|ен, -на, -но; -ни метафоричний;
~-ни стйлни средства метафоричні стилі-
стичні засоби.
метач 1 ч. підмітальник, двірнйк.
метач 2 ч. спорт, метальник.
метачка ж. підмітальниця, двірнйчка.
метеж ч. заколот, бунт.
метеж|ен, -на, -но; -ни 1. заколотний, бун-
тівнйй; 2. перен. бентежний, неспокійний.
метежни|к ч. мн. -ци заколотник; бунтар,
бунтівнйк.
метежническ|и, -а, -о; -и заколотницькии,
~-а дейност заколотницька діяльність.
метеор ч. метеор.
метеорйт ч. метеорйт.
метеорол6|г ч. мн. -зи метеоролог.
метеорологйч|ен, -на, -но; -ни метеороло
гічний; ~-на станция метеорологічна стан
ція.
метеорологйческ|и, -а, -о; -и див. метеоро-
логйчен.
метеоролбгия ж. метеорологія.
метеоролбжка ж. метеоролог (про жінку).
метеоролбжк|и, -а, -о; -и див. метеороло-
гйчен.
метйл ч. 1. зоол. трематоди (тільки мн.);
2. хвороба худоби, яку викликають трема-
тоди.
метйс ч. метйс.
метла ж. 1. віник, мітла; 2. бот. сорго
звичайне, турецьке просо (8ог&Ьит уиі^агіз
Регз.); захарна~ цукрове сорго (8ог-
&Иипі зассИагаіит Регз.); () ще играе
~-та а) нова мітла чисто замітає (мете);
б) дадуть прочуханку кому.
метлйчина ж. бот. волошка.
метн|а, -еш; матнах док.: мятам (див.).
метод ч. метод; диалектйчески ~ діалек-
тйчний метод.
метода ж. заст. метода.
методика ж. методика; ~на обучението
методика навчання.
методйст ч. методист.
методйстка ж. методйстка
методйч|ен, -на, -но; -ни 1. методйчний;
системний, послідовний; ~-на работа мето-
дйчна робота; 2. методйчний; якйй стосу-
ється методики; ~анализ методйчний ана-
ліз.
методйческ|и, -а, -о; -и методйчний; ~-о
разраббтване на урбка методйчна розробка
уроку.
методологйч|ен, -на, -но; -ни методологіч-
ний; ~-ни грешки методологічні помилки.
методологйческ|и, -а, -о; -и див. методоло-
гйчен.
методолбгия ж. методологія.
метонймия ж. лінгв. метонімія.
метб|х ч. мн. -си місце за межами мона-
стиря, де живуть ченці.
метраж ч. метраж.
метреса ж. розм. утрйманка, коханка,
метрика ж. метрика.
метрйч|ен, -на, -но; -ни метрйчний; ~-на
система метрична система.
метрйческ|и ’, -а, -о; -и метрйчнии; ~-о
стихосложение метрйчне віршування.
метрйчески
355
мигач
метрйческ|и2, -а, -о; -и метричний; ~-а
кнйга метрична кнйга.
метро с. тільки одн. метро (невідм.).
метров, -а, -о; -и метровий.
метроном ч. метроном.
метропблия ж. метрополія.
мет|ьр ч. мн. -ри метр; квадратен ~
квадратний метр; кубйчески ~ кубічний
метр; сгьваем ~ складаний метр; 0 мина-
вам/мйна~ а) обминати/обминути гострі
кути; б) вихбдити/вййти сухйм з водй.
мех ч. мн. -ове див. мях.
механа ж. розм. корчма, шинок.
механджййка ж. корчмарка, шинкарка.
механджййск|и, -а, -о; -и корчмарський,
шинкарський.
механджйя ч. корчмар, шинкар.
механизатор ч. механізатор.
механизаторск|и, -а, -о; -и механізатор-
ський.
механизация ж. механізація; ~наземеде-
лието механізация землеробства.
механизйра|м недок. і док. механізува-
ти; ~се 1. механізуватися; 2. перен. става-
ти/стати автоматйчним (машинальним).
механйз|ьм ч. мн. -ми механізм; броячен~
лічйльний механізм; час6вников~ годин-
никовий механізм; ~ на дьржавното управ-
ление механізм державного управління.
механи|к ч. мн. -ци механік; бордов~
бортмеханік.
механика ж. механіка; ~на твьрдото
тяло механіка твердого тіла; фйна~ точна
механіка.
механйч|ен, -на -но; -ни 1. механічний;
~закон закон механіки; ~-на помпа меха-
нічний насос; 2. перен. механічний, несвідо-
мий, автоматйчний, машинальний.
мехлем ч. бальзам, мазь; 0 пада/падне
ми [катб] ~ на сьрцето як маслом по
душі (по серцю); як медом по губах.
мехур ч. 1. міхур; (рідко) пузйр; жльчен~
жовчний міхур; плавателен ~ на рйба пові-
тряний міхур рйби; 2. пухйр; ~-и по краката
пухирі на ногах; 3. булька, бульбашка; пу-
зйр; ~-и по лбквите бульбашки на калю-
жах; 0 сапунен~ мйльна бульбашка (буль-
ка); мйльний пузйр.
меца ж. див. мецана.
мецана ж. фольк. ведмідь.
мецанйн ч. мезонін.
меценат ч. меценат.
меценатск|и, -а, -о; -и меценатський.
мецосопрано с. тільки одн. меццо-сопрано
(невідм.).
меч ч. мн. -ове меч; 0 вдйгам/вдйгна~
піднімати/підняти меч; с бгьн и ~ вогнем
і мечем; тбча ~ гострйти меч.
мече с. 1. ведмежа, ведмеденя; 2. дит.
хліб з брйнзою.
мечешк|и, -а, -о; -и 1. ведмежий, ведме-
дячий; ~-а бьрлога ведмежий барліг; ~-и
стьпки ведмедячі слідй; 2. перен. ведмежий;
незграбний; 0 ~-а услуга ведмежа послуга.
меч|и, -а, -о; -и ведмежий; ведмедячий;
~-а дупка ведмежий барліг; 0 ~-а пйта
бот. медунка.
мечка ж. 1. ведмідь; бяла ~ білий вед-
мідь; женска~ ведмедйця; 2. перен. розм.
ведмідь; незграба; 3. перен. розм. ненаже-
ра; 0 Гол я мат а ~ астр. Велйка Ведмедиця;
(розм.) Велйкий Віз; Малката~ астр.
Мала Ведмедиця; (розм.) Малйй Віз; като
че ~ гледат дйвляться, як баран на нові
ворота; разигравам/разиграя като ~ водй-
ти/провестй за ніс.
мечкар ч. ведмежатник (той, хто водить
прирученого ведмедя); 0 всеки ~ своята
мечка хвали прик. усяк кулйк до свого бо-
лота звик.
мечовйд|ен, -на, -но; -ни мечовидний.
мечб|к ч. мн. -ци ведмідь (самець).
меч онде|ец ч. мн. -ци 1. іст. мечоносець;
2. меч-рйба.
мечт|а ж. мрія; заветна ~ заповітна мрія;
несбьднати ~-й нездійсненні мрії; унасям
се в ~-й поринати у мрії.
мечтание с. мріяння, марення.
мечтател ч. мрійник.
мечтател|ен, -на, -но; -ни мрійний, мрійлй-
вий; ~поглед мрійлйвий погляд.
мечтателек |и, -а, -о; -и мрійницький.
мечта|я, -еш; -х недок. мріяти; 0 ни на
сьн не сьм мечтал таке мені навіть у сні не
снйлося.
мешйн ч. сап’ян.
мешйнен, -а, -о; -и сап’яновий.
ми 1 займ. особ. див. аз.
ми 2 займ. присв. див. мой.
ми3 с. тільки одн. муз. мі (невідм.).
мйвка ж. розм. 1. мййка; порцелянова ~
порцелянова мййка; 2. мййка, віхоть.
мйг ч. мн. -ове мить; (розм.) хвйля; по-
чав ай ме за ~ почекай мене хвйлю; 0 без
да губя нйто ~ не зволікаючи жодної хви-
лйни; в едйн /V в ту ж мить; до послед-
ния си ~ до останньої мйті; от ~ на ~ усе
частіше.
мйга|м недок. 1. кліпати, моргати, мигати;
2. блймати, мигати; звездйте ~-т зорі блй-
мають; <) окбто ми не мйга оком не морг-
нути (не змигнути).
мйгар част. розм. невже; ~не знаєш?
невже ти не знаєш?
мигач ч. 1. повіка, віко; 2. тільки мн.
вії.
12*
мйгвам
356
милиционерски
мйгва|м недок./мйгна 1. кліпати (час від
часу)/кліпнути, моргати (час від часу)/
моргнути; 2. підморгувати/підморгнути; 2.
засинати і засипати/заснути; 3. блимати/
блимнути, мигати/мигнути.
мйгла с. вія.
мйгн|а, -еш; -ах док.: мйгвам (див.).
мигновен, -а, -о; -и миттєвий, миттьовий;
~-о колебание миттєве вагання.
мигновение с. заст. мить, момент.
мйгом присл. 1. мйттю; 2. раптом.
миграци6н|ен, -на, -но; -ни міграційний;
~-на тебрия міграційна теорія.
миграция ж. міграція; ~на южните сла-
вяни міграція південних слов’ян.
мигрена ж. мігрень.
мигрйра|м недок. і док. мігрувати (не-
док.).
мйда ж. зоод. мідія; бйсерна~ перлівни-
ця.
мйден, -а, -о; -и мідієвий, мідійовий.
миж|а, -йш; -ах недок. 1. мружитися,
жмуритися; ~ очй мружити очі; 2. блймати,
мерехтіти, мигтіти.
мйжав, -а, -о; -и 1. примружений, при-
жмурений; ~-и очй примружені очі; 2. ме-
рехтливий.
мижешката присл. див. мижешком.
мижешкбм присл. із замруженими очима,
замружившись.
мижитурка ч. і ж. розм. нікчема.
мизансцен ч. мізансцена.
мизантрбп ч. мізантроп.
мизантрбпск|и, -а, -о; -и мізантропічний.
мизер|ен, -на, -но; -ни 1. убогий, злиден-
ний, бідний; ~-на квартйра убога квартй-
ра; 2. (дуже малий) мізерний; ~-на запла-
та мізерна платня; 3. перен. мізерний, жа-
люгідний, нікчемний; ~ живот нікчемне
життя; 4. перен. ганебний, негідний; ~-на
постьпка ганебний вчйнок.
мизери|я ж. 1. тільки одн. убозтво, убо-
гість, злиденність; (тільки мн.) злидні; жи-
вея в ~ жйти у злйднях, злидарювати; 2.
розм. підлота; негідний вчйнок; вьрша ~-и
чинйти підлоту.
мизерни|к ч. мн. -ци розм. негідник, мер-
зотник.
мизерствува|м недок. злидарювати, біду-
вати.
мизерува|м недок. див. мизерствувам.
мизй|ец ч. мн. -йци мізієць; жйтель Мізії
(Північної Болгарії).
мизййск|и, -а, -о; -и мізійський; якйй сто-
сується Мізії (Північної Болгарії); ~-и
говори мізійські говіркй.
микроб ч. мікроб.
микрбб|ен, -на, -но; -ни мікробний.
микробиол6|г ч. мн. -зи мікробіолог.
микробиол*огйч|ен, -на, -но; -ни мікробіо
логічний; ~-ни проучвания мікробіологічні
дослідження.
микробиологйческ|и, -а, -о; -и див. микро-
биологйчен.
микробиолбгия ж мікробіологія.
микрокбсмос ч. фіз. мікрокосмос, мікро-
косм.
микромет|ьр мн. -ри спец, мікрометр.
микрбн ч. мікрон.
микроорганйз|ьм ч. мн. -ми мікроорганізм.
микроскбп ч. мікроскоп; електрбнен ~
електронний мікроскоп.
микроскопйч|ен, -на, -но; -ни мікроскопіч
ний; ~-ни изследвания мікроскопічні до-
слідження.
микроскопйческ|и, -а, -о; -и див. микроско-
пйчен.
микрофбн ч. мікрофон; говбря пред ~ го-
ворйти перед мікрофоном.
мйл, -а, -о; -и 1. мйлий; хороший, сим-
патйчний; ~човек мйла людйна; 2. дорогйй,
мйлий, любий; 0 давам/дам ~-о и драго
останню сорочку віддавати/віддати; правя
~-и очй на някого підлещуватися до кого.
мйлв|ам недок. пестити, голубити, милу-
вати.
мил|ея, -ееш; -ях недок. 1. уболівати, до-
рожйти; 2. розм. жаліти, тужйти.
милиард ч. мільярд.
милиард|ен, -на, -но; -ни мільярдний.
милиардер ч. мільярдер.
милиграм ч. міліграм.
милиметрбв, -а, -о; -и міліметровий.
милимет|ьр ч. мн. -ри міліметр.
милйнка ж. вид булочки.
милибн ч. мільйон.
милибн|ен, -на, -но; -ни мільйонний;
~ град мільйонне місто, місто з мільйонним
населенням.
милионер ч. мільйонер.
милионерка ж. мільйонерка.
милионерск|и, -а, -о; -и мільйонерський.
милитаризация ж. мілітаризація; ~ на
иконбмиката мілітаризація економіки.
милитаризйра|м недок. і док. мілітаризу-
вати.
милитарйст ч. мілітарйст.
милитаристйч|ен, -на, -но; -ни мілітари
стйчний, мілітарйстський; ~-на полйтйка
мілітаристйчна політика.
милитаристйческ|и, -а, -о; -и див. милита-
ристйчен.
милиционер ч. міліціонер.
милиционерка ж. міліціонерка (розм.).
милиционерск|и, -а, -о; -и 1. міліцейський;
2. міліціонерський.
милйция
357
миниатюрен
милйция ж. міліція; народна ~ народна
міліція.
мйлич|ьк, -ка, -ко; -ки милесенький, любе-
сенький.
миловйд|ен, -на, -но; -ни миловидний, гар-
ненький; (розм.) милолиций; ~-но момйче
іарненька дівчина (дівчинка).
милолйк, -а, -о; -и милолиций (розм.);
миловидний, гарненький.
милосерд|ен, -на, -но; -ни милосердний;
^-на сестра милосердна сестра, сестра
милосердя.
милува|м недок. заст. див. мйлвам.
милувка ж. ласка; (тільки мн.) пестощі;
майчина~ мамина ласка.
мйля ж. миля; мбрска ~ морська миля,
мймика ж. міміка.
мимйкрия ж. мімікрія.
мимйческ|и, -а, -о; -и мімічний; ~-и дви-
жения мімічні рухи.
мймо прийм. заст. всупереч, проти;
^вблята ми направи това він зробив це
всупереч моїй волі.
мимоза ж. мімоза.
мимолет|ен, -на -но; -ни скороминущий,
скороминучий, недовговічний; ~-на слава
скороминуща слава.
мимоходом присл. мимохідь, між іншим,
мйна 1 ж. спец, шахта; руднйк, копальня;
каменовьглена ~ кам’яновугільна шахта;
рудна ~ руднйк.
г 2	•	*
мина ж. військ, міна; ~ сьс закьсни-
тел міна уповільненої дії.
мйн|а,3 -еш; мйнах док.: минавам (див.).
минава|м недок./мнна. 1. минати/минути;
поминати/поминути, проминати/проминути;
~ покрай лбзето му минати його виноград-
ник; 2. перехбдити/перейтй; переїжджати/
переїхати; границата переходити кордон;
~на насрещния тротоар переходити на
протилежний тротуар; ~ през улицата пере-
ходити вулицю; 3. (про час, стан і т. ін.)
минати/минути, минатися/минутися; прохб-
дити/пройтй; времето минава час минає;
мйна му бблката біль йому минув, біль
у нього пройшов; пьтуването минава едно-
образно подорож проходить одноманітно;
4. проникати/пронйкнути; сльнчевите льчй
~-ат през прозбреца сонячне проміння про-
никає крізь вікно; 5. (про об'єкт, місце
і т. ін.) перехбдити/перейтй; имуществото
му мйна в нейните рьце його майно перей-
шло в її руки; ~ кьм друга тема переходити
до іншої теми; ученйкьт минава от пети
за шести клас учень переходить з п’ятого
у шостий клас; 6. перетвбрюватися/пере-
творйтися, перехбдити/перейтй; едно химй-
ческо сьединение минава в друго одна хі-
мічна сполука перетворюється в іншу; 7.
(про учбовий матеріал і под.) проходити/
пройтй, вивчати/вйвчити, розглядати/роз-
глянути; ~ учебния материал проходити
учбовий матеріал; 8. вважати, мати (не-
док.); той ~ за умен човек його мають за
розумну людйну, його вважають розумною
людйною; 0 минава-заминава, мйна и за-
мйна див. заминавам; ~/~в настьпление
перехбдити/перейтй у наступ; ~/~в неле-
галност перехбдити/перейтй у підпілля;
~/~ метьр див. метьр; под венчйло
див. венчйло; през рьцете на някого
прохбдити/пройтй через руки чиї; мйнах
байра див. байр; минава/мйне им котка пьт
див. котка; мйнава/мйне край ушйте ми
нещо пускати/пустйти повз вуха що; мина-
ва/мйне ми като на коте див. коте; минава/
мйне ми като на куче див. куче; минава/
мйне ми през ума нещо спадати/спасти на
думку; минава/мйне под лбзунга на нещо
див. лозунг.
мйнал, -а, -о; -и минулий; ~-ият пьт
минулого разу; ~-ата година у минулому
році; ~-о време лінгв. минулий час.
мйнало с. тільки одн. минуле, минувшина;
далечно~ далеке минуле; 0 скьсвам/
скьсам с ~-то поривати/порвати з минулим.
миналогодйш|ен, -на, -но; -ни минулоріч-
ний.
минаре с. мінарет.
миндал ч. діал. див. бадем.
миндалов, -а, -о; -и д і а л. див. бадемов.
миндер ч. лава, ослін (розташовані
вздовж стіни); 0 слагам/слбжа (турям/ту-
ря) под ~-а відкладати/відкласти на безрік.
мйн|ен 1, -на, -но; -ни шахтовий, шахт-
ний, гірнйчий; ~газ гримучий газ; ~-на
галерия штольня.
мйн|ен2, -на, -но; -ни військ, мінний;
~-но заграждение мінна загорожа.
минерал ч. мінерал; изкопаем~ викопнйй
мінерал.
минерал|ен, -на, -но; -ни мінеральний;
~-на вода мінеральна вода; ~-ни тброве
мінеральні добрива.
минералб|г ч. мн. -зи мінералог,
минералбгия ж. мінералогія.
минералогйческ|и, -а, -о; -и див. минера-
лбжки.
минералбжк|и, -а, -о; -и мінералогічний,
минзухар бот. шафран.
миниатюр ч. модель.
миниатюра ж. мініатюра.
миниатюр|ен, -на, -но; -ни 1. мініатюрний;
~-на живопис мініатюрний живопис; 2. мі-
ніатюрний, малесенький; ~-на кнйга мале-
сенька кнйжка.
минимален
358
мйртов
минимал|ен, -на, -но; -ни мінімальний;
~-на заплата мінімальна зарплата; ~-на
скорост мінімальна швидкість.
мйнимум ч. мінімум; вземам ~ багаж
брати мінімум багажу; екзистенц-~ про-
житковий мінімум; кандидатски ~ канди-
датський мінімум; програма-^ програма-
мінімум.
минйра|м недок. і док. мінувати/заміну-
вати.
министерск|и, -а, -о; -и міністерський;
~ Сьвет Рада Міністрів.
министерство с. міністерство; ~ на вьн-
шните работи міністерство закордонних
справ; ~на вьтрешните работи міністерство
внутрішніх справ.
минйст|ьр ч. мн. -ри міністр; заместник-~
заступник міністра; 0 ~без портфейл мі-
ністр без портфеля.
минйстьр-председател ч. голова кабінету
міністрів.
миннодобйв|ен, -на, -но; -ни гірничодо-
бувний.
миннообогатйтел|ен, -на, -но; -ни гірничо-
збагачувальний.
миномет ч. військ, міномет.
минонбс|ец ч. мн. -ци військ, міноносець;
ескадрен~ ескадрений міноносець.
минор ч. муз. мінор.
минбр|ен, -на, -но; -ни 1. муз. мінорний;
~-на гама мінорна гама; 2. перен. мінор-
ний, смутний, журливий.
минохвьргач ч. військ, мінометник.
минохвьргач|ен, -на, -но; -ни військ, міно-
метний; ~-на стрелба мінометний вогонь.
минохвьргачка ж. військ, див. миномет.
миночистач ч. військ, тральщик, тральник.
миночистач|ен, -на -но; -ни військ, трало-
вий.
минувач ч. перехожий, прохожий, подо-
рожній (у знач. ім.).
минувачка ж. перехбжа, прохожа, подо-
рожня (у знач. ім.).
мйнус ч. 1. мінус; осем ~ три дава пет
вісім мінус три — п’ять; 2. перен. мінус;
недолік.
минут|а ж. 1. хвилина; часьт е два без
пет ~-и зараз без п’яти два (за п’ять
хвилин друга); 2. мить, хвйля, хвилина;
в сьщата тая ~ у ту ж мить, тієї ж миті;
3. спец, мінута; ф ~на ~-а хвилина в хви-
лину; от ~ на ~ а) з хвилини на хвилину;
б) з кожною хвилиною.
минут|ен, -на, -но; -ни 1. хвилинний; ~-на
стрелка хвилинна стрілка; 2. короткочасний,
недовгочасний.
минутка ж. хвилинка, хвилька.
миньбр 1 ч. шахтар; гірник.
миньбр 2 ч. з а с т. див. минор.
миньбр|ен, -на, -но; -ни заст. див. минб-
рен.
миньбрск|и, -а, -о; -и шахтарський.
миокардйт ч. мед. міокардит.
мир1 ч. тільки одн. 1. мир; борба за
траен ~ боротьба за міцнйй мир; лагер на
~а табір мйру; сепаратен ~ сепаратний
мир; сключвам ~ укладати мир; 2. мир,
згода, злагода; живея в ~ и сгбда жйти в
мйрі і злагоді; ф ~ не оставям/няма да
оставя див. оставям.
мир 2 ч. тільки одн. 1. заст. мир; всесвіт,
світ; 2. світ; антйчен~ антйчний світ; живо-
тйнски ~ тварйнний світ; растйтелен ~
рослйнний світ; ф от сьздание ~-а від ство-
рення світу.
мираж ч. міраж.
мираз ч. тільки одн. іст. майно або спад-
щина, яку одержує заміжня жінка від своїх
батьків.
мйр|ен, -на, -но; -ни 1. мйрний, сумйрний;
спокійний; ~-ни деца сумйрні діти; 2. мйр-
ний; ~ дбговор мйрна угода; ~-но строй-
телство мйрне будівнйцтво; ~-но сьвместно
сьществуване мйрне співіснування.
миризлйв, -а, -о; -и 1. пахучий, запашнйй;
~-а кйтка запашна квітка; 2. смердючий,
сморідний; ~-о сйрене смердюча брйнза.
миризма ж. 1. запах, дух; хубава ~ при-
ємний запах, пахощі; лбша~ тяжкйй дух,
сморід; 2. тільки мн. приправа, прй-
смак.
мйрис ч. див. миризма.
мириш|а -еш; мирйсах недок. 1. пахнути;
2. нюхати; ~цвете нюхати квітку; ф ~ на
прьст див. прьст; ~-е на барут див. барут;
не е мирйсал барут някой див. барут.
мйро с. церк. мйро.
мйров, -а, -о; -и заст. світовйй; ~-а
скрьб світова скорбота.
мироглед ч. світогляд.
мироглед|ен, -на, -но; -ни світоглядний,
мироздание с. всесвіт, світобудова.
миролюб|ец ч. мн. -ци борець за мир.
миролюбйв, -а, -о; -и миролюбний; ~-а
полйтйка миролюбна політика.
миролюбне с. тільки одн. миролюбність.
миронбс|ец ч. мн. -ци заст. див. миролю-
бец.
миротвбр|ен, -на, -но; -ни миротворний,
миротвбрец ч. мн. -ци миротворець.
мйрск|и, -а, -о; -и заст. мирськйй, світсь-
кий.
мйрт ч. мн. -ове мирт.
мйрта ж. див. мирт.
мйртов, -а, -о; -и мйртовий; ~ венец мйр-
товий вінок.
мирувам
359
мйш-маш
мирува|м недок. 1. бути сумирним, спо-
кійним; 2. не втручатися.
мир|я се, -йш се; -йх се недок. миритися.
мирян|ин ч. мн. -и заст. мирянин.
миряса|м док.: мирясвам (див.).
мирясва|м недок./мирясам розм. угамд-
вуватися/угамуватися, утихомирюватися/
V тихомиритися; заспокоюватися/заспокої-
і ися.
мисионер ч. місіонер.
мисионерск|и -а, -о; -и місіонерський; ~-а
дейност місіонерська діяльність.
мисйр 1 ч. діал. див. царевица.
мисйр 2 ч. д і а л. див. пуяк.
мисйрка ж. діал. див. пуйка.
мйсия ж. місія.
мискет ч. тільки одн. мускат.
мискетов, -а, -о; -и мускатний; ~-о вино
мускатне вино.
мйслен, -а, -о; -и уявний, мйслений; ~
образ уявний образ.
мислйтел ч. мислитель.
мислов|ен, -на, -но; -ни розумовий; ~-на
дейност розумова діяльність.
мйсл|я, -иш; мйслйх недок. 1. мйслити,
думати, міркувати; следователно сьще-
ствувам мйслю, отже, існую; 2. (завдання,
задачу і т. ін.) обмірковувати, обдумувати;
дьлго ~-йх над задачата я довго обмір-
ковував задачу; 3. думати, вважати, гадати;
сподіватися, передбачати; чедбйдат я га-
даю, [що] вонй прийдуть; че ще вали
я думаю, що піде дощ; 4. (про намір)
обиратися, думати; ~ да заминавам я зби-
раюся (думаю) від’їжджати; 5. думати, тур-
буватися; ~ за безопасността си турбува-
тися про свою безпеку; 0 без мнбго да му~
стрімголов, недовго думаючи; да му ~-иш
а) дивись мені!, стережись! б) потім пожал-
куєш, будеш собі лікті кусати; ~ доброто на
някого див. добро; ~-и, че морето е до колене
див. коляно; ~се вважати себе; не (нито)
му се ~ не думаючи про наслідки; той се
~-еше за по-голям майстор от мене він
вважав себе кращим майстром, ніж я.
мистериоз|ен, -на, -но; -ни таємнйчий, за-
гадковий; ~-но убййство загадкове вбйв-
ство.
мистерия ж. 1. таємнйця, 2. літ. місте-
рія.
мистй|к ч. мн. -ци містик.
мйстика ж. містика.
мистификатор ч. містифікатор.
мистификация ж. містифікація.
мистифицйра|м недок. і док. містифіку-
вати.
мистицйзьм ч. тільки одн. містицйзм.
мистйч|ен, -на, -но; -ни див. мистйчески.
мистйческ|и, -а, -о; -и містйчний.
мистрйя ж. кельма, кельня.
мйс|ьл ж. мн. -ли думка; интересна ~ ці-
кава думка; ляга и става с ~ за тях лягає і
встає з думкою про них; моята ~ е, че тбзи
вьпрос се нуждае от всестранно разглежда-
не на мою думку, це питання потребує все-
бічного розгляду; човешка ~ людська дум-
ка; 0 вдавам се/вдам се в ~-ли поринати/
порйнути в думкй; задни ~-ли приховані
(задні) думкй; навеждам/наведа на мисьл-
та наводити/навестй на думку; отказвам се/
откажа се от мисьлта облишати/облйшити
думку; сьбйрам/сьбера ~-лите си збира-
тися/зібратися з думками.
мит ч. мн. -ове міф; класйчески ~ класич-
ний міф; ~ за Орфей міф про Орфея.
мйтинг ч. мітинг.
митйч|ен, -на, -но; -ни див. митйчески.
митйческ|и, -а, -о; -и міфічний.
миткало с. розм. гультяй, нероба, ледар.
мйтка|м недок. розм. швендяти, вешта-
тися.
мйтница ж. митниця, таможня.
митничар ч. митник.
митничарск|и, -а, -о; -и якйй стосується
мйтника.
мйтнич|ен, -на, -но; -ни див. мйтнически.
мйтническ|и, -а, -о; -и мйтний; ~-а де-
кларация мйтна декларація; ~-а проверка
мйтна перевірка.
МИТО С. МИТО.
митоло|г ч. мн. -зи міфолог.
митологйч|ен, -на, -но; -ни див. митологй-
чески.
митологйческ|и, -а, -о; -и міфологічний,
митолбгия ж. міфологія.
митра ж. церк. мйтра.
митрополит ч. церк. митрополйт.
митрополйя ж. церк. митрополія,
мйчман ч. мічман.
мйчманск|и, -а, -о; -и мічманський.
мишелбвка ж. 1. мишоловка; 2. діал.
яструб.
мишембрка ж. миш’як (отрута для пацю-
ків).
мишена ж. мішень.
мйш^і,-а,-о;-и мйшачий; 0 навйрам/нав-
ра в ~-а дупка див. дупка.
мйшина ж. мйшачий послід.
мйшка ж. мйша; бяла ~ біла мйша; пол-
ена ~ польова мйша; 0 играя на котка
и ~ див. котка.
мишкува|м недок. 1. нйшпорити, шастати;
2. мишкувати.
мйш-маш ч. розм. 1. плутанйна, безладдя;
2. у знач, присл. безладно, абйяк; направил
си ~ ти зробйв це абйяк.
миш-маш
360
Мінім
миш-маш розм. страва з смаженого пер-
цю, помідорів, яєць з сиром.
мйшница ж. плече (верхня частина руки
до ліктьового суглоба); пахва; 0 под ~
під пахвою.
миш6|к'ч. мн. -ци 1. самець миші; 2. велйка
миша.
мйшц|а ж. 1. діал. див. мйшница; 2.
тільки мн. -и м’язи, мускули.
мй|я, -еш; -х недок. 1. мити; ~ прозбрци
мити вікна; ~ сьдове мити посуд; 2. поет.
омивати; обмивати.
мияч ч. мийник.
миячка ж. мийниця.
млад, -а, -о; -и молодий; ~-а трева моло-
да трава; ~-о поколение молоде покоління;
0 лудо-младо див. луд; ~ и зелен молоде
та зелене; старо и ~ -о старі й малі (моло-
ді); ~-а младина див. младина.
младеж 1 ч. 1. юнак; парубок, молодйк;
2. тільки мн. молодь, молоді (у знач. ім.).
младеж 1 ж. тільки одн. молодь; злат-
на ~ золота молодь.
младежк|и, -а, -о; -и молодіжний; Димйт-
ровски комунистйчески ~ сьюз (ДКМС)
Димйтровська комуністйчна спілка молоді.
младен|ец ч. мн. -цй заст. немовля,
хлоп’я.
младенческ|и, -а, -о; -и заст. див. мла-
дежки.
млад|ея, -ееш -ях виглядати молодйм, по-
чувати себе молодйм.
младин|а ж. молодість; на ~-й у молодо-
сті; 0 млада ~ молодісінький.
младожен|ец ч. мн. -ци молодйй (у знач,
ім.); молодожон.
младоженка ж. молода (у знач. ім.).
младо|к ч. мн. -ци 1. пагін; (збірн.) па-
росль, поріст, порість; 2. перен. розм. моло-
дйк, парубок.
младолйк, -а, -о; -и моложавий, молодя-
вий.
младост ж. молодість.
младочка ж. пагін, молоде дерево.
младши прикм. тільки ч. молодший; ~ лей-
тенант молодший лейтенант; ~ по звание
молодший за званням.
млака ж. діал. драговина, драгва.
млат ч. мн. -ове молот.
млат|я, -йш; млатйх недок. розм. гатйти,
гамселйти, мотлошйти; бйти.
млекар ч. молочар, молочник.
млекарка ж. молочарка, молочниця.
млекарница ж. молочний магазйн.
млекарск|и, -а, -о; -и молочний, ~-и сьдо-
ве посуд для молока.
млекода|ен, -йна, -йно; -йни молочний (про
худобу), удійний.
млекодобив ч. надій.
млекомер ч. лактометр.
млеконадой ч. надій.
млекопитаещо с. заст. див. бозайник
млекопрераббтване с. переробка молок.і
млекопреработвател|ен, -на, -но; -ни мол<>
копереробний.
млекоцентрала ж. молочарня.
млеч|ен, -на, -но; -ни 1. молочний; ~ сої»
молочний сік (у рослин); ~-на диета мо
лбчна дієта; ~-но стьклб молочне (біле )
скло; ~-ни жлезй анат. молочні залози.
~-ни произведения молочні продукти; 2.
(про худобу) молочний, удійний; ~-на крн
ва молочна корова; <) ~ пьт астр. Молом
ний (розм. Чумацький) шлях; ~-на зре
лост спец, молочна стйглість; ~-на кисели
на ,хім. молочна кислота; ~-ни брати
молочні братй; ~-ни зьбй анат. молочні
зуби.
млечка ж. бот. молочай.
млечница 1 ж. бот. хрящ.
млечница2 ж. молочна рйсова каша.
млечо|к ч. мн. -ци 1. див. млечка; 2. загалі»
на назва рослйн, що виділяють молочний сік.
мливар ч. розм. той, хто привіз зерно
до млина.
мливо с. тільки одн. збірн. млйво (зерно,
що йде на помел).
мльк вигук розм. цить.
мльква|м недок./млькна замовкати/за
мовкнути, затихати/затйхнути.
млькн|а, -еш; млькнах док.: мльквам
(див.).
мляко с. мн. млека молоко; кйсело ~
кйеле молоко, кисляк; кондензйрано ~ згу
щене молоко; краве ~ коров’яче молоко;
майчино ~ матерйнське молоко; ~ на прах
сухе молоко; обезмаслено ~ знежйпенс
молоко; пр.ясно ~ свіже молоко; 0 закормен
сьм от майчиното ~ див. майчин; изказвам/
изкажа и майчиното си ~ див. изказвам; от
пйле ~ йма някой, у някого тільки пташйно-
го молока бракує у кого; познавам и майчи-
ното му ~ див. познавам.
млясва|м недок./млясна плямкати (час від
часу)/плямкнути, жвакати (час від часу)/
жвакнути.
мляска|м недок. плямкати, жвакати.
млясн|а, млеснеш; -ах і млеснах док.:
млясвам (див.).
мнени|е с. думка, погляд; борба на ~-я
боротьба поглядів; на ~ сьм, че ... я гадаю,
що ...; обществено ~ громадська думка;
особено ~ окрема думка; размяна на ~-я
обмін думками.
мним, -а, -о; -и вйгаданий, удаваний, по-
зірний.
мнйтелен
361
мбден
мнйтел|ен, -на -но; -ни помисливий; не-
ювірливий.
много присл. 1. дуже; ~ малко дуже
мало; 2. значно; това е ~ пб-интересно
не значно цікавіше; 3. у знач. числ. багато;
деца багато дітей; ф за ~ години див.
і одйна; ймам ~ здраве див. здраве; ~ здра-
ве! див. здраве; ~ ми стана терпець мені
уривається; ~ ~ не дуже (застереження);
~ на душмани див. душманин; научен сьм
на ~ звикнути ні в чому собі не відмовляти.
многобр6|ен, -йна, -йно; -йни численний.
многовеков|ен, -на, -но; -ни багатовіковий.
многоглаг6лствува|м недок. розм. роз-
глагбльствувати, просторікувати, патя-
кати.
многодет|ен, -на, -но; -ни багатодітний;
~-но семейство багатодітна сім’я.
многоднев|ен, -на, -но; -ни багатоденний;
~-но пьтуване багатоденна подорож.
многоезйч|ен, -на, -но; -ни багатомовний.
многоетаж|ен, -на, -но; -ни багатоповерхо-
вий; ~-на с град а багатоповерхова спо-
руда.
многожелан, -а, -о; -и довгожданий.
многоженство с. тільки одн. багатожен-
ство.
многознач|ен, -на, -но; -ни багатозначний.
многократ|ен, -на, -но; -ни багатократний.
многолет|ен, -на, -но; -ни багаторічний,
многолйк, -а, -о; -и багатоликий.
многомашйнни|к ч. мн. -ци багатоверстат-
ник.
многомили6н|ен, -на, -но; -ни багатомі-
льйонний.
многонационал|ен, -на, -но; -ни багатона-
ціональний.
многообраз|ен, -на, -но; -ни різноманітний;
~-ни явлення різноманітні явища.
многоотраслов, -а, -о; -и багатогалузевий.
многосрйч|ен, -на, -но; -ни лінгв. багато-
складовий.
многострадал|ен, -на, -но; -ни багато-
страждальний.
многостран|ен, -на, -но; -ни 1. многогран-
ний, багатогранний; ~-на прйзма мат. мно-
гогранна прйзма; 2. (який має різноманітні
риси) багатосторонній, багатобічний, різно-
сторонній; ~-на дейност багатостороння
діяльність; 3. (який охоплює кілька учас-
ників) багатосторонній; ~ дбговор багато-
стороння угода.
многотиражка ж. багатотиражка.
многот6м|ен, -на, -но; -ни багатотомний,
многотбчие с. лінгв. три крапки, крапки,
многоуважаем, -а, -о; -и вельмишановний.
многохйляд|ен, -на, -но; -ни багатотисяч-
ний; ~ мйтинг багатотисячний мітинг.
многоцвет|ен, -на, -но; -ни багатоколірний,
багатокольоровий; різнобарвний, розмаїтий.
многочйслен, -а, -о; -и чисельний.
многоьгьл|ен, -на, -но; -ни багатокутний.
многоьгьлни|к ч. мн. -ци многокутник,
багатокутник.
множ|а, -йш; -йх недок. примножувати;
~ се множитися.
мнбжествен, -а, -о; -и; ~-о число лінгв.
множина.
мнбжество с. сила, безліч; ~ хора и
добйтьк безліч людей і худоби.
множимо с. тільки одн. мат. множене.
мнбжител ч. мат. множник.
множко присл. розм. забагато.
мнозйна числ. неознач.-кільк. 1. (про чо-
ловіків) числ. багато; 2. у знач. ім. багато;
багато хто.
мнозинство с. більшість; преобладаващо
~ переважна більшість; печеля ~ одержу-
вати більшість голосів.
мобил ч. заст. див. мебел.
мобилизаци6н|ен, -на, -но; -ни військ, мо-
білізаційний.
мобилизация ж. мобілізація.
мобилизйра|м недок. і док. мобілізувати.
мобилирбвка ж. див. мебел ировка.
мбга, можеш, можах недок. 1. могти; не ~
да се сетя я не можу здогадатися; 2. вміти;
~ да чета вміти читати; 3. тільки 3 ос. одн.
безос. може а) можливо; певно, мабуть,
либонь; б) можна; не ~ не можна; 0 кой
каквбто може хто на що здатний; може
ли такбва нещо! чи чувана це річ! не
може да бьде! не може бути!
могйла ж. 1. горб, пагорб; 2. могила; кур-
ган; братска ~ братська могйла.
могьщ, -а, -о; -и могутній; ~ фактор
могутній фактор; ~ -а снага могутнє тіло.
могьществен, -а, -о; -и з а с т. див. могьщ.
могьщество с. могутність.
мода ж. мода; облйчам се по последна ~
одягатися за останньою модою; излйзам от
~ виходити з моди.
модалност ж. лінгв. модальність.
модел ч. 1. модель (ж.), тип, марка;
нов ~ нова модель (марка); 2. модель,
зразок; ~ на бродерия зразок вйшивки;
~ на кбраб модель корабля; 3. модель; на-
турщик, натурник; натурщиця, натурниця.
моделиер ч. модельєр.
моделиерка ж. модельєр (про жінку).
моделйра|м недок. і док. моделювати/
змоделювати; ліпйти/вйліпити; робйти/
зробйти модель; ~ глава моделювати го-
лову; ~ самолет робйти модель літака.
мбд|ен, -на, -но; -ни модний; ~-на кьща
будйнок моделей; фірма, яка конструює,
модерен
362
МОМИП
виробляє і продає нові моделі одягу, взуття
і т. ін.; ~-но облеклб модний одяг; ~-но
течение модний напрямок.
модер|ен, -на, -но; -ни модерний, новомод-
ний, сучасний; ~ град сучасне місто; ~-ни
танци модерні танці.
модернизйра|м недок. і док. модернізува-
ти; ~ произвбдството модернізувати вироб-
нйцтво.
модернйзьм ч. тільки одн. модернізм,
модернйст ч. модерніст.
модернистйч|ен, -на, -но; -ни модерніст-
ський.
модернйстка ж. модерністка.
модйст ч. кравець, якйй виготовляє мод-
ний одяг.
модйстка ж. модйстка; кравчйня, яка ви-
готовляє модний одяг.
модификация ж. модифікація.
модифицйра|м недок. і док. модифікувати,
видозмінювати/видозмінйти.
модулация ж. муз. модуляція.
модулйра|м недок. і док. модулювати/змо-
дулювати.
мод|ьр, -ра, -ро; -ри поет, блакйтний; ~-ро
небе блакйтне небо.
мозаич|ен, -на, -но; -ни мозаїчний; ~ под
мозаїчна підлога.
мозайка ж. мозаїка. г
мозайкаджия ч. мозаїст.
мозь|к ч. мн. -ци мозок; главен ~ го-
ловнйй мозок; грьбначен ~ спиннйй мозок;
сьтресение на ~-ка струс мозку; 0 да не ми
е изпйла кукувица ~-ка див. изпйвам; за-
вьртвам/завьртя ~-ка на някого див. за-
вьртвам; ~-кьт ми се размьтва/се размьти
див. размьтвам; ~-кьт (умьт) ми не побй-
ра/не може да побере нещо див. побйрам;
напьвам/напьна си ~-ка див. напь-
вам.
мой, моя, моє, мби займ. присв. енкл. ф.
ми мій, моя, моє, мої; баща ми мій батько;
~ ученйк мій учень; мбята чанта моя сумка;
0 дете на моите годйни див. дете; дойде
на мбята моя узяла; ~ човек своя людйна;
мбята е лесна див. лесен; мбята [работа]
е надве надвоє баба ворожйла; казала На-
стя, як удасться; от моє гледище на мою
думку.
мокасйни мн. 1. мокасйни; 2. літні капці.
мокет ч. 1. килимове покриття; палас;
2. розм. вечірка; хбдя на ~ ітй на ве-
чірку.
мокет|ен, -на, -но; -ни вйготовлений з кили-
мового покриття; паласний.
мокрота ж. мокрість, сйрість, вогкість.
мбкр|я, -иш; мбкрйх недок. мочйти; 0
~ (квася) си гьрлото див. гьрло.
мок|ьр, -ра, -ро; -ри мокрий; ~ сняг мок
рий сніг; ~-ра рйза от пот мокра від пбі\
сорочка; 0 ~ до кости мокрий до кісток
(як хлющ);, ~ от дьжд се не бой мокрий
дощу не боїться.
молбаж. 1. прохання; благання; ~ за по-
мощ прохання про допомогу; обрьщам се
с ~ звертатися з проханням; 2. заява; по-
давам ~ подавати заяву.
молдавск|и, -а, -о; -и молдавський.
молдованин ч. мн. -и молдаванин.
молдованка ж. молдаванка.
молебен 1 ч. церк. молебень.
молеб|ен2, -на, -но; -ни благальний;
~ глас благальний голос.
молекула ж. молекула.
молекул|ен, -на, -но; -ни молекулярний;
~-но теглб молекулярна вага.
молекуляр|ен, -на, -но; -ни див. молекулен.
мол|ец ч. мн. -ци ент. міль.
молив ч. олівець; ~ за рисуване олівець
для малювання; подбстрям си ~-а гострй-
ти олівець.
мблив|ен, -на, -но; -ни олівцевий; ~-на
рисунка олівцевий малюнок; ~-на фабрика
олівцева фабрика.
молйтва ж. молйтва.
молйтвен, -а, -о; -и молитовний.
молйтвени|к ч. мн. -ци церк. молитовник.
молйтел ч. прохач.
молйтелка ж. прохачка.
молла ч. мулла.
МОЛОХ Ч. МОЛОХ.
молбха ж. бот. пеларгонія.
мбл|я, -иш; мблйх недок. 1. просйти; ~ за
прбшка просйти пробачення, перепрошува-
ти, перепрбшуватися; 2. будь ласка, прошу;
дайте, ~ дайте, будь ласка; 0 ~ ти (ви) се
а) будь ласка; прошу; б) уявй собі!, тільки-
но поглянь (погляньте)!
мома ж. кл. ф. мбме дівчина; (розм.)
дівка; ~ за женене дівчина на порі (на
виданні); стара ~ стара дівка.
момент ч. момент; благоприятен ~ спри-
ятливий момент; вьзлов ~ вузловйй мо-
мент; исторйчески ~ історйчний момент;
0 в ~-а а) в даний момент; б) щойно;
изпблзувам ~-а скористатися нагодою; на
~-и а) час від часу; б) залежно від на-
строю.
моментал|ен, -на, -но; -ни моментальний;
~-на снймка моментальна фотографія.
момент|ен, -на, -но; -ни миттєвий, митьб-
вий; ~-но колебание миттєве вагання.
мом|ея се, -ееш се; -ях се недок. діву-
вати.
мбмин, -а, -о; -и 1. дівочий; ~-о лице
дівоче облйччя; 2. у знач. ім. мн. -и родичі
момйнски
363
море
нареченої під час весілля; 0 ~-а сьлза
бот. конвалія.
момйнск|и, -а, -о; -и дівочий; ~ смях ді-
вочий сміх.
момйца ж. анат. брижа.
момйче с. 1. дівчинка; 2. дівчина, дівка;
3. розм. покоївка.
момйченце с. дівчинка, дівчатко, дівча-
ючко.
момйчешк|и, -а, -о; -и який стосується
дівчинки; дівочий, дівчачий.
момков, -а, -о; -и парубочий.
момува|м недок. дівувати.
момчана: ~ рбжба ф о л ь к. новонаро-
джений хлопчик.
момче с. 1. хлопчик, хлоп’я; 2. парубок.
момчешк|и, -а, -о; -и хлоп’ячий.
момчурля|к ч. мн. -ци розм. підпарубок,
підпарубчак; підліток.
момьк ч. мн. момцй парубок, юнак.
монар|х ч. мн. -си монарх.
монархйзьм ч. тільки одн. монархізм,
монархйстка ж. монархістка.
монархйч|ен, -на, -но; -ни монархічний,
монархия ж. монархія.
монаршеск|и, -а, -о; -и монарховий, монар-
ший.
монастйр ч. див. манастйр.
мона|х ч. мн. -си монах, чернець.
монахйня ж. монахиня, черниця.
монашеск|и, -а, -о; -и чернечий, чернецький.
монгол|ец ч. мн. -ци 1. монгол; 2. монго-
лоїд.
монголка ж. 1. монголка; 2. монголоїдка.
монголск|и, -а, -о; -и 1. монгольський; ~-и
нашествия монгольські навали; 2. монголо-
їдний; ~ тип монголоїдний тип.
монета ж. монета; дребна ~ дрібна моне-
та; фалшйва ~ фальшива монета; 0 взе-
мам/взема за чйста ~ див. вземам; пла-
щам/платя сьс сьщата ~ платйти/відпла-
тйти тією ж [самою] монетою.
монет|ен, -на, -но; -ни монетний; ~ двор
монетний двір.
монетарница ж. іст. монетний двір.
моногам|ен, -на, -но; -ни моногамний,
моногамия ж. моногамія.
монограм ч. монограма.
монографйч|ен, -на, -но; -ни монографіч-
ний; ~ труд монографічна праця.
монографйческ|и, -а, -о; -и див. моногра-
фйчен.
монография ж. монографія.
монбк|ьл ч. мн. -ли монокль.
монолйт ч. моноліт.
монолйт|ен, -на, -но; -ни монолітний; ~-но
едйнство монолітна єдність; ~-но здание
цегляний будйнок.
моноло|г ч. мн. -зи монолог.
монологйч|ен, -на, -но; -ни монологіч-
ний.
монологйческ|и, -а, -о; -и див. монологй-
чен.
монопбл ч. монополія; дьржавен ~ дер-
жавна монополія.
монополій, -на, -но; -ни монопольний.
монополизйра|м недок. і док. монополізу-
вати.
монополйст ч. монополіст.
монополистйч|ен, -на, -но; -ни монополі-
стичний; ~ капиталйзьм монополістйчний
капіталізм.
монополистйческ|и, -а, -о; -и див. монопо-
листйчен.
монополйстка ж. монополістка.
монотон|ен, -на, -но; -ни монотонний;
~ глас монотонний голос; ~ живот моно-
тонне життя.
монтаж ч. монтаж; ~ на инсталация
монтаж установки.
монтаж|ен, -на, -но; -ни монтажний.
монтажни|к ч. мн. -ци монтажник, монту-
вальник.
монтйра|м недок. і док. монтувати/змон-
тувати.
монтьбр ч. 1. монтер; 2. монтажник, монту-
вальник.
монумент ч. монумент, пам’ятник.
монументал|ен, -на, -но; -ни монументаль-
ний.
мор ч. тільки одн. мор; моравйця, по-
шесть; ~ на добйтька пошесть на худобу.
мора ж. 1. діал. страхіття, кошмар; 2.
лихоліття.
морав, -а, -о; -и фіолетовий, фіалковий,
темно-бузковий.
морава ж. поет, галява, галявка, галявин-
ка, лужок.
моравина ж. фіолетовий (фіалковий)
колір.
морал ч. тільки одн. мораль (ж.).
морал|ен, -на, -но; -ни моральний; ~-на
подкрепа моральна підтримка; ~-ни каче-
ства моральні якості.
морализатор ч. моралізатор.
морализаторск|и, -а, -о; -и моралізатор-
ський.
морализйра|м недок. і док. моралізувати
(недок.).
моралйст ч. мораліст.
моралйстка ж. моралістка.
моратбриум ч. юр. мораторій.
морбили с. мед. кір.
морга ж. морг, трупарня, покійницька.
морда ж. 1. морда; 2. вульг. морда, пика,
море част. див. марй.
море
364
мошеничествувам
море с. 1. море; безбрежното ~ на нйвите
безмежне море нив; открйто ~ відкрите мо-
ре; 2. перен. море; безліч; ~ хора море
людей; 0 капка в ~-то див. капка; мйсли
че ~-то е до колене див. коляно; правя/
направя дупка в ~-то див. дупка.
мор|ен, -на, -но; -ни 1. зморений, втомле-
ний, стомлений; ~ орач зморений орач;
~ поглед утомлений погляд; 2. млосний;
~ поглед млосний погляд.
морена ж. геол. морена.
мореплаване с. мореплавання.
мореплавател ч. мореплавець.
мореплавател|ен, -на, -но; -ни мореплав-
ний, морехідний.
мореплавателск|и, -а, -о; -и мореплав-
ний, морехідний.
морж ч. мн. -ове морж.
мбрзов, -а, -о; -и: ~ апарат апарат Морзе;
~-а азбука азбука Морзе.
морков ч. морква; сок от ~-и морквя-
ний сік.
морск|и, -а, -о; -и морський; ~ бряг мор-
ський берег; ~ клймат морський клімат; ~
-а база морська база; ~-а дьржава морська
держава; ~-и рйби морські риби; 0 ~вьзел
вузол (міра швидкості); ~ вьлк морський
вовк; ~-а болест морська хвороба; ~-а звез-
да зоол. морська зірка; ~-о равнйще геогр. рі-
вень моря; удрям/ударя о ~ бряг див. бряг.
мортйра ж. військ, мортира.
моруна ж. іхт. білуга.
морунов, -а, -о; -и білуговий, білужачий.
морфема ж. лінгв. морфема.
морфйн ч. морфін.
морфологйч|ен, -на, -но; -ни морфоло-
гічний.
морфологйческ|и, -а, -о; -и див. морфоло-
гйчен.
морфолбгия ж. морфологія.
мор|я, -йш; -йх недок. 1. нищити, губити;
морити; 2. (про хворобу, важкі думки і под.)
мучити; 3. (про фізичне та ін. навантажен-
ня) втомлювати, зморювати; ~ се втомлю-
ватися, зморюватися.
моря|к ч. мн. -ци моряк.
моряшк|и -а, -о; -и моряцький.
москов|ец ч. мн. -ци 1. москвич; 2. заст.
москаль; росіянин.
московчан|ин ч. мн. -и москвич.
московчанка ж. москвичка.
мост ч. мн. -ове 1. міст; понтбнен ~ пон-
тонний міст; ~ през реката міст через річку;
2. спорт, міст, місток; 0 капитански ~
капітанський місток; прехвьрлям/прехвьрля
~ наводити/навестй міст; срутвам/срутя
всйчки ~-ове на някого, нещо бути трамп-
ліном (сходинками) для кого, чого.
мости|к ч. мн. -ци капітанський місток
мостов, -а, -о; -и мостовий.
мостра ж. зразок.
мбстрен, -а, -о; -и: ~ панайр вйставка
зразків товарів.
мота|я, -еш; -х недок. 1. мотати, навивати;
~ прежда мотати пряжу (вовну); 2. махати,
вимахувати; ~ рьце вимахувати руками;
3. перен. розм. марудити, воловодити, моро-
чити; 4. перен. розм. дурйти, обманювати; ~
се розм. 1. вештатися, тинятися, швендяти;
2. теліпатися, метлятися.
мотел ч. мотель.
мотйв ч. 1. мотйв, підстава, причйна; ймам
серибзни ~-и мати серйозні підстави; 2. мо-
тйв; ~ на бродерия мотйв вйшивки; ~ на
стара песен мотйв старої пісні; оснбвният ~
в твбрчеството основнйй мотйв творчості.
мотивйра|м недок. і док. мотивувати, об-
грунтовувати/обгрунтувати.
мотивировка ж. мотивування, мотивація.
мотйка ж. мотйка.
мбто с. епіграф, мотто.
мотовйла ж. 1. мотовйло; 2. тільки мн.
перен. розм. ноги.
мотовйлка ж. мотовйло.
мотолев|я, -иш; мотолевйх недок. діал.
бурмотіти, мймрити, бубоніти.
мотор ч. 1. мотор, двигун; 2. мотоцйкл.
мотбр|ен, -на, -но; -ни 1. техн. моторний;
~ -на лодка моторний човен; ~-ни части ча-
стйни мотора; 2. спец, моторний, руховйй;
~-ни рефлекси моторні рефлекси.
моторетка ж. з а с т. надлегкйй мотоцйкл.
моторизация ж. моторизація.
моторизйра|м недок. і док. моторизувати,
моторйст ч. моторйст.
моторйстка ж. моторйстка.
мотбрница ж. розм. моторка; моторний чо-
вен.
мотоциклет ч. мотоциклет, мотоцйкл.
мотоциклет|ен, -на, -но; -ни мотоциклет-
ний.
мотоцйк|ьл ч. мн. -ли мотоцйкл.
мотрйса ж. зал. автовагон, автомотрйса,
мотрйса.
мохамедан|ин ч. мн. -и магометанин.
мохамеданка ж. магометанка.
мохамеданск|и, -а, -о; -и магометан-
ський; ~-а релйгия магометанська релігія,
магометанство.
мочур ч. мочар, трясовина, драговина,
драгва.
мочурище с. драговина, драгва.
мочурлйв, -а, -о; -и мочарний, багнйстий.
мошени|к ч. мн. -ци шахрай, крутій.
мошеническ|и, -а, -о; -и шахрайський.
мошеничествува|м недок. шахраювати.
мошеничка
365
музика
мошеничка ж. шахрайка, крутійка.
мошйя ж. 1. іст. поміщицький маєток
» кріпаками у Румунії; 2. перен. розм. бать-
ківщина, дідизна, дідівщина.
мощ ж. міць, могутність; отбранйтелна ~
оборонна могутність.
моіц|ен, -на, -но; -ни могутній, потужний;
сильний, міцнйй; ~ дьб міцнйй дуб; ~-на
армия могутня армія; ~-на воєнна кола
потужний військовий автомобіль; ~-надьр-
жава могутня держава.
мбщи тільки мн. мощі; 0 жйви ~ живі
(ходячі) мощі.
мбщност ж. потужність; могутність.
мр|а, -еш; -ях недок. мерти, умирати;
0 ~-т катб мухи мруть, як мухи.
мравешк|и, -а, -о; -и мурашйний.
мравка ж. мурашка, мураха; бели ~-и
терміти; 0 ~-и ме лазят див. лазя.
мравуня|к ч. мн. -ци мурашник.
мравчен, -а, -о; -и: ~-а киселина мурашй-
па кислота.
мравчин, -а, -о; -и див. мравешки.
мраз ч. мн. -ове мороз; удари ~ ударив
мороз; 0 Дядо Мраз Дід Мороз.
мразовйт, -а, -о; -и морозний; морозистий;
~-а нош, морозна ніч.
мразоустойчйв, -а, -о; -и морозостійкйй.
мраз|я, -иш; мразйх недок. ненавидіти,
мрак ч. тільки одн. 1. морок, темрява,
темнота; черен ~ непроглядний морок; 2.
перен. морок, безнадія.
мракобесие с. мракобісся.
мракобесни|к ч. мн. -ци мракобіс.
мрамор ч. мармур; изкуствен ~ штучний
мармур; полйран ~ полірований мармур.
мрамор|ен, -на, -но; -ни мармуровий;
~-на плбча мармурова плита; ~-но челб
мармурове чоло.
мрач|а, -йш; -йх недок. 1. рідко отьмарю-
вати; затьмарювати; 2. тільки 3 ос. безос.
сутеніти, смеркатися.
мрач|ен, -на, -но; -ни 1. похмурий, хму-
рий, хмурний, хмарний; ~-на стая похмура
кімната; ~-но небе хмуре небо; 2. перен.
похмурий, хмурий, хмурнйй, понурий; ~ чо-
век похмура (хмура) людйна; 3. перен. гні-
тючий; ~-но впечатление гнітюче вражен-
ня.
мрачина ж. морок, темрява, темнота.
мреж|а 1 ж. 1. сітка, сіть; тенета; мережа;
~ за покупки сітка для покупок; рибарска
~ рибацька (риболовна) сітка, невід, мере-
жа; телена ~ дротяна сітка; 2. (сукупність
ліній зв'язку, закладів і т. ін.) мережа, сітка;
железопьтна ~ залізнйчна мережа; ~ от
учйлища мережа шкіл; 0 измьквам се/
измькна се от ~-ата на някого вислизати/
вйслизнути з рук (тенет) чиїх; плета ~-ите
си сплітати (розставляти) сіті; хващам се/
хвана се (попадам/попадна) в ~-ата на
някого потрапляти/потрапити в пастку
чию.
мреж|а2, -иш; мрежйх недок. штопати;.
~ се затуманюватися (про погляд).
мрежест, -а, -о; -и сітчастий, сітча-
ний.
мрьдва|м недок./мрьдна 1. ворушйтися
(час від часу)/ворухнутися; 2. ворушйти/
ворухнути і поворушйти; не мбга да мрьдна
рьката си я не можу поворушйти рукою; 3.
розм. рушати/ рушити; ітй/ пітй.
мрьдн|а, -еш; -ах док.: мрьдвам (див.).
мрьзн|а, -еш; мрьзнах недок. мерзнути,
мерзти.
мрьква|м (се) недок./мрькна (се)
тільки 3 ос. одн безос. смеркати/смеркнути,
смеркатися/смеркнутися, сутеніти/посутеніти.
мрькна (се), -еш (се); -ах (се) док.:
мрьквам (се) (див.).
мрьн вигук звуконаслідування мурмотан-
ня, бурчання.
мрьнка|м недок. 1. бурмотати; (розм.)
мурмотати, мурмотіти, бурчати; 2. (про ко-
та) муркотати, муркотіти.
мрьс|ен, -на, -но; -ни 1. бруднйй; за-
мазаний, нечйстий; ~-на рйза замазана со-
рочка; ~-на стая брудна кімната; 2. перен.
бруднйй, огйдний, мерзенний; брутальний;
~-на работа брудна справа; ~-ни думи бру-
тальні слова; 3. діал. скоромний.
мрьснй|к ч. мн. -ци мерзотник, негідник,
мрьснйца ж. мерзотниця, негідниця.
мрьсотй|я ж. 1. тільки одн. бруд, грязь,,
болото; (мн.) нечистоти, покидьки; 2. перен.
розм. гидота, бридота; підлість; правя ~
чинйти підлість.
мрьш,|я, -иш; мрьщйх недок. хмурити,
супити, морщити; ~ челб хмурити чоло; ~
се кривйтися, морщитися, супитися.
мряна ж. мн. мрени іхт. марена, вусач.
му займ. особ. див. той, то.
муд|ен, -на, -но; -ни повільний, неквап-
лйвий, млявий.
мужй|к ч. мн. -ци заст. мужйк.
муза ж. муза.
музе|ен, -йна, -йно; -йни музейний; ~-йно
дело музейна справа.
музей ч. музей; етнографски ~ етногра-
фічний музей; кьща-~ будйнок-музей.
музика ж. 1. музика; забавна ~ легка
музика; ~-та на бперата музика цієї опери;
танцова ~ танцювальна музика; 2. музика,
оркестр; воєнна ~ військовий оркестр; 3.
(наспівне звучання) музика, мелодія; ~-та
на стихотворението музика вірша.
музикален
366
мьглйп
музикал|ен, -на, -но; -ни 1. музичний;
музикальний; ~ инструмент музичний інст-
румент; ~-на вечер музичний вечір; ~-на
школа музична школа; ~-но дете музикаль-
на дитйна; 2. (який звучить наспівно) му-
зичний, мелодійний; ~ езйк мелодійна
мова.
музикант ч. музикант, музика,
музикантка ж. музикантка.
музикантск|и, -а, -о; -и музикантський.
музиколо|г ч. мн. -зи музикознавець.
мукава ж. картон; бйтумна ~ рубероїд;
катранена ~ толь.
мукавен, -а, -о; -и картонний, картоновий;
~-а кутйя картонна коробка; ~-а фабрика
картонна фабрика.
мука|м недок. 1. мукати; 2. перен. муги-
кати, мймрити.
мулат ч. мулат.
мулатка ж. мулатка.
муле с. мул.
мулетар ч. погонич мулів.
мумия ж. мумія.
мундйр ч. мундйр.
мундш,у|к ч. мн. -ци мундштук.
мунйции тільки мн. боєприпаси.
мура ж. бот. балканська сосна.
мурафет ч. розм. майстерність, уміння,
мургав, -а, -о; -и смуглявий, смаглявий,
мусака ж. рагу (невідм.).
муселйн ч. муслін.
муска ж. ладанка.
мускал ч. флакончик для трояндової олії,
мускул ч. анат. м’яз, мускул.
мускулатура ж. мускулатура; здрава ~
міцна мускулатура.
мускул|ен, -на, -но; -ни мускульний;
~-на ейла мускульна ейла; ~-на инжекция
внутрішньом’язова ін’єкція.
мускулест, -и, -а; -и мускулястий, муску-
лйстий, м’язйстий; ~-и рьце мускулйсті руки.
муста|к ч. мн. -ци вус; ~-ци на котка
кошачі вуса; суча ~-ци підкручувати вуса;
0 обрьсвам си/ще си обрьсна ~-ците
давати/дати свою голову відтяти (зітнути);
още не са му понйкнали ~-ци у нього ще
молоко на губах не обсохло.
мустакат, -а, -о; -и вусатий.
мус|я се, -иш се; мусйх се недок. 1.
хмуритися, супитися; 2. перен. хмуритися;
хмаритися; небето се ~-и, ще валй небо
хмуриться, буде дощ.
мутафчййск|и, -а, -о; -и якйй стосується
ремісника, що виготовляє вйроби з козячої
вовни.
мутафчйя ч. реміснйк, що виготовляє вй-
роби з козячої вовни.
мутра ж. розм. пйка, морда.
мууу вигук му.
муфа техн. муфта.
муфта ж. розм. 1. (про щось не зароблене)
даровйзна, дарівщйна; 2. присл. даром, дур
но, задарма, задурно, на дурняк.
муфтаджия ч. розм. той, хто прагне одер
жувати щось на дурняк.
мух|а ж. 1. муха; конска ~ гедзь; 2.
діал. бджола; § броя ~-йте байдики бйти;
дотягам/дотегна като конска ~ на някого
обридати/обрйднути як собаці редька; ла-
пам ~-й див. лапам; пускам/пусна ~ а) під
бивати/підбйти, підбурювати/підбурити; б)
пускати/пустйти поговір (плітку).
мухабет ч. розм. балачка, дружня бесіда,
мухла ж. розм. дурепа.
мухльо ч. мн. -вци розм. бовдур, дурень.
мухляса|м док.: мухлясвам (див.).
мухлясва|м недок./мухлясам 1. плісняві-
ти/запліснявіти; 2/перен. скніти/заскніти,
тупіти/отупіти.
мухоловка ж. мухоловка.
мухомбрка ж. бот. мухомор.
мухьл ч. тільки одн. пліснява; покрйвам
се с покриватися пліснявою.
муцуна ж. 1. морда; 2. розм. (у людини)
морда, пйка; 0 натрйвам/натрйя ~ на ня-
кого давати/дати прочухана.
муцунест, -а, -о; -и розм. мордатий, пика-
тий.
муч|а, -йш; -ах недок. мукати.
муш|а, -иш; мушйх недок. 1. колоти; ~ с
топлййка колоти булавкою; 2. пхати; ~ в
джоба пхати в кишеню; ~ се нйшпорити;
втручатися (у чужі справи).
мушама ж. 1. клейонка, церата; 2. (одяг)
дощовйк.
мушамен, -а, -о; -и клейончатий, церато-
вий.
мушва|м недок./мушна колоти (час від
часу)/кольнути.
мушка ж. військ, мушка; 0 вземам/взема
на ~ брати/взяти на мушку.
мушка|м недок. 1. штрикати, ко. бти; ~ с
нож штрикати ножем; 2. запихати, засо-
вувати; ~ прьт в цепнатйна засовувати
палицю в щілйну; ~ се нйшпорити.
мушкато с. бот. пеларгонія, герань.
мушморб|к ч. мн. -ци розм. тишко, тихоня,
мушмула ж. бот. мушмула.
мушн|а, -еш; мушнах док.: мушвам (див.).
мьгла ж. туман; імла; ~ вьв главата
туман у голові; ~ покрйва града туман
покриває місто; 0 вятьр и ~ див. вятьр;
хвьрлям/хвьрля ~ напускати/напустйти
туману.
мьглен, -а, -о; -и туманний, імлйстий.
мьглйв, -а, -о; -и 1. туманний, імлйстий;
МЬГЛЯВ
367
мьрдам
ден туманний день; 2. перен. туманний;
невиразний; ~-и йзрази туманні висловлю-
вання.
мьгляв, -а, -о; -и див. мьглйв,
мьглявина ж. 1. туманність, імлистість;
2. астр. туманність; газова ~ газова туман-
ність.
мьдр|ец 1 ч. мн. -ецй мудрець.
мьдр|ец2 ч. мн. -ецй зуб мудрості.
мьдрост ж. мудрість.
мьдрува|м недок. розм. мудрувати.
мьдр|я се, -иш се; мьдрйх се поважно
стояти.
мьд|ьр, -ра, -ро; -ри мудрий; ~ сьвет
мудра порада.
мьж ч. мн. мьже 1. чоловік; (розм., рідко)
мужчина; жената е равноправна с ~-а
жінка рівноправна з чоловіком; 2. (у шлюбі)
чоловік; това е мбят ~ це мій чоловік;
3. муж; діяч; дьржавен ~ державний діяч;
~ на науката учений муж.
мьж|а, -иш; -йх недок. одружувати, ви-
давати заміж; ~ се одружуватися, виходити
іаміж.
мьжага ч. 1. чолов’яга; 2. сміливець,
смільчак.
мьждел|ея, -ееш; -ях недок. див. мьждея.
мьжделйв, -а, -о; -и мерехтливий, мигот-
ливий, блимаючий.
мьжд|ея, -ееш; -ях недок. мерехтіти, миго-
тіти, блимати.
мьждйв, -а, -о; -и див. мьжделйв.
мьждука|м недок. мерехтіти, миготіти
(ледь-ледь, час від часу).
мьжд|я, -йш; -ях недок. див. мьждея.
мьжемразка ж. чоловіконенавйсниця, му-
жоненавйсниця.
мьжествен, -а, -о; -и мужній.
мьжествб с. мужність; трябва ~ за това
для цього потрібна мужність.
мьж|ец ч. мн. -цй анат. язичок.
мьжкар ч. самець.
мьжкарана ж. мужеподібна жінка.
мьжк|и, -а, -о; -и 1. чоловічий; ~ глас
чоловічий голос; ~ костюм чоловічий ко-
стюм; 2. (стос, одруженого) чоловіків; род-
нйна по ~-а лйния родич з чоловікового
боку; 3. якйй стосується чоловічої статі;
~-а лисйца лис; ~-о живбтно самець; 0
~-и род лінгв. чоловічий рід.
мьжки присл. 1. по-чоловічому; 2. перен.
мужньо.
мьжов, -а, -о; -и чоловіків.
мьк|а ж. 1. мука, страждання; страшни
~-и страшні муки; 2. катування; (перев.
мн.) тортури; изказвам под ~-и виказувати
під тортурами; 3. зусилля; с ~ із зусиллям;
4. перен. розм. пекло; 0 прьскам се от ~
серце крається; танталова ~-и танталові
муки; твбрчески ~-и муки творчості; умй-
рам/умра си от ~ лбпатися/лопнути від
злості.
мькн|а, -еш; мькнах тягтй; волокти; ~ се
тягтйся, ледве ноги пересувати; ф ~ се в
опашката тягтйся позаду.
мьлва ж. 1. поговір, чутка, плітка; 2.
гамір.
мьлвеж ч. гомін (неясний).
мьлв|я, -йш; -ях недок. мовити, промов-
ляти.
мьлком присл. див. мьлчешкбм.
мьлни|ен, -йна, -йно; -йни блискавкбвий,
блискавйчний.
мьлниенбс|ен, -на, -но; -ни 1. громовий,
грозовйй; ~ бблак грозова хмара; 2. перен.
блискавйчний; ~ поглед блискавйчний по-
гляд; ~-но нападение блискавйчний напад.
мьлния ж. блйскавка.
мьлч|а, -йш; -ах недок. 1. мовчати;
2. терпіти; 0 ~ катб рйба мовчати, як
рйба.
мьлчалйв, -а, -о; -и 1. (про людину) мов-
чазнйй, неговіркйй; 2. безшумний; ~-а ата-
ка безшумна атака; 3. перен. мовчазнйй,
німйй; ~ укор німйй докір; ~-о сьгласие
мовчазна згода.
мьлчалйв|ец ч. мн. -ци мовчун, мовчаль-
ник, мовчазник.
мьлчание с. мовчання; нарушавам ~ по-
рушувати мовчання; пазя ~ зберігати мов-
чання, мовчати; 0 отминавам/отмйна с ~
обхбдити/обійтй (обминати/обминути) мов-
чанням.
мьлчешката присл. див. мьлчешкбм.
мьлчешкбм присл. мовчки, мовчком.
мьмрене с. 1. догана, осуд; обществено ~
громадський осуд; 2. мймрення; (розм.) мур-
мотіння, бурчання.
мьмр|я, -иш і -еш; мьмрах і мьмрйх недок.
1.	лаяти; сварйти, картати; 2. мймрити;
(розм.) мурмотіти, бурмотіти.
мьн|а, -еш; мьнах недок. м’яти (льон,,
коноплі).
мьнй|к ч. мн. -ци розм. 1. цуценя, щеня;.
2.	перен. мйршава людйна.
мьнинк|и, -а, -о; -и малесенький.
мьнйсто с. див. манйсто.
мьниче с. цуценя, щеня.
мьнич|ьк, -ка, -ко; -ки маленький, мале-
сенький.
мьнка|м недок. мймрити; (розм.) мурмо-
тіти, бурмотіти.
мьрда|м недок. 1. ворушйти, рухати; ~
устни ворушйти губами; 2. рухатися; пересу-
ватися; не ~-йте оттука не рухайтеся звідси;
3.	перен. розм. відкручуватися, уникати;
мьрзел
368
мюсюлманин
0 не ~ /няма да мрьдна прьста си за
някого, нещо пальцем не ворухнути.
мьрзел ч. лінощі (тільки мн.), лінь, ліньки;
0 ~ ме хваща/хвана ліньки розбирають/
розібрали (напали).
мьрзелан ч. розм. лінюх, ледащо, ледар,
мьрзелана ж. розм. ледащо; ледарка,
мьрзелйв, -а, -о; -и ледачий, лінивий.
мьрзелйв|ец ч. мн. -ци ледар, ледащо,
мьрзелйвка ж. ледарка, ледащо.
мьрзй ме тільки З ос. одн. недок. мені
ліньки.
мьрка|м недок. 1. муркотати, муркотіти;
2. перен. муркотати, мурмотати.
мьрляв, -а, -о; -и бруднйй, нечистий,
мьрморко ч. розм. буркун, буркотун.
мьрмбр|я, -иш; мьрмбрйх недок. 1. бурмо-
тати, мурмотати; 2. буркотіти; (розм.) бур-
чати.
мьрсбт|я, -иш; -их недок. див. мьрся.
мьрсува|м недок. розм. паскудити, погани-
ли; капостити.
мьрс|я, -йш; -йх недок. 1. бруднйти, за-
бруднювати; ~ реката забруднювати річку;
2. перен. опоганювати, паплюжити; 0 ~ си
рьцете бруднйти (паскудити) руки.
мьрт|вец ч. мн. -ьвцй і -вецй мрець,
мертвяк.
мьртвешк|и, -а, -о; -и мертвий; 0 ~-а
тишина мертва (гробова) тйша; спя ~-и
сон спати мертвим сном.
мьртвйло с. мертвість, млявість.
мьртвина ж. див. мьртвйло.
мьртвйца ж. діал. 1. стояча вода; 2.
тінйсте вологе місце.
мьртвороден, -а, -о; -и мертвонарбдже-
ний.
мьрт|ьв, -ва, -во; -ви 1. мертвий; 2. перен.
мертвий, безжйвний, неживйй; ~ пбглед
безжйвний (пустйй) погляд; 3. перен. мерт-
вий, неактуальний; ~ догма мертва догма;
4. у знач. ім. ~-вият, ~-вата, ~-вото мрець,
мертвяк; 0 ~ езйк мертва мова; ~ капитал
мертвий капітал; ~ сезон мертвий сезон;
~ сьн мертвий сон; ~ час мертва (тйха)
годйна; ни жив, ни ~ див. жив; ~-ва
копрйва бот. глуха кропива; ~-ва хватка
мертва хватка; предвйжвам/предвйжа от
~-ва точка зрушувати/зрушити з місця.
мьрцйна1 ж. падло, падаль; мертвечй-
на.
2	'	г
мьрцина присл. даремно, марно.
мьрша ж. 1. падло, падаль, мертвечйна;
2. перен. розм. шкапа, шкапйна.
мьршав, -а, -о; -и 1. мйршавий, худйй;
2. (про м'ясо) піснйй; 3. перен. мйршавий,
поганенький; ~-и произведения поганенькі
твори.
мьршав|ея, -ееш; -ях недок. худнути, мйр
шавіти.
мьст 1 ж. помста.
9
мьст ж. спец. муст.
мьстйтел ч. заст. месник,
мьстйтелка ж. заст. месниця.
мьст|я, -йш; -йх недок. мстйти, мститйся
мьт|ен, -на, -но; -ни 1. мутнйй, каламут
ний; ~-на вода каламутна вода; 2. тьмяний,
мутнйй, непрозорий; ~-но стьклб тьмяне
скло; 3. (про світло) тьмяний, слабйй; 4.
(про звук) глухйй, нечіткйй; ~ шум глухий
шум; 5. перен. тьмяний, затьмарений; ~-ни
очй тьмяні очі; 6. перен. тьмяний, туманний,
невиразний; ~ спбмен тьмяний спогад; 0
ловя рйба в ~-на вода ловйти рйбу в кала-
мутній воді; ~-ни Бремена смутні часй.
мі>теница ж. 1. сколотини, маслянка; 2.
кисляк, розбавлений водою.
мьтйлка ж. 1. каламуть; 2. осад.
мьтн|ея, -ееш; -ях недок. каламутити,
мутйти.
мьт|я !, -иш; мьтйх недок. 1. каламутити,
мутйти; ~ водата каламутити воду; 2. перен.
каламутити, бентежити, хвилювати; ~ се
скаламучуватися.
мьт|я 2 -иш; мьтйх недок. 1. висйджу-
вати, вилуплювати; сидіти на яйцях; 2. ~-и
се тільки 3 ос. готується, збирається, на-
сувається; нещо се ~-и щось готується.
мьх ч. мн. -ове мох.
мьхнат, -а, -о; -и моховйтий.
мьхов, -а, -о; -и моховйй.
мьховйд|ен, -но, -на; -ни мохоподібний.
мьч|а, -иш; мьчйх недок. мучити; мене ме
~-и жажда мене мучить спрага; ~ се 1.
мучитися, страждати; 2. п е р е н. намагати-
ся, силкуватися; ~ се да се уча добре нама-
гатися добре вчйтися.
мьч|ен, -на, -но; -ни тяжкйй, важкйй;
на задача важка задача, важке завдання; 0
~ човек тяжка людйна.
мьчение с. мука.
мьченй|к ч. -ци мученик, страдник,
мьченйца ж. мучениця, страдниця.
мьченйческ|и, -а, -о; -и мученицький,
страдницький; ~ смьрт мученицька смерть.
мьченйшк|и, -а, -о; -и див. мьченйчески.
мьчйлище ч. розм. катівня.
мьчйтел ч. мучйтель, кат.
мьчйтел|ен, -на, -но; -ни болісний, болю-
чий, лютий; ~-но страдание люта мука;
~-ни стбнове болісні стогони.
мьчйтелка ж. мучйтелька.
мьчнодостьп|ен, -на, -но; -ни важкодо-
ступний.
мьчнотйя ж. скрута, (мн.) труднощі.
мюсюлман|ин ч. мн. -и мусульманин.
мюсюлмански
369
на
мюсюлманск|и, -а, -о; -и мусульманський,
мюфтйя ч. муфтій.
мяза|м недок. діал. бути схожим.
мяна ж. мн. мени розм. 1. обмін;
міньба (розм.); 2. заручини; 3. подарунок
на заручини.
мяра ж. мн. мери 1. міра, межа; границя;
2. (одиниця об'єму) мірка, міра; 0 без ~
без міри; пряко ~-та понад міру; не в міру;
според (за) ~ око за око, зуб за зуб.
мярва|м се недок./мярна се мигтіти, мель-
кати/мелькнути.
мярка ж. мн. мерки 1. міра; ~ за тегло
міра ваги; 2. мірка, розмір; вземам ~ зні-
мати мірку; 3. міра, критерій; 4. міра, межа;
не зная ~ не знати міри; 5. захід; вземам
мерки вживати заходів; предпазни мерки
запобіжні заходи; 0 вземам/взема ~-ата
на някого а) квитатися/поквитатися з ким;
б) брати/взяти на замітку кого; губя ~
втрачати почуття міри; излйзам/изляза от
^-та перехбдити/перейтй межу; меря сьс
сьщата ~ платити тією ж монетою; пряко
~-та понад міру, без міри; с ~ в міру.
мярка|м недок./мярна пориватися/пор-
ватися; мати намір; тя мярна да си трьгне
вона спробувала піти.
мярка|м се недок. 1. (з'являтися на корот-
кий час) мигтіти, мелькати; 2. (вдалині)
бовваніти, майоріти, маячити.
мярн|а, мернеш; ~ах док.: мяркам (див.).
мярн|а се, мернеш се; ~-ах се док.: мяр-
вам се (див.).
място с. мн. места 1. місце, місцина;
горйсто ~ лісисте місце; по нашите места
у наших місцях; сборно ~ місце збору;
2. віддаль, відстань; изминавам много места
проходити значну відстань; 3. місце, посада;
изгубя ~-ото си втратити посаду; 0 бол-
но ~ болюче місце; лобно ~ див. лббен;
зная си ~-то див. зная; намйрам/намеря
си ~-то знаходити/знайтй своє місце; на
~-то си сьм бути на належній висоті; на
предно ~ на передньому плані, на перший
план; на пьрво ~ передусім, перш за все;
на челно ~ на чільному місці; не се свьртам/
не мбга да се свьртя на едно ~ не сидіти/не
всидіти на одному місці; поставям/поставя
нещата на ~-то им ставити/поставити все
на своє місце; тбпло ~ див. тбпьл; тьпча
на едно ~ топтатися на одному місці; хва-
щам ~ а) годитися; б) досягати
мети, улучати.
мята|м недок./метна 1. кйдати/кйнути,
метати/метнути; 2. накидати/накйнути; 3.
розм. обдурювати/обдурйти; 0 ~/~ пб-
глед на някого, нещо накидати/накйнути
оком на кого, що; ~ се/ ~ се 1. кйдатися/
кйнутися, метатися/метнутися; детето се ~
в леглбто дитйна метається у ліжку; 2. (на
коня) вискакувати/вйскочити, стрибати/
стрибнути; 0 ~ се като рйба на сухо
бйтися як рйба об лід.
мяу вигук няв.
мяука|м недок. нявчати.
мяуч|а, -еш; мяуках недок. див. мяукам.
мях ч. мн. мехове 1. міх, бурдюк; ~ с вйно
міх з вином; 2. спец, міх; ковашки ~ коваль-
ський міх; 3. ірон. пузо.
н
на1 прийм. 1. (указує на місце) на;
кнйгата е ~ масата кнйжка лежйть на сто-
лі; ~ коя улица живеете? на якій вулиці ви
живете? 2. (уживається при позначенні на-
пряму) на, у (в), за; отйвам ~ гости ітй у
гості; отйвам ~ плажа ітй на пляж; слагам
кнйгата ~ масата класти кнйжку на стіл;
сядам ~ масата сідати за стіл; 3. (ужива-
ється при позначенні часових відношень, ві-
ку, дат і т. ін.) на; момче ~ осемнадесет
годйни вісімнадцятирічний юнак; ~ другия
ден наступного дня; ~ есен восенй; ~ ста-
ринй на старість; ~ шести март шостого
березня; 4. (уживається при вказуванні
намету) на, у (в); докарвам кола ~ поправ-
ка привозити машйну у ремонт; отйвам ~
почйвка їхати на відпочйнок (відпочивати);
Г>. (уживається пои вказуванні на спосіб дії)
на, у (в); говори ~ грьцки говорйти грець-
кою мовою (по-грецьки); играя ~ топка
грати у м’яча; свйря ~ пиано грати на піа-
ніно; ставам ~ прьсти ставати навшпйньки;
уча се ~ петйци учйтися на п’ятірки; 6.
(уживається при позначенні стану) играя ~
безгрйжен удавати безтурботного; 7. (ука-
зує на приналежність) водйте ~ пристани-
ще™ води порту; кнйгата ~ учйтелката
кнйжка вчйтельки; покрив ~ сградата дах
будйнку; 8. (уживається при вказуванні
кількості, міри, ступеня) на, за, від; избйрам
по едйн ~ сто жйтели обирати по одному
від ста мешканців; ~ пет километра оттук
за п’ять кілометрів звідси; хвьрлям ~ десет
метра кйдати на десять метрів; 9. (вводить
додаток або неузгоджене означення) изпьл-
нението ~ наредбите виконання розпоряд-
на
370
наббждам
жень; мйене ~ сьдове миття посуду; ми-
рите ~ гора пахне лісом; научавам се ~
ред навчатися порядку; покорявам се ~
сьдбата коритися долі; 0 от ден ~ ден
день у день.
на 2 частка розм. на; візьми, бери; ~ да
пйеш! на, напийся! 0 ето ти ~! от тобі й
на!
набав|я, -иш; -их док.: набавям (див.).
набавя|м недок./набавя 1. задовольняти/
задовольнити, забезпечувати/забезпечити;
~ потреби задовольняти потреби; 2. надо-
лужувати/надолужити.
набара|м док.: набарвам (див.).
набарва|м недок./набарам розм. нама-
цувати/намацати.
набе|г ч. мн. -зи 1. набіг; правя ~-зи
робйти набіги; 2. стрімкий порив; роз-
біг.
набеден, -а, -о; -и 1. (несправедливо)
обмовлений, звинувачений; 2. розм. вига-
даний, позірний; ~ писател вигаданий пи-
сьменник.
набед|я, -йш; -йх док.: набедявам (див.).
набедява|м недок./набедя обмовляти/об-
мбвити, звбдити/звестй наклеп; оббріху-
вати/оббрехати.
набеждава|м недок. див. набедявам.
набележ|а, -иш; -их і набелязах док.: на-
белязвам (див.).
набелязва|м недок./набележа 1. наміча-
ти/намітити, відмічати/відмітити, познача-
ти/позначйти; 2. (з великої кількості) ви-
значати/вйзначити, призначати/призначйти;
набелязахме няколко души за изпьлнението
на тази задача ми визначили кілька осіб
для виконання цього завдання; 3. на-
мічати/намітити; накреслювати/накресли-
ти; ~ планове накреслювати плани.
набер|а, -еш; набрах док.: набйрам (див.).
набйва|м недок./набйя 1. бйти і набивати/
набйти; баща му го набй батько набйв
його; 2. розм. вигравати/вйграти; пере-
магати/перемогтй; набйхме ги на волейбол
ми вйграли у них у волейбол; 3. (про гвіздки
і т. ін.) забивати/забйти; набивати/набйти;
той набй гвбздей в дьската він забйв гвіз-
док у дошку; 4. (на що-небудь гостре) на-
саджувати/насадйти, саджати/посадйти; ~
на кол саджати на палю; 5. (щільно напов-
нювати) набивати/набйти; (розм.) натбп-
тувати/натоптати, (док.) натовктй; 6. (по-
шкоджувати тертям і под.) набивати/
набйти, збивати/збйти; набйха ми се крака-
та у мене збйлися ноги; 0 си рьката
набивати/набйти руку; нещо в глава-
та на някого вбивати/вбйти в голову кому
що.
набйра|м недок./набера 1. назбйрувати/
назбирати, набирати/набрати; наберй мал-
ко череши назбирай трохи черешень; 2.
(робітників) наймати/найняти, набирати/
набрати; 3. робйти/зробйти зборки, призбй-
рувати; 4. полігр. набирати/набрати; ~
кнйга набирати кнйгу; 5. наривати/на-
рвати; раната ~ рана нариває; 6. перен.
набувати/набути, набирати/набрати; ~
опит набувати досвіду; 7. (з абстр. ім. озна-
чає високу інтенсивність стану, вираженого,
іменником) набиратися/набратися (розм.)\
~ страх набиратися страху; ~ студ на-
мерзатися.
набирач ч. полігр. складач.
набйт, -а, -о; -и 1. набйтий, міцнйй; ~-и
царевични кочани міцні качанй кукурудзи;
2. розм. (про людину) дебелий, кремезний.
набй|я, -еш; -х док.: набйвам (див.).
наблегн|а, -еш; -ах док.: наблягам (див.).
наближ|а, -йш; -йх док.: наближавам
(див.).
наближава|м недок./наближа 1. наближа-
тися і наблйжуватися/наблйзитися; ~-ме
града ми наближаємося до міста; 2. (про
час) наближатися/наблйзитися; наставати/
настати; ~-т празниците наближаються
свята.
наблйзо, наблйзко присл. поблизу, поряд,
поруч; гората беше ~ ліс був поряд.
наблюдава|м недок. спостерігати; стежи-
ти; ~ развйтието спостерігати за розвит-
ком; ~ с поглед стежити поглядом; ~ се
спостерігати одйн одного, стежити одйн за
одним.
наблюдател ч. спостерігач.
наблюдател |ен, -на, -но; -ни 1. спостереж-
ливий; ~ човек спостережлива людйна;
2. спостережний; ~ пункт спостережний
пункт.
наблюдателка ж. спостерігачка.
наблюдателница ж. місце, з якого ведуть
спостереження; спостережний пункт* метео-
рологйческа ~ метеорологічна с.йнція;
качвам се в підніматися на спостереж-
ний пункт.
наблюдение с. спостереження.
набляга|м недок./наблегна 1. налягати/
налягтй; 2. перен. підкреслювати/під-
креслити; налягати (недок.); ~ на об-
стоятелството підкреслювати обставину; 3.
перен. наполягати/наполягтй.
набод|а, -еш; наббдох док.: наббждам
(див.).
наббжда|м недок./набода 1. наколювати/
понаколювати, прокол ювати/проколбти;
майката наббжда на няколко места тестбто
мати наколює тісто в кількох місцях; 2.
іі.іббжен
371
навей
(па що-небудь гостре) накблювати/наколб-
иі, настрбмлювати/настромйти, наштрйку-
н.тги/наштрикнути; ~ парче месо с вйлица
настромлювати шматок м’яса на вйлку;
3. (робити рану) уколювати/уколоти; про-
колювати/проколоти; наббдох си прьста я
Vколов палець; 4. (про рослини) садйти і
«аджати/посадйти; 5. (про рослину) про-
биватися/ пробйтися, прокльбвуватися/про-
клюнутися; (про вуса, бороду) висипатися/
висипатися, засіватися і засіюватися/засія-
। ися.
наббж|ен, -на, -но; -ни набожний, побож-
ний.
наболява|м недок. тільки З ос. поболювати
(розм.); едвам ~ ледь поболювати; кракьт
ме наболява у мене поболює нога.
наболял, -а, -о; наболели наболілий; ~
вьпрос наболіле питання.
набор ч. 1. військ, набір; 2. (на одязі)
іббрки; 3. полігр. набір.
набор|ен, -на, -но; -ни 1. військ, призов-
ний; ~-на комйсия призовна комісія; 2.
полігр. набірний, складальний.
набразд|я, -йш; -йх док.: набраздявам
(див.).
набраздява|м недок./набраздя борознй-
ги/поборознйти, орати/поорати; брьчки на-
браздйха лицето му його облйччя побороз-
ийли зморшки.
набрашн|я, -йш; -йх док.: набрашнявам
(див.).
набрашнява|м недок./набрати я посипа-
ги/посйпати борошном; (діал.) наборбш-
иювати/набордшнйти.
набро|я, -йш; -йх док.: наброявам (див.).
наброява|м недок./наброя 1. відрахбву-
вати/відрахувати; відлічувати/відлічйти; 2.
гільки недок. налічувати, нараховувати;
градьт наброява половйн милион жйтели
місто налічує півмільйбна жйтелів.
набрьчка|м док.: набрьчквам (див.).
набрьчкан, -а, -о; -и 1. зморщений; 2.
зморшкуватий; ~-о лице зморшкувате об-
лйччя.
набрьчква|м недок./набрьчцам 1. морщи-
ти і змбрщувати/змбрщити; ~ челб мор-
щити лоба; 2. (про тканини, одяг і т. ін.)
жмакати/пожмакати, м’яти/пом’яти, бгати/
зібгати.
набута|м док.: набутвам (див.).
набутва|м недок./набутам 1. напихати/
напхати (розм.); 2. розм. намацувати/
намацати.
набуха|м док.: набухвам (див.).
набухва|м недок./набухам 1. розм. лупцю-
вати/налупцювати, лупйти/налупйти; 2.
(щільно заповнювати) набивати/набйти,
наштбвхувати/наштовхати; (розм.) напиха-
ти/напхати; ~ се/~ се розм. нажиратися/
нажертися.
набуч|а, -иш; -их док.: набучвам (див.).
набучва|м недок./набуча 1. настрбмлюва-
ти/настромйти, насаджувати/насадйти; 2.
(гострий предмет) забивати/забйти, устро-
мляти/устромйти; ~ се/~ се 1. встром-
лятися/встромйтися; 2. настромлюватися/
настромйтися, натикатися/наткнутися.
набьбва|м недок./набьбна набухати/на-
бухнути; дьската е набьбнала от дьжда
дошка набухла від дощу; пьпките ~-т бру-
нькй набухають.
набьбн|а, -еш; -ах док.: набьбвам (див.).
набьрже присл. див. набьрзо.
набьрзо присл. нашвидку; (розм.) на-
швидкуруч; приготвям се ~ готуватися
нашвидку.
набьрка|м док.: набьрквам (див.).
набьрква|м недок./набьркам 1. змішува-
ти/змішати, сколбчувати/сколотйти; защб
набьрка вода? навіщо ти сколотйв воду?;
2. перен. розм. уплутувати/уплутати, умішу-
вати/умішати.
набьрч|а, -иш; -их док. див. набрькам.
набьрчва|м недок. див. набрьквам.
навакса|м док.: наваксвам (див.).
наваксва|м недок./наваксам надолужува-
ти/надолужити.
навалица ж. 1. натовп, стовпище; 2. штов-
ханйна, метушня (розм.).
навал|я, -йш; -йх док.: навалям (див.).
наваля|м недок./наваля діал. 1. нахи-
ляти/нахилйти, похиляти/похилйти, накре-
няти/накренйти; 2. збиратися/зібратися,
скупчуватися/скупчитися; 3. починати/по-
чати спускатися вниз.
навед|а, -еш; наведох док.: навеждам
(див.).
наведнаж присл. див. наведньж.
наведньж присл. 1. зараз; (розм.) за-
разом, разом; 2. розм. раптом, несподі-
вано.
навежда|м недок./наведа 1. схиляти/схи-
лйти, нахиляти/нахилйти; опускати/опустй-
ти; ~ глава от ерам опускати голову від
сорому; ~ клбна нахиляти гілку; 2. перен.
навбдити/навестй; наштбвхувати/наштовх-
нути; ~ на мйсьл наштовхувати на думку;
~ ужас с разказите си наводити жах
своїми оповіданнями; 0 глава віша-
ти/повісити голову, похнюплюватися/по-
хнюпитися; ~ се/~ се схилятися І схи-
лйтися; перехилятися/перехилйтися.
наве|й ч. 1. поет, повів, подих; 2. перен.
віяння, повівання; нбви ^-и в поезията
нові віяння в поезії.
навеки
372
навлйчам
навеки присл. навік, навіки, навіки-
віків, на віки вічні.
навес ч. навіс, намет.
навесва|м недок./навеся навішувати
(все, багато)/навішати і понавішувати.
навест|я, -йш; -йх док.: навестявам (див.).
навестява|м недок. / навестя провідува-
ти/провідати, відвідувати/відвідати; ако
ми остане време, ще те навестя якщо у
мене залишиться час, я тебе відвідаю.
навес|я, -иш; -их док.: навесвам (див.).
навеся|м недок. див. навесвам.
навехн|а, -еш; -ах док.: навяхвам (див.).
навечерва|м се недок./навечерям се наве-
черятися (док. розм.).
навечерие с. тільки одн. переддень; ф в
~-то напередодні.
навечеря|м се док.: навечервам се (див.).
нав|ея, -ееш; -ях док.: навявам (див.).
навйва|м недок./навйя 1. навивати/на-
вйти і навинути, накручувати/накрутйти,
намотувати/намотати; ~ преждата на
чекрьци навивати вовну на прядку; 2. (про
механізм) заводити/завестй, накручувати/
накрутйти; ~ часовник заводити годйнник;
3. (гайку) закручувати/закрутйти, укру-
чувати/укрутйти; ~ гайка закручувати гай-
ку; 4. напдітати/наплестй; навйхме много
венцй ми наплелй багато вінків; 5. діал.
вивйхувати/вйвихнути; ф ~/~ на прьст
а) усе одне та одне правити, повторювати
на всі ладй (недок.); б) забирати/забрати
[собі] в голову; в) чіплятися/учепйтися
за що; навйй си го на прьста! затям собі!
закарбуй собі на носі!;	на своето
забирати/забрати собі в голову.
навйвк|а ж. 1. виток; 2. перев. мн. ~-и
обмотки, онучі.
навигатор ч. навігатор.
навигацион|ен, -на, -но; -ни навігаційний,
навигация ж. навігація.
нави|к ч. мн. -ци навичка, навик, звйч-
ка; добйвам трудови ~-ци набувати тру-
довйх навичок; лош ~ погана звйчка; по
~ за звйчкою.
навйка|м док.: навйквам 1 (див.).
навйква|м 1 недок./навйкам 1. накликати/
наклйкати, скликати/склйкати; 2. діал.
лаяти/вйлаяти, сварйти/вйсварити; 3.
діал. звинувачувати/звинуватити.
навйква|м2 недок./навйкна звикати/
звйкнути і звйкти; призвичаюватися/при-
звичаїтися.
навйкн|а, -еш; -ах док.: навйквам 2 (див.).
навйра|м 1 недок./навра засовувати і засу-
вати/засунути; (розм.) запихати/запхати і
запхнути; наврй си рьката навьтре запхнй
руку всередину; ф ~/~ в мйша дупка
някого див. дупка; ~ ~ нещо в очйте на
някого див. око; ~/~ някого в очйте на
някого див. око; ~/~ нещо под (в) носа
на някого (недок.) колоти очі кому чим;
~ се/~ се 1. (розм.) напихатися/на-
пхатися, впихатися/впхнутися і впхатися;
2. (у справи) втручатися/втрутитися;
(розм.) устрявати/устряти; ф ~ се/~ се в
очйте на някого див. око.
навйра|м 2 недок./навря розварюватися/
розварйтися.
навйрва|м недок./навйря 1. (сторч) ста-
вити/поставити; піднімати/підняти; 2. (до
рота) підносити/піднестй; ф ~ глава (нос)
кйрпу гнути; ~/~ рога показувати/по-
казати пазурі, підводити/підвестй голову;
~ се/~ се пишатися/запишатися.
навйр|я, -иш; -их док.: навйрвам (див.).
навйря|м недок. див. навйрвам.
навйсва|м недок./навйсна 1. повисати/
повйснути; тежки гроздове навйснаха по
лозйте важкі грона повйсли на кущах ви-
нограду; 2. нахиляти/нахилйти; децата ~-т
клоните на овошките діти нахиляють гілкй
фруктових дерев; 3. перен. нависати/на-
вйснути; (недок.) загрожувати; беда навйс-
на над главйте им їм загрожує лйхо.
навйсн|а, -еш; -ах док.: навйсвам (див.).
нависоко присл. 1. вйсоко; 2. перен.
згорда, спогорда, звйсока; ф дьржа се ~
див. дьржа; умьт на някого хвьрчй ~
витати в хмарах.
навй|я, -еш; -х док.: навйвам (див.).
навлажн|ея, -ееш; -ях док. зволожи-
тися.
навлажн|я, -йш; -йх док.: навлажнявам
(див.).
навлажнява|м недок./навлажня зволожу-
вати/зволожити.
навлека, навлечеш; навлякох док.: нав-
лйчам (див.).
навлйза|м недок./навляза 1. уходити і
увіходити/увійтй, вступати/вступйти; про-
никати/пронйкнути; навлязохме в ората
ми увійшлй у ліс; 2. (усі, разом) приходити/
прийтй; 3. перен. (про новий етап, період
і т. ін.) вступати/вступйти, розпочинати/
розпочати; ~ в нов етап вступати в новйй
етап.
навлйча|м недок./навлека розм. 1. на-
таскувати/натаскати, наношувати/наноси-
ти; 2. (багатьох) наводити/понаводити;
3. (про одяг, взуття) натягати і натягу-
вати/натягтй і натягнути; 4. перен. (про
почуття, біду і т. ін.) накликати/наклйкати;
викликати/вйкликати; ~ беда накликати
лйхо; ~ си омразата на нарбда викликати
до себе ненависть народу; ~ се/~ се
навло
373
нагласявам
розм. 1. приходити/поприхбдити; 2. (про
одяг, взуття) натягувати/понатягувати.
навло с. фрахт.
навляз|а, навлезеш; -ох док.: навлйзам
(див.).
наводнение с. повідь, повінь.
наводн|я, -йш; -йх док.: наводнявам (див.).
наводнява|м недок:./наводня 1. затоплю-
вати/затопйти, заливати/залйти; реката
наводнй град а річка затопила місто; 2. пе-
рен. наводнювати і наводняти/наводнйти;
наповнювати і наповняти/напбвнити; навод-
нйха пазара с евтина стбка вонй навод-
нйли рйнок дешевим товаром.
навой ч. обмотка; онуча.
навр|а, -еш; -ях док.: навйрам 1 (див.).
навред присл. скрізь, повсюди, усюди;
~ го тьрсих, но не го намерих я скрізь
його шукав, але не знайшов.
навред|я, -йш; -йх док.: навреждам (див.).
наврежда|м недок./навредя 1. шкодити і
зашкбджувати/зашкбдити; 2. (рану) ятрити
і роз’ятрювати/роз’ятрйти; (розм.) вереди-
ти і розвереджувати/розвередйти.
навреме присл. вчасно.
навремен|ен, -на, -но; -ни своєчасний,
вчасний; ~-на медицйнска помощ своє-
часна медйчна допомога.
наврьх присл. 1. нагорі, наверху; 2. (про
день, як правило, свято) напередодні; під
самий...
навр|я, -йш; -ях док.: навйрам 2 (див.).
навсьде присл. діал. див. навсякьде.
навсякьде присл. скрізь, повсюди, усю-
ди.
навуща мн. онучі.
навьд|я, -иш; -их док.: навьждам (див.).
навьжда|м недок./навьдя розводити/
(розм.) нарозвбдити; розплбджувати/роз-
плодйти (тварин, рибу і т. ін.); ~ се/~ се
розвбдитися/розвестйся, розплоджуватися/
розплодитися.
навьзббг присл. поет, угору.
навьн присл. 1. зовні, ззовні, іззовні, зна-
двору; 2. назовні, надвір; 3. геть.
навьрв|я, -иш; -их док.: навьрвям (див.).
навьрвя|м недок./навьрвя розм. засилю-
вати і засиляти/засйлйти.
навьрта|м се недок./навьртя се (часто
з'являтися) крутйтися/покрутитйся, верті-
тися/повертітися.
навьрт|я се, -йш се; -ях се док.: навьр-
там се (див.).
навьрш|а, -иш; -их док.: навьршвам
(див.).
навьршва|м недок./навьрша сповнювати-
ся і сповнятися/спбвнитися, минати/ми-
пути; зрівнюватися/зрівнятися; навьрших
20 годйни мені сповнилося (минуло) 20і
років.
навьсва|м недок./навься супити/насупи-
ти; ~ се/~ се супитися і насуплюватися/
насупитися; (розм.) набурмоситися.
навьс|я, -иш; -их док.: навьсвам (див.).
навьтре присл. усередину; до середини;
прозбрецьт се отваря ~ вікно відчиня-
ється усередину; 0 вземам/взема ~ нещо
брати/взяти до серця що.
навява|м недок./навея 1. навівати і на-
віювати/навіяти; наносити/нанестй; ~
скапали листа наносити опалого лйстя; 2.
перен. навівати і навіювати/навіяти; ви-
кликати/вйкликати; ~ страх навівати
страх.
навярно присл. напевно, напевне, мабуть.
навяхва|м недок./навехна вивйхувати/
вйвихнути; навехнах си рьката я вйвихнув
собі руку.
нагажда|м недок./нагодя розм. 1. при-
лаштбвувати/прилаштувати; пристосбву-
вати/пристосувати, припасбвувати/при-
пасувати; ~ живота си кьм условията
пристосовувати своє життя відповідно до
умов; 2. годйти і догоджати/догодйти; ~
се/~ се пристосбвуватися/пристосуватися^
влаштовуватися/влаштуватися.
нагазва|м недок.Інагазя 1. ступати/сту-
пйти; ~ трева ступати на траву; 2. розм.
(про біду, хворобу і т. ін.) настигати/
настйгнути, спостигати/спостйгнути і спо-
стйгти; 3. перен. зачіпати/зачепйти, брати-
ся/взятися.
нагаз|я, -иш; -их док.: нагазвам (див.).
нагар ч. нагар.
нагарча|м недок./нагорча гірчйти (не-
док.).
нагдето присл. див. накьде.
нагйзва|м недок./нагйзна набухати/на-
бухнути, набрякати/набрякнути, бубнявіти/
набубнявіти.
нагйздва|м недок./нагйздя убирати/убра-
ти, наряджати/нарядйти; прикрашати і при-
крашувати/прикрасйти; ~ булката вбирати
наречену; ~-т стаята вонй прикрашають,
кімнату.
нагйзд|я, -иш; -их док.: нагйздвам (див.)..
нагйздя|м недок. див. нагйздвам.
нагйзн|а, -еш; -ах док.: нагйзвам (див.)..
нагласа ж. 1. упорядкування; припасу-
вання; 2. домовленість, умова, угода; ~ за
отйване домовленість про від’їзд.
наглас|я, -йш; -йх док.: нагласявам (див.).
нагласява|м недок./наглася 1. готувати/
приготувати і приготовити, припасовувати/
припасувати; нагласйх всйчко за йзлет я
приготував усе для прогулянки; ~ ралото
нагласям
374
нагьрбвам
припасовувати рало; 2. (музичний інстру-
мент) настрбювати/настрбїти; 3. (пісню)
складати/скласти; 4. убирати/убрати, на-
ряджати/нарядйти; ~ детето вбирати дити-
ну; ~ се/~ се 1. готуватися/приготува-
тися, збиратися/зібратися; ~ се за излйза-
не готуватися до виходу; 2. збиратися/
зібратися, мати намір.
наглася|м недок. див. нагласявам.
наглед присл. зовні, зовнішньо; фйгу-
рите ~ са еднакви зовні фігури однакові.
нагледва|м недок. див. наглеждам.
нагледвам ч. доглядач.
нагледвачка ж. доглядачка.
наглед|ен, -на, -но; -ни наочний; ~-но
доказателство наочне свідчення.
нагледни|к ч. мн. -ци див. нагледвач.
наглежда|м недок. доглядати; ~ пчелй
доглядати бджіл.
наглост ж. тільки одн. нахабність, на-
хабство.
нагнйва|м недок./нагнйя надгнивати/над-
гнйти і понадгнивати; ябьлките в коша са
нагнйли яблука в кошику понадгнивали.
нагнй|я, -еш; -х док.: нагнйвам (див.).
нагно|я, -йш; -йх док.: нагноявам (див.).
нагноява|м недок./нагноя нагноюватися/
нагноїтися.
наговаря|м недок./наговори 1. наговбрю-
вати/наговорйти; (розм.) набалакувати/
набалакати; 2. намовляти/намбвити; наго-
вдрил го да заведе дело протйв нас він
намовив його завестй справу проти нас;
~ се/~ се умовлятися/умбвитися, змов-
лятися/змбвитися, домовлятися/домбви-
тися.
наговбрва|м недок. див. наговарям.
наговор|я, -иш; -их док.: наговарям (див.).
нагод|я, -йш; -йх док.: нагаждам (див.).
нагодява|м недок. див. нагаждам.
наголем|ея, -ееш; -ях док.: наголемявам
(див.).
наголемява|м недок./наголемея збільшу-
ватися/збільшитися; ~ се/~ се пишатися/
запишатися; гордйтися/загордйтися.
нагбн ч. інстйнкт; по ~ інстинктйвно.
на горе присл. 1. угору, уверх, нагору;
дйгам рьката си ~ піднімати вгору руку;
2. понад; от сто души ~ понад сто чоловік;
ф ~-надблу взад і вперед.
нагор|ен, -на, -но; -ни див. нанагорен.
нагорещ|я, -йш; -йх док.: нагорещявам
(див.).
нагорещява|м недок./нагорещя розжарю-
вати/розжарити, розпікати/розпектй; ~ се/
~ се розжарюватися/розжаритися, розпі-
катися/розпектйся.
нагорнище с. див. нанагорнище.
нагорч|а, -йш; -ах док.: нагарчам (див.)
наготв|я, -иш; -их док.: нагбтвям (див.)
наготвя|м недок./нагбтвя 1. наготовлю
вати і наготовляти/наготувати і наготовити;
2. (страву) готувати/приготувати і приго
тбвити.
наготово присл. на все готове; ф гледам
~ прагнути на все готове.
награда ж. 1. нагорода; правйтелствена
~ урядова нагорода; 2. премія; Димйтров-
ска ~ Димйтровська премія.
наград|я, -йш; -йх док.: награждавам
(див.).
награждава|м недок./наградя нагород-
жувати/ нагородйти; ~ с орден нагород
жувати орденом.
награмад|я, -йш; -йх док.: награмадявам
(див.).
награмадява|м недок./награмадя рідко
нагромаджувати/на громадити; навалю-
вати/навалйти.
нагревател ч. спец, нагрівач, нагрівнйк.
нагревател|ен, -на, -но; -ни нагрівальний;
~ уред нагрівальний прйлад.
нагр|ея, -ееш; -ях док.: нагрявам (див.).
нагриз|а, -еш; нагрйзах док.: нагрйзвам
(див.).
нагрйзва|м недок./нагриза надгризати/
надгрйзти.
нагруб|я, -йш; -йх док.: нагрубявам (див.).
нагрубява|м недок./нагрубя грубйти/на-
грубйти, грубіянити/нагрубіянити.
нагрузка ж. навантаження.
нагрьдни|к ч. мн. -ци 1. манишка; рйза
с колосан ~ сорочка з накрохмаленою
манйшкою; 2. (частина збруї коня) нагруд-
ник.
нагрява|м недок./нагрея нагрівати/нагрі-
ти; зігрівати/зігріти, розігрівати/розігріти.
нагрявка ж. мн. нагревки зігрівання, про-
грівання; правя нагревки прогрівати.
нагьва|м недок./нагьна 1. згинати/зігну-
ти; 2. перен. розм. змушувати/змусити,
примушувати/примусити; нагьнаха и да си
платй задьлженията його змусили поверну-
ти (вйплатити) боргй; 3. перен. розм.
(про їжу) уминати/ум’яти; ~ се/~ се
змбрщуватися/змбрщитися.
наг|ьл, -ла, -ло; -ли зухвалий, нахабний;
~-ла льжа зухвала брехня.
нагьлта|м док.: нагьлтвам (див.).
нагьлтва|м недок./нагьлтам ковтати (все,
багато)/поковтати; ~ се/ ~ се 1. (док.)
наковтатися; 2. наїдатися/наїстися; (розм.)
напихатися/напхатися.
нагьн|а, -еш; -ах док.: нагьвам (див.).
нагьрбва|м недок./нагьрбя 1. брати/узя-
ти на плечі; 2. перен. (справу, відповідаль-
нагьрбя
375
надделявам
ність і т. ін.) звалювати/звалйти; (розм.)
гиихати/зіпхнути; ~ се/~ се 1. горбитися/
ігбрбитися; 2. перен. розм. (справу,
відповідальність і т. ін.) звалювати/звалйти
на себе; брати/взяти на себе.
нагьрб|я, -иш; -их док.: нагьрбвам (див.).
нагьрбя|м недок. див. нагьрбвам.
над прийм. 1. (уживається при позна-
ченні просторових відношень) над, понад;
лампата е ~ масата лампа висйть над
столом; пьтеката вьрвй ~ пропастта стеж-
ка іде понад прірвою; 2. (уживається при
позначенні перевищення якої-небудь кіль-
кості, міри, ступеня і т. ін.) понад; більше,
вйще; в залата се сьбраха ~ 2000 души у
іалі зібралося понад 2000 чоловік; термо-
метрьт показва ~ нулата термометр пока-
зує плюсову температуру; той е ~ четйриде-
сет годйни йому більше сорока років; тя е ~
средния рьст у неї вйщий за середній
фіст; чаках ~ два маса я чекав більше, ніж
дві годйни; 3. уживається між двома фор-
мами іменника і вказує на найвищий сту-
пінь якості, властивий предмету або явищу
задача ~ задачите усім завданням завдан-
ня, завдання завдань; 4. (уживається при
позначенні об'єктних відношень) над, з;
властвувам ~ всйчки панувати над усіма;
осьществявам рьковбдството ~ ученйците
керувати учнями; правя усйлие ~ себе си
робйти над собою зусйлля; той седи ~ кнй-
гата він сидйть над кнйгою; тя трепери ~
детето вона тремтйть над дитйною; шегу-
вам ~ него кепкувати з нього.
надава|м недок./надам 1. давати (бага-
го)/надавати; 2. (про звук) видавати/
вйдати; ~ вой вйти; ~ кряськ кричати;
0	(вдйгам/вдйгна) глас див. глас;
~/~ ухо насторбжувати/насторожйти (на-
гбстрювати/нагострйти) вуха.
надалеч, надалече присл. далеко; удалині,
віддалік.
надали частка навряд чи; ~ ще отйда
я навряд чи піду.
нада|м док.: надавам (див.).
надар|я, -йш; -йх док.: надарявам (див.).
надарява|м недок./надаря обдаровувати/
обдарувати; ~ роднйни обдаровувати рід-
них; природата беше го надарйла сьс
сйлен глас природа обдарувала його сйль-
ним голосом.
надбавка ж. надбавка.
надбяга|м док.: надбягвам (див.).
надбягва|м недок./надбягам переганяти і
перегбнити/перегнати, обганяти/обігнати,
випереджати і випереджувати/вйпередити;
~ се/~ се бігати/пробігти наввйпередки;
(рідко) переганятися.
надве присл. надвоє; пополам; 0 мбята
[работа] е ~ це ще вйлами по воді пйсано.
надве-натри присл. недбало, абйяк, як-
небудь; поправя ~ відремонтувати недбало.
надвесва|м недок./надвеся нависати/на-
вйснути, звішуватися/звіситися.
надвес|я, -иш; -их док.: надвесвам (див.).
надвеся|м недок. див. надвесвам.
надвечер присл. надвечір.
надвзем|а, -еш; надвзех док.: надвземам
(див.).
надвзема|м недок./надвзема перебирати/
перебрати; (розм.) набирати/набрати І
понабирати (більше, ніж треба).
надвйва|м недок./надвйя подужувати/по-
дужати, долати/подолати; (перен.) перема-
гати/перемогтй; живбтьт ~-ше над смьртта
життя долало смерть.
надвйка[м док.: надвйквам (див.).
надвйква|м недок./надвйкам перекрй-
кувати/перекричати; ~ се/~ се перекрй-
кувати/перекричати (один одного).
надвйсва|м недок./надвйсна 1. нависати/
навйснути, звисати/звйснути; перехиляти-
ся/перехилйтися; ~ над прозореца пере-
хилятися з вікна; 2. перен. нависати/
навйснути; (недок.) загрожувати; над него
надвйсва опасност йому загрожує небез-
пека.
надвйсн|а, -еш; -ах док.: надвйсвам (див.).
надвиш|а, -йш; -йх док.: надвишавам
(див.).
надвишава|м недок./надвиша 1. бути/
стати вйщим, перевйщувати/перевйщити;
2. перен. перевйщувати/перевйщити; пере-
вершувати/перевершити, переважати/пере-
важити; той я надвишава по ум він розум-
ніший за неї.
надвй|я, -еш; -х док.: надвйвам (див.).
надвод|ен, -на, -но; -ни надводний; ~-на
част на кораба надводна частйна корабля.
надгроб|ен, -на, -но; -ни надгробний; ~-на
плбча надгробна плита; ~-на реч надгроб-
на промова.
наддава|м недок./наддам 1. передавати/
передати, давати/дати понад міру; 2. (про
ціну) набавляти/набавити; накидати/на-
кйнути (розм.); 3. надставляти/надставити,
подбвжувати/подбвжити; ~ рокля над-
ставляти (подовжувати) плаття; 4. (вагу)
збільшувати/збільшити, набирати/набрати;
~ два килограма набирати два кілограма.
надда|м, наддадеш; -дох док.: наддавам
(див.).
наддел|ея, -ееш; -ях док.: надделявам
(див.).
надделява|м недок./надделея 1. перемага-
ти/перемогтй; (розм.) змагати/змогтй, по-
наддумам
376
надминавам
дужувати/подужати; переббрювати/пере-
борбти; ~ в борба перемагати в боротьбі;
той надделя гнева си він переборов свій гнів;
2. переважати/переважити; последното
мнение надделя остання думка перева-
жила.
наддума|м док,: наддумвам (див.).
наддумва|м недок./наддумам переговб-
рювати/переговорйти.
надебел|ея, -ееш; -ях док.: надебелявам 1
(див.).
надебел|я, -йш; -йх док.: надебелявам2
(див.).
надебелява|м 1 недок./над ебелея 1. товсті-
ти/потовстіти, товстіш ати/потовстішати,
грубіти/погрубіти, грубішати/погрубішати,
гладшати/погладшати; 2. опухати/опух-
нути.
надебелява|м 2 недок./надебел я потбвщу-
вати/потовстйти; робйти/зробйти товщим;
~ буквите потовщувати букви.
надежд|а ж. надія; сподівання; 0 в ь з ла-
гам ~ на някого покладати надію на кого;
давам ~ подавати надію; ймам ~ мати
надію; оправдавам ~-ите справджувати
сподівання; празни ~-и марні (даремні)
сподівання; храня ~ плекати (живйти)
надію.
надежд|ен, -на, -но; -ни надійний, вірний,
певний; ~ сьюзник надійний (вірний) союз-
ник; ~-на опора надійна опора.
наденица ж. вид ковбасй.
надето присл. кудй; трьгвам ~ вйдят
очйте вирушати світ за очі.
над|ея се, -ееш се; -ях се недок. 1. розм.
надіятися, сподіватися; 2. д і а л. з формою
дав. в. особ. займ. (приїзду, повернення)
чекати.
наджив|ея, -ееш; -ях док.: надживявам
(див.).
надживява|м недок./надживея пережива-
ти/пережйти; той надживя и двете си деца
він пережйв обох своїх дітей.
надзем|ен, -на, -но; -ни 1. наземний, над-
земний; ~-ни природни богатства наземні
природні багатства; 2. поет, надземний,
неземнйй.
надзирава|м недок. наглядати; (розм.)
надзирати; пильнувати.
надзирател ч. надзиратель, наглядач;
тьмнйчния ~ в’язнйчний наглядач.
надзирателка ж. наглядачка.
надзор ч. нагляд; упражнявам ~ здій-
снювати нагляд (наглядати); медицйнски
медйчний нагляд.
надзорни|к ч. мн. -ци наглядач.
надзьрта|м недок. 1. поглядати; (розм.)
подивлятися; 2. виглядати, виднітися.
надив|я се, -йш се; -йх се док.: надивя-
вам се.
надивява|м се недок./надивя се дивува
тися/надивуватися, чудуватися/начудува
тися.
надйга|м недок./надйгна 1. піднімати/
підняти; підіймати/підійняти; ~ куфара
піднімати чемодан; 2. (про галас, крик і
т. ін.) здіймати/здійняти; 0	пушка
брати/взяти зброю в руки; ~ се/~ се 1.
підніматися/піднятися, підійматися/підійня-
тися, здійматися/здійнятися, підноситися/
піднестйся; ~ се на прьсти підніматися
(ставати) на пальці; там се надйга ви-
сбката планина там здіймається висока
гора; тестбто се надйга тісто піднімається
(підходить); 2. перен. (на боротьбу і т. ін.)
вставати/встати; 3. розм. пишатися/за-
пишатися; кривйтися/скривйтися.
надйгн|а, -еш; -ах док.: надйгам (див.).
надиграва|м недок./надиграя (у танці, грі
і т. ін.) вигравати/вйграти, перегравати/
переграти; перетанцьбвувати/перетанцюва-
ти.
надигра|я, -еш; -х док.: надигравам (див.).
надйпл|я, -иш; -их док.: надйплям (див.).
надйпля|м недок./надйпля 1. закладати/
закласти складки; 2. згортати/згорнути,
складати/скласти; ~ дрехи згортати
одяг.
надйре присл. діал. позад, позаду, ззаду.
надйша|м се док.: надйшвам се (див.).
надйшва|м се недок./надйшам се надйху-
ватися/надйхатися.
надкласов, -а, -о; -и надкласовий; няма
~-о изкуство надкласового мистецтва не-
має.
надкбстница ж. анат. надкісниця, окістя.
надлез ч. віадук.
надльгва|м недок./надльжа (всіх) пере-
бріхувати/перебрехати (розм.).
надльж присл. уздовж; разрязвам тру-
пове ~ розпйлювати колоди вздовж; 0
~ и нашйр і вздовж і впоперек.
надльж |а, -еш; надльгах док.: надльг-
вам (див.).
надльж|ен, -на, -но; -ни поздовжній; ~
разрез поздовжній розріз.
надмен|ен, -на, -но; -ни гордовйтий, зверх-
ній, зарозумілий; ~ вид гордовйтий (заро-
зумілий) вйгляд; ~ тон зверхній тон.
надмйн|а, -еш; -ах док.: надминавам
(див.).
надминава|м недок./надмйна 1. виперед-
жати і випереджувати/вйпередити, обганя-
ти/обігнати, переганяти і перегонити/пере-
гнати; 2. ставати/стати вйщим, бути вйщим;
3. перевйщувати/перевйщити, перевершува-
падмогвам
377
надробявам
і и/перевершити, переважати/переважити;
по брой кількісно перевершувати; това
падминава всйчки очаквания це перевер-
шує всі сподівання; 0 ~ себе си перевер-
шувати [самого] себе.
надмогва|м недок./надмогна долати/
подолати; (перен,) перемагати/перемогтй;
всйчки трудности долати всі труднощі.
надмогн|а, -еш; -ах док,: надмогвам (див.)
надморск|и, -а, -о; -и якйй знаходиться
над рівнем моря; ~ -а височина висота
над рівнем моря.
надмощие тільки одн. перевага; добйвам
~ здобувати перевагу; ~ в техниката пере-
вага в техніці.
наднйква|м недок./наднйкна 1. зазирати/
зазирнути, заглядати/заглянути; ~ през
прозореца зазирати у вікно; 2. визирати/
вйзирнути, виглядати/вйглянути; показу-
ватися/показатися; ~ от прозореца вигля-
дати з вікна.
наднйкн|а, -еш; -ах док.: наднйквам і
наднйчам (див.).
надница ж. поденщина; (у знач, ім.) по-
денне.
наднйча|м недок./наднйкна 1. заглядати/
заглянути, зазирати/зазирнути; 2. вигля-
дати/вйглянути, визирати/вйзирнути, пока-
зуватися/показатися.
надничар ч. поденник.
надничарка ж. поденниця.
надничарск|и, -а, -о; -и поденний; ~-а
работа поденна робота.
наднормен, -а, -о; -и понаднормовий;
~-а производство понаднормове вироб-
нйцтво.
наднормени|к ч. мн. -ци передовйк.
наднбрменичка ж. передовйк (про жінку).
надоблач|ен, -на, -но; -ни надхмарний;
~-ни височинй надхмарні висоти.
надой ч. тільки одн. надій.
надойва|м недок. див. надоявам.
надоле присл. див. надолу.
надолнище с. спуск, схил.
надолу присл. 1. унйз; навеждам глава ~
опускати голову вниз; 2. нйжче, унизу;
~ по реката нйжче по річці; 0 нагбре-~
див. нагоре; гледам отгоре ~ дивйтися зго-
рй вниз; обрьщам/обьрна ~ с главата див.
обрьщам.
надом|ен, -на, -но; -ни надомний; ~-на
работа надомна праця.
надомни|к ч. мн. -ци надомник.
надомничка ж. надомниця.
надо|я, -йш; -йх док.: надоявам (див.).
надоява|м недок./надоя 1. надоювати/
надоїти; 2. (дитину груддю) годувати/
нагодувати.
надпартй|ен, -йна, -йно; -йни надпартій-
ний.
надп|ея, -ееш; -ях док.: надпявам (див.).
надпйва|м недок./надпйя перепивати/
перепйти, випивати/вйпити більше, ніж
інші.
надпис ч. напис.
надпйсва|м недок./надпйша 1. надпйсу-
вати/надписати, підпйсувати/підписати; ~
писмо надпйсувати листа; 2. писати/напи-
сати більше, ніж є насправді.
надпйш|а, -еш; надпйсах док.: надпйсвам
(див.).
надпй|я, -еш; -х док.: надпйвам (див.).
надпланов, -а, -о; -и надплановий, по-
надплановий; ~ добив надплановий вйдо-
буток.
надплат|я, -йш; -йх док.: надплащам
(див.). .
надплаща|м недок./надплатя переплачу-
вати/переплатйти.
надпревара ж. тільки одн. гонка; ~ вьв
вьорьжаването гонка обзрбєнь; в ~ нав-
вйпередки, наперегони.
надпреварва|м недок./надпреваря ви-
переджати/вйпередити; не можаха да го на-
преварят в тйчане вонй не моглй вйпере-
дити його у бігу.
надпревар|я, -иш; -их док.: надпревар-
вам (див.).
надпреваря|м недок. див. надпреварвам.
надпява|м недок./надпея переспівувати/
переспівати.
надраска|м док.: надрасквам (див.).
надрасква|м недок./надраскам надряпу-
вати/надряпати.
надрасн|а, -еш; -ах док. див. надраста.
надраст|а, -еш; надрастох док.: над-
раствам (див.).
надраства|м недок./надраста 1. переро-
стати/переростй; надраєна и баща си и
майка си він переріс і батька і матір; 2. пе-
рен. переростати/переростй; перевершува-
ти/перевершити; ~ времето си переростати
свій час.
надребн|я, -йш; -йх док.: надребнявам
(див.).
надребнява|м недок./надребня подріб-
нювати/подрібнйти.
надред|ен, -на, -но; -ни надрядковий; ~
знак надрядковий знак.
надроб|я, -йш; -йх док.: надробявам
(див.).
надробява|м недок./надробя дробйти
(все, багато)/подробйти, роздрібнювати/
пороздрібнювати, кришйти (все, багато)І
покришйти; ~ се/~ се роздроблятися і роз-
дроблюватися /роздробйтися.
надскачам
378
надясно
надскача|м 1 недок. див. надскачвам.
надскача|м2 док.: надскачвам (див.).
надскачва|м недок./надскачам 1. стриба-
ти/стрибнути (вище когось); той надскачва
и двамата сьстезатели він стрибнув вйще за
обох спортсменів; 2. перен. перевищувати/
перевищити; това надскача нашите вьзмож-
ности це перевищує наші можлйвості.
надскбч|а, -иш; -их док. див. надскачам 2.
надсм|ея се, -ееш се; -ях се док.: над-
смйвам се (див.).
надсмйва|м се недок./надсмея се насмі-
хатися/насміятися, глузувати/поглузу-
вати.
надстроеч|ен, -на, -но; -ни надбудовний;
езйкьт няма ~ характер мова не має над-
будовного характеру.
надстройка ж. 1. надбудова; добудова;
2. філос. надбудова; база и ~ базис і над-
будова; идеологйческа ~ ідеологічна над-
будова.
надстро|я, -йш; -йх док.: надстроявам
(див.).
надстроява|м недок./надстроя надбудову-
вати /надбудувати, добудовувати/добуду-
вати.
надува|м недок./наду я 1. надувати і на-
димати/надути; ~ балонче надувати повіт-
ряну кульку; ~ устни надувати (надимати)
губи; 2. (на духовому інструменті) грати/
заграти; 3. розм. намовляти/намбвити,
підбурювати/підбурити; 4. перен. роздува-
ти/роздути; ~ фактите роздувати факти;
§ гайдата розпускати/розпустйти ню-
ні (рюмси); рога на нещо сурмйти/
просурмйти похід (у похід); ~ се/~ се 1.
надуватися і надиматися/надутися; 2. напу-
хати/напухнути, опухати/опухнути; наду
ми се бузата у мене напухла щока; 3. перен.
розм. надуватися і надиматися/надутися;
пишатися/запишатися; 4. перен. розм. на-
дуватися/надутися; насуплюватися/насу-
питися; (док.) набурмоситися; 0 ~ се
като пуяк надуватися/надутися, як індйк.
надума|м док.: надумвам (див.).
надумва|м недок./надумам розм. 1. (не-
приємні речі) наговбрювати/наговорйти, ви-
говбрювати/вйговорити; 2. намовляти/на-
мбвити, перекбнувати/переконати; ~ се/
~ се наговбрюватися/наговорйтися.
надут, -а, -о; -и 1. надутий, роздутий;
~-а буза роздута щока; 2. перен. надутий;
пихатий, бундючний; ~-и фрази бундючні
фрази.
надуха|м док.: надухвам (див.).
надухва|м недок./надухам 1. провіювати
і провівати/провіяти, продувати і проди-
мати/продути; надуха ме вягьрьт мене
продуло вітром; 2. вдувати/вдути, надува-
ти/надути.
надуш|а, -иш; -их док.: надушвам (див.).
надушва|м недок./надута 1. нанюхувати/
нанюхати; кучетата надушиха чужденеца
собаки нанюхали чужого; 2. перен. розм.
пронюхувати/пронюхати.
наду|я, -еш; -х док.: надувам (див.).
надхвьрл|я, -иш; -их док.: надхвьрлям
(див.).
надхвьрля|м недок./надхвьрл я 1. (далі,
вище когось) кйдати/кйнути; 2. (про межі,
розмір, кількість і т. ін.) перевйщувати/
перевйщити; перевершувати/перевершити;
~ плана перевйщувати план; 3. (про вік)
минати/минути; той беше надхвьрлил пет-
десет годйни йому вже минуло п’ятдесят
років; 0 ~~ рамките на нещо виходити/
вййти за рамки.
надхитр|я, -йш; -йх док.: надхитрявам
(див.).
надхитрява|м недок./надхитря перехитрб-
вувати/перехитрувати і перехитрйти.
надцен|я, -йш; -йх док.: надценявам (див.)
надценява|м недок./надценя переоціню-
вати/переоцінйти; ~ сйлите си переоціню-
вати свої ейли.
надьлбоко присл. 1. глйбоко; пронйквам
~ в почвата проникати глйбоко в грунт;
2. перен. поглйблено; разработвам ~ вьпрб-
са розробляти поглйблено питання.
надьлго присл. 1. на велйку відстань; 2.
докладно; няма да се разпространявам ~
я не буду докладно розповідати; ф ~ и
нашироко дуже докладно.
надьха|м док.: надьхвам (див.).
надьхва|м недок./надьхам 1. (на щось)
дйхати/подйхати; надьхай огледалцето и го
изтрйй подйхай на люстерко (дзеркальце)
і вйтри його; 2. (про ідеї, думки і т. ін.) на-
дихати і надйхувати/натхнути і надихнути;
~ с идеите на комунйзма надихати ідеями
комунізму.
надява|м недок./надяна розм. 1. 'одяг,
взуття) надягати/надягнути і надягтй, одя-
гати/одягтй і одягнути; 2. (про прялку і
т. ін.) прилаштбвувати/прилаштувати; на-
саджувати/насадйти.
надява|м се недок. надіятися, сподіва-
тися; ~ се, че ще замйна заедно с вас я
сподіваюся, що поїду разом з вами; ф
идй му се ~-й і хто б міг подумати; да му се
не ~-ш це ж треба, хто б міг подумати.
надян|а, наденеш; -ах док.: надявам
(див.).
надясно присл. направо, праворуч; ф
наляво и ~ направо й наліво, без роз-
бору.
наедно
379
наименувам
наедно присл. разом; (розм.) заразом;
радостта и скрьбта ~ ходят радість і сум
разом ходять.
наедньж присл. розм. заразом, зразу.
наедр|ея, -ееш; -ях док.: наедрявам (див.).
наедрява|м недок./наедрея 1. виростати/
вйрости; (розм.) дебелішати; 2. (про день)
ібільшуватися/збільшитися.
наеж|а, -иш; -их док.: наежвам (див.).
наеж|а се, -иш се; -их се док.: наежвам
се (див.).
наежва|м недок. /наежа підбурювати/під-
бурити, намовляти/намовити.
наежва|м се недок./наежа се наїжачу-
ватися/наїжачитися, наї’жуватися/на їжи-
тися; настовбурчуватися/настовбурчи-
шся.
наелектризйра|м док.: наелектризйрвам
(див.).
наелектризйрва[м недок. /наелектризйрам
глектризувати/наелектризувати.
наем ч. оренда; жйлищен ~ наймання
житла; 0 плащам ~ знімати квар-
і йру.
наем|а, -еш; наех док.: наемам (див.).
наема|м недок./наема 1. наймати/найня-
ги; ~ стая наймати кімнату; 2. (на роботу)
паймати/найняти; брати/взяти у найми;
~ майстори наймати майстрів.
наемател ч. наймач.
наемателка ж. наймачка.
наемателск|и, -а, -о; -и наймацький.
наем|ен, -на, -но; -ни найманий; ~ ра-
ботник найманий робітнйк; ~ труд наймана
праця.
наемни|к ч. мн. -ци 1. наймит, найманець;
найманий робітнйк; 2. найманець; (заст.)
наємник.
наемническ|и, -а, -о; -и найманський;
(заст.) наємницький; ~-а армия армія най-
манців.
наесен присл. восенй; 0 пйлета се броят
~ курчат восенй лічать.
нажал|я, -йш; -йх док.: нажалявам (див.).
нажалява|м недок./нажаля засмучувати/
іасмутйти; ~ се/~ се засмучуватися/
іасмутйтися.
нажеж|а, -йш; -йх док.: нажежавам (див.).
нажежава|м недок./нажежа розжарюва-
ги/розжарити, розпікати/розпектй; ~ же-
лязото розжарювати залізо.
нажив|ея се, -ееш се; -ях се док.: наживя-
вам се (див.).
наживява|м се недок./наживея се нажи-
ватися/нажйтися; жйти/пожйти добре (до-
схочу).
нажулва|м недок./нажул я 1. натирати/
натерти; намулювати/намуляти і намулити;
2. перен. розм. сварйти/насварйти; лая-
ти/вйлаяти.
нажул|я, -иш; -их док.: нажулвам (див.).
назад присл. назад; врьщам ~ повер-
тати назад; коса, вчесана ~ волосся,
зачесане назад; вьрна се ~ повернутися
назад; 0 вземам си/взема си думите ~
див. вземам; ~-напред тудй-сюдй; трьгва/
трьгне ми ~ мені не щастйть/не по-
щастйло.
назадничав, -а, -о; -и відсталий; консер-
ватйвний; закостенілий; ~-и вьзгледи від-
сталі погляди.
назал|ен, -на, -но; -ни лінгв. назальний.
названи|е с. назва; променям ~-ето міня-
ти назву; местни ~-я топоніми.
наздраве вигук на здоров’я! будьмо!
надзравица ж. тост; вдйгам ~ піді-
ймати тост.
назидава|м недок. повчати, напучувати;
учйтелят назидава ученйците вчйтель по-
вчає учнів.
назидание с. повчання, напучення.
назидател|ен, -на, -но; -ни повчальний;
~ прймер повчальний прйклад; ~ тон по-
вчальний тон.
назнач|а, -йш; -йх док.: назначавам
(див.).
назначава|м недок./назнача признача-
ти/призначйти, визначати/вйзначити; ~
деня визначати день; ~ комйсия призна-
чати комісію; ~ се/~ се розм. влаш-
товуватися/влаштуватиєя (на роботу).
назначение с. призначення; получавам ~
отрймувати призначення.
назов|а, -еш; -ах док.: назовавам (див.).
назовава|м недок./назова називати/на-
звати; (док.) найменувати; а така само май-
ка му го ~-ше так його називала лише
мати; ~ детето називати дитйну.
назр|ея, -ееш; -ях док.: назрявам (див.).
назрява|м недок./назрея 1. дозрівати/
дозріти, достигати/достйгнути і достйгти;
2. перен. назрівати/назріти ~ революция
назріває революція.
назьбва|м недок./назьбя зазублювати/
зазубйти, вищерблювати/вйщербити.
назьб|я, -иш; -их док.: назьбвам (див.).
назьбя |м недок. див. назьбвам.
найв|ен, -на, -но; -ни наївний.
найвни|к ч. мн. -ци наївний чоловік.
найвница ж. наївна жінка.
наизуст присл. 1. напам’ять; зная ~ сти-
хотворение знати вірш напам’ять; 2. п е-
р е н. розм. навмання; защо говориш ~?
навіщо ти говориш навмання?
наименува|м недок. називати; давати
ім’я.
найстина
380
наклонявам
найстина присл. дійсно, справді, на-
справді.
най 1 частка (уживається для утворення
найвищого ступеня порівняння) най; най-
богат найбагатший; това ми ~ тежй на
душата це найбільше гнітить мене.
о 2	•
най спол. діал. а, але.
найд|а, -еш; найдбх док. діал. знайти.
найлон ч. нейлон.
найлонов, -а, -о; -и нейлоновий.
накаж|а, -еш; наказах док.: наказвам 12
(див.).
наказание с. 1. кара, покарання; опре-
делям ~ визначати покарання; смьртно ~
смертна кара; 2. розм. кара, нещастя,
напасть; цяло ~ [чйста] кара божа (гос-
подня).
наказател|ен, -на, -но; -ни 1. юр. карний;
кримінальний; ~ закон кримінальний закон;
2. каральний, карний; ~-ни мерки каральні
заходи.
наказва|м 1 недок./накажа 1. карати/
покарати; ~ сьс смьрт карати смертю.
наказва|м 2 недок./накажа наговбрюва-
ти/наговорйти; розказувати (все, багато)І
порозказувати.
накалва|м недок./накал ям забруднювати/
забруднити, замазувати/замазати; (розм.
док.) закаляти.
накал|я, -йш; -йх док.: накалявам (див.).
накалява|м недок./накаля розжарювати/
розжарити, розпікати/розпектй.
накаля|м док.: накалвам (див.).
накана ж. замір, намір; готовність.
наканва|м недок./наканя запрошувати/
запросйти (всіх, багатьох).
наканва|м се недок./наканя се наміряти-
ся/наміритися, збиратися/зібратися; нака-
них се да му йда на гости я зібрався пітй
до нього в гості.
накан|я, -иш; -их док.: наканвам (див.).
накан|я се, -иш се; -их се док.: наканвам
се (див.).
накапва|м недок./накапя накапувати/
накапати.
накап|я, -иш; -их док.: накапвам (див.).
накара|м док.: накарвам (див.).
накарва|м недок./накарам змушувати/
змусити, примушувати/примусити; ще го
накарам да говори я примушу його гово-
рйти.
накач|а, -йш; -йх док.: накачвам (див.).
накачва|м недок./накача (розм.) наві-
шувати/навішати (багато; у багатьох міс-
цях), понавішувати.
накачулва|м се недок./накачуля се скуп-
чуватися/поскупчуватися; (розм.) згрома-
джуватися /згромадитися.
накачул|я се, -иш се; -их се док.: нака-
чулвам се (див.).
накачуля|м се недок. див. накачулвам се.
накип|я, -йш; -ях док.: накипявам (див.).
накипява|м недок./накипя накипати/на
кипіти; скипати/скипіти, закипати/заки-
піти; ~ от гняв скипати від гніву.
накйсва|м недок./накйсна замбчувати/за-
мочйти; ~ прането замочувати білйзну.
накйсн|а, -еш; -ах док.: накйсвам (див.).
накит ч. прикраса, убір, убрання, наряд.
накйтва|м недок./накйтя 1. заквітчувати/
заквітчати; 2. прикрашати і прикрашувати/
прикрасйти, наряджати/нарядйти, чепурй-
ти/причепурйти.
накйт|я, -иш; -их док.: накйтвам (див.).
накйтя|м недок. див. накйтвам.
накйч|а -иш; -их док.: накйчвам (див.).
накйчва|м недок./накйча заквітчувати/
заквітчати.
наклад|а, -еш; накладох док.: наклаж-
дам (див.).
наклажда|м недок./наклада (про багат-
тя) розкладати/розкласти, розвбдити/роз-
вестй; те накладоха голям огьн вонй роз-
клали велйке вогнище; 0	седянка
збирати/зібрати посиденьки.
наклеветва|м недок. див. наклеветявам.
наклевет|я, -йш; -йх док.: наклеветявам
(див.).
наклеветява|м недок./наклеветя зводити/
звестй наклеп; (розм.) наклепувати/накле-
пати, обмовляти/обмбвити; ~ в бездей-
ствие звинувачувати в бездіяльності.
наклейва|м недок./наклея (клеєм, смолою
і т. ін.) змащувати/змастйти (все, багато).
наклепва|м недок./наклепя 1. клепати/
наклепати; наклепах коса я наклепав косу;
2. перен. розм. наклепувати/наклепати;
наговбрювати/наговорйти.
наклеп|я, -еш; -ах док.: наклепвам (див.).
накле|я, -еш; -ях док.: наклейвам (див.).
наклон ч. 1. похил, нахил; покрив с голям
~ дах з велйким похилом; 2. схил, спуск.
наклонен \ -а, -о; -и похйлий; (рідко)
похйлистий; 0 двйжа се по ~-а плбскост
котитися (іти) по похйлій площині; пускати-
ся берега.
наклон|ен 2, -на, -но; -ни схйльний; ~-ни
сме да ви вярваме ми схйльні вам вірити.
наклонение с. лінгв. спосіб; повелйтелно
~ наказовий спосіб; условно ~ умовний
спосіб.
наклонност ж. нахил, схйльність.
наклон|я, -йш; -йх док.: наклонявам (див.).
наклонява|м недок./наклон я нахиляти/
нахилити, схиляти/схилйти; ~ глава схиля-
ти голову; ~ чашка нахиляти чашку;
паклбпам
381
налапвам
сльнцето наклонй кьм запад сонце схили-
шся до заходу.
наклопа|м док.: наклбпвам (див.).
наклбпва|м медок./наклбпам розм. накле-
нувати/наклепати, наговдрювати/наговорй-
іи; обмовляти/обмовити.
накрай присл. 1. у кінці, на краю; ~
і рада на краю міста; 2. нарешті; хбдйх
д ьлго и ~ се уморйх я довго йшов і нарешті
в томився.
накратко присл. коротко, коротенько;
разказвам ~ розповідати коротко.
накрив|ея, -ееш; -ях док.: накривявам2
(див.).
накрйво присл. 1. криво, косо; пирбньт
си забй ~ гвіздок було забито криво;
2. неправильно, невірно; погано; ~ свьрш-
иам работа погано робйти справу; 0 гле-
дам ~ някого крйво дивйтися на кого;
ньрвй ~ нещо не йде на лад, не ладиться
що.
накрив|я, -йш; -йх док.: накривявам 1
(див.).
накривява|м 1 недок./накривя нахиляти/
пахилйти, накреняти/накренйти; ф
си шапката сам собі голова; кум королю.
накривява|м 2 недок./накривея тільки 3 ос.
одн. безос. обридати/обрйднути; накривява
му йому обридає.
накрйвя|м недок. див. накривявам \
накрьст присл. 1. навхрест, хрест-навхрест;
2. уздовж і впоперек.
накрьстбса|м док.: накрьстбсвам (див.).
накрьстбсва|м недок./накрьстбсам пере-
хрещувати/поперехрещувати.
накуп присл. разом; (розм.) заразом,
вкупі.
накупва|м недок./накупя накуповувати і
пакупати/накупйти і накупувати.
накупува|м недок. див. накупвам.
накуп|я, -иш; -их док.: накупвам (див.).
накусва|м недок./накуся діал. надкушу-
вати/надкусйти; куштувати/покуштувати.
накус|я, -иш; -их док.: накусвам (див.).
накуцва|м недок. накульгувати.
накьде присл. кудй; ~ замйна той?
кудй він поїхав?; ще забягна ~ ми очй
вйдят я побіжу, кудй очі дйвляться; 0
няма ~ нічого робйти; откьде-~ з якого
побиту.
накьдето присл. кудй; и да е будь-
куди.
накі>др|я, -иш; -их док.: накьдрям (див.).
накьдря|м недок./накьдря кучерявити/
закучерявити, накручувати/накрутйти (во-
лосся).
накьлв|а, -еш; -ах док.: накьлвавам (див.).
накьлвава|м недок./накьлва надкльбву-
вати/понадкльбвувати; врабцйте са накьл-
вали грбздето горобці понадкльбвували
виноград.
накьм прийм. у напрямі, до; избяга ~
гората він побіг у напрямі (до) лісу.
накьрвав|я, -йш; -йх док.: накьрвавявам
(див.).
накьрвавява|м недок./накьрвавя закри-
вавлювати/закривавити.
накьрм|я, -иш; -их док.: накьрмям (див.).
накьрмя|м недок./накьрмя годувати/на-
годувати груддю дитйну (досхочу).
накьрнен, -а, -о; -и уражений, ображе-
ний; ~-о достбйнство уражена гідність.
накьрн|я, -йш; -йх док.: накьрнявам
(див.).
накьрнява|м недок./накьрня 1. завдава-
ти/завдати збйтків; 2. перен. зачіпати/
зачепйтй, підривати/підірвати; ~ авторите-
та му підривати його авторитет.
накьса|м док.: накьсвам (див.).
накьсва|м недок./накьсам 1. рвати/по-
рвати, розривати/розірвати; 2. рвати/на-
рвати (багато); ~ цветя рвати квіти.
накьсо присл. коротко, коротенько; стйс-
ло; ~ казано коротко кажучи.
налага|м недок./налбжа 1. накладати/
накласти, складати/скласти; 2. (притуляти)
прикладати/прикласти; ~ челб с мокра
кьрпа прикладати мокрий рушнйк до чола;
3. (про податок, покарання і т. ін.) накла-
дати/накласти; ~ даньк накладати данйну;
~ наказание накладати стягнення; 4. розм.
накладати/накласти; бйти/набйти, давати/
надавати; 5. перен. нав’язувати/нав’язати;
~ вблята си нав’язувати свою волю; 6.
перен. тільки 3 ос. вимагати/(рідко) вй-
могти, зобов’язувати/зобов’язати, змушу-
вати/змусити; службата му ~ -ше да бьде
строг робота вимагала, щоб він був суворий;
~ се/~ се 1. примушувати/примусити;
(перен.) нав’язувати/нав’язати, накидати/
накйнути; 2. утверджуватися/утвердйтися;
ставати/стати відомим; като писател той се
налага след войната як письменник він
утверджується після війнй; 3. тільки 3 ос.
ставати/стати необхідним; налага се да за-
мйна мені необхідно поїхати; 4. (про думку,
проблему і т. ін.) переважати/переважити.
налазва|м недок./налазя наповзати/по-
наповзати, налазити/поналазити.
налаз|я, -иш; -их док.: налазвам (див.).
налапа|м док.: налапвам (див.).
налапва|м недок./налапам ловйти/зловй-
ти, хапати/схопйти (ротом); ~ се/~ се
розм. напихатися/напхатися, нажиратися/
нажертися.
налбант
382
намаля
налбант, налбант|ин ч. мн. -и розм. ко-
валь (який підковує коней).
налбантница ж. розм. кузня (в якій
кують коней).
налегн|а, -еш; -ах док. див. налягам.
належані, -а, -о; -и нагальний, настійний;
актуальний; ~ вьпрдс нагальне питання.
налеп ч. мед. наліт.
налепва|м недок./налепя наліплювати/
поналіплювати; наклеювати/понаклеювати;
налепйх плйка с много марки я понакле-
ював на конверт багато марок; ~ се/~ се
приліплюватися/приліпитися, нал іплювати-
ся/наліпйтися.
налеп|я, -йш; -йх док.: налепвам (див.).
налепява|м недок. див. налепвам.
налет|я, -йш; -ях док.: налйтам (див.).
налетява|м недок. див. налйтам.
нал|ея, -ееш; -ях док.: налйвам (див.).
налй частка 1. адже; чи не так; ~ ви
казах? адже я вам говорив?; 2. невже, хіба;
~ вйдиш? хіба ти не бачиш? ~ няма да
дойдеш? невже ти не прийдеш?
налйва|м недок./налея 1. наливати/налй-
ти; ~ вода наливати воду; 2. розм. рідко
(про плоди) наливатися/налйтися; 0 ~
вода вьв воденйцата на някого див. воде-
нйца; ~/~ масло в огьня див. масло;
~ от пусто в празно переливати з пустого в
порожнє; ~ се/~ се 1. розм. наливатися/
налитися, налйзуватися/нализатися; 2. (про
плоди) наливатися/налйтися.
налйв|ен, -на, -но; -ни розливнйй; ~-но
вйно розливне вино.
налигав|я, -иш; -их док.: налигавям (див.).
налигавя|м недок./налигавя розм. обслй-
нювати/обслйнити.
налйта|м недок./налетя 1. налітати/нале-
тіти, накидатися/накйнутися, нападати/
напасти; кучето налйта собака кйдається;
2. налітати/налетіти, наскакувати/наско-
чити, наштовхуватися/наштовхнутися; на-
летяхме на камьк ми налетіли на камінь;
3. (про вітер, бурю і т. ін.) налітати/нале-
тіти; виникати/вйникнути; налетя бурята
налетіла буря; 4. (недок.) рватися, порива-
тися; ~ за бой він рветься у бій; 5. (про
думки, почуття і т. ін.) виникати/вйникнути;
{перен.) виринати/вйринути, зринати/зрй-
нути; 6. з енкл. ф.особ. займ. знах.
в. хотіти/захотіти; жадати/зажадати; мене
ме ~-ше да кажа йстината мені дуже хо-
тілося розповістй правду.
налице присл. у наявності; всйчки са ~
всі присутні.
налйч|ен, -на, -но; -ни наявний; ~-ни
средства наявні кошти.
налйчие с. наявність.
налйчност ж. тільки одн. наявність; ~
от стоки и материали наявність товарів і
матеріалів.
нало|г ч. мн. -зи податок.
налож|а, -иш; -их док.: налагам (див.).
налож|ен, -на, -но; -ни 1. накладений;
2.: ~ п лате ж накладна плата, післяплата.
наложйтел|ен, -на, -но; -ни необхідний,
обов’язковий; ~ йзвод необхідний вйсновок.
налбжница ж. заст. наложниця.
налом|я, -йш; -йх док.: наломявам (див.).
наломява|м недок./наломя наламувати/
наламати.
налуд|ея се, -ееш се; -ях се док.: налу-
дявам се (див.).
налудничав, -а, -о; -и розм. дурнуватий,
придуркуватий; пришелепуватий.
налудува|м се док. напустуватися (розм.).
налудява|м се недок./налу&ея се бешке-
тувати (багато)/набешкетуватися (розм.).
налучка|м док.: налучквам (див.).
налучква|м недок./налучкам 1. намацу-
вати/намацати; відшукувати/відшукати; ~
пьтя намацувати шлях; 2. здогадуватися/
здогадатися; підбирати/підібрати; ~ мело-
дия підбирати мелодію.
налче с. набійка.
нальм ч. перев. мн. -и дерев’яні туфлі
без задника.
налют|я, -йш; -йх док.: налютявам (див.).
налютява|м недок./нал ютя тільки 3 ос.
бути/стати гострим (про їжу); ~ се/~ се
розлютовуватися і розлючуватися/роз-
лютуватися і розлютйтися, сердитися/роз-
сердитися.
наляво присл. наліво; ф ~ и надяснодае.
надясно.
наляга|м док.: налягвам (див.).
налягане с. тиск; атмосферно ~ атмо-
сферний тиск; измервам ~ міряти тиск;
крьвно ~ кров’янйй тиск.
налягва|м недок./налягам лягати/поляга-
ти; налягахме на тревата ми полягали на
траві.
нам займ. особ. див. нйе.
намагнетизйра|м недок. і док. намагні-
чувати/ намагнітити.
намаж|а, -еш; намазах док.: намазвам
(див.).
намазва|м недок./намажа намазувати/
намазати; змазувати/змазати.
намаление с. знйження; (розм.) знйжка,
~ на ценйте знйження цін; ~ на работния
ден скорочення робочого дня; продавам с ~
продавати за знйженою ціною.
намал|ея, -ееш; -ях док.: намалявам 1
(див.).
намал|я, -йш; -йх док.: намалявам 2 (див.).
памалявам
383
намйслям
намалява|м 1 недок./намалея зменшува-
і пся/зменшитися, меншати/поменшати;
бурята намалява буря ущухає; шумьт на-
маля шум зменшився.
намалява|м 2 недок./намаля зменшувати/
іменшити, скордчувати/скоротйти; збавля-
іи/збавити; ~ бблката зменшувати (та-
мувати) біль; ~ крачките си збавляти
крок.
намаца|м док.: намацвам (див.).
намацва|м недок./намацам забрудню-
вати/забруднйти; вимазувати/вймазати
(розм.).
намачка|м док.: намачквам (див.).
намачква|м недок./намачкам 1. жмакати/
пожмакати (розм.); 2. м’яти/нам’яти; ви-
чавлювати/навичавлювати; намачкахме два
чебьра грозде ми нам’яли два цебра вино-
граду; 3. розм. розминати/розім’яти; ~
крьста розминати поперек.
наме|к ч. мн. -ци натяк.
намеква|м недок./намекна натякати/на-
тякнути; закидати/закйнути; той ми намек-
на за старите сметки він натякнув мені
про старі рахунки.
намекн|а, -еш; -ах док.: намеквам (див.).
намел|я, -еш і -иш; -их і намлях док.:
намйлам (див.).
намерение с. намір, замір; ймам ~ мати
намір; престьпно ~ злочйнний намір.
намер|я, -иш; -их док.: намйрам (див.).
намеса ж. втручання; вьорьжена ~
збройне втручання.
намесва|м недок./намеся 1. втручати/
втрутити; вплутувати/вплутати; не ме
~-йте вьв вашите разпри не вплутуйте ме-
не у ваші чвари; 2. змішувати/змішати,
перемішувати/перемішати; ~ се/~ се
вплутуватися/вплутатися, встрявати/встря-
ти і встрянути; втручатися/втрутитися.
намества|м недок./наместя ставити/по-
ставити на місце; розташбвувати/розта-
шувати, розставляти/розставити; намести
ли багажа? ти поставив багаж на місце?
~ се/~ се влаштбвуватися/влаштуватися,
розташбвуватися/розташуватися; вмбщу-
ватися/вмостйтися.
наместни|к ч. мн. -ци намісник.
наместо прийм. (уживається при вказу-
ванні на заміну одного предмета іншим)
замість; ~ да стойш празен, работй не-
що замість байдики бйти, робйв би що-
небудь.
намест|я, -иш; -их док.: намествам (див.).
наместя|м недок. див. намествам.
намес|я, -иш; -их док.: намесвам (див.).
намет|а, -еш; наметох док.: намйтам
(див.).
наметало с. накйдка, пелерйна.
наметна ж. накйдка, пелерйна.
наметн|а, -еш; -ах док.: намятам (див.).
намйга|м недок./намйгна підморгувати/
підморгнути; моргати/моргнути.
намйгва|м недок. див. намйгам.
намйгн|а, -еш; -ах док.: намйгам (див.).
намйла|м недок:./намел я намелювати/на-
молдти.
намйн|а, -еш; -ах док.: наминавам (див.).
наминава|м недок./намйна навідуватися/
навідатися, захбдити/зайтй, заїжджати і
заїздйти/заїхати; (розм.) завертати/завер-
нути.
намйра|м недок./намеря 1. знаходити/
знайтй; намери ли си ключа? ти знайшов
ключ?; намерих гьби в гората я знайшов
у лісі грибй; ~ случая знаходити нагоду;
2. вважати, гадати (недок.); знаходити/
знайтй; вирішувати/вйрішити; ~-те ли ме
достбен за тая чест? ви вважаєте мене
достойним цієї честі?; той намйра всйчко
това любопйтно він знаходить все це ці-
кавим; 3. знахбдити/знайтй, заставати/
застати; намерих го добьр и весел, пак
такьв шегобйец я застав його добрим і
веселим, такйм же жартуном; 4. у сполуч.
з абстрактним ім. знахбдити/знайтй; ~ йз-
раз знаходити вйраз; виражатися; ~ при-
ложение знаходити застосування; ~ сьчув-
ствие знаходити співчуття; 5. (про намір)
збиратися/зібратися; намірятися/наміри-
тися (невчасно робити щось); в тая мьгла
ли намери да се разхождаш? в такому ту-
мані збираєшся гуляти?; 0 добре намерил
(заварил)! див. заварвам; ~ за добре див.
добре; ~/~ капак на всйчко див. капак;
общ езйк с някого знахбдити/зна-
йтй спільну мову з ким; ~ пбчва див.
пбчва; ~/~ си мястото див. място; ~/~
си нейде грбба див. гроб; ~ се/~ се 1. не-
док. розташовуватися; (розм.) знаходитися;
градьт се намйра край мбрския бряг місто
знаходиться на березі моря; 2. опинятися/
опинйтися; (док.) потрапити; намеря се в
тежко положение потрапити у скрутне ста-
новище; 0 ~ се/~ се насред пьт(я)
див. пьт ’; ~ се/~ се натясно див. на-
тясно.
намирйсва|м недок./намирйша 1. пах-
нути (трохи)/почати пахнути; 2. нанюху-
вати/нанюхати; ~ се/~ се нанюхуватися/
нанюхатися (розм.).
намирйш|а, -еш; намирйсах док.: нами-
рйсвам (див.).
намйсл|я, -иш; -их док.: намйслям (див.).
намйсля|м недок./намйсля надумувати/
надумати.
намйтам
384
наобикалям
намйта|м недок./намета змітати/зместй;
намети сметта в ьгьла змети сміття в
куток.
намнож|а, -йш; -йх док.: намножавам
(див.).
намножава|м недок./нам ножа примнбжу-
вати/примножити; ~ се/~ се множитися/
примножитися.
намбкр|я, -иш; -их док.: намбкрям (див.).
намокря|м недок./намбкря намочувати/
намочйти; промдчувати/промочйти; дьждьт
ме намбкри до кости дощ намочив мене
до кісток; се/~ се промокати/промбк-
нути і промбкти.
намомува|м се док. надівуватися.
намбрдни|к ч. мн. -ци намордник.
намотава|м недок./намотая намотувати/
намотати.
намота|я, -еш; -х док.: намотавам (див.).
намбтка ж. спец, обмотка.
намразва|м недок./намразя починати не-
навидіти/зненавидіти.
намраз|я, -иш; -их док.: намразвам (див.).
намразява|м недок. див. намразвам.
намрьзва|м (се) недок./намрьзна (се)
перемерзати/перемерзнути; (розм. док.)
намерзнутися, намерзтися.
намрьзн|а (се), -еш (се); -ах (се) док.:
намрьзвам (се) (див.).
намрьщва|м недок./намрьщя насуплю-
вати/насупити; намрьщи лице він насупив
облйччя; ~ се/~ се насуплюватися/
насупитися.
намрьщ|я, -иш; -их док.: намрьщвам
(див.).
намрьщя|м недок. див. намрьщвам.
намуш|а, -иш; -их док.: намушвам (див.).
намушва|м недок./намуша 1. протикати/
проткнути; (розм.) проштрйкувати/про-
штрикнути; 2. застромлювати і застромля-
ти/застромйти, засовувати і засувати/засу-
нути; 3. (у багатьох місцях) колоти/поко-
лдти, скдлювати/сколбти.
намушка|м док.: намушквам (див.).
намушква|м недок./намушкам проштри-
кувати (у багатьох місцях)/попроштрйку-
вати.
намьдрува|м се док. намудрувати.
намьква|м недок./намькна натягувати/
понатягати і понатягувати; (розм.) натас-
кувати (багато)/понатаскувати; ~ се/~ се
1. протискуватися і протискатися/протйс-
нутися; (розм.) упихатися/упхнутися; 2.
розм. (на себе) натягати/натягнути і на-
тягтй; натаскувати/натаскати.
намькн|а, -еш; -ах док.: намьквам (див.).
намьрда|м се док.: намьрдвам се (див.).
намьрдва|м се недок./намьрдам се розм.
упихатися/упхнутися і упхатися; утискува-
тися і утискатися/утйснутися.
намьрс|я, -йш; -йх док.: намьрсявам
(див.).
намьрсява|м недок./намьрся забрудню-
вати/забруднйти.
намьч|а, -иш; -их док.: намьчвам (див.).
намьчва|м недок./намьча мучити/наму-
чити і змучити; ~ се/~ се змучуватися/
змучитися, (док.) намучитися.
намята|м недок./наметна накидати/накй-
нути, напинати/напнути; ~ се/~ се на-
кидати/накйнути (на себе), напинатися/
напнутися і нап’ястися.
нанавьн присл. назовні.
нанагбре присл. розм. нагору.
нанагор|ен, -на, -но; -ни 1. (про шлях)
той, що веде нагору; 2. у знач. ім. ~-ното
круча, урвище.
нанагбрнище с. підйом, узвіз.
нанадол|ен, -на, -но; -ни (про шлях) той,
що веде унйз.
нанадблнище с. спуск.
нанадблу присл. розм. унйз.
наназад присл. розм. назад.
нанапред присл. розм. уперед.
нанасам присл. розм. сюдй.
нанася|м недок./нанеса 1. внбсити/внес-
тй; 2. (про річку, течію) нанбсити/на-
нестй; 3. (про позначки, дані і т. ін.) нанб-
сити/нанестй, позначати/позначйти; ~ на
карта бележки наносити позначки на карту;
4. завдавати/завдати; ~ щети завдавати
збйтків; 0 ~/~ обйда ображати/образити;
~ удар завдавати/завдати удару; ~ се/~
се влаштбвуватися/влаштуватися (в квар-
тирі, домі і т. ін.).
нане ч. діал. старший брат.
нанейде присл. розм. куди-небудь.
нанес|а, -еш; нанесох док.: нанасям (див.).
нани вигук люлі, люлі-люлі.
нанйж|а, -еш; нанйзах док.: нанйзвам
(див.).
наниз ч. 1. намйсто з дукачами; 2. нйзка;
разок.
нанйзва|м недок. / нанйжа нанизувати/
нанизати.
нанйкьде присл. нікуди.
нанка|м недок. дит. спатки, спаточки,
спатоньки, спати.
наново присл. наново, знову.
нанбсва|м се недок./нанбея се ноейти
(довго)/(розм.) наносйтися.
нанбс|я се, -иш се; -их се док.: нанбевам се
(див.).
нанйкьде присл. будь-куди, куди-небудь.
наобикаля|м недок./наобико ля 1. навіду-
вати/навідати, навідуватися/навідатися;
< іобиколя
385
напйпвам
'•хбдити/обійтй; 2. (з усіх боків) обступа-
и/обступйти, отбчувати/оточйти; наоби-
।олйха пленника вонй оточйли полоненого.
наобикол|я, -йш; -йх док.: наобикалям
• >іив.).
наоблека, наоблечеш; наоблякох док.:
'і.юблйчам (див.).
наоблйча|м недок./наоблека 1. одягати/
•* іягтй і одягнути (на себе багато одягу);
’ кутати/укутати; одягати/одягтй і одяг-
нути (на когось багато одягу); ~ се/~ се
і. одягатися/одягтйся і одягнутися; 2. (про
ч іх, багатьох) одягатися/поодягатися.
наобядва|м се док. розм. наобідатися.
набколо присл. навколо, навкругй, нав-
' РУг.
набпаки присл. 1. (про одяг) навйворіт;
*. навпакй; правя всйчко ~ робйти все
навпаки.
наор|а, -еш; -ах док.: наоравам (див.).
наорава|м недок./наора набрювати/на-
 •рати.
набстр|я, -иш; -их док.: набстрям (див.).
наостря|м недок./набстря 1. нагбстрю-
нати/нагострйти; 2. перен. настроювати/
настроїти; підбурювати/підбурити, намов-
ілти/намбвити; 0 слух (ушй) нашо-
рбшувати/нашорбшити вуха.
напад ч. тільки одн. 1. спорт, вйпад; 2.
напад.
напада|м 1 недок./нападиа 1. нападати/
напасти; неприятелят ни нападна ворог
напав на нас; 2. тільки 3 ос. охоплювати/
пхопйти, оволодівати/оволодіти, нападати/
напасти; нападна ме дрямка мене охопйла
ірімбта; 3. перен. (про докори, сварку
і т. ін.) нападати/напасти; дорікати/дорік-
нути.
напада|м 2 док.: нападвам (див.).
нападател ч. нападник, загарбник; (у
інач. ім.) нападаючий.
нападател|ен, -на, -но; -ни нападницький,
іагарбницький.
нападателка ж. нападниця, загарбниця.
нападва|м недок./нападам 2 тільки 3 ос.
падати/нападати (у великій кількості).
нападение с. напад; вьздушно ~ повіт-
ряний наліт; отбйвам ~ відбивати напад.
нападки мн. нападки.
нападн|а, -еш; -ах док.: нападам 1 (див.).
напазарува|м док. понакуповувати, пона-
купляти.
напакост|я, -йш; -йх док.: напакостявам
(див.).
напакостява|м недок./напакостя капости-
ги/накапостити (розм.).
напалва|м недок./напаля розтоплювати/
розтопйти, розпалювати/розпалйти, затоп-
лювати і затопляти/затопйти.
напалм ч. напалм.
напалмов, -а, -о; -и напалмовий.
напал|я, -иш; -их док.: напалвам (див.).
напаля|м недок. див. напалвам.
напапа|м се док.: напалвам се (див.).
напапва|м се недок./напапам се д и т. на-
їдатися/наїстися.
напарва|м недок./напаря прогрівати/про-
гріти; (розм.) розпарювати/розпарити,
(док.) напарити; ~ се/~ се 1. прогріва-
тися/прогр ітися; (розм.) розпарюватися/
розпаритися; 2. перен. обпікатися/обпектй-
ся (розм.).
напар|я, -иш; -их док.: напарвам (див.),
напаря|м недок. див. напарвам.
напаст ж. напасть.
напатва|м се недок./напатя се мучитися/
намучитися (багато, довго).
напат|я се, -иш се; -их се док.: напатвам
се (див.).
напев ч. спів, наспів, мелодія.
напев|ен, -на, -но; -ни наспівнйй; мело-
дійний; ~ глас наспівнйй голос.
напе|ка, -чеш; напекох док. напйчам
(див.).
наперва|м недок. І наперя випрямляти/
вйпрямити, розпрямляти/розпрямйти; ~
се/~ се розм. зазнаватися/зазнатися;
пишатися/запишатися.
наперен, -а, -о; -и пихатий; (розм.) на-
бундючений.
наперч|а, -иш; -их док. див. наперя.
наперчва|м недок. див. напервам.
напер|я, -иш; -их док.: напервам (див.).
напет, -а, -о; -и стрункйй; (розм.) ладний;
гарний; підтягнутий; ~-а походка ладна
хода.
напечата|м док.: напечатвам (див.).
напечатва|м недок./напечатам друкувати /
надрукувати (все, багато).
напечат|я, -иш; -их док. див. напеча-
там.
напйва|м недок./напйя надпивати/надпй-
ти; 0 ~/~ водаетн. (знак уваги) просити/
попросйти у дівчини, яка повертається від
джерела, напйтися водй; ~ се/~ се 1.
напиватися/напйтися; 2. напиватися/напй-
тися; п’яніти/сп’яніти; 3. тільки 3 ос. (про
вологу) просбчуватися/просочйтися, прося-
кати/просякнути і просякти.
напйвка ж. рідко тост.
напйпа|м док.: напйпвам (див.).
напйпва|м недок./напйпам 1. намацувати/
намацати; 2. перен. розм. виявляти/
вйявити, викривати/вйкрити; 0 нерва
на нещо докбпуватися/докопатися до
суті.
ІЗ 7-2498
напйрам
386
напраний
напйра|м недок./напра 1. напирати/на-
перти, натискати і натйскувати/натйснути;
тіснйти/потіснйти; 2. перен. (про почуття,
стан) підступати/підступйти.
напйсва|м недок./напйша 1. допйсувати/
дописати; ~ разказ допйсувати оповідання;
2. розм. писати/написати; малювати/
намалювати.
напйтк|а ж. напій; разхладйтелни ~-и
освіжаючі напої.
напйча|м недок./напека розпікати/роз-
пектй, розжарювати/розжарити; ~ се/~ се
розжарюватися/розжаритися.
напйш|а, -еш; напйсах док.: напйсвам
(див.).
напй|я, -еш; -х док.: напйвам (див.).
Напладнува|м се док. закінчити полуд-
нати (полуднувати).
напласт|я, -йш; -йх док.: напластявам
(див.).
напластява|м недок./напл астя нашардву-
вати/нашарувати.
наплат ч. частйна обода дерев’яного ко-
леса.
наплат|я се, -йш се; -йх се док.: напла-
щам се (див.).
наплаш|а, -иш; -их док.: напл аш вам
(див.).
наплашва|м недок./наплаша лякати/на-
лякати, залякувати/залякати.
наплаща|м се недок./наплатя се розм.
виплачувати/вйплатити (борг).
наплет|а, -еш; наплетох док.: наплйтам
(див.).
наплив ч. наплив; скупчення, натовп.
наплйска|м док.: наплйсквам (див.).
наплйсква|м недок./наплйскам бризкати/
побрйзкати; наплйскам лице си побрйзкати
облйччя водою.
наплйта|м недок./наплета 1. наплітати/
наплестй; наплетох доста неща я наплела
багато речей; 2. надплітати/надплестй.
наплюва|м недок./наплюя 1. плювати/
наплювати; обпльбвувати/обплювати; 2.
(про мух) засйджувати/засйдіти.
наплюнч|а, -иш; -их док.: наплюнчвам
(див.).
наплюнчва|м недок./наплюнча слйнити/
наслинити.
наплюска|м се док.: наплюсквам се (див.).
наплюсква|м се недок./наплюскам се
розм. 1. нажиратися/нажертися; 2. (п'яним)
нарізуватися/нарізатися; напиватися/на-
пйтися, упиватися/упйтися.
наплю|я, -еш; -х док.: наплювам (див.).
наподоб|я, -йш; -йх док.: наподобявам
(див.).
наподобява|м недок./наподобя 1. нагаду-
вати, бути схожим (недок.); 2. (дії, звуї.»
і т. ін.) наслідувати/(діал.) наслідити.
напойтел|ен, -на, -но; -ни зрошувальнпп
~ канал зрошувальний канал; ~-на сисн
ма зрошувальна система.
напбй ч. діал. водопій.
напойва|м недок. розм. див. напоявам
напокон присл. діал. потім; (розм )
опісля, потому.
напомн|я, -иш; -их док.: напбмням (див )
напбмня|м недок./напбмня нагадувати/
нагадати.
напомпа|м док.: напомпвам (див.).
напомпва|м недок./напбмпам накачувати/
накачати.
напбр ч. натиск, тиск; под ~ на вятьрл
під натиском вітру.
напоследьк присл. останнім часом; ~
стана много горещо останнім часом стало
дуже, гаряче.
напосбки присл. навмання; нйе трьгнах
ме ~ ми рушили навмання; отговарям ~
відповідати навмання.
напо|я, -йш; -йх док.: напоявам (див.)
напоява|м недок./напдя 1. напувати і
напбювати/напоїти; 2. зрбшувати/зро
сйти.
напр|а, -еш; -ях док.: напйрам (див.)
направа ж. 1. будівнйцтво; ~ на учй-
лището будівнйцтво школи; 2. обробка, ви
готовлення.
направлени|е с. 1. напрям, напрямок; в ~
у напрямі; по всйчки ~-я в усіх напрямах;
2. спрямування, направленість, напрямок.
~ на вестника спрямування газети.
направлява|м недок. направляти, спря
мбвувати.
направо присл. 1. прямо; вьрвете ~ ідіть
прямо; 2. прямо; безпосередньо; пристьп-
вам ~ кьм работа приступати прямо до
роботи; 3. прямо, відверто, щйро; казвам ~
говорйти прямо.
направ|я, -иш; -их док.: направим (див.).
направя |м недок./направя 1. (повністю)
робйти/зробйти; викбнувати/вйконаги; ~
опит робйти дослід; ~ справна довідува
тися; ще направя сина си агроном я зроблю
свого сйна агрономом; 2. заст. змушу
вати/змусити; примушувати/примусити; то-
ва го направи да се намрьщи це змусило
його скривитися; 3. перетворювати/перетво-
рйти; ~ на прах перетворювати на порох;
0 в положение сьм да направя нещо див
положение; ~ се/~ се 1. прикидатися/
прикинутися, удавати/удати; ~ се, че не
чувам нйщо я удаю, що нічого не чую;
2. розм. ставати/стати, перетворюватися/
перетворитися.
и.іпразен
387
мальвам
напраз|ен, -на, -но; -ни даремний, марний;
—но безпокойство марна турбота; ~-ни
усйлия даремні зусилля.
напрані |а, -иш; -их док.: напраш вам
і див.).
напрашва|м недок./напраша запорбшува-
। и/запорошйти, припорбшувати/припоро-
іп йти.
напращ|я, -йш; -ях док.: напращявам
(див.).
напращява|м недок./напраїця лопатися/
ідпнути; тріщати/тріснути (від надміру чо-
гось).
напрегн|а, -еш; -ах док.: напрягам (див.).
напрегнат, -а, -о; -и напружений; ~ ден
напружений день; ~ слух напружений слух.
напред присл. 1. вперед; двйжа се ~
рухатися вперед; 2. попереду; не обйчам
да сядам ~ я не люблю сідати попереду;
за ~ надалі, наперед; най-~ а) пере-
іусім, насамперед; б) попереду, на чолі;
назад-~ див. назад.
напред|а, -еш; напредох док.: напрйдам
(див.).
напредва|м недок./напредна 1. (вперед)
посуватися/посунутися; (недок.) ітй, про-
і іувати, рухатися; ~ по улицата ітй по
иулиці; 2. перен. розвиватися/розвйтися і
розвйнутися, посуватися/посунутися;
(заст.) поступати/поступйти; работата бьр-
ю напредва робота швйдко посувається впе-
ред; ф времето	див. време \
напреде присл. розм. 1. попереду; 2.
вперед.
напредн|а, -еш; -ах док.: напредвам (див.).
напредничав, -а, -о; -и передовйй, про-
іресйвний; ~-а класа передовйй клас; ~-и
мисли прогресйвні думкй.
напредьк ч. тільки одн. поступ, прогрес.
напрежение с. напруга; високо ~ висо-
ка напруга; с голямо ~ з велйкою на-
пругою.
напреки присл. 1. поперек, упоперек; ~
на канавката е направено мостче поперек
рівчачка прокладено місток; 2. навпростець,
напростець, напрямкй; (розм.) навпрошкй;
ірябва да вьрвйм ~, за да стигнем навреме
нам слід ітй напрямкй, щоб прийтй
вчасно.
напреко присл. див. напреки.
напреч|а, -иш; -их док.: напречвам (див.).
напречва|м недок./напреча перегордджу-
вати/перегородйти, класти/покласти по-
перек.
н&преч|ен, -на, -но; -ни поперечний; ~-но
сечение поперечний переріз.
напрйда|м недок./напреда напрядати/на-
нрясти.
ІЗ*
наприказва|м док. наговорйти; (розм.)
нарозказувати, нарозповідати.
напрймер вст. сл. напрйклад.
напролет присл. 1. наступної веснй; 2.
навесні, весною.
напротив присл. навпакй; свободен ли си
или ~? ти вільний чи ні?; тькмо ~ зовсім
навпакй.
напрьска|м док.: напрьсквам (див.).
напрьсква|м недок./напрьскам брйзкати
(все, багато)/побрйзкати, кропйти/покро-
пйти; (розм.) прйскати/попрйскати, пйрс-
кати/попйрскати.
напрьстни|к ч. мн. -ци наперсток.
напряга|м недок./напрегна напружувати/
напружити; ~ сйлите напружувати ейли;
~ слух напружувати слух; ~ се/ ~ се
напружуватися/напружитися.
напряко присл. див. напреки.
напсува|м док. вйлаяти.
напук присл. на зло, наперекір; (перен.
розм.) поперек; правя вейчко ~робйти все
наперекір.
напука|м док.: напуквам (див.).
напуква|м недок./напукам робйти/поро-
бйти щілйни; ~ се/~ се тріскатися/по-
тріскатися; (розм.) репатися/порепатися,,
колдтися/поколдтися.
напуска|м 1 недок./напусна залишати/за-
лишйти, покидати/покйнути; (розм.) поли-
шати/полишйти; ~ политйката залишати
політику; ~ родния край полишати рідний
край; сйлите го ~-т ейли покидають його;
ф ~/~ света помирати/померти; ~/~ тю-
тюна кйдати/кйнути палйти; ~ се/~ се
опускатися/опустйтися; пускатися/пустйти-
ся берега.
напуска|м 2 док. понапускати.
напусн|а, -еш; -ах док.: напускам 1 (див.).
капусто присл. розм. даремно, марног
дарма, шкода.
напуха|м док.: напухвам (див.).
напухва|м недок./напухам розм. лупцю-
вати/ відлупцювати.
напуш|а, -иш; -их док.: напушвам (див.).
напушва|м недок./напуша 1. обкурювати/
обкурйти; ~ кошер с пчелй обкурювати
вулик з бджолами; 2. тільки 3 ос. одн.
безос.: напушва ме смях мене розбирає
сміх.
напуш.а|м док. див. напускам 2.
напьва|м недок./напьна 1. напирати/
наперти; розпирати/розперти (розм.); 2.
розм. (про думку, увагу, силу і т. ін.)
напружувати/напружити; ~ вниманието
напружувати увагу; 0 ~/~ си мозька
обмізкбвувати/обмізкувати; се/~ се
розм. напружуватися/напружитися.
напьдя
388
нарисувам
напьд|я, -иш; -их док.: напьждам (див.).
напьжда|м недок./напьдя проганяти/
прогнати, виганяти і вигбнити/вйгнати.
напьлва|м недок./напьлня 1. наповнюва-
ти і наповняти/напбвнити, заповнювати і
заповняти/запбвнити; ~ резервоара с бен-
зйн заповнювати резервуар бензином; 2.
заряджати/зарядйти; ~ пушка заряджати
гвинтівку; 3. рідко (про вік) сповнюватися
і сповнятися/спбвнитися.
напьлн|ея, -ееш; -ях док.: напьлнявам
( див.).
напьлно присл. повністю, цілком; ~ сьм
сьгласен с вас я з вами цілком згоден;
работата е завершена ~ робота повністю
завершена.
напьлн|я, -иш; -их док.: напьлвам (див.).
напьлнява|м недок./напьлнея повнішати/
поповнішати, гладшати/погладшати.
напьлня|м недок. див. напьлвам.
напьн ч. 1. натиск, тиск; под ~ під
тйском; 2. мед. тільки мн. ~-и потуги.
напьн|а, -еш; -ах док.: напьвам (див.).
напьпва|м недок./напьпя викидати/вйки-
нути брунькй; (док.) набубнявіти.
напьп|я, -иш; -их док.: напьлвам (див.).
напьпя|м недок. див. напьлвам.
напьтва|м недок./напьтя 1. рідко на-
правляти/направити, спрямбвувати/спря-
мувати; 2. перен. напучувати і напучати/
напутйти; (недок.) повчати.
напьтствен, -а, -о; -и напутній; ~-о
слово напутнє слово.
напьтствие с. напуття, напучення.
напьтствува|м недок. напучувати, напу-
чати.
напі>т|я, -иш; -их док.: напьтвам (див.).
напьха|м док.: напьхвам (див.).
напьхва|м недок./напьхам розм. напи-
хати/напхати.
напява|м недок. наспівувати, приспіву-
вати.
нар 1 ч. мн. -ове і нари нари (мн.).
нар 2 ч. мн. -ове бот. гранат.
наравно присл. 1. нарівні, урівень, урів-
ні; ~ сьс земята нарівні з землею; 2. на-
рівні; однаково; той работи ~ с големите
він працює нарівні з дорослими; 3. спорт.
внічию; играта завьрши ~ гра закінчйлася
внічию.
нарадва|м се док. нарадуватися.
наражда|м недок./народя 1. народжувати
(багатьох)/понароджувати; 2. давати/дати
урожай; (док.) уродйти.
нарамва|м недок.Інарами брати/взяти на
плечі.
нарамь|к ч. мн. -ци в’язка; ~ дьрва
в’язка дров.
нарам|я, -иш; -их док.: нарамвам (див.).
наран|я, -йш; -йх док.: наранявам (див.)
наранява|м недок./нараня ранити/пора
нити.
нарасн|а, -еш; -ах док.: нараствам (див.)
нараст|а, -еш; нарастох док. див. нарасна.
нараства|м недок./нарасна	зростати/
зростй, виростати/вйрости; наростати/на-
ростй.
нарасть|к ч. мн. -ци наріст.
наред присл. 1. підряд, по черзі, одйн за
одним; той изгледа всйчки ~ він оглянув
усіх підряд; 2. поряд; нарі'вні; девойките се
сражаваха ~ с мьжете дівчата воювали
нарівні з чоловіками; сядам ~ с другите
сідати поряд з іншими; 3. перен. гаразд,
добре, як слід; всйчко е ~ все гаразд.
наредб|а 1 .ж. 1. розпорядження; из-
пьлнявам ~ виконувати розпорядження;
официална ~ офіційне розпорядження;
2. правило; противопожарни ~-и проти-
пожежні правила; 0 закон декрет.
наредба 2 ж. обстановка; богата ~ бага-
та обстановка.
наред|я, -йш; -йх док.: нареждам 12 (див.).
нареж|а, -еш;нарязахдок.г нарязвам (див.).
нарежда|м 1 недок./наредя 1. розташб-
вувати/розташувати, розміщати і розміщу-
вати/розмістйти, розкладати/розкласти,
розставляти/розставити; ~ кнйги розкла-
дати кнйги; 2. прибирати/прибрати; готу-
вати/приготувати і приготовити; ~ стаята
прибирати кімнату; ~ масата готувати
стіл (накривати [на] стіл); 3. улаштбву-
вати/улаштувати, улагоджувати/улагоди-
ти, уладнувати/уладнати; ще наредя всйчко
я все влаштую (владнаю); ф света
навбдити/навестй нові порядки; ~ се/~ се
1. ставати/стати (на місце); займати/
зайняти місце (в ряду); ~ се на опашката
ставати в чергу; 2. улаштбвуватися/улаш-
туватися, налагоджуватися/налагодитися,
уладнуватися/уладнатися; работите се ~-т
справи улаштовуються (налагоджуються).
нарежда|м 2 недок./наредя розпорктжа-
тися/розпорядйтися; наказувати/наказати
нарез ч. 1. наріз, нарізка; 2. техн. різь,
різьба; дьлббки ~-и глибока різьба.
наре|ка, -чеш; нарекох док.: нарйчам (див.).
наречие 1 с. лінгв. прислівник; ~ за време
прислівник часу.
г	2	•	г	*
наречие с. лінгв. говірка, діалект,
местно ~ місцева говірка.
наречница ж. див. орйсница.
нарйва|м недок./нарйна нагрібати/на
гребтй, згрібати/згребтй.
нарйн|а, -еш; -ах док.: нарйвам (див.).
нарисува|м док. намалювати.
иарицателен
389
нарьфам
нарицател|ен, -на, -но; -ни: ~-но йме
іінгв. загальна назва.
нарйча|м недок./нарека 1. називати/на-
язати; нарікати/наректй; ~-т го Йван
його звуть Іваном; 2. розм. голосйти/за-
голосйти, тужити; 3. розм. призначати/
призначити, визначати/вйзначити; вземй
това, нарекла сьм това за тебе візьми, я
призначила це для тебе; 4. діал. (долю
немовляті) провіщати/провістйти, проріка-
ти/проректи; 0 нещата сьс сббстве-
ните им имена називати/назвати речі сво-
їми (власними) іменами; ~ се/ ~ се 1.
зватися і називатися/назватися; нарйча се
Петьр він зветься Петром; 2. збиратися/
зібратися; мати намір.
наркбза ж. мед. 1. наркоз; 2. наркоз,
наркотик.
наркоман ч. наркоман.
наркомания ж. наркоманія.
наркотизйра|м недок. мед. давати наркоз.
наркотй|к ч. мн. -ци наркотик.
наркотйч|ен, -на, -но; -ни* наркотичний;
~-ни средства наркотичні засоби.
наркотйческ|и, -а, -о; -и див. наркотй-
чен.
наров, -а, -о; -и гранатовий.
народ ч. народ; сьветски ~ радянський
народ; 0 обществб на ~-ите іст. Ліга На-
цій.
нарбд|ен, -на, -но; -ни 1. народний; ~-на
власт народна влада; ~-на носйя народ-
ний одяг; ~-ни умотворения фольклор;
2. розм. дешевий, приступний; ~ салам
дешева ковбаса.
нарбднодемократйч|ен, -на, -но; -ни на-
родно-демократичний; ~-на власт народно-
демократична влада.
народнодемократйческ|и, -а, -о; -и див.
народнодемократйчен.
нарбдност ж. 1. народність; 2. національ-
ність; какьв сте по ~? хто ви по національ-
ності?
народност|ен, -на, -но; -ни національний;
~ характер національний характер; ~-на
принадлежност національна належність.
народностопанск|и, -а, -о; -и народногос-
подарський; ~ план народногосподарський
план.
народня|к ч. мн. -ци іст. народняк;
член «народницької» партії.
народняшк|и, -а, -о; -и іст.: ~-а партия
реакційна партія, що була при владі у Бол-
гарії в 1894—1899 рр.
народовластие с. народовладдя; демокра-
тія.
народовластническ|и, -а, -о; -и народний,
демократйчний.
народонаселение с. народонаселення.
народоосвободйтел|ен, -на, -но; -ни народ-
но-визвольний; ~-но движение народно-ви-
звольний рух.
народопйс ж. тільки одн. етнографія.
народополез|ен, -на, -но; -ни кбрйсний
народу.
народоука ж. рідко народознавство; ет-
нографія.
народ|я, -йш; -йх док.: нараждам (див.).
нарос|я, -йш; -йх док.: наросявам (див.).
наросява|м недок:./нарося 1. (про росу)
випадати/вйпасти; 2. кропйти/покропйти,
оббрйзкувати/оббрйзкати.
нароч|а, -иш; -их док.: нарбчвам (див.).
нарбчва|м недок:./нароча розм. прискі-
пуватися/прискіпатися, присікуватися/при-
сікатися.
нардч|ен, -на, -но; -ни 1. спеціальний; ~
куриер спеціальний кур’єр; 2. навмйсний,
умйсний, зумйсний.
нардчно присл. навмйсно, умйсне, умйсно;
спеціально; като че ли ~ як навмйсно.
нартика ж. церк. притвор.
наругава|м недок./н ару гая лаяти/вй-
лаяти.
наруга|я, -еш; -х док.: наругавам (див.).
наруш|а, -йш; -йх док.: нарушавам (див.).
нарушава|м недок./наруша порушувати/
порушити; ~ границата порушувати кор-
дон; ~ правилата на уличното движение
порушувати правила вуличного руху; ~
тишината порушувати тйшу.
нарушение с. порушення; ~ на закбна
правопорушення; ~ на правилата на играта
порушення правил гри.
нарушйтел ч. порушник; ~ на закбна
правопорушник.
нарушйтелка ж. порушниця.
нарцис ч. бот. нарцйс.
нарьбва|м недок./нарьбя підрублювати/
підрубйти.
нарьб|я, -иш; -их док.: нарьбвам (див.).
нарьбя|м недок. див. нарьбвам.
нарьга|м док.: нарьгвам (див.).
нарьгва|м недок./нарьгам розм. 1. на-
пихати/напхати; запихати/запхати і за-
пхнути; 2. штрикати/штрикнути.
нарька ж. діал. доручення.
нарькавни|к ч. мн. -ци діал. нарукавник.
нарьки присл. розм. напохваті.
нарьсва|м недок./нарься 1. посипати/
посйпати; ~ сьс сол посипати сіллю;
2. оббрйзкувати/оббрйзкати, кропйти/по-
кропйти.
нарьс|я, -иш; -их док.: нарьсвам (див.).
нарься|м недок. див. нарьсвам.
нарьфа|м док.: нарьфвам (див.).
нарьфвам
390
насйщам
нарьфва|м недок./нарьфам 1. рвати/по-
рвати (зубами); 2. надкушувати/надкусйти.
нарьч ч. розм. оберемок.
нарьч|ен, -на, -но; -ни підручний; на-
стільний.
нарьчни|к ч. мн. -ци посібник, довідник;
~ по пчеларството посібник з бджіль-
ництва.
наряд ч. 1. поставка; рознарядка; из-
пьлнявам ~ за месо виконувати розна-
рядку на м’ясо; 2. військ, наряд.
наряд|ен, -на, -но; -ни якйй стосується
поставки, рознарядки.
нарядно присл. зрідка, час від часу.
нарязва|м недок./нарежа 1. нарізувати і
нарізати/нарізати; ~ хляб нарізати хліб;
2. (про дрова) напйлювати/напиляти; нару-
бувати/нарубати; ~ дьрва напйлювати
(нарубувати) дров; 3. перен. розм.
лаяти/вйлаяти; брати/взяти у шори; ~ се/
~ се розм. нарізуватися/нарізатися; напи-
ватися/напйтися.
нас займ. особ. див. нйе.'
насад|я, -йш; -йх док.: насаждам (див.).
насажда|м 1 недок./насадя 1. насаджува-
ти/насадйти; ~ цветя насаджувати квіти;
2. засаджувати/засадйти; ~ леха с лук
засаджувати грядку цибулею; 3. перен.
(про ідеї і т. ін.) впроваджувати/впро-
вадити; пошйрювати/пошйрити.
насажда|м 2 недок./насадя розм. садй-
ти/посадйти квочку; 0 ~/~ на пачи
яйца някого показувати/показати, де раки
зимують.
насаждени|е с. насадження, посадки;
зелени ~-я зелені насадження.
насам присл. 1. сюдй; ела ~! йди (ходй)
сюдй!; 2. тут; канво тьрсиш ~? чого тобі
тут треба?; 3. починаючи з певного часу; от
известно време ~ з певного часу; от май ~
з травня; 0 ~-натам тудй-сюдй.
насаме присл. розм. наодйнці.
насапунйса|м док.: насапунйсвам (див.).
насапунйсва|м недок./насапунйсам намй-
лювати/намйлйти.
насапунява|м недок. див. насапунйсвам.
насветл|я, -йш; -йх док.: насветлявам
(див.).
насветлява|м недок./насветля розжарюва-
ти/розжарити, розпікати/розпектй (залізо).
насветува|м се док. розм. попожйти.
насвятка|м се док.: насвятквам се (див.).
насвятква|м се недок./насвяткам се розм.
нарізуватися/нарізатися, набиратися/на-
братися; напиватися/напйтися.
насек|а, насечеш; насякох док.: насйчам
(див.).
насекомо с. комаха.
насекомояд|ен, -на, -но; -ни комахоїдний.
населва|м недок. І н асе ля населяти/насе-
лйти; заселяти і заселювати/заселйти.
население с. населення; градско ~ міське
населення; мйрно ~ мйрне населення.
насел|я, -иш; -их док.: населвам і населя-
вам (див.).
населява|м недок./населя населяти/на-
селйти; (недок.) жйти, проживати; ~ се/
~ се оселятися/оселйтися.
насетне присл. потім, після; починаючи
з...
насйла присл. насйльно, сйлою; (розм.)
силоміць; ~ хубост не става прик. сйлою
колодязь копати — водй не пйти.
насйлва|м недок./насйля 1. змушувати/
змусити, сйлувати/присйлувати; 2. (силою)
удиратися/удертися, уриватися/увірватися;
3. рідко гвалтувати/згвалтувати; ~ се/
~ се примушувати/примусити себе; сйлу-
вати/присйлувати себе.
насйлие с. насйльство, насйлля.
насйлни|к ч. мн. -ци насйльник.
насйлническ|и, -а, -о; -и насйльницький;
~-а политйка політика насйльства.
насйлствен, -а, -о; -и насйльствений,
насйльний; ~-и мерки насйльствені заходи.
насйл|я, -иш; -их док.: насйлвам (див.).
насйля|м недок. див. насйлвам.
насйнва|м недок./насйня насйнювати/на-
синйти.
насин|ея, -ееш; -ях док.: насинявам (див.).
насйн|я, -иш; -их док.: насйнвам (див.).
насинява|м недок./насинея синіти/посйні-
ти.
насип ч. насип; железопьтен ~ залізнйч
ний насип; земен ~ землянйй насип.
насйпва|м недок./насйпя 1. насипати/
насйпати; 2. наливати/налйти; ~ вода в
чашата наливати воду в склянку; 3. по-
сипати/посйпати; ~ с пяськ пьтя посипа-
ти піском дорогу.
насйп|я, -еш; -ах док.: насйлвам (див.).
насйта ж. сйтість; до ~ донесхочу.
насйтва|м недок. див. насйщам. 4
насйтеност ж. насйченість; идейна ~
ідейна насйченість.
насйтн|я, -иш; -их док.: насйтням (див.).
насйтня|м недок./насйтня кришйти/по
кришйти, подрібнювати/подрібнйти; ~ лук
кришйти цибулю.
насйт|я, -иш; -их док.: насйщам (див.).
насйча|м недок./насека 1. нарубувати/
нарубати; 2. рубати/порубати, розрубува
ти/розрубати; ~ месо розрубувати м’ясо.
насйща|м недок./насйтя 1. нагодовувати/
нагодувати; 2. перен. (про потребу і
т. ін.) задовольняти/задовольнйти; 3. спец.
п.іскачвам
391
насолявам
и.ісйчувати/наситйти; ~ вода с вьгледву-
икис насйчувати воду вуглекйслим газом;
~ се/~ се 1. насйчуватися/наситйтися;
*. перен. задовольнятися/задовольнйтися.
наскачва|м недок./наскбча вискакувати/
вискочити (про всіх, багатьох); схбплюва-
। ися/схопйтися (про всіх, багатьох).
наскоква|м недок./наскбкна стрибати
(один за одним) /пострибати.
наскокн|а, -еш; -ах док.: наскдквам (див.).
наскоро присл. 1. нещодавно, недавно;
получихме нова квартйра нещодавно
ми отрймали нову квартйру; 2. незабаром,
невдовзі, скоро; ~ ще замйна за Москва
незабаром я поїду до Москви.
наскоч|а, -иш; -их док.: наскачвам (див.).
наскучава|м се недок./наскучая се нудй-
।ися/понудйтися.
нас куч а |я се, -еш се; -х се док.: наску-
чавам се (док.).
наскьрб|я, -йш; -йх док.: наскьрбявам
(див.).
наскьрбява|м недок./наскьрбя засмучу-
вати/засмутйти, журйти/зажурйти, опеча-
повати/опечалити. ‘
наслага|м док.: наслагвам (див.).
наслагва|м недок./наслагам накладати/
накласти; складати/поскладати.
наслада ж. насолода, утіха; слушам с ~
слухати з насолодою.
наслад|я се, -йш се; -йх се док.: наслаж-
давам се (див.).
наслаждава|м се недок./насладя се р і д-
к о утішатися/утішитися; (розм.) насоло-
джуватися/ насолодитися.
наслаждение с. насолода, утіха.
наследие с. спадщина, спадок.
наследни|к ч. мн. -ци спадкоємець,
наследница ж. спадкоємиця.
наследническ|и, -а, -о; -и якйй належить
спадкоємцю.
наследствен, -а, -о; -и 1. спадкоємний;
спадковий; ~-а власт спадкоємна влада;
^-о дело спадкова справа; 2. мед. спадко-
вий; ~-о предразположение спадкова
СХЙЛЬНІСТЬ.
наследственост ж. спадковість.
наследство с. спадщина, спадок; предава
се по ~ спадкується, передається у спад-
щину.
наслед|я, -йш; -йх док.: наследявам (див.).
наследява|м недок./наследя успадкбвува-
і н/успадкувати, отрймувати/отрймати у
спадщину.
наслйза|м недок./насляза тільки мн. і 3 ос.
одн. спускатися/спустйтися (один за од-
ним).
наслбв ч. заголовок, назва.
наслов|ен, -на, -но; -ни заголовний.
наслоени|е с. нашарування; отрицателни
~-я негатйвні нашарування; пясьчни ~-я
пісчані нашарування.
наслож|а, -иш; -их док. див. наслагам.
наслбйка ж. див. наслоение.
насло|я, -йш; -йх док.: наслоявам
(див.).
наслоява|м недок./наслоя нашаровувати/
нашарувати.
наслугува|м се док. прослужйти (довго);
(розм.) наслужйтися.
наслука присл. розм. наугад; навмання;
наздогад; отговбрих ~ я відповів навман-
ня.
наслуки присл. див. наслука.
наслуша|м се док.: наслушвам се (див.).
наслушва|м се недок./наслушам се слуха-
ти (багато)/наслухатися.
наслюнч|а, -иш; -их док.: наслюнчвам
(див.).
наслюнчва|м недок./наслюнча наслйню-
вати/наслйнити.
насляз|а, наслезеш; -ох док.: наслйзам
(див.).
насмалко присл. розм. ледве, ледве-
ледве, ледь, ледь-ледь, ледве-ледь; той ~ не
падна він ледве не упав.
насмет|а, -еш; насметох док.: насмйтам
(див.).
насмешка ж. насмішка, насміх, глузуван-
ня.
насмешлйв, -а, -о; -и насмішкуватий,
глузлйвий; ~ поглед глузлйвий погляд.
насм|ея се \ -ееш се; -ях се док. на-
сміятися (досхочу).
насм|ея се 2, -ееш се; -ях се док.: насмй-
вам се (див.).
насмйва|м се недок./насмея се розм.
насміхатися/насміятися, глузувати/поглу-
зувати, кепкувати/покепкувати.
насмйта|м недок./насмета намітати/на-
местй.
насмбгва|м недок./насмбгна розм. всти-
гати/встйгнути; уміти/зуміти; змагати/
змогти.
насмогн|а, -еш; -ах док.: насмбгвам (див.).
насмол|я, -йш; -йх док.: насмолявам
(див.).
насмолява|м недок./насмоля насмблю-
вати/насмолйти.
насбка ж. спрямування; напрям, напря-
мок; течія; литературна ~ літературна
течія; ~ на развйтие напрям розвитку.
насол|я, -йш; -йх док.: насолявам (див.).
насолява|м недок. І насоля 1. солйти/
посолйти, насблювати/насолйти; 2. розм.
лаяти/вйлаяти.
насоча
392
настояще
насбч|а, -иш; -их док.: н асом вам (див.).
насбчва|м недок./насоча 1. спрямовувати/
спрямувати, направляти/направити, скерб-
вувати/скерувати; наставляти/наставити;
~ пушката направляти рушницю; 2. указу-
вати/указати; ~ по пьт указувати дорбгу;
3. перен. наставляти/наставити, напу-
чувати і напучати/напутйти; направляти/
направити; ф ~/~ (обрьщам /обьрн а)
орьжието си срещу някого див. обрьщам;
острието на нещо против някого,
нещо див. острие; ~ се/~ се направля-
тися/направитися, вирушати/вирушити.
наспйва|м се недок./наспя се висипатися/
виспатися, насипатися/наспатися.
наспоред присл. розм. відповідно.
наспор|я, -йш; -йх док.: наспорявам (див.).
наспорява|м недок./наспоря дбати/на-
дбати.
наспротй прийм. розм. 1. щодо, проти,
порівняно; 2. напередбдні; 3. відповідно,
у відповідності з...; ~ сведения у відпо-
відності з відомостями.
насп|я се, -йш се; -ах се док.: наспйвам
се (див.).
насред прийм. посеред; ~ пьтя посеред
дорбги; ~ стаята посеред кімнати.
насреща присл. 1. напроти, навпрбти;
те живеят ~ вонй живуть напроти;
2. назустріч; излйзам ~ виходити на-
зустріч.
насрещ|ен, -на, -но; -ни 1. протилежний;
~-на стена протилежна стіна; 2. зустріч-
ний; ~ влак зустрічний поїзд; ~ вятьр
зустрічний вітер.
насрбч|а, -иш; -их док.: насрбчвам (див.).
насрбчва|м недок./насроча призначати/
призначйти строк.
настава|м 1 недок./настана наставати/
настати; надхбдити/надійтй; ~ време за
гроздобер настає час збору винограду.
настава|м2 недок. і док. вставати (про
всіх, багатьох)/повставати; всйчки ~-ха
усі повставали.
наставка ж. лінгв. суфікс.
наставлени|е с. напучення, повчання;
давам ~-я напучувати.
наставлява|м недок. повчати, напучува-
ти.
наставни|к ч. мн. -ци заст. напутник;
наставник.
наставница ж. заст. напутниця; настав-
ниця.
наставническ|и, -а, -о; -и наставницький.
настав|я, -иш; -их док.: наставям ,*2
(див.).
наставя|м 1 недок./наставя діал. 1. над-
ставляти/надставити; приставляти/приста-
вити; ~ вьжето надставляти мотузку;
2. (у розмові) додавати/додати, вставляти/
вставити.
наставя|м 2 недок./наставя наставляти/
наставити, напучувати і напучати/напутйти,
повчати.
настан|а, -еш; -ах док.: наставам 1 (див.).
настан|я, -йш; -йх док.: настанявам (див.).
настанява|м недок./настаня улаштбвува-
ти/улаштувати, розташбвувати/розташува-
ти, розміщати і розміщувати/розмістйти;
оселяти/оселйти; ~ багажа розміщувати
багаж; ~ в хотел оселяти у готелі; ~ на
работа улаштовувати на роббту; ~ се/~ се
1. улаштбвуватися/улаштуватися, умбщу-
ватися/умостйтися; 2. оселятися/оселйтися,
розміщатися і розміщуватися/розмістйти-
ся; 3. (на роботу) улаштбвуватися/улаш-
туватися.
настел|я, -еш; настлах док.: настйлам
(див.).
настйва|м недок./настйна простуджува-
тися/простудйтися, застуджуватися/за-
студйтися.
настйга|м недок./настйгна наздоганяти/
наздогнати; аз ще ви настйгна я вас на-
здожену.
настйгн|а, -еш; -ах док.: настйгам (див.).
настйла|м недок:./насте ля застилати /
застеляти/заслати і застелйти.
настйлка ж. настил, покриття; каменната
~ на улиците кам’яне покриття вулиць;
~ от сухи листа настил сухого лйстя.
настйн|а, -еш; -ах док.: настйвам (див.).
настйнка ж. простуда, застуда.
настйска|м док.: настйсквам (див.).
настйсква|м недок./настйскам вичавлю-
вати/вйчавити; ~ лимон вичавлювати
лимдн.
настдйни|к ч. мн. -ци опікун.
настдйница ж. опікунка.
настбйническ|и, -а, -о; -и опікунський;
~-и сьвет опікунська рада.
настойчйв, -а, -о; -и наполегливий на-
стійливий.
настол|ен, -на, -но; -ни настільний; ~-на
кнйга настільна кнйга.
насто|я, -йш; -ях док.: настоявам (див.).
настоява|м недок./настоя наполягати/
наполягтй; домагатися/домогтйся; ~ на
свбето наполягати (стояти) на своєму;
свого правити.
настоятел|ен, -на, -но; -ни настійний;
~-на молба настійне прохання.
настоятелство с. опікунська рада.
настоящ, -а, -о; -и 1. теперішній; 2. даний,
цей.
настояще с. теперішність, сучасність.
и.істрадам се
393
насьщен
настрада|м се док.: настоадвам се (див.).
настрадва|м се недок:./настрадам се
< іраждати (багато)/настраждатися; му-
читися (багато)/намучитися.
настрана присл. осторонь; збоку; стбйте
стійте осторонь; 0 дьржа се ~ трима-
иіся осторонь.
настранй присл. див. настрана.
настрйгва|м недок./настрйжа настрига-
іи/настрйгти.
настрйж|а, -еш; настрйгах док.: настрйг-
пам (див.).
настроение с. настрій, гумор; без ~ сьм
оути не в гуморі; ймам ~ бути в доброму
і уморі (мати хороший настрій); лбшо ~
поганий настрій; сьздавам ~ створювати
настрій.
настрбйва|м недок./настроя 1. настрбю-
вати/настрбїти; ~ цигулката настроювати
скрипку; 2. перен. настрбювати/настрбїти,
схиляти/схилйти; підбурювати/підбурити;
срещу (протйв) себе си настроювати
проти себе.
настрб|я, -иш; -их док.: настрбйвам
(див.).
настрьхва|м недок./настрьхна 1. настов-
бурчуватися/настовбурчитися, ставати/
стати сторч (дйбом); косата му настрьхна
волосся у нього стало дйбом; 2. (від страху,
зла) наїжачуватися/наїжачитися; 3. п е-
р е н. визвірятися/вйзвіритися (розм.).
настрьхн|а, -еш; -ах док.: настрьхвам
(див.).
настудува|м се док. намерзнутися, на-
мерзтися (розм.).
настьпател|ен, -на, -но; -ни наступаль-
ний; ~-но движение наступальний рух.
настьпва|м недок./настьпя 1. наступати/
наступйти, ступати/ступйти; 2. тільки одн.
(про війська) наступати; 3. наставати/
настати; наступати/наступйти; настьпва
прблет настає весна; 0 ~/~ по мазола
някого див. мазбл.
настьпление с. наступ; минавам в ~ пе-
рехбдити у наступ.
настьп|я, -иш; -их док.: настьпвам (див.).
настьпя|м недок. див. настьпвам.
настьрвен, -а, -о; -и 1. розлючений,
розлютований; 2. лютий; жорстокий; ~
звяр лютий звір.
настьрв|я, -йш; -йх док.: настьрвявам
(див.).
настьрвява|м недок./настьрвя розлюто-
вувати і розлючувати/розлютйти і розлюту-
вати, озлбблювати і озлобляти/озлобйти;
~ се/~ се розлютовуватися і розлючува-
тися/розлютуватися і розлютйтися, озлоб-
люватися і озлоблятися/озлобйтися.
настьргва|м недок./настьржа 1. настругу-
вати/настругати; 2. (на тертушці) натира-
ти/натерти.
настьрж|а, -еш; настьргах док.: настьрг-
вам (див.).
насуква|м недок./пасуча намбтувати/на-
мотати, навивати/навйти і навинути, накру-
чувати/накрутйти.
насуква|м се недок:./н асу ч а се насисати-
ся/нассатися, насмбктуватися/насмоктати-
ся (про дитину).
насуч|а, -еш; насуках док.: насуквам
(див.).
насуч|а се, -еш се; насуках се док.: на-
суквам се (див.).
насуш|а, -йш; -йх док.: насушавам (див.).
насушава|м недок./насуша насушувати/
насушйти; насушйхме цял чувал слйви ми
насушйли цілий мішок слив.
насьбер|а, -еш; насьбрах док.: насьбй-
рам (див.).
насьбйра|м недок./насьбера назбйрува-
ти/назбирати; ~ се/~ се збиратися/на-
збиратися; в лдквата се насьбра вода в
калюжі назбиралася вода; хората се ~-т
на учйлищния двор люди збираються на
шкільному подвір’ї; 0 насьбра ми се много
а) у мене багато неприємностей; б) тер-
пець уривається.
насьблека, насьблечеш; насьблякох док..
насьблйчам (див.).
насьблйча|м недок. /насьблека скидати
(багато, вее)/поскидати; роздягати (ба-
гатьох, всіх)/пороздягати.
насьлз|я, -йш; -йх док.: насьлзявам (див.).
насьлзява|м недок. /насьлзя зворушува-
ти/зворушйти до сліз, викликати/вйкликати
сльози; ~ се/ ~ се наповнюватися і
наповнятися/напбвнитися сльозами.
насьн, насьне присл. уві сні.
насьрч|а, -йш; -йх док.: насьрчавам
(див.).
насьрчава|м недок./насьрча підбадьбрю-
вати/підбадьбрйти, заохбчувати/заохбтити.
насьрчение с. заохочення; за ~ для зао-
хочення.
насьрчйтел|ен, -на, -но; -ни підбадьор-
ливий.
насьска|м док.: насьсквам (див.).
насьсква|м недок./насьскам 1. нацькб-
вувати/нацькувати; ~ кучета нацьковувати
собак; 2. перен. підбурювати/підбурити;
намовляти/намбвити; (розм.) нацькбвува-
ти/нацькувати.
насьщ|ен, -на, -но; -ни 1. насущний;
нагальний; ~-на задача нагальне завдан-
ня; 2. у знач. ім. ~-ният прожйток, хліб
насущний; 0 ~ -ният хляб хліб насущний.
насядам
394
натрупвам
насяда|м док.: насядвам (див.).
насядва|м недок./насяддм сідати (про
багатьох, всіх)/посідати; (розм.) всідатися
(про багатьох, ве/х)/повсідатися.
натам присл. туди; там; ~ нищ о не се
вйжда там нічого не видно; отйваме ~
ми йдемо туди; 0 насам-~ див. насам.
натанцува|м се док. натанцюватися
(розм.).
натапя|м недок. див. натопявам 1>2.
нататьк присл. 1. туди; там; у тому на-
прямі; вьрвйм ~ ми йдемо туди; 2. далі;
надалі; от сега ~ надалі; от тук ~ з цього
місця і далі; 0 и така (тьй) ~ (и т. н.)
і так далі (і т. д.).
нататьш|ен, -на, -но; -ни подальший.
натегва|м недок./натегна 1. важчати/
поважчати; 2. (про голову, очі) важчати/
поважчати (від утоми).
натегн|а, -еш; -ах док.: натегвам і натягам
(див.).
натеж|а, -йш; -ах док.: натежавам (див.).
натежава|м недок. див. натегвам.
натйка|м док.: натйквам (див.).
натйква|м недок./натйкам розм. запиха-
ти/запхати і запхнути; упихати/упхнути і
увіпхати, упхати.
натйрва|м недок./натйря розм. виганяти і
вигбнити/вйгнати.
натйр|я, -иш; -их док.: натйрвам (див.).
натйря|м недок. див. натйрвам.
натйсва|м недок./натйсна натискати і
натискувати (раптом, раз у раз)/натис-
нути.
натиск ч. тільки одн. 1. натиск; ~ на
войскй натиск військ; 2. перен. тиск, гніт,
примус; упражнявам ~ тиснути, пригні-
чувати.
натйска|м недок. 1. тиснути, натискати;
~ звьнец натискати на дзвінок; 2. перен.
розм. тиснути, гнітйти, примушува-
ти; ~ се/~ се 1. штовхатися; 2. домага-
тися.
натйсн|а, -еш; -ах док.: натйсвам (див.).
натйча|м се док.: натйчвам се (див.).
натйчва|м се недок./натйчам се бігати
(досхочу)/набігатися (розм.).
натоварва|м недок./натоваря 1. наван-
тажувати/навантажити, завантажувати/
завантажити; ~ камион навантажувати
грузовйк; 2. перен. розм. навантажувати/
навантажити; доручати/доручйти; ~ се/~
се 1. вантажитися/завантажитися; 2. розм.
(за справу) братися/взятися.
натовар|я, -иш; -их док.: натоварвам
(див.).
натоваря|м недок. див. натоварвам.
натопл|я, -иш; -их док.: натоплям (див.).
натопля|м недок./натопл я зігрівати/зігрі-
ти, зогрівати/зогріти, нагрівати/нагріти.
натоп|я, -йш; -йх док.: натопявам1,2 (див.).
натопява|м 1 недок./натопя намочувати/
намочйти; замдчувати/замочйти, занурюва-
ти і зануряти/занурити; дрехите замо-
чувати одежу.
натопява|м 2 недок./натопя натоплювати/
натопйти, розтбплювати/розтопйти.
натор|я, -йш; -йх док.: наторявам (див.).
наторява|м недок./наторя удобрювати/
удобрити, угнбювати/угноіти.
наточ|а, -иш; их док.: наточвам 1’2>3( див.).
наточва|м 1 недок./наточа наточувати/
наточйти, націджувати/націдйти (рідини).
наточва|м 2 недок./наточа розкачувати/
розкачати (тісто).
натдчва|м 3 недок./наточа нагострювати/
нагострйти, натдчувати/наточйти.
натрапва|м недок./натрапя нав’язувати/
нав’язати, накидати/накйнути (перен.); ~
се/~ се 1. нав’язуватися/нав’язатйся, на-
биватися/набйтися (розм.); защб се ~-ш?
навіщо ти нав’язуєшся?; 2. (про думку,
почуття і т. ін.) чіплятися/причепйтися
(перен. розм.).
натрапни|к ч. мн. -ци надокучливий чо-
ловік; (розм.) причепа.
натрапница ж. надокучлива жінка;
(розм.) причепа.
натрапчйв, -а, -о; -и надокучливий, на-
брйдливий; ~-а жена надокучлива жінка;
~-а мйсьл надокучлива думка.
натрап|я, -иш; -их док.: натрапвам (див.).
натри присл. див. надве-натри.
натрйва|м недок./натрйя натирати/на-
терти, намазувати/намазати, розтирати/
розтерти; ~ врата розтирати шйю; ~ с
сапун намйлювати; 0 ~/~ носа на някого
давати/дати прочухана.
натрйвка ж. розтирання.
натриев, -а, -о; -и хім. натрієвий; ~-а
основа натрієва основа.
натрий ч. хім. натрій.
натр|йя, -йеш; -йх док.: натрйвам (о ’в.).
натрош|а, -йш; -йх док.: натрошавам
(див.).
натрошава|м недок./натроша 1. накрйшу-
вати/накришйти; 2. діал. розбивати (ба-
гато) /порозбивати.
натрошва|м недок. див. натрошавам.
натрупа|м док.: натрупвам (див.).
натрупва|м недок./натрупам 1. навалюва-
ти/навалйти, накладати/накласти, нагрома-
джувати/нагромадити; ~ сметта на куп-
чини навалювати сміття на купи; 2. на-
копйчувати/накопйчити, нагромаджувати/
нагромадити; ~ опит нагромаджувати
натряскам се
395
наука
цосвід; ~ парй накопичувати гроші; ~ се/
~ се тільки мн. і 3 ос. одн. 1. скупчуватися/
скупчитися, збиратися/зібратися; 2. перен.
(про досвід, враження і т. ін.) накопй-
чуватися/накопйчитися, нагромаджувати-
ся/нагромадитися.
натряска|м се док.: натрясквам се (див.).
натрясква|м се медок./натряскам се розм.
набиратися/набратися, нарізуватися/нарі-
затися, (док.) надудлитися; напиватися/
напйтися.
натупа|м док.: натупвам (див.).
натупва|м медок./лату нам розм. лупцюва-
ти/відлупцювати, товктй/натовктй, духопе-
лити /віддухопелити.
натура ж. 1. натура, природа; рисувам
от ~ малювати з натури; 2. натура, єство;
вдача, характер; жива и нетьрпелйва ~
жвава і нетерпляча вдача; човешка ~ люд-
ське єство; 3. спец, натура; товари; пла-
щам в ~ платйти натурою.
натурал|ен, -на, -но; -ни натуральний;
~-на размяна на стоките натуральний обмін
товарами; ~-но кафе натуральна ка-
ва; ~-но стопанство натуральне господар-
ство.
натурализйра|м недок. і док. натуралізу-
вати.
натуралйзьм ч. тільки одн. натуралізм.
натуралйст ч. натураліст; послідовник на-
туралізму.
натуралистйч|ен, -на, -но; -ни натуралі-
стйчний; ~-на литература натуралістйчна
література.
натуралистйческ|и, -а, -о; -и натуралістйч-
ний; ~-а живопйс натуралістйчний живо-
пис; ~-а философия натуралістйчна філосо-
фія.
натьгува|м се док. насумуватися; нату-
жйтися (розм.).
натьж|а, -йш; -йх док.: натьжавам (див.).
натьжава|м недок./натьжа засмучува-
ти/засмутйти, опечалювати/опечалити; ~
се/~ се засмучуватися/засмутйтися, опе-
чалюватися/опечалитися.
натьк|а, натьчеш; -ах док.: натькавам
(див.).
натькава|м недок./натька натикати/на-
ткати.
натьква|м недок./натькна 1. натикати/
наткнути, настромлювати і настромляти/
настромйти; 2. перен. направляти/напра-
вити; (розм.) натикати/наткнути; наштов-
хувати/наштовхнути; ~ се/~ се натика-
тися/наткнутися, наштовхуватися/на-
штовхнутися.
натькм|я, -йш; -йх док.: натькмявам
(див.).
натькмява|м недок./натькмя 1. готувати/
підготувати; розм. лагодити/налагодити,
~ всйчко за работа готувати все для ро-
боти; 2. влаштовувати/влаштувати; ~
гости влаштовувати гостей; ~ се/~ се зби-
ратися/зібратися.
натькн|а, -еш; -ах док.: натьквам (див.).
натьпква|м медок./натьпч а 1. втоптувати/
втоптати; ~ в калта втоптувати в болото;
2. набивати/набйти; (розм.) напихати/
напхати; запихати/запхати і запхнути; ~
зальк в устата си запихати шматок у рот;
~ торбата набивати торбу; () в кози
рог някого див. кози; ~/~ си кесйята
див. кесйя; ~ се/~ се розм. запихатися
(недок.); об’їдатися/об’їстися.
натьпч|а, -еш; натьпках док.: натьпквам
(див.).
натьркалва|м недок./натьркалям 1. накб-
чувати/понакочувати, прикочувати/(розм.)
поприкочувати; натьркалям бьчвите пона-
копувати діжок; 2. звалювати/позвалювати;
~ се/~ се 1. (про круглі предмети) лежати,
валятися (недок.); 2. лежати/лягтй покотом.
натьркаля|м док.: натьркалвам (див.).
натьрка|м док.: натьрквам (див.).
натьрква|м недок./натьркам натирати/
натерти.
натьркол|я, -йш; -йх док. див. натьркалям.
натьрп|я се, -йш се; -ях се док.: натьр-
пявам се (див.).
натьрпява|м се недок./натьрпя се терпіти
(довго)/натерпітися; (док.) намучитися.
натьртва|м недок./натьртя 1. забивати/
забйти, пошкоджувати/пошкодити; паднах
и си натьртих коляно я упав і сйльно забйв
коліно; 2. виділяти/вйділити, підкреслюва-
ти/підкреслити; (недок.) налягати; ~ на
последната дума підкреслювати останнє
слово.
натьрт|я, -иш; -их док.: натьртвам (див.).
натяга|м недок./натегна 1. важчати/по-
важчати; 2. переважувати/переважити, пе-
ретягати/перетягтй; да вйдим кьде ще на-
тегнат везнй побачимо, на якйй бік пере-
важать терезй; ~ се/~ се робйти/зро-
бйти спробу; (недок.) намагатися, сйлу-
ватися.
натяква|м недок./натякиа дорікати/(рід-
ко) дорікнути; (розм.) попрікати/попрік-
нути.
натякн|а, -еш; -ах док.: натяквам (див.).
натясно присл. тісно; живея ~ жйти
тісно (у тісноті); 0 намйраме се/намеря
се ~ опинятися/опинйтися у скрутному
становищі.
наук|а ж. 1. наука; академия на ~-ите
академія наук; природни ~-и природничі
наум
396
нахранв.ім
науки; развйтието на ~-ата розвиток науки;
2. р о з м. наука; урок, напучення; нека да ти
е за хай це тобі буде наукою; 3. розм.
звичка.
наум присл. пбдумки; в думці, про себе;
броя ~ лічйти про себе.
наум|я, -йш; -йх док.: наумявам (див.).
наумява|м недок./наумя 1. нагадувати/
нагадати; това ми наумява детйнство це
нагадує мені дитинство; 2. надумувати/на-
думати, задумувати/задумати.
науст присл. розм. див. наизуст.
науч|а, -иш; -их док.: научавам (див.).
научава|м недок./науча 1. вивчати/вй-
вчити; ~ наизуст вивчати напам’ять; 2.
вчйти/навчйти; мама ме научи да шйя мама
навчила мене шити; 3. дізнаватися/дізна-
тися, дознаватися/дознатися, узнавати/
узнати; ~ новината дізнаватися новину;
0 ~/~ на акьл някого вчйти/навчйти
уму-рбзуму кого; ще те науча аз тебе я то-
бі покажу.
научва|м недок. діал. див. научавам.
науч|ен, -на, -но; -ни науковий; ~ сьтруд-
ник науковий співробітник; ~-на мйсьл
наукова думка; ~-ни постижения наукові
досягнення.
научноизследователск|и, -а, -о; -и науково-
дослідний; ~ институт науково-дослідний
інститут; ~ план план наукових дослі-
джень.
научнопопуляр|ен, -на, -но; -ни науково-
популярний; ~-но списание науково-по-
пулярний журнал.
научнофантастйч|ен, -на, -но; -ни наукбво-
фантастйчний; ~ филм наукбво-фантастйч-
ний фільм.
наушни|к ч. мн. -ци навушник (у головно-
му уборі).
нафиле присл. розм. даремно; марно,
нафора церк. прбскура.
нафт ч. тільки одн. див. нафта.
нафта ж. 1. спец, газбйль; 2. нафта.
нафталйн ч. нафталін.
нафталйнов, -а, -о; -и нафталіновий,
нафталінний.
нафтов, -а, -о; -и 1. спец, газбйлевий;
~ двигател дйзель; 2. нафтовий; ~-и
деривати фракції нафти.
нахакан, -а, -о; -и розм. зухвалий,
нахабний.
нахал ч. розм. нахабник, нахаба.
нахал|ен, -на, -но; -ни нахабний, зу-
хвалий.
нахални|к ч. мн. -ци нахаба, зухвалець,
нахалница ж. розм. нахабниця, нахаба.
нахалнич]а, -иш; -их недок. нахабничати
(розм.).
нахапва|м недок./нзхапя 1. надкушувати/
надкусйти і понадкушувати; 2. кусані
(у багатьох місцях)/покусати.
нахап|я, -еш; -ах док.: нахапвам (див.)
нахвал|я, -иш; -их док.: нахвалвам (див.)
нахвалва|м недок./н ах вал я нахвалювати і
нахваляти/нахвалйти, розхвалювати/роз
хвалйти.
нахвьрл|я, -иш; -их док.: нахвьрлям
(див.).
нахвьрля|м недок./нахвьрля 1. накидати/
накйдати; ~ дьрва на бгьня накидати дрб
ва у вогнище; 2. перен. (нашвидку, у за
гальних рисах) накидати/накйдати; робйти/
зробйти начерки; ~ се/~ се тільки мн. і
З ос. одн. 1. кйдатися/кйнутися; 2. перен
(з лайкою, докорами) накидатися/накйну
тися, напускатися/напустйтися.
нахлува|м недок./нахлуя 1. вливатися/
влйтися, вриватися/ввірватися, проникати/
пронйкнути і пронйкти; сльнчеви льчй ~-т
в стаята сонячне проміння вривається в
кімнату; 2. вторгатися/втбргнутися, вди-
ратися/вдертися, вриватися/ввірватися;
(розм.) навалюватися/навалйтися; врагове-
те ~-т в селото ворогй вдираються в село;
3. перен. (про думки, почуття) спливати/
сплистй і спливтй; заполонювати і заполо-
няти/заполонйти.
нахлузва|м недок./нахлузя розм. напина-
ти/напнути, натягати і натягувати/натягтй
і натягнути, надягати/надягнути і надягтй
(недбало, нашвидку).
нахлуз|я, -иш; -их док.: нахлузвам (див.).
нахлузя|м недок. див. нахлузвам.
нахлупва|м недок./нахлупя насувати /
насбвувати/насунути, натягати і натягува-
ти/натягтй і натягнути (розм.); ~ кал пак
насувати шапку.
нахлуп|я, -иш; -их док.: нахлупвам (див.).
нахлупя|м недок. див. нахлупвам.
нахлу|я, -еш; -х док.: нахлувам (див.).
нахбдва|м се недок./нахбдя се ходйти
(багато)/находйтися.
нахбдищ|е с. родовище; богати на
злато багаті родовища золота.
нахбдка ж. знахідка.
находчйв, -а, -о; -и кмітливйй, меткйй;
винахідливий; дотепний; ~ бтговор дотепна
відповідь; ~-о момче кмітлйвий хлопець.
наход|я се, -иш се; -их се док.: нахбдвам
се (див.).
нахбжда|м се недок. див. нахбдвам се.
нахбка|м док.: нахбквам (див.).
нахоква|м недок./нахбкам лаяти/вйлаяти.
нахранва|м недок./нахраня годувати/на-
годувати; ~ се/~ се наїдатися/наїсти-
ся.
нахраня
397
начета
нахран|я, -иш; -их док.: нахранвам (див.).
нахут ч. бот. нут.
нахьлта|м док.: нахьлтвам (див.).
нахьлтва|м недок./нахьл там вторгатися/
торгнутися, вдиратися/вдертися; вривати-
< я/ввірватися; (розм.) навалюватися/на-
налйтися; ~ в стаята вдиратися до кім-
нати.
нацапа|м док.: нацапвам 1,2 (див.).
нацапва|м 1 недок./нацапам 1. забрудню-
нати/забруднйти, замащувати/за мастити;
2. перен. забруднювати/забруднйти; спо-
। анювати/споганити.
нацапва|м 2 недок./нацапам 1. ступати/
< гупйти у воду; 2. ляскати/наляскати
(розм.); ~ по рьце наляскати по руках.
нацед|я, -йш; -йх док.: нацеждам (див.).
нацежда|м недок./нацедя націджувати/
націдйти.
нацелува|м док. обцілувати; ~ се наці-
луватися.
нацепва|м недок./нацепя 1. наколювати/
наколоти; ~ дьрва наколювати дров; 2.
розколювати (у багатьох місцях; все, бага-
/о)/порозколювати; надколювати (у ба-
гатьох місцях; все, багато)/понадколювати;
~ се/~ се тріскатися (у багатьох місцях)/
потріскатися; лопатися (у багатьох міс-
цях) /полопатися.
нацеп|я, -иш; -их док.: нацепвам (див.).
нацепя|м недок. див. нацепвам.
национал|ен, -на, -но; -ни національний;
~ доход національний доход; ~ празник
національне свято; ~-на група національна
і рупа.
национализйра|м недок. і док. націоналі-
зувати.
националистйч|ен, -на, -но; -ни див. нацио-
налистйчески.
националистйческ|и, -а, -о; -и націона-
лістичний, націоналістський.
националноосвободйтел|ен, -на, -но; -ни
національно-визвольний; ~-но движение
національно-визвольний рух.
националност ж. 1. національність, нація;
2. національна своєрідність.
нацйст ч. нацйст.
нацйстк|и, -а, -о; -и нацистський.
нация ж. нація.
нацупва|м недок./нацупя розм. надувати
і надимати/надути (губи); ~ се/~ се на-
суплюватися/насупитися; (док.) набурмо-
ситися (розм.).
нацуп|я, -иш; -их док.: нацупвам (див.).
нацьфт|я, -йш; -ях док.: нацьфтявам
(див.).
нацьфтява|м недок./нацьфтя 1. (про ве-
лику кількість квітів) розквітати/розквіт-
нути, розцвітати/розцвістй; 2. заквітчува-
тися/заквітчатися; покриватися/покрйтися
(квітками).
нацяло присл. разом; неподільно; десет
лева ~ десять левів однією купюрою.
начал|ен, -на, -но; -ни початковий; ~-но
училище початкова школа.
начални|к ч. мн. -ци начальник; ~на
гара начальник вокзалу.
началническ|и, -а, -о; -и начальницький.
начал|о с. мн. начала 1. тільки одн. по-
чаток; ~-ото на гората початок лісу;
~-ото на новата годйна початок нового
року; 2. джерело, першоджерело, початок;
водя ~-ото си брати свій початок; ~ на
всяка мьдрост джерело всілякої мудрості;
3. прйнцип, основа; рьководно ~ керівник
прйнцип; 4. тільки мн. начала засади, ос-
нови; на обществени начала на громадських
засадах; 0 по по суті, в основному, в
прйнципі; слагам/сложа (турям/туря)
~-ото на нещо класти/покласти початок.
началство с. начальство.
началствува|м недок. начальствувати,,
керувати.
начева|м недок./начена діал. див. почвам.
начело присл. на чолі; заставам ~ очо-
лювати; ставати на чолі; 0 излйзам/из-
ляза ~ див. излйзам.
начен|а, -еш; -ах док.: начевам (див.).
наченки тільки мн. зародки, зав’язки;
~ на мисловна дейност зародки розумово?
діяльності.
начерв|я, -йш; -йх док.: начервявам (див.).
начервява|м недок./начервя нафарбовуй
вати/нафарбувати (помадою, рум'янами).
начерн|я, -иш; -их док.: начерням (див.).
начерня|м недок. / н ач ер н я 1. чорнити/
почорнйти; ~ вежди чорнити брови; 2. пе-
рен. чорнйти/почорнйти; ганьбйти/зганьбй-
ти.
начерпва|м недок./начерпя начерпувати/
начерпати.
начерп|я, -иш; -их док.: начерпвам (див.).
начерпя|м недок. див. начерпвам.
начертава|м недок./начертая накреслю-
вати/накреслити; ~ картата на Бьлгария
накреслювати карту Болгарії; ~ основин
лйнии на развйтие накреслювати основні
напрями розвитку.
начерта|я, -еш; -х док.: начертавам (див.).
начесва|м недок./начеша 1. начісувати/
начесати; 2. п е р е н. розм. лаяти/вйлаяти,
сварйти/насварйти.
начесто присл. часто; густо; дьрветата
растат ~ дерева ростуть густо (часто);
нйе се срещаме ~ ми часто зустрічаємось.
начет|а, -еш; начетох док.: начйтам (див.).
начета се
398
наяди.і
начет|а се, -еш се; начетох се док.: на-
чйтам се (див.).
начетен, -а, -о; -и начитаний.
начеш|а, -еш; начесах док.: начесвам
(див.).
начин ч. спосіб; социалистйческият ~ на
живот соціалістичний спосіб життя; 0
няма ~ а) нічого не поробиш (не,вдієш);
€) я не я буду...; по нйкой (нйкакьв) ~
ні в якому разі; по такьв ~ таким чином.
начинаеіц, -а, -о; -и 1. початкуючий; 2.
у знач. ім. початківець.
начинание с. починання, зачинання; по-
чин.
начинател|ен, -на, -но; -ни лінгв.: ~ гла-
гол починальне (інгресйвне) дієслово.
начйта|м недок./начета налічувати/налі-
чйти, нарахбвувати/нарахувати; відлічува-
ти/відлічйти (про гроші); робйти/зробйти
нарахування.
начйта|м се недок./начета се начйту-
ватися/начитатися.
начбпл|я, -иш; -их док.: начбплям (див.).
начопля|м недок./начбпл я 1. наколупу-
вати/наколупати; 2. (про рану) роз’ятрю-
вати/роз’ятрйти; 3. розколупувати/розколу-
пати; псувати/зіпсувати, нівечити/знівечи-
ти; ~ торта розколупувати торт.
начудва|м се недок./начудя се чудува-
тися/начудуватися, дивуватися/надивува-
тися.
начуд|я се, -иш се; -их се док.: начудвам
се (див.).
начука|м док.: начуквам (див.).
начуква|м недок./начукам 1. забивати/
забйти, вбивати/вбйти; набивати/понаби-
вати; 2. дробйти/подробйти, роздробляти і
роздрбблювати/пороздрбблювати.
начумерва|м недок./начумеря насуплю-
вати/насупити; ~ се/~ се насуплюватися/
насупитися; (док. розм.) набурмоситися.
начумер|я, -иш; -их док.: начумервам
(див.).
начумеря|м недок. див. начумервам.
начупва|м недок./начупя 1. наламувати/
наламати, ламати/поламати; той начупи су-
хи сьчки він наламав хмйзу; 2. надламу-
вати/надламати, надлбмлювати/надломй-
ти; ~ хляба надламувати хлібйну.
начуп|я, -иш; -их док.: начупвам (див.).
начупя|м недок. див. начупвам.
наш, -а, -о; -и займ. присв. 1 ос. мн. енкл.
ф. ни 1. наш; тя живеє на ~-ата улица
вона живе на нашій вулиці; дрехите ни се
измбкриха от*дьжд наша одежа намокла
під дощем; 2. у знач, ім.: ~-ата (наша)
доля; 3. у знач, ім.: ~-ето те, що належить
нам; 4. у знач. ім. ~-ите розм. (про
близьких людей) наші; 0 ~ човек наш
брат; от ~-ата жйлка див. жйлка; от
черга нашого поля ягода; свьрши се
кепські наші справи.
нашарва|и недок./нашаря цяткувати/
поцяткувати, вицяткбвувати/вйцяткува
ти (розм.).
нашар|я, -иш; -их док.: нашарвам (див.)
нашаря|м недок. див. нашарвам.
нашен|ец ч. мн. -ци земляк.
нашенка ж. землячка.
нашенск|и, -а, -о; -и наш; (розм.) нась
кий; от ~-а земя з наших країв.
нашепва|м недок./нашепна нашіптувати/
нашептати.
нашепн|а, -еш; -ах док.: нашепвам (див.)
нашествени|к ч. мн. -ци загарбник, на
падник.
нашествие с. навала, нашестя.
нашйба|м док.: нашйбвам (див.).
нашйбва|м недок./нашйбам 1. шмагати/
відшмагати; 2. розм. напихати/напхати;
набивати/набйти, начиняти і начйнювати/
начинйти.
нашйва|м недок./нашйя 1. нашивати/
нашйти; (док.) понашивати; 2. розм.
вишивати/вйшити; гаптувати/вйгапту-
вати.
нашйвка ж. 1. нашивка; 2. військ, на-
шйвка; (розм.) лйчко.
нашййни|к ч. мн. -ци 1. нашййник; ~ за
куче собачий нашййник; 2. діал. комір.
нашйр присл. ушйр; (розм.) ушйрш,
ушйршки; 0 надльж и ~ див. надльж.
нашироко присл. 1. шйроко; просторо;
живея ~ жйти просторо; привлйчам ~
шйроко залучати; 2. докладно; разказвам ~
розповідати докладно; 3. розкішно, на ши-
року ногу; 0 надьлго и ~ див. надьлго.
нашй|я, -еш; -х док.: нашйвам (див.).
нашляпа|м док.: нашляпвам (див.).
нашляпва|м недок./нашляпам розм. шльб-
пати/нашльбпати.
нащрек присл. напоготові, насторожі;
стоя ~ бути напоготові, пильнувати.
нащьрбен, -а, -о; -и надщерблений, вй-
щерблений; щербатий; ~-а чинйя щербата
тарілка; ~ месец щербатий місяць.
нащьрб|я, -йш; -йх док.: нащьрбявам
(див.).
нащьрбява|м недок./нащьрбя надщерб-
лювати/надщербйти, вищерблювати/вй-
щербити.
наяве присл. наяву, увіч; излйзам ~
ставати явним.
наяда|м се недок. розм. див. наяждам се.
наядка ж. розм. наїдок насйщення,
сйтість.
наяждам
399
неверник
наяжда|м недок./наям над’їдати/над’ї-
сти.
наяжда|м се недок./наям се 1. наїдатися/
наїстися; 2. розм. (про зуби) псуватися/
зіпсуватися.
наязд|я се, -иш се; -их се док. наїздитися
(верхи).
наяква|м недок./наякна міцніти і міцні-
шати/зміцніти, (недок.) дужчати.
наякн|а, -еш; -ах док.: наяквам (див.).
ная|м, найдеш; наядох док.: наяждам
(див.).
ная|м се, найдеш се; наядох се док.: на-
яждам се (див.).
не частка 1. не; ~ вйждам я не бачу; 2.
ні; ~ зная ні, не знаю; 0 едва ли ~ май-
же, ледве не.
неакурат|ен, -на, -но; -ни неакуратний,
неохайний.
неапетйт|ен, -на, -но; -ни неапетитний.
небе с. мн. небеса небо; 0 вйкам до не-
бесата кричати криком, репетувати, кричати
[наче, як, мов] на живіт; като грьм от ясно
~ див. грьм; между ~-то и земята див.
земя; пораствам/порасна до ~-то відчува-
ти/відчути себе на сьомому небі; свалям/
сваля звездй(те) от ~-то на някого див.
звезда.
небелен \ -а, -о; -и небілений; ~-о
платно небілене полотно.
небелен2, -а, -о; -и нечйщений; ~-а
ябьлка нечйщене яблуко.
неб|ен, -на, -но; -ни лінгв. піднебінний,
палатальний.
небес|ен, -на, -но; -ни небесний; ~ свод
небосхйл, небокрай; ~ цвят небесний колір;
~-но тяло небесне тіло; 0 ~ цар цар не-
бесний; ~-на дьга райдуга; ~-но царство
рай; царство му ~-но царство йому не-
бесне.
небйвал, -а, -о; -и небувалий, небачений,
невиданий.
небйвалица ж. небилиця.
небйт, -а, -о; -и 1. небйтий; 2. (про сир,
масло) жйрний, не знежйрений.
небитие с. тільки одн. небуття.
неблаговйд|ен, -на, -но; -ни непоказнйй,
негожий, негарний.
неблагодар|ен, -на, -но; -ни невдячний.
неблагодарни|к ч. мн. -ци невдячний чо-
ловік.
неблагодарница ж. невдячна жінка.
неблагонадежд|ен, -на, -но; -ни неблаго-
надійний.
неблагонамерен, -а, -о; -и заст. небла-
гонамірений; недоброзйчлйвий.
неблагополуч|ен, -на, -но; -ни неблаго-
получний; нещаслйвий.
неблагоприлйч|ен, -на, -но; -ни неблаго-
пристойний.
неблагоприят|ен, -на, -но; -ни несприятли-
вий; ^-ни условия несприятливі умови.
неблагоразполбжен, -а, -о; -и недоброзйч-
лйвий, неприхйльний.
неблагоразум|ен, -на, -но; -ни нерозваж-
ливий, нерозсудливий, нерозважний.
небл агор од |ен, -на, -но; -ни неблагород-
ний, нешляхетний.
неблагосклон|ен, -на, -но; -ни недобро-
зйчлйвий неприхйльний.
неблаготвор|ен, -на, -но; -ни несприят-
ливий.
неблагоустроен, -а, -о; -и невпорядкова-
ний, невпоряджений.
небоеспособ|ен, -на, -но; -ни небоєздат-
ний.
небосвод ч. небосхйл, небозвід.
небосклон ч. див. небосвод.
небостьргач ч. хмарочос.
небоядйсан, -а, -о; -и нефарбований.
небран, -а, -о; -и незібраний (про вро-
жай); 0 (намйрам се/намеря се) в ~-о
лозе див. лозе.
небреж|ен, -на, -но; -ни недбалий; неуваж-
ний; зневажливий.
неброен, -а, -о; -и нелічений, незліченний,,
незчисленний.
небрьснат, -а, -о; -и неголений.
небутнат, -а, -о; -и неторканий, незай-
маний.
небц.е с. піднебіння.
неваж|ен, -на, -но; -ни неважлйвий, не-
суттєвий.
невалйд|ен, -на, -но; -ни недійсний; ~
паспорт недійсний паспорт.
неварен, -а, -о; -н сирий; недоварений,
неваросан, -а, -о; -и небілений.
неведение с. тільки одн. невідання.
неведнаж, неведньж присл. неодноразово.
неведом, -а, -о; -и незнаний, невідо-
мий.
невеж, -а, -о; -и неосвічений.
невежа ч. і ж. невіглас; (заст.) неук,
невежество с. неуцтво, невігластво.
невежлйв, -а, -о; -и неввічливий, нечем-
ний, негречний.
невен ч. бот. нагідки.
невер|ен, невярна, невярно; -ни 1. не-
правильний, хибний, помилковий; невярна
представа хибне уявлення; 2. невірний,
зрадливий; невярна жена невірна дружйна;
3. непевний; ~-ни стьпки непевні кроки;
4. заст. невірний, іновірний; 0 ~-ни Тома
Хома невірний.
неверни|к ч. мн. -ци 1. іновірець; 2. скеп-
тик.
неверница
400
негон
неверница ж. 1. іновірка; 2. скептик
(про жінку).
невероят|ен, -на, -но; -ни неймовірний,
неможливий.
невесел, -а, -о; -и невеселий, сумний.
невеста ж. 1. наречена; (розм.) невіста;
2.	розм. молода дружина; 3. розм.
звертання до невістки у сім’ї.
невестин, -а, -о; -и якйй належить на-
реченій.
невестинск|и, -а, -о; -и якйй стосується
нареченої.
невестулка ж. зоол. ласка.
невеществен, -а, -о; -и нематеріальний.
невзискател|ен, -на, -но; -ни невимог-
ливий, невибагливий.
невзрач|ен, -на, -но; -ни непоказнйй, не-
зугарний, мйршавий.
невйдим, -а, -о; -и невйдймий, незрймий.
невйждан, -а, -о; -и небачений, невйда-
ний.
невйн|ен, -на, -но; -ни 1. невйнний, не-
винуватий; 2. щйрий, щиросердний; 3.
цнотлйвий.
невисок, -а, -о; -и невисокий.
невменяем, -а, -о; -и 1. юр. неосудний;
2.	несамовйтий.
невмешателство с. невтручання.
невнимател|ен, -на, -но; -ни неуважний,
неуважливий.
невнят|ен, -на, -но; -ни поет, невиразний,
нерозбірний, неясний; ~ ромон неясне ша-
рудіння.
невол|ен \ -на, -но; -ни мимовільний;
~-на вьздйшка мимовільне зітхання.
невол|ен 2, -на, -но; -ни розм. стурбо-
ваний; засмучений.
неволни|к ч. мн. -ци 1. страдник, му-
ченик; 2. невільник; в’язень; (у знач, ім.)
ув’язнений.
неволница ж. 1. страдниця, мучениця;
2. невільниця; (у знач, ім.) ув’язнена.
неволнишк|и, -а, -о; -и 1. страдницький,
мученицький; 2. невільницький, невільничий.
неволя ж. 1. лйхо, біда; нужда; 2. з а с т.
неволя; 0 по не з власної волі.
невралгйч|ен, -на, -но; -ни мед. неврал-
гічний.
невралгия ж. мед. невралгія.
неврастенй|к ч. мн. -ци мед. неврастенік.
неврастенйчка ж. мед. неврастенічка,
неврастения ж. мед. неврастенія.
невредйм, -а, -о; -и неушкоджений, не-
пошкбджений; цілий; (про людину) здоро-
вий.
неврели-некипели тільки мн. розм. тереве-
ні, ляси.
неврйт ч. мед. неврйт.
неврбза ж. мед. невроз.
невроло|г ч. мн. -зи невролог.
неврологйч|ен, -на, -но; -ни мед. невро
логічний; ~-ни изследования неврологічні
дослідження.
неврология ж. мед. неврологія.
невропатоло|г ч. мн. -зи мед. невроші
тблог.
невропатология ж. мед. невропатолб
гія.
неврьст|ен, -на, -но; -ни малйй, неповно
літній; ~-но дете мала дитйна.
невьзвратйм, -а, -о; -и безповоротний,
неповоротний; непоправний; ~-а загуба
непоправна утрата.
невьздьржан, -а, -о; -и 1. (про людину)
нестрйманий; 2. нестрймний; ~-а веселост
нестрймна веселість.
невьзмутйм, -а, -о; -и незворушний; ~-о
спокойствие незворушний спокій.
невьзпйтан, -а, -о; -и невйховании, не
чемний, неввічливий; ~-о дете невйхована
дитйна; ~-о дьржане нечемна поведін-
ка.
невьзприемчйв, -а, -о; -и несприйнятли-
вий.
невьобразйм, -а, -о; -и неймовірний;
(рідко) несвітський; ~-а болка неймовір-
ний біль.
невьорьжен, -а, -о; -и неозброєний; 0
с ~-о око див. око.
невям присл. діал. начебто, мов, мовби,
мовбито.
невян ч. мн. невени див. невен.
невяра ж. невіра, безвір’я.
невярване с.: за ~ цьому не можна віри-
ти, цьому не слід вірити.
невяста ж. див. невеста.
нега ж. знемога, млість.
негасен, -а, -о; и: ~-а вар негашене
вапно.
негатив ч. негатйв.
негатив|ен, -на, -но; -ни 1. спец, негатйв-
ний; ~ изображение негатйвне зображення;
2. перен. негатйвний; поганий; ~-но етно-
шение негатйвне ставлення.
негативйзьм ч. тільки одн. мед. негати-
візм.
негде присл. див. нейде.
неглас|ен, -на, -но; -ни 1. мовчазнйй;
безмовний; німйй; ~ вьзторг німйй захват;
2. таємний; ~-на борба таємна боро-
тьба.
негли діал. 1. присл. можлйво; 2. частка
невже; 3. частка хай, нехай.
него займ. особ. див. той.
негов, -а, -о; -и займ. присв. З ос. енкл.
ф. ч. і с. му, ж. и; мн. им його; това е ~-а
негбден
401
недоймьк
чанта це його портфель; ~-и сьученйци
його однокласники; кнйгите му його кнйги.
негбд|ен, -на, -но; -ни непридатний, не-
гожий.
негодни|к ч. мн. -ци 1. негідник; (розм.)
мерзотник; 2. (розм.) нездара.
негодница ж. 1. негідниця; (розм.) мер-
зотниця; 2. (розм.) нездара.
негодува|м недок. обурюватися.
негодувание с. обурення; предизвйквам ~
викликати обурення.
неголям, -а, -о; неголеми невелйкий, ма-
лйй.
негостолюбйв, -а, -о; -и негостйнний.
негостоприем|ен, -на, -но; -ни негостйнний.
неграмот|ен, -на, -но; -ни неграмотний,
безграмотний, неписьменний.
нег|ьр ч. мн. -ри негр.
негьрка ж. негритянка.
негьрск|и, -а, -о; -и негритянський; ~-а
колйба негритянська хйжа.
негьрче с. негреня.
недав|ен, -на, -но; -ни недавній, нещо-
давній.
недалеко присл. розм. див. недалеч.
недалеч, недалече присл. недалеко; по-
близу.
недалеч|ен, -на, -но; -ни недалекий, близь-
кйй; недавній; ~-но бьдеще близьке
майбутнє; ~-но мйнало недавнє минуле.
недалновйд|ен, -на, -но; -ни недалеко-
глядний; непередбачливий; ~ политйк не-
передбачливий політик.
недвйжим, -а, -о; -и нерухомий; ~ имот
нерухоме майно.
недвусмйслен, -а, -о; -и недвозначний; чіт-
кий, прямйй; ~ знак недвозначний жест.
неде|ен, -йна, -йно; -йни недіяльний, без-
діяльний; ~ човек бездіяльна людйна.
недей мн. ~-те 1. нак. сп. не смій, не
смійте; 2. частка вживається для утворення
заперечних форм наказового способу ~ ме
пйта не питай мене; ~-те да се сьрдите
не гнівайтеся.
недействйтел|ен, -на, -но; -ни недійсний;
нереальний; ~-на бюлетйна недїсний бю-
летень.
недел|ен, -на, -но; -ни недільний; ~ ден
неділя.
неделен, -а, -о; -и нерозділений; ~ имот
нерозділене майно.
неделйм, -а, -о; -и неподільний; невід-
дільний.
неделя ж. 1. неділя; в ~ ще отйдем на
кйно у неділю підемо в кіно; 2. розм.
неділя; тйждень; мйналата ~ минулого
гйжня.
нед|ен, -на, -но; -ни див. нйедин.
недеятел|ен, -на, -но; -ни недіяльний, без-
діяльний.
недисциплинйран, -а, -о; -и недисциплі-
нбваний.
недобор ч. недоїмка, недобір.
недобре присл. 1. недобре, погано, зле;
чувствувам се ~ почувати себе недобре;
2. погано, ледве, слабо.
недоброжелател ч. недоброзйчлйвець, не-
прихйльник.
недоброжелател|ен, -на, -но; -ни недобро-
зйчлйвий, неприхйльний.
недоброжелателка ж. недоброзйчлйвиця,
неприхйльниця.
недоброкачествен, -а, -о; -и недоброякіс-
ний; ~-а работа недоброякісна робота.
недобросьвест|ен, -на, -но; -ни несумлін-
ний, недобросовісний.
недобір, -ра, -ро; -ри 1. недобрий, по-
ганий, злий; ~ поглед недобрий погляд;
2. поганий, слабйй; ~-ра организация по-
гана організація.
недоверие с. недовіра, недовір’я.
недоверчйв, -а, -о; -и недовірливий.
недоверява|м недок. недовіряти.
недовйд|я, -иш; недовидях док.: недовйж-
дам (див.).
недовйжда|м недок:./недовйдя недобача-
ти/недобачити; той недовйжда він недо-
бачає.
недовбл|ен, -на, -но; -ни невдовблений,
незадовблений.
недовблни|к ч. мн. -ци невдовблений
(у знач. ім.).
недовблница ж. невдовблена (у знач. ім.).
недовблствува|м недок. висловлювати не-
вдоволення.
недовьршен, -а, -о; -и незавершений,
незакінчений; ~-о писмб незакінчений
лист; ~-о произведение незавершений
твір.
недогледа|м док.: недоглеждам (див.).
недоглежда|м недок./недогледам недодив-
лятися/недодивйтися, недопильнбвувати/
недопильнувати.
недодуман, -а, -о; -и недоговорений.
недодялан, -а, -о; -и 1. недороблений;
незавершений; необтесаний; ~ камьк необ-
тесаний камінь; 2. перен. розм. неотесаний;
невйхований, грубий.
недозрял, -а, -о; недозрели 1. недостйглий,
недозрілий; ~-а круша недостйгла груша;
2. перен. (про людину) незрілий; 3. перен.
незрілий; недосконалий; ~-о произведение
незрілий твір.
недоизказан, -а, -о; -и недоговорений,
невйсловлений.
недоймь|к ч. мн. -ци недоїмка.
недоказан
402
нежелан
недоказан, -а, -о; -и недоведений; ~-а
винбвност недоведена провина (вина).
недокоснат, -а, -о; -и незайманий; не-
доторканий.
недоловйм, -а, -о; -и невловймий; непоміт-
ний; невідчутний; ~-а тьга невловймий
сум.
недомйслен, -а, -о; -и необдуманий,
необміркбваний; ~-и думи необдумані
слова.
недомйслие с. недомисел.
недомльвк|а ж. недомовка; говори с ~-и
замовчувати.
недоносен, -а, -о; -и: ~-о дете недо-
ношена дитйна.
недоносче с. недоносок, недоношена
дитйна.
недооцен|я, -йш; -йх док.: недооценявам
(див.).
недооценява|м недок.Інедооценя недооці-
нювати/недооцінйти.
недопечем, -а, -о; -и недопечений; сирува-
тий; ~ хляб недопечений хліб; ~-о месо
недопечене м’ясо.
недопйсан, -а, -о; -и недопйсаний; ~-о
писмо недопйсаний лист.
недопйт, -а, -о; -и недопйтий.
недоплат|я, -йш; -йх док.: недоплащам
(див.).
недоплаща|м недок./недоплати недопла-
чувати/ недоплатйти.
недопустйм, -а, -о; -и неприпустймий, не-
допустймий, недозвблений; ~-и средства
недозвблені засоби.
недопят, -а, -о; недопети недоспіваний;
~-а песен недоспівана пісня.
недоразвйт, -а, -о; -и недорозвйнений,
недорозвйнутий; ~-и пьпки недорозвину-
ті брунькй; ~-о дете недорозвйнена ди-
тйна.
недоразумение с. непорозуміння; стана ~
сталося непорозуміння.
недорасля|к ч. мн. -ци недоліток; (розм.)
недоросток.
недорас|ьл, -ла, -ло; -ли недорослий;
недорозвйнений, недорозвйнутий.
недосегаем, -а, -о; -и недосяжний; ~-а
висота недосяжна висота.
недосетлйв, -а, -о; -и недогадливий,
нездогадливий, некмітлйвий.
недоспйване с. недосипання.
недостать|к ч. мн. -ци недолік; вада;
ймам ~-ци мати недоліки; ~ на зрението
вада зору.
недостатьч|ен, -на, -но; -ни 1. недостатній;
неналежний; ~-на сума недостатня сума;
2. недостатній, незадовільний.
недбстиг ч. тільки одн. нестача, недостача,
брак; ~ на витамйни нестача вітамінів;
~ на вода брак водй.
недостижйм, -а, -о; -и недосяжний; не-
доступний; ~-а цел недосяжна мета.
недостовер|ен, -на, -но; -ни недостовір-
ний.
недостб|ен, -йна, -йно; -йни 1. недостбй-
ний; 2. недостбйний, непорядний, без-
чесний; ~ човек непорядна людйна.
недостьп|ен, -на, -но; -ни 1. недоступний,
неприступний, недосяжний; ~-ни скалй не-
приступні скелі; 2. перен. недоступний; не-
збагненний, незрозумілий; ~ човек недо-
ступна людйна; ~ кнйга незрозуміла кнйга;
3. перен. недоступний, дорогйй; ~-ни ценй
недоступні ціни.
недоумение с. подив, здивування; ваган-
ня; гледам с ~ дивйтися з подивом;
изпадам в ~ вагатися.
недоумява|м недок. дивуватися, чудува-
тися; вагатися.
недоучен, -а, -о; -и недовчений.
недочува|м недок./недочуя недочувати/
недочути.
недочу|я, -еш; -х док.: недочувам (див.).
недояжда|м си недок./недоям си недоїда-
ти/недоі’сти.
недоя|м си, недоядеш си; недоядох си
док.: недояждам си (див.).
недра тільки мн. надра.
недраг, -а, -о; -и: немйл-~ нелюбий.
недь|г ч. мн. -зи 1. вада (фізична);
2. недуга, хворість, хвороба; 3. перен.
недолік, вада; познавам ~-зи му я знаю
його недоліки.
недьгав, -а, -о; -и недужий; хворий;
слабкйй.
недьлготра|ен, -йна, -йно; -йни недовго-
вічний.
нееднак|ьв, -ва, -во; -ви неоднаковий.
нееднократ|ен, -на, -но; -ни неодноразо-
вий, багаторазовий; ~-ни молбй неодно-
разові прохання.
нееднород|ен, -на, -но; -ни неоднорі/ чий;
~ сьстав неоднорідний склад.
неестествен, -а, -о; -и 1. неприродний,
надзвичайний, ненормальний; 2. незвичай-
ний, надзвичайний; ~-а храброст надзви-
чайна смілйвість; 3. неприродний, штучний;
~-а усмйвка штучна посмішка.
неефектйв|ен, -на, -но; -ни див. неефи-
касен.
неефикас|ен, -на, -но; -ни неефектйвний;
~-но лекарство неефектйвні ліки.
неж|а, -иш; нежйх недок. пестити, голу-
бити, ніжити.
нежелан, -а, -о; -и небажаний; ~ гост
небажаний гість.
псжелание
403
нейзказен
нежелание с. небажання, нехіть; (розм.)
неохота, знеохота.
нежелател|ен, -на, -но; -ни небажаний;
--ни последствия небажані наслідки.
нежели спол. заст. ніж.
неж|ен, -на, -но; -ни 1. ніжний, лагід-
ний; ~ пбглед ніжний погляд; ~-ни рьце
иагідні руки; 2. ніжний, тендітний; 0 ~-ни-
ит пол див. пбл.
неженен, -а, -о; -и неодружений.
неживян, -а, -о; неживени поет, непро-
жйтий.
нежизнеспосбб|ен, -на, -но; -ни нежиттє-
здатний; ~ органйзьм нежиттєздатний
організм.
нежнич|а, -иш; нежничйх недок. голубити-
ся, милуватися.
нежност ж. тільки одн. 1. ніжність; 2.
тендітність.
незабав|ен, -на, -но; -ни негайний, не-
забарний; ~ отговор негайна відповідь.
незабележйм, -а, -о; -и непомітний.
незабележйтел|ен, -на, -но; -ни невизнач-
ний.
незабравйм, -а, -о; -и незабутній; ~ пбг-
лед незабутній погляд.
незабравка ж. бот. незабудка; (діал. не-
відм.) люби-мене.
незавйд|ен, -на, -но; -ни незавидний; ~-но
положение незавидне становище.
незавйсим, -а, -о; -и незалежний; са-
мостійний; ~-о мнение самостійна дум-
ка.
незавйсимост ж. незалежність; борба за
~ боротьба за незалежність.
незавьршен, -а, -о; -и незавершений,
незакінчений.
незадоволен, -а, -о; -и невдовблений.
незадоволйтел|ен, -на, -но; -ни незадовіль-
ний; ~ отговор незадовільна відповідь.
незадьлжйтел|ен, -на, -но; -ни необов’яз-
ковий.
незаинтересбван, -а, -о; -и незацікав-
лений.
незакбн|ен, -на, -но; -ни незаконний, про-
тизаконний; ~-ни средства незаконні за-
соби.
незаконороден, -а, -о; -и незаконнонарод-
жений, позашлюбний; ~-о дете позашлюб-
на дитйна.
незаличйм, -а, -о; -и незабутній, незгла-
дймий; ~-о впечатление незабутнє вра-
ження.
незаменйм -а, -о; -и незамінний.
незапалйм, -а, -о; -и незаймйстий; ~-а
материя незаймиста тканина.
незаплануван, -а, -о; -и незапланбваний.
незапбмнен, -а, -о; -и небувалий, нечу-
ваний, небачений; ~ студ небувалий мороз;
0 от ~-и времена з давніх-давен.
незаслужен, -а, -о; -и незаслужений;
~-а обйда незаслужена образа.’
незащитен, -а, -о; -и назахйщений.
незаякнал, -а, -о; -и незміцнілий; ~-и
крачки на детето незміцнілі кроки дитй-
ни.
незван, -а, -о; -и неклйканий, незваний,
непроханий; ~ гост непроханий гість.
нездравослбв|ен, -на, -но; -ни нездоровий,
шкідливий; ~ клймат нездоровий клі-
мат.
незем|ен, -на, -но; -ни неземнйй; незви-
чайний; ~-но щастие неземне щастя.
незйблем, -а, -о; -и непорушний, непо-
хйтний, стійкйй.
незлобйв, -а, -о; -и незлобйвий, незло-
стйвий. .
незна|ен, -йна, -йно; -йни невідомий, не-
знаний; 0 ~-йният вбин невідомий сол-
дат.
незнайни|к ч. мн. -ци поет, невідомий
(у знач. ім.).
незначйтел|ен, -на, -но; -ни незнач-
ний; неважлйвий; ~-ни загуби незначні
збитки.
неи займ. особ. див. ней.
неизбеж|ен, -на, -но; -ни неминучий; ~
край неминучий кінець.
неизбройм, -а, -о; -и незліченний, незчис-
ленний.
неизвест|ен, -на, -но; -ни невідомий; ~
автор невідомий автор; 0 у знач. ім. ~-но
невідбме; уравнение с две ~-ни рівняння
з двома невідомими.
неизвинйтел|ен, -на, -но; -ни неповажний;
~-на причина неповажна причина.
неизгладйм, -а, -о; -и незгладймий, не-
витравний; незабутній; ~-и впечатления
незабутні враження.
неизглед|ен, -на, -но; -ни неозорий; ~-но
поле неозоре поле.
неизгбд|ен, -на, -но; -ни невйгідний,
втратний; ~ договор невйгідний дбговір;
~-но положение невйгідне становище.
неиздьржан, -а, -о; -и невйтриманий;
~ в стйлно отношение невйтриманий у
стильовому відношенні.
неизживян, -а, -о; неизживени 1. невй-
коренений; (розм.) незжйтий; ~-и недо-
статьци невйкоренені недоліки; 2. поет,
непрожйтий.
неизказан, -а, -о; -и 1. поет, неви-
мовний; прекрасний; 2. невйсловлений;
~-ни думи невйсловлені слова.
нейзказ|ен, -на, -но; -ни поет, невимов-
ний; ~-на радост невимовна радість.
неизкоренйм
404
немил остив
неизкоренйм, -а, -о; -и невикорінний;
~-а вражда невикорінна ворожнеча.
неизлечйм, -а, -о; -и невиліковний.
неизличйм, -а, -о; -и незабутній; незглади-
мий.
неизмен|ен, -на, -но; -ни незмінний;
неодмінний; обов’язковий.
неизменйм, -а, -о; -и незмінний, постій-
ний.
неизменяем, -а, -о; -и лінгв. незміню-
ваний; ~-и думи незмінювані слова.
неизмер|ен, -на, -но; -ни поет. див. не-
измерйм.
неизмерйм, -а, -о; -и незмірний, неосяж-
ний; неозорий.
неизповедйм, -а, -о; -и несповідймий.
неизползуван, -а, -о; -и невикористаний.
неизпьлнйм, -а, -о; -и нездійсненний,
нездійснимий.
неизразйм, -а, -о; -и поет, невимовний.
неизразйтел|ен, -на, -но; -ни невиразний;
~ поглед невиразний погляд.
неизречен, -а, -о; -и невйсловлений.
неизтощйм, -а, -о; -и невичерпний; не-
втомний; ~ човек невтомна людйна; ~-а
енергия невичерпна енергія.
неизучен, -а, -о; -и невйвчений, недо-
сліджений; ~ вьпрдс невйвчене питання.
неизцелйм, -а, -о; -и див. неизцерйм.
неизцерйм, -а, -о; -и невиліковний, не-
вигойний; незагойний; ~-а болест неви-
ліковна хвороба; ~-а рана невигойна
рана.
неизчерпаем, -а, -о; -и невичерпний;
~-и богатства невичерпні багатства.
неизчерпател|ен, -на, -но; -ни неповний;
якйй не вйчерпаний до кінця; ~-о изло-
жение неповний вйклад.
неизчислйм, -а, -о; -и незліченний, нез-
численний; ~-о множество незліченна кіль-
кість.
неизяснен, -а, -о; -и нез’ясбваний,
неяснйй.
неизяснйм, -а, -о; -и рідко нез’ясо-
вний, незрозумілий.
неимовер|ен, -на, -но; -ни неймовірний;
~-ни усйлия неймовірні зусйлля.
не|ин, -йна, -йно; -йни енкл. ф й займ.
присв. її; ~-йният багаж е тук її багаж
тут; приятелите й її друзі.
неинтерес|ен, -на, -но; -ни нецікавий.
нейскрен, -а, -о; -и нещйрий.
нейстина неправда.
нейстин|ен, -на, -но; -ни хйбний, непра-
вильний.
нейстинск|и, -а,- о; -и несправжній.
нейстов, -а, -о; -и шалений, несамовй-
тий.
ней займ. особ. див. тя.
нейде присл. див. някьде.
нейсе частка розм. нехай; так і бути; так
тому й бути; добре, гаразд.
нека частка хай, нехай; ~ бьде така хай
буде так.
некадьр|ен, -на, -но; -ни нездатний, не-
спроможний, негодящий.
некадьрни|к ч. мн. -ци нікчема (ч. і ж.
розм.).
некадьрница ж. нікчема (ч. і ж. розм.).
неканен, -а, -о; -и непроханий, непро-
шений; ~ гост непроханий гість.
неквалифицйран, -а, -о; -и некваліфікб-
ваний.
неколкократ|ен, -на, -но; -ни кількаразо-
вий.
неколцйна числ. неознач.-кільк. кілька
(про чоловіків і жінок).
некрасйв, -а, -о; -и некрасйвий, негарний;
~-о лице некрасйве облйччя; ~-а постьпка
негарний вчинок.
некроло|г ч. мн. -зи некролог. *
некропол ч. некрополь.
нектар ч. нектар.
нелегал|ен, -на, -но; -ни 1. нелегальний,
заборонений, підпільний; ~-на литература
заборонена література; ~-на квартйра
підпільна квартйра, явка; 2. у знач. ім.
підпільник.
нелегалност ж. тільки одн. нелегальність,
підпілля, минавам в ~ ітй в підпілля.
нелеп, -а, -о; -и нісенітний, безглуздий;
~ вьпрдс безглузде питання.
нелепица ж. нісенітниця; (розм.) дурни-
ця; говдря ~-и говорйти нісенітниці.
нелдв|ьк, -ка, -ко; -ки 1. незграбний,
неповороткйй, вайлуватий; ~ скок незграб-
ний стрибок; 2. ніяковий; ~-ко положение
ніякове становище.
немай-каквд присл. от ~ знічев’я, з (від)
нічого робйти.
немай-кьде присл.: до ~ надзвичайно;
от ~ а) мимоволі; мимохіть; б) знічев^я,
з (від) нічого робйти.
немара ж. тільки одн. розм. недбалість;
езйкова ~ мовна недбалість.
немарлйв, -а, -о; -и недбалий.
немар|я, -иш; немарйх недок. нехтувати;
~ за мнението на други нехтувати думкою
оточуючих.
нем|ец ч. мн. -ци німець.
нем|ея, -ееш; -ях недок. німіти.
немйл, -а, -о; -и: ~ недраг нелюбий.
немйлост ж.: изпадам в ~ потрапляти у
немйлість.
немилостйв, -а, -о; -и немилосердний,
безжалісний, безсердечний.
пгминуем
405
неопитомеи
неминуем, -а, -о; -и неминучий; ~-а гйбел
неминуча загйбель.
немйрни|к ч. мн. -ци пустун; (розм.) шй-
<Н‘НИК, бешкетник.
немирува|м недок. пустувати, бешкетува-
। и.
немкйня ж. німкеня.
немного присл. небагато, мало.
немотйя ж. тільки одн. розм. злйдні,
нужда.
немощ ж. тільки одн. неміч.
немощ|ен, -на, -но; -ни немічний.
немск|и, -а, -о; -и німецький.
нему займ. особ. див. той.
ненавйжда|м недок. ненавидіти.
ненавист ж. тільки одн. ненависть.
ненавист|ен, -на, -но; -ни ненависний.
ненагледа|м се: да му се ~-ш не на-
мйлуєшся, чудесний, красйвий.
ненаглед|ен, -на, -но; -ни любий, мйлий,
ненаглядний.
ненаде|ен, -йна, -йно; -йни нежданий, не-
4 подіваний; (розм.) негаданий; ~ гост
нежданий гість; ~ удар несподіваний удар.
ненадежд|ен, -на, -но; -ни ненадійний;
човек ненадійна людйна.
ненадмйнат, -а, -о; -и неперевершений;
певец неперевершений співак.
ненакьрнен, -а, -о; -и назайманий.
ненакьрнйм, -а, -о; -и невразлйвий.
ненамеса ж. невтручання; политйка на ~
політика невтручання.
ненасйтен \ -а, -о; -и спец, ненасйчений;
разтвор ненасйчений розчин.
ненасйт|ен 2, -на, -но; -ни 1. ненасйтний,
ненажерливий; 2. перен. ненасйтний, не-
вситймий.
ненормал|ен, -на, -но; -ни 1. ненормаль-
ний; протиприродний; ~-на пьлнота ненор-
мальна повнота; 2. ненормальний, боже-
вільний.
ненуж|ен, -на, -но; -ни непотрібний, зай-
вий; ~-на вещ непотрібна річ; ~-но
старанне зайві намагання.
необжежен, -а, -о; -и розм. невйпа-
лений; ~-о гьрне невйпалений горщик.
необикновен, -а, -о; -и незвичайний;
надзвичайний; ~-а сила незвичайна ейла.
необитаем, -а, -о; -и безлюдний, нена-
селений.
необича|ен, -йна, -йно; -йни незвичай-
ний; ~-йна тишина незвичайна тйша.
необмйелен, -а, -о; -и необдуманий; не-
обачний, нерозсудливий.
необозрйм, -а, -о; -и неозорий; ~-а рав-
нина неозора рівнйна.
необорйм, -а, -о; -и 1. незаперечний, не-
спростовний; ~-о мнение незаперечна дум-
ка; 2. непереборний, непоборний, нездолан-
ний; ~-а тьга непереборна туга.
необоснован, -а, -о; -и безпідставний, не-
обгрунтований; ~-о обвинение безпідставне
звинувачення.
необработен, -а, -о; -и необрбблений;,
~ материал необрбблений матеріал.
необразован, -а, -о; -и неосвічений.
необратйм, -а, -о; -и необоротнйй.
необрьснат, -а, -о; -и неголений.
необуздан, -а, -о; -и неприборканий, не-
втрймний; нестрймний.
необхват|ен, -на, -но; -ни неосяжний;
безмежний.
необходйм, -а, -о; -и необхідний.
необщйтел|ен, -на, -но; -ни нетоварйсь-
кий; відлюдний.
необяснйм, -а, -о; -и непоясненний; не-
пояснимий.
необят|ен, -на, -но; -ни неосяжний; без-
межний.
неограничен, -а, -о; -и необмежений; без-
межний; ~-а власт необмежена вла-
да; ~-и вьзмбжности необмежені можли-
вості.
неодобренне с. осуд, осудження.
неодобрйтел|ен, -на, -но; -ни несхваль-
ний; осудливий; ~ пбглед осудливий по-
гляд; ~ бтзив несхвальний відгук.
неодушевен, -а, -о; -и неживий, бездуш-
ний.
неодялан, -а, -о; -и необрбблений; грубий;
~-и плочи необрбблені плйти.
неокачествйм, -а, -о; -и ганебний; ~-а
постьпка ганебний вчйнок.
неокопйтен, -а, -о; -и якйй ще не отямив-
ся (від переляку, несподіванки і под.)
неокосен, -а, -о; -и некбшений; ~-а трева
некбшена трава.
неолйт ч. тільки одн. неоліт.
неолйт|ен, -на, -но; -ни неолітйчний; ~-ни
орьдия неолітйчні знаряддя.
неологйз|ьм ч. мн. -ми лінгв. неологізм.
неомьжена тільки ж. неодружена, неза-
міжня.
неон ч. тільки одн. хім. неон.
неонов, -а, -о; -и неоновий; ~-и реклами
неонові реклами.
неоперен, -а, -о; -и неоперений; безпе-
рий.
неопетнен, -а, -о; -и незаплямбваний:
неописуем, -а, -о; -и невимовний, неска-
занний, неописанний; ~-а красота невимов-
на (несказанна) краса; ~-а радост не-
сказанна радість.
неопит|ен, -на, -но; -ни недосвідчений-
неопитомен, -а, -о; -и неприручений, дй-
кий; ~-и живбтни дйкі тварйни.
неоправдан
406
неподходящ
неоправдан, -а, -о; -и невиправданий,
неопрашен, -а, -о; -и 1. незапорбшений;
2.	(про квіти) незапйлений.
неопределен, -а, -о; -и 1. невйзначений;
~ отговор невйзначена відповідь; ~-а
вьзраст невйзначений вік; 2. лінгв. неозначе-
ний; ~-а форма неозначена форма діє-
слова, інфінітив; минало ~-о време минулий
неозначений час, перфект.
неопределйтел|ен, -на, -но; -ни: ~-ни
местоимения лінгв. неозначені займенни-
ки.
неопровержйм, -а, -о; -и неспростовний;
незаперечний; ~-и доказателства неспро-
стовні докази.
неорганйч|ен, -на, -но; -ни неорганічний;
неживйй; ~-на природа нежива природа;
~-ни сьединения неорганічні сполуки; ~-на
хймия неорганічна хімія.
неорганйческ|и, -а, -о; -и див. неорганй-
чен.
неосведомен, -а, -о; -и необізнаний;
некомпетентний.
неосезаем, -а, -о; -и (на дотик) невід-
чутний; невловимий, непомітний.
неосновател|ен, -на, -но; -ни безпідстав-
ний; ~-ни опасения безпідставні побою-
вання.
неоспорйм, -а, -о; -и незаперечний, без-
перечний; ~ факт незаперечний факт.
неосьществен, -а, -о; -и нездійснений;
~ план нездійснений план.
неосьществйм, -а, -о; -и нездійсненний.
неотвратйм, -а, -о; -и неминучий; ~-о
отмьщение неминуча помста.
неотдавна присл. нещодавно, недав-
но; аз пристйгнах ~ я нещодавно при-
їхав.
неотдавнаш|ен, -на, -но; -ни нещодавній,
недавній.
неотделйм, -а, -о; -и невіддільний.
неотем|ен, -на, -но; -ни невід’ємний; ~-но
право невід’ємне право.
неотклонение с.: мерки за ~ юр. заходи,
що забезпечують неможливість уникнути
юридичної відповідальності або воїнської
повинності.
неотклонно присл. неухильно.
неотколе присл. розм. нещодавно, не-
давно.
неотколеш|ен, -на, -но; -ни розм. нещо-
давній, недавній.
неотлож|ен, -на, -но; -ни невідкладний;
~-на работа невідкладна робота.
неотльч|ен, -на, -но; -ни невідступний,
невідлучний.
неотоплен, -а, -о; -и неутеплений; ~-а
стая неутеплена кімната.
неотразйм, -а, -о; -и 1. невідпорний, не
переборний; ~-а решймост непереборна
рішучість; 2. чарівнйй, дивний, надзвичай-
ний; ~-а прелест чарівна краса.
неотскоро присл. нещодавно, недавно.
неотсьп|ен, -на, -но; -ни невідступ-
ний.
неотстьпчйв, -а, -о; -и непоступливий,
упертий.
неоформен, -а, -о; -и неофбрмлений;
несформбваний; ~ характер несформбва-
ний характер; ~-а статия неофбрмлена
стаття.
неохота ж. тільки одн. небажання; (розм.)
неохота, нехіть.
неохот|ен, -на, -но; -ни неохочий.
неоцветен, -а, -о; -и незабарвлений, без-
барвний; ~-о стьклб безбарвне скло.
неоценйм, -а, -о; -и неоцінимий, неоцінен-
ний; ~-о богатство неоціненне багатство;
~-а помощ неоцінима допомога.
неочакван, -а, -о; -и несподіваний; ~-а
среща несподівана зустріч.
непйпнат, -а, -о; -и незайманий
непйсан, -а, -о; -и неписаний; ~ закон
неписаний закон.
неплатежоспособ|ен, -на, -но; -ни непла-
тоспроможний.
неплатен, -а, -о; -и неоплачений; ~-а
полица неоплачений вексель.
непобедйм, -а, -о; -и непереможний; не-
здоланний; непереборний; ~-а армия не-
переможна армія; ~-о отвращение непере-
борна відраза.
непобутнат, -а, -о; -и незайманий.
неповторйм, -а, -о; -и неповторний.
непогрешйм, -а, -о; -и непогрішний; без-
помилковий; (рідко) непохибний; ~ усет
безпомилкове чуття.
неподатлйв, -а, -о; -и непіддатливий,
неподатливий.
неподвйж|ен, -на, -но; -ни 1. нерухо-
мий; ~ пбглед нерухомий погляд; 2. мало-
рухомий.
неподготвен, -а, -о; -и непідготбваньй.
неподдьржан, -а, -о; -и занедбаний,
запущений.
неподкуп|ен, -на, -но; -ни непідкупний.
неподплатен, -а, -о; -и без підкладки
(про одяг, взуття).
неподправен, -а, -о; -и непідрбблений;
справжній; ~-о вйно нерозбавлене вино.
неподсьд|ен, -на, -но; -ни юр. непідсуд-
ний.
неподход|ен, -на, -но; -ни див. неподхо-
дящ.
неподходящ, -а, -о; -и непридатний, не-
підхожий, невідповідний.
ніііОЗВОЛЄН
407
непреодолйм
непозволен, -а, -о; -и недозвблений; за-
боронений; с ~-и средства недозвбленими
особами.
непознаваем, -а, -о; -и непізнаванний.
непознат, -а, -о; -и 1. незнайомий; не-
ні ібмий; ~ младеж незнайомий юнак;
-а мелбдия незнайома мелодія; ~-и птйци
невідомі птахи; 2. у знач. ім. ~-а не-
шайбмий, незнайома; незнайомець, незна-
иомка.
непокварен, -а, -о; -и незіпсбваний.
непоклатйм, -а, -о; -и непохйтний, не-
порушний; ~-а скала непорушна скеля;
-авяра непохитна віра.
непоколебйм, -а, -о; -и незворушний,
непохитний, несхитний.
непокбр|ен, -на, -но; -ни непокірний, не-
покірливий.
непокорен, -а, -о; -и нескорений, непід-
ебреНИЙ.
непокьтнат, -а, -о; -и незайманий.
непомрачен, -а, -о; -и незатьмарений;
-	-о щастие незатьмарене щастя.
непоносйм, -а, -о; -и нестерпний; ~-а
юрещина нестерпна спека.
непонят|ен, -на, -но; -ни незрозумілий;
невідомий; по ~-ни причйни з незрозумілих
причин.
непоправйм, -а, -о; -и непоправний.
непороч|ен, -на, -но;-ни непорочний.
непорядьч|ен, -на, -но; -ни непоряд-
ний.
непосйл|ен, -на, -но; -ни непосйльний;
-	труд непосйльна праця.
непоследовател|ен, -на, -но; -ни непослі-
довний; ~-на постьпка непослідовний вчй-
пок.
непослуш|ен, -на, -но; -ни неслухняний;
~-но момче неслухняний хлопчик.
непослушни|к ч. мн. -ци розм. неслух-
нянець, неслух.
непослушница ж. розм. неслухнянка,
неслух (ч. і ж.).
непосред|ен, -на, -но; -ни безпосередній;
^-но чувство безпосереднє почуття.
непосредствен, -а, -о; -и 1. безпосередній;
прямйй; ~-о рьковбдство безпосереднє ке-
рівнйцтво; ~-и наблюдения безпосередні
спостереження; 2. безпосередній, щйрий,
нрбстйй; ~ интерес щйра цікавість.
непостижйм, -а, -о; -и недосяжний; не-
ідійснєнний; ~-а мечта нездійсненна мрія.
непостоян|ен, -на, -но; -ни непостійний;
мінлйвий, нестійкий; ~ човек непостійна
іюдйна; ~-но време мінлйва погода.
непотреб|ен, -на, -но; -ни непотрібний,
шйвий.
непохабен, -а, -о; -и незіпсбваний.
непохват|ен, -на, -но; -ни незграбний,
неоковйрний; ~-на фйгура незграбна фігу-
ра.
непочтен, -а, -о; -и непорядний, нечесний;
~-а постьпка непорядний вчйнок.
непочтйтел|ен, -на, -но; -ни нешаноблй-
вий, неповажливий; неввічливий.
неправ, -а, -о; -и неправий, несправед-
лйвий; ~-и думи несправедлйві слова.
неправд|а ж. неправда; несправедлйвість;
крйвда; вьрша ~-и чинйти крйвду.
неправдйв, -а, -о; -и неправдйвий, брехлй-
вий.
неправед|ен, -на, -но; -ни 1. грішний;
неправедний; ~ живот неправедне життя;
2. заст. неправедний; несправедлйвий.
неправил|ен, -на, -но; -ни 1. неправильний;
~ четириьгьлник неправильний чотирикут-
ник; 2. хйбний, неправильний, помилковий;
3. несправедлйвий, неправий; ~-но обвине-
ние несправедлйве звинувачення; 4. непра-
вильний, нерегулярний; ~ глагол лінгв.
неправильне дієслово.
неправомер|ен, -на, -но; -ни неправомір-
ний, безпідставний.
неправоспособ|ен, -на, -но; -ни юр. не-
дієздатний.
непраз|ен, -на, -но; -ни 1. заповнений*
наповнений; 2. розм. у знач. ім. ~-на
вагітна.
непран, -а, -о; -и невйпраний; ~-и дрехи
невйпраний одяг.
непреводйм, -а, -о; -и неперекладнйй;
~ йзраз неперекладнйй вйслів.
непреглед|ен, -на, -но; -ни ненабчний.
непредвйден, -а, -о; -и непередбачений;
~-и обстоятелства непередбачені обста-
вини.
непредвидлйв, -а, -о; -и непередбачливий.
непреднамерен, -а, -о; -и неумйсний, не-
навмйсний; випадковий; ~-о убййство не-
умйсне вбйвство.
непредотвратйм, -а, -о; -и невідворот-
ний.
непредпазлйв, -а, -о; -и необережний..
непредубеден, -а, -о; -и неупереджений;
~-а крйтика неупереджена крйтика.
непрежалйм, -а, -о; -и незабутній (про
небіжчика).
непреклон|ен, -на, -но; -ни непохйтний*.
незламний.
непрекьснат, -а, -о; -и безперервний;
невпйнний; ~ поток невпйнний потік.
непременно присл. неодмінно.
непреодолйм, -а, -о; -и непереборний,,
непоборний; нездоланний, непереможний;
~ страх непереборний страх; ~-и пречки
нездоланні перешкоди.
непрестанен
408
неразбираем
непрестан|ен, -на, -но; -ни безперервний,
безупинний, невпинний; безугавний; ~ шум
безугавний шум.
непрестбрен, -а, -о; -и щирий, непідроб-
ний; ~-о вьлнение непідробне хвилю-
вання.
непретенцибз|ен, -на, -но; -ни безпретен-
зійний; простий; ~ човек безпретензійна
людйна.
непреход|ен, -на, -но; -ни лінгв. непере-
хідний; ~ глагол неперехідне дієслово.
непривет|ен, -на, -но; -ни поет, непривіт-
ний; похмурий.
неприветлйв, -а, -о; -и 1. непривітний;
2. перен. непривітний; похмурий.
непривйч|ен, -на, -но; -ни незвичний;
невластивий.
непригод|ен, -на, -но; -ни непридатний.
непригоден, -а, -о; -и непристосбваний,
неприпасбваний.
неприемлйв, -а, -о; -и неприйнятний; ~-о
предложение неприйнятна пропозиція.
непризнат, -а, -о; -и невизнаний; ~ поет
невизнаний поет.
непризнател|ен, -на, -но; -ни невдячний;
~ син невдячний син.
неприкосновен, -а, -о; -и 1. юр. недо-
торканний; 2. недоторканий, непорушний;
~ запас недоторканий запас.
неприлйч|ен, -на, -но; -ни непристой-
ний; ~-но дьржание непристойна пове-
дінка.
непристьп|ен, -на, -но; -ни неприступний,
недоступний.
непричаст|ен, -на, -но; -ни непричетний.
неприязнен, -а, -о; -и неприязний, воро-
жий.
неприязьн ж. тільки одн. неприязнь; во-
рожість.
неприятел ч. 1. ворог, противник; недруг;
2. шкіднйк; ~-и по растенията шкідники
рослин.
неприятелка ж. противниця.
неприятелск|и, -а, -о; -и ворожий.
неприят|ен, -на, -но; -ни неприємний;
~-но чувство неприємне почуття.
неприятност ж. неприємність; ймам ~-и
мати неприємності.
непробуд|ен, -на, -но; -ни: ~ сьн безпро-
будний сон.
непроглед|ен, -на, -но; -ни непроглядний.
непродьл жител |ен, -на, -но; -ни нетрива-
лий, короткочасний.
непрозйр|ен, -на, -но; -ни непроглядний,
непрозірний, непроникний; ~-на мьгла
непроглядний туман.
непрозорлйв, -а, -о; -и непрозорлйвий,
недалекоглядний.
непрозрач|ен, -на, -но; -ни непрозорий,
тьмяний.
непроизвол|ен, -на, -но; -ни мимовільний
непрокопсан, -а, -о; -и розм. непутящий;
безпутний.
непрокопсани|к ч. мн. -ци розм. ледащо;
(ч. і ж.) ледацюга, гультіпака.
непрокопсаница ж. розм. ледащо; (ч. і ж.)
ледацюга.
непромокаем, -а, -о; -и непромокаль
ний.
непроницаем, -а, -о; -и непроникливий,
непроглядний.
непроницател|ен, -на, -но; -ни непронйк
ливий.
непропорционал|ен, -на, -но; -ни непро
порційний.
непросвет|ен, -на, -но; -ни непроглядний.
непросветен, -а, -о; -и неосвічений.
непростим, -а, -о; -и непрощенний, не-
пробачний, непростимий; ~-а грешка непро-
стима помилка.
непростйтел|ен, -на, -но; -ни див. не-
простим.
непроходйм, -а, -о; -и непрохідний; (розм.)
непролазний.
непряк, -а, -о; непреки 1. непрямий; ~
пьт непрямий шлях; 2. лінгв. непрямий;
~ вьпрос непряме питання; ~-а реч не-
пряма мова; ~-о допьлнение непрямйй
додаток.
непьл|ен, -на, -но; -ни неповний.
непьлноврьст|ен, -на, -но; -ни див. не-
пьлнолетен.
непьлнолет|ен, -на, -но; -ни неповно-
літній.
непьлноцен|ен, -на, -но; -ни неповноцін-
ний.
неработ|ен, -на, -но; -ни неробочий; ~ ден
неробочий день.
неработоспособ|ен, -на, -но; -ни непраце-
здатний.
нерав|ен, -на, -но; -ни 1. нерівний; ~-на
почва нерівний грунт; ~-ни букви нерівні
букви; 2. нерівний; неоднаковий; ~-на
борба нерівна боротьба; ~-ни удари на
сьрцето нерівні удари серця.
неравномер|ен, -на, -но; -ни нерівномір-
ний, нерівний; ~-но разпределение нерів-
номірний розподіл.
неравноправ|ен, -на, -но; -ни нерівно
правний.
нерадост ж. поет, сум, туга.
нерадост|ен, -на, -но; -ни нерадісний, сум
ний, тужливий; ~ вид сумний вйгляд; ~-ни
години нерадісні рокй.
неразбираем, -а, -о; -и незрозумілий; ~
езйк незрозуміла мова.
«нразборйя
409
несдьржаи
неразборйя ж роз м. 1. безладдя, безлад,
ік лад; 2. сварка.
неразбран, -а, -о; -и 1. впертий, примх-
іпвий, норовливий; ~ човек примхлйва
нодйна; 2. (про звуки, шум і т. ін.) не-
і розумілий.
неразбранщина ж. розм. 1. безладдя,
ьгзлад; 2. примхливість, впертість.
неразвйт, -а, -о; -и нерозвйнений.
неразговорлйв, -а, -о; -и неговіркий; мов-
чазний.
неразговорчйв, -а, -о; -и див. неразго-
норлйв.
нераздел|ен, -на, -но; -ни 1. нерозлуч-
ний, нероздільний; (розм.) нерозлийвода;
2. нероздільний, неподільний;
неразделйм, -а, -о; -и неподільний.
неразлйстен, -а, -о; -и якйй ще не роз-
пустйвся (про дерева).
неразльч|ен, -на, -но; -ни нерозлучний;
(розм.) нерозлййвода.
неразположен, -а, -о; -и 1. недужий;
2.	розстроєний, засмучений.
неразрешен, -а, -о; -и нерозв’язаний; ~-и
і а дач и нерозв’язані завдання.
неразрешйм, -а, -о; -и нерозв’язний.
неразрйв|ен, -на, -но; -ни нерозрйвний.
неразсьдлйв, -а, -о; -и нерозсудливий,
необачний.
неразтребен, -а, -о; -и непрйбраний.
неразум|ен, -на, -но; -ни 1. нерозумний;
2. нерозсудливий, необачний.
нерв ч. мн. -и 1. нерв; лйцев ~ лицевий
(лицьовйй) нерв; 2. (на листку) жйлка;
3. тільки мн. ~-и нерви; розклащам ~-ите
розхйтувати нерви; 0 дебели ~-и див. де-
бел; играя на (по) ~-ите на някого грати на
нервах у кого; извьн ~-ите си (сьм) втра-
чати самовладання, дратуватися; изпьвам/
изпьна ~-ите на някого див. изпьвам; на-
пйпвам/напйпам ~-а на нещо знаходити/
знайтй суть чого; ~-ите ми са обтегнати
див. обтягам; отпускат ми се/отпуснат ми
се ~-ите див. отпускам; спестявам/спе-
стя ~-и на някого берегтй/зберегтй
спокій; хабя (мнбго) ~-и псувати собі
кров.
нерв|ен, -на, -но; -ни 1. нервовий; ~-на
система нервова система; ~-ни клетки нер-
вові клітйни; 2. нервовий; психічний; ~-но
разстройство нервовий розлад; 3. нервовий,
збуджений; ~ смях нервовий сміх.
нервйра|м недок. і док. нервувати/знер-
вувати, хвилювати/розхвилювати; ~ се
нервувати (неперех.), нервуватися/рознер-
вуватися, хвилюватися/розхвилюватися.
нервнич|а, -иш; -их недок. нервувати, нер-
вуватися, хвилюватися.
нервоз|ен, -на, -но; -ни нервозний; 0 ~-ни
кюфтета дуже гострі котлети.
неред|ен, -на, -но; -ни неправильний;
протизаконний, незаконний; по ~ начин
протизаконним шляхом.
нередов|ен, -на, -но; -ни 1. неточний, не-
регулярний; ~ влак нерегулярний поїзд;
2. недійсний; ~ билет недійсний квиток;
3. недоброякісний, бракований, дефектний;
~-ни стоки недоброякісні товари; 0 ~-на
аспирантура заочна аспірантура.
нерез ч. розм. кнур.
нерентабйл|ен, -на, -но; -ни нерентабель-
ний.
нерешйтел|ен, -на, -но; -ни нерішучий.
нероден, -а, -о; -и ненароджений; 0
~-а мома фольк. дуже вродлива дівчина,
яка існує не народйвшись.
неруд|ен, -на, -но; -ни нерудний; ~-ни
изкопаеми нерудні копалини.
нерушйм, -а, -о; -и непорушний; ~-о
едйнство непорушна єдність.
нерьждаем, -а, -о; -и нержавіючий;
~-а стомана нержавіюча сталь.
нерькотвор|ен, -на, -но; -ни неруко-
творний.
неряд|ьк, -ка, -ко; нередки нерідкий,
частий.
нес|а, -еш; несох недок. діал. див. нося.
несвест|ен, несвястна, несвястно; -ни 1.
непритомний, безтямний; 2. незв’язний, без-
ладний; ~-ни бьлнувания незв’язні марен-
ня; 3. безтямний, несамовитий; ~ бяг неса-
мовитий біг.
несвоевремен|ен, -на, -но; -ни несвоєчас-
ний.
несвьрзан, -а, -о; -и незв’язний; ~-и
прйказки незв’язні слова.
несвьршен, -а, -о; -и 1. незавершений;
2. лінгв. недокбнаний; ~ вид недокбнаний
вид; мйнало ~-о време минулий недокб-
наний час; імперфект.
несвяст ж. тільки одн. непритомність;
(розм.) нестяма; безпам’ять; падам в ~
непритомніти.
несговор ч. тільки одн. розбрат, розлад,
незгода, нелад.
несговор|ен, -на, -но; -ни незлагодже-
ний.
несговорлйв, -а, -о; -и див. несговор-
чйв.
несговорчйв, -а; -о; -и незговірливий,
незгідливий.
несгбда ж. негода, знегода, злигодні.
несгод|ен, -на, -но; -ни несприятливий,
незручний; ~-ни обстоятелства несприят-
ливі обставини.
несдьржан, -а, -о; -и нестриманий.
несериозен
410
несьобразен
несериоз|ен, -на, -но; -ни 1. несерйозний,
легковажний; ~-но отношение легковажне
ставлення; 2. несерйозний, неістотний, не-
суттєвий; ~-ни вьзражения несуттєві за-
перечення.
несесер ч. несесер.
несетно присл. поет, непомітно.
несйгур|ен, -на, -но; -ни 1. невпевнений;
нерішучий; 2. непевний, ненадійний; ~-но
средство ненадійний засіб.
несистем|ен, -на, -но; -ни безсистем-
ний.
нескафе с. розчинна кава.
несклоняем, -а, -о; -и лінгв. невідміню-
ваний.
нескончаем, -а, -о; -и нескінченний.
нескопос|ен, -на, -но; -ни розм. 1. (про
людину) незграбний, неоковирний; 2. недба-
лий, неоковирний; ~-на работа недбала
робота.
нескопосни|к ч. мн. -ци розм. 1. незграба;
2. нехлюй.
нескопосница ж. розм. 1. незграба; 2.
нехлюйка.
несломйм, -а, -о; -и незламний, непохйт-
ний.
неслужил, -а, -о; -и у знач. ім. розм.
той, хто не служйв у армії.
несмел, -а, -о; -и несмілйвий; нерішучий;
боязлйвий.
несменяем, -а, -о; -и незмінний, постій-
ний.
несмет|ен, -на, -но; -ни незліченний, не-
зчисленний, незлічймий.
несмилаем, -а, -о; -и нестравний.
несмутйм, -а, -о; -и незворушний.
неснос|ен, -на, -но; -ни нестерпний.
неспйр ч. поет, невпйнність, безперерв-
ність.
неспйр|ен, -на, -но; -ни невпйнний, без-
перервний, безугавний.
несподелен, -а, -о; -и неподілений; ~-а
любов любов без взаємності.
неспоко|ен, -йна, -йно; -йни неспокійний,
стурбований; ~ вид стурбований вйг-
ляд.
несполука ж. невдача; той претьрпя ~
його спіткала невдача.
несполучлйв, -а, -о; -и невдалий, невдат-
ний, невдачливий, безталанний; ~ опит
невдала спроба.
неспор|ен, -на, -но; -ни недоладний, не-
вдатний, невдалий; ~ труд недоладна
праця.
неспособ|ен, -на, -но; -ни нездібний, не-
здатний; ~ ученйк нездібний, учень; ~ за
рисуване нездібний до малювання.
несправедлйв, -а, -о; -и несправедлйвий.
неспретнат, -а, -о; -и неохайний, нечс
пурнйй; неприбраний; ~ ученйк неохай
ний учень; ~-а стая непрйбрана кімната
несравнен, -а, -о; -и незрівнянний.
несравнйм, -а, -о; -и незрівнянний, не
порівнянний; ~-и величини непорівнянні
величйни.
несрета ж. недоля; нещастя, горе.
несрет|ен, -на, -но; -ни розм. горопаш-
ний, бідолашний; нещасний, знедолений.
несретни|к ч. мн. -ци розм. бідолаха,
сіромаха (ч. і ж.)\ нетяга, неборак.
несретница ж. розм. бідолаха, сіромаха
(ч. і ж.)\ неборака.
несретнишк|и, -а, -о; -и розм. бідолаш-
ний, сіромашний, горопашний.
несрьч|ен, -на, -но; -ни незграбний,
невправний; ~-ни движения незграбні
рухи.
нестинар ч. етн. нестинар; чодовік,
якйй танцює босий на жарйнах, що лишй-
лися від ритуального вогнища у день святйх
Костянтйна та Олени (3 червня).
нестинарка ж. етн. нестинарка;
жінка, яка танцює боса на жарйнах, що
лишйлися від ритуального вогнища у день
святйх Костянтйна та Олени (3 червня).
нестинарск|и, -а, -о; -и етн. нестинар-
с ь к и й; пов’язаний з обрядовими танцями
у день святйх Костянтйна та Олени (3 чер-
вня) .
нестроева|к ч. мн. -ци розм. нестройо-
вйк.
нестроев|й -а, -б; -й нестройовйй.
нестро|ен, -йна, -йно; -йни 1. безладний;
2. (про звуки, мову і т. ін.) незлагодже-
ний, незграйний.
несьвместйм, -а, -о; -и несумісний.
несьвьршен, -а, -о; -и недосконалий.
несьгласуван, -а, -о; -и неузгбджений.
несьзнание с. тільки одн. непритомність.
несьзнател|ен, -на, -но; -ни 1. несвідомий,
підсвідомий; ~-но движение несвідомий
рух; 2. несвідомий, відсталий.	ч
несьизмерйм, -а, -о; -и несумірний, не-
порівнянний; ~-и величини несумірні вели-
чйни.
неськрушйм, -а, -о; -и незламний, непо-
хитний; ~-а вяра непохйтна віра; ~-а сила
незламна міць.
несьмнен, -а, -о; -и безперечний, безсум-
нівний, певний; ~-и успехи безперечні
успіхи.
несьобраз|ен, -на, -но; -ни безглуздий,
нісенітний, неподобний.
несьобразен, -а, -о; -и невідповідний,
незгідний; наредби, ~-и сьс закон розпо-
рядження, які суперечать закону.
пгсьответствие
411
неустойка
несьответствие с. невідповідність.
несьразмер|ен, -на, -но; -ни непропор-
ційний, нерозмірний.
несьстоятел|ен, -на, -но; -ни 1. неспро-
можний, неплатоспроможний; ~ дльжнйк
 «•спроможний (неплатоспроможний) борж-
ник; 2. перен. (про аргументи, теорію і
і ін.) непереконливий, необгрунтований,
'•«•спроможний.
несьществен, -а, -о; -и несуттєвий, не-
Н 1ОТНИЙ.
нетактйч|ен, -на, -но; -ни нетактовний,
безтактний; ~-на постьпка безтактний вчи-
нок.
нетлен|ен, -на, -но; -ни 1. нетлінний;
--ни мощи нетлінні мощі; 2. перен. нетлін-
ний; невмирущий; ~-на красота нетлінна
«раса.
нето присл. спец, нетто.
неточ|ен, -на, -но; -ни неточний, непра-
вильний; ~ йзраз неправильний вислів;
—-на сметка неточний рахунок.
нетра|ен, -йна, -йно; -йни нетривалий,
недовгочасний, недовготривалий, коротко-
часний; нетривкий, нестійкйй; ~ живот
коротке (нетривале) життя; ~-йни бой
нестійкі фарби.
нетрезвен, -а, -о; -и нетверезий, п’яний.
нетрудоспособ|ен, -на, -но; -ни непраце-
здатний.
нетьрпелйв, -а, -о; -и нетерплячий.
нетьрпйм, -а, -о; -и нестерпний; ~-а
66лка нестерпний біль.
неубедйтел|ен, -на, -но; -ни неперекбн-
іивий; ~-ни думи непереконливі слова.
неуважение с. зневага, неповага, непоша-
на.
неуважйтел|ен, -на, -но; -ни неповажний;
отсьствува по ~-ни причини він відсутній
і неповажних причйн.
неуверен, -а, -о; -и невпевнений; ~ глас
невпевнений голос.
неувяхващ, -а, -о; -и нев’янучий; невми-
рущий.
неугасващ, -а, -о; -и 1. незгасаючий;
2. перен. невгаеймий, незгаеймий.
неугаейм, -а, -о; -и 1. невгаеймий, не-
вгасимий; 2. невтоленний, невситймий; ~
жажда невтоленна спрага.
неуглед|ен, -на, -но; -ни недоглянутий,
занедбаний, непоказнйй; ~ вид занедба-
ний вйгляд.
неудач|ен, -на, -но; -ни невдалий.
неудачни|к ч. мн. -ци невдаха (ч. і ж.),
невдатник (розм.); безталанний (у знач,
ім.).
неудоб|ен, -на, -но; -ни 1. незручний; ~-но
легло незручне ліжко; 2. перен. незруч-
ний; несвоєчасний; ~-но посещение несвоє-
часні відвідини.
неудовлетворен, -а, -о; -и невдовблений,
незадовблений.
неудовлетворйтел|ен, -на, -но; -ни неза-
довільний; ~-но поведение незадовільна
поведінка.
неудоволствие с. невдоволення.
неудьржйм, -а, -о; -и нестрймний, невпйн-
ний; ~-о желание нестримне бажання.
неузнаваем, -а, -о; -и невпізнанний.
неук, -а, -о; -и неосвічений, неграмотний.
неукрепнал, -а, -о; -и незміцнілий.
неукротйм, -а, -о; -и неприббркний, не-
вгамовний, нестрймний.
неулегнал, -а, -о; -и 1. незлежаний, не-
влежаний; ~-а прьст незлежаний грунт;
2. перен. несталий, хисткий; ~ характер
несталий характер.
неуловйм, -а, -о; -и невловймий, невлов-
ний.
неумел, -а, -о; -и невмілий, невправ-
ний.
неумест|ен, -на, -но; -ни недоречний;
зайвий, непотрібний; ~-на шега недореч-
ний жарт.
неумйшлен, -а, -о; -и ненавмйсний, не-
вмйсний.
неумолйм, -а, -о; -и 1. невмолймий, не-
вблаганний; 2. перен. невмолймий, непо-
рушний; ~-и закони на природата непоруш-
ні закони природи.
неумор|ен, -на, -но; -ни невтомний.
неуморйм, -а, -о; -и див. неуморен.
неупотребйтел|ен, -на, -но; -ни невжй-
ваний.
неуправйя ж. безлад, безладдя.
неуравновесен, -а, -о; -и неврівноваже-
ний; ~ характер неврівноважений харак-
тер.
неуред|ен, -на, -но; -ни розм. безлад-
ний, неохайний; ~-на жена неохайна
жінка.
неуреден, -а, -о; -и непогбджений, не-
узгбджений, невлаштбваний; ~ вьпрос
неузгбджене питання.
неуредица ж. безлад, безладдя, нелад.
неурожа|ен, -йна, -йно; -йни неврожай-
ний, недорідний; ~-йна година неврожай-
ний рік.
неурожай ч. неврожай, недорід.
неусет|ен, -на, -но; -ни невідчутний; лег-
кйй.
неуспех ч. невдача, неуспіх.
неуспеш|ен, -на, -но; -ни невдалий, не-
успішний.
неустойка ж. неустойка; плащам ~ спла-
чувати неустойку.
неустойчйв
412
НИВ.І
неустойчйв, -а, -о; -и нестійкйй, несталий,
нестабільний; ~-о положение нестійке
становище; ~-и ценй нестабільні ціни.
неустрашйм, -а, -о; -и безстрашний.
неутешйм, -а, -о; -и невтішний, безутіш-
ний.
неутолен, -а, -о; -и невгамбваний, не-
втамбваний; ~-а жажда невтамбвана
спрага.
неутолйм, -а, -о; -и невтолймий, невга-
мовний.
неутрал|ен, -на, -но; -ни нейтральний; ~
разтвор нейтральний розчин; ~-на зона
нейтральна зона.
неутрализация ж. тільки одн. хім. ней-
ралізація.
неутрализйра|м недок. і док. нейтралізу-
вати.
неутралитет ч. нейтралітет.
неутрон ч. спец, нейтрон.
неучтйв, -а, -о; -и неввічливий, нечемний.
неуязвйм, -а, -о; -и невразлйвий.
нефел, -а, -о; -и див. нефелен.
нефела|м недок. діал. 1. нездужати;
2.	(для роботи, справи) бути непридат-
ним.
нефел|ен, -на, -но; -ни діал. 1. недужий,
хворий; 2. негодящий.
нефрйт ч. мед. нефрйт.
нефт ч. тільки одн. див. нафт.
нефтен, -а, -о; -и нафтовий; ~-а про-
мйшленост нафтопереробна промисло-
вість.
неха|ен, -йна, -йно; -йни розм. 1. не-
дбалий; неохайний; ~ стопанин недбалий
господар; 2. недбалий; безтурботний; ~-но
дьржане безтурботна поведінка.
нехайни|к ч. мн. -ци розм. 1. нечепура
(ч. і ж.) 2. гультяй; гульвіса.
нехайница ж. розм. 1. нечепура (ч. і ж.)\
нечепуруха; 2. гультяйка.
неха|я, -еш; -ях недок. розм. 1. нехту-
вати, ставитися недбало; 2. розкошувати;
байдикувати.
нехигиенйч|ен, -на, -но; -ни негігієнічний.
нехранймайко ч. мн. -вци волоцюга, про-
йдисвіт (розм.).
нецелесьобраз|ен, -на, -но; -ни недоціль-
ний.
нецензур|ен, -на, -но; -ни нецензурний.
нечакан, -а, -о; -и несподіваний.
нечест|ен, -на, -но; -ни нечесний.
нечестйв, -а, -о; -и нечестивий; (заст.)
гріховний.
нечестйв|ец ч. мн. -ци нечестйвець (заст.).
нечетен \ -а, -о; -и 1. нечйтаний; ~-о
писмб нечйтаний лист; 2. нелічений; ~-и
парй нелічені гроші.
нечет|ен 2, -на, -но; -ни 1. незліченний,
незчисленний, незлічймий; 2. непарний.
~-ни номера непарні номерй.
нечетлйв, -а, -о; -и нерозбірливий;
почерк нерозбірливий почерк.
нечи|й, -я, -е; -и займ. неознач. чийсь,
будь-чйй, чий-небудь.
нечйст, -а, -о; -и 1. бруднйй; нечйстий,
~-и дрехи брудна одежа; 2. нечйстий, не
однорідний; ~-о злато нечйсте золото,
3. перен. нечйстий; (заст.) нечестйвий; ~-и
сделки нечйсті справи; 0 ~-а сйла нечйста
сйла.
нечистопльт|ен, -на, -но; -ни неохайний,
нечепурнйй.
нечистотй|я ж. 1. тільки одн. бруд, грязь;
грязюка; 2. тільки мн. нечистоти; покидьки,
помйї.
нечовеч|ен, -на, -но; -ни нелюдяний; ~-на
постьпка нелюдяний вчйнок.
нечовешк|и, -а, -о; -и 1. нелюдський, не-
милосердний; жорстокий; ~-а експлоатация
жорстока експлуатація; 2. нелюдський; не-
звичайний; ~ вик нелюдський крик; ~-и
страдания нелюдські страждання.
нечуван, -а, -о; -и 1. нечуваний; невідо-
мий; 2. п е р е н. нечуваний, небачений, над-
звичайний.
нечувствйтел|ен, -на, -но; -ни нечутлйвий,
нечулий.
нечут, -а, -о; -и 1. нечутний; 2. небачений,
невідомий; 3. перен. нечуваний, небаче-
ний, надзвичайний.
нещаст|ен, -на, -но; -ни нещасний, не-
щаслйвий; ~ вид нещасний вйгляд; ~ жи-
вот нещаслйве життя; ~ случай нещасний
вйпадок.
нещастие с. нещастя, лйхо; сполетя го ~
його спіткало лйхо; 0 за ~ [як] на лйхо,
[як] на нещастя.
нещастни|к ч. мн. -ци 1. нещасник, бідо-
лаха, горопаха, сіромаха (розм.); 2. нікчем-
ник, нікчема (розм.).
нещастница ж. 1. нещасниця, бідолаха,
горопаха, сіромаха (розм.); 2. нікчемниця,
нікчема (розм.).
нещат|ен, -на, -но; -ни позаштатний;
~ сьтрудник позаштатний співробітник.
нещичко див. нещо.
нещо займ. неознач. щось.
ни 1 1. займ. особ. див. нйе; 2. займ. присв.
див. наш.
ни2 1. частка ні; не каза ~ дума він не
сказав ні слова;- 2. спол. ~ ні.., ні;
~ жив, ~ мьртв ні живйй, ні мертвий.
нйв|а ж. мн. -и і нивя нйва; поле; по-
жьната ~ зжата нйва; сльнчогледова ~
соняшникова нйва.
нйвга
413
нйско
нйвга присл. поет, ніколи.
нивелация ж. спец, нівеляція, нівелюван-
ня.
нивелйр ч. спец, нівелір.
нивелйра|м недок. і док. 1. спец, ніве-
лювати; 2. перен. нівелювати; усувати/
усунути відмінності.
ниво с. рівень; жйзнено ~ рівень життя;
културно ~ культурний рівень; над (под)
морско ~ над рівнем моря (нйжче рівня
моря); ~ на произвбдство рівень вироб-
ництва.
нйгде присл. розм. ніде; (заст.) ні-
где.
нйе займ. особ. 1 ос. мн. наз. в.; знах. в.
нас, енкл. ф. ни; дав. в. нам, енкл. ф.
ни ми; ~ ви чакаме ми на вас чекаємо;
не се безпокойте за нас не турбуйтеся про
н£с; не ни казаха за това нам про це не
сказали.
нйедин, -а, -о; -и розм. нікчемний, паскуд-
ний.
нйж|а, -еш; нйзах недок. 1. низати; ~
тютюн низати тютюн; 2. перен. (про слова,
думки і т. ін.) низати, нанизувати; ~ се
тільки мн. і 3 ос. одн. ітй одйн за одним.
низ 1 прийм. 1. п о е т. унйз по...; бягам ~
урвата бігти вниз по урвищу; 2. діал.
з, із.
низ 2 ч. мн. -и і -ове 1. нйзка, разок; 2. пе-
рен. нйзка, ряд, череда; ~ от факти ряд
фактів.
нйза ж. в’язка, в’язанка; ~ лук в’язанка
(вінок) цибулі.
низвергва|м недок./низвергна 1. скидати/
скйнути; (перен.) валйти/повалйти; 2.
перен. викидати/вйкинути із головй.
низвергн|а, -еш; -ах док.: низвергвам
(див.).
низврьгва|м недок. див. низвергвам.
низврьгн|а, -еш; -ах док. див. низвергна.
низин|а ж. 1. низина, низовина; 2. тільки
мн. перен. (про людей) низй; излйзам от
~-йте виходити з низів.
нйзов, -а, -о; -и низовйй; ~-а работа
низова робота.
низхбд|ен, -на, -но; -ни див. низходящ.
низходящ, -а, -о; -и низхіднйй, спаднйй;
в ~ ред низхідною лінією.
нйзш, -а, -е; -и нйжчий; нйжній; ~-и
органйзми нйжчі організми; ~-и чйнове
нйжні чинй.
нйз|ьк, -ка, -ко; -ки нйций, низькйй, під-
лий, негідний; ~-ки инстйнкти нйці інстйнк-
ти.
ний див. нйе.
нйкак присл. ніяк, зовсім; ~не очак-
вах това я цього зовсім не чекав.
нйкак|вец ч. мн. -ьвци розм. нікчемник;
(ч. і ж.) нікчема.
нйкаквица ж. розм. нікчемниця; (ч. і ж.)
нікчема.
нйкак|ьв, -ва, -во; -ви 1. займ. запереч.
ніякий; няма ~-во сьмнение немає ніяких
сумнівів; 2. у знач, прикм. нікчемний, ні-
кудйшній; 6 по начин див. начин; в ~
случай ні в якому (в жодному) разі;
няма го ~ а) його і сліду нема; б) він
зовсім негодящий; нйщо и ~ а) нікчем-
ний, нікудишній, б) дріб’язковий, незнач-
нйй.
нйкел ч. хім. нікель.
никелйра|м недок. і док. нікелювати/
понікелювати.
нйкелов, -а, -о; -и нікелевий; ~ чайник
нікелевий чайник.
нйкн|а, -еш; -ах недок. 1. проростати;
сходити; ’~-е ми зьб у мене прорізується
зуб; ~-е трева проростає трава; 2. п е р е н.
з’являтися, зростати; ~-ат като гьби след
дьжд ростуть, як грибй після дощу.
нйкога присл. ніколи; ~ в живота ніколи
в житті; 0 като ~ як ніколи.
нйкого займ. заперечний див. нй-
кой.
нйко|й, -я, -е; -и займ. запереч, наз. в.;
знах. в. нйкого; дав. в. нйкому 1. ніхто;
~ не дойде ніхто не прийшов; 2. жоден,
жодний; ніякий; народите в ~-я страна не
йскат война народи жодної країни не хочуть
війнй; 0 ~ пьт див. пьт 2; в ~ случай ні в
якому разі; до ~-е време див. време
по ~ начин див. начин.
нйколко займ. запереч, ніскільки.
нйкому займ. запереч, див. нйкой.
никотйн ч. нікотйн.
никотйнов, -а, -о; -и нікотйновий; ~-а
отрова нікотйнова отрута.
Никулден ч. тільки одн. церк. день святого
Миколи (19 грудня).
нйкьде присл. ніде; нікуди; ~ я няма
її ніде немає; ~ няма да отйда я нікуди
не піду; 0 за ~ не сьм зовсім нікуди не
годйться; ~ го няма це вже нікуди не
годйться, це щось нечуване.
нима частка невже; ~ това е правда?
невже це правда?; ~ той се сьгласй? не-
вже він погодився?
нймба ж. німб.
нймфа ж. німфа; горска ~ лісова німфа,
мавка.
нйско присл. 1. нйзько; покланям се ~
нйзько вклонятися; 2. тйхо; казвам ~ каза-
ти тйхо; 3. перен. нйзько; той стой ~ в
културно отношение у нього низькйй куль-
турний рівень.
нискостеблен
414
новообразуван
нискостеблен, -а, -о; -и низькостеблий;
~-и домати низькостеблі помідори.
нйс|ьк, -ка, -ко; -ки 1. низькйй; ~-ка
масичка низькйй столик; ~-ко чело низьке
чоло; ~-ки токове низькі підбори; ~-ки
бблаци низькі хмари; 2. (про голос і т. ін.)
низькйй; тйхий; 3. перен. низькйй; не-
високий; невелйкий; ~-ка температура ни-
зька температура; ~-ки добиви низькі
врожаї.
нйт ч. мн. -ове спец, заклепка.
нйто 1 частка ні; ~ стьпка назад ні кроку
назад; 0 ~ едйн а) ніхто; б) ніякий.
*	9	•	'
нито спол. не, ні; ~ сьм видял, ~ сьм
чул я нічого не бачив і не чув; ~ той, ~
жена му обьрнаха внимание на това ні
він, ні його дружйна не звернули на це увагу.
нитрат ч. хім. нітрат; сребьрен ~ нітрат
срібла.
нитроглицерйн ч. хім. нітрогліцерйн.
нитроцелулоза ж. хім. нітроцелюлоза.
нихилйзьм ч. тільки одн. нігілізм; нацио-
нален ~ національний нігілізм.
нихилйст ч. нігіліст.
нихилистйч|ен, -на, -но; -ни нігілістйчний;
нігілістський; ~-но отношение нігілістйчне
ставлення.
нихилистйческ|и, -а, -о; -и див. нихили-
стйчен.
нихилйстка ж. нігілістка.
нйчи|й, -я, -е; -и займ. запереч, нічйй.
нйчком присл. розм. нйцьма; долілиць,
ниць.
нйша ж. ніша.
нишадьр ч. тільки одн. нашатйр.
нишадьрен, -а, -о; -и нашатйрний; ~
спйрт нашатйрний спирт.
нишан ч. 1. мітка, знак; камьк с ~
камінь з міткою; 2. знак, слід; ~ от рана
слід від рани; 3. заст. мішень.
нишесте с. тільки одн. крохмаль; карто-
фено ~ картопляний крохмаль.
нишестен, -а, -о; -и крохмальний.
нйшка ж. нйтка; ленена ~ лляна нйтка;
~ на живота нйтка життя; ~ на разговора
нйтка розмови; ф като червена ~ червоною
нйткою (проходити); тьрся ~-та кьм нещо
підбирати ключ до чого; хващам/хвана
~-та на нещо схбплювати/схопйти суть.
нишковйд|ен, -на, -но; -ни ниткоподібний.
нищ, -а, -е; -и злиденний, убогий; 0
~ духом нйций духом.
нйщелка ж. спец, ремізка.
нищета ж. злйдні; убозтво, убогість.
нйщичко займ. запереч, розм. нічогісінько.
нйщо 1. займ. запереч, ніщо, нічого; ~
подобно нічого подібного; ~ не го радва
його нічого не радує; не се е случило ні-
чого не сталося; 2. у знач, прикм. дріб’язко-
вий; незначнйй; ~ работа дріб’язкова
справа; 0 без ~ без причйн; като ~ легко,
без труднощів; ~ и нйкакьв див. нйкакьв;
не ми е почуваю себе нормально, я
здоровий; няма ~ усе гаразд.
нищож|ен, -на, -но; -ни незначнйй, мізер-
ний; нікчемний; ~-на сума мізерна сума;
~-на роля нікчемна роль.
нищожество с. 1. тільки одн. мізерність,
нікчемність; 2. розм. нікчема, нікчемник;
непотріб.
нйщ|я, -иш; нйщйх недок. сотати, висмй-
кувати (нитки).
но спол. але, та, проте, однак; той много
работй, ~ не се изморй він багато пра-
цював, але не втомйвся.
нобелов, -а, -о; -и: ~-а награда (премия)
Нобелівська премія.
нов, -а, -о; -и 1. новйй; ~ град нове місто;
~ живот нове життя; ~ учйтел новйй
учйтель; ~-а планета нова планета; ~-а
рокля нове плаття; партия от ~ тип
партія нового тйпу; 2. новйй, новітній, су-
часний; ~-а исторйя нова історія; 3. новйй;
інший; вйждам с ~-и очй дивйтися іншими
очйма; 0 Нова година Новйй рік.
нова|к ч. мн. -ци новак, новачок.
новатор ч. новатор; ~ в производството
новатор виробнйцтва.
новаторка ж. новаторка.
новаторск|и, -а, -о; -и новаторський;
~-а поезия новаторська поезія.
новела ж. новела.
новелйст ч. новеліст.
новелйстка ж. новелістка.
новин|а ж. новина; последни ~-й останні
вісті.
новобран|ец ч. мн. -ци новобранець.
новобранск|и, -а, -о; -и якйй стосується
новобранця.
новобрач|ен, -на, -но; -ни 1. який стосу-
ється молодят, новоженців; 2. у знач. ім. мн.
-ни молоді (розм.); новоженці; (пестл()
молодята.	'
нововьведение с. нововведення, новина.
новогодйш|ен, -на, -но; -ни новорічний;
~-на елха новорічна ялйнка; ~-ни поже-
лания новорічні побажання.
новодом|ец ч. мн. -ци новосел, новоселець.
новодош|ел, -ла, -ло; -лй новоприбулий;
~ посетйтел новоприбулий відвідувач.
новодош|ьл, -ла, -ло; -лй див. новодо-
шел.
новоизбран, -а, -о; -и новообраний.
новолуние с. молодйк; новйй (молодйй)
місяць.
новообразуван, -а, -о; -и новоутворений.
новооснован
415
нбсов
новооснован, -а, -о; -и новозаснбваний.
новороден, -а, -о; -и новонароджений.
новосел|ец ч. мн. -ци розм. поселе-
нець, новосел.
нбвост ж. новинка; това е ~ в тьрговйята
пг новинка в торгівлі.
новоучреден, -а, -о; -и новозаснбваний.
нога ж. мн. нозе діал. нога.
ноември ч. листопад (місяць).
ноемврййск|и, -а, -о; -и листопадовий.
нож ч. мн. -ове 1. ніж; готварски ~ ку-
хонний ніж; ~ за ядене столовий ніж;
2. військ, багнет, штик; 0 бон на ~ див.
бон 1; забйвам/забйя ~ (кама) в гьрба
па някого див. забйвам; на ~ сьм с някого
<>ути на ножах.
ножар ч. майстер, якйй виготовляє і
продає ножі.
нбжиц|а ж. перев. мн. -и ножиці; шиваш-
ки ~-и кравецькі ножиці.
нбжница ж. піхви; измьквам сабята от
^-та витягати шаблю з піхов.
ножовка ж. ножівка.
нбжче с. 1. ножик; 2. складаний ніж;
3.	лезо; ~ за брьснене лезо для гоління.
нбздра ж. ніздря.
нокаут ч. спорт, нокаут.
ноктюрно с. ноктюрн.
нбк|ьт ч. мн. -ти 1. ніготь; 2. пазур, кіготь;
0 изтрьгвам/изтрьгна някого от(из)
^-тите на някого виривати/вйрвати кого з
пазурів чиїх; показвам/покажа ~-тите си
показувати/показати пазури.
номад ч. номад, кочівнйк.
номенклатура ж. номенклатура; геогра-
фска ~ географічна номенклатура.
номер ч. 1. номер; вьтрешен ~ додатковий
номер (телефону); ~ на влака номер по-
їзда; ~ на сграда номер будйнку; 2. номер,
розмір; ~ на обуща розмір взуття; 3. (у
концерті) номер; вйступ; цйрков ~ цирко-
вйй номер; 4. перен. розм. номер; фокус;
вйбрик; 0 готвя ~ на някого див. готвя;
изигравам/изиграя (лош) ~ на някого
а) зле жартувати/пожартувати з кого;
б) лишати/лишйти з носом кого.
номератор ч. спец, комутатор.
номерация ж. нумерація.
номерйра|м редок. і док. нумерувати/
пронумерувати.
номинал|ен, -на, -но; -ни номінальний;
формальний, фіктйвний; ~ началник номі-
нальний керівнйк.
нонпарей ч. полігр. нонпарель.
нбрм|а ж. норма; ~-и на книжовен езйк
норми літературної мови; правни ~-и пра-
вові норми; произвбдствени ~-и виробнйчі
норми.
нормал|ен, -на*, -но; -ни нормальний;
~-но надягане нормальний тиск.
нормализация ж. нормалізація.
нормализйра|м недок. і док. нормалізу-
вати.
норматйв ч. спец, норматйв.
норматйв|ен, -на, -но; -ни норматйвний;
~-на граматика норматйвна грама-
тика.
нормйра|м недок. і док. нормувати; ~
раббтното време нормувати робочий час.
нормировач ч. нормувальник.
нормировачка ж. нормувальниця,
нормирбвка ж. нормування.
нормирбвчи|к ч. мн. -ци див. нормировач.
нормирбвьч|ен, -на, -но; -ни нормуваль-
ний.
нос ч. мн. -ове 1. ніс; ~ на обувка ніс
черевика; ~ на парахбд ніс пароплава;
брлбв ~ орлйний ніс; чин ~ кирпатий
ніс; кйрпа; 2. геогр. мис; 0 вйрвам (вйря)/
вйрна ~ див. вйрвам; водя за ~-а див.
водя; вьвйрам/вьвра под ~-а на някого,
нещо див. вьвйрам; вьвйрам се/вьвра се
под ~-а на някого див. вьвйрам; вьвйрам
си/вьвра си ~-а няк'ьде див. вьвйрам:
навйрам/навра нещо под (в) ~-а на някого
див. навйрам !; натрйвам/натрйя ~-а на
някого див. натрйвам; тйкам/тйкна нещо в
~-а на някого тйкати/ткнути в ніс кому;
хващам/хвана за ~-а някого сідати/сісти
на голову кому.
носач ч. носйльник, носій.
нбс|ен, -на, -но; -ни носовйй; ~-на кухни-
на носова порожнйна; ~-на кьрпа носова
хусточка.
нбсест, -а, -о; -и розм. носатий.
носйлка ж. носйлки, ноші (мн.).
носйло с. розм. мари (мн.).
носйтел ч. 1. виразник; (перен.) носій;
~ на революцибнните традйции носій рево-
люційних традйцій; 2. володар; кавалер
(ордена, почесного звання і т. ін.); ~ на
светбвната купа володар кубка світу; ~ на
орден кавалер ордена; 3. спец, носій; роз-
повсюджувач; ~ на инфекция носій інфек-
ції.
носйтелка ж. 1. виразниця; (перен.) но-
сійка; 2. володарка; кавалер (ордена, по-
чесного звання і т. ін.); 3. спец, носійка;
розповсюджувачка.
носйя ж. народний одяг; вбрання.
носле с. носик.
нослйв, -а, -о; -и несучий; ~ кокбшка
несуча курка, несучка.
нбсов, -а, -о; -и носовйй; ~ нерв носовйй
нерв; ~-а отсянка в гласежа на звука но-
совйй призвук у вимові звука.
носовка
416
някой
носовка ж. лінгв. носовий голоснйй.
носоро|г ч. мн. -зи зоол. носоріг.
носталгйч|ен, -на, -но; -ни ностальгійний,
носталгия ж. ностальгія.
нос|я, -иш; носйх недок. 1. носити; нести;
~ на гьрба си носити на спйні; ~ омила
носйти окуляри; ~ прьстен носйти обручку;
~ черен костюм носйти чорний костюм;
~ чувал нестй чувал; 2. (ім'я, назву і т. ін.)
носйти, мати; ~ название мати назву, на-
зиватися; 3. приносити; ~ кафе приносити
каву; ~ лоти вести приносити погані
новйни; 4. виношувати, носйти; ~ дете
виношувати дитйну; 5. нестй (яйця); 0
какво те ~-и насам? якйм пббитом? якйм
вітром?; ~ крьста си див. крьст ~ на
плещйте си див. плещй; ~ на рьце някого
носйти на руках кого; ~ следй от нещо носй-
ти (нестй) на собі слідй чого; сьс здраве
да го ^-иш див. здраве.
нос|я се, -иш се; носйх се недок. 1. не-
стйся, носйтися; корабьт се ~-и корабель
несеться; 2. долинати; лунати; ~-и се дьх
на сено долинає запах сіна; ~-и се ек на
камбаната лунають удари дзвона; ~-ят се
слухи ідуть (ходять) чуткй; 3. ходйти;
вбиратися; ~ се спретнато ходйти чепурно;
4. триматися, поводитися; ~ се като дете
поводитися по-дитячому.
нот|а 1 ж. 1. муз нота; пея по ~-и співати
по нотах; 2. перен. нота; тон, інтонація.
нота2 ж. дипл. нота; вербална ~ вер-
бальна нота; врьчвам ~ вручати ноту.
нотариал|ен, -на, -но; -ни нотаріальний;
~-на заверка нотаріальне засвідчення.
нотариус ч. нотаріус.
нотация ж. нотація; настанова; чета ~
читати (вичйтувати) нотацію.
нот|ен, -на, -но; -ни нотний; ~-на тет-
радка нотний зошит.
нотйра|м недок. і док. запйсувати/записа-
ти нотами.
нотк|а ж. нотка; презрйтелни ~-и презйр-
ливі нотки.
нощ ж. ніч; лунна ~ місячна ніч; 0
лека ~! див. лек
нощви тільки мн. ночви (для замішуван-
ня тіста).
нощем присл. вночі.
нощ|ен, -на, -но; -ни нічнйй; ~ мрак ніч-
нйй морок; ~-на лампа нічнйк; ~-на пе-
перуда нічнйй метелик; ~-но време вночі;
~-но дежурство нічне чергування.
нощес, нощеска присл. розм. 1. учора
вночі; 2. сьогодні вночі.
нощница ж. нічна сорочка.
нощува|м недок. ночувати.
нощувка ж. ночівля, нічліг.
нрав ч. мн. -и 1. тільки одн. вдача, на
тура; норов; весел ~ весела вдача; 2. тільки
мн. -и звйчаї.
нравоучение с. повчання; напучення,
(розм.) мораль.
нравоучйтел|ен, -на, -но; -ни повчальний,
моралістйчний.
нравствен, -а, -о; -и моральний; ~-на
лйчност моральна особа; ~-но вьздействие
моральний вплив.
нрав|я се, -иш се; нравйх се недок. по
дббатися.
нуга ж. тільки одн. нуга.
нуд|я, -иш; нудйх недок. примушувати,
змушувати.
нужд|а ж. 1. необхідність; потреба; (мн.)
запити; културни ~-и культурні запити;
2. нужда, злйдні (мн.); 0 няма ~ непотріб-
но; при ~ у разі необхідності.
нужда|я се, -еш се; -ех се недок. 1. потре-
бувати; ~ се от сьвет потребувати поради;
2. злидарювати, бідувати.
нуж|ен, -на, -но; -ни потрібний.
нужни|к ч. мн. -ци розм. нужник.
нула ж. нуль; 0 заломвам/заломна от ~
див. започвам; крьгла ~ див. крьгьл; ~
внимание див. внимание.
нулев, -а, -о; -и нульовйй; ~ резултат
нульовйй результат.
нумизматй|к ч. мн. -ци нумізмдт.
нумизматйка ж. нумізматика.
нумизматйч|ен, -на, -но; -ни нумізматйч-
ний.
нуни вигук діал. див. нани.
нунка|м недок. діал. див. нанкам.
нурва|м се недок./нурна се діал. пір-
нати (раптом, раз у раз)/пірнути, по-
ринати (раптом, раз у раз)/порйнути.
нурка ж. зоол. норка.
нурка|м се недок. діал. пірнати, пори-
нати.
нурн|а се, -еш се; -ах се док.: нурвам се
(див.).
нюанс ч. нюанс.
нюансйра|м недок. і док. нюансуь/ти.
нюх ч. тільки одн. нюх.
нявга присл. розм. див. някога.
някак присл. як-небудь, будь-як.
някак|ьв, -ва, -во; -ви займ. неознач. який-
небудь, будь-якйй.
някога присл. 1. колйсь; колйсь-то; ~
сьм йдвал тук колйсь я бував тут; 2. колйсь,
коли-небудь; ~ мечтйте ни ще се сбьднат
коли-небудь наші мрії збудуться.
някогаш|ен, -на, -но; -ни колйшній, ми-
нулий.
някого займ. неознач. див. някой.
няко|й, -я, -е; -и займ. неознач. 1. тільки ч.
няколко
417
обвинявам
знах. в някого; дав. в. някому хтось; ~
чука на вратата хтось стукає у двері; 2. у
знач, прикм. якййсь, якйй-небудь; певний;
одйн; ~-и спят, други четат одні сплять,
інші читають; 0 ~ пьт якось іншим разом.
няколко займ. неознач. кілька, де-
кілька; ~ пьти кілька разів; с ~ думи в
кількох словах.
няколкоднев|ен, -на, -но; -ни кількаден-
ний.
няколкомесеч|ен, -на, -но; -ни кількамі-
сячний.
няколкомилион|ен, -на, -но; -ни кілька-
мільйбнний.
няколкоминут|ен, -на, -но; -ни кількахви-
лйнний.
няколкоседмич|ен, -на, -но; -ни кількатиж-
невий.
няколкостбтин числ. неознач.-кільк. кіль-
касот.
няколкочасов, -а, -о; -и кількагодйнний.
някому займ. неознач. див. някой.
някьде присл. 1. десь, будь-де, де-небудь;
2. куди-небудь, будь-куди.
някьдеш|ен, -на, -но; -ни якйй взявся не-
відомо звідки.
ням, -а, -о; неми 1. німйй; 2. перен. німий;
мовчазнйй; безмовний; ~ филм німйй
фільм; ~-о сьгласие мовчазна згода; неми
простори безмовні простори; 3. у знач. ім.
німйй.
няма|м недок. 1. не мати; ~-м време я не
маю часу; той ~ блйзки в София у нього
немає рідних в Софії; 2. тільки 3 ос. одн.;
безос. нема; тук нйкого няма тут нікого^
нема.
о
о 1 прийм. об, на, за, до; опйрам се ~ ра-
мото обпиратися на плече; притйскам се ~
стената притискатися до стінки; той се удари
~ масата він ударився об стіл.
о 2 вигук о; да знаєш само! о, якбй ти
тільки знав!; — Сьгласен ли сте? — О,
да! — Чи згодні Ви? — О, так!
оазис ч. оазис.
оазис|ен, -на, -но; -ни оазисний, оаз-
ний.
обад|я, -иш; -их док.: обаждам (див.).
обажда|м недок./обвдя 1. сповіщати/
сповістйти, повідомляти/повідбмити; той
обади, че пристйгаме він сповістйв, що ми
прибуваємо; 2. попереджати і попереджу-
вати/попередити; 3. говорйти, казати/ска-
зати, донбсити/донестй; ~ за станалато
говорйти про те, що трапилося; нйкой не го
обади ніхто не сказав про нього (не доніс
на нього); ~ се/~ се 1. відгукуватися і
відгукатися/відгукнутися; нйкой не се обаж-
да ніхто не відгукується; 2. (у відповідь)
кричати/крйкнути, подавати/подати реплі-
ку; попереджати і попереджувати/попере-
дити; говорйти, казати/сказати; не се оба-
дих на стопанина, че излйзам я не попередив
господаря, що виходжу; 3. (відвідуванням
кого-небудь, письмово або телефоном) да-
вати/дати знати про себе; телефонувати;
ще ви се обадя по телефона довечера уве-
чері я вам подзвоню (потелефоную).
обайва|м недок./обая зачарбвувати/за-
чарувати, обворбжувати/обворожйти.
обаче спол. але, проте, однак.
оба|я, -еш; -ях док.: обайвам (див.).
обаяние с. чарівність, чарівлйвість, при-
вабливість.
обаятел|ен, -на, -но; -ни чарівнйй, чарів-
лйвий; привабливий.
обвар|я, -йш; -йх док.: обварявам (див.).
обварява|м недок./обввря варйти/зварй-
ти швйдко, варйти/поварйти недовго.
обвзем|а, -еш; обвзех док.: обвземам
(див.).
обвзема|м недок./обвзема див. обземам.
обвйва|м недок./обвяя 1. обвивати/об-
вйти; 2. обгортати/обгорнути, загортати/
загорнути; обмбтувати/обмотати; ~ в хар-
тйя загортати в папір; 3. (руками) обви-
вати/обвйти, обіймати/обійняти; ~ се/~
се 1. обвиватися/обвйтися; 2. закутувати-
ся/закутатися.
обвйвка ж. 1. обгортка; тетрадка с бяла
~ зошит у білій обгортці; 2 оболонка; вод-
на ~ на земята водна оболонка землі; ~ на
атома оболонка атома; предпазна ~ запо-
біжна обмотка.
обвинение с. обвинувачення; 0 отпра-
вям/отправя ~ срещу някого звинувачу-
вати/звинуватити кого.
обвинйтел ч. обвинувач; дьржавен ~ дер-
жавний обвинувач; обществен ~ громад-
ський обвинувач.
обвинйтел|ен, -на, -но; -ни обвинуваль-
ний; ~-на реч обвинувальна промова.
обвинйтелка ж. обвинувачка.
обвин|я, -йш; -йх док.: обвинявам
(див.).
обвинява|м недок./обвяня обвинувачува-
ти/обвинуватити, звинувачувати/звинува-
14 7-2498
обвиняем
418
обезкуражавам
тити; закидати/закйнути; ~ в убййство
обвинувачувати в убйвстві; тя я обвинява
в неблагодарност вона обвинувачує її у не-
вдячності.
обвиняем, -а, -о; -и обвинувачуваний, зви-
нувачуваний; обвинувачений.
обвьрж|а, -еш; обвьрзах док.: обвьрзвам
(див.).
обвьрзва|м недок.Іобвьржа 1. обв’язу-
вати/обв’язати; 2. перен. зобов’язувати/
зобов’язати; ~ се/~ се 1. обв’язува-
тися/обв’язатися; 2. перен. зв’язувати/
зв’язати себе (договором, зобов’язан-
ням) .
обгаря|м недок./обгоря 1. обгоряти/обго-
ріти, обпалюватися/обпалйтися; діставати/
дістати опіки; ~ на сльнце обгоряти/
обгоріти, обпікатися/обпектйся на сонці; 2.
загоряти, загорати/загоріти; 3. обпалюва-
ти/обпалйти, обпікати/обпектй; пропікати/
пропектй; прожарювати/прожарити (спец.);
~ игла пропікати голку.
обгор|я, -йш; -йх док.: обгарям (див.).
обград|я, -йш; -йхдок..* об граждам (див.).
обгражда|м недок./обградя 1. обгорожу-
вати/обгородйти; 2. отбчувати/оточйти; об-
ступати/обступйти; 3. перен. оточувати/
оточйти; ~ с внимание оточувати увагою;
~ с грйжи оточувати піклуванням.
обгрьіца|м недок:./об гьр на 1. обхбплюва-
ти/обхопйти (руками), обіймати/обійняти;
2. охбплювати/охопйти; ~ с пламьци охо-
плювати полум’ям; 3. перен. осягати/осягну-
ти, осягтй, охбплювати/охопйти; ~ с пбглед
осягати (охоплювати) оком (поглядом); 4.
перен. (про почуття) переймати/перейняти,
брати/узяти, забирати/забрати, захбплюва-
ти/захопйти.
обгьрн|а, -еш; -ах док.: обгрьщам (див.).
ббед ч. 1. обід; готвя ~ готувати обід;
каня на ~ запрошувати на обід; какво йма
днес за ~? що сьогодні на обід? ~ от две
ястия обід з двох страв; сервйрам ~ в
стаята [на хотел] подавати (подати) обід
у номер; 2. обід, середина дня; до ~ до
-обіду; кьм ~ під обід; след ~ після обіду;
0 давам/дам ~ в чест на някого давати/
дати обід на честь кого; приятен ~ ! приєм-
ного апетйту! смачного!
обед|ен, -на, -но; -ни обідній; ~-на по-
чйвка обідня перерва.
обединен, -а, -о; -и об’єднаний; с ~-и
усйлия об’єднаними зусйллями; 0 Органи-
зация на ~-ите нации (ООН) Організа-
ція Об’єднаних Націй (ООН).
обединени|е с. 1. об’єднання, об’єднуван-
ня; поєднання, поєднування; 2. (організа-
ція, спілка) об’єднання; монополистйчески
~-я монополістйчні об’єднання; ~ на учи
тели об’єднання учителів.
обедин|я, -йш; -йх док.: обединявам (див.)
обединява|м недок./обединя 1. об’єднува
ти/об’єднати; поєднувати/поєднати; 2. об’
єднувати/об’єднати, згуртбвувати/згурту
вати; ~ се/~ се 1. об’єднуватися/об’єдна
тися; поєднуватися/поєднатися; 2. об’єдну
ватися/об’єднатися, згуртбвуватися/згур
туватися, спілкуватися (недок.).
обедн|ея, -ееш; -ях док.: обеднявам 1
(див.).
обедн|я, -йш; -йх док.: обеднявам 2 (див.)
обеднява|м 1 недок./обеднея 1. бідніти/
збідніти, біднішати/побіднішати; убожіти/
зубожіти; 2. (про грунт) виснажуватися/
вйснажитися, вирбджуватися/вйродитися.
обеднява|м 2/обедня 1. збіднювати/збід
нйти, робйти/зробйти біднішим; 2. перен.
(робити менш, виразним, барвистим) збід
нювати/збіднйти.
обезател|ен, -на, -но; -ни див. задьлжй-
телен.
обезателно присл. див. задьлжйтелно.
обезвер|я, -йш; -йх док. обезверявам
(див.).
обезверява|м недок./обезверя позбавля-
ти/позбавити віри; підривати/підірвати ві
ру; ~ се/~ се втрачати/втратити віру,
зневірятися/зневіритися.
обезводн|я, -йш; -йх док.: обезводнявам
(див.).
обезводнява|м недок./обезводни збезвбд
нювати/збезвбднити, обезвбднювати/обез
вбднити; ~ се/~ се втрачати/втратити во-
логу, збезвбднювати/збезвбдіти і обезвб
діти, обезвбднюватися/обезвбднитися.
обезвред|я, -йш; -йх док.: обезвредявам
(див.).
обезвредява|м недок./обезвредя знешкб
джувати/знешкбдити; ~ мйни знешкоджу-
вати міни.
обезглав|я, -йш; -йх док.: обезглавявам
(див.).
обезглавява|м недок./обезглавя 1. оСезго
лбвлювати/обезголбвити, обезглавлювати/
обезглавити; відрубувати/відрубати (відсі
кати/відсіктй, відтинати/відтяти) голову; 2.
перен. обезглавлювати/обезглавити, поз
бавляти/позбавити керівнйцтва.
обеззараз|я, -йш; -йх док.: обеззаразя-
вам (див.).
обеззаразява|м недок./обеззаразя знеза
ражувати/знезаразити.
обезкураж|а, -йш; -йх док.: обезкуража-
вам (див.).
обезкуражава|м недок./обезкуража бен
тежити і збентежувати/збентежити, викли
обезлеся
419
о бел вам
нати/вйкликати замішання (ніяковість),
позбавляти/позбавити впевненості (сміли-
вості); ~ се/~ се лякатися/злякатися,
уграчати/утратити смілйвість.
обезлес|я, -йш; -йх док.: обезлесявам
(див.).
обезлесява|м недок.Іобезлеся очищати/
очйстити від лісу яку-небудь ділянку (те-
риторію); збезлісити (док.).
обезлич|а, -йш; -йх док.: обезличавам
(див.).
обезличава|м недок./обезлича знеосбблю-
вати/знеосббити, позбавляти/позбавити ін-
дивідуальності; ~ се/~ се знеосбблювати-
< я/знеосббитися, позбавлятися/позбавити-
< я індивідуальності.
обезмасл|я, -йш; -йх док.: обезмаслявам
(див.).
обезмаслява|м недок/обезмасля обезжй-
рювати/обезжйрити, знежйрювати/знежй-
рити.
обезмит|я, -йш; -йх док.: обезмитявам
(див.).
обезмитява|м недок./обезмитя сплачува-
іи/сплатйти мйто.
обезнадежд|я, -йш; -йх док.: обезнадеж-
дявам (див.).
обезнадеждява|м недок. /обезнадеждя по-
збавляти/ позбавити надії, обезнадіювати/
обезнадіяти.
обезобраз|я, -йш; -йх док.: обезобразя-
вам (див.).
обезобразява|м недок. /обезобразя спо-
і вбрювати/спотворити.
обезорьж|а, -йш; -йх док.: обезорьжа-
иам (див.).
обезорьжава|м недок./обезорьжа обез-
ібрбювати/обеззбрбїти; ~ престьпник
обеззброювати злочйнця; ~ с доводите си
обеззброювати своїми доводами.
обезпеч|а, -йш; -йх док.: обезпечавам
(див.).
обезцечава|м недок.Іобезпеча 1. забезпе-
•іувати/забезпечити, постачати/постачити;
децата си забезпечувати своїх дітей; 2.
іабезпечувати/забезпечити, гарантувати;
~ нормални услбвия забезпечувати нор-
мальні умови.
обезпечен, -а, -о; -и забезпечений; ма-
іериално ~ матеріально забезпечений.
обезпечение с. забезпечення.
обезпоко|я, -йш; -йх док.: обезпокоявам
(див.).
обезпокоява|м недок. /обезпокоя турбува-
।и/стурбувати і потурбувати, непокоїти/
<анепокоїти; извинете, че Ви обезпокойх
пробачте, що я Вас потурбував.
обезсйлва|м недок./обезсйля знесйлюва-
ти/знесйлити; тези думи го обезсйлиха ці
слова його знесйлили.
обезсйл|я, -иш; -их док.: обезсйлвам (див.).
обезсмьрт|я, -йш; -йх док.: обезсмьртя-
вам (див.).
обезсмьртява|м недок./обезсмьртя робй-
ти/зробйти безсмертним, обезсмертити.
обезсьрч|а, -йш; -йх док.: обезсьрчавам
(див.).
обезсьрчавам недок./обезсьрча бентежи-
ти і збентежувати/збентежити, викликати/
вйкликати замішання (ніяковість), позбав-
ляти/позбавити впевненості (смілйвості);
~ се/~ се утрачати/утратити впевне-
ність.
обезум|ея, -ееш; -ях док.: обезумявам
(див.).
обезумява|м недок./обезумея утрачати/
утратити (страчати/стратити) розум, боже-
вбліти/збожевбліти, навісніти/знавісніти.
обезцен|я, -йш; -йх док.: обезценявам
(див.).
обезценява|м недок./обезценя знецінюва-
ти/знецінйти.
обезщетение с. 1. відшкодування збйтків
(втрат); застрахователно ~ страхове від-
шкодування; м орал но ~ моральне відшко-
дування; плащам ~ відшкодовувати збйт-
ки; 2. страхова сума.
обезщет|я, -йш; -йх док.: обезщетявам
(док.).
обезщетява|м недок./обезщетя відшкодб-
вувати/відшкодувати збйтки.
обект ч. 1. об’єкт, явище, предмет; ~ на
изучаване (проучване) об’єкт вйвчення (до-
слідження); 2. об’єкт, ділянка; промйшлен
~ промисловий об’єкт; стройтелен ~ буді-
вельна ділянка; 3. лінгв. об’єкт, додаток; 4.
філос. об’єкт.
обектйв ч. об’єктйв; дьлгофбкусен ~ дов-
гофбкусний об’єктйв; широкоьгьлен ~ ши-
рококутний об’єктйв.
обектйв|ен, -на, -но; -ни 1. об’єктйвний;
~-на йстина об’єктйвна істина; ~-ни при-
чйни об’єктйвні причйни; 2. об’єктйвний;
безсторонній; неупереджений; ~-на прецен-
ка об’єктйвна оцінка.
обективйра|м недок. і док. об’єктивувати.
обелва|м недок./обеля обчищати/обчй-
стити, обдирати/обдерти; оббирати/обібра-
ти; йскам де обеля яйцето хочу обчйстити
яєчко; ~ кората на портокал обчищати
кору апельсйна; трупи (дьрва) обчищати
(обдирати) колоди; 0 не мбга да обеля две
думи не могтй двох слів докупи зв’язати
(стулйти); не ~/няма да дума (зьб) не
розкривати/не розкрйти рота (рот), не ви-
мовляти/не вймовити ні (ані) слбв .
її*
обелйск
420
обикалям
обелйск ч. обеліск.
обем ч. об’єм; обсяг; ~ на информация-
та об’єм інформації; общ ~ загальний об’єм
(обсяг); относйтелен (специфйчен) ~ пи-
томий об’єм; работен ~ на цилйндьра
робочий об’єм циліндра.
обем|а, -еш; обех док.: обемам (див.).
обема|м недок./обЬла 1. охоплювати/
охопити; 2. уміщувати/умістйти.
обем|ен, -на, -но; -ни 1. об’ємний, рель-
єфний; ~-но изображение об’ємне (рель-
єфне) зображення; 2. рідко об’ємистий,
великий; ~-на кнйга велйка кнйга.
обер|а, -еш; обрах док.: обйрам 12 (див.).
обесва|м недок./обеся 1. вішати/повісити,
страчувати/стратити через повішення; 2.
розм. вішати/повісити, чіпляти/почепйти;
~ се/~ се вішатися/повіситися; ф ~ се/
~ се на врата на някого див. врат.
обесени|к ч. мн. -ци повішений (у знач,
ім.).
обесни|к ч. мн. -ци знев. шйбеник.
обес|я, -иш; -их док.: обесвам (див.).
обет ч. обітниця.
обетован, -а, -о; -и обітований; () ~-а
земя обітована земля.
обец|а ж. серга, сережка; кухи ~-и дуті
серги; ~-й с висулки серги з підвісками;
ресорна ~ сережка ресори; шарнйрна ~
шарнірна серга; 0 закачвам/закача (ту-
рям/туря) си ~ на ухото брати/узяти собі
на розум; мотати/намотати (намотувати/
намотати) собі на вус (вуса); ймай го като
~ на ухото закарбуй (зарубай) собі на
носі (лобі); закарбуй в пам’яті; нека да ти е
като ~ на ухото тс.; това да ти е ~ на
ухото тс.
обещава|м недок./обещая 1. обіцяти/по-
обіцяти; ~ -ме да му помогнем ми обіцяємо
йому допомогтй; 2. тільки 3 ос. одн. пода-
вати/подати надію, передвіщати/передві-
стйти, провіщати/провістйти; денят ~-ше
да бт»де сльнчев день обіцяв бути сонячним.
обещание с. обіцянка; 0 давам/дам ~
давати/дати обіцянку; обіцяти/пообіцяти;
давати/дати (брати/узяти) зобов’язання;
лоемам/поема ~ брати/узяти зобов’язання.
обеща|я, -еш; -х док.: обещавам (див.).
обжалва|м недок. і док. юр. оскаржувати/
оскаржити; ~ присьдата оскаржувати/
оскаржити вйрок.
обзавед|а, -еш; обзаведох док.: обзавеж-
дам (див.).
обзавежда|м недок./обзаведа 1. обставля-
ти/обставити, меблювати (недок. і док.)/
умеблювати; стаята ми в хотела е добре
обзаведена мій номер у готелі добре меб-
льований; той добре обзаведе своя апарта-
мент він добре обставив свою квартиру; 2
обладнувати/обладнати; устатковувати/
устаткувати; ~ кабинет с инвентар об
ладнувати кабінет; ~ с модерна техника
обладнувати передовою технікою; ~ се/~
се заводити [собі]/завести [собі]; (розм.)
обзавбдитися/обзавестйся.
обзалага|м се недок./обзалджа се закла
датися/закластися, бйтися/побйтися об за
клад, ітй/пітй на (в) парі; ~ се на парй би
тися об заклад на гроші.
обзалбж|а се, -иш се; -их се док.: об-
залагам се (див.).
обзем|а, -еш; обзех док.: обземам (див.)
обзема|м недок./обзема 1. охоплювати/
охопйти; пламьците обзеха сградата по
лум’я охопйло (обхопило, пойняло) будйнок
(будівлю); 2. (про думки, почуття і т. ін.)
охбплювати/охопйти, брати/узяти, забира
ти/забрати; захбплювати/захопйти; обзе го
мйсьл за тях його охопйла думка про них;
обзе го нежност його охопйла ніжність,
обзе го страх (тревбга) його обняв (взяв)
острах (тривога).
обзор ч. 1. огляд; библиографски ~
бібліографічний- огляд; критйчен ~ кри
тйчний огляд; ~ на международния жи-
вбт огляд міжнародного життя; ~ на сьбй-
тията огляд подій; 2. (можливість бачити на
далеку відстань) вйдймість; добьр ~ доб-
ра (гарна) вйдймість; ф ~ на местността
військ, огляд місцевості, рекогносцировка.
обиграва|м се недок./обиграя се привча
тися/привчйтися, звикати/звйкнути, (розм.)
набивати/набйти руку; той добре се обигра
в тази работа він добре набив руку на (в)
цій справі.
обигра|я се, -еш се; -х се док.: обигравам
се (див.).
обйд|а ж. образа; ф крьвна (кьрвава) ~
смертельна (тяжка, кровна, кревна) образа;
нанасям/нанеса ~ ображати/образити;
завдавати/завдати образи; прегльщам/
прегльтна ~ ковтати і прокбвтувати/про-
ковтнути пілюлю; тьрпя ~-и зазнав^?'!
образи (прйкрості).
обйд|ен, -на, -но; -ни образливий; ~-ни
думи образливі слова.
обидчйв, -а, -о; -и образливий.
обйд|я, -иш; -их док.: обйждам (див.).
обйжда|м недок./обпдм ображати/обра-
зити, крйвдити/скрйвдити і покрйвдити; не
йсках да ви обйдя я не хотів вас образити.
обикаля|м недок./обиколя 1. (рухатися
навколо кого-, чого-небудь) обходити/
обійтй, кружляти/покружляти; кодувати
(недок.); земята об и кал я сльнцето земля
рухається навколо сонця; ~ гостите, за да
обйквам
421
обидва
«и почерпя обходити (обносити) гостей при
і.істуванні; той обиколй два пьти сграда-
і.і він двічі обійшов будйнок; 2. (бувати
• крізь, у багатьох місцях) обхбдити/обійтй,
'•о’їжджати/об’їздйти і об’їхати; днес оби-
иолйх с колата целия окрьг сьогодні я
"6’їздив на машйні весь округ; 3. розм.
обхбдити/обійтй, відвідувати/відвідати; за-
плати (док.), захбдити/зайтй в гості; решйх
іа обиколя тези места отнбво я вйрішив
нідвідати ці місця знову; 4. оточувати/
оіочйти, обступати/обступйти, оперізувати/
• иіерезати, обгорбджувати/обгородйти; пла-
иинй ~-т Софййското поле гори оточують
Софійське поле; 5. перен. (про чутку,
шістку і т. ін.) пошйрюватися/пошйритися;
новината обиколй целия град новина обі-
шпла все місто; 6. тільки недок. розм. за-
шцятися, лицятися, упадати.
обйква|м недок./обйкна любйти/полюбй-
іи, кохати/покохати, влюблятися/влюбйти-
* я; той обйкна тези хора він полюбйв цих
подей; тя го обйкна вона його покохала.
обйкн|а, -еш; -ах док.: обйквам (див.).
обикновен, -а, -о; -и звичайний; простий;
^-и хора прості люди.
обикновено присл. звичайно; ~ ставам
п шест звичайно встаю о шостій; както ~
як звичайно, за звйчаєм, своїм звйчаєм;
як завждй.
обикол|ен, -на, -но; -ни обхіднйй; об’їз-
ний, кружнйй; ~ пьт кружна (обхідна,
<»б’їзна) дорога, об’їзд; ф по ~ пьт круж-
ним шляхом, стороною; манівцями, манів-
цем.
обиколка ж. 1. обхід; об’їзд; 2. поїздка,
іурне; туристйческа ~ из страната ту-
ристйчна поїздка по країні; 3. спорт, про-
фіт; колоездачна ~ велосипедний пробіг;
4. виток, оборот; втора ~ на спьтника дру-
। ий виток (оборот) супутника; 5. окруж-
ність.
обикол|я, -йш; -йх док.: обикалям (див.).
обйл|ен, -на, -но; -ни ряснйй, багатий;
велйкий, щедрий; ~ дьжд велйкий (добрий,
ряснйй) дощ.
ббир ч. грабіж; крадіжка, крадіж; 0
пладнешки ~ грабіж серед білого дня.
обйра|м 1 недок. / об&ра 1. (про квіти, пло-
ди) обривати/обірвати, зривати/зірвати;
ібирати/зібрати; лозето още не е обрано
виноградник ще не прйбраний; те обраха
всйчки цветя вонй обірвали (зібрали) всі
квіти; 2. перен. забирати/забрати; той ми
обра всйчките стотйнки він забрав у мене всі
стотйнки; ф ~/~ каймака див. каймак;
~-й си крушите див. круша; ~~ точките
ж а р г. пожинати (недок.) лаври.
обйра|м 2 недок./обера. оббирати/обібра-
ти, грабувати/пограбувати; ф ~/~ до
шушка обібрати (док.), обдирати/обдерти,
обідрати до останньої нйтки (нйточки).
обйрни|к ч. мн. -ци грабіжник.
обиск ч. обшук, трус; извьршвам/извьр-
ша (правя/направя) ~ робйти/зробйти
обшук (трус), обшукувати/обшукати, тру-
сйти/потрусйти.
обискйра|м недок. і док. обшукувати/
обшукати, трусйти/потрусйти.
обитава|м недок. жйти, проживати; пробу-
вати.
обитаем, -а, -о; -и населений, заселений;
жилйй; ~ бстров населений острів.
обитател ч. мешканець; жйтель.
обитателка ж. мешканка; жйтелька.
обиход ч. ужйток.
обиход|ен,. -на, -но; -ни повсякденний,
щоденний; звичайний.
обица ж. див. обеца.
. обич любов; кохання; бащина ~ бать-
ківська любов; вярна ~ вірна любов; май-
чина ~ матерйнська любов; ~ кьм народа
любов до народу; пьрва ~ перше кохання;
синовна ~ синівська любов.
обича|ен, -йна, -йно; -йни звичайний;
звйчний; ~ случай звичайний вйпадок; ф
~-йно право юр. звичаєве право.
обича|й ч. 1. звйчай; древен ~ старо-
давній звйчай; местен ~ місцевий звйчай;
2. звйчка, (розм.) привйчка; ф според на-
родний ~ за народним звйчаєм; става/
стана ~ уходити/увійтй в звйчай; узвичаю-
ватися/узвичаїтися.
обйча|м недок. 1. любйти; кохати; ~ ро-
дйната си я люблю свою батьківщйну;
тя го обйча вона його любить (кохає); 2.
любйти, мати інтерес, цікавитися; ~ музи-
ка любйти музику; 3. (робити із задоволен-
ням) любйти; ~ да чета романи люблю
читати романи; 4. (потребувати якихось
умов) любйти; орйзьт обйча вода рис лю-
бить воду; ф ако ~-ш (~-те) будь ласка,
будь ласкавий, будьте ласкаві; зробіть лас-
ку; прошу; гаразд, добре; какво ~-те? чого
ви бажаєте (хочете)? чого (що) вам треба?
както ~-те як хочете, як вам завгодно;
~ колкото ланския сняг някого любйти
як собака (пес) цибулю; любйти як сіль в
оці.
обич|ен, -на, -но; -ни любймий, коханий.
обкйч|а, -иш; -их док.: обкйчвам (див.).
обкйчва|м недок./обкйча уквітчувати/
уквітчати, прикрашати і прикрашувати/
прикрасйти.
обкова ж. оправа (золота або срібна);
оклад (ікони).
обкова
422
облйчам
обков|а, -еш; -ах док.: обковавам (див.).
обковава|м недок./обкова обковувати/об-
кувати (металом); обшивати/обшйти, обби-
вати/оббйти (металом, дошками).
обкрьж|а, -йш; -йх док.: обкрьжавам
(див.).
обкрьжава|м недок./обкрьжа 1. оточува-
ти/оточйти; облягати/облягтй; обпадати/
обпасти; те го обкрьжйха от всйчки странй
вонй його оточйли зо всіх боків; 2. перен.
отбчувати/оточйти; ~ с любов оточувати
любов’ю.
обкрьжение с. 1. військ, оточення; намй-
рам се в ~ знаходитися в оточенні; 2. ото-
чення, навколишня обстановка.
облага ж. користь, вйгода; материална ~
матеріальна вйгода; 0 извлйчам/извлека ~
мати, здобувати/здобути користь (вйгоду,
пожйток).
облага|м недок. І облбжа обкладати/об-
класти, оподаткбвувати/оподаткувати.
облага|м се 1 недок. /облбжа се розм. див.
обзалагам се.
облага|м се 2 недок./облбжа се (про язик,
горло) обкладатися (недок.), покриватися/
покрйтися нальотом.
облагород|я, -йш; -йх док.: облагородя-
вам (див.).
облагородява|м недок./облагородя 1. об-
лагорбджувати/облагорбдити; 2. спец, (по-
роду тварин, вид рослин) облагороджувати/
облагородити, поліпшувати/поліпшити; ~
овбщни дьрвета облагороджувати фруктові
дерева.
обладава|м недок./облада|я 1. володіти/
оволодіти; 2. (про почуття, думки і т. ін.)
оволодівати/оволодіти, охбплювати/охопй-
ти, посідати/посісти; проймати/пройняти;
облада го ужас його охопйв (взяв, про-
йняв) жах.
облада|я, -еш; -х док.: обладавам (див.).
ббла|к ч. мн. -ци хмара; гьсти ~-ци густі
хмари; купести ~-ци купчасті хмари; кур-
шумени ~-ци свинцеві хмари; нерести
~-ци перисті (пірчасті, пір’їсті, пір’ясті) хма-
ри; 2. хмара, клуб, клубок; ~ дим клуб дйму;
~ прах клуб пйлу; 3. перен. хмара, тінь;
по лицето му мйна ~ по його облйччю про-
бігла тінь; 0 витая из ~-ците заноситися
за хмари, бути (витати, літати) в хмарах;
мрачен катб ~ мов хмарою оповйтий.
облакьт|я се, -йш се; -йх се док.: облакь-
тявам се (див.).
облакьтява|м се недок./облакьтя се спи-
ратися/спертися (обпиратися/обпертися)
ліктем (ліктями).
ббласт ж. 1. (велика частина території)
область, край; северна ~ на Європа пів-
нічна область Європи; 2. (адміністративно
територіальна одиниця) область; Кйевска
~ Київська область; 3. (зона) області»,
район, пояс; безопасна ~ безпечна зона;
климатйчна ~ кліматйчний пояс; 4. (органі-
зму) ділянка; в ~-та на сьрцето у ділянці
серця; 5. перен. (у науці, мистецтві) га
лузь, ділянка; в ~-та на литературата у га-
лузі літератури; успех в ~-та на културното
стройтелство успіх в галузі (ділянці) куль-
турного будівнйцтва.
ббласт|ен, -на, -но; -ни 1. обласнйй;
~ град обласне місто; ~ сьвет обласна
рада; 2. лінгв. регіональний, діалектний;
~-на дума регіональне (діалектне) слово.
бблач|ен, -на, -но; -ни хмарний, похму-
рий; ~-но време хмарна (похмура) погода;
~-но небе хмарне небо.
бблачност ж. хмарність; преобладава ~
переважає хмарність; разкьсана ~ незнач-
на хмарність.
облегалка ж. (у креслі, канапі, стільці —
опора для рук або спини) бйльце, поруччя,
поручі, стінка.
облегало с. стінка, бйльце (стільця, ліж-
ка).
облегн|а, -еш; -ах док.: облягам (див.).
обле|ка, -чеш; облякох док.: облйчам
(див.).
облеклб с. одяг; горно ~ верхній одяг;
готово ~ готовий одяг; дблно ~ спідня
білйзна (одежа); зймно ~ зимовий одяг;
раббтно ~ робочий одяг.
облекч|а, -йш; -йх док.: облекчавам (див.).
облекчава|м недок./облекча полегшува-
ти/полегшити; послаблювати і послабляти/
послабити; ~ бблката полегшувати біль;
~ труда полегшувати працю.
облекчение с. полегшення; вьздьхна с ~
полегшено (вільно, щаслйво) зітхнути;
чувствувам ~ відчувати полегшення.
облечен, -а, -о; -и одягнений ~ сьм с
вкус бути одягненим зі смаком.
облигацион|ен, -на, -но; -ни облігаційний;
~ заем облігаційна позика.
облигация ж. облігація.
облйж|а, -еш; облйзах док.: облйзвам
(див.).
облйзвам недок./облйжа облйзувати/об-
лизати; 0 прьстите да си облйжеш паль-
чики облйжеш.
ббли|к ч. мн. -ци 1. зовнішній вйгляд,
зовнішність; 2. перен. облйччя; характер,
сутність; моралей ~ моральне облйччя.
облицова|м недок. і док. облицьовувати/
облицювати; ~ с кахла облицьовувати ках-
лем.
облйча|м недок./облека 1. одягати/одяг-
облог
423
оббрвам
ти; майката облйча детето мати одягає
дитину; 2. (про одяг) надягати/надягнути
і надягти, удягйти/удягнути і удягти; наді-
вати/надіти; ~ новата си рбкля одягати
(надягати) нову сукню; 3. (покривати чим)
одягати/одягтй, обтягувати і обтягати/
обтягти і обтягнути, обшивати/обшйти; ~
копчетата с плат обтягувати гудзики мате-
рією; 4. (забезпечувати одягом) одягати/
одягтй (розм.); 0 ~/~ с доверие наділ я-
ти/наділйти довірою (довір’ям.).
облб|г ч. мн. -зи р о з м. заклад; 0 хващам
се/хвана се на ~ бйтися/побйтися об за-
клад, закладатися/закластися.
облбж|а, -иш; -их док.: облагам (див.).
облбж|а се, -иш се; -их се док.: облагам
се 1,2 (див.).
обложна ж. суперобкладинка.
обльч|а, .-иш; их док.: обльчвам (див.).
обльчва|м недок./обл’ьчв. опромінювати/
опромінити.
обляга|м недок.Іоблегна притуляти/при-
тулйти, опирати/оперти; ~ се/~ се 1. обпи-
ратися/обпертися, злягати/злягтй; 2. перен.
обпиратися/обпертися, покладатися/по-
кластися.
обмен ч. обмін; ~ на валута обмін
валюти.
обмен|я, -йш; -йх док.: обменям (див.).
обменява|м недок. див. обменям.
обменя|м недок./обменя обмінювати/
обміняти; ~ опит обмінюватися досвідом;
~ парй обмінювати гроші.
обмйсл|я, -иш; -их док.: обмйслям (див.).
обмйсля|м недок./обмйсля обдумувати/
обдумати, обміркбвувати/обміркувати;
~/~ своя бтговор обдумувати/обдумати
свою відповідь; трябва да обмйсля всйчко
мені треба обдумати (обміркувати) все.
обмит|я, -йш; -йх док.: обмитявам (див.).
обмитява|м недок. /обмитя обкладати/
обкласти митом, зобов’язувати/зобов’язати
сплатйти мйто.
обмяна ж. обмін; ~ на мйсли обмін дум-
ками; ~ на опит обмін досвідом; ~ на парй
обмін грошей; ~ на стоки обмін товарів;
ф ~ на вещества обмін речовйн.
обнадеждава|м недок./обнадеждя пода-
вати/подати надію.
обнадеждва|м недок. див. обнадежда-
вам.
обнадежд|я, -йш; -йх док.: обнадежда-
вам (див.).
обнарбдва|м недок. обнародувати.
обнова ж. 1. обнова, обновка; 2. обнов-
лення, оновлення.
обнов|я, -йш; -йх док.: обновявам (див.).
обновява|м недок./обновя обновляти, об-
нбвлювати/обновйти, оновляти, онбвлюва-
ти/оновйти.
обноски тільки мн. поводження, поведін-
ка (одн.); в ~-те му кьм хбрата прозйра-
ше дьлббка вьтрешна култура у його по-
водженні з людьмй відчувалася глибока
внутрішня культура; добрй ~ хороша пове-
дінка.
обобш,ава|м недок./обобщя узагальнюва-
ти/узагальнити.
обобщение с. узагальнення; теоретйческо
~ теоретйчне узагальнення.
обобш,йтел|ен, -на, -но; -ни узагальнюю-
чий; ~ йзвод узагальнюючий вйсновок.
обобщ|я, -йш; -йх док.: обобщавам (див.).
обогат|я, -йш; -йх док.: обогатявам (див.).
обогатява|м недок./обогатя збагачувати/
збагатйти; ~ знанията си збагачувати свої
знання; той обогатй колекцията си с нбви
плбчи він збагатйв свою колекцію новими
платівками.
ободрйтел|ен, -на, -но; -ни бадьорий, під-
бадьорливий, підбадьорюючий, збадьорю-
ючий, освіжаючий, освіжуючий; ~-на дума
підбадьорливе слово.
ободр|я, -йш; -йх док.: ободрявам (див.).
ободрява|м недок./ободря підбадьбрюва-
ти/підбадьбрити; той ни ободрй с тези думи
він нас підбадьорив цими словами.
обожава|м недок. 1. обожнювати, обо-
жувати, обоготворяти; ~ природиите ейли
обожнювати (обожувати) сили природи; 2.
перен. (поважати, любити) обожнювати.
обожател ч. 1. обожнювач, шануваль-
ник.
обожателка ж. обожнювачка, шануваль-
ниця.
обоз ч. обоз.
обознач|а, -йш; -йх док.: обозначавам
(див.).
обозначава|м недок. /обоз н ач а позначати/
позначити; відзначати/відзначити.
обозначение с. позначення, позначання,
відзначення.
оббй ч. гобой.
обоняние с. нюх; органи на ~-то органи
нюху.
обор ч. хлів; кбнеки ~ стайня, конюшня;
0 авгиеви ~-и авгієві стайні (конюшні).
оббрва|м недок./оббря 1. заст. (у бо-
ротьбі) перемагати/перемогтй, переббрюва-
ти/переборбти, переейлювати/переейлити;
валйти/повалйти і звалити; 2. (про сон, вто-
му і т. ін.) брати/узяти, змагати/змогти,
налягати/налягтй, (розм.) осідати/осісти;
сьнят го оббрва сон його бере (змагає,
знемогає, налягає, морить); його морить
(знемагає) на сон; 3. (у суперечці) спро-
оборот	424	обрьщам
стовувати/спростувати; перемагати/пере-
могтй; ~ теза спростовувати тезис; ~ твьр-
дението им спростовувати їхнє тверджен-
ня.
оборот ч. 1. оборот, оберт; ~-и на дви-
гателя оберти двигуна; 2. ек., фін. оборот;
~ на напитала оборот капіталу; стбков ~
товарооборот.
оборбт|ен, -на, -но; -ни оборотний; ~-ни
средства оборотні засоби (кошти).
обор|я, -иш; -их док.: оборвам (див.).
обоснов|а, -еш; -ах док.: обосновавам
(див.).
обосновавам недок./обоснова обгрунтбву-
вати/обгрунтувати.
обоснован, -а, -о; -и обгрунтований.
обособ|я, -йш; -йх док.: обособявам (див.).
обособява|м недок./обособя відособля-
ти/відосббити, відокремлювати/відокре-
мити.
обраббтва|м недок./обраббтя 1. обробля-
ти і обрбблювати/обробйти, пбрати/запб-
рати і упорати; 2. опрацьбвувати/опрацю-
вати; ~ материали опрацьовувати мате-
ріали; 3. перен. розм. обробляти.
обраббтване ж. оброблення, обробка; ~
на данни обробка даних; ~ на метали об-
робка металів; ~ под налягане обробка
тйском.
обраббт|я, -иш; -их док.: обраббтвам
(див.).
образ ч. 1. образ; зовнішність, вйгляд, по-
доба; в ~-а на стройтелите в образі буді-
вельників; 2. образ, постать, тип; музикален
~ музйчний образ; светли ~-и на бьдещето
світлі образи майбутнього; худбжествен ~
художній образ; 3. заст. (зображення,
портрет, ікона) образ; 4. р о з м. образ (заст.
жарт.); облйччя; 0 изгубвам/изгубя чо-
вешки ~ утрачати/утратити людськйй об-
раз; по ~ и подббие за образом і подобою.
образ|ец ч. мн. -цй 1. зразок; ~ за изпйт-
ване техн. дослідний зразок; 2. перен. зра-
зок, взірець; ~ на геройзьм взірець ге-
роїзму.
образбва|м недок. давати освіту; ~ се
одержувати (здобувати) освіту.
образбван, -а, -о; -и освічений; ~ човек
освічена людйна.
образование с. освіта; вйсше ~ вйща
освіта; гражданите ймат право на ~ гро-
мадяни мають право на освіту; задбчно ~
заочна освіта; получавам ~ одержувати
здобувати) освіту; средно ~ середня осві-
та; технйческо ~ технічна освіта.
образува|м недок. утворювати; створю-
вати; формувати; ~ крьг утворювати (ство-
рювати) коло.
образцбв, -а, -о; -и зразковий; взірцевий.
~ ред зразковий порядок.
обрат ч. 1. поворот, перелом; настьпи
~ в работата наступйв перелом у робби.
неочаквам ~ несподіваний поворот; 2. лінгв
зворот; ~ на речта мовний зворот.
обрат|ен, -на, -но; -ни 1. зворотний; н.і
~-ната страна на зворотному боці; ~ адрес
зворотна адреса; ~-на врьзка зворотний
зв’язок; 2. протилежний; ~ смйсьл проти
лежне значення, протилежний зміст (смисл);
0 ~-ната страна на медала зворотний бік
медалі, зворотна сторона медалі.
обратно присл. 1. назад; врьщам се —
повертати назад; 2. навпакй; тькмо ~ якрй і
навпакй.
обращение с. див. обрьщение.
ббред ч. обряд; сватбен ~ весільний
обряд.
ббред|ен, -на, -но; -ни обрядовий; ~ хляб
обрядовий хліб.
обре|ка, -чеш; обрекох док.: обрйчам
(див.).
обремен|я, -йш; -йх док.: обременявам
(див.).
обременява|м недок./обременя обтяжува
ти/обтяжити.
обрив ч. мед. вйсип, вйсипка.
обрйча|м недок./обрека 1. обіцяти/пообі
цяти; призначати/призначити; 2. прирікй
ти/приректй;	на глад прирікати/
приректй на голод.
обрб|к ч. мн. -ци з а с т. 1. обітниця; (розм.)
зарік; 2. церк. обрядова служба.
обрбнва|м недок./обрбня поет. 1. ронйти/
зронйти; ~ сьлзй ронйти (лйти) сльози.
~ слово ронйти слово; 2. (голову) опу
скати/опустйти; ~ глава опускати (попу
рювати) голову.
обрдн|я, -иш; -их док.: обрднвам (див.).
обрулва|м недок./обруля збивати/збйти
(плоди або листя з дерева); ~ дьрвбто
збивати плодй з дерева; ~ ябьлки збивй
ти яблука з дерева (плодй з яблуні).;
обрул|я, -иш; -их док.: обрулвам (див.).
обрьгва|м недок./обрьгна розм. звикати/
звйкнути, звикатися/звйкнутися.
обрьгн|а, -еш; -ах док.: обрьгвам (див.).
обрьсва|м недок./обрьсна 1. голйти/пого
лйти, обгблювати/обголйти; 2. перен. розм
обдирати/обдерти, залбмлювати/заломйти
(загинати/загнути) велйку ціну.
обрьсн|а, -еш; -ах док.: обрьсвам (див.).
ббрьч ч. обруч.
обрьщам недок./обьрна 1. повертати/
повернути, обертати/обернути; ~ глава по
вертати голову; 2. (про зміну напряму)
завертати/завернути; повертати/повернути,
обрьщам
425
обстановка
~ коня назад повертати коня назад;
3. (на інший бік) перевертати/переверну-
ти, перекидати/перекйнути; перегортати/пе-
регорнути; вьлнйте обьрнаха л од ката хвйлі
перекйнули (перевернули) човен; ~ пласт
перевертати пласт (скйбу); ~ слама пере-
вертати (ворушйти) солому; ~ страница
перегортати сторінку; 5. лицювати/перели-
цювати; 6. перен. (проти кого) повертати/
повернути, направляти/направити; 7. перен.
(із одного стану в інший) переводити/пере-
вестй; переходити/перейтй; валя дьжд, а
сега го обьрна на сняг тепер дощ перейшов
у сніг; ~ стрелката переводити стрілку;
0 да обьрнем по една вйпити/пропустй-
ти по чарочці (чарчйні); какво да обьрна!
оце новина; (при зустрічі) скільки літ, скіль-
ки зим! не си ~-й езйка тримай язйк за
зубами;	внимание на някого, нещо
див. внимание; ~/~ вниманието вьрху
себе си див. внимание; ~/~ грьб показу-
вати/показати спйну; ~/~ грьб на някого
повертатися/повернутися плечйма (спи-
ною) до кого; дебелия край вжива-
ти/вжйти суворих заходів; закручувати/
закрутйти гайку; ~/~ думите на някого
перекручувати/перекрутйти чиї слова;
~/~ калема братися/узятися за справу з
іншого боку; ~/~ колата відступатися/
відступйтися; ~/~ лакьт (лакьтя) відвер-
татися/ відвернутися, повертатися/повер-
нутися спйною; ~/~ надблу с главата
перевертати/перевернути догорй ногами; пе-
ревертати/перевернути шкереберть;
петалата вйтягати/вйтягнути (простягтй/
простягнути) ноги; дуба (док.) дати (вріза-
ти); ~/~ орьжието [си] срещу някого по-
вертати/повернути (спрямбвувати/спряму-
вати) зброю проти (на) кого; очй уми-
рати/умерти; ~/~ очй кт>м някого дивй-
тися/подивйтися на кого; звертати/зверну-
ти (спрямбвувати/спрямувати) погляд (ува-
гу) до (на) кого; разговора на шега
переводити/перевестй (зводити/звестй)
розмову на жарт; ~/~ тефтера (другия
тефтер) братися/узятися по-іншому (з ін-
шого боку); ~/~ чашата хилйти/вйхили-
ти, перепускати/перепустйти по чарці; ~
се/~ се 1. повертатися/повернутися, обер-
татися/обернутися; той се обьрна и го вйдя
він повернувся й побачив його; 2. перевер-
татися/перевернутися, перекидатися/пере-
кйнутися; каруцата се обьрна підвода пере-
вернулася (перекйнулася); 3. повертатися/
повернутися, міняти/поміняти напрям; 4.
перен. змінюватися/змінйтися, перетвб-
рюватися/перетворйтися; пер&хбдити/пере-
йтй; вйкьт се обьрна в (на) плач крик пе-
рейшов у плач; 5. перен. змінювати/змі-
нйти свої позйції (погляди), порушувати/
порушити (ламати/зламати) слово; 6. звер-
татися/звернутися; ~ с мол б а звертатися з
проханням; ф дорде се обьрнеш ... огляну-
тися не встигнеш...; незчуєшся як...; не ми се
обрьща езйкьт у мене язйк не повертається;
няма кьде да се обьрнеш повернутися
ніде; ~ се/~ се накьдето духа вятьрьт
(недок.) тримати (держати) носа (ніс) за
вітром (по вітру); чути/почути відкіль вітер
віє; ~ се/~ се на сто и осемдесет градуса
повертатися/повернутися на сто вісімдесят
градусів; сьрцето ми се обрьща/се обьрна
серце завмирає (холоне); бере (хапає) за
серце (душу).
обрьщение 1 с. 1. звернення, заклик; ~
кьм народите от цял свят звернення до на-
родів усього світу; ~ на Светбвния сьвет за
мир звернення Всесвітньої Ради Мйру; 2.
лінгв. звертання.
обрьщение 2 с. обіг; оборот, обертання;
оборотність; банкнотно ~ банкнотний обіг;
стоково ~ товарний обіг; <) влйзам/вляза
в ~ уходити/увійтй в обіг; излйзам/изля-
за от ~ вихбдити/вййти з обігу.
обсада ж. облога.
. обсад|ен, -на, -но; -ни облоговий; ~-но
положение стан облоги.
обсад|я, -йш; -йх док.: обсаждам (див.).
обсажда|м недок./обсадя облягати/обло-
жйти, облягтй.
обсебва|м недок.Іобсебя привласнювати/
привласнити.
обсеб|я, -иш; -ихдок.: обсебвам (див.).
обсебя |м див. обсебвам.
ббсег ч. 1. охоплення; сфера (радіус) дії;
~ на кранова стрела техн. вйліт стрілй
крана.
обсерватбрия ж. обсерваторія; астрономй-
ческа ~ астрономічна обсерваторія; космй-
ческа ~ космічна обсерваторія.
обсйпва|м недок./обсйпя 1. обсипати/
обсйпати, осипати/осйпати; 2. обсипати/об-
сйпати, осипати/осйпати, засипати/засйпа-
ти, закидати/закйдати; ~ с любезности
осипати ласками; 0 ~/~ с подарьци обда-
рбвувати/обдарувати; ~/~ с удари лупцю-
вати/полупцювати, осипати/осйпати удара-
ми; ~/~ с целувки обцілбвувати/обцілу-
вати; осипати/осйпати (обсипати/обсйпати,
покривати/покрйти) поцілунками.
обсйп|я, -еш; -ах док.: обсйпвам (див.).
обслуж|а, -иш; -их док.: обслужвам (див.).
обслужва|м недок./обслужа обслугбвува-
ти/обслугувати.
обстановка ж. обстановка, (рідко) обста-
нова, умови; благоприятна ~ за раб ота
обстбен
426
обід
сприятливі умови для роботи; междунарбд-
на ~ міжнародна обстановка; тьржестве-
на ~ урочиста обстановка.
обстб|ен, -йна, -йно; -йни докладний,
грунтовний; ~ доклад грунтовна доповідь.
обстоятелствен, -а, -о; -и 1. докладний,
грунтовний; всебічний; ~-о изложение
докладний (всебічний) виклад; 2. лінгв.
обставинний.
обстоятелств|о с. обставина; смекчаващи
вината ~-а обставини, які (що) пом’як-
шують (зм’якшують) провйну; 0 стечение
на ~-ата збіг обставин.
обстрел ч. обстріл; артилерййски ~ арти-
лерійський обстріл.
обстрел ва|м недок./обстрелям обстрілю-
вати/обстріляти.
обстрел я |м док.: обстрелвам (див.).
обсьд|я, -иш; -их док.: обсьждам (див.).
обсьжда|м недок./обсьдя обговорювати/
обговорити, обміркбвувати/обміркувати; ~
доклад а обговорювати доповідь.
обтегн|а, -еш; -ах док.: обтягам (див.).
обтегнат, -а, -о; -и натягнутий, натягне-
ний; ~ льк натягнутий лук; 0 ~-и отноше-
ния натягнуті (напружені) відносини (сто-
сунки).
обтбч|а, -иш; -их док.: обтбчвам (див.).
обтбчвам недок./обтбча 1. облямовувати/
облямувати, обшивати/обшйти; 2. перен.
(по всій довжині) отбчувати/оточйти; охб-
плювати/охопйти.
обтяга|м недок./обтегна 1. обтягати і
обтягувати/обтягтй; обпинати/обп’ястй; на-
тягати і натягувати/натягтй; ~ струна
натягувати струну; 2. (руки, ноги) простя-
гати/простягтй і простягнути; 0 нервите ми
са обтегнати у мене нерви напружені (збуд-
жені); ~ се/~ се 1. натягатися і натягува-
тися/натягтйся і натягнутися; витягатися і
витягуватися/вйтягтися; 2. розтягатися і
розтягуватися/розтягнутися і розтягтися,
простягатися/простягтйся і простягнутися.
обтягане с. натягання, натяг, натяжка.
обувалка ж. ріжок (для взуття).
обува|м недок./обуя 1. взувати/взути; ~
обувки взувати черевики; 2. надівати/на-
діти, надягати/надягнути і надягти, одяга-
ти/одягтй і одягнути; ~ гащерйзон надіва-
ти спецівку; ~ панталон надівати штани
(брюки); ~ чорапи одягати (надягати)
шкарпетки.
обув|ен, -на, -но; -ни взуттєвий, взуттьо-
вйй; ~ завод взуттєва фабрика.
обувки мн. 1. взуття (одн.); черевйки
(мн.), туфлі (мн.); велурени (чбртови) ~
замшеви черевйки; гумени ~ гумове взуття;
дамски ~ жіноче взуття; дамски ~ без
пета босоніжки; лачени ~ лаковані чере-
вйки; мьжки ~ чоловіче взуття; ~ за мо-
мйчета дівчаче взуття; ~ половинки (затвб-
рени половинки ~) черевйки, полуботйнки;
~ по порічка взуття на замовлення; ~-те
ми са малки взуття мені мале; ~-те ми
стйскат (убйват) [моє] взуття муляє (тре,
тйсне); платнени ~ парусйнове взуття;
размер на ~ розмір взуття; скибрски ~
лйжні черевйки; футболни ~ бутси; цели ~
черевйки; четка за ~ щітка для взуття;
2. одн. техн. башмак; ~ на пилбт пальо-
вйй башмак; спирачни ~ гальмовйй баш-
мак.
обуздава|м недок./обуздая 1. загнуздува-
ти/загнуздати; 2. перен. приборкувати/
приборкати.
обузда|я, -еш; -х док.: обуздавам (див.).
обуславя|м недок./обусловя обумбвлюва-
ти/обумдвити; зумдвлювати/зумдвити.
обуслов|я, -йш; -йх док.: обуславям (див.).
обуч|а, -иш; -их док.: обучавам (див.).
обучавам недок./обуча навчати і учйти/
навчйти; вивчати/вйвчити.
обучение с. навчання; вивчання; вседбщо
задьлжйтелно ~ загальне обов’язкове на-
вчання; задбчно ~ заочне навчання.
обуща мн. взуття; боя [паста] за ~ крем
для взуття; ліскам ~-та чйстити взуття.
обущар ч. швець.
обущарница ж. шевська майстерня.
обущарск|и, -а, -о; -и 1. шевський; 2. взут-
тєвий; ~ отдел (у магазині) відділ взуття.
обу|я, -еш; -х док.: обувам (див.).
обхван|а, -еш; -ах док.: обхватам (див.).
обхват ч. 1. охоплення; ширбк ~ широке
охоплення; 2. техн. діапазон; ~ на ділгите
вьлнй діапазон довгих хвиль; раббтен ~
робочий діапазон.
обхваща|м недок./обхвана 1. обхбплюва-
ти/обхопйти, обхвачувати/обхватйти; охбп-
лювати/охопйти; ~ с пбглед охоплювати
(осягати) поглядом (оком); обхваща ме
тьга мене огортає (охоплює, переймає,
бере) сум (туга).	4
обхбд ч. обхід.
обхбд|я, -иш; -их док.: обхбждам (див.).
обхбжда|м недок. /обхбдя 1. обходити/
обійтй, об’їжджати/об’їздити; 2. відвідува-
ти/відвідати; 3. випереджати/вйпередити.
обшйр|ен, -на, -но; -ни велйкий, просто-
рий.
общ, -а, -о; -и 1. спільний; гуртовйй;
~-а борба спільна боротьба; ~-а кухня
спільна кухня; ~-о дело спільна справа;
~-и интереси спільні інтереси; ~-и познати
спільні знайомі; 2. загальний; ~-а слабост
загальна слабість; ~-о правило загальне
общежйтие
427
обьрсвам
правило; 3. загальний; головнйй; ~-о впе-
чатление загальне враження; 4. у знач, ім.:
--ото загальне; ~-ото и частното філос.
загальне і окреме; 0 вьрвя по ~-ото те-
•іение пливтй і плистй/попливтй і поплисти
і.і течією; намйрам/намеря общ езйк с ня-
кого знахбдити/знайтй спільну мову з ким;
па ~-о основание без вйнятку; на загальних
підставах; нямам нйщо ~-о с някого, нещо
не мати нічого спільного з ким, чим; ~-о
нзето загалом; у цілому; взагалі; ~-и
думи (фрази) загальні слова (місця, фра-
їй).
общежйтие с. гуртожйток; ~ за старци
будйнок для престарілих; раббтническо ~
робітничий гуртожйток; студентско ~ сту-
дентський гуртожйток.
общение с. спілкування.
обществен, -а, -о; -и 1. суспільний, гро-
мадський; ~ строй суспільний лад; ~-о
мнение громадська (суспільна) думка; ~-и
класи суспільні класи; 2. громадський; ~
деец громадський діяч; ~ контрбл громад-
ський контроль; ~-о хранене громадське
харчування; 0 ~-о положение суспільне
становище; ~-и науки суспільні науки.
обществени|к ч. мн. -ци громадський пра-
цівнйк; громадський діяч.
общественичка ж. громадський працівнйк
(про жінку); громадська діячка.
общественост ж. громадськість; бьлгар-
ската ~ болгарська громадськість.
обществ|б с. мн. -а 1. суспільство; без-
класово ~ безкласове суспільство; бур-
жоазно ~ буржуазне суспільство; комуни-
стйческо ~ комуністйчне суспільство; робо-
владелческо ~ рабовласницьке суспільство;
социалистйческо ~ соціалістйчне суспіль-
ство; феодално ~ феодальне суспільство;
2. громадянство, громада, товарйство, су-
спільство; 3. товарйство, оточення; заду-
шевно ~ задушевне товарйство; 0 вйсше
~ вйщий світ; издьнки на ~-6то пбкйдьки
суспільства; каймак на ~-бто заст. ірон.
вершкй суспільства; отбрано ~ вйбране то-
варйство; цвят на ~-бто цвіт суспільства.
община ж. 1. о б щ й н а; адміністратйв-
но-територіальна одинйця в НРБ, яка вхо-
дила до складу округу (до 1987 р.); 2. і ст.
о б щ й н а; установа, яка в часй болгарсько-
го Відродження дбала про школу, церкву і
т. ін.; 3. (організація національної меншості
у великому місті) общйна, громада; турска
~ турецька общйна; 4. іст. общйна; родова
~ родова общйна.
общйнск|и, -а, -о; -и общйнний, якйй на-
лежить общйні; ~ сьвет общйнна (сіль-
ська) рада.
общйтел|ен, -на, -но; -ни товарйський;
(розм.) компанійський.
ббщност ж. спільність; ~ на вьзгледите
спільність поглядів; славянска ~ слов’ян-
ська спільність.
общодьржав|ен, -на, -но; -ни загально-
державний.
общонарбд|ен, -на, -но; -ни загальнона-
родний; ~-на дьржава загальнонародна
держава.
общочовешк|и, -а, -о; -и загальнолюд-
ськйй, вселюдський.
общува|м недок. спілкуватися; той ~-ше с
тях він спілкувався з нйми.
общуване с. спілкування; средство за ~
засіб спілкування.
об|ьл, -ла, -ло; -ли 1. круглий; ~ дьрвен
материал кругле дерево (лісоматеріал); ~
(паважен) камьк кругляк, дйкий (бруко-
вйй) камінь; ~-ло лице кругле облйччя;
2. овальний; 3. округлий, круглястий; ~-ли
рамене округлі плечі.
обьрка|м док.: обьрквам (див.).
обьрква|м недок./обьркам 1. (готуючи су-
міш) змішувати/змішати, перемішувати/
перемішати; 2. перен. (втягати у неприємну
справу) умішувати/умішати, (розм.) уплу-
тувати/уплутати; 3. перен. плутати/сплута-
ти, помилятися/помилйтися; збиватися/збй-
тися; той обьрка пьтя він збйвея з доро-
ги; 4. перен. (відхиляти від правильного
шляху) плутати/сплутати; збивати/збйти,
баламугити/збаламутити; 0	концй-
те див. конец; ~ ~ работата заплутувати/
заплутати справу; псувати/зіпсувати спра-
ву; сметките плутати/поплутати роз-
рахунки; ~/~ шапките збивати/збйти з
пантелйку; спантелйчувати/спантелйчити;
збивати/збйти з толку; обьрквам я (ги)
(док.) наламати (нарубати) дров; наробйти
дурнйць; ~ се/~ се 1. змішуватися/
змішатися; умішуватися/умішатися; 2. плу-
татися/заплугатися; помилятися/помилй-
тися, губйтися, розгублюватися/розгубйти-
ся; 3. перен. розм. (у неприємну справу)
уплутуватися/уплутатисй, умішуватися/
умішатися, замішуватися/замішатися, втру-
чатися/втрутйтися; устрявати/устряти; 4.
(з дороги) збиватися/збйтися; плутатися/
заплутатися, блукати/поблукати; 5. перен.
(про справи) розладнуватися/розладна-
тися, розладжуватися/розладитися, роз-
стрбюватися/розстрбїтися; неочаквано не-
щата се обьркаха несподівано все розла-
дилося.
обьрн|а, -еш; -ах док.: обрьщам (див.).
обьрсва|м недок./обьрша витирати/вйте-
рти, обтирати/обтерти; ~ прах витирати
обьрша
428
овцевьдство
пил; ~ с рька челото витирати рукою лоб;
~ се/~ се витиратися/вйтертися, обтира-
тися/обтертися; ~ с кьрпа обтиратися
рушником.
обьрш|а, -еш; обьрсах док.: обьрсвам
(див.).
обява ж. оголошення; (розм.) об’ява;
~ вьв вестник оголошення в газеті.
обявен, -а, -о; -и оголошений; об’явлений;
с ~-а стбйност цінний, з об’явленою цін-
ністю.
обявление с. див. обява.
обяв|я, -йш; -йх док.: обявявам (див.).
обявява|м недок./обявя 1. оголошувати/
оголосити, об’являти/об’явйти, оповіщати/
оповістйти; ~ война оголошувати війну;
~ конкурс оголошувати конкурс; ~ приема-
не на абонаменти за вестници оголошувати
передплату на газети; ~ сьбранието за
открйто оголошувати збори відкрйтими; 2.
(відомості) подавати/подати; оголошувати/
оголосйти, пред’являти/пред’явйти; ~ пред-
мети за обмитяване пред’являти речі для
накладання мйта; ~ се/~ се виступати/
вйступити, ополчатися/ополчйтися; всйчки
се обявйха протйв него всі ополчйлися
проти нього.
обяд ч. мн. обеди див. ббед.
обядва|м недок. обідати; сядам да ~ сіда-
ти обідати.
обязаност ж. заст. обов’язок, зобов’я-
зання.
обяснение с. 1. пояснення, роз’яснення;
давам ~ давати пояснення; ~ в любов
освідчення (признання) в коханні; пйсмено
~ письмове пояснення.
обясн|я, -йш; -йх док.: обяснявам
(див.).
обяснява|м недок./обясня пояснювати і
поясняти/пояснйти; з’ясбвувати/з’ясувати;
не мбга да си обясня това не можу це зро-
зуміти (усвідомити, пояснйти собі); ~
нов материал пояснювати новйй матеріал;
~ с жест пояснювати жестом; ~ се/~ се 1.
пояснюватися, (рідко) пояснятися/пояснй-
тися; с каквб се обяснява това? чим це
пояснюється? 2. (відносини, непорозуміння
і т. ін.) з’ясбвувати/з’ясувати; розмовляти,
говорйти/поговорйти; ~ се/~ се в любов
освідчуватися/освідчитися (признаватися/
признатися) в коханні; робйти/зробйти при-
знання в коханні.
обятия мн. обійми; 0 с отвбрени ~ з
розкрйтими обіймами; радо, гостйнно.
овал ч. овал; ~ на лицето овал облйччя.
овал|ен, -на, -но; -ни овальний; ~ фор-
ма овальна форма.
оваци|я ж. овація; бурни ~-и бурхлйві
овації; правя ~-и робйти (влаштовувати)
овації.
овдов|ея, -ееш; -яхдок.: овдовявам (див.).
овдовява|м недок./ овдовея удовіти/ов
довіти.
ов|ен ч. мн. -нй баран.
овес ч. овес.
овесен, -а, -о; -и вівсяний; ~-а слама
вівсяна солома.
овехт|ея, -ееш; -ях док.: овехтявам (див.).
овехтява|м недок./овехтея 1. постаріти,
зношуватися, зносйтися; 2. перен. застарі-
вати/застаріти.
овлад|ея, -ееш; -ях док.: обладявам
(див.).
овладява|м недок./овладея 1. оволодіва-
ти/оволодіти, здобувати/здобути; ~ позй-
ция оволодівати позйцією; 2. (про почуття)
оволодівати/оволодіти, охоплювати/охопй-
ти, обіймати/обійняти; овладява ме вьлне-
ние мене охоплює (обіймає) хвилювання;
3. перен. (про знання, уміння, навички і
т. ін.) оволодівати/оволодіти, опановувати/
опанувати; засвбювати/засвбїти; ~ знани-
ята оволодівати знаннями, опановувати
знання; ~ тебрията оволодівати теорією,
засвоювати теорію; ~ се/~ се оволодівати/
оволодіти собою.
овлажн|ея, -ееш; -ях док.: овлажнявам 1
(див.).
овлажн|я, -йш; -йх док.: овлажнявам2
(див.).
овлажнява|м 1 недок./овлажнея зволбжу-
ватися/зволбжитися; (док.) зволожніти,
звогчіти.
овлажнява|м 2 недок./овлажня зволбжу-
вати/зволбжити, звбгчувати/звбгчити; ~
се/се зволбжуватися/зволбжитися;
(док.) зволожніти, звогчіти.
бвнешк|и, -а, -о; -и 1. баранячий; ~-о
месо баранина; бараняче м’ясо; 2. у знач,
ім.: ~-о баранина; ~-о задушено тушко-
вана баранина; ~-о печено смажена бара-
нина.
овбшка ж. 1. фруктове дерево; 2. плід,
фрукт.
овощар ч. 1. садівнйк; плодовбд; 2. про-
давець фруктів.
овощарка ж. 1. садівнйк; плодовбд (про
жінку); 2. (розм.) продавщйця фруктів.
овощарск|и, -а, -о; -и садівнйчий, садів-
нйцький; плодівнйцький; ~ нож садівнй-
цький ніж.
овра|г ч. мн. -зи рідко яруга; байрак.
бвреме прийм. див. навреме.
овца ж. вівця; 0 заблудена ~ блудна
(заблудла, заблукана) вівця.
овцевьдство с. вівчарство.
ннчар
429
оголвам
овчар ч. чабан; вівчар.
овчарка ж. чабанка.
овчарни|к ч. мн. -ци кошара, вівчарня
(•і колективних господарствах); вівчарська
ферма.
овчарница див. овчарник.
овчарува|м недок. вівчарити, вівчарю-
вати.
овчедуш|ен, -на, -но; -ни знев. добро-
душний, покірливий, як вівця.
бвч|и 1, -а, -е (-о); -и 1. овечий; ~-е
месо баранина; ~-е мляко овече молоко;
~-е сйрене бринза з овечого молока;
овчинний; 3. вівчарський; ~-а кошара
кошара для овець, вівчарня; 0 вьлк в ~-а
ножа вовк в овечій шкурі.
6вч|и 2: ~-а опашка бот. наперстянка.
овьгл|я, -йш; -йх док.: овьглявам (див.).
овьглява|м недок./овьгля обвуглювати/
обвуглити.
оглавни|к ч. мн. -ци недоуздок, оброть.
огладн|ея, -ееш; -ях док.: огладнявам
(див.).
огладнява|м недок./огладнея виголоджу-
ватися, ставати голбдним/вйголодніти, зго-
лодніти, стати голодним.
оглад|я, -иш; -их док.: оглаждам (див.).
оглажда|м недок./огладя 1. згладжувати/
ігладити; ~ камьк згладжувати камінь;
2. гладити/погладити, прасувати/попрасу-
вати; відпрасовувати/відпрасувати; ~ пан-
талони прасувати (відпрасовувати) шта-
ни.
оглас|я, -йш; -йх док.: огласявам (див.).
огласява|м недок./оглася наповняти і
напбвнювати/наповнити (звуками).
оглася|м недок. див. огласявам.
бглед ч. 1. огляд; медицйнски ~ медич-
ний огляд (медогляд); ~ на централния
печат огляд центральної преси; правя ~
оглядати, робйти огляд; 2. розм. оглядини,
розглядини; 0 без ~ на лицата незважаю-
чи (невважаючи) на осіб; без ~ на нещо не
враховуючи чого, що; с ~ да... таким чином,
щоб ...; с ~ на (кьм) нещо залежно від чого;
беручи до уваги що.
огледало с. дзеркало; джббно ~ кишень-
кове дзеркало; изпькнало ~ опукле дзер-
кало; сферйчно ~ сферичне дзеркало.
огледа|м док.: оглеждам (див.).
оглежда|м недок./огледам 1. оглядати/
оглянути; 2. розм. (відшукувати собі наре-
чену) наглядати/наглянути; 3. відбивати/
відбити, відображати і відображувати/
відобразити; ~ се/~ се 1. оглядатися/
оглянутися; 2. відбиватися/відбйтися; луна-
та се оглежда вьв водата місяць відбиваєть-
ся у воді; 3. дивйтися/подивйтися; се в
огледалото дивйтися (видивлятися) в дзер-
кало.
оглу|пея, -ееш; -ях док.: оглупявам (див.).
оглупява|м недок./оглупея дурнішати/по-
дурнішати, дурніти/подурніти.
оглуш|а, -йш; -йх док.: оглушавам (див.).
оглушава|м 1 недок./оглуша 1. (притуплю-
вати слух) оглушати і оглушувати/оглу-
шйти; 2. (криком) наповняти і напбвнюва-
ти/напбвнити; заглушати і заглушувати/
заглушйти.
оглушава|м 2 недок./оглушея глухнути/
оглухнути і оглухти.
оглуш|ея, -ееш; -ах док.: оглушавам2
(див.).
оглушйтел|ен, -на, -но; -ни оглушливий,
оглушний; ~ взрив оглушливий вйбух;
ни вйкове оглушні крйки.
огнев|й, -а, -б; -й вогневйй; 0 ~-а позй-
ция військ, вогнева позйція; ~-а точка
військ, вогнева точка.
бгнен, -а, -о; -и 1. вогненний, (розм.)
огненний; 2. (про колір) вогнйстий, огнй-
стий; 3. перен. вогненний, прйстрасний;
~-и думи (слова) вогненні слова.
огнестрел|ен, -на, -но; -ни вогнепальний^
огнепальний; ~-но орьжие вогнепальна
зброя.
огнеупбр|ен, -на, -но; -ни вогнетривкйй,
огнетривкйй.
огнйво с. кресало.
огнйще с. 1. вогнище, (розм.) огнище;
2. перен. вогнище, оселя, родйна; бащино
~ батьківський дім; домашно ~ домашнє
вогнище; семейно ~ сімейне (родйнне)
вогнище; 3. перен. (про джерело поширення
чого-н.) вогнище, центр, епіцентр; ~ на зе-
метрьса вогнище (епіцентр) землетрусу; 4.
розм. пучок, кілька рослйн, що зійшлй з
одного кореня; 5. техн. топка; камерно ~
камерна топка; ~ с двйжещи се скари топ-
ка з рухомими колосниками.
огняр ч. кочегар.
огнярск|и, -а, -о; -и кочегарний; ~-а лопа-
та шурувальна лопата.
огблва|м недок./огбля 1. роздягати/роз-
дягтй і роздягнути догола; 2. (позбавляю-
чи покриття) оголювати і оголяти/оголйти;
відкривати/відкрйти; 3. обстригати/обстрй-
гти наголо; 4. винйщувати/вйнищити (звб-
дити/звестй) ліс; ставати/стати безлісим
(безлісним); 5. (пограбувати) оголяти і огб-
лювати/оголйти, оббирати/обібрати, обкра-
дати/обкрасти; 0 ~/~ кьща забирати/
забрати все дбчйста; ~ се/~ се 1. (позбав-
лятися листя, рослинності, покриття) оголя-
тися і огблюватися/оголйтися; 2. стрйгтися^
обстригатися/обстрйгтися наголо (догола).
оголея
430
одобрйтелен
оголе|я, -ееш; -ях док.: оголявам (див.).
огол|я, -иш; -их док.: огблвам (див.).
оголява|м недок.Іоголея 1. (одяг, взуття)
знбшувати/зносйти; 2. (волосся) утрачати/
утратити, лисіти/облисіти; 3. (листя, рос-
линності) позбавлятися/позбавитися; 4. ро-
зорятися/розорйтися, бідніти/збідніти, убб-
жіти/зуббжіти.
огорч|а, -йш; -йх док.: огорчавам (див.).
огорчавам недок. / огорча засмучувати,
смутйти/засмутйти.
огорчение с. засмучення; 0 изпйвам/
изпйя чашата на ~-то пйти/вйпити гірку
чашу; пйти/вйпити добру повну.
ограбва|м недок./ограбя грабувати/по-
грабувати і (розм.) ограбувати.
ограбни|к ч. мн. -ци грабіжник.
ограб|я, -иш; -их док.: ограбвам (див.).
оградаж. огорожа, загорожа; желязна ~
залізна огорожа; каменна ~ кам’яна ого-
рожа; ~ от жив плет огорожа з живоплоту.
оград|я, -йш; -йх док.: ограждам (див.).
огражда|м недок./оградя 1. обгороджува-
ти і огорбджувати/обгородйти і огородйти,
отбчувати/оточйти; оперезувати/оперезати;
2. перен. (увагою, піклуванням і под.) отб-
чувати/оточйти; ~ с внимание оточувати
увагою; 3. перен. (від небажаного або небез-
печного) обгорбджувати/обгородйти; захи-
щати/захистйти.
ограмот|я, -йш; -йх док.: ограмотявам
(див.).
ограмотява|м недок./ограмотя навчати/
навчйти грамоти.
огранич|а, -йш; -йх док.: ограничавам
(див.).
ограничава|м недок./огранича обмежува-
ти і (рідко) обмежбвувати/обмежити.
ограничен, -а, -о; -и обмежений; ~ тираж
обмежений тираж; ~ човек обмежена людй-
на.
ограничение с. обмеження; без ~ без
обмеження; налагам ~ уводити обмеження;
~ вьв вьорьжаването обмеження озброєн-
ня.
огр|ея, -ееш; -ях док.: огрявам (див.).
огром|ен, -на, -но; -ни величезний; ~-но
колйчество величезна кількість; ~-ни усй-
лия величезні зусйлля.
о гру б |е я, -ееш; -ях док.: огрубявам 1
(див.).
огруб|я, -йш; -йх док.: огрубявам 2 (див.).
огрубява|м 1 недок./огрубея огрубіти
(док.), зашкарубнути (док.), ставати/ста-
ти грубим (жорсткйм, з нерівною поверх-
нею) .
огрубява|м 2 недок./огрубя огрублювати/
огрубйти, робйти/зробйти грубим.
огрява|м недок./огрея 1. освітлювати і
освітляти/освітйти; осявати/осяяти; 2. (про
думку, почуття радості) перен. осявати/
осяяти; огря го мйсьл йому сяйнула
думка; 3. (про небесні світила) сходити
і зіхбдити/зійтй, підніматися/піднятися; 4.
(ставити біля вогню) зігрівати/зігріти, зо-
грівати, гріти/зогріти; 0 ще ме огрее (няма
да ме огрее) пощастйть мені (не поща-
стить мені, нічого не вййде); ~ се/~ се
1. освітлюватися, освічуватися/освітйтися;
осяватися/осяятися; 2. зігріватися/зігріти-
ся, зогріватися, грітися/зогрітися, угріва-
тися/угрітися.
огьва|м недок./огьна 1. згинати/зігнути;
2. р о з м. загортати/загорнути; ~ вьв вест-
ник загортати в газету; ~ се/~ се 1. згина-
тися/зігнутися; 2. перен. вагатися, повбди-
ти/повестй себе непослідовно, відступати/
відступ йти.
бгьн ч. 1. вогонь; полум’я; 2. вогонь, ба-
гаття; запалвам (наклаждам) ~ розклада-
ти (розпалювати, розводити) багаття; 3.
вогонь, пожежа; 4. перен. розм. (про під-
вищену температуру тіла) вогонь, жар;
ймам сйлен ~ мати сильний жар; той се
мята в ~ и студ його кйдає то в жар, то в хо-
лод; 5. перен. вогонь, піднесення; ~ в
сьрцето вогонь у серці; 6. військ, вогонь,
стрільба; картечен ~ кулеметний вогонь;
~ за поддрьжка вогнева підтрймка; открй-
вам ~ відкривати вогонь; тбчен ~ влучний
вогонь; 0 бьлвам ~ и жупел кйдати вог-
нем-блискавйцею, вергати громами (громй);
йдвам/дойда като за ~ прихбдити/прийтй
на хвилйнку; между два ~-я між двох огнів
(вогнів); на ~ сьм стояти на краю безодні
(прірви); ~ да го горй хай йому всячина
(трясця); от вар ям/от вбр я ~ див. отварям;
пека се на два ~-я бути між двох огнів
(вогнів); подклаждам ~-я підливати масла
в огонь; підкладати дров до багаття (у ба-
гаття); турям/туря на ~ някого ставити/
поставити під удар (загрозу) кого.
огьн|а, -еш; -ах док.: огьвам (див.).
огьрлица ж. намйсто.
одая ж. розм. 1. кімната; 1. заст. по-
стоялий двір.
бдве присл. розм. удвоє, удвічі.
одеве присл. розм. недавно.
одежди мн. облачення (одяг служителів
культу).
одеколон ч. одеколон.
одеяло с. ковдра; укривало; вьлнено ~
вовняна ковдра; ліжник; родбпско ~ ро-
дбпська ковдра (родбпський ліжник).
одобрение с. схвалення.
одобрйтел|ен, -на, -но; -ни схвальний, по-
• » юбря
431
означа
пальний; прихильний; ~ бтзив схвальний
відзив; ~-ни гласове схвальні голоси.
одобр|я, -йш; -йх док.: одобрявам (див.).
одобрява|м недок./одобря схвалювати/
< хвалити.
одраска|м док.: одрасквам (див.).
одрасква|м недок./одраскам дряпати/по-
іряпати.
одрйпан, -а, -о; -и див. дрйпав.
одума|м док.: одумвам (див.).
одумва|м недок. /одумам 1. (поза очі)
обмовляти/обмбвити; розпускати/розпустй-
іи плітки; обговбрювати/обговорйти; ого-
нбрювати/оговорйти; ~ се/~ се 1. (один
одного) обмовляти/обмбвити, обговбрюва-
।и/обговорйти; 2. натякати/натякнути; 3.
підговбрюватися/відговорйтися, відмовля-
। ися/відмбвитися.
одухотвор|я, -йш; -йх док.: одухотворя-
пам (див.).
одухотвори ва|м недок./одухотвори оду-
хотворяти /одухотворити.
бд|ьр ч. мн. -ри 1. припічок, лежанка; 2.
просте дерев’яне ліжко.
ожадн|ея, -ееш; -ях док.: ожаднявам
(див.).
ожаднява|м недок./ожаднея відчувати/
відчути спрагу, хотіти/захотіти пити.
оженва|м недок./оженя женити, видава-
іи/вйдати (віддавати/віддати) заміж; ~
се/~ се женитися, дружитися і одружува-
гися/одружйтися, братися/побратися; бра-
іи/узяти шлюб; паруватися (недок.).
ожен|я, -иш; -их док.: оженвам (див.).
ожесточ|а, -йш; -йх док.: ожесточавам
(див.).
ожесточава|м недок./ожесточа робйти/
зробйти жорстоким, озлобляти/озлобйти.
ожесточен, -а, -о; -и озлоблений, розлюче-
ний.
ожесточение с. жорстокість; озлоблення;
злоба; злість.
оживен, -а, -о; -и 1. жвавий, бадьорий;
~ разговор жвава розмова; ~-а тьрговйя
жвава торгівля; ~-о движение жвавий рух.
ожив|ея, -ееш; -ях док.: оживявам 1
(див.).
оживление с. пожвавлення, жвавість;
бадьорість.
ожив|я, -йш; -йх док.: оживявам 2 (див.).
оживява|м 1 недок./оживея 1. оживати/
ожйти, воскресати/воскреснути, повертати-
ся/повернутися до життя; той сякаш оживя
він неначе ожйв; 2. перен. (поставати в
пам'яті, уяві) оживати/ожйти, воскреса-
ти/воскреснути; виникати/вйникнути, уяв-
лятися/уявйтися; 3. видужувати/вйдужати,
одужувати/одужати; 0 оживява/оживя ми
на сьрцето западати/запало мені в душу
(серце).
оживява|м2 недок./оживя 1. рідко
воскрешати/воскресйти, оживляти/оживй-
ти, повертати/повернути до життя; 2. (роби-
ти життєдіяльним або активнішим) ожив-
ляти/оживйти; наповнювати/на повнити
життям; ~ се/~ се оживлятися/оживй-
тися, ставати/стати жвавішим (веселішим);
напбвнюватися/напбвнитися життям (ді-
яльністю) .
ожребва|м се недок./ожребя се жеребй-
тися/ожеребйтися.
ожреб|я се, -иш се; -их се док.: ожребвам
се (див.).
ожребя|м се недок. див. ожребвам се.
ожулва|м недок./ожуля 1. (пошкоджува-
ти до крові) розтирати/розтерти; 2. дряпа-
ти/подряпати; ~ стената дряпати стінку;
3. (одяг, взуття) протирати/протерти, знб-
шувати/зносйти.
ожул|я, -иш; -их док.: ожулвам (див.).
ожуля|м недок. див. ожулвам.
ожьн|а, -еш; -ах док.: ожьнвам (див.),
ожьнва|м недок./ожьна жати і зжина-
ти/зжати, вижинати/вйжати.
озаглав|я, -йш; -йх док.: озаглавявам
(див.).
озаглавява|м недок./озаглавя озаглавлю-
вати/озаглавити.
озадач|а, -йш; -йх док.: озадачавам (див.).
озадачава|м недок./озадача розм. спан-
телйчувати/спантелйчити.
оз ар єн, -а, -о; -и осяяний, освітлений;
~-и от радост очй осяяні радістю очі.
озар|я, -йш; -йх док.: озарявам (див.).
озарява|м недок./озаря осявати/осяяти,.
освітлювати і освічувати і (рідко) освітля-
ти/освітйти; една усмйвка озарй лицето й
усмішка (посмішка) осяяла її облйччя; оза-
рй го една мйсьл йому сяйнула думка;
пламьците озарйха окблностите полум’я
освітйло околиці.
озвуч|а, -йш; -йх док.: озвучавам (див.).
озвучава|м недок./озвуча озвучувати/оз-
вучити; ~филм озвучувати фільм.
оздрав|ея, -ееш; -ях док.: оздравявам
(див.).
оздравява|м недок./оздравея видужува-
ти/вйдужати, одужувати/одужати.
озлоб|я, -йш; -йх док.: озлобявам (див.).
озлобява|м недок./озлобя озлобляти/оз-
лобйти; ~ се/~ се оздоблюватися і озлоб-
лятися/ озлобитися, ставати/стати роздра-
тованим (злим).
ознаменува|м недок. і док. ознаменбву-
вати/ознаменувати, відзначати/від 'чи и.
означ|а, -йш; -йх док.: озна м (див.).
означавам
432
око
означава|м недок:./означ а 1. позначати І
значйти/позначйти, відзначати/відзначйти;
~ с молив позначати олівцем; 2. (недок.)
означати, значити; каквб означава тази
дума? що означає (значить) це слово?
озов|а се, -еш се; -ах се док.: озовавам
се (див.).
озовава|м се недок./озоьа. се опинятися/
опинйтися; незабелязаносе озовахме в пред-
градието непомітно ми опинйлися на око-
лиці міста.
озон ч. тільки одн. хім. озон.
озьбва|м се недок:./озьбя се 1. скалитися/
вйскалитися, скалити/вйскалити зуби; 2.
перен. огризатися/огризнутися.
озьб|я се, -иш се; -их се док.: озьбвам
се (див.).
озьрн|а се, -еш се; -ах се док.: озьртам
се (див.).
озьрта|м се недок:./озьрн а се озиратися/
озирнутися, оглядатися/оглянутися; той се
озьрна да ги види він озирнувся (оглянув-
ся), щоб їх побачити.
ой вигук ой; ай.
бк ч. мн. -ове заст. дйшель, дишло.
ока ж. заст. 1. ока; міра вагй, яка до-
рівнює 1283 г; 2. р о з м. посуд, якйй вміщує
стільки ж рідинй.
окаж|а, -еш; оказах док.: оказвам (див.).
оказва|м недок:./окажа виявляти/вйявити,
проявляти/проявйти; 0 ~/~ влияние ро-
бйти/зробйти, справляти/справити вплив,
впливати/вплйнути;	вьздействие
впливати/вплйнути; ~/~ поддрьжка під-
трймувати/підтрймати, піддержувати/під-
держати; подкрепа подавати/подати
допомогу, допомагати/допомогтй;
сьдействие сприяти/посприяти, допомага-
ти/допомогтй; ~/~ сьпротйва чинйти/
учинйти опір, спиратися; ~ се/~ се 1.
виявлятися/вйявитися; той се оказа наш
познат вйявилося, що він наш знайомий;
2. (недок.) бути; тя не се оказа в кьщи її не
було вдома; 3. тільки 3 ос. безос.
виявлятися/вйявитися. вихбдити/вйй-
ти; значить, такйм чйном; оказа се, че
сме закьснели вйявилося, що ми спізнй-
лися.
оказибн ч. 1. оказія, нагода, зручнйй мо-
мент (для купівлі речей або майна); 2. роз-
продаж за невелйку ціну; 3. річ, куплена за
невелйку ціну; 4. розм. комісійний мага-
зйн.
оказибн|ен, -на, -но; -ни комісійний; ~ ма-
газин комісійний магазйн; ~-на тьрговйя
комісійна торгівля.
окайва|м недок./окая оплакувати/оплака-
ти, жалкувати/пожалкувати.
оканйца ж. заст. оканйца; посуд,
якйй уміщує одну оку.-
окапва|м 1 недок. І окапя забрйзкувати/
забрйзкати, заляпувати/заляпати.
окапва|м 2 недок. окапя 1. (про листя, пло-
ди) опадати/опасти, облітати/облетіти; 2.
(про волосся) падати, випадати/вйпасти,
лізти, вилазити і вилізати/вйлізти.
окап|я, -еш; -ах док.: окапвам 12 (див.).
окастр|я, -иш; -их док.: окастрям (див.).
окастря|м недок./окастря 1. (кущі, гілки)
підстригати/підстрйгти, обрубувати/обру-
бати; 2. перен. (друкований матеріал) ско-
рбчувати/скоротйти, урізувати/урізати.
окач|а, -йш; -йх док.: окачвам (див.).
окачва|м недок./окача 1. вішати/пові-
сити, чіпляти/почепйти; ~ на пирбн чіпля-
ти на цвях; 2. (на шию) надягати/
надіти; 0 си сам вьжето на врата
надівати/надіти (накйдати/накйнути) петлю
(зашморг) на себе; зашмбргувати/за-
шморгнути петлю на собі.
окачване с. 1. підвішування; 2. техн. під-
віска; ~ на предавателната кутйя підвіска
коробки зміни швйдкостей.
окачен, -а, -о; -и 1. підвішений; 2. на-
віснйй; ~-а (навесна) селскостопанска ма-
шйна навісна сільськогосподарська машй-
на.
окачеств|я, -йш; -йх док.: окачествявам
(див.).
окачествява|м недок./окачествя харак-
теризувати/охарактеризувати, визначати/
вйзначити; кваліфікувати; не йскам да ~
поведението му мені не хочеться характе
ризувати його поведінку.
ока|я, -еш; -ях док.: окайвам (див.).
океан ч. 1. океан; Атлантйчески ~ Атлан
тйчний океан; Северен Ледовйт ~ Північ
ний Льодовйтий океан; Тйхи ~ Тйхий океан.
океанск|и, -а, -о; -и океанський; океаніч
ний; ~ парахбд океанський пароплав.
океанограф ч. океанограф.
окепаз|я, -йш; -йх док.: окечазявам
(див.).
окепазява|м недок:./окепазя розм. 1. сорд
мити/осордмити; 2. псувати/попсувати.
окирлйв|я, -иш; -их док.: окирлйвям (див.).
окирлйвя|м недок./окирлйвя розм. бруд
нйти, забруднювати/забруднйти (одяг, бі
лизну від носіння).
око с. мн. очй 1. око; големи очй велйкі
очі; 2. око, зір; погляд; тя го стрелна с очй
вона стрельнула (стригнула) на нього очйм.і
(поглядом); 0 бйя в (на) очй див. бйя; вади
очйте някой, нещо див. вадя; вадим си очй-
те див. вадя; вадя очйте на някого див. вадя;
вадя си очйте див. вадя; вадя си очйте с ня
433
около
окб
'.г>?о див. вадя; вардя катб очйте си див.
иардя; вземам си очйте нанякьде див. взе-
мам; в очйте сьм на някого бути на очах
(перед очима) в кого; бути на виду; гледам
под (изпод) ~ див. гледам; грабвам ~-то
на някого див. грабвам; губя се от очйте
на някого див. губя; дебели очй безсоромні
(безстйдні) очі; нахаба, нахабник, зухва-
іець; за очй для (ради) годйться; щоб (абй)
підвестй очі; про людське око; щоб відвер-
нути увагу; изплаквам/изплача очйте си
виплакати (проплакати, сплакати) очі;
изпод очй спідлоба, спідлоб’я; ймам ~ на
някого, нещо мені подобається хто, що; ймам
очй сміти; наважуватися; ймам на очй нещо
мати на прикметі що; йскри излйзат от очй-
іс на някого див. йскра; корави (кучешки)
очй безсоромні (безстйдні) очі; кьде ти са
очйте? кудй ти дивйвся? де булй твої очі? на
очй сьм бути під підозрінням; навйрам/
навра нещо в очйте на някого тйкати/ткну-
іи кому в очі що; навйрам/навра някого в
очйте на някого настйрливо нагадувати кому
про кого; навйрам се/навра се в очйте на
някого попадатися/попастися (потрапляти/
потрапити) на очі кому; напьлвам/напьлня
очйте на някого робйти/зробйти приємність
(втіху) кому; не мбга да си отвбря очйте
от работа ніколи в гору глянути; передихну-
ти ніколи (немає колй); нямам очй (мені)
соромно; (я) згоряю від сорому; очі вила-
зять від сорому; обрьщам бчи див. обрьщам;
обрьщам/обьрна очй кт>м някого див. обрь-
щам; ~ го не хваща (док.) не охопйти
(осягнути, осягтй) оком (зором); ~-то ми
играе у мене повіки сіпаються; у мене нер-
вовий тик; ~-то ми шава стріляти очйма
(очйцями, оком); бісики пускати очйма
(оком); опйрам/опра очй в някого, нещо
див. опйрам; оставам/остана без очй (док.)
вйплакати (проплакати, сплакати) очі;
остават ми/останаха ми очйте в някого, не-
що очі в мене розгорілися на що; очей не
відведеш (не відірвеш) від кого, чого; отва-
рям/отвбря очйте (зьркелите) на някого
див. отварям; отварям си/отвбря си очйте
(зьркелите) на четири див. отварям; очй в
(срещу) очй лицем до лиця; віч-на-віч;
очй на очй віч-на-віч; сам на сам; на дві пари
очей; на чотйри ока; очй с очй сам на сам;
одйн на одйн; очйте ми играят а) бісики
(бісика) пускати очйма (оком); грати
(прясти) очйма; б) в очах чортики (бісики)
грають (стрибають, танцюють); очйте ми са
в някого, нещо а) насторожено слідкувати
за ким, чим; б) не чути душі в кому; в) праг-
нути куди; г) невідступно думати про кого,
що; пьлни ми очйте някой, нещо робйти/
зробйти (мені) приємність (втіху); с две
очй а) не за страх, а за совість; б) пйльно;
сляпо ~ скроня, висок; с невьорьжено
(просто) ~ неозброєним (прбстйм) оком;
снемам/снема очй відвбдити/відвестй (від-
вертати/відвернути) очі; трьн сьм в очйте
бути як більмо на (в) оці (як сіль в оці);
удрям/ударя (еднб) ~ а) облюбовувати/
облюбувати, (док.) уподобати; б) (док.) по-
дивйтися промовисто; хвьрлям/хвьрля ~
на някого, нещо а) облюбовувати/облюбу-
вати, (док.) уподобати кого, що; б) кйдати/
кйнути око (оком, очйма, погляд, поглядом)
на кого, що; в) брати/узяти на мушку (при-
ціл) кого, що; прицілятися/прицілитися
(націлятися/націлитися) на (в) кого.
оков|а, -еш; -ах док.: оковавам (див.).
оковава|м недок./окова 1. заковувати/
закувати; 2. перен. закбвувати/закувати,
позбавляти/позбавити свободи (волі); 3. об-
ковувати /обкувати.
окови тільки мн. 1. заст. окови; 2. перен.
кайдани, окови, пута; 0 разбйвам/разбйя
~-те скидати/скйнути кайдани (пута).
ококбрва|м недок./ококоря: ~/~ очй
витріщати/вйтріщити очі.
ококорва|м се/ококбря се витріщатися/
витріщитися, вирячуватися/вйрячитися.
ококбр|я, -иш; -их док.: ококорвам (див.).
окол|ен, -на, -но; -ни 1. околишній, нав-
колишній; довколишній; опазване на ~-на-
та среда охорона навколишнього середови-
ща; 2. обхіднйй, об’їзнйй, кружнйй; ~ пьт
кружна (обхідна, об’їзна) дорога; ф по ~
пьт кружнйм шляхом (стороною); манівцем,
манівцями; наздогад; с ~-ни думи манівцем,
манівцями; наздогад (говорити, писати).
околййск|и, -а, -о; -и заст. околій-
с ь к и й; якйй відноситься до окблії; ~ град
місто — центр окблії; ~ начал ник заст.
управляючий окблією.
околи|я ж. заст. окблія; адміністра-
тйвно-територіальна одинйця, яка входила
у склад області або округу Болгарії (до
1959 р.).
окблност ж. околиця; в ~-ите на града в
околицях міста.
около присл. 1. навколо, довкола, навкру-
гй; ~ сльнцето навколо сонця; 2. поряд,
поруч; коло, біля, блйзько; під; живея ~
Москва жйти під Москвою (коло, біля
Москвй); ~ нас поруч з нами; біля нас;
чакам ~ спйрката чекати біля зупйнки;
3. блйзько, коло, під; з; извьрвяхме ~ пе-
сет километра ми пройшлй блйзько десятй
кілометрів; ~ едйн месец блйзько місяця,
з місяць; той е на петдесет йому під п’ят-
десят.
околоврьст
434
оловен
околоврьст присл. 1. навколо; ~ селото е
заобиколено с гора навколо села —ліс; 2.
в окружності, в обхваті; дьрво три метра ~
дерево три метра в обхваті.
околоврьст|ен, -на, -но; -ни окружний,
кільцевий; ~ пьт кільцева (окружна) до-
рога; ~-на железопьтна лйния окружна
залізнйця.
околосветск|и, -а, -о; -и кругосвітній, нав-
колосвітній; ~-о пьтешествие кругосвітня
подорож.
окблчест, -а, -о; -и розм. округлий;
круглястий, круглуватий.
окомер ч. окомір.
окончава|м недок. лінгв. закінчуватися,
мати закінчення.
окончание с. лінгв. закінчення; флексія.
окончател|ен, -на, -но; ни остаточний;
~-но решение остаточне рішення.
окоп ч. окоп, окіп.
окопава|м недок./окоп ая обкбпувати/об-
копати.
окопа|я, -еш; -х док.: окопавам (див.).
окоп|ен 1 -на, -но; -ни окопний.
окоп|ен 2, -на, -но; -ни просапний; ~-ни
култури просапні культури.
окопйтва|м недок./окоп йтя приводити/
привестй до пам’яті (притомності), опам’я-
тбвувати/спам’ятати, опритбмнювати/опри-
тбмніти, опам’ятбвуватися/опам’ятатися.
окопйт|я, -иш; -их док.: окопйтвам (див.).
окрайнина ж. див. покрайнина.
окрил|я, -йш; -йх док.: окрилявам (див.).
окрилява|м недок./окрили окриляти і ок-
рйлювати/окрилйти.
окрйля|м недок. див. окрилявам.
6крь|г ч. мн. -зи 1. округ; найбільша
адміністративно-територіальна одинйця Бол-
гарії (до 1987 р.); Софййски ~ Софійський
округ.
окрьгл|я, -йш; -йх док.: окрьглявам (див.).
окрьглява|м недок./окрьгл я округляти і
округлювати/округлйти.
окрьгля|м недок. див. окрьглявам.
окрьж|ен, -на, -но; -ни окружнйй; ~ сьвет
окружна рада; ~-ни йзбори окружні вйбо-
ри.
окрьжие с.: воєнно ~ військкомат.
окрьжно с. циркуляр.
окрьжност ж. коло; впйсана ~ впйсане
коло; опйсана ~ опйсане коло.
оксижен ч. 1. газозварювальний апарат;
2. розм. водний розчин перекису водню
(для знебарвлювання волосся).
оксиженйра|м недок. і док. 1. зварювати/
зварйти (метал); 2. знебарвлювати/зне-
барвити волосся (водним розчином переки-
су водню).
оксиженйст ч. зварник, зварювач.
оксиженов, -а, -о; -и газозварювальний,
~ апарат газозварювальний апарат.
октомври ч. жовтень.
октомврййск|и, -а, -о; -и жовтневий; ~
вятьр жовтневий вітер; Велйка ~-з. со-
циалистйческа революция Велйка Жовтне
ва соціалістйчна революція.
окулйст ч. окуліст.
окулйсткаж. (про жінку) окуліст; (розм.)
окулістка.
окупатор ч. окупант.
окупацибн|ен, -на, -но; -ни окупаційний;
~-ни ейли окупаційні ейли.
окупація ж. окупація.
окупйра|м недок. і док. окупувати, за-
хоплювати /захопйти.
окураж|а, -йш; -йх док.: окуражавам
(див.).
окуражава|м недок./окуража підбадьбрю-
вати/підбадьбрити, надавати/надати смі-
лйвості.
окуражйтел|ен, -на, -но; -ни підбадьор-
ливий, підбадьорюючий.
окьпва|м недок./окьпя купати/вйкупати;
~ се~ се купатися/вйкупатися, скупатися.
окьп|я, -еш; -ах док.: окьпвам (див.).
окьсн|ея, -ееш; -ях док.: окьснявам (див.).
окьснявам недок./окьснея розм. запіз-
нюватися/запізнйтися.
6ле вигук розм. див. олеле.
олеква|м недок./олекна 1. легшати/по-
легшати, ставати/стати легшим; 2. тільки
З ос. одн. у спол. з к о р. ф. дав. в.
о с о б. займ. (про самопочуття, настрій)
легшати, ставати/стати легше; олеква ми
мені легшає (стає краще); ще й олекне їй
полегшає (стане краще).
олеле вигук ох, ой, ой леле, ой лйшенько.
олелйя ж. розм. шарварок, заколот; шум,
галас; 0 вдйгам/вдйгна ~ (шум) див.
вдйгам.
олимпиада ж. олімпіада; Москбвска ~
Московська олімпіада.
олимпй|ец ч. мн. -йци олімпієць.
олимпййск|и, -а, -о; -и олімпійський; ~ ко-
митет олімпійський комітет; ~ сувенйр
олімпійський сувенір; 0 спокойствие
олімпійський спокій; Олимпййски игрй Олім-
пійські ігри.
6лио с. тільки одн. олія.
олицетворение с. уособлення; втілення.
олицетвор|я, -йш; -йх док.: олицетворя-
вам (див.).
олицетворява|м недок./олицетворя уосбб-
лювати/уосббити; втілювати/втілити.
олов|ен, -на, -но; -ни свинцевий; ~-на
захар свинцевий сахар; ~-на руда свинце-
оЛОВО
435
опак
на руда; ~-но белйло (мн.) свинцеві бі-
ійла; ~-ни бблаци свинцеві хмари.
олово с. тільки одн. свинець.
олтар ч. вівтар, олтар.
олюл|ея се, -ееш се; -ях се док.: олюля-
нам се (див.).
олюлява|м се «едок./олюлея се хитатися/
витнутися, колихатися/колихнутися.
олюпва|м недок. див. олющвам.
олюп|я, -иш; -их док. див. олющя.
олющва|м недок:./олюща обчищати/обчй-
стити, оббирати/обібрати; лущити, вилу-
іцувати/вйлущити.
олющен, -а, -о; -и обчйщений, обібра-
ний; ~ ечемйк ячна крупа.
олющ|я, -иш; -их док.: олюїцвам (див.).
ом ч. фіз. ом.
омагьдса|м док.: омагьбсвам (див.).
омагьосва|м недок./омагьосам зачарбву-
вати/зачарувати; заворджувати/заворо-
жйти.
ома|ен, -йна, -йно; -йни чарівнйй, чарів-
ливий; рбдна реч ~-йна рідна мова чарів-
на; ~-йно бйле чарівне зілля.
омайва|м недок./омая очарбвувати/оча-
рувати.
омайни|к ч. мн. -ци чарівнйк, чародій.
омайница ж. чарівнйця, чародійка.
омайниче с. бот. гравілат.
омал|ея, -ееш; -ях док.: омалявам (див.).
омалява|м недок:./омалея ставати/стати
тіснйм (про одяг, взуття).
омар ч. омар.
омара ж. марево; імла.
ома|я ’, -еш; -ях док.: омайвам (див.).
омая 2 ж. тільки одн. зачарування, очару-
вання.
омега ж. омега; 0 алфа и ~ альфа і
омега.
омеква|м недок./омекна 1. розм’якшува-
тися/розм’якшйтися, ставати/стати м’якйм;
2. (про погоду) ставати/стати м’якшим; 3.
перен. (про людину) розм’якшуватися/
розм’якшйтися, ставати/стати м’якшим
(добрішим, лагіднішим)'.
омекн|а, -еш; -ах док.: омеквам (див.).
бмировск|и, -а, -о; -и гомеровський.
омлет ч. омлет.
омонйм ч. лінгв. омонім.
омонйми|я ж. лінгв. омонімія.
омраза ж. ненависть; дьлббка ~ глибока
ненависть; люта ~ жорстока ненависть.
омразни|к ч. мн. -ци людйна, яка викли-
кає ненависть.
омраз|я, -йш; -йх док.: омразявам
(див.).
омразява|м недок./омразя робйти/зробй-
ти ненависним.
омрьзва|м недок./омрьзн а набридати/
набрйднути, обридати/обрйднути і обрйди-
ти.
омрьзн |а, -еш; -ах док.: омрьзвам (див.).
омьж|а, -иш; -их док.: омьжвам (див.).
омьжва|м недок./омьжа видавати/вйда-
ти (віддавати/віддати) заміж; ~ се/~ се
вихбдити/вййти (ітй/пітй) заміж.
он (она, онб; мн. онй) особ. займ. діал.
він (вона, воно, мн. вонй).
она особ. займ. діал. див. он.
оназгодиш|ен, -на, -но; -ни минулоріч-
ний.
онази вказ. займ. див. бнзи.
онака: така-~ присл. розм. так-сяк,
сяк-так, тудй-сюдй.
онак|ьв, -ава, -бво; -йва озн. займ. розм.
інший; 0 такьв-~ сякйй-такйй, такйй-
сякйй.
онаслов|я, -йш; -йх док.: онасловявам
(див.).
онасловява|м недок./онасловя заст. оза-
главлювати/озаглавити.
оная вказ. займ. див. онзи.
бнбашия ч. іст. 1. б н б а ш і я; начальник
поліції у невеликому місті; 2. єфрей-
тор.
ондулация ж. укладка волосся.
ондулйра|м недок. і док. укладати/укла-
сти волосся.
онези вказ. займ. див. бнзи.
онем|ея, -ееш; -ях док.: онемявам (див.).
онемява|м недок:./он емея німіти/оніміти.
бнзи, онази, онова; мн. онези (бня, оная,
онова (онуй); мн. онйя) вказ. займ. той, та,
то; ті; заст. тільки для осіб чол. роду: оногб-
ва, оногбзи (знах. в.) того, ономува (дав.
в.) тому; 0 бнзи ден позавчора; бня ми
ти... (уживається на позначення захоплення
або незадоволення ким, чим) отой; бня свят
той світ; оная вечер позавчора увечері; това,
онова (туй, онуй) те і се.
бнзиденш|ен, -на, -но; -ни позавчораш-
ній.
онй особ. займ. див', он.
онб особ. займ. див. он.
онова вказ. займ. див. бнзи.
оногбва вказ. займ. заст. див. бнзи.
оногбзи вказ. займ. заст. див. бнзи.
ономува вказ. займ. заст. див. бнзи.
онуй вказ. займ. розм. див. бнзи.
бня вказ. займ. див. бнзи.
опазва|м недок./опазя оберігати/оберег-
тй; берегтй/зберегтй; 0 ббже опазй господи,
спасй й помйлуй.
опаз|я, -иш; -их док.: опазвам (див.).
опак, -а, -о; -и 1. зворотний; ~-а страна
зворотний бік (зворотна сторона); 2. перен.
бпаки
436
опйвам
незговірливий, незгідливий; норовливий; 3.
особливий, незвичайний.
бпаки с. див. бпако.
бпако с. тільки одн. зворотний бік, зво-
ротна сторона.
опакбва|м недок. і док. упаковувати, па-
кувати/упакувати.
опакбвка ж. упаковка.
опал ч. опал.
опалва|м 1 недок./опаля обпалювати/об-
палйти (з усіх боків).
опалва|м 2 недок./опаля: ~/~ пещ закін-
чувати/закінчйти топйти піч.
опал|я, -иш; -их док.: опалвам 1,2 (див.).
опарва|м недок./опаря обпікати/обпектй,
обпарювати/обпарити.
опар|я, -иш; -их док.: опарвам (див.).
опас|ен, -на, -но; -ни небезпечний; ~
завбй небезпечний поворот; ~ престьпник
небезпечний злочйнець.
опасени|е с. побоювання; изказвам ~-ята
си висловлювати свої побоювання; моите
~-я се сбьднаха мої* побоювання здійснй-
лися.
опасност ж. небезпека; излагам се на ~
наражатися на небезпеку; намйрам се в
бути в небезпеці.
опасява|м се недок. побоюватися.
опашат, -а, -о; -и хвостатий, якйй має
довгий хвіст; ~-а звезда комета; ~-а
льжа нахабна брехня.
опашка ж. 1. хвіст; кбнска ~ кінський
хвіст; кучето вьртй ~-та собака крутить
(вертить, виляє) хвостом; рйбена ~ рйб’я-
чий хвіст; 2. (плоду, ягоди) ніжка, плодо-
ніжка, гілочка; 3. перен. хвіст; ~ на влак
хвіст поїзда; 4. перен. черга; заставам
на ~ займати чергу; 5. (посуду) ручка;
0 лисйча ~ бот. синяк; на ~ сьм бути (ітй,
плестйся, плентатися) в хвості; пастй зад-
ніх; бвча ~ бот. дивина, коров’як; ~ на
комета хвіст комети; подвйвам/подвйя
опашката си (док.) підібгати (підгортати/
підгорнути) хвоста (хвіст); пращам/пратя
~-та посилати/послати іншу людйну за-
мість себе; свйвам/свйя ~-та на някого
(док.), укрутйти хвоста кому.
опашкар ч. розм. 1. танцюрйст, якйй
замикає танок хорд; 2. перен. людйна,
що плентається в хвості подій.
бпва|м недок./бпна 1. натягати і натягу-
вати/натягтй; 2. розпинати/розіпнути і
розп’ястй.
опека ж. опіка; намйрам се под ~ зна-
ходитися під опікою.
опе|ка, -чеш; опекох док.: опйчам (див.).
опекун ч. опікун.
опекунка ж. опікунка.
опелб с. похоронна відправа; відспіву
вання.
опера ж. 1. опера; 2. оперний театр; в
сградата на Софййската ~ у приміщенні
Софійського оперного театру.
опер|а, -еш; опрах док.: опйрам 1 (див.)
оператйв|ен, -на, -но; -ни 1. оператйвний,
~ план оператйвний план; ~-на зона військ.
оператйвна зона; ~-на намеса мед., перен.
оператйвне втручання; ~-но лекуване опе-
ративне лікування.
оператйвност ж. оператйвність.
оператор ч. оператор.
операторск|и, -а, -о; -и операторський;
~ пулт операторський пульт; ~-а работа
операторська робота.
операцион|ен, -на, -но; -ни операційний;
~-на маса операційний стіл; ~-ни действия
операційні дії.
операция ж. операція; борсова ~ біржо-
ва операція; изчислйтелна ~ обчйслюваль-
на операція; ~ за блокйране блокадна
операція; ~ на сьрцето операція на серці;
~ от апандисйт операція по вйдаленню
апендицйту; правя ~ робйти операцію;
разузнавателна ~ розвідувальна операція.
оперва|м недок./оперя втуплювати/вту-
пити (затопляти/затопйти) зір; видивляти-
ся/вйдивитися.
опер|ен, -на, -но; -ни оперний; ~-на пе-
вйца оперна співачка; ~-но изкуство оперне
мистецтво.
оперета ж. оперета; спектакьл на теать-
ра за ~ вистава театру оперети.
оперет|ен, -на, -но; -ни оперетковий; ~
театр театр оперети.
оперйра|м недок. і док. 1. оперувати,
користуватися; ~ с тбчни сведення оперу-
вати точними відомостями; 2. оперувати,
робйти/зробйти хірургічну операцію; 3.
військ. оперувати, проводити/провестй
(здійснювати/здійснйти) військові операції;
4. оперувати, здійснювати/здійснйти опе-
рації (фінансові, торговельні).
опетн|я, -йш; -йх док.: опетнявам (див.).
опетнява|м недок./опетня плямувати /
плямйти/заплямувати; ганьбйти/зганьбйти,
паплюжити/спаплюжити.
опечен, -а, -о; -и вйпечений; добре ~ хляб
добре вйпечений хліб; 0 работата е ~-а
усе гаразд; справу (діло) полагоджено
(зроблено); рйбка в сітці.
оп|ея, -ееш; -ях док.: опявам (див.).
опйва|м недок./опйя 1. (вином і т. ін.)
напувати і напоювати/напоїти; 2. п’янйти,
сп’яняти/сп’янйти, оп’яняти/оп’янйти; това
вйно опйва це вино п’янйть (сп’яняє); 3.
перен. (доводити до самозабуття) п’янйти,
"ПИНЦИ
437
бпна
- п’яняти/сп’янйти, оп’яняти/оп’янйти; ~
**7~ се 1. напиватися/напйтися, упива-
•ися/упйтися; повпиватися/повпйтися; 2.
(недок.) п’яніти, п’янішати.
опйнци мн. діал. див. цьрвул.
опйра |м 1 недок./опера прати, випирати/
випрати; 0 (обйрам/обера) пешкйра
відбувати за всіх; вішати собак (псів) на
мене.
опйра|м 2 недок./опра !• (щільно прикла-
ді іти до чогось) притуляти і притулювати/
нритулйти, опирати/оперти, приставляти/
приставити; опиратися/опертися; притуля-
। ися/притулйтися; 2. (підходити впритул)
уііиратися/упертися; 3. перен. дохбдити/дій-
। й до краю (до останньої можлйвості); нима
іо мене опря да спасявам положението?
невже тепер мені треба врятовувати ста-
новище? 0 вьпрбсьт е опрял до кокала
питання поставлене руба (ребром); до
остьр камьк зазнавати/зазнати невдачі;
^/~ очй в някого, нещо втуплювати/вту-
пити зір в (на) кого, що; затопляти/зато-
пйти зір в кого, що; видивлятися/вйдиви-
іися 'на кого, що; работата опйра/опря
до някого, нещо питання упирається (не-
док.) в кого, що; ~ се/~ се 1. опиратися/
опертися, обпира’тися/обпертися; упирати-
< я/упертися; 2. перен. (мати основою) опи-
ратися/опертися; (недок.) грунтуватися, ба-
іуватися; 3. (чинити опір) опиратися/опер-
іися, упиратися/упертися; затинатися/зат-
нутися, затятися; пручатися (недок.).
опис ч. опис, спйсок; ~ на рькопйсите
опис рукописів.
описание с. опис; това не се подава на ~
це не піддається описові, цього не можна
описати.
описател|ен, -на, -но;- ни описовий; ~
метод описовий метод.
опйсва|м недок./опйша 1. опйсувати/опи-
еати; те ~-т родопските говори вонй
опйсують родбпські говіркй; той опйса видя-
ното він описав побачене; 2. опйсувати/опи-
сати, робйти/зробйти облік; ~ имот опйсу-
вати майно; 3. мат. (коло, дугу) описувати/
описати; 4. опйсувати/описати, здійснюва-
ги/здійснйти рух по кривій; 0 ~~ с черни
бой див. ббя.
опит ч. 1. досвід; групата посетй Излож-
бата на челния ~ в народного стопанство
на УССР група відвідала Вйставку передо-
вого досвіду в народному господарстві
УРСР; зная от ~ знати з досвіду; ймам
~ мати досвід; прилагам ~ застосовувати
досвід; разпространявам ~-а на челниците
пошйрювати досвід передовиків; челен ~
передовий досвід; 2. дослід, спроба, експери-
мент; лабораторен ~ лабораторний дослід;
маса за демонстраційний стіл; пблски
~ дослід у польовйх умовах; правя ~ ро-
бйти спробу; пьрви ~ перша спроба; 3.
філос. досвід; чувствен ~ чуттєвий досвід;
0 горчйв ~ гіркйй досвід.
опйта|м док.: опйтвам (див.).
опйтва|м недок./опйтам 1. пробувати/
попробувати, куштувати/покуштувати; опй-
тайте си от сладкото покуштуйте варення;
~ ястие пробувати (куштувати) їжу; 2.
(перевіряти на ділі) пробувати, попробу-
вати, випробувати/вйпробувати; 3. (щось
зробити) прббувати/попрббувати, (недок.)
намагатися; О опйтал сьм жйлото и мед а
на някого знати, що за птйця хто; опйтал
сьм меда и отрбвата на някого тс.;
почвата зондувати/позондувати грунт; ~
си/~ си кьсмета (щастието) пробувати/
попробувати, спробувати; шукати/пошука-
ти щастя.
бпит|ен, -на, -но; -ни 1. досвідчений; ~ чо-
век досвідчена людйна; 2. дослідний; ~-но
поле дослідне поле; 0 ~-но зайче піддо-
слідний кролик; ~-но око досвідчене око.
опитност ж. досвідченість, досвід; придо-
бйвам ~ набувати досвіду.
опитом|я, -йш; -йх док.: опитомявам
(див.).
опитомява|м недок./опитомя приручати/
приручйти, одомашнювати/одомашнити.
бпиум ч. опіум.
опйча|м недок:./опека 1. пектй, випікати/
вйпекти; 2. обгоряти і обгорати/обгоріти;
3. перен. набувати/набути навиків; ф
~/~ добре работата си влаштовувати/
влаштувати добре свої справи; ~-й си
акьла [в главата] див. акьл.
опй|ша, -шеш; -сах док.: опйсвам (див.).
опй|я, -еш; -х док.: опйвам (див.).
опиянение с. сп’яніння, оп’яніння.
оплаква|м недок./оплач а 1. оплакувати/
оплакати; ~ се/~ се 1. жаліти/пожаліти
себе; 2. скаржитися/поскаржитися, жалі-
тися/пожалітися; от какво се ~-те? на що
ви скаржитеся? ~ се от главоболие скар-
житися на головнйй біль.
оплакван|е с. мн. -ия 1. оплакуванняг
голосіння; 2. скарга; кнйга за ~-ия и пред-
ложения кнйга скарг і пропозйцій; пйша ~
писати скаргу.
опла|ча, -чеш; -ках док.: оплаквам (див.).
опльтн|я, -йш; -йх док.: опльтнявам
(див.).
опльтнява|м недок./опльтня 1. робйти/
зробйти більш конкретним (життєвим);
2. ущільнювати/ущільнйти.
6пн|а, -еш; -ах док.: опвам (див.).
оп о вестя
438
оправим
оповест|я, -йш; -йх док.: оповестявам
(див.).
оповестява|м «едок./оповестя сповіщати/
сповістити.
опожар|я, -йш; -йх док.: опожарявам
(див.).
опожарява|м недок./опожаря спалювати/
•спалйти.
опозицион|ен, -на, -но; -ни опозиційний;
~-ни настроения опозиційні настрої.
опозиционер ч. опозиціонер.
опозиционерка ж. опозиціонерка.
опозйция ж. опозиція; в ~ сьм бути (стоя-
ти, перебувати) в опозиції.
опознава|м недок./опозная добре пізнава-
ти/пізнати; ~ живота пізнавати життя; ~
се/~ се добре пізнавати/пізнати одйн од-
ного.
опозна|я, -еш; -х док.: опознавам (див.).
опозор|я, -йш; -йхдок.: опозорявам (див.).
опозорява|м недок./опозоря ганьбйти/
зганьбйти.
оползотвор|я, -йш; -йх док.: оползотво-
рявам (див.).
оползотворява|м недок./оползотворя ро-
бйти/зробйти корйсним, використовувати/
вйкористати; ~ отпадьците використовува-
ти відходи.
оползотворяване с. утилізація.
опомн|я се, -иш се; -их се док.: опомням
се (див.).
опбмня|м се недок./опбмня се 1. опам’я-
товуватися, (недок.) опам’ятатися; отямлю-
ватися/отямитися; прихддити/прийтй в се-
бе; 2. одумуватися/одуматися.
опонент ч. опонент (особа, яка запере-
чує або спростовує думки доповідача).
опоненткам. опонентка (в суперечці).
опора ж. 1. опора; підпора; рьцете му
тьрсиха някаква ~ його руки шукали якусь
опору; 2. спец, опора; лагерна ~ опора
підшйпника; неподвйжна ~ нерухома опо-
ра; 3. перен. опора, підпора; підтрймка,
допомога; оставам без ~ залишатися без
опори (підтрймки); това ще ми послужи за
~ це послужить мені опорою.
опбр|ен, -на, -но; -ни опорний; ~-на везна
на обтегнати рьце спорт, горизонтальний
упор на зігнутих руках; ~-на точка точка
•опори; ~-ни ролки опорні ролики.
опороч|а, -йш; -йх док.: опорочавам
(див.).
опорочава|м недок./опороча 1. розбещу-
вати/розбестити; 2. ганьбйти/зганьбйти,
чорнйти/очорнйти і обчорнйти.
опортюнйзьм ч. тільки одн. опортунізм.
опортюнйст ч. опортуніст.
опортюнйстка ж. опортуністка.
опортюнистйч|ен, -на, -но; -ни опортуні
стйчний; ~-но отношение опортуністйчнс
відношення.
опортюнистйческ|и, -а, -о; -и опортуні
стйчний; ~-а полйтйка опортуністйчна полі-
тика.
опбска|м док.: опбсквам (див.).
опбсква|м недок. /опбскам знйщувати/
знйщити (комах, вошей, бліх).
опр|а, -еш; -ях док.: опйрам 2 (див.).
оправдава|м недок./оправдай 1. виправду-
вати/вйправдати; визнавати/вйзнати не-
вйнним; 2. перен. виправдовувати/вйправ-
дати; ~ доверие виправдовувати довіру
(довір’я); ~ надежди виправдовувати
надії; очкаванията се оправдаха споді-
вання справдилися; 3. звітувати/відзвіту-
вати, звітуватися/відзвітуватися (за витра-
чені гроші наявністю документів і т. ін);
~ се/~ се виправдовуватися і виправду-
ватися/вйправдатися, доводити/довестй
свою правоту.
оправданеє с. вйправдання.
оправдателе|н, -на, -но; -ни виправду-
вальний, виправднйй; ~-на присьда ви-
правдувальний вйрок; ~-ни документи
виправдні документи.
оправда|я, -еш; -х док.: оправдавам
(див.).
оправен, -а, -о; -и 1. упорядкований; прй-
браний; ~-о легло прйбране ліжко; 2. якйй
поповнішав (погладшав, поправився).
оправ|я, -иш; -их док.: оправям (див.).
оправя|м недок./оправя 1. (надавати на-
лежного вигляду) поправляти/поправити;
упорядкбвувати/упорядкувати; ~ каскета
си поправляти кепку; 2. (усувати пошкод-
ження) поправляти/поправити, лагодити/
полагодити; 3. (відносини, справи) нала-
годжувати/налагодити; привбдити/приве-
стй до ладу (до належного стану); 4. (уточ-
нювати) поправляти/поправити; 5. (зігнуте)
виправляти/вйпрямити; вирівнювати/вйрів-
няти; 6. показувати/показати (дорогу); ()
бакйите на някого налагоджувати/
налагодити заплутані справи кого; ^/~
играта налагоджувати/налагодити справу;
~крйвите дьрва виправляти/вйправити
становище, розхльббувати кашу, яку зава-
рйв інший; ~ ~ си лйнията ставати/стати
стрункйм, скидати/скйнути зайву вагу; ~
се/~ се 1. поправлятися/поправитися, ви-
дужувати/вйдужати; 2. поправлятися/по-
правитися; повніти/поповніти, повнішати/
поповнішати; 3. (про погоду) кращати/
покращати; 4. виправлятися/вйправитися,
позбуватися/позбутися вад; 5. мирйтися/
помирйтися; 0 работата се оправя все на-
 міразвам
439
опьвам
«згоджується (покращується); все йде на
і.ід.
опразва|м недок./опразня 1. спорожня-
«II і спорбжнювати/спорожнйти; 2. (примі-
щення, дорогу) звільняти/звільнйти; ~ се/
~ се звільнятися/звільнйтися (про примі-
щення, дорогу).
опразн|я, -иш; -их док.: опразвам (див.).
опрас|я се, -йш се; -йх се док.: опрасявам
<е (див.).
опрасява|м се медок./опрася се поросйти-
<я/опоросйтися.
опраш|а, -иш; -их док.: опрашвам (див.).
опрашва|м медок./опраша 1. вкривати/
нкрйти пйлом, (док.) запилйти, запорбшу-
вати/запорошйти; 2. бот. запйлювати/за-
пилйти.
определен, -а, -о; -и 1. вйзначений;
окреслений; в ~ срок у вйзначений тер-
мін; в ~-о време у вйзначений час; 2. (стро-
го визначений) певний; йма ~ ред існує
певний порядок; при услбвия за певних
умов; 3. виразний, яснйй; певний; точний;
без ~-а цел без певної метй.
определение с. 1. вйзначення; 2. лінгв.
означення; 3. юр. ухвала, постанова.
определйтел|ен, -на, -но; -ни лінгв. озна-
чальний; ~ член означальний член; ~-но
местоимение означальний займенник.
определ|я, -йш; -йх док.: определям (див.).
определя|м медок./оп ред еля 1. визначати/
визначити; ~ диагнбзата на бблен ставити
чіагноз хворому; ~ температурата визна-
чати температуру; 2. визначати/вйзначити,
характеризувати/охарактеризувати; 3. обу-
мбвлювати/обумбвити; 4. юр. визначати,
ухвалювати/ухвалйти; 5. призначати/при-
значити; ~ среща призначати побачення;
~ се/~ се розм. 1. виявлятися/вйяви-
тися; 2. виявляти/вйявити (свої погляди);
визначати (свою професію).
опресн|я, -йш; -йх док.: опреснявам (див.).
опреснява|м медок./опресня 1. освіжати/
освіжйти; 2. перен. відсвіжувати/відсвіжй-
ти.
оприлич|а, -йш; -йх док.: оприличавам
(див.).
оприличава|м недок:./оприлича 1. робйти/
зробйти схожим, уподібнювати/уподібнити;
2. (недок.) (помилково) вважати, прийма-
ти/прийняти (за кого-небудь).
опрймч|а, -иш; -их док.: опрймчвам
(див.).
опрймчва|м медок./опрймча 1. зашмбргу-
вати/зашморгнути; 2. перен. заманювати/
заманйти в пастку.
опровергава|м недок./опровергая спростб-
вувати/спростувати.
опроверга|я, -еш; -х док.: опровергавам
(див.).
опровержение с. спростування, спросто-
вання; публикувам ~ друкувати спросто-
вання.
опропаст|я, -йш; -йх док.: опропастявам
(див.).
опропастява|м недок./опропастя розоря-
ти/розорйти.
опрост|я, -йш; -йх док.: опростявам (див.),
опрощавам (див.).
опростява|м недок./опростя спрощувати/
спростйти.
опрощава|м недок./опростя 1. прощати/
простйти; 2. увільняти/увільнйти (від обо-
в'язків); 0 ~ греховете някому відпускати
гріхй кому.
оптация ж. оптація.
оптй|к ч. мн. -ци оптик.
бптик|а, ж. оптика; геометрйчна ~ гео-
метрйчна оптика.
оптимйз|ьм ч. тільки одн. оптимізм.
оптимйст ч. оптиміст.
оптимистйч|ен, -на, -но; -ни оптимістйч-
ний; ~-ни вьзгледи оптимістйчні погляди.
оптимистйческ|и, -а, -о; и оптимістйчний;
~ тон оптимістйчний тон.
оптимйстка ж. оптимістка.
оптйч|ен, -на, -но; -ни оптйчний; ~ уред.
оптйчний прйлад.
оптйческ|и, -а, -о; -и оптйчний; ~-а изма-
ма оптйчний обман.
опуст|ея, -ееш; -ях док.: опустявам (див.).
опустош|а, -йш; -йх док.: опустошавам
(див.).
опустошава|м медок./опустош а спустошу-
вати, пустошити/спустошити; спорожняти і
спорбжнювати/спорожнйти.
опустошение с. спустошення.
опустява|м недок./опустея пустіти і пусті-
шати/спустіти, опустіти (док.) збезлюдіти;
0 да опустее! щоб (бодай, хай) йому пусто
[було]! хай йому грець! хай йому цур! да му
опустее главата! тс.
опуха|м док.: опухвам (див.).
опухва|м недок./опухам 1. вибивати/вй-
бити, витріпувати/вйтріпати; 2. розм.
бйти/побйти, (розм.) лупйти/відлупйти.
опуш|а, -иш; -их док.: опушвам (див.).
опушва|м медок./опуша коптйти, прокбп-
чува'ти/прокоптйти, продймлювати/проди-
мйти.
опьва|м медок./опьна 1. натягати і натя-
гувати/натягтй, напинати/напнути; ~ стру-
на натягувати (напинати) струну; ~ палат-
ка розбивати/розбйти (розкйдати/розкйну-
ти, розпинати/розіпнути і розп’ястй, напи-
нати/напнути і нап’ястй палатку (намет);;
опьлча
440
органйчен
2. витягати і витягувати/вйтягти (шию, ру-
ки, ноги), простягати/простягтй і простягну-
ти (руки, ноги), розпрямляти і розпрямлю-
вати/розпрямйти (спину., крила); 3. (курок)
спускати/спустйти; 4. розм. працювати
щосйли (з усієї ейли); 5. розм. змушува-
ти/змусити; 6. р о з м. випивати/вйпити зал-
пом (однйм духом); 7. (при курінні) затя-
гатися, затягуватися/затягтйся; 0 ~ кай-
ша тягтй (терти) лямку; крака про-
стягати/простягтй ноги; ~ се/~ се 1. натя-
гатися/натягтйся; 2. витягатися і витягува-
тися/вйтягтися, лягати/лягтй; 3. розм.
упиратися/упертися, опиратися/опертися,
(док.) зноровйти, згедзатися.
опьлч|а, -иш; -их док.: опьлчвам (див.).
опьлчва|м недок./опьлча підбурювати/
підбурити, піднімати/підняти (проти кого-н.);
~ се/~ се ополчатися/ополчйтися.
опьлчение с. ополчення; народно ~ на-
родне ополчення.
опьлченск|и, -а, -о; -и ополченський; ~-о
знаме ополченський прапор.
опьн|а, -еш; -ах док.: опьвам (див.).
опьрж|а, -иш; -их док.: опьржвам (див.).
опьржва|м недок./опьржа обжарювати/
обжарити, піджарювати/піджарити, підсма-
жувати/підсмажити, зажарювати/зажари-
ти; ~ картбфи підсмажувати картоплю.
бпьрничав, -а, -о; -и норовйстий, норовлй-
вий; упертий, затятий.
опьрпа|м док.: опьрпвам (див.).
опьрпва|м недок./опьрпам (про одяг)
знбшувати/зноейти; ~ се/~ се бути обшар-
паним (обдертим), обносйтися.
опява|м недок./опея 1. відспівувати/
відспівати, відправляти/відправити похо-
рон; 2. перен. докучати/докучити розмо-
вами, читати/прочитати нотації; стйга си ми
~-л! годі мені читати нотації!
ор|а, -еш; -ах недок. орати; ~ с трактор
орати трактором.
бран ч. 1. дранка, орання, дьлбока ~
глибока дранка; есенна дьлбока ~ зябльо-
ва (зяблева) дранка; дранка на зяб;зяблю-
вання; 2. здране пдле.
орангутан ч. орангутанг.
оранжев, -а, -о; -и оранжевий, жовтога-
рячий.
оранжерй|ен, -йна, -йно; -йни оранжерей-
ний, теплйчний; ~-йно растение оранже-
рейна рослйна.
оранжерия ж. оранжерея; теплйця.
оратор ч. промдвець, оратор.
оратдрия ж. оратдрія.
ораторка ж. промдвець (про жінку), ора-
торка.
ораторск|и, -а, -о; -и промдвницький,
ораторський; ~-а дарба ораторський та
лант.
орахат|я, йш; -нхдок.: орахатявам (див.)
орахатява|м недок./орахатя заспокдюва
тися/заспокдїтися, поважніти/споважніти.
орач ч. плугатар, орач.
ораческ|и, -а, -о; -и якйй стосується плу-
гатаря (орача).
орачка ж. плугатарка.
дрбита 1 ж. орбіта; вйдима ~ вйдима
орбіта; затвбрена ~ замкнена (замкнута)
орбіта; земна ~ орбіта землі; извеждам
в ~ около Земята вивддити на навколо
земну орбіту; лунна ~ місячна орбіта; око-
лолунна ~ навколомісячна орбіта; блйз-
ка до предвйдената орбіта, близька до роз-
рахункової; ~ на космйчески кбраб орбіта
космічного корабля; ~ на спьтник орбіта
супутника.
дрбита 2 ж. орбіта, дчна ямка.
орбитал|ен, -на, -но; -ни орбітальний; ~
пблет орбітальний політ; ~-на ракета орбі-
тальна ракета; ~-на станция орбітальна
станція.
орган 1 ч. орган; вестник «Рабдтническо
дело» е ~ на БКП газета «Рабдтническо
дело» — дрган БКП; сетйвни ~-и дргани
чуттів; сьдебни ~-и дргани суду.
дрган 2 ч. муз. орган; педал на ~ органна
педаль.
брган|ен, -на, -но; -ни муз. органний;
на музика органна музика.
организатор ч. організатор.
организаторка ж. організатор (про жін-
ку); (рідко) організаторка.
организаторск|и, -а, -о; -и організатор-
ський; ~-и спосббности організаторські
здібності.
организацибн|ен, -на, -но; -ни організа-
ційний; ~-ни мероприятия організаційні
заходи.
организация ж. організація; комсомблска
~ комсомдльська організація; научна ~ на
труда наукдва організація праці; партййна
~ партійна організація; пионерска ~ піо-
нерська організація; прбфсьюзна ~ к ооф-
спілкдва організація; 0 Организация на
обединените нации (ООН) Організація
Об’єднаних Націй (ООН).
организйра|м недок. і док. організдвува-
ти/організувати; ~ масите організдвувати
маси.
органйз|ьм ч. мн. -ми організм; вйсши
ми вйщі організми, здрав ~ міцнйй орга-
нізм.
органйст ч. органіст.
органйстка ж. органістка.
органйч|ен, -на, -но; -ни 1. органічний;
органйчески
441
оркестрантка
но стьклб органічне скло; ~-ни вещества
органічні речовини; ~-ни процеси органічні
процеси; ~-ни тброве органічні добрива; 2.
органічний, природний, суттєвий; ~ недо-
«гатьк органічна хиба (вада); 0 ~-на хй-
мия органічна хімія.
органйческ|и, -а, -о; -и органічний.
брги|я ж. оргія; нбщни ~-и нічні оргії.
орда ж. 1. іст. орда; ~-та на хан Аспа-
рух орда хана Аспаруха; 2. перен. орда;
натовп.
орден 1 ч. орден; златен ~ золотий орден;
награждавам с ~ нагороджувати орденом;
~ «Гебрги Димйтров» орден Георгія Ди-
мйтрова; ~ «9 септември 1944» орден 9
вересня 1944 р.; ~ «За храброст» орден
«За хоробрість»; ~ «Кйрил и Методий»
орден Кирила і Мефодія; ~ «Мадарски
кбнник» орден «Мадарський вершник»; ~
«Майчинска слава» орден «Материнська
слава»; ~ на Народна република Бьлгария
орден Народної Республіки Болгарії; «Ор-
ден на рбзата» Орден троянди; ~ «Черве-
но знаме» орден «Червоного Прапора»; ~
«Червено знаме на труда» орден Трудово-
го Червоного Прапора;сребьрен ~ срібний
орден.
орден2 ч. іст. орден; ~ на крьстонбс-
ците орден хрестоносців.
орденонбс|ец ч. мн. -ци орденоно-
сець.
орденоноска ж. орденоноска.
ордер ч. ордер; ~ за жйлище ордер на
квартиру.
ординатор ч. ординатор.
ординаторка ж. ординаторка.
ордьбв|ьр ч. мн. -ри холодна закуска
(асорті).
орел ч. мн. орлй орел; мальк ~ орел-
карлик; ~-змияр змієїд; ~-рибар скопа;
скален ~ беркут; степен ~ степний
орел.
бр|ен, -на, -но; -ни орний; ~-на земя орна
земля.
ореол ч. ореол; ~ на славата ореол сла-
ви.
орех ч. мн. -и 1. (плід) горіх; кокосов ~
кокосовий горіх; ядка на ~ ядро горіха;
2. (дерево) горіх, горішина; ліщина; О
играя си на ~-и бавитися дурницею (дур-
ницями); гаяти (марнувати) час; [като че
ли[ ~-и ймам в устата [си] неначе набрав
води в рот; костелйв ~ міцнйй (твердйй)
горіх (горішок).
брехбв, -а, -о; -и горіховий; ~-о дьрво
горіхове дерево; горішник, ліщйна.
орехбвка ж. сухе горіхове тістечко,
брехче 1 с. горішок.
брехче 2 с. орн. кропив’янка, (рідко) кро-
пйвник; волове око (очко).
ореша|к ч. мн. -ци ліщйна, горішина.
орйгва|м се «едок./орйгна се ригати/
ригнути.
оригинал ч. 1. оригінал; ~ на статия
оригінал статті; чета в ~ читати в оригіналі;
2. розм. (про людину) оригінал, дивак.
оригинал|ен, -на, -но; -ни 1. оригінальний;
~ екземпляр оригінальний примірник; 2.
(не перекладений) оригінальний; ~-на ли-
тература оригінальна література; 3. оригі-
нальний, своєрідний.
оригиналнич|а, -иш; -их недок. оригіналь-
ничати.
орйгн|а се, -еш се; -ах се док.: орйгвам
се (див.).
ориентал|ец ч. мн. -ци жйтель (мешка-
нець) Близького Сходу.
ориенталйзьм ч. тільки одн. орієнталізм,
ориенталйст ч. орієнталіст, сходознавець,
ориенталйстка ж. орієнталістка, сходо-
знавець (про жінку).
ориенталка ж. жителька (мешканка)
Близького Сходу.
ориенталск|и, -а, -о; -и орієнтальний,,
східний; ~ тип орієнтальний тип.
ориенталщина ж. знев. наслідування
східних звйчаїв, культури.
ориентация ж. орієнтація; за ~ для орієн-
тації.
ориентйра|м недок. і док. орієнтувати;
спрямовувати/спрямувати.
ориентирбвка ж. орієнтирбвка; орієнта-
ція.
ориентирбвьч|ен, -на, -но; -ни орієнтуваль-
ний; орієнтовний; ~ знак орієнтувальний
знак.
орйз ч. тільки одн. рис; гбтвя мляко с ~
готувати молочну кашу з рйсом; сея ~
сіяти рис.
орйзен, -а, -о; -и рйсовий; ~-а каша рй-
сова каша.
орйзище с. рйсове поле.
орйзов, -а, -о; -и рйсовий; ~-а рекбл-
та урожай рйсу; ~-о брашнб рйсове боро-
шно.
брис ж. тільки одн. н а р.-п о е т. доля
(звичайно важка).
орйса|м док.: орйсвам (див.).
орйсва|м недок./орйсам нар.-поет. визна-
чати майбутнє, долю.
орисйя ж. нар.-поет. доля (звичайно
важка).
орйсница ж. міф. о р і с н и ц а; провіс-
ниця долі новонародженому.
оркестрант ч. оркестрант.
оркестрантка ж. оркестрантка.
оркестрйрам
442
осведомявам
оркестрйра|м недок. і док. оркеструвати;
інструментувати.
оркестров, -а, -о; -и оркестровий; в ~
сьпровбд у супроводі оркестру; ~-а пиеса
оркестрова п’єса.
оркест|ьр ч. мн. -ри оркестр; духов ~
духовий оркестр; ~ на Бьлгарското ради о
оркестр Болгарського радіо; симфонйчен ~
симфонічний оркестр.
орле с. орля, орленя.
орлйца ж. орлиця.
брлов \ -а, -о; -и орлйний; ~-о гнездб
орлине гніздо; 0 ~ нос орлйний ніс; ~
пбглед орлйний погляд.
брлов 2: ~-а папрат бот. орляк.
орля|к ч. мн. -ци 1. зграя (птахів); 2. пе-
рен. юрба, юрма; ~ деца юрба дітей.
орманкебап ч. орманкебап; східне
м’ясне блюдо з підлйвою.
орнамент ч. орнамент.
орнамент|ен, -на, -но; -ни орнаментний;
орнаментальний; ~-наукраса орнаменталь-
на прикраса (окраса).
орнаментйра|м недок. і док. орнаментува-
ти; оздоблювати і оздобляти/оздббити орна-
ментом.
орнитолб|г ч. мн. -зи орнітолог.
орнитологйческ|и, -а, -о;- и орнітологічний,
орнитолбгия ж. орнітологія.
орнитолбжк|и, -а, -о; -и орнітологічний;
~-и изследвания орнітологічні досліджен-
ня.
брница ж. переліг.
оросйтел|ен, -на, -но; -ни зрошувальний;
~-на система зрошувальна система.
орос|я, -йш; -йх док.: оросявам (див.).
оросява|м недок./орося 1. зрбшувати/зро-
сйти, орошати/оросйти; 2. (про -сльози, піт)
виступати/вйступити, з’являтися/з’явйтися;
хладен пот оросй челбто му холодний піт
вйступив у нього на лобі.
орта|к ч. мн. -ци розм. компаньйон; па-
йовйк.
орташк|и, -а, -о; -и розм. спільний, ар-
тільний, пайовйй.
ортография ж. орфографія; бьлгарска ~
болгарська орфографія.
ортографск|и, -а, -о; -и орфографічний;
~-и правила орфографічні правила.
ортодоксал|ен, -на, -но; -ни ортодоксаль-
ний.
ортоепйч|ен, -на, -но; -ни лінгв. орфоепіч-
ний.
ортоепия ж. лінгв. орфоепія.
ортопед ч. мед. ортопед.
ортопедйч|ен, -на, -но; -ни мед. ортопе-
дйчний; ~-на клйника ортопедйчна клі-
ніка.
ортопедйческ|и, -а, -о; -и мед. ортопедйч
ний; ~ институт ортопедйчний інститу І ,
~-а работйлница ортопедйчна майстерня
ортопедия ж. тільки одн. мед. ортопедія.
орьде|ен, -йна, -йно; -йни гарматний;
залп гарматний залп; ~-йна стрелба гар
матна стрільба.
орьди|е с. 1. знаряддя; начйння; ~-я за
обраббтка на пбчва знаряддя для обробіт-
ку грунту; ~-я за произвбдство знаряддя
виробнйцтва; ~-я на труда знаряддя праці;
2. військ, гармата; зенйтно ~ зенітна
гармата; прикачено ~ причіпна гармата;
сврьхтежко ~ надважка гармата; 3. перен.
знаряддя, засіб.
орьже|ен, -йна, -йно; -йни 1. збройовйй;
~ завод збройовйй завод; ~ майстор
зброяр; 2. у знач, ім.: ~-йна розм. зброяр-
ня, зброївня.
орьжейни|к ч. мн. -ци зброяр.
орьжейница ж. (розм.) зброярня, зброїв-
ня.
орьженбс|ец ч. мн. -ци зброєносець.
орьжие с. зброя; братя по ~ братй (то-
вариші) по зброї; ~ за масово поражение
зброя масового ураження; огнестрелно ~
вогнепальна (огнепальна) зброя; ядрено ~
ядерна зброя; 0 дрьнкам ~ брязкати
(бряжчати) зброєю; на ~! до зброї! насбч-
вам/насбча (обрьщам/обьрна) орьжието
[си] срещу някого див. обрьщам; слагам/
слбжа ~ [-то] складати/скласти зброю;
здаватися/здатися; с ~ в рька із зброєю
в руках.
орьфа|м док.: орьфвам (див.).
орьфва|м недок./орьфам 1. (про одяг,
взуття) знбшувати/зносйти, обдирати/об-
дерти; 2. (про хліб) обкушувати/обкусати.
ос ж. вісь; земна ~ земна вісь; междйн-
на ~ проміжна вісь; оптйчна ~ оптйчна
вісь; предавателна ~ передавальна вісь.
оса ж оса.
осакат|ея, -ееш; -ях док.: осакатявам 1
(див.).
осакат|я, -йш; -йх док.: осакатявам2
(див.).
осакатява|м 1 недок./осакатея калічити-
ся/покалічитися, ставати/стати калікою.
осакатява|м2 недок./осакатя калічити/
покалічити, робйти/зробйти калікою.
осанка ж. постава, осанка.
осведомйтел|ен, -на, -но; -ни інформацій-
ний; повідомний; ~ бюлетйн на радио
София останні вісті радіо Софії; ~ доклад
інформаційна доповідь.
осведом|я, -йш; -йх док.: осведомявам
(див.).
осведомява|м недок./осведомя інформува-
•н вежа
443
осем надесетгод й ш єні
। п/иоінформувати, повідомляти/повідбми-
ні; ~ се/~ се довідуватися/довідатися,
ніігати/спитати, питатися/спитатися; (не-
• іок.) інформуватися, повідомлятися.
освеж|а, -йш; -йх док.: освежавам (див.).
освежава|м недок./освежа 1. освіжати,
(рідко) освіжувати/освіжйти; дьждьт осве-
жй листата дощ освіжйв лйстя; 2. освіжа-
ні, (рідко) освіжувати/освіжйти, робйти/
«робйти яскравішим (барвйстішим); 3. пе-
рен освіжати, (рідко) освіжувати/освіжй-
ііі, повертати/повернути бадьорість.
освежйтел ч. освіжувач; ~ на вьздух
освіжувач повітря.
освежйтел|ен, -на, -но; -ни освіжнйй, від-
< віжнйй.
освен прийм. крім, опріч; (розм.) окрім;
~ него крім нього; ~ това спол. крім
іого; до того ж; притому; ~ че спол. крім
і ого, що.
осветен \ -а, -о; -и освітлений; вйсвітле-
пий; ~ от сльнце освітлений сонцем; ~-и
нрозбрци освітлені вікна.
осветен 2, -а, -о; -и 1. церк., перен. освя-
чений, посвячений; ~ от векове освячений
віками.
осветйтел|ен, -на, -но; -ни освітлювальний.
осветление с. 1. освітлення, світло; (розм.)
світ; аварййно ~ аварійне освітлення;
изкуствено ~ штучне освітлення (світло);
луминесцентно ~ освітлення лампами ден-
ного світла; люмінісцентне освітлення; меко
~ м’яке освітлення; м’яке світло; 2. перен.
освітлення; вйсвітлення; тлумачення; інтер-
претація; научно ~ на фактите наукове
вйсвітлення фактів.
осветлйтел|ен, -на, -но; -ни освітлюваль-
ний; ~-на инсталация освітлювальна уста-
новка; ~-но тяло світйльник.
осветл|я, -йш; -йх док.: осветлявам (див.).
осветлявам недок./осветля 1. заст. ос-
вітлювати/освітйти; 2. перен. висвітлювати/
вйсвітлити.
освет|я, -иш; -их док.: осветявам (див.),
освещавам (див.).
осветява|м недок. /осветя освітлювати/
освітйти; бгьнят осветй лицето му вогонь
освітйв його облйччя.
освещава|м недок./осветя церк. перен.
святйти, освячувати, освящати/освятйти,
(рідко) посвящати.
освидетелствува|м недок. і док. оглядати/
оглянути.
освиреп|ея, -ееш; -ях док.: освирепявам
(див.).
освирепява|м недок./освирепея лютіти,
розлютуватися/розлютйтися.
освйрка|м док.: освйрквам (див.).
освйрква|м недок./освйркам обсвйстува-
ти/обсвистати.
освободйтел ч. визволйтель, визвольник..
освободйтел|ен, -на, -но; -ни визвольний;
визвольницький; ~-но движение визволь-
ний рух.
освобод|я, -йш; -йх док.: освобождавам
(див.).
освобождава|м недок. /освободй 1. визво-
ляти/вйзволити, звільняти/звільнйти; ~
града звільняти (визволяти) місто; ~ от
врага звільняти (визволяти) від ворога; ~
своята родйна визволяти свою вітчйзну
(батьківщйну); 2. вивільняти/вйвільнити,
увільняти/увільнйти, визволяти/вйзволити;
~ от арест звільняти (визволяти) з-під.
арешту; ~ от дльжност увільняти від по-
сади; ~ пленници звільняти (визволяти)
полонених; ~ стая звільняти кімнату; 3.
одержувати/одержати речі (на вокзалі, у
митниці); ~ се/~ се звільнятися/звіль-
нйтися; страната се освободй от поти*
сничество країна звільнйлася (вйзволи-
лася) від гноблення; той не мбжеше да се
освободй от предразсьдьци він не міг по-
збавитися забобонів (звільнйтися від забо-
бонів) .
освобождение с. вйзволення; звільнення;
след ~-то після вйзволення; Освобожде*
нието Вйзволення (історична подія 1878 р.,
коли болгарський народ звільнився від ту-
рецького рабства).
оседлава|м недок./оседлая сідлати/осід-
лати, засідлати.
оседла|я, -еш; -х док.: оседлавам (див.).
осезаем, -а, -о; -и відчутний; помітний;
едва ~ вятьр ледве відчутний вітер; ~-о
влияние помітний вплйв.
осезание с. тільки одн. дотик; органи на
~-то органи дотику.
осезател|ен, -на, -но; -ни 1. дотиковий;
~ нерв дотиковий нерв; 2. перен. від-
чутний; помітний; значнйй; ~-на помощ від-
чутна допомога.
бсем числ. кільк. вісім; в ~ часа о восьмій
годйні; той е на ~ години йому вісім років.
осемгодйш|ен, -на, -но; -ни восьмирічний,
осемдесет числ. кільк. вісімдесят.
осемдесетгодйш|ен, -на, -но; -ни вісімдеся-
тирічний.
осемдесет|и, -а, -о; -и числ. поряд, вісім-
десятий.
осемен|я, -йш; -йх док.: осеменявам (див.).
осеменява|м недок./осеменя штучно за-
пліднювати /запл іднйти.
осемнадесет числ. кільк. вісімнадцять.
осемнадесетгодйш|ен, -на, -но; -ни вісім-
надцятирічний.
осем над есети
444
ослеппі
осемнадесет|и, -а, -о; -и чис. поряд, ві-
сімнадцятий.
осемнайсет числ. кільк. розм. див. осем-
надесет.
осемнайсет|и, -а, -о; -и числ. поряд, розм.
див. осемнадесети.
осемстбтин числ. кільк. вісімсот.
осемчасов, -а, -о; -и восьмигодинний.
осен ч. ясен, ясень.
бсенов, -а, -о; -и ясеновий, ясеневий.
осен|я, -йш; -йх док.: осенявам (див.).
осенява|м недок./осеня 1. рідко отіняти
і отінювати/отінйти; 2. перен. осявати/
осяяти, осіняти/осінйти; внезапно го осенй
една мйсьл у нього (йому) відразу сяйнула
думка.
осеня|м недок. див. осенявам.
ос|и, -я, -е; -и осиний; ~-е жйло осй-
не жало; 0 ~-е гнездо осине (осяче) гні-
здо.
осигурйтел|ен, -на, -но; -ни страховий;
~ фонд страховий фонд; ~-на полица
страховий поліс.
осигурбвка ж. 1. страховка; страхування;
дьржавна ~ державне страхування; 2.
страховка, страховий внесок.
осигур|я, -йш; -йх док.: осигурявам
(див.).
осигурява|м недок./осигуря 1. забезпечу-
вати/забезпечити; ~ семейството си с хра-
на забезпечувати свою сім’ю їжею; 2. за-
безпечувати/забезпечити, гарантувати; ~
победа забезпечувати (гарантувати) пере-
могу; ~ ред забезпечувати (наводити) по-
рядок (лад); 3. страхувати і застрахбвува-
ти/застрахувати.
осигуряване с. 1. забезпечення, забезпе-
чування; математйческо ~ математйчне
забезпечення; ~ с горйво забезпечення па-
ливом; 2. страхування; 3. забезпечення;
гарантування; захист; борба за ~ на мира
боротьба за забезпечення миру; 4. спорт.
страховка.
осйл ч. бот. ость, остюк.
бсин, -а, -о; -и див. оси.
осиновен, -а, -о; -и усиновлений; ~ син
прийомний син; (розм.) приймак; ~-а
дьщеря прийомна дочка; (розм.) приймач-
ка.
осиновйтел ч. усиновитель.
осиновйтелка ж. усиновителька.
осинов|я, -йш; -йх док.: осиновявам (див.).
осиновява|м недок./осиновя усиновляти/
усиновити; брати/узяти (приймати/прийня-
ти) за дочку, удочеряти/удочерйти.
осиромашава|м недок./осиромашея бідні-
ти/збідніти, побідніти, біднішати/побідні-
іпати; уббжіти/зуббжіти.
осиромаш|ея, -ееш; -ах док.: осирома
шавам (див.).
осирот|ея, -ееш; -ях док.: осиротявам
(див.).
осиротява|м недок./осиротея сиротіти/
осиротіти, посиротіти; втрачати/втратити
батьків.
осквернение с. осквернення, опоганення
оскверн|я, -йш; -йх док.: осквернявам
(див.).
осквернява|м недок./оскверня 1. опоганю
вати, (розм.) поганити/опоганити, осквер
няти/осквернйти; опаскуджувати/опаску
дити; 2. (дівчину) безчестити/збезчестити.
оскот|ея, -ееш; -ях док.: оскотявам (див.)
оскотява|м недок./оскотея втрачати/втра
тити людське облйччя.
оскреж|а, -йш; -йх док.: оскрежавам
(див.).
оскрежава|м недок./оскрежа покривати/
покрйти інеєм.
оскубва|м недок./оскубя 1. общйпувати/
общипати; обскубувати і обскубати/об
скубти; 2. перен. обдирати/обідрати, брати/
узяти багато грошей.
оскуб|я, -еш; -ах док.: оскубвам (див.).
оскьд|ен, -на, -но; -ни убогий, мізерний;
~-ни средства убогі (мізерні) засоби (ко-
шти).
оскьдиц|а ж. убогість, убозтво, мізер-
ність; нестача.
оскьрбйтел|ен, -на, -но; -ни образливий,
уразливий.
оскьрбление с. образа, враза.
оскьрб|я, -йш; -йх док.: оскьрбявам
(див.).
оскьрбява|м недок./оскьрбя ображати/
образити, вражати/вразити.
ослабва|м 1 недок./ослабна 1. слабіти/
ослабіти, слабнути/ослабнути, ослабати/
ослабти; 2. худнути/схуднути, марніти/
змарніти.
ослабва|м2 недок./ослабя ослабляти і
(рідко) ослаблювати/ослабити; послабля-
ти і послаблювати/послабити; розпускати/
розпустйти.
ослабн|а, -еш; -ах док.: ослабвам '(див.).
ослаб|я, -иш; -их док.: ослабвам 2 (див.).
ослабя|м недок. див. ослабвам 2.
ослан|я, -йш; -йх док.: осланявам (див.).
осланява|м недок./осланя покривати/
покрйти памороззю.
осланя|м се недок./ослоня се обпиратися/
обпертися, спиратися/спертися, розрахову-
вати (на кого-н.); знаходити/знайтй під-
трймку.
ослеп|ея, -ееш; -ях док.: ослепявам 1
(див.).
ослепйтелен
445
оспоря
ослепйтел|ен, -на, -но; -ни сліпучий; ~-на
светлина сліпуче світло; ~-на хубост слі-
пуча краса.
ослеп|я, -йш; -йх док.: ослепявам 2 (див.).
6слепява|м 1 недок. / ослепея сліпнути/
осліпнути і осліпти.
ослепява|м 2 недок./ослепя осліплювати і
осліпляти/осліпйти; засліплювати/засліпй-
ти.
ослон|я се, -йш се; -йх се: док.: осланям
се (див.).
ослуша|м се док.: ослушвам се (див.).
ослушва|м се недок./осл у шам се прислу-
хатися і прислухуватися/прислухатися.
осман|ец ч. мн. -ци заст. осман; турок,
османлйя ч. заст. розм. осман; турок.
осмел|я се, -йш се; -йх се док.: осмелявам
се (див.).
осмелява|м се недок./осмеля се насмілю-
ватися, насмілитися, осмілюватися і осміля-
тися/осмілитися.
осм|ея, -ееш; -ях док.: осмйвам (див.).
бсм|и, -а, -о; • -и числ. поряд, восьмий;
днес е ~ януари сьогодні восьме січня.
осмйва|м недок./осмея осміювати/осмія-
ти, обсміювати/обсміяти.
осмйна1 числ. збірн. розм. (про чоло-
віків) восьмеро.
осмйна2 ж. 1. одна восьма частйна
чогось; (розм. заст.) восьмушка; 2. одна
восьма цілої ноти.
осмйсл|я, -иш; -их док.: осмйслям (див.).
осмйсля|м недок./осмйсля осмйслювати/
осмйслити.
осмйца ж. розм. див. осмбрка.
осмогласни|к ч. мн. -ци церк. октоїх.
осмокласни|к ч. мн. -ци восьмикласник,
осмокласничка ж. восьмикласниця.
осмокрак, -а, -о; -и восьминбгий (про ра-
ків).
осмбрка ж. 1. (цифра) вісімка; 2. (група
людей, предметів) восьмеро; вісімка; 3.
(гральна карта) вісімка, восьмака.
основ|а ж. 1. основа; підвалини, підмурок;
фундамент; бетонна ~ бетонна основа;
2. (нижня частина) основа; насипна ~ на-
сипна основа; ~ на зьб техн. ніжка зуба;
3. фон; бели букви вьрху сйва ~ білі букви
на сірому фоні; 4. перен. основа, фундамент;
(тільки мн.) засади; підвалини; ~ на друж-
ба основа дружби; ~-и на марксйзма-
ленинйзма основи марксйзму-ленінізму; на
научни ~-и на наукових основах (заса-
дах); 5. текст, основа; крьстбсана ~ схре-
щена основа; нйшки на ~-ата основні нйт-
ки; 6. хім. основа; натриева ~ гидробкис
натрію; оксидйране с ~-и лужне окси-
дування; 7. мат. основа; ~ на корена під-
кореневий вираз; 8. лінгв. основа; ~ на
думата основа слова; 0 в ~-ата на нещо в
основі чого; на засадах чого; в ~-ата си
у своїй основі, в основному, в основних
рйсах; вьз ~ на... на основі чого; до ~-и
дощенту (дотла, до решти); грунтовно;
міцно; губя ~ утрачати/утратити грунт під
ногами; лежа в ~-ата на нещо лежати в
основі чого; лягам/легна в ~-ата на нещо
лягатй/лягтй в основу чого; ~ на ~-ите
основа основ; полагам/полбжа ~-и на не-
що закладати/закласти основи чого; поста-
вям/поставя в ~-ата класти/покласти в
основу.
основ|а, -еш; -ах док.: основавам (див.).
основава|м недок./основа 1. засновувати/
заснувати; ~ учйлище засновувати школу;
2. перен. будувати/збудувати, побудувати,
обгрунтовувати/обгрунтувати; ~ се/~ се
(недок.) грунтуватися, базуватися.
основани|е с. підстава; ф давам/дам ~
давати/дати підставу; на какво ~ на якій
підставі; на ббщо ~ а) на загальній під-
ставі; б) без вйнятку, поголовно; на ~ на ...
на підставі (чого); с ~ з правом.
основател ч. засновник, фундатор.
основател|ен, -на, -но; -ни обгрунтований;
слушний; розважливий, розважний; ~-ни
доводи обгрунтовані (слушні) доводи (до-
кази).
основателка ж. засновниця, фундаторка.
оснбв|ен, -на, -но; -ни 1. основнйй, про-
віднйй; головнйй; ~ фактор основнйй
фактор; ~-но значение основне значення;
2. грунтовний, капітальний; ~ ремонт ка-
пітальний ремонт; ~-но проучване грунтов-
не дослідження; 3. (про освіту) початковий;
~-но учйлище початкова школа; 4. хім.
основний; ф ~ камьк наріжний камінь;
~ капитал ек. основнйй капітал; полагам/
полбжа ~-ния камьк закладати/закласти
(заложйти) основу (фундамент, підмурі-
вок).
особа ж. особа; персона; ф важна ~
важна особа; знев. велйке цабе.
осббен, -а, -о; -и 1. особлйвий; незвичай-
ний; ~ човек особлйва людйна; 2. особ-
лйвий, спеціальний; без ~ пбвод без особ-
ливого поводу; 3. особлйвий, велйкий, знач-
нйй; ~-и грйжи особлйві турботи; с ~-о
внимание з особлйвою увагою; 0 ~-о мне-
ние окрема думка.
осббеност ж. особлйвість.
особня|к ч. мн. -ци дивак,
особнячка ж. дивачка.
оспбрва|м недок./оспоря заперечувати/
заперечити.
оспбр|я, -иш; -их док.: оспдрвам (див.).
осрамвам
446
острік
осрамва|м недок./осрамя розм. сороми-
ти, осоромлювати/осоромити.
осрамот|я, -йш; -йх док.: осрамотявам
(див.).
осрамотява|м недок./осрамотя соромити,
осоромлювати/осоромити.
осрам|я, -иш; -их док.: осрамвам (див.).
осрамя|м недок. див. осрамвам.
осребр|я, -йш; -йх док.: осребрявам (див.).
осребрява|м недок./осребря погашати/по-
гасйти чек, одержувати/одержати гроші по
чеку.
остава|м недок./остана 1. залишатися/
залишйтися, не виходити/не вийти; ~ в
кьщи залишатися вдома; 2. залишатися/
залишйтися, зберігатися/зберегтйся; в ду-
шата ми остана сьмнение у моїй душі
залишився сумнів; 3. залишатися/залишй-
тися (в якомусь стані); ~ вдовйца залиша-
тися вдовою; ~ изненадан залишатися
здивованим; 4. (у школі) залишатися/зали-
шйтися на другий рік; той пак остана в пети
клас він знову залйшйвся в п’ятому класі;
5. залишатися/залишйтися (в спадщину);
0 душа не ми остава див. душа; между нас
да си остане між нами кажучи; не остава/
няма да остане и пбмен див. пбмен; няма
да ти останат рьцете! руки не відсохнуть!
~ / ~ без крака див. крак; ~/~ без крьст
див. крьст2; ~/~ без очй див. око;
вечен дльжнйк на някого бути (залишати-
ся/залишйтися) в неоплатному боргу перед
ким; ~/~ в сйла лишатися/лишйтися (за-
лишатися/залишйтися) в сйлі; ~-т ми/
останат ми очйте в някого, нещо див. око;
на заден план залишатися/залишй-
тися на другому плані; ~/~ на пьтя за-
лишати/залишйти на вулиці (напризволя-
ще); ~/~ на рьцете на някого залишати-
ся/залишйтися на руках у кого; ~/~ на
рьце с някого лишатися/лишйтися (залиша-
тися/залишйтися) на руках з ким; ~ / ~ на-
страна залишатися/залишйтися (лишати-
ся/лишйтися) осторонь; ~/~ на сухо ли-
шатися/лишйтися (зоставатися/зостатися)
ні з чим; піймати/спіймати (з’їсти, ухопй-
ти) облизня; ~/~ с впечатление див. впе-
чатление; ~ / ~ с прьст в устата лишатися/
лишйтися (залишатися/залишйтися) з но-
сом; ухопйти (док.) шйлом (на шйло) пато-
ки; лишатися/лишйтися ні з чим; пуст да
остане будь він трйчі проклятий; пусто да
остане хай йому цур (грець); цур же йому;
тук да си остане нехай залйшиться між
нами.
оставка ж. відставка; подавам ~ пода-
вати у відставку.
остав|я, -иш; -их док.: оставим (див.).
оставя|м недок./оставя 1. залишати/з<і
лишйти, не брати/не взяти; ~ багажа си
вьв вагона залишати багаж у вагоні; 2.
залишати/залишйти (лишати/лишйти); по
кидати/покйнути; ~ семейството си зали
шати свою родйну; ще Ви оставя само за
една минута я Вас залйшу тільки на одну
хвилйну; 3. (в спадщину) залишати/зали
шйти; 4. залишати/залишйти, зберігати/
зберегтй; 0 камьк вьрху камьк не ~/няма
да ~ див. камьк; не ~/няма да ~ на мйра
не давати/не дати спокій (покій) кому; не
давати/не дати чйсту годйну (чйстий спб
кій) кому; ~/~ на заден план залишати/
залишйти на другому плані; ~/~ сьс за-
хапай прьст някого залишати/залишйти з
носом; ухопйти (док.) шйлом (на шйло)
патоки; лишатися/лишйтися ні з чим; ~ се/
~ се 1. дозволяти/доз волити (знущатися
над собою і т. ін.); той се оставя да правят
с него каквбто йскат він дозволяє робйти
з собою все, що завгодно; 2. представляти/
представити себе; 3. залишати/залишйти
одйн одного, розлучатися/розлучйтися; 4.
облишати/облйшити, переставати/переста-
ти займатися (чим-н.), позбавлятися/по-
збавитися, відмовлятися/відмовитися; той
се остави от тая работа він облйшив це
заняття (цю роботу); 5. у нак. сп.: остави
се, оставете се облйш, облйште; остави се,
Йване, той ймаше право тогава облйш,
Іване, він був правий тоді; 0 ~ си/~ си
отвбрена врата див. врата.
остан|а, -еш; -ах док.: оставам (див.).
останки мн. 1. останки; прах тленни ~
тлінні останки; 2. рештки; (розм.) остан-
ки.
остар|ея, -ееш; -ях док.: остарявам (див.).
остарява|м недок./остарея старіти/поста-
ріти, старітися/постарітися, зробйтися ста-
рйм.
остать|к ч. мн. -ци 1. залишок, остача; ~
от парите залишок грошей; ~-ци от армия-
та (бтреда) на неприятеля залишки (не-
добитки) армії (загону) неприятеля; ~-
ци от яденето залишки їжі (недої/ки);
2. мат. остача; 3. тільки мн. пережйчли;
~-ци от буржоазна идеология пережйтки
буржуазної ідеології; 0 без ~ без остачі,
до останку.
остен ч. палиця, якою поганяють волів,
остракйзьм ч. тільки одн. остракізм.
острйгва|м недок./острйжа обстригати/
обстрйгти.
острие с. 1. вістря; 2. лезо; 0 насочвам/
насбча ~-то на нещо (против някого, нещо)
направляти/направити вістря проти кого,
чого; нож с две ~-та палиця на два кінці;
«•стрижа
447
от
палиця два кінці має; у палиці два кін-
ні.
острйж|а, -еш; острйгах док.: острйгвам
(див.).
острйло с. 1. вістря; 2. точило.
острйца ж. 1. зоол. гострик; 2. бот. осока.
остров ч. острів; голям ~ великий
острів; живея на ~ жйти на острові.
6стров|ен, -на, -но; -ни острівний; ~-на
страна острівна країна.
островитян|ин, ч. мн. -и острів’янин, остро-
в’янин.
островитянка ж. острів’янка, остров’янка.
остров|рьх, -ьрха, -ьрхо; -ьрхи гострий,
шпилястий, шпичастий, кінчастий.
острозьб, -а, -о; -и гострозубий.
острота, ж. 1. гострість, гострота; 2. дотеп.
остроум|ен, -на, -но; -ни дотепний, гострий
на язик.
остроуми|е с. 1. дотепність; 2. тільки мн.:
~-я дотепи.
остроумнич|а, -иш; -их недок. говорйти
дотепи.
остроьгьл|ен, -на, -но; -ни гострокутний.
бстр|я, -иш; -йх недок. 1. загострювати;
~ мблива загострювати олівець; 2. гострй-
ти, точйти, заточувати; ~ нож гострйти ніж.
6ст|ьр, -ра, -ро; -ри 1. гострий, шпиля-
стий; 2. гострий, наточений; ~ меч гост-
рий меч; 3. жорсткйй, цупкйй; ~-ра вьлна
цупка вовна; 4. гострий, різкйй; ~ вятьр
різкйй вітер; ~ звук гострий (різкйй) звук;
~ пбглед гострий погляд, ~-ра 66лка гост-
рий (різкйй) біль; ~-ра миризма гострий
запах; ~-о око гостре (метке) око; 5. п е -
р е н. гострий, різкйй; дошкульний; ~ ха-
рактер гострий характер; ~-ро слово гост-
ре, різке (дошкульне) слово; 6. перен. гост-
рий; крайній ~ конфлйкт гострий конфлікт;
~-ра нужда гостра (крайня) потреба; ф
~ завбй крутйй поворот; ~-ри езйци злі
язикй.
остьрвение с. тільки одн. лють, розлючен-
ня.
остьргва|м недок./остьржа 1. обстругува-
ти/обстругати; 2. відскдблювати/від-
скоблйти.
остьрж|а, -еш; остьргах док.: остьргвам
(див.).
осует|я, -йш; -йх док.: осуетявам (див.).
осуетявам недок./осуетя провалювати/
провалйти, зривати/зірвати (план і т. ін.).
осьд|я, -иш; -их док.: осьждам (див.).
осьжда|м недок./осьдя засуджувати/
засудйти; судйти, осуджувати/осудйти.
осьзнава|м недок./осьзная усвідомлюва-
ти/усвідомити.
осьзна|я, -еш; -х док.: осьзнавам (див.).
осьмва|м недок./осьмна засйджуватися/
засйдітися до світанку; зустрічати/зустріти
світанок.
осьмн|а, -еш; -ах док.: осьмвам (див.).
осьществ|я, -йш; -йх док.: осьществявам
(див.).
осьществява|м недок./осьществя здій-
снювати/здійснйти; ~ мечтата си здійсню-
вати свою мрію.
от прийм. 1. (указує на відправну точку
в просторі) від, з, із, з-за, із-за; ~ Кйев до
Сбфия від Кйєва до Софії; ~ чужбйна
з-за (із-за) кордону; писмб ~ роднйни
лист від родичів (рідних); ставам ~ маса
вставати з-за (із-за) стола; той е родом ~
Сибйр він родом з (із) Сибіру; 2. (указує
на направленість дії) з; падам ~ дьрво
падати з дерева; свалям ~ рамо скидати
з плеча; 3. (указує на відправну точку в
часі) від, з, із; ~ детство з дитйнства; ~
край време з давніх-давен (з давнього-
давна); з давнього часу; ~ начало до край
від (з) початку до кінця; ~ сега нататьк
відтепер; ~ сутрин до вечер від (з) ранку
до вечора; 4. (уживається на позначення
часу події, датування документа) від; (або
перекладається родовим відмінком); заявле-
ние ~ 15 януари т. г. заява від 15 січня
ц. р.; кнйга за сьбйтията ~ 1876 г. кнйга про
події 1876 р.; 5. (указує на частину від
цілого) з; від; откьслек ~ романа урйвок з
роману; отчупвам ~ хляба відламувати від
хліба; 6. (указує на джерело чого-н.) від;
научних това ~ него я дізнався про це від
нього; 7. (указує, з чого зроблений предмет)
з; изделия ~ сребрб вйроби з срібла; 8.
(указує на причину) від, од; (рідко) з, із;
~ бблка від (з) болю; ~ глад від голоду;
~ страх від страху; 9. (указує на кількість,
величину, розмір) на, з, в, у; банкнота ~
десет лева банкнота в десять левів; гру-
па ~ трйдесет души група з тридцятй осіб;
участьк ~ 500 кв. м ділянка в 500 кв. м; 10.
(указує на місцезнаходження) від; вдясно
~ нас направо від нас; на две крачки ~
пьтя за два кроки від дороги; 11.(указує
на діючу особу; перекладається орудним
відмінком); обйчан ~ всйчки любймий всі-
ма; експлоатация на човека ~ човека ек-
сплуатація людйни людйною; 12. (ужи-
вається на означення якості, характеру,
значення чого-н.; перекладається родовим
відмінком); неприятности ~ лйчен характер
неприємності особйстого характеру; продук-
ти ~ пьрва необходймост продукти першої
необхідності; учен ~ светбвен мащаб уче-
ний світового масштабу; 13. (уживається
при порівнянні, зіставленні) за; пб-голям
отава
448
отварям
~ мене старший за мене; най-млад ~ всйч-
ки молодший за всіх.
отава ж, отава.
отбележ|а, -иш; отбелязах док.: отбеляз-
вам (див.).
отбелязва|м недок./отбележа 1. відзнача-
ти/відзначйти, відмічати/відмітити, стави-
ти/поставити знак (позначку); 2. відміча-
ти/відмітити, указувати/указати, зазнача-
ти/зазначити.
отбер|а, -еш; отбрах док.: отбйрам (див.).
бтбив ч. відрахування; вирахування;
правя/направя ~ відраховувати/відрахува-
ти, вираховувати/вйрахувати.
отбйва|м недок./отбйя 1. повертати/по-
вернути, міняти/поміняти напрям; 2. відво-
дити/відвестй (воду); 3. віднімати/відняти
(від грудей); 4. відраховувати/відрахувати,
вираховувати/вйрахувати; 5. відбивати/від-
бйти (напад); 6. відбувати/відбути; ~ на-
казание відбувати кару; ~ трудова повйн-
ност відбувати трудову повинність; ~ се/~
се 1. повертати/повернути, міняти/поміня-
ти напрям; 2. (про річку, дорогу) відхиля-
тися/відхилйтися; 3. завертати/завернути,
захбдити/зайтй, заїжджати/заїхати; да се
отбйем в книжарницата зайдемо в кни-
гарню.
отбйра|м недок./отбера 1. відбирати/ві-
дібрати; 2. розм. розуміти/зрозуміти; тя-
мити/утямити; той нйщо не отбйра от това
він на цьому не розуміється.
отбй|я, -еш; -х док.: отбйвам (див.).
отблагодар|я се, -йш се; -йх се док.: отбла-
годарявам се (див.).
отблагодарява|м се недок./отблагодаря се
віддячувати/віддячити, (рідко) відлякува-
ти, віддячуватися/відячитися, (рідко) відля-
куватися.
отблйзо присл. 1. блйзько, зблйзька;
познавах го ~ я його знав блйзько; 2. по-
близу, недалеко.
отбльсва|м недок:./отбльсн а 1. відштбвху-
вати/відштовхнути; ~ л 6д кат а от брега
відштовхувати човен від берега; 2. перен.
відштбвхувати/відштовхнути; відвертати/
відвернути; ~ приятеля си от себе си від-
штовхувати свого друга від себе; 3. відби-
вати/відбйти; ~ врага відбивати (відкида-
ти) ворога.
отбльсква|м недок. див. отбльсвам.
отбльсн|а, -еш; -ах док.: отбльсвам
(див.).
отббй ч. тільки одн. відбій; 0 бйя (свйря,
давам/дам) ~ а) бйти (вдарити) відбій;
б) давати/дати задній хід.
бтббр ч. тільки одн. відбір, добір; підбір;
правя ~ робйти підбір.
отббр ч. команда (спортивна); баскетбб-
лен ~ баскетбольна команда.
6тббре|н, -на, -но; -ни добірний, відбір-
ний.
отбор|ен, -на, -но; -ни командний; ~-но
пьрвенство командна першість.
отбрад|я, -йш; -йх док.: отбраждам (див.).
отбражда|м недок./отбрадя знімати/зня-
ти з головй (хустку).
отбран, -а, -о; -и вйбраний; обраний; до-
бірний; ~ крьг хора вйбране (обране) коло
людей.
отбрана ж. оборона; ~ на родйната обо-
рона вітчйзни (батьківщйни); «Готов за
труд и ~» (ГТО) «Готовий до праці й обо-
рони» (ГПО); Министерство на нарбдната
~ на НРБ Міністерство народної оборони
НРБ.
отбран|я, -йш; -йхдок.: отбранявам (див.).
отбранйтел|ен, -на, -но; -ни оборонний;
~-на лйния лінія оборони; ~-на позйция
оборонна позйція.
отбранява|м недок./отбраня обороняти,
боронйти/оборонйти, відбороняти/відборо-
нйти; захищати/захистйти.
отбро|я, -йш; -йх док.: отброявам (див.).
отброява|м недок. /отброя відлічувати/
відлічйти, відраховувати/відрахувати.
отбрулва|м недок./отбруля збивати/збйти
(плоди з дерева), зривати/зірвати (листя).
отбрул|я, -иш; -их док.: отбрулвам (див.).
отбруля|м недок. див. отбрулвам.
отбягва[м недок./отбягна уникати/унйк-
нути; ухилятися/ухилйтися; защб ме ~-ш?
чому ти мене обминаєш? ~ да се срещам
с него уникати зустрічей з нйм.
отбягн|а, -еш; -ах док.: отбягвам (див.).
отвара ж. 1. відвар; ~ от бйлки відвар з
лікарських рослйн; 2. діал. сир.
отваря|м недок./отвори 1. відкривати/від-
крйти; відчиняти/відчинйти; ~ вратата
відкривати (відчиняти) двері; ~ куфара
відкривати чемодан; ~ прозореца відчиня-
ти (відкривати) вікно; ~ пушка відкидати
ствол рушнйці; 2. відкривати/відкрйти, роз-
кривати/розкрйти; ~ парашут розкривати
парашут; 3. відкривати/відкрйти, розгорта-
ти/розгорнути; ~ кнйга відкривати кнйгу;
~ вестник розгортати газету; 4. відкривати/
відкрйти, відкупорювати/відкупбрити, від-
корковувати/відкоркувати; ~ буркан від-
кривати банку; ~ бутйлка вино відкривати
(відкупорювати, відкорковувати) пляшку
вина; 5. відкривати/відкрйти, розпечатува-
ти/розпечатати, розкривати/розкрйти; ~
пакет розкривати пакет; ~ плик розкри-
вати (розпечатувати) конверт; 6. відкри-
вати/відкрйти, включати/включйти; ~ газ
от вед а
449
отврьщам
включати (відкривати) газ; ~ крана від-
кривати кран; ~ рад йото включати радіо;
7. (установу, заклад, крамницю і т. ін.) від-
кривати/відкрйти; ~ магазина в седем ма-
са відкривати магазин о сьомій годині; 8.
(про шлях) прокладати/прокласти; ~ пьт
през планината прокладати (торувати)
шлях через гору; 9. відкривати/відкрйти
(очі, рот); розплющувати/розплющити (очі,
повіки); 10 надавати/надати красйвого вй-
гляду; підкреслювати/підкреслити приваб-
ливість; тази рбкля ви отваря ця сукня дуже
вам пасує; 0 беля на някого створю-
вати/створйти незручності кому;
вьпрос за нещо див. вьпрос; ~/~ дума
за някого, нещо див. дума;	очйте
(зьркелите) на някого відкривати/відкрйти
(розкривати/розкрйти) очі кому на що; ~/
~ приказка за някого, нещо розпочинати/
розпочати розмову про кого, що; ~/~ пьт
за (на) някого, нещо давати/дати (відкри-
вати/відкрйти, прокладати/прокласти) до-
рогу кому, чому;	скоба говорйти/
сказати щось додаткове до пояснення; роз-
кривати/розкрйти зміст; ~/~ сьрцето на
някого знаходити/знайтй шлях до серця ко-
го;	[една] уста (като ханджййска
порта) розпускати/розпустйти язйк (язи-
ка); (док.) розпащекуватися; ~ се/~ се 1.
відкриватися/відкр йтися, розкриватися/
розкрйтися; розчинятися/розчинйтися, роз-
чахуватися/розчахнутися; вратата се отво-
ри двері відкрйлися (розкрйлися, розчинй-
лися); 2. відкриватися/відкрйтися, пока-
зуватися/показатися; оттук се отваря хуба-
ва гледка звідси відкривається чудовий
краєвйд; 3. (про рану) відкриватися/від-
крйтися; 4. (про бруньки, квіти) розкри-
ватися/розкрйтися, розтулятися/розтулй-
тися; 5. ставати/стати більш товарйським
(компанійським); переставати/перестати
соромитись; 0 не си ~-й устата тримай
язйк (язика) за зубами (на припоні); ~ си/
~ си очйте (зьркелите) на четири пйльно
дивйтися (глядіти); дивйтися обома (в
обйдва); бути насторожі; бути обережним
(пйльним); брати очі в руки (зуби).
отвед|а, -еш; -отведох док.: отвеждам
(див.).
отведнаж присл. див. отведньж.
отведньж присл. 1. раптом, враз; відразу;
~ заваля дьжд раптом пішов дощ; той ~
си спбмни він відразу згадав; 2. разом, враз;
трябва да вьрна парйте ~ треба повер-
нути гроші разом (враз).
отвежда|м недок./отведа 1. відвбдити/від-
вестй; відвбзити/відвезтй; ~ детето в дет-
ската градйна відводити дитйну в дитячий
15 7—2498
садок; 2. (вбік) відвбдити/відвестй; 3. (про
дорогу і т. ін.) вестй/привестй, приводити/
привестй; 4. перен. відхиляти/відхилйти,
відвертати/відвернути.
отвертка ж. вйкрутка; ~ с комплект на-
бірна вйкрутка; ьглова ~ кутова вйкрутка.
отвес ч. висок (прилад).
отвес|ен, -на, -но; -ни прямовйсний.
отвйва|м недок./отвйя 1. розгортати/роз-
горнути; ~ пакет розгортати пакет; 2. роз-
кривати/розкрйти, знімати/зняти (ковдру і
т. ін.); 3. розмбтувати/розмотати; 4. розм.
відкручувати/відкрутйти; ~ се/~ се 1. роз-
криватися/розкрйтися, знімати/зняти (ковд-
ру і т. ін.); нбщем детето се отвйва уночі
дитйна розкривається (знімає ковдру); 2.
розмбтуватися/розмотатися; 3. розм. від-
кручуватися/відкрутйтися.
отвйква|м недок./отвйкн а відвикати/від-
вйкнути.
отвйкн|а, -еш; -ах док.: отвйквам (див.).
отвйнтва|м недок./отвйнтя відгвйнчувати/
відгвинтйти.
отвйнт|я, -иш; -их док.: отвйнтвам (див.).
отвле|ка, -чеш; отвлякох док.: отвлйчам
(див.).
отвлечен, -а, -о; -и відвернений, відвер-
нутий; абстрактний; 0 ~-о сьществйтел-
но лінгв. абстрактний іменник.
отвлйча|м недок. /отвлека 1. відтягати
і відтягувати/відтягтй, віднбсити/віднестй
(вітром, водою); 2. красти/украсти; 3. від-
вертати/відвернути (увагу), това го ртвлече
от тьжните мйсли це відвернуло його від
сумнйх думок.
отводн|я, -йш; -йх док.: отводнявам (див.).
отводнява|м недок./отводня осушувати/
осушйти, висушувати/вйсушити (грунт).
отвбр ч. отвір, відтулина.
отвбрен, -а, -о; -и 1. відкрйтий; ~ про-
збрец відкрйте вікно; ~-а бутйлка відкрй-
та (відкупорена, відкоркована) пляшка; ~-а
кнйга відкрйта кнйга; 2. (про людину)
відкрйтий; 0 бльскам в (рйтам срещу) ~-а
врата добуватися (ломйтися) у відчйнені
двері; оставям си/оставя си ~-а врата див.
врата; ~-а срйчка лінгв. відкрйтий склад;
~-о писмо а) листівка, картка; б) відкрй-
тий лист (у газеті); с. ~-и обятия (пре-
грьдки) з розкрйтими обіймами.
отвбр|я, -иш; -их док.: отварям (див.).
отвратйтел|ен, -на, -но; -ни огйдний, від-
разливий, бридкйй, обрйдлий, обрйдливий.
отвращение с. тільки одн. огйда, відраза,
огйдливість, обрйдливість.
отврьща|м недок./отвьрна 1. відповідати/
відповістй; 2. відгукуватися і відгукатися/
відгукнутися, відзиватися/відізватися; 3.
отвсьде
450
отдалс'і
відвертати/відвернути; ~ очй (поглед)
відвертати очі (погляд); 4. відмовляти/
відмовити, відраджувати/відрадити; ~ се/
~ се 1. відвертатися/відвернутися; 2. (про
погоду) тепліти/потепліти.
отвсьде присл. розм. див. отвсякьде.
от вся кьде присл. звідусіль, звідусюди.
отвьд 1 присл. на тому боці, по той бік;
живея ~ жйти на тому боці.
*• 9	V	г	Г
отвьд приим. за, з-за із-за; ~ морето
із-за моря; ~ реката за річкою.
отвьд|ен, -на, -но; -ни якйй знаходиться
на тому боці; ~ бряг протилежний берег.
отвьн присл. зовні, ззовні, іззовні, із зов-
нішнього боку; ~ всйчко изглежда дру-
гояче ззовні (іззовні) все виглядає інакше.
отвьнка присл. розм. див. отвьн.
отвьрзва|м недок./отвьржа відв’язувати/
відв’язати.
отвьрн|а, -еш; -ах док.: отврьщам (див.).
отвьрта|м недок./отвьртя відкручува-
тися/відкрутйти; ~ крана відкручувати
кран.
отвьртва|м недок. див. отвьртам.
отвьрт|я, -йш; -ях док.: отвьртам (див.).
отвьртява|м недок. див. отвьртам.
отвьтре присл. зсередини; з внутрішньої
сторони.
отгадава|м недок./отгадая відгадувати/
відгадати.
отгада|я, -еш; -х док.: отгадавам (див.).
отгатва|м недок./отгатна див. отгадавам.
отгатн|а, -еш; -ах док.: отгатвам (див.).
отгде присл., спол. див. откьде.
отгдето спол. див. откьдето.
отглагдл|ен, -на, -но; -ни лінгв. віддієслів-
ний; ~-но сьществйтелно віддієслівний
іменник.
бтглас ч. тільки одн. 1. відгук, відзвук;
відгомін; луна; 2. відгук; това намйра ширбк
~ це знаходить широкий відгук; 3. лінгв.
чергування (кореневих голосних).
отглас|я, -йш; -йх док.: отгласям (див.).
отглася|м недок./отглася відбивати/від-
«бйти (звук).
отгледа|м док.: отглеждам (див.).
отглежда|м недок. /отгледам 1. (дитину)
ростйти/вйростити, виховувати/вйховати;
2. (свійських тварин, птиць) розводити/
розвести; 3. (сільськогосподарські культури,
квіти) вирощувати/вйростити.
отговаря|м недок./отговбря 1. відповіда-
ти/відповістй; ~ на вьпрдс відповідати на
питання; 2. відповідати/відповістй, писати/
написати відповідь; той не отговори на пис-
мото ми він не відповів на мій лист; 3. (на
уроках, іспитах і т. ін.) відповідати/відпо-
вісти, розповідати/розповістй (засвоєний
матеріал); 4. тільки недок. відповідати,
нестй відповідальність; кой отговаря за кул
турно-масовата работа? хто відповідає за
культурно-масову роботу? 5. недок. відлові
дати, бути у відповідності; това не отговаря
на нбвите изйсквания це не відповідає новим
вимогам.
бтговор ч. відповідь; давам ~ давати
відповідь; ~ на вьпрдс відповідь на питан
ня; сполучлйв ~ вдала відповідь.
отговдр|ен, -на, -но; -ни відповідальний,
~-на дльжност відповідальна посада; ~-на
задача відповідальне завдання.
отговдрни|к ч. мн. -ци відповідальна осо-
ба; групов ~ старший групи (староста);
~ за екскурзията відповідальний за екскур-
сію; партйен ~ партбрг.
отговдрничка ж. відповідальна особа (про
жінку).
отговдрност ж. відповідальність; лйчна
~ особйста відповідальність; материална ~
матеріальна відповідальність; ~ пред хдра-
та відповідальність перед людьмй; 0 под-
веждам/подведа под ~ някого притягати/
притягнути до відповідальності кого; поемам
~ брати на себе відповідальність.
отговдр|я, -иш; -их док.: отговарям (див.).
отгдре присл. 1. зверху; падам ~ падати
зверху; удар ~ удар зверху; 2. зверху, на
поверхні; млякото хвана ~ каймак молоко
вкрйлося (покрйлося) пінкою; 3. на (в) до-
дачу; на (в) додаток; до того (ж); давам
нещо ~ давати щось на (в) додаток; 0
вземам/взема ~ си див. вземам; на всйчко
~ на довершення всього.
отгьва|м недок./отгьна відгинати/відігну-
ти, розгортати/розгорнути.
отгьн|а, -еш; -ах док.: отгьвам (див.).
отдава|м недок./отдам 1. віддавати/відда-
ти; ~ живота си віддавати своє життя; 2.
виявляти/вйявити, віддавати/віддати; ~
уважение виявляти повагу; 3. пояснювати/
пояснйти; припйсувати/приписати; ~ това
на умдра пояснювати це втомою; 0 ~/~
дан див. дан; ~ последна пдчест (пдчит)
віддавати/віддати останню шану; ~ се/-
се 1. віддаватися/віддатися; 2. віддаватися/
віддатися; захбплюватися/захопйтися; ~ се
на любймата работа віддаватися улюбленій
(любймій) роботі.
отдавна присл. 1. давно; 2. здавна, від-
давна; (розм.) з давніх давен; 0 ~ помни
не перволіток; не першої молодості; не пер-
ших молодощів.
отдавнаш|ен, -на, -но; -ни давній, (розм.)
давнішній; ~-ни приятеля давні друзі.
отдалеко присл. див. отдалече.
отдалеч присл. див. отдалече.
оїдалеча
451
отживея
отдалеч|а, -йш; -йх док.: отдалечавам
(див.).
отдалечава|м недок./отдалеча 1. віддаля-
। и/віддалйти; 2. рознімати/розняти; 3. пе-
рен. віддаляти/віддалйти, робйти/зробйти
чужим.
отдалече присл. здалека, здалеку, здаля;
іапбчвам ~ починати здалека (здалеку,
ідаля).
отдалечен, -а, -о; -и віддалений; ~район
віддалений район.
отда|м, отдадеш; -дох док.: отдавам
(див.).
отде присл. розм. див. откьде.
отдел ч. відділ; градски ~ народна про-
света міськйй відділ народної освіти; на-
чалник ~ завідуючий відділом; ~ за оправ-
ки «Справки») довідковий відділ; ~
здравеопазване (здравен ~) відділ охоро-
ни здоров’я; ~ кадри відділ кадрів; ~ плас-
мент відділ збуту.
отдел|ен, -на, -но; -ни 1. окремий; ~-на
стая окрема кімната; на ~-ни места ще
превалй дьжд в окремих місцях буде дощ;
2. окремий, поодинокий; в ~-ни случаи в
окремих вйпадках.
отделєние с. 1. відділення; відділ; багаж-
но ~ багажне відділення; задочно ~ заоч-
не відділення; приємно ~ приймальна пала-
та, приймальна, приймальня; 2. військ, відді-
лення; картечно ~ кулеметне відділення;
свьрзбчно ~ відділення зв’язку; 3. відділ,
відділення (шафи); 4. заст. половйна (в
домі); 5. заст. клас (у початковій школі).
отделно присл. окремо; жцвея ~ жйти
окремо.
отдел|я, -йш; -йх док.: отделям (див.).
отделя|м недок./отделя 1. відділяти і від-
ділювати/відділйти, відбирати/відібрати;
відкладати/відкласти; 2. (із спільного госпо-
дарства, майна) відділяти і відділювати/
відділйти.; 3. (про певний проміжок часу)
відділяти і відділ ювати/відділ йти, відо-
кремлювати/відокремити, відмежовувати/
відмежувати; 4. р о з м. розлучати/розлучй-
ти; те не йскаха да я отделят от мьжа й
вонй не хотіли розлучати її з чоловіком; 5.
фізіол. виділяти/вйділити; 0 от уста-
та си недоїдати/недоїсти;	от хляба си
тс., відмовлятися/відмбвитися від найнеоб-
хіднішого; парй настрана відклада-
ти/відкласти гроші; ~ се/~ се 1. відділя-
тися/відділйтися, відпадати/відпасти; 2.
відділятися/відділйтися, одержувати/одер-
жати наділ; 3. (відчужуватися) віддаляти-
ся/віддалйтися, відхбдити/відійтй; 4. розлу-
чатися/розлучйтися; 5. (на фоні чого-не-
будь) виділятися/вйділитися; вирізнятися/
вйрізнитися; 6. фізіол. виділятися/вйділи-
тися.
отдер|а, -еш; отдрах док.: отдйрам (див.).
отдето спол. розм. див. откьдето.
отдйра|м недок./отдера віддирати/віддер-
ти.
отдйре присл. позаду, ззаду, іззаду, по-
зад.
отдолу присл. знйзу; крйтика ~ крйтика
знйзу; 0 падам/падна ~ зазнавати/зазна-
ти поразки; терпіти/потерпіти поразку.
отдругаде присл. з інших місць.
отдушни|к ч. мн. -ци душнйк, віддушина;
(розм.) продуховина.
отдьхва|м недок./отдьхна 1. переводити/
перевестй дух (дихання, подих), зводити/
звестй дух, передихати/передихнути, відди-
хатися і віддйхуватися/віддйхатися, відди-
хати і віддйхувати/віддйхати і віддихнути;
2. відпочивати/відпочйти, спочивати/спочй-
ти, (розм.) віддихати/віддйхати і віддих-
нути; перепочивати/перепочйти.
отдясно присл. праворуч, справа; удар ~
спорт, удар справа.
отегч|а, -йш; -йх док.: отегчавам (див.).
отегчава|м недок./отегча 1. докучати, на-
бридати/набрйднути; 2. обтяжувати/обтя-
жити, отягчати/отягчйти.
отегчйтел|ен, -на, -но; -ни докучливий,
надокучливий, набридливий, обрйдливий.
отежн|я, -йш; -йх док.: отежнявам
(див.).
отежнява|м недок./отежня ускладнювати
і ускладняти/ускладнйти; обтяжувати/об-
тяжити; ~ положението си ускладнювати
своє становище.
отеква|м недок./отекна лунати/залунати,
пролунати.
отекн|а, -еш; -ах док.: отеквам (див.).
от|ец ч. мн. -цй 1. отець, (заст.) пано-
тець; 2. з а с т. батько; 3. мн. дідй, прадіди,
предки.
отеческ|и, -а, -о; -и з а с т. див. бащински.
отечествен, -а, -о; -и вітчйзняний; Оте-
чествен фронт Вітчйзняний фронт; Велйка
~-а война Велйка Вітчизняна війна; ~-а
истбрия вітчйзняна історія.
отечественофронтовск|и, -а, -о; -и якйй
відноситься до Вітчйзняного фронту; ~-и
организации організації Вітчйзняного
фронту.
отечество с. тільки одн. вітчйзна, батьків-
щйна; защйта на ~-то захист вітчйзни;
ббич кьм ~-то любов до вітчйзни.
отживелиц|а ж. пережйток; борба с
~-ите боротьба з пережитками.
отжив|ея, -ееш; -ях док.: отживявам
(див.).
15*
отживявам
452
отклонявам
отживява|м недок./отживея відживати/
віджити, старіти/постаріти, застарівати/
застаріти, вихбдити/вййти з ужитку; ~
си/~ си 1. відживати/віджйти своє
(свій вік); 2. проживати/прожйти собі на
втіху.
отзад присл. позаду, ззаду, іззаду.
отзаран присл. розм. див. отзарана.
отзарана присл. розм. сьогодні вранці
(ранком).
отзву|к ч. мн. -ци відгук, відзвук; відго-
мін.
отзив ч. 1. відзив, оцінка; ~ за него відзив
про нього; 2. відзив, рецензія; положйте-
лен ~ позитивний відзив.
отзивчйв, -а, -о; -и чуйний, чулий, чутли-
вий; ~-о отношение чуйне ставлення.
отзов|а, -еш; -ах док.: отзовавам (див.),
отзов|а се, -еш се; -ах се док.: отзовавам
се (див.).
отзовава|м недок./отзова відкликати/від-
кликати.
отзовава|м се недок./отзова се відгукува-
тися і відгукатися/відгукнутися, відзивати-
-ся/відізватися.
отзорй присл. р о з м. з раннього ранку.
отйва|м недок./отйда 1. ітй/піти; ~на ра-
бота ітй на роботу; ~ на учйлище ітй в
школу; 2. їхати/поїхати; від’їжджати і
від’їздйти/від’їхати, відправлятися/відпра-
витися; ~ на екскурзия їхати на екскурсію;
3. (про комах, птахів) летіти/полетіти,
відлітати/відлетіти; 4. (про дорогу, річку)
ітй/пітй, вестй/повестй; 5. ітй/пітй, вступа-
ти/вступйти, ставати/стати; той отйде вой-
нйк він пішов служйти (в армію); 6. (про
час) ітй/пітй, прохбдити/пройтй, минати/
минути, проминати/проминути; 7. (про това-
ри) ітй/пітй, продаватися/продатися, зна-
хбдити/знайтй збут; 8. ітй/пітй, (недок.)
ласувати, лйчити; това бомбе много ви отй-
ва цей капелюх вам дуже лйчить (йде, па-
сує); 9. розм. пропадати/пропасти, зни-
кати/знйкнути, гйнути/загйнути; 0 ~/~
в архйвата див. архйва; ~/~ на вересйя
гйнути/загйнути безславно; ~ на добре
див. добре; ~ (трьгва ми/трьгна ми) на
добро див. добро; ~/~ на кйно летіти/
полетіти шкереберть; отйде коня в реката
пишй (кажй) пропало; махнй на все рукою;
~ си/~ си 1. повертатися/поверну-
тися додому; 2. (про час) проходити/
лройтй, минати/минути, проминати/проми-
нути; лятото си отйде літо пройшло; 3.
помирати/померти, умирати/умерти, ітй/пі-
тй з життя.
откаж|а, -еш; отказах док.: отказвам
(див.).
бтказ ч. відмова; категорйчески ~ кав
горйчна відмова.
отказва|м недок./ от кажа 1. відмовля
ти/відмбвити, давати/дати негатйвну віл
повідь; поканих ги и те не ми отказах.і
я їх запросйв, і вонй мені не відмовили.
2. відмовлятися/відмбвитися, не погбджува
тися/не погодитися щось робйти; ТОЙ ОТКії-
за да говори він відмовився говорйти; 3.
заперечувати/заперечити; той отказва да с
бил там він заперечує, що був там; тя не
мбжеше да отказва това вона не могли
це заперечувати; 4. (про машину, прилад)
відмовляти/відмбвити, переставати/пере
стати працювати; двигателят от к аз а двигун
відмовив; ~ се/~ се відмовлятися/відмб
витися, зрікатися/зректйся; ~ се да плати
відмовлятися від сплати; ~ се от пушенето
відмовлятися від куріння; 0 ~ се/~ се от
думите си зрікатися/зректйся своїх слів
откак присл., спол. див. откакто.
откакто 1. присл. з (від) того часу; з тих
пір; відтоді; 2. спол. з (від) того часу
як; з тих пір як; відколи.
откара|м док.: откарвам (див.).
откарва|м недок./откарам 1. (про худобу)
гнати/погнати, виганяти і вигбнити/вйгна-
ти; 2. відвбзити/відвезтй; 3. (під конвоєм)
відправляти/відправити.
откач|а, -йш; -йх док.: откачвам (див.).
откача|м недок. див. откачвам.
откачва|м недок./откача 1. (з вішалки,
гачка) знімати/зняти; відчіпляти/відчепй-
ти; 2. перен. уривати/увірвати і урвати;
3. перен. розм. схбдити/зійтй (спадати/
спасти, (док.) спливтй, сплистй) з розуму;
~ се/~ се 1. (з вішалки, гачка) зрива-
тися/зірватися; відчіплятися/відчепйтися;
2. перен. відчіплятися/відчепйтися.
отклик ч. тільки одн. відгук, відклик.
отклйква|м яедок./отклйкна відгукувати/
відгукнути; відлунювати/відлунйти; ~ се/
~ се 1. відгукуватися/відгукнутися, відзи-
ватися/відізватися; (про звук) відбиватися/
відбйтися, відлунювати/відлунйти, віддава-
ти/віддати луною; 2. перен. відгукуватися/ >>
відгукнутися, виявляти/вйявити (зацікав-
леність, співчуття, готовність і т. ін.).
отклйкн|а, -еш; -ах док.: отклйквам (див.).
отклонение с. 1. відхйлення, відхйл; не-
в’язка; допустймо ~ припустйме відхйлен-
ня; ьглово ~ кутове відхйлення; кутова
нев’язка; 2. (зал.) вітка; ~ на железопьтна
лйния вітка залізнйчної лінії; 3. перен.
відхйлення, відхйл.
отклон|я, -йш; -йхдок..* отклонявам (див.).
отклонява|м яедок./отклоня 1. відхиляти/
відхилйти, відвбдити/відвестй; 2. перен.
 і ключа
453
откьс
иічхиляти/відхилйти; відмов пяти/відмбви-
III.
отключ|а, -иш; -их док.: отключвам (див.).
отключва|м недок.Іотключа відмикати/ві-
нмкнути, відкривати/відкрйти, відчиняти/
шцчинйти (ключем).
откога присл. відколи, з якого часу; ~ си
іук? відколи (з якого часу) ти тут?
оТкогато присл. відколи; з (від) того часу
як.
от коле присл. розм. здавна, віддавна,
< нрадавна; (розм.) з давніх-давен.
откблеш|ен, -на, -но; -ни розм. давній.
откблкото спол. 1. ніж; 2. (при порівнянні)
ніж; (передається також конструкціями з
прийм.) від, за.
откопч|а, -иш; -их док.: откбпчвам (див.).
откопчава|м недок./откопчая відстібати/
підстебнути; ~ палтото відстібати пальто.
откопча|я, -еш; -х док.: откопчавам (див.).
откопчва|м недок./откбпча 1. віддирати/
піддерти і відідрати; відривати/відірвати;
рьката (силоміць) віддирати руку; 2.
перен. (слова, зізнання) виривати/вйрвати.
бткос ч. укіс, скіс.
открадва|м недок./открадна 1. красти/
украсти; 2. (наречену) викрадати/вйкра-
сти.
открадн|а, -еш; -ах док.: открадвам (див.).
открай 1. присл. з самого початку; 2.
прийм. з, з-під; той е ~ Плбвдив він з-під
Плбвдива; 0 ~ време див. време; ~-до
край від початку й до кінця; від дошки до
дошки.
открехва|м недок./открехна прочиняти/
прочинйти, відхиляти/відхилйти (двері, ква-
тирку тощо).
открехн|а, -еш; -ах док.: открехвам (див.).
открйва|м недок./открйя 1. відкривати/
відкрйти; ~ си лицето відкривати облйччя;
2. відкривати/відкрйти, розкривати/розкрй-
ти; виявляти/вйявити; ~ заболяването ви-
являти захворювання; нов метод відкри-
вати новйй метод; ~ престьплението роз-
кривати злочин; 3. (починати працювати)
відкривати/відкрйти; оголбшувати/оголосй-
ти про початок роботи; ~ излбжба відкри-
вати вйставку; ~ разйскванията по докла-
да починати обговорення доповіді; ~ сьбра-
ние відкривати збори; 0 ~/~ картите си
розкривати/розкрйти (відкривати/відкрй-
ти) свої карти; ~/~ сметка фін. відкри-
вати/відкрйти рахунок; ~/~ сьрцето си
някому (пред някого) виливати/вйлити
свою душу кому; відкривати/відкрйти душу
кому (перед ким).
откривател ч. відкривач; винахідник.
откривателка ж. винахідниця.
откривателск|и, -а, -о; -и винахідливий;
винахідницький.
открйт, -а, -о; -и 1. відкрйтий, не при-
крйтий; с ~-а глава з відкрйтою головою;
2. (зверху або з боків) відкрйтий; ~ вагон
відкрйтий вагон; ~-а кола відкрйтий авто-
мобіль; под ~-о небе під відкрйтим небом;
просто неба; 3. (для всіх) відкрйтий; до-
ступний; ~-о сьбрание відкрйті збори (мн.);
~-о сьдебно заседание відкрйте судове
засідання; 4. перен. відкрйтий; відвертий;
явний; ~-а борба відкрйта боротьба; 5.
мед. (зовні) відкрйтий; помітний; ~-а рана
відкрйта рана; 0 на ~-о під відкрйтим
небом; просто неба; ~-а сметка (фін.) від-
крйтий рахунок; с ~-о сьрце з щйрим сер-
цем.
открйтие с. відкриття; научно ~ наукове
відкриття.
открй|я, -еш; -х док.: открйвам (див.).
откровен, -а, -о; -и відвертий; щйрий;
~ раз гов ор відверта (щйра) розмова.
откровение с. відкриття, (заст.) одкро-
вення.
откроен, -а, -о; -и виразно окреслений,
обкреслений.
открбйва|м се недок.Іоткроя се вимальб-
вуватися/вймалюватися; виразно виступа-
ти/вйступити.
откро|я (се), -йш (се); -йх (се) док.: от-
крбйвам се, откроявам (див.).
откроява|м недок./откроя вимальовувати/
вймалювати, виразно окреслювати/окрес-
лити; ~ се/~ се вимальбвуватися/вй-
малюватися, виразно виступати/вйсту-
пити.
бткуп ч. відкуп; вземам ~ брати відкуп.
откупва|м недок. див. откупувам.
откупува|м недок./откупя 1. викуповува-
ти, (розм.) викупляти/вйкупити; 2. прику-
повувати, (розм.) прикупляти/прикупйти; 3.
розкуповувати, розкупати/розкупйти.
откуп|я, -иш; -их док.: откупувам (див.).
откьде присл., спол. звідки; ~ сте? звід-
ки ви? нйкой не знаеше ~ той беше дошьл
ніхто не знав, звідки він прийшов; 0 ~-
накьде з якої речі; з якого побиту; ~ не зві-
дусіль звідусюди.
откьдето спол. звідки; ~ и да било звідки
б це не було.
откьм прийм. від, з боку; із-за; ~ гората
із-за лісу.
откьрм|я, -иш; -их док.: откьрмям (див.).
откьрмя|м недок./откьрм я 1. відгодбву-
вати/відгодувати; 2. вигодбвувати/вйгоду-
вати, викбхувати/вйкохати.
откьс ч. урйвок; ~ от роман урйвок з ро-
ману.
откьсвам
454
отмервам
откьсва|м яедок./откьсна відривати/ві-
дірвати; виривати/вйрвати; ~ кбпче с част
от плат відривати гудзик з м’ясом; ~ стра-
ница от тефтера виривати сторінку з блок-
нота; 0 ~/~ от залька си відмовлятися/
відмовитися від найнеобхіднішого; ~/~
пбглед от някого, нещо відривати/відірвати
погляд від кого, чого; ~ се/~ се відривати-
ся/відірватися, вириватися/вйрватися; ~
се от земята відриватися від землі; не мбга
да се откьсна от работата не можу вйрвати-
ся з роботи; 0 ~-т/откьснат (отсйчат/
отеє кат) ми се краката див. отейчам.
откьсле|к ч. мн. -ци див. бткьс.
откьслеч|ен, -на, -но; -ни урйвчастий,
відрйвчастий; ~-ни фрази урйвчасті фра-
зи.
откьсн|а, -еш; -ах док.: откьсвам (див.).
отлага|м недок./отлбжа відкладати/від-
класти; ~ за неопределено време відклада-
ти на невйзначений час; ~ разговора за
утре відкладати розмову на завтра.
отлеж|а, -йш; -ах док.: отлежавам (див.).
отлежава|м недок./отлежа 1. (про вино,
сир) бути/стати вйтриманим; оставим каш-
кавал да отлежй витрймувати сир; 2. (у
в'язниці) відейджувати/відейдіти; ~ нака-
занието си відбувати кару; той отлежа три
годйни він відейдів три роки; ~ си/~ си ле-
жати/полежати доволі.
отлепва|м недок./отлепя відклеювати/від-
клеїти, відліплювати/відліпйти; ~ се/~ се
відклеюватися/відклеїтися, відліплювати-
ся/відліпйтися; відставати/відстати.
отлеп|я, -йш; -йх док.: отлепвам (див.).
отлепя|м недок. див. отлепвам.
отлет|я, -йш; -ях док.: отлйтам (див.).
отлетява|м недок. див. отлйтам.
отл|ея, -ееш; -ях док.: отлйвам (див.).
бтлив ч. відплйв; мбрски ~ морськйй від-
плйв.
отлйва|м недок./отлея 1. (про рідину)
відливати/відлйти; 2. (про метал) вилива-
ти/вйлити; ~ от метал виливати з металу.
отлйване с. відливка; литво; ~ на стьклб
відлйвка скла; ~ под налигане відлйвка
під тйском.
отлйвка ж. вйливок, відлйвок, литво (ви-
ріб).
бтлйка ж. відмінність, відміна.
отлйта|м недок./отлетя 1. відлітати/відле-
тіти; 2. перен. (про час) пролітати/проле-
тіти.
отлич|а, -йш; -йх док.: отличавам (див.).
отличава|м недок.Іотлича 1. відрізняти/
відрізнйти, розпізнавати/розпізнати; 2. від-
значати/відзначйти; ~ с н аг рада відзнача-
ти нагородою; ~ се/~ се 1. (недок.) від-
різнятися, різнйтися; 2. відзначатися/ві ї
значйтися.
отлйче|н, -на, -но; -ни 1. відмінний; дуж<
гарний (добрий); ~ скибр відмінний лй>і.
ник; ~-но качество відмінна якість; 2. (якш/
має відмінні оцінки) відмінний; ~-на учє
нйчка відмінна ученйця, відмінниця; <3
у знач, ім.: ~ відмінно, відмінна оціни.і
(в школі); получих ~ я одержав відмінно
(відмінну оцінку).
отлйчие с. 1. відміна, відмінність; 2. віл
знака, нагорода; завьршавам институт і
пьлно ~ закінчувати інститут з відзнакою,
получавам ~ одержувати відзнаку (наго
роду).
отличйтел|ен, -на, -но; -ни відмітний; роз
пізнавальний, відзначнйй; характерний;
на черта відмінна (характерна) рйса.
отлйчни|к ч. мн. -ци відмінник; ~ на пред-
приятието відмінник підприємства; пьлен
~ цілковйтий (повний, круглий) відмін
ник.
отлйчница ж. відмінниця.
отлйчно присл. 1. відмінно; ~ подгбтвен
відмінно підготовлений; 2. добре; чудово;
гаразд; — След десет минути трьгваме.—
Отлйчно! — Через десять хвилйн вирушає-
мо.— Добре (гаразд)!
отлбж|а, -иш; -их док.: отлагам (див.).
отлбмка ж. уламок, відламок.
отлбмь|к ч. мн. -ци див. отлбмка.
отльч|а, -иш; -их док.: отльчвам (див.).
отльчва|м недок.Іотльча 1. відокремлюва-
ти/відокремити; 2. відлучати/відлучйти (ди-
тину від грудей), не допускати/не допустй-
ти маля домашньої тварйни до матері; 3.
церк. відлучати/відлучйти.
отляво присл. зліва, з лівого боку.
отмала ж. розм. слабість, млявість.
отмал|ея, -ееш; -ях док.: отмалявам (див.).
отмалява|м недок.Іотмалея слабіти, слаб-
нути, ослабати/ослабіти, ослабнути, ослаб-
ти, втрачати/втратити ейлу; ~-т ми крака-
та ноги підломлюються (підкошуються, під-
тинаються, підсікаються).
отмахва|м недок./отмахна відстороняти/
відсторонйти, відсувати, відсбвувати/відсу-
нути.
отмахн|а, -еш; -ах док.: отмахвам (див.).
отмен|я, -йш; -йх док.: отменям (див.).
отменява|м недок. див. отменям.
отменя|м недок./отменя 1. скасовувати/
скасувати, відміняти/відмінйти; 2. заміняти
і замінювати/замінйти.
отмерва|м недок./отмеря 1. відмірювати і
відміряти/відміряти; 2. зважувати і важити/
зважити; ~ думите си зважувати свої сло-
ва; 3. недок. (такт) вибивати, відбивати.
'•ІМереН
455
отношение
отмерен, -а, -о; -и розмірений, мірний; с
--и крачки розміреним кроком.
отмер|я, -иш; -их док.: отмервам (див.).
отмества|м недок.Іотместя 1. відсувати,
иідсбвувати/відсунути; 2. відвбдити/відве-
♦ їй; ~ очй (поглед) відводити очі (погляд).
отмест|я, -иш; -их док.: отмествам (див.).
отметн|а, -еш; -ах док.: отмятам 12 (див.).
отмйн|а, -еш; -ах док.: отминавам (див.).
отминава|м недок./отмйна 1. відходити/
підійти, віддалятися/віддалйтися, відхбди-
। и/відійтй; 2. прохбдити/пройтй мимо; той
бьрзо ги отмйна він швидко пройшов повз
них; 2. випереджати/вйпередити, обганяти/
обігнати; 3. (про подію, час) минати/мину-
іи, проминати/проминути, прохбдити/прой-
ій; 0 ~/~ с мьлчание замовчувати/
іамовчати; обминати/обминути (оми-
нати/оминути, обхбдити/обійтй) мовчан-
кою.
отмйра|м недок. І отмра відмирати/від-
мерти.
отмбра ж. відпочйнок; спйрам се за ~
зупинятися на відпочйнок.
отморйтел|ен, -на, -но; -ни якйй приносить
бадьорість, свіжість.
отмор|я, -йш; -йх док.: отморявам (див.).
отморява|м недок. І отморя	приносити/
принестй бадьорість, освіжати/освіжйти; ~
се відпочивати/відпочйти.
отмр|а, -еш; -ях док.: отмйрам (див.).
отмраз|я, -йш; -йх док.: отмразявам
(див.).
отмразява|м недок./отмр аз я розм. 1.
розморбжувати/розморбзити; 2. відігріва-
і и/відігріти.
отмьква|м недок./отмькн а 1. відтягати і
відтягувати/відтягтй; 2. р о з м. викрадати/
вйкрасти.
отмькн|а, -еш; -ах док.: отмьквам (див.).
отмьстйтел ч. месник.
отмьстйтел |ен, -на, -но; -ни мстйвий.
отмьстйтелка ж. месниця.
отмьст|я, -йш; -йх док.: отмьщавам (див.).
отмьстява|м недок. див. отмьщавам.
отмьщава|м недок./от мьстя мстйти, мстй-
гися, помщатися/помстйтися, відомщати/
відомстйти.
отмьщение с. помста.
отм|яна ж. мн. -єни розм. 1. відміна;
2. заміна, зміна; 3. (в домашній роботі)
помічнйк, помічнйця.
отмята|м 1 недок./отметна відкид ати/від-
кйнути; відкривати/відкрйти; ~ се/~ се
відмовлятися/відмбвитися; ~ се от думите
си відмовлятися від своїх слів.
отмята|м 2 недок./отметна відмічати/від-
мітити, ставити/поставити позначку.
отнапред присл. розм. загодя; заздале-
гідь.
отнася|м недок./отнеса 1. віднбсити/від-
нестй; 2. відвбзити/відвезтй; 3. (вітром,
водою) знбсити/знестй; 4. віднбсити/від-
нестй, забирати/забрати, красти/украсти;
някой му отнесьл чантата хтось украв (за-
брав) у нього портфель; 5. перен. (в дум-
ках) перенбситися/перенестйся; 0 ~/~
(ям/изям) бой див. бой; вьпрбса до
някого запйтувати/запитати в кого; ~/~
(обйрам/обера) калая див. калай; ~ се/~ се
1. ставитися/поставитися, віднбситися/відне-
стйся; той се ~-ше кьм нас добре він добре
ставився до нас; 2. (недок.) стосуватися,
обходити; това не се отнася до мене це мене
не стосується; це мене не обходить; 3. звер-
татися/звернутися; отнесох се до дирек-
тора я звернувся до директора.
отначало присл. спочатку.
отнейде присл. розм. див. отнйкьде.
отнем|а, -еш; отнех док.: отнемам (див.).
отнема|м недок./отнема 1. віднімати/
відняти, відбирати/відібрати; 2. позбавля-
ти/позбавити; ~ вьзмбжността да се проя-
вй някой позбавляти кого можлйвості вйя-
вити (проявйти) себе; 3. (час) віднімати/
відняти, забирати/забрати; това ще отнеме
само десет минути це забере тільки десять
хвилйн; 0	~/~ думата позбавляти/
позбавити слова кого;	живота по-
збавляти/позбавити життя; збавляти/зба-
вити (укорбчувати/укоротйти) віку (жит-
тя).
отнес|а,	-еш; отнесох	док.:	отнася м
(див.).
отнйгде	присл.	розм.	див.	отнйкьде.
отнййде	присл.	розм.	див.	отнйкьде.
отнйкьде присл.	нізвідки, нізвідкіля, ніз-
відкіль.
отнйма|м недок. див. отнемам.
отнйне присл. заст. віднйні, відтепер.
отнйса|м недок. див. отнасям.
отново присл. знову, знов; заново; ~
заваля знову пішов дощ.
относйтел|ен, -на, -но; -ни відносний;
~-на височина відносна висота; ~-на влаж-
ност відносна вологість; ~-на йстина від-
носна істина; ~-но местоимение лінгв. від-
нбсний займенник; ~-но теглб фіз. віднос-
на вага.
относйтелност ж. тільки одн. відносність;
тебрия на ~-та теорія відносності.
отнбсно присл. відносно, щодо; ~ този
вьпрбс відносно (щодо) цього питання.
отношени|е с. 1. відношення; ~ на две
числа мат. відношення двох чйсел; ~ на
конгруентност мат. відношення конгруент-
отнякьде
456
отпбрвам
ності; ~ на мйсленето кьм битието відно-
шення мислення до буття; процентно ~
процентне відношення; 2. відношення, сто-
сунок, причетність; това няма ~ кьм темата
це не має відношення до теми; 3. тільки мн,
відносини, стосунки, взаємини; дипломатй-
чески ~-я дипломатичні відносини; дру-
гарски ~-я товариські стосунки (відноси-
ни); лйчни ~-я особисті стосунки (відно-
сини); междунарбдни ~-я міжнародні відно-
сини; произвбдствени ~-я виробничі відно-
сини; тьргбвски ~-я торговельні (торгові)
відносини; 0 вьв всяко |еднб| ~ в усіх
відношеннях; з усякого погляду, з усіх по-
глядів; ймам ~ кьм някого, нещо відно-
ситися з упередженням до кого, чого; бути
необ’єктйвним [по відношенню] до кого, чо-
го; по ~ на някого, нещо щодо (відносно)
кого, чого; у відношенні (по відношенню) до
кого, чого; стосовно кого, чого; скьсвам/
скьсам ~-ята си с някого поривати, рвати/
порвати з ким.
отнякьде присл. звідкись, звідкілясь, звід-
кільсь; звідки-небудь.
отодеве присл. розм. недавно, нещодав-
но; розм. недавнечко.
отодевеш|ен, -на, -но; -ни розм. недав-
ній.
бто|к ч. мн. -ци набряк, пухлина, опух.
отоман|ин ч. мн. -и заст. турок.
отоманка ж. отоманка, турецький диван.
отоманск|и, -а, -о; -и отоманський, ту-
рецький.
отопление с. тільки одн. опалення; парно
~ парове опалення.
отоплйтел|ен, -на, -но; -ни опалюваль-
ний ~-на инсталация опалювальна сис-
тема.
отбпл|я, -иш; -их док.: отоплявам (див.).
отоплява|м недок./отбпля опалювати/
опалити.
отбпля|м недок. див. отоплявам.
отпада|м недок./отпадна 1. вибувати/
вибути (зі складу), відпадати/відпасти, від-
сіватися і відсіюватися/відсіятися; 2. слабі-
ти/ослабіти, слабнути/оолабнути, слабіша-
ти/послабішати.
отпадналост ж. слабість, виснаженість,
змореність.
отпадьци мн. покидьки, відходи; утиль;
гбрски ~ вітролом, ламань; дьрвесни ~
деревні відходи; железни ~ скрап; метало-
лом, брухт; кнйжни ~ макулатура; кбшчеза
~ кошик для сміття.
отпадьч|ен, -на, -но; -ни якйй відносить-
ся до відходів; ~-ни материали утиль;
~-ни продукти відходи.
отпаря|м недок./отпбря відпорювати/
відпороти; ~ хастара відпорювати підклал
ку.
отпасва|м недок./отпаша знімати/зняі и
(ремінь, пас, фартух).
отпаш|а, -еш; отпасах док.: отпасвам
(див.).
отпечата|м док.: отпечатвам 1,2 (див.)
отпечатва|м 1 недок./отпечатам 1. друку
вати/вйдрукувати і надрукувати; 2. залиша
ти/залйшйти відбйток (слід).
отпечатва|м 2 недок./отпечатам відпечату
вати/відпечатати, розпечатувати/розпечй
тати; ~ плик розпечатувати конверт.
отпечать|к ч. мн. -ци відбйток, слід; від
тиск; отделен ~ окремий відбйток; ~ в
сьзнанието відбйток у свідомості; ~-ци от
прьстите відбйтки пальців.
отпечат|я, -иш; -их док. див. отпечатам.
отпйва|м недок./отпйя надпивати/надпй-
ти; ~ си/~ си напиватися/напйтися, упи
ватися/упйтися.
отпйсва|м недок./отпйша 1. випйсувати/
вйписати; знімати/зняти з обліку; отпйсаха
го от бблницата його вйписали з лікарні;
2. викреслювати/вйкреслити; 0 ~/~ няко
го от света (от тбя свят) ставити/поста-
вити хрест на кому; махати/махнути рукою
на кого; ~ се/~ се вибувати/вйбути
(за власним бажанням із курсів, школи
тощо).
отпйш|а, -еш; отпйсах док.; отпйсвам
(див.).
отпй|я, -еш; -х док.: отпйвам (див.).
отплава|м недок. і док. див. отплувам.
отплата ж. відплата.
отплат|я, -йш; -йх док.; отплащам (див.).
отплаща|м недок./отплатя відплачувати/
відплатйти; ~ се/~ се відплачуватися/
відплатйтися добром (відплачувати/відпла-
тйти); розрахбвуватися/розрахуватися.
бтплес ч.: на ~ рикошетом.
отплесва|м недок./отплесна 1. (рукою)
відбивати/відбйти; 2. перен. відривати/
відірвати, відвертати/відвернути; ~ пбглед
відвертати погляд; 0 ~/~ работата в:д-
вертатися/відвернутися (відриватися/вь
дірватися) від роботи; ~ се/~ се 1. відска-
кувати/відскбчити; 2. (про ногу) підверта-
тися/підвернутися; 3. перен. відхилятися/
відхилйтися, ухилятися/ухилйтися.
отплува|м недок. і док. відпливати/від-
пливтй, відплистй.
отподйр присл. див. отподйре.
отподйре присл. розм. 1. ззаду, позаду;
той вьрвеше ~ він ішов позаду; 2. потім.
отпбр ч. відсіч; давам/дам ~ давати/
дати відсіч.
отпбрва|м недок. див. отпарям.
огпдря
457
отравям
отпбр|я, -иш; отпрах і -их док.: отпарям
(див.).
отпбсле присл. пізніше, після.
отпбслеш|ен, -на, -но; -ни більш пізній.
отпо|я, -йш; -йх док.: отпоявам (див.).
отпоява|м недок./отпоя відпаювати/від-
наяти.
отправ|я, -иш; -их док.: отправям (див.).
отправя|м яедок./отправя 1. направляти/
направити, відправляти/відправити, відси-
лати/відіслати; 2. направляти/направити,
спрямбвувати/спрямувати; 0 ~/~ молба
нросйти/попросйти; ~/~ обвинение срещу
някого див. обвинение; ~/~ позив к'ьм
някого звертатися/звернутися із закликом
(відозвою) до кого.
отпрегн|а, -еш; -ах док.: отпрягам (див.).
отпред присл. спереду, попереду, попе-
ред.
отпредй присл. раніш, раніше, до (яко-
гось часу); той разказа за една случка ~
войната він розповів про вйпадок, що тра-
пився до війнй.
отпрйщва|м недок./отпрйщя випускати/
випустити велику масу водй, відкривати/
відкрйти (греблю, загату); ~ се/~ се про-
риватися/прорватися; ф бента див.
бент.
отпрйщ|я, -иш; -их док.: отпрйщвам(діде.).
отпряга|м яедок./отпрегна відпрягати/
відпрягти, випрягати/вйпрягти.
бтпуск ч. 1. відпустка; вземам ~ брати
відпустку; в ~ сьм бути у відпустці; врьщам
се от ~ повертатися з відпустки; допьлнй-
телен ~ додаткова відпустка; еднодневен
~ одноденна відпустка; излйзам в ~ іти у
відпустку; намйрам се в знаходитися
у відпустці; неплатен ~ відпустка за свій
рахунок; ~ по болест відпустка через хво-
робу; ~ по майчинство (бременност и
раж дане) декретна відпустка; платен ~
оплачувана відпустка; последен ден на ~-а
останній день відпустки; редбвен ~ черго-
ва відпустка; 2. церк. закінчення церков-
ної служби.
отпуска ж. розм. відпустка.
отпуска|м яедок./отпусна 1. відпускати/
відпустйти; 2. опускати/опустйти; ~ рьце
опускати руки; 3. попускати/попустйти,
відпускати/відпустйти; ~ колана попуска-
ти пояс; ~ струна відпускати струну; 4.
відпускати/відпустйти, запускати/запустй-
ти; ~ б рад а відпускати (запускати) бороду;
5. відпускати/відпустйти, видавати/вйдати;
~ материали відпускати матеріали; ~ пен-
сия видавати пенсію; ~ средства відпуска-
ти (виділяти) кошти; 6. подбвжувати/по-
дбвжити; здбвжувати/здбвжити; ~ рбклята
подовжувати сукню; 7. відпускати/відпустй-
ти, відрбщувати/відростйти; ~ корем від-
рощувати (відпускати, відпасати) черево
(пузо); ф ~/~ юздйте (юлара) на някого
випускати/вйпустити з рук кого; ~ се/~ се
1. відпускати/відпустйти руки, рознімати/
розняти руки; 2. опускатися/опустйтися;
спускатися/спустйтися; сідати/сісти; 3.
лягати/лягтй; 4. розслаблюватися/розсла-
битися; 5. перен. опускатися/опустйтися;
розпускатися/розпустйтися; розбещувати-
ся/розбеститися; 6. перен. удаватися/уда-
тися (у відчай, паніку); не трябва да пла-
чеш, не се ~-й не треба плакати, не вда-
вайся у відчай; 7. (про голос) ставати
сйльним, міцним; 8. (про погоду) теплі-
шати /потеплішати; відпускати/відпустйти,
пом’якшуватися/пом’якшитися; времето
мали о се отпусна трохи потеплішало; 9. під-
німатися/піднятися; розбухати/розбухнути;
набрякати/набрякнути; земята се отпусна
земля набрякла; тестбто се отпусна тісто
піднялося; ф ~-т ми се/~-т ми се нервите
заспокбюватися/заспокбїтися, заспокбюва-
ти/заспокбїти нерви; ~ се/~ се в прйказ-
ките говорйти/сказати багато зайвого; от-
пуска ми се/отпусне ми се сьрцето заспо-
кбюватися/заспокбїтися, відлягтй (відійтй)
від серця.
отпускар ч. військ, розм. відпускийк.
отпусн|а, -еш; -ах док.: отпускам (див.).
отпуснатост ж. 1. неохайність, нечепур-
ність; 2. апатйчність, байдужість.
отпуш|а, -иш; -их док.: отпушвам (див.).
отпушва|м недок./отпуша 1. відкупбрю-
вати/відкупбрити, відкоркбвувати/відкор-
кувати; ~ бутйлка вино відкупорювати
(відкорковувати) пляшку вина; 2. відкри-
вати/відкрйти (греблю, загату, трубу і т.
ін.) випускати/вйпустити; прочищати/про-
чйстити; ф ~бента див. бент.
отпуща|м недок. див. отпускам.
отпущение с. заст. відпущення; ~ на
греховете відпущення гріхів.
отпьва|м яедок./отпьна 1. спускати/
спустйти (пружину, курок і т. ін.); 2. розм.
цупити/поцупити, красти/украсти.
отпьн|а, -еш; -ах док.: отпьвам (див.).
отпьрво присл. розм. спершу, перш, (рід-
ше) сперш.
отпьрвом присл. розм. див. отпьрво.
отпьтува|м недок. і док. їхати/поїхати,
виїжджати, вйїздити/вйїхати.
отравя|м 1 недок./отрбвя труїти, отрую-
вати/отруїти; ~ атмосферата отруювати
атмосферу; те го отрбвиха с цианкалий
вонй його отруїли ціаністим калієм; ф
живота на някого труїти, отруювати/
отравям	458
отруїти життя чиє; ~ се/~ се труїтися,
отруюватися/отруїтися.
отравя|м2 недок. отрбвя відкопувати/
відкопати, викопувати/вйкопати; ~ лозе
відкопувати виноградник.
отрада ж. відрада.
отрад|ен, -на, -но; -ни відрадний; ~ факт
відрадний факт.
отражава|м недок. див. отразявам.
отражение с. 1. фіз. відбиття; огледално
~ дзеркальне відбиття; ~ на вьлнй від-
биття хвиль; ьгьл на ~-то кут відбиття; 2.
відбиття, зображення, відблиск; ~ на свет-
лина відбиття (відбйток) світла; 3. відбйток,
відображення; тебрия на ~-то теорія ві-
дображення.
отразйтел ч. 1. виразник; 2. техн. відби-
вач.
отраз|я, -йш; -йх док.: отразявам (див.).
отразява|м недок./отразя 1. відбивати/
відбйти; ~ звук відбивати звук; 2. відби-
вати/відбйти, відображати і відображува-
ти/відобразити; изкуството отразява жи-
вота мистецтво відбиває (відображає) жит-
тя; 3. відбивати/відбйти, виражати/вйра-
зити; ~ се/~ се 1. відбиватися/відбй-
тися; віддаватися/віддатися, відлунювати/
відлунйти; 2. (на кому, чому) відби-
ватися/відбйтися, позначатися/позначи-
тися.
отрака|м се док.: отраквам се (див.).
отраква|м се недок./отракам се розм.
обтісуватися/обтесатися; той се отрака
сред тях він обтесався серед них.
отрано присл. заздалегідь.
отрасн|а, -еш; -ах док.: отраствам (див.).
отраст|а, -еш; отрастох док.: див. отрасна.
отраства|м недок./отрасна виростати/
вйрости; той отрасна в село він вйріс у
селі.
отрас|ьл ч. мн. -ли галузь; ~ на нарбд-
ното стопанство галузь народного госпо-
дарства; ~ на промйшлеността галузь
промисловості.
бтред ч. див. отряд.
бтред|ен, -на, -но; -ни див. отряден.
отред|я, -йш; -йх док.: отреждам (див.).
отреж|а, -еш; отрязах док.: отрязвам
(див.).
отрежда|м недок./отредя призначати/
призначити, приділяти/приділйти; визнача-
ти/вйзначити наперед; ~ стая призначати
кімнату.
бтрез ч. 1. мат. сегмент; 2. бот. зріз; 3.
обрізок.
отрезв|ея, -ееш; -ях див. отрезвявам ’.
отрезвйтел|ен, -на, -но; -ни протверезнйй,
витверезнйй.
отрок
отрезв|я, -йш; -йх док.: отрезвявам
(див.).
отрезвява|м 1 недок./отрезвея тверезіти/
потверезіти, отверезіти; витвережуватися/
вйтверезитися.
отрезвява|м 2 недок./отрезвя протвережу
вати/протверезйти, витвережувати/вйтве
резити, тверезйти/отверезити.
отрезка ж. обрізок; шматок; вйрізка
отрезн|ея, -ееш; -ях док.: отрезнявам
(див.).
отрезнява|м недок. див. отрезвявам ’.
отре|ка, -чеш; отрекох док.: отрйчам
(див.).
отрепк|а ж. лахміття, дрантя, шмаття,
ф ~-и на обществбто покидь (покидьки)
суспільства.
отри присл. д і а л. у три разй, трйчі.
отрйва|м 1 недок./отрйя обтирати/обтер-
ти, витирати/вйтерти.
отрйва|м 2 недок./отрйя відкбпувати/від-
копати.
отрицава|м недок. рідко див. отрйчам.
отрицание с. заперечення; пьлно ~ на
фактите повне заперечення фактів; ф закон
за ~ на ~-то закон заперечення запере-
чення.
отрицател|ен, -на, -но; -ни 1. негатйвний,
заперечний; ~ бтговор негатйвна (запе-
речна) відповідь; ~-но отношение негатйв-
не відношення; ~-ни чертй негатйвні рйси;
2. заперечний; ~-но местоимение запереч-
ний займенник; 3. мат. від’ємний; ~-но
число від’ємне число; 4. фіз. негатйвний;
~ електрйчески пьлнеж негатйвний елект-
рйчний заряд; ~ полюс негатйвний полюс.
отрйча|м недок./трека 1. заперечувати/
заперечити; те не ~-т това вонй цього не
заперечують; 2. відкидати/відкйнути; від-
мовлятися/відмбвитися; ~ се/~ сезрікати-
ся/зректйся; відрікатися/відректйся.
отрй|я, -еш; -х док.: отрйвам 1,2 (див.).
отрбва ж. 1. отрута; змййска ~ зміїна
отрута; 2. розм. кисляк; кислятин-а; 3.
перен. гіркота, отрута; ~ на сьмнението
гіркота сумніву; ф и мйша ~ даже нямй
да дам дати дулю з маком, нічогісінько
не дати; опйтал сьм и мед а и ~-та на някого
знати когось як облупленого.
отрбв|ен, -на, -но; -ни отруйний; ~ газ
отруйний газ; ~-ни гьби отруйні грибй;
~-ни думи отруйні слова.
отров|я, -иш; -их док.: отравям12 (див.).
отрод|я се, -йш се; -йх се док.: отродявам
се (див.).
отродява|м се недок./отродя се псувати/
зіпсувати відношення з родичами.
отрб|к 1 ч. мн. -ци заст. отрок.
отрок
459
отелабна
отро|к 2 ч. мн. -ци іст. отрок; кріпоснйй
селянин у феодальній Болгарії.
отронва|м яедок./отрбня 1. відламувати/
відламати, відколювати/відколоти; 2. (ку-
курудзу) вилущувати/вйлущити; 3. перен.
ронйти/обронйти (слово), видавати/вйдати
(звук).
отрон|я, -иш; -их док.: отронвам (див.).
отроче с. з а с т. новонароджений (у знач,
ім.).
отруден, -а, -о; -и обтяжений працею,
турботами.
отрупа|м док.: отрупвам (див.).
отрупва|м яедок./отрупам завалювати/
завалити, засипати/засйпати, закидати/за-
кйдати; дьрвбто беше отрупано с плодо-
ве дерево рясніло плодами; ~ с пода-
рьци засипати подарунками; полйците са
отрупани с кнйги полйці завалені кнй-
гами.
бтрьки присл.: йдва ми ~ це мені легко
вдається; це в мене добре виходить.
отрьска|м док.: отрьсквам (див.).
отрьсква|м недок. /отрьскам отрушувати/
отруейти, обтрушувати/обтруейти, (рідко)
отрясати/отрястй.
отряд ч. загін; партизански ~ парти-
занський загін; пионерски ~ піонерський
загін; стройтелен ~ будівельний загін;
челен ~ передовйй загін; командйр на ~
командйр загону.
отряд|ен, -на, -но; -ни загінний, загоно-
вий; ~ командйр командйр загону.
отрязва|м недок./отрежа відрізати і відрі-
зувати/відрізати, відкраювати/відкраяти,
(розм. док.) відшматувати; ~ с трион
відпйлювати; ~ филййка хляб відрізувати
(відкраювати) шматок хліба; 2. відрізу-
вати/відрізати, перетинати/перетяти; ~
пьтя відрізувати (перетинати) шлях; 3. пе-
рен. (док.) відрізати, відрубувати/відруба-
ти; — Не трябва — отряза го той — Не тре-
ба,— відрізав він йому; ф отрязьл сьм гла-
вата на някого див. глава; квитан-
цията някому див. квитанция; ~/~ кри-
лата на някого підрізати/підрізати (підти-
нати/підтяти) крйла кому.
отрязь|к ч. мн. -ци відрізок, відтйнок;
шматок.
отсам присл. з цього боку, на цьому боці;
ф ~ и оттам і так і сяк; ~-оттатьк звіду-
сіль, звідусюди; з усіх усюдів.
отсам|ен, -на, -но; -ни якйй знаходиться
з цього боку (на цьому боці).
отсевки тільки мн. вйсівки.
отсега присл. відтепер, віднйні; з (від)
цього часу.
отседн|а, -еш; -ах док.: отеядам (див.).
отсе|ка, -чеш; отеякох док.: отейчам
(див.).
отсенка ж. див. отеянка.
отсетне присл. розм. потім, після, піз-
ніше.
отсечен, -а, -о; -и 1. зрубаний; ~-о дьрво
зрубане дерево; 2. урйвистий, урйваний,
відрйвчастий, відрубний; ~ глас урйвистий
(різкйй, відрубний) голос; 3. крутйй, стрім-
кйй, прямовисний.
отсечка ж. мат. відрізок; несьизмерйма
~ несумірний відрізок; ередна ~ в триьгьл-
ник середня лінія трикутника.
отс|ея, -ееш; -еях і -ях док.: отеявам
(див.).
отсйча|м недок.Іотсека 1. відсікати/від-
сікти; відрубувати/відрубати; 2. зрубувати/
зрубати; 3. поет, виразно окреслювати/
окреслити; 4. перен. (розм.) відрубати, від-
різати (док.); різко відповідати/відповістй;
ф рече и отсече сказав, як відрубав; ~ се/
~ се 1. поет, окреслюватися/окресли-
тися; 2. різко звучати/прозвучати; ф ~-т
ми се/отсекат ми се краката (недок.) ніг під
собою не відчувати (не чути).
отскача|м недок.Іотскоча 1. відскакувати/
відскочити; той отекбчи назад він відско-
чив назад; 2. підніматися/піднятися непо-
мітно; 3. (розм.) заскакувати/заскочити;
по пьтя ще отскоча у тях по дорозі заскочу
до них.
отско|к ч. мн. -ци 1. відекбк; стрибок,
скік (убік); 2. спорт, зіскок.
отскбква|м недок. див. отскачам.
отскбкн|а, -еш; -ах док. див. отскоча.
отскоч|а, -иш; -их док.: отскачам (див.).
отскубва|м недок./отскубна виривати/
вйрвати (з коренем); ~ се/~ се вирива-
тися/вйрватися, відчеплюватися/відчепйти-
ся; звільнятися/звільнйтися.
отскубн|а, -еш; -ах док.: отскубвам
(див.).
отслабва|м 1 недок./отслабна слабіти,
слабнути, ослабати/ослабіти, ослабнути,
ослабти; підупадати/підупасти; бблният от-
слабна хворий ослабів (ослабнув, ослаб);
дьждьт отел аб в а дощ слабшає (ущухає);
паметта му отслабва пам’ять у нього слабне
(слабшає, ослабає).
отслабва|м 2 недок./отслабя 1. ослаблю-
вати/ослабити, зменшувати/зменшити; те
не ~-ха темпото на работата вонй не змен-
шували темп роботи; 2. ослабляти/ослабити,
послабляти/послабити; попускати/попустй-
ти; ~ поводите послабляти (попускати)
поводй.
отслабн|а, -еш; -ах док.: отслабвам 1
(див.).
отслабя
460
оттеглям
отслаб|я, -иш; -их док.: отелабвам2
(див.).
отслабя|м недок. див. отслабвам 2.
отспйва|м си недок./отспя си відсипля-
тися і відсипатися/відіспатися.
отсп|я си, -йш си; -ах си док.: отепйвам
си.
отсрамва|м се недок./отерамя се віддя-
чувати/віддячити, віддавати/віддати шану;
виявляти/вйявити увагу (гостям).
отсрамя|м се недок. див. отерамвам се.
отереіца присл. навпроти, напроти, на то-
му боці; те живеят ~ вонй мешкають нав-
проти.
отсрещ|ен, -на, -но; -ни протилежний,
якйй знаходиться навпроти (на тому боці);
~-на страна на улицата протилежний бік
вулиці.
отсрбч|а, -иш; -их док.: отербчвам (див.).
отсрбчва|м недок./отербча відстрочувати/
відстрочити, відкладати/відкласти; перенб-
сити/перенестй; ~ йзпит переносити іспит
(екзамен).
отербчка ж. відстрочка (розм.).
отсто|я, -йш; -ях док.: отстоявам (див.).
отстоява|м недок./отстоя відстоювати/
відстояти.
отстрана присл. збоку; ударя ~ ударити
збоку.
отстранй присл. див. отстрана.
отстран|я, -йш; -йх док.: отстранявам
(див.).
отстранява|м недок./отстраня 1. відсто-
роняти/відсторонйти, відсувати і відсовува-
ти/відсунути; ~ чашата відстороняти (від-
сувати) склянку; 2. усувати/усунути; звіль-
няти/звільнйти, відстороняти/відсторонйти;
~ недостатьците усувати недоліки; ~ от
дльжност усувати (звільняти) з посади;
~ повредата усувати ушкодження (по-
шкодження); ~ хлабината техн. усувати
зазор.
бтетьп ч. рідко відступ.
отстьпател|ен, -на, -но; -ни відступаль-
ний.
отстьпва|м недок./отстьп я 1. відступати/
відступйти; не ~ пред трудностите не від-
ступати перед труднощами; ~ на една крап-
ка назад відступати на одйн крок назад;
те ~-т безредно вонй відступають безлад-
но; 2. відступати/відступйти, відмовлятися/
відмовитися; ~ от прйнципите си відступати
(відмовлятися) від своїх прйнципів; 3. по-
ступатися/поступйтися; ~ място поступа-
тися місцем; той на нйкого няма да отстьпи
в знанията він ні перед ким не поступиться
знаннями (в знаннях); 4. (ціну) скидати/
скйнути.
отстьпйтел|ен, -на, -но; -ни: ~ сьюз
лінгв. допустовий сполучник; ~-но изрече-
ние лінгв. допустове речення.
отстьпк|аж. 1. поступлення, відступлення;
знйжка; (розм.) скйдка; правя ~ в цената
знйжувати, (розм.) спускати ціну; 2. поступ-
ка; компроміс; не правя ~-и не йтй на по-
ступки (компроміс).
отстьпление с. 1. відступ; прикрйвам ~-то
прикривати відступ; 2. відступ, відхйлення;
лирйческо ~ лірйчний відступ.
отстьпни|к ч. мн. -ци відступник.
отстьпница ж. відступниця.
отстьпническ|и, -а, -о; -и відступницький.
отстьпчйв, -а, -о; -и поступливий; згідли-
вий; ~ човек поступлива людйна.
отстьп|я, -иш; -их док.: отстьпвам (див.).
отстьпя|м недок. див. отстьпвам.
отсьд|я, -иш; -их док.: отсьждам (див.).
отсьжда|м недок./отсьдя 1. присуджува-
ти/присудйти; 2. розсуджувати/розсудйти;
3. вирішувати/вйрішити.
отсьрдва|м се недок./отсьрдя се переста-
вати/перестати сердитися.
отсьрд|я се, -иш се; -их се док.: отсьрдвам
се (див.).
отсьствие с. відсутність.; в моє ~ під час
моєї (за моєї) відсутності; неизвинено ~
відсутність без поважних причйн; ~ на до-
казателетва відсутність доказів.
отсьствува|м недок. бути відсутнім; ~ от
лекции бути відсутнім на лекціях.
отсява|м недок./отсея відсівати і відсіюва-
ти/відсіяти.
отсяда|м недок./отседна 1. (з коня, воза)
зсідати/зсісти; 2. (в готелі) зупинятися/
зупинйтися; спинятися/спинйтися; той от-
седна в хотел «Днипрб» він зупинйвея в
готелі «Дніпро».
отеянка ж. мн. отсенки відтінок; отсенки
в значенията на думите відтінки в значен-
нях слів.
оттам присл. звідти, звідтіля; 0 отсам и
~ див. отсам; ~ нататьк з (від) цього
(того) часу; віднйні; далі; оттук- ~ звідси
і звідти, звідусіль, звідусюди; з усіх усюдів.
оттатьк 1. присл. з того боку, на тому боці,
живея ~ жйти на тому боці; 2. прийм. на
тому боці; за; живея ~ реката жйти за
річкою; 0 отсам-~ див. отсам.
оттатьш|ен, -на, -но; -ни якйй знаходиться
на тому боці.
оттегл|я, -иш; -их док.: оттеглям (див.)
оттегля|м недок.Іоттегля 1. відтягати і
відтягувати/відтягти і відтягнути, відсува
ти/відсунути; той оттегли шейната мали о
настрана він відтягнув сани трохи вбік;
тя не ~-ше пбглед от тях вона не відвертала
оттека
461
отчисляваїю
погляду від них; 2. (війська) відтягати і
відтягувати/відтягтй і відтягнути, відвбди-
ти/відвестй; 3. брати/узяти назад; ~ си ду-
мите брати назад свої слова; ~ се/~ се 1.
відтягатися і відтягуватися/відтягтйся і
відтягнутися; відсуватися/відсунутися; 2.
віддалятися/віддал йтися, відхбдити/відій-
тй; залишатися/залишйтися на самоті; 3.
(про війська) відступати/відступити, відхб-
дити/відійтй; те не се ~-т назад вонй не
відступають (не відходять) назад; 4. відхб-
дити/відійтй; залишати/залйшити (спра-
ву), припиняти/припинйти (діяльність); ~
се от работата відходити від справи.
отте|ка, -чеш; оттекох док.: оттйчам (див.).
оттень|к ч. мн. -ци рідко див. отсянка.
оттйква|м яедок./оттйкна відштовхувати/
відштовхнути.
оттйкн|а, -еш; -ах док.: оттйквам (див.).
оттйча|м недок./оттека стікати/стектй; ~
се/~ се тс.
оттласва|м недок./оттласна відштбвхува-
ти/відштовхнути.
оттласка|м док. див. оттласна.
оттласква|м недок. див. оттласвам.
оттласн|а, -еш; -ах док.: оттласвам (див.).
оттогава присл. відтоді, з (від) того часу,
з тих пір.
оттогаз присл. діал. див. оттогава.
оттук, оттука присл. звідси.
отука ж. розм. відвйчка.
отуч|а, -иш; -их док.: отучвам (див.).
отучва|м недок.Іотуча відучувати/відучй-
ти; ~ от старите навици відучувати від
старйх звйчок.
отхапва|м недок.Іотхапя відкушувати/від-
кусйти.
отхап|я, -еш; -ах док.: отхапвам (див.).
отхвьрл|я, -иш; -их док. отхвьрлям.
отхвьрля|м недок./отхвьрля 1. відкидати/
відкйнути; ~ покрйвката відкидати покри-
вало; 2. перен. відкидати/відкйнути, відхи-
ляти і відхйлювати/відхилйти; відмовляти-
ся/відмбвитися, не визнавати/не вйзнати;
~ предложението відкидати (відхиляти)
пропозйцію; 3. відкидати/відкйнути, відби-
вати/відбйти; ~ атаката відбивати атаку;
4. перен. робйти/зробйти легко й швйдко;
0	от прага відкидати/відкйнути з
(від) самого початку.
отхлупва|м недок.Іотхлупя відкривати/
відкрйти, знімати/зняти крйшку.
отхлуп|я, -иш; -их док.: отхлупвам (див.).
отхбд|ен, -на, -но; -ни: ~-но място розм.
відхоже місце, відхідок.
отхранва|м недок./отхраня вигодовувати/
вйгодувати, відгодбвувати/відгодувати.
отхран|я, -иш; -их док.: отхранвам (див.).
отцепва|м недок./отцепя відщеплювати і
відщепляти/відщепйти.
отцепни|к ч. мн. -ци відщепенець, відступ-
ник; розкольник.
отцепница ж. відщепенка, відступниця^
розкольниця.
отцепническ|и, -а, -о; -и відщепенський;
розкольницький.
отцеп|я, -иш; -их док.: отцепвам (див.).
отцеубй|ец ч. мн. -йци батьковбйвець,.
(ч. і ж.) батьковбйвця.
отчайва|м недок./отчая доводити/довестй
до відчаю (розпачу); ~ се/~ се втрача-
ти/втратити надію, зневірятися/зневірити-
ся.
отчасти присл. почасти.
отча|я, -еш; -ях док.: отчайвам (див.).
отчаян, -а, -о; -и 1. розпачливий, відчай-
душний, несамовйтий, нестямний, шалений;
~ вик розпачливий (відчайдушний, несамо-
вйтий, нестямний) крик; ~ пбглед розпач-
ливий погляд; 2. відчайдушний, завзятий;
ризикований, рискований; ~ играч завзя-
тий (запеклий) гравець; ~-а постьпка від-
чайдушний (небезпечний, рискований, ризи-
кований) вчйнок.
отчаяние с. тільки одн. відчай; довеждам/
доведа до ~ доводити/довестй до відчаю
(розпачу), вкидати/вкйнути у відчай (роз-
пач); изпадам/изпадна в ~ удаватися/уда-
тися (поринати/порйнути) у відчай, упада-
ти/упасти в розпуку; обзема ме ~ бути у
відчаї.
отчеква|м недок./отчекна відщеплювати і
відщепляти/відщепйти.
отчекн|а, -еш; -ах док.: отчеквам (див.).
6тческ|и, -а, -о; -и з а с т. див. бащински.
отчет ч. звіт; ~ за работата звіт про
роботу; 0 вбдя се на ~ див. вбдя; давам
си/дам си ~ (сметка) за нещо усвідбмлю-
вати/усвідбмити, здавати/здати справу собі
з чого (в чому, про що), розумітп/зрозу-
міти що, розбиратися/розібратися в чому.
отчет|а, -еш; отчетох док.: отчйтам (див.).
отчет|ен, -на, -но; -ни звітний; ~ доклад
звітна доповідь; ~-но-йзборно сьбрание
звітно-вйборчі збори (мн.).
отчетлйв, -а, -о; -и виразний, чіткйй; роз-
бірливий, розбірний.
отчетни|к ч. мн. -ци обліковець.
отчетничка ж. обліковець (про жінку).
отчетност ж. звітність.
отчислйтел|ен, -на, -но; -ни: ~-на бележ-
ка відкріпнйй талон.
отчисл|я,-йш; -йхдок.: отчислявам (див.).
отчислява|м недок./отчисл я заст. від-
числяти/відчйслити, звільняти/звільнйти;
~ от дльжност звільняти з посади.
отчйтам
462
оформявам
отчйта|м недок./отчета звітувати/відзві-
тувати, звітуватися/відзвітуватися, робйти/
зробйти (складати/скласти) звіт.
отчуждава|м недок. /отчуждя 1. відчужу-
вати/відчужйти (майно); 2. відчужувати/
відчужйти, робйти/зробйти чужйм (дале-
ким).
отчуждение с. відчуження; відчужування,
отчужденост ж. тільки одн. відчуженість;
відчуження.
отчужд|я. -йш; -йх док.: отчуждавам
(див.).
отшелни|к ч. мн. -ци 1. пустельник, пу-
стйнник; 2. перен. самітник, самбтник; від-
людник.
отшелница ж. 1. пустельниця, пустйн-
ниця; 2. перен. самітниця, самотниця; від-
людниця.
отшелническ|и, -а, -о; -и 1. пустельниць-
кий, пустйнницький; 2. самітницький; від-
людницький.
отшйва|м недок. отшйя розпбрювати/роз-
порбти, відпорювати/відпороти.
отшй|я, -еш; -х док.: отшйвам (див.).
отщ|а се, -еш се; -ях се док.: отщявам се
(див.).
отщява|м се недок./отща се тільки 3 ос.
одн. безос. не хотіти/не захотіти, набри-
дати/набрйднути, обридати/обрйднути і
обрйдити; отщя й се да ги кани їй набрйдло
їх запрошувати; отщява ми се яденето мені
не хочеться (мені перехотілося) їсти.
отьждеств|я, -йш; -йх док.: отьждествя-
вам (див.).
отьждествява|м недок./отьждествя ото-
тожнювати/ототожнити.
отьн|ея, -ееш; -ях док.: отьнявам 1 (див.).
отьн|я, -йш; -йх док.: отьнявам 2 (див.).
отьнява|м 1 недок./отьнея худнути/схуд-
нути, (розм. рідко) охуднути.
отьнява|м 2 недок./отьня робйти/зробйти
тоншим.
отьп|ея, -ееш; -ях док.: отьпявам 1 (див.).
отьп|я, -йш; -йх док.: отьпявам 2 (див.).
отьпява|м 1 недок. / отьпея 1. притупляти-
ся і притуплюватися/притупйтися, ступлю-
ватися/ступйтися; 2. перен. тупіти/отупіти.
отьпява|м 2 недок./отьпя затуплювати і
затупляти/затупйти.
отьрв|а, -еш; -ах док.: отьрвавам (див.).
отьрвава|м недок.Іотьрва рятувати, уря-
товувати/урятувати, порятувати, визволя-
ти/вйзволити, звільняти/звільнйти, увільня-
ти/увільнйти, позбавляти/позбавити; 0
~ (спасявам/спася) кожата си див. кбжа;
~ се/~ се вириватися/вйрватися; звільня-
тися/звільнйтися, увільнятися/увільнйтися,
визволятися/вйзволитися, рятуватися-, вря-
товуватися/врятуватися, порятуватися, від-
рятовуватися/відрятуватися.
отьрва|м недок. 1. див. отьрвавам; 2. тіль-
ки 3 ос. одн. безос.: отьрва ми мені
вйгідно; це входить у мої розрахунки.
отьрсва|м недок./отьрся 1. обтрушувати/
обтрусйти, отрушувати/отрусйти; 2. скида-
ти/скйнути, збуватися/збутися, позбувати-
ся/позбутися; ~ се/~ се рятуватися,
врятбвуватися/врятуватися, порятуватися,
відрятовуватися/відрятуватися; звільняти-
ся/звільнйтися, увільнятися/увільнйтися,
визволятися/вйзволитися.
отьрс|я, -иш; -их док.: отьрсвам (див.).
отявлен, -а, -о; -и неприторенний, не-
сосвітенний; страшенний (розм.).
отяжда|м недок./отям 1. відкушувати/
відкусйти, уривати/увірвати і урвати, відри-
вати/відірвати; 2. загарбувати/загарбати,
захоплювати/захопйти, привласнювати/
привласнити; 3. тільки 3 ос. безос. не
хотіти/не захотіти їсти; отяжда ми се мені
не хочеться їсти; ~ си/~ си їсти/поїсти
досйта (досхочу).
от|ям, -ядеш; -ядох док.: отяждам (див.).
офанзйва ж. військ, наступ.
офейка|м док.: офейквам (див.).
офейква|м недок./офейкам розм. змивати-
ся/змйтися, ушиватися/ушйтися, тікати і
утікати/утектй.
оферйра|м недок. і док. спец, пропону-
вати/запропонувати, робйти/зробйти офер-
ту.
оферта ж. спец, оферт, оферта (юр.);
пропозйція.
офицер ч. 1. офіцер; запасен ~ офіцер
запасу; млад ~ молодший офіцер; ~ в
отставка офіцер у відставці; ~ за сврьзка
офіцер зв’язку; ~ от щаба (щабен ~) офі-
цер штабу (штабнйй офіцер); 2. (шахова
фігура) слон.
офицерск|и, -а, -о; -и офіцерський; ~
сьстав офіцерський склад.
официал|ен, -на, -но; -ни 1. офіційний,
офіціальний; ~-на среща офіційна зустріч;
~-но сьобщение офіційне повідомленні
~-ни лица офіційні особи; 2. офіційний,
діловйй; ~ тон офіційний тон; 3. урочистий;
~-на част офіційна частйна; той днес е
много ~ він сьогодні урочйсто одягнений.
офицйоз ч. офіціоз.
оформление с. оформлення; худбжествено
~ художнє оформлення.
офбрм|я, -иш; -их док.: оформим (див.).
оформ|я, -йш; -йх док.: оформявам (див.).
оформява|м недок./офбрмя оформляти
і оформлювати/оформити; ~ документи
оформляти документи.
оформим
463
очаквателен
офбрмя|м недок./офбрмя див. оформявам.
офорт ч. спец, офорт.
офсайд спорт, офсайд; 0 положение ~
погана (кепська) справа; труба; (рідко) ді-
ло тютюном пахне.
офсет ч. спец, офсет.
ох вигук ох.
охарактеризйра|м недок. і док. характери-
зувати/ схарактеризувати, охарактеризува-
ти.
бхва|м недок. / охна. бхати/бхнути.
бхка|м недок. охкати.
охлабва|м недок./охлабя ослабляти/осла-
бити; попускати/попустйти (поводи).
охлаб|я, -иш; -их док.: охлабвам (див.).
охладен, -а, -о; -и охолоджений, похо-
лоджений, остуджений.
охладйтел ч. охолодник, охолоджувач.
охладйтел|ен, -на, -но; -ни охолоднйй,
охолоджувальний; остудний.
охладн|ея, -ееш; -ях док.: охладнявам
(див.).
охладнява|м недок./охладнея (перен.) хо-
лонути/охолонути, прохолонути; байдужі-
ти/збайдужіти.
охлад|я, -йш; -йх док.: охладявам (див.).
охладява|м недок. І ох лад я 1. охолбджува-
ти/охолодйти, остуджувати/остудйти; 2. пе-
рен. охолоджу вати/охолодити; розхолбджу-
вати/розхолодйти.
охлажда|м недок. див. охладявам.
охлаждане охолодження, охолоджування;
остудження; ~ с водна рйза спец, охо-
лодження водяною оболонкою; циркула-
цибнно ~ спец, циркуляційне охолодження.
охлузва|м недок./охлузя протирати/про-
терти, знбшувати/зносйти.
охлуз|я, -иш; -их док.: охлузвам (див.).
бхлюв ч. 1. равлик, слимак; 2. анат. завит-
ка; 0 пьлзя катб ~ в’юном (як в’юн) зви-
ватися (вйтися); лестйти.
бхлювица ж. 1. арх. волюта, завиток; 2.
техн. завиток.
бхн|а, -еш; -ах док.: бхвам (див.).
охо вигук а, ага, ого, ого-го.
охбл|ен, -на, -но; -ни заможний, бага-
тий; ~ живот заможне життя.
охблни|к ч. мн. -ци людйна, яка живе
заможно.
охблство с. тільки одн. повний достаток,
багатство, розкіш.
охота ж. 1. охота, бажання; 2. апетит;
0 вьлча ~ вовчий апетйт.
бхра ж. вохра.
охрабр|я, -йш; -йх док.: охрабрявам
(див.).
охрабрява|м недок./охрабря робйти/зро-
бйти хоробрим, вдихати/вдихнути мужність;
~ се/~ се ставати/стати хоробрим; (док.
розм.) розхрабрйтися.
охрана ж. охорона; лйчна ~ особйста
охорона; ~ на труда охорона праці.
охранва|м недок./охраня відгодовувати/
відгодувати; ~ се/~ се відгодовуватися/
відгодуватися, повнішати/поповнішати.
охранйтел|ен, -на, -но; -ни охоронний.
охранява|м недок. охороняти.
охрйпва|м недок./охрйпна хрйпнути, охри-
пати/охрйпнути, захрйпнути.
охрипн|а, -еш; -ах док.: охрйпвам (див.).
дхтика ж. розм. сухоти (мн.).
дхтичав, -а, -о; и розм. сухотний.
охулва|м недок./охуля ганити/зганити.
охул|я, -иш; -их док.: охулвам (див.).
оцапа|м док.оцапвам (див.).
оцапва|м недок./оцапам бруднйти, за-
бруднювати/забруднйти; 0 оцапах я! уско-
чити по самі (самісінькі) вуха.
оцвет|я, -йш; -йх док.: оцветявам (див.).
оцветява|м недок./оцветя фарбувати/
пофарбувати, забарвлювати/забарвити.
оцел|ея, -ееш; -ях док.: оцелявам (див.).
оцелявам недок./оцелея зберігатися/збе-
регтйся, уціліти.
оценйтел ч. оцінник, оцінювач.
оценйтел|ен, -на, -но; -ни оцінний, оці-
ночний.
оценйтелка ж. оцінниця, оцінювачка.
оценка ж. 1. оцінка, розцінка; ~ на загу-
бите оцінка збйтків; 2. оцінка, думка; по-
ложйтелна ~ позитйвна оцінка; 3. (в шко-
лі) оцінка; ~ за поведението оцінка за
поведінку.
оценьч|ен, -на, -но; -ни оцінний, оціноч-
ний.
оцен|я, -йш; -йх док.: оценявам (див.).
оценява|м недок./оценя оцінювати, цінй-
ти/оцінйти.
оцет ч. оцет; вйнен ~ вйнний оцет; 0
катб че ли е пил ~ наче (неначе) муху
ковтнув (проковтнув); наче (неначе) кис-
лйцю з’їв (кислйці покуштував).
оцет|ен, -на, -но; -ни оцтовий; ~-на ки-
селина оцтова кислота.
очаква|м недок. 1. чекати, ждати, очіку-
вати; ~-ме Ви в седем часа чекаємо на
Вас о сьомій годйні; ~ отговор чекати
відповіді; 2. чекати, надіятися, сподіватися;
той сьвсем не ~-ше такьв резултат він
зовсім не очікував такого результату.
очакване с. 1. чекання, ждання; 2. споді-
вання; 0 вьпреки (сврьх) очакванията
над (понад) усяке сподівання.
очаквател|ен, -на, -но; -ни вичікувальний,
очікувальний, вижидальний; ~ пбглед ви-
чікувальний погляд.
очарбвам
464
ощастливя
очарбва|м недок. і док. зачаровувати/
зачарувати.
очарование с. тільки одн. зачарування,
очарування; чарівність; неизразймо ~ не-
вимовна (несказанна) чарівність.
очаровател|ен, -на, -но; -ни чарівнйй, ча-
рівлйвий; ~-на усмйвка чарівна усмішка.
очебй|ен, -йна, -йно; -йни якйй впадає
в око (очі); очевидний.
очебблец ч. бот. сріблястий перстач; бял
~ білий перстач.
очевйд|ен, -на, -но; -ни очевидний; ~ факт
очевйдний факт.
очевйд|ец ч. мн. -ци очевйдець, самовй-
дець.
очевйдка ж. очевйдиця.
6ч|ен, -на, -но; -ни очний; ~ лекар очний
лікар (лікар по очних хворобах); ~-на ку-
хйна очна ямка (западина); ~-на ябьлка
очне яблуко; ~-ни болести очні хвороби;
ф ~-на ставка очна ставка.
очепка|м док.: очепквам (див.).
очепква|м недок./очепкам вичісувати/
вйчесати; очісувати/очесати; ~ вьлната
вичісувати (очісувати) вовну.
дчер|к ч. мн. -ци нарис; биографйчен ~
біографічний нарис; худджествен ~ худож-
ній нарис.
очерн|я, -иш; -их док.: очерням (див.).
очерня|м недок./очерня 1. чорнйти/очор-
нйти; обчорнйти; зчорнйти; 2. перен. об-
мовляти/обмбвити; гудити/огудити, згуди-
ти; ~ човека обмовляти (гудити) людйну.
очертава|м недок./очертая 1. обкреслюва-
ти/обкреслити; обвбдити/обвестй; 2. перен.
окреслювати/окреслити, обрисбвувати/об-
рисувати.
очертание с. обрис.
очерта|я, -еш; -х док.: очертавам (див.).
очетка|м док.: очетквам (див.).
очетква|м недок./очеткам чйстити/почй-
стити щіткою (взуття, одяг).
очила мн. окуляри; нбся ~ носйти оку-
ляри; ~ за далекогледи (кьсогледи) оку-
ляри для далекозорих (короткозорих); пред-
пазни ~ запобіжні окуляри; предпйсвам ~
припйсувати окуляри; тьмни ~ темні оку-
ляри; ф гледам през рбзови ~ див. гледам.
очилар ч. р о з м. оптик.
очиларка ж. очкова змія, індійська кобра.
очилат, -а, -о; -и розм. очкастий; в оку-
лярах.
очйства|м недок./очйстя 1. очищати/очй-
стити; ~ жйто очищати пшенйцю; ~ от
л юс пат а очищати від шкірки; ~ от прах
очищати від пйлу; 2. патрати/вйпатрати,
попатрати, потрошйти/вйпотрошити; ~
кокбшка патрати курку; 3. перен. знйщува-
ти/знйщити, убивати/убйти; 4. очищати/
очйстити, з’їдати/з’їсти; ~ се/~ се 1. очи-
щатися/очйститися; прояснятися і прояс-
нюватися/прояснйтися; 2. перен. забирати-
ся/забратися; ітй/пітй геть.
очистйтел|ен, -на, -но; -ни очйщувальний,
очйснйй.
очйст|я, -иш; -их док.: очйствам (див.).
очйстя|м недок. див. очйствам.
очовеч|а, -йш; -йх док.: очовечавам (див.).
очовечава|м недок./очовеча олюднювати/
олюднити.
очовеча|м недок. див. очовечавам.
очука|м док.: очуквам (див.).
очуква|м недок./очукам 1. відбивати/
відбйти (молотком), кувати, виковувати/
вйкувати; 2. відбивати/відбйти, відкблюва-
ти/відколбти; вибивати/вйбити (градом); 3.
обмолбчувати/обмолотйти; 4. розм. (пи-
люку) вибивати/вйбити; витріпувати/вйтрі-
пати; 5. п е р е н. робйти/зробйти нещасним.
очупва|м недок./очупя обламувати, об-
ломлювати/облом йти (по краях, кінцях).
очуп|я, -иш; -их док.: очупвам (див.).
ошав ч. 1. узвар; 2. сухофрукти (мн.),
сушня.
ошантав|ея, -ееш; -ях док.: ошантавявам
(див.).
ошантавява|м недок. /ошантавея розм.
(док.) зсунутися (з’їхати) з глузду; схит-
нутися з розуму; божевбліти/збожевбліти.
ошета|м док.: ошетвам (див.).
ошетва|м недок./ошетам 1. (про госпо-
дарку) закінчувати/закінчйти домашню ро-
боту; 2. перен. розм. уминати/ум’яти; тро-
щйти/строщйти, убирати/убрати.
ошмулва|м недок./ошмуля збивати/збйти
плодй з дерев, швйдко зривати/зірвати
плодй разом з лйстям.
ошмул|я, -иш; -их док.: ошмулвам (див.).
ошугав|ея, -ееш; -ях док.: ошугавявам 1
(див.).
ошугав|я, -йш; -йх док.: ошугавявам2
(див.).
ошугавява|м 1 недок./ошугавея захвбрю-
вати/захворіти на коросту.
ошугавява|м 2 недок./ошугавя заражати,
заражувати/заразйти коростою.
ошутва|м недок./ошутя відрізувати/від-
різати роги, робйти/зробйти безрогим (шу-
тим) .
ошут|я, -иш; -их док.: ошутвам (див.).
ошушка|м док.: ошушквам (див.).
ошушква|м недок./ошушкам розм. 1. об-
бирати/обібрати до нйтки; обдирати/обдер-
ти; 2. з’їдати/з’їсти до останньої крйшки.
ощастлив|я, -йш; -йх док.: ощастливявам
(див.).
ощастливявам
465
падам
ощастливява|м недок./ощастливя ощас-
ливлювати, щаслйвити/ощаслйвити.
още присл. ще, іще; уже, вже; все ~
усе ще; дайте ми ~ дайте мені ще; ~
ведньж ще одйн раз; ~ на другая ден
изпратих телеграма уже наступного дня я
послав телеграму; ~ пбвече, че... тим більш,
іцо...; той е млад ~ він ще молодйй.
ощет|я, -йш; -йх док.: ощетявам (див.).
ощетява|м недок./ощетя заподіювати/за-
подіяти (робйти/зробйти) шкоду, завдава-
ти/завдати шкоди; шкодити, нашкоджува-
ти/нашкбдити.
ощйпва|м недок./ощйпя 1. щипати/щип-
нути, ущипнути; 2. общйпувати/общипати,
обскубувати і обскубати/обскубти.
ощйп|я, -еш; -ах док.: ощйпвам (див.).
ощьрб|ея, -ееш; -ях док.: ощьрбявам 1
(див.).
ощьрб|я, -йш; -йх док.: ощьрбявам2
(див.).
ощьрбява|м 1 недок. /ощьрбея ставати/
стати беззубим.
ощьрбява|м 2 недок./ощьрбя вищерблю-
вати/вйщербити.
ояжда|м недок./оям об’їдати/об’їсти; ~
се/~ се об’їдатися/об’їстися; пересйчува-
тися/пересйтитися.
оя|м, оядеш; -дох док.: ояждам (див.).
п
па р о з м. 1. спол. та; і, й; ~ и (та ~) та
й; стана ~ рече став та й сказав; став і
мовив; 2. частка а, та; же, ж; ну; — Ймате
ли нещо? — Па ймам.— Чи є щось у вас? —
Ну, є; не вьрвй, не вьрвй, ~ като трьгне
изведньж не везе, не везе, та як відразу
повезе; ~ защб? а чому?
паберки тільки мн. залишки (вйбірки)
після збирання урожаю.
паваж ч. брук, бруківка; мостова; ка-
менен ~ кам’янйй брук; кам’яна мостова.
паваж|ен, -на, -но; -ни якйй відноситься
до бруківки; ~-на настйлка брущате по-
криття, (розм.) брущатка.
паве с. брущатка; шашка, торець.
павилибн ч. 1. павільйон; главен ~ на
излбжбата головнйй павільйон вйставки;
2. павільйон, кіоск.
павйра|м недок. і док. мостйти, вимощу-
вати/вймостити; брукувати, вибруковувати/
вйбрукувати.
павит ч. бот. ломйніс.
павликян|ин ч. мн. -и павлікіанин;
назва болгарина-катблика.
павликянка ж. павлікіанка; назва
болгарки-католички.
павурче с. плоска дерев’яна фляжка для
вина.
пагон ч. погон; офицерски ~ офіцерський
погон; полевй ~-и польові погони.
пагуба ж. р і д к о втрата; пагуба, збйток,
згуба; шкода.
пагуб|ен, -на, -но; -ни згубний, пагубний;
шкідлйвий.
пад ч. мн. -ове перепад.
падало с. д і а л. привал, місце відпочйн-
ку (в горах, у лісі).
пада|м недок./падна 1. падати/упасти;
~ на пбда падати на підлогу; ~ отгбре
падати зверху; 2. (про дощ, сніг, туман,
росу) випадати/вйпасти, спадати/спасти,
падати/упасти, осідати/осісти; пада роса
падає роса; падна сйлен дьжд пройшов
сйльний дощ; сутринта падна сняг ранком
вйпав сніг; 3. падати, випадати/вйпасти,
вивалюватися/вйвалитися; косата пада во-
лосся випадає; ~-т зьбйте випадають зуби;
4. падати/упасти, схилятися/схилйтися;
звисати/звйснути, спадати/спасти; косата
й падаше на раменете її волосся спадало
на плечі; 5. перен. падати/упасти, гйнути/
загйнути; той падна в борба за свободата
він пав (поліг, загйнув) у боротьбі за
свободу; 6. перен. (про вечір, ніч, темряву)
спадати/спасти, западати/запасти; наста-
вати/настати, надходити/надійтй; неочак-
вано пада вечер раптом западає (спадає,
настає) вечір; щом падне нощ, трьгваме
як тільки спаде (западе) ніч, вирушаємо;
7. (про світло, тінь) падати/упасти; 8. (про
погляд) падати/упасти; зупиняти/зупинйти;
9. падати/упасти, знахбдитися/знайтйся;
ударението пада вьрху (на) пьрвата срйчка
наголос падає на перший склад; 10. попа-
дати/попасти; ~ в рьцете попадати в руки;
11. перен. падати/упасти, діставатися/ді-
статися, припадати/припасти; цялата отго-
вбрност ~-ше вьрху него уся відповідаль-
ність падала на нього; 12. падати/упасти,
зменшуватися/зменшитися, знйжуватися/
знйзитися; налягането пада тиск падає
(зменшується, знйжується); ценйте ~-т
ціни падають (знйжуються); 13. розм.
відпадати/відпасти; това предложение пада
ця пропозйція відпадає; 14. впадати/
впасти; ~ в мрачно настроение впадати
падеж
466
пазя
в похмурий настрій; 15. р о з м. бути, става-
ти/стати, виявлятися/вйявитися; той ~-ше
от срамежлйвите він був сором’язлйвим;
16. випадати/вйпасти, траплятися/трапи-
тися, довбдитися/довестйся; рядно ми се
~-ше да го срещам рідко мені доводилося
його зустрічати; 17. бути, ставатися/ста-
тися, відбуватися/відбутися; ще ладне бой
буде (відбудеться) бійка; 0 не ~/няма да
~ по-дблу от някого див. долу; не ~/няма
да ~ по грьб не здаватися/не здатися; пада
аванта (док.) погріти руки;	в не-
свяст непритбмніти/знепритбмніти, зомлі-
вати/зомліти; ~/~ духом занепадати/
занепасти (падати/упасти) духом; пада/
падна келепйр див. келепйр; пада/падна
ми ред випадає/вйпала (трапляється/
трапилася) нагода; пада/падна пара див.
пара; пада/падна сьмнение в'ьрху (на)
някого падає/упала підозра на кого; ~ се/
~ се 1. траплятися/трапитися, випадати/
вйпасти, видаватися/вйдатися; акб ти се
падне; купи якщо трапиться, купй; падна
ми се труден вьпрос мені вйпало (попа-
лося) важке питання; 2. випадати/вйпасти,
(недок.) належати; на всеки се пада по
три рубли кожному належить по три карбо-
ванці; 3. перен. розм. належати, слід,
треба; тьй му се пада так йому й треба;
4. знахбдитися/знайтйся; гората се пада
отсреща ліс знаходиться навпроти; 5. (не-
док.) доводитися; той му се пада чйчо він
доводиться йому дядьком; 0 каквбто се
падне усе. що попало (трапляється).
падеж1 ч. лінгв. відмінок; винйтелен ~
знахідний відмінок; дателен ~ давальний
відмінок; звателен ~ клйчний відмінок;
именйтелен ~ називнйй відмінок; пред-
лбжен ~ місцевий відмінок; родйтелен ~
родовйй відмінок; творйтелен ~ орудний
відмінок.
падеж 2 ч. фін. останній строк вйплати.
падеж|ен, -на, -но; -ни лінгв. відмінко-
вий; ~-на форма відмінкова форма.
падйна ж. 1. падина, падь, западина;
улоговина; 2. стік.
падишах ч. падишах.
падн|а, -еш; -ах док.: падам (див.).
паж ч. мн. -ове паж.
пазар ч. 1. базар; рйнок; кнйжен ~ книж-
ковий базар; колхбзен ~ колгоспний рйнок;
2. ек. рйнок; вьншен ~ зовнішній рйнок;
вьтрешен ~ внутрішній рйнок; пласмен-
тен ~ рйнок збуту; светбвен ~ світовйй
рйнок; 3. купівля, купування; йма ли нещо
за ~? чи можна щось купйти? 0 изнасям/
изнеса на ~ нещо винбсити/вйнести сміттй
(бруд) з хати; виносити сміття під чужу
хату; работите ми на ~ не излйзат уміти
держати (тримати) язйк (язика) за зубами
(на припоні).
пазар|ен, -на, -но; -ни базарний; рйнковий;
~ ден базарний день; ~-ни ценй рйнкові
(базарні) ціни.
пазарйще с. велйка базарна площа, базар.
пазарль|к ч. мн. -ци розм. 1. торг; 2. (пе-
ред. мн.) перен. махінації.
пазарск|и, -а, -о; -и рйнковий; базар-
ний.
пазарува|м недок. робйти покупки, купу-
вати.
пазар|я, -йш; -йх недок. і док. 1. зговбрю-
ватися/зговорйтися, торгуватися, сторгб-
вуватися/сторгуватися; 2. підряджати/під-
рядйти, наймати/найняти; ~ се 1. торгу-
ватися; 2. підряджатися/підрядйтися, най-
матися/найнятися.
пазарява|м недок. рідко див. пазаря.
пазач ч. сторож; гбрски ~ лісовйй
об’їждчик.
пазва ж. пазуха; слагам в ~-та си класти
собі за пазуху; той извади от ~-та едйн
плик він вйтягнув з-за пазухи конверт;
0 дьржа (ймам) змий в ~-та си
див. дьржа; крйя камьк в ~-та си див.
крйя; плюй си в ~-та, па бягай! від гріха
далі.
пазвант|ин ч. мн. -и заст. нічнйй
сторож.
пазйтел ч. охоронець, охоронник; (рідко)
хоронйтель; ~ на реда охоронець порядку.
пазйтелка ж. охоронниця; (рідко) хоронй-
телька.
паз|я, -иш; -их недок. 1. стерегтй, охоро-
няти; ~ границата охороняти кордон; ~ от
нападките охороняти від нападок; 2. берег-
тй, зберігати, ховати, хоронйти; ~ в спе-
циална кутйя зберігати в спеціальній
коробці; 3. стерегтй, підстерігати; той
~-еше вьлка с пушка він підстерігав вовка
з рушнйцею; 4. берегтй, оберігати, запобі-
гати пошкодженню; ~ дрехите си берегтй
одяг; ~ общонарбдния имот оберігати за-
гальнонародне майно; 5. (від вітру, сонця) \
заслоняти, захищати; ~ завет заслоняти
від вітру; 6. берегтй, ощадливо витрачати;
~ всяка стотйнка берегтй кожну стотйнку;
~ сйлите си берегтй сйли; 7. дотрймувати,
додержувати; дотрймуватися; ~ прилйчие
додержувати звйчаю; ~ тишина дотрйму-
ватися тйші; тя ~-и всйчки празници вона
дотрймується всіх свят; 0 ~-й боже див.
бог; ~ барута сух тримати (держати) порох
сухйм; ~ леглото див. леглб; ~ лйния див.
лйния; ~ стаята сидіти вдома (через хво-
робу).
пай
467
паля
пай ч. мн. -ове пай, частка; 0 львски ~
левова (лев’яча) пайка (частка).
пайдушката ж. див. пайдушки.
пайдушк|и, -а, -о; -и: ~-о хорб най-
ду ш к е х о р 6; болгарський народний та-
нок; коло; ~-ата тс.
пак присл. 1. знову, ще; той ~ спря він
знову зупинився; 2. все ж, все-таки, все
одно; все ~ все ж; все ~ той е прав все ж
(все-таки) він прав (правий), він має ра-
цію.
пакет ч. 1. пакет; пакунок; пачка; ~ кнйги
пакет (пакунок) книжок; ~ цигари пачка
сигарет; 2. техн. пакет; вьлнов ~ хвильо-
вий пакет.
пакетйра|м недок. і док. пакувати, упако-
вувати/ упакувати.
пакост ж. 1. (розм.) капость, пакость,
пакість; 2. шкода, лйхо.
пакост|ен, -на, -но; -ни 1. (розм.) капос-
ний, пакосний, пакісний; 2. шкідлйвий, який
завдає шкоди; ~ вятьр шкідлйвий вітер.
пакостлйв, -а, -о; -и бешкетний, шкідлй-
вий, (розм.) шкодлйвий; ~-о дете бешкетна
(пустотлйва) дитйна, бешкетник, пустун,
(знев.) капосник.
пакостни|к ч. мн. -ци 1. (знев.— який
завдає шкоди) капосник; (розм.) пакосник,
пакісник; 2. пустун, жартівнйк; забавник;
(розм.) штукар.
пакостница ж. 1. (знев.— яка завдає
шкоди) капосниця; 2. пустуха, жартівнй-
ця, забавниця; (розм.) штукарка.
пакост|я, -йш; -йх недок. шкодити, завда-
вати (робйти) шкоди; (розм.) капостити,
пакостити.
пакт ч. мн. -ове пакт; ~ за дружба и
взаймна помощ пакт про дружбу й взаємо-
допомогу; ~ за ненападение пакт про нена-
пад.
пала ж.: ~ ме палила див. паля.
палав, -а, -о; -и пустотлйвий, непосидю-
чий, непосидющий; ~-о дете пустотлйва
дитйна.
палав|ец ч. мн. -ци див. палавник.
палавка ж. див. палавница.
палавни|к ч. мн. -ци пустун, бешкетник;
(розм.) шалапут, шйбеник.
палавница ж. пустунка, бешкетниця;
(розм.) шалапутка.
паламарка ж. паламарка; дерев’я-
не пристосування для захоплення більшої
кількості колосків при збиранні урожаю
вручну (серпом).
паламйда ж. бот. осот.
паламуд ч. іхт. пеламіда.
паланка ж. невелике місто; містечко; се-
лище.
паласка ж. (рідко) ладівниця, (заст.)
ладунка, сумка для патронів; патронташ.
палата ж. 1. палата; сьдебна ~ судова
палата; 2. павільйон; изложбена ~ виста-
вочний павільйон (зал).
палатал|ен, -на, -но; -ни лінгв. палаталь-
ний; м’якйй (пом’якшений) приголосний.
палатализация ж. лінгв. палаталізація;
пом’якшення приголосних.
палатка ж. палатка; живея в ~ жйти в
палатці; опьвам ~ розбивати палатку.
палачйнка ж. рогалик (солодкий).
палаш ч. невелйкий мислйвський собака;
собачка.
палва|м недок./пална запалювати/запа-
лйти; ~ огьн запалювати вогонь.
пале с. мн. -та собачка, шавка.
палеж ч. підпал.
палеограф ч. палеограф.
палеографйческ|и, -а, -о; -и див. палео-
графски.
палеография ж. палеографія.
палеографка ж. палеограф (про жінку).
палеографск|и, -а, -о; -и палеографічний;
~-и проучвания палеографічні дослід-
ження.
палеолйт ч. палеоліт.
палеонтолб|г ч. мн. -зи палеонтолог.
палеонтологйческ|и, -а, -о; -и див. палеон-
толожки.
палеонтолбгия ж. палеонтологія.
палеонтолбжка ж. палеонтолог (про жін-
ку).
палеонтолбжк|и, -а, -о; -и палеонтоло-
гічний.
пал|ец ч. мн. -ци 1. велйкий палець;
2. техн. палець; пружйнен ~ пружйнний
палець; ф стйскам ~-ци ні пуху ні пера; ні
пір’я ні лускй.
палета ж. піддон; підставка.
палешни|к ч. мн. -ци леміш.
палйво с. тільки одн. заст. 1. кресало;
2. паливо.
палйтра ж. палітра.
палка ж. 1. паличка, кийок; барабанна ~
барабанна паличка; диригентска ~ дири-
гентська паличка; 2. дубець, кийок (полі-
цейського).
палма ж. пальма; ф ~ на пьрвенствбто
пальма першості.
палн|а, -еш; -ах док.: палвам (див.).
палтб с. 1. пальто; демисезбнно ~ де-
місезонне пальто; кожено ~ шуба, хутряне
пальто; 2. розм. піджак.
палуба ж. палуба; горна ~ верхня па-
луба.
пал|я, -иш; -их недок. 1. палйти; ~ огньо-
ве палйти багаття (вогнище); 2. запалюва-
палячо
468
панйца
ти; підпалювати; ~ кибрйт запалювати сір-
нйк; ~ цигара запалювати; закурювати;
3. (про світло) запалювати, засвічувати;
4. (двигун внутрішнього згоряння) включа-
ти, запускати; ~ мотор включати (запус-
кати) мотор; 5. топйти; ~ печка топйти піч;
6. (про сонце) смалйти, шкварити; 7. перен.
(про почуття) пектй; 0 ~-и ме на вода
мене мучає спрага, мені дуже хочеться пйти;
пала [ме] ~-ила чорт [мене] поберй; чорт
[мене] берй; побйй [мене] грім; хай [мене]
грім поб’є; той ~-и, той гаси він цар і бог;
він усе; ~ се кип’ятйтися, гарячкувати.
палячо ч. мн. -вци клоун, паяц, блазень.
палячовск|и, -а, -о; -и клоунський, бла-
зенський.
памет ж. 1. пам’ять; зрйтелна ~ зорова
пам’ять; по ~ по (з) пам’яті; 2. пам’ять,
спогад, спомин; в ~ на това на згадку
(пам’ять, спомин) про це; 3. розм. ум,
розум; 0 ако не ме льже ~-та якщо мені
не зраджує пам’ять; якщо я не помиля-
юся; без ~ без пам’яті; вечна ~ вічна па-
м’ять; запечатва се/запечата се в ~-та ми
зберігати/зберегтй (закарббвувати/закар-
бувати) в пам’яті моїй; кьса ~ коротка
пам’ять; прекарвам/прекарам през ~-та си
перебирати/перебрати (перетрушувати/пе-
ретрусйти, перегортати/перегорнути) у па-
м’яті; човьркам в ~-та си рйтися (копати-
ся) в пам’яті.
памет|ен, -на, -но; -ни 1. пам’ятний; ~
ден пам’ятний день; ~-но сьбйтие пам’ятна
подія; 2. меморіальний; ~-на плбча мемо-
ріальна дошка; 3. пам’ятлйвий, пам’яткйй.
паметлйв, -а, -о; -и 1. пам’ятлйвий, па-
м’яткйй; 2. розм. тямущий, тямучий, тям-
кйй, тямовйтий.
паметни|к ч. мн. -ци 1. пам’ятник; ~ на
незнайния войн пам’ятник Невідомому сол-
дату; 2. пам’ятка; глаголйчески ~ глаго-
лйчна пам’ятка; исторйчески ~-ци історйч-
ні пам’яткй; кйрилски ~ кирйлівська (кирй-
лична) пам’ятка.
памйд ч. 1. (сорт винограду) грецький
рожевий; 2. вино з винограду цього сорту.
памйдов, -а, -о; -и якйй відноситься до
сорту винограду грецький рожевий; ~-о ви-
но вино з винограду цього сорту.
памтивека присл.: от ~ споконвіку, спо-
конвічно, споконвіків.
паму|к ч. мн. -ци 1. бавовна, бавовник;
2. вата; 0 вадя душата с ~ на някого душу
виймати з кого; ~ ли ймаш в ушите?
чи тобі (не) позакладало? чи ти (не) ог-
лух?
памуклййка ж. ватник, ватянка (розм.).
памуклйя ж. 1. у знач, прикм. незм. бавов-
няний; ~ дреха бавовняний одяг; 2. ватник,
ватянка (розм.).
памукоберач ч. збирач бавовни.
памукоберач|ен, -на, -но; -ни бавовно-
збиральний; ~-на техника бавовнозбираль-
на техніка.
памукоберачка ж. збирачка бавовни.
памуков, -а, -о; -и бавовняний.
памукокомбайн ч. бавовнозбиральний
комбайн.
памукопредач|ен, -на, -но; -ни бавовно-
прядйльний.
памукчйя ч. з а с т. 1. бавовняр, бавовно-
роб; 2. продавець бавовни.
памуч|ен, -на, -но; -ни 1. бавовняний;
~-на дреха бавовняний одяг; ~-на тькан
бавовняна тканйна; 2. ватний, ватяний.
памфлет ч. памфлет; бстьр ~ гострий
памфлет.
памфлет|ен, -на, -но; -ни памфлетний.
памфлетист ч. памфлетйст.
панайр ч. ярмарок; Междунарбден ~ в
Плов див Міжнародний ярмарок у Плбвдиві
(НРБ); мострен ~ ярмарок-вйставка зраз-
ків товарів і техніки.
панаирджййск|и, -а, -о; -и 1. ярмарковий;
2. перен. блазенський, блазнівський, ко-
медіантський; 0 ~-а реклама гу.чна (шум-
на) реклама.
панаирджйя ч. відвідувач ярмарку.
панайр|ен, -на, -но; -ни ярмарковий;
~-но градче ярмаркове містечко.
панама ж. панама (тканина).
пангар ч. місце в церкві, де продають
свічки.
панделка ж. стрічка, бант.
пандур|ин ч. мн. -и іст. озброєний вартів-
нйк-болгарин (за часів Османської імперії).
пане прикм. незм. розм. обкачаний у
сухарях.
панегирй|к ч. мн. -ци панегірик.
панегирйч|ен, -на, -но; -ни панегіричний.
панер ч. широка плетена корзйна.
паника ж. паніка; изпадам в ~ удава-
тися в паніку; сьздавам ~ створювати,
паніку.	'
паникьбр ч. панікер.
паникьбрка ж. розм. панікерка.
панйра|м недок. і док. обкачувати/обка-
чати (у борошні, сухарях), (недок.) (рідко)
панірувати.
панихйда ж. панахйда.
панйц|а ж. мйска (глибока глиняна);
плйтка ~ полумисок; 0 от льжйца до ~
до останньої нйтки (нйточки); преструвам
се/престбря се на чйста ~ удавати/удати
з себе ангела; стьпвам катб в ~-и ходйти як
на дйбах.
панйчар
469
парафйрам
панйчар ч. майстер, якйй виготовляє
ілйняні мйски.
панйческ|и, -а, -о; -и панічний; ~ страх
панічний жах (страх); ~-о бягство панічна
втеча.
панорама ж. панорама; широка ~ широка
панорама.
панорам|ен, -на, -но; -ни панорамний.
пансион ч. 1. пансіон; пансіонат; 0 на
пьлен ~ на повному пансіоні.
панславйзьм ч. тільки одн. панславізм.
панта 1 ж. завіса, петля; ~ за врата за-
віса (петля) для дверей; ~ за прозбрец
віконна завіса (петля).
панта 2 ч. розм. нероба, гультяй, гульвіса.
панталон ч. штани, брюки (мн.); черен ~
чорні штани; 0 изтьрквам ~-и от седене
просйджувати штани.
пантеон ч. пантеон.
пантбфи мн. 1. хатні туфлі, (розм.) капці,
пантофлі; 2. легкі дамські туфлі; лачені ~
лаковані туфлі.
панцер ч. панцер, панцир.
папа ч. папа (римський).
папагал ч. папуга.
папагалск|и, -а, -о; -и папужачий; ~-и
крясьци крики папуги.
папа|м недок. д и т. їсти.
папатаци мн. москіти.
папер ч. з а с т. жмутик вовни; 0 ~ няма
да остане от някого а) каменя на камені не
лишати (залишати); мокре місце лишиться
від кого; б) розносити в пух і прах кого;
(док.) стерти в (на) порох кого; правя/на-
правя на ~ рознбсити/рознестй в пух і
прах.
папибнка ж. (розм.) метелик (крават-
ка).
папирбса ж. цигарка, папірбса.
папирбс|ен, -на, -но; -ни цигарковий, папі-
рбсний.
папка ж. папка; ~ за рькопйси папка для
рукописів.
паплач ч. тільки одн. набрід, потолоч,
зборище.
папрат ж. бот. папороть; сладка ~ бага-
тоніжка.
папратов, -а, -о; -и папоротевий.
паприкаш ч. паприкаш (тушковане м'ясо
з перцем і помідорами).
папск|и, -а, -о; -и папський.
папуня|к ч. мн. -ци одуд.
папур ч. бот. рогіз.
пара ж. пара; водна ~ водяна пара;
мокра ~ волога пара; пресйтена ~ пере-
насичена пара; 0 дьржа под ~ някого
тримати в стані готовності кого; под пьлна
~ повним ходом, з усіх сил; под пьлна ~
сьм а) працювати повним ходом; б) бути
в повній готовності.
пар|а ж. 1. монета; златна ~ золота
монета; 2. р о з м. гроші; 0 давам/дам две-
те ~-й на някого виставляти/вйставити
за двері кого; две ~-й не струва някой див.
две; за ~ ні на гріш (ні на копійку); гріш
ціна; пет ~-й не давам за някого, нещо
мені хоч би що, про мене хоч трава не
ростй; пет ~-й не дава той за някого, нещо
а) з нього як з гуски (гуся) вода; б) він
ходить гоголем (півнем); він півнем кози-
рйться; пада/падне ~ (недок.) загрібати
копійчйну (добрий гріш); удріґм/ударя ~
загрібати/загребтй гроші лопатою; загріба-
ти/загребтй копійчйну (добрий куш).
парабел ч. парабелум.
парабола 1 ж. мат. парабола.
парабола 2 літ. парабола, прйтча, алего-
рйчне оповідання.
параболйч|ен, -на, -но; -ни параболічний;
~-но огледало параболічне дзеркало.
параван ч. ширма; діал. параван.
параграф ч. параграф.
парад ч. парад; военен ~ військовий
парад; вьздушен ~ повітряний парад;
приемам ~ приймати парад.
парад|ен, -на, -но; -ни 1. парадний; ~-на
унифбрма парадна форма; 2. парадний, уро-
чйстий.
парадйра|м недок. розм. рисуватися, хи-
зуватися, маніритися, манірничати.
парадокс ч. парадокс.
парадоксал|ен, -на, -но; -ни парадоксаль-
ний.
паразйт ч. 1. паразйт; 2. перен. знев.
паразйт, дармоїд.
паразйт|ен, -на, -но; -ни 1. паразйтний,
паразитйчний;2. перен. паразитарний, пара-
зитйчний; ~ живот паразитарне (пара-
зитйчне) життя.
паразитйзьм ч. тільки одн. паразитйзм.
параклйс ч. каплйця.
паралел ч. паралель (ж.); небесен ~
небесна (добова) паралель.
паралел|ен, -на, -но; -ни паралельний;
~-ни лйнии паралельні лінії.
паралелка 1 ж. паралельний клас (у
школі).
паралелка 2 ж. (спорт.) паралельні брусй
(мн.).
парализйра|м недок. і док. паралізувати..
паралитй|к ч. мн. -ци паралітик.
паралитйч|ен, -на, -но; -ни паралітйч-
ний.
параф ч. 1. (на документі) віза; 2. (скоро-
чений підпис) параф.
парафйра|м недок. і док. візувати/за-
лараход
470
партизанка
візувати, ставити/поставити підпис на доку-
менті.
лараход ч. пароплав; презокеански ~
океанський пароплав.
парахбд|ен, -на, -но; -ни пароплавний,
парашут ч. парашут.
парашут|ен, -на, -но; -ни парашутний,
парашутйст ч. парашутист.
парашутистка ж. парашутистка.
парва|м недок./парна обпалювати/об-
палйти.
пар вен ю ч. мн. -та; чл. ф. -то вйскочка,
(заст.) парвеню.
пардесю с. макінтош, демісезонне чоловіче
пальто.
пардон вигук розм. пардон.
пар|ен, -на, -но; -ни 1. паровий; ~ чук
паровий молот; ~-на баня парня, парильня,
(у знач, ім.) парна; ~-но отопление парове
опалення; 2. у знач, ім.: ~-но(то) парове
опалення; 3. парний, паркйй, душний.
парй мн. гроші; внасям ~ в спестбвна
каса вносити гроші в ощадну касу; давам ~
на заем давати гроші в борг, боргувати;
дребні ~ дрібні гроші; изкарвам (спечел-
вам) ~ от продажба виручати, уторгову-
вати (гроші); кнйжни ~ паперові гроші;
лаком за ~ жадний до грошей; лйпса на ~
відсутність грошей; ~ за бтпуска відпускні
гроші; ~ за разходи (разноски, харчене)
гроші на вйтрати; получавам ~ одержу-
вати гроші; свйди ми се за ~ скупйтися на
гроші; скьпя се за ~ тс.; той изхарчи всйчки
парй він вйтратив усі гроші; той прахоса
всйчките си парй він згайнував (розтрйнь-
кав) усі свої гроші; трупам ~ збирати
(складати) гроші; харча ~ витрачати
гроші; 0 без ~ дешево; за безцінь (без-
цінок); вадя ~ (пара) див. вадя; гьбав е
с ~ някой див. гьбав; кблко ~ струва
(чйни) някой, нещо що являє собою хто,
що; чого вартий хто, чого варте що; луди ~
дурні гроші; шалені (скажені) гроші;
пилея (прахбсвам, прьскам, троша) ~ си-
пати (сіяти, розкидатися) грішми; розки-
дати (розтрйнькувати, сіяти) гроші; правя/
направя ~ багатіти/розбагатіти; сухи ~
наявні гроші; готові гроші; харча (пилея) ~
наляво и надясно сіяти гроші (грішми)
направо й наліво; червйв (червясал) ес
някой грошей кури не клюють у кого; гро-
шей хоч греблю гатй в кого.
парий ч. парія (пригноблена, безправна
людина).
парйра|м недок. і док. відбивати/відбйти;
парйрувати.
парйч|ен, -на, -но; -ни грошовйй; ~-на
реформа грошова реформа.
парк ч. мн. -ове парк; ~ за култура и
бтдих парк культури й відпочйнку; раз-
ходжам се из ~-а прогулюватися по парку;
трамваен ~ трамвайний парк.
паркет ч. паркет; дьбов ~ дубовий пар-
кет; льскам (чйстя) ~ натирати паркет;
пльзгав ~ слизькйй паркет.
паркет|ен, -на, -но; -ни паркетний; ~ под
паркетна підлога.
паркетйн ч. мастйка для натирання пар-
кету.
паркетчйя ч. паркетчик.
паркинг ч. автомобільна стоянка.
паркйра|м недок. і док. ставити/поста-
вити автомобіль на стоянку.
парков, -а, -о; -и парковий.
парламент ч. парламент; заседание на
~-а засідання парламенту; йзбори за ~
вйбори до парламенту.
парламентарій, -на, -но; -ни парламен-
тарний.
парламентарйст ч. парламентарій.
парламентьбр ч. парламентер.
парлйв, -а, -о; -и 1. гострий, їдкйй;
пипер (~-а чушка) гострий перець;
2. перен. гострий; злободенний; ~ вьпрос
гостре питання; ~-и проблеми гострі про-
блеми.
парн|а, -еш, -ах док.: парвам (див.).
парни|к ч. мн. -ци парнйк.
парников, -а, -о; -и парниковий; ~-о
растение парникова рослйна.
пародия ж. пародія.
парбла ж. пароль (ч.).
парса ж. заст. плата музикантам; 0
обйрам/обера ~-та знімати/зняти пінку
(шкурку); збирати/зібрати вершкй.
партер ч. 1. (у будинку) перший поверх;
2. партер; ймам билети за ~-а мати квиткй
в партер.
партер|ен, -на, -но; -ни 1. якйй відно-
ситься до першого поверху; ~ етаж перший
поверх; 2. партерний.
партйда ж. 1. (товару) партія; снаб-
дявам с нова ~ стоки постачати нову пар-,
тію товарів; 2. (банківський) рахунок*\
открйвам ~ відкривати рахунок.
партйд|ен, -на, -но; -ни І. якйй відноситься
до партії товару; 2. якйй відноситься до
банківського рахунку.
партй|ен, -йна, -йно; -йни партійний;
~ билет партійний квиток; ~ секретар
секретар партійної організації; ~-йна
група партійна група; ~-йно сьбрание пар-
тійні збори.
партй|ец ч. мн. -йци (розм.) партієць.
партизанки ч. мн. -и партизан.
партизанка ж. партизанка.
партизански
471
пасквйл
партизанск|и, -а, -о; -и партизанський;
~ бтред (отряд) партизанський загін;
~-а война партизанська війна.
партййка ж. партієць (про жінку).
партия 1 ж. партія; Бьлгарска комунистй-
ческа ~ (БКП) Болгарська комуністйчна
партія (БКП); Комунистйческа ~ на Сьвет-
ския сьюз (КПСС) Комуністйчна партія
Радянського Союзу (КПРС); Комуністй-
ческа ~ на Украйна (КП на Украйна)
Комуністйчна партія України (Компартія
України); раббтническа ~ робітнйча пар-
тія; член сьм на ~-та бути членом партії.
партия2 1. (частина музичного твору)
партія; цигулкова ~ скрипкова партія;
2. театр, партія, роль; 3. (в шахах, картах)
партія, гра; 4. заст. (для одруження або за-
міжжя) партія.
партньбр ч. партнер.
партньорка ж. партнерка.
партушйн|аж. розм. манатки; 0 сьбйрам/
сьбера (вдйгам си/вдйгна си) ~-ите див.
вдйгам.
парфюм ч. 1 (мн.) духй; (рідко) парфуми;
люляков ~ духй «Бузок»; 2. аромат, пахощі.
парфюмерй|ен, -йна, -йно; -йни парфюмер-
ний; ~-на промйшленост парфюмерна про-
мисловість.
парфюмерия ж. 1. парфюмерія; 2. парфю-
мерний магазйн.
парфюмйра|м недок. і док. напахувати/
напахати, (рідко) парфумити.
парцал ч. 1. ганчірка, (розм.) шмата;
2. ганчір’я, лахміття, шмаття; 0 лягам си/
легна си (сядам си/седна си) на ~-ите
(док.) переказйтися, заспокоюватися/за-
спокоїтися, братися/узятися за ум (розум);
налягам си/налегна си ~-ите (недок.)
мовчати; помовчувати; сидіти спокійно; на-
тйскам/натйсна (свйвам/свйя) ~-ите си
тс.; сьбйрам си/сьбера си (вдйгам си/вдйг-
на си) ~-ите див. вдйгам.
парцалан ч. розм. обідранець, обірванець,
парцалана ж. розм. обідранка, обірванка,
парцален, -а, -о; -и ганчірковий.
парцалйв, -а, -о; -и 1. (про одяг) обір-
ваний, обшматований; 2. (про людину)
обірваний; обідранець, обірванець.
парцел ч. 1. ділянка землі обмеженого
розміру для будівнйцтва; 2. наділ, ділян-
ка (землі, лісу).
парцел|ен, -на, -но; -ни розділений на ді-
лянки.
парцелйра|м недок. і док. розділ яти/роз-
ділйти на ділянки.
парче с. мн. -та 1. шматок; лакомо ~
ласий шматок; ~ тебешйр грудочка (па-
личка) крейди; ~ хляб шматок (кусень,
кусок, скйбка) хліба; режа на ~-та різати
(розрізати) на шматкй; счупвам на ~-та
розбивати ущент (на дрізки, на друзки);
2. штука; давам две ~-та давати дві штуки;
отделно ~ от багаж окреме багажне
місце; щанд за продажба на ~ штучний
відділ (у крамниці).
пар|я ’, -иш; -их недок. 1. пектй, палйти;
обпалювати; дрьжката на електрожена
пареше рьката му ручка електрозварю-
вального апарата обпалювала йому руку;
копрйвата ~-и кропива жалить; ракйята
~-и гьрлото горілка обпікає горло; сльн-
цето ~-и сонце пече (палить, смалить,
шкварить); 3. перен. пектй; мучити, непо-
коїти.
пар|я 2, -иш; -их недок. 1. шпарити, ошпа-
рювати; 2. парити, кип’ятйти.
паряса|м док.: парясвам (див.).
парясва|м недок./парясам розм. 1. кй-
дати/кйнути (покидати/покйнути, лишати/
лишйти, залишати/залишйти) дружйну або
чоловіка; 2. р і д к о (відмовлятися від чого)
кидати/кйнути.
парясни|к ч. мн. -ци розм. чоловік, якйй
розлучйвся з дружйною.
парясница ж. розм. жінка, яка роз-
лучйлася з чоловіком.
пас ч. тільки одн. спорт, пас.
пас|а, -еш; пасох недок. 1. (про худобу)
годуватися пашею; пастися, (рідко) пасти;
кравата ~-е трева корова їсть траву;
2. пасти; ~ овце пасти овець; 3. (про бджіл)
збирати нектар; 0 и нйе не ~-ем тре-
ва і ми не лйком шйті; и нйе латки не
~-ем тс.; ще ~-еш патките лишйтися в
дурнях.
пасаж 1. пасаж; 2. (птахів, риб) косяк„
зграя, табун; ~ на паламуд косяк (табун)
пеламід.
пасаж|ен, -на, -но; -ни який відноситься
до косяка (птахів, риб).
пасажер ч. заст. 1. пасажйр; 2. меш-
канець готелю.
пасажерск|и, -а, -о; -и заст. пасажйр-
ський; ~ влак пасажйрський поїзд.
пасва|м недок./пасна приганяти/пригна-
ти, припасбвувати/припасувати.
пасйв ч. І. фін. пасйв; 2. тільки одн.
перен. негатйвна сторона чогось; 3. обо-
в’язок; 4. лінгв. пасйв, пасйвний стан.
пасйв|ен, -на, -но; -ни пасйвний; ~ сьзер-
цател пасйвний споглядач.
пасищ|е с. мн. -а пасовйсько, пасовйще„
вйпас.
пасищ|ен, -на, -но; -ни пасовйщний; па-
стівнйй.
пасквйл ч. пасквіль.
пасмантерйен
472
пафта
пасмантерй|ен, -йна, -йно; -йни якйй від-
носиться до басонної галантереї; ~-йни из-
делия басонні вйроби.
пасмантерйя ж. тільки одн. басонна галан-
терея.
пасмина ж. розм. люди, які мають
спільні негатйвні рйси.
пасм|о с. мн. -а розм. пасмо (певна
кількість ниток, прядива).
пасн|а, -еш; -ах док.: пасвам (див.).
паспорт ч. паспорт; колектйвен ~ ко-
лектйвний паспорт (для поїздки групи тури-
стів за кордон); лйчен ~ особйстий паспорт;
0 подпйсвам/подпйша ~-а на някого від-
мовляти/відмбвити навідріз кому; виставля-
ти/вйставити кого за двері.
паспорт|ен, -на, -но; -ни паспортний.
паста 1 ж. тістечко, пирбжне; бадемова ~
мигдальне тістечко.
паста 2 ж. паста; ~ за зьбй зубна паста;
~ за обувки крем для взуття, вакса.
пастет ч. паштет; рйбен ~ рйбний паштет,
пастир ч. церк. пастир.
пастйр ч. пастух, (заст.) пастир.
пастйрка ж. пастушка.
пастйрск|и, -а, -о; -и пастушачий, пасту-
ший.
пастор ч. пастор.
пастро|к ч. мн. -ци розм. вітчйм.
пастр|я, -иш; -их недок. берегтй, ощадливо
витрачати.
пастьрма ж. в’ялене м’ясо; 0 правя/
направя на ~ някого робйти/зробйти від-
бивну котлету з кого.
пастьоризация ж. пастеризація.
пастьоризйра|м недок. і док. пастеризу-
вати.
пасува|м недок. 1. (в карточній грі) па-
сувати; 2. перен. пасувати, відступати.
пасха ж. паска; пасха, велйкдень.
пасхал|ен, -на, -но; -ни пасхальний; ~-на
неделя пасхальна неділя.
пате с. мн. -та каченя.
патент|ен, -на, -но; -ни патентний, патен-
тований; ~-но изобретение патентований
вйнахід.
патентова|м недок. і док. патентувати.
патерица ж. 1. мйлиця, костур; 2. ціпок,
кий, палка; 0 на ~ прибл. наступного
дня після іменйн.
патетйч|ен, -на, -но; -ни патетйчний; ~-на
соната патетйчна соната.
патешк|и, -а, -о; -и качйний, качачий.
патйл|о, с. мн. патила страждання; біда,
.лйхо.
патина ж. патйна (зеленувато-коричневий
наліт на міді).
патица ж. качка, (розм.) крячка.
патк|а ж. 1. качка, (розм.) крячка; 2.
діал. гуска; 3. перен. лайл. дурень;
0 и нйе ~-и не пасем див. паса; ще пасеш
~-ите див. паса.
патладжан ч. 1. баклажан; 2. (заст.)
помідор.
пато|к ч. мн. -ци 1. качур, селезень;
2. діал. гусак.
патоло|г ч. мн. -зи патолог.
патологйч|ен, -на, -но; -ни патологічний.
патологйческ|и, -а, -о; -и див. патологй-
чен.
патологи я ж. патологія.
патос ч. пафос; говоря с ~ говорйти з
пафосом.
патрав, -а, -о; -и розм. кривоногий.
патриарх ч. патріарх.
патриархал|ен, -на, -но; -ни патріархаль-
ний; ~-но семейство патріархальна родйна
(сім’я).
патриархат ч. патріархат.
патриаршия -ж. патріархія.
патрй|ка ч. мн. -ци розм. патріарх.
патриот ч. патріот.
патриотарство ч. лжепатріотйзм.
патриотйзьм ч. тільки одн. патріотйзм.
патриотйч|ен, -на, -но; -ни патріотйчний;
~ дьлг патріотйчний обов’язок.
патриотйческ|и, -а, -о; -и див. патриотй-
чен.
патриотка ж. патріотка.
патрон 1 ч. 1. патрон; 2. перен. патрон,
патронат, заступник, захиснйк.
патрон2 ч. 1. патрон, гільза; боен ~
бойовйй патрон; запалйтелен ~ запалю-
вальний патрон; ялов ~ холостйй патрон;
2. спец., техн. патрон, модель (у швейній,
паперовій справі); челюстен ~ кулачковий
патрон; 3. (цигарки) гільза.
патронаж ч. 1. заступництво, покровй-
тельство; патронат; 2. шефство; 3. мед. па-
тронаж.
патрон|ен, -на, -но; -ни патронний; ~-на
лента патронна стрічка.
патронташ ч. патронташ.
патрул ч. патруль.
патрул|ен, -на, -но; -ни патрульний;
~ катер патрульний катер.
патрулйра|м недок. і док. патрулювати,
охороняти (недок.)
пат|я, -иш; -их недок. переносити, зноси-
ти; терпіти, страждати.
пауза ж. пауза; правя ~ робйти паузу.
паун ч. павйч.
паунов, -а, -о; -и павйний; ~-о перо па-
вйне перо.
пафта ж. металева пряжка на жіночому
поясі.
пахар
473
пеницилйновг
пахар ч. діал. 1. глибока миска; 2. ку-
бок, келих.
пахарка ж. діал. дерев’яна миска.
пациент ч. пацієнт.
пациентка ж. пацієнтка.
пача ж. холодець.
пачавра ж. 1. ганчірка; 2. перен.
з н ев, розпусниця, повія, повійниця.
пач|и, -а, -е; -и качиний, качачий; ~-е
яйце качине (качаче) яйце; ф ~ крак а)
(гриб) лисичка; б) розм. дрібні зморшки
біля очей.
пачка ж. 1. пачка; ~ писма пачка
листів; 2. військ, обойма; ~ патрони
обойма патронів.
паша ж. 1. паша, пасовище; 2. паша,
трава на пасовищі; 3. пасіння (худоби).
паша ч. паша (почесний титул в Осман-
ській імперії).
пашаль|к ч. мн. -ци 1. іст. п а ш а л й к;
область в Османській імперії, керована па-
шбю; 2. перен. привільне життя.
пашкул ч. кокон; копрйнен ~ шовковйч-
ний кокон.
пашкулен, -а, -о; -и коконовий.
пашкулопроизводйтел ч. шовківнйк.
пащьрна|к ч. мн. -ци бот. пастернак.
паяжина ж. павутйна.
паяжин|ен, -на, -но; -ни павутйнний, па-
вутиновий.
пая|к ч. мн. -ци павук.
паяков, -а, -о; -и павутйнний, павутй-
новий.
паянта ж. підпірка; кутовйй зв’язок;
розкіс.
паянтов, -а, -о; -и 1. глинобйтний, валь-
кований; ~.-а кьща глинобйтний будйнок
(дім); 2. перен. розм. неміцнйй.
пев|ец ч. мн. -цй 1. співак; оперен ~
оперний співак; слушам известен ~ слухати
відомого співака; 2. перен. співець.
певйца ж. співачка; джазова ~ джазова
співачка; прочута ~ знаменйта (славетна)
співачка.
певческ|и, -а, -о; -и співочий, співацький.
педаго|г ч. мн. -зи педагог.
педагогика ж. педагогіка.
педагогйч|ен, -на, -но; -ни педагогічний;
~ похват педагогічний прийом; ~ -но май-
стерство педагогічна майстерність.
педагогйческ|и, -а, -о; -и педагогічний;
~ институт педагогічний інститут; ~-и кад-
ри педагогічні кадри.
педагожка ж. педагог (про жінку).
педагожк|и, -а, -о; -и див. педагогйчески.
педал ч. педаль.
педант ч. педант.
педантйч|ен, -на, -но; -ни педантйчний.
педантйческ|и, -а, -о; -и див. педантйчен.
педиатрия ж. педіатрія.
пед|я ч. п’ядь; 0 две ~-и як кіт наплакав;
котові на сльози нема (немає); две ~-и от
земята від горшка два вершка; ~ земя
п’ядь (вершок) землі; ~ човек коротун,,
коротай, коротуха (ж.).
пейзаж ч. пейзаж; пролетен ~ веснянйй
пейзаж.
пейзаж|ен, -на, -но-; -ни пейзажний.
пейзажйст ч. пейзажйст.
пейка ж. лавка, лава.
пек ч. мн. -ове жара, спека.
пе|ка, -чеш; пекох 1. (у пічці або на жару)
пектй, жарити; ~ хляб пектй хліб; 2. випа-
лювати; ~ тухли випалювати цеглу;
3. пектй, палйти, гріти; сльнцето пече
сонце пече; 4. (на сонці, перед вогнем) грі-
ти, грітися; зігрівати; 5. діал. (горілку)
гнати, курйти; 0 ~ душйцата на някого
краяти (розкраювати, шматувати, рвати)
душу чию; ~ рйба на устата на някого
вимотувати душу кому; ~ се 1. пектйся,
смажитися; 2. загоряти; ~ се на сльнце
загоряти на сонці; 0 се на два огьня
див. огьн; хляб се ~-че пора жнив, час жни-
вувати.
пекар ч. пекар.
пекарка ж. пекар (про жінку).
пекарница ж. пекарня.
пекарск|и, -а, -о; -и пекарський.
пеква|м недок./пекна 1. починати/почати
припікати (про сонце); 2. гріти (час від
часу), припікати/припектй.
пекн|а, -еш; -ах док.: пеквам (див.).
пелен|а ж. пелюшка; 0 от ~-й з (від),
пелюшок, із сповиточку, із сповитку.
пеленаче ч. мн. -та немовля.
пеленка ж. див. пелена.
пеликан ч. пелікан.
пелйн ч. 1. полйн; 2. див. пелинаш.
пелинаш ч. полинова настойка.
пелйнов, -а, -о; -и полиновий, полинний;
~-о вйно полинова настойка.
пелте с. мн. -та желе; ~ от дюли айвове
желе.
пелте|к ч. мн. -ци заїка.
пелтеч|а, -иш; -их недок. заїкатися.
пембен, -а, -о; -и розм. яскраво-роже-
вий.
пендар ч., пендара ж. п е н д а р а; велйка
золота монета, що служить прикрасою.
пенест, -а, -о; -и пінявий, пінйстий.
пени|е с. мн. -я спів; урок по ~ урок
співу.
пеницилйн ч. тільки одн. пеніцилін.
пеницилйнов, -а, -о; -и пеніцил (новий;
~ разтвор розчин пеніциліну.
пенкилер
474
перла
пенкилер ч. розм. 1. панацея, ліки від
усіх хвороб; 2. перен. всезнайко.
пенсион|ен, -на, -но; -ни пенсійний; ~-на
книжка пенсійна книжка.
пенсионер ч. пенсіонер.
пенсионерка ж, пенсіонерка.
пенсионйра|м недок. і док. призначати/
призначити пенсію; ~ се ітй/пітй (виходи-
ти/вййти) на пенсію.
пенсия ж. пенсія; дьржавна ~ державна
пенсія; излйзам на ~ ітй (виходити) на
пенсію; ~ за изслужено време пенсія за ви-
слугу років; ~ за инвалйдност пенсія по інва-
лідності; ~ за старост пенсія по старості.
пенсне с. пенсне (невідм.).
пеньоар ч. пеньюар.
пен|я, -иш; -их недок. пінити; се 1.
пінитися; 2. перен. розм. кип’ятйтися; ки-
піти, гарячйтися.
пепел ж. 1. попіл (ч.); 2. пил; порохнява;
курява; вдйгам ~ збивати пил (куряву),
курйти; 0 ~ ти на езйка бодай тобі за
такою мовою; бодай тобі пйпоть на язйк;
посйпвам си/посйпя си главата с ~ при-
сипати/присйпати (посипати/посйпати) го-
лову попелом; цйганска ~ непосйда.
пепел йв, -а, -о; -и 1. (про колір) попе-
лястий, попеластий; попільний; 2. (стос,
попелу) попільний.
пепелйще с. попелйще, згарище, пожарйна
пепелнй|к ч. мн. -ци попільнйця.
пепелнйца ж. див. пепелнйк.
пепелчу|к ч. мн. -ци малеча.
пепеляв, -а, -о; -и попелястий, попела-
стий; ~-а вода луг, лужна вода.
пепелянка ж. гадюка.
пепеляшка ж. попелюшка, попелянка.
пеперуда ж. метелик; бяла овощна ~
білан жилкуватий, бояришниця; копрйнена
~ шовкопряд.
пеперуден, -а, -о; -и якйй відноситься до
метелика.
пер|а, -еш; прах 1. прати; ~ бельото с
прах прати білйзну порошком; 2. обпирати;
кой го ~-е? хто його обпирає?
перал]ен, -на, -но; -ни пральний; ~-на
машйна пральна машйна.
пералня ж. пральня.
перат|ен, -на, -но; -ни рідко призна-
чений для прання.
перачка ж. прачка, праля.
перачница ж. див. пералня.
перваз ч. карнйз, вйступ.
перва|м недок./перна злегка ударяти/
ударити.
перверз|ен, -на, -но; -ни зіпсований, розбе-
щений; ненормальний (про нахили, смаки).
пергамент ч. пергамент.
пергамент|ен, -на, -но; -ни пергаментний,
пергамйн ч. пергамін.
пергел ч. цйркуль; ~ за измерване
вимірювальний цйркуль; щангов ~ штан-
генциркуль.
пердах ч. розм. прочухан; ф ям ~ (изя-
ждам/изям ~-а) діставати/дістати прочу-
хана (нагінки, натруски, кладу, кучми).
пердаш|а, -иш; -их недок. 1. бйти, гам-
селити, гатйти; 2. штукатурити, натирати
(класти) свіжу штукатурку.
перде с. 1. занавіска, завіска; штора;
2. розм. катаракта.
перест, -а, -о; -и перистий; ~-а палма пе-
риста (перистолиста) пальма; ~-и 66лаци
перисті (пірчасті, пір’ясті) хмари (хмарини).
перйл|ен, -на, -но; -ни пральний; ~ апа-
рат пральна машйна; ~ препарат пральний
порошок.
перимет|ьр ч. мн. -ри перйметр; ~ на
триьгьлника перйметр трикутника.
период ч. період; вьзстановйтелен ~ від-
будовний (відновний) період; ледников ~
льодовиковий період; ~ на цьфтене період
цвітіння; преходен ~ перехіднйй період.
периодизация ж. періодизація.
периодйч|ен, -на, -но; -ни періодйчний;
~-на дроб періодйчний дріб; ~-на система
періодйчна система; ~-но издание періодйч-
не видання.
периодйческ|и, -а, -о; -и див. периодйчен.
перипети|я ж. перипетія; сложни ~-и
складні перипетії.
перитонйт ч. мед. перитоніт.
перифер|ен, -на, -но; -ни периферійний.
периферйч|ен, -на, -но; -ни див. перифе-
рен.
перифери|я ж. 1. периферія; ~ на града
околиця міста; 2. поля, криси; сламена шап-
ка с широка ~ бриль; шапка с подгьнати
~-и (крайща) капелюх із загнутими полями.
перифраза ж. перифраз (ч.), перифраза
(ж.).
перифразйра|м недок. і док. перефразб-
вувати/перифразувати.
перка ж. 1. плавець; плавнйк; грьбна ~
спиннйй плавець; ~ на делфйн плавець
дельфіна; 2. лопать, лопатка; ~ на бичкйя
закрутка лучкової пйлки; ~ на бьркйчка
лопать мішалки; ~ на винт лопать гвинта;
3. лопать колеса (млинового).
перка|м недок. 1. (рукою) махати; 2. злег-
ка ударяти (бйти); ~ се 1. штовхатися;
2. величатися; (розм.) заноситися, бундю-
читися.
перл|а ж. перли, (рідко) перла (мн.);
гердан от ~-и перлове намйсто; ~-и на
остроумието перли дотепності.
перманентен
475
пестбвница
перманент|ен, -на, -но; -ни перманентний.
перн|а, -еш; -ах док.: первам (див.).
пернишк|и, -а, -о; -и: ~-а печка пернік-
ська піч (вид груби).
пер|о с. 1. перо; пір’їна; наежвам ~-а
наїжувати пір’я; оскубвам ~-ата обскубу-
вати пір’я (пір’їну); пауново ~ павине
перо; 2. (розм.) (пагін) перо; лукови ~-а
пір’я цибулі; 3. (ручки) перо; златно ~
золоте перо; 4. (письменницький хист) перо,
стиль; 5. (бюджету) стаття; приходно ~
доходна (прибуткова) стаття; разходно ~
видаткова стаття; 0 в ладе я ~-ото володіти
пером; ймам ~ тс.; галя с ~ гладити
по голові (голівці); излйзам/изляза изпод
~-ото виходити/вййти з-під пера; човек на
~-ото письменник.
перодрьжка ж. ручка (пір'яна).
перон ч. перон; ходя по ~-а ходити по
перону.
перон|ен, -на; -но; -ни перонний; ~ ча-
совник перонний годинник.
перпендикуляр ч. перпендикуляр; спускам
~ опускати перпендикуляр.
перпендикуляр|ен, -на, -но; -ни перпенди-
кулярний; ~-на лйния перпендикулярна
лінія.
персй|ец ч. мн. -йци перс, (заст.) пер-
сіянин.
персййка ж. (заст.) персіянка.
персййск|и, -а, -о; -и перський, персйд-
ський; ~ езйк перська мова; ~ килйм
перський (персидський) килим.
персона ж. персона; особа; 0 ~грата
персона грата; ~ нон грата персона нон
грата.
персонаж ч. персонаж; ~ на пиеса
персонаж п’єси.
персонал ч. персонал; администратйвно-
управленски (-управленчески) адміністра-
тивно-управлінський персонал; инженерно-
технйчески ~ інженерно-технічний персонал;
медицйнски ~ медичний персонал; обслуж-
ващ ~ обслуговуючий персонал.
персонал|ен, -на, -но; -ни персональний;
~-на пенсия персональна пенсія; ~-на
покана персональне запрошення.
перспектйв|а ж. перспектива; вьздушна ~
повітряна перспектива; добра ~ хороша
перспектива; линейна ~ лінійна перспек-
тива; каквй са ~-ите на Вашата работа? які
перспективи Вашої роботи?
перспектйв|ен, -на, -но; -ни перспективний;
~ план перспективний план.
перука ж. перука, парик.
перушйна ж. 1. пір’я, оперення; 2. пух;
пір’я.
перушйнен, -а, -о; -и пуховий.
перушйнка ж. пушинка.
перфект ч. лінгв. перфект; у бол-
гарській мові — минулий неозначений час.
перфект|ен, -на, -но; -ни 1. досконалий;
чудовий; прегарний; ~ йзговор досконала
вимова; 2. лінгв. перфектний, якйй відно-
ситься до перфекта (дієслівного часу).
перфектйв|ен, -на, -но; -ни: ~ глагол
лінгв. дієслово доконаного виду.
перфокарта ж. перфокарта.
перфорйра|м недок. і док. перфорувати
(недок.).
перч|а се, -иш се; -их се недок. 1. велича-
тися; (розм.) заноситися, бундючитися, пин-
дючитися, п’ястйся; 2. (про птахів) розпу-
скати пір’я.
перчем ч. чуб, чуприна.
пер|я, -иш; -их недок. розмахувати, ма-
хати; ~ се величатися; (розм.) заноситися^
бундючитися, пиндючитися; п’ястйся.
пес ч. мн. -ове пес, собака (ч.).
пес|ен ж. мн. -ни пісня; люлчина (при-
спйвна) ~ колискова пісня; народна ~
народна пісня; 0 дьлга ~ довга пісня;
лебедова ~ лебедйна пісня; ~ без думи
пісня без слів; пея друга ~ співати іншої
пісні (іншу пісню); стара ~ стара пісня.
пес|и, -я, -е; -и розм. собачий.
песимйзьм ч. тільки одн. песимізм.
песимйст ч. песиміст.
песимйстка ж. песимістка.
песимистйч|ен, -на, -но; -ни песимістйч-
ний.
песимистйческ|и, -а, -о; -и див. песими-
стйчен.
песнопо|ец ч. мн. -йци людйна, яка знає
багато пісень і добре їх виконує; пісняр.
песнопойка ж. жінка, яка знає багато
пісень і добре їх виконує; піснярка.
песнопойка 2 ж. пісенник, збірник пісень.
песоглав|ец ч. мн. -ци 1. фольк. (людина-
чудовисько з псячою головою) песиголо-
вець; 2. знев. (гидка людина) недолюдок,,
виродок.
пестелйв, -а, -о; -и 1. ощадливий, ощад-
ний; економний; ~-а жена ощадлива жінка;
2. перен. скупий, обмежений; ~-и думи
скупі слова.
пестйл ч. пастила (ж.); ф правя/на-
правя (смазвам/смажа) на ~ някого
стерти (док.), розтерти на (в) порох (на
табаку) кого.
пестнй|к ч. мн. -ци розм. кулак.
пестнйца ж. див. пестнйк.
пестов|ен, -на, -но; -ни заст. див. пестелйв.
пестовни|к ч. мн. -ци ощадливий, економ-
ний чоловік.
пестовницаж. ощадлива, економна жінка.
лестя
476
петролен
пест|я, -йш; -йх недок. берегтй, заощад-
жувати, економити; ~ време берегтй (еко-
номити) час; ~ патрони берегтй (еконо-
мити) патрони; ~ ейли берегтй ейли; ~
хляба берегтй (економити) хліб.
песьчйнка ж. піщйна, піщинка.
песьчлйв, -а, -о; -и піщаний; ~ бряг
піщаний берег; ~-а поява піщаний грунт.
пет числ. кільк. п’ять; ~ души п’ять чоло-
вік (душ); ~ по ~ п’ять разів (раз) по
п’ять; часьт е девет без пет зараз без п’яти
дев’ять; 0 ни ~, ни шест не довго думаючи;
~ за четири через пень колоду; абияк
(сяк-так); ~ парй не давам за някого, нещо
див. пара; ~ (две) парй не струва някой
див. две.
пет|а ж. п’ятка, п’ята; болй го ~-ата у
нього п’ятка болить; чорапи без ~-й
панчохи без п’яток; 0 ахилесова ~ див.
ахилесов; вьртя се на ~ около някого
ходити (стояти) на задніх лапках перед
ким; плюя си на ~-йте а) давати чосу
(драчки, драла, дьбру); п’ятами накивати
(док.); б) засукати (док.) рукава (рукави);
пьшкам под ~-ата на някого, нещо стог-
нати під п’ятою кого, чого.
пета|к ч. мн. -ци заст. (розм.) п’ятак.
петал|о с. підкова; 0 хвьрлям/хвьрля
~-ата простягати/простягнути (витягну-
ти, відкинути) ноги; дуба (док.) дати (врі-
зати).
петаче с. розм. п’ятак.
петгодйш|ен, -на, -но; -ни п’ятирічний,
п’ятилітній; ~ план п’ятирічний план; ~-но
дете п’ятирічна дитйна.
петгодйшнина ж. п’ятиріччя, п’ятиліття.
петдесет числ. кільк. п’ятдесят; той е на ~
годйни йому п’ятдесят років.
петдесета|к ч. мн. -ци банкнота в п’ят-
десят левів.
петдесетгодйш|ен, -на, -но; -ни п’ятдеся-
тирічний, п’ятдесятилітній.
петдесетгодйшнина ж. п’ятдесятиріччя,
п’ятдесятиліття.
петдесет|и, -а, -о; -и числ. поряд, п’ят-
десятий.
петдесетйна числ. збірн. приблйзно п’ят-
десят.
пет|ел ч. мн. -лй півень; 0 до пьрви
~-лй до других (третіх) півнів; не ми пее
~-ельт не мати ніякого вплйву (авторите-
ту); ~ пее някьде чоловік — голова
сім’ї, головна фігура десь.
петелк|а ж. петля, петелька; вічко, очко;
0 нарязвам се/нарежа се до ~-ите напи-
ватися/напйтися як чіп (дим, квач, у дим).
пететаж|ен, -на, -но; -ни п’ятиповерховий.
лет|и, -а, -о; -и числ. поряд, п’ятий; 0
~-о колело (на (в) колата] п’яте колесо
у возі (до воза).
петилет|ен, -на, -но; -ни п’ятилітній,
п’ятирічний; ~ план п’ятирічний план.
петилетка ж. п’ятирічка, п’ятилітка; еди-
надесета ~ одинадцята п’ятирічка; изпьл-
ням ~-та за четири годйни виконувати
п’ятирічку за чотйри роки.
петйма числ. збірн. (про чоловіків або
чоловіків і жінок) п’ятеро.
петим|ен, -на, -но; -ни розм. ейльно ба-
жаючий, жадаючий, прагнучий.
петйт ч. петит.
петйца ж. п’ятірка.
петйция ж. петйція.
петле с. мн. -та 1. півник, півничок;
2.	(у рушниці) курок.
петльо ч. мн. -вци півник, півничок
(герой казок).
петльов, -а, -о; -и півнячий.
петмез ч. вид повидла, звичайно з густо-
го виноградного соку, цукрових буряків або
тростини та гарбуза.
петнадесет числ. кільк. п’ятнадцять; предй
~ годйни п’ятнадцять років тому.
петнадесет|и, -а, -о; -и числ. поряд, п’ят-
надцятий; ~-о място п’ятнадцяте місце.
петнайсет числ. кільк. розм. див. пет-
надесет.
петнайсет|и, -а, -о; -и числ. поряд, розм.
див. петнадесети.
петнйст, -а, -о; -и плямистий; 0 ~ тиф
висипний тиф.
петно с. пляма; (розм.) цятка; бяло ~
біла пляма; мастйлено ~ чорнйльна
пляма; (розм.) ляпка; 0 хвьрлям/хвьрля
~ на някого кйдати/кйнути тінь (підозру)
на кого; класти пляму на кого; плямувати
кого.
петн|я, -йш; -йх недок. плямувати, пля-
мити.
петобал|ен, -на, -но; -ни п’ятибальний;
~-на система п’ятибальна система.
петолйние с. нотний стан.
петольч|ен, -на, -но; -ни п’ятикутний.
петольчкаж. п’ятикутна зірка (емблема). \
петор|ен, -на, -но; -ни п’ятиразовий, п’яти-
кратний.
петорка ж. див. петйца.
Петровден ч. Петрів день (християнське
свято 12 липня).
петровка ж. назва раннього сорту яблук.
петровск|и, -а, -о; -и якйй відноситься до
Петрова дня.
петрол ч. нафта.
петрол|ен, -на, -но; -ни 1. нафтовий; ~
кладенец нафтова свердловйна; ~-на про-
мйшленост нафтова промисловість; 2. з а с т.
игтролодобйвен
477
пещерен
і.ісовий, керосйновий, керосйнний; ~-на
іампа гасо-жарова лампа.
петролодобйв|ен, -на, -но; -ни нафтодо-
оувнйй, нафтовидобувнйй.
петролоносач ч. танкер.
петролопровод ч. нафтопровід.
петстот|ен, -на, -но; -ни числ. поряд, п’ят-
< отий.
петстотин числ. кільк. п’ятсот.
петуния ж. петунія.
петьк ч. п’ятниця.
петьч|ен, -на, -но; -ни (розм.) п’ятнич-
ний; ~ ден п’ятниця.
пехливан, пехливан|ин, ч. мн. -и заст.
розм. борець (молода сильна людина, яка
бере участь у народних змаганнях з бо-
ротьби).
пехота ж. військ, піхота; морска ~ морсь-
ка піхота; моторизйрана ~ моторизована
піхота.
пехот|ен, -на, -но; -ни військ, піхотний;
~-на дивйзия піхотна дивізія.
пехотйн|ец ч. мн. -ци піхотйнець.
пехотйнск|и, -а, -о; -и військ, піхотйнський.
печал ж. сум, смуток, печаль.
печалба ж. 1. доход, прибуток; парйчна ~
грошовйй доход (прибуток); 2. нажйва;
3. вйграш.
печалбар ч. заст. розм. заробітчанин.
печал|ен, -на, -но; -ни сумнйй; ~-на
усмйвка сумна усмішка.
печат ч. 1. печатка, печать (ж.); пощен-
ски ~ (іцемпел) поштовий штемпель;
слагам (удрям) ~ ставити печатку; фаб-
рйчен ~ фабрйчне клеймо; четлйв ~ чітка
печатка (печать}; 2. перен. печать, відбйток;
те носят ~ на мьлчание вонй носять на
собі печать мовчання; 3. друк; давам кнйга
за ~ віддавати кнйжку (кнйгу) до друку;
кнйгата излйза от ~ кнйжка (кнйга) ви-
ходить друком (з друку); под ~ друкується
(у друку); пускам кнйга от ~ тс.; 4. преса;
отдел периодйчен ~ відділ періодики; 6т-
зиви на ~-а відзиви преси; преглед на ~-а
огляд преси.
печата|м недок. друкувати; видавати; ~
кнйга друкувати кнйжку (кнйгу); ~ стати я
в периодйческо издание друкувати статтю
в періодйчному виданні.
печатар ч. друкар.
печатарка ж. друкар, фахівець полігра-
фічного виробнйцтва (про жінку).
печатарск|и, -а, -о; -и друкарський;
~-а хартйя друкарський папір.
печат|ен, -на, -но; -ни 1. друкований;
~-на грешка друкована пбмйлка; ~-на
кола друкований аркуш; ~-но издание дру-
коване видання; 2. друкарський; ~-на ма-
шйна друкарський верстат; ~-ни знаци
друкарські знаки.
печатница ж. друкарня.
печат|я, -иш; -их недок. див. печатам.
печел|я, -иш; -их недок. 1. заробляти;
той ~-и много парй він заробляє багато
грошей; 2. одержувати прибуток; нажива-
тйся; 3. вигравати; ~ от лотария виграва-
ти по лотереї; 4. вигравати, перемагати;
~ пьрвенствб вигравати першість; 5. перен.
вигравати, одержувати перевагу; 6. перен.
прихиляти (привертати, залучати) до себе
(на свій бік); 0 ~ авторитет здобувати
авторитет; ~ луди парй заробляти шалені
(скажені) гроші; ~ сьрцето на някого
покоряти (полонйти) серце чиє; ~ хляба си
заробляти на життя.
печен, -а, -о; -и 1. жарений, смажений;
~-о агне смажене ягня; 2. печений; ~-и
картофи печена картопля; 3. у знач, ім.:
~-о смажене м’ясо.
печене|г ч. мн. -зи іст. печеніг.
печка ж. піч; груба, грубка; готварска ~
кухонна плита; кухонна піч; електрйческа ~
електрйчна плита; слагам дьрва в ~-та
накладати дрова в піч.
печурка ж. бот. печерйця.
пеш ч. мн. -ове пола; 0 дьржа се за ~-а
на някого сліпо ітй за ким, сліпо наслідувати
кого.
пеш, пеша присл. пішки; вьрвя ~ ітй
пішки; той ходи на работа ~ він ходить
на роботу пішки.
пеша|к ч. мн. -ци пішохід; піший (у знач,
ім.).
пешеход|ец ч. мн. -ци див. пешак.
пешеходка ж. пішохід (про жінку).
пеш|и, -а, -о; -и 1. піший; 2. пішохідний.
пешйн присл. заст. спочатку; 0 ~ парй
завдаток.
пешка ж. пішак (у иіахматах).
пешкйр ч. рушнйк; 0 опйрам/опера (обй-
рам/обера) ~-а прибл. на бідного Макара
всі шйшки летять; на похйле дерево й кози
скачуть (плигають).
пешком присл. див. пеш.
пещ ж. піч; варова (варна) ~ вапно-
випалювальна піч; висока (доменна) ~ до-
менна піч; домна; топйлна ~ плавйльна
піч.
пещар ч. доменщик; горновйй.
пеіцемал ч. розм. велйкий махровий
рушнйк.
пещ|ен, -на, -но; -ни пічнйй; грубний,
пеіцера ж. печера.
пещер|ен, -на, -но; -ни печерний; ~ чо-
век пещерна людйна; ~-на фауна пещерна
фауна.
пея
478
пипер
пе|я, -еш; пях недок. 1. співати; оспівува-
ти; ~ за родйната співати про батьківщину,
оспівувати батьківщину; ф не му ~-е пе-
тел ьт див. петел; петел ~-е някьде див.
петел; ~ дитирамби співати дифірамби;
~ осанна на някого тс.; ~ друга песен
співати іншої (не те); ~ на друг глас тс.
пианйст ч. піаніст; слушам свйренето на
~-а слухати гру піаніста.
пианйстка ж. піаністка; известна ~ ві-
дома піаністка.
пиано 1 с. мн. пиана піаніно, фортепіано;
концерт за ~ и оркестьр концерт для
фортепіано з оркестром; свйря на ~ грати
на фортепіано.
^2	• г	л
пиано присл. муз. піано, тихо.
пиаца ж. з'а с т. 1. площа; 2. стоянка;
~ за таксй стоянка таксі; 3. розм. рй-
нок.
пйвница ж. пивниця, пивна; корчма.
пйво с. І.розм. напій; 2. пиво; хладно ~
холодне пйво.
пивоквас ч. квас.
пйв|ьк, -ка, -ко; -ки 1. смачнйй, приємний
на смак; ~-ко вйно хороше, приємне вино;
2. питнйй; ~ка вода питна вода.
пиедестал ч. п’єдестал; почет єн ~ п’є-
дестал пошани; 0 качавам/кача на ~
піднбсити/піднестй на п’єдестал.
пиеса ж. п’єса; герби от ~-та герої п’єси;
гледам ~ дивйтися п’єсу; ~ за пиано
п’єса для фортепіано.
пиетет ч. пієтет.
пижама ж. піжама.
пййва|м недок./пййна 1. попивати/попйти,
надпивати/надпйти, відпивати/відпйти; 2.
любйти вйпити, випивати/вйпити.
пййн|а, -еш; -ах док.: пййвам (див.).
пйка ж. 1. спис, піка; 2. (масть карт)
вино; (розм.) піки (мн.); дама ~ дама пік,
винова (пікова) дама.
пикант|ен, -на, -но; -ни пікантний; ~-на
история пікантна історія; ~-но ядене пі-
кантне блюдо.
пика|я, -еш; -ах недок. мочйтися.
пике с. тільки одн. піке (невідм.).
пикет ч. пікет.
пикйра|м 1 недок. і док. пікірувати (про
літак).
пикйра|м 2 недок. і док. пікірувати; пере-
саджувати/пересадйти (про рослину).
пикнй|к ч. мн. -ци пікнік.
пйкола ж. пікколо (с.).
пйколо с. тільки одн. гарсон (у ресторані,
готелі).
пйкоч ж. сеча.
пйкоч|ен, -на, -но; -ни сечовйй; ~ мехур
сечовйй міхур.
пила ж. напйлок; едра ~ рашпиль; ча-
совникарска ~ надфіль.
пилаф ч. плов.
пйле с. курча, пташеня; 0 изпусна ~-то
пропустйти нагоду (зручнйй вйпадок); ~
ш арено голубчик, голубонько, лебедик,
старо ~ стріляний горобець.
пил|ея, -ееш; -ях недок. 1. розкидати,
вятьрьт ~-ее сухи листа вітер розкидає
сухе лйстя; 2. перен. транжйрити, кидати
на вітер; ф ~ парй див. парй; ~ се 1. (про
натовп) розсипатися; 2. блукати, пропадати
десь.
пилон ч. пілон, паля.
пилот1 ч. 1. пілот; льотчик; 2. заст.
лоцман,
г 2	г	г	г
пилот ч. паля; дьрвен ~ дерев яна паля;
кух ~ порожнйста паля.
пилотаж ч. пілотаж; висш ~ вйщий піло-
таж.
пилотйра|м недок. і док. пілотувати (не-
док.).
пилбтка 1 ж. пілот (про жінку); льотчиця,
г	2	•	?
пилотка ж. пілотка.
пилотск|и, -а, -о; -и пілотський; ~-а ка-
бйна пілотська кабіна.
пилчар ч. лягавий собака.
пил|я, -йш; -йх недок. обпйлювати на-
пйлком.
пинтйя ч. заст. розм. скупердя, скупер-
дяга, скупердяй.
пионер 1 ч. піонер, першовідкривач.
пионер 2 ч. піонер (член піонерської орга-
нізації ).
пионерка ж. піонерка.
пионерск|и, -а, -о; -и піонерський; ~-а
врьзка піонерський галстук.
пионка ж. пішак.
пйпав, -а, -о; -и див. пйпкав 2.
пипало с. мн. пипала щупальце.
пйпа|м недок. 1. торкати, хапати; 2. ма-
цати, щупати, лапати; ~ пулса щупати
пульс; 3. перен. розм. робйти (щось);
4. р о з м. красти; ф ~ здраво мати тверду
руку; ~ с рькавйци діяти з оглядкою (ог-
лядаючись); ~ хлабаво попускати віжки.
пйпва|м недок./пнпна 1. обмацувати/об-
мацати, ощупувати/ощупати; 2. розм.
схбплювати/схопйти, затрймувати/затрй-
мати; ф ~І~ аванта див. аванта.
пйпе с. тільки одн. розм. розум; ф
сече му ~-то (пйпката) голова (макітра)
варить у кого.
пипер ч. перець; лют ~ гіркйй перець;
млян ~ мелений (молотий) перець; чер
(черен) ~ чорний перець; червен ~ чер-
воний перець; ф чукам ~ на главата на
някого давати (завдавати) перцю кому.
ниперка
479
пита
пиперка ж. перець (стручок).
пиперлйв, -а, -о; -и гострий, дуже на-
перчений.
пиперлй|я прикл. незм. мн. -и гострий,
нркйй; 0 ~ човек запальна (гаряча,
палка), як порох, людйна.
пйпка 1 ж. див. пйпе.
пйпка2 ж. пйпоть (хвороба птахів);
0 ~ (-та) да те хване пропадй пропадом;
щоб ти пропав.
пйпкав *, -а, -о; -и хворий на пйпоть.
пйпкав2, -а, -о; -и повільний, млявий,
незграбний.
пйпка|м се недок. порпатися, возйтися,
повільно робйти.
пйпн|а, -еш; -ах док.: пйпвам (див.).
пипнешком присл. навпомацки, напомац-
ки, помацки.
пипон ч. діал. див. пьпеш.
пйр ч. мн. -ове бенкет.
пирамйда ж. піраміда; правилна ~ пра-
вильна піраміда; пресечена ~ зрізана піра-
міда.
пирамидал|ен, -на, -но; -ни пірамідаль-
ний.
пирамйд|ен, -на, -но; -ни пірамідний.
пират ч. пірат; вьздушен ~ повітряний
пірат.
пйрей ч. бот. 1. житняк; 2. цйнодон (сви-
норйй).
пирйнки мн. турйстські черевйки.
пирон ч. цвях, гвіздок.
пиротехнй|к ч. мн. -ци піротехнік.
пиротехника ж. піротехніка.
пирува|м недок. бенкетувати; гуляти.
писалище с. 1. письмовий стіл; 2. заст.
адвокатська контора.
писалищ|ен, -на, -но; -ни письмовий; ~-на
маса письмовий стіл.
писалка ж. ручка; автоматйчна ~ ав-
томатйчна ручка, авторучка; пйша с ~
писати ручкою.
пйсан, -а, -о; -и розмальований, мальо-
ваний; ~-а хурка розмальована прядка; 0
не било ~-о не судйлося; не судйла доля; ~
-о е так судйлося; на роду (віку) напйсано.
писана ж. дит. кйця, кйценька.
писание с. писання; свещено ~ церк.
святе письмо.
пйсар ч. заст. пйсар.
пйсарка ж. заст. пйсарка.
писарушка ч. знев. писарчук.
писател ч. письменник; известен ~ відо-
мий письменник; Сьюз на бьлгарските ~-и
Спілка болгарських письменників.
писателка ж. письменниця; детска ~
дитяча письменниця.
писателск|и, -а, -о; -и письменницький;
~ сьюз спілка письменників.
писателствува|м недок. бути письменни-
ком.
писач 1. автор; 2. знев. писака.
пйсва|м недок./пйсна пищати/пйскнути;
видавати/вйдати писк; 0 пйсва ми/пйсна
ми главата голова (недок.) розколюється
(тріщйть).
пис|ец ч. мн. -цй перо (ручки); писалка
с ~ ручка з пером.
пискало с. мн. пискала знев. крикун, пй-
скля.
пйска|м недок. 1. пищати, вищати; 2. кри-
чати, плакати.
писклйв, -а, -о; -и 1. (про голос) писк-
лйвий, писклявий; 2. писклйвий, плаксйвий,
плачлйвий.
пискун ч. 1. ййскавка, пйскалка; 2. р о з м.
одна з трубок гайди (волинки).
пискюл ч. кйтиця.
пйсмен, -а, -о; -и 1. письмовий, писем-
ний; ~ йзпит письмовий іспит (екзамен);
молба в ~-а форма письмова заява; ~-и
принадлежности письмове приладдя; 2.
розм. письменний, грамотний.
пйсменост ж. писемність; славянска ~
слов’янська писемність.
писмо с. 1. лист; гаранционно ~ гаран-
тійний лист; затворено ~ закрйтий лист;
отворено ~ відкрйтий лист; поздравйтелно
~ вітальний лист; препорьчано ~ реко-
мендований лист; 2. писемність; 3. почерк,
рука, письмо; сйтно ~ дрібнйй почерк; 0
четмо и ~ грамота, уміння читати й писати.
пйсн|а, -еш; -ах док.: пйсвам (див.).
писоар ч. пісуар.
пис-пис вигук киць-кйць, кйцю-кйцю.
пйста ж. 1. доріжка (для спортивних
змагань); колоездачна ~ трек; ~ за бягане
бігова доріжка; 2. лижня; 3. злітно-поса-
дочна смуга; асфалтова ~ асфальтована
злітно-посадочна смуга; основна ~ головна
злітно-посадочна смуга.
пйстов, -а, -о; -и якйй відноситься до спор-
тйвної доріжки; трековий; ~-и надбягвания
трекові гонки.
пистолет ч. пістолет; автоматйчен ~ ав-
томатйчний пістолет; сигнален ~ сигналь-
ний пістолет.
пистолет|ен, -на, -но; -ни пістолетний;
~-ни патрони пістолетні патрони.
писука|м недок. попйскувати, пищати (час
від часу).
пйсь|к ч. мн. -ци писк, виск, крик, пищан-
ня; сьрцераздирателен ~ несамовйтий
(нелюдський) крик.
пйт|а ж. 1. п і т а; плоский круглий
пшенйчний хліб; 2. голівка, круг; ~ кашка-
пйтам
480
плакатен
вал круг сйру; ~ сльнчоглед соняшникова
голівка, соняшник; 3. стільник; восьчни ~-и
воскові стільники; ~ мед стільнйк меду.
пйта|м недок. питати, запйтувати; ~ уче-
нйка питати учня; ~-й учйтеля спитай (за-
питай) учйтеля; спитайся в учйтеля; ~ за
една чаша чай просйти (замовляти) склян-
ку (стакан) чаю.
питател|ен, -на, -но; -ни 1. пожйвний;
~-на храна пожйвна (трйвна, сйтна) їжа;
2. живйльний; ~-на среда живйльне сере-
довище.
пита|я, -еш; -х недок. почувати; ~ не-
навист почувати ненависть.
пите|ен, -йна, -йно; -йни: ~-но заве денне
заклад, в якому продають спиртні напої;
(заст.) корчма, шинок.
пити|е с. напій; розхладйтелно ~ прохо-
лодний напій.
пйтом|ен, -на, -но; -ни 1. приручений,
свійський, домашній; ~-ни животни свій-
ські (домашні) тварйни; 2. культурний;
~-на круша культурна груша; 3. цивільний.
пйтом|ец ч. мн. -ци вйхованець.
пйтомка ж. вйхованка.
пйтомни|к ч. мн. -ци розсадник; шкілка.
пиука|м недок. пищати (про пташенят).
пихтйест, -а, -о; -и драглйстий.
пихтйя ж. холодець, драглі.
пйш|а, -еш; пйсах недок. 1. писати; ~
доклад писати доповідь; ~ с химикалка
писати кульковою ручкою; 2. писати, ство-
рювати твір; той ~-е музика він пйше музи-
ку; 3. писати, повідомляти; вестникьт ~-е
за тези сьбйтия газета пйше (повідомляє)
про ці події; 4. писати, малювати, розпй-
сувати; 5. р о з м. запйсувати; ~-й ме в гру-
пата запишй мене в групу; 6. розм. від-
пйсувати; заповідати; 7. ставити оцінку;
пйсаха му шестйца за србка йому поста-
вили шість («відмінно») за чверть; ф ~ по
адрес на някого лихословити на адресу
кого; ~-й го на леда пишй (кажй) пропало;
махнй на все рукою; ~-й го умрял тс.;
~ се запйсуватися; той йска де се ~-е він
хоче записатися; 0 лото ти се ~-е погані
(кепські) твої справи; се в тефтера на
някого зараховувати себе до кого.
пишман прикм. незм. якйй розкаюється;
ставам ~ розкаюватися, жалкувати.
пишман|я се, -йш се; -йх се недок. роз-
каюватися, жалкувати.
пйщ.|ен, -на, -но; -ни пйшний; ~-ни фрази
пишні фрази.
пиіцдв ч. розм. заст. 1. старовйнний
пістолет; 2. револьвер.
пиіц|я, -йш; -ях недок. пищати, кричати;
плакати.
пиіцял ч. 1. гомілкова (голінкова) кість;
2. гомілка, голінка.
пищялка ж. 1. свисток; 2. див. пищял.
пй|я, -еш; -х недок. 1. пйти; ~ вода пйти
воду; 2. пйти, пиячити; той не ~-е и не
пуши він не п’є і не палить; 0 ~ брудер-
шафт пйти на брудершафт; ~ до дьно гор-
чйвата чаша пйти гірку чашу сповна; ям
и ~ с някого бути нерозлучним (щйрим)
другом (прйятелем) кого.
пиявиц|а ж. п’явка; медицйнски ~-и ме-
дйчні п’явки; 0 вежди ~-и поет, соболйні
брови.
пиян, -а, -о; -и 1. п’яний; 2. перен. сп’я-
нений; оп’янілий; ~ от победата сп’янений
перемогою; 0 ~-залян п’яний як ніч (чіп,
хлющ, дим, квач); п’яний у дим; ~ кьор-
кютук тс.; ~ като пьн тс.; мьртво ~ тс.;
с ~-ите си очй з п’яних очей.
пияница ч. і ж. п’янйця.
пиянск|и, -а, -о; -и п’янйцький.
пиянство с. пияцтво.
пиянствува|м недок. пиячити.
пияч ч. 1. людйна, що вміє багато пйти;
2. п’янйця.
плавалня ж. басейн для плавання.
плава|м недок. див. плувам.
плавател|ен, -на, -но; -ни 1. судохідний;
2.	плавальний; ~ мехур (у риб) плаваль-
ний міхур.
плав|ен, -на, -но; -ни плавний, плавкйй;
~-но движение плавний рух.
плав|я, -иш; -их недок. 1. (білизну) поло-
скати; 2. (руду) промивати.
плагиатор ч. плагіатор.
пладне с. тільки одн. 1. південь, полудень;
горещо ~ гарячий полудень; до ~ до
обіду; кьм ~ блйзько полудня, над полу-
день; по ~ опівдні, ополудні; след ~ після
полудня, пополудні; сльнцето е на сонце
в зеніті; 2. (під час польових робіт) обід;
0 кьораво ~ полудень; (от) ден до ~ не
встйгнеш (не встиг) оглянутися, як...; не
стямишся (не стямився), як...; тільки того;
тільки (лише) й усього; сред (посред) ~
серед білого дня.
пладнешк|и, -а, -о; -и полуденний, полуд-
невий; 0 ~ обир грабіж серед білого дня;
~ разбойник (хайдук, хайдутин) нахабний
(зухвалий) розбійник.
пладнува|м недок. полуднати, полудну-
вати.
плаж ч. мн. -ове пляж; морски ~ морсь-
кйй пляж; пека се на ~ загоряти на пляжі.
плаз ч. мн. -ове полоз.
плакат ч. плакат; изложба на ~-а вй-
ставка плаката.
плакат|ен, -на, -но; -ни 1. плакатний;
плакна
481
платан
^-на живопис плакатний живопис; 2. перен.
шаблонний, невиразний.
плакн|а, -еш; -ах недок. полоскати; ~
бельо полоскати білйзну; ~ си устата по-
лоскати рот; ~ се плескатися (про воду).
плам ч. поет, полум’я, поет, пломінь.
пламва|м недок./пламна 1. спалахувати/
спалахнути, займатися/зайнятися; 2. (про
очі) загорятися, загоратися/загорітися, по-
чинати/почати блищати (блистіти); 3. пе-
рен. паленіти/спаленіти, запаленіти, запа-
ленітися; 4. перен. (про повстання) спа-
лахувати/спалахнути.
пламен|ен, -на, -но; -ни 1. полум’яний;
~ борец полум’яний борець; 2. палкйй;
~ привет палкйй привіт.
пламен|ея, -ееш; -ях недок. полум’яніти,
полуменіти, пломеніти.
пламн|а, -еш; -ах док.: пламвам (див.).
пламтеж ч. схвильованість, схвилювання;
запалення, піднесення, порйв.
пламт|я, -йш; -ях недок. 1. палати, яріти;
полум’яніти, полуменіти, пломеніти; 2. (про
очі) горіти, блищати, блистіти; 3. перен.
палати, палахкотіти, палахкотати.
пламь|к 1 ч. мн. -ци 1. полум’я; 2. перен.
полум’я, вогонь, порйв.
пламьк 2 ч. тільки одн. бот. шавлія.
план ч. мн. -ове 1. план, креслення; гене-
рален ~ генеральний план; 2. план, задум;
стрбя ~-ове укладати (будувати) плани;
3. план, програма; годйшен ~ річнйй план;
дьржавен ~ державний план; изпьлням
~-а викднувати план; насрещен ~ зу-
стрічний план; петгодйшен ~ п’ятирічний
план; 4. план, місце; на преден ~ на перед-
ньому місці; 5. план, аспект; в този ~ у
цьому плані.
планета ж. планета; изкуствена ~ штучна
планета; ~ от сльнчевата система планета
сонячної системи.
планет|ен, -на, -но; -ни планетний; ~-на
система планетна система.
планина ж. гора; пасмо гір; бьрдо на ~-та
схил горй; узгір’я; изкачвам се на ~
підніматися на гору; млада ~ молоді гори;
слизам от ~-та спускатися з горй; стрьмна
~ крута (стрімка, гора; 0 ~ човек бога-
тйр; хващам/хвана ~-та ітй/пітй в гори
(про партизан, гайдуків).
планинар ч. чоловік, якйй займається
гірськйм турйзмом.
планинарка ж. жінка, яка займається гір-
ськйм турйзмом.
планинарск|и, -а, -о; -и якйй відноситься
до гірського турйзму.
планйн|ец ч. мн. -ци горянин, горець,
планйнка ж. горянка.
планйнск|и, -а, -о; -и 1. гірськйй; ~ вьздух
гірське повітря; ~ курорт гірськйй курорт;
2. горйстий, горяний; ~-а местност горйста
місцевість.
планйра|м недок. і док. планувати/
спланувати.
планов, -а, -о; -и плановий; ~-о задание
планове завдання; ~-о стопанство планове
господарство.
плановй|к ч. мн. -ци плановйк.
плановйчка ж. плановйк (про жінку).
планомер|ен, -на, -но; -ни планомірний;
~-но развйтие планомірний розвиток.
планоснимач ч. топограф.
плантация ж. плантація; захарна ~
цукрова плантація.
планува|м недок. і док. рідко див. пла-
нйрам.
пласйра|м недок. і док. 1. реалізувати;
збувати/збути; ~ стока реалізувати товар;
2. (замовлення, капітал) розміщати, розмі-
щувати/розмістйти; 3. спорт, (в колективній
грі) вибирати/вйбрати позйцію.
пласмент ч. 1. збут, реалізація; 2. (капі-
талу) розміщення.
пласт 1 ч. мн. -ове пласт; шар; долен ~
нйжній пласт; светлочувствйтелен ~ світло-
чутлйвий шар.
**	2	'
пласт ч. мн. -ове розм. невелика
копйця сіна.
пластика ж. 1. пластика; 2. скульптура..
пластилйн ч. пластилін.
пластинка ж. пластйнка; вибрйраща ~
вібруюча пластйнка.
пластир ч. пластир.
пластйч|ен, -на, -но; -ни 1. пластйчний^
граціозний; ~-но движение пластйчний рух;
2. пластйчний, гармонійний; ~ стих пла-
стйчний вірш; 3. (про матеріал) пластйчний;
~-на маса пластйчна маса.
пластйческ|и, -а, -о; -и пластйчний; ~-а
хирургия пластйчна хірургія.
пластмаса ж. пластмаса.
пласт|я, -йш; -йх недок. розм. 1. стогу-
вати сіно; 2. рідко пластувати; ~ се
стелйтися пластами (про туман).
пласьор ч. торговий агент.
плат ч. мн. -ове тканина; матеріал;
вьлнен ~ шерстяна (вовняна) тканйна;
гумйран ~ прогумована тканйна; импрегнй-
ран ~ просочена тканйна; мьхнат ~ ворсй-
стий матеріал; памучен ~ бавовняна тка-
нйна; ~ за тапицйране оббивнйй матеріал;
~ за хастар підкладкова тканйна; технй-
чески ~ технічна тканйна.
плата ж. розм. 1. зарплата; 2. заст.
плата, (розм.) платня.
платан ч. платан.
16 7—2498
платеж
482
пленничк.і
платеж ч. платіж; наложен ~ післяпла-
та, накладна плата, накладний платіж.
платеж|ен, -на, -но; -ни платіжний; ~-ни
средства платіжні засоби.
платежеспосбб|ен, -на, -но; -ни платоспро-
можний.
плат|ец ч. мн. -ци платник.
платина ж. тільки одн. платина.
платйнен, -а, -о; -и платиновий; ~-а
пломба платинова пломба.
платинов, -а, -о; -и див. платйнен.
платна ж. розм. кокетка (на сукні).
платнен, -а, -о; -и полотняний.
платненки мн. вид парусинового взуття.
платнйще с. 1. полотнище; 2. плащ-па-
латка.
платн|6 с. 1. полотно; беля ~ білити
полотно; книговезко ~ коленкор; копрйнено
~ шовкове полотно; ленено ~ лляне (ль-
няне) полотно; ~ за чаршафи простира-
лове (простйнне) полотно; 2. вітрило, парус;
вдйгам ~-а піднімати вітрила; шейна с ~-а
буєр; 3. полотно, картйна; 4. техн. полотно;
елеваторно ~ полотно елеватора; желе-
зопьтно ~ залізнйчне полотно; ~ на трибн
полотно пйлки; пьтно ~ полотно шляху,
проїжджа частйна.
плати ох одна ж. вітрйльник, парусник,
плато с. плато.
платформа ж. 1. платформа; перон;
2. площадка (вагона); 3. перен. платформа.
плат|я, -йш; -йх док.: плащам (див.).
плах, -а, -о; -и полохлйвий, ляклйвий;
боязкйй, несмілйвий; ~ пбглед полохлйвий
погляд.
плац ч. мн. -ове 1. плац; 2. (спортивна)
площадка.
плацдарм ч. плацдарм; преврьщам, в ~
на борба перетворювати в плацдарм бо-
ротьбй.
плач ч. мн. -ове плач.
пла|ча, -чеш; -ках недок. плакати; ~ от
радост плакати від радості; ~ с глас
голосно плакати, голосйти; ф ~ за тояга
палиця плаче за ким (по кому); ~ се розм.
плакатися, скаржитися, жалітися.
плачев|ен,- на, -но; -ни жалібний; плачний.
плачещ, -а, -о; и: ~ вьрба вавілонська
(плакуча) іва.
плачла ж. розм. плаксуха, плаксуня;
плакса (про дівчинку або жінку).
плачлйв, а, -о; -и плаксйвий; плачлйвий,
плакучий.
плачльо ч. мн. -вци плаксій, плаксун;
плакса (про хлопчика або чоловіка).
плаш|а, -иш; -их недок. лякати, полохати,
сполохувати; тьмнината ~-и детето темря-
ва лякає дитйну; ~ се лякатися.
плашйло с. мн. платила опудало.
плашлйв, -а, -о; -и ляклйвий, полохлйвии
плащ ч. мн. -ове заст. вид пелерйни
плаща|м недок./платя 1. платйти/з.і
платйти, сплачувати/сплатйти; ~ глоб.і
платйти штраф; ~ дьлгове сплачувати бор
гй; ~ издрьжка сплачувати аліменти,
~ обезщетение відшкодовувати збйтки
(втрати); ~ членски внос сплачувати член
ські внески (мн.); 2. перен. платйти/запла
тйти, зазнавати/зазнати кари; 3. перен. пла
тйти/заплатйти, відплачувати/відплатйти,
0	с лйхвата за нещо платйти/за
платйти з верхом (лйшком, лйхвбю) за що.
скьпо за нещо дорого платйти/за
платйти за що.
плащанйца ж. церк. плащанйця.
плебей ч. плебей.
плебейка ж. плебейка.
плебейск|и, -а, -о; -и плебейський.
плевел ч. 1. бур’ян; 2. перен. бур’ян,
(мн.) плевели.
плевни|к ч. мн. -ци сіннйк.
плевня ж. див. плевник.
плевра ж. плевра.
плеврйт ч. мед. плеврйт.
плев|я, -йш; -йх недок. полоти.
пледйра|м недок. і док. юр., перен. захи-
щати/захистйти.
пледоария ж. захисна промова.
плез|я, -иш; -их недок.: ~ си езйка по-
казувати язйк, висолоплювати (висовувати)
язйк; ~ се тс.
племе с. мн. племена плем’я; пьрвобйтни
племена первісні племена; славянски пле-
мена слов’янські племена; тракййски племе-
на фракійські племена.
племен|ен, -на, -но; -ни племіннйй; ~
сьюз племіннйй союз.
племенни|к ч. племінник.
племенница ж. племінниця.
племенничка ж. див. племенница.
плен ч. тільки одн. полон; бягам (из-
бягвам) от ~ тікати (утікати) з полону;
вземам в ~ брати (захоплювати) в полон,
полонйти; 0 в сьм на нещо бути в полоні
чого.
пленар|ен, -на, -но; -ни пленарний; ~-но
заседание пленарне засідання.
пленйтел|ен, -на, -но; -ни чарівнйй, чарів-
лйвий; ~-на усмйвка чарівна усмішка.
пленни|к ч. мн. -ци полонений (у знач, ім.),
полоненик.
пленница ж. полонена (у знач, ім.),
(заст.) полонянка.
пленническ|и, -а, -о; -и якйй відноситься
до полонених; ~ лагер табір для полонених.
пленничка ж. див. пленница.
пленум
483
плодовйт
пленум ч. пленум; Пленум на ЦК на БКП
Пленум ЦК БКП; Пленум на ЦК на КПСС
Пленум ЦК КПРС.
плен|я, -йш; -йх док.: пленявам (див.).
пленява|м недок./пленя брати/узяти в
полон; (недок. і док.) полонити.
плесен ж. плісень, пліснява, цвіль; по-
крйвам се с ~ покриватися (братися) плі-
сенню (цвіллю).
плесен|ен, -на, -но; -ни плісенний.
плесеняса|м док.: плесенясвам (див.).
плесенясва|м недок./плесенясам плісня-
віти/запліснявіти, покрйватися/покрйтися
(братися/узятися) плісенню (цвіллю).
плеска|м 1 недок. 1. бруднйти, забруд-
нювати, мазати; 2. перен. мазати, невміло
(погано) малювати.
плеска|м 2 недок. розм. див. плещя.
плесн|а, -еш; -ах док.: плясвам (див.).
плеснй|к ч. мн. -ци див. плеснйца.
плеснйца ж. 1. ляпас, (діал.) полйчник;
изям една ~ дістати ляпаса; удрям една ~
давати, (док.) заліпйти ляпаса.
плет ч. мн. -ове пліт; 0 жив ~ жива
огорожа; под и на на кожному кроці;
всюди, повсюди; през ~ и зад ~ тс.; пре-
скачам ~-овете крутйти любов; упадати
коло дівчат, залицятися до дівчат; свйвам
се/свйя се зад ~-а відсйджуватися.
плет|а, -еш; плетох недок. 1. в’язати;
~ пуловер в’язати пуловер; 2. плести,
звивати; заплітати; ~ коса заплітати волос-
ся; 0 ~ интрйги див. интрйга; ~ мрежите
си ставити тенета (пастку), розкидати
сіті; ~ прймка тс.; ~ си кбшницата влаш-
товувати свої справи.
плетач ч. в’язальник.
плетач|ен, -на, -но; -ни в’язальний; ~-на
машйна в’язальна машйна.
плетачка 1 ж. в’язальниця.
г	2	9 г	*
плетачка ж. в язальна машина,
плетен, -а, -о; -и в’язаний, плетений; ~-а
кувертюра в’язане (плетене) покривало,
плетенйца ж. 1. (цибулі) в’язка; 2. (во-
лосся) коса; 3. вид орнаменту; мережка,
плетиво с. в’язання, в’язка, в’язана
річ.
плетйще с. див. плет.
плетка ж. 1. (спосіб в'язання) в’язка;
2. в’язка, в’язана річ.
плешйв, -а, -о; -и плішйвий, лйслй;
голомозий.
плешив|ея, -ееш; -ях недок. плішйвіти,
лисіти.
плешка ж. розм. лопатка.
плещест, -а, -о; -и плечйстий.
плещй тільки мн. плечі, (одн.) плече; до
~-те до плечей; на ~-те на плечі; 0 нося
на ~-те си нестй на своїх плечах, бути від-
повідальним.
плещ|я, -еш; плесках недок. розм. базіка-
ти, молоти, плескати, теліпати.
плеяда ж. плеяда.
плйк ч. мн. -ове 1. конверт; залепвам
заклеювати конверт; запечатвам ~ запе-
чатувати конверт; ~ с марка конверт з
маркою; 2. розм. пакет; 3. (ковдра для
немовлят) конверт.
плйсва|м недок./плйсна 1. (виливати во-
ду) плескати/плеснути, брйзкати/брйзнути;
~ вода плескати (брйзкати) воду, брйзкати
водою; 2. (про воду — видавати плескіт)
плескати/плеснути, хлюпати; 3. (про дощ)
поливати/полйти, (док.) лйнути, хлйнути;
~ се/~ се 1. (водою) плескатися, обли-
ватися/облйтися; 2. (про воду) (недок.)
плескатися.
плисе с. плісе (невідм.).
плисйра|м недок. і док. плісирувати, робй-
ти/зробйти плісе.
плйска|м недок. 1. плескати, брйзкати,.
лйти, виливати (воду); 2. плескати (про
воду — видавати плескіт); 3. плескати (по
воді); 4. (про дощ) сйпати, лйти, поливати.
плйсн|а, -еш; -ах док.: плйсвам (див.).
плйтка ж. 1. (волосся) коса; 2. в’язка
цибулі.
плиткоумен, -на, -но; -ни обмежений, не-
далекий.
плитчина ж. мілководдя.
плйт|ьк, -ка, -ко; -ки 1. мілкйй, неглибо-
кий; ~-ка оран мілка (неглибока) дранка;
~-ка чинйя мілка (неглибока) тарілка;
2. неглибокий, поверхдвий; ~-ки знання
неглибокі (поверхдві) знання; 0 ~-ка
игра груба гра; ~ льжа явна брехня; ~-ка
шега безглуздий жарт.
пловдивчан|ин ч. мн. -и пловдивчанин,
жйтель міста Пловдива (НРБ).
плод ч. мн. -ове 1. плід; 2. (мн.) фрукти,,
овочі; замразени ~-ове заморожені фрукти
(овочі); 3. плід, зародок; 4. перен. плід,
здобуток; ф забранен заборонений плід.
плод|ен, -на, -но; -ни 1. плодовий; ~-на
обвйвка оболонка плоду; 2. плодоносний,
родючий; ~-на земя плодоносна (родюча)
земля.
плбдни|к ч. мн. -ци маточка.
плодов, -а, -о; -и плодовий; фруктовий;
~ сок фруктовий сік; ~-о вйно фруктове
вино.
плодовйт, -а, -о; -и 1. плодючий, плідний,
плодовйтий; плодоносний, родючий; ~-а
круша плодюча (плодовйта, плідна, плодо-
носна) груша; ~-о животно плодовйта
(плодюча) тварйна; 2. перен. плодовитий^
16*
плодоносен
484
пльстен
плідний; ~ писател плодовитий письмен-
ник.
плодонос|ен, -на, -но; -ни 1. родючий,
ситий, ситний; ~-на земя родюча (сита,
ситна) земля; 2. урожайний; ~-на година
урожайний рік; 3. перен. плодотворний, плід-
ний; ~ труд плодотворна (плідна) праця.
плодорбд|ен, -на, -но; -ни 1. родючий,
ситий; 2. урожайний.
плодотвбр|ен, -на, -но; -ни плодотворний,
плідний.
плодохранйлище с. овочесховище, схо-
вище для городини та фруктів.
плод|я се, -йш се; -йх се недок,. плодитися,
розмножуватися.
пломба ж. пломба.
пломбйра|м недок. і док. пломбувати/
запломбувати, накладати/накласти пломбу.
плбскост ж. плоскість; вйтлова ~ плос-
кість обертання гвинта; ~ на орбита
(орбитална ~) плоскість орбіти.
плбс|ьк, -ка, -ко; -ки 1. плоский, плаский;
~ печат плоский друк; ~-ко дьно плоске
дно; ~-ко шише плоска пляшка; 2. перен.
заяложений, утертий; ~-ки шегй заяложені
жарти.
плоха ж. зборка (на одязі).
плбча ж. 1. плита; камена ~ кам’яна
плита; надгробна ~ надгробна плита;
облицовьчна ~ облицьовувальна плита;
наметна ~ меморіальна дошка; 2. пере-
криття; етажна (междуетажна) ~ між-
поверхове перекриття; таванска ~ горищне
перекриття; 3. (для настилання тротуарів)
плита; 4. пластйнка; грамофонна ~ гра-
мофонна пластйнка (грампластйнка).
плбчен, -а, -о; -и і плбч|ен, -на, -но; -ни
1. (зроблений з плитки) плитковий; 2. ка-
фельний.
плбчест, -а, -о; -и 1. (за формою) плит-
ковий; 2. (зроблений з плитки) плитковий;
3. (про камінь) якйй розколюється на плйти.
плбчни|к ч. мн. -ци 1. тротуар; 2. тесаний
камінь.
площ ж. площа; жйлищна ~ житлова
площа (житлоплоща); напоявана ~ зро-
шувана площа; ~ на сечение площа пере-
різу; ~ на трйене поверхня тертя; полезна
~ корйсна площа; посевна ~ посівна
площа (площа посіву); производствена ~
виробнйча площа.
площад ч. площа, майдан; нйе се сьбйра-
ме на ~-а ми збираємося на площі (май-
дані) ; ~ «9 септември» в София площа
«9 вересня» в Софії; ~ на Октомврййската
революция в Кйев площа [імені] Жовтневої
Революції у Кйєві; Червен ~ в Москва
Червона площа в Москві.
площад|ен, -на, -но; -ни неподобний, бру-
тальний; базарний, грубий, вульгарний;
~-ни йзрази неподобні (брутальні, базарні)
вйрази.
площадка ж. 1. (на сходах) площадка;
~ на стьлба сходова площадка; 2. май-
данчик, площадка; детска ~ дитячий
майданчик; ~ за излйтане злітна площадка;
~ за танци танцювальний майданчик;
раббтна ~ стенд (робочий майданчик);
спбртна ~ спортйвний майданчик (спортйв-
на площадка); стройтелна ~ будівельний
майданчик (будівельна площадка).
плува|м недок. 1. плавати; ~ по грьб пла-
вати на спйні; уча се да ~ учйтися плавати;
2. плйстй, пливтй; ~ с лодка плйсти на
човні; парахбдьт плува по Дунав пароплав
пливе по Дунаю; 3. перен. плйстй, пливтй,
лйнути; луната плува місяць пливе; бблаци
~-т хмари пливуть; 4. перен. потопати,
утопати; купатися; ~ в разкбш купатися
(потопати) в розкошах.
плувва|м недок./плувна починати/почати
плавати; 0 плувна в пот сйльно спітніти
(спотіти).
плув|ен, -на, -но; -ни плавальний; ~ ба-
сейн плавальний басейн; ~-ни сьстезания
змагання з плавання.
плув|ец ч. мн. -ци плавець.
плувн|а, -еш; -ах док.: плуввам (див.).
плуг ч. мн. -ове плуг; ~ без отметателна
дьска безполичковий плуг; прикачен ~
причіпнйй плуг.
плу|я, -еш; -х недок. 1. гнйти, гнйстй;
2. перен. стирчати, стовбйчити; 3. перен.
животіти, нйдіти, скніти.
пльзва|м 1 недок./пльзна 1. (по поверхні)
провддити/провестй, ковзати/ковзнути;
2. (поглядом) ковзати/ковзнути; ~ се/
~ се. кдвзатися/ковзнутися.
пльзва|м2 недок./пльзна брестй/по-
брестй; розбрідатися/розбрестйся, розходи-
тися/розійтйся; ~ по работа розходитися у
справах.
пльзгав, -а, -о; -и слизькйй, ковзкйй;
~ пьт слизька (ковзка) дорога.
пльзга|м недок. рухати по слизькій по-
верхні; ~ се ковзати, сковзати, сковзатися,
кататися.
пльзн|а, -еш; -ах док.: пльзвам і»2
(див.).
пльнка ж. начинка.
пльпва|м недок./пльпна розм. див. пльз-
вам 2.
пльпн|а, -еш; -ах док.: пльпвам (див.).
пльст ж. тільки одн. повсть, повстйна.
пльстен, -а, -о; -и повстянйй, повстйн-
ний.
ІІЛЬТ
485
по
пльт ж. тільки одн. плоть; ф ~ от ~-та и
нрьв от крьвта плоть від плоті і кров від
крові.
пльт|ен,- на, -но; -ни 1. щільний; ~-но
нрилягане щільне прилягання; 2. щільний,
іустйй, загуслий, твердий; цупкий; (розм.)
чебелий; ~-на дьрвесйна тверда деревина;
—-на маса густа (тверда) маса; ~-на
матерня густа (цупка, дебела) тканина;
—-на скала щільна (тверда) скеля; —-на
хартйя цупкий папір; —-но пер де цупка
(дебела, важка) портьєра; —-ни слбеве на
атмосферата щільні шари атмосфери; 3.
іугйй, (розм.) натоптаний; —-на чанта
іугйй портфель; 4. дебелий, міцнйй, кремез-
ний, опасистий, огрядний; — човек міцна
(кремезна, огрядна) людйна; 5. сйльний,
міцнйй; ~ глас сйльний (міцнйй) голос.
пльтност ж. тільки одн. 1. щільність; —
на огьня військ, щільність вогню; 2. фіз.
густйна, густість; — на газа густина газу;
— на изльчване густина випромінювання.
пльтск|и, -а, -о; -и плотський.
пльх ч. мн. -ове щур, пацюк; ф кабинетен
— канцелярська крйса; стар — стріляний
горобець (птах, вовк, звір); бйтий жак, бйта
голова.
плювални|к ч. мн. -ци плювальниця.
плюва|м недок. див. плюя.
плюн|а, -еш; -ах док.: плюя (див.).
плюнка ж. 1. слйна; 2. плювок; ф готов
сьм да удавя с — някого готовий утопйти в
ложці водй кого; ставам/стана на — (не-
док.) бути побйтим мало не до смерті (пів-
смерті).
плюнч|а, -иш; -их недок. слйнити.
плюс ч. мн. -ове 1. мат. плюс; 2. перен.
плюс, достоїнство; перевага, вйгода.
плюска ж. пухйр.
плюска|м недок. розм. 1. жерти, тріскати,
лупйти; 2. хлебтати, хлистати, хлептати;
дудлити.
плюсканица ж. розм. жрання, тріскання,
лопання, лигання.
плюш ч. мн. -ове плюш.
плюшен, -а, -о; -и плюшевий.
плющ|я, -йш; -ях недок. ляскати, ляско-
тіти; хлопати, ляпати; плескати; ветрйлото
—-й вітрйло (парус) плеще; дьждь»
—-еше по асфалта дощ стукав (дріботів)
но асфальту; той —-й с камшйка він ляскає
(ляскотйть, хльоскає, лускає) батогом; ф
та ушйте му —-ят аж у вухах лящйть (ляс-
котйть).
плю|я, -еш; -х недок./плюна плювати/
плюнути; — на това плювати на це; ф
—-й си в пазвата, па бягай див. пазва;
—/ — в душата на някого плювати/плю-
нути в душу кому; ~ си на краката давати
чбсу (драчки, тягу, драла, дьору); кивати
п’ятами; — си на петйте див. пета; — си/ —
си на рьцете засукувати/засукати рукава
(рукавй), закачувати/закачати рукава (ру-
кавй).
плява ж. полова.
плямпал|о с. мн. -а розм. балакун; базіка
(ч. і ж.), базікало (ч. і с.), лепетун.
плямпа|м недок. базікати, молоти, бовка-
ти, бевкати.
плясва|м недок./плесна ляскати, ляскоті-
ти/ляснути, (недок.) лопотіти, лопотати.
пляска|м недок. 1. ляскати, ляскотіти,
хлопати; — едйн шамар давати ляпаса;
— по раменете ляскати по плечах; — с
камшйк ляскати батогом; 2. ляскати, пле-
скати, хлюпати; дьждьт плиска по пбкрива
дощ плеще (ляскає) по даху; 3. плескати,
аплодувати.
плясканица ж. розм. шльопанець.
плясь|к ч. мн. -ци плескіт, плюскіт.
плячка ж. здобич, добйча, пожйва; деля
^-та діл йти здобич (добйчу, пожйву).
плячкаджия ч. грабіжник, мародер.
плячкбса|м док.: плячкбсвам (див.).
плячкбсва|м недок./плячкосам захоплю-
вати/захопйти здобич, грабувати/награбу-
вати.
пневматйч|ен, -на, -но; -ни пневматйчний;
— -на помпа пневматйчний насос.
пневмбния ж. мед. пневмонія.
по 1 прийм. 1. (уживається при вказуванні
на місце, де відбувається дія) по; пльзгам
се ~ повьрхността ковзати по поверхні;
разхождам се ~ улицата прогулюватися по
вулиці; 2. (уживається при вказуванні на
напрямок дії) по, в, у; (інколи переклада-
ється конструкцією з оруд. в. без прийм.);
вьрвя — брега ітй берегом (по берегу);
— дйрите на звяра слідами звіра, по слідах
звіра; 3. (уживається при вказуванні на
час) у, в, на, по; (інколи перекладається
конструкціями без прийм.); ~ време на рево-
люцията під час (за часів) революції; ~
гр оздоб ер під час збору винограду; ~ едно
време у якййсь момент; якось, якось раз;
~ обед в обід, в обідню пору, об обідній
порі, обідньої порй; опівдні, ополудні;
— празниците у (на) свята, святами;
~ това време у цей час; ~ цели дни цілими
днями, цілі дні; тя свйри ~ два часа всеки
ден вона грає по дві годйни щодня; 4. (ужи-
вається при вказуванні на частину розподі-
лу, кількість) по; ~ двама по двоє; ~ едйн
(една) по одному (одній); поодйнці; — едйн
(една, едно) и половйна по півтора (пів-
торй); ~ четйридесет тетрадки по сорок
по
486
побеснявагл
зошитів; 5. (уживається на позначення крат-
ності при множенні) по; две ~ две — че-
тири (две ~ две прави четири) два рази
(двічі) по два — чотйри; шест ~ пет —
трйдесет шість раз по п’ять — тридцять;
6. (уживається при вказуванні на спосіб
передачі повідомлення) по, через; изпращам
~ другар посилати через товариша; ~
пбщата по пошті, поштою; ~ радиото по
радіо; предавам ~ едйн познат передавати
(переказувати) через знайомого; 7. (ужи-
вається на позначення «не зовсім одягне-
ний, взутий») в, у; ~ чорапи в однйх пан-
чохах; ~ халат у халаті; ходя ~ рйза хо-
дйти в одній сорочці; 8. (указує на спосіб
дії, стан) на, в, у, по; (іноді перекладається
оруд. в. без прийм.); двйжа се ~ инерция
рухатися по інерції; ~ какьв начин? якйм
способом? получавам ~ изкуствен начин
одержувати штучним способом, одержувати
штучно; свйря ~ ноти грати по нотах’; той
отговбри ~ френски він відповів по-фран-
цузькому (французькою мовою); 9. (ужи-
вається при вказуванні на послідовність
дій) за, по; дума ~ дума слово за словом,
слово по слову, слово в слово; едйн ~ едйн
одйн за одним; одйн по одному; епизод ~
епизод епізод за епізодом; 10. (уживається
при вказуванні на мету дії, причину, обумов-
леність) через (що), з, із (чого), за (чим);
по; у, в (чому), на; йдвам ~ работа при-
ходити у справі; ~ болест через хворобу;
~ Ваша молба на Ваше прохання; ~ лйпса
на доказателства через відсутність доказів;
за браком відомостей; ~ недоглеждане
через неуважність (неуважливість), з не-
уважності (неуважливості); ~ погрешка
помилково; через помйлку; ~ покана на
запрошення; 11. (уживається при вказуван-
ні на підставу якої-небудь дії) по, за (ким,
чим), з (чого), на (що); (іноді переклада-
ється конструкцією без прийм.); ~заповед
з наказу, за наказом, згідно з наказом,
відповідно до наказу; ~ молба на прохан-
ня; ~ порьчка на замовлення; ~ примера
за прйкладом;, ~ собствено желание з
власної (своєї, доброї) волі, власною
(своєю) волею; самохіть; 12. (уживається
при вказуванні на професію, сферу діяль-
ності) з, за, по; (іноді перекладається кон-
струкцією без прийм.); какьв сте ~ профе-
сия? хто Ви за професією (по професії, за
фахом, з фаху)? опити ~ хймия досліди з
хімії; специалйст ~ лесохймия спеціаліст
(фахівець) по (з) лісохімії; учебник ~
бьлгарски езйк підручник болгарської мови;
чемпибн ~ бокс чемпіон з боксу; 13. (ужи-
вається при вказуванні на зв'язок, взаємо-
відношення) за, по; (іноді перекладаєте ч
конструкцією без прийм.); братовчед ~
майка двоюрідний брат по матері; брані
~ орьжие братй по зброї; весел ~ харак
тер веселий за характером; добьр ~ ка
чество хороший за якістю; другари ~
служба товариші по службі; какьв сте —
народност (националност)? хто Ви за наці
ональністю? национална ~ форма и соци
алистйческа ~ сьдьржание національна
формою і соціалістйчна змістом.
по2 частка (уживається при утворенні
вищого ступеня); тази картйна ~ ми харес
ва ця картйна мені більше подобається; тон
е ~-висбк от мене він вйщий за мене.
побащим ч. весільний (посаджений) баті»
ко.
победаж. перемога; бйя се до ~ бйтися до
перемоги; Денят на ~-та День Перемоги;
спечелвам ~ одержувати перемогу; 0
Пйрова ~ Піррова перемога.
побед|ен, -на, -но; -ни переможний.
победен, -а, -о; -и 1. переможений; по
доланий; ~ сьперник переможений супер
ник; 2. у знач, ім.: ~-ия(т) переможений;
переможена людйна.
победйтел ч. переможець; излйзам (ста-
вам) ~ виходити (виявлятися, ставати)
переможцем; ~ в социалистйческото сьрев-
нование переможець соціалістйчного зма-
гання.
победйтелка ж. переможниця.
победонбс|ен, -на, -но; -ни переможний,
побідонбсний; непереможний.
побед|я, -йш; -йх док.: побеждавам (див.).
побеждава|м недок./победя перемагати/
перемогтй, змагати/змогтй; здобувати/здо-
бути перемогу, вихбдити/вййти перемож-
цем; отрймувати/отрймати верх, пересйлю-
вати/пересйлити; ~ в борба перемагати в
боротьбі; ~ врага перемагати ворога; ~
стеснението си перемагати (пересйлювати)
в собі сором.
побел|ея, -ееш; -ях док.: побелявам (див.).
побелява|м недок./побелея 1. біліти/
побіліти, білішати/побілішати, ставати/
стати білим; 2. сйвіти/посйвіти; 3. бліднути/
збліднути, побліднути.
побер|а, -еш; побрах док.: побйрам (див.).
побесн|ея, -ееш; -ях док.: побесрявам
(див.).
побеснява|м недок./побеснея 1. казйтися/
сказйтися, хворіти/захворіти на сказ;
2. перен. скаженіти/оскаженіти, лютйтися/
розлютйтися, (недок.) бісйтися, шаленіти,
шаліти, (док.) розлютіти, роззлостйтися;
(розм.) сатаніти/осатаніти, посатаніти, на-
вісніти/знавісніти.
иобйвам
487
повеждам
побйва|м недок./побйя: ~-т/~-т (ме)
 рьпки а) тремтіти/затремтіти від холоду;
<0 [у мене] мурашки (мурахи) по спині
(і іду, шкірі) бігають (недок.).
побйра|м недок./побера уміщати і уміщу-
и.іти/умістйти; вагбньт ~-ше трйдесет и три
пьтника вагон уміщав тридцять три паса-
кйри; стадибньт побйра 15 хйляди души
' іадібн уміщає 15 тисяч чоловік (душ);
О не ме побйра мені не сидйться; не ми
і о побйра/не може да ми го побере акьльт
у мене в голові не укладається; мбзькьт
(умьт) ми не побйра/не може да побере
нещо тс.; побйра/побере ме страх страх
(острах) бере (охоплює, обгортає, огортає)
мене; ~ се/~ се уміщатися і уміщуватися/
уміститися; 0 не се ~/не мога да се ~
в кбжата си не можу (док.) опам’ятатися
(отямитися); не можу прийти до себе (в
себе); не можу очуняти (очунятися); не
можу прийти до пам’яті (тями); не мога
да се побера в себе си не можу знайти
собі місця; бути у нестямі.
побй|я, -еш; -х док.: побйвам (див.).
побб|й ч. мн. -и і -ища побої (мн.); (діал.)
л упень.
поббйни|к ч. мн. -ци забіяка (ч. і ж.);
хуліган.
поббйница ж. забіяка (ч. і ж.); хуліган-
ка.
поббрни|к ч. мн. -ци поборник; прихиль-
ник.
поббрница ж. поборниця; прихильниця,
побратим ч. побратим.
побратим|я се, -йш се; -йх се док.: побра-
тимявам се (див.).
побратимява|м се недок./побратими се
ставати/стати побратимами; брататися,
збрататися.
побьлгар|я, -йш; -йх док.: побьлгарявам
(див.).
побьлгарява|м недок./побьлгаря болга-
ризувати.
побьрка|м док.: побьрквам (див.).
побьрква|м недок./побьркам 1. помішу-
вати/помішати, перемішувати/перемішати;
2. шарити/пошарити, переривати/перерйти;
3. заважати, перешкоджати/перешкбдити;
4. перен. зводити/звестй з розуму (ума);
~ се/~ се божевбліти/збожевбліти, (док.)
зсунутися (з’їхати) з глузду.
повдйга|м недок./повдйгна 1. піднімати,
підіймати/підняти, здіймати/здійняти; під-
вбдити/підвестй; зводити/звестй; ~ глава
піднімати (підводити) голову; ~ рька
підіймати (здіймати, підносити) руку; 2. під-
вйщувати/підвйщити, піднбсити/піднестй,
піднімати/підняти; ~ нивбто на културата
підносити (піднімати, підвйщувати) рівень
культури; ~ производйтелността на труда
підносити (піднімати, підвйщувати) продук-
тйвність праці; 3. перен. (про почуття,
думки) піднімати/підняти; пробуджувати/
пробудйти, збуджувати/збудйти; виклика-
ти/вйкликати; 4. розм. перен. (про пов-
стання) піднімати, підіймати/підняти, здій-
мати, знімати/зняти; зчиняти/зчинйти, учи-
няти/учинйти; повдйгна вьстание підняти
повстання; 5. мат. піднбсити/піднестй; ~
на квадрат підносити до квадрата; ~ на
степен підносити до степеня; 0 ~/~ ав-
торитета на някого див. авторитет; ~/~
(отварям/отвори) вьпрос за нещо див.
вьпрос; ~/~ духа на някого див. дух;
~ се/~ се 1. підніматися, підійматися/
піднятися; здійматися/здійнятися; підвб-
дитися/підвестйся; ~ се на прьсти ставати
(спинатися) навшпйньки; ~ се от леглбто
підніматися (вставати) з ліжка; ~ се от
стола підводитися (підніматися, схоплю-
ватися) з стільця; 2. підніматися, підій-
нятися/піднятися, здійматися/здійнятися,
зніматися/знятися; зчинятися/зчинйтися; в
страната се ~-ше вьстание в країні
піднімалося (здіймалося, починалося) пов-
стання; повдйгна се шум знявся (зчинйвся,
піднявся) галас (шум); 3. перен. підні-
матися, підійматися, підвйщуватися, під-
носитися; културата се повдйгна на пб-
високо равнйще культура піднялась на
більш високий рівень; повдйга се настрое-
нието підноситься (піднімається) настрій;
4. перен. (про почуття, думки) підніматися/
піднятися, пробуджуватися/пробудйтися,
збуджуватися/збудйтися, вставати/встати;
0 повдйга/повдйгна ми се мене нудйть;
мене вйрвало.
повед|а, -еш; поведох док.: повеждам
(див.).
поведение с. тільки одн. поведінка; по-
водження; добро ~ хороша поведінка;
скромно ~ скромна поведінка; спазвам
правилата за ~ дотрймувати (дотрйму-
ватися) правил поведінки.
повежда|м недок./поведа 1. починати/
почати вестй; 2. (за собою) вестй, поводй-
ти/повестй; кьде си повела децата? кудй
ти повела дітей? ~ коня поводйти коня;
3. перен. розм. (про розмову, суспільну
акцію і т. ін.) починати/почати, розпочи-
нати/розпочати; ~ борба починати бороть-
бу; ~ разговор починати розмову; 0
~/~ хорбто подавати/подати прйклад;
вестй/повестй за собою; ~ се/~ се
1. розм. (разом з ким, за ким, чим) ітй/
пітй; 2. (за прикладом кого) ітй/пітй,
повен
488
повргд.і
(приклад кого) наслідувати/наслідити; 3.
перен. розм. (приятелювати, спілкуватися
з ким-небудь) водйтися/поводйтися, по-
вестйся; починати/почати водйтися (дру-
жйти).
повен ч. поет. 1. подув, повів, повіван-
ня; 2. перен. віяння, подув, подих.
повелйтел ч. володар, владар; повелй-
тель.
повелйтел|ен, -на, -но; -ни владний; ~
тон владний тон; 0 ~-но наклонение лінгв.
наказовий спосіб.
повелйтелка ж. володарка, владарка,
повелйтелька.
повеля ж. веління, повеління; наказ;
~ на времето веління часу; по ~ за велін-
ням, з наказу.
повел|я, -йш; -йх док.: повелявам (див.).
повелява|м недок./повеля веліти/звеліти,
повелівати/повеліти.
поверен, -а, -о; -и довірений.
поверени|к ч. мн. -ци повірник; повірений
(у знач. ім.).
поверне с. повір’я; йма ~ існує повір’я;
според ~-то за повір’ям.
поверйтел|ен 1. секретний: таємний; 2.
довірчий.
повер|я, -йш; -йх док.: поверявам (див.).
поверява|м недок./поверя 1. повіряти/
повірити; 2. довіряти/довірити.
пбвест ж. повість; исторйческа ~ істо-
рйчна повість.
поветица ж. бот. польова березка.
повествование с. оповідання; розповідь.
повествовател|ен, -на, -но; -ни оповідаль-
ний; розповіднйй; ~ тон розповіднйй тон.
пбвече присл. 1. більш, більше; не ~ от
два часа не більш як дві годйни; ~ не
мбжеше да даде більше не міг дати; 2. бі-
льше, частіше, переважно; тя раббти ~-то
в библиотеката вона працює переважно
(частіше) в бібліотеці; 3. більше скоріше;
дьщеря ми ~ прилйча на мене моя дочка
скоріше (більше) схожа на мене; 4. у знач,
ім. більшість, більша частйна; ~-то от кнй-
гите са мби більшість (більша частйна)
книжок — мої*; ~-то от присьствуващите
більшість присутніх; 0 нещо ~ більше того;
ни ни по-малко не більше і не менше; не
мало і не багато; нйщо ~ і нічого більше;
няма ~ накьде а) далі нікуди (немає ку-
дй); дійшлй (доїхали) до краю; б) перший
сорт, високий клас; ~ илй по-малко більш
чи (або) менш, більш-менш; толкова ~
тим більше.
повйва|м недок./повйя сповивати/сповй-
ти, повивати/повйти; обповивати/обповйти
(дитину).
повйка|м док.: повйквам (див.).
повйква|м недок./повйкам 1. викликані/
викликати, визивати/вйзвати, прикликані/
приклйкати; 2. окликати/оклйкнути; 3. п<»
крйкувати/покричати.
повиквател|ен, -на, -но; -ни 1. у знач, спо ї
~-назаповед (бележка) повістка; 2. у знач
ім. ~-на (~-но) повістка.
повйнност ж. 1. повйнність; 2. іст. шарв.і
рок.
повиш|а, -йш; -йх док.: повишавам (див.)
повишава|м недок./повиша 1. підвйщува
ти/підвйщити, збільшувати/збільшити; ~
жйзненото равнйще підвйщувати життєвіш
рівень; ~ заплатата підвйщувати зар
плату; ~ изйскванията підвйщувати вимбі
ливість; 2. підвйщувати/підвйщити; удоско
налювати/удосконалити; поліпшувати/по
ліпшити; ~ производйтелността на труда
підвйщувати продуктйвність праці; 3. підві'і
щувати/підвйщити, перевбдити/перевес і її
(на вищу посаду), присвоювати/присвоїти
(вищий чин, звання).
повй|я, -еш; -х док.: повйвам (див.).
повлек|а, -чеш; повлякох док.: повлйчам
(див.).
повлйча|м недок./повлека 1. тягтй/потяі
тй, волоктй/поволоктй; 2. (за собою) тягти/
потягтй; 3. перен. тягтй/потягтй, викликати/
вйкликати, спричиняти/спричинйти; 4. не
стй/понестй, мчати/помчати; ~ се/~ се во
лочйтися/поволочйтися; волоктйся/пово-
локтйся; тягтйся/потягтйся, плентатися/
поплентатися; чвалати/почвалати.
пбвод 1 ч. повід; дьржа коня за ~ три
мати коня за повід; отпускам ~-ите по
пускати поводй.
повод 2 ч. прйвід, зачіпка; без ~ без прй-
воду; давам ~ давати прйвід; ймам ~ ма
ти прйвід; намйрам ~ знаходити прйвід;
смея се по всеки ~ сміятися з будь-якого
прйводу; тьрся ~ шукати прйвід.
повой ч. сповйвач, повйвач.
пбврага присл. розм. к чорту (чортам); до
чорта (всіх чортів), к бісу, до біса, до дідька.
поврат ч. поворот; ~ в между народ ните
отношения поворот у міжнародних відно
синах; ~ кьм старото поворот до старого;
решйтелен ~ рішучий поворот.
поврат|ен, -на, -но; -ни поворотний; ~
момент поворотний момент.
пбвратки тільки мн. розм. відвідини
(народний обряд відвідування молодими
батьків дружини в перший четвер після
весілля).
повреда ж. 1. ушкодження, пошкодження;
технйческа ~ аварія; 2. псування; зіпсуван-
ня; ~ на стоки псування товарів.
новредя
489
погонен
повред|я, -иш; -их док.: повреждам (див.).
поврежда|м недок./повредя ушкбджува-
іи/ушкбдити, пошкбджувати/пошкбдити,
псувати/зіпсувати, попсувати; ~ зрението
си псувати зір; повредя здравето си зіпсува-
ти своє здоров’я.
поврьща|м 1 недок./повьрна 1. блювати,
вибльбвувати/вйблювати; 2. розм. (про
грубку) димити і диміти/подимйти і по-
диміти; чадйти/почадйти.
поврьща|м 2 недок./повьрна 1. повертати/
повернути назад; 2. повертати/повернути,
віддавати/віддати; ~ се/~ се повертатися/
повернутися.
повсемест|ен, -на, -но; -ни повсюдний.
повтарач ч. розм. другорічник.
повтарачка ж. розм. другорічниця.
повтаря|м недок./повтори 1. повторювати,
повторяти/повторйти; ~ грешката повторю-
вати пбмйлку; ~ еднб и сьщо повторяти
одне й те ж (те ж саме; одне й те саме);
~ клас а залишатися на другий рік нав-
чання; 2. розм. одружуватися вдруге;
~ се/~ се повтбрюватися/повторйтися.
повтбр|ен, -на, -но; -ни повторний; ~-но
запйтване повторне (друге) запитання, пов-
торний (другий) запит.
повторение с. повторення.
повтбрница ж. розм. жінка, яка вдруге
вййшла заміж; жінка, яка стала дружйною
внаслідок другого одруження її чоловіка.
повтбр|я, -иш; -их док.: повтарям (див.).
повьн прийм.: ходя ~ ітй справляти
нужду.
повьрв|я, -йш; -ях док.: повьрвявам
(див.).
повьрвява|м недок./повьрвя ітй (деякий
час)/пройти (трохи), хрдйти/походйти; ф
повьрвява ми/повьрвя ми а) зі мною трап-
ляється/трапилося щось; б) мені везе/по-
везлб.
повьрн|а, -еш; -ах док.: поврьщам (див.).
повьрхнина ж. поверхня; вьншна ~ зов-
нішня поверхня; грапава ~ шорстка по-
верхня; ~ на трйене поверхня тертя;
челна ~ торцева поверхня.
повьрхност ж. поверхня; земна ~ земна
поверхня; люспеста ~ луската поверхня;
пльзвам се по ~-та ковзати (ковзатися)
по поверхні.
повьрхност|ен, -на, -но; -ни 1. поверхне-
вий; ~-но напрежение поверхневий натяг;
2. перен. поверховий; ~-но сравнение по-
верхове порівняння.
повярва|м док. повірити; не мбга да ~ на
това я не можу в це повірити.
погажда|м недок./погодя 1. мирйти/по-
мирйти, примиряти/примирйти; 2. розм.
попадати/попасти; 3. перен. (неприємність)
підстрбювати/підстрбїти; той се кани да ти
погоди някаква шега він збирається під-
строїти тобі якусь вйтівку; ~ се/~ се
ладити/поладити, жйти/пожйти в злагоді
(згоді, тйхо, мйрно, в мйрі, миру, ладу, спо-
кої).
погазва|м недок./погазя топтати/потоп-
тати; нехтувати/знехтувати, зневажати/
зневажити; ~ закбна топтати (зневажати)
закон, нехтувати закон (законом); ~ трева
топтати траву.
погаз|я, -иш; -их док.: погазвам (див.).
поган|ец ч. мн. -ци 1. заст. іновірець,
поганйн; 2. поганець, мерзотник, паскудник;
3. діал. мйша.
поганка 1. заст. іновірка, поганка; 2. по-
ганка, паскудниця.
поганск|и, -а, -о; -и 1. поганський, язй-
чеський; ~-а вяра поганська (язйчеська)
віра; 2. мерзенний, мерзотний; паскуд-
ний.
погача ж. розм. погана; прісний хліб
круглої форми.
погашение с. погашення.
пбгва|м недок./пбгна гнатися/погнатися.
поглед ч. 1. погляд; внимателен ~ уваж-
ний погляд; втренчен ~ пйльний (уваж-
ний) погляд; 2. очі; пред ~-а ми перед
моїми очйма; 3. перен. погляд, думка, гад-
ка; ф любов от прьв ~ любов з першого
погляду; на пьрви (прьв) ~ на перший
погляд; от пьрви (прьв) ~ з першого
погляду; от птйчи ~ з висотй пташйного
польоту; правилен ~ правильний погляд,
правильна думка (гадка).
погльща|м недок./погьлна 1. прокбвтува-
ти/проковтнути; 2. поглинати/поглйнути,
вбирати/увібрати; ~ влага вбирати вологу;
~ вьлни поглинати хвйлі; 3. перен. забира-
ти/забрати, захбплювати/захопйти; колек-
ционйрането на марки погльща цялото ми
своббдно време колекціонування марок за-
бирає (поглинає) весь мій вільний час.
пбгн|а, -еш; -ах док.: пбгвам (див.).
погнуса ж. відраза, огйда; изпйтвам ~
зазнавати відрази (огйди).
погнус|я, -йш; -йх док.: погнусяеам (див.).
погнусява|м недок./погнуся викликати/
вйкликати відразу; ~ се/~ се зазнавати/
зазнати відрази, гидувати/погидувати.
поговбрка ж. прйказка, приповідка.
погод|я, -йш; -йх док.: погаждам (див.).
погодява|м недок. див. погаждам.
поголбв|ен, -на, -но; -ни поголовний.
погон ч. заст. див. декар.
погон|ен, -на, -но; -ни: ~ мьтьр погон-
ний метр.
погранйчен
490
подарявам
пограним|ен, -на, -но; -ни погранйчний;
прикордонний; ~ инцидент прикордонний
інцидент; ~-на служба прикордонна служ-
ба.
погреб ч. військ, погріб; склад; барутен
~ пороховий погріб.
погреб|а, -еш; погребах док.: погребвам
(див.).
погребал|ен, -на, -но; -ни 1. похоронний;
~-на процесия похоронна процесія; 2. пе-
рен. скорботний, тужний, сумний, сумови-
тий.
погребва|м недок./погреба 1. ховати/
поховати; 2. перен. ховати/поховати, знй-
щувати/знйщити; ~ се/~ се ховати/
поховати себе живцем.
погребение с. похорон; ховання, похован-
ня.
погреш|ен, -на, -но; -ни помилковий, хиб-
ний; ~-на представ а помилкове (невірне)
уявлення; ~-но мнение помилкова (хибна)
думка.
погрешка ж. помилка, непорозуміння;
по ~ через непорозуміння.
погром ч. погром.
погрбмаджийск|и, -а, -о; -и погромний,
погромаджия ч. розм. погромник.
погубва|м недок. /погубя губйти/погубй-
ти, знйщувати/знйщити, звбдити/звестй зі
світу.
погьлн|а, -еш; -ах док.: погльщам (див.).
погьрч|а, -иш; -их док.: погьрчвам (див.).
погьрчва|м недок./погьрча еллініздвува-
ти/еллінізувати.
под ч. мн. -ове підлога; дьска на ~ мо-
стйна; дьщен ~ дощана підлога; парке-
тен ~ паркетна підлога; прьстен ~ до-
лівка.
под прийм. 1. (уживається при означенні
направленості дії, місця, де вона відбу-
вається) під; плувам ~ водата плавати
під водою; спряхме на почйвка ~ дьрвбто
ми зупинйлися на відпочйнок під деревом;
те се скрйха ~ мбста вонй сховалися під
мостом; 2. (уживається при означенні
верхньої межі, за яку не переступає дія)
нйжче; ~ нбрмата нйжче норми; ~ нула
нйжче нуля; ~ равнйщето нйжче рівня;
той е ~ четирйдесет годйни йому менше
сорока років; йому під сорок (сорок років);
3. (уживається при означенні умов, обста-
вин, за яких відбувається дія) під; вьрвя
~ рька ітй під руку; давам стая ~ наем
здавати кімнату в найми (оренду); дьржа ~
ключ тримати (держати) під замком; за-
браняваше се ~ заплаха от смьртно нака-
зание заборонялося під страхом (загрозою)
смерті; изчезвам ~ прикрйтието на нощта
зникати під прикриттям ночі; намйрам се ~
стража бути (перебувати) під вартою;
нбся ~ мйшницата нестй під пахвою;
нощувам ~ открйто небе ночувати просто
(проти) неба; ночувати під відкрйтим небом;
4. (уживається на означення певної особи,
певного зразка, якому уподібнюється хто,
що) під; ~ фйрма «Часбвници» се извьрш-
ваха други операции під вйвіскою «Годйн-
ники» виконувалися інші операції; какво
трябва да разбйраме ~ тази дума? що
треба розуміти під цим словом? той беше
познат ~ друго йме він був відомий під
іншим ім’ям; 5. (указує, що виконання дії
керується, контролюється ким, чим) під; за;
~ командване під командуванням; ~ пред-
седателството під головуванням; ~ редак-
цията за редакцією; работата е извьршена
~ рьковбдство на проф. Хрйстов робота
вйконана під керівнйцтвом проф. Хрйстова.
подава|м недок./подам 1. подавати/пода-
ти, давати/дати; ~ рька подавати (давати)
руку, ручкатися; 2. подавати/подати, піднб-
сити/піднестй; ~ кафе подавати каву;
3. подавати/подати; звертатися/зверну-
тися; ~ заявление подавати заяву; 4. ви-
сувати і висбвувати/вйсунути; ~ глава
висувати (висовувати) голову; 5. паростй-
тися/попаростйтися; 6. спорт, (м’яч) пода-
вати/подати, посилати/послати; 0
глас голосувати/проголосуваїи; ~/~
отставка подавати/подати у відставку; ~
се/~ се 1. з’являтися/з’явйтися, показува-
тися/показатися; 2. висуватися і висбву-
ватися/вйсунутися; 3. паростйтися/попаро-
стйтися.
подавач ч. подавальник; піднощик, підно-
шувач.
подавачка ж. подавальниця; піднощиця.
подагра ж. подагра.
подагрен, -а, -о; -и подагричний.
пода|м, подадеш; -дох док.: подавам
(див.).
пбдани|к ч. мн. -ци підданий (у знач. ім.).
пбданица ж. піддана (у знач. ім.).
пбданство с. тільки одн. підданство; бьл-
гарско ~ болгарське підданство.
подарь|к ч. мн. -ци подарунок; магазйн
за ~-ци магазйн подарунків; мнбго Ви
благодаря за ~-ка дуже Вам вдячний за
подарунок; ~ от нас за рождения ти ден
подарунок від нас на твій день народжен-
ня; правя ~ робйти подарунок; дару-
вати.
подар|я, -йш; -йх док.: подарявам (див.).
подарява|м недок./подаря дарувати/по-
дарувати; ~ на девбйката цветя дарувати
дівчині квіти.
подател
491
подводничар
подател ч. подавець, відправник; адрес
на ~-я адреса відправника.
подателка ж. подателка, відправниця,
податлив, -а, -о; -и піддатливий.
подаяние с. подаяння; милостиня.
подбалканск|и, -а, -о; -и п і д б а л к а н -
с ьк и й; розташований між горами Стара
Планйна і Средна Гора.
пбдбел ч. бот. мати-й-мачуха; підбіл.
подбер|а, -еш; подбрах док.: подбйрам
(див.).
подбив ч. жарт, насмішка; 0 вземам/
взема на ~ брати/узяти (піднімати/під-
няти) на сміх (глум, глузи).
подбйва|м недок./подбйя 1. (зі споду)
підбивати/підбити, прибивати/прибити;
2. (ноги від ходіння) натирати/натерти;
3. (ціну) збивати/збйти; 4. перен. (авто-
ритет, довіру) підривати/підірвати; 5. перен.
осміювати/осміяти, жартувати/пожартува-
ти; ~ се/~ се 1. (собі ноги від ходіння)
натирати/натерти; 2. жартувати/пожарту-
вати, сміятися/посміятися.
подбйра|м недок./подбера 1. (потрібне; за
смаком) підбирати/підібрати, вибирати/вй-
брати; 2. розм. (худобу) підганяти/пі-
дігнати; 3. (поділ) підбирати/підібрати, під-
смйкувати/підсмйкати; 4. розм. брати/
узяти в роботу; накидатися/накйнутися.
подбй|я, -еш; -х док.: подбйвам (див.).
подбор ч. підбір; добір; естествен ~
природний добір; изкуствен ~ штучний
добір; ~ на кадри підбір (добір) кадрів;
правя ~ провадити підбір.
подбрадни|к ч. мн. -ци 1. вуха зимової
шапки; 2. стрічка капелюшка, яка зав’язу-
ється під підборіддя; 3. (скрипки) підборід-
ник.
подбрад|я, -йш; -йх док.: подбраждам
(див.).
подбражда|м недок./подбрадя зав’язува-
ти/зав’язати, пов’язувати/пов’язати (хуст-
кою, косинкою).
подбуда ж. 1. спонука, спонукання; мо-
тив, імпульс, потяг; естествена ~ природ-
ний імпульс; ~ кьм действие спонука
(спонукання) до дії; 2. підбурювання.
подбудйтел ч. підбурювач, підбурник.
подбудател|ен, -на, -но; -ни спонукальний;
~-на причйна спонукальна причйна, спо-
нука.
подбудйтелка підбурювачка, підбурниця,
підмовниця.
подбуд|я, -иш; -их док.: подбуждам (див.).
подбужда|м недок./подбудя 1. спонукати,
спонукувати/спонукати; 2. підбурювати/під-
бурити, (кого на що) підбивати/підбйти.
подбутва|м недок./подбутна 1. підштов-
хувати/підштовхнути; 2. перен. підштовху-
вати/підштовхнути, підбурювати/підбурити,
(кого на що) підбивати/підбйти.
подбутн|а, -еш; -ах док.: прдбутвам (див.).
подвед|а, -еш; подведох док.: под веж дам
(див.).
подведомствен, -а, -о; -и підвідомчий;
~-о предприятие підвідомче підприємство.
подвежда|м недок./под вед а 1. підводити/
підвестй; зводити/звестй; ~ под обіц зна-
менател зводити до спільного знаменника;
~ под правило підводити під правило;
2. перен. підводити/підвестй; нйкого не
сьм ~-л я нікого не підводив; той няма да
подведе він не підведе; 0 ~/~ под отго-
вбрност притягати/притягтй до (судової)
відповідальності.
подвзем|а, -еш; подвзех док.: подвземам
(див.).
подвзема|м недок./подвзема 1. (повільно)
починати/почати; 2. (розпочате) продовжу-
вати/продовжити, підхоплювати/підхопйти;
пошйрювати/пошйрити; 3. розм. під’юджу-
вати/під’юдити; кепкувати/покепкувати,
глумйтися/поглумйтися.
подвзйма|м недок. див. подвземам.
подвйва|м недок./подвйя 1. підгортати/
підгорнути, згинати/зігнути; 2. засукувати/
засукати; ~ рькавите засукувати рукава
(рукавй); І)	си опашката підгор-
тати/підгорнути (опускати/опустйти, підги-
нати/підігнути, (док.) підібгати) хвоста.
пбдви|г ч. мн. -зи подвиг; геройчен ~
героїчний подвиг; извьршвам ~ чинйти
(робйти, здійснювати) подвиг; народен ~
народний подвиг; трудов ~ трудовйй
подвиг.
подвйж|ен, -на, -но; -ни 1. рухлйвий; жва-
вий; ~-но дете рухлйва (жвава) дитйна;
2. пересувнйй; нестаціонарний; ~ мост роз-
віднйй міст; ~-на библиотека пересувна
бібліотека; ~-на телевизионна станция пе-
ресувна телевізійна станція; ~-но кйно пе-
ресувне кіно (кінопересувка); 3. відкиднйй;
~-на седалка відкидне сидіння.
подвйжни|к ч. мн. -ци подвйжник.
подвйжница ж. подвйжниця.
подвйжническ|и, -а, -о; -и подвижниць-
кий.
подвизава|м се недок. подвизатися.
подвй|я, -еш; -х док.: подвйвам (див.).
подвласт|ен, -на, -но; -ни підвладний.
подвод|ен, -на, -но; -ни підводний; ~
камьк підводний камінь; ~ флот підводний
флот; ~-на лбдка підводна лодка; ~-но
плаване підводне плавання.
подвбдница ж. підводний човен.
подводничар ч. підводник.
подвьржа
492
подигравка
подвьрж|а, -еш; подвьрзах док.: подвьр-
звам (див.).
подвьрзва|м недок./подвьржа 1. розм.
(знизу) підв’язувати/підв’язати; 2. переплі-
тати/переплестй; 3. (книгу і т. ін.) обгорта-
ти/обгорнути.
подвьрзвач ч. палітурник.
подвьрзвачка ж. палітурниця.
подвьрзйя ж. 1. оправлення, переплетен-
ня; давам кнйгата на ~ віддавати оправити
кнйжку (кнйгу); віддавати кнйжку (кнйгу)
в оправу (для переплетення); 2. оправа,
палітурка, обкладинка; кожена ~ шкіряна
обкладинка (оправа, палітурка); худбжест-
вена ~ художня обкладинка (оправа, па-
літурка) .
подгйзва|м недок./подгйзна тільки 3 ос.
промокати/промокнути, набиратися/набра-
тися вологи.
подготвен, -а, -о; -и підготовлений;
добре ~ добре підготовлений.
подготвйтел|ен, -на, -но; -ни підготовчий;
підготовний; ~ пер йод підготовчий період;
~-ни курсове підготовчі курси; ~-ни работи
підготовчі (підготовні) роботи.
подготв|я, -иш; -их док.: подготвям (див.).
подготвя|м недок./подгбтвя готувати/
підготувати, підготовляти/підготбвити; на-
вчати, учйти/навчйти; ~ за борба готува-
ти до боротьбй; ~ кадри за народного сто-
панство готувати кадри для народного госпо-
дарства.
подготовка ж. 1. підготовка; трескава ~
гарячкова підготовка; 2. підготовка, знання;
научна ~ наукова підготовка; 3. військ.
підготовка, інтенсйвний обстріл; артилерйй-
ска ~ артилерійська підготовка.
под гру па ж. підгрупа.
подгьв ч. підгйн, (розм.) запас (тканина
за швом).
подгьва|м недок./подгьна 1. підгинати/
підігнути, підгортати/підгорнути, підібгати;
2. згинати/зігнути; 0 ~ си/~ си (подвй-
вам си/подвйя си) опашката див. подвй-
вам.
поддава|м се/поддам се піддаватися/
піддатися, відступати/відступйти; не се
поддавам на провокации не піддаватися
провокаціям; не се поддава на описание
не піддається описові, цього не можна
описати; ~ на изкушение піддаватися спо-
кусі.
подда|м се, поддадеш се; -дох се док.:
поддавам се (див.).
поддиректор заступник (заміснйк) ди-
ректора.
поддиректорка ж. заступник директора
(про жінку.).
поддрьжка ж. підтрймка; морална ~
моральна підтрймка; получавам ~ одер-
жувати підтрймку.
поддрьжни|к ч. мн. -ци прихильник; при-
бічник.
поддрьжница ж. прихйльниця; прибіч-
ниця.
поддьржа|м недок. 1. підтрймувати; ~ с
рька підтрймувати рукою; 2. перен. підтрй-
мувати, допомагати матеріально; подавати
допомогу; 3. перен. підтрймувати; висту-
пати/вйступити в підтрймку; ~ предло-
жението підтрймувати пропозйцію; ~ те-
зата підтрймувати тезис; 4. підтрймувати,
зберігати; ~ традйциите підтрймувати (збе-
рігати) традйції; 5. підтрймувати, тримати,
держати; дотрймуватися; ~ ред підтрйму-
вати порядок; ~ чистота тримати (дер-
жати) в чистоті.
подезйч|ен, -на, -но; -ни під’язиковий,
під’язйчний.
поделение с. 1. підрозділ; 2. військ, під-
розділ, частйна, з’єднання.
подем ч. піднесення; изпйтвам творчески
~ зазнавати творчого піднесення; култу-
рен ~ піднесення культури; ~ на промиш-
леността піднесення промисловості; револю-
ционен ~ революційне піднесення.
подем|а, -еш; подех док.: подемам (див.).
подема|м недок./подема 1. починати/
почати, затівати/затіяти; 2. підхоплювати/
підхопйти, підтрймувати/підтрймати.
подем|ен, -на, -но; -ни підйомний, підні-
мальний, підіймальний; ~-на машйна під-
німальна (підіймальна) машйна; ліфт.
подзаглавие с. підзаголовок.
подзем|ен, -на, -но; -ни підземний; ~-на
газификация на вьглищата підземна гази-
фікація вугілля; ~-на река підземна річка
(ріка).
подземие с. підземелля.
подив|ея, -ееш; -ях док.: подивявам (див.).
подивява|м недок./подивея дичавіти, дичі-
ти/здичавіти, здичіти.
подйга|м недок. див. повдйгам.
подиграва|м недок./подиграя жартувати/
пожартувати, сміятися/насміятися, глузу-
вати/поглузувати; те често го ~-ха вонй
часто жартували (сміялися, глузували) з
нього; ~ се/~ се насміхатися/насміятися;
глумйтися/поглумйтися; не трябва да се
~-ме с него не треба насміхатися (глу-
мйтися)з нього.
подигравател|ен, -на, -но; -ни насмішку-
ватий, глузлйвий; ~-ни очй насмішкуваті
очі.
подигравка ж. насмішка, насміх, глузу-
вання, кепкування.
нодиграя
493
подлосг
подигра|я, -еш; -х док.: подигравам (див.).
подйр прийм. 1. (уживається при вказу-
ванні на напрям руху) за; позаду (ззаду,
іззаду, позад); ниє трьгнахме ~ вас ми
рушили за вами; те вьрвяха ~ него вонй
йшли за ним (позаду нього); 2. (уживається
при вказуванні на проміжок часу) через,
після; ~ мали о трохи згодом (перегодом,
перегодя); ~ обед (обяд) після обіду;
~ това після цього; ~ пет дена через
п’ять днів.
подйре 1. прийм. (уживається з кор. ф.
особ. займ. дав. в.) за; той вьрвеше ~ ни
він ішов за нами; 2. присл. розм. потім;
~ ще уредйм това потім (пізніше) зробимо
це.
подиум ч. сцена, підвищення, естрада.
подкач|а, -йш; -йх док.: подкаяам (див.).
подкача|м недок./подкача сміятися/по-
сміятися; глузувати/поглузувати; ~ се/
~ се тс.
подкваса ж. закваска (для молока).
подквасва|м недок./подквася 1. (молоко)
заквашувати/заквасити; 2. (в тісто) кла-
сти/покласти дріжджі.
подквас|я, -иш; -их док.: подквасвам
(див.).
подкисел|я, -йш; -йх док.: подкиселявам
(див.).
подкиселява|м недок./подкиселя підкис-
ляти, підкйслювати/підкислйти.
подков|а ж. підкова.
подков|а, -еш; -ах док.: подковавам (див.).
подковава|м недок./подкова підковувати/
підкувати.
подковач ч. коваль.
подковачница ж. кузня.
подкокороса|м док.: подкокоросвам (див.).
подкокоросва|м недок./подкокоросам на-
цьковувати/нацькувати, підцьковувати/під-
цькувати; під’юджувати/під’юдити.
подкомйсия ж. підкомісія.
подкоп ч. підкоп, підкіп.
подкопава|м недок./подкопая 1. підко-
пувати/підкопати; 2. перен. підкопувати/
підкопати, підривати/підрйти.
подкопа|я, -еш; -х док.: подкопавам (див.).
подкорем|ен; -на, -но; -ни підчеревний;
~ мускул підчеревний мускул (м’яз).
подкос|я, -йш; -йх док.: подкосявам (див.).
подкосява|м недок./подкося (ноги) підко-
шувати/підкосйти, підкбшуватися/підкосй-
тися, підтинати/підтяти і підітнути, підти-
патися/підтятися і підітнутися; позбавляти/
позбавити сил; краката ми се ~-т ноги
підломлюються (підкошуються, підтина-
ються, підсікаються, підточуються).
подкрепа ж. підтрймка, допомога, підкрі-
плення, підмога; в ~ на свбите думи
для підкріплення (на підтвердження, на
потвердження) своїх слів; получавам ~
одержувати підтрймку (допомогу).
подкрепва|м недок./подкрепя 1. підпира-
ти/підперти; 2. підтрймувати/підтрймати.
подкрепление с. підкріплення.
подкреп|я, -йш; -йх док.: подкрепвам
(див.).
подкрепява|м недок. див. подкрепвам.
подкрепя|м недок. див. подкрепвам.
пбдкум ч. другий весільний батько,
подкуп ч. підкуп; давам ~ давати хабар;
чрез ~ підкупом.
подкупва|м недок./подкупя 1. підкупову-
вати, підкупати/підкупйти, давати/дати
хабар; 2. (до себе) приваблювати/прива-
бити, принаджувати/принадити, прихиляти/
прихилйти; смехьт й ~-ше її сміх приваб-
лював до себе.
подкуп|я, -иш; -их док.: подкупвам (див.).
подкьс|я, -йш; -йх док.: подкьсявам (див.).
подкьсява|м недок./подкься укорочував
ти/укоротйти, підкорочувати/підкоротйти.
подлага|м недок./подлбжа 1. підкладати/
підкласти; ~ рьцете под глава підкладати
руки під голову; 2. (про їжу) підносити/
піднестй, давати/дати; частувати/почасту-
вати; 3. перен. піддавати/піддати; ~ на
крйтика піддавати крйтиці; критикувати;
~ на операция оперувати; робйти/зробйти
операцію; 0 рька ходйти/пітй з про-
стягнутими руками, просйти мйлостиню;
~ І ~ (слагам/слбжа, турям/туря) дйнена
кора на някого підвбзити/підвезтй візка;
підкладати/підкласти свиню кому.
пбдлез ч. 1. підземний перехід; 2. дорога
під мостом; 3. шляхопровід.
подлец ч. мн. подлецй падлюка, підлот-
ник.
подлйзва|м се недок./подлйж а се підлй-
зуватися/підлиз йтися.
подлизурка ч. і ж. підлйза, підлйзник,
підлйзниця.
подлизурко ч. мн. -вци див. подлизурка.
подлйстни|к ч. мн. -ци 1. (у газеті) під-
вал; 2. (для переписування) транспарант.
подло|г ч. мн. -зи лінгв. підмет.
подлога ж. судно (для хворих).
подлож|а, -иш; -их док.: подлагам (див.).
подложка ж. 1. підставка; підкладка;
прокладка; азбестова ~ азбестова про-
кладка; гумена ~ гумова прокладка;
еластйчна ~ пружна прокладка; упльтнй-
телна ~ ущільнувальна прокладка; 2. устіл-
ка; 3. бот. підщепа; 4. декель; 5. колоша.
подлост ж. підлість; підлота; идвьршвам
~ робйти (чинйти) підлість (підлоту); той
подлбствам
494
подновявам
не е спосббен на ~ він не здатний на
підлість.
подлбства|м недок./подлбстя підпирати/
підперти засувом (двері, ворота).
подлбст|я, -иш; -их док.: подлбствам
(див.).
подлбст|ям недок. див. подлбствам.
подлуд|ея, -ееш; -ях док.: подлудявам 1
(див.).
подлуд|я, -йш; -йх док.: подлудявам2
(див.).
подлудява|м 1 недок./подлудея божевб-
літи/збожевбліти, (док.), зсунутися (з’їха-
ти) з глузду; зхитнутися з розуму; стеряти
розум, стерятися.
подлудява|м2 недок./подлудя зводити/
звести з розуму (ума).
подлуч|а, -иш; -их док.: подлучвам (див.).
подлучва|м недок./подлуча приправляти/
приправити (підправляти/підправити) їжу
цибулею, часником.
подлют|я, -йш; -йх док.: подлютявам
(див.).
подлютява|м недок./подлютя 1. перчити;
наперчувати/наперчйти; 2. роз’ятрювати,
ятрйти/роз’ятрйти; 3. перен. дражнйти, роз-
дражнювати/роздражнйти, сердити/роз-
сердити.
подма|жа се, -жеш се; -зах се док.: под-
м аз вам се (див.).
подмазва|м се недок./подмажа се перен.
(розм.) підмазуватися/підмазатися; під-
лащуватися/підлащитися, підластитися.
подмен|я, -йш; -йх док.: подменявам
(див.).
подменява|м недок./подменя підмінювати,
підміняти/підмінйти.
подменя|м недок. див. подменявам.
подмет|а, -еш, подметох док.: подмйтам
(див.).
подметка 1 ж. підметка; підошва; гумена
~ гумова підошва; кбжена ~ шкіряна
підошва; ~ от изкуствен гьон підошва
з штучної шкіри (шкірзамінника); рифелу-
вана ~ профільована підошва.
подметка 2 ж. лущення стерні.
подметн|а, -еш; -ах док.: подмйтам (див.).
подмйва|м недок./подмйя підмивати/під-
мйти; реката ~-ше брега річка (ріка)
підмивала берег; ~ се/~ се підмиватися/
підмйтися.
подмйгва|м недок./подмйгна підмбргува-
ти/підморгнути.
подмйгн|а, -еш; -ах док.: подмйгвам
(див.).
подмйлква|м се недок. підмазуватися, під-
лйзуватися.
подминава|м недок./подм йна 1. (повз
кого, що) прохбдити/пройтй; (кого, що)
обхбдити/обійтй; 2. пропускати/пропустйти,
обходити/обійтй; обминати/обминути.
подмйта|м недок./подмета підмітати/під-
местй; ~ пбда підмітати підлогу; ~ под
кревата підмітати під ліжком.
подмй|я, -еш; -х док.: подмйвам (див.).
подмлад|ея, -ееш; -ях док.: подмладявам 1
(див.).
подмлад|я, -йш; -йх док.: подмладявам 2
(див.).
пбдмладява|м 1 недок./подмладея молоді-
ти/помолодіти, відмолодіти, молодшати/
помолодшати.
подмладява|м 2 недок./подмладя омолб-
джувати/омолодйти, відмолбджувати/від-
молодйти.
* пбдмол ч. підводна западина берега.
подмбл|ен, -на, -но; -ни 1. таємний, при-
хований, схований; 2. підривнйй; ~-на
дейност підрйвна діяльність.
подмяна ж. підміна, заміна.
подмята|м недок./подметна 1. підкидати/
підкйнути, скидати/скйнути, гуцати/гуцну-
ти; вьлнйте ~-ха лбдката хвйлі підкидали
човен; 2. перен. натякати/натякнути; 3.
розм. (з кого, чого) жартувати/пожарту-
вати, підсміюватися/підсміятися; те го ~-ха
цял ден вонй жартували (підсміювалися)
з нього цілий день.
поднася|м недок./поднеса 1. підносити/
піднестй, подавати/подати; ~ подарьк
підносити подарунок, ушановувати пода-
рунком; 2. наближати, наблйжувати/наб-
лйзити; 0 ~/~ извиненията си просйти/
попросйти вйбачення; ~/~ като на блюдо
(като на тепсйя; като печен хляб на соф-
рата) див. блібдо; ~/~ като горчйв хап
на някого піднбсити/піднестй пілюлю кому;
~ се/~ се ставитися/поставитися з на-
смішкою (до кого).
пбдначални|к ч. мн. -ци заступник началь-
ника.
поднебес|ен, -на, -но; -ни поет, підне-
бесний; ~-на висота піднебесна висота
(височина).
поднес|а, -еш; поднесох док.: поднасям
(див.).
поднйква|м недок./поднйкна підглядати/
підглянути, підгледіти.
поднйкн|а, -еш; -ах док.: поднйквам
(див.).
пбдница ж. плоска глйняна форма для
вйпічки хліба.
поднйча|м недок. див. поднйквам.
поднов|я,-йш; -йхдок.: подновявам (див.)
подновява|м недок./подновя підновляти,
піднбвлювати/підновйти; обновляти, обнов-
поднбжие
495
подпора
лювати/обновити; оновляти, онбвлюва-
іи/оновйти; замінювати/замінйти; 0 ~
врьзките си с някого відновлювати зв’язкй
і ким.
поднбжие с. підніжжя.
пбднбс ч. піднос (для посуду).
подобава|м недок. лйчити; належати, ви-
падати; както подобава як і годйться (лй-
чить, належить); як і слід.
подбб|ен, -на, -но; -ни подібний; в ~ слу-
чай у такому разі (вйпадку); нйщо ~-но
нічого подібного; ~-но явление подібне
явище; — Пожелавам на Вас и на Вашето
семейство много здраве! — Под об но! —
Бажаю Вам і Вашій родйні хорошого
здоров’я! — розм. І Вам також; І Вам
цього ж! 0 ~-ни триьгьлници подібні три-
кутники.
подобие с. подоба; 0 по образ и ~ за
образом і подобою.
подобрение с. поліпшення; ~ на каче-
ството поліпшення якості; ~ на между-
народното положение поліпшення міжна-
родного становища; ~ на услбвията на
труда поліпшення умов праці.
подобр|ея, -ееш; -ях док.: подобрявам 1
(див.).
подобр|я, -йш; -йх док.: подобрявам2
(див.).
подобрява|м 1 недок./подобрея тільки 3 ос.
одн.: подобрява ми/подобря ми мені стає/
стало (зробйлося) краще (ліпше); мені по-
кращало.
лодобрява|м 2 недок./подобря поліпшува-
ти/поліпшити, покращувати/покращити;
~ качеството на продукцията поліпшувати
якість продукції.
подов, -а, -о; -и підлоговий; ~ дьскй
дошки підлоги, мостйни; дошки для підлоги
(на підлогу).
подозйра|м недок./подозра підозрівати,
підбзрювати/запідбзрити.
подозрение с. підозра, підозріння.
подозрйтел|ен, -на, -но; -ни 1. підозрілий,
непевний; ~ тип підозрілий (непевний) тип;
2. підозрілий, недовірливий.
подбстр|я, -иш; -их док.: подбстрям (див.).
подбстря|м недок./подбстря підгбстрюва-
ти/підгострйти, підтбчувати/підточйти;
~ мблива підгострювати олівець; ~ с брус
підточувати бруском.
подотдел 1. підвідділ; 2. (у книзі) під-
розділ.
подоход|ен, -на, -но; -ни прибутковий;
~ даньк прибутковий податок.
подбч|ен, -на, -но; -ни підочний; ~-ни
сенки підочні тіні, тіні під очйма (навко-
ло очей).
подпалва|м недок./подпал я підпалювати/
підпалйти, розпалювати, розпаляти/розпа-
лйти.
подпалвач палій, підпалювач; ~ на
войната палій війнй.
подпалка ж. розпал (тріски, скалки
і т. ін.).
подпал|я, -иш; -их док.: подпалвам (див.).
подпет|я, -йш; -йх док.: подпетявам (див.).
подпетява|м недок./ подпетя стоптувати/
стоптати закаблук (задник).
подпечата|м док.: подпечатвам (див.).
подпечатва|м недок./подпечатам ставити/
поставити печатку.
подпечат|я, -иш; -их док. див. подпечатам.
подпйра|м недок:./подпра 1. підпирати/
підперти; ~ вратата підпирати двері; 2.
підтрймувати/підтрймати; 3. притуляти/
притулйти; ~ се/~ се обпиратися/обпер-
тися; той се ~-ше на една дьлга тояга він
обпирався на довгу палицю (кияку).
подпис ч. підпис; без ~ без підпису;
давам документа за ~ давати документ на
підпис; заверявам ~-а завіряти підпис;
нечетлйв ~ неясний підпис; ~ сьс завьр-
тулка підпис із закарлючкою; слагам ~-а си
ставити підпис, підпйсувати, собственорь-
чен ~ власноручний підпис; сьбйрам ~-и
збирати підписи.
подпйсва|м недок./подпйша підпйсувати/
підписати, ставити/поставити підпис; ~
договор підпйсувати договір; ~ розписка
підпйсувати розпйску; 0 ~/~ (отрязвам/
отрежа) квитанцията на някого див. кви-
танция; ~/~ присьдата на някого див.
присьда.
пбдписка ж. 1. підпйска; 2. (на газети,,
журнали) передплата.
подпй|ша, -шеш; -сах док.: подпйсвам
(див.).
подпланйнск|и, -а, -о; -и передгірний,,
підгірський.
подплата ж. підкладка, підбйвка.
подплат|я, -йш; -йх док.: подплатявам
(див.).
подплатява|м недок./подплатя підшива-
ти/підшйти підкладку.
пбдплес ч.: на ~ крйво, косо.
подпльзва|м се недок./подпльзна се сков-
затися/посковзнутися, підсковзнутися, під-
ковзнутися.
подпльзн|а се, -еш се; -ах се док.: под-
пльзвам се (див.).
подпльнка ж. доклад, підкладка.
подполковни|к ч. мн. -ци підполковник,
подпора ж. 1. підпора, підпірка, опора;
наклонена ~ укосина; ~ на моста опора
моста; ~ от пилоти техн. пальова опора;
подпорен
496
подсладя
2. перен. підпора, підтрймка; морална ~
морална підтрймка.
подпор|ен, -на, -но; -ни підпірнйй; ~-на
греда підпірна балка.
подпорка ж. підпірка; опьваща ~ роз-
кіс.
подпочвен, -а, -о; -и підгрунтовйй; ~-и
води підгрунтові води.
подпр|а, -еш; -ях док.: подпйрам (див.).
подправка1 ж. підробка, фальсифіка-
ція.
,	2
подправка ж. приправа, присмака.
подправ|я, -иш; -их док.: подправям ’-2
(див.).
подправя|м 1 недок./подправя підробляти,
підроблювати/підробйти; фальсифікувати/
сфальсифікувати.
подправя|м 2 недок./подправя приправля-
ти/приправити, присмачувати/присмачити.
подпредседател заступник (заміснйк) го-
ловй.
подраббтва|м недок./подраббтя опрацьо-
вувати/опрацювати, обробляти/обробйти.
подработ|я, -иш; -их док.: подработвам
(див.).
подражава|м недок. наслідувати; ~ гла-
совете на живбтни наслідувати голосй
тварйн; той се мьчи да му подражава він
намагається його наслідувати.
подражател ч. наслідувач.
подражателка ж. наслідувачка.
подражател|ен, -на, -но; -ни насліду-
вальний.
подразбер|а, -еш; подразбрах док.: под-
разбйрам (див.).
подразбйра|м недок./подразбера 1. розу-
міти /зрозуміти, здогадуватися/здогадати-
ся; 2. мати (недок.) на увазі (на думці);
припускати/припустйти; ~ се/~ се (не-
док.) розумітися, матися на увазі (думці).
подразделение с. 1. (військ.) підрозділ;
2. (у шафі, чемодані і т. ін.) відділ.
подран|я, -йш; -йх док.: подранявам
(див.).
подранява|м недок./подраня 1. (трохи
раніше) уставати/устати, прокидатися/про-
кйнутися; 2. (трохи раніше) прихддити/
прийтй, з’являтися/з’явйтися.
подраст ч. 1. пагін, пагонець; 2. поросль,
поріст.
подрасть|к ч. мн. -ци див. подраст.
подребрен, -а, -о; -и підреберний.
подредба ж. упорядкування, упорядко-
вування; доведення до ладу.
подред|я, -йш; -йх док.: подреждам (див.).
подрежда|м недок./подредя 1. прибирати/
прибрати; чепурити, причепурювати/приче-
лурйти; 2. обставляти/обставити; (недок.
і док.) меблювати, (док.) умеблювати;
3. вишиковувати/вйшикувати; ~ се/~ се 1.
вишиковуватися/вйшикуватися; 2. обстав-
лятися/обставитися, заводити/завестй об-
становку, омебльовуватися/омеблюватися.
подроб|ен, -на, -но; -ни докладний; ~
разговор докладна розмова; ~-на инфор-
мация докладна інформація.
подробност ж. подробиця; зная всйчки
~-и знати всі подробиці; не изпускам нйто
една ~ не випускати жодної подробиці.
подрумиче, подрумче с. мн. -та бот. ромен
(роман).
подрька присл. під руку; попідруки, (розм.)
попідручки; вьрвя ~ ітй під руку; 0 на-
мйрам се ~ бути під рукою (руками), бути
напохваті; бути в розпорядженні кого, чого.
подрьч|ен, -на, -но; -ни підручний; ~-ни
материали підручні матеріали.
подсевки тільки мн. див. отсевки.
подсе|ка, -чеш; подсякох док.: подсйчам
(див.).
подсек|а се, -чеш се; подсякох се док.:
подсйчам се (див.).
подсекретар ч. заступник секретаря.
подсекция ж. підсекція.
подсет|я, -иш; -их док.: подсещам (див.).
подсеща|м недок./подсетя 1. нагадувати/
нагадати, підказувати/підказати; 2. натя-
кати/натякнути; ти навреме ме подсети за
това ти вчасно натякнув мені на (про) це;
~ се/~ се пригадувати/пригадати, спо-
хвачуватися/спохватйтися.
подсйлва|м недок./подсйля підсйлювати/
підсйлити, укріплювати/укріпйти.
подсйл|я, -иш; -их док.: подсйлвам (див.).
подсйрва|м недок./подсйря звурджувати,
вурдити/звурдити.
подсйр|я, -иш; -их док.: подсйрвам (див.).
подсйря|м недок. див. подсйрвам.
подсйча|м недок./подсека підсікати/під-
сікти, підтинати/підтяти; підсікати/підсікти
(рибу); 0 коленете ми се подсйчат/ се
подсякоха у мене підкошуються/підкосй-
лися (підтинаються/підтялися, підітнулися,
підсікаються/підсіклися) коліна (ноги).
подсйчам се недок./подсека се підпрівати/
підіпріти.
подска|жа, -жеш; -зах док.: подсказвам
(див.).
подсказва|м док./подскажа підказувати/
підказати.
подсказвач ч. підказувач (учень).
подсказвачка ж. підказувачка (учениця).
подско|к ч. мн. -ци підскік, підскок.
подслада ж. солодка приправа.
подслад|я, -йш; -йх док.: подсладявам
(див.).
подсладявам
497
подценявам
посладява|м док./подсладя підсолбджува-
і и/підсолодйти; ~ се/~ се їсти/з’їсти
щось солодке на десерт; ~ си/~ си тс.
подслажда|м недок. див. подсладявам.
подслон ч. 1. укриття; покриття; накрит-
ій; навіс; 2. перен. захист, прикриття, по-
крив; притулок.
подслон |я, -йш; -йх док.: подслонявам
(див.).
подслонява|м недок./подслоня 1. ставити/
поставити під навіс; 2. перен. давати/
дати притулок, притуляти/притулйти; ()
глава знаходити/знайтй притулок.
подсмьрква|м недок./подсмьркна шмор-
гати/шморгнути носом.
подсмьркн|а, -еш; -ах док.: подсмьрквам
(див.).
подсмьрча|м недок. 1. шморгати носом;
2. плакати беззвучно; 3. бути відкйнутим
(відкйненим), залишатися без уваги.
подстанция ж. підстанція; понижаваща ~
знйжувальна (понйжувальна) підстанція;
разпределйтелна ~ розподільна підстан-
ція.
подстомаш|ен, -на, -но; -ни підшлунковий;
~-на жлеза підшлункова залоза.
подстбрва|м недок./подстбря підбурюва-
ти/підбурити, підбивати/підбйти.
подсторни|к ч. мн. -ци підбурювач, під-
бурник.
подстрекава|м недок. підбурювати, під-
бивати.
подстрекател ч. див. подсторник.
подстрекателка ж. підбурювачка, підбур-
ниця.
подстрйгва|м недок./подстрйжа підстри-
гати/підстрйгти.
подстрйж|а, -еш; подстрйгах док.: под-
стрйгвам (див.).
пбдстьп ч. 1. підступ; 2. підхід.
подсьд|ен, -на, -но; -ни підсудний; ~-но
дело підсудна справа.
подсьдйм, -а, -о; -и 1. обвинувачуваний;
звинувачуваний; 2. у знач, ім.: ~-ия(т),
~-ата обвинувачений, обвинувачена; ф
на ~-ата скамейка на лаві підсудних.
подсьзнание с. підсвідомість.
подсьзнател|ен, -на, -но; -ни підсвідомий.
подти|к ч. мн. -ци поштовх, стймул.
подтйква|м недок./подтйкн а 1. підштбв-
хувати/підштовхнути; 2. підштбвхувати/під-
штовхнути, спонукати і спонукувати/спону-
кати, (недок. і док.) стимулювати.
подтйкн|а, -еш; -ах док.: подтйквам (див.).
подува|м се недок./подуя се опухати/
опухнути, опухти, набрякати/набрякнути,
здуватися/здутися.
подуправигел ч. заступник керуючого.
подут, -а, -о; -и опухлий, попухлий; на-
бряклий; одутлий, одутий.
подутина ж. пухлйна, опух; набряк;
здуття; ~ на кожата припухлість на шкірі;
шкірнйй опух; ~ на тялото жовно, гуля.
подутост ж. пухлйна, опух; набряклість.
подуч|а, -иш; -их док.: подучвам (див.).
подучва|м недок./подуча підучувати/пі-
дучйти; підмовляти/підмбвити.
подуш|а, -иш; -их док.: подушвам (див.).
подушва|м недок./подуша 1. нюхати/
понюхати; 2. чути/почути, відчути, учути;
3. перен. пронюхувати/пронюхати.
поду|я се, -еш се; -х се док.: подувам се
(див.).
подхваща|м недок./подхван а 1. підхбплю-
вати/підхопйти; 2. братися/узятися до ро-
боти; 3. перен. підхбплювати/підхопйти,
продбвжувати/продбвжити.
подхвьрл|я, -иш; -их док.: подхвьрлям
(див.).
подхвьрля|м недок./подхвьрл я 1. (угору)
підкидати/підкйнути; (на невелику від-
стань) кйдати/кйнути; 2. (потай) підкида-
ти/підкйнути, кйдати/кйнути, залишати/за-
лишйти; 3. перен. натякати/натякнути; 4.
(критиці) піддавати/піддати.
подход ч. підхід; научен ~ науковий
підхід.
подходящ, -а, -о; -и підхожий, підходя-
щий; відповідний; слушний; ~ момент
підходящий (слушний) момент; ~-о време
слушний час.
подхожда|м недок. 1. підходити, відпові-
дати; той не подхбжда за такава работа
він не підходить для цієї роботи; 2. пасу-
вати, лйчити; 3. перен. підходити; відноси-
тися; ставитися; тук нйе трябва да ~-ме
другояче тут ми повйнні підходити інак-
ше.
подхранва|м недок./подхраня 1. підгодб-
вувати/підгодувати, пригодовувати/при-
годувати; 2. піджйвлювати, підживляти/
підживйти; 3. перен. підтрймувати/під-
трймати.
подхранване с. 1. піджйвлення; между-
редово ~ міжрядне піджйвлення; 2. (дви-
гуна і т. ін.) жйвлення.
подхранвач ч. техн. живйльник; лентов ~
стрічковйй живйльник; перков ~ лопатевий
живйльник.
подхран|я, -иш; -их док.: подхранвам
(див.).
подцентрала ж. див. подстанция.
подцен|я, -йш; -йх док.: подценявам
(див.).
подценява|м недок./подценя недооціню-
вати/недооцінйти.
подчертавам
498
пожелавам
подчертава|м недок./подчертая підкрес-
лювати/підкреслити; виділяти/вйділити; 0
~/~ дебело особливо підкреслювати/
підкреслити (виділяти/вйділити); звертати/
звернути особлйву увагу.
подчерта|я, -еш; -х док.: подчертавам
(див.).
подчинен, -а, -о; -и 1. підлеглий, підвлад-
ний; підпорядкований; ~ на законите
підлеглий законам; ~-о изречение лінгв.
підрядне речення; 2. у знач. ім. підлеглий,
підвладний.
подчинение с. підкорення; підпорядкуван-
ня; підлягання, підпорядкованість; ведомст-
вено ~ відомче підпорядкування; ~ на
лйчните интереси на обществените підпо-
рядкування (підпорядковування) особйстих
інтересів громадським; ~ на малцйнството
на мнозйнството підкорення меншості біль-
шості.
подчинйтел|ен, -на, -но; -ни лінгв. підряд-
ний; ~-на врьзка підрядний зв’язок.
подчин|я, -йш; -йх док.: подчинявам (див.).
подчинява|м недок./подчиня підкоряти/
підкорйти; підпорядковувати/підпорядкува-
ти; ~ лйчните си интереси на интересите на
колектйва підпорядковувати свої особйсті
інтереси інтересам колектйву; ~ се/~ се
корйтися, підкорятися/підкорйтися, скоря-
тися/скорйтися; підпорядковуватися/під-
порядкуватися; ~ се на волята на колек-
тйва підкорятися волі колектйву.
подьбиче с. бот. самосйл.
под|ьл, -ла, -ло; -ли підлий, підлотний;
~ човек підла людйна; ~-ла измяна підла
зрада.
подялбаж. поділ, розподіл, дільба (майна,
спадщини).
поевтине|я, -ееш; -ях док.: поевтинявам
(див.).
поевтинява|м недок./поевтиня дешевіти/
подешевіти, дешевшати/подешевшати.
поединйчно присл. по одному; поодйнці.
поезия ж. поезія; антолбгия на бьлгарска-
та ~ антологія болгарської поезії; ~ на
труда поезія праці; ~-та на Йван Вазов
поезія Івана Базова.
поем|а -еш; поех док.: поемам (див.).
поема2 ж. поема; ~ за хор поема для
хору; ~-та «Кьрвава песен» от П. П. Сла-
вейков поема «Кривава пісня» П. П. Сла-
вейкова; симфонйчна ~ симфонічна поема.
поема|м недок./поема 1. (те, що подаєть-
ся) брати/узяти, ухбплювати/ухопйти; ~
топката приймати (брати) м’яч; той пое с
двете рьце вьжето, което му подадоха він
ухопйв двома руками канат, якйй йому по-
далй; 2. (повітря) вдихати/вдихнути, ков-
тати/ковтнути, (недок.) хапати; ~ дим при
пушене затягуватися під час куріння; 3. від
правлятися/відправитися, вирушати/вйру-
шити; ~ пьт відправлятися (вирушати) в
дорогу; те поеха покрай реката вонй пішлй
(відправилися) уздовж річки; 4. (розмову)
починати/почати, підхоплювати/підхопйти;
заговорйти; ф ангажимент див. ан-
гажимент; ~ си/~ си дьх див. дьх; ~/~
курс (посока) брати/узяти курс (напря-
мок); обещание див. обещание.
поем|ен, -на, -но; -ни: ~-ни условия умови
найму.
по|ен-, -йна, -йно; -йни співочий, співучий;
~-йни птйци співочі (співучі) птахй.
поет ч. поет; бьлгарски ~-и болгарські
поети.
поетеса ж. поетеса.
поетизйра|м недок. і док. поетизувати.
поетика ж. поетика; поетиката на X. Б6-
тев поетика X. Ботева.
поетйч|ен, -на, -но; -ни див. поетйчески.
поетйческ|и, -а, -о; -и поетйчний; ~-а
дарба поетйчний дар.
пожар ч. пожежа, пожар; гася ~ гасйти
пожежу; локализйрам (ограничавам)
разпространяването на ~-а локалізувати
(обмежувати) пошйрення пожежі; огнйще
на ~-а вогнище пожару (пожежі); ~-ьт
избухна неочаквано пожежа вйникла не-
сподівано (раптово); ~-ьт обхвана целия
квартал пожар охопйв увесь квартал; пре-
дупреждавам за ~ попереджувати про по-
жежу; причйна за ~-а причйна пожежі.
пожар|ен, -на, -но; -ни 1. пожежний,
пожарний; ~ маркуч пожежний рукав;
пожежна кйшка; ~ прьт пожежний багор
(гак); ~-на команда пожежна (пожарна)
команда; ~-на стьлба пожежна драбйна;
правила за ~-на безопасност правила по-
жежної безпеки; 2. у знач, ім.: ~-на(та)
пожежна (пожарна) команда.
пожарище с. 1. пожарище, велйка поже-
жа, велйкий пожар; 2. згарище.
пожарникар ч. пожежник, пожарник.
пожарникарск|и, -а, -о; -и пожежний, по-
жарний; ~-а служба пожежна (пожарна)
служба.
пожарогасйтел ч. вогнегасник, огнегас-
ник; прахов ~ сухйй (порошковий) вогне-
гасник.
пожар|я, -йш; -йх недок. розм. знйщу-
вати, спустошувати пожаром.
пожелава|м недок./пожелая 1. бажати/
побажати, хотіти/захотіти; те пожелаха да
се срещнат с Вас вонй захотіли (побажали)
зустрітися з Вами; 2. висловлювати/вй-
словити побажання, побажати; йскам от все
чожелание
499
познавачка
। і.рце да Ви пожелая щастие я хочу від усьо-
ні серця побажати Вам щастя.
пожелани|е с. побажання; изказвам най-
цобрй ~-я висловлювати найкращі по-
нижання; ~ за успех побажання успіху.
пожела|я -еш; -х док.: пожелавам (див.).
пожертвование с. пожертвування.
пожертвовател ч. заст. жертводавець.
пожертвовател|ен, -на, -но; -ни жертов-
ний.
пожйзнен, -а, -о; -и довічний; ~-а пенсия
довічна пенсія.
поза ж. поза, постава; заемам ~ ставати
в позу; прибирати позу; непринудена ~
невимушена (природна) поза.
по-завчера присл. позавчора, два дні тому,
позволение с. дозвіл; без ~ без дозволу;
с Ваше ~ з Вашого дозволу; той пойска ~
да говори він попросив дозволу говорйти.
позволйтел|ен, -на, -но; -ни 1. якйй дає
дозвіл; 2. у знач, ім.: ~-но дозвіл (доку-
мент).
позвол|я, -йш; -йх док.: позволявам
(див.).
позволява|м недок./позволя дозволяти/
дозволити, давати/дати можлйвість; ~ си/
~ си дозволяти/дозволити собі.
поздрав ч. поздоровлення; вітання, при-
вітання; привіт; войнйшки ~ військове
привітання; горещ ~ гаряче поздоров-
лення, гарячий привіт; изпращам ~-и по-
силати привіт (поздоровлення); мнбго ~-и
на тях багато поздоровлень їм; нбся ти ~-и
от тях вонй передають тобі привіт (поздо-
ровлення); отврьщам на ~ відповідати на
поздоровлення; пионерски ~ піонерський
салют; поднасям ~-и принбсити/принестй
поздоровлення; с другарски ~ з товарй-
ським привітом.
поздравйтел|ен, -на, -но; -ни поздоровний,
вітальний; ~-на телеграма вітальна теле-
грама; ~-но писмо вітальний лист.
поздрав|я, -йш; -йх док.: поздравявам
(див.).
поздравява|м недок./поздравя 1. поздо-
ровляти/поздорбвити; вітати/привітати; ~
с победата поздоровляти (вітати) з пере-
могою; 2. вітати/привітати, вітатися/приві-
татися; той ги поздравй с кймане на глава
він привітався з нйми (привітав їх) кивком
головй; ~ се/~ се вітатися/привітатися;
вітати/привітати.
поземлен, -а, -о; -и поземельний; ~ даньк
поземельний податок; (у знач, ім.) по-
земельне.
позив ч. 1. заклик, поклик; 2. листівка;
ф отправям/отправя ~ звертатйся/звер-
нутися із закликом (відозвою).
позйра|м недок. 1. позувати; 2. перен.
позувати, рисуватися, хизуватися.
позитйв ч. позитйв.
позитйв|ен, -на, -но; -ни 1. позитйвний;
~ филм позитйвна плівка; 2. позитйвний;
схвальний; ~ неутралитет позитйвний ней-
тралітет; ~ бтзив позитйвний (схвальний)
відзив.
позитивйзьм ч. тільки одн. позитивізм.
позитивйст ч. позитивіст.
позицибн|ен, -на, -но; -ни позиційний;
~-на война позиційна війна.
позйция ж. 1. позйція; положення; бойна
~ бойова позйція; огнева ~ вогнева (огне-
ва, вогньова, огньова) позйція; ~ за отбра-
на (отбранйтелна) оборонна позйція; раббт-
на ~ спец, робоча позйція; удьржам ~
утрймувати позйцію; усйлвам ~ зміцнювати
позйцію; 2. перен. позйція, точка зору;
филосбфска ~ філософська позйція; ф
отстьпвам/отстьпя (от) позйцията си
відступати/відступйти від своєї позйції; зда-
вати/здати свої позйції.
позлата ж. позолота.
позлат|я, -йш; -йх док.: позлатявам (див.).
позлатява|м недок./позлатя 1. позолбчу-
вати/позолотйти; покривати/покрйти золо-
том; 2. поет, позолбчувати/позолотйти;
есента позлатй листата осінь позолотйла
лйстя; 3. перен. озолбчувати/озолотйти,
платйти/заплатйти дорого за щось.
познаваем, -а, о; -и пізнаванний, пізна-
ваний, доступний для пізнання.
познава|м 1 недок. 1. знати, мати знання;
~ истбрията на тбзи вьпрос знати історію
цього питання; 2. знати (кого), бути зна-
йомим (з ким); откьде ме ~-ш звідки ти
мене знаєш? ф ~ и майчиното му мляко
знати як облупленого кого, бачити (знати)
наскрізь кого; познавам си работата знати
свою справу; ~ се 1. бути знайомим з ким;
нйе се ~-ме вече десет годйни ми знайомі
(знаємо одйн одного) уже десять років;
2. тільки 3 ос. вйдно; лекето не се познава
плями не вйдно; по всйчко се познава, че
е йдвал някой по всьому вйдно, що хтось
приходив.
познава|м 2 недок./п озн ая пізнавати/піз-
нати; узнавати/узнати; дізнаватися/діз-
натися; угадувати/угадати; как позна,
че ще вали дьжд? як ти узнав (угадав),
що буде дощ? ~ по гласа пізнавати по го-
лосу.
познавател|ен,- на, -но; -ни пізнавальний;
~ процес пізнавальний процес.
познавач ч. знавець; добьр ~ на фолк-
лбра хороший знавець фольклору.
познавачка ж. знавець (про жінку).
познайник
500
покарвам
познайни|к ч. мн. -ци знайомий (у знач,
ім.).
познайница ж. знайома (у знач. ім.).
познани|е с. 1. пізнання; ~ на йстината
пізнання істини; теория на ~-ето теорія
пізнання; 2. знання; задьлбочени ~-я
глибокі знання; 0 дьрвото на ~-ето
древо пізнання.
познанств|о с. знайомство; ймам обшйрни
~-а мати широке коло знайомих.
познат, -а, -о; -и 1. знайомий, відомий;
~-а картйна знайома картйна; 2. у знач. ім.
знайомий; срещнах се с едйн мой познат я
зустрівся з однйм моїм знайомим; стари ~-и
старі знайомі.
позна|я, -еш; -х док.: познавам 2 (див.).
позов|а, -еш; -ах док.: позовавам (див.).
позовава|м недок./лозова клйкати/поклй-
кати, звати/позвати; ~ се/~ се посилати-
ся/послатися; той се ~-ше на факти
він посилався на факти.
позор ч. ганьба; ф излагам/изложа на ~
виставляти/вйставити на позорище (осудо-
вище); виставляти/вйставити (віддавати/
віддати) на посміх (глум).
позор|ен, -на, -но; -ни ганебний; ~-на
постьпка ганебний учйнок.
позор|я, -йш; -йх недок. ганьбйти; пап-
люжити.
позьор ч. позер.
позьорка ж. позерка.
пойлка ж. напувалка, поїлка; автоматйч-
на ~ автонапувалка, автопоїлка.
пойло с. 1. корйто для поїння худоби;
2. водопій.
поймен|ен, -на, -но; -ни поіменний; ~
спйськ поіменний спйсок.
пока|жа,-жеш; -зах док.: показвам (див.).
показ ч.: на ~ напоказ.
показал|ец 1 ч. мн. -ци вказівний па-
лець.
показал|ец2 ч. мн. -ци 1. покажчик,
індекс; библиографски ~ бібліографічний
покажчик; предметен ~ предметний покаж-
чик; 2. покажчик, індикатор; ~ на на-
стройката індикатор настроювання; 3. за-
кладка, лясе.
показалка ж. указка.
показани|е с. показання; свідчення;
пйсменни ~-я письмові показання; сви-
детелско ~ свідчення.
показател ч. показник; икономйчески ~
економічний показник; качествен ~ якіс-
ний показник; по всйчки ~-и по всіх по-
казниках; ~ на културното равнйще показ-
ник культурного рівня.
показател|ен, -на, -но; -ни показовий; ~
прймер показовий прйклад; ~ прьст вка-
зівнйй палець; ~-но местоимение лінгв.
вказівнйй займенник.
показва|м недок./покажа 1. показувати/
показати; ~ паспорта си показувати
(пред’являти) свій паспорт; ~ с рька по-
казувати рукою; 2. показувати/показати,
пояснювати/пояснйти; ~ решението на за-
дачата показувати рішення задачі; 3. по-
казувати/показати, (недок.) означати; свід-
чити/посвідчити; 4. показувати/показати,
виявляти/вйявити; демонструвати/проде-
монструвати; ~ прймер показувати (да-
вати) прйклад; ~ своето изкуство пока-
зувати своє мистецтво; ф ~/~ лицето
си див. лице; ~ си/~ си магарйята по-
казувати/показати свою дурість; ~
си рогата показувати/показати кігті (па-
зури, зуби); ~/~ характер проявляти/
проявйти стійкість (характер); ~ се/~ се 1.
показуватися/показатися; 2. показуватися/
показатися; (недок.) виглядати, мати вй-
гляд; той йскаше да се покаже безгрйжен
він хотів показатися (виглядати) безтур-
ботним; 3. показуватися/показатися, зда-
ватися/здатися; видаватися/вйдатися; това
ми се показа малко странно це показалося
(здалося) мені трохи дйвним; ф ~ се/~ се
човек обходитися/обійтйся по-людськи (по-
людському).
показ|ен, -на, -но; -ни показовий, зразко-
вий; ~ урок показовий урок.
покайва|м се недок./покая се 1. церк.
каятися/покаятися, признаватися/призна-
тися в своїх гріхах; 2. каятися/покаятися,
визнавати/вйзнати свою провйну, жал-
кувати/пожалкувати за зробленим учйн-
ком.
покалугер|я, -йш; -йх док.: покалугеря-
вам (див.).
покалугерява|м недок./покалугеря стрйг-
ти/пострйгти в ченці.
покана ж. 1. запрошення; изпращам ~
посилати запрошення; ~ за сватба запро-
шення на весілля; по ~ на орґанизацибн-
ния комитет на конференцията на запро-
шення організаційного комітету конферен-
ції; той прие ~-та да вземе участие в кон-
ференцията він прийняв запрошення взяти
участь у конференції; 2. повідомлення; ~
за пощенски запис повідомлення про пошто-
вий переказ; ~ за телефонен разговор по-
відомлення про телефонну розмову.
поканва|м недок./поканя запрошувати/
запросйти; ~ на гости запрошувати в гості;
~ на обед запрошувати на обід.
покан|я, -иш; -их док.: поканвам (див.).
покара|м док.: покарвам (див.).
покарва|м недок./покарам виростати/
покача
501
покривам
вирости (про волосся), пооростати/про-
ростй (про рослини).
покач|а, -йш; -йх док.: покачвам (див.).
покачва|м недок./покача піднімати, піді-
іімати/підняти; підвйщувати/підвйщити; ~
лкциите підвйщувати акції; ~ детето на
коня садйти дитйну на коня; ~ ценйте під-
вйщувати (підіймати, піднімати) ціни; роз-
дувати (наганяти) ціни; ~ се/~ се підніма-
тися, підійматися/піднятися; підвйщувати-
гя/підвйщитися; нйвото на водата се покач-
ва рівень водй підвйщується; температурата
се ~-ше температура підвйщувалася (під-
німалася) .
покаянне с. покаяння.
пока|я се, -еш се; -ях се док.: покайвам
се (див.).
поквара ж. розбещеність, зіпсованість;
розпущеність.
покварен, -а, -о; -и розбещений, роз-
паскуджений, зіпсований, розпусний, роз-
путний.
поквар|я, -иш; -их док.: покварям (див.).
покваря|м недок./покваря розбещувати/
розбестити, робйти/зробйти розпусним
(розпутним), псувати/зіпсувати.
покер ч. покер.
покланя|м се недок./поклоня се 1. кла-
нятися, уклонятися/уклонйтися; 2. (кому,
чому) поклонятися/поклонйтися; (перед
ким, чим) схилятися/схилйтися.
поклатва|м недок. див. поклащам.
поклат|я, -иш; -их док.: поклащам (див.).
поклаща|м недок./поклатя гойдати, погой-
дувати/погойдати, колихати, поколйхувати/
поколихати, коливати/поколивати; хитати/
похитати; ~ глава хитати головою.
поклон ч. поклін, уклін; ф ~ до земята
земнйй поклін (уклін), поклін до землі;
низькйй (низенький) поклін (уклін).
поклонениес. поклоніння; глибока повага,
пошана.
поклонни|к ч. мн. -ци 1. поклонник; при-
хйльник, шанувальник; ~ на изкуството
шанувальник мистецтва; 2. (розм.) поклон-
ник, залицяльник; тя ймаше много ~-ци
вона мала багато поклонників (залицяль-
ників); 3. прочанин.
поклонница 1. поклонниця; прихйльниця,
шанувальниця; 2. прочанка.
поклонничка ж. див. поклонница.
поклон|я се, -йш се; -йх се док.: покла-
ням се (див.).
поко|ен, -йна, -йно; -йни 1. якйй помер,
покійний; 2. у знач, ім.: ~-йният; ~-йната
покійний, покійник, небіжчик, умерлий; по-
кійна, покійниця, небіжчиця, небіжка.
покби тільки мн. покої, (одн.) покій.
покой ч. 1. спокій, покій, тйша; нбщен ~
нічнйй спокій; 2. фіз. спокій; абсолютен ~
абсолютний спокій; относйтелен ~ віднос-
ний спокій.
поколение с. покоління; младо ~ молоде
покоління; от ~ на ~ з покоління в поколін-
ня; від покоління до покоління; подраст-
ващо ~ підростаюче покоління; 0 до трета
~ поки живйй; усе життя.
покор|ен, -на, -но; -ни підкорений, по-
корений, скорений.
покорйтел ч. підкорювач, покорйтель;,
~-и на пустйнята підкорювачі пустйні.
покорйтелка ж. покорйтелька.
покори ост ж. тільки одн. покірність,,
покірливість.
покор|я, -йш; йх док.: покорявам (див.).
покорява|м недок./покоря підкоряти/під-
корйти, покоряти/покорйти, скоряти/ско-
рйти.
поко|я се, -йш се; -йх се недок. покоїтися*
перебувати в спокої.
покрай прийм. 1. (уживається при вка-
зуванні на місцеположення, напрям) поряд,
поруч, поблизу, побіля; уздовж, удовж,
удовжки; мймо; минавам ~ тях проходити
мймо них; ~ брега уздовж берега; 2. р о з м.
(уживається при вказуванні на одночасність-
дії) одночасно, рівночасно; водночас, водно-
раз; разом, заразом; поряд, поруч; віршик
това ~ оснбвната си работа я робйв це одно-
часно (поряд) з основною своєю роботою; 3.
розм. (уживається при вказуванні на при-
чину) через, з-за, із-за, за (що); ~ него*
и те са виновни через нього й вонй винуватг
(вйнні).
покрайнин|а ж. край, окраїна, околиця;,
периферія; ~-й на града околиці (окраїни)
міста.
покрив ч. 1. покрівля; дах; верх; двускатен
~ двосхйла покрівля; дьсчен ~ тесова
покрівля; ламарйнен ~ покриття з дахового
заліза; 2. (екіпажа) верх, верхняк; 3. перен.
покрівля, житло; под едйн ~ під однйм
дахом; під однією покрівлею (стріхою).
покривало с. 1. покривало; 2. попона..
покрйва|м недок./покрйя 1. покривати/
покрйти; накривати/накрйти; ~ масата о
покрйвка покривати (накривати) стіл ска-
теркою; ~ с одеяло детето покривати (укри-
вати, накривати) дитйну ковдрою; 2. по-
кривати/покрйти, робйти/зробйти покрівлю
(дах); 3. покривати/покрйти; устеляти/
устелйти; снегьт покрй земята сніг покрйв
землю; 4. перен. розм. покривати/покрйти,
приховувати/приховати; той ни е приятел,
но не трябва да го ~-ме він наш друг, але
ми не повйнні його покривати; 5. покривати/'
покривам
502
полагам
покрити, відшкодовувати/відшкодувати,
(недок,. і док.) компенсувати; 6. співпадати/
«співпасти; тази мйсьл напьлно ~-ше не-
говата ця думка повністю співпадала з його
думкою; 7. спорт, прикривати/прикрйти;
•8. спец, (самку з самцем) покривати/по-
крйти, спарбвувати/спарувати; 0 ~ си/~
си разиоските покривати/покрйти свої
вйтрати.
покривам ч. покрівельник, укривальник.
покрив|ен, -на, -но; -ни покрівельний;
даховйй; ~-на стоманена ламарйна дахове
залізо.
покрйвк|а ж. 1. скатерка, скатерть; бяла
~ біла скатерка (скатерть); плат за ~-и
и салфетки серветкова тканйна; покривам
масата с ~ покривати (накривати) стіл
скатеркою; ~ с шарки скатерка (скатерть)
з розводами; 2. покрив; покривало, укрива-
ло; ~ за легло укривало; дантелена ~ за
вьзглавница мереживна накйдка; 3. покров;
снежна ~ сніговйй покров.
покрйт, -а, -о; -и 1. крйтий, покрйтий;
~ паз ар крйтий рйнок; 2. покрйтий; ком-
пенсований; ~ дьлг покрйтий (сплачений)
'борг; 0 ~ вьглен скрйтна (потайна) лю-
дйна; людйна собі на умі; скрйто- ~-о шйто
й крйто; шйто-крйто; потай; тйшком-нйш-
ком.
покрйтие с. 1. покриття, погашення;
сплата; златно ~ золотйй запас; 2. спец.
покриття, перекриття; антикорозионно (про-
тивокорозионно) ~ антикорозійне покрит-
тя; междуетажно ~ міжповерхове пере-
криття; таванско ~ горйщне перекриття;
3. покрив; облачно ~ хмарний покрив.
покрй|я, -еш; -х док.: покрйвам (див.).
покров ч. 1. саван; 2. діал. покривало,
покровйтел ч. заступник; захиснйк, (рід-
.ко) покровйтель.
покровйтелка заступниця; захиснйця,
(рідко) покровйтелька.
покровйтелск|и, -а, -о; -и заступницький;
(рідко) покровйтельський; ~ глас заступ-
ницький голос.
покровйтелствен, -а, -о; -и 1. заступ-
ницький; поблажливий; ~ тон поблажли-
вий тон; 2. пільговйй.
покровйтелство с. заступництво; захист;
(рідко) покровйтельство; дружество за ~
на живбтните товарйство захисту тварйн.
покровйтелствува|м недок. заступатися;
захищати; (рідко) покровйтельствувати.
покруса ж. відчай, розпач, розпука.
покрусва|м недок:./покруся 1. доводити/
довестй до відчаю (розпачу), укидати/
укйнути у відчай (розпач); 2. заст. чор-
нйти/очорнйти, ганьбйти/зганьбйти.
покрус|я, -иш; -их док.: покрусвам (див.).
покрьства|м недок./покрьстя хрестйти/
охрестйти, справляти/справити обряд хре-
щення.
покрьстване с. хрещення; ~ набьлгарите
хрещення болгар.
покрьст|я, -иш; -их док.: покрьствам
(див.).
покупател|ен, -на, -но; -ни купівельний,
купувальний; ~-на способност купівельна
спроможність.
покуп|ен, -на, -но; -ни купований, покуп-
нйй; купівельний; ~-на цена купівельна
ціна.
покупк|а ж. купівля, купування; правя
~-и робйти покупки; провадити купівлю;
купувати.
покупко-продажба ж. купівля-продаж.
покушение с. замах; извьрша ~ зробйти
(учинйти) замах.
покьртва|м недок./покьртя викликати/
вйкликати жалість (співчуття); зворушу-
вати/зворушйти; ~ се/~ се хвилюватися/
схвилюватися.
покьртйтел|ен, -на, -но; -ни зворушливий.
покьрт|я, -иш; -их док.: покьртвам (див.)
покт>тва|м недок./покьтна торкатися/
торкнутися.
покьтн|а, -еш; -ах док.: покьтвам (див.).
покьщнина ж. начйння, пожйтки; добро,
скарб.
пол ч. мн. -ове стать; женски ~ жіно-
ча стать; мьжки ~ чоловіча стать; () неж-
ният (прекрасният, слабият) ~ прекрасна
стать.
пол|а ж. 1. спіднйця; набрана ~ спід-
нйця із зборками; надйплена ~ плоєна спід-
нйця; плисйрана ~ плісирована спіднйця;
~ клош спіднйця кльош; ~-ата увйсва
неравно спіднйця звисає нерівно; 2. пола;
вятьрьт раздухва ~-йте на палтото вітер
роздуває поли пальта; задна ~ (на фраці,
мундирі) фалда; кожух с широки ~-й
широкопола дублянка, широкополий кожух;
3. тільки мн.: ~-й (одн.) поділ, пелена;
4. тільки мн.: ~-й крйси; шапка с широки
~-й крислатий капелюх; бриль; 5. тільки
мн.: ~-й підніжжя, обніжжя; в ~-йте на
Вйтоша у підніжжя Вітоші; 5. діал. ча-
стйна домотканої доріжки.
полага|м недок./положа 1. класти/по-
класти; 2. перен. класти/покласти; закла-
дати/закласти; 0 грйжи за някого,
нещо див. грйжа; ~/~ клетва клястйся/
поклястися, складати/скласти клятву; ~/
~ основи на нещо див. основа; ~ ~ основ-
ний камьк див. основен; полага се недок.
тільки 3 ос. одн. безос. належати; колкото
по-лани
503
полйп
се полага скільки годиться (треба, нале-
жить); полага ми се мені належить.
по-лани присл. у позаминулому році.
по-ланск|и, -а, -о; -и позаминулий; по-
заторішній.
по-ланш|ен, -на, -но; -ни див. пб-лански.
поле с. мн. -та і поля 1. поле; лан; опитно
~ дослідне поле; орйзово ~ рйсове поле;
открйто ~ відкрите (чисте) поле; учебно-
бпитно ~ при учйлище дослідна пришкільна
ділянка; 2. поле, майданчик; летателно ~
льотне поле; наказателно ~ штрафний
майданчик; 3. спец, поле; на ббйното ~ на
полі бою; гравитацибнно ~ гравітаційне
поле; температурно ~ температурне поле;
4. (книги) поле, берег; бележки вьрху
~-тата замітки на полях (берегах); вьн-
шно ~ зовнішнє поле; странично ~ бокове
поле; 5. поле, тло, фон; 6. перен. поле,
поприще, сфера діяльності; широко ~ за
дейност широке поле [для] діяльності;
7. поле, родовище; еднокрйло ~ одно-
стороннє (однобічне) виїмкове поле.
полев|й, -а, -б; -й військ, польовий; воен-
но-~ сьд військово-польовий (воєнно-по-
льовий) суд; ~ бинбкьл польовий бінокль.
полевьд ч. рільник.
полевьд|ен, -на, -но; -ни рільничий, ріль-
ницький; ~-на бригада рільнича бригада.
полевьдка ж. рільник (про жінку).
полегат, -а, -о; -и пологий, положистий,
розлогий; спадистий, згористий.
поледица ж. ожеледь, ожеледиця.
полезащйт|ен, -на, -но; -ни полезахиснйй;
~ пояс полезахисна смуга.
полез|ен, -на, -но; -ни корйсний; ~ за
здравето корйсний для здоров’я; ~ сьвет
корйсна порада; ~ труд корйсна праця;
~-ни изкопаеми корйсні копалини.
полека присл. 1. тйхо, повільно, поволі;
2. тйхо, обережно; 3. тйхо, стиха; неголос-
но, негучно; 0 ~-лека (лека-~) помалу,
мало-помалу, потроху, поступово, поволі,
помаленьку, помалесеньку.
полемизйра|м недок. і док. полемізувати,
вестй/повестй полеміку; той сполучлйво
~-ше с тях він вдало полемізував з нйми.
полемика ж. полеміка; вбдя ~ вестй по-
леміку.
полемйч|ен, -на, -но; -ни полемічний; ~-на
статия полемічна стаття.
полемйческ|и, -а, -о; -и див. полемйчен.
полесражение с. поле бою (бйтви), бо-
йовйще.
пблет ч. 1. політ; брьснещ ~ брйючий
політ; групов ~ груповйй політ; космйчески
~ космічний політ; ~ без кацане безпоса-
дочний політ; своббден ~ вільний політ;
тренирбвьчен ~ тренувальний політ; уче-
бен ~ навчальний політ; 2. перен. політ,
літ, ширяння, буяння; ~ на мислите літ
(ширяння) думок; 0 от птйчи ~ з пта-
шйного польоту (льоту).
полечка присл. розм. див. полека.
пол|ея, -ееш; -ях док.: поливам (див.).
пблза ж. кбрйсть, вйгода, пожйток;
раббтя в ~ на колектйва працювати на
користь колектйву.
пблзва|м недок. див. пблзувам.
ползотвбр|ен, -на, -но; -ни корйсний; ~-на
дейност корйсна діяльність.
пблзува|м недок. приносити (давати) ко-
ристь; ~ се 1. користуватися; викори-
стовувати; ~ се от научна литература ко-
ристуватися науковою літературою; ~ се от
случая користатися (користуватися) з на-
годи, використовувати нагоду; 2. мати; ~
се с авторитет мати авторитет; ~ с добро
йме мати хорошу репутацію.
полйва|м недок./полея 1. поливати/по-
лйти; ~ вода поливати; ~ цветя поливати
квіти; 2. перен. розм. обмивати/обмйти.
поливач ч. поливальник.
поливачка 1 ж. поливальниця (про жінку).
поливачка2 ж. 1. (посудина) поливаль-
ниця; 2. поливальна машйна.
полйв|ен, -на, -но; -ни поливнйй; ~-на
машйна поливна машйна; ~-ни култури по-
ливні культури.
полйвка ж. полйвка.
полигам|ен, -на, -но; -ни полігамний; ~
брак полігамний шлюб.
полигамия ж. полігамія.
полиглбт ч. поліглот.
полиглбтка ж. поліглот (про жінку).
полигбн ч. полігон; изпитателен ~ ви-
пробний полігон; учебен ~ навчальний
полігон.
полиграфйч|ен, -на, -но; -ни поліграфіч-
ний.
полиграфйческ|и, -а, -о; -и поліграфічний;
~-а промйшленост поліграфічна промисло-
вість; ~-и машйни поліграфічні машйни.
полиграфия ж. тільки одн. поліграфія.
полиграфск|и, -а, -о; -и див. полигра-
фйчен.
полиелей ч. див. полилей.
поликлйника ж. поліклініка; детска ~
дитяча поліклініка; прикрепям кьм ~-та
прикріплювати до поліклініки.
поликлинйч|ен, -на, -но; -ни поліклінічний.
поликлинйческ|и, -а, -о; -и див. поликли-
нйчен.
полилей ч. 1. люстра; 2. панікадйло.
полйп ч. зоол., мед. поліп; ~ в ухото
поліп у вусі.
полйрам
504
положа
полйра|м недок,. і док. полірувати/від-
полірувати.
полирова|м недок. і док. див. полйрам.
полировач ч. полірувальник.
полировка ж. 1. поліровка, полірування;
2. полірована поверхня; 3. політура.
полировьч|ен, -на, -но; -ни полірувальний.
политбюрб с. політбюро; Политбюро на
ЦК на Бьлгарската комунистйческа партия
Політбюро ЦК Болгарської комуністичної
партії; Политбюро на ЦК на КПСС Політ-
бюро ЦК КПРС; Политбюро на ЦК на КП
на Украйна Політбюро ЦК Компартії
України.
полйтемигрант ч. політемігрант.
полйтемигрантка ж. політемігрантка.
полйтемиграция ж. політеміграція.
политехнизация ж. політехнізація.
политехника ж. розм. політехнічний ін-
ститут.
политехнйческ|и, -а, -о; -и політехнічний;
~ институт політехнічний інститут; ~-о
образование політехнічна освіта.
политзатворни|к ч. мн. -ци політв’язень.
политзатворничка ж. політв’язень (про
.жінку).
политй|к ч. мн. -ци політик; вйден ~ ви-
значний (видатнйй) політик; далновйден ~
далекоглядний політик.
политйка ж. політика; вьншна ~ зовніш-
ня політика; вьтрешна ~ внутрішня полі-
тика; международна ~ міжнародна полі-
тика; миролюбйва ~ миролюбна політика;
~ на мйра політика миру; ~ на мйрно
сьвместно сьществуване політика мирного
співіснування; текуіца ~ поточна політика;
0 бистря ~ обговорювати сучасний (те-
перішній, нинішній) момент; хващам се /
хвана се с лізти/полізти в політику;
займатися/зайнятися політикою.
политикан ч. знев. політикан.
политиканка ж. знев. політиканка.
полйтиконбмия ж. тільки одн. політеко-
номія.
полйтинформация ж. політінформація.
политйч|ен, -на, -но; -ни політичний.
политйческ|и, -а, -о; -и політичний; ~
деец політичний діяч; ~ строй політичний
устрій (лад); ~-а борба політична бороть-
ба; 0 ~-а икономия політична економія.
полйткрьжо|к ч. мн. -ци політгурток.
полйтотдел ч. політвідділ.
полйтработни|к ч. мн. -ци політпрацівнйк.
политура ж. політура.
полйтшкола ж. політшкола.
полифонйч|ен, -на, -но; -ни поліфонічний,
иіоліфонний.
полифония ж. поліфонія.
полицаж. поліс; вексель; застрахователна
~ страховий поліс; падеж на ~ строк
сплати по векселю.
полйца ж. 1. (на стіні) полиця; 2. (у ва-
гоні) лава.
полицай ч. поліцай; поліцейський (у знач,
ім.).
полицейск|и, -а, -о; -и поліцейський;
~ участьк поліцейський участок; 0 ~ час
комендантська година.
полицейщина ж. дорев. знев. поліцейський
режим.
полйция ж. поліція.
полич|а, -йш; -йх док.: поличавам (див.).
поличава|м недок:./полича ставати/стати
очевидним (явним).
полйчба ж. прикмета; знамення, ознака.
полк ч. мн. -ове полк; отделен ~ окремий
полк; ~ от бреговата от брана полк бере-
гової оборони.
полка ж. полька; оркестьрьт свйри ~
оркестр грає польку.
полков|й, -а, -6; -й полковий; ~-а музика
полкова музика.
полковни|к ч. мн. -ци полковник.
полковническ|и, -а, -о; -и полковницький,
полковничий.
полов, -а, -о; -и статевий; ~-а зрялост
статева зрілість; ~-о размножение статеве
розмноження.
половйн прикм. незм. половинний; пів,
половина; на ~ пьт на півдорозі; на ~ цена
за півціни; след ~ час через півгодини;
0 ~ свят хвора людйна; не жилець на
цьому світі; на тонку пряде хто; ~ човек тс.;
с ~ глас напівголосно, півголосом, напів-
голоса; с ~ око крадькома, покрадьки;
одним оком, краєм ока; с ~ сьрце нехотя,
знехотя, без бажання, згнітивши (скріпив-
ши) серце; с ~ ухо неуважно, неуважливо;
краєм вуха (одним ухом).
половйна ж. 1. половина; в два часа и ~
о пів на третю; у половині третьої; два и ~
два з половиною; едйн и ~ півтора; легло
персон и ~ полуторне ліжко; 2. розм.
поперек, крижі, талія; 0 ... и ... хоч
кудй, на всі сто; нйщо и ~ ніщо, нуль без
палички.
половйнки тільки мн. черевйки, полубо-
тйнки.
половйнчасов, -а, -о; -и півгодйнний.
половинчат, -а, -о; -и половйнчатий, поло-
вйнчастий; ~-и мерки половйнчаті (поло-
вйнчасті) міри.
половнйца ж. півлітровий посуд (для
вина, горілки).
поло|г ч. мн. -зи гніздо (куряче); сідало.
полож|а, -иш; -их док.: полагам (див.).
положение
505
полусфера
положение с. 1. положення; місцезнаход-
ження; географско ~ географічне поло-
ження; 2. положення, поза; ~ на тялото
положення тіла; 3. положення, становище,
стан; воєнно ~ воєнний стан; йзходно ~
вихідне положення; международно ~ між-
народне становище; работно ~ робочий
стан,- робоче положення; тежко ~ важке
становище; 4. положення, стан, місце у сус-
пільстві; семейно ~ родинний стан; 5. по-
ложення, теза; 0 в вагітна, при надії;
владея ~-то див. владея; в ~ сьм да
направя нещо бути спроможним (в силі)
зробити щось; мати спроможність (спро-
могтися) зробити щось; дьржа се на ~-то
див. дьржа; излйзам/изляза от ~-то див.
излйзам; ~ офсайд див. офсайд.
положйтел|ен, -на, -но; -ни 1. позитйвний,
ствердний; ~ отговор позитивна відповідь;
~-но решение позитивне рішення; 2. пози-
тйвний, схвальний; ~ прймер позитйвний
прйклад; ~-на оценка позитйвна оцінка;
~-но вьздействие позитйвний вплив; 3. ві-
рогідний, достовірний, точний; ~-ни сведе-
ния достовірні відомості; 4. фіз.- позитйвний;
~ заряд позитйвний заряд; 5. мат. додат-
ний; ~-но число додатне число.
полонеза ж. полонез (ч.).
полск|и 1 -а, -о; -и 1. польовйй; ~ бряст
берест; ~ мак польовйй мак; ~ паз ач
польовйй сторож; ~-а врана грак, гайво-
рон; ~-а мйшка польова мйша; ~-и работи
польові роботи; ~-и цветя польові квіти;
2. рівнйнний.
полск|и 2, -а, -о; -и 1. польський; ~ ан-
самбьл польський ансамбль; ~ езйк по-
льська мова; 2. у знач, ім.: ~ польська мова.
полувеков|ен, -на, -но; -ни півстолітній,
півсторічний, піввіковйй.
полувйсш, -а, -о і -е; -и: ~-е образование
незакінчена вйща освіта.
полувисшйст ч. чоловік, якйй має не-
закінчену вйщу освіту.
полувисшйстка ж. жінка, яка має не-
закінчену вйщу освіту.
полувремес. половйна гри; тайм; пьрво ~
перший тайм.
полуглас|ен, -на, -но; -ни лінгв. півго-
лоснйй.
полугодие с. півріччя.
полугодйш|ен, -на; -но; -ни піврічний;
~-ни курсове піврічні курси.
полуграмот|ен, -на, -но; -ни напівписьмен-
ний, напівграмотний, малограмотний.
полуда ж. божевілля, безумство; до ~
до нестями, до божевілля.
полуд|ен ч. мн. -ни половйна робочого
дня.
полуд|ея, -ееш; -яхдок.: полудявам (див.).
полудив, -а,	-о; -и напівдйкий; ~-и
племена напівдйкі племена.
полуднев|ен, -на, -но; -ни якйй триває
півдня; ^-надетска градина дитячий садок,,
якйй працює півдня.
полудява|м недок./полудея сходити/зійти
з розуму (ума).
поЛуетаж ч. 1. півповерх; 2. мансарда;
3. антресоль.
полужйв, -а, -о; -и напівживйй.
полузабрава ж. напівзабуття.
полузабравен, -а, -о; -и напівзабутий.
полузащйтни|к ч. мн. -ци півзахиснйк;
десен ~ правий півзахиснйк.
полуколониал|ен, -на, -но; -ни напівколо-
ніальний; ~-на дьржава напівколоніальна
держава.
полуколония ж. напівколонія.
полукрьг ч. мн. -ове півкруг; півколо;
заставам в ~ ставати півколом.
полукрьг|ьл, -ла, -ло; -ли напівкруглий.
полукьлбо с. півкуля; северно ~ північна
півкуля.
полулегал|ен, -на, -но; -ни напівлегальний.
полумесец ч. півмісяць; 0 Червеният ~
Червоний Півмісяць.
полумесеч|ен, -на, -но; -ни півмісячний;
~ план півмісячний план.
полумрак ч. тільки одн. півморок, напів-
морок, півтемрява, напівтемрява; прйсмерк,.
(мн.) прйсмерки, сутінки.
полумьрт|ьв, -ва, -во; -ви напівмертвий.
полум|ярка ж. мн. -ерки півзахід.
полуос ж. піввісь; ~ на орбитата піввісь
орбіти; разтоварена ~ техн. розвантажена
піввісь.
полунощ ж. тільки одн. північ; в ~
опівночі; кьм ~ блйзько півночі, над пів-
ніч; удари ~ (про годинник) ударило північ.
полунощ|ен, -на, -но; -ни опівнічний; ~
мрак опівнічна темрява.
полуобработен, -а, -о; -и недостатньо об-
роблений; 0 ~-и произведения напівфабри-
кати.
полуостров ч. півострів; Балкански ~
Балканський півострів.
полупиян, -а, -о; -и напівп’яний; підпилий.
полупроводни|к ч. мн. -ци напівпровіднйк;
течен ~ рідкйй напівпровіднйк.
полупрозрач|ен, -на, -но; -ни напівпрозо-
рий.
пол ураз руш єн, -а, -о; -и напівзруйнова-
ний; ~ град напівзруйноване місто.
полусл|яп, -япа; -япо; -епи напівсліпйй.
полусух, -а, -о; -и напівсухйй; ~-о вйно
напівсухе вино; ~-о трйене напівсухе тертя.
полусфера ж. півсфера.
полусферйчен
506
помагай
полусферйч|ен, -на, -но; -ни півсферичний;
~-на повьрхност півсферична поверхня.
полусьзнание с. тільки одн. напівзабуття.
полусьзнател|ен, -на, -но; -ни напівсві-
домий; напівнепритомний.
полусьн ч. тільки одн. півсон, напівсон;
в ~ у напівсні.
полусьн|ен, -на, -но; -ни напівсонний; в
~-но сьстояние у напівсонному стані.
полус|янка ж. мн. -енки півтінь,
полутвьрд, -а, -о; -и напівтвердий.
полутеч|ен, -на, -но; -ни напіврідкий,
полутон ч. мн. -ове півтон.
полутьм|ен, -на, -но; -ни напівтемний;
~-на йзба напівтемний підвал (льох).
полуфабрикат ч. напівфабрикат.
полуфинал ч. спорт, півфінал; отборите
се срещат в ~ команди зустрічаються у
півфіналі; ~ по бокс півфінал з боксу.
полуфинал|ен, -на, -но; -ни півфінальний;
~ мач півфінальний матч.
получ|а, -иш; -их док.: получавам (див.).
получава|м недок:./получа 1. одержувати/
одержати, отрймувати/отрймати; ~ запла-
та одержувати зарплату; ~ издрьжка
одержувати аліменти; ~ пенсия одержувати
пенсію; ~ писма одержувати (отрйму-
вати) листй; ~ по абонамент вестник пе-
редплачувати (випйсувати) газету, одержу-
вати (отрймувати) газету за передплатою;
~ топ ката спорт, приймати м’яча; 2. одер-
жувати/одержати, приймати для виконан-
ня; ~ заповед одержувати наказ; ~ раз-
решение одержувати дозвіл; 3. одержувати/
одержати, здобувати/здобути, діставати/
дістати; ~ вйсше образование діставати
(здобувати) вйщу освіту, набувати вйщої
освіти (вйщу освіту); ~ дльжност одер-
жувати посаду; ~ консултация одержувати
консультацію, консультуватися; той получи
званието лауреат він одержав звання
лауреата; 4. одержувати/одержати, здо-
бувати/здобути, виробляти/вйробити; виро-
щувати/вйростити; ~ висока реколта одер-
жувати (вирощувати) високий урожай; ~
синтетйчен бензйн здобувати (одержувати)
синтетйчний бензйн; ф ~/~ известност
ставати/стати відомим, набувати/набути
відомості (слави); ~/~ облага здобувати/
здобути вйгоду, (недок.) мати користь (вй-
году, пожйток); ~ се /~ се 1. приходити/
прийтй, надходити/надійтй; получи се от-
говор на писмбто прийшла (надійшла)
відповідь на лист (листа); 2. тільки 3 ос. одн.
вихбдити/вййти, утворюватися/утворйтися;
в резултат на реакцията се получи ново
вещество внаслідок реакції утворйлася нова
речовина (одержано, здобуто нову речови-
ну); и какво се получава? і що виходить?
получи се конфузия вййшов конфуз; получи
се следният резултат одержано такйй ре-
зультат.
получател ч. одержувач; адресат; писмбто
стигна до ~-я навреме лист надійшов до
адресата вчасно.
получателка ж. одержувач, адресат (про
жінку).
полушеговйт, -а, -о; -и напівжартівлйвий;
~ тон напівжартівлйвий тон.
полушубка ж. кожух, кожушок.
польгва|м недок./польжа 1. (розм.) при-
бріхувати/прибрехати, підбріхувати/під-
брехати; 2. спокушати/спокусйти, зваблю-
вати, вабити/звабити; баламутити/збала-
мутити; обманювати/обманути; ~ се/~ се
спокушатися/спокусйтися, зваблюватися,
вабитися/звабитися, баламутитися/збаламу-
титися; обманюватися/обманутися.
польж|а, -еш; польгах док.: польгвам
(див.).
польх ч. тільки одн. поет, легкйй подув
(повів, подих).
полюс ч. 1. фіз. полюс; магнйтен ~ на
Земята магнітний полюс Землі; отрицателен
~ негатйвний полюс; положйтелен ~ по-
зитйвний полюс; северен ~ північний по-
люс; южен ~ південний полюс; 2. (техн.)
клема.
пблюс|ен, -на, -но; -ни полюсний.
пбля|к ч. мн. -ци діал. польовйй сторож.
поля|к ч. мн. -ци поляк.
полякйня ж. полька, полячка.
поляна ж. поляна, полявина; галява,
галявина.
полян|ец ч. мн. -ци жйтель рівнйни.
полян|ин ч. мн. -и див. полянец.
полянка ж. жйтелька рівнйни.
поляр|ен, -на, -но; -ни полярний; ~ крьг
полярне коло; ~-на звезда полярна зоря;
~на нощ полярна ніч; ф ~-на мечка білий
ведмідь.
поляризація ж. поляризація.
поляризйра|м недок. і док. поляризувати.
помаг|ало с. мн. -ала посібник; ~ по
бьлгарски езйк посібник з болгарської мо-
ви; учебни ~-ала навчальні посібники.
помага|м недок:./помбгна допомагати/
допомогтй, помагати/помогтй; ~ в работата
допомагати в роботі; ~ на другаря допо-
магати товаришеві, виручати товариша;
~ на старец да се качй вьв вагон допома-
гати літній людйні сісти у вагон; ~ при
прибйрането на реколтата допомагати в зби-
ранні урожаю; ~ с парй допомагати гріш-
ми; ф помага ти бог! див. бог; помози бог!
див. бог.
помагач
507
помня:
помагач ч. помічник.
помагачка ж. помічниця.
помада ж. помада, крем; мажа се с
помадитися, маститися кремом.
помад|ен, -на, -но; -ни помадний.
пома|к ч. мн. -ци п о м а к; болгарин-му-
сульманин.
помакйня ж. п о м а ч к а; болгарка-
мусульманка.
помашк|и, -а, -о; -и п о м а ц ь к и й, якйй
стосується помаків; ~-о облеклб помацький
одяг.
помежду прийм. див. между.
пбмен ч. 1. поминки, помини (мн.); правя
~ справляти (робйти) поминки; 2. пам’ять,
спомин, згадка; за ~ на згадку; (у не
остава/няма да остане и ~ і згадки (спо-
мину, помину) нема (немає, не було); і
сліду нема (немає, не було).
помен|а, -еш; -ах док..: поменавам (див.).
поменава|м недок./помена 1. (справляти
поминки) поминати/пом’янути; 2. згадува-
ти/згадати, пригадувати/пригадати; по-
минати/пом’янути.
поменй|к ч. мн. -ци 1. церк. поминальник,
спйсок імен для поминання; 2. розм. дов-
гий (велйкий) спйсок.
поменува|м недок. див. поменавам.
помества|м недок./поместя 1. відсувати,
відсбвувати/відсунути; ~ стол відсовувати
стільця; 2. поміщати/помістйти, приміщати/
примістйти, розташовувати/розташувати;
3. уміщати, уміщувати/умістйти; ~ статия
вьв вестник уміщати статтю в газеті; ~ се/
~ се 1. відсуватися, відсбвуватися/відсуну-
тися, посуватися/посунутися; 2. уміщатися,
уміщуватися/умістйтися, поміщатися/по-
містйтися.
помест|я, -иш; -их док.: помествам (див.).
помест|я се; -иш се; -их се док.: помеща-
вам се (див.).
помет|а, -еш; пометох док.: помйтам (див.).
пометн|а, -еш; -ах док.: помятам (див.).
помешчи|к ч. мн. -ци поміщик; пан.
помешчица ж. поміщиця; пані.
помешчическ|и, -а, -о; -и поміщицький;
панський.
помещава|м се недок./поместя се містй-
тися (недок.), поміщатися/помістйтися;
розташовуватися/розташуватися; работйл-
ницата се ~ -ше в приземието майстерня мі-
стйлася (розташовувалася) в підвальному
приміщенні.
помещение с. приміщення; жйлищно ~
помешкання, житлове приміщення; ~ за
портиер швейцарська (приміщення); ~ за
смет сміттєпровід; раббтно ~ робоче при-
міщення; сервйзно ~ підсобне приміщення,
підсобка; служебно ~ службове приміщен-
ня; таванско ~ горйщне приміщення.
помй|ен, -йна; -йно; -йни помййний; ~-на
яма помййна яма, смітник.
помййни|к ч. мн. -ци помййна яма, сміт-
нйк.
помйлва|м 1 недок. і док. мйлувати/
помйлувати.
помйлва|м2 недок. і док. ніжно погла-
джувати/погладити (рукою), голубити/при-
голубити.
помйн|а се, -еш се; -ах се док. умерти,
померти; сконати; (розм.) скінчйтися.
помйнь|к ч. мн. -ци робота, промисел,
основне заняття, ремесло.
помйньч|ен, -на, -но; -ни якйй відноситься
до роботи, промислу, основного заняття,,
ремесла; ~-на дейност діяльність, яка
дає засоби до існування.
помирение с. примйрення.
помирйсва|м недок./помирйша 1. нюхати/
понюхати; 2. перен. пронюхувати/проню-
хати.
помирйтел ч. примирйтель, примирник.
помирйтел|ен, -на, -но; -ни примйрливий;
примйрний; ~ тон примйрливий (примйр-
ний) тон.
помирйтелка ж. примирйтелка, примйр-
ниця.
помирй|ша, -шеш; -сах док.: помирйсвам
(див.).
помйсл|я, -иш; -их док.: помислим (див.).
помисля|м недок:./помисли 1. думати/
подумати, (недок.) подумувати, роздуму-
вати, (док.) поміркувати, помйслити; той
помисли и отговорй він подумав і відповів;
2. думати/подумати, припускати/припу-
стйти; помйслих, че вратата е отвбрена
я подумав, що двері відчйнені; 3. ду-
мати/подумати, турбуватися/потурбува-
тися; трябваше да помислим и за обяд
треба було подумати (потурбуватися) й про
обід.
пбмис|ьл ч. мн. -ли помисел; чисти ~-ли
чйсті помисли.
помйта|м недок./помета 1. підмітати/під-
местй; 2. перен. змітати/зместй, знйщувати/
знйщити, винйщувати/вйнищити.
помй|я ж. 1. помйї (мн.); кбфас ~ відро а
помйями; яма за ~ помййна яма; 2. (для ху-
доби) пійло, бовтанка.
пбмниче с. мн. -та розм. див. незабрав-
ка.
пбмн|я, -иш; -их недок. пам’ятати; докбл-
кото ~ наскільки я пам’ятаю; ниє ~-им
това ми пам’ятаємо це; нйщо не ~ нічого
не пам’ятати; ~ баща си пам’ятати свого
батька.
помощ
508
понтон
помощ ж. 1. допомога, поміч; активна ~
активна допомога; братска ~ братерська
допомога; викам за ~ клйкати (звати) на
допомогу; кричати на гвалт; лекарска ~
лікарська допомога; медицйнска ~ медйчна
допомога; ~ за пострадали допомога потер-
пілим; сьществена ~ істотна допомога;
с ~-та на ЕИМ за (з) допомогою ЕОМ;
2. допомога, підмога, матеріальна підтрйм-
ка; парйчна ~ грошова допомога; ~ за
временна нетрудосп особи ост допомога у
зв’язку з тимчасовою непрацездатністю;
~ за многодетност допомога багатодітним
сім’ям; ф бог да ти е на див. бог. бьрза
~ швидка допомога; господ да ти е на
див. господ; давам/дам ~ подавати/подати
допомогу; допомагати/допомогтй; йдвам/
дойда на ~ допомагати/допомогтй; прихб-
дити/прийтй на допомогу; притйчвам се/
притека се на ~ тс.; ~! рятуйте!
пбмощ|ен, -на, -но; -ни допоміжнйй; під-
собний; ~ персонал допоміжнйй персонал;
~-ни инструменти допоміжнйй інструмент
(одн.); ~-ни материали допоміжні мате-
ріали.
помбщни|к ч. мн. -ци помічнйк; верен ~
вірний помічнйк; едйнствен ~ єдйний поміч-
нйк; ~-капітан помічнйк капітана; ^-ко-
мандир помічнйк командйра; ~-пилот дру-
гий пілот.
помбщница ж. див. помбщничка.
помбщничка ж. помічнйця; 0 домашна ~
хатня робітнйця, домробітнйця.
помпа ж. помпа;' насос; бутална ~ пор-
шневий насос, поршнева помпа; висяща ~
підвіснйй насос; смукателна ~ всмоктуваль-
ний насос.
пбмпа|м недок. див. пбмпя.
пбмп|я, -иш; -их недок. помпувати, ка-
чати, накачувати (помпою, насосом).
пбмпен, -а, -о; -и помповий, насосний;
~-а станция насосна станція.
помпбз|ен, -на, -но; -ни помпезний.
помрач|а, -йш; -йх док.: помрачавам
(див.).
помрачава|м недок:./помрача затемнюва-
ти, затемняти/затемнйти, затьмарювати/
затьмарити; ~ разсьдька затьмарювати
розум; ~ сьзнанието затьмарювати сві-
домість.
помята|м недок./пометна викидати/вй-
кинути, скидати/скйнути, передчасно ро-
дйти, порбджувати/породйти.
понася|м 1 недок./понеса 1. (узявши у ру-
ки) починати нестй/понестй; 2. починати
везтй/повезтй; 3. (течією) починати нестй/
понестй; ~ се/~ се 1. починати нестйся/
понестйся, мчати/помчати, мчатися/помча-
тися; 2. (про звуки) починати/почати пошй-
рюватися, летіти/полетіти, котйтися/поко-
тйтися.
понася|м 2 недок./понеса 1. знбсити/зне-
стй, терпіти/вйтерпіти, перенбсити/пере-
нестй; ~ мнбго невзгбди и лишения пере-
носити безліч злйгоднів; зазнавати злй-
годнів; 2. (збитків, втрат) зазнавати/за-
знати; 3. винбсити/вйнести; переносити/
перенестй; не мбга да ~ това я не можу
це переносити.
по-нататьш|ен, -на, -но; -ни дальший,
подальший.
поне присл. хоч, хоча; хоч би, хоча б,
хай би; принаймні.
понеделни|к ч. мн. -ци понеділок; 0
оставам/остана на [пес| ~ залишатися/
залйшйтися (лишатися/лишйтися) з носом.
понеделнич|ен, -на, -но; -ни якйй від-
бувається у понеділок.
понеделнишк|и, -а, -о; -и див. понедел-
ничен.
понеже спол. оскільки; через те що, тому
що.
понейде присл. розм. див. понякьде.
понес|а, -еш; понесох док.: понасям 12
(див.).
понеч|а, -иш; -их док.: понечвам (див.).
понечва|м недок./понеча розм. хотіти/
захотіти.
пбни с. поні (невідм.).
пониж|а, -йш; -йх док.: понижавам (див.).
понижава|м недок./понижа 1. знйжувати,
знижати/знйзити, понйжувати, понижати/
понйзити, зменшувати/зменшити; ~ вбдно-
то равнйще зменшувати рівень водй; ~ се-
бестойността на продукцията знйжувати со-
бівартість продукції; ~ температурата знй-
жувати (понйжувати) температуру; ~ ценй-
те знйжувати ціни; 2. (про голос) знйжу-
вати, знижати/знйзити, понйжувати, пони-
жати/понйзити, притйшувати/притйшити.
пбни|к ч. мн. -ци росток, паросток; пагін,
пагонець.
понйква|м недок./понйкна 1. проростати/
проростй, сходити, зіхбдити/зійтй, пускати/
пустйти паростки; 2. (про зуби) прорізува-
тися/прорізатися; 3. перен. з’являтися/з’я-
вйтися, виникати/вйникнути.
поносйм, -а, -о; -и стерпний, терпймий.
понрав|я се, -иш се; -их се док.: по-
нравям се (див.).
понравя|м се недок./понравя се подбба-
тися/сподббатися, уподобатися; песента ми
се понрави пісня мені сподобалася.
понтон ч. понтон; самохбден ~ само-
хідний понтон; спомогателен ~ допоміж-
нйй понтон.
нонтонен	509	поправка
понтон|ен, -на, -но; -ни понтонний; ~ мост
ПОНТОННИЙ міст.
понуда ж. розм. 1. відвідування поро-
ііллі; 2. гостинці породіллі.
понявга присл. розм. див. понякога.
понякога присл. іноді, інколи, часом; по-
рою.
понякогаж присл. розм. див. понякога.
понякьде присл. рідко подекуди, де-не-
де; місцями, де-де, деінде.
понят|ен, -на, -но; -ни зрозумілий; ~
езйк зрозуміла мова; по ~-ни причини із
зрозумілих причйн.
поняти|е с. 1. поняття; абстрактно ~ аб-
страктне поняття; общо ~ загальне понят-
тя; ~ за стойност поняття вартості; чрез
~-я за допомогою понять; 2. уявлення;
думка; ф давам/дам ~ за нещо давати/
дати уявлення про щось; разтеглйво ~ роз-
тяжне поняття; сьставям си/сьставя си ~
за нещо складати/скласти собі уявлення про
щось.
поотделно присл. окремо, відрубно; наріз-
но.
поощрени|е с. 1. заохочення; материал-
но ~ матеріальне заохочення; 2. грошова
премія.
поощрйтел|ен, -на, -но; -ни заохочуваль-
ний; ~-на премия заохочувальна премія.
поощр|я, -йш; -йх док.: поощрявам (див.).
поощрява|м недок:./поощр я заохочувати/
заохотити, підохдчувати/підохдтити, підтрй-
мувати/підтрймати.
поп ч. мн. -ове 1. піп, священик; (розм.)
батюшка; 2. р о з м (гральна карта) король;
~ каро бубновий король; ф като ~ як
миленький; неодмінно; само собою.
попада|м недок./попадиа 1. потрапляти/
потрапити, попадати/попасти, утрапляти/
утрапити; ~ в гьста мьгла потрапляти в
густий туман; ~ под влияние попадати під
вплив; 2. попадати/попасти, влучати/влу-
чити, уціляти/уцілити; куршумьт попади а в
рьката куля попала в руку; ~ в целта
влучати (попадати) в ціль; 3. натикатися/
наткнутися, наштовхуватися/наштовхнути-
ся, натрапляти/натрапити; не можахме да
попаднем на следйте им ми не змогли на-
трапити на їхні сліди; ф който ми попадне
хто попадеться (потрапить, нагодиться) під
руку; перший-ліпший, перший зустрічний
(стрічний); ~/~ в дйрите на някого див.
дйря ~/~ (влйзам/вляза) в клопката
див. клопка; ~/~ в лапите на някого див.
лапа;	в тон попадати/попасти (по-
трапляти/потрапити) в тон; ~/~ (хващам
се/хвана се) в мрежата на някого див.
мрежа.
попадйин, -а, -о; -и якйй належить попаді.
попадййка 1 ж. молода попадя.
попадййка2 ж. діал. 1. зоол. ласиця,
ласка; 2. зоол. пуголовок; 3. народна назва
деяких рослйн (ромашки, подорожника,
блекоти).
попадйя ж. попадя.
попадн|а, -еш; -ах док.: попадам (див.).
попара ж. тетеря (страва); ф вкусвам/
вкусна от ~-та на някого див. вкусвам.
попарва|м недок./попаря 1. обпарювати/
обпарити, обшпарювати/обшпарити, ошпа-
рювати/ошпарити, обварювати/обварйти;
той си попари рьката с вряла вода він об-
парив (обварйв) руку окропом (кип’ятком);
2. (про мороз) ошпарювати/ошпарити, по-
бивати/побйти; сланата попари листата па-
морозь ошпарила (побйла) лйстя; 3. перен.
ошелешувати/ошелешити, приголомшува-
ти/приголбмшити; ~ се/~ се удаватися/
удатися (поринати/порйнути) у відчай (роз-
пач).
попар|я, -иш; -их док.: попарвам (див.).
попечйтел ч. піклувальник; опікун.
попечйтелка ж. піклувальниця; опікунка.
попйва|м недок./попйя 1. убирати/убрати,
увібрати, усмоктувати/усмоктати, поглина-
ти/поглйнути; земята попйва влагата земля
вбирає вологу; 2. промокати/промокнути;
~ мастйлото с попивателна промокати
чорнйло промокашкою; 3. (про рідину) про-
никати/пронйкнути, просмоктуватися/про-
смоктатися; водата попйва в почвата вода
проникає (просмоктується) в грунт.
попивател|ен, -на, -но; -ни: ~-на хартйя
промокальний папір; у знач. ім. ~-на тс.
попйвка ж. 1. розм. промокашка; 2. прес-
пап’є.
поплйн ч. поплін; рйза от ~ сорочка з
попліну.
поплйнен, -а, -о; -и попліновий.
попов, -а, -о; -и попів; ф ~-а льжйчка
зоол. пуголовок; ~-о прасе зоол. землянйй
цвіркун.
поправйм, -а, -о; -и поправний.
поправйтел|ен, -на, -но; -ни: ~ йзпит
переекзаменовка.
поправка ж. 1. лагодження, ремонт;
давам чадьра на ~ здавати парасольку в
ремонт; ~ на обувки ремонт (лагодження)
взуття; ~ на часовници ремонт годйнників;
2. поправка, вйправлення; авторска ~ ав-
торська правка; внасям ~-и в резолюцията
вносити поправки в резолюцію; пйша без
рькопйсни ~-и писати без поправок; ~ на
грешките в диктовката поправка (вйправ-
лення) помйлок у диктанті; 3. заст. по-
правка, вйдужання.
поправя
510
поразявам
поправ|я, -иш; -их док.: поправям (див.).
поправя|м недок./поправя 1. лагодити/
полагодити, ладнати/поладнати, ремонту-
вати/відремонтувати; ~ колата ремонтува-
ти машину; ~ повредата усувати ушкод-
ження; 2. (помилки) поправляти/поправи-
ти, виправляти/вйправити; усувати/усуну-
ти; ~ ученйк поправляти учня; 3. поправ-
ляти/поправити; упорядковувати/упоряд-
кувати; ~ врьзката поправляти галстук
(краватку); 4. поправляти/поправити; по-
ліпшувати/поліпшити; ~ здравето си по-
правляти своє здоров’я; те поправиха своето
положение вонй поправили (поліпшили)
своє становище; ~ се/~ се 1. поправляти-
ся/поправитися; виправлятися/вйправити-
ся, виправляти/вйправити свою поведінку;
2. поправлятися/поправитися, видужувати/
вйдужати; 3. поправлятися/поправитися,
повніти/поповніти, повнішати/поповні-
шати.
поприще с. поприще; (перен.) нйва, поле;
на научното ~ на науковій нйві.
попрьжн|я ж. діал. лайка.
попск|и, -а, -о; -и попівський, попів;
~-а дьщеря попова дочка, (розм.) попівна;
~-и деца попівські діти; 0 ~-а яхнйя
попівська я х н і я; національна страва
з м’ясом, подрібненою цибулйною, соусом
та приправами.
попува|м недок. розм. бути попом.
популяр|ен, -на, -но; -ни 1. популярний,
доступний; ~-на енциклопедия популярна
енциклопедія; ~-на лекция популярна лек-
ція; 2. популярний, відомий; ~ артист
популярний артйст.
популяризатор ч. популяризатор.
популяризаторка ж. популяризатор (про
жінку).
популяризация ж. популяризація.
популяризйра|м недок. і док. популяри-
зувати.
популярност ж, 1. популярність, загаль-
нодоступність; 2. популярність, відомість;
славнозвісність.
попче с. іхт. бичок.
попьлва|м недок:./попьлня 1. поповнюва-
ти, поповняти/попдвнити; ~-т се библио-
течни фондове поповнюються бібліотечні
фонди; той попьлни колекцията си с нови
марки він поповнив свою колекцію новйми
марками; 2. заповнювати, заповняти/за-
повнити; ~ адресна карта за пристйгащи
заповняти анкету для приїжджих; ~ блан-
ка заповняти бланк.
попьлн|я, -иш; -их док.: попьлвам (див.).
попьтен, -на, -но; -ни: ~ вятьр попутний
(ходовйй, погожий) вітер.
пор ч. мн. -ове тхір.
пор|а1 ж. пора; ~-и на минерал пори
мінералу; чрез ~-и крізь пори,
г 2	•	О	г	•
пора ж. вік; той е моя ~ він мого
віку.
поради прийм. через, з-за, із-за, за, по;
~ вас через вас; ~ лйпса через відсутність;
() ~ това тому, через те (це).
поражда|м недок./породя породжувати/
породйти, викликати/вйкликати, спричиня-
ти/спричинйти; ~ недоразумение викликати
непорозуміння, спричинятися до непоро
зумінь.
поражение с. 1. поразка; нанасям ~
на противника завдавати поразки протйв-
нику; отборьт претьрпя ~ команда зазнала
поразки; пьлно ~ повна поразка; 2. по-
шкодження, шкода; 3. мед. ураження;
~ в лйгавицата ураження слизової оболон-
ки; ~ на сьрцето ураження серця.
пораженск|и, -а, -о; -и політ, поражен-
ський, поразницький.
поразени|к ч. мн. -ци розм. див. поразник.
поразеница ж. розм. див. поразница.
поразйтел |ен, -на, -но; -ни разючий;
гідний подиву, вражаючий; дйвний,. диво-
вйжний; захоплюючий; ~ случай вража-
ючий (дйвний) вйпадок; ~-на красота
дйвна (вражаюча) краса; ~-ни контрасти
разючі контрасти; с ~-на бьрзина з диво-
вйжною швйдкістю.
поразйя ж. 1. лйхо, біда, нещастя; спу-
стошення; 2. лиходій, лиходійка; харцйз,
харцйза, харцизяка (ч.)> вража душа (ч.
і ж.); ф на ~ а) на біду (лйхо); на злість
(зло); на гріх; б) щосйли, як попало;
(розм.) навпропале; правя/направя ~ за-
подіювати/заподіяти (робйти/зробйти)
шкоду; завдавати/завдати шкоди; шкодити,
нашкоджувати/нашкодити.
поразии|к ч. мн. -ци розм. капосник;
паскудник, негідник.
поразница ж. розм. капосниця; паскуд-
ниця, негідниця.
пораз|я, -йш; -йх док.: поразявам (див.).
поразява|м недок./поразя 1. уражати/
уразити, завдавати/завдати поразки, пора-
жати/поразйти; розбивати/розбйти; поразя
неприятеля завдавати поразки ворогу;
розгромйти (розтрощйти) ворога; 2. уш-
коджувати / ушкодити, пошкоджувати / по-
шкодити, псувати/попсувати; 3. мед. ура-
жати/уразити; болбстта порази окото хво-
роба уразила око; 4. вражати/вразйти,
дивувати/здивувати; приголомшувати/при-
голомшити; захбплювати/захопйти; новина-
та го порази новина його вразйла (здиву-
вала, приголомшила); ф грьм да ме порази
порасна
511
портофел
(удари) див. грьм; порази да те порази!
нудь ти проклятий!
порасн|а, -еш; -ах док..: пораствам
(див.).
пораст|а, -еш; порастах док. див. порасна.
пораства|м недок./порасна 1. підростати/
підрости; виростати/вйрости; децата бьрзо
иораснаха діти швйдко підрослй (вйросли);
’Л виростати/вйрости, провбдити/провестй
дитячі роки; 3. (про насіння) виростати/
вирости, проростати/проростй, кіл вчитися/
покільчитися; 4. виростати/вйрости, зро-
і тати/зростй; збільшуватися/збільшитися;
денят порасна день побільшав (збільшив-
ся); 0 ~-т/~-т акциите акції підвйщу-
ються/підвйщаться; пораства/порасне ми
работата ітй/пітй вгору; набувати/набути
нагй; ~-т/~-т ми ушите задирати/за-
дерти носа; (недок.) кйрпу гнути.
пбрва|м недок./пбрна 1. підпорювати/
підпороти; 2. прорізувати/прорізати; 3. ко-
лбти/кольнути; (розм.) штрикати/штрик-
иути.
поред присл. по черзі; підряд, поспіль;
пет дена ~ п’ять днів підряд.
поред|ен, -на, -но; -ни 1. порядковий;
~ номер порядковий номер; 2. черговйй;
~ брой на списанието черговйй номер
журналу; ~ преглед черговйй огляд; 0
^-ни числйтелни лінгв. порядкові числів-
ники.
поредица ж. 1. ряд, нйзка; 2. серія;
~ издания серія видань.
поредом присл. послідовно; підряд, пбс-
п іль.
пореж|а, -еш; порязах док.: порязвам
(див.).
порив ч. 1. порйв, поривання, запал;
благорбден ~ благородний порйв; младеж-
ки ~ молодіжний запал; ~ на думата порйв
(поривання, запал) душі; 2. порйв; сйльний
повів; ~ на вятьра порйв вітру.
поривйст, -а, -о; -и порйвчастий, порйв-
ний; рвучкйй; ~ вятьр порйвчастий (рвуч-
кйй) вітер.
порицава|м недок./порицая гудити/погу-
дити, ганити/поганити, засуджувати/за-
судйти, осуджувати/осудйти.
порица|я, -еш; -х док.: порицавам (див.).
пбрн|а, -еш; -ах док.: пбрвам (див.).
порнографйческ|и, -а, -о; -и див. порно-
графски.
порнография ж. порнографія.
порнографск|и, -а, -о; -и порнографічний;
~-а литература порнографічна література.
порббва|м недок./порббя поневолювати/
поневолити, уярмлювати і уярмляти/уярмй-
ти.
поробйтел ч. поневолювач, поневбльник.
поробйтелка ж. поневолювачка, поневбль-
ниця.
порбб|я, -иш; -их док.: порббвам (див.).
поров, -а, -о; -и тхорячий, тхоревий.
порбд|аж. 1. порода; кравашвейцарска ~
корова швейцарської породи; 2. сорт; (мн.)
породи (деревні); ветроустойчйви ~-и віт-
ростійкі породи (дерев); круши от добра ~
(добра ~ круши) груші хороших сортів.
порбдист, -а, -о; -и 1. породистий; (про
худобу) племіннйй; ~ жребец племіннйй
жеребець; ~-о куче породистий собака;
2. хорошого сорту; ~-а ябьлка яблуня
хорошого сорту.
пород|я, -йш; -йх док.: пораждам (див.).
порб|ен, -йна, -йно; -йни 1. заливнйй
(ливнйй); ~ дьжд заливнйй (ливнйй) дощ;
злйва; ~ потбк заливнйй (ливнйй, бурхлй-
вий, бурний) потік; 2. розмйтий дощем;
~ дол розмйта дощем улоговина (балка).
порбище с. місце, розмйте дощем.
порб|й ч. мн. -и і -ища 1. (після дощу)
бурхлйвий потік; 2. ливнйй (зливнйй) дощ.
порб|к ч. мн. -ци порок, вада, гандж; <)
~ на сьрцето мед. порок серця.
порбнва|м недок./порбня 1. (листя) ски-
дати/скйнути, втрачати/втратити; 2. (ку-
курудзу) лущити/полущити.
порбч|ен, -на, -но; -ни 1. (про людину)
порочний; розбещений, розпутний; 2. пороч-
ний, неправильний; ~-на практика порочна
практика; 0 ~ крьг порочне (зачароване)
коло.
порт ч. мн. -ове рідко див. пристанище.
пбрта ж. брама, ворота; 0 Висбката ~
Висока Порта (уряд Османської імперії).
портал ч. 1. арх. портал; 2. широкі скляні
двері усередині будйнку; 3. розм. дверна
коробка.
портатйв|ен, -на, -но; -ни портатйвний; ~
телевйзор портатйвний телевізор; ~-на
пйшеща машйна портатйвна друкарська ма-
шйнка.
портиер ч. 1. швейцар; 2. портьє; 3. двір-
нйк.
портиерск|и, -а, -о; -и: ~-а стая швей-
царська (кімната).
пбрти|к ч. мн. -ци арх. портик.
портмоне с. портмоне, гаманець.
порто с. тільки одн. порто (невідм.).
портокал ч. апельсйн.
портокален, -а, -о; -и оранжевий, жовто-
гарячий, апельсйновий (колір).
портокалов, -а, -о; -и апельсйновий; ~-а
горйчка апельсйновий гай; ~-о дьрвб
апельсйнове дерево.
портофел ч. розм. див. портфейл.
портрет
512
посвеня СГ
портрет ч. портрет; ~ на дядо ми портрет
мого діда; семеен ~ сімейний портрет.
портрет|ен, -на, -но; -ни портретний; ~-на
живопис портретний живопис.
портретист ч. портретист; вйден (изве-
стен) ~ відомий портретист.
портретистка ж. портретистка.
португал|ец ч. мн. -ци португалець.
португалка ж. португалка.
португалск|и, -а, -о; -и 1. португальський;
~ езйк португальська мова; ~-о вйно пор-
тугальське вино; 2. у знач. ім. португальська
мова.
портупей ч. військ, портупея (ж.).
портфейл ч. 1. бумажник, гаманець,
гаман; 2. портфель, міністерський пост;
минйстьр без ~ міністр без портфеля; раз-
пределяне на ~-ите розподіл портфелей
(постів).
поругава|м недок./поругая ганьбити/
зганьбити, паплюжити/спаплюжити; ~ се/
~ се ганьбйти/зганьбйти, (док.) наруга-
тися, глумйтися/поглумйтися.
поруга|я, -еш; -х док.: поругавам (див.).
порумен|ея; -ееш; -ях док.: поруменявам
(див.).
поруменява|м недок./поруменея рум’яні-
ти/зарум’яніти, рум’янитися/зарум’яви-
тися.
порус|ея, -ееш; -ях док.: порусявам
(див.).
порусява|м недок./порусея русявіти/по-
русявіти.
порутва|м недок./порутя обвалювати/об-
валйти (стіну, берег).
порут|я, -иш; -их док.: порутвам (див.).
порфйр ч. порфір.
порфйр|ен, -на, -но; -ни порфірний, пор-
фіровий; темно-червоний, пурпуровий.
порцелан ч. фарфор; домакйнско-бйтов ~
господарско-побутовий фарфор; плочки от
~ фарфорові плйтки.
порцеланен, -а, -о; -и див. порцеланов.
порцеланов, -а, -о; -и фарфоровий; ~-а
фабрика фарфоровий завод; ~-а чашка
фарфоровий кухлик.
порцибн ч. добові (гроші).
порцибн|ен, -на, -но; -ни: ~-ни парй добо-
ві (гроші).
пбрци|я ж. порція; моля, две ~-и кйсело
мляко будьте ласкаві, дві порції кйслого
молока.
порьбва|м недок./порьбя підрублювати/
підрубйти, підшивати/підшйти.
порьб|я, -иш; -их док.: порьбвам (див.).
порьбя|м недок. див. порьбвам.
поріж а ж. наказ; доручення; по ~ з до-
ручення, за дорученням.
порьсва|м недок./порься 1. окропляти,
окрдплювати/окропйти, обпрйскувати/
обпрйскати; ~ с вода обпрйскувати водою;
2. посипати/посйпати, присипати/присйпа-
ти; обсипати/обсйпати; ~ сьс сол посипати
сіллю.
порьс|я, -иш; -их док.: порьсвам (див.).
порься|м недок. див. порьсвам.
порьча|м док.: порьчвам (див.).
порьчва|м недок./порьчам 1. доручати/
доручйти; те му ~-т да се свьрже с
нас вонй доручають йому зв’язатися з
нами; 2. замовляти/замовити; порьчахме
си по едно кафе ми замовили по одній
каві.
порьчение с. доручення; комсомолско ~
комсомольське доручення.
порьчйтел ч. поручйтель, (розм.) поруч-
ник.
порьчйтелка ж. поручйтелька, (розм.) по-
ручниця.
порьчйтелствува|м недок. ручйтися, руча-
тися, давати поруку.
порьчк|а ж. замовлення; бьрза ~ тер-
мінове замовлення; вземам ~ приймати
замовлення; обувки по ~ взуття на замов-
лення; пйсмена ~ письмове замовлення;
~ за телефонен раз гов ор замовлення на
телефонну розмову; предварйтелна ~ по-
переднє замовлення; 0 като по ~ як на
загад (на замовлення).
пбр|я, -иш; -их недок. 1. пороти; розпо-
рювати; 2. розрізати, розрізувати; розти-
нати; 3. поет, (воду, повітря) борознйти,
розсікати.
порядок ч. 1. тільки одн. порядок, лад;
привеждам в ~ упорядковувати, давати лад,
доводити до ладу, прибирати; 2. тільки мн.:
~-ки порядки, звйчаї.
порядьч|ен, -на, -но; -ни 1. порядний;
~ живот порядне життя; ~ човек порядна
людйна; 2. чималйй, неабйякий, велйкий;
~-на сума чимала (велйка) сума.
порязаница ж. розм. партйка (діал.),
велйка скйба хліба.
порязва|м недок./порежа 1. (палець
і т. ін.) урізувати/урізати, ранити/поранити;
2. діал. (виноградник) підрїзувати/під-
різати; 3. відрізати/відрізати; розрізувати і
розрізати/розрізати.
посадьч|ен, -на, -но; -ни садивнйй, по-
садочний, посадковий; ~ материал садив-
нйй (посадочний) матеріал.
посад|я, -йш; -йх док.: посаждам (див.).
посажда|м недок./посади саджати, садй-
ти/посадйти, садовйти/посадовйти.
посвен|я се, -йш се; -йх се док.: посвеня-
вам се (див.).
посвенявам се
513
послеслбвие
посвенява|м се недок./посвеня се соро-
митися/посоромитися, почувати/почути
себе ніяково.
посвет|я, -йш; -йх док.: посвещавам
(див.).
посветява[м недок. див. посвещавам.
посвещава|м недок./посветя 1. присвя-
чувати/присвятйти; ~ живота си на нау-
ката присвячувати життя науці; 2. (місце в
творі) присвячувати/присвятйти; відвбди-
ти/відвестй, виділяти/вйділити; на тази те-
ма вестникьт посвещава цяла страница
цій темі газета присвячує (відводить) цілу
сторінку; 3. (кому, чому) присвячувати/
присвятйти; 4. посвящати/посвятйти, від-
кривати/відкрйти; ознайбмлювати/ознайб-
мити; ~ в тайната відкривати/відкрйти
таємнйцю, втаємнйчувати/втаємнйчити.
посвещение с. присвячення; присвята, по-
свята (напис).
пбсев ч. 1. посів, сівба, сіяння; висівання;
подгбтвям п оч ват а за ~ готувати грунт
під сівбу; 2. посів, засів; гнездов ~ гніздо-
вйй посів; грйжа за ~-ите турбота (догляд)
за посівами; прблетни весняні посіви.
посев|ен, -на, -но; -ни 1. посівнйй, засів-
нйй; ~-на кампания посівна кампанія; ~-на
площ посівна (засівна) площа; 2. насінний,
насіннєвий; ~-ни картбфи насінна (насін-
нєва) картопля.
посегател ч. зазіхач.
посегателка ж. зазіхачка.
посегн|а, -еш; -ах док.: посягам (див.).
поселва|м недок. /п осел я оселяти/осел йти,
поселяти/поселйти.
поселение с. 1. оселення, поселення, за-
селення; 2. (населений пункт) поселення,
селище.
поселище с. поселення, селище.
посел|я, -иш; -их док.: поселвам (див.).
посем-сега присл. розм. після цього;
з цього моменту, з (від) цього часу, з того
часу; віднйні, відтепер.
пбсестрйма ж. 1. названа (наречена)
сестра, посестра; 2. близька подруга.
посетйтел ч. відвідувач; всекидневен ~
щоденний відвідувач; ~-и на излбжбата
відвідувачі вйставки.
посет|я, -йш; -йх док.: посещавам (див.).
посещава|м недок./посетя 1. відвідувати/
відвідати; ~ б6лєн другар відвідувати хво-
рого товариша; ~ детска градйна відвіду-
вати дитячий садок; ~ излбжба відвідувати
вйставку; ~ приятелите си відвідувати сво-
їх друзів; завітати до своїх друзів; ~-те
ли театьр? чи ходите ви в театр? ~ учйлище
відвідувати школу, ходйти в школу; 2. перен.
нахбдити/найтй, охбплювати/охопйти; по-
17 7—2498
сетй го вдьхновение на нього найшло на-
тхнення; його охопйло натхнення.
посещение с. відвідування; відвідання;
відвідини; на ~ в страната ни са културни
дейцй от Чехословакия нашу країну відвГ-
дують діячі культури Чехословаччини; пра-
вя ~ відвідувати, робйти візйти.
посив|ея, -ееш; -ях док.: посивявам (див.).
прсивява|м недок./п оси вея 1. сіріти/по-
сіріти; 2. сйвіти/посйвіти.
посин|ея, -ееш; -ях док.: посинявам (див.).
посинява|м недок./посинея синіти/посині-
ти, синішати/посинішати.
послание с. послання.
послани|к ч. мн. -ци 1. посол; пьлно-
мбщен ~ повноважний посол; 2. посла-
нець.
после присл. 1. після, потім; 2. потім, крім
того; 0 най-~ а) нарешті, врешті, зреш-
тою; кінець кінцем, врешті-решт, зрештою;
б) у кінці.
послед|ен, -на, -но; -ни 1. останній; ~
ден на бтпуската останній день відпустки;
~ клас випускнйй клас; ~-на инстанция
остання інстанція; ~-на (крайна) спйрка
кінцева зупйнка; ~-на степ єн на ракетата
останній ступінь ракети; 2. останній, най-
новіший, найсучасніший; ~-на новина
остання новина; 3. останній, остаточний;
вирішальний; ~-на бйтка останній бій;
~-но решение останнє (остаточне) рішен-
ня; 4. останній, поганий; ~-но качество
низька якість; <) до ~-на капка крьв див.
капка; за прьв и ~ пьт у перший і останній
раз, раз і назавжди; изпращам/изпратя в
~-ния пьт див. изпращам; отдавам/отдам
~-на пбчест (почин) див. отдавам: ~-на
воля останнє бажання, остання воля;’ ~-на
дума на науката и техниката останнє слово
науки і техніки; хвьрлям/хвьрля ~-ния си
коз див. коз.
последиц|а ж. наслідок; неочаквани ~-и
несподівані наслідки; ~-и от болест наслід-
ки хвороби; ~ от избухване на ббмбата
наслідок вйбуху бомби.
последовател ч. послідовник; (рідко) на-
слідувач; горещ ~ гарячий послідовник;
~-и на челния опит наслідувачі передового
досвіду.
последовател|ен,- на, -но; -ни послідовний;
~ борец послідовний борець; ~-на полй-
тика послідовна політика.
последователка ж. послідовниця; (рідко)
наслідувачка.
последстви|е с. наслідок; в ~ згодом;
потім; ~-я от болестта наслідки хвороби.
послеслбв ч. післямова, післяслово,
послеслбвие с. див. послеслбв.
пословица
514
поставям
послбвиц|а ж. прислів’я; бьлгарски ~-и
болгарські прислів’я; той често употребява
~-и він часто вживає прислів’я.
послбвич|ен, -на, -но; -ни приказковий;
0 ставам/стана ~ а) уходити/увійти в
прислів’я; б) ставати/стати прйтчею во язй-
цех.
послуш|ен, -на, -но; -ни слухняний, по-
слушний; ~-но дете слухняна дитйна.
послушни|к ч. мн. -ци церк. послушник,
послушница ж. церк. послушниця.
посмешище с. 1. (той, з кого сміються)
посміховище, сміховище, посміховисько; 2.
(насмішка) посміх, глум; 0 правя/на-
правя за ~ някого виставляти/вйставити
на посміх кого.
посмьрт|ен, -на, -но; -ни посмертний;
~-на слава посмертна слава.
посбби|е с. посібник; ~ по бьлгарски
езйк посібник [з] болгарської мови; учебни
~-я навчальні (учбові) посібники.
посбк|а ж. напрям; направлення; спря-
мовування, спрямування; в права ~ прямо,
у прямому напрямку; обратна ~ зворотний
напрям; ~ на вьртене напрям обертання;
~ на летене напрям польоту; ~ на мислите
напрямок думок; по ~ на реката у напрямі
річки; по (вьв) всйчки ~-и у (по) всіх на-
прямах.
посолство с. посольство; Бьлгарското ~
в Сьветския сьюз Болгарське посольство в
Радянському Союзі; сграда на ~-то будй-
нок посольства; Сьветското ~ в Бьлгария
Радянське посольство в Болгарії.
посбч|а, -иш; -их док.: посбчвам (див.).
посочва|м недок./посбча показувати/по-
казати, указувати/указати; ~ му грешките
указувати йому на пбмйлки; 0 ~ правил
пьт на някого див. прав; ~ с прьст пока-
зувати пальцем.
посрамва|м недок. /посрамя соромити,
юсоромлювати/осорбмити; посоромити.
посрам|я, -иш; -их док.: посрамвам (див.).
посрамя|м недок. див. посрамвам.
посред прийм. 1. (уживається при позна-
ченні проміжку між початком і кінцем певно-
го часу) серед, посеред; ~ бял ден серед
білого дня; ~ зйма серед зимй; ~ нощ серед
ночі; 2. (уживається при позначенні про-
стору, в центрі якого щось розташоване
або відбувається якась дія) серед, посеред,
посередині; між, поміж; ~ улицата серед
(посеред) вулиці; ~ хбла серед холу.
посредни|к ч. мн. -ци посередник; той
е ~ в това дело він посередник у цій справі;
тьргбвски ~ торговий посередник.
посредница ж. посередниця.
посредством прийм. за допомогою, через,
шляхом; запознах се с вас ~ сина ви я
познайомився з вами за допомогою (через)
вашого сйна.
посреща|м недок./посрещна 1. зустріча-
ти/зустріти; приймати/прийняти; ~ гости
зустрічати гостей; 2. зустрічати/зустріти,
святкувати; ~ Нова годйна зустрічати
Новйй рік; 3. перен. (звістку) зустрічати/
зустріти, сприймати/сприйняти; 4. перен.
покривати/покрйти; сплачувати/сплатйти;
~ разходи покривати вйтрати.
посрещач ч. зустрічаючий (у знач. ім.).
посрещачка ж. зустрічаюча (у знач. ім.).
посрещн|а, -еш; -ах док.: посрещам (див.).
пост 1 ч. мн. -ове 1. військ, пост; ббен ~
бойовйй пост; граничен ~ прикордонний
пост; подвйжен ~ пересувнйй (рухомий)
пост; ~ за сврьзка пост зв’язку; стоя на
~-а стояти на посту; 2. пост, відповідальна
посада; той заема рьководен ~ він займає
керівнйй пост.
пост* ч. піст; през ~-и під час посту;
Велйки ~-и велйкий піст.
поставка ж. підставка, підпірка; ~ за
телефон підставка для телефону.
постав|я, -иш; -их док.: поставям (див.).
поставя|м недок. /постави 1. ставити/
поставити, класти/покласти; ~ чайника на
печката ставити чайник на плиту; 2. (щось
для роботи) ставити/поставити, устанбв-
лювати/установйти; провбдити/провестй; в
лаборатбрията поставиха аварййна сигна-
лизация в лабораторії поставили (устано-
вйли, провелй) аварійну сигналізацію; ~
телефон ставити (установлювати) телефон;
3. ставити/поставити, пришивати/пришйти,
прибивати/прибйти, обклеювати/обклеїти;
~ крьпка ставити (пришивати) латку; ~
нови капаци на обувки ставити нові на-
бійки на туфлі; ~ нбви тапети обклеювати
стіни новйми шпалерами; 4. уставляти/ус-
тавити; ~ камьк в обкбвката уставляти
камінь в оправу; ~ портрет в рамка об-
рамовувати портрет; 5. ставити/поставити;
накладати/накласти; ~ компрес ставити
(накладати) компрес; ~ преврьзка на ра-
ната накладати пов’язку на рану; 6. ста-
вити/поставити, визначати/вйзначити; ~
диагнбза ставити діагноз; ~ срок за из-
пьлнение на работата визначати строк ви-
конання роботи; 7. ставити/поставити, при-
значати/призначити; ~ караул ставити
варту (сторожу, караул); поставиха го за
управител на хотел його призначили дирек-
тором готелю; 8. ставити/поставити, вистав-
ляти/вйставити, проставляти/проставити;
~ бележки в дневника на класа вистав-
ляти (проставляти) оцінки в класний жур-
постамент
515
посягам
пал; ~ ударение ставити (проставляти)
наголос; 9. ставити/поставити; ~ игрален
филм ставити художній фільм; 10. (голос)
ставити/поставити; ф	в оснбвата
див. основа; вьпрос за някого, нещо
див. вьпрос; ~знак на равенство между
някого, нещо ставити/поставити знак рів-
ності між ким, чим; на карта нещо див.
карта; (полагам/полбжа) на изпита-
ние піддавати/піддати випробуванню; бра-
ти/узяти на пробу;	пред свьршен
факт ставити/поставити перед фактом;
~ (слагам/слбжа) крьст на някого, нещо
див. крьст ’; (слагам/слбжа) на дне-
вен ред див. дневен;	точка над
«й-то» ставити/поставити крапку (крапкй)
над «і»; ~ се/~ се здобувати/здобути
(певних успіхів у роботі), підніматися/
піднятися (на вищий щабель у суспіль-
стві).
постамент ч. постамент.
постановка ж. 1. постановка, спектакль,
вистава; 2. ставлення, поставлення, по-
становка; ~ на вьпрбса постановка питан-
ня (справи); 0 ~ на гласа постановка го-
лосу
постановление с. постанова; ухвала; ~ на
Министерския сьвет постанова Ради Міні-
стрів; ~ на ббщото сьбрание постанова
(ухвала) загальних зборів.
постанбвчи|к ч. мн. -ци постановник.
постанбвьч|ен, -на, -но; -ни постано-
вочний.
постанов|я, -йш; -йх док.: постановявам
(див.).
постановява|м недок./постанови поста-
новляти/постановйти, ухвалювати/ухва-
лйти; сьбранието постановява збори пос-
тановляють (ухвалюють).
постелка ж. підстйлка, підстілка; (розм.)
постйлка.
пбст|ен, -на, -но; -ни 1. піснйй; ~ ядене
пісна їжа; 2. розм. нецікавий, сухйй; ~-на
лекция нецікава (суха) лекція.
постепен|ен, -на, -но; -ни поступовий; ~
преход поступовий перехід.
постйга|м недок./постйгна 1. досягати/
досягтй і досягнути, осягати/осягнути і
осягтй; ~ големи успехи досягати велйких
успіхів; 2. траплятися/трапитися, (док.)
спіткати, спостигтй; постйгна ги нещастие
з нйми трапилося нещастя, їх спіткало (спо-
стйгло) нещастя.
постижени|е с. досягнення; излбжба на
~-я на народного стопанство вйставка
досягнення народного господарства; трудо-
ви ~-я трудові досягнення.
постйлка ж. див. постелка.
пбстни|к ч. мн. -ци пустельник, пустйн-
ник; самітник.
пбстница ж. 1. пустельниця, пустйнниця;
самітниця; 2. келія самітника.
пбстническ|и, -а, -о; -и пустельницький,
пустинницький, самітницький.
пбстов, -а, -о; -и постовйй, вартовйй;
~-а будка постова (вартова) будка.
постоян|ен, -на, -но; -ни постійний; по-
всякчасний; ~ адрес постійна адреса; ~
посетйтел постійний відвідувач; ~-но место-
жйтелство постійне місцепроживання; 0
~ капитал постійний (сталий) капітал;
~ ток постійний ток; ~-на величина по-
стійна величина.
постоянствува|м недок. виявляти постій-
ність.
пост-рестант ч. незм. до запитання, до
вимоги.
пострбйка ж. 1. будівля, будова; нова ~
нова будівля (будова); 2. будівнйцтво;
3. (система положень, думок) побудова,
побудбвання.
пост-скрйптум ч. постскрйптум.
постулат ч. постулат.
постьпва|м недок. /постьпя 1. робйти/
зробйти, чинйти/учинйти; как да постьпя?
як (що) мені зробйти? 2. вступати/вступйти,
(док.) пітй; влаштбвуватися/влаштуватися;
(розм. рідко) поступати/поступйти; ~ в
университет вступати до університету; по-
стьпя на служба пітй на службу; 3. над-
хбдити/надійтй; ~ в пр од аж б а надходити
у продаж; постьпи заявление надійшла
заява; 0 по кратката процедура с ня-
кого рішуче відмовляти/відмбвити кому, ви-
ставляти/вйставити за двері кого.
постьпка ж. вчйнок; благородна ~ бла-
городний вчйнок.
постьплени|е с. надходження; парйчни
~-я надходження коштів.
постьп|я, -иш; -их док.: постьпвам
(див.).
посяга|м недок./посегна 1. (тягтися ру-
кою, щоб узяти щось) простягати/нростягтй
і простягнути; ~ с рька простягати руку;
2. (недок.) намагатися, (док.) попробува-
ти; 3. розм. (на кого) піднімати і підій-
мати/підняти і підійняти, знімати/зняти,
здіймати/здійняти руку; 4. (на кого) ва-
жити/поважити, важитися/поважитися, по-
сягати/посягнути; на живота си (на
себе си) накладати/накласти, наложйти
(піднімати/підняти) на себе руки; віку собі
вкорбчувати/вкоротйти; 5. (намагатися при-
власнити) зазіхати/зазіхнути, посягати/по-
сягнути і посягтй; не ~ на чуждото не
посягати на чуже.
17*
пот
516
потопя
пот ч. і ж. тільки одн. піт; студен (студена)
~ холодний піт; 0 кьпя се в див. кьпя;
пйя ~-та на някого видавлювати (вичав-
лювати) соки (олію) з кого; плувам/плув-
на в заливатися/залйтися, заллятися
потом; с ~ и крьв потом і кров’ю; с ~ на
челото у поті чола.
пота|ен, -йна, -йно; -йни 1. потайний, по-
таємний; таємничий; ~-йно място потайне
(потаємне) місце; 2. потайливий, скрйтний;
~ човек потайлива (скрйтна) людйна;
3. (про час) глухйй, пізній; ~ вьглен див.
вьглен *; ~-йна (глуха) доба див. доба.
потайва|м недок./потая поет, ховати/
сховати, приховувати/приховати; таїти,
притаювати/притаїти; ~ се/~ се 1. хова-
тися/сховатися, заховуватися/заховатися,
приховуватися/приховатися, таїтися/при-
таюватися; 2. замовкати/замовкнути, зати-
хати/затйхнути.
потайни|к ч. мн. -ци потайливий, скрйтний
чоловік.
потайница ж. потайлива, скрйтна жінка.
потапя|м недок. див. потопявам.
поташ ч. хім. поташ.
поташов, -а, -о; -и поташевий, поташний.
пота|я, -йш; -йх док.: потайвам (див.).
потаява|м недок. див. потайвам.
потвьрд|я, -йш; -йх док.: потвьрждавам
(див.).
потвьрдява|м недок. див. потвьрждавам.
потвьрждава|м недок./потвьрдя 1. під-
тверджувати/підтвердити, потверджувати/
потвердити; стверджувати/ствердити; те
~-ха думите му вонй підтверджували його
слова; той ~-ше това, което бяха казали
другите він підтверджував те, що сказали
інші; 2. (рішення) затверджувати/затверди-
ти, стверджувати/ствердити; надавати/
надати ейли (рішенню).
потвьрждение с. 1. підтвердження; бще
няма официално ~ ще немає офіційного
підтвердження; 2. доказ, підтвердження;
това е ярко ~ це яскравий доказ.
потегл|я, -иш; -их док.: потеглям (див.).
потегля|м недок./потег ля 1. тягтй/потяг-
тй, смйкати/смикнути, шарпати/шарпнути;
2. починати тягтй/потягтй; 3. відправля-
тися/відправитися, рушати/рушити, виру-
шати/вйрушити; автобусьт бавно потегли
напред автобус повільно рушив уперед;
сутринта потеглихме за планината ранком
ми вйрушили (відправилися) у гбри.
потегн|а, -еш; -ах док.: потягам (див.).
потекло с. тільки одн. походження, рід;
по ~ за походженням.
пбт|ен, -на, -но; -ни 1. спітнілий, пітнйй;
~-на рйза спітніла сорочка; ~-но чело
спітнілий лоб, спітніле чоло; ~-ни коне
пітні (спітнілі) коні; 2. потовйй; ~-ни жлезй
потові залози; 3. запітнілий; ~-ни очила
запітнілі окуляри.
потенциал ч. потенціал; високочестбтен ~
спец, високочастотний потенціал; военно-
икономйчески ~ воєнно-економічний потен-
ціал; изхбден ~ спец, вихіднйй потенціал;
промйшлен ~ промисловий потенціал.
потенциал|ен, -на, -но; -ни потенційний,
потенціальний; ~-на енергия потенційна
енергія; ~-ни вьзможности потенційні мож-
лйвості.
потеря ж. погоня (група людей, яка пере-
слідує кого).
потйлня ж. парйльня, (розм.) парна.
потйр ч. церк. потйр, чаша.
потйрва|м недок. розм. див. потйрям.
потйр|я, -иш; -их док.: потйрям (див.).
потйря|м недок./потйря розм. підганяти,
підгбнити/підігнати, гнати/погнати, квапи-
ти/поквапити.
потйска|м недок./потйсна 1. (натискати)
давйти, придавлювати/придавйти; 2. п е-
р е н. гнобйти, пригнбблювати/пригнобйти;
утйскувати/утйснути, утісняти/утіснйти; 3.
(почуття) заглушати, заглушувати, глушй-
ти/заглушйти, затамовувати, тамувати/за-
тамувати; (док.) придавйти.
потйсн|а, -еш; -ах док.: потйскам (див.).
потйсни|к ч. мн. -ци гнобйтель, при-
гноблювач, утйсник, утйскувач.
потйсница ж. гнобйтелька, пригноблювач-
ка, утйскувачка.
потйсническ|и, -а, -о; -и гнобйтельний,
гнобйтельський.
потйхом присл. розм. потихеньку, поти-
хенько, тйхо, стйха, тихенько; розм. нйшком.
пбтни|к ч. мн. -ци 1. майка; 2. підпахів-
ник; 3. (під сідло) пітник.
потб|к ч. мн. -ци потік; струмок; вьздушен
~ повітряний потік; магнйтен ~ магніт-
ний потік; планйнски ~ гірськйй потік;
~ от хора людськйй потік; топлйнен ~
тепловйй потік.
потбмка ж. нащадок, потомок (про жін-
ку).
потбметвен, -а, -о; -и 1. родовйй, спад-
ковий; 2. потомствений.
потбметво с. 1. потомство, плід; 2. (мн.)
нащадки.
потбм|ьк ч. мн. -ци потомок, нащадок.
потон ч. 1. стеля; 2. діал. горйще; 3.
діал. підлога.
потоп ч. потоп; 0 от предй ~-а до-
потопний.
потбпва|м недок. див. потопявам.
потоп|я, -йш; -йх док.: потопявам (див.).
нотопявам
517
похващам
потопява|м недок./потопя 1. занурювати
і зануряти/занурити; мочати, умочати, умб-
•іувати/умочйти; 2. топйти/потопйти; (во-
*)ою) затопляти, затоплювати/затопйти;
3. (про почуття, настрій) захоплювати/
іахопйти, поглинати/поглйнути, (недок.)
полонйти.
потосмукач ч. кровопйвця, експлуататор.
потбче с. мн. -та струмок, рівчак, стру-
мінь.
потпури мн. муз. попурі.
потреб|а ж. 1. потреба, нужда, необхід-
ність; 2. мн. ~-и необхідні речі (предмети);
домашни ~-и речі (предмети) домашнього
(хатнього) вжйтку (господарства).
потреб|ен, -на, -но; -ни потрібний необхід-
ний.
потребйтел ч. споживач.
потребйтел|ен, -на, -но; -ни спожйвнйй;
спожйвчий; ~-на кооперация спожйвча ко-
операція.
потребление с. споживання; стоки за ши-
роко ~ речі широкого вжйтку.
потребност ж. потреба; голяма ~ велйка
потреба; чувствувам ~ відчувати потребу.
потретва|м недок./потретя 1. робйти/
зробйти щось у третій раз; 2. одружуватися/
одружйтися, вихбдити/вййти заміж утретє.
потрет|я, -иш; -их док.: потретвам (див.).
потретя|м недок. див. потретвам.
потрйва|м недок./потрйя потирати/по-
терти; ~ си рьцете терти (потирати) руки;
~ се недок. розм. барйтися, гаятися.
потрй|я, -еш; -х док.: потрйвам (див.).
потури мн. діал. потурі; домоткані
вовняні чоловічі штанй з широким у складки
верхом та сйльно звуженим нйзом біля кіс-
точок.
потуркйня ж. болгарка, яка прийняла
мусульманство.
потурна|к ч. мн. -ци болгарин, якйй при-
йняв мусульманство; потурнак.
потурначка ж. див. потуркйня.
потурч|а, -иш; -их док.: потурчвам (див.).
потурчва|м недок./потурча 1. примушу-
вати/примусити прийняти мусульманство;
2. розм. жарт, красти/украсти; ~ се/
~ се приймати/прийняти мусульманство.
потуш|а, -йш; -йх док.: потушавам (див.).
потушава|м недок./потуша 1. (пожар)
гасйти/погасйти, тушйти/потушйти; 2. пе-
рен. (про почуття) гасйти/погасйти, тушй-
ти/потушйти, подавляти/подавйти, глушй-
ти/заглушйти.
потьва|м недок./потьна 1. тонути/пото-
нути; (недок.) потопати; занурюватися і
занурятися/зануритися; в’язнути/зав’язну-
ти, грузнути/загрузнути; ~ в б лат о по-
топати (занурюватися, в’язнути, грузнути)
у болото; ~ до колене в снега потопати по
коліно в снігу; почуствувах, че отнбво ~ я
відчув, що знову тону; 2. недок. перен.
(в розкошах і т. ін.) потопати, купатися;
3. перен. тонути/потонути, губйтися/загу-
бйтися, зникати/знйкнути; окблностите ~-т
в мрак околиці тонуть (губляться) в темря-
ві; 4. перен. пропадати/пропасти, зникати/
знйкнути; ей, кьде потьна, трьгваме гей, де
ти там пропав, пішлй (вирушаємо); 5. перен.
поринати/порйнути, заглйблюватися/за-
глйбитися, занурюватися і занурятися/
зануритися; ~ в спбмени поринати (за-
глйблюватися) в спогади; 6. перен. (бути
цілком покритим, невидимим) потопати/
потонути, утопати/утонути; 0 катб че са ми
потьнали гемйитедно. гемйя; в мйсли
поринати/порйнути в думкй; ~/~ в работа
поринати/порйнути (заглйблюватися/за-
глйбитися) з головою в роботу; ~/~ в сьн
(недок.) впадати в сон, засинати/заснути.
пот|я се, -йш се; -йх се недок. 1. потіти, піт-
ніти, покриватися потом; 2. пітніти, потіти,
покриватися вологою; очилата се ~-ят от
мраз окуляри потіють від холоду.
потяга|м недок./потег на лагодити/полаго-
дити, ладнати, поладнати, ладити/поладити,
поправляти/поправити.
поука ж. 1. порада, рада, повчання,
наука, напучення; 2. наука, урок.
поучйтел|ен, -на, -но; -ни повчальний; ~
прймер повчальний прйклад.
похвала ж. похвала; заслужена ~ заслу-
жена похвала.
похвал|ен, -на, -но; -ни похвальний; ~
бтзив похвальний (хвальний) відзив; ~-на
грамота похвальна грамота; ~-но поведе-
ние похвальна поведінка.
похвални|к ч. мн. -ци розм. хвалько, хва-
стун.
похвалница ж. розм. хвастуха, хвалько.
похван|а, -еш; -ах недок.: похващам
(див.).
похват ч. 1. прийом, спосіб; реалистй-
чен ~ реалістйчний прийом; худбжествен ~
художній прийом; 2. уміння, спрйтність,
вправність; не ми стйга бще ~ в работата
мені не вистачає ще уміння в роботі.
похват|ен, -на, -но; -ни спрйтний, зграб-
ний, меткйй; вправний; ~ човек спрйтна
(метка) людйна; ~-ни рьце спрйтні
(зграбні) руки.
похваща|м недок. /похвана 1. хапати,
схбплювати/схопйти; 2. торкати/торкнути;
торкатися/торкнутися; 3. недок. розм.
красти; 0 не ~ нйщо нічого не робйти; не
займатися ділом.
похитйтел
518
почйтам
похитйтел ч. викрадач; крадій.
похитйтелка ж. викрадачка, крадійка.
похит|я, -йш; -йх док.: похищавам (див.).
похищава|м недок./похитя викрадати/
викрасти, красти/украсти.
похлупа|к ч. мн. -ци крйшка, покрйшка;
с вал ям ~-а от тенджерата знімати крйшку
з каструлі; 0 допадам си с някого като
гьрне и похлупак див. гьрне; слагам/слбжа
~ на всяко гьрне див. гьрне.
похлупва|м недок./похлупя 1. закривати/
закрйти; 2. перевертати/перевернути, ста-
вити/поставити догорй ногами;3. (обличчя)
закривати/закрйти руками; ~ се/~ се
лягати/лягтй ниць (нйцьма).
похлупка ж. див. похлупак.
похлупци мн. кругла дерев’яна мйска з
крйшкою (для солі).
похлуп|я, -иш; -их док.: похлупвам (див.).
похлупя|м недок. див. похлупвам.
поход ч. похід; тренирбвьчен ~ трену-
вальний похід; туристйчески ~ туристй-
чний похід.
пбход|ен, -на, -но; -ни похідний; ~ строй
похідний стрій; ~-на кухня похідна кухня.
походка ж. хода; лека ~ легка хода;
плавна ~ розмірена хода.
похождени|е с. пригода; люббвни ~-я лю-
бовні пригоди.
пбхот ж. тільки одн. похіть.
похотлйв, -а, -о; -и хтйвий, похітлйвий;
~ пбглед хтйвий (похітлйвий) погляд.
поцинкбва|м недок. і док. оцинковувати/
оцинкувати.
почва ж. 1. грунт; блатйста ~ болотй-
стий (багнйстий) грунт; песьчлйва ~
піщаний грунт; черноземна ~ чорнозем,
чорнбземля; 2. перен. грунт, основа, підста-
ва; дружбата им изнйкна на ~-та на
ббщите им интереси їхня дружба вйникла
на грунті спільних інтересів; ф губя ~ под
краката си див. губя; намйрам/намеря ~
(недок.) траплятися; (недок.) ставатися;
(недок.) мати місце; бувати/бути; опйтвам/
опйтам ~-та див. опйтвам.
почва|м недок./пбчна 1. починати/почати;
~ да се вьлнувам починати хвилюватися;
2. починатися/початися; от тук ~-ше реката
звідси починалася річка; ~-ше жьтва по-
чиналися жнива.
почвен, -а, -о; -и грунтовйй; ~-а вода,
грунтова вода.
почвознание с. грунтознавство.
почер|к ч. мн. -ци почерк, рука; нечет-
лйв ~ нерозбірливий почерк.
почерпка ж. розм. частування (вином);
ф за ~ на чай.
почерпушка ж. розм. див. почерпка.
пбчест ж. почесть; пошана; военни ~-и
військові почесті; посрещам с ~-и зустріча-
ти з почестями; ф отдавам/отдам последна
~ див. отдавам.
почет ч. і ж. тільки одн. розм. див. почит.
почет|а, -еш; почетох док.: почйтам (див.).
почет|ен, -на, -но; -ни 1. поважний; ~-на
вьзраст поважний вік; 2. почесний; ~ ка-
раул почесний караул; ~ презйдиум по-
чесна презйдія; ~-на дьска дошка пошани;
~-но звание почесне звання; ф на ~-но
разстояние на певній (достатній) відстані.
почетьк ч. тільки одн. розм. початок.
почйва|м недок./ почйна 1. нерідко
в спол. з часткою си відпочивати/
відпочйти; провбдити/провестй відпочйнок;
в неделя ще (си) почйваме у неділю будемо
відпочивати; ~-х десетйна дена на вйлата
я відпочивав днів десять на дачі; той седна
да си почйне він сів відпочйти; цял ден
вьрвяхме, почйвахме само ведньж цілий
день ми йшли, відпочивали тільки одйн раз;
2. перен. спочивати/спочйти вічним сном,
лежати мертвим, умерти; тук почйва прахьт
на неговия п ради до тут спочиває (покоїть-
ся) прах його прадіда; 3. тільки док. умерти/
померти; той почйна предй две годйни він
помер два роки тому; 4. тільки недок. З ос.
перен. грунтуватися, базуватися; тази кон-
цепция почйва вьрху изследванията на со-
циолбзите ця концепція базується на до-
слідженнях соціологів; ф ~ вьрху (на)
лаврите си недок. почивати (спочивати)
на лаврах.
почйв|ен, -на, -но; -ни призначений для
відпочйнку; (у знач, ім.) вихіднйй; мага-
зйньт е затворен в неделя — ~ ден магазйн
зачйнений у неділю — вихіднйй день; ~ дом
(~-на станция) будйнок відпочйнку.
почйвка ж. 1. відпочйнок, спочйнок;
лятна ~ літній відпочйнок; продьлжйтелна
~ тривалий відпочйнок; тя е на вьв
Варна вона відпочиває (перебуває на відпо-
чйнку) у Варні; 2. перерва; минутна ~
хвилйнний відпочйнок; обедна ~ обідня
перерва; 3. привал, відпочйнок; спряхме на
~ в гората ми зробйли привал у лісі.
почин ч. почйн, починання; ініціатйва;
по ~ на трудещите се з ініціатйви (за
почйном) трудящих.
почит ж. тільки одн. ушанування, повага,
пошана; ф на сьм (стоя на ~) бути в
пошані (шані, шанобі); мати пошану; ко-
ристуватися пошаною; отдавам/отдам по-
следна ~ див. отдавам; с дьлбока ~ з гли-
бокою (велйкою) повагою (пошаною).
почйта|м недок./почета шанувати, ушано-
вувати, виявляти/вйявити увагу, засвідчу-
иочитател
519
правилен
пати/засвідчити повагу; (недок.) поважати;
паметта му ушановувати (шанувати)
ного пам’ять; ~ приятелите си поважати
< воїх друзів.
почитател ч. шанувальник; ~-и на талан-
та на артиста шанувальники таланту ар-
ійста.
почитателка ж. шанувальниця.
почн|а, -еш; -ах док.: появам (див.).
почтен, -а, -о; -и 1. поважний, шановний;
човек поважна людйна; 2. порядний;
~-а жена порядна жінка; 3. чималйй;
~-а сума парй чимала сума грошей.
почтй присл. майже; сьбраха се ~ всйчки
йбралися майже всі.
пошив ч. розм. підшиття, підшйвка; під-
рублювання (тканини).
пбшлостж. вульгарність, паскудство; низь-
копробність; непристойність.
поща ж. 1. пошта; вьздушна ~ авіа-
пошта; полева ~ польова пошта; цент-
рална ~ поштамт; 2. пошта, кореспон-
денція; дневна ~ денна пошта.
пощада ж. тільки одн. пощада; помилу-
вання; моля за ~ просйти пощади.
пбщаджи|я ч. розм. листоноша.
пощальбн ч. заст. поштар.
пбщенец ч. мн. -ци поштовий службо-
вець.
пбщенск|и, -а, -о; -и поштовий; ~ запис
поштовий переказ; ~-а кутйя поштова
скринька; ~-а станция відділення зв’язку
(поштове відділення).
пбщ|я, -еш і -иш; пбсках і -их недок. шу-
кати вошей, бліх.
пощявка ж. розм. велйке бажання
(з'їсти щось); ф за ~ а) для апетйту; щоб
заморйти черв’ячка (черв’яка); б) для звй-
ча’ю (покуштувати).
по|я, -йш; -йх недок. 1. (тварин) поїти,
напувати; ~ коня поїти (напувати) коня;
2. рідко зрошувати; 3. розм. споювати,
щедро пригощати напоями.
поява ж. поява, з’явлення.
появ|я се, -йш се; -йх се док.: появявам се
(див.).
появява|м се недок./появя се з’являтися/
з’явйтися, появлятися/появйтися; виника-
ти/вйникнути; ~ на хоризбнта з’являтися
на горизонті; 0 ~/~ на бял свят з’явля-
тися/з’явйтися на білий світ.
пояс ч. 1. пояс, пасок; нбся червен ~
носйти червоний пояс; опасвам ~ підпе-
різуватися поясом; 2. пояс, талія; до ~
по пояс; 3. спец, пояс; зона; горещ ~ жар-
кйй пояс; защйтен гбрски ~ лісозахисна
смуга; предпазен ~ буртик; 4. діал.
райдуга; 0 затьквам/затькна в пояса си
някого затикати/заткнути за пояс кого;
брати/узяти гору (верх) над ким; роднйна
по пьрви ~ див. пьрви; спасйтелен ~
рятувальний пояс.
пояснйтел|ен, -на, -но; -ни пояснювальний.
поясн|я, -йш; -йх док.: пояснявам (див.).
пояснява|м недок./поясня пояснювати і
поясняти/пояснйти.
прабаба ж. прабабка, прабаба.
прабьлгари мн. іст. праболгари.
прабьлгарск|и, -а, -о; -и іст. праболгар-
ський; ~-о население праболгарське насе-
лення.
прав, -а, -о; -и 1. прямйй, рівний; ~ пьт
пряма дорога; ~-а лйния пряма лінія; ~-о
дьрво рівне дерево; 2. прямйй; прямовйсний;
~-а стена пряма (вертикальна) стіна;
~-а яка прямйй комір; 3. у знач. ім. ~-а,
~-и мат. пряма, прямі; 4. (про людину)
якйй стоїть на ногах; пбвечето хора стояха
~-и більшість людей стояла [на ногах];
5. перен. прямйй, відвертий, щйрий; ~-и
думи відверті слова; 0 за ~-а бога див.
бог; на ~ пьт сьм стояти на вірному (доб-
рому, хорошому) шляху; посбчвам/посбча
~-ия пьт на някого показувати/показати
вірний (добрий, правильний) шлях кому.
правата присл. розм. відверто, прямо;
да ти кажа ~ відверто кажучи тобі.
правда ж. правда; исторйческа ~ істо-
рйчна правда; худбжествена ~ художня
правда.
правдйв, -а, -о; -и правдйвий; ~ образ
правдйвий образ; ~-и думи правдйві слова.
правдин|а ж. розм. 1. правда, справед-
лйвість; дьржа за ~-ата відстоювати
правду; боротися за справедлйвість; 2. мн.
~-й права.
правдолюбйв, -а, -о; -и правдолюбний.
правдоподбб|ен, -на, -но; -ни правдопо-
дібний; ~-на истбрия правдоподібна істо-
рія.
правед|ен, -на, -но; -ни праведний; ~
живот праведне життя; 0 спя ~ сьн спати
сном праведника.
праведни|к ч. мн. -ци праведник; 0 спя
като ~ спати сном праведника.
праведница ж. праведниця.
прав|ен, -на, -но; -ни 1. юридичний; ~
факултет юридйчний факультет; 2. право-
вйй; ~-ни отношения правові відносини.
правил|ен, -на, -но; -ни 1. правильний,
вірний; ~ бтговор правильна відповідь;
~-но разбйране правильне (вірне) розумін-
ня; ~-но решение правильне (вірне) рі-
шення; 2. правильний, справедлйвий; слуш-
ний; ~-на забележка правильне (справед-
лйве, слушне) зауваження; 3. правильний,
520
правилник
гармонійний; ~ нос правильний ніс; ~-но
развйтие правильний розвиток; ~-ни чертй
на лицето правильні риси облйччя; 4. пра-
вильний, (рідко) поправний; ~ езйк пра-
вильна (поправна) мова; ~-но произноше-
ние правильна вимова; 5. мат. правильний;
~ многоьгьлник правильний багатогран-
ник.
правилни|к ч. мн. -ци правила, збірник
правил; ~ за вьтрешния ред правила
внутрішнього розпорядку.
правило с. мн. правила правило; нару-
шение на правилата порушення правил;
по правилата по правилам; правила за
изпблзуване на кнйгата правила кори-
стування книгами; правила за уличното
движение правила вуличного руху; спазвам
правилата дотрймувати/дотрймуватися (до-
держувати/додержуватися) правил; 0
вземам/взема за ~ див. вземам; по ~ як
правило.
правйст ч. 1. юрйст; правознавець;
2. студент-юрйст.
правйтелствен, -а, -о; -и урядовий; ~-а
награда урядова нагорода.
правйтелство с. уряд; глава на ~-то го-
лова уряду; образувам ~ формувати уряд;
член на ~-то член уряду.
правни|к ч. мн. -ци юрйст; правознавець.
правну|к ч. мн. -ци правнук.
правнучка ж. правнучка.
право 1 с. мн. права 1. право; авторско ~
авторське право; гражданско ~ юр. ци-
вільне право; избирателно ~ вйборче право;
конституцибнно ~ конституційне право;
международно ~ міжнародне право; нака-
зателно ~ кримінальне право; обичайно ~
звичаєве право; ~ на труд (почйвка, обра-
зование) право на працю (відпочйнок,
освіту); 2. право, юриспруденція; студент
по ~ студент-юрйст.; 3. право, підстава;
с каквб ~? за якйм правом? з якого права?
с пьлно ~ з повним правом; з цілковйтою
підставою; 4. право, можлйвість; 0 влйзам/
влйза в правата си див. влйзам; ймам ~
мати право; бути правим у чому; получавам
~ да пблзвам нещо одержувати право
користуватися чим.
право2 присл. 1. прямо, по прямій лінії;
~ над нас прямо над нами; ~ срещу нас
прямо навпроти нас; 2. прямо; безпосе-
редньо; от гарата йдвам ~ у вас з вокзалу
йду прямо до вас; той улучи ~ в центьра
він попав прямо в центр; 3. правильно;
вірно; постьпвам ~ поступати правильно
(вірно); 0 гледам нещата ~ в лицето див.
гледам; говори ~ в очйте див. говоря; да
си кажа ~ правду (по правді, щйро) ка-
правя
жучи; сказати правду (по щйрості, щйро),
відверто кажучи.
правов, -а, -о; -и правовйй; ~ ред пра-
вовйй порядок.
правовер|ен, -на, -но; -ни правовірний,
правогбвор ч. тільки одн. орфоепія.
правогбвор|ен, -на, -но; -ни орфоепічний;
~ речник орфоепічний словнйк.
праволине|ен, -йна, -йно; -йни прямоліній-
ний; ~-йна мйсьл прямолінійна думка;
~-йно движение прямолінійний рух.
правопйс ч. правопис, орфографія.
правопйс|ен, -на, -но; -ни правопйсний,
орфографічний; ~ речник орфографічний
словнйк.
православ|ен, -на, -но; -ни православний;
~-на цьрква православна церква.
правостоящ, -а, -о; -и: ~-и места стоячі
місця (в театрі і т. ін.).
правосьди|е с. тільки одн. правосуддя;
юстйція; министерство на ~-то міністерство
юстйції.
правота ж. рідко правота.
правоучастие с. тільки одн. право участі.
правоьгьл|ен, -на, -но; -ни прямокутний;
~ триьгьлник прямокутний трикутник.
правоьгьлни|к ч. мн. -ци прямокутник.
прав|я, -иш; -их недок. 1. робйти; какво
~-ите? що ви робите? ~ гимнастика робйти
гімнастику; ~ гнездо вйти (звивати, мостй-
ти) гніздо; ~ две крачки напред робйти два
кроки вперед; той ~-еше всйчко бьрзо він
робйв усе швйдко; 2. робйти, виготовляти,
виробляти; ~ играчка за детето робйти
іграшку дитйні; ~ си палтб шйти пальто
(на замовлення); ~ качамак робйти ма-
малйгу; ~ следобедна закуска полуднати,
полуднувати; 3. робйти, виконувати (якусь
процедуру); ~ бани приймати ванну; ~
вакцинация робйти щеплення; ~ масаж
робйти масаж; 4. робйти, будувати; ~ вйла
будувати дачу; ~ йзкоп копати (рйти)
котлован; 5. влаштовувати, організовувати;
проводити; ~ йзбори проводити вйбори;
~ сьбрание проводити збори; те ~-иха
празнество вонй влаштували святкування;
6. робйти, здіснювати, виконувати; ~ рейс
здійснювати (виконувати) рейс; ~-ихме по
двадесет километра всеки ден ми робйли по
двадцять кілометрів щодня; 7. робйти,
перетворювати в щось, примушувати бути
кимсь; това ~-еше лицето й по-младо це
робйло Її облйччя молодшим; 8. тільки 3 ос.
дорівнювати; пет по пет ~-и двадесет и пег
п’ять на (по) п’ять дорівнює двадцять
п’ять; 9. робйти, чинйти, заподіювати,
завдавати; ~ бележка робйти зауваження;
~ зло заподіювати (учиняти) зло; завда-
правя
521
празнувам
вати лиха; ~ упрек (укор) робйти докір,
докоряти, дорікати; 10. (у спол. з ім. вира-
жає дію за знач, ім.); ~ вйзйта робйти
(наносити) візйт; ~ грешки робйти помйл-
ки, помилятися; ~ доклад робйти доповідь;
виступати з доповіддю; ~ йзвод робйти
вйсновок; ~ пакост пустувати; ~ равно-
сметка робйти (підбивати, підводити) під-
сумок, підсумовувати; ~ справки наводити
довідки; довідуватися; 0 ~ (ймам) альш-
верйш с някого див. альш-верйш; ~ |си]
гар гар а с нещо див. гаргара; ~/направя
дупка в морето див. дупка; ~ кариера див.
кариера 2; ~/направя катб на шега нещо
а) легко справлятися/справитися з чим;
б) недостатньо серйозно віднбситися/від-
нестйся до своїх обов’язків; ~ мйли очй
на някого див. мил; ~/направя компрбмис
див. компрбмис; ~ лице на някого див.
лице; ~/направя на баница (пйта) някого
див. баница; ~/направя на папер див. па-
пер; ~/направя на пух и прах някого
розбивати/розбйти в пух і прах (наголову,
вщент, дощенту, впень) кого; ~/направя
нарезйл някого ганьбйти/зганьбйти (огань-
бйти), паплюжити/опаплюжити кого; ~/
направя тип-топ нещо блискуче робйти/
зробйти щось; ~/направя номер на някого
[зле] жартувати/пожартувати з кого; вики-
дати коники; вйкинути вйбрик; ~/направя
от сламката греда робйти/зробйти з мухи
слона; ~/направя предложение на някого
(за женйтба] освідчуватися/освідчитися
[в коханні] кому; ~/направя работа на
някого знайбмити/познайбмити кого з ким;
звбдити/звестй кого з ким; сприяти/по-
сприяти зблйженню кого з ким; ~/на-
правя сефте(то) робйти/зробйти почйн;
~/направя си сметка без крьчмаря див.
крьчмар; правй му сметката пильнуй;
стережйсь; бережйсь; будь обережний (обе-
режним, насторожі); ~/направя сондажи
зондувати/позондувати грунт; ~-струвам
докладати всіх зусйль (сил); добиватися
(домагатися) всіма правдами і неправ-
дами; ~/направя (давам/дам) си труд див.
давам; ~/направя си устата закидати/
закйнути слівце (словечко) за (про) кого;
замовляти/замовити слово (слівце, словеч-
ко) за кого; ~ фасони тримати (держати)
фасон; ~/направя хатьр на някого задо-
вольняти/задовольнйти бажання кого; ~
шушу-мушу с някого замишляти/замйслити
з ким таємні справи; ~ се удавати з себе,
(розм.) прикидатися; ~ се бблен удавати
з себе хворого; прикидатися хворим; 0
думата му на две не ~/няма да направя
див. дума; от нямане какво да се ~-и
з (від) нічого робйти; знічев’я; ~ се/напра-
вя се на ахмак див. ахмак; ~ се/направя се
на балама див. балама; ~ се/направя се
на будала див. будала; ~ се/направя се
на глупак див. глупак; ~ се на две (три)
и половйна дурня валяти (клеїти, строїти);
дурня гнути (робйти, корчити).
праг ч. мн. -ове поріг; от ~-а з порога;
~ на дразнене поріг подразнення; ~ на
чуването поріг чутності; прекрачвам
переступати [через] поріг; стоя пред
на ново открйтие стояти на порозі нового
відкриття; 0 изтрйвам/изтрйя ~-а обби-
вати/оббйти (обтирати/обтерти) пороги;
(недок.) топтати пороги.
прагматйзьм ч. тільки одн. прагматизм-
прагматйч|ен, -на, -но; -ни прагматйчний-
прадеди тільки мн. предки; прадіди.
прадяд|о. ч. мн. -овци прадід,
прадядов, -а, -о; -и прадідів.
прадядовск|и, -а, -о; -и див. прадядов-
праези|к ч. мн. -ци прамова; индоевро-
пейски ~ індоєвропейська прамова.
праз ч. тільки одн. бот. пір, порей.
празен -а, -о; -и приготований з пбрУ
(порею).
праз|ен 2, -на, -но; -ни 1. порожній;
пустйй; ~-на бьчва порожня бочка;
стая порожня (пуста) кімната; ~-на чинйя
пуста тарілка; ~-но място пусте місце;
2. р о з м. (від роботи) вільний; ~-но време
вільний час; 3. перен. пустйй, порожній, -
марний; ~ човек пуста людйна; ~-ни прй-
казки пусті (порожні) балачкй; 4. спеЦ-
холостйй; ~ ход холостйй хід; 0 наливам ,
(прелйвам) от пусто в ~-но переливати 3
пустого в порожнє; на ~ стомах натще;
натщесерце; с ~-ни рьце а) з порожніми
(пустйми) руками; у порожні (прийти)'/
б) з носом (залишитися).
празни|к ч. мн. -ци свято; ~ на труда
свято праці; пьрвомайски ~-ци Першотрав-
неві свята.
празнина ж. 1. порожність, порожнеча»
порожнява, пустота; 2. неповнота, непов-
ність; пропуск.
празнич|ен, -на, -но; -ни святковий;
концерт святковий концерт; ~-на мани-
фестация святкова демонстрація; ~-но на-
строение святковий настрій.
празноглав, -а, -о; -и пустоголовий.
празнота ж. 1. рідко порожність, по-
рожнеча, порожнява, порожнйна; душевна
~ душевна порожнеча (порожнява, пороЯ<-
нйна); 2. перен. неповнота, неповність;
пропуск.
празнува|м недок. 1. святкувати, відзна-
чати свято; 2. радіти, радуватися.
празня
522
пращам
празн|я, -иш; -их недок. спорожняти,
спорожнювати.
прайзвор ч. давнє джерело (відомостей).
праисторйч|ен, -на, -но; -ни доісторичний,
праісторичний; ~ пер йод доісторичний
період.
праисторйческ|и, -а, -о; -и доісторичний,
праісторичний; ~-о време доісторичний час;
~-и животни доісторичні тварини.
праистория ж. праісторія.
праксан, -а, -о; -и розм. досвідчений.
практй|к ч. мн. -ци практик.
практика ж. практика; життя, дійсність;
діяльність; в ~-та у практиці; производ-
ствена ~ виробнича практика.
практикант ч. практикант.
практикантка ж. практикантка.
практикува|м недок. практикувати, за-
стосовувати на практиці; працювати; ле-
карят ~-ше тук отдавна лікар практику-
вав тут здавна.
практицйзьм ч. тільки одн. практицизм.
практйч|ен, -на, -но; -ни 1. практичний;
діловйй; ~ човек ділова людйна; 2. прак-
тйчний, зручний.
практйческ|и, -а, -о; -и практйчний; ~-а
дейност практйчна діяльність; ~-о прило-
жение практйчне застосування.
пранги тільки мн. розм. окови, кайдани.
пране с. 1. прання; прах за ~ пральний
порошок; щипки за ~ прищіпки для білйз-
ни; сапун за ~ господарське мйло; 2. білйз-
на (випрана або приготовлена для прання);
голямо ~ велйке прання; простйрам ~-то
розвішувати білйзну.
прародйна ж. прабатьківщина.
прас вигук бух, бех, бебех, гуп, геп.
прасва|м недок./прасна 1. потріскувати/
тріснути; 2. ударяти/ударити, трахкати/
трахнути; прасна по главата ударити (трах-
нути) по голові.
прасес. 1. порося; свиня; отглеждам ~-та
розводити поросят; 2. мн.: ~-та розм.
лйтки.
прас|ец ч. мн. -цй лйтка; до ~-цйте до
лйтбк.
праска|м недок. 1. тріскати, тріщати;
2. розм. лупйти, лупцювати; трахкати; 3.
розм. жерти, тріскати; лупйти.
прасков|а ж. персик; бера ~-и збирати
персики; сладко от ~-и персикове варення.
прасн|а, -еш; -ах док.: прасвам (див.).
прастар, -а, -о; -и стародавній, давній,
прадавній, старовйнний.
прас|я се, -йш се; -йх се 1. поросйтися;
2. (про поросят) народжуватися.
пратени|к ч. мн. -ци 1. посланець; деле-
гат; 2. посланник; извьнреден и пьлномощен
~ надзвичайний і повноважний послав
ник.
пратеница ж. посланець (про жінку).
делегатка.
пратк|а ж. посйлка; пощенски ~-и пош
тові відправлення; ~ с обявена стбйност
посйлка з оголошеною вартістю; препорь-
чана ~ рекомендована бандероль.
прат|я, -иш; -их док.: пращам (див.)
прах 1 ч. мн. -ове і ж. тільки одн. 1. пил,
порох; вдйгам ~ збивати пил (куряву);
вьглищен ~ вуглянйй пил; изтрйвам ~-а с
парцал стирати пил ганчіркою; 2. порошок;
мляко на ~ сухе молоко (молочний поро
шок); ~ за главбол порошкй від головної
болі; ~ за зьби зубнйй порошок; ~ за
полйране полірувальний порошок; ~ за
пране пральний порошок; предпйсвам ~-овс
припйсувати порошкй; фин ~ дрібний
порошок; шлифбвьчен ~ шліфувальний
порошок; стрйвам на ~ розтирати в поро
шок; 0 правя/направя на пух и ~ някого
див. правя; разбйвам/разбйя на (в) —
някого, нещо розбивати/розбйти вщент (до
щенту, впень) кого, що.
прах2 ч. тільки одн. прах; 0 мир на
~-а му! мир його праху!
прахавица ж. бот. порхавка, моруха.
прахан ж. тільки одн. трут.
прахообраз|ен, -на, -но; -ни порошко
подібний.
прахбса|м док.: прахбсвам (див.).
прахбсва|м недок./прахбсам витрачати/
вйтратити, мотати/промотати, марнотрати
ти/промарнотратити, (розм.) гайнувати/
прогайнувати, згайнувати, погайнувати,
розтрйнькувати/розтрйнькати; ~ си време-
то гайнувати час; той прахбса всйчко,
каквбто ймаше він розтрйнькав усе, що мав
прахосмукачка ж. пилосос.
прахбсни|к ч. мн. -ци марнотрат, марно
тратник, марнотратець, мотяга (розм.)
прахбсница ж. марнотратка, марнотраї
ниця, мотяга (розм.).
прахуля|к ч. мн. -ци пил, курява; хмара ку-
ряви; вдйгам ~ по пьтищата збивати ку
ряву (пил) на дорогах.
прахутка ж. див. прахавица.
праш|а, -иш; -их недок. 1. пилйти, пор<>
шйти, курйти; 2. д і а л. розпушувати групі
праш|ен, -на, -но; -ни порошнйй, пйльнии.
курнйй, курявий; (розм.) пилястий.
прашец ч. тільки одн. 1. пилйна, пор<»
шнйна; 2. бот. пилок.
прашйнка ж. пилйнка, порошйнка.
прашка ж. праща.
праща|м недок./пратя 1. посилати/посл.і
ти; надсилати/надіслати; ~ писмб посилані
нращйни
523
преводачка
(надсилати) листа; 2. посилати/послати;
відряджати/відрядйти; нйе пратихме двама
чуши на работа ми послали двох осіб на
роботу; ~ детето да купи хляб посилати
читйну по хліб (купйти хліба); 0 ~/~
в архйвата здавати/здати в архів; ~/~
<а зелен хайвер някого лишати/лишйти
(залишати/залйшйти) в дурнях кого; (док.)
ііошйти (пострйгти) в дурні кого; обкру-
чувати/обкрутйти круг (кругом) пальця
(пучки) кого; обхбдити/обійтй кого;
опашката див. опашка.
пращйни мн. виноградні вйчавки.
пращ|я, -йш; -ях недок. 1. тріщати,
хрустіти; ледьт ~-й крйга тріщйть; огьнят
~-й вогонь тріщйть; сьчките ~-яха под
краката суччя тріщали під ногами; 2. перен.
тріщати, бути переповненим; магазийте
~-яха от стока склади тріщали від товарів;
ф ~ от здраве мати квітучий вйгляд.
преамбюл ч. юр. преамбула.
пребежка ж. перебіжка.
пребивава|м недок. перебувати, знахо-
дитися.
пребйва|м недок./пребйя 1. (сильно) бй-
ти/побйти, лупйти/налупйти; 2. убивати/
убйти; ~ се/~ се розбиватися/розбйтися
на смерть.
пребледн|ея, -ееш; -ях док.: пребледня-
вам (див.).
пребледнява|м недок./пребледнея блід-
нути/збліднути, побліднути.
пребрадка ж. косйнка, хустка.
пребрад|я, -йш; -йх док.: пребраждам
(див.).
пребражда|м недок:./пребрадя зав’язува-
ти/зав’язати (пов’язувати/пов’язати) голо-
ву хусткою (косйнкою).
преброд|я, -иш; -их док.: преброждам
(див.).
преброжда|м недок./пребрбдя переброди-
ти і перебрбджувати і перебрідати/перебре-
стй, перехбдити/перейтй (переправлятися/
переправитися) вбрід.
пребройтел ч. обліковець (особа, яка веде
облік під час перепису населення).
пребро|я, -йш; -йх док.: преброявам (див.).
преброява|м недок. /преброя перелічува-
ти/перелічйти, перерахбвувати/перерахува-
ти; лічйти/полічйти; рахувати/порахувати.
пребьд|а, -еш; -ох док.: пребьдвам
(див.).
пребьдва|м недок./пребьда (недок.) існу-
вати, бути, жйти (на віки); да пребьде вьв
векове хай живе на вікй.
превал |я -йш; -ях док.: превалявам
(див.).
превал |я 2, -йш; -йх док.: превалям (див.).
превал ява|м недок./преваля тільки 3 ос.
одн. 1. (про дощ, сніг) ущухати/ущухнути;
2. (про дощ, сніг) йти (час від часу).
преваля|м недок./преваля 1. (через хре-
бет, гору і т. ін.) перевалювати/перевалйти,
перехбдити/перейтй, переїжджати/переі-
хати; 2. перевалювати/перевалйти; беше
преваляло п лад не уже перевалйло за пів-
день.
превантйв|ен, -на, -но; -ни превентйвний,
запобіжний.
превантбриум ч. профілактйчний дитячий
туберкульозний санаторій.
преварва|м недок./преваря переганяти,
перегбнити/перегнати, випереджати/вй-
передити.
превед|а, -еш; преведох док.: превеждам1,2
(див.).
превежда|м 1 недок./преведа 1. провбди-
ти/провестй; ~ чрез гората проводити че-
рез ліс; 2. перен. (на іншу роботу) пере-
вбдити/перевестй; 3. (поштою, телеграфом)
переказувати/переказати, пересилати/пере-
слати гроші.
превежда|м 2 недок./преведа переклада-
ти/перекласти; ~ от бьлгарски на украйн-
ски перекладати з болгарської мови на
українську; ~ стйхове перекладати вірші.
превес ч. тільки одн. переважування, пере-
важення; вземам ~ переважати.
превйва|м недок./превйя 1. згинати/зі-
гнути, перегинати/перегнути; 2. перемб-
тувати/перемотати; 0 ~~ врата на няко-
го див. врат; ~ ~ рогата на някого (док.)
обламати (зломйти) роги кому; .обламати
кігті (пазурі) кому; ~/~ шйята на някого
тс.; ламати/зламати упертість кого; ~ се/
~ се 1. згинатися/зігнутися; перегинатися/
перегнутися; 2. (від болю) кбрчитися/скбр-
читися; ~ се/~ се на две (четири) див.
две.
превй|я, -еш; -х док.: превйвам (див.).
превод 1 ч. 1. переведення, перевбд; ~ на
друга работа перевбд на іншу роботу;
2. переказ; банков ~ банковий переказ;
парйчен ~ грошовйй переказ.
?	О	г	г
превод ч. переклад; авторизиран ~
авторизований переклад; буквален ~ бук-
вальний переклад; в ~-а у перекладі;
правя ~ робйти переклад; ~ от бьлгарски
переклад з болгарської мови; свободен ~
вільний переклад.
преводач ч. перекладач; Вйе ли ще бьдете
наш ~? Ви будете нашим перекладачем?
раббтя като ~ працювати перекладачем.
преводаческ|и, -а, -о; -и перекладацький;
~-а дейност перекладацька діяльність.
преводачка ж. перекладачка.
преводен
524
прегракн.і
превод|ен !, -на, -но; -ни перекладний;
~ речник перекладний словник; ~-на ли-
тература перекладна література.
превод|ен2, -на, -но; -ни переказнйй;
~-ни разнбски витрати за переказ грошей.
преврат ч. переворот; военен ~ воєнний
переворот.
превратаджия ч. розм. людйна, яка
бере участь у перевороті.
преврат|ен, -на, -но; -ни 1. мінлйвий,
зрадлйвий; ~-на сьдба мінлйва (зрадлйва)
доля; ~-но щастие мінлйве (зрадлйве)
щастя; 2. помилковий, хйбний; непра-
вильний; невірний; перекручений; ~-но по-
нятие неправдйве (помилкове, хйбне) уяв-
лення; ~-но тьлкуване перекручене тлума-
чення.
преврьзка ж. 1. перев’язка, перев’язу-
вання; хбдя на ~ ходйти на перев’язку;
2. (для підтримування хворої руки) пере-
в’язка, перев’яз, бинтй.
преврьща|м недок./превьр на 1. перетвд-
рювати/перетворйти; 2. перевертати/пере-
вернути, перекидати/перекйнути.
превьзхдд|ен, -на, -но; -ни чудовий, пре-
гарний; ~-на гледка чудовий вид (крає-
вйд); 0 ~-на степен лінгв, найвйщий сту-
пінь.
превьзхбжда|м недок. перевершувати, пе-
ревйщувати; переважати; ~ по чйсленост
перевйщувати (переважати) чисельністю.
превьр|жа, -жеш; -зах док.: превьрзвам
(див.).
преві»рзва|м недок./превьржа 1. перев’я-
зувати/перев’язати; ~ рана перев’язувати
рану; 2. (за допомогою пов'язки) прив’я-
зувати/прив’язати; 3. (заново) перев’язува-
ти/перев’язати.
превьрзоч|ен, -на, -но; -ни перев’язний,
перев’язувальний, перев’язочний; ~ ма-
териал перев’язний (перев’язочний, перев’я-
зувальний) матеріал.
превьрн|а, -еш; -ах док.: преврьщам
(див.).
превьртва|м недок./превьртя 1. поверта-
ти/повернути; обертати/обернути; ~ ключа
повертати ключ; 2. вертіти/повертіти, кру-
тйти/покрутйти; 3. (крутити надто сильно)
перекручувати/перекрутйти; ~ пружйн-
ката на механйзма перекручувати пру-
жйнку механізму.
прегладн|ея, -ееш; -ях док.: прегладня-
вам (див.).
прегладнява|м недок./прегладнея дуже
хотіти/захотіти їсти, (док.) зголодніти, від-
чувати/відчути голод.
преглас ч. лінгв. чергування голоснйх
(у корені); ятов ~ чергування ятя.
преглед ч. 1. огляд; медицйнски ~ м<
дйчний огляд; медогляд; международен ~
міжнародний огляд; мйтнически ~ мйтнип
огляд; ~ на вестници и списання огляд
газет і журналів; ~ на войскйте огляд
військ; ~ на печата огляд преси; ~ на
сьвременната драма огляд сучасної драми,
текущ ~ поточний огляд; технйчески ~
технічний огляд; 2. розм. кіножурнал
прегледа|м док.: преглеждам (див ).
преглед|ен, -на, -но; -ни наочний; ~ план
наочний план.
преглежда|м недок./прегледам 1. перегля
дати/переглянути, перевіряти/перевірити;
2. оглядати/оглянути; ~ бблен оглядати
хворого; ~ се/~ се 1. оглядатися/огля
нутися; 2. прохбдити/пройтй медогляд.
прегльтн|а, -еш; -ах док.: прегльщам
(див.).
прегльща|м недок./прегльтна прокбвту
вати/проковтнути, (розм.) проглинати/про
глинути; 0 ~/~ горчйвия хап прокбв
тувати/проковтнути пілюлю.
преговаря|м 1 недок./преговбря повтори
ти/повторйти (урок, завдання).
преговаря|м 2 недок. вестй (провадити)
переговори.
преговор ч. тільки одн. повторення (уроку,
завдання).
преговор|ен, -на, -но; -ни 1. повторю
вальний, повторний; ~ урок повторювали
ний урок; 2. переговорний; ~ пункт пере
говбрний пункт.
преговори тільки мн. переговори; мйрни
мйрні переговори; тьргбвски ~ торговельні
переговори.
преговбр|я, -иш; -их док.: преговарям 1
(див.).
преграда ж. 1. загородка, перегородка;
дьсчена ~ дощана (дощата) перегород
ка; 2. (окрема частина кімнати, шафи і
т. ін.) перегородка; 3. спец, перемйчка;
4. перешкода; перепона.
преградка ж. 1. загородка, перегородка;
2. перегородка (в шафі).
преград|я, -йш; -йх док.: преграждам
(див.).
прегражда|м недок./преградя 1. перего
рбджувати/перегородйти, відгороджувати/
відгородйти; 2. перепиняти/перепинйти, пс
реп’ясти, перепнути; заступати/заступйти,
перекривати/перекрйти, загороджувати/
загородйти.
преграква|м недок./прегракна хрйпнути/
охрйпнути, захрйпнути, охрйпти; схрйпнути;
сйпіти/осйпнути.
прегракн|а, -еш; -ах док.: преграквам
(див.).
’Фсгр'ьдка
525
предач
прегрьдк|а ж. обійми (мн.); с отвбрени
-- -и з розкрйтими обіймами.
прегрьща|м недок./прегьрн а 1. обіймати/
• •дійняти, обхбплювати/обхопйти, обхвачу-
и.іти/обхватйти; 2. п е р е н. пройматися/
пройнятися; ~ идеята пройматися ідеєю.
прегьва|м недок./прегьна 1. (удвоє)
• кладати/скласти; складати/скласти; 2. зги-
ііїїти/зігнути, перегинати/перегнути.
прегьвка ж. згин, перегйн.
прегьн|а, -еш; -ах док.: прегьвам (див.).
прегьнка ж. див. прегьвка.
прегьрбва|м недок./прегьрбя згинати/
іігнути, горбити/згорбити, сутулити/зсу-
іулити.
прегьрб|я, -иш; -их док.: прегьрбвам
(див.).
прегьрн|а, -еш; -ах док.: прегрьщам
(див.).
пред прийм. 1. (уживається при позначен-
ні місцезнаходження — перебування на
деякій відстані від переднього боку чого-
небудь або в безпосередній близькості до
чого-небудь) перед, поперед; біля; ~ вагона
перед вагоном, біля вагона; ~ нашата
кьща перед нашим домом; біля нашого
дому; ~ мене передо (переді) мною, по-
перед мене; 2. (уживається при позначенні
часу, який передував чому-небудь) перед,
поперед, до; ~ Нбвата година перед Новйм
роком, до Нового року; ставам ~ зори
вставати до зорі (світанку, світання); той
пристйгна ~ нас він приїхав перед нами
(поперед нас); 3. (уживається на позна-
чення можливої або наявної причини дії,
вчинків і т. ін.) перед, при; ~ внушйтелния
му вид перед його поважним (солідним)
вйглядом; ~ мисьлта за това при самій
(одній) думці про це, від самої думки про
це; 4. (уживається при позначенні об'єкта,
відносно якого відбувається дія) перед;
отчет ~ изби рате лите звіт перед вйборця-
ми; покориост ~ сьдбата покірливість пе-
ред долею; той е винбвен ~ тях він вину-
ватий перед нйми; 5. (уживається при
позначенні осіб, у присутності яких відбу-
вається дія) перед; на, при; ~ всйчки перед
всіма; ~ хбрата перед людьмй, на (при)
людях; 6. (уживається при позначенні
порівняння, переваги над кимсь, чимсь)
перед, проти, порівняно, у порівнянні;
ймам предймство ~ него мати перевагу
перед ним (проти нього); тя е много висока
~ него вона дуже висока проти нього;
ябьлките са по-хубави ~ крушите яблука
кращі у порівнянні із грушами; 0 вземам/
взема ~ вид див. вземам; ймам ~ вид
див. вид.
пред|а, -еш; предох недок. 1. прясти;
2. (про кішку) муркотати; 0 тьнко ~
ледве зводити кінці з кінцями; ледве пере-
буватися.
предава|м недок./предам 1. передавати/
передати, віддавати/віддати, вручати/вру-
чйти; ~ парй за билет чрез пьтниците
передавати гроші на білет через пасажйрів;
~ писмб на получателя передавати (від-
давати, вручати) лист одержувачу (адре-
сату); ~ рькопйс за наббр віддавати
рукопис у набір; ~ статия за рецензия
віддавати статтю на рецензію; 2. здавати/
здати, віддавати/віддати; ~ вещи в багаж-
ното отделение здавати речі в багажне
відділення; ~ колег здавати посйлку; ~
орьжие здавати зброю; 3. передавати/
передати, повідомляти/повідбмити; ви-
кладати/вйкласти; ~ сьдьржание переда-
вати (викладати) зміст; 4. передавати/
передати, зображати/зобразити, відтворю-
вати/відтворйти; (перен.) перекладати/
перекласти; ~ характера на героя переда-
вати (зображати, відтворювати) характер
героя; ~ фактите с езйка на киноизкуст-
вото передавати факти мовою кіномистец-
тва, перекладати факти на мову кіно-
мистецтва; 5. недок. викладати; ~ бьл-
гарски в университета викладати болгар-
ську мову в університеті; 6. (по радіо,
телебаченню) передавати/передати; по ра-
диото ~-т народии песни по радіо пере-
дають народні пісні; 7. зраджувати/зра-
дити; видавати/вйдати; той не предаде
приятеля він не зрадив друга; 0
богу дух (душа) див. бог; на рьце
передавати/передати з рук в руки; ~ се/~
се 1. (припиняючи опір) здаватися/здати-
ся; 2. перен. віддаватися/віддатися; пори-
нати/ порйнути; ~ на веселба віддава-
тися веселощам (розвагам); ~ на мечтй
поринати в мрії; 3. перен. здаватися/
здатися, визнавати/вйзнати себе перемо-
женим, відступати/відступйти перед труд-
нощами; трудно му е, но не се предава
йому важко, але він не здається (не від-
ступає).
предавка ж. техн. передача; верйжна ~
ланцюгова передача; вьжена ~ канатна
передача; лентова ~ стрічкова передача;
~ сьс зьбни колела зубчаста (зубчата)
передача; ~ с трйещи се колела фрикцій-
на передача.
предател ч. зрадник.
предателка ж. зрадниця.
предателство с. тільки одн. зрада, зрад-
ництво.
предач ч. прядйльник.
предачєн
526
предлої
пред ач [єн, -на, -но; -ни прядильний; ~
цех прядильний цех.
предачка ж. прядильниця, пряля, пряха,
предачница ж. (заст.) прядильня.
предварва|м недок./предваря випереджа-
ти/вйпередити; (недок.) передувати.
предвардва|м недок./предвардя охороня-
ти /охоронити, забезпечувати/забезпечити;
запобігати/запобігти.
предвард|я, -иш; -их док.: предвардвам
(див.).
предварйтел|ен, -на, -но; -ни попередній;
~-на порьчка попереднє замовлення; ~-на
лродажба на билети попередній продаж
квитків; ~-но следствие попереднє слід-
ство; по ~-ни данни за попередніми да-
ними.
предвар|я, -иш; -их док.: предварвам
(див.).
предваря|м недок. див. предварвам.
предвестие с. передвістя, передвістка,
прйзвістка; передчуття.
предвестни|к ч. мн. -ци провісник, перед-
вісник, віщун.
предвестница ж. провісниця, передвіс-
ниця, віщунка.
предвещава|м недок./предвещая перед-
віщати/передвістйти, (недок.) пророкувати,
прорікати/проректй; провіщати/провістйти.
предвеща|я, -еш; -х док.: предвещавам
(див.).
предвзет, -а, -о; -и упереджений; ~-а
мйсьл упереджена думка.
предвйден, -а, -о; -и передбачений; в
~-ия срок у передбачений строк.
предвидлйв, -а, -о; -и передбачливий;
~-а стопанка передбачлива господарка;
~-а полйтйка далекоглядна політика.
предвйд|я, -иш; -их і предвидях док.:
лредвйждам (див.).
предвйжда|м недок./предвйдя передба-
чати /передбачити, завбачати/завбачити.
предводйтел ч. проводйр, ватажок.
предговор ч. передмова.
предградие с. прйгород, передмістя; в
~-то на околиці міста.
преддверие с. вестибюль.
предел ч. 1. межа, гранйця; край, кінець;
до краен ~ до останньої межі, до краю;
извьн ~-ите на страната за межами країни;
това надминава всеки ~ це виходить за
межі (переходить межі) дозволеного; тряб-
ва да се сложи ~ треба покласти край
(кінець); 2. тільки мн.: ~-и край, країна;
родни ~-и рідний край, рідна країна.
предел|ен, -на, -но; -ни гранйчний;
крайній; ~-на вьзраст гранйчний (най-
вйщий) вік; ~-на скброст гранйчна (най-
більша) швйдкість; ~-на температура гра
нйчна (крайня) температура.
пред|ен, -на, -но; -ни 1. передній; ~ чин
передня парта; ~-на ос передня вісь; ~-но
стькло переднє (лобове) скло; ~-ни (на-
правляващи) колела передні (ведучі) коле
са; 2. перен. передній, передовйй; ~ край
передній край; ~ бтред передовйй загін;
3. попередній; ~-ния ден попередній день,
напередодні; ~-ната нощ попередня ніч,
ніч напередодні; 0 на ~-на (пьрва) лйния
див. лйния; на ~-но място див. място.
предй 1 прийм. (уживається при означенні
події, явища і т. ін., якому передує яка-
небудь інша подія, явище) перед, до; ~
две годйни два роки тому; ~ нашата ера
до нашої ери; ~ п лад не до обіду; ~ това
до цього, раніше; 0 ~ всйчко див. всйчко.
••2	'	'
преди присл. раніш, раніше, перш, пер-
ше; ~ да перш (перше) ніж, перед тим як.
предизвйка|м док.: предизвйквам (див.).
предизвикател ч. 1. провокатор; 2. р і д к о
збудник.
предизвикател|ен, -на, -но; -ни 1. визив-
нйй; ~-но поведение визивна (зухвала)
поведінка; 2. провокаційний.
предизвйква|м недок./предизвйкам ви-
кликати/вйкликати, визивати/вйзвали, по-
рбджувати/породйти, примушувати/приму-
сити з’явйтися; ~ апетйт викликати апетйт;
~ подозрение викликати підозру (підозрін-
ня).
предикат ч. лінгв. предикат, прйсудок.
предикатйв|ен, -на, -но; -ни лінгв. пре-
дикатйвний.
предймно присл. переважно, здебільшого;
головнйм чйном; перш за все.
предймство с. перевага; привілей; давам
~ віддавати перевагу; ймам ~ мати пере-
вагу (привілей).
предйш|ен, -на, -но; -ни колйшній, дав-
ніший; в ~-ни времена за колйшніх
(давніших, попередніх) часів, давніш (дав-
ніше).
предконгрес|ен, -на, -но; -ни передз’їз-
дівський; ~-но сьревнование передз’їз-
дівське змагання; ~-ни дни передз’їздів-
ські дні.
предлага|м недок./предложа 1. пропо-
нувати/запропонувати; ~ услугите си про-
понувати свої послуги; той предлага да
ходим заедно він пропонує пітй разом;
2. пропонувати/запропонувати, рекоменду-
вати/порекомендувати; ~ кандидатура
пропонувати кандидатуру.
предло|г 1 ч. мн. -зи лінгв. прийменник.
предлб|г2 ч. мн. -зи прйвід; (розм.) прй-
ключка, зачіпка; намйрам ~ знаходити
предложа
527
предсказвам
прйвід; под ~ під приводом; тьрся ~
шукати прйвід.
предлбж|а, -иш; -их док.: предлагам
(див.).
предложение с. 1. пропозйція; по ~ за
пропозйцією; на пропозйцію; приемам ~-то
да бьда рьководйтел на групата приймати
пропозйцію бути керівником групи; прием-
лйво ~ прийнятна пропозйція; рационали-
заторско ~ раціоналізаторська пропозйція;
2. освідчення; той й направи ~ за же-
нйтбата він їй освідчився (попросйв у неї
згоди стати його дружйною).
предмет ч. 1. предмет, річ; ~-и на труда
предмети праці; ~-и от пьрва необходй-
мост речі (предмети) першої потреби;
2. предмет; тема; об’єкт; ~ на разговор
тема (предмет) розмови; 3. дисципліна,
предмет; задьлжйтелен ~ обов’язковий
предмет; по всйчки ~-и по всіх дисцип-
лінах (предметах).
предмет|ен, -на, -но; -ни предметний;
наочний; ~-но учение предметне навчання;
ф ~-на комйсия предметна комісія (з ви-
кладачів споріднених спеціальностей).
предни|к ч. мн. -ци перед (лицьова сторо-
на одягу).
преднина ж. перевага; привілей; вземам
~ брати (держати) гору, перемагати; давам
~ віддавати перевагу; ймам ~ мати пере-
вагу (привілей).
предница ж. 1. перед, передок (взуття,
воза, візка, екіпажа); 2. перед (передня час-
тина тіла тварини); 3. перед (лицьова сто-
рона одягу).
предпазва|м недок:./предпазя 1. охороня-
ти/охоронйти; уберігати/уберегтй, запобі-
гати/запобігти; ~ от жега охороняти (убе-
рігати) від спеки; ~ от слухове запобі-
гати розголосу; 2. остерігати/остерегтй,
перестерігати/перестерегтй.
предпазйтел ч. військ., техн. запобіжник
(зброї); поставям на ~ ставити на запо-
біжник; ~ на високо напрежение запо-
біжник високої напруги; ~ на мушката
намушник; стопяем ~ плавкйй запобіжник.
предпазлйв, -а, -о; -и 1. обережний;
сторожкйй; бьдй ~ будь обережним; 2.
боязкйй, боязлйвий.
предпаз|я, -иш; -их док.: предпазвам
(див.).
предплата ж. аванс; плащам в ~ спла-
чувати авансом.
предплат|я, -йш; -йх док.: предплащам
(див.).
предплаща|м недок./предплатя сплачува-
ти/сплатйти попередньо, давати/дати аванс.
предпоставк|а ж. 1. передумова; необхо-
дйма ~ за развйтието са следващите
факти необхідною передумовою розвитку є
такі факти; 2. думка, гадка; передпосйлка;
изхождам от вярна ~ виходити з правиль-
ної думки (гадки); теоретйчески ~-и тео-
ретйчні передпосйлки.
предпочет|а, -еш; предпочетох док.: пред-
почйтам (див.).
предпочйта|м недок./предпочета 1. відда-
вати/віддати (давати/дати) перевагу; 2. во-
літи/зволіти; той предпочете да се сьгласй він
вйзнав за краще (зволів) погодитися.
предприе|ма, -меш; -х док.: предприемам
(див.).
предприема|м недок./предприема почина-
ти/почати, розпочинати/розпочати; брати-
ся/узятися; робйти/зробйти, здійснювати/
здійснйти, уживати/ужйти; трябва да се
предприеме нещо треба вжйти якйхось
заходів.
предприемач ч. підприємець.
предприемчйв, -а, -о; -и заповзятливий;
підприємливий.
предприятие с. підприємство; дьрводо-
бйвно ~ ліспромгосп; дьржавно ~ дер-
жавне підприємство; образцово ~ зракбве
підприємство; ~ за обществено хранене
підприємство громадського харчування;,
~на самоиздрьжка госпрозрахункове під-
приємство; промйшлено ~ промислове під-
приємство.
предр|ека, -ечеш, -екох док.: предрйчам
(див.).
предреш|а се, -иш се; -их се док.: пред-
решвам се (див.).
предрешва|м се недок./предреша се
розм. переодягатися/переодягтйся, пере-
вдягатися/перевдягтйся.
предрйча|м недок./предрека пророкувати/
напророкувати, прорбчити/напрорбчити, пе-
редрікати/передректй.
председател ч. 1. голова; керівнйк; ~ на
сьбранието голова зборів; 2. голова; пре-
зидент; ~ на академията на науките пре-
зидент академії наук; ~ на Министерския
сьвет Голова Ради Міністрів.
председателка ж. голова; керівнйк (про*
жінку).
председателск|и, -а, -о; -и якйй належить
голові; ~ пост посада головй; ~-о място
місце головй.
председателствува|м недок. головувати,
бути головою (зборів, установи та ін.).
предска|жа, -жеш, -зах док.: предсказ-
вам (див.).
предсказва|м недок:./предс кажа перед-
бачати/передбачити, пророкувати/напроро-
кувати.
представ а
528
преживелица
представа ж. уявлення; розуміння; зрй-
телна ~ зорове уявлення; ймам ~ мати
уявлення; нямам нйкаква ~ не мати жод-
ного (найменшого, ніякого) уявлення; по-
грешна ~ помилкове уявлення; сьздавам ~
складати уявлення.
представител ч. представник; ~ на вла-
стта представник влади; ~ на реалйзма
представник реалізму; пьлномощен ~
повноважний представник; тьрговски ~
торговий (торговельний) представник; 0
народен ~ депутат Народних зборів (у
НРБ).
представител|ен, -на, -но; -ни 1. пред-
ставницький; якйй складається з представ-
ників; 2. збірний; ~ отбор збірна команда;
3. показний, ставний; статечний; ~ човек
показна (ставна, поставна, статечна, імпо-
зантна) людйна.
представителка ж. представнйця; 0
народна ~ (про жінку) депутат Народних
зборів (у НРБ).
представйтелск|и, -а, -о; -и представнй-
цький.
представителство с. представнйцтво; Пред-
ставителство на Балкантурист в Кйев Пред-
ставнйцтво Балкантурйста в Кйєві.
представление с. 1. вистава; театралко ~
театральна вистава; давам ~ давати ви-
ставу; 2. з а с т. див. представа.
представ|я, -иш; -их док.: представим 12
(див.).
представя|м 1 недок:./представя представ-
ляти (країну, установу).
представя|м 2 недок./представя 1. пода-
вати/подати; представляти/представити; ~
документи подавати документи; ~ сведе-
ния подавати відомості; 2. знайомити/
познайомити; представляти/представити;
лозволете да ви представя дозвольте пред-
ставити; 3. представляти/представити; ~ за
награда представити до нагороди; 4. дава-
ти/дати виставу, виставляти/вйставити;
5. змальовувати/змалювати; показувати/
показати; той йскаше да представи нагледно
картйната він хотів показати (змалювати)
наочно картйну; 6. (недок.) являти собою,
становйти; бути; ~ се/~ се 1. рекомендува-
тися; відрекомендовуватися/відрекоменду-
ватися, представлятиея/представитися; по-
зволете да се представя дозвольте від-
рекомендуватися; 2. уявлятися/уявйтися,
здаватися/здатися, видаватися/вйдатися;
лоставати/постати; 3. заст. умирати/
умерти; ~ си/~ си уявляти/уявйти собі.
предсто|я, -йш; -ях недок. має бути, буде,
має відбутися (відбудеться); чекає; треба
буде, доведеться; передбачається; ~-й му
много работа він матиме багато роботи;
~-й ни д’ьл’ьг пьт нас чекає довга дорога.
предубеждение с. упередження; отнасям
се с ~ ставитися упереджено.
предума|м док.: предумвам (див.).
предумва|м недок./предумам розм. уговб
рювати/уговорйти; умовляти/умовити.
предумисьл ч. злий замір (намір, уми-
сел).
предумйшлен, -а, -о; -и навмйсний, умйс-
ний; ~-о убййство навмйсне вбйвство.
предупредйтел|ен, -на, -но; -ни поперед-
жувальний, попереджальний; запобіжний;
~ сигнал попереджувальний сигнал; ~
-ни мерки запобіжні заходи.
предупред|я, -йш; -йх док.; предупреж-
давам (див.).
предупреждава|м недок:./предупредя по-
переджати і попереджувати/попередити;
застерігати/застерегтй; остерігати/осте-
регтй; ~ за опасността попереджати про
небезпеку; застерігати від небезпеки.
предупреждение с. попередження; поперед-
жання, попереджування; без ~ без попе-
редження; последно ~ останнє поперед-
ження; строго мьмрене с ~ сувора догана з
попередженням.
предуречен, -а, -о; -и поет, вйзначений
наперед; зумовлений, обумовлений; при-
речений.
предучйлищ|ен, -на, -но; -ни дошкільний;
~-на вьзраст дошкільний вік; ~-но вьзпи-
тание дошкільне виховання.
предчувствие с. передчуття.
предявйтел ч. пред’явнйк; на ~-я на
пред’явника.
предявйтелка ж. пред’явнйця.
прежда ж. пряжа; боядйсана ~ фарбо-
вана (пофарбована) пряжа; вьлнена ~ вов-
няна (шерстяна) пряжа; вьтьчна ~ утокова
(уточна) пряжа; дарашка (кардна) ~
кардна пряжа; памучна ~ бавовняна пря-
жа; ~ от отпадьци угарна пряжа; решена
~ гребінна пряжа; іцрайхгарна ~ апарат-
на пряжа.
преждевремен|ен, -на, -но; -ни передчас-
ний, завчасний, дочасний; ~-на смьрт пе-
редчасна смерть; ~-но раж дане передчас-
ні роди.
преженва|м недок./преженя розм. од-
ружуватися/одружйтися (виходити/вййти
заміж, женйтися/оженйтися) раніше стар-
ших братів або сестер.
прежен|я, -иш; -ихдок.: преженвам (див.).
преживелиц|а ж. 1. переживання; (у знач,
ім.) пережйте; 2. пережйток; бдря се с ~-и
боротися з пережйтками; ~-и на капита-
лйзма пережйтки капіталізму.
прежйвен
529
прекарвам
прежйв|ен, -на, -но; -ни жуйний; ~-ни
животни жуйні тварини.
прежив|ея, -ееш; -ях док.: преживявам
(див.).
преживява|м недок./преживея 1. пере-
живати/пережйти, зазнавати/зазнати; ~
нещастие переживати горе, зазнавати горя,
приймати горе; 2. (кого-небудь) пережива-
ти/пережйти, жйти/прожйти довше; 3. пере-
живати/пережйти, жйти/прожйти певний
час; 0 своя век відживати/віджйти
свій вік (своє).
прежур|я, -иш; -их док.: прежурям (див.).
прежуря|м недок./прежуря обдавати/об-
дати спекою; сльнцето сйлно прежуря, из-
глежда, ще валй сонце сйльно пече, вйдно,
буде дощ.
през прийм. 1. (уживається на позначення
направленості дії) крізь, через; іноді пере-
кладається конструкцією з оруд, в.; мйнавам
~ полето прохбдити/проїжджати полем;
мост ~ рената міст через річку; промьквам
се ~ тьлпата пробиратися (продиратися)
крізь натовп (юрбу); 2. (указує на місце-
знаходження) через, навпроти; ~ рената
через річку, на тому боці річки; ~ улицата
через дорогу, навпроти; 3. (уживається на
позначення часу тривання якої-небудь дії)
протягом, на протязі; у; ~ деня протягом
дня; у день; ~ нощта протягом (на про-
тязі) ночі; у ніч; ~ целия живот протягом
(на протязі) всього життя; через усе
життя; 4. (уживається на позначання про-
міжку часу, через який щось відбувається,
проміжку простору, який минають) через;
пйша ~ два реда писати через два рядкй;
те учат ~ ден вонй навчаються через
день; 5. (уживається на позначення дати —
століття, року, місяця якоїсь події) в (у);
~ VI в. у VI ст.; Д. Чинтулов е роден ~
септември 1823 г. Д. Чінтулов народйвся
у вересні 1823 р.; 6. (уживається на позна-
чення об’єкту, на який безпосередньо спря-
мована дія) по; бйя ~ прьстите бйти по
пальцях; гледам ~ прьсти на нещо дивйти-
ся крізь пальці на що; ~ сьлзй крізь
сльози; ф едйн ~ друг навперебйвки;
навперебій, наперебій, перебиваючи одйн
одного; ~ куп за грош див. куп.
презвйтер ч. церк. пресвітер.
презглава присл. 1. з головою; завивам
се ~ укриватися з головою; 2. перекидом, пе-
рекидьки, перевертом; 3. стрімголов; тйчам
~ бігти стрімголов.
президент ч. президент; ~ на републи-
ката президент республіки.
президентск|и, -а, -о; -и президентський;
~-и йзбори президентські вйбори.
презйдиум ч. 1. презйдія; почетен ~ по-
чесна презйдія; избйрам ~ обирати пре-
зйдію; 2. (керівний орган) презйдія; Пре-
зйдиум на Вьрховния сьвет на СССР Пре-
зйдія Верховної Ради СРСР; Презйдиум
на Народного сьбрание на НРБ Презйдія
Народних зборів НРБ.
през|име с. мн. -имена по батькові; как
е Вашето йме и як Ваше ім’я та по
батькові?
презйра|м недок./презра ставитися пре-
зйрливо, зневажати/зневажити, погбрджу-
вати; ~ страхлйвците зневажати боягу-
зів; 2. нехтувати/знехтувати, зневажати/
зневажити; ~ опасността нехтувати не-
безпеку (небезпекою).
презнощ 1 ж. поет, північ.
презнощ 2 присл. пізно уночі.
презполор|я, -йш; -йх док.: презполовя-
вам (див.).
презполовява|м недок./презполовя 1. роз-
діляти/розділ йти на дві частйни; (розм.)
переполовйнювати/переполовйнити; 2. змен-
шувати/зменшити наполовйну.
презр|а, -еш; -ях док.: презйрам (див.).
презрамки мн. 1. шлейки, бретельки;
2. підтяжки.
презрамч|а, -иш; -их док.: презрамчвам
(див.).
презрамчва|м недок:./презрамч а переки-
дати/перекйнути через плече.
презрйтел|ен, -на, -но; -ни презйрливий,
зневажливий, погордливий; ~ смях презйр-
ливий сміх.
презумица ж.: на ~ навмання; говоря
на ~ говорйти навмання.
преизподня ж. пекло.
преинач|а, -йш; -йх док.: преиначавам
(див.).
преиначава|м недок./преинача переінак-
шувати/переінакшити (розм.); перекру-
чувати/перекрутйти.
прекал|я, -йш; -йх док.: прекалявам (див.).
прекалява|м недок./прекал я виходити/
вийти за рамки, переступати/переступйти ме-
жі; (розм.) переббрщувати/переборщйти.
прекара|м док.: прекарвам (див.).
прекарва|м недок./прекарам 1. перевб-
дити/перевестй, переправляти/переправи-
ти; 2. перевбзити/перевезтй; 3. просувати
і просбвувати/просунути, просмйкувати/
просмикнути; (розм.) просиляти/просилйти,
всиляти і всйлювати/всилйти; ~ конеца
в ухото на иглата просиляти (просову-
вати) нйтку у вушко голки; 4. пропускати/
пропустйти, піддавати/піддати переробці;
~ през машйнката за месо пропускати
через м’ясорубку; 5. провбдити/провестй,
прекача се
530
премиера
прокладати/прокласти, торувати/протору-
вати; ~ пьт прокладати дорогу; 6. провбди-
ти/провестй (лінію); 7. провбдити/провестй,
викбнувати/вйконати кілька разів; прека-
рах всйчки бблести перехворіти на (пере-
нестй) всі хвороби; таваньт му се видя не
сьвсем бял и той решй да го прекара бще
ведньж стеля йому здалася не зовсім білою,
і він вйрішив пофарбувати її ще одйн раз;
8. (десб)провбдити/провестй час, жйти/про-
жйти; ~ бтпуската си на курорт проводити
[свою] відпустку на курорті; те прекараха
зймата у нас вонй перезимували у нас; той
прекара няколко годйни в учйлище він про-
учйвся кілька років у школі; 9. (про хворо-
бу) перенбсити/перенестй; перехворіти;
10. (про горе, страждання) переживати/пе-
режйти, зазнавати/зазнати; ф ~/~ през
паметта си див. памет; ~премеждие по-
падати/попасти (ускакувати/ускбчити) в
халепу (клопіт); опинятися/опинйтися в
скрутному (важкому) становищі.
прекач|а се, -йш се; -йх се док.: прекачвам
се (див.).
прекачва|м се недок:./прекача се пере-
сідати/пересісти, робйти/зробйти пересад-
ку; ~ се на друг влак робйти пересадку
на інший поїзд.
прекис ч. хім. перекис; водорбден ~
перекис водню, вбдень-пероксйд.
прекланя|м недок. /преклоня схиляти/
схил йти; ф ~ І ~ глава пред някого схиля-
ти/схилйти голову перед ким; ~ се/~ се
1. нахилятися/нахилйтися, схилятися/схи-
лйтися; 2. підкорятися/підкорйтися, поко-
рятися/покорйтися; здаватися/здатися; 3.
(у пошані, перед ким-чим) схилятися/ схи-
лйтися.
преклбн|ен, -на, -но; -ни похйлий; ~-на
вьзраст похйлий вік; ~-ни годйни похйлі
літа.
преклон|я, -йш; -йх док.: прекланям
(див.).
прекомер|ен, -на, -но; -ни надмірний;
~ труд надмірна праця; ~-но навлажня-
ване надмірне зволоження.
прекорбса|м док.: прекорбсвам (див.).
прекорбсва|м недок./прекорбсам розм. да-
вати/дати прізвисько.
прекрас|ен, -на, -но; -ни 1. прекрасний,
прегарний; 2. (надзвичайно позитивний)
прекрасний; ~ човек прекрасна людйна;
ф едйн ~ ден в одйн прекрасний день,
одного разу.
прекрат|я, -йш; -йх док.: прекратявам
(див.).
прекратява|м недок:./прекратя 1. (зупиня-
ти на якийсь час) припиняти/припинйти;
~ бгьня припиняти вогонь; 2. класти/по
класти край, кінчати/кінчйти, скінчйти.
прекращава|м недок. див. прекратявам.
прекьсва|м недок./прекьсна 1. обривати/
обірвати, перерізувати/перерізати; вимика
ти/вймкнути, виключати/вйключити; ~
тбка вимикати струм; 2. припиняти/припи
нйти, переривати/перервати; перебивати/
перебйти; переставати/перестати; не го
прекьсвайте, нека да се изкаже не перс
ривайте (не перебивайте) його, нехай
вйсловиться; ~ разговора припиняти (пе-
реривати) розмову.
прекьсвач ч. вимикач; бутбнен ~ кнбп
ковий вимикач; нбжов ~ рубйльник; пред-
пазен ~ аварійний вимикач.
прекьсле|к ч. мн. -ци: на ~-ци з перер-
вами.
прекьслеч|ен, -на, -но; -ни перерйвчастий,
перерйвчатий, перерйвистий, урйвчастий.
прекьсн|а, -еш; -ах док.: прекьсвам (див.).
прелез ч. переїзд; перехід; железопьтен
~ залізнйчний переїзд.
прелест ч. принадність, привабливість,
привабність; принада.
прелест|ен, -на, -но; -ни чарівнйй, чарів-
лйвий; чудовий; принадний, привабливий.
прелет ч. переліт; ~ на птйците пере-
літ птахів.
прелет|ен, -на, -но; -ни перелітний; ~-ни
птйци перелітні птахй.
прелйвка ж. розм. обряд поливання
могйли водою або вином.
прелйвни|к ч. мн. -ци спец, водоскйд;
водозлйв; кулов ~ баштовий водоскйд;
страничен ~ боковйй водоскйд.
прело|г ч. мн. -зи переліг, обліг.
прелбм ч. злам, перелом; голям ~ ве-
лйкий злам; тежьк ~ в душата важкйй
перелом у душі.
прелбм|ен, -на, -но; -ни переломний; ~
момент переломний (зламний) момент.
премал|ея, -ееш; -ях док.: премалявам
(див.).
премалява|м недок:./премалея слабшати/
послабшати, слабішати/послабішати, втра-
чати/втратити сйлу.
премеждие с. зазнана (пережйта) небез-
пека; ~ прекарвам див. прекарвам.
премен|я, -йш; -йх док.: пременям (див.).
пременява|м недок. див. пременям.
пременям недок./пременя одягати/одягтй
святково, виряджати/вйрядити, (розм.)
причепурювати/причепурйти.
премиал|ен, -на, -но; -ни преміальний,
премиер ч. прем’єр.
премиера ж. прем’єра; ~ на спектакьл
прем’єра спектаклю.
премйрам
531
препятствие
премйра|м 1 недок:./премра розм. 1. не-
притдмніти/знепритдмніти, утрачати/утра-
гити свідомість, мліти/зомліти, умлівати/
умліти; 2. завмирати/завмерти, замлівати/
іамліти.
премйра|м 2 недок. і док. преміювати, на-
гордджувати/нагородйти премією.
премия ж. 1. премія; дьржавна ~ дер-
жавна премія; насьрчйтелна ~ заохочу-
вальна премія; получавам ~ одержувати
премію; ~ за отлйчна работа премія за
відмінну роботу; пьрва ~ перша премія;
2. страховий внесок.
премр|а, -еш; -ях док.: премйрам 1 (див.).
премреж|а, -иш; -их док.: премрежвам
(див.).
премрежва|м недок./премрежа (про очі)
затуманювати/затуманити (сльозами), за-
стилати/заслати, заволікати/заволоктй
(димом, снігом та ін.); ~ се/~ се затума-
нюватися/затуманитися сльозами.
прем|яна ж. мн. -єни 1. святкове вбран-
ня, (мн.) шати; 2. переміна.
пренебрегва|м недок./пренебрегна знева-
жати/зневажити.
пренебрегн|а, -еш; -ах док.: пренебрегвам
(див.).
пренебрежение с. зневажання, зневажен-
ня, зневага; отнасям се с ~ нехтувати, ста-
витися із зневагою.
пренебрежйтел|ен, -на, -но; -ни зневажли-
вий; ~-но отношение зневажливе ставлення.
преиос ч. 1. перенесення, перенбска;
2. перевезення, перевіз; 3. лінгв. перенос,
перенесення.
преносвач ч. носій, носильник.
пренбс|ен, -на, -но; -ни 1. переносний;
~-на лампа переносна лампа; 2. пере-
носний, алегоричний; ~-но знаменне пе-
реносне значення.
преносйтел ч. переносник; ~ на зараза
переносник зарази.
преодол|ея, -ееш; -ях док.: преодолявам
(див.).
преодолява|м недок:./преодолея переббрю-
вати/переборбти, долати/подолати; ~ пре-
пятствия (трудности) переборювати (до-
лати) перешкоди (труднощі).
препарат ч. препарат; лечебен ~ ліку-
вальний препарат; ~ за обеззаразяване
протруювач.
препинател|ен, -на, -но; -ни: ~ знак роз-
діловий знак.
препйра|м се недок. сперечатися, (розм.)
спорити, споритися.
препис ч. копія; ~ на документ копія
документу; ~ от заповедта копія наказу;
снемам ~ знімати копію.
преплува|м док. переплисти, перепливти;
~ реката переплисти річку.
преподава|м недок./преподам викладати/
викласти; ~ бьлгарски езйк викладати
болгарську мову; ~ в университета викла-
дати в університеті.
преподавател ч. викладач; ~ по история
викладач історії; старши ~ старший ви-
кладач; университетски ~ викладач уні-
верситету.
преподавателка ж. викладачка.
преподавателск|и, -а, -о; -и викладацький;
~-а дльжност викладацька посада; ~-о
тяло викладацький склад.
препод|ам, -адеш; -адох док.: преподавам
(див.).
препорьк|а ж. 1. порада, рада; давам ~
давати пораду, радити; 2. рекомендація.
препорі»ча|м док.: препорьчвам (див.).
препорьчва|м недок./препорьчам давати/
дати пораду, радити/порадити, рекомен-
дувати/порекомендувати; ~-ме ви да про-
метете тази кнйга ми вам радимо прочи-
тати цю кнйгу.
препорьчйтел|ен, -на, -но; -ни рекомен-
даційний.
преправ|я, -иш; -их док.: преправям (див.).
преправя|м недок:./преправя 1. переробля-
ти і перербблювати/переробйти; 2. поправ-
ляти/поправити, лзгодити/полагодити,
ремонтувати/відремонтувати; 3. (розм.) пе-
реінакшувати/переінакшити; ~ се/~ се
удавати/удати з себе, прикидатися/прикй-
нутися.
препратка ж. відсйлка, вйноска (в книзі).
препрат|я, -иш; -их док.: препращам
(див.).
препраща|м недок./препратя 1. відсила-
ти/відіслати; 2. пересилати/переслати,
переправляти/переправити.
препроводйтел|ен, -на, -но; -ни: ~-но
писмб супровідний лист.
препуска|м недо/с./препусна 1. (коня)
гнати/погнати, припускати/припустйти,
мчати/помчати верхи; 2. (про коня) мчати/
помчати, мчатися/помчатися, нестйся/по-
нестйся галопом; 3. бігти/побігти, (недок.)
ганяти, припускати/припустйти бігти (біг-
цем).
препусканица ж. швидка їзда верхи.
препусн|а, -еш; -ах док.: препускам (див.).
препуща|м недок. див. препускам.
препьва|м недок./препьна підставляти/
підставити ногу; ~ се/~ се спотикатися/
спіткнутися і спотикнутися.
препьн|а, -еш; -ах док.: препьвам (див.).
преп|явка ж. мн. -евки прйспівка.
препятстви|е с. 1. перешкода; без ~-я
препятствувам
532
пресносолен
без перешкод; преодолявам ~-я переборю-
вати (долати) перешкоди; 2. спорт, пере-
шкода, бар’єр; бягане с ~ біг з перешко-
дами, бар’єрний біг; надпрепусквания с ~-я
бар’єрні скачки.
препятствува|м недок. перешкоджати.
преред|я, -йш; -йх док.: пререждам (див.).
прережда|м недок./прередя 1. (в іншому
порядку) перекладати/перекласти; 2.
розм. прохбдити/пройтй поза чергою.
пререкание с. сперечання, суперечка;
(розм.) справдовування; той не йска да
влйза в ~ він не хоче починати (вступати
в) суперечку.
преса1 ж. прес (ч.); грбздова ~ вино-
градний прес; книговезка ~ палітурний
прес; ~ за огьване згинальний прес; ~ с
непрекьснато действие прес безперервної
дії; щампова ~ штампувальний прес.
преса2 ж. преса; буржоазна ~ буржу-
азна преса; жьлта ~ жовта преса; пар-
тййна ~ партійна преса; революцибнна
революційна преса.
пресегн|а, -еш; -ах док.: пресягам (див.).
преседн|а, -еш; -ах док.: пресядам (див.).
пресед|я, -йш; -ях док.: преседявам (див.).
преседява|м недок./преседя 1. просйджу-
вати/просйдіти, перебувати/перебути;
2. (про тісто), перекисати/перекйснути.
прес|ека, -ечеш; -якох док. пресйчам 1,2
(див.).
пресекулк|а ж.: на ~-и з перервами,
перерйвчасто.
преселва|м недок./пресел я переселяти/
переселйти.
преселение с. переселення; велйко ~ на
народите велйке переселення народів.
переселни|к ч. мн. -ци переселенець,
преселница ж. переселенка.
преселническ|и, -а, -о; -и переселенський.
преселнишк|и, -а, -о; -и див. преселни-
чески.
пресел|я, -иш; -их док.: преселвам (див.).
пресен, прясна, прясно, пресни 1. свіжий;
сирйй; компот от пресни плодове компот
із свіжих фруктів; ~ хляб свіжий хліб;
прясна вода сира вода; прясна рйба свіжа
рйба; прясно мляко а) сире (некип’ячене)
молоко; б) свіже молоко; пресни зеленчуци
свіжі овочі; чбрба с прясно зеле щі із
свіжою (некйслою) капустою; 2. свіжий,
чйстий, прохолодний; ~ вьздух свіже
(чйсте) повітря; & свіжий, новйй, не-
давній; прясна рана свіжа рана; 4. прісний;
прясна пйта прісний корж; прясно масло
несолоне вершкове масло.
пресечкаж. 1. перехрестя, роздоріжжя; 2.
поперечна вулиця; 3. мат. перетин; переріз.
пресйлва|м недок./пресйля 1. переванта-
жувати/перевантажити; змушувати/змуси-
ти працювати над ейлу; ~ двигателя пере-
вантажувати двигун; 2. заст. приму-
шувати/примусити.
пресйл|я, -иш; -их док.: преейлвам (див.).
пресйля|м недок. див. преейлвам.
пресйпва|м недок./преейпна ейпнути/
оейпнути; хрйпнути/захрйпнути, охрйпнути.
пресйпн|а, -еш; -ах док.: преейлвам (див.).
преейта ж. переейчення, пересит; до ~ до
переситу, донесхочу.
пресйт|я, -иш; -их док.: преейщам (див.).
пресйч|ам 1 недок./пресека 1. перерубу-
вати/перерубати; перерізувати/перерізати;
~ на две перерізувати навпіл; 2. пересіка-
ти/пересіктй, перетинати/перетяти; ділйти/
розділ йти; 3. (дорогу) пересікати/пересіктй,
перехбдити/перейтй; 4. припиняти/припинй-
ти, класти/покласти край; ~ злоупотреби
припиняти зловживання; 5. (розмову) пере-
ривати/перервати, перебивати/перебйти; 0
пресйча/пресече ме нещо відчувати/відчути
сйльний біль; пресйчат/пресякоха ми се кра-
ката див. крак.
пресйча|м 2 недок./пресека звурджувати,
вурдити/звурдити (молоко); зупиняти/зу-
пинйти (бродіння); ~ вйно зупиняти бро-
діння вина.
пресйща|м недок./пресйтя 1. наейчува-
ти/наситйти, просбчувати/просочйти; 2. пе-
рен. переейчувати/переейтити.
прескачаница ж. довга лоза, чехарда,
пресконференция ж. прес-конференція;
уреждам ~ улаштовувати прес-конферен-
цію.
прескочй-кобйла ж. див. прескачаница.
преслап ч. діал. сідловйна.
преследва|м недок. 1. переслідувати, гна-
тися; ~ враговете переслідувати ворогів;
2. переслідувати, піддавати гонінню; 3.
перен. (про думки, почуття) переслідувати,
не давати спокою; гнітйти, мучити; 4. перен.
мати на меті; дбати; ~ цел мати на меті,
мати за мету, ставити собі [за] мету (ме
тою), добиватися (домагатися) метй; ~
корйстни цели мати на меті свою користь
преследвач ч. переслідувач.
преследвачка ж. переслідувачка.
преслуша|м док..: преслушвам (див.).
преслушва|м недок./преслушам прослухб
вувати/прослухати; ~ бблния прослухб
вувати хворого; ~ сьрцето прослухбвувати
серце.
пресносбл|ен, -на, -но; -ни свіжопросольний;
малосольний; ~-на рйба свіжопросольна
рйба; ~-но ейрене малосольна брйнза.
пресносолен, -а, -о; -и див. пресносолен.
преснота
533
пресядам
преснота ж. прісність; (розм.) пріснота;
свіжість.
пресов, -а, -о; -и 1. пресовий; ~-а обра-
ббтка пресова обробка; 2. пресований; ~-а
мукава пресований картон.
пресова|м недок. див. пресувам.
прес6л ч. розм. кисла капуста.
пресол|я, -йш; -йх док.: пресолявам (див.).
пресолява|м недок./пресоля 1. пересолю-
вати/пересолйти; 2. перен. розм. пересолю-
вати /пересолити, переборщувати/перебор-
щити.
преспйва|м недок./преспя 1. ночувати, пе-
реночбвувати/переночувати; 2. спати/по-
спати (деякий час).
пресп|я, -йш; -ах док.: преспйвам (див.).
пресрамва|м се недок./пресрамя се пере-
ббрювати/преборбти сором.
пресрам|я се, -иш се; -их се док.: пресрам-
вам се (див.).
пресреща|м недок. /пресрещна виходити/
вийти назустріч.
пресрещн|а, -еш; -ах док.: пресрещам
(див.).
пресроч|а, -иш; -их док.: пресрбчвам
(див.).
пресрочва|м недок./пресрбча прострбчу-
вати/прострочйти.
престйж ж. престйж; пазя ~-а си збе-
рігати свій престйж; повдйгам ~-а на няко-
го підносити престйж кого.
престйлка ж. 1. фартух; бяла ~ білий
фартух; препасвам ~ підперізувати фар-
тухом; одягати фартух; 2. халат; лекарска
~ медйчний халат; ученйческа ~ учнівсь-
кий халат.
престо|й ч. мн. -и 1. стоянка, зупйнка;
привал, відпочйнок; дьльг ~ довга (три-
вала) зупйнка; ~ на влака стоянка поїзда;
ще направим ~ зробимо привал (відпо-
чйнок); 2. постій, короткочасне перебуван-
ня; 3. простій; ~ на вагони простій вагонів.
престол ч. престол; отказвам се от ~-а
зрікатися престолу; свалям от ~-а скидати
з престолу; царски  ~ царський престол;
0 вьзкачвам/вьзкача на ~-а садйти/
посадйти (садовйти/посадовйти) на пре-
стол; сядам/седна на ~-а сидіти/сісти на
престол.
престол|ен, -на, -но; -ни заст. престоль-
ний; ~ град стольне місто, столйця.
престолнина ж. поет, столйця, стольне
місто.
престолонаследни|к ч. мн. -ци престол о-
наслідник.
престолонаследница ж. престолонаслід-
ниця.
престбрва|м недок./престоря 1. надавати/
надати іншої форми (іншого змісту); 2.
приймати/прийняти помилково за когось;
помилятися/помилйтися; ~ се/~ се уда-
вати/удати з себе; прикидатися/прикйну-
тися; (розм.) придурюватися/придурйтися;
~ на бблен удавати з себе хворого*
прикидатися хворим, придурюватися, що
хворий.
престбр|я, -иш; -их док.: простбрвам
(див.).
престбр|я се, -иш се; -их се док.: пре-
струвам се (див.).
престо|я, -йш; -ях док.: престоявам (див.).
престоява|м недок./престоя 1. перебувати*
пробувати/пробути, пережидати/пережда-
ти; 2. залежуватися/залежатися (про то-
вари); псуватися/зіпсуватися, попсуватися
(про продукти).
престраш|а се, -йш се; -йх се док.: пре-
страшавам се (див.).
престрашава|м се недок./престраша се
пересйлювати/пересйлити страх, насмілю-
ватися/насмілитися, осмілюватися і осмі-
лятися/осмілитися; набиратися/набратися
духу.
престрелка ж. перестрілка, стрілянйна.
преструва|м се недок./престоря се робйти/
зробйти вйгляд; удавати/удати з себе, при-
кидатися/прикйнутися, (розм.) придурюва-
тися/придурйтися; ~ на бблен удавати з
себе хворого, прикидатися хворим, приду-
рюватися, що хворий.
преструвка ж. удавання, прикидання.
престьпва|м недок./престьп я 1. пересту-
пати/переступйти; ~ Прага переступати
[через] поріг; 2. перен. переступати/пере-
ступйти, порушувати/порушити.
престьп|ен, -на, -но; -ни злочйнний; ~
свят злочйнний світ.
престьпление с. злочин; извьршвам тежко
~ учиняти тяжкйй злочин; обвинявам в ~
звинувачувати в злочині.
престьпни|к ч. мн. -ци злочйнець.
престьпница ж. злочйнниця.
престьпническ|и, -а, -о; -и злочйнний*
властйвий злочйнцю.
престьп|я, -иш; -их док.: престьпвам
(див.).
пресува|м недок. і док. пресувати, спресо-
вувати/спресувати.
пресяга|м недок./пресегна простягати/
простягтй і простягнути руку, ТЯГТЙСЯ І
тягнутися/потягнутися (рукою); ~ се/~
се тягтйся і тягнутися/ потягнутися (ру-
кою).
пресяда|м недок./преседна тільки 3 ос.
одн. застрядати/застряти (застрягати/за-
стрягнути і застрягти) в горлі.
претакам
534
прехвьрлям
претака|м недок./преточа переливати/
перелити (з однієї посудини в іншу або
назад в ту саму); ~ вино переливати вино;
~ кйсело зеле переливати розсіл кйслої
капусти в діжці.
претвор|я, -йш; -йх док.: претворявам
(див.).
претворява|м недок./претворя запрова-
.джувати/запровадити, здійснювати/здійснй-
ти; реалізувати.
претегл|я, -иш; -их док.: претеглям (див.).
претегля|м недок./претегля 1. зважувати,
важити/зважити; 2. перен. розм. зважу-
вати/зважити, оцінювати/оцінйти; обміркб-
вувати/обміркувати, обдумувати/обдумати;
~ думите си зважувати свої слова.
претегн|а, -еш; -ах док.: претягам (див.).
претекст ч. прйвід, причйна; (заст.) пре-
текст; под ~ під прйводом; під вйглядом;
тьрся ~ шукати прйвід.
претендент ч. претендент; ~ за купа
претендент на кубок; ~ за премия пре-
тендент на премію.
претендентка ж. претендентка.
претендйра|м недок. і док. претендувати;
~ да стана завеждащ претендувати на
посаду завідуючого; ~ за пьрво място
претендувати на перше місце; ~ за шам-
пибнско звание претендувати на чемпіон-
ське звання.
претенцибз|ен, -на, -но; -ни претензійний;
~ човек претензійна людйна; ~-на вьнш-
ност претензійна зовнішність.
претенци|я ж. 1. претензія; зазіхання,
домагання; ймам ~ мати претензію, бути
в претензії; облечен с ~ одягнений з
претензією; предявявам ~-и пред’являти
претензії; 2. претензія, зарозумілість, бун-
дючність, гордовйтість, пихатість; 3. юр.
позов.
преточ|а, -иш; -их док.: претакам (див.).
претрьпва|м недок./претрьпна 1. (про
руки, ноги) переставати/перестати тремті-
ти; 2. (про рану) переставати/перестати
боліти; (про біль) заспокоюватися/заспо-
коїтися, угамбвуватися/угамуватися, ущу-
хати/ущухнути; 3. переставати/перестати
боятися, звикати/звйкнути.
претрьпн|а, -еш; -ах док.: претрьпвам
(див.).
претупа|м док.: претупвам ’ (див.).
претупва|м 1 недок./претупам 1. вибива-
ти/вйбити, витріпувати/вйтріпати; 2. робй-
ти/зробйти наспіх (поспіхом, похапцем,
недбало, абйяк); 0 ~/~ набьрзо просб-
вувати/просунути на швидку (скору) руку.
претупва|м 2 недок./претупам розм. при-
кінчувати/прикінчйти, рішйти/порішйти.
претурва|м недок./претуря розм. пере-
вертати/перевернути, перекидати/перекй-
нути; вятьрьт претури една камара слама
вітер перекйнув [одйн] ожеред.
претур|я, -иш; -их док.: претурвам (див.).
претуря|м недок. див. претурвам.
претяга|м недок./претегна перетягати і
перетягувати/перетягтй і перетягнути, стя-
гати і стягувати/стягтй і стягнути; ~ сноп
стягувати сніп.
преустрбйство с. перебудова; в услбвията
на ~-то в умовах перебудови; ~ на селото
перебудова села; работа по ~-то робота по
перебудові.
преферанс ч. преферанс; играя ~ грати
в преферанс.
префигйран, -а, -о; -и: ~ глагол лінгв.
префіксальне дієслово.
префикс ч. лінгв. префікс.
префйн|я, -иш; -их док.: префйням (див.).
префйня|м недок./префйня робйти/зро-
бйти вйшуканим, вйтонченим.
префуч|а, -йш; -ах док.: префучавам
(див.).
префучава|м недок./префуча мчати/про-
мчати (мчатися/промчатися) із завиванням,
свйстом; край нас профуча автомобйл мймо
нас промчав автомобіль.
прехвьрля, -иш; -их док.: прехвьрлям
(див.).
прехвьрля|м недок./прехвьрля 1. (з місця
на місце) перекидати/перекйнути; ~ пяськ
през оградата перекидати пісок через ого-
рожу; 2. перекидати/перекйнути; простя-
гати/простягтй; ~ мост през реката пере-
кидати міст через річку; 3. (сторінки, арку-
ші паперу) перекидати/перекйнути, перегор-
тати/перегорнути; ~ страници перекидати
(перегортати) сторінкй; 4. (про руку, ногу)
класти/покласти, (надавати іншого поло-
ження) перекидати/перекйнути; ~ крак
вьрху крак класти ногу на ногу; ~ през
рамото перекидати через плече; 5. перева-
лювати/перевалйти, перехбдити/перейтй;
~ през планйнски хребет перевалювати
[через] гірськйй хребет; 6. переплйгувати/
переплигнути; той прехвьрли оградата він
переплйгнув через огорожу; 7. перен. розм.
перевал ювати/перевал йти, перехбдити/пе-
рейтй; той прехвьрли тридесетте годйни
йому перевалйло (перейшло, переступйло)
за трйдцять; 8. перен. (на іншу роботу)
перевбдити/перевестй, переміщати/пере-
містйти; 9. перен. (про гроші, капітал)
перевбдити/перевестй, передавати/переда-
ти, пересилати/переслати; 10. перен. (вину,
обов'язок, роботу і т. ін.) перекидати/
перекйнути, звертати/звернути, скидати/
прехлас
535
при
скйнути, складати/скласти, звалювати/зва-
лйти; ~ отговорността вьрху друг пере-
кидати (скидати, складати, звалювати) від-
повідальність на іншого; 0 ~/~ мост див.
мост; ~ на прьсти недок. лічйти (раху-
вати) на пальцях; ~ през ума си недок.
перебирати в пам’яті; ~ се/~ се 1. пере-
плйгувати/переплигнути, перескакувати/
перескочити; 2. перебиратися/перебратися;
~ се през граница перебиратися через
кордон; 3. (на інший поїзд, трамвай) пере-
сідати/пересісти; 4. (на іншу роботу) пере-
хбдити/перейтй.
прехлас ч. екстаз, захоплення, захоп-
леність.
прехласва|м се недок./прехласн а се при-
хддити/прийтй в екстаз (захоплення), за-
хдплюватися/захопйтися.
прехласн|а се, -еш се; -ах се док.: пре-
хласвам се (див.).
преход ч. 1. перехід; правя ~ робйти
перехід; продьлжйтелен ~ тривалий пере-
хід; 2. перехід, зміна; ~ на колйчествени-
те изменения в качествени перехід кіль-
кісних змін у якісні; ~ от социалйзма кьм
комунйзма перехід від соціалізму до кому-
нізму.
преход|ен, -на, -но; -ни 1. перехіднйй; ~
пер йод перехіднйй період; 2. якйй прохо-
дить (минає, проминає); 0 ~ глагол лінгв.
перехідне дієслово; ~-но знаме перехіднйй
прапор.
прехрана ж. 1. їжа; 2. спожйвок, про-
життя, спрожйток, прожйток; 0 вадя си
~-та (хляба) див. вадя.
прехранва|м недок./прехраня 1. годувати,
прогодбву вати/прогодувати; (недок.) утрй-
мувати, турбуватися/потурбуватися про їжу
(спожйвок); 2. перегодбвувати/перегодува-
ти; ~ се/~ се утрймувати/утрймати себе.
прехран|я, -иш; -их док.: прехранвам
(див.).
прецапа|м док.: прецапвам (див.).
прецапва|м недок./прецапам переходити/
перейтй через річку, калюжу, болото.
прецедент ч. прецедент; няма подббни
~-и в науках а немає подібних прецеден-
тів у науці; сьздавам ~ створювати преце-
дент.
преценка ж. оцінка; подлагам на ~ під-
давати оцінці, оцінювати; правя ~ оціню-
вати, визначати якість, цінність.
прецен|я, -йш; -йх док.: преценявам (див.).
преценява|м недок./преценя 1. оцінювати/
оцінйти, визначати/вйзначити цінність;
2. перен. оцінювати/оцінйти, зважувати/
зважити, обдумувати/обдумати; ~ положе-
нието оцінювати положення.
прецйз|ен, -на, -но; -ни 1. точний, пре-
цизійний; ~ в работата точний в роботі;
~-на обраббтка високоточна (прецизійна)
обробка; 2. вйшуканий; ~ етил вйшуканий
стиль.
прецизйра|м недок. і док. уточнювати/
уточнйти; ~ дефинйция уточнювати дефі-
ніцію.
прецьфт|я, -йш; -ях док.: прецьфтявам
(див.).
прецьфтява|м недок./прецьфтя 1. відцві-
тати/відцвістй, перецвітати/перецвістй; 2.
перен. відцвітати/відцвістй, марніти/по-
марніти і змарніти, втрачати/втратити мо-
лодість; старіти/постаріти.
преч|а, -иш; -их недок. заважати, пере-
шкоджати; (розм.) мішати; ~ на движе-
нието перешкоджати руху; това не ми ~-и
це мені не заважає; ~ се плутатися під
ногами, мішатися.
пречк|а ж. 1. перешкода, завада; надвй-
вам (преодолявам) ~-и долати (перебо-
рювати) перешкоди; 2. поперечка; пере-
кладка; 3. (мн.) поручні.
пречука|м док.: пречуквам (див.).
пречуква|м недок./пречукам 1. розбивати/
розбйти ударом, розтрбщувати/розтрощй-
ти; ~ си прьста розтрощувати палець;
2. розм. рішйти/порішйти, (док.) пристук-
нути; убивати/убйти.
прешлен ч. 1. хребець; грьдни ~-и грудні
хребці; заболяване на ~-ите хвороба
хребців; 2. коліно (вузол на стеблині
рослини).
при прийм. 1. (уживається при позначенні
місцезнаходження) коло, біля, при; побіля,
поряд, поруч; бйтка ~ Бородино бйтва
під Бородіном, коло (біля) Бородіна; ~
реката коло (біля) річки; сядам ~ него*
сідати біля нього; 2. (уживається при
позначенні на направленість дії) до; ела ~
мене ідй до мене; отйвам ~ лекар на прег-
лед ітй до лікаря на огляд; 3. (уживається
при позначенні предмета, якому підпорядко-
вані його підрозділи) при; інколи пере-
кладається безприйменниковими конструк-
ціями; асистент ~ катедрата асистент ка-
федри; Институт за бьлгарски езйк ~ БАН
Інститут болгарської мови БАН; 4. (ужи-
вається при позначенні часу, епохи, коли
щось відбувалося) за (кого, чого) під час,
при (чому); ~ бьлгарския цар Симебн за
болгарського царя Симебна; ~ йзгрев
сльнце під час сходу сонця; ~ комунйзма
при комунізмі; 5. (уживається при позна-
ченні умов, обставин, за яких виконується:
дія) при, за, через; перекладається за допо-
могою інших прийменників та безприймен-
прибавка
536
приветствие
никових конструкцій; представлението мйна
~ голям успех вистава пройшла з великим
успіхом; ~ дьлбоко мьлчание у глибокому
мовчанні, при повному мовчанні; ~ лйпса
на необходйми услбвия через відсутність
необхідних умов; ~ по-висбка температура
при більш високій температурі; ~ такйва
услбвия за таких умов; ~ хубаво време
при хорошій погоді; сьстезанията мйнаха
~ добьр ред и дисциплйна змагання від-
значалися чіткою організацією і дисциплі-
ною; 6. (уживається при позначенні пере-
бування серед кого) при, у; те живеят ~ нас
вонй живуть у нас; тогава той беше ~
мене тоді він був при мені; 7. (уживається
при позначенні особи, до якої звертаються
за послугою як до фахівця) у; лекувам се ~
лекар лікуватися у лікаря; той учи занаят ~
майстор він оволодіває фахом у майстра;
шйя си дрехи ~ известен шивач шити одяг
у відомого кравця; 0 ~ това при цьому,
крім того; ~ всйчко това при всьому тому.
прибавка ж. 1. надбавка, (розм.) над-
даток; ~ кьм заплатата надбавка до зар-
плати; парйчна ~ грошова надбавка;
2. додаток, додача; ~ кьм напйсаното
приписка; ~ кьм текст доповнення (дода-
ток) до тексту; 3. додавання, додання.
прибав|я, -иш; -их док.: прибавим (див.).
прибавя|м недок./прибавя додавати/до-
дати, докладати/докласти; ~ захар дода-
вати цукру; ~ сол в супата додавати (під-
сипати) солі в суп; той не можа да прибави
нйщо кьм казаного він не зміг додати нічого
до сказаного.
прибежище с. притулок, пристановище;
дйря (тьрся) ~ шукати притулок.
прибер|а, -еш; прибрах док.: прибйрам
(див.).
прибйра|м недок./прибера 1. прибирати/
прибрати, прибиратися/прибратися, поряд-
кувати/впорядкувати, робйти/зробйти по-
рядок; ~ в кьщи прибирати в домі, при-
биратися; 2. (у відведене місце) прибира-
ти/прибрати, ховати/сховати, забирати/
забрати, класти/покласти; ~ книжата в че-
кмеджето прибирати папери в шухляду;
3. (до себе) відвбдити/відвестй, забирати/
забрати; 4. збирати/зібрати; ~ рекблтата с
комбайн збирати врожай комбайном; 5.
складати/скласти, загортати/загорнуги; за-
бирати/забрати; ~ косата си забирати/
забрати (підбирати/підібрати) волосся з
доба; ~ платната згортати вітрйла (па-
русй); 6. підбирати/підібрати, підсмйкувати,
підсмикати/підсмйкати; (док.) підібгати,
підобгати; ~ полйте на палтбто підбирати
поли пальта; той прибра краката си він
підібгав ноги; ~ се/~ се 1. повертатися/
повернутися додому; 2. займати/зайняти
попереднє положення; 3. розм. братися/
побратися, женйтися/поженйтися; одру-
жуватися/одружйтися.
приближ|а, -йш; -йх док.: приближавам
(див.).
приближава|м недок./приближа 1. на-
ближати/наблйзити; 2. наближатися/на-
блйзитися; підхбдити/підійтй блйжче; 3.
(про строк, час, події) наближатися/
наблйзитися, наставати/настати; ~-ше
прблет наближалася весна; работата при-
ближава кьм края робота наближається
до кінця; ~ се/~ се 1. наближатися/на-
блйзитися, підхбдити/підійтй блйжче;
2. (про строк, час, події) наближатися/на-
блйзитися.
приблизйтел|ен, -на, -но; -ни приблйзний;
~-но колйчество приблйзна кількість.
прйбор ч. 1. прйлад; измервателен ~
вимірювальний прйлад; прецйзен ~ точний
прйлад; 2. прибор; ~ за ядене столовий
прибор.
прибьрза|м док.: прибьрзвам (див.).
прибьрзва|м недок./прибьрзам спішйти,
поспішати/поспішйти, (розм.) квапитися/
поквапитися.
привед|а, -еш; приведох док.: привеждам
(див.).
приведени|к ч. мн. -ци розм. пасинок,
пасерб.
приведенйца ж. розм. пасербиця, пад-
черка, падчірка.
привежда|м недок./приведа 1. нагинати/
нагнути, нахиляти/нахилйти; 2. приводити/
привестй, надавати/надати; ~ в движение
надавати руху, приводити (пускати) в рух;
~ в изпьлнение викднувати вйрок; ~ в ред
давати лад, доводити до ладу, упорядко-
вувати; прибирати; ~ в у ж ас сповнювати
жахом, жахати; 3. навбдити/навестй, по-
давати/подати; ~ прймер наводити прй-
клад; 4. розм. (новому чоловіку) привб-
дити/привестй дітей; () ~/~ под (кьм)
общ знаменател див. знаменател.
привет ч. привіт; сьрдечен ~ сердечний
привіт.
привет|ен, -на, -но; -ни поет, привітний.
приветлйв, -а, -о; -и 1. привітний, при-
вітливий; ~-а усмйвка привітна (привіт-
лива) усмішка; 2. затйшний, приємний;
комфортабельний; ~-а реч вітальна (при-
вітальна) промова; ~-а телеграма вітальна
телеграма.
приветствие ж. вітання, привітання; по-
здоровлення; новогодйшно ~ новорічне
поздоровлення.
приветствувам
537
придружавам:
приветствува|м недок. вітати; сьрдечно
Ви ~-ме от ймето на всйчки сердечно ві-
таємо Вас від імені всіх.
прйвечер 1 ч. надвечір’я; надвечірній (пе-
редвечірній) час.
л	О	г •	•	г •
прйвечер присл. надвечір, під вечір,
підвечір.
привйд|ен, -на, -но; -ни гаданий, уявний,
позірний; примарний; ~-но спокойствие
гаданий (уявний) спокій.
привидение с. прйвід; примара.
привйква|м недок./привйкна звикати/
звикнути; призвичаюватися/призвичаїтися;
те запбчнаха да ~-т кьм повите услбвия
вонй почалй призвичаюватися до новйх
умов; той бще не беше привйкнал да става
рано він ще не звик вставати рано.
привйкн|а, -еш; -ах док.: привйквам
(див.).
привилегирова|м недок. і док. давати/
дати привілей (привілеї).
привилеги|я ж. привілей; без ~-и без
привілеїв; ограничавам ~-ите обмежувати
привілеї.
привйч|ен, -на, -но; -ни звйчний; зви-
чайний; ~ жест звйчний жест; ~-но явле-
ние звичайне явище.
привйчка ж. див. навик.
привле|ка, -чеш; привлякох док.: привлй-
чам (див.).
привлекател|ен, -на, -но; -ни привабли-
вий; принадний; ~ вьншен вид приваб-
ливий зовнішній вйгляд.
привлйча|м недок./привлека 1. (до себе)
присовувати і присувати/присунути, посб-
вувати/посунути; 2. (про землю, магніт)
притягувати і притягати/притягнути, при-
тягтй; 3. перен. притягувати і притягати/
притягтй, приваблювати/привабити, при-
наджувати/принадити; 4. перен. прихиляти/
прихилйти, привертати/привернути; ~ на
своя страна прихиляти (привертати, залу-
чати) до себе (на свій бік, на свою сторону).
привьржени|к ч. мн. -ци прихйльник; ~
на мира прихйльник мйру; ~ на нова
теория прихйльник нової теорії.
привьрженица ж. прихйльниця.
привьрш|а, -иш; -их док.: привьршвам
(див.).
привьршва|м недок./привьрша 1. закін-
чувати/закінчйти; ~ работата си закін-
чувати/закінчйти свою роботу; 2. витрачати,
тратити/вйтратити; використовувати/вйко-
ристати; той привьрши цялата си заплата
він вйтратив всю зарплату; ~ се/~ се
1. закінчуватися/закінчйтися; 2. витрачати-
ся, тратитися/вйтратитися; (недок.) спожи-
ватися, використовуватися/вйкористатися.
пригажда|м недок./при годя пристосову-
вати/пристосувати; ~ едната стая за ка-
бинет пристосовувати одну кімнату під
кабінет.
приглася|м недок. підспівувати, підтя-
гати і підтягувати.
пригод|я, -йш; -йх док.: пригаждам (див.).
прйготв|я,-иш; -ихдок.г пригдтвям (див.).
пригдтвя|м недок./пригдтвя 1. готувати,,
приготовляти/приготувати і приготовити;
підготовляти/підготувати і підготовити; ~
колата за пьтуване готувати (приготов-
ляти, підготовляти) машйну для поїздки;
2. (їжу; уроки; завдання) готувати, при-
готовляти/приготувати і приготовити.
прид ч. тільки одн. діал. див. зестра.
придава|м недок./придам 1. додавати/
додати; 2. набувати/набути вагй, поправ-
лятися/поправитися; 3. придавати/придати,
надавати/надати; ~ приятен вкус надава-
ти приємного смаку; ф важност на
нещо надавати/надати велйкого значення
(велйкої вагй) чому.
придавка ж. додача, додання; додаван-
ня.
прид|ам, -адеш; -адох док.: придавам
(див.).
придать|к ч. мн. -ци 1. придаток, додаток;
2. анат. придаток, відросток.
придатьч|ен, -на, -но; -ни придатковий.
придйрва|м недок. прискіпуватися,
(розм.) скіпатися, придиратися.
придирчйв, -а, -о; -и причепливий; при-
скіпливий; ~ читател прискіпливий чи-
тач.
придйря|м недок. див. придйрвам.
придобйва|м недок./придобия придбати
(док.), набувати/набути; отношенията при-
добйха приятелски характер відносини на-
булй дружнього характеру; ~ знаменне
набувати значення; ~ опит набувати до-
свіду.
придобйвка ж. придбання, набуття; здо-
буття.
придобй|я, -еш; -х док.: придобйвам (див.).
придойд|а, -еш; придойдох док.: прийждам
(див.).
придруж|а, -йш; -йх док.: придружавам
(див.).
придружава|м недок./придружа 1. супро-
воджувати, супроводити •(недок.); прово-
джати і проводити/провестй; ~ приятеля си
до трамвайната спйрка проводжати свого
друга до трамвайної зупйнки; 2. підспіву-
вати/підспівати; підтягати і підтягувати/
підтягтй; 3. перен. супроводжувати, супро-
водити; ~ думите си с жестове супро-
воджувати свої слова жестами.
538
придумам
придума|м док.: придумвам (див.).
придумва|м недок./придумам 1. умовля-
ти/умовити, перекбнувати/переконати; 2.
обмовляти/обмовити.
прйем ч. 1. прийом; давам ~ влашто-
вувати прийом; официален ~ офіційний
прийом; 2. перен. прийом, зустріч; ставлен-
ня; благодаря за топлия ~ дякувати за
теплий прийом.
прие|ма, -меш; -х док.: приемам (див.).
приема|м недок./прнема 1. приймати/
прийняти; брати/взяти; ~ подарьк при-
ймати подарунок; ~ радиограма приймати
радіограму; 2. (на роботу, в учбовий за-
клад) приймати/прийняти; зараховувати/
зарахувати; ~ в университета приймати в
університет (до університету); ~ за пионер
приймати в піонери; 3. приймати/прийняти
(відвідувачів, хворих); минйстьрьт прие
делегацията міністр прийняв делегацію;
4. приймати/прийняти, виявляти/вйявити
гостинність; зустрічати/зустріти; 5. при-
ймати/прийняти, погоджуватися/погбди-
тися; схвалювати/схвалйти; ~ да замйнем
заедно още днес погоджуватися поїхати
разом ще сьогодні; ~ резолюцията при-
ймати резолюцію; приех предложението му
я прийняв його пропозйцію; 6. приймати/
прийняти, набирати/набрати (певного ви-
гляду, характеру); 0 ~/~ нещо като
актйв на някого вважати (недок.) щось за-
слугою когось; ~/~ на вяра див. вяра;
~/~ на щик нещо зустрічати/зустріти
в штикй (в багнети) щось; ~/~ трйците
за брашнб див. брашнб.
приемател|ен, -на, -но; -ни прийомний;
приймальний; ~ пункт прийомний пункт;
~-на комйсия приймальна комісія.
прием|ен, -на, -но; -ни прийомний; ~ ден
прийомний день; ~-на зала (у знач, ім.)
приймальна; приймальня, прийомна; ~-ни
часове прийомні годйни.
приемлйв, -а, -о; -и прийнятний.
приємна ж. приймальня.
приемни|к 1 ч. мн. -ци приймач; кьсо-
вьлнов ~ короткохвильовйй приймач;
~ на Морз приймач Морзе.
приемни|к 2 ч. мн. -ци спадкоємець.
приемница ж. спадкоємиця, спадкоєм-
ниця.
приемственост ж. наступність, спадкоєм-
ність.
приживе присл. за життя; той разделйл
имбта си още ~ він розділйв майно ще за
життя.
призвание с. 1. поклйкання; ймам ~
кьм това мати до цього поклйкання; по
~ за поклйканням; 2. поклйкання, при-
призовав.ім
значення; исторйческо ~ історичне призи.।
чення.
призем|ен, -на, -но; -ни цокольний; -
етаж цокольний поверх; ~-но помещепш
цокольне приміщення.
приземне с. цокольний поверх будинку
прйзив ч. 1. заклик, поклик; ~ за борба
заклик до боротьбй; 2. заст. прйзов.
призйв|ен, -на, -но; -ни 1. закличний, клич
ний; ~ вик заклйчний крик; заклик; 2. при
збвнйй; ~-на вьзраст призбвнйй вік.
призл|ея, -ееш; -ях док.: призлявам
(див.).
призлява|м недок./призлея тільки 3 ос
одн. безос.: призлява ми/призля ми меш
робиться (стає) погано, мені зробйлося
(стало) погано.
призма ж. прйзма; двдйна ~ біпрйзма;
петостенна ~ п’ятигранна прйзма; права ~
пряма прйзма; 0 гледам през ~-та на нещо
дивйтися крізь (через) прйзму чого.
признава|м недок./признач 1. визнавати/
вйзнати; ~ материята за пьрвйчна визна
вати матерію первйнною; 2. визнавати/
вйзнати; признавати/признати; погоджу
ватися/погбдитися; зізнаватися/зізнатися;
~ грешката си визнавати свою пбмйлку,
~, че ймаме недостатьци в работата ви
знаю (признаю), що маємо недоліки в ро
боті; той призна, че не беше сам він зізнався,
що не був сам; 3. (правильним, законним
і т. ін.) визнавати/вйзнати, (недок.) вва-
жати; 4. розм. визнавати/вйзнати; .схва-
лювати/схвалйти; той не ~-ше нйкакви
алкохблни питиета він не визнавав ні
яких алкогольних напоїв; ~ се/~ се при-
знаватися/признатися, зізнаватися/зізна-
тися; освідчуватися/освідчитися; ~ в лю-
бов признаватися в коханні; освідчува-
тися.
прйзна|к ч. мн. -ци ознака; отличйтелен
(характер єн) ~ відмітна (характерна)
ознака; ~-ци на болестта симптоми хво-
роби; 0 проявявам/проявя ~-ци на живот
виявляти/вйявити ознаки життя.
признание с. визнання; всеббщо ~ за-
гальне визнання; любовно ~ освідчення;
междунарбдно ~ міжнародне визнання;
~ на свбята вина визнання своєї провйни
(винй); ~ пред сьда зізнання перед судом.
признател|ен, -на, -но; -ни вдячний; много
Ви сьм признателен за това дуже Вам вдяч-
ний за це; от ~-ните ученйци від вдячних
учнів.
призна|я, -еш; -х док.: признавам (див.).
призов|а, -еш; -ах док.: призовавам (див.).
призовава|м недок./призова 1. викликати/
вйкликати, клйкати/поклйкати; ~ напбмощ
призовна	539	прилика.
клйкати (прикликати, звати) на допомогу; приключ|а, -иш; -их док.: приключвам
~ на сьд викликати на суд; 2. закликати/
закликати; ~ кьм ред закликати до по-
рядку; ~ на борба закликати до бо-
ротьби.
призовна ж. спец, судова повістка.
прйзори присл. на світанку, до світання,
до зорі.
прйзра|к ч. мн. -ци 1. привид, марево;
2. примара, мара; уявлення.
прийжда|м недок. /придойда 1. (про воду)
прибувати/прибути, підніматися і підійма-
тися/піднятися; (про хвилі) підступати/
підступити; 2. (про натовп) прибувати/
прибути.
прйказ ч.: за чудо и (за] ~ усім на диво
(на чудо, напрочуд, навдивовижу).
приказва|м недок. р о з м. 1. говорйти, роз-
мовляти; ~-хме цял час ми говорйли цілу
годйну; 2. говорйти, базікати, молоти;
той не знає какво приказва він не знає, що
говорить; 3. говорйти, домовлятися; както
~-хме як ми домовлялися; 0 ~ (говори)
врели-некипели див. говори; ~ за ланскии
сниг див. лански; ~ катб латерна див.
латерна; ~ на аба (халос) кйдати (пуска-
ти) слова на вітер; говорйти на вітер; ~ на
дьжд и на лапавица див. дьжд; ~ едро
див. едро; ~ си розмовляти; спілкуватися
з кймось.
прйказ|ен, -на, -но; ни 1. казковий; ~-на
традйции казкова традйція; 2. перен. каз-
ковий, дйвний, таємнйчий; ~-на картйна
казкова (дйвна) картйна; 3. перен. казко-
вий, дуже велйкий, надзвичайний; ~-на
скброст казкова швйдкість.
прйказк|а ж. 1. казка; бьлгарски нарбдни
~-и болгарські народні казкй; 2. діал.
бесіда, розмова; 0 блага ~ (дума) див.
дума; от ~ на ~ слово за словом; слово
по слову; ~-та ми (думата ми) на две не
.става/няма да стане див. дума.
приказлйв, -а, -о; -и говіркйй; говірлй-
вий, балакучий.
прикач|а, -йш; -йх док.: прикачвам (див.).
прикача|м недок. див. прикачвам.
прикачва|м недок./прикача 1. причіпляти
і причіплювати/причепйти; прикачйха бще
два вагона кьм влака причепйли ще два
вагони до поїзда; 2. перен. приклеювати/
приклеїти (ярлики); приклеювати/приклеї-
ти, давати/дати (прізвисько).
прикачвач ч. причіплювач, зціплювач.
прикачен, -а, -о; -и причіпнйй; ~ ком-
байн причіпнйй комбайн.
приклад ч. військ, приклад; ~ на пушка
приклад гвинтівки; удар с ~ удар при-
кладом.
(див.).
приключва|м недок./приключа 1. завер-
шувати/завершйти; ~-ме учебната годйна с
добрй резултати завершуємо навчальний
рік з хорошими результатами; 2. закїнчу-
ватися/закінчйтися, кінчатися/кінчйтися,
скінчйтися; заседанието приключи кьсно
засідання закінчйлося пізно; 3. підбивати/
підбйти (підвбдити/підвестй, робйти/зробй-
ти) підсумок (підсумки); ~ баланс зводити
баланс; 4. рідко закривати/закрйти (на
замок), замикати/замкнути.
приключени|е с. пригода; любйтел на ~-я
любйтель пригод.
приключенск|и, -а, -о; -и пригодниць-
кий; ~-а литература пригодницька літера-
тура.
приков|а, -еш; -ах док.: приковавам (див.).
приковава|м недок./прикова 1. прибива-
ти/прибйти; приковувати/прикувати, прику-
ти; ~ с гвоздеи прибивати цвяхами; 2. пе-
рен. приковувати/прикувати, прикути; бо-
лестта го прикова кьм леглбто хвороба
прикувала його до ліжка; ~ вниманието
привертати увагу; ~ на място приковувати
до місця; ~ с пбглед приковувати поглядом.
прикосновение с. дотик, доторк.
прикрйва|м недок./прикрйя 1. прикрива-
ти/прикрйти; закривати/закрйти; 2. перен.
прихбвувати/приховати, прикривати/при-
крйти; ~ намеренията си приховувати свої
наміри; 3. військ, прикривати/прикрйти; ~
отстьплението прикривати відступ.
прикрйтие с. прикриття; под ~-то на вой-
скйте під прикриттям військ.
прикрй|и, -еш; -х док.: прикрйвам (див.).
прикя ч. тільки одн. діал. див. зестра.
прилага|м недок./прилбжа 1. додавати/
додати; ~ кьм заявлението служебна бе-
лежка додавати до заяви довідку; 2. за-
стосовувати /застосувати, прикладати /
прикласти; ~ нбви методи застосовува-
ти нові методи, уживати нових методів; ~
челния опит застосовувати передовий дос-
від.
прилагателно с. лінгв. прикметник; пре-
вьзхбдна степен на ~-то найвйщий сту-
пінь прикметника; сравнйтелна степен на
~-то вйщий ступінь прикметника.
прилегн|а, -еш; -ах док.: прилягам
(див.).
прйлеп ч. летюча мйша, кажан.
прйлив ч. 1. приплйв; мбрски ~ морськйй
приплйв; 2. прилйв; ~ на крьв прилйв
крові; 3. перен. прилйв, наплйв; ~ на сйла
прилйв сйли.
прйлика ж. схожість, подібність; йма
лрилйка
540
принадлежнос і
~ между вас є схожість (подібність)
між вами.
прилйка ж. 1. розм. (хороші манери)
пристойність; 2. нагода, слушний випадок;
0 лика-~ са а) схожі як дві краплі (каплі)
води; б) підходити одйн одному; одйн одно-
го вартий; ~ ми е мені до пари, мені під-
ходить.
прилйча|м недок. 1. бути схожим, похб-
жим (розм.), скидатися; детето прилйча на
майка си дитйна схожа на свою матір;
2. (про одяг) ітй, пасувати, лйчити; бом-
бето много Ви прилйча капелюх Вам дуже
йде (пасує, лйчить); 3. тільки 3 ос. одн.
безос. заведено, прййнято; годйться, нале-
жить; тя ги посрещна както прилйча вона
їх зустріла як прййнято (годйться, нале-
жить); 0 ~ си с някого бути схожим на
кого; това на нйщо не прилйча це ні на що не
схоже.
прилйч|ен, -на, -но; -ни 1. схожий, по-
хбжий (розм.) подібний; 2. пристойний,
порядний; ~-но дьржане пристойна по-
ведінка; 3. красйвий, гарний; ~-ни дре-
хи красйвий одяг; 4. відповідний, необхід-
ний.
прилйчие с. пристойність; пазя ~ додер-
жувати звйчаю (правил пристойності).
прилбж|а, -иш; -их док.: прилагам (див.).
прилбж|ен, -на, -но; -ни прикладнйй;
~-на математика прикладна математика;
~-но изкуство прикладне мистецтво.
приложение с. 1. застосування, прикла-
дання; практйческо ~ практйчне засто-
сування; 2. додаток (до видання); 3. лінгв.
прйкладка.
прилун|я се, -йш се; -йх се док.: прилу-
нявам се (див.).
прилунява|м се недок./прилуня се примі-
сячитися (док.), досягати/досягтй поверхні
Місяця.
приляга|м недок./прилегна 1. лягати/
лягтй (ненадовго); 2. (про кришку) щільно
закриватися/закрйтися; прилягати/приляг-
тй; 3. (про одяг) прилягати; сидіти, лежати
(недок.); тази рбкля й приляга ця сукня
сидйть на ній добре; 4. (недок.) пасувати,
лйчити; не ти приляга така да говориш тобі
не лйчить так говорйти; 5. тільки 3 ос. одн.
безос. зручно; приляга ли ти да приповдйг-
неш десния край на масата? тобі зручно
трохи підняти правий бік стола? 6. тільки
З ос. одн. безос. удаватися, виходити; при-
ляга му да шйе у нього хист до шиття;
това много й приляга це у неї добре вихо-
дить.
примал|ея, -ееш; -ях док.: прималявам
(див.).
прималява|м недок./прималея 1. знесйлю
вати/знесйлити; ~ от глад знесйлюваїи
від голоду; 2. тільки 3 ос. одн. безос. ста<
погано; прималя й їй стало погано.
примамка ж. принада, приманка; 0
хващам се/хвана се на ~-та попадатися/
попастися (ловйтися, спійматися) на га
чбк.
прймер ч. 1. прйклад; редйца ~-и ряд
прикладів; 2. прйклад, зразок; 0 вземам/
взема ~ от някого брати/взяти прйклад
з кого; давам/дам ~ показувати/пока-
зати (давати і подавати/подати) прйклад;
за ~ для прйкладу; ~ за подражание
прйклад для наслідування; посбчвам/по-
сбча за ~ някого, нещо навбдити/навестй
як прйклад (зразок, взірець), ставити/
поставити за прйклад (зразок, взірець)
кого, що; следвам ~-а на някого ітй за
прйкладом кого, наслідувати прйклад
кого.
прймер|ен, -на, -но; -ни зразковий; взір-
цевий; ~-но стопанство зразкове госпо-
дарство.
прймес ч. домішка; вреден ~ шкідлйва
домішка.
примйра|м недок./примра непритомніти/
знепритомніти; утрачати/утратити свідо-
мість; мліти/зомліти; ф ~ от смях надри-
ватися/надірватися (перериватися/перер-
ватися) від (з) сміху (реготу); с примряла
душа див. душа.
примйрие с. перемир’я; споразумение за
~ угода про перемйр’я.
примитйв|ен, -на, -но; -ни примітйвний;
~-на представа примітйвне уявлення.
прймк|а ж. 1. петля; зашморг; затеглям
~-ата затягувати петлю (зашморг); 2. сіль-
це, сильце; поставям ~-и ставити сільця
(сильця); 3. перен. пастка, западня; (мн.)
лабети.
примр|а, -еш; -ях док.: примйрам (див.).
прймус ч. прймус.
принаден, -а, -о; -и додатковий, дода-
ний; 0 ~-а стбйност ек. додаткова вар-
тість.
принадлеж|а, -йш; -ах недок. 1. належати,
бути власністю; това ~-й на тях це нале-
жить їм; 2. належати (входити, відносити-
ся); ~ кьм сьстава на групата належати
до складу групи.
принадлежност 1. належність; по ~ за
належністю (приналежністю); ~ кьм пар-
тията належність (приналежність) до пар-
тії; 2. річ; приладдя; ловджййски ~-и
мислйвські приладдя; магазйн за спбртни
~-и магазйн спортйвних товарів; ~-и за
постйлка постільні речі, постіль, постеля;
принадя
541
припявам
^-и за чертане приладдя для креслення;
рибарски ~-и рибальські снасті.
принад|я, -иш; -их док.: принаждам (див.).
принажда|м недок./принадя приставляти/
приставити, подбвжувати/подбвжити; до-
тбчувати/доточйти.
припиж|а, -йш; -йх док.: принижавам
(див.).
принижава|м недок. див. принизявам.
приниз|я, -йш; -йх док.: принизявам
(див.).
принизява|м недок./принизя 1. схиляти/
схилити низько; 2. перен. принижувати/
принизити.
прйнос ч. 1. внесок; вклад; ~ в науката
внесок (вклад) у науку; ~ за укрепване
иа мира внесок у зміцнення миру; 2. р о з м.
дар, дарунок, подарунок; давам ~ робйти
внесок.
приносйтел ч. пред’явнйк.
приносйтелка ж. пред’явниця.
приношение с. приношення, дар.
принуда ж. прймус; без ~ без прймусу;
по ~ з прймусу.
принудйтел|ен, -на, -но; -ни примусовий;
~-ни мерки примусові заходи.
принуд|я, -иш; -их док.: принуждавам
(див.).
принуждава|м недок./принудя примушу-
вати/примусити; змушувати/змусити.
прйнц ч. мн. -ове принц.
принцеса ж. принцеса.
прйнцип ч. 1. прйнцип; ~ за мйрного
сьществуване прйнцип мйрного співіснуван-
ня; ~ за равенство прйнцип рівності;
~ на действие прйнцип дії; 2. мн. прйн-
ципи, погляди; 0 по в прйнципі.
прйнцип|ен, -на, -но; -ни 1. принципіаль-
ний; ~ вьпрос принципіальне питання;
2. принципіальний, якйй дотрймується прйн-
ципів, принциповий; ~ човек принципіальна
людйна.
принципиал|ен, -на, -но; -ни див. прйн-
ципен.
приобщава|м недок./приобщя прилучати/
прилучйти; залучати/залучйти; ~ кьм труд
прилучати до праці; ~ се/~ се прилучати-
ся/прилучйтися, приєднуватися/приєдна-
тися.
приобщ|я, -йш; -йх док.: приобщавам
(див.).
припада|м недок./припадиа 1. непритбм-
ніти/знепритбмніти, зомлівати/зомліти;
втрачати/втратити свідомість; 2. (про ту-
ман, морок) спускатися/спустйтися, пада-
ти/упасти.
припадн|а, -еш; -ах док.: приладам
(див.).
припадничав, -а, -о; -и розм. припадоч-
ний; ~-а бблест падуча хвороба (сла-
бість), (у знач, ім.) падуча; епілепсія.
припадь|к ч. мн. -ци припадок, прйступ;
~ на лудост припадок сказу; сьрдечен ~
серцевий припадок (прйступ).
припарва|м 1 недок./припаря тільки в 3 ос.
одн. безос.: припарва ми/припари ми мені
стає/стало (рббиться/зробйлося) жарко
(гаряче, варко).
припарва|м 2 недок./припаря розм. під-
хбдити/підійтй, наближатися/наблйзитися;
няма да припаря там вече більше тудй я не
піду.
припар|я, -иш; -их док.: припарвам ’ .
припаря|м недок. див. припарвам 2.
прйпаси мн. припас (одн.); ббйни ~ боє-
припаси; хранйтелни ~ їстівні (харчові)
припаси, харчі, припас їжі.
прйпва|м недок./прйпна кйдатися/кйну-
тися (ударятися/ударитися, удаватися/уда-
тися) бігти; (док. розм.) дременути, чкур-
нути.
прйпев ч. 1. прйспів; 2. голосіння (над
мерцем).
прйпек ч. осоння, прйгрів; на ~ на осонні
(прйгріві).
прип|ея, -ееш; -ях док.: припявам
(див.).
припйра|м недок./припра 1. розм. напи-
рати/наперти; натискати і натйскувати/
натйснути; 2. настбювати/настояти.
прйписка ж. припйска; допйска.
прйпка|м недок. легко бігти, скакати.
приплесква|м недок./приплесна 1. при-
плющу вати/при плющити і приплюснути;
2. прибивати/прибйти до землі (рослини).
прйплод ч. приплід; давам ~ давати
приплід.
прйпн|а, -еш; -ах док.: прйпвам (див.).
припознава|м се недок./припозная се по-
милятися/помилйтися, (недок.) вважати по-
милково за іншого.
припозна|я се, -еш се; -х се док.: при-
познавам се (див.).
припбмн|я, -иш; -их док.: припбмням
(див.).
припбмня|м недок./припбмня нагадувати/
нагадати; ~ си/~ си пригадувати/прига-
дати.
припр|а, -еш; -ях док.: припйрам (див.).
припрян, -а, -о; -и 1. швидкйй, кваплй-
вий, поспішливий; 2. нетерплячий, нетерпе-
лйвий, нервозний; ~ човек нервозна людй-
на; 3. невідкладний, негайний.
припява|м недок./припея підспівува-
ти/підспівати, підтягати і підтягувати/під-
тягтй.
542
прираждам
приражда|м кедок./природя нарбджува-
ти/народйти дітей після другого або третьо-
го шлюбу.
прираст ч. приріст; ~ на населението
прйріст населення.
природа ж. 1. природа; южна ~ південна
природа; 2. природа, натура, характер; по
~ за природою, з природи, природою;
3. природа, пейзаж, місцевість; натура;
рисувам от ~ малювати з натури; 0 игра
на ~-тадив. игра; мьртва ~ а) нежива при-
рода; б) натюрморт.
природ|ен, -на, -но; -ни природний; ~-но
явление явище природи.
природен, -а, -о, -и природжений; ~-ни
качества природжені якості.
природознание с. природознавство.
природ|я, -йш; -йх док.: прираждам (див.)
прйсад ч. 1. підщепа; 2. сорт груші.
присад|я, -йш; -йх док.: присаждам (див.).
присажда|м недок./присадя 1. прищеп-
лювати, щепйти/прищепйти; 2. пересаджу-
вати/пересадйти (тканину).
присво|я, -йш; -йх док.: присвоявам (див.).
присвоява|м недок./присвой привласнюва-
ти/привласнити, присвбювати/присвбїти.
присламч|а се, -иш се; -их се док.: при-
сламчвам се (див.).
присламчва|м се недок./присламча се при-
ставати/пристати, примазуватися/прима-
затися.
прислуга ж. 1. заст. прислуга, слуги;
2. з а с т. прислуговування, прислужування;
3. військ, обслуга, прислуга.
прйсмех ч. насмішка, посміх, глузуван-
ня; за ~ сьм на всйчки бути посміховищем
для всіх; на ~ на сміх (посміх, глум).
присмехул|ен, -на, -но; -ни насмішкува-
тий, глузлйвий.
присмехулка ж. див. присмехулница.
присмехулк|о ч. мн. -овци див. присме-
хулник.
присмехулни|к ч. мн. -ци насмішник, пере-
смішник; (розм.) зубоскал, сміхун.
присмехулница ж. насмішниця, пересміш-
ниця; (розм., рідко) зубоскалка, сміхунка.
присмйвка ж. насмішка, глум, глумуван-
ня.
присбе с. тільки одн. розм. крутйй гір-
ськйй укіс, розташований на осонні.
присбй ч. див. присбе.
приспйва|м недок./прнспя присипляти/
приспати, заколйсувати/заколисати; ф ~/
~ бдителността присипляти/приспати пйль-
ність (увагу).
приспивател|ен, -на, -но; -ни 1. якйй
заколйсує (уколйсує, присипляє), заколй-
суючий, уколйсуючий; 2. снотворний; ~-но
присьствувам
средство снотворний засіб; 3. у знач, ім.:
~-но снотворне.
приспйв|ен, -на, -но; -ни якйй заколйсує
(уколйсує); заколйсуючий, уколйсуючий;
колисковий; ~-на песен колискова пісня;
колискова (у знач. ім.).
присп|я, -йш; -ах док.: приспйвам (див.).
пристава|м кедок./пристана розм. вихб-
дити/вййти заміж без згоди батьків.
пристав|ен, -на, -но; -ни лінгв. підрядний;
~-но изречение підрядне речення.
пристан|а,-еш; -ах док.: приставам (див.).
пристанище с. 1. порт, гавань; домуващо
~ порт припйски; междйнно ~ проміжнйй
порт; приємно ~ порт прибуття; товарно ~
порт вантаження (навантаження, наван-
тажування); 2. пристановище, притулок.
пристанищ|ен, -на, -но; -ни портбвйй;
~ град портове місто.
пристанка ж. розм. див. пристануша.
пристануша ж. розм. дівчина, яка вй-
йшла заміж без згоди батьків.
пристйга|м кедок./пристйгна 1. прибува-
ти/прибути; прихбдити/прийтй; приїжджа-
ти, приїздйти/приїхати; ~ на време при-
бувати вчасно; ~ с влак прибувати поїздом;
2. доставляти/доставити.
пристйгн|а, -еш; -ах док.: пристйгам
(див.).
пристрбйка ж. прибудова; каменна ~
примурок.
прйстьп ч. 1. прйступ; превземам с ~
брати прйступом; 2. прйступ, напад; ~ на
гняв напад (прйступ) гніву; ~ на кашлица
прйступ кашлю.
пристьпва|м кедок./пристьпя 1. виступа-
ти, переступати (недок.), ітй/пітй поважно,
не поспішаючи; 2. підхбдити/підійтй, підсту-
пати/підступйти; 3. розпочинати/розпочати,
починати/почати, приступати/приступйти;
(розм.) приступатися/приступйтися.
прйстьп|я, -иш; -их док.: пристьпвам
(див.).
присьда ж. 1. вйрок, прйсуд; издавам ~
виносити вйрок; оправдателна ~ виправ-
дувальний вйрок; 2. перен. вйрок, прйсуд;
думка, судження; ф подпйсвам/подпйша
~-та на някого винбсити/вйнести вйрок
кому.
прйсьрце присл. охоче, залюбкй, з доро-
гою душею.
присьствие с. присутність; наявність;
в моє ~ у моїй присутності; задьлжйтелно
~ обов’язкова присутність; ~ на духа ціл-
ковйте самовладання; ф Постоянно ~
Постійна присутність (керівний колективний
орган, який вирішує поточні справи).
присьствува|м недок. бути присутнім.
>	причйна
йому знадобйлися гроші; 0 ~-л си ми!
нащо ти мені потрібний!
притурка 1. додання, додача; в ~ на
додачу (додаток); 2. додаток; безплатна ~
безкоштовний додаток; ~ кьм вестник
додаток до газети; цветна ~ кольоровий
додаток.
приумица ж. нісенітна вйгадка (вйдум-
ка); това не е моя ~ це не моя вйгадка.
прйхва|м недок./прйхна починати регота-
ти/зареготати; ~ от смях пйрхати зо сміху.
прихван|а, -еш; -ах док.: прихващам
(див.).
прихваща|м недок./прихвана 1. підхдп-
лювати/підхопйти; 2. схбплювати/схопйти;
стискати, стйскувати/стйснути; 3. відрахб-
вувати/відрахувати; удержувати/удержати,
утрймувати/утрймати, 4. заражатися/за-
разйтися; підхбплювати/підхопйти (хворо-
бу); 5. тільки 3 ос. одн. безос.: прихваща ме/
прихвана ме мені прихбдить/прийшлб в
голову (на думку); мені спадає/спало на
думку.
прйхн|а, -еш; -ах док.: прйхвам (див.).
прйход ч. прихбд, прибуток, доход; да-
вам ~ давати прибуток; парйчен ~ грошо-
вйй прибуток.
прйход|ен, -на, -но; -ни прибутковий, при-
ходний; ~-на ведомост прибуткова відо-
мість; ~-но перо в сметката прибуткова
стаття кошторису.
прицел ч. військ, приціл; бомбардиро-
вьчен ~ бомбардувальний приціл; оптй-
чески ~ оптйчний приціл.
прицелва|м се недок./прицеля се приці-
люватися і прицілятися/прицілитися.
прицел|я се, -иш се; -их се док.: прицелвам
се (див.).
причаст|ен, -на, -но; -ни лінгв. дієпри-
кметниковий; ~-на конструкция дієпри-
кметниковий зворот.
причастие 1 с. лінгв. дієприкметник; мйна-
ло ~ дієприкметник минулого часу; стра-
дателно ~ дієприкметник пасйвного стану.
г	2	*	*
причастие с. причастя; приемам ~
причащатися.
прическа ж. зачіска; ~ с трайно кьдрене
перманент; модна ~ модна зачіска; мьжка
~ чоловіча зачіска; направете ми ~ сьс
сушоара зробіть мені зачіску феном; про-
меням ~-та си змінювати зачіску.
причест|я, -йш; -йх док.: причестявам
(див.).
причестява|м недок./причестя причаща-
тися/причастйтися.
причйн|а ж. причйна; без ~ без причйни;
отлагам йзпит порадй здравословни ~-и
відкладати іспит за станом здоров’я; ~
присьщ	543
присьщ, -а, -о; -и властивий, прита- і
манний; ~ на всеки човек властйвий кбж- і
ній людині.
притваря|м кедо/с/притвбря причиняти/
причинити, прикривати/прикрйти.	।
притегател|ен, -на, -но; -ни притягальний;
~-на сйла притягальна сйла.
притежава|м недок. володіти, мати; ~
имот володіти майном; ~ бпитност мати і
досвід.
притяжател ч. власник; ~ на леката
кола власник легкового автомобіля.
притежател|ен, -на, -но; -ни лінгв. при-
свійний; ~-но местоимение присвійний зай-
менник.
притежателка ж. володарка, володіль- <
ниця; власниця.	і
прите|ка се, -чеш се; притекох се док.: '
притйчам се (див.).	]
притеснйтел|ен, -на, -но; -ни 1. обме- і
жений (матеріально); 2. пригноблений. і
притесн|я, -йш; -йх док.: притеснявам і
(див.).
притеснява|м кедок./притесня 1. гнобйти,
пригнбблювати/пригнббити; утйскувати/
утйснути; 2. турбувати/стурбувати, непокб- і
їти/занепокбїти; 3. ствбрювати/створйти
неприємності; 4. викликати/вйкликати тур-
боту (хвилювання); 5. ставити/поставити
в незручне становище; ~ се/~ се 1. по-
чувати/почути себе незручно; 2. турбува-
тися/потурбуватися; не се ~-йте, оттук
вйждам добре не турбуйтесь, мені звідси
добре вйдно; 3. недок. бути стурбованим.
притйсва|м недок. див. притйскам.
притйска|м кедок./притйсна 1. притискати
і притйскувати/притйснути; придавлювати/
придавйти; прищйкувати/прищикнути, при-
щйпувати/прищипнути; 2. гнобйти, пригнб-
блювати/пригнобйти; утйскувати/утйснути;
3. гнітйти, пригнічувати/пригнітйти; <)
до стената притйскувати/притйснути
(припирати/приперти) до стінй; заганяти/
загнати на слизьке; ~ се/~ се 1. при-
тискатися і притйскуватися/притйснутися;
2. поринати/порйнути у важкйй душевний
стан.
притйсн|а, -еш; -ах док.: притйскам
(див.).
притйч|ам се недок./притека се 1. прибіга-
ти/прибігти; 2. (на допомогу) приходити/
прийтй.
прйто|к ч. мн. -ци 1. притока; река Йскьр
е десен ~ на Дунав річка Іскир — права
притока Дунаю; 2. перен. тільки одн. (лю-
дей) приплйв.
притрябва|м док. знадобйтися, придатися,
стати потрібним (в пригоді); ~-ха му парй
причйнен
544
пробудя
за пожар причйна пожежі; ~ на болестта
причйна хвороби; розкривай ~-ите на яв-
лението розкривати причйни явища; ставам
(стана) ~ за нещо бути (стати) причй-
ною чого.
причйн|ен, -на, -но; -ни причйнний; ~-на
врьзка причйнний зв’язок.
причинйтел ч. 1. винуватець, провйнник;
2. мед. збудник; ~ на болести збудник
хвороб.
причинйтелкаж. винуватиця, провйнниця.
причин|я, -йш; -йх док.: причинявам
(див.).
причинява|м недок./причини 1. виклика-
ти/вйкликати; това може да причинй пожар
це може вйкликати пожежу; 2. заподіювати/
заподіяти; ~ бблка на някого робйти
боляче кому; ~ вреда на някого заподію-
вати (робйти) шкоду кому, завдавати шко-
ди кому.
причисл|я, -йш; -йх док.: причислявам
(див.).
причислява|м недок./причисля прилічува-
ти/прилічйти, прирахбвувати/прирахувати.
пришел|ец ч. мн. -цй захожий, захожа
людйна, пришелець.
пришествие с.: до второ ~ до другого
пришестя.
прйшка ж. пухйр.
пришьл|ец ч. мн. -ци див. пришелец.
прищ|явка ж. мн. -евки прймха; по ~
з прймхи.
приятел ч. 1. друг; стар ~ давній друг;
2. прйятель, товариш; 3. друг, прихйльник,
захйснйк; ~-и на прирбдата друзі при-
роди.
приятелка ж. 1. подруга, прйятелька;
~ от училище шкільна подруга; 2. розм.
дружйна; 3. прйятелька, прихйльниця, за-
хиснйця.
приятелск|и, -а, -о; -и дружній, прйя-
тельський; ~-и врьзки дружні зв’язкй;
~-и отношения дружні відносини.
прият|ен, на, -но; -ни 1. приємний; ~ вкус
приємний смак; 2. приємний, привабливий;
~-на усмйвка приємна усмішка; <) ~
обед! приємного апетйту!; смачного! ~-но
прекарване! приємного відпочйнку! бажаю
(бажаємо) приємно провестй час!
проба ж. 1. проба; спроба; вйпрббуван-
ня; за ~ для проби (на пробу); ~ на авто-
матйчните спирачки випробування (проба)
автоматйчних гальм; ~ на вкус проба на
смак, дегустація; контрблна ~ контрольна
проба (спроба), контрольне випробування;
2. проба, зразок; грунтова ~ зразок грунту;
лунна ~ зразок місячного грунту; 3. при-
мірка; втора ~ друга примірка; ~ на
дреха примірка одягу; 4. проба (дорого-
цінних металів).
прббва|м недок. 1. пробувати, випробо-
вувати, випробувати, перевіряти (техніку);
2. пробувати, куштувати; 3. міряти, примі-
ряти, примірювати; ~ рбкля примірювати
сукню (плаття).
прббе|г ч. мн. -зи 1. пробіг; ~ на локомо-
тйв пробіг локомотйва; годйшен ~ річнйй
пробіг; среден денонбщен ~ середньодо-
бовйй пробіг; 2. пробіг, гонка; колоезда-
чен ~ велогонка.
прбб|ен, -на, -но; -ни пробний; ~ полет
(~-но летене) пробний політ; ~-на снймка
пробний знімок; 0 ~ камьк пробний (спроб-
ний) камінь.
пробив ч. 1. пробоїна, пробій; пролом,
вйлом; ~ в кьрмата пробоїна (пробій) у
кормі; ~ в стената пролом у стіні; 2. військ.
прорйв; дьлбок ~ глибокий прорйв; из-
вьршвам ~ здійснювати прорйв; ликви-
дйрам ~ ліквідувати прорйв; тесен ~
прорйв на вузькому фронті; 3. техн. пробій;
~ в кабел пробій кабелю; ~ на изолацията
пробій ізоляції; 4. перен. збйток; прорйв.
пробйва|м недок./пробйя 1. пробивати/
пробйти; ~ дупка пробивати отвір; 2. про-
кладати/прокласти; торувати/проторувати;
~ пьт прокладати (торувати) дорогу
(шлях); 3. бурйти/пробурйти; ~ петролен
кладенец бурйти нафтову свердловйну;
4. військ, проривати/прорвати; ~ отбранй-
телната лйния проривати лінію оборони
(оборонну лінію); 5. (про нарив) прори-
вати/прорвати; () ~ ~ си пьт пробивати/
пробйти собі дорогу (шлях).
пробйв|ен, -на, -но; -ни 1. пробивнйй;
~-на ейла пробивна ейла; 2. техн. сверд-
лйльний;свердловйй, буровйй;3. пробиваль-
ний.
пробй|я, -еш; -х док.: пробйвам (див.).
проблем, проблема ч., ж. проблема; акту-
ален (актуална) проблем (проблема) акту-
альна проблема; ~-и на мира проблеми
мйру.
проблематика ж. проблематика; ~ на на-
учните доклади проблематика наукових до-
повідей.
проблематйч|ен, -на, -но; -ни проблема-
тйчний.
проблем|ен, -на, -но; -ни проблемний;
~-на статия проблемна стаття.
пробой ч. 1. пролом, пролам; пробоїна,
пробій; 2. спец, бородбк, проббєць; зубйло
ковальське; прбшивень.
пробуда ж. пробудження; прокидання,
прокйнення, (заст. поет.) прокид.
пробуд|я, -иш; -ихдок.: пробуждам (див.).
пробуждам
545
прогимназия:
пробужда|м недок./проб удя 1. будити/
збудйти, розбуджувати/розбудйти; 2. перен.
пробуджувати/пробудйти, воскрешати/вос-
кресйти, оживляти/оживйти; 3. перен. (по-
чуття) пробуджувати/пробудйти, виклика-
ти/вйкликати; ~ се/~ се 1. пробуджува-
тися/пробудйтися, (розм.) пробуркуватися/
пробуркатися; 2. перен. (про почуття) про-
буджуватися/пробудйтися, воскрешати/
воскресйти; 3. перен. (в пам'яті, свідомості)
пробуджуватися/пробудйтися, виникати/
вйникнути, поставати/постати, уявлятися/
уявйтися.
провал ч. 1. провал, неуспіх; ~ в работата
провал у роботі; 2. провал; зрадництво.
провала ж. тільки одн. 1. провал, не-
успіх; 2. провалля, провалина, прірва; 0
на ~ напропале.
провален, -а, -о; -и провалений; ~ покрив
провалений дах.
провал|я, -йш; -йх док.: провалим (див.).
проваля|м недок./проваля 1. провал юва-
ти/провалйти, завалювати/завалйти; 2. пе-
рен. провалювати/провалйти, зривати/зі-
рвати; той провалй цялата работа він про-
валйв (зірвав) усю роботу; ~ се/~ се 1.
провал юватися/провал йтися, завалювати-
ся/завалйтися; падати/упасти; 2. перен.
провал юватися/провал йтися, зазнавати/
зазнати невдачі; компрометуватися/ском-
прометуватися.
проверен, -а, -о; -и перевірений; ~-и фак-
ти перевірені факти.
проверка ж. перевірка; правя ~ робйти
перевірку; ~ на документите перевірка до-
кументів.
провероч|ен, -на, -но; -ни перевірочний,
перевірнйй; ~ йзпит перевірочний іспит;
~-на диктовка перевірочний диктант; ~-ни
изпйтвания перевірні випробування.
провер|я, -йш; -йх док.: проверявам (див.).
проверява|м недок./проверя перевіряти/
перевірити; ~ знанията на ученйците пере-
віряти знання учнів; ~ себе си перевіряти
себе; ~ сьстоянието на работата переві-
ряти стан роботи; ~ тетрадки перевіряти
зошити.
проветря, -йш; -йх док.: проветрявам
(див.).
проветрява|м недок./проветря провітрю-
вати/провітрити.
провйзии тільки мн. провізія (ж.); килер
за ~ комора, комірка.
провйква|м се недок./провйкна се 1. скрй-
кувати/скрйкнути; 2. говорйти/сказати го-
лосно; 3. голосно кричати/прокричати.
провйкн|а се, -еш се; -ах се док.: про-
вйквам се (див.).
провинциал|ен, -на, -но; -ни провінціаль-
ний, провінційний; ~ театьр провінціаль-
ний театр.
провинциалйст ч. провінціал.
провинциалйстка ж. провінціалка.
провйнция ж. провінція; дьлбока ~ гли-
бока провінція; живея в ~-та жйти в про-
вінції; металогенна ~ спец, металогенічна
провінція; рймска ~ рймська провінція.
прбвла|к ч. мн. -ци перешййок; пересип.
провле|ка -чеш; провлякох док.: провлй-
чам (див.).
провлечен, -а, -о; -и протяжливий, про-
тяжний; тягучий; ~ глас протяжливий
голос.
провлйча|м недок./провлека 1. протягати
і протягувати/протягтй, протягнути; ~ жй-
ца протягати (протягувати) провід (дріт);
2. волоктй/проволоктй, двйгати/двйнути;
той едва (едвам) ~-ше крака він ледве
волік ноги; 3. затягувати, затягати/затяг-
тй, затягнути, протягувати/протягтй; ~
работата затягати справу; 4. протягувати/
протягтй; ~ нота протягувати ноту; 5. пе-
рен. розтягати, розтягувати/розтягтй, роз-
тягнути; ~ разговора розтягати розмову;
~ се/~ се 1. волоктйся/проволоктйся;
плентатися/проплентатися; 2. пролазити і
пролізати/пролізти, пробиратися/пробра-
тися, продиратися/продертися.
проводии|к ч. мн. -ци 1. провід; дріт;
меден ~ мідний провід; ~ за високо на-
прежение провід високої напруги; ~ с гу-
мена изолация провід з гумовою ізоляцією;
2. провіднйк; ~ на топлината провіднйк
тепла; 3. перен. провіднйк (ідей і т. ін.).
проводница ж. провіднйця (ідей і т. ін.).
провокатор ч. провокатор.
провокаторка ж. провокаторка.
провокаторск|и, -а, -о; -и провокаторський.
провокацион|ен, -на, -но; -ни провокацій-
ний; ~-ни слухове провокаційні чуткй.
провокация ж. провокація.
провокйра|м недок. провокувати/спрово-
кувати.
провьрв|я, -йш; -ях док.: провьрвявам
(див.).
провьрвява|м недок./провьрвя починати/
почати ходйти, пітй; детето провьрвя дитй-
на пішла (почала ходйти); 2. (про машину)
починати/почати працювати, запрацювати;
3. (про роботу) посуватися/посунутися;
4. тільки 3 ос. одн. безос. провьрвява ми/
провьрвя ми мені везе/мені повезло.
прогимназиал|ен, -на, -но; -ни прогімна-
зіальний, прогімназйчний.
прогимназия ж. прогімназія (в НРБ —
загальноосвітня школа з чотирирічним стро-
18 7-2498
програма
546
продьлжйтелк.і
ком навчання, обов’язковим для дітей до 16
років; відповідає 5—8 кл. основної школи).
програма ж. 1. програма, план роботи;
лроизводствена ~ виробнйча програма;
сьставям ~ складати програму; 2. про-
грама, політична платформа; партййна ~
партійна програма; 3. (дії електронної
машини) програма; 4. (концерту, вистави)
програма, програмка.
програмуй, -на, -но; -ни програмний;
~-на статия програмна стаття.
програмйра|м недок. і док. програмува-
ти (недок.); складати/скласти програму.
прогрес ч. тільки одн. прогрес; научно-
технйчески ~ науково-технічний прогрес;
обществен ~ суспільний прогрес.
прогресйв|ен, -на, -но; -ни І. прогресив-
ний; ~-на партия прогресивна партія;
2. прогресйвний, інтенсйвний; ~-норазвйтие
на болестта прогресйвний розвиток хворо-
би; ~-ни вьзгледи прогресйвні погляди.
прогресйра|м недок. і док. прогресувати
(недок.); поступово зростати/зростй, збіль-
піуватися/збільшитися.
прогресия ж. прогресія; аритметйчна ~
арифметйчна прогресія; геометрйчна ~ ге-
ометрйчна прогресія; намаляваща ~ спад-
на прогресія.
продава|м недок./продам 1. продавати/
продати; ~-на дребно продавати на (у}
роздріб; ~ на едро продавати оптом; ~ на
изплащане продавати в розстрочку (на
вйплат); ~ на костуема цена продавати
по собівартості; 2. перен. продавати/
продати; зраджувати/зрадити; 3. перен.
вихвалятися і вихвалюватися/вйхвалитися;
() на краставичар краставици не се ~-т див.
краставичар; ~ печени кйселици див. кй-
селица; ~ фасони недок. а) хизуватися,
фасонити, держати (тримати, гнути) фасон;
б) викидати/вйкинути коники (фокуси, ко-
лінця); ~/~ чальм пред някого красу-
ватися/покрасуватися (рисуватися/пори-
суватися) перед ким, хизуватися/похизува-
тися; той може да те продаде и купи див.
купувам.
продавач ч. 1. продавець; 2. торговець,
крамар; магазйн без ~ магазйн без продав-
ця; ~ в магазйн продавець магазйну.
продавачка ж. продавщйця, (про жінку)
продавець.
продажба ж. продаж; обявление за ~
об’ява про продаж; ~ на имот продаж
майна; пускам в ~ пускати в продаж;
салон за ~ торговельний зал.
продаж|ен, -на, -но; -ни продажний; ~
човек продажна людйна; запроданець; ~-на
дена продажна ціна.
продажни|к ч. мн. -ци знев. запрбд.і
нець, продажна людйна.
продажническ|и, -а, -о; -и знев. продаж
ний, безчесний.
прод|ам, -адеш; -адох док.: продавай
(див.).
продай ч. продаж; за ~ для продажу.
0 стока за ~ див. стока.
продоволствен, -а, -о; -и продовольчий.
~ магазйн продовольчий магазйн; ~-а
помощ продовольча допомога.
продовблствие с. тільки одн. 1. постачання
продовольства; 2. продовольство.
продовблствува|м недок. постачати про
довбльство.
продукт ч. 1. продукт (харчування),
млечни ~-и молочні продукти; пресни ~-и
свіжі продукти; селскостопански ~-исільсь
когосподарські продукти; хранйтелни ~-и
харчові продукти; 2. (результат чогось)
продукт; ~ на труда продукт праці; об-
ществен ~ суспільний продукт; принаден ~
додатковий продукт; сьвкупен ~ сукупний
продукт; ф ~ от разлагане хім. продукт
розкладу; ~ от разпадане фіз. продукт
розпаду.
продуктйв|ен, -на, но; -ни продуктйвний;
~ труд продуктйвна праця.
продукция ж. 1. продукція; селскосто-
панска ~ сільськогосподарська продукція;
2. вистава, програма; гимнастйческа ~
гімнастйчна програма.
продьлж|а, -йш; -йх док.: продьлжавам
(див.).
продьлжава|м недок./продьлжа 1. подов-
жувати/подовжити; ~ рокля подовжувати
сукню; ~ срока на командировката си
подовжувати строк відрядження; 2. про-
дбвжувати/продбвжити; ~ работата про-
довжувати роботу; ~ разговора продов-
жувати розмову; програмата продьлжава
с народни песни продовжуємо [нашу]
програму народними піснями; 3. продбвжу-
ватися/продбвжитися, тривати/потривати
і протривати; ~ се/~ се 1. дбвшати/подов-
шати, подовжуватися; 2. продовжуватися/
продовжитися, тривати/потривати і протри-
вати.
продьлжение с. продовження; в ~ на ця-
ла годйна протягом (на протязі) всього
року, весь (увесь) рік; ~ на разговора
продовження розмови; ~ на срока продов-
ження терміну.
продьлжйтел ч. продовжувач; ~ на тра-
дйции продовжувач традйцій.
продьлжйтел|ен, -на, -но; -ни тривалий,
довготривалий; ~-но време тривалий час.
продьлжйтелка ж. продовжувачка.
11 роді» н вам
547
производство
продьнва|м кедок./продьня пробивати/
пробйти, проломлювати і проламувати/
проломйти, вибивати/вйбити (дно), про-
дірявлювати/продірявити; протирати/про-
терти; ~ бьчва вибивати дно бочки; ~ пан-
талони от седене просйджувати (протирати)
штанй; ~ се/~ се продірявлюватися/про-
дірявитися; провалюватися/провалйтися;
мостьт се продьни міст провалйвся.
продьн|я, -иш; -их док.: проді»нвам (див.).
проект ч. 1. проект, план (дій); задум,
намір; 2. проект, попередній текст; ~ за
устав проект уставу; 3. проект (споруд,
машин і т. ін.).
проектант ч. проектувальник.
проектантка ж. проектувальниця.
проектантск|и, -а, -о; -и проектний; ~ ин-
ститут проектний інститут.
проектйра|м недок. і док. проектувати/
спроектувати, розробляти/розробйти про-
ект.
проектобюджет ч. проект бюджету.
проектопрограма ж. проект програми.
проекцион|ен, -на, -но; -ни проекційний;
~ апарат проекційний апарат.
проекция ж. спец, проекція; ~ вьрху
права проекція на пряму; успоредна ~
паралельна проекція.
прожектйра|м недок. і док. демонструва-
ти/продемонструвати, показувати/показати
(фільм, діапозитиви).
прожектор ч. прожектор; ~ за кацване
посадочний прожектор; хоризонтален ~ го-
ризонтальний прожектор.
прожектор|ен, -на, -но; -ни прожекторний;
~ льч прожекторний промінь.
прожекцион|ен, -на, -но; -ни 1. демонстра-
ційний; 2. проекційний; ~ апарат проек-
ційний апарат.
прожекция ж. демонстрація (фільму, діа-
позитивів).
проза ж. проза, в ~ у прозі; ~ на живота
проза життя; худбжественна ~ художня
проза.
прозай|к ч. мн. -ци прозаїк.
прозайч|ен, -на, -но; -ни прозаїчний;
~-но произведение прозаїчний твір.
прозайческ|и, -а, -о; -и див. прозайчен.
прозвищ|е с. мн. -а прізвисько.
проз|ея се, -ееш се, -ях се док.: прозявам
се (див.).
прозйра|м 1 недок./прозра 1. ледве помі-
чати/помітити (бачити/побачити); 2. перен.
бачити/побачити, передбачати/передба-
чити.
прозйрам 2 недок./прозра ледве прогля-
дати/проглянути; (недок.) видніти, видніти-
ся, мрітися.
прозйрка ж. просвіт.
прозор|ец ч. мн. -ци 1. вікно; гледам през
~-а дивйтися у вікно; горен ~ фрамуга;
слепен ~ спарене вікно; тавански ~ да-
хове (слухове) вікно; 2. розм. скло.
прозр|а, -еш; -ях док.: прозйрам 1,2 (див.).
прозрач|ен, -на, -но; -ни 1. прозорий^
прозірний; ~-на хартйя прозорий папір;
2. перен. прозорий, очевйдний; ~-ни наме-
рения прозорі наміри.
прозрение с. прозріння; твбрческо ~ твор-
че прозріння.
прозява|м се недок./прозея се позіхати/
позіхнути.
проз|явка ч. мн. -евки позіх.
произвед|а, -еш; произведох док.: про-
извеждам (див.).
произведение с. 1. продукт; вйріб; млечни
~-я молочні продукти (вйроби); текстйлни
~-я текстйльні вйроби; 2. твір; художест-
венно ~ художній твір; 3. мат. добуток.
произвежда|м кедок./произведа 1. вироб-
ляти і вирбблювати/вйробити; вирощувати/
вйростити, випускати/вйпустити; ~ зьрне-
ни култури вирощувати зернові культури;
~ леки колй виробляти легкові автомобілі;
~ филм випускати фільм; 2. робйти/зро-
бйти, учиняти/учинйти, провадити і провб-
дити/провестй; ~ йзбори проводити вйбори;
~ изчисление робйти обчйелення; 3. перен.
робйти/зробйти, справляти/справити (вра-
ження); 4. військ, підвйщувати/підвйщити,
надавати/надати (звання); ~ го полковник
надавати йому звання полковника.
произвбд|ен, -на, -но; -ни похіднйй; ~-ни
глаголи лінгв. похідні дієслова.
производйтел ч. виробнйк; виконавець;
виготовлювач.
производйтел|ен, -на, -но; -ни продуктйв-
ний; ~ труд продуктйвна праця; ~-ни
ейли продуктйвні ейли.
производйтелка ж. (про країну або жінку)
виробнйк, виконавець, виконавиця, виготов-
лювач; Бьлгария е ~ на електрокари
Болгарія — виготовлювач електрокарів.
производствен, -а, -о; -и виробнйчий;
~-но сьвещание виробнйча нарада; <)
~-ни отношения виробнйчі відношення.
производствени|к ч. мн. -ци виробнйчник;
добьр ~ хороший виробнйчник.
производственичка ж. виробнйчниця.
производство с. 1. виробнйцтво; общест-
вено ~ суспільне виробнйцтво; ~ на про-
мйшлена продукция виробнйцтво промисло-
вої продукції; средства за ~ засоби ви-
робнйцтва; стоково ~ товарне виробнйц-
тво; 2. виробнйцтво, підприємство; пьрвен-
цй в ~-то передовикй виробнйцтва; 3. ви-
18*
произвол	548	пролетен
робнйцтво, галузь промисловості; текстйлно
~ текстйльне виробнйцтво; 4. продукція;
артйкул; ~ на обувния завод продукція
взуттєвої фабрики; 5. військ, підвйщування,
підвйщення; надавання, надання (вищого
звання); 6. юр. судочйнство.
произвол ч. сваволя, свавілля; ф на ~-а
на сьдбата напризволяще.
произвол|ен, -на, -но; -ни 1. довільний;
~-ни движения довільні рухи; 2. свавільний,
свавбльний, самовільний; ~-но разпореж-
дане свавільне (самовільне) розпоряджен-
ня.
произволнич|а, -иш; -их недок. і док. до-
пускати/допустйти сваволю (свавілля).
произлйза|м недок./произляза 1. похб-
дити/пітй; от тях произлезе многобрдйно
ПОТОМСТВО ВІД них пішло численне потбм-
ство; 2. ставатися/статися, відбуватися/
відбутися.
произляз|а, произлезеш; -ох док.: произ-
лйзам (див.).
произнася|м недок./произнеса 1. вимовля-
ти/вймовити; 2. виголбшувати/вйголосити;
~ присьда виголошувати вйрок (прйсуд);
той не произнесе нйто една дума він не вй-
мовив (сказав) ні (ані) слова; ~ се/~ се
вислбвлюватися/вйсловитися, вислбвлюва-
ти/вйсловити свою думку.
произн|еса, -есеш; -есох док.: произнасям
(див.).
произношение с. вимова; литературно ~
літературна вимова; твьрдо ~ тверда
вимова; хубаво ~ добра (гарна) вимова.
произход ч. походження; вйникнення;
~ на езйіса похбджеййя мови; по ~ за
походженням (з походження).
произхбжда|м недок. походити, бути ро-
дом (звідкись).
произхождение с. тільки одн. заст. див.
лроизход.
проказа ж. проказа.
прокара|м док.: прокарвам (див.).
прокарва|м недок./прокарам 1. провбди-
ти/провестй; перевбдити/перевестй; 2. про-
смйкувати/просмйкати, (розм.) просиляти/
просилйти; просовувати і просувати/просу-
нути; ~ нйшка през ухбто на иглата про-
силяти, просовувати нйтку у вушко голки;
3. (рукою) провбдити/провестй; 4. (риску)
провбдити/провестй; 5. (шлях) проводити/
провестй, прокладати/прокласти, торувати/
проторувати; (канал) споруджувати/спору-
дйти; 6. провбдити/провестй, здійснювати/
здійснйти; ~ закон провестй закон; 7.
розм. (товар) збувати/збути.
прокат ч. спец, прокат; ~ сьс стандартен
профил сортовйй прокат.
прокат|ен, -на, -но; -ни спец, прокатний,
прокламация ж. прокламація.
прокламйра|м недок. і док. прокламувати.
проклева|м див. проклйнам.
проклет, -а, -о; -и 1. проклятий; 2. про-
клятий; 3. злий, мстйвий; ф ~ да бьде три
пьти някой хай буде (щоб був) трйчі про-
клятий (прбклят) хтось.
проклетйя ж. розм. 1. злюка; мстйва лю-
дйна; 2. злість, злоба; 3. біда, лйхо, не-
щастя; ф за ~ як (мов, наче) на гріх
(зло, злість).
проклетник ч. мн. -ци проклятий (у знач,
ім.).
проклетница ж. проклята (у знач. ім.).
проклйна|м недок./прокьлна проклинати/
проклястй.
проклятие с. прокляття.
прокоба ж. лихе передвістя (пророку-
вання).
прокобва|м недок. див. прокобявам.
прокбб|ен, -на, -но; -ни зловісний, лихо-
вісний; ~ знак зловісна прикмета.
прокоб|я, -йш; -йх док.: прокобявам (див.).
прокобява|м недок./прокобя пророкува-
ти/напророкувати, передрікати/передректй,
провіщати/провістйти (погане).
прокопса|м док.: прокопсвам (див.).
прокопсва|м недок./прокопсам розм. чека-
ти/дочекатися щастя, жйти/дожйти до ща-
слйвих днів; ф няма да прокопсаш не до-
чекаєшся щастя.
прокуда ж. вигнання.
прокуд|я, -иш; -их док.: прокуждам (див.).
прокужда|м недок./прокудя 1. виганяти,
вигбнити/вйгнати; 2. перен. проганяти/про-
гнати.
прокурор ч. прокурор.
прокурорск|и, -а, -о; -и прокурорський;
~ надзор прокурорський нагляд.
прокьлн|а, -еш; -ах і проклех док.: про-
клйнам (див.).
прблет ж. 1. весна; ранна ~ рання весна;
2. поет, весна, розквіт; 3. у знач. Присл.
навесні, весною, по весні.
пролетариат ч. пролетаріат; диктатура на
~-а диктатура пролетаріату.
пролетаризйра|м недок. і док. пролетари-
зувати/спролетаризувати.
пролетарий ч. пролетар; ф ~-и от всйчки
странй, сьединявайте се! пролетарі всіх
країн, єднайтеся!
пролетарка ж. пролетарка.
пролетарск|и, -а, -о; -и пролетарський;
~-а революция пролетарська революція.
пролет|ен, -на, -но; -ни веснянйй, весінній;
~ дьжд веснянйй дощ; ~-на пшенйца
яра пшенйця; ~-но сльнце весняне сонце;
пролетес
549
проповед
~-ни дрехи (одн.) веснянйй одяг; ~-ни
култури ярі культури.
пролетес ч. присл. розм. минулої весни,
пролетница ж. ярова культура.
прол|ея, -ееш; -ях док.: пролйвам (див.).
пролив ч. протока.
пролйва|м недок./пролея проливати/про-
лйти; ф	крьв проливати/пролйти
кров;	сьлзй лйти і проливати/про-
лйти сльози.
пр6ло|г ч. мн. -зи пролог, вступ.
пролом ч. 1. прохід, ущелина; 2. пролом,
пролам, вйлом.
прилука ж. щілйна; шпара, шпарйна.
промеждуть|к ч. мн. -ци проміжок; през
равни ~-ци через рівні проміжки; ~ от
време проміжок часу.
промеждутьч|ен, -на, -но; -ни проміжний;
~ стадий на развйтие проміжна стадія
розвитку.
променлйв, -а, -о; -и змінний, перемінний,
мінлйвий; ~-о време мінлйва (перемінна) по-
года; 0 ~ капитал змінний капітал; ~ ток
змінний струм; ~-а звезда перемінна зоря
(зірка); с ~ успех з перемінним успіхом.
променчйв, -а, -о; -и див. променлйв.
промен|я, -йш; -йх док.: променям (див.).
променява|м недок. див. променям.
променя|м недок./променя переміняти і
перемінювати/перемінйти; міняти/поміняти,
змінювати і зміняти/змінйти; ~ жйлището
си міняти житло; ~ мнението си змінювати
свою думку.
промйшлен, -а, -о; -и промисловий; ~
центьр промисловий центр; ~-и стоки про-
мислові товари.
промйшлени|к ч. мн. -ци промисловець.
промйшленост ж. промисловість; едра ~
велйка промисловість; тежка ~ важка
промисловість; хранйтелна ~ харчова про-
мисловість.
пром|яна ж. мн. -єни переміна, зміна; без
сьществени ~-ени без істотних змін; ~ на
посоката зміна напряму.
пронизйтел|ен, -на, -но; -ни пронйзливий,
різкйй; пронйкливий; ~ поглед пронйзливий
(пронйкливий) погляд.
пронйква|м недок./пронйкна 1. проника-
ти/пронйкнути; ~ вьв вражеския лагер
проникати у ворожий табір; светлината
едвам ~-ше в стаята світло ледве про-
никало в кімнату; 2. (про чутки і т. ін.) про-
никати/гіронйкнути, пошйрюватися/пошй-
ритися; 3. перен. прозирати/прозирнути;
збагнути (док.); ~ в сьщността процйкнути
в сутність (суть); збагнути (док.); ~ се/~
се перейматися/перейнятися, пройматися/
пройнятися.
пронйкн|а, -еш; -ах док.: пронйквам (див.).
проникновен, -а, -о; -и 1. глибокий; про-
нйкливий; 2. зворушливий, задушевний.
проникновение с. 1. пронйкнення, прози-
рання; 2. пронйкливість, зворушливість, за-
душевність.
проницаем, -а, -о; -и проникнйй, прозір-
нйй.
проницател|ен, -на, -но; -ни пронйкливий;
гострий; ~ ум пронйкливий розум.
пропаганда ж. пропаганда; политйческа
~ політйчна пропаганда; ~ на постиже-
нията пропаганда досягнень.
пропагандатор ч. пропагандйст.
пропагандаторка ж. пропагандйстка.
пропагандаторск|и, -а, -о; -и пропаган-
дйстський; ~-а дейност пропагандйстська
діяльність.
пропаг.анд|ен, -на, -но; -ни пропагандй-
стський; ~-ни материали пропагандйстські
матеріали.
пропагандйра|м недок. і док. пропагу-
вати (недок.).
пропада|м недок./пропадна падати/упа-
сти, провалюватися/провалйтися; 2. пропа-
дати/пропасти, зникати/знйкнути; 3. перен.
провалюватися/провалйтися, зазнавати/
зазнати провалу; надеждите му пропаднаха
його надії пропали; 4. розорятися/розо-
рйтися, позбуватися/позбутися достатку;
5. перен. провалюватися/провалйтися (на
іспиті).
пропади|а, -еш; -ах док.: приладам (див.).
пропаст ж. 1. безодня, прірва, провалля;
2. перен. безодня, прірва, відмінність; все
по-дьлбока става ~-та между тях все глйб-
шою стає прірва між нйми; 3. перен. прірва,
загйбель; ф изправям се/изправя се пред
~ див. изправям; намйрам се (стоя) на
рьба на ~-та стояти на краю безодні
(прірви); бути на краю загйбелі.
пропелер ч. пропелер.
пропйва|м 1 недок./пропйя 1. пропивати/
пропйти (гроші); 2. починати/почати пйти.
пропйва|м2 недок./пропйя просочувати/
просочйти, промдчувати/промочйти, насй-
чувати/наситйти; просдчуватися/просочй-
тися, просмдктуватися/просмоктатися (про
рідину).
пропил |ея, -ееш; -ях док.: пропил явам
(див.).
пропй|я, -еш; -х док.: пропйвам 1,2 (див.).
пропилява|м недок./пропилея розм.
1.	марнотратйти/промарнотратити, трйнь-
кати, розтрйнькувати/розтрйнькати (гро-
ші); 2. гаяти/прогаяти, марнувати/промар-
нувати (час).
проповед ж. проповідь.
проповедник
550
прослава
проповедни|к ч. мн. -ци проповідник.
проповедница ж. проповідниця.
проповедническ|и, -а, -о; -и проповідниць-
кий.
проповядва|м недок. проповідувати.
пропорционал|ен, -на, -но; -ни пропор-
ціональний, пропорційний; ~-на величина
пропорційна величина.
проп6рци|я ж. пропорція; аритметйчна ~
мат. арифметйчна пропорція; стрбги ~-и
стрункі пропорції.
проправ|я, -иш; -их док.: проправям (див.).
проправя|м недок./проправя прокладати/
прокласти, торувати/проторувати (дорогу,
шлях).
пропуск ч. 1. пропуск, пропускання;
~ в текста пропуск у тексті; 2. перепустка;
3. (у знач, ім.) прохідна; 4. військ, пароль.
пропуска|м кедок./пропусна 1. пропуска-
ти/пропустйти; ~ вода пропускати воду,
промокати; 2. пропускати/пропустйти, до-
зволяти/дозвблити (пройти); дежурният не
ги ~-ше черговйй їх не пропускав; 3. про-
пускати/пропустйти, не помічати/не помі-
тити; (розм.) гавити/прогавити; нйщо не ~
нічого не пропускати; ~ случая пропускати
нагоду (зручнйй вйпадок); 4. пропускати/
пропустйти, не відвідувати/не відвідати
(заняття).
пропускател|ен, -на, -но; -ни пропускнйй;
~ пункт пропускнйй пункт; ~-на спосбб-
ност пропускна спроможність.
пропусн|а, -еш; -ах док.: пропускам (див.).
пропуща|м недок. див. пропускам.
проред|я, -йш; -йх док.: проредявам (див.).
проредява|м недок./проредя проріджува-
ти/прорідйти (посіви).
прорежда|м недок. див. проредявам.
прбрез ч. проріз; щілйна.
проректор ч. 1. проректор, заступник
ректора; 2. заст. колйшній ректор.
проректорск|и, -а, -о; -и проректорський.
прорицава|м недок./прорицая прорікати/
проректй, пророкувати/напророкувати, про-
рбчити/напророчити; передрікати/перед-
ректй.
прорицание с. прорікання, віщування,
пророкування.
прорицател ч. віщун.
прорицателка ж. віщунка.
прорица|я, -еш; -х док.: прорицавам (див.).
проро|к ч. мн. -ци пророк.
пророкува|м недок. пророкувати, проро-
чити; прорікати, передрікати.
пророческ|и, -а, -о; -и пророчий, проро-
цький.
прорбчествува|м недок. див. пророкувам.
прбсба ж. див. молба.
просбопйс|ец ч. мн. -ци заст. пйсар.
просва|м недок./прбсна 1. розвішувати/
розвісити (білизну); 2. розстеляти/розстс
лйти; ~ покрйвката розстеляти скатерку;
3. (руки, ноги) простягати/простягтй,
простягнути; 4. (простягнувши руки,
ноги) лягати/лягтй, розпроставшись;* роз
лягатися/розлягтйся, розвал юватися/роз-
валйтися; 5. (табір) розбивати/розбйти;
6. прикбвувати/прикувати і (рідко) при-
кути; ~ се/~ се 1. розстелятися/розсте-
лйтися, простягатися/простягнутися; 2. (на
землі) простягатися/простягтйся, простяг-
нутися.
просвета ж. освіта; дом за здравна ~
будйнок санітарної освіти; министерство на
~-та міністерство освіти; партййна ~
партійна освіта; раббтник по ~-та праців-
нйк освіти.
просвет|ен, -на, -но; -ни освітній; ~ ра-
ббтник працівнйк освіти.
просветен, -а, -о; -и освічений; ~ човек
освічена людйна; ~-а мйсьл освічена (пе-
редова) думка.
просветйтел ч. просвітник, просвітйтель.
просветйтелка ж. просвітниця, просвітй-
телька.
просветйтелск|и, -а, -о; -и просвітній,
просвітницький, просвітйтельський; ~
центьр просвітйтельський центр; ~ -о
дружество просвітнє товарйство.
просветлен, -а, -о; -и прояснений, просвіт-
лений; ~-и очй прояснені (просвітлені)
очі.
просветл|я, -йш; -йх док.: просветлявам
(див.).
просветлявам недок./просветл я проясня-
ти і прояснювати/прояснйти.
просвет|я, -йш; -йх док.: просвещавам
(див.).
просвещава|м недок./просветя освічува-
ти/освітйти; просвіщати/просвітйти.
просвещение с. заст. див. просвета.
просека ж. просіка, просік (ч.).
прдсен, -а, -о; -и просянйй; ~-о брашнб
просяне борошно.
просенй|к ч. мн. -ци 1. заст. хліб з про-
сяного борошна; 2. д і а л. хліб з кукурудзя-
ного борошна.
просйтел ч. заст. прохач; відвідач, від-
відувач.
просйтелка ж. заст. прохачка; відвідачка,
відвідувачка.
просйя ж. розм. жебрацтво; злйдні (мн.);
0 хбдя (трьгвам/трьгна) по ~ ходйти
(ітй/пітй) з торбою (по мйру); ходйти (ітй/
пітй) старцювати (в старці, в жебри).
прослава ж. прославляння, прославлення.
прославен
551
прбсфора
прослав|ен, -на, -но; -ни прославлений;
~ народ прославлений народ.
прослав|я, -иш; -их док.: прославим (див.).
прославим недок./прославя прославляти/
прославити; уславляти/уславити.
прословут, -а, -о; -и пресловутий, горе-
звісний.
прослойка ж. 1. прошарування, шар;
2.	прошарок (класовий).
просн|а, -еш; -ах док.: прбсвам (див.).
просо с. просо; ф карам през ~-то див.
карам.
проспект 1. (план, програма, буклет, рек-
лама) проспект; 2. (вулиця) проспект;
3. (театральна декорація в глибині сцени)
задник.
просроч|а, -иш; -их док.: просрочвам
(див.).
просрочва|м кедок./просрбча прострбчу-
вати/прострбчити.
прост, -а, -о; -и 1. (елементарний) про-
стий; ~-о веществб проста речовйна; 2. прб-
стйй, не вигадливий; природний; ~-и думи
прості слова; 3. прбстйй, грубий; ~ плат
проста тканйна; 4. неосвічений; 5. (про лю-
дину) простодушний, недалекий, обмеже-
ний, недоумкуватий; 6. заст. прбстйй, не-
привілейбваний; 0 ~-а дроб мат. прбстйй
дріб; ~-а работа а) просте діло; дрібнйця;
б) хамство; с ~ акьл (про людину) бідний
на розум, невелйкого розуму; с ~-о око
див. око.
проста|к ч. мн. -ци розм. неук, невіглас,
грубіян; дурень, кеп.
простачка ж. розм. неук, невіглас (про
жінку), грубіянка; дурна, дурка.
просташк|и, -а, -о; -и 1. неуцький, не-
освічений; 2. некультурний, невйхований;
грубий, хамський; 3. позбавлений смаку,
без смаку.
простащина ж. 1. неуцтво, неосвіченість;
2. некультурність, невйхованість, грубість,
хамство; 3. несмак.
простен, -а, -о; -и 1. прощений; вйбачений,
пробачений; ~ грих прощений гріх; 2. до-
зволений, попущений; 0 с ~-и и непростени
средства усіма засобами; усіма правдами і
неправдами.
простйва|м недок./простйна простигати/
простйгнути і простйгти, вистигати/вйстиг-
нути і вйстигти; застуджуватися/застудй-
тися.
простйн|а, -еш; -ах док.: простйвам (див.).
простйра|м недок./простра 1. розвішува-
ти/розвішати і розвісити; ~ пране розві-
шувати вйпрану білйзну; 2. (про руки, ноги,
віти дерев, кущів) простягати/простягтй і
простягнути, розпростирати/розпростерти;
3.	перен. розпростбрювати/розпростбрити,
пошйрювати/пошйрити; ~ се/~ се 1. (про
територію) простягатися/простягтйся, роз-
лягатися/розлягтйся, тягтйся/протягтйся;
2. (на землі) розтягатися, розтягуватися/
розтягтйся, розтягнутися; 3. (про владу)
простягатися/простягтйся, пошйрюватися/
пошйритися.
проституйра|м недок. і док. займатися/
зайнятися проституцією.
проститутка ж. проститутка.
проституция ж. проституція.
простич|ьк, -ка, -ко; -ки простакуватий,
простацький.
простодуш|ен, -на, -но; -ни простодуш-
ний; ~ човек простодушна людйна.
простодушне с. тільки одн. простодуш-
ність.
простолюдне с. тільки одн. заст. просто-
люд, простонароддя.
простонароддя, -на, -но; -ни заст. просто-
народний, простолюдний.
простбр ч. 1. простір; просторінь, обшир;
морски ~ морськйй простір; 2. перен. про-
стір, воля.
простор|ен, -на, -но; -ни просторий; ~-на
зала просторий зал.
простосмьрт|ен, -на, -но; -ни прбстйй
смертний.
простота ж. 1. простота, нескладність;
2. простота, скромність; 3. простота, при-
родність, натуральність.
простотйи ж. простацтво, простакува-
тість.
простр|а, -еш; -их док.: простйрам (див.)
простран|ен, -на, -но; -ни 1. велйкий,
широкий, просторий; 2. довгий, (розм.) пре-
довгий; (надто, занадто) докладний; ~-но
послание докладне послання.
пространствен, -а, -о; -и просторовий;
0 ~-а геометрия мат. просторова геомет-
рія.
пространство с. простір; безвьздушно ~
безповітряний простір; космйческо ~
космічний простір; тримерно ~ тривймірний
простір.
простуда ж. застуда, простуда.
простуд|ен, -на, -но; -ни застудний, про-
студний; ~-но заболяване простудне захво-
рювання.
простуд|я, -йш; -йх док.: простудявам
(див.).
простудява|м кедок./простудя застуджу-
вати/застудйти, простуджувати/простудй-
ти.
простьпка ж. провйна, проступок.
прост|я, -йш; -йх док.: прощавам (див.)
прбсфора ж. прбскура
просьлзя
552
противополбжен
просьлз|я, -йш; -йх док.: просьлзявам
(див.).
просьлзява|м недок. /просьлзя виклика-
ти/вйкликати сльози; ~ се/~ се 1. плака-
ти/заплакати, (розм.) пускати/пустйти
сльозу; 2. наповнятися/напбвнитися сльоза-
ми (про очі).
просьница ж. напівсон, півсон; катб в ~
як (немов) у напівсні.
прбс|я, -иш; -их недок. 1. просити, жебра-
кувати, жебрачити; ~ мйлостиня просити
милостиню (милостині), старцювати, жеб-
рати. 2. заст. просити, звертатися з про-
ханням, прохати; ~ извинение просити
(прохати) пробачення (пробачити, вибачен-
ня, вибачити).
прбся|к ч. мн. -ци старець, жебрак,(розм.)
старцюга.
просякйня ж. старчиха, жебрачка.
просяшк|и, -а, -о; -и 1. старчачий, жеб-
рацький, старцівський; 2. злиденний, нуж-
денний; мізерний* стйгам/стйгна до ~-а
тояга (торба) ходйти, ітй/пітй з торбою
(торбами) по світу (миру), ітй/пітй стар-
цювати (жебракувати); розорятися/розо-
рйтися, впадати/впасти в злйдні; трьгвам/
трьгна с ~-а тояга тс.
протака|м недок:./протом а 1. протягати,
протягувати/протягтй і протягнути; простя-
гати/простягтй і простягнути; 2. затягу-
вати/затягтй (справу); 3. протягати і про-
тягувати/протягтй і протягнути (звук, ме-
лодію); ~ се/~ се 1. тягтйся/протягтйся,
простягатися/простягтйся і простягнутися;
отсреща се ~-ше верйга от планинй на-
впроти протягалося (простягалося) пасмо
гір; 2. (про час) ітй/пітй повільно, три-
вати/протривати довго; 3. звучати/про-
звучати протяжливо (протяжно), говорйти/
проговорйти спроквола.
протегн|а, -еш; -ах док.: протягам (див.).
протеже с. мн. -та протеже (невідм. ч.
і ж.).
протежение с. протяг; на ~ три кило-
метра на протязі трьох километрів.
протежйра|м недок. і док. протегувати
(недок.).
протеза ж. протез (ч.); зьбна ~ зубнйй
протез.
проте|ка, -чеш; протекох док.: протйчам
(див.).
протекторат ч. протекторат.
протекцибн|ен, -на, -но; -ни заст. протек-
ційний.
протекция ж. протекція.
протест ч. протест; в знак на ~ на (у)
знак протесту; гневен ~ гнівний протест;
излйзам с ~ виступати з протестом.
протестант ч. протестант.
протестантка ж. протестантка.
протест|ен, -на, -но; -ни якйй відносить-
ся до протесту; ~-на манифестация де-
монстрація протесту.
протестйра|м недок. і док. 1. протесту-
вати/запротестувати; 2. опротестовувати/
опротестувати (вексель).
протйв присл. проти; ф за и ~ за і проти;
нямам нищ о ~ не мати нічого проти; бути
згодним.
протйв прийм. 1. (уживається при позна-
ченні дії, направленої проти кого, чого)
проти; народите се ббрят ~ войната на-
роди борються проти війнй; 2. (уживається
при позначенні засобу проти чогось) проти,
від; лекарство ~ грип ліки проти грйпу;
хапчета ~ главоболие таблетки від голов-
ної болі; 3. (уживається при вказівці на
те, що дане явище відбувається всупереч
чомусь) проти, всупереч; ~ вблята проти
(мймо) волі.
противйтел|ен, -на, -но; -ни: ~ сьюз лінгв.
протиставний сполучник.
протйвни|к ч. мн. -ци 1. протйвник, ворог;
суперечник; 2. (спорт.) протйвник, супер-
ник.
протйвников, -а, -о; -и ворожий; ~-и са-
молети ворожі літакй, літакй протйвника.
протйвница ж. 1. противниця, супротйв-
ниця; суперечниця; 2. (спорт.) суперниця.
протйвно прийм. всупереч. ~ на закбна
всупереч закону.
противовес ч. 1. спец, противага; в ~ на
това у (на) противагу цьому.
противогаз ч. протигаз.
противогазов, -а, -о; -и протигазовий;
~-а маска протигаз.
противозакбн|ен, -на, -но; -ни протизакон-
ний; ~-ни действия протизаконні дії.
противонарбд|ен, -на, -но; -ни антинарод-
ний; ~-на полйтйка антинародна політика.
противообществен, -а, -о; -и антигромад-
ський; ~-а постьпка антигромадський вчй-
нок.
противоотрбва ж. протиотрута.
противопаразйт|ен, -на, -но; -ни дезин-
секційний.
противопартй|ен, -йна, -йно; -йни анти-
партійний; ~-йна дейност антипартійна
діяльність.
противополага|м недок./противополбжа
див. противопоставям.
противополбж|а, -иш; -их док.: противо-
полагам (див.).
противополбж|ен, -на, -но; -ни протилеж-
ний; ~ бряг протилежний берег; ~-но
мнение протилежна думка.
противопоставя
553
професионален
противопостав|я, -иш; -их док.: противо-
поставям (див.).
противопоставя|м недок./противопоставя
протиставити і протиставляти/протипоста-
вити.
противоре|ча, -йш; -йх недок. 1. супере-
чити; перечити 2. суперечити, не відпові-
дати, бути несумісним; ~ си 1. суперечити
собі; 2. суперечити одйн одному.
противоречйв, -а, -о; -и суперечливий,
суперечний; ~-и сведения суперечливі відо-
мості.
противоречи|е с. 1. суперечність, проти-
річчя; невідповідність; задьлбочаване на
~-ята поглиблення протиріч; класови ~-я
класові протиріччя; ~-я между труда и на-
питала суперечності між працею і капіта-
лом; 2. сперечання, суперечка; заперечення;
не тьрпя ~-я не терпіти (не переносити)
сперечань (заперечень); 0 изглаждам/
изгладя ~-ята згладжувати/згладити (сти-
рати/стерти) суперечності; изпадам/изпад-
на в допускатися/допустйтися (при-
пускатися/припустйтися) суперечності (су-
перечностей); упадати/упасти в супереч-
ність.
противосто|я, -йш; -ях недок. протистояти,
опиратися.
противоудар ч. контрудар.
протйв|я се, -иш се; -их се недок. 1. опи-
ратися, чинйти опір, ставати проти, протй-
витися; 2. не погоджуватися, заперечувати;
сперечатися.
протйча|м недок:./протека 1. починати/
почати тектй, потектй, лйтися/полйтися;
2. (про річку) протікати/протектй; 3. про-
тікати/протектй, просдчуватися/просочйти-
ся; (про рідину) пропускати/пропустйти;
4. перен. (про час) протікати/протектй,
прохддити/пройтй, минати, проминати/про-
минути.
прдто|к ч. мн. -ци протока (ж.).
протокол ч. 1. протокол; вддя ~ вестй
протокол; ~ на сьбрание протокол зборів;
2. протокол, акт; сьставям ~ складати
протокол; 3. протокол (дипломатичний);
спбред ~-а за протоколом; началник на
~-а начальник протокольного відділу.
протокол|ен, -на, -но; -ни протокольний;
~ отдел протокольний відділ.
протоколйра|м недок. і док. протоколю-
вати, заносити/занестй до протоколу.
протон ч. фіз. протон.
протоплазма ж. фіз. протоплазма.
протоплазмен, -а, -о; -и фіз. протоплаз-
матйчний.
прототйп ч. мн. -ове прототип.
проточ|а, -иш; -их док.: проточвам (див.).
проточва|м недок./проточа 1. протягати і
протягувати/протягтй і протягнути; витяга-
ти і витягувати/вйтягти і вйтягнути; ~ врат
витягувати шйю; ~ лице от учудване
витягувати облйччя від подиву; 2. залиша-
ти/залйшити вйсіти; 3. подовжувати/по-
дбвжити, здбвжувати/здбвжити; 4. затягу-
вати/затягтй і затягнути, протягувати/
протягтй (справу, засідання); 5. співати/
проспівати протяжливо (протяжно), говорй-
ти/проговорйти спроквола (на розтяг);
~ се/~ се 1. простягатися/простягтйся,
простягнутися; витягатися, витягуватися/
вйтягтися, вйтягнутися; 2. вйсіти (недок.);
3. довшати/подовшати, подовжуватися/по-
довжитися, здовжуватися/здовжитися; роз-
тягуватися/розтягтйся; йзпитите се прото-
чиха цял месец іспити розтяглйся на цілий
місяць; сенките се проточиха тіні здовжили-
ся, розтяглйся; 4. звучати/зазвучати про-
тяжливо (протяжно); говорйти/заговорйти
спроквола (на розтяг).
протяга|м недок./протегна 1. протягати і
протягувати/протягтй і протягнути, витяга-
ти і витягувати/вйтягти і вйтягнути; ~
рьце протягати (протягувати) руки; 2. про-
тягати і протягувати/протягтй і протягну-
ти, натягати і натягувати/натягнути і натяг-
тй (канат); 3. протягати і протягувати/
протягтй і протягнути, давати/дати; 0
рька за нещо звертатися/звернутися
за чим; ~/~ рька на някого протягати і
протягувати/протягтй і протягнути (пода-
вати/подати) руку допомоги кому; ~ се/~
се 1. протягатися і протягуватися/протяг-
тйся і протягнутися, простягатися/простяг-
нутися, лягати/лягтй; 2. протягатися і про-
тягуватися/протягтйся і протягнутися;
простягатися/простягнутися; пьтят се е
протегнал на стотйци километри дорога
простяглася (простягнулася) на сотні кіло-
метрів.
проум|ея, -ееш; -ях док.: проумявам (див.).
проумява|м недок./проумея розуміти/зро-
зуміти, збагнути (док.).
проуч|а, -иш; -их док.: проучвам (див.).
проучва|м недок./проуча 1. вивчати/вйв-
чити, досліджувати/дослідйти; ~ творче-
ството на Йван Вазов вивчати (досліджу-
вати) творчість Івана Базова; 2. розвіду-
вати/розвідати, розслідувати (недок.).
профан ч. профан; ~ сьм в музиката
бути профаном в музиці.
профанация ж. профанація.
професионал|ен, -на, -но; -ни професійний;
професіональний; ~ сьюз професійна спіл-
ка; ~-на подготовка професійна підготов-
ка; 2. професійний, професіональний, вла-
професионал йст
554
стйвий професіоналам; ~ музикант профе-
сійний музикант.
професионалйст ч. професіонал, (заст.)
професіоналіст.
професионалйстка ж. професіоналка.
професия ж. професія; фах-; избйрам ~
вибирати професію (спеціальність); какьв
сте по ~ хто ви за професією (фахом)?
свободна ~ вільна професія; усвоявам ~
-та на шлосер засвоювати професію слюсаря.
професор ч. професор; ~ в Софййския
университет професор Софійського універ-
ситету.
професорск|и, -а, -о; -и професорський;
~-о-преподавателски сьстав професорсько-
викладацький склад; ~-о звание профе-
сорське звання.
профил ч. 1. профіль; вйждам в ~ някого
бачити в профіль кого; 2. спец, профіль,
розріз; геоложки ~ геологічний профіль
(розріз); крйлен ~ профіль крила; надль-
жен ~ поздовжній профіль; ~ на резба
профіль різьби; 3. профіль, спеціалізація;
производствен ~ виробничий профіль; ~
на научен институт профіль наукового інсти-
туту.
профилактика ж. профілактика.
профилактйч|ен, -на, -но; -ни профілак-
тичний; ~-ни мерки профілактичні заходи.
профкомитет ч. профком, профспілко-
вий комітет.
профорганизация ж. профорганізація,
профспілкова організація.
профпредседател ч. голова профоргані-
зації.
профсекретар ч. секретар профоргані-
зації.
профсьбрание с. профзбори (мн.), збори
профорганізації.
профсьюз ч. профспілка; запйсвам се в ~
вступати в профспілку; ~ на медицйнски
работници профспілка медичних працівни-
ків; член на ~ член профспілки.
профсьюзен, -на, -но; -ни профспілковий;
~-но движение профспілковий рух.
профуч|а, -йш; -ах док.: профучавам
(див.).
профучава|м недок:./профуча мчати, мча-
тися/промчати, промчатися, пролітати/про-
летіти з шумом.
прохлада ж. 1. прохолода, охолода;
2. прохолодний вітерець.
прохлад|ен, -на, -но; -ни прохолодний,
холоднуватий; ~ вятьр прохолодний вітер.
прохлад|я, -йш; -йх док.: прохлаждам
(див.).
прохладява|м недок. див. прохлаждам.
прохладжа|м недок./прохладя охолоджу-
прошарвам
вати/охолодйти; ~ се/~ се охолбджув.і
тися/охолодйтися.
прбход ч. 1. прохід; тесен ~ вузький
прохід; 2. перевал; планйнски ~ гірськйй
перевал; () зад єн ~ анат. задній прохід,
відхідник.
прохбд|я, -иш; -их док.: прохбждам (див.).
прохбжда|м недок./прохбдя (про дитину)
починати/почати ходйти; (док.) навчйтися
ходйти.
процедур|а, ж. процедура; водни ~-и
водні процедури; сьдебна ~ судова про-
цедура; ф по бьрзата ~ див. бьрз.
процент ч. 1. процент; ~ на изпьлнението
на плана процент виконання плану; ~ на
кьлняемост процент схожості (насіння);
2. процент, доход; парйчни ~-и грошові
проценти.
процентуй, -на, -но; -ни процентний; в
~-но отношение у процентному відношенні.
прбцеп ч. 1. щілйна; тріщина, розколина;
2. дйшель, дйшло.
процес 1. процес; в ^-а на подготовката
у процесі (в ході) підготовки; познавателен
~ пізнавальний процес; производствен ~
виробнйчий процес; ~ на развйтие процес
розвитку; революцибнен ~ революційний
процес; 2. мед., юр. процес, розвиток
хвороби; вьзпалйтелен ~ запальнйй про-
цес; законодателен ~ законодавчий процес.
процесия ж. процесія; погребална ~ по-
хоронна процесія.
прбчее присл. спол. отже; такйм чйном.
прочет|а, -еш; прочетох док.: прочйтам
(див.).
прбчие незм. прикм.: и ~ та інші, і таке
інше.
прбчит ч. тільки одн. читання; кнйга за ~
кнйга для читання.
прочйта|м недок./прочета 1. (до кінця)
прочйтувати/прочитати; 2. (доповідь) про-
чйтувати/прочитати, виголбшувати/вйголо-
сити; 3. перен. (з виразу очей, обличчя) чи-
тати/прочитати,	дізнаватися/дізнатися;
4. розм. перелічувати/перелічйти, (док.)
полічйти, порахувати.
прочува|м недок./прочуя починати/поча-
ти чути, відновлювати і відновляти/відно-
вйти слух; ~ се/~ се прославлятися/
прославитися, ставати/стати відомим (зна-
менйтим).
прочут, -а, -о; -и відомий; знаменйтий,
славетний; ~ певец відомий співак.
прочу|я, -еш; -х док.: прочувам (див.).
прошарва|м недок./прошаря 1. робйти/
зробйти строкатим, рябйти/порябйти, пі-
стрявити (недок.), цяткувати/поцяткувати;
2. (волосся) робйти/зробйти сйвим, сріб-
прошаря
555
прьскам
лити/посріблйти; ~ се/~ се 1. ставати/
стати строкатим; 2. (про волосся) сивіти/
посивіти, сріблйтися/посріблйтися; 3. (про
плоди) починати/почати червоніти, червоні-
ти/почервоніти, почервонішати.
прошар|я, -иш; -их док,: прошарвам (див.).
прошение заст. супліка; письмове про-
хання.
прошенопйс|ец ч. мн. -ци заст. див. про-
сбопйсец.
прошка ж. 1. прощення, вйбачення, про-
бачення; давам ~ прощати; моля за ~
просйти пробачення; 2. відвідування моло-
дйми після весілля сватів.
прощава|м недок:./простя 1. прощати/
простйти, вибачати/вйбачити, пробачати/
пробачити; ~-йте, Ана в кьщи ли е? вйбач-
те, Ана вдома? той им ^-ше всйчко він їм
все прощав (вибачав, пробачав); 2. тільки
нак. сп., майбутній час: ~-й, -йте, прости,
простете; ще ~-ш, ~-те пробач, пробачте;
3. нак. сп.: ~-й, -йте прощавай, прощавайте;
до побачення; 0 да ~-ш а) вйбач, пробач;
б) (при незгоді) ні, пробач (вйбач); ~ се/
~ се 1. прощатися/попрощатися і простй-
тися; 2. перен. прощатися/попрощатися,
простйтися, розставатися/розстатися.
прощал|ен, -на, -но; -ни прощальний;
~-на песен прощальна пісня.
проідьпални|к ч. мн. -ци п р о ш ти-
па л ь н и к; народний звйчай відмічати в
колі сім’ї перші самостійні кроки дитйни;
хліб або пиріг, якйй готується спеціально
до цього свята.
прояв|а ж. 1. прояв (ч.), ознака; без
някаква ~ на живот без будь-якого прояву
(без будь-якої ознаки) життя; 2. прояв,
вйяв; ярка ~ на патриотйзьм яскравий
прояв (вйяв) патріотйзму; 3. захід; култур-
ни ~-и культурні заходи.
проявйтел ч. проявник.
прояв|я, -йш; -йх док.: проявявам (див.).
проявява|м недок./проявя 1. виявляти/
вйявити, проявляти/проявйти; ~ внимание
виявляти увагу; ~ геройзьм проявляти
героїзм; 2. (обробляти проявником) прояв-
ляти/проявйти; ~ лента проявляти плівку;
~'се/~ се 1. виявлятися/вйявитися, про-
являтися/проявйтися; в това се проявй
майсторството му у цьому вйявилася його
майстерність; той се проявй като добьр
работник він проявйв (зарекомендував)
себе як .хороший працівнйк.
проясн|я, -йш; -йх док.: прояснявам (див.).
прояснява|м недок./прояснй проясняти і
прояснювати/прояснйти; вдьхновение про-
яснй лицето му натхнення прояснйло його
облйччя; ~ се/~ се прояснятися і прояс-
нюватися/прояснйтися; небето се прояснй
небо прояснйлося; сега всйчко се прояснй
в сьзнанието му тепер все прояснйлося в
його свідомості.
пружйна ж. пружйна; вйнтова ~ гвинто-
ва пружйна; ~ на регулатора пружйна
регулятора; уравновесяваща ~ зрівнова-
жуюча пружйна.
пружинйра|м недок. і док. пружинити
(недок.).
пруст ч. мн. -ове розм. 1. сіни; 2. комір-
ка; 3. коридор.
прьв, пьрва, пьрво, пьрви див. пьрви.
прьждоса|м док.: прьждосвам (див.).
прьждосва|м недок./прьждбсам розм. по-
силати/послати до біса (дідька); ~ се/~ се
забиратися/забратися до дідька (до біса).
прьжка ж. шкварка, вйшкварка.
прьква|м се недок./прькна се з’являтися/
з’явйтися на світ.
прькн|а се, -еш се; -ах се док.: прьквам се
(див.).
прьсвам недок./прьсна 1. (обдавати бриз-
ками рідини — розм.) прйскати/прйснути;
оббрйзкувати/оббрйзкати, оббрйзнути; ~ с
вода прйскати водою; 2. розсипати/роз-
сйпати, розкидати/розкйнути; детето е
прьснало играчките из стаята дитйна розкй-
дала іграшки по кімнаті; 3. перен. розкй-
дати/розкйнути; пошйрювати/пошйрити; ~
позиви розкидати листівки; 4. розганяти,
розгбнити/розігнати; ~ манифестацията
розганяти демонстрацію; 5. розтрйнькувати,
трйнькати/розтрйнькати; ~ парй розтрйнь-
кувати гроші; 6. розривати/розірвати; ~
верйгите розривати ланцюгй; 7. перен.
(чутки, звістки, пересуди, плітки) пошйрюва-
ти/пошйрити, рознбсити/рознестй; 0 ~/~
сьмнения розвівати/розвіяти сумніви; ~
се/~ се 1. розсипатися/розсйпатися, розлі-
татися/розлетітися; розбрйзкуватися/роз-
брйзкатися, розпрйскуватися/розпрйска-
тися; йскри се прьснаха в тьмнината іскри
розсйпалися (розлетілися) в темряві; 2. лб-
пати/лбпнути, (недок.) лопатися, вибухати/
вйбухнути, розриватися/розірватися; 3. роз-
хбдитися/розійтйся, розбрідатися/розбре-
стйся; зникати/знйкнути; 4. (про шов) роз-
хбдитися/розійтйся.
прьска|м недок. 1. брйзкати, (розм.) прй-
скати; ~ сьс студена вода брйзкати холод-
ною водою; 2. (розчином) обпрйскувати;
~ лозята обпрйскувати виноградники;
3. (горошком) посипати/посйпати; 4. (крап-
лі або цівку) розбрйзкувати; маркучьт се
продупчи и прьска настрана вода шланг
продірявився і розбрйзкує вбік воду; 5. (про
дощ) мрячити, мжйчити; 6. (листівки і
прьскач
556
пряко
т. ін.) розкидати, поширювати; 7. перен.
поширювати, випромінювати; сльнцето
~-ше топли вьлнй вьрху земята сонце слало
теплі хвилі на землю; 8. (чутки) перен.
поширювати, розносити; 9. перен. розтринь-
кувати; ~ парй розтринькувати гроші;
10. (хмари) розганяти, розгонити; ~ се 1.
розбризкуватися, розбиватися; розлітатися,
розсипатися; вьлнйте се прьскаха на без-
брой капки хвилі розбивалися назліченними
бризками; 2. лопати, лопатися, вибухати,
розриватися; наоколо се ~-ха мйни навколо
розривалися (вибухали) міни; 3. розсію-
ватися; мьглата се прьска туман розсію-
ється; 4. розбрідатися, розходитися; 5. (про
чутки) поширюватися, розноситися; 0 ~
се вьв верйга військ, розгортатися в цеп;
прьска ми се главата голова розривається
(сйльно болить) у мене; ~ се от смях
кишки (боки) рвати зо сміху, помирати
(умирати, (док.) лопнути, покотитися) від
сміху; ~ се от ерам горіти від сорому;
~ се от яд лопатися (док. луснути, трісну-
ти) від злості.
прьскач 1 ч. робітник, якйй займається
обпрйскуванням садів.
прьскач 2 ч. жиклер, розпйлювач.
прьскачка 1 ж. робітнйця, яка займається
обпрйскуванням садів.
прьскачка2 ж. 1. обпрйскувач, оббрйз-
кувач; грьбна (ноейма) ~ ранцевий об-
прйскувач; навесна (окачена) ~ навіснйй
обпрйскувач; прикачена ~ причіпнйй об-
прйскувач; 2. фарбопульт.
прьсн|а, -еш; -ах док.: прьсвам (див.).
прьст 1 ч. палець; безймен ~ безіменний
(підмізйнний) палець; голям ~ велйкий
палець; мальк ~ мізйнець; посочвам с ~
показувати пальцем; ереден ~ середній
палець; 0 броя се на ~-и див. броя; бутам
~-а в раната див. бутам, горя си ~-ите
див. горя гумени ~-и див. гумен; изсму-
квам/изсмуча от (из) ~-ите си нещо див.
изсмуквам; ймам ~ в нещо бути замішаним
у чому, бути причетним до чого; докладати
рук до чого, прикладати руку (руки) до чого;
навйвам/навйя на ~ див. навйвам; навйй
си го на ~-а! див. навйвам; на ~-и [зная]
як свої п’ять пальців знати; на зубок [зна-
ти]; на ~-и [ходя] навшпйньки [ходйти];
оставам/остана с ~ в устата див. оставам;
остав ям/оставя сьс захапай ~ някого див.
оставям; ~-ите да си облйжеш див. об-
лйзвам; слагам/слбжа (бутам/бутна) ~ в
раната див. бутам; соча с ~ някого, нещо
а) тйкати (тйцяти, показувати) пальцем
(пальцями) на кого, що; б) звертати увагу
на кого, що; ставити за прйклад (зразок,
взірець) кого, що; наводити як прйклад
(зразок, взірець) кого, що; сьрбят ме ~
-ите за нещо руки сверблять; хапя си ~-ите
кусати (грйзти) лікті.
прьст 2 ж. земля, грунт; белйлна (варо-
пепелйва, избелйтелна) ~ вибільна глйна;
черна ~ чорнозем; 0 ~ ям за някого бути
готовим на все для кого; лека ~ хай земля
буде пухом; мирйша на ~ дйхати на ладан,
прястй на тонку (на останню); три чйсниці
до смерті.
прьстен 1 ч. 1. перстень; каблучка;
златен ~ золота каблучка; годежен ~ об-
ручка; 2. спец, кільце; бутален ~ поршневе
кільце; годйшни ~-и річні кільця; междйнен
~ прокладне кільце; 3. коло, група людей.
прьстен 2 -а, -о; -и глйняний; череп’яний;
~ под глйняна підлога; ~-о гьрне глйняний
(череп’яний) горщик.
прьстеновйд|ен, -на, -но; -ни кільцеподіб-
ний, кільцевйдний.
прьстенче с. кільце, колечко; каблучка,
каблучечка; перстень.
прьт ч. мн. -ове 1. прут; жердйна, ворйна;
тичйна, тйчка; 2. спец, стрйжень, стержень;
шток; штанга; водеіц ~ напрямнйй стер-
жень; дистанционен ~ розпірна штанга;
знаменен ~ флагшток; шйбьрен ~ золотни-
ковий шток.
прьха|м недок. див. прьхтя.
прьхва|м недок:./прьхн а злітати/злетіти,
спурхувати/спурхнути; пурхати/пурхнути.
прьхкав, -а, -о; -и пухкйй; розсйпчастий,
сипкйй; ~-а земя пухка земля.
прьхн|а, -еш; -ах док.: прьхвам (див.).
прьхт|я, -иш; -ях недок. (про тварин)
хроптй, хропіти, пйрхати, фйркати, сопіти,
соптй.
прьч ч. мн. -ове 1. цап, козел; 2. перен.
розм. шкарбан.
прьчка ж. 1. прут, прутик; ціпок; 2. спец.
дротик, пруток; заварьчна ~ зварювальний
дротик (пруток); 0 лозова ~ виноградна
лоза.
пряк, -а, -о; преки 1. прямйй; ~ пьт пря-
ма дорога; 2. прямйй, безпосередній; ~
наследник прямйй спадкоємець; ~-озадьл-
жение прямйй обов’язок; 3. прямйй, відвер-
тий; ~ отговор пряма відповідь; 4. прямйй,
точний; ~-о попадение пряме попадання;
0 в ~ смйсльл на думата у прямому (бук-
вальному) розумінні слова; ~ даньк пря-
мйй податок; ~-а реч лінгв. пряма мова;
~-о допьлнение лінгв. прямйй додаток.
пряко присл. 1. прямо; вьрвя ~ през
полето ітй прямо через поле; 2. прямо,
безпосередньо; обрьщам се ~ кьм него
звертатися прямо (безпосередньо) до нього;
пряпорец
557
пукам
0 ~ мярка над (понад) міру, занадто;
~ сили над силу.
пряпор|ец ч. мн. -ци заст. знамя.
пряспа ж. мн. преспи замет, намет; голяма
~ сняг кучугура снігу; снежни преспи сні-
гові замети.
псалм ч. церк. псалм.
псалтир ч. церк. псалтир; Болонски ~
Болонський псалтир.
псе с. мн. -та 1. пес, собака; 2. перен. знев.
пес, собака.
псевдонйм ч. псевдонім; с ~ під псевдо-
німом.
психиатрйч|ен, -на, -но; -ни психіатрич-
ний; ~-на клйника психіатрична клініка.
психиатрйческ|и, -а, -о; -и див. психиат-
рйчен.
психиатрия ж. 1. психіатрія; 2. розм.
психіатрична клініка (лікарня).
психиат|ьр ч. мн. -ри психіатр.
психйч|ен, -на, -но; -ни психічний; ~-ни
болести психічні хвороби.
психоза ж. 1. мед. психоз; 2. психоз;
страх, нервозність; воєнна ~ воєнний пси-
хоз.
психология ж. психологія; ~ на твор-
чеството психологія творчості; детска ~
дитяча психологія.
псовйса|м док.: псовйсвам (див.).
псовйсва|м недок:./псовйсам розм. здиха-
ти/здохнути, дубіти/одубіти.
пет вигук тс, тсс, шш, чш, цить, цитьте.
псува|м недок. лихословити.
псувня ж. лайка, лихослів’я; () дебела ~
добірна лайка; хамалека ~ неподобна (бру-
тальна, базарна) лайка.
птйца ж. птах, птиця; (розм.) птаха;
блатна ~ болотний (болотяний) птах;
водна ~ водоплавна (водоплаваюча, плав-
на) птиця; граблйва ~ хйжий птах; до-
машна ~ свійський (домашній) птах;
камйлека ~ страус; райска ~ райський
птах; 0 важна ~ див. важен; веща ~ див.
веіц 2; голяма ~ (клечка) див. голям; нбщна
~ нічний птах; прелетна ~ перелітний
птах.
птицевьд ч. птахівник.
птицевьд|ен, -на, -но; -ни птахівницький,
птахівничий; ~-на фабрика птахівницька
фабрика.
птицевьдка ж. птахівниця.
птицеферма ж. птахоферма.
птичар 1 ч. див. птицевьд.
птичар 2 ч. мислйвський собака (на пта-
хів).
птичарка ж. див. птицевьдка.
птичарни|к ч. мн. -ци пташник, пташня,
птйчня.
птйче с. мн. -та пташка, пташечка, пта-
шина, пташинка, пташок, птйчка.
птйч|и, -а, -о; -и пташиний, пташачий,,
птичий; ~-е крило пташине крило; ф от ~
пбглед див. пбглед; ~-е мляко пташине
молоко.
птйчка ж. див. птйче.
пубертет ч. початок полової зрілості.
пубертет|ен, -на, -но; -ни пубертатний;
~ перйод пубертатний період.
публика ж. публіка; взискателна ~ ви-
моглива публіка.
публикаци|я ж. публікація; стаття; той
йма няколко ~-и в списанието він має кіль-
ка публікацій в журналі.
публикува|м недок. і док. публікувати/
опублікувати.
публицйст ч. публіцист.
публицйстика ж. публіцистика; бьлгарска
~ болгарська публіцистика.
публицистйч|ен, -на, -но; -ни публіци-
стичний; ~ етил публіцистичний стиль.
публицистйческ|и, -а, -о; -и див. публи-
цистйчен.
публицйстка ж. публіцистка.
публйч|ен, -на, -но; -ни 1. публічний; ~-на
лекция публічна лекція; ~-но обсьждане
публічне обговорення; 2. заст. громад-
ський, публічний; ф ~ дом заст. дім роз-
пусти; ~-на жена заст. повія; ~-на тайна
уявна таємниця; секрет полішинеля.
пудел ч. пудель; бял ~ білий пудель,
пудинг ч. пудинг.
пудра ж. пудра; ф нишестена ~ крох-
мальна пудра; ~ захар цукрова пудра.
пудриера ж. пудрениця.
пудр|я, -иш; -их недок. пудрити; ~ лицето
пудрити облйччя.
пуйка ж. 1. індичка; печена ~ смажена
індичка; 2. перен. знев. індик.
пуйч|е с. індича, індиченя.
пуйч|и, -а, -о; -и індичий, індичачий; ~-о
месо індиче (індичаче) м’ясо, індичина.
пук вигук трр, трах.
пукал ч. діал. див. бухал.
пука|м недок. 1. робйти тріщину; 2. розм.
готувати баранці (кукурудзяні пластівці);
3. розбивати; 4. тріщати; 5. (про постріли)
тріщати, гриміти; 6. перен. тріщати, бути
переповненим; амбарите ~-ха от царевица
комори тріщали від кукурудзи; 7. знев.
тріскати, трощйти, жерти, хлебтати; 8. знев.
здихати, конати; ф пука жилетката на няко-
го знев. йому наплювати (все до лампочки;
ні холодно ні жарко; і не свербйть і не бо-
лйть); не му пука тс.; ~ се 1. тріскатися,
репатися, лопати, лопатися, лускати, лус-
катися; балоньт се пука повітряна кулька
пуканки
558
пускам
лопає; земята се ~-ше от суша земля ре-
палася (тріскалася) від посухи; 2. (про
бруньки) лопати, лопатися, розпускатися;
3. (про зорю) займатися; зората се пука на
світ (на зорю; зоря, день, на день) займа-
ється; світає; 4. (про весну) наступати, по-
чинатися; 5. розм. (від злості) лопати, лу-
скати, тріскатися; 0 ~ се от яд тс.; ~ се от
ерам горіти від сорому.
пуканки мн. баранці, повітряна кукурудза
(вид кукурудзяних пластівців).
пуква|м недок./пукна 1. розбивати/роз-
бйти; робйти/зробйти тріщину; ~ сьда от
гореща вода розколювати посуд, наливаючи
гарячу воду; (про посуд) тріскатися від
гарячої водй; 2. тріщати/тріснути, потріс-
кувати, видавати/вйдати тріск; 3. (про по-
стріли) гриміти/прогриміти; 4. (про зорю)
займатися; 5. (про весну) наступати, почи-
натися; 6. знев. здихати/здбхнути; 0 без да
пукне пушка без жодного пострілу; ~ се/
~ се 1. розбиватися/розбйтися; 2. тріскати-
ся/потріскатися, репатися/порепатися; лб-
пати/лбпнути; лопатися, лускатися/полус-
катися; 3. (про снаряд) вибухати/вйбухну-
ти; 4. док. (про бруньки) лопнути, роз-
пустйтися; 5. (про зорю) займатися/зайня-
тися; 6. (про весну) наступати/наступйти,
починатися/початися; 7. (док.) лопнути від
злості.
пукнатйна ж. тріщина, розколина, шкару-
<бйна.
пукница ж. р о з м. питво, пиття, вйпивка.
пукот ч. 1. тріск, гуркіт; ~ на мотора
гуркіт мотору; 2. стрільба; картечен ~ ку-
леметна стрільба.
пукотевица ж. див. пукот.
пул ч. мн. -ове 1. кругла металева при-
краса; 2. фішка.
пулверизатор ч. пульверизатор.
пулверизйра|м недок. і док. пульверизу-
вати, робйти/зробйти пульверизацію.
пуле с. мн. -та розм. осля.
пуловер ч. пуловер; ~ вьлнен шерстянйй
(вовняний) пуловер; дебел ~ товстйй
пуловер.
пуле тільки одн. 1. пульс; бйене на ~
биття пульсу; ~-ьт се ускорй пульс поча-
стішав., зробйвея частішим; пйпам ~-а щу-
пати пульс; равномерен ~ рівномірний
пульс; 2. перен. пульс; ~-ьт на живота
пульс життя; ~-ьт на нашето време пульс
нашого часу.
пулеация ж. пульсація.
пулсйра|м недок. і док. пульсувати/за-
пульсувати.
пулт ч. мн. -ове муз. техн. пульт; дири-
гентски ~ диригентський пульт; ~ за
управление пульт керування; стартов ~
пульт пуску.
пул|я, -иш; -их недок.: ~ очй (~ се)
витріщати очі, витріщатися, вирячувати
очі, світйти очйма, визиратися.
пумпал ч. дзйга.
пунгаш ч. знев. пройдйсвіт, пройда.
пунгйя ж. розм. 1. шкірянйй кисет, га-
ман для тютюну; 2. (для грошей) шкіря-
нйй гаманець.
пункт ч. мн. -ове 1. пункт; населен ~
населений пункт; 2. пункт (приміщення,
місце); медицйнски (здравен) ~ медйчний
пункт (медпункт); наблюдателен ~ військ.
спостережний пункт; приемателен (прие-
мен) ~ приймальний пункт (пункт прийо-
му); ~ зазареждане автозаправна станція;
~ за управление пункт керування; снабдй-
телен ~ заготівельний пункт; 4. пункт,
точка; йзходен ~ вихідна точка; 5. пункт,
параграф; 6. спец, пункт, розмір шрйфту.
пунктйр ч. пунктйр.
пунктйра|м недок. і док. нанбсити/на-
нестй пунктйр.
пунктуация ж. пунктуація.
пура ж. сигара; хаванска ~ гаванська
сигара.
пургатйв ч. мед. проносне; пурген.
пургатйв|ен, -на, но; -ни мед. проноснйй;
~-но средство проноснйй засіб.
пурйзьм ч. тільки одн. пурйзм.
пурйст ч. пурйст.
ПУРПУР ч- ПУРПУР-
пурпур|ен, -на, -но; -ни пурпурний, пур-
пуровий.
пуска|м недок./пусна 1. пускати/пустйти,
відпускати/відпустйти; ~ в градска бтпуска
відпускати у звільнення; ~ рьката на няко-
го відпускати руку чию; 2. пускати/пустйти;
дозволяти/дозвблити; не ~ нйкого в кьіци
не пускати нікого в дім; ~ да влезе вьтре
дозволяти зайтй усередину; ~ при бблен
пускати до хворого; 3. (віжки) відпускати/
відпустйти, послаблювати/послабити; 4. (з
рук) випускати/вйпустити, упускати/упу-
стйти; 5. пускати/пустйти, запускати/за-
пустйти; ~ двигател запускати двигун; ~
ракета запускати ракету; 6. опускати/опу-
стйти, кйдати/кйнути; ~ монета в автомата
опускати (кйдати) монету в автомат; ~
писмб в пбщенска кутйя опускати (кйдати)
лист у поштову скрйньку; 7. пускати/пу-
стйти, включати/включйти; ~ вода пускати
(включати) воду; ~ в пьлен пускати повним
ходом; ~ ток включати струм; 8. пускати/
пустйти, продавати/продати; ~ в обраще-
ние пускати в обіг; ~ стоки в продажба
пускати товари в продаж; 9. випускати/
пуст
559
пфу
випустити; видавати/вйдати, публікувати/
опублікувати; ~ нов филм випускати новйй
фільм; ~ от печат кнйга випускати кнйгу з
друку; 10. відпускати/відпустйти, відрощу-
вати/відростйти; ~ б рад а відпускати боро-
ду; ~ клони галузитися, розгалужуватися;
~ кьлнове паростйтися, кільчйтися; 11.
(чутки) пускати/пустйти, розпускати/роз-
пустйти; ф ~/~ в ход пускати/пустйти
в хід (в дію);	(отпускам/отпусна)
му края див. край; ~І~ фитйлите на някого
а) підбурювати/підбурити, під’юджувати/
під’юдити, нацькбвувати/нацькувати; б)
(чутки) пускати/пустйти, розпускати/роз-
пустйти;	(хвьрлям/хвьрля) кбтва
див. кбтва; ~/~ чивйи підбурювати/під-
бурити, під’юджувати/під’юдити, нацькб-
вувати/нацькувати; ~/~ шега пускати/
пустйти (відпускати/відпустйти) жарти;
~ се 1. відпускати/відпустйти, пере-
ставати/перестати триматися; 2. перен. від-
мовлятися/відмбвитися, відступатися/від-
ступйтися; 3. накидатися/накйнутися, кйну-
тися.
пуст, -а, -о; -и 1. пустйй, пустйнний, без-
людний; ~ остров безлюдний острів; ~-а
улица пустйнна (безлюдна) вулиця; 2. пе-
рен. пустйй; беззмістовний; ~ човек пуста
людйна; 3. перен. розм. нещасний, сер-
дешний, безщасний, безталанний, бідолаш-
ний; 4. перен. розм. протйвний; ненавйс-
ний, проклятий; гидкйй; защб му са тйя ~-и
парй? навіщо йому ці прокляті гроші? 5. пе-
рен. розм. дйвний, чудовий, прекрасний;
§ налйвам (прелйвам) от ~-о в празнодда.
налйвам.
пуст|ея, -ееш; -ях недок; пустіти, пустіша-
ти; пустувати.
пустйн|ен, -на, -но; -ни пустельний, пу-
стйнний; безлюдний; ~ клймат пустельний
клімат; ~-ни земй пустйнні землі.
пустйня ж. пустеля, пустйня; безводна ~
безвбда (безводна) пустеля.
пустоса|м док.: пустбсвам (див.).
пустбсвам недок./пустбсам розм. за-
клинати/заклястй; проклинати/проклястй.
пустославие с. пиха, марнославство.
пустота ж. 1. порожнеча, порожнява,
порожнйна, пустота; 2. пустище, пустка.
пустотйя ж. розм. пустище, пустка.
пустош ж. і (рідко) ч. 1. пустище, пустка;
2. тільки одн. перен. порожнеча, порожнява,
порожнйна, пустота; безлюдність; тиша.
пуф вигук пх, пфу; уф, ох.
пуфка|м недок. пйхкати, пихтіти; (розм.)
попйхкувати.
пуфт|я, -йш; -ях див. пухтя.
пух 1 ч. мн. -ове пух; 0 правя/направя
(преврьщам/превьрна, разбйвам/разбйя)
на ~ и прах някого див. правя.
пух 2 вигук бух, бех, бебех.
пуха|м недок. 1. набивати; ~ вьзглавница
набивати подушку; 2. вибивати, витріпу-
вати; 3. перен. розм. лупйти, лупцювати,,
катати, чухрати; 4. пйхкати, пихтіти; пих-
котіти.
пухен, -а, -о; -и пухбвйй; ~-о леглб пухо-
ва постіль.
пухест, -а, -о; -и 1. пухбвйй; 2. пушйстий,
пухнастий, пухнатий.
пухкав, -а, -о; -и 1. пушйстий, пухнастий,,
пухнатий; ~ сняг пухнастий сніг; 2. пухкйй,
розсйпчастий, сипкйй; ~-а земя пухка
земля.
пухов, -а, -о; -и див. пухен.
пухтеж ч. пйхкання, пихтіння.
пухт|я, -йш; -ях пйхкати, пихтіти.
пухче с. пушок.
пуш|а 1 -иш; -их недок. 1. курйти, палйти;
~ пура курйти (палйти) сигару; ~ с лула
курйти люльку; ~ тютюн курйти тютюн;
~ цигара курйти (палйти) цигарку; 2. ди-
міти, куріти, чадйти, чадіти; 3. коптйти;.
~ рйба коптйти рйбу.
пуш|а 2, -иш; -их діал. затикати.
пушалня ж. курйльна кімната.
пушач ч. курець; вагон за ~-и вагон для
курців.
пушачка ж. курець (про жінку).
пуше|к ч. мн. -ци 1. дим, чад; черен ~
чорний дим; 2. розм. клубй пйлу.
пушен, -а, -о; -и копчений; ~ бут копчений
окіст; ~ салам копчена ковбаса; месо
копчене м’ясо, копченя.
пушеч|ен, -на, -но; -ни рушнйчний, гвин-
тівковий; ~ стрелба гвинтівкова стрільба;
0 ~-но месо гарматне м’ясо.
пушка ж. рушнйця; гвинтівка; двуцевна
~ двоствольна рушнйця, двостволка; иглян-
ка ~ поет, старовйнна рушнйця з довгою
цівкою; изпразвам ~ вистрілювати з руш-
нйці; розряджати рушнйцю; малокалйбрена
~ малокаліберна гвинтівка; противотан-
кова ~ протитанкова рушнйця; ~ с пьлнй-
тел магазйнна гвинтівка; старовремска ~
рушнйця старого зразка; () без да пукне ~
див. пуквам; вземам/взема ~ див. вземам;
надйгам/надйгна ~ див. надйгам; ~ бой-
лйя старовйнна довга рушнйця.
пуща|м недок. див. пускам.
пущина ж. лайл. погань; дай оная ~ дай
он ту погань.
пущина|к ч. мн. -ци 1. пустище, пустка;
2. хаща, гущавина, гущина; дйке місце.
пуя|к ч. мн. -ци індйк.
пфу вигук фу, ху, тьху, тю.
ячела
560
пьлновластие
пчел|а ж. бджола; рояк ~ рій бджіл;
отглеждам ~-и розводити бджіл.
пчелар ч. бджоляр, пасічник.
пчеларка ж. бджоляр, пасічник (про жін-
ку)-
пчеларск|и, -а, -о; -и бджільницький,
бджолярський.
пчел|ен, -на, -но; -ни бджолиний, бджо-
ляний; ~ мед бджолиний (бджоляний) мед;
~ кошер бджолиний (бджоляний) вулик.
пчелйн ч. розм. пасіка.
пчеловьд ч. див. пчелар.
пшенйца ж. 1. пшениця; зимна ~ озима
пшениця, (розм.) озймка; лятна (пролетна)
~ яра (ярова) пшениця; (розм.) ярйця;
2. кутя; коливо.
пшенйч|ен, -на, -но; -ни і -єна, -єно; -єни
пшеничний; ~ хляб пшеничний хліб; ~-но
брашно пшеничне борошно.
пшт вигук тс, тсс; цить, цитьте; киш, кш.
пшьт вигук див. пшт.
пьдар ч. польовйй сторож.
пьдар|ин ч. мн. -и розм. див. пьдар.
пьдпьдь|к ч. мн. -ци перепілка, перепел.
пьдпьдьч|и, -а, -о; -и перепелйний, пере-
пелячий; (рідко) перепелйчий; ~-о гнездо
перепелине (перепеляче) гніздо; ~-и яйца
перепелйні яйця.
пьдпьдьчка ж. перепілка, перепелйця.
пьд|я, -иш; -их недок. 1. гнати, виганяти;
відганяти; ~ от кьщи виганяти з дому;
2. перен. гнати, відганяти; ~ сьн гнати
(відганяти) сон.
пьзла ж. р о з м. з н е в. боягузка.
пьзлйв, -а, -о; -и розм. знев. боягуз-
ливий; боязкйй; (рідко) боязлйвий.
пьзльо ч. мн. -вци розм. знев. боягуз.
пьк 1 спол. а, но; аз ще чета, ~ ти си
почйвай я почитаю, а ти відпочивай.
пьк 2 частка ж; кога ~ ще дойдете? колй
ж ви приїдете?
пька|м недок. кишіти.
пьква|м недок./пькна розм. з’являтися/
з’явйтися, показуватися/показатися, вини-
кати/вйникнути, поставати/постати; из-
ведньж той пькна пред очйте ми несподі-
вано він з’явйвся (вйник) перед моїми
очйма.
пьклен, -а, -о; -и 1. пекельний; ~-а мька
пекельна мука (муки пекла); 2. перен. пе-
кельний, лютий, нестерпний; (розм.) стра-
шенний; ~-а жега пекельна спека, ~-а
омраза люта ненависть (зненависть)
пькло с. тільки одн. розм. див. пькьл.
пькьл ч. тільки одн. пекло.
пьл|ен, -на, -но; -ни 1. повний; ~-на зала
повний зал; ~-на кьща с хора повна хата
людей; 2. повний, цілий; докладний, вичер-
пний; ~-но сьбрание на сьчиненията повне
зібрання (повна збірка) творів; в ~ обем
у повному обсязі; учйтелят йма ~ брой
часове учйтель має повне навантаження
(учбове); 3. повний, цілковйтий; ~-на из-
мйслица цілковйта вйдумка; ~-на победа
повна (цілковйта) перемога; 4. повний, аб-
солютний; ~ покой повний спокій; ~ раз-
цвет повний розквіт; ~-на капитулация
повна (абсолютна) капітуляція; ~-на ти-
шина повна (абсолютна) тйша; ~-на упой-
ка мед. загальний наркоз; ~-но замрьзя-
ване на реката льодостав на річці; 5. повний,
найвищий, максимальний; ~ напред повний
вперед; ~ ход повний хід; до ~-но насйща-
не донесхочу, донехочу, досхочу; ~-но за-
каляване спец, наскрізне загартування;
6. повний, товстйй; ~-но лице повне облйч-
чя; ~-ни устни пухлі губи; 7. (про зброю)
заряджений; ~-на пушка заряджена руш-
нйця (гвинтівка); ф ~ сирак круглий
сирота; кругом сирота; с ~ глас на весь
(на повний) голос; на все горло; в ~-на
степен у повній мірі; с ~-на пара на всіх
парах; щодуху, що є духу (сйли, сил);
повним ходом; с ~-но отлйчие на самі (круг-
лі) п’ятірки; з відзнакою; сьрцето ми е ~-но
бути щаслйвим; серце моє наповнюється
щастям; срещам/срещна с ~-но зустрі-
чати/зустріти з повними відрами (на знак
удачі, щастя); на ~-ни обороти повним
ходом; щосйли, з усієї сйли.
пьлзач ч. повзун.
пьлзешката присл. розм. див. пьлзешком.
пьлзешкбм присл. розм. поповзом; плазом,
(рідко) поповза.
пьлз|я, -йш; -.ях недок. 1. повзати, повзтй;
волочйтися, волоктйся; ~ по корем (крака,
колена) повзати (повзтй) на колінах (рач-
ки); 3. перен. повзати, плазувати, підле-
щуватися.
пьлковбд|ец ч. мн. -ци полководець.
пьлнеж ч. 1. начинка; без ~ без начин-
ки; банйчка с открйт ~ кул. розтягай;
2. набивка; ~ за вьзлавница набйвка
для подушки; ~ на матрак набйвка мат-
раца; 3. завантаження, загрузка, засйпка,
4. спец, шихта, 5. фіз. заряд, електрйчески
~ електричний заряд, 6. військ, заряд,
набій.
пьлн|ея, -ееш; -ях недок. повніти, повні-
шати, товстіти, товстішати.
пьлнйтел ч. військ, магазйн (зброї),
диск, обойма, дйсков ~ дйсковий магазйн,
пьлен ~ споряджений магазйн
пьлновласт|ен, -на, -но;- ни повновлад-
ний.
пьлновластие с повновладдя
пьлноврьстен
561
пьрви
пьлноврьст|ен, -на, -но, -ни див. пьлно-
летен.
пьлнокрьв|ен, -на, -но; -ни повнокровний,
пьлнокрьвие с. тільки одн. повнокров’я.
пьлнолет|ен, -на, -но; -ни повнолітній,
пьлнолетие с. тільки одн. повноліття,
пьлнолйк, -а, -о; -и повновидий, повно-
лиций; (у ~-а месечйна повний місяць,
повня, місяць у повні.
пьлнолуние с. тільки одн. повний місяць,
повня, місяць у повні.
пьлномаслен, -а, -о; -и нерозведений,
нерозбавлений (про молоко та молочні про-
дукти); ~-о мляко незбиране молоко.
пьлнометраж|ен, -на, -но; -ни повномет-
ражний; ~ филм повнометражний фільм.
пьлномощ|ен, -на, -но; -ни повноважний;
~ минйстьр повноважний міністр.
пьлномощие с. повноваження.
пьлномощни|к ч. мн. -ци уповноважений.
пьлномощническ|и, а-, -о; -и повноваж;
ний.
пьлномощно с. доручення; давам ~ дава-
ти доручення; подпйсвам ~ підпйсувати
доручення.
пьлноправ|ен, -на, -но; -ни повноправний.
пьлноправие с. тільки одн. повноправ-
ність.
пьлноцен|ен, -на, -но; -ни повноцінний;
~-на храна повноцінна їжа.
пьлн|я, -иш; -их недок. 1. наповнювати,
заповнювати; ~ чашйте наповнювати бо-
кали; 2. фарширувати; ~ пиперки фарши-
рувати перець; 3. заряджати; ~ револвер
заряджати револьвер; () ~-ни ми очйте
някой,'нещо див. око.
пьлчйще с. полчище.
пьн ч. мн. -ове 1. пень; 2. колода, (розм.)
чурбак; 0 пиян като ~ п’яний як ніч (як
чіп, квач, хлющ, дим), п’яний у дим; спя
като ~ спати непробудним сном.
пьп ч. тільки одн. 1. пуп, пупок; 2. пупо-
вина; 3. перен. центр, середина; ф паднал
сьм си на ~-а народитися (уродитися) в
сорочці; ~-ьт на земята е някой пуп землі
хто; развйва ми се ~-ьт от нещо див. раз-
вйвам.
пьп|ен, -на, -но; -ни пупковий; ~-а
врьв пуповина.
пьпеш ч. дйня; резен ~ скйба дйні.
пьпешов, -а, -о; -и дйнячий, дйньовий,
дйнний.
пьпка ж- 1. брунька; 2. бутон, брость,
3. прищ; 0 сйня ~ сибірка; (розм.) телій.
пьпл|я, -еш і -иш; -ах і -йх 1. повзтй, пов-
зати, 2. кишіти, роїтися; 3. перен. (про
чутки і т ін.) повзтй, повільно поширюва-
тися.
пьпчаса|м док.: пьпчасвам (див.).
пьпчасва|м недок./пьпчасам прищавіти/
попрйщитися.
пьпчйв, -а, -о; -и 1. прищавий, прищу-
ватий; 2. пухйрчатий, вкрйтий пухирцями.
пьрвй|к ч. мн. -ци розм. первак (горілка
з самого початку відгону).
пьрваче с. розм. первак, первенець.
пьрвен|ец ч. мн. -ци 1. передовйк; ~ в
производството передовйк виробнйцтва;
2. (про людину, команду, групу) чемпіон,
переможець; ~ в ски-сьстезанията пере-
можець у лйжних змаганнях; республикан-
ски ~ переможець у республіканських зма-
ганнях; 3. перший учень (у класі), відмін-
ник; 4. розм. первак, первенець; 5. істор.
заможний болгарин (за часів Османської
імперії).
пьрвенство с. тільки одн. першість; све-
тбвно ~ світова першість (першість світу);
спечелвам ~ завойовувати першість.
пьрвескйня ж. розм. первородяща; яка
родить уперше (про жінку або тварину).
пьрв|и, -а, -о; -и числ. поряд. 1. перший;
початковий; ~ клас перший клас; преда-
ване по ~-а програма передача першої
програми; ~-а срйчка перший склад;
2. (за часом) перший; ~ сняг перший сніг;
през ~-ите дни на януари у перші дні січня;
3. перший, найголовніший, найкращий; ~
ученйк перший учень; ~-о качество перший
сорт; 4. перший; ранній; ~-а младост перша
молодість; ~-и домати перші (ранні) помі-
дори; 5. розм. перший, колйшній; нямам
вече пьрвата си сйла уже немає в мене пер-
шої ейли; 0 за прьв пьт уперше, перший
раз; у перший раз; першого разу; на ~
(прьв) поглед на перший погляд; на ~
(прьв) план а) на першому плані; б) на-
самперед, передусім; не [ми| е за пьт
[мені] не вперше (не первина, не первйн-
ка); [мені] не звикати; от ~ (прьв) поглед
з першого погляду; прьв приятел найкра-
щий друг (прйятель); роднйна по ~ пояс
родич у другому коліні; на ~-ата крачка
з самого початку; от ~-а рька з перших рук;
предмети (стоки) от ~-а необходймост речі
(предмети, товари) першої необхідності;
~-а дума на техниката останнє слово техні-
ки; ~-а любов перше кохання; ~-а лясто-
вичка перша ластівка; ~-а помощ перша
допомога; на ~-о място у першу чергу;
насамперед, передусім; найперше, щонай-
перше; перш за все, поперед усього; ~-о и
~-о насамперед, передусім; перше-напер-
ше; в ~-ите редове (редйци) у перших ря-
дах (лавах); на передньому краї; на пере-
довій лінії; на ~-а лйния тс.
пьрвйца
562
пьт
пьрвйца прийм. уперше, перший раз; у
перший раз, першого разу.
пьрвйч|ен, -на, -но; -ни 1. первинний; най-
простіший; початковий; ~-на материн пер-
винна матерія; ~-на обработка первинна
обробка; 2. первинний; низовий; ~-на пар-
тййна организация первинна партійна орга-
нізація; 3. первісний; ~ замисьл первісний
задум; 4. перен. первісний; первозданний;
примітивний.
пьрвобйт|ен, -на, -но; -ни 1. первісний;
~ човек первісна людйна; ~-на община
первісна община; ~-но общество первісне
суспільство; 2. перен. первісний, первоздан-
ний, примітивний; ~-но рало примітивне
рало; 3. перен. первісний, дйкий, грубий.
пьрвобьлгар|ин ч. мн. -и іст. праболга-
рин.
пьрвобьлгарск|и, -а, -о; -и іст. праболгар-
ський; ~-о племе праболгарське плем’я.
пьрвойзвор ч. першоджерело.
пьрвойзточни|к ч. мн. -ци див. пьрвойзвор.
пьрвокласни|к ч. мн. -ци першокласник.
пьрвокурсни|к ч мн. -ци першокурсник,
пьрволаче с. мн. -та першокласник.
пьрвом прийм. 1. спершу, (рідше) сперш,
перше, перш, спочатку; 2. по-перше.
пьрвомайск|и, -а, -о; -и першотравневий;
~-а манифестация першотравнева демон-
страція; ~-и тьржества святкування Пер-
шотравня.
пьрвомайстор «/.заст. головнйй майстер.
пьрвоначал|ен, -на, -но; -ни первісний;
изгубвам ~-ния вид втрачати первісний
вйгляд; 0 ~-но натрупване ек. первісне
нагромадження; ~-но образование почат-
кова освіта; ~-но учйлище початкова шко-
ла.
пьрвоучйтел ч. першовчйтель; славянски-
те ~-и Кйрил и Метбдий слов’янські пер-
шовчителі Кирйло й Мефодій.
пьргав, -а, -о; -и 1. моторний, меткий,
проворний; спрйтний; 2. перен. живйй, гнуч-
кйй.
пьргавина ж. тільки одн. 1. моторність,
меткість, проворність, проворство; спрйт-
ність; 2. перен. жвавість, гнучкість.
пьрж|а, -иш; -их жарити, смажити; шква-
рити (про сало).
пьржбла ж. відбивна (у знач, ім.); свйн-
ска ~ відбивна із свинйни.
пьрзалка ж. 1. каток, ковзанка, кбвзалка;
2. льодяна гірка.
пьрзаля|м недок. катати (по льоду); ~ се
кататися; ~ се с кьнкй кататися на коньках
(ковзанах).
пьрл|я, -иш; -их недок. 1. палйти, смалйти
(про сонце); 2. обпалювати, обсмалювати;
обпікати; пламькьт ~-и косата му полум’я
обпалює (обсмалює) його волосся.
пьрпа|м недок. див. пьрхам.
пьрпбл|я, -иш; -их див. пьрпбря.
пьрпбр|я, -иш; -их недок. 1. (про вогонь)
потріскувати; 2. (крилами) шелестіти.
пьртйна ж. стежка по новому снігу, пер-
вопуток.
пьрха|м недок. 1. (про коня) пйрхати,
фйркати; 2. (про птаха) бйти крйлами.
пьрхот ч. лупа.
пьрцуца ж. розм. горілка (самогон)
низької якості.
пьршей ч. лишай (на шкірі).
пьршйв, -а, -о; -и 1. покрйтий лишаями,
шолудйвий; 2. перен. розм. паршйвий.
пьстр|ея, -ееш; -ях недок. пістрявіти, рябі-
ти, рябішати.
пьстрота ж. строкатість, пістрявість.
пьструга ж. севрюга.
пьстр|ьр, -ра, -ро; -ри 1. строкатий, пі-
стрявий; 2. перен. строкатий, розмаїтий;
~-ро общество строкате товарйство.
пьстр|я, -иш; -их недок. рябйти, пістря-
вити, робйти пістрявим, фарбувати в різні
кольорй.
пьстьрва ж. форель.
пьт ч. мн. -ища 1. дорога; шлях; земен
(черен) ~ грунтовйй шлях, грунтова доро-
га; ~ през тресавище гатка, гать; висящ ~
підвісна дорога; вьздушен ~ повітряний
шлях; главен ~ головнй^ шлях; магістраль;
железен ~ залізнйчна колія; околоврьстен
~ окружна дорога; промйшлен ~ під’їзна
колія; ~ за задминаване обгінна смужка;
2. розм. вулиця; излйзам на ~-я вихо-
дити на вулицю; 3. путь, відстань; два ча-
са ~ дві годйни дороги; на далечен ~ у
далеку путь; 4. проділ; причесан на ~
зачісаний у (на) проділ; 5. перен. шлях,
спосіб; по законен ~ законним шляхом
(способом); 6. перен. шлях, напрям; нбви
~-ища в науката нові шляхй в науці; 7. пе-
рен. життєвий шлях, життя; 0 бйя ~ див.
бйя; вкарвам/вкарам в ~-я (в правил
някого направляти/направити (наставляти/
наставити, настановйти, навертати/навер-
нути) на путь істини (на добру путь; на
праведну путь) кого; напутити (док.) на
добру путь кого; вьрвя по царския ~ див.
вьрвя; добьр ~ див. добьр; загубвам/
загубя ~ див. загубвам; за из ~ на дорогу;
у дорогу; излйзам/изляза на ~-я на някого
див. излйзам; излйзам от (из) ~-я див. из-
лйзам; изпращам/изпратя в последен ~
див. изпращам; лек ~! див. лек; намйрам
се/намеря се насред ~-(я) бути (стояти,
опинятися/опинйтися) на роздоріжжі (на
пьт
563
пяськ
розпутті); на ~ и крьстопьт на кожному
кроці; щокроку; на всіх перехрестях; на ~
и под ~ а) на кожному кроці; щокроку;
на всіх перехрестях; б) часто, часто-густо;
раз у раз; в) скільки завгодно; скільки
хочеш; хоч греблю гати (загати); хоч гать
гати; оставам/оставя на ~-я някого див.
оставам; отварям/отвори ~ за някого, нещо
див. отварям; по околен ~ див. околен; по
~-я проїздом, по дорозі; следвам ~-я си
іти своїм шляхом (своєю дорогою); трьг-
вам/трьгна в ~-я повертатися/повернутися
на добру путь (на путь істини); хващам/
хвана ~-я а) відправлятися/відправитися
в дорогу; б) ставати/стати на шлях чого;
ітй/пітй шляхом чого; в) ітй/пітй на засідку;
явявам се/явя се на ~-я на някого ставати/
стати поперек (впоперек) шляху (дороги)
кому.
пьт 2 ч. мн. -и раз; едйн ~ одйн раз,
раз; одного разу, якось; нйто едйн ~ жодно-
го разу, ані разу; често ~-и часто, багато
разів; 0 друг ~ а) іншим разом; б) ще
раз; в) якраз; чорта з два (пухлого);
едйн ~ хоч кудй; за прьв ~ у перший раз;
перший раз; першого разу; нйкой ~ ніколи,
ні в якому разі; някой ~ колй-небудь,
колйсь; як-небудь; якось; от прьв ~ з пер-
шого разу; з самого початку; сто ~-и
сто раз (разів), не одйн раз; тйсячу раз
(разів).
пьтевод|ен, -на, -но; -ни провіднйй; 0
~-на звезда провідна (шляхова) зоря (зір-
ка); ~-на нйшка провідна нйтка.
пьтеводйтел ч. путівнйк; ~ за Рйлския
манастйр путівнйк по Рйльському мона-
стирю; джебен ~ кишеньковий путівнйк.
пьтека ж. 1. стежка, тропа; горска ~
лісна (лісова) стежка; планйнска ~ гірська
стежка (тропа), плай; 2. доріжка, килимок,
килимець.
пьтем присл. мимохідь, по шляху (путі,
дорозі).
пьт|ен \ -на, -но; -ни 1. шляховйй, дорож-
ній; ~ стьлб шляховйй (дорожній) стовп;
2. дорожній, подорожній; ~ лист дорожній
лист; ~-ни бележки дорожні (подорожні)
замітки (нотатки); ~-ни разноски дорожні
(подорожні) вйтрати; 3. у знач, ім.: ~-ни
командировочні (гроші); (про витрати, гро-
ші) дорожні.
пьт|ен , -на, -но; -ни розм. путній, путя-
щий; доладний; ~-на дума доладне (ро-
зумне) слово.
пьтепйс ч. дорожні (подорожні) нотатки
(мн.).
пьтепйс|ен, -на, -но; -ни дорожній, подо-
рожній; ~-ни бележки див. пьтепйс.
пьтепоказател ч. дорожній знак, дорого-
вказ.
пьтешествени|к ч. мн. -ци мандрівнйк.
пьтешественица ж. мандрівнйця.
пьтешествие с. подорож; околосветско ~
кругосвітня (навколосвітня) подорож; сват-
бено ~ весільна подорож.
пьтешествува|м недок. подорожувати,
мандрувати.
пьтни|к ч. м'н. -ци пасажйр; подорожній;
~-ците заеха местата си пасажйри зайнялй
свої місця.
пьтница ж. пасажйрка; (у знач, ім.) по-
дорожня.
пьтническ|и, -а, -о; -и 1. пасажйрський;
~ влак пасажйрський поїзд; 2. дорожній;
~ велосипед дорожній велосипед; ~-а чан-
та дорожня сумка.
пьтничка ж. див. пьтница.
пьтнишк|и, -а, -о; -и див-, пьтнически.
пьтува|м недок. 1. їхати, їздити; ~ с
влак їхати поїздом; 2. подорожувати; ~ из
страната подорожувати по країні; 3. їха-
ти, направлятися; ~ за София їхати в Со-
фію; 4. ітй пішки, проходити велйку від-
стань.
пьтьом присл. розм. див. пьтем.
пьха|м 1 недок. пхати, сунути, совати;
~ рьце в джобове сунути (совати) руки
в кишені; ~ (пьхвам) си гагата (носа)
няк'ьде див. гага; ~ (пьхвам) си таралеж
в гащите див. пьхвам.
пьха|м 2 недок. сопіти, соптй.
пьхва|м недок./пьхна упихати/упхати,
увіпхнути, упхнути; втискати і втйскува-
ти/втйснути, бгати/убгати і увібгати; су-
нути, сдвати/сунути; всувати і всовувати/
всунути; 0 ~ си/ ~ си гагата (носа)
няк'ьде див. гага; ~ си/~ си таралеж в
гащите ствдрювати/створйти собі непри-
ємності.
пьхн|а, -еш; -ах док.: пьхвам (див.).
пьхт|я, -иш; -ях недок. пйхкати, пих-
тіти.
пьч|а, -иш; -их 1. випинати; ~ се випи-
нати (груди, живіт); 2. перен. розм. вели-
чатися, заноситися, бундючитися.
пьшка|м недок. стогнати, охкати, охати;
зітхати.
пюре с. мн. -та пюре; картбфено ~ кар-
топляне пюре.
пяна ж. тільки одн. піна; белтьци на ~
збйті білкй; мдрска ~ пемза; сапунена ~
мйльна піна; сулфйтна ~ спец, сульфітний
луг; 0 с на устата з піною на губах
(устах, коло рота).
пясь|к ч. мн. -ци 1. пісок; глйнест ~
супісок, пісковйна; плаващ ~ пливун;
пясьчен
564
работодател
твьрд ~ пісковик, піщаник; 2. пісок (цукро-
вий); захар на ~ цукровий пісок; ф кьща
вьрху~ див. кьща; строй на ~ будувати
на піску.
пясьч|ен, -на, -но; -ни 1. піщаний; ~
бряг піщаний берег; 2. пісочний, піско-
вий; ~ часовник пісковий (пісочний) го-
динник.
пясьчни|к ч. мн. -ци пісковик, піщаник;
варовйт ~ вапнистий пісковик; дребно-
зьрнест ~ дрібнозернистий пісковик; кремь-
чен ~ кременистий пісковик.
р
раб от | а ж. 1. робота, праця; домашна ~
а) домашня [хатня] робота; б) домашнє
завдання; залавям се за ~ братися до
роботи [за роботу]; занимавам се с празна
~ займатися пустим ділом; извьнредна ~
понаднормова робота; обществена ~ гро-
мадська робота; план за ~-ата план роботи;
подобрявам ~-ата поліпшувати роботу; ~
на акорд акордна робота; ~-ата спори ро-
бота спориться; умствена ~ розумова
праця; 2. тільки мн. роботи; бояджййски
~-и малярні роботи; полски ~-и польові
роботи; 3. (в установі, на підприємстві)
робота, праця; заняття; място на ~ місце
роботи; назначавам на ~ призначати на ро-
боту; приемане на ~ прийом на роботу;
4. (наукова) праця, робота; научно-изследо-
вателска ~ науково-дослідна робота; 5.
письмова робота; класна ~ класна робота;
контрблна ~ контрольна робота; 6. тільки
мн. ~-и речі, багаж; одяг; той се вьрна в
хотела, понеже беше забравил да вземе
някой ~-и він повернувся в готель, оскільки
забув узяти деякі речі; 7. тема, питання,
справа; тйя ~-и не ме интересуват ці пи-
тання (справи) мене не цікавлять; це мене
не цікавить; 8. обставина, положення; ~-а-
та се променй положення змінйлося; ф ба-
так ~ див. батак; ваша ~ див. ваш; вй-
ждам|вйдя ~-ата на някого див. вйждам;
вьрша ~ див. вьрша; гледай си ~-ата
див. гледам;. гледам си ~-ата див. гле-
дам; голяма ~ див. голям; дребна ~
див. дребен; женска ~ див. женски; каква
е тази ~ що за неподобство! що це таке!
на що це схоже! каква (кьде) била ~-ата!
от (ось) у чому річ (справа)! ось воно що!
как стой ~-ата як [ідуть] справи; лесна ~
див. лесен; луда ~ див. луд; министерство
на вьншните міністерство закордонних
справ; |мбята] ~ е надве це не моє діло;
це мене не стосується; моя хата скраю;
обьрквам/обьркам ~-ата див. обьрквам;
опйчам/опека (добре] ~-ата си див. опй-
чам; отплесвам/отплесна ~-ата див. отплес-
вам; потьвам/потьна в ~ див. потьвам;
правя/направя ~ на някого див. правя;
проста ~ див. прост; ~-ата допйра до нещо
див. допйрам; ~-ата е в шише погана (кеп-
ська) справа; діло табак; ~-ата е наред
усе в порядку; усе гаразд; ~-ата се запй-
ча/се запече див. запйчам; средна ~ се-
редньо, посередньо, так собі; страшна ~!
а) жах! страх! чорт знає що! б) велике діло;
велике диво; там е ~-ата в тому-то (в тім-
то) й річ (справа, суть, діло); ото ж то й є;
то ж то й воно; хващам/хвана ~ ставати/
/стати (влаштовуватися/влаштуватися) на
роботу; хубава ~! оце так так! треба ж! от
тобі й маєш! от тобі й на ! чудна ~! дивна
річ! чудеса в решеті! чудасія!
раббт|ен, -на, -но; -ни робочий; ~ ден
робочий день; ~-на маса робочий стіл; ~-но
време робочий час; ~-но облеклб робочий
одяг; ~-ни хора роботящі (працьовиті)
люди; ф ~-на заплата заробітна плата;
на рька робоча сйла.
работйлница ж. майстерня; дьрводелска
~ столярня; обущарска ~ шевська май-
стерня; майстерня по ремонту взуття; ре-
монтна (сервйзна) ~ ремонтна майстерня.
работлйв, -а, -о; -и роботящий, працьови-
тий; ~ човек роботяща (працьовита) лю-
дйна.
работни|к ч. мн. -ци 1. робітнйк; квали-
фицйран ~ кваліфікований робітнйк; мйнен
~ гірнйк; общ ~ різноробочий; помощен
~ підсобний (допоміжнйй) робітнйк; ~ в
нефтената промйшленост робітнйк нафтової
промисловості; нафтовик; ~ по рембнта
ремонтник; стройтелен ~ будівельник; 2.
працівнйк; научен ~ науковий працівнйк;
науковець; отговорен ~ відповідальний пра-
цівнйк; партйен ~ партійний працівнйк.
работница ж. 1. див. работничка; 2. ро-
ботяща, працьовйта жінка.
работническ|и, -а, -о; -и робітнйчий; ~-а
класа робітнйчий клас; ~-а партия робіт-
нйча партія; ~-о движение робітнйчий
РУХ.
работничка ж. 1. робітнйця; текстйлна
~ ткаля; 2. (про жінку) працівнйк; тя е
научна ~ вона — науковий співробітник.
работодател ч. роботодавець.
работоспосббен
565
радетелка
работоспособ|ен, -на, -но; -ни працездат-
ний; ~ човек працездатна людйна.
раббт|я, -иш; -их недок. 1. працювати;
трудитися; ~ в завод працювати на заводі;
~ в областта на машиностроенето працю-
вати в галузі машинобудування; ~ вьрху
истбрията на Вьзраждането працювати над
історією Відродження; ~ вьрху кнйга пра-
цювати над книгою; ~ като треньбр пра-
цювати тренером; ~ на три смени працюва-
ти в три зміни; ~ нощна смяна працюва-
ти в нічну зміну; ~ по план працювати
за планом; 2. (про машини, механізми і
т. ін.) працювати, функціонувати; касата
~-и цяло денонбщие каса працює цілодобо-
во; мотбрьт ~-и изправно мотор працює
[діє] безвідмовно; 3. розм. (рідко) робйти;
обробляти; займатися; ф ~-и ми ченето
язйк добре підвішений у мене; ~ като вол
див. вол; ~ с кьрвав пот див. кьрвав.
рабош ч. заст. бйрка (паличка або дощеч-
ка з нарізками для лічби, підрахунків у гос-
подарстві).
раван ч. інохідь.
рав|ен, -на, -но; -ни 1. рівний, гладкий;
~-на повьрхност рівна (гладка) поверхня:
2. рівний, однаковий; ~ по величина рів-
ний (однаковий) за розміром (обсягом);
~ резултат нічия; две плюс три е ~-но на
пет два плюс три дорівнює п’ять; 3. рівний,
рівномірний; ритмічний; ~-но дйшане рів-
номірне дйхання; 4. рівний; рівноправний;
~-но и пряко избирателно право рівне і
пряме вйборче право; ф няма ~ на себе си
не має собі рівного; ~-на ливада е някой
див. ливада.
равйн ч. рабин.
равнеж ч. розм. див. равнение.
равнение с. 1. рівняння; 2. розм. (на со-
роковий день після поховання) підрівнюван-
ня могйли.
равнец ч. деревій.
равнина ж. 1. рівнйна; Дунавска ~ Ду-
найська рівнйна; 2. мат. площина.
равнйн|ен, -на, -но; -ни рівнйнний; ~-на
местност рівнйнна місцевість.
равнйще с. рівнйна; рівне місце; рівень;
жйзнено ~ життєвий (життьовйй) рівень;
научно ~ науковий рівень; под мбрското
~ нйжче рівня моря; 0 на най-висбко ~
на найвйщому рівні.
равнобедрен, -а, -о; -и мат. рівнобедрений;
~ триьгьлник рівнобедрений трикутник,
рівнобедреник.
равнобедрени|к ч. мн. -ци рівнобедреник,
рівнобедрений трикутник.
равновес|ен, -на, -но; -ни рівноважний;
~-но сьстояние рівноважний стан.
равновесие с. тільки одн. рівновага;
вьзстановявам ~-то відновлювати рівнова-
гу; губя ~ втрачати рівновагу; душевно ~
душевна рівновага; пазя ~ зберігати рівно-
вагу.
равноденствие с. астр. рівнодення; прблет-
но ~ весняне рівнодення.
равнодуш|ен, -на, -но; -ни байдужий, бай-
дужний; збайдужілий; ставам ~ ставати
байдужим, байдужніти.
равнодушие с. байдужість, байдужність;
пьлно ~ повна (абсолютна) байдужість.
равнознач|ен, -на, -но; -ни рівнозначний;
~-ни величини рівнозначні величйни.
равномер|ен, -на, -но; -ни рівномірний;
~ -но движение рівномірний рух.
равноправ|ен, -на, -но; -ни рівноправний;
~ гражданин рівноправний громадянин.
равносметка ж. 1. спец, баланс, підсумок;
2. перен. підсумок; результат; ф правя/на-
правя ~ підбивати/підбйти (підвбдити/під-
вестй) підсумки; підсумбвувати/підсумува-
ти.
равностб|ен, -йна, -йно; -йни рівноцінний;
~-на валута рівноцінна валюта; ~-йни
сили рівноцінні ейли.
равноцен|ен, -на, -но; -ни див. равностбен.
равноьгьл|ен, -на, -но; -ни мат. рівнокут-
ний.
равн|я, -йш; -йх недок. див. равнявам»
равн|я се, -йш се; -йх се док.: равнявам
се (див.).
равнява|м недок. 1. рівняти, вирівнювати;
~ пьт рівняти дорогу; 2. р оз м. (на соро-
ковий день після поховання) підрівнювати
могйлу.
равнява|м се недок. равня се 1. (за якістю,
кількістю) рівнятися, бути/стати рівним; 2-
розм. рівнятися; порівнювати/порівняти
себе з ким, чим; 3. (в строю) рівнятися;
підрівнюватися/підрівнятися.
рагу с. мн. -та рагу.
рад, -а, -о; -и розм. радісний; ф на
~-о сьрце з велйким задоволенням, із ра-
дістю; з готовністю.
радар ч. спец, радар, радіолокатор.
радар|ен, -на, -но; -ни спец, радарний;
~-на инсталация радарна установка.
радва|м недок. 1. радувати; ~ се радіти;
~ се на успехите му радіти його успіхам;
~ се от това радіти з цього; ~ се, че сте
ни дошлй на гости радію, що прийшлй до
нас у гості; 2. п е р е н. мати, володіти; ~ се
на добро здраве мати хороше здоров’я.
радетел ч. заст. дбайливець; піклуваль-
ник.
радетелка ж. заст. дбайливиця; піклу-
вальниця.
радея
566
разбоіі
рад|ея, -ееш; -ях дбати; ~ за хбрата дба-
ти про людей.
радиатор ч. радіатор; маслен ~ масляний
радіатор; пластйнков ~ пластинчастий ра-
діатор; ~ за парно отопление радіатор паро-
вого опалення.
радиация ж. радіація; космйческа ~
космічна радіація; пронйкваща ~ прони-
каюча радіація.
радйка бот. кульбаба.
радно с. 1. радіо; по ~-то предават на-
рбдни песни по радіо передають народні
пісні; 2. розм. радіо; радіопередача; слушам
~ слухати радіо; 3. розм. радіо; радіоприй-
мач; включвам (пускам) ~-то включати
(вмикати) радіо; ~-то добре ловй (хваща)
радіоприймач добре ловить (приймає);
то свйри радіо грає.
радиоапарат ч. радіоприймач.
радиопредаване с. радіопередача,
радиотбчка ж. радіоточка.
радиофикация ж. радіофікація.
радиофицйра|м недок. і док. радіофіку-
вати.
радиус ч. радіус; ~ на действие радіус
дії; ~ на завбя (завйване) радіус повороту;
хидравлйчен ~ спец, гідравлічний радіус.
рад ост ж. 1. радість; радощі (мн.); в радо-
стта си з радощів; на радощах; вьн от себе
си сьм от ~ бути в нестямі від радощів;
не тямити себе від радощів; изпйтвам ~
зазнавати радощів; обзе ме ~ мене охопи-
ла радість; очйте сияят от ~ очі сяють від
радості (радощів); 2. радість, утіха; ~ в
кьщи радість у домі; 0 убйвам/убйя ра-
достта на някого затьмарювати/затьмари-
ти радість.
радост|ен, -на, -но; -ни радісний; ~ вик
радісний крик; ~-на среща радісна зустріч.
ражда|м недок./родя 1. родйти (недок. і
док.), нарбджувати/народйти; ~ дете на-
роджувати (родйти, приводити, приносити)
дитйну; 2. родйти/уродйти; плодоносити
(недок.); ябьлката добре ражда яблуня доб-
ре родить; 3. перен. порбджувати/породй-
ти, родйти (недок. і док.); народжувати/
народйти; зродйти (док.); ~ нбви идеи по-
роджувати нові ідеї; 0 както ме е майка ро-
дйла див. майка; сякаш ги е една майка
родйла див. майка; ~ се/~ се 1. нарбджу-
ватися/народйтися; 2. (недок.) родйти, да-
вати/дати урожай; 3. перен. виникати/
вйникнути, поставати/постати; нарбджува-
тися/народйтися, (недок.) породжуватися;
зароджуватися/зародйтися.
раз присл. раз.
разбер|а, -еш; разбрах док.: разбйрам
(див.).
разбйва|м недок./разбйя 1. розбивати/
розбйти, розтрдщувати/розтрощйти; розла
мувати/розламати, розлдмлювати/розломй
ти; 2. розбивати/розбйти; провалювати/
провал йти (голову, ніс); (док. розм.) роз
черепйти (голову), (док.) роз’юшйти (ніс,
обличчя); 3. чухрати/розчухрати (вовну);
тіпати/потіпати (льон, коноплі і т. ін.); 4.
(яйця) збивати/збйти; 5. (ворога) розбива-
ти/розбйти; завдавати/завдати поразки; 6.
розбивати/розбйти, розподіляти/розподіл 11-
ти;	окови дме. окови; ~/~ (правя/
направя) на пух и прах някого, нещо див.
правя; сьрцето на някого розбива-
ти/розбйти серце чиє.
разбйра|м недок./разбера 1. розуміти/
зрозуміти; сприймати/сприйняти, усвіддм-
лювати/усвіддмити значення; тямити/утя-
мити, добирати/добрати; (док.) збагнути,
(розм. док.) утяти; не ~ значението на тази
дума не розуміти значення цього слова;
2. недок. (мову) розуміти, знати; ~ френски
розуміти французьку мову (розуміти по-
французьки); ~-те ли бьлгарски? знаєте
болгарську мову? 3. розуміти/зрозуміти,
усвідбмлювати/усвідбмити, помічати/помі-
тити; той разбра, че не беше прав він зро-
зумів (усвідомив), що був неправий; 4. від-
чувати/відчути, розуміти/зрозуміти; не раз-
брахме как измйна времето ми не відчули,
як пройшов час; 5. недок. розумітися на чо-
мусь, розбиратися у (на) чому; не ~ от коне
не розумітися на конях; той разбйра от тех-
никата він розбирається в техніці; 6. р оз м.
док. мати кбрйсть; нйщо не разбрах от хап-
четата пілюлі мені нічого не допомоглй;
7. розм. довідуватися/довідатися; той
разбра, че Йван си дошьл снбши він дові-
дався, що Іван повернувся вчора увечері;
0 ~/~ спатйите на някого див. спатйя;
чул, [но] не разбрал чув дзвін, та не знає,
де (звідки) він; ще ти дам да [се] раз-
береш див. давам: ~ се/~ се 1. розу-
мітися; розуміти/зрозуміти одйн одного;
ниє добре се ~-ме ми добре розуміємося;
2. порозуміватися/порозумітися; домов-
лятися/домбвитися; разбрахме се по
всйчки вьпрбси ми порозумілися по всіх
питаннях; 3. з’ясовуватися/з’ясуватися,
вияснятися і вияснюватися/вйяснитися;
0 от само себе си се разбйра само собою
зрозуміло (розуміється); звичайно; зви-
чайна (певна) річ; звичайна справа; раз-
бйра се зрозуміло; звичайно; звичайна
(певна) річ.
разбй|я, -еш; -х док.; разбйвам (див).
разббй ч. заст. діал. ткацький вер-
стат.
разббйник
567
развйвам
разбойни|к ч. мн. -ци 1. розбійник; 2. пе-
рен. розбійник; (розм.) розбишака, пройди-
світ, пройда; 0 пладнешки ~ див. пладнеш-
ки.
разбойническ|и, -а, -о; -и розбійницький;
розбишацький; ~-о нападение розбійни-
цький напад; ~-о свьрталище розбійницьке
гніздо (кйшло).
разббйничествува|м недок. чинити розбої;
(розм.) розбишакувати.
разббйнишк|и, -а, -о; -и див. разббйни-
чески.
разбол|ея се, -ееш се; -ях се док.: разбо-
лявам се (див.).
разболява|м се недок./разболея се захвд-
рювати/захворіти; (розм.) розхвдрювати-
ся/розхворітися.
разббр ч. розбір, аналіз; граматйчески ~
граматйчний розбір (аналіз); правя ~ роз-
бирати, піддавати аналізу; ~ на пиеса ана-
ліз п’єси.
разбрад|я, -йш; -йх док.: разбраждам
(див.).
разбражда|м недок./разбрадя знімати/
зняти хустку (з голови).
разбран, -а, -о; -и 1. зрозумілий; ~-ни
думи зрозумілі слова; 2. розумний; роз-
судливий; ~ човек розумна людйна.
раз вал а ж. 1. псування; пазя от ~ убе-
рігати від псування; 2. перен. падіння;
зіпсованність, розклад; морална ~ мораль-
не падіння, моральний розклад; 3. розм.
відмова від обіцянки; розладжування (у сто-
сунках); 4. рідко розруха, розлад.
развален, -а, -о; -и зіпсований; (розм.)
зіпсутий; ~ зьб зіпсований зуб; ~-а стб-
ка залежалий товар; ~-и продукти зіпсовані
продукти; 2. перен. зіпсований; ~ езйк
зіпсована мова; ~ човек зіпсована людйна.
развалин|а ж. 1. тільки мн. ~-й руїни;
розм. звалищі; 2. т і л ь к и одн. розвалина,
напівзруйнований будйнок; 3. тільки одн. пе-
рен. (розм.— про людину) руїна.
развал|я, -йш; -йх док.: развалям (див.).
разваля|м недок./развал я 1. руйнувати/
зруйнувати, поруйнувати; ламати/полама-
ти; ~ кола ламати автомобіль; ~ сграда
руйнувати будівлю; 2. (робити непридат-
ним) псувати/зіпсувати, ушкоджувати/уш-
кодити; 3. перен. розстроювати/роз-
строїти, розладнувати/розладнати; ~ здра-
вето розладнувати здоров’я; ~ планове
розстроювати плани; 4. (гроші) міняти/
розміняти; 5. перен. (розм.) псувати/зіпсу-
вати, розбещувати/розбестити; дльжността
го развалй посада його зіпсувала; 0 ~/~
сметките (спатйите) на някого змішувати/
змішати, переплутувати/переплутати [всі]
карти; ~ си/~ си сметките с някого псу-
вати/зіпсувати відношення з ким; ~ се/~
се 1. (про характер, взаємини) псуватися/
зіпсуватися, робйтися/зробйтися неприєм-
ним; розбещуватися/розбеститися; 2. (про
зовнішній вигляд) псуватися/зіпсуватися,
погіршуватися/погіршитися, втрачати/втра-
тити; 3. (про погоду) псуватися/зіпсу-
ватися, погіршуватися/погіршитися.
развед|а, -еш; разведох док.: развеждам
(див.).
разведен, -а, -о; -и розведений, розлуче-
ний; ~-а жена розведена (розлучена)
жінка.
разведр|я, -йш; -йх док.: разведрявам
(див.).
разведрява|м недок./разведря 1. (небо)
проясняти і прояснювати/прояснйти; 2. пе-
рен. розряджати/розрядйти; ~ обстанбвка-
та розряджати обстановку; ~ се/~ се 1.
(про погоду) прояснятися і прояснюватися/
прояснйтися; 2. перен. освіжатися і рідко
освіжуватися/освіжйтися, провітрюватися/
провітритися; 3. (про обличчя, погляд і т\
ін.) прояснятися і прояснюватися/прояснй-
тися, проясніти.
разведря|м недок. див. разведрявам.
развежда|м недок. /раз вед а 1. (по місцях)
розводити/розвестй; 2. (по різних місцях)
водйти/поводйти, возйти/повозйти; ~ ту-
рйсти водйти турйстів; 3. розлучати/роз-
лучйти, розводити/розвестй, розривати/
розірвати чий-небудь шлюб; ~ се/~ се
розлучатися/розлучйтися, розводитися/
розвестйся, розривати/розірвати шлюб.
развейплява ч. і ж. тільки одн. див. раз-
вейпрах.
развейпрах ч. і ж. тільки одн. вітрогін,,
вертйхвіст.
разветр|я, -иш; -их док.: разветрям (див.).
разветря|м недок./разветря розм. про-
вітрювати /провітрити.
разв|ея, -ееш; -ях док.: развявам (див.).
развйва|м недок./развйя 1. розмотувати/
розмотати; ~ кьлбд розмотувати клубок;
2. (розм.— про що-небудь згорнуте, скруче-
не, складене) розвертати/розвернути; роз-
гортати/розгорнути; (розм.) розвивати/
розвйти і розвйнути; розв’язувати/розв’я-
зати, розплітати/розплестй; ~ пакет роз-
гортати пакунок; 3. розгвйнчувати/розгвин-
тйти, розкручувати/розкрутйти; 4. випуска-
ти/вйпустити паростки, паростйтися/попа-
ростйтися; 5. перен. розвивати/розвйти Г
розвйнути; няма да ~-ме тази тема не буде-
мо розвивати цю тему; ~ промйшленост
розвивати промисловість; ~ се/~ се Ь
перен. розвиватися/розвйтися і рідко розвй-
развигор
568
разглеждам
нутися; науката се ^-ше бьрзо наука роз-
вивалася швйдко; ще вйдим как ще се ~-т
сьбйтията побачимо, як будуть розвиватися
події; 2. розвиватися/розвйтися і (рідко)
розвинутися; добре рости, зростати/зростй;
растенията се ~-т добре рослини добре
розвиваються; 0 развйва ми се пьпьт от
нещо видихатися, вимотуватися.
развигор ч. теплий весняний вітер.
развидел|ея се, -ееш се і -йш се; -ях се і
-йх се док.: развиделявам се (див.).
развиделява|м се недок./развиделея се
тільки 3 ос. одн. безос. світати, розсвіта-
ти/розсвінути, розвиднятися і розвйднюва-
тися/розвйдніти, розвиднітися, видніти/по-
видніти, повиднішати.
развйнтва|м недок./развйнтя розгвйнчу-
вати/розгвинтйти; розкручувати/розкрутй-
ти.
развйнт|я, -иш; -их док.: развйнтвам
(див.).
развйра|м се недок./развря се 1. розва-
рюватися/розварйтися; розкипатися/розки-
літися; 2. закипати/закипіти.
развйтие с. тільки одн. розвиток; исто-
рйческо ~ історйчний розвиток; ~ на об-
ществдто розвиток суспільства; револю-
циднно ~ революційний розвиток.
развйхр|я, -иш; -их док.: развйхрям
(див.).
развйхря|м недок./развйхря роздувати/
роздути (полум'я); ~ се/~ се зніматися/
знятися (про бурю).
развй|я, -еш; -х док.: развйвам (див.).
развлечение с. розвага; забава; за ~
для розваги.
развод 1 ч. розлучення; розм. розвід;
давам ~ давати розлучення; йскам ~ ви-
магати розлучення.
развод 2 ч. військ, розвід; ~ на караула
розвід караулу.
разводач ч. військ, розводящий.
разводн|я, -йш; -йх док.: разводнявам
(див.).
разводнява|м недок./разводня 1. розводи-
ти/розвестй водою; 2. перен. (порушувати
цілість доданням неістотних елементів)
розбавляти/розбавити; (розм.) розводити/
розвестй.
разво|ен, -йна, -йно; -йни якйй відноситься
до розвитку; ~ пер йод період розвитку;
~-йни тенденции тенденції розвитку.
развой ч. тільки одн. розвиток; ~ на
бьлгарския езйк розвиток болгарської мови;
~ на сьбйтията розвиток подій.
разврат ч. тільки одн. розпуста.
разврат|ен, -на, -но; -ни 1. розпусний,
розпутний; ~-но поведение розпусна (роз-
путна) поведінка; 2. розбещений; ~ човек
розбещена людйна.
развратйтел ч. розбещувач; спокусник.
развратйтелка ж. розбещувачка; спокус-
ниця.
развратни|к ч. мн. -ци розпусник; розпут-
ник.
развратница ж. розпусниця; розпутниця.
разврат|я, -йш; -йх док.: развращавам
(див.).
развращава|м недок./развратя розбещу-
вати/розбестити.
развред|я, -иш; -их док.: развреждам
(див.).
разврежда|м недок./развредя роз’ятрю-
вати/роз’ятрйти, розвереджувати/розвере-
дйти.
разврьзка ж. розв’язка; кінець; драма-
тйчна ~ драматйчна розв’язка; ~ на рома-
на розв’язка роману.
разврьща|м недок./р аз вьр на розгортати/
розгорнути (здійснювати у великому мас-
штабі); ~ колдната розгортати колону.
развр|я се, -йш се; -ях се док.: развйрам
се (див.).
развьдни|к ч. мн. -ци 1. (для рослин) роз-
садник; гбрски ~ лісорозсадник; 2. (для
тварин) розплідник; ~ за рйба рибороз-
плідник; 3. перен. розсадник, розплідник.
развьрн|а, -еш; -ах док.: разврьщам
(див.).
развява|м недок./развея 1. (вітром) розві-
вати і (рідше) розвіювати/розвіяти, роз-
нбсити/рознестй, роздувати/роздути, розсі-
вати і розсіювати/розсіяти; 2. (на вітрі)
розвівати/розвіяти, тріпотіти/ потріпотіти.
разгадка ж. розгадка; відгадка.
разгар ч. тільки одн. розпал; в ~-а на
борбата в розпалі боротьбй.
разгащва|м недок./разгащя розм. по-
слаблювати/послабити дисципліну (вимог-
ливість), розпускати/розпустйти.
разгащ|я, -иш; -их док.: разгащвам (див.).
разгеле присл. розм. до речі, якраз.
разгласа ж. 1. розголошення, розголос;
широка ~ широке розголошення; 2. об’ява,
оголошення.
разглас|я, -йш; -йх док.: разгласявам 2
(див.).
разгласява|м 1 недок./разглася розголд-
шувати/розголосйти.
разгласявам 2 недок./разглася (музичний
інструмент) розстрдювати/розстрдїти.
разглася|м недок. див. разгласявам
разгледа|м док.: разглеждам (див.).
разглежда|м недок./разгледам 1. розгля-
дати/розглядіти і розглянути, оглядати/
оглянути; 2. (перен.) розглядати/розгляді-
разглезвам
569
раздвоявам
ти і розглянути; розбирати/розібрати; ~
вьпрос розглядати питання.
разглезва|м недок. / р аз глез я розпещува-
ти/розпестити, розбещувати/розбестити;
(перен.) розпускати/розпустйти; ~ детето
розпещувати дитину.
разглез|я, -иш; -их док.: разглезвам.
разглоб|я, -йш; -йх док.: разглобявам
(див.).
разглобява|м недок./разглобя розбирати/
розібрати (механізм); демонтувати; ~ дви-
гател розбирати двигун.
разговаря|м 1 недок. розмовляти; говори-
ти; пьтниците ~-ха помежду си за сьбй-
тието пасажири розмовляли між собою про
подію; ~ по украйнски розмовляти (гово-
рйти) по-українському (по-українськи); тя
не йскаше да разговаря с нйкого вона не
хотіла ні з ким розмовляти.
разговаря|м 2 недок./разговбря розм.
(розмовою, бесідою) розважати/розважи-
ти.
разговор розмова; влйзам в ~ вступати
(встрявати) в розмову; водя ~ вестй роз-
мову; деловй ~ ділова розмова; друже-
ски ~ дружня розмова; прекьсвам ~ пере-
бивати (переривати) розмову; телефбнен ~
телефонна розмова; 0 отварям/отвори ~
за нещо починати/почати (розпочинати/
розпочати) розмову про щось.
разговор|я, -иш; -их док.: разговарям 2
(див.).
разгблва|м недок./раз гол я 1. знімати/зня-
ти одяг, оголювати і оголяти/оголйти; 2.
розм. легко одягати/одягтй; 3. перен.
розкривати/розкрйти суть.
разгол|я, -иш; -их док.: разгблвам (див.),
разгбнва|м недок./разгбня 1. розганяти
і розгднити/розігнати; 2. проганяти і (рід-
ко) прогднити/прогнати.
разгбнка ж. фольк. розрйв-трава.
разгдн|я, -иш; -их док.: разгбнвам (див.).
разгранч|а, -йш; -йх док.: разграничавам
(див.).
разграничава|м недок./разгранича розме-
ждвувати/розмежувати; не трябва да ~-ме
тези явлення не треба нам розмежовувати
ці явища.
разграничение с. розмежування; правя ~
проводити розмежування; розмежовувати.
разграничйтел|ен, -на, -но; -ни розмежу-
вальний; ~-ни белези розмежувальні знаки.
разгр|ея, -ееш; -яхдок.; разгрявам (див.).
разгрбм ч. розгром.
разгрьща|м недок./разгьрна 1. розкрива-
ти/розкрйти, розгортати/розгорнути; ~
вестник розкривати (розгортати) газету; ~
кнйга розкривати кнйгу; ~ пакет розгортати
пакунок; 2. перен. розгортати/розгорнути,
розвивати/розвйти; ~ сьревнование роз-
гортати змагання; 0 ~/~ рьце розкри-
вати/розкрйти обійми.
разгрява|м недок./разгрея рот рівати/
розігріти, нагрівати/нагріти.
разгрявка ж. (розм.) розминка
разгьва|м недок./р аз гь на 1. р<> и <>р і .і і п/
розгорнути, розкривати/розкрйі и, роїкл.і
дати/розкласти; ~ картата на маса і а р<» і
гортати карту на столі; ~ килим роиор
тати (розкладати) кйлим; ~ плат рои <>рі.і
ти тканйну (матерію); 2. перен. роиорі.і
ти/розгорнути, розвивати/розвйти і ропш
нути; ~ ротата за атака розгортати рої у ;і. їй
атаки.
разгьн|а, -еш; -ах док.: разгьвам (див )
разгьрдва|м недок./разгьрдя розгортані/
розгорнути (розкривати/розкрйти) комір,
відкривати/відкрйти груди.
разгьрд|я, -иш; -их док.: разгьрдвам
(див.).
разгьрн|а, -еш; -ах док.: разгрьщам
(див.).
раздава|м недок./раздам роздавати/роз-
дати; ~ подарьци роздавати подарунки;
~ се/~ се роздаватися/роздатися, звуча-
ти/зазвучати.
раз дав ач ч. листоноша, поштар.
раздавачка ж. листоноша, поштарка.
раздалеч|а, -йш; -йх док.: раздалечавам
(див.).
раздалечава|м недок./раздалеча розстав-
ляти/розставити (на певну відстань); від-
даляти/віддалйти.
разд|ам, -адеш; адох док.: раздавам (див.).
раздвйж|а, -иш; -их док.: раздвйжвам
(див.).
раздвйжва|м недок./раздвйжа 1. надава-
ти/надати руху, привбдити/привестй (пу-
скати/пустйти)' в рух; 2. перен. сколйху-
вати/сколихнути; хвилювати/схвилювати,
розхвилювати.
раздвоен, -а, -о; -и роздвоєний, розділе-
ний на дві частйни.
раздвоєнне с. тільки одн. 1. роздвоєння,
розділення на дві частйни; 2. перен. роз-
двоєння, роздвоєність.
раздво|я, -йш; -йх док.: раздвоявам (див.).
раздвоява|м недок./раздвоя 1. роздвбюва-
ти/роздвбїти, розділяти/розділйти на дві
частйни; ~ платнбто розділяти (розрізати,
розривати) полотно на дві частйни; 2. п е-
р е н. сварйти/посварйти; ~ се/~ се 1-
роздвбюватися/роздвбїтися, розділятися/
розділйтися на дві частйни; 2. перен.
сварйтися/посварйтися; 3. перен. зазнава-
ти/зазнати відчуття роздвоєності.
раздел
570
разиграя
раздел ч. розділ, відділ.
раздел|ен, -на, -но; -ни роздільний; ~-но
писане роздільне написання; 0 ~-на бйлка
фольк. розрив-трава.
разделение с. поділ; поділення; ~ на тру-
да поділ праці.
разделйтел|ен, -на, -но; -ни розділовий;
~ сьюз розділовий сполучник.
раздел|я, -йш; -йх док.: разделям (див.).
разделя|м недок./разделя 1. ділйти, роз-
діляти/розділйти; ~ на две розділяти нав-
піл; 2. розподіляти/розподілйти; ~ помежду
си розподіляти між собою; 3. розділяти/роз-
ділйти, роз’єднувати/роз’єднати; 4. розлуча-
ти/розлучйти; ~ се/~ се 1. діл йтися, роз-
ділятися/розділйтися; 2. розподілятися/роз-
поділйтися; 3. роз’єднуватися/роз’єднатися;
4. розлучатися/розлучйтися; 5. (майно,
спадщину) розділяти/розділйти; 6. перен.
(на групи) розпадатися/розпастися.
разденва|м се/разденя се розм. див. раз-
виделявам се.
разден|я се, -иш се; -их се док.: разден-
вам се (див.).
раздер|а, -еш; раздрах док.: раздйрам
(див.).
раздйра|м недок./раз дер а 1. роздирати/
роздерти і розідрати, розривати/розірва-
ти; 2. (шкіру) дряпати/дряпнути, дерти/
подерти, драти/подрати; 3. перен. (тишу)
розривати/розірвати;
раздом|я, -йш; -йх док.: раздомявам
(див.).
раздомява|м недок./раздомя руйнувати/
зруйнувати домашнє вогнище (сім’ю).
раздор ч. розбрат, чвари (мн.); семейни
~-и сімейні чвари; 0 ябьлка на ~-а яблу-
ко розбрату.
раздорни|к ч. мн. -ци скандаліст; бала-
мут.
раздорница ж. скандалістка; баламутка.
раздрьнка|м док.: раздрьнквам (див.).
раздрьнква|м недок./раздрьнкам 1. роз-
дзвонювати/роздзвонйти; 2. перен. розм.
розбовкувати/розбовкати, розбріхувати/
розбрехати; 3. (в дорозі) розтрясати/роз-
трястй; 4. розм. (музичний інструмент)
розстроювати/розстроїти.
раздума|м док.: раздумвам (див.).
раздумва|м недок./раздумам 1. (бесідою)
розважати/розважити; бавити, забавляти/
забавити, розраджувати/розрадити; 2. від-
говорювати/відговорйти, відмовляти/відмо-
вити; відраджувати і відраджати/відра-
дити.
раздуха|м док.: раздухвам (див.).
раздухва|м недок./раздухам 1. роздувати/
роздути, роздмухувати/роздмухати; ~ бгьн
роздувати вогонь; 2. (вітром) роздувати/
роздути, розвівати і (рідше) розвіювати/
розвіяти, розносити/рознестй; 3. перен
розм. роздувати/роздути, роздмухувати/
роздмухати; навмйсне перебільшувати/пс
ребільшити.
раздьрпа|м док.: раздьрпвам (див.).
раздьрпва|м недок./раздьрпам І. (в різні
місця) розтягати і розтягувати/розтягтй
і розтягнути, розносити/рознестй; 2. розри-
вати/розірвати; 3. розм. розхапувати/розха-
пати; швйдко розкуповувати/розкупйти.
раздява|м недок./раздяна скидати/скйну-
ти ношу з плечей.
раздяла ж. розлука; бблка от ~-та с
родния край біль від розлуки з рідним
краєм; предй ~ перед розлукою; след
годйшна ~ після річної розлуки.
разд|яна, -енеш; -янах док.: раздявам
(див.).
разединен, -а, -о; -и роз’єднаний; ~-и
ейли роз’єднані ейли.
разединение с. роз’єднання.
разедин|я, -йш; -йх док.: разединявам
(див.).
разединява|м недок./разединя роз’єдну-
вати/роз’єднати.
раз|ен, -на, -но; -ни різний; ~-ни хора
різні люди.
разжалва|м 1 недок./разжал я розжалдб-
лювати/розжалобити, викликати/вйкликати
жалощі до себе.
разжалва|м 2 недок. і док. розжалувати
(док. заст); позбавляти/позбавити звання,
чйну.
разжал|я, -иш; -их док.: разжалвам 1
(див.).
разженва|м недок./разженя розм. роз-
ладнувати/розладнати шлюб; розлучати/
розлучйти подружжя.
разжен|я, -иш; -их док.: разженвам (див.).
раззем|а, -еш; раззех док.: разземам
(див.).
раззема|м недок./раззема розбирати/ро-
зібрати; (розм.) розхапувати/розхапати.
раззйма|м недок. див. разземам.
раззйн|а, -еш; -ах док.: раззйнвам (див.).
раззйнва|м недок./раззйна роззявляти/
роззявити (розм.); ~ уста роззявляти рота.
разиграва|м недок./разиграя 1. приму-
шувати/примусити танцювати; 2. розігру-
вати і (рідко) розгравати/розіграти; 3. пе-
рен. (розм.) розігрувати і (рідко) розгра-
вати/розіграти; обдурювати/обдурйти; ~
се/~ се 1. захбплюватися/захопйтися тан-
цями; (док. розм.) розтанцюватися, 2. п е -
р е н. відбуватися/відбутися, (док.) статися.
разигра|я, -еш; -х док.: разигравам (див.)
разйсквам
571
разкопчавам
разйсква|м недок. (питання і т. ін.)
обговорювати, дебатувати, розглядати; ~
доклади виступати на обговоренні доповіді,
обговорювати доповідь; ~ проект обгово-
рювати проект.
разкаж|а, -еш; разказах док.: разказвам
(див.).
разказ ч. 1. розповідь; от ~-ите на баща
ми знаех за това з розповідей батька я
знав про це; 2. оповідання; ~ от Йордан
Йовков оповідання Йордана Йбвкова; раз-
ббр на ~ аналіз оповідання; сббрник [от]
~-и збірник оповідань.
разказва|м недок./разкажа розповідати/
розповісти; ~ биографията си розповідати
свою біографію; ~ за тях розповідати про
них; ~ приказка розповідати казку.
разказвател|ен, -на, -но; -ни оповідний,
розповідний; ~ етил розповідний стиль.
разказвач ч. 1. розповідач; оповідач;
той е добьр ~ на прйказки він хороший роз-
повідач казок; 2. оповідач; автор оповідань.
разказвачка ж. 1. розповідачка; оповідач-
ка; 2. оповідачка; авторка оповідань.
разказ|ен, -на, -но; -ни оповідний, роз-
повідний; оповідальний; ~-но изречение
лінгв. розповідне речення.
разкайва|м се недок./разкая се 1. роз-
каюватися/розкаятися; каятися/покаятися;
2. жалкувати/пожалкувати.
разкалва|м недок./разкалям утворювати/
утворити грязь (від дощу).
разкаля|м док.: разкалвам (див.).
разкапва|м се недок./разкапя се розкла-
датися/розкластися, згнивати/згнйти.
раз кап [я се, -иш се; -ах се док.: разкап-
вам се.
разкара|м док.: разкарвам (див.).
разкарва|м недок./разкарам 1. розганя-
ти і розгонити/розігнати; 2. (доставляти у
певне місце) розвбзити/розвестй; 3. приму-
шувати/примусити ходйти, водйти/повестй
на прогулянку; ~ коня виводити коня на
прогулянку; 4. розм. ганяти/загнати; приму-
шувати/примусити ходйти даремно; до кога
ще ме ~-те насам-натам? скільки ви мене
будете ганяти тудй-сюдй? 5. перен. розга-
няти і розгонити/розігнати, розвівати і (рід-
ше) розвіювати/розвіяти (тугу); послаблю-
вати і (рідко) послабляти/послабити (біль);
~ се/~ се розм. 1. тинятися/потинятися;
ходйти/походйти сюдй-тудй; 2. розм. ітй/
пітй собі; ~-йсе! ідй звідси! 0 времето се
разкарва/разкара розпогбджуватися/роз-
погбдитися, розгодйнюватися/розгодйни-
тися.
разкатава|м недок./разкатая розгортати/
розгорнути, розкачувати/розкачати.
разката|я, -еш; -х док.: разкатавам (див.)
разка|я се, -еш се; -ях се док.: разкайвам
се (див.).
разквасва|м недок./разквася змбчува-
ти/змочйти, освіжати/освіжйти (рот,
губи).
разквас|я, -иш; -их док.: разквасвам
(див.).
разкисел|я, -йш; -йх док.: разкисслявам
(див.).
разкиселява|м недок./разкиселя розм.
розкисати/розкйснути (втрачати хороший
настрій).
разклат|я док.: разклащам (див.).
разклаща|м недок. разклатя 1. розхйту-
вати/розхитати; 2. зббвтувати/зббвтати;
3. перен. розхйтувати/розхитати; розладну-
вати/розладнати; войната розклати нервна-
та му система війна розладнала його нер-
вову систему.
разклонение с. розгалуження; відгалу-
ження; розвйлка; розвйлина; ~ на желе-
зопьтна лйния розгалуження, розвйлка
(залізничної колії); вітка; ~ на планйнска
верйга відріг.
разклон|я, -йш; -йх док.: разклонявам
(див.).
разклонява|м недок./раз клон я розгалу-
жувати/розгалузити.
разклдпа|м док.: разклбпвам (див.).
разклдпва|м недок./разклбпам розм.
розхйтуватися/розхитатися; разклбпаха пй-
шущата машйна розхитали друкарську ма-
шйнку.
разкдвниче с. фольк. 1. розрйв-траваг
звичайно конюшйна з чотирма листками
(яка, за народними повір'ями, приносить
щастя тому, хто її знайшов, або наділяє
його магічною силою); 2. перен. магічний
засіб для досягнення метй; таємна причйна
успіху; ф ~-то на успеха секрет (таєм-
нйця) успіху; ~-то на щастието запорука
щастя; тьрся с ~ шукати — не знайтй (не
відшукати).
разкбл ч. розкол; внасям ~ вносити роз-
кол; преодоляване на ~ подолання роз-
колу.
разколебава|м недок./разколебая викли-
кати/вйкликати сумніви; (перен.) похитнути.
разколеба|я, -еш; -х док.: разколебавам
(див.).
разкблни|к ч. мн. -ци розкольник.
разкблница ж. розкольниця.
разкопки ж. тільки одн. розкопи, роз-
копки; археологйчески ~ археологічні роз-
копки.
разкопчава|м недок. /разкопчая розстіба-
ти і (рідше) розстібувати/ розстебнути;
разкопчая
572
различйтелен
~ рйзата розстібати (розхристувати) со-
рочку.
разкопча|я, -еш; -х док.: разкопчавам
(див.).
разкош ч. розкіш (ж.); живея в ~ жйти
в розкоші (розкошах); розкошувати; това не
е ~ це не розкіш.
разкош|ен, -на, -но; -ни розкішний; ~ жи-
вот розкішне життя; ~-на вечеря розкішна
вечеря.
разкрач ч. широкий крок (звичайно як
міра довжини); той отмери 20 ~-а він
відміряв (відрахував) 20 кроків.
разкрач|а, -иш; -их док.: разкрачвам
(див.).
разкрачва|м недок./разкрача розставля-
ти/розставити, (розм.) розчепірювати/роз-
чепірити ноги.
разкрйва|м недок./разкрйя 1. розкрива-
ти/розкрйти, відкривати/відкрйти; 2. перен.
розкривати/розкрйти; виявляти/вйявити,
викривати/вйкрити; ~ вьтрешни резерви
розкривати (виявляти) внутрішні резерви;
~ недостатьци в работата розкривати
(виявляти, викривати, показувати) хиби
(недоліки) в роботі; ~ способности роз-
кривати здібності; ()	играта див.
игра;	сьрцето си някому відкри-
цати/відкрйти (розкривати/розкрйти) серце
(душу) кому.
разкрив|я, -йш; -йх скрйвлювати і скрив-
ляти/скривйти.
разкрйтие с. розкриття; викриття; правя
~ викривати; розкривати злочин; ~ на
сьщността розкриття (викриття) сутності.
разкрй|я, -еш; -х док.: разкрйвам (див.).
разкулач|а, -иш; -их док.: разкулачвам
(див.).
разкулачва|м недок./разкулача розкурку-
лювати/розкуркулити.
разкьса|м, -ш; -х док.: разкьсвам (див.).
разкьсва|м недок./разкьсам 1. (на части-
ни) розривати/розірвати; розділяти/розді-
лйти; ~ сьс зьбй розгризати (зубами);
той разкьса писмбто він розірвав лист; 2.
розривати/розірвати, роз’єднувати/роз’єд-
нати, рвати/порвати; вятьрьт разкьса обла-
дите вітер розірвав (розігнав) хмари; 3. пе-
рен. (про серце) розривати/розірвати; 0 ~
на парчета розривати/розірвати на шматкй.
разлага|м недок./разложа 1. спец, роз-
кладати/розкласти; розщеплювати/розще-
пйти; нйе ~-ме това на няколко елемента
ми розкладаємо це на кілька елементів;
~ мазнинй розщеплювати жирй; ~ светли-
на розкладати світло; 2. піддавати/підда-
ти розпаду, гноїти/згноїти; 3. перен. роз-
клад ати/розкласти; довбдити/довестй до
морального занепаду; ~ се/~ се 1. (на
частини) розкладатися/розкластися, ділй-
тися/розділйтися; 2. розкладатися/розкла-
стися, гнйти/згнйти; 3. перен. розклада-
тися/розкластися; прихбдити/прийтй до мо-
рального занепаду.
разлат, -а, -о; -и широкий і плоский; ~-а
чинйя велйка й мілка тарілка.
разле|я, -ееш; -ях док.: разлйвам (див.).
разлив 1. розлив; 2. розлив, розлиття;
повінь, повідь.
разлйва|м недок./разлея 1. розливати/
розлити, проливати/пролйти; 2. розливати/
розлити; (розм!) наливати/налйти; 3. рід-
ко (про річку) розливатися; ~ се/~ се 1.
(про річку) розливатися/розлйтися; 2. пе-
рен. розливатися/розлйтися; пошйрювати-
ся/пошйритися.
разлика ж. 1. різниця, відмінність; за
~ от това на (у) відміну (відзнаку) від
цього; ~ в теглото різниця у вазі; ~ в це-
ната різнйця в ціні; температурна ~ різ-
ниця температур; фазова ~ різнйця фаз;
2. лйшок.
разлйска|м док.: разлйсквам (див.).
разлйсква|м недок./разлйскам розпліску-
вати і розплескувати/розплескати; ~ вода
розпліскувати (розплескувати) воду.
разлйства|м «едок./разлйстя перегорта-
ти/перегорнути; ~ кнйга перегортати сто-
рінкй кнйги.
разлйства|м се недок./разлйстя се роз-
пускатися/розпустйтися, укриватися/укрй-
тися листям (зеленню), зеленіти/зазеле-
ніти.
разлйст|я, -иш; -их док.: разлйствам
(див.).
разлйстя|м недок. див. разлйствам.
разлйстя |м се недок. див. разлйствам се.
разлйст|я се, -иш се; -их се док.: разлйст-
вам се (див.).
различ|а, -йш; -йх док.: различавам (див.).
различава|м недок./различа розрізняти і
розрізнювати/розрізнйти, відрізи яти/від-
різнйти; розпізнавати/розпізнати.
разлйч|ен, -на, -но; -ни різний; відмін-
ний; ~-ни вйдове спорт різні види спорту;
~-ни мнения різні (відмінні) думкй.
разлйчи|е с. різнйця; відмінність; зали-
чаване на ~-ето между града и селото
стирання відмінностей між містом і селом;
класови ~-я класові відмінності; ~ в ха-
рактерите різнйця в характерах; ~ вьв
вьзгледите різнйця (відмінність, розбіж-
ність) у пбглядах (думках).
различйтел|ен, -на, -но; -ни розрізняль-
ний; розпізнавальний; ~ признак розріз-
няльна ознака.
разлбжа
573
размножавам
разлбж|а, -иш; -их док.: разлагам (див.).
разложение с. розклад; розкладання;
процес на ~ процес розкладу; ~ на армия-
та на врага розклад (розкладання) армії
ворога.
разлюл|ея, -ееш; -ях док.: разлюлявам
(див.).
разлюлява|м недок./разлюлея 1. розгбй-
дувати/розгойдати; 2. розхйтувати/розхи-
тати.
разлют|я, -йш; -йх док.: разлютявам
(див.).
разлютява|м недок./разлютя 1. (рану)
роз’ятрювати/роз’ятрйти; (розм.) розве-
реджувати/розвередйти; 2. понад міру пер-
чити, переперчувати/переперчйти; 3. сер-
дити/розсердити.
разлька ж. поет, розлука; бблка от ~ с
родния край біль від розлуки з рідним краєм;
след дьлга ~ після довгої розлуки.
разльч|а, -иш; -их док.: разльчвам (див.).
разльчва|м недок./разльча 1. розлучати/
розлучити; 2. діал. (від грудей) відлуча-
ти/відлучйти дитйну.
разлят, -а, -о; -и 1. див. разлат; 2. (розм.)
протяжливий; протяжний; ~-а мелбдия
протяжлива (протяжна) мелодія.
размах ч. тільки одн. розмах; небйвал ~
небувалий розмах; ~ на стройтелството
розмах будівництва; той го отсече с едйн
~ він відсік його однйм розмахом.
размеква|м недок./размекна 1. розм’якшу-
вати/розм’якшйти; ~ хляб в млякото роз-
м’якшувати хліб в молоці; 2. перен. зм’як-
шу вати/зм’якшйти, пом’якшувати/пом’як-
шйти.
размекн|а, -еш; -ах док.: размеквам (див.).
размен|ен, -на, -но; -ни обмінний; розмін-
ний; ~-на монета розмінна монета.
размен|я, -йш; -йх док.: разменям (див.).
разменя|м недок./разменя 1. обмінювати/
обміняти і (рідко) обмінйти; нйе си разме-
нйхме местата ми помінялися місцями; по-
някога те си ~-ха писма інколи вонй об-
мінювалися листами; те ~-ха зьрно срещу
картбфи вонй обмінювали зерно на кар-
топлю; 2. розм. (брати помилково) обмі-
нювати/обміняти і (рідко) обмінйти, пере-
плутувати/переплутати; учйтелят разменйл
тетрадките на двата клас а учйтель пере-
плутав зошити двох класів (помилково
взяв зошити іншого класу);. 3. розміню-
вати/розміняти; ~ парй розмінювати гро-
ші; 0 ~ си/~ си ролята с някого міняти-
ся/помінятися ролями; ~-ме си/~ -йм си
іиапките іде/піде гармйдер (колотнеча);
~-ме [си] /-йм [си] шпаги обмінюватися/
обмінятися гострими репліками,-
размер ч. 1. розмір, величина; масштаб
(міра вияву чого-небудь); номер (одягу,
взуття); глоба в двбен (двукратен) ~
штраф у подвійному розмірі; ~ на обувки
розмір взуття; ~ на раббтната заплата
розмір заробітної плати; ставка; 2. літ. муз.
розмір; стихотворен ~ віршовйй розмір;
тактов ~ розмір такту.
размерва|м недок./размеря вимірювати і
виміряти/вйміряти і (рідко) вймірити, роз-
важувати/розважити (товар).
размер|ен, -на, -но; -ни розмірений; рівно-
мірний; ~-ни крачки розмірені (мірні)
кроки.
размер|я, -иш; -их док.: размервам (див.).
размйн|а, -еш; -ах док. 1. (про стан, по-
чуття) пройтй, знйкнути; 2. пройтй повз
когось, щось.
разминава|м се недок./размйна се 1. про-
хбдити/пройтй повз когось, щось; 2. роз-
хбдитися/розійтйся; 3. тільки 3 ос. одн.
(розм.— без неприємних наслідків) обхбди-
тися/обійтйся.
размйн|а се, -еш се; -ах се док.: разми-
навам се (див.).
размйр|ен, -на, -но; -ни неспокійний, смут-
нйй; ~-но време смутні часй.
размйрие с. смута (заст); заворушення;
(політ.) заколот.
размйрица ж. заворушення; бунт; (політ.)
заколот.
размйрни|к ч. мн. -ци 1. заколотник; бун-
тівнйк; баламут; 2. пустун; (розм.) шйбеник.
размир|я, -йш; -йх док. размирявам (див.).
размирява|м недок./размиря бунтувати
(недок.), підбурювати/підбурити до бунту;
~ се/~ се бунтуватися; піднімати/підняти
заколот.
размйсл|я, -иш; -их док.: размйслям
(див.).
размйсля|м недок./размйсля обдумувати/
обдумати, розміркбвувати/розміркувати,
помишляти/помйслити; ~ какво да правя
обдумувати (розмірковувати), що робйти;
~ се/~ се задумуватися/задуматися.
размис|ьл ч. мн. -ли роздум; потьна в
~-ли порйнути в роздуми.
размишлени|е с. міркування, розміркову-
вання; давам време за ~ давати час роз-
мірковувати (на розміркування, на обмір-
кування); потьвам в ~ поринати в думкй.
размнож|а, -йш; -йх док.: размножавам
(див.).
размножава|м недок./размножа 1. роз-
мнбжувати/розмнбжити, збільшувати/збіль-
шити, пошйрювати/пошйрити; 2. розмнбжу-
вати/розмнбжити, передруковувати/пере-
друкувати; ~ се/~ се розмножуватися/
размяна
574
разобличавам
розмножитися, розплбджуватися/розплодй-
тися, розвбдитися/розвестйся.
разм|яна ч. мн. -єни 1. обмін; ~ на мне-
ния обмін думками (поглядами); 2. това-
рообмін.
разнася|м недок. /разнеса 1. (в різні
місця) рознбсити/рознестй; доставляти/до-
ставити; ~ писма на получатели розносити
листй адресатам; 2.(в різні боки) розсіва-
ти і розсіювати/розсіяти, розкидати/роз-
кйнути, роздувати/роздути; 3. розсмбктува-
ти/розсмоктати; ~ с компреси отбк роз-
смоктувати компресами пухлйну; 4. перен.
(розм.) рознбсити/рознестй; розголбшува-
ти/розголосйти; ~ новина розносити нови-
ну; ~ се/~ се 1. (про біль, хворобу)
зникати/знйкнути, ущухати/ущухнути, уга-
мбвуватися/угамуватися; 2. пошйрюватися/
пошйритися; разнесе се слух пошйрилися
чуткй.
разнебйтва|м недок./разнебйтя 1. руйну-
вати/зруйнувати; ~ пьтя руйнувати дорогу;
2. перен. розладнувати/розладнати, псу-
вати/попсувати; ~ здравето си псувати
своє здоров’я.
разнебйт|я, -иш; -их док.: разнебйтвам
(див.).
разнеж|а, -иш; -их док.: разнежвам (див.).
разнежва|м недок./разнежа розніжува-
ти/розніл^ити, розчулювати/розчулити, зво-
рушувати/зворушйти.
разнес|а, -еш; разнесох док.: разнасям
(див.).
разнйщва|м недок./разнйщя 1. (нитки)
розсмйкувати/розсмйкати, висмикати і ви-
смйкувати/вйсмикати і вйсмикнути; 2. (ви-
в'язане) розсбтувати/розсотати, розпуска-
ти/розпустйти; 3. перен. (сумним повідом-
ленням) убивати/убйти; 4. перен. (здо-
ров'я) псувати/попсувати; ~ се/~ се 1.
(розм.— про тканину) розповзатися/роз-
повзтйся, розлазитися/розлізтися, розліта-
тися/розлетітися; 2. (на клоччя, волокна)
розсбтуватися/розсотатися, розсмйкувати-
ся/розсмйкатися; розпускатися (про петлі
у в'язанні); 3. перен. (про здоров'я) псу-
ватися/попсуватися; 4. перен. (про справу)
розплутуватися/розплутатися.
разнйщ|я, -иш; -их док.: разнйщвам (див.)
разнобагрен, -а, -о; -и різнобарвний, різ-
ноколірний, різнокольоровий, барвйстий.
разновйд|ен, -на, -но; -ни різноманітний,
різний; різного вйду.
разноглас, -а, -о; -и див. разногласен.
разноглас|ен, -на, -но; -ни різноголосий;
негармонійний.
разногласи|е с. розбіжність, різноголо-
сиця; незгода; семейни ~-я родйнна не-
злагода (одн.); сьществуват ~-я по Даде-
ния вьпрос існують розбіжності з цього
питання.
разноглед, -а, -о; -и косоокий, косий.
разноезйч|ен, -на, -но; -ни 1. різномов-
ний; 2. перен. різнорідний.
разноезйчие с. тільки одн. різномовність;
перен. розбіжність; різноголосиця; не-
згода.
разнолйк, -а, -о; -и різнолйкий; різно-
манітний.
разномйслие с. розбіжність у думках.
разнообраз|ен, -на, -но; -ни різноманіт-
ний, різний; животьт е ~ життя різнома-
нітне; ~-на програма різноманітна про-
грама; ~-на храна різноманітні страви
(мн.).
разнообразие с. тільки одн. різноманіт-
ність; внасям ~ вносйти різноманітність;
за ~ для різноманітності; нйкакво ~ ніякої
різноманітності; тьрся ~ шукати різнома-
нітності.
разнообраз|я, -йш; -йх док.: разнообразя-
вам (див.).
разнообразява|м недок./разнообразя ро-
бйти/зробйти різноманітним.
разнород|ен, -на, -но; -ни різнорбдний, різ-
номанітний.
разносвач ч. рознощик.
разносвачка ж. рознощиця.
разносе|н, -на, -но; -ни: ~-на кнйга спец,
розносна кнйга; ~-на тьрговйя розносна
торгівля.
разноски мн. вйтрати; дребни ~ неве-
лйкі (незначні, дрібні) вйтрати; дьржав-
ни ~ державні видатки (вйтрати); купувам
на общи ~ купувати в складку (в складчи-
ну) ; на свби ~ за свій рахунок; пьтни ~
дорожні вйтрати; режййни ~ накладні вй-
трати; 0 тегля ~ брати вйтрати на себе
(на свій рахунок).
разностран|ен, -на, -но; -ни 1. мат. різно-
сторонній; ~ триьгьлник різносторбнній
трикутник; 2. перен. різнобічний; ~-на
дейност різнобічна діяльність; ~-но даро-
вание різнобічна обдарованість.
разоблач|а се, -иш се; -их се док.: ра-
зоблачавам се (див.).
разоблачава|м се недок./разоблача се
тільки 3 ос. прояснятися і прояснюватися/
прояснйтися від хмар.
разоблич|а, -йш; -йх док.: разобличавам
(див.).
разобличава|м недок./разоблича викрива-
ти/вйкрити; перен. розкривати/розкрйти;
виявляти/вйявити; ~ врага викривати во-
рога; ~ престьпление викривати (розкри-
вати) злочин.
разобличение
575
разпечатвам
разобличение с. викривання; викриття;
перен. розкриття.
разобличйтел ч. викривач, викривальник.
разобличйтел|ен, -на, -но; -ни викриваль-
ний; (рідко) викривний; ~-но изказване
викривальний виступ.
разобличйтелка ж. викривачка, викри-
вальниця.
разопакова|м недок. і док. розпаковувати/
розпакувати.
разорение с. 1. руйнування, зруйнуван-
ня, розорення; 2. розорення, руїна.
разорйтел ч. руйнівник, руїнник; (розм.)
розоритель.
разорйтелка ж. руйнівниця, руїнниця;
розм. розорителька.
разорьж|а, -йш; -йх док.: разорьжавам
(див.).
разорьжава|м недок./разорьжа 1. роз-
збрбювати/роззбрбїти, відбирати/відібрати
зброю; ~ стражата роззброювати варто-
вйх; 2. перен. роззбрбювати/роззбрбїти;
тези доводи го разорьжйха ці докази
його роззброїли; ~ се/~ се 1. роззбрбюва-
тися/роззбрбїтися, здавати/здати зброю;
2. роззбрбюватися/роззбрбїтися, знйщу-
вати/знйщити (скорбчувати/скоротйти) за-
соби ведення війнй.
разор|я, -йш; -йх док.: разорявам (див.).
разорява|м недок./разоря 1. руйнувати/
зруйнувати, розоряти/розорйти; пустошити
і спустбшувати/спустбшити; 2. розоряти/
розорйти, руйнувати/зруйнувати, доводи-
ти/довести до повного розорення.
разотйва|м се недок./разотйда се тільки
мн. і 3 ос. одн. розхбдитися/розійтйся;
(розм.) розбрідатися/розбрестйся.
разотйд|а се, -еш се; -ох се док.: разо-
тйвам се (див.).
разочарова|м недок. і док. розчарбвува-
ти/розчарувати.
разочарование с. розчарування; дьлбоко
~ глибоке розчарування.
разпада|м се недок./разиадна се 1. (на
частини); розпадатися/розпастися; (розм.)
розвалюватися/розвалйтися; 2. спец, розпа-
датися/розпастися, розщеплюватися/роз-
щепйтися, розкладатися/розкластися; 3. пе-
рен. розпадатися/розпастися; розділятися/
розділйтися (на окремі групи); переста-
вати/перестати діяти.
разпадн|а се, -еш се; -ах се док.: разпа-
дам се (див.).
разпакбва|м недок. і док. див. разопако-
вам.
разпалва|м недок./разиаля 1. розпалю-
вати/розпалйти; ~ бгьн розпалювати во-
гонь; 2. перен. розпалювати/розпалйти, роз-
жеврювати/розжеврити; ~ ненавист (омра-
за) розпалювати ненависть.
разпалка ж. розпал (тріски, скалки для
розпалювання вогню).
разпал|я, -иш; -их док.: разпалвам (див.).
разпаля|м недок. див. разпалвам.
разпара|м недок. див. разпарям.
разпарцал|я, -йш; -йх док.: разпарцаля-
вам (див.).
разпарцалява|м недок./разпарцал я шма-
тувати/пошматувати, розшматбвувати/роз-
шматувати.
разпаря|м недок./разпбря 1. розпбрюва-
ти/розпорбти, порбти/попорбти; розривати/
розірвати; ~ дреха розпорювати одяг; 2.
розпорювати/розпороти, розрізати/розріза-
ти, розтинати/розтяти і розітнути.
разпасва|м недок./разпаша 1. розперізу-
вати і (рідко) розперезувати/розпереза-
ти, розстібати/розстебнути пояс; 2. перен.
розпускати/розпустйти.
разпа|ша, -шеш; -сах док.: разпасвам
(див.)
разпенва|м недок./разпеня пінити і спі-
нювати/спінити; ~ се/~ се 1. пінитися і
спінюватися/спінитися; 2. перен. закипа-
ти/закипіти, розлютовуватися і розлючува-
тися/розлютуватися і розлютйтися.
разпен|я, -иш; -их док.: разпенвам
(див.).
разперва|м недок./разперя 1. розпрбсту-
вати/розпрбстати, випростувати/ вйпроста-
ти; розправляти/розправити; пауньт разпе-
ри опашката си павйч розпростав хвіст;
~ крилете си розпростувати (розправ-
ляти) свої крйла; ~ рьце розпростувати
руки; 2. (розм.— пальці) розчепірювати/
розчепірити; 3. (розм.— вітрила) розпина-
ти/розіпнути, розп’ястй і розіп’ястй; розкри-
вати/розкрйти, піднімати/підняти; 0 ~/~
крила розгортати/розгорнути (розправля-
ти/розправити, розпрбстувати/розпрбста-
ти) крйла; ~/~ рьце розвбдити/розвестй
руки (руками).
разпердушйнва|м недок./разпердушйня 1.
обскубувати і обскубати/обскубти, обпат-
рювати/обпатрати, вищйпувати/вйщипати
пір’я; 2. перен. (розривати на частини)
розшарпувати/розшарпати, розтріпувати/
розтріпати.
разпердушйн|я, -иш; -их док.: разперду-
шйнвам (див.).
разпер|я, -иш; -их док.: разпервам (див.).
разпет|и, -а, -о; -и: ~ петьк церк. страсна
п’ятниця.
разпечатва|м недок./разпечатя розпеча-
тувати/розпечатати; ~ плик розпечатувати
конверт.
разпечатя
576
разположение
разпечат|я, -иш; -их док.: разпечатвам
(див.).
разпил|ея, -ееш; -ях док.: разпилявам
(див.).
разпилява|м недок./разпилея 1. розсипа-
ти/розсйпати, розкидати/розкйдати; 2. роз-
трачувати/розтратити; (розм.) розтрйньку-
вати/розтрйнькати, розсипати/розсйпати;3.
спец, (набір) розсипати/розсйпати.
разпис ч. розклад; ~ на лекциите розклад
лекцій.
разписаниес. розклад; по ~ за розкладом
(графіком); ~ на влаковете розклад руху
поїздів; спазвам ~-то дотрймуватися роз-
кладу.
разпйсва|м недок./разпйша 1. підпйсува-
ти/підписати; ~ документи підпйсувати до-
кументи; 2. (замість кого) підпйсуватися/
підписатися, розпйсуватися/розписатися;
той разпйса баща си він розписався за
батька (замість батька); ~ се/~ се 1. під-
пйсуватися/підписатися, розпйсуватися/
розписатися; 2. (розм.) розпйсуватися/
розписатися; надмірно захбплюватися/за-
хопйтися писанням.
разпис|ен, -на, -но; -ни: ~-на кнйга кнй-
га реєстрації.
разписка ж. розпйска; давам ~, че сьм
получил парй давати розпйску про одер-
жання грошей; писмо с обрати а ~ лист
із повідомленням; срещу ~ під розпйску.
разпит ч. 1. розпити (мн.), опит; 2. юр.
допит; извьршвам (произвеждам) ~ влаш-
товувати, зчиняти допит; крьстосан ~ пе-
рехресний допит; подлагам на ~ някого
брати на допит (допйтувати) кого; ~ на
свидетели допит свідків; формален ~ фор-
мальний допит.
разпйта|м док.: разпйтвам (див.).
разпйтва|м недок./разпйтам 1. розпйту-
вати/розпитати, опйтувати/опитати; 2. юр.
допйтувати/допитати.
разпй|ша, -шеш; -сах док.: разпйсвам
(див.).
разплаква|м недок./разплача доводити/
довестй до сліз (плачу), примушувати
плакати; ~/~ верицата на някого нагнати
(док.) холоду кому; дати/задати гарту
(перегону) кому; дати (док.) прочухана
кому; показати, де раки зимують.
разплата ж. тільки одн. (кара) розпла-
та; відплата; ден на ~ день (час) роз-
плати.
разпла|ча, -чеш; -ках док.: разплаквам
(див.).
разплеска|м док.: разплесквам (див.).
разплесква|м недок./разплескам розплю-
щувати/розплющити, розплюснути.
разплет|а, -еш; разплетох док.: разплйтам
(див.).
разплйта|м недок./разплета 1. розпліта-
ти/розплестй; 2. розсбтувати/розсотати;
розпускати/розпустйти вйв’язане; 3. (спра-
ву і т. ін.) перен. розплутувати/розплу-
тати.
разплдд ч. розплід, розведення (тварин);
за ~ на розплід.
разплбдни|к ч. мн. -ци пліднйк.
разплод|я, -йш; -йх док.: разплодявам
(див.).
разплодява|м недок./разплодя розводити/
розвестй, розплоджувати/розплодйти.
разплбжда|м недок. див. разплодявам.
разплува|м се недок./разплуя се розм.
розкладатися/розкластися.
разплу|я се, -еш се; -х се док.: разплувам
се.
разполага|м 1 недок./разполбжа І.’розта-
шбвувати/розташувати, розміщати і розмі-
щувати/розмістйти; ~ войскй розташовува-
ти військо; ~ по азбучен ред розміщувати
(розставляти, розміщати) за алфавітом
(абеткою); абеткувати; 2. привертати/при-
вернути; (перен.) прихиляти/прихилйти;
приваблювати/привабити; той ~-ше хората
кьм себе си він привертав людей до себе;
~ се/~ се розташбвуватися/розташува-
тися, розміщатися і розміщуватися/розмі-
стйтися; взводьт беше се разположил б коло
пьтя взвод розташувався край дороги.
разполага|м2 недок. 1. мати (в своєму
розпорядженні); не ~ с такава сума пари
в момента не маю в даний момент такої
суми грошей; с каквб своббдно време ~-те?
скільки вільного часу у вашому розпоряд-
женні? 2. розпоряджатися; ~ с живота
на някого розпоряджатися життям кого;
3. розпоряджатися, порядкувати; 4. жйти
заможно, бути багатим; ~ се розпоряджа-
тися; порядкувати; той се ~-ше като
стопанин він порядкував як господар.
разполов|я, -йш; -йх док.: разполовявам
(див.).
разполовява|м недок. /разполовя діл йти,
розділяти/розділйти навпіл (на дві частй-
ни); (розм.) розполовйнити (док.).
раполож|а, -иш; -их док.: разполагам 1
(див.).
разположение 1 с. 1. розташування, місце-
положення; 2. розташування, розміщення;
(розм.) розстановка; ~ на играчите роз-
міщення гравців; ~ на стаите в хотела
розташування кімнат в готелі; 3. (військо-
вої частини) розташування; вдьлбочавам
се в ~-то на протйвника заглйблюватися
в розташування протйвника.
разположение
577
разпространявам
разположение 2 с. 1. настрій; охота; това
развалй хубавото му ~ це зіпсувало його
хороший настрій; 2. прихильність; ласка;
заслужавам нечие ~ заслуговувати при-
хильність кого; 0 ймам на ~ мати в своєму
розпорядженні; на ~ сьм на някого бути
в розпорядженні кого.
разпоредба ж. 1. розпорядження; изпьл-
нявам ~ виконувати розпорядження; по
негова ~ за його наказом (розпоряджен-
ням); според ~-та згідно з розпоряджен-
ням, відповідно до розпорядження; 2. по-
рядок, лад.
разпоредйтел ч. 1. розпорядник; 2. біле-
тер; (заст.) капельдинер (у театрі).
разпоредйтел |ен, -на, -но; -ни 1. розпо-
рядливий; ~ човек розпорядлива людйна;
2. розпорядчий, організаційний; ~-но засе-
дание розпорядче засідання.
разпоредйтелка ж. 1. розпорядниця; 2.
(про жінку) білетер; (розм.) білетерка; ка-
пельдинер (заст.— про жінку).
разпоредни|к ч. мн. -ци розпорядник.
разпоред|я, -йш; -йх док.: разпореждам
(див.).
разпорежда|м недок./разпоредя 1. роз-
поряджатися/розпорядйтися; давати/дати
розпорядження; 2. розподіляти/розподілй-
ти; ~ се/~ се розпоряджатися/розпо-
рядйтися.
разпор|я, -иш; -их док.: разпарям (див.).
разпра ж. звада, сварка.
разправа ж. 1. звада, сварка; 2. роз-
права; жестока ~ жорстока (люта) роз-
права.
разправй|я ж. 1. сварка, суперечка, спе-
речання; 2. тільки мн. неприємності, тур-
боти; ще си ймам ~-и у мене будуть не-
приємності.
разправ|я, -иш; -их док.: разправям
(див.).
разправя|м недок./разправя 1. розповіда-
ти/розповістй; ~ за станалото розпові-
дати про те, що трапилося; 2. упорядко-
вувати/упорядкувати, доводити/довестй до
ладу, давати’/дати лад; ~ се/~ се порозу-
міватися/порозумітися.
разправя |м се недок. /разправя се 1.
сперечатися/посперечатися; (розм.) спб-
ритися/поспбритися; сварйтися/посварй-
тися; 2. доводити/довестй свою правоту;
вьрвй, че се ~ й сега с тях спробуй тепер
довестй їм свою правоту; 3. займатися/
зайнятися; тя се ~-ше повече с децата
вона більше займалася дітьми; 4. (пере-
борювати труднощі, одержувати перемогу)
справлятися/справитися, упоратися (док.);
розраховуватися/розрахуватися.
19 7—2498
разправ|я се, -иш се; -их се док.: раз-
правям се (див.).
разпрегн|а, -еш; -ах док.: разпрягам
(див.).
разпределение с. 1. розподіл; ~ на млади
специалйсти розподіл молодих спеціалістів;
~ на финанси розподіл фінансів; 2. поділ;
розподіл; ~ на труда поділ праці; 3. спец.
розподіл; сортування; ~ на вагони сорту-
вання вагонів; ~ на натоварване розподіл
навантаження; ~ на ток розподіл струму;
шйбьрно ~ техн. золотниковий розподіл.
разпределйтел ч. спец, розподільник; ~
на запалването розподільник запалювання;
хидравлйчен ~ гідравлічний розподільник.
разпределйтел |ен, -на, -но; -ни спец, роз-
подільний; ~-на станция розподільна стан-
ція; ~-но табло розподільний щит.
разпредел|я, -йш; -йх док.: разпределям
(див.).
разпределя|м недок.: разпределя 1. розпо-
діл йти/розподіл йти; розділ яти/розділ йти;
~ децата по класове розподіляти дітей по
класах; ~ ролйте розподіляти ролі; 2. сор-
тувати, розсортовувати/розсортувати.
разпредялба ж. див. разпределение.
разприка|жа, -жеш; -зах док.: разприказ-
вам (див.).
разприказва|м недок./разприкажа викли-
кати/вй кликати на розмову, схиляти/схи-
лйти до розмови; ~ се/~ се захоплюва-
тися/захопйтися розмовою.
разпродажба ж. розпродаж; сезонна ~
на стоки сезонний розпродаж товарів.
разпростйра|м недок./разп ростр а 1. роз-
стеляти, розстилати і (рідко) розстелюва-
ти/розстелйти і розіслати; 2. (білизну) роз-
вішувати/розвішати і розвісити; 3. (чутки)
пошйрювати/пошйрити, розповсюджувати/
розповсюдити; ~ се/~ се 1. пошйрюва-
тися/пошйритися, розстелятися/розстелй-
тися; горйте се ~ далеч на север ліса
пошйрюються далеко на північ; 2. довго
(докладно, багато) говорйти (недок.), до-
кладно (багато) розказувати/розказати.
разпростр|а, -еш; -ях док.: разпростйрам
(див.).
разпространение с. пошйрення; розпов-
сюдження; ~ на билети розповсюдження
квитків; ~ на челния опит пошйрення
передового досвіду.
разпространйтел ч. пошйрювач; розпов-
сюджувач; (рідко) розповсюдник.
разпростран|я, -йш; -йх док.: разпростра-
нявам (див.).
разпространява|м недок./разпространя
пошйрювати/пошйрити; розповсюджувати/
розповсюдити; ~ влиянието си пошйрю-
разпрьсвам
578
разрушавам
вати свій вплив; ~ мнение поширювали
думку; ~ слухове поширювати (розпО
всюджувати, розпускати) чутки (погоді"
ски).
разпрьсва|м недок.Іразпрьсна 1. розбрй^-
кувати (час від часу)/розбризкати, пО
розбризкувати, розпрйскувати/розпрйскаТи
і розпрйснути; 2. (про предмети) розкиді’
ти/розкйдати, порозкидати; 3. (пітьму, м&'
рок, дим, туман) розсівати і розсіювати/
розсіяти, розганяти і розгбнити/розігнатИї
4. перен. (чутки, новини і т. ін.) пошйрК?-
вати/пошйрити; 5. перен. розвівати і (рід~
иіе) розвіювати/розвіяти, розганяти і розг<2>‘
нити/розігнати (сумнів).
разпрьсн|а, -еш; -ах док.: разпрьсва^
(див.).
разпряга|м недок./разпрегна розпрягати/
розпрягтй.
разпуска|м недок./разпусна 1. розпуска-
ти/розпуст йти, відпускати/відпустйти;
сьбранието розпускати збори; ~ ученйцит^
на ваканции розпускати учнів на канікули»
2. розпускати/розпустйти, послабляти/по-
слабити; ~ колана розпускати пояс; 3. пв'
рен. (вимогливість, контроль) розпускати/
розпустйти; послаблювати/послабити;
се/~ се 1. переставати/перестати сорбмИ"
тися; 2. розпускатися/розпустйтися, роз"
бещуватися/розбеститися; 3. п е р е н. почи"
нати/почати жйти на широку ногу; 4. (пр&
взуття) рознбшуватися/розносйтися; 0
сьрцето ми се разпусна (док.) відлягло
(відійшло) від серця.
разпусн|а, -еш; -ах док.: разпускам (див.)-
разпуща|м недок. див. разпускам.
разпьва|м недок./разпьна 1. розтягати
і розтягувати/розтягтй і розтягнути, натя-
гати і натягувати/натягтй і натягнути; 2-
(розм.) розпинати/розіпнути, розп’ястй і
розіп’ястй; ~ палатка розпинати (розби-
вати, ставити) намет (палатку); 3. (карати
на смерть; мучити, катувати) розпинати/
розіпнути, розп’ястй і розіп’ястй; ~ на крьсТ
розпинати на хресті.
разпьн|а, -еш; -ах док.: разпьвам (див.).
разпьпва|м се недок./разпьпна се роз-
виватися/розвйтися і (рідко) розвйнутися;
(розм.) розпукатися і розпукуватися/ роз-
пукатися і розпукнутися (про бруньки);
розбрунькбвуватися/розбрунькнутися і
розбрунькуватися.
разпьпн|а се, -еш се; -ах се док.: разпьп*
вам се (див.).
разраббтва|м недок. /разраббтя 1. роз-
робляти і розрбблювати/розробйти; 2. (про
механізм, інструмент, голос — удосконалю-
вати) обробляти/обробйти; 3. п е р е н. роз-
робляти і розрбблювати/розробйти, опра-
цьбвувати/опрацювати, досліджувати/до-
слідйти; ~ тема розробляти тему.
разработ|я, -иш; -их док.: разраббтвам
(див.).
разраз|я се, -йш се; -йх се док.: разразя-
вам се (див.).
разразява|м се недок./разразя се ударя-
ти/ударити, вибухати/вйбухнути; разразй
се буря ударила блйскавка.
разред ч. розряд, категорія; (спец.) ряд;
хотел от висш ~ готель вйщого розряду.
разред |я, -йш; -йх док.: разреждам (див.).
разредява|м недок. див. разреждам.
разреж|а, -еш; разрязах док.: разрязвам
(див.).
разрежда|м недок./разредя 1. (газ, по-
вітря) розріджувати/розрідйти; 2. (ріди-
ною) розвбдити/розвестй; розріджувати/
розрідйти; 3. (рослини) проріджувати/
прорідйти, проривати/прорвати; 4. перемі-
шу вати/перемішати, порушувати/порушити
порядок; ~ се/~ се 1. (про газ, повітря)
розріджуватися/розрідйтися; 2. (про ряди)
розмикатися/розімкнутися; 3. (порушувати
порядок) перемішуватися/перемішатися,
переплутуватися/переплутатися.
разрез ч. розріз; надльжен ~ поздовжній
розріз; напречен ~ поперечний розріз;
сондажен ~ буровйй розріз; ф в ~ с нещо
у розріз з чим.
разреш|а, -йш; -йх док.: разрешавам
(див.).
разрешава|м недок./разреша 1. дозволя-
ти/дозвблити; ~-т му да се изкаже йому
дозволяють вйсловитися; 2. перен. розв’я-
зувати/розв’язати; ~ научен вьпрос розв’я-
зувати наукове питання.
разрешение с. дозвіл; без ~ без дозволу;
давам ~ давати дозвіл; моля за ~ просй-
ти дозволу; ~ за бтпуска дозвіл на відпуст-
ку; с ваше ~ з вашого дозволу.
разрешйтелно с. розм. дозвіл (доку-
мент); получавам ~ одержувати дозвіл.
разрив ч. розрйв; ~ на отношения роз-
рйв відносин; ~ на сьрцето розрйв серця.
разрбш|а, -иш; -их док.: разрбшвам (див.).
разрбшва|м недок./разроша розтріпува-
ти /розтріпати, розкуйовджувати/розкуйов-
дити, кбшлати/розкбшлати.
разруха ж. розруха; розлад; (розм.) роз-
вал.
разруш|а, -йш; -йх док.: разрушавам
(див.).
разрушава|м недок./разруш а 1. руйнува-
ти/зруйнувати, поруйнувати; ~ сграда
руйнувати будівлю; 2. перен. псувати/
попсувати; ~ здравето си псувати своє
разрушение
579
разстрел
здоров’я; 0 (срутвам/срутя) всйчки
мостове зад себе си спалювати/спалйти
мости за собою.
разрушени|е с. 1. руйнування; ~ на скали
руйнування скель; ~ с взрив руйнування
вибухом; 2. тільки мн. руїни; (розм.) звали-
ща.
разрушйтел ч. руйнівник, руїник.
разрушйтел|ен, -на, -но; -ни руйнівний,
руйнувальний, руйнуючий, руївничий; ~-на
вьлна руйнуюча хвиля; ~-на сила руйнівна
(руйнувальна, руйнуюча) сила.
разрушйтелка ж. руйнівниця, руїнниця.
разрязва|м недок./разрежа розрізувати
і (рідше) розрізати/розрізати; ~ на пар-
чета (части) краяти, шматувати.
разсад ч. розсада; обраббтвам (кул ти ви-
рам) ~ вирощувати розсаду; ~ от зеле
розсада капусти; тютюнев ~ розсада тю-
тюну.
розсадни|к ч. мн. -ци 1. розсадник; горски
~ лісовий розсадник; 2. перен. розсадник;
джерело; ~ на бблести розсадник хвороб;
~ на науката розсадник науки.
разсвиреп|ея, -ееш; -ях док.: разсирепя-
вам (див.).
разсвирепява|м недок./разсвирепея роз-
лютовуватися і розлючуватися/розлютува-
тися і розлютитися; вятьрьт разсвирепя
надвечер вітер розлютувався надвечір; ра-
неният звяр беше разсвирепял поранений
звір був розлючений (розлютився).
разсейва|м недок./разсея 1. розсіювати/
розсіяти; ~ енергия розсіювати енергію;
~ мьгла розсіювати туман; ~ светлина
розсіювати світло; 2. перен. розсівати і роз-
сіювати/розсіяти; розганяти і розгонити/
розігнати; ~ сьмнения розсіювати (розга-
няти) сумніви; ~ тьга розсіювати (розга-
няти, розбивати) тугу (нудьгу); ~ се/~ се
1. розсіватися і розсіюватися/розсіятися;
2. перен. (про неприємне почуття) розсіва-
тися і розсіюватися/розсіятися, минати/
минути; зникати/знйкнути; 3. перен. (від
чогось неприємного) розвіятися (док.); роз-
важатися/розважитися.
разс|ея, -ееш; -еях і -ях док.: разсейвам
(див.).
разсип ч. розруха; ф на ~ на ущербі (про
місяць).
разсйпва|м недок./разсйпя 1. розсипати/
розсипати; ~ брашнб на пдда розсипати
борошно на підлогу; 2. проливати/пролй-
ти; ~ вода проливати воду; 3. (по таріл-
ках) розливати/розлйти. 4. розоряти/розо-
рйти, руйнувати/зруйнувати; (розм.) трйнь-
кати,розтрйнькувати/розтрйнькати; ~ имб-
та розтрйнькувати майно; 5. псувати/попсу-
вати (здоров'я, життя); (перен.) підрива-
ти/підірвати (здоров'я); алкохбльт розсйп-
ва здравето алкоголь псує (підриває) здо-
ров’я; 6. руйнувати/зруйнувати, знйщувати/
знйщити; това постепенно ~-ше крепосттаце
поступово руйнувало (знйщувало) фортецю.
разсипй|я ж. розм. 1. марнотратство;
розкрадання; 2. тільки мн.: -и заст. зва-
лища, руїни.
разсйпни|к ч. мн. -ци марнотрат, марно-
тратник; марнотратець.
разсйпница ж. марнотратка, марнотрат-
ниця.
разсйп|я, -еш; -ах док.: разсйпвам (див.).
разслабва|м недок./разслабя 1. ослаблю-
вати і рідко ослабляти/осла бити, послаблю-
вати і рідко послабляти/послабити; ~ прев-
рьзката послабляти пов’язку; 2. розслаблю-
вати і розслабляти/розслабити, позбавля-
ти /позбавити сил (енергії); 3. (діяти як про-
носне) пронбсити/пронестй.
разслабйтел|ен, -на, -но; -ни: ~-но сред-
ство мед. проносне; у знач, ім.: ~-но тс.
разслаб|я, -иш; -их док.: разслабвам
(див.).
разслабя|м недок. див. разслабвам.
разследва|м недок. 1. розслідувати; ~
престьпление розслідувати злочин; 2. роз-
глядати, досліджувати.
разслоение с. розшарування; класово ~
класове розшарування.
разсло|я, -йш; -йх док.: разслоявам (див.).
разслоява|м недок./разслоя 1. розшарбву-
вати/розшарувати; 2. перен. розшарбвува-
ти/розшарувати; ділйти/поділйти (на со-
ціальні верстви, класи).
разсм|ея, -ееш; -яхдок.: разсмйвам (див.).
разсмйва|м недок./разсмея смішйти/роз-
смішйти; ~ се/~ се починати сміятися/
розсміятися.
разсбл ч. 1. квашена капуста; 2. розсіл.
разсдха ж. діал. розсбха.
разсрдчка ж. розстрочка; (розм.) від-
строчка; відстрочення.
разстел|я, -еш; разстлах док.: разстйлам
(див.).
разстйла|м недок./разстеля розстеляти,
розстилати/розстелйти і розіслати; ~ ки-
лйм вьрху пдда розстилати кйлим на під-
логу.
разстояние с. 1. відстань, віддаль; голямо
~ велйка відстань; 2. інтервал, період;
в ~ на едйн месец протягом одного місяця;
0 дьржа се на ~ див. дьржа; на (едйн)
куршум ~ див. куршум.
разстрел ч. розстріл; осьден на ~ за-
суджений до розстрілу; пред ~-а перед
розстрілом.
19*
разстрбйвам	580
разстрбйва|м недок./разстроя 1. розлад-
нувати/розладнати, розладжувати/розла-
дити; розстрбювати/розстрбїти; ~ планове-
те розстроювати (розладнувати) плани;
~ цигулката розладнувати (розстроювати)
скрипку; това беше разстройло нервите им
це розстроїло (розладнало) їхні нерви; 2.
розстрбювати/розстрбїти, завдавати/зав-
дати смутку.
разстрбйство с. тільки одн. 1. розлад,
безлад, безладдя; ~ на иконбмиката розлад
економіки; 2. розлад, неспокій; безлад; 3.
розлад; ~ на стомаха розлад шлунка.
разстро|я, -йш; -йх док.: разстрбйвам
(див.).
разстуд|я, -йш; -йх док.: разстудявам
(див.).
разстудява|м недок./разстудя охолбджу-
вати/охолодйти, остуджувати/остудйти.
разсьдйтел|ен, -на, -но; -ни розсудливий,
розважливий.
разсьдьк ч. розум; загубвам ~ втра-
чати (страчувати) розум; здрав ~ здоро-
вий ум; помрачаване на разсьдька потьма-
рення (затьмарення) розуму.
разсьдьч|ен, -на, -но; -ни розумовий; без-
прйстрасний, (рідко) безстрасний.
разсьд|я, -иш; -их док.: разсьждавам
(див.).
разсьждава|м недок./разсьдя 1. міркува-
ти, розміркбвувати/розміркувати; думати/
обдумати; виє правилно ~-те ви правильно
міркуєте; 2. розміркбвувати/розміркувати,
обговбрювати/обговорйти; започвам да ~
починати розмірковувати; ~-ме за мерките,
кой то трябва да се вземат ми обговорюємо
заходи, які треба вжйти; 3. недок. розмір-
ковувати, вагатися; розм. розумувати.
разсьждение с. міркування; правилно ~
правильне міркування.
разсьмва|м се недок./разсьм на се тільки
З ос. одн. безос. світати, розсвітати/розсві-
нути, розвиднятися і розвйднюватися/роз-
вйднітися, розвйдніти, видніти/повидніти,
виднішати/повиднішати, (недок.) дніти,
(док.) свінути, свінутися.
разсьмн|а се, -еш се; -ах се док.: раз-
сьмвам се (див.).
разсьнва|м недок./разсьня розганяти і
розгонити/розігнати сон; ~ се/~ се роз-
гул юватися/розгул йтися, переставати/пере-
стати хотіти спати.
разсьн|я, -иш; -их док.: разсьнвам
(див.).
разсьня |м недок. див. разсьнвам.
разсьрдва|м недок./разсьрдя сердити/
розсердити; ~ се/~ се сердитися/розсер-
дитися.
разтегля
разсьрд|я, -иш; -их док.: разсьрдвам
(див.).
разсьхва|м се недок./разсьхна се розсиха-
тися/розсбхнутися; бьчвата се разсьхна
бочка розсбхлася; 0 работата се разсьх-
ва/се разсьхна нічого не вихбдить/не вй-
йшло, (недок.) справа (діло) не клеїться
(не в’яжеться).
разсьхн|а, -еш; -ах док.: разсьхвам
(див.).
разтакава|м недок. 1. затрймувати, затя-
гати (затягувати) справу; 2. ганяти марно
(тудй-сюдй); ~ се 1. (про справу) затрй-
муватися, затягатися (затягуватися); 2.
(розм.) тинятися, вештатися.
разтака|м недок. див. разтакавам.
разтапя|м недок. див. разтопявам.
разтваря|м 1 недок./разтвбря 1. розкри-
вати/розкрйти; розчиняти/розчинйти; роз-
гортати/розгорнути; ~ вратата розчиняти
(розкривати) двері; ~ кнйга розкривати
кнйгу; ~ куфар розкривати чемодан; ~
раница розкривати ранець; 2. розкривати/
розкрйти, розтуляти і рідше розтулювати/
розтулйти; рознімати/розняти; розплфщу-
вати/розплющити; ~ очй розплющувати
(розкривати) очі; ~ пергел розхиляти
цйркуль; ~ шепата розтуляти (розтулюва-
ти, розкривати, розмикати, розтискати)
кулак; ~ широко розчахувати; той разтвб-
ри рьце за да го прегьрне він розкйнув
(розвів, розметав) руки, щоб обійняти
його; 3. перен. розкривати/розкрйти; пока-
зувати/показати; планинйте ~-ха свбята
хубост гори розкривали (показували) свою
красу.
разтваря|м 2 недок./разтвбря розчиняти/
розчинйти; ~ боя розводити (розбавляти)
фарбу; ~ вьв водата розчиняти (розво-
дити) у воді.
разтвбр ч. розчин; вбден ~ водний роз-
чин; насйтен ~ насйчений розчин; нише-
стен ~ розчин крохмалю; ~ за дидарйя
розчин для кладки; ~ за мазйлка (ма-
зйлков (мазачески) ~) штукатурний роз-
чин; рядьк ~ рідкйй розчин.
разтворйтел ч. хім. розчйнник; органй-
чески ~ органічний розчйнник.
разтворобьркачка ж. розчиномішалка.
разтвбр|я, -иш; -их док.: разтварям 1* 2
(див.).
разтегател|ен, -на, -но; -ни розсувнйй;
~-на маса розсувнйй стіл.
разтеглйв, -а, -о; -и розтяжнйй, якйй
розтягується; тягучий; 0 ~-о понятие
розтяжне поняття.
разтегл|я, -иш; -их док.: разтеглям
(див.).
разтеглям
581
разтурвам
разтегля|м недок./разтегля Ь розтягати
і розтягувати/розтягтй і розтягнути; ~
пружина розтягати пружину; 2. недок. п е -
р е н. (звуки, слова) розтягати і розтягува-
ти; 0 ~ играта розтягати фланги (оборо-
ну) при грі у футбол; ~ сухожйлие роз-
тягувати сухожилля.
разтегн|а, -еш; -ах док.: разтягам (див.).
разтйча|м се док.: разтйчвам се (див.).
разтйчва|м се недок./разтйчам се 1. по-
чинати/почати бігти; (розм.) розбігатися;
2. починати/почати метушйтися, заметушй-
тися; (розм.) завештатися.
разтлейва|м се 1 недок./разтлея се розтлі-
ватися/розтлйтися.
разтлейва|м се 2 недок./разтлея се повіль-
но розгорятися і розгоратися/розгорітися.
разтление с. розтління.
разтл|ея се, -ееш се; -ях се док.: разтлей-
вам се ’’ 2 (див.).
разтлява|м се недок. див. разтлейвам се *’2.
разтоварва|м недок./разтоваря розванта-
жувати/розвантажити; звільняти/звільнйти
від певного навантаження; ~ вагони роз-
вантажувати вагони.
разтоварйтел|ен, -на, -но; -ни розванта-
жувальний; ~-на гара розвантажувальна
станція.
разтовар|я, -иш; -их док.: разтоварвам
(див.).
разтоваря |м недок. див. разтоварвам.
разтоп|я, -йш; -йх док.: разтопявам (див.).
разтопява|м недок./разтопя 1. розтоплю-
вати і розтопляти, топйти/розтопйти; (про
метал) плавити/розплавити; сльнцето раз-
топй леда сонце розтопйло лід; 2. перен.
розтоплювати/розтопйти; розчулювати/роз-
чулити; ~ се/~ се 1. розтоплюватися і
розтоплятися, топйтися/розтопйтися; (про
метал) плавитися/розплавитися; 2. перен.
розпливатися/розпливтйся; звукьт се ~-ше
вьв вьздуха звук розпливався в повітрі;
3. перен. розпещуватися/розпеститися;
розчулюватися/розчулитися, розніжувати-
ся/розн їжитися.
разточ|а, -иш; -их док.: разтбчвам (див.).
разточва|м недок./разтбча 1. розмбтува-
ти/розмотати; 2. (тісто) качати/покачати,
розкачувати/розкачати.
разточйтел ч. марнотрат, марнотратець,
марнотратник.
разточйтел|ен, -на, -но; -ни марнотрат-
ний; ~ живот марнотратне життя.
разточйтелка ж. марнотратка, марнотрат-
ниця.
разточйтелствува|м недок. жйти марно-
тратно, займатися марнотратством; (розм.)
розтрйнькувати.
разтрака|м док.: разтраквам (див.).
разтраква|м недок./разтракам 1. розпочи-
нати/розпочати сйльно стукати, грюкати,
грюкотати і грюкотіти/грюкнути; (розм.)
грюконути; 2. (машину) розбивати/розбй-
ти, псувати/зіпсувати, попсувати.
разтребва|м недок./разтребя прибирати/
прибрати, навбдити/навестй порядок (лад);
~ масата прибирати зі столу (на столі);
~ стаята прибирати кімнату (в кімнаті).
разтреб|я, -иш; -их док.: разтребвам
(див.).
разтребя|м недок. див. разтребвам.
разтревож|а, -иш; -их док.: разтревбж-
вам (див.).
разтревожва|м недок./разтревожа роз-
тривбжувати/розтривбжити, стривожити.
разтреперва|м недок./разтреперя приму-
шувати/примусити тремтіти; ~ се/~ се
починати/почати тремтіти; трусйтися/за-
трусйтися.
разтрепер|я, -иш; -их док.: разтрепер-
вам (див.).
разтр|еса, -есеш; -есох док.: разтрйсам
(див.).
разтрйва|м недок./разтрйя 1. терти, роз-
тирати/розтерти; ~ лицето розтирати об-
лйччя; 2. розтирати/розтерти, робйти/зро-
бйти масаж; 3. розтирати/розтерти, ути-
рати/утерти; м’яти/зім’яти, бгати/зібгати;
~ люта чушка в супата розтирати в супі
гіркйй перець; ~ сухи листа розтирати
сухі лйстя; ~ се/~ се розтиратися/
розтертися; ~ се с камфоров спирт розтира-
тися камфорним спйртом.
разтрйвка ж. 1. розтирання, масаж; суха
~ сухйй масаж; 2. рідина або мазь для
розтирання.
разтрйса|м недок./разтреса 1. починати/
почати трясти, розтрушувати/розструсйти;
стрясати/стрястй; 2. (про хворобу) почи-
нати/почати трястй, тіпати (недок.).
разтрй|я, -еш; -х док.: разтрйвам (див.).
разтро|г ч. мн. -зи розм. див. разтрога.
разтрбга ж. тріщина, розколина; розм.
шкарубйна.
разтрогва|м недок./разтрбгна; ~/~ брак
розривати/розірвати шлюб.
разтрогн|а, -еш; -ах док.: разтрогвам
(див.).
разтурва|м недок./разтуря 1. руйнувати/
зруйнувати; 2. перен. руйнувати/зруйнува-
ти, розвалювати/розвалйти; розладжувати/
розладити; ~ компания розвалювати ком-
панію; ~ семейство руйнувати сім’ю; 3.
розм. (на певну відстань одне від одного)
розставляти/розставити; розкидати/розкй-
нути; (розм.) розтикати/розтйкати; 4. пе-
разтуря
582
разхищавам
рен. розм. псувати/попсувати; розбещува-
ти/розбестити.
разтур|я, -иш; -их док.: разтурвам (див.).
разтуря |м недок. див. разтурвам.
разтуха ж. тільки одн. утіха, розрада; за
~ для утіхи (розради).
разтуш|а, -йш; -йх док.: разтушавам
(див.).
разтушава|м недок./разтуша розсівати і
розсіювати/розсіяти; розважати/розважи-
ти; тішити, утішати/утішити.
разтушва|м недок. див. разтушавам.
разтьж|а, -йш; -йх док.: разтьжавам
(див.).
разтьжава|м недок./разтьжа засмучува-
ти/засмутйти.
разть|ка, -чеш; -ках док.: разтькавам
(див.).
разтькава|м недок./разтька розсотувати/
розсотати, розпускати/розпустйти (вив'яза-
не, виткане).
разтькм|я, -йш; -йх док.: разтькмявам
(див.).
разтькмява|м недок./разтькмя розстрою-
вати /розстроїти, розладнувати/розладна-
ти, розладити (плани і т. ін.).
разтьлкува|м док. розтлумачити, вйтлу-
мачити; (розм.) розтовкмачити.
разтьпква|м недок. разтьпча утоптувати/
утоптати; ~ се/~ се 1. розм. розми-
натися/розім’ятися; 2. гуляти, прогулювати-
ся/прогулятися.
разтьп|ча, -чеш; -ках док.: разтьпквам
(див.).
разтьрв|а, -еш; -ах док.: разтьрвавам
(див.).
разтьрвава|м недок./разтьрва рознімати/
розняти, розбороняти/розборонйти; те се
спуснаха да ги ~-т вонй кйнулися їх
рознімати (розбороняти).
разтьрка|м док.: разтьрквам (див.).
разтьрква|м недок./разтьркам 1. розти-
рати/розтерти; протирати/протерти, терти/
потерти, потирати (недок); ~ очй проти-
рати очі; ~ рьце терти (потирати) руки;
2. розтирати/розтерти, робйти/зробйти ма-
саж; 3. розтирати/розтерти, розмазувати/
розмазати.
разтьрсваїм1 недок./разтьрся 1. трястй/
затрястй, стрясати/стрястй; грьм ~-ше зе-
мята грім стрясав землю; 2. перен. стря-
сати/стрястй; зворушувати/зворушйти, глй-
боко хвилювати/розхвилювати.
разтьрсва|м 2 недок./разтьрся розм. об-
шарювати/обшарити, обшукувати/обшука-
ти; розм. обнйшпорювати/обнйшпорити.
разтьрс|я, -иш; -их док.: разтьрсвам *’ 2
(див.).
разтьрся|м недок. див. разтьрсвам
разтяга|м недок./разтегна 1. розтягати
і розтягувати/розтягтй і розтягнути; 2. роз-
пускати/розпустйти, попускати/попустйти;
0 ~/~ локуми див. локум.
разузнава|м недок./разузная 1. розвіду-
вати/розвідати; ~ разположението на сй-
лите на протйвника розвідувати розташу-
вання сил ворога; 2. довідуватися/довіда-
тися, дізнаватися і дознаватися/дізнатися і
дознатися; (розм.) розвідувати/розвідати.
разузнаван|е с. мн. -ия військ, розвіду-
вання; розвідка; изпращам ~ посилати
(висилати) розвідку; ~ на местността роз-
відка місцевості; ~ с бой розвідка боєм.
разузнавател|ен, -на, -но; -ни 1. розвіду-
вальний; ~ отред розвідувальний загін;
~-на служба розвідувальна служба; 2.
розвідувальний, пошуковий, роз туковий;
~-на група пошукова група; ~-но (про-
учвателно) сондйране розвідувальне бу-
ріння.
разузнавач ч. розвідник.
разузнавачка ж. розвідниця.
разузна|я, -еш; -х док.: разузнавам (див.).
разум ч. тільки одн. розум; човешки ~
людськйй розум; ф без ~ сьм от някого
бути захопленим ким; упадати за ким; за
ум и щоб набратися розуму; здрав ~
здоровий розум (глузд); с ум и розумно.
разуч|а, -иш; -их док.: разучавам (див.).
разучава|м недок./разуча вивчати/вйвчи-
ти; розучувати/розучйти; ~ местността
вивчати місцевість; ~ песен розучувати
пісню.
разхайтва|м недок./разхайтя розпускати/
розпустйти, розбещувати/розбестити.
разхайт|я, -иш; -их док.: разхайтвам
(див.).
разхвьрл|я, -иш; -их док.: разхвьрлям
(див.).
разхвьрлям недок./разхвьрля 1. розки-
дати/розкйдати, розметати; децата раз-
хвьрлиха играчките діти розкйдали іграш-
ки; 2. перен. (про роботу, податки) розки-
дати/розкйдати; розподіляти/розподілйти;
~ се/~ се 1. (свої речі) розкидати/роз-
кйдати, порозкйдати; 2. роздягатися/роз-
дягтйся; (розм.) розбиратися/розібратися;
3. розпочинати/розпочати кйдати.
разхвьрляч ч. спец, розкидач (пристрій);
~ на торове розкидач добрив.
разхитйтел ч. розкрадач.
разхит|я, -йш; -йх док.: разхищавам
(див.).
разхищава|м недок./разхитя розкрадати/
розкрасти; (розм.) розтягати і розтягу-
вати/розтягтй і розтягнути.
разхлабвам
583
разширявам
разхлабва|м недок./разхлабя 1. ослаблю-
вати і (рідко) ослабляти/ослабити, по-
слаблювати/послабити, розпускати/розпу-
стйти (пояс); 2. перен. послаблювати/
послабити; розхйтувати/розхитати (дисцип-
ліну).
разхлаб|я, -иш; -их док.: разхлабвам (див.).
разхлабя|м недок. див. разхлабвам.
разхлада ж. прохолода, охолода.
разхладйтел|ен, -на, -но; -ни 1. (рідко)
освіжаючий; ~ ветрец освіжаючий вітрець;
2. прохолоднйй; ~-но питие прохолоднйй
напій; 3. у знач, і м.: ~-но прохолоднйй
напій.
разхлад|я, -йш; -йх док.: разхлаждам
(див.).
разхладява|м недок. див. разхлаждам.
разхлажда|м недок./разхлад я охолоджу-
вати/ охол одйти, остуджувати/остудйти.
раз ход ч. 1. вйтрата; годйшен ~ річна
вйтрата; изчислйтелен ~ розрахункова
вйтрата; ~ на горйво вйтрата пального;
среден денонощен ~ середньодобова вй-
трата; 2. тільки мн. вйтрати; джобни (дреб-
ни) ~-и кишенькові вйтрати (гроші); парй
за ~-и гроші на вйтрати; посрещам ~-и
покривати вйтрати; 3. видаток; запйсвам
парите в ~ спйсувати гроші на видаток.
разход|ен, -на, -но; -ни видатковий; ~
бюджет видатковий бюджет; ~-на кнйга
видаткова кнйга.
разходка ж. прогулянка; излйзам на ~
виходити на прогулянку; отйвам на ~ ітй
на прогулянку; ~ в планината прогулянка
в гори; ~ из окблностите прогулянка по
околицях; ~ с велосипеди прогулянкова
їзда на велосипедах.
разход|я, -иш; -их док.: разхбждам (див.).
разхожда|м недок./раз ход я водйти/по-
вестй на прогулянку; прогулювати/прогу-
ляти (про тварин); розвозити/розвезтй
(пасажирів під час прогулянки); ~ се/~
се 1. прогулюватися/прогулятися, прохо-
джуватися і проходитися і (розм.) про-
ходжатися/пройтйся і (розм.) проходйтися;
~ из парка прогулюватися по парку; ~ по
булеварда прогулюватися по бульвару; 2.
(взад і вперед) ходйти/походйти; ~ из
стаята ходйти взад і вперед по кімнаті.
разхубав|я, -йш; -йх док.: разхубавявам
(див.).
разхубавява|м недок./разхубавя прикра-
шати і прикрашувати/прикрасйти, робй-
ти/зробйти красйвим.
разцвет ч. тільки одн. розквіт; ~ на лите-
ратура розквіт літератури; в ~-а на го-
дйните (сйлите) розквіт віку (сил).
разцепва|м недок./разцепя 1. розкблюва-
ти/розколоти, розрубувати/розрубати, роз-
сікати/розсікти, розтинати/розтяти і розі-
тнути; 2. перен. розкол ювати/розколоти,
вносити/внестй розлад; 3. перен. прорізу-
вати і прорізати/прорізати (тишу).
разцеп|я, -иш; -их док.: разцепвам (див.).
разчеква|м недок. /разчекна 1. розще-
плювати/розщепйти; роздирати/роздерти і
розідрати, розривати/розірвати; 2. (розм.)
розчепірювати/розчепірити (пальці, ноги);
розставляти/розставити (ноги).
разчекн|а, -еш; -ах док.: разчеквам (див.).
разчепка|м док.: разчепквам (див.).
разчепква|м недок./разчепкам 1. чухрати/
(розм.) почухрати; очищати/очйстити (вов-
ну); 2. (що-небудь стиснуте, зімкнуте) роз-
тискати і розтйскувати/розтйснути; розще-
плювати/розщепйти; 3. перен. розглядати/
розглядіти і розглянути; розбирати/розі-
брати.
разчет ч. 1. розрахунок; стопански ~
господарський розрахунок; 2. перен. роз-
рахунок; сподівання; намір; 3. військ, об-
слуга; орьдеен ~ гарматна обслуга.
разчет|а, -еш; разчетох док.: разчйтам 1,2
(див.).
разчйта|м 1 недок./разчета 1. прочйтува-
ти/прочитати, розбирати/розібрати, роз-
шифровувати/розшифрувати; 2. перен. схо-
плювати/схопйти; розгадувати/роз гадати.
разчйта|м 2 недок./разчета розрахбвува-
ти/розрахувати, обрахбвувати/обрахувати.
разчйта|м 3 недок. розраховувати на ко-
го-, що-небудь; сподіватися на когось, щось.
разчува|м се недок. разчуя се пошйрю-
ватися/пошйритися; (розм.) розноситися/
рознестися; ставати/стати відомим.
разчупва|м недок./разчупя 1. разламува-
ти/розламати; відламувати і відломлювати/
відламати і відломйти; 2. розбивати/роз-
бйти, розколювати/розколбти; ~ орех роз-
колювати горіх.
разчуп|я, -иш; -их док.: разчупвам (див.).
разчу|я се, -еш се; -х се док.: разчувам се
(див.).
разширен, -а, -о; -и розширений; пошире-
ний; ~ крьгозор широкий кругозір; 0 ~-о
вьзпроизвбдство ек. розшйрене ВІДТВбреНг
ня; ~-о изречение лінгв. пошйрене речення.
розшир|я, -йш; -йх док.: разширявам
(див.).
разширява|м недок./разширя 1. розши-
рювати і розширяти/розшйрити; ~ роклята
розточувати сукню; ~ улицата розшйрю-
вати вулицю; 2. розшйрювати і розши-
ряти/розшйрити, збільшувати/збільшити,
укрупнювати/укрупнйти; посйлювати/посй-
лити; ~ врьзките розшйрювати (поглйблю-
разшумвам се
584
ракйя
вати) зв’язки; ~ произвбдството розширю-
вати (збільшувати) виробнйцтво.
разшумва|м се недок./разшумя се укрива-
тися/укрйтися зеленню, лйстям.
раз шум |я се, -йш се; -йх се док.: раз-
шумвам се (див.).
разюздава|м недок./разюздая розгнузду-
вати/розгнуздати, звільняти/звільнйти від
вудйл (коня).
разюздан, -а, -о; -и 1. буйний, неприбор-
каний, невгамовний; ~-и нрави буйні звй-
чаї; 2. буйний, стихійний; 3. перен. роз-
гнузданий, розперезаний; розбещений; роз-
пущений; ~ младеж розгнузданий (роз-
пущений) юнак; 4. перен. розгнузданий;
нестрйманий; ~-а клевета розгнузданий на-
клеп.
разюзда|я, -еш; -х док.: раз юз давам
(див.).
разюздва|м недок./$азюздя 1. розгнузду-
вати/розгнуздати; 2. перен. розгнуздувати/
розгнуздати; розбещувати/розбестити.
разюзд|я, -иш; -их док.: разюздвам (див.).
разяжда|м недок./разям 1. (про комах)
проїдати/проїсти; 2. (про іржу, кислоту)
роз’їдати/роз’їсти; 3. перен. роз’їдати/
роз’їсти, руйнувати/зруйнувати; краяти,
розкраювати/розкраяти; грйзти (недок.);
противоречия ~-т лагера на империалйз-
ма протиріччя роз’їдають табір імперіаліз-
му; сьмнения ~-т душата му сумніви гри-
зуть його душу (крають його серце).
раз|ям, -ядеш; -ядох док.: разяждам
(див.).
разяр|я, -йш; -йх док.: разярявам (див.).
разярява|м недок./разяря розлютовувати
і розлючувати/розлютувати і розлютйти.
разяснение с. роз’яснення; давам ~ да-
вати роз’яснення; изйсквам ~ вимагати
роз’яснення.
разяснйтел|ен, -на, -но; -ни роз’яснюваль-
ний; пояснювальний; ~-на работа роз’ясню-
вальна робота.
разясн|я, -йш; -йх док.: разяснявам (див.).
разяснява|м недок./разясня 1. роз’ясня-
ти і роз’яснювати/роз’яснйти; ~ наредба
роз’яснювати розпорядження; 2. (небо)
робйти/зробйти світлим; вятьрьт разяснй
небето вітер розігнав хмари; ~ се/~ се 1.
роз’яснятися і роз’яснюватися/роз’яснйти-
ся; 2. прояснятися і прояснюватися/про-
яснйтися, роз’яснятися і роз’яснюватися/
роз’яснйтися; випогоджуватися/вйпогоди-
тися.
райран, -а, -о; -и смугастий; (рідко) смуж-
куватий; ~ панталон смугасті штанй.
рай ч. рай; 0 земен ~ земнйй рай, рай
земнйй.
райбер ч. засувка.
райграс ч. бот. райграс.
райе с. мн. -та смужка; на ~-та у смуж-
ку, смугастий.
райком ч. райком, районний комітет.
район ч. 1. (територія) район; горски ~
лісовйй район; обикалям целия ~ об’їж-
джати весь район; отдалечен ~ віддале-
ний район; промйшлен ~ промисловий
район; 2. район; місце; в ~-а на наво-
днението у районі поводі; ~ на действия-
та район дій; 3. (міста) район; Димйтров-
ски ~ на София Димйтровський район Со-
фії.
район|ен, -на, -но; -ни районний; ~ сьвет
районна рада; ~-на конференция район-
на конференція.
районйра|м недок. і док. 1. районувати,
робйти/зробйти поділ на райони; 2. розпо-
діляти/розподілйти по районах, прикріплю-
вати/прикріпйти до певного району.
райск|и, -а, -о; -и райський; ~-и врата
райська брама; 0 ~ птйца орн. райський
птах (райська птйця).
райсьвет ч. райрада, районна рада.
райхстаг ч. іст. рейхстаг.
ра|к! ч. мн. -ци зоол. рак; морски ~
морськйй рак; ~ пустинник рак-самітник
(рак-діоген); речен ~ річковйй рак; 0 запь-
вам се/запьна се катб ~ на бьрзей див.
запьвам.
рак 2 ч. тільки одн. мед. рак.
ракета ж. ракета; балистйчна ~ балі-
стйчна ракета; космйческа ~ космічна
ракета; крилата ~ крилата ракета; мно-
гостепенна ~ багатоступінчаста ракета;
пускам ~ пускати ракету; ~ на ядрено го-
рйво ракета на ядерному паливі; ~-носй-
тел ж. ракета-носій; ~ тип «земя-вьздух»
ракета тйпу «земля-повітря», сигнална ~
сигнальна ракета; тристепенна ~ тристу-
пінчаста ракета.
ракет|ен, -на, -но; -ни ракетний; ~ дви-
гател ракетний двигун; ~ самолет ракетний
літак.
ракиен, -а, -о; -и горілчаний; ~ мйрис
горілчаний запах; ~-а чаша чарка для го-
рілки, стопка.
ракйта ж. рокйта, верба, вербйна.
ракита|к ч. мн. -ци вербняк, вербнйк,
верболіз.
ракйяж. горілка (плодова); анасонова ~
(мастика) ганусова горілка; вьрла ~ міц-
на горілка; гроздова ~ виноградна горілка;
домашна ~ самогон; припечена ~ запікан-
ка; ~ с пипер горілка з перцем; перцівка;
0 блага ~ солодкувата горілка, якою за
народним звйчаєм частують ранком після
ракла
585
ранявам
весілля; греяна ~ підігріта підсолоджена
горілка.
ракла ж. 1. скриня; (розм.) сундук; 2.
стінна шафа; 3. (в коморі) відділення; 4.
військ, зарядний ящик.
раков *,-а, -о; -и див. рачешки.
рак о в 2, -а, -о; -и раковий; ~-о заболява-
не ракове захворювання.
раковина ж. 1. черепашка, скойка, мушля;
2. раковина; ушна ~ вушна раковина.
ракообразни мн. зоол. ракоподібні.
ралица ж. 1. верхня частйна сохй; 2. бот.
сокйркй; полска ~ сокйркй польові.
рало с. мн. рала 1. соха; 2. д і а л. (волів,
буйволів) пара.
рама ж. 1. рама; направляваща ~ на-
прямна рама; ~ за закрепване кріпйль-
на рама; ~ на двигателя рама двигуна;
2. (взуття) рант.
рамен|ен, -на, -но; ни плечовий; ~-на
става плечовйй суглоб.
рамк|а ж. 1. рама; касова ~ на каса)
налйчник, лйштва; ~на прозорец (прозореч-
на ~) віконна рама; 2. рамка, рама, обля-
мівка; обрамлення; вестникьт беше в траур-
на ~ газета була в траурному обрамленні
(в траурній рамці); ~ за картини рамка
для картйн; снймка в ~ фотографія в рамці;
3. оправа; ~-и за очила оправа для окулярів;
4. спец, рама; гатерна ~лісопйльна рама;
носеща ~ несуча рама; носова ~ носовйй
шпангоут; ~ на велосипед велосипедна ра-
ма; ставна ~ шарнірна рама; 5. тільки мн.
перен. межі, рамки; в ~-ите на вьзможното
у. межах (рамках) можлйвого; 0 надхвьр-
лям/надхвьрля ~-ите на нещо див. над-
хвьрлям.
рамо с. мн. рамена і рамене 1. плече; гле-
дам през ~ дивйтися через плече; 2. схил
горй, узгір’я, узбіччя горй; 3. спец, плече;
гледам през ~ на някого дивйтися звисока
(згорй, згорда, спогорда) на кого; коляново
~ плече кривошйпа; на ~! військ, на пле-
че!; ~ до ~ бік убік; пліч-о-пліч; ~ на мост
плече важеля; ~ на сила плече ейли; ~ на
стьлба сходовий марш.
рампа 1. (театральна) рампа; 2. вантажна
залізнйчна платформа; покрита ~ дебарка-
дер; товарна ~ апарель, похйла платформа;
3. буд. рампа, пандус.
рамстек ч. тільки одн. ромштекс.
ран, -а, -о; -и ранній; ~ зеленчук (мн.)
ранні овочі; ~-а пролет рання весна, про-
весна.
рана ж. 1. рана; гнойна ~ гнійна рана;
зашйвам ~ зашивати рану; нанасям ~ ра-
нити, заподіювати (робйти) рану; огнестрел-
на ~ вогнестрільна рана; отворена ~ від-
крйта рана; превьрзвам ~ перев’язувати
рану; ~ от дьлго лежане пролежень; ~ от
куршум кульова рана; от нож ножова ра-
на; ~-тазее рана зяє; смьртоносна ~ смер-
тельна рана; 2. перен. рана; (заст.) ураза;
душевний біль, страждання; 0 жива ~ не-
загоєна (незагойна) рана; слагам/сдбжа
прьст в ~-та зачіпати/зачепйти за болюче
місце; стара ~ стара рана; човьркам ^-та
ятрйти, роз’ятрювати/роз’ятрйти рану.
ранг ч. мн. -ове 1. ранг; капитан вгори ~
капітан другого рангу; 2. ранг, катеїбрія,
розряд; писател от най-висбк ~ письмен
ник найвйщого рангу; 3. з а с т. (у театрі)
балкон, ярус.
ран|ен, -на, -но; -ни 1. ранній; ~ стаднії
на развйтие рання стадія розвитку; ~-но
детство раннє дитйнство; 2. ранній, перед-
часний; ~-на смьрт рання (передчасна)
смерть.
ранен, -а, -о; -и 1. поранений; ~-а рька
поранена рука; 2. у знач. ім. поранений; ~
-ият стенеше поранений стогнав.
ранинаж..* на (по) ~ рано-вранці, уранці-
рано, раннього ранку.
раница ж. ранець; войнйшка ~ ра-
нець, речовйй мішок; туристйческа ~ рюк-
зак.
рано присл. рано; по-~ не беше чувал за
това раніше про це він не чув; ~ сутринта
рано-вранці; уранці-рано, раннього ранку,
раннім ранком; 0 ~ или кьсно рано
чи пізно; ~ подранявам уставати дуже
рано.
ранобуд|ен, -на, -но; -ни який рано про-
сипається (просинається); якйй рано
встає.
ранобудни|к ч. мн. -ци людйна, яка рано
прокидається (встає).
ранобудница ж. жінка, яка рано проки-
дається (встає).
ранозре|ен, -йна, -йно; -йни скороспілий,
скоростйглий, швидкостйглий; ~ сорт ско-
роспілий сорт.
ранозрейка ж. скороспілка; круша ~ гру-
ша-скороспілка.
ранопо|ен, -йна, -йно; -йни поет, якйй
співає ранком (про птаха).
ранш|ен, -на, -но; -ни колйшній; (розм.)
давнішній; в по-~-ни времена за колйшніх
(за давнішніх, за попередніх) часів, дав-
ніше, давніш.
ран|я, -йш; йх док.: ранявам 1,2 (див.).
ранява|м 1 недок.1. ранити (не-
док. і док.)/поранити, заподіювати/заподія-
ти рану; ~ в крака ранити в ногу; 2. перен.
ранити/поранити, завдавати/завдати ду-
шевного болю; уражати/уразйти.
ранявам
586
рачешки
ранява|м 2 недок. /раня розм. 1. уста-
вати/устати рано; 2. з’являтися/з’явйтися
рано; наставати/настати рано.
рапйра ж. рапіра.
рапица ж. бот. турнепс.
рапич|ен, -на, -но; -ни ріпаковий, рапсо-
вий.
рапорт ч. рапорт; давам ~ віддавати
рапорт; приемам ~ приймати рапорт; ~ на
дежурния рапорт чергового.
рапортува|м недок. рапортувати, віддава-
ти рапорт.
рас|а ж. 1. раса; бяла ~ біла раса;
жьлта ~ жовта раса; равноправие на
~-ите рівноправність рас; черна ~ чорна
раса; 2. біол. раса; порода (тварин).
расйзьм ч. тільки одн. расйзм.
расист ч. расйст.
расйстк|и, -а, -о; -и расйстський; ~ ре-
жим расйстський режйм; ~-а теория ра-
сйстська теорія.
расн|а, -еш; -ах недок. див. раста.
расо ч. мн. раса ряса.
расов, -а, -о; -и 1. расовий; ~-а принад-
лежност расова приналежність; 2. біол.
расовий, породистий; ~ кон расовий (по-
родистий) кінь.
раст|а, -еш; растох недок. 1. ростй; ви-
ростати; те ~-ат бьрзо вонй швйдко ро-
стуть; 2. (кількісно) ростй, зростати, збіль-
шуватися; 0 ~-ат (нйкнат) като гьби
(след дьжд) ростуть (з’являються, вини-
кають) як грибй після дощу; той е расьл
като в саксйя див. саксйя.
растеж ч. 1. ріст; период на ~ період
росту; 2. ріст, зростання, збільшення; ~ на
доходи зростання доходів (прибутків).
растени|е с. рослйна; етерйчни ~-я ефі-
роносні рослйни; жйтни ~-я злакові рос-
лйни; зеленчукови ~-я овочеві рослйни;
зьрнени ~-я зернові рослйни; лекарствени
(лечебни) ~-я лікарські рослйни; овощни
~-я плодові рослйни; отровни ~-я отруйні
рослйни; паразйтни ~-я паразйтні (чу-
жоїдні) рослйни; сьбйрам ~-я збирати
рослйни; фуражни ~-я кормові рослйни;
широколйстни ~-я листяні рослйни.
растениевьд ч. рослйнник.
растйтел|ен, -на, -но; -ни рослйнний; ~
свят рослйнний світ; ~-на храна рослйнна
їжа.
рата|й ч. мн. -и наймит, батрак.
ратайкйня ж. наймичка, батрачка.
ратайск|и, -а; -о; -и наймитський, найми-
тівський, батрацький.
ратайствува|м недок. наймитувати, пра-
цювати наймитом, батракувати, батрачити.
ратификация ж. дипл. ратифікація.
ратифицйра|м недок. і док. дипл. ратифі-
кувати.
рафинерия ж. спец, рафінувальний завод;
петролна ~ нафтоперегінний завод.
рафинйра|м недок. і док. спец, рафінува-
ти, звільняти/звільнити від домішок.
рафт ч. мн. -ове полйця; ~-ове за кнйги
книжкові полйці, стелажі.
рахат ч. тільки одн. розм. 1. спокій,
задоволення; 2. у знач. незм. прикм. спо-
кійний, безтурботний; 0 бьдй ~ не хви-
люйся, не турбуйся; гледам си ~-а див.
гледам.
рахат-локум ч. заст. див. локум.
рахатлік ч. тільки одн. розм. спокійне,
безтурботне життя; гледам си ~-а (раха-
та) див. гледам.
рахатува|м недок. розм. жйти безтурбот-
но, спокійно, привільно.
рахатяса|м док.: рахатясвам (див.).
рахатясва|м недок. р о з м./рахатясам
заспокоюватися/заспокоїтися, звільнятися/
звільнйтися від турбот; починати/почати
жйти безтурботно, в достатках.
рахйт ч. рахіт.
рационал|ен, -на, -но; -ни раціональний;
~-но използване раціональне вйкористан-
ня; 0 ~-на функция мат. раціональна
функція; ~-но число мат. раціональне число.
рационализатор ч. раціоналізатор; ~ на
производствения процес раціоналізатор ви-
робнйчого процесу.
рационализаторка ж. раціоналізатор (про
жінку).
рационализаторск|и, -а, -о; -и раціона-
лізаторський; ~ колектив раціоналізатор-
ський колектйв; ~-о предложение раціона-
лізаторська пропозйція.
рационализация ж. раціоналізація; правя
~ проводити (здійснювати) раціоналіза-
цію; ~ на производството раціоналізація
виробнйцтва.
рационализйра|м недок. і док. раціоналі-
зувати, проводити/провести (здійснювати/
здійснйти) раціоналізацію.
рационалйзьм ч. раціоналізм.
рационалйст ч. раціоналіст.
рационалистйч|ен, -на, -но; -ни раціона-
лістйчний.
рационалистйческ|и, -а, -о; -и див. ра-
ционалистйчен.
рач|а, -иш; рачйх недок. діал. хотіти;
той не ~-й да дойде він не захотів приїхати.
рачел ч. тільки одн. рачел; желе з ви-
ноградного соку з шматочками гарбуза
або плодів.
рачешк|и, -а, -о; -и 1. рачачий; ~-и очй
рачачі очі; 2. раковий, із раків; ~-а чорба
рачи
587
ревизйрам
раковий суп; 3. перен. якйй посувається
назад, (розм.) задкує.
рач|и, -а, -о; -и рачачий; ~ крак клішня;
(рідіие) клешня.
рая ж. іст. р а я; не мусульманське на-
селення Османської імперії.
ре с. тільки одн. муз. ре.
реабилитация ж. реабілітація.
реабилитйра|м недок. і док. реабіліту-
вати.
реагйра|м недок. і док. 1. хім. реагува-
ти, вступати/вступйти в реакцію; натрият
реагйра с водата натрій реагує з водою;
2. реагувати/зреагувати; ~ на крйтика
реагувати на крйтику.
реактив|ен, -на, -но; -ни спец, реактивний;
~ двигател реактйвний двигун; ~ само-
лет реактйвний літак; ~-но сьпротивле-
ние реактйвний опір.
реактор ч. реактор; атомен (ядрен) ~
атомний (ядерний) реактор.
реакцион|ен ’, -на, -но; -ни якйй відно-
ситься до хімічної реакції.
реакцион|ен2, -на, -но; -ни реакційний;
~-на роля реакційна роль; ~-на сьщност
реакційна суть.
реакционер ч. реакціонер.
реакціонерка ж. реакціонерка.
реакционерск|и, -а, -о; -и реакційний;
якйй відноситься до реакції.
реакция 1 ж. 1. спец, реакція; необра-
тйма ~ необоротна реакція; химйчна ~
хімічна реакція; 2. реакція, реагування;
бурна ~ бурхлйва реакція.
реакция 2 ж. політ, реакція.
реал|ен, -на, -но; -ни 1. реальний; дійсний;
~-на помощ реальна допомога; ~-на за-
плаха реальна загроза; 2. реальний, здійсни-
мий; ~ план реальний план; 3. реалістйч-
ний; (рідко) реальний; (перен.) тверезий,
розсудливий; ~-на полйтйка реалістйчна
політика; 0 ~-на гимназия заст. реальне
учйлище; ~-на заплата реальна заробітна
плата.
реализация ж. реалізація.
реализйра|м недок. і док. реалізувати;
здійснювати/здійснйти; ~ вьзмбжностите
реалізувати можлйвості; ~ се 1. реалізу-
ватися; 2. (в якійсь сфері) проявлятися/
проявйтися, проявляти/проявйти свої здіб-
ності (можлйвості).
реалйзьм ч. тільки одн. 1. реалізм; про-
явявам~ проявляти реалізм; ~ на полй-
тйката реалізм політики; 2. (художній метод
у літературі, мистецтві) реалізм; критйчески
~ критйчний реалізм; социалистйчески ~
соціалістйчний реалізм.
реалйст ч. реаліст.
реалистйч|ен, -на, -но; -ни реалістйчний;
~ подход реалістйчний підхід; ~-но из-
куство реалістйчне мистецтво.
реалистйческ|и, -а, -о; -и див. реалистй-
чен.
реалйстка ж. реалістка.
ребрен, -а, -о; -и 1. ребровий, реберний;
~-а кост реброва кістка; 2. кроквяний.
ребрест, -а, -о; -и ребрйстий; ребрува-
тий.
ребр|б с. 1. ребро; ечупя ~-а при ладане
переламати ребра при падінні; 2. схил горй;
узгір’я; 3. (покрівлі) схил; мн. крокви;
0 адамово ~ див. адамов; броят се ~-ата
на някого див. броя; на ~ ребром; скі-
сно.
ребром присл. 1. ребром; скісно; 2. боком;
0 поставям/поставя вьпрбса ~ ставити/
поставити питання ребром.
ребус ч. ребус.
рев ч. мн. -ове 1. (тварин) рев, ревіння;
2. (розм.— голосний плач) рев; 3. рев, крик;
гвалт (натовпу); 4. перен. рев, гуркіт; ~
на вятьр рев вітру.
рев|а, -еш; -ах 1. (про тварин) ревіти,
ревтй; рйкати; 2. (голосно плакати) ревіти;
ревтй (розм.); ридати; 3. (про людей —
несамовито кричати) ревіти, ревтй, лемен-
тувати; 4. ревіти, ревтй, гуркотати, гурко-
тіти.
реваксинация ж. мед. ревакцинація.
реваксинйра|м недок. і док. мед. ревак-
цинувати.
реване с. мн. -та р е в а н е; тістечко в
сиропі.
реванш ч. тільки одн. реванш; мач-~
спорт, матч-реванш.
реваншйра|м се недок. і док. 1. брати/
узяти реванш; 2. дякувати, віддячувати/
віддячити і (рідко) відлякувати послугою
за послугу.
реваншйст ч. реваншйст.
ревва|м недок./ревна 1. починати/почати
ревіти; ревтй, рйкати, (розм.) ревнути (про
тварин); 2. починати/почати ревіти (ревтй,
плакати); (розм.) ревнути.
ревер ч. вилога, лацкан, борт.
реверанс ч. реверанс; правя ~ робйти
реверанс.
ревизибн|ен, -на, -но; -ни ревізійний; ~
акт акт ревізії; ~-на комйсия ревізійна
комісія.
ревизионйст ч. ревізіоніст.
ревизионистйч|ен, -на, -но; -ни ревізіоніст-
ський.
ревизйра|м недок. і док. 1. ревізувати,
здійснювати/здійснйти ревізію; 2. ревізува-
ти, піддавати/піддати ревізії.
ревйзия
588
реден
ревйзия ж. 1. ревізія; переоблік; мага-
зйньт е затворен поради ~ магазйн зачине-
но на переоблік; 2. ревізія; перегляд; подла-
гам на ~ піддавати ревізії; ~ на договора
ревізія договору; 3. спец, (остання) звірка;
коректура.
ревизор ч. ревізор.
ревизорск|и, -а, -о; -и ревізорський.
ревла ж. розм. рева, плакса (про жінку).
ревль|о ч. мн. -овци розм. рева, плакса
(про чоловіка).
ревматйзьм ч. тільки одн. ревматйзм.
ревматйч|ен, -на, -но; -ни ревматйчний; ~
-но заболяване ревматйчне захворювання.
ревн|а, -еш; -ах док.: реввам (див.).
ревнйв, -а, -о; -и ревнйвий.
ревнйв|ец ч. мн. -ци (розм.) ревнйвець.
ревнйвка ж. (розм.) ревнйвиця.
ревност ж. 1. ревнощі (мн.); изпйтвам
~ відчувати ревнощі, ревнувати; от ~ від
ревнощів; 2. ревнощі, заздрість.
ревнува|м недок. ревнувати; те я ~-т от
него вонй Її ревнують до нього.
револвер ч. револьвер.
револвер|ен, -на, -но; -ни револьверний;
~ йзстрел револьверний постріл; ~ струг
револьверний верстат.
революцион|ен, -на, -но; -ни революцій-
ний; ~-на борба революційна боротьба;
~-но движение революційний рух.
революционер ч. революціонер; пролетар-
ем ~ пролетарський революціонер.
революционерка ж. революціонерка.
революционерск|и, -а, -о; -и революцій-
ний; ~-а дейност революційна діяльність.
революционизйра|м недок. і док. револю-
ціонізувати.
революция ж. 1. революція; Велйката
октомврййска социалистйческа ~ Велйка
Жовтнева соціалістйчна революція; проле-
тарска ~ пролетарська революція; 2. (у пев-
ній галузі) революція, переворот; научно-
технйческа ~ науково-технічна революція;
~ в науката революція в науці.
ревю с. мн. -та ревю, огляд; модно ~ де-
монстрація моделей одягу; театрално ~
театральне ревю.
регистратор ч. реєстратор.
регистраторка ж. реєстраторка (розм.).
регистрйра|м недок. і док. реєструвати/
зареєструвати.
регйст|ьр ч. мн. -ри 1. (журнал вхідної
та вихідної кореспонденції в установі)
реєстр, регістр; 2. реєстр, регістр, спйсок;
перелік; 3. муз. регістр; 4. спец, регістр,
розподільник, регулятор; 5. (ряд клавіш
друкарської машинки) регістр.
регламент ч. регламент.
регламентйра|м недок. і док. регламенту-
вати.
регулация ж. 1. регулювання; ~ на ценй-
те регулювання цін; 2. планування вулиць.
регулйра|м недок. і док. регулювати (не-
док.); упорядкбвувати/упорядкувати; ~
уличното движение регулювати вуличний
рух.
ред ч. мн. -ове 1. ряд, нйзка; два ~-а
зьби два ряди зубів; място на втбрия ~
місце в другому ряді (ряду); ~ кьщи ряд
будйнків; 2. ряд, пласт, шар; едйн ~ сла-
ма, едйн ~ прьст одйн ряд (пласт) соломи,
одйн ряд (пласт) землі; 3. рядок; драснй
ми няколко ~-а черкнй мені кілька рядків;
започвам от нов ~ починати з нового абза-
цу; нов ~ абзац; 4. тільки одн. черга; (заст.)
ряд; макам своя ~ очікувати своєї черги;
ще дойде и неговия ~ дійде й до нього
черга; 5. порядок; по администратйвен ~ в
адміністратйвному порядку; спазвам чисто-
та и дотрймувати, дотрймуватися, до-
держувати, додержуватися чистотй й поряд-
ку; 6. тільки мн. рядй; встьпвам в ~-овете
на партията вступати в рядй (лави) партії,
вступати до лав партії; служа в ~-овете
на Сьветската армия служйти в лавах Ра-
дянської Армії; 0 вкарвам/вкарам в ~
див. вкарвам; в ~-а на нещата природна
(нормальна) річ; нормально; всйчко е в
див. всйчко; вьрвй по ~-а си (по своя
нещо див. вьрвя; дневен ~ див. дневен; на
дневен ~ [сьм] див. дневен; на свой ~
у свою чергу; пада/падне ми ~ див. падам;
по канален ~ див. канален; поставим/
постав я (слагам/слбжа) на дневен ~ див.
дневен; ~ по редом див. редом; слйзам/
сляза от дневния ~ див. дневен; хващам/
хвана ~ займати/зайняти чергу.
редактйра|м недок. і док. редагувати/
відредагувати; ~ статия редагувати статтю.
редактор ч. редактор; главен ~ головнйй
редактор; отговбрен ~ відповідальний ре-
дактор; ~ на вестник редактор газети;
технйчески ~ технічний редактор.
редакторка ж. редакторка.
редакторск|и, -а, о; -и редакторський;
~-а дльжност редакторська посада: ~-а
поправка редакторська правка.
редакцибн|ен, -на, -но; -ни редакційний;
~-на колегия редакційна колегія.
редакция ж. редакція; адрес на ~-та
адреса редакції; окончателна ~ остаточна
редакція; под ~-та за редакцією.
ред|ен, -на, -но; -ни прййнятий, заведений,
звичайний; загальнопрййнятий; не сьвсем
~-на работа не зовсім звичайна справа
(звичайне діло).
редея
589
режисьорски
ред|ея, -ееш; -ях недок. рідшати, рідіти;
гората ~-ее ліс рідшає (рідіє); мьглата
~-ее туман рідшає (рідіє); тьлпата ~-ее
натовп рідшає (рідіє).
редйц|а ж. 1. ряд, нйзка; дьлга ~ довга
черга, довгий ряд; ~ от чйнове ряд парт;
цяла ~ цілий ряд; 2. ряд, лава; в челните
~-и у перших рядах; 3. ряд, кількість;
това се дьлжй на ~ обстоятелства це
пояснюється рядом обставин; 4. ряд, ше-
ренга; вьрвя в ~ ітй в шерензі (строєм);
5. мат. ряд,послідовність; безкрайна ~ не-
скінченна послідовність; ~ на естествените
числа натуральний ряд чйсел; сходяща ~
збіжний ряд; 0 в пьрвите ~-и див. пьрви;
стягам/стегна ~-ите змикати/зімкнути ря-
дй; згуртовувати/згуртувати лави.
редни|к ч. мн. -ци 1. військ, рядовйй, сол-
дат; 2. розм. рядовйй; звичайний (пра-
цівнйк).
редническ|и, -а; -о; -и солдатський; ~-и
пагони солдатські погони.
редов, -а, -о; -и рядковйй, рядовйй; ~-а
сейтба рядкова сівба; ~-а сеялка рядкова
сівалка.
редов|ен, -на, -но; -ни 1. регулярний; рів-
номірний; ~-но движение на влаковете
регулярний рух поїздів; ~-но доставяне на
вестници регулярна доставка газет; ~-но
снабдяване регулярне постачання; 2. постій-
ний, звичайний; ~ бюджет постійний бюд-
жет; ~ посетйтел постійний відвідувач;
3. акуратний, точний, справний; той е ~ в
работата він справний робітнйк; він справ-
ний у роботі; 4. черговйй; ~ конгрес черго-
вйй з’їзд; ~ отпуск (~-на отпуска) черго-
ва відпустка; 5. штатний; (заст.) ординар-
ний; ~ преподавател штатний викладач;
~ професор заст. ординарний професор;
ф ~ живот розмірене життя; ~-на воєн-
на служба обов’язкова військова служба;
~-но обучение очне (стаціонарне) навчання.
редом присл. 1. поряд, рядом, поруч; обіч;
той стоеше ~ він стояв поряд (поруч);
2. разом (поряд) з ким, чим; 3. по черзі;
4. всюди, скрізь, повсюди; ф ред по ~ ~ по
підряд, одйн за одним.
редосеялка ж. рядкова сівалка.
редува|м недок. чергувати; ~ труда с
почйвка чергувати працю з відпочйнком.
редукция ж. 1. зменшення, скорочення;
2. спец., хім., лінгв. редукція; ~ на гласни-
те редукція голоснйх; 3. мед. вправлення
(при вивихах, переломах).
редуцйра|м недок. і док. 1. лінгв. піддава-
ти/піддати редукції, ослабляти/ослабити
артикуляцію звука; 2. редукувати, послаб-
лювати/послабити, зменшувати/зменшити.
ред|я, -йш; -йх недок. 1. розставляти (ста-
вити) в ряд; розміщати, розміщувати; ~
кнйги розставляти книги; 2. прибирати,,
упорядковувати, упоряджатися, наводити
порядок (лад); ~ стаята прибирати в кім-
наті; 3. (справи) улаштовувати; 4. розм.
голосйти; ~ над умрял голосити над по-
кійником (небіжчиком); 5. р о з м. наказува-
ти; ~ се 1. вишиковуватися, ставати (роз-
міщатися) в ряд; ~ се на опашка става-
ти в чергу; 2. чергуватися, заміняти одне
одним.
реж|а, -еш; рязах і резах недок. 1. різати,
відрізати, розрізати, краяти; (розм.) тяти і
тнути; ~ на дребни кьсчета (парченца)
різати (сіктй) на дрібні шматочки; ~ на
едри кьсове (парчета) різати на великі
шматкй; батувати; ~ плат відрізати
(розрізати) тканйну; ~ хляб на филйи
різати (краяти) хліб на кусні (шматкй);
2. рубати; ~ месо рубати м’ясо; 3. пи-
ляти, різати; ~ дьрва пиляти (різати)
дрова; 4. підрізувати (підрізати), підстри-
гати; ~ лозе підрізувати виноградник;
~ ноктите си підстригати нігті; 5. різати,
бути гострим; ножьт не ~-е ніж не ріже;
6. різати, вирізувати, різьбйти; 7. перен.
розм. (на іспитах) різати; 8. перен. розм.
різати, говорйти прямо у вічі; 9. перен.
(обличчя) різати, різко дути, ципати;
10. перен. розм. (про напої) бути терп-
кйм; 11. перен. (розм.— про звук) різа-
ти; прорізувати, краяти (повітря, тишу);
ф ~-е ми ухото різати слух (вухо, вуха);
умьт му ~-е (брьсне) като брьснач див.
брьснач.
режй|ен, -на, -но; -ни у спол.: ~-йни
разноски накладні витрати.
режйм ч. 1. режйм; державний лад; реак-
ционен ~ реакційний режйм; 2. режйм>
розпорядок; дневен ~ наученйка режйм для
школяра; ~ на легло постільний режйм;
~ на работа режйм роботи; 3. спец, режйм,.
умови; воден ~ водний режйм; пьтен ~
крейсерський режйм; работен ~ робочий
режйм; ф ~ на икономии режйм економії;
сух ~ сухйй закон.
режисйра|м недок. і док. режисйрувати,
здійснювати/здійснйти постановку (спек-
таклю, фільму і т. ін.).
режисура ж. режисура; занимавам се с ~
займатися режисурою; осьществявам ~ на
филм здійснювати режисуру фільму.
режисьбр ч. режисер; главен ~ на театьра
головнйй режисер театру.
режисьорск|и, -а, -о; -и режисерський;
~-а работа режисерська робота; ~-о из-
куство режисерське мистецтво.
резанки
590
рейсов
резанки мн. 1. (картоплі, буряка) скибоч-
ки; 2. часточки, дольки; портокалови ~
апельсинові часточки; 3. жом, (спец.) жма-
ки; цвеклови ~ буряковий жом.
резач ч. 1. людйна, яка підрізає вино-
градники (дерева); 2. дроворуб; пиляр,
пильщик.
резач|ен, -на, -но; -ни різальний; ~-на ма-
шйна різальна машйна.
резачка ж. техн. 1. різальна машйна;
2. (розм.) саморізка; 3. техн. вирубнйй
прес.
резба ж. 1. різьба; ажурена ~ ажурна
(крізна) різьба; ~ вьрху дьрвб різьба
(різьблення) по дереву; худбжествена ~
художня різьба (художнє різьблення); 2.
техн. різьба, різь, нарізка; вйнтова ~
гвинтова різьба (різь, нарізка).
резбар ч. різьбяр, різьбар.
резбарск|и, -а, -о; -и різьбярський; різь-
барський; ~-о изкуство різьбярське (різь-
барське) мистецтво.
резе с. засув, засувка.
резеда ж. 1. бот. резеда; 2. салатовий
(салатний) колір.
резедав, -а, -о; -и салатовий, салатний
(про колір).
резекйя ж. сорт винограду.
резен ч. скиба, шматок; ~ диня скиба
кавуна; ~ хляб скйба (шматок, кусок,
кусень, кусник) хліба.
резерв, резерв|а, ч., ж. 1. резерв; запас;
мзползване на ~-и використання резервів;
2. військ, резерв; дьржа в ~-а тримати в
резерві; ймам в ~ мати в резерві; • ~ на
главното командуване резерв головного
командування; 0 вьтрешни ~-и внутрішні
резерви; ймам ~-и кьм някого, нещо ста-
витися з недовір’ям до кого, чого; відчува-
ти (висловлювати) сумнів щодо кого, чого;
скрйти ~-и приховані резерви; трудови ~-и
трудові резерви.
резерват ч. 1. заповідник; резерват; за-
казнйк; гбрски ~ лісовйй заповідник; 2.
резервація.
резервация ж. броня; (рідко) брбнь;
правя ~ за хотел бронювати місце (номер)
в готелі.
резерв|ен, -на, -но; -ни 1. запаснйй; ре-
зервний; ~-на игла запасна голка; ~-ни
части запасні частйни; 2. військ, резервний;
0 ~ играч спорт, запаснйй гравець; ~ ка-
питал ек. резервний капітал; ~ пьт зал.
запасна колія.
резервйра|м недок. і док. бронювати/за-
бронювати; ~ билети за самолет броню-
вати/забронювати квиткй на літак; ~ се
стрймуватися/стрйматися.
резервоар ч. резервуар; бак; подземен ~
підземний резервуар; ~ за вода резервуар
для водй; ~ за масло масляний бак; ~ на
радиатора бак радіатора.
рез|ец ч. мн. -цй 1. різець, вістря, лезо;
2. (інструмент) різець; 3. (передній зуб)
різець.
резйл ч. розм. сміховище; посміховище;
ставам за ~ ставати посміховищем, сміхо-
вищем.
резил|я, -йш; -йх недок. розм. робйти
посміховищем.
резйтба ж. підрізування виноградників.
резлйв, -а, -о; -и 1. гострий; ~ нож
гострий ніж; 2. терпкйй; ~-о вйно терпке
вино; 3. (про звук) пронйзливий, різкйй,
гострий, пронйкливий (перен.); 4. (про ві-
тер) пронйзливий, різкйй, шпаркий, пронйк-
ливий.
резняк ч. тільки одн. терпке молоде вино
(яке ще не перебродило).
резолйра|м недок. і док. ставити/постави-
ти резолюцію.
резолюция ж. резолюція; приемам ~
приймати резолюцію; протестна ~ резо-
люція протесту; слагам ~ накладати ре-
золюцію.
резон ч. (розм.) резон; рація, сенс, до-
цільність; няма ~ нема (немає) рації (сен-
су, смйслу).
резонанс ч. резонанс; обществен ~ сус-
пільний резонанс.
резон|ен, -на, -но; -ни резонний, розум-
ний, слушний; ~-на забележка резонне
(слушне) зауваження.
резонйра|м недок. і док. резонувати,
ствбрювати/створйти резонанс.
резултат ч. результат; без нйкакьв ~
без результату, безрезультатно, з однако-
вим результатом; в ~ в результаті; вна-
слідок; равен ~ однаковий результат; спорт.
нічия; ~-и от труда результати праці.
резултат|ен, -на, -но; -ни результатйв-
ний; ~-на борба результатйвна боротьба.
резюме с. мн. -та резюме; правя ~ ро-
бйти резюме; ~ на доклад резюме допо-
віді.
резюмйра|м недок. і док. резюмувати/
зрезюмувати.
рейд ч. 1. мор. військ, рейд; на ~ на рейді;
~ й тйловете на врага рейд у тилй ворога;
2. перен. рейд, перевірка, обстеження.
рейс ч. мн. -ове 1. рейс; космйчески ~
космічний рейс; правя ~-ове здійснювати
рейси; 2. розм. маршрутний автобус;
пьтувам с ~ їхати автобусом.
рейсов, -а, -о; -и рейсовий; ~ самолет
рейсовий літак.
река
591
релса
рек|а 1 ж. 1. річка, ріка; завой на ~-ата
закрут, заворот, лука, коліно (річки); йзвор
на ~-ата початок (вйтік, верхів’я) річки;
плавателна ~ судноплавна річка; преми-
навам ~-ата по плйткото переходити річ-
ку убрід (бродом); ~ Днепьр ріка Дніпро;
~ Дунав ріка Дунай; 2. перен. річка, ріка,
потік; ~ от хора людський потік; 0 до-
карвам/докарам вода от деветдесет и девет
~-й (от девет кладенеца) див. девет; лее се
като ~ див. лея; отйде коня в ~-ата див.
отйвам.
река2, речеш; рекох док. 1. сказати; 2.
сказати, відповістй; той помйсли и им рече
він подумав і сказав їм; 3. наказати; велі-
ти (недок. і док.), звеліти, сказати; рекоха
ми да стоя тук мені сказали (звеліли,
наказали) стояти тут; 4. розм. надумати,
задумати, вйрішити; рекох да ви почакам
я вйрішив зачекати вас; 5. спробувати, по-
пробувати; той рече да стане, но не можа
він спробував підвестйся, але не зміг; 6. тіль-
ки нак. сп.: речй розм. зробй; речй с
рьката като аз зробй рукою як я; ф ако е
рекьл господ див. господ; ако е речено якщо
так судйлося; якщо на роду (віку) напй-
сано; да речем (у знач. вст. сл.) скажімо,
припустімо, припустимо; речй го тс.; майже;
дето се е рекло (го реклй) як [то] кажуть;
як мовиться; дойде, рече «куку» и си отйде
див. куку; кажй-речй див. казвам; казано-
речено див. казвам; не било речено не судй-
лося; не судйла доля; рече и отсече див.
отсйчам; речено-сторено а) сказано-зроб-
лено; сказано, як зав’язано; б) ухвалено й
підпйсано; стйга да рече «куку» див. куку;
току-рече майже; ще рече значить, означає;
отже; тобто.
реквием ч. муз. реквієм; ~ от Верди рек-
вієм Верді.
реквизйра|м недок. і док. реквізува-
ти.
реквизйция ж. реквізйція.
реклама ж. 1. реклама; популяризація;
~ на стоки реклама товарів; туристйческа
~ реклама турйзму; тьрговска ~ торгова
реклама; 2. реклама, афіїпа; печатна ~
друкована реклама; светлйнна ~ світлова
реклама; 3. п е р е н. (зайвий галас навколо
кого-, що-небудь) реклама, галас, шум, роз-
голос; той си прави ~ він створює собі (нав-
коло себе) рекламу.
рекламация ж. рекламація; правя ~ ро-
бйти рекламацію.
реклам|ен, -на, -но; -ни 1. рекламний;
~-но бюро бюро реклами; 2. рекламований;
~-на стока рекламований товар; 3. п е р е н.
рекламний, показнйй.
рекламйра|м недок. і док. 1. рекламувати;
2. робйти/зробйти рекламацію.
реколта ж. урожай; богата ~ високий
урожай; гроздова ~ урожай винограду;
лоша (слаба) ~ низькйй урожай (невро-
жай); прибйране на ~-та збирання уро-
жаю; хляб от новата ~ хліб нового врожаю.
рекомендация ж. рекомендація; давам ~
давати рекомендацію.
реконструйра|м недок. і док. реконструю-
вати.
реконструкция ж. реконструкція.
рекорд ч. рекорд; дьржа ~ утрймувати
рекорд; поставим ~ ставити (встановлюва-
ти, давати) рекорд; ~ по плуване рекорд
з плавання; световен ~ світовйй рекорд;
0 чупя ~-и бйти рекорди.
рекорд|ен, -на, -но; -ни рекордний; с ~-ни
темпове рекордними темпами.
рекордьор ч. рекордйст; (спорт.) рекорд-
смен; ~ по борба рекордсмен з боротьбй.
рекордьорка ж. рекордйстка; (спорт.) ре-
кордсменка.
ректор ч. ректор; ~ на университета рек-
тор університету.
ректорат ч. ректорат; ~ на Софййския
университет ректорат Софійського універси-
тету.
ректорск|и, -а, -о; -и ректорський; ~ каби-
нет кабінет ректора.
релатйв|ен, -на, -но; -ни релятйвний, від-
носний; ~-на величина відносна величина.
реле с. мн. -та техн. реле; ~ за време
реле часу; ~ за променлйв ток реле змін-
ного струменя; ~-прекьсвач реле зворот-
ного струму; управляващо ~ керуюче реле.
релеф ч. 1. рельєф; етажйран ~ багато-
ярусний рельєф; планйнски ~ гірськйй
рельєф; ~ на местността рельєф місце-
вості; 2. (опуклість на площині; скульптур-
не зображення) рельєф.
релеф|ен, -на, -но; -ни 1. рельєфний;
опуклий; ~-на карта рельєфна карта; 2. пе-
рен. рельєфний, чітко окреслений; виразний.
религиоз|ен, -на, -но; -ни І. релігійний;
~-ни традйции релігійні традйції; 2. релі-
гійний, віруючий; ~човек релігійна лю-
дйна.
релйгия ж. релігія; християнска ~ хри-
стиянська релігія.
релйква ж. реліквія; национална ~ на-
ціональна реліквія.
релс|а ж. 1. рейка; железопьтна ~ за-
лізнйчна рейка; 2. тільки мн. перен. рейки;
ф вкарвам/вкарам в ~-ите а) направляти/
направити (наставляти/наставити, наста-
новйти, навертати) на путь істини (на добру,
праведну) путь; напучувати і напучати/
релсов
592
репродуцйрам
напутйти на добру (праведну) дорогу;
б) ставити/поставити на рейки.
релсов, -а, -о; -и рейковий; ~ пьт рейко-
ва колія.
ремарке с. мн. -та спец, причіп; камибн с
~-та грузовйк з причіпом; трамвайно ~
причепнйй вагон трамваю.
ремй с. мн. -та нічия (в шаховій грі).
ремонт ч. ремонт; годйшен ~ річнйй ре-
монт; колата е в автомашина в (на) ре-
монті; правя ~ робйти ремонт, ремонтува-
ти; текущ ~ поточний ремонт.
рембнт|ен, -на, -но; -ни ремонтний; ~-на
работйлница ремонтна майстерня.
ремсйст ч. іст. р е м с й с т; член РМС
(Робітнйчої спілки молоді), попередниці
Димйтровської комуністичної спілки молоді
(ДКМС) Болгарії.
ремсйстка ж. іст. ремсйстка; (про
дівчину) член РМС (Робітнйчої спілки
молоді), попередниці Димйтровської ко-
муністйчної спілки молоді (ДКМС) Бол-
гарії.
ремсов, -а, -о; -и іст. якйй відноситься до
Робітнйчої спілки молоді Болгарії (РМС).
ремь|к ч. мн. -ци 1. ремінь; грьбен ~ че-
резсіделок, черезсідельник; пбясен ~ ре-
мінь, пас, пасок; ~ за багаж ремінець для
багажу; ~ на пушка ремінь гвинтівки (руш-
нйці) ; ~ нахамут гуж; теглйчен ~ пострбн-
ки; 2. техн. пас; двоен ~ подвійний пас;
лредавателен ~ приводнйй пас; 0 не ми
трябва от мечка ~ нащо мені той клопіт;
дуже мені це треба.
ремьч|ен, -на, -но; -ни техн. пасовйй; ре-
мінний; ~ бйндунг м’яке кріплення для
лиж; ~-но предаване пасова (ремінна) пе-
редача.
ренде с. мн. -та 1. рубанок; крйво ~ гор-
бач; ~ с двоен лист подвійний рубанок;
2. терка.
рендбса|м док.: рендбсвам (див.).
рендбсва|м недок./рендбсам 1. (рубан-
ком) стругати/вйстругати; 2. розм. перен.
(з кого) знімати/зняти стружку; критику-
вати/покритикувати.
рендосвач ч. стругальник.
рендосвачка ж. стругальний верстат.
ренегат ч. ренегат.
ренесанс ч. іст. ренесанс; епоха на ~-а
епоха ренесансу.
ранесансов, -а, -о; -и іст. ренесансний;
~-а култура ренесансна культура.
ренета ж. ранет, ренет (сорт яблук).
реноме с. мн. -та реноме; репутація.
реномйра|м недок. і док. створювати/
створйти хорошу репутацію.
рентабил|ен, -на, -но; -ни рентабельний;
~-но предприятие рентабельне підприєм-
ство.
рентген ч. рентген.
рентгенов, -а, -о; -и рентгенівський; ~ ка-
бинет рентгенівський кабінет; ~-а снймка
рентгенівський знімок; ф ~-и льчй рент-
генівське проміння, рентгенівські промені.
рентгенолб|г ч мн. -зи рентгенолог.
реорганизйра|м недок. і док. реорганізб-
вувати/реорганізувати.
репей ч. бот. лопух.
репертоар ч. репертуар; интересен ~ ці-
кавий репертуар; ~ на театьра репертуар
театру.
репертоар|ен, -на, -но; -ни репертуарний.
репетент ч. другорічник.
репетентка ж. другорічниця.
репетйра|м недок. і док. репетйрувати/
прорепетйрувати; ~ нова рбля репетйрува-
ти нову роль.
репетитор ч. репетйтор.
репетиторка ж. репетйторка.
репетйция ж репетйція; 0 генерална ~
генеральна репетйція.
репица ж. ріпак, рапс.
репичк|а ж. редйска, редька; 0 ~-и
(ряпа) да яде някой, нещо див. ряпа.
реплик|а репліка; кьси ~-и короткі реп-
ліки.
репортаж ч. репортаж; предавам ~ вестй
репортаж; пряк ~ прямйй репортаж; ~ за
космйчески полет репортаж про космічний
політ; ~ от стадибна репортаж із стадіону.
репортаж|ен, -на, -но; -ни репортажний;
~ етил репортажний стиль.
репортер ч. репортер; ~ на вестник ре-
портер газети.
репрезентатйв|ен, -на, -но; -ни репрезента-
тйвний, представнйцький.
репрезентйра|м недок. і док. репрезенту-
вати, представляти/представити.
репресйв|ен, -на, -но; -ни репреейвний;
~-ни мерки репреейвні заходи.
репресйра|м недок. і док. репресувати.
репресія ж. репресія; жестбки ~-и жор-
стокі репресії; подлагам на ~ піддавати
репресії, репресувати.
реприз ч. 1. муз., спорт, репрйз, репрйза,
повторення; 2. поновлення вистави в театрі;
3. (жартівливий номер в цирку, на естраді)
репрйз, репрйза; 4. художнє штопання.
репродуктор ч. репродуктор, гучномо-
вець.
репродукци|я ж. 1. репродукція, відтво-
рення; 2. репродукція, картйна; цветни ~-и
кольорові репродукції.
репродуцйра|м недок. і док. репродуку-
вати.
република
593
рецепта
републик|а ж. республіка; Народна ~
Бьлгария (НРБ) Народна Республіка Бол-
гарія; Сьюз на сьветските социалистйче-
ски ~-и (СССР) Союз Радянських Соціалі-
стичних Республік (СРСР); Украйнска сь-
ветска социалистйческа ~ (УССР) Укра-
їнська Радянська Соціалістйчна Республіка
(УРСР).
републиканск|и, -а, -о; -и республікан-
ський; ~ строй республіканський лад.
репутация ж. репутація; пблзувам се с
добра ~ мати добру (хорошу) репутацію;
0 човек с ~ людйна з ім’ям.
реса ж. 1. вусик (пагін); 2. сережка,
котик.
реснй мн. торочкй, торокй, бахрома; ~ на
покрйвка торочкй скатерки.
реснйца ж. вія.
ресор 1 ч. ресора; висящ ~ підвісна ре-
сора; корав ~ жорстка ресора.
ресор 2 ч. сфера діяльності; това не е от не-
говия це не в його компетенції.
ресбр|ен, -на, -но; -ни ресорний.
респект ч. пошана, повага; (заст.) рес-
пект; дьржа в ~ някого тримати (держа-
ти) на певній (достатній) відстані (віддалі)
кого.
респектйв|ен, -на, -но; -ни відповідний.
респектйра|м недок. і док. викликати/
вйкликати повагу (пошану).
реставратор ч. 1. (художник) реставра-
тор; 2. (прихильник реставрації) реставра-
тор, реакціонер.
реставрация ж. 1. реставрація картйн;
2. реставрація поваленого революцією по-
літйчного ладу.
реставрйра|м недок. і док. 1. реставру-
вати, провбдити/провести реставрацію кар-
тйн, 2. реставрувати, здійснювати/здійснй-
ти реставрацію поваленого революцією полі-
тйчного ладу.
ресто с. тільки одн. здача, решта; давам ~
давати здачу; едйн лев и двадесет стотйн-
ки ~ одйн лев і двадцять стотйнок здачі.
ресторант ч. ресторан; вагон-~ вагбн-
ресторан; обядвам в ~-а обідати в ресто-
рані; ~ пьрва категбрия ресторан першої
категорії.
ресторантск|и, -а, -о; -и ресторанний; ~
ценй ресторанні ціни.
ресурси мн. ресурси; вьтрешни ~ внут-
рішні ресурси; енергййни ~ енергетйчні
ресурси.
рес|я, -йш; -йх пускати вусики, сережки
(про рослини).
реторйче|н, -на, -но; -ни риторичний; ~
вьпрос риторйчне питання.
реторйческ|и, -а, -о; -и див. реторйчен.
ретроспектйв|ен, -на, -но; -ни ретроспек-
тйвний; ~-на изложба ретроспектйвна вй-
ставка.
рефер ч. спорт, рефері, суддя спортйвних
змагань.
реферат ч. реферат; изнасям ~ висту-
пати з рефератом.
рефератйв|ен, -на, -но; -ни реферативний;
~-но списание рефератйвний журнал.
референт ч. референт.
референтна ж. референт (про жінку).
реферйра|м недок. і док. 1. реферувати,
робйти/зробйти реферат, виступати/вйсту-
пити з рефератом (доповіддю); 2. спорт.
судйти (недок.) на змаганнях.
реферск|и, -а, -о; -и суддівський; ~-а
колегия суддівська колегія.
рефлекс ч. спец, рефлекс; безуслбвен ~
безумовний рефлекс; вроден ~ при-
роджений рефлекс; услбвен ~ умовний
рефлекс.
рефлекс|ен, -на, -но; -ни спец, рефлексний;
~-на светлина рефлексне (відбйте) світло.
рефлексйв|ен, -на, -но; -ни спец, рефлек-
ейвний, рефлектйвний.
рефлексия ж. спец. 1. відбиття (світла);
2. філос. рефлексія.
рефлектйра|м недок. і док. 1. спец, від-
бивати/відбйти (світло); 2. рефлектувати
(недок.), реагувати (недок.) на подраз-
нення.
реформам. реформа; извьршвам (правя)
~ проводити реформу; икономйческа ~
економічна реформа; парйчна ~ грошова
реформа; правопйсна ~ правопйсна рефор-
ма (реформа правопису).
реформйра|м недок. і док. реформувати,
провбдити/провести реформу.
рефрен ч. 1. муз. рефрен, прйспів; 2. літ.
рефрен.
рехав, -а, -о; -и 1. негустйй, рідкйй; пух-
кйй; 2. ворсйстий, пушйстий, пухнастий.
рехкав, -а, -о; -и див. рехав.
рецензент ч. 1. рецензент; ~ на дисер-
тация рецензент дисертації; театрален ~
театральний рецензент; 2. (при захисті
дисертації) опонент.
рецензентка ж. 1. рецензентка; 2. (при
захисті дисертації) опонент (про жінку),
опонентка.
рецензия ж. рецензія; положйтелна ~
позитйвна рецензія; ~ вьрху кнйга ре-
цензія на кнйгу.
рецепта ж. рецепт (ч.); давам (предпйс-
вам)~ давати (припйсувати, пропйсувати)
рецепт; лекарство по ~ ліки по рецепту;
пйша ~ писати (випйсувати) рецепт; ~ за
рецептурен
594
рибарски
пригбтвяне на торта рецепт виготовлення
торта.
рецептур|ен, -на, -но; -ни рецептурний;
~ нарьчник рецептурний довідник; ~ отдел
рецептурний відділ.
рецепция ж. 1. спец, рецепція; 2. офіцій-
ний прийом; 3. (в готелі) адміністрація,
реєстратура.
реципрбч|ен, -на, -но; -ни мат. зворот-
ний.
рецитал ч. сольний концерт.
рецитатор ч. читець, декламатор.
рецитаторка ж. читець (про жінку), де-
кламаторка.
рецитация ж. декламація.
рецитйра|м недок. і док. декламувати/
продекламувати.
реч ж. 1. мова; мовлення; бьлгарска ~
болгарська мова; народна ~ народна мова;
образна ~ образна мова; рбдна ~ рідна
мова; устна ~ усна мова; усне мовлення;
2. розмова, мова, річ; 3. промова; обви-
нйтелна ~ обвинувальна промова; произ-
насям (дьржа) ~ виголошувати промову;
4. лінгв. мова; непряка ~ непряма мова;
пряка ~ пряма мова; части на ~-та частй-
ни мови; 5. розм. слово, вислів, вираз.
реч|ен, -на, -но; -ни річковйй; ~ пяськ
річковйй пісок; ~-на рйба річкова рйба; ~
кон гіпопотам.
речйщ|е с. мн. -а річище, русло (пере-
сохлої річки).
речни|к ч. мн. -ци 1. (словниковий склад)
словнйк; лексика; 2. тільки одн. (запас
слів) лексикон; словнйк; 3. (книга) словнйк;
двуезйчен ~ двомовний словнйк; еднотбмен
~ однотомний словнйк; правопйсен ~ ор-
фографічний словнйк; ~ на бьлгарския
езйк словнйк болгарської мови; ~ на чу-
ждите думи словнйк іншомовних слів; сьста-
вител на ~ укладач словника; украйнско-
бьлгарски ~ українсько-болгарський слов-
нйк.
речникар ч. словникар; лексикограф,
укладач словників.
речников, -а, -о; -и словниковий; ~ сьстав
на езйка словниковий склад мови; ~-а
статия словникова стаття.
реш|а, -иш; ресах і реших недок. чесати,
причісувати, зачісувати; ~ косата причісу-
вати (зачісувати) волосся.
реш|а, -йш; -йх док.: решавам (див.).
решава|м недок./реша 1. (доходити до
висновку) вирішувати/вйрішити; (розм.)
приймати/прийняти рішення; решйхме да
останем ми вйрішили залишйтися; 2. (на
зборах) вирішувати/вйрішити, ухвалювати/
ухвалйтй, постановляти/постановйти; (розм.)
приймати/прийняти рішення; сьбранието
решй збори ухвалйли (постановйли, вйрі-
шили); 3. розв’язувати/розв’язати; ~ за-
дача розв’язувати/розв’язати задачу; 4.
(доводити до певного результату, ставати
дійсним) вирішувати/вйрішити, визначати/
вйзначити; това решй сьдбата му це вйрі-
шило його долю.
решение с. 1. (продуманий намір) рішен-
ня; вземам ~ приймати рішення, вирішу-
вати; 2. спец, розв’язання; (рідко) розв’я-
зок; 3. ухвала, постанова, рішення; ~ на
ббщото сьбрание ухвала (постанова, рі-
шення) загальних зборів; 4. вйрок, прйсуд.
решетар ч. решітник; (заст.) решетар.
решетест, -а, -о; -и див. решетьчен.
решетк|а ж. 1. грати (мн.); 2. решітка;
спец, сітка; анодна ~ анодна сітка; подова
~ наземна решітка; 0 изпращам/изпратя
зад ~-ите някого див. изпращам.
решето с. решето; гьсто ~ підрешітка,
підрешіток; едро ~ грохот; () налйвам
вода в ~ а) переливати з пустого в по-
рожнє; б) носйти решетом воду.
решетьч|ен, -на, -но; -ни гратбваний,
решітковий; гратчастий, решітчастий; ~-ни
прозбрци решітчасті вікна.
решйтел|ен, -на, -но; -ни 1. рішучий; зваж-
лйвий; категорйчний; ~ тон рішучий (кате-
горйчний) тон; ~-на постьпка рішучий
(смілйвий, відважний) учйнок; 2. вирішаль-
ний, рішучий; остаточний; вземам ~-ни
мерки уживати рішучих заходів; ~ бой ви-
рішальний (рішучий) бій; ~ бтговор оста-
точна відповідь.
рйба ж. рйба; замразена ~ морожена
рйба; прясно замразена ~ свіжоморбжена
рйба; пушена ~ копчена рйба; речна
річкова рйба; сладковбдна ~ прісноводна
рйба; солена ~ солона рйба; сушена ~
в’ялена (сушена) рйба; тбпло пушена ~
рйба гарячого копчення (коптіння); 0 бйя
се катб ~ в лед див. бйя; мьлча катб ~
див. мьлча; мятам се катб ~ на сухо див.
мятам.
рибар 1 ч. 1. рибак, рибалка; риболов;
(рідко) рибар; 2. продавець рйби; (рідко)
рибас.
рибар 2 ч. орн. сіра чапля.
рибарка ж. рибачка.
рибарни|к ч. мн. -ци рйбник (штучне во-
доймище для риби).
рибарск|и, -а, -о; -и 1. рибальський;
(розм.) рибацький; ~ магазйн рйбний мага-
зйн; ~-а лбдка рибальська лбдка; 2. ри-
бальський, риболовний; ~ принадлежности
риболовна снасть; 3. риболовецький; ~-а
кооперация риболовецька кооперація.
рйбен
595
рицйнка
рйбен, -а, -о; -и і рйб|ен, -на, -но; -ни риб-
ний; ~-а миризма рибний запах; ~-на
промйшленост рйбна промисловість; 0
~-а кост в сосонку (ялйнку), сосонкою
(ялинкою); ~-о масло рйб’ячий жир.
рйбешк|и, -а, -о; -и див. рйби.
рйб|и, -я, -е; -и рйб’ячий; ~-я кост рйб’я-
ча кістка.
рйбица 1 ж. філе, вирізка.
рйбица2 ж. рйбка, рйбонька, рибочка;
(розм.) рибчйна, рибчйнка, рибйнка.
рйбни|к ч. мн. -ци 1. рйбник, пиріг з рй-
бою; 2. (у знач. ім.— страва) рйбне; 3.
(штучне водоймище для риби) рйбник.
рибовьд|ен, -на, -но; -ни рибоводний,
рйбницький; ~-но стопанство рибоводне
(рйбницьке) господарство.
риболов ч. риболовля, ловіння рйби;
(розм.) рибалка.
риболбв|ен, -на, -но; -ни рибальський,
риболовний; ~ спорт рибальський спорт;
~-ни принадлежности риболовна снасть.
риболбв|ец ч. мн. -ци рибалка, рибак,
риболов; (розм.) риболбвець.
рйган ч. бот. матерйнка.
риголва|м недок. скопувати (землю).
рид ч. мн. -ове; чл. ф. рид|ьт, -а горб,
пагорок, прйгір, згірок, узгір’я, сугорб, па-
горб.
рида|я, -еш; -х недок. ридати.
рйж, -а, -о; -и рудий; ~-а коса руде во-
лосся.
рйжд, -а, -о; -и заст. див. риж.
рйз|а ж. 1. сорочка (нйжня); 2. сорочка
(чоловіча); горна ~ верхня сорочка;
излйзам по ~ виходити в одній сорочці;
3. техн. оболонка, сорочка; водна ~ водя-
на оболонка (сорочка); ф вземам/взема
(свлйчам/свлека, смьквам/смькна) ~-ата
от гьрба на някого див. вземам; изваждам/
извадя (изкарвам/изкарам) кирлйвите
~-и на някого (на показ) див. кирлйв;
родйл сьм се с народйвся в сорочці;
спасйтелна ~ спец, рятувальний жилет;
трепере ми ~-ата на гьрба в мене всі
жйжкй трусяться (трясуться, дрижать);
усмирйтелна (укротйтелна) ~ гамівна со-
рочка.
рйзница ж. кольчуга, панцир; (заст.)
панцер; лати (мн.).
рикошет ч. рикошет.
рйма ж. рйма; ф дактйлна ~ дактилічна
рйма; женска ~ жіноча рйма; мьжка ~
чоловіча рйма.
римува|м недок. римувати.
рйн|а, -еш; -ах недок. чйстити, відгор-
тати, відгрібати (лопатою); ф с лопата да
ги ~-еш хоч греблю гатй; хоч гать гатй.
рйнг ч. мн. -ове 1. спорт, ринг; 2. резйно-
вий круг (для гри); 3. спец, кругла піч
для випалювання цегли.
рйпа|м недок. стрибати, скакати.
рйпва|м недок./рйпна підстрйбувати/під-
стрибнути, підплйгувати/підплйгнути, під-
скакувати/підскбчити.
рйпн|а, -еш; -ах док.: рйпвам (див.).
рйпс ч. мн. -ове репс.
рйпсен, -а, -о; -и 1. репсовий; 2. (про тка-
нину) в рубчик, з рельєфною смужкою.
рйс ч. мн. -ове зоол. рись (ж.).
рйск ч. мн. -ове риск, рйзик; нбся ~ ризи-
кувати (рискувати) собою; подлагам на ~
ризикувати, рискувати, піддавати рйзикові
(рйскові); с ~ за живота з рйском для
життя.
рискува|м недок. ризикувати, рискувати,
піддавати рйзикові (рйскові); ~ да изпусна
влака ризикувати (рискувати) спізнйтися на
поїзд; ~ живота си ризикувати (риску-
вати) власним життям.
рйсов, -а, -о; -и рйсячий; ~-а кожа рися-
ча шкіра.
рисува|м недок. 1. малювати; рисувати;
~ от натура малювати з натури; 2. перен.
малювати, зображувати; ф ~ (опйсвам/
опйша) с черни бой див. боя.
рисувател|ен, -на, -но; -ни малювальний,
рисувальний; ~-на хартйя папір для малю-
вання.
рисувач ч. розм. маляр, художник.
рисунка ж. малюнок, рисунок; ~ с молив
малюнок олівцем.
рисуньк ч. тільки одн. обрис, контур (кар-
тйни).
рйта|м недок. 1. штовхати; брикати, бри-
катися; конят ~-ше кінь брикав (бри-
кався); 2. відбивати, віддавати; пушката рй-
та рушнйця відбиває (віддає); 3. розм.
ставитися недбало (недбайлйво); ф ~ сре-
щу (бльскам в) створена врата див. бль-
скам; ~ топка грати у футбол.
рйтаница ж. (мн.) стусанй; (розм.) штур-
хани.
рйтва|м недок./рйтна стусати/стуснути
(ногою); (розм.) штурхати/штурхнути, ко-
пати/копнути.
рйтла ж. бічна загородка у воза.
рйтн|а, -еш; -ах док.: рйтвам (див.).
ритнй|к ч. мн. -ци стусан; (розм.) штур-
хан.
рйт|ьм ч. мн. -ми ритм; бавен ~ повіль-
ний рйтм; ~ на живота ритм життя.
рйцар ч. іст. лйцар, рицар.
рицйн ч. бот. рицйна (ж.).
рицйнка ж. розм. касторка, рицина, рицй-
нова (касторова) олія.
рицйнов
596
родйтелен
рицйнов, -а, -о; -и: ~-о масло рицинова
(касторова) олія.
рй|я -еш; -х недок. рити, копати (землю);
~ земята рити землю.
роб ч. мн. -и і -ове іст. перен. раб.
роба ж. роба (одяг).
робйня ж. рабиня; невільниця.
робйя ж. тільки одн. розм. рабство,
невільництво.
робовладеле|ц ч. мн. -ци рабовласник.
робовладелск|и, -а, -о; -и рабовласницький;
~ строй рабовласницький лад.
робот ч. робот.
рббск|и, -а, -о; -и рабський; ~-о положе-
ние рабське становище; ~-о подражание
рабське наслідування.
робува|м недок. 1. бути рабом; 2. перен.
працювати як раб, гнути спину.
рбб|я , -иш; -их недок. рідко понево-
лювати, уярмлювати; підкоряти.
рбв ч. мн. -ове рів, рівчак.
рбвва|м недок. /рбвна копати/копнути.
ровйна ж. вибій (від дощу).
рбвкав, -а, -о; -и див. рохкав.
рбвн|а, -еш; -ах док.: рбввам (див.).
рбв|ьк, -ка, -ко; -ки див. рохкав.
рбв|я, -иш; рбвйх недок. 1. (землю) рити,
копати; 2. розм. закопувати, ховати; 3.
(берег) підмивати; 4. шукати, рити; (розм.)
рйтися; ~ в книжата рйтися в паперах; 5.
перен. розм. (в минулому) копатися; ~ се
рйтися, копатися; ~ се из кнйгите рйтися
в кнйгах; ф ~ се в чуждо б ель б див. бельб.
рбг ч. мн. -ове і рога, чл. ф. рбг|ьт, -а 1.
ріг; еленов ~ оленячий ріг; кози ~ козя-
чий ріг; 2. розм. гуля; 3. ріг, ріжок; ан-
глййски ~ англійський ріжок; ловджййски
~ мислйвський ріг; 4. (мн.— вил) ріжкй;
5. (місяця) поет, ріг; 0 навйрвам/навйря
рога див. навйрвам; натйквам/натйкам в ко-
зи ~ някого див. кози; няма рога не тільки
світу, що в вікні; світ не клйном (клйнцем)
зійшовся (збігся); такйй же, як усі; показ-
вам си/покажа си рогата див. показвам; ~
на изобйлието ріг достатку; строшавам си/
строша си (счупвам си/счупя си) рога-
та (док.) скрутйти собі в’язи (голову,
карк).
рогат, -а, -о; -и 1. рогатий; ~ добйгьк
рогата худоба; 2. у знач, ім.: ~-ият чорт,
дідько.
рогатка ж. військ. 1. перешкода; 2. сте-
реотруба.
рогач ч. 1. олень, рогач; 2. ент. (жук)
рогач; 3. молода квасоля; 4. р о з м. тупйця,
тупоголовий; (перен.) тупак; ф правя ~
робйти стійку на руках; робйти сальто.
рбгльо ч. мн. -вци рогоносець (заст.).
рбгов, -а, -о; -и роговйй; ~-и очила рогові
окуляри.
рбговица ж. рогівка.
рогбз бот. рогіз.
рогозар ч. чоловік, який виготовляє і
продає рогожі.
рогозарка ж. жінка, яка виготовляє і
продає рогожі.
рогбзен, -а, -о; -и рогожаний, рогожний;
(рідко) рогожевий.
рогбзка ж. рогожа, рогожка, рогіжка;
мачула.
рогонбс|ец ч. мн. -ци рогоносець (заст.).
рогуша ж. рогата вівця.
род ч. мн. -ове; чл. ф. -ьт, -а 1. рід, по-
коління; от ~ на ~ з роду в рід; з поко-
ління в покоління; 2. р о з м. народ, плем’я;
3. рід, рідня, родичі, родйна, сім’я; рідні;
нашият ~ наш рід; човек от знатен ~ людй-
на знатного роду (поріддя); 4. р о з м. (мн.)
плодй; 5. рід, вид, тип; гатунок; такьв ~
занимания заняття такого роду; 6. біол.
(група тварин або рослин) рід; 7. лінгв. рід;
мьжки, женски и среден ~ чоловічий, жі-
ночий і середній рід; 0 едйнствен по ~-а си
див. едйнствен; от [голям] ~ з хорошої
родйни, благородного походження; ~ вой-
ска рід військ; човешки ~ рід людськйй;
люди, людство.
рода ж. розм. 1. родйна, сім’я; 2. рід,
рідня, родичі; рідні.
родан ч. діал. ручна прялка, само-
прядка.
рбд|ен, -на, -но; -ни 1. рідний; ~ баща
рідний батько; ~ брат рідний брат; 2. віт-
чизняний; ~-но произвбдство вітчизняне
виробнйцтво; 3. перен. рідний; дорогйй,
близькйй; ~-ни бал кани рідні гори.
род|ея се, -ееш се; -ях се недок. бути
(перебувати) у далеких родйнних зв’яз-
ках.
родйл|ен, -на, -но; -ни 1. родйльний, по-
логовий; ~ дом родйльний (пологовий)
будйнок; 2. родовйй, пологовий; ~-на тре-
ска родйльна (пологова) гарячка; ~-ни
бблки перейми.
родйлка ж. породілля, роділля.
родйна ж. 1. батьківщйна; вітчйзна; на-
шата майка ~ наша мати вітчйзна; обйчам
~-та си любйти свою батьківщйну (вітчйз-
ну); 2. перен. батьківщйна; ~-та на царе-
вицата е Америка батьківщйна кукурудзи —
Америка.
родйтба ж. родючість, урожай.
родйтел ч. 1. батько; 2. тільки мн. бать-
кй; мбите ~-и мої батькй.
родйтел|ен, -на, -но, -ни: ~ падеж лінгв.
родовйй відмінок.
родйтелски
597
ромейски
родйтелск|и, -а, -о; -и батьківський; ~-о
сьбрание батьківські збори.
родлйв, -а, -о; -и родючий; ~-аземя родю-
ча земля.
роднйна ч. і ж. родич, родичка; рідня;
нйе ймаме ~ в Ленинград у нас родичі
(рідня) в Ленінграді; тя ми се пада ~ по
мьжа ми вона доводиться мені родичкою по
чоловікові.
роднйнск|и, -а, -о; -и родйнний; ~-и врьз-
ки родинні зв’язкй; ~-и чувства родинні
почуття.
рбдов, -а, -о; -и 1. іст. родовйй; ~ строй
родовйй лад; 2. (розрізняльний) родовйй;
~-о понятие родове поняття; ф ~-и окон-
чания лінгв. родові закінчення.
родовйт, -а, -о; -и 1. (про людей, тварин,
рослин, землю) плодючий, плідний; (про
землю) родючий; 2. якйй має багато роди-
чів.
родолюб|ец ч. мн. -ци патріот.
родолюбйв, -а, -о; -и патріотйчний.
родолюбие с. тільки одн. патріотизм,
любов до батьківщини.
родом присл. родом, походження; з по-
ходження, за походженням; той беше ~ от
Пазарджик він був родом з Пазарджика.
родослбв|ен, -на, -но; -ни родовідний; ф
~-но дьрво родовідне дерево.
родослбвие с. тільки одн. родовід; (у
знач, ім.) родовідна.
рбдствен, -а, -о; -и 1. родйнний; ~-и
отношения родинні стосунки (відносини);
2. споріднений; ~-и езйци споріднені мови.
рбдствени|к ч. мн. -ци родич.
рбдственица ж. родичка.
род|я, -йш; -йх док.: раждам (див.).
рбжба ж. 1. дитйна; (розм.) маля; 2.
плодй; родючість; 3. перен. дитя, плід, вй-
плід, вйтвір.
рожден, -а, -о; -и рідний; ~ брат рідний
брат; ф ~ ден день народження.
рождение с. 1. народження; стогодйшнина
от ~-то сторіччя від дня народження: 2.
перен. народження, вйникнення.
рбжков ч. ріжкй (мн.), плодй ріжкового
дерева.
рбз|а ж. троянда; бьлгарска ~ бол-
гарська троянда; казанльшка ~ казанлйк-
ська троянда; маслодайна ~ олійна троян-
да;, сладко от ~-и варення з троянди;
ф ~ на ветровете спец, роза вітрів.
розетка ж. 1. спец, розетка; 2. розетка,
орденська стрічка; 3. (для вмикання елект-
роприладів) розетка.
розобер ч. збір урожаю троянд.
рбзов, -а, -о; -и 1. трояндовий, троянд-
ний; ~-а долина трояндова долйна; ~-о
масло трояндова олія; 2. (про колір) ро-
жевий, світло-червоний; 3. перен. рожевий,
радісний, світлий; ф положението (ми) не
е ~-о (моє) становище не є блискучим
(неблискуче).
розовар|ен, -на, -но; -ни якйй відноситься
до виробнйцтва трояндової олії.
розоварна ж. див. розоварница.
розоварница ж. приміщення, де варять,
трояндову олію.
розов|ея, -ееш; -ях недок. рожевіти, набу-
вати рожевого кольору.
розовина ж. рожевий колір (відтінок).
ро|й ч. мн. -еве 1. (сім'я бджіл, комах) рій;
2. перен. рій, велйка кількість; ~ спомени
рій спогадів.
рбкля ж. сукня; плаття; бална ~ бальна
сукня; вталена ~ сукня в талію; дьлга ~
довга сукня; копрйнена ~ шовкова сукня;
модел за ~ модель сукні; нбся ~ носйти
сукню; ~-та стой добре сукня добре сидить.
ролетка ж. 1. жалюзі; 2. рулонна штора;
3. вимірювальна рулетка.
рблка 1. (ізолятор) ролик; 2. ролик, ко-
тушка; насбчваща (направляваща) ~ на-
тяжний ролик; 3. (мн.) бігуді; навйвам
косата на ~ накручувати волосся на бігуді.
рол-кьнкй мн. роликові ковзанй.
рбля ж. 1. (у театрі) роль; главна ~ го-
ловна роль; 2. роль, значення; ф играя
важна ~ відігравати важлйву (велйку)
роль; разменям си/разменя си ~-та с някого'
див. разменям.
роман ч. 1. роман; исторйчески ~ істо-
рйчний роман; от страниците на ~-а зі
сторінок роману; 2. перен. розм. роман, лю-
бовні стосунки; ймам ~ с някого мати роман
з ким.
романизйра|м 1 недок. і док. створювати/
створйти (писати/написати) роман на осно-
ві біографії відомої особи.
романизйра|м 2 недок. і док. іст. романі-
зувати, примушувати/примусити засвоїти мо-
ву, культуру і т. ін. Стародавнього Рйму.
романизува|м недок. іст. див. романизй-
рам 2
романск|и, -а, -о; -и романський; ~-а
филолбгия романська філологія; ~-и езйци
романські мови; ф ~ етил арх. романський
стиль.
романтй|к ч. мн. -ци романтик.
романтйч|ен, -на, -но; -ни романтичний;
~ характер романтйчний характер; ~-на
поема романтйчна поема.
ромб ч. мн. -ове ромб.
ромбовйд|ен, -на, -но; -ни ромбовидний.
роме|ец ч. мн. -йци іст. візантієць.
ромейск|и, -а, -о; -и іст. візантійський-
ромол
598
рудокоп ач
ромол ч. тільки одн. див. ромон.
ромол|я, -йш; -йх недок. див. ромбня.
ромон ч. тільки одн. поет, шум (дощу),
дзюрчання (води), шелест (листя).
ромонлйв, -а, -о; -и дзюркотлйвий, ше-
лесткий, шарудливий.
ромон|я, -иш; -их недок. шуміти (про
дощ), дзюрчати, дзюркотати, дзюркотіти,
шелестіти, шарудіти.
роначка ж. кукурудзяна молотарка.
ронлйв, -а, -о; -и сипкйй, сипучий; якйй
обпадає (осипається).
рбн|я, -иш; -их недок. 1. лущити, луза-
ти; ~ царевица лущити (лузати) куку-
рудзу; 2. кришйти; тя ~-еше хляб и хвьрля-
ше трохй на гьльбите воца кришйла хліб і
кйдала шматочки голубам; 3. сйпати, ронй-
ти і (рідко) роняти; ~ думи (слова) поет,
ронйти слова; ~ зрьнца грбзде на пода
роняти зерна винограду на підлогу; ф ~
сьлзй ронйти (роняти) сльози; лйти (про-
ливати) сльози; ~ се обсипатися, осипа-
тися, обпадати, опадати; брегьт се ~-и
берег обсипається (обпадає, осувається,
обвалюється); класовете се ~-ят колос-
ся обсипаються (опадають); листата се
~-ят лйстя обсипаються (опадають); ма-
зйлката се ~-и по рьбовете штукатурка
крйшиться (обсипається, обпадає) по вйсту-
пах.
роп от ч. ремство, ремствування.
ропта|я, -еш; -х недок. ремствувати, нарі-
кати.
роса ж. 1. роса; капчица ~ крапелька
росй; росйнка; медена ~ медяна роса,
падь; утринна ~ ранішня роса; 2. мряка,
мжйчка; дрібнйй дощ; 3. піт.
рбс|ен \ -на, -но; -ни росяний, росйстий,
вкрйтий росою; 0 ~-на кйтка букет сві-
жих квітів.
росен 2 ч. бот. ясенець (білий).
рос|я, -йш; -йх док. тільки 3 ос. одн. ро-
сйти; мрячйти, мжйчити.
рота ж. військ, рота; автоматна ~ рота
автоматників; отделна ~ окрема рота; ~
за попьлване рота поповнення; челна ~
головна рота.
ротатйв|ен, -на, -но; -ни ротаційний; ~-на
машйна ротаційна машйна.
рот|ен, -на, -но; -ни 1. ротний; ~ коман-
дйр командйр роти, ротний командйр; ~-но
занятие ротне заняття; 2. у знач, ім.:
~ (розм.) ротний
ротопрйнт ч. ротапрйнт.
рохав, -а, -о; -и див. рохкав.
рохкав, -а, -о; -и пухкйй; сипкйй; ~-а
земя пухка земля; ~ сняг пухкйй сніг; ()
~-о яйце некруто зварене яйце.
рбхь|к, -ка, -ко; -ки пухкйй; ~-ка земя
пухка земля; ~-ко яйце некруто зварене
яйце.
рош|а, -иш; -их недок. куйовдити, кошла-
ти, кошлатити (волосся).
рбшав, -а, -о; -и розкуйовджений, роз-
кошланий, розкошлачений, скуйовджений;
(розм.) розпатланий, розчухраний, розкуд-
ланий.
рбшла ж. знев. кудла, куйовда (розм.).
рбшль|о ч. мн. -овци знев. кудлай, пат-
лань, куйовда (розм.).
ро|я се, -йш се; -йхсе недок. 1. (про бджіл)
роїтися, утворювати рій; 2. перен. (про дум-
ки, почуття і т. ін.) роїтися, снувати, вини-
кати, юрбйтися.
роя|к ч. мн. -ци ч. 1. (бджіл, комах) рій;
2. (птахів) зграя, табун; 3. перен. рій, без-
ліч; (розм.) сйла; ~ мисли рій думок.
роял ч. рояль; концертен ~ концертний
рояль.
руба ж. діал. 1. одяг; 2. прйдане;
(заст.) посаг, віно, вйправа.
рубл|а ж. карбованець; една ~ одйн кар-
бованець; развалям сто ~-и розмінювати
сто карбованців.
ругател|ен, -на, -но; -ни лайлйвий; ~-ни
думи лайлйві слова, лайка.
ругатня ж. лайка, картання.
руга|я, -еш; -х недок. лаяти, сварйти,
ганити, картати.
руд, -а, -о; -и 1. тонкорунний; 2. (про
овець) рудошерстий.
руда ж. руда; желязна ~ залізна руда;
медна ~ мідна руда; ~ на прах порошко-
ва руда.
рудар ч. заст. рудник; рудокоп.
рударск|и, -а, -о; -и 1. гірнйцький, рудо-
копний, рудоносний; 2. якйй стос, рудокопа.
руд|ен, -на, -но; -ни рудний; ~-ни нахо-
диш, а рудні родовища.
рудимент ч. рудимент.
рудиментар|ен, -на, -но; -ни рудиментар-
ний; ~-ни дргани рудиментарні органи.
рудина ж. розм. високогірна поляна;
полонйна.
рудни|к ч. мн. -ци руднйк, копальня; вьг-
лищен ~ вугільна шахта; открйт ~ кар’єр.
рудников, -а, -о; -и рудниковий; шахтний.
рудница ж. шахта.
рудничар ч. гірнйк, шахтар.
рудничарск|и, -а, -о; -и гірнйцький, шах-
тарський; ~ сьюз спілка гірників.
руднич|ен, -на, -но; -ни рудниковий,
шахтний; ~ газ рудниковий газ.
рудодббив добування (видобування, вй-
добуток) рудй.
рудокоп ач ч. рудокоп, шахтар.
рудонбсен
599
рушйтел
рудонбс|ен, -на, -но; -ни рудоносний, якйй
містить руду.
ру|ен, -йна, -йно; -йни 1. (про воду) буй-
ний, пінявий, пінистий; 2. (про піт) ряснйй;
3. (про плід) якйй починає достигати;
0 ~-но вино прозоре піняве вино.
руж ч. губна помада.
ружа ж. бот. алтея.
руйни мн. поет, руїни.
руй тільки одн. бот. розм. сумах.
руква|м недок. /рукна 1. рйнути (недок. і
док.), починати/почати рясно ітй, тектй/
потектй, лйтися/полйтися; изведньж рукна
вода от стрехата раптом полилася (потекла)
вода зі стріхи; от раната рукна крьв з
рани рйнула кров; рукна дьжд пішов сйль-
ний дощ; 2. (про натовп) кйдатися/кй-
нутися, рйнути, рйнутися, уриватися/увірва-
тися; 3. діал. (про вогонь) спалахувати/
спалахнути, займатися/зайнятися.
рукн|а, -еш; -ах док.: руквам (див.).
рулб с. 1. рулон; на ~ у трубочку; ~ хар-
тйя рулон паперу; 2. (кондитерський виріб)
рулет; 3. (зачіска) пучок.
румелййск|и, -а, -о; -и заст. якйй від-
носиться до Румелії, Південної Болгарії.
румен, -а, -о; -и рум’яний.
румен|ея, -ееш; -ях ставати рум’яним,
укриватися рум’янцем; шаріти.
руменина ж. рум’янець; рожевий колір.
румьн|ец ч. мн. -ци румун.
румьнка ж. румунка.
румьнск|и, -а, -о; -и румунський; ~ езйк
румунська мова.
рунд ч. раунд; последен ~ останній
раунд; пьрви ~ перший раунд.
рунест, -а, -о; -и густошерстий.
руно с. мн. руна руно.
рунтав, -а, -о; -и 1. (про тварин) кошла-
тий, кудластий, кудлатий, кострубатий;
(розм.) косматий; ~-о куче кошлатий (куд-
латий) собака; 2. (про людину) волосатий,
волохатий; кошлатий, кудластий, кудлатий,
кострубатий; патлатий; (розм.) косматий;
~-а глава кошлата (кудласта, кудлата,
патлата) голова; ~-и вежди кошлаті (куд-
ласті, кудлаті, кострубаті) брови.
рунтав|ея, -ееш; -ях недок. заростати
вовною (смухом), ставати кошлатим (кос-
матим).
руп 1 ч. мн. -ове заст. монета (вартістю
в п'ять стотинок).
руп2 ч. мн. -ове іст. руп; міра довжинй,
яка дорівнює 8,53 см.
рус, -а, -о; -и русий; ~-а коса русе во-
лосся; ~-о момче русий хлопчйна.
русалйя ж. фольк. учасник обрядових ігор
під час русального тйжня.
русалка ж. 1. фольк. русалка; 2. спорт.
байдарка.
русалск|и, -а, -о; -и фольк. русальний„
русалковий, русалчин; ~-а неделя русаль-
ний тиждень; ~-и игрй русальні розигри,
русальний (русалчин) Великдень.
русйз^ьм ч. мн. -ми русизм, запозичення з
російської мови.
рус|ин ч. мн. -и росіянин; Володя е ~ Во-
лодя — росіянин.
руск|и, -а, -о; -и 1. російський; катедра
по ~ езйк кафедра російської мови; прак-
тйчески курс по ~ езйк практйчний курс
російської мови; ~ езйк російська мова;
~ народ російський народ; ~ хокей (хо-
кей на лед с топка) хокей з м’ячем; урок
по ~ езйк урок російської мови; уча ~
езйк учити (вивчати) російську мову; 2. у
знач. ім. російська (мова); говбря ~ го-
ворйти російською мовою (по-російському,
по-російськи); превеждам от ~ на
бьлгарски перекладати з російської мови
на болгарську; 0 ~-а салата салат
олів’є.
рускйня ж. росіянка; тя е вона ро-
сіянка.
русна|к ч. мн. -ци росіянин.
русокос ч. русокосий, русий.
рутйна ж. 1. досвід; с добра ~ досвідче-
ний, умілий; 2. рутйна.
рутинер ч. рутинер.
рутинйран, а, -о; -и досвідчений; ~ спе-
циалйст досвідчений фахівець.
рухва|м недок. /рухна 1. вал йтися, обвал ю-
ватися/обвалйтися, завалюватися/завал йти-
ся; 2. слабшати/послабішати і послабшати,
слабіти, слабнути, ослабати/(рідко) ослабі-
ти, ослабнути, ослабти; 3. перен. (про надії,
ілюзії і т. ін.) гйнути/загйнути; пропадати/
пропасти.
рухна, -еш; -ах док.: рухвам (див.).
руч|а, -йш; -ах недок. 1. дзюрчати, дзюр-
котати і дзюркотіти, журчати; 2. гудіти і
густй; рокотати і (рідко) рокотіти; 3. (про
звук, голос) переливатися.
ручало с. діал. див. ручйло.
ручей ч. потік; струмок; планйнски ~
гірськйй потік.
ручйло с. довга труба гайди (волйнки).
руш|а, -йш; -йх недок. 1. руйнувати, роз-
валювати; валйти; 2. перен. (плани, надії)
руйнувати; ~ се 1. валйтися, обвалюватися^
руйнуватися; 2. перен. (про плани, надії
і т. ін.) гйнути, пропадати.
рушвет ч. хабар: вземам ~ брати хабара
давам ~ давати хабар.
рушветчйя ч. розм. хабарник.
рушйтел ч. руйнівнйк.
рьб
600
рькойка
рьб ч. мн. -ове 1. рубець, рубчик; шов;
~ на панталони рубець (складка) на шта-
нах; чорапи без ~ панчохи без шва; 2.
ребро, грань; ~ на кьнкй ребро ковзанів;
чаша с шлифбвани ~-ове гранована склян-
ка; 0 на рьба на пропастта на краю безодні
(прірви).
рьбат, -а, -о; -и 1. ребристий, ребрува-
тий; 2. перен. (про людину) злий, лихйй,
незлагідний, сварливий.
рьбест, -а, -о; -и ребристий, гранований;
~-а чаша гранована склянка.
рьб|ец ч. мн. -цй рідко рубець (рани).
рьб|я, -иш; -йх недок. підрублювати, під-
шивати.
рьва|м недок. кусати (рвати) зубами.
рьга|м недок. буцати, колоти (рогами)\
розм. штрикати (ножем).
рьгва|м недок./рьгна буцати, буцкати
(час від часу)/буцнути; колоти/кольнути
(рогами); розм. штрикати/штрикнути (но-
жем).
рьгн|а, -еш; -ах док.: рьгвам (див.).
рьж ж. тільки одн. жито; зймна ~ озиме
жито; лятна ~ яре (ярове) жито; фуражна
~ кормове жито.
рьжда ж. 1. іржа; (рідше) ржа; 2. (хво-
роба рослин) іржа; кафява ~ бура іржа
(злаків).
рьждав|ея, -ееш; -ях недок. див. рьждя-
свам.
рьждйв, -а, -о; -и іржавий, рідше ржа-
вий; ~ пирбн іржавий цвях.
рьждяса|м док.: рьждясвам (див.).
рьждясва|м недок./рьждясам іржавіти;
(рідше) ржавіти/заіржавіти і заржавіти.
рьжен, -а, -о; -и жйтній; ~ хляб житній
хліб.
рьжен ч. 1. коцюба, кочерга; 2. рожен.
рьженй|к ч. мн. -ци розм. житняк; жйтній
хліб.
рьженица ж. розм. рідко житнянка;
жйтня солома.
рь|ка ч. мн. -це 1. рука; вбдя за ~ вестй
за руку; дясна ~ права рука; лява ~ ліва
рука; махам с ~ махати рукою; нбся на
~-це носйти на руках; подавам ~ подавати
руку; стйскам ~ потйскувати руку; стбплям
измрьзналите ~-це зігрівати змерзлі руки;
2, перен. рука, почерк; тук личй ~-ката на
майстор тут вйдно почерк майстра; 3. перен.
рука, людйна; злобна ~ злобна (злісна) ру-
ка; 4. перен. рука, влада; 5. перен. (розм.—
майнове або суспільне місце) рука; станови-
ще; средна ~ човек людйна середньої рукй;
6. перен. (вказує на багатократність дії)
раз; втора ~ берйтба другий збір (уро-
жаю); 7. техн. рука, рукоятка; вдйгам/
вдйгна ~ див. вдйгам; вдйгам/вдйгна ~
от някого, нещо див. вдйгам; вдйгам/вдйгна
~ срещу някого, нещо див. вдйгам; врьз-
вам/вьржа рьцете на някого див. врьзвам !;
в рьцете сьм на някого бути в руках чиїх;
в сйгурни рьце сьм бути в надійних руках;
горе рьцете! див. горе; дясна ~ сьм на
някого див. десен; желязна ~ див. железен;
едно на ~ див. едйн; като без рьце як (мов,
немов) без рук; маша сьм в рьцете на няко-
го бути іграшкою у руках чиїх; на ~ а)
(писати) від рукй; б) на руки, готівкою;
в) з рук до рук; з рук у руки; не ми стйгат
рьцете див. стйгам; нбся на рьце някого
див. нбся; от пьрва ~ див. пьрви; от трета
~ див. третя; под ~ сьм бути напохваті
(під рукою); предавам/предам на рьце
див. предавам; протягам/протегна ~ за не-
що див. протягам; протягам/протегна ~
на някого див. протягам; работата горй в
рьцете на някого див. горя; раббтна ~
див. раббтен; разпервам/разперя рьце
див. разпервам; ~ за ~ рука в руку, пліч-
о-пліч; с ~ на сьрцето поклавши руку на
серце; с широка ~ щедрою рукою; слагам/
слбжа ~ на себе си див. слагам; стйга ми
~-ката див. стйгам; твьрда ~ див. твьрд !;
умйвам/умйя си рьцете див. умйвам;
цапам си рьцете с някого, нещо див. цапам І
рькав ч. 1. рукав; кьси ~-и короткі ру-
кава (рукавй); 2. перен. (річки) рукав, роз-
тік; 3. техн. рукав; шланг; сьединйтелен ~
сполучнйй рукав; 0 запретвам/запретна
~-и див. запретвам; ни в клин, ни в див.
клин !.
рькавели мн. 1. манжети; 2. нарукавники.
рькавйц|а ж. рукавйчка; рукавйця; вьл-
нени ~-и вовняні рукавйчки; ~ от велур
(чортова кбжа) лайкові рукавйчки; слагам
~-и надягати рукавйчки; 0 дьржа в ежо-
ви ~-и някого див. ежов; хвьрлям/хвьрля
~-ата кйдати/кйнути рукавйчку.
рьковбд|ен, -на, -но; -ни керівнйй; ~-ни
кадри керівні кадри.
рьководйтел ч. керівнйк; пионерски ~
піонервожатий; стопански ~ керівнйк гос-
подарства.
рьководйтелка ж. керівнйк (про жінку);
(розм.) керівнйця.
рьковбд|я, -иш; -их недок. керувати; ~
се керуватися; ~ се от правилника керу-
ватися правилами (розпорядку і т. ін.).
рькодел|ен, -на, -но; -ни ручнйй, ручної
роботи, рукодільний.
рькоделие с. 1. рукоділля; 2. ручні вйроби,
шитво.
рькойка ж. віхоть (жмут) колосків
(відрізаних за один раз серпом).
рькомахам
601
ряпа
рькомаха|м недок. 1. махати рукою; 2.
жестикулювати, робйти жести.
рькопаш|ен, -на, -но; -ни: ~ бой руко-
пашний бій.
рькопйс ч. 1. рукопис; подготвям ~ готу-
вати рукопис; предавам ~ в издателство-
то передавати рукопис до видавництва; ~
в чернова чорновий рукопис; ~ на статия
рукопис статті; ~-и не се врьщат руко-
писи не повертаються; 2. рукопис, ману-
скрипт; старобьлгарски ~ староболгар-
ський рукопис.
рькопйс|ен, -на, -но; -ни рукописний, на-
писаний від руки.
рькопляска|м недок. аплодувати, плескати
в долоні; (рідко) рукоплескати.
рькополага|м недок./рькополбжа церк.
висвячувати/вйсвятити.
рькополбж|а, -иш; -их док.: рькополагам
(див.).
рькохватка рукоятка; (рідко) руків’я;
ручка, держак; ~ на меч рукоятка меча.
рькува|м се недок. (розм.) ручкатися,
потискувати одйн одному руку, вітаючись.
рьмеж ч. монотонний шум від дрібного
дощу.
рьмж|а, -йш; -ах недок. 1. ричати, гар-
чати; кучето запбчна да ~-й собака почав
гарчати; 2. перен. гарчати; (розм.) бурча-
ти, буркотати і буркотіти.
рьмол|я, -йш; -йх недок. 1. (про потік)
дзюрчати, журчати; 2. (про дощ) мрячйти,
мжйчити і мжйти.
рьм|я, -йш; -йх недок. тільки 3 ос. одн.
мрячйти, мжйчити і мжйти, імжйти.
рьсва|м недок./рьсна 1. пйрскати/пйрсну-
ти; 2. посипати/посйпати злегка.
рьсн|а, -еш; -ах док.: рьсвам (див.).
ріст ч. мн. -ове 1. зріст; (рідко) ріст;
висок на ~ високий на зріст, високого
зросту; 2. зріст, розмір (одягу); пьрви ~
перший зріст; 3. зростання; збільшення;
(рідко) зріст, ріст; културен ~ культурне
зростання; ~ на произвбдството зростан-
ня (збільшення) виробництва.
рьс|я, -иш; -их недок. 1. кропйти, пйрска-
ти, порскати; 2. посипати, присипати; при-
трушувати; 3. розсипати, упускати, губйти;
4. (про дощ) мрячйти, мжйчити.
рьт ч. мн. -ове горб, пагорок, прйгір.
рьтлйна ж. горбок, горбочок, горбик,
прйгірок; (рідше) прйгброк.
рьт|я, -иш; -их недок. діал. 1. пророщу-
вати насіння; 2. висаджувати розсаду; 3.
проростати.
рьфа|м недок. 1. кусати (рвати) зубами;
~ се кусатися; 2. (про рукава і т. ін.) об-
тріпуватися.
рьч|ен, -на, -но; -ни 1. ручнйй; ~ багаж
ручнйй багаж; ~ часбвник ручнйй годйн-
ник; ~-на колйчка тачка; 2. ручнйй;
зроблений ручнйм способом; ~-на броде-
рия.ручна вйшивка; 0 ~ чук спорт, ручнйй
молот; ~-на продажба ручнйй продаж; ~-
на спирачка спец, ручне гальмо.
рьченй|к ч. мн. -ци діал. 1. велйка
хустка; 2. див. рьченйца.
рьченйца ж. р у ч е н й ц я; болгарський
народний танок.
рьчка ж. рукоятка; ручка, держак; ра-
66тна ~ робоча рукоятка; ~ за управ-
ление ручка керування; ~ на вратата двер-
на ручка.
ряд|ьк, -ка, -ко; редки 1. рідкйй, нс-
густйй ~-ка гора рідкйй (ббрідний) ліс;
~-ка коса рідке (обрідне) волосся; редки
зьбй рідкі зуби; 2. (який містить рідину)
рідкйй; ~ разтвбр рідкйй розчин; ~-ка
каша рідка каша; ~-ко горйво спец, рідке
паливо; 3. рідкйй, не частий; редки мину-
вачи рідкі перехожі; 4. рідкісний; раритет-
ний; рідкйй; ~-ка кнйга рідкісна (раритетна,
рідка) кнйга; 5. перен. рідкісний, незви-
чайний, винятковий; тя беше с ~-ка хубост
вона була рідкісної (виняткової) красй.
рязва|м недок./рязна різати, відрізувати/
відрізати (небагато), порізати (не сильно).
рязка ж. мн. резки 1. (виїмка, позначка
на поверхні, зроблені чимось гострим)
зарубка; дряпина, подряпина; 2. (на шкірі
обличчя, тіла) рйска, смужка, дряпина,
подряпина; 3. зморшка; 4. рйса, смужка;
5. рідко щілйнка, щілка, шпарка.
рязн|а, -еш; -ах док.: рязвам (див.).
ряз[ьк, -ка, -ко; резки 1. різкйй, міцнйй,
пронйзливий; ~ пйськ різкйй (пронйзли-
вий) писк; 2. різкйй, пронйзливий, проймаю-
чий; ~ вятьр різкйй (шпаркйй, смалкйй)
вітер; ~ студ пронйзливий (різкйй) холод;
3. різкйй, раптовий; ~ подем на произ-
вбдетвото різкйй підйом виробнйцтва; ~-ка
промяна на температурата різка зміна тем-
ператури; ~-ко хвьрляне різкйй кидок; 4.
різкйй, чіткйй, виразний, чітко окреслений;
няма ~-ка разлика между тях немає
різкої (чіткої) різнйці (відмінності) між нй-
ми; 5. різкйй, гострий, категорйчний; ~
протест різкйй (гострий) протест; ~-ка
крйтика різка (гостра) крйтика; 6. різкйй,
грубий; ~ бтговор різка відповідь; ~ отказ
різка відмова.
ряпа ч. мн. репи ріпа; 0 бяла ~ бруква;
сладка ~ |за фураж] турнепс; ~ (репич-
ки) да яде някой, нещо у підметки не годйть-
ся кому; і нігтя не вартий хто; черна ~
редька.
С І сьс
602
сажди
с
с і сьс (перед словами, що починаються
на с, з) прийм. 1. (уживається при вказу-
ванні на знаряддя дії; частіше перекла-
дається безприйменниковою конструкцією з
оруд, в.) на; треба ~ весла гребтй весла-
ми (сидіти на веслах); махам ~ рька маха-
ти рукою; режа ~ нож різати ножем; 2.
(уживається при вказуванні на спосіб дії) з;
за; гледам ~ любопйтство дивитися з ціка-
вістю; отнасям се ~ благоговение ставитися
з благоговінням; ~ помощта на студенти за
допомогою студентів; 3. (уживається при
вказуванні на вміст якого-небудь предмета)
з; албум сьс снймки альбом з фотогра-
фіями; сандвич ~ хайвер бутерброд з ікрою;
ястия ~ месо м’ясні блюда; 4. (уживаєть-
ся при вказуванні на предмет, в який щось
загортається, повивається, одягається) в, у;
завйвам ~ хартйя загортати в папір; ~
костюм сьм бути в костюмі; той е облечен
сьс сив балтбн він одягнений у сіре пальто;
5. (уживається при вказуванні на предмет,
який характеризує інший предмет або вла-
стивість; нерідко перекладається безприй-
менниковою конструкцією з оруд, в.) з; валй
дьжд сьс сняг йде дощ із снігом; сграда
~ колони будйнок з колонами; часовник ~
махало годйнник з маятником; 6. (ужи-
вається при вказуванні на спільність дії) з;
майката сьс сйна си мати із сйном; нйе сме
приятели ~ него ми з ним друзі; разхбждам
се ~ детето прогулюватися з дитйною;
7. (уживається при вказуванні на мету дії)
з; обрьщам се ~ молба звертатися з про-
ханням; той стана ~ намерение да трьгне
він підвівся з наміром (заміром) пітй; 8.
(уживається при вказуванні на одночасність
різних дій або зв'язок між ними) з; ~ всяка
измйната годйна з кожним роком; ~ го-
дйните той поумня з роками він набрався
розуму (порозумнішав); ~ пристйгането на
бащата живбтьт се променй з приїздом
батька життя перемінйлося (змінйлося); 9.
(уживається при вказуванні на велику кіль-
кість; перекладається безприйменниковими
конструкціями частіше з компонентом ба-
гато) ; не сьм получавал пйсма ~ месеци
я не одержував листів багато місяців (мі-
сяцями); ~ часове чакам чекати багато
годйн; 10. (уживається при позначенні різ-
ниці в кількості) на; ~ бсем годйни пб-
млад от мене на вісім років молодший за
мене; часбвникьт избьрзва ~ пет мину-
ти годйнник поспішає на п’ять хвилйн; 11.
(уживається у деяких формах поздоровлен-
ня) з; поздравявам ви ~ четиридесет-
годйшнината от победата поздоровляю
вас із сорокаріччям перемоги; 12. розм.
знев. (уживається при повторенні іменни-
ка — як вираз обурення, докору; не перекла-
дається); мошеник ~ мошеник шахрай та-
кйй; пияница ~ пияница п’янйця (пияк)
такйй; 13. (уживається при сполученні з
повторювальними іменниками гьрдй, лице,
очй, разом з якими створює фразеологі-
зовані вирази із загальним значенням
«близько») гьрдй ~ гьрдй груди в груди;
лице ~ лице лицем (лице) в лице; лицем
до лиця; віч-на-віч; очй ~ очй віч-на-віч;
сам на сам; на самоті.
сабахлен присл. р о з м. 1. ранком, уранці;
2. завтра вранці.
саблен, -а, -о; -и шабельний; ~ удар ша-
бельний удар; ~-а дрьжка держак (ефес)
шаблі.
сабля ж. заст. шабля.
саботаж ч. саботаж; правя (провеждам)
~ саботувати; здійснювати саботаж.
саботаж|ен, -на, -но; -ни саботажний; са-
ботажницький; ~-на дейност саботажни-
цька діяльність.
саботйра|м недок. і док. саботувати, здій-
снювати/здійснйти саботаж.
саботьбр ч. саботажник.
саботьбрка ж. саботажниця.
саботьбрск|и, -а, -о; -и саботажницький;
~ елементи саботажницькі елементи.
саб|я ж шабля; изтеглям ~-я|та виймати
(видобувати, оголяти) шаблю; ~ дама-
скйня фольк. дамаська шабля (шабля з
дамаської сталі); ~ френгйя фольк.
шабля вйтонченої роботи; 0 крьстбсвам
[си]/крьстбсам [си] ~-ите див. крьстб-
свам.
саван ч. саван.
саварйна ж. саварйна (тістечко круглої
форми із сиропом).
садйзьм ч. тільки одн. садйзм.
садйст ч. садйст.
садистйч|ен, -на, -но; -ни садйстський;
садистйчний; ~ -на проява садистйчне (са-
дйстське) вйявлення.
садистйческ|и, -а, -о; -и див. садистйчен.
садйстка ж. садйстка.
сад|я, -йш; -йх недок. 1. саджати, садй-
ти, садовйти; ~ дьрвета саджати дерева;
~ картбфи саджати картоплю; 2. підси-
пати, садйти (квочку); 3. розм. (снопи
для молотьби) розкладати/розкласти.
сажди мн. сажа (ж.).
саждйв
603
самка
саждйв, -а, -о; -и сажнйй, вкритий, по-
крйтий (вймащений) сажею.
сажен ч. заст. сажень.
саз 1 ч тільки одн. назва деяких рослйн,
що ростуть у болотистій місцевості (очере-
ту, комишу та ін.).
саз ч. мн. -ове саз.
саздьрма ж. саздирма; вид домаш-
ньої ковбасй.
сайбййка ж. господарка; власниця.
сайвант ч. розм. навіс; оборіг; повітка;
хлів.
са.йдер ч. тільки одн. сидр.
сак ч. мн. -ове 1.’ сачок (рибальський);
2. сумка (господарська).
сака|м недок. розм. див. йскам.
сакат, -а, -о; -и 1. калічений, покаліче-
ний; ~-и крака покалічені ноги; 2. перен.
недороблений; 0 и куцо (кьораво, сляпо)
и ~-о усі, кому [тільки] не ліньки (лінь).
сакб с. піджак; едноредно ~ одноборт-
ний піджак; двуредно ~ двобортний під-
жак; излйзам по ~ виходити в самому
піджаку (без пальта); ~ от велур замше-
вий піджак; ~-то е тькмо мярката піджак
у міру (до міри, саме до міри, якраз); ~-то
стой добре [катб излято] піджак сидйть
добре [як (мов) улйтий].
саксйя ж. горщик (для квітів); § той е
расьл катб в ~ він ріс, як теплйчна рос-
лйна.
саксофон ч. саксофон; свйря на ~ грати
на саксофоні.
сакьз ч. розм. жувальна смолка.
сакьн! вигук ні в якому разі! у жодному
разі! не можна! не смій!
сал 1 ч. мн. -ове 1. пліт; 2. пором, паром.
сал* присл. заст. тільки; ~ ведньж
тільки раз.
салам ч. ковбаса; варен ~ варена ковба-
са; пушен ~ копчена ковбаса; телешки ~
чайна ковбаса; шпеков ~ сирокопчена
ковбаса.
саламандра зоол. саламандра.
саламанд|ьр ч. мн. -ри див. саламандра.
саламджййка ж. ковбасниця.
саламджййница ж. ковбасня, (у знач, ім.)
ковбасна; ковбасна крамнйця.
саламджйя ч. ковбасник.
саламура ж. розсіл.’
салата ж. салат (рослина і вид їжи); ~
от пресни домати и краставици салат із
свіжих помідорів і огірків.
салаш ч. розм. буда, халабуда.
салеп ч. бот. зозулинець.
салкьм ч. розм. акація.
салкьмен, -а, -о; -и розм. акацієвий.
сало с. тільки одн. сало.
салон ч. 1. зал; ~ за сьбрание зал для
зборів; танцувален ~ танцювальний зал;
учйлиіцен ~ шкільнйй зал; 2. ательє (са-
лон) верхнього одягу; мбден ~ ательє (са-
лон) модного одягу; 3. салон, зал (у перу-
карні); козметйчен ~ косметйчний зал
(кабінет); 4. салон, вітальня.
салбн|ен, -на, -но; -ни салонний; ~-ни
раз говори салонні розмови; ~-ни маниери
салонні манери.
салтамарка ж. розм. салтамарка;
короткий верхній одяг, окантований шкі-
рою.
салтанат ч. пйшність, розкішність; буч-
ність, пишнота.
салфетка ж. серветка, салфетка.
салца ж. тільки одн. 1. томат-пюре; 2.
соус.
салют ч. салют; орьдеен ~ гарматний
салют; празничен ~ святковий салют.
салютйра|м недок. і док. салютувати; ~
в чест на победата салютувати на честь
перемоги.
сам !,-а, -б; -ілзайм. означ. 1. сам, (рідше)
самйй, сама, само і саме, самй і самі; ще го
направя сама я зроблю це сама; 2. з чл. ф.:
~-йят, ~-йя, ~-ата, ~-бто; ~-йте самий,
сама, саме; самі; (підсил.) самісінький; в
~-бто начало на самому (розм. самісінько-
му) початку; на ~-йя врьх на самій вер-
шйні; 3. сам, сама, само і саме; самй і самі;
одйн, одна, одне; одні; останах сама в
кьщи я залишйлася в домі сама (одна);
~ протйв всйчки одйн проти всіх; 0 от
~-о себе си само собою; от ~-о себе си се
разбйра див. разбйрам; ~ по себе си а) сам
собою; б) сам по собі; як такйй; ~-саме-
нйчьк (~-самйн; ~-самйчьк) сам-самісінь-
кий; одйн-однісінький; сам-душею; сам-
одйн.
сам 2 розм. див. насам.
сама займ. озн. див. сам1.
самар ч. 1. в’ючне сідло; 2. пристосуван-
ня для перенесення вантажу на спйні.
самарянка ж. заст. сестра-жалібнйця.
самарянск|и, -а, -о; -и: ~-и курсове заст.
курси сестер-жалібнйць.
сам|ец ч. мн. -ци 1. самець; 2. (заст.) бур-
лака, (розм.) бездомник.
самй займ. озн. див. сам \
самйн, -ка, -ко; -ки розм. одйн; саміт-
нйц, самотній, одинокий, одинак; 0 сам-~
див. сам \
самйч|ьк, -ка, -ко; -ки розм. сам, одйн,
сам-одйн; самітний, самотній, одинокий;
той беше седнал ~ він сидів сам; 0
сам-~ див. сам ’.
самка ж. самйця, самка.
само
604
самообразование
само 1. присл. тільки, лиш, лише; ~
ведньж тільки одйн раз; струва ~ едйн лев
коштує тільки одйн лев; това е ~ началото
це тільки (лише) початок; 2. спол. але; та,
проте.
само займ. озн. див. сам
самобйт|ен, -на, -но; -ни самобутній; ~-но
изкуство самобутнє мистецтво.
самобичува|м се недок. самобичуватися, са-
мокатуватися, займатися самобичуванням.
самобрьсначка ж. безпечна брйтва,
(розм.) самобрййка; електрйческа ~ елек-
тробрйтва.
самовар ч. самовар.
самовйла ж. див. самодйва.
самовбл|ен, -на, -но; -ни самовільний;
самочйнний; свавільний; ~-но отльчване
самовільна відсутність, самовільний відхід.
самоде|ен, -йна, -йно; -йни самодіяль-
ний; ~-йно изкуство самодіяльне мистец-
тво.
самоде|ец ч. мн. -йци учасник худож-
ньої самодіяльності.
самодейка ж. учасниця художньої само-
діяльності.
самодйва ж. самодйва; мавка (лісова
русалка).
самодйвск|и, -Д, -о; -и фольк. якйй від-
носиться до самодйв (мавок); 0 ~ босйлек
бот. рутка; ~-а метла бот. холодок; ~-а
хурка бот. хвощ польовйй; ~-о бйле бот.
ясенець білий; ~-о дьрво горобйна.
самодовбл|ен, -на, -но; -ни самовдоволе-
ний; самозадовблений; ~ йзраз самовдово-
лений вйраз (обличчя).
саможертва ж. самопожертва, самопо-
жертвування.
саможйв, -а, -о; -и 1. замкнутий, замкне-
ний, відлюдний, нелюдймий; (розм.) від-
людкуватий; 2. егоїстйчний.
саможйв|ец ч. мн. -ци 1. відлюдок, від-
людник, відлюдько, нелюдйм; 2. егоїст.
саможйвка ж. 1. відлюдниця, відлюдько,
нелюдймка; 2. егоїстка.
самозабрава ж. самозабуття; в ~ у са-
мозабуття; до ~ самозабуття.
самозабрав|я се, -иш се; -их се док.: са-
мозабравям се (див.).
самозабравя|м се недок./самозабравя се
1. забуратися/забутися, лйнути/полйнути
(заносйтися/занестйся) в думках; 2. забува-
тися/забутися, не стрймуватися/не стрима-
тися.
самозадовол|я се, -йш се; -йх се док.:
самозадоволявам се (див.).
самозадоволява|м се недок./самозадоволя
се обходйтися/обійтйся без сторонньої допо-
моги.
самозальгва|м се недок./самозальжа се
обманюватися/обманутися.
самозаль|жа се, -жеш се; -гах се док.:
самозальгвам се (див.).
самозапалва|м се недок./самозапаля се
самозайматися/самозайнятися.
самозапал|я се, -иш се; -их се док.: са-
мозапалвам се (див.).
самокрйтика ж. самокрйтика.
самолет ч. літак; военен ~ військовий
літак; пьтнически ~ пасажйрський літак;
ракетен ~ ракетоплан; реактйвен ~ реак-
тйвний літак; турбовйтлов ~ турбогвинто-
вйй літак; турбореактйвен ~ турбореактйв-
ний літак; учебен ~ учбовий літак.
самолет|ен, -на, -но; -ни літаковий; авіа-
ційний; ~-ни прйбори авіапрйлади.
самолетоносач ч. авіаносець.
самолйч|ен, -на, -но; -ни особйстий; ~
пбдпис особйстий підпис.
самолйчност ж. тільки одн. особа, людй-
на; постать; карта за ~ особйсте посвід-
чення, посвідка про особу, посвідчення осо-
би; установявам ~-та на някого установ-
лювати особйстість кого.
самолюб|ец ч. мн. -ци самолюб, самолю-
бець.
самолюбйв, -а, -о; -и самолюбний, само-
любйвий.
самолюбне с. самолюбство, самолюбність,
самолюбйвість; накьрнено ~ уражене са-
молюбство.
самомнение с. тільки одн. зарозумілість,
зарозуміння.
самомнйтел|ен, -на, -но; -ни зарозумілий.
самонадеян, -а, -о; -и самовпевнений.
самонаран|я се, -йш се; -йх се док.: само-
наранявам се (див.).
самонаранява|м се недок./самонараня се
ранити/поранити (зранити) себе.
самообвинение с. тільки одн. самозвину-
вачення, самообвинувачення.
самообвин|я се, -йш се; -йх се док.: само-
обвинявам се (див.).
самообвинява|м се недок. /самообвиня се
обвинувачувати/обвинуватити (звинувачу-
вати/звинуватити) себе.
самооблага|м се недок./самооблбжа се зо-
бов’язуватися/зобов’язатися брати участь у
благоустрої рідного міста, села.
самооблагане с. добровільний податок на
благоустрій рідного міста, села.
самооблож|а се, -иш се; -их се док.: само-
облагам се (див.).
самообразбва|м се недок. і док. займа-
тися/зайнятися самоосвітою.
самообразование с. тільки одн. самоос-
віта; чрез ~ шляхом самоосвіти.
самообслужване
605
самоцелен
самообслужване с. тільки одн. самообслу-
говування; хранйтелното заведение е на
у харчовому закладі введено (впровадже-
но) самообслуговування.
самоопраш|а се, -иш се; -их се док.:
самоопрашвам се (див.).
самоопрашва|м се недок./самоопраша се
бот. самозапйлюватися, запліднюватися/
запліднитися самозапиленням.
самоопределение с. тільки одн. самови-
значення; право на ~ право на самовизна-
чення.
самоопредел|я се, -йш се; -йх се док.:
самоопределям се (див.).
самоопределя|м се недок./самоопределя
се самовизначатися/самовйзначитися.
самоосьзнава|м се недок./самоосьзная се
усвідомлювати/усвідомити свої обов’язки,
права.
самоосьзна|я се, -еш се; -х се док.: само-
осьзнавам се (див.).
самоотбрана ж. самооборона, самозахист.
самоотвержен, -а, -о; -и самовідданий; ~
труд самовіддана праця.
саморазоблич|а се, -йш се; -йх се док.:
саморазобличавам се (див.).
саморазобличава|м се недок./саморазоб-
лича се викривати/вйкрити (розкривати/
розкрйти) себе.
саморазправа ж. самосуд; извьршвам ~
робйти (учиняти) самосуд.
саморазправ|я се, -иш се; -их се док.: са-
моразправям се (див.).
саморазправя|м се недок. /саморазправя
се робйти/зробйти (учиняти/учинйти) само-
суд.
саморасля|к ч. мн. -ци розм. самосів,
самосій, самосійка.
саморас|ьл, -ла, -о; -ли розм. дикорос-
лий, самостійний, падалишній.
самород|ен, -на, -но; -ни 1. самородний,
саморідний; ~-но злато самородне (само-
рідне) золото; 2. перен. самородний, само-
рідний; ~ талант самородний (саморідний)
талант.
саморьч|ен, -на, -но; -ни власноручний;
~ пбдпис власноручний підпис.
самосвал ч. самоскйд.
самоснимачка ж. автоспуск.
самостб|ен, -йна, -йно; -йни див. само-
стоятелен.
самостоятел|ен, -на, -но; -ни 1. самостій-
ний, незалежний; ~ живот самостійне жит-
тя; ~-но сьществуване самостійне (неза-
лежне) існування; 2. окремий; ізольований;
~-на стая окрема (ізольована) квартйра;
3. самостійний; ~-но изучаване самостійне
вйвчення.
самосьзнание с. тільки одн. самосвідо-
мість; национално ~ національна самосві-
домість.
самота ж. самітність, самотність.
самбт|ен, -на, -но; -ни самітнйй, самот-
ній, одинокий; поодинокий; відлюдний, са-
мотйнний.
самотня ж. розм. 1. самітність, самот-
ність; 2. дйка місцевість, відлюддя.
самотни|к ч. мн. -ци відлюдник, одинак,
одинець; самотній, самітний (у знач. ім.).
самотницаж. відлюдниця, одиначка, (рід-
ко) одиночка.
самоток ч. тільки одн. 1. молоде вино; 2.
продукти (вино, масло) вйщого гатунку.
самоубйва|м се недок./самоубйя се кін-
чати/кінчйти і покінчйти життя самогуб-
ством, (док.) заподіяти собі смерть, накла-
сти руки [на себе]; покінчйти (порішйти) з
собою.
самоубй|ец ч. мн. -йци самогубець, само-
вбйвець.
самоубй|я се, -еш; се; -х док.: самоубй-
вам се (див.).
самоуважава|м се недок. поважати себе,
самоуважение с. тільки одн. самоповага,
самоуверен, -а, -о; -и самовпевнений; ~
тон самовпевнений тон.
самоу|к ч. мн. -ци самоук; (розм.) са-
моучка (ч. і ж.).
самоук, -а, -о; -и якйй навчався самоуком
(самоучкою; самотужки).
самоуниж|а се, -йш се; -йх се док.: са-
моунижавам се (див.).
самоунижава|м се недок.Ісамоунижа се
принйжуватися і принижатися/принйзити-
ся.
самоунижение с. тільки одн. самопринй-
ження.
самоуправа ж. розм. див. самоуправле-
ние.
самоуправление с. тільки одн. самовряду-
вання, самоуправління.
самоучйтел ч. самовчйтель.
самоучка ч. і ж. самоучка.
самохвал|ец ч. мн. -ци самохвал, са-
мохвалець; (розм.) хвалько, хваст, хва-
стун.
самохвалка ж. самохвалка; (розм.) хва-
стуха.
самохвалко ч. мн. -вци самохвалець;
(розм.) хвастик, хвалько.
самохбд|ен, -на, -но; -ни самохідний; ~
комбайн самохідний комбайн; ~-на артиле-
рия самохідна артилерія.
самоцел ч. самоціль.
самоцел|ен, -на, -но; -ни: ~-но изкуство
мистецтво для мистецтва.
самочувствие
606
сахат
самочувствие с. самопочуття, самопочу-
вання; ймам лбшо ~ почувати себе погано;
повишено ~ піднесений настрій.
самси ч. тільки одн. розм. 1. займ. саме
(особисто) я; 2. у знач, прикм. самітний,
(рідше) самбтний, самотній, одинокий; розм.
один-однісінький, самісінький, однісінький.
самун ч. розм. хлібина, буханка, бухан,
буханець; коровай.
самур ч. соболь.
самурен, -а, -о; -и соболиний, соболевий;
~ калпак соболева шапка.
сан ч. мн. -ове сан; царски ~ царський
сан.
санатбр|ен, -на, -но; -ни санаторний; ~ ре-
жйм санаторний режйм.
санаториален, -на, -но; -ни санаторський.
санатбриум ч. санаторій; ~ за грьдо-
бблни (противотуберкулбзен ~) туберкульоз-
ний санаторій.
сандали мн. сандалі, сандалії.
сандвич ч. бутерброд; ~ с хайвер бу-
терброд з ікрою; ~ с шунка бутерброд із
шинкою.
санджа|к ч. мн. -ци і с т. округ (адміні-
стративна одиниця в Османській імперії).
сандь|к ч. мн. -ци 1. скриня, сундук;
инструментален ~ ящик (скринька) для
інструментів; 2. скринька, рундук; ящик;
~ за боклук (отпадьци, смет) смітниковий
ящик; ~ за дрехи скриня, сундук; ~ за
опакбвка ящик для пакування; ~ на кла-
денец цямрина (цямриння) колодязя (кри-
нйці), зруб колодязя (кринйці); 3. діал.
короб; драбйнник; каруца без ~ віз без
короба; 4. розм. труна, домовйна.
сандьрдйса|м док.: сандьрдйсвам (див.).
сандьрдйсва|м	недок./сандьрдйсам
розм. бентежити і збентежувати/збенте-
жити; непокоїти/занепокбїти.
санитар ч. санітар.
санитар|ен, -на, -но; -ни санітарний; ~-на
чанта санітарна сумка; ~-ни изйсквания
санітарні вимоги.
санким частка заст. 1. мов, мовляв, на-
че, неначе, начебто, неначебто; 2. а втім,
але, проте; 3. тобто, цебто.
санкционйра|м недок. і док. санкціону-
вати.
сантасе с. шістдесят шість (вид картон-
ної гри).
сантйм ч. розм. 1. сантиметр; 2. заст.
див. стотйнка.
сантиментал|ен, -на, -но; -ни сентимен-
тальний; ~ вале сентиментальний вальс.
сантимет|ьр ч. мн. -ри сантиметр.
сап 1 ч. мн. -ове діал. дерев’яна ручка,
сап 2 ч. тільки одн. сап (хвороба).
сапикаса|м док.: сапикасвам (див.).
сапикасва|м недок./сапикасам заст. по-
мічати/помітити; бачити/побачити; зверта-
ти/звернути увагу; ~ се/~ се усвідбмлю-
вати/усвідомити свою провйну.
сапун ч. мйло; зьрнест ~ ядрове мйло;
кальп ~ кусок мйла, змйлок; катранен ~
дьогтьове мйло; купувам едйн ~ купувати
мйло (кусок, шматок мйла); ~ за пране
господарське мйло; течен ~ рідке мйло;
тоалетен ~ туалетне мйло.
сапунар ч. 1. миловар; 2. продавець
мйла.
сапунарск|и, -а, -о; -и миловарний.
сапунджййница ж. заст. миловарня.
сапунджййски, -а, -о; -и див. сапунарски.
сапунджйя ч. див. сапунар.
сапунен, -а, -о; -и 1. мйльний; ~-а пяна
мйльна піна; 2. миловарний; ~-а фабрика
миловарний завод.
сапунерка ж. мйльниця, мйльничка.
сапуниера ж. див. сапунерка.
сапунйса|м док.: сапунйсвам (див.).
сапунйсвам недок./сапунйсам намйлюва-
ти/намйлити; ~ лицето намйлювати облйч-
чя.
сапьбр ч. сапер.
сапьбр|ен, -на, -но; -ни саперний; ~ ба-
тальбн саперний батальйон.
сараф, сараф|ин, ч. мн. -и заст. міняйло.
сарач ч. лймар, шорник.
сарачница ж. лимарня, лимарна (шорна)
мастерня.
сарашк|и, -а, -о; -и шорний; ~ занаят
лимарювання, лймарство.
сардел|а ж. 1. сардйна атлантйчна; 2.
(мн.) рйбні консерви; кблко ~-и взехте
за пьт? скільки банок рйбних консервів
ви взялй в дорогу?; 0 катб ~-и як осе-
ледці в бочці.
сарделен, -а, -о; -и сардйновий; ~-а кутйя
банка рйбних консервів.
сармй мн. голубці; 0 евйвам/евйя ~-те
на някого див. евйвам.
сатен ч. сатйн; престйлка от ~ сатйно-
вий халат.
сатенен, -а, -о; -и сатйновий.
сатинйран, -а, -о; -и глянсовий, глянце-
вий; ~-а хартйя глянцевий папір.
сатирй|к ч. мн. -ци сатйрик.
сатирйч|ен, -на, -но; -ни сатирйчний; ~
театьр театр сатйри; ~-на поема сатирйчна
поема.
сатирйчески, -а, -о; -и див. сатирйчен.
сатьр ч. велйкий кухонний ніж, сікач,
сафрйд ч. ставрйда.
сахан ч. діал. мідне блюдо, піднос.
сахат ч. заст. 1. годйна; 2. годйнник.
сахтиян
607
сбьрквам
сахтиян ч. сап’ян.
сахтиянов, -а, -о; -и сап’яновий.
сачм|а ж. 1. дріб, шріт; олбвни ~-й (одн.)
свинцевий дріб; 2. кулька.
сачмен, -а, -о; -и кульковий; ~ лагер
шариковий (кульковий) підшипник; шари-
копідшйпник.
сая ж. заготовка, заготівка (для взуття);
халява.
сбабва|м се недок./сбабя се зморщувати-
ся, мбрщитися/змбрщитися, вкриватися/
вкритися зморшками.
сбабичаса|м се док.: див. сбабя се.
сбабичасва|м се недок. див. сбабвам се.
сбаб|я се, -иш се; -их се док.: сбабвам
се (див.).
сбара|м док.: сбарвам (див.).
сбарва|м недок./сбарам схбплювати/схо-
пйти, ловйти/зловйти, піймати, спіймати.
сбер|а, -еш; сбрах док.: див. сьбера.
сбйва|м недок./сбйя ущільнювати/ущіль-
нйти, утрушувати/утрусйти, трамбувати і
утрамббвувати/утрамбувати; ~ се/~ се 1.
ущільнюватися/ущільнйтися, щільніти/по-
щільніти, утрушуватися/утрусйтися, трам-
буватися і утрамбдвуватися/утрамбувати-
ся; 2. (в купу) збиватися/збйтися; 3. роз-
починати/розпочати бійку.
сбйра|м недок. розм. див. сьбйрам.
сбйрка ж. 1. збірка; стихотвбрна ~ збір-
ка поезії; 2. зібрання, колекція; ~ от марки
колекція (зібрання) марок; ~ от пеперуди
колекція метеликів; 3. збори, засідання; ~
на крьжбк засідання гуртка.
сбйрщина ж. розм. 1. набрід; потолоч;
2. мотлох, дрантя.
сбй|я, -еш; -х док.: сбйвам (див.).
сближ|а, -йш; -йх док.: сближавам (див.).
сближавам недок./сближа зближати і
зблйжувати/зблйзити.
сбльска|м док.: сбльсквам (див.).
сбльсква|м недок./сбльскам зштовхувати
і зіштбвхувати/зштовхнути і зіштовхнути;
~ се/~ се 1. зштбвхуватися/зштовхнутися;
2. наштбвхуватися/наштовхнутися (на пере-
шкоду); починати/почати бій (бйтву).
сбльсь|к ч. мн. -ци зіткнення, конфлікт;
~ на противополбжни мйсли зіткнення
протилежних ідей.
сббгом присл. 1. до побачення, з богом;
прощай, прощайте, прощавай, прощавайте;
2. у знач. ім. с. прощання; вземам си ~
прощатися; последно ~ останнє прощай.
сбогува|м се недок. і док. прощатися/
попрощатися, простйтися.
сббр ч. мн. -ове 1. збір, зліт; лагерен
~ на пионери табірний зліт піонерів;
пионерски ~ в строй (по звена) піонерська
лінійка; 2. військ, збір; 3. заст. розм.
ярмарок; 4. (мн.) збори; сход, сходка,
(розм.) схід; 5. сума; обід ~ загальна
сума; 6. складчина, складка; правя ~ збира-
ти у складку (складчину); 0 пьлен ~ пов-
ний збір, аншлаг.
сббр|ен, -на, -но; -ни 1. збірний; зведений;
~-на команда збірна команда; ~ хор зве-
дений хор; 2. збірний (пов'язаний з місцем
збору); ~ пункт збірний пункт.
сббрищ|е 1. місце збору (зустрічі); 2. збо-
рище, збіговисько.
сббрни|к ч. мн. -ци збірник; ~ от задачи
збірник задач; ~ упражнения збірник
вправ; юбилеен ~ ювілейний збірник.
сборян|ин ч. мн. -и розм. учасник на-
родного свята.
сборянка ж. розм. учасниця народного
свята.
сбруя ж. збруя.
сбрьчва|м недок. див. сбрьчквам.
сбрьчка|м недок.: сбрьчквам (див.).
сбрьчква|м недок. /сбрьчкам морщити,
змбрщувати/змбрщити.
сбута|м док.: сбутвам (див.).
сбутва|м недок./сбутам 1. штовхати/
штовхнути; підштовхувати/підштовхнути,
розштбвхувати/розштовхати; 2. робйти/
зробйти наспіх (поспіхом); ~ се/~ се 1.
зштбвхуватися/зштовхнутися; 2. збивати-
ся/збйтися в купу; сварйтися/посварйтися,
починати/почати бійку.
сбьдва|м се недок./сбьдна се збуватися/
збутися, здійснюватися/здійснйтися.
сбьдн|а се, -еш се; -ах се док.: сбьдвам
се (див.).
сбьрква|м недок./сбьркам 1. помилятися/
помилйтися, хйбити/схйбити і схибнути,
допускати/допустйти пбмйлку, припускати-
ся/припустйтися пбмйлки, робйти/зробйти
пбмйлку; той сбьрка и веди ага се попра-
ви він помилйвся і відразу ж поправився;
2. плутати/поплутати,сплутувати/сплутати,
переплутувати/переплутати і попереплуту-
вати; ~ адреса переплутувати адресу;
сбьрках имената им я переплутав їх імена;
~ се/~ се 1. заплутуватися/заплутатися,
уплутуватися/уплутатися; збиватися/збй-
тися; 2. збиватися/збйтися з дороги, (док.)
заблукати, заблудйти, заблудйтися, зблудй-
ти, зблудйтися; 3. перен. робйти/зробйти
(здійснювати/здійснйти) щось незвичайне
(на дйво комусь); надумувати/надумати,
надумуватися/надуматися; как се сбьрка да
ни дбйдеш на гости? як це ти надумався
прийтй до нас у гості? 4. лякатися/злякати-
ся, перелякатися; бентежитися, збентежува-
тися/збентежитися.
сбьрча
608
сверявам
сбьрч|а, -иш; -их док. див. сбрьчкам.
свада ж. сварка; чвара.
свадлйв, -а, -о; -и сварливий.
свадлйв|ец ч. мн. -ци сварливий чоловік.
свако ч. мн. -вци ч. діал. 1. (чоловік
сестри батька або матері) стрий; 2. (чоловік
сестри) зять.
свал|я, -иш; -их док.: свалям (див.).
сваля|м недок./сваля 1. знімати/зняти; ~
куфара от полйцата знімати/зняти чемодан
з полиці; ~ слушалката знімати трубку
(телефона); 2. знімати/зняти, скидати/скй-
нути, розвантажувати/розвантажити; ~
вьглища от камибна скидати вугілля з гру-
зовика; ~ сняг от пбкрива скидати сніг з
даху; 3. звалювати/звалйти, (док.) повали-
ти; убивати/убйти; след дьлга борба той го
свалй на земята після довгої боротьбй він
повалйв його на землю; 4. (літак) збивати/
збйти; 5. (з себе) знімати/зняти, скидати/
скйнути; ~ балтбна знімати (скидати)
пальто; ~ очила знімати окуляри; 6. перен.
знімати/зняти, усувати/усунути, скидати/
скйнути; ~ от дльжността знімати з посади;
7. ж а р г. добиватися/добйтися прихйльно-
сті (ласки) в кого; 0 ~/~ (вдйгам/вдйг-
на) булото на някого, нещо див. було; ~ ~
(вкарвам/вкарам) в грбба някого див. гроб;
~/~ звездй (звездйте) от небето на някого
(пред някого) див. звезда; ~/~ (смьквам/
смькна) маската на някого див. маска;
~/~ (снемам/снема) от вьжето някого
див. вьже; шапка пред някого див.
шапка.
сварва|м недок./сваря 1. заставати/заста-
ти, застигати/застйгнути, застйгти; сварих
го в кьщи я застав його дома; 2. устига-
ти/устйгнути, устйгти, поспівати/поспіти.
свар|я, -иш; -их док.: сварвам (див.).
свар|я, -йш; -йх док.: сварявам (див.).
сварява|м недок./сваря зварювати/зварй-
ти; тя сварй кафе вона зварйла каву; ~ се/
~ се зварюватися/зварйтися; месбто се е
сварйло напьлно м’ясо зовсім зварйлося
(уварйлося); 0 сварйх се мені дуже
жарко.
сват ч. мн. -ове 1. сват; те станаха наши
~-ове вонй стали нашими сватами; 2. сват,
староста (у весільному обряді); 3. свояк,
родич (по шлюбу).
сватана|к ч. м. -ци діал. свояк, родич
(по шлюбу).
сватба ж. весілля; правя (вдйгам) ~
справляти (грати, гуляти) весілля; 0 злат-
на ~ золоте весілля; сребьрна ~ срібне
весілля.
сватбар ч. весільчанин, гість на весіллі,
сватбарка ж. гостя на весіллі.
сватбарск|и, -а, -о; -и весільний; ~-а
песен весільна пісня.
сватбен, -а, -о; -и весільний; ~ подарьк
весільний подарунок; ~-о пьтешествие
весільна подорож.
сватбува|м недок. р о з м. 1. бути гостем на
весіллі, брати участь у весіллі; 2. справ-
ляти весілля.
сватл|ьк ч. мн. -ци розм. сватання.
сватов, -а, -о; -и сватів; ~ син сватів син.
сватбвни|к ч. мн. -ци розм. сват, староста
(у весільному обряді).
сватбвница ж. сваха (у весільному об-
ряді).
сватбса|м док.: сватбсвам (див.).
сватбсва|м недок:./сватбсам сватати/по-
сватати; ~ се/~ се ріднйтися/поріднй-
тися, ставати/стати рідним (по шлюбу).
сватува|м недок. сватати, бути сватом.
сватя ж. сваха.
сваха ж. розм. див. сватя.
свед|а, -еш; сведох док.: свеждам (див.).
сведени|е с. 1. (певні факти, дані, знання
і т. ін.) відомість; получавам ~ одержу-
вати відомості; според нашите ~-я за наши-
ми відомостями; сьобщавам ~ подавати
відомості; 2. письмовий звіт.
свеж, -а, -о; -и 1. свіжий; ~-и цветя свіжі
квіти; 2. свіжий, прохолодний; на ~ вьздух
на свіжому повітрі; ~ вятьр холодний
(свіжий) вітер; 3. перен. свіжий, бадьорий;
~-и ейли свіжі ейли; 4. перен. свіжий;
яскравий, виразний; ~-и цветове свіжі
барви.
свежда|м недок./сведа 1. нахиляти/нахи-
лйти, схиляти/схилйти, нагинати/нагнути;
~ глава нахиляти (схиляти) голову; 2.
(міняти тему розмови, напрямок думки) пе-
ревбдити/перевестй, зводити/звестй.
свезка ж. окремий вйпуск (словника),
кнйга (журналу); Бьлгарският етимологй-
чен речник излйза на ~-и Болгарський
етимологічний словнйк виходить окремими
вйпусками.
свекров, -а, -о; -и свекрів.
свекьр ч. свекор.
свекьрва ж. свекруха.
свекьрвин, -а, -о; -и свекрушин.
свенлйв, -а, -о; -и соромлйвий, сором’яз-
лйвий (сором’язнйй); ~ пбглед соромлйвий
погляд.
свен|я се, -йш се; -йх се недок. соромитися,
почувати себе ніяково; стидйтися.
свенява|м се недок. див. свеня се.
сверк|а ж. звірення, звіряння; звірка.
свер|я, -йш; -йх док.: сверявам (див.).
сверява|м недок./сверя звіряти/звірити;
~ с оригинала звіряти з оригіналом; ~ ча-
свесвам
609
световен
сбвника си звіряти свій годйнник; 0 ~/~
си часбвника звірятися, звірюватися/зві-
ритися; орієнтуватися/зорієнтуватися, ура-
ховувати/урахувати обставини.
свесва|м недок./свеся по.ет. схиляти/
схилити, нахиляти/нахилйти, опускати/опу-
стйти.
свесл|о с. в’язка (виноградних грон),
в’язка, низка (кукурудзяних качанів).
свест|ен, свястна, свястно; ~-ни 1. розум-
ний, тямущий, тямучий; ~ човек розумна
людйна; ~-ни думи розумні слова; 2. при-
датний, годящий.
свест|я, -йш; -йх док.: свестявам (див.).
свестява|м недок.Ісвестя привбдити/при-
вестй до пам’яті (свідомості, притомності),
опам’ятовувати/опам’ятати, (діал.) опри-
тбмнювати/опритомнити, отямлювати/отя-
мити; ~ се/~ се 1. опритомнювати/
опритомніти, опам’ятовуватися/опам’ятати-
ся, отямлюватися/отямитися; 2. перен. про-
зрівати/прозріти.
свес|я, -иш; -их док.: свесвам (див.).
светва|м недок./светна 1. запалюватися/
запалйтися, засвічуватися/засвітйтися; спа-
лахувати/спалахнути; от време на време
~-ха зелените огньове на светлофара час
від часу засвічувалися зелені вогні світло-
форів; 2. ставати/стати світлим; блищати/
блистіти, блйскати/блйснути; 3. світйти/по-
світйти; ~ с фенер світйти ліхтарем; 4. пе-
рен. розм. (док.) заїхати; сйльно ударяти/
ударити; 0 светна едйн на някого див. едйн;
звездй ми ~-т/~-т пред очйте див. звез-
да.
светейши церк. найсвятіший.
светен, -а, -о; -и церк. святйй, освячений;
~-а вода свята вода.
свет|ец ч. мн. -цй святйй (у знач. ім.).
свет, светй, -а, -6; -й 1. рел. святйй;
~ отец святйй отець; 2. перен. святйй,
благородний, чйстий; ~-а вяра свята віра;
~-й очй святі очі; 3. перен. святйй, доро-
гйй, заповітний; ~ дума святе слово; 0
светая ~-йх святая святйх.
светйлни|к ч. мн. -ци 1. світйльник; 2.
свічнйк, ставнйк; 3. перен. світоч.
свет|йло с. мн. -ила 1. світйло; небесни
~-ила небесні світйла; 2. заст. лампа;
3. перен. світйло; ~ на науката світйло
науки.
светйня ж. святйня, святощі.
светйца ж. свята (у знач. ім.).
светкавицаж. 1. блйскавка; зигзаговйдна
~ зигзагоподібна блйскавка; кьлбовйдна
~ куляста блйскавка; ~-та удари дьрвб
блйскавка ударила (потрапила) в дерево;
2. спец, (фотоапарата) блйскавка; електрбн-
20 7—2498
на ~ електронна блйскавка; 3. блйскавка
(термінова телеграма).
светкавич|ен, -на, -но; -ни 1. блискавйч-
ний; ~-на бьрзина блискавйчна швйд-
кість; 2. сліпучий; ~ бляськ сліпучий блиск;
0 ~ разговор термінова розмова (по між-
міському телефонному зв'язку).
светл|ея, -ееш; -ях недок. 1. світлі-
ти, світлішати; світати; 2. світліти, видні-
тися.
светлйв, -а, -о; -и світнйй, світляний;
~-а звезда світна зірка.
светлй|к ч. мн. -ци поет, світло; освіт-
лення.
светлин|а 1. світло, освітлення; дневна ~
денне світло; електрйческа ~ електрйчне
світло; скорост на ~-ата швйдкість світла;
сльнчева ~ сонячне світло; 2. перев. мн.
спец, світло, вогонь; опознавателни ~-и
розпізнавальні огні (вогні), ~-й за кацане
посадочні огні (вогні); 3. перен. світло,
натхненність; 4. перен. світло, істина, розум,
освіта; пьт кьм ~ и напредьк шлях до
світла й прогресу; 0 блйзка (кьса) ~ спец.
близьке (блйжнє) освітлення (світло); в ~
-та на нещо у світлі чого; дьлга ~ спец.
далеке (дальнє) освітлення (світло); хвьр-
лям/хвьрля ~ вьрху нещо проливати/
пролйти (кидати/кйнути) світло на що.
светлйн|ен, -на, -но; -ни світловйй; ~-на
годйна світловйй рік; ~-на енергия світлова
енергія.
светлозар|ен, -на, -но; -ни поет, світо-
сяйний, сонцесяйний; променйстий.
светлокбс, -а, -о; -и ясноволосий, світло-
волосий, білявий; яснокосий, світлокосий
(про жінку); ~-о момче білявий (світло-
волосий) хлопець.
светлолйк, -а, -о; -и поет, яснолйкий; світ-
лолйций.
светлобк, -а, -о; -и поет, ясноокий, світло-
окий.
светлорус, -а, -о; -и русявий.
светлосйн, -а, -о; -и ясно-сірий, світло-
сірий.
светлосйн, -а, -о; -и ясно-сйній, світло-
сйній.
светлотехника ж. світлотехніка.
светн|а, -еш; -ах док.: светвам (див.).
светбв|ен, -на, -но; -ни 1. життєвий, жит-
тьовйй; мирськйй, людськйй; в ~ мащаб
у світовому масштабі; 2. світовйй; всесвіт-
ній; ~ рекорд світовйй рекорд; ~ шампибн
чемпіон світу; ~-на война світова війна;
~-на из вести ост світове визнання; ~-на ли-
тература світова література; ~-но изложе-
ние всесвітня вйставка; ~-но пьрвенствб
першість світу; 0 Световен сьвет на мира
светбвноизвестен
610
свйвам
(ССМ) Всесвітня Рада Миру (ВРМ); ~-на
социалистйческа система світова соціалі-
стична система; Светбвна федерация на де-
мократйчната младеж (СФДМ) Всесвітня
федерація демократичної молоді (ВФДМ);
Светбвна федерация на прбфсьюзите (СФПС)
Всесвітня федерація профспілок (ВФП).
светбвноизвест|ен, -на, -но; -ни всесвіт-
ньовідбмий; ~ учен всесвітньовідбмий уче-
ний.
светоглед ч. світогляд; марксйстско-ле-
нински ~ марксистсько-ленінський світо-
гляд; научен ~ науковий світогляд.
светоусещание с. тільки одн. світовідчу-
вання, світовідчуття.
светофар ч. світлофор.
светск|и, -а, -о; -и світський; ~-о обра-
зование світська освіта; ~-о обществб світ-
ське товариство.
светува|м недок. розм. 1. жйти, існува-
ти; 2. жйти добре, благоденствувати, розко-
шувати.
светулка ж. ент. світляк.
светулка|м недок. мерехтіти, блймати.
светче с. мн. -та святці.
свет|ьл, -ла, -ло; -ли 1. світлий; ~-ла
стая світла кімната; ~-ло лице світле
облйччя; 2. перен. світлий, радісний; щас-
лйвий; ~-ло бьдеще світле майбутнє; 3.
перен. світлий, благородний; ~-ла душа
човек людйна світлої душі; 4. перен. світ-
лий, яснйй, логічний, чіткйй; ~ ум світлий
розум; ~-ла памет світла (ясна) пам’ять;
0 на ~-ло на світлі; по ~-ло удень, по-
ки світло.
свет|я, -иш; йх недок. 1. світйти, світй-
тися; лампата ~-и лампа світить; 2. сві-
тйти, освітлювати; тя му ~-и с фенер вона
йому світить ліхтарем; 3. блищати, виблй-
скувати, яріти, ярітися; сяяти; диамантите
~-ят діаманти блищать (яріють, яріються,
сяють); 4. перен. світйтися, блищати, сяяти;
очйте ~-ят очі світяться (сяють, блищать);
5. світйти, світйтися, просвічувати, просві-
чуватися; 6. розм. світйтися, бути дуже
чйстим; 0 стйга си ми ~йл! досить (годі)
стовбичити перед очима!
свет|я, -йш; -йх док.: светявам (див.).
светява|м недок./светя святйти, освячува-
ти, освящати/освятйти; ~ вода святйти
(освячувати, освящати) воду.
свечер|я се, -йш се; -йх се док.: свечеря-
вам се (див.).
свечерява|м се «едок./свечеря се тільки
З ос. одн. безос. вечоріти/повечоріти, звечо-
ріти, смеркати, смеркатися/смеркнути,
смеркнутися, сутеніти/посутеніти; темніти/
стемніти.
свещ ж. свічка; вбсьчна ~ воскова
свічка; лбена ~ лойова свічка; парафйнова
~ парафінова свічка; ~ за запалване (за-
палйтелна, запална ~) техн. запальна свіч-
ка; стеарйнова ~ стеарйнова свічка; ф
топя се като ~ танути як свіча; тьрся
сьс ~ някого, нещо і вдень (удень, се-
ред дня) з свічкою не знайдеш (не можна
знайтй) кого, що; шукай вітра в полі.
свещар ч. свічкар.
свещен, -а, -о; -и священний; ~-а истб-
рия священна історія.
свещени|к ч. мн. -ци священик; піп.
священическ|и, -а, -о; -и священиків, по-
пів; священицький, попівський.
свещни|к ч. мн. -ци свічник, ставнйк,
поставник.
свйва|м недок./свйя 1. згинати/зігнути; ~
на две згинати навпіл; 2. згортати/згорну-
ти, скачувати/скачати, скручувати/скрутй-
ти, звивати/звйти; ~ картата згортати
карту; ~ празния чувал згортати порож-
ній мішок; ~ цигара скручувати цигарку;
3. обгортати/обгорнути, загортати/загорну-
ти, обмбтувати/обмотати, упакбвувати/упа-
кувати; ~ вьв вестник загортати в газету;
4. вйти, звивати/звйти, сплітати/сплестй,
сукати/зсукати; ~ венец сплітати вінок;
~ вьже скручувати мотузку (мотузок);
~ гнездб звивати гніздо; 5. стуляти і сту-
лювати/стулйти, складати/скласти; стйску-
вати і стискати/стйснути; підгортати/під-
горнути; ~ опашка піджимати (підгинати)
хвіст; ~ рамене знйзувати плечйма; 6. по-
вертати/повернути, звертати/звернути; за-
вертати/завернути; ~ надясно повертати
(завертати) вправо; 7. (про мороз, вітер,
бурю) починатися/початися, наставати/на-
стати; (док.) вдарити; сви вихрушка зняла-
ся буря; сви студ ударили (узялй, узя-
лйся) морози; 8. звбдити/звестй, корчити/
скорчити, судбмити/зсудомити; сви ме рька-
та мені скорчило (зсудомило, звело) руку;
свйва ме под льжйчката пече (смокче, ну-
дить) під грудьмй; 9. зменшувати/змен-
шити, звужувати/звузити; ~ палтбто в ра-
менете звужувати піджак в плечах; 10. пе-
рен. скорбчувати/скоротйти, зменшувати/
зменшити; ф ~/~ байрака (знамената)
див. байрак; ~/~ опашката на някого див.
опашка; натйскам/натйсна (~/~) парца-
лите си див. парцал; ~ си/~ си устата
(ченето) припинати/припнути язйк (язика);
удержувати/удержати язика за зубами; (не-
док.) держати (тримати) язйк (язика) за
зубами (на припоні); замикати рота; ~/~
чембера (сармйте) на някого (док.) вкоро-
тйти хвіст кому; обламати (обломйти, зла-
свйвка	611	свйркам
мати) роги кому; юздйте на някого
а) осмйкувати/осмикнути, спиняти/спинй-
ти, осаджувати/осадйти кого; ставити/по-
ставити на місце кого; б) підтягати і підтя-
гувати/підтягтй і підтягнути віжки кому;
підкручувати/підкрутйти гайки кому; брати/
узяти (забирати/забрати) в руки кого; при-
бирати/прибрати до рук кого; юлара
на някого тс.; тримати/потримати (держа-
ти/подержати) в шорах кого; ~ се/~ се
1. зменшуватися/зменшитися, коротшати/
покоротшати, укорочуватися/укоротйтися;
(про тканину, одяг) збігатися/збігтися, зсі-
датися/зсістися; 2. морщитися і змбрщу-
ватися/змбрщитися; 3. зіщулюватися/зіщу-
литися, бгатися/зібгатися, скорчуватися/
скорчитися, скручуватися/скрутйтися; 4.
розм. тулйтися/притулйтися; 5. перен.
розм. обмежувати/обмежити себе в кош-
тах; (недок.) бути надмірно економним;
6. перен. сорбмитися/засоромитися; 0 змия
се е свйла в кесйята му див. змия; ~ се/~
се зад плета див. плет; ~ се/~ се на два
ката див. кат.
свйвка ж. розм. 1. суглоб (руки, ноги),
підйом; 2. місце звуження (при в'язанні).
свйд|ен, -на, -но; -ни милий, дорогйй;
рідний.
свидетел ч. свідок; очевйдець; без ~-и
без свідків; повйквам ~-и викликати свід-
ків; ~ на обвинението свідок звинува-
чення; ф бог да ми е див. бог.
свидетелка ж. (про жінку) свідок, (заст.)
свідка; очевидиця.
свидетелск|и, -а, -о; -и якйй стосується
свідка; ~-и показання показання (свід-
чення) свідків; давам ~-и показання свід-
чити.
свидетелство с. свідоцтво; зрелостно ~
атестат зрілості; медицйнско ~ медйчне
свідоцтво; ~ за завершено образование
свідоцтво про освіту; ~ за раждане сві-
доцтво про народження, (заст.) метрйчне
свідоцтво; ~ за успеха атестат успішності;
венчално ~ свідоцтво (посвідка) про
одруження (шлюб); 2. свідчення, доказ.
свидетелствува|м недок. 1. бути свідком;
2. свідчити, засвідчувати.
свидлйв, -а, -о; -и скупйй, жадібний.
свйд|я се тільки 3. ос. безос. шкодувати,
жалкувати; ~-и ми се да я продам мені
шкода (жалко, жаль) її продавати; ~ му се
за тях йому шкода (жалко, жаль) їх.
свйжда|м се недок. зустрічатися (по-
передньо домовившись).
свйждане с. побачення (за спеціальним
дозволом); разрешение за ~ дозвіл на по-
бачення.
свйка|м, -ш; -х док.: свйквам (див.).
свйква|м 1 недок./свйкам скликати/склй-
кати; ~ конгрес скликати з’їзд (конгрес).
свиква|м 2 недок./свйкна звикати/звйкну-
ти; нйе сме свйкнали сьс студовете през
зймата ми звйкли до зимових морозів; ~ да
ставам рано звикати вставати рано; 0 свйк-
нал сьм (научен сьм) на много див. много.
свйкн|а, -еш; -ах док.: свйквам 2 (див.).
свйла ж. шовк.
свилар ч. 1. шовківнйк; 2. торговець шов-
ком.
свиларка ж. 1. шовківнйця; 2. жінка, яка
торгує шовком.
свйлен, -а, -о; -и шовковий; ~-а премяна
шовкове вбрання.
свина|к ч. мн. -ци східний граб.
свинар ч. свинопас, свинар.
свинарка ж. свинарка.
свинарни|к ч. мн. -ци свинарник, сви-
нарня.
свиневьд ч. свинар.
свиневьд|ен, -на, -но; -ни свинарський,
свиневьдка ж. свинарка.
свинегледач ч. див. свиневьд.
свинегледачка ж. див. свиневьдка.
свинеферма ж. свиноферма.
свйнка ж. діал. свиня, яку залишають,
для приплоду.
свйнск|и, -а, -о; -и 1. свинячий; бут
окіст; ~-а кбжа свиняча шкіра; ~-а мас
смалець, свинячий жир; ~-а пьржбла від-
бивна із свинйни; ~-о месо свинйна; 2. у
знач, ім.: ~-о свинйна; 3. перен. свйнський.
свинче с. свйнка; 0 мбрско ~ зоол. мор-
ська свйнка, кавія.
свйнщина ж. свйнство.
свин|я ж. мн. -е і -й свиня; дйва ~ дйкий
кабан; мьжка ~ кабан.
свйра|м недок./свра засовувати і засува-
ти/засунути, захбвувати/заховати.
свирач ч. розм. музйка.
свйрва|м недок. /свйрна посвйстувати,
свистати, свистіти (час від часу)/свйснути.
свирджйя ж. розм. див. свирач.
свиреп, -а, -о; -и 1. лютий, розлючений;
~ враг лютий ворог; 2. перен. жорстокий,
лютий; ~ бой жорстокий бій.
свиреп|ея, -ееш; -ях недок. 1. лютіти, лю-
тішати; 2. бушувати, бурхати, буяти.
свирепствува|м недок. лютувати, лютй-
тися.
свир|ец ч. мн. -цй розм. див. свирач.
свйрка ж. 1. сопілка, дудка; 2. гудок (за-
водський, паровозний); 3. р о з м. гомілкова
(голінкова) кістка; 0 играя (вьрвя) па
~-та (гайдата) на някого див. гайда.
свйрка|м недок. насвйстувати.
20*
свйрна
612
своя
свйрн|а, -еш; -ах док.: свйрвам (див.).
свирня ж. розм. 1. гра (на музичному
інструменті); 2. свист; 3. музика.
свирука|м недок. розм. посвистувати.
свйр|я, -иш; -их недок. 1. (на музичному
інструменті) грати; радиото ~-и радіо
грає; ~ на гайда грати на волинці; ~ на
пиано грати на фортепіано; 2. свистіти;
свистати, посвистувати; ~ с уста свистіти,
насвистувати; 3. (про гудок, свисток) сви-
стіти, свистати, гудіти, густи, сюрчати;
4. (про птахів, комах і т. ін.) свистіти,
тріщати, цвіркати, цвірчати, сюрчати; щур-
цй ~-ят цвіркуни цвіркають (цвірчать,
сюрчать); 5. перен. (про кулі) свистіти,
сюрчати; 0 ~ (вьрвя) по гайдата на
някого див. гайда; ~ (приказвам) като
латерна див. латерна; ~ пьрва цигулка
грати першу скрипку; вестй перед.
свист|я, -йш; -ях недок. свистіти (про
вітер, кулі).
свит, -а, -о; -и скромний, соромливий,
сором’язлйвий, сором’язнйй.
свйта ж. свйта.
свйть|к ч. мн. -ци 1. згорток, сувій; 2. ру-
лон.
свй|я, -еш; -х док.: свйвам (див.).
свл|ека, -ечеш; -якох док.: свлйчам (див.).
свлйча|м недок./свлека 1. (вниз) стягати
і стягувати/стягтй і стягнути; 2. (одяг) зні-
мати/зняти; ~ се/~ се 1. спускатися/
спустйтися, сповзати/сповзтй; 2. зсбвувати-
ся/зсунутися.
свобода ж. воля, свобода; борба за ~
боротьба за свободу; пускам на ~ випу-
скати на волю; ~ на слбвото свобода
слова.
своббд|ен, -на, -но; -ни 1. вільний, не-
залежний, самостійний; ~-на дьржава
вільна держава; 2. вільний, безперешкод-
ний; ~ пьт вільний проїзд; ~-на тьрго-
вйя вільна торгівля; 3. вільний, легкйй;
~-но дйшание вільне дйхання; 4. вільний,
незайнятий; в купето йма еднб ~-но място у
купе є одне вільне місце; йма ли ~-ни но-
мера в хотела? чи є вільні номери в готелі?
~-но време вільний час, дозвілля; 5. віль-
ний, незаміщений, вакантний; тази дльж-
ност все біце е ~-на ця посада все ще
вільна; 6. вільний, невймушений, природний;
неофіційний; ~ разговор вільна розмова;
7. (про одяг) вільний, просторий; 0 ~-но!
військ, вільно! ~-ни сте! військ, розійдись!
~ вход вільний вхід; ~ ден вихіднйй день;
~ превод вільний переклад; ~ етил спорт.
вільний стиль (у плаванні); ~ удар спорт.
вільний удар; ~-на борба спорт, вільна бо-
ротьба; ~-на професия вільна професія;
~-но падане спец, вільне падіння; ~-ни
движения (упражнения) спорт, вільні рухи
(вправи).
свободолюбйв, -а, -о; -и волелюбний,
вільнолюбний, свободолюбний.
свободолюбне с. тільки одн. волелюбність,
вільнолюбство, волелюбство.
свободомйслие с. тільки одн. вільнодум-
ство, вільнодумність.
евбд ч. мн. -ове склепіння; небесен ~
небозвід, небесний звід, небесне склепіння;
нйськ ~ пологе склепіння; под ~-овете
під склепінням; склопен ~ зімкнене склепін-
ня.
свбдест, -а, -о; -и склепистий, склепін-
частий.
свбдни|к ч. мн. -ци звідник.
евбдница ж. звідниця.
своє займ. присв. див. свой.
свбднич|а, -иш; -их недок. звідникувати,
займатися звідництвом.
своевбл|ен, -на, -но; -ни свавільний; ~
човек свавільна людйна.
своевблие с. свавілля, сваволя.
своевблнич|а, -иш; -их недок. сваволити.
своевремен|ен, -на, -но; -ни своєчасний;
~-на помощ своєчасна допомога.
своенрав|ен, -на, -но; -ни норовливий;
примхливий.
своенравие с. тільки одн. норовливість;
примхливість.
своеобраз|ен, -на, -но; -ни своєрідний; ~
характер своєрідний характер.
своеобразие с. тільки одн. своєрідність;
~ на езйка на писателя своєрідність мови
письменника.
свои займ. присв. див. свой.
свб|й, -я, -е; -и займ. присв.; кор. ф. си 1.
свій; обйчам ~-ята родйна я люблю свою
батьківщину; той живеє заедно с родйтелите
си (... заедно сьс ~-ите родйтели) він жи-
ве разом із своїми батьками; тя е у дома си
вона у себе вдома; 2. у знач, ім.: ~-и свої,
рідні, близькі; далеко от ~-ите далеко від
своїх; между ~-ите серед своїх; поканихме
само ~-ите ми запроейли тільки своїх (рід-
них, близьких); 0 вземам/взема на ~ грьб
нещо див. грьб; давам/дам ~-я дял див.
дял; на ~ ред див. ред; от ~-я страна зі сво-
го боку; от ~-ята черга з свого кола; того ж
походження; прокарвам/прокарам ~-я лй-
ния див. лйния; ~-его рбда див. род; стоя
на ~-ето стояти на своєму, хилити на
своє.
свойск|и, -а, -о; -и свійський, дружній,
невймушений; звйчний.
свбйствен, -а, -о; -и властйвий.
своя займ. присв. див. свой.
своя
613
свьсвам
сво|я, -йш; -йх недок. привласнювати,
володіти.
свр|а, -еш; -ях док.: свйрам (див.).
сврака ж. сорока.
сврачешк|и, -а, -о; -и див. сврачи.
сврач|и, -а, -е; -и сорочачий, сорочий;
~-и гнезда сорочачі гнізда.
свредел ч. свердел, свердло.
сврьзка ж. 1. спец, зв’язок; космйческа
~ космічний зв’язок; кьсовьлнова ~ ко-
роткохвильовий зв’язок: 2. військ, зв’язко-
вий; 3. заст. зв’язок, співвідношення.
сврьх прийм. над, понад що, зверх чого;
~ всйчко над усе; ~ сйлите над сйлу; това
е ~ неговите вьз можи ост и це вйще його
можлйвостей.
сврьхестествен, -а, -о; -и надприродний;
надзвичайний.
сврьхвуков, -а, -о; -и надзвуковйй; ~-а
скброст надзвукова швйдкість.
сврьхкредйт ч. додатковий кредйт.
сврьхмощ|ен, -на, -но; -ни надпотужний,
сврьхнапрежение с. перенапруження,
сврьхпечалба ж. надприбуток.
сврьхпланов, а, -о; -и надплановий, по-
надплановий; ~-а продукция надпланова
продукція.
сврьхпродукция ж. надпланова продук-
ція; перепродукція.
сврьхпроизвбдство с. надвиробнйцтво;
перепродукція.
сврьхсроч|ен, -на, -но; -ни надстрокбвйй;
~-на служба військ, надстрокова (рідко
поверхстрокбва) служба.
сврьхчове|к ч. мн. -ци надлюдйна.
сврьхчовешк|и, -а, -о; -и надлюдський;
нелюдський; ~-и усйлия надлюдські зу-
сйлля.
сврьхчувствйтелен, -на, -но; -ни надмірно
чутлйвий, надчутлйвий.
свьр|жа,-жеш; -зах док.: свьрзвам (див.).
свьрзва|м недок./свьржа 1. зв’язувати/
зв’язати; обкручувати/обкрутйти; ~ двата
края зв’язувати обйдва кінця; 2. зв’язу-
вати/зв’(чзати, сполучати/сполучйти; з’єд-
нувати/з’єднати; това шосе свьрзва града
с комбината це шосе зв’язує місто з комбі-
натом; 3. (по телефону, радіо) зв’язувати/
зв’язати, установлювати/установйти зв’я-
зок; 4. перен. зв’язувати/зв’язати, пов’я-
зувати/пов’язати, єднати/з’єднати; ~ теб-
рията с практиката зв’язувати теорію з
практикою; 0 не мбгадасвьржа (кажа) две
думи див. две; ~ се/~ се 1. зв’язуватися/
зв’язатися, установлювати/установйти зв’я-
зок; 2. зв’язуватися/зв’язатися, вступати/
вступйти у взаємовідносини, зблйжуватися/
зблйзитися.
свьрзбч|ен, -на, -но; -ни військ, при-
значений для встановлення зв’язку; ~-на
рота рота зв’язку; ~-ни войскй війська
зв’язку.
свьрзбчни|к ч. мн. -ци військ, зв’язківець,
свьрталище с. 1. притулок, пристановище;
2. кубло.
свьрта|м недок:./свьртя 1. затрймувати/
затримати,прихиляти/прихилйтщ приверта-
ти/привернути (до себе); 2. (гроші) збері-
гати/зберегтй, збирати/зібрати, складати/
скласти; нагромаджувати/нагромадити; ~
се/~ се залишатися/залишйтися, затрйму-
ватися/затрйматися на одному місці; не се
~/не мбга да се свьртя на еднб място
див. място.
свьрт|я, -йш; -ях док.: свьртам (див.).
свьрш|а, -иш; -йх док.: свьршвам (див.).
свьршва|м недо/с./свьрша 1. кінчати/скін-
чйти, закінчувати/закінчйти; виконувати/
вйконати, робйти/зробйти; ~ бьрзо рабо-
тата швйдко закінчувати (виконувати) ро-
боту; 2. (про навчання в учбовому закладі)
закінчувати/закінчйти, завершувати/завер-
шйти; ~ медицйна закінчувати (завершу-
вати) навчання з медицйни; ~ учйлище
закінчувати школу; 3. (про запаси) витра-
чати/вйтратити, вичерпувати/вйчерпати;
4. припиняти/припинйти, класти/покласти
край; 5. закінчуватися/закінчйтися, досяга-
ти/досягтй кінця (межі); тук пьтят ~-ше
тут дорога закінчувалася; 6. розм. сповню-
ватися і сповнятися/спбвнитися, кінчатися/
кінчйтися і скінчйтися, зрівнюватися/зрів-
нятися; момйченцето свьрши пет годйни
дівчинці минуло (кінчйлося, сповнилося,
зрівнялося) п’ять років; 7. умирати/умерти,
помирати/померти, сконати; фсвьршихме я!
оце (от так) ускочили; оце (от так) укле-
палися! ~ се/~ се 1. закінчуватися/
закінчйтися; 2. умирати/умерти, помирати/
померти, сконати; 0 светьт не се свьршва/
няма да се свьрши с някого світ не клйном
зійшовся (збігся) на кому; не клйном земля
зійшлася на кому; не тільки світу (сонця),
що у вікні; свьрши се нашата кепська (пога-
на) наша справа; скінчена пісня наша; ми
своє вже відспівали.
свьрш|ек ч. мн. -ци тільки одн. кінець, за-
кінчення.
свьршен, -а, -о; -и 1. закінчений, вйко-
наний; 2. вйчерпаний; мйнало ~-о време
лінгв. минулий закінчений час; 0 поста-
вим /поставя пред ~ факт див. поставим;
речено- (казано-) стбрено (~-о) див. река2;
~ вид лінгв. доконаний вид.
свьсва|м недок./свься хмурити і нахму-
рювати/нахмурити; супити і насуплювати/
свься
614
сгрешавам
насупити; ~ вежди хмурити (нахмурювати)
брови.
свьс|я, -иш; -йх док.: свьсвам (див.).
свян ч. тільки одн., чл. ф. свен|ьт, -а, со-
ром; ме е мені соромно.
свяст ч. тільки одн. 1. свідомість, при-
томність; губя ~ втрачати свідомість,
непритомніти, зомлівати; 2. заст. со-
вість.
свят ч. мн. светове, чл. ф. свет|і>т, -а 1.
світ, всесвіт, земля, земна куля; в целия ~
у всьому світі; 2. світ, люди, суспільство;
антйчен ~ антйчний світ; в славянския
~ у слов’янському світі; 3. перен. (людей,
речей, понять) світ, коло; музикален ~
музичний світ; театрален ~ театральний
світ; 0 бял ~ див. бял; вйе ми се ~ див.
вйя душа и ми е див. душа; не е за
~ не бог знає що; вйждам/вйдя ббжия ~
див. вйждам; вйждам/вйдя бял ~ (ден)
див. вйждам; гледам ~ див. гледам; зами-
навам/замйна за другия ~ див. замина-
вам; като ~ (като света, като за света)
як слід; як годиться, як належить; як і
треба; як і заведено; як і ведеться; за
звичаєм; порядно; бнзи (бня) ~ див. бнзи;
половйн ~ див. половйн; светьт не се
свьршва/няма да се свьрши с някого див.
свьршвам; сйлните на ~-а див. сйлен.
святка|м недок. блискати; у 3 ос. одн. бе-
зос.: святка се блйскає блискавка.
сгазвам недок./стазя 1. розтоптувати/
розтоптати, затбптувати/затоптати; 2. (ма-
шиною, трамваєм) задавлювати/задавйти;
3. захбплювати/захопйти зненацька (неспо-
дівано); 4. траплятися/трапитися, (док.;
про хворобу, лихо) спіткати, спостйгти,
побивати/побйти (кого).
сгаз|я, -иш; -их док.: сгазвам (див.).
сган ж. тільки одн. набрід, потолоч.
сгащва|м недок./сгащя захдплювати/за-
хопйти зненацька (несподівано).
сгащ|я, -иш; -их док.: сгащвам (див.).
сглабя|м недок. див. сглобявам.
сгледа ж. розм. оглядини, розглядини,
сглоб ч. спец, стик, з’єднання; ребрен ~
кроква.
сглоб|я, -йш; -йх док.: сглобявам (див.).
сглобява|м недок./сглобя складатц/скла-
сти, з’єднувати/з’єднати, збирати/зібрати,
монтувати/змонтувати; ~ радиоапарат зби-
рати (монтувати) радіоприймач; ~ наравно
збирати (з’єднувати) урівень.
сглобяем, -а, -о; -и збірний; ~-и кон-
струкции збірні конструкції.
сглуп|я, -йш; -йх док.: сглупявам (див.).
сглупява|м недок./сглупя робйти/зро-
бйти дурнйцю.
сговаря|м недок./сговбря 1. умовляти/
умовити; 2. мирйти/помирйти; ~ се/~
се 1. зговбрюватися/зговорйтися; умовля-
тися/умбвитися; 2. мирйтися/помирйтися;
3. ладнати/ поладнати, ладити/поладити,
бути (жйти/пожйти) в злагоді (згоді).
сгбвор ч. 1. згода, злагода, лад, порозу-
міння; 2. згбвор, змова.
сгбвбр|ен, -на, -но; -ни злагоджений,
дружній.
сговорлйв, -а, -о; и див. сговорчйв.
сговорчйв, -а, -о; -и згідливий, зговір-
ливий.
сговбр|я, -иш; -их док.: сговарям (див.).
сгбда розм. 1. зручність; 2. нагода, зруч-
ний (слушний) вйпадок; ф на ~ на зруч-
ному місці, під рукою; ми е мені зручно.
сгбд|ен, -на, -но; -ни 1. зручний; підхо-
жий, підходящий; ~-но време слушний час;
~случайзручний (слушний) вйпадок; наго-
да; 2. зручний, придатний, пригожий (для
житла); 3. пригожий, гожий; ~-на мома
пригожа дівчина.
сгоденй|к ч. мн. -ци діал. див. годенйк.
сгоденйца ж. див. діал. годенйца.
сгод|я, -йш; -йх док.: сгодявам (див.).
сгодява|м недок./сгодя заручати/зару-
чйти.
сгорещ|я, -йш; -йх док.: сгорещявам
(див.).
сгорещява|м недок./сгорещя зігрівати/
зігріти; розжарювати/розжарити, розпіка-
ти/розпектй.
сгбтв|я, -иш; -их док.: сгбтвям (див.).
сгбтвя|м недок./сгбтвя готувати/зготува-
ти (їжу); ~ се/~ се бути готовим (про
їжу); супата се сгбтви суп готовий.
сграбва|м недок./сграбя хапати, схдплю-
вати/схопйти.
сграбч|а, -иш; -их док.: сграбчвам (див.).
сграбчва|м недок./сграбча хапати, схдп-
лювати/схопйти, (розм.) гарбати/загар-
бати.
сграб|я, -иш; -их док.: сграбвам (див.).
сграда ж. будинок, будівля, будова; спо-
руда; спорудження; жилйщна ~ житловйй
будйнок; житлова споруда; каменна ~
кам’яна споруда, кам’яниця; многоетажна
~ багатоповерховий (висотний) будйнок;
багатоповерхова (висотна) будівля (спо-
руда).
сградя, йш; -йх док.: сграждам (див.).
сгражда|м недок./сградя будувати/побу-
дувати, споруджувати і споруджати/спору-
дйти.
сгреш|а, -йш; -йх док.: сгрешавам (див.)
сгрешавам недок./сгреша 1. помилятися/
помилйтися, хйбити/схйбити і схибнути;
сгрея
615
сеанс
плутати/переплутати; 2. грішити, согріша-
ти/согрішйти.
сгр|ея, -ееш; -ях док.: сгрявам (див.).
сгромоляса|м док.: сгромолясвам (див.).
сгромолясва|м недок./сг ром олясам зва-
лювати/звалйти,	обвалювати/об вал йти,
скидати/скйнути.
сгрьща|м недок./сгьрна схрещувати/
схрестйти; 0 ~/~ рьце складати/скла-
сти (згортати/згорнути, склепйти) руки.
сгрява|м недок./сгрея гріти, зігрівати/зі-
гріти, зогрівати/зогріти.
сгурй|ен, -йна, -йно; -йни шлаковий.
сгур, сгурйя ж. шлак, жужіль; мляна ~
мелений (молотий) шлак.
сгуш|а, -иш; -их док.: сгушвам (див.).
сгушва|м недок./сгуша притискати, при-
тйскувати/притйснути, пригортати/пригор-
нути; ~ се/~ се 1. горнутися, пригорта-
тися/пригорнутися, тулйтися, притулятися/
притулйтися; припадати/припасти; 2. скру-
чуватися/скрутйтися (згинатися/зігнутися,
зібгатися) калачиком (в калачик); 3. хова-
тися/сховатися.
сгьваем, -а, -о; -и складаний, розклад-
нйй; ~ чадьр складана парасолька; ~
стол складаний стілець; ~-о легло розкла-
душка.
сгьва|м недок./сгьна 1. згинати/зігнути;
2. складати/скласти; скручувати/скрутйти;
~ на две складати вдвоє.
сгьвач ч. фальцювальник.
сгьвачка ж. 1. фальцювальниця; 2. фаль-
цювальна машйна.
сгьлч|а, -йш; -ах док.: сгьлчавам (див.).
сгьлчава|м недок./сгьлча розм. докоряти/
докорйти, дорікати/доректй, картати/по-
картати.
сгьн|а, -еш; -ах док.: сгьвам (див.).
сгьрбва|м се недок./сгьрбя се горбитися/
згорбитися.
сгьрбуш|а се, -иш се; -их се док. див.
сгьрбя се.
сгьрбушва|м се див. сгьрбвам се.
сгьрб|я се, -иш се; -их се док.: сгьрбвам
се (див.).
сгьрбя|м се недок. див. сгьрбвам се.
сгьрч|а, -иці; -их док.: сгьрчвам (див.).
сгьрчва|м недок./сгьрча 1. морщити,
змбрщувати/змдрщити; 2. кдрчити/скбрчи-
ти, покдрчити.
сгьстйтел ч. компресор.
сгьст|я, -йш; -йх док.: сгьстявам (див.).
сгьстява|м недок./сгьстя 1. згущати, згу-
щувати/згустйти; ущільнювати/ущільнйти;
2. (ряди) змикати/зімкнути; 3. перен. ущіл’ь-
нювати/ущільнйти, потіснйти.
сдава|м недок./сдам 1. (зброю) складати/
скласти; 2. (повноваження) передавати/
передати; ~ се/~ се (в полон) здаватися/
здатися.
сдав|я, -иш; -йх док.: сдавям (див.).
сдавя|м недок./сдавя грйзти, загризати/
загрйзти, душйти/задушйти (про собак,
вовків); ~ се/~ се починати/почати грйз-
тися, зчіплюватися і зчіплятися/зчепй-
тися.
сдам, сдадеш; сдадох док.: сдавам (див.).
сделка ж. угода; операція; тьргбвска ~
торгова (торговельна) угода; сключвам ~
укладати угоду.
сджавка|м се док.: сджавквам се (див.).
сджавква|м се недок./сджавкам се грйз-
тися, зчіплюватися, зчіплятися/зчепйтися з
лаєм (про собак).
сдобйва|м се недок./сдобйя се роздобува-
ти/роздобути; насйлу діставати/дістати,
здобувати/здобути.
сдобй|я се, -еш се; -х док.: сдобйвам
се (див.).
сдобр|я, -йш; -йх док.: сдобрявам (див.).
сдобрява|м недок./сдобря мирйти/поми-
рйти.
сдруж|а, -йш; -йх док.: сдружавам (див.).
сдружава|м недок./сдружа 1. здружува-
ти/здружйти, зближати і зблйжувати/зблй-
зити; 2. об’єднувати/об’єднати, поєднувати/
поєднати.
сдума|м се док.: сдумвам се (див.).
сдумва|м се недок./сдумам се розм.
зговорюватися/зговорйтися, домовлятися/
домовитися.
сдьрв|я се, -йш се; -йх се док.: сдьрвя-
вам се (див.).
сдьрвява|м се недок./сдьрвя розм. ціпе-
ніти/заціпеніти.
сдьрж|а, -йш; -ах док.: сдьржам (див.).
сдьржа|м недок./сдьржа стримувати/
стримати, здержувати/здержати; дотрйму-
вати/дотрймати; ~ усмйвка стрймувати
(здержувати) посмішку; ~ чувствата си
стрймувати свої почуття; 0 ~/~ (из-
пьлвам/изпьлня) думата си див. дума.
се 1 дієслівна частка; врьщам ~ повер-
татися; как се казвате? як вас звуть (зо-
вуть)? як вас звати? яке ваше ім’я? як вас
на ім’я (на ймення)? струва ми се мені
здається; той ~ врьща от работа він по-
вертається з роботи.
се 2 займ. звор. див. себе си.
се 3 займ. озн. заст. див. все ’.
се 4 присл. розм. див. все3
сеанс ч. сеанс (лікування, роботи, де-
монстрування); билети за вечерен ~ квит-
кй на вечірній сеанс; ~ на лекуване сеанс
лікування; ~ на рисуване сеанс малюван-
себе си
616
седенкувам
ня; шахматен ~ шаховий сеанс (сеанс
шахової гри).
себе си займ. звор. знах. в.; кор. ф. се
себе; облйчам ~ (облйчам се) одягати себе
(одягатися); познай ~ пізнай себе; проклй-
нам ~ проклинати себе; у спол. з прийм.
виконує в реченні роль непрям. додатка;
казвам на ~ казати собі; той мйсли само
за ~ він думає тільки про себе; 0 взе-
мам/взема вьрху ~ див. вземам; вьн (из-
вьн) от ~ сьм див. вьн; дьржа на ~ див.
дьржа; йдвам (дох 6 ж дам/дойда) на ~
див. дохождам; надминавам/надмйна ~
див. надминавам; не мбга да се побера в
~ див. побйрам; не сьм на ~ а) втрачати
свідомість; бути непритомним; б) бути не
сповна розуму; бути не при своєму (своїм)
розумі (умі); бути не при тямі; в) бути в
нестямі; не тямлячи себе; няма равен на
~ див. равен; от само ~ се разбйра див.
разбйрам; от само ~ див. сам сам по ~
див. сам1; тегля кьм ~ тягнути у свій бік;
тегля чергата кьм ~ думати тільки про
себе (про свої інтереси); тягнути у свій
бік.
себелюб|ец ч. мн. -ци себелюб, себелю-
бець; егоїст.
себелюбйв, -а, -о; -и себелюбний, его-
їстичний.
себелюбне с. тільки одн. себелюбність,
себелюбство; егоїзм.
себелюбка ж. егоїстка.
себеотрицание с. тільки одн. самозре-
чення, самовідречення.
себеподбб|ен, -на, -но; -ни собі подіб-
ний.
себестбйност ж. тільки одн. собівартість;
по ~ по собівартості; ~ на продукцията
собівартість продукції.
севаст ч. іст. с е в а с т; у Другій Болгар-
ській державі титул вищого державного слу-
жителя, якйй управляв областю.
севастократор ч. іст. севастокра-
т о р; у Другій Болгарській державі вищий
титул найбільш близької до царя особи —
брата, племінника або зятя.
севда ж. розм. 1. любов, кохання; 2.
люба, мила, кохана, любка.
север ч. тільки одн. 1. північ; на ~ от
нас на північ від нас; 2. перен. Північ,
північні країни.
север|ен, -на, -но; -ни північний; ~ вятр
північний вітер; 0 ~ полюс північний
полюс; ~-но полукьлбо північна півкуля.
северня|к ч. мн. -ци 1. півничанин, меш-
канець Півночі; 2. мешканець північної
Болгарії; 3. північний вітер, (діал.) сівер,
сіверко.
севернячка ж. 1. мешканка Півночі; 2.
мешканка північної Болгарії.
северняшк|и, -а, -о; -и 1. властивий
мешканцям Півночі; 2. властйвий північній
Болгарії.
северозапад ч. тільки одн. північний захід.
северозапад|ен, -на, -но; -ни північно-
західний.
северойзток ч. тільки одн. північний схід.
северойзточ|ен, -на, -но; -ни північно-
східний.
сега присл. тепер, зараз, у цей (даний)
момент; 0 амй ~? що ж тепер робйти?
що [його] робйти? як [його] бути? ей ~
а) зараз [же], цієї ж хвилйни, цю ж мить;
б) тільки-но; щойно; за ~ а) поки; до
цього часу; до цього моменту; б) у цей
(даний) момент; ~ за ~ поки що; ~ му
е майката див. майка; ха ~ де! от тобі й
раз! от тобі й маєш! от тобі й на! оттудй к
лихій годйні! отаке!
сегаш|ен, -на, -но; -ни теперішній; нйніш-
ній; 0 ~-но време лінгв. теперішній час.
сегйз-тогйз присл. розм. час від часу;
інколи.
сегйчка присл. розм. зараз, цієї ж хви-
лйни; (розм.) ось-ось, от-от.
седалище с. 1. резиденція; 2. сіднйця;
3. заст. сидіння.
седалищ|ен, -на, -но; -ни сіднйчний; ~
нерв сіднйчний нерв.
седалка ж. сидіння; (розм.) сідало, сідак;
подвйжна (падаща) ~ відкидне сидіння;
резервна ~ запасне сидіння.
седем числ. кільк. сім; работя до ~ часа
працювати до сьомої годйни.
седемгодйш|ен, -на, -но; -ни семирічний,
семилітній.
седемдесет числ. кільк. сімдесят.
седемдесетгодйш|ен, -на, -но; -ни сімде-
сятирічний.
седемдесет|и, -а, -о; -и числ. поряд, сім-
десятий.
седемнадесет числ. кільк. сімнадцять.
седемнадесет|и, -а, -о; -и числ. поряд.
сімнадцятий.
седемнайсет числ. кільк. розм. див. се-
демнадесет.
седемнайсет|и, -а, -о; -и числ. поряд.
розм. див. седемнадесети.
седемстбтин числ. кільк. сімсот; зала за
~ души зал на сімсот душ.
седенкар ч. завсідник (постійний відві-
дувач) вечорнйць.
седенкарка ж. постійна відвідувачка ве-
чорнйць.
седенкува|м недок. 1. бувати на вечор-
нйцях; 2. працювати допізна.
седеф
617
секйра
седеф ч. 1. перламутр; гердан от ~ пер-
ламутрове намйсто; 2. бот. запашна рута.
седефен, -а, -о; -и перламутровий; ~-и
кбпчета перламутрові гудзики.
седефче с. мн. -та бот. запашна рута.
седешката присл. див. седешкбм.
седешкбм присл. сидячи.
седлар ч. сідляр, сідельник.
седларница ж. лимарня, лимарна май-
стерня.
седла|я, -еш; -х недок. сідлати.
седлб с. сідло.
седловина ж. зовні схожий на сідло обрис
вершйни горй.
седма|к ч. мн. -ци див. седмаче.
седмаче ч. мн. -та розм. семимісячний
(про дитину, яка народилася семимісяч-
ною).
седм|и, -а, -о; -и числ. поряд, сьомий; 0
до ~-о (девето) коляно див. коляно; ~-а
дупка на кавала див. дупка.
седмйна числ. збірн. семеро (чоловіків або
чоловіків і жінок).
седмица ж. тйждень; всяка ~ щотйжня;
в протежение на една ~ протягом одного
тйжня; цяла ~ цілий тйждень; 0 сляпа ~
час одружуватися (виходити заміж).
седмйца ж. 1. сімка (цифра, гральна кар-
та, номер трамвая, автобуса).
седмич|ен, -на, -но; -ни 1. тижневий; ~-на
детска градйна цілодобовйй дитячий садок;
~-на програма тижнева програма; 2. що-
тижневий; ~ вестник щотижнева газета,
щотижневик.
седмични|к ч. мн. -ци щотижневик; що-
тижнева газета, щотижневий журнал.
седмбрка ж. 1. (цифра, гральна карта,
номер трамвая, автобуса) сімка; 4. (група
людей) семеро.
седн|а, -еш; -ах док.: сядам (див.).
сед|я, -йш; -ях недок. 1. сидіти; ~ до про-
збреца сидіти біля вікна; ~ на пейката
сидіти на лавці; ~ на масата сидіти за
столом; 2. сидіти, знаходитися, перебувати;
нйе ~-яхме у тях цял ден ми сиділи (булй,
знаходилися) у них цілий день; ~ без рабо-
та сидіти без діла; 3. (про речі) знаходи-
тися, стояти, бути поставленими; кнйгата
~-й на масата кнйга знаходиться (лежйть)
на столі; часбвникьу ~-й на стената го-
дйнник стоїть (висйть) на стіні; 4. стояти,
існувати, зберігатися, не зникати; ~-й ли
още воденйцата? чи стоїть (зберігся) ще
млин? 5. розм. (про одяг) сидйть; сакбто
добре ми ~-й піджак добре (гарно) сидйть
на мені; 0 ~ (стоя) [като] на бодлй див.
бодйл; ~ на врата на някого див. врат;
~ като на вьглен див. вьглен; ~ (стоя) на
две дьскй (два стола) див. дьска; ~ (стоя)
диван чапраз пред някого див. диван 2; ~
на яйове (сякані ~ на таралеж) сидіти як
на голках.
седянка ж. мн. седенки вечорнйці (мн.);
хбдя на седенки ходйти на вечорнйці; 0
накл аж дам/наклад а ~ див. наклаждам.
сезон ч. 1. сезон, пора року; летен ~ літ-
ній сезон; 2. сезон; лбвен ~ мислйвський
сезон; по време на ~-а під час сезону;
театрален ~ театральний сезон; туристй-
чески ~ турйстський сезон; 0 мьртьв ~
мертвий сезон.
сезбн|ен, -на, -но; -ни сезонний; ~-на
работа сезонна праця (робота); ~-на раз-
продажба на стоки сезонний розпродаж
товарів; ~-на стбка сезонний товар.
сеизмйч|ен, -на, -но; -ни сейсмічний;
~-на станция сейсмічна станція.
сейр ч. р о з м. видовище, видовисько, за-
бава, гулянка, бавлення.
сеирджййка ж. роззява, роззявляка, гава
(про жінку).
сеирджйя ч. роззява, роззявляка, гава.
сейтбаж. сівба; сіянка; прблетна ~ весня-
на сівба; тесноредова ~ вузькорядна сівба.
сейтбен, -а, -о; -и посівнйй; засівнйй; ~
план посівнйй план.
сеитбообращение с. сівозміна.
сеймен|ин ч. мн. -и військбвйй поліцей-
ський (за часів Османської імперії).
се|ка, -чеш; сякох недок. 1. сікти; сти-
нати, тяти, тнути; рубати, колоти; ~ дьрва
рубати дрова; 2. (про сокиру) бути гострим;
3. сікти, рубати, убивати; 4. (про лінію,
дорогу) пересікати; 0 сече ми акьльт (гла-
вата, пйпето, пйпката) див. глава ’; сече ми
главата за нещо див. глава
сека|м недок. кресати, викрешувати.
секач 1 ч. дроворуб, лісоруб.
секач 2 ч. спец, зубйло; ковашки ~ ко-
вальське зубйло.
секва|м 1 недок./секна припинятися/при-
пинйтися; переставати/перестати; вичерпу-
ватися/вйчерпатися, сходити, рідше зіхбди-
ти/зійтй; зникати/знйкнути; врявата нео-
чаквано секна шум (гвалт) раптом при-
пинйвся (ущух, стих); не секва да валй не
перестає лйти дощ; бгьнят секва вогонь
стихає (гасне, угасає).
секва|м2 недок./секна кресати, викре-
шувати/вйкресати.
секвестйра|м юр. недок. і док. секвести-
рувати.
секвест|ьр ч. мн. -ри юр. секвестр.
секйра ж. сокйра; 0 ~-та удари о камьк
зазнати невдачі; наскочила (найшла, натра-
пила) коса на камінь.
секна 1
618
семеен
секн|а \ -еш; -ах док.: секвам 1,2
секн|а2 недок. 1. сякати (носа); 2. зні-
мати нагар (з гнота, свічки); ~ се сякатися.
секрет 1 1. секрет, таємниця; под ~ по
секрету; ~ на успеха секрет успіху; 2.
військ, секрет, сторожовий пост; 3. (потай-
ний пристрій) секрет.
секрет 2 ч. фізіол. секрет.
секретар ч. 1. секретар (установи; зборів;
виборний керівник); вземам служебна бе-
лежка от ~-я одержувати довідку від сек-
ретаря; партйен ~ на партййната
организация) секретар партійної організа-
ції (парторганізації).
секретариат ч. секретаріат.
секретарка ж. 1. секретарка (установи);
(розм,.) секретарша; 2. (про жінку) секре-
тар (зборів); 3. (про жінку) секретар;
(розм.) секретарка (виборний керівник).
секретарск|и, -а, -о; -и секретарський; ~-а
служба секретарська служба.
секретарствува|м недок. і док. секретарю-
вати, виконувати/вйконати обов’язки секре-
таря, бути секретарем.
секрет|ен, -на, -но; -ни секретний, таєм-
ний; ~ документ секретний документ; ~-на
мйсия секретна місія; 0 ~ ключ англій-
ський ключ; ключ англійського замка; ~-на
брава защіпнйй замок; ~-но копче кнопка.
сексуал|ен, -на, -но; -ни сексуальний.
секта ж. секта.
сектор ч. 1. мат. сектор (частина круга);
2. військ, сектор, частйна, район (поля
бою); 3. сектор, частйна (народного госпо-
дарства); социалистйчески ~ соціалістйч-
ний сектор; 4. сектор, відділ.
сектор|ен, -на, -но; -ни секторний.
секунд|а ж. 1. секунда; след няколко ~-и
через кілька секунд; 2. мат., муз. секунда;
0 на ~-ата а) зараз; цієї ж хвилини; цю ж
мить; б) секунда в секунду.
секундар|ен, -на, -но; -ни вторйнний.
секундарни|к ч. мн. -ци секундна стріл-
ка.
секундомер ч. секундомір.
секцибн|ен, -на, -но; -ни секційний; ~-но
заседание секційне засідання.
секция ж. 1. (установи) секція, відділен-
ня; 2. відділ, сектор; ~ за лексикология
и лексикография сектор (відділ) лексико-
логії та лексикографії; 3. спец, (пристроїв)
секція, блок, елемент, (шосе, каналу, лінії
електропередач) ділянка, (приміщення) від-
сік; ~ на радиатор секція радіатора.
селда ж. оселедець.
селекцион|ен, -на, -но; -ни спец, селек-
ційний; ~-на станция селекційна стан-
ція.
селекция ж. спец, селекція; відбір; ~ на
растения селекція рослин; временна ~
тимчасова селекція (імпульсів).
селйтра ж. хім. селітра.
селище с. 1. селище, поселення; 2. р о з м.
ділянка (для будівництва).
селищ|ен, -на, -но; -ни складений за се-
лищами; ~-на система селищна система.
селкор ч. селькор.
село с. мн. села село; в ~ сьм бути в
селі; живея на ~ жйти в селі; планйнско
~ гірське село; той е от він з села; 0
през три села за версту, здалека (зда-
леку, здаля).
селск|и, -а, -о; -и 1. сільськйй; ~ лекар
сільськйй лікар; ~-о население сільське
населення; 2. селянський; ~-а война іст.
селянська війна; ~-а носйя селянський
одяг; 0 ~-о стопанство сільське господар-
ство.
селскостопанск|и, -а, -о; -и сільськогос-
подарський; ~-а излбжба сільськогосподар-
ська вйставка; ~-и произведения сільсько-
господарські продукти.
селсьвет ч. сільрада.
селце с. зменш, сільце.
селя|к ч. мн. -ци 1. рідко селянйн; 2.
розм. селюк, (діал.) селюх, мужлай.
селям ч. заст. привіт.
селяндур ч. розм. знев. селюк, (діал.)
селюх, мужлай.
селяндурка ж. розм. знев. селючка.
селяндурщина ж. знев. простацтво,
простакуватість, грубість, неотесаність.
селян|ин, ч. мн. -и селянйн.
селянйя ж. збірн. заст. знев. мужва, му-
жичня.
селянка ж. селянка.
селяшк|и, -а, -о; -и селянський.
семантика ж. лінгв., філос. семантика; ~
на думата семантика слова.
семантйч|ен, -на, -но; -ни лінгв., філос.
семантйчний; ~-ни промени семантйчні
зміни.
семасиолбгия ж. лінгв. семасіологія.
семафор ч. семафор.
семе с. мн. семена 1. насінйна, сім’я,
насіння; маслодайно ~ олійне насіння;
отбрани семена добірне насіння; сльнчо-
гледово ~ соняшникове насіння; (розм.)
сонях; 2. розм. сім’я; сперма; 3. перен.
потомство, (мн.) нащадки, рід; 0 за ~ для
(як) насіння; хвьрлям/хвьрля ~-то сіяти/
посіяти насіння; (док.) заронйти (посіяти)
іскру.
семе|ен, -йна, -йно; -йни 1. родйнний, сі-
мейний; ~ живот родйнне (сімейне) життя;
~-но положение родйнний стан; 2. сімейний;
семейство	619
одружений; жонатий; ~ човек сімейна
людйна; той е ~ він сімейний (одруже-
ний); 0 ~-но огнище сімейне (домашнє)
вогнище.	і
семейство с. 1. родйна, сім’я: голямо ~ ве-
лйка сім’я (родйна); грйжи за ~-то тур-
боти про сім’ю (родйну); тричленно ~
сім’я з трьох осіб; 2. (група людей) сім’я, ро- і
дйна; 3. (в науковій класифікації) сім’я,
група.
семейственост ж. тільки одн. родйнність,
сімейність.	і
семен|ен, -на, -но; -ни 1. насінний, на- <
сіннєвий; ~ фонд насінний (насіннєвий)
фонд; ~-на фиданка сіянка, сіянець; 2.
анат. сім’янйй; ~-ни жлези сім’яні за-
лози.
семестриал|ен, -на, -но; -ни семестровий;
~-ни йзпити семестрові іспити, екзамени.
семест|ьр ч. мн. -ри семестр; зймен ~
зимовий семестр.
семехранйлище с. насіннєсховище.
семинар ч. 1. семінар; ~ по философия
семінар з філософії; 2. (для практичних
занять) аудиторія; влйзам в ~-а заходити
в аудиторію.
семинар|ен, -на, -но; -ни семінарський;
~-ни занимания семінарські заняття.
семинарйст ч. семінарйст.
семинария ж. семінарія; духовна ~ ду-
ховна семінарія.
семйт ч. семіт.
семйтс|ки, -а, -о; -и семітський; ~ езйци
семітські мови.
семк|а ж. 1. насіннячко; 2. тільки мн.:
~-и насіння (соняшника, гарбуза); цькам
~-и лузати насіння.
семкаджия ж. розм. продавець насіння.
семп|ьл, -ла, -ло; -ли простйй і елегант-
ний; ~-ло облекло простйй і елегантний
одяг.
сензацион|ен, -на, -но; -ни сенсаційний;
~-ни новинй сенсаційні новйни.
сензация ж. сенсація; правя ~ робйти
сенсацію; предзвйквам ~ викликати сен-
сацію.
сенни|к ч. мн. -ци 1. тент; намет; навіс;
2.	(в автомобілі) тіньовйй щиток; 3. спец.
зонтик (суцвіття).
сенб с. тільки одн. сіно; балйране на ~
пресування сіна; обрьщам ~ ворушйти
сіно.
сенокос ч. тільки одн. косовйця, сінокіс,
сіножать.
сенокосачка ж. сінокосарка.
сенокос|ен, -на, -но; -ни сінокісний; ~
-на машйна сінокісна машйна, сіноко-
сарка.
г	сервйрам
сеносізбпрачка ж. сінозбиральна машйна.
сентен ция ж. сент-енція.
сенчест, -а, -о; -и тінйстий, тінявий; ~-а
градина тінйстий с^д- ~-и дьрвета тінйсті
дерева.
сен]я, -йш; -йх н&дОк. кйдати тінь.
сепаратйв|ен, -н^, .но. .ни сепаратив-
ний, сепаратний.
сепар атйзьм ч. Тільки одн. сепаратйзм.
сепарация ж. сепарація.
сепва|м недок./с^пна 1. лякати/злякати,
примушувати/примусити (змушувати/зму-
сити) здригатися; 2. примушувати/приму-
сити опритомніти (отямитися); ~ се/~ се
1. лякатися/злякатися, здригатися/здригну-
тися; 2^ пробуджув атися/пробудйтися рап-
тово; 3. притбмніти/ОПритдмніти, отямлюва-
тися/отямитися, С розм.) очунювати/очу-
няти.
септември ч. вересень; 0 Девети ~ Де-
в’яте вересня (національне свято Бол-
гарії).
септемврй|ец ч. мн -йци септемврієць
(учасник Вересне&ого антифашистського
повстання 1923 р.).
септемврййск|и, -о; -и вересневий;
~-о сльнце вересневе сонце; 0 Септемв-
рййско вьстание іст. Вересневе антифа-
шйстське повстанню ід23 р.
сербез прикм. Незм. розм. 1. сміли-
вий, зарозумілий, завзятий, хоробрий; 2.
розм. норовистий; упертий, затятий, запек-
лий.
сербезль|к ч. -ци розм. 1. смілйвість, за-
розумілість, хоробрість; 2. розм. норовй-
стість; упертість, Затятість, запеклість.
сервйз 1 ч. сервіз; ~ за ядене столовий
сервіз; ~ за чай Чайний сервіз; кристален
кришталевий сервіз; порцеланов ~ фар-
форовий сервіз.
сервйз2 ч. 1. бюро послуг (обслугову-
вання); 2. станція технічного обслугову-
вання; 3. (майстерня) бюро ремонту побуто-
вої апаратури.
сервйз|ен, -на, -Но; -ни підсобний; ~-ни
помещения підсобні приміщення.
сервйл|ен, -на, -Но; -ни сервільний; догід-
ливий; підлесливий; ~-ни думи догідливі
(підлесливі) слова.
сервйра|м 1. недок і дОк. 1. (їжу) підно-
сити/піднестй; сервірувати; ~ обяд в стаята
[на хотела] сервірувати стіл у номері [го-
телю] ; приносити обід у номер [в готелі]; 2.
перен. (неприємність) влаштовувати/влаш-
тувати; какво ли Ще ми ~-т ТОЗИ пьт? що
вонй мені влаштують ЦЬого разу? 3. с п о р т.
уводити/увестй м’яч (м’яча) у гру; подава-
ти/подати м’яч (м’яча).
сервис
620
сещам
сервис ч. спорт, подача (м’яча); губя ~
втрачати подачу; бйя ~ подавати м’яч
(м’яча), уводити м’яч (м’яча) в гру.
сервитьбр ч. офіціант.
сервитьбрка ж. офіціантка.
сергиджййка ж. лотбчниця.
сергиджйя ч. лотбчник.
сергй|ен, -йна, -йно; -йни лотковий; ~-йна
тьрговйя лоткова торгівля.
сергйя ж. 1. лоток; 2. (на базарі) місце.
сердар, сердар|ин ч. мн. -и іст. сердар
(турецький воєначальник); сардар.
серен, сярна, сярно; серни хім. сірчаний;
сярна киселина сірчана кислота; серни бани
сірчані ванни.
серенада ж. серенада; нбщна ~ нічна се-
ренада.
сержант ч. сержант; младши ~ молод-
ший сержант; старши ~ старший сержант.
сержантск|и, -а, -о; -и сержантський; ~
сьстав сержантський склад.
сериал ч. багатосерійний телефільм.
сери|ен, -йна, -йно; -йни серійний; ~
филм багатосерійний фільм; ~-но произ-
вбдство серійне виробнйцтво.
серибз|ен, -на, -но; -ни 1. серйозний; по-
важний; ~-но лице серйозне облйччя; 2.
серйозний, небезпечний; ~-на бблест сер-
йозна хвороба; 3. серйозний, надійний; ~
успех серйозний успіх; 4. серйозний, солід-
ний; змістовний; ~-на музика серйозна
музика.
сери|я ж. 1. серія; низка; ~ йзстрели
серія пострілів; 2. серія; частйна; филм в
две ~-и фільм на дві серії (у двох серіях); 3.
(грошових знаків) серія, розряд, категорія.
серкме 1. невелйкий невід; 2. розм. авб-
ська; 0 хващам се/хвана се в ~-то потрап-
ляти/потрапити (попадати/попасти, попа-
датися/попастися) в пастку (западню, ла-
бети).
сероводорбд ч. хім. сірководень.
сероводорбд|ен, -на, -но; -ни хім. сірко-
водневий.
серовьглербд ч. хім. сірковуглець.
серовьглербд|ен, -на, -но; -ни хім. сірко-
вуглецевий.
серпантина ж. серпантин (ч.).
серпентйна ж. див. серпантина.
серсем, серсем|ин ч. мн. -и розм. тупйця,
тупак; дурень.
серсемль|к ч. мн. -ци розм. тупість; ду-
рість.
серсемск|и, -а, -о; -и розм. тупйй, дур-
нйй, нерозумний.
серт прикм. незм. розм. 1. запальнйй;
гарячий; ~ човек запальна (гаряча) лю-
дйна; 2. міцнйй; ~ тютюн міцнйй тютюн;
3.	гострий, пекучий; ~ пипер гострий пе-
рець.
сестр|а ж. сестра; дежурна ~ чергова
сестра; медицйнска ~ медйчна сестра; по-
голяма ~ старша сестра; рбдни ~-й рід-
ні сестри.
сестрин, -а, -о; -и сестрйн, належний
сестрі; ~ син сестрйн син, племінник.
сестрини|к ч. мн. -ци племінник (син се-
стри); (діал.) сестрйнець, сестрінець.
сестриница ж. племінниця (дочка сестри);
(діал.) сестрениця, сестрйниця, сестріниця.
сестринск|и, -а, -о; -и сестрйнський, се-
стрйн (належний сестрі, медсестрі); ~-и
курсове курси медйчних сестер; ~-и чувства
сестрйнські почуття.
сестрйче с. сестрйчка, молодша сестра.
сет|ен, -на, -но; -ни поет, останній.
сетйв|ен, -на, -но; -ни чуттєвий, почуттє-
вий; ~-но вьзприятие чуттєве сприймання
(сприйняття).
сетивб с. орган чуттів.
сетне присл. після, потім; най-~ нарешті,
врешті, зрештою; пб-~ пізніше, пізніш.
сетнеш|ен, -на, -но; -ни наступний, даль-
ший, подальший.
сетре с. заст. піджак.
сет|я, -иш; -их док.: сещам (див.).
сефертас ч. судкй.
сефте с. тільки одн. 1. почйн (у торгівлі);
правя ~ робйти почйн; 2. у знач, присл.
уперше; 0 не е ~ някому не вперше (пер-
вина, первйнка) кому.
сефтбса|м док.: сефтбсвам (див.).
сефтбсва|м недок. /сефтбсам розм. 1.
обновляти і обнбвлювати/обновйти; викори-
стбвувати/вйкористати вперше; ~ обувките
обновляти взуття (черевйки); 2. випробу-
вати і випроббвувати/вйпробувати; 3. робй-
ти, зробйти почйн.
сеч ж. 1. різня, різанйна; кьрвава ~
кривава різня; січ (а); 2. (лісу) рубка, ру-
бання; гола ~ суцільний вйруб, суцільна
вйрубка.
сечение с. мат. перетин; переріз; розріз;
бсово ~ осьовйй переріз; 0 златно ~ зо-
лотий перетин; кесарево ~ мед. кесарський
розтин.
сечивб с. інструмент (різальний, дерево-
обробний).
сечище с. лісосіка.
сечко 1 ч. тільки одн. у спол.: Голям ~
ф о л ь к. січень; Мальк ~ ф о л ь к. лютий.
сечк|о 2 ч. мн. -овци зоол. вусач.
сеща|м недок./сетя розм. 1. відчувати/
відчути; 2. розуміти/зрозуміти; 3. діал.
нагадувати/нагадати; ~ се/~ се 1. здо-
гадуватися/здогадатися, догадуватися/до-
сея
621
сила
гадатися; той не се сети да позвьнй він
не здогадався подзвонити; тя не се ~-ше
за това вона не здогадувалася про це; 2.
пригадувати/пригадати, спохвачуватися/
спохватйтися, (док.) схаменутися; често се
~-х за думите му я часто згадував його
слова.
се|я, -еш; сях і -ях недок. 1. сіяти; засі-
вати; ~ пшенйца сіяти пшеницю; 2. сіяти,
просівати, просіювати, переточувати; ~
брашнб сіяти (просівати, проточувати)
борошно; 3. перен. (ідеї, чутки) сіяти; по-
шйрювати.
сеялкаж. сівалка; (розм.) сіялка; навесна
(окачена) ~ навісна сівалка.
сеяч ч. 1. сівач, сіяльник, сіяч; 2. перен.
сівач.
сеячка ж. сівачка, сіяльниця, сіячка.
си 1 займ. звор. дав. в. собі; часто має
суб'єктивний відтінок (інтимності, співчуття,
зневажання); не завжди перекладається;
купувам ~ кола я купую собі автомобіль;
тогава ~ казах тоді я собі сказав (тоді я
подумав).
си 2 займ. присв. див. свой.
си 3 частка 1. (уживається в неозн. функ-
ції) ... сь; някак ~ якось; як-небудь; някой
~ хтось; якййсь; якийсь там; някакьв ~
якййсь; някьде ~ кудись; 2. (уживається
у словотворчій функції; надає дієсловам
різноманітних відтінків) вьобразявам (пред-
ставим) ~ уявляти (думати) собі; лягам ~
лягати спати; отйвам ~ а) ітй (поверта-
тися) додому; б) покидати, залишати
(якесь місце); в) минати, кінчатися; сплй-
вати (про час); г) умирати, гйнути; спом-
ням ~ пригадувати; 3. (надає дієсловам
відтінок зосередженості, інтимності, який
звичайно не зберігається при перекладі) тя
~ играе сама вона грається сама; утре
ще ~ замйнем завтра ми поїдемо.
си 4 с. тільки одн. муз. сі.
сибйрск|и, -а, -о; -и сибірський; ~-и рекй
сибірські річкй; 0 девесйл бот. борщівнйк;
~ студ лютий (пекучий) холод (мороз); хо-
лоднеча.
сив, -а, -о; -и 1. сірий; сйвий, мишастий;
~-а мьгла сйвий туман; ~-и очй сірі очі;
~ кон сірий (сйвий, мишастий) кінь; 2.
сивуватий; (розм.) сивавий; ^-а коса сиву-
вате (сірувате) волосся; волосся із сивиною;
3. перен. сірий; одноманітний, беззмістов-
ний.
сив|ея, -ееш; -ях недок. 1. сіріти, сіріша-
ти, ставати сірим (сірішим); 2. сйвіти;
той рано започна да ~-ее він рано почав
сйвіти; 3. сіріти, бліднути; вицвітати; 4.
(удалині) ледве сйвіти, сіріти.
сйвкав, -а, -о; -и сіруватий, сивуватий,
сивокос, -а, -о; -и сйвий, якйй має волос-
ся із сивиною.
сивоок, -а, -о; -и сіроокий, сизоокий.
сивота ж. 1. сйвий колір; 2. перен. сірість,,
одноманітність, нудьга.
сигнал ч. 1. сигнал; железопьтен ~ за-
лізнйчний сигнал; пьтен ~ дорожний сиг-
нал; ~ за бедствие сигнал бідй (небез-
пеки); ~ за тревога сигнал тривоги; шиф-
рован ~ кодовий сигнал; 2. гудок (теле-
фонний); 3. перен. сигнал, попередження;
проверявам ~ за нередност в работата
перевіряти сигнал про недоліки в роботі.
сигнал|ен, -на, -но; -ни сигнальний; ~-но
флагче сигнальний прапорець; 0 пьрва
~-на система фізіол. перша сигнальна си-
стема.
сигнализатор ч. сигналізатор.
сигнализация ж. сигналізація; аварййна
~ аварійна сигналізація; вйдима ~ зоро-
ва сигналізація; пожарна ~ пожежна сиг-
налізація; предупредйтелна ~ попереджу-
вальна сигналізація.
сигнализйра|м недок. і док. 1. сигналізу-
вати, передавати/передати сигнали; 2. пе-
рен. сигналізувати, попереджати/попереди-
ти, повідомляти/повідомити.
сигналйст ч. сигналіст, сигнальник.
сигналйстка ж. сигналістка, сигнальниця.
сигнатура 1. (у бібліотеці) шифр кнйги;.
2. спец, сигнатура.
сйгур|ен, -на, -но; -ни упевнений; твер-
дйй; непохйтний; не сьм ~ в това я не
впевнений у цьому; ~-на стьпка упевне-
ний (твердйй) крок; 2. надійний, вірний;
~ човек надійна (вірна) людйна; ~-на
помощ надійна допомога; ~-но средство
надійний засіб; 3. надійний, безпечний;
~-на защйта надійний (безпечний) захист;
4. неминучий; ~-на гйбел неминуча загй-
бель; 0 в ~-ни рьце сьм див. рька.
сйгурност ж. 1. упевненість; 2. надійність;
3. забезпеченість; 4. безпека; дьржавна ~
державна безпека; 0 Сьвет за ~ при ООН
Рада безпеки ООН.
сйл|а ж. сйла; нравствена ~ моральна
сйла; ~ на характера сйла характеру; фи-
зйческа ~ фізйчна сйла; снага, наснага;
2. сйла, енергія; двйжеща ~ рушійна
сйла; конска ~ кінська сйла; ~ на привлй-
чане сйла притягання; ~ на тежестта сйла
вагй; сьпротивйтелна ~ сйла опору; 3. сйла,
могутність; влада; авторитет; вьзпитателна
~ на изкуството виховна сйла мистецтва;
~ на колектйва сйла колектйву; 4. тільки
мн.: ~-и ейли; артистйчни ~-и акторські
ейл.и; научни ~-и наукові ейли; 5. тількимн.:
сил аж
622
симфония
~-и (озброєні війська) сили; вьздушни ~-и
повітряні сили; вьорьжени~-и збройні
сили; 6. сила, чйнність, дієвість; законьт
губи ~ закон втрачає силу; юридйческа
~ юридична сила; 0 в сьм бути в силі;
бути дійсним, діяти; в ~-ата си сьм а) бути
сильним (в силі); бути у розквіті сил; в) бути
саме у розпалі (при здійсненні чогось);
извьн ~-ите си через силу, над силу; мери
~-ите си с някого див. меря; на ~ через
силу; оставам/остана в ~ див. оставам;
по ~-ата на нещо через що; внаслідок чого;
з огляду на що; на підставі чого; по ~-ите
ми е нещо у моїх силах (щось зробити); с
все ~ див. все2; сврьх ~-ите си через
силу; според ~-ите в міру сил; сьбйрам/
сьбера ~-и збиратися/зібратися з силами;
черпя ~ черпати/почерпнути сили.
силаж ч. силос.
силаж|ен, -на, -но; -ни силосний; ~-на
яма силосна яма.
силажйра|м недок. і док. силосувати, заго-
товлювати і заготовляти/заготовити силос.
сйл|ен, -на, -но; -ни 1. сйльний, дужий; міц-
нйй; кремезний; ~ човек сйльна (дужа, кре-
мезна, міцна) людйна; ~-ни коне сйльні
(дужі, міцні) коні; ~-ни рьце сйльні (міцні,
кремезні) руки; 2. (за ступенем вияву) сйль-
ний, значнйй; ~ вятьр сйльний вітер; ~
мраз сйльний мороз; ~ пожар сйльна по-
жежа; 3. сйльний, міцнйй, могутній; непе-
реможний; ~-на дьржава сйльна (могутня)
держава; 4. сйльний, стійкйй; твердйй; во-
льовйй; ~-на натура сйльна натура; 5. сйль-
ний, авторитетний; ~-на опозйция сйльна
опозйція; 6. сйльний, переконливий; ~ ар-
гумент сйльний аргумент; 7. сйльний, здіб-
ний, умілий; ~ ученйк сйльний учень; 8.
сйльний, ефектйвний; ~-на отрова сйльна
отрута; 9. міцнйй; насйчений; ~ разтвор
міцнйй (насйчений) розчин; ~-на ракйя
міцна ракія (горілка); 10. (про запах) сйль-
ний, міцнйй, різкйй, терпкйй; 0 ~-ните на
света сйльні (можні) світу цього (сього);
~ сьм в нещо бути сйльним у чому.
силикат ч. силікат.
силйциев, -а, -о; -и кремнієвий.
силйций ч. хім. кремній, силіцій.
силнотоков, -а, о; -и спец, потужностру-
мовий; великострумовий; ~ завод завод
потужнострумового устаткування.
сйлов, -а, -о; -и 1. спец., спорт, силовйй;
~ трансформатор силовйй трансформатор;
~-и упражнения силові вправи.
сйлоз ч. елеватор.
сйлоз|ен, -на, -но; -ни елеваторний.
сйлом присл. силоміць, сйлою, силоміццю;
(розм.) насйлу.
силует ч. силует; моден ~ модний силует.
сйл|я, -иш; -их недок. примушувати (зму-
шувати) сйлою; ~ се силкуватися, напру-
жуватися.
силях ч. заст. широкий шкірянйй пояс,
пасок (до якого прикріплювалася зброя).
симбиоза ж. біол. симбіоз (ч.).
сймвол ч. сймвол; ~ на мира сймвол
мйру; 0 ~ на вярата сймвол віри.
символизйра|м недок. і док. символізу-
вати.
символйзьм ч. тільки одн. символізм.
симвблика ж. тільки одн. символіка; суве-
нйри с олимпййска ~ сувеніри з олімпій-
ською символікою.
символйст ч. символіст.
символистйч|ен, -на, -но; -ни символістйч-
ний; ~-на поезия символістйчна поезія;
~-ни стйхове символістйчні вірші.
символич|ен, -на, -но; -ни символічний;
~-но значение символічне значення.
символйчески, -а, -о; -и символічний.
симетрйч|ен, -на, -но; -ни симетрйчний;
~ цйкьл симетрйчний цикл.
симетрия ж. симетрія; ~ относно ос осьо-
ва (аксіальна) симетрія; централна ~
центральна симетрія.
симйд ч. сайка (булочка).
симпатизйра|м недок. і док. симпатизува-
ти, ставитися/поставитися з симпатією.
симпатйч|ен -на, -но; -ни симпатйчний;
~-ни хора симпатйчні люди.
симпатйч|ен 2, -на, -но; -ни фізіол. симпа-
тйчний; ~-на нервна система симпатйчна
нервова система; 0 ~-но мастйло симпа-
тйчне чорнйло.
симпати|я ж. симпатія; уподобання; за-
воювам (печеля) ~ завойовувати симпатію;
засйлват се ~-ите кьм тях зростають
(збільшуються) симпатії до них.
симпатяга ч. і ж. розм. симпатяга, симпа-
тйчна людйна.
симптом ч. симптом; ~ на болест симп-
том хвороби; ~ на явлението симптом
явища.
симптоматйч|ен, -на, -но; -ни симптома-
тйчний.
симулант ч. симулянт.
симулантка ж. симулянтка.
симулация ж. симуляція.
симулйра|м недок. і док. симулювати.
симфонйч|ен, -на, -но; -ни симфонічний;
~ оркестьр симфонічний оркестр; ~-на
музика симфонічна музика.
симфония ж. 1. симфонія; жизнерадостна
~ життєрадісна симфонія; Пьрва ~ от
П. Владигеров Перша симфонія П. Влади-
герова; ~ на борбата симфонія боротьбй.
син 1
623
сипка
син 1 ч. мн. -ове, чл. ф. син|ьт, -а син;
бащата сьс сина |си] батько із сином; ~
-ьт ми е студент мій син — студент; той раз-
говаря сьс сина си він розмовляє із своїм
сином; 0 блудният син див. блуден.
син 2, -я, -ьо; -и синій; блакитний; ~ цвят
синій колір; ~-ьо мастйло синє чорнило;
~-ьо небе синє (блакитне) небо; ~-и очй
сині очі; 0 ~ домат баклажан; ~ камьк
мідний купорос; ~-я жльчка бот. цикорій;
~-я кйтка бот. гіллястий вовчок; ~-я перу-
нйка бот. садові півники; ~-я крьв блакит-
на (голуба) кров.
синап ч. бот. польова гірчиця.
синапен, -а, -о; -и гірчичний; ~-а лапа
гірчичник.
синапов, -а, -о; -и див. синапен.
санджйр ч. 1. ланцюг; 2. окови, кайдани,
пути; 0 ~-бод шов сосонкою, ялинкою
(в сосонку, в ялинку).
синджйрче с. ланцюжок.
синдикал|ен, -на, -но; -ни синдикальний,
~ сьвет синдикальна рада.
синдикат ч. 1. синдикат; 2. професійна
спілка (в деяких країнах).
синева ж. див. синевина.
синевина ж. синява, синизна, синь; небес-
на ~ небесна синява (блакить, синизна,
синь).
синекдоха ж. літ. синекдоха.
синекура ж. синекура.
синебк ч. синьоокий.
син|ея, -ееш; -ях недок. синіти, синішати
(про небо); ~ се синіти, синітися (удалині).
синйгер ч. орн. синиця.
синйгерск|и, -а, -о; -и синичий, синиччин.
синйл|ен, -на, -но; -ни: ~-на киселина
синильна кислота.
синйя ж. д і а л. 1. с и н і я; низький круг-
лий столик для їди; 2. велйкий круглий
піднос.
синка ж. синька.
сйнкав, -а, -о; -и синюватий, синявий;
блакитний.
сйнков|ец ч. мн. -ци 1. розм. ледащо, неро-
ба (знев.)\ гульвіса; 2. р о з м. здібна людй-
на; молодець, молодчйна.
синкретйч|ен, -на, -но; -ни синкретйч-
ний.
сйнов, -а, -о; -и сйнів; ~-и деца сйнові
діти.
синов|ен, -на, -но; -ни синівський; ~-на
любов синівська любов.
синод ч. церк. синод.
синодал|ен, -на, -но; -ни церк. синодаль-
ний; ~ хор синодальний хор.
синонйм ч. лінгв. синонім; абсолютни
~-и абсолютні синоніми.
синонйм|ен, -на, -но; -ни лінгв. синоні-
мічний; ~ речник на бьлгарския езйк сино-
німічний словнйк болгарської мови.
синоптй|к ч. мн. -ци синоптик; според
сьобщенията на ~-ците згідно з повідом-
леннями синоптиків.
синоптй|чен, -на, -но; -ни синоптйчний.
сйнор ч. 1. межа; 2. перен. межа, гра-
нйця, рубіж.
сйнор|ен, -на, -но; -ни межовйй; ~ камьк
межовйй камінь.
синтаксис ч. лінгв. сйнтаксис; ~ на про-
стото изречение сйнтаксис простого речення.
синтактйч|ен, -на, -но; -ни лінгв. синтак-
сйчний; ~-на единйца синтаксйчна оди-
нйця; ~ни теории синтаксйчні теорії.
сйнтез, синтеза ч., ж. сйнтез (ч.); уза-
гальнення; ~ на нуклейнови киселинй хім.
сйнтез нуклеїнових кислот; ~ на фактите
сйнтез фактів.
синтезйра|м недок. і док. 1. синтезувати,
робйти/зробйти сйнтез; узагальнювати/уза-
гальнити; 2. хім. синтезувати, утворювати/
утворйти шляхом сйнтезу.
синтетика ж. синтетика.
синтетйч|ен, -на, -но; -ни синтетйчний; ~
-на мйсьл синтетйчна думка; ~-но влакнб
синтетйчне волокно; 0 ~-ни езйци лінгв.
синтетйчні мови.
синузйт, синуйт мед. гайморйт.
сйнус ч. мат., анат. сйнус; ~-и на мозька
сйнуси мозку.
сйнус|ен, -на, -но; -ни сйнусний; ~-ни
лйнии сйнусні лінії.
синусцй мн. намйсто.
синчага ч. розм. 1. молодець, молод-
чйна; козачйна; 2. знев. синок.
синчец ч. тільки одн. бот. 1. дволйста
проліска; 2. сйня волошка.
сйн|я, -иш; -их недок. 1. фарбувати в
сйній колір; 2. синйти, підсйнювати (білиз-
ну).
сйпаница ж. розм. віспа.
сипанйчав, -а, -о; -и 1. хворий на віспу;
2. рябйй, повісплений, віспуватий; ~-олице
рябе облйччя.
сйпва|м недок./сипя (їжу) сйпати/наси-
пати, класти/покласти; накладати/накла-
сти; лйти, наливати/налйти; ~ зьрно в чу-
вала насипати зерно в мішок; ~ по еднб
кафе наливати по одній чашечці кави; ~
яденето в чинйите накладати їжу в тарілкй;
~ се/~ се 1. сйпатися/насипатися; лй-
тися/полйтися; 2. (про людей) стікатися/
стектйся, сходитися/зійтйся; 3. (про натовп)
розсипатися/розсйпатися.
сйпе|й ч. мн. -и ббрйв.
сйпка ж. орн. дятел.
сйпкав
624
ситнеж
сйпкав, -а, -о; -и 1. пухкйй, розсйпчастий,
сипкйй; 2. сйплий, хрйплий, хрипкйй; ~
глас сйплий (хрйплий, хрипкйй) голос.
сйп|я\ -еш; -ах док.: сйпвам (див.).
сйп|я 2, -еш; -ах недок. сйпати, висипати,
розсипати, кйдати, розкидати, жбурляти; те
~-еха пяськ вьрху горящата течност вонй
сйпали (кйдали) пісок на рідину, яка горіла;
0 ~ (бьлвам) бгьн и жупел див. бгьн;
~ (хвьрлям/хвьрля) кал (и помйя) в'ьрху
(по) някого див. кал; ~ се 1. сйпатися, об-
сипатися; брегьт се ~-е берег обсипається;
2. сйпатися, ітй, падати; снегьт се ~-еше
на парцали сйпав (падав) лапастий (лапа-
тий) сніг; 3. перен. сйпатися; падати; ру-
гатнй се ~-еха вьрху главата му лайки
сйпалися йому на голову; 0 ~-е се (пада)
като град див. град 2.
сира|к ч. мн. -ци сирота; 0 крьгьл
(пьлен) ~ круглий сирота.
сираче с. сирітка, сирота.
сирашк|и, -а, -о; -и сирітський; ~ сьдба
сирітська доля.
сйр|ен; -на, -но; -ни: ~-на неделя розм.
масниця, масляна.
сирена ж. сирена, гудок, сигнал; ~ на
автомобйл автомобільний сигнал (гудок);
фабрйчна ~ фабрйчний гудок.
сиренар ч. сировар.
сиренарка ж. сировар (про жінку).
сиренарница ж. сироварня.
сиренарск|и, -а, -о; -и сироварний; ~-о
произвбдство сироварне виробнйцтво.
сйрене с. 1. брйнза; бяло ~ тс.; бучка
~ грудка брйнзи; краве ~ брйнза з ко-
ров’ячого молока; овче ~ брйнза з овечого
молока; 2. сир; пушено ~ копчений сир;
стьргано ~ тертий сир; твьрдо ~ твердйй
•сир; топено ~ плавлений сир.
сйреч спол. заст. сйріч; тобто; (розм.)
цебто.
сйрище с. сичуговий (сичужний) фер-
мент.
сйрница ж. масниця, масляна.
сирома|х ч. мн. -си 1. бідняк; 2. (розм.) бідо-
лаха, неборак, неборака, сірома, сіромаха.
сиромахкйня ж. 1. бідна жінка; 2. (розм.)
бідолаха, неборачка, сірома, сіромаха (про
жінку).
сиромашйя ж. 1. бідність, мізерність;
убогість; живея в ~ жйти в бідності (злйд-
нях); 2. біднота, бідацтво; (розм.) злйдні.
сиромашк|и, -а, -о; -и 1. бідний, мізер-
ний, убогий, злиденний; той беше от ~-о
семейство він був з бідної родйни; 2. бід-
няцький; бідарський, бідацький; ~-о теглб
бідняцька доля; 3. нещасний, бідолашний,
сіромашний; 0 ~-о лято бабине літо.
сироп ч. 1. сироп; вйшнев ~ вишневий
сироп; 2. фруктовий сік; 3. мед. мікстура;
~ за кашлица сироп від кашлю.
сиропиталище с. заст. сирітський будйнок.
сиропиталищ|ен, -на, -но; -ни заст. якйй
стосується сирітського будйнку.
сйрота ч. і ж. р оз м. 1. сирота (ч. і ж.);
2. (розм.) бідолаха, сірома, сіромаха (ч. і
ж.), неборак, неборака.
сйр|я, -иш; -йх недок. робйти брйнзу
(сир); ~ се зсідатися, вурдитися.
система ж. 1. система, порядок; органі-
зація; без ~ без системи; определена ~
певна система; парйчна ~ грошова систе-
ма; ~ за заплащане на труда система
оплати праці; 2. система, метод; ~ на
вьзпитание система виховання; ~ на обуче-
ние система навчання; 3. (форма органі-
зації державних, політичних, господарських
одиниць установ) система; светбвна социа-
листйческа ~ світова соціалістйчна система;
4. (технічний комплекс) система; бордова из-
мервателна ~ бортова вимірювальна систе-
ма; космйческа ~ космічна система; ~ за
автоматйчно управление система автома-
тйчного управління; 5. система, структура,
будова; нервна ~ нервова система; сльн-
чева ~ сонячна система; 6. (наукова) си-
стема, класифікація; филосбфска ~ філософ-
ська система; 7. розм. звйчка, навик.
систематика ж. систематика, групування.
систематйч|ен, -на, -но; -ни систематйч-
ний; упорядкований; постійний; ~-ни зани-
мания систематйчні заняття; 0 ~ каталог
систематйчний каталог.
систематйческ|и, -а, -о; -и див. система-
тйчен.
систем|ен, -на, -но; -ни 1. див. система-
тйчен; 2. системний; ~ характер на езйка
системний характер мови.
сит, -а, -о; -и 1. сйтий; ~ сьм я сйтий;
2. (про страви, їжу) сйтний, сйтий, тривнйй;
пожйвний; ~ закуска сйтний сніданок.
ситар ч. решітник.
сйт|ен, -на, -но; -ни дрібнйй; малйй; ~
дьжд дрібнйй дощ; мряка; ~ пяськ дріб-
нйй пісок; ~-на дантела тонке мереживо;
~-но брашнб м’яке млйво; ~-ни брьчки
дрібні зморшки; ~-ни капчици пот дрібні
крапельки поту; 0 ~-на захар цукор-
пісбк, цукровий пісок; ~-на пила личку-
вальний напйлок; ~-на сол дрібна (сто-
лова) сіль; ~-но хорб дрібне хорд (та-
нок); ~-ни деца маленькі діти; ~-ни парй
дрібні гроші.
ситнеж ч. 1. дріб’язок, дрібнйця, неве-
лйкі предмети (речі); 2. заст. (відділ у
журналі) дрібнйці.
ситня
625
скверен
ситн|я, -йш; -йх недок. 1. дрібнити,
подрібнювати; кришйти; 2. дріботіти, тюпа-
ти, тупцювати; 3. мрячйти, мжйчити.
сйто с. мн. сита сйто; спец, грохот; капро-
ново ~ капронове сито; резонансно ~ ре-
зонансний грохот; телено ~ дротяне сйто.
ситуацйон|ен, -на, -но; -ни ситуаційний.
сифон ч. 1. техн. сифон; 2. (для води)
сифон; 3. розм. содова вода.
сия|ен, -йна, -йно; -йни 1. осяйний; 2.
перен. променйстий.
сияние с. 1. сяяння, сіяння; 2. сяйво;
ореол; 3. перен. сяйво, блиск; в ~-то на
славата у сяйві слави; 0 северно ~ пів-
нічне (полярне) сяйво.
сия|я, -еш; -х недок. 1. сяяти, сіяти; 2. пе-
рен. сіяти; очйте й ~-еха от радост її очі
сіяли від радості (радощів).
сказка ж. доповідь; лекція; научна ~
наукова доповідь; изнасям ~ читати лекцію;
робйти доповідь.
сказуем|ен, -на, -но; -ни лінгв. преди-
катйвний; присудковий.
сказуемо с. лінгв. прйсудок.
скакал|ец ч. мн. -цй ент. 1. коник; 2. са-
рана.
скала ж. шкала; градуйрана ~ граду-
йована шкала; ~ на размерите шкала роз-
мірів.
скал|а ж. 1. скеля; високи ~-й високі
скелі; 2. гірська порода; вулканска ~ вул-
канічна порода; седиментна (утаечна) ~
осадочна порода; устойчйва ~ стійка поро-
да.
скал|ен, -на,-но; -ни скельний, скельовйй;
~-на пещера скельна печера; ~-ни микро-
органйзми скельні мікроорганізми.
скалйст, -а, -о; -и скелястий, скелйстий;
~-и берегове скелясті береги.
скалп ч. мн. -ове скальп.
скалпел ч. скальпель.
скальпва|м медок./скальпи 1. (наспіх) ро-
бйти/зробйти, майструвати/змайструвати;
2. перен. фабрикувати/сфабрикувати; ~
льжлйво обвинение фабрикувати брехлйве
звинувачення.
скальп|я, -иш; -их док.: скальпвам (див.).
скамейка ж. лава, лавка; подсьдйма ~
лава підсудних; ученйческа ~ шкільна
лава.
скандал ч. скандал; вдйгам ~ здіймати
(зчиняти) скандал.
скандал|ен, -на, -но; -ни скандальний; ~
-на история скандальна історія.
скапан, -а, -о; -и 1. згнйлий, зігнйлий;
гнилйй; розкладений, тухлий; ~ зеленчук
гнилі овочі; 2. перен. розм. немічний,
безсйлий.
скапва|м се недок./скапя се 1. згнивати/
згнйти, зогнивати/зогнйти; трухлявіти,
трухнути/струхлявіти, струхліти; розклада-
тися/розкластися; ябьлките се скапаха
яблука згнйли; 2. п е р е н. р о з м. знесйлю-
ватися/знесйлитися, вибиватися/вйбитися
з сил, (док.) знемощіти, онемощіти.
скап|я се, -еш се; -ах се док.: скапвам
се (див.)
скара ж. 1. решітка для смаження над
вогнем; 2. розм. м’ясо, смажене на ре-
шітці; 3. колосникй (мн.); колосникова
решітка; 4. спец, костер; дьрвена ~ де-
рев’яний костер; 5. спец, ростверк, підва-
линня.
скара|м док.: скарвам (див.).
скарва|м недок./скарам сварйти/посварй-
ти; ~ се/~ се сварйтися/посварйтися;
лаяти/облаяти (вйлаяти); сварйти/посва-
рйти; робйти/зробйти зауваження; той им се
скара він їх вйлаяв (посварйв).
скарйда ж. зоол. шримс.
скарлатйна ж. скарлатйна.
скат ч. мн. -ове схил, спад; нахил; ~-ове
на планината схил горй; узгір’я.
скатава|м недок./скатая військ, скачува-
ти/скачати, згортати/згорнути (шинель,
ковдру і т. ін.).
ската|я, -еш; -ах док.: скатавам (див.).
скач|а, -йш; -йх док.: скачвам (див.).
скача|м 1 недок./скоча 1. стрибати/стриб-
нути; скакати/скакнути, плигати/плигнути;
~ вьв вагон ускакувати у вагон; ~ на ви-
сочина стрибати у висоту; ~ отгоре стри-
бати зверху, вистрйбувати, виплйгувати;
~ през прозорец стрибати (вистрйбувати)
через вікно; ~ с парашут стрибати з пара-
шутом; ~ чрез дьрвената ограда стрибати
(плигати) через паркан; 2. схоплюватися/
схопйтися, підхоплюватися/підхопйтися, зі-
скакувати/зіскочити, підкидатися/підкйну-
тися; скоча на крака схопйтися (скочити,
зірватися) на [рівні] ноги.
скача|м 2 недок. див. скачвам.
скачаница ж. розм. скакалка.
скачва|м недок./скача з’єднувати/з’єдна-
ти, сполучати/сполучйти; зчіплювати, зчіп-
ляти/зчепйти, причіпляти і причіплювати/
причепйти; стикувати/зістикувати; 0 скаче-
ни сьдове спец, сполучені посудини.
скашка|м док.: скашквам (див.).
скашква|м недок./скаткам м’яти/зім’яти;
бгати/зібгати, жужмити/зжужмити; пере-
творювати/перетворйти в кашу; 2. п е р е н.
слабіти, слабнути, ослабати/ослабіти,
ослабнути, ослабти.
сквер|ен, -на, -но; -ни гидкйй, бридкйй;
~-ни думи гидкі слова.
сквернословие
626
склбпвам
сквернословие с. лихослів’я.
сквернослбв|я, -иш; -их недок. лихосло-
вити.
скверн|я, -йш; -йх недок. поганити, опо-
ганювати, оскверняти.
скеле с. риштовання, риштування; ви-
сящо ~ висяче риштовання; преносймо ~
пересувне риштовання.
скелет ч. 1. скелет; кістяк; ~ на човек
скелет (кістяк) людини; 2. спец, каркас;
заварен ~ зварений (зварний) каркас;
сглобяем ~ збірний каркас.
скеля ж. 1. поміст для причалювання
(човнів, невеликих кораблів); 2. ришто-
вання, риштування.
скептй|к ч. мн. -ци скептик.
скептицйзьм ч. тільки одн. скептицизм.
скептйч|ен, -на, -но; -ни скептичний; ~-на
усмйвка скептична усмішка.
скептйческ|и, -а, -о; -и див. скептйчен.
скерц|о с. мн. -и скерцо.
ски тільки мн. лижі; бйдунг на ~ кріп-
лення для лиж; ~-база лижна база; ~-бя-
гане біг на лижах; ~-вакса (смазка за
~) лижна мазь; ~-дйря лижня; ~ за бяга-
не бігові (гоночні) лижі; ~ за слалом сла-
ломні лижі; ~-йзлет вилазка (на лижах);
~-пйста лижня (на гоночній трасі); ~-скок
стрибок [з трампліна]; ~-спорт лижний
спорт; хбдя (пьрзалям се) сьс ~ ходйти
на лижах.
скилйда, скилйдка ж. зубок (часнику).
скймва|м недок. /скймна тільки 3 ос. одн.
безос. прихбдити/прийтй в голову; той гово-
ри каквбто му скймне [в главата] він гово-
рить все, що йому спаде на думку (прийде,
западе в голову).
скймн|а, -еш; -ах док.: скймвам (див.).
скимт|я, -йш; -ях недок. 1. (про тварин)
скиглити, скавуліти, скавчати, скавучати;
2. перен. скиглити, скавуліти.
скибр ч. лижник.
скибрка ж. лижниця.
скибрск|и, -а, -о; -и лижний; ~ екйп лиж-
не спорядження.
скйта|м недок. 1. блукати, бурлакувати;
мандрувати; 2. бродити, никати; (розм.)
швендяти, швендятися.
скит ч. скіф.
скйтни|к ч. мн. -ци блукач, бурлака;
мандрівець.
скйтницаж. блукачка, бурлачка; мандрів-
ниця.
скйтническ|и, -а, -о; -и див. скйтнишки.
скйтнишк|и, -а, -о; -и 1. кочовий; ~-и
племена кочові племена; 2. блукацький, бур-
лацький; мандрівний; ~ живот бурлацьке
(мандрівне) життя.
скитбр|я, -иш; -их недок. розм. швендяти,
швендятися, тинятися, тулятися.
скитбсва|м недок. розм. див. скитбря.
скйтск|и, -а, -о; -и скіфський; ~-и пле-
мена скіфські племена.
скйца ж. 1. начерк, ескіз; етюд; 2. начерк,
нарис; 3. (у театрі, кінозалі) план розта-
шування місць; 4. перен. жарг. чудак, чудик.
скицйра|м недок. і док. робйти/зробйти
начерк (ескіз).
склад ч. мн. -ове склад; временен ~ тим-
часовий склад; вьглищен ~ вугільний
(вуглянйй) склад; ~ за брашнб склад для
борошна, (заст.) борошенниця; ~ задьрвен
материал лісосклад; ~ за зеленчуци ово-
чесховище, сховище для городини; ~ за
зьрно зерносховище; ~ за картбфи кар-
топлесховище.
склад |а, -еш; склад ох док.: склаждам
(див.).
складйра|м недок. і док. 1. (для збері-
гання) складати/скласти; 2. нагромаджува-
ти/нагромадити (накопйчувати/накопйчи-
ти) у велйкій кількості.
складов, -а, -о; -и складовйй, складськйй;
~-и помещения складські приміщення.
склажда|м недок./склада діал. 1. скир-
тувати/заскиртувати; 2. розпалювати/роз-
палйти (розвбдити/розвестй, розкладати/
розкласти) вогонь.
скланя|м недок./склоня 1. схиляти/схилй-
ти, хилйти, нахиляти/нахилйти; опускати/
опустйти; ~ глава схиляти голову; 2. перен.
схиляти/схилйти; умовляти/умбвити; той ме
склонй да я купя він умовив мене, щоб
я Її’ купйв; 3. перен. схилятися/схилйтися,
погбджуватися/погбдитися; не ~ на това я
не погоджуюся на це; 4. лінгв. відмінюва-
ти (недок.).
склапя|м недок. див. склбпвам.
склербза ж. склероз (ч.); ~ на сьрцето
склероз серця.
склербз|ен, -на, -но; -ни склерозний.
склеротйч|ен, -на, -но; -ни склеротйчний;
~-ни явлення склеротйчні явища.
склбн ч. мн. -ове схил, спад; ~ на пла-
нина схил (узбіччя) горй; узгір’я.
склбн|ен, -на/ -но; -ни схйльний, при-
хйльний; не сьм ~ да разказвам за това
я не схйльний розповідати про це.
склон|я, -йш; -йх док.: скланям (див.).
склонява|м недок. див. скланям.
склоняем, -а, -о; -и лінгв. відмінюваний.
склбпва|м недок. /склбпя заплющувати,
плющити/заплющити, змикати/зімкнути
(очі)\ 0 ~/~ очй а) засипати, засинати/
заснути; змикати/зімкнути (плющити, за-
плющувати/заплющити) очі; б) заплющу-
склбпя
627
скброшен
вати/заплющити (закривати/закрйти) очі
навіки; засипати/заснути вічним сном.
склбп|я, -иш; -йх док.: склбпвам (див.).
сключ|а, -иш; -йх док.: сключвам (див.).
сключва|м недок./сключа 1. з’єднувати/
з’єднати, змикати/зімкнути; ~ рьце з’єдну-
вати руки; 2. (коло) утвбрювати/утворйти,
(кільце) змикати/зімкнути; 3. р о з м. закін-
чувати/закінчйти; 4. перен. укладати/
укласти, складати/скласти; ~ брак одру-
жуватися, дружйтися, братися, брати шлюб,
паруватися; ~ дбговор укладати договір;
~ премйрие укладати перемйр’я.
скоб|а ж. 1. спец, скоба; предпазна ~
запобіжна скоба; 2. (знак) дужка; голяма
~ фігурна дужка; изнасям пред ~-и вино-
сити за дужкй; квадратна ~ квадратна
дужка; малка (крьгла) ~ кругла дужка;
слагам ~-и (поставим в ~-и) брати в
дужкй; 0 отварям/отвори ~ див. отварям.
сков|а, -еш; -ах док.: сковавам (див.).
сковава|м недок./скова 1. скбвувати/ску-
вати, виготовляти/вйготовити куванням; 2.
сковувати/скувати, стинати/стяти, зітнути;
3. перен. (рух, дію) сковувати/скувати.
скбк ч. мн. -ове 1. стрибок; скік; височй-
нен ~ висотний стрибок; овчарски ~ стри-
бок з жердйною; ~ на височина стрибок у
висоту; ~ на дьлжина стрибок у довжину;
~ от място стрибок з місця; ~ с парашут
стрибок з парашутом; ~ сьс засйлване
стрибок з розгону (розбігу); ~-ове на място
стрибкй на місці; трикратен ~ потрійний
стрибок; 2. перен. стрибок; різке підвйщен-
ня (збільшення); гигантски ~ кьм про-
греса гігантський стрибок до прогресу.
скбква|м недок./скбкна 1. вискакувати/
вйскочити, виплйгувати/вйплигнути; 2. зі-
скакувати/зіскбчити, зістрйбувати/зістриб-
нути, сплйгувати/сплигнути.
скоклйв, -а, -о; -и 1. якйй добре стрибає
(плигає); 2. п е р е н. (про мелодію) живйй,
жвавий, грайлйвий.
скокообраз|ен, -на, -но; -ни стрибкоподіб-
ний, стрибкуватий.
сколуфилн. волосся, пейси; (розм.) кудли
(на скронях).
скбмина ж. 1. оскома; хващам ~ наби-
вати оскому, (розм.) оскбмитися; 2. сйль-
ний апетйт.
скбнто с. тільки одн. спец, дисконт.
скопбса|м док.: скопбсвам (див.).
скопбсва|м недок./скопбсам розм. робй-
ти/зробйти добре; упорядкбвувати/упоряд-
кувати, доводити/довестй до ладу.
скбпос|ен, -на, -но; -ни розм. розтороп-
ний; спрйтний.
скбпч|а, -иш; -их док.: скбпчвам (див.).
скбпчва|м недок./скбпча з’єднувати/з’єд-
нати, зчіплювати і зчіпляти/зчепйти; ~ -се/
~ се 1. з’єднуватися/з’єднатися, зчіплю-
ватися і зчіплятися/зчепйтися; 2. (у супе-
речку, сварку, бійку) вступати/вступйти;
зчіплюватися і зчіплятися/зчепйтися, сти-
натися/стятися в суперечці.
скоп|я, -йш; -йх док.: скопявам (див.).
скопява|м недок./скопя оскопляти/оско-
пйти, каструвати (недок. і док.), холостй-
ти, вихолдщувати/вйхолостити.
скор, -а, -о; -и швидкйй; найблйжчий (про
час); в най- ~-о време у найблйжчий час;
пожелах му ~-о оздравяване я побажав йо-
му швидкого видужування.
скорб|елен, -ялна, -ялно; -елни крохмаль-
ний; ~-ялно брашнб картопляне борошно;
крохмаль.
скорбут. ч. цинга.
скорбут|ен, -на, -но; -ни цинготний.
скорбяла ж. крохмаль.
скор|ец ч. мн. -цй орн. шпак.
скорозре|ен, -йна, -йно; -йни скороспілий,
скоростйглий, швидкостйглий; ~-йногрбзде
скороспілий виноград; ~-ни сортове скоро-
спілі сортй.
скорозрейка ж. скороспілка; ябьлка ~
яблуня-скоросп іл ка.
скоропоговбрка ж. скоромовка, швидко-
мовка.
скоропостйж|ен, -на, -но; -ни раптовий;
наглий; ~-на смьрт раптова смерть.
скброст ж. мн. -и швйдкість; втора кос-
мйческа ~ друга космічна' швйдкість; ра-
ббтна ~ робоча швйдкість; сврьхзвукова
~ надзвукова швйдкість; ~ на движение
швйдкість руху; ~ на приземяване швйд-
кість приземлення; ~ на спйране швйд-
кість гальмування.
скорост|ен, -на, -но; -ни швйдкісний; ~
метод швйдкісний метод; ~-но рязане швйд-
кісне різання.
скбростни|к ч. мн. -ци швйдкісник.
скбростница ж. швйдкісниця.
скоростомер ч. спідометр.
скорострел|ен, -на, -но; -ни 1. скоростріль-
ний, швидкострільний; ~-но орьжие ско-
рострільна (швидкострільна) зброя; 2. пе-
рен. розм. (про фахівця) скороспілий.
скоротеч|ен, -на, -но; -ни швидкоплйн-
ний, бистроплйнний; ~-на туберкулбза
заст. скоротечні сухоти.
скорохбд|ец ч. мн. -ци заст. скороход,
скорохбдець.
скброш|ен, -на, -но; -ни 1. недавній; лбк-
ви от ~-ния дьжд калюжі від недавнього
дощу; 2. недавній, свіжий; ~-ни дйри (сле-
дй) свіжі слідй; 3. недавній; нещодавній;
скорпибн
628
скрьствам
от ~-но време з недавнього часу; 4. швид-
кий; желая ти ~-но оздравяване бажаю
тобі швидкого видужання (одужання).
скорпибн ч. зоол. скорпіон.
скбруша ж. бот. горобина.
скот ч. мн. -ове 1. худобина, товарйна;
2. збірн. худоба, скотина, свійські твари-
ни; рогат ~ рогата худоба (тварина); 3.
лайл. тварина.
скотобб|ен, -йна, -йно; -йни заст. ско-
тобійний, різницький.
скотоббйна ж. заст. бойня, різниця.
скотовьд|ен, -на, -но; -ни скотарський;
~-на ферма скотарська (тваринницька)
ферма.
скотовьд|ец ч. мн. -ци скотар; тваринник.
скотовьдск|и, -а, -о; -и див. скотовьден.
скбтск|и, -а, -о; -и скотинячий; (рідко)
скотський, скотячий.
скбтіцина ж. розм. знев. свинство; під-
лота.
скоч|а, -иш; -их док.; скачам 1 (див.).
скреж ч. іній; паморозь.
скреж|ен, -на, -но; -ни укритий (покри-
тий, запушений) інеєм (памороззю).
скреп|я, -йш; -йх док.: скрепявам (див.).
скрепява|м недок./скрепя 1. скріплювати
і скріплятл/скріпйти, зміцнювати/зміцнйти;
2. скріплювати і скріпляти/скріпйти, за-
свідчувати/засвідчити (підписом).
скрибуца|м недок. 1. скрипіти, рйпати; 2.
розм. (на смичковому музичному інстру-
менті) пілікати.
скривалище с. 1. притулок, схов, схован-
ка, сховище; 2. військ, сховище; укриття;
подземно ~ підземне сховище; 3. тайнйк,
потайнйк; схов, схованка.
скривалищ|ен, -на, -но; -ни якйй стосуєть-
ся притулка (схованки).
скрйва|м недок./скрйя 1. ховати/сховати,
прихбвувати/приховати, захбвувати/захо-
вати; 2. таїти, утаювати/утаїти, затаювати/
затаїти; ~ свбята рад ост заховувати (при-
ховувати, затаювати) свою радість; няма
да скрйя от вас, че... не потаю від вас, що...
скрив|я, -йш; -йх; док.: скривявам (див.).
скривява|м недок./скривя розм. зверта-
ти/звернути, повертати/повернути; збдчу-
вати/збдчити.
скрижали мн. поет, скрижалі.
скрйн ч. мн. -ове КОМОД.
скрйпва|м недок./скрйпна поскрйпувати,
скрипіти/скрйпнути, порйпувати, рйпати і
рипіти/рйпнути; скрйпна вратата скрйпнули
двері.
скрип|ец ч. мн. -цй блок (для піднімання
ваги); повдигателен ~ вантажопіднімаль-
ний блок; подвйжен ~ рухомий блок.
скрйпн|а, -еш; -ах док.: скрйпвам (див.).
скриптеж ч. скрйпіт, скрип, рип, поскрип.
скрипт|я, -йш; -ях скрипіти/скрйпнути,
рйпати і рипіти/рйпнути.
скрипя ж. зоол. сколопендра.
скрйт|ен, -на, -но; -ни потайнйй; потайлй-
вий, скрйтний; ~ човек потайлйва (скрйт-
на) людйна.
скрйтом присл. розм. див. скрйшом.
скрйш|ен, -на, -но; -ни 1. захований; при-
хований; 2. потайнйй; потайливий, скрйт-
ний; ~-но желание потайне бажання; 3.
секретний; таємний.
скрйшната присл. розм. див. скрйшом.
скрйшом присл. скрйтно, скрйто, (розм.)
потайки, потайці, (заст.) потай; (розм.)
крадькома, покрадьки, нйщечком, знйшка.
скрй|я, -еш; -х док.: скрйвам (див.).
скроб ж. тільки одн. 1. розм. бовтан-
ка; пійло; 2. спец, шліхта; борошняна
рідина, в якій вимочують пряжу.
скрббва|м недок./скрббя розм. вимдчу-
вати/вймочити пряжу в борошняній рідині.
скроб |я, -иш; -их док.: скрббвам (див.).
скрбм|ен, -на, -но; -ни 1. скромний; вй-
хований; ~-ни хбра скромні люди; 2. скром-
ний; небагатий; ~ живот скромне життя;
3. скромний; невелйкий, незначнйй; ~
бюджет скромний бюджет; ~-ни раз мери
скромні розміри.
скрбмнич|а, -иш; -их недок. розм. скрбм-
ничати.
скрбфули мн. розм. див. скрофулбза.
скрофулбза ж. мед. золотуха.
скрофулбз|ен, -на, -но; -ни мед. золотуш-
ний.
скро|я, -йш; -йх док.: скроявам (див.).
скроява|м недок./скроя 1. кроїти/скрбїти,
покроїти; 2. перен. підстрбювати/під-
строїти (неприємність); 0 ~ шега на няко-
го сміятися/посміятися, жартувати/пожар-
тувати з кого.
скрупули мн. муки (докори) сумління
(совісті).
скрупульбз|ен, -на, -но; -ни 1. совісний;
сумлінний; 2. скрупульозний.
скрьб мн. скьрби скорбота, [глибокий]
сум; смуток, печаль; 0 мйрова ~ світова
скорбота.
скрьб|ен, -на, -но; -ни 1. скорботний,
тужний, тужлйвий, згорьбваний; 2. скор-
ботний, сповнений скорботи; тяжкйй, безра-
дісний; ~-на музика скорботна музика.
скрьндза ч. і ж. розм. скупердяга (ч. і
ж.), скупердя (ч. і ж.), скупар, скупердяй
(ч.)> скупердяйка (ж.).
скрьства|м недок./скрьстя схрещувати/
схрестйти; ~ рьце схрещувати руки.
скрьстя
629
скьтам
скрьст|я, -иш; -их док.: скрьствам (див.).
скрьц вигук скрип, рип.
скрьцва|м недок./скрьцна поскрипувати,
скрипіти/скрйпнути, порипувати, рипати і
рипіти/рйпнути.
скрі>цн|а, -еш; -ах док.: скрьцвам (див.).
скубай ч. розм. здйрник, дерій, дерун.
скубва|м недок./скубна общйпувати/об-
щипати, обскубувати і обскубати/обскубти.
скуби|а, -еш; -ах док.: скубвам (див.).
скуб|я, -еш; -ах недок. 1. полоти, висмй-
кувати (виривати) з коренем; ~ ряпа
виривати редйску; 2. (птицю) общйпувати,
обскубувати, обскубати, патрати; 3. (про
тварин) пастйся, їсти траву; 4. перен.
розм. гарбати, оббирати, обдирати; ~ се
випадати (про волосся, пір'я).
скудоум|ен, -на, -но; -ни бідний на розум,
недоумкуватий.
скудоумие с. недоумкуватість, недоумство.
скука ж. нудьга, нудота, нудь, скука; от
~ з нудьгй; страшна ~ страшенна (страш-
на) нудьга.
скул|а ж. вйлиця; с изпькнали ~-и ви-
лицюватий.
скулест, -а, -о; -и вилицюватий; ~-о
лице вилицювате облйччя.
скулптор ч. скульптор.
скулпторка ж. скульпторка.
скулпторск|и, -а, -о; -и скульпторський,
скулптура ж. скульптура.
скулптур|ен, -на, -но; -ни 1. скульптурний;
~-на група скульптурна група; 2. перен.
скульптурний, рельєфний; ~-на фйгура
скульптурна фігура.
скумрия ж. іхт. скумбрія.
скупч|а, -иш; -их док.: скупчвам (див.).
скупчва|м недок./скупна розм. збирати/
зібрати до купи.
скут ч. мн. -и і -ове 1. коліна (мн.);
детето седеше в ~-а на майка си дитйна
сиділа на колінах у матері; 2. р о з м. поділ,
пелена.
скуча|я, -еш; -х недок. скучати, нудьгува-
ти; ~ без тях скучати без них.
скуч|ен, -на, -но; -ни нуднйй, скучний;
~ разговор нудна розмова; ~ сьбеседник
нуднйй співрозмовник (співбесідник).
скьп, -а, -о; -и 1. дорогйй; ~ хотел доро-
гйй готель; 2. скупйй; ~ човек скупа
людйна; 3. дорогйй; мйлий; ~-и приятели
дорогі друзі; 4. перен. скупйй, стрйманий;
~ на думи скупйй на слова; ~ на похва-
ли скупйй на похвалй; 5. перен. дорогйй,
одержаний дорогою ціною; ~-а победа
дорога перемога.
скьперни|к ч. мн. -ци скнара (ч. і ж.), ску-
пар; (розм.) скупердяй, скупердя, скупер-
дяга, скупендра, скупйндра, скупйндя, ску-
пендряга, скупиндряга.
скьперницаж. скнара (ч. і ж.), скнариста
жінка; (розм.) скупердяйка, скупердя, ску-
пердяга, скупендра, скупйндра, скупйндя,
скупендряга, скупиндряга.
скьперническ|и, -а, -о; -и скупйй; скна-
рий, скнаристий.
скьпернишк|и, -а, -о; -и див. скьперни-
чески.
скьп|ея, -ееш; -ях недок. рідко дорож-
чати.
скьпйя ж. розм. див. скьпотйя.
скьпотйя ж. дорожнеча.
скьпоцен|ен, -на, -но; -ни дорогоцінний;
~ камьк дорогоцінний камінь.
скьп|я, -йш; -йх 1. економити, берегтй;
заощаджувати; ~ сйлите си економити (бе-
регтй) свої сйли; 2. дорожйти; ~ времето на
хората дорожйти часом людей.
скьрб|я, -йш; -ях недок. боліти серцем,
уболівати, сумувати, тужйти.
скьрца|м недок. скрипіти, рйпати, рипіти;
ботушите ~-т чоботи рйпають (риплять);
вратйте ~-т двері рйпають (риплять); ко-
лелата ~-т колеса риплять (рйпають); ~-т
дьскйте (на пода) мостйни риплять (скрип-
лять); снегьт ~-ше под краката сніг рипйть
(скрипйть) під ногами; той ~-ше сьс зьбй
от болка він рипів зубами від болю.
скьрш|а, -иш; -их док.: скьршвам (див.)~
скьршава|м недок./скьрша 1. (гілку) ла-
мати, зламувати/зламати, відламувати/від-
ламати; 2. розм. (стан) згинати/зігнути;
3. перен. (док.) зламати (волю).
скьса|м док.: скьсвам (див.).
скьсва|м недок./скьсам 1. рвати/порвати,
розривати/розірвати; ~ хартйята на две
розривати папір на дві частйни; той си
скьса обувките він порвав (у нього порва-
лося) взуття; 2. зривати/зірвати, відламува-
ти/відламати; 3. перен. рвати/порвати, роз-
ривати/розірвати, переривати/перервати; 4.
перен. (на іспиті) зрізувати/зрізати; скьса-
ха го на йзпита по география його зрізали
на іспиті з географії; 0	врьзка с
някого, нещо див. врьзка ’; (смазвам/
смажа) от бой див. бой ’; ~ ~ с мйна-
лото див. мйнало; ~ ~ отношенията си с
някого див. отношение; ~ се/~ се 1. роз-
риватися/розірватися; 2. перериватися/
перерватися; 0 ~ се/~ се от смях уми-
рати/умерти (помирати/померти) від сміху
(реготу).
скьс|я, -йш; -йх док.: скьсявам (див.).
скьсява|м недок./скься укорочувати/уко-
ротйти; скорочувати/скоротйти.
скьта|м док.: скьтвам (див.).
скьтвам
630
славянка
скьтва|м недок./скьтам 1. ховати/схова-
ти, приховувати/приховати; 2. приберігати/
приберегти, заощаджувати/заощадити, на-
громаджувати/нагромадити, накопичувати/
накопичити.
слаб, -а, -о; -и 1. (недостатньо сильний
фізично) слабкий, неміцний; худий, кволий,
тендітний; ~ човек слаба (квола) людйна;
~-о лице худе облйччя; ~-и рьце слабкі
руки; 2. (недостатньо здоровий) слабйй, не-
дужий; хворий; ~-о здраве слабке здоров’я;
~-о сьрце слабе серце; ~-и нерви слабі
нерви; 3. слабкйй, незначнйй; ледь помітний;
готвя на ~ огьн готувати на слабкому
(малому) вогні; ~ вятьр слабкйй вітер;
~-а светлина слабке світло; ~-и прйзнаци
на живот слабкі ознаки життя; 4. слабкйй,
слабйй, нестійкий; ~ характер слабкйй ха-
рактер; ~-а воля слаба (слабка) воля; 5.
слабкйй, нещільний; м’якйй; ~ удар слаб-
кйй удар; 6. неміцнйй, неякісний; ~-а
тькан неякісна, (розм. гнила) тканйна;
~-и концй (розм.) гнилі ниткй; 7. слабкйй,
ненасйчений; ~ разтвбр слабкйй (ненасй-
чений, легкйй) розчин; ~-о вино слабке
(легке) вино; 8. неродючий; худйй; ~-а
пбчва неродючий (худйй) грунт; 9. поганий;
слабйй; (розм.) кепський; ~ отговор погана
(слаба, незадовільна) відповідь; ~-а памет
погана (слаба, незадовільна) пам’ять; ~-и
стйхове слабі (погані) вірші; ~-и успехи
малі успіхи; 10. у з н а ч. і м. (оцінка) не-
задовільно, двійка; 0 ~-ият (нежният, пре-
красният) пол див. пол; ~ катб вейка
див. вейка; ~-о (бблно) място див. място.
слаба|к ч. мн. -ци розм. слабак (слаб-
кий фізично, мало обізнаний).
слаб|ея, -ееш; -ях недок. худнути, слаб-
шати, слабішати, слабнути, слабіти.
слабина ж. пах; бблка в ~-та біль у паху.
слабоват, -а, -о; -и 1. худорлявий; ~ мла-
,деж худорлявий юнак; 2. слабенький, по-
ганенький.
слабовол|ен, -на, -но; -ни слабовільний,
слабовбльний.
слабовблие с. тільки одн. слабовілля,
слабка воля.
слабограмот[ен, -на, -но; -ни малогра-
мотний; малописьменний.
слабодуш|ен, -на, -но; -ни малодушний,
легкодушний, легкодухий.
слабодушие с. тільки одн. малодушність,
легкодушність.
слабокултур|ен, -на, -но; -ни малокуль-
турний.
слабопроизводйтел|ен, -на, -но; -ни мало-
продуктйвний; ~ труд малопродуктйвна
праця.
слабосйл|ен, -на, -но; -ни слабосйлий.
слаботбков, -а, -о; -и слабострумовий; ~
завод завод слабкострумових прйладів.
слабоум|ен, -нД, -но; -ни недоумкуватий,
слабоумний.
слабоумие с. тільки одн. недоумство, сла-
боумство.
слабохарактер|ен, -на, -но; -ни слабоха-
рактерний.
слабушка ч. і ж. розм. слабина; слабак
(про людину або тварину).
слабушк|о ч. мн. -овци див. слабушка.
слава ж. 1. слава; безсмьртна ~ без-
смертна (невмируща) слава; за ~ на ро-
дйната на славу батьківщині; ~ на героя
слава герою; 2. слава, репутація; добра ~
добра (хороша) слава; лоша ~ погана
(недобра) слава; неслава; 0 ~ богу див.
бог; за чест и ~ на някого, нещо в ім’я кого,
чого, на славу кого, чого.
славеев, -а, -о; -и солов’їний; ~-а песен
солов’їна пісня.
славе|й ч. мн. -и соловей.
слав|ен, -на, -но; -ни 1. славний; ~ под-
виг славний подвиг; ~-на земя славна
земля; 2. гарний, славний; добрий; ~ момьк
славний (гарний) юнак; ~-но вйно добре
вино; ~-ни дни гарні (добрі) дні.
славйст ч. славіст; известен ~ відомий
славіст.
славйстика ж. славістика, слов’янська фі-
лологія; развйтие на ~-та розвиток славі-
стики.
славистйч|ен, -на, -но; -ни славістичний;
~-ни изследвания славістичні досліджен-
ня; международен ~ конгрес міжнародний
з’їзд славістів.
славйстка ж. славістка.
славолк)б|ец ч. мн. -ци славолюбна людй-
на.
славолюбйв, -а, -о; -и славолюбний.
славолюбне с. тільки одн. славолюбство.
славослов ч. див. славословив.
славословив с. славослів’я, славослов’я,
славословлення.
славослов|я, -иш; -их недок. славосло-
вити.
слав|я, -иш; -их славити, звеличувати,
прославляти; ~ гербите славити (прослав-
ляти) героїв; ~ Отечеството славити (про-
славляти, звеличувати) Батьківщину.
славянизйра|м недок. і док. слов’янізу-
вати.
славянйз|ьм ч. мн. -и слов’янізм.
славян|ин ч. ми. -и слов’янин; западин
~-и західні слов’яни; йзточни ~-и східні
слов’яни; южни ~-и південні слов’яни.
славянка ж. слов’янка.
славянобьлгарски
631
сладолед
славянобьлгарск|и, -а, -о; -и слав’яно-
болгарський.
славянознание с. тільки одн. слов’яно-
знавство.
славянск|и, -а, -о; -и слов’янський; ~-а
филология слов’янська філологія; ~-и езй-
ци слов’янські мови; ~-и народи слов’янські
народи.
слага|м недок./сложа 1. класти/покласти,
ставити/поставити; ~ куфара на пдда
класти (ставити) чемодан (валізу) на під-
логу; ~ месо в тенджерата класти м’ясо в
каструлю; 2. розм. накладати/накласти;
~ ядене в чинйята накладати їжу в тарілку;
3. наливати/налйти; ~ вода в шишето
наливати воду в пляшку; 4. накривати/
накрити [на] стіл (до столу); ~ [за] ве-
черя накривати стіл до вечері; 5. ставити/
поставити, установлювати і установляти/
установити; включати/включйти; ~ брава
на вратата уставляти замок у двері; ~ си
телефон установлювати (установляти, ста-
вити) собі телефон; ~ ютйя включати пра-
ску; 6. вішати/повісити; ~ пердета на про-
зорци вішати занавіски на вікна; 7. одяга-
ти/одягтй і одягнути; надягати/надягнути
і надягтй; взувати/взути; ~ б ом бето надя-
гати капелюха; ~ вратоврьзка одягати
галстук; ~ новите обувки взувати нові
туфлі (черевйки); ~ прьстен одягати
перстень (каблучку); ~ рькавйци надяга-
ти рукавйці; ~ очила одягати окуляри;
8. (під час лікування) робйти/зробйти, ста-
вити/поставити, накладати/накласти; ~
вендузи ставити банки; ~ типе накладати
гіпс; ~ инжекция робйти укол; ~ капки в
носа закапувати краплі в ніс; ~ компрес
робйти (ставити) компрес; ~ шевове накла-
дати шви; 9. класти/покласти, додавати/
додати, докладати/докласти; прикладати/
прикласти; ~ захар в чая класти цукор у
чай; ~ слушалката до ухото прикладати
трубку (слухавку) до вуха; 10. (оцінку)
ставити/поставити; 0	(бутвам/бут-
на) прьст в раната див. бутам; (ту-
рям/туря) в коша някого див. кош; ~
[всйчко, всйчки] в едйн кюп див. кюп; ~
в сметките някого, нещо ураховувати/
урахувати кого, що; зважати/зважити на
кого, що; (недок.) мати на увазі кого, що;
дйнена кора на някого див. дйнен;
~/~ край на нещо див. край; на
дневен ред див. дневен;~/~ на малкия
си прьст някого див. мальк; не ~/ няма
да ~ в сметката някого, нещо скидати/
скйнути з рахунку кого, що; не брати/не
взяти до уваги кого, що; не ~ капка в
устата див. капка; на топа на уста-
та някого ставити/поставити під удар кого;
підводити/підвестй під монастйр кого; ~
под крилото си някого приймати/прийня-
ти (брати/узяти) кого під своє крило;
под миндера див. миндер; ~по-
хлупак на всяко гьрне див. гьрне; ~/~
рька на себе си накладати/накласти на себе
руки;* ~/~ точка на нещо ставити/по-
ставити крапку на чому; ~/~ точка на
(над) «й-то» ставити/поставити крапку (всі
крапкй) над «і»; ~/~ юздйте (юздата) на
някого прибирати/прибрати до рук кого;
загнуздувати/загнуздати кого; надівати/на-
діти узду на кого; ~ си/~ си грйжа на
сьрцето за някого див. грйжа; ~ си/~ си
катанец (ключ, кофар) на устата див. ключ,
кофар; ~ си/~ си таралеж в гащите див.
гащи; ~ се/~ се. 1. розм. нахилятися/
нахилйтися, опускатися/опустйтися; 2.
розм. сідати/сісти; 3. (про удари) розм.
обрушуватися/обрушитися, сйпатися/посй-
патися; 4. складатися/скластися; обстоятел-
ствата се ~-ха по друг начин обставини
складалися іншим способом (інакше).
слад ч. тільки одн. чл. ф. слад|ьт, -а со-
лод.
сладк|а ж. тістечко, пирбжне; сухи
~-и бісквіти.
сладкар ч. кондйтер; цукерник.
сладкарка ж. цукерниця; кондйтер (про-
жінку).
сладкарница ж. кондйтерська.
сладкарск|и, -а, -о; -и кондйтерський;
~-и изделия (произведення) кондйтерськГ
вйроби.
сладкйш ч. 1. тістечко, пирбжне; 2. тільки:
мн.: ~-и ласощі, солодощі.
сладко с. мн. сладка варення; ~ от дюли
айвове варення; ~ от ягоди полунйчне
варення.
сладковод|ен, -на, -но; -ни 1. (про озеро)
прісноводий, прісноводний; 2. прісноводний;.
~-на рйба прісноводна рйба.
сладкодум|ен, -на, -но; -ни солодкомов-
ний.
сладкодум|ец ч. мн. -ци красномовець;
(розм.) балакун.
сладкозвуч|ен, -на, -но; -ни солодкозвуч-
ний.
сладкоречйв, -а, -о; -и див. сладкодумен.
сладнйв, -а, -о; -и див. сладнйкав.
сладнйкав, -а, -о; -и 1. солодкуватий;
(рідко) солодкавий; 2. нудотно-солодкий; 3..
перен. солодкуватий; (рідко) солодкавий^
нудотно-солодкий; ~ мотйв солодкуватий
мотйв.
сладолед ч. морозиво; млечен ~ вершко-
ве морозиво; фруктов ~ фруктове морозиво.
сладостен
632
следващ
сладост|ен, -на, -но; -ни солодкий; ~-ни
мечтй солодкі мрії.
сладостраст|ен, -на, -но; -ни любострас-
ний, сласний; (рідко) сластолюбний.
сладострастие с. тільки одн. любострастя,
(рідко) сластолюбство.
сладострастни|к ч. мн. -ци любострасник,
сластолюбець.
сладун ч. бот. дуб пухнатий.
сладур ч. розм. душка, душечка, кралечка.
слад|ьк, -ка, -ко; -ки 1. солодкий; ~ чай
солодкий чай; 2. солодкий, смачнйй; това
ядене е мнбго ~-ко ця їжа дуже смачна;
3. прісний; ~-ка вода прісна вода; 4. перен.
солодкий, приємний (про голос, звук); ~-ки
приказки приємна бесіда; ф ~-ка папрат
бот. багатоніжка; ~-о вино виноградний сік.
слад|я, -йш; -йх недок. 1. мати солодкий
смак; 2. перен. робйти приємність (втіху),
утішати.
слалом ч. слалом.
слама ж. солома; ечемйчна ~ ячмінна
солома; () Кумова ~ Молочний Шлях.
сламен, -а, -о; -и солом’яний; ~-а шапка
солом’яний капелюх; ф ~ вдовец солом’я-
ний удівець; ~-а вдовйца солом’яна вдова.
сламени|к ч. мн. -ци солом’яний матрац.
сламеница діал. 1. солом’яний капелюх;
2. хатйна (хйжа) із солом’яною покрівлею
(стріхою).
сламкаж. соломйнка, соломйна; ф правя/
направя от ~-та греда див. правя.
сламни|к ч. мн. -ци діал. сіннйк.
слана ж. паморозь, прйморозь; утре ще
падне ~ завтра буде паморозь.
сланйна ж. сало (свиняче); пушена ~
копчене сало; солена ~ шпик.
слановйт, -а, -о; -и розм. укрйтий па-
мороззю.
слан|я, -йш; -йх недок. побивати (потоп-
тати) морозом.
сласт ж. любострастя, сластолюбство.
сласт|ен, -на, -но; -ни любострасний, сла-
столюбний.
сластолюб|ец ч. мн. -ци ласолюб, ласолю-
бець.
сластолюбйв, -а, -о; -и ласолюбний, сла-
столюбний, сласнйй.
сластолюбне с. тільки одн. ласолюбство,
сластолюбство.
слегн|а се, -еш се; -ах се док.: слягам
се (див.).
след прийм. 1. (уживається на позначення
направленості руху) за; нйе вьрвяхме ~ не-
го ми йшлй за ним; 2. (уживається на позна-
чення послідовності дії) за; едйн ~ друг
одйн за одним; той чете кнйга ~ кнйга він
читає кнйжку за книжкою; 3. (уживається
на позначення часової межі, після якої від-
бувається дія) після, через; ~ едйн час че-
рез годйну; ~ обяд після обіду; ~ работа
після роботи; ~ шест [часа] після шостої
[годйни]; 4. (уживається на позначення по-
слідовності, пов'язаної з кількісним означен-
ням осіб, предметів, явищ і т. ін.) після; той
е най-добьр ученйк ~ Йван він найкращий
після Івана учень; ф ~ [известно] време
через деякий час; ~ катб після того як;
~ малко скоро, швйдко, незабаром; через
деякий час.
след|а ж. 1. слід; відбйток; пресни ~-й
свіжі слідй; ~-й от зайци заячі слідй; те
вьрвят по ~-йте му вонй йдуть по його
слідах; той попадна на ~-йте им він зна-
йшов їхні слідй; він напав (натрапив) на
їхні слідй; човешки ~-й слідй людйни; 2.
слід, знак; подряпина, пляма; ~-й от шарка
слідй віспи; не остана ~ от раната не залй-
шилося сліду від рани; 3. перен. слід; дьлбб-
ка ~ в сьзнанието глибокий слід у свідомо-
сті; изчезна без ~ знйкнути безслідно (без
сліду); ф нбся ~-й от нещо див. нбся;
попадам/попадиа в ~-йте (дйрите) на няко-
го див. дйря1.
следва|м 1 недок. 1. ітй, їхати, ітй (їха-
ти) слідом (услід); (розм.) слідкувати; ку-
чето го ~-ше по петйте собака йшов за ним
слідом (по його слідах, слідком; назирці,
по п’ятах); 2. продовжувати; ~ пьтя про-
довжувати шлях (путь); 3. (послідовно) від-
буватися; з’являтися; 4. перен. слідувати,
наслідувати; додержуватися, дотрймувати-
ся; ~ мбдата слідувати моді; додержува-
тися (дотрймуватися) моди; ~ прймера
на челниците наслідувати прйклад передо-
виків; 5. випливати; виникати, поставати;
от това следва, че ... звідси випливає, що...
6. слід, необхідно, треба, належить, годйть-
ся, випадає; би ~-ло варто би, слід би; след-
ва да се каже треба (слід) сказати; следва
така да се постьпи необхідно так зробйти;
ф ~ по стьпките на някого ітй стопами
(слідами) кого; ітй по стопах (слідах) кого;
ітй второваною (торованою) стежкою; ~
пьтя си див. пьт.
следва|м 2 недок. 1. (у вищому учбовому
закладі) навчатися; ~ в университета нав-
чатися в університеті; 2. вивчати (для одер-
жання професії); ~ бьлгарска филолбгия
вивчати болгарську філологію; ~ курс по
стенография вивчати на курсах стеногра-
фію; ~ медицйна вивчати медицйну.
следващ, -а, -о; -и наступний, дальший,
другий; такий; ~-ият пьт наступного (дру-
гого) разу; іншим разом; той каза ~-ите
думи він сказав такі слова.
следвоенен
633
слйнест
следвоен|ен, -на, -но; -ни післявоєн-
ний, повоєнний; ~-ни годйни післявоєнні
роки.
след|ен, -на, -но; -ни наступний, дальший,
другий; такйй; по ~-ните причйни з такйх
причйн; ~-ната седмица наступний тйж-
день.
следббед ч. 1. післяобідній (пообідній)
час; 2. після обіду, по обіді; ще се срещнем
~ побачимося після обіду (у другій поло-
вйні дня).
следобед|ен, -на, -но; -ни післяобідній,
пообідній; ~-ни занятия післяобідні занят-
тя.
следовател ч. слідчий; сьдебен ~ судо-
вйй слідчий.
следователно присл., спол. отже, (розм.)
отож.
следователск|и, -а, -о; -и властйвий слід-
чому; слідчого (род. в.); ~-а дльжност
посада слідчого.
следствен, -а, -о; -и слідчий; ~-и дргани
слідчі органи.
следствие с. 1. наслідок; няма ~ без при-
чйна немає наслідку без причйни; 2. слід-
ство; предварйтелно ~ попереднє слідство;
прекратявам ~-то припиняти слідство.
след|я, -йш; -йх 1. іти слідом, (розм.) слід-
кувати; той я -еше известно време він ішов
слідом за нею деякий час; 2. стежити, слідку-
вати, слідйти; ~ играта слідкувати за грою;
~ с очй (поглед) движението стежити очи-
ма (поглядом) за рухом; те ~-яха всеки
нов човек вонй слідкували за кожною новою
людйною; 3. стежити, слідкувати, цікавити-
ся; ~ театралните новинй стежити (слідку-
вати) за театральними новйнами; 4. сте-
жити, слідкувати, контролювати.
слез ч. тільки одн. бот. лісові калачики,
слезен ч. розм. селезінка.
слезенка ж. розм. див. слезен.
слезка ж. розм. див. слезен.
слепва|м 1 недок. слепя склеювати/склеї-
ти, зліплювати/зліпйти.
слепва|м2 недок./слепна склеюватися/
склеїтися, злипатися/злйпнутися, зліплю-
ватися/зліпйтися.
слеп|ец ч. мн. -цй сліпий, сліпець, (розм.)
сліпак.
слепешката присл. 1. із закритими очйма;
2. наосліп, осліп, сліпма; безрозсудно, нероз-
судно.
слепешком присл. див. слепешката.
слеп|ея, -ееш; -ях недок. сліпнути.
слепйца ж. розм. сліпа жінка.
слепн|а, -еш; -ах док.: слепвам 2 (див.).
слепо|к 1 ч. мн. -ци зоол. веретінниця.
слепо|к 2 ч. мн. -цй фурункул.
слепооч|ен, -на, -но; -ни скроневий, виско-
вий.
слепоочие с. скроня, висок.
слепота ж. 1. сліпота; 2. перен. сліпота»
полуда; идейна ~ ідейна сліпота; 0 кокоша
~ куряча сліпота.
слеп|я, -йш; -йх док.: слепвам 1 (див.).
слепява|м недок. див. слепвам
слепя|м недок. див. слепвам
слетикоса ж. бот. розм. 1. горицвіт;
2. загальна назва деяких рослйн (напр.,.
дикого маку, жовтую і т. ін.).
слетина ж. сплав (металів).
слет|я, -йш; -ях док.: слетявам (див.),
слйтам (див.).
слетява|м недок./слетя 1. р о з м. злітати/
злетіти (вниз); 2. нападати/напасти; 3.
перен. завалюватися/завалйтися, обрушу-
ватися/обрушитися, траплятися/трапитися,
(док.) спіткати, спостйгти, спостигнути.
сле|я, -еш; елях док.: слйвам (див.).
слйва ж. слива; 0 не го брьсна за ~ див.
брьсна.
слива|к ч. мн. -ци слйвовий сад.
слйва|м недок./сл&я зливати/злйти, зілля-
ти; з’єднувати/з’єднати.
сливар ч. продавець слив.
сливарка ж. розм. продавщйця слив.
слйвици мн. мигдалини, гланди; вьзпале-
ниє на ~-те запалення мигдалин (гландів).
слйвов, -а, -о; -и 1. сливовий; ~-а ракйя
сливова ракія (горілка); 2. у знач, ім.: ~-а
тс.
слйвовица ж. сливова ракія (горілка),
слиз ч. тільки одн. див. слуз.
слйза|м недок.Ісляза 1. спускатися/спу-
ститися; ~ от планината [пеш] спускатися
з горй [пішки]; ~ сьс ски от вьзвишението
спускатися (з’їжджати) на лйжах з гірки;
хвьрчйлото бавно ~-ше надолу повітряний
змій повільно спускався вниз; 2. виходити/
вийти, злазити, злізати/злізти; ~ от вагон
(кола, трамвай) виходити з вагона (машини»
трамвая); ~ от дьрво злазити (злізати)
з дерева; ~ от кон злізати (злазити, зсіда-
ти) з коня; 3. сходити, зіхбдити/зійтй, висад-
жуватися/вйсадитися; десантьт слезе на
брега десант вйсадився на берег; морякьт
слезе на брега моряк зійшов на берег;
~ на гарата сходити (виходити) на стан-
ції; 0 ~/~ от дневнмя ред див. дневен.
слйзест, -а, -о; -и слизуватий, слизистий;
~-а цйпа слизова оболонка.
слйн ч. мн. -ове розм. мозоля (ж.), мо-
золь (ч.).
слйнав, -а, -о; -и див. слйнест.
слйнест, -а, -о; -и розм. мозолистий,
мозолястий; ~-и длани мозолясті долоні.
слйп
634
служба
слйп ч. мн. -ове 1. спец, сліп; 2. труси (ко-
роткі), плавки.
слйса|м док.: слйсвам (див.).
слйсва|м недок:./слйсам дивувати/здивува-
ти, приголомшувати/приголомшити, (розм.)
ошелешувати/ошелешити; бентежити, збен-
тежувати/збентежити.
слйта|м недок./слетя злітати/злетіти
(вниз); ~ се/~ се 1. злітатися/злетітися;
2. перен. злітатися/злетітися, збиратися/
зібратися.
слова|к ч. мн. -ци словак.
словачка ж. словачка.
словашк|и, -а, -о; -и словацький; ~ езйк
словацька мова.
слов|ен, -на, -но; -ни лексичний, словни-
ковий; ~-но богатство на езйка словнико-
ве багатство мови.
словен|ец ч. мн. -ци словенець.
словенка ж. словенка.
словенск|и, -а, -о; -и словенський; ~ езйк
словенська мова.
словес|ен, -на, -но; -ни словесний; ~-ни
средства словесні засоби.
словни|к ч. мн. -ци реєстр слів (словни-
ка).
слово с. мн. слова 1. заст. слово; ви-
соки слова урочисті слова; 2. мова; 3. про-
мова; встьпйтелно ~ вступне слово; заклю-
чйтелно ~ заключне слово; приветствено ~
вітальне слово; 0 дар ~ див. дар; дьржа
слово див. дьржа; честно ~ чесне слово.
словоизлияни|е с. вилив (виливання)
почуттів (думок).
словоизменение с. лінгв. словозміна.
словом присл. літерами; сума ~ сума
літерами; пйша ~ писати літерами.
словообразовател|ен, -на, -но; -ни лінгв.
словотворчий; ~-на частйца словотворча
частка.
словоохотлйв, -а, -о; -и балакучий, балак-
ливий.
словоред ч.' лінгв. порядок слів.
словослагател ч. складач (робітник дру-
карні).
словослагателка ж. складачка (робітниця
друкарні).
словослагателск|и, -а, -о; -и складальний,
набірний; ~-о отделение складальний цех.
словосьчетани|е с. лінгв. словосполучення,
слог 1 ч. мн. -ове межа між полями.
слог 2 ч. мн. -ове 1. заст. лінгв. склад
(слова); 2. стиль.
сл6ж|а, -иш; -их док.: слагам (див.).
слож|ен, -на, -но; -ни 1. (важкий для роз-
в'язання) складний; ~ вьпрос складне пи-
тання; 2. лінгв. складний; ~-на дума склад-
не слово; ~-но изречение складне речення.
сложен, -а, -о; -и збудований; добре ~
гарно (добре) збудований, гарної (доброї)
будови (статури, статі).
сло|й ч. мн. -еве 1. шар, пласт; горен ~ на
атмосферата верхній шар атмосфери; защй-
тен ~ захиснйй шар; 2. перен. верства;
широки ~-еве на населението широкі вер-
стви населення.
слом|я, -йш; -йх док.: сломявам (див.).
сломява|м недок./сломя 1. з а с т. ламати,
(рідко) зламувати/зламати, зломити, відла-
мувати/відламати; 2. перен. ламати/злама-
ти, зломити, переборювати/переборбти, до-
лати/подолати, перемагати/перемогтй; ~
сьпротйвата на врага ламати опір ворога;
3. (морально) перен. ламати/зламати.
слон ч. мн. -ове зоол. слон; индййски ~
індійський слон.
слонов, -а, -о; -и слоновий; слонячий;
~ хобот слоновий (слонячий) хобот; <)
~-а кост слонова кість (кістка).
слонск|и, -а, -о; -и слонячий; ~-а походи а
слоняча хода.
слуга ч. 1. слуга; верен ~ вірний слуга;
2. перен. слуга, прислужник, посіпака.
слугйнск|и, -а, -о; -и якйй стосується слу-
гй; ~-а стая кімната для слуг.
слугйня ж. служанка, наймичка, служнй-
ця.
слугува|м недок. 1. слугувати, бути слу-
гою; 2. розм. прислужувати за столом.
служ|а, -иш; -их недок. 1. служйти, пра-
цювати; ~ като лекар працювати лікарем;
2. служйти, бути військовйм; ~ в артилерия-
та служйти в артилерії; ~ войнйк служйти
солдатом; 3. служйти, відправляти церков-
ну службу; 4. служйти, ставати в пригоді;
тази стая ~-еше за гостна ця кімната
використовувалася як вітальня; 5. розм.
служйти, прислужувати за столом; ~ си
користуватися, користатися, володіти; ужи-
вати, використовувати; ~ с цитати кори-
стуватися цитатами.
служащ ч. у знач. ім. службовець.
служаща ж. у знач. ім. службовець (про
жінку), (розм.) службовка.
служба ж. 1. робота, служба; посада, міс-
це; голяма ~ велйка посада; дьржавна ~
державна служба; постьпвам на ~ посту-
пати на роботу (службу); приемам на ~
приймати на роботу; той е вече на ~ він
уже на роботі; 2. відділ, бюро, управління,
сектор, служба; ~ точно време служба
часу; адресна ~ довідкове (адресне) бюро;
хидрометеорологйчна ~ гідрометеорологіч-
на служба; 3. служба (в армії); действй-
телна ~ дійсна служба; отбйвам воєнна ~
відбувати військову службу; 4. служба,
службаш
635
сл юдек
відправа, богослужіння; 0 тльста ~ тепле
(тепленьке) містечко.
службаш ч. розм. служака, службист.
службашк|и, -а, -о; -и розм. якйй сто-
сується служаки, службиста.
службогон|ец ч. мн. -ци кар’єрист.
службогонск|и, -а, -о; -и кар’єристський;
~-и амбйции кар’єрйстські амбіції.
служеб|ен, -на, -но; -ни службовий; ~-на
бележка довідка з місця роботи; ~-на кола
службовий автомобіль; ~-ни задьлжения
службові обов’язки; <) ~-ни думи лінгв.
службові слова.
служебни|к ч. мн. -ци служебник; моли-
товник.
служитель ч. 1. службовець; 2. служйтель;
~ на музей служйтель музею.
служйтелка службовець (про жінку); слу-
жйтелька.
слуз ж. тільки одн. слиз, (розм.) слизота.
слуз|ен, -на, -но; -ни слизовйй, якйй
містйть у собі слиз.
слузест, -а, -о; -и слизуватий, слизйстий.
слука ж. розм. щаслйвий вйпадок;
удача; 0 на |добра| ~ 1. навмання; на
щастя; 2. (побажання мисливцям) ні пуху
ні пера! ні пір’я ні лускй! бажаємо успіху!
слух ч. мн. -ове чл. ф. слух|ьт, -а 1. тільки
одн. слух; остьр ~ гострий слух; напрягам
~ напрягати слух; 2. тільки одн. (музич-
ний) слух; абсолютен ~ абсолютний слух;
добьр ~ хороший слух; свйря по ~ грати
на слух (по слуху); 3. чутка, поголоска,
поголос; разпространявам ~-ове пошйрю-
вати чуткй; тревбжни ~-ове тривожні чут-
кй; ф по ~ з чуток (чутки); за (згідно з)
чутками; цял сьм ~ слухаю уважно.
слухов, -а, -о; -и слуховйй; ~ нерв слу-
ховйй нерв; ~-а памет слухова пам’ять.
слухт|я, -йш; -ях недок. 1. прислухатися,
прислухуватися, вслухуватися, вслухатися;
2. перен. бути насторожі (напоготові).
случ|а, -иш; -их док.: случвам (див.).
случ|а се, -иш се; -их се док.: случвам
се (див.).
случа|ен, -йна, -йно; -йни 1. випадковий;
несподіваний; ~-йна среща випадкова зу-
стріч; 2. випадковий, ненавмйсний; ~-на
грешка випадкова пбмйлка.
случа|й ч. 1. вйпадок; извьнреден ~ над-
звичайний вйпадок; 2. вйпадок, можлйвість;
обставини, ситуація; удббен ~ нагода; на-
мйрам ~ находити можлйвість; 0 в краен
~ див. краен; в ~ на нещо на вйпадок чого;
вьв всеки ~ див. всеки; в такьв ~ у такому
вйпадку; по този ~ з цієї нагоди; според
~-я зважаючи на обставини; залежно від
обставин.
случва|м недок./случа розм. 1. знахбди-
ти/знайтй, заставати/застати; 2. влучати/
влучити, уціляти/уцілити; 3. удаватися/
удатися.
случва|м се недок./случа се 1. трапля-
тися/трапитися, опинятися/опинйтися; 2.
тільки 3 ос. траплятися/трапитися, става-
тися/статися; как това се случи? як це тра-
пилося (сталося, скоїлося)? случи се неща-
стие сталося (склалося, сколотйлося) не-
щастя; такова нещо се случва^гаке інколи
трапляється; това често се случва с него
таке з ним трапляється часто.
случка ж. вйпадок; смешна ~ смішнйй
вйпадок.
слушалкаж. 1. телефонна трубка; (розм.)
слухавка; 2. навушник, навушний телефон;
3. мед. стетоскоп.
слуша|м недок. 1. слухати; чути; не сьм
~-л за това я не чув про це; ~ музика слу-
хати музику; ~ радио слухати радіо; 2.
розм. слухати, слухатися; ~ баща си слу-
хати свого батька; 3. слухати, брати до ува-
ги, зважати; 4. розм. (хворого) слухати,
прослухбвувати; 5. розм. прислуговувати;
0 ~! військ, єсть! ~ глас а на някого, нещо
див. глас; ~ с четири ушй слухати дуже
уважно; перетворюватися на слух.
слушател ч. 1. слухач; 2. радіослухач.
слушателка ж. 1. слухачка; 2. радіослу-
хачка.
сльзлйв, -а, -о; -и див. сьлзлйв.
сльнце с. мн. сльнца сонце; заник ~ за-
хід сонця; ~-то зайде сонце сіло (зайшло);
~-то изгря сонце зійшло (піднялося); ~-то
пече сонце смалить; 0 под ~-то під сонцем,
у світі, на землі; сьс ~ на сході сонця; із
сонцем; на заході сонця.
сльнчаса|м док.: сльнчасвам (див.).
сльнчасва|м недок./сльн часам перегріва-
тися/перегрітися гіа сонці; одержувати/
одержати сонячний удар.
сльнчев, -а, -о; -и 1. сонячний; -а свет-
лина сонячне світло; ~-а система сонячна
система; ~-о затьмнение сонячне затемнен-
ня; 2. сонячний, яснйй; ~-о време сонячна
(ясна) погода; 3. сонячний, освітлений (за-
лйтий) сонцем; ~-а стая сонячна кімната;
0 ~ удар сонячний удар; ~ часовник
сонячний годйнник; ~-и бани сонячні ванни.
сльнчобран ч. козирок (для захисту об-
личчя від сонця).
сльнчоглед ч. соняшник.
сльнчогледов, -а, -о; -и соняшниковий;
~-о масло соняшникова олія.
слюда ж. слюда; люспеста ~ пластйн-
часта (пластйнчата) слюда.
слюден, -а, -о; -и слюдянйй.
слюдест
636
сменям
слюдест, -а, -о; -и слюдистий.
слюнка ж. слина.
слюнч|а, -иш; -их недок. слинити; ~ си
прьстите слинити пальці.
слюнчен, -а, -о; -и слинний; ~-и жлеза
слинна залоза.
сляга|м се недок./слегна се 1. осідати/
осісти; 2. вилягати/вйлягти; полягати/
полягтй; житата се слегнаха от бурята зер-
нові поляглй від злйви; 3. (недок.— про
туман) стелйтися, розстилатися.
сляз|а, слезеш; -ох док.: слизам (див.).
сляп, -а, -о; слепи 1. сліпйй; незрячий,
невидющий, невидючий; ~ човек сліпа (не-
зряча) людйна; ~ с еднбто око сліпйй на
одне око; 2. перен. сліпйй, безрозсудний;
~-а вяра сліпа віра; ~а ярост сліпа лють;
3. спец, (який не має виходу) сліпйй; ~ ту-
нел сліпйй тунель; ~-а улица сліпа вулиця,
тупйк; 4. перен. розм. неграмотний, не-
письменний; 0 ~ кош ятір; ~-а баба пі-
жмурки; ~-о куче зоол. кріт (сліпець); ~-о
око скроня, висок; ~-о усьрдие (мн.) марні
намагання; ~-о черво сліпа кйшка; |и|
^-о и сакато див. сакат.
сляпороден, -а, -о; -и сліпонарбджений,
сліпйй зроду.
смадо|к ч. мн. -ци іхт. судак (сула).
смаж|а, -еш; смазах док.: смазвам 1,2
(див.).
смазва|м 1 недок./смажа 1. м’яти/зім’яти,
роздавлювати/роздавйти; 2. давйти/розда-
вйти, убивати/убйти; 3. перен. зламувати/
зломйти і зламати.
смазва|м 2 недок./смажа змазувати/зма-
зати; ~ детайли змазувати деталі; ~ с ма-
зут (катран) шмарувати, змазувати мазу-
том (дьогтем).
смазка ж. мастйло, мазь; ~ за подове
мастйка (для натирання підлоги);твьрда ~
тверде мастйло.
смазоч|ен, -на, -но; -ни мастйльний; ~-но
масло мастйло.
смайва|м недок./смая дивувати/здивува-
ти, вражати/вразйти; (розм.) спантелйчу-
вати/спантелйчити.
смал|я, -йш; -йх док.: смалявам (див.).
смалява|м недок./смаля зменшувати/
зменшити, збавляти/збавити.
смарагд ч. смарагд, ізумруд.
смарагден, -а, -о; -и смарагдовий, ізум-
рудний (про колір).
смарагдов, -а, -о; -и смарагдовий, зробле-
ний з ізумруду.
смахва|м се недок./смахна се р о з м. ста-
вати/стати ненормальним (придуркуватим).
смахн|а се, -еш се; -ах се док.: смахвам
се (див.).
смахнат, -а, -о; -и ненормальний, при-
дуркуватий, недоумкуватий.
смачка|м док.: смачквам (див.).
смачква|м недок./смачкам 1. м’яти/зім’я-
ти, роздавлювати/роздавйти, розтрбщува-
ти/розтрощйти; 2. давйти, роздавлювати/
роздавйти, убивати/убйти.
сма|я, -еш; -ях док.: смайвам (див.).
смеешката присл. див. смеешкбм.
смеешкбм присл. смішком, жартуючи,
сміючйсь.
смекч|а, -йш; -йх док.: смекчавам (див.).
смекчава|м недок. / смскча 1. зм’якшува-
ти/зм’якшйти, пом’якшувати/пом’якшйти;
кремьт смекчава кбжата крем зм’якшує
(пом’якшує) шкіру: 2. перен. зм’якшувати/
зм’якшйти, пом’якшувати/пом’якшйти; ~
присьда пом’якшувати вйрок; ~ тбна на
разговора зм’якшувати (пом’якшувати) тон
розмови; 3. лінгв. пом’якшувати/пом’якшй-
ти; ~ се/~ се 1. зм’якшуватися/зм’якшй-
тися, м’якшати/пом’якшати; 2. перен. зм’як-
шуватися/зм’якшйтися, лагідніти/полагід-
ніти, полагіднішати, злагідніти; 3. лінгв.
пом’якшуватися/пом’якшйтися.
смекчение с. тільки одн. зм’якшування,
пом’якшення; ~ на междунарбдната на-
прегнатост пом’якшення міжнародної на-
пруженості.
смел, -а, -о; -и смілйвий, смілий; ~ войнйк
смілйвий солдат; ~-а постьпка смілйвий
учйнок; ~-и акции смілйві дії (акції).
смелчаг|а ч. мн. -и розм. див. смел-
чак.
смелча|к ч. мн. -ци смільчак, смілйвець.
смел|я, -еш; смлях док.: смйлам (див.).
смен|ен, -на, -но; -ни змінний; ~ майстор
змінний майстер (майстер зміни).
смен|я, -йш; -йх док.: сменявам (див.).
сменява|м недок./сменя 1. міняти, перемі-
няти, перемінювати/перемінйти; ~ бельбто
міняти білйзну; ~ квартйрата си міняти
квартйру; 2. міняти, заступати/заступйти;
заміняти, замінювати/замінйти; змінювати/
змінйти; ~ номера на телефбна замінювати
номер телефону; ~ часовбя заступати
(зміняти) вартового; 3. розм. (на щось) мі-
няти, обмінювати/обміняти; 0 ще ти сменя
физионбмията я тобі дам по пйці; ~ се/
~ се 1. змінятися, змінюватися/змі-
нйтися, заміняти/замінйти одйн одного; 2.
поступатися/поступйтися місцем, переміня-
тися, перемінюватися/перемінйтися; горе-
щината се сменй с прохлада спека змінйлася
прохолодою; спека поступйлася місцем про-
холоді; спеку заступйла (замінйла) прохо-
лода.
сменя|м недок. див. сменявам.
смес
637
смея се
смес ж. 1. суміш; сумішка; ~ от пяськ и
вар суміш (сумішка) піску й вапна; 2. техн.
суміш; бедна ~ бідна суміш; горйвна ~
пальна (горюча) суміш; раббтна ~ робоча
суміш; 3. перен. різне; усяка всячина.
смесва|м недок./смеся 1. змішувати/змі-
шати; ~ бой змішувати фарби; 2. підмішу-
вати/підмішати; підколбчувати/підколотй-
ти; ~ с вода підмішувати воду; 3. перен.
змішувати/змішати, плутати/сплутати; ~
двете понятия змішувати обидва поняття.
смесен, -а, -о; -и 1. змішаний; ~ разтвор
змішаний розчин; 2. мішаний; різнорідний,
різноманітний; ~-а публика різнорідна пуб-
ліка; 3. перен. змішаний, неясний, невираз-
ний; 0 ~ влак товаро-пасажйрський поїзд;
~ плаж спільний пляж; ~ хор мішаний хор;
~-а комйсия мішана комісія; ~-о мляко
зливне (злите) молоко.
смесица ж. 1. суміш, сумішка; 2. перен.
суміш, мішанина, плутанина.
смества|м недок./сместя поміщати/помі-
стйти, уміщати, уміщувати/умістйти; розмі-
щувати/розмістйти; ~ се/~ се 1. поміща-
тися/помістйтися, уміщатися, уміщуватися/
умістйтися; розміщуватися/розмістйтися; 2.
тйснутися/потйснутися, тіснйтися/потіснй-
тися.
смест|я, -иш; -их док.: смествам (див.).
сместя|м недок. див. смествам.
смес|я, -иш; -их док.: смесвам (див.).
смет ж. тільки одн. 1. сміття; купчина ~
купа сміття; 2. перен. сміття; книжовна
~ макулатура.
смет|а, -еш; сметох док.: смйтам (див.).
сметало с. мн. сметала рахівнйця; смятам
на ~ рахувати на рахівнйці.
сметана ж. 1. вершкй; 2. сметана.
сметач|ен, -на, -но; -ни лічйльний; ~-на
лйния лічйльна лінійка; ~-на машйна лі-
чйльна машйна; арифмометр.
сметйще с. смітнйк, помййна яма.
сметк|а ж. 1. рахунок, розрахунок: 2. (до-
кумент) рахунок; ~ за електрйчество раху-
нок за електрику; 3. (облік) рахунок; дебй-
торна ~ прибутковий (приходний) рахунок;
открйвам ~ відкривати рахунок; плащам
[по] ~ сплачувати по рахунку, оплачу-
вати рахунок; правя ~ підраховувати, ро-
бйти підрахунки; прехвьрлям парй на теку-
ща ~ перераховувати гроші на поточний
рахунок; разчетна ~ розрахунковий раху-
нок; стопанска ~ господарський розрахунок
(госпрозрахунок); текуща ~ поточний ра-
хунок; уредйхме ~-ите си ми розрахува-
лися; (розм.) поквиталися; 4. кошторис; ~
заразходите видатковий кошторис; 5. перен.
вйгода, користь; нямам ~ мені це невйгідно;
6. план, намір; ф без ~ без розрахунку;
неощадливо; влйзам/вляза в ~-ата див.
влйзам; давам си/дам си ~ (отчет) за нещо
див. отчет; дьржа ~ за нещо див. дьржа;
дьржа ~ за някого див. дьржа; дьржа ~
на думите си див. дьржа; ймам ~ мені вй-
гідно; є сенс; не слагам/няма да слбжа (не
турям/няма да туря) в ~-ата някого, нещо
див. слагам; обьрквам/обьркам (разбьрк-
вам/разбьркам, сбьрквам/сбьркам) ~-ите
див. обьрквам; от (по) ~ з розрахун-
ку (розрахунком); сьс ~ із розрахун-
ком; з такйм розрахунком, щоб...; з розра-
хунку [на те], що...; стари ~-и старйй
(давній) борг; старі (давні) рахунки; пра-
вй му ~-ата див. правя; правя си/направя
си ~-ата без крьчмаря див. крьчмар; раз-
валям/разваля ~-ите (спатйите) на някого
див. развалям; развалям/разваля си ~-ите
с някого див. развалям; слагам/слбжа (ту-
рям/туря) в ~-та някого, нещо див. слагам;
тьнки ~-и а) точні розрахунки; б) дріб’яз-
кові розрахунки; уреждам си/уредя си
~-ите с някого кінчйти/покінчйти (рвати,
поривати/порвати) з ким.
сметкаджийка ж. розм. 1. скупердяйка;
2.ощадлива до дрібниць жінка.
сметкаджия ч. 1. скупердяй; 2. ощадли-
вий до дрібнйць чоловік; 0 тьньк ~ ко-
пійчана душа.
сметководйтел ч. рахівнйк.
сметкоразписка ж. розпйска про одержан-
ня грошей.
сметн|а, -еш; -ах док.: смятам (див.).
смехорйя ж. жарт, прймбвка, приповід-
ка.
смехотвбр|ен, -на, -но; -ни сміховйнний.
смехотвбр|ец ч. мн. -ци жартівнйк, жар-
тун, (розм.) балясник, баляндрасник.
смеш|ен, -на, -но; -ни 1. смішнйй, сміхо-
вйнний; изпадам в ~-но положение по-
трапляти в кумедне становище; ~ разказ
смішне оповідання; 2. смішнйй, жалюгідний,
жалібнйй, жалісний.
смешка ж. смішне (у знач, ім.), (розм.)
смішйнка; вйтівка, жарт.
смешльо ч. мн. -вци розм. див. смеш-
нйк.
смешнй|к ч. мн. -ци 1. жартівнйк, жартун;
2. блазень.
смешнйца ж. жартівнйця, жартунка.
сме|я, -еш; смях недок. сміти; наважува-
тися; той не ~-е да се обьрне кьм Вас він
не-наважується звернутися до Вас.
сме|я се, -еш се; смях се 1. сміятися; ~ се
високо голосно (гучно) сміятися; 2. сміяти-
ся, кепкувати, те му се ~-еха вонй сміялися
(кепкували) з нього.
смйвам
638
смразявам
смйва|м недок./смия 1. розмивати/розмй-
ти; водата смйва бреговете вода розмиває
берегй; 2. змивати/змйти; ~ срама змивати
сором; ~ се/~ се розм’якати/розм’якнути
і розм’якти, розмокати/розмбкнути і роз-
мокти, розгасати/розгаснути і розга-
сти.
смйга|м недок. див. смйгвам.
смйгва|м недок./смйгна підморгувати/
підморгнути.
смйгн|а, -еш; -ах док.: смйгвам (див.).
смил ч. тільки одн. бот. цмин.
смилаем, -а, -о; -и легкотравний; ~-а
храна легкотравна і'жа.
смйла|м недок./смеля 1. молоти, змелю-
вати/змолбти; ~ брашнб молоти борошно;
~ кафе молоти каву; 2. переварювати/пе-
реварйти, перетравлювати/перетравйти; 3.
перен. розм. перетравлювати/перетравйти,
переварювати/переварйти; сприймати/сприй-
няти, розуміти/зрозуміти.
смил|я, -йш; -йх док.:	смилявам
(див.).
смилява|м недок./смиля робйти/зробйти
мйлостйвим (ласкавим); ~ се/~ се вияв-
ляти/вйявити жалість (милосердя); (док.)
змйлуватися, змйлостйвитися.
смин ч. тільки одн. бот. 1. сухоцвіт; 2.
цмин.
смйндух ч. тільки одн. бот. гуньба, свіже
сіно.
смирен, -а, -о; -и покірливий; смиренний.
смиренне с. тільки одн. покора, покірли-
вість; угамовування.
смир|я, -йш; -йх док.: смирявам (див.).
смирява|м недок./смиря 1. утихомйрюва-
ти/утихомйрити, угамбвувати/угамувати; 2.
приббркувати/приббркати, загнуздувати/
загнуздати; ~ се/~ се 1. притихати/при-
тйхнути і притйхти; заспокбюватися/заспо-
кбїтися; 2. упокбрюватися/упокбритися, сми-
рятися/смирйтися.
смйслен, -а, -о; -и осмйслений, усвідом-
лений.
смйслов, -а, -о; -и змістовйй, значеннєвий,
смисловий; ~ оттеньк змістовйй (значен-
нєвий) відтінок; ~-а разлика змістова різ-
нйця (відмінність).
смйсл|я, -иш; -их док.: смйслям (див.).
смйсля|м недок.Ісмйсля розм. 1. прига-
дувати/пригадати; 2. думати/подумати.
смйсьл ч. тільки одн. 1. зміст, сенс, смисл,
значення, розуміння; дьлббк ~ глибокий
смисл (зміст); пренбсен ~ переносне зна-
чення (розуміння); разбйрам ~-а на разка-
за розуміти зміст (сенс, смисл) оповідання;
~ на казаното зміст (значення, сенс, смисл)
сказаного; 2. (розумна підстава) рація,
сенс, смисл; няма ~ да ходим там нема
(немає) рації (сенсу) ходйти туди; 3. перен.
рація; користь, пуття; 0 в тоя ~ у такому
розумінні (відношенні); няма ~ немає ра-
ції (сенсу).
смйта|м недок./смета змітати/зместй, під-
мітати/підместй.
смй|я, -еш; -х док.: смйвам (див.).
смогва|м недок./смбгна 1. устигати/устйг-
ти, устигнути; 2. могтй/змогтй, справля-
тися/справитися, (док.) упоратися.
смбгн|а, -еш; -ах док.: смбгвам (див.).
смок ч. мн. -ове і смбци зоол. полоз.
смоква ж. див. смокйня.
смокйнг ч. смокінг.
смокйнен, -а, -о; -и див. смокйнов.
смокйнов, -а, -о; -и інжйрний, інжйровий;
фіговий.
смокйня ж. фігове дерево (фіга), інжир,
смоква, смоківнйця, смокбвниця; (про плід)
вйнна ягода.
смола ж. смола; балсамова (иглолйстна)
~ терпентйн; борова ~ живйця; варена ~
вар; изкуствена ~ штучна смола; топйма
~ плавка смола.
смблен, -а, -о; -и п о е т. смолйстий; смоль-
ний, смільний.
смблест, -а, -о; -и див. смолйст.
смолйст, -а, -о; -и 1. смолйстий, смоля-
ний, смолкйй; ~-о вещество смолиста (смо-
ляна) речовйна; 2. перен. смоляний, смо-
лйстий, смільний; дуже чорний; ~-а коса
смоляне (смолисте) волосся.
смолнйца ж. глйнястий (глйнистий) грунт,
смолнйчав, -а, -о, -и глйнястий, глйнистий.
смол|я, -йш; -йх недок. смолити.
смотава|м недок./смотая розм. І.змбтува-
ти/змотати, намбтувати/намотати; 2. перен.
заплутувати/заплутати.
смбтан, -а, -о, -и розм. 1. дурнйй, неро-
зумний; 2. неповороткий, незграбний, не-
складний, вайлуватий, литкуватий.
смота|я, -еш; -х док.: смотавам (див.).
смрад ч. і ж. сморід, (розм.) смердота.
смрад|ен, -на, -но; -ни 1. смердючий,
смердячий; 2. перен. смердючий; огйдний,
бридкйй.
смрадлйв, -а, -о; -и смердючий, смердячий,
сморідний, вонючий.
смрадлика ж. бот. скумпія, рай-дерево.
смраз|я, -йш; -йх док.: смразявам 1,2
(див.).
смразява|м 1 недок./смразя 1. заморбжу-
вати/заморбзити; 2. перен. приковувати/
прикувати, прикути; паралізувати (недок. і
док.)/спаралізувати; ~ с пбглед приковува-
ти поглядом; ~ се/~ се 1. замерзати/за-
мерзнути, замерзти, перетвбрюватися/пе-
смразявам
639
смьквам
ретворйтися в лід; 2. перен. ціпеніти/за-
ціпеніти, дубіти/задубіти, одубіти, клякну-
ти/заклякнути, оклякнути.
смразява|м 2 недок./смразя сварйти/по-
сварйти, (розм.) посердити.
смрач|а, -йш; -йх док.: смрачавам (див.).
смрачава|м недок./смрача 1. затьмарю-
вати/затьмарити, потьмарювати/потьмари-
ти; 2. тільки 3 ос. одн. безос. темніти/по-
темніти, смеркати (смеркатися)/смеркнути
(смеркнутися), сутеніти, посутеніти, засу-
теніти; беше вече се смрачйло, когато трьг-
нахме уже смеркло (смерклося, посутеніло),
колй ми вйрушили.
смрйка ж. яловець.
смрйков, -а, -о; -и ялівцевий.
смрьзва|м [се] недок:./смрьзн а [се] 1.
замерзати/замерзнути, замерзти, застига-
ти/застйгти і застйгнути; 2. перен. ціпеніти/
заціпеніти, дубіти/задубіти, одубіти, кляк-
нути/заклякнути, оклякнути.
смрьзн|а [се], -еш [се]; -ах [се] док.:
смрьзвам [се] (див.).
смрьщва|м недок./смрьщя морщити, змор-
щувати/змбрщити, насуплювати/насупити
(брови), хмурити, нахмурювати/нахму-
рити.
смрьщ|я, -иш; -их док.: смрьщвам (див.).
смуглолйк, -а, -о; -и смуглолйций, смагло-
лйций, смагляволйций.
смуг|ьл, -ла, -ло; -ли смуглявий, смуглий,
смаглявий, смаглий.
смук|ало с. мн. -ала 1. спец, всмоктуючий
(всмоктувальний) прйстрій; 2. бот. присо-
сок; 3. хоботок.
смукател ч. спец, всмоктуючий (всмок-
тувальний) прйстрій.
смукател |ен, -на, -но; -ни спец, всмоктую-
чий, всмоктувальний; ~-на помпа всмокту-
вальний насос.
смукач ч. розм. 1. пияк, пияка; 2. шкуро-
дер.
смуква|м недок./смукна усмоктувати/
усмоктати, усисати/увіссати.
смукн|а, -еш; -ах док.: смуквам (див.).
смут ч. мн. -ове 1. безлад, безладдя,
(заст.) смута; незгода, розбрат; сея ~ сіяти
смуту (розбрат); 2. збентеження; (розм.)
смута; 3. (стихійне повстання) заст. смута,
заколот, заворушення; (мн.) безпорядки.
смут|ен, -на, -но; -ни 1. неспокійний, три-
вожний; ~-но време неспокійний (тривож-
ний) час; 2. (про почуття) неспокійний,
тривожний, бентежний.
смутен, -а, -о; -и збентежений; засором-
лений; стурбований, занепокоєний.
смутйтел ч. бунтівнйк, порушник; бала-
мут, баламута.
смут|я, -йш; -йх док.: смущавам (див.).
смутява|м недок. рідко див. смущавам.
смуч|а, -еш; смуках недок. 1. смоктати,
ссати; ~ бонбон смоктати цукерку; пияви-
цата ~-е крьв п’явка ссе кров; телето
~-еше мляко от биберона теля смоктало
молоко з соски; 2. смоктати, висмоктувати;
помпата ~-е вода насос висмоктує воду; 3.
смоктати, палйти, курйти; ~ цигара смокта-
ти цигарку; 4. п е р е н. розм. жадібно пй-
ти; 5. п е р е н. р о з м. пиячити; 6. п е р е н.
розм. експлуатувати, смоктати кров.
смушка|м док.: смушквам (див.).
смушква|м недок./смушкам 1. стискати/
стйснути острогами, давати/дати остроги
(шпори); 2. штовхати/штовхнути, підштов-
хувати/підштовхнути; ховати/сховати, за-
совувати і засувати/засунути; ~ се/~ се 1.
ховатися/сховатися, заховатися; притаю-
ватися/притаїтися; 2. підштбвхувати/під-
штовхнути одйн одного.
смущава|м недок./смутя 1. бентежити,
збентежувати/збентежити, викликати/вй-
кликати хвилювання (тривогу); 2. турбува-
ти/потурбувати; непокоїти (недок.).
смущени|е с. 1. колотіння, каламучення;
збентеження; сором; 2. метушня, сум’ятня;
3. порушення; ~-я на нервната система
порушення нервової системи; 4. перешкода;
от наша страна нйкога не е ймало ~-я з
нашого боку ніколи не було перешкод; 5.
тільки мн. техн. перешкоди; атмосферни ~-я
перешкоди; изкуствени ~-я штучні пере-
шкоди.
смьдва|м недок./смьдя тільки 3 ос. безос.
свербіти/засвербіти, щеміти/защеміти; скні-
ти/заскніти, нйти/занйти; (розм.) сад-
нйти, починати/почати саднйти; нещо го
смьди в сьрцето щось защеміло серце (на
серці).
смьдеж ч. свербіж.
смьд|я, -йш; -ях док.: смьдвам (див.).
смьква|м недок./смькна 1. стягати і стя-
гувати/стягтй і стягнути; знімати/зняти;
бьрзо ~ рйзата швйдко зривати (стягати)
сорочку; ~ куфара от гбрната полйца стя-
гати чемодан з верхньої полйці; ~ мокрите
дрехи стягати мокрий одяг; ~ покрйвката
от масата стягати скатерку зі стола; 2.
перен. скидати/скйнути, усувати/усунути; те
смькнаха монархията вонй скйнули монар-
хію; 3. перен. розм. тягтй/стягтй і стягну-
ти, цупити/поцупити; красти/украсти; 4.
перен. сушйти, висушувати/вйсушити, зсу-
шу вати/зсушйти (про хворобу); 0 ~/~
маската на някого див. маска; ~/~ (взе-
мам/взема) рйзата от гьрба на някого див.
вземам; ~ се/~ се 1. спускатися/спустй-
смьрдеж
640
снаряд
тися (вниз); злазити, злізати/злізти, зіска-
кувати/зіскочити; 2. розм. худнути/схуд-
нути, марніти/змарніти, помарніти.
смьрдеж ч. сморід; (розм.) смердота.
смьрдлйв, -а, -о; -и розм. смердючий.
смьрд|я, -йш; -ях недок. розм. смерді-
ти.
смьрка|м недок. 1. (носом) шморгати;
2. схлипувати; хлипати; 3. розм. відхлеб-
тувати, відсьорбувати.
смьрка|ч ч. розм. пияк; п’яниця.
смьрт ж. 1. смерть; кончина; внезапна
~ нагла (раптова) смерть; до ~ до смерті;
<) борба на живот и (или) на ~ див. борба;
вьпрос на живот и ~ див. вьпрос; до ~
дуже жорстоко, по-звірячому; до смерті,
дуже сильно; на явна ~ на вірну смерть
(загйбель); ~ сьм за някого бути смертель-
ним (заклятим,запеклим,затятим) ворогом
чиїм.
смьрт|ен, -на, -но; -ни 1. смертний; ~-но
наказание страта; смертна кара; 2. смер-
тельний; ~ враг смертельний ворог; ~
скок сальто-мортале; <) на ~-но легло сьм
див. легло; ~ (предсмьртен) час остання
(смертна, передсмертна) година.
смьртни|к ч. мн. -ци мрець, небіжчик,
покійний.
смьртница ж. небіжчиця, небіжка, покій-
ниця.
смьртноблед, -а, -о; -и див. смьртнобле-
ден.
смьртноблед|ен, -на, -но; -ни смертельно
блідий.
смьртонос|ен, -на, -но; -ни смертоносний;
~-но орьжие смертоносна зброя.
смьрч ч. мн. -ове ялина.
смьрчов, -а, -о; -и ялиновий, смерековий.
смьт|ен, -на, -но; -ни 1. неясний, неви-
разний; ~-но очертание невиразний контур;
2. неясний, непевний.
смянаж. мн. смени 1. зміна; заміна; пере-
міна; ~ на рьководството зміна керівницт-
ва; 2. зміна; ноіцна ~ нічна зміна; пьрва ~
перша зміна; 3. переміна; ~ на бельо пере-
міна білизни; 4. перен. зміна; бодра ~ ба-
дьора зміна; те са наша ~ вонй наша зміна;
0 на смени одйн за одним; позмінно, по
черзі, по порядку.
смята|м недок./сметна 1. лічйти/полічй-
ти, рахувати/порахувати; ~ на ум лічйти
(рахувати)про себе (в думці); 2. вважати
(недок.); вйзнати (док.); сметнах за необхо-
дймо да кажа я вйзнав за необхідне
сказати; той ^-ше, че е време да трьгваме
він вважав, що час відправлятися; 3. на-
мірятися/наміритися, замірятися/замірити-
ся, мати (недок.) намір, збиратися/зібра-
тися; ~ да се вьрна в неделя намірятися
(мати намір) повернутися в неділю; 0 ~
(счйтам) за нйщо някого мати (вважати)
за ніщо (ні за що) кого.
смях ч. мн. смехове 1. сміх; чл. ф. смех|ьт,
-а; весел ~ веселий сміх; 2. насмішка,
насміх, посміх; 0 вдйгам/вдйгна на ~ див.
вдйгам; залйвам се/залея се от (сьс) ~
див. залйвам; за ~ заради (для) сміху;
избйвам/избйя на ~ див. избйя; кьсам се от
~ див. кьсам; на ~ жартома, заради смі-
ху (жартів); не е до ~ не до сміху; ставам/
стана за ~ (нахората) смішйти/насмішйти
людей; знеславлюватися/знеславитися пе-
ред людьмй; бути/стати посміховищем (по-
сміховиськом); умйрам/умра от ~ умира-
ти/умерти (помирати/померти, (док.) лус-
нути, розсідатися/розсістися) від сміху
(реготу).
снабдйтел ч. постачальник.
снабдйтел|ен, -на, -но; -ни постачальний,
постачальницький; ~ отдел відділ поста-
чання.
снабдйтелка ж. постачальниця.
снабд|я, -йш; -йх док.: снабдявам (див.).
снабдява|м недок./снабдя постачати/по-
стачити; забезпечувати/забезпечити; до-
ставляти/доставити, приставляти/приста-
вити; ~ населението с храна постачати
населенню продукти; ~ с всйчко необхо-
дймо забезпечувати всім необхідним.
снага ж. 1. тіло; стан; гьвкава (крьшна)
~ гнучкйй стан; стройна ~ струнка (став-
на) постать (фігура, статура); 2. перен.
фігура; гигантска ~ гігантська фігура.
снадва|м недок. див. снаждам.
снадка ж. надставка, доточка.
снажда|м недок./снадя 1. надставляти/
надставити, подбвжувати/подбвжити, здов-
жувати/здовжити, доточувати/доточйти; ~
рькави надставляти (доточувати) рукава;
2. техн. з’єднувати/з’єднати, стикувати/зі-
стикувати; ф ~ на тьпо з’єднувати (сти-
кувати) щільно (впритул).
снаж|ен, -на, -но; -ни 1. стрункйй; став-
нйй; ~-на фйгура струнка (ставна) постать
(фігура, статура); 2. (про людину) міцнйй,
сйльний, дужий.
снайпер ч. 1. оптйчний приціл; 2. (стрі-
лець) снайпер.
снайперйст ч. снайпер (стрілець).
снайперов, -а, -о; -и снайперський; -а пуш-
ка снайперська гвинтівка.
снайперск|и, -а, -о; -и снайперський; ~-а
тбчност снайперська точність.
снаряд ч. снаряд; артилерййськи ~ ар-
тилерійський снаряд; бризантен ~ осколко-
вий (осколочний) снаряд.
снаряден
641
сняг
снаряд|ен, -на, -но; -ни снарядний.
снаряжени|е с. спорядження; бонно ~ бо-
йове спорядження; воєнно ~ військове
спорядження.
снася|м недок./снеса нестй/знестй (яй-
це); кокбшката снесе яйце курка знесла
яйце.
снах|а ж. невістка; майка му йма две
~-й у його матері дві невістки; тя е жена
на брат ми и ми се пада ~ вона — дру-
жйна мого брата й доводиться мені невіст-
кою.
снахин, -а, -о; -и невістчин, належний не-
вістці.
снеговалеж ч. снігопад.
снеговйт, -а, -о; -и сніговйй; ~-а зима
снігова зима.
снегорйн ж. снігоочйсник, снігоочйсна
машйна.
снегориначка ж. див. снегорйн.
снегохбдки мн. широкі лйжі для пересу-
вання по глибокому снігу; снігоступи.
Снежанка ж. Снігуронька, Снігурочка.
снеж|ен, -на, -но; -ни 1. сніговйй; ~-на
зйма снігова зима; ~-ни преспи снігові за-
мети (намети, кучугури); ~-ни топки сніж-
ки; 2. перен. білосніжний; 0 ~ човек
а) снігова баба; б) сніжна людйна; ~-на
кйтка бот. калйна.
снежец ч. тільки одн. сніжок.
снежйнка ж. сніжйнка.
снема, -еш; снех док.: снемам (див.).
снема|м недок./снема 1. знімати/зняти;
~ от рафта знімати з полйці: 2. (про одяг)
знімати/зняти, скидати/скйнути 3. перен.
знімати/зняти, звільняти/звільнйти, усува-
ти/усунути; 4. знімати/зняти, фотографува-
ти/сфотографувати; 0 от вьжето ня-
кого див. вьже; очй див. очй;
препис знімати/зняти копію; шапка
пред някого здіймати/здійняти (знімати/
зняти) шапку перед ким.
снес|а, -еш; снесох док.: снасям (див.).
сниж|а, -йш; -йх док.: снижавам (див.).
снижава|м недок./снижа знйжувати/знй-
зити, понйжувати і понижати/понйзити,
притйшувати/притйшити, стйшувати/стй-
шити; ~ себестбйността на продукцията
знйжувати собівартість продукції.
снижение с. тільки одн. знйження.
снизходйтел|ен, -на, -но; -ни 1. поблажли-
вий, вибачливий; 2. зневажливий; ~ пбглед
зневажливий погляд.
снизхождение с. тільки одн. полегкість,
поблажливість, вибачливість; проявявам ~
виявляти поблажливість (вибачливість, мй-
лість, ласку).
сниз|я, -йш; -йх док.: снизявам (див.).
снизява|м недок./снизя розм. 1. знйжу-
вати і знижати/знйзити; опускати/опустйти;
~ очй опускати очі; 2. нагинати/нагнути,
нахиляти/нахилйти; ~ глава нахиляти го-
лову.
снйма|м недок. див. снемам.
снимач|ен, -на, -но; -ни знімальний; ~
екйп знімальна група; ~-на камера зні-
мальна камера.
снимачка ж див. самоснимачка.
снймка ж. 1. знімок; фотографія; цветна
~ кольоровий знімок; 2. зйомка; наземна
~ наземна зйомка; телевизибнна ~ теле-
візійна зйомка.
сниш|а, -йш; -йх док.: снишавам (див.).
снишава|м недок./сниша знйжувати і зни-
жати/знйзити; понижати і понйжувати/
понйзити, зменшувати/зменшити; ~ гласа
си знйжувати голос.
сноб ч. мн. -ове і -и сноб; той не е ~ він
не сноб.
снибйзьм ч. тільки одн. снобізм.
снов|а, -еш; -ах недок. 1. снувати; ~ пре-
жда снувати пряжу; 2. снувати, нйкати;
сновигати, тинятися; ~ насам-натам снува-
ти тудй-сюдй; 0 ~ катб совалка снувати
як човник.
сновачка ж. снувальниця.
снбп ч. мн. -и і -ове 1. сніп; вьрзвам ~-ове
(~-и) в’язати снопй; 2. сніп, в’язка; обе-
ремок; ~ дьрва в’язка дров; 3. перен.
сніп; ~-ове (~-и) льчй снопй (жмутй) про-
міння.
сноповрьзвачка, сноповьрзачка ж. сно-
пов’язалка.
снбпчест, -а, -о; -и у формі снопа.
снбс|ен, -на, -но; -ни стерпний, терпймий;
непоганий, пристойний; ~ живот пристойне
життя.
сношени|е с. зносини; встьпвам в ~-я
зав’язувати зносини (стосунки), заходити в
стосунки; полови ~-я статеві зносини;
прекьсвам ~-я переривати зносини; тьргбв-
ски ~-я торговельні зносини.
снбіц|ен, -на, -но; -ни 1. якйй залишйвся
з вчорашнього вечора; ~-но ядене. 'їжа,
яка залишйлася з вчорашнього вечора; 2.
якйй відбувся вчора увечері; хареса ли Ви
~-ния филм? Вам сподобався фільм, якйй
Ви дивйлися вчора увечері?
сняг ч. мн. снегове, чл. ф. снег|ьт, -а сніг;
вали ~ йде (падає) сніг; вечен ~ вічний
сніг; лепкав ~ липкйй сніг; обйлен ~ ве-
лйкий (добрий) сніг; преспи ~ замети (на-
мети, кучугури) снігу; снегьт се топй сніг
тане (розтає); 0 бял катб ~ див. бял; обй-
чам кблкото ланския ~ някого, нещо див.
лански; приказвам за ланския ~ див. при-
21 7—2498
соаре
642
сблов
назвам; топя се като мартенски ~ танути
як свічка (віск, сніг весндю).
соаре с. мн. -та заст. вечірка, вечорйнка.
сдба ж. діал. 1. хата, кімнатйна, кім-
ната; 2. піч.
сббствен, -а, -о; -и власний; ~ дом (~-а
кьща) власний будйнок; по ~-о желание
за власним бажанням; ~-о мнение власна
думка; сьс ~-и сили власними сйлами;
0 нарйчам/нарека нещата сьс ~-ите им
имена (с имената им) див. йме.
сббствени|к ч. мн. -ци власник; ~ на земя
власник землі; дребен ~ дрібнйй власник.
сббственица ж. власниця.
сббственически, -а, -о; -и власницький,
сббственичка ж. див. сббственица.
сббственишк|и, -а, -о; -и див. сббствени-
чески.
собственорьч|ен, -на, -но; -ни власно-
ручний; ~ пбдпис власноручний підпис.
сббственост ж. тільки одн. 1. власність;
общонарбдна ~ загальнонародна влас-
ність; 2. власність, майно; лйчна ~ особйста
власність; ~ вьрху кьщата власність на бу-
дйнок; частна ~ приватна власність.
сова ж. орн. сова.
совалкаж. 1. човник (ткацький); 2. р оз м.
променева кістка; 0 снова като ~ див.
снова.
совхбз ч. радгосп.
совхбз|ен, -на, -но; -ни радгоспний.
сода ж. сода; калцинйрана ~ кальцино-
вана сода; ~ бикарбонат (~ за пйене)
двовуглекйсла (очйщена, питна) сода; ~
каустик каустйчна сода; 2. розм. содова;
содова вода.
сбден, -а, -о; -и 1. якйй містить у собі соду;
~-а пита корж на соді; 2. газбваний.
сбдов, -а, -о; -и содовий; ~ разтвор со-
довий розчин.
сбев, -а, -о; -и соєвий; ~-о (сбено) мас-
ло соєве масло.
соен, -а, -о; -и див. сбев.
сой ч. тільки одн. розм. рід, порода;
0 от ~ а) хорошого роду; б) породистий,
хорошої породи.
сойка ж. орн. сойка.
сбк ч. мн. -ове сік; грбздов ~ виноград-
ний сік; избйстрен ~ освітлений сік; плб-
дов ~ фруктовий сік; цвеклбв ~ буряковий
сік.
сокай ч. кораблик; кибалка, кокошник.
сока|к ч. мн. -ци заст. провулок, вулиця;
0 кьбр (кьбрав) ~ див. кьбрав.
сокбл ч. сокіл.
соколар ч. іст. сокільник.
соколйца ж. розм. соколйця, соколйха.
сокблни|к ч. мн. -ци див. сокоЛар.
Соколов, -а, -о; -иі. соколйний; 2. перен.
соколйний, зіркйй.
сол 1 ж. сіль; готварска ~ кухонна
сіль; каменна ~ кам’яна сіль; притурям ~
додавати солі; шарена ~ сіль з приправами;
щипка ~ пучка (щіпка) солі; 0 англйй-
ска ~ англійська сіль; атйческа ~ аттічна
сіль; кьлцам ~ на главата на някого див.
глава; мбрска ~ морська сіль; на ~ ущент;
на (у) дрізки, на (у) друзки.
сол 2 с. тільки одн. муз. соль.
солар ч. заст. 1. соляр; солевар; 2. соляр,
торговець сіллю.
солариум ч. солярій.
солдат, солдат|ин ч. мн. -и заст. див.
войнйк.
солдатск|и, -а, -о; -и заст. див. войнй-
шки.
сбл|ен, -на, -но; -ни соляний; ~-ни за-
лежи соляні поклади; 0 ~-на киселина
соляна кислота.
солен, -а, -о; -и 1. солоний; солянйй;
солений; ~ -о езеро солоне (соляне) озеро;
~-о сйрене солона брйнза; ~-и крастави-
ци солоні огіркй; 2. перен. розм. доро-
гйй.
солен|ея, -ееш; -ях мати солоний смак
(прйсмак).
соленич|ьк, -ка, -ко; -ки 1. солонуватий,
солонкуватий; 2. перен. розм. дорогува-
тий.
соленка ж. солона булочка.
солети мн. солені палички.
солидар|ен, -на, -но; -ни солідарний; нйе
сме ~-ни с тях ми солідарні з нйми.
солидаризйра|м се недок. і док. солідари-
зуватися, виражати/вйразити свою солідар-
ність.
солйд|ен, -на, -но; -ни 1. солідний, міцнйй;
~-на пострбйка солідна будова; 2. солідний,
чималйй, велйкий, значнйй, грунтовний; ~
-на база солідна (грунтовна) база); ~-на
сума солідна (чимала, велйка) сума; 3.
поважний, солідний, показнйй; ~ вид по-
важний вйгляд; 4. літній, немолодйй, по-
важного (солідного) віку.
солйст ч. соліст; ~ в опера соліст опери,
солйстка ж. солістка.
солнй|к ч. мн. -ци посудина для збері-
гання солі.
сблница ж. 1. солеварня; 2. штучна зато-
ка в морі, де випарюють сіль.
солнйца ж. сільнйця, сільнйчка.
соло с. мн. сола муз. соло; ~ за цигулка
соло для скрйпки.
соло присл. соло; пея ~ співати соло.
сблов, -а, -о; -и муз. сольний; ~ номер
сольний номер.
солук
643
социалйст
солук ч. тільки одн. розм. дйхання;
поемам ~ вдихати; 0 на едйн ~ див. едйн.
солфеж ч. тільки одн. муз. сольфеджіо.
сол|я, -йш; -йх недок. 1. солити; посипати
сіллю; ~ месо солити м’ясо; 2. солити, за-
сдлювати; ~ рйба солити (засолювати) ри-
бу; 3. посипати; ~ с пипер посипати (при-
сипати) перцем.
сом ч. мн. -ове сом.
сбмск|и, -а, -о; -и сомовий; ~-о месо м’ясо
сома.
соната ж. муз. соната; ~ от Мбцарт сона-
та Мбцарта.
сонат|ен, -на, -но; -ни муз. сонатний; ~
-на форма сонатна форма.
сбнда ж. 1. мед. зонд; 2. техн. зонд, щуп;
бурова установка; хидравлйчна ~ гідробур;
3. зонд (для метеорологічних досліджень).
сондаж 1. мед. зондування; 2. техн. зон-
дування, буріння; 3. перен. зондування.
сондаж|ен, -на, -но; -ни бурильний; ~-ни
трьбй бурйльні труби.
сондйра|м недок. і док. 1. мед. зондувати,
(хворого) обстежувати/обстежити; 2. техн.
зондувати, бурити (недок.); 3. перен. зонду-
вати, довідуватися/довідатися, розвідува-
ти/розвідати.
сондьбр ч. бурильник, свердлильник, свер-
длувальник.
сонет ч. літ. сонет; ~ на Шекспйр сонет
Шекспіра.
сонет|ен, -на, -но; -ни літ. сонетний; ~
-на форма сонетна форма.
сбпа ж. дрюк, дрючок, ломака, дубина.
сбпаджия ж. розм. людйна, озброєна
дрючком (дубйною); насйльник.
сбпа|м се недок. див. соп вам се.
сбпва|м се недок./сбпна се огризатися/
огризнутися.
сопн|а се, -еш се; -ах се док.: сбпвам се
(див.).
сбпнат, -а, -о; -и грубий, різкйй; ~ бтго-
вор різка (груба) відповідь.
сополан ч. мн. -овци лайл. шмаркач;
сопляк.
сополанка ж. лайл. шмаркачка.
сополанк|о ч. мн. -овци див. сополан.
сопбли мн. розм. шмарклі, соплякй,
соплі.
сополйв, -а, -ов; -и розм. шмаркатий, за-
шмарканий, соплйвий.
сопран ч. муз. сопрано (голос; співачка).
сопран|ен, -на, -но; -ни муз. див. сопранов.
сопрано с. муз. див. сопран.
сопранов, -а, -о; -и муз. сопрановий; ~
глас сопрановий голос.
сорт ч. мн. -ове 1. сорт; кьсен ~ пізній
сорт; местен ~ місцевий сорт; районйрани
21*
~-ове пшенйца районовані сортй пшенйці;
2. сорт, якість; гатунок; стока пьрви ~ то-
вар першого сорту.
сортач|а се, -иш се; -их се док.: сортачвам
се (див.).
сортачва|м се недок./сортача се ставати/
стати компаньбнами.
сортйра|м недок. і док. сортувати, розсор-
тдвувати/розсортувати.
сортирбва|м недок. розм. див. сортйрам
(див.).
сортировач ч. сортувальник.
сортировачка ж. 1. сортувальниця; 2. сор-
тувалка; сортувальна машйна.
сортирбвка ж. сортування.
сортирбвьч|ен, -на, -но; -ни сортувальний;
~-на машйна сортувальна машйна.
сбртов, -а, -о; -и сортовйй; ~-о желязо
сортове залізо; ~-и семена сортове насін-
ня.
сбс ч. мн. -ове соус; доматен ~ томат-
ний соус; рйба сьс ~ рйба в соусі.
софиян|ец ч. мн. -ци софієць, жйтель
м. Софії (в НРБ).
софиянкаж. софіянка (софійка), жйтель-
ка м. Софії (в НРБ).
софра ж. 1. с о ф р а; низькйй круглий
стіл для їжі; 2. перен. стіл; їжа, страви;
пригбтвям ~ накривати на стіл; ставам от
~-та уставати (підводитися) з-за столу;
сядам на ~ сідати за стіл.
софраль|к ч. мн. -ци скатерка для софрй.
соха ж. 1. розсбха; 2. підпірка, підпора,
социалдемократ ч. соціал-демократ.
социалдемократйзьм ч. тільки одн. соціал-
демократйзм.
социалдемократйч|ен, -на, -но; -ни див. со-
циалдемократйчески.
социалдемократйческ|и, -а, -о; -и соціал-
демократйчний; ~-а партия соціал-демо-
кратйчна партія.
социалдемокрация ж. тільки одн. соціал-
демократія.
социал|ен, -на, -но; -ни соціальний; ~
произхбд соціальне походження; ~-на рево-
люция соціальна революція; ~-на справед-
лйвост соціальна справедлйвість; ~-но оси-
гуряване соціальне забезпечення.
социализация ж. тільки одн. соціаліза-
ція.
социализйра|м недок. і док. соціалізу-
вати.
социалйз|ьм ч. тільки одн. соціалізм;
изграждане на ~-ма побудова соціалізму;
научен ~ науковий соціалізм..
социалйст ч. соціаліст; 0 тесен ~ іст.
т і с н я к; член Болгарської Комуністйчної
партії до 1919 р.; ширбк ~ іст. широкий
социалистйчески
644
спаружвам се
соціаліст; член Болгарської соціал-де-
мократйчної партії.
социалистйческ|и, -а, -о; -и соціалістич-
ний; ~-а революция соціалістична револю-
ція; ~-о общєство соціалістичне суспільст-
во; ~-о преустрбйство соціалістична пере-
будова; ~-о сьревнование соціалістичне
змагання.
социалйстка ж. соціалістка.
социолб|г ч. мн. -зи соціолог.
социологизйра|м недок. І док. соціологі-
зувати.
социологйзьм ч. тільки одн. соціологізм.
социологйч|ен, -на, -но; -ни соціологічний;
~-ни изследвания соціологічні досліджен-
ня.
социологйческ|и, -а, -о; -и див. социоло-
гйчен.
социология ж. соціологія.
сбч|а, -иш; -их недок. 1. показувати; ука-
зувати; ~ пьтя показувати дорогу; ~ с
рька показувати рукою; 2. вказувати, звер-
тати увагу; ~ грешките вказувати на по-
милки; ~ за прймер наводити як прйклад
(зразок, взірець); ставити за зразок (взі-
рець); 3. показувати, свідчити; всйчко ~-и
на дьжд усе свідчить про те, що буде дощ;
4. направляти; ~ орьжието на тях на-
правляти зброю на них; 0 ~ с прьст някого,
нещо див. прьст
соч|ен, -на, -но; -ни 1. соковитий; сочистий;
~-на трева соковита (сочиста) трава;
~-ни круши соковиті (сочисті) груші; 2. пе-
рен. соковйтий; свіжий; 3. перен. соковйтий;
оксамйтовий; ~ глас соковйтий голос; 4.
перен. соковйтий, виразний; колорйтний; ~
хумор соковйтий гумор.
соя ж. тільки одн. соя.
спада|м 1 недок./спадна 1. падати/упа-
сти, провалюватися/провалйтися, обвалю-
ватися/обвалйтися, осідати/осісти; пбдьт е
спаднал підлога обвалйлася (осіла); пбчва-
та спадна грунт осів; 2. падати/упасти,
спадати/спасти; зменшуватися/зменшити-
ся, знйжуватися/знйзитися; вбдното равнй-
ще спадна рівень водй спав (упав, убув);
налягането е спаднало тиск знйзився (упав);
3. худнути/схуднути, втрачати/втратити у
вазі; 4. (про вплив) слабіти і слабнути, осла-
бати/ослабіти і ослабнути і ослабти, слаб-
шати/послабшати, зменшуватися/зменши-
тися; 5. (про опух) стухати/стухнути, від-
тухати/відтухнути; 6. спускати/спустйти;
задната гума е спаднала заднє колесо
спустйло, задній скат спустйв; 7. (про кіль-
кість) зменшуватися/зменшитися, знйжува-
тися/знйзитися, (до певної кількості) дохб-
дити/дійтй, наближатися/наблйзитися; бях-
ме седемдесет души, сега спадаме на шест-
десет нас було сімдесят, тепер наближає-
мося до шістдесятй; 8. (про ціни) знйжува-
тися/знйзитися, падати/упасти, зменшува-
тися/зменшитися; 9. віднімати/відняти, від-
рахбвувати/відрахувати.
спада|м 2 недок. входити (належати, від-
носитися, зараховуватися) до складу; пе-
пелта спад а кьм минералните тброве попіл
відноситься до (входить до складу) міне-
ральних добрив.
спади|а, -еш; -ах док.: спадам 1 (див.).
спазва|м недок./спазя дотрймувати/до-
трймати, додержувати/додержати; дотрй-
муватися/дотрйматися; додержуватися/до-
держатися, зберігати/зберегтй; ~ закбна
дотрймувати (дотрймуватися, додержувати,
додержуватися) закону; ~ реда дотрймува-
ти (дотрймуватися, додержувати, додержу-
ватися) порядку, зберігати порядок.
спазма ж. спазма.
спазматйч|ен, -на, -но; -ни спазматйчний.
спаз|я, -иш; -их док.: спазвам (див.).
спал|ен, -на, -но; -ни спальний; ~ вагон
спальний вагон; ~ чувал спальний мішок;
~-но помещение спальне приміщення.
спалня ж. 1. спальня, спальна кімната;
2. спальня (комплект меблів).
спанак ч. тільки одн. шпинат.
спаначен, -а, -о; -и шпинатовий, шпинат-
ний; ~-и листа лйстя шпинату.
спарва|м недок./спаря 1. висушувати/
вйсушити, змбрщувати/змбрщити; сланата
спари цветята паморозь вйсушила (зморщи-
ла, побйла морозом, зморозила) квіти; 2.
робйти/зробйти зморшки (на шкірі); 3. ви-
кликати/вйкликати пріння; ~ се/~ се 1.
(від морозу, жари) в’янути/зів’янути; 2.
зіпрівати/зіпріти, зопрівати/зопріти; згни-
вати/згнйти; 3. пріти, підпрівати/підпріти
(про шкіру); 4. (про шкіру) мбрщитися,
зморщуватися / зморщитися, стягуватися /
отягнутися.
спарен, -а, -о; -и зіпрілий, зопрілий;
спертий; задушливий, затхлий; ~ вьздух
зіпріле (зопріле, сперте, затхле) повітря.
спаржа ж. бот. холодок.
спартакиада ж. спартакіада; зймна ~
зимова спартакіада.
спаруж|а се, -иш се; -их се док.: спаруж-
вам се (див.).
спаружва|м се недок./спаружа се 1. (про
рослину) в’янути/пов’янути, сбхнути/засбх-
нути, усихати/усбхнути і усохти; 2. (про
обличчя, шкіру) зморщуватися/зморщити-
ся, вкриватися/вкрйтися зморшками, марні-
ти/змарніти, помарніти.
спаруша се
645
спир
спаруш|а се -иш се; -их се док. див. спа-
ружа се (див.).
спарушва|м се недок. див. спаружвам се.
спар|я, -иш; -их док.: спарвам (див.).
спасенне с. тільки одн. врятування, ряту-
вання; спасіння; тьрся ~ шукати вряту-
вання (рятування).
спасйтел ч. 1. рятівнйк; (розм.) спасйтель;
2. рел. спасйтель.
спасйтел |ен, -на, -но; -ни рятувальний;
рятівнйй; ~ пояс рятувальний пояс; ~-но
средство рятувальний засіб.
спасйтелка ж. рятівнйця.
Спасовден ч. тільки одн. рел. ушестя,
вознесіння.
спастр|я, -иш; -их док.: спастрям (див.).
спастря|м недок:./спастр я розм. прибері-
гати/приберегтй; прихбвувати/приховати.
спас|я, -йш; -йх док.: спасявам (див.).
спасява|м недок./спася рятувати, врятд-
вувати/врятувати; те спасйха живота му во-
ни врятували йому життя; 0 ~/~ кджата
си див. кджа.
спатй|я ж.'карт, жир, трефа; дама ~ жи-
рова (трефова) дама; 0 зная (разбйрам/
разбера) ~-ите на някого знати всі таємни-
ці (потаємні думки) кого; дізнаватися/
дізнатися про таємниці (потаємні думки)
кого; развалям/разваля ~-ите на някого
див. развалям.
спахййск|и, -а, -о; -и іст. спахійський;
~-о село спахійське село.
спахйя ч. іст. с п а х і я; турецький фео-
дал, зобов’язаний з’являтися на військб-
вйй призов.
спедйтор ч. спец, експедйтор.
спедйторск|и, -а, -о; -и експедиторський.
спе|ка, -чеш; спекох док.: спйчам (див.).
спектак|ьл ч. мн. -ли спектакль; вистава.
спектрал|ен, -на, -но; -ни спектральний;
~ анализ спектральний аналіз.
спект|ьр ч. мн. -ри 1. спектр; магнйтен
~ магнітний спектр; ~ от честотй спектр
частот; 2. перен. спектр; гама; широк ~
широкий спектр.
спекула ж. спекуляція; ~ сьс стоки спе-
куляція товарами.
спекулянт ч. спекулянт.
спекулянтка ж. спекулянтка.
спекулятйв|ен, -на, -но; -ни спекулятйв-
ний; ~-ни ценй спекулятивні ціни.
спекулация 1 ж. спекуляція.
спекулация 2 ж. спекуляція (філософська
умоглядна побудова).
спекулйра|м недок. і док. спекулювати.
сперма ж. сперма.
сперматозойд ч. сперматозоїд.
спестйтел ч. вкладник.
спестйтелка ж. вкладниця.
спестйтелск|и, -а, -о; -и якйй належить
вкладникові.
спестбв|ен, -на, -но; -ни ощадний; внасям
парй в ~-ната каса вносити гроші в ощадну
касу; дьржа парйте си в ~-ната каса збе-
рігати гроші в ощадкасі; ~-на каса ощадна
каса (ощадкаса); ~-на кнйжка ощадна
кнйжка (ощадкнйжка).
спестбвни|к ч. мн. -ци ощадлива (економ-
на) людйна.
спестбвница ж. ощадлива (економна)
жінка.
спест|я, -йш; -йх док.: спестявам (див.).
спестява|м недок./спестя заощаджувати/
заощадити, еконбмити/зеконбмити, нагро-
маджувати/нагромадити, копйти, накопйчу-
вати/накопйчити; ~ парй збирати (відкла-
дати) гроші; ~ ейли економити ейли.
спец ч. мн. -ове розм. спец; хороший
спеціаліст (фахівець).
специал|ен, -на, -но; -ни 1. спеціальний;
~ влак спеціальний поїзд; 2. спеціальний;
фаховйй; ~-на терминолбгия спеціальна
термінологія.
специализация ж. спеціалізація; замина-
вам на ~ виїжджати на спеціалізацію;
тясна ~ вузька спеціалізація.
специализйра|м недок. і док. спеціалізува-
тися; ~ по педиатрия спеціалізуватися з
педіатрії; ~ се спеціалізуватися.
специалйст ч. фахівець, спеціаліст; обрь-
щам се за сьвет кьм ~ звертатися за по-
радою до спеціаліста (фахівця); ~ по из-
числйтелна техника спеціаліст (фахівець) з
обчйелювальної техніки.
специалйстка ж. спеціалістка, фахівець
(про жінку).
специалитет ч. 1. готовий препарат, (мн.)
готові ліки; 2. фірмове блюдо.
спецйфика ж. спецйфіка; ~ на произ-
вбдетвото спецйфіка виробнйцтва.
спецификация ж. специфікація.
специфицйра|м недок. і док. специфіку-
вати, провбдити/провестй специфіка-
цію.
специфйч|ен, -на, -но; -ни специфічний;
~-ни осббенности специфічні особлйвості.
специфйческ|и, -а, -о; -и див. специфйчен.
спеш|ен, -на, -но; -ни спішний; нагаль-
ний, пйльний; негайний; ~-на работа на-
гальна (спішна) справа.
спйнинг ч. спінінг; ловя рйба сьс ~ ловй-
ти рйбу спінінгом.
спир ч. незм. розм. зупйнка, перерва;
няма ~ безперервно, безупйнно, невпйнно,
неспйнно, безугавно.
спирала
646
сплйтам
спирала ж. спіраль; логаритмйчна ~ мат.
логарифмічна спіраль.
спирал|ен, -на, -но; -ни спіральний; ~-на
пружйна спіральна пружйна.
спйра|м недок:./спра 1. зупиняти/зупинй-
ти; спиняти/спинйти; 2. спиняти/спинйти,
припиняти/припинйти; не го ~-й, нека да
говори не спиняй (перепиняй, перебивай)
його, нехай говорить; ~ играта зупиняти
гру; ~ крьв спиняти (тамувати, затамову-
вати) кров; 3. вимикати/вймкнути, виключа-
ти/вйключити; ~ мотора вимикати (ви-
ключати) мотор; 4. гальмувати/загальмува-
ти; затрймувати/затрймати; 5. зупинятися/
зупинитися; асансьбрьт спря ліфт зупинив-
ся; хбрата запбчнаха да ~-т люди почали
зупинятися; 6. (в готелі) зупинятися/зупи-
нйтися, спинятися/спинйтися; 7. перен.
(зір, погляд, увагу) зупиняти/зупинйти; за-
трймувати/затрймати, зосереджувати/зосе-
редити; ~ вниманието вьрху нещо звертати
увагу на що; привертати увагу до чого; ~
се/~ се 1. зупинятися/зупинйтися, спи-
нятися/спинйтися; 2. припинятися/припи-
нйтися, ставати/стати; 3. розм. перен.
зупинятися/зупинйтися, робйти/зробйти вй-
бір, вибирати/вйбрати; 0 не се ~/н^ма
да се ~ пред нищо не зупинятися/не зу-
пинйтися ні перед чим; ніщо не зупиняє/
не зупйнить кого.
спирач ч. стопор; вьжен ~ тросовий
стопор.
спирач|ен, -на, -но; -ни гальмовйй; стопор-
ний; ~ механйзьм гальмовйй (стопорний)
механізм.
спирачкаж. гальмо; аварййна ~ аварійне
гальмо; внезапна ~ стоп-кран; рьчна ~
ручне гальмо.
спйрка ж. 1. зупйнка; крайна (последна)
~ кінцева зупйнка; трамвайна ~ трам-
вайна зупйнка; 2. зупйнка; привал.
спирт ч. тільки одн. спирт; винен ~ вйн-
ний спирт; дьрвесен ~ деревнйй спирт.
спйрт|ен, -на, -но; -ни 1. спйртнйй; ~-ни
напйтки Іпйртні напої; 2. спиртовйй; ~ за-
вод спиртовйй завод; 0 ~ термометрь спир-
товйй термометр.
спйртлак ч. спиртовйй лак.
спйртни|к ч. мн. -ци спиртівка.
спйртов, -а, -о; -и спиртовйй; ~ разтвбр
спиртовйй розчин.
спиртоварна ж. невелйкий спиртовйй за-
вод.
спиртбса|м док.: спиртбсвам (див.).
спиртбсва|м недок./спиртбсам проспиртб-
вувати/проспиртувати.
списание с. журнал; литературно ~ літе-
ратурний журнал; обемисто ~ товстйй
журнал; периодйческо ~ періодйчний жур-
нал; публикувам статия в ~-то друкувати
статтю в журналі; рефератйвно ~ рефера-
тйвний журнал; ~ с притурки журнал з
додатком.
спйс|ьк ч. мн. -ци спйсок; избирателен ~
спйсок вйборців; ~ на ученйците спйсок
учнів; ~ на услбвни ськращения спйсок
умовних скорочень.
спйтва|м недок./спйтя розм. розплющу-
вати/розплющити, розплюснути, розплеску-
вати і розпліскувати/розплескати.
спйт|я, -иш; -их док.: спйтвам (див.).
спйца ж. спйця, шпйця; ~ на колело
спйця колеса; телена ~ дротяна спйця.
спйча|м недок. І спека спалювати/спалйти,
висушувати/вйсушити, сушйти, зсушувати/
зсушйти; ~ се/~ се 1. зморщуватися/
зморщитися, розтріскуватися/розтріскати-
ся, репатися/порепатися; земята се спече
земля розтріскалася (порепалася); 2. запі-
катися/запектйся, смагнути, засмагнути;
устните се спекоха уста (губи) засмагли
(запеклйся, позапікалися, присмагли); на
уста (губи) впала (лягла) смага.
сплав ж. сплав (ч.); лека ~ легкйй
сплав; олбвна ~ свинцевий сплав; твьрда
~ твердйй сплав.
сплав|я, -иш; -их док.: сплавям (див.).
сплавя|м недок./сплавя сплавляти/спла-
вити (ліс).
спласт|я,-йш; -йхдок:.: спластявам (див.).
спластява|м недок./спластя скиртувати,
заскиртбвувати/заскиртувати.
сплат|я, -иш; -их док.: сплащам (див.).
сплаща|м недок./сплати розм. згинати/
зігнути, згортати/згорнути.
сплеска|м док.: сплесквам (див.).
сплесква|м недок./сплескам сплющувати/
сплющити.
сплет|а, -еш; сплетох док.: сплйтам (див.).
сплетнй|к ч. мн. -ци пліткар.
сплетнйца ж. пліткарка.
сплетня ж. плітка, сплітка.
сплйт ч. мн. -ове в’язка, в’язанка.
сплйта|м недок./сплета 1. сплітати/спле-
стй, звивати/звйти; 2. заплітати/заплестй;
3. (пальці) сплітати/сплестй; (руки, ноги)
схрещувати/схрестйти; 4. обплітати/обпле-
стй, обмдтувати/обмотати; обсдтувати/об-
сотати; 5. перен. плутати/переплутати; 6.
перен. вигадувати/вйгадати, видумувати/
вйдумати; ~ се/~ се 1. сплітатися/спле-
стйся, переплітатися/переплестйся; 2. заплі-
татися/заплестйся, сплутуватися/сплутати-
ся; плутатися, заплутуватися/заплутатися;
езйкьт му се сплйта у нього язйк заплу-
тується.
сплитка
647
спомена
сплйтка ж. 1. (волосся) коса; 2. (цибулі,
часнику) в’язка.
сплот|я, -йш; -йх док.: сплотявам (див.).
сплотява|м недок. /сплотя з’єднувати/
з’єднати, згуртбвувати/згуртувати.
сплува|м недок./сплуя згнивати/згнйти,
розкладатися/розкластися.
сплу|я, -еш; -х док.: сплувам (див.).
спльст|я, -йш; -йх док.: спльстявам (див.).
спльсгява|м недок.Іспльстя валяти/зва-
ляти (вовну); ~ се/~ се збиватися/
збитися (про волосся); злежуватися/зле-
жатися.
спогажда|м недок./спогодя примиряти/
примирити; налагоджувати/налагодити сто-
сунки; ~ се/~ се 1. мирйтися/помирйтися;
2. (недок.) жйти дружно (в злагоді, в згоді,
мйрно, в мирі, в миру, в ладу, в спокої),
ладнати; 3. зговбрюватися/зговорйтися, до-
мовлятися/домбвитися, умовлятися/умбви-
тися; порозуміватися/порозумітися.
спогледа|м се док. див. спогледна се.
спогледва|м се недок./спогледна се р о з м.
переглядатися/переглянутися, перезирати-
ся/перезирнутися, ззиратися/ззирнутися,
зглядатися і зглядуватися/зглянутися.
споглежда|м се недок. див. спогледвам се.
спогледн|а се, -еш се; -ах се док.: споглед-
вам се (див.).
спогбдба ж. угода; договір; двустранна
~ двостороння угода; дьлгосрбчна ~ дов-
гострокова угода; сключвам ~ укладати
угоду (договір); ~ за примйрие угода про
перемир’я; тьргбвска ~ торговельний (тор-
говий) договір.
спогод|я, -йш; -йх док.: спогаждам (див.).
спогодява|м недок. див. спогаждам.
сподавен, -а, -о; -и приглушений, при-
душений, придавлений; стрйманий,угамова-
ний; затамований; ~ глас придушений
(здавлений) голос.
сподав|я, -иш; -их док.: сподавям (див.).
сподавя|м недок./сподавя заглушати і за-
глушувати/заглушйти, (док.) подавйти,
(розм.) притлумлювати, притумляти/при-
тлумйти; стрймувати/стрймати, затамбвува-
ти/затамувати.
сподвйжни|к ч. мн. -ци сподвйжник, спо-
ббрник.
сподвйжница ж. сподвйжниця.
сподел|я, -йш; -йх док.: споделям.
споделя|м недок./споделя 1. ділйтися/по-
ділйтися; ~ мйслите си ділйтися думками;
2. поділяти/поділйти; розділяти/розділйти;
~ чувствата поділяти почуття.
сподйрва|м недок:./сподйря ітй/пітй (їха-
ти/поїхати) слідом, (розм.) слідкувати/
послідкувати, рушати/рушити, вирушати/
вйрушити слідом (вслід), простувати/по-
простувати, прямувати/попрямувати; гостите
сподйриха стопанина гості рушили (пішлй,
пішлй слідом) за хазяїном (господарем).
сподйр|я, -иш; -их док.: сподйрвам (див.).
споен, -а, -о; -и 1. спаяний; 2. перен. спая-
ний, згуртований.
спбйка спец. 1. спай; 2. спайка, спаюван-
ня; 3. цемент уламкової породи.
спокб|ен, -йна, -йно; -йни 1. спокійний; тй-
хий; ~-но море спокійне море; 2. спокій-
ний, урівноважений; ~ тон спокійний тон;
~ човек спокійна людйна; 3. спокійний, рівно-
мірний; плавний; ~-йна реч спокійна мова;
4. спокійний, тйхий, лагідний; ~-о време
сйокійний (тйхий) час; 0 бьдй ~ будь
спокійний; сьс ~-йна сьвест див. сьвест.
спокбйствие с. 1. спокій, покій, тйша; 2.
спокій, мир, порядок; запазвам ~ берегтй
(зберігати) спокій; 3. перен. спокій (душев-
ний).
сполай част. діал. дякую, спасйбі; ~ ти
за всйчко дякую тобі за все; ф ~ на бога
див. бог.
сполет|я, -йш; -ях док.: сполетявам (див.).
сполетява|м недок./сполетя траплятися/
трапитися, (док.) спіткати, спостигати/спо-
стйгти і спрстйгнути; сполетя го нещастие
з ним трапилося нещастя; його спіткало
(спостйгло) нещастя.
сполйта|м недок. див. сполетявам.
сполука ж. удача; щастя, талан; благо-
получчя, благополучність.
сполуч|а, -иш; -их док.: сполучвам (див.).
сполучва|м недок./спол уч а устигати/устй-
гнути і устйгти, могтй/змогтй, спромагати-
ся/спромогтйся; досягати/досягтй і досяг-
нути успіхів (велйкого успіху, велйких успі-
хів) ; той се опйта да го повдйгне, но не сполу-
чи він спробував підняти його, але не зміг.
сполучлйв, -а, -о; -и 1. вдалий, удатний,
успішний; влучний; ~ опит вдала спроба;
2. вдалий, доречний; ~ отговор вдала (до-
речна) відповідь; ~-о сравнение вдале по-
рівняння.
спомага|м недок:./спомбгна допомагати/
допомогтй, сприяти/посприяти; ~ да се
преодолеят трудностите допомагати (сприя-
ти) подоланню труднощів; ~ за развйтието
на науката сприяти розвитку науки.
спбмва|м недок. розм. див. спбмням.
спбмен ч. 1. спогад; смьтен ~ неяснйй
(невиразний) спогад; ~ за детйнството
спогад про дитйнство; 2. пам’ять, спогад,
спомин, згадка; подарявам за ~ дару-
вати на згадку (пам’ять, спомин, спогад);
3. мн.: ~-и спогади, мемуари.
спомен|а, -еш; -ах док.: споменавам (див.).
споменавам
648
справям
споменава|м недок./спомена 1. згадувати/
згадати; ~ за тях згадувати про них; ~
имената им згадувати їхні імена; 2. поми-
нати/пом’янути, споминати/спом’янути; 3.
нагадувати/нагадати.
споменува|м недок. заст. див. споменавам.
спбмн|я, -иш; -их док.: спомням (див.).
спбмня|м недок./сп ом н я 1. згадувати/
згадати, прихбдити/прийтй на пам’ять;
2. нагадувати/нагадати, примушувати/при-
мусити згадати; тя ни ~-ше за тях вона
нагадувала нам про них; ~ си/~ си згаду-
вати/згадати, пригадувати/пригадати; ~
си за тях згадувати про них; той не можете
да си спомин това він не міг це пригадати.
спомбгн|а, -еш; -ах док.: спомагам (див.).
спомоществовател ч. з а с т. заможна осо-
ба, яка надавала грошову допомогу при
виданні книг.
спонтан|ен, -на, -но; -ни спонтанний; ~-но
движение спонтанний рух.
спор 1 ч. мн. -ове суперечка, спір; вьзнйк-
ва ~ виникає суперечка.
спор 2 ч. тільки одн. розм. 1. (діал.) повня;
достаток; ряснота; 2. успіх.
спорадйч|ен, -на, -но; -ни спорадйчний;
~-но явление спорадйчне явище.
споразумение с. погодження; угода; вза-
имно ~ взаємна угода; влйзам в ~ с някого
домовлятися з ким; сключвам ~ укладати
угоду.
споразум|ея се, -ееш се; -ях се док.: спора-
зумявам се (див.).
споразумява|м се недок./споразумея се
домовлятися/домбвитися, (док.) порозумі-
тися, дійтй (прийтй до) згоди.
според прийм. 1. (уживається при озна-
ченні відповідності чому) згідно з чим, від-
повідно до чого (чому); за; ~ закбна згід-
но з законом, за законом; ~ заповедта
згідно з наказом, відповідно до наказу; ~
изйскванието на вимогу; ~ мене на мою
думку, на мій погляд; ~ сббственото же-
лание за власним бажанням, з власного
бажання; 2. (уживається при означенні пев-
них умов) залежно (в залежності) від
чого; ~ сйлите си залежно (в залежності)
від своїх сил.
спбр|ен *, -на, -но; -ни спірний; ~ вьпрос
спірне питання.
спбр|ен 2, -на, -но; -ни спбрий, спірнйй; ре-
зультатйвний; ~-на работа спірна робота.
спорт ч. мн. -ове спорт; ветрохбден ~
парусний спорт; занимавам се сьс ~ займа-
тися спортом; зймни ~-ове зимові вйди
спорту; любйтел на ~-а шанувальник (лю-
бйтель) спорту; майстор на ~-а майстер
спорту; ски-~ лйжний спорт.
спбрт|ен, -на, -но; -ни спортйвний; ~-на
заласпортйвний зал; ~-но облеклбспортйв-
ний одяг; ~-но хбдене спортйвна ходьба;
~-ни сьстезания спортйвні змагання.
спортйст ч. спортсмен.
спортува|м недок. займатися спортом.
спбр|я, -иш; -их недок. сперечатися, спо-
рити (ся), вестй спір; ~ с приятеля си за
фйлма сперечатися з прйятелем про фільм.
спор|я, -йш; -йх недок. розм. спорйтися,
ітй гаразд (на лад); удаватися; работата
~-й справа йде гаразд (на лад), справа
спорйться (удається).
спбсоб ч. спосіб; пббит; нов ~ новйй спо-
сіб; ~ за прилагане спосіб застосування.
спосбб|ен, -на, -но; -ни 1. здібний, здат-
ний; ~ ученйк здібний учень; 2. здатний,
здібний; спроможний; ~ да мйсли здатний
думати.
спосббствува|м недок. сприяти; допомага-
ти; ~ за развйтието на произвбдството
сприяти розвитку виробнйцтва.
спотайва|м недок./спотая таїти, затаюва-
ти/затаїти, притаювати/притаїти; прихдву-
вати/приховати; ~ дьха си затамовувати
(затаювати) дух (подих, віддих, дйхання);
~ се/~ се 1. прихбвуватися/приховатися;
2. перен. (про думки, почуття) затаюватися/
затаїтися, притаюватися/притаїтися.
спота|я, -йш; -йх док.: спотайвам (див.).
спотаява|м недок. див. спотайвам.
спохбд|я, -иш; -их док.: спохбждам (див.).
спохбжда|м недок./спохбдя відвідувати/
відвідати, (док.) завітати.
спо|я, -йш; -йх док.: споявам (див.).
споява|м недок./споя 1. спаювати/спая-
ти; 2. нерен.згуртбвувати/згуртувати.
спр|а, -еш; -ях док.: спйрам (див.).
справедлйв, -а, -о; -и 1. справедлйвий;
правдйвий, об’єктйвний; ~ човек справед-
лйва людйна; 2. справедлйвий; слушний,
праведний; ~-а забележка слушне заува-
ження.
справк|а ж. довідка; библиографски ~-и
бібліографічні довідки; бюро ~-и довідкове
бюро; обрьщам се за ~-и звертатися за
довідками; правя ~-и наводити довідки,
довідуватися.
справбч|ен, -на, -но; -ни довідковий; ~-на
литература довідкова література.
справбчни|к ч. мн. -ци довідник.
справ|я, -иш; -их док.: справям (див.).
справя|м недок./справи діал. справ-
ляти/справити, робйти/зробйти; ~ се/~
се 1. справлятися/справитися; (док.) упора-
тися; ~ с трудностите справлятися з труд-
нощами; 2. справлятися/справитися, перема-
гати/перемогтй, долати/подолати, здолати.
спрегаем
649
сражение
спрегаем, -а, -о; -и лінгв. відмінюваний,
дієвідмінюваний.
спрегн|а, -еш; -ах док.: спрягам \2 (див.).
спрежение с. лінгв. відмінювання; дієвід-
міна.
спретва|м се недок:./спретн а се одягатися
пристойно (порядно, із смаком).
спрет|ен, -на, -но; -ни див. спретнат.
спретн|а се, -еш се; -ах се док.: спретвам
се (див.).
спретнат, -а, -о; -и 1. охайний, чепурний,
чепуристий; підтягнений, підтягнутий; чисто
й акуратно одягнений; ~-на девбйка охайна
(чепурна, чепуриста) дівчина; 2. прибраний,
причепурений чисто (із смаком).
спречка|м се док.: спречквам се (див.).
спречква|м се недок./спречкам се розм.
сварйтия/посварйтися.
спринцбвка ж. спринцівка.
спрйхав, -а, -о; -и запальнйй; гарячий.
сприятел|я се, -йш се; йх се док.: сприяте-
лявам се (див.).
сприятелява|м се недок./сприятеля се
здружуватися/здружйтися, (док.) потовари-
шувати, стоваришуватися, сприятелюватися.
спряга|м 1 недок./спрегна 1. (нитки) зсу-
кувати/зсукати; 2. рідко складати/скла-
сти; З.запрягати/запрягтй.
спряга|м2 недок./спрегна відмінювати/
провідмінювати і провідміняти (дієслова),
продієвідмінювати.
спрямо прийм. щодо, відносно, у відно-
шенні, по відношенню, стосовно.
спука|м док.: спуквам (див.).
спуква|м недок./спукам 1. розколювати/
розколоти, (док. розм.) розхряпати, розби-
вати/розбйти, робйти/зробйти тріщину; 2.
пробивати/пробйти, прокблювати/проколб-
ти, протикати/проткнути; З.злйти/розізлйти,
(док.) розлютувати.
спуска|м недок./спусн а 1. спускати/спу-
стйти, опускати/опустйти; ~ кбфата в кла-
денеца спускати (опускати) відро в коло-
дязь; 2. (на воду) спускати/спустйти; 0
було вьрху нещо див. було; ~ се/~
се 1. спускатися/спустйтися, опускатися/
опустйтися; ~ се по стьлбата спускатися
по східцях; 2. кйдатися/кйнутися, (док.)
метнутися; мчати/помчати, мчатися/помча-
тися; 3. накидатися/накйнутися; обпадати/
обпасти, всйчки се спуснаха врьз него усі
накйнулися на нього (обпали його); 4. спу-
скатися/спустйтися, спадати/спасти, запа-
дати/запасти, сходити, зіхбдити/зійтй,
(док.) упасти; спусна се гьста мьгла спу-
стйвся (спав, упав) густйй туман.
спускател|ен, -на, -но; -ни спусковйй.
спусн|а, -еш; -ах док.: спускам (див.).
спусь|к ч. мн. -ци спуск, спусковйй гачок
(вогнепальної зброї).
спуща|м недок. див. спускам.
спьва|м недок./спьна 1. заважати/зава-
дити, перешкоджати/перешкодити, ставати/
стати на перешкоді; затрймувати/затрймати,
утрудняти і утруднювати/утруднйти; ~дви-
жението утруднювати рух, перешкоджати
рухові; ~ работата заважати (перешко-
джати) роботі, утрудняти роботу; 2. три-
нбжити/стринбжити; путати, спутувати/
спутати; ~ коня спутувати (триножити)
коня; ~се/ ~ се 1. спотикатися/спіткну-
тися, спотикнутися; 2. рідко заїкатися/
заїкнутися.
спьнк|аж. 1.перешкода, перепона; завада;
правя спьнки робйти (ставити) перешкоди;
ставати на перешкоді; перешкоджати; 2.
затрймка, задержка; 3. діал. пута.
спьтнй|к ч. мн. -ци 1. супутник; попутник;
говбря сьс ~-ците си говорйти із своїми
супутниками; ~ в живота супутник життя;
2. (небесне тіло; космічний корабель) супут-
ник; изкуствен ~ штучний супутник; лан-
сйрам (изстрелвам) ~ запускати супутник;
~ за далечна врьзка супутник далекого
зв’язку; ~ на Земята супутник Землі; сьоб-
щйтелен ~ супутник зв’язку.
спьтница ж. супутниця.
спьтничка ж. див. спьтница.
сп|я, -иш; спах недок. 1. спати; не ми се
спи мені не хочеться спати; ~ на открйто
спати на свіжому повітрі; 2. перен. спати,
бути бездіяльним (пасивним, млявим).
спявка ж. мн. спевни співанка, репетйція
хору.
сраббтва|м недок./сраббтя робйти/зробй-
ти, виготовляти/вйготовити; спрацьбвува-
ти/спрацювати.
сравнение с. порівняння; в ~ с мйналата
годйна у порівнянні з минулим роком;
правя ~ порівнювати; сполучлйво ~ вдале
порівняння; 0 степени за ~лінгв. ступені
порівняння.
сравнйтел|ен, -на, -но; -ни порівняльний;
~-на характерйстика порівняльна характе-
рйстика; ~-но езикознание порівняльне мо-
вознавство.
сравн|я,-йш; -йх док.. сравнявам \2 (див.)
сравнява|м 1 недок./сравня порівнювати/
порівняти, зрівнювати/зрівняти; ~ с посб-
чените данни порівнювати з указаними да-
ними.
сравнява|м 2 недок.: ~ сьс земята зрів-
нювати із землею.
сражава|м се недок. бйтися, стинатися;
змагатися, боротися.
сражение с. бій, бйтва.
сразявам
650
средотбчие
сразява|м недок./сразя 1. убивати/убйти,
побивати/побйти; 2. громйти/розгромйти;
3. перен. (тяжко) вражати/вразйти; приби-
вати/прибйти, пригнічувати/пригнітйти.
ерам ч. мн. -ове сором, стид; стидовище;
ганьба; 0 бера ~ див. бера; не те е як
тобі не соромно! ганьба! от кумова ~-а
див. кумов; прьскам се от ~ див. прьскам;
ставам/стана за ~ сідати/сісти в калюжу;
сідати/сісти маком; умйвам/умйя ~-а зми-
вати/змйти з себе ганебну пляму; хваща
ме/хвана ме ~ червоніти/почервоніти від
сорому, мені соромно/мені стало соромно.
срамежлйв, -а, -о; -и соромлйвий, соро-
м’язлйвий, сором’язнйй.
срам|ен, -на, -но; -ни ганебний, стидкйй,
стиднйй; ~ случка ганебний вйпадок; 0
~-на бблест венерйчна хвороба.
срамлйв, -а, -о; -и див. срамежлйв.
срамниче с. при частуванні останній шма-
ток страви, якйй гості соромляться брати.
срамота ж. сором, ганьба; (розм.) соро-
мота; ~ е от хората соромно перед людьми.
срамот|ен, -на, -но; -ни див. срамен.
срамотйя ж. розм. див. срамота.
срамотни|к ч. мн. -ци розм. соромітник,
безстйдник; (у знач, ім.) безсоромний.
срамбтница ж. розм. соромітниця, без-
стйдниця; (у знач, ім.) безсоромна.
срамува|м се недок. соромитися, стидй-
тися, (розм.) стидатися; той се ~-ше да ги
гледа в очйте він соромився дивйтися їм в
очі.
срам|я, -йш; -йх недок. соромити, осором-
лювати; ганьбйти; ~ се соромитися, сти-
дйтися; (розм.) стидатися.
срасн|а, -еш; -ах док.: сраствам (див.).
сраства|м недок./срасна зростатися/зро-
стйся; ~ се/~ се зростатися/зростйся;
плодовете сасе сраснали помежду си [заед-
но] плодй зрослйся разом.
сребр|ея, -ееш; -ях недок. сивіти; ~ се
сріблйтися, срібліти.
сребрйст, -а, -о; -и 1. сріблйстий, сріб-
лястий; 2. ейвий; 3. перен. (про голос) сріб-
лйстий, сріблястий, дзвінкйй.
еребрб с. срібло.
ереброглав, -а, -о; -и поет, сивоглавий,
ейвий.
сребролюб|ец ч. мн. -ци грошолюб.
еребролюбие с. сріблолюбство, грошолюб-
ство.
сребьр|ен, -на, -но; -ни 1. срібний; срібля-
нйй; ~ 2. перен. срібний, дзвінкйй; ~ глас
срібний (дзвінкйй) голос; ф ~-на сватба
срібне весілля; ~ медал срібна медаль.
сребьрни|к ч. мн. -ци срібна монета.
еред прийм. розм. див. веред.
ереда 1 ж. 1. середина; в ~та на разгово-
ра у середині розмови; 2. серцевйна; 3. м’я-
кушка; ф златна ~ золота середина.
ереда2 ж. 1. середовище; вьншна ~ зов-
нішнє середовище; окблна ~ навколишнє
середовище; 2. середовище; оточення; лите-
ратурна ~ літературне середовище (ото-
чення); обществена ~ суспільне середо-
вище; 3. спец, середовище, речовина; кйсе-
ла ~ кйеле середовище.
сред|ен, -на, -но; -ни 1. середній; ~ прьст
середній палець; ~на скорост середня
швйдкість; ~-ни способности середні здіб-
ності; 2. у знач. ім. посередньо (оцінка),
три, трійка; ф ~ залог лінгв. середній стан;
~ род лінгв. середній рід; ~-но аритметйч-
но середнє арифметйчне; ~-но образова-
ние середня освіта; ~-но учйлище середня
школа; ~-ни векове середні вікй, середньо-
віччя.
средиземномбрск|и, -а, -о; -и середземно-
морський; ~-и странй середземноморські
країни.
ередйна ж. розм. 1. середина; 2. серце-
вйна, стрйжень.
ередище с. 1. середина, центр; ~ на
града центр міста; 2. перен. центр; промйш-
лено ~ промисловий центр.
средищ|ен, -на, -но; -ни середйнний, серед-
ній; центральний.
среднйст ч. розм. людйна з середньою
освітою.
среднйстк|а розм. жінка з середньою
освітою.
ередно присл. в середньому.
среднобьлгарск|и, -а, -о; -и середньобол-
гарський; ~-и паметници середньоболгар-
ські пам’ятки.
средновеков|ен, -на, -но; -ни середньовіч-
ний; ~-но изкуство середньовічне мистецт-
во.
ередновековие с. середньовіччя.
средношкол|ец ч. мн. -ци учень середньої
школи.
ередношколкаж. ученйця середньої шко-
ли.
средношколни|к ч. мн. -ци див. ередно-
школец.
средношкблск|и, -а, -о; -и якйй відно-
ситься до середньої школи.
ереднощ ж. тільки одн. 1. північ; 2. у знач,
прийм. опівночі; ополуночі.
среднощ|ен, -на, -но; -ни північний, опів-
нічний; ~ час опівнічна доба (годйна).
средня|к ч. мн. -ци іст. середняк.
средняшк|и, -а, -о; -и іст. середняцький.
средотбчи|е с. 1. центр; 2. перен. осе-
реддя, осередок, центр.
средство
651
србчен
средств|о с. 1. засіб; спосіб; ~ за сьобще-
ние засіб зв’язку; с каквй ~-а разполагаете?
які засоби маєте в своєму розпорядженні?
2. тільки мн.: ~-а кошти; достаток; живея
според ~-ата си жйти своїм коштом (від-
повідно до своїх достатків); 3. тільки мн.
засоби, ліки; ~-а против хрема засоби про-
ти нежиті; 4.засіб, спосіб; можлйвість; из-
пблзвам всйчки ~-а уживати всіх засобів
(заходів), використовувати всі засоби
(можлйвості); ~ за общуване засіб спілку-
вання; 0 ~-а за производство засоби ви-
робнйцтва; ~-а на труда засоби праці.
среж|а, -еш; срязах док.: срязвам (див.).
сресва|м недок./среша причісувати, чеса-
ти/причесати; зачісувати/зачесати; ~ коса-
та причісувати (зачісувати) волосся.
срета ж. діал. щастя.
срет|ен, -на, -но; -ни діал. щаслйвий.
среш|а, -иш; -их док.: сресвам (див.).
срешва|м недок. див. сресвам.
срещаяс. 1. зустріч; стріча; неочаквана ~
несподівана зустріч (стріча), несподіване
стрічання (спіткання); 2. побачення; назна-
чавам ~ призначати побачення; 3. зустріч,
засідання; збори; твбрческа ~ творча зу-
стріч; 4. зустріч, спортйвне змагання; дру-
гарска ~ по футбол товарйська зустріч з
футболу; 0 ~ на крьглата маса див.
крьгьл; добра ~ див. добьр.
среща|м недок./срещна 1. зустрічати/зу-
стрінути, зустріти; той ги срещна на улицата
случайно він зустрів (спіткав) їх на вулиці
випадково; 2. перен. зустрічати/зустрінути,
зустріти; натрапляти/натрапити; бачити/
побачити; той още не беше ~-л такбва
хубаво момйче він ще не зустрічав (бачив)
такої гарної дівчини; 3. збирати/зібрати,
зводити/звестй; случаят ни срещна вйпадок
нас зібрав (звів); 4. розм. зустрічати/
зустрінути, зустріти, приймати/прийняти;
вітати/привітати; ~ гости зустрічати го-
стей; 0 ~І~ с пьлно див. пьлен; ~ се/~
се 1. зустрічатися/зустрінутися, зустрітися;
схбдитися/зійтйся; 2. зустрічатися/зустрі-
нутися і зустрітися, бачитися/побачитися;
3. зустрічатися/зустрінутися і зустрітися,
брати/узяти участь у змаганнях; 4. зустрі-
чатися/зустрінутися і зустрітися, (недок.)
мати місце, існувати.
срещу прийм. 1. (уживається при позна-
ченні місцеположення) проти, напроти,
навпроти; едйн ~ друг одйн навпроти одно-
го; ~ него навпроти нього; 2. (уживається
при позначенні направленості дії) проти,
навпроти, назустріч; ~ вятьра проти (на-
зустріч) вітру; той трьгна ~ нас він пішов
назустріч нам; 3. (уживається при позна-
ченні часу) напередодні, під; ~ коледа на-
передодні різдва; ~ Нова годйна напере-
додні Нового року; під Новйй рік; 4. (ужи-
вається при позначенні умов, за яких відбу-
вається дія) за; під; давам документ ^пбд-
пис давати документ під розпйску; ~запла-
щане за плату; 5. (уживається при зістав-
ленні однорідних предметів) у порівнянні
з; порівнюючи; тази годйна произведохме
50 т продукция ~ 40 т мйналата годйна
цього року ми вйробили 50 т продукції, на
10 т більше у порівнянні з минулим роком.
срещулежащ, -а, -о; -и мат. протилеж-
ний.
срещуполбжен, -а, -о; -и протилежний.
срйва|м недок./срйна 1. руйнувати/зруй-
нувати; 2.згрібати/згребтй, погребтй (лопа-
тою); ~ сняг згрібати сніг; ~ се/~ се ва-
лйтися/повалйтися, завалюватися/завалй-
тися; стената се срйва стіна валиться (за-
валюється, падає).
срйн|а, -еш; -ах док.: срйвам (див.).
срйта|м док.: срйтвам (див.).
срйтва|м недок. /срйтам 1. (ногою, нога-
ми) штовхати/штовхнути, брикати/брикну-
ти; 2. (в купу) згрібати/згребтй.
срйча|м недок. 1. читати по складах; 2.
читати повільно (погано).
срйчк|а лінгв. склад; затвбрена ~ закрй-
тий склад; отвбрена ~ відкрйтий склад; чета
на ~-и читати по складах.
срйчков, -а, -о; -и складовйй; ~-о писмб
складове письмо.
срй|я, -еш; -х док.: див. срйна.
србд|ен, -на, -но; -ни 1. споріднений; ~-ни
думи споріднені слова; 2. перен. спорідне-
ний, близькйй, схожий.
србдни|к ч. мн. -ци родич; блйзьк ~ близь-
кйй родич.
србдница ж. родичка.
срод|я, -йш; -йх док.: сродявам (див.).
сродява|м недок./сродя 1. ріднйти/порід-
нйти, (розм. док.) породичати, посвоячити;
2. перен. ріднйти/зріднйти, (док.) споріднй-
ти; наблйзити.
србк ч. мн. -ове 1. строк, термін; в кьси
~-ове у короткі строки; гаранцибнен ~
гарантійний строк; до определен ~ до
вйзначеного строку (терміну); пусков ~
строк здачі в експлуатацію; ~ за изпьлне-
ние на плана строк (термін) виконання
плану; 2. чверть (шкільна); пьрви ~ перша
чверть.
србч|ен, -на, -но; -ни 1. терміновий; не-
гайний; ~-на работа термінова (негайна)
справа; ~ни мерки негайні (невідкладні)
заходи; 2. строковйй, розрахований на пев-
ний строк; терміновий; ~ влог терміновий
срутвам
652
стадий
вклад; 3. четвертний, за чверть; ~-но
упражнение контрольна [робота] за чверть.
срутва|м недок./срутя 1. обвалювати/об-
валйти, руйнувати/зруйнувати; ~ сграда
руйнувати будівлю (будйнок); 2. звалю-
вати/звалйти, скидати/скйнути; ~ камьни
от височината звалювати камені (каміння)
з висотй (височинй).
срут|я, -иш; -их док. срутвам (див.).
срьбва|м недок./срьбна 1. відхлебтувати/
відхлебтати; (розм.) відсьорбувати/відсьбр-
бати, відсьорбнути; 2. розм. хлебтати/на-
хлебтатися; випивати/вйпити, напиватися/
напйтися.
срьбкйня ж. сербка; рідше сербинка;
(заст.) сербіянка.
срьбн|а, -еш; -ах док.: срьбвам (див.).
срьбск|и, -а, -о; -и сербський; ~ езйк
сербська мова.
срьдла ж. розм. буркотуха, буркуха, вор-
котуха.
срьдлйв, -а, -о; -и розм. буркотлйвий,
воркотлйвий, вуркотлйвий.
срьдльо ч. мн. -вци розм. буркотун, бур-
кун, воркотун.
срьдня ж. незлагода; сварка, лайка.
срьнда|к ч. мн. -ци сарна (самець).
срі>ч|ен, -на, -но; -ни 1. умілий, вправний;
~-ни рьце умілі руки; 2. спрйтний, зграб-
ний, меткйй, удатний; ~-ни движения
спрйтні (вправні) рухи.
срядаяс. середа; днес е ~ сьогодні середа.
срязва|м недок./срежа 1. зрізувати/зрі-
зати; 2. відрізати/відрізати; перерізувати
і переріз.ати/перерізати; 3. перен. обрива-
ти; той го сряза грубо він грубо обірвав
його.
сст, ссст вигук тс, тсс; цить; цйтьте.
стабйл|ен, -на, -но; -ни стабільний; ~-ни
ценй стабільні ціни.
стабилизатор ч. стабілізатор; ~ на напре-
жение стабілізатор напруги.
стабилизацибн|ен, -на, -но; -ни стабіліза-
ційний.
стабилизация ж. стабілізація.
стабилизйра|м недок. і док. стабілізува-
ти; ~ положението стабілізувати стано-
вище.
стабилитет ч. 1. стабільність; 2. спец.
остійність (судна).
става ж. 1. суглоб; колянна ~ колінний
суглоб; 2. спец, шарнір; междйнна ~ про-
міжнйй шарнір.
става|м недок./стана 1. уставати/устати,
підвбдитися/підвестйся; станахме да си хо-
дим ми встали (підвелйся), щоб ітй додому;
2. (з ліжка) уставати/устати, підніматися/
піднятися; 3. (проти ворога) ставати/
стати, уставати/устати; (розм.) обставати/
обстати; 4. перен. поправлятися/попра-
витися, видужувати/вйдужати, одужувати/
одужати; ~ на крака одужувати, ставати
на ноги; 5. (яким) ставати/стати, робитися/
зробитися; той стана нервен він став (зро-
бився) нервовим (нервовий); 6. годитися/
пригодйтися, підходити/підійтй; ключьт не
става ключ не підходить; тази дреха става
бще за нбсене цей одяг ще можна носйти;
7. відбуватися/відбутися; ставатися/стати-
ся; да вйдим какво ще стане подйвимось,
що станеться (буде); как стана това? як це
сталося? сватбата ще стане на прблет ве-
сілля відбудеться навесні; 8. бути готовим;
кафето стана ли? кава готова? зварилася?
9. (про рослини) ростй, виростати/вйро-
сти; тук рьж не става тут жйто не росте;
10. наступати/наступйти, ітй/прийтй; запа-
дати/запасти; стана нощ настала (на-
дійшла, наступйла, зайшла, запала) ніч; 11.
тільки безос. ставати/стати; става смешно
стає смішно; стана му по-леко йому ста-
ло краще (полегшало); 0 думата ми на две
не става/няма да стане див. дума; каквб
става? у чому справа? що сталося? у чому
(у чім, про що) річ? що таке? каквб стане-
да стане будь-що-будь; хай буде, що буде, те
(то) й буде; лягам и ~ някьде див. лягам;
лягам и ~ с нещо див. лягам; лягам и ~
с някого див. лягам; много ми стана мені
не під сйлу терпіти, мені дуже важко; ~/~
за ерам див. ерам; ~ ~ катб дете див. дете;
~/~ ми хатьр див. хатьр;~/~ на вейка
див. вейка; ~/~ на плюнка див. плюнка;
~/~ обичай див. обичай; ~/~ от легло
див. легло; ~/~ с кокбшките див. кокошка;
стан ал от о станало було та загуло; було та
спливло; нічого не поробиш; стана (тя) как-
вато стана оце так так; і пішло; і завертіло-
ся; і закрутйлося; ще стане, каквбто ще ста-
не що має бути, того не минути.
став|ен, -на, -но; -ни суглобовий, суг-
лобний; ~ ревматйзьм суглобовий ревма-
тйзм.
ставка ж.: очна ~6чна ставка; ставка
віч-на-віч.
стагнация ж. спец, стагнація, застій; ~
в произвбдетвото стагнація (застій) у ви-
робнйцтві; финансова ~ фінансова стагна-
ція, фінансовий застій.
стад|ен, -на, -но; -ни стадний; ~ живот
стадне життя; ~-но чувство стадне почуття.
стадиал|ен, -на, -но; -ни стадіальний; ~
развбй стадіальний розвиток.
стади|ен, -йна, -йно; -йни стадійний.
стадий ч. стадія; най-висбк ~ найвйща
стадія.
стадибн
653
старешки
стадибн ч. стадіон; централей ~ цент-
ральний стадіон.
стадо с. мн. стада стадо; ~ овце стадо
овець; перен. стадо.
ста|ен, -йна, -йно; -йни кімнатний; ~-йна
температура кімнатна температура.
стаен, -а, -о; -и 1. затаєний, притаєний;
прихований; ~-а тревбга затаєна тривога;
2. приглушений; ~ глас приглушений го-
лос.
стаж ч. мн. -ове 1. стаж; партйен ~ пар-
тійний стаж; производствен ~ виробничий
стаж; трудов ~ трудовий стаж; 2. стажу-
вання; той е на він на стажуванні.
стажант ч. стажист; практикант; ~ ле-
кар лікар-практикант.
стажантка ж. стажистка; практикант-
ка.
стажантск|и, -а, -о; -и практикант-
ський.
стажува|м недок. стажувати, стажувати-
ся, проходити стажування.
стамболка ж. загальна назва деяких по-
родистих сортів аличі, груш, черешень.
стан 1 ч. мн. -ове верстат; многосовалков
~ багаточовниковий верстат; тькачен ~
ткацький верстат.
стан 2 ч. мн. -ове 1. стан, табір; военен ~
військовий табір; стоянка військ; пблски ~
польовйй стан; 2. табір; младежки ~ моло-
діжний табір; 3. заст. бівак, бівуак.
стан3 ч. тільки одн. стан; талія; торс;
момйнски ~ дівочий стан; тьньк ~ тонкий
стан.
стан|а, -еш; -ах док.: ставам (див.).
стандарт ч. стандарт; дьржавен ~ дер-
жавний стандарт; по ~ за стандартом;
ф ~ на живота рівень життя; життєвий
рівень.
стандарт|ен, -на, -но; -ни 1. стандартний;
~-но облеклб стандартний одяг; 2. перен.
стандартний; шаблонний, трафаретний;
но изказване стандартний вислів.
стандартизация ж. стандартизація.
станенй|к ч. мн. -ци етн. 1. старший
колядник; 2. господар; хазяїн.
становище с. точка зору; погляд; позйція;
(заст.) становище; излагам своето ~ викла-
дати свою точку зору (позйцію); ймам своє
~ мати свою точку зору (позйцію); мати
свій погляд.
станува|м недок. розбивати стан.
станцибн|ен, -на, -но; -ни станційний;
на сграда станційний будйнок.
станция ж. 1. вокзал, станція; железопьт-
на ~ залізнйчна станція; 2. спец, станція;
автоматйчна ~ автоматйчна станція;
космйческа ~ космічна станція; орбитална
~ орбітальна станція; ~ за технйческо
обслужване (сервйзна станція техніч-
ного обслуговування; центральна телеграф-
на ~ центральна телеграфна станція; ()
бензйнова ~ бензозаправна станція; бензо-
колонка; почйвна ~ будйнок відпочйнку.
стапя|м недок. див. стопявам.
стар, а, -о; -и 1. старйй; ~човек стара
людйна; (у знач, ім.) старйй; ~-а жена
стара жінка; (у знач, ім.) стара; на ~-и
годйни на (при) старості [літ]; 2. старший;,
той е по-~ от Вас він старший за Вас; 3.
старйй, застарілий; ~ етил старйй стиль;
~-а мода стара (застаріла) мода; ~-ообо-
рудване старе (застаріле) устаткування;
4. (давно створений) старйй; ~-а крепост
стара фортеця (кріпость); в ~-ата част на
града у старій частйні міста; 5. (давно відо-
мий) старйй; ~-а йстина стара істина; 6..
старйй, давній; ~ приятел старйй (давній)
друг; 7. старйй, старовйнний, стародавній;
~ бьлгарски обряд старйй (старовйнний)
болгарський обряд; ~ обичай старйй (ста-
ровйнний, стародавній, старожйтній) звйчай;
8. старйй, ветхий; непридатний; ~-и бо-
ту ши старі чоботи; ф ~ вьлк старйй вовк;
~ ерген старйй парубок (холостяк); ~
пльх стріляний горобець; бйтий жак;
бйта голова; ~ прьч старйй шкарбан (шка-
рбун); ~-о харо тс; стара відьма (карга);
от ~-а коза яре (сьм) див. коза; ~-а мо-
ма стара дівка (дівуля, діва); літня дів-
ка; ~-о и младо старі й малі; старе й
мале; геть усі; геть-чйсто всі; ~-о пиле ста-
рйй (стріляний) горобець; на ~-и го-
дйни на (при) старості [літ]; ~-и сметки
старі порахунки; обрьщам/обьрна ~-ия
лист. див. лист.
старанне с. старання; вьпрекй ~-то си
всупереч своїм старанням; с голямо ~ з
велйким старанням.
старател|ен, -на, -но; -ни старанний; дбай-
лйвий, пйльний, щйрий, запопадливий; ре-
тельний; ~ ученйк старанний (пйльний,
щйрий) учень; ~ в работата старанний в
роботі; ~-на служба старанна (ретельна)
служба.
стара|я се недок. старатися; намагатися;,
пильнувати; ~ се да работя хубаво ста-
ратися (намагатися) працювати добре; тя
се ~-е за нас вона старається (дбає) про*
нас.
старейшина ж. іст. старійшина.
стар|ец ч. мн. -ци старйй (у знач, ім.); ста-
рйк.
стареш кат а присл. розм. по-старечому,,
старечо.
старешк[и, -а, -о; -и див. старчески.
старея
654
стволест
стар|ея, -ееш; -ях старіти; старішати;
старітися; той запбчна да ~-ее він почав
старіти (старішати, старітися).
старик ч. тільки одн. розм. старий (у
знач, ім.), старик.
старим|а ж. /. перев. мн. старість, похи-
лий вік; старі рокй; на ~-й на (при) ста-
рості [літ]; 2. стародавність, давність, дав-
нина, старовина; 3. (старожитність) старо-
вина; опазване на ~-йте охорона старови-
ни (старожйтностей).
старйн|ен, -на, -но; -ни 1. старовинний,
стародавній, старожитній, давній; ~-на ме-
бел старовинні меблі; ~-на носйя старо-
винний (стародавній, старожитній) одяг.
старйц|а ж. стара (у знач, ім.); баба,
старуха.
старобьлгарск|и, -а, -о; -и 1. давньобол-
гарський; ~ езйк давньоболгарська мова;
~-а литература давньоболгарська літерату-
ра; 2. у знач. ім. давньоболгарська мова.
старовремен|ен, -на, -но; -ни див. старо-
времски.
старовремск|и, -а, -о; -и стародавній, ста-
рожитній, давній.
старогрьцк|и, -а, -о; -и 1. давньогрецький,
старогрецький; ~-о изкуство старогрецьке
(давньогрецьке) мистецтво; 2. у знач. ім.
давньогрецька мова.
староеврейск|и, -а, -о; -и 1. давньоєврей-
ський, староєврейський; 2. у знач ім. дав-
ньоєврейська мова.
старозавет|ен, -на, -но; -ни старозавітний,
ветхозавітний.
старолйк, -а, -о; -и старкуватий, підстар-
куватий.
старомбд|ен, -на, -но; -ни 1. старомодний;
застарілий; ~-на прическа старомодна за-
чіска; ~-ни схващания старомодні уявлен-
ня.
старопечат|ен, -на, -но; -ни старого друку;
~-на кнйга стародрук.
старопиталище с. богадільня, притулок
(захисток, приют) для старих (престарі-
лих).
старопланйнск|и, -а, -о; -и старопланйн-
ський, якйй відноситься до Старої Планинй;
~-и легенди старопланйнські легенди.
старославянск|и, -а, -о; -и старослов’ян-
ський; ~ бит старослов’янський побут.
староукрайнск|и, -а, -о; -и 1. староукраїн-
ський; ~-а архитектура староукраїнська
архітектура; 2. у знач. ім. староукраїнська
мова.
старт ч. мн. -ове старт; ф на ~ на старт.
стартов, -а, -о; -и стартовий; ~-а пло-
щадка стартовий майданчик.
старческ|и, -а, -о; -и старечий.
старш|и, -а, -о; -и 1. старший; ~ научен
сьтрудник старший науковий співробітник;
~ сержант старший сержант; 2. у знач. ім.
старший.
старшина ч. військ, старшина; ~ на ро-
тата старшина роти; ~ пьрва степен стар-
шина першої статті.
старшин ч. з а с т. старший сержант жан-
дармерії.
статйв ч. штатйв; нбтен ~ пюпітр.
статйст ч. статйст; раббтя като ~ в теать-
ра працювати статйстом у театрі.
статистй|к ч. мн. -ци статйстик, статйст
(фахівець із статистики).
статйстика ж. статйстика; според ~-та
за статйстикою.
статистйч|ен, -на, -но; -ни статистйчний;
~-ни данни статистйчні дані.
статистйческ|и, -а, -о; -и статистйчний;
~ лист виїзнйй лист (документ); ~-о уп-
равление статистйчне управління.
статия ж. 1. стаття; уводна ~ передова
стаття; (у знач, ім.) передова; (розм.) пере-
довйця; пйша ~ писати статтю; 2. стаття,
розділ, параграф.
статуетка ж. статуетка.
статукво с. тільки одн. статус-кво (не-
відм.).
статут ч. статут.
статуя ж. статуя; бронзова ~ бронзова
статуя.
стафйди мн. ізюм, родзйнки.
стационар ч. стаціонар (лікувальний).
стационар|ен, -на, -но; -ни стационарний;
~-но лечение стаціонарне лікування.
стач|ен, -на, -но; -ни страйковйй, забастб-
вочний; ~ комитет страйковйй комітет;
~-на борба страйкова боротьба.
стачка ж. страйк, забастбвка; ббща ~
загальний страйк; обявявам ~ оголошувати
страйк; ф гладна ~ голодовка.
стачкоизменни|к ч. мн. -ци штрейкбрехер.
стачкува|м недок. страйкувати, бастувати.
стачни|к ч. мн. -ци страйкар, забастбв-
щик.
стачница ж. страйкарка, забастбвщиця.
ста|я ж. кімната; апартамент от три ~-и
квартйра з трьох кімнат; гбстна ~ вітальня;
класна ~ клас; своббдна ~ вільна кімна-
та; ~ в хотел номер в готелі; ~ за почйвка
кімната відпочйнку; ~ за пушение кімната
для куріння (курйльна кімната); учйтелска
~ (у знач, ім.) учйтельська; ф пазя
~-ята сидіти безвйхідно дома (вдома);
таванска ~ мансарда.
ствол ч. стовбур; ~ на дьрво стовбур
дерева.
стволест, -а, -о; -и стовбурйстий.
стволоват
655
стеснявам
стволоват, -а, -о; -и стовбуристий, гіл-
лястий, гілчастий; ~-о дьрво стовбуристе
(гіллясте) дерево.
стеарин ч. тільки одн. стеарин.
стеарйнов, -а, -о; -и стеариновий; ~-а
свещ стеарйнова свічка (свіча).
стебло с. див. стьблб.
стегн|а, -еш; -ах док.: стягам (див.).
стегнат, -а, -о; -и 1. підтягнений, підтяг-
нутий; добре й охайно одягнений; 2. дисцип-
лінований; 3. зімкнутий, зімкнений; ~-и
редйци зімкнені рядй; 4. перен. стйслий,
лаконічний; ~ езйк стйсла (лаконічна)
мова; 5. затверділий, задубілий; 6. міцнйй,
пружнйй, пружйстий, пружкйй.
сте|ка се, -чеш се; стекох се док.: стйчам
се (див.).
стелка ж. устілка; ~ за обувки устілка
для взуття; многослбйна ~ багатошарова
устілка.
стел|я, -еш; стлах недок. стел йти, розсти-
лати, розстеляти; ~ се стелйтися, розсти-
латися; простягатися; пошйрюватися.
стен|а, -еш; -ах недок. стогнати.
стен|а ж. 1. стіна; стінка; перегородка;
вьтрешна ~ внутрішня стінка, перегород-
ка; зйдана ~ цегляна стіна, мур; между-
отвбрна ~ простінок; странйчна ~ бокова
(бічна) стіна (стінка); язовйрна ~ греб-
ля; 2. мат. грань; окблна ~ бокова (біч-
на) грань; ~ на многостена грань мно-
гогранника; 3. перен. стіна, перешкода,
перепона; ф изправям/изправя до ~-ата
някого див. изправям; китайска ~ китай-
ська стіна; между четири ~-й див. четири;
притйскам/притйсна до ~-ата някого див.
притйскам.
стенание с. стогін, стогнання.
стенвестник ч. мн. -ци стінгазета, стінна
газета, стіннівка.
стен|ен, -на, -но; -ни стіннйй; ~ часбвник
стіннйй годйнник; ~-но огледало стінне
дзеркало; ф ~-на живопис стіннйй живо-
пис.
стенлйст ч. мн. -ове див. стенвестник.
стенограма ж. стенограма.
стенограф ч. стенограф.
стенограф|ен, -на, -но; -ни стенографіч-
ний; ~ запис стенографічний запис.
стенографйра|м недок. і док. стеногра-
фувати, робйти/зробйти стенографічний за-
пис.
стенография ж. стенографія.
стенографка ж. стенографістка.
стенографск|и, -а, -о; -и стенографічний;
~ курсове курси з стенографії.
стенопйс ч. і ж. стінопис.
стенопйс|ен, -на, -но; -ни стінопйсний.
стенопйс|ец ч. мн. -ци стінопйсець.
степ ж. степ (ч.); безкрай на ~ нескін-
ченний степ.
степен ж. 1. ступінь (ч.); міра; най-висб-
ка ~ найвйщий ступінь; последна ~ остан-
ній ступінь; 2. ступінь; посада, ранг, чин;
военачалници от всйчки ~-и воєначальники
усіх рангів; научна ~ науковий ступінь;
3. (про орден) ступінь; орден Кйрил и Ме-
тбдий втора ~ орден Кирйла і Мефодія
другого ступеня; 4. мат. степінь; две на
трета ~ прави осем два в третій степені
дорівнює вісім; 5. лінгв. ступінь; сравнйтел-
на ~ ступінь порівняння; ф в пьлна ~
пбвною мірою; у повній мірі; до известна ~
певною (деякою, якоюсь) мірою; до певної
(деякої) міри; в якійсь (у деякій) мірі;
до такава ~ настільки; так; такою мірою.
степ|ен, -на, -но; -ни степовйй; ~ вьздух
степове повітря; ~-ни райони степові ра-
йони.
степенува|м недок. 1. класифікувати; 2.
мат. підносити до степеня; 3. лінгв. ут-
ворювати ступені порівняння; ~ се зміню-
ватися за ступенями порівняння.
стереотйп ч. стереотйп.
стереотйп|ен, -на, -но; -ни 1. стереотйпний;
~-но издание стереотйпне видання; 2. пе-
рен. стереотйпний; трафаретний, шаблон-
ний; ~-ни вьпрбси стереотйпні питання.
стереотйпия ж. стереотйпія.
стерйл|ен, -на, -но; -ни 1. стерйльний; 2.
спец, стерйльний, безплодний.
стерилизатор ч. стерилізатор; затвбрен ~
стерилізатор закрйтого тйпу.
стерилизация ж. спец, стерилізація; ~
на инструменти стерилізація інструмен-
тів.
стерилизйра|м недок. і док. стерилізувати^
здійснювати/здійснйти стерилізацію.
стерлинг ч. стерлінг; фунт ~ фунт стер-
лінгів.
стеснение с. 1. звуження; 2. перен. со-
ром, засоромлення; ніяковість; без всякакво
~ без будь-яких церемоній.
стеснйтел|ен, -на, -но; -ни 1. соромлйвий,
сором’язлйвий, сором’язнйй; 2. незручний;
обтяжливий; утрудливий; ~-ни услбвия
незручні умови; 3. обмежувальний, обмеж-
ний; ~-ни закони обмежувальні закони.
стесн|я, -йш; -йх док.: стеснявам (див.).
стеснява|м недок.Істесня 1. звужувати/
звузити; зменшувати/зменшити; ~ крьга
звужувати коло; 2. перен. обмежувати/
обмежити; накладати/накласти обмеження;
3. р о з м. ущільнювати/ущільнйти; згущати
і згущувати/згустйти; 4. перен. завдава-
ти/завдати клопоту; утрудняти, утруднюва-
стйга
656
стйхвам
ти/утруднйти; ~ се/~ се звужуватися/
звузитися; зменшуватися/зменшитися; 2.
ущільнюватися/ущільнитися; 3. стискатися,
стйскуватися/стйснутися; тбвпитися/стбв-
питися; те се стеснйха около вхбда вонй
стовпилися біля входу; 4. недок, соромитися,
почувати себе ніяково.
стйга присл. досить, годі, буде; ~ си спал
годі спати; ф ~ да абй лиш, лише, абй
тільки, тільки б, абй; ~ само да якбй, колй
б; хай би; абй тільки (лиш, лише), тільки
б, абй-но; ~ толкова! досить! годі!
стйга|м недок./стйгна 1. наздоганяти/
наздогнати, спостигати/спостйгти; те не
можаха да го стйгнат вонй не змоглй його
догнати; 2. (до певного місця) досягати/
досягтй і досягнути; дохбдити/дійтй; ~ до
гората дійтй до лісу; 3. (дотягуючись) ді-
ставати/дістати, досягати/досягтй і досяг-
нути, сягати/сягнути; ~ с рька до тавана
діставати (досягати, сягати) рукою до стелі;
4. досягати/досягтй і досягнути, сягати/
сягнути, дохбдити/дійтй; температурата
~-ше до 40 градуса температура сягала
(досягала) 40 градусів (доходила до 40 гра-
дусів); 5. вистачати/вйстачити, ставати/
стати; (розм.) хватати/хватйти; виявляти-
ся/вйявитися достатнім; времето не стйга
не вистачає часу; докатб стйга сйлата поки
є сйли; 6. (про нещастя, біду) траплятися/
трапитися, (док.) спіткати, спостигти; ф не
ми ~-т рьцете руки не доходять; не стйга то-
ва, че... мало того що...; до прбсяшка
тоягадив. прбсяшки; ~/~ (отйвам/отйда)
далеч див. далеч; стйга ми рьката бути
спроможним; мати спроможність (спромо-
гу); бути в спромозі (сйлі).
стйгн|а, -еш; -ах док.: стйгам (див.).
стйл ч. мн. -ове стиль; метод; архитек-
турен ~ архітектурний стиль; езйк и ~ на
писателя мова й стиль письменника; научен
~ науковий стиль; раббтя вьрху ~-а пра-
цювати над стйлем; ~ на рьковбдството
стиль керівнйцтва; ф нов ~ новйй стиль;
своббден ~ спорт, вільний стиль; стар ~
старйй стиль.
стйл|ен, -на, -но; -ни 1. стйльний; ~-на
мебел стйльні меблі; 2. стильовйй; ~-на
тенденция стильова тенденція.
стилизация ж. стилізація.
стилизйра|м недок. і док. 1. стилізувати;
2. поправляти/поправити стиль.
стилйстика ж. стилістика.
стилистйч|ен, -на, -но; -ни стилістйчний;
~-ни похвати стилістйчні прийоми.
стилознание с. наука про стйлі (в ми-
стецтві).
стимул ч. стймул; материален ~ мате-
ріальний стймул; ~ за работа стймул до
роботи.
стимулйра|м недок. і док. стимулювати;
спонукати і спонукувати/спонукати.
стйн|а, -еш; -^х недок. остигати, остйгнути,
холонути; вистигати.
стипендиат ч. стипендіат.
стипендиантіса ж. стипендіатка.
стипендия стипендія; получавам ~
одержувати стипендію.
стйпца 1. хїм. галун; 2. розм. скнара,
скупар, скупердя, скупердяга, скупердяй.
стйпчав, -а, -о; -и див. стипчйв.
стипчйв, -а, -о; -и терпкйй, в’яжучий.
стйсва|м недок./стисна 1. стискати і стй-
скувати/стйснути; затискати і затйскувати/
затйснути; ~ си зьбйте стискати зуби; ~
си устните стискати (стуляти) губи; 2. при-
тискати і пригйскувати/притйснути; потй-
скувати і потискати/потйснути; ~ рьката
потйскувати руку; той здраво стйсна детето
він міцно стиснув (обійняв, пригорнув)
дитйну.
стйска ж. 1. лещата (мн.); шлбсерска ~
слюсарські лещата; 2. затискач; ~ с винт
гвинтовйй затискач.
стйска|м недок. 1. стискати і стйскувати,
затискати і затискувати; ~ зьбй стискати
зуби; ~ си устните стискати (стулювати)
губи; 2. притискати, притйскувати; потйску-
вати, потискати; ~ рьката потйскувати ру-
ку; той здраво стйска детето він міцно сти-
скає (обіймає, пригортає) дитйну; 3. стиска-
ти, стйскувати, муляти, мулити, щільно об-
лягати; нбвите обувки ~-т нове взуття сти-
скає (муляє, милить); 4. р о з м. заощаджу-
вати, зберігати; 5. перен. розм. кріпитися,
триматися, держатися; терпіти; ф не ми стй-
ска пороху не вистачає; стйска ми мати
смілйвість, не боятися; ~/~ стйсна за гу-
шата някого див. гуша; стйска ме ботушьт
див. ботуш; ~ палци ні пуху ні пера; ні
пір’я ні лускй; ~ се 1. стискатися, стйску-
ватися; 2. притискатися, притйскуватися,
пригортатися, притулятися; 3. р о з м. скна-
рити, скнарувати, скупйтися.
стислйв, -а, -о; -и розм. жадібний,
скупйй, скнарий.
стйсн|а, -еш; -ах док.: стйсвам (див.).
стйснат, -а, -о; -и розм. див. стислйв.
стйх ч. мн. -ове; чл. ф. стих|ьт, -а вірш,
поезія; Ббтеви ~-ове вірші X. Ббтева;
~-ове за деца вірші для дітей; ф бял ~
білий вірш.
стйхва|м недок./стйхна стихати/стйхнути,
затихати/затйхнути; ущухати/ущухнути,
зменшуватися/зменшитися; вятьрьт стйхва
вітер стихає (ущухає).
стихйен
657
столетник
стихй|ен, -йна, -йно; -йни 1. стихійний;
~-йно бедствие стихійне лйхо; 2. бурхливий,
буремний, бурний; 3. стихійний, несвідомий;
спонтанний; ~ протест стихійний протест.
стихйя ж. стихія; реката се превьрна в
страшна ~ річка перетворилася в грізну
стихію; той е в свбята ~ він у своїй сти-
хії.
стйхн|а, -еш; -ах док.: стйхвам (див.).
стихосбйрка ж. збірка поезій.
стихосложение с. віршування.
стихотвор|ен, -на, -но; -ни 1. віршовйй;
~ размер віршовйй розмір; 2. віршований,
віршовйй; ~ диалбг віршований (віршовйй)
діалог; віршувальний; ~-на техника віршу-
вальна техніка.
стихотворени|е с. вірш; лирйческо ~ лі-
ричний вірш; рецитйрам ~-я от бьлгарски
поети читати вірші болгарських поетів.
стихотвбр|ец ч. мн. -ци 1. заст. віршотво-
рець, віршувальник, віршопйсець; поет; 2.
знев. віршомаз, віршороб.
стйча|м се недок./стека се 1. стікати/
стекти, збігати/збігти; по лицето му се
ше пот по його обличчю стікав (збігав) піт;
2. (про потоки) стікатися/стектйся, зли-
ватися/злйтися; 3. перен. (про людей) сті-
катися/стектйся, з’їжджатися/з’їхатися,
сходитися, зіхбдитися/зійтйся; 4. перен.
(про обставини) складатися/скластися.
сто числ. кільк. 1. сто; ~ лева сто левів;
2. у с п о л.: на процент; осемдесет на ~
вісімдесят процентів; трйдесет и пет на ~
тридцять п’ять процентів; 0 ~ на ~ а) аб-
солютно, повністю, цілком; на всі сто; б)
неодмінно, певно, напевно, напевне, як пити
дати.
стоббр ч. паркан.
стоварва|м недок./стоваря 1. вивантажу-
вати/вйвантажити, скидати/скйнути; ~
вьглища вивантажувати вугілля; 2. п е-
р е н. (вину, відповідальність) звертати/
звернути, скидати/скйнути, складати/скла-
сти, звалювати/звалйти; 3. перен. (удар)
обрушувати/обрушити; ~ се/~ се 1. обру-
шуватися/обрушитися; 2. плюхатися/плюх-
нутися; навалюватися/навалйтися; ф ~/~
вината за нещо в<ьрху някого див. вина;
~/~ кривите дьрва вьрху някого див.
дьрво.
стоварище с. місце (пункт) розванта-
ження (вйвантаження); склад.
стовар|я, -иш; -их док.: стоварвам (див.).
стоваря |м недок. див. стоварвам.
стоглав, -а, -о; -и стоглавий, стоголо-
вий.
стогодйш|ен, -на, -но; -ни сторічний, сто-
літній; ~ юбилей сторічний (столітній)
ювілей; ~-на война сторічна (столітня)
війна.
стогодйшнина ж. сторіччя, століття; ~
от рождението на писателя сторіччя (сто-
ліття) з дня народження письменника.
стоеж ч. див. стбйка ’.
стоешката присл. див. стоешкбм.
стоешкбм присл. стоячи, стоячки, нав-
стоячки.
стбжер ч. 1. заст. поставлений посере-
дині току стовп, до якого прив’язують тва-
рин (звичайно коней) для молотьбй; 2.
мачта; 3. перен. опора, центр, основа-
стой|к ч. мн. -ци стоїк.
стоицйзьм ч. тільки одн., стоїцйзм.
стойческ|и, -а, -о; -и стоїчний.
стбйка 1 ж. стбйка, стійка; правя ~ ро-
бити стбйку (стійку).
стбйка 2 ж. підпірка, підпора; підставка.
стбйност ж. 1. вартість; закон за ~-та
закон вартості; потребйтелна ~ споживна
вартість; принадена ~ додаткова вартість;
2. ціна; ~ на стбката ціна товару; 3« мат.
величина; значення; екстремна ~ гранйчне
значення; гранйчна величина; най-голяма
~ найбільше значення.
стбк|аж. 1. товар; железарски ~-и залізні
товари; кожарски ~-и шкіряні товари; ко-
жухарски ~-и хутряні товари; промйшлени
~-и промислові товари (промтовари); ~-н
за масова консумация товари народного спо-
живання; хранйтелни ~-и продовольчі това-
ри; 2. р о з м. товар, худоба, скотина; ф не
е ~ за продай не бог знає якйй (що);
не знати (невідь) якйй; не подарунок; хтбзна-
(ббзна-, казна-) який; нічого не вартий.
стбков, -а, -о; -и товарний; ~ оборот то-
варний оборот; ~-о производство товарне
виробнйцтво; ~-о-парйчни отношения то-
варно-грошові відношення.
стокознание с. товарознавство.
стокообмен ч. товарообмін.
стокооборбт ч. товарооборот; ~ надребно
роздрібний товарооборот; ~ на едро опто-
вий товарооборот.
стокопроиз водйтел ч. товаровиробник.
стол 1 ч. мн. -ове стілець; дьрвен ~ де-
рев’яний стілець; сядам на ~-а сідати на
стілець; ф електрйчески ~ електрйчний
стілець.
стбл 2 ч. мн. -ове їдальня; студентски ~
студентська їдальня; храня се в (на
харчуватися в їдальні.
столар ч. столяр.
столет|ен, -на, -но; -ни див. стогодйшен.
столетие с. сторіччя.
столетни|к 1 ч. мн. -ци 1. сторічна людй-
на; 2. сторічне дерево.
столетник
658
стоя
столетни|к 2 ч. мн. -ци бот. розм. столітник.
столиця ж. столиця; Кйев е ~ на Укра-
йнска ССР Київ — столиця Української
РСР; ~ на Народна република Бьлгария
е град Сбфия столиця Народної республіки
Болгарії — місто Софія.
столичан|ин ч. мн. -и мешканець столиці,
столичанка ж. мешканка столиці.
столич|ен, -на, -но; -ни столичний; ~ град
столичне місто, столиця; ~-на филхармбния
столична філармонія.
столова ж. їдальня.
столува|м недок. харчуватися в їдальні.
стомана ж. сталь; закалена ~ загарто-
вана сталь; лагерна ~ шарикопідшйпни-
кова сталь.
стоманен, -а, -о; -и 1. стальний, сталевий;
~-о вьже сталевий (стальний) трос; 2. пе-
рен. сталевий, стальний; міцнйй, могутній;
холодний, суворий.
стоманобетбн ч. залізобетон.
стоманолеяр ч. сталевар, сталеплавйль-
ник.
стоманолеяр|ен, -на, -но; -ни сталепла-
вйльний.
стоматолб|г ч. мн. -зи стоматолог.
стоматологйч|ен, -на, -но; -ни стоматоло-
гічний; ~ институт стоматологічний інсти-
тут.
стоматологйческ|и, -а, -о; -и див. стомато-
логйчен.
стоматолбгия ж. стоматологія.
стоматолбжка ж. стоматолог (про жінку).
стома|х ч. мн. -си шлунок; страдам от ~
страждати від шлунка; ф на празен ~
див. празен 2.
стомаш|ен, -на, -но; -ни шлунковий; ~-но
разстрбйство розлад шлунка.
стбмна ж. череп’яний глек для водй.
стбн ч. мн. -ове стогін; зойк; издавам
~-ове стогнати, ойкати, зойкати.
стонога ж. зоол. стонога, ківсяк земля-
нйй.
стоп вигук стоп; стій.
стопан|ин ч. мн. -и 1. господар; хазяїн;
2. власник; (рідко) володілець; 3. розм.
(глава сім'ї) господар; чоловік; 4. перен.
господар; ~ на сьдбата си господар
своєї долі.
стопанйсва|м недок. 1. (господарством)
володіти; 2. господарювати, вестй госпо-
дарство.
стопанка ж. 1. господарка; домогосподар-
ка; 2. власниця; (рідко) володільниця; 3.
господарка, дружйна.
стопановед ч. економіст.
стопанск|и, -а, -о; -и господарський; ~-а
дейност господарська діяльність; ~-а полй-
тйка господарська політика; ф на ~-и на-
чала (по ~-и начин) на кооператйвних
засадах.
стопанство с. 1. господарство; колектйвно
~ колектйвне господарство; трудово-коопе-
ратйвно земеделско ~ трудове кооператйв-
не землеробське господарство; 2. господар-
ство; економіка; 3. господарство (галузь
виробництва); селеко ~ сільське господар-
ство.
стбпл|я, -иш; -их док.: стбплям (див.).
стбпля|м недок./стбпля гріти, зігрівати/
зігріти, зогрівати/зогріти.
стопроцентов, -а, -о; -и стопроцентний;
~-а печалба стопроцентний прибуток.
стоп|я, -йш; -йх док.: стопявам (див.).
стопява|м недок./стопя 1. розтоплювати
і (рідко) розтопляти/розтопйти; сльнцето
стопй снега сонце розтопйло сніг; 2. роз-
чиняти/розчинйти; ~ захар розчиняти цу-
кор; 3. перен. (про хворобу) сушйти/зсу-
шйти; 4. перен. проганяти/прогнати.
стбрва|м недок./стдря 1. робйти/зробйти,
чинйти, учиняти/учинйти; ~ добро робйти
добро; ~ пьт давати (звільняти) дорогу;
той не е стбрил нйщо лбшо він не зробйв
нічого поганого; 2. розм. (певного віку)
дохбдити/дійтй, досягати/досягтй; 3.
розм. (надавати нового вигляду) пе-
ретвбрювати/перетворйти; 4. р о з м. вважа-
ти, приймати/прийняти; ф казано-сторено
(речено-стбрено) див. река2; ~ хабер на
някого сповіщати/сповістйти кого; ~ се/~
се 1. робйтися/зробйтися, чинйтися/учиня-
тися; 2. удавати/удати з себе, прикидатися/
прикйнутися, придурюватися/придурйтися;
ф стбрва ми се/стори ми се мені здається/
мені здалося.
стбр|я, -иш; -их док.: стбрвам (див.).
стота|к ч. мн. -ци розм. див. стотарка.
стотарка ж. розм. сотня (банкнота в сто
левів).
стбт|ен, -на, -но; -ни числ. поряд, сотий;
ф за ~ пьт (в) сотий раз.
стотйна 1 ж. розм. див. стотйца.
стотйна2 числ. збірн. приблйзно (примір-
ко) сто; ~ метра от пьтя метрів сто від до-
роги.
стотйнк|а ж. стотйнка (монета вартістю
в одну соту лева); билетьт струва пет ~-и
вартість квитка п’ять стотйнок.
стотйца ж. сотня, сто одинйць.
стохйляд|ен, -на, -но; -ни стотйсячний;
~ град стотйсячне місто.
стбч|ен, -на, -но; -ни товарний; ~-на гара
товарна станція.
сто|я, -йш; -ях недок. 1. стояти; ~ на едйн
крак стояти на одній нозі; ~ на колене
стоялка
659
стратегия
стояти на колінах (навколішки); ~ на
прьсти стояти навшпиньках; ~ прав стояти;
2. стояти, знаходитися; розміщатися; вазата
~-еше на прозореца ваза стояла на вікні;
кнйгите ~-ят на масата кнйги лежать на
столі; колата ~-й на улицата автомобіль
стоїть на вулиці; шапката ~-й на закачал-
ката капелюх висйть на вішалці; 3. перебу-
вати; сидіти; ~ до кьсно сидіти допізна;
цял ден ~-ях в кьщи цілий день я сидів
(був) дома; 4. п е р е н. розм. триматися,
поводитися; ~ добре в клас добре пово-
дитися в класі; 5. стояти, не діяти, не
працювати; работата ~-й робота стоїть;
6. сидіти; нбвите ви дрехи ~-ят добре новйй
одяг добре (гарно) сидйть на вас; 7. перен.
(про питання, можливість і т. ін.) стояти,
поставати, існувати; ф как ~-й работата
див. работа; ~ диван на някого див. ди-
ван 2; ~ диван чапраз пред някого див.
диван 2; ~ (сьм) в дьното на нещо див.
дьно; ~ в сянка стояти (триматися, дер-
жатися, бути) в тіні; бути на другому плані;
~ катб истукан див. истукан; ~ катб кол
див. кол; ~ катб на бодйл див. бодйл; ~
(сьм) на висота див. висота; ~ на пбчит
див. пбчит; ~ на свбето див. свой; ~ с
една (цяла) глава по-висбко от някого див.
високо; ~ на угар див. угар.
стоялка ж. ходунок (для дітей).
страдалческ|и, -а, -о; -и страдницький,
страждальницький, страждальний.
страда|м недок. 1. страждати; хворіти;
~ от бблка страждати від болю; ~ от хро-
нйчни заболявания страждати хронічними
захворюваннями; 2. п е р е н. страждати, пе-
реживати; 3. (зазнавати шкоди, збитків)
страждати; гледай да не страда работата
дивйсь, щоб робота не страждала.
страдани|е с. страждання.
страдател|ен, -на, -но; -ни: ~ залог лінгв.
пасйвний залог.
страж ч. п о е т. страж; Сьветският сьюз е
верен ~ на мира Радянський Союз — вір-
ний страж мйру.
стража ж. варта; (заст.) сторожа; ф на
~ на сторожі (варті); под ~ під вартою;
пбчетна ~ почесна варта.
стражар, стражар|ин ч. мн. -и з а с т. жан-
дарм, поліцейський; стражник.
стражарск|и, -а, -о; -и поліцейський.
стражев|й, -а, -б; -й сторожовйй, варто-
вйй; ~-а кула сторожова (вартова) вйшка
(башта).
стран|а1 ж. 1. бік; горна (дблна) ~
верхній (нйжній) бік; дясна (лява) ~ пра-
вий (лівий) бік; бпака ~ зворотний бік;
от двете ~-й з обох боків; 2. бік, сторона;
направлення; на всйчки ~-й на всі боки
(сторони); на друга ~ в інший бік; 3. бік,
сторона, поверхня; лйцева ~ лицьовйй
(лицевий) бік, лицьова (лицева) сторона;
4. (частина тулуба) бік; болй ме ~-ата у
мене болйть бік; обратна ~ на Луната зво-
ротний бік Місяця; 5. мат. сторона; ~-й
на квадрат сторони квадрата; 6. щока; по
~-йте й по (на) Її щоках; 7. перен. сторона,
бік; рйса, особлйвість; важна ~ в дейността
важлйва сторона в діяльності; 8. перен.
сторона, бік; погляд, точка зору, розумін-
ня; от материална ~ з матеріального боку;
9. юр. сторона; протйвна ~ протйвна (су-
протйвна) сторона; ф вземам/взема ~-ата
на някого див. вземам; от друга ~ див.
друг; от една ~ див. едйн; от своя ~ див.
свой; от ~ на някого від імені кого; от че-
тири ~-й зо всіх боків.
стран|а2 ж. країна, держава; рбдна ~
рідна країна; ~-йте от СИВ країни РЕВ.
стран|ен \ -на, -но; -ни чуднйй, дйвний;
~ човек дйвна (чудна) людйна.
стран|ен 2, -на, -но; -ни чужйй, чужйнний;
розм. сторонський; нетутешній.
страница ж. сторінка; пьрва ~ перша
сторінка.
странич|ен, -на, -но; -ни 1. бічнйй, боко-
вйй; ~-на стая бокова кімната; 2. побічний;
другорядний; ~ занаят побічне (другоряд-
не) ремесло; 3. перен. побічний, сторон-
ній; додатковий; ~-на литература побічна
(додаткова) література.
странни|к ч. мн. -ци мандрівнйк.
странница ж. мандрівнйця.
страноприемница ж. заст. постоялий
(заїжджий) двір; готель.
странство с. тільки одн. закордон, чужина;
заминавам в ~ їхати за кордон.
странствува|м недок. мандрувати; ~ по
света мандрувати по світу.
стран|я, -йш; -йх сторонйтися, триматися
осторонь, (рідко) цуратися; ~ от хбрата
сторонйтися людей.
страст ж. 1. прйстрасть; інтерес; ~ кьм
шаха прйстрасть до шахів; 2. прйстрасть,
жага.
страст|ен, -на, -но; -ни 1. прйстрасний;
завзятий; ~ ловец завзятий мислйвець;
2. прйстрасний, жагучий; палкйй; ~-на
любов палке (прйстрасне) кохання.
страте|г ч. мн. -зи стратег.
стратегйч|ен, -на, -но; -ни стратегічний;
~-но значение стратегічне значення.
стратегйческ|и, -а, -о; -и стратегічний;
~-а ракета стратегічна ракета; ракета стра-
тегічного призначення.
стратегия ж. стратегія.
стратор
660
строг
стратор ч. бот. щириця.
стратосфера ж. стратосфера.
стратосфер |ен, -на, -но; -ни стратосфер-
ний.
страх ч. мн. -ове страх, острах; от ~ з (зо,
від) страху; панйчески ~ панічний страх;
треперя от ~ тремтіти від страху; 0
бера ~ див. бера; вземам/взема ~ див.
вземам; тегля ~ див. тегля
страхлйв, -а, -о; -и ляклйвий, полохлйвий,
боягузливий.
страхлйв|ец ч. мн. -ци боягуз; (розм.)
страхополох.
страхлйвка ж. боягузка; (розм.) страхо-
полох.
страхлйвко ч. мн. -вци розм. боягузик.
страховйт, -а, -о; -и якйй навіває страх;
страшнйй, страхітлйвий.
страхот|ен, -на, -но; -ни 1. страшнйй,
страхітлйвий; 2. перен. розм. страхітлй-
вий, дуже велйкий (сйльний).
страхотйя ж. розм. 1. жах; 2. тільки мн.
страхіття; 3. страховище, страховисько.
страхува|м се недок. боятися, страха-
тися; ~ от самота боятися самітності; тя се
страхува за вас двамата вона боїться за
вас обох.
страш|ен, -на, -но; -ни 1. страшнйй; стра-
хітлйвий, страхітний; ~-на новина страшна
(страхітна, страхітлйва) новина; 2. (розм.)
страшнйй, страшенний; дуже сйльний; ~
дьжд страшенний (страшнйй) дощ.
страшйлище с. страховище, страховисько;
страховйдло, страховиддя (рідко розм.).
страшйл|о с. мн. -а див. страшйлище.
стрел|а ж. стріла; льк сьс ~-й лук із
стрілами; провйсна ~ стріла провисання;
~ на багер стріла екскаватора; § ~-й (йс-
кри) излйзат от очйте на някого див. око.
стрелба ж. 1. стрільба; стріляння; стрі-
лянйна; точна ~ влучна стрільба; учебна
~ навчальна стрільба; 2. спорт, влучний
(точний) удар по воротах.
стрелбйще с. 1. стрільбище; воєнно ~
військове стрільбище; 2. тир.
стрелва|м недок./стрел на 1. стріляти/
стрельнути, стрільнути; (розм. рідко) стрі-
лити, стрелити; вистрілювати/вйстрілити;
~ с пушка стріляти (вистрілювати) з гвин-
тівки; 2. перен. (очима, поглядом) стріляти/
стрельнути; 3. (про думку) пронйзувати/
пронизати; ~ се/~ се пролітати/пролеті-
ти (прохбдити/пройтй, проїжджати/проїха-
ти) стрілою.
стрел|ец ч. мн. -цй стрілець; кулен ~
баштовий стрілець; отлйчен ~ відмінний
стрілець; планйнски ~ гірськйй стрілець;
~-радйст військ, стрілець-радйст.
стрелка ж. 1. стрілка; ~ на часбвник
годинникова стрілка, стрілка годйнника; 2.
(знак) стрілка; ~ на пьтепоказалеца
стрілка-покажчик повороту; 3. спец, стріл-
ка; стрілочний перевбд.
стрелка|м недок. стріляти (очима, погля-
дом); ~ се пролітати (проходити, про-
їжджати) стрілою.
стрелков|й, -а, -б; -й стрілецький; ~-б отде-
ление стрілецьке відділення.
стрелн|а, -еш; -ах док.: стрелвам (див.).
стрелочни|к ч. мн. -ци стрілочник.
стреля|м недок. 1. стріляти; ~ с льк стрі-
ляти з лука; ~ с пушка стріляти з гвинтів-
ки (рушнйці); 2. стріляти, убивати; 3. спорт:
відправляти (посилати) м’яч точно в ціль;
4. перен. (очима, поглядом) стріляти; ~ се
рідко проходити (проїжджати, пролітати)
стрілою.
стреме с. мн. стремена стремено.
стремеж ч. прагнення; намагання; потяг;
~ да се изопачат фактите намагання
перекрутйти факти; ~ кьм знание потяг до
знань; ~ кьм мир прагнення до мйру.
стремйтел|ен, -на, -но; -ни 1. стрімкйй,
стрімлйвий; навальний; ~-на атака наваль-
на атака; ~-но увеличаване на произ-
вбдството стрімкйй (швидкйй, бурхлйвий)
розвиток виробнйцтва; 2. стрімкйй, стрім-
лйвий, рвучкйй, порйвчастий; ~ вятьр рвуч-
кйй (порйвчастий, порйвний) вітер.
стремление с. див. стремеж.
стрем|я се, -иш се; йх се недок. 1. прагну-
ти; намагатися; рватися; ~ се да овладея
техниката прагнути оволодіти технікою;
~ се кьм знання прагнути до знань; 2. мча-
ти, мчатися, пориватися, летіти.
стресн|а, -еш; -ах док.: стрясвам (див.).
стреха ж. див. стряха.
стрйда ж. устриця.
стрй|жа, -жеш; -гах недок. стрйгти; ~
нйзко стрйгти під гребінець; ~ се стрйгтися.
стрйжба ж. стрйжка; ~ на овце стрйжка
овець.
стрйка ж. діал. див. стрйна.
стрйко ч. мн. -вци діал. див. чйчо.
стрйков, -а, -о; -и діал. див. чйчов.
стрйкт|ен, -на, -но; -ни точний; неухйль-
ний; ~-но изпьлнение неухйльне вико-
нання.
стрйна ж. діал. 1. (дружина батькового
брата) стрййна, тітка; 2. літня жінка.
стрйнин, -а, -о; -и д і а л. якйй стос, стрйй-
ни, тітки (дружини батькового брата).
стрйнка ж. діал. стрййна (дружина бать-
кового брата), тітка.
строг, -а, -о; -и 1. суворий; строгий; ~-и
мерки суворі заходи; 2. суворий, вимбгли-
строевак
661
струнен
вий; 3. суворий, неухильний; ~-а дисциплй-
на сувора дисципліна; 4. суворий, стрима-
ний; 5. суворий, правильний; 0 ~-о мьмре-
не сувора догана.
строева|к ч. мн. -ци стройовик.
строев|й, -а, -б; -й стройовий; ~-а крачка
стройовий крок.
строеж ч. 1. будова; будівництво; бьрз ~
швидкісне будівництво; започвам ~ почи-
нати будівництво; нов ~ новобудова; 2.
будова; структура; ~ на атома будова ато-
ма; ~ на органйчни сьединения будова
органічних сполук.
стрб|ен, -йна, -йно; -йни 1. стрункий; став-
ний; ~ човек струнка людйна; 2. перен.
стрункий, плавний, ритмічний; 3. перен.
стрункий, чіткий, послідовний; ~-йна кон-
цепция струнка (чітка) концепція.
стройтел ч. 1. будівельник; 2. перен. будів-
ник, творець; ~ на комунистйческо об-
ществб будівник комуністичного суспільст-
ва.
стройтел|ен, -на, -но; -ни 1. будівельний;
~ раббтник будівельник; ~ опит будівель-
ний досвід; ~-на индустрия будівельна ін-
дустрія; 2. будівний; будівельний; ~-на
механика будівельна механіка; 3. перен.
будівний; творчий; мйрен ~ труд мирна
будівна праця.
стройтелка ж. будівельниця.
стройтелск|и, -а, -о; -и 1. будівельний;
2. будівничий, творчий.
стрб|й ч. мн. -еве 1. військ, стрій; разгь-
нат ~ розгорнутий стрій; сгьстен ^зімкну-
тий (зімкнений) стрій; 2. лад; устрій; дьржа-
вен ~ державний лад (устрій); икономй-
чески ~ економічний лад (устрій); социа-
листйчески ~ соціалістичний лад; 3. муз.
лад, стрій; 4. рідко будова; структура;
ф в ~-я сьм бути в строю.
стропаля|м недок. див. строполявам.
стропол|я, -йш; -йх док.: строполявам.
строполява|м недок./строполй валити,
звалювати/звалйти; обрушувати/обруши-
ти; вятьрьт строполй пбкрива на земята
вітер звалив (обрушив) дах на землю.
строполяса|м док. див. строполй.
строполясва|м недок. див. строполявам.
строфа ж. строфа.
строш|а, -йш; -йх док.: строшавам (див.).
строшава|м недок./строша розбивати/
розбити (на дрізки), ламати /зламати, зла-
мувати/зломйти.
стро|я ’, -йш; -йх недок. 1. будувати; 2.
перен. будувати; творйти, створювати; ~
социалйзьм будувати соціалізм.
стро|я 2, -йш; -йх док.: строй вам (див.).
стройва|м недок./строя 1. шикувати/вй-
шикувати, стрбїти/пострдїти; ~ ротата ши-
кувати (строїти) роту; 2. перен. розм.
висловлювати догану, робйти зауваження;
гудити, ганити; ф строй се! шикуйся!
струва|м недок. 1. коштувати;— Кблко
струва тази кнйга? — Скільки коштує ця
кнйга? — Тя струва едйн лев и двадесет
стотйнки — Вона коштує одйн лев і двадцять
стотйнок; 2. бути вартим; мати ціну; това
стихотворение нйщо не струва цей вірш
нічого не вартий; 3. розм. (надавати
можливість що-небудь робити) давати; ~
пьт давати дорогу; 4. тільки 3 ос. одн. безос.
здаватися (видаватися); струва ми се, че
са в кьщи мені здається, що вонй вдома;
тогава й се ~-ше, че вече не е само-
ти а тоді їй здавалося, що вона вже не
самотня; ф две парй не струва някой див.
две; какво ми струва а) гріш ціна; б) зов-
сім просто, раз плюнути; кблко парй струва
(чйни) някой, нещо див. парй; лула тютюн
не струва див. лула; не струва пукнат (счу-
пен) мангьр див. мангьр; не струвам хас
от нещо не звертати уваги (не зважати)
на що; залишати поза увагою що; правя-~
див. правя; счупен грош не струва някой див.
грош.
струг ч. мн. -ове 1. токарний верстат; авто*
матйчен ~ автоматйчний верстат, токарний
верстат-автомат; раббтя на ~ працювати
на токарному верстаті; 2. струг, землерййна
машйна.
стругар ч. токар.
стругарка ж. токар (про жінку).
стругарна ж. токарня.
стругарск|и, -а, -о; -и токарний; ~-а
работйлница токарна майстерня.
стругбва|м недок. обробляти на токарному
верстаті.
стругува|м недок. див. стругбвам.
стру|ен, -йна, -йно; -йни (поет.) струмй-
стий, якйй тече струменями.
струж|а, -еш і -иш; стругах і стружйх
недок. див. стругбвам.
струйка ж. струмок, струмочок; ~ крьв
струмочок (цівка, струмйнка) крові.
структура ж. структура; метална ~ струк-
тура металу; ~ на стоманата структура
сталі.
структурал|ен, -на, -но; -ни структураль-
ний; ~ анализ структуральний аналіз.
структуралйзьм ч. тільки одн. структура-
лізм.
струн|а ж. струна; металйчески ~-и мета-
леві струни; ф гласни ~-и голосові зв’язки.
струн|ен, -на, -но; -ни струнний; ~ ин*
струмент струнний інструмент; ~ квартет
струнний квартет.
струпам
662
стьгда
струпа|м док.: струпвам (див.).
струпва|м недок./струпам 1. нагромаджу-
вати/нагромадити,накопйчувати/накопйчи-
ти; концентрувати/сконцентрувати; 2. пе-
рен. (розм.) навантажувати/навантажити;
давати/дати доручення; 3. будувати/побу-
дувати наспіх (поспіхом); ~ се/~ се 1.
нагромаджуватися/нагромадитися, накопй-
чуватися/накопйчитися; концентруватися/
сконцентруватися; 2. товпитися/стовпитися,
купчитися, скупчуватися/скупчитися; 3.
звалюватися/звал йтися, падати/упасти,
спадати/спасти; 4. перен. звалюватися/зва-
лйтися, обрушуватися/обрушитися.
струпей ч. струп, лишай.
струя ж. 1. струмінь; водна ~ струмінь
водй; голяма ~ потік; тьнка ~ крьв стру-
мочок (цівка, струмйнка, струмок) крові;
2. струмінь, цівка, струмок (повітря, дйму,
світла); 3. перен. хвйля.
стру|я, -йш; -йх недок. 1. струмувати,
струміти, тектй; цідйтися; 2. перен. випро-
мінюватися.
стрьв ж. мй. стьрви 1. принада, приман-
ка; нажйвка; 2. лють, розлюченість; 3. жа-
дібність, жадоба, пожадливість.
стрьв|ен, -на, -но; -ни 1. кровожерний;
кровожерливий; 2. озлоблений, розлючений;
3. жадібний, пожадливий, зажерливий, ко-
рйсливий.
стрьвнй|к ч. мн. -ци 1. стерв’ятник; орел-
~ орел-стерв’ятник; 2. перен. (про людину)
хижак.
стрьвнйца ж. хижачка.
стрьвнишк|и, -а, -о; -и 1. кровожерний;
кровожерливий; 2. озлоблений, розлючений.
стрьк ч. мн. -ове 1. стебло; 2. пагін, па-
гонець; паросток.
стрькй перев. мн. голоблі.
стрьм|ен, -на, -но; -ни крутйй, стрімкйй;
~ бряг крутйй (стрімкйй, стрімчастий)
берег.
стрьмнина ж. 1. крутість, стрімкість;
2. крутйй схил.
стрьмнйще с. крутйй схил.
стрьсва|м недок:./стьрся струшувати/
струсйти, струснути.
стрьска|м док. див. стьрся.
стрьсква|м недок. див. стрьсвам.
стрясва|м недок./стресна 1. (раптово) бу-
дйти/розбудйти; 2. (раптово) лякати/зля-
кати; 3. перен. примушувати/примусити
спам’ятатися; спонукати і спонукувати/спо-
нукати; ~ се/~ се 1. (раптово) просипа-
тися, просинатися/проснутися; 2. (від неспо-
діваності) здригатися/здригнутися; 3. ляка-
тися/злякатися.
стряска|м недок. див. стрясвам.
стряха ж. мн. стрехи 1. стріха, острішок;
2. покрівля, дах; 3. навіс; 4. перен. хата,
дім; бащина ~ батьківська хата (стріха),
рідна домівка, батьківський (рідний) дім.
стубел ч. джерело (колодязь) з водопій-
ною колодою.
студ ч. мн. -ове; чл. ф. студ|ьт, -а холод,
мороз; сйлен ~ сйльний (міцнйй, лютий,
цупкйй) мороз; стоя на ~-а стояти на
морозі; ~-ьт от слаб в а мороз послаблюєть-
ся; стяга ~ підморожує; сух ~ сухйй мороз;
треперя от ~ тремтіти від холоду; 0 ку-
чешки ~ див. кучешки; свйва/сви ~ холод-
нішає, холодіє/похолоднішало, похолодні-
ло, настає/настав холод; сибйрски ~ див.
сибйрски.
студен, -а, -о; -и 1. холодний; морозний;
~ вьздух холодне повітря; 2. (про продукти,
напої) холодний; ~-а лимонад а холодний
лимонад; 3. перен. холодний, байдужий,
байдужний; безпрйстрасний; 4. (про колір)
холодний; 0 ~-а война холодна війна.
студенина ж. 1. холод; 2. прохолода; 3.
перен. холодність, байдужість.
студент ч. студент; ~ вьв вйсше учебно
заведение студент вйщого учбового закладу;
~-и от гбрните курсове старшокурсники;
~ от пьрви курс студент першого курсу; ~
-практикант студент-практикант.
студентка ж. студентка.
студентск|и, -а, -о; -и студентський; ~-а
карта студентський квиток; ~-а кнйжка
залікова кнйжка; ~-о общежйтие студент-
ський гуртожиток.
студентствува|м недок. бути студентом.
студио с. тільки одн. 1. (художня) студія;
2. (приміщення, з якого ведуться радіо- і
телепередачі) студія; 3. студія, кіностудія;
~ за игрални фйлми кіностудія худож-
ніх фільмів.
студия 1 ж. студія, нарис, публікація з
певного питання; ~ вьрху твбрчеството на
Длеко Константйнов студія (нарис) творчо-
сті Алеко Константйнова.
студия 2 ж. кіностудія; ~ за игрални фйл-
ми кіностудія художніх фільмів.
студоустойчйв, -а, -о; -и морозостійкйй,
морозовитривкйй.
студува|м недок. мерзнути, страждати від
холоду.
студ|я, -йш; -йх недок. 1. охолоджувати;
~ вйно в хладйлника охолоджувати вино в
холодйльнику; 2. тільки 3 ос. одн. безос.
мерзнути; ~-й ми мені холодно.
стьблб с. 1. стебло; стеблйна, стебелйна;
2. стовбур; (розм.) стовбурйна; 3. спец.
стержень; ~ на болт стержень болта.
стьгда ж. заст. площа (міська).
стьквам
663
стьпквам
стьква|м недок./стькна розпалювати/
розпалити, роздувати/роздути (вогонь).
стьклар ч. 1. склодув; 2. скляр.
стькларйя ж. скляні вйроби; магазин за
~ магазин скляних виробів.
стькларск|и, -а, -о; -и склярський; ~-а
работйлница склярська майстерня.
стьклен, -а, -о; -и 1. скляний; ~-а чаша
склянка, стакан; ~-и изделия скляні вйро-
би; 2. склянйй, засклений; ~ шкаф засклена
шафа; 3. перен. склянйй, нерухомий, застйг-
лий; холодний; ~ бляськ склянйй (холод-
ний) блиск; ~-и очй скляні очі; 0 ~-а
хартйя спец, склянйй папір.
стькленйца ж. 1. пляшка; 2. склянка.
стьклб с. 1. скло; грапаво ~ рйфлене
(карбоване) скло; опушено ~ димчасте
скло; предно ~ (на кола) вітрове скло
(автомобіля); увеличйтелно ~ збільшу-
вальне скло; лінза; лупа; 2. р о з м. пляшка;
графін; ~ сьс сок пляшка (графін) соку;
3. скло лампи (розм. заст. керосйнки).
стькловйд|ен, -на, -но; -ни склоподібний.
стьклообраз|ен, -на, -но; -ни склоподібний,
стьклопйс ж. живопис на склі.
стьклочистачка ч. склоочйсник (машини).
стькм|я, -йш; -йх док.: стькмявам (див.).
стькмява|м недок.Істькмя 1. готувати/
приготувати, підготовляти/підготбвити; 2.
(в дорогу) збирати/зібрати; 3. налагоджу-
вати/налагодити; 4. чепурйти, причепурю-
вати/причепурйти.
стькн|а, -еш; -ах док.: стьквам (див.).
стьлб ч. мн. -ове 1. стовп; бетбнен ~ бе-
тонний стовп; живачен ~ ртутний стовп;
2. перен. опора, підпора; ф грьбначен ~
хребетний стовп, хребет; позорен ~ ганеб-
ний стовп.
стьлба ж. 1. драбйна; вьжена ~ мотузко-
ва драбйна; сгьваема ~ драбйнка; сходня;
2. трап; самолетна ~ трап літака; 3. сходи,
східці (мн.); вйта ~ гвинтові сходи (схід-
ці); двйжеща се ~ рухомі сходи (східці);
еднораменна ~ одномаршеві сходи.
стьлбец ч. тільки одн. 1. стовп; 2. (цифр)
стовпчик.
стьлбица ж. 1. стовпчик; 2. спец, шкала.
стьлбище с.. 1. сходова клітка; 2. сходи;
східці (мн.).
стьлбообраз|ен, -на, -ни, стовпча-
стий; 2. схожий на сходи.
стьлкновение с. 1. зіткнення; вьорьжено
~ збройне зіткнення; 2. перен. (думок,
ідей) зіткнення.
стьлп ч. мн. -ове 1. стовп; 2. з а с т. баш-
та, вежа.
стьлпни|к ч. мн. -ци пустельник, самітник;
(заст.) пустйнник.
стьлпотворение с. (розм.) стовпотворін-
ня; (перен.) шарварок.
стьмва|м се недок./стьмня се 1. тільки З
ос. темніти/стемніти, потемніти; небето се
стьмнй небо потемніло; 2. тільки 3 ос. одн.
безос. темніти/стемніти, смеркати/смеркну-
ти, смеркатися/смеркнутися; вече се ^-ше
уже темніло (смеркалося); запбчва да се
стьмва починає темніти (смеркатися); нео-
чаквано се стьмнй несподівано стемніло
(смерклося, потемніло).
стьмн|я се, -йш се; -йх се док.: стьмвам
се (див.).
стьпало с. мн. стьпала 1. (ноги) ступня;
стопа; 2. ступня, нйжня частйна панчіх,
шкарпеток; 3. сходина, сходинка; (рідко)
східець; 4. спец, (валу) вйступ, заплечик;
5. спец, крок (обмотки); 6. перен. (розвитку)
ступінь. .
стьпва|м недок./стьпя 1. ступати/ступй-
ти, ступнути, робйти/зробйти крок; 2. (на
що-небудь) ступати/ступйти, ставати/ста-
ти; ~ на камька ступати (ставати) на
камінь; 3. у с п о л. з ч а с т к о ю не не хо-
дйти/не пітй, не відвідувати/не відвідати;
той няма да стьпи в кьщата им він ніколи
не піде до них у дім; 4. (про вік) ітй/пітй;
тя стьпи в двадесетата годйна їй пішов
двадцятий рік; 5. перен. вступати/вступйти;
~ в брак одружуватися; (заст) братися;
брати шлюб, паруватися; ~ в дльжност
ставати (вступати) на посаду; ~ на пре-
стола сідати на престол; ставати на царство;
ф	(к ач вам се/кача се) на главата
на някого див. глава *; на гнйла дьска
див. гнил; ~ като в панйци див. панйца;
на (вьрху) шйята на някого брати/
узяти гору (верх, перевагу) над ким; брати/
узяти за горло (горлянку, петельки) кого;
підвертати/підвернути під спід кого.
стьпйса|м се док.: стьпйсвам се (див.).
стьпйсва|м се недок./стьпйсам се 1. пода-
ватися/податися назад; посуватися/посуну-
тися назад, точйтися/поточйтися назад; 2.
дивуватися/здивуватися, подивуватися; 3.
перен. стушбвуватися/стушуватися, знічу-
ватися/знітитися; (док.) замішатися.
стьпк|аж. 1. слід; заешки ~-и заячі слідй;
по ~-ите по слідах; 2. крок; двадесет ~-и
двадцять кроків; с бьрзи ~-и швидкйми
кроками; 3. крок; па; балетна ~ па в балеті;
с танцова ~ танцювальним кроком; 4. пе-
рен. крок; захід; правя ~-и вживати за-
ходів; решйтелна ~ рішучий крок (захід);
5. стопа; стихотвбрна ~ віршова стопа;
ф ~ по ~ крок за кроком.
стьпква|м недок. /стьпча 1. топтати/за-
топтати; стоптувати/стоптати; конете едва
стьпна
664
сукман
не го стьпкаха коні ледве не наїхали на
нього (не затоптали його); ~ трева топта-
ти (толочити) траву; 2. перен. розм. знй-
щувати/знйщити; ~ всякакво желание
-стрймувати (знйщувати) будь-яке бажання.
стьпн|а, -еш; -ах док. див. стьпя.
стьп|ча, -чеш; -ках док.: стьпквам (див.).
стьп|я, -иш; -их док.: стьпвам (див.).
стьпя |м недок. див. стьпвам.
стьргалка ж. скребачка, скребок (для зчи-
щання бруду із взуття).
стьргало с. 1. (для зчищання бруду із
взуття) скребачка; 2. перен. розм. ву-
лиця, по якій ввечері прогулюється молодь;
п’ятачок.
стьрготйни мн. стружка (одн.); дьрвени
~ дерев’яні стружки.
стьр|жа, -жеш; -гах 1. скоблйти, скребтй,
шкребтй; 2. стругати; ~ дьскй с ренде стру-
гати дошки рубанком; 3. (на тертці) терти;
4. скреготати, скрипіти, рйпати, рипіти;
5. перен. розм. (на скрипці) пиляти.
стьрнйще с. стерня.
стьрс|я, -иш; -их док.: стрьсвам (див.).
стьрся|м недок. див. стрьсвам.
стьрч|а, -йш; -ах недок. 1. стирчати; еднб
дьрво самбтно ~-й одне дерево самітньо
стирчйть; косата му ~-й от шапката у нього
волосся стирчйть з шапки; 2. перен. розм.
стирчати, топтатися, товктйся; той ~-й тук
цял ден він стовбйчить (стирчйть, топчеть-
ся, товчеться) тут цілий день.
стьрчиопашка орн. плйска.
стьршел ент. шершень.
стяг ч. мн. -ове заст. стяг; прапор.
стяга|м недок. стегна 1. стягати і (рідше)
стягувати/стягтй і стягнути, затягати і (рід-
ше) затягувати/затягтй і затягнути, зав’я-
зувати/зав’язати; ~ вьзел стягати (стягу-
вати) вузол; 2. загвйнчувати/загвинтйти;
3. (про взуття, одяг) стискати і стйскува-
ти/стйснути, мулитиі (рідше) муляти, щіль-
но облягати/облягтй; 4. готувати/приготу-
вати; виряджати/вйрядити, збирати/зібра-
ти в дорогу; 5. поправляти/поправити, ла-
годити/полагодити; 6. (ряди) змикати/зім-
кнути; 7. перен. підтягати і підтягувати/
підтягтй, підтягнути; 0	(затягам/
затегна) кайша див. кайш; ~ си колана див.
колан; редйците див. редйца; стяга/
стегна (свйва/сви) студ див. студ;
сьрцето си брати/узяти себе в руки;
юздйте на някого спиняти/спинйти, осмй-
кувати/осмикнути кого; ставити/поставити
на місце кого; підтягати/підтягтй, підтя-
гувати/підтягнути (віжки), брати/узяти в
(свої) руки кого; ~ си/~ си багажа див.
«багаж; ~ си/~ си куфарите див. куфар;
~ се/~ се 1. стягатися і (рідше) стягувати-
ся/стягтйся і отягнутися, затягатися і (рід-
ше) затягуватися/затягтйся і затягнутися;
2. звужуватися/звузитися; зменшуватися/
зменшитися; 3. збиватися/збйтися докупи;
(ряди) змикати/зімкнути; 4. (про м'язи)
твердіти/затвердіти; ставати/стати міцнй-
ми, пружнйми; 5. укріплювати і укріпляти/
укріпйти; 6. готуватися/приготуватися до
роботи; братися/узятися за роботу.
субект ч. суб’єкт.
субектйв|ен, -на, -но; -ни суб’єктйвний;
~-ни чувства суб’єктйвні почуття; ~ фак-
тор суб’єктйвний фактор.
субективйст ч. суб’єктивіст.
сублйм|ен, -на, -но; -ни піднесений, уро-
чйстий; ~ момент урочйстий момент; ~-но
чувство піднесене почуття.
субординация ж. субординація.
субсидйра|м недок. і док. субсидувати,
субсидіювати.
субсйдия ж. субсйдія ; от пускам ~ від-
пускати (надавати) субсйдію, субсидувати,
субсидіювати.
субстанция ж. субстанція.
субтрбпици мн. субтропіки.
субтропйч|ен, -на, -но; -ни субтропічний;
~-ни растения субтропічні рослйни.
сувенйр ч. сувенір.
суверен ч. суверен.
суверен|ен, -на, -но; -ни суверенний;
на дьржава суверенна держава.
суверенитет ч. суверенітет; дьржавен ~
державний суверенітет.
сугаре с. діал. ягня, яке народйлося
пізно.
сугар|ен, -на, -но; -ни діал. 1. (про рос-
лини) пізній; 2. (тварини) пізнього вй-
водка.
суграшница ж. крупа (сніг).
суданка ж. бот. суданка, суданське сорго.
суджу|к ч. мн. -ци вид домашньої ковбасй.
суевер|ен, -на, -но; -ни марновірний, за-
бобонний.
суеверие с. марновірство; забобон.
суєта ж. 1. суєта; марність; 2. суєта, біга-
нйна, клопіт; (розм.) метушня.
сует|ен, -на, -но; -ни 1. суєтний, марний;
2. метушлйвий, похапливий, хаплйвий.
суетня ж. сум’яття; (розм.) метушня,
шарпанйна.
сует|я се, -йш се; -йх се недок. метушйтися.
суйнг ч. мн. -и заст. розм. піжон, сти-
ляга.
сукалче с. 1. немовля, грудна дитйна;
2. сисунець, сосунець.
сукман ч. сукня з грубої домотканої вов-
ни без рукавів.
сукнен
665
сутрин
сукнен, -а, -о; -и суконний.
сукно с. мн. сукна сукно; кафяво ~ бру-
натне (коричневе) сукно.
сукьрвица ж. діал. сукровиця, сукро-
ватиця.
султан ч. 1. (титул; феодал-татарин часів
турецького рабства) султан; 2. китиця, сул-
тан.
султанка ж. дружина султана; (розм.)
султанша.
султанов, -а, -о; -и султанський, якйй
належить султану.
султанск|и, -а, -о; -и султанський, якйй
відноситься до султана.
сулфат ч. сульфат; натриев ~ сульфат
натрію.
сума 1 ж. 1. (величина; певна кількість
грошей) сума; голяма ~ парй велйка сума
грошей; двбйна ~ двократна (дворазова)
сума; крьгла ~ кругла (чимала) сума;
чималі гроші; чималйй гріш; 2. перен. сума,
результат, підсумок.
сума2 присл. розм. сйла, сйла-силенна;
багато; ~ време багато часу; ~ народ
багато (сйла) народу.
сумар|ен, -на, -но; -ни 1. сумарний; 2.
перен. сумарний, узагальнений.
суматбха ж. сум’яття; (розм.) метушня;
шарпанйна.
сумйра|м недок. і док. 1. додавати/
додати, викбнувати/вйконати дію додаван-
ня; 2. підсумовувати/підсумувати.
сумка ж. військ, підсумок (для патронів).
сумрак ч. сутінок, сутінь.
сумрач|ен, -на, -но; -ни хмурий, похму-
рий.
сумт|я, -йш; -ях недок. сопіти, важко дй-
хати.
супа ж. суп; юшка; крем-~ от картбфи
суп-пюре з картоплі; пйлешка ~ курячий
суп; ~ от грах гороховий суп; ~ от гьби
грибнйй суп; ~ с тбпчета суп з фрика-
дельками; тльста ~ наваристий (жйрний)
суп.
супен, -а, -о; -и суповйй, призначений
для супа; ~-а льжйца столова ложка; ~-а
чинйя полумисок.
суперлатйв 1. лінгв. найвйщий ступінь;
2. перен. перебі/и_......—
суперфосфат ч. суперфосфат.
суперфосфат|ен, -на, -но; -ни суперфос-
фатний; ~-ни тброве суперфосфатні доб-
рива.
супйн ч. тільки одн. лінгв. супін.
супни|к ч. мн. -ци супник; супниця.
сур, -а, -о; -и розм. ясно-сірий; рябйй,
перістий, строкатий.
сурат ч. розм. пйсок, морда; храпа; 0
ймам ~ за (да) мати нахабність; я си виж
~-а подивйсь на себе; подивйсь, на кого
ти схожий.
сурва прикм. незм.: ~ годйна з Новйм
роком.
сурвака|м недок. поздоровляти з Новйм
роком (за народним звичаєм, злегка б’ючи
дереновою гілкою по спині, примовляти
«сурва, сурва година»)
сурвакар хлопчик або парубок, якйй вітає
з Новйм роком.
сурвакница ж. див. сурвачка.
сурва|м се недок./сурна се р о з м. кбвза-
ти/ковзнути, падати/упасти.
сурвачка деренова гілка (якою злегка
б’ють по спині, поздоровляючи з Новим
роком).
сурдйнка ж. сурдйнка; 0 под ~ під сур-
дйнку.
сурн|а се, -еш се; -ах се док.: сурвам се
(див.).
суров, -а, -о; -и 1. сирйй; ~-о месо сире
м’ясо; 2. сирйй, недопечений, недоварений;
~-о ядене сира (недоварена) їжа; 3. си-
рйй, сировйй, вогкий, вологий; 4. суровий,
сирйй, сировйй; необрбблений; ~ памук
бавбвна-сирець; ~-а кбжа шкура, шкірка;
необрбблена шкіра; 5. суворий, прбстйй;
~-а красота сувора краса; 6. п е р е н. суво-
рий; надзвичайно вимогливий.
суровака|м недок. див. сурвакам.
суроватка ж. сироватка.
суровин|а ж. сировина; вторйчна ~ вто-
рйнна сировина; йзходна ~ вихідна сиро-
вина; промйшлени ~-и промислова сиро-
вина.
суровйн|ен, -на, -но; -ни сировйнний;
на база сировйнна база.
сурогат ч. сурогат.
сурогат|ен, -на, -но; -ни сурогатний.
сусам ч. бот. кунжут.
сусамов, -а, -о; -и кунжутовий, кунжут-
ний.
суспендйра|м недок. і док. юр. відміняти/
відмінйти дію закону.
сутерен ч. підвал, цокольне приміщення.
сутерен|ен, -на, -но; -ни підвальний; цо-
кольний.
сутиен ч. бюстгальтер, ліфчик.
сутлияш, сутляш ч. солодка рйсова каша
на молоці.
сутреш|ен, -на, -но; -ни ранковий; ~ ве-
сти ик ранкова газета; ~-на дрезгавина
ранкові сутінки.
сутрин присл. ранком; рано ~ рано-
вранці; уранці-рано, раннього ранку.
сутрин, сутрина, ж. ранок; свежа ~ сві-
жий ранок.
сутринен
666
схрускам
сутрин|ен, -на, -но; -ни див. сутрешен.
суфйкс ч. лінгв. суфікс.
суфйкс|ен, -на, -но; -ни суфіксний.
суфле с. суфле.
суфлйра|м недок. і док. 1. (текст акто-
рам) суфлірувати і суфлювати, підказува-
ти/підказати; 2. перен. підказувати/підка-
зати.
суфльбр ч. суфлер.
суфльорск|и, -а, -о; -и суфлерський.
сух, -а, -о; -и 1. сухйй; сух компрес су-
хий компрес; ~-а кьрпа сухйй рушнйк; 2.
сухйй, висохлий, пересохлий; засохлий; ~
кладенец суха кринйця; ~-а трева суха
(висохла) трава; 3. (про погоду) сухйй,
посушливий; ~ студ сухйй мороз; ~-о лято
посушливе (засушливе) літо; 4. сушений;
сухйй; черствйй, в’ялений; ~ хляб черствйй
хліб; ~-а рйба в’ялена рйба; ~-о мляко
сухе молоко; ~-и гьби сушені грибй; 5.
перен. сухйй; худйй, сухорлявий; ~ човек
суха (сухорлява) людйна; 6. перен. (про го-
лос, звук) сухйй; різкйй, тріскучий; 7. перен.
(неприязний) сухйй, холодний; ~ р аз гов о р
суха розмова; 0 ~-а дестилация суха пере-
гонка; ~-азидарйя суха кладка; ~-ахрана
сухйй пайок; ~-и парй готівка, готові
гроші; наявні гроші; ~-и сладки бісквіти; ям
~ хляб перебуватися з хліба на воду (на
квас); перебуватися то сяк, то так; тягтй біду.
сухар ч. сухар.
сухарен, -а, -о; -и сухарний.
суховей ч. суховій.
суходбл ч. суходіл.
сухоежбина ж. сухом’ятка.
сухожйлие с. сухожйлля.
сухозем|ен, -на, -но; -ни 1. сухопутний;
~-на границя сухопутний кордон; 2. назем-
ний.
сухопьт|ен, -на, -но; -ни сухопутний; ~-ни
войскй сухопутні війська.
сухота ж. 1. сухість; худорлявість; 2.
посуха, засуха; 3. перен. сухість, холод-
ність.
сухоустойчйв, -а, -о; -и посухостійкйй,
засухостійкйй.
сухояжбина ж. див. сухоежбина.
су|ча \ -чеш; -ках ссати (про немовлят
і сосунців).
су|ча2, -чеш; -ках 1. (нитки) сукати; 2.
(вуса) намотувати; закручувати.
суша1 ж. посуха, засуха; (розм.) суш,
суша; голяма ~ велйка посуха (засуха).
суша 2 ж. тільки одн. суша; земля.
суш|а, -йш; -йх недок. 1. сушйти; 2. перен.
(про хворобу) сушйти, висушувати, висна-
жувати, знесйлювати.
сушав, -а, -о; -и посушливий, посушний,
засушливий; ~-и годйни посушливі роки.
сушелки мн. розм. сухофрукти; (розм.)
сушня.
сушйл|ен, -на, -но; -ни сушильний; ~ агре-
гат сушйльний агрегат.
сушйлня ж. 1. сушарка; вьртяща се (ро-
тацибнна) ~ обертова (ротаційна) сушар-
ка; 2. (приміщення) сушарня.
сушина ж. 1. захйщене від дощу місце; 2.
навіс; повітка.
сфера ж. сфера; небесна ~ небесна сфе-
ра; ~ на влияние сфера впливу; ~ на
действие сфера дії; ~ на обращението
сфера обігу; ~ на произвбдството сфера
виробнйцтва.
сферйч|ен, -на, -но; -ни сферичний; ~
повьрхност сферйчна поверхня.
сфинкс ч. сфінкс.
схван|а (се), -еш (се); -ах (се) док.: схва-
щам (се) (див.).
схванат, -а, -о; -и 1. паралізований; 2.
перен. нездібний, нездатний; невмілий.
схватка ж. 1. військ, сутичка; (коротко-
часний) бій; 2. сутичка; бійка.
схватлйв, -а, -о; -и кмітлйвий, тямущий,
тямовйтий, тямкйй.
схваща|м недок:./схвана 1. розуміти/зро-
зуміти; ~ смйсьла на казаното розуміти
зміст сказаного; 2. запам’ятдвувати/за-
пам’ятати, засвдювати/засвдїти.
схваща|м се недок./схвана се німіти/
оніміти, ставати/стати нерухомим (від
болю), паралізуватися.
схема ж. 1. схема; рисунок, креслення;
блокова ~ блок-схема; дбща ~ загальна
схема; ~ на приемник схема приймача;
2. схема, короткий опис (вйклад); 3. перен.
схема; трафарет, шаблон.
схематизация ж. схематизація.
схематизйра|м недок. і док. схематизу-
вати.
схлупен, -а, -о; -и приземкуватий, при-
садкуватий; ~-а кьщурка приземкувата
хатка, (розм.) хатчйна.
схлупетина ж. розм. приземкувата хат-
ка, (розм.) хатчйна.
схбден, -на, -но; -ни схожий, подібний;
~-ни триьгьлници подібні трикутники;
~-ни характери схожі (подібні) характери.
схбжда|м се недок. бути схожим (подіб-
ним) до чого.
схоластй|к ч. мн. -ци схоласт, схоластик,
схоластика ж. схоластика.
схоластйч|ен, -на, -но; -ни схоластйчний;
~-на наука схоластйчна наука.
схоластйчески, -а, -о; -и див. схоластй-
чен.
схруска|м док.: схрусквам (див.).
схрусквам	667	сьбйрам
схрусква|м недок./схрускам згризати/
згризти.
сцед|я се, -йш се; -йх се док.: сцеждам се
(див.).
сцежда|м се недок./сцедя се стікати/
стекти.
сцена ж. 1. сцена; вьртяща се (под-
вйжна) ~ сцена, яка обертається; роден
за ~-та народжений для сцени; 2. сцена,
ява, картйна; епізод; няма ~ німа сцена;
3. перен. (гостра розмова) сцена; сварка;
4, перен. сцена; сфера (поле) діяльності;
(рідко) поприще.
сценари|ен, -йна, -йно; -йни театр, сце-
нарний; ~-йна комйсия сценарна комісія.
сценарий ч. сценарій; пйша ~ писати
сценарій; ~ на филм сценарій фільму.
сценарйст ч. сценарйст.
сценйч|ен, -на, -но; -ни сценічний; ~-на
дейност сценічна діяльність; -ни средства
сценічні засоби.
сценйческ|и, -а, -о; -и див. сценйчен.
сцепва|м недок./сцепя 1. розколювати/
розколоти; 2. розривати/розірвати, роздира-
ти/роздерти.
сцепление с. зчеплення.
сцеп|я, -иш; -их док.: сцепвам (див.).
сцепя|м недок. див. сцепвам.
счепка|м док.: счепквам (див.).
счепква|м недок. /счепкам схоплювати/
схопйти; ~ се/~ се 1. чіплятися, учіплю-
ватися/учепйтися; схбплюватися/схопйти-
ся; 2. зчіплюватися і зчіплятися/зчепйтися,
починати/почати сварйтися (лаятися).
счет|а, -еш; счетох док.: счйтам (див.).
счетовбд|ен, -на, -но; -ни 1. рахунковий,
рахівнйчий; ~-ни кнйги рахункові кнйги;
2. (про працівника) лічйльний; рахунко-
вий; ~-ни раббтници рахівникй.
счетоводйтел ч. рахівнйк; бухгалтер.
счетоводйтелск|и, -а, -о; -и рахівнйчий;
~-и курсове рахівнйчі курси.
счйта|м недок./счета вважати, думати/
подумати; припускати/припустйти; ~ за
нужно вважати за необхідне; ~ за свой
дьлг вважати своїм обов’язком; той ~-ше,
че не сьм прав він вважав, що я не правий;
~ се/~ се брати/узяти до уваги.
счука|м док.: счуквам (див.).
счуква|м недок./счуі^я*- • _^Ти/потовктй,
(розм.) розтовктй.
счупва|м недок./счупя розбивати/розбй-
ти, розламувати і розломлювати/розлама-
ти; 0 ~/~ хатьра на някого робйти/зро-
бйти щось всупереч волі кого, не рахува-
тися/не порахуватися з бажанням кого, не
зважати/не зважити на кого; ~ си/~ си
рогата див. рог.
счуп|я, -иш; -их док.: счупвам (див.).
сьавтор ч. співавтор.
сьбаря|м недок./сьббря 1. (будівлю)
руйнувати/зруйнувати; зносити/знестй; 2.
(предмет) звалювати/звалйти, скидати/
скйнути, перекидати/перекйнути; 3. (у бо-
ротьбі) перемагати/перемогтй; 4. убивати/
убйти; звалювати/звалйти; 5. (позбавляти
посади, влади і т. ін.) скидати/скйнути,
валйти/повалйти; ~ от престола скидати з
престолу; 6. (про хворобу, втому) звалю-
вати/звалйти; 0 ~/~ (срутвам/срутя)
всйчки мостове зад себе си див. мост; ~ се/
~се руйнуватися/зруйнуватися (про бу-
дівлю); звалюватися/звалйтися; перекида-
тися/перекйнутися.
сьбер|а, -еш; сьбрах док.: сьбйрам (див.).
сьбеседва|м недок. бесідувати; вестй роз-
мову, бесіду.
сьбеседни|к ч. мн. -ци співрозмовник;
співрозмовець, співбесідник.
сьбеседница ж. співрозмовниця, спів-
бесідниця.
сьбеседничка ж. див. сьбеседница.
сьбйра|м недок./сьбера 1. збирати/зібра-
ти, складати/скласти докупи; ~ вещите си
збирати свої речі; ~ гьби збирати грибй;
2. (борг, податок) збирати/зібрати, справ-
ляти/справити, (недок.) правити, вимагати;
3. (відомості) збирати/зібрати, одержува-
ти/одержати; 4. (на збори, мітинги і т. ін.)
збирати/зібрати; скликати/склйкати; 5. (ко-
лекціонувати) визбйрувати/вйзбирати, зби-
рати/зібрати; ~ марки збирати (колек-
ціонувати) марки; 6. (нагромаджувати)
збирати/зібрати, призбйрувати/призбира-
ти; складати/скласти, відкладати/відкла-
сти; 7. (про волосся) прибирати/прибра-
ти, забирати/забрати, підбирати/підібрати;
приймати/прийняти; 8. (про одяг) підбира-
ти/підібрати, підсмйкувати і підсмикати/
підсмйкати; 9. (про зморшки на обличчі)
збирати/зібрати, робйти/зробйти; (брови,
чоло, обличчя) хмурити, нахмурювати/
нахмурити; 10. збирати/зібрати; мирйти/
помирйти і примирйти; 11. (матеріал) зби-
рати/зібрати; 12. мат. додавати/додати,
виконувати/вйконати додавання; 13. уміща-
ти і уміщувати/умістйти в себе; 14. (про
силу, енергію і т. ін.) збирати/зібрати; (>
~-й си дрйпите див. дрйпа; ~/~ гората
див. гора; дом див. дом; ~/~ кураж
див. кураж; мйслите си див. мйсьл;
~/~ ейли див. сйла;	трохйте от
нещо див. троха; ~ си/~ си (вдйгам си/
вдйгна си) партушйните (парцалите, чуко-
вете, чукалата) див. вдйгвам; ~ си/~ си
(стягам си/стегна си) багажа див. багаж;
сьбирател
668
сьвестен
~ си/~ си ума (в главата) братися/узя-
тися за розум; прихбдити/прийтй до розу-
му; ~ се/~ се 1. збиратися/зібратися,
схбдитися/зіхбдитися і зійтися; скупчувати-
ся/скупчитися; 2. зсуватися і зсовуватися/
зсунутися, з’єднуватися/з’єднатися, сполу-
чатися/сполучитися, змикатися/зімкнутися;
3. уміщуватися/умістйтися; 4. (про ткани-
ну) збігатися/збігтися, зсідатися/зсістися;
5. перен. знатися (недок.), схбдитися/зійтй-
ся, зближатися/зблйзитися, дружйти/по-
дружйти, дружйтися/подружйтися.
сьбирател ч. див. сьбирач.
сьбирател|ен, -на, -но; -ни збірний; ~
пункт збірний пункт; ~-ни сьществйтелни
лінгв. збірні іменники; 2. спец, збиральний;
~-на леща збиральна лінза.
сьбирач ч. збирач; колекціонер.
сьбйти|е с. подія; голямо ~ велйка подія;
исторйческо ~ історйчна подія; коментй-
рам ~-ята коментувати події.
сьблазнйтел ч. спокусник; звідник.
сьблазнйтел|ен, -на, -но; -ни спокусливий;
зваблйвий; ~-но предложение спокуслива
пропозйція.
соблазнйтелка ж. спокусниця; звідниця.
сьблазн|я, -йш; -йх док.: сьблазнявам
(див.).
сьблазнява|м недок./сьблазня 1. споку-
шати/спокусйти, зваблювати/звабити; зна-
джувати/знадити; 2. зводити/звести, підма-
нювати/підманйти і підманути.
сьблаз|ьн ж. мн. -ни спокуса; голям ~
велйка спокуса; той не устоя на сьблазьнта
да разкаже він не встояв перед спокусою
розповістй.
сьбл|ека, -ечеш; -якох док.: сьблйчам
(див.).
сьблекалня ж. роздягальня.
сьблйча|м недок./сьблека 1. (одяг) зні-
мати/зняти, скидати/скйнути; 2. роздягати/
роздягтй; (розм.) розбирати/розібрати; 3.
перен. (брати дуже високу плату) розм.
здирати/зідрати і здерти, лупйти/злупйти.
сьблюдава|м недок. дотрймувати, додер-
жувати; ~ закбна дотрймувати (додержу-
вати) закону.
сьболезновани|е с. співчуття; изказвам ~
висловлювати співчуття; йскрени и дьлбоки
~-я щйрі й глибокі співчуття.
сьболезновател|ен, -на, -но; -ни якйй ви-
ражає співчуття; ~-на телеграма телегра-
ма, в якій виражається (висловлюється)
співчуття.
сьббр ч. 1. (представників) собор; збори;
цьркбвен ~ церковний собор; 2. храмове
свято, храмовий день (празник); 3. заст.
(розвага) собор.
сьббр|ен, -на, -но; -ни соборний; ~ пло-
щад соборна площа; ф ~-на черква церк.
собор.
сьбота ж. субота; утре е ~ завтра субо-
та; ще се вйдим тази ~ ми побачимося в
суботу на цьому тйжні.
сьбот|ен, -на, -но; -ни суботній; ~-на ве-
чер суботній вечір.
сьбрание с. 1. збори (тільки мн.); закрй-
вам ~ закривати збори; открйвам ~ від-
кривати збори; отчетно-йзборно ~ звітно-
вйборчі збори; партййно ~ партійні збори;
провеждам ~ проводити (провадити) збо-
ри; ~ на колектйва збори колектйву; ~-то
постановява збори ухвалюють; тьржествено
~ урочйсті збори; 2. (орган державної вла-
ди) збори; Народно ~ Народні збори (ви-
щий орган державної влади НРБ); учредй-
телно ~ установчі збори; 3. (творів) зібран-
ня, збірка; пьлно ~ на сьчиненията повне
зібрання творів.
сьбрат ч. 1. побратйм; 2. (за заняттям,
професією) співбрат.
сьбува|м недок./сьбуя 1. (взуття, панчохи
і т. ін.) роззувати/роззути; знімати/зняти,
скидати/скйнути; майката сьбу детето по
чорапки мати зняла взуття з дитйни (роз-
зула дитйну, залйшила дитйну в шкарпе-
точках); 2. (штани) знімати/зняти; ~ се/~
се роззуватися/роззутися.
сьбуден, -а, -о; -и 1. розбуджений; якйй
проснувся (прокйнувся); 2. кмітлйвий, тя-
мущий, тямовйтий, тямкйй; тямучий; 2. сві-
домий, актйвний.
сьбуд|я, -иш; -их док.: сьбуждам (див.).
сьбужда|м недок./сьбудя 1. будйти/збу-
дйти, розбуджувати/розбудйти; 2. перен.
пробуджувати/пробудйти, розбуджувати/
розбудйти; ~ се/~ се 1. просипатися і про-
синатися/проснутися, прокидатися/прокй-
нутися; 2. перен. пробуджуватися/пробу-
дйтися; (розм.) пробуркуватися/пробурка-
тися.
сьбу|я, -еш; -х док.: сьбувам (див.).
сьвест ж. 1. совість, сумління; 2. сві-
домість; 0 гризе ме ~-та див. гриза; за
да ми е чйста ~-та для очйстки совісті
(сумління), щоб очйстити совість (сумлін-
ня); лежй ми на ~-та див. дежа; по ~ по
совісті; щйро кажучи, щиросердо, щиро-
сердно, щиросердечно, (рідко) по-щйрому;
с чйста ~ по совісті; сьс спокбйна ~ із
спокійною совістю, із спокійним сумлінням;
тежй ми на сьвестта див. тежа; чист сьм
пред ~-та си моя совість чйста, моє сум-
ління чйсте.
сьвест|ен, -на, -но; -ни 1. совісний; 2.
сумлінний; 3. свідомий.
сьвет
669
сьгледвачка
сьвет ч. 1. порада, рада; давам ~ давати
пораду, подавати раду, радити; йскам ~
просити поради; 2. рада, нарада; научен
~ учена рада; педагогйчески ~ педаго-
гічна рада; Сьвет за икономйческа взаимо-
пбмощ (СИВ) Рада Економічної Взаємодо-
помоги (РЕВ); Сьвет за сйгурност при ООН
Рада Безпеки ООН; худбжествен ~ ху-
дожня рада; 3. (орган державної влади)
рада; Верхбвен ~ на СССР Верховна
Рада СРСР; Софййски градски нарбден
~ Софійська міська народна рада.
сьветва|м недок. давати пораду, подава-
ти раду, радити; те ме ~-т да се вьрна
вонй радять мені повернутися; ~ се радити-
ся.
сьветни|к ч. мн. -ци 1. порадник; добьр
~ добрий (хороший) порадник; 2. радник;
легацибнен ~ радник посольства; тьргбвски
~ торговельний (торговий) радник.
сьветница ж. порадниця.
сьветничка ж. 1. радниця, (про жінку)
радник; 2. порадниця.
сьветск|и, -а, -о; -и радянський; Сьвет-
ската армия Радянська Армія; ~-ата власт
радянська влада; ~-ата наука радянська
наука; Сьветски сьюз Радянський Союз.
сьвещава|м се недок. радитися; те се ~
-ха каквб да правят вонй радилися, що ро-
бйти.
сьвещание с. нарада; ~ на челниците
нарада передовиків; произвбдствено ~
виробнйча нарада.
сьвеіцател|ен, -на, -но; -ни дорадчий; ~
глас дорадчий голос; ~-на стая кімната для
нарад.
сьвзе|ма се, -меш се; -х се док.: сьвземам
се (див.).
сьвзема|м се недок./сьвзема се 1. опри-
тдмнювати/опритдмніти, опам’ятовуватися/
опам’ятатися, отямлюватися/отямитися; 2.
поправляти/поправити свій матеріальний
стан.
сьвзйма|м се недок. див. сьвземам се.
сьвипускни|к ч. мн. -ци однокашник
(розм.); те са ~-ци вонй однокашники.
сьвкуп|ен, -на, -но; -ни сукупний
сьвмест|ен, -на, -но; -ни спільт .и; сукуп-
ний; ~ пблет спільний пол^ ^~-на работа
спільна робота; мйрно -но сьіцествуване
мйрне співіснування; ~-ни действия спільні
дії.
сьвместйм, -а, -о; и сумісний; сполучний,
сьвместйтел ч. сумісник.
сьвместйтелка ж. сумісниця.
сьвокуп|ен, -на, -но; -ни див. сьвкупен.
сьвпада|м недок./сьвпадна 1. збігатися/
збігтися (за часом), виявлятися/вйявитися
схожим (подібним); 2. мат. збігатися/збіг-
тися; приставати/пристати.
сьвпадеж ч. див. сьвпадение.
сьвпадение с. збіг, (рідко) збіжність;
~ на обстоятелствата збіг обставин.
сьвремен|ен, -на, -но; -ни сучасний; ~
бьлгарски книжбвен езйк сучасна літера-
турна болгарська мова; ~ човек сучасна
людйна; ~-на наука сучасна наука; ~-но
сьстояние сучасний стан.
сьвременни|к ч. мн. -ци сучасник; той е
наш ~ він наш сучасник.
сьвременница ж. сучасниця.
сьвременничка ж. див. сьвременница.
сьвременност ж. тільки одн. сучасність,
сьвремие с. тільки одн. заст. див. сьвре-
менност.
сьвсем присл. зовсім; цілком; ~ мальк
зовсім маленький; ~ не ... зовсім не.., ніяк
(аж ніяк) не...
сьвькуп|ен, -на, -но; -ни див. сьвкупен.
сьвькупление с. парування, злягання.
сьвькуп|я се, -иш се; -их се док.: сьвьку-
пявам се (див.).
сьвькупява|м се недок./сьвькупя се пару-
ватися/спаруватися; злягатися/злягтйся.
сьвьршен, -а, -о; -и 1. досконалий; ~-а
красота досконала краса (красота); 2. ціл-
ковйтий, повний; ~-а йстина чйста (цілко-
вйта) правда.
сьглас|ен -на, -но; -ни 1. згоден, згод-
ний, згідний; нйе сме ~-ни да трьгнем ми
згодні поїхати; той е ~ с вас він з вами
згоден (згодний); 2. (прожиття, взаємини)
злагідний, мйрний, дружній; ~ живот
злагідне життя.
сьглас|ен 2, -на, -но; -ни лінгв. прйголос-
ний.
сьглас|я се, -йш се; -йх се док.: сьглася-
вам се (див.).
сьгласява|м се недок./сьглася се 1. згб-
джуватися/згбдитися; погбджуватися/по-
гбдитися; давати/дати згоду; той не се
~-ше да замйне він не погоджувався по-
їхати; 2. згбджуватися/згбдитися, погбджу-
ватися/погбдитися, підтверджувати/підтве-
рдити свою згоду; підтрймувати/підтрйма-
ти; не мога да се сьглася с това не можу
з цим погодитися.
сьглашателск|и, -а, -о; -и угодовський.
сьглашение с. порозуміння; угода; сключ-
вам ~ укладати угоду; тьргбвско ~ тор-
говельна (торгова) угода.
сьгледа|м док.: сьглеждам (див.).
сьгледва|м розм. див. сьглеждам.
сьгледвач ч. 1. наглядач; 2. (шпіон) під-
глядач.
сьгледвачка ж. наглядачка, підглядачка.
сьглеждам
670
сьединйтел
сьглежда|м недок:./сьгледам 1. помічати/
помітити, замічати/замітити; примічати/
примітити, запримітити; звертати/звернути
увагу.
сьград|я, -йш; -йх док.: сьграждам (див.).
сьграждам недок./сьградя споруджувати
і споруджати/спорудйти, будувати/побуду-
вати, звбдити/звестй.
сьграждан|ин ч. мн. -и земляк з одного
міста.
сьгреш|а, -йш; -йх док.: сьгрешавам
(див.).
сьгрешава|м недок./сьгреша 1. помиля-
тися/помилйтися; 2. грішйти, согрішати/
согрішйти; (розм.) згрішйти.
сьгр|ея, -ееш; -ях док.: сьгрявам (див.).
сьгрява|м недок./сьгрея гріти, зігрівати
і зогрівати/зігріти і зогріти.
сьд 1 ч. мн. -ове; чл. ф. сьд|ьт, -а 1. по-
суд, посудина; глйнени ~-ове глйняний (че-
реп’яний) посуд; грьнчарски ~-ове череп’я-
ний посуд; крьвонбсни ~-ове кровоносні
судйни; скачени ~-ове сполучені посудини;
стьклени ~-ове склянйй посуд.
сьд 2 ч. тільки одн.; чл. ф. сьд|ьт, -а 1.
суд; другарски ~ товарйський суд; народен
~ народний суд; призовавам (извйквам)
на ~ викликати на суд; ~-і>т го оправда
суд його вйправдав (оправдав); 0 без ~
без суда; давам под (в) ~ някого подавати
в суд на кого, позивати в суд (до суду) кого;
изправям/изправя пред ~-а някого див.
изправям; страшният ~ страшнйй (божий)
суд.
сьдба ж. 1. доля; фортуна; талан; гор-
чйва ~ гірка (лиха) доля, недоля, безта-
лання, гіркйй талан; така беше решйла
~-та так вйрішила доля; щастлйва ~ щас-
лйва доля, талан; 2. доля, вйпадок; 3. доля;
майбутнє; това определй ~-та ми це вйз-
начило мою долю; () на произвбла.на
та напризволяще; по воля на ~-та див.
воля; удар на ~-та див. удар.
сьдбинй тільки мн. доля, життєвий шлях;
майбутнє.
сьдббв|ен, -на, -но; -нидив. сьдбонбсен.
сьдбонбс|ен, -на, -но; -ни фатальний; ви-
рішальний; ~ час вирішальна (фатальна)
годйна.
сьдеб|ен, -на, -но; -ни судовйй; ~ изпьл-
нйтел судовйй виконавець; ~ процес судо-
вйй процес; ~-но заседание судове засі-
дання; ~-ни разнбски судові вйтрати; 0
~-на медицйна судова медицйна.
сьдействие с. сприяння; оказвам ~ сприя-
ти, допомагати.
сьдействува|м недок. сприяти, допомага-
ти.
сьдер|а, -еш; сьдрах док.: сьдйрам (див.).
сьдййск|и, -а, -о; -и судовйй; ~-а колегия
судова колегія.
сьдйлище с. див. сьд 2.
сьдйна ж. посуд, посудина.
сьдйра|м недок./сьдера 1. раздирати/
роздерти, розривати/розірвати; 2. (одяг)
знбшувати/зносйти.
сьдия ч. мн. сьдйи 1. суддя; народен ~
народний суддя; 2. суддя, арбітр; главен
~ спорт, головнйй суддя.
сьдни|к ч. мн. -ци суддя, крйтик, цінйтель.
сьдоклад ч. співдоповідь.
сьдокладчи|к ч. мн. -ци співдоповідач,
сьдопроизвбдство с. судочйнство.
сьдоустрбйство с. судоустрій, судовйй
устрій.
сьдружие с. 1. заст. товарйство; ком-
панія; 2. змова, зговір.
сьдружни|к ч. мн. -ци 1. пайовйк, ком-
паньйон; 2. товариш.
сьдружническ|и, -а, -о; -и якйй відносить-
ся до пайовика (компаньйона).
сьдьржа|м недок. містйти [у собі]; кнй-
гата сьдьржа интересни наблюдения кнйга
містить цікаві спостереження; солта сьдьр-
жа натрий сіль містить [у собі] натрій.
сьдьржание с. 1. вміст; изсйпвам ~-то на
чантата висипати вміст сумки (все, що є в
сумці (портфелі); 2. зміст; разказ вам ~-то
на кнйгата розповідати зміст кнйги; 3.
перен. зміст, суть; форма и ~ форма і
зміст.
сьдьржател ч. власник, володілець; госпо-
дар.
сьдьржател |ен, -на, -но; -ни змістовний;
~-но изказване змістовний вйступ.
сьдьржателка ж. власниця, володіль-
ниця; господарка.
сьд|я, -иш; -йх недок. 1. юр. судйти; ще го
~-ят за голямо злоупотребление його бу-
дуть судйти за велйку розтрату; 2. розм.
(висловлювати негативне ставлення) судй-
ти, осуджувати, засуджувати; 3. судйти,
робйти вйсновок; ~ според вьншния вид
судйти з (на підставі) зовнішнього вйгляду;
робйти вйсновок на підставі зовнішнього
вйгляду.
сьединение с. 1. з’єднання, об’єднання;
сполучення; 2. спец, сполука, сполучення;
заварьчно ~ зварне з’єднання; химйческо
~ хімічна сполука; 3. військ, з’єднання;
ракетно ~ ракетне з’єднання; ф кьсо ~
коротке замикання.
сьединйтел ч. спец. 1. техн. муфта, спо-
лучна муфта; гьвкав ~ пружна муфта;
пльзгащ ~ ковзна муфта; 2. спец, зчеплен-
ня; трйещ ~ фрикційне зчеплення.
сьединйтелен
671
сьзорявам се
сьединйтел|ен, -на, -но; -ни сполучний,
з’єднувальний; ~-но звенб спец, з’єдну-
вальна ланка; 0 ~-на тькан спец, спо-
лучна тканйна.
сьедин|я, -йш; -йх док.: сьединявам
(див.).
сьединява|м недок:./сьединя 1. з’єднува-
ти/з’єднати; сполучати/сполучйти; зв’язу-
вати /зв’язати; правата сьединява двете точ-
ки пряма з’єднує дві (обидві) точки; шо-
сето сьединява двата райбна шосе з’єднує
(сполучає, зв’язує) обйдва райони; 2. п е-
р е н. об’єднувати/об’єднати, поєднувати/
поєднати, з’єднувати/з’єднати; ббщата цел
ни обединй спільна мета нас з’єднала
(поєднала); ~ се/~ се з’єднуватися/
з’єднатися; об’єднуватися/об’єднатися.
сьест|ен, -на, -но; -ни їстівнйй; ~-ни
прйпаси їстівні (харчові) припаси; харчі,
харч; припас [їжі].
сьжаление с. 1. жаль, жалість; 2. спів-
чуття; ф за ~ на жаль.
сьждение с. судження, міркування; дум-
ка; субектйвно ~ суб’єктйвне судження;
~ за изкуството судження (міркування)
про мистецтво.
сьживйтел |ен, -на, -но; -ни живлющий,
живлючий.
сьжив|я, -йш; -йх док.: сьживявам (див.).
сьживява|м недок./сьживя 1. оживляти/
оживйти, воскрешати/воскресйти; 2. перен.
оживляти/оживйти, веселйти, розвеселяти/
розвеселйти; 3. перен. оживляти/оживйти,
воскрешати/воскресйти; відроджувати/від-
родйти; віднбвлювати/відновйти; ~ се/~
се 1. оживати/ожйти, воскресати/воскрес-
нути; 2. оживлятися/оживйтися; веселішати,
розвеселятися/розвеселйтися; 3. перен. во-
скресати/воскреснути, оживати/ожйти; від-
рбджуватися/відродйтися, відновлюватися/
відновйтися.
сьжйтел ч. 1. сусід; 2. земляк.
сьжйтелка ж. 1. сусідка; 2. землячка.
сьжйтелствува|м недок. жйти в одному
будйнку (в одній квартйрі).
сьзаклятие с. змова.
сьзаклятни|к ч. мн. -ци змовник.
сьзаклятница ж. ? .овниця.
сьзаклятнич|а, ->ш; -их недок. влаштову-
вати змову; брЛй участь у змові.
сьзаклятн .еск|и, -а, -о; -и змовницький.
сьзвездие с. сузір’я.
сьзвуч|ен, -на, -но; -ни співзвучний.
сьзвучие с. співзвуччя; співзвучність.
сьздава|м недок./сьздам 1. створювати/
створйти; ~ поетйчен образ створювати
поетйчний образ; 2. ствбрювати/створйти,
засновувати/заснувати; організовувати/ор-
ганізувати; 3. ствбрювати/створйти; забез-
печувати/забезпечити; ~ добрй услбвия за
работа створювати хороші умови для робо-
ти; 4. заподіювати/заподіяти, спричиняти і
спричйнювати/спричинйти, завдавати/зав-
дати; ~ безпокбйствие завдавати турботи
(клопоту), турбувати, непокоїти.
сьзд|ам, -адеш; -адох док.: сьздавам
(див.).
сьздание с. 1. створення; 2. творіння;,
твір, вйтвір, утвір; 3. (про людину) ство-
ріння, творіння; 0 от ~ мйра див. мир 2.
сьздател ч. 1. творець, створювач; заснов-
ник; 2. рел. творець; сотворйтель.
сьзерцава|м недок. дивйтися, розглядати,
споглядати.
сьзерцание с. споглядання.
сьзерцател ч. споглядач, споглядальник.
сьзерцател |ен, -на, -но; -ни споглядаль-
ний.
сьзйда|м док.: сьзйждам (див.).
сьзидател|ен, -на, -но; -ни творчий; ~
труд творча праця.
сьзйжда|м недок. /сьзйдам розм. буду-
вати/побудувати, споруджувати і споруджа-
ти/спорудйти.
сьзйра|м недок./сьзра 1. помічати/помі-
тити, замічати/замітити; примічати/примі-
тити; 2. (перен.) схбплювати/схопйти, розу-
міти/зрозуміти.
сьзнава|м недок./сьзная 1. усвідбмлюва-
ти/усвідбмити, бути/стати свідомим; визна-
вати/вйзнати; ~ грешките си усвідомлю-
вати (визнавати) свої помилкй; ~ опас-
ността усвідомлювати небезпеку, бути свідо-
мим небезпеки; ~ се/~ се р оз м. призна-
ватися/признатися, зізнаватися/зізнатися;
2. притбмніти/опритбмніти, бути/стати при-
томним; прихбдити/прийтй до пам’яті (розм.
тями).
сьзнание с. 1. свідомість; губя (загубвам)
~ знепритбмнювати, втрачати свідомість,
зомлівати; йдвам в ~ притомніти, ставати
притомним, приходити до пам’яті (розм.
тями); 2. усвідомлення, свідомість; ~ за
своя дьлг усвідомлення своїх обов’язків;
3. (розуміння) свідомість; класово ~ класо-
ва свідомість.
сьзнател|ен, -на, -но; -ни 1. свідомий;
розумний; ~ живот свідоме життя; 2. сві-
домий; сумлінний, совісний; передовйй;
~ раббтник сумлінний робітнйк (праців-
нйк).
сьзна|я, -еш; -х док.: сьзнавам (див.).
сьзор|я се, -йш се; -йх се док.: сьзорявам
се (див.).
сьзорява|м се недок./сьзоря се тільки
З ос. безос. світати/розсвітати і розсвінути,
сьзра
672
сьмнявам
розвиднятися і розвйднюватися/розвйдні-
тися.
сьзр|а, -еш; -ях док.: сьзйрам (див.).
сьзр|ея, -ееш; -ях док.: сьзрявам (див.).
сьзрява|м недок./сьзрея 1. достигати/до-
стйгнути і достйгти, доспівати/доспіти, по-
співати/поспіти; зріти, дозрівати/дозріти;
2. (фізично або духовно) зріти, дозрівати/
дозріти, мужніти/змужніти; 3. перен. (про
плани, ідеї і т. ін.) зріти, дозрівати/дозріти,
формуватися, сформбвуватися/сформува-
тися.
сьизмерйм, -а, -о; -и сумірний, спільно-
мірний.
сьйменни|к ч. мн. -ци тезко (розм.).
ськ ч. мн. -ове сук, сучок.
ськвартирант ч. сусід по квартйрі.
ськвартирантка ж. сусідка по квартйрі.
ськласни|к ч. мн. -ци однокласник.
ськласница ж. однокласниця.
ськлет «/.діал. туга, нудьга; миє мені
тужно (тужлйво); хваща ме ~ я не зна-
ходжу собі місця від туги.
ськовйт, -а, -о; -и сукуватий, сучкува-
тий.
ськратен, -а, -о; -и 1. скорочений, зменше-
ний; ~ срок скорочений строк; 2. (з роботи)
скорочений, звільнений; 3. мат. скорочений;
~-но число скорочене число.
ськрат|я, -йш; -йх док.: ськращавам
(див.).
ськратява|м недок. див. ськращавам.
ськращава|м недок./ськратя 1. скорбчу-
вати/скоротйти, зменшувати/зменшити; ~
разстоянието скорочувати (зменшувати)
відстань; ~ статия скорочувати статтю;
2. (з роботи) скорбчувати/скоротйти, звіль-
няти/звільнйти; 3. мат. скорбчувати/скоро-
тйти.
ськращени|е с. 1. скорочення, зменшення;
~ на срока скорочення (зменшення) стро-
ку; 2. (з роботи) скорочення, звільнення;
~ на щата скорочення штатів; 4. лінгв. ско-
рочення [слів]; речник на ~-ята словнйк
скорочень.
ськровен, -а, -о; -и таємний, потаємний;
~-а мечта потаємна мрія.
ськрбвище с. 1. скарб; дорогоцінності;
2. перен. скарб; 0 дьржавно ~ державна
ска^бнйця (казна).
ськровищ|ен, -на, -но; -ни якйй стосуєть-
ся скарбу; 0 ~ бон білет державної скарб-
нйці.
ськруш|а, -йш; -йх док.: ськрушавам
(див.).
ськрушава|м недок./ськруша 1. трощйти,
розтрбщувати/розтрощйти; 2. перен. крушй-
ти/скрушйти, журйти/зажурйти, смутйти,
засмучувати/засмутйти; ~ се/~ се крушй-
тися, сумувати/засумувати, засмучуватися,
смутйтися/засмутйтися.
ськрушйтел|ен, -на, -но; -ни нищівнйй,
розтрбщувальний; ~-на ейла нищівна ейла.
сьлза ж. мн. сьлзй сльоза; ф [бйстьр]
като ~ [чйстий] як сльоза; горчйви сьлзй
гіркі (ревні) сльози; крокодйлеки сьлзй
див. крокодйлеки; лея сьлзй див. лея; моми-
на ~ бот. конвалія; през сьлзй крізь сльози;
роня сьлзй див. роня.
сьлзен, сльзна, сльзно; сльзни спец, сліз-
ний; сльзни жлези слізні залози.
сьлзлйв, -а, -о; -и 1. слізлйвий, плакейвий;
(розм.) тонкосльозий; ~-о дете слізлйва
(плакейва) дитйна; 2. (про голос, звуки)
плачлйвий; 3. заплаканий; ~-о лице запла-
кане облйччя.
сьлз|я, -йш; -йх недок. 1. сльозйти, сльо-
зйтися; очйте ~-ят очі сльозяться; 2. перен.
сльозйти, сльозйтися; крапати; сочйтися;
раната сьлзй рана сльозйть.
сьм (си, е; сме, сте, са) допоміжне дієсло-
во бути; аз сьм студент я студент; кой е
на телефбна? хто біля телефону? (хто дзво-
нить?); не сьм го вйждал отдавна я його
не бачив давно; нйе сме в кьщи ми вдома;
откьде сте? Ви звідки? те са наши приятели
вонй наші друзі.
сьмва|м (се) недок./сьмна (се) тільки
З ос. одн. безос. світати, розсвітати/роз-
свінути, (недок.) розсвітатися; розвидняти-
ся і розвйднюватися/розвйднітися і (рідко)
розвйдніти, видніти/повидніти і повидні-
шати; зоріти.
сьмйшлени|к ч. мн. -ци однодумець.
сьмйшленица ж. однодумниця.
сьмн|а (се), -еш (се); -ах (се) док.: сьм-
вам (се) (див.).
сьмнало с.: по ~ засвітла, завйдна;
(діал.) завйдка.
сьмнение с. сумнів; без (няма) ~ без
[будь-якого] сумніву (сумнівів); безсумнів-
но, безперечно; вьн от [всякакво] ~ див.
вьн; гризе ме ~ див. гриза; не ще и без
сумніву, нема (немає, не може бути) сум-
ніву; пада ~ в'ьрху (на) някого див. падам.
сьмнйтел|ен, -на, -но; -ни 1. (який викли-
кає сумнів) сумнівний; ~ начин сумнівний
спосіб; 2. (підозрілий) сумнівний, непевний,
ненадійний; негожий; ~-на репутация сум-
нівна репутація.
сьмнява|м недок. викликати (породжува-
ти) сумнів; това не ме сьмнява це не
викликає в мене сумнівів; ~ се мати сумнів,
сумніватися; вагатися; не се ~ о някого не
мати сумніву щодо кого; не сумніватися в
кому; цілком покладатися на кого.
сьн 1
673
сьпоставя
сьн 1 ч. тільки одн.; чл. ф. сьн|ят, -я 1. сон
дьлбок ~ глибокий сон; 2. перен. сон; без-
діяльність; 3. перен. сон, спокій, тиша; 0
като на ~ як (наче, неначе, мов, немов)
уві (у) сні; як крізь сон; капвам/капна за
~ див. капвам; потьвам/погьна в ~ див.
потьвам; през ~ крізь сон; спя мьртвешки
~ див. мьртвешки; спя праведен ~ див.
праведен.
сьн 2 ч. мн. -ища; чл. ф. сьня|т, -я 1. сон,
сновидіння; вйждам ~ бачити сон; 2. перен.
сон, мрія.
сьнародни|к ч. мн. -ци співвітчизник;
земляк.
сьнародница ж. співвітчизниця; землячка.
сьнаследни|к ч. мн. -ци співспадкоємець,
сьнаследница ж. співспадкоємиця.
сьне присл.: в (на) ~ уві (у) сні.
сьнен, -а, -о; -и і сьн|ен, -на, но; -ни 1. сон-
ний, заспаний; ~-о лице заспане облйччя;
2. сонний, монотонний; одноманітний; 0
~-на артерия сонна артерія; ~-на болест
сонна хвороба.
сьнлйв, -а, -о; -и сонливий; сонний.
сьнлйв|ец ч. мн. -ци 1. (розм.) сплюх,
спанько, сонько; 2. зоол. соня велйка, вов-
чок.
сьновидение с. сновидіння.
сьновни|к ч. мн. -ци заст. сонник.
сьнотвор|ен, -на, -но; -ни снотворний;
~-но средство снотворний засіб.
сьнува|м недок. 1. бачити уві (у) сні; 2.
перен. (розм.— з інфінітивом) марити; снй-
ти; мріяти.
сьнчо ч. тільки одн. фольк. с й н ч о; образ
сну в колискових піснях.
сьображава|м недок. заст. див. сьобра-’
зявам.
сьображени|е с. розуміння, мотйв; мірку-
вання; по лйчни ~-я за власним мірку-
ванням.
сьобраз|ен, -на, -но; -ни відповідний, під-
хожий, підходящий.
сьобразйтел|ен, -на, -но; -ни кмітлйвий.
сьобразно присл. згідно, відповідно; ~
сьс законите відповідно до законів; згідно
із законами.
сьобраз|я, -йш; -йх док.: сьобразявам
(див.).
сьобразява|м недок.Ісьобразя 1. брати/
узяти до уваги; міркувати/зміркувати, роз-
мірковувати; обмірковувати / обміркувати;
обдумувати/обдумати, обмйслювати/обмйс-
лити; 2. здогадуватися/здогадатися; дога-
дуватися/догадатися; (док.) збагнути; 4.
узгоджувати/узгодити; ~ се/~ се брати/
узяти до уваги, зважати/зважити на що;
(недок.) рахуватися з чим, ураховувати/
урахувати що.
сьобщава|м недок./сьобщя 1. повідомля-
ти/повідомити; сповіщати/сповістйти, опо-
віщати/оповістйти ~ по радиото пові-
домляти по радіо; сьобщете му за това спо-
вістіть (повідомте, оповістіть) його про це;
2. заст. зв’язувати/зв’язати, сполучати/
сполучити; ~ се недок. мати зв’язок; зв’я-
зуватися, сполучатися; гостната не се сьоб-
щава сьс спалнята вітальня не зв’язується
зі спальнею.
сьобщени|е с. 1. повідомлення; спові-
щання, сповіщення; оповіщання, оповіщен-
ня; официално ~ офіційне повідомлення;
според ~-ята за повідомленнями; 2. сполу-
чення; вьздушни ~-я повітряне сполучення;
пощенски ~-я поштовий зв’язок; прекьсвам
~-ята переривати зв’язок; средства за ~
засоби сполучення; удобно ~ зручне спо-
лучення.
сьобщйтел|ен, -на, -но; -ни якйй служить
для зв’язку (сполучення); ~-на мрежа
транспортна мережа; 0 ~-ни пьтища засо-
би сполучення.
сьобщ|я, -йш; -йх док.: сьобщавам (див.).
сьорьж|а, -йш; -йх док.: сьорьжавам
(див.).
сьорьжава|м недок./сьорьжа постачати/
постачити, споряджати/спорядйти; забезпе-
чувати/забезпечити (машинами, устатку-
ванням, обладнанням і т. ін.); заводьт е
сьорьжен с най-модерна техника завод
забезпечений (споряджений) найновітні-
шою технікою.
сьорьжение с. спорядження, устаткуван-
ня, обладнання.
сьответ|ен, -на, -но; -ни відповідний; па
~ начин відповідно, відповідним чином.
сьответствен, -а, -о; -и заст. див. сьот-
ветен.
сьответствие с. відповідність; в ~ с ре-
шението у відповідності до рішення (з рі-
шенням); пьлно ~ повна відповідність.
сьответствува|м недок. відповідати; това
~-ше на нашето желание це відповідало
нашому бажанню.
сьотечественни|к ч. мн. -ци співвітчйз-
ник.
сьотечественница ж. співвітчйзниця.
сьотносйтел|ен, -на, -но; -ни співвіднос-
ний.
сьотношение с. співвідношення.
сьперни|к ч. мн. -ци суперник.
сьперница ж. суперниця.
сьпоставка ж. зіставлення, порівняння;
правя ~ зіставляти, порівнювати.
сьпостав|я, -иш; -их док.: сьпоставям
(див.).
3/4 22 7 — 2498
сьпоставям
674
сьрнешки
сьпоставя|м недок./сьпоставя зіставля-
ти/зіставити, порівнювати/порівняти; ~
факти зіставляти факти.
сьприкосновение с. зіткнення; влйзам в ~
с тях стикатися з ними.
сьпритежател ч. співвласник.
сьпритежателка ж. співвласниця.
сьпритежателск|и, -а, -о; -и спільний;
якйй належить кільком співвласникам; 0
~ дом кооперативний будйнок.
сьпровод ч. супровід; акомпанемент; му-
зикален ~ музйчний супровід; с оркестров
~ у супроводі оркестру.
сьпроводйтел|ен, -на, -но; -ни супровід-
нйй; ~-но писмо супровідний лист.
сьпровод|я, -иш; -их док.: сьпровождам
(див.).
сьпровожда|м недок. /сьпроводя недок. 1.
супровбджувати/супровбдити (недок.), ітй/
пітй разом з ким-небудь; 2. муз. супровбджу-
вати/супровбдити, (недок.) акомпанувати,
пригравати; 3. перен. супровбджувати/су-
провбдити; додавати/додати, доповнювати/,
доповнити; ~ с коментарии супроводжу-
вати коментарями.
сьпротйва ж. опір; без ~ без опору;
вьорьжена ~ озброєний опір; оказвам ~
чинйти (учиняти) опір; предизвйквам ~
викликати опір; 0 Сьпротйвата Опір (рух
проти фашизму).
сьпротивйтел|ен, -на, -но; -ни якйй відно-
ситься до опору; ~-но движение рух
опору.
сьпротивление с. 1. з а с т. опір; 2. спец.
опір; ~ на материалите опір матеріалів;
челно ~ лобовйй опір.
сьпротив|я се, -йш се; -йх се док.: сьпро-
тивявам се (див.).
сьпротивява|м се недок./сьпротивя се чи-
нйти, учиняти/учинйти опір.
сьпру|г ч. мн. -зи 1. чоловік; ~-гьт й е
лекар її чоловік — лікар; 2. тільки мн. под-
ружжя, чоловік і жінка (дружйна), шлюбна
пара.
сьпруга ж. дружйна, жінка; ~-та на
Петьр е исторйчка дружйна Петра — істо-
рик.
сьпружеск|и, -а, -о; -и подружній; шлюб-
ний; ~ живот подружнє життя; ~-а двойка
шлюбна пара.
сьпьтствува|м недок. супроводжувати;
той вйнаги ни ~-ше він завждй нас супро-
воджував.
сьр ч. сер.
сьразмер|ен, -на, -но; -ни 1. відповідний
до чого, чому; пропорційний, пропорціональ-
ний; 2. пропорційний, пропорціональний,
гармонійний.
сьратни|к ч. мн. -ци соратник.
сьратница ж. соратниця.
сьрба|м недок. 1. хлебтати, (розм.) сьор-
бати; ~ супа сьорбати (хлебтати) суп (юш-
ку); 2. розм. (рідину) хлистати, хлебтати,
(док.) хильнути.
сьрбеж ч. свербіж, сверблячка.
сьрб|ин ч. мн. -и серб; лужишки ^-и лу-
жичани, лужицькі серби.
сьрб|я, -йш; -ях тільки 3 ос. 1. свербіти;
рьцете го ~-ят руки у нього сверблять;
2. перен. розм. виявляти нетерпіння;
~-еше го да се изкаже його свербіло вйсло-
витися.
сьрдеж ч. незлагода; суперечка, сварка.
сьрдеч|ен, -на, -но; -ни 1, сердечний,
серцевий; ~ удар розрйв серця, інфаркт;
~-на дейност серцева діяльність; ~-ни за-
болявания серцеві хвороби, хвороби серця;
2. перен. сердечний; любовний; ~-ни
тайни сердечні таємнйці; 3. перен. сер-
дечний; щйрий, щиросердий, щиросердеч-
ний; ~ привет щйрий привіт, сердечне
вітання; ~ човек щйра душа, щйра (щиро-
серда, сердечна) людйна; ~-на благодар-
ност щйра вдячність (подяка).
сьрдечни|к ч. мн. -ци спец, осердя; сер-
дечник; полюсен ~ полюсне осердя.
сьрдйт, -а, -о; -и 1. сердйтий, гнівний; ~
сьм на него бути сердйтим на нього, серди-
тися на нього; той ми е він на мене сердй-
тий (сердиться).
сьрдйтк|о ч. мн. -овци 1. вередлйва ди-
тйна; 2. розм. злюка.
сьрд|я, -иш; -их недок. сердити; той не
йскаше да ги ~-и він не хотів їх сердити;
~ се сердитися; тя вече не им се ~-еше
вона вже не сердилася на них.
сьревновава|м се недок. змагатися; нйе се
~-ме с тях ми змагаємося з нйми.
сьревнование с. змагання; пб-ширбко да
се разгьрне социалистйческото ~ шйрше
розгорнути соціалістйчне змагання; ~ за
пьрвенствб змагання на першість.
сьрма ж. канитель, сухозлітка, мішура.
сьрмен, -а, -о; -и розшйтий (укрйтий,
покрйтий) канителлю (мішурою); парче-
вий.
сьрна ж. козуля (косуля), серна (сарна),
сьрне с. козулька, серненя, маля серни,
сьрнела ж. бот. лепібта велйка, гриб-
збнтик велйкий.
сьрнен, -а, -о; -и див. сьрнешки.
сьрненка ж. бот. саркодбн черепйчний
(гриб).
сьрнец ч. мн. срьнцй сарнюк, самець серни.
сьрнешк|и, -а, -о; -и якйй відноситься
до серни (сарни).
сьрп
675
сьсредоточен
сьрп ч. мн. -ове серп; остьр ~ гострий
серп; ф ~ и ЧУК сеРп молот; лунен ~ мі-
сячний серп.
сьрповйд|ен, -на, -но; -ни серпоподібний,
серпастий.
сьрпообраз|ен, -на, -но; -ни див. сьрпо-
вйден.
сьрцат, -а, -о; -и мужній, сміливий; ~
мбмьк мужній хлопець (парубок).
сьрц|е с. 1. серце; добро ~ добре серце;
~-ето бйе серце стукоче (б’ється); 2. серце-
вина; 3. перен. серце; середина, центр; в
~-ето на града в центрі міста; ~-ето на Ро-
довите серце Родбпів; 4. перен. щирість,
щиросердість, щиросердя, щиросердечність,
сердечність, сердечна щирість; 6. перен.
мужність, сміливість; 0 без ~ неохоче, зне-
хотя; без бажання; в дьлбочината (дьното)
на ~-ето (душата) див. душа; влагам/вло-
жа ~-ето (душата) си в нещо див. влагам;
владея ~-ата на хората див. владея; жег-
вам ~-ето на някого див. жегвам; засядам/
заседна дьлбоко в ~-ето див. засядам;
изстйва ми/изстйна ми ~-ето от някого див.
изстйвам; ймам широко ~ див. ймам; камьк
лежй (тежй) на ~-Ьтодив. камьк; нагладно
~ див. гладен ’; на драго ~ див. драг; ожи-
вява/оживя ми на ~-ето див. оживя-
вам ’; от [все] ~, сьс ~ від щирого серця,
щиросердечно (щиросердно, щиросердо);
охоче, з охотою, з великим бажанням; от
душа и ~ див. душа; от дьлбочината на
~-ето (душата) див. дьлбочина; открйвам/
открйя ~-ето си някому (пред някого) див.
открйвам; отпуска ми се/отпусна ми се ~-
етодив. от пускам; от цялотоси ~ від щиро-
го (чистого) серця; печеля ~-ето на някого
див. печеля; разбйвам/разбйя ~-ето на ня-
кого див. разбйвам; разкрйвам/разкрйя
~-ето си някому див. разкрйвам; с душа и
~ див. душа; слагам си/сложа си (турям
си/туря си) грйжа на ~-ето див. грйжа; с
половйн ~ див. половйн; с рька на ~-ето
див. рька; стягам/стегна ~-ето си див.
стягам; ~-ето ми се обрьща/ми се обьрна
див. обрьщам; ~-ето ми се разпусна див.
разпускам; хвьрлям/хвьрля ~ кидати/
кинути тінь (підозру) на кого, що.
сьрцеббл ч. серцевий біль.
сьрцевйд|ен, -на, -но; -ни серцеподіб-
ний.
сьрцевина ж. серцевина; ядро.
сьрцераздирател|ен, -на, -но; -ни несамо-
вйтий, нелюдський, нестямний.
сьс прийм. див. с.
сьсва|м недок. /сьсна нацьковувати/
нацькувати.
сьсед ч. сусід, сусіда.
3/422*
сьсед|ен, -на, -но; -ни сусідній; в ~-ната
стая у сусідній кімнаті.
сьседка ж. сусідка, сусіда.
сьседск|и, -а, -о; -и сусідський; сусідин;
~-ото момче сусідський хлопчик; ~-и
отношения сусідські відносини (відношен-
ня).
сьсе|ка, -чеш; сьсякох док.: сьсйчам
(див.).
сьс|ел ч. мн. -ли зоол. соня велйка, вов-
чок.
сьселян|ин ч. мн. -и односелець, одно-
сельчанин, односільчанин.
сьселянкаж. односельчанка, односільчан-
ка.
сьсипател|ен, -на, -но; ни руйнівний, руй-
нувальний; нищівний, розтрбщувальний.
сьсйпва|м недок./сьсйпя 1. руйнувати/
зруйнувати, поруйнувати, розоряти/розорй-
ти; 2. (роздавлювати морально і фізично)
знйщувати/знйщити; винйщувати/вйнищи-
ти; приголбмшувати/приголбмшити, завда-
вати/завдати багато страждань; 3. пере-
втбмлювати/перевтомйти, виснажувати/вй-
снажити; (розм.) вимбтувати/вймотати.
сьсипйя ж. розм. 1. руйнування, зруй-
нування; розруха, розлад; 2. перевтома,
перевтомлення.
сьсйпни|к ч. мн. -ци руйнівнйк; руїнник,
розорйтель.
сьсйпница ж. руйнівнйця, руїнниця, ро-
зорйтелька.
сьсйп|я, -еш; -ах док.: сьсйпвам (див.).
сьсйрва|м медок./сьсйря 1. (кров) згорта-
ти, викликати/вйкликати згортання крові;
2. вурдити, звурджувати/звурдити; ~ се/~
се 1. (про кров) згортатися/згорнутися;
2. вурдитися, звурджуватися/звурдитися.
сьсйча|м недок./сьсека рубати/порубати,
сіктй/посіктй.
сьск ч. шипіння; (розм.) шип.
сьскав ’, -а, -о; -и шиплячий; ~-и
сьгласни лінгв. шиплячі прйголосні.
сьскав2 недок. шипіти, сичати; шкварча-
ти.
сьслов|ен, -на, -но; -ни становйй; касто-
вий; ~-ни предразсьдьци станові забобони.
сьсловие с. стан; вйсше ~ вйщий стан.
сьсн|а, -еш; -ах док. див. сьсвам.
сьсредоточ|а, -йш; -йх док.: сьсредоточа-
вам (див.).
сьсредоточава|м недок./сьсредоточ а зо-
середжувати/зосередити, скупчувати/скуп-
чити; ~ вниманието зосереджувати увагу;
~ усйлията зосереджувати зусйлля.
сьсредоточен, -а, -о; -и зосереджений;
уважний; ~ огьн військ, зосереджений
вогонь; ~-о внимание зосереджена увага.
сьстав
676
сьхраня
сьстав ч. 1. (сукупність людей) склад;
в пьлен ~ у повному складі; в следния ~
у такому складі; кадров ~ кадровий склад;
летателен ~ льотний склад; лйчен ~ осо-
бистий склад; чйслен ~ кількісний склад;
2. спец, склад; речников ~ на езйка слов-
никовий склад мови; химйчески ~ хімічний
склад; 3. спец, поїзд, ешелон; влаков ~
поїзд.
сьстав|ен, -на, -но; -ни складений; скла-
довий; ~-на част складова частйна; склад-
ник; ~-но сказуемо лінгв. складений прису-
док.
сьставйтел ч. складач; укладач; упоряд-
ник; ~ на речник укладач словника; ~
на сборник (сбйрка) упорядник збірника.
сьставйтелка ж. складачка; укладачка,
упорядниця.
сьставка ж. складова частйна, елемент,
сьстав|я, -иш; -их док.: сьставям (див.).
сьставя|м недок./сьставя 1. створювати/
створйти, утворювати/утворйти, складати/
скласти; те ~-т отделен колектйв вонй
утворюють (складають) окремий колектйв;
2. складати/скласти, укладати/укласти;
упорядковувати/упорядкувати; ~ план
складати план; 3. недок. становйти; склада-
ти/скласти; това сьставя половйната от до-
бива це становить половйну врожаю (вйро-
бітку); 4. перен. складати/скласти; ~ си
мнение складати думку (погляд).
сьстар|я, -йш; -йх док.: сьстарявам
(див.).
сьстарява|м недок./сьстаря робйти/зро-
бйти старйм, старити/постарити; ~ се/~
се старітися, старіти/постаріти, ставати/
стати старйм.
сьстезава|м се недок. змагатися; на пйста-
та се ~-ха трйма на спортйвній доріжці
змагалися троє.
сьстезани|е с. 1. конкурс; приемането ста-
ва сьс ~ прийом здійснюється за конкур-
сом; 2. спорт, змагання; плувни ~-я зма-
гання з плавання.
сьстезател ч. учасник змагання,
сьстезателка ж. учасниця змагання.
сьсто|я се, -йш се; -ях се недок. тільки
З ос. 1. складатися; групата се ~-й от осем
души група складається з восьмй осіб;
2. відбуватися, проходити, мати місце; здій-
снюватися; срещата се сьстоя вчера зустріч
відбулася вчора; 0 работата се сьстой в то-
ва (следното) справа в цьому (ось у цьому).
сьстояние с. 1. стан; в тежко ~ у важ-
кому стані; пьрвобйтно ~ первісний стан;
~ на покой стан спокою; 2. майно, маєт-
ність, статок; той наследй добро ~ він
успадкував (одержав у спадщину) багато
майна; 0 в сьм да направя бути спро-
можним (у сйлі) зробйти, спромогтйся
(мати спроможність, могтй) зробйти.
сьстоятел|ен, -на, -но; -ни заможний, ба-
гатий.
сьстрадание с. жаль, жалість; това буди
~ це викликає жаль (жалість).
сьстрадател|ен, -на, -но; -ни жалісливий,
співчутлйвий.
сьстудент ч. однокурсник.
сьстудентка ж. однокурсниця.
сьсухр|я, -иш; -их док.: сьсухрям (див.).
сьсухря|м недок./сьсухря зморщувати,
морщити/зморщити.
сьсь|к ч. мн. -ци шипіння.
сьсьхва|м се недок./сьсьхна се зсихати-
ся/зсохнутися і зсохтися.
сьсьхн|а, -еш; -ах док.: сьсьхвам (див.).
сьтвор|я, -йш; -йх док.: сьтворявам
(див.).
сьтворява|м недок.: сьтворя творйти,
створювати/створйти.
сьтрапезни|к ч. мн. -ци співтрапезник.
сьтрапезница ж. співтрапезниця.
сьтресение с. 1. трясіння, стрясання;
струшування, коливання; ~ на мозька
струс мозку; 2. перен. (нервове) зворушен-
ня, ураза.
сьтрудни|к ч. мн. -ци співробітник; научен
~ науковий співробітник; ~ на списанието
співробітник журналу.
сьтрудница ж. співробітниця.
сьтруднич|а, -иш; -их недок. співробітни-
чати, бути співробітником; співпрацювати;
~ в списание співробітничати в журналі.
сьтрудническ|и, -а, -о; -и співробітни-
цький.
сьум|ея, -ееш; -ях док.: сьумявам (див.).
сьумява|м недок. /сьумея ум іти/зуміти,
спромагатися/спромогтйся, могтй/змогтй.
сьучастие с. співучасть.
сьучастни|к ч. мн. -ци співучасник,
спільник.
сьучастница ж. співучасниця, спільниця.
сьучастничка ж. див. сьучастница.
сьученй|к ч. мн. -ци шкільнйй товариш;
товариш по школі.
сьученйчка ж. товаришка по навчанню
(школі).
сьхн|а, -еш; -ах недок. 1. сохнути, висиха-
ти; дрехите ~-т на сльнцето одяг сохне на
сонці; 2. (про рослини) сохнути, усихати;
3. перен. (від переживань) сохнути, висна-
жуватися, худнути.
сьхранение с. збереження, зберігання;
схоронення.
сьхран|я, -йш; -йх док.: сьхранявам
(див.).
сьхранявам
677
сюрйя
сьхранява|м недок./сьхраня зберігати/
зберегти, хоронити, схороняти/схоронйти;
ще ~ в сьрцете си спбмена за Вас буду
берегтй в своєму серці спогад про Вас.
сьцветие с. суцвіття.
сьчетава|м недок. /сьчетая сполучати,
сполучувати/сполучйти; поєднувати/поєд-
нати; ~ теорията с практиката поєднувати
теорію з практикою.
сьчетание с. сполучення, сполучання;
поєднання; странно ~ на обстоятелствата
дйвний збіг обставин; ~ от думи сполу-
чення слів; ~ от цветове поєднання кольо-
рів.
сьчинен, -а, -о; -и вйгаданий, вйдуманий;
неправдйвий; ~-о обвинение вйгадане (не-
правдйве) обвинувачення; 0 слбжно ~-о
изречение лінгв. складне сурядне речення.
сьчинени|е с. твір; домашно ~ домаш-
ній твір; избрани ~-я вйбрані твори; сьбра-
ние на ~-ята на Гебрги Димйтров збірка
(зібрання) творів Георгія Димйтрова; ~-я в
два тбма твори в двох томах; 2. (шкільний).
твір.
сьчинйтел ч. 1. заст. автор; 2. знев.
вигадник.
сьчинйтел|ен, -на, -но; -ни: ~ сьюз лінгв.
сполучник сурядності, сурядний сполучник.
сьчинйтелка ж. 1. з а с т. автор (про жін-
ку); авторка; 2. знев. вигадниця.
сьчин|я, -йш; -йх док.: сьчинявам (див.).
сьчинява|м недок./сьчиня 1. складати/
скласти, писати/написати; компонувати/
скомпонувати; 2. розм. вигадувати/вйгада-
ти, видумувати/вйдумати.
сьчк|а ж. 1. суха гілка; 2. хмиз, хворост;
сьбйрам ~-и збирати хмиз.
сьчувствен, -а, -о; -и співчутлйвий; добро-
зичливий, зйчливий; ~ пбглед доброзйч-
ливий (співчутлйвий) погляд.
сьчувствие с. співчуття, співчування; спів-
чутлйвість; підтрймка, схвалення; проявя-
вам ~ виявляти/вйявити співчуття (спів-
чутлйвість).
сьчувствува|м недок. 1. співчувати, вияв-
ляти співчуття (співчутлйвість); 2. спів-
чувати, доброзйчлйво ставитися, схвалю-
вати.
сьшйва|м недок./сьшия зшивати/зшйти;
стдчувати/сточйти.
сьшй|я, -еш; -х док.: сьшйвам (див.).
сьщ, сьщ|и, -а, -о; -и 1. такйй самий, такйй
же, той самий, той же; в ~-ия момент у
той самий (той же) момент, у ту саму (ту
ж) мить; чух ~-ата истбрия я почув ту
саму (ту ж) історію; 2. справжній, (розм.)
справдешній, справдішній; катб ~-й прия-
тел як справжній друг (прйятель); 0
врьщам/вьрна сьс ~-ата мяра див. врь-
щам; меря сьс ~-ия (с едйн) аршйн див.
мери.
сьщевремен|ен, -на, -но; -ни одночасний,
рівнобічний.
сьществен, -а, -о; -и істотний; суттєвий;
~-азабележка істотне (суттєве) зауважен-
ня; ~-о значение істотне значення; ~-о
разлйчие істотна відмінність (різнйця).
сьществйтелно с. лінгв. іменник.
сьществб с. 1. істота; створіння; жйво
жива істота; 2. людйна; (рідко) єство; 3.
сутність; суть; говбря по ~ говорйти по
суті; по ~ по суті справи, насправді, с цяло-
то си ~ всім своїм єством.
сьществува|м недок. 1. існувати, жйти; 2.
існувати, мати місце; сьществува предание
існує переказ.
сьщина ж. суть, сутність; пронйквам в
~-та на вьпрбса проникати в суть (сут-
ність) питання.
сьщйнск|и, -а, -о; -и 1. справжній, дійсний;
~-а причйна справжня причйна; 2. рідний;
~ баща рідний батько; 3. перен. подіб-
ний; справжній ~-а прблет справжня весна
(про теплі зимові дні).
сьщност ж. сутність.
сьщо присл. теж, також, так само; теж.
сьщото с. те ж саме.
сьюз ч. 1. союз; єдність; ~ между раббт-
ници и селяни союз робітників і селян; 2.
спілка; Бьлгарски земеделски нарбден ~
Болгарська землеробська народна спілка;
професионален ~ професійна спілка; ~ на
писатели спілка письменників; 3. союз, до-
говір, пакт; военен ~ військовий союз;
сключвам ~ укладати союз; 4. (державне
об'єднання) союз; Сьюз на сьветските со-
циалистйчески републики Союз Радянських
Соціалістйчних Республік; 5. лінгв. сполуч-
ник.
сьюз|ен, -на, -но; -ни 1. спілковйй; спіл-
чанський; 2. (стос, державного об'єднання)
союзний; ~-на република союзна республі-
ка.
сьюзни|к ч. мн. -ци союзник.
сьюзническ|и, -а, -о; -и союзницький.
сьюз|я, -йш; -йх док.: сьюзявам (див.).
сьюзява|м недок./сьюзя включати/вклю-
чйти в союз; ~ се/~ се укладати/укла-
сти союз; вхбдити/увійтй в союз.
сьомга ж. сьомга.
сюжет ч. сюжет.
сюжет|ен, -на, -но; -ни сюжетний; ~-но
развйтие сюжетний розвиток.
сюйта ж. сюїта.
сюнгер ч. зоол. губка.
сюрйя ж. розм. велйке стадо.
сюрприз
678
тайга
сюрпрйз ч. сюрприз.
сюрпризйра|м недок. і док. робйти/зробй-
ти сюрпрйз.
сюрреалйзьм ч. тільки одн. сюрреалізм.
сявга присл. діал. див. всякога.
сяда|м недок./сецна. 1. сідати/сісти; ~ на
масата сідати за стіл; 2. перен. (до роботи)
сідати/сісти, засідати/засісти, приступати/
приступити.
сякаш присл. наче, неначе, мов, немов,
ніби, нібито; (розм.) буцім, буцімто.
сянкаж. мн. сенки 1. тінь; дебела ~ густа
тінь; на ~ у затінку (затінні, холодку);
хвьрлям ~ кидати тінь; 2. тінь, силует; 3.
тільки мн. (синці під очима) тіні; 4. п е р е н.
тінь, привид, мара, примара, мана; 5. перен.
тінь, слід; ~ от сьмнение тінь сумніву;
0 вьрбова ~ див. вьрбов; зайча ~ див.
займи; стоя в ~ див. стоя; хвьрлям/хвьрля
~ вьрху някого, на нещо кйдати/кйнути
тінь (підозру) на кого, що.
сяра ж. тільки одн. хім. сірка.
та 1 спол. розм. 1. і (й), та; та й; тя е
тьнка ~ висока вона висока і струнка;
2. щоб; той говореше високо, ~ всйчки го
чуят він говорйв голосно, щоб усі його
чули; З. тому; зает сьм, ~ няма да дойда я
зайнятий, тому не прийду.
та2 частка розм. (уживається для ви-
ділення предмета або дії, про які йдеться)
та; амй той като завйка: стой ~ стой! а він
як почав кричати: стій та стій!
таба|к 1 ч. мн. -ци велйкий аркуш цупкого
паперу.
таба|к 2 ч. мн. -ци заст. кожум’яка, мнець;
дубйльник.
табакера ж. табакерка.
табан ч. 1. ступня, підошва; 2. діал. підош-
ва, підметка.
табахана ж. заст. дубйльня.
табашк|и, -а, -о; -и кожум’яцький.
табела ж. таблйчка, вйвіска.
табиет ч. розм. вдача, норов, характер;
ф по ~ як водиться, як належить; по ~-а
ми е це на мене схоже; це мені до впо-
доби.
табиетлйя прикм. незм. розм. старанний,
табият ч. див. табиет.
табла 1 ж. 1. піднос, таця; 2. розм. деко,
лист; 3. заст. шкільна дошка; 4. окре-
ма частйна меблів; ~ на креват спйнка
ліжка.
табла 2 ж. нарди (тільки мн.); играя на ~
грати в нарди.
табладжийка ж. жінка, яка вміє грати в
нарди.
табладжия ч. той, хто вміє грати в нарди.
таблен, -а, -о; -и якйй має велйкі плоскі
деталі; ~ креват ліжко з суцільними спйн-
ками.
таблет|ен, -на, -но; -ни таблетковий.
таблетка ж. таблетка; аспирйнова ~ таб-
летка аспірйну.
таблица ж. таблйця; логаритмйчна ~
логарифмічна таблйця; ~ за умножение
таблйця множення.
табло с. 1. дошка оголошень; 2. спец, роз-
подільний щит; 3. розм. картйна.
табор ч. 1. заст. (у турецькій армії) ба-
тальйон; 2. табір, стан; цйгански ~ циган-
ський табір.
табу с. табу (невідм.).
табун ч. табун.
табуретка ж. пуф.
тава 1. деко, лист; 2. (для приготування
варення) таз, мйска.
таван ч. 1. стеля; мажа ~-а білйти стелю;
2. горйще; к ач вам се на ~-а підніматися
на горйще; 0 над ^-а ми е це мені не під
ейлу; це над мої ейли; нйськ му е ~-ьт він
мілко плаває; скачам до ~-а а) ніг під
собою не чути (від радості); б) рвати і ме-
тати (від злості).
таванск|и, -а, -о; -и горйщний; ~-а
стая мансарда; ~-о прозорче слухове ві-
конце.
тавтологйч|ен, -на, -но; -ни лінгв. тавтоло-
гічний.
тавтолбгия ж. лінгв. тавтологія.
та|ен, -йна; -йно; -йни 1. таємний; ~-йна
дейност таємна діяльність; ~-йно сьбрание
таємні збори; 2. таємний, потаємний, при-
хований; ~-йни надежди таємні надії; 3.
таємнйчий, таємний; незбагненний; ~-йна
болест таємнйча хвороба; 0 ~-йно гла-
суване таємне голосування.
таз 1 ч. мн. -ове анат. таз.
таз 2 займ. вказ. див. тази.
тазгодйш|ен, -на, -но; -ни цьогорічний;
~ мед цьогорічний мед.
тази займ. вказ. див. този.
тазов, -а, -о; -и анат. тазовий; ~-и кости
тазові кісткй.
тайнствен, -а, -о; -и див. тайнствен.
тайга ж. тайга.
тайна
679
танец
тайн|а ж. таємнйця; секрет; пазя ~ збе-
рігати таємницю; ~-ите на битието таємниці
буття; 0 публична ~ див. публичен.
тайнствен, -а, -о; -и таємничий; загадко-
вий; ~ разговор таємнича розмова; ~-а
смьрт загадкова смерть.
тайнство с. церк. таїнство.
тайфа ж. розм. зграя, ватага (злочин-
ців).
така 1 присл. 1. так; таким чином, таким
способом; ~ не може да вьрвй так не
може продовжуватися; 2. настільки; ~ се
уморйхме ми настільки втомилися; 3. у знач,
спол.: както.., ~ и як.., так і; 0 ~ и ~ і так
і так; току-~ просто так.
така 2 частка 1. так, авжеж; 2. так, та так,
просто так собі.
такава займ. вказ. див. такьв.
таке с. берет.
такова займ. вказ. див. такьв.
такова|м недок. розм. уживається у за-
гальному значенні «робити», яке конкрети-
зується при перекладі залежно від контек-
сту.
такса ж. такса; учебна ~ плата за нав-
чання.
таксй с. таксі (невідм.).
таксимет|ьр ч. мн. -ри 1. таксометр; 2.
таксі.
таксува|м недок. і док. таксувати; брати/
взяти таксу; кондукторката таксува багажа
кондуктор бере гроші за багаж.
такт 1 ч. мн. -ове 1. муз. такт; 2. такт,
ритм; спазвам ~ дотримуватися ритму.
такт2 ч. тільки одн. такт, тактовність.
тактй|к ч. мн. -ци тактик.
тактика ж. тактика; ~ на пехотата так-
тика піхоти.
тактйч|ен, -на, -но; -ни тактовний; тя е
много ~-на вона дуже тактовна.
тактйческ|и, -а, -о; -и тактйчний; ~-а
грешка тактйчна пбмйлка.
тактов, -а, -о; -и тактовий; ~-и удари
тактові удари.
тактува|м недок. і док. відбивати/від-
бйти такт.
так|ьв, -ава, -ова; -йва займ. вказ. такйй;
0 по ~ начин такйм чйном; в ~ случай у
такому разі.
такьм ч. розм. 1. набір, комплект;
конски ~ збруя; 2. речі, багаж.
талаз ч. заст. хвйля; мьтни ~-и кала-
мутні хвйлі.
талазовйд|ен, -на, -но; -ни хвилеподіб-
ний.
талант ч. 1. талант; хист; обдарованість,
обдаровання, обдарування; организаторски
~ організаторський талант; ~ на художник
22 + 3/4 7-2498
талант художника; 2. талант, талановйта
людйна.
талантлйв, -а, -о; -и талановйтий, обдаро-
ваний; ~ писател талановйтий письменник;
~-о пеене талановйтий спів.
таласьм ч. розм. прйвид; перевертень.
талаш ч. збірн. деревна стружка.
талве|г ч. мн. -зи спец, тальвег.
талйга ж. розм. віз.
талигар ч. візнйк, фурман.
талйгаджия ч. див. талигар.
талигарск|и, -а, -о; -и візнйцький, фур-
манський.
талйм ч. заст. стройове навчання.
талисман ч. талісман, оберіг.
талия ж. 1. талія; 2. розм. стату-
ра.
талк ч. тільки одн. тальк.
талков, -а, -о; -и тальковий.
талог ч. тільки одн. 1. мул; 2. осад.
талон ч. 1. талон, дублікат документа,,
що залишається в корінці чекової, ордер-
ної і под. книжок; 2. (у квитанції) корі-
нець.
талпа ж. діал. брус, балка.
там присл. 1. там; детето стой ~ дитйна
стоїть там; 2. тудй; ще ходиш ли ~? ти
підеш тудй? 0 не е чак до ~ не настільки;,
работата е ~ справа в тому, що...
тамам присл. розм. див. таман.
таман присл. якраз, точно, саме; ~ бях
з ас пал я якраз був заснув; ми е саме на
мене (про одяг, взуття).
тамбура ж. муз. тамбура; народний
музйчний інструмент.
таме присл. розм. там поблизу; 0 тук-~
де-не-де, подекуди.
тамка присл. діал. див. там.
тамкаш|ен, -на, -но; -ни діал. див. та-
мошен.
тамо присл. діал. див. там.
тамош|ен, -на, -но; -ни тамтешній; (діал.)
тамошній.
тампон ч. 1. штемпельна подушка; 2. мед.
тампон.
тамян ч. ладан.
тамян|ен, -на, -но; -ни ладанбвий, ладан-
ний; ~ дйм ладанбвий дим.
тамянка ж. мускат білий (сорт вино-
граду).
тамянов, -а, -о; -и див. тамянен.
тананйка|м недок. мугйкати, наспіву-
вати.
тангенс ч. мат. тангенс.
тангента мат. дотйчна (у знач. ім.).
танго с. танго (невідм.).
тан|ец ч. мн. -ци 1. танець; 2. розм..
хорд; танок, хоровод.
танйн
680
тая
танйн ч. тільки одн. танін.
танк ч. мн. -ове військ, танк.
танкер ч. танкер.
танкйст ч. танкіст.
танков, -а, -о; -и танковий; ~-и войскй
танкові війська.
тантела ж. див. дантела.
тантелен, -а, -о; -и див. дантелен.
тантурест, -а, -о; -и розм. присадкува-
тий, оцупкуватий, окоренкуватий.
танц ч. мн. -и танець; ансамбьл за песни
м ~-и ансамбль пісні і танцю; модерни ~-и
сучасні танці.
танцмайстор ч. балетмейстер, хореограф.
танцов, -а, -о; -и танцювальний; ~ ан-
самбьл хореографічний ансамбль; ~-а за-
бава вечір танців; ~-а музика танцювальна
музика.
танцувал|ен, -на, -но; -ни танцювальний;
~ салон танцювальний зал.
танцува|м недок. танцювати; ~ танго
танцювати танго.
танцувач ч. див. танцьор.
танцувачка ж. див. танцьорка.
танцьор ч. танцюрйст, танцівнйк.
танцьорка ж. танцюрйстка, танцівнйця.
тапа ж. 1. корок; пробка; 2. поплавок,
поплавець; 0 глупав като ~ див. глупав.
тапет ч. перев. мн. -и 1. шпалери; 2. (на
стінах) накат.
тапет|ен, -на, -но; -ни шпалерний.
тапйр ч. 1. зоол. тапір; 2. перен. розм.
йолоп, телепень, бовдур; 0 тьп катб ~
дурнйй як пень.
тапицер ч. оббивальник, оббивач.
тапицерия ж. оббйвка (м’яка).
тапицйра|м недок. і док. 1. (меблі) обби-
вати/оббйти; 2. (шпалерами) обклеювати/
обклеїти.
тапицирбвка ж. 1. оббивання, оббйвка;
2. оббйвка; шпалери.
тапйя ж. 1. заст. документ на право во-
лодіння майном; 2. розм. документ.
тара ж. див. дара.
таралеж ч. їжак; 0 слагам/слбжа си ~
в гащите див. гащи; сякаш седя на*~ сидіти
як на голках.
таралежов, -а, -о; -и їжаковий; 0 дьржа
в ~-и (ежови) рькавйци див. ежов.
тарама прикм. незм.: ~ хайвер паюсна
ікра.
тарапана ж. 1. заст. монетний двір; 2. пе-
рен. розм. багатство; достаток; 3. (про
людей) сйла; натовп.
таратайка ж. розм. тарадайка, таратайка.
таратбр ч. т а р а т 6 р; суп з кйслого
молока, огірків, часнику, горіхів.
тарашува|м недок. розм. див. тьршувам.
тарга ж. носйлки, ноші.
тарикат ч. розм. шахрай, крутій, пройдй
світ.
тарикатск|и, -а, -о; -и розм. шахрайський,
крутійський; блатнйй; ~ езйк блатнйй
жаргон.
тарйфа ж. 1. тарйф; официална ~ офіцій-
ний тарйф; 2. (транспортних засобів) роз-
клад руху.
тарйф|ен, -на, -но; -ни тарйфний.
тарльо ч. мн. -вци їжачок (в народних
казках ).
тартор ч. 1. розм. сатана, диявол; 2. вата-
жок, отаман.
тархана ж. тархана; сушені кулькй з
прісного тіста та страва, приготовлена з
такйх кульок.
тас ч. мн. -ове 1. ківш, коряк, корець;
2. діал. мйска (мідна), таз; 0 ~-кебап
т а с - к е б а п; страва з дрібних шматочків
м’яса.
татар|ин ч. мн. -и татарин.
татарка ж. татарка.
татарск|и, -а, -о; -и татарський; ~ езйк
татарська мова; ~-о нашествие татарська
навала.
тате ч. тільки одн. тато.
татев, -а, -о; -и татів.
татко ч. мн. -вци тато, татко, татусь,
татков, -а, -о; -и татків, татусів.
татковина ж. батьківщйна.
тато ч. мн. -вци тато, татусь, батько.
татов, -а, -о; -и 1. татів, батьків; 2. ~-ата,
~-ото у знач. ім. лагідне звертання батька
до дитйни.
татуйра|м недок. татуювати.
татуирбвка ж. татуювання.
татул ч. тільки одн. бот. дурман.
татьк присл. розм. там.
тафр|я, -иш; тафрйх недок. діал. на-
ряджати, вбирати, чепурйти.
тафта ж. тафта.
тафтен, -а, -о; -и тафтянйй; ~-а рокля
тафтяне плаття.
тахан ч. 1. кунжутова олія; 2. тахінова
халва; 0 ~-халва тахінова халва.
тач|а, -иш; -их недок. шанувати, пова-
жати; ~-ат гербите си вонй шанують своїх
героїв.
та|я ’, -иш; таях недок. 1. танути, розта-
вати; 2. тектй, протікати; стбмната ~-и
глечик тече.
тая 2 займ. вказ. див. тбя.
та|я, -йш; -йх недок. таїти, ховати, при-
ховувати; ~ надежда таїти надію; ~ се 1.
крйтися, ховатися, переховуватися; 2.таїти-
ся; крити в собі; в пбгледа й се ~-еше
тревбга в Її погляді крйлася тривога.
твар
681
тегля
твар ж. твар, тварина
твоє займ. присв. див. твой.
твоєму займ.: по ~ по-твоєму.
твб|й, -я, -є; -и займ. присв. енкл. ф. ти
твій; тбзи молив ~ ли є? це твій олівець?
~-ите домашни твої домашні; сестра ти
твоя сестра; <) на твоя ум сьм і я такої ж
думки; нека бьде ~-ето хай буде по-твоєму.
творба ж. твір; вйтвір; оригинална ~
оригінальний твір.
творение с. 1. творіння, твір; гениално ~
геніальне творіння; 2. творіння, створіння,
істота.
твор|ец ч. мн. -цй 1. творець; 2. бог, тво-
рець; (заст.) творитель.
творйтел|ен, -на, -но; -ни лінгв. орудний;
~ падеж орудний відмінок.
творческ|и, -а, -о; -и творчий; ~-а работа
творча робота; ~-о пресьздаване творче
відтворення; 0 ~-и мьки див. мька.
твор|я, -йш; -йх недок. творити; створю-
вати.
твоя займ. присв. див. твой.
твьрд \ -а, -о; -и 1. твердий; ~ хляб твер-
дий хліб; ~-а корйца тверда палітурка;
~-о веществб тверда речовйна; 2. перен.
твердйй, непохйтний; сйльний; рішучий; ~
~ глас рішучий голос; ~-а походи а тверда
хода; ~-б решение непохйтне рішення; 3.
фін. твердйй; певний; ~-а валута тверда
валюта; 0 ~-а вода тверда вода; ~-а
рька тверда рука.
твьрд2 ж. заст. 1. земна твердь, земля;
2. твердйня, фортеця; 0 небесна ~ твердь
небесна.
твьрде присл. дуже; надто, занадто; ~
често дуже часто; това е ~ далече це
надто (занадто) далеко.
твьрдение с. твердження; вьзразявам
протйв ~ заперечувати твердження.
твьрд|ея, -ееш; -ях твердіти, твердішати;
тужавіти.
твьрдина ж. 1. тільки одн. твердість,
твердота, жорсткість; 2. перен. тільки одн.
твердість; непохйтність, стійкість; 3. заст.
твердйня, фортеця.
твьрдоглав, -а, -о; -и упертий, непоступ-
ливий; (розм.) твердоголовий, твердолобий.
твьрдоглав|ец ч. мн. -ци упертий; (у знач,
ім. розм.) твердоголовий.
твьрдокрйл, -а, -о; -и твердокрйлий; ~-и
насекбми твердокрйлі (у знач. ім.).
твьрд|я, -йш; -ях недок. стверджувати;
наполягати.
те 1 займ. особ. З ос. мн. наз. в.; знах. в.
тях, енкл. ф. ги; дав. в. на тях, рідко тям,
енкл. ф. им вонй (їх, їм); казаха им тази
новина їм розповілй цю новину; не ги позна-
22-г3Л*
вам я їх не знаю; ~ няма да дбйдат вонй
не прийдуть; ще поканя само тях я запрошу
тільки їх.
те 2 займ. особ. див. ти.
те 3 частка розм. ось.
театрал ч. театрал.
театрал|ен, -на, -но; -ни 1. театральний;
~ сезон театральний сезон; 2. перен. теат-
ральний; неприродний, награний.
театралнич|а, -иш; -их недок. вдавати;
грати; триматися, поводитися неприродно.
теат|ьр ч. мн. -ри театр; залата на ~-ьра
театральний зал; куклен ~ ляльковий
театр; отйвам на ~ ітй в театр; ~ на во-
енни действия театр воєнних дій; ~-ьрьт
е на обикблка театр на гастролях.
теб займ. особ. див. ти
тебе займ. особ. див. ти
тебещйр ч. крейда; пйша с ~ писати крей-
дою.
тебешйрен, -а, -о; -и крейдянйй.
тегел ч. шов; двоен ~ подвійний шов.
теглач ч. розм. тягло, тяглова худоба.
теглйлк|а ж. 1. терезй, вага; аптекарска
~ аптекарська вага; 2. мн. -и важкй,
гйрки.
теглйло с. мн. теглила розм. тягар, зне-
годи; човешки теглила людські знегоди.
теглйч ч. розм. 1. дйшель, дишло; 2. при-
тйка.
теглб 1 с. тільки одн. вага; брутно (бруто)
~ вага брутто; молекулно (молекулярно) ~
молекулярна вага; нетно (нето) ~ вага
нетто; относйтелно (специфйчно) ~ питома
вага; продавам на ~ продавати на вагу;
~ на конструкцията вага конструкції.
теглб2 с. тягар, знегоди; () тегля ~ див.
тегля 2.
теглбв|ен ’, -на, -но; -ни ваговйй; ~-на
единйца одиниця вагй.
теглбв|ен 2, -на, -но; -ни тяжкий, злиден-
ний, нужденний.
тегл|я ’, -иш; теглйх недок. 1. тягтй, тяг-
нути, смйкати; ~ за дрехата смйкати за
одяг; 2. (важке) тягтй, тягнути; во-
локтй, волочйти; коне те ~-ят каруцата
коні тягнуть воза; парахбдьт ~-и шлеп
с вьже пароплав тягне на буксйрі баржу;
3. розм. (у дорогу) потягнути, потягтй; пря-
мувати, вирушати; 4. (про рідину, газ і т. ін.)
тягтй; втягнути, всмоктувати; комйньт ~
-и у комині є тяга; 5. (лінію, межу і т. ін.)
проводити; прокладати; ~ бразда прокла-
дати борозну; 6. перен. (про гроші, грошо-
вий вклад) одержувати, отрймувати; ще ~
парй от банка я одержу гроші у банку;
7. перен. тільки 3 ос. одн. безос. тягтй,
тягнути, притягувати, привертати; поезията
тегля
682
текстйл
ме ~-и мене тягне поезія; 8. зважувати,
важити; ~ картофи зважувати картоплю;
0 ~ едйн калай на някого див. калай;
~ едйн лобут на някого див. лобут; ~
калема див. калем; ~ куршума на някого
див. куршум; ~ кьм себе си нещо тягнути
до себе (на свій бік); ~ на своя страна
гнути свою лінію, правити своє; ~ разнб-
ските див. разнбски; ~ срама на някого чер-
воніти за кого; ~ страх набиратися страху;
~ ушйте на някого давати прочухана, на-
кручувати хвіст кому; ~ чергата кьм себе си
думати тільки про себе; ~ черта підводити
рйску, підсумовувати; ~ ярема на някого,
на нещо відчувати на власній шкурі; ~ се 1.
смикатися; 2. перен. уникати.
тегл|я 2, -иш; теглйх бідувати, злидарюва-
ти; 0 ~ теглб тягтй біду, поневірятися.
тегн|а, -еш; -ах недок. 1. звисати, нависа-
ти; тяжіти; грбздови свесла ~-ат под стре-
хите виноградні грона звисають з-під стріх;
2. (від утоми) важчати, наливатися; 3.
діал. важити, заважувати; 4. перен. гніти-
ти, обтяжувати.
тегоба 1 ж. повинність.
тегоба 2 ж. рідко страждання, знегода,
•скорбота.
тегота ж. 1. знегода, нещастя, страждан-
ня; скорбота; 2. рідко спека.
тегот|я, -йш; -йх недок. рідко гнітйти,
обтяжувати.
теж|а, -йш; -ах недок. 1. важити: сандькьт
~-й 60 килограма скрйня важить 60 кіло-
грамів; 2. бути важкйм; 3. нависати, звисати,
тяжіти; 4. перен. обтяжувати, гнітйти, му-
чити; ~-й му отговорността його гнітйть по-
чуття відповідальності; 5. тільки 3 ос. з особ.
займ. а) обважнювати, обтяжувати; б) пе-
рен. гнітйти, мучити; 0 камьк ~-й (лежй)
на сьрцето див. камьк; ~-й ми на сьвест-
та нещо (лежйть) у мене на совісті щось;
~-й ми на сьрцето нещо гнітйть мене щось.
тежест ж. 1. вага, важкість, тяжкість;
центьр на тежестта центр вагй; тежестта на
златото вага золота; 2. перев. мн. тягар,
вантаж; вдйгане на ~-и піднімання тягарів;
3. перен. тягар; морока; 4. перен. вага;
статечність, авторитет; ймам ~ мати вагу
(авторитет), бути статечним.
тежина ж. 1. вага, важкість, тяжкість;
2. рідко тягар, вантаж; 3. перен. рідко тягар;
~ на това сьзнание тягар усвідомлення
цього.
тежич|ьк, -ка, -ко; -ки тяжкенький, тяж-
куватий, важкенький, важкуватий.
тежкотовар|ен, -на, -но; -ни великоваго-
вйй, важковаговйй; ~ камибн великоваго-
вйй грузовйк.
тежкотоварни|к ч. мн. -ци машиніст вели-
ковагового поїзда.
тежнение с. потяг, прагнення; схйль-
ність.
теж|ьк, -ка, -ко; -ки 1. тяжкйй, важкйй;
~ чувал важкйй чувал (лантух); куфарьт
е ~ двадесет килограма чемодан (валіза)
важить двадцять кілограмів; ~ -ки стьпки
важкі кроки; 2. перен. (про повітря, запах і
т. ін.) важкйй; задушливий, затхлий; ~
вьздух важке повітря; 3. перен. тяжкйй,
важкйй; ~-ка болест тяжка хвороба; ~-ко
престьпление тяжкйй злочйн; 4. перен.
розм. велйкий, багатий; ~-ка жьтва бага-
ті жнива; ~-ка сватба багате весілля;
5. розм. поважний, пихатий; ~ човек по-
важний чоловік; 6. ~-ка у знач. ім. розм.
вагітна; 0 ~-ка гемйя див. гемйя.
теза ж. 1. теза; 2. з а с т. дисертація; кан-
дидатска ~ кандидатська дисертація.
тезгях ч. 1. прилавок, стойка; стоя зад
~-а стояти за прилавком; 2. верстак.
тезек ч. тільки одн. діал. кізякй (перев.
мн.— паливо).
тези займ. вказ. див. тбзи.
тезис ч. 1. теза, положення; 2. перев. мн.
тези; ~-и за доклад тези доповіді.
тезис|ен, -на, -но; -ни тезисний, тезовий.
тезоймен|ен, -на, -но; -ни заст. тезоіменй-
тий.
тейзьм ч. тільки одн. філос. теїзм.
ТЄЙСТ Ч. теїст.'
тейстка ж. теїстка.
теистйч|ен, -на, -но; -ни теїстйчний.
тейко ч. мн. -вци діал. тато.
тейков, -а, -о; -и діал. татів, татків,
тек прикм. незм. 1. непарний; 2. розм.
одинокий, самотній.
тек|а, течеш, текох недок. 1. тектй, плй-
стй; в жйлите му тече бьлгарска крьв в
його жйлах тече болгарська кров; 2. тектй,
протікати, промокати; обувките ми ~-ат мої
черевйки промокають; 3. натікати, набігати;
водата тече в корйтото вода натікає в ночви;
4. перен. тектй, минати, спливати, збігати;
днйте ~-ат еднообразно дні спливають
одноманітно; 5. перен. поет. (про мову,
звуки, думки і т. ін.) тектй, лйтися; звучати;
речта му тече мова його ллється; 0 ~-ат/
потекат ми лйгите див. лйга
теква ми недок./текне ми безос. тільки
З ос. одн. розм. спадати/спасти на думку.
текне ми док.: теква ми (див.).
текст ч. мн. -ове текст; сравнявам ~-ове
порівнювати тексти; ~-ьт на песента текст
пісні.
текстйл ч. тільки одн. текстйль; памучен
~ бавовняний текстйль.
текстилем
683
теляк
текстйл|ен, -на, -но; -ни текстильний;
~-на индустрия текстильна промисловість.
текстйл|ец ч. мн. -ци текстильник.
текстйлка ж. текстйльниця.
текстов, -а, -о; -и текстовий; ~-и разлики
текстові розбіжності.
текстолб|г ч. мн. -зи текстолог.
текстологйч|ен, -на, -но; -ни спец, тексто-
логічний; ~-ни изследвания текстологічні
дослідження.
текстологйческ|и, -а, -о; -и див. текстоло-
гйчен.
текстолбгия ж. спец, текстологія.
текстуал|ен, -на, -но; -ни текстуальний,
дослівний; ~ превод текстуальний пе-
реклад.
тектоника ж. спец, тектоніка.
тектонйч|ен, -на, -но; -ни спец, тектоніч-
ний; ~-ни размествания тектонічні рухи.
текучество с. плинність (кадрів).
текуіц, -а, -о; -и 1. проточний, текучий;
~-а вода проточна вода; 2. перен. поточ-
ний; през ~-а годйна в поточному році;
~-а работа поточні справи; ~-а сметка по-
точний рахунок; ~-и вьпрбси поточні пи-
тання.
тел ч. мн. -ове і ж. дріт; бодлйв (бодлйва)
~ колючий дріт.
телал|ин ч. мн. -и іст. оповісник, оклйч-
ник, глашатай.
теле с. 1. теля; 2. перен. розм. дурень;
0 гледам катб ~ в железница див. желез-
ница.
телевизион|ен, -на, -но; -ни телевізійний;
~ приемник телевізор, телеприймач; ~-на
камера телевізійна камера; ~-ни канали
телевізійні канали.
телевйзия ж. телебачення; предават по ~
передають по телебаченню; черно-бяла ~
чорно-біле телебачення.
телевйзор ч. телевізор; цветен ~ кольоро-
вий телевізор.
телевйзор|ен, -на, -но; -ни телевізорний.
телеграма ж. телеграма; 0 бйя ~ див.
бйя.
телеграм|ен, -на, -но; -ни телеграмний;
~-на бланка телеграмний бланк.
телеграф ч. телеграф; безжйчен ~ без-
дротовий телеграф.
телеграф|ен, -на, -но; -ни телеграфний;
Бьлгарска ~-на агенция (БТА) Болгарське
телеграфне агентство (БТА); ~-на мрежа
телеграфна мережа.
телеграфйра|м недок. і док. телеграфу-
вати.
телеграфйст ч. телеграфіст.
телеграфйстка ж. телеграфістка.
телеграфйческ|и, -а, -о; -и телеграфний,
телеграфічний; ~-и отговор телеграфна
відповідь.
телекс ч. телекс.
телемет|ьр ч. мн. -ри спец, телеметр,
далекомір.
телен \ -а, -о; -и дротянйй; ~-а мрежа
військ, дротяне загородження.
тел|ен 2, -на, -но; -ни: ~-на тільна; ~-на
крава тільна корова.
телеологйч|ен, -на, -но; -ни спец, телеоло-
гічний.
телеологйческ|и, -а, -о; -и див. телеологй-
чен.
телеология ж. спец, телеологія.
телепатйч|ен, -на, -но; -ни телепатйчний.
телепатия с. телепатія.
телес|ен, -на, -но; -ни тілесний; фізйчний;
~-но вьзпитание фізйчне виховання.
телескоп ч. астр. телескоп; огледален ~
дзеркальний телескоп.
телескоп|ен, -на, -но; -ни телескопічний,
телескопний; ~-на леща телескопна лінза.
телетйп ч. телетайп.
телетйп|ен, -на, -но; -ни телетайпний;
~ апарат телетайпний апарат.
телетипйст ч. телетайпіст.
телетипйстка ж. телетайпістка.
телефон ч. телефон; вйкам на ~-а клй-
кати до телефону; междуградски ~ між-
міський телефон; на ~-а! вас слухають!
обаждам се по ~-а дзвонйти по телефону.
телефон|ен, -на, -но; -ни телефонний; ~
апарат телефонний апарат; ~-на слушалка
телефонна трубка; ~-на централа телефон-
на станція.
телефонйра|м недок. і док. телефонувати.
телефонйст ч. телефоніст.
телефонйстка ж. телефоністка.
телефонограма ж. телефонограма.
тел|ец ч. мн. -ци 1. заст. телець, теля;
2. тільки одн. астр. Телець; 0 златен ~ зо-
лотйй телець.
телешк|и, -а, -о; -и 1. телячий; ~-а кожа
теляча шкіра; 2. у знач, ім.: ~-о (м'ясо)
телятина.
телйца ж. розм. телйця.
телодвижение с. рух тіла.
телосложение с. будова тіла.
телохранйтел ч. охоронець.
телц|е с. 1. тільце, тілечко; 2. тільки мн.
~-а спец, тільця; бели крьвни ~-а білі
кров’яні тільця; червени крьвни ~-а чер-
воні кров’яні тільця.
телчар ч. телятник.
телчарка ж. телятниця.
тел|я се, -иш се; телйх се 1. телйтися;
2. (про теля) народжуватися.
теля|к ч. мн. -ци банщик, лазник.
телякйня
684
теракота
телякйня ж. банщиця, лазниця.
тема ж. тема; на ~ на тему; ~ за раз-
говор тема розмови; ~ с вариации тема
з варіаціями; 0 болен сьм на някаква ~
див. болен.
темане с. заст. 1. темане; мусульман-
ське вітання; 2. перен. розм. підлещування,
підлабузництво.
тематика ж. тематика.
тематйч|ен, -на, -но; -ни тематйчний;
~-но разнообразие тематична різноманіт-
ність.
тематйческ|и, -а, -о; -и див. тематйчен.
тембьр ч. тільки одн. тембр.
теме с. тім’я.
темел ч. заст. фундамент, основа, під-
валина.
темен|ен, -на, -но; -ни тім’янйй; ~-на кост
тім’яна кістка.
теменуга ж. див. теменужка.
теменуж|ен, -на, -но; -ни 1. фіалковий;
~ мйрис фіалковий запах; 2. (про колір)
фіалковий, фіолетовий.
теменужка ж. бот. фіалка.
темерут, темерут|ин ч. мн. -и розм. похму-
ра (понура) людйна.
тбмп ч. мн. -ове темп; бавен ~ повіль-
ний темп.
темперамент ч. темперамент; говори с ~
говорйти з темпераментом; холерйчески ~
холерйчний темперамент.
темперамент|ен, -на, -но; -ни темпера-,
ментний; ~-на игра темпераментна
гра.
температура ж. температура; измервам
~-та си міряти температуру; ймам ~
мати температуру; ~ на врене на водата
температура кипіння водй; умерена ~ по-
мірна температура; 0 абсолютна ~ абсо-
лютна температура.
температур|ен, -на, -но; -ни температур-
ний; ~-ни колебания коливання темпера-
тури.
темпло с. рідко іконостас.
темпо с. тільки одн. темп.
темян ч. див. тамян.
темян|ен, -на, -но; -ни див. тамянен.
темянка ж. див. тамянка.
темянов, -а, -о; -и див. тамянен.
тен ч. тільки одн. тон, колір (обличчя).
тенденциоз|ен, -на, -но; -ни тенденційний,
тенденция ж. тенденція.
тендер ч. спец, тендер.
тенджера ж. каструля; 0 загорй-~ розм.
лепетуха, говоруха.
тенеке с. див. тенекйя.
тенекеджййница ж. майстерня бляхаря,
жерстяника.
тенекеджййск|и, -а, -о; -и бляхарський;
~-и ножици бляхарські ножиці.
тенекеджйя ч. бляхар, жерстяник.
тенекен, -а, -о; -и див. тенекйен.
тенекйен, -а, -о; -и бляшаний, жерстя-
нйй; ~-а печка грубка, буржуйка.
тенекййка ж. бляшка.
тенекйя ж. 1. бляха, жерсть; 2. висока
чотирикутна посудина ємкістю 16 л; бідон;
3. стара міра об’єму, що приблйзно дорів-
нює 16 л.
тенис ч. тільки одн. теніс; ~-кбрт велйкий
теніс; ~ на маса настільний теніс; играя
~ грати у теніс.
тенис|ен, -на, -но; -ни тенісний; ~-на ра-
кета тенісна ракетка.
тения ч. зоол. солітер, ціп’як.
тенор ч. тенор.
тенбров, -а, -о; -и теноровий; ~-а партия
тенорова партія.
тента ж. тент.
тентява ж. див. тинтява.
теокрация ж. теократія.
теоло|г ч. мн. -зи теолог.
теорема ж. теорема; 0 Питагорова ~
теорема Піфагора.
теоретизйра|м недок. і док. теоретизувати
(недок.).
теоретй|к ч. мн. -ци теоретик.
теоретйч|ен, -на, -но; -ни теоретйч-
ний; ~-ни изследвания теоретйчні дослід-
ження.
теоретйческ|и, -а, -о; -и див. теоретйчен.
теоретйчка ж. теоретик (про жінку).
теория ж. теорія; на ~ теоретйчно; ~ на
вероятностите теорія імовірностей.
тепавица ж. валяльня, сукновальня.
тепавичар ч. сукновал.
тепавичарск|и, -а, -о; -и якйй стосується
сукновала.
тепавич|ен, -на, -но; -ни сукновальний.
тепа|м 1 недок. валяти (сукно, повсть).
тепа|м 2 недок. тупати, тупотіти.
тепе с. діал. могйла, курган.
тепегьоз прикм. незм. розм. нахабний,
зухвалий.
тепегьозлу|к ч. мн. -ци розм. нахабство,
зухвалість.
тепйх ч. спорт, кйлим.
тепкав, -а, -о; -и діал. заїкуватий.
тепка|м недок. діал. 1. (льон) тіпати;
2. заїкатися, запинатися.
тепсйя ж. кругла форма* для випікання
хліба.
тепьрва присл. 1. тепер, відтепер, від-
сьогодні, віднйні; 2. якраз тепер, лише
тепер.
теракота ж. спец, теракота.
теракотен
685
тесте
теракот|ен, -на, -но; -ни теракотовий;
~-ни плочки теракотові плйтки.
терапевт ч. терапевт.
терапевтика ж. терапія.
терапевтйч|ен, -на, -но; -ни терапевтичний.
терапевтка ж. терапевт (про жінку).
терапия ж. терапія.
тераса ж. 1. тераса, веранда; 2. (форма
рельєфу) тераса.
терасйра|м недок. і док. терасувати.
терасовйд|ен, -на, -но; -ни терасоподіб-
ний.
терезйя ж. заст. 1. терези; 2. рівень,
ватерпас.
терекйя прикм. незм. розм. завзятий,
запеклий; ~ пушач завзятий курець.
терен ч. 1. терен, місцевість, територія;
равнйнен ~ рівнинна місцевість; 2. спорт.
поле, майданчик; ~ за ски лйжна траса;
футболни ~-и футбольні поля.
терен|ен, -на, -но; -ни тереновий, тери-
торіальний.
терзание с. мука, гризота.
терза|я, -еш; -х мучити, гризти, краяти,
терзати.
терзййск|и, -а, -о; -и заст. кравецький.
терзйя ч. заст. кравець.
териториал|ен, -на, -но; -ни територіаль-
ний; ~-на неприкосновеност територіальна
недоторканість; ~-ни води територіальні
води.
територия ч. територія; свободна ~
вільна територія.
терк ч. мн. -ове розм. 1. зразок, прй-
клад; 2. викрійка, вйкройка; (> вземам/
взема ~ от някого див. вземам.
терлй|к ч. мн. -ци повстяні тапки.
термал|ен, -на, -но; -ни термальний, теп-
ловйй; ~ йзвор термальне джерело; ~-на
зона термальна зона.
термин ч. термін; философски ~ філо-
софський термін.
терминологнч|ен, -на, -но; -ни терміноло-
гічний; ~ речник термінологічний слов-
нйк.
терминологйческ|и, -а, -о; -и див. терми-
нологйчен.
терминология ж. термінологія.
термйт 1 ч. спец, терміт (суміш).
г 2	*
термйт ч. зоол. терміт.
термйч|ен, -на, -но; -ни термічний, теп-
ловий.
термодинамика ж. термодинаміка.
термомет|ьр ч. мн. -ри термометр; алко-
хблен (спйртен) ~ спиртовйй термометр;
живачен ~ ртутний термометр.
термос ч. термос.
термофор ч. грілка.
терор ч. тільки одн. терор; фашйстки ~
фашистський терор.
тероризйра|м недок. і док. тероризувати.
терорйзьм ч. тільки одн. тероризм; меж-
дународєн ~ міжнародний терорйзм.
терорист ч. терорист.
терористйч|ен, -на, -но; -ни терористич-
ний; ~ режим терористйчний режйм; ~-ни
актове терористйчні акти.
терористйческ|и, -а, -о; -и див. терори-
стйчен.
терористка ж. терорйстка.
терпентйн ч. скипидар; боров ~ сосно-
вий скипидар.
терпентйнен, -а, -о; -и скипидарний;
~-а боя скипидарна фарба; ~-а фабрика
скипидарний завод.
терпентйнов, -а, -о; -и див. терпентйнен.
терца'ж. муз. терція.
терциер ч. геол. третйнний період.
терциер|ен, -на, -но; -ни геол. третйнний;
~ пласт шар третйнного періоду.
терцйна ж. літ. терцйна.
теса|м недок. діал. 1. обтісувати;
2. полоти.
тес|ен, тясна, тясно; ~-ни 1. вузькйй;
тясна пьтека вузька стежка; ~-ни рамене
вузькі плечі; 2. тіснйй; вузькйй; тясна стая
тісна кімната; тясна рбкля тісне (вузьке)
плаття; ~-ни обувки вузькі черевйки; 3. пе-
рен. (про світогляд, коло інтересів і т. ін.)
вузькйй; обмежений; 4. перен. тіснйй, близь-
кйй; тясно сьтрудничество тісне співробіт-
ництво; 0 в крьг див. крьг.
тескере с. іст. паспорт (для вільного пере-
сування у межах Османської імперії).
тесла ж. тесло, тесла.
тесн|ея, -ееш; -ях недок. вужчати; тіс-
нішати.
теснина ж. тіснина, ущелина.
тесногрьд, -а, -о; -и обмежений, вузь-
колобий.
теснолине|ен, -йна, -йно; -йни спец, вузько-
колійний; ~-на железница вузькоколійна
залізнйця.
теснолинейка ж. спец, вузькоколійка.
теснота ж. 1. тіснота; 2. перен. обмеже-
ність; ~ вьв вьзгледите обмеженість погля-
дів.
теснотйя ж. розм. тіснота; спарен не-
чйст вьздух тіснота, затхле повітря.
тесня|к ч. мн. -ци іст. розм. т і с н я к;
член болгарської революційно-марксйст-
ської партії.
тесняшк|и, -а, -о; -и іст. якйй стосується
партії тісняків.
тесте с. розм. комплект, колода; ~ карти
колода карт.
тестен
686
тйквичка
тестен, -а, -о; -и 1. борошняний; (розм.)
мучний; ~-и изделия мучні вйроби; ~-и
сладки печиво; 2. вимазаний у тісто; ~-и
рьце руки, вимазані у тісто.
тестб с. тісто; меся ~ місйти тісто; твьрдо
~ круте тісто; хлебно ~ хлібне тісто; ци-
ментово ~ цементове тісто.
тестомесачка ж. тістомісйлка.
тестяв, -а, -о; -и тістоподібний, в’язкйй.
тета ж. діал. тітка (сестра матері).
тетанус ч. мед. правець, стовбняк.
тетерев ч. див. тетрев.
тетерка ж. орн. тетерка.
тетива ж. тятива; поставям на ~ стрела
накладати стрілу на тятиву.
тетин, -а, -о; -и див. лелин.
тетка ж. розм. див. леля.
теткин, -а, -о; -и див. лелин.
тетрадка ж. зошит; нотна ~ нотний зо-
шит.
тетрев ч. тетерев, тетерук, тетерюк.
тефтер ч. кнйга обліку, гросбух; 0
обрьщам/обьрна ~-а (другия див. об-
рьщам; пйша се в ~-а див. пйша.
тефтерче с. записнйк, блокнот.
тех|ен, тяхна, тяхно; -ни 1. займ. присв.
З ос. мн. енкл. ф. им їхній; ~ жйвот їхнє
життя; това са ~-ни работи це їхні справи;
кьщата им їхній будйнок; 2. у знач. ім.
тяхната ж. розм. їхня справа; їхня доля;
3. у знач. ім. тяхното с. все, що стосується
осіб, про якйх іде мова; 4. у знач. ім. тех-
ните розм. сім’я або близькі осіб, про якйх
іде мова.
технй|к ч. мн. -ци 1. технік; стройтелен ~
технік-будівельник; 2. майстер, умілець, фа-
хівець.
техника ж. 1. техніка; изостанала ~ від-
стала техніка; ~-та на стихотвбрството
техніка віршування; 2. перен. розм. ~-та
політехнічний інститут; пьрва дума на
~-та див. пьрви.
техникум ч. технікум; мйнен ~ гірнйчий
технікум.
технйческ|и, -а, -о; -и технічний; ~ рько-
водйтел технічний керівнйк; ~-а наука
технічна наука; по ~-и причйни у зв’язку з
технічними причйнами; ~-и култури тех-
нічні культури; ~-и средства технічні за-
соби.
технологйч|ен, -на, -но; -ни див. техно-
логйчески.
технологйческ|и, -а, -о; -и технологічний;
~ процес технологічний процес.
технолбжк|и, -а, -о; -и див. технологй-
чески.
теч|ен, -на, -но; -ни рідкйй; ~ сапун
рідке мйло; ~-но горйво рідке паливо.
течение 1 с. 1. течія; плин; ~-то понася
лодка течія понесла човен; 2. протяг; за-
творй прозореца, че става ~ зачинй вікно,
щоб не було протягу; 3. вйділення; гнбйно
~ гнійні вйділення; 4. перен. (про людей)
течія, потік; 5. перен. течія; напрям, напря-
мок, спрямування; литературно ~ літера-
турний напрямок; в сьм на нещо бути
в курсі чого; вьрвя срещу ~-то див. вьрвя.
течение2 с. річнйй комплект, підшйвка;
годйшно ~ на вестник підшйвка газет за
рік.
течност ж. рідина; идеална ~ ідеальна
рідина; спирачна ~ гальмова рідина.
теша, -йш; -йх недок. рідко тішити, вті-
шати.
ти 1 займ. особ. 2 ос. одн. наз. в.; знах. в.
тебе, теб, енкл. ф. те; дав. в. на тебе, тебе,
енкл. ф. ти ти; на тебе ти давам тази кнйга
я даю цю кнйгу саме тобі; нйе с тебе ще
отйдем на кйно ми з тобою підемо в кіно;
нйе ще дбйдем при теб ми прийдемо до тебе;
~ ли си? це ти?; той те познава він тебе
знає.
ти 2 займ. присв. див. твой.
тиган ч. сковорода; пьржа в ~ жарити
на сковороді.
тйгел ч. спец, тйгель.
тйгров, -а, -о; -и тйгровий, тигрячий;
~-а кбжа тйгрова шкура.
тйг|ьр ч. мн. -ри тигр.
тйк ч. мн. -ове мед. тик; нервен ~ нерво-
вий тик.
тйка|м недок. 1. пхати, штовхати, під-
штовхувати; ~ пред себе си колйчка штов-
хати перед собою візок; 2. засовувати, за-
сувати, запихати; ~ рьце в джббовете си
засовувати руки в кишені; 3. розм. (всу-
переч бажанню, проти волі) нав’язувати,
пхати; 4. перен. розм. (до дії) підштов-
хувати, заохочувати.
тйква ж. 1. гарбуз; 2. перен. розм. (про
голову) довбешка; 3. перен. розм. дурень,
довбня.
тйква|м недок./тйкна пхати (час від
часу)/пхнути, штовхати (час від часу)І
штовхнути.
тиквар ч. 1. продавець печених гарбузів;
2. розм. чоловік, який любить їсти печені
гарбузй.
тикварка ж. 1. продавщйця печених гар-
бузів; 2. розм. жінка, яка любить їсти печені
гарбузй.
тйквен, -а, -о; -и гарбузовий; ~и семки
гарбузове насіння.
тйквени|к ч. мн. -ци 1. пиріг з гарбузом;
2. перен. розм. дурень, довбня.
тйквичка ж. бот. кабачок.
тиквовйден
687
тих
тиквовйд|ен, -на, -но; -ни гарбузоподіб-
ний.
тйкн|а, -еш; тйкнах док.: тиквам (див.).
тйк-так вигук цок-цок, тік-так.
тйл ч. мн. -ове 1. потилиця; удари го по
тила він його ударив по потилиці; 2. тил;
дьлбок ~ глибокий тил; фронт и ~ фронт і
тил; 3. розм. (у сокири) обух.
тйл|ен, -на, -но; -ни 1. потиличний; ~-на
кост потилична кістка; 2. тильний; ~-на
част тильна частйна.
тйлов, -а, -о; -и тиловий; ~-а служба
тилова служба; ~-о управление управління
тйлу; 0 ~ герой тиловий пацюк.
тилова|к ч. мн. -ци розм. тиловик.
тйм ч. мн. -ове спорт, команда; сборен ~
збірна команда; футболен ~ футбольна
команда.
тимар ч. тільки одн. вичісування худоби.
тимброфйл ч. філателіст.
тимотейка бот. тимофіївка.
тимпан ч. муз. тимпан; (перев. мн.) ли-
таври.
тйнест, -а, -о; -и мулистий, мулкий; ~
бряг мулистий берег; ~-о дьно мулке дно.
тинктура ж. настойка, настоянка.
тйнтири-мйнтири мн. розм. теревені, тари-
бари, тйнди-рйнди.
тинтява ж. бот. тирлич.
тйня ж. тільки одн. 1. мул; 2. багно, боло-
то, сльота.
тйп ч. мн. -ове 1. тільки одн. тип, вид,
зразок, модель; кола от най-нов ~ авто-
машина найновішої моделі; от едйн ~
одного типу; спортен ~ спортйвний тип;
2. мист. тип, типаж; 3. розм. тип, субчик,
суб’єкт.
типизация ж. типізація.
типизйра|м недок. і док. типізувати.
типйч|ен, -на, -но; -ни типовий; ~ прймер
типовий прйклад.
тйпов, -а, -о; -и 1. типовйй; ~-и жйлища
типові будйнки; 2. звичайний.
типограф ч. друкар.
типографйческ|и, -а, -о; -и друкарський;
~-и грешки друкарські помилки.
типография ж. заст. 1. друкування;
2. друкарня.
типологйческ|и, -а, -о; -и типологічний,
типология ж. типологія.
типоса|м док.: типосвам (див.).
типосва|м недок./типбсам заст. друку-
вати/ надрукувати.
тирада ж. тирада.
тираж ч. 1. тираж; издава се в ~ стотйци
хйляди екземпляри видається тиражем у
сотні тйсяч примірників (екземплярів);
кнйгата йма голям ~ у цієї кнйги великий
тираж; ~-ьт на дьржавната лотария тираж
державної лотереї.
тираж|ен, -на, -но; -ни тиражний; ~ лист
таблйця тиражу, тиражна таблйця.
тиражйра|м недок. і док. тиражувати.
тиранизйра|м недок. і док. тиранити
(недок.).
тиран, тиран|ин ч. мн. -и тиран.
тиранйч|ен, -на, -но; -ни тиранічний;
~-на власт тиранічна влада.
тиранйческ|и, -а, -о; -и див. тиранйчен.
тиранск|и, -а, -о; -и тиранів.
тиранствува|м недок. тиранити.
тиранти мн. підтяжки, шлейки.
тирбушон ч. штопор.
тйрва|м недок./тйрна проганяти (час від
часу)/прогнати; випихати (час від часу)/
випхати; ~ се/~ се кйдатися/кйнутися
бігти. .
тире 1 с. лінгв. тире.
тире 2 с. бавовняні ниткй для вишивання,
плетіння; муліне; кроше.
тиренце с. лінгв. дефіс, риска.
тйрн|а, -еш; тйрнах док.: тйрвам (див.).
тйр|я, -иш; тйрйх недок. розм. виганяти,
проганяти; ~ се бігти, мчати.
тйс ч. мн. -ове бот. тис.
тйсов, -а, -о; -и тисовий; ~-и клони тисове
гілля.
титан ч. 1. титан; 2. перен. титан, гігант,
велет; ~ на мисьлта титан думки.
титанйч|ен, -на, -но; -ни титанічний; ~-на
борба титанічна боротьба.
титанйческ|и, -а, -о; -и див. титанйчен.
тйтла 1 ж. 1. іст. титул; 2. звання, ступінь;
докторска ~ ступінь доктора наук; профе-
сорска ~ звання професора.
тйтла 2 ж. лінгв. титло, тйтла.
тйтри мн. 1. спец, цінні папери; 2. ти-
три.
тйтул ч. 1. з а с т. див. тйтла ’; 2. титул,
назва, заголовок.
титулува|м недок. і док. титулувати (не-
док.).
титуляр ч. заст. штатний співробітник.
титуляр|ен, -на, -но; -ни штатний; посадо-
вий; ~ сьстав штатний склад.
тиф ч. тільки одн. див. тйфус.
тифбз|ен, -на, -но; -ни тифозний; ~-на
епидемия епідемія тифу; ~-на треска ти-
фозна лихоманка.
тифон ч. спец, бортівка.
тйфус ч. тільки одн. мед. тиф.
тих, -а, -о; -и 1. (про звуки) тихий, слаб-
кий, слабйй, неголосний; ~ глас тихий го-
лос; 2. тихий, спокійний; ~-а улица тйха
вулиця; ~-о дете спокійна дитйна; ~-о море
спокійне море; 3. п е р е н. тихий; стриманий;
тйхвам
688
тогава
лагідний; ~ очй лагідні очі; 0 ~-а вода
див. вода.
тйхва|м недок./тихна розм. стихати/стйх-
нути, затихати/затйхнути; бурята тйхна бу-
ря затихла.
тйхн|а, -еш; тйхнах док.: тйхвам (див.).
тйхом присл. поет, тйхо; стиха, него-
лосно.
тихомьлком присл. нйшком, тихцем, тйш-
ком-нйшком; крадькома.
тйча|м недок. 1. бігати, бігти; ~ за помощ
бігти по допомогу; 2. розм. (по госпо-
дарству) клопотатися, клопотати, поратися;
3. клопотатися, домагатися; (по установах)
ходйти; ~-х цял ден по министерствата я
цілий день ходцв по міністерствах.
тичешката присл. розм. див. тичешком.
тичешком присл. бігом, бігцем.
тичинка ж. тичйнка.
тйчйнков, -а, -о; -и тичйнковий; ~ прашец
тичйнковий пилок.
тишина ж. 1. тйша; тьржествена ~ уро-
чйста тйша; пазя ~ дотрймуватися тйші;
2. перен. тйша; спокій.
тйя займ. вказ. див. този.
тка|я, -еш; -х недок. діал. див. тька.
тлака ж. толока.
тлакана ж. діал. див. плевник.
тласва|м недок./тласна штовхати (час
від часу)/штовхнути.
тласка|м недок. 1. штовхати, пхати, штур-
ляти, штурхати; ~ грубо грубо штовхати;
~ гюлле штовхати ядро; 2. перен. штов-
хати; спонукати, примушувати; 0 ~ (тй-
кам/тйкна) кьм батак (батака) някого, не-
що див. батак.
тласканица ж. розм. див. бльсканица.
тласн|а, -еш; тласнах док.: тласвам (див.).
тлась|к ч. мн. -ци 1. поштовх, удар; 2. пе-
рен. поштовх; спонука; ~ за развйтието на
народна култура поштовх для розвитку на-
родної культури.
тлен ж. тільки одн. заст. тлін (ч.), тлінь,
тля.
тлен|ен, -на, -но; -ни тлінний; ~-ни остан-
ки тлінні рештки.
тл|ея, -ееш; -еях і -ях недок. 1. тліти, жев-
ріти; огьнят ~-еше още вогнище ще тліло;
2. р і д к о тліти, гнйти, розкладатися; 3. пе-
рен. нйкнути, слабіти.
тльст, -а, -о; -и 1. гладкйй, жйрний, вго-
дований; ~ пйле гладке (вгодоване) курча;
2. (про страву) жйрний, маснйй; ~-а супа
маснйй суп; 3. (про людину) товстйй, опаси-
стий, огрядний; 4. (про землю) родючий,
сйтий, маснйй, жйрний; ~-а прьст родючий
грунт; 5. (про рослини) соковйтий, буйний;
~ трева соковита трава; 6. перен. велй-
кий, солідний, чималий; ~-а заплата солід-
на платня.
тльст|ея, -ееш; -ях недок. товстіти, товсті-
шати, гладшати.
тльстйга ж. бот. очйток.
тльстина ж. жир; лій, смалець.
то 1 1. займ. особ. З ос. одн. с. наз. в.; знах.
в. него, енкл. ф. го; дав. в. нему, на него,
енкл. ф. му воно; кьде е ~? де воно? няма го
тук його тут немає; 2. займ. вказ. розм. це;
0 туй а) от і все, кінець; б) овва,
от так так.
то 2 спол. то; да не бях видял с очйте си,
~ не щях да повярвам якбй я не бачив на
власні очі, то не повірив би.
то3 частка підсилювальна розм. ото
[вже].
тоалет ч. 1. туалет; убрання; вечерен ~
вечірній туалет; залавям се за ~-а си
займатися своїм туалетом; 2. туалет, вби-
ральня, туалетна кімната.
тоалет|ен, -на, -но; -ни туалетний; ~ сапун
туалетне мило; ~-на масичка туалетний
столик.
тоалетка ж. туалетний столик.
тоалетна ж. 1. театр, убиральня; гример-
на; гримувальня; 2. туалет, убиральня.
тоалйра|м недок. і док. готувати/приго-
тувати вбрання.
това займ. вказ. 1. див. този; 2. це; по-
радй ~ через це (із-за цього); след ~
після цього; трябва да разбереш ~ ти му-
сиш це зрозуміти; 0 между ~ а тим часом;
при все ~ і все ж; не дйвлячись на це; при ~
крім того; ~ |и] онова дещо, те та се; ~ на
~ так на так.
товар ч. 1. вантаж, поклажа, багаж;
2. перен. тягар, клопоти; ~ на домашните
работи тягар домашніх справ.
товарач ч. вантажник.
товарачка ж. 1. вантажниця; 2. (при-
стрій) навантажувач, вантажник.
товар|ен, -на, -но; -ни 1. вантажний;
~ влак вантажний поїзд; 2. в’ючний; ~
кон в’ючний кінь.
товарйтелница ж. накладна (у знач. ім.).
товар|я, -иш; товарйх 1. вантажити; за-
вантажувати; ~ вагони завантажувати ва-
гони; ~ на кола вантажити на підводу;
2. перен. завантажувати; ~ прекомерно с
работа надмірно завантажувати роботою.
тога ж. 1. іст. тога; 2. (судді, професора
і т. ін.) мантія.
тогава присл. тоді; бях мальк ~ я був тоді
малйй; до ~ до того часу, до тих пір; от ~
відтоді; прочетй кнйгата, па ~ ще говорим
прочитай кнйгу, а вже тоді будемо говорйти;
~ какво ще правя аз а що тоді (у такому
тогавашен
689
топломер
випадку) я робитиму; той се обьрна и ~ я
видя він озирнувся і тоді побачив Її.
тогаваш|ен, -на, -но; -ни тодішній.
тогаз присл. розм. див. тогава.
тогази присл. діал. див. тогава.
тбест спол. скор. т. е. тобто; и двамата;
братьт и сестрата, не са йдвали обоє,
тобто і брат і сестра, не приходили.
тождествен -а, -о; -и див. тьждествен.
тбже присл. заст. див. сьщо.
тоз, таз, туй; те займ. вказ. 'розм. див.
тбзи.
тбзи, тази, това; тези займ. вказ. 1. цей;
такий; тбзи мьж ми се харесва цей чоловік
мені подобається; тази дреха е ушита добре
це вбрання пошите добре; 2. у знач. ім. знах.
в тогова і тогбзи, дав. в. томува це; цей;
това е мбето дете це — моя дитйна;
очевйдно, е мйслил сьщото цей (він), на-
певно, думав те саме; ф за ~ (тбя), дето
духа див. духам; по ~ (такьв) начин див.
начин; ~ свят див. свят.
той займ. особ. З ос. одн. ч. наз. в.; знах.
в. него, енкл. ф. го; дав. в. нему, на него;
енкл. ф. му він; ~ мнбго чете він багато
читає; нямаше го там його там не було;
казах му всйчко я йому все сказав.
тбк 1 ч. мн. -ове 1. струм; електрйчески ~
електричний струм; спйрам ~-а перекрива-
ти струм; 2. рідко течія, плин.
тбк 2 ч. мн. -ове підбор, каблук; обувки с
нйски ~-ове черевики на низькйх підборах;
0 изтрйвам/изтрйя ~-овете си от хбдене
див. изтрйвам.
тока ж. пряжа.
токачка ж. орн. цесарка.
токма|к ч. мн. -ци товкач.
токсиколбгия ж. токсикологія.
токсйн ч. спец, токсин.
токсйч|ен, -на, -но; -ни токсйчний, от-
руйний; ~-но веществб токсйчна речовина.
току присл. розм. 1. тільки, тільки-но;
той ~ стана він тільки {-но] встав; ~ виж
тільки дивись; 2. з наступним прийменником
точно, якраз; ~ след неделя якраз після
неділі.
току-виж присл. розм. так і дивйсь, того
й глядй.
току-речй присл. розм. майже, трохи не.
току-така присл. розм. так собі просто,
просто так.
току-тьй присл. див. току-така.
току-що присл. розм. тільки що, щойно.
толеранс ч. 1. допустйма похибка; 2. то-
лерантність.
толерант|ен, -на, -но; -ни толерантний.
толерйра|м недок. і док. толерувати (не-
док.), терпіти/стерпіти.
тблкав, -а, -о; -и займ. вказ- Р 0 3 м- такий,
ось такйй.
толкова займ. вказ. див. тблко.
тблко займ. вказ. 1. стільки; сьщо ~
стільки ж; ~ пьти стільки разів; 2. присл.
так; ~ лбшотак погано; ф Д° ~ настільки;
[и] все! ми е от і все; ~ и ~ стіль-
ки-то.
тблкоз займ. вказ. див. толко.
том ч. мн. -ове* том.
тбмбола ж. 1. грошова лотеР^я» 2- лото
(невідм.).
томйтел|ен, -на, -но; -ни поет. томлйвий;
болісний.
тон 1 ч. мн. -ове тонна; два ~"а вьглища
дві тонни вугілля.
тон 2 ч. мн. -ове тон; вис®к ~ високий
тон; мек червен ~ м’якйй червоний тон; не
излйзам извьн границите на добрйя ~ не
виходити за рамки доброго тону; приятел-
ски ~ дружній тон.
тон 3 ч. мн. -ове іхт. тунель.
тонаж ч. тоннаж.
тонал|ен, -на, -но; -ни тональний.
тонйч|ен, -на, -но; -ни див. тонйчески.
тонйческ|и, -а, -о; -и 1. тонічний; ~-о
стихосложение тонічне віріПУвання’> 2. тоні-
зуючий; ~-и средства тонізуючі засоби.
тонкиломет{ьр ч. мн. -ри спец, тонно-
кілометр.
тонрежисьбр ч. звукооператоР*
топ 1 ч. мн. -бве гармата-
топ 2 ч. мн. -бве 1. штука» сувій; плат
штука тканйни; 2. пака; ~ хартия пака
паперу.
тбпва|м недок./тбпна вМ°чати (час від
часу)/вмочйти, занурювати (час в^д часу)/
занурити; ~ рьката си вь0 водата вмочати
руку у воду.
топка ж. 1. куля, шар; сніжна ~ сніжка;
2. м’яч; гумена ~ гумовий М’яч; играя на ~
грати у м’яча; 0 водна див. воден.
топлйв|ен, -на, -но; -ни паливний.
топлйво с. тільки одн. !• паливо; ~ за
през зймата паливо на зйму; 2. склад бу-
дівельних та паливних матеріалів.
топлййка ж. булавка, шПЙлька.
топлй|к ч. мн. -ци 1. тільки одн. поет,
тепло; 2. розм. тепле джеРел6-
топлина ж. тепло, теплота.
топлйн|ен, -на, -но; -ни т^пловяи; ~ удар
тепловйй удар; ~-ни льчй теплове промін-
ня.
топлйнки мн. вид теплого домашнього
взуття.
топлокрьв|ен, -на, -но; -Ни теплокровний;
~-ни живбтни теплокровні тварйни.
топломер ч. спец, тепломір*
топлообмен
690
точа
топлообмен ч. спец, теплообмін.
топлопроводност ж. спец, теплопровід-
ність.
топлота ж. тільки одн. 1. (приємне) тепло;
2. перен. тепло, щирість, доброта; душевна
~ душевне тепло.
топлоцентрала ж. теплоелектроцентраль,
теплоцентраль.
топл|я, -иш; топлйх гріти, зігрівати; ~
вода гріти воду; ~ си рьцете на огьня гріти
руки над багаттям; ~ се 1. грітися; зігрі-
ватися; нагріватися; 2. опалювати, палйти,
топити; нйе се ~-им с вьглища ми палимо
вугіллям.
топн|а, -еш; топках док.: топвам (див.).
топов|ен, -на, -но; -ни гарматний; ~-ни
салюти гарматні салюти.
топограф ч. топограф.
топографйч|ен, -на, -но; -ни див. топо-
графски.
топографск|и, -а, -о; -и топографічний.
топбла ж. тополя.
тополов, -а, -о; -и тополевий.
топонимйч|ен, -на, -но; -ни спец, топоні-
мічний.
топонймия спец, топонімія.
топор ч. 1. діал. сокира; 2. іст. топір.
топорйшка ж. діал. топорйще.
тбпот ч. тупіт.
топтан присл. розм. разом, заразом; оп-
том.
топтанджййск|и, -а, -о; -и приблизний,
неточний, грубий; ~-и сметки грубі підра-
хунки.
топтанджйя ч. розм. оптовик.
топуз ч. розм. 1. гиря, важок; 2. іст.
булава.
топурка|м недок. тупотіти, тупотати.
топче 1 с. кулька, шарик; м’ячик; супа с
~-та суп з фрикадельками.
топче 2 с. маленька гармата.
топче 3 с. пакунок; невеликий сувій.
тбпчест, -а, -о; -и округлий, кулеподіб-
ний.
топчйя ч. розм. артилерист.
топ|ьл, -ла, -ло; -ли теплий; ~ вьздух
тепле повітря; ~ ден теплий день; ~ кожух
теплий кожух; ~-ла усмйвка тепла посміш-
ка; ~-ли багри теплі фарби; 0 ~-ло място
тепле місце (містечко).
топ|я ’, -йш; -йх недок. 1. мочити, за-
мочувати; ~ грьсти мочити коноплі; 2. вмо-
чати; ~ зальк в сол вмочати шматок в
сіль.
топ|я 2, -йш; -йх недок. 1. топити, розтоп-
лювати; плавити; лед топити лід; ~ метал
плавити метал; 2. перен. палйти, пектй;
мучити; ~ се 1. топйтися, розтоплюватися,
розплавлятися, танути; снегьт бьрзо се ~-й
сніг швйдко тане; 2. перен. танути; групата
се ~-еше група танула; 3. перен. танути,
сохнути, марніти; ~ се от мька танути від
журбй; 4. перен. танути, розчулюватися,
мліти; сьрцето й се ~-й її серце мліє.
тор ч. мн. -ове 1. тільки одн. гній; 2. доб-
риво; изкуствени ~-ове штучні добрива.
торба ж. торба.
тбрбест, -а, -о; -и торбинуватий, торбин-
куватий.
тбр|ен, -на, -но; -ни удобрений; ~-на
земя удобрена земля; 0 ~ брьмбар зоол.
гнойовйк.
торйще с. гноїще.
торла|к ч. мн. -ци 1. діал. селянйн з пів-
нічно-західної Брлгарії; 2. розм. телепень.
тормбз ч. 1. гніт; пригнічення; тягар;
моралей ~ моральне пригнічення; 2. пере-
шкода, завада.
тормоз|я, -иш; тормбзйх недок. 1. пригні-
чувати, гнітйти; мучити; това ме много ~-и
це мене дуже пригнічує; 2. перешкоджати,
вадити, заважати; ~ се гнітйтися, нітитися;
ніяковіти.
торов, -а, -о; -и гнойовйй, гнійнйй.
тороразпрьсквач ч. гноєрозкидач.
торпед|ен, -на, -но; -ни торпедний.
торпедо с. спец. 1. торпеда; 2. капот.
торпедонбс|ец ч. мн. -ци див. торпило-
нбсец.
торпйла ж. торпеда.
торпилйра|м недок. і док. торпедувати.
торпилонбс|ец ч. мн. -ци міноносець.
торпильор ч. див. торпилоносец.
торс ч. мн. -ове торс.
торсо с. див. торс.
торта ж. торт.
торф ч. тільки одн. торф.
тбрфен, -а, -о; -и торфовий, торф’янйй.
торфище с. торфовище.
тор|я, -йш; -йх недок. удобрювати, вносити
добрива.
тост ч. мн. -ове тост.
тотал|ен, -на, -но; -ни тотальний.
тотализатор ч. тоталізатор.
тоталитар|ен, -на, -но; -ни тоталітарний;
~ режйм тоталітарний режйм.
тбто с. спортйвний тоталізатор.
точ|а ’,-иш; тбчйх недок. 1. (рідину) точй-
ти, виточувати, цідйти, виціджувати; ~ вй-
но точйти (виточувати) вино; 2. (нитку)
сукати; 3. (тісто) розкачувати; ~ баница
розкачувати тісто для баниці; ~ се 1. точй-
тися, витікати; 2. перен. (про велику кіль-
кість) тягтйся, волочйтися; 3. перен. (про
дим і т. ін.) тягтйся; ~-и се черния дим
тягнеться чорний дим.
тбча
691
транзит
точ|а 2, -иш; тбчйх недок. гострйти, точйти,
правити; ~ коса правити косу; 0 ~ зьбй
гострйти зуби.
точ|ен, -на, -но; -ни точний; ~ на обеща-
нието си точний щодо своєї обіцянки; ~
бтговор точна відповідь; ~ превод точний
переклад; ~ часовник точний годйнник.
точено с. листкбвйй пиріг.
точилар ч. точильник, гострйльник.
точиларск|и, -а, -о; -и точйльний, гострйль-
ний; ~-а работйлница точильня.
точйлка ж. качалка.
точйло с. точило.
точк|а ж. 1. крапка, цятка; плат на ~-и
тканина у цяткй; 2. точка, пункт, місце;
3. лінгв. крапка; слагам ~ в края на изре-
чението ставити крапку в кінці речення;
4. мат., фіз. точка; пресечна ~ точка пере-
тину; ~ на топене точка плавлення; 5. пункт;
~ от дневния ред пункт порядку денного;
6. спорт, очко; печеля по ~-и вигравати за
очками; 0 гледна ~ точка зору; допйрна ~
точка зіткнення (стйку); предвйжвам/пред-
вйжа от мьртва ~ див. мьртьв; слагам/
сложа (турям/туря) ~ на нещо ставити/
поставити крапку; слагам/сложа (турям/
туря) ~ над «й-то» ставити/поставити
крапку над «і»; ~ по вьпроса див. вьпрдс;
черна ~ штрафне очко.
тдчност ж. точність; ~ на изчисленията
точність обчйслень.
тоя займ. вказ. див. този.
тояг|а ж. ціпок, палиця; овчарска ~ гир-
лйга; < ) вйждам/вйдя дебелия край на ~-ата
див. дебел; вьрвй ми като на бясно куче
~-и див. куче; плача за ~ див. плача; стй-
гам/стйгна до просяшка ~ див. просяшки;
трьгвам/трьгна с просяшка ~ див. просяш-
ки; хващам се/хвана се като слепец за ~
хапатися/схопйтися за соломйнку; шапка на
~ де наше не пропадало.
тпру вигук тпру.
траверса ж. шпала.
траверс|ен, -на, -но; -ни шпальний.
травма ж. травма; психйческа ~ психічна
травма, нервове потрясіння.
травматизйра|м недок. і док. травмувати.
травматйч|ен, -на, -но; -ни травматичний;
~ шок травматйчний шок.
травматологйч|ен, -на, -но; -ни травмато-
логічний.
травматология ж. травматологія.
трагедия ж трагедія.
трагй|к ч. мн. -ци трагік.
трагйч|ен, -на, -но; -ни трагічний, страш-
нйй, ~-на случка трагічний вйпадок
трагйческ|и, -а, -о; -и трагедійний, трагіч
ний, ~-а разврьзка трагедійна розв’язка
трагйчка ж. трагедійна актрйса.
традицион|ен, -на, -но; -ни традиційний;
~-ни приятелски врьзки традиційні дружні
зв’язкй.
традйци|я ж. традйція; пазя ~-и зберіга-
ти традйції; по ~ за традйцією.
траектория ж. траєкторія.
тра|ен, -йна, -йно; -йни міцнйй, стійкйй,
тривкйй; надійний; оставям ~ след в сьзна-
нието лишати стійкйй слід у свідомості; ~
мир міцнйй мир; ~-йни обувки міцні черевй-
ки; ~-йни ябьлки яблука, які можуть довго'
зберігатися.
трак вигук тук, тук-тук.
трака|м недок. стукати, цокати, клацати;
зьбйте му ~-т от страх він цокає зубами
від страху; колелата на вагоните ~-т стука-
ють колеса вагонів.
траква|м недок./тракна стукати (час від
часу)/стукнути, цокати (час від часу)/
цокнути, клацати (час від часу)/клацнути.
траки тільки мн. іст. фракійці.
траки|ец ч. мн. -йци жйтель південної
та південно-західної Болгарії, фракієць.
тракййкаж. жйтелька південної та півден-
но-західної Болгарії, фракійка.
тракййск|и, -а, -о; -и фракійський.
тракн|а, -еш; тракнах док.: траквам (див.)..
трактат ч. трактат.
трактовка ж. трактування; нова ~ на пие-
са нове трактування п’єси.
трактор ч. трактор; верйжен ~ гусенич-
ний трактор; ~ влекач трелювальний трак-
тор.
трактор|ен, -на, -но; -ни тракторний.
тракторйст ч. тракторйст.
тракторйстка ж. тракторйстка.
трактува|м недок. трактувати.
тракцион|ен, -на, -но; -ни тяговйй.
тракция ж. тяга; електрйческа ~ елект-
рйчна тяга.
трамбовка ж. 1. трамбування; 2. спец.
трамбівка.
трамбува|м недок. 1. трамбувати; 2. перен..
розм. топтати; ходйти.
трамва|ен, -йна, -йно; -йни трамвайний;
~-йна лйния трамвайна колія.
трамва|й ч. трамвай; вземам ~-я сідати
на трамвай; возя се на ~ їздити на трам-
ваї.
трампа ж. розм. обмін.
трамплйн ч. трамплін.
трампоса|м док.: трампосвам (див )
трампбсва|м недок./трампбсам розм мі
нятися, робйти обмін.
трамп|я, -иш; трампйх док. розм обміня-
ти, поміняти.
транзйт ч. транзит
транзйтен
692
трезвен
транзйт|ен, -на, -но; -ни транзитний.
транзитйв|ен, -на, -но; -ни лінгв. перехід-
нйй; ~ глагол перехідне дієслово.
транс ч. тільки одн. транс.
трансбордйра|м недок. і док. пересаджу-
вати/пересадйти (з корабля на корабель, з
поїзда на поїзд).
транскрйбира|м недок. і док. спец, транс-
крибувати.
транскрйпция ж. спец, транскрйпція.
транслитерация ж. лінгв. транслітерація.
трансмисион|ен, -на, -но; -ни спец, транс-
місійний.
трансмйсия ж. спец, трансмісія.
транспарант ч. штора.
транспозйция ж. спец, транспозйція.
транспонйра|м недок. і док. спец, транс-
понувати.
транспорт ч. 1. транспорт; вьздушен ~
повітряний транспорт; коларски ~ гужовий
транспорт; 2. транспортування; ~ на орь-
жие транспортування зброї.
транспорт|ен, -на, -но; -ни транспортний.
транспортйр ч. спец, транспортир.
транспортйра|м недок. і док. транспорту-
вати.
трансформатор ч. трансформатор.
трансформатор|ен, -на, -но; -ни трансфор-
маторний.
трансформация ж. трансформація.
трансформйра|м недок. і док. трансформу-
вати.
траншея ж. військ, траншея.
трап ч. мн. -ове і -ища яма, рів, канава.
трапеза ж. стіл, частування; богата ~
багате частування; слагам ~ накривати
стіл, готувати частування.
трапезария ж. 1. (кімната) їдальня; 2.
заст. безкоштовна їдальня для дітей бідня-
ків у школі.
трапезойд ч. мат. паралелограм.
трапец ч. трапеція; равнобедрен ~ рів-
нобедрена трапеція; упражнения на ~
вправи на трапеції.
трЗпище с. рідко див. трап.
трапчйна ж. ямка.
трапчйнка ж. 1. ямочка, дірочка; 2. (на
щоці, підборідді) ямочка; по бузите й
играят ~-и на її щоках грають ямочки.
трасе с. спец, траса; ~ на плавателен
канал траса судноплавного каналу.
трасйра|м недок. і док. трасувати, ви-
значати/вйзначити трасу; ~ железопьтна
лйния визначати трасу залізниці.
траур ч. тільки одн. траур, жалоба.
траур|ен, -на, -но; -ни траурний, жалоб-
ний.
трафйк ч. тільки одн. 1. торговий обмін;
2. перевезення товарів; морски ~ переве-
зення товарів морем.
трахея ж. анат. трахея.
трахома ж. мед. трахома.
тра|я, -еш; траях недок. 1. тривати, про-
довжуватися; сватбата трая цяла седмиця
весілля тривало цілий тйждень; 2. (про про-
дукти харчування) зберігатися; 3. розм.
терпіти, витрймувати, витерплювати; много
ме болй зьб, не мога да ~ у мене дуже бо-
лйть зуб, не можу терпіти; ~-йте! майте
терпіння!
треба ж. церк. треба.
требва|м недок. і док. запйтувати/запи-
тати, робйти/зробйти офіційний запит.
требеж ч. д і а л. 1. вирубування; 2. поруб,
порубка, зруб.
требни|к ч. мн. -ци требник.
треб|я, -иш; требйх недок. 1. вирубувати,
проріджувати; ~ гора вирубувати ліс;
2. розм. вирізувати, винйщувати; убива-
ти; 3. р о з м. прибирати, вичищати; 4. д і а л.
перебирати; ~ боб перебирати квасолю.
трев|а ж. 1. трава; фуражни ~-й кормові
трави; 2. діал. лікарська рослйна; 0 [и
нйе] латки не пасем ~ див. паса; на камьк
~ понйкнала див. камьк.
трев|ен, -на, -но; -ни трав’янйй; ~-ни
семена насіння травй.
тревйст, -а, -о; -и трав’янйстий; ~-а
поляна трав’яниста галявина.
тревога ж. 1. тривога; неспокій, збенте-
ження; дьржа в ~ тривожити, непокоїти;
2. військ, тривога; вьздушна ~ повітряна
тривога; 0 бйя ~ див. бйя.
тревож|а, -иш; тревбжйх недок. турбува-
ти, тривожити, непокоїти, болестта ме ~-и
хвороба мене непокоїть; неговото отсьтствие
ни ~-и його відсутність турбує нас.
тревож|ен, -на, -но; -ни 1. тривожний,
схвильований; занепокоєний; ~ глас схви-
льований голос; 2. тривожний; неспокійний,
бентежний; ~-на новина тривожна новина;
~-ни минути тривожні хвилйни.
тревола|к ч. мн. -ци 1. збірн. трави, різ-
нотрав’я; 2. (місце, поросле травою) трав-
ник.
тревопас|ен, -на, -но; -ни травоїднний;
~-но живбтно травоїдна тварина.
тревопол|ен, -на, -но; -ни с . г. траво-
пільний.
тревояд|ен, -на, -но; -ни див. тревопасен.
тревяса|м док.: тревясвам (див.).
тревясва|м недок. /тревясам заростати/
заростй травою.
трезв, -а, -о; -и див. трезвен.
трезвен, -а, -о; -и 1. тверезий; непиту-
щий; 2. перен. тверезий; розважливий,
трезвеник
693
третостепенен
розсудливий; ~-а преценка твереза
оцінка.
трезвени|к ч. мн. -ци розм. непитущий
(у знач. ім.).
трезвеничка ж. розм. непитуща (у знач,
ім.)
трейдюнибн ч. політ, тред-юніон.
трели тільки м н. трель.
трем ч. мн. -ове діал. 1. галерея; 2. га-
нок, рундук) 3. хлів.
трен ч. мн. -ове заст. потяг; поїзд.
трендафил ч. розм. троянда, рбза; ален
~ червона троянда.
трендафилов, -а, -о; -и трояндовий, троян-
дний; ~ храст трояндовий кущ.
тренйра|м недок. 1. тренувати; 2. розм.
тренуватися.
тренирбвка ж. тренування.
тренирбвьч|ен, -на, -но; -ни тренувальний;
~-но игрйще тренувальний майданчик.
треньбр ч. тренер; ~ на отббр тренер
команди.
треньорск|и, -а, -о; -и тренерський.
трепва|м недок./трепна 1. здригати/здриг-
нути, здригатися/здригнутися; плещите й
~-т плечі її здригаються; 2. перен. про-
бігати/пробігти; майнути (док.); вьрху уст-
ните му трепна усмйвка на його губах май-
нула посмішка.
треперко ч. мн. -вци розм. страхопуд,
страхополох; боягуз.
треперлйв, -а, -о; -и тремтячий; ~ глас
тремтячий голос.
трепер|я, -еш і -иш; тренерах і треперих не-
док. тремтіти; трястися, дрижати; ~ за своя
живот тремтіти за своє життя; ~ над децата
си тремтіти над своїми дітьми; ~ от вьлне-
ние тремтіти від хвилювання; ~ от слабост
дрижати від слабості.
трепетлйв, -а, -о; -и тремтливий, тремтя-
чий; мерехтливий.
трепетлйка ж. осика.
трепетлйков, -а, -о; -и осиковий; ~-а
горйчка осиковий гай.
трепкав, -а, -о; -и р і д к о див. трепетлйв.
трепка|м недок. 1. тремтіти, трястися,
дрижати; 2. (про світло) блимати, тремтіти.
треплйв, -а, -о; -и рідко див. трепетлйв.
трепн|а, -еш; трепнах док.: трепвам (див.).
трептеж ч. тремтіння, дріж.
трептени|е с. 1. рідко тремтіння, дріж;
2. спец, коливання; електромагнйтни ~-я
електромагнітні коливання.
трепт|я, -йш; -ях недок. 1. тремтіти, дри-
жати; ~-ят листа на топбла тремтить лйстя
тополі; устните й ~-ят її губи тремтять;
2. тремтіти, коливатися; бриніти; опьнатата
струна ~-й натягнута струна тремтить;
2. (про світло) тремтіти, блимати, мерехтіти,
мигтіти; светлината ~-й в кандйлото світло
в лампаді блимає; 3. (про голос) тремтіти,
бриніти; гласьт му ~-еше от гняв голос його
тремтів від гніву.
треп|я, -еш; трепах недок. розм. 1. вби-
вати, бйти; ~ зайци бйти зайців; 2. духопе-
лити, лупцювати (розм.); бйти; 3. виснажу-
вати, надсаджувати, змучувати; ~ се розм.
надриватися, надсаджуватися; виснажу-
ватися.
трес|а, -еш; тресох недок. 1. трусйти, тря-
стй; 2. тільки 3 ос. одн. безос. ~-е ме лихо-
манити; ~-е ли те? тебе лихоманить? ~ се
1. трусйтися; трястйся; 2. (в лихоманці)
тремтіти, дрижати.
тресавище с. трясовина, трясовйння.
треска 1 ж. гарячка, лихоманка, пропас-
ниця; блатна ~ болотна (переміжна) про-
пасниця, малярія; ббрсова ~ біржова лихо-
манка,
г	2	•	* г
треска ж. іхт. тріска.
треска ж. тріска, скіпка.
трескав, -а, -о; -и 1. пропасний; гарячко-
вий; 2. перен. гарячковий; ~ пбглед гаряч-
ковий погляд; ~-а работа гарячкова ро-
бота.
трескавица ж. розм. 1. грім; 2. гуркіт,
гул, гук.
трескавич|ен, -на, -но; -ни громовйй; гур-
котлйвий.
тресн|а, -еш; треснах док.: трясвам (див.).
трет|и, -а, -о; -и 1. числ. поряд, третій; на.
~-о място на третьому місці; 2. у знач. ім.
~-а третйна, третя; две ~-и дві третіх; ф
до ~-о поколение див. поколение; от ~-а
рька через треті руки, з третіх рук.
третйна ж. розм. третйна.
третйни тільки мн. етн. заст. третйна (по-
минки на третій день після смерті).
третйра|м недок. і док. 1. ставитися/по-
ставитися; ~-ха го зле до нього поставилися
(ставилися) погано; 2. розглядати/розгля-
нути; ~ вьпрбса за нбвия бит розглядати
питання нового побуту.
третоклас|ен, -на, -но; -ни 1. заст. три-
класний; ~-но образование трикласна осві-
та; 2. (про вагон, каюту і т. ін.) третьо-
класний; ~ вагон третьокласний вагон.
третолйч|ен, -на, -но; -ни лінгв. якйй має
тільки форму третьої особи; ~ глагол
дієслово, що має тільки форму третьоГ
особи.
треторазред|ен, -на, -но; -ни третьорядний,
третьосортний; посередній; ~ хотел третьо-
рядний готель.
третостепен|ен, -на, -но; -ни третьорядний,
третьосортний; ~ ресторант третьорядний
трефа
694
трибн
ресторан; ~-на задача третьорядне зав-
дання.
трефа ж. карт, трефа, жир.
трещ|я, -йш; -ях недок. 1. тріщати; лу-
скати, лускатися; 2. тільки 3 ос. одн. безос.
гримить.
три числ. кільк. три; ~ дни и ~ нбщи три
дні і три ночі; песен на ~ гласа пісня на три
голосй; ф две-~ див. две; правя се на ~
(две) и половина див. правя се; ~-четири
три-чотйри, декілька, кілька.
триаж|ен, -на, -но; -ни сортувальний;
~-на гара сортувальна станція.
трибагрени|к ч. мн. -ци триколірний пра-
пор.
трибун ч. трибун; ~ на революцията
трибун революції.
трибуна ж. трибуна.
трибунал ч. трибунал.
тривиал|ен, -на, -но; -ни тривіальний;
~-на шега тривіальний жарт.
тригйя ж. розм. вйнний камінь.
триглав, -а, -о; -и триголовий, тригла-
вий; ~-а ламя триголове чудовисько.
трйгодйш|ен, -на, -но; -ни трирічний; ~
затвор трирічне ув’язнення; ~-но момйчен-
це трирічна дівчинка.
тригонометрйч|ен, -на, -но; -ни тригоно-
метрйчний; ~-на функция тригонометрйчна
функція.
тригонометрйческ|и, -а, -о; -и див. тригоно-
метрйчен.
тригонометрия ж. тригонометрія.
тригуна ж. листкове тістечко трикутної
форми.
тридел|ен, -на, -но; -ни бот. тридольний.
трйдесет числ. кільк. трйдцять.
трйдесетгодйш|ен, -на, -но; -ни тридця-
тирічний.
трйдесет|и, -а, -о; -и числ. порядк. трид-
цятий.
тридесетйна числ. неознач.-кільк. при-
блйзно трйдцять.
триднев|ен, -на, -но; -ни триденний; ~-на
обикблка триденна подорож.
триедйн|ен, -на, -но; -ни триєдиний.
триетаж|ен, -на, -но; -ни триповерхо-
вий.
триж присл. розм. трйчі.
трйжди присл. розм. див. триж.
тризьб|ец ч. мн. -ци тризубець.
трййсет числ. кільк. розм. див. трйдесет;
ф трйста и ~ див. трйста.
трййсет|и, -а, -о; -и числ. поряд, розм.
•див. трйдесети.
трийсетйна числ. неознач.-кільк. розм.
див. тридесетйна.
трйк ч. мн. -ове трюк; клбунски ~ клоун-
ський трюк; пропагандни ~-ове пропаган-
дйстські трюки.
трикат|ен, -на, -но; -ни 1. д і а л. див. трие;
тажен.
триклет, -а, -о; -и розм. триклятий.
трико с. 1. трикотаж; 2. (костюм) трико.
трикольбр ч. див. трибагреник.
трикольбр|ен, -на, -но; -ни див. трицветен.
трикотаж ч. трикотаж; памучен ~ ба-
вовняний трикотаж.
трикотаж|ен, -на, -но; -ни трикотажний;
~-но б ель б трикотажна білйзна.
трикрак, -а, -о; -и триногий; ~-о стблче
триногий стільчик.
трикрат|ен, -на, -но; -ни трикратний, три-
разовий; потрійний; ~ скок спорт, потрій-
ний стрибок.
трикрйл, -а, -о; -и див. трйкрйлен.
трикрйл|ен, -на, -но; -ни тристулковий;
~ прозбрец тристулкове вікно.
трйкфилм ч. мультфільм.
трилибн ч. мат. трильйон.
трилйст|ен, -на, -но; -ни трилйсний.
трилбгия ж. трилогія.
трйма числ. збірн. троє (про чоловіків або
чоловіків та жінок); ф раббтя за ~ працю-
вати за трьох (за десятьох, як чорний віл).
тримачтов, -а, -о; -и трищогловий.
тримесеч|ен, -на, -но; -ни 1. тримісячний;
~-но бебе тримісячна дитйна; 2. кварталь-
ний, тримісячний; ~ план квартальний
план.
тримесечие с. квартал; план за втброто ~
план на другий квартал.
тримир|я, -йш; -йх заст. пбстйти, постй-
тися, голодувати (у перші три дні великого
посту).
тринадесет ч. числ. кільк. тринадцять.
тринадесетгодйш|ен, -на, -но; -ни тринад-
цятирічний.
тринадесет|и, -а, -о; -ни числ. порядк.
тринадцятий.
тринайсет числ. кільк. розм. див. три-
надесет.
тринайсет|и, -а, -о; -и числ. поряд, розм.
див. тринадесети.
трйнки числ. збірн. ж. і с. р о з м. див.
трйчки.
триног, -а, -о; -и див. трикрак.
тринога ж. тринога, триніжок.
тринбжни|к ч. мн. -ци див. тринога.
триб с. тріо (невідм.).
трибд ч. 1. спец, тріод; полупровбдников
~ транзйстор, напівпровідниковий тріод;
2. церк. тріодь.
триокис ч. хім. триокис.
трибн ч. пйлка, пила; верйжен ~ ланцю-
гова пила.
трибнче
695
трбсвам
трибнче с. пилка; резбарско ~ лобзик,
трибр ч. с. г. трієр; зерноочисна машйна.
триорйра|м недок. с. г. трієрувати.
трипер ч. мед. трипер.
триптих ч. мист. триптих.
триседмич|ен, -на, -но; -ни тритижневий.
трисрйч|ен, -на, -но; -ни трискладовий,
триста числ. кільк. триста; ф ~ и трййсет
тьма-тьмуща, тьма-тьменна.
триста|ен, -йна, -йно; -йни трикімнатний;
~ апартамент трикімнатна квартйра.
тристен|ен, -на, -но; -ни тригранний; ~-на
прйзма тригранна прйзма.
тристран|ен, -на, -но; -ни тристоронній;
~ дбговор тристороння угода.
тритон ч. тритон.
триумф ч. тріумф.
триумфал|ен, -на, -но; -ни тріумфальний,
трицвет ч. тільки одн. див. трибагреник.
трицвет|ен, -на, -но; -ни триколірний.
трйци тільки мн. вйсівки; 0 за каквй ~
на якого дідька.
трйчав, -а, -о; -и висівковий.
трйчки числ. збірн. ж. і с. розм. трійко.
тричлен|ен, -на, -но; -ни тричленний.
триьгьл|ен, -на, -но; -ни трикутний; ~-на
кьрпа косйнка.
триьгьлни|к ч. мн. -ци трикутник; разно-
странен ~ різносторбнній трикутник.
трй|я, -еш; -х недок. 1. терти; ~ очй
терти очі; 2. витирати, протирати, стирати;
~ с гума стирати гумкою; тя ~-еше измйти
чинйи вона витирала помйті тарілкй; 3. (шкі-
ру, рану і т. ін.) розтирати; роз’ятрювати;
4. розтирати; подрібнювати; товктй; ~ боб
товктй квасолю.
трбв|я, -иш; трбвйх недок. труїти, отрую-
вати; алкохбльт ~-и органйзма алкоголь
отруює організм; ~ пльхове труїти пацю-
ків; ~ с думи труїти словами; () ~ душата
на някого див. душа.
трогател|ен, -на, -но; -ни зворушливий;
~-на молба зворушливе прохання.
трбгва|м медок./трбгна зворушувати/зво-
рушйти; неговата сьрдечност я трбгна його
щйрість зворушйла Її.
трбгн|а, -еш; трбгнах док.: трбгвам (див.).
трб|ен, -йна, -йно; -йни потрійний; в ~
размер у потрійному розмірі.
трбица ж. церк. трійця.
тройца числ. збірн. розм. див. трйма.
тройка ж. 1. трійка; вземам ~-та сідати
на трійку (про трамвай, тролейбус, авто-
бус); получих ~ по алгебра я одержав
трійку з алгебри; щабна ~ штабна трійка;
2. (запряжка) трійка, тройка; впрягам ~
запрягати трійку.
трбйкаджийка ж. розм. трієчниця.
трбйкаджия ч. розм. трієчник.
тролей ч. 1. спец, тролей, контактний
провід; (розм.) дуга; 2. р о з м. див. тролей-
бус.
тролейбус ч. тролейбус.
тром, -а, -о; -и див. трбмав.
трбмав, -а, -о; -и незграбний, вайлуватий;
неоковирний; ~ човек вайлувата людйна;
~-а похбдка незграбна хода; ~-и стйхове
неоковирні вірші.
тромб ч. мн. -ове мед. тромб.
трбмба ж. 1. смерч; 2. муз. див. тромпет.
тромббза ж. мед. тромбоз.
тромбон ч. муз. тромбон.
тромпет ч. муз. труба.
трон ч. мн. -ове 1. трон; 2. стілець, при-
кріплений до бічної стінки церкви.
трон|ен, -на, -но; -ни тронний; ~-на
зала тронний зал; ~-но слово тронне слово,
тронна промова.
троп 1 вигук 1. (уживається на означення
різкого короткого звуку) стук, грюк, бац;
2. (уживається на позначення несподіва-
ної появи чогось неприємного) бац; аж на
тобі.
'	2
троп ч. мн. -и літ. троп.
трбпа|м недок. 1. стукати, грюкати; ~ на
прозбреца стукати у вікно; не ~-й вратата!
не грюкай дверима!; 2. танцювати хорд,
ручанйцю; витанцьовувати.
тропар ч. церк. тропар.
трбпва|м недок./трбпна 1. стукати (час
від часу)/стукнути, грюкати (час від ча-
су) /грюкнути; 2. перен. розм. ошелешува-
ти/ошелешити, приголдмшувати/приголдм-
шити.
трдпи|к ч. мн. -ци тропік.
тропйч|ен, -на, -но; -ни тропічний; ~-на
малария тропічна лихоманка.
тропйческ|и, -а, -о; -и тропічний; ~ пояс
тропічний пояс; ~-и растения тропічні рос-
лйни.
троплйв, -а, -о; -и дріботлйвий, з дрібуш-
ками (про танок, музику); ~-и стьпки
дрібушки.
тропи|а, -еш; трбпнах док.: трбпвам (див.).
тропол|я, -йш; -йх недок. гуркотіти; торох-
котіти.
тропбса|м док.: тропбсвам (див.).
тропбсва|м недок./тропбсам зметувати/
зметати, наметувати/наметати; ~ рбкля
зметувати плаття.
тропбскаж. жива нйтка; (розм.) наметка;
изваждам ~ витягати живу нйтку.
трбпот ч. тільки одн. гуркіт, торохкотіння.
тропбт|я, -иш; тропбтйх недок. гуркотіти,
торохкотіти.
трбсва|м недок. /трбсна 1. шпурляти/
троскот
696
трьбен
шпурнути, жбурляти/жбурнути; 2. перен.
відрізати (док.); буркати/буркнути; ~ се/
~се розм. 1. (від утоми) падати/впасти,
звалюватися/звалйтися; 2. перен. огриза-
тися/огризнутися.
троскот ч. бот. 1. цйнодон, свинорйй; 2.
пирій.
трбсн|а, -еш; трденах док.: тросвам (див.)
тротил ч. тільки одн. хім. тротйл.
тротоар ч. тротуар.
трофе|ен, -йна, -йно; -йни трофейний; ~-
йни орьжия трофейна зброя.
трофей ч. трофей.
трох|а ж. крйхта, крйшка; ф до ~ до
[останньої] крйхти; сьбйрам/сьбера ~-ите
от нещо збирати/зібрати все до крйхти.
трош|а, -йш; -йх недок. 1. розколювати,
розбивати; кришйти; ~ камьни розколю-
вати (розбивати) каміння; ~ на парчета
розбивати на шматкй; ~ брехи розколювати
горіхи; ~ хляб кришйти хліб; 2. перен. розм.
переводити/перевести; марнотратити (не-
док.); ~ парй переводити гроші; ф ~ лед
с главата див. глава ’; ~ се 1. розколюва-
тися, розбиватися, кришйтися; 2. перен.
розм. гарувати, важко працювати.
трошлйв, -а, -о; -и крихкйй; ламкйй; ~
камьк крихкйй камінь; ~-и листа ламке
лйстя.
трояк, -а, -о; -и троякий; потрійний.
труд ч. мн. -ове 1. тільки одн. праця, труд;
герой на труда герой праці (труда); про-
изводйтелност на труда продуктйвність пра-
ці; рьчен ~ ручна праця; умствен ~ розу-
мова праця, 2. тільки одн. зусйлля, напру-
ження, праця; това изйсква мнбго ~ це ви-
магає велйких зусйль; 3. (науковий твір,
книга і т. ін.) праця; 0 давам/дам (правя/
направя) си ~ див. давам; живея от (с)
труда си жйти своєю працею.
труд|ен, -на, -но; -ни тяжкйй, важкйй; ~
вьпрос важке питання; ~-ни времена важкі
часй; ф ~-на жена вагітна жінка.
трудещ се, -а се, -о се; -и се 1. трудящий;
~-о се население трудяще населення;
2. у знач. ім. трудящий; робітнйк, проле-
тарів
труднич|ьк, -ка, -ко; -ки важкенький,
тяжкенький.
труднопроходйм, -а, -о; -и важкопрохід-
ний, труднопрохідний.
трудност ж. трудність, преодолявам ~-и
переборювати труднощі.
трудов, -а, -о; -и трудовйй, ~ живот тру-
дове життя; ~-а кнйжка трудова кнйжка,
~-о селячество трудове селянство; ~-и
войскй військ, будівельні війська, ~-и зако-
ни закони про працю
трудова|к ч. мн. -ци солдат будівельних
військ; (розм.) будбатівець.
трудовокооператйв|ен, -на, -но; -ни: ~-но
земеделско стопанство (ТКЗС) трудове коопе-
ратйвне землеробське господарство (ТКЗГ)
трудоден ч. трудодень.
трудолюбйв, -а, -о; -и працелюбний, пра-
цьовйтий.
трудоспосбб|ен, -на, -но; -ни працездат-
ний.
труд|я се, -иш се; трудйх се недок. 1. пра-
цювати, трудйтися; 2. розм. намагатися,
силкуватися; ~ се да отгатна причйна
силкуватися відгадати причйну.
тружени|к ч. мн. -ци трудівнйк, трудар
труженица ж. трудівнйця, трударка.
труженическ|и, -а, -о; -и трудівнйчий, тру-
дівнйцький.
труженичка ж. див. труженица.
труп ч. мн. -ове 1. тулуб; 2. труп, 3. мн.
-и стовбур, колода.
трупа ж. трупа.
трупа|м недок. 1. звалювати, скидати,
накидати; ~ сняг на купчини звалювати
сніг на купи; 2. збирати; зосереджувати;
накопйчувати, концентрувати; ~ войскй
зосереджувати війська; ~ знання накопй-
чувати знання; ~ парй збирати (накопй-
чувати) гроші; ~ чейз збирати придане
(посаг); ~ се збиратися; накопйчуватися;
тьпа злоба се ^-ше в гьрдйте му тупа
злість накопйчувалася в його грудях, хб-
рата се ~-ха люди збиралися.
трупва|м недок./трупна кйдати (час від
часу)/кйнути; ~ сьчки на бгьня кйдати
хмиз у вогонь.
труп|ен, -на, -но; -ни трупний; ~-на отрбва
трупна отрута.
трупешката присл. розм. на двох ногах
( стрибати).
трупн|а, -еш; трупнах док.: трупвам (див.)
труптйна ж. вйтопки; вйшкварки.
трус ч. мн. -ове 1. струс, поштовх, земни
~-ове підземні поштовхи; 2. перен. струс,
потрясіння; политйчески ~-ове політйчні
потрясіння.
труфел ч. бот трюфель.
труфйло с. розм. прикраса, оздоба.
труф|я, -иш; труфйх недок. прикрашати,
вбирати.
трьба ж. 1. труба; аеродинамйчна ~
аеродинамічна труба, водостбчна ~ рйнва,
дихателна ~ анат трахея; евстахиева ~
анат. євстахієва труба, 2. муз. труба, сурма,
свйря на ~ грати на трубі.
трьбач ч. трубач, сурмач.
трьб|ен, -на, -но; -ни 1. трубний, ~-на
индустрия трубна промисловість, 2. (який
трьбест
697
трябвам
складається з трубок) трубчастий, трубча-
тий; 3. муз. трубний; ~ звук трубний
звук.
трьбест, -а, -о; -и трубчастий, трубча-
тий.
трьбопровбд ч. трубопровід.
трьб|я, -йш; -йх недок. 1. трубити, сурми-
ти; 2. перен. трубити; розголошувати.
трьгва|м медок./трьгна 1. рушати/руши-
ти, вирушати/вйрушити, відправлятися/від-
правитися; ітй/пітй; влакьт трьгва в седем
маса поїзд рушає о сьомій годині; ~ за вода
ітй по воду; ~ кьм село вирушати до села;
~ между нар ода ітй в народ; ~ по дйрите
ітй слідами; 2. п е р е н. розм. починати/
почати товаришувати; 3. розм. братися/
взятися, захбджуватися/заходйтися; ~ да
раббтя братися до роботи, заходжуватися
працювати; 4. (про струмок, річку) брати/
взяти початок, починатися/початися; 5. (про
шлях, стежку і т. ін.) вестй/повестй; 6. по-
чинати/почати працювати; (док.) запрацю-
вати, пітй; часбвникьт трьгна годйнник
пішов; 7. (про якусь справу) починатися/
початися, рушати/рушити; ітй/пітй; рабо-
тата трьгна леко робота пішла легко;
8. тільки 3 ос. одн. безос. щастйти/пощастй-
ти; трьгне ми мені пощастйло; <) трьгва
ми/трьгне ми на добро див. добро; трьгва
ми/трьгне ми назад див. назад; ~в пьтя
див. пьт1; по лош (крив) пьт див.
лош; ~/~ по ума на някого дивйтися/поди-
вйтися чужйми очйма; ~(хбдя) по про-
сйя див. просйя; трьгна ми (вьрвй) ми
като по вода див. вода; ~ си/~ си ітй/
пітй [геть]; повертатися/повернутися [на-
зад].
трьгн|а, -еш; трьгнах док.: трьгвам
(див.).
трьква|м недок./трькна терти (час від
часу)/тернути.
трькн|а, -еш; трькнах док.: трьквам (див.).
трьн ч. мн. -ове, -и,-е 1. мн. -ове колючка,
шпйлька, шпичак; 2. мн. -и, -е колючий ча-
гарнйк; 3. мн. -и, -е будякй; 4. мн. -и, -е бот.
терен; 0 вьршея ~-и на главата на някого
див. вьршея; ~ сьм в очйте на някого див.
око.
трьна|к ч. мн. -ци збірн. тернйк, тернй,
тернйще, терновище.
трьнен, -а, -о; -и терновий; 0 трьнен
(трьнлйв, трьнов) венец див. венец.
трьнест, -а, -о; -и 1. колючий; покрйтий
шпичаками; ~-о стьблб колюче стебло;
2. чагарниковий; ~ плет живопліт.
трьнка ж. терен.
трьнкослйвка ж. тернослйва.
трьнлйв, -а, -о; -и 1. колючий; ~-и храсти
колючий чагарнйк; 2. терновий; 0 ~
(трьнен, трьнов) венец див. венец.
трьнов, -а, -о; -и див. трьнен.
трьняса|м док.: трьнясвам (див.).
трьнясва|м медок./трьнясам заростати/
зарости терном.
трьп|ен, -на, -но; -ни 1. тремтлйвий, тре-
петливий, тріпотлйвий; 2. перен. бентежний,
тривожний.
трьпк|а ж. дрож, дріж; ~-и ме побйват
дрож мене проймає (пронизує).
трьпн|а, -еш; трьпнах недок. тремтіти,
дрижати; прьстите й трьпнеха пальці Її
тремтіли; ~ от студ тремтіти від холоду;
~ пред мисьлта, че... тремтіти від думки
про...
трьпчйв, -а, -о; -и терпкйй; ~ вкус терп-
кйй смак.
трьс ч. тільки одн. рись, клус; кбнски ~
рись.
трьсва|м медок./трьсна 1. трястй (час
від часу)/тряснути; 2. кйдати/кйнути, жбур-
ляти/жбурнути; ~ се/~ се 1. опускатися/
опустйтися; падати/упасти; ~ на стол па-
дати на стілець; 2. звалюватися/звалйтися
як сніг на голову.
трьска|м недок. 1. трусйти, трястй; 2. ви-
трушувати.
трьсн|а, -еш; трьснах док.: трьсвам (див.).
трьст 1 ч. мн. -ове трест.
трьст 2 ч. тільки одн. див. трьстйка.
трьстен, -а, -о; -и тростйнний, тростйно-
вий; ~-а захар тростйнний цукор.
трьстйка ж. бот. очерет; тростйна; за-
харна ~ цукрова тростйна.
трьстйков, -а, -о; -и очеретяний; тростйн-
ний; тростйновий; ~-о стьблб тростйна;
~-и листа очеретяне лйстя.
трьтка ж. гузка.
трьшва|м недок. /трьшна 1. шпурляти
(час від часу)/шпурнути, швиргати (час
від часі/)/швиргонути, жбурляти (час від
часу) /жбурнути; ~ чувал на земята шпур-
ляти лантух (чувал) на землю; 2. грюкати
(час від часі/)/грюкнути; ~ врата грюкати
дверйма.
трьшка|м недок. 1. шпурляти, швиргати,
жбурляти; 2. грюкати.
трьшн|а, -еш; трьшнах док.: трьшвам
(див.).
трюк ч. мн. -ове див. трик.
трюм ч. мн. -ове спец. трюм.
трюфел ч. див. труфел.
трябва|м недок. 1. бути необхідним; по-
требувати; ~ парй потребувати грошей;
2. тільки 3 ос. одн. безос. треба, потрібно,
необхідно, слід; както трябва як слід; трябва
да си хбдя мені треба йти; 3. тільки 3 ос.
тряс
698
турист
одн. безос. мабуть, певно, напевно, очевид-
но; вйе трябва да сте бьлгарин ви, напевно,
болгарин.
тряс вигук бац, трах-бах.
трясва|м медок./трес на гримати (час від
часу)/гримнути, гуркати (час від часу)/
гуркнути, грюкати (час від часу)/грюкнути;
~ грьм гримає грім; той тресна масата с
юмрук він грюкнув по столу кулаком.
тряска|м недок. гримати, гуркати, грю-
кати.
трясканица ж. розм. гуркіт, грім; тріскот-
ня.
трясь|к ч. мн. -ци тріск.
ту спол. то; ~ тук, ~ там то тут, то там.
туба ж. 1. тюбик, туба; ~ паста за зьбй
тюбик зубної пасти; ~ с лепйло тюбик з
клеєм; ~ хинйн тюбик хініну; 2. каністра;
3. муз. туба.
туберкулйра|м недок. і док. захворювати/
захворіти на туберкульоз.
туберкулоза ж. мед. туберкульоз, (заст.)
сухота (перев. мн.); сухотка, сухітка;
белодрббна ~ туберкульоз легенів.
туз ч. мн. -ове туз.
тузем|ен, -на, -но; -ни тубільний, туземний;
~-ни обичаи тубільні звичаї.
тузем|ец ч. мн. -ци тубілець, туземець.
туземка ж. тубілка, туземка.
туземск|и, -а, -о; -и див. туземен.
туй займ. вказ. розм. див. това.
туйто вигук 1. (уживається для виражен-
ня подиву) от тобі й на; 2. (уживається
для вираження несхвального ставлення до
чого-небудь, обурення) от тобі й маєш;
3. у знач, підсилювальної частки і все, і край.
тук, тука присл. 1. тут, отут; ~ много
мйслене не йска тут багато роздумувати не
треба; 2. сюди; ела ~! ідй сюди! ~-таме
див. таме.
тукаш|ен, -на, -но; -ни тутешній місце-
вий; ~-ни обичаи тутешні звичаї.
тулбвиїце с. тулуб
тулум ч. 1. бурдюк, міх; 2. розм. пузо;
черево.
тулумба ж. помпа, насос.
тулумбаджия ч. заст пожежник.
тул|я, -иш; тулйх недок. 1. ховати; 2. за-
слоняти, затуляти.
тумба-лумба 1. вигук бух-бух; 2. розм у
знач. ім. весілля.
тумбест, -а, -о; -и розм. пузатий, чере-
ватий
тумор ч. мед пухлйна, злокачествен ~
злоякісна пухлйна.
тумру|к ч. мн. -ци іст, колодки, диби.
тумт|я, -йш; -ях недок, діал. тупати,
бухати (про звук).
туна: ~ беда розм. лйхо, напасть, біда,
тундра ж. тундра.
тунел ч. тунель; железопьтен ~ заліз-
нйчний тунель; пробйвам ~ прокладати
тунель.
тунел|ен, -на, -но; -ни тунельний.
тунеяд|ец ч. мн. -ци дармоїд, нероба.
тунеядск|и, -а, -о; -и дармоїдський, не-
рббський.
туника ж. туніка.
туня див. туна.
туп вигук бух, бах.
тупалка ж. палиця, якою вибивають
пил.
тупа-лупа 1. вигук бух; бах; 2. у знач. ім.
бійка.
тупа|м недок. 1. бйти, бухати; ~ тьпан
бйти у барабан; 2. вибивати, витріпувати;
~ килйм вибивати кйлим; 3. (про серце)
бйтися, калатати, калататися, колотитися;
4. тупати.
тупаница ж. розм. бійка.
тупва|м недок./тупна 1. стукати (час від
часу) /стукнути, бухати (час від часу)/бух-
нути, ударяти (час від часу)/ударити; 2. па-
дати (час від часу)/упасти; внимавай, че
тупнеш обережно, бо впадеш; 0 не е тупнал
тьпан див. тьпан.
тупе с. розм. нахабство, зухвалість.
тупка|м недок. 1. постукувати, стукотіти;
2. притупувати; 3. (про серце) бйтися, ка-
латати, калататися, колотйтися.
туплест, -а, -о; -и діал. див. валчест.
тупн|а, -еш; тупнах док.: тупвам (див.).
туптеж ч. биття, стукіт.
тупт|я, -йш; -ях недок. 1. бйтися, калата-
ти, калататися, колотйтися; сьрцето му ~-й
у нього калатає серце; 2. (про мотор) сту-
котіти, бухати.
тупурдйя ж. 1. тупотня, гупання; 2. без-
ладдя, товкотнеча; () заешка ~ з велйкої
хмари малйй дощ.
тур 1 ч. мн. -ове 1. тур, етап; 2. турне
(невідм.).
тур 2 ч. мн. -ове тура.
тур 3 ч. мн. -ове зоол. тур.
тура ж. орел (бік монети із зображенням
герба); езй ~ решка і орел.
турбйнаж. спец, турбіна; парна ~ парова
турбіна.
турбйн|ен, -на, -но; -ни спец, турбінний.
турва|м медок./турна розм ставити
(час від часу)/поставити, класти (час від
часу)/покласти.
турга|м недок. діал. див. турям.
турйзьм ч. тільки одн. турйзм, бюро за
младежки ~ бюро молодіжного турйзму
турйст ч. турйст.
туристйчен
699
тухларски
туристйч|ен, -на, -но; -ни див. туристй-
чески.
туристйческ|и, -а, -о; -и туристичний;
туристський; ~-а раница рюкзак.
турйстка ж. туристка.
туркйня ж. туркеня.
туркмен|ец ч. мн. -ци туркмен.
туркменка ж. туркменка.
туркменск|и, -а, -о; -и туркменський;
~-и езйк туркменська мова.
турма|к ч. мн. діал. однорічний буй-
віл.
турмакйня ж. д і а л. однорічна буйво-
лиця.
турме с. діал. буйволеня, теля буй-
волиці.
турн|а, -еш; турнах док.: турвам (див.).
турне с. турне (невідм.); концертно ~
концертне турне.
турнйр ч. турнір; рйцарски ~ лицарський
турнір; шахматен ~ шаховий турнір.
турнйр|ен, -на, -но; -ни турнірний.
турск|и, -а, -о; -и 1. турецький; ~ [езйк]
турецька мова; ~-о йго іст. турецьке іго;
2. ~-о у знач. ім. турецька держава;
3. ~-о у знач. ім. іст. турецьке іго; ф ~-а
леска бот. ліщина ведмежа.
турта 1 ж. корж.
турта2 ж. діал. бот. чорнобривець.
туртест, -а, -о; -и якйй формою нагадує
корж; коржеподібний.
туру|к ч. мн. -ци 1. іхт. тунець; 2. розм.
перен. пень, бовдур.
турунджйен, -а, -о; -и з а с т. оранжевий,
жовтогарячий.
турч|а, -иш; турчйх недок. потуречувати,
потурчувати.
турчин ч. мн. турци турок.
туршйен, -а, -о; -и призначений для ква-
шення, соління; ~-а каца кадіб для ква-
шення (соління).
туршйя ж. збірн. квашенина, соління.
тур|я, -иш; турйх док.: турям (див.).
туря|м недок./туря розм. 1. класти/
покласти; ставити/поставити; ~ крак на
камька ставити ногу на камінь; ~ на място
класти на місце; 2. класти/покласти, засо-
вувати і засувати/засунути; запихати/
запхати і запхнути; турй си рьката в джоба
він засунув руку в кишеню; турйх писмбто
в плик я поклав листа у конверт; 3. накла-
дати/накласти, підкладати/підкласти, на-
сипати/насйпати; турй ми біце чай підлий
мені ще чаю; ~ храна на добйтька накла-
дати корм худобі; 4. ставити/поставити,
класти/накласти, прилаштбвувати/прилаш-
тувати; ~ железни ббрьчи накладати
залізні обручі; ~ покрйвка на масата
стлати скатертину на стіл; ~ стькла на
прозбрците вставляти скло у вікна; 5. одя-
гати/одягтй і одягнути; ~ очила одягати
окуляри; ~ чйста рйза одягати чйсту сороч-
ку; 6. (про приправи) додавати/додати;
класти/покласти; турйх сол в яденето я по-
солйв страву; туря захар в чая він кладе
цукор у чай; 7. робйти/зробйти; ~-т ми
инжекции мені роблять уколи (ін’єкції);
8. розташбвувати/розташувати, влаштбву-
вати/влаштувати; вечерта ми турйха в от-
делна стая увечері мене влаштували в.
окремій кімнаті; 9. з а с т. (на посаду) при-
значати/призначйти; 10. (про розділовий
знак, оцінку і т. ін.) ставити/поставити;
вивбдити/вйвести; в края на изречението
~-ме точка у кінці речення ставимо крап-
ку; ~ двбйка ставити (виводити) двійку;
ф ~/~ в коша някого див. кош; ~/~ (за-
качвам/закача) си обеца на ухбто див.
обеца; ~/~ (слагам/слбжа) всйчки в едйн
кюп див. кюп; ~/~ (слагам/слбжа) дйненд
кора някому див. дйнен;	(слагам/
слбжа) край на нещо див. край; ~/~
(слагам/слбжа) марка на някого див. мар-
ка; ~/~ на бгьн някого див. бгьн; ~/~
(слагам/слбжа) началото на нещо див. на-
чало; ~/~ (слагам/слбжа) под миндера
див. миндер; ~/~ (слагам/слбжа, по-
ставям/поставя) крьст на някого, не-
що див. крьст; ~/~ (слагам/слбжа) сн
грйжа на сьрцето див. грйжа;	си
на ума нещо див. ум; ~/~ (слагам/
слбжа) точка на нещо див. точка; ~/
~ (слагам/слбжа) точка над «й-то» див.
точка.
тутакси присл. зараз, зараз же, зразу,,
відразу, у ту ж мить.
туткав, -а, -о; -и розм. вайлуватий^
незграбний, повільний.
туткал ч. столярний клей.
туткал|я, -йш; -йх недок. склеювати сто-
лярним клеєм.
тутка|м се недок. розм. шпортати, шпор-
татися, копирсати, копирсатися.
тутмани|к ч. мн. -ци 1. тутманик;
пиріг із сйром; 2. перен. розм. бовдур, йолоп,,
гевал.
туфа ж. 1. пагони, що ростуть на одному
кореневйщі; 2. віхоть.
тухла ж. цеглйна; цегла; огнеупбрна ~
вогнетривка цегла; пека ~ випалювати
цеглу.
тухлар ч. цегляр.
тухлар|ен, -на, -но; -ни цегельний; ~-на
фабрика цегельний завод, цегельня.
тухларница ж. цегельня.
тухларск|и, -а, -о; -и цеглярський.
тухлен
700
тьмничар
тухлен, -а, -о; -и 1. цегляний, цегловий;
~-а ограда цегляна огорожа; 2. цеглистий;
~ цвят цеглистий колір.
туч ч. тільки одн. діал. 1. бронза; 2. ча-
вун; 3. перен. вага; важка річ.
тучен’, -а, -о; -и д і а л. 1. бронзовий;
2. чавунний; 3. перен. важкий', тяжкий.
туч|ен 2, -на, -но; -ни 1. тучний, родючий;
~-на почва родючий грунт; 2. буйний; ~-на
трева буйні трави.
тученица ж. бот. портулак.
туш 1 ч. мн. -ове туш (ж.).
туш 2 ч. мн. -ове муз. туш.
туш 3 ч. мн. -ове спорт, туше (невідм.).
туш|а, -йш; -йх недок. тушити, гасйти.
тушйра|м 1 недок. і док. тушувати.
тушйра|м 2 недок. і док. спорт, класти/
покласти на лопатки.
тц частка заперечна діал. ні.
тц-тц вигук розм. 1. (уживається для
вираження здивування) ба, ти ба, ти дивись;
2. (уживається для вираження незадово-
лення, розчарування, здивування) тю, тю-
тю.
тщеслав|ен, -на, -но; -ни марнославний,
пихатий.
тьга ж. туга, журба, сум.
тьгов|ен, -на, -но; -ни діал. див. тьжо-
вен.
тьговйт, -а, -о; -и діал див. тьжбвен.
тьгува|м недок. тужити, сумувати, жури-
тися.
тьдява присл. діал. див. тук.
тьдяваш|ен, -на, -но; -ни діал. див. ту-
кашен.
тьж|а, -йш; -йх 1. тужити, журитися, су-
мувати; 2. бути в жалобі, носити жалобу.
тьжачка ж. розм. 1. плакальниця;
2. плач, голосіння.
тьжба ж. 1. скарга, позов; 2. д і а л. туга,
журба.
тьждествен, -а, -о; -и книж. тотожний.
тьже|к ч. мн. -ци бот. півник.
тьж|ен, -на, -но; -ни тужний, тужли-
вий, сумний, журливий; ~ спомен сумний
спогад.
тьжйтел ч. юр. позивач, позовний, пози-
вальник.
тьжйтелка ж. юр. позивачка, позовниця,
позивальниця.
тьжов|ен, -на, -но; -ни поет. див. тьжен.
тьй присл. так; как ~? як так? 0 и ~
(така) нататьк (и т. н.) див. нататьк;
~ вярно! див. вярно.
тьк|а, тьчеш; тьках недок. ткати; ~ по-
крйвка ткати скатертину.
тькан ж. 1. тканина, матерія; памучна ~
бавовняна тканина; 2. ткання, тканина;
рядка ~ рідке ткання; 3. біол. тканина;
сьединйтелна ~ сполучна тканина.
тькач ч. ткач.
тькач|ен, -на, -но; -ни ткацький; ~ стан
ткацький стан.
тькаческ|и, -а, -о; -и див. тькачен.
тькачество с. ткацтво.
тькачка ж. ткаля.
тькачница ж. ткацька майстерня, ткаль-
ня.
тькмеж ч. р о з м. лагодження, лаштуван-
ня, підготовка.
тькмо присл. 1. якраз, саме; седна ~
срещу прозбреца він сів саме (якраз) на-
проти вікна; той ~ навьрши десет годйни
йому якраз виповнилося десять років; ~
това ме плаши саме це мене лякає; 2. як
тільки, саме, ледве; ~ излязохме на улицата
и заваля дьжд тільки-но ми вийшли на вули-
цю, як пішов дощ.
тькм|я, -йш; -ях недок. 1. лаштувати, лад-
нати, лагодити; ~ рало лаштувати рало;
2. лаштуватися, ладнатися, збиратися;
намірятися.
тьлков|ен, -на, -но; -ни ~ речник тлу-
мачний словнйк.
тьлкува|м недок. тлумачити слова.
тьлкувател ч. тлумач, тлумачник.
тьлкувателка ж. тлумачка.
тьлкувач ч. рідко див. тьлкувател.
тьлмач ч. заст. 1. тлумач, тлумачник;
2. тлумач, перекладач, драгоман.
тьлм|я, -йш; -йх недок. заст. віщувати,
пророкувати; тлумачити.
тьлпа ж. натовп, юрба; юрма; вьрвя на
~ ітй юрбою.
тьлп|я се, -йш се; -йх се недок. юрбйтися,
юрмйтися, товпитися.
тьма ж. поет. див. тьмнйна.
тьм|ен, -на, -но; -ни 1. темний; ~-на кожа
темна шкіра; ~-на лйчност темна особа;
~-на стая темна кімната; ~-но стькло
темне скло; ~-ни очила темні окуляри;
ни слухове темні чуткй; 2. ~-но у знач. ім.
темнота, тьма, морок; ф от ~-но до ~-но
від зорі до зорі.
тьмн|ея, -ееш; -ях недок. 1. темніти, темні-
шати; горйте ~-еят в далечината ліси тем-
ніють вдалині; 2. тільки 3 ос. одн. безос. тем-
ніти, вечоріти, сутеніти; ~ се темніти, вид-
нітися.
тьмнйло с. розм. морок, темрява, тем-
нота.
тьмнйна ж. 1. темнота, темрява; морок;
2.	перен. темнота; невігластво.
тьмнйца ж. 1. заст. темнйця; в’язнйця;
2. темнота, морок.
тьмничар ч. тюремник, наглядач.
тьмнйчен
701
тьрнест
тьмнйч|ен, -на, -но; -ни темничний, тю-
ремний, в’язнйчний.
тьмнокож, -а, -о; -и темношкірий.
тьмнокбс, -а, -о; -и темноволосий,
тьмнолйк, -а, -о; -и темнолйций.
тьмноок, -а, -о; -и темноокий.
тьмнота ж. рідко див. тьмнина.
тьмнотйя ж. д і а л. див. тьмнина.
тьмн|я, -йш; -йх недок. заступати (світло).
тьн|а, -еш; тинах недок. 1. тонути, пото-
пати; грузнути; краката ~-еха в лйпкава
кал ноги потопали у липкій грязюці; селото
~-еше в мрак село тонуло у мороці; ули-
ците ~-ат в сняг вулиці потопають у снігу;
2. перен. тонути, утопати; ~ в разкбш уто-
пати в розкошах.
тьн|ея, -ееш; -ях марніти, тоншати; худ-
нути.
тьнковлакнест, -а, -о; -и тонковолокни-
стий; тонкорунний.
тьнкокбр, -а, -о; -и тонкошкірий.
тьнкорун|ен, -на, -но; -ни тонкорунний.
тьнкостен|ен, -на, -но; -ни тонкостінний,
тьнтеж ч. див. тьтнеж.
тьнт|я, -йш; -ях недок. див. тьтна.
тьн|ьк, -ка, -ко; -ки 1. тонкий; ~ плат
тонка тканйна; ~-ки устни тонкі губи;
2. (про голос) тонкий, високий; 3. тонкий,
чутливий; ~-ко обоняние тонкий нюх; 4. пе-
рен. тонкйй; досконалий; ~ усет тонке від-
чуття; ~ хумор тонкйй гумор; ~-ка разлика
тонка різнйця; ~-ка резба тонке різблення;
~-ко загатване тонкйй натяк.
тьп, -а, -о; -и 1. тупйй; ~ нож тупий ніж;
~-а нбжица тупі ножиці; 2. перен. тупйй;
приглушений; ~-а бблка тупйй біль; ~-о
безразлйчие тупа байдужість; ~-о лице
тупе облйччя; 3. глухйй; ~ глас глухйй го-
лос; 0 ~ ьгьл тупйй кут.
тьпа|к ч. мн. -ци розм. тупак, тупйця.
тьпан ч. барабан; 0 не е тупнал ~ не
горйть.
тьпанар ч. 1. барабанщик; 2. перен. розм.
бовдур, йолоп, гевал.
тьпанче с. анат. барабанна перетинка.
тьпачка ж. розм. тупйця.
тьпашк|и, -а, -о; -и тупйй; дурнйй; ~-и
бтговор тупа відповідь.
тьп|ея, -ееш; -ях недок. тупіти, тупішати.
тьпоглав, -а, -о; -и тупоголовий, тупо-
лобий.
тьпоум|ен, -на, -но; -ни тупоумний.
тьпоумие с. тупоумство.
тьпоьгьл|ен, -на, -но; -ни тупокутний; ~
триьгьлник тупокутний трикутник.
тьпч|а, -еш; тьпках недок. 1. топтати,
топтатися; 2. набивати, напихати, натоп-
тувати; ~ лула набивати люльку; 3. гнобй-
ти, гнітйти; 4. (про закон, наказ і т. ін.) зне-
важати, нехтувати; порушувати; 0 ~ (на-
тьпквам/натьпча) в главата на някого нещо
див. глава 2; ~ на еднб място топтатися на
одному місці.
тьрбу|х ч. мн. -си рідко див. корем»
тьрбуш|а, -иш; тьрбушйх розм. патрати,
потрошйти; тельбушйти, розчиняти.
тьрг ч. мн. -ове торг; аукціон; продавай
на ~ продавати з торгів.
тьрга|м недок. розм. смйкати.
тьргаш ч. розм. торгаш; гендляр.
тьргашеск|и, -а, -о; -и розм. торгашесь-
кий; гендлярський.
тьргбв|ец ч. мн. -ци торговець, крамар.
тьрговйя ж. тільки одн. торгівля; ~ на
едро (на дребно) оптова (роздрібна) тор-
гівля; вьншна ~ зовнішня торгівля.
тьргбвка ж. торговка, крамарка.
тьргбвск|и, -а, -о; -и 1. торговий, торго-
вельний; ~-а сделка торговельна угода;
~-и преговори торгові переговори; 2. тор-
гашеський, гендлярський.
тьргува|м недок. торгувати; 0 ~ на черно
торгувати з-під полй.
тьржен, трьжна, трьжно; трьжни торго-
вий; трьжни книжа торгові документи.
тьржествен, -а, -о; -и урочйстий; ~-о>
обещание урочйста обіцянка; ~-о сьбрание
урочйсті збори.
тьржествб с. торжество.
тьржествува|м недок. торжествувати.
тьржйще с. рйнок, базар; (заст.) торго-
вище, торг; зеленчуково ~ овочевий базар.
тьркал|б с. розм. коло, круг, кружало;
нарязвам на ~-а нарізати кружальцями;
0 глупост на ~-ета див. глупост; краста-
вици на ~-ета див. краставица.
тьркаля|м недок./тьрколя 1. котйти/по-
котйти; качйти/покачати; ~ буре ко-
тйти діжку; 2. валйти/повалйти; валяти/
поваляти; ~ на земята валйти на землю;
~ се/~ се 1. котйтися/покотйтися; кача-
тися/покачатися; децата се ~-ха по тревата
діти качалися по траві; 2. тільки недок.
(у безладді) валятися; 3. перен. розм. (про
час) мчати, мчатися, минати.
тьркаляст, -а, -о; -и розм. круглий.
тьрка|м недок. 1. терти; розтирати, нати-
рати; 2. чистити, вичищати; витирати; ~
с гума витирати гумкою.
тьркол|я, -йш; -йх док.: тьркалям (див.)..
тьркулва|м недок./тьркулна 1. котйти/
закотйти; 2. валйти (час від часу)/повалити.
тьркулн|а, -еш; -ах док.: тьркулвам (див.).
тьрло с. діал. літній загін для овець.
тьрмь|к ч. мн. -ци діал. див. гребло»
тьрнест, -а, -о; -и див. трьнест.
тьрнов
702
тяга
тьрнов, -а, -о; -и див. трьнен.
тьрнокбп ч. кайло, кирка
тьрпеж ч. розм. терпець,
терпелйв, -а, -о; -и терплячий.
тьрпение с. терпіння; загубвам ~ втра-
чати терпіння; нямам ~ не мати терпіння.
тьрпйм, -а, -о; -и стерпний, терпимий.
тьрп|я, -йш; -ях недок. терпіти; не мбга
да ~ на студ я погано переношу холод; не
~-й вьзражения він не терпить заперечень;
работата не ~-й отлагане ця справа не
терпить зволікань; ~ лишения терпіти
незгоди; ~ поражение терпіти поразку.
тьрсач ч. шукач; ~ на злато шукач
золота.
тьрсей ч. діал. див. тьрсище.
тьрсен, -а, -о; -и якйй користується вели-
ким попитом; популярний.
тьрсйопашка ж. діал. орн. див. стьрчйо-
пашка.
тьрсище с. д і а л. засохле болото, яке вги-
нається під ногами.
тьрс|я, -иш; тьрсйх недок. 1. шукати;
лсаквб ~-иш тук? чого тобі тут треба? ~ ду-
ми шукати слова; ~ забрава шукати забут-
тя; ~ отговор на загадката шукати відпо-
відь на загадку; ~ подслон шукати при-
тулку; ~ пьтя шукати дорогу; ~ работа
шукати роботу; 2. викликати; ~ лекар ви-
кликати лікаря; ~ по телефбна дзвонйти по
телефону; 0 ~ аванта прагнути пожйти на
дурнйчку; ~ нйшката див. нйшка; ~ под
дьрвб и камьк див. дьрвб; ~ си белята див.
бел я; ~ се 1. тільки 3 ос. одн. безос. бути
потрібним; ~-и се? немає зайвого [квитка]?
2. користуватися попитом; тези стоки мнбго
се ~-ят ці товари користуються велйким
попитом.
тьрта ж. гузка.
тьртва|м недок./тьртя розм. 1. кйдатися/
кйнутися; ~ да бягам кйдатися бігти;
:2. (силою) валйти/повалйти; кйдати/кй-
нути.
тьртей ч. 1. трутень; 2. перен. трутень;
ледар, нероба, паразйт.
тьртейск|и, -а, -о; -и ледарський, пара-
зитйчний.
тьрт|я, -иш; тьртйх док.: тьртвам (див.).
тьрч|а, -йш; -ах недок. діал. див. тйчам.
тьрчешката присл. див. тьрчешкбм.
тьрчешкбм присл. бігом, бігцем,
тьрчй-льжй ч. розм. крутій, шахрай.
тьршува|м недок. нйшпорити, рйтися.
тьст ч. мн. -ове тесть.
тьтен ч. гуркіт.
тьтн|а, -еш; тьтнах недок. гуркотіти, гур-
котати.
тьтнеж ч. див. тьтен.
тьтруз|я, -иш; тьтрузйх недок. див. тьтря.
тьтр|я, -еш і -иш; тьтрах і тітрйх недок.
тягтй, тягнути, волочйти, волоктй; ~ се 1.
плентатися, чвалати; тягнутися; 2. розм.
тягатися, швендяти.
тьща ж. теща.
тю вигук див. тюх.
тіол ч. мн. -ове тюль.
тюлен, -а, -о; -и тюлевий; ~-ни пердета
тюлеві штори.
тюлен ч. зоол. тюлень.
тюленов, -а, -о; -и тюленячий, тюлене-
вий.
тюрбан ч. тюрбан.
тюрк ч. частіше мн. -и тюрки.
тюркоаз ч. бірюза.
тюркоаз|ен, -на, -но; -ни бірюзовий; ~
цвят бірюзовий колір.
тюркск|и, -а, -о; -и тюркський; ~-и езйци
тюркські мови.
тюрлюгювеч ч. розм. страва з печених
овочів; соте (невідм.).
тютюн ч. тютюн; кесйя с ~ кисет (кап-
шук) з тютюном; нйжа ~ нанйзувати тю-
тюн; отглеждам ~ вирощувати тютюн;
пуша ~ курйти тютюн; серт ~ міцнйй тю-
тюн; ~ за лула тютюн для люльки; 0
лула ~ не струва див. лула; напускам/
напусна ~-а див. напускам.
тютюнджййка ж. розм. курець (про жін-
ку).
тютюнджйя ч. 1. з а с т. тютюнник; 2. розм.
курій, курець.
тютюнев, -а, -о; -и тютюновий; ~ дим тю-
тюновий дим.
тютюнен, -а, -о; -и див. тютюнев.
тютюница ж. заст. кисет, капшук.
тютюнище с. тютюнйще, тютюнове поле.
тютюнопродав|ец ч. мн. -ци заст. тютюн-
ник; торговець тютюном.
тютюнопроизводйтел ч. тютюнник.
тютюнопроизводйтел|ен, -на, -но; -ни тю-
тюнницький.
тютюнопроизвбдство с. тютюнництво.
тютюнораббтни|к ч. мн. -ци тютюнник,
тютюнораббтничка ж. тютюнниця.
тютюнотьргбв|ец ч. мн. -ци заст. див. тю-
тюнопродавец.
тюфле|к ч. мн. -и сіннйк (матрац).
тюх вигук тю.
тюхка|м (се) недок. зітхати, охати; бідка-
тися.
тя займ. ос об. З ос. одн. ж. наз. в.; знах. в.
нея, енкл. ф. я; дав. в. ней, на нея, енкл, ф.
й вона ~ пйше вона пйше; дьлго я тьрсйх
я довго її шукав.
тяга ж. тяга; ~ на комйн тяга у ко-
мині; кбнна ~ кінна тяга.
тягостен
703
уварявам
тягост|ен, -на, -но; -ни гнітючий; ~-но
впечатление гнітюче враження.
тяло с. мн. тела і телеса 1. тіло, організм;
2. тіло; предмет; валчесто ~ кругле тіло;
геометрйческо ~ геометричне тіло; небесни
тела небесні тіла; 3. тіло, тулуб; 4. тіло;
мрець; труп; 5. (механізму) тіло, корпус;
6. перен. корпус; апарат; склад; дипломатй-
ческо ~ дипломатичний корпус; управйтел-
но ~ апарат управління учйтелско
учительський склад.
тям займ. особ. див. те ’.
тях займ. особ. див. те ’.
У
у 1 прийм. 1. (указує на місце дії) у, до;
елате ~ нас приходьте до нас; почйвам ~
приятелите си відпочивати у своїх друзів;
2. (указує на приналежність) у; ймат крила
като ~ птйците у них є крила, як у птахів;
3. (указує на множину, якій властиві певні
особливості) у, серед; ~ женйте любопйт-
ството е пб-силно развйто цікавість у (се-
ред) жінок більше розвинута.
у2 вигук 1. (уживається для вираження
погрози, докору) у, у-у; 2. (уживається для
вираження іронії, насмішки) ну, та ну.
убедйтел|ен, -на, -но; -ни 1. переконливий;
~ довод переконливий доказ; 2. настійний;
~-на молба настійне прохання.
убед|я, -йш; -йх док.: убеждавам (див.).
убеждава|м недок./убедя переконувати/
переконати; упевняти/упевнити; той дьлго
ме ^-ше да остана він довго переконував
мене залишитися; ~ се/~ се перекбнува-
тися/переконатися, упевнятися/упевнитися.
убеждени|е с. переконання; човек с твьрди
~-я людйна твердйх переконань; ф дохбж-
дам/дойда до ~ див. дохождам.
убежище с. схов, сховище, схованка; при-
тулок; намйрам ~ знаходити притулок;
право на ~ юр. право притулку; тьрся ~
шукати сховище.
убйва|м 1 недок./убня 1. убивати/убйти,
забивати/забйти; ~ с нож убивати ножем;
2. перен. убивати/убйти, знйщувати/знйщи-
ти; пьрвото разочарование убй вярата му в
успеха перше розчарування вбйло його віру
в успіх; 3. (про град) знйщувати/знйщити,
вибивати/вйбити; 0 бог да (ме) убйе див.
бог; ~ деня див. ден; ~/~ радостта на
някого див. радост; ~ се/~ се 1. наклада-
ти/накласти на себе руки; 2. убиватися/
убйтися.
убйва|м 2 недок./убйя 1. тільки недок.
муляти; обувките ме ~-т черевйки мені му-
ляють; 2. розм. ударяти/ударити; забйти
(док.); паднах и убйх крака си упав і дуже
забйв собі ногу.
убй|ец ч. мн. -йци убйвця, убйвець.
убййствен, -а, -о; -и 1. смертовбйвчий,
убйвчий; ~-а война смертовбйвча війна;
2. перен. убйвчий; нищівнйй, разючий; ~-а
печал убйвча журба.
убййца ч. і ж. з а с т. див. убйец.
убй|я, -еш; -х док.: убйвам І>2 (див.).
уббг, -а, -о; -и з а с т. убогий, бідний, зли-
денний.-
убод|а, -еш; уббдох док.: уббждам (див.).
уббжда|м недок./убода уколювати/уко-
лоти; проштрйкувати/проштрикнути.
уббрка ж. 1. (коней) чйщення; 2. приби-
рання.
убо|я се, -йш се; -ях се док.: убоявам се
(див.).
убоява|м се недок./убол се з а с т. лякати-
ся/злякатися і перелякатися.
убяга|м док.: убягвам (див.).
убягва|м недок./убягам 1. утікати/утектй;
2. перен. (з уваги, поля зору) випадати/
вйпасти, минати/минути; нйщо не убягва
от зоркото му внимание ніщо не минає не-
поміченим повз його пйльну увагу.
убягн|а, убегнеш; -ах док. (див.) убягам.
уваж|а, -йш; -йх док.: уважавам 2 (див.).
уважава|м 1 недок. поважати, шанувати;
дьлббко ~ глйбоко шанувати.
уважава|м 2 недок./уважа задовольняти/
задовольнйти; ~ молба задовольняти про-
хання.
уважаєм, -а, -о; -и шановний, поважний;
~-и другари! шановні товариші!
уважени|ес. повага, шанування; храня ~
почувати повагу; 0 мбите ~-я! моє шану-
вання!
уважйтел|ен, -на, -но; -ни поважний; от-
сьтствува по ~-ни причйни він відсутній
з поважних причйн.
увардва|м недок./увардя розм. 1. убері-
гати/уберегтй, зберігати/зберегтй; 2. підсте-
рігати/підстерегтй; (недок.) чатувати; ~ се/
~ се вберігатися/вберегтйся, уникати/
унйкнути.
увард|я, -иш; -их док.: увардвам (див.)
увар|я, -йш; -йх док., уварявам (див.)
уварява|м недок./уваря розм. див. сва-
рявам.
уведа
704 .
увод
увед|а, -еш; уведох док.: увеждам (див.).
уведомйтел|ен, -на, -но; -ни повідомний,
уведомление с. повідомлення, сповіщення,
оповіщення; пйсмено ~ письмове повідом-
лення; усно ~ усне сповіщення.
уведом|я, -йш; -йх док.: уведомявам (див.).
уведомява|м недок. / у вед ом я повідомляти/
повідомити, сповіщати/сповістйти, оповіща-
ти/оповістйти.
увежда|м недок./уведа діал. див. вьвеж-
дам.
увековеч|а, -йш; -йх док.: увековечавам
(див.).
увековечава|м недок./увековеча увічню-
вати/увічнити; ~ паметта увічнювати па-
м’ять.
увелич|а, -йш; -йх док.: увеличавам (див.).
увеличава|м недок./у вел ича збільшувати/
збільшити; нардщувати/наростйти; ~ ско-
ростта збільшувати швйдкість.
увеличение с. збільшення; нарощення;
підвищення; ~ на производството, збіль-
шення виробництва; ~ на ценйте підви-
щення цін.
увеличйтел|ен, -на, -но; -ни збільшуваль-
ний; ~-на форма лінгв. аугментатйвна фор-
ма; ~-но стькло збільшувальне скло.
увенчава|м недок./у венчая увінчувати/
увінчати; ~ с победа увінчувати перемо-
гою; ~ с цветя увінчувати квітами; ~ се/
~ се увінчуватися/увінчатися; 0 ~ се/~
се с успех увінчуватися/увінчатися успіхом.
увенча|я, -еш; -х док.: увенчавам (див.).
уверен, -а, -о; -и упевнений; ~ в сйлите си
упевнений в своїх силах; ~ поглед впев-
нений погляд; ~ -и движения впевнені
рухи.
уверение с. 1. запевнення; 2. посвідчення,
довідка.
увертюра ж. увертюра; музиката грьмна
~ оркестр гримнув увертюру; ~ кьм
сьбйтията увертюра подій.
увер|я, -йш; -йх док.: уверявам (див.).
уверява|м недок./уверя запевняти/запев-
нити, переконувати/переконати; ~ се/~ се
упевнюватися/упевнитися, переконуватися/
переконатися.
увес «/.тільки одн. розм. 1. ринва,
жолоб; 2. схил, похил.
увесва|м недок./увеся розм. опускати/
опустити; вішати/повісити.
у веселе ниє с. розвага, забава.
увеселява|м недок. розважати, забавляти.
увес|я, -иш; -их док.: увесвам (див.).
увехн|а, -еш; -ах док.: увяхвам (див.).
увещава|м недок./увещая умовляти/умб-
вити, переконувати/переконати.
увещание с. умовляння.
увещател|ен, -на, -но; -ни напутливий,
умовляльний.
увеща|я, -еш; -х док.: увещавам (див.).
увй вигук на жаль.
увйва|м недок./увйя 1. обмдтувати/об-
мотати; 2. сплітати/сплестй; згортати/
згорнути; скручувати/скрутйти; ~ венец
сплітати вінок; ~ цигара скручувати ци-
гарку; 3. сукати/зсукати, скручувати/скру-
тйти, звивати/звйти; ~ врьв сукати мо-
тузку; 4. загортати/загорнути, обгортати/
обгорнути; ~ кнйгите в хартйя загортати
книжкй в папір; ~ се/~ се 1. вйтися і
обвиватися/обвйтися; брьшляньт се увйва
около дьрвета плющ обвивається навколо
дерев; 2. звиватися/звйтися, вигинатися/
вйгнутися; 3. (біля когось) недок. увива-
тися.
увйв|ен, -на, -но; -ни 1. виткйй, кручений;
~-ни растения виткі рослйни; 2. обгортко-
вий; обвивнйй; ~-на хартйя обгортковий
папір.
увйна ж. діал. див. смрйка.
увйра|м 1 недок./увра запихати/запхати і
запхнути.
увйра|м2 недок./увря 1. уварюватися/
уварйтися, укипати/укипіти; 2. перен. розм.
запарюватися/запаритися; уврях до тая
печка я зовсім запарився біля цієї грубки;
0 увйра/уврй ми умьт (главата) братися/
взятися за розум.
увйсва|м недок./увйсна 1. повисати/по-
вйснути, зависати/завйснути; (недок.) вйс-
нути; 2. повисати/повйснути, хилитися/
похил йтися; рьката му е увйснала безпд-
мощо його рука безпомічно повйсла;
3. (над чимось) звисати/звйснути, нависа-
ти/навйснути, звішуватися/звіситися; 4. пе-
рен. розм. сідати/сісти на шйю; 0
на шйята на някого сідати/сісти на шйю
кому.
увйсн|а, -еш; -ах док.: увйсвам (див.).
увй|я, -еш; -х док.: увйвам (див.).
увлека, увлечеш; увлякох док.: увлйчам
(див.).
увлекател|ен, -на, -но; -ни захоплюючий;
~ разказ захоплююче оповідання.
увлечение с. захоплення.
увлйча|м недок./увлека 1. тягнути/потяг-
нути, тягтй/потягтй; тьлпата го увлече на-
товп потягнув його за собою; 2. перен. за-
охочувати/заохотити; спонукати; 3. захоп-
лювати/захопйти, поглинати/поглйнути; ра-
ботата го увлйча робота його захоплює;
~ се/~ се захоплюватися/захопйтися;
віддаватися [повністю]; ~ се в бор б а захоп-
люватися боротьбою.
увод ч. вступ.
уводен
705
угбднича
увод|ен, -на, -но; -ни вступний; ~-на
статия передова стаття, передовйця.
уволнение с. звільнення; ~ от работата
звільнення з роботи; ~ по бблест звільнення
за станом здоров’я.
уволнйтел|ен, -на, -но; -ни: ~ билет військ.
документ про демобілізацію.
уволн|я, -йш; -йх док.: уволнявам (див.).
уволнява|м недок./уволня 1. звільнювати/
звільнити; 2. військ, демобілізувати; ~ се/
~ се звільнюватися/звільнйтися, ітй/пітй у
відставку.
увон|я, -йш; -йх док.: увонявам (див.).
увонява|м недок./увоня провонювати/
провоняти; (док. розм.) просмердіти.
увр|а, -еш, -ях док.: увйрам 1 (див.).
уврат ч. з а с т. міра площі, яка дорівнює
приблйзно 1000 м 2.
увред|я, -иш; -их док.: увреждам (див.).
уврежда|м недок./увредя пошкоджувати/
пошкодити; сушата увреди посевите засуха
пошкодила посіви.
увр|я, -йш; -ях док.: увйрам2	(див.).
увьлч|а, -иш; -их док.: увьлчвам (див.).
увьлчва|м недок./увьлча звіріти/озвіріти,
скаженіти/оскаженіти; ~ се/~ се 1. зві-
ріти/озвіріти, скаженіти/оскаженіти; 2.
фольк. перетворюватися/перетворйтися на
упиря.
увьрж|а, -еш; увьрзах док.: увьрзвам
(див.).
увьрзва|м недок./увьржа 1. ув’язувати/
ув’язати; 2. перен. зв’язувати/зв’язати, об-
кручувати/обкрутйти.
увьрта|м недок. /увьртя розм. 1. обплу-
тувати/обплутати, обкручувати/обкрутйти;
2. крутйти (недок.); уникати/унйкнути;
~ се/~ се увиватися, вйтися, крутйтися.
увьрт|я, -йш; -ях док.: увьртам (див.).
увяхва|м недок./увехна в’янути/зів’янути,
угад|я, -иш; -их док.: угаждам 1 (див.).
угажда|м 1 недок./угадя 1. діал. здога-
дуватися/здогадатися; 2. заст. помічати/
помітити.
угажда|м 2 недок. /угодя годйти, догоджа-
ти/догодйти.
угар ж. с. г. пар; на ~ під пар; 0 стоя
на ~ бйти байдики.
угар|ен, -на, -но; -ни паровйй; ~-на нйва
парове поле.
угарка ж. 1. недокурок, недопалок;
2. недогарок; ~ от свещ недогарок свічки.
угар|я, -йш; -йх недок. діал. орати на
(під) пар.
угасва|м недок./угасна 1. згасати/згас-
нути, погасати/погаснути; 2.перен. згасати/
згаснути, танути/розтанути; зникати/знйк-
нути.
угасн|а, -еш; -ах док.: угасвам (див.).
угас|я, -йш; -йх док.: угасявам (див.).
угасява|м недок./угася 1. гасйти/погасй-
ти, тушйти/потушйти; ~ лампа гасйти
лампу; ~ цигара гасйти цигарку; 2. перен.
тамувати/утам уваги, гамувати/угамувати;
~ вар гасйти вапно; ~ исажда тамувати
спрагу.
угася|м недок. діал. див. угасявам.
углав|ен, -на, -но; -ни юр. карний, кримі-
нальний; ~ престьпник кримінальний зло-
чйнець.
углед|ен, -на, -но; -ни розм. показнйй,
гожий; ~-на мома показна дівчина.
угльб|я се, -йш се; -йх се док.: угльбявам
се (див.).
угльбява|м се недок. /угл'ьбя се заглйблю-
ватися/заглйбитися.
угнетение с. І. гноблення, гніт; 2. перен.
пригніченість.
угнетйтел ч. гнобйтель, пригноблювач.
угнетйтел|ен, -на, -но; -ни гнітючий; ~-но
сьмнение гнітючий сумнів.
угнетйтелка ж. гнобйтел ька, пригноблю-
вачка.
угнет|я, -йш; -йх док.: угнетявам (див.).
угнетява|м недок./угнетя 1. гнобйти/
пригнобйти, гнітйти/пригнітйти; 2. перен.
пригнічувати/пригнітйти.
угнйва|м недок./угнйя 1. улежуватися/
улежатися; круши вече угийха и са добрй
за ядене груші вже улежалися і їх можна
їсти; 2. гнйти/згнйти, перегнивати/пере-
гнйти.
угнй|я, -еш; -х док.: угнйвам (див.).
уговаря|м недок./уговори 1. домовлятися/
домовитися, умовлятися/усмовитися; угово-
риха да се срещнат на другия ден вонй
домовилися зустрітися наступного дня;
2. умовляти/умовити, переконувати/пере-
конати; той продьлжаваш е да ги уговаря
він продовжував їх умовляти.
уговорк|а ж. 1. умова, домовленість;
2. обмовка, умова; без ~-и безумовно.
уговор|я, -иш; -их док.: уговарям (див.).
угода ж. заст. догода; зручність, вйгода;
0 за (в) ~ на някого на (у, в) догоду кому;
по ~-та ми бути до вподоби.
угбд|ен, -на, -но; -ни приємний; (рідко)
угодний.
угодлйв, -а, -о; -и дог ідливий; улесли-
вий.
угбдни|к ч. мн. -ци 1. підлабузник; до-
гідник; 2. церк. угодник.
угбдница ж. 1. підлабузниця, догідниця;
2. церк. угодниця.
угбднич|а, -иш; -их недок. підлещуватися,
підлизуватися.
угоднически	706	удостоверение
угбдническ|и, -а, -о; -и підлабузницький,
догідливий; ~-а усмйвка підлабузницька
посмішка.
угод|я, -йш; -йх док.: угаждам 2 (див.).
уголем|я, -йш; -йх док.: уголемявам (див.).
уголемява|м недок./уголемя збільшувати/
збільшити; ~ десет пьти збільшувати у
десять разів; ~ се/~ се збільшуватися/
збільшитися, зростати/зростй.
угост|я, -йш; -йх док.: угощавам (див.).
угостява|м недок. див. угощавам.
угощава|м недок. /угостя пригощати /
пригощувати/пригостйти, частувати/почас-
тувати.
угощение с. частування; правя ~ при-
гощати.
уго|я, -йш; -йх док.: угоявам (див.).
угоява|м недок./угоя угодовувати/угоду-
вати; відгодовувати/відгодувати; ~ свиня
угодовувати свиню.
угри тільки мн. іст. угри.
угрйж|а, -иш; -их док.: угрйжвам (див.).
угрйжва|м недок. /угрйжа турбувати/
стурбувати; думите му угрйжиха ця лото
семейство його слова стурбували всю сім’ю.
угризение с. гризота, каяття, розкаяння;
~ на сьвестта докір сумління.
угрбза ж. загроза; погроза.
удава|м се/удам се тільки 3 ос. одн. 1. да-
ватися/датися; удава ми се тая професия
мені дається ця професія; 2. удаватися/
удатися; удаде ми се да открйя причйната
мені вдалося з’ясувати причину.
удавни|к ч. мн. -ци утопленик; (у знач, ім.)
утоплений.
удавница ж. утоплениця; (у знач, ім.)
утоплена.
удав|я, -иш; -их док.: удавям 1,2 (див.).
удавя|м 1 недок./удавя 1. топйти/утопйти;
2.	перен. заглушати і заглушувати/заглу-
шйти; 0 готов сьм да удавя с плюнка ня-
кого див. плюнка; ~/~ в крьв някого, нещо
див. крьв.
удавя|м 2 недок. діал. див. удушавам.
уда|м се, удадеш се; -дох се док.: удавам
се (див.).
удар ч. 1. удар; ~ от засада удар із заса-
ди; ~ с тояга удар палицею; ~-и на часбв-
ника удари годинника; 2. мед. інсульт;
(розм.) удар; сльнчев ~ сонячний удар;
умйрам от ~ вмирати від удару; 0 на-
насям/нанеса ~ див. нанасям; ~ на сьдба-
та удар долі.
ударва|м недок. див. удрям.
удар|ен ’, -на, -но; -ни розм. беручкий,
завзятий.
удар|ен 2, -на, -но; -ни ударний; ~ ин-
струмент ударний інструмент; ~-на вьл-
на ударна хвиля; ~-ни бтреди ударні за-
гони.
удар|ен3, -на, -но; -ни ударний; ~-на
работа ударна праця.
ударение с. наголос; в тази дума ~-то
пада на последна срйчка у цьому слові на-
голос падає на останній склад; логйческо ~
логічний наголос.
ударни|к 1 ч. лш.-ци ударник; ~ в сьревно-
ванието ударник соціалістичного змагання.
ударни|к 2 ч. мн. -ци військ, ударник.
ударническ|и, -а, -о; -и ударницький.
ударничка ж. ударниця.
удар|я, -иш; -их док.: удрям (див.).
ударя|м недок. діал. див. удрям.
удач|ен, -на, -но; -ни вдалий; ~ вьпрос
вдале питання.
удво|я, -йш; -йх док.: удвоявам (див.).
удвоява|м недок./удвоя подвоювати/по-
двоїти.
удебел|я, -йш; -йх док.: удебелявам (див.).
удебелява|м недок./удеб еля потбвщува-
ти/потовстйти.
удесеторява|м недок./удесеторя 1. збіль-
шувати/збїльшити у десять разів; 2. при-
множувати/примножити.
удивйтел|ен, -на, -но; -ни 1. дивний, ди-
вовижний, чудний; ~-на работоспособ-
ност дивовижна працьовитість; 2. ~-на у
знач. ім. лінгв. знак оклику; 0 ~ знак лінгв.
тс.
удивление с. здивування.
удивлява|м недок./удивя дивувати/здиву-
вати, чудувати/зачудувати.
удив|я, -йш; -йх док.: удивлявам (див.).
удивява|м недок. див. удивлявам.
удоб|ен, -на, -но; -ни зручний; сприятли-
вий; ~ момент зручна (слушна) нагода;
~-на квартйра зручна квартйра; ~-на по-
зйция зручна позйция.
удовлетворение с. задоволення, вдово-
лення; морално ~ моральне задоволення.
удовлетворйтел|ен, -на, -но; -ни 1. задо-
вільний; ~ бтговор задовільна відповідь;
2. ~ у знач. ім. задовільно; ймам ~ по гео-
графия мати «задовільно» з географії.
удовлетвор|я, -йш; -йх док.: удовлетворя-
вам (див.).
удовлетворява|м недок./удовлетворя за-
довольняти/задовольнйти; ~ изйскването
на времето задовольняти потреби часу.
удовблствие с. задоволення; приємність;
розвага; с ~ із задоволенням, з приємністю;
тьрся ~ шукати задоволення.
удостоверение с. посвідчення; издавам ~
видавати посвідчення; ~ за материално
положение посвідчення про матеріальне
становище.
удостоверя
707
узнавай
удостовер|я, -йш; -йх док. • удостоверявам
(див.).
удостоверява|м недок./удостоверя свід-
чити/посвідчити, засвідчувати/засвідчити;
~ личността засвідчувати особу.
удосто|я, -йш; -йх док.: удостоявам (див.).
удостой ва|м недок. /удостой удостоювати/
удостоїти; ~ с внимание удостоювати ува-
ги; ~ с награда удостоювати премії; ~
сьс звание удостоювати звання.
удрьжки мн. відрахування, вирахування.
удря|м недок./ударя 1. ударяти/ударити;
(недок.) бйти; удари го по страната він
ударив його по щоці; ~ врага ударити по
ворогу; ~ главата си в земйта ударятися
головою об землю; ~ звьн бйти у дзвін;
~ коня ударяти коня; 2. розм. поціляти/
поцілити, влучати/влучити; ~ целта влу-
чати у ціль; 3. (про грім, світло і т. ін.) уда-
ряти/ударити, удари светлина ударило світ-
ло; 4. розм. ударити; ставити/поставити;
ударя печат ударити печатку; 5. перен.
розм. рушати/рушити; ~ пеша рушати
пішки; 0 грьм да ме удари! див. грьм;
косата [му] удари о камьк див. коса2;
с едйн куршум два заека див. куршум;
~/~ балтйята на някого див. балтйя; ~/~
в сьрцето някого уражати/уразйти в саме
(самісіньке) серце; ~/~ [едйн] бой на ня-
кого див. бой ~/~ [еднб] око див. око;
~/~ кьбраво (кьоравото) див. кьорав; ~/
~ на [бстьр] камьк див. камьк; ~/~ о
морски бряг див. бряг; ~/~ пара див.
пара; ~/~ по кесйята някого див. кесйя.
удуш|а, -йш; -йх док.: удушавам (див.).
удушава|м недок./удуша душйти/заду-
шйти.
удушва|м недок. див. удушавам.
удьлж|а, -йш; -йх док.: удьлжавам (див.).
удьлжава|м недок./удьлжа подбвжува-
ти/подбвжити; продбвжувати/продбвжити;
~ срок продовжувати термін.
удьлжени|е с. подовження; продовження;
~-я на гласните подовження голосних.
удьлжйтел ч. подбвжувач.
удьрж|а, -йш; -ах док.: удьржам (див.).
удьржа|м недок./удьржа 1. утримувати/
утримати, удержувати/удержати; ~ позй-
циите утримувати позйції; 2. підтрймувати/
підтрймати; да не бях го ~-л, щеше да лад-
не якбй я його не підтрймав, він би упав;
2. стрймувати/стрймати; спиняти/спинйти;
едвам удьржа сьлзйте си він ледве стрймав
сльози; 3. витрймувати/вйтримати; ~ на
натиска витрймувати натиск; ~ на пбгледа
витрймувати погляд; 4. з а с т. затрймувати/
затрймати; загаювати/загаяти; 5. утрйму-
вати/утрймати, відрахбвувати/відрахувати;
~ данька відраховувати податок; удьржаха
ми 100 лева от заплатата у мене утрймали
100 левів із зарплати.
уединение с. самота, самотйна, саміт-
ність.
уединйтел|ен, -на, -но; -ни ізольований;
призначений для ізоляції.
уедин|й, -йш; -йх док.: уединйвам (див.).
уединйва|м недок./уединя ізолювати, від-
окремлювати/відокремити; ~ се/ ~ се уса-
мітнюватися/усамітнитися.
уеднакв|я, -йш; -йх док.: уеднаквйвам
(див.).
уеднаквйва|м недок./уеднаквй уподібню-
вати/уподібнити; уніфікувати.
уедр|й, -йш; -йх док.: уедрйвам (див.).
уедрйва|м недок./уедрй укрупнювати/ук-
рупнйти.
уем ч. тільки одн. іст. плата натурою за
користування сільськогосподарськими зна-
ряддями, млином.
уж частка наче, начебто, неначе, нена-
чебто; казва, че ~ сам видйл това він
каже, що начебто сам це бачив; тя говореше
~ безгрйжно, но в глас а й прозвуча тре-
вбга вона говорйла неначебто безтурботно,
але в її голосі призвучало занепокоєння;
0 на ~ жартома.
ужас ч. жах; вдьхвам ~ наводити жах;
обзема ме ~ мене охоплює жах; 0 дохбж-
дам/дойда в ~ див. дохождам.
ужас|ен, -на, -но; -ни жахлйвий; ~ вик
жахлйвий крик; ~-на бьркотйя жахлйва
плутанйна; ~-но престьпление жахлйвий
злочин.
ужасен, -а, -о; -и 1. нажаханий, перепо-
лошений.
ужасйя ж. розм. жах, страхіття.
ужас|я, -йш; -йх док.: ужасявам (див.).
ужасява|м недок./ужася жахати/нажа-
хати.
ужйлва|м недок./ужйля 1. жалйти/ужа-
лйти; ужйли го пчела його ужалйла бджола;
~ с копрйва жалйти кропивою; 2. перен.
уражати/уразйти, жалйти/ужалйти.
ужйл|я, -иш; -их док.: ужйлвам (див.).
ужйля|м недок. див. ужйлвам.
ужка частка діал. див. уж.
ужким частка діал. див. уж.
узакон|я, -йш; -йх док.: узаконявам
(див.).
узаконява|м недок./узаконя узакбнюва-
ти/узакбнити.
узбе|к ч. мн. -ки і -ци узбек.
узбечка ж. узбечка.
узнава|м недок./узная 1. узнавати/узна-
ти, дізнаватися/дізнатися, довідуватися/
довідатися; узнах кьде живеє я дізнався,
узнай
708
укротявам
де він живе; 2. розм. впізнавати/впіз-
нати.
узна|я, -еш; -х док.: узнавам (див.).
узр|ея, -ееш; -ях док.: узрявам (див.).
узрява|м недок. /узрея 1. дозрівати/дозрі-
ти, достигати/достйгнути, доспівати/доспі-
ти; черешите ~-т черешні дозрівають;
2. розм. визрівати/вйзріти; вйното вече
узря вино вже вйзріло; цйреят узрява чи-
ряк визріває; 3. перен. достигати/достйг-
нути, визрівати/вйзріти; нбви идеи узряваха
в главата му нові ідеї визрівали в його
голові.
узурпатор ч. узурпатор.
узурпйра|м недок. і док. узурпувати,
уйски с. тільки одн. віскі (невідм.).
уйдйса|м док.: уйдйсвам (див.).
уйдйсва|м недок./уйдйсам розм. підхо-
дити/підійтй; (недок.) пасувати; ключьт
уйдйсва на ключалката ключ підходить
до замка; 0 ~/~ на ума на някого погод-
жуватися/погодитися з ким.
ука ж. тільки одн. діал. 1. наука; на-
вчання; 2. звйчка.
укаж|а, -еш; указах док.: указвам (див.).
указ ч. указ; издавам ~ видавати указ.
указани|е с. 1. показання; ~-ята на баро-
метьра показання барометра; 2. настанова,
вказівка; давам подробни ~-я давати до-
кладні вказівки.
указател ч. 1. довідник; телефонен ~
телефонний довідник; 2. покажчик; библио-
графски ~ бібліографічний покажчик;
~ за посбката покажчик напрямку.
указател|ен, -на, -но; -ни вказівнйй; ~
прьст вказівнйй палець.
указва|м недок./укажа указувати/указа-
ти, показувати/показати; ~ пьт указувати
дорогу.
укахьр|я, -йш; -йх док.: укахьрявам (див.).
укахьрява|м недок./укахьря розм. печа-
лити/запечалити; засмучувати/засмутйти,
опечалювати/опечалити.
уклон ч. ухил; десен ~ політ, правий ухил;
ляв ~ політ, лівий ухил; формалистйчен ~
в живопистта формалістйчний ухил у живо-
пису.
уклончйв, -а, -о; -и ухйльний; ~ бтвор
ухйльна відповідь.
укор ч. докір, закид.
укор|ен, -на, -но; -ни 1. докірливий; ~-ни
думи докірливі слова; 2. негідний; негожий;
~-но поведение негідна поведінка.
укорен|я се, -йш се; -йх се док.: укоре-
нявам се (див.).
укоренява|м се недок./укореня се розм.
укорінюватися/укоренйтися.
укорйзнен, -а, -о; -и докірливий.
укор|я, -йш; -йх док.: укорявам (див.).
укорява|м недок./укоря дорікати/доректй,
закидати/закйнути.
украйн|ец ч. мн. -ци українець.
украйнка ж. українка.
украйнск|и, -а, -о; -и 1. українский; ~
народ український народ; 2. у знач. ім. ~
українська мова; говоря ~ говорйти україн-
ською мовою.
украс|а ж. 1. тільки одн. прикраса, оздоб-
лення, декор; художествена ~ художнє
оздоблення; 2. прикраса, оздоба; женски
~-и жіночі прикраси.
украс|я, -йш; -йх док.: украсявам (див.).
украсява|м недок./украся прикрашати/
прикрасйти; ~ с цветя прикрашати квіта-
ми; ~ рази аз а си прикрашати свою роз-
повідь.
украшава|м недок. заст. див. украся-
вам.
украшени|е с. прикраса; скьпоценни ~-я
дорогоцінні прикраси; ~-я за елха ялйнкові
прикраси.
укрепва|м 1 недок./укрепна міцніти/зміц-
ніти, кріпнути/окріпнути, мужніти/змужні-
ти.
укрепва|м 2 недок./укрепя зміцнювати/
зміцнйти, укріплювати/укріпйти; сьньт ук-
репява органйзма сон зміцнює організм;
~ мйнна гал ери я укріплювати штрек.
укрепйтел|ен, -на, -но; -ни 1. зміцнюючий;
~-на почйвка зміцнюючий відпочйнок;
2. укріпнйй; ~-на дйга укріпна дамба.
укрепление с. військ, укріплення.
укрепн|а, -еш; -ах док.: укрепвам 1 (див.).
укреп|я, -йш; -йх док.: укрепвам 2 і укре-
пявам (див.).
укрепява|м недок./укрепя укріплювати/
укріпйти, змїцнювати/зміцнйти; ~ дисцип-
лйната зміцнювати дисципліну; ~ стенйте с
дьскй укріплювати стіни дошками; ~ се/
~ се укріплюватися/укріпйтися, посйлю-
ватися/посйлитися.
укрйва|м недок. /укрйя ховати/сховати,
переховувати/переховати, укривати/укрй-
ти; ~ нелегална литература ховати неле-
гальну літературу; ~ партизани перехо-
вувати партизанів.
укривател ч. приховувач, переховувач.
укривателка ж. приховувачка, перехо-
вувачка.
укрй|я, -еш; -х док.: укрйвам (див.).
укротйтел ч. приборкувач.
укротйтелка ж. приборкувачка.
укрот|я, -йш; -йх док.: укротявам (див.).
укротява|м недок./укротя 1. приббркува-
ти/приборкати; ~ Львове приборкувати ле-
вів; 2. перен. приборкувати/приббркати;
улавям
709
ум
утихомирювати/утихомирили, заспокоюва-
ти/заспокоїти, стйшувати/стйшити; ~
страстите стйшувати прйстрасті.
улавя|м недок./уловя 1. хапати/схопйти,
ловйти/зловйти і піймати; ~ за рьката ха-
пати за руку; 2. ловйти/зловйти і піймати;
уловйха крадеца вонй зловйли злодія;
уловйхме много рйба ми піймали багато рй-
би; 3. п е р е н. розм. ловйти/зловйти і пійма-
ти; зустрічати/зустріти; все не мога да го
уловя я ніяк не можу його піймати; ~ пбгле-
да ловйти погляд; 4. розм. (радіопередачу)
ловйти/зловйти; 5. діал. рушати/рушити;
6. д і а л. братися/взятися; ~ да раббтя бра-
тися до роботи; 7. розм. (хворобу) підхбп-
лювати/підхопйти; 0 ~/~ дявола за рога-
та див. дявол; ~/~ за ухото някого
а) за вухо та тудй, де сухо; б) брати/
взяти за барки; ~ се/~ се 1. братися/взя-
тися, хапатися/схопйтися; давещият за
сламка се улавя прик. потопаючий хапа-
ється за соломйнку; 2. (до роботи, справи і
т. ін.) братися/взятися, приступати/присту-
пйти; ~ се за учйтелството братися до вчи-
телювання (вчителювати); 3. перен. хапати-
ся/схопйтися; триматися; ~ се за тази
мйсьл хапатися за цю думку; 4. перен. розм.
присікуватися/присікатися.
улан ч. іст. улан.
улегн|а, -еш; -ах док.: улягам (див.).
улей ч. лотік, жолоб.
улеснйтел|ен, -на, -но; -ни якйй полегшує;
полегшуючий.
улесн|я, -йш; -йх док.: улеснявам (див.).
улеснява|м недок./улесня полегшувати/
полегшити.
улет|я, -йш; -ях док.: улйтам (див.).
улетява|м недок. діал. див. улйтам.
улика ж. юр. доказ.
улйса|м док.: улйсвам (див.).
улйсва|м недок./улйсам 1. розважати/
розважити; відволікати/відволіктй; ~ гости
с политйка розважати гостей розмовами
про політику; 2. спантелйчувати/спанте-
лйчити; нещастието ни улйса нещастя спан-
телйчило нас; ~ се/~ се захоплюватися/
захопйтися, поринати/порйнути; детето се
улйса в игра дитйна захопйлася грою;
се в грйжите си поринати в свої тур-
боти.
улисйя ж. розм. див. залисйя.
улйта|м недок./улетя розм. 1. (про ли-
стя) обпадати/обпасти, облітати/облетіти;
2. відлітати/відлетіти.
улица ж. вулиця; главна ~ головна
вулиця; задьнена ~ глуха (сліпа) вулиця;
крайбрежна ~ набережна; лошото влий ниє
на ~-та поганий вплив вулиці; цялата ~
говори за това вся вулиця про це говорить;
0 зелена ~ див. зелен; умйрам/умра на
~-та умирати/умерти під тйном.
улич|а, -йш; -йх док.: уличавам (див.).
уличава|м недок./улича викривати/вйкри-
ти, звинувачувати/звинуватити.
улич|ен, -на, -но; -ни 1. вуличний; ~ шум
вуличний гамір; ~-на врата парадний вхід;
~-на пресечка перехрестя; ~-но движение
вуличний рух; 2. вуличний, безпритульний;
~-ни деца безпритульні діти.
улични|к ч. мн. -ци вуличник (заст.);
хуліган.
уличница ж. повія, проститутка.
улов ч. тільки одн. улов.
уловйм, -а, -о; -и уловймий, відчутний,
помітний; едва ~-а усмйвка ледь уловйма
посмішка.
уловйца ж. діал. див. улулйца.
улбвка ж. хитрування; (тільки мн.) хйт-
рощі; хващам се на ~-та попадатися на
вудочку.
улов|я, -йш; -йх док.: улавям (див.).
ултиматйв|ен, -на, -но; -ни ультиматйвний;
~-но йскане ультиматйвна вимога.
ултиматум ч. ультиматум; давам ~ ста-
вити ультиматум.
ултравиолетов, -а, -о; -и ультрафіоле-
товий; ~-ильчй ультрафіолетове проміння.
ултрамарйн ч. ультрамарйн.
ултрамарйнов, -а, -о; -и ультрамариновий.
ултрамодер|ен, -на, -но; -ни 1. ультра-
модний; 2. ультрасучасний.
улулйца ж. орн. сова.
улуч|а, -иш; -их док.: улучвам (див.).
улучва|м недок./улуча 1. улучати/улучи-
ти, попадати/попасти, поціляти/поцілити;
2. (про час, момент) вибирати/вйбрати;
(док.) влучити; ~ момент вибирати момент;
3. попадати/попасти, попадатися/попасти-
ся, потрапляти/потрапити; грабвам каквбто
улуча хапати все, що попадеться; ~ пьтя
потрапляти на дорогу.
уляга|м недок./улегна 1. злягатися/зляг-
тйся, ущільнюватися/ущільнитися, осіда-
ти/осісти; 2. перен. улягатися/улягтйся;
стихати/стйхнути; заспокбюватися/заспо-
кбїтися.
ум ч. мн. -ове 1. розум, ум; природен
~ природний розум; уча на ~ вчити розуму;
2. пам’ять; зная на ~ знати напам’ять;
изпьквам в ~-а поставати в пам’яті; 0
блйзо е до ~-а див. блйзо; бльскам си ума
(акьла) див. бльскам; вземам/взема ~-а
на някого див. вземам; вьртй ми се в ~-а
див. вьртя; доходжа/дойде (йдва) ми ~-ьт
в главата див. дохождам; живея с ~-а на
някого жйти чужим розумом; забьрквам/
умалйтел
710
умйшлен
забьркам ~-а на някого збивати/збйти з
пантелйку; замайвам/замая ~-а на някого
крутйти/закрутйти голову кому; за ~ и ра-
зум див. разум; избйвам/избйя от ~-а (гла-
вата) си нещо див. избйвам; изхвьрлям/
изхвьрля от ~-а си някого, нещо викида-
ти/вйкинути з головй кого, що; йма кокбши
~ див. кокбши; минава/мйне ми през ~-а
нещо див. минавам; на едйн ~ са а) вонй
однієї думки; б) обоє ряббє; на ~ в умі; не
го взема ~-ьт ми див. вземам; не сьм с ~-а
си а) бути не в собі; б) почувати себе не
в своїй тарілці; ни дума ни ума от някого
див. дума; с ~ и разум див. разум;
сьбйрам/сьбера си ~-а (в главата) див.
сьбйрам; трьгвам/трьгна по ~-а на някого
див. трьгвам; турям/туря си на ~-а нещо
див. турям; увйра/уврй ми ~-ьт див. увй-
рам 2; уйдйсвам/уйдйсам на ~-а на някого
див. уйдйсвам; уча/науча на ~ (и разум)
див. уча; ~-ьт (мбзькьт) ми не цобйра/
не може да побере нещо див. побйрам;
~-ьт му брьсне катб'брьснач див. брьснач;
хрумва/хрумне ми на (в) ~-а спадати/
спасти на думку.
умалйтел ч. мат. від’ємник.
умалйтел |ен, -на, -но; -ни 1. зменшуваль-
ний; ~-на леща зменшувальне скло; 2.
лінгв. зменшений, зменшувальний; ~-на
наставка зменшувальний суфікс; ~-но йме
зменшене ім’я.
умал|я, -йш; -йх док.: умалявам (див.).
умалява|м недок./умаля зменшувати/
зменшити; применшувати/применшити.
умаляємо с. мат. зменшуване.
умел, -а, -о; -и 1. умілий; вправний; ~-и
рьце умілі руки; 2. досконалий, майстерний;
~-а игра майстерна гра.
ум|ен, -на, -но; -ни розумний; ~ бтговор
розумна відповідь; ~-но лице розумне об-
лйччя.
умение с. тільки одн. уміння.
умерва|м недок./умеря влучати/влучити,
поціляти/поцілити.
умерен, -а, -о; -и 1. поміркований, роз-
важливий; ~ човек поміркована людйна;
2. помірний; ~ клймат помірний клімат;
~-на температура помірна температура.
умер|я, -иш; -их док.: умервам (див.).
умеря|м недок. див. умервам.
умесва|м недок./умеся умішувати/умісй-
ти.
умест|ен, -на, -но; -ни доречний, слушний;
~-на забележка слушне зауваження.
умес|я, -иш; -их док.: умесвам (див.).
умеся |м недок. див. умесвам.
ум|ея, -ееш;*-ях недок. уміти; детето ~-ее
да пйше дитйна вміє писати.
умивални|к ч. мн. -ци умивальник,
умивалня ж. умивальня.
умйва|м недок./умйя умивати/умйти, мй-
ти/помйти; ~ главата мйти голову; ~ лице-
то умивати облйччя; 0 ~/~ си рьцете
умивати/умйти руки; ~ ~ срама змивати/
змйти ганьбу (сором).
умйл|ен, -на, -но; -ни 1. зворушливий,
ніжний; 2. фольк. сумнйй, журливий.
умиление с. розчуленість, зворушення.
умилйтел|ен, -на, -но; -ни розчулений;
зворушливий.
умйлка|м се док.: умйлквам се (див.).
умйлква|м се недок./умйлкам се лестйти-
ся/підлеститися, ластитися/підластитися.
умилостив|я, -йш; -йх док.: умилостивя-
вам (див.).
умилостивява|м недок./умилостивя уми-
лостивляти/умйлостйвити; (док.) умило-
сердити.
умил|я, -йш; -йх док.: умилявам (див.).
умилява|м недок. /умиля розчулювати/
розчулити, зворушувати/зворушйти.
умйра|м недок./умра 1. умирати/умерти;
~ без страх вмирати без страху; ~ за прав-
да умирати за правду; ~ от болест умирати
від хвороби; 2. перен. умирати/умерти;
дуже хотіти; ~ за вода умирати за водою;
0 да ти умра на ... велйке діло ...; теж
мені ...; ~/~ в рьцете на някого умирати/
умерти на руках у кого, чиїх; ~на ули-
цата див. улица.
умирйсва|м недок./умирйша провднюва-
ти/провоняти, пропахчувати/пропахтйти.
умирйтел ч. рідко умиротворйтель, утихо-
мирювач.
умирйтел|ен, -на, -но; -ни заспокійливий.
умирйш|а, -еш; умирйсах док.: умирйсвам
(див.).
умиротворйтел ч. умиротворйтель, утихо-
мйрювач, утихомйрник.
умиротворйтелка ж. умиротворйтелька,
утихомйрювачка.
умиротвор|я, -йш; -йх док.: умиротворя-
вам (див.).
умиротворява|м недок./умиротвори уми-
ротворяти/умиротворйти; утихомйрювати/
утихомйрити.
умир|я, -йш; -йх док.: умирявам (див.).
умирява|м недок./умиря утихомйрювати/
утихомйрити, прибдркувати/приббркати.
умйсл|я се, -иш се; -их се док.: умйслям се
(див.).
умйсля|м се недок./умйсля се задуму-
ватися/задуматися, замйслюватися/замйс-
литися.
умис|ьл ч. мн. -ли замір, намір.
умйшлен, -а, -о; -и навмйсний.
умйя
711
унифицйрам
умй|я, -еш; -х док.: умйвам (див.).
умната присл. розм. розумно.
умнй|к ч. мн. -ци розм. розумник, розу-
маха, мудрагель.
умнйца ж. розм. розумниця.
умнож|а, -йш; -йх док.: умножавам (див.).
умножава|м недок./умножа 1. примножу-
вати/примножити; (недок.) множити; 2.
мат. множити/помножити.
умножение с. тільки одн. мат. множення;
таблица за ~-то таблйця множення.
умозаключава|м недок. робйти висновок,
висновувати.
умозаключение с. умовивід, висновок.
умозаключйтел|ен, -на, -но; -ни заснова-
ний на умовйводах.
умозрйтел|ен, -на, -но; -ни умоглядний,
абстрактний.
умокр|я, -иш; -их док.: умокрям (див.).
умокря|м недок./умдкря мочйти/намочй-
ти, змочувати/змочйти.
умолйтел|ен, -на, -но; -ни благальний;
~ глас благальний голос.
умолява|м недок. благати, просйти; ~-т
се граждани да спазват установения ред
громадян просять дотрймуватися встанов-
леного порядку.
умопобьрка|м док.: умопобьрквам (див.).
умопобьрква|м недок./умопобьркам зво-
дити/звестй з розуму (з ума).
умоповреден, -а, -о; -и розм. божевіль-
ний.
умопомрач|а, -йш; -йх док. див. умо-
побьркам.
умопомрачава|м недок. див. умопобьрк-
вам.
умопомрачение с. запаморочення; боже-
вілля.
умопомрачйтел|ен, -на, -но; -ни запамо-
рочливий.
умора ж. тільки одн. утома.
уморйтел|ен, -на, -но; -ни стомливий,
утомливий; виснажливий; ~ пьт утомли-
вий шлях.
умор|я, -йш; -йх док.: уморявам 1,2 (див.).
уморява|м1 недок./уморя стомлювати/
стомйти, зморювати/зморйти.
уморява|м 2 недок./уморя уморйти (док.);
доводити/довести до смерті.
умотворени|е с.: народии ~-я фольклор.
умр|а, -еш; -ях док.: умйрам (див.).
умряло с. мн. умрела розм. 1. похорон,
похорони; 2. небіжчик, покійник.
умствен, -а, -о; -и розумовий; ~-а работа
розумова праця.
умува|м недок. мудрувати.
умьдр|я се, -иш се; -их се док.: умьдрям
се (див.).
умьдря|м се недок./умьдря се розм. ці-
пеніти/заціпеніти, застигати/застйгнути і
застйгти.
умьква|м недок. діал. див. вмьквам.
умькн|а док. діал. див. вмькна.
умьлч|а се, -йш се; -йх се док. умьлча-
вам се (див.).
умьлчава|м се недок./умьлча се замовка-
ти і змовкати/замовкнути.
умьртвйтел|ен, -на, -но; -ни смертельний.
умьртв|я, -йш; -йх док.: умьртвявам
(див.).
умьртвява|м недок./умьртвя 1. умертвля-
ти/умертвйти; 2. перен. (нерв) убивати/
убйти; 3. п е р е н. стйшувати/стйшити, при-
глушувати/приглушйти, притлумлювати і
притлумляти/притлумйти; ~ шум приглу-
шувати шум; 4. діал.перен. (про холод-
ну воду), підігрівати/підігріти.
унаслед|я, -йш; -йх док.: унаследявам
(див.).
унаследява|м недок./унаследя успадкову-
вати/успадкувати.
унася|м недок./ун^са 1. викликати/вйкли-
кати забуття; 2. присипляти і присипати/
приспати; 3. діал. переносити/перенестй,
переміщати/перемістйти; ~се/ ~се 1. за-
буватися/забутися, замріюватися/замрія-
тися; 2. дрімати/задрімати, куняти/закуняти.
унгар|ец ч. мн. -ци угорець, мадяр.
унгарка ж. угорка, мадярка.
унгарск|и, -а, -о; -и угорський, мадяр-
ський; говоря ~ говорйти угорською мовою.
унес ч. забуття.
унес|а, -еш; унесох док.: унасям (див.).
унйва|м недок. журйтися, сумувати.
универма|г ч. мн. -зи універмаг.
универсал|ен, -на, -но; -ни універсальний;
~ закон універсальний закон; ~ магазйн
універсальний магазйн; універмаг.
университет ч. університет; народен ~
народний університет.
университетск|и, -а, -о; -и університет-
ський; ~-и преподавател викладач універ-
ситету.
униж|а, -йш; -йх док.: унижавам (див.).
унижава|м недок. / у ннжа принйжувати/
принйзити.
унижение с. принйження; тьрпя ~ за-
знавати принйження.
унизйтел|ен, -на, -но; -ни принйзливий;
~-но положение принйзливе становище.
униз|я, -йш; -йх док.: унизявам (див.).
унизява|м недок. див. унижавам.
унйл, -а, -о; -и смутний, тужлйвий.
унисон ч. тільки одн. унісон; ф в ~ с
(на)... в унісон з ...
унифицйра|м недок. і док. уніфікувати.
униформа
712
управлявам
униформа ж. уніформа.
униіцож|а, -йш; -йх док.: унищожавам
(див.).
унищожава|м недок./унищожа 1. знйщу-
вати/знйщити; 2. гасйти/погасйти; штемпе-
лювати/проштемпелювати; ~ пощенска
марка гасйти поштову марку.
унищожение с. знйщення.
унищожйтел ч. винйщувач, знйщувач.
унищожйтел |ен, -на, -но; -ни нищівнйй;
~ пожар нищівна пожежа; ~ пбглед ни-
щівнйй погляд.
унищожйтелка ж. винйщувач, знйщувач
(про жінку).
унтерофицер ч. військ, унтерофіцер.
уну|к ч. мн. -ци розм. див. внук.
унуче с. д і а л. див. внуче.
унучка ж. діал. див. внучка.
упада|м недок./упадна занепадати/зане-
пасти; тьрговйята ~ торгівля занепадає.
упадн|а, -еш; -ах док.: упадам (див.).
упадь|к ч. мн. -ци занепад.
упадьч|ен, -на, -но; -ни занепадницький,
уплах ч. тільки одн. розм. див. уплаха.
у плаха ж. переляк.
уплаш|а, -иш; -их док.: уплашвам (див.).
уплашва|м недок./уплаша лякати/наля-
кати.
уплет|а, -еш; уплетох док.: уплйтам (див.).
уплйта|м недок. /уплета 1. виплітати/
вйплести, вив’язувати/вйв’язати; 2. перен.
(про почуття) огортати/огорнути, обгорта-
ти/обгорнути; охбплювати/охопйти; 3. пе-
рен. (у неприємність) вплутувати/вплутати,
втягати/втягнути.
уповава|м се недок. сподіватися, покла-
дати надію.
упование с. сподівання, надія.
уподоб|я, -йш; -йх док.: уподобявам (див.).
уподобява|м недок./уподоби уподібнюва-
ти/уподібнити.
упб|ен, -йна, -йно; -йни п’янкйй, п’янлй-
вий.
упоение с. захват; насолода.
упойтел|ен, -на, -но; -ни 1. п’янкйй, п’ян-
лйвий; ~-на миризма п’янкйй запах; 2. нар-
котйчний; ~-но средство наркотйчний засіб.
упойва|м недок. див. упоявам.
упойка ж. наркоз; знеболювання; местна
~ місцеве знеболювання; пьлна ~ загаль-
ний наркоз.
упокб|ен, -йна, -йно; -йни -церк. заупо-
кійний.
упокоение с. заспокоєння.
упоко|я, -йш; -йх док.: упокоявам (див.).
упокоява|м недок./упокой заст. упокоюва-
ти/упокбїти.
упомен|а, -еш; -ах док.: упоменавам (див.).
упоменава|м недок./упомена згадувати/
згадати, поминати/пом’янути.
упор ч. упор; стрелям от ~ стріляти в
упор.
упор|ен, -на, -но; -ни 1. упертий, на-
пружений; ~ труд напружена праця; 2. (про
людину) упертий, завзятий.
упорйт, -а, -о; -и 1. наполегливий, за-
взятий, настійний; 2. упертий; затятий.
упбрство с. наполегливість; упертість,
завзяття.
упбрствува|м недок. 1. упиратися; 2. на-
полягати.
употреба ж. ужйток, уживання; излйзам
от ~ виходити з ужйтку; начин на ~ спосіб
вживання; предмети за домашна ~ пред-
мети домашнього вжйтку.
употребйм, -а, -о; -и 1. ужйваний; 2. при-
датний до вживання.
употребйтел|ен, -на, -но; -ни ужйваний,
звичайний.
употребление с. уживання, застосування.
употреб|я, -йш; -йх док.: употребявам
(див.).
у потреби ва|м недок./у потреби уживати/
ужйти; використовувати/вйкористати; упот-
ребйхме всйчката захар ми вйкористали
увесь цукор; ~новите думи уживати нові
слова.
упо|я, -йш; -йх док.: упоявам (див.).
упоява|м недок./упол 1. давати/дати нар-
коз; присипляти/приспати; 2. напувати і на-
поювати/напоїти; підпоювати/підпоїти; 3.
перен. захбплювати/захопйти, (недок.) п’я-
нйти.
управа ж. 1. розм. порядок; закон; йма лй
управа в тая кьща? є порядок в цьому домі?
2. правління, управління; управа.
управител ч. 1. керуючий (у знач, ім); ке-
рівнйк; 2. заст. управйтель.
управител|ен, -на, -но; -ни адміністратйв-
ний; ~ сьвет правління.
управителка ж. 1. керуюча (у знач, ім.);
керівнйця; 2. заст. управйтелька.
управителск|и, -а, -о; -и якйй стосується
управйтеля.
управйя ж. розм. порядок; закон.
управление с. 1. управління; правління;
керівнйцтво; поемам ~-то на страната бра-
ти в свої руки управління державою;
републиканско ~ республіканське правлін-
ня; тип на ~ тип правління; трамвайно ~
трамвайне управління; 2. керування.
управлява|м недок. 1. правити, керувати,
володарювати; ~дьржавата правити дер-
жавою; 2. кермувати, водйти; ~ авто-
мобйл кермувати автомобілем, водйти авто-
мобіль.
управник
713
уров
управни|к ч. мн. -ци розм. керівнйк;
влада; (заст.) вдасть.
управническ|и, -а, -о; -и керівний; ~ опит
досвід керівництва.
упражнение с. вправа; гимнастйческо ~
гімнастична вправа; домашно ~ домашня
вправа, домашнє завдання.
упражн|я, -йш; -йх док.: упражнявам
(див.).
упражнява|м недок./упражня 1. тренува-
ти/натренувати; навчати/навчйти; ~ гласа
си тренувати голос; ~ ученйци навчати уч-
нів; 2. займатися/зайнятися; ~ занаята си
займатися ремеслом; 3. здійснювати/здій-
снйти, справляти/справити; ~ влияние
впливати; ~ контрбл здійснювати конт-
роль, контролювати.
упре|к ч. мн. -ци докір.
упреква|м недок./упрекна докоряти/доко-
рити, дорікати/дорікнути.
упрекн|а, -еш; -ах док.: упреквам (див.).
упьлномощава|м	недок. /упьлномощя
уповноважувати/уповноважити.
упьлномоіц|я, -йш; -йх док.: упьлно-
мощавам (див.).
упьтва|м недок./упьтя 1. спрямовувати/
спрямувати, направляти/направити; вка-
зувати/вказати дорогу; 2. перех. навчати/
навчити, радити/порадити; напучувати/на-
путити; упьти го да решй задачата він
навчив його, як розв’язати задачу; ~се/
~ се рушати/рушити, вирушати/вйру-
шити.
упьт|я, -иш; -их док.: упьтвам (див.).
ура вигук ура.
уравнение с. 1. зрівнювання; 2. мат. рів-
няння; квадратно ~ квадратне рівняння.
уравнйловка ж. розм. зрівнялівка.
уравнйтел|ен, -на, -но; -ни зрівняльний,
зрівнювальний.
уравновесен, -а, -о; -и урівноважений;
стриманий.
уравновес|я, -йш; -йх док.: уравновеся-
вам (див.).
уравновесява|м недок./уравновеся урів-
новажу вати/урівноважити, зрівноважува-
ти/зрівноважити.
' уравн|я, -йш; -йх док.: уравнявам (див.).
уравнява|м недок./уравня розм. 1.
рівняти, вирівнювати/вйрівняти; 2. рівняти,
зрівнювати/зрівняти; робйти/зробйти одна-
ковим.
уравня|м недок. розм. див. уравнявам.
ураган ч. ураган.
ураган|ен, -на, -но; -ни ураганний; ~
вятьр ураганний вітер; ~6гьн ураганний
вогонь.
уран ч. див. ураний.
ураниев, -а, -о; -и урановий; ~-и сьедине-
ния уранові сполуки.
ураний ч. хім. уран.
уранов, -а, -о; -и див. ураниев.
урва ж. урвище, урвисько.
урвест, -а, -о; -и урвйстий; стрімкйй;
~ пьт стрімкйй шлях.
урегулйра|м док. урегулювати, відрегулю-
вати; ~уличното движение відрегулювати
вуличний рух; ~-х часбвника си я відрегу-
лював свого годйнника.
уред 1 ч. 1. прйлад; измервателни ~-и
вимірювальні прйлади; 2. знаряддя; земе-
делски ~-и землеробські знаряддя; 3. спорт.
снаряд; гимнастйчески ~-и гімнастйчні сна-
ряди.
,	2	'	'
уред ч. розм. завод; порядок.
уредба ж. 1. улаштування; організація;
2. обладнання, оздоблення; ~на магазйна
обладнання магазйну; 3 прйстрій, установ-
ка; устаткування.
уред|ен -на, -но; -ни 1. хазяйновйтий,
домовйтий; ~-на стопанка хазяйновйта гос-
подйня; 2. заст. упорядкований.
уред|ен 2, -на, -но; -ни: ~-на гимнастика
гімнастика на снарядах.
уредни|к ч. мн. -ци 1. організатор; за-
сновник, фундатор; ~ на вечерйнка органі-
затор вечірки; ~ на музей засновник музею;
2. (у редакції газети, журналу) відпові-
дальний секретар.
уредница ж. добра господйня.
уредница ж. див. уредничка.
уредничка ж. 1. організаторка, заснов-
ниця, фундаторка; 2. (у редакції газети,
журналу) відповідальний секретар; 3. му-
зейна доглядачка.
уред|я, -йш; -йх док.: уреждам (див.).
урежда|м недок./уредя 1. уладнувати/
уладнати, улагоджувати/улагодити; ~ спор
уладнувати суперечку; 2. улаштовувати/
улаштувати, організовувати/організувати;
~среща улаштовувати зустріч; 0 ~/~
си сметките с някого кінчати/покінчйти
(поривати/порвати) з ким; уредйх (уредйх-
ме) я сісти в калюжу.
урека, уречеш; урекох док.: урйчам (див.).
уремия ж. мед. уремія.
урйна ж. урйна, сеча; анализ на ~-та
аналіз сечі.
уринйра|м недок. виділяти сечу.
урйча|м недок./урека діал. 1. визна-
чати/вйзначити; домовлятися/домовитися;
~-мечаса, в кбйтода сесрещнем ми домовляє-
мося про час зустрічі; 2. обіцяти/пообіцяти.
урна ж. урна.
уров ч. тільки одн. бот. вйка, посівнйй
горошок.
урбвен
714
усмйвка
урбвен ч. тільки одн. рівень; повишаване
на жйзнения ~ підвищення рівня життя.
урод ч. вйродок; потвора.
уродлйв, -а, -о; -и виродлйвий, потвор-
ний.
урожа|ен, -йна, -йно; -йни урожайний;
~-йна годйна урожайний рік.
урб|к ч. мн. -ци 1. урок; готвя се за ~
готуватися до уроку; ~ по аритметика урок
з арифметики; частин ~-ци приватні уроки;
2. перен. прйклад, урок; поучйтелен ^пов-
чальний прйклад; 0 давам/дам ~ на няко-
го провчати/провчйти кого.
уроки тільки мн. етн. уроки, врбки.
уролб|г ч. мн. -зи уролог.
уролбгия ж. тільки одн. урологія.
уролбжка ж. уролог (про жінку).
урбнва|м недок./урбня принйжувати/
принйзити; ~ човешкото достбйнство при-
нйжувати людську гідність.
урбн|я, -иш; -их док.: урбнвам (див.).
урочаса|м док.: урочасвам (див.).
урочасва|м недок./урочасам розм. зуро-
чити, наврочити (док.).
урсуз, урсуз|ин ч. мн. -и розм. 1. мерзот-
ник, падлюка; негідник; 2. прикм. незм.
підлий, негідний, мерзенний.
усамотен, -а, -о; -и самітний, самотній.
усамот|я, -йш; -йх док.: усамотявам (див.).
усамотява|м недок./усамотя ізолювати
(недок. і док.), відособлювати/відособити;
~ се/ ~ се усамітнюватися/усамітнитися.
усво|я, -йш; -йх док.: усвоявам (див.).
усвоява|м недок./усвоя 1. засвоювати/
засвоїти; ~ урбка засвоювати урок; 2. осво-
ювати/освбїти; ~кбсмоса освоювати кос-
мос; 3. д і а л. привласнювати/привласнити.
уседн|а, -еш; -ах док.: усядам (див.)..
усед|я, -йш; -ях док.: уседявам (див.).
уседява|м недок./уседя досйджувати/
досйдіти.
усет ч. чуття, відчуття; езйков ~мовне
чуття; худбжествен ~ художнє чуття.
усетлйв, -а, -о; -и 1. догадливий, кміт-
лйвий; 2. чуйний; ~-о сьрце чуйне серце.
усет|я, -иш; -их док.: усещам (див.).
усеща|м недок./усетя відчувати/відчу-
ти, почувати/почути; ~мйриса відчувати за-
пах; ~ бблка відчувати біль; ~ завист
відчувати заздрість, заздрити; ~се/ ~се
р о з м. 1. розуміти/зрозуміти; розбиратися/
розібратися; 2. почуватися/почутися; почу-
вати себе.
усйлва|м недок./усйл я ' посйлювати/по-
сйлити, збільшувати/збільшити; ~ врьзки
посйлювати зв’язкй; усилй ради ото зробй
голосніше радіо; ~ ход пришвйдчувати
ходу.
усилвател ч. спец, підсйлювач; ~ на
мощността підсйлювач потужності.
усилвател|ен, -на, -но; -ни підсйлюючий;
~-на уредба підсйлююче устаткування.
усйлен ’, -а, -о; -и посйлений; ~-а работа
посйлена робота.
усйл|ен2, -на, -но; -ни труднйй, напру-
жений, важкйй; ~-на борба напружена бо-
ротьба; ~-ни дни важкі дні.
усйли|е с. зусйлля; физйчески ~-я фі-
зйчні зусйлля; правя ~ робйти зусйлля.
усйл|я, -иш; -их док.: усйлвам (див.).
ускорение с. прискорення; земно ~ при-
скорення вільного падіння.
ускорйтел ч. прискорювач; ~на заредени
частйци прискорювач заряджених частйнок.
ускорйтел |ен, -на, -но; -ни прискорю-
вальний.
ускор|я, -йш; -йх док.: ускорявам (див.).
ускорява|м недок./ускоря прискорювати/
прискорити, пришвйдшувати/пришвйдши-
ти; ~ крачки прискорювати крок.
уславя|м недок./услбвя розм. домов-
лятися/домбвитися, умовлятися/умовитися;
~се/ ~се розм. найматися/найнятися.
услада ж. насолода.
услад|я, -йш; -йх док.: усладжам (див.).
услажда|м недок./усладя тішити, поті-
шати/потішити; усолбджувати/усолодйти;
~се/ ~се 1. тішитися/потішитися, насоло-
джу ватися/насолодйтися; 2. тільки 3 ос. одн.
безос. подобатися/сподобатися; услажда ми
се мені подобається.
услбв|ен, -на, -но; -ни умовний; ~ знак
умовний знак; ~ рефлекс умовний рефлекс;
~-но наклонение лінгв. умовний спосіб;
~-на присьда умовне засудження.
услбви|е с. 1. умова; необходймо ^не-
обхідна умова; при нйкакви ~-я ні за яких
умов; осигурявам благоприятни ~-я ство-
рювати сприятливі умови; 2. угода, умова,
договір; според ~-ето згідно з угодою.
услбв|я, -иш; -их док.: уславям (див.).
усложнени|е с. ускладнення, страхувам
се от ~-я боятися ускладнень.
усложнява|м недок./усложня ускладню-
вати/ускладнйти.
услуг|а ж. послуга; правя ~ робйти
послугу; 0 мечешка ~див. мечешки; на
вашите ~-и сьм я до ваших послуг.
услуж|а, -иш; -их док.: услужвам (див.).
услужва|м недок. /услужа услуговувати/
услужйти, допомагати/допомогтй, робйти/
зробйти послугу.
услужлйв, -а, -о; -и послужливий, при-
служливий.
усмех ч. поет. див. усмйвка.
усмйвка ж. усмішка, посмішка.
усмирйтел
715
устальк
усмирйтел ч. приборкувач; каратель,
каральник.
усмирйтел|ен, -на, -но; -ни приборкуваль-
ний, каральний; 0 ~-на риза гамівна
сорочка.
усмирйтелка ж. приборкувачка; каратель
(про жінку).
усмир|я, -йш; -йх док.: усмирявам (див.).
усмирява|м недок./усмиря 1. приборкува-
ти/приборкати; 2. придушувати/придушйти,
приббркувати/приборкати; ~ вьстанието
приборкувати повстання.
усмйхва|м се недок./усмйхна се усміха-
тися/усміхнутися, посміхатися/посміхну-
тися.
усмйхн|а се, -еш се; -ах се док.: усмйхвам
се (див.).
усмйхнат, -а, -о; -и усміхнений; ~-о лице
усміхнене облйччя.
усмотрение с. розсуд, погляд; действувам
по своє ~ діяти за власним розсудом.
усмьрд|я, -йш; -ях док.: усмьрдявам (див.).
усмьрдява|м недок./усмьрдя провбнюва-
ти/провоняти, просмердіти (док.).
усое с. темне і вогке місце; затінок.
усо|ен, -йна, -йно; -йни тінйстий і вогкий;
затінковий.
усбище с. розм. див. усое.
усбйна діал. див. усое.
усбйница ж. 1. зоол. носата гадюка; 2. пе-
рен. гадина (гадюка) потайна.
усбйничав, -а, -о; -и тінйстий і вогкий.
успех ч. мн. -и 1. успіх, удача; ймам
голям ~ мати велйкий успіх; 2. оцінка;
повишавам ~-а покращувати свої оцінки;
отлйчен ~ відмінна оцінка.
успеш|ен, -на, -но; -ни вдалий; успішний;
~ край вдалий кінець.
усп|ея, -ееш; -ях док.: успявам (див.).
успйва|м се недок./успя се просипати/
проспати.
успокоение с. 1. заст. упокій; 2. заспоко-
єння, спокій.
успокойтел|ен, -на, -но; -ни 1. заспокійли-
вий; ~-но лекарство заспокійливі ліки;
~-ни думи заспокійливі слова; 2. у знач. ім.
~-но заспокійливе.
успоко|я, -йш; -йх док.: успокоявам (див.).
успокоява|м недок./успокоя заспокбюва-
ти/заспокбїти.
успоред присл. розм. див. успоредно.
успоред|ен, -на, -но; -ни 1. паралельний;
~-ни плбскости паралельні площйни; 2. пе-
рен. паралельний; одночасний; подібний;
аналогічний; ~-ни сьбйтия одночасні події;
~-ни явлення подібні явища.
успоредица ж. паралель, зіставлення,
успоредка ж. спорт, паралельні брусй.
успоредни|к ч. мн. -ци мат. паралелограм,
успоредно присл. паралельно.
усп|я се, -йш се; -йх се док.: успйвам се
(див.).
успява|м недок./успея 1. удаватися/уда-
тися; аз на успях да я вйдя мені не вдалося
Її побачити; 2. встигати/встйгнути; той едва
успя да се качй на влака він ледве встиг
сісти у поїзд; 3. досягати/досягтй успіху;
~ в живота досягати успіху в житті, на-
лагоджувати життя.
уста ж. 1. рот, уста; 2. губи, уста; с усмйв-
ка на ~ з посмішкою на губах; 3. перен.
розм. язйк (заст.); мова, нямаш ли ~ да го
кажеш? у тебе що, язика немає, щоб про це
сказати? 4. перен. розм. паща; жерло; ~
на кратера жерло кратера; 0 вземам/взема
залька от ~-та на някого позбавляти/по-
збавити останнього шматка кого, забирати/
забрати останній шматок у кого; влйзам/
вляза в ~-та на някого див. влйзам; влй-
зам/вляза в ~-та на льва див. льв; вьртй
ми се на ~-та див. вьртя се; заключвам/
заключа ~-та на някого див. заключвам;
затварям/затвбря си ~-та див. затварям;
зашйвам/зашйя си ~-та див. зашйвам;
зяпам в ~-та някого дивйтися (заглядати)
в рот кому, ловйти кожне слово чиє; йма
жьлто бколо ~-та див. жьлт; [като че ли[
брехи ймам в ~-та [си] див. брех; мед му
капе от ~-та див. капя; на заем ~ не вземам
див. заем; не е за всяка ~ льжйца див. ль-
жйца; на ламята в ~-та див. ламя; не си от-
варяй ~-та! див. отварям; не слагам/няма
до слбжа капка в ~-та див. капка; оставам/
остана с прьст в ~-та хапати/ухопйти шй-
лом патоки, ловйти/спіймати бблизня; от ~
нещйро; от ~-та на някого з вуст чиїх
(дізнатися); от ~ на ~ з вуст в уста;
отварям/отвбря [една] ~ [като ханджйй-
ска пбрта] див. отварям; пека рйба на ~-та
на някого див. пека; правя/направя си ~-та
див. правя; с пяна на ~-та див. пяна; сла-
гам/слбжа си ключ на ~-та див. ключ;
слагам/слбжа си кофар на ~-та див. ко-
фар.
устабашия ч. заст. цехмайстор, цехмістер.
устав 1 ч. статут; (рідко) устав; войнйш-
ки ~ військовий статут; ~ на Комунистй-
ческата партия Статут Комуністйчної пар-
тії.
устав 2 ч. лінгв. устав.
устав|ен ’, -на, -но; -ни статутний, устав-
ний; ~-ни положення положення статуту.
устав|ен 2, -на, -но; -ни лінгв. уставний;
~-но писмб уставне письмо.
усталь|к ч. мн. -ци заст. розм. май-
стерність, уміння.
установен
716
уталожа
установен, -а, -о; -и установлений, узако-
нений, усталений; ~ поглед усталений по-
гляд; ~ ред установлений порядок.
установка ж. 1. настанова, вказівка;
научна ~ наукова настанова; 2. спец, уста-
новка, прйстрій; телевизибнна ~ телевізій-
на установка.
установ|я, -йш; -йх док.: установявам
(див.).
установява|м недок./установи установлю-
вати/установйти; ~ датата на заврьщането
встановлювати дату повернення; ~ демо-
кратйчен ред установлювати демократичний
порядок; ~ факт установлювати факт; ~
се/~ се 1. улаштовуватися/улаштуватися
2. (про думку, рішення і т. ін.) утверджу-
ватися/утвердйтися, зупинятися/зупинй-
тися; 3. установлюватися/установйтися, ут-
верджуватися/утвердйтися; установява се
траен мир между народите утверджується
міцнйй мир між народами.
устат, -а, -о; -и 1. розм. язикатий, лепет-
лйвий; 2. задерйкуватий, задйрливий, гост-
рий на язйк.
уст|ен, -на, -но; -ни 1. ротовйй; ~-на
кухина ротова порожнйна; 2. усний; ~ йзпит
усний іспит; ~-на заповед усний наказ;
0 ~-на хармбника губна гармошка.
устие с. 1. гйрло; ~-то на Дунав гйрло
Дунаю; 2. (посудини) шййка, горло; ~ на
шише шййка пляшки; 3. ущелина; планйн-
ско ~ гірська ущелина.
устйска|м док.: устйсквам (див.).
устйсква|м «едок./устйскам розм. витрй-
мувати/вйтримати, перетерплювати/пере-
терпіти; 0 ~/~ душа див. душа.
устн|а ж. губа; горна (дблна) ~ верхня
(нйжня) губа; червя ~-ите фарбувати
губи; целуна по ~-ите поцілувати в губи;
0 хапя ~-и див. хапя.
устнен, -а, -о; -и лінгв. губнйй, лабіаль-
ний; ~-и сьгласни губні прйголосні.
устби тільки мн. підвалини, устої.
устойчйв, -а, -о; -и стійкйй, міцнйй, ви-
тривалий; ~-а валута стійка валюта; ~-а
натура стійка натура (вдача); ~-и сортове
стійкі сортй.
устоцвет|ен, -на, -но; -ни: ~-ни растения
бот. губоцвітні рослйни; (у знач, ім.) губо-
цвіті.
усто|я, -йш; -ях док.: устоявам (див.).
устоява|м недок./устоя вистоювати/вй-
стояти; витрймувати/вйтримати, едва ус-
тоях до края я ледве вйтримав до кінця; ~
на изкушението витрймувати спокусу; ~ на
студа витрймувати холод; устоя срещу
врага вйстояти проти ворога.
устраш|а,-йш; -йх док.: устрашавам (див.).
устрашава|м недок./устраша розм. ляка-
ти/налякати, страхати/настрахати.
устрел1 ч. розм. 1. (блискавки) удар;
2. прокляття; пращам ~-и проклинати.
устрел 2 ч. розм. назва різних захворю-
вань, що викликають гострий біль.
устрелва|м недок./устреля рідкої, улу-
чати/улучити, поціляти/поцілити; 2. (про
хворобу) валйти/звалйти, вражати/вразйти.
устрел|я, -иш; -их док.: устрелвам (див.).
устреля|м док. див. устреля.
устрем ч. порйв, поривання.
устрем|ен, -на, -но; -ни стрімкйй; ~-но
нападение стрімкйй напад.
устремен, -а, -о; -и спрямований.
устрем|я, -йш; -йх док.: устремявам (див.).
устремява|м недок./устремя спрямбвува-
ти/спрямувати, направляти/направити.
устрбйва|м недок./устроя влаштовувати/
влаштувати; ~ засада влаштовувати за-
сідку.
устрбйство с. 1. будова, конструкція; ~
на механйзма будова механізму; 2. лад,
устрій; обществено ~ суспільний лад;
3. прйстрій, прйлад; изчислйтелно ~ лічйль-
ний прйстрій.
устро|я, -йш; -йх док.: устроявам (див.).
устроява|м недок. розм. див. устрбйвам.
усуква|м недок./усуча 1. сукати/зсукати;
~ вьже сукати мотузку; 2. підкручувати/
підкрутйти; 3. обкручувати/обкрутйти, об-
мбтувати/обмотати; ф ~ го крутйти, виля-
ти, викручуватися; ~ се/~ се 1. звива-
тися/звйтися, викручуватися/вйкрутитися;
2. перен. розм. вйтися, увиватися, упадати
(недок.).
усул ч. заст. 1. легкість; с ~ легенько,
легко; 2. спосіб.
усуч|а, -еш; усуках док.: усуквам (див.).
усьвьршенствува|м недок. і док. удоско-
налювати/удосконалити.
усьмн|я, -йш; -йх док.: усьмнявам (див.).
усьмнява|м недок./усьмня викликати/вй-
кликати (порбджувати/породйти) сумнів;
думите му ме усьмнйха його слова викли-
кали (породйли) в мене сумнів; ~ се/~ се
сумніватися/засумніватися.
усьрд|ен, -на, -но; -ни старанний, ревний;
~ ученйк старанний учень.
усяда|м недок./уседна осідати/осісти, осі-
датися/осістися, оселятися/оселйтися.
утаеч|ен, -на, -но; -ни спец, осадовий, оса-
дочний.
утайва|м недок. див. утаявам.
утайка ж. осад; ~ от вйно вйнний осад;
0 ~-та на обществбто пбкйдьки суспіль-
ства.
уталож|а, -иш; -их док.: уталбжвам (див.).
уталожвам
717
ух
уталожва|м недок./уталбжа тамувати/
потамувати, угамовувати/угамувати; ~
жажда тамувати спрагу; ~ се/~ се угамб-
вуватися/угамуватися; вщухати/вщухнути,
влягатися/влягтйся; бурята се уталбжи
буря вщухла.
ута|я, -йш; -йх док.: утаявам (див.).
утаява|м недок./утая осаджувати/ос адй-
ти, виділяти/вйділити осад; ~ се/~ се 1.
(про осад) осідати/осісти; 2. (про рідину)
відстоюватися/відстоятися.
утвар ч. церковний посуд.
утвьрдйтел|ен, -на, -но; -ни ствердний,
стверджувальний; ~ отговор ствердна від-
повідь.
утвьрд|я, -йш; -йх док.: утвьрждавам
(див.).
утвьрдява|м недок. див. утвьрждавам.
утвьрждава|м недок./утвьрдя 1. затвер-
джувати/затвердити; ~ план затверджува-
ти план; 2. утверджувати/утвердити, ствер-
джувати/ствердити; ~ нов живот утвер-
джувати нове життя.
утвьрждение с. тільки одн. утвердження,
ствердження.
утепа|м док.: утепвам (див.).
утепва|м недок./утепам діал. 1. (сукно)
валяти/зваляти; 2. убивати/убйти.
утесн|ея, -ееш; -ях док.: утеснявам
(див.).
утеснява|м недок./утеснея тіснішати/по-
тіснішати (про одяг, взуття).
утеха ж. утіха, розрада.
утеш|а, -йш; -йх док.: утешавам (див.).
утешава|м недок./утеша утішати/утіши-
ти, розраджувати/розрадити.
утеш|ен, -на, -но; -ни утішний.
утешение с. тільки одн. див. утеха.
утешйтел ч. утішник, розрадник.
утешйтел|ен, -на, -но; -ни утішний.
утешйтелка ж. утішниця, розрадниця.
утилитар|ен, -на, -но; -ни утилітарний;
прикладнйй; ~ прйнцип утилітарний прйн-
цип; ~-на наука прикладна наука.
утилитарйст ч. утилітарйст.
утилитарйстка ж. утилітарйстка.
утйхва|м недок./утнхна 1. стихати/стйх-
нути, затихати/затйхнути; 2. (про вітер,
дощ і т. ін.) вщухати/вщухнути, влягатися/
влягтйся.
утйхн|а, -еш; -ах док.: утйхвам (див.).
утол|я, -йш; -йх док.: утолявам (див.).
утолява|м недок./утоля тамувати/пота-
мувати, угамовувати/угамувати; ~ глад
тамувати голод.
утопйзьм ч. тільки одн. утопізм.
утопйст ч. утопіст.
утопйстка ж. утопістка.
утопйч|ен, -на, -но; -ни утопічний; ~ со-
циалйзьм утопічний соціалізм.
утопйческ|и, -а, -о; -и див. утопйчен.
утбпия ж. утопія.
уточн|я, -йш; -йх док.: уточнявам (див.).
уточнява|м недок./уточня уточнювати/
уточнйти; уточня времето на занятия уточ-
нйти час занять.
утрайва|м недок. див. изтрайвам.
утра|я, -еш; -ях док. див. изтрая.
утре присл. завтра; за ~ на завтра; той
ще дойде ~ сутринта він приїде завтра
вранці; 0 днес-~ див. днес; живея от днес
за ~ жйти сьогоднішнім днем.
утрен, -а, -о; -и поет. див. утринен.
утренна ж. церк. утреня, заутреня.
утренник ч. тільки одн. вранішній віте-
рець.
утрепва|м недок./утрепя розм. 1. (ударом)
убивати/убйти; 2. п е р е н. зморювати/змо-
рйти, виснажувати/вйснажити; тая работа
го утрепа ця робота його зморйла.
утреп|я, -еш; -ах док.: утрепвам (див.).
утреш|ен, -на, -но; -ни 1. завтрашній;
~-ният ден завтрашній день; 2. заст. ра-
нішній, вранішній; ~ вьздух вранішнє по-
вітря.
утрин ж. ранок.
утрин|ен, -на, -но; -ни ранішній, враніш-
ній, ранковий; ~-на роса вранішня роса;
~-ни занятия ранкові заняття.
утро с. 1. ранок; хладно ~ холодний ра-
нок; 2. (у школі, дитячому садку і т. ін.)
ранок, дитячий ранок; ранкова вистава;
0 добро ~див. добьр.
утроба ж. утроба; (розм.) нутро.
утроб|ен, -на, -но; -ни утробний; нутря-
нйй.
утром присл. ранком, вранці.
утро|я, -йш; -йх док.: утроявам (див.).
утроява|м недок./утроя потрбювати/по-
троїти.
утрудва|м недок./утрудя розм. утрудню-
вати/утруднйти.
утруд|я, -иш; -их док.: утрудвам (див.).
утьпква|м недок. /утьпча утоптувати/
утоптати, утрамббвувати/утрамбувати.
утьпч|а, -еш; утьпках док.: утьпквам
(див.).
утьрп|я, -йш; -ях док.: утьрпявам (див.).
утьрпява|м недок./уторпя діал. перетер-
плювати/перетерпіти.
уф вигук 1. (уживається для вираження
невдоволення, досади і т. ін.) фу, ху; 2.
(уживається для вираження переляку, туги,
скарги і т. ін.) ох, ой.
ух вигук 1. (уживається для вираження
невдоволення, досади і т. ін.) фу, ху; 2. (ужи-
23 7-2498
уха
718
учетворявам
вається для вираження скарги, прокльону
і т. ін.) ух, ох.
уха вигук ага, еге, так, гаразд.
ухажва|м недок. залицятися, упадати,
ухажор ч. розм. залицяльник, зальот-
ник.
уха|м недок. розм. дути, дмухати.
ухание с. тільки одн. пахощі.
ухапва|м недок./ухапя 1. кусати/укусйти;
ухапа го куче його вкусив собака; 2. (про
бджолу, осу і т. ін.) жалйти/ужалйти;
3. перен. жалйти/ужалйти, шпигати/шпиг-
нути; дошкуляти/дошкулити.
ухап|я, -еш; -ах док.: ухапвам (див.).
ухат, -а, -о; -и р о з м. якйй має ручки (про
посуд).
ухатка ж. розм. глечик з ручкою.
уха|я, -еш; -х недок. поет, духмяніти; пах-
нути.
ухйлва|м се недок./ухнля се р о з м. посмі-
хатися/посміхнутися, осміхатися/осміхну-
тися.
ухйл|я се, -иш се; -их се док.: ухйлвам се
(див.).
ухйля|м се недок. див. ухйлвам се.
ухитр|я се, -йш се; -йх се док.: ухйтрям
се (див.).
ухйтря|м се недок./ухятря се ухитрятися/
ухитрйтися.
ухо с. мн. ушй 1. вухо; дясно (ляво) ~
праве (ліве) вухо; не чувам с еднбто ~
не чути на одне вухо; 2. слух; музикално ~
музикальний слух; 3. вушко; ~ на игла
вушко голки; 4. (глечика, горщика) ручка;
0 до ушй по самісінькі вуха; дьрпам/из-
дьрпам ушйте на някого давати/дати прочу-
хана кому; заборчлявам/забрчлея до ушй
залазити/залізти в боргй; закачвам/за-
качам си обеца на ~-то див. обеца; и
стенйте ймат ушй навіть стіни мають вуха;
минава/мйне край ушйте нещо див. мина-
вам; навйрям/навйря ушй насторожувати/
насторожйти вуха; надавам/надам ~ див.
надавам; наострям/наостря ушй (слух) див.
набстрям; нямам ~ за нещо а) не зважа-
ти на що, бути глухйм до чого; б) ведмідь
на вухо наступйв; от ~ на ~ на вухо; па-
мук ли ймаш в ушйте? див. памук; пораст-
ват/пораснат ми ушйте див. пораствам;
реже ми ~-то див. режа; с едно ~ слушам
краєм вуха слухати; с половйн ~ див. поло-
вйн; слушам с двете (четири) ушй на всі
вуха слухати; стйга/стйгне до ушйте на ня-
кого до вух долітати/долетіти чиїх; това да
ти е обеца на ~-то див. обеца; улавям/
уловя за ~-то някого див. улавям; ушйте
ми са нащрек бути напоготові, пильнувати;
ушйте ми фучат у вухах дзвенйть (лящйть).
ухобол ч. біль у вухах.
уч|а, -иш; учйх недок. 1. учйти; вивчати;
~ бьлгарски учйти болгарську мову; ~ по-
литйческа икономия вивчати політйчну еко-
номію; ~ си урока учйти урок; 2. учйти,
навчати; ~ детето да пйше учйти дитйну
писати; 3. повчати, навчати, наставляти,
напучувати; 0 ~/науча на ум [и разум|
някого вчйти/навчйти розуму кого; ~ се
учйтися.
участ ж. тільки одн. доля, талан.
участвува|м недок. брати участь.
участие с. тільки одн. 1. участь; вземам ~
в работата брати участь в роботі; 2. спів-
чуття; гледам с йскрено ~ дивйтися з щй-
рим співчуттям.
участни|к ч. мн. -ци учасник.
участница ж. див. участничка.
участничка ж. учасниця.
участь|к 1 ч. мн. -ци 1. ділянка, дільнйця;
горски ~ ділянка лісу; лекарски ~ лікар-
ська дільнйця.
участь |к 2 ч. мн. -ци заст. околодок.
участьков, -а, -о; -и дільнйчний; ~ лекар
дільнйчний лікар.
учащ се, -а се, -о се; -и се див, учещ се.
учеб|ен, -на, -но; -ни учбовий, навчальний;
~ предмет навчальний предмет; ~-на годй-
на навчальний рік; ~-ни помагала учбові
посібники; 0 ~ час урок.
учебни|к ч. мн. -ци підручник.
учебникар ч. розм. автор підручника.
учебникарка ж. розм. авторка підруч-
ника.
учебникарск|и, -а, -о; -и р оз м. якйй сто-
сується автора підручника.
учебно-вьзпитател|ен, -на, -но; -ни на-
вчально-виховнйй.
учебно-тренировьч|ен, -на, -но; -ни на-
вчально-тренувальний.
учен ч. вчений; голям ~ видатнйй учений.
учение с. 1. учення; теорія; ~ за мате-
рията учення про матерію; 2. тільки одн.
заст. учення, навчання; 3. військ, учення;
воєнно ~ військове учення.
ученй|к ч. мн. -ци учень; ~ от десети клас
учень десятого класу; ~ гравьор учень гра-
вера.
ученйческ|и, -а, -о; -и учнівський; ~-и
годйни учнівські рокй.
ученйчка ж. ученйця.
ученйшк|и, -а, -о; -и див. ученйчески.
ученолюбйв, -а, -о; -и якйй любить учй-
тися.
учетвор|я, -йш; -йх док.: учетворявам
(див.).
учетворява|м недок./учетворя почетверя-
ти/почетверйти.
учеш. се
719
файтонджййски
учещ се, -а се, -о се; -и се 1. якйй учиться;
2. у знач. ім. той, хто вчйться; учень, сту-
дент.
учйлище с. 1. школа; директор на ~ ди-
ректор школи; основно ~ неповна середня
школа; средно политехнйческо ~ середня
політехнічна школа; уча в ~ учйтися в шко-
лі; ~-интернат школа-інтернат; 2. учйлище;
воєнно ~ військове учйлище; музикално ~
музйчне учйлище; професионално-технйче-
ско ~ професійно-технічне учйлище.
учйлищ|ен, -на, -но; -ни шкільнйй; ~ двор
шкільне подвір’я; ~-ни занятия шкільні
(учбові) заняття.
учйтел ч. учйтель; ~ по истбрия учйтель
історії.
учйтелка ж. учйтелька.
учйтелск|и, -а, -о; -и учйтельський; педа-
гогічний; ~ сьвет педагогічна рада; ~-а
стая учйтельська [кімната].
учйтелствува|м недок. учителювати.
учкур ч. розм. очкур.
учленение с. лінгв. артикуляція.
учленйтел|ен, -на, -но; -ни лінгв. артику-
ляційний.
учлен|я, -йш; -йх док.: учленявам (див.).
учленява|м недок./учленя лінгв. артику-
лювати, вимовляти/вймовити.
учредйтел ч. засновник, фундатор.
учредйтел|ен, -на, -но; -ни установчий;
~ конгрес установчий з’їзд.
учредйтелка ж. засновниця, фундаторка.
учред|я, -йш; -йх док.: учредявам (див.).
учредява|м недок./учредя засновувати/
заснувати, закладати/закласти.
учреждава|м недок. див. учредявам.
учреждение с. установа, заклад; дьржав-
но ~ державна установа.
учрежденск|и, -а, -о; -и установський.
учтйв, -а, -о; -и чемний, гречний.
учудва|м недок./учудя дивувати/здивува-
ти, чудувати/зчудувати.
учуд|я, -иш; -их док.: учудвам (див.).
ушеббл ч. див. ухобол.
уш|ен, -на, -но; -ни вушнйй; ~-ни бблести
хвороби вуха; ~-на кал вушна сірка.
ушйва|м недок./ушйя шйти/пошйти; ~
нова рбкля шйти нове плаття.
ушй|я, -еш; -х док.: ушйвам (див.).
ущьрб ч. збйток, збйтки, шкода.
уют|ен, -на, -но; -ни затйшнйй, вигідний,
уязвйм, -а, -о; -и уразлйвий.
уязв|я, -йш; -йх док.: уязвявам (див.)~
уязвява|м недок./уязвя уражати/уразйти,
ображати/образити.
уякч|а, -йш; -йх док.: уякчавам (див.).
уякчава|м недок./уякча. зміцнювати/зміц-
нйти, укріплювати/укріпйти.
уяснение с. пояснення.
уясн|я, -йш; -йх док.: уяснявам (див.).
уяснява|м недок./уясня пояснювати/по-
яснйти, роз’яснювати/роз’яснйти.
ф
фа с. тільки одн. муз. фа (невідм.).
фабрика ж. фабрика, завод; бйрена ~
пивоварний завод; (заст.) броварня; работя
в текстйлна ~ працювати на текстйльній
фабриці; ~ за сладкарски изделия кондй-
терська фабрика.
фабрикант ч. фабрикант.
фабрикантка ж. фабрикантка.
фабрикантами, -а, -о; -и фабрикантсь-
кий.
фабрикат ч. фабрйчний вйріб.
фабрикация ж. 1. фабрикація; вйготов-
лення фабрйчним способом; 2. розм. крам;
фабрйчний вйріб.
фабрикував недок. фабрикувати.
фабрйч|ен, -на, -но; -ни фабрйчний, за-
водськйй; ~ двор подвір’я фабрики; ~-на
марка фабрйчна марка.
фабула ж. літ. 1. фабула, канва; 2. бай-
ка; казка.
фабул|ен, -на, -но; -ни літ. фабульний,
фабулярний.
фабулйра|м недок. і док. літ. розробляти/
розробйти фабулу.
фаворизация ж. протегування.
фаворизйра|м недок. і док. фаворизувати,
протегувати.
фаворйт ч. фаворйт.
фаворйтка ж. фаворйтка.
фагот ч. муз. фагот.
фаготйст ч. фаготйст.
фаз|а ж. фаза; ~ на трептене фаза коли-
вань; ~-и на Луната фази Місяця.
фазан ч. орн. фазан.
фазанов, -а, -о; -и фазановий, фазанячий.
фазис ч. див. фаза.
файда ж. 1. р оз м. зйск; барйш; нямам
от това я не маю з цього зйску; 2. заст.
лйхвЗ, процент.
файн прикм. незм. розм. гарний; (діал.)
файний.
файтон ч. фаетон.
файтонджййск|и, -а, -о; -и візнйцький;
(заст.) фурманський.
2.4*
файтонджйя
720
фарисей
файтонджйя ч. візник; (заст.) фурман.
фак|ел ч. мн. -ли факел, смолоскип.
факел|ен, -на, -но; -ни факельний.
факйр ч. факір.
файла ж. див. факел.
факлонбс|ец ч. мн. -ци факельник.
факсимиле с. факсиміле (невідм.); ~ от
рькопйс факсйміле рукопису.
факт ч. мн. -и факт; изопачавам ~-и
перекручувати факти; проверявам ~-и
перевіряти факти.
фактйч|ен, -на, -но; -ни див. фактйчески.
фактйческ|и, -а, -о; -и фактичний; ~-о по-
ложение фактичний стан.
фактор ч. 1. фактор, чинник; 2. впливова
особа; рьковбдни ~-и керівники; 3. майстер
•складального цеху.
фактура ж. фактура.
фактур|ен, -на, -но; -ни фактурний.
факултатйв|ен, -на, -но; -ни факульта-
тивний, необов’язковий; ~ предмет факуль-
тативний предмет.
факултет ч. факультет; филологйчески
~ філологічний факультет.
факултет|ен, -на, -но; -ни факультетський;
~ сьвет рада факультету.
факултетск|и, -а, -о; -и див. факултетен.
фалага ж. іст. дошка, до якої прив’язува-
ли ноги під час покарання палицями.
фаланга ж. фаланга.
фалйра|м недок. і док. банкрутувати/
збанкрутувати.
фалйт ч. 1. банкрутство; 2. перен. бан-
крутство, крах, провал; политйчески ~ полі-
тйчний крах.
фалта ж. фалда, складка.
фалц ч. мн. -ове 1. спец, фальц; 2. спорт.
кручений м’яч.
фалцет ч. фальцет.
фалш ч. тільки одн. фальш (ч. і ж.).
фал шив, -а, -о; -и 1. фальшивий, під-
роблений; ~-и парй фальшйві гроші; 2.
фальшйвий, лицемірний, нещирий; ~ ус-
мйвка фальшива посмішка; 3. фальшйвий,
неправильний; ~-а нота фальшива нота.
фалшификат ч. фальсифікат, підробка;
(розм.) фальшивка.
фалшификатор ч. фальсифікатор; ~ на
ларй фальшивомонетник.
фалшификаторка ж. фальсифікаторка
(про жінку).
фалшификаторск|и, -а, -о; -и фальсифіка-
торський.
фалшификация ж. фальсифікація.
фалшифицйра|м недок. і док. фальсифіку-
вати, підробляти/підробйти.
фамйл|ен, -на, -но; -ни сімейний, родйн-
ний; родовйй; (заст.) фамільний; ~ герб
родовйй герб; ~ портрет сімейний портрет;
~-на традйция родинна традиція; ф ~-но
йме прізвище.
фамилиар|ен, -на, -но; -ни фамільярний,
безцеремонний; (розм.) панібратський.
фамилиарнич|а, -иш; -их недок. розм. фа-
мільярничати.
фамйлия ж. 1. родйна, сім’я; 2. рід; (заст.)
фамілія; стара ~ старовйнний рід; 3. пріз-
вище.
фамбз|ен, -на, -но; -ни горезвісний.
фанарибт, фанарибт|ин ч. мн. -и іст. ф а-
н а р і 6 т; представнйк грецького духівнйц-
тва в Османській імперії.
фанатизйра|м недок. і док. робйти/зробй-
ти фанатиком.
фанатйзьм ч. тільки одн. фанатизм.
фанатй|к ч. мн. -ци фанатик.
фанатйч|ен, -на, -но; -ни фанатичний;
~-на омраза фанатйчна ненависть.
фанатйческ|и, -а, -о; -и див. фанатйчен.
фанатйчка ж. фанатйчка.
фанела ж. розм. див. фланела.
фанелен, -а, -о; -и розм. див. фланелен.
фанелка ж. розм. див. фланелка.
фант азе прикм. незм. розм. фантазі.
фантазйра|м недок. фантазувати.
фантазьбр ч. фантазер.
фантазьбрка ж. фантазерка.
фантазьбрск|и, -а, -о; -и фантазерський,
фантасмагбрия ж. фантасмагорія.
фантаст ч. фантаст.
фантастика ж. тільки одн. фантастика.
фантастйч|ен, -на, -но; -ни фантастйчний;
~ роман фантастйчний роман; ~-ни слухо-
ве фантастйчні чуткй.
фантастйческ|и, -а, -о; -и див. фантастй-
чен.
фантастка ж. фантастка.
фанте с. мн. -та 1. заст. розм. фараон,
поліцай; 2. валет.
фантом ч. 1. фантом, прйвид, примара;
2. спец, фантом, модель.
фанфара ж. фанфара.
фанфар|ен, -на, -но; -ни фанфарний.
фанфарон ч. розм. фанфарон; хвалько.
фанфарбнск|и, -а, -о; -и розм. фанфарон-
ський.
фар ч. мн. -ове 1. маяк; 2. фара.
фараон ч. іст. фараон.
фарабнов, -а, -о; -и іст. фараонів.
фарабнск|и, -а, -о; -и іст. фарабнський.
фараш ч. 1. діал. совок для сміття;
2. розм. служниця.
фарватер ч. фарватер.
фарингйт ч. мед. фарингіт.
фаринкс ч. анат. глотка.
фарисей ч. фарисей.
І	ферибоот
фашйстк|и, -а, -о; -и фашйстський, фа-
шйстівський.
фаянс ч. тільки одн. фаянс.
фаянсов, -а, -о; -и фаянсовий.
февруари ч. лютий (місяць).
февруарск|и, -а, -о; -и лютневий; ~ студ
лютнева холоднеча.
федерал|ен, -на, -но; -ни федеральний;
~ сьд федеральний суд.
федератйв|ен, -на, -но; -ни федератйв-
ний; ~-на република федеративна респуб-
ліка.
федерация ж. федерація.
федерйра|м недок. і док. федерувати; ~
се входити/увійтй до федерації.
феерйч|ен, -на, -но; -ни феєрйчний.
феерйческ|и, -а, -о; -и див. феерйчен.
феерия ж. феєрія.
фейлетон ч. фейлетон.
фейлетбн|ен, -на, -но; -ни фейлетонний;
~ етил фейлетонний стиль.
фейлетонйст ч. фейлетоніст.
фейлетонйстка ж. фейлетоністка.
фелдмаршал ч. фельдмаршал.
фелдмаршалск|и, -а, -о; -и фельдмар-
шальський.
фелдфебел ч. заст. фельдфебель.
фелдшер ч. заст. фершал (розм.); фельд-
шер.
фелдшерка ж. заст. фельдшерка;
(розм.) фельдшерйця.
фелдшерск|и, -а, -о; -и з а с т. фельдшер-
ський.
феминизйра|м недок. і док. біол. фемінізу-
вати.
феминйст ч. політ, фемініст.
феминистйч|ен, -на, -но; -ни політ, феміні-
стйчний.
феминистйческ|и, -а, -о; -и див. фемини-
стйчен.
феминйстка ж. політ, феміністка.
фенер ч. ліхтар; магйчески ~ проектор,
проекційний апарат.
фенерджйя ч. заст. ліхтарник.
фенерск|и, -а, -о; -и іст. якйй стосується
керівництва грецької патріархії в Царграді.
фенерче с. ліхтарик; джббно ~ кишень-
ковий ліхтарик.
фенол ч. хім. фенол.
феномен ч. феномен.
феноменал|ен, -на, -но; -ни феноменаль-
ний; ~-на памет феноменальна пам’ять.
феод ч. іст. феод.
феодал ч. іст. феодал.
феодал|ен, -на, -но; -нй феодальний; ~
строй феодальний лад.
фередже с. мн. -та паранджа.
ферибоот ч. пором; паром.
фарисейка	721
фарисейка ж. фарисейка.
фарисейск|и, -а, -о; -и фарисейський. і
фарисействува|м недок. фарисействувати.
фарисейщина ж. фарисейство.
фармаколб|г ч. мн. -зи фармаколог,
фармаколбгия ж. фармакологія.
фармаколбжка ж. фармаколог (про жінку).
фармакопея ж. фармакопея.
фармасбн, фармасбн|ин, ч. мн. -и розм.
безбожник; франкмасон; вільнодумець.
фармацевт ч. фармацевт.	і
фармацевтика ж. фармацевтика.
фармацевтйч|ен, -на, -но; -ни фармацев-
тичний.
фармацевтка ж. фармацевт (про жінку). <
фармация ж. фармація.
фаров, -а, -о; -и 1. маяковий; ~-и сиг-
нали маякові сигнали; 2. якйй стосується
фар-
фарс ч. мн. -ове фарс.
фарси присл. розм. бездоганно; облечен
~ бездоганно одягнений.
фарсов, -а, -о; -и фарсовий.
фарфара ч. розм. балаббн, базіка.
фарфор ч. заст. див. порцелан.
фарширбван, -а, -о; -и фарширований. ।
фас ч. мн. -ове розм. недокурок, недопа-
лок.
фасада ж. фасад.	і
фасад|ен, -на, -но; -ни фасадний.
фасон ч. 1. фасон; 2. перен. розм. фасон, ।
шик; хизування; 0 продавим ~-и а) кйрпу
гнути; фасонити; б) викидати коники; ви- <
робляти фокуси; смачквам/смачкам ~-а на
някого збивати/збйти пйху з кого.	і
фасонйра|м недок. і док. надавати/надати
форми.
фасонка ж. розм. див. фасунга.	<
фасул ч. квасоля.
фасулев, -а, -о; -и квасоляний, квасоле- і
вий; ~-а чорба квасоляна юшка.
фасулєн, -а, -о; -и квасолевий; ~-и зьрна
зерна квасолі.	і
фасунга ж. патрон (ламповий); порцеля-
нова ~ порцеляновий патрон.
фатал|ен, -на, -но; -ни фатальний.	і
фаталйст ч. фаталіст.
фаталистйч|ен, -на, -но; -ни фаталістйч- і
ний.
фаталистйческ|и, -а, -о; -и див. фата-
листйчен.
фаталйстка ж. фаталістка.
фаул ч. спорт, фол.
фауна ж. фауна.
фашизйра|м недок. і док. фашизувати.
фашйзьм ч. тільки одн. фашйзм.	і
фашист ч. фашйст.
фашистка ж. фашйстка.
ферма
722
филигранен
ферма ж. ферма; коневьдна ~ конярська
ферма.
ферман ч. іст. фірман.
фермент ч. спец, фермент.
ферментацион|ен, -на, -но; -ни спец, фер-
ментаційний.
ферментация ж. спец, ферментація.
ферментйра|м недок. і док. спец, фермен-
тувати/сферментувати.
фермер ч. фермер.
фермерск|и, -а, -о; -и фермерський.
фес ч. мн. -ове феска; (рідко) фес; 0
ходя по ален ~ байдики бйти.
фестивал ч. фестиваль.
фестивал|ен, -на, -но; -ни фестивальний.
фестон ч. фестон.
фестонйра|м недок. і док. робйти/зробйти
фестони, прикрашати/прикрасйти фесто-
нами.
фетиш ч. фетйш.
фетишизйра|м недок. і док. фетишизу-
вати.
фетишист ч. фетишйст.
фетишйстка ж. фетишйст (про жінку).
фехтовка ж. фехтування.
фехтовчи|к ч. мн. -ци див. фехтувач.
фехтувал|ен, -на, -но; -ни фехтувальний.
фехтува|м (се) недок. фехтувати.
фехтувач ч. фехтувальник.
фехтувачка ж. фехтувальниця.
фея ж. фея.
фиаско с. тільки одн. фіаско (невідм.).
фйба ж. защіпка; (розм.) приколка (для
волосся).
фйбр|а ж. анат. фібра; 0 с всйчки ~-и
на душата си див. душа
фибрйн ч. тільки одн. спец, фібрйн.
фйбула ж. фібула.
фйбьр ч. тільки одн. спец, фібра (вид
картону).
фигаро с. фігаро (невідм.).
фйгур|а ж. фігура; геометрйчни ~-и
геометрйчні фігури; женска ~ жіноча фі-
гура; риторйчна ~ риторйчна фігура; слаба
~ худорлява фігура (постать); танцова ~
фігура танцю; централна ~ в романа цент-
ральна фігура роману.
фигурал|ен, -на, -но; -ни фігуральний.
фигурант ч. 1. статйст; (заст.) фігурант;
2. перен. розм. пішак, нікчема.
фигурантка ж. 1. статйстка; (заст.) фігу-
рантка; 2. перен. розм. пішак; нікчема (про
жінку).
фигуратйв|ен, -на, -но; -ни фігуральний,
образний; ~ йзраз образний вйслів.
фйгур|ен, -на, -но; -ни фігурний; ~-но
пьрзаляне фігурне катання.
фигурйра|м недок. фігурувати.
фиданка ж. 1. саджанець; 2. паросток,
пагін.
фиде с. мн. -та вермішель, локшина;
супа с ~ суп з вермішеллю.
фидейзьм ч. тільки одн. фідеїзм.
фидейст ч. фідеїст.
физй|к ч. мн. -ци фізик.
фйзика ж. фізика.
фйзико-математйч|ен, -на, -но; -ни фізико-
математйчний.
физиоло|г ч. мн. -зи фізіолог.
физиологйч|ен, -на, -но; -ни фізіологічний;
~-ни изследвания дослідження з фізіології;
~-ни процеси фізіологічні процеси.
физиологйческ|и, -а, -о; -и див. физиоло-
гйчен.
физиология ж. фізіологія.
физиономйст ч. фізіономіст.
физиономйстка ж. фізіономістка.
физиономия ж. фізіономія.
физиотерапия ж. тільки одн. фізіотерапія.
физйч|ен, -на, -но; -ни див. физйчески.
физйческ|и, -а, -о; -и 1. фізйчний; ~ опит
фізйчний дослід; ~-о явление фізйчне яви-
ще; 2. фізйчний, тілесний; мускульний; ~
недьг фізйчна слабість; ~-о изстребление
фізйчне знйщення; ~-о усйлие фізйчне зу-
сйлля; 3. фізйчний, статевий; ~-а блйзост
фізйчна блйзькість; ф ~-а география фі-
зйчна географія.
физйчка ж. фізик (про жінку); (розм.)
фізичка.
физкултура ж. тільки одн. фізкультура.
физкултур|ен, -на, -но; -ни фізкультурний;
~-но дружество фізкультурне товарйство.
физкултурни|к ч. мн. -ци фізкультурник,
физкултурничка ж. фізкультурниця.
фий ч. тільки одн. бот. вйка, горошок
посівнйй.
фикс прикм. незм.: идея ~ ідея фікс.
фиксаж ч. 1. фіксаж; 2. спец, фіксатйв.
фиксйра|м недок. і док. фіксувати/за-
фіксувати.
фиктйв|ен, -на, -но; -ни фіктйвний.
фйкус ч. бот. фікус.
фйкция ж. тільки одн. фікція.
филантроп ч. філантроп.
филателйст ч. філателіст.
филателия ж. тільки одн. філателія.
филджан ч. розм. кавова чашка.
филе 1 с. філе (вишивка).
филе 2 с. філе, полядвиця; пушено ~ коп-
чене філе.
филиал ч. філіал, філія; ~ на Народната
банка філія Державного банку.
филиал|ен, -на, -но; -ни філіальний.
филигран ч. філігрань (ж.).
филигран|ен, -на, -но; -ни філігранний.
филйз
723
флебйт
филйз ч. 1. паросток, пагін; 2. вус, вусик
(рослини).
филйз|я, -иш; филйзйх недок. обрізати
гілки.
филйстер ч. філістер.
филйстерск|и, -а, -о; -и філістерський.
филйя ж. скибка хліба.
фйлм ч. мн. -и і -ове 1. плівка, фотоплівка;
снймам на ~ знімати на плівку; 2. фільм,
кінофільм; звуков ~ звуковйй фільм.
филмйра|м недок. і док. фільмувати (не-
док.); знімати/зняти кінофільм; манифиста-
ция беше филмйрана демонстрацію знімали
на кіноплівку.
фйлмов, -а, -о; -и фільмовий; ~-о изку-
ство кіномистецтво.
филоксера ж. філоксера.
филоксер|ен, -на, -но; -ни філоксерний.
филоло|г ч. мн. -зи філолог.
филологйч|ен, -на, -но; -ни див. филоло-
гйчески.
филологйческ|и, -а, -о; -и філологічний;
~-о образование філологічна освіта.
филология ж. філологія; славянска ~ сло-
в’янська філологія.
филоложка ж. філолог (про жінку).
филосбф ч. філософ.
философия ж. філософія; материалистй-
ческа ~ матеріалістична філософія; ~ на
езикознанието філософія мовознавства.
филосбфск|и, -а, -о; -и філософський; ~
вьпрдс філософське питання; ф ~ камьк
див. камьк.
филосдфствува|м недок. філософствувати,
мудрувати, роздумувати.
филтрйра|м недок. і док. фільтрувати/
профільтрувати; ~ вйно фільтрувати
вино.
фйлт|ьр ч. мн. -ри фільтр; кнйжен ~ па-
перовий фільтр.
фйлтьр|ен, -на, -но; -ни фільтрувальний;
~-на хартйя фільтрувальний папір.
филтьрмаска ж. респіратор.
филхармонйч|ен, -на, -но; -ни філармоніч-
ний, філармонійний; ~ концерт філармо-
нічний концерт.
филхармония ж. філармонія.
фйлц ч. мн. -ове фетр.
фйлцов, -а, -о; -и фетровий; ~-а шапка
фетровий капелюх.
фйн, -а, -о; -и тонкйй, вйшуканий, вйтрн-
чений; делікатний; ~ порцелан тонка пор-
целяна; ~ ^іовек делікатна людйна; ~-и
чертй вйтончені рйси.
финал ч. фінал.
финал|ен, -на, -но; -ни фінальний; ~-на
среща по футбол фінальна зустріч з фут-
болу.
финанси тільки мн. фінанси; министерство
на ~-те міністерство фінансів.
финансйра|м недок. і док. фінансувати.
финансйст ч. фінансйст.
финансйстка ж. фінансйстка.
финансов, -а, -о; -и фінансовий; ~ ин-
спектор фінансовий інспектор.
финансово-икономйческ|и, -а, -о; -и фінан-
сово-економічний.
финес ч. вйшуканість, вйтонченість.
финйков, -а, -о; -и: ~-а палма бот. фі-
нікова пальма.
фйниш ч. тільки одн. фініш.
финланд|ец ч. мн. -ци фінляндець, фіни,
финландка ж. фінляндка, фінка.
финландск|и, -а, -о; -и фінляндський.
фйнск|и, -а, -о; -и фінський; ~ езйк фін-
ська мова.
финтифлюшка ж. розм. витрибенька.
фиорд ч. фіорд.
фира ж. тільки одн. усушка, утруска;
втрати (товару).
фйрма ж. 1. фірма; 2. вйвіска.
фирмопйс|ец ч. мн. -ци той, хто малює
вйвіски.
фиск ч. тільки одн. фіск, державна скарб-
нйця.
фискал|ен, -на, -но; -ни фіскальний; ~-ни
наредби фіскальні розпорядження.
фистан ч. див. фустан.
фйстула ж. мед. фістула.
фитйл ч. 1. гніт; 2. мед. дренаж; 0 пускам/
пусна ~-и а) укидати/укйнути гедзика; під-
пускати/підпустйти шпйльку; б) пускати/
пустйти чутку.
фитотерапия ж. тільки одн. фітотерапія.
фйчка|м недок. діал. жбурляти; шпур-
ляти (розм.).
фйш ч. мн. -ове картка (картотечна і
под.).
фише|к ч. мн. -ци 1. з а с т. гільза, патрон;
2. стовпчик монет.
фишйра|м недок. і док. випйсувати/вй-
писати на карткй.
флаг ч. мн. -ове 1. прапор (на кораблі);
вдйгам ~ піднімати прапор; 2. сигнальний
прапорець.
флайтокс ч. хім. вид інсектицйду.
флакон ч. флакон.
фламйнго с. орн. фламінго.
фланг ч. мн. -ове фланг.
флангов, -а, -о; -и фланговий.
фланела ж. 1. фланель; 2. майка; 3.
розм. фуфайка (плетена).
фланелен, -а, -о; -и фланелевий, фланель-
ний.
фланелка ж. майка, футболка.
флебйт ч. мед. флебіт.
флегма
724
формация
флегма ж. флегма.
флегматй|к ч. мн. -ци флегматик.
флегматйч|ен, -на, -но; -ни флегматйчний.
флегматйческ|и, -а, -о; -и див. флегматй-
чен.
флегматйчка ж. флегматик (про жінку).
флейта ж. флейта.
флейтйст ч. флейтист.
флейтйстка ж. флейтйстка.
флексйв|ен, -на, -но; -ни лінгв. флектйв-
ний; ~-ни езйци флектйвні мови.
флексия ж. лінгв. 1. флексія; вьтрешна ~
внутрішня флексія; 2. закінчення.
флигорна ж. муз. флюгельгорн.
флйрт ч. мн. -ове флірт.
флиртува|м недок. фліртувати.
флокс ч. мн. -ове бот. флокс.
флора ж. флора.
флот ч. мн. -ове флот; вьздушен ~ по-
вітряний флот; морски ~ морськйй флот.
флота ж. флот; воєнна ~ військовий
флот; тьрговска ~ торговий флот.
флотацион|ен, -на, -но; -ни спец, флота-
ційний; ~-на инсталация флотаційна уста-
новка.
флотация ж. спец, флотація.
флотйлия ж. флотйлія.
флуйд ч. флюїд.
флумастер ч. фломастер.
флубр ч. хім. фтор.
флуоресцент|ен, -на, -но; -ни спец, флу-
оресцентний, флюоресцентний.
флуоресцйра|м недок. спец, флуоресцію-
вати, флюоресціювати.
фльонга ж. розм. бант.
флюска ж. діал. див., плюск а.
фоайе с. фойє (невідм.).
фойервер|к ч. мн. -ки фейерверк.
фокстрот ч. фокстрот.
фокус 1 ч. спец, фокус; нагласявам обек-
тйва на ~ наводити об’єктйв на фокус.
фокус 2 1. ч. фокус, трюк; 2. перен. фокус;
хитрування, махінація.
фокус|ен, -на, -но; -ни фокусний; ~-но
разстояниє фокусна віддаль.
фокусйра|м недок. і док. фокусувати.
фокусни|к ч. мн. -ци фокусник; (розм.)
штукар.
фокуснич|а, -иш; -их недок. робйти фоку-
си; (розм.) штукарити.
фокусническ|и, -а, -о; -и фокусницький;
(розм.) штукарський.
фолиант ч. фоліант.
фолио с. спец, фоліо (невідм.).
фолклор ч. тільки одн. фольклор.
фолклор|ен, -на, -но; -ни фольклорний.
фолклорйст ч. фольклорист.
фолклорйстика ж. фольклористика
фолклорйстка ж. фольклорйстка.
фон ч. мн. -ове фон, поле, тло; червен ~
червоний фон; вьрху ~-а на тлі.
фонд ч. мн. -ове фонд; запас; зьрнен ~
зерновий фонд; основен речников ~ лінгв.
основнйй словниковий фонд; ~ работна
заплата фонд заробітної плати.
фондан ч. помадка.
фонданов, -а, -о; -и помадний; ~-и бон-
бони помадні цукерки.
фондация ж. тільки одн. фонд (благо-
дійний).
фондов, -а, -о; -и фондовий; ~-а борса
фондова біржа.
фонема ж. лінгв. фонема.
фонетй|к ч. мн. -ци фонетйст.
фонетика ж. лінгв. фонетика.
фонетйч|ен, -на, -но; -ни лінгв. фонетйч-
ний; ~-но явление фонетйчне явище.
фонетйческ|и, -а, -о; -и див. фонетйчен.
фонограф ч. заст. фонограф.
фонологйч|ен, -на, -но; -ни лінгв. фоно-
логічний.
фонология ж. тільки одн. лінгв. фоноло-
гія.
фонтан ч. фонтан.
форинт ч. форинт.
форма ж. 1. форма; леярска ~ ливарна
форма; квадратна ~ квадратна форма; ~
за множествено число лінгв. форма множн-
ий; ~ за торта форма для торта; ~ и сьдер-
жание форма і зміст; 2. форма, спосіб; ~
на управлението форма правління; 3. фор-
ма, уніформа; ученйческа ~ учнівська
форма.
формал|ен, -на, -но; -ни формальний;
~-на логика формальна логіка; ~-но обе-
щание формальна обіцянка; -но отношение
кьм работата формальне ставлення до
роботи; ~-ни особености на думите фор-
мальні особлйвості слів; ~-ни чертй фор-
мальні рйси.
формализйра|м се недок. і док. форма-
лізуватися.
формалйн ч. формалін.
формалйст ч. формаліст.
формалистйч|ен, -на, -но; -ни формалі-
стйчний; ~ метод формалістйчний метод;
~-но изкуство формалістйчне мистецтво.
формалистйческ|и, -а, -о; -и див. форма-
листйчен.
формалйстка ж. формалістка.
формалност ж. формальність; извьршвам
~-и виконувати формальності.
формат ч. формат; кнйга в мальк ~ кнйга
малого формату.
формаци|я ж. 1. формація; обществено-
икономйческа ~ суспільно-економічна фор-
формен
725
фраскам
мація; 2. формування; бойни ~-и бойові
формування.
формен, -а, -о; -и 1. формений; ~-и дрехи
формений одяг; 2. п е р е н. розм. формений;
справжній, дійсний.
формйра|м недок. і док. формувати/сфор-
мувати; ~ мироглед формувати світогляд;
~ отред формувати загін.
формовьч|ен, -на, -но; -ни формувальний.
формува|м недок. формувати.
формувач ч. формувальник.
формула ж. формула.
формулйра|м недок. і док. формулювати/
сформулювати.
формулировка ж. формулювання.
формуляр ч. формуляр.
форсйра|м недок. і док. 1. форсувати; ~
работата форсувати справи; 2. форсувати,
долати/подолати; ~ реката форсувати
річку.
форт 1 ч. мн. -ове військ, форт.
форт 2 ч. мн. -ове задник, закаблук.
форте присл. муз. форте.
фортификацион|ен, -на, -но; -ни фортифі-
каційний.
фортификация ж. фортифікація.
фортуна ж. заст. фортуна, талан.
форум ч. форум.
фосген ч. хім. фосген.
фосфат ч. хім. фосфат.
фосфат|ен, -на, -но; -ни хім. фосфатний,
фосфор ч. хім. фосфор.
фосфор|ен, -на, -но; -ни фосфорний; ~-на
светлина фосфорне світіння; ~-ни торове
фосфорні добрива.
фосфоресценция ж. тільки одн. спец, фос-
форесценція.
фосфоресцйра|м недок. спец, фосфоресці-
ювати; фосфорувати.
фосфорйт ч. фосфорит.
фосфорйч|ен, -на, -но; -ни фосфоричний,
фотоапарат ч. фотоапарат.
фотогенйч|ен, -на, -но; -ни фотогенічний,
фотограф ч. фотограф.
фотограф|ен, -на, -но; -ни див. фото-
графски.
фотографйра|м недок. і док. фотографу-
вати/сфотографувати.
фотографйч|ен, -на, -но; -ни див. фото-
графски.
фотографйческ|и, -а, -о; -и заст. див. фото-
графски.
фотографія 1. тільки одн. фотографія;
занимавам се с ~ займатися фотографією;
2. фотографія, фотознімок, знімок; правя
~-и робйти фотографії; 3. розм. фото-
графія, фотоательє; работя в ~ працювати
у фотографії.
фотографск|и, -а, -о; -и фотографічний;
~-и апарат фотографічний апарат; ~-а
снймка фотознімок.
фотолюбйтел ч. фотолюбитель.
фотолюбйтелка ж. фотолюбитель (про
жінку).
фотолюбйтелск|и, -а, -о; -и фотолюби-
тельський.
фотоматериал ч. фотоматеріал.
фоторепортаж ч. фоторепортаж.
фоторепортер ч. фоторепортер.
фоторепортьор ч. див. фоторепортер.
фотосинтеза ж. біол. фотосинтез.
фотоснймка ж. фотознімок.
фотосфера ж. спец, фотосфера.
фототйп|ен, -на, -но; -ни фототипічний;
~-но издание фототипічне видання.
фототйпия ж. спец, фототйпія.
фотьойл ч. крісло; (діал.) фотель.
фрагмент ч. фрагмент; урйвок; частйна;
~ от роман фрагмент роману; ~ от сте-
нопйс фрагмент фрески.
фрагментар|ен, -на, -но; -ни фрагментар-
ний.
фраза ж. фраза.
фразеологйч|ен, -на, -но; -ни лінгв. фразе-
ологічний; ~ речник фразеологічний слов-
нйк; ~-но сьчетание фразеологічне сполу-
чення.
фразеологйческ|и, -а, -о; -и див. фразе-
ологйчен.
фразеология ж. лінгв. фразеологія.
фразьор ч. фразер.
фразьорка ж. фразерка.
фразьорствува|м недок. фразерствувати.
фрак ч. мн. -ове фрак.
фракцион|ен, -на, -но; -ни фракційний;
~-ни борбй фракційна боротьба.
фракционер ч. фракціонер.
фракционерка ж. фракціонерка.
фракция ж. фракція.
франзела ж. розм. батон.
франк ч. мн. -ове франк.
франкмасон ч. франкмасон.
франкмасонск|и, -а, -о; -и франкмасон-
ський.
франт ч. мн. -ове франт; (розм.) чепурун.
француз|ин ч. мн. -и француз.
французк|и, -а, -о; -и заст. див. френски.
французойка ж. француженка.
фрапант|ен, -на, -но; -ни вражаючий, при-
голомшливий.
фрапйра|м недок. і док. вражати/вразйти,
приголомшувати/приголомшити.
фрасва|м недок./фрасна розм. ударяти/
ударити; бйти (час від часу).
фраска|м недок. розм. ударяти, стукати,
бйти.
фрасна
726
фурма
фрасн|а, -еш; фраснах док.: фрасвам
(див.).
фрегата ж. фрегат.
фреза ж. спец, фреза.
фрезйст ч. фрезерувальник.
фрезмашйна ж. спец, фрезерний станок,
фрезов, -а, -о; -и фрезерний.
фреквенция ж. спец, частота коливань,
френга ж. тільки одн. розм. сйфіліс.
френгйя прикм. незм.: сабя ~ фольк.
гостра шабля (західноєвропейського вироб-
ництва).
френетйч|ен, -на, -но; -ни шалений, не-
самовитий, нестямний.
френетйческ|и, -а, -о; -и див. френетйчен.
френ|ец ч. мн. -ци див. французин.
френск|и, -а, -о; -и французький; ~ езйк
французька мова; ~ ключ спец, французь-
кий ключ; ~-о грозде бот. смородина чер-
вона, порічка червона.
фреска ж. спец, фреска.
фривол|ен, -на, -но; -ни фривольний.
фрйз ч. мн. -ове і -и спец. фриз.
фризйра|м недок. і док. зачісувати/заче-
сати, робйти/зробйти зачіску.
фризура ж. зачіска (жіноча); (діал.)
фризура.
фризьор ч. перукар.
фризьорка ж. перукарка.
фризьорск|и, -а, -ю; -и перукарський; ~
салон перукарня.
фрикасе с. тільки одн. фрикасе (невідм.).
фрйкция ж. обтирання; розтирання.
фройдйзьм ч. тільки одн. фрейдйзм.
фронт ч. мн. -ове фронт; народен ~ на-
родний фронт; северният ~ північний
фронт; сражавам се на ~-а бйтися на фрон-
ті; 0 в (с) ~ кьм нещо [ставати/стати]
облйччям до кого, чого; обявявам/обявя ~
на някого оголбшувати/оголосйти війну
кому; Отечествен ~ Вітчизняний фронт;
~ на дясно (на ляво)! (команди при шику-
ванні) направо! (наліво!).
фронтал|ен, -на, -но; -ни 1. фронтальний,
лобовйй; ~-на атака фронтальна (лобова)
атака; 2. фронтальний, лицевий, лицьовйй;
~-на част на сграда фронтальна частйна
будйнку.
фронтов, -а, -о; -и фронтовйй; ~ вестник
фронтова газета; зад ~-ата лйния за лі-
нією фронту.
фронтова|к ч. мн. -ци фронтовйк.
фронтовій, -а, -о; -й див. фронтов.
фрукти тільки мн. рідко фрукти,
фруктиера ж. фруктовниця.
фруктов, -а, -о; -и фруктовий; ~ сла-
долед фруктове морозиво.
фу вигук 1. (уживається для вираження
незадоволення, обурення, роздратування)
фу, ху; 2. (уживається для відтворення
завивання вітру) у-у-у.
фуга 1 ж. муз. фуга.
фуга 2 ж. спец, шов (кладки).
фугас ч. військ, фугас.
фугас|ен, -на, -но; -ни фугасний.
фугйра|м недок. і док. спец, розшивати/
розшйти шви (кладки).
фудул прикм. незм. розм. бундючний,
пихатий.
фудул|ин ч. мн. -и розм. гордяк; (у знач,
ім.) гордий.
фудулка ж. розм. гордячка, гордівнйця.
фудуллук ч. тільки одн. пиха, бундюч-
ність.
фука|м се недок. розм. пишатися, бун-
дючитися.
фукара ч. і ж. розм. сіромаха, сірома, не-
тяга.
фукарйя ж. розм. 1. злйдні, бідність;
2.	збірн. біднота; (розм.) сірома.
фукарльк ч. тільки одн. розм. злйдні;
бідність.
фуква|м недок./фукна діал. ударятися/
ударитися бігти.
фукн|а, -еш; фукнах док.: фуквам (див.).
фулар ч. фуляр.
фундамент ч. фундамент.
фундаментал|ен, -на, -но; -ни фундамен-
тальний.
фуниеобраз|ен, -на, -но; -ни лійкуватий;
воронкоподібний; ~ отвор лійкуватий отвір.
фунйя ж. лійка.
функционал|ен, -на, -но; -ни функціональ-
ний.
функционер ч. функціонер.
функционерка ж. функціонера.
функционйра|м недок. функціонувати.
функци|я ж. функція; изпьлнявам служеб-
ните си ~-и виконувати свої службові
функції; математйческа ~ математйчна
функція; нарушението на ~-ите на бьбре-
ците порушення функцій нйрок.
- фунт ч. тільки одн. фунт (міра ваги).
фураж ч. фураж; корм; зелен ~ зелений
корм; комбинйран ~ комбікорм.
фураж|ен, -на, -но; -ни фуражний; ~-на
царевица фуражна кукурудза.
фуражна ж. кашкет, картуз.
фуражомелка ж. кормодробарка.
фургон ч. 1. багажний вагон; 2. фургон,
автомобільний фургон.
фурда ж. діал. покидьки, мотлох.
фуре с. карамель з начйнкою.
фурйя ж. фурія.
фуркет ч. шпйлька (для волосся).
фурма ж. хурма.
фурна
727
хазайски
фурна ж. 1. піч (для випікання хліба);
2. пекарня, хлібопекарня; 3. р о з м. хлібний
магазйн.
фурнаджййск|и, -а, -о; -и хлібопекарсь-
кий, пекарський.
фурнаджйя ч. пекар; (заст.) хлібник.
фурнйр ч. фанера; брехбв ~ горіхова
фанера.
фурнйра|м недок. і док. фанерувати/по-
фанерувати.
фурор ч. фурор; правя/направя ~ робй-
ти/зробйти фурор.
фуста ж. 1. нйжня спіднйця; 2. д і а л. ряс-
на спіднйця.
фустан ч. д і а л. ф у с т а н; вид верхнього
жіночого одягу.
фустанела ж. 1. нйжня спіднйця; 2. фу-
ста н е л а; коротка спіднйця, частйна на-
ціонального вбрання греків та албанців.
фут ч. мн. -ове фут.
фута ж. діал. фута; фартух з грубої
тканйни.
футбол ч. 1. футбол; играя ~ грати у
футбол; 2. футбольний м’яч.
футбол|ен, -на, -но; -ни футбольний; ~
отбор футбольна команда; ~-но игрйще
футбольне поле.
футболйст ч. футболіст.
футурйзьм ч. тільки одн. футурйзм.
футурйст ч. футурйст.
футуристйч|ен, -на, -но; -ни футуристйч-
ний; ~-но изкуство футуристйчне мистец-
тво.
футуристйческ|и, -а, -о; -и див. футури-
стйчен.
футурйстка ж. футурйстка.
фуч|а, -йш; -ах 1. гудіти; завивати;
влакьт ~-й из нощния мрак у темряві
ночі гуде поїзд; вятьрьт ~-еше навьн на-
дворі завивав вітер; 2. (про тварин) фйр-
кати, пйрхати; 3. перен. бушувати, шале-
ніти.
фьркулйца ж. діал. виделка.
фьртуна ж. хурделиця, завірюха.
фьрфала|к ч. мн. -ци розм. дзйга.
фьсть|к ч. мн. -ци бот. арахіс.
фьстьч|ен, -на, -но; -ни арахісовий.
фьфл|я, -еш і -иш; фьфлах і -их недок.
мймрити.
фю вигук 1. (уживається для вираження
незадоволення, обурення) фу; 2. (звуко-
наслідування на означення свисту) ф’ю.
фюфюка|м недок. насвйстувати, підсвй-
стувати.
X
ха 1 частка розм. 1. гей, нумо; 2. (ужи-
вається для вираження спонукання до від-
повіді у кінці питального речення) а, га;
3. (уживається для підсилення) так, так-
так; ех; хай; нехай; 4. ледве, ледь-ледь.
ха2 спол.: ~..., ~... або..., або..., чи...,
чи...; ~ днес, ~ утре або сьогодні, або
завтра.
ха3 вигук 1. (уживається при вираженні
здивування) ах; ох; 2. ха-ха, хо-хо.
хабеж ч. марнування; ~ на сйлите мар-
нування сил.
хабер ч. розм. звістка, вістка; 0 нямам
(си) ~ за (от) нещо не мати уявлення про
що; ні в зуб ногою.
хабилитацион|ен, -на, -но; -ни конкурсний;
пов’язаний з конкурсом на заміщення поса-
ди викладача у вйщому учбовому закладі.
хабилитация ж. наукова праця, яка
представляється на конкурс на заміщення
посади викладача у вйщому учбовому зак-
ладі.
хабилитйра|м се недок. і док. представ-
ляти/представити наукову працю і на її під-
ставі одержувати/одержати посаду викла-
дача у вйщому учбовому закладі.
хаб|я, -йш; -йх недок. 1. марнувати; ~
дьрва марнувати дрова; ~ сйлите си мар-
нувати сйли; 2. псувати, переводити; ~
плата переводити тканйну; 3. тупйти; §
~ (мнбго) нерви див. нерв.
хава ж. розм. 1. погода; каква е ~-та?
як погода? 2. клімат; 3. перен. справи;
настрій; как е ~-та? як справи?
хаван ч. 1. ступа; 2. тютюнорізальна ма-
шйна.
хавлйя ж. вйріб з махрової тканйни (ха-
лат, рушник і т. ін.).
хавраж. 1. синагога; 2. перен. розм. базар,
шум, гам.
хаджййка ж. кл. ф. хаджй хаджі
(про жінку).
хаджййск|и, -а, -о; -и якйй стосується
хаджі.
хаджильк ч. тільки одн. місця палом-
ництва.
хаджйя ч. кл. ф. хаджй хаджі (не-
відм.).
хазаин ч. мн. хазаи хазяїн, господар,
хазайка ж. хазяйка, господарка.
хазайск|и, -а, -о; -и хазяйський, госпо-
дарський.
хазарт
728
халюцинация
хазарт ч. азарт.
хазарт|ен, -на, -но; -ни азартний; ~-на
игра азартна гра.
хазна ж. розм. 1. заст. казна; 2. мішок
з грішми; гаман.
хазяин ч. мн. хазяи див. хазаин.
хазяйка ж. див. хазайка.
хазяйнич|а, -иш; -их недок. хазяйнувати,
розпоряджатися.
хайр ч. розм. добро; правя ~ робйти
добро; ф на ~ на щастя.
хаирлйя прикм. незм. розм. таланливий;
щаслйвий, удачливий; ф да е ~! хай ща-
стйть!
хаирсьз прикм. незм. розм. невдатний,
невдачливий, безталанний.
хаирсьз|ин, ч. мн. -и розм. мерзотник; не-
гідник.
хаирсьзка ж. розм. мерзотниця; не-
гідниця.
хай частка див. хайде.
хайван, хайван|ин ч. мн. -и розм. 1. худо-
бина, тварйна; 2. перен. бовдур/йолоп.
хайвер ч. ікра; (заст.) кав’яр; сьомга ~
червона ікра.
хайверен, -а, -о; -и ікрянйй.
хайде частка 1. нумо, гей, давай, давайте;
~ да трьгваме! нумо, рушаймо!; ~ на ра-
бота! нумо, до роботи!; 2. (уживається для
підсилення) хай, нехай; ~ лека нощ! на
добраніч! 3. (уживається для вираження
докору, незгоди, умовності) ет, та.
хайду|к ч. мн. -ци 1. злодій, розбійник,
грабіжник; 2. заст. див. хайдутин; ф плад-
нешки ~ див. пладнешки.
хайдукйня ж. розм. злодійка, розбій-
ниця.
хайдуклу|к ч. мн. -ци розм. крадіжка,
розбій, злочин.
хайдут|ин ч. мн. -и 1. іст. гайдук; 2. зло-
дій, розбійник.
хайдутск|и, -а, -о; -и див. хайдушки.
хайдутство с. тільки одн. іст. гайдуцький
рух.
хайдутува|м недок. іст. бути гайдуком,
хайдутяга ж. розм. злодюга; розбійник.
хайдушк|и, -а, -о; -и 1. іст. гайдуцький;
~-а премяна гайдуцьке вбрання; 2. злодій-
ський, розбійницький.
хайка ж. 1. облава; 2. погоня, гонйтва.
хайкаджия ч. 1. той, хто бере участь в
облаві; 2. той, хто бере участь у погоні.
хайлаз прикм. незм. розм. ледачий.
хайлаз|ин ч. мн. -и розм. ледацюга, ле-
дащо; ледар.
хайлазка ж. ледарка, ледащйця.
хайлазува|м недок. ледарювати.
хайлайф ч. тільки одн. вйщий світ, еліта.
хайлайф|ен, -на, -но; -ни великосвітський,
хаймана ч. і ж. розм. волоцюга, нероба.
хайманува|м недок. розм. ледарювати,
хак ч. мн. -ове розм. 1. заплата; винаго-
рода; 2. спадщина, спадок; ф ~ ми е так
мені і треба.
хака|м недок. розм. стукати, жбурляти.
хаква|м недок./хакна стукати (час від
часу)/стукнути; жбурляти (час від часу)І
жбурнути.
хакн|а, -еш; -ах док.: хаквам (див.).
хал ч. тільки одн. розм. положення; ста-
новище; познавам ~-а на селяните знати
становище селян; () довеждам/доведа до
такьв ~ див. довеждам.
хала ж. 1. х а л а, міфічна істота, яка на-
силає бурю; 2. буря.
халал присл.: ~ да ти е! від щйрого серця!
халат ч. халат.
халба ж. кухоль (пивний), кінва.
халва ж. халва.
халваджййск|и, -а, -о; -и пов’язаний з
виробнйцтвом халвй.
халваджй|я ч. мн. -и той, хто виготовляє
і продає халву; 0 (та) ~ за бозаджйя(та)
див. бозаджйя.
халвен, -а, -о; -и якйй стосується халвй;
~-а кутйя коробка з-під халвй.
халетина ч. розм. здоровйло, здоров’як,
здоров’яга.
хали тільки мн. крйтий рйнок.
халйф ч. халіф, каліф; ф ~ на час халіф
на годйну.
халифат ч. халіфат.
халйфск|и, -а, -о; -и халіфський.
халище с. діал. ліжник; коц.
халка ж. 1. кільце; 2. обручка, каблучка,
перстень.
халос ж.: на ~ марно, даремно.
халоса|м док.: халосвам (див.).
халосва|м недок./халосам розм. бйти і
ударяти/ударити, стукати/стукнути; ~ се/
~ се розм. 1. ударятися/ударитися, сту-
катися/стукнутися; 2. перен. дуріти/зду-
ріти, з’їжджати/з’їхати з глузду; 3. перен.
пустувати/попустувати, блазнювати/по-
блазнювати; 4. перен. бйти байдики (не-
док.).
халос|ен, -на, -но; халоснй холостйй;
халоснй патрони холості патрони.
халосни|к ч. мн. -ци розм. шибайголова,
зайдйголова.
халосница ж. розм. шибайголова, зайдй-
голова.
халтав, -а, -о; -и розм. вільний, широ-
кий, просторий; ~ колан широкий пояс;
~-а пола простора спіднйця.
халюцинация ж. галюцинація.
халюцинйрам
729
хармонйчен
халюцинйра|м недок. і док. галюцинувати
(недок.).
хамал|ин ч. мн. -и носій, носильник, ван-
тажник.
хамалльк ч. тільки одн. розм. 1. заняття
носильника, вантажника; 2. п е р е н. важка
фізйчна праця.
хамалск|и, -а, -о; -и якйй стосується но-
сильника; вантажницький; 0 ~-а псувня
див. псувня.
хамалува|м недок. 1. працювати носиль-
ником; 2. перен. тягтй лямку, гнути спйну.
хамам ч. заст. турецька баня.
хамбар ч. комора; (розм.) амбар.
хамелеон ч. хамелеон.
хамсйя ж. іхт. хамса, анчоус європейсь-
кий.
хамут ч. 1. хомут; 2. тільки мн. -и упряж.
хан 1 ч. мн. -ове і -ища заїзд, заїжджий
двір.
хан 2 ч. мн. -ове хан.
хангар ч. ангар.
ханджар ч. заст. кинджал.
ханджййка ж. 1. власниця заїзду; 2. дру-
жйна власника заїзду.
ханджйя ч. власник заїзду.
ханск|и \ -а, -о; -и якйй стосується заїзду.
ханск|и 2, -а, -о; -и ханський.
ханш ч. мн. -ове 1. стегно; 2. (кравецька
мірка) об’єм.
ханьма ж. туркеня, турчанка (заміжня).
хаотйч|ен, -на, -но; -ни хаотйчний, без-
ладний.
хаотйческ|и, -а, -о; -и див. хаотйчен.
хап 1 ч. мн. -ове пілюля, таблетка; 0
горчйв ~ див. горчйв.
хап * вигук хап.
хапва|м недок./хапна 1. перекушувати/
перекусйти; (розм.) перехбплювати/пере-
хопйти, під’їдати/під’їсти; 2. куштувати/
покуштувати.
хапк|аж. шматок; 0 брбя ~-ите (зальци-
те) див. броя.
хаплйв, -а, -о; -и 1. кусючий, куслйвий;
~-о куче кусючий пес; 2. перен. ущйпли-
вий, уїдливий.
хапльо ч. мн. -вци розм. роззява, соло-
пій; гава.
хапн|а, -еш; хапнах док.: хапвам (див.).
хапче с. пілюля, таблетка; сьнотвбрни
~-та снотворні таблетки.
хап|я, -еш; хапах недок. 1. кусати, куса-
тися; това куче ~-е цей пес кусається;
2. жалйти; 3. перен. кусати; уражати; 0
~-е ме свербіти; ~ си прьстите див.
прьст1; ~ устни кусати губи.
характер ч. характер; безгрйжен ~ без-
турботний характер; приятелски ~ на отно-
шенията дружній характер стосунків; ~ на
времето характер погоди; 0 показвам/
покажа ~ див. показвам.
характер|ен \ -на, -но; -ни характерний;
типовий; ~-на черта характерна рйса.
характер|ен 2, -на, -но; -ни розм. харак-
терний, вольовйй.
характеризйр|ам недок. і док. характери-
зувати/охарактеризувати; ~ се характери-
зуватися, відзначатися/відзначйтися.
характеристика ж. характерйстика; про-
извбдствена ~ виробнйча характерйстика;
~ на явлението характерйстика явища; ~
от местоработата характерйстика з місця
роботи.
харам присл. розм. даром, дурно, за-
дарма.
харамй|я ч. мн. -и р о з м. з а с т. 1. роз-
бійник; злодій; 2. бунтар, повстанець.
харба ж. заст. турецький спис; ратище.
харбалй|я ч. мн. -и іст. спйсник, списо-
носець.
харбйя ж. заст. шомпол.
хардал ч. тільки одн. діал. гірчйця.
харем ч. гарем.
харемск|и, -а, -о; -и гаремний.
хар|ен, -на, -но; -ни розм. хороший, гар-
ний.
хареса|м (се) док.: харесвам (се) (див.).
харесва|м (се) недок./харесам (се) подб-
батися/сподббатися; уподобати; аз го ~
він мені подобається; пиесата ми харесва
п’єса мені подобається; ~-те ли тбзи пар-
фюм? вам подобаються ці парфуми?
харзувал ч. заст. заява.
харйж|а, -еш; харйзах док.: харйзвам
(див.).
харйзва|м недок./харйжа розм. дарува-
ти/подарувати.
харизма ж. заст. подарунок.
харман ч. 1. тік, гарман; 2. молотьба;.
3. обмолочене зерно; 4. діал. гало; ореол
(місячний); 5. спец, тютюнова суміш.
харманджййка ж. жінка, яка працює на
молотьбі.
харманджйя ч. 1. той, хто працює на моло-
тьбі; 2. майстер, якйй готує тютюнові суміші.
харманск|и, -а, -о; -и молотйльний.
хармонизйра|м недок. і док. гармонізу-
вати.
хармбника ж. гармонія; (розм.) гармоні-
ка; устна ~ губна гармоніка.
хармонйра|м недок. гармонувати, гармоні-
ювати.
хармонйст ч. гармоніст.
хармбниум ч. фісгармонія.
хармонйч|ен, -на, -но; -ни 1. гармонійний»
гармонічний; 2. гармонійний; пропорційний.
хармбния
730
хващам
хармбния ж. гармонія.
харо с.: старо ~ розм. старйй шкарбан.
харбса|м док.: харосвам (див.).
харбсва|м недок./харбсам розм.: не ~ не
щастити.
харпун ч. гарпун.
харта ж. хартія.
хартйен, -а, -о; -и паперовий.
хартйя ж. папір; амбалажна ~ обгортко-
вий папір; вестникарска ~ газетний папір;
копйрна ~ копіювальний папір; мазана ~
крейдяний папір; попивателна ~ промока-
льний папір; сатинйрана ~ глазурований
папір; ~ за пйсане папір для письма; шмй-
ргелова ~ наждачний папір.
харч ч. мн. -ове витрати; дребни ~-ове
дрібні витрати.
харч|а, -иш; харчйх недок. розм. ви-
трачати; 0 ~ парй наляво и надясно див.
пари.
хас прикм. незм. заст. справжній; чй-
стий; 0 йма си ~! а) ще б пак!, дідька
лйсого!; б) певна річ; не струвам ~ от нещо
див. струвам.
хасе с. перкаль, мадаполам.
хасен, -а, -о; -и перкалевий, мадапола-
мовий.
хастар ч. 1. підкладка; (розм.) підбійка,
підбйвка; копрйнен ~ шовкова підкладка;
плат за ~ підкладкова тканйна; 2. (перший
шар тиньку) набризк.
хастарльк ч. тільки одн. підкладкова тка-
нйна, підкладка.
хаталь|к ч. мн. -ци заст. шкода, збйток.
хатихумаюн ч. іст. султанський указ
1856 року, якйм проголошувалася рівність
всіх підданих Османської імперії незалежно
від національності і віросповідання.
хатишерйф ч. іст. султанський указ 1839
року, якйм надавалися права християнсько-
му населенню Османської імперії.
хатьр ч. тільки одн. розм. 1. утіха, задо-
волення; 2. мйлість; поблажливість; 3. туга,
сум; 4. шана, пошана, повага; 0 гледам
~(-а) на някого див. гледам; за (по) ~
а) упереджено, небезсторонньо; б) з пова-
ги до кого; в) щоб підлеститися; за нечий ~
з поваги до кого; правя/направя ~ на ня-
кого див. правя; става/стане ми ~ моє ба-
жання збувається/збудеться.
хатьрджййка ж. розм. догідлива, улес-
лива жінка.
хатьрджйя ч. догідливий, улесливий
чоловік.
хашйш ч. гашйш.
хаят ч. діал. див. пруст.
хвала ж. тільки одн. хвала; чест и ~ честь
і хвала.
хвалба ж. 1. похвала, хвала; (розм.)
хвальба; 2. хвастощі; (розм.) похвальба.
хвалеб|ен, -на, -но; -ни хвалебний; ~
химн хвалебний гімн.
хвалебствен, -а, -о; -и хвалебний, вели-
чальний.
хвалипрьцко ч. мн. -вци розм. хвалько,
хвастун.
хвалйтел ч. хвалйтель.
хвалйтелка ж. хвалйтелька.
хвал|я, -иш; хвалйх недок. хвалйти, ви-
хваляти, прославляти; ~ се 1. хвалйтися;
2. похвалятися; (розм.) нахвалятися.
хван|а, -еш; хванах док.: хващам (див.).
хватка ж. 1. жменя; жмут; 2. спорт, за-
хват; 3. розм. (міра довжини) ширина
долоні.
хваща|м недок./хвана 1. хапати/схопйти;
брати/взяти; ~ за ухб хапати за вухо; ~
под рька брати під руку; 2. ловйти/піймати;
(док.) вполювати; хвана богат лов піймати
велйку здобич; 3. ловйти/піймати, хапати/
схопйти, викривати/вйкрити; ~ крадеца ло-
вйти злодія; хванаха го в льжа його пій-
мали на брехні; 4. розм. сідати/сісти; ~
рейса сідати на автобус; 5. перен. охбп-
лювати/охопйти, оволодівати/оволодіти;
хваща го скука його охоплює нудьга; 6. пе-
рен. розм. (хворобу) підхбплювати/підхопй-
ти, діставати/дістати, підчеплювати/під-
чепйти; 7. перен. розм. (про спиртні напої)
розбирати/розібрати; хваща го вйното його
розбирає вино; 8. розм. (павутиною, ір-
жею, пліснявою і т. ін.) вкриватися/вкрй-
тися, покриватися/покрйтися; ~ паяжина
вкриватися павутйною; 9. розм. братися/
взятися; преждата не хвана боята фарба
не взялася до пряжі; 10. розм. (про погоду,
пору року і т. ін.) наставати/настати, на-
ступати/наступйти; 11. наймати/найняти,
брати/взяти; ~ адвокат наймати адвоката;
12. розм. (про посудину) вміщати/вмі-
стйти. 13. розм. розгорятися і розгора-
тися/розгорітися; кибрйтьт е мокьр и не
хваща сірникй мокрі і не розгораються;
14. розм. рушати/рушити; 0 кой свят да
хвана нікуди подітися; мьрзел ме хваща/
хвана див. мьрзел; не ~ в рька нещо навіть
у руки не брати що; око го не хваща див.
око; хваща ме бяс див. бяс *; хваща/хване ме
яд зло мене бере/взяло; ~/~ в клещи див.
клещи; ~ вяра на някого див. вяра; ~/
~ гората див. гора;	дьлгата див.
дьльг; (стйскам/стйсна) за гушата
някого див. гуша; ~/~ за носа някого див.
нос; ~/~ за яката някого хапати/схопйти
за барки (за комір); ~/~ занаят оволо-
дівати/оволодїти ремеслом; ~/~ май див.
хвойна
731
хелиотропйзьм
май; планината дав. планина; ~/~
(по) света рушати/рушити на чотйри боки
(сторони); ~/~ пьтя див. пьт ~/~ ред
див. ред; шия а) звикати/звйкнути;
б) заробляти/заробйти мозолі; ~/~ юз-
дйте на някого брати/взяти в руки кого;
~ се/~ се 1. братися/взятися, хапатися/
схопйтися; 2. попадати/попасти, попада-
тися/попастися; 3. братися/взятися; заход-
жуватися і заходитися/заходйтися; той се
хвана на работа він узявся до роботи;
4. розм. найматися/найнятися; 5. розм.
водитися (недок.); починати/почати дружй-
ти; хванал се с лбши друг ари він водиться
з поганими товаришами.
хвойна ж. бот. яловець.
хвойнов, -а, -о; -и ялівцевий.
хвощ ч. мн. -ове бот. хвощ.
хвощов, -а, -о; -и хвощовий.
хврьква|м недок./хврькна 1. злітати/
злетіти, шугати/шугнути; птйца хврьква
птах злітає; 2. п е р е н. кйдатися/кйнутися;
шугати/шугнути; 3. перен. зникати/знйк-
нути; (док.) майнути, промайнути; времето
хврькна неусетно час промайнув непомітно;
4. перен. пропадати/пропасти; втрачати/
втратити; ~-т парй пропадають гроші; 0
да ти хврькне шапката очі на лоб лізуть;
дух захоплює (перехоплює).
хврькн|а, -еш; хврькнах док.: хврьквам
(див.).
хвьрга|м недок. діал. див. хвьрлям.
хвьрка|м недок. див. хвьрча.
хвьркат, -а, -о; -и 1. летючий; пернатий,
крилатий; 2. перен. розм. вправний;
той е ~ в работата робота горйть у нього
в руках; 3. у знач. ім. -о; мн. -и птах; пернаті.
хвьрковат, -а, -о; -и див. хвьркат.
хвьрлей ч. відстань, яку пролітає кйнутий
камінь; вйпущена куля; (розм.) кидь; на
едйн ~ на відстані пострілу.
хвьрл|я, -иш; хвьрлйх док.: хвьрлям
(див.).
хвьрля|м недок./хвьрля 1. кйдати/кйнути;
~ да ударя кйдати, щоб ударити; ~ камьни
вьв водата кйдати каміння у воду; 2. р о з м.
скидати/скйнути, знімати/зняти; ~ рйза
знімати сорочку; 3. перен. (справу) заки-
дати/закйнути, покидати/покйнути; 0 жре-
бият е хвьрлен див. жребий; куршум не
~/няма да хвьрля срещу някого див. кур-
шум; вината за нещо в'ьрху някого
див. вина; ~/~ вьдица див. вьдица;
кал в'ьрху (по) някого див. кал; ~/~ камьк
в'ьрху (по) някого див. камьк; ~камьни
в нечия градйна див. градйна; ~/~ котва
див. котва; ~/~ мерак на някого див. ме-
рак; мьгла див. мьгла; ~/~ око
на някого, нещо див. око; ~/~ петно на
някого див. петно; ~/~ последния си коз
див. коз; ~/~ рькавйцата див. рькавйца;
~/~ сянка в'ьрху някого, на нещо див.
сянка; ~ се/~ се 1. кйдатися/кйнутися; —
се нагоре по стьлбите кйдатися вгору по
сходах; 2. (за справу) братися/взятися.
хвьрч|а, -йш; -ах недок. 1. пурхати, літати,
летіти; 2. перен. летіти, мчати, мчатися;
нестйся; 0 умьт на'някого ~-й нависоко
див. нависоко.
хвьрчащ, -а, -о; -и летючий, летучий; ~-а
бригада летюча бригада; 0 ~ лист див.
лист.
хвьрчешката присл. див. хвьрчешком.
хвьрчешком присл. 1. на льоту; 2. бігом,
дуже швйдко.
хвьрчйло с. 1. повітряний змій; 2. заст.
літак. .
хе 1 частка 1. (уживається при вказуванні
на що-небудь віддалене) он, ген; (розм.)
отам; ей, го селото — под горйчката
там! ось воно село — он там, попід лісом!;
2. (уживається при висловленні заохочення)
НУ; разкажй! ну, розкажй!; 3. (ужива-
ється при вираженні докору, сумніву, іронії)
хм, гм, от так; герой! от так герой!
хе2 вигук (уживається для вираження
невдоволення) е, хе.
хегембн ч. гегемон.
хегембн|ен, -на, -но; -ни керівнйй, провід-
нйй; ~-на роля керівна роль.
хегемония ж. гегемонія; ~ на пролета-
риата гегемонія пролетаріату.
хей 1 частка 1. он, ген; (розм.) отам;
2. (уживається при звертанні) гей; 3. (ужи-
вається як заохочення до дії) гей, нумо.
хей 2 вигук (уживається для вираження
захоплення, здивування і т. ін.) овва.
хекатбмба ж. гекатомба.
хекзамет|ьр ч. мн. -ри літ. гекзаметр,,
гексаметр.
хектар ч. гектар.
хектограф ч. спец, гектограф.
хектографйра|м недок. і док. спец, гекто-
графувати (недок.), розмнбжувати/роз-
множити на гектографі.
хеле присл. розм. 1. особлйво; 2. нареш-
ті, врешті, врешті-решт.
хелиев, -а, -о; -и хім. гелієвий; ~-и сьеди-
нения гелієві сполуки.
хелий ч. тільки одн. хім. гелій.
хеликоптер ч. вертоліт.
хелиограф ч. спец, геліограф.
хелиотерапия ж. тільки одн. мед. геліоте-
рапія.
хелиотропйзьм ч. тільки одн. бот. геліо-
тропізм, фототропізм.
хелмйнт
732
хилка
хелмйнт ч. спец. мн. -и гельмінт.
хелминтология ж. тільки одн. мед. гель-
мінтологія.
хем спол. розм. 1. або, то, і;
або..., або...; ~ плача, ~ се усмйхвам то
плакати, то посміхатися; 2. але; ~ да вни-
маваш! але бережись!; 3. у знач, частки
справді.
хематйт ч. тільки одн. спец, гематит.
хемен присл. діал. тільки-тільки, тільки
що; щойно.
хемоглобйн ч. тільки одн. спец, гемогло-
бін.
хеморойди тільки мн. мед. геморой.
хенде|к ч. мн. -ци розм. канава, кю-
вет.
хепатйт ч. тільки одн. мед. гепатит.
хептен присл. розм. зовсім, цілком,
повністю.
хералдика ж. тільки одн. спец, гераль-
дика.
хералдйческ|и, -а, -о; -и геральдичний.
хербаризйра|м недок. гербаризувати.
хербарий ч. гербарій.
хергеле с. табун.
херинга ж. іхт. оселедець океанічний.
хермафродйт ч. гермафродит.
хермафродйт|ен, -на, -но; -ни гермафро-
дйтний, двостатевий.
хермелйн ч. зоол. горностай.
хермелйнов, -а, -о; -и горностаєвий; ~-о
пал то шуба з горностаю.
херметйч|ен, -на, -но; -ни герметичний; ~
похлупак герметична покришка.
херметйческ|и, -а, -о; -и див. херметйчен.
херойня ж. заст. див. геройня.
херойч|ен, -на, -но; -ни заст. див. геройчен.
хербй ч. заст. див. герой.
херблд ч. герольд, глашатай, оповісник,
херпес ч. мед. герпес.
херувйм ч. рел. херувим.
херувймск|и, -а, -о; -и рел. херувим-
ський.
херцо|г ч. мн. -зи герцог.
херцогйня ж. герцогиня.
херцогск|и, -а, -о; -и герцогський.
хесап ч. розм. рахунок; розрахунок.
хесап|я, -йш; -йх недок. розм. розрахо-
вувати, підраховувати.
хетера ж. гетера.
хетероген|ен, -на, -но; -ни гетерогенний;
неоднорідний.
хетман ч. іст. гетьман.
хи вигук 1. хи-хй, хі-хі; 2. (уживається
для вираження досади, відрази) е, ет.
хиат, хиатус ч. лінгв. зіяння.
хиацйнт ч. бот. див. зюмбюл.
хибрйд ч. спец, гібрид.
хибрйд|ен, -на, -но; -ни спец, гібридний;
~-на царевица гібрйдна кукурудза; ~-но
животно гібрйдна тварина.
хигиена ж. тільки одн. гігієна; ~ на труда
гігієна праці.
хигиен|ен, -на, -но; -ни гігієнічний; ~-ни
навици навички гігієни.
хигиенизйра|м недок. і док. робйти/зро-
бйти гігієнічним.
хигиенйч|ен, -на, -но; -ни гігієнічний; ~-но
жйлище гігієнічне житло.
хигроскопйч|ен, -на, -но; -ни гігроскопіч-
ний.
хйдра ж. міф., зоол. гідра.
хидравлика ж. тільки одн. гідравліка.
хидравлйч|ен, -на, -но; -ни гідравлічний;
~ трион гідравлічна пилка; ~-на вар гід-
равлічне вапно; ~-на преса гідравлічний
прес.
хидравлйческ|и, -а, -о; -и гідравлічний;
~ крик гідравлічний домкрат.
хидрант ч. спец, гідрант.
хидробиологйч|ен, -на, -но; -ни гідробіоло-
гічний; ~-ни проучвания гідробіологічні
дослідження.
хидробиология ж. тільки одн. гідробіо-
логія.
хидровьз|ел ч. мн. -ли гідровузол.
хидроелектростанция ж. гідроелектро-
станція.
хидроелектроцентрала ж. гідроелектро-
станція.
хидроксйл|ен, -на, -но; -ни хім. гідро-
ксильний; ~-на група гідроксйл, водний
залишок.
хидролйза ж. тільки одн. хім. гідроліз.
хидролб|г ч. мн. -зи гідролог.
хидролбгия ж. гідрологія.
хидролбжк|и, -а, -о; -и гідрологічний.
хидрометеорологйч|ен, -на, -но; -ни гідро-
метеорологічний; ~-на станция гідрометео-
рологічна станція.
хидроплан ч. спец, гідроплан, гідролітак.
хидротерапия ж. тільки одн. мед. гідро-
терапія, водолікування.
хидротехнйческ|и, -а, -о; -и спец, гідро-
технічний; ~-о стройтелство гідротехнічне
будівництво.
хиена ж. зоол. гієна.
хйжа ж. 1. хатина; халупа; хижа; ри-
барска ~ хйжа рибалки; 2. туристична ба-
за; притулок; (заст.) приют.
хйкс ч. мн. -ове ікс.
хил, -а, -о; -и рідко див. хйлав.
хйлав, -а, -о; -и немічний, хирлявий, кво-
лий, недолугий.
хйлка ж. спорт, ракетка; ~ за тенис на
маса ракетка для настільного тенісу.
хйля се
733
хлабав
хйл|я се, -иш се; хйлйх се недок. розм.
осміхатися.
хиляда ж. числ. кільк. мн. хйляди тисяча;
две хйляди годйни дві тисячі років.
хилядарка ж. заст. розм. банкнота
вартістю 1000 левів.
хйляд|ен, -на, -но; -ни 1. тисячний; ~
брой тисячний номер; ~ град багатотисяч-
не місто; ~-на частйца тисячна частка;
2. у знач. ім. ~-на тисячна частйна.
хйлядни|к ч. мн. -ци іст. тисяцький.
хилядо с. див. хиляда.
хилядогодйш|ен, -на, -но; -ни тисячоріч-
ний, тисячолітній.
хилядолет|ен, -на, -но; -ни тисячолітній,
тисячорічний.
хилядолетие с. тисячоліття, тисячоріччя.
хиляд|я, -йш; -йх док. розм. заробити
(дуже багато грошей).
химера ж. химера.
химер|ен, -на, -но; -ни химерний.
химй|к ч. мн. -ци хімік.
химикал ч. хімікат; отрбвни ~-и отрутохі-
мікати.
химикалка ж. розм. шарикова авторуч-
ка.
химйч|ен, -на, -но; -ни див. химйчески.
химйческ|и, -а, -о; -и хімічний; ~ молив
хімічний олівець; ~ сьстав на пбчвата хі-
мічний склад грунту; ~-а индустрия хіміч-
на промисловість; ~-о мастйло хімічне
чорнило; ~-о чйстене хімчистка; ~-и уреди
хімічні прилади.
химйчка ж. хімічка (розм.).
хймия ж. хімія; аналитйчна ~ аналітична
хімія.
хймн ч. мн. -и гімн; национален ~ націо-
нальний гімн; ~ на мира гімн миру.
хинйн ч. тільки одн. спец, хінін.
хинйнов, -а, -о; -и спец, хінний; ~-о
дьрвб бот. хінне дерево.
хипербола ж. спец, гіпербола.
хиперболйч|ен, -на, -но; -ни спец, гіпер-
болічний; ~ йзраз гіперболічний вираз.
хипертонйч|ен, -на, -но; -ни мед. гіперто-
нічний; ~-на бблест гіпертонічна хвороба.
хипертбния ж. тільки одн. мед. гіпертонія,
хипертрбфия ж. мед. гіпертрофія.
хипнбза ж. гіпноз.
хипнотизатор ч. гіпнотизер.
хипнотизаторск|и, -а, -о; -и гіпнотичний;
~ сеанс гіпнотичний сеанс (сеанс гіпнозу).
хипнотизйра|м недок. і док. 1. гіпноти-
зувати/загіпнотизувати; 2. перен. гіпноти-
зувати/загіпнотизувати; зачарбвувати/за-
чарувати.
хипнотйч|ен, -на, -но; -ни гіпнотичний;
~-но сьстояние стан гіпнозу.
хипнотйческ|и, -а, -о; -и див. хипнотйчен.
хиподрум ч. іподром.
хипопотам ч. зоол. гіпопотам, бегемот,
хипотеза ж. гіпотеза.
хипотенуза ж. мат. гіпотенуза.
хипотетйч|ен, -на, -но; -ни гіпотетичний.
хиромант ч. хіромант.
хиромантия ж. тільки одн. хіромантія.
хиромантка ж. хіромантка.
хирур|г ч. мн. -зи хірург.
хирургйч|ен, -на, -но; -ни хірургічний;
~-на намеса хірургічне втручання; ~-но
отделение хірургічне відділення.
хирургйческ|и, -а, -о; -и хірургічний; ~
нож хірургічний ніж; ~-а помощ хірургічна
допомога.
хирургия ж. 1. хірургія; вьзстановйтелна
~ відновна хірургія; 2. розм. хірургія, хі-
рургічне відділення.
хистолб|г ч. мн. -зи гістолог.
хистологйч|ен, -на, -но; -ни гістологічний;
~-но изследване гістологічне дослідження.
хистологйческ|и, -а, -о; -и див. хистоло-
гйчен.
хистолбгия ж. тільки одн. гістологія.
хитлерйзьм ч. тільки одн. гітлерйзм.
хитлерйст ч. гітлерівець.
хитлерйстк|и, -а, -о; -и гітлерівський.
хитр|ец ч. мн. -ецй розм. хитрун, хитрик.
хитр|ея, -ееш; -ях недок. ставати хитрим,
хитрина ж. хитрість.
хйтрост ж. див. хитрина.
хитроум|ен, -на, -но; -ни хитромудрий;
~-но тьлкуване хитромудре тлумачення.
хитрува|м недок. хитрувати, хитрити,
хитруша ж. розм. хитруха, хитрунка.
хйт|ьр, -ра, -ро; -ри 1. хйтрий; ~ човек
хитра людйна; ~-ри очй хйтрі очі; 2. р о з м.
хйтрий, мудрий, розумний.
хихйка|м недок. хихйкати, хіхікати.
хич присл. розм. 1. зовсім, ніяк, аж
ніяк;	не ме е страх мені зовсім не
страшно; ~ не става ніяк не виходить;
2. у знач, частки (уживається для підсилен-
ня при вираженні обурення, докору і т. ін.)
хіба, хіба ж; ~ бйва ли хіба ж так можна;
0 ~ ме няма а) кепські мої справи; б) ні
в зуб ногою.
хйщ|ен, -на, -но; -ни 1. хижий; ~ звяр
хйжий звір; 2. перен. хйжий; лютий; ~ враг
лютий ворог.
хйщни|к ч. мн. -ци хижак.
хйщница ж. хижачка.
хйщническ|и, -а, -о; -и хижацький; ~-и
стремления хижацькі прагнення.
хйщнишк|и, -а, -о; -и див. хйщнически.
хлабав, -а, -о; -и 1. вільний, широкий,
просторий; коланьт ми е ~ ремінь мені
хлад
734
хльзна
широкий; 2. перен. розхлябаний; розпу-
щений.
хлад ч. тільки одн. 1. холод; прохолода;
усещам ~ відчувати прохолоду; 2. перен.
холодність; стриманість.
хлад|ен, -на, -но; -ни 1. холодний; прохо-
лодний; ~-на есен холодна осінь; ~-на
сянка холодок; ~-ни трьпки холодна дрож;
2. перен. холодний; байдужий; бездушний;
~ прйем холодний прийом; ~ разсьдьк
холодний розум; ~-на усмйвка холодна
посмішка; () ~-но орьжие холодна зброя.
хладйл|ен, -на, -но; -ни холодильний; ~-на
инсталация холодильна установка.
хладйлни|к ч. мн. -ци холодильник.
хладина ж. тільки одн. 1. прохолода; по-
чйвам на ~ відпочивати у прохолоді; 2. пе-
рен. прохолодність; байдужість.
хладн|ея, -ееш; -ях 1. холоднішати;
времето ~-ее погода холоднішає; 2. холо-
дити.
хладнокрьв|ен, -на, -но; -ни 1. спокійний,
урівноважений; холоднокровний; ~ младеж
холоднокровний юнак; 2. перен. холодно-
кровний; байдужий; безпрйстрасний.
хлад|ьк, -ка, -ко; -ки прохолодний, кім-
натної температури (про воду, рідину).
хлад|я, -йш; -йх недок. холодити.
хлапа|к ч. мн. -ци розм. хлопчисько.
хлапа|м недок. розм. шльопати; спадати;
обущата му ~-т у нього спадають черевики.
хлапатари мн. розм. шльопанці.
хлапацало с. розм. базікало, торохтій.
хлапашк|и, -а, -о; -и хлоп’ячий; ~ вид
хлоп’ячий вигляд.
хлапащина ж. тільки одн. хлоп’яцтво.
хлапе с. мн. -та розм. дитйна, дитя,
хлоп’я.
хлапетйя, хлапетйи мн. збірн. розм. діт-
вора.
хлапешк|и, -а, -о; -и дитячий; ~ прйказки
дитячі балачкй.
хласва|м недок./хласна стукати (час від .
часу)/стукнути, ударяти (час від Часу)/
ударити.
хласка|м недок. стукати, ударяти.
хласн|а, -еш; хласнах док.: хласвам (див.).
хлебар, хлебар|ин ч. мн. -и пекар, булоч-
ник.
хлебарка1 ж. 1. продавщйця у хлібному
магазйні; 2. дружйна пекаря.
хлебарка2 ж. ент. тарган, прусак.
хлебарница ж. приміщення, де випікають
і продають хліб; булочна.
хлебарск|и, -а, -о; -и пекарний; пекарсь-
кий; ~ раб от ник робітнйк у пекарні.
хлеб|ен, -на, -но; -ни 1. хлібний, хлібо-
булочний; ~ завод хлібний завод; ~-на май
дріжджі; ~-но тесто тісто для хліба; ~-ни
изделия хлібобулочні вйроби; 2. зерновйй;
~-ни култури зернові культури.
хлебобьркачка ж. тістомісйлка.
хлебопекар ч. пекар.
хлебопекарница ж. хлібопекарня.
хлебопродавница ж. хлібний магазйн.
хлебород|вн, -на, -но; -ни поет, родючий,
хлібородний.
хлебче с. хлібець.
хлев ч. мн. -ове діал. хлів.
хлевоуст, -а, -о; -и розм. язикатий.
хленч ч. мн. -ове скйглення, скімлення
(розм.).
хленч|а, -иш; хленчйх недок. скйглити,
скімлити (розм.).
хлйпа|м недок. хлйпати, схлйпувати.
хлбпа|м недок. стукати; 0 хлопа му дьска-
та див. дьска.
хлопатар ч. див. клопотар.
хлбпва|м недок./хлопна стукати (час від
часу)/стукнути, грюкати (час від часу)/
грюкнути.
хлопка ж. 1. діал. див. клопотар; 2. розм.
брязкальце, брязкало.
хлбпн|а, -еш; хлбпнах док.: хлбпвам
(див.).
хлор ч. тільки одн. хім. хлор.
хлорамйн ч. тільки одн. хім. хлорамін.
хлбр|ен, -на, -но; -ни хлорний, хлористий;
~-ни сьединения сполуки хлору; ~-на вар
хлорне вапно.
хлорйд ч. хім. хлорйд.
хлороводород ч. тільки одн. хім. хлоро-
водень, хлористий водень.
хлорофйл ч. тільки одн. бот. хлорофіл.
хлорофйл|ен, -на, -но; -ни бот. хлорофі-
ловий.
хлороформ ч. хім. хлороформ.
хлу|я, -еш; -х недок. 1. (про рідину) бйти,
плескати; (розм.) цебеніти; 2. перен. (про
повітря, запах) заливати, затоплювати;
проникати.
хльзва|м недок./хльзна ковзати (час від
часу)/сковзнути; ковзатися (час від часу)/
сковзнутися; ~ се/~ се 1. ковзати/ковзну-
ти, ковзатися/ковзнутися; 2. сковзатися/
посковзнутися; (розм.) послизнутися, ослиз-
нутися.
хльзгав, -а, -о; -и слизькйй.
хльзгавина ж. 1. слйзькість; 2. розм. сли-
зота.
хльзга|м недок. ковзати, ковзатися; ~
се 1. ковзати, ковзатися; 2. сковзатися;
(розм.) ослизатися; ~ се и падам на леда
ослизатися і падати на лід.
хльзн|а, -еш; хльзнах док.: хльзвам
(див.).
хльтвам
735
хомосексуалйст
хльтва|м недок./хльтна 1. западати/за-
пасти, провалюватися/провалйтися; очйте
му бяха хльтнали у нього запали очі; пб-
кривьт на воденйцата беше хльтнал дах
млина провалився; ~ в дупка провалюва-
тися в яму; 2. перен. розм. вскакувати/
вскочити, пропадати/пропасти, потрапля-
ти/потрапити в скрутне становище; 3. п е -
р е н. розм. пропадати/пропасти, (док.)
уклепатися; закохуватися/закохатися.
хльтн|а, -еш; хльтнах док.: хльтвам
(див.).
хльтнатина ж. вибоїна, баюра.
хльцва|м недок./хлБідна 1. схлипувати
(час від часу)/схлипнути; 2. розм. (про су-
глоб) вивйхувати/вйвихнути, зміщатися і
зміщуватися/змістйтися.
хльцн|а, -еш; хльцнах док.: хльцвам
(див.).
хляб ч. мн. -ове 1. тільки одн. хліб; бял
(чер(ен) ~ білий (чорний) хліб; комат ~
шматок хліба; пека ~ пектй хліб; рьжен ~
жйтній хліб; 2. хліб, хлібйна; 3. розм.
тільки одн. хліб, хліба, хлібй; (у знач,
ім.) зернові; прибйрам ~ збирати хліб; 0 за
кора ~ див. кора; насьщният ~ див. насьщен;
гледам си ~-а див. гледам; изкарвам/из-
карам ~-а си див. изкарвам йма още ~
в някого, в нещо є [ще] порох у порохівнй-
цях; ймам си ~-а в рьцете мати хліб у ру-
ках; оставам/остана без [зальк| ~ лиша-
тися/лишйтися без шматка хліба; ~ се пече
див. пека; ям сух ~ див. сух; ям ~-а на ня-
кого їсти чужйй хліб.
хм вигук 1. (уживається для виражен-
ня сумніву, роздуму) гм; 2. (уживається
для вираження невдоволення, обурення)
ех.
хмел ч. мн. -ове бот. хміль.
хмел|ен, -на, -но; -ни хмільнйй; хмелевий,
хмельовйй; ~-на май хмільні дріжджі.
хмелов, -а, -о; -и хмелевий, хмельовйй;
~ храст кущ хмелю.
хо вигук 1. (уживається для вираження
здивування) ах, хо; 2. ха-ха; 3. ау.
хобелмашйна ж. спец, поздовжньо-стру-
гальний станок.
хобот ч. хобот.
хоббт|ен, -на, -но; -ни 1. хоботний; 2. у
знач. ім. ~-ни зоол. хоботні.
хоботни|к ч. мн. -ци ент. довгоносик,
хоботче с. хоботок.
ход ч. мн. -ове 1. хід; давам заден ~ на
машйната давати задній хід машйні; едно-
часов ~ годйна ходу; равномерен ~ рівно-
мірний хід; шахматен ~ хід у шахах;
2. хід, хода; тежьк ~ важка хода; 3. хід,
прохід; ~ на сьобщение військ, хід спо-
лучень; 4. перен. хід; перебіг; ~ на войната
хід війнй; 5. перен. хід; прийом; добре об-
мйслен ~ добре продуманий хід.
ходатай ч. заступник.
ходатайство с. клопотання.
ходатайствува|м недок. клопотати, клопо-
татися.
ходене с. ходьба; спбртно ~ спортйвна
ходьба; ~ сьс ски ходьба на лйжах.
ходжа ч. мулла.
ходйло с. мн. ходила 1. ступня, стопа;
2. підошва.
хбдни|к ч. мн. -ци рідко коридор, про-
хід.
ходом присл. кроком; ~ марш! військ.
кроком руш!
хбд|я, -иш; ходйх недок. 1. ходйти; ~ бав-
но ходйти повільно; ~ из града ходйти по
місту; ~ на гости ходйти в гості; ~ на
работа ходйти на роботу; 2. ітй; утре ще ~
на кйно я завтра піду в кіно; 3. розм.
(про транспортний засіб) переміщатися;
4. бути; ~ овчар бути вівчарем; 5. розм.
(про чутки) ходйти, пошйрюватися; 0
кьде ще ^-иш? нікуди дітися, нічого не
вдієш; ~ по ален фес див. фес; ~ по просйя
див. просйя; ~ си ітй додому, повертатися
додому.
хбйка|м недок. розм. вештатися, швен-
дяти.
хбка|м недок. розм. сварйти, лаяти,
хбканица ж. розм. сварка, лайка.
хоке|ен, -йна, -йно; -йни спорт, хокей-
ний; ~ отбор хокейна команда.
хокейст ч. спорт, хокеїст.
хокей ч. тільки одн. спорт, хокей.
хол ч. мн. -ове 1. хол; 2. вітальня; (заст.)
зала.
хблан частка розм. (уживається при звер-
танні для підсилення незгоди, обурення, до-
кору, здивування) ж, же; оставй ~ облйш
же.
холанд|ец ч. мн. -ци голландець.
холандка ж. голландка.
холандск|и, -а, -о; -и 1. голландський;
~-о лале голландський тюльпан; 2. у знач,
ім. голландська (мова).
холера ж. тільки одн. мед. холера.
холер|ен, -на, -но; -ни холерний.
холерй|к ч. мн. -ци холерик.
холерйч|ен, -на, -но; -ни холерйчний; ~
темперамент холерйчний темперамент.
холерйческ|и, -а, -о; -и див. холерйчен.
холерйчка ж. холерик (про жінку).
хомоген|ен, -на, -но; -ни гомогенний.
хомосексуал|ен, -на, -но; -ни гомосексу-
альний.
хомосексуалйст ч. гомосексуаліст.
хомот
736
хранопровод
хомот ч. 1. ярмо, хомут; 2. перен. ярмо,
гніт.
хонорар ч. гонорар.
хонорува|м недок. виплачувати гонорар.
хоп 1 вигук (звуконаслідування, яким
супроводжується стрибок, притупування в
танці) гоп.
хоп 2 ч. мн. -ове заст. посильний (в крам-
ниці, готелі).
хор ч. мн. -ове хор.
хбра мн. люди; грйжа за ~-та турбота
про людей; млади ^молоді люди; молодь;
~ на изкуството люди мистецтва.
хорал ч. муз. хорал.
хората ж. розм. розмова, бесіда, мова;
не стана ~ за тебе про тебе мова не
йшла.
хоратува|м недок. діал. див. хортувам.
хорда ж. мат. хорда.
хорей ч. літ. хорей.
хореограф ч. хореограф.
хореограф|ен, -на, -но; -ни див. хорео-
графски.
хореографйч|ен, -на, -но; -ни див. хо-
реографски.
хореография ж. хореографія.
хореографка ж. хореограф (про жінку).
хореографск|и, -а, -о; -и хореографічний;
~ ансамбьл хореографічний ансамбль;
~-о училище хореографічне училище.
хоризбнт ч. 1. горизонт, обрій; лйния на
~-а лінія горизонту; на ~ се появй пара-
хбд на обрії з’явйвся пароплав; 2. перен.
горизонт; кругозір.
хоризонтал ч. горизонталь (ж.).
хоризонтал|ен, -на, -но; -ни горизонталь-
ний; ~-на ос вісь горизонталей.
хорйст ч. хорист.
хорйстка ж. хористка.
хорйще с. місце, де танцюють хорб.
хормбн ч. спец, гормон.
хор|б с. мн. -а 1. хорб, болгарський на-
родний танець; играя ~ танцювати хорб;
2. місце, де танцюють хорб.
хбров, -а, -о; -и хоровий; ~ сьстав хор; >
~-о пеене хоровий спів.
хорово присл. хором.
хоровод ч. хоровод.
хоровбд|ен, -на, -но; -ни хороводний.
хоровбд|ец ч. мн. -ци танцюрист, якйй
веде хорб, хоровод.
хороводна ж. танцюристка, яка веде
хорб, хоровод.
хороводии|к ч. мн. -ци див. хоровбдец.
хороиграч ч. р о з м. чоловік, якйй танцює
хорб.
хороиграчка ж. р о з м. жінка, яка танцює
хорб.
хоросан ч. тиньк.
хороскбп ч. гороскоп.
хорск|и, -а, -о; -и 1. людськйй; 2. людсь-
кйй, сторонній, чужйй; ~-и прйказки люд-
ськйй поговір.
хортензия ж. бот. гортензія.
хортува|м недок. діал. говорйти, бала-
кати; (розм.) теревенити, базікати.
хоругва ж. церк. корогва, хоругва (заст.).
хоспитйра|м недок. відвідувати курси,
лекції для підвйщення кваліфікації.
хотел ч. готель.
хотелиер ч. власник готелю.
хотелиерка ж. власниця готелю.
хотелск|и, -а, -о; -и готельний; ~-а стая
готельний номер.
хбхот ч. рідко регіт.
храбр|ец ч. мн. -ецй смілйвець; (розм.)
козак, відчайдух.
храб|ьр, -ра, -ро; -ри хоробрий, смілйвий,
відважний.
хралупа ж. дупло.
хралупат, -а, -о; -и див. хралупест.
хралупест, -а, -о; -и дуплйстий, дуплас-
тий, дуплястий, дуплуватий.
храм ч. мн. -ове храм; езйчески ~ язйч-
ницький (поганський) храм; ~ на науката
храм науки.
храмов, -а, -о; -и храмовий; ~ празник
храмове свято, храм; ~-а архйтектура хра-
мова архітектура.
хран|а ж. 1. їжа; харчі; вкусна ~ смачна
їжа; месна (растйтелна) ~ м’ясна (рос-
лйнна) їжа; 2. хліба, хлібй; (у знач, ім.)
зернові; зьрнени ~-й зернові культури.
хранач ч. 1. тварйнник; 2. той, хто подає
снопй у молотарку.
хранен, -а, -о; -и відгодований, годований,
гладкйй.
хранене с. харчування; обществено ~
громадське харчування.
хранени|к ч. мн. -ци вихованець; (розм.)
годованець.
храненица ж. вихованка; (розм.) годо-
ванка.
хранениче с. прийомна дитйна, прий-
мак.
хранйлище с. сховище; ~ за плодове и
зеленчуци овочесховище.
хранйлка ж. годівнйця.
хранйтел ч. заст. заступник, оборо-
нець.
хранйтел|ен, -на, -но; -ни 1. харчовйй;
~-на промйшленост харчова промисловість;
~-ни продукти продукти харчування; 2. по-
жйвний, сйтний.
хранйтелка ж. заст. заступниця.
хранопровод ч. анат. стравохід.
хранопроводен	737
хранопровод|ен, -на, -но; -ни стравохід-
ний; ~-но заболяване захворювання стра-
воходу.
храносмйлане с. тільки одн. травлення.
храносмилател|ен, -на, -но; -ни травний;
~-на система травна система.
хрантутени|к, хрантутни|к ч. мн. -ци розм.
дармоїд.
хрантутеница, хрантутница ж. розм. дар-
моїдка.
хрантут|я, -иш; хрантутйх недок. розм.
годувати дармоїдів.
хран|я \ -иш; хранйх недок. 1. годувати,
харчувати; ~ болния с льжйца годувати
хворого з ложечки; ~ детето с каша
годувати дитйну кашею; 2. відгодовувати,
розводити; ~ конете розводити коней.
хран|я 2, -иш; хранйх недок. 1. заст.
берегти, охороняти; 2. почувати, мати; ~
надежда плекати надію; ~ уважение по-
чувати повагу (поважати); ф ~ душата си
див. душа \
храсва|м недок./храсна розм. хряпати
(час від часу)/хряпнути, хряскати (час від
часу) І хряснути.
храска|м недок. хряпати, хряскати (розм.).
храсн|а, -еш; храснах док.: храсвам (див.).
храст ч. мн. -и і (збірн.) -е кущ; ча-
гарник; розов ~ кущ троянди.
храстала|к ч. мн. -ци чагарник.
храстов, -а, -о; -и кущовий; ~-и з ас аж-
дения кущові насадження.
храстовйд|ен, -на, -но; -ни кущистий, ку-
щуватий, кущастий.
храч|а, -иш; храчйх недок. харкати (розм.).
храчка ж. плювок; (розм.) харкотиння.
хребет ч. гірський хребет.
хрема ж. нежить, соплі.
хремав, -а, -о; -и якйй має нежить; соп-
лйвий.
хризантема ж. бот. хризантема.
хриле тільки мн. зябра.
хрйп ч. мн. -ове хрип.
хрйпав, -а, -о; -и див. хриплйв.
хрйпкав, -а, -о; -и див. хриплйв.
хриплйв, -а, -о; -и хрипкйй; ~ глас хрип-
кйй голос.
хрйсим, -а, -о; -и лагідний, сумйрний;
~-о лице лагідне облйччя.
хрисовул ч. іст. хрисовул, царська
грамота з золотою печаткою.
християн|ин ч. мн. -и християнйн.
християнка ж. християнка.
християнск|и, -а, -о; -и християнський.
християнство с. християнство.
христоматия ж. хрестоматія; исторйческа
~ хрестоматія з історії.
хром 1 ч. тільки одн. хім. хром.
ху
хром 2, -а, -о; -и кульгавий, кривйй.
хроматйч|ен, -на, -но; -ни спец, хрома-
тйчний.
хромел ч. р о з м. 1. жорно, камінь; 2. жор-
на, ручнйй млин.
хромйра|м недок. і док. хромувати.
хрбмов, -а, -о; -и хім. хромовий.
хроника ж. хроніка.
хроникал|ен, -на, -но; -ни хронікальний;
~ филм хронікальний фільм.
хроникйра|м недок. і док. писати/напи-
сати хроніку.
хроникьор ч. хронікер.
хронйст ч. іст. хроніст.
хронйч|ен, -на, -но; -ни хронічний; ~ глад
хронічне голодування (недоїдання); ~-на
болест хронічне захворювання.
хронйческ|и, -а, -о; -и див. хронйчен.
хронография ж. літописання, хроногра-
фія.
хронологйч|ен, -на, -но; -ни хронологічний;
~ ред хронологічний порядок.
хронологйческ|и, -а, -о; -и див. хроноло-
гйчен.
хронолбгия ж. хронологія.
хрономет|ьр ч. мн. -ри хронометр.
хрумва|м недок./хрумна тільки 3 ос. одн.
спадати/спасти на думку; ф хрумва/хрум-
не ми на (в) ума див. ум.
хрумн|а, -еш; хрумнах док.: хрумвам
(див.).
хрупа|м недок. хрумтіти; (розм.) хрумати„
хрумкати.
хрупва|м недок. /хрупна хрумкати (час від
часу)/хрумкнути (розм.).
хрупкав, -а, -о; -и хрумкйй, хрусткйй;
~-и бисквйти хрустке печиво.
хрупн|а, -еш; хрупнах док.: хрупвам
(див.).
хрупт|я, -йш; -ях хрумтіти, хрустіти.
хрусва|м недок. /хрусна хрускати (час від
часу)/хруснути.
хруска|м недок. хрустіти, хрускати.
хрусн|а, -еш; хруснах док.: хрусвам
(див.).
хрущ|я, -йш; -ях хрустіти, тріщати.
хрущял ч. хрящ; ~-и на носа хрящі носа.
хрущял|ен, -на, -но; -ни хрящовйй; ~-на
тькан хрящова тканйна.
хрьт ч. мн. -ове хорт, хірт.
хрьтка ж. хортйця.
хрян ч. тільки одн. хрін.
хрянов, -а, -о; -и хріновий.
хряс вигук хрясь.
ху вигук 1. (уживається для вираження
заохочення до дії) гей; 2. (уживається для
вираження невдоволення, докору) от так-
так, ну й ну.
хубав
738
хьш
хубав, -а, -о; -и 1. красивий, гарний;
вродливий; ~-и очй гарні очі; 2. гарний, хо-
роший, добрий; ~ сьвет добра порада;
~-а кнйга хороша кнйга; ~-о време гарна
погода; 3. розм. добрячий; хороший; ~-и
печалби добрячі прибутки.
хубавата присл. діал. добряче, здорово
(розм.).
хубавелка ж. розм. див. хубавйца.
хубавеля|к ч. мн. -ци розм. див. хубавец.
хубав|ец ч. мн. -цй красень, красунь,
вродливець.
хубав|ея, -ееш; -ях гарнішати, розцвітати;
~ се красуватися, викрашатися, пишатися
красою.
хубавина ж. див. хубост.
хубавйца ж. красуня, вродливиця.
хубаво 1. присл. гарно, хороше, добре;
2. у знач, частки добре, гаразд; ф всйчко
~! всього найкращого!
хубосйя ж. див. хубост.
хубост ж. краса, урода; осббена ~ особ-
лива краса; удивйтелна ~ дивовижна вро-
да; ф за едната ~ див. едйн; за ~ на
славу.
хубостнй|к ч. мн. -ци розм. шалапут; не-
гідник.
хубостнйца ж. розм. шалапутка; негід-
ниця.
хугенбт ч. іст. гугенот.
худбжествен, -а, -о; -и художній; ~-а
академия академія художеств; ~-а литера-
тура художня література; ~-а самодейност
художня самодіяльність; ~-а гимнастика
художня гімнастика.
худбжество с. мистецтво.
худбжни|к ч. мн. -ци 1. художник, маляр;
2. художник, митець.
худбжническ|и, -а, -о; -и художницький,
художній, мистецький; ~-и залбжби худож-
ні дані.
худбжничка ж. художниця.
хука|м недок. дмухати, дути.
хуква|м недок./хукна кйдатися/кйнутися
(бігти); (розм.) ударятися/ударитися бігти.
хукн|а, -еш; хукнах док.: хуквам (див.).
хула ж. огуда.
хул|ен, -на, -но; -ни огудний; ~-на дума
огудне слово.
хулиган ч. хуліган.
хулиганка ж. хуліганка.
хулиганск|и, -а, -о; -и хуліганський;
~-и прояви хуліганські вчйнки.
хулйтел ч. огудник.
хулйтелка ж. огудниця.
хул|я, -иш; хулйх недок. 1. гудити, га-
нити; 2. лаяти, сварйти.
хума ж. глйна, кіл.
хуман|ен, -на, -но; -ни гуманний.
хуманйзьм ч. тільки одн. гуманізм.
хуманйст ч. гуманіст.
хуманистйч|ен, -на, -но; -ни гуманістйч-
ний.
хуманйстка ж. гуманістка.
хуманитар|ен, -на, -но; -ни гуманітарний;
~-ни науки гуманітарні науки.
хумба ж. діал. підземний тунель.
хумор ч. тільки одн. гумор; говори с ~
говорйти з гумором; ~ и сатира гумор і
сатйра; чувство за ~ почуття гумору.
хумореска ж. гумореска.
хуморйст ч. гуморйст.
хумористйч|ен, -на, -но; -ни гумористйч-
ний; ~ вестник гумористйчна газета.
хуморйстка ж. гуморйстка.
хумус ч. гумус.
хумус|ен, -на, -но; -ни гумусний; ~-на
пбчва гумусний грунт.
хуни мн. іст. гунни.
хунйя ж. розм. див. фунйя.
хунск|и, -а, -о; -и гуннський.
хурйя ж. 1. гурія; 2. красуня, вродлйвиця.
хурка ж. прядка.
хусар ч. гусар.
хусарск|и, -а, -о; -и гусарський.
хька|м недок. розм. гмйкати.
хьква|м недок./хькна розм. гмйкати (час
від часу)/гмикнути.
хькн|а, -еш; хькнах док.: хьквам (див.).
хьлбо|к ч. мн. -ци бік.
хьлм ч. мн. -ове горб, пагорб.
хьлмест, -а, -о; -и див. хьлмйст.
хьлмйст, -а, -о; -и горбкуватий, горбй-
стий, пагористий.
хьлта|м недок. див. хльтвам.
хьлца|м недок. розм. гйкати, ікати.
хьлцаница ж. розм. гйкавка, ікавка.
хьм вигук (уживається для вираження
здивування, невдоволення) гм.
хьрбел ч. черепок.
хьрват|ин ч. мн. -и хорват.
хьрватка ж. хорватка.
хьрватск|и, -а, -о; -и хорватський.
хьрзулва|м недок./хьрзулна 1. примушу-
вати/примусити ковзати (ковзатися); штов-
хати/штовхнути; 2. перен. розм. (про щось
зайве, непотрібне) накидати/накйнути; на-
в’язувати/нав’язати.
хьрзулн|а, -еш; -ах док.: хьрзулвам (див.).
хьрка|м недок. хропіти, хроптй.
хьрсьз ч. з а с т. негідник; (розм.) мерзот-
ник.
хьхр|я, -еш; хьхрах недок. сипіти.
хьш ч. мн. -ове іст. х и ш; болгарський
революціонер-емігрант за часів Османської
імперії.
хьшлак
739
царувам
хьшла|к ч. мн. -ци розм. ледацюга, во- хьшовск|и, -а, -о; -и якйй стосується бол-
лоцюга, гультяй.	гарських революціонерів-емігрантів часів
хьшлакува|м недок. розм. гультяювати. Османської імперії.
ц
ц частка (уживається при відповіді) ні;
— Готов ли си? — Ц.—Ти готовий? — Ні.
ц-ц-ц (вигук на познач, здивування) ай-
ай-ай; ~! Кблко е красиво тут! ай-ай-ай!
Як тут красиво!
цака ж. розм. пббит; прийом, спосіб; 0
знам (му) ~-та знати дошкульне (слабке)
місце; знати як (з якого боку) підійти;
тьрся (дйря) ~-та на някого див. дйря 2.
цака|м недок. бйти козирем (у картонній
грі).
цамбур вигук шубовсть, шуббвсь, бовть,
плюсь, плись, хлюп, бульк.
цамбурва|м недок./цамбурна 1. шуббв-
стати/шуббвснути, хлюпати/хлюпнути,
(док.) плюснути; 2. (з плюскотом) кйдатися
у воду; ~ се/~ се сплескуватися і спліс-
куватися/сплеснутися, хлюпатися/хлюп-
нутися, плюскатися/плюснутися.
цамбурка|м недок. шльопати (ляскати,
тьопати) по воді; ~ се шуббвстатися, хлю-
патися; сплескуватися, спліскуватися (у
воді).
цамбурн|а, -еш; -ах док.: цамбурвам
(див.).
цап вигук шльоп, лясь, ляп; геп.
цапа|м 1 недок. 1. бруднйти, забрудню-
вати, мазати; ~ обувките бруднйти взуття;
2. перен. розм. мазюкати; погано малювати;
ф ~ си рьцете с някого, нещо 1. (об когось,
щось) паскудити (бруднйти, поганити, ка-
ляти) руки; 2. возйтися (з ким-, чим-не-
будь), поратися, длубатися (в чомусь),
морочитися (з ким-, чим-небудь).
цапа|м 2 недок. 1. розм. ляпати, ляпотіти,
човгати; чалапати, чалапкати, хляпати,
хльбпати; шльопати; ~ из калта чалапати
(ляпати, шльопати) по болоті (грязюці);
2. плескати, ляпати.
цапардбса|м док.: цапардбсвам (див.).
цапардбсва|м недок./цапардосам розм.
тріснути, луснути, телепнути, молбснути,
хряпнути, хрьопнути (док.); стукати/стук-
нути.
цапарбса|м док.: цапардбсам (див.).
цапарбсва|м недок. див. цапардбсвам.
цапва|м 1 недок./цапна бруднйти і забруд-
нювати/забруднйти; ~ еднб мастйлено пет-
нб ставити чорнйльну пляму.
цапва|м 2 недок./цапна шльбпати/шльбп-
нути, (розм.) ляпати і ляпотіти/ляпнути;
~ плеснйца давати ляпаса.
цапн|а, -еш; -ах док.: цапвам 1,2 (див.).
цапнат, -а, -о; -и якйй любить говорйти
непристойності (сальності, масні речі).
цапбт|я, -иш; -их недок. розм. 1. бруднйти,.
мазати, (розм.) каляти; 2. перен. (погано
малювати) мазюкати; 3. говорйти багато
непристойностей, сальностей і т. ін.
цар ч. мн. -е 1. цар, монарх; 2. (фігура &
шахах) король; 3. перен. цар; ф живея катб
~ жйти по-царськи (по-царському).
царев, -а, -о; -и заст. див. царски.
царевица ж. кукурудза.
царевича|к ч. мн. -ци 1. кукурудзище;
2. кукурудзйння, приготовлене для фуражу.
царевич|ен, -на, -но; -ни кукурудзяний;
~ качан кукурудзяний качан; ~-но брашнб
кукурудзяне борошно.
царевични|к ч. мн. -ци кукурудзяний хліб.
царедвбр|ец ч. мн. -ци царедворець, при-
дворний.
царедворка ж. придворна дама.
царедвбрск|и, -а, -о; -и придворний.
цариградск|и, -а, -о; -и константинбполь-
ский, стамбульский; ~-о грбзде агрус.
царйзьм ч. тільки одн. царйзм.
царйца ж. 1. царйця; 2. бджолйна матка,
(рідко) царйця; 3. (шахова фігура) короле-
ва; 4. перен. царйця.
царйцин, -а, -о; -и якйй стосується царйці,,
царйцин.
царкйня ж. 1. царівна; 2. царйця.
царск|и 1. царський; ~ дворец царський
палац; ~-а заповед царський наказ; 2.
перен. царський, царствений, пйшний,
розкішний; ф ~-а вода хім. царська го-
рілка.
царствен, -а, -о; -и царствений, велйч-
ний; ~ вид царствений вйгляд.
царство с. мн. царства 1. царство; Пьрво
Бьлгарско ~ Перше Болгарське царство;
2. царство, царювання; 3. перен. царство,,
світ; животйнско ~ тварйнний світ.
царствува|м недок. царювати, царству-
вати.
царува|м недок. 1. царювати, бути царем,,
правити; 2. перен. царювати; домінувати.
царщина
740
цел
царщина ж. розм. 1. царство; 2. царська
влада; 3. заст. податок.
цар|я, -йш; -йх недок. царювати, царити;
домінувати.
цафара ж. сопілка, дудка.
цаца ж. тільки одн. кілька.
цвекло с. тільки одн. буряк; захарно ~
цукровий буряк; крьмно ~ кормовий буряк.
цвеклов, -а, -о; -и буряковий, бурячний.
цвеклопроизводител ч. буряківник, бу-
ряковод.
цвеклопроизводйтелка ж. буряківниця,
(про жінку) буряковод.
цветар ч. 1. квітникар, квіткар; 2. про-
давець квітів; (рідко) квіткар.
цветарка ж. 1. квітникарка; 2. квіткарка.
цветарни|к ч. мн. -ци 1. (ділянка) квітник;
2. підставка для квіткових горщиків.
цветарница ж. квітковий магазйн.
цветарск|и, -а, -о; -и 1. квітковий; ~ ма-
газйн квітковий магазйн; 2. квітникарський.
цвете с. мн. цветя квітка; бера цветя
збирати квіти; гбрско ~ лісова квітка;
градйнско ~садова квітка; поднасям букет
цветя підносити букет квітів; полско ~
польова квітка; стайни цветя кімнатні квіти;
0 не е ~ за мирйсане някой, нещо не бог
знає якйй (що) хто, що.
цвет|ен ’, -на, -но; -ни 1. квітковйй; ~
прашец квітковйй пилок; 2. квітучий; ~-на
прблет квітуча весна; 0 ~-на неделя верб-
на неділя; ~-но зеле цвітна капуста.
цвет|ен2, -на, -но; -ни кольоровий; ~
телевйзор кольоровий телевізор; ~-на фото-
графия кольорова фотографія; 0 ~-на ме-
талургия кольорова металургія; ~-ни мета-
ли кольорові метали.
цветйст, -а, -о; -и 1. квітчастий, квіт-
чатий; кольорйстий, барвйстий, барвний;
~-а ливада квітчасна лука (левада); 2. пе-
рен. кучерявий, барвйстий, квітчастий, кві-
тйстий; ~ езйк барвйста (квітйста) мова;
~-а фраза кучерява фраза.
цветница ж. вербна неділя.
цветонос|ен, -на, -но; -ни квітконосний.
цветущ, -а, -о; -и квітучий; ~-а м лад ост
квітуча молодість.
цветяса|м док.: цветясвам (див.).
цветясва|м недок./цветясам тільки 3 ос.
розм. зацвітати/зацвістй, вкриватися/вкрй-
тися цвіллю, пліснявіти/запліснявіти; тур-
шйята цветяса соління запліснявіли (вкрй-
лися цвіллю).
цвик ч. молочна сироватка.
цвйлва|м недок./цвйлна починати/почати
іржати; іржати (час від нас#)/заіржати і
заржати.
цвйлн|а, -еш; -ах док.: цвйлвам (див.).
цвйл|я, -иш; -их недок. іржати.
цвька|м недок. 1. (крізь зуби) спльову-
вати; 2. брйзкати.
цвьква|м недок./цвькна 1. спльовувати
(час від часу)/сплюнути; 2. брйзкати (час
від часу)/брйзнути.
цвькн|а, -еш; -ах док.: цвьквам (див.).
цвьркало с. див. цьркалка.
цвьрка|м недок. цвірінькати, цвірінчати,
цвірчати, цвірінькотати, цвіркати.
цвьрква|м недок./цвьркн а цвірінькати,
цвірінчати, цвірчати, цвірінькотати (час від
часу) /цвірінькнути, цвіркати (час від
ноті/)/цвіркнути, цвірконути.
цвьркн |а, -еш; -ах док.: цвьрквам (див.).
цвьркот ч. рідко, див. цвьртеж.
цвьртеж ч. щебет, щебетання, джерко-
тання, джеркотіння, джерготання; сокорін-
ня, сокотання, сокотіння.
цвьрт|я, -йш; -ях недок. див. цвьркам.
цвьрч|а, -йш; -ах недок. див. цвьркам.
цвят 1 ч. мн. цветове, чл. ф. цвет|ьт, -а
1. квіт, квітка, цвіт; 2. перен. цвіт; ~ на
интелигенцията цвіт інтелігенції; 3. діал.
плісень, пліснява.
цвят 2 ч. мн. цветове, чл. ф. цвет|ьт, -а,
колір; барва; цветовете на дьгата кольорй
райдуги; червен ~ червоний колір; ярки
цветове яскраві барви.
цев ж. 1. порожня усередині стеблйна;
2. залізна трубка; 3. (вогнепальної зброї)
ствол, дуло; (розм.) цівка; 4. спец, цівка.
цев|ен, -на, -но; -ни стовбурний; стволь-
ний.
цедачка ж. див. цедка.
цедйл|ен, -на, -но; -ни цідйльний.
цедйлк|а ж. 1. цідйло, цідйлко; цідйлок;
2. розм. (для проціджування або віджи-
мання сиру, бринзи) марлева тканйна;
3. розм. торба для продуктів; 4. розм.
пристосування з тканйни, в якому носять
дитйну.
цедйлни|к ч. мн. -ци розм. торбйна, ве-
лйка торба.
цедйло с. 1. пристосування з тканйни,
в якому носять дитйну; 2. (для проціджу-
вання або віджимання сиру, бринзи) марля.
цедка ж. 1. цідйло, цідйлко; сйтечко, сйт-
ко; 2. спец, фільтрувальна (фільтраційна)
сітка.
цед|я, -йш; -йх недок. 1. цідйти, процід-
жувати; 2. перен. розм. старанно відбирати.
цезура ж. літ. цезура.
цел ж. 1. мета; ціль; бйя в ~-та бйти
в ціль; досягати метй; ймам за ~ мати на
меті; ймам ~ мати мету; поставям си за ~
ставити собі мету (за мету); поставям си ~
ставити перед собою мету; преследвам ~
целволе
741
централизйрам
мати на меті, мати мету; ставити собі [за]
мету (метою), добиватися (домагатися, до-
биватися) мети; с ~ для того, щоб; з метою;
~-та на твоето посещение мета твого від-
відування; ~-та на тези мерки мета цих
заходів; 2. ціль; мішень; вьздушна ~ по-
вітряна ціль.
целволе с. штучна шерсть.
целеб|ен, -на, -но; -ни цілющий; зцілющий;
~ йзвор цілюще джерело; ~-ни бйлки ці-
лющі трави.
целенасочен, -а, -о; -и цілеспрямований;
~-и действия цілеспрямовані дії.
целесьобраз|ен, -на, -но; -ни доцільний;
~-но решение доцільне рішення.
целеустремен, -а, -о; -и цілеспрямований.
целина ж. селера.
целина ж. цілина; разорана ~ піднята
цілина.
целйн|ен, -на, -но; -ни цілинний; ~-ни
земй цілинні землі.
целйтел|ен, -на, -но; -ни див. целебен.
целоднев|ен, -на, -но; -ни 1. якйй триває
цілий день; 2. відкрйтий цілий день.
целокуп|ен, -на, -но; -ни неподільний,
нероздільний, увесь, цілий.
целомьдрен, -а, -о; -и цнотлйвий, добро-
чесний.
целофан ч. целофан.
целофанен, -а, -о; -и целофановий.
целува|м недок./целуна цілувати/поцілу-
вати; ~ рька цілувати руку.
целувка ж. 1. поцілунок, поет, цілунок;
2. (тістечко) безе; () изпращам вьздушна ~
посилати здаля (рукою) поцілунок.
целулоза ж. целюлоза; дьрвесна ~ де-
ревна целюлоза.
целулоз|ен, -на, -но; -ни целюлозний;
на промйшленост целюлозна промисловість.
целулойд ч. целулоїд.
целулойд|ен, -на, -но; -ни целулоїдний,
целулоїдовий.
целун|а, -еш; -ах док.: целувам (див.).
цел|я, -иш; -их недок. 1. прагнути, нама-
гатися; мати на меті; 2. перен. мітити;
націлюватися і націлятися; той ~-и да
овладее инициатйвата він намагається ово-
лодіти ініціатйвою; 2. цілити, цілитися; на-
цілюватися, мітити, прагнути попасти;
(розм.) ціляти; ~ черната фйгура цілити
(цілитися), мітити в чорну фігуру; ~ се ці-
лити (цілитися); (розм.) ціляти, лучити.
цел|я, -йш; -йх недок. розм. зціляти,
(рідко) цілйти; лікувати.
цен|а ж. ціна; дьржавна ~ державна
ціна; едйнна ~ єдйна ціна; надувам ~-йте
роздувати (здувати, наганяти) ціни; нама-
лявам ~-йте знйжувати ціни; повдйгам
~-йте підвйщувати ціни; продавам на из-
гбдна ~ продавати по вйгідній ціні; стабйл-
ни ~-й стабільні ціни; увеличавам ~-йте
збільшувати ціни; ~ без отстьпка ціна без
знйжки; ~ в злато ціна золотом; ~ на
дребно роздрібна ціна; ~ на едро оптова
ціна; ~ на загуба фін. викидна (втратна)
ціна; 2. перен. ціна, цінність; с ~-та на
живота си ціною свого життя; 0 костуема
з а ст. собівартість; на всяка ~ див. все-
ки; ~ няма цінй не [можна] скласти (не
складеш) кому, чому; цінй немає кому, чому.
цен|ен,—на, -но; -ни 1. цінний, коштовний;
~ имот цінне майно; 2. перен. цінний, хоро-
ший, добрий; ~ специалйст цінний (хоро-
ший) фахівець; 3. перен. цінний, корйсний,.
важлйвий; ~ сьвет цінна порада; ~-ни
предложения цінні пропозйції; 0 ~-но
писмб цінний лист; ~-ни книжа цінні па-
пери.
ценз ч. мн. -ове 1. ценз; избирателен ~
вйборчий ценз; 2. кваліфікація.
цензор ч. цензор.
цензура ж. цензура.
цензур|ен, -на, -но; -ни цензурний; ~-ни
ограничения цензурні обмеження.
цензурйра|м недок. і док. (заст.) цензу-
рувати, піддавати/піддати цензурі.
ценйтел ч. цінйтель; шанувальник, при-
хйльник; ~ на музика цінйтель музики.
ценйтелка ж. цінйтелька.
ценов, -а, -о; -и: ~-а политйка політика
цін.
ценоразпис ч. прейскурант.
цент ч. мн. -ове цент.
центнер ч. центнер.
централа ж. 1. центральне управління;
центральна служба; 2. р о з м. електростан-
ція; атомна електрйческа ~ атомна елек-
тростанція; 3. телефонна станція; автома-
тйчна телефонна ~ автоматйчна телефон-
на станція; междуградска телефонна ~
міжміська телефонна станція.
централ|ен, -на, -но; -ни 1. (який знахо-
диться в центрі) центральний; в ~-натачаст
на града у центральній частйні міста;
2. центральний; головнйй; ~-на власт цент-
ральна влада; ~-на гара центральний вок-
зал; 3. (провідний) центральний, основнйй;
~-на задача центральне завдання; ~ коми-
тет центральний комітет; ~ нападател
спорт, центральний нападаючий; ~ сьвет
центральна рада ~-на нервна система цент-
ральна нервова система.
централизация ж. централізація.
централизйра|м недок. і док. централі-
зувати, зосереджувати/зосередити в одному
місці.
централйзьм
742
цйвка
централйзьм ч. тільки одн. централізм;
демократйчески ~ демократйчний цент-
ралізм.
центрйра|м недок. і док. 1. (про геометрич-
ні фігури) визначати/вйзначити центр;
2. центрувати/відцентрувати; 3. подавати/
подати м’яч на середину поля.
центробеж[ен, -на, -но; -ни відцентровий;
~-на сйла відцентрова сйла.
центрбва|м недок. і док. див. центрйрам.
центростремйтел|ен, -на, -но; -ни до-
центровий; ~-на сйла доцентрова сйла.
центрофуга ж. спец, центрифуга; ~ за
мед медогонка; ~ за мляко сепаратор для
молока.
центрифуж|ен, -на, -но; -ни одержаний
шляхом переробки на центрифузі.
центрофугал|ен, -на, -но; -ни центрифу-
гальний.
цент|ьр ч. мн. -рове 1. мат., фіз. центр;
~ на окрьжност центр кола; ~ на теже-
стта центр вагй; 2. (населеного пункту)
центр, центральна частйна; в ~-ьра на
града у центрі міста; 3. центр, осереддя,
осередок; изчислйтелен ~ обчйслювальний
центр; космйчески ~ космічний центр;
научен ~ науковий центр; телевизибнен ~
телевізійний центр, телецентр; тьргбвски ~
торговий центр; ~ за управление центр
(пункт) управління; ~ на културата центр
культури; 4. (рідко) центр, керівнйй орган;
5. (у художньому творі) центр, основна
тема; ф в ~-ьра на вниманието у центрі
уваги; ~-нападател спорт, центральний
нападаючий.
цен|я 1 -йш; -йх недок. 1. цінйти, оціню-
вати, визначати ціну; ~ стоката оціню-
вати товар; 2. перен. цінйти, цінувати;
шанувати; ~ способностите му цінйти (ціну-
вати) його здібності; ~ се 1. цінйтися, бути
в ціні; 2. перен. цінйтися, оцінюватися;
цінуватися.
цен|я2, -йш; -йх док.: ценявам (див.).
ценява|м недок./пеня розм. заст. годй-
ти/згодйти; підряджати і поряджати/під-
рядйти і порядйти; (на роботу) наймати/
найняти; те го ценйли калфа вонй найняли
його підмайстром; ~ се/~ се згоджува-
тися/згбдитися, ставати/стати, підряджа-
тися і поряджатися/підрядйтися і порядй-
тися; найматися/найнятися (на роботу).
цепва|м недок./цепна 1. розколювати/
розколоти, (розм.) розсаджувати/розса-
дйти; 2. (тканину) роздирати/роздерти,
розривати/розірвати; 3. (повітря, хвилі)
розсікати/розсікти, розтинати/розтяти, роз-
різати/розрізати, розбивати/розбитй; 4. пе-
рен. (тишу) розривати/розірвати.
цепелйн ч. цепелін.
цепен|ея, -ееш; -ях недок. ціпеніти; кляк-
нути.
цепеница ж. 1. поліно, дровйна; 2. р о з м.
дрючок, ломака.
цепка ж. 1. щілйна, шпара, шпарйна;
тріщина, розколина; 2. діра, дірка; розпірка;
3. ширінка.
цепн|а, -еш; -ах док.: цепвам (див.).
цепнатина ж. 1. щілйна, шпара, шпарйна;
тріщина, розколина; 2. діра, дірка, розпірка.
цеп|я, -иш; -йх недок. 1. колоти; рубати;
~ дьрва колоти дрова; 2. (тканину) рвати,
розривати, роздирати; 3. тесати, обтісувати;
~ камьни тесати камені; 4. (повітря, хвилі)
розсікати, розрізати; 5. перен. (тишу) роз-
ривати; 6. перен. розколювати, вносити роз-
кол; 0 не ~ басма на някого див. басма
цер ч. мн. -ове бот. дуб.
цербер ч. 1. міф. цербер; 2. перен. цербер,
лютий сторож; той е цял ~ він справжній
цербер.
церебрал|ен, -на, -но; -ни мозковйй.
церемониал ч. церемоніал, тьржествен ~
урочйстий церемоніал; урочйста церемонія.
церемониал|ен, -на, -но; -ни церемоніаль-
ний; ~ марш церемоніальний марш.
церембни|я ж. церемонія; без ~-и без це-
ремоній.
церемон|я се, -иш се; -их се недок. цере-
монитися.
цер|я, -йш; -йх недок. розм. лікувати.
цех ч. мн. -ове цех; амбалажен ~ тарний
цех; ковашки ~ ковальський цех; леярен ~
ливарний цех; монтажен ~ складальний
цех; ~ за кроєне закрійний цех.
цехов, -а, -о; -и цеховйй; ~-а организа-
ция цехова організація.
цианкалий ч. хім. ціаністий калій, ціанід
калію.
цйб|ьр, -ра, -ро; -ри розм. чйстий,
яснйй; ~-ро небе чйсте (ясне) небо.
цивйл|ен, -на, -но; -ни цивільний, штат-
ський; невійськовий; ~-нолице цивільна осо-
ба; ~-но население цивільне населення; ~-ни
дрехи цивільний одяг (тільки одн.); цивіль-
не, штатське (у знач, ім.); той беше в ~-ни
дрехи він був у цивільному (штатському).
цивилизатор ч. цивілізатор.
цивилизация ж. цивілізація.
цивилизбва|м недок. і док. цивілізувати,
робйти/зробйти цивілізованим (цивілізова-
нішим).
цивилизува|м недок. і док. див. цивили-
збвам.
цйвка ж. розм. 1. (посудини) носик;
2. розм. сопляк, сопля, (тільки мн.) шмарклі;
3. бурулька.
цйвря
743
цйркаджийски.
цйвр|я, -иш; -йх недок. розм. ревіти, ревти,
заводити, скімлити; плакати; ~ се тс.
цйган|ин ч. мн. -и циган.
циганйя ж. знев. 1. скупість, скупарство;
скнарість; 2. жебрацтво, жебрання.
цйганка ж. циганка.
циганосва|м се недок. розм. див. циганя
се.
цйганск|и, -а, -о; -и циганський; ~ езйк
циганська мова; ~ катуй циганський табір;
~-а махала циганський квартал; 0 ~-о ля-
то погідні теплі дні наприкінці осені; ба-
бине літо.
цйганче с. циганча, циганя.
циган |я се, -йш се; -йх се недок. розм.
1.	скупитися, скупувати, скнарити, скнару-
вати; 2. розм. циганити; жебрати, жебру-
вати.
цигара ж. сигарета, цигарка; ~ с фйльтр
сигарета з фільтром.
цигаре с. мундштук.
цигарев, -а, -о; -и див. цигарен.
цигарен, -а, -о; -и сигаретний, цигарко-
вий; ~ дим сигаретний (цигарковий) дим;
~-а фабрика сигаретна фабрика; ~-а хар-
тйя сигаретний (цигарковий) папір.
цигарль|к ч. мн. -ци див. цигаре.
цйгла ж. черепиця, черепичина.
циглар ч. черепичник.
цигларск|и, -а, -о; -и 1. черепичний;
2.	стосовний черепичника.
цйглен, -а, -о; -и черепичний; ~ завод
черепичний завод.
цигулар ч. скрипаль, скрипач.
цигуларка ж. скрипачка.
цигулка ж. скрипка; концерт за ~ и
оркестьр концерт для скрипки з оркестром;
свйря на ~ грати на скрипці; 0 свйря
пьрва ~ див. свйря.
цигулков,-а,-о; -и скрипковйй; ~ концерт
скрипковий концерт.
цйкла ж. цикля.
циклама ж. цикламен, альпійська фі-
алка.
цикламен, -а, -о; -и 1. стосовний цикла-
мена; ~ лист лист цикламена; 2. (про колір)
рожевий з фіолетовим відтінком.
циклйч|ен, -на, -но; -ни циклічний; ~-на
крйза циклічна криза.
циклйческ|и, -а, -о; -и див. циклйчен.
циклон ч. сильна буря, ураган; циклон.
циклостйл ч. ротатор.
цйкл|я, -иш; -их недок. циклювати.
цйк|ьл ч. мн. -ли цикл; годйшен ~ річ-
ний цикл; ~ концерти цикл концертів; ~
от лекции цикл лекцій; ~ от сонети цикл
сонетів.
цилиндрйч|ен, -на, -но; -ни циліндрич-
ний; циліндровий; ~-на повьрхност цилін-
дрична поверхня.
цилиндрйческ|и, -а, -о; -и див. цилиндрй-
чен.
цилйндров, -а, -о; -и циліндровий.
цилйндьр ч. циліндр.
цимбал ч. цимбали (тільки мн.).
цимент ч. цемент; азбестов ~ азбесто-
цемент; бьрзовтвьрдявдщ се ~ швидко-
тужавіючий цемент; огнеупорен ~ вогне-
тривкий цемент.
цимент|ен, -на, -но; -ни цементний; ~ под
цементна підлога; ~ разтвбр цементний
розчин.
циментйра|м недок. і док. цементувати^
покривати/покрйти цементом.
циментов, -а, -о; -и див. циментен.
цинабарйт ч. кіновар, сірчйста ртуть,,
цинббра:
цинйз|ьм ч. мн. -ми 1. цинізм; 2. тільки мн.
сальності; говбря ~-ми говорити сальності
(масні речі).
цинй|к ч. мн. -ци цйнік; цинічна особа.
цинйч|ен, -на, -но; -ни цинічний; ~-ни
думи цинічні слова.
цинк ч. цинк;технйчески ~ технічний цинк.
цйнквайс ч. цйнкове білйло.
цйнков, -а, -о; -и цинковий; ~-а руда.
цйнкова руда.
цинкограф ч. цинкограф.
цинкография ж. цинкографія.
цинобьр ч. тільки одн. 1. див. цинабарйт;
2. кіновар, червона фарба.
цинцар|ин ч. мн. -и 1. ц и н ц а р, а р у-
м у н; представнйк романської народності на
Балканському півострові; 2. перен. розм.
скупердяга, скупердя.
цинцарка ж. 1. цинцарка, а р у-
мунка; представниця романської народ-
ності на Балканському півострові; 2. перен.
розм. скупердяйка.
ционйзьм ч. тільки одн. сіонізм.
ционйст ч. сіоніст.
цйп ч. мн. -ове змійка, блйскавка (за-
стібка).
цйпа ж. 1. оболонка; слйзеста ~ слизова
оболонка; 2. (пружна плівка в організмі)
перетинка.
цйпест, -а, -о; -и 1. перетинчастий; ~-и
крила перетинчасті крила; 2. плівчастий, з
плівкою (плівою).
цирей ч. чиряк, чйрка.
цйрк ч. мн. -ове 1, цирк; пьтуващ ~ бро-
дячий (мандрівний) цирк; 2. циркова виста-
ва; гледам ~ дивйтися циркову виставу.
цйркаджийка ж. розм., знев. циркачка.
цйркаджийск|и, -а, -о; -и розм., знев.
цирковйй, стосовний циркачів.
цйркаджия
744
цьрцбря
цйркаджия ч. розм., знев. циркач.
цйрков, -а, -о; -и цирковий; ~-о изкуство
циркове мистецтво.
циркулация ж. циркуляція.
циркулйра|м недок. і док. 1. циркулювати,
здійснювати/здійснйти рух по колу; 2. п е -
р е н. пошйрюватися/пошйритися.
циркуляр 1 ч. циркуляр.
циркуляр 2 ч. циркулярна пйлка, (розм.)
циркулярка.
циркуляр|ен -на, -но; -ни циркулярний;
~-но писмб циркулярний лист.
циркуляр|ен 2, -на, -но; -ни спец, цирку-
лярний; круглий; ~ нож циркулярний ніж.
цироза ж. цироз (ч.); ~ на черния дроб
цироз печінки.
цйста ж. кіста.
цистерна ж. цистерна; ~ за мляко мо-
лочна цистерна; ~ за горйво (горйвна ~)
паливна цистерна.
цитадела ж. цитадель.
цитат ч. цитата.
цитйра|м недок. і док. цитувати, навб-
дити/навестй цитату.
цйтра ж. цйтра.
цитронада ж. лимонад.
цйтрусов, -а, -о; -и цйтрусовий; ~-и рас-
тения цйтрусові рос’лйни.
цйферблат ч. циферблат.
цйфра ж. 1. цйфра; ~ едно цйфра одйн;
2. р оз м. цйфра, число, кількість; сума; на
каква ~ вьзлйза сьстоянието му? яку суму
(цйфру) складає його майно? фарабска ~
арабська цйфра; значеща ~ значуща цйф-
ра; рймска ~ рймська цйфра.
цйфрен, -а, -о; -и цифровйй; ~ знак циф-
ровйй знак.
цйфров, -а, -о; -и див. цйфрен.
цйца ж. розм. цйця, жіноча грудь.
цйца|м недок. розм. ссати, годуватися
матерйнським молоком.
цйцер ж. цйцеро.
цицйна ж. діал. пухлйна, опух, набряк,
гуля.
цицйя ж. розм. знев. скупердя, скупер-
дяга, скупердяй.
цйцкаж. 1. молочна залоза жінки; (розм.)
грудь, цйця, цйцька; 2. соска; 2. (посудини)
носик; 4. техн. сосок; жйклер, розпйлювач.
цбка|м недок. розм. кубрячити (діал.);
пиячити, пйти, випивати.
цокач ч. розм. пияк, пияка; питець, п’я-
нйця.
цбква|м недок./цбкна розм. клюкати/
клюкнути, (док.) хильнути, хлебнути; випи-
вати, пйти (час від час£/)/вйпити.
цбкн|а, -еш; -ах док.: цбквам (див.).
цдк|ьл ч. мн. -ли цоколь.
цдл ч. мн. -ове дюйм; ~ на квадрат квад-
ратний дюйм; ~ на куб кубічний дюйм.
цоп вигук геп, плюсь, шуббвсь, шубовсть,
бовть, плюсь, плись, хлюп, бульк.
цбпа|м недок. 1. чалапати (хляпати, шльо-
пати) по болоті (грязюці, воді); 2. (у воду)
плюхати, гепатися, шубовстати.
цбпва|м недок./цбпна плюхати/плюхнути
і плюхатися/плюхнутися, гепати/гепнути
і гепатися/гепнутися, шуббвстати/шуббв-
снути.
цбпн|а, -еш; -ах док.: цбпвам (див.).
црьква|м недок./црькна 1. (про птахів,
комах і т. ін.) цвірінькати, цвірінчати,
цвірчати/цвірїнькнути, цвіркати/цвіркнути;
2. (про розжарене залізо) шип іти/за ши-
піти, шкварчати/зашкварчати.
црькн|а, -еш; -ах док.: црьквам (див.).
цук|ало с. мн. -ала нічнйй горщик.
цунка|м недок. д и т. п е с т л. цілувати,
цмокати.
цуп|я, -иш; -йх недок. надувати (нади-
мати) губи; ~ се дутися насуплюватися.
цька|м недок. 1. (про годинник) цокати;
2.	(про зуби, металеві предмети) клацати;
3.	(для вираження здивування або запе-
речення чогось) цмокати язиком; 4. кресати.
цьква|м недок./ці>кна 1. (про годинник)
цокати (час від часу)/цокнути; 2. (про зуби,
металеві предмети) клацати/клацнути;
3. (для вираження здивування або запере-
чення чогось) цмбкати/цмбкнути, прицмб-
кувати/прицмбкнути язиком; 4. кресати (час
від часу), викрешувати/вйкресати.
ці>кн|а, -еш; -ах док.: цьквам (див.).
цьр вигук- 1. цвірінь, цвірінь-цвірінь;
2. ціп-ціп, ціпу-ціпу.
цьрвул ч. постіл.
цьрвулан ч. знев. личакар, постоляр
(заст.).
цьркалка ж. 1. спринцівка; 2. водянйй
пістолет.
цьрка|м недок. 1. (про птахів, комах і
т. і.) цвірінькати, цвірінчати, цвірчати,
цвіркати; 2. (про розжарене залізо) ши-
піти, шкварчати; 3. дзюрчати, дзюркотати,
дзюркотіти, дзюрйти.
цьрква ж. церква; православна ~ право-
славна церква.
цьркбв|ен, -на, -но; -ни церковний; ~
празник церковне свято; ~ сьббр церков-
ний собор; ~-ни кнйги церковні кнйги.
цьрковнославянск|и, -а, -о; -и 1. церковно-
слов’янський; ~-и букви церковнослов’ян-
ські літери; 2. у знач. ім. церковнослов’ян-
ська мова, (розм.) церковнослов’янщина.
цьрцбр|я, -иш; -их недок. дзюрчати, дзюр-
котати, дзюркотіти, струмувати, сочйтися.
цьфвам
745
чакам
цьфва|м недок:./цьфна 1. розцвітати/
розцвісти, розпускатися/розпустйтися; (про
пелюстки) розгортатися/розгорнутися; роз-
пускатися/розпустйтися; 2. п е р е н. р о з м.
розриватися/розірватися, роздиратися/роз-
дертися; 3. перен. розм. (в неприємну спра-
ву) улипати/улйпнути, ускакувати/ускб-
чити; 4. п е р е н. р о з м. (несподівано) з’яв-
лятися/з’явйтися.
цьфтеж ч. 1. цвітіння; 2. перен. рідко
розквіт, цвітіння.
цьфт|я, -йш; -ях 1. цвістй; квітувати;
2. перен. цвістй; мати квітучий вйгляд, від-
значатися квітучим здоров’ям (квітучою
красою); 3. перен. процвітати, квітнути; роз-
кошувати, (діал.) гараздувати.
цьцр|я, -еш і -иш; -ах і -их недок. див.
цьрцбря.
цял, -а, -о; цели; чл. ф. цели|ят, -я 1. ці-
лий; нерозділений; ~ хляб цілий хліб;
2. цілий, непошкоджений, незруйнбваний;
~ и невредйм цілий і непошкоджений;
чашата остана ~-а склянка залишйлася
цілою; 3. цілий, увесь; за ~ живот на все
життя; измбкрих се целия я промокнув
(змокнув) до рубця (рубчика, нитки);
обикалям целия свят об’їжджати весь світ;
~ живот усе життя; ~-о денонбщие ці-
ла доба; ~-ото издание се изчерпа усе ви-
дання розійшлося; 4. мат. цілий; ~-о чис-
ло ціле число; 5. у знач, ім.: ~-о мат. ціле;
три ~-о и седем десети три цілих і сім
десятих; 0 от ~-ата си душа див. душа ’;
от ~-ото си сьрце див. сьрце; с целия
ум ли си? ти при своєму умі (розумі)? с
~-ата си душа див. душа с ~-ото си гир-
ло див. гьрло; ~ сьм слух див. слух;
~-целенйчьк а) зовсім цілий; цілісінький;
у повній цілості; б) всі разом, гуртом, увесь
без остачі (до останку); в) власного персо-
ною.
цялост ч. тільки одн. цілість, цілісність.
цялост|ен, -на, -но; -ни 1. цілісний, ціль-
ний; ~-на лйчност цільна особа; ~-на
тебрия цілісна теорія; 2. цілісний; ~-но
впечатление цілісна уява.
цяр ч. мн. церове; чл. ф. цер|ьт, -а р о з м.
1. ліки; пйя церове пйти ліки; 2. перен. ліки;
заспокоєння; спасйтельни церове рятувальні
ліки.
ч
чавка ж. орн. галка.
чадо с. мн. чада 1. церк. чадо (перев.
у звертанні); 2. дитйна; (заст. жарт.)
чадо.
чадьр ч. парасоль, парасолька; (рідко)
зонт, зонтик; отварям (разпьвам) ~-а від-
кривати парасольку; сгьваем ~ складана
парасолька; ~ в кальф парасолька (зонт)
у футлярі.
чадьрест, -а, -о; -и 1. крислатий, роз-
ложистий, розлогий, гіллястий, гілчастий;
2. тільки мн. бот. зонтичні.
чадьрче с. 1. парасоль, парасолька; (рід-
ко) зонтик; 2. бот. березка, повій, повійка.
чаен, -а, -о; -и і чаен, чайн|а, -о; -и 1. чай-
ний; ~-и плантации чайні плантації; 2. чай-
ний, призначений для пиття чаю; ~-а
льжйчка чайна ложечка; 0 чайна роза бот.
чайна троянда (роза).
ча|й ч. мн. -еве чай; грузйнски ~ грузин-
ський чай; лйпов ~ лйповий чай; плбдов ~
фруктовий чай; отглеждам ~ вирощувати
чай; пйя ~ пйти чай; руски ~ російський
чай; чаша ~ склянка чаю.
чайка ж. орн. мартйн.
чайни|к ч. мн. -ци чайник; електрйчески
~ електричний чайник.
чак присл. 1. аж до, до самого (самої, са-
мйх); изпратихме го ~ у дома ми його про-
вели аж до [самого] дому; те го чакаха ~
до полунбіц вонй на нього чекали аж до
[самої] півночі; 2. ледве, ледь, тільки, тіль-
ки-но; щойно; ~ сега разбрах я тільки
тепер зрозумів; 3. уже, вже; работата не
е ~ толкова слбжна робота не така вже
складна; фйлмьт не е ~ толкова лош фільм
не такйй уже поганий.
чакал ч. зоол. собака; шакал.
чакалн|я ж. чекальня; зал чекання.
чака|м недок. 1. чекати; ждати; надія-
тися; това не ~-х от него я не чекав цього
від нього; той чака удббен случай він че-
кає нагоди (зручного, слушного вйпадку);
2. очікувати (на когось); ждати, тя чак
дете вона жде дитйну; ще ви ~-ме будемо
на вас чекати; 3. тільки 3 ос. чекати, бути
приготовленим (призначеним) для кого, чо-
го; сутринта ни ~-ше закуска ранком нас
чекав сніданок; утре ни чака пьт завтра
на нас чекає дорога; чака го мнбго работа
він матиме багато роботи; 4. тільки у формі
нак. сп. у знач, частки а) (для вираження
спонукання) давай; (розм.) гайда; ~-й,
рекох, да се отбйя у тях давай, думаю, за-
гляну (зазирну, завітаю) до них; б) (при
звертанні — для вираження несподіваності)
стривай, стривайте, чекай, чекайте; ~-й, за-
бравих да кажа стривай, я забув сказати;
чакмак
746
час
в) (для вираження погрози) зажди, за-
ждіть, постривай, постривайте, чекай, чекай-
те; ~-й, нйе ще се срещнем! постривай, ми
ще зустрінемося! 0 да ми ладне манна
от небето див. манна; ~ като манна не-
бесна див. манна.
чакма|к ч. мн. -ци діал. 1. кресало;
2. заст. курок кременівки (фузії, фузеї).
чакмаклйя ж.: ~ пушка заст. кременівка,
фузея, фузія.
чакьл ч. тільки одн. щебінь, щебінка, гра-
вій; речен ~ галька, рінь.
чакьлен, -а, -о; -и щебеневий, гравійний;
~-а настилка щебеневе (гравійне) по-
криття (дороги).
чакьл ест, -а, -о; -и щебеневий, якйй скла-
дається із щебеню, гравію; ~ плаж галь-
ковий пляж; ~ пьт щебенева дорога.
чакьр прикм. незм. див. чакьрест.
чакьрест, -а, -о; -и д і а л. сіро-блакитний,
сіро-голубий.
чал ч. мн. -ове високогірне пасовисько,
полонина.
чалва|м недок./чална діал. 1. стукати/
стукнути, (док.) тріснути; (розм.) луснути,
ушкварити, ушкварнути; 2. перен. розм.
схбдити/зійтй з розуму (з ума), (док.) звих-
нутися, схибнутися, схитнутися (з розуму),
з’їхати (зсунутися) з глузду.
чалдйса|м се док.: чалдйсвам се (див.).
чалдйсва|м се недок:./чалдйсам се перен.
розм. схбдити/зійтй з розуму (з ума), (док.)
звихнутися, схибнутися, схитнутися (з ро-
зуму), з’їхати (зсунутися) з глузду.
чалма ж. чалма.
чалн|а, -еш; -ах док.: чалвам (див.).
чальм ч. розм. 1. прийом, спосіб; на-
лежний підхід; уміння; намйрам ~ знахо-
дити підхід (спосіб); 2. позування, величан-
ня, бундючення; остави тйя ~-и! годі бун-
дючитися!
чальшкан прикм. незм. діал. роботящий,
працьовйтий, працелюбний; старанний; ~
жена роботяща (працьовйта) жінка.
чальщйса|м док.: чальщйсвам (див.).
чальщйсва|м недок./чальщйсам працю-
вати/попрацювати (трудйтися/потрудйти-
ся) старанно (ретельно).
чам ч. мн. -ове розм. хвойне дерево;
(діал.) хвоя, сосна.
чамов, -а, -о; -и сосновий, хвойний; ~-и
дьскй соснові дошки.
чанта ж. сумка; портфель; кбжена ~
шкіряна сумка, шкіряний портфель; ловд-
жййска ~ ягдташ; пьтническа ~ дорожня
сумка; ученйческа учнівська сумка, уч-
нівський ранець (портфель).
чантаджййск|и, -а, -о; -и пов’язаний з вй-
готовленням і ремонтом сумок (портфелів);
~-а работйлница майстерня по вйготов-
ленню і ремонту сумок (портфелів).
чантаджия ч. 1. реміснйк, якйй виготов-
ляє і ремонтує сумкй (портфелі); 2. знев.
службйст, чиновник.
чапкьн, чапкьн |ин ч. мн. -и розм. гуляка;
(розм.) гульвіса; розпусник, розпутник.
чапла ж. орн. чапля.
чапраз ч. розм. 1. металева пряжка
на жіночому поясі; аграф; 2. спец, (пилки)
розвід; 0 стоя диван ~ пред някого див.
диван 2.
чар ч. мн. -ове 1. зачарування, (рідко)
очарування; (заст.) чарування, чар; 2. пе-
рен. магія, чари.
чарда|к ч. мн. -ци веранда, тераса; балкон;
галерея (на верхньому поверсі).
чардаш ч. чардаш.
чарк ч. мн. -ове розм. 1. зубчасте кд-
лесо; 2. заст. майстерня, яка працює на
використанні ейли водй; (розм.) лісопйлка.
чаров|ен, -на, -но; -ни чаруючий (рідко);
(заст.) чарівнйй, чарівлйвий, чарівнйчий;
~ глас чарівнйй голос.
чарбвница ж. чарівна (надзвичайно гар-
на) жінка (дівчина); (розм. перен.) чарів-
нйця.
чароде|ен, -йна, йно; йни 1. перен. чарів-
нйй; магічний; ~-йна сйла чарівна сйла;
2. див. чарбвен.
чародей ч. заст. чарівнйк, чародій, чаро-
дійник.
чародейка ж. (заст.) чарівнйця, чародій-
ка, чародійниця.
чародейск|и, -а, -о; -и (заст.) чарівнйць-
кий, чарівнйчий, чародійний; (рідко) чаро-
дійський.
чаршаф ч. простирало, простирадло, про-
стиня; горен ~ підодіяльник, підкбвдра.
чаршафбса|м док.: чаршафбсвам (див.).
чаршафбсва|м недок./чаршафбсам розм
пришивати/пришйти простирадло до ков-
дри.
чаршйя ж.р о з м. торговельна вулиця,або
площа; торговельний ряд; базар.
час ч. мн. -ове; чл. ф. час|ьт, -а 1. (відрі-
зок часу) годйна; два ~-а пьт дві годйни
ходу (їздй, ходьбй); пьтувахме с влак
36 ~-а ми їхали поїздом 36 годйн; след
половйн ~ через півгодйни; 2. тільки одн.
з чл. ф. (певний період (момент) доби,
який фіксується годинником) годйна; в кол-
ко ~-а трьгва влакьт? о котрій годйні від-
правляється поїзд? кблко е ~-ьт? котра
годйна? самолетьт кацна в шест ~-а и де-
сет минути літак зробйв посадку о шостій
годйні десять хвилйн; ~-ьт е осем точно
масо в
747
чаяние
(сега е бсем ~-ьт точно) зараз восьма
годйна рівно; зараз рівно вісім годин;
3. урок, лекція; годйна; звьнец за влйзане
в ~ дзвоник на урок; през пьрвия ~ на
першому уроці; ~-ове за занятия годйни
занять; ~ по бьлгарски езйк урок болгар-
ської мови; 4. (певний відрізок часу) годй-
ни; приемни ~-ове годйни прийому; 5. (пев-
ний момент) годйна, час; в най-тежкия ~
у найважчу годйну; смьртен ~ смертна
годйна, смертний час; () в (на) ~ по льжйч-
ка див. льжйчка; добьр ~ див. добьр;
мьртьв ~ див. мьртьв; под ~-а у призна-
чений (вйзначений) час; за розкладом; по-
лицейски ~ див. полицейски; халйф на ~
див. халйф; ~-а негайно; зараз же; цієї
ж хвилйни, цю ж мить; ~ пб-скбро яко-
мога швйдше; ~ по ~ раз у раз; безпе-
рервно, невпйнно; постійно; час від часу.
часов, -а, -о; -и 1. годинниковий; ~-а
стрелка годинникова стрілка; стрілка годйн-
ника; 2. погодинний; ~ график погодйнний
графік; ~-о заплащане погодйнна оплата.
часовй ч. вартовйй; (заст.) вартівнйк.
часбвни|к ч. мн. -ци годйнник; атомен ~
атомний годйнник; джббен ~ кишеньковий
годйнник; електрбнен ~ електронний годйн-
ник; рьчен ~ наручний годйнник; сльнчев
~ сонячний годйнник; стенен ~ настінний
годйнник, стіннйй годйнник; ~ с махало
(махален ~) годйнник з маятником; ф
по (под) ~ у призначений (вйзначений)
час; за розкладом.
часовникар ч. годинникар.
часовникарск|и, -а, -о; -и 1. якйй відно-
ситься до годинникаря; 2. годинниковий;
~ магазин годинниковий магазйн.
часбвников, -а, -о;, -и годинниковий; ~
механйзьм годинниковий механізм.
част ж. 1. частйна, частка; в централната
~ на града у центральній частйні міста;
на равни ~-и на рівні частйни (частки);
получавам ~ от имбта одержувати частйну
(частку) майна; 2. частйна, складовйй еле-
мент; деталь; орган (людини, тварини);
подвйжна ~ спец, рухома частйна, рухома
деталь; резервни ~-и запасні ча-
стйни; сьставна ~ складова частйна;
ходова ~ спец, ходова частйна; 3. (ху-
дожнього твору; культурних заходів, зборів)
частйна; официална ~ офіційна частйна;
4. частйна, служба, галузь; отговарям за
технйческата ~ відповідати за технічну
частйну; 5. (військова) частйна; общовой-
скова ~ загальновійськова частйна; резерв-
на ~ резервна частйна; 0 львска ~ див.
львски; ~-и на речта лінгв. частйна мови;
~-и на света частйни світу.
част|ен, -на, -но; -ни 1. приватний; влас-
ний; ~ дом приватний (власний) будйнок;
~-на сббственост приватна власність;
2. приватний, особйстий; інтймний; ~ раз-
говор приватна розмова; ~-ни работи осо-
бйсті справи; ~ урок приватний урок; при-
ватне заняття; ~ учйтел репетйтор.
частйц|а ж. частка, частйна, частйнка;
2. спец, частка; елементарна ~ елемен-
тарна частка; най-малките ~-и найдрібніші
частки (частйнки); 3. лінгв. частка; вьпро-
сйтелна ~ питальна частка.
частйч|ен, -на, -но; -ни частковий; ~-на
мобилизация часткова мобілізація; ~-но
затьмнение часткове затемнення.
частни|к ч. мн. -ци приватник.
частно с. тільки одн. мат. частка.
частност ж.: в ~ зокрема.
чат вигук тарах, торох, бах, бабах; (рід-
ко) тарарах.
чатал ч. розм. 1. розсбха; 2. перен.
людське тіло від поясу до п’яток.
чаталест, -а, -о; -и роздвоєний; ~-а
б рад а роздвоєна борода.
чатва|м недок./чатна 1. цокати (час від
часу)/цокнути копйтами; 2. дзвякати/
дзвякнути, брязкати/брязнути, забрязкати
(шаблею).
чатка|м недок. розм. 1. цокати (копи-
тами); 2. дзвякати, брязкати (шаблею).
чатн|а, -еш; -ах док.: чатвам (див.).
чат-пат присл. р о з м. 1. час від часу; інко-
ли; 2. ледве, ледь, абйяк; говбря френски ~
говорйти по-французькому (по-французьки)
абйяк.
чауш 1 ч. тільки одн. чауш (сорт столового
винограду).
чауш2, чауш|ин ч. мн. -и 1. (старший
сержант турецької армії) чауш; 2. озброє-
ний турецький стражник.
чаша ж. 1. склянка, стакан; ~ вода
склянка водй; 2. чаша, чашка; чаена ~
чайна чаша (чашка); 3. келих, келех, бо-
кал, чара, чарка, фужер; 4. церк. чаша; по-
тйр; 5. спец, чаша; улоговина; ~ на язовйр
чаша водоймища; ф буря в ~ вода див.
буря; изпйвам/изпйя горчйвата ~ див.
изпйвам; обрьщам/обьрна ~-та див. обрь-
щам.
чашка 1 ж. 1. чашка; ~ за кафе чашка для
кави, кавова чашка; 2. (заст.) чарка.
чашка2 ж. 1. бот. чашка; чашечка; ві-
ночок; 2. спец, чашка; 3. ізолятор.
чашковйд|ен, -на, -но; -ни чашовйдний,
чашоподібний.
чашкодрен ч. бруслйна.
чаяние с. заст. сподівання, сподіванка;
надія.
чвбр
748
чвбр ч. мн. -ове 1. сук; 2. (про людину)
упертий, затятий; норовливий, примхли-
вий.
чвбрест, -а, -о; -и сукуватий, сучкува-
тий; ~-о дьрвб сучкувате дерево.
че спол. 1. що; казаха ми, че е пристйгнал
мені сказали, що він приїхав; 2. бо; тому що;
через те що; того що; побьрзай, ~ закьсня-
ваме поспіши, бо спізнюємося; 3. а, але; ~
как се казва? а як його звати? 4. та; ~ на-
правете, бе та зробіть же; 0 катб ~ ли
наче, неначе, мов, немов, ніби, нібито;
сякаш ~ тс.; макар ~ хоч, хоча, дарма що;
освен ~ крім того, що; при все ~ при всьому
тому що; хоча; дарма що; само ~ тільки,
але, проте; така (мьй) ~ так що; ~ да щоб;
нехай, хай; бо.
чебьр ч. цебер.
чеврьст, -а, -о; -и р о з м. спрйтний, зграб-
ний, меткйй, здатний.
чегьрта|м недок. розм. скребти, шкреб-
тй, шкрябати.
чедо с. мн. чеда дитйна (син або дочка).
чедолюбйв, -а, -о; -и (заст.) чадолюбний;
дітолюбний.
чезн|а, -еш; -ах недок. 1. зникати, щезати,
танути; (розм.) зслизати; 2. зникати, гйну-
ти; чахнути, нйдіти; умирати; ~-е в мене
всякаква надежда гйне в мене будь-яка
надія; 3. перен. мріяти, марити; момчето
~-е далечни странй хлопчик мріє про далекі
країни.
чейз ч. прйдане, посаг.
чек ч. мн. -ове; фін. чек; банков ~ бан-
ківський чек; плащам с ~-ове сплачувати
(розплачуватися) чеками; ~ за сто лева
чек на сто левів; ~ на предявйтеля чек на
пред’явника.
чекйя ж. розм. складаний ножик.
чекмедже с. шухляда.
чекн|а, -еш; -ах недок. 1. розкривати;
(розм.) роззявляти (рота); (розм.) розче-
пірювати (пальці); розставляти, розсовува-
ти, розводити (руки, ноги); 2. (гілку) лама-
ти, відламувати.
чеков, -а, -о; -и фін. чековий; ~-а сметка
чековий рахунок.
чекрь|к ч. мн. -ци 1. прядка; самопрядка;
2. коловорот (колодязя).
челебйя ч. заст. пан.
чел|ен, -на, -но; -ни 1. лобовйй, лобний;
~-на кост лобова (лобна) кістка; 2. п е р е н.
передовйй; ~ опит передовйй досвід; 0
на ~-но място див. място.
челйк ч. тільки одн. заст. сталь; крйця.
челйст ч. віолончеліст.
челйстка ж. віолончелістка.
челйч|ен, -на, -но; -ни заст. поет, сталь-
червен
нйй, сталевий, крйцевий; ~-на воля сталева
воля.
челни|к ч. мн. -ци передовйк; ~ в произ-
вбдство передовйк виробнйцтва.
челничка ж. передовйк (про жінку);
(розм.) передовйчка.
челб с. мн. чела лоб; поет, чоло; 0 на
чело на нещо на чолі чого; на чело с някого
на чолі з ким; с пот на ~-то див. пот.
челове|к ч. мн. -ци заст. див. човек.
челюст ж. щелепа; дблна ~ нйжня ще-
лепа; изкуствена ~ штучна щелепа.
челюст|ен, -на, -но; -ни щелепний, щеле-
повий; ~-ни мускули щелепні м’язи.
челяд ж. розм. 1. діти (однієї родини);
потбмство; 2. родйна; (заст.) домочадці;
3. іст. задруга; 4. іст. слуги царського двора
(двору).
челяд|ен, -на, -но; -ни заст. родинний,
сімейний.
челядйнка ж. бот. опеньок луговйй.
челядни|к ч. мн. -ци розм. людйна, яка
має велйку родйну, багатьох дітей.
челядница ж. розм. жінка, яка має велйку
родйну, багатьох дітей.
челя|к ч. мн. -ци розм. див. човек.
чемерйка ж. чемерйця.
чемшйр ч. самшйт.
чемшйрен, -а, -о; -и самшйтовий.
ченгел ч. гак, крюк, гачок, крючок; про-
давачьт откачй месбто от ~-а продавець
зняв з гака (крюка) м’ясо.
чене с. р о з м. щелепа; 0 раббти ми ~-то
див. раббтя.
чеп ч. мн. -ове 1. (дерева) сук, сучок;
2. (бочки) чіп.
чепат, -а, -о; -и 1. сукуватий, сучкуватий,
каракатний; 2. перен. кострубатий; ~ етил
кострубатий стиль; 3. перен. (про людину)
колючий, дошкульний; ущйпливий, уїдли-
вий.
чепй|к ч. мн. -ци черевйк.
чепка ж. гроно, кетяг (винограду).
чепкало с. мн. чепкала чесалка (для вов-
ни).
чепка|м недок. чесати, мйкати, чухрати;
~ вьлна чухрати (вовну); ~ се сварйтися,
гйркатися, гарйкатися через дрібнйці.
чепкен ч. діал. 1. ч е п к е н; короткий
сукняний каптан; 2. див. ямурлук.
чеп|я се, -иш се; -йх се недок. розм. крив-
лятися, викривлятися.
чер розм. див. черен.
червей ч. зоол. черв’як, хробак; дьждб-
вен ~ дощовйй черв’як.
червен, -а, -о; -и 1. червоний; ~ цвят
червоний колір; ~-о знаме червоний прапор;
~-о лице червоне облйччя; ~-и ескадрони
червендалест
749
черешбв
червоні ескадрони; 2. у знач, ім.: а) ~-ото
червоне; ~-ото повене ми харесва червоне
мені більше подобається; б) ~-ите червоні;
отряд на ~-ите загін червоних; 0 ~ вбськ
сургуч; ~ вятьр бешиха (хвороба); Чер-
вен крьст Червоний Хрест; ~ пипер черво-
ний перець; Червеният площад (в Москва)
Красна площа (в Москві); Червената
армия Червона Армія; ~-а боровинка бот.
брусниця.
червендалест, -а, -о; -и червонощокий,
червоновидий.
червен|ея, -ееш; -ях недок. 1. червоніти,
червонішати; той все пбвече ~-ееше він все
більше червонів; 2. червонітися, відсвічу-
вати червоним світлом; ~ се червонітися,
червоніти.
червенйкав, -а, -о; -и червонястий, черво-
настий, червонавий, червонуватий.
червенина ж. червоність; почервоніння,
червона пляма.
червенка ж. 1. червенка; сорт пшени-
ці з червонуватими зернами; 2. краснуха;
червона висипка.
червеноарме|ец ч. мн. -йци червоноар-
мієць.
червеноармейск|и, -а, -о; -и червоноармій-
ський.
червенобрад, -а, -о; -и рудобородий.
червенобуз, червенобузест, -а, -о; -и чер-
вонощокий, червоновидий.
червенокбж, -а, -о; -и червоношкірий,
червенокбс, -а, -о; -и рудий.
червенокрьст|ец ч. мн. -ци член товари-
ства Червоного Хреста.
червенокрьстка ж. член товариства Чер-
воного Хреста (про жінку).
червеноперка ж. іхт. краснопірка, черво-
нопірка, червоноперка.
червеношййка ж. орн. вільшанка.
червенушка ж. назва деяких грибів з чер-
воною шапкою (красноголовця, рижика та
ін.).
червеобраз|ен, -на, -но; -ни червоподіб-
ний.
червйв, -а, -о; -и червивий; ~-а ябьлка
червиве яблуко; ф ~ е с парй някой див.
парй.
червйло с. мн. червила губна помада;
рум’яна:
червйса|м док.: червйсвам (див.).
червйсва|м недок./червйсам розм. фар-
бувати/пофарбувати помадою, рум’янити/
нарум’янити; ~ се/~ се фарбувати*/пофар-
бувати (губи, щоки), фарбуватися/нафар-
буватися; рум’янитися/нарум’янитися.
черво с. 1. кишка; дванадесетопрьстно ~
дванадцятипала кишка; дебело ~ товста
кишка; сляпо ~ сліпа кишка; 2. розм.
кишка, шланг; (спец.) рукав; гумено ~
гумовий рукав (шланг).
червообраз|ен, -на, -но; -ни червоподіб-
ний.
червоточина ж. червоточина.
червоядина ж. червоточина.
черв|я, -йш; -йх недок. 1. фарбувати в
червоний колір; ~ яйца фарбувати яйця в
червоний колір; 2. (губи, щоки) фарбува-
ти, рум’янити облйччя; ~ се 1. фарбувати
(губи, щоки), фарбуватися; 2. (від сорому)
червоніти.
червяса|м док.: червйсвам (див.).
червясва|м недок. /червясам червивіти/
зачервивіти, ставати/стати червивим.
черга ж. 1. ліжник, домоткана шерстяна
ковдра; 2. домоткана постілка (пілка);
3. циганське шатро; 4. розм. перен.
походження, рід; ф от нашата ~ такий, як
ми; нашого кола.
чергар, чергар|ин ч. мн. -и кочівник, ко-
човик.
чергарка ж. кочівниця.
чергарск|и, -а, -о; -и кочовий; ~ живот
кочове життя.
чергйло с. мн. чергила брезентовий верх
(машини, фаетона і т. ін.).
черда ж. череда.
черда|к ч. мн. -ци див. чардак.
чердже с. невелйкий ліжник.
чер|ен, -на, -но; -ни 1. чорний; ~ молив
чорний олівець; ~-на коса чорне волосся;
~-ни очй чорні очі; 2. чорний, темний; тем-
ніший; ~-но лице чорне облйччя; 3. перен.
чорний; сумнйй,смутнйй, сумовйтий; безра-
дісний; ~-ни мйсли чорні думкй; 4. перен.
чорний; нещасний; ~-на участ чорна (лиха)
доля; ф ~ вход чорний хід; ~ дроб печінка;
~ пипер чорний перець; ~ хляб чорний
хліб; ~-на ббрса чорний рйнок; ~-на мета-
лургия чорна металургія; Черно море Чорне
море.
череп ч. череп.
череп|ен, -на, -но; -ни черепнйй; ~-на
кост черепна кістка.
череша ж. черешня; бяла ~ біла череш-
ня.
череша|к ч. мн. -ци черешнйк, зарості
черешні.
черешар чоловік, якйй продає черешні.
черешарка ж. жінка, яка продає чере-
шні.
черешбв, -а, -о; -и черешневий; ~ компот
черешневий компот, компот з черешні; ~-о
дьрво дерево черешні; (розм.) черешнйна;
~-о сладко черешневе варення, варення з
черешні.
24 7-2498
черква
750
черупка
черква ж. 1. церква; православна ~ пра-
вославна церква; 2. церковна служба; тя е
на ~ вона — на церковній службі; ~-та
свьрши церковна служба закінчилася.
черкез, черкез|ин ч. мн. -и черкес.
черкезк|и, -а, -о; -и черкеський.
черкова ж. розм. див. черква.
черкбв|ен, -на, -но; -ни церковний; ~
празник церковне свято; ~ хор церковний
хор; ~-на служба церковна служба.
черковни|к ч. мн. -ци заст. чоловік, якйй
регулярно ходить у церкву.
черкбвница ж. з а с т. жінка, яка регуляр-
но ходить у церкву.
черковнославянск|и, -а, -о; -и церковно-
слов’янський; ~ езйк церковнослов’янська
мова.
черкува|м се недок. відвідувати церковну
службу.
черн|ея, -ееш; -ях недок. 1. (ставати чор-
ним) чорніти, чорнішати; 2. (виділятися
чорним кольором) чорніти, чорнітися; 3. п е -
р е н. страждати, мучитися.
чернйлка ж. 1. чорна фарба; 2. (грибкова
хвороба злаків) зона, сажка.
чернйло с. 1. чорна фарба; 2. перен.
важка доля.
чернйца ж. шовковиця.
чернйчев, -а, -о; -и шовковичний, шовко-
вицевий.
черноббрсов, -а, -о; -и 1. властивий чор-
ному ринку; 2. спекулянтський, спекулятив-
ний.
чернобрад, -а, -о; -и чорнобородий.
чернова ж. див. чернбвка.
черновежд, -а, -о; -и чорнобривий, (рідше) •
чорнобровий.
чернов|й, -а, -б; -й чорновий; ~-а хартйя
чорновий папір.
чернбвка ж. чернетка.
черноглед, -а, -о; -и песимістичний.
черноглед|ец ч. мн. -ци песиміст.
черногбр|ец ч. мн. -ци чорногорець.
черногбрка ж. чорногорка.
черногбрск|и, -а, -о; -и чорногорський.
чернодрешков|ец ч. мн. -ци назва особи
переважно із Східної Болгарії, де народний
чоловічий одяг зроблений з чорної вовняної
тканини.
чернодрбб|ен, -на, -но; -ни якйй відносить-
ся до печінки; ~-но заболявание захворю-
вання печінки.
чернозем ч. чорнозем, чорнбземля.
чернозем|ен, -на, -но; -ни чорноземний.
чернокбж, -а, -о; -и 1. чорношкірий;
2. у знач. ім. чорношкірий.
чернокбс, -а, -о; -и чорноволосий, чорня-
вий.
черномбрск|и, -а, -о; -и чорноморський;
~-о крайбрежие чорноморське узбережжя.
чернобк, -а, -о; -и чорноокий.
чернорйз|ец ч. мн. -ци заст. чернець,
чернота ж. чорнота, чорність.
черн|я, -иш; -их недок. 1. чорнйти, робйти
чорним; 2. перен. чорнйти; ганьбйти, зне-
славлювати; 3. перен. (про життя, моло-
дість і т. ін.) робйти нещасним; ~ се ста-
вати нещасним.
черпа|к ч. мн. -ци черпак, коряк; ківш.
черпня ж. частування, почастування,
угощання.
черп|я ’, -иш; -их недок. 1. черпати; ~
вода с ибрйк черпати воду ківшиком; 2. пе-
рен. здобувати, черпати; набирати; дістава-
ти; ~ сведения здобувати (черпати) відо-
мості.
черп|я 2, -иш; -их недок. 1. частувати,
пригощати; обикалям гостите като ги ~ с
бонббни обносйти гостей цукерками; с каквб
ще ~-им гостите? чим будемо частувати
(пригощати) гостей?; ~ една ракйя приго-
щати ракією (горілкою); ~ [с| кафе при-
гощати кавою; ~ сьс сладко пригощати
варенням; 2. (у ресторані) пригощати, роз-
раховуватися за всіх; днес ~ аз сьогодні
я пригощаю; ~ се угощатися, пригоща-
тися.
черт|а ж. 1. рйса; лінія; дебела ~ товста
(жйрна) рйса; тегля ~ проводити рйску
(лінію); 2. лінія, межа; (розм.) гранйця;
в ~-йте на града у межах міста; ~ на хори-
зонта лінія горизонту; 3. тільки мн. (облич-
чя) рйси; нежни ~-й ніжні рйси; 4. зморш-
ка; дьлббка ~ глибока зморшка; 5. п е р е н.
рйса, особлйвість, якість; ~ на характера
рйса характеру; 0 в едри ~-й див. едьр;
тегля ~ див. тегля
черта|я, -еш; -х недок. 1. проводити рйси,
креслити; 2. креслити, робйти креслення;
~ се виднітися, окреслюватися.
чертеж ч. креслення; монтажен ~ скла-
дальне креслення; раббтен ~ робоче крес-
лення.
чертб|г ч. мн. -зи заст. поет, чертог.
чертбж|ен, -на, -но; -ни креслярський; ~
инструмент креслярський інструмент; ~-на
хартйя папір для креслення.
чертбжни|к ч. мн. -ци кресляр.
чертбжничка ж. креслярка.
черупест, -а, -о; -и 1. порожнйстий, по-
рожній; 2. черепашковий, шкаралупчастий.
черупка 1. шкаралупа; ~ на брех (брехо-
ва горіхова шкаралупа; ~ на яйце
шкаралупа яйця; 2. шкаралупа, черепаш-
ка, скойка; ~ на костенурка шкаралупа
черепахи; ~ на молюска скойка (черепаш-
черупчест
751
четвьртйна
ка) молюска; ~ на бхлюв черепашка рав-
лика (слимака); 3. спец, вкладиш; оболонка;
лагерна ~ вкладиш підшипника.
черупчест, -а, -о; -и черепашковий, шка-
ралупчастий.
черчеве с. розм. віконна рама.
черясло с. 1. розм. леміш; 2. товкач,
товкачка, товкачик; макогін.
чесало с. мн. чесала скребло, скребниця.
чеснбв, -а, -о; -и часниковий; ~-а миризма
часниковий запах; 0 ~ лук часник.
чест 1 ж. 1. честь; войнйшка ~ військова
честь; защищавам ~-та си захищати свою
честь; посягам на ~-та зазіхати на честь;
семейна ~ родинна честь; човек на ~-та
людйна честі; 2. (про жінок) честь, невин-
ність, цнотливість; момйнска ~ дівоча
честь; 3. честь, повага, пошана; в ~ на праз-
ника на (в) честь свята; на мене ми се пада
висбката ~ мені випала висока честь;
4. честь, щаслива доля, щастя; визнання;
най-висбка ~ в живота найвище щастя
в житті; 5. розм. доля, призначення, прй-
суд (долі); 0 за зла ~ див. зьл; за негова
~ до його честі; за ~ и слава на някого, не-
що див. слава.
чест2, -а, -о; -и 1. частий; ~-и срещи
часті зустрічі; 2. частий, густйй, щільний;
~-а гора густйй ліс.
чествува|м недок. ушановувати; ще ~-т
стогодйшнината от тази дата будуть ушано-
вувати сторіччя цієї дати.
чест|ен, -на, -но; -ни 1. чесний; той постйг-
на това с ~ труд він досяг цього чесною
працею; ~-ни хора чесні люди; 2. розм.
чесний, цнотлйвий, порядний; 0 ~-на
дума (~-но слово) чесне слово, слово че-
сті.
честйт, -а, -о; -и 1. поет, щаслйвий; ~
живот щаслйве життя; ~-и хора щаслйві
люди; 2. (як побажання) на щастя, на ра-
дість; ~ празник! із святом! ~ рож ден ден!
з днем народження; ~-а дьщеря поздоров-
ляю (поздоровляємо), вітаю (вітаємо) із
дочкою (із новонародженою); да е ~-а нб-
вата 1989 годйна! хай буде щаслйвим новйй
1989 рік! ~-а Нова годйна з Новйм роком;
~-о! поздоровляю (поздоровляємо)! вітаю
(вітаємо)!
честйтка ж. поздоровлення; вітальний
лист, вітальна телеграма; вітальна листівка
(картка).
честит|я, -йш; -йх док.: честитявам (див.).
честитява|м недок./честитя поздоровля-
ти/поздорбвити, вітати/привітати (з успі-
хом, святом, новим одягом і т. ін.).
честолюб|ец ч. мн. -ци честолюбець.
честолюбйв, -а, -о; -и честолюбний.
честолюбне с. честолюбство, честолюб-
ність.
честота ж. тільки одн. спец. 1. частота;
допустйма ~ допустйма частота; ~ на кад-
рите частота кадрів (телевізора); ~ на ко-
лебанията (трептенията) частота коливань;
2. частотність.
чест|я, -йш; -йх недок. розм. 1. частити,
учащати; 2. часто повторюватися.
чесьн ч. тільки одн. часнйк; мирйша на ~
пахнути часником; скилйдка ~ часточка
часнику.
чесьнче с. часточка часнику.
чет ч. тільки одн. число; 0 няма ~ без
ліку, безліч, сйла-силенна; незліченно, не-
зчисленно.
чета ж. 1. загін; партизанска ~ парти-
занський загін; хайдушка ~ загін гайдуків;
2. група, загін; пьрва ~ перший загін.
чет|а, -еш; четох недок. 1. читати; ~ кнйга
читати кнйгу; ~ на глас читати вголос
(голосно); ~ на ум читати про себе; 2. чита-
ти, викладати, вестй лекційний курс; ~
лекции по истбрия читати лекції з історії;
3. читати, виголошувати; декламувати; ~
доклад читати (виголошувати) доповідь; ~
стйхове читати (декламувати) вірші; 4. (по-
вчання, молитву) читати; 5. перен. (внут-
рішній зміст, переживання, події) читати,
розгадувати, розпізнавати; ~ мйсли читати
думкй; 6. читати, розуміти; ~ ноти читати
ноти; ~ чертежи читати креслення; 0 ~
на глас див. глас; ~-ат се (броят се) реб-
рата на някого див. броя.
четверонбг, -а, -о; -и чотириногий.
четвбр|ен, -на, -но; -ни чотириразовий,
чотирикратний.
четвбрица ж. четверо (чоловіків або чоло-
віків і жінок).
четверка ж. 1. (розм.— цифра; оцінка;
група з чотирьох осіб; гральна карта, ну-
меровані цифрою чотири різні предмети)
четвірка; 2. пряжа з чотирьох ниток.
четвьрт ж. І. чверть; (розм.) четвертйна;
сега е бсем час а без ~ зараз без чверті
вісім (за чверть восьма [годйна]); ~ час
чверть годйни; часьт е седем и ~ зараз —
чверть на восьму; ~ от населението чверть
населення; 2. муз. (такт) чверть; такт три
~-и такт три чверті; 3. (фаза Місяця)
чверть.
четвьрт|и, -а, -о; -и числ. поряд, четвер-
тий; живея на ~-ия етаж жйти на четвер-
тому поверсі; той дойде на ~-ия ден він
прийшов на четвертий день; ученйк в ~ клас
учень четвертого класу.
четвьртйна ж. 1. четвертйна, чверть, чет-
верта частйна; 2. муз. четвертна нота.
24*
четвьртйт
752
четмо
четвьртйт, -а, -о; -и чотирикутний;
квадратний, квадратовий; ~-а маса чотири-
кутний стіл; ~-о лице квадратне облйччя.
четвьртоклас|ен, -на, -но; -ни чотириклас-
ний.
четвьртокласни|к ч. мн. -ци четверто-
класник.
четвьртокласничка ж. четвертокласниця.
четвьртьк ч. четвер; в ~ ще йма сьбрание
у четвер відбудуться збори; днес е ~ сьо-
годні четвер.
четвьртьч|ен, -на, -но; -ни четверговий;
всеки ~ ден кожний четвер.
чет|ен -на, -но; -ни парний; ~-но число
парне число.
чет|ен 2, -на, -но; -ни загінний, загоновий;
~ командйр командйр загону.
чет|ец ч. мн. -цй 1. читач; (розм.) читака;
2. читець.
четивб с. 1. (в хрестоматії, читанці) урй-
вок художнього твору; 2. кнйга для читання.
четйна ж. щетйна.
четйнест, -а, -о; -и щетйнистий, якйй має
густу щетйну; (про обличчя) неголений;
колючий.
четири числ. кільк. чотйри; две и две пра-
вят ~ два й два дорівнює чотирьом; ~
годйни чотйри роки; 0 като две и две ~
див. две; между ~ стенй а) у чотирьох сті-
нах; б) у вузькому (тісному) колі; отварям
си/отвбря си очйте (зьркелите) на ~ див.
отварям; от ~ странй див. страна ’.
четиригодйш|ен, -на, -но; -ни чотириріч-
ний, чотирилітній; ~ план чотирирічний
план.
четиригодйшнина ж. чотириліття, чотири-
річчя.
четйридесет числ. кільк. сорок.
четирйдесетгодйш|ен, -на, -но; -ни соро-
карічний, сорокалітній.
четирйдесетгодйшнина ж. сорокаріччя,
сорокаліття.
четйридесет|и, -а, -о; -и числ. поряд, со-
роковий.
четиридесетйна числ. приблйзно сорок.
четириетаж|ен, -на, -но; -ни чотириповер-
ховий; ~-на кьща чотириповерховий будй-
нок.
четйрийсет числ. кільк. розм. див. четй-
ридесет.
четирййсетгодйш|ен, -на, -но; -ни розм.
див. четйридесетгодйшен.
четирййсетгодйшнина ж. розм. див. че-
тйридесетгодйшнина.
четйрийсет|и, -а, -о; -и числ. поряд, див.
розм. четйридесети.
четириклас|ен, -на, -но; -ни чотириклас-
ний.
четирикрак, -а, -о; -и 1. (про тварин)
чотириногий; 2. з чотирма ногами; ~-о
стблче табуретка з чотирма ногами.
четирикрат|ен, -на, -но; -ни чотириразо-
вий; ~ шампибн чотириразовий чемпіон.
четирикрйл|ен, -на, -но; -ни чотиристул-
ковий; ~ гардероб чотиристулковий гар-
дероб.
четирйма числ. четверо (чоловіків або
чоловіків та жінок).
четиримесеч|ен, -на, -но; -ни чотиримі-
сячний; ~ план чотиримісячний план.
четиримесечие с. чотйри місяці.
четиримест|ен, -на, -но; -ни чотириміс-
ний; ~-на кола чотиримісний автомобіль.
четиринадесет числ. кільк. чотирнадцять.
четиринадесет|и, -а, -о; -и числ. поряд.
чотирнадцятий.
четиринайсет числ. кільк. розм. див.
четиринадесет.
четиринайсет|и, -а, -о; -и числ. поряд.
розм. див. четиринадесети.
четиринедел|ен, -на, -но; -ни див. чети-
риседмичен.
четириседмич|ен, -на, -но; -ни якйй триває
чотйри тйжні.
четириста|ен, -йна; -йно; -йни чотирикім-
натний; ~ апартамент чотирикімнатна
квартйра.
четиристен|ен, -на, -но; -ни мат. чотири-
гранний; ~ прйзма чотиригранна прйзма.
четиристйшие с. чотиривірш.
четиристбт|ен, -на, -но; -ни числ. поряд, чо-
тирьохсотий.
четиристбтин числ. кільк. чотириста.
четириьгьл|ен, -на, -но; -ни чотирикутний.
четириьгьлни|к ч. мн. -ци чотирикутник,
четйрма числ. див. четирйма.
четка ж. 1. щітка; подвйжна ~ спец.
рухома щітка; ~ за дрехи щітка для одягу;
~ за зьбй зубна щітка; ~ за обувки
щітка для взуття; 2. пензель, щітка; боя-
джййска (мазаческа) ~ малярна щітка;
~ блажнарка пензель для олійних фарб;
~ за рисуване пензель, щітка.
четка|м недок. чйстити щіткою; ~ дрехи
чйстити одяг; ~ се чйститися щіткою.
четкар людйна, яка виготовляє й продає
щітки й пензлі.
четкарни|к ч. мн. -ци полйчка для збері-
гання щіток.
четкарница ж. майстерня, де виготовля-
ються щіткй й пензлі.
четлйв, -а, -о; -и чіткйй, розбірливий; ~
почерк чіткйй (розбірливий) почерк.
четмо с. тільки одн. розм. уміння чи-
тати; уча се на ~ и писмб учйтися читати
й писати.
четник
753
числйтел
четни|к ч. мн. -ци член чети (загону).
четническ|и, -а, -о;-и якйй стосується чле-
нів чети (загону).
четнишк|и, -а, -о; -и див. четнически.
чех ч. чех.
чехкйня ж. чешка.
чехлар ч. швець, якйй шйє й продає кім-
натні туфлі.
чехларница ж. майстерня, де шйють кім-
натне взуття.
чехословашк|и, -а, -о; -и чехословацький.
чех|ьл ч. мн. -ли кімнатні туфлі без за-
каблуків; (розм.) пантофля, пантофель;
0 дьржа под ~ див. дьржа; под ~ під каб-
луком (закаблуком).
чеш|а, -еш; чесах 1. чесати, чесатися,
чухатися; 2. (волосся) чесати, розчісувати;
3. (вовну) чесати, чухрати, очищати від
домішок.
чешйри мн. діал. 1. див. потури; 2. див.
беневреци.
чешйт ч. 1. (товару) вид, сорт; 2. зразок;
3. дивак, чудак, оригінал; (розм.) тип; той
е голям ~ він велйкий оригінал; ф за ~
а) як зразок; б) на розвід.
чешк|и, -а, -о; -и 1. чеський; ~ езйк чесь-
ка мова; ~ писател чеський письменник;
2. у знач. ім. ~ чеська (мова); говбря ~
говорйти чеською мовою (по-чеськи, по-че-
ському).
чешма ж. 1. ч е ш м а; кам’яна споруда
з трубкою, по якій тече вода з джерела;
2. водорозбірна колонка, фонтан, фонтан-
чик; 3. водопровідний кран.
чешмеджйя ч. майстер, якйй займається
будівнйцтвом та ремонтом кам’янйх споруд
біля джерел.
чешмен, -а, -о; -и водопровідний; дже-
рельний; ~-а вода водопровідна вода.
чйба! вигук (яким проганяють собак)
пішов; (розм.) чіпа! а-чіп!
чибу|к ч. мн. -ци заст. люлька з довгим
дерев’яним чубуком.
чибукчйя ч. 1. заст. слуга, якйй подавав
люлькй; 2. перен. прислужник; (розм.) хо-
луй, (знев.) лакйза.
чивй|я ж. чека, загвіздок, загвіздка; клин;
0 пускам/пусна ~-и див. пускам.
чйга ж. іхт. осетер річковйй, стерлядь,
чечуга.
чйзма ж. чобіт.
чизмар ч. швець.
чизмарск|и, -а, -о; -и шевський, чобо-
тарський.
чи|й, -я, -е; -й 1. займ. пит. чий; ~-е е това
дете чия це дитйна; 2. у знач. спол. чий; не
помните ли чий са тези думи? не пригадуєте,
чиї це слова?
чййто, чиято, чието; чийто займ. відн. у
знач. спол. чий; героят, чието йме ни е добре
познато герой, чиє ім’я (ім’я якого) нам
добре відоме.
чик-чирйк вигук цвірінь-цвірінь, цінь-цінь.
чиле с. розм. моток; ~ прежда міток,
чимшйр ч. див. чемшйр.
чимшйрен, -а, -о; -и див. чемшйрен.
чин 1 ч. мн. -ове; чл. ф. чин|ьт, -а шкільна
парта.
чин2 ч. мн. -ове; чл. ф. чин|ьт, -а чин;
висок ~ високий чин; офицерски ~ офі-
церський чин.
чйна ж. діал. див. стрйна.
чинар ч. чинара, чинар, платан.
чинели мн. тарілкй (музичний інстру-
мент).
чйн|ен, -на, -но; -ни заст. добропорядний,
поважний, статечний.
чинййка ж. 1. тарілочка; 2. блюдечко;
3. ^полумисочок.
чинйя ж. 1. тарілка; 2. блюдце; 3. полу-
мисок.
чйнка 1 ж. діал. див. стрйнка.
чйнка 2 ж. орн. в'юрок, зяблик.
чинбвни|к ч. мн. -ци 1. заст. чиновник;
2. перен. чиновник, бюрократ.
чиновническ|и, -а, -о; -и чиновницький;
~-о отношение чиновницьке відношення
(ставлення).
чйн|я, -иш; -йх недок. розм. 1. робйти,
займатися; що ~-и баща ти? що робить
твій батько? 2. коштувати; колко ~-и всйчко
това? скільки коштує оце все? 3. бути при-
датним, вартим; мати цінність, годйтися;
водата не ~-и за хбра вода не придатна
для пиття; 0 колко парй ~-и (струва)
някой, нещо див. парй; нйщо не ~-и ні-
чого не вартий; нічого не значить; 4. тільки
З ос. одн.: ~-и ми се мені здається (ви-
дається).
чип, -а, -о; -и кирпатий; ~ нос кир-
патий ніс; ~-о момче кирпатий хлопець.
чйпка|м недок. дит. купати; ~ се купа-
тися.
чипонос, -а, -о; -и кирпатий, з кирпатим
носом.
чира|к ч. мн. -ци учень ремісника.
чиракува|м недок. бути учнем ремісника,
навчатися ремеслу.
чирашк|и, -а, -о; -и якйй відноситься до
учня ремісника.
чйрен ч. колодка, колодочка (ножа).
чирйш ч. шевський клей.
чйроз ч. сушена скумбрія.
чйслен, -а, -о; -и чисельний; кількісний;
~ сьстав кількісний склад.
числйтел ч. мат. чисельник.
числйтелен
754
чифчйя
числйтел|ен, -на, -но; -ни 1. у знач, прикм.
у спол.: ~-но йме лінгв. числівник; 2. у
знач, ім.: ~-но тс.; ~-но брбйно кількісний
числівник; ~-но редно порядковий числів-
ник.
число с. 1. число; дрббно ~ дробове чи-
сло; естествено ~ натуральне число; от-
носйтелно ~ відносне число; цяло ~ ціле
число; 2. (розм.) число, кількість; голямо ~
велйке число; 3. число, дата; кбе ~ е днес?
яке сьогодні число? 4. лінгв. число; двбй-
ствено ~ двоїна; едйнствено ~ однина;
мнбжествено ~ множина.
числ|я, -йш; -йх недок. запйсувати, за-
носити до списку, вестй облік того, що було
комусь видане (закріплене за кимсь); ~ се
1. лічитися за ким-небудь; бути; 2. рахува-
тися, значитися, числитися; (розм.) уважа-
тися.
чйст, -а, -о; -и 1. чйстий; ~-а стая чйста
кімната; 2. чйстий, охайний, чепурнйй;
~-а жена охайна (чепурна) жінка; 3. чй-
стий, без домішок; ~ спирт чйстий спирт;
~-а вьлна чйста вовна; ~-о злато чйсте
золото; 4. чйстий, яснйй, безхмарний;
-о небе чйсте (ясн£, безхмарне) небо;
5. чйстий, дзвінкйй; ~ глас чйстий (дзвін-
кйй) голос; 6. (який залишається після
в ід рахунків, витрат) чйстий; ~-а печалба
чйстий прибуток; 7. перен. чйстий, правдй-
вий, чесний; ~-а душа чйста душа; 0
вземам/взема за ~-а монета див. вземам;
за да ми е ~-а сьвестта див. сьвест; не е
~ вбськьт на някого див. вбськ; престру-
вам се/престбря се на ~-а панйца див.
панйца; с ~-а сьвест див. сьвест; ~ сьм
пред сьвестта си див. сьвест.
чистач ч. 1. чистйльник; 2. прибиральник.
чистач|ен, -на, -но; -ни прибиральний;
якйй відноситься до прибирання.
чистачка ж. 1. прибиральниця; 2. істик,
чйстик.
чистилище с. чистйлище.
чистнй|к ч. мн. -ци розм. чепурун, чистун,
чистюк.
чистнйца ж. розм. чепуруха, чепурушка,
чепурушечка.
чистокрьв|ен, -на, -но; -ни чистокровний;
~ кон чистокровний кінь.
чистопльт|ен, -на, -но; -ни охайний, че-
пурнйй; чйстий.
чистосьрдеч|ен, -на, -но; -ни щиросердий,
щиросердний, щиросердечний; щйрий; ~-но
признание щиросердне зізнання (при-
знання).
чистосьрдечие с. щиросердість, щиросер-
дя.
чистота ж. чистота, чйстість; нравствена
~ моральна чистота; пазя ~ дотрймувати,
дотрймуватися, додержувати, додержувати-
ся порядку, зберігати порядок; ~ вьв всйч-
ко чистота в усьому.
чистофайни|к ч. мн. -ци розм. див. чистнйк.
чистофайница ж. розм. див. чистнйца.
чйст|я, -иш; -их недок. 1. (від бруду) чй-
стити, розчищати, очйщувати; ~ дрехите
чйстити одяг; ~ жйлището чйстити оселю;
2. чйстити, знімати (зрізати) шкірку (обо-
лонку, лушпайку); ~ картбфи чйстити кар-
топлю; ~ рйба чйстити рйбу; ~ фасул
(боб) чйстити квасолю; 3. перен. очища-
ти, видаляти, винйщувати; ~ бурени очища-
ти від бур’янів; ~ дьрвенйци винйщувати
клопів (блощйць); 4. чйстити, натирати; ~
обувки чйстити взуття; ~ прозбрци чйстити
вікна.
чйтав, -а; -о; -и: здрав и ~ цілий і не-
ушкбджений (непошкоджений).
чита|к ч. мн. -ци знев. турок.
читалище с. 1. ч и т а л и ш т е; клуб, бу-
дйнок культури, якйй має бібліотеку-чи-
тальню; 2. читальня.
читалищ|ен, -на, -но; -ни якйй відно-
ситься до читалишта, бібліотеки-читальні;
~ актйв актйв читалишта.
читалня ж. читальня.
чйтанка ж. чйтанка.
читател ч. читач; писма на ~-ите листй
читачів; среща с ~-ите зустріч з читачами.
читателка ж. читачка.
читателск|и, -а, -о; -и читацький; ~ актйв
читацький актйв; ~-а карта читацький кви-
ток.
чифлй|к ч. мн. -ци маєток, маєтність.
чифликчййск|и, -а, -о; -и маєтковий; ~-а
кьща маєтковий будйнок.
чифликчйя ч. власник маєтку.
чифлйшк|и, -а, -о; -и див. чифликчййски.
чйфт ч. мн. -ове 1. (два однорідних пред-
мета; двоє коней або волів) пара; ~ весла
пара весел; ~ дблни дрехи пара білйзни;
~ обуща пара взуття; 2. парне число;
(розм.) чіт.
чифте с. 1. двостволка; (заст.) дубель-
тівка; 2. (два однорідних предмета) пара;
0 хвьрлям/хвьрля ~ брикати/брикнути
обома ногами.
чифтбса|м док.: чифтбсвам (див.).
чифтбсва|м недок./чифтбсам спарювати/
спарити; спарбвувати/спарувати; ~ се/
~ се спарбвуватися/спаруватися, знахбди-
ти/знайтй собі пару.
чифут|ин ч. мн. -и заст. жид.
чифутка ж. заст. жидівка.
чифчйя ч. заст. хлібороб, землероб,
рільнйк.
чичербне
755
чорба
чичербне ч. чичербне; екскурсовод, гід.
чйчо ч. мн. -вци дядько (батьків брат);
(діал.) стрий, стрик; ми е дьрводелец
мій дядько — тесляр (тесля, столяр); ~
Степан дядько Степан.
чйчов, -а, -о; -и дядьків; ~-ото семейство
дядькова родина.
* чичопей ч. орн. розм. див. авлйга.
член ч. мн. -ове 1. член; ~ на партията
(партйен член партії; ~ на семейството
член родини; 2. (про частини тіла) член; 3.
(закону) стаття; ~ пети от конституцията
стаття п’ята конституції; 4. спец, член;
5. лінгв. член, артйкль; задпоставен ~
постпозитивний член; определйтелен ~
означений член; 0 кандидат-~ на парти-
ята кандидат у члени партії; ~-кореспон-
дент (заст. дбписен ~) член-кореспондент.
член|ен, -на, -но; -ни членний; ~-на форма
лінгв. членна форма.
членестонбги у знач. ім. зоол. членисто-
ногі.
членка ж. член (про жінку, яка входить
до складу партії, організації і т. ін.).
членораздел|ен, -на, -но; -ни членорозділь-
ний; ~-на реч членороздільна мова.
членск|и, -а, -о; -и членський; ~ внос
членський внесок; ~-а книжка членська
книжка.
членува|м недок. 1. бути членом; ~ в
комитета бути членом комітету; ~ в орга-
низация бути членом організації; 2. лінгв.
уживати член, артйкль; ~ се виступати в
членній формі.
чобан, чобан|ин ч. мн. -и чабан, вівчар,
пастух.
чове|к ч. мн. -ци 1. людйна; всйчко за ~-а
все для людйни; той е добір ~ він хороша
людйна; честен ~ чесна людйна; 2. чоловік;
(розм. рідко) мужчйна; 3. розм. (дружини)
чоловік; мбят ~ е удома мій чоловік удома;
що ти е стбрил ~-ьт ми? що зробйв тобі мій
чоловік?; 0 без грьб н ач єн ~ див. без-
грьбначен; катб едйн ~ див. едйн; катб ~
по-людському, по-людськи; людяно; не го
брьсна за ~ див. брьсна2; от ~ на ~ від
людйни до людйни; по людях; з рук в руки;
з уст в уста; педя ~ див. педя; планина ~
див. планина; показвам се/покажа се ~
див. показвам; ~ на вьзраст див. вьзраст;
~ на думата див. дума.
човеколюб|ец ч. мн. -ци людинолюбець,
човеколюбйв, -а, -о; -и людинолюбний;
людяний.
човеколюбие с. тільки одн. людинолюб-
ство.
човекомраз|ец ч. мн. -ци людиноненавйс-
ник.
човеконенавист|ен, -на, -но; -ни людино-
ненавйсницький.
човеконенавйстни|к ч. мн. -ци див. човеко-
мразец.
човекоподбб|ен, -на, -но; -ни людиноподіб-
ний; ~-ни маймуни людиноподібні мавпи.
човекояд|ец ч. мн. -ци людоїд, людожер.
човече с. людйнка, чоловічок.
човеч|ен, -на, -но; -ни людяний, людськйй;
гуманний.
човечество с. людство.
човечец с. тільки одн. мізерна (нікчемна,
убога) людйна.
човешк|и, -а, -о; -и 1. людськйй; цял ~
живот усе людське життя; ~ ум людськйй
розум; ~-о сьрце людське серце; 2. п е р е н.
людський, нормальний, пристойний, [ціл-
ком] задовільний; ~-о жили ще людське
житло, людська оселя; ~-и услбвия людські
умови.
човещина ж. 1. людяність; гуманність;
гуманізм; 2. (мн.) людські слабості.
чбвка ж. дзьоб; (рідко) дзюб.
човьрка|м недок. 1. колупати; 2. (про чер-
в'яків) точйти, прогризати; 3. колупати,
колупатися, копирсати, копирсатися;
(розм.) возйтися, вовтузитися; 4. перен.
(про думку, почуття) (розм.) грйзти; три-
вожити, бентежити.
чбглаво присл. розм. неприємно, не-
зручно.
чокой ч. заст. румунський поміщик.
чбп ч. мн. -ове розм. жереб, жеребок; 0
хвьрлям ~ кйдати жереб (жеребок).
чбпка|м недок. розм. див. чопля.
чбпл|я, -иш; -их недок. 1. колупати, ко-
пирсати; 2. роз’ятрювати, ятрйти; 3. (про
тварин) пастйся дрібнбю травою;‘4. перен.
колупати, колупатися, копирсати, копирса-
тися; (розм.) возйтися, вовтузитися; 5. пе-
рен. (розм.—про думку, почуття) грйзти;
тривожити, бентежити.
чорап ч. панчоха; шкарпетка, носок;
вьлнени ~-и шерстяні (вовняні) панчохи
(шкарпетки, носкй); дамски ~-и (жіночі)
панчохи; замрежвам ~-и штопати панчохи;
кьрпя ~-и штопати панчохи (шкарпетки);
мьжки ~-и (кьси ~-и) шкарпетки; най-
лонови ~-и нейлонові панчохи (шкар-
петки); прани ~-и вйпрані панчохи
(шкарпетки); ~~-и без рьб панчохи без
шва.
чорап]ен, -на, -но; -ни панчішний; ~-на
фабрика панчішна фабрика.
чорба ж. суп; (заст.) щерба; рйбена ~
юшка; (заст.) щерба з рйби; ~ от кйселец
зелений борщ; ~ от кйсело зеле капусняк;
щі; ~ с гьби суп з грибами; шкембе ~
чорбаджййка
756
чудат
суп з рубців; 0 зелева ~ капустяний роз-
сіл.
чорбаджййка ж. іст. 1. (дружина земель-
ного власника часів турецького рабства)
чорбаджійка, дружйна чорбаджії; 2. (гос-
подарка, хазяйка) чорбаджійка.
чорбаджййск|и, -а, -о; -и якйй належить
чорбаджію; господарський, хазяйський.
чорбаджййство с. стан чорбаджіїв.
чорбаджильк ч. тільки одн. див. чорба-
джййство.
чорбаджйя ч. 1. ч о р б а д ж і я; багач;
земельний власник у часй турецького раб-
ства; 2. (господар, хазяїн) чорбаджія.
чбрбест, -а, -о; -и рідкйй як суп (про їжу).
чбрлаж. (розм.) нетіпаха, хвойда, нечоса,
куйовда (про жінку).
чбрлав, -а, -о; -и кошлатий, розтріпаний,
розкуйовджений, розкошланий; (рідко) лах-
матий; (розм.) розпатланий, розкудлачений.
чбрльо ч. мн. -вци (розм.) хвойда, нечоса
(про чоловіка).
чбрл|я, -иш; -их недок. куйовдити, кош-
лати, кошлатити; (розм.) кудлати, патлати;
(рідко) кострубачити.
чорт ч. мн. -ове чорт, (фольк.) дідько;
да го вземат ~-овете хай (нехай) його
чорт візьме; хай (нехай) йому лихйй пра-
сунок; щоб його чорт побрав; чорт його
берй.
чбртов, -а, -о; -и; ~-а кбжа лайка; ~-и
рькавйци лайкові рукавйчки.
чбртовск|и, -а, -о; -и чортячий.
чрев|ен, -на, -но; -ни кишковйй; ~-на
бблест кишкове захворювання.
чревоугбд|ен, -на, -но; -ни схйльний до
черевоугодництва; (знев.) обжерливий, не-
нажерливий.
чревоугодие с. обжерливість, ненажер-
ливість; черевоугбдництво; (знев.) обжер-
ство.
чревоугбдни|к ч. мн. -ци черевоугбдник;
(розм.) ненажера; (знев.) обжера.
чревоугбдница ж. черевоугбдниця;
(розм.) ненажера; (знев.) обжера.
чрез прийм. (указує на спосіб дії) через
що, за допомогою чого, шляхом чого;
смьрт ~ обесване страта через повішення;
това се осигурява ~ внедряване на нова
технолбгия це забезпечується шляхом (за
допомогою) введення нової технології; ~
печата через пресу; ~ познати через зна-
йомих.
чрезмер|ен, -на, -но; -ни надмірний; ~-ни
усйлия надмірні зусйлля.
чубрика ж. діал. див. чубрица.
чубрица ж. бот. чабер.
чувал ч. мішок; голям ~ лантух; едйн ~
брашнб одйн мішок борошна; 0 брашнен
~ див. брашнен; спален ~ спальний мішок.
чува|м 1 недок./чуя 1. чути/почути; слуха-
ти/послухати; не ~ с еднбто ухб не чути
на одне вухо; нйщо не ~ нічого не чути; ~
добре чути добре; ~-й! слухай! чуй ме!
послухай мене!; 2. чути/почути, дізнавати-
ся/дізнатися, узнавати/узнати; те вече бяха
чули новината вонй уже знали (чули) нови-
ну; чух, че Боян си дошьл я чув, що Боян
приїхав; 0 чул те господ див. господ.
чува|м 2 недок. діал. 1. охороняти; 2. ви-
годовувати, викохувати.
чувствен, -а, -о; -и 1. чуттєвий, почуттє-
вий; (заст.) плотський; ~-и наслаждения
чуттєві, почуттєві (плотські) насолоди;
2. хтйвий, сласнйй; (рідко) сластолюбний;
~ човек хтйва (сласна, сластолюбна) лю-
дйна.
чувствйтел|ен, -на, -но; -ни 1. чутлйвий,
чуйний; (рідко) чулий; ~ човек чутлйва
(чуйна) людйна; 2. надмірно ніжний, чутлй-
вий, сентиментальний; 3. чулий, вразлйвий;
4. чутлйвий; 5. відчутний, помітний, істот-
ний, дошкульний; ~-но подобрение відчутне
(істотне) поліпшення; ~-ни апарати чутлй-
ві апарати; ~-ни разнбски відчутні (поміт-
ні) вйтрати.
чувство с. 1. почуття; ~ на радост по-
чуття радості; будя ~ викликати (поро-
джувати) почуття; приятно ~ приємне почут-
тя; смьтно ~ невиразне почуття; 2. (сприй-
мання) відчуття; ~ на бблка відчуття
болю; 3. почуття, розуміння; усвідомлення,
свідомість; ~ за дьлг почуття обов’язку;
~ за мярка почуття міри; ~ за хумор по-
чуття гумору; 0 шесто ~ шосте почуття.
чувствува|м недок. 1. почувати, відчува-
ти, чути, учувати; ~ глад відчувати голод;
~ умбра відчувати втому; 2. відчувати,
усвідомлювати, розуміти; ~-х, че нйщо ня-
ма да излезе от това я відчував, що нічого
з цього не вййде.
чугун ч. чавун; бял ~ білий чавун;
сврьхяк ~ високоміцнйй чавун.
чугунен, -а, -о; -и чавунний; ~-о про-
извбдство чавунне виробнйцтво.
чугунолеяр ч. чавуноливарник.
чугунолеяр|ен, -на, -но; -ни чавуноливар-
ний; ~ цех чавуноливарний цех.
чуда|к ч. мн. -ци дивак; (у знач, ім.) чуд-
нйй, чудак; (розм.) оригінал.
чудат, -а, -о; -и 1. чудакуватий, чудер-
нацький, дивакуватий, дйвний; ~ човек
чудакувата (чудернацька) людйна; 2. чу-
дернацький, вигадливий, химерний; 3. (за
змістом) чудернацький, дивовижний, особ-
лйвий, незвичайний.
чудачески
757
чума
чудаческ|и, -а, -о; -и дивацький, чудаць-
кий.
чуд|ен, -на, -но; -ни 1. чудний, чудер-
нацький, дивний; 2. дивний, дивовижний, чу-
довий, чудовний; прекрасний; ~-на гледка
дивний (чудовий, прекрасний) вид.
чудес|ен, -на, -но; -ни 1. чудовий, чудов-
ний, дивний, дивовйжний; ~ глас чудовий
(дивний) голос; 2. чудесний, прекрасний.
чудесйя ж. розм. чудо, дйво.
чудноват, -а, -о; -и чудний, чудернаць-
кий, дйвний, чудакуватий.
чудо 1 с. мн. чудеса чудо; ~ на техниката
чудо техніки; страна на чудесата країна
чудес.'
чудо 2 р о з м. 1. у знач. незм. прикм. дуже
гарний, хороший; ~ мома дуже гарна (хо-
роша) дівчина; 2. у знач, присл. дуже; ба-
гато; ~ хора багато людей.
чудовище с. 1. чудовисько; (розм.) чу-
дисько; (рідко) чудище; страхіття; (розм.)
страховище; мбрско ~ морське чудовисько;
2. перен. потвора; страхіття; страховище.
чудбвищ|ен, -на, -но; -ни 1. дивовйжний,
потворний, страхітлйвий; ~ звяр дивовйж-
ний (страхітлйвий) звір; 2. величезний;
(розм.) страшенний; ~-на вьлна величезна
хвйля; 3. перен. жахлйвий; (розм.) страш-
нйй; страхітлйвий; (розм.) страшнйй; ~-но
престьпление жахлйвий (страшнйй) злочин.
чудоде|ен, -йна, -йно; -йни (заст.) чудо-
дійний; (перен. розм.) чудотворний.
чудотвбр|ен, -на, -но; -ни 1. (рел.) чудо-
творний; ~-на икбна чудотворна ікона;
2. чудотворний; (перен. розм.) чудодійний;
(заст.) чарівнйй; ~-ни промени чудодійні
(чудотворні) зміни.
чудотвбр|ец ч. мн. -ци чудотворець.
чуд|я, -иш; -их недок. рідко дивувати,
вражати; ~ се 1. дивуватися, вражатися;
бути здивованим; какво се ^-иш? чого ти
дивуєшся?; 2. сушйти (морочити, ламати)
голову; не розуміти; ~ се какво да правя
не знати, що робйти; ~ се как да му помбгна
ламати голову над тим, як йому допо-
могтй.
чужбйна ж. (розм.) закордон; чужйна;
живея в ~ жйти на чужйні; културни врьз-
ки с ~ культурні зв’язкй із закордоном;
следвам в ~ навчатися за кордоном.
чужд, -а, -о; -и 1. чужйй, чужйнний;
чужйнський, чужйнницький; по ~-а воля
по чужій волі; 2. чужйй, сторонній; ~-и
елементи чужі (сторонні) елементи; 3. чу-
жйй, іноземний; ~-и езйци іноземні мови;
§ рбвя се в ~-о бельб див. рбвя.
чужден|ец ч. мн. -ци 1. іноземець; там
имаше мнбго ~-цй там було багато іно-
земців; 2. розм. чужйнець; нетутешня лю-
дйна.
чужденка ж. 1. іноземка; 2. чужйнка,
нетутешня жінка.
чуждестран|ен, -на, -но; -ни іноземний,
чужоземний, закордонний; ~-ни обичаи
чужоземні звйчаї; ~-ни стоки іноземні
товари.
чужд|ея се, -ееш се; -ях се недок. цура-
тися; тя се ~-ееше от тях вона їх цу-
ралася.
чуждйца ж. лінгв. запозйчене слово;
варварйзм.
чуждопоклбнни|к ч. мн. -ци знев. людйна,
яка схиляється перед іноземним, закордон-
ним.
чужд|я се, -йш се; -йх се недок. див.
чуждея се.
чук ч. мн. -ове; чл. ф. чук|ьт, -а молоток;
молот; ббен ~ бияк; вбден ~ гідравлічний
таран; дьрвен ~ киянка; дерев’яний моло-
ток; ковашки ~ ковальський молот; фа-
сбнен ~ клевець, киюра; 0 вдйгам си/
вдйгна си (сьб'йрам си/сьбера си) ~-овете
див. вдйгам.
чукаж. кам’янйста (каменйста) вершйна.
чукало с. діал. 1. дерев’яна ступка, тов-
кач, товкачка; макогін, м’яло; (діал.) сту-
пйр; 2. стукачка, стукалка, (рідко) стукало;
калатало; клепало, (рідко) клепачка.
чука|м недок. 1. стукати; ударяти; ~ с чук
стукати молотом (молотком); *2. стукати,
стукатися; ~ на вратата стукати, стукатися
в двері; 3. колоти, дробйти; товктй; ~ захар
колоти (товктй) цукор; ~ брехи колоти
горіхи; ~ пипер товктй перець; 4. оббивати,
лущити; 0 бще не са ~-ли за нещо ще не
настав (прийшов) час; ще є час; ~ пипер
на главата на някого див. глава ~ си
главата див. глава ~ се цокатися; ~ се
с чаши цокатися чарками.
чукан ч. пень.
чукар, чук ар а ч. і ж. гострий кам’янй-
стий шпиль.
чуква|м недок./чукнв. 1. постукувати/
постукати, стукнути; ударяти/ударити; 2.
(у вікно, двері) стукати, стукатися/стук-
нути; ~ се/~ се 1. стукатися/постукатися,
стукнутися; 2. цокатися/цокнутися; (розм.)
чаркуватися/почаркуватися; се с него
цокатися (чаркуватися) з ним.
чукн|а, -еш; -ах док.: чуквам (див.).
чукот ч. стук, грюк.
чул ч. мн. -ове попона.
чума ж. 1. чума; 2. мор, моровйця; (розм.
заст.) помір, помірок; 3. перен. знев. (про
злу й страшну жінку) потвора; (розм.) ма-
ра.
чумав
758
шагрен
чумав, -а, -о; -и 1. чумний; 2. п е р е н. кош-
латий, лахматий, кудлатий, кудластий;
(розм.) патлатий.
чум|ен, -на, -но; -ни чумний; ~-на болест
чумна хвороба.
чумер|я, -иш; -их морщити, зморщувати
(брови, лоб); ~ се 1. морщитися, хмури-
тися, хмаритися; супитися; 2. перен. (розм.)
хмаритися; ставати хмарним.
чумоса|м док.: чумосвам (див.).
чумбсва|м недок./чумосам розм. про-
клинати/проклясти. 4
чунки, чунким спол. розм. невже, хіба,
чи ж; наче, неначе, мов, немов, нібито.
чупва|м недок./чупна розбивати (час від
часу)/розбити; ламати/зламати; відламу-
вати/відламати; ~ мали о от хляба відла-
мувати потроху від хліба.
чупка ж. 1. злам, злом, вигин; 2. (вулиці,
дороги) заворот, закрут, згин.
чуплйв, -а, -о; -и ламкий, крихкий, хру-
сткйй; ~-о стькло скло, яке б’ється, ламке
скло; ~-и предмети крихкі речі.
чупн|а, -еш; -ах док.: чупвам (див.).
чуп|я, -иш; -йх недок. 1. ламати, розби-
вати; ~ сьдове розбивати посуд; ~ чинйята
на парчета розбивати тарілку; ~ яйца
розбивати яйця; 2. колоти, дробити; ~
камьни дробити камені; 3. ламати, відла-
мувати; ~ едно клонче відламувати гілоч-
ку; 4. (руку, ногу, палець) ламати; ~ прьсти
ламати пальці; 0 ~ (разбйвам/разбйя)
оновите див. окови; ~ рекорди див. рекорд;
~ се 1. розбиватися, ламатися, бйтися;
2. перен. вигинатися (вихилятися) при
ходінні; 3. перен. ж а р г. (розм.) заби-
ратися; відходити, від’їжджати.
чурка|м недок./чурна тектй/потектй з
легким дзюрчанням; (недок.) (розм.) дзю-
рити.
чурн|а, -еш; -ах док.: чуркам (див.).
чурулйка|м недок. 1. цвірінькати, цвірін-
чати, цвірчати; (діал.) цвіготати, цівікати,
чиргикати; щебетати, джеркотати, джерко-
тіти; 2. перен. розм. цвірінькати, сокорити,
сокотати, сокотіти.
чут|ен, -на, -но; -ни поет. див. чутовен.
чутов|ен, -на, -но; -ни поет, знаменний,
прославлений, уславлений.
чутура ж. 1. діал. дерев’яна ступка;
2. перен. розм. макітра, довбешка; голова,
чухал ч. орн. пугач.
чуч|а, -иш; -их недок. д и т. сидіти.
чучва|м недок./чучна розм. сідати/сісти.
чучело с. чучело, опудало.
чучн|а, -еш; -ах док.: чучвам (див.).
чучул ч. 1. (птаха) чубок, чубик, чуб-
чик; 2. перен. зайвий додаток до чого-не-
будь.
чучулйга ж. орн. жайворонок.
чучур ч. 1. труба, через яку протікає
джерельна вода; 2. вода, що проходить через
таку трубу.
чуш 1 вйгук, якйм підганяють осла.
чуш 2 ч.: на ~ дит. (діал.) на горгоші
(барана; плечі, спйну).
чушва|м недок./чушна саджати, садйти/
посадйти (сідати/сісти) на (діал.) горгоші
(барана; плечі, спйну).
чушк|а ж. стручок (перцю, гороху); пер-
чйна; лютйви ~-и гіркйй перець; пьлнени
~-и фарширований перець.
чушн|а, -еш; -ах док.: чушвам (див.).
чу|я, -еш; -х док.: чувам (див.).
ш
шаблон ч. 1. шаблон, зразок; 2. трафарет;
по ~ за шаблоном.
шаблон|ен, -на, -но; -ни 1. шаблонний;
якйй відповідає шаблону; 2. перен. шаб-
лонний, трафаретний, заяложений, утертий;
~ отговор шаблонна відповідь.
шаблонизйра|м недок. і док. шаблонізу-
вати, робйти/зробйти за шаблоном.
шава|м недок. 1. ворушитися; ~ краката
ворушйти ногами; 2. перен. розм. вияв-
ляти неспокій (занепокоєння), хвилюва-
тися; 3. розм. опиратися, чинйти опір; 4.
розм. розпусничати, розпутничати; 0 охо-
то ми шава див. око.
шавар ч. діал. 1. бот. очерет; 2. за-
гальна назва деяких болотних рослйн.
шавара|к ч. мн. -ци діал. місце, заросле
очеретом.
шавва|м недок./шавна 1. ворушйтися
(час від часг/)/ворухнутися; 2. розм. (до
когось) вихбдити/вййти, ітй/пітй; забігати/
забігти, заскакувати/заскочити.
шавн|а, -еш; -ах док.: шаввам (див.).
шавьрка|м недок. діал. злегка ворушй-
тися, копошйтися.
шавьрклйв, -а, -о; -и діал. 1. непоси-
дючий, непосидющий, жвавий, моторний;
~-о дете непосидюча (непосидюща) дитй-
на; (розм.) непосйда, непосйдько; 2. розм.
розпусний, розпутний; ~-а жена жінка лег-
кої поведінки.
шагрен ч. шагрень.
шагренов
759
шаренея
шагренов, -а, -о; -и шагреневий; ~-а
кбжа шегренева шкіра.
шадраван ч. розм. фонтан.
шайба ж. 1. шайба; назьбена ~ зубчата
(зубчаста) шайба; осигурйтелна ~ запо-
біжна (стопорна) шайба; хокей с ~ хокей
з шайбою; 2. шків; верйжна ~ ланцюговий
шків; двуделна ~ розсувнйй шків.
шайка ж. зграя; ватага; банда.
шайкаджийск|и, -а, -о; -и бандитський;
~-о нахлуване бандитський наліт (напад).
шайкаджия ч. бандйт.
шал ч. мн. -ове 1. (хустка) шаль (заст.);
2. шарф, кашне.
шалвари мн. шаровари.
шалче с. шарф; ~ за шйя кашне.
шамандура ж. бакен; буй.
шамар ч. ляпас, полйчник, (розм.) лящ;
0 лепвам ~ див. лепвам.
шамарбса|м док.: шамарбсвам (див.).
шамарбсва|м недок./шамаросам давати/
дати (заліпйти) ляпаса.
шамйя ж. діал. тонка жіноча хустка.
шамот ч. шамот.
шампанизйра|м недок. і док. шампанізу-
вати.
шампанск|и, -а, -о; -и 1. шампанське;
~-о вйно шампанське вино; 2. у знач. ім.
~-о шампанське.
шампибн ч. чемпіон; републикански ~
чемпіон республіки; светбвен ~ чемпіон
світу; ~ по бокс чемпіон з боксу.
шампионат ч. чемпіонат; ~ по плуване
чемпіонат з плавання.
шампибнка ж. чемпіонка.
шампоан ч. шампунь; мйя се с ~ мйтися
шампунем.
шан|ец ч. мн. -ци 1. окоп, шанець; 2.
кювет.
шанкьр ч. тільки одн. мед. шанкр.
шанс ч. мн. -ове 1. шанс, імовірність,
можлйвість; ймаме ~ да ги надвйем у нас
є шанс їх перемогтй; 2. щаслйвий вйпадок,
щастя; изпускам ~-а пропускати нагоду
(зручнйй вйпадок); добір. ~! нехай ща-
стйть!
шансонетка шансонетка.
шантав, -а, -о; -и розм. 1. дурнйй, без-
тямний; (розм.) придуркуватий, недоумку-
ватий; 2. безглуздий; ~-а работа безглу-
зда справа.
шантаж ч. шантаж.
шантаж|ен, -на, -но; -ни шантажний.
шантажйра|м недок. і док. шантажувати,
удаватися/удатися до шантажу.
шантажйст ч. шантажйст.
шантажйстка ж. шантажйстка.
шантан ч. шантан, кафешантан.
шантунг ч. тільки одн. чесуча.
шанц ч. див. шанец.
шанца ж. лижний трамплін.
шанцов, -а, -о; -и: ~ инструмент військ.
шанцевий інструмент.
шап ч. тільки одн. ящур; боледувам от ~
хворіти на ящур.
шапав, -а, -о; -и хворий на ящур.
шапк|а ж. 1. шапка; капелюх; кашкет,
картуз; ковпак; очіпок;
войнйшка~ військовий кашкет; женска~
[жіночий] капелюшок (капелюшик); мека~
[фетровий] капелюх; мьжка~ [чоловічий]
капелюх; сламена~ [с голяма периферия]
бриль; спална ~ нічнйй очіпок (ковпйк); уче-
нйческа ~ учнівський кашкет; ~за гот в ач
кухарський (куховарський) ковпак; 2. голов-
нйй убір; магазйн за ~-и магазйн головнйх
уборів; нахлупвам~ насувати (насовувати)
головнйй убір; свалям~ знімати головнйй
убір; слагам ~ надівати головнйй убір; 3.
(у гриба) шапка; 0 вземам/взема и ~-ата
от главата див. вземам; захлупвам/захлу-
пя под ~-ата си див. захлупвам; обьрквам/
обьркам ~-ите на някой див. обьрквам;
свалям/сваля ~ пред някого здіймати/здій-
няти (знімати/зняти) шапку перед ким;
схиляти/схилйти (похиляти/похилйти, на-
хиляти/нахилйти) голову перед ким, чим;
~на тояга див. тояга.
шапкар ч. шапкар; чоловік, який виготов-
ляє або продає шапки, капелюхи, каш-
кети.
шапкарка ж. жінка, яка виготовляє або
продає шапки, капелюхи, кашкети.
шапкарница ж. 1. майстерня головнйх
уборів; (спец.) шаповальня; 2. магазйн
головнйх уборів.
шапкарск|и, -а, -о; -и шапковйй, капе-
люшний, брилевий; ~-аработйлница шапко-
ва (капелюшна) майстерня.
шапчица ж. 1. шапочка, шапйнка; капе-
люшок, капелюшик; 2. (гриба) шапочка;
ф Червената ~ Червона шапочка.
шар ч. тільки одн. розм. колір,
барва.
шарада ж. шарада.
шаран ч. короп.
шаранов, -а, -о; -и короповий; ~хайвер
коропова ікра.
шарен, -а, -о; -и 1. строкатий, пістрявий,
перістий; барвйстий; 2. узорчастий, узорча
тий, узористий, візерунковий, візерунчастий;
3. розм. змішаний, мішаний; ф ~-а сол
приправа з меленого чабру та інших аром.і
тйчних трав; ~-а сянка світлотінь.
шарен|ея се, -ееш се; -ях се недок. рябіти,
пістрявіти.
шаренйя
760
шевйца
шаренй|я ж. розм. строкатість, пістря-
вість, рябизна; несмак.
шарж ч. мн. -ове 1. шарж; дружески ~
дружній шарж; 2. пародія.
шаржйра|м недок. і док. шаржувати.
шарйлка ж. фарба.
шарйло с. тільки одн. фарба; строкатість,
пістрявість.
шарка 1 ж. 1. візерунок; мережка; узор;
~ на килйм візерунок кйлима; 2. фарба,
забарвлення.
шарка 2 ж.: дребна ~ кір; едра ~ віспа.
шаркав, -а, -о; -и 1. хворий на кір; 2.
хворий на віспу.
шарколйя ж. розм.-поет, сивко, кінь сивої
масті.
шарлатан, шарлатан|ин, ч. мн. -и шарла-
тан.
шарлатанск|и, -а, -о; -и шарлатанський.
шарлатанствува|м недок. і док. шарлата-
нити, займатися/зайнятися шарлатанством.
шарф ч. мн. -ове 1. шарф; 3. стрічка ор-
дена.
шар|я \ -иш; -их недок. фарбувати (кра-»
сйти) різними кольорами, розмальовувати;
~ яйца розмальовувати (цяцькувати) яйця;
~ се 1. фарбуватися різними кольорами,
розмальовуватися; 2. вкриватися віспою.
шар|я 2, -иш; -их недок. снувати, рухатися
у різних напрямках (вперед і назад); шари-
ти, шукати.
шасй с. шасі; самоходно ~ самохідне
шасі.
шасла ж. тільки одн. шасла.
шатен 1. прикм. незм. каштановий, шате-
новий; 2. у знач. ім. ч. шатен.
шатенка ж. шатенка.
шатра ж. шатро, намет.
шат|ьр ч. мн. -ри див. шатра.
шафер ч. етн. дружко; (заст.) боярин,
(діал.) дружба.
ш афери а ж. етн. дружка; (заст. діал.)
дружба.
шаферск|и, -а, -о; -и боярський, дружків.
шафран ч. бот. шафран.
шафранен, -а, -о; -и див. шафранов.
шафранов, -а, -о; -и шафрановий, шаф-
ранний; оранжево-жовтий.
шафрантйя ж. знев. шлюха, шльоха, поті-
паха; повія, проститутка.
шах 1 ч. мн. -ове шах.
шах 2 ч. мн. -ове 1. (гра) шахи (тільки
мн.); играя на ~ грати в шахи; световен
шампион по ~ чемпіон світу з шахів; 2.
(положення в шаховій грі) шах; давам (обя-
вявам) ~ оголошувати шах.
шахмайстор ч. майстер з шахів.
шахмат ч. шахи (гра).
шахмат|ен, -на, -но; -ни шаховий; ~-но
пьрвенство першість з шахів; ~-ни фйгури
шахові фігури; 0 в ред шаховим поряд-
ком, у шаховому порядку.
шахматйст ч. шахіст.
шахматйстка ж. шахістка.
шахта ж. 1. шахтний (шахтовий) ствол;
2. (вертикальна порожнина в ліфтах, турбі-
нах)шахта, колодязь; 3. (у будинках) про-
гін, сходова клітка.
шахтьбр ч. прохіднйк; шахтар.
шашав, -а, -о; -и розм. 1. придуркуватий,
недоумкуватий; 2. косоокий, косий.
шашардйса|м док.: шашардйсвам (див.).
шашардйсва|м недок./шашардйсам розм.
ошелешувати/ошелешити, приголомшува-
ти/приголомшити; спантелйчувати/спанте-
лйчити; ~ се/~ се чманіти/очманіти,
дуріти/одуріти; губйтися/розгубйтися.
шашарма ж. розм. метушня; сум’яття;
замішання, замішка, плутанйна.
шашкьн, шашкьн|ин ч. мн. и розм.
придуркувата (дурнувата) людйна.
шашкьнск|и, -а, -о; -и розм. придуркува-
тий, дурнуватий.
шашма ж. див. шмекерйя.
шая|к ч. мн. -ци грубе домашнє сукно.
шаячен, -а, -о; -и зроблений з грубого
домашнього сукна.
шваба ч. знев. шваб; німець.
швед ч. швед.
шведка ж. шведка.
шведск|и, -а, -о; -и 1. шведський; 2. у знач,
ім. шведська мова; 0 ~-а кбжа замша;
~-а стена шведська стінка.
швейцар|ец ч. мн. -ци швейцарський.
швейцарск|и, -а, -о; -и швейцарський;
~ часовник швейцарський годйнник; ~-о
сйрене швейцарський сир.
шев ч. мн. -ове; чл. ф. шев|ьт, -а 1. шов;
гладьк (нормалей) ~ гладкйй (нормаль-
ний) шов; дрехата се кьса по ~-овете одяг
рветься по швах; еднореден ~ спец, одно-
рядний шов; нйтов ~ спец, заклепочний
шов; плоськ ~ спец, накладнйй шов; покри-
вен ~ тс.; скрит ~ спец, потайнйй шов;
сьединйтелен ~ спец, зшивнйй шов; тьп ~
спец, стиковйй шов; 2. строчка; двоен ~
подвійна строчка; 3. шиття; плат за ~
матеріал для шиття; плйщам за ~ платйти
за шиття.
шев|ен, -на, -но; -ни швацький, швейний;
~-на игла швацька голка; ~-на машйна
швацька (швейна) машйна.
шевйот ч. шевйот.
шевиот|ен, -на, но; -ни шевйотовий; ~
костюм шевйотовий костюм.
шевйц|а ж. вйшивка; златна ~ золоте
шевро
761
шестнадесет
гаптування; бьлгарски ~-и болгарські ви-
шивки; сребьрна ~ срібне гаптування.
шевро с. тільки одн. 1. шевро; 2. розм.
вакса.
шега ж. 1. жарт; безобйдна ~ необраз-
ливий (невразливий, невинний, безневин-
ний) жарт; остроумна ~ дотепний жарт;
2. перен. дрібниця, дурнйця; 0 бйя си ~
с някого див. бйя; вземам/взема за ~ нещо
див. вземам; на ~ жартома, жартом, на (у)
жарт; не е до ~ не до жартів; не на ~ сер-
йозно, всерйоз, не на (в) жарт; неабияк;
обрьщам/обьрна (разговора) на ~ див.
обрьщам; плйтка ~ див. плйтьк; правя/
направя като на ~ нещо див. правя; пу-
скам/пусна ~ див. пускам; скроявам/
скроя ~ на някого див. скроявам.
шегаджййка ж. жартівнйця, жартунка;
(розм.) кумедниця.
шегаджйя жартівнйк, жартун; (розм.)
кумедник.
шегобй|ец ч. мн. -йци дотепник, жартун;
(розм.) кумедник.
шегобййка ж. див. шегаджййка.
шегобййск|и, -а, -о; -и якйй відноситься
до жартівника.
шеговйт, -а, -о; -и жартівлйвий, жартлй-
вий; ~ тон жартівлйвий тон; ~ човек жар-
тівлйва людйна.
шегува|м се недок. 1. жартувати; 2.
насміхатися, глузувати; ~ с тях насміхати-
ся (глузувати) з них (над нйми).
шедьбв|ьр ч. мн. -ри шедевр; ~-ри на
изкуството шедеври мистецтва.
шезлонг ч. мн. -и шезлонг.
шейн|а ж. сани, санкй, рідше санки (тіль-
ки мн.); вбзя се на ~ кататися на санях
(санках); детска ~ саночки, санчата; пьту-
вам на ~ їхати на санях (санках); спорт
с ~-й санний спорт; спбртна ~ спортйвні
санки.
шейрет|ин ч. мн. -и заст. хитрун.
шейсет числ. кільк. розм. див. шестде-
сет.
шейсетгодйш|ен, -на, -но; -ни розм. див.
шестдесетгодйшен.
шейсет|и, -а, -о; -и розм. див. шестде-
сети.
шейх ч. мн. -ове шейх.
шекер ч. заст. цукор.
шекерен, -а, -о; -и з а с т. цукровий, зроб-
лений з цукру.
шекерлйя прикм. незм. заст. якйй мі-
стить багато цукру; кафе ~ дуже солодка
кава.
шекерче с. з а с т. 1. грудка (кусок) цукру;
2. льодянйк; (рідко) леденець.
шеллак ч. тільки одн. шолак, гумілак.
шемет ч. тільки одн. запаморочення.
шемет|ен, -на, -но; -ни запаморочливий,
запаморочний, карколомний; ~-на бьрзина
запаморочлива швйдкість.
шемизетка ж. шемізетка.
шеп|а ж. 1. жменя, прйгорща, прйгорщ;
крйхта; пйя вода с ~-и пйти воду прйгор-
щами (жменями); ~ прьст жменя землі;
~ сол жменя солі; 2. перен. жменя, крйхта;
незначна кількість; ~ хбра жменя людей.
шепн|а,-еш; -ах недок. шептати, шепотіти.
шепнешката присл. див. шепнешком.
шепнешком присл. пошепки.
шепот ч. 1. шепіт; шепотіння, шепотан-
ня; говбря с ~ говорйти пошепки; 2. перен.
шепіт; шелест, тйхий шум.
шепот|я, -йш; -йх недок. див. шепна.
шепт|я, -йш; -ях недок. поет. див. шепна..
шербет ч. 1. (напій) шербет; 2. у знач,
прикм. незм. розм. дуже солодкий.
шербетлйя прикм. незм. заст. дуже со-
лодкий.
шерден ч. 1. (частина шлунку жуйних,
тварин) рубець; 2. свинячі ковбаски домаш-
нього приготування.
шест числ. кільк. шість; ~ пьти шість
разів; ~ часа шість годйн, шоста годйна.
шествие с. похід; процесія; погребално ~
похоронна процесія.
шествува|м недок. прямувати, просту-
вати.
шестдесет числ. кільк. шістдесят; ~ и
четири шістдесят чотйри.
шестдесетгодйш|ен, -на, -но; -ни шістдеся-
тирічний.
шестдесет|и, -а, -о; числ. поряд, шістде-
сятий.
шестдесетйна числ. збірн. блйзько шістде-
сятй.
шестетаж|ен, -на, -но; -ни шестиповерхо-
вий.
шест|и, -а, -о числ. поряд, шостий; една
~-а одна шоста; 0 ~-о чувство шосте
ПОЧУТТЯ.
шестйл ч. клен.
шестйма числ. збірн. шестеро (чоловіків
або чоловіків і жінок).
шестйца ж. 1. (цифра) шістка; 2. (шкіль-
на оцінка відмінно) шістка, шість; 3. шесте-
ро, група з шестй осіб; 4. (гральна кар-
та; предмети, нумеровані цифрою 6) розм.
шістка.
шестмесеч|ен, -на, -но; -ни шестимісячний;
~-но бебе шестимісячна дитйна.
шестимесечие с. півріччя; през пьрвото
~ у першому півріччі.
шестнадесет числ. кільк. шістнадцять; тя е
на ~ годйни їй шістнадцять років.
шестнадесетгодйшен
762
шйлинг
шести адесетгодйш|ен, -на, -но; -ни шіст-
надцятирічний; ~-на девойка шістнадцяти-
річна дівчина.
шестнадесетгодйшнина ж. шістнадцяти -
річчя.
шестнадесет|и, -а, -о; -и шістнадцятий.
шестнайсет числ. кільк. розм. див. шест-
надесет.
шестнайсет|и, -а, -о; -и числ. поряд, розм.
див. шестнадесети.
шестокласни|к ч. мн. -ци шестикласник,
шестокласничка ж. шестикласниця.
шестократ|ен, -на, -но; -ни шестиразовий,
шестикратний.
шестор|ен, -на, -но; -ни шестикратний;
в ~ размер у шестикратному розмірі.
шесторка ж. див. шестйца.
шестостен ч. шестигранник.
шестостен|ен, -на, -но; -ни шестигранний;
~-на пирамйда шестигранна піраміда.
шестстот|ен, -на, -но; -ни числ. поряд.
шестисотий.
шестстотин числ. кільк. шістсот.
шет|ам недок. 1. (стос, господарства) кло-
потатися, поратися; ~ из кьщи клопота-
тися (поратися) по дому; 2. (за людиною)
доглядати, поратися, клопотатися; (людині)
прислуговувати, служити, слугувати; ~ на
66лните доглядати за хворими; ~ на гостите
прислуговувати гостям; ~ на старите кло-
потатися біля (коло) старих, доглядати за
старими; 3. розм. тинятися, вештатися; хо-
дйти тудй-сюдй.
шетачка ж. хороша (домовйта) госпо-
дйня.
шетня розм. 1. домашні турботи, клопіт;
порання; 2. прислуговування, слугування;
3. розм. тиняння.
шеф ч. мн. -ове 1. шеф, керівнйк, голова;
2. (установа, яка здійснює шефство) шеф.
шефка ж. розм. 1. (про жінку) шеф,
керівнйк, голова; 2. дружйна шефа.
шефск|и, -а, -о; -и шефський; ~-а помощ
шефська допомога.
шйба|м недок. 1. хльоскати, хльостати,
шмагати, стьобати, (розм.) хляпати, шмор-
гати; хвйськати, хляскати; ~ коня с кам-
шйка хльоскати (хльостати, стьобати) коня
батогом; 2. періщити, сікти, хлюпотати,
хлюпотіти (про дощ), шмагати (про вітер);
3. перен. розм. (як попало) кйдати,
шпурляти, (розм.) швиргати, звалювати.
шйбва|м недок./шйбна 1. хльоскати і хльо-
стати (час від часу)/хльоснути, шмагати,
стьобати/стьобнути, (розм.) хляпати/хляп-
нути, шморгати/шморгнути; хвйськати/
хвйсьнути і хвйськнути, хляскати/хляснути;
2. (недок.— про дощ) періщити (час від
часу), сікти, хлюпотати, хлюпотіти; шма-
гати/шмагнути, шмагонути (про вітер); 3.
перен. розм. швиргати/швиргнути і швир-
гонути; кйдати (час від часу) /кйнути,
шпурляти/шпурнути; ~ се/~ се 1. хльос-
кати (хльостати) себе (час від часу)/
хльоснути себе; 2. стрімко вбігати (час від
часу)/вбігти; влітати/влетіти.
шибой ч. левконія, левкой.
шивалня ж. кравецька майстерня.
шивач ч. кравець; дамски ~ кравець
жіночого одягу; мьжки ~ кравець чолові-
чого одягу.
шивачка 1 ж. кравчйня, кравчйха; швач-
ка; ~ на бельо шваля, білошвейка.
,	2
шивачка ж. швидкозшивач.
шивачница ж. кравецька майстерня; ~
за порьчки кравецька майстерня індиві-
дуального пошиття.
шивашк|и, -а, -о; -и швацький, швейний;
~-а работйлница швальня, швейна май-
стерня; ~-а фйбрика швейна фабрика.
шй|ен, -йна, -йно; -йни шййний; ~-ни
прешлени шййні хребці.
шизофрени|к ч. мн. -ци шизофренік,
шизофренйчка ж. шизофренічка,
шизофренйя ж. мед. шизофренія.
шййка ж. 1. (частина тіла) шййка, шйєч-
ка; 2. носик (чайника), шййка, горлечко
(пляшки); 3. техн. цапфа; куха ~ порож-
нйста цапфа.
шик 1. ч. тільки одн. шик (розм.); без
~ без шйку; 2. у знач, прикм. незм. ши-
карний (розм.); бомбе ~ шикарний ко-
телок (капелюх); 3. у знач, присл. ши-
карно (розм.); облйчам се ~ одягатися ши-
карно.
шйкалка ж. чорнйльний горішок, дубове
яблучко.
шикалкав|я, -иш; -их недок. розм. відкру-
чуватися; удаватися до хйтрощів.
шйкалков, -а, -о; -и див. шйкалчен.
шйкалчен, -а, -о; -и зроблений з чорнйль-
ного горішка.
шиканйра|м недок. / док. удаватися/
удатися до крутійства (крючкотворства).
шиканйя ж. крутійство, крючкотвбрство.
шикбз|ен, -на, -но; -ни вйшуканий, еле-
гантний, ошатний, чепурнйй; (розм.) шикар-
ний; ~ костюм ошатний (чепурнйй, шикар-
ний) костюм.
шйле с. ягня, ярча, ярчук.
шилегар ч. вівчар, чабан (ягнят).
шйлест, -а, -о; -и гострий (як шило).
шйлешк|и, -а, -о; -и 1. ягнячий; ~-и кожи
ягнячі шкурки; 2. у знач, ім.: ~-о м’ясо
ягняти (баранця, баранчика).
шйлинг ч. шйлінг.
шило
763
широчина
шило с. мн. шила 1. шило; дебело ~
швайка; 2. (вибійного молотка) піка.
шйл|я, -иш; -йх недок. розм. загострю-
вати, заточувати.
шимпанзе с. шимпанзе (ч.).
шйн|а ж. 1. шйна; гумени ~-и гумові
шини; гьвкава ~ гнучка шйна; железни
~-и залізні шйни.
шйнда, шйндра ж. покрівельна (дахова)
дранка.
шйндел ч. гонт.
шинел ч. шинель, шинеля (ж.); войнйшки
~ солдатська шинель; офицерски ~ офі-
церська шинель.
шинй|к ч. мн. -ци розм. дерев’яна по-
судина, яка застосовувалася як міра сипких
тіл, рівна приблизно 10 кг.
шинйра|м недок. і док. накладати/накла-
сти шйну.
шинбса|м док.: шинбсвам (див.).
шиносва|м недок./шинбсам надівати/на-
діти шйну (на колесо).
шйп ч. мн. -ове 1. (у рослин) колючка,
шпйлька, шпичак, шип; ~-ове на роза
колючка (шип, шпйлька) троянди; 2. (у
птахів) шпорка, шпора; 3. (загострений
предмет) шип, вістря, шпичак, шпичка;
4. шип; наріст; ~-ове в грьбначния стьлб
шипй в хребті; 5. техн. шип, цапфа, па-
лець.
шипар ч. див. шопар.
шйпест, -а, -о; -и колючий, колький, кіл-
кйй; з шипами.
шйпка ж. 1. шипшина; 2. розм. гострий
перець.
шйпков, -а, -о; -и шипшинний, шипшино-
вий; ~ храст кущ шипшйни; ~ чай шипши-
новий чай.
шип|я, -йш; -ях недок. шипіти.
шипящ, -а, -о; -и лінгв. шиплячий; ~-и
сьгласни шиплячі прйголосні.
шир ч. і ж. тільки одн. широчінь; без-
брежна ~ безбережна широчінь; морска
~ морська широчінь.
шира ж. виноградне сусло.
шйрва|м се кедок./шйрна се пошйрювати-
ся/пошйритися, (недок.) шйршати, шири-
тися; розповсюджуватися/розповсюдитися
(у великій кількості).
шйр|ен, -на, -но; -ни велйкий, просторий,
широкий.
ширина ж. 1. ширина, широчина; ~ нату-
нела ширина тунелю; 2. п о е т. (безмежний
простір) широчінь, ширина; 3. спец, широта;
северна ~ північна широта.
ширине с. р о з м. широчінь, ширина (без-
межний простір).
ширйт ч. тасьма.
шйрн|а се, -еш се; -ах се док.: шйрвам
се (див.).
ширбк, -а, -о; -и 1. широкий; мнбго (из-
вьнредно) ~ широчезний, надзвичайно ши-
рокий; ~ два метра два метри завшйршки;
~ тротоар широкий тротуар; ~-а крачка
широкий, (розм.) сягнйстий крок; 2. широ-
кий; велйкий, просторий; обшйрний; ~-а
степ широкий (розлогий, розложистий)
степ; 3. (про одяг, взуття) широкий, про-
сторий, вільний; 4. (великий кількісно) ши-
рокий, значнйй, велйкий, різноманітний; ~
крьг вьпрбси широке коло питань; ~-и
вьзмбжности широкі можлйвості; 5. доклад-
ний, вичерпний; 6. (який має великий роз-
мах) широкий, масовий; необмежений; ~-о
обсьждане широке обговорення; ~-о прило-
жение широке застосування; ~-о разпро-
странение широке розповсюдження; 7. лінгв.
(звук) широкий, відкрйтий; 0 ймам ~-о
сьрце див. ймам; ~ екран широкий екран;
~ социалйст заст. широкий соціа-
ліст; член опортуністйчного крила болгар-
ської соціал-демократії.
широкан|ец ч. мн. -ци розм. широкий
соціаліст; член опортуністйчного крила
болгарської соціал-демократії.
широканка ж. розм. широка соціа-
лістка; член опортуністйчного крила
болгарської соціал-демократії.
широкогрьд, -а, -о; -и широкогрудий.
широкоекран|ен, -на, -но; -ни широко-
екранний; ~ филм широкоекранний фільм.
ширококлбнест, -а, -о; -и розгілчастий,
широковітий, широкогіллястий, широкога-
лузий.
широколйк, -а, -о; -и широколйций, ши-
роковидий.
широколйст|ен, -на, -но; -ни 1. широко-
листий, широколйстяний; ~-но дьрвб широ-
колисте дерево; 2. листянйй; ~-на гора
листянйй ліс.
широкоплещест, -а, -о; -и широкоплечий,
плечистий.
широкопбл, -а, -о; -и широкополий, з ши-
рокими полами; крислатий, ширококрйсий;
~-а шапка крислатий (ширококрйсий) ка-
пелюх.
широкопрьст, -а, -о; -и розм. марно-
тратний.
шйром присл. широко.
широта ж. 1. широчінь, широта; ~ на
мисьлта широчінь (широта) думки; ~ на
проблемите широта проблем; 2. поет, ши-
рочінь, ширина, безмежний простір; 3. з а с т.
(географічна) широта.
широчина ж. 1. ширина; ~ на отвбра
ширина отвору; дьска с 20 см дбш-
широчьк
764
шконто
ка завширшки 20 см; 2. (географічна) ши-
рота.
широч|ьк, -ка, -ко; -ки р о з м. 1. не дуже
широкий; 2. (ширший, ніж потрібно) широ-
куватий, заширокий.
шйрт ч. мн. -ове діал. 1. засув, засувка;
2. шухляда.
шйр|я, -иш; -их недок. 1. простягати,
розпросторювати; 2. розширювати; ~ се 1.
ширшати, ширитися, розширюватися, роз-
ширятися; простягатися; 2. розшйрюватися,
поширюватися; розповсюджуватися; 3. (по
світу) ходйти, носйтися.
шйста ж. сланець.
шйстов, -а, -о; -и сланцевий.
шифрова|м недок. і док. шифрувати/
зашифрувати.
шйф|ьр ч. мн. -ри шифр; код; услбвен ~
умовний код.
шйш ч. мн. -ове 1. металева піка; спис;
2. (для в'язання) спйця, дротик; 3. (для
смаження м'яса) рожен, шампур.
шишане с. заст. стародавня рушнйця
з коротким стволом.
шишарка ж. шйшка (хвойного дереву).
шише с. 1. пляшка; ~ за вода графйн для
водй; две ~-та бйра дві пляшки пйва; 2.
лампове скло.
шйшкав, -а, -о; -и розм. товстйй, гру-
бий, гладкйй.
шишкав|ея, -ееш; -ях недок. розм. тов-
стіти, товстішати, гладнути, гладшати (про
людину).
шишкавина ж. р о з м. повнота, гладкість,
огрядність.
шйшкебап ч. шашлйк.
шйшк|о ч. мн. -овци розм. товстун, гладун.
шйшче с. 1. шампур; 2. тільки мн. шаш-
лйк.
шйя 1 ж. 1. шйя; бяла ~ біла шия; дьлга
~ довга шйя; 2. (посуду) шййка; 0 вьорь-
жен до ~ (зьбй) див. вьорьжен; окачвам
си/окача си вьжето на ~-ята (врата)
див. окачвам; превйвам/превйя ~-та на
някого див. превйвам; стьпвам/стьпя на ~-
та на някого див. стьпвам; хващам/хвана
~ див. хващам.
шй|я 2, -еш; -х недок. 1. шйти; пришивати;
зашивати; ~ копче пришивати гудзик; ~
на машйна шйти на машйні; строчйти;
~ на рька шйти вручну; 2. шйти, виго-
товляти одяг; тук ~-ят само сака тут
шйють тільки піджакй; 3. р о з м. вишивати;
мережати, мережити; тя [сама] си ~-е по-
ла вона сама собі шйє спіднйцю; ~ на гер-
геф вишивати на п’яльцях; ~ си шйти собі,
віддавати шйти для себе; ~ си костюм
при шивач шйти костюм у кравця.
шкартйра|м недок. бракувати, забракбву-
вати/забракувати; ~ стбка бракувати то-
вар.
шкарто с. 1. (погана якість) брак; 2. брак,
продукція низької якості.
шкаф ч. мн. -ове шафа; библиотечен ~
книжкова шафа; сушйлен ~ сушйльна ша-
фа; хладйлен ~ холодйльна шафа.
шкафче с. шафка; нбщно ~ тумбочка,
нічнйй столик.
шкембе с. розм. 1. (жуйних тварин)
рубець, шлунок; ~-чорба юшка (суп) з руб-
ців; 2. розм. черевйна, пузо; черево; пускам
~ відрощувати (відпасати, відпускати) че-
рево (пузо).
шкембеджййница ж. їдальня, в якій го-
тують юшку (суп) з рубців.
шкембелйя прикм. незм. розм. див.
шкембест.
шкембест, -а, -о; -и розм. пузатий, че-
реватий.
школа ж. 1. школа, спеціальний учбовий
заклад; балетна ~ балетна школа; вйсша
партййна ~ вйща партійна школа; музи-
кална ~ музйчна школа; 2. перен. шко-
ла, досвід; ~ на живота школа життя; 3.
перен. (у науці, мистецтві, літературі і
т. ін.) школа, напрям; литературна ~ лі-
тературна школа; 4. (система засвоєння,
вивчення) школа; ~ за пиано школа гри
на фортепіано.
школни|к ч. мн. -ци 1. школяр, учень;
2. учень спеціальної школи; студент; 3. кур-
сант.
школничка ж. 1. школярка; 2. ученйця
спеціальної школи; студентка; 3. курсантка.
школо с. з а с т., розм. школа.
школбвка ж. 1. підготовка, навчання; 2.
підготовка, знання, досвід; добра ~ хороша
підготовка.
школск|и, -а, -о; -и 1. шкільнйй; учнів-
ський; ~ другар шкільнйй товариш; ~-а
младеж учнівська молодь; 2. розм. шко-
лярський; примітйвний; схоластйчний; ~
езйк школярська мова; ~-о повтаряне на
известни положення школярське повторення
відомих положень.
школува|м недок. 1. навчати, передава-
ти досвід; 2. навчатися, набувати досвіду;
~ се навчатися, набувати досвіду, удоско-
налювати свої знання; ~ се в администра-
тйвната работа набувати досвіду (удоско-
налювати свій досвід) в адміністратйвній
роботі.
шконтйра|м недок. і док. 1. фін. дискон-
тувати; 2. перен. розм. не приймати/
не прийняти вйсловлені твердження.
шконто с. тільки одн. 1. фін. дисконт; 2.
шлагер
765
шовинйст
перен. розм. відмова прийняти вислов-
лені твердження цілком.
шлагер 1. шлягер, модна пісенька або
мелодія; плбча с ~-и платівка з шлягера-
ми; забравени ~-и забуті шлягери; 2.
шлягер, крик моди; ~ на сезона крйк
моди.
шлагер|ен, -на, -но; -ни 1. пов’язаний з
шлягерами, модними пісеньками й мелодія-
ми; ~ певец співак, якйй виконує шлягери.
шлайфа|м недок. і док. шліфувати/від-
шліфувати; ~ стекло шліфувати скло.
шлайфйст ч. шліфувальник.
шлайфмашина ж. спец, шліфувальний
верстат.
шлайфпила ж. спец, бархатний напйлок.
шлайфшайба ж. спец, шліфувальний круг,
шлака ж. шлак (ч.).
шлейф ч. мн. -ове шлейф; рбкля с ~
сукня з шлейфом.
шлем ч. мн. -ове 1. шолом; рйцарски ~
рйцарський шолом; 2. спец, шолом; водола-
зен ~ водолазний шолом; защйтен ~ за-
хиснйй шолом; херметйчен ~ герметйчний
шолом.
шлеп ч. мн. -ове баржа; речен ~ річкова
баржа; самохбден ~ самохідна баржа.
шлепчйя ч. розм. матрос, який працює
на баржі.
шлйфер ч. плащ; дощовйк; (розм.) пильо-
вйк; ~ с качулка плащ (дощовйк) з капю-
шоном.
шлйфер|ен, -на, -но; -ни плащовйй; ~
плат плащова тканйна.
шлифова|м недок. і док. 1. шліфувати/
відшліфувати; ~ детайли шліфувати деталі;
2. перен. шліфувати/відшліфувати, удоско-
налювати/удосконалити, поліпшувати/по-
ліпшити; ~ всяка дума шліфувати кожне
слово.
шлифовач ч. див. шлайфйст.
шлифовачка ж. див. шлайфмашина.
шлифбвьч|ен, -на, -но; -ни шліфувальний.
шлбсер ч. слюсар; ^-монтажник слюсар-
складальник, складальник; усвоявам про-
фесията на ~ засвоювати професію слю-
саря.
шлбсер|ен, -на, -но; -ни див. шлбсерски.
шлбсерка ж. слюсар (про жінку).
шлбсерск|и, -а, -о; -и слюсарний, слюсар-
ський; ~ инструмент слюсарський інстру-
мент; ~-а работйлница слюсарня, слюсарна
майстерня.
шлюз ч. мн. -ове техн. шлюз; вьздушен ~
повітряний шлюз; многокамерен ~ багато-
камерний шлюз; плавателен ~ судноплав-
ний шлюз.
шлюпк|а ж. розм. шкірка, шкурка, шку-
рйнка; лузга, лушпйння, лушпайка; чйстя от
~-и очищати від лузгй (лушпайки, шкірки).
шляп вигук шльоп, лясь, ляп; човг, чалап.
шляпа|м недок. 1. (рукою) шльопати,
ляскати, ляпати; 2. розм. (по болоту, грязю-
ці і т. ін.) чалапати, чалапкати, хляпати,
хльбпати; ~ по кала чалапати (хляпати,
шльопати) по болоту (грязюці); ~ се хлю-
патися, плескатися у воді.
шляпва|м кедок./шляпна 1. шльопати (час
від часу)/шльопнути, ляскати/ляснути, ля-
пати/ляпнути; той го шляпна леко по бузата
він легко шльопнув (ляснув, ляпнув) його
по щоці; 2. чалапати і чалапкати/чалап-
нути, хляпати/хляпнути.
шляпн|а, -еш; -ах док.: шляпвам (див.).
шля|я се, -еш се; -х се недок. розм. ти-
нятися, вештатися, шлятися, швендяти,
швендятися, шалатися.
шмайзер ч. автомат, пістолет-кулемет.
шмалта ж. смальта.
шмекер ч. розм. пройдйсвіт, плутяга,
пройда; шахрай.
шмекерй|я ж. розм. шахрайство; шах-
рування; вьрша ~-и шахрувати, шахраю-
вати.
шмекерка ж. розм. пройдйсвітка, пройда,
проноза; шахрайка.
шмекерльк розм. див. шмекерйя.
шмекерск|и, -а, -о; -и р о з м. шахрайський.
шмекерува|м недок. розм. шахрувати,
шахраювати, крутйти, хитрувати.
шмйргел ч. наждак; наждачний (нажда-
ковий) круг.
шмйргелов, -а, о; -и наждачний, нажда-
ковий; ~-а хартйя наждачний (наждако-
вий) папір.
шмуга|м недок. розм. пхати, сунути, со-
вати, засовувати, засувати; ~ се шмигати,
ховатися.
шмугва|м кедок./шмугна розм. пхати
(час від часу)/пхнути; сунути і совати/
сунути, засовувати і засувати/засунути; ~
се/~ се шмигати/шмигнути, прошмйгува-
ти/прошмигнути; ховатися/сховатися.
шмугн|а се, -еш се; -ах се док.: шмугвам
се (див.).
шмул|я, -йш; -их розм. швйдко обривати
плодй (ягоди) разом з лйстям.
шнйцел ч. шніцель.
шнбла, шнблка ж. шпйлька (для заколю-
вання волосся).
шнур ч. мн. -ове шнур; гьвкав ~ гнуч-
кйй шнур; електрйчески ~ електрйчний
шнур, електрошнур; телефбнен ~ телефон-
ний шнур.
шовинйзьм ч. тільки одн. шовінізм.
шовинйст ч. шовініст.
шовинистйчен
766
шукна
шовинистйч|ен, -на, -но; -ни шовіністйч-
ний.
шовинистйческ|и, -а, -о; -и див. шовини-
стйчен.
шовинйстка ж. шовіністка.
шок ч. мн. -ове шок; нервен ~ нерво-
вий шок.
шокйра|м недок. і док. шокувати, ставити/
поставити в незручне становище, виклика-
ти/вйкликати почуття зніяковіння.
шоколад ч. шоколад; блбкче ~ плйтка
шоколаду; млечен ~ молочний шоколад;
натурален ~ натуральний шоколад; ~
на блбкчета плитковйй шоколад; чашка ~
чашка шоколаду.
шоколаден, -а, -о; -и 1. шоколадний; ~-а
торта шоколадний торт; ~-и бонббни шо-
коладні цукерки; 2. шоколадний, корйчне-
вий.
шоколадов, -а, -о; -и 1. шоколадний,
зроблений з шоколаду; ~-и изделия шоко-
ладні вйроби; 2. шоколадний, корйчневий.
шомпол ч. шомпол.
шоп ч. ш о п; селянйн із Західної Бол-
гарії.
шопар ч. кабан; коли ~ різати кабана;
угоен ~ угодований кабан.
шбпск|и, -а, -о; -и ш б п с ь к и й, якйй
стосується шбпів;~ говор шбпський говір;
~-а носйя шбпський одяг; 0 ~-а салата
шбпський салат (салат із свіжих помідорів
і бринзи).
шорти мн. шорти.
шосе с. шосе; асфалтйрано ~ асфальто-
ване шосе.
шосе|ен, -йна, -йно; -йни шосейний; ~-йна
мрежа мережа шосейних доріг.
шосйра|м недок. і док. прокладати/про-
класти шосе.
шофйра|м недок. водйти автомобіль, керу-
вати автомобілем, бути за кермом; (розм.)
шоферувати; тбзи пьт ~-ше жена му цього
разу вела автомобіль (була за кермом)
його дружйна.
шофьбр ч. шофер, водій; раббтя катб ~
працювати шофером; ~ на таксй шофер
таксі, таксйст.
шофьбрск|и, -а, -о; -и шоферський, водій-
ський; ~-а кнйжка права водія.
шпага ж. шпага.
шпагат ч. шпагат (фігура в гімнастиці).
шпалйр ч. шпалера (ряди людей).
шпалта ж. спец, гранка.
шнек ч. мн. -ове вид свинячої ковбасй.
шперплат ч. фанера; фурнйран ~ веніро-
вана фанера.
шперплатен, -а, -о; -и фанерний; ~-а
фабрика фанерна фабрика.
шперплатов, -а, -о; -и фанерний, зроб-
лений з фанери; ~-а кутйя фанерний
ящик.
шперц ч. мн. -ове відмйчка; отварям
(отключвам) с ~ відкривати відмйчкою.
шпионаж шпигунство, шпіонаж.
шпибн, шпибн|ин ч. мн. -и шпигун.
шпионйра|м недок. шпигувати, займатися
шпигунством; стежити, слідкувати.
шпибнка ж. 1. шпигунка; 2. вічко; (рідко)
прозурка.
шпибнск|и, -а, -о; -и шпигунський; ~-а
дейност шпигунська діяльність.
шпиц прикм. незм. гострий, шпилястий,
шпичастий, кінчастий, кінчатий; ~ обувки
гостроносе взуття.
шпбр|а ж. шпора, острога; бодвам коня
с ~-ите стискати шпорами (острогами)
коня, давати шпори коню, пришпорювати
коня.
шпбр|я, -иш; -их недок. пришпорювати
коня, стискати шпорами (острогами) коня,
давати шпори коню.
шприцбва|м недок. і док. шприцювати,
обпрйскувати/обпрйснути, упбрскувати/упбр-
снути, начиняти/начинйти з допомогою шпрй-
ца; ~ крем шприцювати крем.
шпрйц ч. мн. -ове 1. склянка вина із содо-
вою водою; 2. пульверизатор; обпрйскувач;
3. спец, шприц.
шрапнел ч. шрапнель (ж.).
шрапнел|ен, -на, -но; -ни шрапнельний;
~ бгьн шрапнельний вогонь.
шрйфт ч. мн. -ове шрифт; едьр ~ велйкий
шрифт; заглавен ~ заголовний шрифт;
курсйвен ~ курсйвний шрифт, курсйв; ла-
тйнски ~ латйнський шрифт; получерен
(получер) ~ півжйрний шрифт; прав ~ пря-
мйй шрифт; черен ~ жйрний шрифт; ~ за
корйци шрифт для обкладинок.
шрот ч. мн. -ове макуха.
шуба ж. шуба.
шублер спец, штангенцйркуль.
шубра|к ч. мн. -ци чагарнйк, чагар.
шубрака ж. кущ.
шубрачка ж. кущик.
шуга ж. короста.
шугав, -а, -о; -и коростявий, хворий на
коросту.
шугав|ея, -ееш; -ях недок. покриватися
коростою, хворіти на коросту.
шуква|м недок./шукна промовляти (час
від часу)/промовити, проговбрювати/про-
говорйти, подавати/подати голос; той не
смее да шукне він не сміє слова сказати
(подати голос).
шукн|а, -еш; -ах док.: шуквам
(див.).
шум
767
шушукам
шум ч. мн. -ове 1. шум; чл. ф. шум|ьт, -а;
не понасям ~-а на транспорта не зносити
(переносити) шум транспорту; тревожен ~
тривожний шум; ~ на гласове гомін; ~ на
морето шум моря 2. спец, шум; ~ в двига-
теля шум у двигуні; ~ в сьрцето шум у
серці; ~ при изпускането вихлопний шум;
3. перен. шум, розмови, пересуди; 0 вдйгам/
вдйгна ~ див. вдйгам.
шума ж. 1. лйстя; есенна ~ осіннє лйстя;
2. розм. листянйй ліс; 3. (годівля для
худоби взимку); гілкй (віти) з вйсушеним
листям; 0 хващам/хвана ~-та ітй/пітй в ліс
(до партизанів).
шума|к ч. мн. -ци хаща; гущавина, гу-
щина, гуща; густйй ліс.
шумар ч. 1. людйна, яка займається за-
готівлею гілок для годівлі худоби взймку;
2. заст. гайдук.
шумарка ж. жінка, яка займається заго-
тівлею гілок для годівлі худоби взймку.
шумат, -а, -о; -и див. шумнат.
шумва|м недок./шумна шуміти (час від
часу)/прошуміти.
шум|ен, -на, -но; -ни 1. шумний; голоснйй;
~ разговор шумна розмова; 2. перен. шум-
ний (розм.); ~ успех шумний успіх.
шумест, -а, -о; -и листовйй, листянйй,
з лйстям (про дерево).
шумка ж. лист (дерева).
шумкар ч. розм. ш у м к а р; назва парти-
занів, яку вживали переважно карателі
до 9 вересня 1944 р.
шумкарка ж. розм. шумкарка; назва
партизанок, яку вживали переважно кара-
телі до 9 вересня 1944 р.
шумлйв, -а, -о; -и шумлйвий, шумний,
гомінкйй, гомінлйвий; ~-а река гомінка
(гомінлйва, шумлйва) річка.
шумн|а, -еш; -ах док.: шумвам (див.).
шумнат, -а, -о; -и вкрйтий лйстям.
шумов, -а, -о; -и лінгв. шумний; ~-и
сьгласни шумні прйголосні.
шумол|я, -йш; -ях недок. 1. шелестіти, ша-
рудіти, шемрати, шемріти, шурхати, шурхо-
тати, шурхотіти, (розм.) шурчати; 2. (про
воду) дзюрчати, дзюркотати, дзюркотіти,
журчати.
шумотевица ж. розм. гвалт; сйльний шум,
гам, гамір.
шумтеж ч. шум.
шумт|я, -йш; -ях недок. див. шумоля.
шумци мн. розм. див. шумкар.
шум|я, -йш; -ях недок. 1. шуміти; шуму-
вати; гомоніти; дьждьт ~-й дощ шумйть;
морето ~-й море шумйть; децата ~-яха
по време на междучасието діти гомоніли
(шуміли) під час перерви; 2. здіймати
(зчиняти) шум, галас; 3. багато говорйти;
галасувати.
шунка ж. шйнка; окіст.
шупва|м недок./шупна 1. (про тісто) під-
німатися, підійматися (час від часу)/ти-
нятися, сходити/зійтй, підходити/підійтй; 2.
(про вино) бродйти/почати бродйти, грати,
загравати/заграти, шумувати; 3. (про моло-
ко) прокисати/прокйснути.
шупла ж. пора, дірка, пустота (в хлібі,
сирі).
шуплест, -а, -о; -и див. шуплйв.
шуплйв, -а, -о; -и пористий, поруватий;
ніздрюватий, дірчатий, дірчастий; ~ варо-
вйк пористий вапняк; ~-о сйрене дірчата
(дірчаста) брйнза.
шупн|а, -еш; -ах док.: шупвам (див.).
шурва|м недок./шурна починати/почати
бйти струменем; вибивати/вйбити; (недок.
розм.) цебеніти.
шурей ч. шурин; брат дружйни; (розм.)
шуряк.
шуренайка ж. діал. дружйна шу-
рина.
шурт|я, -йш; -ях недок. 1. (про воду)
дзюрчати, дзюркотати, дзюркотіти, журча-
ти; 2. (про кров) струмувати, струміти,
струменіти, струменітися, струмйти, струмй-
тися; (розм.) цебеніти.
шут 1 ч. мн. -ове блазень.
шут 2 ч. мн. -ове спорт, сйльний удар по
м’ячу.
шут 3 -а, -о; -и 1. шутий, безрогий, (діал.)
комблий; 2. розм. (про посуд) з відбйтою
ручкою або з відбйтим верхом; 0 ~-о ми е
щось мені не вистачає.
шутйра|м недок. і док. спорт, сильно бй-
ти/пробйти м’ячем; ударяти/ударити по
м’ячу.
шутовск|и, -а, -о; -и блазенський, блаз-
нівський; ~-о облеклб блазенський (блаз-
нівський) одяг.
шушка ж. смітйна, смітйнка, порошйна,
порошйнка, билйна, билйнка; ф до ~ геть
усе, чйсто все.
шушн|а, -еш; -ах недок. 1. шептати,
шепотіти, шепотати; детето му ~-е нещо на
ухо дитйна щось шепоче йому на вухо;
2. шелестіти, шарудіти, шемрати, шемріти;
~ се пошйрюватися (про чутки); ~ си шеп-
татися, шепотітися, шепотатися.
шушони мн. боти (гумові).
шушука|м недок. шептати, шептатися, ше-
потіти, шепотітися, шепотати, шепотатися;
перешіптуватися; момченцето му ~-ше не-
що хлопчик йому щось шепотів; тя шушука с
тях вона шепнеться (перешіптується) з нй-
ми.
шушулка
768
щателен
шушулка ж. 1. стручок; 2. бурулька.
шушумйга ч. і ж. непоказна (мйршава,
незугарна) людйна.
шшш, шшт вигук розм. цить, цйтьте.
шьпа ж. див. шепа.
шьпн|а, -еш; -ах недок. див. шепна.
шьпот ч. див. шепот.
шьта|м недок. див. шетам.
щ
ща, щеш; щях недок. частіше у
спол. з часткою не хотіти, бажати; той
не ще да се изказва він не хоче вислов-
люватися; щеш не щеш хочеш [чи] не хо-
чеш; (розм.) хоч-не-хоч, хіть-не-хіть; (заст.)
хотя-нехотя, хотя чи нехотя; 0 за щяло
и нещяло ні за що ні про що; ні за пухлу
душу; колкото щеш скільки завгодно; скіль-
ки хочеш (хоч); досхочу; хоч відбавляй;
не ще и сьмнение див. сьмнение; не щеш
ли і раптом...; звідкись (казна-звідки) узяв-
ся; де не взявся.
щаб ч. мн. -ове 1. військ, штаб; главен
~ головнйй штаб; офицер от ~-а штабнйй
офіцер; тйлов ~ штаб тилу; ~ на частта
штаб частйни; 2. штаб, керівнйй орган;
~ на студентския стройтелен отряд штаб
студентського будівельного загону.
щаб|ен, -на, -но; -ни штабнйй; ~-но уче-
ние штабне навчання.
щава ж. дубйтель; (розм.) дуб, дубйло
(дубильна речовина).
щав|я, -иш; -их недок. чинйти, дубйти
(шкіру).
щад|я, -йш; -йх недок. 1. щадйти, не за-
напащати, жаліти, мйлувати; ~ пленените
щадйти полонених; 2. перен. берегтй,
шкодувати, жаліти, жалувати; не ~ сйлите
не шкодувати (не жаліти) сил; ~ здра-
вето си берегтй (шанувати) своє здоров’я.
щайга ж. неглибокий ящик (для фруктів
та овочів); ~ грозде ящик винограду; ~
за пазене на плодове ящик для зберігання
фруктів.
щампа ж. 1. естамп; 2. узор, візерунок
(на тканині і т. ін.); спец, тйснення; 3.
спец, штамп; ~ за изрязване вирубнйй
штамп; ~ за чеканене карбувальний
штамп.
щампов, -а, -о; -и штампувальний; ~ чук
штампувальний молот.
щампова|м недок. і док. див щампос-
вам.
щамповчи|к ч. мн. -ци штампувальник.
щамповьч|ен, -на, -но; -ни штампуваль-
ний; ~-на штампувальна машйна.
щампоса|м док.: щампосвам (див.).
щампосва|м кедок./щампбсам 1. штампу-
вати, виготовляти/вйготовити за допомогою
штампа; 2. (візерунок на тканині) наби-
вати/набйти, вибивати/вйбити.
щанга ж. 1. (металевий стрижень) штан-
га; ~ за автомобйлни гуми монтувальна
лопатка (для шин), сондажна ~ бурова
штанга; 2. спорт, штанга; повдйгане на ~
жим (вижимання) штанги.
щангйст ч. штангіст.
щанд ч. мн. -ове 1. стенд; ~ с кнйги стенд
з книжками; 2. (у магазині) прилавок, від-
діл; секція; на кой ~ се продава кадифе?
у якому відділі продається вельвет? ~ за
мьжка конфекция відділ (секція) чолові-
чого одягу; ~ за продажба на парче штуч-
ний відділ.
щандйст ч. продавець (секції у магазині).
щандйстка ж. продавець (про жінку),
продавщйця (секції в магазині).
щапа|м недок. розм. 1. чалапати, чалапка-
ти, хляпати; децата ~-т из локвите діти
чалапають по калюжах; 2. (про дитину)
чалапати; дйбати, починати ходйти.
щапука|м недок. несмілйво ходйти, пере-
ступати (про дитину).
щастие с. 1. щастя; желая ~ бажати
щастя; семейно ~ сімейне щастя; 2. щастя,
успіх, удача, досягнення; 0 за |мое] ~
на [моє] щастя; опйтвам си/опйтам си
то (кьсмета) див. опйтвам; разкбвничето на
~-то див. разковниче.
щастлйв, -а, -о; -и 1. щаслйвий; ~ човек
щаслйва людйна; 2. щаслйвий, сприятли-
вий, удачливий; (розм.) щасний; ~ случай
щаслйвий вйпадок; 0 ~ пьт! щаслйва
дорога!
щастлйв|ец ч. мн. -ци щаслйвий, щаслй-
вець, (розм.) щаслйвчик.
щастлйвка ж. щаслйвиця, щаслйва жінка.
щат 1 ч. мн. -ове штат; зачислявам на
~ зараховувати в штат; надути ~-ове роз-
дуті (здуті) штати; ськращавам ~-овете
скорочувати штати; ~ на учреждението
штат установи (закладу).
щат2 ч. штат; Сьединени американски
~-и (САЩ) Сполучені Штати Америки
(США).
щател|ен, -на, -но; -ни старанний, ретель-
ний, дбайлйвий, пйльний; ~ преглед ста-
ранний (ретельний) огляд.
щатен
769
щат|ен, -на, -но; -ни штатний; ~-на
дльжност штатна посада; ~-на таблица
штатний розклад.
щафета ж. спорт. 1. естафетна паличка;
2. естафета; прблетна ~ на средношкбл-
ци весняна естафета учнів середніх шкіл;
0 предавам ~ передавати естафету.
щафет|ен, -на, -но; -ни спорт, естафетний;
~-но бягане естафетний біг.
ще частка, уживається при утворенні форм
майбутнього часу; ниє ~ победйм ми пере-
можемо; ~ му ги прометем ми йому їх
прочитаємо; ~ се вьрна в неделя я по-
вернуся у неділю.
щед|ьр, -ра; -ро; -ри щедрий; ~ дар щед-
рий дарунок; ~-ра земя щедра земля.
щека ж. 1. (більярдний) кий; 2. лйжна
палка.
щекер ч. ел. штепсель, штепсельна розет-
ка; штекер.
щекотлйв, -а, -о; -и 1. дражлйвий; 2. делі-
катний, тонкйй; 0 ^-о положение дражливе
(делікатне, ніякове) становище.
щемпел ч. штемпель, печатка; поставям
~ ставити печатку (штемпель); пощенски
~ поштовий штемпель.
щемпелува|м недок. і док. штемпелюва-
ти, проштемпельбвувати/проштемпелюва-
ти, ставити/поставити штемпель (печатку).
щене с. діал. щеня, цуценя, песеня.
щепсел ч. ел. штепсель; двуполюсен ~
двополюсний штепсель.
щерка ж. розм. донька; дочка, доня.
щеркин, -а, -о; -и розм. доччин, донь-
чин.
щеслав|ен, -на, -но; -ни пихатий, марно-
славний, марнолюбний; (розм.) гонористий,
пихлйвий.
щеславие с. пиха, марнославство, марно-
любство; (розм.) порожній (пустйй) гонор.
щет|а шкода, втрата, збйток; материални
~-й матеріальні збйтки; нанасям (причи-
нявам) ~ завдавати збйтків (втрат), спри-
чиняти збйтки.
щйглец ч. орн. щйголь, щйглик.
щйк ч. мн. -ове багнет, штик; поставям
~-а примикати багнет (штик).
щйков, -а, -о; -и багнетний, штиковйй.
щипало с. розм. щйпці.
щйпва|м кедок./щйпна пощйпувати, щи-
пати (час від часу)/щипнути, ущипнути;
скубти, скубати/скубнути, ускубнути, ускуб-
ти; ~ трева скубти (скубати) траву.
щйпк|а 1 ж. 1. прйщіпка; ~-и за пране
прйщіпки для білйзни; 2. щйпці; ~ за
захар щйпці для цукру; 3. (для волосся)
шпйлька; 4. клішня, клешня; 5. спец, зати-
скач.
що
г	9	*	'
щипка ж. розм. пучка, щіпка; ~ сол
пучка (щіпка) солі.
щиплйв, -а, -о; -и 1. (про вітер) різкйй,
гострий, пронйзливий; шпаркйй; (розм.)
смалкйй; 2. (про напої) їдкйй; гострий,
різкйй.
щйпн|а, -еш; -ах док.: щйпвам (див.).
щип|ок ч. мн. -ци іхт. в’юн.
щйп|я, -еш; -ах недок. 1. щипати; 2. щи-
пати, общйпувати, скубти, обскубувати,
обскубати; конят ~-еше трева кінь щипав
(общйпував, скуб, обскубував) траву; ~
кокошката обскубувати (обскубати, общй-
пувати, патрати) курку; 3. (про комах)
кусати; 4. щипати; студеният вятьр ~-еше
лицето холодний вітер щипав облйччя;
5. (про напої) щипати, бути їдкйм, гострим,
різкйм.
щир’1 ч. тільки одн. бот. щирйця, ама-
рант.
щир 2, -а, -о; -и розм. безплбдний, без-
дітний.
щирйца ж. розм. 1. ялова тварйна;
ялівка; 2. знев. (про жінку) ялова; бездітна,
безплідна (у знач. ім.).
щйт ч. мн. -ове 1. (зброя) щит; железен ~
залізний щит; 2. щит; перегородка, пере-
криття; щиток; ветровй ~ вітровйй щит
(щиток); предпазен ~ запобіжний щит;
~ за прокарване на галерия прохіднйцький
щит (у шахтах, тунелях); ~ на каросерията
щит кузова.
щитовйд|ен, -на, -но; -ни щитовйдний;
на жлеза щитовйдна залоза.
щйфт ч. мн. -ове спец, штифт; осигурй-
телен ~ стопорний штифт.
що 1 займ. 1. пит. що; ~ дйриш тук? ~ е
това? що це? що ти тут шукаєш? 2. відн.
що, якйй; котрий; това, ~ бях видял по-рано
те, що я бачив раніше; човекьт, що йдва
вчера людйна, яка (що) приходила вчора;
3. у знач. спол. що; чого; чому; навіщо,,
нащо; те не знаеха ~ е това вонй не знали,
що це; ~ се отнася до него що стосується
його, щодо нього; 0 няма ~ а) нічого не
скажеш (поробиш, вдієш), що й казати
(говорйти); б) нема чого й казати; нічого
казати; нівроку; ~ по ~ що б то не було;
хоч би що там було; будь-що-будь.
що 2 присл. розм. 1. чого, чому, (розм.)
чом, навіщо, нащо, для чого; ~ не го пйташ?
чого ти його не запитаєш? ~ не се обади по>
телефона? чому ти не зателефонував (не
подзвонйв по телефону)? 2. (в окличних
реченнях) скільки, наскільки, як, як багато;
ми е мйло и драго! як мені любо-дорого
(любо-мйло!); ~ хора бяха се сьбрали!
скільки (як багато) людей зібралося! З-
що-годе	770	щу рак
у знач. спол. чого, чому, навіщо, нащо;
кажи ми ~ не пише татко? скажи мені, чому
не пйше батько?
що-годе присл. що-небудь, як-небудь,
скільки-небудь.
щом спол. 1. як тільки, тільки (-но), скоро,
щойно [тільки]; ~ влязох, телефоньт
зазвьня як тільки я ввійшов, задзвонив
телефон; 2. колй якщо; як; (розм.) раз;
~ говори така, значи ймам основание колй
(якщо, раз) я це кажу, значить, у мене є
підстава; ~ не ми вярваш, не питай раз
(якщо) мені не віриш, не запйтуй; 0 ~ като
спол. як тільки, тільки [-но]; скоро, щойно
[тільки].
щора ж. жалюзі.
щото займ. відн. у знач. спол. 1. що; на-
правете, ~ трябва зробіть, що треба;
~ е моє, то е не всйчки що моє, те належить
усім; 2. щоб (щоби); погрижете се, ~ всйч-
ки да дойдат потурбуйтеся, щоб усі при-
йшлй; 3. бо, тому що, через те що, того що;
той не дойде, ~ боледуваше він не прийшов,
тому що хворів.
щрайхгар|ен, -на, -но; -ни суконний; ~
плат суконна тканйна; ~-на прежда сукон-
на пряжа.
щрак вигук клац.
щрака|м недок. 1. клацати; те ~-т сьс
затворите вонй клацають затворами; ~ за-
палата клацати запальнйчкою; ~ с ключа
вьв вратата клацати ключем у дверях; 2.
розм. клацати, знімати; фотографувати; той
започна да щрака (с фотоапарата) він по-
чав знімати (фотоапаратом); 3. ляскати;
грюкати; клацати; ~вратата грюкати
(ляскати) дверйма; ~ с кастанети клацати
кастаньєтами; ~ с прьсти ляскати паль-
цями; 4. (на засув) закривати; ~ вратата
закривати, замикати, зачиняти на засув; 5.
(вимикачем) клацати, включати; ~ лампа-
та включати лампу; ~ електрйчеството
включати електрику; 6. клацати (зубами),
цмокати (язиком); 7. перен. стріляти, штри-
кати; боліти; ушйте го ~-т у нього у вухах
(ушах) стріляє (штрикає).
щраква|м недок./щракна 1. клацати (час
від часу)/клаияут^ (недок.) поклацувати;
2. фотографувати/сфотографувати, (розм.)
клацати/клацнути, знімати/зняти; 3. грюка-
ти/грюкнути, ляскати/ляснути, виляскува-
ти/вйляснути; 4. (на засув) закривати/
закрйти, замикати/замкнути; зачиняти/
зачинйти; 5. (вимикачем) клацати/клац-
нути, (за допомогою вимикача) включати/
включйти; 6. клацати/клацнути (зубами);
цмбкати/цмбкнути (язиком); 7. перен.
розм. (про відчуття різкого болю) стріляти/
стрільнути, штрикати/штрикнути; боліти/
заболіти.
щракн|а, -еш; -ах док.: щраквам (див.).
щранга ж. діал. упряж.
щрапа|м недок. розм. човгати, чалапати,
чалапкати, хляпати, хльопати, шльопати.
щраус ч. страус.
щраусов, -а, -о; -и страусовий; ~-о перо
страусове перо.
щрек ч.: на ~ напоготові, насторожі;
на ~ сьм бути напоготові (насторожі).
щрих ч. штрих; нанасям ~-и наносити
штрихй.
щрудел ч. струдель (перев. з яблуками).
щрьбка ж. 1. щербйна, зазублина, зазу-
бень, вйзубень; 2. (в зубах) щербйна, щер-
бйнка.
щрьбльо ч. мн. -вци щербатий, людйна
з щербйною в зубах.
щрьк ч. мн. -ове діал. див. щьркел.
щрьква|м кедок./щрькна 1. (про волосся,
пір'я) їжитися, наїжуватися/наїжитися,
стовбурчитися і настовбурчуватися/на-
стовбурчитися, ставати/стати сторч; на-
шорбшуватися/нашорбшитися; косата му
щрькна його волосся наїжилося (настов-
бурчилося, стало сторч); ушйте на коня
щрькнаха вуха коня нашорошилися; 2. по-
казуватися/показатися, висуватися/вйсуну-
тися; от прозореца щрькна главата му з
вікна вйсунулася його голова.
щрьклест, -а, -о; -и розм. довготелесий,
довгов’язий; довгоногий, цибатий (як ле-
лека).
щрькл|ея, -ееш; -ях недок. 1. бігти стрім-
голов; 2. перен. (про дітей) пустувати, жиру-
вати.
щрьклица ж. ент. гедзь, сліпень; (діал.)
дрік.
щрькн|а, -еш; -ах док.: щрьквам (див.).
щука ж. щука.
щуква|м недок./щукна 1. зникати/знйкну-
ти, щезати/щезнути; 2. (з голови) вилітати/
вйлетіти, випадати/вйпасти; 0 щуква ми/
щукне ми от (из) главата вилітати/вйлетіти
(випадати/вйпасти, вискакувати/вйскочи-
ти) з головй; щуква ми/щукне ми на ум
спадати/спасти на думку; прихбдити/при-
йтй в голову (до головй, на думку).
щукн|а, -еш; -ах док.: щуквам (див.).
щур, -а, -о; -и розм. 1. божевільний,
безумний;2. дурнйй,нерозумний;3.(дивак)
химерний; 4. (неврівноважений) навіжений.
щурав, -а, -о; -и див. щур.
щура|к ч. мн. -ци 1. (у знач, ім.) боже-
вільний, безумний; 2. дурень (розм.); 3.
(у знач, ім.) навіжений; (розм.) зайдйго-
лова (ч. і ж.).
щурам се
771
югозапад
щура|м се недок. тинятися, вештатися,
швендяти (швендятися), шалатися (розм.).
щур ач к а ж. 1. (у знач, ім.) божевільна,
безумна; 2. (у знач, ім.) дурна, (розм.) дур-
ка; 3. (у знач, ім.) навіжена; (розм.) зайди-
голова (ч. і ж.).
щур|ец ч. мн. -цй цвіркун.
щур|ея, -ееш; -ях 1. божеволіти; 2. дурні-
шати, дурніти; 3. пустувати; (розм.) дурі-
ти, (знев.) блазнювати.
щурм ч. мн. -ове штурм; вземам с ~ брати
штурмом.
щурман ч. штурман.
щурманск|и, -а, -о; -и штурманський; ~-а
карта штурманська карта.
щурмов, -а, -о; -и штурмовйй; ~-а авиа-
ция штурмова авіація.
щурмова|к ч. мн. -ци боєць штурмового
загону.
щурмовй|к ч. мн. -ци штурмовик (літак).
щурмовщина ч. штурмівщйна (розм.).
щурмува|м недок. і док. штурмувати,
здійснювати/здійснйти штурм.
щуротйя ж. 1. дурість, глупота, безглуз-
дість; безтолковщина; 2. буйство, навіжен-
ство; безглуздя.
щурчо ч. мн. -вци розм. 1. дурник
(розм.); 2. (у дитячих казках) цвіркунець.
щька|м недок. розм. ганяти, гасати.
щьрб, -а, -о; -и 1. щербатий; ~-о гьрне
щербатий глечик; 2. беззубий; (розм.) щер-
батий.
щьрбав, -а, -о; -и див. щьрб.
щьрбел ч. р оз м. 1. щербйна, зазублина;
2. (отвір на місці зуба) щербйна.
щьрк ч. мн. -ове розм. див. щьркел.
щьркел ч. лелека білий, чорногуз, бусол,
бусел.
щьркелица ж. розм. чорногузка, чорно-
гузиха, лелека; буслйха.
щьркелов, -а, -о; -и чорногузів, лелечий,
буслйний, буслячий; ~-о гнездб лелече
гніздо.
щьрков, -а, -о; -и див. щьркелов.
щяло-нещяло с. розм. 1. баляси, балянд-
раси, теревені; пуста (порожня) балаканй-
на, пусті балачкй; 2. дурнйця, нісенітниця-
(у знач, ім.) абйщо.
ьглест, -а, -о; -и 1. кутастий, вугластий;
2. перен. незграбний; ~-а фйгура не-
зграбна фігура.
ьглов, -а, -о; -и кутовйй; ~ удар кутовйй
удар, (у знач, ім.) кутовйй; ~-а кьща куто-
вйй будйнок.
ьгловат, -а, -о; -и див. ьглест.
ьгловйд|ен, -на, -но; -ни якйй має форму
кута.
ьгломер ч. кутомір.
ьгломер|ен, -на, -но; -ни кутомірний;
~ уред кутомірний прйлад.
ьгьл ч. мн. ьгли 1. кут; остьр ~ гострий
кут; смежен ~ суміжний кут; ~ на вьртене
кут обертання; ~ на наклона кут нахилу;
~ пречупването кут заломлення; 2. кут,
кутик; отгьвам ~-а на страницата відги-
нати кутик сторінки; ~ на масата кут
стола (столу); 3. куток, кут, куточок, за-
куток; седя в ~-а сидіти в кутку; слагам
масата в ~-а ставити стіл у кутку; 4.
ріг, ріжок; завйвам зад ~-а повертати
за ріг; кьщата е на ~-а дім знаходиться
на розі; почакайте ме зад ~-а зачекайте
мене за рогом; 5. (частина території) кут,
куток; най-далечният ~ на острова най-
дальший кут острова; 6. (ока, рота) кутик
куток.
ьгьлни|к ч. мн. -ци спец, косинець.
ьх вигук ух.
ю
юбиле|ен, -йна, -йно; -йни ювілейний;
на дата ювілейна дата; ~-ни тьржества
ювілейні свята.
юбилей ч. ювілей; ~ на нашия вестник
ювілей нашої газети.
юбиляр ч. ювіляр.
ювілярка ж. ювілярка.
ювелйр ч. ювелір.
ювелйр|ен, -на, -но; -ни 1. ювелірний;
~ магазйн ювелірний магазйн; ~-ни изде-
лия ювелірні вйроби; 2. перен. ювелірний;
~-на работа ювелірна робота.
юг ч. тільки одн. 1. південь; вятьр от ~
вітер з півдня; 2. південь, південні області,
південні країни; заминавам на ~ виїжджа-
ти (відправлятися) на південь; 3. розм.
теплий (південний) вітер.
югозапад ч. тільки одн. південний захід; на-
мйрам се на ~ знаходитися на південному за-
ході; пьтувам на ~ їхати на південний захід.
югозападен
772
юрист
югозапад|ен, -на, -но; -ни південно-захід-
ний; ~-ната част на града південно-
західна частйна міста; ~-ната част на Євро-
па південно-західна частйна Європи; ~-ни
ветрове південно-західні вітрй.
югойзток ч. тільки одн. південний схід;
намйрам се на ~ от София знаходитися
на південному сході від Софії; пьтувам
на ~ їхати на південний схід.
югойзточ|ен, -на, -но; -ни південно-схід-
ний; стаята йма ~-но изложение кімната
виходить (дйвиться) на південний схід;
~-ната част на Європа південно-східна
частйна Європи.
югослав|ец ч. мн. -ци югослав.
югославка ж. югославка.
югославск|и, -а, -о; -и югославський; ~-а
литература югославська література.
югославян|ин ч. мн. -и див. югославец.
югославянка ж. див. югославка.
юда 1 ж. р о з м. див. самодйва.
г	2	•	• г	г	г
юда ч. і ж. знев. іуда, юда; зрадник.
юдей ч. іудей, юдей.
юдейка ж. іудейка, юдейка.
юдейск|и, -а, -о; -и іудейський, юдейський.
юдинск|и 1 -а, -о; -и розм. див. самодйвски.
юдински2, -а, -о; -и знев. іудейський,
юдейський; зрадницький.
юж|ен, -на, -но; -ни південний; жйлище
с ~-но изложение житло (оселя) з вйдом
на південь; ~ вятьр південний вітер; ~-на-
та част на страната південна частйна кра-
їни.
южнославянск|и, -а, -о; -и південно-
слов’янський; ~-и езйци південнослов’ян-
ські мови.
южня|к ч. мн. -ци 1. жйтель півдня,
південець; 2. тільки одн. теплий південний
вітер.
южнячка ж. жйтелька півдня, південка.
южняшк|и, -а, -о; -и властйвий жйтелю
півдня.
юз ч. мн. -ове заст. міра вагй, яка
дорівнює 328 г.
юзд|а ж. вуздечка, уздечка, гнуздечка,
узда, вузда; вземам (улавям, хващам) коня
до самата ~ брати (схоплювати) коня за
вудйла (вуздечку, уздечку); слагам (турям)
~-йте на коня надягати вуздечку на коня,
гнуздати коня; ф дрьпвам/дрьпна ~-йте
на някого див. дрьпвам; отпускам/отпусна
~-йте на някого див. отпускам; свйвам/
свйя ~-йте на някого.див. свйвам; хващам/
хвана ~-йте на някого див. хващам.
юзйна ж. заст. електростанція.
юлар ч. недоуздок; оброть; повеждам
коня за ~-а вестй коня за недоуздок;
ф отпускам/отпусна ~-а на някого див.
отпускам; свйвам/свйя ~-а на някого див.
свйвам.
юли ч. лйпень; отпуската ми е през ~
моя відпустка — в лйпні.
юлск|и, -а, -о; -и липневий; ~-а жега
липнева спека.
юмру|к ч. мн. -ци кулак; бйя с ~ по масата
бйти кулаком по столу; стйскам ~-ци сти-
скати (стуляти) кулакй.
юмруч|ен, -на, -но; -ни кулачний; ~ удар
кулачний удар.
юна|к ч. мн. -ци 1. герой, молодець, козак;
2. парубок, юнак, молодйй чоловік; 3. моло-
да, струнка й сйльна (дужа) людйна.
юнакйня ж. 1. героїня, хоробра дівчина;
2. молода струнка й сйльна дівчина.
юначага ч. високий, стрункйй і сйльний
(дужий) юнак (парубок, молодйй чоловік).
юнач|ен, -на, -но; -ни геройський, звитяж-
ний, хоробрий, відважний, смілйвий; ~-ни
сйнове героїчні (звитяжні, хоробрі, смілй-
ві) синй.
юначйна ч. богатйр.
юнашк|и, -а, -о; -и героїчний, молоде-
цький, звитяжний, богатйрський; 0 на ~-а
вересйя див. вересйя; на ~-о доверие див.
доверие.
юнга ч. юнга.
юн|ец ч. мн. -цй бичок, віл.
іони ч. червень; той пристйгна през ~
він приїхав у червні.
юнйца ж. телйця.
юноша ч. юнак.
юношеск|и, -а, -о; -и юнацький, молодечий;
от ~-и годйни з юних (молодйх) літ; ~-и
мечтй юнацькі мрії.
юнск|и, -а, -о; -и червневий; ~-и дни
червневі дні.
юрва|м недок./юрна підганяти і підгони-
ти/підігнати; нападати/напасти; ~ конете
підганяти коней; ~ се/~ се кйдатися/
кйнутися, рушати/рушити, (недок.) пори-
ватися; всйчки се юрнаха навьн усі кйну-
лися надвір (назовні).
юрган ч. стьобана ковдра.
юрганджй|я ч. особа, яка виготовляє
або продає стьобані ковдри.
юрде|к ч. мн. -ци діал. качур, селе-
зень.
юрдеч|и, -а, -о; -и діал. качйний, кача-
чий; ~-и яйца качйні яйця.
юрдечка ж. діал. качка; розм. крячка.
юридйческ|и, -а, -о; -и юридйчний; ~ фа-
култет юридйчний факультет; 0 ~-о лице
юридйчна особа.
юрисдйкция ж. юрисдйкція.
юрисконсулт ч. юрисконсульт.
юрйст ч. юрйст.
юрйстка
773
ягода
юрйстка ж. юрйст (про жінку).
юрн|а, -ейі; -ах док.: юрвам (див.).
юруш ч. розм. 1. атака, напад, штурм,
прйступ; 2. у знач, вигука уперед! ата-
куй!
юс ч. мн. -ове лінгв. юс; голям ~ юс
велйкий; мальк ~ юс малйй.
юсов, -а, -о; -и лінгв. юсовий.
юта ж. джут.
ютен, -а, -о; -и джутовий; ~-и чували
джутові мішкй.
ютйя ж. праска, утюг; електрйческа ~
електрйчна праска.
юфка ж. локшина; (рідко) лапша.
юфт ч. юхта; ~ за обуїца взуттєва
юхта.
юфтен, -а, -о; -и юхтовий; ~-и ботуши
юхтові чоботи.
я
Я 1 частка 1. -но лиш, лише, лишень;
ану; ~ ела касам йдй-но (ходй-но) сюдй;
ану йдй (ходй) сюдй; ~ ми кажй ану скажй
мені; ану (лишень) скажй мені; 2. (ужи-
вається при звертанні до багатьох осіб) ну-
мо, нумте (розм.); давай, давайте; ~ да
вечеряме! нумо вечеряти! ~ да отйдем у
тях! а нумте до них! 3. адже, ж, же; не сьм
им слуга ~ адже [ж] я їм не слуга; уж сме
приятели, ~ адже [ж] ми друзі; 4. от, ось,
бач; ~ виж ти! от ти подивйсь! ~ го
селото! ось [воно] село! ~ кое време е вече
бач, якйй уже час.
я 2 вигук дивйсь, дивіться, глядй (гля-
діть); чи ви бачите; (розм.) чи [ти] ба; ач;
~, какво стана! дивйсь, дивіться (глядй,
глядіть), що сталося! нашето куче!
дивйсь, наш собака!
я 3 займ. ос. див. тя.
ябанджййка ж. розм. 1. не місцева жй-
телька, чужйнка; 2. іноземка, чужоземка.
ябанджйя ч. розм. 1. не місцевий жйтель,
чужйнець; (розм.) чужак, чужосторбнець;
2. іноземець, чужоземець.
яблан ч. діал. платан.
ябланов, -а, -о; -и діал. платановий.
ябьлк|а ж. 1. яблуня; дйва ~ дйка
яблуня; 2. яблуко; вкус на ~ яблучний
смак; конфитюр от ~-и джем (конфітюр)
з яблук, яблучний джем (конфітюр); марме-
лад; мармалад от ~-и яблучний мармелад,
яблучне повйдло; ~-и на туршйя мочені
(квашені) яблука; 3. тільки мн. вйлиці;
лице с изпькнали ~-и (скули) вилицювате
облйччя; 0 адамова ~ адамове яблуко;
земна ~ бот. земляна груша, топінамбур;
очна ~ очне яблуко; ~ на раздора яблуко
незгоди.
ябьлкар ч. розм. яблучник; торговець
яблуками.
ябьлкарка ж. розм. продавщйця яблук.
ябьлков, -а, -о; -и 1. яблуневий; ~ цвят
яблуневий цвіт; ~-а градйна яблуневий
сад; 2. яблучний; ~ мармелад яблучне
повйдло; ~ сок яблучний сік.
ябьлч|ен, -на, -но; -ни див. ябьлков.
яваш розм. 1. у знач, прикм. незм. по-
вільний; ~ работа повільна робота; 2. у
знач, присл. повільно, поволі, помалу, пова-
гом, неквапно, спокійно; (розм.) гайно; ка-
рам ~ їхати повільно (поволі, гайно); 0
ледве-ледве, ледь-ледь, тільки-тільки;
~ тютюн легкйй (слабкйй) тютюн.
яв|ен, -на, -но; -ни 1. явний; неприхо-
ваний, відвертий; с ~-но неудоволствие
з явним (неприхованим) незадоволенням;
2. явний, очевйдний, вйдимий; ~-но проти-
воречие очевйдна (явна) суперечність, оче-
вйдне (явне) протиріччя.
явка ж. явка (конспіративна).
явлени|е с. 1. явище, проява; закономерно
~ закономірне явище; природни ~-я при-
родні явища; 2. явище, подія, факт; масово*
~ масове явище; 3. (частина акту драма-
тичного твору) ява; последено ~ остання
ява.
явор ч. явір.
яворов, -а, -о; -и яворовий.
яв|я, -йш; -йх док.: явявам (див.).
явява|м недок./явя 1. заст. сповіщати/
сповістйти, повідомляти/повідомити; 2.
заст. виявляти/вйявити, являти/явйти, по-
казувати/показати; ~ се/~ се 1. з’явля-
тися/з’явйтися; ~ се на време з’являтися
вчасно; ~ се на уреченого място з’явля-
тися (приходити) на призначене місце; ~
се пред сьда ставати перед судом; 2. бути,
(док.) стати; виявлятися/вйявитися; ф
~/~ на йзпит складати (тримати) іспит
(недок.).
ягне с. розм. див. агне.
ягнешк|и, -а, -о; -и розм. див. агнешки.
ягод|а ж. бот. сунйця; полунйця; горска
~ лісова сунйця; градйнска ~ полунйця;
сладко от гбрски ~-и варення із лісовйх
сунйць; сладко от ~-и полунйчне варення.
ягодар
774
яйце
ягодар ч. чоловік, якйй вирощує і продає
полуниці.
ягодарка ж. жінка, яка вирощує і продає
полуниці.
ягодарник ч. мн. -ци полуничник; ділянка,
засаджена кущами полуниць.
ягодов, -а, -о; -и суничний, полуничний;
~ конфитюр суничний (полуничний) кон-
фітюр (джем).
ягуар ч. ягуар.
яд 1 ч. мн. -ове; чл. ф. яд|ьт, ~-а 1. гнів,
досада, злість, лють; лицето му се изчервй
от ~ його облйччя почервоніло від гніву;
от ~ вьрша нещо спересердя, від (із, зі, зо)
злості робйти щось; треперя от ~ дрижати
від гніву; 2. тільки мн. турботи, неприємно-
сті; 0 бера ~-ове див. бера; прьскам се
от ~ див. прьскам; ~ ме е на някого, нещо
злість (зло) бере; бути злим на кого, що;
бути роздосадуваним (розсердженим) на
кого, що; ~ ме е, че... як жаль, що ...; шко-
да, що ...; прйкро, що ...
яд 2 ч. тільки одн.; чл. ф. ядьт, -а з а с т.
отрута.
ядва|м недок./ядна їсти/поїсти небагато,
наспіх; (док.) закусйти; перехоплювати/
перехопйти, перекушувати/перекусйти; 0
ядва се годйться, підходить, приймаєть-
ся.
яд|ен, -на, -но; -ни гнівний, сердйтий,
розсерджений.
ядене с. 1. їжа, страва; (розм.) їда;
предй ~ до їжі; 2. страва, їжа; пьрво ~
перша страва; обяд от две ~-та обід з двох
страв.
ядец ч. тільки одн. розм. вйлка (грудна
кісточка у тварин, яка має форму розвилки);
0 хващам се/хвана се на ~ див. хващам.
ядйв|ен, -на, -но; -ни їстівнйй; ~-ни гьби
їстівні грибй.
ядка ж. 1. ядро, ядерце, зеренце, зер-
нятко; бадемова ~ мигдальне (мигдалеве)
ядро (ядерце, зернятко); ~ на орех (орехо-
ва ~) ядро (ядерце) горіха, горіхове яд-
ро (ядерце); 2. (зерна) зародок; 3. (клітини)
ядро; 4. (суть, основа) перен. ядро, зер-
но; 5. (організаційна група) ядро; осередок.
ядн|а, -еш; -ах док.: ядвам (див.).
ядовйт 1 -а, -о; -и гнівний; ~ поглед гнів-
ний погляд; ущйпливий, їдкйй.
ядовйт 2 -а, -о; -и з а с т. отруйний, отруй-
ливий; ~ змий отруйна змія.
ядоса|м док.: ядбсвам (див.).
ядосва|м недок. /ядосам злйти/розізлйти,
сердити/розсердити, викликати/вйкликати
гнів, (док.) розгнівати; ~ се/~ се злйтися/
розізлйтися, сердитися/розсердитися, гні-
ватися/розгніватися.
ядрен, -а, -о; -и ядерний; ~-а обвйвка
оболонка ядра; ~-а фйзика ядерна фізика.
ядро с. 1. спец, ядро; атомно ~ атомне
ядро; дьрвесно ~ ядро деревинй; клетьчно
~ ядро клітйни; 2. спец, осердя; трансфор-
маторно ~ осердя (сердечник) трансфор-
матора; 3. перен. (організаційна група)
ядро; осередок; партййно ~ партійне ядро.
яз ч. мн. -ове 1. (споруда) гребля, загата;
2. (глибоке місце перед греблею) загата,
водоймище.
язва ж. вйразка (ранка на шкірі або сли-
зовій оболонці); (заст.) ураза, враза; ви-
разкова хвороба; ймам ~ мати вйразку,
бути хворим на вйразку; стомашна ~ вй-
разка шлунка, виразкова хвороба шлунка;
~ на дванадесетопрьстника вйразка два-
надцятипалої кйшки.
язвен, -а, -о; -и виразковий; ~-а болест
виразкова хвороба.
язвйтел|ен, -на, -но; -ни уїдливий, ущйп-
ливий, їдкйй; ~ поглед уїдливий (їдкйй)
погляд.
язв|я, -йш; -йх недок. говорйти уїдливо
(ущйпливо), шпигати словами, уражати,
жалйти.
язда ж. див. езда.
я здач ч. див. ездач.
яздешком присл. верхи; (рідко) верхом.
яздйт|ен, -на, -но; -ни верховйй; ~ кон
верховйй кінь.
язд|я, -иш; -их недок. 1. їздити, їхати;
~ бял кон їздити верхи на білому коні;
~ велосипед їздити (їхати) на велосипеді;
2. перен. розм. (підкорити своїй волі,
експлуатувати) їздити верхи.
язов|ец ч. мн. -ци борсук.
язовина ж. борсукова нора.
язовйр ч. водоймище, водосховище; строй-
телство на ~-и будівнйцтво водоймищ (во-
досховищ).
язовйр|ен, -на, -но; -ни якйй стосується
водоймища (водосховища); ~-на стена
гребля, загата.
язьк присл. розм. шкода, жалко, жаль; ~
за изгубенто време шкода вйтраченого часу.
яй ч. мн. -ове ресора; каруца на ~-ове
віз на ресорах; 0 на ~-ове сьм бути людй-
ною настрою; седя на ~-ове див. седя.
яйц|е с. мн. -а 1. яйце; гьше ~ гусяче
яйце; кокбше ~ куряче яйце; паче ~ кача-
че (качйне) яйце; нося (снасям) ~-а нестй
(класти) яйця; нестйся; пресни ~-а свіжі
яйця; пьржа ~-а смажити (пряжити)
яєчню; пьржени ~-а с шунка яєчня з шйн-
кою; разбйвам ~-а збивати яйця; сваря
~-ето рохкаво зварйти яйце некруто (рід-
ко) ; сваря ~-ето твьрдо зварйти яйце кру-
яйцевйден
775
то; ~-а на очй оката (випускна) яєчня;
2. (статева клітина) яйце; яйцеклітина;
0 насаждам/насадя на пачи ~-а някого
див. насаждам 2.
яйцевйд|ен, -на, -но; -ни яйцевидний;
~-на форма яйцевидна форма.
яйцеклетка ж. яйцеклітина.
яйцеобраз|ен, -на, -но; -ни яйцевидний.
яйчар ч. заст. яєшник (торговець яйця-
ми).
яйч|ен, -на, -но; -ни яєчний; ~ шампоан
яєчний шампунь.
яйчник ч. яєчник.
як ’, -а, -о; -и розм. дужий, здоровий,
сильний; міцнйй; ~ човек сйльна (дужа)
людйна; ~-и рьце сйльні (міцні, кремезні)
руки.
як 2 ч. мн. -ове як.
яка ж. 1. комір; астраганена ~ караку-
левий комір; кбжена ~ хутрянйй комір.;
колбсана ~ крохмальний комір; обьрна-
та ~ відкладнйй (виложистий) комір; права
~ стоячий комір; пришита ~ пришивнйй
комір; ~ на риза комір сорочки; 2. п е р е н.
розм. (в кухлі) пивна піна; 0 хващам/
хвана за ~-та някого див. хващам.
якав, -а, -о; -и: ~ йзговор лінгв. якання
(вимова «я» на місці давньоболг. Ь).
яка|м недок. лінгв. якати (вимовляти «я»
на місці давньоболг. Ь).
яката присл. сйльно, дужо, міцно.
яке с. спортйвна куртка.
якйчка ж. комірець; бяла ~ білий комі-
рець.
яко спол. заст. 1. як; ~ дим як дим;
2. тому що.
ялов, -а, -о; -и 1. безплідний, неплідний;
яловий; ~ крава ялова корова; ~-а круша
неплідна груша; 2. військ, холостйй постріл;
3. перен. безплідний; марний, даремний.
яловица, ж. 1. ялова тварйна; ялівка; 2.
знев. (про жінку) ялова; безплідна, бездіт-
на (у знач. ім.).
ям, ядеш; ядох недок. 1. їсти; той йска да
яде він хоче їсти; 2. роз’їдати, руйнувати;
(перен.) проїдати; рьждата не го яде іржа
його не роз’їдає; 3. перен. розм. проїдати,
марнотратити, гайнувати, розтрйнькувати;
4. перен. грйзти, точити; мучити; нещо го
яде щось його гризе (точить, мучить); 0
друга манджа не ядеш [ли]? див. манджа;
прьст ~ за някого, нещо див. прьст 2; ряпа
(репичка) да яде някой, нещо див. ряпа; ще
ядеш дьрвб див. дьрвб; ял кокбши крак
(кокбша кьлка) див. кокбши; ~ (гриза)
костите (кбкалите, краката) на някого див.
гриза; ~ (изям) бой див. бой ~ и пйя
с някого див. пйя; ~ лобут див. лобут; ~ сух
ярьк
хляб див. сух; ~ хляба на някого див. хляб;
~ се 1. бути їстивнйм; 2. грйзтися, сварй-
тися.
яма 1 ж. яма; силажна ~ сйлосна яма;
~ за помйя помййна яма; 0 вьлча ~ див.
вьлчи; очна ~ очна ямка, орбіта; (розм.)
очнйця.
г 2	'	'
яма ж. розм. спожива, пожива.
яма розм. латка.
ямб ч. мн. -ове літ. ямб.
ямбйч|ен, -на, -но; -ни літ. ямбічний; ~
стих ямбічний вірш.
ямурлу|к ч. мн. -ци бурка (з вовняного
домотканого матеріалу).
янйчар, янйчар|ин ч. мн. -и іст. див.
енйчар.
янйчарск|и, -а, -о; -и іст. див. енйчарски.
янльш прикм. незм. помилковий; ~ смет-
ка помилковий рахунок.
янтар ч. див. кехлибар.
янтар|ен, -на, -но; -ни див. кехлибарен.
я ну ари ч. тільки одн. січень; той я роден
през ~ він народйвся в січні.
януарск|и, -а, -о; -и січневий; ~-ият брой
на списанието січневий номер журналу.
япбн|ец ч. мн. -ци японець.
японка ж. японка.
япбнск|и, -а, -о; -и 1. японський; ~-о
изкуство японське мистецтво; 2. у знач,
ім. японська мова.
яре с. козеня, цапеня; (рідко) козля;,
0 от стара коза ~ сьм див. коза.
яребица ж. орн. куріпка.
яребич|ен, -на, -но; -ни куріпчин, куріп-
ковий ~-но гнездб куріпчине гніздо.
яребич|и, -а, -о; -и див. яребичен.
ярем ч. 1. (упряж) ярмо; дьрвен ~ де-
рев’яне ярмо; 2. перен. ярмо; гніт; под ~
під ярмом; турски ~ турецьке ярмо; 0 тегля
~-а на някого, нещо див. тегля 1.
ярешк|и, -а, -о; -и козлйний, козячий,
козйний, цапйний; ~-о месо козлйне (козя-
че) м’ясо.
ярина ж. поярок; 0 дрьн-дрьн ~ див.
дрьн.
ярка ж. молода курка.
ярма ж. крупа (для годівлі тварин).
яровизация ж. яровизація; ~ на семената
яровизація насіння.
яровизйра|м недок. і док. яровизувати;
провбдити/провестй, робйти/зробйти яро-
визацію.
ярост|ен, -на, -но; -ни лютий, розлючений;
шалений; ~ вятьр шалений (ярий) вітер;
~ пбглед розлючений погляд; ~-на атака
запекла атака.
яр|ьк, -ка, -ко; -ки 1. яскравий, сліпучий,
яснйй; яснобарвий, яснобарвний; ~-касвет-
ясен
776
яшност
лина яскраве (ясне, сліпуче) світло; ~-ки
бон яскраві (ясні, гарячі, ярі) барви (фар-
би); 3. перен. яскравий; ~ прймер яскравий
прйклад.
яс|ен \ -на, -но; -ни 1. (про погоду, небо,
сонце) ясний, безхмарний; ~-но небе ясне
небо; 2. чистий, дзвінкий; ~ глас чистий
(дзвінкий) голос; 3. (про контури, силуети,
що добре проглядаються) ясний, виразний;
~-ни очертания ясні (виразні) обриси;
4. (про очі, погляд) ясний; прямий, щирий;
~ пбглед яснйй погляд; 5. перен. (якого
можна легко зрозуміти) яснйй, чіткйй, пере-
конливий; ~-на мйсьл чітка думка; 0 като
грьм от ~-но небе див. грьм.
ясен ч. ясен, ясень.
ясенов, -а, -о; -и ясеновий; ~-а гора
ясеновий ліс.
ясла ж. ясла, годівнйця.
ясли перев. мн. [дитячі] ясла; детски ~
дитячі ясла.
ясмйн ч. жасмин.
ясмйнов, -а, -о; -и жасмйновий; ~ храст
жасмйновий кущ.
ясн|ея, -ееш; -ях недок. випогбджуватися,
вигодййюватися, ставати яснйм (безхмар-
ним).
яснина ж. безхмарна погода.
ясновйд|ец ч. мн. -ци ясновйдець, про-
зорлйвець.
ясновйдка ж. ясновйдиця, прозорлйвиця.
яснота ж. 1. ясність, виразність, чіткість;
€ удивйтелна ~ з дивовйжною ясністю (ви-
разністю, чіткістю); 2. прямота, відвертість;
щйрість; 3. ясність, логічність.
ясти|е с. їжа; безсблно ~ прісна страва;
юбяд от две ~-я обід з двох страв; опйтвам
~-я куштувати (пробувати) страви; пбстно
~ пісна і’жа; пьрво ~ перша страва;
стбплям ~ розігрівати їжу; студени ~-я
холодні закуски; студени ~-я сьс сос за-
ливні блюда; ~-я с месо м’ясні страви.
ястреб ч. орн. яструб.
ястребов, -а, -о; -и яструбйний; ~ пбглед
яструбйний погляд.
ят ч. мн. -ове лінгв. ять.
ятаган ч. заст. ятаган.
ята|к ч. мн. -ци чоловік, якйй співчував
і допомагав партизанам у боротьбі з фашиз-
мом.
ятачество с. співчуття і допомога парти-
занам у боротьбі з фашйзмом.
ятачка жінка, яка співчувала й допо-
магала партизанам у боротьбі з фашйз-
мом.
ято с. мн. ята 1. (птахів) зграя, табун;
летя на ята летіти зграями (табунами);
~ жерави зграя журавлів; 2. перен. ескадра
літаків.
ятов, -а, -о; -и лінгв. якйй стосується лі-
тери -Ь (ять).
яха|м недок. їхати верхи; ~ кон їхати
верхи (на коні).
яхва|м «едок./яхна сідати/сісти верхи;
~ кон сідати верхи [на коня].
яхн|а, -еш; -ах док.: яхвам (див.).
яхнйя ж. м’ясна або овочева страва із
соусом.
яхта ж. яхта.
яхьр ч. стайня, конюшня.
ящ|ен, -на, -но; -ни якйй має хороший
апетйт; ненажерливий; (розм.) ненажерний,
прожерливий.
яшма|к ч. мн. -ци покривало, серпанок; ча-
дра (у туркень, мусульманок).
яшност ж. 1. хороший апетйт; 2. не-
нажерливість; (розм.) ненажерність, про-
жерливість.
Научное издание
Академия наук Украинской ССР
Институт язьїковедения им. А. А. Потебни
СТОЯНОВ ЙВАН АНДРЕЕВИЧ, ЧМЬІР ЕЛЕНА РОМАНОВНА
Болгарско-украинский
словарь
Редакционная коллегия
Л. С. Паламарчук (председатель) и др.
Киев, издательство «Наукова думка»
На украинском и болгарском язьїках
Оформлення художника
О. Л. Омельянюка
Художній редактор
Р. І. Калиіи
Технічний редактор
В. А. Краснова
Коректори В. М. Божок, Н. О. Луцька,
Л. П. Рябцева
ИБ № 9339
Здано до набору 15.09.87. Підп. до друку 07.06.88. Формат 70x108/16.
Папір друк. № 2 Літ. гарн Вис. друк. Ум. друк. арк. 68,25. Ум.
фарбо-відб. 68,25. Обл -вид. арк. 94,26 Тираж 3000 пр. Зам. 7—2498. Ціна
4 крб. 90 к.
Видавництво «Наукова думка», 252601 Київ 4, вул. Рєпіна, 3.
Головне підприємство республіканського виробничого об’єднання «Поліграфкнига»
252057, Київ, Довженка, 3.
Стоянов І. А., Чмир О. Р.
С82 Болгарсько-український словник: Близько 43 000 слів.—
К.: Наук, думка, 1988.— 780 с.— (В опр.): 4 крб. 90 к.,
3000 пр.
Болгарсько-український словник, підготовлений вперше у лекси-
кографічній практиці, містить близько 43 тисяч заголовних слів у
перекладі на українську мову. Поряд з лексикою сучасної літератур-
ної болгарської мови в нього увійшли слова, пов’язані з історичним
минулим Болгарії, її побутом і культурою, деякі діалектизми, найбільш
широковживані терміни з різних галузей науки і техніки. Призначе-
ний для спеціалістів з болгарської мови і літератури, перекладачів,
журналістів, викладачів і студентів, усіх, хто цікавиться болгарською
мовою.
Б
4602020000-428
М221(04)-88
КУ-7-61-88
ББК 81.2Бл-4